Текст
полный
РУССКО-ЛАТИНСКІЙ
СЛОВАРЬ,
СОСТАВЛЕННЫЙ
заслуженымъ Профессоромъ Московскою Университета,
СТАТСКИМЪ СОВѢТНИКОМЪ
ЛзЙыадтодсио обогащенный слова»» н примѣрами, заіімствоваииыми изъ латиаскихъ
. М русскихъ инса/елеи, прозаиковъ и стихотворцевъ.
удостоЕниын
,ЛМП15»ЛТОРСКОН) АКАДЕМІЕЮ НАУКЪ
ДЕМИДОВСКОЙ ПРЕМІИ.
ИЗДАЛЪ
И. ©ЙЯ-ЕГЛЙНГЪ.
САНКТПЕТЕРБУРГЪ.
18!і9
Продается въ Магазинѣ Классическихъ и другихъ чіигъ, на Неономъ Проспстѣ
<•» домѣ наслѣдниковъ Глазуновыхъ, надъ Мгыготмнымч лавками во і-мъ этажѣ; и
•І сал-ам Издаогеля, ЛѴ. Адм. ч. 1. л.в. по «Цврской улицѣ, въ собственномъ домѣ,
К° 38.
ПЕЧАТАТЬ ПОЗВОЛЯЕТСЯ,
съ тѣмъ, чтобы по отпечатаніи представлено было въ Цепсурпый Кочптетъ узако-
ненное число экземпляровъ. Москва Мая 17 дня, 18-15 года.
Ценсоръ Петръ СпрахееЪг
ВЪ ТИПОГРАФІИ ИМПЕРАТОРСКОЙ АКАДВМ1Й НАУ1Г*,-
<;« » <' '-.’Г -
>,?•<;; ( *.<«?> »
ОТЪ ИЗДАТЕЛЯ.
Почтенный сочинитель русско- латинскаго словаря предложилъ
мнѣ издать трудъ его, и я тѣмъ охотнѣе предпривялъ это изданіе',
что по многоразличнымъ моимъ занятіямъ неизбѣжно отвлекаюсь отъ
окончанія моего собственнаго русско-латинскаго словаря, котораго
первыя двѣ части Латинско- Русскій мною изданы еще въ 1838 й
1841 годахъ. Имѣя постоянно въ виду пользу обучающагося юноше-
ства и видя необходимость въ совершеннѣйшемъ трудѣ, для состав-
ленія котораго при слабыхъ моихъ силахъ едва ли бы я достигъ —
я рѣшился оставить до времени свой собственный трудъ, и охотно
принялъ предложеніе Г. Ивашковскаго.
Одостоинствѣ сего словаря свидѣтельствуетъ присуждспнаяСо-
чинктелю отъ Императорской Академіи Наукъ, Демидовская премія»
Но какъ похвалы самого Издателя могли бы иному показаться при-
страстными, то и почитаемъ обязанностію извлечь изъ рецензіи, со-
ставленной ученымъ нашнмъ филологомъ, Академикомъ Црефе, глав-
. ные доводы, побудившіе Академію назначить сочинителю премію и
сумму на изданіе полезнаго и замѣчательнаго труда »его.
Всякій, кто только читалъ на какомъ либо иностранномъ языкѣ
много и хотя съ нѣкоторымъ вниманіемъ, можетъ достаточно разу-
мѣть его для своихъ обыкновенныхъ надобностей, но онъ не-мо-
жетъ сказать о себѣ, чтобы зиалъ его твердо, вѣрйо и основательно;
доколѣ не начнетъ самъ писать на немъ и не извѣдаетъ на самомъ
опытѣ, въ чемъ онъ именно наиболѣе погрѣшаетъ й въ какихъ
именно случаяхъ долженъ уклоняться отъ свойственныхъ его пргг-
. родному языку выраженій и идіотизмовъ,‘Чтобы нравильйо и изящно
выражаться на чужомъ языкѣ и дойти до яснаго сознанія ёго осо-
бенныхъ отличій отъ природнаго своего языка. ‘
И’такъ уже по этой причинѣ дф каждаго Русскаго, котовый
въ слѣдствіе обязанности или собственнаго выбора,-Желаетъ’ ОѣШ-1'
вательно ознакомиться съ Латинскимъ языкомъ, таковой Русско-Да-
IV
тянскій словарь даже и въ гораздо меиѣе совершенномъ видѣ___за-
служиваетъ большаго уваженія, какъ уже давно недостававшее н за
всѣмъ тѣмъ крайне необходимое пособіе.
Но даже для всякаго, кто и не желаетъ именно посвятить себя
изученію Латинскаго языка, такой подробный Словарь послужитъ
прекраснымъ средствомъ, чтобы по масштабу классическаго, въ тон-
кости изучить особые оттѣнки и отличія природнаго языка н именно
тѣмъ въ большей мѣрѣ и тѣмъ въ большемъ объемѣ, чѣмъ обшир-
нѣе обработанъ словарь и чѣмъ обильнѣе онъ снабженъ во всѣхъ
отношеніяхъ приличными примѣрами. Ибо никто не можетъ похва-
ляться, что глубоко вникъ въ свой природный языкъ, если не сли-
чалъ его съ другимъ, и преимущественно съ классическимъ язы-
комъ, какъ мы и вообще цѣну вешей научаемся точнѣе опредѣлять
только изъ сличенія ихъ съ другими.
Въ обоихъ сихъ отношеніяхъ Русско- Латинскій Словарь Г-на
Ивашковскаго составляетъ существенное и весьма значительное прі-
обрѣтеніе какъ для изученія Латинскаго языка, такъ и для самой
Русской Литературы, потому что, какъ уже выше сказано, такого
подробнаго Русско-Латинскаго Лексикона до сихъ поръ, сколько это
ни покажется невѣроятнымъ, вовсе недоставало. Ибо если къ инымъ
Латинско - Русскимъ словарямъ, которые и сами по себѣ довольно
рѣдки, и былъ приложенъ краткій Русскій указатель, какъ на при-
мѣръ къ весьма хорошему краткому Латинско-Русскому этимологи-
ческому словарю Г. Я. Соколова (Сиб. 1841), однакоже уже само
собою ясно, что такой короткій реэстръ Русскихъ словъ съ ссыл-
ками на латинскую часть не можетъ быть достаточнымъ, ни даже
довольно удобнымъ къ достиженію вышеуказанныхъ цѣлей. Всѣ пре-
подаватели" Латинскаго языка, единогласно жалуются на ощутильвый
для нихъ недостатокъ Русско-Латинскаго словаря, особенно въ гим-
назическомъ преподаваніи, и на то, что они теряютъ много времени,
будучи принуждены сами сообщать ученику Латинскія слова для Ла-
тинскихъ экзерцицій,, что самое лишаетъ учащагося собственнымъ
выборомъ изъ большаго чис^г, словъ упражнять и изощрять свое
сужденіе и пріобрѣсти лежимъ "“образомъ болѣе самостоятельности е*
усвояемой^ Ймъ языкѣ. -----
И такъ Г-ну Ивашковскому' принадлежитъ безпрекословно за-
«елуга, что онъ былъ первый, который удовлетворилъ давно ощу-
щаемой потребности и пргі томъ столь удачнымъ образомъ, что это
должно изумить и обрадовать всякаго безпристрастнаго судью. Г.
Грефе сознается, что не безъ нѣкотораго страха принялъ толстую
и не рѣдко въ разныхъ направленіяхъ мелкимъ, не всегда четкимъ
почеркомъ, вольно и бѣгло написанную рукопись, и когда не слиш-
комъ довѣряя своему знанію Русскаго языка, онъ скоро убѣдился
иъ необходимости заставить читать ее себѣ въ слухъ, то это еще
болѣе увеличило неудовольствіе его при мысли о такой скучной
перспективѣ. Но скоро, пересмотрѣвъ такимъ образомъ нѣсколько
тетрадей, онъ достаточно убѣдился въ достоинствѣ труда, въ добро-
совѣстномъ стараніи, съ какимъ онъ выполненъ въ такомъ огром-
номъ. объемѣ и съ удовольствіемъ, а нерѣдко даже съ удивленіемъ
замѣчалъ, съ какимъ искусствомъ, съ какою вѣрностію спаровкп и
начитанностію авторъ, въ большей части случаевъ, умѣлъ находить
надлежащее слово, собрать такое изобиліе правильно выраженной
Фразеологіи и однимъ словомъ соорудить такой трудъ, что даже въ
Термапіи нѣтъ столь обильнаго Нѣмецко-Латинскаго Словаря и по
ѵвѣренію Г-на Грефе по Демидовскому конкурсу, еще не встрѣча-
лось по этой части ни одного сочиненія такого объема и такого
достоинства.
Чтобы однако удостовѣриться не опущены ли въ немъ иныя
Русскія слова, Г. Грефе во многихъ мѣстахъ сличалъ его съ РеЙФО-
вымъ Русскимъ Словаремъ, и оказалось, что отъ вниманія автора
едва ли ускользнуло что либо существенное, а напротивъ того иное,
ссылкою на сходныя статьи, могло бы еще быть сокращено безъ
цсякаго ущерба для цѣлаго сочиненія.
Главнымъ дѣломъ въ Русско-Латинскомъ Словарѣ во всякомъ
случаѣ остается Латинская часть его. Она должна точно соотвѣт-
ствовать, въ понятіи и образѣ, свойству природнаго языка. — Она
должна быть выражена чистою и правильною Латынью, а гдѣ это не
возможно во всей классической чистотѣ, тамъ по крайней мѣрѣ
должно быть дано объясненіе, откуда сомнительное въ какомъ либо
отношеніи слово заимствовано; далѣе, въ случаѣ многоразличнаго
VI
образа выраженія, пользующійся Словаремъ долженъ быть поста^.
'влрнъ .въ возможность сдѣлать надлежащи! .-выборъ изъ обильнаго-
запаса переложеній, слова должны быть расположены въ прилип-
ломъ и удобномъ порядкѣ, съ тщательнымъ отдѣленіемъ прозаиче-
скихъ н поэтическихъ выраженій и наконецъ, прп подробномъ изло-
женіи свойственной Латинскому языку конструкціи, должна быть
сообщена полная, отборная Фразеологія, способная предостеречь
учащагося отъ всякихъ недоразумѣній. Г. Грефе удостовѣрилъ насъ,
что главнѣйшія изъ здѣсь изложенныхъ условій выполнены Авто-
ромъ съ большимъ умѣньемъ; что переложенія по большей части
такъ обильны, что достаточно упраащяютъ сужденіе избирающаго
между нпми и наконецъ сообщена столь обширная Фразеологія, что
уже ознакомившись съ однимъ этимъ Словаремъ, и почти безъ вся-
каго дальнѣйшаго чтенія, кромѣ богатства словъ можно пріобрѣсть
весьма основательное знаніе грамматики, какъ въ этимологическомъ,
такъ и въ синтактическомъ отношеніяхъ и получить довольно вѣр-
ное понятіе о духѣ Латинскаго языка.
Послѣ всего сказаннаго, заключаетъ Г. Грефе, мы не можемъ
не рекомендовать сочиненія автора, повторяя во 1-хъ, что до сихъ
поръ вообще не доставало въ Русской литературѣ Русско-Латин-
скаго словаря, необходимаго для всякаго учебнаго заведенія въ Им-
періи, гдѣ только преподается Латинскій языкъ; во 2-хъ, что этотъ
словарь есть отличный, усердно и добросовѣстно, съ знаніемъ дѣла
и умѣніемъ выполненный трудъ, требовавшій отъ автора постоян-
ныхъ, и многолѣтныхъ усилій.
Полный Русско-Латинскій словарь, состоящій изъ 4 спорыхъ
томовъ, въ два столбца, въ осьмую долю листа, будетъ отпечатанъ
въ будущемъ году. Цѣна для подписавшихся 5 р. сер. вѣсовыхъ за
всѣ четыре тома въ одинъ разъ прилагается за 4 Фунта; за каждый
томъ отдѣльно за 2-Фунта. При подпискѣ вносится 3 р. сер., осталь-
ные же 2 руб. по выходѣ ВТОРАГО тома; на 3-й и 4-й выдается
билетъ. Имена подписавшихся будутъ напечатаны при послѣднемъ томѣ.
Печатать позволяется. Спб, Марта 30 дня, 4847 года.
Ценсорт* 0. КуторШг .
І.ЕХІСОМ
ВО88ІСО-ІЛТШІШ.
А.
А. Ргіліа аІрЬаЬеІі Возвісі Ііііега, вонаі
«оііст йіодо, фіо Ггапсо-СаІІісши А; иі
поіа нитегі, ѵаіеі 1 (инит) еі сит Ііиеоіа
чіиаЬив Ігап8ѵег8І8 8І"паІа 4ф, шШепагіиш.
д. Сопу., аиіет, ѵего, вед. Думалъ тя;к-
коіі уронъ нанести непріятелю, а самъ
тюнесъ его, Ьозііига ѵіт регѵегвигит $е
риіаѵіі, регѵегііі аиіет 8иат. Иногда эту
частіоцу можно выразить посредствомъ
<]не. Мы родились не для себя только,
а изъ этого н пр., нон поЬіз 8ОІІ8 паіі
«ипіив, огінвуие. — А въ Латинскомъ не
переводится: ₽) если нужно сильнѣе вы-
разить противоположность, на прнм. мой
другъ богатъ, а я бѣденъ, теив атіснв
і|іѵе8 С8І. е"0 ранрег. /3) Если предшест-
вуютъ мѣст. І8 (еа, ій), іііе (іііа, ііііиі), Ыс
(імес, Ьос) съ указаніемъ па имя сущест.,
въ этомъ случаѣ употребляется одно уиі
безъ частицы. Лакедемовцы заключили
миръ на 50 лѣтъ, а (т о тъ миръ или е го)
хранили только 6, Ьасейаетоші расет ін
апноэ уиіпуна§іпІа Гесегнні, унат пои
нІ8і §ех анпо8 вегѵаѵсгипі. А выражается
чрезъ ііет, когда при немъ нѣть особаго
сказуемаго: ты богатъ, а я нѣтъ, Іи ев
йіѵез, нон ііет С"о. а если или еслижъ,
ѣід ѵего, 8Ін аиіет, или одно 8Ін. А какъ,
аідие. Ь) Іііз ііа ргзетІ55І§.
А> Іпіег]., аЫ Ііа! Ііет! а братъ взялъ!
ессе, атісе, сігситѵеиіоа, сігситэсгіріиэ
еа! А, сударь (говор. слуга своему госпо-
дину), я васъ не видѣлъ, Нет, Натеа,
Ьаий айзрехегат Іо! А, кстати, тебя-то я
и искалъ, Ьет оррогіине, Іе ірвит уи®8і-
ѵі (Т ег.). А, а, теперь понимаю, ѵаЬ, нипс
«Іетнт іпіеііізо (Т е г.).
ДА. На! Ьа! Ііе!
ААНГИЧЪ- Апаз ЬуЬетаІія. Вгічч,
ААРОНЪ. Аагон, нІ8, зшішінз •Іиііго-
гнт 8асегйо8 еі тауог наін Ггаіег Моей.
АБА. Рапши сгазэіог аіѣі соіогіз Тиг-
сісиз. Абинный, ех Ііос раппо сопГесІиз.
АББАТСТВО. АЬЬаІіа,ссепоЬіит, ши-
ти АЫіаІіа; всдев или ачіеэ АЬЬаІіз; сон-
се88ит АЬЬаІі ЬенеЯсіит.
АБАСЫ. Р1. нитиз Регзісиз-іегто ѵі-
§гніі дпищие сореісаз ѵаіенз.
АБІЕ (81.). 8іа1іт, ргоііпиь.
АБРИСЪ. АйитЬгаІіо, Йевіірааііо. Сдѣ-
лать аѣ. какому мѣсту ,деГогтаге,йе!інеаге.
АБШИТЪ. МІ88ІО, ЙІШІ88ІО.
АВАНТГАРДІЯ. Ргітит а^тен, рг,г-
сш'вогез, апіесигзоге?.
АВАНТУРИНЪ- НуасіпІЬиз Воііеті-
сив, Іаріз ргеііозиз, Йаѵевсет ех Гивсо, но-
ІІ8 ангаіія. Настоящій, ѵегив, поддѣльный,
агіе еЯІсІиз. Авантуринный, ЬуасіпІЪо Во-
Ііетісо ргоргіиз. Блескъ, пііот; перстень,
апаиіиз Ъуасшіііо ВоЬетісо ехотаіив. ;
1
АВА
АДВ 4
АВАРІЯ (аварейныя деньги). Ѵес1і«а1
рогіиі гейсіепйо авві^паіиш. Ѣ) (вредъ, по-
слѣдовавшій судну или грузу на Морѣ)
ёатпит, уасіига.
АВВА. Раіег, потеп Яугіасит.
АГА. Рггеіесіив; Янычаръ, <кіх виттив
тііііиш ргаіогіапогшп ари<1 Тигсав.
АВГУСТЪ. АирчіМив, Яехіііія, тепвів
8ех1і1ів; новомѣсячіе въ Августѣ мѣсяцѣ,
іпіегіииіит Аи^ивіі.
АВГУСТѢЙШІЙ. Аи"ивІив, вріешіі-
сіия, тартііісив.
АВДОТЬКА. 8соІорах Іоіапив.
АВОСЬ. Авось-либо, Гогіавве, Гогвііап.
АВОСЬЛИБО. І’огв, Ьги<1 всіо ап.
АВРААМЪ. АЬгаЬат, оЬ Ійіет еі ріе-
Іаіет раіег сгейепііит Шсіив.
АВРАНЪ ДИКОЙ. Сгаііоіа оійсіпаіів.
АВРЕЛІЙ. Аигсііия.
АВСТРІЕЦЪ. Аивігіасив. Австрійской,
Аіівігіасив. Австрія, Аивігіа.
АВТО-ДА-ФЕ. 8ирр1ісіитари4ІІівра-
поб <1е іі8 витріит, циі періесі® геіі^іо-
пІ8 ассиваіі еипі, 8ирр1ісіит Ьгегеіісогит,
АВТОМАТЪ (самодвигъ). Аиіотаіоп;
во ми. аиіотаіа, орега аиіотаіагіа. Кто
дѣлаетъ автоматы, аиіотаіагіив.
АВТОРЪ. Аисіог, всгіріог. Хорошій,
ясгіріог Іисиіепіив.
АГАРЯНИНЪ. Яагасепив, Тигса. Ага-
рянка, Титса (тиііег или риеііа).
АГАТОВЫЙ. АсЬаІ®. Агатъ, АсЬаіев
или А^аіЬея. Древесный, древообразный,
<!епс1гасЬаіев. Яшмистый, зеленоватый,
красноточечный, ІаврасЬаІев. А. стихій-
ный или четвероцвѣтвый, агатъ трицвѣт-
иый, а. Ігісоіог, а. циаіиог соІогіЬив. а.
похожій на львиную кожу, а. реііет Іео-
піпат геГегепв.
АГАѲІЯ. АеаІЬа.
АГЕНТЪ. Ргосигаіог. Агентство, зва-
ніе его, ргосигаііо; ргосцгаіогів шиішв.
АГІАСМА. Адиа Ьаріівшаіія.
АГ ЛИНСКІЙ. А ирііснв, А нріісанив, Вгі-
іаппісия. Агливская болѣзнь, гасЬіІев.
Аглив. соль, аи8Іісшп саІЬагеісит.
Агличавивъ, Ап^іад, Вгііо. дГЛІІ.Ивка>
тиііег или риеііа АпДіса.
АГНЕЦЪ. А^пив. А. Божій, арпив І)еі;
Ьовііа, рапів еисЬагівІісив. Пасхальный аг.,
а^ние раесЬаІів СЬгівІив.
АГНЕЦЪ НЕПОРОЧНЫЙ. Ѵііех, ае-
иив сйвіив.
АГНЕЧНЫЙ. Юісііиг гіе рано ргесіЬи8
сопвесгаіо, иікіс витііиг Ьовііа.
АГНИЦА. Савіа, рига, рийіса, пиііо все-
Іеге роііиіа, вапсіа.
АГНОВЫВ ѢТВИ.Каті ваІісіаРаІаееІіиае.
АГНЧИКЪ. АрпсПив. Агнчій, а^пі,
арііпив. Агня, няти, а^пеііия.
АДАЖІО. Ееиіе, ріасібе; какъ сущ.г
сапіив Іепіив, Іепіе іпсесіеив, ріасійив, то-
бив вейаііог.
АДАМАНТОВЫЙ. Абапіапііиив. Ада-
мантовый или алмазный крестъ, сгих а<Іа-
шаиііѣив йівііпсіа. Адамантъ, абашав. 2)
Іігпіия, віаЫІіе, сопвіапв.
АДАМАШКА. Ѵеіив потеп раппі 8е-
гісі ипісоіогія.
АДАМОВА ГОЛОВА. Мапйта”;ога.
АДАМОВО ЯБЛОКО. Ропгит Айаті,
"Іапв уц^иіі. 2) ротит аввугісию.
АДАМОВЪ- Айаті или Асіае. Адамовъ
или наслѣдный грѣхъ, іпиаѣі ЬотіпіЬиэ
ргаѵі сирійііав.
АДВОКАТСТВО. Раігосіпіит, саива-
гит беГепвіо, орега Гогепвів. Оставить ад.,
саивіб а^еп<Іі$ аЬвІіпеге. Адвокатъ, раіго-
пив, саизагит асіог (относительно къ сво-
ей должности), саивае раігоиив, асіог, <1е-
Гепвог, айѵосаіив (относительно къ своимъ
кліентамъ) саивійісив (простой), 1ериІе]ив,
Гогтиіагит сапіог (плохой), рггеѵагісаіог
(если онъ держитъ иротивпую сторояу/г
5 АДР
днайгиріаіог (если старается имущество
другихъ себѣ присвоить), тогаіог (кото-
рый тянетъ процессы), гаЬиІа одно иди
съ сд. Гогепвів (который много кричитъ).
У адвоката много дѣлъ иди У адвоката
болі>шое сборище, тиіігс саивае сопйи-
ыпі ай аіідиет. Быть адвокатомъ, саивав
а§еге, асіііаге, йеГепйеге, йеГепвіІаге, йі-
сеге, огаге, ѵегвагі іп Гото. Быть чьимъ
иди у кого адвокатомъ, саовцт а1ісЦ)ив
ареге, саиват рго аіідио йісеге. Взять ко-
го адвокатомъ, саиват ай аіідиет йеГегге,
іптосаге аіідиет ай саиват йеГенйепйат,
віЬі аіідиет раігопит саив® айоріаге.
Плата, производимая адвокату за его тру-
ды, саіівійісі шегсев, Ьопогагіит. Уловки
адвокатовъ, саивійісогипі Гаііасіа, агіев,
вігорйге.
АДМИРАЛЬСКІЙ. Ай ргаіогет пата-
Іет или ай ргазГесІит сіаввів регііпепв.
А. корабль, паѵів ргюіогіа. А. Флагъ, па-
ѵів рггеіогіге ві^пит или ѵехіііит.
АДМИРАЛЬТЕЙСТВО. Яиттив геі
паѵаіів вепаіив. Кеі тагііітге рггеровііі.
Адмнральтейскій, ай геі тапіітао рга-
ровііов регііпепв. Адмиралъ, ргаЧог па-
ѵаіів, ргаіёсіив сіаввів, диі сіавві ргасеві.
Сдѣлать Адмираломъ, сіавві аіідиет рга-
Есеге, ргаТссІигат сіаввів аіісиі йаге.
Быть А., сіавві ргасевве, ргаеровііит ев.ве,
ітрегіит сіаввів оЫіпеге, Іоіі оГІісіо та-
гіііто рггероыіипі евве. Адмиральство,
ітрегіит иди ргаіёсіига сіаввів.
АДРЕСЪ- Іпйех, іпвсгірііо, рггевсгірііо.
Сдѣлать А. на письмѣ, ерівіоіат аіісиі или
аіісціш потіпс іпвсгіЬеге. 2) Сгаіиіаііо
рег Ііііегав (какъ привѣтствіе); Ейеі рег
Ііііегав Гасіа Іевіійсаііо (народа къ Королю).
АДРЕСЪ-КОНТОРА, йотив, иЬі со-
еповсав потіпа, типега еіс. еогит, диов
айігс ѵеіів.
АДРЕСОВАННЫЙ- Іи.всгіріив; сот-
АЗБ 6
тепйаіив. Адресую, Іе^аге, аііераге аіі-
сиі. 2) Ерівіоіат аіісиі или аіісціив поті-
пе іпвсгіЬеге, 3) соттепйаге аіісиі. Адре-
суюсь къ кому, ве айріісаге ай аіідиет,
аіідиет сопвиіеге, айЬІЬеге; ве аіісиі сот-
тіііеге, Ігайеге.
АДОВЪ. Тагіагі, іпГегогит. Адскій, іп-
Гегпив, Іагіагеив, віу^іиз. Адс. рѣка, Яи-
ѵіив іпГегпив. Адскій богъ, йеив іпГего-
гит, Ріиіо. Адскій песъ, сапіч іпіегогит,
СегЬегив. Адское мученіе, сгисіаіив арий
іпГегов. 2) Тагіагеив, виттив, іиІоІегаЬі-
Іів, іпіоіегапйив; ІеггіЬіІів, Ьоггепйив, Ги-
гіаіів, пеі'апйив. Адскій голосъ, тох Гигіа-
Іів. Адское томленіе, виттив раѵог.”Ад-
ская жизнь, ѵііа Іагіагеа, тііа отпіит ті-
веггіта. Адская боль, йоіог асегЬіввітив,
•аігосіввітив. Адская головня, злой чело-
вѣкъ, йірпив рсвпа іпГета; всеіегаіівві-
тив. 11а р. адски, Гигіаіііег, Ьоггеийит іп
тойит. Адская злоба, таііііа пеГапйа.
Адскій камень, Іарів вагсорЬа^ив, Іарів іп-
Іегпаіів. Адъ, іагіагив, іагіага, огит, вейев
йатпаіогит, вейев ітргоЬогит рові тог-
Іет. Быть пизвержену въ адъ, ай вейет
йатпаіогит йеігийі. Снизшествіе въ адъ,
йевсепвіія ай ІпГегов. Врата ада, огсі овііит.
АДЪЮНКТЪ. АіЦипсІив, айдиіог.
АДЪЮТАНТСКІЙ. Ай ай]и1огет са-
вігепвет регііпепв. Адъютантъ, орііо, ай-
уиіог савігепвів. Генералъ - Адъютантъ,
рггеГесІі савігогшп айрііог.
АЗБЕСТОВЫЙ. Ех авЬевЮ; авЪевІісив.
Азбестъ, авЬевІив, атіапіив.
АЗБУКА, азбучка. АірйаЬеІит Ковві-
сит. 2) БіЬсІІив еістепіогшп. Кто учитъ
азбукѣ, диі ргіта сіетепіа Ігайіі. Азбуч-
никъ, риег еіетепіагіив, риег, диі ргіта
еіетепіа йівсіі, ііго. Азбучный, ай ІіЬеІІит
еіетепіогит или ай аІрЬаЬеІит регііпепз.
Азб. порядокъ, огйо Ііііегагит. Располо-
>7
АКК
АЛА
„жениый по азбучному порядку, кееогмішп
отйіпега Шіегатипі аі^евіия, йівровііиа. '
АЗІАТЕЦЪ. Авіапия, Азіатнческій, Азі-
атскій, Азійскій, Авіаііспв. Вникать въ
Азіііскіе обычаи, Авіаіісів июгіЬнв іпйсі.
Азія, Авіа.
АЗЪ. Ртігаа аІрЬаЬеІі Коэвісі Іійега.
АЗЪ (81.). Е"о.
АЗЯМЪ, азямецъ, .«егшв Іаіатіс® ѵевіів
аввііѵае.
АЙ. Іпіег. Ьен! ай!
АЙЗА. Рігив Суйопіа.
АИСТОВЪ. Сісопіге. Носъ а., гозігит
сісопіае. Анетъ, сісопіа.
АКАДЕМИКЪ. АсаДетісив. Академи-
ческій, Асагістісов. Академическія собра-
нія, егшіііогшп сопвевяиэ. Академія, Аса-
сіепііа. йосіеіав Шіегагшп (какъ общество).
А. наукъ, художествъ, А. всіепііатішп, А.
ІіЬегаІінт агіііші.
АКАЦІЯ. Асаеіа.
АКАѲИСТЪ. 8аста, іп Ьопотет
Нотіпі .іе«і, Ьеаііввіт® Ѵіг^іпів еі поп-
тіііогшп 8апсІогит ЬаЬепІиг. Ь) Сепив
вегіріі Іанйаііѵі іп Ьопогет !>. еіс.
АКИ (81.). VI, Іапдиапі. Аки бы, (ріаві,
Іапдиат, Іаіиріат еі.
АККОМПАНИРОВАТЬ. Ѵосет ІілІІЬив
унн"еге; на Флейтѣ, ІіЬіа ассіпете, айріѵа-
ге; Аккомпанпровка, сапіив сотііапв, а<1-
^піог.
АККОРДЪ. Копотшп сопсепіпв; Ъагпю-
піа іп сапіи еі ййіЬич.
АККУЛА. 8<іпа!ч> сагсііагіав. Акку-
лоаъ, 8<]иа1і сагсЬагіаг.
АККУРАТНО. Иііі{>епІег, ассигаіе; ак-
куратный, йііі^епв, ассигаіив, екасіия.
Быть въ чемъ аккуратну, ОНі^епіеш евве іп
ге, ассигаіе, йііі^епіег ѵегвагі іп ге; асси-
гаіе, бііі&епіег а^еге, Ігасіаге іріііі. Акку-
ратность,. йііідепііа, сига, ассигаііо; опи-
сать что аккуратно, дііідспіег, ассигаіо
аіідииі ДевсгіЬеге.
АКЛЕЙ. Ѵепщ апаіипт 8іЬегіж.
АКРЕДИТОВАННЫЙ ПОСОЛЪ. І.е-
даіив риЫіса аисіогііаіе піізеив, Ргіпсірія
і'иввів а<! аііфіепі геіісіда.
АКРИДЫ. Босивѣе.
АКСАМИТЪ. См. Бархатъ.
АКСІОСЪ. І)і§;пи8; ѵосаЬиІиш іп воіеш-
пі пііпізігогшп ессіеэіавіісопші іпіііаііопо
ивиграті воііішп.
АКТЕРЪ. Асіог всепіси®, агЦГех всепі-
сив, асіог, Ьівігіо (особ. павтомщіный).
Актеры, всепіеі. Трупа актеровъ, §тех 8се_
піеогит. Актерскій, всепісив. Актриса, все-
піса, атіііех всепіса.
АКТИВНЫЕ ДОЛГИ. Ріопііпа ехщеп-
ііа, <рке аіісиі випі іп попііпіЬив; ресипіа?
сгейііж.
АКТУАРІУСЪ. 8сгіЬа, асіиагіиэ; у
Правь, ехсеріог.
АКТЪ (въ училищѣ), 8о1еіппе.
АКТЫ. Асіа и ІіЬеІІі.
АКЦЕНТЪ. Ассепіив, ѵосів вопиз, Іепог
(въ произношеніи), ассепіия, аситеп, арех,
Га8Іі§іипі у Грамм. въ письмѣ; поставить
акцентъ надъ складомъ, аріееш ауПаЬае ар-
ропете, вирта вуІІаЬат соііосаге.
АКЦЕПТУЮ. А"по5сеге.
АКЦИДЕНЦІИ. КеШІив іпсетіі, ехіга-
огбіпагіі.
АКЦІОНЕРЪ. Оиі ресипіат сопГегі а<!.
АКЦІЯ (вкладъ, пай). Теввега, зупрта-
рЬа, 801'8; торгъ акціями, пе§о1ішп Іевве-
гагшп ѵепДешІагит; производить, пе^о-
Ііагі ех Іеввегів или Іеввегі» ѵеп<1еп<1і8.
АКЦИЗЪ, акцызиа. См. Тамга, Тамо-
жня.
АЛАВАСТРИТЪ. АІаЪавІгіІев; алава-
стровый, аіаііавігіпив; ал. сосудъ, аІаЬа-
8Ігипі; алавастръ, аІаЬаэІтиш.
АЛАДЬЯ. Ориз рівіотіиш.
9
АЛЛ,.
АЛЧ
10
АЛБАНЕЦЪ. АІЬаппв; Албанка, АІЬа-
г.в; Албанія, АІЬапіа; Албанскій, АІЬаиив.
АЛГЕБРА. Аі^еЬга; алгебраическій,
аІ^еЫаіснв; алгебраически, аі^ейгаісе.
АЛЕБАРДА. Ьіреипік; алебардщикъ,
ЬіреппіГег, йогурЬотив.
АЛЕБАСТРЪ, см. Алавастръ.
АЛЕКСАНДРІЙСКАЯ БУМАГА.СЬат-
Іа ге§іа, іиасгосоііит, рЬПугае диаш іаіів-
віпмр. РПп.
АЛЕКСАНДРІЙСКІЙ ЛИСТЪ. Гоііа
8еппж.
АЛЕКСАНДРЪ. Аіехапйет.
АЛЕКТОРЪ. См. Пѣтухъ.
АЛЕМБИКЪ. АІетЬісит.
АЛЕНЕКЪ. Киѣеііив; аленькій, але-
шевекъ, говеив.
АЛИФА, элифлю. См. Олифэ. Олифлю, і
АЛКАЛИ. Аісаіі; Алкалическій, аіса- і
Ііипв.
АЛКАЮ. Евитіге, іатещ раіі; алкать
злата, жвіиаге іи аигшп, СІаий.
АЛКОЕЪ. 2оІІіеса, зесгеішп сиЬісиК.
АЛКІОНЪ. См. Зимородокъ.
АЛКОГОЛЬ. Алкооль. АІсоЬоІ, аісооі,
аісоі.
АЛКОРАНЪ. Сотаиив, сойех ЗІиЬапіе-
йапогит.
АЛЛЕГОРИЧЕСКІЙ. АПео;огісив, рег
аИеёогіат Йісіив; аллегорически, аііедо-
гісе; аллегорія, аПе^огіа, сопітиа ігаив-
Іаііо, йптиіаіа огаііо; наполненный алле-
горіями, ІгапеІаІіопіЬив аЬипйапе; истол-
кователь аллегорій, аллегорическаго смы-
сла , аііе^огіагнпі іпіегргеіаіог; кто гово-
ритъ аллегоріями, диі ѵегЬа Ггедиепііив
Ітапвіаіа ивиграі.
АЛЛЕГРО. Сапіив или пюйив іпсііаііог.
АЛЛЕЯ. Ѵіа агЬогіЬнв пігіпдие веріа,
таи. атЬиІаІіо, йеапіЬиІаііо; А., сведеная
дугою, апіЬиШіо агсиаіа.
АЛЛИЛУІЯ. АІІеІиіа, Іаийаіе Потпі-
пшп, ѵ. НеЬт.
АЛМАЗНИКЪ. Хе&оііаіог решпіатіив;
алмазный, айапіапііпив; А. блескъ, вріеп-
йотайапіапііпив; А. перстень, апппіив айа-
піапіе (айапіанІіЬив) ехотпаіив, аппиіия,
сиі айапіав тайіапв іосічміч еві.
АЛМАЗНИКЪ. Сеіагаагіич; алмазъ,
айапіав, абапіач Гетто іпсіивив (у стеколь-
щик.); айащав тайіапв.
АЛМАЗЕЦЪ, алмазикъ. Рагѵік айа-
піав.
АЛОЙ, Я. Аіое; алойный, аіоёв.
АЛШЙСКІЯ ГОРЫ или Альпы. АІ-
рев; Алпійскій, Аіріипя.
АЛТАБАСЪ. Раппнв ветісив ЯогіЬнв
ЙІВІІИСІиЯ, <|ІІІ ОІІІП ІП Н8П Гніі.
АЛТЫННИКЪ. Хитив ргіэс» аеіаііа,
Ітея сѳреісаз ѵаіепв. 2) Нолю зотйіінв, ІІ-
1іЬета1І8; алтынничаю, пітіч ехііііег ай
саіспіо» ѵосате, нпсіаііпі сотратате, 8от-
йійшп, іІііЬетаІет е§ве; алтынный, Гтев
сореісаз ѵаіепв; алтынъ, пшиня ітаріпа-
тінв ѵій"агІ8, ігев сореісав ѵаіепз.
АЛФА. АірЬа; ргіпсіріит, іпіііитп; ал-
фавитъ, аІрЬаѣеІиш, ІІИегае; Іоіа Ііііега-
гига сотргейепао отйіпе йі»е§1а; алфа-
витный, аІрЬайеІісня; по алфавиту, ех от-
йіпе Ііііетатит ѵиіоагі.
АЛХИМИКЪ. АІсЬутівІа, атІіГех аигі
еЙісіепйі; алхимическій, аісйутіяіісѵз; ал-
химія, аІсЬуптіа, атв аигі ейісепйі.
АЛЧБА. Гатез. 2) Гапіев, агйог, йеві-
йетіипі, сирійііав; а. злата, аигі Гапіев; не-
сытая алчба сребролюбца, іпехріеіа аигі
Гапіев; ненасытная алчба имѣнія, іпех-
ріеѣііів, іпваІіаЬіІіе Ьопогшп, йіѵіііагиш
сирійііае; алчничаю, іпваІіаЬіііІег йевійе-
гаге; алчность, іиеаІіаЪіІііав, іп$аІіаЬі1і$
аиішив, ресіивіимііайііе (іаийів); алчу (81.),
евитіге. 2) р. теіар. віііге аіідиій, тет аг-
йепіег спреге.
1*
АМБ
АНА
12
АЛЫЙ. Неіѵоіая, Ьеіѵіпич, е гиѣго сан-
йісапв.
АЛЫРЮ. Оесіреге, і'аііеге, Ішіегс, <іе-
Іийего; алырщикъ, йесеріог, Ггаийаіог,
сігситвсгіріог, циайгиріаіог, ІгіГиг.
АЛЬТИСТЪ. 8есип<1® ѵосіч сапіог,
ѵосет аЬ асиіа весишіат сапепв,
АЛЬТЪ. Аііега ѵох аЬ асиіа, аііег аЬ
асиіо 8опич; иѣть альта, аііегит аЬ асиіо
зопипі тойиіагі. 2) Сгаѵіз воні ЬагЬііи». ।
АЛЬФРЕСКО, писать А., или по сы- і
рой штукатуркѣ; тигит йурзо гесепз іп- ;
бисіит ріп^еге.
АЛЬЮ. ВиЬеасеге, тиЬовегі; алѣюсь,
гиЬевсеге, гиЬіснпйит соіогет ІгаЬеге
нлп йисеге інсірегс, гиЬісишІшп аррагеге.
АМАЗОНКА. Ата/.оп, у поэт. ѵіг^о,
таьсиіа ѵіг" о, аийасі апіто тиііег; ама-
зонскій, атахонісиа, —гоніич: амазонское
платье, ѴО8ІІ8 разпе ѵігііів, ѵевіів ѵопаііса.
АМАЛЬГАМА (сортутка). Тетрега-
шепіит, ат^епіі ѵіѵі сига аііо шеіаііі §е-
пеге; амальгамація (сортучиваніе), шіх-
ііо, сотшіхііо; сортучнвать, шіьссге,
іешрегаге аііциіі).
АМАНАТЪ (заложникъ). ОЬаеа; дать
аманатовъ, оЬвійез йаге; требовать, оЬзі-
йев аіісиі ішрегаге; дать аманатовъ, 1ю8іі
оЬчйІіѣич саѵеге; взять, яіЬі оіиійіЬиз саѵеге.
АМАРАНЗЪ. Атагапіив.
АМБАРНЫЙ. Ай ароіііесат, Ьоггеит,
гесеріасиіит регііпеич; амбарецъ, амбар-
чикъ, рагѵа ароіЬеса, рагѵит гесеріаси-
Ішн; амбарщикъ, йотіиич ароНіесж, Іюг-
геі; амбарщина, тегСеч рго гесеріасиіо
сопйисіа; амбаръ, ароіііеса, іюггеит, ге-
серіасиіит ; хлѣбный, ^гапагішп.
АМБРА- АтЬагит.
АМБРАЗУРА- Гепечіга а<1 іогтеиіа тіі-
іеікіа; на стѣнѣ не было амбразуръ, ноп
рішие Газііиіит тигі Йізііпхегапі.
АМВОНЪ, Яи^езіич іп оссіовіа Сгжса
апіе авуіит.
АМВРОСІЙ. АтЬгочіич.
АМБРОЗІЯ. АтЬсовіа, сіЬив йеогит.
АМЕРИКА. Атегіеа; Американецъ,
Атегісапич ; Американка , Атегісапа ;
Американскій, Атегісанич.
АМЕТИСТОВЫЙ. Атеійуйіпиа; аме-
тистъ, атеіЬувіив.
АМИГДАЛЪ, См. Миндаль.
АМИНЬ (въ началѣ рѣчи). Сопе, ѵеге,
ііа йаі, гаіит евіо; сказать А., рогогаге;
атец, ѵ. НеЬг.
АМІАНТОВЫЙ. Атіапіі; аміантъ,аті-
аніия.
АММУНИЦІЯ.АрратаІиз ЬеШсив;амму-
ничный, а<1 аррагаіит ЪеІІісит регііпепч.
АМНИСТІЯ (всеобщее прощеніе). Ѵе -
піа ргаеіегііогит; гегит ргаеіегііагит
или апіеасіагит оЫіѵіо, оЫіѵіопія Іех или
ііесгеіит; также, если допускаетъ связь,
ітринііав, (і(1еч риЫіса; установить амни-
стію, ошпішп іасіотит (Іісіогит^ио ѵе-
піат еі оЫіѵіопега запсіге.
АМО, амо:ке (81.). Оио, циогчит; А-
аще, циосипдие.
АМУРИТЬСЯ. атогет осиііч ргойеге.
АМФИБІЯ. Ьевііа ансер«.
АМФИКТІОНЫ. Атрйісіуопез; общій
Сенатъ Греціи состоялъ изъ собранія ам-
фнктіоновъ, коего постановленія должны
были наблюдать всѣ города Греціи, ипі-
ѵег8а1І8 ІОІШ8 Сгжсі® егаі чеиаіич сон-
сіііит атрЬісіуопит, сщиз «іесгеіа сипс-
і® сіѵііаіеч оЬчегѵаге ас ехчециі беЬеЬапі.
АМФИТЕАТРАЛЬНЫЙ- АтрѣііЬеа-
ігаіів; амфитеатръ, атрііййеаігит.
АНАГРАММА (иереложеніе буквъ од-
ного слова или н многихъ, чтобъ изъ то-
го вышли другія слова, имѣющія другой
смыслъ, па пр. если изъ Аи^иаіив со-
ставляется Ѳи8іаѵи8, изъ Маигіііив
13 АНГ
Магз ѵіѵіі) апа"гатта; составить ана-
грамму, апа?гапмпа сопйсеге.
АНАКРЕОНТИЧЕСКІЙ (въ родѣ и
вкусѣ Анакреонта). Апасгеопіісив.
АНАЛИЗЪ (разборъ). Ехріісаііо, рагіі-
Хіо; анализировать, ехріісаге, ехропеге.
АНАЛОГІЯ. Апаіодіа, раг гаііо, ргорог-
ііо, зітіііішіо; аналогическій, апаіо'гістів,
ргорогііопаіів, сонвеиіапеиз; аналогиче-
ски, рег апаІ»<рат, рег сопіесіигат.
АНАНАСОВЫЙ. Вготеііаз; ананасъ,
пих ріпеа ІпНіса; Ьготеііа, Ьготеііае
Тгисіиа.
АНАПЕСТЪ (стопа, состоящая изъ
двухъ краткихъ складовъ и одного дол-
гаго, на пр. йбтіпба), апаржвіік; состоя-
щій изъ анапестовъ, па пр. стихъ, апаржв-
Іісиа ѵег8Ч8.
АНАРХИЧЕСКІЙ. Ееаіііто ітрегіо
Девіііиіив; анархически, чіпе Іе^іііто іт-
регіо; анархія, ппіінт сегіит ітрегіит.
Ѵа^а Іісепііа; ейгспаіа тиііііийіпіа Іісеп-
ііа ; Йіввоіиіа тиііогит роіечіа».
АНАСТАСІЙ. Апавіахіив.
АНАТОМИКЪ. Согрогі» зесіог; апа-
Іотіав регііив; анатомически, апаіотісе,
е геіріііч апаіотіж; анатомическій, апаіо-
хпісив; анатомія, Ніеаігшп аиаіотісит. Ь)
Апаіотісе, ага аесапйі согрога; аяагомлю,
согрив арегіге, йіввесаге, іпсійеге согрога
іеогитчие ѵіхсега еі іпіезііпа зсгиіагі.
АНАХРОНИЗМЪ (погрѣшность въ ис-
численіи времени). Рессаішп іп Іетрогіз
таііопе; сдѣлать ап., а тега іетрогіз га-
ііопе аЬеггаге; поп зегѵаге опііпет Іет-
рогит.
АНАѲЕМА. АпаНіета, ехзесгаііо, ріа-
сиіипі, Йеѵоіиз; ехсоттипісаііо; анаѳемѣ
предать, еѵзесгагі, ехсоттипісаге.
АНБАРЪ, см. Амбаръ.
АНГЕЛОВЪ. Ангельскій. Апде1іси8,ссе-
1е8ІІ8 (ангельски, ап"е1ісе). Ь) Спісиз, ргае-
АНТ 14
сіагав, аигеиз, сііѵшиз; ангельская жизнь,
8апсІІ88Іта еі тіедеггіта ѵііа; ангелъ,
тіпівіег еі пипііиз Юеі, ап»еІи§; А. храни-
тель, §опіи8 Іиіеіагіз, Йжтоп. 2) Дитя
прекрасное какъ А., риег тіга еі іиві^пі
Гасіе, ехітіа рііісйгііисііпе; поетъ какъ А.,
8СІІѲ агітойит сапіі. 3) мои ангелъ! ті
апіте! теж Йеіісіж! теа ѵііа! теа Іих!
4) день ангела, Йіез потіпаІІ8.
АНГЕЛОЛѢПНО (8І-). ІЛ ап§еІо§ <!«-
сеі, ап^еіів сопѵепіепіег.
АНГЛИЧАНИНЪ, см. Агличанинъ.
АНГЛИЦИЗМЪ. АпДіса Іоснііо; Ан-
глія, Ап^Ііа.
АНГЛОМАНЪ (пристрастный ко все-
му Англійскому). Риіійпв ап»Іісогит то-
пни айтігаіог; Англоманія (пристрастіе
ко всѣму Англійскому), Аи§1ісогит то-
гит іиеріа айтігаііогит сопчесіаііо.
АНДРЕЙ. Анйгеая.
АНЕКДОТЫ. Вев §е8Іа попйит е<1і-
I®, ѵи1§а1<в.
АНЕМОМЕТРЪ (вѣтромѣръ). Апето-
теігит.
АНИСНЫЙ, анисовый. Апі8І; анисовое
масло, оіент аніві; анисовое яблоко, та-
Інт 8арогі§ апіві; анисовая водка, зісега
апІ8О сошіііа: анисъ, апівит.
АНИТЪ, см. Укропъ.
АНКЕРОКЪ. Атрйога йітійіа; анке-
рочный, атрйога? сіітійі®.
АНТАЛЪ. Апіаі, тепвига ѵіпі <ріііи[са-
"іпіа аиі веха^іпіа Іа^енах сопііпепв.
АНТИДОРЪ. Апіійогит; ГгН8Іі1Іа раш'з
ргесіЬих сопвесгаіі, іріа: а<1 йпет Ііінгдіа?
сеІеЬгашіге асЫапІіЬив <1і8ІгіЬиииІиг.
АНТИКВАРШ. Вегитапіічиагит ата-
Іог.
АНТИКИ. Апіідиит ориз (въ строеніи),
кііріа аиііциа, апіідиж. СгуІІі, Рііп.
2) Ргі8согит агіійсит орега іп«еніо8е аі-
ГаЬгецие Гасіа. Къ аптикамъ иринадле-
15
АНѲ
АПЭ
16
жатъ всякаго рода изображенія разныхъ
вещей, и притомъ литыя, рѣзныя, грави-
рованныя, лѣпныя, чеканеныя, живопис-
ныя, а<1 ѵосаЬиІшп (антики, особенно въ
смыслѣ изящества, апІй]иі х«т
регііпепі пиіііия поп ^епегів ырпа еі ге-
гиш ѵагіагига мшиіасга, еайепщие Гиаа,
зсаіріа, миіріа, Іісіа, с.тіаіа, ріеіа еіс. —
Иль изъ кунсткамеры антикъ въ пыли
ходящій, ѵеі <;пігіатг. е «есніо Гаппогшп
тіх ветеі оЬѵіиа ѵегыйсаіог. А р х е о л о-
гомі въ собственномъ смыслѣ должпо
назвать того, кто занимается изслѣдова-
ніемъ антиковъ, древнихъ произведеній
знаменитыхъ художниковъ, іа агсЬаюІо-
Р'і® ргоргіе орегапі <1аге сепвепйпв еаі, диі
орега апііцйа іоба^аге йівсіі.
АНТИМИНСЪ. Сепиа гпаррае аегіса?
ѵеі Ііпеа?, дешіааіопеш СЬгйіі іп яериі-
егшп гергасвепіапіів, цпае іп гаегіа ееіе-
Ъгапйік аирег «іпсііввітат тепзат ехріі-
саіиг.
АНТИМОНІЯ (еюрьѣа). Апіітопіит,
аііЬішп.
АНТИПАТІЯ. АпІіраІЪіа, герщщапііа,
гери^папа еі агіѵегаа или інаосіаЬіІін па-
Іига, ойіит; имѣть къ чему антипатію,
аЬЬоггегс аЬ аііфіа ге, ойіме, Ги'геге,
аѵегаагі аіідиій.
АНТИПОДЫ. АпІісЫЬопея, <ріі ѵевіі-
?іі8 айѵегвіа віапі сопіга позіга ѵеліі^іа.
АНТИФОНЫ. АпІірЬопа, есіо»® е
рваішо аііцио іп Іііиг&ііз Сгасогипі ияцг-
раіае, диіЬик ипив сЬогия аііегі геаропйеі.
АНТИХРИСТЪ. АпІісЬгі$іи*і, айѵег.ча-
ГШ8 СЙТІ8ІІ.
АНТОНОВЪ ОГОНЬ (помертвѣніе).
ВрЬасеІик.
АНТРАША. ВаІІив рег аегепі.
АНФОРАКСЪ. КиЪіпив.
АНЧОУСЪ. Сіиреа епегааіеоіпв.
АНѲИПАТЪ. РгосонвиІ, ргагвен.
АПЕТИТЪ. Арреіепііа, арреіііив, йеаі-
йегішп, сирійііаа, сіЫ арреіепііа, сирійі-
Іа«; недостатокъ апетита, сіЬі заііеіая, іаа-
Іійішп, Іап^иог; страшный аи., ейепйі га-
Ьіеа; имѣть аи., сіЬі еирійипі евве, сіѣшп
арреіеге; ве имѣть, сіЬит Гавіійіге; воз-
буждать ап., арреіепііащ сіЬі Гасеге, ргае-
яіаге, іпѵііаге; съ апетитомъ, уисипйе, 1і-
Ьепіег, аиаѵііег; съ апетитомъ прини-
маться за ѣду, іпІе«тат Гатст ай сіЪпт
айГегге; возбуждать ап. прогулкою, апЛи-
Іапгіо Гатет оѣвопаге; отнимать ап., сіЬі
еі роііопів аѵійііаіепі юііеге, Іап§ногепі
айГегге; я потерялъ апетитъ, сіЬі каііеіа»
или Гааіійішп, г.е. серіі; что возбуждаетъ
ап.,апетитный, сладостный, 8иаѵія,гіе1іса-
Іпа, фіой сіЬогнт арреіепііапі Гасіі, іпѵі-
Іаі; апетитныя капли,ііциог ай ехсііапйшп
арреіііпш.
АПЕЛЛЯЦІОННЫЙ. Ареііаіогшб; ап.
судъ, ареііаііопіз ІгіЬппаІ; апелляціонная
бумага, ІіЬеііиа ареііаіогіи^; челобитчикъ,
аппеллявтъ, ргоѵосапа, арреііап?, ареііа-
Іог; апелляція, арреііаііо, так. съдопол.
кирегіогіа зийісіа, ргоѵосаііо, так. ай уи«1і-
еет аирегіогет; подать на кого аппел-
ляцію, ареііаііопет іпіегронеге; допу-
стить, принять, айтіііеге, гесіреге-; со-
глашаться ва аппеляцію, йаге; ап. была
отвергнута, арреііаііо апііциаіа еаі, ай іг-
гіііігн сесійіі, ай піЫІ гесійіі.
АПЕЛЬСИННЫЙ. -Маіі аигапііі віпеп- ,
кія; апельсинное дерево, сіігиа аигапііипг
аіпепяв; апельсинъ, таіит аигапііипі 8і-
пепве.
АПОГЕЙ. Витта ріапеіа; аііііийо еі
тахіта а Ісгга йіяіапііа.
АПСКАЛИПСИСЪ.Р>еѵе1аІіо,гегшпос-
сиііагит тапіГеяІаііо; аросаіурая Іоаппів.
АПОЛОГІЯ. Аро1о»іа, «егіріит яспіепн
йеГепяіопі; йеГепвіо ; писать апологію,
«сгіЬеге йеГепвіопет.
57
АПТ
АРЕ
18'
АПОЛОГЪ. Ароіо{щв, Гаѣиіа, паггаііо |
Іісіа.
АПОПЛЕКСІЯ. Ароріехіа; апоплекси-
ческій, ароріесіісив; разслабленный апо-
плексіей), ароріесіісив.
АПОСТОЛЪ. Аровіоіие, Іе^аіив а СЬгі-
віо тівзив; апостольски, ароеіоіісе — соп-
тепіепіег арояіоіо, пюге арояіоіогит; апо-
стольскій, аровіоіісив — ай аровіоіоя рег-
ііпепв, аровІоіо8 <1есепв, аѣ аровіоіів рго-
іёсіия; дѣянія апостольскія, асіа аровіо-
‘огипі, сопппепіагіі <1е йісіів еі Гасіія еі
Гаіія Аровіоіогшп; апостольскій празд-
никъ, іііев Гевіив іп піетогіапі Аровіоіі ;
Апостольство, типив Арояіоіі.
АПОСТРОФЪ. Еіріга ^гатиіаііса, ііі-
іег® аіуесі® поіа.
АПРИКОСОВЫЙ, — СОЕОЕ ДЕРЕВО.
Ргипие Агтепіаса; априкосъ, ргинит аг-
тепіасит; Агтепіасшп пли Агтепіит.
АПРОПО! (да, я теперь вспомнилъ).
8е<1 дней тіЬі іп тепіет ѵепіі; диопіат
тепііо Ьіуив геі іщесіа еві (къ слову).
АПРОШИ (прикопы). Еовя® оѣяійіопа-
Іев.
АПРѢЛЬ. Аргііів; первое апрѣля, са-
Іепгі® аргііев; новый мѣсяцъ въ апрѣлѣ,
іпіегіипіит аргііів; въ первый день апрѣ-
ля кого обмануть, аіідиет гіеішіеге, Іи<1і-
Ьгіо ЬаЬеге, (гивігагі; апрѣльскій, аргііів;
апрѣльская погода — непостоянная, пе-
ремѣнчивая, сгеѣга Іетрееіаіит сотти-
Іаііо, ѵагіеіав еі іпсопяіапііа Іетревіаіів,
ѵагіапв соеіит.
АПТЕКА. РЬагтасороІіит,ІаЪегпа те-
Йіса; аптекарскій, ай рЬагтасороІішп пли
а<1 рЬагтасороІат регііпепв; аптекарскій
вѣсъ, рошіив рЬагтасеиІісит; аптекар-
ская наука, аг8 рЬагтасеиііса; занимать-
ся ею, Гасіііаге, ехегсеге агіепі рЪагта-
сеиіісат; аптекарскій ученикъ, Ііго агіів
рііагтасещіс®; — помощникъ, орііо рЬаг-
паасеиіісие; аптекарскій садъ, Ьогіия 1ю-
Іапісив; аптекарь, рЬагпіасороіа, тейіса-
піепіагіия; аптекарша, ихог рЬагтасороІ®.
АРАБА. Миііііисіо, ѵів или соріа тае-
на, §гех; вести араву, йисеге ^ге^еш (ап-
сіііагит).
АРАВИТЯНИНЪ, Аравляншгь, во мн.
Аравляне. Агаѣв, АіаЬея; Аравптяпка,
тиііег АгаЬіса; Аравія, АтаЬіа; А. каме-
нистая, пустая, А. реігжа, дсяегіа.
АРАКЪ. Оепив вісет® ѵаіепііогія.
АРАНЦЫ, ОБЪ. 8іс (ііеипіиг іп 8іЬе-;
тіа ргжгиріа ваха.
АРАПНИКЪ. На^сНииі гіотііогів ецио-
гит.
АРАПСКАЯ ЖИВОПИСЬ, въ коей
нѣтъ Фигуръ человѣческихъ и живот-
ныхъ, а только деревья и цвѣты и тѣ ве
естественные. Вегнт, два? ппвдиат іп-
ѵепіипіиг, йпа^іиев; дівіівсіа ГгошШшв аі-
дие Ііпеів огпатеиіа; Сгопйіит аідие іта-
рпит іпіегіехіа огпатепіа.
АРАПЪ. АеІЪіорв, Зіаигив; черный
какъ Ар., айияіив, АеіЬіоре пі«гіог.
АРБА. Сепив ѵсЬісиіі ргюаіііе гоііз іп-
вігисіі, дно»! іпвегѵіі опегіЬив рег Іеггаз
Ігапвѵеііепгіія.
АРБУЗНЫЙ. СисигЬІІ® сіігиііі; ар-
бузъ, сисигѣііа сіігиііив.
АРГАЛИ, см. Каменный баранъ.
АРГАМАКЪ. бепив едиогитСаЬапіі®,
диі оі) регпісііаіет тахіті ®8ІітапІиг.
АРЕНДА.Кейетрііо, гейетріига; взять
па аренду, сошіисеге, гесіітеге; отдать,
на аренду, Іосаге, еіосаге; арендаторъ,
сошіисіог, гегіепіріог; арендаторскій, а<1
сопйисіогет регііпепв.
АРЕСТАНТЪ. Сарііѵив, диі сиеіойіа Іе-
пеіиг, геііпеіиг; арестованіе, сотргеЬеп-
яіо; арестованный, согсргеЬепвие, саріі-
ѵив; арестую, сотргеЬепйеге, йисеге іп<
сивіодіаго; ареста., сивіссііа, ѵіпсиіа; быть,
19
АРО
АРХ
20
содержаться подъ арестомъ, іп сияІоДіа
еяяе; взять, посадить подъ арестъ, Лисе-
се іп спяІоДіат; выпустить изъ подъ аре-
ста, е сияІоДіа етіііеге; домовый арестъ,
спяІоДіа сиЬісиіагіа, агеіа; его арестовали
за долги, оЬ яоіиііопет ДеЬіЮгит поп
іГасіат, диіа поп гезропДіІ потіпіЬпя, іп
сияІоАіат Дисіив сві.
АРИСТОКРАТИЧЕСКІЙ. Агіяіосгаіі-
сия, аД ітрегіит оріітаіит регііпепв;
аристократы, оріітаіея; диі ргіпсіраіит
іп сіѵііаіо оѣііпеиі; аристократія, геври-
•Ыіса аЬ орІітаІіЬия аДтіпІ8Ігаіа; орііта-
іит роіепііа.
АРИѲМЕТИКА. Агіііітеііса или—Іісе;
ариѳметическій, агііЬтеІісиа; ариѳметикъ,
та^івіег агіІЬтеІісез, гасіосіпаіог Ьоппя.
АРІЯ. Сапііспт, сапіісит, циоіі НаІІ8
а г і а Дісііиг.
АРКАНЪ. Садиепя а<1 едиоя саріепДоя.
2) ГипІ8 1оп§іог сшп Іадиео, дио Соаасі
аД сарііѵов Гасіоя Гасіііиз 8ІЫ аІІгаЬепДов
иіипіпг. 3) Еппіз, <рю едиііев сарііѵоя Дп-
сипі.
АРЛЕКИНЪ. 8аппіо.
АРМЕЙСКІЙ. Л<1 ехегсііит, а<1 соріая
регііпепв; армія, ехегсііия, сорі®; въ дви-
женіи, адтеп; на полѣ битвы, асіев;
командованіе арміею, ехегсііив ітрегіит.
АРМЯКЪ, йресіев сатеіоіі или раппі
е рііів сатеіі. 2) 8ресіез Іахі атісиіі ех
е^пятоДі рашіо. 3) Рапппз сгавзіог ііпо,
диі аД етЬиіов і"піагіо8 ияиграіиг; ар-
мяжный, ех е)иятоДІ раппо соиГесІив.
АРМЯНИНЪ. Агтепіия; Армянка, ти-
Ііег или риеііа Агтепіа; Армянскій, Аг-
тепіив, Агтепіасия.
АРОМАТИЧЕСКІЙ. Аготаіісив; аро-
матически, аготаіісе, іп тойпт агота-
•ішп; ароматы, аготаіа, оЛогатепІа, оДо-
гев; кто торгуетъ ароматами, оДогагіиз;
торгъ пни, пе^оііаііо оДогагіа.
АРОНІЯ (дерево). Меярііия ; аронія
(плодъ), тезрііпт.
АРОНОВА Борода, см. Сухой водо-
лѣнъ и подлѣсннкъ.
АРСЕНАЛЪ. Агтатепіагіит, оПісіпа
агпюгпт; флотской, паѵаіе, паѵаііа.
АРТЕЛЬ. ЬоДаІйав, соиіиЪегпіит; эо-
Даіев, восіі, ^ге^агіі, соттііііопея; артель-
ный, аД воДаіііаІет регііоднз; артель-
щикъ, сопІиЬегпаіів, соттііііо; артель
щиковъ, соттііііопіз, сопіиѣегпаіія; ар-
тельщина, отпе, дпоД аД сочіиЪегпаіея
регііпеі.
АРТИКУЛЪ. Раг8, сариі, Іоспв, весііо,
Іех, сопйіііо; военный артикулъ, Іе^ев ті-
Іііагея.
АРТИЛЛЕРИСТЪ. РиеГесІив, Дих іог
тепіагіогит. 2) Оиі еві а іогтепіів, Іог-
теиіагшз; артиллерійскій, аД гет Іог-
тепіагіат регііпепв; артиллерійская ло-
шадь, едина іогтепіів ѵеііепДів; артилле-
рійская фура,ѵеЬісиіпт Іогтепіагіит; ар-
тиллерійской обозъ, Іогтепіогит Ьеііісо-
гит вегіея, аррагаіия ; артиллерійскія
паркъ, віаііо Іогтепіогит, сорі® Іогтеп-
Іагі®; артиллерія, Іогтепіа, гея Іогтеп-
іагіа; осадная, Іогтепіа тавота, та.іогі8
тоДі; у древнихъ, саіариіі®, Ьаіііві®; Ар.
полевая, Іогтепіа савігепвіа; конная, Іог-
тепіа, ди® аЬ едиіІіЬия аДтіпівІгапІиг;
полковая, Іогтепіа ге^ітепіагіа.
АРТИШОКЪ. Сасіия, сагДиия (у дрр.),
суиага ясоіутпо (у Лин.).
АРТОСЪ. 8ресіев рапів Гегтепіаіі, диі
Геяіо равсЬаіі ргесіЬия сопвесгаіиг еі Діе
яаЬЬаІія ЬеЬДотаДів раясЪаіія іп рагіісиіая
Ггасіиэ ДівІгіЬиіІпг.
АРТЫШЪ. Іипірегия 8аЬіпа.
АРФА. СіІЪага, Іуга, ряаііегіит; играть
на арфѣ, сііЬагігаге, сіійага сапеге; ар-
фистъ, сііЬагівіа, рваііея, сіІІіапеДив.
АРХАНГЕЛОВЪ, —сельскій. АД аг-
21
АРШ
АТА
22-
сЬап^еІпт регііпепв; архангельскій со-
боръ, ессіезіа саіЬейгаІіз іп Ьопогѳт 8.
МісЬаёІіз ехігисіа; архангелъ, агсйапде-
Іив, ргіпсерв ап^еіогит.
АРХИВАРІЙ, архиваріусъ. ТаЬиІагпт
риЫісагит сизіоз, ргжГесІиз ІаЬиІагіі,
зсгішагйиз; архивъ, —ва , агсЫѵшп и
{ргаттаіорЬуІасішп (государственный), іа-
Ыіппт (частный), іаЪиІагіит запсііив (тай-
ный) ; приказать внести въ архивъ, іп ас-
1а риЫіса пііКеге.
АРХИМАНДРИТЪ- АгсЬітапйгііа; ар-
химандрія, агсЫташІгіІж. Ь) Аг-
сЬітапйгіІаІиз.
АРХИПАСТЫРЬ. А’отеп агсЪіерізсо-
рія ргоргіит.
АРХИПЕЛАГЪ. АгсЫреІа^пв.
АРХИСТРАТИГЪ. АгсЬізІгаІейиз, ііих
ехегсііия; со^потеп агсЬап^еІі МісЬаёІіз.
АРХИТЕКТОРСКІЙ. 9чо<1 а<і агсЬі-
іесіит регііпеі; архитекторъ, агсЬіІесІиз;
исправлять его должность, агсЬіІесІагі;
архитектура, агз агсііііесіопіса, агсЬіІес-
Іига; архитектурный, агсЬіІесІопіспз, аД
агсЬііесІигаш регііпепв.
АРХИТРАВЪ. Ерівіуіішп.
АРХІАТЕРЪ-Мейісогит ргіпсерз, ргі-
тпагтв іиіег теДісоз.
АРХІЕПИСКОПЪ. АгсЬіерізсориз, по-
гпеп ехіегогит АгсЬіерівсорогит. Ь)ТіІи-
Іпв Виввісогит Меігороіііагшп; архіепи-
скопство, агсЬіеріэсораІиз.
АРХІЕРЕЙ. Рг. зшптиз засегДоя. 1>)
Ерізсориз ѵеі агсЬіерівсориз Коязісиз; ар-
хіерейскій, ерівсорі ѵеі агсЬіерізсорі; ар-
хіерейская шапка, сійагіз ропіііісіа (Спгі.).
АРУ. Аіса Іоніа.
АРЦА, см. Артышъ.
арчакъ. Агсиз зеіі®.
АРШИННЫЙ. ІЛпа Коязіса 1оп"ііз; ар-
шинъ, ніна В.о88іса. Ь) Ты мѣряетъ по
своему аршину, на свой аршинъ, ех Іио
іпдепіо ушіісаэ.
АСАРОНЪ, см. Копытникъ.
АСКАЛОНІЯ, см. Степный лукъ.
АСКИТЪ, см. Скитъ.
АСПИДНЫЙ. Е ІаріДо зсйізіо; столъ,
шеп8а (ІаЬиІа тепа®) е 1. 8.; аспидъ, Іа-
рІ8 8сЬІ8Іиз; аспидная лоска, таблица, рн-
ЗІІІагез е Іарійо всЬізІо.
АСПИДЪ. Азріз, ѵірега,"епи8 зегрепііэ.
АССЕССОРСКІЙ. АД аЛзезеогет регіі-
пепв ; ассессоръ, айвевяог, аДвійепв.
АССИГНАЦІЯ. Те8вега регзсгірііопіз
рпЫіс®, тепэ® рпЫіс® Іеявега, зуп^гарііа.
АССИРІЙСКІЙ. Авзугіпв; Ассирія-
нинъ, Авэутіиз; Ассирія, Аззугіа.
АСТЕРИКЪ, см. Звѣздочникъ.
АСТРОЛОГИЧЕСКІЙ. Авіссіо^ісиз; а-
стрологія, авігоіо^іа, зсіепііа авігоіойогшп:
астрологовъ, азігоіо^і, ай ешп регііпепз;
астрологъ, аэігоіо^из, <|<іі ех азігіз Іиіига
ргжйісіі.
АСТРОЛЯБІЯ. АеІгоІаЬіиш.
АСТРОНОМИЧЕСКІЙ. Азігопотісиз,
а<1 азігопотіат регііпепв; астрономиче-
скія таблицы, ІаЬи!® аэігопоптіс®; астро-
номія, азігопопііа, авігогнпі зсіепііа, всіеп-
Ііа війегаііз, Дішеііепйі соеіі вішіііип; за-
ниматься астрономіею, авігопопііаш Ігас-
Іаге; астрономовъ, азігопопіі; астрономъ,
азігопошиз, авігогипі зсіепіі® регііиз.
АСФАЛЬТОВЫЙ. АзрЬаІІі, Ьіішпіпіз:
асфальтъ, азрЬаІІиз и аярЬаІІиш, Ьіішпеп.
АСЬ? ОиіД?
АТАЙКА. Апаз Іжіогпа.
АТАКА, см. Приступъ. Взять атакою,
ехри^паге; ночная ат. (камезадо), ехсиг-
зпз шііііипі, іпДивіа зпрег агта ЪаЬепІі-
шп; учинить ночную атаку,'апіеіисапага
ішргевзіопет ЬояІіЬия іпГегге.
АТАМАНОВЪ. Атаманскій. 8итті
ргжіесіі Созасогит; ргіпсіріз ргахіопит
23?
АУК
АХЪ
атсЬірігаІ®; атаманъ, яшшніа ргаеГесІия
Созасогшп. 2)Ргіпсер8 рігаіапіт, агсЬірі-
гаіа.
АТЕИСТЪ. АіЬеия, Веит ІоІІеік еі пе-
раня 2) Ітріив, Юеит поп сигапв; ате-
измъ, аіЬеіятив, І)еі пераііо. Ь) Ітріеіаз.
АТЛАСНЫЙ. Раппі аііаіісі или е рай-
по аііаіісо; атласъ, раппиз аііаіісия.
АТЛАСЪ. Ѵоіитеп ІаЬиІагит кеоуга-
рЬісагит.
АТЛАШУСЬ. Ііеіегі, Іетепйо аиГеггі
(Де раппо аііаіісо).
АТМОСФЕРА. Аёг сігсипцесіив, аёг
іеііигі сітситйіьив; опускается атмосфе-
ра, отягощенная парами, яіЬтегріІиг аІЬ-
тпоі-рЬата ѵаротіЬив ргаѵіда.
АТОМЪ. Аіотп.ч, согрив іпёіѵібиит.
АТТЕСТАТЪ. Тевіітотит «гіріит;
аттестую, Іевіійсагі.
АТУ. Ѵохѵепаіотшп, сапез іпсііапііиш;
сотргеЬеп<Іе,аггіре; атукаю, сапевіпсііаге.
АУ, іпіег]. Ѵох іп сопіііея ЯІѵа раіаи-
Іез гесоііірепв.
АУ, іпіет. Еще! Рара1! аіаі! ау братъ,
ты уже на гору взлѣзъ; еир'е! Іи еііат іп
топіет авсепбівіі.
АУДИТОРЪ. Дибех савігемі®.
АУДІЕНЦІЯ. Айтівыо (о томъ, кто да-
етъ аудіенцію), аДіІив (о допускаемомъ на
ауд.), соііодиіит (касательно того, о чемъ
разсуждается на аудіенціи); дать кому :
аудіенцію, аііфіет абтіііеге, ашііге; аіі- 1
«іиет іпіготіііі, айпйііі уиЬеге; аіісиі аді- |
Іит <!аге (дать торжественную аудіенцію);
доставить аутд. въ Сенатѣ, Йепаіит или ве-
паіив соріаш аіісиі сіаге; имѣть ауд., аи-
Йігі, айщіііі; аудіевцъ-камера, сопсіаѵе ;:<І-
шіб8іоиіЬи8 вегѵіеив.
АУКЦІОНИСТЪ. Рга?со аисііопагіия;
аукціонный, аисііопагіия; аукціонъ, аис-
Ііо, ѵепіііііо риЫіса, зесііо (продала кон-
фискованнаго имѣнія); быть на аукціонѣ,
24
іпіегеме аисіюпі; продавать съ аукціона,
аисііопагі, аисііопеш Гасеге, сопьіііиеге;
еиЬ ЬаЯа ѵепіге; при аукціонѣ волгла—•
іпать, ргачіісаге; земля, продажная съ-
аукціова, а§ег Ьаві® 8и^еС(и8. ве допу-
стить поднять цѣпу ва аукціонѣ, аЬ Ьавіа
«иЬпюѵеге; комната, зала, гдѣ бываетъ
аукціонъ, аігіипі аисііоиагіищ; каталогъ
вещамъ продажнымъ съ аукціона, іпііех
гетипі аисііопе ѵепйепбагипі.
АУ ЛАНЪ, см. Жулаиъ.
АУРИПИГМЕНТЪ. Аигірі§иіепіит.
АФРИКА. АГгіса; Африканецъ, АГгі-
сапн», АГегі; Африкаика, АГга; Африкан-
скій, АГгісапиз, АГег; Африканская птица
(Индійская курица), аѵія аГга; Африкан-
ская война, Ьеіінщ АГі ісапищ,
АХАНЪ. (Іепив геіів рівсаіогіі.
АХАНЬЕ. СетіІН8,8П8рігіІив, виврігіиш»,
АХАТЪ, см. Агатъ.
АХАЮ. Сетеге, зшрііаге, іп§етівсе-
ге; ахти мнѣ, какъ я въ надеждѣ своей ,
обманулся, ѵа; іш$его шіЬі, диапіа Де «ре
бесібі!
АХЪ, іпіет]. АЬ! рго! ѵ.ъ! еЬеи! Ояо.
выражаетъ разныя страсти: досаду: ахъ
такое важное дѣло съ такимъ небреже-
ніемъ дѣлать! аЬ Іапіаіп пе гет Іат пе^іі-
^епіег а§еге! Ь) Легкое порицаніе:
ахъ, не злись такъ, аЬ не 8®ѵі Іапіореге.
с) Упрекъ: сколько лучше, аіі днапіо
ваііш еЯ! <!) Отказъ: ахъ, не проси ме-
ня, аЬ, пе те оЬвесга! е) Воздыханіе,
болѣзнованіе: ахъ, ахъ, когда прихо-
дитъ въ голову, сколько мнѣ должно пе-
ремѣнить свои нравы, аЬ, аЬ, сищ тепіі
іп апітипі, иі шіЬі тоге8 піиіапйі миі! —
Ахъ, къ сожалѣнію, мы такъ перероди-
лись! Іапішп, ргоЬ, ііе^епегаѵітик; ахъ
еслибъ одиакожъ, иііпат <;иат ѵеііет!'
Ахъ еслибъ однакожъ онъ пришелъ! <ріаш
ѵеііет аііеяеі! Ахъ конечно! гесіо ваве,
*‘-'25 БАБ
-вапе едиійет, «сііісеі. Лѵі. нѣтъ! тіпітѳ
ѵего! Ахъ, какъ Вакхиду ? (привели, ее
не ожидали ц не думали у себя видѣть)
1 Ъеш! диійВассЬійет? — Ахъ, какъ глупъ
(этотъ) человѣкъ! о Ьотіпіз зіпіййат.
Ахъ какой глупой! о зіиііе. Ахтн! ужасъ!
какъ это прекрасно! рарж! диаш ргасіага
ай азресіит гея!
АЩЕ, сои]. 8і; аще — аще, 8Іѵе — 8Іѵе;
аще п, ебатзі; аще же, диой зі; аще ка-
ти, 8І диотойо; аще бо, диой 8і еиіт; аще
убо когда, иипс аіідио тоііо аіідиаийо.
АЭРОЛОГІЯ (воздухословіе). Аёго1о«іа.
АЭРОМЕТРІЯ (воздухомѣріе). Аёго-
те.'гіа.
АѲИНЕЦЪ, Аѳинянинъ. Аіііепіепзіз;
Аѳинскій, АіЬепіепзіз; Аѳины, АИіена1,
агит: ученыя и остроумныя А., Іепиез
Айіепзе. Магз.
АѲОНСКАЯ ГОРА. Айю, опіз и АіЬоз,
ооа, сопіг. не (превысокая гора въ Маке-
доніи). '
Б.
Б. 8есппйа аІрІіаЬей Коззісі Ііііега, во-
па! еойет тойо, дио Ггапсо-БаПісит Ь.
БА. Іпіегр, айтігапііз, рарае! диій?Ба!
и ты противъ меня? диій?,1и еііат сопіга
те Гасіз? Ба! сводникъ хочетъ, чтобъ я
пе говорилъ неправды ? ѵаіі! Іепо іпідиа
те поп ѵпіі Іодиі? Ба, ба, вы хвалите
тѣхъ, кон господъ своихъ обманываютъ,
еію дпй‘80 Іапйаз, диі Ьегоз Гаііипі?
БААЛЬНИКЪ. Ргжзіі^іаіог. Баальство,
ргагеІі§іах
БАБА. Аѵіа. 2) Оѣвіеігіх. .?) Б. кре-
стьянская, піиііег, Гетіпа гиззіса. Бабьи
сказки, ГаЬиІа; апііез. Б. суевѣріе, А. ви-
регзііііоиеа.
БАБА. Реіесапиз опосгоіаіиз. Баба, й-
-зіиса, Бабою колотить, йэіисаге.
БАГ 26
БАБАКЪ.МагтоІаА1ріпа,щиз тагтоіа.
БАБЕЙ. Бабій. МпІіеЬгіз, Гетіпеиз,
аѵіае, апіііз. Бабка, бабушка, аѵіа. 2) ОЬ-
зіеІгіх.Помощница у бабки,зосіа оЬзІеігісів.
БАБКА. Бабкн. Азіга^аіі, диіЬпз Іийипі
риегі.
БАБКИНЪ. Бабушкинъ. Аѵіа!. 2) Апі-
си1а‘, апіііз. Баблю, 81. оЬзІеІгісіо (тоне-
те) Гип^і. Бабничанье, оЬзіеігісіит типи».
БАБОЧКА. Раріііо.
БАБОЧНЫЙ. Ай Іпвит азІга»а1огит
регііпепз.
БАБРОВЫЙ. Рапіііега, рагйі, рагйаііз.
Бабръ, Геііз ипсіа.
БАБУКЪ. йаспіиз ]егѣоа.
БАВЛЮСЬ. Оссираіит или ітріісіішп
ев8е іп ге. 2) Сеззаге, тогагі.
БАГОРЪ. Сопіиз рогіііогіз Ьатаіиэ. 2)
Натия різсаіогіиз.
БАГОРЪ. Ригрига, соіог Тугіиз.
БАГРЕНЫЙ. Нато (різсаіогіз) саріиз.
Багренье, саріига оре Ьаті (різсаіогіі).
БАГРЕЦЪ; Соіог, гиЬог ригригепя. Ба-
грецовый, соіоге ригригео іпГесІиз.
БАГРЙЛЫЦИКЪ. Багрячейг. Оиі Ьа-
то саріаі, різсез. Багровище, тапиЬгіиш
ііапй різсаіотіі.
БАГРОВОСТЬ. Ригригеиз соіог, соіог
Тугіиз. Багровый, ригригеиз, Тугіиз. 2)
V. рор. Ііѵійиз. Надѣлать багровыхъ пя-
тенъ, зи§і1Іаге, Ііѵогет аййисеге аіісиі
ріа^із. Багровѣю, Ііѵійшп Йегі. Багрѣю,
ригригазсеге. Небо багрѣетъ, ссеішп риг-
ригазсіі.
БАГРЮ. Різсез Ьато сареге. Багряни-
ца, атісіиз ригригеиз, ригрига, ѵезііз риг-
ригеа. Багрянка, тигех. Багряный, риг-
ригеиз. 2) Не сапіЬ. ѵепаіісіз, Гивсиз. Ба-
гряню (81.), соіоге ригригео іпйсеге, риг-
рига ітЬиеге. Багрянюсь, ригригеит Йе-
гі. Юноши въ багряномъ одѣяніи, іиѵенез
рииісеіз атісиііз ѵеіаіі.
27 БАК
БАГУЛЬНИКЪ. Бесішп раіивіге.
БАДАНЪ. КахіГга^а сгаввіГоІіа.
БАДЕЙНЫЙ. А<] вііиіат регііпепв.
БАДИДЖАНЪ. 8о1апит теіопеепа.
БАДРЯНКА. бепив сіігеогшп Регвісо-
гит.
БАДЬЯ. Бііиіцв, пкхііоіив. 2) бепив 1а-
Ьгі. 3) Турка.
БАДЬЯНЪ. ІПісіит апіваіит.
БАДЯГА. 8роп{ра Яиѵіаіііів.
БАЖАНТЪ, си. Фазанъ.
БАЗАЛЬТЪ. Ваваііев. Базальтовый,
ЬаваІІа*.
БАЗАНЮ. Ѵеіа оЫідиаге іп ѵепіит.
БАЗАРЪ. Жпсііпге, Гогит пшмііпагі-
шп. Базарный, —ая площадь, Гогит ге-
гит ѵепаііит, етрогіит. 2) Іперіив, пи-
ёаіогіив. Базарныя рѣчи, раггііив, пи§а>,
іперііае. йегтопев рег Гогит вегі воіііі,
вегтопев іперіі, вогсіісіі, іІІіЬегаІев.
БАЙБАКЪ. Магтоіа Аіріпа. 2) Вевев,
ссвваіог. 3) <2иі ѵііат воіііагіат а"іІ.
БАЙДАКЪ. бепив асіиагіоіі Йесет иі-
пав (огруіав) Іопді, Вауііак.
БАЙДАРА, бепив всарЪае ех иіто ѵеі
е реІІіЬив вдиаіогит СагсЬагіае, Ьаусіага.
БАЙДАРКА. СЬіІоп.
БАЙКА. Раппив рт^иів, раппив сіиріех.
Байковый, е раппо сіиріісі.
БАКАНЪ. Басса Біогепііпа.
БАКЛУТЪ. биаіасит. Бакаутовый,
Сиаіасі.
БАКЕНЪ, .‘іідишшіігі'.'сгиіаепаѵіраііопі.
’ БАКЛАГА, баклажка. Ѵав Іі^пеит сіи-
ріісі Гипсіо іпвігисішп.
БАКЛАКЪ. Реіісапик сагЬо.
БАКЛУША. Коіа е Гегго Гиво, ди® іп
шасЬіпів Ьусігаиіісів асІЬіЬеіиг. Баклуши
бить, іперіігс, пи^аГі. Баклушиичаю, оіі-
ове атЪиІаге; іперіе или іперіа Гасеге;
оііо іпсіиіёеге.
БАЛ 2»
БАКУНЪ. Хісоііапа гивііса, пісоі. ріе-
Ьів гивііса'.
БАЛАБАНЪ, Гаісо Іапагіив.
БАЛАБОЛКА. Бепив огпатепіі, дио
тиііегев Мог4иап® еі Таіагіс® сіівііпри-
ипі ѵевіев.
БАЛАГАНЪ. Ѵевіів а'вііѵа КатівсЬа-
сіаіогит. 2) Ноггеит. 3) ТаЬегпа е ІаЬиІів
ипсіідие раіепв, диге Іапіипнпосіо рогіів еі
Іесіо сопвіаі.
БАЛАГУРНЫЙ. 7осовив,іоси1агів. Ба-
лагурство, ]осив, іперіігс. Балагуръ, Ьото
Зосовив, ]оси!агів, Ьото тиііі уосі. Бала-
гурю, Іисіов Гасеге, Іийо еі ,)осо иіі.
БАЛАКАНЬЕ, баггііив. Балакую, >аг-
гіге, сопГаЪиІагі.
БАЛАКИРЪ. бепив пмдогів игсеі.
БАЛАЛАЙКА. Ограпит (тивісит) ро-
ри!аге,ІгіЬив ѵеі сІиаЬив СсІіЬив іпвігисіішѵ
БАЛАХОНЪ. Біпіеа ѵевіів гивіісі.
БАЛДА. Сгаввіив ехігетит Ьасиіі.
БАЛДАХИНЪ. Б’тЬгасиІшп; ѵеіит іп
виЫіте сіівіепіит.
БАЛДЫРЬЯНЪ, см. Зеиной ладовъ.
БАЛЕТЪ. Ьаііаііо всепіса. Балетмей-
стеръ, ваііаііопипі всепісагипі тойегаіог..
Балетчикъ, ваііаіог всепісив.
БАЛІЙ, ІЯ. 8аппів. Балія, Гешіпа всиг-
гаш арепв.
БАЛКА. 'ГгаЬв, ІІ"пііпі. 2) ѴаІІів ап^ивіа..
БАЛКОНЪ. ВиЪдіаІе, пмепіапит, рго-
^есіит.
БАЛЛАСТЪ. ЙаЬигга. Состоящій изъ-
балласта, ваЬиггаІів. Снабдить балластомъ,
ваЬиітаге, ваЬигга опегаге.
БАЛОВАНЬЕ. Аввиеішіо ргаѵа, есіиса-
Ііо таіа, ргаѵа. Баловень, риег регрегат
(таіе) есіисаіив. Баловникъ, баловщикъ,
диі ІіЬегов пітіа іпсіиірепііа соггитріі, диі
тоііііег еов ЬаЬеІ. Баловство, таіі тогев,
реіиіапііа, Іавсіѵіа риегогит соггиріогит.
БАЛОМУТИТЬ. ТигЬаге, рсгІиіЬаге.
29
БАЛ
БАН
8©
Баломутпый, іпсегіив. Баломутъ, ^агги-
Іив. Баломученье, цаггиіііак.
БАЛОТИРУЮ. СІоЬиІогит вогііііопе
еіікеге, ріоішіів Гегге виЛга^іа. Балотиро-
ванный, і;1. бог. еіесіив. Балотировка, вог-
Ііііо, еіесііо рег ^ІоЬиІов.
БАЛУЮ. Бавсіѵиш евее, Іаксіѵіге; іпер-
Іе, віиііе Гасеге. 2) Ргаѵе іиеиеГасеге, сог-
гитреге. Баловать дѣтей, ІіЬегок таіе
еііисаге, тоііііег еок ЬаЬеге, ІіЬегів інйиі-
{?еге. Баловаться, авниеішііпет ргаѵат
весіагі.
БАЛЪ. Яаііаііо воіеппів или одно ваі-
Іаііо. 2) ТаЬеІІа. Дать балъ, сіітіііеге Іа-
ЬеІІат.
БАЛЫ* іперііае. Точить балы,
іперііге, пи^ав а^еге, пи&агі. Мы балы то-
чимъ, а онѣ отъ насъ отстали, ѵегит <Іит
іпіегеа вегтопев саейітик, ІІІае випі
іеіісіл' (Тег.).
БАЛЫКЪ. Рівсів, рггевегііт віигіопіб
еі ассірепвегів ІоггеГасІа Іег&а, <іиа> Авіга-
сЬапіо аврогіапіиг. Балыковина, рагк аге-
ГасСогит Іег^огит ассірепкегік.
БАЛЬСАМИНЪ. Ітраііепв согпиіа.
БАЛЬСАМИРОВАШЕ. Регипсііо, ипс-
Ііо, ипсіига соисіііига. Бальсамированиый,
ип^иепіів оЫіІив , сошіііив ; регипсіие.
БАЛЬСАМИРУЮ. Регип^еге, о<1огі-
Ьив біПегІипі сошііге.
БАЛЬСАМОВОЕ ДЕРЕВО. Ваіватит.
Плодъ его, сагроЬаІватшп, Ьаіваті ветеп.
Вальсамъ, Ьаіватит; ороЬаІватит, Ьаіва-
ті виссив, Іасгіта, ипріепіит. Искуст-
венный, ипдоепіит ехоіісит. Бальсами-
ческііі, Ьаіватіпив, Ьаіватеив.
БАЛЬСТВО, см. Баальство.
БАЛЬСТВУЮ. Іпсапіаге.
БАЛЮСТРАДА. Ріиіеив, Іогіса.
БАЛЯСИНА. Соіитеііа. Балясникъ,
Іогпапв, Іогпаіог. 2) Нолю рособив. Баляс-
ничаю, росагі, досиіагі.
БАЛЯСЫ. Ріиіеив, Іогіса.
БАМБЕРЕКЪ. бепив кегісі ВисЬагісг
раппі. Бамберековый, ех еривтоііі раппо.
БАМБУКЪ. Агишіо ЬатЬив.
БАНДИТЫ. Яісагіі Паіісі Іаігопев.
БАНДУРА. Рапгіига. Бандуристъ, циі
рашіигат риіваі.
БАНКА, баночка. Рухів, іЬеса; ѵіігеит
или Бсіііе ѵав Іаііогів арегіига. 2) Сисиг-
Ьііиіа. Наставить, сисигЬіІиІав ітропеге,
аріаге, аНтоѵеге, ассотойаге, а^ДиІіпаге
согрогі.
БАНКЕТЪ. Сопѵіѵіит, Іаиіае ериіге.
БАНКИРЪ. А’е^оііаіог пшпагіив; пи-
тиіагіив, аг^епіагіив, тепвагіив. Быть
банкиромъ, пе^оііагі, аг^епіагіат Гасеге..
Банковый, аіі атагіит риЫісит пе^оііа-
Іогит регііпепв. Балковая, нота, эрлыкъ,.
телка1 риЫісае Іеввега, вупрарііа. 8сЬе-
ііиіа питтогит іп соттипі тегсаіогипг
агагіо весигііаіів соттосіідие сайка <1еро-
кііогит іевіів. Банковая контора, тепва
(гаііопит) риЫіса.
БАНКРУТСТВО. Еѵегвіо геі Гатіііагів;
Гогіипагит гиіпа; паиГга^іит Гогіипагит.
Банкруть, Ьопів еѵегвив; а>ге сіігиіив <Іе-
сосіог (по распутству); Ггаибаіог сгесіііо-
гит (по намѣренію). Сдѣлать кого банкру-
томъ, еѵегіеге аііциет Ьопів. Сдѣлаться!
банкрутомъ, объявить себяБ., Ьопів еѵег-
Іі, соггиеге, гаііопев сопіигЬаге; а>ге сіітиі;-
сііввоіѵеге аг^епіагіагп, <Іе Гого десесіеге
поп воіѵешіо евве. По несчастнымъ слу-
чаямъ объявить себя банкрутомъ, Гогіипге
ѵіііо, поп вио бесочиеге. Ложно объявить
себя Б., сгебііогев Ггаийаге. По банкрут-
ству бѣжать, оЬ аегів аііепі тарчіііисііпет
воішп ѵегіеге.
БАНКЪ. Мепва риЫіса, а-гагіит риЫі-
сит; сошлите тегсаіогит гегагіит. От-
дать, положить деньги въ Б., ресипіат
ари<1 тепват риЫісат оссираге. 2) Въ
31
•БАР
БАР
32
газардіюіі игрѣ, зоге, агса, винила реси-
піа; еегѵіепе сегіатіні соііизогит. • Дер-
жать Б., ешптат ресипіге ргоролеге сег-
іатіпі соііиеогит; питіе розіііз соНивогее
ргоѵосаге. Подорвать Б., еогіет айГетге.
Тоіат соііиеогит агсат ехііаигіге. Став-
лю Б., иіііто ]асіи <1е зогіе сопіеіміаіиг.
БАННИКЪ. Іпеііитепіит Іогтепііе
типйашііе еегѵіепе.
БАННЫЙ. Ваіпеагіе и Ьаіпеагіие. Бан-
ныя принадлежности, Ьаінеагіа, епреііех
Ьаіаеагіе. Б. запонъ, еиЫіцасиІпт, еиЫі^аг.
БАНОЧНЫЙ. <>чо<1 іпрухійе еегѵаіиг.
Чай, Иіеа, <|іі;с іп рухійіЬие ітрогіаіиг. 2)
Б. кровь, зап"иіе рег сисигЬіІпІае беігасіие.
БАНТЪ, бантикъ. І.етпіесие.
БАНЩИКЪ. Ваіпеаіог. Баню, Іогтеп-
Іа роеі ісішп риг^аге или типбаге. 2) На-
нять ногн (а<[иа), саіібаребее Гоѵете. 3) Ба-
нить рыбы, ріесее піасегаге.
БАНЯ, банька. Баня пакибытія (81.),
Іаѵасгит ге^епегаНопіе: ЬарІіетие,ЬарІІ8-
та. 2) Ваіпіит или Ьаіпепт, так. Ьаіпеа-
тіпт. Саіібагіит, Іерібагіпт. Торговая, б.
тпегііогіит. Ходить въ баню, Ьаіпеит €ге-
<]иепіаге. Иттн въ баню, іп Ьаіпепт іге,
Іаѵаіиіп іге.
БАРАБАНЪ. Тутрапиш іпііііаге. Бить
въ барабанъ, іупірапит риізаге. 2) Тут-
рапит, саѵііае Іутрапі. Барабанный, І.ѵт-
рапі тііііагіе. Б. бой, риізие Іутрапі. При-
шли съ барабаннымъ боемъ, сит ргітипі
іутрапит еоппіезе или сит риіеи Іутра-
пі тепегипі. Послѣ барабаннаго бою,
риіеаііз іутрапіе. При барабанномъ боѣ,
ай вопшп іутрапогшп. Барабанныя палки,
Іибісиіа1 Іутрапі. Барабанная кожа, тет-
Ьгапа Іутрапі, реіііе оЬсІисІа Іутрапо ті-
Іііагі. Барабанщикъ, Іутрапіеіа. Барабан-
щичей, староста, ргіпсерз іутрапізіагит
ге§ітепІі. Барабаню, Іутрапит риіеаге.
Барабанить на пожаръ, іікіісагс Іитиіішп
іпсепйіагіит еопііи Іутрапі. Барабанить,
перебирать по столу руками, сгеЬго риі-
еаге тепеат. 2) Барабанить, перебараба-
ни'ть, ѵиіраге, ЛіѵиІ^аге.
БАРАБОШУ (ѵ. р].)_ Тшпиіішп (еігері-
іпт) сіете.
БАРАНЕЦЪ. Бусоробіпт еоіа^о.
БАРАНІЙ — и неіі, ѵегѵесіпиз. Бара-
нина, саго ѵегѵесіпа.
БАРАНКИ. Сгепив ерігиіагит. 2) Реі-
Ісе а"піпае.
БАРАНЧИКЪ. Ргітиіа ѵегіе.
БАРАНЪ. Ѵегѵех; агіез. 2) Военная
машина, иначе таранъ, агіез. 3) 8ресіез
ациаііе, Гогта агіеіет геіегепііз. Бодать
какъ бараны, агіеіате.
БАРАХТАНЬЕ. Вепівие, гепіхиз, ге-
ри§паііо. Барахтаться, отпіЬив иеіЬиз аЕ-
<[ие оріЬив тевівіеге, оЬвівІете, гепііі, ор-
ропеге ее. Упавъ въ рѣку, долго онъ въ
водѣ барахтался, сіссісііI (беВихіЕ) іп ациат,
еі <1іи сит Яитіпе Іисіаіпе ееі.
БАРАШЕКЪ. 8со1орах даПіпадо.
БАРАШКИ, ШЕКЪ. СаріПі сгіері. 2)
Іиіие, писатепіит, отепіит. І.іпп.
БАРБАРИСЪ. ВегЬегіе (ішпеіогит. 2)
ВегЬегіе. Барбарисникъ, ЬегЬегіе. 3) Босиз
Ьегѣегійе іесіие, ѵееіііие. 4) Вассзе пли асі-
пі ЬегЬегібіе. Барбарисный, барбарисовый,
сокъ, зиссне Ьассагит Ьеіѣегійі?.
БАРВЕНА. МиІІие ЬагЬаІиз.
БАРВЕНОКЪ. Ѵіпса тіпог.
БАРДА. Весгетепіпт ѵіпі айиеіі, еі-
сегю. Б. утучняетъ скотъ, г. ѵ. а. респз
за^іпаѣ Барденикъ, ресие еісег® геігітѳп-
Ііз еаДпаІпт. Барденый, еіиетобі геігі-
тепііе еа^іпаіие.
БАРДЪ. Вапіиз, ѵаіее. Пѣснь Бардовъ,
Вагйогит нлп ѵаіит сагтеп.
БАРЖА. 8ресіее паѵі§іі асіиагіі..
БАРИНЪ, см. Боярнііъ,
33
БАР
БАС
34
БАРКА. Ьепипсчіиа, паѵісиіа, всаріга,
асіпагіоішп.
БАРКАНЪ. 5рссіе§ сатеіоіі. Баркано-
вый, ех еуивтойі раппо.
БАРКАНЪ. Баисих.
БАРКОТЪ. Ргосигхив сігса Іоішп 1е-
пипсиіит ргоіаіі.
БАРМОЧУ, см. Бормочу.
БАРМЫ. Йресіев ііаітаііса- (ѵевіів) еет-
ті8 тагдагіііадие <1І8ІіпсІа!, диат оііт
ргіпсіреа 8о11етпіЬи8 іп согопашіі Ьопо-
гет іп8ІіІиІІ8 вирегіпйпеге воіеѣапѣ
БАРОМЕТРЪ. Ваготеігит, ІиЬихТог-
гісеШаппв. Высота барометра, аіііішіо Ьа-
готеігі (Ьаготеігіса).
БАРОНЪ. БіЬег Вато. Баронесса, Ва-
гопе88а. Баронство, Вагопіа, Вагопаіих.
Сдѣлать кого Барономъ, аіідиеш Гасеге
ІіЬегит Вагопет, йі^пііаіе НЬегі Вагопіа
іпаі^піге, іп опііпеіп ІіЬегогит Вагопит
еѵеііеге.
БАРОЧКА. Рагѵпа Іепипсиіиа. Бароч-
никъ, йотіпиз, роваеааог Іепипсиіі, паѵі-
сиіаіог. Барочный, аб Іепипсиіпт регіі-
пеп8.
БАРСУКЪ. Бг8И8 теіеа. Барсучій, те-
1І8 или тгеііа.
БАРСЪ. ГеІІ8 раніиа. Барсовый, ГеІІ8
рагйі.
- БАРХАТЕЦЪ. Гаасіа Іюіоаегіса.
БАРХАТНИКЪ. АтагапІІни.
БАРХАТНЫЙ. НоІО8егісч8. Бархатное
платье, ѵе8ІІ8 Ьоіоаегіса. Бархатъ, Ііоіо-
аегісшп. Щетка для чищенія бархата, 8со-
риіа Ьоіоаегісагіа. Кто дѣлаетъ барх., іехіог
ЬоІО8егісагш8.
БАРЫШНИКЪ. Ргороіа, диі аіідиісі
соётіѣ Бар. въ разсужденіи хлѣба, диі Гги-
и^піит сотргітіѣ Это сущій барышникъ,
кото Іисгі сирійііаіе Яа^гапа, іпсепаиа, еаі
Гсепегаіог іпідииа (асегЬи8),еаІѵегп8Лидге-
иа. Барищнмчаю,соетеге. Бар.относитель-
но хлѣба, аппопат іпсешіеге. 2),Еапега-
гі диі<1,ГсепегаІогет іпідиит евве.Барыш-
ничанье, соётііо. Барышничей и —шин-
чій, ргороіа', соёіпіогі ргоргіиа. Барыш-
ный, ІисгіГасІив. Барышъ, диаеаіиа, Іисгит
(котораго ищутъ или который приходить
случайно, неожиданно); умѣть продать съ
барышомъ, всіге иіі (ого; Ггисіив, отоіи -
тепіит. Имѣть бар.,диа>8Іит или Іисгит
Гасеге (ех ге); остаться съ барышомъ, ех
ге дижвішпГесіаае. Приноситъ бар., Іисгит
Гегге илп аррогіаге; извлекать изъ чего
бар. (поживиться), дпжаіпі ЬаЬеге аіідпій :
получить барышъ, выгоду, Іпсгагі, Іисгі-
Гасеге, пноск. иіііііаіет сареге. Какоіі
вамъ будетъ отъ того бар. Удиіб іпйе Іпсге-
гі8? Это пришло въ барышахъ, Ьос е811п-
сгшп ригиш, Іисгит іідиійит. Ему бары-
ша спасибо сказали, іпаирег, ехіга ргеіі-
ит расіит, ргаіен еі е^египі.
БАСЕННИКЪ, см. Баснословецъ.
БАСИСТЪ. Г і<1ісеп ргасіогі» вопі, саи-
Іог ѵосі8 іпйт», сапепв ѵосе іпііта. Ба-
систый, этотъ пѣвчій изрядный бас., Ьіс
сапіог орііше іпйша ѵосе сапіѣ
БАСКАКЪ (ѵох Таѣ). Ехасіог ѵесІі»а-
Іішп риЫісогпт, ѵесііеаііагіих. Баскаче-
ство, ехасііо ѵесіічаііпт риЫісогпт.
БАСМА (ѵ. Таѣ). Ейіега1 ѵеіегиш СЬа-
погшп, диіЬих арропеЬаГлг еогит еідіііит.
БАСНЕННЫЙ. Еісіив, ехсо§ііаІи8.
БАСНОСЛОВІЕ. Іпѵепііо, ехсочііаііо
ГаЬиІагит. 2) МуІІіо1о§іа. Баснословлю и
—словствую, (іп-'еге, ехсо^йате ГаЬиІав.
Баснословный, ГаЬикжиа (похожій на баснь
и потому невѣроятный; но также принад-
лежащій къ басни, какъ напр. боги), ГаЬи-
ІагІ8, Псіи^, соттепііііих. Баснословно, Га-
ЬиІ08Ѳ. Баснословъ, туІЬоІо§и$. 2) ЕаЬи-'
іагит асгірІог, аисіог. Баснословность, Га -
Ьиіоыіа» (Рііп.). Баснословная земля, Іегга
2
35
БАТ
БАШ
3&
ІаЬиІоза. Баснословный міръ, гея ГаЬиІоах.
—вое время, Іетриб ГаЬиІоыіт.
БАСНОТВОРЕЦЪ. ГаЬиІагит асгір-
Іог. Басночревный. Ьагиврісшиз. —вное
искусство, Ьагиарісіпа «с. агв; Ьагиьрех.
Баснотворное сочиненіе, ІіЬег ГаЬпІагит.
Подать причину стихотворцамъ къ бас-
нямъ, Іоснт роеіагшп тетіасіо Гасеге.
БАСНЬ или БАСН^І. I аѣиіа, ІаЬеІІа,
соттепіит, тетіасіит (выдумка, не-
правда), ароіо^иа, ІаЬиІа іісіа, гея сот-
тепііііа (баснословное повѣствованіе).Счи-
тать что за баснь, ГаІяиПъ аііциіб ехіаіі-
таге. Часто подъ одѣяньемъ басенъ кроет-
ся истина, виЬ ГаЬиІік ѵеіиі іпѵоіисгіа кае-
ре ѵегііав Іаіеі. Васенька, ГаЬсІІа. Вотъ
еще какія басни! Іеркіа яапе тетога»!
БАСОКЪ. Гі<1е« ѵосія іпПпіге (ётаѵіаві-
тае). Басъ, іеІгасЬогбит ѵосіа іп&та?; ѵох
іта, ртаѵія, во мв. ѵосев раѵіоге.ч. Басо-
вый, арія, агіа ^гаѵіогів «опі. — Ф.іеііта,
ІіЬіа тадогів тоііі. Водить смычкомъ по
басу, Ігасіаге іісіев та^огек, Ьагуіопит.
БАССЕЙНЪ. Кесеріасиіит ацигв .чаіі-
епіів.
БАСТІОНЪ. Ргори"наси1ит; типі-
тепіит орегі ргаейхит.
БАТАЛІОНЪ. СоЬогк. Сдѣлать бат. ка-
ра, а^теп диасігаіит іпяіііиеге. Б. воору-
женный (поднятыми въ верхъ) копьями,
Ьоггепя Ьакііь а^теп. Баталіонный, ай со-
Ьогіет регііпеп?. Б. изъ волонтеровъ, ѵо-
Іипіагіогит соѣогв.
БАТАЛЫКЪ. Оепив ргівсогит Іетро-
гит Іогісаг, Июгасіз.
БАТАРЕЯ. А^ег, тоіея Югтепіія
Ьеііісів Іосапйів, Іогтепіа іп а^еге <Ііь-
роыіа. Придвинуть батарею, Іогтепіа ти-
ГІ8 айтоѵеге. Расположить батарею на
высотѣ, Іогтепіа іп соііо ііівропеге, Іоса-
те. Электрическая батарея, рѣіаіагит Беі-
бепяіит сотріехив.
БАТЕНЬКА, см. Батюшка.
БАТЕРЪ. ІЛтагіа.
БАТИСТОВЫЙ. Вуміпиб. Батистъ,
Ісіа Ііпо Іепиіззігпо Іехіа, Ьуввик.
БАТМАНЪ. Ропбив Тигсісит.
БАТРАКЪ. Орегагіив.
БАТЫРЩИКЪ, см. Набойщикъ.
БАТЬКА. Нас ѵосе ріеѣеді иіипіиг,.
сит ѵеі бе аЬвепіе «асегйоіе ѵеі <Іе еог
Іап^иат сайка вегтопів, «Іісипі. Батюшка,
ѵох Ыапба, <ціа сотреііапіиг раігея, вспея,
яасегбоіея, еі аііі. Батюшка! ті раіег! _
(касегбоіі): ѵіг ѵепетагкіе! — пюіі рагі ѵеі
іпСегіогі: атісе! аписіввіте! А, батюшка,
это вы здѣсь были? Ьет! раіег ті, іи Ьіс
егая? Батюшкинъ, раігіз, рагепіія, еепііо-
гІ8. Батя, раіег. Онъ уже батя дѣтямъ, е«1
зат абиііа аеіаіе, роіеві таігітопіит іпіге.
БАУЛЪ. Баулецъ м. б. Кікспв.
БАХАРЪ. БаЪеІІагит паггаіог.
БАХМАТЪ (ѵ. оЬв.). Е<|ии.ч ^-гаікіія.
БАХРОМА. ГітЬгіа. Бахромы имѣю-
щій, ІітЬгіаІив.
БАХТЕРЕЦЪ. Сепич оііт и$і!аІі іпбп-
кіі ЬатІ8 Геггеія сопяегіі.
БАХЧА. Ацсг сисигЬіІй сіігиііія яаіия.
БАЦЪ! 8іа1іт. Не говоря пи слова,
бацъ его въ рожу, пиііо ѵегЬо бісіо, яіа-
Ііт е]и« ога регсиюіі.
БАШКА. РІ8СІ8 сариі. 2) Рег сопіет-
Іит: сариі.
БАШМАКЪ. Саісеиь. Башмачекъ, саі-
сеоіив (особенно женскій). Носить баш-
маки, саісеі.ч иіі. Надѣвать бб., эд
саісеаге. Надѣвать кому бб., ішіпсеге
аіісиі саісеов. Надѣть другіе бб., тиіаге
саісеок. Въ башмакахъ, саісеаіия. Снять
бб., ехсаісеаге реііев. Скинуть кому бб.?
ехсаісеаге а1і<]иепі. Велѣть скинуть себѣ
бб., ехсаісеагі. Бб. въ пору, саісеі а<1 ре-
бет аріі кипѣ Бб. назадъ вогнувшіеся,
саісеі гератіі. Слишкомъ широкіе, саісеі
37 г,АЮ
шаіе Іахі. Слишкомъ узкіе, саісеі івіпогОя.
Ііашма«ъ жметъ, саісеия ргетіі.
БАШМАЧНИКЪ. См. Башмашникъ
и пр.
БАШМАШНИКЪ. Виіог, яиіог тиіі-
еЬгія. Башмашничанье, яиігіпа, яиігіпит.
Башмашничаю, яиігіпат Гасеге. Башмаш-
ніічіі^ а<1 яиіогет регііпепя. Башмашный,
на пр. шило, яиѣиіа. Башмашная ленточ-
ка, гіпсиіит, Гаяіса саісеі. Башмашный
рядъ, іаЬегпа яиігіпа. Щетка, ренісиіия
а<1 саісеоя іІеІег^епДоя. Башмашный гвоз-
дикъ, сіаѵия саіі^агія, саіі^агіия. Ремень,
согги«іа саісеі. Башмашная пряжка, ГіЬи-
Іа «саісеі. Башмашная вакса, аігатепіит
яиіогіит. Башмаки не по ногѣ, саісеі аіі
реііет поп аріі, саісеі поп ЬаЫІея. Засте-
гнуть бб. пряжкою, саісеоя ІіЬиІа сопяігіп-
{>еге, агсіаге, яиѣпесіеге, соНі^еге.
БАШНЯ. Тиггія. Съ ярусами, I. сопіа-
Ьиіаіа. Строить башню, Іиггіш ехсііаге,
сйисеге. Быть укрѣплену башнями, Іиггі-
Ьия шипііиш еяяе. Взвести на башню вы-
сокую и па высокомъ мѣстѣ построен-
ную, регднсеге іп Іиггіш сеіяаш еі орете
шиііиш еііііат. Двѣ башни съ частію на-
ходившейся между ими стѣны отъ ча-
стыхъ удареній стѣнобитнаго оружія раз-
рушились. Ди® Іиггея сиш сопіінепіі гаи-
гогиш рагіе сгеЬгія агіеішп ісііѣия сеяяе-
гипі. Натручевая башня, Іиггія Іихаіа еі
Чиаяяаіа сошра^е. 2) Сагсег, сияіойіа.
Быть посажену въ башню, сагсеге или іп
сагсеГе или сагсегі іпсіияиш еяяе. Ябло-
ко, шишка на башнѣ, арех Іиггія. Шпицъ
башни, Гаяіі^іпт Іиггія. Часы на башнѣ,
Ьогоіо^ішп іп Іиггі соііосаіит. Сторожъ
»'а бапшѣ, ехсиЬіЮг іп іиггі.
БАШУ. ГипДеге сапіиш, сопсспіиш
₽гаѵі ѵосе.
БАЮ. Боциі, Гагі, ііісеге. СоПоциі сиш
Ч1’О. Айіге, сопѵепіге циегп.
БЕЗ 38-
БАЮ. І.аііаге. Баюканье, Іаііаііо. Баю-
каю, іаііаге.
БДИТЕЛЬ. Ѵірі!, сияіоя. Бдительный,
саиіия, ѵіфіапя, ѵіДІах (С о I.), Дііщепя, ас-
сигаіия. Быть чрезвычайно бдительву,
шігіГіса еяяе ѵіёйапііа. Обращать па кого,
на что бдительное око, ііііі^епіег оЬяег-
ѵаге аіідиет, аІіциіЛ. Бдительно, ѵі^ііап-
Іег, <ІІІі"еп(ег, ассигаіе. Бдѣніе, ѵі§і!іге,.
регѵі&іІаІіо.Ѵі&іІапІіа, сига, саиііо, сігсиш-
яресііо. Бдѣніе всенощное, каста риЫіса,
ЧиагагяІаІеаДѵеярегашргагсеіІепІів Геяіі се-
ІеЬгапІиг.Бдю, ѵіріаге, аііѵі^ііаге. 2) Кеі іп-
ѵі{ііІаге,аиепДеге,еяяеДіІі{;епІет,сигіо8ит.
БЕГЕМОТЪ. Нурророіатия атрЬуЬі-
ия. Кожа бегемота непроницаема, кромѣ
когда опа намокнетъ, сиіія Ьірророіашііш-
репеІгаЫІія, ргжіегциаш яіЬишогетаДеаІ.
БЕДЕРНЫЙ. Аіі сохат, сохепДіит,
іясЬіабет регііпепя. Бедра, соха, сохеп-
Діх. 2) Оя сохае.
БЕДРЕНЕЦЪ. РітріпеІІа яахіГга^а.
Корень бедренцовый, гаДіх рішріпеііае. Б.
цовая эссенція, еяяепііа рітріпеііае.
БЕЗБЛАГОДАТНЫЙ. Іп^гаіия, Ьепе-
Гісіогит іттетог.
БЕЗБОЖІЕ- Итріеіая, і^погаііо Веі,-
аіѣеіятия, Веі пееаііо. Безбожникъ, аіЬе-
ия, Веит юііепя еі пе^апя, ітріия, Веипг
поп сигапя, циі пиііит Вешп отпіпо еяяѳ
риіаѣ Безбожница, Гетіпа Беит или ііе-
ояеяяе пелагія; ітріа. Безбожничанье, ѵі-
Іа ітріа, ітргоЬа. Безбожничаю, ітріінп,
ітргоЬит еяяе. Безбожнически, ітріе.
Безбожническій, ітріия, ітргоЬия. Без-
божничество, ітріеіая, ішргоѣііая. Без-
божничествую, Безбожствую, см. Безбож-
ничаю. Безбожно, —жиый.см. Безбожни-
чески и —ческій. Во многомъ противъ,
боговъ поступать безбожно, шиііа сопіга.
<1еоя пеГагіе Гасеге.
БЕЗБОКІЙ, ѣаѣепііа Іаіега ЬаЬепя.
39
БЕЗ
БЕЗ
40
БЕЗБОЛІЕ. Ѵаіеішіо, іпсоіитііаа. Без-
болѣзненный, ехрега йоіогіз, ааіѵиа, аапиа,
іпіерсг. Безболѣзненность, ішіоіепііа, ѵа-
сиііаа (Іоіогіь; еайет, регреіиа, гечиаѣіііа
аапііаа, ргоярегііаа ѵаіеіибіпіа.
БЕЗБОРОДЫЙ. ІтЬегЬіа, ітѣегЬиа.
БЕЗБОЯЗНЕННЫЙ. Отчіе Іітогіа ех-
рега. Быть такимъ, апіто айсаее, пиііо
Іеггогс а аіаіи <1е]ісі роаае. Безбоязнен-
ность, апішиа ітраѵійие, Іітогіа ехрега;
Гогіііиііо. Безбоязненно сказать свое мнѣ-
ніе, еепіепііат Гогіііег сіісеге.
БЕЗБРАННО. Сопсогбііег, віпе аігсрі-
Іи, віпе гіха. Возбранный, расаіиа, сопсоге.
БЕЗБРАЧІЕ. СнеІіЬаІиь, ссеіеѣе ѵііа.
Безбрачный, сіеіеѣа.
БЕЗБРЮХОЙ. ѵепігет сіергеяеит Ьа-
Ьепа.
БЕЗБѢДНО. Тиіе, Іиіо, сііга регіси-
Іиш, віпе регісиіо. Жить, Іиіе ѵіѵсге. Без-
бѣдный, Іиіиа, ІіЬег а регісиіо, ехрега ре-
гісиіі.
БЕЗВЕДРІЕ. Тстрейав. Тамъ за без-
ведріемъ мы остановились, іЬі ргоріег Іет-
реаіаіет пюгаіі аптиа; соеіі іпіетрееіаа,
іпіетрегіее или регішѣаііо.,
БЕЗВИННО. Сііга сиірат, віпе сиіра.
Безвинность, іппосепііа, іпіѳ&гііаа. Без-
винный, іппосепа, <р;і сиірагі еі ассиаагі
печиіі. Быть безвинно сослану въ ссылку,
іппосепіет іп ехііійт е^есішп еаее. Быть
безвиннымъ, ехіга сиірат еаае.
БЕЗВЛАЖНЫЙ. Агідие, аіесиа, ациа
сагепв.
БЕЗВКУСНОСТЬ. Іпоріа аарогіа; іпе-
Іерапііа. Безвкусный, іпаірійиа; ухіісіо
сагепа, шсіе^апе.
БЕЗВЛАСЫЙ, см. Безволосый.
БЕЗВОДІЕ. Ациае іпоріа, агісіііаа. Без-
водный, а<|иа сагепа, аіссиа.
БЕЗВОЗВРАТНО. 8іпе гсйго^гсааи. 2)
Мосіо іггерагайііі. Безвозвратный, іггера-
гаЫІіа, іггеѵосаЬіІіе. Время безвозвратно,
Яиипі сііеа еі іггерагаЬНіа ѵііа десиггіі
(8еп. ер. 123). Безвозвратность, паіига,
гаііо іггеѵоеаЬіііз.
БЕЗВОЛОКИТНО (Іег. ]игі<1.). 8іио
тога, Ьаий сипсіапіег.
БЕЗВОЛОСЫЙ. Саіѵиа, ріііе сагепа.
БЕЗВРЕДІЕ. Іппосепііа. Безвредно,
іппохіе, сііга похат. Безвредный, іппо-
сепа, іппосииэ, поп посепе. Вода есть без-
вредное питіе для здравія, асріа аапііаіі
поп посеі. Безвредная пита, сіЬиа іппо-
сепа. Безвредныя слова, ѵегЬа іппосиа.
БЕЗВРЕМЕННѢ, 81. Безвременно. Іп-
Іетреаііѵе, іпіетреаііѵііег. ГѴоп іп Іет-
роге. і\оп оррогіипе. Аііепо Іетроге. 2)
8іпе тога, віпе бііаііопе. Безвременье, см.
Безвремянье. Безв}К'мениость, безвремя-
ніе, піаіит, геа таіа или айѵегаа, во ми.
геа іпсоттосіа1, абѵегаау сааиа адѵегвиа,
іпіеаіиа, асіѵегаа Гогіипа. Пришло и на
нихъ безвремянье, сааиа айѵегаиа еііат іп
еоа іпѵааіі. 2) Ссеіі іпіетрегіеа, іпіетреаіаа.
БЕЗВЫВОДНО. Сгаііа, цгаіиііо (<1ісі-
Іиг аоіипипобо <1е ресипіа, чиат аегѵиа
рго сіеаропаоаііеио Гигкіі ботіпо или роа-
аеааогі аоіѵегс йеЬеІ).
БЕЗВЫХОДНО. А'оп аѣіепа, поп діасе-
бепа. 2) Аееісіие, регреіио, еетрег. Онъ у
пасъ бываетъ безвыходно, регреіио, аееі-
сіис поя ѵіаіі.
ВЕЗВѢДОМА. 8іпе регтіааіопе, віпе
регтіааи, сііга ітреігаіат ѵепіат.Онъбез.
отлучился, віпе регтіеаи іііесеааіі, айеаі
Іосс.
БЕЗВѢДОМА. А'іЬі! (пиііиа нппііиа),
абГегІиг <1е ге. Онъ без. пропалъ, а соп-
аресіи ІЬотіпип гесеааіі еі циМ сіе ео Гас-
Іит аіі, піЬі! сотрегіит ЬаЬетиа.
БЕЗВѢРІЕ. Іпсгейиіііаа (у позд.), аеп-
аиа а ѵега геііціопе аііепиа (у новв.). Без-
41
БЕЗ
БЕЗ
42
вѣрство, регпіапвіо іп вепви а ѵега геіі^і-
опе аііепо.
БЕЗВѢСТНО, см. Безвѣдома. И. I- 2)
81. іпсегіо, іп іпсегіит, іп аіеат.
БЕЗВѢСТНОСТЬ, см. Неизвѣстность.
Безвѣстный, і^поіив, іпсозпііия, оЬвсигив.
БЕЗВѢТРІЕ. Маіасіа, так. вмѣстѣ, та-
Іасіа еі ІгапдиіІШаз.
БЕЗГЛАСІЕ. Ітроіепііа Гипбі, Іодиеп-
<1і. Безгласная буква, сопхопапх Ііііега.
Безгласный, тиіив, еііп^иі». 2) Е1іп»шв,
тиіив (хотя и могъ бы говорить, но чув-
ство стыда воспрещаетъ). Вина его дѣ-
лаетъ безгласнымъ, сиіра ге<1<1ІІ еиш еііп-
еиет, а сиіра риграге пли ехітегс ее поп
[юіеві.
БЕЗГОДІЕ, безгодпща.ЛІаІит, іпіогіи-
піит, гев айѵегеа.
БЕЗГОЛОВНЫЙ, см. Уголовный.
БЕЗГРАМОТНЫЙ. Іііііегаіив. диі пев-
сіі Ііііегав, іпбосіих, іпегибііиз, гшіів. Быть
безграмотнымъ, Ііііегав певсіге, ехрегіепі
ееес Ііііегагит.
БЕЗГРИВЫЙ. ЗиЬа сагепе, віпе уиѣа.
БЕЗГРѢШІЕ. Іппосепііа, ргоѣііав. Соп-
біііо еа, диа диів поп рессаі. Безгрѣш-
ный, рессаіі ехреге, диі віпе рессаіо еві,
іппосепв, ргоЬиз.
БЕЗДАННО. 5’иііит ѵесіі^аі или ііі-
Ьиіит еоіѵепбо. 2) Сгаіів. 3) 8іпе сайга.
Безданный, іттипів, іттипів ѵесіі'.’аііит,
а ѵесІі&аІіЬив іттипів.
БЕЗДЕНЕЖНЫЙ. Сагепв ресипіа,
іпорв. Безденежно, ^гаііе.
БЕЗДНА. АЬуввив, іпііпііае ргоГипбі-
Іаііе ѵогаро. 2) ІпГегі, іпіегпа (Іоса), Іаг-
іага, огит. У него бездна денегъ, еві
атрііввітю ресипіа; йотіпив, Ьото ре-
сипіовіввітив.
БЕЗДОЖДІЕ. Ріиѵіге вей адиагит
іпоріа, віссііав, агібііае. Бездождный, ріи-
тіа сагепв, віссив.
БЕЗДОИМОЧНО. Коп ехі^ешіо, поп
— епіет, поп — епв гевібишп беЬіІит.
БЕЗДОМОКЪ. Ехіоггів, віпе бото.
БЕЗДОННЫЙ. Іпііпііа; ргоіипбііаіів.
БЕЗДУШІЕ. Бап^иог, пиПа ѵів. Без-
душникъ, Ьото віпе иііа геііропе. Без-
душничаю, іггеіі^іовит еі ітрішп евве,
ітріе а^ете. Бездушный, ітріив, сиі
пиііа геіі^іо еві. 2) Іпапітив, ѵііа сагепв,
ѵііа еі вепви сагепв.
БЕЗДЫХАННЫЙ, —ХАНЕНЪ. Еха-
пітаіив, ехапітіе, беГппсІив.
БЕЗДѢЙСТВЕННЫЙ, — СТВЕНЪ.
Іпиіііів, соггиріив, сіігаіив. 2) Оііовив,
бевібіовив. Самая бездѣйственная празд-
ность, іпегііввіпіит оііит. Бездѣйствіе,
ве^піііа, і"паѵіа, севваііо, оііит, бевібіа.
Бытъ въ совершенномъ бездѣйствіи, пі-
Ьіі ріапе арсіе. Дѣлать бездѣйственнымъ,
аіідиет Ігапвбеге іп оііит. Содержатъ
кого въ бездѣйствіи, аіідиет сопяігісіит
Іепеге. Епикуръ, похожъ на изнѣжен-
ныхъ дѣтей, ничего не считаетъ лучше
бездѣйствія, Ерісигив, диаві беіісаіі риег,
піІііі севеаііопе піеііив ехівіітаі.
БЕЗДѢЛИЦА, бездѣлка, бездѣлушка,
гев тіпиіа, рагѵа, рагѵиіа, раиіиіит диі<1-
бат, рагѵит тотепішп. Это без., кі
Іеѵе еві; ід піѣіі риіо, ііі рагѵит еві. Пос-
сорились изъ бездѣлицы, оѣ гет рагѵи-
Іат аііег сит аііего іпітісіііав вивсере-
гипі. Онъ сущими бездѣлками занимает-
ся, ѵегваіиг іп геЬив тіпітів, Іепиіввітів,
ве баі геЬив тіпітів, Іепиіввітів. Я без-
дѣлицу заплатилъ, воіѵі рагѵат реси-
піогп, воіѵі рагѵит ргеііит; рагѵо еті,
пито или пито вевіегііо еті. По рас-
четѣ я оставался ему должнымъ самую
бездѣлицу, вирегегаі раихіііиіит питто-
гит. Очень трудное дѣло перемѣнитъ въ
бездѣлицу, ех біКсіІІітіе Гасіііа гебі^еге
(&В8.).
43
БЕЗ
БЕЗ
44
БЕЗДѢЛЬЕ. Іпегііа, зе^піііа, ёезіёіа,
сеззаііо, оііиго. Дѣлать что отъ бездѣлья,
рг® оііі тоіезііа аііциіё Гасеге. У без-
дѣлья и то дѣло, сеззапіі или оііоьо піѣіі
а"еге езі аііциій а^еге. 2) Рагѵа гез, ші-
пиіа гез. Я въ бездѣлье такое мѣшаться
но хочу, е]изто<1і гез тіпиіаз пои сото.
— Бездѣльникъ, піЬіІі, пециапі, ітрго-
Ьпз, Ггаідіаіог, сігситзсгіріог, <[иа«!гп-
ріаіог, пеѣпіо, ѵеіегаіог. Сдѣлаться
бездѣльникомъ, Гійет Ггап§еге, ехізііта-
Ііопепі репісге. Бездѣльничать, Ггаиди-
Іепіег, іпіргоѣе а^еге, саіііёѳ зееіиз аё
пііііеге, саіііёе а^еге, таіейсит еі Ггаи-
йиіепіит еззе. Бездѣльнически, пецпі-
Іег, іпіргоѣе, Ггащіиіепіег, регМе. Без-
дѣльничество, ітргоѣііаз, зееіиз, печрііііа,
таіейсіит іесіиго еі осеиііипі, зіеіііопа-
Іиз. Вплетать видныхъ мужей въ свое
бездѣльничество, согоріесіі атрііззітоз
ѵігоз а<1 зишп зееіиз. Бездѣльно, Іигрі-
Іег, ітргоѣе, пециііег. Бездѣльный, поп
«ссираіиз аііциа ге, оііозиз, ѵасииз. 2)
Іпиііііз, Гиііііз, педиат, пиіііиз ргоііі;
Іеѵіз, ѵіііз.
БЕЗДѢТНЫЙ, —ДѢТЕНЪ. Ргоіе,
Ііѣегіз сагепз (у ного не было дѣтей) ог-
Ъиз (кто лишился ихъ). Быть бездѣтну,
ііѣегіз сагеге. Онъ умеръ бездѣтенъ,
шогіииз озі пиііа ргоіо геіісіа. Бездѣт-
ство, огініаз Ііѣегогшп.
БЕЗЖАЛОВАННЫЙ. АиІІипі зіірсп-
гііит ассіріепз.
БЕЗЖАЛОСТНО. ІпЬитапіІег, ітті-
вегіеогёііег, сгидеіііег. Безжалостный,
—степъ, ірѣишапиз, Гегиз, ёигиз, егшіе-
Ііз, іштіііз, іпітізегісогз.
БЕЗЖАЛЬНЫЙ. Асиіео сагепз.
БЕЗЖЕННЫЙ. Соеіѳѣз. Бытъ без.,сое-
ІіЬеш еззе, сспііѣот ѵііат а^еге. Оста-
ваться такимъ, піаігіпюпіо аѣзішоге, іп
ссоііѣаіи шапѳге, регтапеге. Безженство,
соеІіЬаІиз (из).
БЕЗЗАБОТЛИЗО. 8есиге, іпсигіозѳ,
пе^іі^еніег. Беззаботливость, зесигііаз,
зосогёіа, іпсигіа, пе^іі^епііа. Беззабот-
ливый, зесигпз, іпйііі^епз, певііцепз. Без-
заботный, —тепъ, зесигпз, іпсегіозпз.
Быть боз. въ разсужденіи чего, зеенгшп
еззе а или де ге (у Стт. и Таи. также съ
род.), соп'.ешпеге, пеДі^еге, раггі ёіісего
аііцпіё, поп или піѣіі енгаге аіічиід.
БЕЗЗАВИСТІЕ. Іпѵійі® сагепііа. Без-
завнетньій, іпѵійіа сагепз, ппііі іпѵійепз,
зіие іпѵііііа.
БЕЗЗАЗОРНО. См. незазорно.
БЕЗЗАКОНІЕ. Рессаіит, иеГаз, беііс-
Іит; ігоріеіаз, зееіиз. Беззаконникъ, рес-
саіог (у Цер. Пис.) ргаѵиз, ітргоЬиз, зсе-
Іегаіиз. 2) Маіеіісиз, посспз. Беззакон-
ничаю, ѵіоіаге Іе^ез. Беззаконно, зіпѳ
Іе^е. 2) Маіе, іііеуіііте, сопіга ]из. Без-
законную, (81.) ітріе, іпіргоѣе Гасеге, ѵіо-
іаге 1е"ез. Беззаконный, —конекъ, ех-
Іех, Іе^е сагепз. 2) Опредѣленіе, зеиіси-
Ііа ітуизіе, поп ех ]иге, ргжіег )нз Іаіа.
Беззаконство, ітріеіаз, пиііа геѵегепііа
І)еі. Беззаконничать, іпідие а§еге, Іе^ез
Ігапв"ге<1і. Беззаконствую см. беззакон-
ную.
БЕЗЗАЩИТНЫЙ. Ргжзідіо дезіііи-
Іиз, іпёеГепзиз, зіпе ргжзійіо. Быть без.,
сагеге рг®зі<1іо. Беззащитность, іпоріа
ргжзіИіі.
БЕЗЗВѢЗДНЫЙ. Коп зіеііапз, оѣзси-
гиз, Іепеѣгозиз, зіпе зіеіііз. Ночь, иох
ссеса, оѣзсига, саіі^іпоза.
БЕЗЗЕМЕЛЬЕ. Іпоріа агѵогиш, ага-
Ііопига. Безземельный, сагепз агѵіь, ага-
Ііопіѣиз.
БЕЗЗЛОБІЕ. Іппосепііа, зіпіріісііаз,
гаепз аі> опші таіо аѣѣоггепз. Беззлоб-
45 БЕЗ
иый, іппосепв, кіпіріех, аі> отпі таііііа
аііепи».
БЕЗЗРАЧІЕ. (81.) Гсейііа-ч, аеГогтіІав,
Іигріішіо. Беззрачный, Гоейи», <1еіогті8,
Іигрів.
БЕЗЗУБЫЙ. Ейепіиіи», йепІіЬи» са-
гепз. Быть без., депІіЬиа сагеге. Беззу-
бая старуха, апиз едепіиіа.
БЕЗКАБАЛЬНОЙ. А' |;||а ргоргіа киЬаіе-
паііопе йгтаіиа. 2) ЬіЬег, сотри» ІіЬегиго,
диі поп е§1 8егуи».
БЕЗКВАСІЕ. Генпепіі сагепііа. Без-
квасный, пои Гегтепіаіи», і'егтепіі ех-
рег8.
БЕЗКОВАРНО. 8іпе Гисо ас Гаііасіі».
Безковарный, ѵегив, ргоѣиь, іп^епии»,
«ітріех, сашМіій, ѵегах. Безковарствіе,
ѵегііаа, ргоЬііак, йде», ьітріісііаь.
БЕЗКОЛѢННЫЙ. Сагеп8 по<Іі», §епі-
сиіік, яиіТгавіпе (ѵііів).
БЕЗКОНЕЧНО. Іпйпііе. Безконеч-
ность, іпйпііаз, іпйпіііо (Сіе. і!е (іп. Б,
<6). Безконечный, іпйпііп», іттепвнй, йпе
<сагеп8. Быть без., іпОпіІшп ез«е, йпе са-
теге. До безконечности, ай или іп іт-
апеп8ит.
БЕЗКОННЫЙ. Сагепз едиі».
БЕЗКОРМИЦА. Іпоріа райиіі, сійі ра-
Ъиіагіз. Безкормный, іпор» райиіі. Без-
кормныя мѣста, Іоса раѣиіо сагепііа.
БЕЗКОРЫСТІЕ. АЬьІіпепІіа, сопіі-
пеиііа, іппосепііа (Сог. ІЧ. Ц, 2). Безко-
рыстный, аі>8Ііпеп$, сопііпепв. Быть без.,
эіж иіііііаіі» ітпіегоогепі е»8в, ай 8нат
лііііііаіет пійіі геГегге. Ргоргіогшп сот-
тойогит пе^іесіи», ргіѵаіж иіііііаіі» оі>-
Ііѵіо. Быть совершенно без.,аі> отпі сирі-
Лііаіе гетоіит ез»е. Посту патъ безко-
рыстно, ІіѣегаШег а^еге.
БЕЗКОСТНЫЙ. Сагеп8 О88І1>Н8.
БЕЗКРОВІЕ, —НОСТЬ. Іпоріа вап-
Йіиіпіз, »ап"іііпІ8 «ІеГесІи». Безкровный,
БЕЗ 46
ехзап^иі». 2) Іпсгиепіи». Безкровно, зіпе
кап^иіпе, іпегиепіе. Безкров. побѣда, іп-
сгиепіа ѵісіогіа.
БЕЗКРОВНЫЙ. Сагепз (ѣ)тісіііо, Ьа-
Ьііаііопе ; сагеи» Іиіеіа, ргаезШо.
БЕЗКРУЧИННЫЙ. А’оп Ігі»ІІ8, поп
тсезіиа, ѵасиив боіоге; кесигиз, іпси-
ГІО8Н8.
БЕЗКРЫЛЫЙ. Кои аіаііи, сагепз аІІ8.
БЕЗЛЕСТНО. Сііга аззепіаііопет,
8Ігор1ісі(ег, еншіісіе, іп^еппе. БезлестиыЙ,
аііепиз аі> айиіаііопе, ѵегиз, ргоЬиз, іп-
репина, зіпіріех.
БЕЗЛИЧНЫЙ. Безличный глаголъ,
ѵегѣшп ішрегэопаіе.
БЕЗЛѢПИЦА. См. нелѣпица.
БЕЗЛѢСІЕ. Іпоріа 1і"погиш. Въ Ан-
гліи за безлѣсіемъ топятъ каменнымъ
угольемъ, АпДі оі> іпоріапі Іі^погшп а<1
саІоГасіепйа сопсіаѵіа ІііііапіЬгасіѣнь ніип-
Іиг. Безлѣсный, іпорв 1і§погшп.
БЕЗЛѢТНО. 8іие Іетроге, сііга Іет-
рогіз ргіпсіріит. Безлѣтность, зеіегпііае,
Іегориз іпйпііппі. Безлѣтный, ехрег»
іегорогіз, аеіегпи».
БЕЗЛЮДІЕ, —СТВО. Раисііаз или
гагііаз, репигіа Ьопііпнт. Безлюдный,
(Іекегіі.'з, 8о1і1агіи8, поп Ьаііііаіш, ѵаспііь,
поп (’ге<(Ш'п8 Ьотіпіѣнз; зоіиз, оссигви
Ьотіпит ѵасиив.
БЕЗМЕЗДНИКЪ. Ініецег, іпсоггир-
ІЦ8, сопипосіі» 8НІ8 поп 8Ішіеп8. Безмезд-
но, {ргаііз, зіпе тегеейе. Безмездный,
соттосііз 8иІ8 пои зіийеиз, пиііиці тег-
сейет ехі§епз.
БЕЗМЕНЪ. Ѵесііз Ьопіо<1готи8,8ІаІега.
БЕЗМИЛОСТИВО. Зіпе тізегіеогйіа,
сгийеіііег. Безмилостивный, —венъ, іт-
тізегіеогз, сіигнз.
БЕЗМОЗГІЙ. Сагепз тейиііа. Без-
мозглость, Детепііа, атеиііа, віиріііііав,
ьіирог, 8ІоІі<ІіІа8. Безмозглый, сегоѣго
47
БЕЗ
БЕЗ
сагепя; иное, тепіе саріия, бетспя; ех-
согя, ѵасиит сегеЬго сариі, іпсопяиііия.
Нар. бетепіег.
БЕЗМОЛВІЕ, 8і1епІішп. 2) 8оІіІибо,
оііит, яесеяяия. Житъ въ безмолвіи, іп
яоіііибіпе ѵіѵеге, Іетрия яоіит іп яе-
сгеіо берете. Безмолвникъ, Ьопю яоіііа-
гіия, сгетііа. Безмолвію, циіеіе, Ігап-
циіііе, яіпе яігерііи еі сопѵісіо. Безмол-
вный, —венъ, ерііеіия, ІгапсрііИчя. 2) 8о-
Іия. Безмолвствованіе, ерііеч, яііепііит,
оііит, Ігапциіііііая. Безмолвствую, Іасеге,
яііегс. Уста безмолвствуютъ отверсты, 08
арегіит яііеі или яііепііит Іепеі. 2) Іп
яоіііибіпе ѵіѵеге.
БЕЗМРАЧНЫЙ, —МРАЧЕНЪ. 8е-
гепия, аргіеия, сіагия.
БЕЗМУЖНЯЯ. Іппиріа.
БЕЗМѢРНО. Іттобегаіе, ітпюбісе,
ехіга тобит, яирга тобит, ргюіег то-
<1ит, пітія, пітіипі; ей'ояс, ргоГияе;
тіге, тігііісе, тігит іп тобит, іпяі^пі-
Іег, іпсгесііЬіІіІег. Б. великъ, іпияііаѣв
та^ійіибіпія. Безмѣріе, безмѣрность, іт-
теияііая, іттепяит. 2) Б. честолюбія
лѣляетъ ненавистнымъ, піпііа, ехігета
Ьопогія сирібііая іп обіпт, іп іпѵібіат
ѵосаі, іпѵібіат Гасіі, сопйаі. Безмѣрный,
—мѣренъ, ехігаогбіпагіия, іпияііаіия, іп-
яиеіия, іпяоіііия, пои ѵиі^агія; гагия, іп-
яі^пія, іпаибііия; поѵия. Безмѣрная бла-
гостъ Божія, тіга, яитта, ііптепяа І)еі
Ьеш$шІа& Безмѣрная роскошь, іпГтіІа,
іттобегаіа, іпяоіііа Іихигіа.
БЕЗМѢСТНЫЙ. А риЫісо типеге
ѵасапя. 2) (81.) Іпбесогив, іпбесепя.
БЕЗМЯТЕЖІЕ, — ЖНОСТЬ. Апі-
тия ітрегІигЬаІия, Ігапфііііііая апіті.
Безмятежно, сііга регІпгЬаІіопет, ріасібе,
Ігапдиіііе. Безмятежный, ітрегІигЪаІия,
диіеіия, ІгапциіІІия.
48
БЕЗНАВѢТІЕ. Тпіит. Безнавѣтный,
аѣ іпяібіія Іиіия, аЬ іія поп арреіііия.
БЕЗНАДЕЖНО. Веярегапіег, яіпе ярс,
сііга ярет. Онъ без. боленъ, еві ге^ег яіпе
иііа ехяресіаііопе іегит теііогит. 2)
Ргоеіег ярет, іпярегаіо; герепіе, <Іеге-
репіе. Безнадежность, ярея іпсегіа, йи-
Ьіа; беярегаііо. Безнадежный, —деженъ,,
іпсегіия, биЬіия, іп іпсегіо рояііив, Б. че-
ловѣкъ, Ьопю іпіісіия.
БЕЗНАРЯДІЕ. Л’ееііёетіа.
БЕЗНАСЛѢДНЫЙ. НегебіЬия, ргоіе
сагепк.
БЕЗНАЧАЛІЕ, віаіия геіриЫісае, сит
пиііия еяі та^іяігаіия, біяяоіиіа тпііогига
роіепііа. Безначальный, ргіпсіріо сагепя,
•тіетпе. Безначальственный, віпе сарііе,
«іпе сегіо ітрегіо. Безначальство, ейге-
паіа тиіііішііпія Іісспііа.
БЕЗНЕВѢСТНАЯ. 81. Іппиріа, ѵігдо.
БЕЗНОГІЙ. Сагепя ребіЬиа.
БЕЗНОСЫЙ. АТаяо или пагіЬия сагепв.
БЕЗНРАВСТВЕННОСТЬ. Могея сог-
гиріі, регсіііі, Іигрііисіо, ѵііа ѵіііія Оа§і-
Іііячпе отпіѣия бебііа. Безнравственно,
Іигрііег, іпЬопеяІе.
БЕЗНУЖНО. 8пГ(ісіепІег, яаіія, сот-
пю<Іе. Безкужиыіі, —женъ, япГйсіепя,
ЬаЬепя, диапішп аб ѵііат яияіепіапбат
регііпеі. Безпужное житіе, ѵіі® сотто-
бііа.ч.
БЕЗОБЛАЧНЫЙ. >'оп пиЫІив, яеге-
пия, яибия.
БЕЗОБРАЖУ. ИеГогтаге, Іиграге, бе1-
Ьопеяіаге, бе1ип>агс. Безобразіе, беГог-
тііая. 2) Гасіит, Гасіпия іпбесогит, іп-
Ьопеяіит, іПіЬегаІе. Безобразный, беГог-
тів, Іигрія, беГогтаІи.я. Пребезобразиая
женщина, беГогтіяяіта Гетіпа. Движеніе
и положеніе тѣла безобразное, тоіпя
яіаіпяѵе согрогія беіогтія. 2) Іпбесогпя,
іпѣоиеяіпя, іІІіЬегаІія.
49
БЕЗ
БЕЗ
50
БЕЗОБРОЧНЫЙ. Іттипія.
БЕЗОКІЙ. Соесия осиіія, ІитіпіЬия
саріия.
БЕЗОПАСНО. Тиіо, сііга регісиіит.
Безопасность, Іиіипі. Бытъ въ безопас-
ности, іп Іиіо еяяе, іи рогіи еяяе или па-
ѵі^аге, іпсоіитепі еяяе. Думать о своей
безопасности, ргжсаѵеге яіЬі. Безопасный,
—сенъ, Іиіоя, регісиіо ѵасиия, іпсоіитія.
Быть безопасиу отъ чего, Іиіипі еяяе аЬ
аіідиа ге. Дѣлать безопаснымъ, Іиіипі
гс<!<!сге. Не быть безопаспу въ своей
жизни, іп ѵііае регісиіо ѵегяагі. Безопас-
ная дорога, ііег іиіипі. Все безопасно,
гея отпія іп Іиіо еяі. Бсзопаснось Маке-
донская не отъ одного нынѣ Филиппа
зависитъ, поп іапі іп ипо согроге Масе-
йопіЬпя ргюяібіит еяі. Теперь можете
безопасно оставаться дома, гесіе іп рг®-
вепііа бопіі еяяе роіеяіія. Сіе.
БЕЗОРУЖНЫЙ. Іпеггпія.
БЕЗОСТАНОВОЧНО. Сопііпие, сопіі-
пепіег, яіпе іпіегтіяяіопе, регреіио, ипо
іепоге; пиііо іпіегѵаііо іпіег^есіо.
БЕЗОТБОЙНО. Аяяйое, аяяісіио; ѵе-
Ьетепіег, еііапі аідпе еііапі; піа§пореге.
Безотбоііпый, ѵеЪетепя, іпірепяия, іт-
рогіипия, тоіеяіия. Б. человѣкъ, Ьопю
іпІоіегаЬіІія, іпіоіегашіия, диі епіхе іпяіаі
еі игдеі, иі аК^піс! Паѣ
БЕЗОТВѢТІЕ, безотвѣтствіе, безот-
вѣтство, піЫІ ЬаЬеге, диоіі аіідиія рго яе
Шсаі, цио яе <1еГеп<1аІ. 2) Ьепііая, апітия
Іепія, тііія. Безотвѣтно, Іепііег, ріасібе,
шоііегаіе. Безотвѣтный, —вѣтеиъ, диі
еаі іп сиіра, диі сиірапі яияііпеі, іпехеи-
яаЬіІія. 9) Беше, тііія.
БЕЗОТВЯЗНЫЙ. См. безотступный.
Безотвязчивый, —чивъ, тоіеяіия, іпсопі-
гпогіия, іпідиия.
БЕЗОТГОВОРОЧНО. 8іпе ргжіехіи,
яіпе ехеияаііопе, гесияаііопе. Ргошіе поп
оЬіодиепя, поп гери"папя.
БЕЗОТДѢЛЬНО. См. неотдѣлимо. Без-
отдѣльным. См. неотдѣльный.
БЕЗОТМѢННО. См. неотмѣішо.
БЕЗОТРАДНЫЙ. 8іпе Іеѵатіпе, я.
Іеѵашепіо, поп аііеѵашіия.
БЕЗОТРИЦАТЕЛЬНО. 8іпе сопіга-
біеііопе, яіпе гесіапіаііопе. Его предло-
женіе принято было всѣми б., с^иь гаііо,
сопйіію а пепііпе ітри»паІа еяі, отпіЬия
ргоЬаІа еяі.
БЕЗОТХОДНЫЙ. С’иі яетрег сипі.
аіідио аііеяі.
I БЕЗОЧСТВО. (81.) Ітршіепііа, іпѵеге-
сиімііа. Безочствую, (81.) ітриііепіеіп,
іпѵегесипйит еяяе; ітршіепіег а&еге.
БЕЗОШИБОЧНО.8іпеѵіІіо,ссгІе,гесіе.
Безошибочный, ѵіііія ѵасиия. Быть б., са-
геге ѵіііія, еяяе яіпе ѵіііія.
БЕЗПАЖИТНЫЙ. Іпоря раясиогит,
раясиогпт аргогит.
БЕЗПАЛЫЙ. Ві§іІія сагепя.
БЕЗПАМЯТНОСТЬ, безпамятство,
піепюгі® йеГесіия; яіирог. Безпамятный,
сиі сяі іпМа піепюгіа. Быть б., Гаііі піе-
тогіа, ііеіісі піепюгіа (Соѣ)
БЕЗПЕРЕОБРОЧНО. І’гіия ѵесіі^аі
поп тиіапя.
БЕЗПЕРЕРЫВНЫЙ. См. Безпрсі>ыв-
иый.
БЕЗПЕРЫЙ. Беріитія, ріитія сагепя.
БЕЗПЕЧАЛІЕ, —чальство. Апіті
Ігапдпіііііая, ждиііая, апітия Ігапдиіііия,
грііеіия; Ьвііііа, ]исип<ІіІая. Безпечаль-
но, Ьопо апіто, яіпе тгеяііііа. Безпечаль-
ный, Ігапдиіііия, диіеіия, сигія ѵасиия,
яіпе сига, яесиг, Іюіия, Ъііагія, ]исип<Іпя.
БЕЗПЕЧНО. 8іпе сига, яесиге. Без-
печность, яесигііая, апітия ѵасиия. Без-
печный, яесигия, сигю ехрегя, сига или
сигія ѵасиия, ІіЬег сига, а яоііісііийіпе ге-
51
БЕЗ
БЕЗ
52
иіоіиз. Быть б., веспгит езве: іп пігат-
дио аигет или іп йехігат аигет йоппіге,
какъ посл. у Ег.,
БЕЗПЛЕМЯННЫЙ. Ргоріпдиів, пе-
сеэвагіія сагепа.
БЕЗПЛИЩНЫЙ. РасіСсив, ріасійи?,
диіеіиз.
БЕЗПЛОДІЕ, —дство. йіегііііаз, іпГе-
сипйііаз. Безплодно, віегііііег, Ггивіга,
іпапііег. Безплодность, 8Іегі1ііа8, іпГе-
сипйііа8. 2) Іпиіііііав. Безплодный, 8Іе-
ГІІІ8, тГесипйив. Б. годъ, апниа Гги§іЬи5
айѵегвия. Вѣкъ б. въ добродѣтеляхъ, 8Іе-
гііе ѵігіиіит весиіит. 2) Іпиііііб, іпапіа,
іггііиз, ѵапиз. Всѣ старанія остались без-
плодны, опіпІ8 ІаЬог, отпеа соиаіиа пиііі
иіііііаіі Гиеге. Орегат Іиіііпша, Ггизіга
витаітиа. Ьаіегет Іаѵітив. Весь нашъ
трудъ остался теперь безплоднымъ, соп-
сіатаішп е«1.
БЕЗПЛОТІЕ. Іпсотрогеа паіига. Без-
плотный, іпсогрогеия, іпсогрога1і8, сиі
согриз поп С8(, согроге ѵасииб. Быть б.,
согроге ѵасаге, 8Іпе согроге ея8е. Душа
есть нѣчто безплотное, апіп>и8 поп еві
согрия.
БЕЗПОВОРОТНО. Ліойо іггеѵосаѣііі.
БЕЗПОДОБНО, ехіптіе, Йіѵіпе, 8Іп§и-
Іагііег, ипісе. Безподобный, ехіпііиа, Йі-
ѵіпия, зш^и1агі8, ипісах.
БЕЗПОКОЕНІЕ. ТигЬаІіо, регІигЬаііо
(состояніе духа п дѣйствіе), сопІіігЬаІіо
(дѣйствіе), Боііісііийо (состояніе духа).
Безпокойно, тоіеаіе, {»гаѵіІег,іпсоттойе.
Безпокойность, іпдиіев, регІигЬаііо, апі-
•ті тоіиб. ТЕяІи», ]асІаІіо (о больномъ).
Безпокойный, —енъ, іисоттойие, то-
Іеаіпб. Безпокойная дорога, ѵіа ітрейііа,
ііег ітрейіішп, 1оси8 ітрейііівбітие ай
ііег іасіепйшп. Безпокойная жизнь, ѵііа
іигіийепіа (относительно перемѣнъ), ѵііа
оссираІіопіЬиэ йіаігісіа (относительно
дѣлъ). 2) ТигЬиІепІиз, вейіііовиз, Гаеііозиз,
гегиш поѵагищ сирійия или віийіояиз.
Безпокойная голова, іп"епінт іпдиіеіит.
Безпокойные люди, Ьотіпез зейіііозі, ге-
гіші поѵагит аіийіозі. .3) Говоря о чело-
вѣкѣ больномъ или который спить: Этотъ
больной безпокоенъ, а*";ег а:яІиаі, ]ас1а-
іиг. Оаъ во снѣ безпокоенъ, аошпо Іиг-
Ьаіиг. — Если это для васъ не будетъ
безпокойно, 8І ІіЬі сопипойит Гиегіі. Без-
покойствіе, безпокойство, іпсоттойііак,
іпсопітойнт, тоіевііа. Дурная дорога
причинила много безпокойства, ѵіа йеіег-
гіта П0ІІІ5 іпсоттойаѵіі, тнііав поЬі»
тоіевііав аііійіі. 2) ІІрнтти въ безпокой-
ство, регІіігЬагі, сотшоѵегі, регтоѵегі.
Причинить кому нѣкоторое б., аіісиі аіі-
диій 8ОІ1ісі(ийтІ8 айГегге. 3) Безпокой-
ствія въ государствѣ, пюіия, ІигЬаг, ге»
поѵае, еейіііо. Производить безпокой-
ствія, геа поѵа» цшегеге, геѣнз поѵіз
яіийеге, зейіііопет ехсііаге, соттоѵе-
ге. Утишить въ народѣ безпокойствія,
вейіііопет сотргітеге, вейаге. Оказы-
ваются безпокойствія, вейіііо огііпг , шо-
ІИ8 ехвізіипі. Безпокою, Інгйаге, сопіпг-
Ьаге, воііісііийіііет айГегге. Безпокоитъ
кого поношеніемъ, обидами, войною, аіі-
<{і:еіп соп1ите1іі8, іп]нгіів, агтй регведиі.
Да что тебя безпокоитъ! дпж ге8 Іе 8ОІ-
ІісіІаІ апіепт? Быть сильно безпокоиму
войнами, ЪеПіе ^гаѵііег а§йагі. Это меня
безпокоитъ, Ііос таіе те Ьайеі, те сот-
тоѵеі. Его ничто не безпокоитъ, пійіі
ешп соштоѵеі. Безпокоить кого прось-
бами, оЫипйеге аіідиет го^ііапйо. Без-
покоюсь, Іпгѣагі, а§ііагі, 80І1ісіІнт евве.
О чемъ вы безпокоитесь? дна: гев Іе 8ОІ-
Іісііаі? Я объ тебѣ безпокоюсь, йе Іо
Іаѣого, ІіЬі Іітео. Не безпокойся по пу-
стому, шіііе аоШсйийіпет Гаіяат, дно: Іе
ехсгисіаі. Не безпокойтесь, я право его
53 БЕЗ
ДОВОЛЬНО знаю, ОІІО8П8 65, 61>О ІПІЧ8 веП-
янт ргоЬе саііео. Для меня не безпокой-
тесь — продолжайте ваше дѣло, или, я
вамъ не мѣшаю, поіі теа саиза тогагі,
отіііеге, ди® а»із. Какъ? гы объ этомъ
•безпокоишься,что онъ услуживаетъ свое-
му пріятелю? диШ? ізіис Іітез, диой Ше
орегапі баі атісо «по?
БЕЗПОЛЕЗНО. КедиШдиат, Ггизіга,
іпиіііііег, пиііо соттойо. Трудиться въ
чемъ б., орегат Ггизіга репіеге, Ггизіга
ІаЬогет зивсіреге. Безполезность, іпиіі-
Іііаз. Безполезный, —лезенъ, іпиііііз,
іпігисіиозиз, іпапіз, зирегѵ'асииз. Быть
безполезнымъ, пиііі изиі евзе, пііііі рго-
«іеззе. Безполезное, іперіі®, пи»;®. Без-
пол. трудъ, ІаЬог іггііиз.
БЕЗПОМОЩНЫЙ. Іпорз, съ приба-
вленіемъ сл. аихіііі, аихіііо огЬаІиз, йе-
зіііиіиз. Оказать помощь? безпомощному,
зиЬѵепіге іпорі. Безпомощное полояге-
піе, іпоріа. Быть безпомощнымъ, отпі
аихіііо огЬаІит еззе. Оставить кого без-
помощнымъ, аіідиет йезіііиеге. Безпо-
мощность, беззаступность, іпоріа, аихіііі
іпоріа.
БЕЗПОМѢСТНЫЙ. Ргачіііз, Гиіміія
сагепв. Без. дпоряннііъ, поЫІіз, диі ГипШя
•сагеі.
БЕЗПОПОВЩИНА. 8есІа ессіезі®
Воззіс®, ди® ииііоя ЬаЬеІ засгогит ап-
іізіііез еадие сеІеЬгаІ аЦІиЬіііз ЬотіпіЬиз
рІсЬеуів.
БЕЗПОРОЧНО. Іпсиіраіе, На, иі диегі
пепю роззіЦзіпе гергеЬеп8іопе,зіие сиіра.
Безпорочность, напр. жизни, поведенія,
ѵііж заисіііаз, зитта тогит ргоЫіаз.
Препроводить дни свои въ безпорочности,
вапсіізвіте зе §егеге, іпІе§еггіте ѵііат
а8еге, запсіе ѵіѵеге. Безпорочный, —ро-
ченъ, пои ѵііирегаійііз, поп ѵііирегапііиз,
воп гергеЬешіепіІиб; диі поп іп ѵіііо еві;
БЕЗ 54
пііііі іп эс ЬаЬепз, диод гергеііешіі роз-
8ІІ; іпіе^ег, запсіиз. Эиампнопдъ слав-
ный полководецъ и безпорочный мужъ,
ЕрапііпопЛаз, сіагіззітиз ітрегаіог запсііз -
зітиздие ѵіг. Быть безнорочну, піЫІ іп
зеЬаЬеге, циоіі гергеііешіі роззіі; а ге-
ргеЬепзіопе аЬеззе; отпі ѵіііо ѵасаге;
гергеііепзіопет поп сареге. Безпороч-
ная служба, типиз іпіе^еггіте айтіпі-
зігаіит, та»ізІгаІиз іпіе^еггіте ^езіиз.
БЕЗПОРЯДИЦА. СопГизіо, (іеГесіиз
онііиіз, пиііиз огііо. Безпорядокъ, соп-
Гизіо, регІигЬаііо; !ІІ58ОІиІіо ѵіі®. Вещи
лежатъ въ безпорядкѣ, ге8 рбгІигЬаІ®,
іпіег зе тіхі®, регтіві® яипі. Его отста-
вили отъ должности за безпорядки, 6Ь
іііззоіиііопеш ѵіі® а пишете гетоіиз езі.
Безпорядочный, —рядочекъ, іпогіііпаіиз,
іпсотрозііиз, регІигЬаІиз, сопГизиз. Б.
человѣкъ, огйіпет поп зегѵапз, опііпст
пои атапз; йіззоіиіиз, диі йіззоіиіе, 1і-
сепііиз ѵіѵіі.
БЕЗПОСРЕДСТВЕННО. Ргохіте, пиі-
іо іпіегѵепіепіе. Безпосредственный, рго-
хітиз, диой поп рег аііит 61; ірзіиз, аЬ
ірзо ргоГесІиз. Безпосредственное царское
приказаніе, сііісіит аЬ ірзо геде ргоГес-
Іит. Безпосредственная, необходимая
причина, саиза, соЬіЬепз іп зе еГйсіепІіат
паіигаіет. Относиться къ кому безпо-
средственно, ірзшп асііге.
БЕЗПОШЛИННО. Напр. торговать,
тегсаіигапі Гасеге, пиііит рогіогіит Йап-
Ірт пли яоіѵепіет. Безпошлинный, іт-
типів рогіогіогит. Товары, тегсез рог-
Іогіі іттипез.
БЕЗПОЩАДНО. Іттізегісопіііег, <1и-
ге: йигііег, аігосііег. Бить кого б., таіе
тиісаге аіідиет.
БЕЗПРЕДѢЛІЕ, —дѣльность. Іпвпі-
Іа8, іпбпіііо. Б. милосердія Божія, іпйпі-
Іа, ітшепза, зитта Веі тізегіеогбіа
55
БЕЗ
БЕЗ
56
Безпредѣльно, іпйпііе. Безпредѣльный,
—дѣленъ, іпйпііия, ігптеіівіи, іпіегпйпа-
іш, іппитегаЫІія.
БЕЗПРЕКОСЛОВНО. Кетіпо оЫо-
циопіе, сопІгаШсепІе; еѵніепіег. Безпре-
кословный, еѵійепя, сегІІ88Іти8, арегіиа,
ішіиѣііаіия, <]но<1 ехіга сопІгоѵег8іат С8(,
ехріогаіиб, гаіия, беііпііия.
БЕЗПРЕМѢННО. ІттиІаЬіІіІег, соп-
яіапіег.
БЕЗПРЕПЯТСТВЕННО. ІлЬеге. Дѣ-
лать что безпрепятственно, ІіЪеге ас пиі-
1о ішрейіепіе аііфіні Гасеге.
БЕЗПРЕРЫВНО. Сопііпспіег, регре-
іио. Безпрерывность, сопііпиаііо, регре-
іиііав, Іепог (пребываніе въ одномъ со-
стояніи). Безпрерывный, сопііпепя, соп-
Ііпии8, сопііпиаіив еі рсгешііз, реі реіиив.
Безпрерывная работа, ІаЬог азвійиив. Без-
прерывныя увеселенія, ѵоіиріаіея соп-
Іехіа;. Безпрерывное движеніе, пюііо
сопііпиа еі регеппів. Безпрерывное дру-
жество, регреіиа апіісіііа. Имѣть съ
кѣмъ безпрерывное обращеніе, іп соп-
яиеіщііпе сит аіічио регтапеге.
БЕЗПРЕСТАННО. Ааяібие, регреіио;
сопііпие, сопііпепіег, 8Іпе іпіегтізяіоие;
іпбеяіпепіег (только у Церк. Пнс.). Б.
работать, пиіішп Іешріі8 асі ІаЬогет іп-
Іегпііііего. Безпрестанный, аввійииз, рег-
реІииЕ (непрерывный, о цѣломъ), сопіі-
ШШ8 (одинъ за другимъ идущій по ряду).
БЕЗПРИМѢРНО. Ехітіе, ргаесірие,
«іп&иіагііег, ипісе.
БЕЗПРИКЛАДНЫЙ. ІпсотрагаЬіІія,
поп сотрагаЫІі8, схссПепя, ехітіив.
БЕЗПРИМѢРНЫЙ. ІпсотрагаЬі1І8,
іпФ8ІітаЬіІІ8, ехсеііепв, віп^иіагіа. Онъ
б. человѣкъ, рагет поп ІіаЪепя, сиі ра-
гет герегіее петіпет, или сит <]ио пе-
ню сопГеггі роіеві. Безпримѣрность, ех-
сеііепііа, рга'віапііа. >
БЕЗПРИСТРАСТІЕ. Меиігіив рагіія
или пеиігагит рагііит «Іибіит. Б. въ
сужденіи, ^ибісіит іпіе^гига, іпсоггпр-
Ішп; аиітиз іп ]и<Іісап<Іо іпіе^ег еі іп-
соггпріиэ. Безпристрастный, —степъ,
ПНЧІІН8 или пиіііив рагіія; циі С8І іп пе-
иігіи? или іп пиіііив рагіійия; поп іп аі-
Іегіив рагіепі іпсііпаіия. (Быть 6., те-
діит е88е, теіііит зе {щгеге, пеиігат
рагіепі аеіціі). — іпіе^ег (вообще), бедиик
(въ сужденіи, приговорѣ), шсоггиріия.
і (особенно о судьяхъ и свидѣтеляхъ), іга
еі 8ІШІІ0 ѵасиие (не слѣдующій внуше-
ніямъ страстей). Дать безпристрастной
судъ, іпіе^ге, іпсоггиріе і'шіісаге. Без-
пристрастно что повѣствовать, яіне іга
еі о<1іо аііциііі Ігайеге.
БЕЗПРИТВОРНЫЙ. ІіЩ'Сііиия, 8Іп-
сегие.
БЕЗПРІЮТНЫЙ. Сиі поп С8І Ьоярея,
а цио гесіріаіиг, сиі а пстіпе Іесіит ѵеі
Ьояріііит ргюѣеіиг, сагепя регГи^іо. Без-
пріютность, беГесІиа регГидіі, беГесІив
Й08ріІІ8, а яио гесіріаіиг.
БЕЗПРОКІЙ. Іпиіііів (а<1 аНциіО), іп-
ЬаЪіІія сиі или а<1 <]иі<1.
БЕЗПУТИЦА. ІлЬегіог или Іісепііог
ѵіѵешіі гаііо. 2) ііет іпірегѵіит, Гасішп
іпіѣге соггирііия ііет. Безпутникъ, Ьото
1іѣі<1іио8и8, бі8.чо1и1ия, регбііив, пецнат,
Ьото піЬііі. Безпутница, Гетіпа Ііѣісіі-
пояа, <1І88ОІиІа, ітргоЬа. Безпутно, <1І8-
80ІиІе, ІіЬійіпозе, нечиіісг. Безпутный,
—тонъ, 1іЬі<ііпо8и8, Шяяоіиіив. Безпут-
ство, ѵііа <1І880ІиІа, 1іѣі<1іпо8а, Іісепііа, пе-
<]иіІіа. Завести въ безпутство, соггипі-
реге, Ііѣібіпит іІІесеЬгів іггеііге.
БЕЗРАДОСТНЫЙ, (81.) І.аЧіІі® ех-
рег8.
БЕЗРАЗСУДНО. Іпсоп8і<1ега1е, ітрги-
Лепіег, іетеге, іпсо^ііаіо апіто. Без-
разсудность, безразсудство, іпсопвібегап-
57
БЕЗ
БЕЗ
58
ііа, йпргибепііа, пиіішп сопаіііши, іешс-
Гца$. Безразсудный, іпсопзібегаіиз, іп-
саиіиз, іпсопзиііиз, Іпсо"і1а1из. Безраз-
судныя слова, ѵегЬа іепіеге етізза. Без-
разсудное предпріятіе, ссеріипі или іп-
серіит іетегагіит. Человѣкъ б., аЬвфіе
гаііопе еі сопзіііо аіідиіб Гаеіепз. Безр.
поступокъ, бетеиііа, іетегііаз.
БЕЗРЕМЕСЛЕННЫЙ. 0«і пиііит
орійсішп, пнііат агіет аббібіеіі, ітрегі-
Іив, 8Йае агіе. Безремество, (ѵ. оЪз.) пиіід
ага, пиііит орійсішп.
БЕЗРОГІЙ. Оиі согпиа поп ІіаЪеІ,
согпіЬиз сагепз.
БЕЗРОДНЫЙ, —роденъ. РгоріпЧиі8,
песеззагііз, Ііѣсгіз, паііз, ргоіе сагепз.
Безродье, безродство, іпоріа ргоріпдио-
гит, песеззагіогит.
БЕЗРУКАВНЫЙ. Мапісів сагепз.
БЕЗРУКІЙ. МапіЬив сагепб, тапсиз.
2) Оиі тапіЬив бехіге еі ехребііе иіі ііея-
сіі. Безрукій всё роняетъ, Ъотіпі іпЬа-
1>і1і, Іаічіо оптіа ехсібипі е тапн.
БЕЗСЕРДЕЧНЫЙ. (81.) Ехсогэ, ѵе-
сог8, зосогз. Безсердый. (81.) 8епеиз ех-
регэ, а зепзи или зепзіЬиз аііепаіиз, пііііі
яепііепз.
БЕЗСИЛІЕ. Іийгтііаз, ітЬесіІІіІаз
(какъ состояніе), ѵігіит беГесІиз, Іепиі-
Іаз, Іапдиѳг. 2) Іарзиз, іпіегііиз. Торго-
говля приходитъ въ без., тегсаіига ІаЫ-
Іиг, бесгезеіі, тіпцііиг. Безсильный, ѵі-
тіЪи8 сагепб, іпйгтиз, Іап^иібиз, іпѵаіі-
бив, ітЬесіІІіз. Дѣлаться безсильнымъ,
ѵігез апйііеге. Ѵігез бейсіипі аііфіет,
1ап§иезсеге. 2) Іпорв. У сильнаго всегда
безсильный виноватъ, Гасііе езі орртітеге
іппосепіет.
БЕЗСЛАВІЕ. І&потіпіа, бебесиз; іиг-
рііибо, іпГатіа. Безславленіе, егітіпаііо,
ойігесіаііо, беіюпечіаііо. Безславлю, і§-
потшіа а<ійсеге, іпГатіа поіаге, іциоті-
піозе Ігасіаге, іпГатаге, іпГатіат аіісиі
іпГегге, тоѵеге. См. обезславливаю. Без-
славно, і^потішо&е, сит іпГатіа. Без-
славный, Гатозиз, ідпоЪі1І8, іпГаті«, іпГа-
тіа поіаіиа. Быть без., інГатет е««е,
іпГатіа іаЬогаге, Яа^гаге.
БЕЗСЛОВЕСІЕ, безсловесность. 1о-
<]иі поп ро8эе, оЪпшІезсепІіа; 2) атеп-
Гіа, зіиіііііа, віоіібііаз, безіріепііа; ітрги-
.«Іепііа; (81.) а гаііопе аііепит, аЬвигбит.
Безсловесный. (81.) А гаііопе аііепиз, аЬ-
яипіиз. 2) 8егтопІ8 ехрегв, вигбиз.
БЕЗСЛОВНО. 8іпе сопігоѵегвіа, Ьаиб
биЬіе.
БЕЗСМЕРТІЕ. Іттогіаіііаб, аеіегпі-
Іа8, ѵііа а?1егпа. Получить безсмертіе,
іпипогіаіііаіет сопзециі, абірізеі, зіЪі ра-
геге. Безсмертный, ітіпогіаіів, юіегпив,
бетрііегпиб. Сдѣлать кого безсмерт-
нымъ, гесМеге аіиріет іттогіаіет; іт-
тогіаіі <;Іогіа' соттепбаге аіідиет. Сдѣ-
лать себя б., ітпюгіаіііаіет 8іЬі рагеге.
Сдѣлаться б., ітпюгіаіііаіет абірізсі.
БЕЗСМЫСЛЕННО. ЛЬвигбе. Без-
смысленный, аЪвигбив, іпвиівив, іперіиз.
Безсмысленность, іпзиізііаз; пи»а‘.
БЕЗСМѢННО. Аіісиі поп 8иЬтів8ие или
поп 8иЬпй88шп, аіісиі аііів поп яиссе-
бепІіЬив. Безсмѣнный, сопііпиия, регре-
іиив, сиі аііі иоп виссебипі.
БЕЗСОБЛАЗНСТВО. Ѵасиііаз аЬ оГ-
Гепвіопе, а воШсіІаІіопс, а таіо пли регг
піеіобо ехетріо.
БЕЗСОВѢСТІЕ, Ітріеіав, регйбіа.
Безсовѣстно, ітріе, ітргоЬе, зіпе гей-
§іопе. Безсовѣстный, ітріиз, сиі пиііа
геіі^іо езі, 1еѵі8, ітргоЬиз. Без. чело-
вѣкъ, Ьото зіпе иііа геіщіопе. Экой без-
совѣстной! о йотіпет ітригит!
БЕЗСОВѢТІЕ. (81.) Іпсоизібегапііа. 2)
Лізсогбіа. Безсовѣтный, іпсопзібегаіиз,
іпсопзиііиз.
59
БЕЗ
БЕЗ 60
БЕЗСОННИЦА. Іпбопіпіа. За этимъ
слѣдуетъ безсонница и причиняетъ на-
конецъ съумасшествіе, сопбедиііиг со-
шее іпвотпіа еі рогго іпбапіат айГегі.
Безсонный, іпботпіе.
БЕЗСОЧНЫЙ, —чевъ. Ехбиссня.
БЕЗСПОРНО. 8іпе сопігоѵегбіа, сегіо,
Ьаиб ЛиЬіе. Безспорный, Ьаи<1 >тгііЬІ"иив,
поп сопігоѵегбия, іпйиЬіиз, іпйиЬіІаІиб,
сегіия, ехріотаіиз.
БЕЗСРЕБРЕННИКЪ. Хоп аѵійив, аЬ-
бііпепб, іпіе^ег, іппосепе, сотпюсіогит
биогит іпіпіепіог, сопітойіе виіб поп іп-
еегѵіепе.
БЕЗСРОЧНЫЙ. Іпйеііпііиб, іпсегіия,
ДиЬінб. На безсрочное время, іп іпсег-
іит.
БЕЗСТРАСТІЕ. АбГееІиит ѵасшіав,
Іепіііидо, іепіи», бигиз апіпіиб; апіті
зіирог; вепзиз пиііиб, апіпше Іепіиа.
Безстрастный, сагепя раееіопиш еі а<1-
Гесіииш апіті регІигЬаІіопе, диі поп то-
ѵеіиг, поп Іапдііиг аіідиа ге, Югрепе а<1
«епбит геі.
БЕЗСТРАШІЕ. Апітие ітраѵійиб, іп-
Ігерйие. Безстрашно, ітраѵіде, іпігерійе.
Безстрашный, тірегіеггііие, ітраѵіДие.
Показать себя б., пиііо Іеггоге а біаіи
йе]ісі роеее. Человѣкъ без. и непре-
клонный, ѵіг ітрегіеггііі еі іпѵісіі апіті.
БЕЗСТУДІЕ. (51.) См. безстыдство.
Безстудно, —студный. См. безстыдно
—дный. Безстыдникъ, іпірийепе, іиѵе-
тесиіиіие. Безстыдница, Гешіпа ішри-
йепе, іпѵегесипйа. Безстыдно, ітрийеп-
Іег, ргоіегѵе. Безстыдный, ішрийепе,
диі ѵегесипбіае йпе« Ігапеіі. Безстыдное
чело, 06 ішрпйепб. Безстыдное требова-
ніе дѣлать, ішриДепіег аіідиіб розіиіаге.
Безстыдная ложь, тепНасіит ітридепб.
Безстыдно поступать, ігприбепіег Гасеге.
Безстыдство, іпірибепііа, іпѵегесипбіа
(у самыхъ позз. пнсс.). Дойти до такого
безстыдства, ео издие шірийепііж рго-
§гейі, ргоѵеЬі. Гаьсіѵіа, реіиіапііа, рго-
Іегѵііаб. Безстыдные люди мало разсуж-
даютъ, что имъ говорить или дѣлать,,
лишь бы получить свое желаніе, диі
рініогепі сопбишбегині, дціб Іодиапіиг
аиі Гасіапі, рагшп репеб ЬаЬепІ, дит си-
рііія роііапіиг. Безстыдный, негодный,.
Ьопю пеГагіиз, регігісі® Ггопііб.
БЕЗСУДНАЯ ГРАМОТА. Сепиб Шіе-
гагипі, ргіѵііеоіі аіісиі оЬ біп§иіагет сиі-
Іит сопсезбі Іебііит. 2) Юеегеішп Де
сотргеЬепйепйо.
БЕЗСУМНИТЕЛЬНО. 8іпе иііа ЙиЬі-
Іаііопе. Безсумшітельный, іпбнЬіиб, іп-
ЛиЬіІаІиб. Быть такимъ, піЬіі биЬіІаІіопік
или пиііапі биЫІайопет ЬаЬеге.
БЕЗТОЛКОВО. Іпбіріепіег, $1и11е, біо-
Ые, йетепіег, ітрегііе, іпсаііійе. Без-
толковщина, біоіійиб, «ІиІІиб, біирібия еі.
ЬагДиб, Ігипсиб, зііреб. Безтолковый,
—толковъ, іпбіріепб, ЬеЬея, Гаіииб, біиі-
Іи«, аЬбигйиб, йетепз; Іагдиз, іпбосіііб.
БЕЗТОРГОВИЦА. Іпоріа етріогит.
БЕЗТѢЛЕСНЫЙ. Согроге ѵасапз, яіпе
сотрете, согроге сагепб, бітріех. Безтѣ-
лесность, гаііо сагепб согроге; бігпріісііаб.
БЕЗУБЫТОЧНО. Хоп йатпобе, зіие
йашпо, «іпе беігітепіо. Безубыточный,,
поп батпобиб, поп йеігітепіовив, іппо-
хінй. Безубыточная игра, 1и$иб іппохіиб.
БЕЗУГОМОННО. 8іпе іпіегшіббіопе,
сопііпепіег, біпе шіегпйвви. Безугомон-
ный см. неугомонный.
БЕЗУКОРИЗНЕННО, жить. Іппосие
ѵіѵеге.
БЕЗУМЕЦЪ. Яіиііив, біоіідиб, <Іеві-
ріепб, Гаіииб, іпбнібия, ехсогб. Быть б.,.
(Іебіреге, піЬіі бареге, деіігаге. Это на-
стоящій б., Ьос Ьошіпе піЬіі роіезі еб«е
дешепііиз. Безумица, 5ІиіІа, ГаІиа. Безу-
61
БЕЗ
БЕЗ
62
юіе, безумство, атепііа, йеіігіит, Гигог,
іпяапіа, бетепііа. Быть въ безуміи, іп-
яапіге, деіігаге. Онъ это сдѣлалъ въ
безумствѣ, Ьос Гигепя, іпяапіспя, йеіігапя
(есіі. Безумлю, аіідиет яіиііііпі, Гаіпит
гейдеге. Безумный, безуменъ, яіиііия,
яіоіійия, іпяапия, ѵеяапия, тепіе саріия.
Безумное желаніе, оріаіит яіиііит, іпяа-
піепя. Надобно быть безумну, _ чтобъ
дойти до такой крайности, іп Ьас ге то-
бит ехсебеге или Ііпеая ігапяіііге яоіит-
тобо бетепіія, іпяапі еяі ргоргшт.
БЕЗУМОЛКНО. Соп'ііпио, поп сопіі-
сеясепя или —ясепіет.
БЕЗУМСТВОВАНІЕ. Непііа еггог,
тепа саріа, аііепаіа. Безумствую, іпяа-
піте, «Іеіігаі е. Безумѣю, <1е или е роіе-
аіаіе тепіія ехіге, тепіе сарі, аііепагі,
сопипоѵегі; яепяи тепіія аЬяІгаЬі.
БЕЗУРОННО. 8іпе батпо, яіпе (іеііі-
тепіо, яіпе іасіига. Безуронный, дна іп
ге пиіішп еяі батпипі, пиііі беігітепіит
сарі, асеірі роіеяі.
БЕЗУСЛОВНЫЙ. ХиІІія сопбіІіопіЬия
абяігісіия, яітріех еі аѣяоіиіия. Безу-
словно, яітріісііег.
БЕЗУСПѢШНО. 8іпе Геіісііаіе іп ге-
Ьия а^епбія, яіпе яиссеяяи, яіпе ргоѵепіи.
Безуспѣшный, пиіішп яиссеяяипі ЬаЬепя.
БЕЗУСЫЙ. Муяіасе сагепя.
БЕЗУТѢШНО. ІпяоІаЬіІіІег. Безутѣш-
ный, —тѣшенъ, піѣіі яоіаііі абтіііепя.
Быть б., піЬіі сопяоіаііопія адпгіііеге.
Безутѣшность, яоіаііі ігараііепііа.
БЕЗУХІЙ. АнгіЬня сагепя.
БЕЗХВОСТНЫЙ и хвостый. Саиба са-
гепя.
БЕЗХИТРОСТНО. Рояііія атЬадіЬия,
яте сіісиіііопе еі апГгасІи, ѵеге, яіпсеге,
арегіе еі іп^епие. Безхитростный, ѵепія,
ыпсегия. Безхитростность, ѵегіІая,йбея(въ
чувствованіяхъ; іпіеётііая (въ поступкахъ).
БЕЗХЛѢБИЦА. Ггптепіі іпоріа.
БЕЗХЛѢБНЫЙ. Яіегііія, іпГесипгіня.
Безхлѣбная сторона, ге»іо, ога іпйгисіио-
яа, Гги"шп ехретя.
БЕЗЦВѢТНЫЙ, —цвѣтевъ. Д’иііоя
Яогея Гегепя.
БЕЗЦѢННОСТЬ. Рпеяіаиііа янтта.
Безпѣнный, ЬкеяііпіаЬіІія, ехішіия, ргж-
яіаия, ехсеііепя, яіп^иіагія. Безцѣнная
радость, ^аибіит іпжяІішаЫІе. Безцѣн-
ная минута случая, іпгеяІітаЬйе тотеп-
Іит оссаяіопія. Это безцѣнный человѣкъ,
еяі Ьото іпипепяі ргеііі.
БЕЗЧАДІЕ, — чадство. ОгЬіІая, пнііа
ргоіея. Безчадный, ІіЬегія огЬня. Яіпе
ііЬегія, ргоіе сагепя. Беэчадсвтую, ІіЬегія
огЬитп еяяе, сагеге ргоіе.
БЕЗЧЕЛОВѢЧІЕ. ІпЬшпапіІая, іпипа-
пііая, Гегііая, апіті Днгіііея или Дигііід,
Безчеловѣчно, іпЬитапе, сгшіеііяяіте.
Безчеловѣчный, іпЬитапия, Гегия, ітті-
яегісогя, <1пгпя, Геггеия.
БЕЗЧЕСТІЕ. Бейесия, іпГатіа, Іигрі-
Іиііо, ргоЬит, сопіитеііа, і^потіпіа, по-
Іа, поіа Іигріішііпія. Изгнать кого съ
.безчестіемъ, аіідиет сопішпеііояе, Іигрі-
Іег, рег ітзоіпіпіат, сшп ЛеЛесоге Ги§аге,
реііеге, аЬі^еге. Заплатить кому б., ртор-
Іег сопіитеііаіп іп аіідиет Гасіат или оЬ
і<ріотіпіапа аіісиі іііаіат яаІіяГасеге ши-
Ісіа ех ді^пііаіе ігго§а1а. Безчестно, соп-
Іитеііояе, Іигрііег, сшп ііеііесоге. Жить,
поступать б., Іигрііег ѵіѵеге, Гасеге. Без-
честный, Іигрія, Гочіік, ітригия, іпЬо-
пеяіия. Б. человѣкъ, Ьото Іигрія. Сое-
дивеввый съ безчестіемъ, іигрія, Гсейия,
ДеГогтія, яригсия, ітригия, яоічіідия, іп-
Гатія, і^потіиіояия, Да^іііояия, ргоЬгояия,
Іеіег., Безчестныя дѣла, Іигрііег Гасіа.
! Безчещеніе, і^потіпіояа Ігасіаііо. Безче-
щу, і^потіпіа айісеге, щпотіпіат аіісиі
іп/ин^еге, іпигеге; аіісиі таіефсеге,
63
БЕЗ
БЕЗ
64
та1еДісІІ8 ѵехаге (поноситъ словами).
Безчестить человѣка важнаго, аіісиуив
аисіогііаіепі ДеДесогагс. Обезчестить
себя какимъ поступкомъ, Іигрі ѵііа пли
Іигрііег Гасіо віЬі іпГашіат іпигеге, Де-
Десия аДтіЦеге. Преступленіемъ закопа
безчестить Бога, ѵіоІапДа 1е"е ДеДесо-
гаге, ДеДесоге аДІісеге Беит.
БЕЗЧИНІЕ м безчинство. Ѵііа ДІ88О-
Іиіа, іпіетрегапб, ІіЬіДіпіЬия ДеДіІа, іп 1і-
ЬіДіпее еЯиеа, іпДі^піІав, ІигріІиДо, іпДе-
сепііа. Дѣлать безчинія, ргосасіив, іп-
сотрозііе ее §егеге. И не рѣшилъ до-
вольно строго, какъ требовало того без-
чинство дѣла, педие 8аІі8 8еѵеге рго геі
Іп<1і{»пі1а1е Десгсѵіі. Безчинникъ, диі іп
•іесоге а^іі, гет ГсеДе Гасіі, Іигрііег зе
§егіІ, ітриДіси8, ргоііговиз; Ьото регДі-
ІІІ8, рго8ІіЬиІшп. Много безчинниковъ,
та^па тиІІіІпДо ітриДісогит. Какъ пред-
ложеніе: тащіа тиІІіІиДо (папр. рег са-
віга) ЬаЬеІиг. Приказать сыскать всѣхъ
безчинниковъ, оіппев ргоЬг08ов сопдпегі
упЬеге. Безчинница, Гепііпа регДіІа, Діз-
зоіиіа. Безчинничаю, безчинную, без-
чинствую, іпДесого, інЬонезІе, іІІіЬегаІі-
Іег 80 ^егеге, 1а8сіѵіге, ргоіегѵшн, реін-
Іапіеш, іпвоіепіет евзе. Безчинно, ігкіе-
сепіег, іпіюнсзіе, іПіЬегаШег, ртоіегѵе,
іпвоіепіег. Безчинный, іпДесогиз, іпію-
певіив, ШіЬегаІів, іпДесепв; аЬ Ьопс8Іаіе
гетоіив, Іигріз. Безчинные поступки,
іпДі^піІав, Іигрііініо.
БЕЗЧИНОВНЫЙ. Опі пиііит йі^пііа-
іів или Ьопогіз дгайшп ЬаЬеІ.
БЕЗЧИСЛЕННОСТЬ. Іппипіегаійіііаз.
Безчисленный, іппитегаіяіів, іппитегив
(у стт. и часто въ ср. в.), іпПшіиз, іт-
тепвиз, іпехЬаивіиз. Безчисленное мно-
жество, іппитегаЬі1І8, іпСтіІив питегиз;
іппитегаііііізтиііііидо; іппшпегі Ьотіпез.
БЕЗЧУВСТВЕННО. 8іпе вепви. Онъ
б. пьяиъ, аДео іпеЬгіаІив еві, иі пііііі
вепііаі. Безчувственность, ргіѵаііо зеп-
8иит, апіті ДеГссІиз, виііііа ДеГесІіо, еуп-
соре. Апіті Деіідиіит встрѣч. только у
нова. Онъ цѣлый часъ былъ въ безчув-
ственности, Іоіаш Іюгаіп апітиз епт 1і-
днеѣаі. Безчувственный, —ственъ, 8еп-
808 ехрегз, а вепви или а вепвіЬив аііепа-
ІН8, пііііі вепііепв. Онъ сдѣлался отъ
уда^а безчувственнымъ, ісіи регси88и8
сесіДіІ еі тапеЬаІ ворііив. 2) 8епви или
Гасиііаіо вепІіепДі сагепв. Дерева сутъ
тѣла безчувственныя, агіюгев зипі сог-
рога вепви еагепііа. Безчувствіе, без-
чувство, апіті ДеГесІпв, 8ііЬіІа ДеГесІіо.
2) Дигіііа или ДитЩев апіті.
БЕЗЩАДНО. Мои іпДиІйепісг, ітті-
вегісогДіІег, Дигс. Безщадно ругать кого,
аіідиет сопѵісіів рговсіпДеге.
БЕЗЩАСТІЕ. Маіит, іпГогІипіит.
Бсзщастный, іпГеІіх, іпі'огіппаіиз, тізег.
БЕЗЪ. Ргаер. ге§іІ §епіІ. 8іпе, ргаеіег
(кронѣ, выключая). АЬздие (встрѣч. толь-
ко въ связи съ подр. еі; у хорошихъ пи-
сателей рѣдко ставится вм. віпе, напр.
безъ тебя я не жилъ бы теперь, аЬвдио
Іе езвеі, ІюДіе поп ѵіѵсгет. Безъ него
или если бъ не онъ былъ тутъ, то я по-
заботился бы, какъ слѣдуетъ, о своей
безопасности, аІ>$дне ео еввеі, гесіе е§о
тіііі ѵіДІ88ет). Сііга (кромѣ одного мѣста
у Овидія, находится уя;е у поэт. пмсс.,
особенно въ юридич. книгахъ). — Безъ
опасности, 8Іпе регісиіо; не безъ, поп ві-
пе. Безъ сомнѣнія мы погубили человѣ-
ка, віпе ДиЬіо регДіДітив Ьотіпет. Безъ
воли Сената и народа, сііга вепаіив ро-
рпіідие аисіогііаіепі. По чести, не шутя,
онъ изрядный человѣкъ, 8еД теііегсиіе,
ехіга уосшп Ьото Ьеііив еві. Она при-
детъ и безъ зову, аДегіІ иііго. Не безъ
причины ты столько боишься, поп Іепіеге
65
БЕЗ
БЕЗ
66
еві диой іи Іапіі теав.
Но' очень нерѣд-
ко безъ въ лат. языкѣ можно перево-
дить иначе, и притомъ: а) прилагатель-
ными: ехрегз, сагепв, іпорз, огЬив, напр.
безъ образованія, ехрегх егийіііопів. 1 0-
сударство безъ законовъ, сіѵііав ІеціЬив
сагепв. Безъдрузей, іпорв аЬ атісів. Безъ
дѣтей, ІіЬегів огЬив или одно огЬив. Го-
родъ безъ гарнизона, игѣв пийа сІеГепво-
гіѣпв. 1>) Своими собственными словами,
напр. безъ платья, ишіив. Безъ завѣща-
нія, іпіезіаіив. Б. предосторожности, іп-
саиіия. Б. стыда и боязни, ітршіепв. с)
Причастіями: вре пііввив,веровііпв,атоіив,
Левіііиіив. Часто вмѣсто ирилаг. можно
употреблять нарѣчія, если безь сь
своимъ существительнымъ служитъ о-
граниченіемъ глаголу. Поступать б.
разсужденія, іетеге, іпсопзйіегаіе ауеге.
Вь два года безъ 6, какъ думаю, дней,
циаіиог еі ѵі^іпіі тепеіЬив вех, иі оріпог,
<1іеЬив тіпив. <1) Чрезъ отрицаніе съ
частицею или чрезъ твор. самостоятель-
ный, напр. Цезарь никогда не велъ вой-
ска по опаснымъ мѣстамъ безъ предва-
рительнаго свѣдѣнія о положеніи ихъ,
‘Саіваг ішшріаш ехегсіінщ рег іпзійіова
Іоса (Іііхіі, пізі вресиіаіив Іосогиш вііив.
Б. чьего вѣдома что сдѣлать, а1і<]<іі«1
аііцио іпвсіо Гасеге. Б. дальнихъ околич-
ностей, тіввів атѣа^іѣив. 2) Какъ нарѣ-
чіе, очень часто выражается оно чрезъ
отрицаніе съ причастіемъ или съ твор.
самостоятельнымъ: скажи безъ боязни,
смѣло, «Ііс поп геѵегепь. Учись и безъ
побужденія чьего къ тому, йівсе пеіпіпе
Ьогіапіе. Скажу правду безъ боязни по-
дозрѣнія во лжи, <[оо<1 ѵегшп еві, йісаіп,
поп геѵегепе аввепіапйі виврісіопеш. Это-
I го не можешь сдѣлаті. безъ поддержки,
Ьос Гасеге пецпів, піві а<1)и1ия. — Еслижъ
Подъ частпц. безъ можно разумѣть слѣ-
дующее предложеніеукакъ слѣдствіе или
дѣйствіе предыдущаго; тогда полагается
Чиіп: я никогда не прихожу къ тебѣ безъ
того, чтобъ не сдѣлаться ученѣе, пип-
Чиат асссйо, циіп аЬ іе аЬеат ііосііог.
Я не пропускалъ ші одного дня, чтобъ
не писать къ тебѣ, пиііит ргаіегтіві
йіет, циіп а<1 Іе Ііііегав ііагет. Онъ ни-
когда не сражался безъ того, чтобъ по-
бѣдить непріятеля, спш пиЛо Іювіішп
соп^геввив еві ипциат, циет поп ѵісегіі.
Или иі поп (когда предшествуетъ ему
отрицаніе: кто не любитъ прямо добро-
дѣтели, тотъ лучше захочетъ казаться
честнымъ, нежели быть такимъ, циі ѵіг-
Іиіі поп вішіеі, таііі ехівіітагі Ьопив ѵіг,
иі поп віі. — Если частица безъ сое-
диняетъ между собою два предложж.
такъ что она употребляется вм. и не,
тогда ставится пес или пецие: многіе
хвалятъ витій и поэтовъ, не понимая ихъ,
тиііі огаіогев еі роёіав ргоЬапі, пецпе іп-
Іеііі^ипі. — 11 безъ того, уат, ѵеі еіс;
вропіе. Справедливо, не безъ основанія,
отречь того нельзя, ие безъ того, ѵегшп
еві; поп врегпепііит еві. Б. книги, те-
тогііег, ех тетогіа. Б. погребенія, іп-
вериііік. Б. причины, іттегііо, іпуигіа,
іпипегепіег. Не безъ причины, тегііо,
Ііаші Іетеге, пои іпіигіа. Б. принужде-
нія, вропіе, иііго. Б. отлагательства, е
ѵевіі^іо, тох, іПісо, ргоііпив, асіиіит. Б.
чаянія жизни или остаться въ живыхъ,
ехврев ѵіі®. Б. потери, урона, сііга уа-
сіигат. Б. великаго затрудненія, Гасііе,
Іеѵі или шоііі ІігасЬіо. Не б. великаго
затрудненія, йіГОсиІІег, ®"ге, ѵіх; ѵіх
«ріійеш. Б. шума, Іасііе, вііепіег. Про-
вести ночь б. сна, посіет іпвотпет <іи-
сеге. Пробыть два дня б. ѣды, Ыбишп
іпеіііат еивііпеге. Б. взятія предосто-
рожности, рег ітргийепііат. Иногда
3 .
С7
БЕР
БЕР
6»
безъ значитъ т. ч. хотя. Онъ наказанъ
безъ вины (т. е. хотя и не заслужилъ
того), рсепав Іісеі іппохіиз. Я вѣрю
тебѣ и безъ божбы (хотя бъ ты и не бо-
жился), сгейо ІіЫ ігцигаіо. Обижать кого
безъ причины (хотя бы онъ и не заслу-
живалъ втого), ішшегепіеш ргетеге.
Самъ вламывается (хотя и не пускаютъ)
іггитріі поп айтіввив. Всѣхъ ихъ убилъ
безъ оказавшагося въ нихъ духа къ за-
щищенію себя (такъ, что у нихъ недо-
стало духа и пр), отпек іпіегіесіі пес аи-
805 герн&паге.
БЕЗЪИЗБѢЖИЫЙ, безъизбѣжность.
См. неизбѣж.
БЕЗЪИЗВѢСТІЕ, безъизвѣстный. См.
неизвѣст.
БЕЗЪИМЯННО. 8іпс пошіпе. Безъ-
имянный, поп потіпаінб, ехрегв потіпіз,
апопутия. Б. сочинитель, ясгіріог, диі
потеп вііит поп ргоГеевих еві; аисіог
апопутив (у новв). Извѣстные стихи
безъимяннаго, віпе аисіоге поіівыті ѵег-
8Н8.
БЕЗЪОТЛУЧНО. Аоп йі$сейепв,
поп аЬіепя. Имѣть кого при себѣ, ЬаЬегс
аіідиет еіЬі аНіхит, аіідиет пипдиат а
«е Йітіііегс. Безотлучность, ахвійиипі
ехае сит аіідпо. Безъотлучный, диі а8-
$ійие сит аіідио еві.
БЕЗЪЯЗЫЧНЫЙ. 8егтопит ехіег-
погит, Ііпаиагит регерііпагит іихсіиз,
ігпагив, ітрегііих.
БЕКАСЪ, йсоіорах.
БЕКЕТЪ. 8іаІіо, ехсиЬіаа. Разста-
витъ бекеты, хіаііопев йівропеге. Стоять
иа бекетѣ, іп віаііопе еме, ехсиЬіаа а^еге.
БЁКРЕНЬ, надѣть шапку на б. Сариі
рііео оЪІідие Іереге.
БЕЛЕНА. Нуовсуагпиз.
БЕЛЧУГЪ, ѵ. о. См. кольцо.
БЕРВНО. (81.) См. бревно.
БЕРГАМОТЪ. Ругшп Еаіегпит. Бер-
гамотовое дерево, СІІГИ8 тесііса. —товое
масло, оіеит ех сііго тесііса.
БЕРГМЕЙСТЕРЪ, Ма§і8Іег геі те-
ІаІІісаз, ргайесіив теіаііісив.
БЕРДО, Бсрдцо. Ресіеп іехіогіия или
одно ресіеп въ связи, яраіЬа. Бердош-
никъ оріГех ресііпит Іехіогіогшп.
БЕРДЫШЪ. Віреппіб.
БЕРЕГОВИЩЕ, БІІИ8, гіра. Берего-
вый, Іііогаіів, Іііогеив, гірагіив. Берего-
выя птицы, аѵе§ Іііогеач Береговый
песокъ, агепа.іііогеа. Береговая служба,
орега, диа; Яі іегга, орега Іііогеа.
БЕРЕГУ. Зегѵаге, гезегѵаге, сошіеге,
гесопйеге. Сиеіойіге. Рагсеге. Беречь
рачительно, еоііісйе сизіойіге. Б. свои
силы, себя для важнѣйшаго, еегѵаге ѵі-
гез яиае или яе ай тауога. Б. деньги, ре-
сипіат іп Гиіиго» ихиз соШдсге (рагсеге
и сотрагсеге встрѣч. только у комиковъ).
Береги зто себѣ, Іеііе ІіЫ. 8егѵа гет.
Беречь для другаго времени, іп аііші Іет-
рих гевегѵаге. Б. что такъ, чтобъ не
испортилось, гет іпсоіитет еі яаіѵапг
геііпеге. Беречь себя, еіЬі Іетрегаге.
Береги свое здоровье, сига, иі ѵаіеав.
Б. про нужду, а<1 виЫіит, іпсегіит или
ай виѣііа гегит аіідиій гезегѵаге. — Бе-
регусь, 8ІЬі саѵеге а ге, саѵеге гет. Ѵі-
йеге, пе. Ргюсаѵеге аЬ аіідиа ге. Бере-
гутся чего, аіідиій саѵеіиг. Строго увѣ-
щевать, чтобъ беречьсн кого, апхіе шо-
пеге, иіі аЬ аіідио 8ІЫ саѵспі.
БЕРЕГЪ. ІЛІИ8 (морской и озеръ), гі-
ра (рѣчной), ога (вся сторона, идущая
вдаль отъ берега), шагдо (край чего),
сгерійо (укрѣпленный). Бережокъ, гі-
риіа. — Пристать къ берегуг, арреііеге.
11р. судномъ, кораблемъ, паѵеш арреі-
іеге или арріісаге ай Іеггаш или Іеггаэ;
Іеггаш паѵійив аіііпёеге. Мы ие можемъ
С9
БЕР
ЕЕР
простатъ къ берегу, рогіп, (егга ргоЬІ-
Ьешиг. Приставаніе къ берегу, арриіяиз
Іііогів или одно аррнкпв. Отъ берегу
отсталъ, а къ другому не присталъ,
(ргоѵ.) бе Іосо «по бесевыі, аіішп поп са-
ре««еп«. Высокой берегъ, гіра рггепіріа.
Вьітти на б., (агепа) іегга роіігі, е§гебі
іп іеггаш. Выгрузить товары па берегъ,
шегсеяіп Іеггаш беропеге, ехропеге. Дру-
гой бер., аііега, иііегіот гіра. Не по-
зволять кому пристать къ берегу, абі-
іиш Іііогів абішеге аіісиі. Гащпть на бе-
регъ., іп ІІІЧ8 «иЬбисеге. ПрЛалить къ
берегу, паѵепі іегга' пли аб Іеггаш арріі-
саге, арреііеге. Какъ скоро вступили на б.,
иЬі ргішипъ іеггаш Іеіі§ігаи«. Обоими
берегами владѣть, иігітдие сопііпепіі
роіігі.
БЕРЕЖЕЯ, (береожая) кобыла. Едиа
ргаг?пап«, ріепа. ди® іп иіего ^евіаі.
БЕРЕЖАТАЙ. (ѵ. оЬ«.) Си«іо«, іпвре-
сіог. Береженіе, си«1обіа, іиіііо. Береж-
ливо, рагсе, шаіі^пе, ехі^ие. Давать,
ехі^ие ргжЬеге; саиіе, ргоѵібе. Бережли-
вый, рагси«; саиіи«, ргоѵібиб, сігсиш-
«ресіи?, соп«ібега1и«. Онъ бережливъ на
платье, рсггаго, рагсе уекіішепіо иіііиг.
Бережливаго копя и звѣрь въ полѣ не
бьетъ, (ргоѵ.) сапіпв ргоѵібивдис Іюню
тиііа еѵііаі Шаіа, регісиіа, іпсоттоба.
Ргоѵібепііа, сігситврісіепііа е«і тахіта
ѵігіив. Бережливость, сига геі Гатіііагіа,
«иш!и« Іеѵатеп, рагсітопіа. Б. въ плать-
яхъ, ѵе«ііЬи« рагсеге, у. рагсе иіі.
БЕРЕЖНИКЪ. Яресіев геіі« Іге« ѵеі
диаіиог иіпаб 1оп°і, диоб тахіте іп Яи-
тіпе ОЬ. и«играІиг.
БЕРЕЖНО. Ргоѵібе, саиіе, сігсиш-
«ресіе. Бережность, сігситерісіепііа,
ргОѵібепііа. Бережный, саиіик, ргоѵібиб,
сігспіпяресіиб.
БЕРЕЖНЫЙ. См. береговый.'
70'
БЕРЕЖУ, Сопігесіаііог.е иісегів <1о-
Іогет Гасеге, еііісеге, баге, аііегге. Я
себѣ разбередилъ руку, сопігесіапйо ша-
пши аПесіат, бепио ехсііаге боіогет.
БЕРЕЖЬ, См. бережливость.
БЕРЕЗА, березка. Веіиіа, рагѵа Ье-
іиіа. Б. черная, Ъеіиіа баигіса. Б. ер-
никъ, Ьеіиіа папа. Березина, Іі^пит Ье-
іиііпиш беяесіит ѵеі бесібииш. Берез-
никъ, березнякъ, Ьеіиіеіит, 1і§па Ьеіи-
Ііпа. Березовая губа, а^агісик ЬеІи1іпи«.
Березовикъ, ЬоІеіи« (Іиіепв). Березовица,
«иссия Ьеіиіагит. Березовый, ЬеІн1іпи«.
Березовыя дрова, Іі^па Ьеіиііпа. Березо-
вый выплавокъ., саІ1и« Ьеіиііпик. Бере-
зовый трутъ, Ьоіеіиз і^піагіиз.
БЕРЕМЕННАЯ. Рг.трпап», Геіа, ріе-
па. Беременность, егаѵі1а«. — Беремя,
«агсіпа, опи«, Га«сі«. Б. дровъ, Га«сі« 1і^-
погшп. 2) Гипі«. Быть беременною, раг-
іиш пли ѵепігеш Гегге.
БЕРЕСБРЕКЪ, —сплетъ. Еиопіши?
Еигорсвик.
БЕРЕСТЕНЬ, —стенникъ. С*иоб е
согіісе Ьеіиііпо Гасіиш е«і. Берестенни-
ки, «оіеагиш пли сгерібагиш е
согіісе Ьеіиііпо, диіЬик Коиісі а^гісоіге
иіипіиг. Бересто. согіех «ирегіог Ъеіиіае.
БЕРЕСТЪ. См. карагучъ.
БЕРЕСТЯНЫЙ. Е согіісе Ьеіиііпо.
Берещу, согіісе Ьеіиііпо оЬѵоІѵеге, сіг-
сшпѵоіѵеге. Берестить горшки, оііая
согіісе Ьеіиііпо сігсишѵоіѵеге. 2) Экъ
онъ оберестилъ, ѵібе, диаш аѵібе беѵо-
гаі, диаш іпіепіиа- 8ІІ ебепбб.
БЕРИЛЛЪ, ВегуПив.
БЕРКОВЕЦЪ. Ропби«, диабгіп^епіе-
пі§ Ко98ісі8 1іЬгІ8 сопбіапб, Ьегсонеіх.
БЕРКУТЪ, Гаісо СЬтува-Юб.
БЕРЛИНЪ, ВЬеба, пошеп регепб Вег-
1іп:е.
71
БЕР
БЕР
72
БЕРЛОГЪ, берлога. СиЬіІе, ІаііЬи-
Зит иг8І.
БЕРУ. 8итеге, еареге, аееіреге. Б.
откуда, рготеге, берготеге аіідиіб. Б.
что въ руки, іи тапив аіідиіб витеге.
Ж. оружіе, агта еареге (быть наготовѣ),
итгна витеге (прост. брать оружіе). Б.
что на плеча, аіідиіб іп іншіегоя ІоПеге.
ѣ) Принимать, еареге, аееіреге, 8итеге.
Б. деньги, ргеііо ве соггитрі раіі. Б.
деньги въ займы, рееипіат витеге ти-
Іиат. Много брать (слишкомъ запраши-
вать) , тарпііт ргеііит рО8ееге. Б. кого
въ свою защиту, аіідиет іп йбет аесі-
реге, гесіреге. Б. кого съ собою (чтобъ
иттм съ нимъ), аіідиет 8есит ебисеге.
35. время для чего нибудь, віЬі витеге
Іетриз аб аіідиіб. с) — Избирать, ви-
теге, еареге. Б. кого посредникомъ,
аіідиет агЫігит витеге. Б. куда путь,
ѵіат или ііег аіідио реіеге. б) Сареге,
вхрп^паге. Взять городъ, игЬет сареге,
ехриодаге. Б. подъ арестъ, сотргеЬеп-
беге. Б. что во владѣніе, аіідиіб осси-
раге, аіідиіб роввібеге, аіідиа ге роіігі.
Б. на откупъ, сопбисеге, гебітеге. е)
— Отнимать, взять отъ кого чинъ, ко-
манду, аіісиі та"І8ІгаІ,ит, ітрегіит а1>-
го^аге. Б. смѣлость, віЬі витеге, авви-
теге аіідиіб или съ елѣд. иеоп. накл.,
зіЬі Іісепііат витеге. Этого у меня не
мозмешь, Ьос тіій егірі поп раііаг, Ьос
тіііі егиі поп роіеві. Г) = Толковать,
аееіреге, іпіегргеіагі. Б. въ дурную сто-
рону, іп іпаіат рагіет аееіреге, таіе іп-
іегргеіагі. Слово можно б. въ разныхъ
значеніяхъ, ѵегѣит іп ріигев рагіев ассірі
роіеві. Слова б. въ точности, въ стро-
гости, ѵосаѣиіа иг^еге, ргетеге. Б. что
«слишкомъ строго, аіідиіб аб гіѵшп геве-
ісаге. Б. что къ сердцу, аіідиіб іп ресіив
апітитдае бетіііеге, аіідиа ге тоѵегі,
соттоѵегі. <>) — Разсматривать, сопзібега-
ге, ропбегаге. Если брать, взять дѣло въ
цѣлости, ві гет отпет вресіев, ге іп ипі-
ѵегвит сопвібегаіа. Б. что на себя, гет
іп ве гесіреге, вивсіреге, аіідиіб ргжвіаге,
вропбеге. Б. чью вину, ошибку на себя,
аііеніш рессаінт іп ве ігапвГегге. Б.
позволеніе, соттеаіит реіеге. Б. на
себя трудъ, орегат іпвитеге. Б. на себя
трудъ, чтобъ или для . . . бі^пагі съ
слѣд. неопр. н. Б. въ чемъ участіе, аіі-
сціив геі рагіісірет евве, аіідиіб аіііп-
₽еге, аііемі геі іпіегевве. Б. съ кого
примѣръ, ехетріит сареге бе аіідио,
ехетріит витеге аЬ аіідио. Б. съ чего
копію, аіідиіб бевсгіЬеге, ехвсгіЬеге. Б.
осторожность, віЬі саѵеге, ве сивіобіге
(отъ навѣтовъ), саиііопет абЫЬеге, віЬі
сопвиіеге (цещись о себѣ). Б. что въ
уваженіе, аііеціив геі гаііопет ЬаЬеге,
бисеге. Не брать чего въ у., аіідиіб поп
сигаге, аіідиіб пецііёеге. Разомъ браться
за многія дѣла, ве тиііів пе^оііів ітріі-
сагі. Б. верхъ, поверхность, сопѵаіев-
сеге, іп^гаѵевсеге. Б. оборотъ, ѵегіі,
сопѵегіі. Б. начало, іпііішп сареге, ви-
теге. Дѣло взяло счастливый оборотъ,
гев іп Іа'ііогет віаіит еѵавіі. Все беретъ
худой оборотъ, отпіа іп ре)огет рагіет
ѵегіипіиг еі тиіапіиг. Объ оружіи, Іоп-
р-е етйіеге. — Берусь, а§^гебі, вивсіреге
аіідиіб; іпсіреге, бевсепбеге, ассебеге
аб гет ^егепбат; Іепбёге аб аіідиіб;
тапит абтоѵеге геі. Браться за тол-
кованіе священныхъ и свѣтскихъ книгъ,
іпіегргеіев ѵеі біѵіпогшп ѵеі Ьшпапогшп
ІіЬгогшп евве ЬаЬегідие ѵеііе.
БЕРЦО, ТіЬіа, сгив. Берцовый, аб іі-
Ьіат, сгив регііпепв.
БЕРШОВИКЪ, Ариб рівсаіі.: Іисіо-
регса, ди® а сарііе аб гесігісев или ріп-
иав саиб® ЬаЬеІ осіо негвейок. Бершъ,
73 БЕПІ
вресіез Іисіоретс®, ди® сарііиг іп €
АѴоІра.
БЕССЪ. См. Кандыкъ.
БЕСѢДА. Йетто, соііодиішп, зегто-
піз сшп аіідио соттитсаііо. Б- °^ъ
ученыхъ предметахъ, бізриіаііо, біззетіа-
Ііо. Изустная, ртаезепз зетіпо, ртаезеп-
ііз, сиш ртжзепіе соііодпіит. Дружескія
бб., зеттонез Гатіііагез. Завести съ кѣмъ
бесѣду, яе бате іп зеттопет сит аіідио,
зеттопет сит аіідио іпзіііиеге, огбіті,
аееіреге. Имѣть съ кѣмъ бесѣду, зегто-
сіпагі сит аіідио, зеттопет ЬаЬеге, соп-
Гегге сит аіідио, сит аіідио соііодиі,
соііодиіит зегеге. 2) Сопсіо бе геѣиз
заегіз, огаііо засга. Бесѣды Іоаина Зла-
тоустаго, сопсіопез засгае, Ьотеііае .Іо-
аппіз СЬгузозІоті. 3} Соеіиз, сопѵепіиз
Ьотіпит, сігсиіиз. Любить бесѣды,
атапіет еззе сопѵепіиит Ьотіпит. 4)
Иіаіесіиз, 1іп§иа, яегто.
БЕСѢДКА, бесѣдочка. БтЬгасиІит,
рег^иіа, біаЧа.
БЕСѢДОВАНІЕ. Йетто ЬаЬіІиз сшп
аіідио, зегтопіз соттипіо, зегтопит
оЫесІаІіо. Бесѣдовникъ, сопсіопаіог.
Бесѣдую, зе сит аіідио оЫесіаге, соііо-
диі, сопГаЬиІагі, зегтопез сопГегге сит
аіідио. Б. съ кѣмъ дружески, Гатіііагез
зегтопез сопГегге сит аіідио. 2) Соп-
сіопагі, сопсіопет ЬаЬеге.
БЕЧЕВА. Еипіз бисіагіиз, гетиісиз.
Бечеваиіе, бисіиз, Ігасіиз паѵі^іі или би-
сіит, ігаеіит паѵі§іит. Бечевая, ѵіа 1і-
іогеа, диа Ьотіпез аиі едиі ІгаЬепІез па-
ѵі§іит еппі. Бечевнинкъ, Ьеісіагіиз.
БЕЧЕТА. См. перелиФтъ.
БЕЧУЮ. •Хаѵі'.'ішп абѵегзо битіпе
БаЬеге.
БЕШМЕТЪ. Бепиз Ьгеѵіргіз зеті-
ѵезіітепіі, ди0 Таіагі зиЫиз Іахат ѵе-
зіет ехіегіогет иіипіиг.
БИЛ Лі|?4
БЗДЕХЪ. V. рІеЬ. Ѵепіиз, Лаіиз, іпба
Ііо. Бздунъ, ребепз. Бздунья, ребепз.
Бзжу, ребеге.
БИБЛЕЙСКІЙ, библейный. ВіЫісіія,
е ІіЬгіз біѵіпіз зитіиз. Библейское уче-
ніе, босігіпа, ргзесеріа ІіЬтотшп біѵіпо-
тшп. Библ. выраженіе, ѵох каста. Б. об-
щество, яосіеіаз ЬіЫіорЬіІогит.
БИБЛІОТЕКА. ВіЫіоІЬеса. Знатная,
та^па ІіЬтотшп соріа. Дорогая, Ь. тиі-
Іогит питогит. Завести библіотеку,
ЬіЫіоІЬесат іпзіііиете.. Пополнить, Ь-
«нрріете. Библіотекарь, ЬіЫіоіЬесае рта?
Гесіиз, сизіоз. Быть библіотекаремъ, Ьі-
ЫіоІЬес® ртзееззе, ЬіЫіоІЬесат Ітасіаге,
абтіпізігате. Быть Императорскимъ б.»
еззе а ЬіЫіоІЬеса Саекагіз. Исправленіе
должности библіотекаря, ЬіЫіоІЬес® аб-
тіпізітаііо.
БИБЛІЯ, ВіЫіа, отит, ІіЬті біѵіпі или
заегі, собех засег. Библія съ Фигурами,
ЬіЫіа Наитіе бізііпсіа, Ііііет® біѵіп®
(Басѣ). Кто твердъ въ библіи, Ьепе
ѵетзаіиз илн ехетсііаіик іп ІіЬтотшп ка-
сгогиш Іесііопе. Любитель библіи, зіи-
біозик зегірйіт® каста'. Учеиіе, содер-
жащееся въ библіи, босігіпа ІіЬтопіт за -
стотшп. Чтеніе библіи, Іесііо зегіріитж
заст®. Толковая библія. ЬіЫіа іпіетрге-
Іаіа илн ориз, застотит ІіЬтотшп іпіег-
ртеіаііопет сопііпепз.
БИВАКА, Ѵі^іііе сазітепзев. Стоять
па бивакѣ, посіет регѵі^ііаге іп агтіз.
БИЛЕНЪ. БІа^еПит аб ргапа ехеи-
Ііепба Гасіит.
БИЛЕТЪ. Собісіііі, зсЬебиІа.
БИЛІАРДЪ. ТаЬиІа іибіеиіатіа. 2} Би-
зик іибіеиіатіз, Іизиз рІоЬиІотшп еЬигпео-
отит. Биліардный, аб Іикит іибіеиіагет
регііпепз. Б.шаръ, рііа, ^ІоЬиІиз. Биліард-
ная, зрЬзегізІетішп.
БИЛО. Різіііішп (Ііпарапі).
75
БИТ
БЛА
76
БИЛЬ. Іех.
БИРЖА. Сигіа, Ьа.йііса шегсаіогіа.
2) Ьосиз, иЫ паегсепагіі орегаін зіЬі циа?-
типі ѵеі иЬі ѵегзапіиг ѵесіигагіі тегііогіі.
БИРКА. Таіеа, ЬасіНиз іпсізиз. Дѣ-
лать зарубки на биркѣ, ЪасШит іисійеге.
БИРЧІЙ. (V. оЬз.) Оижзііог, со^пііог,
іпциізііог, іпѵезііцаіог.
БИРЮЗА, Тигсо.ча. (Ьіпп.) Бирюзовый,
соегиіеив, тагіз соіогет ЬаЬепз.
БИРЮКЪ, (V. Таі.) Ілірив.
БИРЮЛЬКИ. Реппагпт Іизиз. Играть
въ б., Іийеге реппагнт Іизит; іегіепйо
«Ііуііік ІаЬга ЬотЪиш ейеге.
БИРЮЧИНА. Іл&изігит ѵи1"аге.
БИРЮЧЪ. Ргжсо, сайисеаіог.
БИСЕРНИНА. ЕзсЬага Ьуаііпа. Би-
серникъ, оріГех езйагагит Ьуаііпагигп.
Бисерный, езсЬагіз Ьуаііпіз отаіиз, йі-
зііпсіиз. Бисеръ, (еі.), ипіо, тагцагііа. 2)
ЕзсЬага Ьуаііпа.
БИСКВИТЫ. Рапіз йиісіагіия.
БИТВА, Ргагііит, ри^па. Выиграть
битву, ѵшсеге рг.еііо. Проиграть, ѵіпсі
ргаеііо. Бцтвеиный, ай ріі"папі, ргазііит
регііпепв, ри^паіогіпз. Битвенное ору-
жіе, ри"паіогіа агта (8иеі.). Уступить
поле битвы, сойти съ п. б., іпГегіогеш
йізсейеге, ех асіе гесейеге, рніяипі ех-
сейеге сатро. Продолжать битву, пе
оставлять ее, ехсіреге ри"пат.
БИТКА. А8Іга§а1н8, цио рцегі оззісиіа
огйіпе рояііа йерсіипі. 2) Р. т. аийах,
рготінз тоіііог гсгит, <ри пиііа Йіііісиі-
Іаішп гаііоие ЬаЬііа сопвециііиг, циой ре-
ііі или ай ій, циой ѵиіі, ѵепіі.
БИТКОМЪ. Р1епі88іте; іоіиз ріепнз,
ІОІО8 геГегіив.
БИТЫЙ, ѴегЬегаіиз, риізаіиз, рег-
сивзиз. Битая дорога, ѵіа ігііа, ігііит
ііег. Битое мясо, саго тзсегаіа.
БИТЬ. Ьатіпа аг^епіеа, ангеа.
БИТЬЕ, битіе. ѴегЬегаііо, ісіиз. Б.
объ закладъ, рідпоге сопсегіаііо, или
можно выр. чрезъ гл.
БИЧЕВАНІЕ. Гіацеііаііо. Бичникъ,
Да§е11ап8. Бичный, Да§е11апйо еЛесіиз,
сопігасіиз. Бичую, Оа^еііаге, Иа"е!1о или
На "го сжйеге. Бичуюсь, зе или сотри»
8ішт Яа§е11аге. Бичъ, Оа"гит, Йа§е1-
Інт. 2) Г1а"е11аііо. 3) Регпісіев; роеп®
йіѵіпаэ тіпізіег. Катопъ былъ бичъ для
дурныхъ, іп Саіопе таіів регпісіев. Ат-
тила назвалъ себя бичемъ Боікіцмъ, Аі-
іііа попііпаѵіі 8е рсепгс йіѵіпж паіпівігшп.
Человѣкъ, который былъ бичемъ длн
враговъ на войнѣ и для согражданъ въ
мирѣ, ѵіг іп ЬеІІо Ьо8ІіЬи8, іп о'іо сіѵіѣи»
іп(ебІіз8ітиз.
БІЕНІЕ. ѴегЬегаііо, риіяаііо, регсия-
8іо. Б. сердца, согйіз раірііаііо. Ѵепгс
тісапі, тоѵепіиг.
ЕІЙЦА, (81.) Віхагит атапв, іигѣиіеп-
Іи8. Бію, см. бью.
БЛАГАЯ, —гихъ. Вопа, опіт. Еа-
сиііаіев, ге«, ореэ. Благій, благъ, .Ьопив,
Ьепі"піі8, ІіЬегаіія, сіетепв. Благо, Ьо-
пит, Гасіит или орив Ъопит.. Благо,
Ьепе, ргоЬе, риІсЬге, гесіе. Принять что
за благо, аіічиій ргоЬаге, сошргоЬаге,
арргоЬаге. — Благоже, благоже, рга>-
сіаге, регріасеі, уисишіит еві. ,
БЛАГОВИДНЫЙ. 8ресіови8, Гогто-
8іі8, риІсЬег. 2) Ѵегівітііів или ѵего ві-
тііів, 8іті1І8 ѵегі (лат. употр. рѣже). Рго-
ЬаЬіІіа, вресіовив; оріпаіив, 8Іши1аіг.9,
Гисаіиа; іпапів. Благовидная причина,
саиза, циж ѵійеіиг или саива оріпаіа.
Благовиждуся, (8І.), ріасеге. Благовидно,
аресіе.
БЛАГОБОДНЫЙ. Аіріа аЬнпйапз, іг-
гі^ннз.
БЛАГОВОЗВѢЩАЮ. Ежіа иинііаге,
Еѵап^еііит ргачіісдге*. . (
БЛА
78
77
БЛА
БЛАГОВОЛЕНІЕ. Вепеѵоіепііа, ан-
®іи« Ьепе аП'есІиз, Гаѵог, зіийіипі. Ока-
зывается Божіе благоволеніе, ргорііш®
пишіпіз Гаѵог раіеі. Пріобрѣсти чье б.,
аіісіцив Ьепеѵоіепііат 8ІЬі сопсіііаге. 2)
РгоЬаІіо, арргоЬаііо, соиПгтаІіо, аззеи-
6115, сопзепзив, аисіогііаз. Вате на это
благоволеніе было, Іиа апсіогііаіе Ьос
Гасіит еві; Іио сопзепви Ьос Гасіит еві.
Благоволитель, Гаиіог. Благоволитель
вица, Гаиігіх. Благоволительный, Ьепеѵо-
-ІП5, Ьепеѵоіепз, Гаѵепв, атіспя.
БЛАГОВОЛЬНЫЙ. (81.) Ѵоіипіагшв,
пои соасіиз, зропіапеиз, піігопеив. Бла-
говольнѣ, вропіе, иііго, виа ѵоіипіаіе.
Благоволю (еі), 1) о комъ, о чемъ, на ко-
►то, йііесіагі, ѵоіиріаіет сареге ех; аіі-
І^иііі ргоЬаге. 2) Іп ѵііа сопипипі. Госу-
|&арь всемилостивѣйше повелѣть, благо-
' фолилъ, ріаспіі Ке§і, ргіпсірі; ргіпсере
-ѵоіиіі, йі"паІив еві. Благоволите, Ваше
Величество, ріасеаі ТіЬі, Ішрегаіог Ап-
і§П5Ііввіте.
БЛАГОВОНІЕ. Ойог вііаѵів или ^га-
1118; виаѵііав ойогіип. Благовонный, Ьепе
или виаѵе оіепв, ойогаіпв. Издавать бл.
запахъ, виаѵепі ойогет враг^еге. Здѣсь
двѣт^і издаютъ благовоніе, Ьіс виаѵев
ойогев аіііапінг е ЛогіЬив. Благовонныя
вещи, ойогит 8иаѵі1а1ев, пи^испіа, аго-
апаіа. Благовонство, т. ч. благовоніе.
Благовонствую и благовопю, 8паѵеш ойо-
теш враг^еге, йійипйеге; Гга^гаге.
БЛАГОВРЕМЕНІЕ,благовременность,
благовременство, оррогіипііав віѵе гегипі
•►еі Іегарогипі оррогіипііав; соттойит.
Благовременно, оррогіипе, Іетревііѵе,
•соттойе. Благовременный, орроНипи8,
Ѣетрезііѵив, сотпіоііив; Іетревііѵе Га-
«Іпв.
Благовѣріе. Весіа вепіепііа йе ге-
Эі^іопе; огІЬоіІохіа; ѵега саІЬоІіса Йо-
сігіпа (у новы). Благовѣрно, иі йесеі ог-
ІЬойохит. Благовѣрный, огІЬойохиз, ѵе-
гат Пііет или ѵегат геіівіопет вециепв,
атріесіепв, ѵега; Меі аййісіив (у повв.’.
Благовѣрствую, гесіе йе геіі^іопе СЬгі-
вііапа зепііге, ѵега; (ійеі аййісішп евве.
БЛАГОВѢСТВОВАНІЕ, Гаивіогипі,
Ьвіогит апиипііаііо. 2) Аппипііаііо Йо-
сігіпа? СЬгізІі, Еѵащгеііі ргагйісаііо. Бла-
говѣствованный, —ствуемый, йесіатаіив
бе геЬив васгів, йіѵіпіз. Благовѣствую,
(81.) 1а?1а пппііаге, Досігіпат СЬгівІі ап-
пипііаге, Еѵапдеіішп ргачіісаге. Благо-
вѣствуюсь, йесіашагі йе геЪііз засгіз, йі-
ѵіпіз. Благовѣститель, Еѵап^еШ ргжсо.
2) Еѵап§е1іі віѵе Ьічіогі.е Еѵап^еііса;
всгіріог. Благовѣстительница, <4113; Іаі-
Іа пипііаі. Благовѣстится, йесіащаіиг йо
геѣпз васгіз, іагіа аппипііапінг. Благовѣ-
стіе , Іагіич пипііив. 2) Весіатаііо йе ге-
Ьив 8асгі8, йіѵіпів. Благовѣстникъ, <[ні
1а‘(нш пипіінпі айіегі; 1а>1а, Ганзіа пнн-
Ііапв. 2) Сопсіопаіог, огаіог іп засгіе.
Благовѣстница, <ціа; Іаеіипі пипіінпі ай-
Гегі. Благовѣстный колоколъ, сатрапа ай
васга ѵосапз. Благовѣсть, вопііи сатра-
па; ѵосаііо ай Ыиг^іат. Благовѣіцаю, 1а?-
Іит пипііит айГегге. 2) Весіатаге йе
геЬив васгів. Благовѣщеніе, Іаеіогит ап-
пипііаііо. 2) Аппипііаііо СЬгізІі павсііигі,
йіев апиипііаііопів Гевіив. Благовѣщен-
ный , йесіатаіив йе ГеЬив васгів. Благо
вѣщенскій, ай йіет аппипііаііопів Гевіит
регііпепв. Благов. приходъ, аійев васга, іп
тетогіат Гевіі Ьеаііввіт® ѵіг^іпів аЬ Ап-
»е!о заіиіаіа? ехвігисіа. Благовѣщу, во-
пііи сатрапа? ай васга или Іііицрат ѵо-
саге. Благовѣстятъ къ вечернѣ, воиііиз
сатрапа? ѵосаі ай васга ротегійіапа.
БЛАГОГЛАГОЛИВЫЙ, —глаголивъ.
Еасііпйив, йівегіпз.
БЛАГОГЛАСІЕ, Вопа гох, ѵох са-
79
БЛА
БЛА
80
нога; ѵосаіііав (Оиіпі.). Благокласный,
Ьепе аопапв, ѵосаіів, сапоги*. 11ар. Ьопа
тосе.
БЛАГОГОВѢНІЕ. Ег§а Веипі ріеіая,
геѵегепііа Беі. Б. есть здравомысліе о
величіи и воли Бога, и въ слѣдствіе то-
го неиспрашиваніе отъ него чего ни-
будь противнаго справедливости и че-
сти, ріеіа* ег^а Бешп піЬі! аііий е*1, пі*і
Ьопе*1а йе питіпе е]ив ас теше оріпіо,
сит ехреіо піЫІ аЬ ео, ди ой 8ІІ іп]и*1ит
аідие іпЬопе*Іит. 2) Ѵепегаііо, геѵегеп-
ііа, ѵегесишііа. Благоговѣйно, геѵегеп-
Іег, сит оЬвегѵапІіа, сит ѵепегаііопе.
Благоговѣйный, ріи*, геІі§іовив; оЬеег-
ѵап* аіісціив, ѵепегаЬипйие. Благоговѣйн-
ство, т. ч. благоговѣніе. Благоговѣин-
ствую, (81.) ріиш, геіі&іоеит ееее. 2)
Е*8е аіісіуие оЬвегѵапІет; соіеге, оЬеег-
ѵаге аіідиет.
БЛАГОДАРЕНІЕ. бгаііагит асііо;
^гаіі апіті ю"пііісаііо. Приноситъ бл.,
§гаІіа* ареге, рег.чоіѵеге (словами), §га-
Ііат геіегге, геййеге (дѣломъ). Прини-
мать съ благодареніемъ, ^гаіе ассіреге,
ехсіреге. Богу благодареніе! §гаІіа йе-
Ьеіиг Осо! §гаІіге а^апіиг Оео! Бео іт-
тогіаіі ЬаЬепйа С8І §;гаІіа! Жертвенникъ,
на коемъ возсылается бл. Богу, ага ^га-
Ііж ргойіенйге. Жертва благодаренія, ѵі-
сііта еисЬагі*ііса; Іаийе* §гаІе8дие. Бла-
годарнтельвый, ай ^гаііагит асііопет
или ай дгаііат Іезіанйат регііпеп*. Бла-
годарительное письмо, Ііііегае, диіЬи*
^гаіо апіто а!іси]и* Ьепейсіа рговедиі-
тиг; Ііііегав, диіЬиз тетоге* тепіе рго
ассеріо Ьепейсіо аіісиі ргга(іа* а^іти*.
Б—ная рѣчь, огаііо §гаІи1аЮгіа или іп
тетогіат Ьепеіісіі; огаііо, диа ^гаіо апі-
то аИсирі* Ьепейсіа ргояедиітиг. Бла-
годарно, дгаіе; ртаіо апіто; тетогі
тепіе. Благодарность, ^таіи* или те-
тог Ьепеіісіі или Ьепейсіогит апітив;
"гаІа Ьепеіісіі или Ьепейсіогит тетогіа.
Обязать благодарностію, Ьепейсіо оЫі-
раге; егаііа, часто во множ., цгаіів. Сга-
Іе* (торжественная благодарность Богу).
— Заслужить себѣ благ., ^таііаіп тегегі,
$гаІіат іпіге арий аіідиет или аЬ аіідио;
дгаіит Гасеге аіісиі. Быть обязану кому
благодарностію, р-аііат аіісиі йеЬеге.
Онъ ни малой не чувствуетъ благодар-
ности, пиііат «ггаііа1 геГегепйге ѵоіипіа-
Іет ІіаЬеІ, ргогвив Ьепейсіогит ітте-
тог ееі. Въ знакъ благодарности, р’аіі
аніті Іеяіапйі сацва. Возвратить что съ
благодарностію, аіідиій цгаіе геййеге.
Благодарный, —енъ, дгаіи*, Ьепейсіо-
гит тетог. Быть бл., §гаіит или тг-
тогет е**е, §га1іага ЬаЬеге, ^гаііав
а^еге. Надлежитъ быть сугубо благо-
дарнымъ кому, т. е. признавать, что не
одно только получилъ благодѣяніе, поп
зітріех Ьепейсіит аіісиі ЙеЬеге. Блаі о-
даренъ тебѣ за то, что, атоіе тиііит,
дней. — Быть бл. за что, ^гаіа тетогіа
аіідиій соіеге , ргаіо апіто аіідиій рговв-
диі. Показывать себя благодарнымъ,
{р-аішп ке ргагЬеге, ве ргаевіаге, ^гаіит
еі тетогет іп аіідиет апітит ргаеяіаге-
Показывать себя всячески благодарнымъ,,
ге іряа аідие апіто евве 'ггаіит. Быть
вдвое благодарнымъ, ріепіи* геГегге {.та-
Ііат. Благодарный молебенъ, ргесев
цгаіі аніті іп Веит Іеяіев, ^гаііагит вир-
ріісаііо (у Риилянъ). Благодарственный,,
молитва, ргесев ^гаіі апіті іп Веит I®-
8Іе§. Благодарство т. "ч. благодарность.
Благодарствую и благодарю, ^гаііа* а^е-
ге, рсг8о1ѵеге, ^гаііа* а^еге аіісиі рго
ге. — Сгаііат геййеге, ІгіЬиеге, Ьепе-
йсіит гетипегагі, Ьепейсіо геаропйеге.
Благодарить кого за оказанныя услуги,
р'аііа* а"еге рго Ьепейсіі* соііаіів. Бла-
БЛА
БЛА
82:
81
годарить за. посѣщеніе, егаііав аееге
рго «аіиіаііопе; за угощеніе, рго ІіЬе-
гаШаІе, сотііаіе, Ьшпапііаіе; егаііа» арс-
ге дио<1 Ьепі“пе, соиіііег аЬ аіідио ки-
ши» ассеріі. Благодаря Бога! дио<1 Бео
ЛеЬети»!
БЛАГОДАТЕЛЬ. Ваіог отпіит Ьо-
погит.
БЛАГОДАТНЫЙ. (Я-) Ѵігіиіе р'а-
йііи», огпаіи». 2) Лисипсіи», ассеріи», Іа-
Іи». 3) Ргоэрег, Ьеаіи», Геііх, Гогіипаіи».
4) Бе Ьеаіівяіта ѵігрие: {,'гаііа айесіик,
^гаііа сшпиіаіи». Благодать, (»!.), Беі
Гаѵог. 2) Вепеѵоіепііа, Гаѵог, »1и<1іит. 3)
Вепейсіит. 4) РиІсЬгЙиЙо, кгаііа, киаѵі-
Іа», йиісейо. 5) Іп ѵііа сотшипі иѣег ргоѵеп-
іиа, аЬипйапІіа, аШиепІіа, соріа. У него
во всемъ благодать, еіиа Доти» отпіЬик
аГЙиіІ геЬик.
БЛАГОДВИЖНЫЙ. Іпсііап» ай Ьепе-
Гасіит, ай Ьопига еГйсіепйит.
БЛАГОДЕНСТВЕННО. Ргокреге, Ье-
аіе, Гогіипаіе, Геіісііег. Благоденствен-
ный, Ьеаіи», Геііх, Гогіипаіи», ргоэрег.
Благоденственное жнтіе, ѵііа ргоярега,
Ьеаіа. Блаі-оденствіе, благоденство,, каіи»,
Геіісііа», іпсоіитііа». Жить въ благоден-
ствіи, иіі рго»рего Гогіииае (Іаіи. Благо-
денствую, йіек Геіісііег ІгаП8І§еге, сопг-
то<1е еі ех апіті кепіепііа ѵіѵеге, Ьопа
екке ЬаЬіІибіпе, ѵіѵеге, ^гаііа еі аисіогі-
іаіе ѵаіеге, ріаиэит Гегге, сеІеЬгагі.
БЛАГОДЕРЗНОВЕННЫЙ, благодер-
зоствый. (81.) ІтрегІеггіІих,ітраѵі<1ик, ш-
Ігерійи», Ьопа апіто, Гогіі». Благодерз-
вовенно, сит йбисіа, аийасіег.
БЛАГОДУШЕСТВУЮ. Апіто айееве,
іогіі или ргаекепіі апіто ек»е. Благоду-
шіе, апіті аііііисіо, апіті таувііийо, рго-
Ьііав, іпіе^гііа». 2) Богіііибо, Ьопи», Іа-
Іи® апіти». Благодушно, Гогіііег, Ьопо
апіто, та^папітііег, ^епегове. Благо-
душный, —душенъ, ітрегіеггііи», диі
апіто а<1е»1.
БЛАГОДѢЙСТВІЕ. Вепе Гасіит, Ьо-
пит Гасіит или ори». Благодѣлавіе, Ье-
пейсепііа, Ьепейсіогит соііаііо. Благо-
дѣлаю, см. благодѣю. Благодѣтеленъ,.
Ьепейсіогит аисіогік. Благодѣтель, Ье-
пейсіогит аисіог, диі Ьепейсіа іп аіі-
диет сопГегІ или сопіиііі, диі Ьепейсіік
аіідиет айесіі, аихіі, огпаѵіі. ВепеГасІог
принадлежитъ уже къ позднѣйшей Ла-
пши; Ьепейси», кто много дѣлаетъ доб-
ра. Благодѣтельница, Ьепейса. Благодѣ-
тельный, —телецъ, Ьепейси», Ьепі^пи»;.
так. вмѣстѣ Ьепейсик еі Ьепі^пик, ІіЬе-
гаііз, заІиЬег, каіиіагі» (о вещахъ). Пока-
зывать себя благодѣтельнымъ, Ьепейсшп
или Ьепі^пит »е ргаеЬеге аіісиі, ііепей-
сіік аіідиет аГйсеге. Быть благодѣтель-
нымъ, каіиіі е.ч.че, сопйисеге. Благодѣтель-
но, Ьепейсе, Ьепі«пе, еаІиЬгііег, каіиіагі-
Іег, иіііііег. Благодѣтельскій, Ьепейсіо-
гит аисіогі ргоргіик. Благодѣтельство,.
Ьепейсепііа, Ьепі^пііа», ІіЬегаІіІа», типі-
йсепііа. Употреблять деиьгн на благо-
дѣтельство, ресипіат а<1 Ьепейсспііага
сопГегге. Благодѣтельствую, Ьепе, Ье-
піцпе Гасеге аіісиі, Ьепейсіа іп аіідиет
сопГегге, Ьепейсіі» аіідиет аи§еге, ог-
паге. Благодѣяніе, ЬепеГісіит, ЬепеГа-
сіит. Оказывать кому бл., Ьепейсіит
аіісиі <1аге, ІгіЬиеге, Ьепейсіит іп аіі-
диет сопіегге или беГегге, ЬепеГасеге
аіісиі. Получить отъ кого бл., Ьепей-
сішп аЬ аіідио ассіреге. Вмѣнять что въ
бл„ аіісиі а1ідиі<1 рго Ьепейсіо йаге. Тре-
бовать Чего, какъ благодѣянія, аіідиій іп
Ьепейсіі Іосо реіегс. Всякаго человѣка
благодѣянія во время нужды намъ пріят-
ны, а кто дѣлаеѵь ихъ по долгу, это
сердечная отрада, аЬ» диоѵі» Ьотіпе, сииі
е»1 ори», Ьепейсіа ассіреге ^аидеа», ѵе-
«3
БЛА
БЛА
84
тшп епігііѵего іб іиѵаі, еі <ріет а?<]иѳ
<вм. гедиит) езі Ьепе Гасеге, із Гасіі. Быть
обязаиу чьимъ великимъ благодѣяніямъ,
іиа§па Ьепейсіа беЬеге. Воспользуемся
благодѣяніемъ наукъ, иіатиг Ьепейсіо Ііі-
Іегагит (Сіе. аб біѵ. XV. 14). Я никогда
не вабуду вашихъ благодѣяній, пипдиат
Іиогит іп те соПаІогшп Ьепеіісіогит
оЫіѵізсаг. Осыпать кого благодѣяніями,
аійріет Ьепейсііз сипшіаге.
БЛАГОЗАКОНІЕ. Воше Іедез, аи-
сіогііаз еі ѵіз 1е{рті, зіаіиз зиЬ Ьопіз 1е-
^іЬиз, юдиііаз. Имѣть бл., Ьопіз Іе^іЬиз
•иіі. Гдѣ есть благозаконіе, иЬі іе^ез Ье-
пе ехегсепіиг.
БЛАГОЗВУЧНО. Вопа ѵосе, сопсог-
«бііег, сопіггиепісг, аріе. Благозвучность,
зопиз зисппбиз, зиаѵіз, §гаІиз; еиріюпіа,
Ьагпюпіа, сопсогбіа. Благозвучный, соп-
зопапз, сопѵепіенз, соп<ргииз, зопогиз,
сапогпз, питегозиз. Благозвучное окон-
чаніе рѣчи, <р:;е<1ат аб пшпегит сои-
сіизіо.
БЛАГОЗНАМЕНИТЫЙ. (81.) 8о1ет-
піз, Гезіпз, сеіеѣег, запсіиз.
БЛАГОЗРАЧІЕ. Нопезіа зресіез. Бла-
гозрачный, риІсЬег абзресіи, <ріі зресіоза
Гогта езі. Быть благоз., риісііга еззе
Гасіе, Ьопезіат Гасіет ЬаЬеге.
БЛАГОЙ. Могозиз, азрег, іпзоіепз,
-регііпах. Благое дитя, ігасипбпз іпГапз.
Благому благо, (ргоѵ.), ргоЬиз Іюню иЫ-
дие та^по н.ш та»пі аізіітаіиг.
БЛАГОИЗБРАННЫЙ. Вепе Іесіиз,
еіесіиз, заііз сопзібегаіиз. Благомзбраннѣ,
(зі.), сопзібегаіе, ассигаіе, бі!і§епІег.
БЛАГОИЗВОЛЕНІЕ. См. благоволе-
ніе. Благоизволю и благоизволяю, рго-
Ьаге, арргоЬаге, сотргоЬаге, беіесіагі
аіідиа ге.
БЛАГОИЗТКАННЫЙ. 8сіІе Іехіпз.
/
БЛАГОИМѢТИСЯ. (8Ь) Вопо Іосо
еззе, Ьепе зе ЬаЬеге.
БЛАГОКОРЕННЫЙ. Вепе габісаіиз,
йгтіз пііепз габісіЬиз, габісіЬиз ехиЬе-
гапз. Быть благ., Ьепе габісаіит еззе.
2) ВабісіЬиз ехиЬегаге.
БЛАГОКРУГЛЫЙ. Ріапе, Іоіиз го-
Іипбиз.
БЛАГОЛОЗНЫЙ. (81.) РиІеЬге ѵііі-
Ьиз сопзііиз (гіддлтло;), гатіз ехиѣегапз.
БЛАГОЛѢПІЕ. Бесог ехітіиз, бесога
Гогта, риісіігііибо, бесиз. 2) Ма^пійсеп-
Ііа, зріепбог. Благ. церковное, піа^пій-
сепііа Іетріі или аібіз засга?.. Благолѣ-
пно и .іѣпнѣ, та^пійсе, зріепбібе, бе-
соге, бесепіег, зресіозе. Благолѣпный,
бесогиз, зресіозиз, та<’пійсиз, зріепбі-
биз.
БЛАГОЛЮБЕЦЪ., (81.) ТЕтиІаІог,
хеіо ассепзиз, атіеиз, зіибіозиз ѵігіиііз,
ЬепеЯсепІіэе, ІіЬегаШаІіз. Блаі олюбивыіі,
— бивъ, Ьепейсиз, Ьепі^пиз, ІіЬегаІіз.
БЛАГОМИЛОСТИВЫЙ, -милостивъ.
Ѵаібе тізегіеогз.
БЛАГОМОЩІЕ. ВоЬиг, Іігтііаз, Ьопа
ѵаіеіибо. Благомощныі'г, (еі.), гоЬизІиз,
ѵаіібиз, Ьепе ѵаіепз. Быть благ., Ьепе
ѵаіѳге, гоЬизІит еззе.
БЛАГОМУЖЕСТВУЮ. (81.) Апішо
Гогіі, ѵігііііег ри§паге, бітісагс, ргае-
Ііагі.
БЛАГОМЫСЛЯЩІЙ, Веие аЛесйіз
ег^а аіідиет, Ьепе зепііепз, ргорепзиз,
атіеиз.
БЛАГОНАДЕЖНО. Сит Ьопа зре,
Іиіо, сегіо. Благонадёжность, Ьопа зрез,
Игтііаз, зІаЫІіІаз. Благонадежный, -женъ,
Ьопа зре Ггеіиз, Ьепе зрегапз. Быть благ.,
Ьепе зрегаге. Будьте благонадежны,
регзиабеаз ІіЬі ѵеііт, сгебе тіііі.
БЛАГОНАМѢРЕНІЕ. Вопа тепз,
зедиііаз апіті. Благонамѣренный, заіиіі
^5 БлА
^Ііогит ргозрісіепз, вегѵіепз, ргоЬа тепіе
ргаміііиз, Ьепе аЯесІив, Ьепе апітаіиз.
Благонамѣренныя предпріятія, сопзіЬа,
соеріа, іпсеріа 1аи<1ап<1а, атіса.
БЛАГОНАРОЧИТЫЙ. СеІеЬеггітиз,
сіагіззітив, вапсіив, веіетпіз. Въ благ.
ленъ праздника, сеІеЬеггіто <1іс Гевіі.
БЛАГОНЕВѢСТНАЯ, (81.) Во Ьеаііз-
•віпіа ѵіг"іпе: вропва Веі.
БЛАГОНРАВІЕ, Модевііа, рийісіііа,
рибог, ѵегесишііа, Ьопі тогез, Ьопа уі-
ѵепсіі гаііо. Благонравно, тойевіе, ри-
чіісе, рийепіег, сопгііег, Ьитапе, сот-
тпойе, Іюпезіе, игЬапе, еіе^апіег, всііе.
Благонравный, Ьопіз тогіЬиВ ргаейііив,
сотіз, Ьшпапиз, Гасіііз, соттоЛиз, оГІі-
сіозив (услужливый), аП'аЬіІіз, Ьепе то-
таіив.
БЛАГООБРАЗІЕ. Нопевіа зрееіез,
Тогта, риІсЬгіІийо. 2) Иесог, йесепііа.
Благообразный, Гогпіозиз, зресіозив. 2)
Сопврісииз, іпві&пів. Благообразно, риі-
сііге, ѵепизіе, еіе^апіег. 2) Нопезіе, то-
міезіе. Ходить благообразно, ііесепіег іп-
сейсге, бецеге, ѵііаш а^еге.
ВЛАГООБРАЩЕНІЕ. Нопевіа ѵііа;
іЬопі тогез, пюгез зиаѵез, Гасііез; Гасііі-
Іав, виаѵііав тогіип.
БЛАГООТИШНЫЙ, (81.) ЕІпсІіЬиз
поп а§і1а1іів, поп регІигЬаІиз, ІгапдиіПиз.
БЛАГОПЛОДІЕ. Ргисіиит иЬег рго-
ѵепіив. 2) Очогі іп Ьопит сабіі, егит-
ріі, ехііив зесипбиз пли рговрег; Ггисіиз,
•соттобигд, етоіитепіит.
БЛАГОПОВЕДЕНІЕ. Могев Ьопі, пю-
тев зиаѵез, Гасііез.
БЛАГОПОДАТЛИВО. (81.) ЬіЬегаІіІег,
Ьчде, типШсе. Благоподатливый, ІіЬе-
таііз, Іаг^из, пгипШсиз.
БЛАГОПОДВИЖНИКЪ. (81.) Ѵігіи-
4ів віисііо іпсеавив, диі апіті шоіиз сот-
- БЛА 86
ревсіі. 2) ЕГГесІог Ьопі орегіз в. Ьопа?
асііопіз.
БЛАГОПОДРАЖАТЕЛЬНЫЙ, Еасііе
ітіІаЬі’із (Гвдгд^тог), Ліѵіпа? ѵоіипіаіі
сопГогтів.
БЛАГОПОЛУЧІЕ. 8ссип<1а Гогіипа,
Геіісііаз, гез Гаивіа, ди® ргаеіег врет соп-
Ііп^іі. Жить въ благополучіи, евве Геіі -
сет, весипйа Гогіипа иіі. Благополучно,
Геіісііег, ргозреге. Онъ благ. доѣхалъ,
ргозреге адѵепіі, регѵепіі. Благополуч-
ный, —ченъ, зесипйа Гогіипа иіепз, ѵоіо-
гшп сотров, Геііх. Благ. день, Ліев Гаи-
віиз. Благ. обстоятельства, гез зесчпб®,
гез ргозрега?, гез Яогепіев; Гогіипа Со-
гепв. Благополучная жизнь, ѵііа Ьеаіа.
Благ. вѣтръ, ѵепіпз зесипйив, рговрег.
Имѣть благ. вѣтръ, ѵепіо Ьопо еі ргозре-
го иіі.
БЛАГОПОСЛУШНЫЙ, —слушеиъ.
0<іі іасііе рагеі или оЬзедиіІиг, шогі§ег,
оЬзедиепз. Нар. оЬзедиеиІег.
БЛАГОПОСПѢШАЮ н благопоспѣ-
шествую. (81.) 1’говрегшп ііег рга?Ьеге;
аихіііагі, аихіііо ѵепіге, восіит еі аДіиІо-
гет еззе іп аіідиа ге, ипа Гасеге, испи-
таго. Благопоспѣшеніе и благопоспѣ-
шествованіе, Іаііо аихіііі, аихіііит, аб)и-
тепіит. Благопоспѣшіе п благопоспѣ-
шество, а<1]шпеп1ит а<1 Ьопит, іпсііа
тепіит ѵігіиііз. Благопоспѣшно, рго-
вреге. Благопоепѣшныіі, —спѣшенъ,
иіііів, Ггисіиозив. Благ. трудъ, ІаЬог Гги-
сіиовиз.
БЛАГОПОТРЕБНЫЙ, —гребенъ.
(81.) Бііііз, соттобив, аріиз. Избрать
благ. случай, Ьопат, соттобат, Мопеат
оссазіопет сареге, аееіреге, апзат аггі-
і реге.
БЛАГОПОЧИТАНІЕ. Веѵегепііа аіі-
сиі ргазвіііа, оЬвегѵапІіа аіісиі ііесіагаіа.
Благопочигаю, (зі.), аіісиі тиііит ]иге
87
БЛА
БЛА
89
ІгіЬиеге, оЬвегѵаге аіідиет, йеЬіІат аіі-
спі геѵегепііат ргжвіаге. Благопочтенно,
геѵегепіег.
БЛАГОПРЕКЛОННЫЙ. (81.) Вепеѵо-
Іив, ргоріііив, іп аіідиет ргорепвив.
БЛАГОПРИВѢТЛИВОСТЬ. АйаЬіІі-
іав, іштапііав. Благопривѣтливый, -тливъ,
аІГаЬіІів, Ьитапив, Ьепщпив, Гасііів, сотів.
Благопривѣтствіе, сотів ехсерііо, ехсер-
ііо ІіЬегаІів, тойив ІіЬегаІів ехсіріепйі
айеипіет. Благопривѣтствую, Ьепі^пе
ехсіреге, аіідиет Ьитапе, атісе Ігасіа-
ге, іпйиІ{?епІег, ріасійе ЬаЬеге аіідиет.
БЛАГОПРИМИРИТЕЛЬНЫЙ, -при
мирителеііъ, Гасіііз гесопсіііаіог, рІасаЬі-
Іів.
БЛАГОПРИСТОЙНО. Ііесоге, йесеп-
іег, Ьопевіе. Благопристойность, йесот,
йесепііа, йесогшп, Ьопевіав, йі°піІав.
Наблюдать благ., йесогит яегѵаге, Іе-
пеге, ведчі, сивіойіге. Что иибудь про-
тивъ благопристойности, Ішре еві аіі-
диій. Благ. этого требуетъ, Ьос йесо-
гит, Ьопевіав гедиігіі. Благопристой-
ный, йесогчв, йесепв. Благопристойное,
йесогит. Быть благопристойнымъ, йе-
сеге, йесогит евве. Это ие благопри-
стойно, Ьос йейесеі.
БЛАГОПРІОБРѢТЕННЫЙ. Вепе
рагіив, асдиівііив. Благопріобрѣтенное
имѣніе, гев Ьепе рагіа;, сотрагаіаі, ас-
дчівііж.
БЛАГОПРІЯТІЕ. Ехсерііо ІіЬегаІів.
Благопріятно, сотііег, Ьитапе, аГГаЬііі-
іег. Благопріятность, оГйсіит, іпйиі&еп-
ііа, сотііав, тогев Гасііев. Благопріят-
ный, —ятенъ, Ьитапив, Ьепі(піив, сотів,
ІіЬегаІів, сіѵііів. 2) Ійопеив, соттойив,
Ьопив. Благ. вѣтръ, ѵепіив весппйив,
аедиив, ГаѵогаЬіІів. Благ. случай, Ьопа,
оррогіипа оссавіо. 3) Іисипйив.
БЛАГОПРІЯТСТВУЮ. Гаѵеге, рго-
ріііит евве аіісиі, іп ^гаііат аІіси]ив Га-
сеге. Время И счастіе ему благопріят-
ствовали, Іетрив еі Гогіииа еі ГаѵеЬапІ.
Благопріятствуемъ™, дгаііа виЫеѵаІив.
Кому благопріятствуетъ природа, па-
іигат Гаиігісет ЬаЬепв. Благопріятство-
вать той и другой сторонѣ, иігідие Га-
ѵеге.
БЛАГОРАЗПОЛОЖЕНІЕ. Вепеѵоіеп-
ііа, Гаѵог, віийіит, атог. Пріобрѣсти чье
благ., аіісиіив Ьепеѵоіепііат віЬі соііі&еге,.
сопсіііаге. Оказывать кому свое благ., Ье-
пеѵоіепііат аіісиі ргювіаге, егра аіідиет
ЬаЬеге. Искать, домогаться чьего бла-
горасположенія, аисирагі аіісщив {,'гаііапч.
Благоразположенный, Ьепеѵоіив, Ьепеѵо-
Іепв, атісив, віийіовив аіісиіив. Я не ме-
нѣе прежняго къ тебѣ благорасполо-
жегъ, Ьепеѵоіепііог ІіЬі диат Гиі, піЫІо
вит Гасіиз.
БЛАГОРАЗСМОТРѢНІЕ. Ргийепііа,
саиііо, сігситвресііо. Онъ дѣлаетъ все
съ благоразсмотрѣніемъ, саиіе, ргийепіег,
ргоѵійепіег отніа а§іі, іп отпіЬчв геЬив
саиііопет айЬіЬеі. 2) АгЬіігіит, агЬііга-
іив. Я предоставлю дѣло мое на ваше
благ., отпет гет іио аіЬіігіо регтіііагв,
Іоіат гет ай іе геіісіат.
БЛАГОРАЗСУДНО и —разсудитель-
но. Сопвиііе, сопвиііо, сопвійегаіе, рги-
йепіег. Благоразсудный, —разсудитель-
ный, —дителенъ, сопвійегаіив, ргийепв,
вапив, варіепв. Благ. человѣкъ, Ьото
ргийепв, ва^ах, варіепв; Ьото виЬасіі или
Іітаіі іийісіі. Благоразсудитсльному че-
ловѣку нейдетъ спорить, сопвійегаіі Ьо-
тіпів еві поп сопіепйегеіі Въ одномъ
только былъ онъ не совсѣмъ благоразсу-
дителенъ, ипа іп ге раиіо тіпив сопвійе-
гаіив Гиіі. Благоразсужденіе, агЫІгіит,
агЫігаІив, іийісіит, вепіепііа, аисіогііав-
Положиться на чье благ., Іоіит пе^о-
БЛА
БЛА
89
Ііиіп аіісиі регтііісге, аііегіия іибісіо
8иге, аб агЫІгіит гет геГегге. Предо
ставить дѣло на благоразсужденіе по-
средникамъ, гет агЬіІгогит рібісіо рег-
щіііеге, сотрготіИеге; агЬіІгія гет дийі
сапбат Ігабеге. Оставаться при благо-
разсужденіи посредника, сотрготіяяо
•8Іаге или тапеге.
БЛАГОРАЗТВОРЕННЫЙ, воздухъ.
Аёг Ьепе Іетрегаіия, Іетрегіея ссеіі, соз-
Іит Іепе, яегеиит еі яаІиЬге.
БЛАГОРАЗУМІЕ. Ргибепііа, сопяі-
Ііит. Правило благоразумія, Іех, ргаз-
•серішн, сопяіііит ргибепіег а^епбі. Со-
гласно съ благоразуміемъ, ргибепіег.
Благораз. должно быть правиломъ всѣхъ
дѣяній человѣка, ргибепііа отпіит асііо-
яит Ьитапагит беЬеІ еяяе пюбегаігіх.
Управляться во всемъ своимъ собствен-
нымъ благоразуміемъ, отпіа яиа ргибеп-
ііа ^иЬегпаге ас тобегагі. Онъ доказалъ
свое благ. во многихъ случаяхъ, тиііія
іп геЬия ргибепііат 8иат бесіагаѵіі, бе-
топяігаѵіі. Благоразумно, ргибеиіег, за-
ріепіег, соіі8иІІо. Поступать благ., яа-
ріепіег а^еге. Благ. вести себя, ргибеп-
Іег ее {,'егеге. Многое благ. предусмо-
трѣно, тиііа ргибепіег ргоѵіяа. Благора
зумныіі, —зуменъ, ргибепя, яаріепя.
Благ. совѣтъ, ргпбепя сопяіііит. 2) Іп-
ІеІІі^епз, ргибепе, яаріепя. Быть благ.,
ргибепііа ргаебііит еяяе, яареге. Быть
весьма благ., та^па ргибеиііа ргаебііит
еяяе, сопяіііо аЬипбаге. Если онъ благо-
разуменъ, то не дастъ воли своимъ ру-
камъ, сопІіпеЬіІ, яі яаріеі, ташія.
БЛАГОРОДІЕ. Л’оЫШав, поЫІе &епия.
2) Тііціие, Чиі баіиг ргаеГесІія іпГегіогія
оібініе, Шияігів. Благородно, тоге поЬі-
Ііит, и{ ,]есе1 поьПе8. Поступить благ.,
йепегове, іп^епие, ІіЬегаІіІег а^еге. Бла-
городный, —роденъ, поЬШя, вепегояиз,
поЬііія {хепеге. Родиться благороднымъ,
поЫІі {,'епеге или Іосо паіит еяяе, паіа-
Ііит яріепбоге сопярісиит еяяе. 2) Ргае-
Гесіия іпГегіогія огбиіія. 3) Іпрепиия, ІіЬе-
гаіія, Ьопеяіия (по образу мыслей и чувство-
ваній), ехсеііепя, ргаэяіапя.—Благородные'
металлы, ргеііояа теіаііа. Благ. видъ,
ІіЬегаІія Готіа. Благ. слогъ, аііа огаііо.
Благородный образъ мыслей, {хепегояия
или іп^епиия апітиэ; ІіЬегаІіІая, ^епего-
яііая, іп^епиііая. Благородствіе и благо-
родство, поЫІіІая, депия поЬіІе, ^епего-
яа яіігря, паіаііит яріепбог, сіагііая, апіі-
Чиііая. 2) Апіті поЬіІіІая, та"пі(ибо, ргае-
Мапііа, аііііибо еі сеіяііая, аііа еі еиЫітія
топя, апіті іп^епиііая, ІіЬегаІііае.
БЛАГОСЕРДІЕ. РгоЫІае, яітріісііая.
Благосердый, ргоЬи.ч, яітріех, ех аиіто
атіеия ас ѵеге, Ьепеѵоіия.
БЛАГОСКЛОННО. Вепеѵоіе, атісе,
яіибіове. Благосклонность, Ьепеѵоіепііа,
Гаѵог, яіибіит, атог. Оказывать кому
свою благ., Ьепеѵоіепііат іп аіічиет па-
ѵаге, аіісиі ргаеяіаге. Вы можете поло-
житься иа мою благосклонность, тіііі іп
ѵеяігія соттобія аи^епбія апіті Ьепеѵо-
іепііа поп беГиІига еяі (Сіе.). Благосклон-
ный, —склоненъ, Ьепеѵоіия, Ьепеѵоіепя,
Гаѵепя, яіибіояия аІіси)ия. Быть благ., Га-
ѵеге аіісиі или аіісиіия геЬи.ч. Благ. чи-
татель! Іесіог Ьепеѵоіе! Благосклонными
увѣреніями успокоивать, тіІіЬия ѵегЬія
аіічпет регтиісеге.
БЛАГОСЛАВІЕ. Сіогіа, яріепбог, се-
ІеЬгіІая потіпія, Ьопа ехіяіітаііо. Благо-
славный, ргоЬаІия еі Іаибаіия, сіагия, іі-
Іияігія.
БЛАГОСЛИЧНЫЙ, —сличенъ. (81.)
соп§гиия, сопяопи».
БЛАГОСЛОВЕНІЕ. Еаияіа ргесаііо,
Гаияі» ргесаііопея, ріа ѵоіа, Гаияіа отіпа,
ѵиіёіо Ьепебісііо. Благ. родительское, ра-
91
БЛА
БИА
гепіит Гаивіа ргесаііо. Давать кому бл., I
ргесагі аіісиі Гаизіа, Іагіа, ргозрега, Ьепе
аіісиі ргесагі. Память праведнаго остает-
ся въ благословеніи, Ьопопіт тетогіа а
розіегіе гііе соіііиг. Благ. Божіе, Господ-
не, І)еі Гаѵог, Ьепейсіит, І)еие гет ди-
ѵаі, Ьепе ѵегііі. 2) Благ. хлѣбовъ, рапез
зоІетпіЬиз ргесіЬиз сопвесгаіі. Благ. ,
хлѣбъ, рапіе засег. Благ. образъ, іта^о
запсіі, диат диІ8 8. сгисе сит рііз ѵоііз
зі^паіиз ассеріі. 2) 8а1иІагіе, ргоерег, Ге-
ііх, иЬег, Гесипйиз. — Благословляю, Гаи-
813, ІаЧа отіпагі, ргесагі. 2) Аврігаге, 8е-
сипйаге, Гогіипаге. Богъ да благословитъ
твои намѣренія, Іча соеріа, сопеіііа Гогіи-
пеі, зесипйеі, ргозрегеі Веиз пли соерііз
Гиів рговрегов зиссеввиз Йеі Вена, Іиіе
соерііз айзіі ѵеі а<І8рігеІ Веиа. 3) 8оІет-
піЬие ргесіЬие аіідиій сопбесгаге. 4) Бога
благословлять, Веит Іашіаге (оЬ типега
или ргоріег Ьепейсіа аиа). 5) Богъ благо-
словилъ его доброю женою, Геііх ихоге
Ьопіз тогіЬизргаейіІа. 6)Ѵепіат,роІе8ІаІет
Йаге. рлагословляему быть, еоІетпіЬие
ргесіЬиа сопзесгагі, сгисе зі{?пагі, (аизіаз,
Іаеіаз ргесаііопее ЬаЬеге. Благословляя
благословить и умножая умножить, р!е-
пат еі зшптаіп 1аг"ігі аіісиі Ьепейісііо-
пст еі зирга тойит аи^еге аіідиет.
Благословлять (гонящія), Ьепе <Іе аіідио
зепііге, Іодиі.
БЛАГОСОВѢТІЕ. 8аІиЬге сопзіііит.
БЛАГОСОДѢВАЮ. Вепе гесіедие
а^еге, та§пит Гасіпиз соттіііеге. Бла-
госодѣяшіый, (зі.), сіагиз, ргасіагиз, се-
ІеЬег.
БЛАГОСОСТОЯНІЕ. Вез Яогепіев,
ориіепііа, Геіісііаз, заіиз, іпсоіитііаз.
Быть въ благосостояніи, ориіепіит еззе.
Общее благ., отпіпт еаіиа. Пещись о
чьемъ благосостояніи, заіиіі аіісіуие зег-
, ѵіге. Нате благ. иа этомъ основывается,
95Г
заіиз позіга іи ео сопзізііі.—Благосостоя-
ніе, Геіісііаа, заіиз. За благосостояніе и.
честь Греціи имѣть безпрестанно войну"
съ варварскими народами, рго 8а1и1е аі-
дие Йі§пі1а1е Ога'сіае регреіиа сит ЬагЬа-
гіз ЬеІІа $егеге.
БЛАГОСТЫННО. Вепейсе, Ьепі^пе,
ІіЬегаІіІег. Благостынный, Ьопеіісие, 1і-
Ьегаііа. Благостыпя, Ьепейсіит, Ьопит
Гасіит, Ьоптп орпз.
БЛАГОСТЬ. Вопііав, Іепііав, Ьитапі-
Іав, ІіЬегаІіІаз, сотііаз, Ьепі^пііаз.
БЛАГОСѢННЫЙ. (81.) БтЬгозиз. -
БЛАГОСѢННОЛИСТВЕННЫЙ. 8рів-
зив гатіа, Ггошіовие, Ггоп<1еп8. Быть та-
кимъ, Ггоікіеге.
БЛАГОТА. Вопив геі епссеееи?, рго-
зрегііаа. Геіісііаа, ІіЬегІаз, тев8І8 Іаг^а.
БЛАГОТВОРЕНІЕ. Вепейсіит, Ьепе-
Гасіит. Большое благ., тахітит, ат-
р1і88ітит. Въ благотвореніяхъ своихъ
соображался съ достаткомъ, гаііопет Іаг-
§іеп<1і ай Гасиііаіе.8 ассоттойаѵіі. Упо-
треблять съ пользою благ., Ьепе соііо-
саге Ьепейсіит. Благотвореніе лучше
понимаютъ употреблять добрые, чѣмъ
богатые, теііиз арий Ьопоа, диат арий
Гогіипаіое Ьепейсіит соііосаіиг. 2) Вепе-
Ясепііа, Ьепі^пііаз, ІіЬегаІіІав. Благотво-
ренъ, благотворитель, Ьепейсив, диі іп
аіідиет Ьепейсіа сопГегІ. Онъ великій
благ. человѣчества, орііте йе §епеге
Ьитапо тегеіиг. Благ. ученыхъ, раіго-
ші8, иное, таесепаз. Благотворительни-
ца, Ьепейса, диге іп аіідиет Ьепейсіа
сопГегІ. Благотворительный, —телецъ,,
Ьепейспз, Ьепідіиз, ІіЬегаІіз, типійсиз.
Благотворный, Ьепейси#, гесгеапе, гей-
сіепз. Солнце благотворною теплотою
своею все въ природѣ при наступленіи
весны, оживотворяетъ, Ьепейсо еоііе са-
Іоге отпіа іп типйо, іпеппіе, ѵеге, ѵі-
БЛА
БЛА
94
93
„евсипі. Благотворю, Ьепе, Ьепі^пе Га-
сеге аіісиі.
БЛАГОУВѢТЛИВОСТЬ- Ргорепаа ѵо-
Іипіаа. Бдагоувѣтлцвый, —увѣтливъ,
ргоріііиз, атісиа, ачріив аіісиі.
БЛАГОУГОДНО, вамъ благ. было,
ІіЫ ІіЬиіІ, ріасиіі. Благоугодный, —го-
денъ, ріасепа, (’гаіиа, ассеріиа, солило-.
«Іиа. Быть всѣмъ благоугоднымъ, отпі-
Ьиа ріасеге. Б.іагоугодпый Богови, Вео
ассеріиа, диі Вео ргоЬаіиг.Благоугождаю,
Ьепе ріасеге. Благоугождаюсь, беіесіагі,
ріасеге, беіесіатепіит тіЬі рпеаіаіиг.
ТакиміГ жертвами благоугождается Богъ,
ІаІіЬиа аасгііісііа беіесіаіиг Веие или Іаііа
яасгііісіа ріасепі Вео. Благоугожденіе,
Гасііііаа, оЬаедиішп, оЬаедиепІіа.
ЕЛАГОУКРАШАЮСЬ. (81;) Сіогіагі
а!і<іиаге, <Іе аіідиа ге, та§пійсс ае іп-
Геггс іп аіідиа ге.
БЛАГОУМІЕ. Наііо, тепа вапа. Ела-
гоумный, —уменъ, тепііа сотроа, ааппа,
та^пі, асгіа іибісіі, ааріепа, ргибепе.
БЛАГОУСПѢШЕСТВУЮ. Вепе, рго-
яреге ргосебеге. Благоуспѣшно, ргоаре-
ге, Гаиаіе, Геіісііег, ргоарего еѵепіи, ехііи
. Геіісі. Благоуспѣшность, — спѣшество,
аиссеааиа, ехііиа Ьопиа, Геііх, аесипбиа,
ргоарег. Благоуспѣшный, —спѣшенъ,
Гаиаіиа, Геііх, Іаеіие, ргоарегиа, аесипбиа,
Логепа, риІсЬге ргосебепа, ргоарбге аис-
сейепа. Благоуспѣшное окончаніе, ехі-
Іиа Ьопиа, Геііх, ргоарег.
БЛАГОУСТРОИВАЮ И благоустро-
ЯЮ. Вепе оггііпаге, сошропеге, іііаропеге.
Благоустроиный и —устроенный, Ьепе
огбіпаіиа, сотроаііиа, біароаііиа. Благоу-
строенное государство, Ьепе ІеціЬиа ог-
йіпаіа, Іетрегаіа геариЫіса. Благоу-
стройство, Ьопа сопаіііиііо, огбіпаііо, ог-
<іо гаіиа.
БЛАГОУТРОБІЕ. Міаегісогйіа, апі-
тпа тіаегісога. Благоутробпо, тіаегісог-
ііііег (Ьасі.). Благоутробныц, —тробенъ,
тіаегісога.
БЛАГОУХАНІЕ, 8иаѵіа осіог, аиаѵі-
Іаа оііогіа, Ьопа Гга§гап1іа. Благоуханный,.
Ьепе оіепа, Гга§гаия. Благоухаю, Ьепе
оіеге, аиаѵет обогет ехЬаІаге, араг^еге,
еГЛаге.
БЛАГОУЧРЕЖДАЮ. (81.) Вепе огбі-
паге, Піаропеге, сопаіііиеге, іпаіііиеге.
Благоучрежденіе, Ьопа йіероаіііо, іпаіііи-
Ііо. Благоучрежденный, Ьепе огйіпаіиа,
Йіароаііиа, сопаіііиіиа.
БЛАГОХВАЛЬНЫЙ. ЬаидаЫІіа, Іаи-
«Іагніиа, Іашіе Йі"пиа. Благохвалю, Іаи-
<1аге, соПацбаге, Іашіет аіісиі ІгіЬиеге,
ітрегііге, ІашІіЬиа рговециі аіідиет.
БЛАГОХУДОЖНѢ. (81.) АгІійсіоае,аГ-
ГаЬге, сопсіппе; еіе^апіег.
БЛАГОЦВѢТНЫЙ, —цвѣтень. Риі-
сЬге Погісіиа (госг^/'с) ПогіЬиа аЬипйапа.
БЛАГОЧЕСТВУЮ. РгоЬе еі геіі^іоае
Пеит соіеге, ріит сазе, ріе а^еге. Бла-
гочестиво и благочестпо, ріе, геП^іояе,
аапсіе, сааіе. Благочестивый и —че-
стный, —честенъ, ріиа, геіцроаиа, аап-
сіиа. Благочестивые мужи, Ьошіпеа ріі.
ег^а Иеппі, геіі^іоаі. Благочестивѣй-
шій, Гііиіпа, дпі йаіиг ІпірегаіогіЬиа Коа-
аіаз. Благочестіе, ріеіаа, ріеіаа ег”а или
асіѵегаиа Бсит. Наес ѵох поп пипдиат
аі^пійсаі: Йсіет, геіі^іопет СЬгіаІіапат.
БЛАГОЧИНІЕ. Сегіиа оніо, тосіеаііа,.
Ьопеаіа, (Іесогит. Управа благочшгя,
роііііа, оніо, сигіа опИпіа риЫісі млп ®-
йііііаа. 2) Стоять въ церкви съ благочи-
ніемъ , аитта геѵегепііа ааегіа іпіегеаае.
Благочинно, тоДегаіе, тойеаіе, бесеп-
Іег. 2) Ріе, геіі^іоае, аапсіе, сааіе, аит-
та сит геуегепііа. Благочинный, ерЬо-
гиа, аиііаіеа, диі рІигіЬиа ессіеаііа рга’еаі.
Благочинный, тобегаіиа, тобеаіиа, то-
«5
БЛА
БЛЕ
96
гіЬиз сотрозіііз. 2) Ріиз, гѳ1і§іозиз, питі-
піз зіпсегиз сиііог.
БЛАГОЩАСТІЕ. 8есипба Гогіипа, Ге-
Іісііаз.
БЛАГОЯЗЫЧІЕ. Гасшмііа, соріа или
ГасиІІаз йісешіі, зиаѵііаз зегтопіз. Благо-
язычиый, Лізеііиз, Гасипбиз, еіодиепз.
БЛАЖЕННО. Геіісііег, Ьеаіе. Бла-
женнѣе, Геіісіог, Геіісіиз. Блаженны, ес-
сІ0"а> ех Еѵап"СІіо МаІІЬжі, ди® іп Іііиг-
ріія бгтсогит Іе;,гііпІиг. Блаженный,
—женъ, Геііх, Гогіипаіиз, Ьеаіиз. Вели-
чать, славить блаженнымъ, Ьеаішп рга-
тіісаге аіідиет. Блаженной намяти, Ьеаіе
ДеГипсІиз, Ьеаіе бейіпсіа. Блаж. пам. Им-
ператрица, <1іѵа Ішрегаігіх. Блаженнѣй-
шій, Геіісіззішиз, Ьеаііззіпіиз. Блажен-
ство, Ьеаіііаз, Ьеаііінйо. Вѣчное, геіегпа,
соеіезііз Геіісііаз. Вкушать блаж. жизни,
Ьеаіа ѵііа Ггііі. Блаженствую, (зі.), Геіі-
сет еззе, Ьеаіе ѵіѵеге, Йогеге отпішп
гегит соріа.
БЛАЖЛИВЫЙ. Іп^епіит іпдиіеішп,
ІигЬібит; реіиіапз, ІіЬнііпозиз, іпзоіепз.
БЛАЖНЕНІЕ или блазненіе. ОЯепзіо.
Блажной, іп«епіит іпдиіеішп, ІнгЬнінт;
-сопішпах, тогозиз, азрег. Блажню или
блазню, оДепйеіе или ітріпвеге Гасеге;
еззе зсапбаіо, зсаийаішп рггеЬеге, осса-
зіопет даге а<1 рессаішп. Блажнюсь или
блазнюсь, оГГепбі аіідиа ге. Блажу, Іи-
тиіішп Гасеге, ехсііаге, ІигЬійит, сопіи-
тасет, геГгасІагіит, ІіЫбіиозит, іпзоіеп-
іет, Гегит еззе.
БЛАЖУ. (81.) Веаіит ргаДісаге.
БЛАЖЬ. А'и^ае, іперііа1. Какую блажь
мелешь? диаз пи^аз <1ісіз? 2) Риег таіе
ебисаіиз, риег іпйиі&епііиз ЬаЬіІиз.
БЛАЗЕНЬ. Госозив.
БЛАЗНЕННО. (81.) Сит тиііогит
ойепзіопе, таіо, ргаѵо ѵеі реззіто ехет-
ріо. Блазненный, Ьото ѵеі гез, таіі.
ргаѵі, регпісіозі, реззіті ехетріі. Блаз-
нивость, оНепзіо. Блазнивый, зсапбаіит
рг.тЬенз, таіі, ргаѵі, регпісіозі ехетріі.
Блазнитель, Ьото регпісіозі ехетріі; диі
іпдисіі, реПісіІ а<1., Гаіііі, «Іесіріі, іп ііеѵіа
аиГегІ, соггиріог, ітрояіог, аззесіаіог ри-
бісііі®. Блазнительно, сит тиііогит
оіГепзіопе. Блазнительный, ойешіепз,
зсапдаіит ргвеЬепз.
БЛАЗНОРѢЧИВЫЙ. Оиі иіііиг ѵегЬіз
зсапгіаіит ргаеЬепІіЬиз.
БЛАЗНЬ. 8сапба1ит, ойепаісиіит, оГ-
Гепзіо, таіит, регпісіозит ехетріит.
БЛАТНЫЙ и блато. См. болот. бо-
лото.
БЛЕВАНІЕ. Ѵотііиз, ѵотіііо. Произ-
водящій блеваніе, ѵотііогіиз.
БЛЕВКА. Езса. Насадитъ блевку на
уду, езса іпзігиеге Ьатит.
БЛЕВОТА и блевотина. Ѵотііиз.
БЛЕКЛОСТЬ. Магсог. Блеклый, тагсі-
йиз, ОассіАив, раііібіог Гасіиз, диі соіогет.
атізіі. Блек.цвѣтъ, Яоз тагсіДиз. Блекну,
тагсезсеге, Лассезсеге; соіогетатіііеге,
раІМіогет йегі. Трава блекнетъ, ЬегЬа
тагссзсіі, 1ап<ріезсіІ. Отъ солнца бле-
кнутъ цвѣты, зоіе тагсезсипі (Іогея.
БЛЕНДА. Рзеибо-^аіепа.
БЛЕКОТА или белена. Нуозсіатиз.
БЛЕСКЪ. 8р1епдог, Ги1§ог (большею
частію такъ различаются: первое озна-
чаетъ бле. натуральный, а другое произ-
веденный искусствомъ), сашіог (ослѣпи-
тельная бѣлизна), пііог (лоскъ отъ жиру
и отъ политуры), гадіаііо (бросаніе лу-
чей). Блескъ солнца, зрііз сашіог, пііог.
Блескъ золота, зріепйог аигі. Блескъ
подсвѣчника, оружія, Гні^ог сапйеІаЬгі,
аппогшп. Давать отъ себя блескъ, зріеп-
«іеге, пііеге, гаіііаге. Дать чему блескъ,
зріепйійит или пііійнт Гасеге аіідиіб;
пііогет аіісиі геі іпбисеге. 2) Рег т.
лу? ели
•вріепбог, ЛІ50Г, сіагііаз, таепіОсепііа.
Показать себя въ своемъ блескѣ, та§пі-
«йсепііат зпаш ояіепбеге (о людяхъ), Іо-
Лит зріепбеге {о вещахъ). Потерять
свой блескъ, оЬзсигагі, оЬтиі.
БЛЕСНА. Батеііа рІитЬі сит ипсіпо,
оциі абпесйіиг Ьото аб різсея саріепбоз.
БЛЕСТКА, блесточка. Гіаттиіа,
Ьгасіеоіа тісапз (у иовв.).
БЛЕСТНЯКЪ. Міса.
БЛЕСТОЧНИКЪ. Гасіі ѵеі ѵепбіі
Ъгасіеоіав тісапіез.
БЛЕЩАНІЕ. Йріепбог. Блещу, вріеп-
«Іеге, пііеге, габіаге, согивсаге, тісаге.
Блещусь, зріепбеге, Гиіееге.
БЛЕЮ. Ваіаге. Овцы блеютъ, оѵез
Ьаіапі. Блеяніе, Ьаіаіив.
БЛИЖАЙШІЙ. Ргохітив. Ближай-
шій путь чрезъ Альпы, ргохітпт ііег
рег Аірев. Ближайшій по комъ,' ргохі-
пііів аЬ аіідио. Ближайшій путь къ
славѣ, ргохйпа ѵіа аб "Іогіат. Ближай-
ше, ргохіте. Ближайшее спасеніе, рго-
ріпдиіог ваіив. Ближній, ргохітив, ѵісі-
ппв, сопйпів. Блпж. сосѣдъ, ргохітив,
ѵісіпия. 2) Ргохітив, аііег, аііив, диіІіЬеІ
Ьото, повіго аихіііо е^опв. Любовь къ
ближнему, зіибіит ег^а, іп аііов Ьотіпез.
Первый долгъ справедливости не вре-
дить своему ближнему, ргітшп зивііііее
типив еяі по диіз сиі посеаі. Любить
своего ближняго какъ самого себя, рго-
хітшп знит бііі^еге иі ве ірвит. 3) Ближ-
ній по родству, ргохітив со^'паііопе рго-
ріпдииз.-----Мы видѣли другую ближ-
нюю пристань, поя аііит рогіит ргоріп-
диіогет ѵібеЬатиз. Ближу,абто ѵеге.Блп-
’кусь, арргоріпдиаге, ргоріиз ассебеге.
Близина, Іосив ргоріпдиив, ргохітив, ѵі-
сіпіа, ѵістііав. Близкій, ѵісішіз, ргоріп-
диив, ргохітив. Близкія и смежныя про-
винціи, ргоріпдиаз (іціііпиедие ргоѵіпсіж.
ели 98
Хлѣбъ въ полѣ былъ уже близокъ къ
пожатію, везся ргоре ]ат таіига егаі.
Возвѣстить кому близкую смерть, рго
ріпдиат аіісиі тогіет бепипііаге. Быть
близ. къ смерти, іи піогіів регісиіиш аб-
бисіит евве. Быть близкимъ, іттіпеге,
ітрепбеге, абевве, ргоре абеязе. У тебя
пѣтъ никого ближе меня, ІіЬі ргоріог те
вето езі. Это ближе къ вѣроятію, это-
му скорѣе можно повѣрить, ргоріив йбет
іб езі. Молва ближе къ истинѣ, къ са-
мому дѣлу, какъ оно было, Сата ргоріог
ѵего. Ближе, короче съ чѣмъ познако-
миться, ассигаіів гет со^повсеге. Ближе,
точнѣе опредѣлить, асснгаііиз аіідиіб
беііпіге. Рубашка ближе къ тѣлу, іипіса
ргоріог раіііо езі. Близко, ргоре, ргор-
Іег, поп ргосиі, іп ргоріпдио. Близ. отъ
города, Ьаиб ргосиі (аЬ) оррібо. Жить съ
кѣмъ очень близко, ргохііше ѵісіпіге Ьа-
Ыіаге. Непріятель очень близко, Ьозіеіп
іп согѵісіЬпз. Писать близко одну строку
возлѣ другой, пітіз ап^ивіо зсгіѣеге. Я
сидѣлъ ближе всѣхъ къ Помпею, ргохі-
тиз Ротрсуо зебеЬат. Пойдемъ ко мнѣ,
тамъ всего ближе, еатив аб те, іЬі рго-
хітшп езі. Я нанялъ себѣ домъ, покой
очень близко, Іосит сопбихі іп ргохіто.
Близкость, см. близость. Близко есть од-
на пещера, ргоріег езі зреінпса диа-бат.
БЛИЗНА. Сісаігіх. 2) Л’обия. Въ этомъ
полотнѣ много близеиъ, Ьос Ііпіеит тиі-
іоз ЬаЬеі побоз.
БЛИЗНЕЦЪ. Ггаіег ^етіпиз. Близне-
цы, близнцы, "етіні, детеііі, "етіпі
риегі. 2) Сетіпі, азігит ^етіпит.
БЛИЗОКЪ. Ргіпсірі ртаііозиз, диі езі
іп дгаііа ариб ргіпсірет. Онъ близ. къ
Государю, еві іп дгаііа ариб ргіпсірет.
БЛИЗОРУКІЙ, —рукъ. Муорз, осиііз
оЫизіз, оЫизат осиіогит асіет ЬаЬепв;
4
м
99
БЛИ
БЛО
100
ЬеЬеііЬпв осиіів иіепв. Быть близоруку,
поп Іоп^е рговрісеге ровве.
БЛИЗОСТЬ. Ргоріпдиііав, ргоріпдишп,
ѵісіпіа, ѵісінііав. Блнз. мѣста, ргоріпдиі-
іав Іосі. Муниципальный городъ, по бли-
зости своей, почти смежный, ппіпісіріит
ргоріпдиііаіе ргоре Йпііітит. Удобства
между прочимъ ищутъ въ близости или
въ сосѣдствѣ, оррогіипііав диаегііиг ех
ргоріпдиііаіе. Близъ, ргаеров. ди® геДі
^епіііѵит: ргоре, ]ихІа, ргоріег, весип-
<1щп. Острова близъ Сициліи, іпвиіге
ргоріег 8ісі1іаш. Близъ рѣки, весткіит
Оитеп. Имѣть садъ близъ рѣки, Іюгіит
ай йиѵіит ЬаЬеге. Ожидать ночью близъ
города, посіе ргоре цгЬепі ехвресіаге. 2)
Коп пипдиатЬаЬеі ѵітабѵегЬіі: яко скорбь
близъ, ап^ог епіт ргоре абеві, іпвіаі, іт-
репбеі. — Близь, ргохіпіііав,' ѵісіпіа. Въ
близи, іп ргоріпдио, ргоре, іп ргохіто.
БЛИННИКЪ. Оиі Ігасіа вагіа§іпе со-
диіі. Блинничаю, ігасіа содиеге ѵеі ѵеп-
<1еге. Блинный, аб ігасіа регііпепв. Блин-
ня, рівігіпа, иЬі ігасіа содшіпіиг. Блин-
цы, ігасіа абтіхіів оѵів ѵеі Іасіів соасіі
гцавеа. Блинчатый, ігасіів геріеіив. Блинъ,
ігасішп или ігасіа. Блинокъ, блиночикъ,
іепие ігасіит.
БЛИСТАВИЦА- (ѵ- оЬ«-) См- молнія.
Блистаніе, вріепбог, йіі^ог, пііог. Бли-
стательно, вріеп<1і<1е, пііібе. Блис. при-
готовить пиръ, вріепбібе огпаге сопѵі-
ѵіит. Жить блис. и пышно, іаиіе еі орі-
раге ѵіѵеге. Блистательность, вріепбог,
та^пійсепііа, Іаиііііа. Блистательный,
вріепбібив, яріепбепв, Гиі^епв, пііепв, пііі-
бив. Самая блистательная бѣлизна, сапбог
•іріепбібіввіпіив. Солнце блистательнѣе,
свѣтлѣе, 501 вріепбібіог. У треннян звѣз-
да блистательнѣе прочихъ, ІлісіГег вріеп-
бібіог диапі сеіега аяіга. 2) 8рІепбібив,
І1ІѴ5ІГІ8, Іаиіив, тартійсив. Блистатель-
ныя дѣянія, Гасіа вріепбіба. Блистатель-
ное имя, вріепбібшп потеп. Въ угощеніи
не было блистательнаго, іп ериіагшп
аррагаіи а таёпііісепііа гесеввіі. — Бли-
стаю, йні^еге, гейіі^еге, вріепбеге, ші-
саге, согивсаге. Блистающее оружіе, аг-
та геГнІрепІіа. Молнія блистала со всѣхъ
сторонъ, Гиітіпа ипбідие тісаЬапі. Мол-
нія (блистаетъ), ГиІ^игаі. Молнія бли-
стаетъ въ облакахъ, Ватта іпіег пиЬев
согивсаі. 2) Рег т. абтігаііопет еЙісеге,
сопврісі, сопврісиит евве, вріепбеге,
еіисеге. Гораздо лучше блистать дѣла-
ми, нежели проворствомъ и пышпостію
языка, шиііо ргаесіагіив еві гев ша^пав
^егеге, диат ЬаЬеге ііпфіат аб та^пі-
Йсе Іодиепбит ехребііат. Достоинство
блистаетъ само собою, ѵігіив рег ве
вріепбеі. Блпстаюсь, ГиІ^еге, геГиІ^еге,
габіаге. Озаряться блистаньями несоздав-
наго Божества, вріепбоге Іиседие іпсоп-
біі® Беііаіів сігсишГипбі, соііивігагі.
БЛОКЪ. ТгосЫеа, агіепю. Составной
блокъ, бівравіит, Ігівравіит, роіувравіит.
БЛОКАДА. ОЬвеввіо, оЬвібіо. Держать
въ блокадѣ, іп оЬвібіопе ЬаЬеге, іепеге.
Блокировать, оЬвібеге, оЬвібіопе сіпреге
или сіапбеге.
БЛОНА. 8есшібае, весипб® рагіив
(род.), весипбіп® (у новв.)
БЛОНДОЧНИЦА, БітЬогшп ісхігіх.
Блонды, ІітЪив, йтЬгіа.
БЛОХА. Риіех. Ловить блохъ, риіісе»
ѵепагі. Блоха безпокоитъ, риіех ѵехаі..
Искать блохъ у себя, у собаки, ве, са-
пеш риІісіЬив ІіЬегаге.. Укушеніе блохи,
ісіив риіісів. Слѣдъ отъ укушенія блохи,
поіа ісіив. Ловушка для блохъ, раппив
аб саріепбов риіісев. Блошка, рагѵив
риіех.
БЛОЧНЫЙ. Аб ІгосЫеат регііпепв.
БЛОШИСТЫЙ. Риіісовив.
101
БЛЬ
БЛЯ
102
БЛОШКИ. Рогіиіаса.
БЛОШНИКЪ см. папоротникъ.
БЛОШНЫЙ. Рпіісів.
БЛУДИЛИЩЕ. І-прапаг, Іирапагіит,
Іивігих, Готіх, ІіЬібіпит (Іеѵегвогіипі.
Блудливость, віиргі ІіЪібо, ІіЬйІіпев. Блуд-
ливый, —дливъ, ІіЪШініЬив іп^иі^епв,
геЬив ѵепегеів <1е<1іІив.
БЛУДНИ. ІтргоЬа а^епЛ гаііо, рго-
Іегѵііав, реіпіапііа.
БЛУДНИКЪ. Всогіаіог, віиргаіог. Блуд-
ница . всогіит, 1и#а. Явная блудница,
рговІіЬиІа. Блудъ, віиргит. Творить блудъ,
віиргит Гасеге, віирго іпщіінагі.
БЛУДЯГА. Егго, Ьото еггаіісив, Ьо-
то ѵа^ив.
БЛУДНО. Ргойі^е, еЛиве, ргоГиве.
Блудный, диі Ьопа виа вегѵаге пеесіі,
регйііив, Деврегаіив, перов, ргоіііфів, рго-
Гивив. Елуд. сынъ, йііив регйііив, Девре-
гаіив, ргобі^ив.
БЛУДЪ. Віиргит, тегеігісіит. Учи-
нить блудъ, віиргит Гасеге сит аіідиа,
віирго іпдиіпагі.
БЛУДЯГА. Егго, Ьото еггаіісив, Ьото
ѵафів. Блудящій, ѵа^ив. Блудящій огонь,
<"пія ГаІиив,і§пів ІатЬепв (у вовв.) Блудя-
щія звѣзды,віеііа; еггапіее, ріаиеіа;. Блужу,
Ѵа&агі,ра1агі,оЬеггаге. 2) 8согіагі,Гогпісагі,
тегеігісагі, віиргі сопвиеІиДіпет Гасеге
сит аіідиа (о мущинахъ), тегеігісет
евве, тегеігісіит Гасеге, согроге <рі;е
віит Гасеге (дѣвкахъ); блудить явно,
безъ всякаго стыда, согриа ѵиі^аге, ри-
Дісіііат ѵи1»аге, рговіііиеге, іп ргораіпіо
ЬаЬеге.
БЛѢДНО. Еап^иМе. Блѣд. зеленый,
Іап^иіДе ѵігідів. Блѣдножелтый, Іап^иіДе
Оаѵив, виЬйаѵив, Іигібив. Б. красный, Ьеі-
ѵоіив. Блѣдноватый, виЬраІІі Див, раііійиіив.
БЛѢДНОЛИЦЫЙ. Ѵиііи раІІіДо, ѵиі-
Ішп ЬаЬепв раіійіит.
БЛѢДНОСТЬ. Раііог. Блѣд. покрыла
его лице, раііог оссираі ога, ога іпйсіі.
Блѣдный, раШДив. Онъ былъ высокаго
росту, блѣденъ и пестроевъ, віаіига Гиіі
етіпепіі, раііиіо соіоге, согроге епогті,
(8иеІ.). Очень блѣдный, реграІІіДив. Быть
блѣднымъ, раііеге; сдѣлаться блѣд., раі-
Іевсеге, напр. отъ голода, болѣзни, Га-
те, тогЬо. — Ехраііевсеге, раііог Гасіеі
еиЯипДіІиг, соіогет тиіаге (какъ слѣд-
ствіе страха). Блѣднѣю, раііевсеге. Онъ
поблѣднѣлъ отъ страха, теіи ехвап^иів
еві. Блѣдъ, (ві.), си. блѣдный.
БЛЮДЕНІЕ. АпітаДѵегеіо, оЬвегѵаІіо,
сивіойіа.
БЛЮДНЫЙ. А<1 Іапсет, раіінат, са-
Ііпит регііпепв. Блюдъ, раііпа, Іапх, са-
Ііпит и саііпив. Блюдечко, саііііив и
саііііит, раіеііа.
БЛЮДОВАТОЕ МѢСТО. Сопѵехит,
сопсаѵит.
БЛЮДОЛИЗЪ. СаШІо, опів, рагаві-
Іавіег, рагавііив. Блюдолизничаю, саііі-
Іаге, рагавііагі. Блюдолизница, рагавііа.
Блюдолпзвичапье, рагавііаііо.
БЛЮДОМЫЙ. АпітаДѵегвив, оЬвег-
ѵаіив, сивіобііив. Блюду, апітасіѵегіеге,
оЬвегѵаге, сивіосііге. Блюдусь, хіііеге,
саѵеге. Блюститель, іпвресіог, сигаіог.
2) Сивіов. Блюстительно, <!і1і^<‘ііІег. Блю-
стительность, сига, (Іііі^епііа, ассигаііо.
Блюстительный, (Іііі^евв, сигіовив.
БЛЮЩЕВЫЙ. А<1 Ьейегат регііпепв.
Блющъ, ЬеДега Ьеііх.
БЛЮЮ. Ѵотеге, ѵотііаге, ѵотііи
или ѵотіііопе сіЬов геМеге.
БЛЯГИРЬ и блягиль. Сегивва сіігіпа.
БЛЯДИНЪ. Мегеігнув. Бляд. сынъ,
вригіив, поІЬив. Блядка и блядь, тиііег
ітрийіса, тегеігіх, всогіит, Іира, всог-
Іит ѵи1»аге. Блядня и блядовство, соп-
виеіийо ітрщііса, сопеиеішіо віиргі, соп-
БОБ
БОГ
104
аоз
сиѣііиз Ше^Штиа,' всогіаііо. Блядскій,
Іазсіѵиз. Взглядъ, осиіі ѵепѳгѳі. Бля-
дунъ, тоесйнз, ясогіаіог, ітрибісѳ ѵіѵепя.
Блядунья, ясогііпп, тиііег ітршііса, те-
ге.ігіх, фмввіпагіа (поор. Гетіиа). Блядую,
жсогіагі, зіирга Гасеге, іпсезіит Гасеге.
БЛЯХА, бляшка. І.атіпа, ІатеІІа, Ьга-
сіеа. Бляхарь или бляшечникъ, ГаЬег
Іаттагіив. Бляшечная жестъ или ра-
бота, оріі8 Іатіпагіит. Бляшечный, ѳ 1а-
:<піпа Гасіпз. Жестяной заводъ, оГОсіпа
Іатіпагіа, ГаЬгіса, іи диа аев тиііѳо іп Іа-
тпіпаз Іепиаіпг. Въ бляхи или листы раз-
бивать, Іапйпав «Іисеге, іп Іа пипа» Іе-
пиаге.
БО. Епіш. Достоинъ бо дѣлатель
мзды своей, йі^пих епііп е8і виа тегседе
•орегагіия.
БОБКИ. Ъаигп8 поЬіІіа. Бобковое мас-
ло, тебісатеп ех оіео еі ЬассІ8 Іапгі,
дио рІеЬ» иіііиг абѵегвиз регпіопев, аг-
іісиіогит боіогез еі аіуі ргоЯиѵіит. Боб-
-ковый, Ьассагига Іаигі.
БОБОВИКЪ. Саиіі» Гаѣаііз. Бобовива,
ГаЪаІі.ч аііриіа, аігатпепіит ГаЬаІе, ріапіа,
ргосгеапз ГаЬат.
БОБОВНИКЪ. Ату§йа1и8 папа.
БОБОВЫЙ. Гайасеи» или —сіив, Га-
Ъа1І8, ГаЪагіп». Боб. стручекъ, 8І1іциа Га-
Ъасіа. Крапивка на бобу, Ьііит. Бобовая
гряда, бобовия, ГаЪаІіа. Бобовое масло,
оіеит ГаЬагіпт. Кашица изъ бобовъ, Га-
Ьасеа (рпіз.). Тычинка для бобовъ, аб-
тіпісиіпш ГаЬагпт, Гиісгит ГаЬаІе.
. БОБРОВАЯ СТРУЯ. Савіогеит. Бо-
бровый, ІіЬгіпиз, савіогеиз. Боб. шляпа,
рііеиа е рі1І8 са8Іоге>8. Изъ бобровой шер-
сти сотканная матерія, орв8 ііЬгіпшп. Боб.
шерсть, рііі сазіогеі, сазіогіпі. Боб. мѣхъ,
ре11І8 ІіЬгіпа (или од. ІіЬгіпа). Бобръ, са-
8Іог, ГіЬѳг. Бобрикъ, рагѵпа са8Іог. Боб.
камчатской, тизіеіа Іиігів.
БОБЪ. ГаЬа. Бобъ Турецкій, Гавеоіиз,
Газѳіиз. Блюдо съ Турецкими бобами,
іапх Гавеіогшп.
БОБЫЛЬ, бобылька или бобылиха.
Ки8Іісц8, гпзііса, соіопив, соіопа сагепз
сегіа 8е<1е, Гппйо. Бобыль, бобылекъ,
сиі тіпиз піЪіІо Ѳ81, рацреггітп8, е^оп
ІІ88ІШП8, отпіит е§епиз. Бобылевъ, е]п5-
то<1і гивіісі. Бобыльскій, е^ивтоЛі гизіі-
со ргоргіпз. Іпор8 1агІ8 еі Гшкіі.
БОГАДѢЛЕННЫЙ или богадѣльный.
Ай йоаріііит раирегит регііпепз. Бога-
дѣленное заведеніе, іпзіііиіит рапрегі-
Ьи8 аіепбіз, сига раирегпт рпЫіса. Бога-
дѣльникъ, богадѣленка, е^епиз, е^епа, ех
Ьовріііо рапрегит. Богадѣльня, Ьоаріііит
раирегит, ачіез гесіріепбів раирегіѣпз еі
е^епіз іпзіііиіае.
БОГАТЕНЬКІЙ. Мойісѳ Йіѵев. Бога-
тина, ресипіобиз Іюню, ориіепііазітиз.
Богатичный, рго§епіе8, Ьегев Ьотіпіз <1і-
ѴІІІ8. Богатно, (8І.) и богато, іаг^е, со-
ріозе, ІіЬегаІіІег, ргоііхе. Богатство, <Іі-
ѵіііш, орев, соріа, иѣегіаз, аЬипйапІіа (вся-
кой богатый запасъ). Большое бог., аит-
тае, тахіт® <1і ѵіііге. Имѣть большое бог.,
ЙІѴІІІІ8 аГйиеге, аішгкіаге. Сіять оружіемъ
и богатствомъ, какого, Йе видавши, и въ
умѣ представить не можно, Гиі^ѳгѳ аппія
еі орпіепііа, диапіат дпі осиііе поп зиіуі-
сеге, апітіз сопсіреге поп роззипі. За воз-
растающимъ богатствомъ идутъ въ слѣдъ
заботы, сге8сеп1еш зедпііиг сига реси-
піаш. Среди всего своего богатства и онъ
бѣденъ, пта^паз іпіегбіѵіііав іпорв.Собирать
большое бог.,біѵіііа8 соіеге, сшпи1аге,ас-
ситиіаге, соп^егеге. Бог. мыслей, сге-
Ьгііаз зепіепііагит. Бог. благости и кро-
тости, аѣпш1апІІ88Іта, іпііпііа Ьѳпі^пііав
еі Іоіѳгапііа. Доставить способѣ къ по-
лученію богатѣйшаго наслѣдства, а<1 аш-
ріізвіташ ЬегеШІаІет ііег рагаге. Бога-
165
БОГ
БОГ
ТЫЙ, богатъ, діѵез, оріЬнз, ргшбііпв (вооб.),
Іоснріез (землями), ресипіозиз, Ьепе пиіп
піаіик, аг{гепІо соріоаив (деньгами), ори-
Іепіиз (богатый и сильный), соріозпз (от-
носит. запаса), Ьеаіиз, Гогіипаіиз (надѣ-
ленный богатствомъ), аѣишіапз (съ из-
быткомъ снабженный), иЬег (богатый и
плодоносный), атріиз, орітив (видный, во
множествѣ), ргеііозпз (дорогой). Очень
бог., регйіѵез, ргзейіѵез, та^піз оріЬ. ргае-
йііиз. Дѣлать богатымъ, обогащать, «Іііа-
ге, ІосирІеІаге,біѵіІепі,ІосирІеІепі, ориіеп-
Іищ Гасеге. Дѣлаться бог., «Іііезсеге, йііагі,
Іосиріеіагі, ад біѵіііав регѵепіге, апрегі
оріЬиз, діѵііііз. Дѣлаться чрезъ что бог.,
гет Гатіііагет аіщеге аіідиа ге. Изъ
бѣднаго сдѣлаться богатымъ, ех раиреге
«Ііѵііепі Йегі. Очень богатый городъ,
игѣз йіѵііііз ргаероіеиз. Богатая страна,
геро Іосиріез, ориіепіа. Мѣсто, богатое
хлѣбомъ, 1осіі8 соріозиз а ігшпепіо. Стра-
на очень богатая рудою, геДо жгіз иЬег-
гіта (ІИ8І-). Богатая свадьба, таігіщо-
піит атріит еі соріозши. Богатая до-
быча, ргада оріта. Богатый языкъ, Ііп-
диа діѵез (Ног.), Ііпр'иа Іосиріез (Сіе.).
Сколько ты ни богатъ, диатііѣеі діѵез.
'Гы никогда не будешь богатъ, пширіат
гет іасіез. Если это получу, то почту
себя выше Брасса, Ьос зі аззедиаг, Сгаз-
зшп зирегаѣо діѵііііз. Богатый скотомъ,
діѵез ресогіз, спі ге» респагіа езі ашріа.
Вытти за пребогатаго, іиіѣеге іп діѵі-
ііаз тахітаз. — Ѳукидидъ богатъ мысля-
ми, ТЬисідідез сгеЬег езі гегшп Ггедиеп-
Ііа. Вѣкъ богатъ добродѣтелями, аеіаз Ге-
гах езі ѵітіиішп. Богатая матерія, Іехіиш
анго, аг^епіо ргеііозшп. При великомъ
богатствѣ, мы склонны оставлять что
иибудъ безъ раченія, и хотѣпіе за всѣмъ
гоняться и ничего не упустить считает-
ся Доказательствомъ или бѣдности или
скупости, которая тоже бѣдность, іп та§-
піз сііѵіііія аіідиій пеДіД ѵоішпиз, еі зіѵе
раирегіаііз, зіѵе аѵагіііае, диае ірза диодие
раирегіаз езі, іікіісіит Ьаѣеіиг, ад отпі»
іпіепіит еззе, піЬіІ отпіпо перііреге.
БОГАТЫРЕВЪ. Едиіііз, Ьегоіз, ѵігі
Гогііззіті. Бог. конь., саЬаІІиз едиіііз.
Богатырскій, Ьегоісиз, та^паптіиз, аві-
ті Гогіііпдіпе ргадііиз.
БОГАТЫРСТВО. Апітиз Ьегоісиз Гог-
Ііз;апітпвЬе11ііп₽епз. Богатырь, Ііегоз, ѵіг
Гогііззшшз, рп§ліах, ѵігіиіе Ьегоіса ргаедііиз.
Относительно питья, сотроіаіог зігеппиз.
БОГАТѢЮ. Вііезсеге, діѵііііз аи^егі.
Богачъ, Ьото ргаедіѵез, діііззітиз, Іоси-
ріеііззітиз, ориіепііззітиз. Богащеніе,
сотрагаііо діѵіііагит, іпегетепіит діѵі—
Ііагшп, атріійсаііо. Богатусь, дііагі, Іо-
сиріеіагі, гет зиат или гет Гащіііагеш
или Гасиііаіез зиаз аи^еге.
БОГЕМЕЦЪ. ВоЬоетиз. Богемія, Во-
Ьоетіа. Богеискій, ВоЫвтісиз. ,
БОГИНЯ. Веа, Юіѵа. <
БОГОБЛАГОДАТНЫЙ. Сгаііа Йе’і
сшппіаіиз, стеІезІіЬиз бопіз или типѳгі-
Ьиз аисіпз еі огпаіпз.
БОГОБЛАЖЕННЫЙ. А Бео Ьеаіиз
ІіаЬіІиз еі сеІеЬгаІиз. •
БОГОБОРЕЦЪ н богоборникъ. Сиі
епт Вео рпрпаі; диі Вео гери^паі; 1іот6>
ітріпз. Богоборно, ііпріе. Богоборный и
богоборственный, Вео геридпапз, ітріпз,
зееіезіпз, ітргоѣиз. Богоборствую, Вео
геридпаге, ітрішп еззе.
БОГОБОЯЗНЕННО. Ріе, геПДозе,
запсіе. Богобоязненность, ріеіаа ег^а или
айѵегзпз Вепт, ріеіаз, геііріо- Не имѣть
богобоязненности, ріеіаіет ег§а Веит
пеДщеге. Богобоязненный, ріиз, ріиз
егра Веит, геііріозиз.
БОГОВДОХНОВЕННЫЙ, богодухно-
венпый. Віѵіпііиз іпзрігаіиз или лучше
107
,Б0Г
БОГ
108
Веит крігапк, тепіет Діѵіпат геДоІепв
или геГегепз. Боговдохповешюсть, пшпі-
піз аДПаіиз.
БОГОВИДЕЦЪ. Оиі Веит ѵіДеі, 6.
си|ив іи сопзресіит ѵепіі аЬ ео ноШсііа-
Іиз Веив. 2) V. тузіісс. диі Веит зиЫі-
тіиз сопіетріаіиг.
БОГОВѢНЧАННЫЙ. А Вео согопа-
Іив, іііивігаіиз, Десогаіив.
БОГОГЛАГОЛИВЫЙ. ѴегЬитВеіап-
пипііапв, ргаетопвігапв, ргачіісапк. Бого-
глагольникъ, диі Де Вео, Де геЬив Діѵіпіз
Діззегіі, Діѵіпа Іодиііиг.
БОГОДВИЖИМЫЙ. Віѵіпо врігііи аГ-
ііаіив, а питіпе соггеріпз.
БОГОЗВАННЫЙ. А Вео ѵосаіиз, дио
или іп дио Веив іпѵосаіиг.
БОГОЗДАННЫЙ. А Оео сопДііиз, іп-
вШаІив.
БОГОЗНАМЕНІЕ. {&еоо^цаоіа.) 8і-
ёпит Діѵіпііиз еДііит, озіепіит, огаси-
Іит, тігасиіит.
БОГОИЗБРАННЫЙ. А Вео Деві§па-
іив, Дісіив, Іесіив.
БОГОЛѢПНЫЙ. Оео сопѵепіепв, Ді-
ѵіпиз. Боголѣпно, иі Веит Десеі, Воо
соиѵепіепіег, Діѵіио тоДо. Боголѣпіѳ,
та^піЯсепііа Ьео Ді^па, Діѵіпит Десиз,
Діѵіпа та]евіав.
БОГОЛЮБЕЦЪ. Атапн Веі, Воо §га-
іиз [9еод>іЛ^с). Боголюбивый, —любивъ,
Беі аіиапз. Боголюбіе, атог Беі. 2) Аті-
сіііа сит Всо.
БОГОМАТЕРЬ. Веірага.
БОГОМЕРЗКІЙ. Бѳо обіозиз, Вео іп-
ѵізив; Веі озог (№ео^ѵу^с).
БОГОМОЛЕЦЪ. Вергесаіог, іпіегсев-
вог. Усердный слуга и богомолецъ, Іе-
рей А'., ІіЬі аДДісічв іпіегсевзог, 8асегДоз
А. 2) Оиі геіі^іоиів или засгогит сайка
регергіиаіиг, Іосит засгит аДіі, реге^і і-
паіог засег (у повв.) Богомолка, таіе
ріа, вітиіаігіх ріеіаііз. Богомоліе, реге-
дгіпаііо геіідіова, геіі^іопів сайка вивсеріа.
3) Ргесев, ргесаііо. Богомолъ, —мель-
никъ, см. богомолецъ. Богомольничаю и
богомольствую, таіе ріит евве, вітиіаго
ріеіаіет. Богомольный, —моленъ, ріеіа-
іів, ге1і§іопів вІиДіовив. Богомольниче-
скій, ргесаіогі, ргесапіі ргоргіив. Бого-
мольщикъ, реге^гіиаіог васег. Богомоль-
щица, дше регевгіпаіиг геііціотв сайка.
БОГОМУДРЕННЫЙ, богомудрыіі,
—мудръ, Діѵіпа варіепііа ргаДііиз, гегит
Діѵіпагит соивикив (Яго'ооуое). Богому-
дріе, гегит Діѵіпагит всіепііа, босігіпа
Діѵіпііив аДЫЬііа.
БОГОМЫСЛІЕ. Сопіетріаііо гегит
Діѵіпагит, ріеіав, геІі§іо, дна Діѵіпа ва-
рітив.
БОГОНАРЕЧЕННЫЙ. А Вео шлш-
паіив, Дісіиз.
БОГОНАЧАЛІЕ. Веосгаііа, киргета
Діѵіпііак, Веив виргетив, Діѵіпит еі геіег-
пит ргіпсіріит отпіит гегит. Богона-
чальный, диі виргетае Діѵіпііаіів езі, диі
китті Веі езі. Ѵпостась, виргепме Ді-
ѵіпііаіів Ьуровіавіз.
БОГОНАЧЕРТАННЫЙ. (81.) А Вео
іпвсиіріив, ітргеввив, всгіріив.
БОГОНЕВѢСТА. 8ропва Веі.
БОГОНЕНАВИДѢНІЕ. ОДішп Веі,
ітріеіав. Богоненавистникъ, Веі озог.
Богопенавистный, Вео оДіовик, Вео іи-
ѵівиз.
БОГОНОСЕЦЪ, Богоносный. Веши
Гегеив, аГОаіив питіпе.
БОГООТЕЦЪ. Веі раіег (еріііі. ВаѵіДів).
БОГООТРОКОВИЦА, (о Богоматери).
8апсіа, Діѵіпа Ѵіг^о.
БОГООТСТУПНИКЪ. Оиі Веит ІоІ-
Ііі, Веит пе§апв, аіііѳиз, ітріив. Богоот-
ступный, аіііеив, ітріив.
БОГОПИСАННЫЙ. А Вео всгіріив.
БОГ
ЙО
І09 Б0Г
БОГОПОДОБНОСТЬ.8ітіІізОеоГогта.
Богоподобный, Оео эітіііз, Веі Гоппат
ІіаЬепз, ехсеПепз. Богоподобно, Оео 8І-
тііііег, ііа иі Оеі Ііі'игат ЬаЬеаІ, йіѵіпе.
БОГОПОСЛАННЫЙ, а Оео тіззиз,
Діѵіпііиэ Даіиз, Допаіиз.
БОГОПЭСЛУШАНІЕ. ОЬеДіепІіа аД-
тегэиз Оеит. Богопослушный, Оео ра-
тепз, оЬейіеііз, ріиз, йДеІіз.
БОГОПОЧИТАНІЕ. Беі сиііиз, геіі-
^іо. Бог. Іудейское, Оеі сиііиз -ГиДаісиз.
БОГОПРІЕМНАЯ. Сопсеріи Беі Ді§па
ЪаЬіІа. Бегопріимецъ, еріІЬ. 8ітеопіз,
диі Ді§пиз Ьаѣііиз езі, иі СЬгізІит, іп иі-
•ПІ5 Іепегеі. Богопріемный, Оеит я. гез
Діѵіпаз саріепз.
ЙЖ БОГОПРІЯТНЫЙ. Оео дгаіиз, ассер-
БОГОПРОВИДЕЦЪ. Ѵаіез, ргорЬеІа,
Діѵіпиз.
БОГОПРОПОВѢДНИКЪ. ѴегЬі Діѵіпі
ргоесо. Богоііроповѣдннчоство, типив
ргжсопіэ ѵегЬі Діѵіпі. Богопроповѣдный,
Діѵіпит ѵегЬит аппипііапз.
БОГОРОДИЦА. Веірага, Оеі §епіігіх.
Богородицынъ, аД Оеірагат регііпеііз.
Богороднчеиъ и БогОродичшікъ, ѵегяи.ч
сапопіз іп Ьопогет Веірага:.
БОГОРОДСКАЯ ТРАВА. ТЬутиз вег-
ріііит.
БОГОСВѢТЛЫЙ. А Вео іііиэігаіиз,
•іііитіпаіиз.
БОГОСЛОВІЕ н Богословія. 8егто Де
Оео, зсіепііа гегит Діѵіпагит. Богосло-
вовъ, Иіео1о"і. Богословски, ІЬеоІодісе.
Богословскій, ай гез Діѵіпаз регііпепз или
Ііііегаз Діѵіпаз, а<1 гегит Діѵіпагит
Л| Иреіепііат регііпепз или аб еоз, диі До
,^^^^^^ѴОео геЬиздие Діѵіпіз Іодиипіиг; ІЪеоІорі-
Богословская истина, ѵогііаэ ІЬео
ІО"іса. Богословствую, До геЬиэ Діѵіпіз
Іодиі, Діззегеге, зесшп теДіІагі гез Діѵі
пая. Богословъ, Іііеоіодиз, гегит Діѵі-
пагит іпіегргея (у іювв.).
БОГОСЛУЖЕНІЕ. Ве1і§І0, гііия, сеге
топію; гез Діѵіпа;, засга риЫіса. Совер-
шать богослуж., засга сеІеЬгаге, гез
Діѵіпаз гііе регреігагѳ. Прусутствовать,
быть при богослуженіи, засгіз или гейиз
Діѵіпіз іпіегеззе. Богослужебный, аД за
ста, аД Оеі сиііиш регііпепз, 1і1иг§ісиз.
БОГОСОТВОРЕННЫЙ. А Оео сгеа-
Іиз, а Оео іпзіііиіиз.
БОГОСПАСАЕМЫЙ. А Оео зегѵаіиз,
диі езі іп Іиіеіа Оеі.
БОГОТВОРЕШЕ. Сопзесгаііо, аро-
ІЬеозіэ. Боготворю, аіідиет іп Деоз, іп
Деогит питегит геіегге, аіідиет іп
Деоз геропеге, сопзесгаге, аіідиет іп
соеіезііит сопзіііо соііосаге; рег теі.,
зиттіэ, тахітіз ІаиДіЬиз аіідиет іп или
аД ссеіит ІоПѳго, Деогит Ьопогез аіісиі
ІгіЬиеге, Діѵіпаз гез аіісиі іпзіііиеге (ока-
зывать кому божескую честь).
БОГОУГОДНИКЪ. Ріиз, Оеісиііог, Оео
ріасепэ. Богоугодшша, Оеі сиіігіх. Богоу-
годный, Оео ассеріиэ, ^гаіиз, ргоЬаІиз.
БОГОХРАНИМЫЙ. Т. ч. богоспасае-
мый.
БОГОХУЛІЕ. МаІеДісіит іп Оеит,
ЫазрЬетіа, ітріеіаз зегтопіз. Богохуль-
ный, ЫазрЬетісиз, ітріиз. Богохуль-
никъ, таІеДісиз іп Оеит, Ыазрііетиз.
Богохульница, таІеДіса іп Оеит. Бого-
хульно, Ыазрііетісѳ, ітріе. Богохуль-
ство, таІеДісІит іп Оеит.
БОГОЧЕЛОВѢКЪ. ТЬеапІЪгороэ, і-
Дет Оеиз еі Іюто.
БОГОЧЕСТИВЫЙ. Ріиз, геіі^іозиз,
запсіиз. Богочестіе, ріеіаз ег§а Оеит,
гоѵегепііа Оеі, ге1і§іо.
БОГОЯВЛЕНІЕ. АДрагіІіо Оеі. 2) 8о-
Іетпіа іп тетогіат Ѳео^аѵеіае; Гезішп
Ігіит ге"ит, Діез, диа СЬгізІиз Ьаріізаіиз
111 БОГ
еяі. Богоявленвый, а Вео геѵеіаінв, йе-
с агаіив, тапіГевіаіив. Богоявленскій, ай
Гевішп Ігііпп Кецит регііпепв.
БОГЫЛЬНИКЪ. Богунъ, см. Багуль-
никъ.
БОГЪ. Іісив, пшпеп. Во всѣхъ умахъ
напечатлѣно мнѣніе, что есть Богъ, от-
піит Ьотіпит тепіев ітЬиіі І)еі оріпіо.
Нѣтъ ни одного такого дикаго народа,
который бы хотя бъ не имѣлъ здраваго
понятія о Богѣ и Его совершенствахъ,
сомнѣвался въ Его бытіи, пиІ1а цепв еві
Іапі Гега, ци® поп, еііатві і^погеі, <]иа-
Іеш Веигп ЬаЬеге йесеаі, іапіеп ЬаЬеп-
йит всіаі. Вѣчный, благій Богъ, Веив
®іегпив, Ьепірпив. Начинать что съ Бо-
жіею помощію, І)ео Ьепе диѵапіе аііциій
арргейі. Богъ все-царь, Веив отпішпКех.
Призывать Бога во свидѣтели, Вешп іе-
віагі. Ничего не дѣлается безъ воли Бо-
жіей, віпе Веі пшпіпе піЫІ Ьшпапагшп
гегиіп а^ііиг. Божусъ Богомъ! рег Вешп!
Это такъ вѣрно, какъ я желаю, чтобъ
Богъ любилъ меня, ііа те Веив айдиѵеі,
Ьепе атеі! Покарай меня Богъ, І)еиз те
регйаі! Слава Богу! ргаііа йеЬеіиг Вео,
§гаііж а^апіиг Вео! Богъ дастъ! айвіі Іі-
Ьі Веив! аііов айі! Богъ меня надоумилъ,
Беив те іп еат тепіет ітриііі. Богъ
его посѣтилъ, Веив еит геврехіі; Веив
ешп іепіаѵіі, рипіѵіі. Богу молись, а
самъ не плотай, Вешп ргесаге еі сот-
ргеввів тапіЬив пе вейе. Богъ въ помощь!
айвіі ІіЬі Веив! ЬепеГасіаі ІіЬі Веив! Богъ
съ тобою, вегѵеі іе Веив! — роепав аіі-
сщив геі Веив а іе герсіаі! — Боже из-
бавь! Боже спаси! циой Веня ргоЬіЬеаі!
Веив теііив йеі! Веив теііога Гегаі! Бо-
же меня спаси! Веив ше вегѵаіит ѵеііі!
Дай Боже! о ві! иііпат. Если Богу угод-
но, ві Вео ріасеі. Далъ бы Богъ здоро-
вье, впрочемъ все хорошо будетъ, тойо
БОД 412
ѵііа вирегвіі, ві тііа вирреіаі, сеіега или.
отпіа рговрегит виссеввит ЬаЬеЬині.
Моли Бога! §гаІіав ауе Вео! Моли Бога,
обо мнѣ, ргесаге а Вео тіЬі Гаивіа! Богъ-
его прибралъ, Веив еит ай вирегав вейов
еѵосаѵіі или Ьів согрогів сотраё'іЬив ех-
воіѵіі. Съ Божіею помощію! Вео)иѵапіе,
циой Ьепе гевіаі, циой Ьопит, Гаивіип»,
Геііх, Гогіипаіитцие віі! (Я желаю сча-
стливаго успѣха); рег те іісеі, піЬП іт-
рейіо (я на это согласенъ). Хотѣть быть
Богомъ, соеіевіев Ьопогев ивиграге. Чѣмъ
Богъ послалъ, циае ЬаЬиегів, сопіепіив
вів. Прошу у меня откушать, чѣмъ Богъ
послалъ, го&о ай те или тесит соепез,
еі ци® ЬаЬиегів, іів сопіепіив вів! Богъ,
даровалъ ему сына, аисіив еві Шіо. Дай-
то Боже! циой Гахіі Веив іттогіаіів!
Вѣровать въ Бога, Веит арповсеге, Вео
(ійеге, сопййеге. Да благословитъ Богъ!
Веив арргоЬеі! — Боги, йіі, соеіевіев,
соеіевіі, вирегі. Верховные, главные, пер-
востатейные боги, йіі тазогшп репііот,
сопвепіев йіі, йіі та^пі, йіі йиойесіт.
Боги втораго разряда, второстепенные,
йіі тіпогшп ^епіішп. Домашніе боги,.
Іагев, репаіев. Сопричислить кого къ-
богамъ, аііциет іп йеогит питего соі-
Іосаге, аііциет іп йеогит питегит ге-
іегге. О еслибъ. Боги наказали пока-
рали тебя! иі іе Віі регйегіпі! (Тег.)
БОДАНІЕ и боденіе. СогпіЬив іегіге,
реіеге. 2) Рипсііо. Бодень, апітаі согпі-
Ьив Гегіепв, реіепв; апітаі реіиісит. Бо-
децъ (ві.) саісаг. Бодило, асиіеив. Бодли-
вость, гаііо или паіига рсіиіса.
БОДРЕННОСТЬ, бодренный. См,
Бодро, бодрость, бодрый. Бодро, бодр-
ственно, ѵі^ііапіег. Бодростный см. бод-
рый. Бодрость, ѵірііагіііа, аіасгііав, ѵірог:
апіті аіасгііав, Ьопив, ігеіив апітив. Бодр-
ственно, —ввесть, —ствепный, см. бод-
113
БОЕ
БОЖ
114
ро И пр. Бодрствованіе, ѵівШа, ѵівііапііа.
Бодрствую, тіеііаге, абѵіріаге, вотпит
поп сареге, ѵівііапіет, аіасгет евве.
Прибыло у него бодрости, апітив аи^е-
іиг, егі^іінг. Бодрствовать духомъ, віаге
апіто или апітів. Бодрый, бодръ, ѵі§і1,
ѵі^ііапв, ѵіёііах. (СоІ.) 2) Еогіів, тапи
Гогіів, апітовив. 3) Гегох. Бодрый конь,
ециив Гегох. 4) Ѵіѵібив, ѵе^еіиз, ѵі^епз
(«Іе вепіЬив). Ему минуло 70 лѣтъ', одна-
ко онъ еще бодръ, Іісеі аппит веріиа^е-
вітит ехсеззегіі или Іісеі аппов паіив віі
та^ів веріиа^іпіа, Іатеп еві ѵе^еіив. Бод-
рю, бе вотпо ехсіге, ехрегвеГасеге, апі-
тат, ѵііат баге, іпсііаге, ехсііаге, ѵі^о-
гет баге, апітит аббеге. Бодрюсь, Гог-
Іет, апітовшп, асгет, аіасгет Йегі.
Предъ слабыми всегда бодрится, іп соп-
вресіи іпГегіогшп или арнб іпГегіогев вет-
рег ве апітовшп, асгет, аіасгет овіепбіі
или (,'егіі.
БОДУ, бодаю. СогпіЬив Гегіге, реіеге.
2) Рип^еге, віітиіаге ас рип^еге. Бо-
дунъ, бодунья, апітаі реіиісит. Бодусь,
бодаюсь, іпіег ве агіеіаге. 2) Реіиісит
евве. Берегись, этотъ быкъ бодается,
рггесаѵе ІіЬі, Ьіс Ьов согпіЬив Гегіге воіеі,
реіиіепв еві.
БОДЯГА. См. Бадяга.
БОЕВЫЙ. Аб ри^пат регііпепв. Бо-
евое мѣсто, ріі^на1, рггеііі Іосив, Іосив
«іио ри^паіиг или ри^иаіит еві, агепа.
Боевой порядокъ, асіев. Ставить войско
,;ъ б. п., асіет, соріав вігиеге, асіет іп-
вігиеге; асіет бігі^еге; соріав или ехег-
сііит іпвіііиеге. Стоять въ боевомъ по-
рядкѣ, асіев сопііпеіиг; іпвігисіит віаге.
Итти въ боевомъ порядкѣ, асіе іпвігисіа
"ли іпвігисіо а^тіпе ргойсівсі. Прибли-
жаться, подходить съ войскомъ въ бое-
вомъ порядкѣ, асіет іпвігисіат или ех-
егсіішп іпвігисіит абтоѵеге. Боевые
часы, Ьогоіоеіит вопапв или ЬогоІо^іит
вопапбо Ьогав іпбісапв. 2) ВоЬивІив еі ѵа-
Іепв; Ьепе сопвіііиіо согроге. Боецъ,
ри^лаіог, ргаііаіог, Іисіаіог. Шпажный
боецъ, ^Іабіаіог, (у Римляиъ); ід агтогит
Ігасіапбогит агіе ѵегваіив.
БОЖБА. Іивіигапбит, аввеѵогаііо, оЬ-
Іевіаііо (Гиіііів, іпапів). Божепье, ]ига1іо.
Божески, біѵіпе. Божескій, бітіпиз. Бо-
жеская воля, ѵоіипіав біѵіпа. Божескій
судъ, біѵіпшп уив или |ибісіит. Возда-
вать кому божескую честь, аіідиет <Ііѵі—
по Ьопоге соіеге. Божеское предсказа-
ніе, ебііа огасиіо вогв. Божественно, бі-
ѵіпе. Божественный, біѵіпив. Иногда
въ свящ. писаніи Богъ представляется
въ образѣ Господа силъ, какъ бы нѣкій
вождь и предводитель, вооруженный мол-
ніею и громомъ, сѣдящій на огненной ко-
лесницѣ. Такой образъ Божества какъ ни
великъ, какъ ни высокъ и благороденъ, но
онъ болѣе способенъ произвести страхъ,
нежели любовь. Гораздо благороднѣе и
божественнѣе образъ сего миролюбнаго
Царя въ самомъ жилищѣ мира, гдѣ Онъ
Самъ въ нерушимомъ покоѣ двигаетъ
цѣлый сей кругъ земли и все, что мы
видимъ съ толикимъ шумомъ и громомъ
вращающееся, и тѣмъ по своей волѣ
правитъ, ехЬіЬеІиг іпіегбит Веив іи ва-
сгів Ііііегів Іапдиат Веив ехегсііиит,
Іапдиат бих аіідиів еі ітрегаіог, ГиІ^иго
ас Іопііги агтаіив, вебепв іп сигги і^нео.
Еві іііа питіпіз іта§о та^па, ехсеіва, по-
Ьііів, веб Іатеп та^ів сотровііа аб Іегго-
гет іпсиііепбшп, диат аб аііісіепбит
атогет еПісах. МиІІо поЬИіив біѵіпіиздие
іп ірво расів ботісіііо ботіпаіиг расійси»
іііе Кех, иЬі Іоіит Ьипс огЬет аідие Ьа?е
отпіа, диж Іапіо вігерііи ас Гга^оге ѵоіѵі
сегпітив, іттоіив ірве ас диіеіия тоѵеі,
тобегаіиг. Божественная мысль, со^ііа-
115
БОЙ
БОЛ
116
Іипі Діѵіпит. Божественная красота, риі-
сЬгіІиДо Діѵіпа, ехітіа. Это божествен-
ный человѣкъ, езі Ьото Діѵіниз. Боже-
ство, Діѵіпііаз; ѵіз, паіига Діѵіпа. Бож.
Святаго Духа, Діѵіпііаз 8апсІі брігііиз.
Лѣсныя Божества, Діі зііѵісоіае. Божи-
мыіі, Деоз Гасіиз (Ла/_ыик), аДогаІиз,
сиііиз. — Божій или —жеіі, Беі. Это
воля Божія, иі Вео ріасеі. Съ Божіею
помощію, Вео абіиѵапіе. Божіею мило-
лостію, Гаѵеиіе Вео. Даръ Божій, Допшп
Веі. Божница, агса іта^іпіЬиз Ятсіогит
Дезііпаіа. 2) 8асе11ит зирег Іитиіит ех-
зігисіит. 3) Ганит или засеііит Деогит
іаізогит. Божокъ, іта»о Веі или питі-
ПІ5 Йсіц ІДоІит. Божу, (еі.), Деит Гасеге;
аДогаге, ѵепегагі. Божусь, ]игаге; ]ига-
тепіо аГІігтаге, аззеѵегаге.
БОЖЬЕ ДЕРЕВО. Агіетізіа аЬгоІа-
пит.
БОЖЬЯ КОРОВКА. СЬгузотеіа.
БОЗНЯКЪ. БатЬисеіит. Бозовый,
яатЬисеиз. Бозовыя ягоды, асіпиз зат-
Ьисі. Боз. сыропъ, зугириз затЬисеиз.
Боз. уксусъ, асеіит затЬисеит. Безъ
см. бузина.
БОЙ. Ри§на, ргсеііит. 2) йоииз Ього-
Іовіі (репвіііз). 3) Геиеаіга аД Іогтепіа
тіііешіа. На стѣнахъ пе было боевъ,
поп ріппа! Газіі^іит тигі ДізІіп^иеЬапІ.
Бой барабанный, риізиз Іутрапі. Бой ку-
лачный, рщ>і1аІиз. Бой подошевный, 1) ;
іпіто тиго игЬіз или іпіта Гозза игЬет >
сіпдепіе арегіиггв, иі іпДе арргоріпдиап-
Іеь Ьовіев орргіті роезіпі. 2) Риізаііо со-
гіі 8о1еІ8 ГасіепДіз іпзегѵіепііз, дио Деп-
віив зіі. Боемъ взять, ѵі сареге, ехри-
®паге.
БОЙКА. Гвіисаііо.
БОЙКІЙ, БОЕКЪ. АиДах, Гегѵеиз,
гегит саШДиз. Бойкой пѣтухъ, содииз
ГегѵіДиз, ігасипДиз, гіхозиз. Онъ бойкой
человѣкъ, ея Ьото ѵегзиіиб, ГгаиДі тіииз
раіепз аіцие оЬпохіиз. 2) БиЬгісиз, ітрс-
Дііиз. Бойкая дорога, ѵіа ІиЬгіса, азрега,
ііег ітреДіІит.
БОЙНИЦА. Гогатеп з’асиіаіогіит.
БОЙНЯ. АЗДійсіит зегѵіепз тасіашіо.
БОЙЧИВЫЙ. Іегіепз, зіегпепз, рго-
зіегпепз. Бойчивыя ядра, ДапДез рег-
Ггіпёепіее, Дівсиііепіез, Дізрсіепіез, сот-
тіпиепіез, &аід*спІе$.
БОКАЛЪ. Росиіит; росиіит т;уик.
Бокалчикъ, росиіит тіпиз.
БОКОВНЯ. Нас ѵосе іп ге;>іоіііЬи8 Во-
гузіііепі а<Цасеп!ІЬиь іпзі^пііиг зігиез
дийщепіогит різсіит, зіссаііопі Дероеі-
Іогит.
БОКОВЫЙ. Баісгаііз. Бок. вѣтръ,
ѵеиіия Іаіегаііз. Бокомъ, оЫідие. Судно
плывсть бокомъ, паѵіірит Гегіиг оЫідие-
Бокъ, бочекъ, Іаіиз. Сильно повредить
бокъ, Іаіиз ѵеЬетепІег ойепДеге. Боль
въ боку, Іаіегіз Доіог. Напасть на не-
пріятеля съ боку, Ьозіет ех Ігапвѵегзо
аДогігі, Ьозіет а Іаіеге а^гсДі, іпѵаДеге.
Лежать па боку, сиЬаге іп Іаіие. Толк-
нуть въ бокъ, Іаіиз ГоДеге. Корабельный
бокъ, іаіиз паѵіз. Бокъ о бокъ, ргоре,
]ихіа аіідиет. Съ боку припёка, а) изиг-
раіиг Де Ьотіпе, диі зе геі аііспж іттіз-
сеі; мы въ этомъ дѣлѣ были, а онъ при-
сталъ съ боку припёка, поз диіДеш соі-
ІодиеЬатиг Де пе^оііоіо {р-аѵі, ізіе ѵего
зе еі Іапдиат зио іп"еззіІ. Ь) Вісііиг дио-
дие Де Ьотіпе пиііа ргоріпдиііаіе поЬіз
сощипсіо. Мы сѣ шиіъ своіі, а вы съ
боку припёка, поз депеге ргоріпдиі зи-
тиз, Іи ѵего ріапе Іопуіпдииз е8.
БОЛВАНЪ. ІДоІит, іта^о питіпіз
Гаізі. 2) Йизіепіасиіит саріііатепіогит.
3) Туриз, Гогта. 4) СаиДех, Ігипсиз, зіі-
рез. Болванчикъ, іта"ипси!а питіпіз ГаІ-
117
БОЛ
БОЛ
. И®
ЯІ. Болвашекъ, 1і»пит, дио аб]иѵаі)1е
виіигж рашіі Гетто саіібо ехаедиапіиг.
БОЛВЕРКЪ. Мипітепіит, ргоріщпа-
сиіит.
БОЛЕСТЬ. (V. рІсЬ.) Юоіог, тогЬиз.
БОЛИГОЛОВЪ. См. Омѣгъ.
БОЛОБАНЪ. (V. ѵиіё-) Іосозиз; аЬ-
зигбиз, іперіиз.
БОЛОНА. 8іо1о.
БОЛОНЬ. (Лубъ, бѣль). АіЬигпит.
БОЛОНЬЕ. Тгасіиз Іеггаі зііѵозиз, зіі-
ѵезіег.
БОЛОТИНА. Тгасіиз Іеггю Іітозиз,
Іосиз Іітозиз. Болотистый, раіизігіз, ра-
Іибозиз, иІі"іпози8. Болотный, аб раіибет
регііпепз. Болотное сѣно, Гоепит раіи-
яіге. Болотная вода, адиа раіизігіз. Сит-
никъ болотный, зсігриз раіизігіз. Рѣжуха
болотная, 8І8утЬгішп раіизіге. Болото,
раіиз, Іасиз; 8Іакнипі (въ против. текучей
водѣ). Образовать бол., зіа^пате. Узкая
насыпная земля, проложенная между об-
ширными болотами, ап^изіиз 1гаше8 іпіег
ѵазіаз раіибез а^етаіиз, Ьшпіба раіибит.
(Тас.)
БОЛТАНІЕ^ Оиаззаііо, а^ііаііо. 2) баг-
гііиз, 1іп$иа іттобіса, сопГаЬиІаІіо. Бол-
таюсь, а^ііагі. 2) Іп ѵ. с. оііозит атЬи-
Іаге.
БОЛТЛИВО. Ьодиасііег. Болтливость,
піиііііодиішп, Іодчасііаз, ваггиіііаз. Бол-
тливый, тиііііодшіа, Іодиах, ^аттиіиз, Іаг-
ёііодииз. Имѣть языкъ болтливый, §ат-
пііит, Іодиасет, бісасиіит, 1аг{р1одиит
евве. Болтовня, ^аггиіиз; Ьото Іодиах;
Іосиіикдиз; Ыаіего, пи§аіог. Болтунъ,
йаггиіиз. 2) Оѵит іпсиЬіІит. 3) Рег т.
ехііия ІГІ8ІІ8 пли абѵегзиз; сопа Іи 8 ѵапиз.
Онъ надѣялся при этомъ случаѣ полу-
чить много, но вышелъ болтунъ, зрега-
Ьаі, яе рас осса8іОІіе піиііа аззесиіигит
в55е ’ 8е<' ге8 се88іі ішрго8реге, веб ѵапо
сопаіи гет а^геззиз ееі, Ьаиб ргоГесіі іп
ге, орегат іп ге регбібб. Болтунья, §аг-
гиіа. Болтушка, гибіз, тибісиіа. 2) Р. т.
^аггиіиз, пи^аіот.
БОЛТЪ, болтикъ. ЕіЬиІа.
БОЛЬ. Юоіог; стисіаіив (сильная).
Чувствовать боль въ головѣ, саріііз <1оІо
гез ЬаЬеге. Сильная боль, боіог асег, §га-
ѵіз, асетЬиз, ѵеЬетенз. Частую и силь-
ную боль чувствовать въ головѣ, ѵеЬѳ-
тепііззітіз еі аззібиіз саріііз боІогіЬия
ргеті. Боль отдаетъ, боіог гетііііі, зе ге-
тііііі, зе іпітшиіі. Боль проходитъ, безі-
пипібоіогез. Въ самойболп, въ самомъ жару
боли, іпіег асеггітоз боіогіз тог8И8, сит
боіогіз Гасез абтоѵепіиг. Чувствовать боль
отъ подагры, тарное агіісиіогит боіогез
ЬаЬеге. Ь) Душевная, сердечная боль, т.
ч. скорбь, прискорбіе, печаль, боіог, безі-
бегіит, (при разставаніи н потерѣ люби-
маго нами), тсегог. с) Боли, т. ч. поту-
ги, боіогез. Ея боли кончились, рагіиз
боІогіЬиз бейтсіа езі.
БОЛЬНИЦА. Ѵаіеіибіпагіит, позосо-
тіиш. Больничникъ, сиі сига ае'роіі или
а!"гоІогит сопітізза е8І; диі аззібеі ждго -
Іо; сигаіог а^гоіогипі. Больничный, аб
ѵаіеіибіпагіит регііпепз. Больно, сит
боіоге, тоіезіе, ^гаѵііег. Ударить кого
бол., аіідиет ѵеЬетепіег, цгаѵііег ѵегЬе-
гаге. Больновато, Іап^иібе, іпйгте. Боль-
ный. бо.іенъ, а‘.уег, а^гоіие (первое вооб-
ще означаетъ человѣіа, чувствующаго
себя худо, страдающаго какъ тѣломъ,
такъ и духомъ, а второе обыкновеннѣе
употребляется о тѣлѣ. Кромѣ того а^ег
бо.гЬе относится къ животнымъ, нежели
геегоіиз); диі ®§го согроге езі. Сдѣлаться
больнымъ, тогЬо Іепіагі, соггірі, іп тог-
Ьит сабеге, іпсібеге, беІаЬі; іп абѵегзат
ѵаіеіибіпет бесібеге; іп тогЬит или іп
тогЬо ітріісагі, іп тогЬит соіуісі; тог-
119
БОЛ
БОЛ
120»
Ьит папсівсі. Сдѣлатися смертельно бол.,
ПіогІіГего пюгЬо аГйсі. Быть больну, ®-
ргоіаге, ю&гоіипі евве; іп пюгЬо еяве;
шогЬо ІаЪогаге, аЯесішп евве; ѵаіеіийіпе
аЯесіит евке; ге^го сотрете евзе; юрта
ѵаіеіийіпе иіі (имѣть больное тѣло). Быть
опасво больн., регісиіове жргоіаге; регі-
спіоват ѵаіеіийіпет ехрсгігі. Быть смер-
тельно больн., ПіогІіГего тогЬо аЯесіит
свве.Бытьвѣсколько больн., Іеѵііег аерго-
іаге. Бытъ больну чѣмъ, аіідиа ге, аЬ
или ех аіідиа ге ІаЬотаге. Притворяться
больнымъ, ѵаіеіийіпет вітиіаге. Быть
больн. душою, духомъ, аЬ апіто юргит
евбе; апітив ®#гоіаі. Посѣщать больнаго,
а-ргит ѵібеге, сопѵспіте. Призывать ме-
дика къ больному, тейісиш аййіісеге ай
®ргиш. Сдѣлаться опять больнымъ, іп
тогѣшп гесійеге; <1е іпіерто іп гоотЬиш
гесійеге. Быть очень, тяжело больну,
ѵеЬетепіег, ргаѵііег шртоіаге. Больн.
духъ, апіішіз аерег, юртоіив. Ложе боль-
наго, Іесіив, сиЬіІе аертоіі. Слечь въ по-
стель, тогЬив піе Іесіо аГІІріі. При-
смотръ, ходьба за больными, сига ®рго-
іогшп. 2) Это больно, (безпокоитъ
тѣло), Ьос гпіЬі (Іоіотет Гасіі, аПегі: Ь)
(духъ) таіе те ЬаЬеі аіідиій, тогйеі те
аіідиій; ®рге Гасіі, йоіогет Гасіі, іпигіі
тіЫ.
БОЛЬШАКЪ. йспіог, сариі огйіпів ги-
віісогит. 2) Рег сопіетіиш: паіи тахі-
ти8 І11І116. Большина, вепіог, ргіпсерв
соііеріі. Большинство, пкуог раса или
пшпегив. Болып. голосовъ, вепіепііа ріи-
гіит. Имѣть боль, гг., рІигіЬив еиЯУа-
^іі8 ѵіпсеге. 2) Жіаіів или пшпегіе огйо.
Больпімвствую, хіаіів )н8 ЬаЬеге.
БОЛЬШІЙ, БОЛЬШОЙ. Атріив,
та»пив, ргапйіз. Боль, гора, топз піа-
рпие, аііив. Б. рѣка, Яиѵіив тарпив, 1а-
ІН8. Б. дерево, атЬот піарна, аііа. Б.
поле, сатрив раіепв, Іаіив, враііовив. Пт-
ти большимъ шагомъ, агпріо ргайи іпсе-
йете. Большая вода, тарп® ади®. Ь)
Большой ростомъ, айиііив, ®іаіе гоЬи-
8ІІ0Т, ртанйів. Становиться большимъ,
айоіезсеге, аиревсего. Большое число,
множество (изъ многихъ частей состоя-
щій), шарпа соріа, шиііііийо, шарпив, Гге-
диепв пипіегик. Боль, имѣніе, богат-
ство, тарі® йіѵіііае; та"па, атріа, утап-
<1І8 ресипіа. Большая толпа, тиііііийо,
ѵиірив. Большое собраніе мущинъ н
женщинъ, сеІеЬег ѵігогит тиііегитдие
сопѵепіив. с) Большой = сильный,
крикъ, сіатог шарпив, ѵавіив. Большая,
боль, йоіог та"гіив, ргапв, асегѣив. Боль-
шая (непомѣрная) радость, еІГика 1®ііііа;
іттойісипг раийіит. Б. холодъ, боль,
стужа, Ггірив тарпит, асегЬит. Чув-
ствовать б. голодъ, б. жажду, Гаше, віііі
ѵеЬетепіег ргеті. Б. лжецъ, Ьопго-
тепйасіввітив, іоіиз ех тепйасіо Гасіиа-
Б. другъ, атісІ88іти8. Большая бѣд-
ность, опасность, вшпта раирсгіав; вит-
тит регісиіит. Боль, умъ, бб. дарова-
нія, асіев іпдепіі; іпіепіит асиіит. Бб.
планы, тарга, атріа сопвіііа. Пмтать
большую надежду, тарпапі врет Ьаѣеге.
Учинить большія дѣла, гев та^наз реге-
ге; тарна, ргюсіага Гасіпога Гасеге. Жить
въ большомъ свѣтѣ, іп Іисе ѵегаагі. й)
= отличный по чину, достоинству, боль-
шой свѣтъ, Ьошіпев поЫІев; іііивігев;
Іих; 8ОІ; сеІеЬгііаб Ьошіпит. Иступить
въ б. свѣтъ, ргосейеге іп воіего. е) х=
благородный, шарпив, ,сеІ8П8, ехсекив,
репеговиб. По большой части, таіогепь
рагіет, та)оге ех рагіе; тахітат раг-
іет, тахіта ех рагіе; тарпат, тахітат
рагіет. 2) Большею частію, особенно,
ріигітшп, ріегитдие, Гете. Жилъ по б.
части въ Парижѣ, Рагівііб ріигітшп ѵіхіі..
121
БОЛ
БОЛ
122
Большій, пиуог. Братъ, Ггаіег пмцог или
зуэдог паіи. Казаться большимъ, неже-
ли сколько дѣйствительно чего нахо-
дится, та]огет диаш рго пигаего, «ре-
сіе регеге. По большей мѣрѣ, ай чит-
тит. Дважды или по боль, мѣрѣ триж-
ды, Ьі« Іегѵе ай зиттит. Въ два дни
или по б. м. въ три днм, Ьійио аиі ай
яіттшп Ігійио. Исключая одного или
по боль, мѣрѣ двухъ, ехсеріо ипо аиі ай
киттит аііего. Сперва немногіе, а по-
томъ часъ отъ часу больше ускорили на
вспоможеніе, раисі ргіпіо, йеіпйе аііі
аідие аііі ІаЬогапІіЬиз «иЬѵепегипІ. Болѣе
не, по крайней мѣрѣ, ай випппшн.
БОЛѢЗНЕННО. Сит Йоіоге, йоіепіег,
поіевіе, ргаѵііег, асегЬе. Болѣзненность,
йоіог, апіті тоіезііа еі аергііийо. Болѣз-
ненный, йоіогет Гасіепв, айГегепв; тоіе-
віив, ргаѵія, асегЬив. Болѣзненныя при-
ключенія, асегЫІаІев гегит. Болѣзную,
жргит, а'.ргоіит евве, Йоіеге. 2) Міве-
гегі аіісціив; тівегеі те а1іси]из; Гогіи-
пат аіісіуив тівегегі; ргаѵіяяіте апрі.
Болѣзнь, тогЬиз, зе^гоіаііо, гергііийо.
(Различіе между ими: тогѣив общее сло-
во и означаетъ въ особенности раз-
стройство тѣла, имѣющее свои опредѣ-
ленные припадки и время; аергоіаііо во-
обще нездоровье и больное состояніе:
то и другое говорится по только о лю-
дяхъ, но и о другихъ предметахъ, какъ
то о растѣніяхъ; вергоіаііо не полагается
о животныхъ; аергііийо высшая степень
недостатка здоровья, хворость. Всѣ три
сущ. употребляются также иносказат.
душѣ: тогЬиз вообще; гергоіаііо о
Г страстяхъ и порокахъ; аергііийо особен-
’ «о о печали, скорби). Сильная, опасная
! б., тогЬив асег, ртаѵія, регісиіозих. Про-
должительная, ѵаіеіийо регзеѵогапз; тог-
Ьич йіиіигпиз, Іопріпдиив. Усиливаю-
щаяся, тогЬиз сгезсепв, іпргаѵезсепз.
Мучительныя болѣзни, тогЬі йоіогіЯсі.
Заразительная, тогЬив ре$ІіГег; резііх,
резіііепііа. Каждогодныя болѣзни, ѵа-
Іеіийіпев сегіо Іетроге геспггепіѳв. На
него нашла болѣзнь, тогЬиз орргітіі аіі-
диет ; ѵі« тогЬі аіідиет іпѵазіі. Имѣть
бол., тогЬо аЯесіит еззе. Умереть отъ
болѣзни, тогЬо шогі, регіге, орргіті.
Быть похищену, истреблену болѣзнію,
тогЬо сопОсі, аЬзиті, сопзиті. Нажить,
достать болѣзнь, тогЬит сопІгаЬеге.
Болѣзнь усиливается, тогЬия іпртаѵевсй.
Бол. далеко распространилась, ѵіз тогЬі
Іаіе еѵараіа е«1. Бол. слабѣетъ, тогЬив
«еѵезсіі. Лечить бол., тогЬо сигаііопет
айЬіЬеге; тогЬо тейсгі. Прогнать бо-
лѣзиъ, тогЬит еѵеііеге. Оправиться
послѣ болѣзни, ех тогЬо гесгеагі. Вы-
здоровѣть отъ бол., ех тогЬо сопѵаіезсе-
ге. Вынести, перенести бол., тогЬо йе-
йіпрі, ех тогЬо еѵайеге. Его болѣзнь
прошла, кончилась, тогЬо йейтсіи» е«1.
Зародыши болѣзші, «етіпа тогЬі. И
деревья имѣютъ свои болѣзни, іпГезІапІиг
еі агЬогев тогЬіз. Болѣзнь входитъ пу-
дами, а выходитъ золотниками, тогЬиз
сііо, Гасііе сопІгаЬіІиг, «ей йіГіісііІіте си-
гаіиг, тогЬит Гасііе папсівсітиг, «ей поп
Іат сііо ІіЬегашиг, ехзоіѵітиг. — Въ
этомъ году премного болѣзней, Ьос аппо-
тогЬі ргакяапіиг. — Болѣніе, болѣзнова-
ніе, тізегісогйіа, тізегаііо, йоіог, Ігізііііа.
Болю, йоіеге; йоіогі е««е; тогЬо аГІісі,
Іепіагі. Чѣмъ онъ заболѣлъ? диій тог-
Ы еі іпсезбіі? У "меня болитъ нога, бо-
лятъ глаза, йоіеі рев, йоіепі осиіі или
йоіео аЬ осиік. Я весь боленъ, Ю1и«
йоіео. 2) Апрі, ІаЬогаге, йоіеге, «оііісі-
Іит, апхіит евве. Болѣю о чьей уча-
сти, о чьей смерти, йоіео савшп, тогіетп
123
БОР
БОР
124
аіісіуив. — Болячка, ривіиіа; ривиіа; ра-
риіа.
БОМБА. РугоЬоІив; §ІоЬи8 і"піѵоти8.
Укрѣпленный противъ бомбъ, іиіия а ру-
гоЬоІів.
БОМБА. Раппив Іапсив Ната8сепив;
іехіит Іапеит Юатавсепит.
БОМБАРДИРНЫЙ- РугоЬоІагіив. Б.
—иое судно, паѵів ругоЬоІагіа. Бомбар-
дированіе, ругоЬоІогит уасіив. Бомбар-
дирскій, ай ругоЬоІагіит регііпепв. Ро-
та, ругоЬоІагіа сеиіигіа, іигта. Бомбар-
дирую, рутоЬоІів, §1оЬІ8 ідніѵотів реіеге,
орри^паге. Бомбардиръ, ругоЬоІагіив.
БОМБОВЫЙ. Е іехіо Іапео 1)ата-
всело.
БОРАКСЪ, паяльное золото. СЬгуво-
соііа. Этотъ цвѣтъ походитъ на бор.,
соіог іііе сіігувосоПат тепіііиг.
БОРЕЙ. Вогеав; Адиііо; Арагсііав;
8еріепігіо.
БОРЕЦЪ. См. Пострѣлыіая трава.
БОРЕЦЪ. Еисіаіог, аіЫсіа.
БОРЗАЯ СОБАКА. Ѵегіа^и?; сапі8
§а1Іісиз; саше Іоп^ив (у новв.).
БОРЗО, борзѣ и борзостно. Ѵеіосііег,
Ісѵііег, сііо. Борзостный и борзый, ѵе-
іох (проворный и живой), сеіег, регпіх,
сііив, рготіив. Борзая лошадь, едиив
сііп8, регпіх. Борзая собака, ѵегіа^ив.
Борзость, ѵеіосііав, регпісііав. Борзпться,
аіідиій сеіегііег, гарійе Гасеге.
БОРИМЫЙ. Ѵехаіив, еха^ііаіив.
БОРИСТЫЙ. Миііав ріісав ЬаЬепв.
БОРИТЕЛЬ. Тугаппив.
БОРИѲОВА ТРАВА. СурворЬіІа 8іги-
іЬіит.
БОРЛА. Ярссіев хуііпі раппі или іехіі.
БОРМОТАНЬЕ. Ваисит пли диеги-
Іит тигтиг соІитЬагит. 2) Мигтига-
ііо, тигтиг. Бормотунъ, соІитЬа Йо-
тевііса; с. Йавурив. 2) <2иі іасііе тиг-
тигаі, іттигтигаі, тиввііаі; тоговив.
Бормочу', гаисит, циегиіит тигтиг іп-
8Іаг соІитЬагит ейеге. 2) Мигтигаге
8иЬ Ііп<?иа, 8есит Іоциі.
БОРОВИКЪ. Воіеіив Ьоѵіпив.
БОРОВЪ. ТиЬив іп (иЬиІаіо яирГето
уасепв, диі ѵагіагит Гогпасит Гитит Йи-
сіі ай ргітит ІиЬит Гитагіі.
БОРОВЪ. Ѵеггев. Боровокъ, рагѵив
ѵеггев. Боровскій, ѵеггіпия.
БОРОВЫЙ. Сгевсепв іп вііѵа, ди® рі-
пІ8 еі Ьсіи1І8 сопвіаі.
БОРОДА, (51.), брада, бородка, боро-
душка. Мепіит. 2) ВагЬа (у' людей и
животныхъ). Нечесаная борода, ЬагЬа-
ітреха. Всклокоченная, Ьігеиіа. Брить
бороду, ЪагЬат іопйеге, гайеге, аЬгайс-
ге. Отращивать бороду, ЬагЬаш аіегс,
пиігіге. Пускать длинно бороду, ЬагЬат
рготіііеге. Отнять (у статуи) златую
бороду', йетеге аигеат ЬагЬат. Хватить
за бороду', ЬагЬат іпѵайеге. (8иеі.) —
Большая длинная борода, ЬагЬа тацпа,
Іоп^а, рготі88а, іттібва, ргоііха. Боро-
да начинаетъ у меня показываться, ЬагЬа
тіЬі тепіо киссгевсіі; ргіта іеципіиг
те® 1апи"іпе тиі®. Гладить, водитъ
рукою по бородѣ, ЬагЬат тиісеге. Фи-
лософъ только по бородѣ или по виду', а
не въ самамъ дѣлѣ, ЬагЬа іепие рЬіІово-
рЬив. Отращивать бороду съ тѣмъ,
чтобъ казаться философомъ, варіепіет
равсеге ЬагЬат. (Ног.) Съ бородою,
ЬагЬаІив. — Бородка у' ключа, ресіеп.
БОРОДАВКА, брадавка. (81.) Ѵег-
гиса. Базиликъ сгоняетъ бородавки,
осітит іоіііі ѵеггисав. Бородавочка,
ѵеггисиіа. Бородавистый, брадавистый,
ѵеггисомів.
БОРОДАВНИКЪ. СЬеІійопіит тауиз.
БОРОДАВОЧНЫЙ, -чпая трава. Ѵег-
гисагіа ЬегЬа, ипаге Ьеііоігоріит.
125 Б0₽
ВОРОДАТѢЮ. ВагЬаіиш евзе. Во-
родачъ, диі ЬаЬеі ЬагЬат та"гіат, Іоп-
8ат, рготіеват. 2) Рег іосит йе диоѵіе
а»гісо!а Ьепе ЬагЬаЮ.
БОРОДОБРѢЙ и БРАДОБРѢЙ. Топ-
501-. Его блюдце, реіѵіе іопвогіа. Его
снадобья, іпеігитеиіа іопвогіа.
БОРОДОКЪ. Іпвігитепіит ГаЬгіІе а<1
<1<‘1ег"епйа Гогатіпа воіеагит (Геггеа-
гит).
БОРОЗДА, бразда (еі.), бороздника,
бороздка. 8иІсиэ, виісатеп, зиісиіие.
Глубокая, 8. аіііив ітрге88и8. Проводить
борозды, іпйпйеге виіса іеііигі; виісов
йисеге, Гасеге, ітргітеге. Бороздами,
рег виісов. 2) Бор. капусты, риіѵіпиз
или агеа Ьгааеісаъ 3) (81.) А"гі; агаііо-
пев агѵит.
БОРОЗДНИКЪ. 8ресіев Гаісів.
БОРОЗДЧАТЫЙ. Миііов виісов Ьа-
Ьепв. 2) Ѵіг<гаіив (у стт.). Бороздчатое
платье, іехіит ѵіг^аіит. Борозжеиіе,
йисіив еиісогит. Борозжу, виісаге. Зем-
лю, поля, Ьитит, а"гов виісаге. Но
перепаханной землѣ, іп виЬасІа іегга виі-
саге. 2) Вынь гвоздь, онъ бороздитъ,
ехіте сіаѵит, пат вігіп§іі, всіпйіі.
БОРОНА. Осса, ігрех, сгаіев йепіаіа.
Боронникъ, ЬегЬа іпиіііів роеі оссаііопст
гетапепв. Бороновальщикъ, оссаіог. Бо-
ронованіе, оссаііо. Бороновый, оссаіо-
гіив. Зубъ, йепв оссаіогіив. Бороную
н бороню, оссаге, йеоссаге; осса іпйисіа
согедиаге. Равнять бороньбою посѣвъ
или сѣмена, ае^еіев оссаге. Равнять бо-
роньбою лозы, ѵіпеав оссаге. Бороньба,
оссаііо еі іетрив, дио (іі оссаііо.
БОРОНЮ. Тиегі, іиіагі, йеГепйеге.
Боронюсь, ве іиегі, ве йеГепйеге.
БОРСТВУЮ. Еисіагі; Ьос ѵегЬиш иві-
іаііив еві іп сотроеііів.
БОРТЕВЫЙ и БОРТЯНЫЙ МЕДЪ.
БОТ 126
Меі арит еііѵевігіит. Бортникъ, диі си-
гаі аіѵеагіа арит еііѵевігіит.
БОРТЪ. Еаіив паѵів.
БОРТЪ. Аіѵеаге арит еііѵевігіит.
БОРЩЪ. Негасіеит врЬопйуІіит. 2}
Лиесиіит е Ьеіа пі§га, сате ЬиЬиІа еі
Іагйо виіііо.
БОРЪ. Тгасіив іегг® агсповив, ріпів
Ьеіиіівдие іесіие.
БОРЪ. Рапісит тіііасеит.
БОРЪ. (V. оЬв.) Ѵесіідаі.
БОРЫ. Иісаг. 2) Іп ѵ. с. сісаігісев. У
него все лицо въ борахъ, с]из Гасіев іоіа
еві сісаігісова.
БОРЬБА. Еисіа, Іисіаііо, сегіатеп.
Борьбою утомиться, Іисіапсіо Гаіі^агі.
Онъ 14 лѣтъ провелъ въ сильной борьбѣ
за свою жизнь и престолъ, іп витта ге-
ріі ѵііаедие йітісаііопе диаіиогйесіт ап-
пов ігапве^іі. Борьбище, Іосив Іисіаііо-
пів, агспа, раі.твіга. Борю (ві.), Іисіапйо
ѵіпсеге, вирегаге, йеѵіпсеге; ЬеІІо реіеге,
а«вгейі(я'оЯс/аіт). Борюсь, Іисіагі сегіаге,
сопіепйеге. Бороться со страстыш, сирійі-
іаіев Ггапдеге, сотргітеге. Бор. съ вол-
нами, сит ЙисііЬие Іисіагі, йітісаге. Б.
съ нуждою п несчастіемъ, сит іпоріа еі
айѵегва Гогіипа сопйісіагі. Бороться съ
самимъ собою, быть не въ состояніи на
что рѣшиться, согласиться съ самимъ со-
бою, (ІиЬііаге, Ьзееііаге, іІиЬіит, іпсегіит
евее.
БОСИКОМЪ. Ехсаісеаіие, «Іівсаісеа-
іив, пиііів рейіЬив. Ходить бос., рейіЬив
іпіесііе іпсейеге.
БОСМАНЪ или БОСМАНА. Ѵіаіі-
сит.
БОСОНОГІЙ. Ехсаісеаіив, йівсаісеаіив,
пиііів рейіЬив.
БОСТРОГЪ. Типіса ресіогаіів, ІЬо-
гах.
БОТАНИКА. Агв ЬегЬагіа; ЬегЬагіа;
127
БОЧ
БОЮ
128
Воіапісе. Ботаникъ, ЬегЬагіи8. Бота-
ническій, ЬегЬагіцз; Воіапіспв. Ботан.
садъ, Ьогінз Ьоіапіснв. Искать какъ бо-
танику травъ, ЬегЬаз фіжгоге, зсгпіагі,
сошлете.
БОТАНЬЕ, чрезъ б. Ацпаз ІигЬапдо.
Ботаю, адиаз циаіеге или ІпгЬаге, адиіз
іигЬапдіа різсез іп геіе а<1і»еге. 2) Ее-
гіге, рпізаге, ісеге. Ботаюсь, сабеге, 1а-
Ьі, ргоІаЬі іп іеггаш. Ребенокъ ботается,
риегпіпв гери"паі редіЬпз тапіЬпздие;
оЬпііііпг, геіисіаіиг, оЫпсіаіпг.
БОТВА. Еоііигп Ьеіае пі»гае. Ботвинье
н ботвинья, зпвспіпт Ггі^іднт е ѵагііз
ЬегЬів еі асідпіа роііопе Ки88огнт.
БОТОГЪ или БАТОГ^, батожокъ.
Епзііз; Гн8ІіспІп8. Ботожье и батожье,
Гп8іек. Бить, наказывать кого батожьемъ,
Спзіез аііспі ітріпцеге; тпісаге аіідпет
ГнзііЬпз, ѵегЬегаге аііцпет ГпзііЬнз (о на-
каз. солдатскомъ).
БОТСМАНЪ. А’апіісиз; паиіа.
БОТУНЪ. Аііішп аііаісиш. РаІІ.
БОТЪ, ботнкъ. Васиіиз (8І«піГ. оЬ8О-
іеіа). 2) Ьоп^а ’регііса, фіа иіипіпг рі-
асаіогев а<1 рівсев регіеггеГасіов іп геіе
абі§епдов. 3) Каѵісиіа, всаріа, ІетЬпз.
БОТЫ. 8ресіе8 саісеогиш, циіЬив
ніипіиг р1еЬе]і.
БОТѢЛОСТЬ. ОЬе8ііа8 согрогіа; Ьо-
па согрогів ЪаЬііидо; ЬаЬііиз согрогів ор-
Іішп8; согриіепііа. Ботѣлый, оЬеапа,
согриіепіпа, Ьепе ЬаЬііив, сагповпв, сгав-
8па; дпі езі піііда еі спгаіа сиіе (Ног.).
Ботѣю, сга88е8сеге, согрпз Гасеге, а<1
ріепііпбіпет сгевсеге. Дв[>ево наботѣ-
ло, Ьптог Іі^по іпіги8П8, іп^езіия езі.
БОДАНЪ. Агдеа.
БОЧАРНИЧАНЬЕ. Ага ѵіеіогіз, доііа-
гіі. Бочарничаю, агіет ѵіеіогіа Гасіііаге,
ехегсеге. Бочарный, ад доііагішп рег-
Ііпепз. Бочарная снасть, іпвітитепіа ѵіе-
Іогі8. Бочарня, оГйсіпа ѵіеіогіз. Бочаръ,
доііагіпз, ѵіеіог.
БОЧЕЧЕНЬЕ. Ргорепвіо или іпсііпа-
ііо ад 1аіп8,- ѵасіііаііо, ппіаііо.
БОЧЕНОКЪ. Воііоінт. Боченочный,
([под авзегѵаіиг іи доііоіо, доііагіз.
БОЧЕНЮСЬ. Іпсііпагі, ргорепдеге,
ѵег§еге іп 1аіп8. 2) ІІІгатдие тапит
Ьіпс еі ііііпс согрогі адріісаге, арропеге;
сопГогтаге согриз іп Гогтат ѵавіз апзаіі,
апзаіпт е88е, апваіит атЬиІаге, виЬпіхіа
аІІ8 ее іпГегге; апзаіит атЬиІаге.
БОЧЕЧНЫЙ. Иоііагів.
БОЧИСТЫЙ. Ѵепігиовив, ѵепігозиз.
Корабль боч., паѵІ8 ѵепігиоза еі раіиіа.
БОЧКА. Иоііит. Б. вина, доііпт ѵіпі.
Почать бочку вина, провернуть, ѵіпі до-
Іішп регіппдеге. Чинить бочки, ((пазза
доііа вагсіге. Мыть боч., дойа аЫпеге,
еіпеге, рнгцаге. 2) Мѣра жидкостей, м.
б., ашрЬога. 3) Корабельная мѣра, оппа
Ьі8 шіііс ІіЬгагпт. У древнихъ, ашрЬога.
Корабль въ 300 бочекъ или тоннъ, паѵіб
ігесепіагпт атрЬогагит. 4) Денежная
сумма, бочка золота, сепііев тіііе ітре-
гіаіез (у новв.).
БОЧКИ. ІпГогтеб рііса* ѵевіітепіі.
БОЧКОМЪ. ОЫісріе. Бочусь, ргорёп-
деге, ѵег^еге іп іаіив, ппіаге; Гогтаге
согрив апзаіит.
БОЮСЬ. Меіпеге; іітеге; іп теіи,
іп іітоге е88е; теіи айесіит е88е; те-
іит ЬаЬеге. Очень бояться, іп тадпо
теіи или іітоге еззе; ехіітезсеге, регіі-
те8сегс. Не бояться, теіи ѵасаге. Боять-
ся чего, теіпеге, Іітеге, ѵегегі а1й]иід;
регіітсвсеге аііциід (очень бояться че-
го) ; геГогтідаге, Ьоггеге (имѣть къ чему
отвращеніе). Всего бояться отъ кого
нибудь, отпіа аЬ или ех аіідио Іітеге.
Не бояться кого, аіідпет сопіетпеге.
Бояться смерти, арргоріпднаііопо тогіів
БОЯ
• тогіет Гогтідаге, геГогтідаге.
Бояться что или чтобъ не и пр., теіп-
еге, ѵегегі, Гогтідаге. Боится, что ты
оставишь или бои. чтобъ не оста-
вилъ, Іітеі, пе дезега8 зе. Боясь,
что онъ не можетъ выдержать напа-
денія непріятелей, ѵегііпз, иі Іюзііит
ітреіпз зизііпеге поп роззеѣ Боюсь, что
онъ этого не получитъ, іітео пе поп іт-
реігеі. Бояться дороговизны, Іітеіпг са-
гііаз. Б. въ разсужденіи чего или чтобъ
не случилось чего непріятнаго, вреднаго,
опаснаго. Іітеге аіісиі геі; теіиеге сіе
аіідиа ге. Очень бояться въ разсужде-
ніи чего, регіітезсеге де ге. а) Ь. имѣть
страхъ къ чему, ѵегегі. Бояться Бога,
чтобъ не оскорбить Его нарушеніемъ
заповѣди, Бешп ѵегегі. Ь) Ап{»і, апіто
Ігетеге. Бояться воды, адиат Ьоітеге.
_____Сильно бояться, страшиться и без-
покоиться, ап§і еі теіп сопйсі. Этого я
боюсь, Ьос те зоііісіішп ЬаЬеІ.- Бояз-
ливость, Іітідііаз, раѵог, Гогтідо (какъ
свойство), Ігерідайо (какъ состояніе),
і^паѵіа (трусость), ап"ог, апхіеіаз, апхі-
Ішіо. Боязливый, —зливъ, Іітідиз, ра-
ѵіди8, Ігерідиз, і^паѵив, апхіпв, зоПісіІиз.
Быть боязливу, Іітеге, раѵеге, Ігерідаге.
Боязненный, Іітідпз. Боязнь, Іітідііаз,
тсіиз, Іітог. Б. относительно чего,. Іі-
шог аІісц)И8 геі или ай аіідиа ге. Вну-
шать кому б., аіісиі теіит или Іітогет
аІГегге, іпГегге, оГГсгге, Гасеге, іпрсеге,
іпспіеге; аіідиет теіи аііісегс. . Безъ
боязни, безбоязненный, теіи ѵасииз.
Исполненный боязни, теіи регіеггііпз.
2) Ргоѵідепііа; сігситзрісіепііа.
БОЯРИНОВЪ, А<1 ѵігит поѣііет, ад
ѵігит §епеге еі оріЬи8 іпзі^пет, ад ду-
пазіет, ад раігісіит регііпепз. Бояринъ,
боляринъ, баринъ; во мн. Бояре, дупа-
8Іе8, атріідоітнз ѵіг (знатный), ргосегез,
БРА 130
раігісіі, оріітаіѳз. Бояроватый и баро-
ватый, іпзіаг дупазіаг. Онъ чрезъ чуръ
бароватъ, Гасіі ее ехіга тодиш та^пій-
сит ѵігит, пітіореге Іаиіиз С8І.
БОЯРСКАЯ СПЕСЬ, 1.ус1іпІ8 сйаіседо-
піса.
БОЯРСКІЙ и БАРСКІЙ, Ад ѵігит
§епеге еі оріЬпз іі>8І§пет, ад дупазіѳп
регііпепз. Бояр. домъ, дотиз дупазіа;
дотпв дотіпіса. Барскій домъ, дотиа
тартійса, зріепдідіззіта. Боярченокъ,
барченокъ, йііпа дупазіа.', раігісіі; йііиз
йегіііз; ]иѵепіз, риег §епегозиз. Бояр-
щина или барщина, ап^агіа, ап^агіогпт
ргааіайо. Давать барщину, орегат 8ег-
ѵат рга'ЗІаге. Боярынинъ, барынинъ,
дупазіае ргоргіиа. Боярыня, барыня,
таігопа, тиііег ді^пііаііб §епеге сопзрі-
сиа; дотіпа, Ьега. По барски, та^пійсе,
ітрегіозе, еіаіе. Вести себя на барской
ноіѣ, та^пійсат рсгзопат зпзііпеге ;
вріепдіде зе §егеге.
БОЯРЫШНИКЪ. Сгаіэдиз, топодупа
гиЬга.
БОЯРЫШНИНЪ, барышнинъ. Ад ѵіг-
ёіпет поѣііет, ^епегозат регііпепз. Бо-
ярышня, барышня, ѵіг^о поЬіІіа, §епего-
8а. Боярюсь, та^пійсе ее ейегге; ІіЬегѳ
а^его; де8ідіа; зе даге.
БРАГА, бражка. 8ресіез сегеѵівіа!
арид Кизвоз иэііаіае. Брага чистая, а ру-
ки одинакія, рга зіцдіо ерпіапді педоііа
8иа оЫіѵізсі.
БРАДА, Си. Борода.
БРАДОБРИТІЕ. ВагЬа газа, Іопза.
БРАЖНИКЪ. Пеіиз, пероз. Бражни-
чанье и бражничество, ѣеіиаііо. Бражни-
чаю, Ьеіиагі; Іихигіозе ѵіѵеге. Бражный,
ад сегеѵі8іат регііпепз.
БРАЗДА, См. Борозда. Браздна, а#ег
оѣагаіиз или агаіиз. Браздю (зі.) см. Бо-
розжу. '
5
БРА
132
131
БРАКИ. Киріі®. Призвать на б., аЛ
пирііаа інѵііаге. Быть на бракахъ, сое-
раге іп пирііів аіісіуи».
БРАКОВАНІЕ, браковка. 8е1есІіо; ге-
|есІіо. Браковщикъ, ехатіпаіог уигаіиа,
диі рго агЫІгіо ге» аеіі^іі, ітргоЬа! еі ге-
,|ісіі.
БРАКОСОЧЕТАНІЕ. Л’прійе; таігі-
топіит; соц)и§іпт, сошгаЬішп. 2) Ип-
рііагит аоіетпіа. Совершать бр., пиріі-
агит аоіептіа сеІеЬгаге.
БРАКУЮ» Беіі&еге, ехітеге, ехсег-
реге, ітргоЬаге, геуісеге.
БРАКЪ. Маігітопічт (законный), соп-
уи^іит (относительно брачной связи), соп-
диЬіит (право на вступленіе въ бракъ),
соШиЬегпіит (между свободными и не-
дольниками или невольниковъ между со-
бою). Бр. съ лѣвой стороны, шаігішо-
ПІШП тог^апаіісиш (у новв.). Второй б.,
поѵиш таігітотшп. Дѣти отъ втораго
брака, ІіЬегі ех аііега пхоге паіі. Внѣ
брака рожденные, ІіЬегі ярпгіі. Вступить
ръ бракъ, таігітопіит іпіі е; пирііаауип-
деге; ѵіпсиіо пирііаіі уип^і. Разторгнуть
бракъ, пирііаз Лігітеге, ЛйІгаЬеге, Лі»-
воіѵеге. Дать слово вступитъ въ бракъ,
таігітопіит роііісегі; ЯЛеш таігітопіі
Лаге. Имѣть несчастный бракъ, рагшп
Геііх таігітопіит ехрегігі.
БРАКЪ. Оиівдиіііаэ; геуесиіа; гпегсея
гсіісиіж.
БРАНДЕНБУРГЕЦЪ. ВгапЛепЬиг^еп-
5І8, Браидепбургія, ВгапЛепЬиг^ит. Б.—
бургскій, ВгапЛепЪпгзепяз, —Ьиг«рси».
БРАНІЕ и БРАНЬЕ. Йнтііо. Напр.
работы, орегіз; ассерііо; акяітііо.
БРАНИНА. См. Брань. АЬ. Бранли-
дость, гіхапЛі, аІІегсапЛі зіпбішп. Бран-
ливый, ГІХО8Н8, упг^іоапа; гіхапЛі спріЛпа,
дѵіЛи»; ЛіасогЛіояк.
БРАННИКЪ. ВеІІаІог, ри^паіог, ргаз-
Ііаіог, ѵіг тііііагіа. Бранный, ЬеІІісик,
тііііагіа. Бр. духъ, апітпа. ЪеВісоаиар
ЬеІІі аІиЛішп, агЛог аЛ ЬеІІшп. 2) Бран-
ныя слова, сопѵісіищ, таіейісішп, рго-
Ьгшп. Извергать на кого бр. сл., ргоЬга
уасіаге іп аіідиет; таІеЛісІа сопуісеге іп
аіідиет; сопішпеііав Лісеге аіісиі. Брань,
Ьеііит, агта. На брани, Ьеііо, іп Ьеііо.
2) Віха, уиг^іит; аііегсаііо, сегіаііо. Под-
нять брань, гіхат сіеге, ехсііаге; соп-
Іепііопет, аііегсаііопет Гасеге; іге іп
гіхат. Начать съ кѣмъ брань, аЛогігі
аіідиет у'игДо. 3) ОЬуиг^аііо. Его ни.
мало брань не беретъ, оЬ)иг^аІіопе» ті-
піте, піЫІ сигаі. Бранный перунъ, Гиі-
теп ЬеШсит.
БРАНЬ или БРАНИНА. 8ресіе» Іе-
пиі« сиЬісі или Іеззеіаііт Іехіі ІіпІеі.Безъ
брани не обойдетъ, гіхат сіеі, Гегеі. Луч-
ше тебѣ будетъ, если ты передъ этимъ
домомъ браниться перестанешь, апіе .те-
бе» поп Гесі8»е егіі шеііи» Ьос сотісіит
(Тег.). Мущинамъ не идетъ браниться
по женски, ЛеЛесеІ ѵігоа шиІіеЬгіІег гі-
хагі.
БРАНКО. АІІегсаІог. Бранчивый, соп-
Іепііовия, аЛ гіхат сопсііи». Браню, іщ-
реЛіге, ргоЫЬеге, агсеге. 2) Кого, оЬ-
уиг^аге аіідиет; сопѵісіит аіісиі Гасеге»
Онъ меня выбранилъ дуракомъ, сопѵі-
сіапЛо арреііаѵіі те «Іиііит. Бранюсь,
Іиг“іо сопІепЛеге сит аіідио- Между
собою, іпіег »е аііегсагі. 2) Бі ѵег. асііѵ.
Что ты бранишься? Я ли "тому причи-
ною? диіЛ те іпсгерая? ехіга сиірат
«ит; пит теа сиіра ееі? Браниться пло-
щадными словами, таІеЛісІшп ех Ігіѵіо
аЛгіреге.
БРАТАНИЧЪ, братанъ. (81.) ЕПше
Ггаігй. Братаюсь, Ггаіегпііаіет іпіег «е
сопсіііаге; «апсіге ГсеЛив Ггаіегпшп.
бра
БРЁ
134
133
БРАТАТЬСЯ СЪ Кѣмъ. Ждиа ГіопГе I
атыііаге, Ыив аіісгдіи <еКеге.
БРАТИНА. 8ресіев атрііогів игсеі,
цио гивіісі арропппі ссгеѵімат аиі ѣлѵав.
БРАТІЯ. Р*а 8ода1іІав, васгигп 8ойаіі-
ііит. Братній, Ггаіегпив, Ггаігів. Брат.
домъ, аейев Ггаігів. Братовщина, ріа во-
йаіііа». 2) Рег уосшп: Ьопа йеГипсІі Гга-
Ігі8. Братовъ, Ггаігів. Братова жена, Гга-
ігів ихог, Ггаігіа.
БРАТОЛЮБЕЦЪ. Ггаігів или Ггаігшп
атапв. Братолюбіе, Ггаіегла сагііа»; а-
тпог ег"а Ггаігев; соеіи» Могаѵіепвіипі;
тиіиив егейепііит апюг. — Братолюби-
вый и братолюбецъ, Ггаіегпо ашоге (рго-
хішипі) сотріесіепв; Ггаіегпе атапв. Бра-
толюбіе, атог Ггаіегпив; ріеіав Ггаігшп.
Братоліобный, Ггаіегпе, Ггаіегпо атоге.
Братолюбивую, Ггаіегпе атаге; Ггаіегпо
атоге сотріесіі.
БРАТОНЕНАВИДѢНІЕ. Ггаігів ойіпт.
Братоненавистникъ, братоненавистника,
дні, диае Ггаігет огііі.
БРАТОУБІЙСТВО. Сюйе» Ггаігів, Гга-
Ігіскііит. Братоубійца, Ггаігісійа, іпіег-
Гесігіх Ггаігів.
БРАТСКИ. Ггаіегпе; Ггаіегпо атоге.
Жить съ кѣмъ братски, сшп аііего соп-
іипсііввіте еі атісіввіте ѵіѵеге. Брат-
скій, ГгаІегпП8. Оказывать кому брат-
скую любовь, Ггаіегпшп атогет йетоп-
вігаге іп аіідиет. Прервать братской
союзъ, гпшреге Ггаіегпипі Гоейив. Брат-
ство, Ггаіегпііав; Ггаіегпа песевзііийо, &ег-
•папііав. Братственный, ай ріаіп вогіаіі-
Іаіет, ай сгеіит Ггаігшп регііпепв. Брат-
ство, Ггаіегпііав; соеіив Ггаігшп, Брат-
ствую, ѵіѵеге ііг соеіи Ггаігшп , войаііиш;
Братъ, Ггаіег. Братецъ, Ггаіегсиіив. Род-
ной; регпіапчв, ех іівйет рателІіЬпв па-
іи»; Б; отъ одного отца, Ггаіег ^егтапив;
Ггаіег. соп8ап^ііИеВ8, Б; отъ одной ма“-1
тёри, Ггаіег иіеѵіпив, так. Гг. ^егтапив.
Б. отцовъ, Гг. раігів, раігиив. Б. дѣдовъ,
Гг. аѵі, раігиив та«пик. Б. прадѣдовъ,
раігиив пкуог; ргораігиив. Б. материнъ,
аѵипсиіив, Ггаіег шаігіз. Б. бабкинъ, Гг.
аѵіге, аѵипсиіив ша^пив. Б. прабабкинъ,
Гг. ргоаѵіге; ртоаѵипсиіив. Называться
братомъ, Ггаіегпііаіів попіеп сшп аіідио
ивиграге. 2) Іп 8. в. ргохішпв, аііег, аііив.
3) Іп ѵ. с. о Ьопе! войев! Скажи, братъ,
далеко ли до такого мѣста, йіс, войев,
днат 1оп»е йівіеі Ьіс іоси»? 4) БІ сот-
реііаііо: братія, Ггаігев. 5) Настонтель
съ братіею, соепоЬіагсЬа сит виів.
БРАЧНЫЙ. А’ирііаіів. Брачпые дары,
йопа пирііаііа. Б. Факелы, Гасев пирііа-
Іев. Врачусь, аіідиат Йисеге и аіісиі
пиЬеге; іпіге таігітопіит.
БРАШНО. (8І-) СіЬив, евса, пиігітеп-
Іит. Брашный, аіітепіагіив.
БРЕВЕННОЙ, лѣсъ. ТгаЬев; Іі&па.
Бревенчакъ, ІгаЬев, і. е. агЬогев ай ІгаЬев
саейепйав арйе. Бревенчатый, е ІгаЬіЬив.
Мостъ, ропв е ІгаЬіЬив Гасіив. Бревно,
ІгаЬ»; Іі^пит. Бреветко, бревенцо, іі-
^іііит. Мачтовыя бревна, агЬогев ай
таіов виЬшіпівІгапйов арію.
БРЕГОЕАТЫЙ. Еіаіив, вітііііийіпет
или вресіет Іііогіе ^егепв. Бреговый,
см. береговый.
БРЕГУ. См. Берегу.
БРЕГЪ. См. Берегъ.
БРЕДЕНЬ, бредшікъ, бродникъ. 8ре-
сіев ѵеггіеиіі, Ліпйге.
БРЕДНИ. Іперіію; іпвиіае йісіа; йеііга*
тепіа.
БРЕДУ. Сгайи регіепіо іге.
БРЕДЪ. Оеіігіит; а^гі вотпіа.
БРЕЖАТОЙ. (81.) СивЮб. Бреікешё;’
см. береженіе.
БРЕЖУ. Беіігаге. 2) Бёіігатепіа Іодиі.1'
Что ты такое бредишь? диій іперіе §аггів?'
135
БРИ
БРО
136
БРЕЗГЛИВОСТЬ. Еазіійіит; Іаейіит;
заііеіаз; паизеа. Предупреждать брез.,
заііеіаіі оссиггеге. Показывающій брез-
гливость къ равнымъ, Гаьіісііо^ия іп рагез.
Брезгливый, Газіійіозиз; тогозиз; йоііса-
іив. Человѣкъ очепъ бр., Йеіісаііззіті
Йазіійіі Ііото. Брезгованіе и брезгованье
см. брезгливость. Трудъ прогоняетъ бр.,
ІаЬог ехіипйіі Газіійіа. Брезгунъ, брез-
гунья, диі езі зіотасЬі Газіійіепіія, диеш
іаейіит или заііеіаз Гасііе саріі; сиі Гасііе
ѵепіі аіідиій іп Іаейіит. Брезгую, Газіі-
Йіге. Брезговать всякою пищею, кромѣ
павлиііова мяса , отпіа ргаеіег раѵопет
Газіійіге. Брезговать кѣмъ, Газіійіге аіі-
диет, так. аіісиріз (Ріаиі.).
БРЕЗЖИТСЯ. Бисезсіі, йііиссзсіі; іі-
Іисезсіі. Чуть забрезжилось, какъ мы
пустились въ путь, ѵіхйшп іііихегаі, сит
поя іііпегі соттізітиз.
БРЕМЕНОСЕЦЪ. Ва]иІиз, вегиіиз.
БРЕМЕННЫЙ. Сгаѵіз, ропйегозиз;
тоіезіиз. Бременю, "гаѵаге, опегаге;
опиз аіісиі ітропеге. Бременюсь, опиз
зіЬі ітропеге. Бремя, опиз, загсіпа; то-
Іезііа.
БРЕНІЕ. АгйіПа. 2) І.иіигп; степит.
БРЕННОСТЬ. Ега^ііііаз; Ьгеѵііаз; іп-
сопзіапііа. Бренный, Гга^іііз; Ьгеѵіз; іп-
сопзіапз.
БРЕНЧАНІЕ. Тінпііиз; зігійог. Брен-
чу, Ііппіге. 2) Бр. на араѣ, зігійеге С-
йіЬиз.
БРИГАДА. Саіегѵа, а!а, соЬогіез. М.
бри., Вгідайа. Бригадиръ, рпеГесІиз аізе;
йисіог саіегѵае. Бригадирскій, ай саіег-
ѵа? йисіогет регііпепв.
БРИГАНТИНЪ. Вгі^апііпа или соіох;
ІетЬиз ргаейаіогіиз.
БРИЛІАНТЪ. Айатая гайіапз; айа-
та8 осіоейгиз. Бриліантовый, айатапііз
Осісейгі.
БРИЛЬНЫЙ, —иое блюдо. Реіѵіз
(опзогіа. Брильня , Іопзігіпа ; ІаЬегпа;
Іопвогіа. Брилыюе полотенце, тарра
(опзогіа, тапіеіе Іоиеогіит. Занавѣсить
имъ, аіісиі т. I. йуісеге.
БРИТАНЕЦЪ. Вгііаппісиз. Британія,
Вгііаппіа.
БРИТВА. Маѵасиіа; сиііег Іопзогіиз.
Англійская, паѵасиіа ап^Іісапа или ап-
"Ііса.
БРИТВА. См. Желѣзница.
БРИТІЕ. Топзига, Іопзіо. Чрезъ бри-
тье, ЬагЬат аЬгайепйо. Бритовникъ, Піе-
са Іопзогіа. Бритовный ремень, Іогши
Іопяогіигп. Бритовщикъ, Іопзог. Бритый,
Іопзиз, ѵаяия, аЬгавив.
БРОВИСТЫЙ. Яирегсіііови», главна
зирегсіііа ЬаЬеиз. Опусканіе или сжи-
маніе бровей, зирегсіііогит гетіязіо аиі
сопігасііо. Бровь, зирегсіііит.
БРОДИЛЬЩИКЪ. Саріаіог тияіеіа-
гит гіЬеПіпагит, диі аіііз ргаеіі еі піѵет
ЙІ8С111ІІ.
БРОДНИКЪ, — днячокъ. См. Бре-
день.
БРОДНЯ. Пізсигйаііо. Бродить, иііго
еі сііго сигзаге.
БРОДОВЩИКЪ. Ііисіог ііег тои-
зігапз ііз, диі іп КатІ$сЬаІка сапіЬиз рго
едиія иіипіиг.
БРОДЪ. Ѵайит. Переправиться че-
резъ бр., ѵайо Ігапзіге. Испробовать бр.,
ѵайит Іепіаге или сопіо ехріогаге. Не
изиѣря броду или не спросясь броду, су-
путься въ воду, агйиит ория а^^гейі, ргі-
издиат $иаз ѵігез ргоЬо сопзиіиегіз.
БРОДЯГА. Егго; Ьото еггаіісив; ріа-
пиз. Броженіе, йізсигяаііо; Гегтепіаііо.
Бр. кислое, Гегтепіаііо асіба. Бр. въ
гнилость превращающее, Гегтепіаііо ри-
Ігійит геййепз. Винное бр., Гегтепіаііо
Іепиія, $иЫШз. Брожу, иііго сіігодио
БРО
БРО
138
137
сигзаге. Скотъ по полямъ бродитъ, ре-
нета рег а§гов ѵа^апіиг, еггапі. 2) Оііо-
виш ашЬиІаге. 3) тЕ§ге атѣиіаге, ж^ге
рейіѣиз йіі. Больной недавно еще сталъ
бродить, ж^гоіиз поп ііа ргійет ж§ге ат-
Ьпіаге ссеріі. 4) Різсез ѵеггісиіо саріаге.
5) Гегтепіагі; Гегтепіезсеге; ейегѵезсе-
ге. Пиво бродитъ, сегеѵізіа Гегтепіезсіі.
БРОЗДА. (81.) Егепит.
БРОНЕБОРСТВУЮ. (81.) І.огіеаіит,
саІарЬгасІит ри^паге.
БРОНЗОВЫЙ. Ех жге; жпеиз; ех жге
Гизиз н.т йисіиз. Бронзовая статуя, зіа-
Іиа ех жге, жпеа; зівпит жпеит. Отлить
статую изъ бронзы, аіідиет ех жге йи-
сеге. Чтобъ поставить тебѣ бронзовую
статую, жпеиз иі зіез. Расписать что на
подобіе бронзовой работы, жге іпйисеге
аіідиій. Бронза, же; же Гизит (зіаіиагішп).
БРОННИКЪ. Еогісаіиз , саІарЬгасІиз.
2) ЕаЬег агтогшп. Бронный, ай Іогісат
регіінепз. Броня, Іогіса, Іѣогах ѣатаіив.
Ходить въ бронѣ, атѣніаге сиіп Іогіса.
Чешуйчатая, Іогіса ріитаіа.
БРОСАЛЬНИЦА. Вайиіа, ресіеп. Бро-
саніе, іасіиз. Бр. бомбъ, уасіиз ругоѣоіо-
тит. Бр. дротика, тіззиз, Іеіі. Бр. стрѣлъ,
соіуесііо Іеіогит. Бросатель, диі уасіі
(Іеіа) тапи. Бросаю, іасеге, іасіаге, тіі-
іеге, Куда, сопрсеге іп аіідиій. Во что,
іпрсеге. Безъ порядка, тізсеге, регтіз-
сеге, сопГипйеге. Бр. камни, Іарійез іа-
сеге. Бр. въ кого каменьемъ, Іарійез
сопрсеге іп аіідиет; Іарійіѣиз аіідиет
реіеге. Бр. кому что на голову, іп сариі
аіісціиз аіідиій іасиіагі. Бр. кому что
къ ногамъ, аіідиій апіе ройез аіісціиз
ргоіісеге. Бросать жеребьн, зогіез соп-
рссге. Бр. на кого жеребей, зогііѣиз
• опвиІеге <]е аіідио. Бр. народу или на
пародъ деньги, пиішпоз зраг^еге рорніо,
іп ріеѣет. Бр. неводъ, сѣть, геіе іасеге,
йетіііеге. Бросать яиори, апсогаз іасе-
ге. Бросать на что взоры, взглянуть,
осиіоз сопрсеге іп аіідиій, айрсеге ай аіі-
диій ; азресішп аіідио сопѵегіеге. Бро-
сать, давать тѣнь, шпЬгат іасеге, іаси-
іагі, еіасиіагі. .Туна бросаетъ свѣтъ па
зеилю, Іипа тііііі Іисет іп Іеггат. Бр.
лучи, гайіоз тіііеге. Бросать, поверг-
нуть кого на земь, аіідиет йерсеге, аГ-
Яі&еге, зіегпеге, ргозіегпеге. Въ темни-
цу кого бросить, засадить, аіідиет іп
сагсегет сопйеге; аіідиет іп ѵіпсиіа
тіііеге, аіідиет іп сагсегет или іп ѵіп-
сиіа сопрсеге. Бросать волны, ехжзіи-
аге. — Бросать кому что въ глаза, сот-
ріп^еге аіідиій іп осиіоз (Ріаиі.). Бро-
сать вверхъ, выбрасывать землю, вме-
тете. Бр. въ кучу, сопвегѵате. Бросать
бисеръ передъ свиньями , іпйі^піз Ьепе-
Гасеге; типега іп^гаііз обреете. 2) Веш
отіііеге, поп регзедиі; аіідиа ге аѣзізіеге,
йезізіеге; гет іпіегтіііеге. Онъ бросилъ
это дѣло, Ьапс гет поп атрііиз регзе-
диііиг; Іюс пе&оіішп отізіѣ Бросаюсь,
зе аѣрсеге, гиеге, зе ргогіреге; зе ргоіі-
сеге. Броситься на траву, іп ЬегЬат зе
аѣрсеге. Бр. предъ кѣмъ на колѣни,
ай аіісціиз ^епиа ргоситѣеге, зе айѵоі-
ѵеге; ай рейез аііеціив зе аѣрсеге. Бр.
кому на шею, іпѵайеге іп соііит аііеціиз-
Бр. кому въ объятія, іп аіісціиз атріехиз
гиеге. Иносказ., ай аіідиет сопГи^еге,
регГи^еге. Бр. въ городъ, гарііт осси-
раге игѣет. Бр. изъ города, ех оррійо
зе ерсеге. Бр. на непріятеля, іпѵайеге
Ьозіет, ітреіит Гасеге іп Ьозіет. Бр.
на лѣвое крыло, ітргеззіопет Гасеге іп
зіпізігит согпи. Бр. съ башни, Йе Іиггі
или е Іиггі зе ргжеірііаге. Онъ тотчасъ
туда брасплся, а я за нимъ, сопііпио Ьіс
ве сопіесіі іпіго С"о сопведиог, Бр., ки-
нуться въ средину непріятелей, іп піе-
-< 39 БРЫ
сііов йобіея во іішпіііеге; іпдогеге зе 'іп
І106ІѲ6. Бр. въ опасность, іп регісиіит
бе шіііеге, соттіііеіе, сопрсеге. Бр. въ
домъ, іп йопшт іггиеге. Бр. на пло-
щадь, іп Гогит ее ргорсеге.
БРОСКВИНЛ, См. Персикъ.
БРОСКІЙ. Сиі ргорсіі Іои"е, диі рго-
сиі, е Іоп^іпдио аіііп^іі: у него рука бро-
ска, ерія тапия Іои§е Дібіапііа реііі, Гегіі.
2) Аіасег, а^ііія, ргонііия, ехреііііия. Бро-
ско, ргопйе, ехрейііе. Броскомъ, ;асіеп-
<1о, уал-іп. Бр. броситься, т.щпо іпіреіи
80 рггесірііаге. — Бросовый, Іеѵів; ѵііів,
іепиія; тіпиіия. Бросовое дѣло, ге8 Іе-
ѵів, ѵііів. Бросокъ, уасіиз. Проигрыш-
ный, )асІП8 виріпия,р ѵиИигіия. Выигрыш-
ный, р ріепия, ргопия; ѵепегеия. Бро-
шенный, ^асіиз. Съ верху въ низъ, <1е-
уѳсіив. Па берегъ, е иаѵі іп Іеггаш е|ес-
іив. Бр. на земь, рговігаіия; а<1 Іеггаш
аіШісіиб. Жеребей брошень, аіеа ;асІа
еві; іпіеппіббиб, отіяяия.
КРАНЕЦЪ. См. Черноголовка.
БРУСКОВЫЙ. Яресіет диабгаіі Іі§і11і
^егепб. Брусковая краска, іпбісит; іп-
«Іісив соіог.
БРУСНИЦА и БРУСНИКА. Ѵассіпішп
ѵііія і<1а>а. Брусничникъ, Ггиіех ѵассіпіі
ѵііів Кіева*. Брусничный, е Ьассів ѵіііз
ідаме.
БРУСОВКА. Бйпа ап^иіова.
БРУСОВЫЙ. 8ресіет диайгаі® Ігаѣія
§егепб. Брусокъ, ІірПипі диайгаіит или
<[иа<1гап"іі1ит. Брусочпкъ, рагіісиіа Іі-
"пі, дню аіісиі геі яирропііиг, виЬ<!іІиг.
БРУСТВЕРЪ. Ріиіеив; Іогіса.
БРУСЧАТЫЙ. Е ІгаЬіЬиз или Іі^піз
Гасіив. Брусъ, брусикъ, соя Гегго асиеп-
<іо. 2) Брусья и брусье, ІгаЬев диабга-
Іае или диабгаіщике.
БРЫЖЕЙКА. Мсвеиісгіит. Брыжей-
140
ныіі, тояепіегіі. Брик:еиаая жила, ѵеаа
теяепіегі!. Б. желѣза, діашіиіа ніеяеп-
Іегіі.
БРЫЖИ. Соііаге ріісаіііе; ІітЬихсіів-
раіия; раіа^іиіп.
БРЫЗГАНІЕ. Аярсгяіо, геярегвіо. Брыз-
ги, ясіпііііае. 'Гакъ скоро ѣдетъ, что
брызги летятъ, Іаш сііаіо сигяи Сегіиг, и(
ѵоіаиіея ясіпііііа! ргояедиапіиг. Брыз-
гунъ, диі сит аіідио зегтопет ЬаЬепз
оя е]ия ярита сопярсг^іі. Брызгъ, іііііия
(какъ дѣііствіс) агепаіит пли (есіогіиіп
(обметанная известь). 2) Масиіае; на-
крыть брызгомъ столбцы подъ мраморъ,
соішппая шаппогаге, іи шаітиогі.ч пюйит
ехсоіеге. Брызжу, брыжжу м брызгаю,
яраг<;еге, адярегреге, сопярегцете. Кровь
брызнула изъ раны, яап^иіб етісиіі, рго-
яііиіі е ѵиіпеге. Грязь брыжжетъ, ссе-
пши сит іпіреіи Гегіиг, гиіі. Искры
брыжжутъ, 8сіиІі1І№ 8раг"ип1иг, етіііип-
Іиг. Брызнуть въ кого или на кого во-
дою, аіідиет адиа айярег^еге, іггогаге.
Брызжусь и брызгаюсь а)а<Ібрсг§еге,соіі-
ярегдеге аіідиет ссепо. Ь) 8е аЛарег^еге,
сопврег^еге ссепо. Идучи по грязи, весь
забрызгался, іпіег еишіит репііив те
сопярегяі Іиіо. Брызнулъ, аѵоіаге, 80
ргогіреге. Звѣрь, иримѣтя охотника, такъ
брызнулъ, что и слѣдъ простылъ, Сега,
ѵібо ѵеиаіоге, Іапіо ітреіи ее ргогіриіі,
иі пе ѵея(і§іа диісіет аррагѳгепі.
БРЫКАНІЕ. Саісіігаіив. Брыкаю, саі-
сіігаге , саісез гетіііеге ; саісе Гегіге.
Брыкаюсь, воіеге саісіігагс. Брыкли-
вость, сопяиеіікіо саісіігапді. Брыкли-
вый, —вая лошадь, единя саісііго. —
Брыкунъ, брыкунья, апітаі саісіігапя.
БРѢДОВКА. Вгазяіса еопёуіоііібб.
БРѢЮ. ВагЬат аіістдия Іопйеге, га-
<1оге. Брѣюсъ, ЬагЬат яіЬі детсге (самъ);
442
141 =РЯ
1ОІ1<Іегі,орегапі йаге ІопаОгі (когда брѣетъ
.дЫрЮЛЬНИКъ) •
БРЮЗГА. Ггетіііи, тигтигаііо, тиг-
тиг. 2) Ното тоговиз; аврег. Брюз-
гливый, тогѳвив, аврег; Ігівііз, «ІотасЬо-
5И8. диегиішь Брюзгливость, тоговііав.
БРЮЗГНУ. Ки»ива еі агійа Гасіе е«ве
(ргж вепіо ѵеі регроіаііопе).
БРЮЗГУНЪ. Ното тоговиа. Брюз-
жаніе, Ггетііив; тигтигаііо; оЬіиг^аІіо.
Брюзжу (брюжжу) на кого, Ггетеге, тиг-
тигаге; іпйі"пагі, іпсгераге, оіуигйаге.
БРЮКВА. Вгаааіса пароЬгаавіса; Ьеіа
ѵиідагіа.
БРЮКИ. Вгассае Іахіогез.
БРЮХАНЪ, брюханья. Айера. Брю-
хастый, ѵепігіоаиа. Брюхатая, рга^папв,
^гаѵійа. Быть брюхатою, ѵеиігет Гегго;
рагіит Гегге, ^егеге. Брюхатѣю, сопсі-
реге, "гаѵеасеге. Обрюхатѣть отъ кого,
йгаѵйіат еаае ех аііцио. Брюхавина, ѵеп-
Ігісиіия таттаііит. Брюхо, ѵепіег, иіе-
гиа, аіѵия (у людей); аЬйотеп (относи-
тельно жадности или охоты ѣсть). Тол-
стое брюхо, ѵепіег оЬеаиа. Брюшище,
ѵепіег атріиа, та^пив. Бобы пучатъ
брюхо, ѵепіег іпОаІиг ГаЬа. 2) Огаѵійііа».
Съ первымъ ходить брюхомъ, ргітит
ѵопігет Гегге, ргітит рагіит ^егеге.
Брюхомъ хотѣться, таіасіа аГІісі; аіісіциа
геі сирійит, арреіепіет еаве, а^иій ар-
реіеге. Брюшина, регііопдаит. Брюш-
ный, ѵепігіа, фіа? ѵепігі іпаипѣ Брюш-
ныя внутренности, іпіеаііпа; іпіегапеа;
ѵіасега.
БРЯЗГИ. К觫, іперііаг.
БРЯКАНЬЕ. Тіпиііиа; сгерііиа. Бря-
каю, ііппіге, асиіе аопаге. 2) Не говоря
“и « лова, брякъ его въ рожу, пиііо ѵегЬо
ргоіаіо, Іапіат е]иа огі (еі) ріа^ат іпЯіхіІ,
’чбісіа іпаопагеі. Разсердясь, бряк-
н^лъ стаканъ объ полъ, ігаіиз росиішп
БУД
іп Іеггат аіуесіі, ііа иі сгерііит ейегеі.
Брякаюсь, сайеге, ІаЬі, ргоІаЬі, ргосійеге.
Услыша печальную вѣсть, какъ стоялъ,
такъ и брякнулся, асегЬо пипііо аийііо,
Іоіа согрогіз тавза сесійіі Ьшпі ргозіга-1
Іив.
БРЯКУШКА. Сгерііасиіит; сгерііа-
сиіит риегііе. Бряцало, сгоіаіит; ЗР
вігит. Бряцаніе, Ііппііив; вопиз; сгерр
Іив; вігерііив. Бряцаю, вопаге, яопиш
ейеге; сапеге; ййійив вігійеге. Брячу,
чѣмъ во что, сгераге, сгерііаге, яопаге.
Узникъ брячитъ узами, іп сагсеге йеіеп-
Іив СОІ1І8І5 ѵіпсиіів сгерііит Гасіі. Колѵ
цо брячитъ, аппиіиа Ііппііит ейіі.
БУБЕНЩИКЪ. Тутрапіяіа, Іутрапі-
яіе, ІутрапоІгіЬа. Бубенчикъ, рагѵшп
Іутрапит. 2) Сгоіаіит, ІіпІіппаЬиІипі.
Бубенъ, Іутрапит. 3) Вресіея рагѵі
Іутрапі ріапі, сгоіаіі» іпвігисіі, циой поп
пиііагит еІЬпісагит ^епіішп ѵепеіісі іп
рега"епйів рневіщіів риіаапі. 4) Іп V. С.
раиреггітив; е"епіі.ч.чітив. Голъ какъ
бубенъ, еві е§епІІ88іти8. Славны бубны
за горами, (ргоѵ.), атріа оссабіо езі еі
тепііепйі, циі регерте ѵеі е Іопйіпдио,
гетоІІ88ітів Іеггів гейііі. Бубеню, ѵи!-'
йаге, йіѵиі^аге.
БУБЕТЕНЮ. (ѵ. р1еі>.) РгоЬе ѵегѣегі*
Ьив саейего; таіе тиісаге.
БУБНОВЫЙ, король. Нех гЬотЬо-*
гит. Бубны, гЬотІіі.
БУБРЕГЪ, (ѵ. оі».) Вепев апітаііпт.
Бубрежникъ, тогѣив, йоіог гепшп. Бу-
брежный, гепит.
БУГОРЪ. Соііів, сііѵив. Бугорокъ, бу-
горочпкъ, сііѵиіив; соііісиіив. Бугорный,
ай соПшп рег1іпеп8. Бугристый, сііѵо-
808.
БУДАРА, 8ресіев ІетЬі Оиѵіаіііів. 2)
Маіит, ѵіІе паѵі§іит.
143 БУД
БУДЕ. 8і, диоб еі. Б. ты согласенъ,
диоіі еі сопвепіів, і<1еш вепіів, дио<1 е^о.
БУДИЛЬНИКЪ. 8ивсіІаІог, ехсііаіог.
2) Часы съ будильникомъ, Ьогоіо^іипі
сит вивсіІаЬиІо. Будильный, ехсііашіо
е вотпо вегѵіепв. Будильщикъ, диі е
вотпо ехсііаі, вивсііаі.
БУДКА, (бутка). Лійісиіа ехсиЬІІогіа.
2) ЛМісиІа, диа тешіипіиг віегтипепіит,
рапів вііі^іпеив еіс.
БУДНИ и будь р. будснь. Віев рго-
Гевіив; <1іев пе§оііовив. Работай въ бу-
дни, ІаЬога «ІіеЬив ргоГевІів. Буднишній,
день, <1іе.8 ргоГевІнв. Буднишнее платье,
сиііиб диоіібіапив.
БУДОЧНИКЪ (бутошникъ). Сивіов;
ехсиЬіІог, ѵірі.
БУДРА, (ііесоша Ьеііегасеа.
БУДТО, будто бы. Тапдиапі, Іапдиат
8І; иі ві; диаві; ас ві; ѵеіиіі; Ьаиб весна
ас ві; поп аіііег, диат еі. Людей столь-
ко стеклось, какъ будто бы происходило
что нибудь преважное, іапдиат витті
тотепіі гев а^егеіиг, ііа сопсиггегипі
Ьотіпе 8. Мнѣ кажется, будто я слышу
звукъ непріятельскаго оружія и будто бы
меня, какъ начинателя войны, вызываютъ
на сраженіе, вігеріішп Ьовіііішп агтогит
ехаиіііге тіЫ ѵніеог еі диі иііго іпіиіі
Ье]іит, ргоѵосог. Какъ будто бы это
касалось до тебя, Іапдиат или диаві Іиа
гев а^аіиг. Какъ будто бы не вездѣ бы-
ли тѣже Боги, Іапдиат поп ійіет иЬідие
<Ііі ітпіогіаіев еввепі. Будто бы ты
этого не зналъ, диаві ѵего певсіаз. Вы
думаете, будто я зтого не знаю, риіав,
те Ьос певсіге; риіав, Іапдиат ві Ьос
певсіат. Какъ будто бы это и пе вели-
ко? диаві поп Ьос віі піахітшп?
БУДУЩІЙ. Гиіигив; ровіегив; ѵепіи-
гив. На будущее время, іп ровіегит; іп
геіідишп Іетрив; ровІЬас.
БУЙ 144
БУЕРАКЪ. Теггае Ьіаіив, Іеггж бівсее-
віо. Буерачистый, ріепив Іеггае Ыаіишп.
Буерачный, ай Іеіт® Ьіаіив регііпепв.
БУЕСЛОВЕЦЪ, буесловъ. (іаггиіив,
пи^аіог, Деіігапв, бевіріепв. Буесловіе,
пи^'а;, іперіі®.
БУЖДЕНІЕ, буженіе, —женье. Еѵі-
^ііаііо, (А и^ив.); сит ехрег^івЬог. Ну-
жду и бужу, е вотпо вивсііаге, ехсііаге,
ехрег^еГасеге.
БУЖЕНИНА. Саго виіііа, диге асеіо
сошіііиг еі Іит сит а<1<1іІо диабапіепиз
аіііо содиііиг.
БУЗА. Роііо е Іагіпа виссгеіа еі аѵе-
пасеа сит адиа сосіа, Ьига.
БУЗДЫХАНЪ. 8ресіев всіріопів, диі
оііт егаі іп иви.
БУЗИНА. йатЬисив пі^га. Бузинный,
ватЬисеив. Буз. цвѣтъ, Дов ватЬисі.
Бузиновый, ватЬисеив, е ватЬисо. Си-
роиъ, вугирив ватЬисеив.
БУЗНИКЪ. Оиі роііопет: Ьига содиіі.
БУЗУНЪ. 8а1 е ваііпіз ѵепіепв. ,
БУЗУЮ. Маіе тиісаге аіідиет; ри-
ріів, Гивіе ргоѣе Гегіге, соиіипбеге.
БУЙ или буій. 8іи11ив, іпвіріепв, віо-
1і<]ив. *
БУЙ. АгЬог регісиіі Іаіепіів іп<1ех; іп-
бех апсогагіив адиа$ іппаіапв или іщіех
апсог® іпГегпе ]ас1ге.
БУЙВОЛОВЫЙ или буйловый. Е со-
гіо ЬиЬаІі. Буйволъ или буйло, ЬиЬаІиз
пли Ьов ЬиПеІив. Буйволица, Гетіпа Ьи-
ГаІІ,
БУЙНО. Агго;;апІег, іпвоіепіег. Буй-
ность, агго^апііа, іпвоіепііа; Іетегііав,
Гигог. Буйный, іпбоіепв, аггорапв, Іете-
гагіив, ГигіЬипбив. Буйная голова, Ьото
іпвапив, ГигіЬипбив, «аеѵив, тепіів виав
поп сотров. Буйные вѣтры, Гигепіев
ѵепіі; ЬассЬапІиг ѵепіі. Буйственно, аи-
басіег; іпвоіепіег, агго^апіег; ргоіегѵе.
БУЛ
БУМ
146
145
Вуйствеввый, іетегагіпв; ргосах; іп80-
1еп«- Буйство, віпіііііа; іперііа; іпвіріеп-
Ііа. •
БУКА, вресігшп «Іесетйге, Іетиг.
БУКАШКА, —каточка. Рагу и 8 вса-
гайа-ив. Букашкинъ, »сагайаеі.
БУКВА. Ьіііега. Буквы, Ііііегагит по-
Іае, Ііііегагит ог<1о (порядокъ, въ какомъ
онѣ одна за другою слѣдуютъ.) Скла-
дывать буквы, ѵегЬа вуІІаЬаІіт еГГегге.
Буквы прошісвыя, Шіегае та]ивси1ае, Ііі-
Іега' диайгаіае; Іііі. та)огів то<1иІі. Про-
писныя, Ііііегзе тіпивсиіа, тіпиііог всгір-
Іига. Начальныя, ипсіаіев, а по другимъ,
іпіііаіев. Букварь, ІійеІІив еіетепіогит.
Букварный , аірйайеіісив. Буквенный,
буквальный, весишіит огйіпет Ііііега-
гит «Ііеровііив. Ь) Біііегаіів. Букваль-
ный, словесный переводъ, іпіегргеіаііо
ай ѵегйит; іпіегргеіаііо віп^ніа ѵегйа ех-
ргітепв. Буквальный, словесный смыслъ,
кепвив Ііііегаіів, ргоргіив. Буквально, а<1
Ііііегат; ай ѵегйит.
БУКВИЦА. Веіопіса оГйсіиаІів. Бук.
бѣлая, см. скороспѣлка.
БУКИ. Ілііега В.
БУКИШЪ. Рйуіапійив етЫіса.
БУКОВЫЙ. Вадеие, Гаптена.
БУКСИРУЮ. Хаѵет гепшісо ІгаЬеге,
айвігайеге.
БУКЪ. Ба«ив (і и ив), Гади8 куіѵаііса
(Ьіпп.).
БУКЪ. Ѵа8 Ііпіеів Іаѵашіів, ІаЬгшп, ві-
пив.
БУЛАВА. Сіаѵа. 2) 8ресіе8 всіріопів
трегіит іпйісапіів іп Вивзіа оііт иві-
Іаіі.
булавка. Асив. Булавочка, асісиіа.
Булавочникъ, асишп оріГех. Булавочный,
асиапив; асив. Булавочная головка, са-
риі асив. Булавочная подушечка, риі-
ѵШив асиагіив. Булавчатый, рипсіііііе
ерагвив, ѵагіаіив.
БУЛАНЫЙ, —ланая лошадь. Едшгв
^ііѵив.
БУЛАТНЫЙ. СйаІуЬезив; е сйаіуйе.
Булатъ, сйаіуйе; асіев Геггі или одно
асіев; писіеив Геггі.
БУЛДЫРЬ. ЛДев таіе таіегіаіае еі
аЬ аііів <1І5)ипсІж. Не ставь наши сѣни
бу.ідыремъ (ргоѵ.), поіі те аііів іпГегіо-
гет риіаге.
БУЛДЫРЬ ЯНЪ. См. Земной ладенъ.
БУЛКА, вресіев раиів ытііа&іпеі, со-
сіі сит Ьиіуго ѵеі віие Ьиіуго. Бу-
лочникъ, рівіог соіріеия рапев Ігііісеов;
рівіог яііідіпагіив. 2) Оиі раиев Ігіііссоч
сігситГегІ еі «Ііѵешііі. Булочниковъ, ай
рівіогет вііі^іпагіит регііпепе. Було-
чный, а<1 рапет е вітііа а. вітііа^іпеит
регііпепв.
БУЛЫЖНИКЪ. 8іІех; Іарів вііех или
вііісеив. Выстлать улицы булыжникомъ,
ѵіак 8іегиеге вііісе.
БУЛЬ. Ѵох тигтиг а<ріае Ьиіііепіів
ехргітепв. Бульканье, еЬиІІіІіо. Буль-
каю, ЬиІІіге, еѣиіііге; рег т. онъ бульк-
нетъ, пе Іе&еге диі<1ет всіі.
БУМАГА, СЬагІа; раругив (изъ папи-
руса). Б. пищая, ейагіа асгіріогіа. Алек-
сандрійская, сй. ге^іа. Обверточная, сіі.
етрогеііса. Въ большой Форматъ, сй.
сіаийіа. Почтовая, для писемъ, сй. ерів-
іоіагіа; сй. Аи^ивіі (Рііп.). Очень тон-
кая , Ігап8Іисі(Іа, Ііііегав Ігапвтіііепв.
Пропускная, сй. йійиіа. Бѣлая, рига,
ѵасиа (неписаная). Крапчатая, сй. іп пю-
<1шп тагтогів ѵагіаіа. Десть бумаги^
всарца ейагйе. Листъ бумаги, ріа^иіа
ейагіае. Положить на бумагу, = напи-
сать, записать, ейагіае шапйаге; Ііііегів
сопві^паге; іп ейагіат соіуісеге (бѣгло).
Писать иа другой сторонѣ листа, Ігапв-
147
БУМ
БУИ
148
ѵегва скагіа всгікеге. Лоскутокъ бума-
ги, сііагіиіа, бсііейиіа, всіда. 2) = Пи-
санное на бумагѣ: всгіріит, скагіа. Сама
бумага намъ измѣняетъ, насъ выдаетъ,
скагіа ірва пов ргосііі; ѵос. Гогепве: я
принужденъ былъ податъ на пего бума
гу, соасіив Гиі еі Іііет, асііопон'і іпіеп-
<іеге; с. Г. Іеце а^еге сит со. Особенно
во ми. ч. бумаги: асгіріа, ІіНег.т; Іікеііі.
Казенныя, архивныя бумаги, ІаЬеІІге ріі-
кійче. Какое множество у васъ бумагъ!
диапіапі соріат всгіріогит ІіаЬсв! Бу-
маги, документы, все служащее къ какой
тяжбѣ, Іііів іпвігшпепіит (Оиіп.).
ХЛОПЧАТАЯ БУМАГА. Егіохуіоп, Іа-
па агкогеа. Деревцо, па которомъ она ра-
стетъ, ЬотЬах. Хлопчатая бумага (растѣ-
ніе), ^оввуріит агЬогеит.
БУМАЖКА, бумажечка. СЬагІиІа, всі-
<1а, всійиіа или всііейиіа. — Бумажникъ,
тапиаіе; р,и{ЦІІагев; ІіЬгагіит; Піеса Ііі-
іегагіа. Бум. или портч>еиль Министра,
Ііііегагит риЫісагиш Піеса. Бумажный,
сііагіасеив; ейагіеив. Бумажныя день-
ги , ресипіа сііагіасеа (у новв.), іев-
вегге ппшегагіх (у древнихъ виды, по
коимъ изъ казначейства платили опредѣ-
ленную сумму). Бумажная мельница, б.
Фабрика, бум. заводъ, оГіісіпа сііагіагіа.
Так. одно сііагіагіа. Бумажный мастеръ,
скагіагіпв (у лоздд.). Кто бумагою тор-
гуетъ, скагіагіив, пероііаіог сііагіагіив;
сііагііоргаіев. Торі-ь бумагою, певоііит
скагіагіит. Бумажное тѣсто, тавва сііаг-
іасеа. Бумажные обрѣзки, скагіа: бе^ті-
па. Бумажныя тряпки, раппі вегѵіепіев
еПісіепіІт сііагіа*. Бумажное масло, по-
слѣ сожиганія бумаги остающееся, оіеит
сііагіасеит. Ножницы, коими бумаги
рѣжутъ, ГогГех сііагіагіа. Бумажный за-
слонъ, птЬтасціит скагіасеит. 2) Хуіі-
пив. Бумажныя чулки, Гавсіа?, Іікіаііа е
йіі* хуііпін. Бумажная пряжа, йіа ху-
Ііпа (у новв.).
БУМАЗЕЯ. Раппив Ііпохуіігнів. Бума-
зейный, е раппо Ііиохуііпо.
БУНТОВСКИ. Йедіііове ; Ішішіепіе;
Іигішіепіег. Поступать, вейіііове а§еге.
Бунтовскій, вейіііовив; Іигкиіепіив; ге-
ЪеІІів. Разсѣвать бунтовскія рѣчи, вейі-
Іібва йіввегеге. Бунтовщикъ, Ьото ве-
діііовив (берущій участіе въ бунтѣ), ге-
ЬеІІапв, геЬеІІів; ітрегіит йеігесіапв; не-
(Ііііопит сопсііаіог, кіііпиіаіог. Чтобъ
не оставить бунтовщиковъ безъ наказа-
нія, пе іпіршіііа йеГесІогит Іетегііав ев-
веі. Бунтовшнца, вейіііопит сопсііаігіх.
Бунтовщиковъ, а<1 веіііііопит сопсііаіо-
гет регііпепв. Бунтовщичій, котіпів
веіііііові, Ішѣиіепіі, геЬеІІапіів. Бунтую,
ай вейіііопет тоѵегс, ітреііеі'е, воііісі-
Іаге, соттоѵеге. Бунгуюсь, геЬоІІаге,
гекеШопст Гасеге. Взбунтоваться про-
тивъ кого, аіісиі гевівіеге, оЬеіІіепІіапі
гссивагс, ітрегіит аііеціив (Іеігесіаге (не
хотѣть покоряться, не хотѣть признавать
кого властителемъ надъ собою), «Ісйсеге
аЬ аіідио или аЬ аіісіцив ітрегіо, йевсія-
сеге аЬ аіідио (отложиться, отпасть). —
Бунтъ, вейіііо; Іитиііив; геЬеШо, гекеі-
Ііит, гсЬеІІаІіо (со стороны побѣжденна-
го народа). Произвести, сдѣлать бунтъ,
веШііопет соттоѵеге, сопсііаге, сопйа-
ге, сопсіге. Утутнть, вейаге, Іепіге,
еотргітеге, ехв1іп"иеге. Б. утихаетъ,
ведіііо сопіісевсіі, ііеііаугаі. Дѣла дошли
до того, что почти кончились бунтомъ,
ргоре а«1 веДіІіопет ѵепіит еві. Б. на-
чался снова, геііініе^гаіиг вейіііо. Когда
б. мало по малу утихалъ, (ІеПадгапІе раи-
Іаііт веіііііопе.
БУНЧУЖНЫЙ, двухъ-трехъ-буи-
чужныіі Наша, йиттив ргаеГесІив биа-
гит ѵеі Ігіит сашіагит, едиіпагит.
БУР
150
149 ®УР
БУНЧУКОВЫЙ. Юнсіог шіііішп іи
.сорііз Сатасогит.
БУНЧУКЪ. Саида оциіпа.
БУРА. Сгида Ьогах.
БУРАВЛЕНЬЕ. ТсгеЬгаІіо. Буравлю,
ІегеЬгаге; Гогаге, рсгГогаге. Дыру про-
буравить , Гогатеп ІегеЬгаге, ІегеЬга са-
ѵаге. Буравъ, ІегеЬга. Буравокъ, бу-
равчикъ, пііпог ІегеЬга.
БУРАКИ. .ІичсиЬип е Ьеіа пі"га.
БУРАКЪ, бу[>ачокъ. ЯрогІеИа оЫоп-
ца еі гоіипда е согіісе Ьеіиііпа, іпзігисіа
Гипдо еі орегсиіо 1і"пео.
БУРАНЪ. Каріда ргосеііа піѵіЬив ео-
тііаіа.
БУРГОМИСТРЪ, въ республикахъ и
вольныхъ городахъ. Сопки!; въ окруж-
ныхъ и уѣздныхъ городахъ, десигіо;
рггеіог. Должность, званіе его, сопеиіа-
Іик. Исполнять должность бургомистра,
сопвиіаіипі ^егеге.
БУРДА. Роііо ІигЬіііа.
БУРКА, вресіев Іасегпа, <|иа тахішо
ріеЬв рагѵге Новвіа? йіі воіеі.
БУРКАЛО и буркальцо, йресіек Гип-
дае. 2) Рагѵиіа тоіа рпеитаііса е сііаг-
Іа депеаіа, <[иа; іп ехігетат Ьасіііі раг-
Іет Я^ііиг.
БУРКАЮ. Тапіо іпіреіи іасеге или
тіііеге, иі іпде 8ІгеріІив еііаіиг.
БУРЛАКЪ. Орегагіие іп Іетпів Я.
Ѵо1;>;с ѵегвапе. 2) Пото гивіісив, а§ге-
аіік, рІеЬеуив, Ьшпііів. Бурлацкій, гивіі-
сив, а“ге8ІІ8. БурЛаченіе, бурлачество,
•аг8 ореѵагіогит, <ріі іп Іетпіз Я. ѴѴоІйаа
ѵегаапіиг. 3) Вивіісііав; іпигЬапа адепді
•аііо. Бурлачу, ііІіЬегаІіІег, Іштііііог 86
§егеге.
БУРЛЕНІЕ. Титиііиаііо іпеЬгіаІі.
бурливость. Ггетііив, Гигог. 2) Іпцепіит
ІигЬиІепІит. Бурливый, ргосе11о8іі8,
ГигЬиІепІив, Іитиііиозив. 3) ТигЬиІеп-
Іив, ѵіоіепіив; ітрогіипив. Бурлило, іп-
депіит іпциіеіит, ІигЬідит. Бурлю, іи
тиііиагі, ІитиІІив Гасеге, рга-чегііпі ивиг-
раіиг де ЬотіпіЬив ѵіпоіепіів.
БУРМЕТЪ. Рег8іси8 раппив хуііпив.
БУРМИТСКІЯ ЗЕРНА. Спіопев.
БУРНАЯ ПТИЦА. РгосеПагіа реіа-
ёіса.
БУРНОСТЬ. Ѵіоіепііа, Гигог, ітреіив.
Бурный, ІигЬиІепІив, ІигЬідив, вжѵив, ѵіо-
іепіив. Б. вѣтръ, ргосеііовив, ваеѵив ѵеп-
іив. Бурное море, таге ІигЬідит, рго-
сеііовшп.
БУРОВИТЬ. Етісаге, еГГегѵеге. 2;
Еегтепіевсеге, еЛегѵевсеге.
БУРУНДУКЪ. 8сіиги8 вігіаіив. Бу-
рундуковый, и —Дучій, мѣхъ, ре11І8 е
ясіиго Лгіаіо. Бурундучее гнѣздо, сиЬі-
1е 8сіигі вігіаіі.
БУРУНЪ, ТЕвіивтагів; Іосив гевіио-
8іі8 іп піагі.
БУРЧУ. Еегѵеге; аміиаге. Молодое
пиво бурчитъ въ бочкѣ, сегеѵівіа тіівіа
Гегѵеі іп доііо. Бурчитъ въ брюхѣ, іп-
іевііпа Іаігапі.
БУРЫЙ. Гивсив. Бурая лошадь, еци-
йе Гивспв. Бурая лисица, ѵиірев Гивса.
Бурѣю, де соІогіЬив: гиЬеІІшп, гиввеипі
Яегі.
БУРЯ. Ргосеііа, іетревіав; Іетревіав
ІигЬиІепІа, Ьіетв; ваеѵив ѵепіі ітреіив.
Б. поднимается, огііиг, соосііиг I. Под-
нялась, востала свирѣпая б., 8а»ѵа огіа
іетрекіа еві. Когда миновала б. (на то -
рѣ), иЬі деГегЬиіІ таге. Шумящая, рго -
сеііа вігідепв. Стремительнѣе бури, га-
расіог ргосеііа. Быть колеблему бурею,
адѵегва Іетревіаіе іцтагі .{асіагі. Бурею
повалило хлѣбъ, ѵІ8 ргосеііае вігаѵіівег-
іа 8а1а. Отъ бури повалиться, віегпі, рго-
сііпагі, іпсііпагі. 2) Рег т. политическія
внутреннія бури, сіѵііез ргосеііа’ нли Яи-
151
БУХ
БЫ
152
сіив. Буря гнѣва, ргосеііа ігагиш. Вся эта
буря воздвигнута была Кесаремъ, отиів
іііа Іетревіав Свезите ітриівоге ехсііаіа
езі. Буря грозитъ памъ со всѣхъ сто-
ронъ, ргосеііае шкіідие ітрешіепі. Онъ
избѣжалъ бури, ргосеііат беѵііаѵіі. По-
слѣ бури бываетъ ведро, виг^іі рові пи-
Ьііа рЬоеЬиз.
БУСА. Вресіев паѵі^іі йиоЬив таііз іп-
вігисіі.
БУСЕЛЪ. Агбеа сісоиіа.
БУСУРМАНКА, Гетіпа ѵега геііріо-
пе сагепв. Бусурманскій, ехіга ѵегат
ессіевіат, геііеіопет , тиЬаттедісив.
Бусурманство, тиЬатеіівтив или таЬо-
теіізтив; геііро Гаіва, Тигсіса. Бусур-
манъ, МиЬаттсбапив, ехіга ѵегат ессіе-
віаге ѵегбаив; рег ]осит: диіѵів поп еа-
йет ведиепв васга.
БУСЫ. Маг§агііае ѵіігеаг; шаг^агііае
агінііегіпа-.
БУТКА. См. будка съ его сложа;.
БУТОВЫЙ. Сагтепіісіив и —ііііив.
БУТОРЪ, буторпшко. Іп ѵ. с. отнев
іогішке. Со всѣмъ перебрался буторомъ,
ѵава или вагсіпиіав соііе&іі.
БУТУРЛИНЪ, Осгеа.
БУТЪ. Сжтеніит, Іарів саевив, гибив
(егів).
БУТЫЛКА, ѣаеепа; атриііа. Буты-
лочка, Іа^епиіа. Бутылочный, Іа^епге.
бутылочное ішво, сегеѵівіа, диж Іа^ешв
сопіінеіиг. Бутыль, та^огіа тобі Іа«ена.
БУФЕТЧИКЪ. Еатиіив, диі спгаі
аЬасит геЬив тепвагіів геропеидіз или
сщив сигаііопів еві аѣасив еіс.
БУХАЮ. (V. ѵиі.) Ітріп^еге, оЯепза-
ге. Бухаюсь, ІПійеге. Онъ бухнулся
въ стѣну головою, сариі рагіеіі іШвіі.
БУХГАЛТЕРІЯ. Агв гаііопев ассер-
іогит еі ехрепвогипі сигапді. Бухгал-
теръ, а гаііопіѣив; гаііопагіив.
БУХНУ. Тиг^евсеге, іиішпевсеге, сгав-
вевсеге, сгевсеге, аи§егі, аи^евсеге; рап-
<Іаге, рапдагі.
БУХТА, 8іпив.
БУХТАРМА, Согіі рагв аѵегва. Сди-
рать бухтарму походкою, егабеге согіо
сагпет агІІтіЬіІо сиііго.
БУЧАНІЕ или бучанье. 8ивиггив,.
ЬотЬив.
БУЧЕНІЕ, Гшідаііо саетепіі или Гии-
сіаіит сжтеніит.
БУЧЕНЬЕ. І.аѵаііо, Іоііо.
БУЧУ. Саетепіит рго Гшніатеиіо ро-
пеге.
БУЧУ. Біхіѵіо ітЬиеге; Іініеа Ііхіѵіо
іпсодиеге; Ііхіѵіа еіиеге, тасегаге.
БУЧУ. 8изиггаге.
БУЯНЩИКЪ. Орегагіив; §евіаІог; Ьа-
.Іиіив.
БУЯНЪ. Босив арриівив, дио арріісаи-
іиг ІетЬі сапнаЬі, Ііно оіео еі веЬо они-
віі.
БУЯНЪ. СІаЛаіог, ри§нах; Ігото іиг-
Ьиіепіив, гіховив, іпвоіепв еі ргоііі^ив.
Буяню, ргосасіив ве §егеге.
БЫ. Рагіісиіа, ди® ріегитдие іетро-
гіѣив регіесіів а<Мііиг іиШсаідие оріа-
іит, сопйіііопет ѵеі сопведиеп-
ііат. Я былъ бы богатъ, если бъ не
столько моталъ, йіѵев еввет, ві раігіто-
піит поп діввірагет. Если бъ я зналъ,
ві всігет или поѵіввет. Я бы желалъ,
ѵеііет. Лишь бы кто дѣлалъ это искус-
но, то<1о всііе диів Ьос а§аі. — Если бъ
онъ только намъ попался, ві Ще ве поЪів
оЯегаі. Если бъ земля не давала ни ка-
кихъ растѣній, то .водямъ равно какъ и
скоту надлежало бы умереть съ голоду;
тогда не было бы льну для тканья поло-
тенъ, шерсти, бумаги, шелку и кожи для
другаго одѣянія, ві ниііав ріапіав іегга
153 БЬІС
Діпйегеі, ІіипгішЬи» юдие ас апітаІіЬиз
рГ® Гате еввеі іпіегеипйит; аЬе88еІ 1і-
пит а<1 Іехепйа Ііпіеатепіа, аЬеввеІ Іапа,
Ііпит хуііиит, зегісит еі согіипі, а<1 ѵе-
віітепіа аііа. О если бы! о иііпат!
БЫВАЛЫЙ. Регііиз, йпагие, зсіепз,
іпіеііі&епз аіісиіиз геі. Бывалыпина, са-
<<и8, еѵепіит, Гасіит. Бываю, Йегі, ассі-
Яеге, еѵепіге; аіідиет Ггедиепіаге. Это
иногда бываетъ, Ьос іпіегйит ЙІ. Бы-
ваетъ, бываютъ, зипі, іпѵепіипіиг; гере-
гіипіиг. Бываютъ люди, кои этому не
вѣрить, зииі Ьотіпее, диі Ьос поп сге-
4ап1. Бывать часто на играхъ, Іийов
Ггедиепіаге. Бывать у кого часто, Гге-
диепіаге Йошипі аіісідиь. Часто бывать
на похоронахъ, Ггедиепіаге ехедиіаз.
Часто бывать въ церкви, васга Ггедиеп-
іаге.
БЫКЪ. Во8; Іаигиз. 2) Апіегіз; егіз-
іиа; ІіЬісеи. 3) Быкомъ глядѣть, Іііиів
осиііз вресіаве. Быкомъ пить, яіпе со-
сЫеагі сіЬит сареге аиі ЬіЬете е саііпо.
БЫЛИНА, былинка. НегЬиІа; §егтеп
Іепегит.
БЫЛИЦА. См. быль. Былой, Гасіиз,
регасіиз, еЛесіив, Ігапзасіив; ргаеіегііиз.
Это былое дѣло, гея дат тиііоііез Гасіа,
Ггапзасіа. Быль, Гасіит; диой ге ѵега
Гасіит е§1.
БЫСТРИНА. Карійііаз Яиѵіі; гарі-
йив сигзиз Яиѵіі. Быстро, гарііт, гарійе.
Стремиться, гарійе Геггі. Быстіюватым,
раиіиіит гарідиз. Быстрота, сеіегііаз,
гарійііаз, регпісііая, іпсііаііо. Б. рѣки, га-
рійііаа Яипііпів. Солпце стремится съ
такою быстротою, что и пр., 8о1 Іапіа іп-
сііаііоие Гегіиг, иі еіс. 2) Сеіегііаз іщ»е-
Ии; 8а§асіІа8; аситеп іп^епіі; регкрісасі-
Іаз.
БЬІСТРОТЕКУЩІЙ, Варкіе Яиепз. I
быт 154
Б. рѣка, Іоггеив еі гарійиз сигвив Пи пи-
ній.
БЫСТРОУМІЕ. Іи^епіит асге; аси-
теп іи^епіі. Быстроумный, за&ах, аси-
Іиз, Іп§епіо8и8.
БЫСТРЫЙ. Карійиз. Рейнъ рѣка
быстрая, КЬепия сііаіив Гегіиг. Б. по-
летъ, сіІЦ8 ѵоіаіив. Б. лошадь, едииз
сеіег. Рѣка становится (тутъ) быстрѣе
и больше, апіііів та]оге ѵі еі тоіе шійаз
а^іі. 2) Рег т. за^ах, асиіиз, іпдепіояия.
Быть быстру, асгі, асиіо е88е іп^епіо.
Быстрякъ, іп^епіит аіасге, ѵіѵійит.
БЫТЕЙСКІЙ. А<1 зепевіп, 8. ргітит
Мо8І8 ІіЬгит регііиепз.
БЫТІЕ. Для выраженія этого слова,
Римляне не имѣютъ собственнаго суще-
ствительнаго , а употребляютъ описаніе
съ гл. Евве. Напр. бытіе Божіе отри-
цать, І)еит ех гегит паіига ІоІІеге. II-
погда равняется оно въ значеніи сл. ѵііа:
быть обязану кому своимъ бытіемъ, аіі-
сиі ѵііат іІеЬеге;аіідио паіит е88е. Наше
бытіе есть даръ Божій, дио<1 пов ѵіѵітиз,
І)ео йеЬетиз. Выполнить назначеніе на-
шего бытія, Іе§і, диа паіі зитиз, ге8(Х>п-
Йеге или заІізГасеге. 2) Бытія р. ій, §е-
ПѲ8І8, ргітив ІіЬег Мозіз. Бытность,
рггевепііа. Это случилось въ мою б.,
Ьос ассйііі те ргюаепіѳ іыи согат те.
Въ бытность его въ городѣ, <1шп тоге-
Іиг или тогагеіиг іп игЬе. 1
БЫТОПИСАНІЕ. НІ8Іогіа. Бытопи-
сатель, Ьізіогісив, гегит ^езіагит аисіог.
БЫТНОЙ. (ѵ. рІеЬ.) Ма§пі тотепіі,
рошіегіз, ргеііі. Ты говоришь какъ бит-
ной человѣкъ, Іи Іодиегіз Іапдиат 8І8
Ьото та§па аисіогііаіе; ѵійегіз ІіЬі диаи-
ІіѵІ8 ргеііі.
БЫТЪ. Ѵііае гаііо, ѵііж @епив. До-
машній бытъ, гез Гатіііагіз; гез Яотевіі-
с«; Потия. Бытье, Ьопа; Гогіипю; от-
155
БЬЮ
БЬЮ
156
пее Гогіипае. Вотъ все мое бытье, еи от-
нее теге Гогіипж!
БЫТЬ. Евве. Такъ надлежало быть
этому, віс егаі іп Гаіів. Б. кѣмъ, а^еге
Чиепі; йегі; аійціеш іпѵівеге. Гиркап-
цовъ было 6 тысячъ конницы, Нугсапі
еех дгііііа ехріеѵегапі, ециіе шііііаіига.
Дербевцовъ было 40 тысячъ пѣхоты,
БегЬісее <]иа<Іга<гінІа тііііа рейііит агта-
ѵегапі. Если бъ было кому метать ка-
мни на проходящихъ по дорогѣ, еі еввепі,
<;иі іп еиЬеипІев ваха ргореііегепі.
БЫЧАЧІЙ и БЫЧІЙ. ВиЬиІпе; іаи-
гіииз. Б. глазъ, оспіив Іаигіпив. Б. кровь,
вап^иів Іаигіпив. Б. кожа, согіиіп Іаигі-
пиш или ЬиЬиІшп. Бычачье мясо, говя-
дина, саго ЬиЬиІа или обыкновеннѣе од-
но ЬиЬиІа. Бычачья желчь, Геі Іаигі-
пит. Яремъ бычачій, ]и§ит Іаигіпит
или Ьоагіит. Бычачье копыто, ип^иіа
Іаигіпа. Бычачья голова, сариі ЬиЬиІит.
Рынокъ, гдѣ иродаютъ быковъ, Гогит
Ьоагіит. Торгъ быковъ, тегсаіив Ьоа-
гіив. Кормъ быковъ, откормлнваніе, ва-
уіпа Ьоагіа. Бычачій калъ, пометъ, й-
тив ЬиЬиІие; Ятие или (ітиги Ьоѵів.
Стойло для быковъ, ЬиЬіІе. Бычачье
сало, ееЬит или веѵит Іаигіпит. Суше-.
пыіі дѣтородный удъ бычачій, Іаигеа;
ІегДшші; ехиѵіаг ЬиЬиІа1. — Бычокъ, ]и
ѵепсив. Бычусь, сопіитасет, оЬвііпа-
Інт, ргагГгасІит евве.
БЬЮ. ѴегЬегаге, ѵсгЬегіЬив савіі^аге,
саДеге. Бить кулаками, аіідиет ри^пів
са<1еге, савіі^аге. 2) СаДеге, тасіаге.,
Бить скотину, ресога тасіаге. 3) Егап-
ёеге, сопіипгіеге; сіівсиіеге. Стекла, ѵі-
Іга Ггап^еге. 4) Бе а<[иа: всаіеге, всаіи-
гіге. Градъ бьетъ въ стекла, угаікіо Ге-
певігав Гегіі.-----Бить въ ладоши, ріаи-
вит <Іаге; тапіЬив ріаигіеге. Б. сваи,
раіое йеіиса айі^еге, Йвіисаге, йвіисаііопе
еоіісіаге. Десять било, йога Оесіта аи-
гіііиг. Бить челомъ, ІіЬеІІит уигіісі <]аге.
Челомъ бью, 1) еаіиіо іе; Ь) <1опо іе, ч.
б. чаемъ, <1опо іе ІЬеа. — Бить = про-
изводить звукъ, риіваге Гегіге. - Б. въ
кимвалъ, Іутрапа диаіеге. Б. въ бубны,
іутрапіхаге. Б. тактъ ногами для пѣ-
сни, вопит ѵосів риіви регіит тогіиіагі.
Б. въ стѣну, тигит тасіііпів диавваге.
Бить себя въ грудь, ресіога ріаицеге.
Бить деньги, питое регсиіеге; питое
Госта риЫіса регсиіеге. Б. золото въ
листы, аигит іп Ьгасіеав ехіепиаге. Б.
масло, оіеит Гасеге; оіеит іисіісиіа соп-
Йсеге. Прибить кого ко кресту, аіідиет
іп сгисет Іітеге. Б. шаръ, рііат тіііеге
(вооб.) рііа сіаіаііт Іийеге (съ передачею).
Тебѣ бить, Гас рііапг! Бить задомъ и
передомъ, сегѵісет еі саісее .іасіаге. Б.
на обѣ руки, примѣняться ко времени и
обстоятельствамъ, ай і<1, иигіе аіідиіе Па-
Іив оеіепгіііиг, ѵеіа <]аге; Іртрогі или
ІетрогіЬив вегѵіге; ее а<1 тоіит Гогіипае
тоѵеге. Человѣкъ, который бьетъ на
обѣ руки, ех апсірііі іетрогиш тиіаііопе
решіенв.------Бьюсь обо что, іііійеге.
Головою объ дверь, сариі ГогіЬив ііікіеге.
Ь) Рирнаге; іпіег ве сопіепгіеге. Онъ
бился съ нимъ на поединкѣ, іп сегіатеп
віп§п1аге сит ео Оевсепгііі. Биться съ
высокаго мѣста, внрегіогі Іосо гіітісаге.
Биться съ непріятелемъ, сопГегге ре-
<1ет, Геггит, ві^па сит Ьоеіе. 2)
Долго въ водѣ бился, пока не уто-
нулъ, <Ііи тиііитдие іп адиіе Іисіаіив еві,
гіопес регііі. Корабль бьется въ волнахъ,
паѵіе сит ЛисІіЬив Іисіаіиг, сіітісаі. .3)
Сердце бьется, сог еаііі. Пульсъ бьется,
агіегіа* тісапі. 4) Лошадь бьется, саі-
сіігаі, саісее гетііііі. 5) Іп ѵ. с. рагсе
ас <1иге ііег, ѵііат ареге. 6) Отпі оре аі-
<ріс орега или отпі ѵігішп сопіепііопе
БѢГ
БѢД
158'
157
пііі епііі; іпсшпЬеге, Юіо ресіоге а<1 аіі-
чи>а оЫіпепйит. 7) Биться съ кѣмъ,
щиііат орегат ропеге, Іосаге сопзитеге
іп аіідио соггівепйо. 8) Биться объ за-
кладъ, ріѣ’пив сит аіідио ропеге; рі^пиз
йероиеге, зроизіопет Гасеге. Не смѣю
биться объ з. съ вами, пои аивіт йеро-
пеге іесшп. Побьюсь объ закладъ, какъ
вамъ угодно, сопіеийат іесит диоѵіз
рі^поге. Я побился объ закладъ о платѣ,
а онъ о кольцѣ, ецо ропо раіііит, Ше
зиит аппиіит йеровиіі. 9) Биться япца-
ми, оѵа равсііаііа риіваге.
к-ѣгалиЩЕ. біайіит; сігсиз; сиггі-
сиіит. Бѣганіе, сигвив, сигвіо. Бѣгаю,
сиггеге, йесиггеге. Бѣгать кругомъ, сіг-
ситсигваге. Б. туда и сюда, сопсигваге;
Ьис іііис сигваге. 2) АиГи^еге, ргоГи-
>'еге. Бѣжать отъ кого, еПи^еге аіідиет.
Бѣгаюсь, сегіаііт сиггеге. 2) Ве апіта-
ііѣив: саіиііге, виЬаге. -Сука бѣгается,
сапів (Гешіпа) саіиііі. Бѣглецъ, Ги^іііѵив,
ргоГи^ив (ищущій у кого защиты), Ііапв-
Ги&а, регГи§а. Бѣгло, зіпе Ьжвііаііопе.
Читать, ехрейііе, ргорегапіе Ііп^ііа Іе-
§ете (О ѵ і й.). — Бѣглый огонь, ісіив соп-
Ііпииз; огѣів ісіиит (у новв.). Пускать
бѣг. огонь, ісіит сопііииипі ейеге. Мол-
ва разлилась какъ бѣглый огонь, гитог
іпсгейіѣііі сеіегііаіо йіввіраіив еві. Бѣ-
глость, сеіегііав іп^епіі. Бѣглый, ргоГи-
еив, Ги-йііѵиз. Солдатъ, тііев (іі§іІіѵив;
рег т. бѣглая голова, іи^еиіит Іеѵе, то-
ЫІе. — Бѣговый, ай віайіит, сігсит,
сиггісиіит регііпепз. Бѣгомъ бѣжать,
сопіепіо или асетгіто сигви Геггі. Бѣг-
ственный, йісііиг йе іегтіпо или теіа,
а диа сигвив или сигвіо іпсірі йеЬеІ. —
Бѣгство, Ги^а. Обратить въ бѣгство, Ги-
^аге; іп Ги«ат тегіеге, •сопѵегіеге, соп)і-
сете. Б. Магометово, Ги§а Миііашшейі.
Бѣгствую, Ги^іепіет, іп Гора еззе. Бѣгу,
сиггеге. Поспѣшно, сигви Геггі. Куда,
сигви Іепйеге аіідио. Къ кому, сигвит
сарезвеге ай аіідиет. Устать бѣгавши
или бѣгать до усталости, сигви Гаіі&агі.
Запыхаться бѣжавши, сигви ехапітагі.
Бѣжать на ровиѣ съ кѣмъ, аіісидиз сиг-
зит айасдиаге. Прибѣжать, ассиггеге.
Выбѣжать, ргосиггеге. Бѣжать вопъ,
ехсштеге. Б. изъ дому, йопю или Гогаз
ве ргогіреге. Сломя голову бѣжать изъ
дому, аггіреге зезе Гогаз. Перебѣгать
чрезъ что, Ігапясиггеге. Бѣжать объ
закладъ, сигви сегіаге. Бѣги столько,
сколько можешь, сигге сиггісиіо (у
коми.}. Вода бѣжитъ, адиа Іаѣііиг. Вре-
мя бѣжитъ, Іетрия Ги^іі, тоіаі. 2) Аи-
Гидеге, ргоГи§еге; іп Ги<>ат зе сопрсеге.
Бѣги, утекай, это опасный звѣрь, Гоепипі
іп согпи ІіаЬеІ! Бѣжать отъ кого, (‘Пи-
шете діідиепі. 3) Ве соІогіЬив; Ги^еге,
раііійіогет йегі; соіогет атіііеге. Нѣж-
ные цвѣта отъ солнца бѣгутъ, іепегі
соіогез зоіе раііійіогев Пипі, еѵапезсипі.
------Бѣгунецъ, регрепйісиіит іп диа-
йгаиіе пли Ісігапіе; едииз сигзог. — Бѣ-
гунка, тогйив, дио аЯесІі рггеіег ѵоіипіа-
іет сиггеге со^ипіиг. Бѣгунъ, бѣгу-
покъ, едиив сигзог. Бѣгунъ (ві.), Ги-
^іепз. Бѣгучій, бѣгучъ, Лихиз. Ртуть
весьма бѣгучій металлъ, аг^епіиш ѵіѵипі
езі піеіаііит ѵаійе Лихипі. 2) Ь'идах, Га-
сііе еѵапезселз, розовый цвѣтъ бѣгучъ,
соіог гозеив Гасііе раііійіог Яі. — Бѣгъ,
Гида. 2) Сигзив сеіег, іпсііаіиз, гарійиз.
3) Сиггісиіит; зраііит; віайіит; сигзив
сегіатеп. Въ Москвѣ часто бываетъ
бѣгъ, Мовдшо ваере (іип( сигвиз сегіа-
тіпа.
БѢДА. Маіит; гев айѵегва'; айѵегва
Гогіипа; айѵегвиз савиз; саіатііав, тіве-
гіа; регісиішп, йізсгітеп. Это-то и бѣ-
да , Ьос иіідис или вапе шаіит еві.
159
БѢД
БѢЛ
160
Тутъ бѣда, іп бівсгітеп аббисіі, ѵосаіі
випшв. Нѣтъ бѣды, регісиіит поп іт-
тіпеі; гея ваіѵа еві. Нѣтъ никакой бѣ-
ды со мною, гев теа ваіѵа еві; регісиіит
еЯи§і; поп еві, дио<1 іпеіиат; іп рогіи
паѵі&о. Вы себѣ надѣлаете бѣдъ, тиііа
іпсоттоба ІіЬі сопІгаЬев. Бѣда бѣду
родитъ, аііиб ех аііо таіит т. е. павсііиг.
Бѣды по бѣдамъ, аб таіит таіге гев
ріигітге ве а^іиііпапѣ Самъ въ бѣдѣ,
11 другихъ ташшнъ за собою ту даже, Іиіе
Іерив ев еі риірашепіиіп чижгів. Этакая
• бѣда! ничего не вижу (чтобъ несли день-
ги), оссібі! пііііі ѵібео! (говоритъ свод-
никъ). Отвсюду бѣда, Ьас иг^еі Іирив,
Шас сапів. Золото найдено иа нашу бѣ-
ду, аигиш аб регпіеіет ѵііге герегіит
еві. Это самая большая бѣда, какая
только съ кѣмъ случалась, пето та]о-
гет саіатііаіет ассеріі. Избѣгать од-
ной бѣды, чтобъ попасть въ большую,
іп ре]ив гиеге. Попалъ за всѣхъ напрасно
въ самую бѣду, іпбі^піввітат саіатііа-
іет рго отпіЬив Ьаиві. Всѣ бѣды стек-
лись, піЫІ таіі беегаі.
БѢДНЕНЬКІЙ. Мівег. Бѣдненькій!
тівег! Ьототівег! — Бѣднякъ, беЬіІів;
а1і<]иа согрогів рагіе тиіііаіив. Бѣдно,
тівеге, тівегаЬіІіІег. Бѣдность, раирег-
Іав, Іепиііав; геі Гатіііагів айдияііа; біГЯ-
сиііав ботевііса; е^евіав, іпбі&епііа, іпо-
ріа. Жить въ бѣдности, берете ѵііат іп
е^евіаіе; іпоріа сігситѵепіит евве; іп ге
іепиі сопвіііиіит евве. Притти въ бѣд-
ность, ГасиІІаІіЬив ІаЬі; бейсі; іп раирег-
Іаіет бесібеге; аб іпоріат беѵоіѵі. Об-
легчить чью бѣдность, раирегіаіів опив
Іеѵаге аіісиі. Поддержать кого въ бѣд-
ности, аііеціив іпоріа? виЬѵепіге. Бѣд-
ность понуждаетъ на все, раирегіев з’иЬеІ
Чиобѵів Гасеге еі раіі. Крайняя бѣди.,
витгпа е&езіаз, іпоріа. Бѣдн. и гор-
дость смиряетъ, раирѳгіав еііат вирегЬі
апітов сотргітіі, бергітіі, еііат вирег-
Ьит Ггап^іС Бѣдный, —день, раирег,
е^епив, е^епв, іпорв. Помогать бѣднымъ,
виЬѵепіге е^епія; іпоріЬив; раирегіЬив
Ьепі^пе Гасеге. 2) Мівег, іпГеІіх, тівеі-
Іив, тівегаЬіІів, тівегапбия. 3) (81.) Пе-
Ьііів. Бѣднѣ (ві.), а?§ге. Бѣднѣю, аб
іпоріат, е^евіаіет, раирегіаіет гебі^і.
Совершенно обѣднять, аб ехігетит то-
рію ѵепіге. Бѣдняга, бѣдняшка, бѣд-
някъ, Ьото тівег; тівег.
БѢДОКУРЪ. Аисіог таіі, саіатііаіів.
БѢДСТВЕННО. Мівеге, тівегаЬіІіІег,
тівегацбит іп тобит. Провесть бѣд.
жизнь, ѵііат тівегаЬіІіІег ехі§еге. Бѣд-
ственный, тівегаЬіІів, тівегапбив, тівег;
Ігівіів, асегЬив, Іисіиовив. Бѣдственное
положеніе , гев тівегж. Бѣдственныя
времена, Іетрога тівега, бита, іпіциа ;
Іетрогит іпіциііав. Быть въ бѣдствен-
номъ положеніи, аГЯісІа сопбіііопе евве;
іп таіів ѵегвагі. Бѣдственное приклю-
ченіе! Ьос тоіевіит еві! Ьос іпсоттобе
ассібіі! Бѣдствіе и бѣдство, гев тівегге
пли айіісіае, саіатііав; іпсоттоба, жгит-
па; тівегіа. Бѣдствую, тівегит, іпГеІі-
сст евве; сит абѵегва Гогіипа сопйісіагі;
саіатііаіе аГШсІит евве.
БѢЖАНІЕ. Сигвия, сигвіо.
БѢЛАЯ РЫБА. Наес ѵох сотріесіі-
Іиг тіпогев рівсев, иі регсав, егуІЬгорЬ-
іЬаІтов еіс.
БѢЛАЯ РЫБИЦА. 8а1то ІеисісЬ-
ІЬув.
БѢЛАЯ РЫБКА. Іп КатІвсЬ. Ьаіес.
БѢЛЕВЫЙ, бѣлевыя чулки. ЕіЬгаІіа
е Ііпеів йіів.
БѢЛЕНА. Нуовсуатив Аі»ег.
БѢЛЕНІЕ. ТгиввіПаІіо; іпзоіаііо. Бѣ-
лесоватый, виЬаІЬив, виЬаІЬібив, виЬаІЬі-
сапв. Быть бѣловату, аІЬісаге. — Бѣ-
БѢЛ
БѢЛ
162
16*
поѵісіив; Ііго топавіісив. 2) ѣаі-
сив, поп ессіевіавіісив. Бѣлица, циж аб
ѵііат гей^іоват іпГогтаІиг; поѵісіа. 3)
Гепііпа Іаіса. Бѣлизна, аІЬог, сапбог.
БЬл. снѣга, сапбог піѵів. Мрамора, сап-
<1ог тагтогів. — Бѣлило или но ян. бѣ-
лила, сегивва (сгеіа авва). Набѣленный
бѣлилами, сегивваіив. Набѣленная Лико-
риса собою любуется, сегивваіа віЬі ріа-
сеі ѣусогів. Бѣлмлышкъ, <]иі сегиввав,
Гисов, рідпіепіа Гасіі. 4) (81.) Ьоіог. —
Бѣлильница, —.шлепка, пагіЬесіипі. ЬГ>-
лилышчііі, аб Іоіогет или аб ііівоіапіет
Ііпіеа регііпепв. Бѣлильный , сегивва*
или е сегивва. Бѣл. пластырь, етріа-
вігит сегивваіит. Бѣлильщикъ, Іоіог;
іпвоіапв Ііпіеа. Бѣлильщица, Іоігіх.
БѢЛЕКЪ. Риііив рЬосж, ѵіінііпж или
тііиінв тагіпив.
БѢЛІЙ и БѢЛИЧІЙ, мѣхъ. РеІІів
всіигі Киввісі. Бѣлка, всіиіив ѵиірагів.
БѢЛО. Мііпбе, сапбібе.
БѢЛОБОРОДЫЙ. ВагЬаш сапапі Ьа-
ѣепв; ЬагЬа сапА.
БѢЛОБРОВЫЙ. Сапів вирегсіііів.
БѢЛОБРЫСЫЙ. Сапів вирегсіііів еі
рііів раІреЬгагиіп.
БѢЛОБРЮХІЙ. 1)е ресогіЬив, аІЬо
ѵепіге.
БѢЛОВАТЫЙ. 8иЬа1Ьив.
БѢЛОВЛАСЫЙ, бѣловолосый. АІЬів
саріііів; сапів саріііів.
БѢЛОГРИВЫЙ. А!Ьа)иЬа.
БѢЛОГУБЫЙ. АІЬів ІаЬіів.
БѢЛОКОПЫТНИКЪ. Тиввіііайо.
БѢЛОКУРЫЙ. ГІаѵив. Бѣлокурая,
Дата.
БѢЛОКЪ. Рараѵег аг{;етопе. Б. въ
1 лазА, аІЬит. Б. въ яйцѣ, аІЬитеп.
БѢЛОЛИЦЫЙ, АІЬа Гасіе.
БѢЛОМОЙКА, Миііег Ііпіеа Іаѵапв.
БѢЛОПОМѢСТЕЦЪ и БѢЛОМѢ-
СТЕЦЪ. А ѵесІі^аІіЬив іттипів.
БѢЛОРУЧКА. МоІІів, беіісаіиіа; ѵі-
Іапв, беГидіепв ІаЬогет.
БѢЛОСТЬ. АІЬог, сапбог, аІЬіІибо.
БѢЛОУСЪ. Кагбив вігісіа.
БѢЛОТѢЛЫЙ. Согроге аІЬо или си-
Іе аІЬа.
БѢЛУГА, Ассірепвег Ьиво. Б. гор-
буша , асс. диаіиогбесіт вріИіатав Ьа-
Ьепв. Б. матерая, асс. ріив чиіпбесіт
вріІЬатав ЬаЬепв. Б. мѣрная, асс. био-
бесіт вріІЬатав ЬаЬепв. Б. самковая,
асс. Ігебесіт аиі циаіиогбесіт вріІЬатав
ЬаЬепв. — Бѣлужій камень, саісиіив Ье-
1и"а;. Бѣлужій клей, ісЫуосоІІа. Бѣ-
лужина, саго Ішвопів. Бѣлужій, Ьиво-
пів. Нотрохи, іпіевііпа Ішвопів. Икра,
оѵа, оѵиіа Ішвопів.
БѢЛУХА ИЛИ БѢЛУГА. БеІрЬіпив
Іеисав. РаІІ.
БѢЛЫЙ ДЕНЬ, проспать до бѣлаго
дня (бѣладня). Аб ггшііит біет, пли Іо-
Іит тапе богтіге.
БѢЛЫЙ. АІЬив (въ протнвопол. дру-
гимъ цвѣтамъ), сапбібив /въ отношеніи
свѣтлости и блеска), сапив (сѣдой); ри-
гив (чистый, неппсаиныіі). Бѣлый какъ
снѣгъ, піѵеив. Б. какъ молоко, Іасіеив.
Бѣлое вішо, ѵіпит аІЬнпі. Прекрасные
бѣлые зубы, сапбібиіі бепіев. Бѣлая
бумага, сііагіа рига. Б. хлѣбъ, рапів ві-
Іі"іпеив. Одѣтый въ бѣлое платье, аі-
Ьаіив, сапбібаіив (о домогающихся че-
стей). Различать бѣлое отъ чернаго,
аІЬа еі аіга бівсегпеге. Быть бѣлымъ,
аіЬеге. Изъ бѣлаго дѣлать черное (ргоѵ.),
гесіа ргаѵа Гасеге (Тег.).
БѢЛЬ. Гііа ііпеа. 2) Техіипі агЬогипі
сеііів сопвіапв.
БѢЛЬЕ, ііпіеа. Мыть, ііпіеа Іаѵаге,
аЫиеге. Черное бѣлье, Ііпіеа вогбіба,
6
І63
БѢШ
ВДВ
1С4
«фіаіійа. Надѣть чистое бѣлье, іпйиі
ІОІІ8 Ипіеів.
БѢЛЬМО. НуросЬувів, яийивіо, или
виЯивіо осиіогиш (собственное бѣльмо),
апіаиговів, риііа вегепа (темная вода).
Снять бѣльмо, аіісиі саіагасіат весаге
(У НОЕВ.).
БѢЛЬМОКЪ. ЯагсосоІІа.
БѢЛЬМООЧНЫЙ. НуросЬуві, виГГи-
«іоие осиіогит аП'есІия.
БѢЛЬЦЫ. См. Скороспѣлки.
БѢЛЧУГЪ. См. Бѣлая рыбка.
БѢЛѢЮ н БѢЛѢЮСЬ. АІЬевссге,
іпаІЬевсеге; сапсясеге (о сѣдыхъ воло-
сахъ). Бѣлю, йеаІЬаге. Бѣлить полот-
но, іпвоіаге ііпіеит. Бѣлюсь, сегивва-
Інт евве; оЫіпсте таіав сегивва. Набѣ-
леныя щеки, сегивваі® Ьцссае; ригрнгів-
ваіае Ьпссж (Рі.).
БѢЛЯКЪ. Арий рівсс. 5Ѵо1§а>, ті«га-
ііо рівсіит сегіів ІетрогіЬич аппі. 2) Іп
.ЧіЬегіа: ехігаогйіпагіит ѵесй§аІ.
БѢЛЯНКА, -ночка. А^агісив Оіейівсіі.
БѢСНОВАНІЕ. А йветопе аПІаіиш,
оЬвеввит евве. Бѣсноватый, бѣснуемый,
бѣснующй, бѣсный, бѣсепъ, а йа»топе
аГОаіив , оЬвеввив , ѵехаіив. Бѣснуюсь,
іпвапіге, Гигоге соперіит евве.
БѢСОВО МОЛОКО. См. Молочай.
БѢСОВСКІЙ. Віаѣоіісив , ехесгаЬіІів,
реввшіив. Бѣсовщина, ейгепаііо. ітто-
йегаііо, схвиііаііо. Бѣсъ, йіаѣоіив, врігі-
іив ітригия, таіив; йачпоп. 2) Пото
ейгепаіия, іпіетрегапв, таісяапия, Гигіо-
вия, гаЬійив, гаЬіояия. Золъ какъ бѣсъ,
Гигепя, гаѣіе віітиіаіив; Гигіів іпсепвив;
Гигоге регсііпв.
БѢШЕНАЯ РЫБА. См. Желѣзница.
БѢШЕНСТВО. Іпвапіа, гаѣіев, Гигог.
Бѣшеный, гаЬійив. Бѣшеная собака, се-
рія гаЬійив. 2) Ігасипйив, іп ігат ргае-
серв. 3) Бѣшеный человѣкъ, Ьото еГ-
Ггепаіив, ГигіЬипйпв, Гчгіоячя, <ріі Гигіово
ітреіи гиіі. Бѣшу, яіотасЬит пли Ьііет
аіісщив тоѵеге; іп гаЬіет а^еге, ай іп-
вапіат гейі^еге; ейегаге, регІигЬаге,
сопІигЬаге. Бѣшусь, гаЬійит Сегі, іи.
гаЬіет а»і. Въ жаркое время собаки бѣ-
сятся , аевііѵів саІогіЬив пли агйогіЬив 60-
Іі$ сапев гаЬійі Ііипі. 4) РегіигЬагі. Всег-
да бѣсится, когда говорятъ ему правду,
вегпрег регіигЬаІпг, ві ѵегшп (ѵега), ѵеге
йісііиг, ві ѵега аийіі. 5) ВеЬассЬагі; апі-
шо вио іпйиі^еге. Вчерась бѣсились
мы до полуночи, ііегі ай шейіаш посіеш
апішів повігів Іагге іпйиІйеЬашив, ай. т.
п. йеЬассЬаЬатиг. Взбѣситься, иритти
въ задоръ, ігасипйіа еГГеггі.
ЕѢШЬ или БИШЬ. Рагіісиіа, <[п;г
ѵосіЬив воіуісііог, ві поп віаіііп оесштіі
апішо пошеп. — Какъ бишь его зовутъ?
еві — поп вІаСігп оесштіі еі пошеп?
БЮРО. Мспва вегіріогіа.
БЮСТЪ. Іша^о йітпійіаіа. А если
круглый, сіірешп.
в.
В. Тегііа аірЬаЬеіі Воввісі Ііііега, во-
паі еойепі шойо, <ріо Егапсо-^аІІісшп V,
ні поіа пипіегі іп ііЬгів ессіевіавіісів йе-
ві^паі Ьіпагіиш, сит Ііііега ]', йиойепа-
гіит еі сит Ііпеоіа а іаіеге віапіе Йиаіів-
<[ис Ігапвѵегвів весіа, йиотіііепагіит.
ВАБИЛО. Ѵох Гаісоиів, евса; іііесе-
Ьга. Вабитель, <]иі аіідиет ай аіідиій
ітреІШ, іпѵііаі, ѵосаі.
ВАБІЙ. См. Зять.
ВАБКА. Аііесіаііо Гаісошв. Вабленіе,
айіесіаііо, іііесіив. Ваблю, іпевсаге, аі-
іісеге, аПесіаге, ргоіесіаге. 2) Аііісеге
Гаісопет.
ВАЕАКАЮ. Ѵосет тіііо иі соіигаіх,
ЕАЖ
ВАЖ
166
565
сапеге іпсіріаі. Ваваканье,
сапіия.
ЕіЬга, Ігиііпа. 2) .Іи<гит. 3)
рП0^иат
с0(игпісит
‘ ВАГА.
МасЬіпа.
ВАГЕМЕЙСТЕРЪ. Хурсяіаіея.
ВАГЕНМЕЙСТЕРЪ. Веі ѵеЬісиІагіае
гпаріяіег.
ВАДИТЬ. АПісеге, аііесіаге, іпеясаге.
2) На кого, сгііпіпагі аіідиет, сгітеп іп
аіідиет сопГегге; іпѵібіат аіісиі Гасеге.
ВАДИТИСЯ, Сопяиеясеге, абяиеііегі.
ВАЖДЕНІЕ. Сгітіпаііо Гаіяа, оЬіге-
сіаііо.
ВАЖЕНКА. Гетіпа Іагапбі.
ВАЖНИКЪ. Хуёояіаіея. Должность
его, гу«ояІаяіит.
ВАЖНИЧАНЬЕ, Іасіаііо. Важничаю,
яе ояіепіаге; яе еЯегге, яе^асіаге; таріі-
Іісе яе іпГегге, іпсебеге; ѵібегі яіЬі еяяе
диапііѵія ргеііі. Онъ и въ дружескомъ
обхожденіи всегда важничаетъ, еііат іп-
іег атісоя ѵібеіиг яіЬі еяяе диапііѵія рге-
ііі. Важно, ёгаѵііег, яеѵеге. Выступать,
піарпііісе іпсебеге. Важность, ^гаѵііая,
яеѵегііая. Убавить нѣсколько изъ своей
важности, аіідиіб бе §таѵііаІе бетіііеге;
Ггопіет гетіііеге; яирегсіііо пиЬет бе-
теге (Ног.). В. лица, нравовъ, ^гаѵі-
іая ѵиііия, гаогигп. Непомѣрная важиость,
серіозвость, яирегсіііит, Ігіяііііа. — Сбе-
регать важиость, §і-аѵіІаІет Іиегі. На-
блюлатъ важность при собраніи, ртаѵііа-
іет іп соп§геяяи Іепеге. Кто рачитъ о
важности, йгаѵііаіі бебііия. 2) Сгаѵііая,
аисіогііая , тогпспіит , біясгітеп. Не
мало же и въ этомъ важности, пес піЬіі,
аиі рагипі іп еа ге рояііит еяі. Придать
чему важности, аіісиі геі ѵіш ІгіЬиеге;
аіісиі геі ропбия аГГегге. Придатъ чему
важности рѣчью, аіідиіб ѵегЬія или ога-
Іюпе еха^»егаге. Это по своей важно-
сти для меня всё, іп ео тіііі яипі отпіа.
Приписать чему важность, аіісиі геі аи-
сіогііаіет ІгіЬиеге. Древнія слова имѣ-
ютъ болѣе важности, вѣсу, апіідиа ѵегЬа
ріия аисіогііаіія ЬаЬепІ. Совѣты боль-
шой важности, сопяіііа та»пі бівсгітіпгё.
Важность древности, аисіогііая ѵеіияіаіія.
Большая важи. въ вѣтрахъ, тиііагп га-
Ііопет оЬІІпепІ ѵепіі. Важи, дѣла, геі
ша«иіІибо. Важи, дѣла не терпитъ мед-
ленія, геі та^пііибо, гея та^па пиііат
раіііиг тбгит. Въ этомъ нѣтъ никакой
важности, тотспіі піЬіі іп ео еяі. Дѣло
великой важности, гея таоці тотевіі еі
ропбегія. — Важный, ѵаіібия, тиііит
ѵаіепя; роіепя; диі тиііит роіеяі; си|ия
та<гпа еяі аисіогііая; ргаѵія, та^пия;
тарпі пли тахіті тотепіі (о значитель-
ныхъ послѣдствіяхъ). Мужъ благораз-
умный и важный, ѵіт ргибепя еі ^таѵія.
Имя ваше для меня важно и свято, по-
теп ѵеяігит тіЬі цгаге еі яапсіит еяі.
Дѣла серьёзныя и важныя, гея яегіае еі
йгаѵея. Важное дѣло, гея тарпа, §гаѵія,
йгэпбія. Быть очевъ важиу, регтарпі
или тахіті тотепіі еяяе. Это самое
важнѣйшее, Ьос сариі еяі, Ьос тахітит,
ргітит еяі. Важно для нашей чести,
та{иіі аб Ьопогет пояігит іпіегеяі.
Очень важно, нужно, чтобъ вы пришли,
тиііит , регта^пі іпіегеяі Іе ѵепіге.
Важно, чтобъ это было сдѣлано, орегаг
ргеііиш еяі Ьос Іасеге. Дѣло очень не
важное, тея Іеѵія еі тіпіті тотепіі. 3}
Важный чинъ аіііог Ьопогія нли бі^пііа-
Іія §габия; атріііибо бі^пііаіія. Важное
преступленіе, сгітеп ртаѵе, та^пит. 4)
Сгаѵія, ясѵегия. Обращать въ шутку
важное, Іибо яегіа ѵегіеге. Важный, су-
ровый видъ, асгітопіа іп ѵиііи: асег аб-
яресіия. О, какъ ты необыкновенно
важнымъ возвратился къ намъ * даже п
смотрѣть на насъ н говоритъ съ нами не
167 ВАЛ
ВАЛ
168
хочешь, циат оррібо цгаѵі» поЬі« гебііяіе!
пецие епіт абярісеге по» атрііи» бі"па-
гі», пе<|пе вегтопе» сопГег»! Принять
на себя важный видъ, ѵиіішп веѵегшп
іпбиеге.
ВАЖНЯ. Ьосич, иѣі ѵагі® ге» репбип-
Іиг, ІіЪгапІиг. Важу, яигяиш бисеге, бе-
ргітеге (іапсет). 2) Ма^пі а'яіітагі, бисі,
ІіаЬегі. Онъ много важптъ въ обществѣ,
піадпі іп сопѵепііЬи» Ъотіпшп, іпіег 1ю-
лііпсч аеяіііпаіиг.
ВАЖУ. (81.) АІІісегс.
ВАЗАЛЛЪ. СІіеп»; Ьепеіісіагіия.
ВАЗИКЪ. ЬаЬеІІиге.
ВАЙДА. Іяаіі» Ііисіогіа.
ВАІЯ. Раіта; Ггопя раітеа.
ВАКАНЦІЯ. Гена?. У насъ вак., Ге-
гіа» ЬаЬетиз, а^ітпч.
ВАКСА. Сега яиіогіа; сегаіит яиіо-
гіит. Вакшу, ссга яиіогіа іпбисеге.
ВАЛАНДУЮСЬ. Висеге, ігаііеге; Іеп-
1е, яе^шіег Іаѣогаге; беііпегі.
ВАЛЕЖНИКЪ, 81гая ѵіг^иііогит еі
агіюгшп; яіга^с» агіюгит ІетреяІаІіЬия
еѵегяагит.
ВАЛЕКЪ. МаІІеия аб Іипбепба Ііпіеа.
ВАЛЕНЕЦЪ» бресіея рапі» Ігііісеі.
ВАЛЕНКИ. 8ресіея е Іана яиѣасіогит
еоссогит, циіЬи» ріеѣ» Ьіете иіііиг.
ВАЛИКЪ. Рагѵия суііпбги»; ясиііііа.
ВАЛКА. Ьі^паііо. 2) Каіія, паѵі» ге-
Гесііо пли герагаііо.
ВАЛКІЙ, валокъ. А'иіап», ѵаеіііапя.
Валкое судно, паѵі&іит пиіапя. Жить
ни шатко, пи валко, рагсе ас Іепиііег ѵі-
геге; іпіепиі ресипіа ѵіѵеге. Валовый
торіъ, шегсаіига ша^пагіа; саіегѵаііт не
еІТипбеге.
ВАЛОМЪ ВАЛИТЬ. Напр. вал. ва-
лятъ, ріигііпі «о еІГі.пбипі, ріигіта ріеб»
гиіі.
ВАЛСАМИНЪ, См. Балсамішъ. Вал
самъ, см. Балсамь.
ВАЛТОРНА. Согпи ѵеііаіісит, согни.
Валторнистъ, согпісеп.
ВАЛУНЪ. 8іІех.
ВАЛЪ, Ѵаііиш, а»дег (при первомъ
сл. думали болѣе о паллисадахъ, а при
второмъ о насыпанной землѣ). Насыпать
валъ, аддсгепі ]асеге, Гасеге, сотрогіаге.
ехяітиеге; ѵаііиш Йисеге". Снабдить ла-
герь валомъ и рвомъ, савіга ѵаііо Го»»ачио
шипіге. Окружить городъ валомъ и
рвомъ, нгЬеш ѵаііо еі Го»»а сіп^еге. Окру
жить стѣны валомъ и рвомъ, шамііа ѵаі-
іо Говяацие сігсшпдаге. Сдѣлать валъ,
въ коемъ бы вмѣстилось 10,100 воору-
женныхъ, сігсшпсіаге ѵаііппі, цио<1 бесеш
тіПііип агтаіогнт піиіііішііпепі саріаі.
ВАЛЪ. Суіішіги». 2) Гіисіи», шніа.
ВАЛЬСИРУЮ. Іп йувит »а!іаге пли
яаііапііо ігуго» а^сге.
ВАЛЮ и ВАЛЯЮ, віегпеге, бе^'ісе-
ге; іінті рговіеі'пеге. Валить деревья,
агЬоге» ежбеге, «Ісгпеге, »иссібеге. Вихрь
повалилъ многія деревья, ІигЬіпе тиіі®
агЬоге» еѵсгва1, яігаі® »шіі. 2) Валить
дрова въ кучу, іп ипиш Іосшп соіціееге
1і<рпа. Народъ повалилъ съ площади,
ріеѣя саіегѵаііт Гого гиіі. Корабль ва-
литъ, паѵі» Іепіе ргосебіі. — Валю въ
кучу, соасегѵаге, асситшпіаге; гчіпояит
йегі. Валюсь, сопсіііеге, соііаѣі, соггие-
ге, ІаЬаге, яіеітіі. Домъ валится, ачіея
ѵііішп Гасішіі; ®бе» гніпоя® яшіі. Де-
рево валится, агѣог сопсібіі. 3) Саііеге,
бесіііеге. Листья съ деревъ валятся,
агЬоге» бішіііипі Гоііа; Гоііа Сабипі, бе-
ііиипі ех агЬогіѣия; агЬоге» саіѵевсипі.
Снѣгъ валитъ, ріигіта піх сабіі, гиіі. 4)
Повалиться на постелю, соіуісеге »е іи
Іесішп. Стѣна отъ ветхости повалилась,
тоепіа ѵеІн»І9Іе (Шарза вииі. 5) Виеіе,
ЕАП
ВАР
170
169
ргаес‘РІІаге’ е^І1ГІ<І‘- 6) Ве апітаІІЬпз: въ
сосѣ-’ственноіі деревнѣ скотъ валится,
іи рг*К0 ѵісіпо Іиез ресиагіа §газзаІиг. У
иего все валится изъ рукъ, отпіа <Іе та-
піЬия атііііі. У него пичто изъ рукъ не
валится, отпіа Ьепе, ргозреге, риІсЬге,
Геіісііег еі ех зепіспііа §егіІ. Къ нему
деньги сами валятся, ресипіа еі ргуіег
есзресіаііопепі оЬіі^іі, сопіірі.
ВАЛЯЛЬЙЫЙ. ГиПопісиз. Валйльная
земля, сгеіа Гиііопіа или (ЫІопіса; сгеіа,
іегга сішоііа. Валяльня, пгоіа ГиІІопіса
или одно ГиІІопіса. Валялыцикъ, Гиііо.
Отдать что валяльщику, Гиііопі аіідиій
зиЬі^епЛшп Ігабеге.
ВАЛЯНІЕ. Соп§езІіо, соіуесііо іп ипшп
Іосипі.
ВАЛЯНЫЙ. 5иЪасІив. Валяные чул-
ки, ІіЬіаІіа тасЬіпа Гиііопіа зиЬасІа. Ва-
лянье, зиЬасІіо. 2) Ѵоіиіаііо, ѵегзаііо.
Валяю, зіегпеге, берсеге. Валять кого
по полу, Ьиті аіідиет сігситѵоіѵеге. 3)
Валять войлокъ, зиЬідеге соасіііе. 4) Ва-
лять хлѣбы, рапез ѵегзаге. Валяться,
ѵоіѵі, ѵоіиіагі. Долго ли тебѣ валяться?
диоиздие іп Іесіо ѵоІиІаЬегіз? Платье
валяется по полу, ѵезіітепіа Ьиті пе-
ріесіа уасепѣ 2) ОПепзаге, ІаЬі. Пья-
ный валялся , іпеЬгіаІиз диоѵіз Нота; то-
тепіо оЛепзаЬаІ.
В АМПИРЪ. Ѵезрегііііо, зресігит; ѵат-
ругиз.
ВАНДА. 8ресіез паззае. Вандовщикъ,
різсаіог, <;иі ецізтобі пазза .иіііиг.
' ' ВАНДЫШЪ. Різсісиіиз.
ВАНИЛЬ. Ерібепбгит ѴапШа. Ва-
нильный, ерібепбго ѴапШас ргоргіпз.
ВАННА. І.аЬгит, аіѵеиз.
ВАПЛЕННЫЙ. ОеаІЬаІиз. Ваплю, бе-
«ІЬаге, ГгиНіязаге, аІЬо іпбисеге; Іесіогіо
о бисеге. Вапленіе, ІгиШззаІіо. Вапно,
саіх рагаіа, ргаерагаіа. Вапъ, гиЬгіса;
диіѵіз аррагаіиз іпГесІогіиз.
ВАРАКСАТЬ. Маіе , оЬзсиге, Ьаисі
регзріеие зсгіЬеге.
ВАРАКУШКА. Моіасіііа зпесіса. Ва-
ракушкинъ, аб тоіасіііат зпесісат рег-
ііпепз.
ВАРВАРА. ВагЬага.
ВАРВАРКА. Еетіпа ЬагЬага, сгибеііз,
заеѵа. Варварски , сгибеіііег , ЬагЬаге,
азреге. Варварскій, ЬагЬапіз, сгийеііз,
заеѵиз, іпЬитапиз, азрег. Варварство,
сгпбеіііаз, заеѵіііа; аігосііаз, іпЬптапіІаз.
Варварствую, еззе сгибеіет; іпіішпа-
пит, іттапет зе ргаѣсге. Варваръ,
Ьото егибеііз.
ВАРВОРКА, варворочка, ѣипісиіиз;
Ііпоа.
ВАРГАНЪ. СгетЬаІит , Іутрапит
оѵагіит. Варгапю, сгетЬиІит риізаге.
2) Сапепііо ІмІіЬиз, ІіЬіа апгез Іагіеге, іп-
зсііе сапеге. Вола въ котлѣ заваргани-
ла, адиа іп оііа Іегѵеі, Ьиіііі.
ВАРЕГА. Оіёііаііа ѵіііоза.
ВАРЕНЕЦЪ. І-ас сосіит еі Сегтепіа-
Іит. Вареники, зресіея агіосгеаіит сит
сазео тоііі, соариіо Іасііз сосіогит. Ва-
реніе, сосіига. 2) Кез сосіае. 3) Рота
зассЬаго сопбііа. 4) Въ желудкѣ, соп-
сосііо, <іі"с.чІіо. Варенуха, зресіез ѵіпі
абизіі. Вареный, сосіиз; еііхиз. Варе-
ное мясо, саго еііха. Вариво, уизсиіит,
зогЬіііо; диапіит геі а<1 стпат ори» езі
пли гедиігііиг. Варка, зресіез Іетпі. 5)
сосіига. Варница, оГйсіпа сосіогіа, Со-
леная, оГіісіпа заіагіа, заііпа. Варный,
содиіпагіиз, содпеікіо зегѵіепз. В. ко-
телъ, аіепит содиіпагіит. Варня, оЯі-
сіпа аб содиепбит.
ВАРОВИКЪ. Ліапіса (тапиз іпіери-
тепіит) зиіогит.
171
ВАТ
ВБО
172
ВАРОВИНА. Рісс іііііоз Гппіз.
ВАРЪ. Сяіог зоііз, жзііі-і, агсіог зоиз.
2) Ациа Гегѵепя.
ВАРЪ. Везіпа. 2) Ріх зиіогіа.
ВАРЮ. Сочиеге. Пищу, сіЬоз со<]ие-
ге. В. въ молокѣ, іп Іасіе сооиеге. 2)
Пиво , сегеѵізіапт социеге. 3) Солнце
варцтъ, зоі игіі, Гегіі. 4) Мой желудокъ
хорошо варитъ, гаечз вІотасЬиз Ьепе
сопсоцчіі, сіЬит <1іц«міѴ, сопПсіІ. Варюсь,
содиі, ііріе тоііігі. Кушанье варится,
сіЬі социипіиг. — Варя, сосіига сегеѵі-
зіж, сегеѵізіа зіти! сссіа; зитта сегеѵі-
зіае зіти! сосізе.
ВАРЯЖСКОЕ МОРЕ. Маге Ваііісит.
ВАРЯЮ. Ѵепіге, рогѵепіге ргіиз, ргге-
ѵепіге, ргаеѵегіеге, апіеѵепіге. Варяюгъ
вы въ Царствіи Божіи, ргаееипі ѵоз іп
ге^ппго; сіііиз а(І Вешп сопѵегіииіиг,
<[иаш ѵоз. Варяиіе, апіеѵегзіо.
ВАСИЛЕКЪ. Сепіаигеа суапиз ; Яоз
суапі пли суапиз. '
ВАСИЛИСКЪ. Вазііізсиз. 2) Тоітпеп-
ішп Яесшпапит.
ВАСИ ЛИСТНИКЪ. ТЬагісІгшп Яаѵит.
ВАСИЛІЙ. Вазіііиз.
ВАСИЛЬКОВЫЙ. Суапі; ѵіоіасеиз.
ВАСНЬ. Віэзкііига, ЯізсогЯіа, гіха.
ВАТА. Ьапа агЬогеа ѵезІІЬиз іпзи-
епсіа.
ВАТАГА. Восіеіаз, ІигЬа. 2) Різсаіиз
еі ѵісі'різсаіогит а<1 Я. ЗѴоІдж еі а<1 таге
Сазріит.
ВАТАЖЕНЪ. Миііоз Гатиіоз, (тиі-
І&т Гатіііаіи), тиііоз ІіЬегоз ЬаЬепв; Ва-
•іажшікъ, різсаіог ѵісі різсаіогіі ад Я.
ѴѴо1»йе. Ватажный, ад едпзшосіі ѵіспт
регііпепз. Ватажныя сѣти, геііа різса-
Іогнт ѵісі різсаіогіі а4 Я. ѴѴоІ"®. Ва-
тажиться, зе сопдгедаге, соп§гедагі.
ВАТРУШКА. Вресіез ріасепіэе сит
сазео тоііі сосіа?.
ВАТЕРПАСЪ. Оіоріга; ІіЬта ІІЬеІіа.
ВАТЪ. 8ресіез газге.
ВАФЕЛЬ. Ріасепіа сіаіѣгаіа. Вафель-
ный, ріасепіге сІаіЬгаІа?,
ВАХЛАКЪ, вахлачекъ. ТиЬег, Іишот;
рег т. раппозиз, раппіз оЬ.ііиз; рег т.
зіоіійиз.
ВАХЛЯКЪ. Ігарегііиз, іпзсііиз агІіГех.
Вахляю, гет регадсге Іеѵііег; віпе регіііа
агіет ехегсеге; іпзсііѳ оріЯсіит аііциос!
ехегсеге.
ВАХМИСТРЪ. Ма§ізІег ехсиЬіагшп.
Вахмистрскій, аіі тадізігшп ехсиЬ. регіі -
пепз.
ВАХПАРАДЪ. Ѵісез зіаііопит зо-
Іетпез.
ВАХНЯ. СаЯиз ге"іезіпиз.
ВАШЛОЧЕКЪ. См. Василекъ.
ВАШЪ. Ѵезіег, зіга, зігит; Іииз.
Одинъ изъ вашихъ, йе Іпія пппз.
ВАЯЛО. Всаіргит, зсаіреііит; сезігшп
или сезігоп. Ваяніе, зсиіріига. 2) 8і§;пит,
зітиіасгит, іта^о, зіаіиа. Ваяинып, зсиір-
Іиз. Ваятель,зиіріог; аіаіиагіиз. Вая гелъ-
вое художество, ага зі§па ГаЬгісап<1і; агз
зіаіиагіа. Ваяю, зсаіреге, зсиіреге, ехзсиір-
еге; іпскіеге, іпзсиіреге.
ВБИВАНІЕ. Іпипіззіо напр. сіаѵі; іа-
сиісаііо. Вбиваю, іпйдеге, <1 ей "его аіі-
<іыі<1 іп гет; айі§еге аІіциіЯ геі, іп гет.
Вб. сваи, зиЫісаз а§еге. Іібизать кому
что въ голову, іпсиісаге; аііегіиз іп
тепіеіп іпдисеге. Побоями вбиватг.,
ѵегЬогіЬиз іпсиісаге. Вбитый, ітпаіззиз,
іпСхиз; іпсиісаіия.
ВБИРАЕТСЯ. Репеігаі: ітЬіЬіі, гесі-
ріі. Зіасло, оіешп репеігаі. Вбираніе,
зисіиз, Ьаизіиз.
ВБОЖЕНЪ. Іа Пеоз геіаіиз; сопзе-
сгаіиз.
ВБРАСЫВАНІЕ. Іпіесііо. Вбрасываю,
2р(г0 Іасеге, Нісеге. Вбрасываюсь, зе
’ іпііссге, зе іттіііеге; зе іпіго соіуісеге.
' Онъ вбросился въ толпу непріятелей, ш
піебіоз Ьозіез зе іттізіі.
ВБРЫЗГИВАНІЕ, Іпіесііо, іпГизіо рег
ьірЬопеш. Вбрызгиваю, іттіііеге (ІЦІІ-
сеге, іпіішбеге) рег зіріюпет, рег сіу-
зіегет.
ВБѢГАЮ, Іпсиггеге, іпіго сиггеге;
апГеггі. Вбѣгать куда, іп Іосшп іпсигге-
ге. Вб. въ пристань, іпігаге рогішп.
Вбѣганіе, іпсигзиз.
ВВАДКА. Абзиеіибо; сопзиеіибо аб-
-зсііа. Вваженный, абзиеіиз, абзиеіасіиз.
Вваживаніе, напр. чрезъ вваж., абзиеіа-
сіепбо. Вваживаю, абзиеГасеге аіідиет
а<1 аіідиіб, аіісиі геі; аіідиа ге; іпзиеіа-
сеге аіідиет аіідиа ге. Вважпваюсь, на
что или во что, абзиеііегі, абзиезсеге
іп сопзиеіибіпет геі ѵепіге. Онъ такъ
ввалился, ііа зе іп сопзиеіибіпет геі аб-
Лихіі.
ВВАЛЕНІЕ, вваливаніе. Іідесііо. Вва-
ливаю, іцрсеге, іпѵоіѵеге, ітшіііеге аіі-
дио. Ввалить кого въ яму, аіідиет іп
Доззат сопрсеге. Ввалить сто палокъ
въ спину, сепішп абпитегагѳ ріа^аз или
сепішп баге р!а§аз. Вваливаюсь, сабеге,
бесібеге , іІІаЬі, беіаѣі. Ввалиться въ
ровъ, іп (оѵеат бесібегр. 2) Іп таіит,
іп таіа іпсібеге. Ввалился какъ сомъ
въ вершу, гез еі таіе сеззіі, гет таіе
ддеззіі.
ВВЕДЕНІЕ. Іпігобисііо. 2) Іпзіііиііо
аб гет. Ввел. во всеобщую исторію,
•іпзіііиііо аб Ызіогіат ипіѵегзаіет, ізадо-
-ве, ргаеіаііо. Введеніе во храмъ пресвя-
тыя Богородицы, Ьеаііззіпке Ѵіг§іпіз
Кжзепіаііо. Введенный, іпігобисіиз.
ленскій, аб Гезішп Ьеаііззітж Ѵігціпіз
рга-зепіаііопіз регііпепз. 2) Введенская
вво ' ІЦ
церков ь, Іетріит іп Ьопогет Ъеаііззітж
Ѵігдіпіз рггезепіаііопіз ехзігисіит,
ВВЕЗЕНІЕ. Ітрогіаііо, іпѵесііо, Ша-
Ііо. Ввезенный, іпѵесіиз.
ВВЕРГАНІЕ, вверженіе. Ііуесііо.
Ввергаю, ііуісеге, іпіго ітреііеге, іпіго
ргжсірііаге. Ввергаюсь, іпрсі, гиеге, зе
рггесірііаге. Ввергся въ море, зе ргж-
сірііаѵіі іп таге. Ввергаться въ опас-
ности, іп регісиіа зе тіііеге, соттіііеге,
сопрсеге. Ввергаться въ погибель, аб
іпіегііііт гиеге. Вверженный, ргжсірі-
Іаіиз, соіуесіиз.
ВВЕРТКА. Іттіззіо оре ІгосЫе®.
Ввертной, ініогіиз. Ввертываніе, вверчи-
ваніе, т. ч. ввертка. Ввертываю, іпіог-
диеге. Ввернуть крючокъ, зІгорЬіз йіі.
Ввертываюсь, зе іттіііеге, ігосЫеае оре
зе іпзегеге. Винтъ тупъ и трудно ввер-
тывается, сосЫеа еві оЬіиза еі біПісиІІег
зе іпзегіі. 2) Іпоріпаіо, ргаеіег оріпіопет
зирегѵепіге.
ВВИВАЮ. Іппесіеге, ітріісаге, іт-
ріесіеге, іпіехеге; соПі^еге (о волосахъ).
Ввиваюсь, іппесіі, ітріесіі. Ввивка, іт-
ріехіо, іпзегііо; пехиз, сошіехіо, іпіех-
Іиз.
ВВИНЧИВАНІЕ. -Іттіззіо оре ІгосЬ-
Іеае. Вшічиваю, оре ІгосЫеае іпзегеге.
ВВИВАЮ. ІІерепбеге. Вся средина
потолка ввисла, Іоіа тебіа раса Іе^тішз
сиѣісиіі берепбеі. Ввислый, берепбепз,
зібепз.
ВВИТІЕ. См. Ввивка. Ввитый, іт-
ріехиз.
ВВЫКАНІЕ. Абзиеіибо.
ВВЛЕКАЮ и ВОВЛЕКАЮ. Іпіго
ІгаЬеге, іпіго гареге. Онъ вовлекъ его
въ хлопоты, еит іпсоттобіз ітріісиіі,
ііптізсиіі. Вовлечь въ погибель, іп ехі-
Ііит ргач’ірііаге.
ВВОДНЫЙ. Аііаіиз, розііиз, піешога-
173 ВВО
ВДА 176
Іи«, соттетогаіие. Вводныя слова, ѵег-
Ьа сііаіа; іосие е есгіріоге аскіисіие. —
Вводъ, ІгаЪв, 1і§пит поѵит Іосо ѵеіегіе
іттівеит, іп^ееіит, іпуипсіит. Ввож-
деніе, айііисііо, Іп1го<1ис1іо. — Ввожду и
ввожу, Писеге, іііІгоДисеге. Ввожу кого
въ общество, аіідиет еесит аііііисеге;
аіідиет іпігоііисеге іп сопѵепіит Іюті-
пит. Вводить кого говорящаго, аіідиет
Іодиепіет ішіисеге, іпІго<Іисеге, Гасеге;
еегтопет аіісиі ІгіЬиеге; огаііопет аіі-
сиі айІгіЬиеге. Вводить въ обычаі'ц іпДи-
сеге , іпігоііисеге , іпеіііиеге , геѵосаге
(если что уже было). Плохо не клади,
не вводи вора въ грѣхъ, оссаеіо Гасіі Ги-
гето, іп Іио іисо еі Гапо еііит ееі. Ввести
въ городъ войско, ШІ1ІІС8 іп игЬет іп-
Ігобисегс. Вводить въ заблужденіе, аіі-
диет іп еітогет ішіисеге. Въ хлопоты, іп-
соттоДаге аіісиі; гпоіеяііат аіісиі аІГег-
ге, сгеаге, ехЬіЬеге. . Вводить чужое бо-
гослуженіе, геІі§іопет айѵеЬеге. Ввод.
что новое, аіідиііі поѵі ішіисеге, аіідиііі
іппоѵаге. Ввод. обыкновеніе, сопеиеіи-
Лпет арегіге. Ввод. прежній обычай,
тогеіп ргізііпит геѵосаге, апіідишп и-
8інп геЛисеге. — Ввести въ милость, въ
довѣренность у кого, сопбіііиеге аіідиет
тиііа ^гаііа ариЛ аіідиет. Ввести въ
обычай, іп тогет аіідиііі ішіисеге, рег-
(Іисеге. — Вводить бревно въ стѣну,
іі^пит тиго іпеегеге, іп^егегс; Іі^пит
ігдип^еге. — Это мнѣніе введено, при-
нято между всѣми людьми, Ьаіс оріпіо
сопѵаіиіі, іпѵаеіі ошпіиіп тепіет. Право
вводится примѣрами, ]ие «Іаі ехетрііе.
ВВОЖУ, —зить. ІпѵеЬеге, ітрогіагс
(особ. товары). Ввозить товары, служа-
щія къ изнѣживанію, разслабленію духа,
ітрогіаге еа, ди® ай еЛетіпашІо» апі-
тов регііпепі.
ВВОЖДУ СЬ и ВВОЖУСЬ. АДДисі,
іпігойисі. Ввелось въ обычаи такъ по-
ступать, іп тогет ѵепіі, иеи гесеріит
ееі еіс §егсге.
ВВОЗКА, ввозъ. Іпѵесііо. Ввозный,
сіат, Гигііт ітрогіаіііе.
ВВОРАЧИВАЮ. Іпіго ѵоіѵеге.
ЕВЫКАЮ. Аіібиеяссгс; ее айвиеясеге
гет, геі, ге; сопеиеішііпет геі папсіесі,
іп сопеисішііпет геі ѵепігс. Ввыклый,
диі аііеиеѵіі. Ввыкновеніе, аДеиеІиДо, соп-
еиеіийо.
ВВЯЗУЮ. (81.) Аіідио ропеге; ігпро-
псге. Ввязываніе, ітріісаііо. Ввязываю,
ітріісаге, ітрейіге. Ввязать въ войну,
аіідиет Ьеііо ітріісаге. Не знаю, что
его ввязало въ такія хлолоты, пеесіо, сит
Іапі Ш0ІС8ІІ.8 пе^оіііе ве ітрейіѵегіѣ Ввя-
зываюсь, ітріісагі, ітребігі, ее ітреНіге.
2) Ввязаться въ тяжбу, Іііе ітріісагі, іп
саиеат Дечіисі. Въ хлопоты, тоіееііе пе-
§оІіі$ ітріісагі. Онъ во всякое Дѣло
ввязывается, отпіЬи.е геЬие ее іттіесеі.
ВГИБАЮ. ІпПссІеге, іпсигѵаге. Вгибъ,
еіпи.8.
ВГОНЯЮ. А<1і»еге іпіго, сотреііеге
іпіго; пціссге, іпсиісге.
БГРЕБАЮ. ІпГойсге, сІеГойеге.
ЕГРУЖАЮ. Ітропеге (іп). 2) Оетіі-
іеге, тег§еге, іттег^еге.
ВДАВАНІЕ. ВеДіІіо, Ігайіііо.
ВДАВЛЕНІЕ, вдавливаніе. Ітргеееіо.
Вдавленный, ітргсевив. Вдавливаю, іт-
ргітеге. Комодомъ его подножки въ
полъ вдавило, рейее агтагіі ІаЬиіаІит
ітргевееге. Вдавливаюсь, ітргіті. Отъ
сильнаго удара черепъ вдарился, рпе ^га-
ѵі ріа^а іііаіа саіѵа ітргеееа еяі.
ВДАЛБЛИВАНІЕ. Іпсівіа оре ссеіі.
Вдалбливаю, соеіо іпсіііеге, еПіссге.
ВДАЛЬ. Ргосиі. 2) = Въ продолже-
ніе времени, Іоп^іпдиііаіе или іііиіигпііаіе
Іетрогіе.
178
177 вд0
ВДАНІЕ. Вероеііит; Ьопит сгейііит,
оттівчипі. Вданный, сіероеііие. Вдаю,
арис1 аіічиет ііеропегс; сгейсге, Ігасіеге.
Вдагп кому кого въ руцѣ (еі.), ргосіеге,
Ігасіеге. Вдаюсь, іпіго, іпігаге. Покои
сто вдались въ садъ, Гспееігіе Ьогіиа еиЬ-
]асеі. 2) Вдаться къ кому или кому, вс
ігасіеге, сіесіеге; во сіесіеге іи йіііопет
аіісиі. Вдаться въ опасвость, ве регі-
сиіо оЬрсеге.
ВДВИГАНІЕ, вдвигиваніе, вдвшіутіе.
Іштіееіо. Вдвигаю, іпіго тоѵеге; іт-
тіііеге. Вдвигаюсь, іпіге, іттіііі. Ящикъ
не вдвигается въ столъ, Іоспіие сіисііііе
тепеаа іттіііі сіепс^аі. Вдвинутый, іп-
іго тоіие: ипшіееие.
ВДЕРГИВАНІЕ. Іттіееіо ЛІі іп Гога-
теп асив. Вдергиваю, Йіит іттііісге,
Ігарсеге рег асит; іпеегеге (ііит рсг
асит; іпеегеге іп Гогатеп асив. — Вдер-
нуть карету въ сарай, гііесіат іп гесеріа-
сиіиш сиггіЬие ргореПегс. Вдерпутый,
іп Гогатеп асив іпеегіие. Вдернутая въ
иглу нитка, ГІІипі рег Гогатеп асив 1га-
уесіит; Ігиеие, ргорикие.
ЕДИРАЮСЬ. 8е іпіго иг^еге, іггит-
реге, іпігогитреге. Насилу водрался
въ церковь, ѵіх ІигЬат, диа> іп Істріо
іпегаі, реггитреге роіиі.
ВДОВА. Ѵісіиа. Сдѣлаться вдовою, ѵі-
<1иат Гіегі; тагііо огЬагі. Сдѣлавшаяся
вдовою, ѵіСиаіа. Вдовеіі и —вій, ѵісіиа-
1І8. Вдовьи деньги, росипіа ѵісіиаііе; ре-
сипіа ѵісіиа! еиеНпепскс. Вдовій годъ,
аппив ѵісіиаііе. Вдовья касса, агагіит
ѵійиія еиеііпспсііе. .Мѣсто пребыванія
Для какой либо знатной вдовы, еесіее ѵі-
Подаяніе для вдовъ, соііаііо ѵісіиіе
аіепйів. Вдовецъ, ѵісіиие. Вдовица (ві.),
т* ч. вдова. Вдовичій, ѵісіиа; ргоргіие.
Довски, щ ѵісіиие, иі ѵісіиа. Вдовство,
вдовствованіе, ѵісіиііае. Вдовствую, ѵі-
ЕДУ
<1иит или ѵіИиат ееее; ѵісіиат ѵііат сіе-
§еге. Вдовый', вдовъ, ѵісіиие, ѵісіиат ѵі-
іат с1е§епе; ихоге огЬия. Вдовье, т. ч_
вдовьи деньги. Вдовѣю, ѵісіиит или ѵі-
сіиат іісгі.
ВДОЛБЛЕННЫЙ. Соеіо іпсіеие.
ВДОЛЬ. Іи 1оп°іІис1іпет, іпіопдит;
еесипсіит, рга іег. В. берега, рег Ііііив.
Мтти вдоль стѣны, .(ихіа піигит іге.
Ѣхать вдоль по берегу, Іііие Іе^еге.
ВДОХНОВЕНІЕ. Мопііие. По Боже-
скому вдохновенію, сііѵіпііие; сііѵіпо аГ-
Лаіи. Пророки по вдохновенію проро-
чествовали, ргорйеіж Вео аисіогс или
топепіе Гиіига рга'сІісаЬапІ. Вдохновен-
ный, вдохновенъ, сііѵіпо йрігііи аГЛаІие;
іперігаіпе. Вдохновенные гадатели, іп-
ерігаіі ѵаіее (.1 ивѣ).
ВДРОБЛЕНІЕ. Сопсіеіо. Вдробленный,
сопсіеие, йіееесіи.е. Вдробляю, соттіпиеге,
сопсісіеге; Ггиеіаііт сопсісіеге.
ВДРУГОРЯДЪ, вдругоръ. Вссипсіит;
ііегит.
ВДРУГЪ. 8іти1, ипа, еосіет Іетроге.
В. всѣ деньги проигралъ, ипо Іетроге
отпет рссипіат Іисіепсіо регсіісііі. Вдругъ
выпилъ бутылку, ипо Ігасіи Іа^епат
еЬіЬіІ. 2) В. трехъ дѣлъ не дѣлаютъ,
бстеі сіиае гев сигагі поп ро88ииІ. Всѣ
напали в., отнее еітиі іпѵаеегипі, іг-
гиегипі. Вдругъ всѣ разомъ, еітиі еі
еетеі. Всѣ вдругъ, отпее или ипіѵегві
еітиі. 3) Керепіе, еиЬіІо. Былъ здо-
ровъ, да вдругъ занемогъ, Ьепе ІіаЬиіІ,
еесі гсрепіе тогЬие іпсеееіі. Вдругъ
(не приготовясь), ех Іетроге. .Ему про-
тивоп., ассигаіе апіеа тесіііаіит. Не
вдругъ, т. е. не наудачу о чемъ говорить,
поп Гасііе сіе аіідиа ге сііссге.
ВДУВАНІЕ. Іперігаііо. Вдуваю, іпярі-
гаге. Вдунуть порошокъ въ больной
глазъ, осиіо (таіе) айесіо риіѵегет іп-
179 ВЕД
арігаге. Вдуновеніе, т. ч. вдуваніе. Вду-
нутый, іпврігаіиа. Вдыханіе, іазрігаііо.
Вдыхаю, іпврігаге, іпѣаіаге. Вдохнуть
духъ, апітит іпПаге (Тегі.) 2) ІП8ІІ1-
Іаге; ітЬиеге (о познаніяхъ п движеніяхъ
духа), іпхрігаге, іпрсеге, іпсиіеге. Вдох-
нуть мужество, апітит Гасеге, айііеге.
Языческіе стихотворцы вѣрили, что му-
зы вдыхали имъ способность къ сочине-
нію, роёі® еіѣпіеі сгеііеЬапІ, «е аШаІн
Михагит сопсііаіох Гиіххе. Богъ вдыхалъ
въ пророковъ то, что они должны были
пророчествовать, Веиз ргорѣеіів іпзріга-
Ьаі, зи^егеЬаІ, дше 8ІЫ ргаміісешіа
егапі.
ВДѢВАНІЕ. Ііуесііо, іттіххіо; іттіа-
8Іо Ші іп Гогатеп асив. Вдѣваю, Шит
рег асит Ігарсете. Вдѣваюсь, (гарсі рег
асит. Нитка толста, не вдѣвается, Шит
ега88Іи8 рег асит Ігауісі гесиааі.
ВДѢЛАНІЕ, вдѣлываніе. Іттівеіо.
Вдѣланный, Іп8ег1и8, іттіахиа; іпсіихих
(аиго). Вдѣлка, іттіввіо, іпхегііо (Масг.).
В. въ мраморѣ отстала, тагтогаіит 8ОІ-
ѵііиг. В. въ перегородкѣ разсохлась,
рагіеіі іпіегцегіпо іпхегіа ехвіссехсипі.
Вдѣлываю, іпвегеге, іттіііеге, іпсішіеге.
Вдѣлать алмазъ въ перстень, цеттат іп
аппиіо іпсішіеге. В. поставецъ въ стѣ-
ну, іп тиго агтагіоіит Гасеге. Солн-
цевъ образъ въ хрусталь вдѣланный,
іта^о 8ОІІ8 сгухіаііо іпсіиха.
ВДѢТІЕ, т. ч. вдѣваніе. Вдѣтый,
рег асиш Ігауесіих. Вдѣтая нитка въ
иглиныя ушки, Шит рег асит Іга|'ес(ит.
ВЕДЕНІЕ. Ііиііих. Веденный, ііисіиа,
(а, ит).
ВЕДЕРКО. Рагѵа хііиіа. Ведерная, іа-
Ьегпа роіогіа, иЬі роіиіепіа ѵешіипіиг
атрЬогів. Ведерникъ, диі яііиіах Гасіі,
оріГех вііиіагит. Ведерный, аіі аііиіат
регііпепв. В. обручъ, сігсиіиа вііиізе.
ВЕД 180
2) Атріюгат сопііпепх. Ведро, вііиіа,
то<1іо1и8. 3) Мепхига диаііга§іпІа Ко88і-
саа Іа^епах сопііпепа.
ВЕДРО, вегепит, аийит; Іетреаіаа
Ьопа, хегепа. В. будетъ, ііІ88егепа8сіІ ;
вегепііав с®іо геіііі; 8егепіІа8 с®1і или
с®1ит хегепит. Ведряность и —дре-
ность, 8егепі1а8. Ведряный и —дреиыіі,
день, іііех хегепнх.
ВЕДУ. Адеге, ііисеге. Вести за руку,
тапи ііисеге. Вести кого,' ѵіге йисет
езхе (показывать дорогу). Вести кого
куда, аіідиет іпігойисеге, іпіготіііеге аіі
аіідиет. Въ домъ, ііотит ііеііисеге
(особ. о молодыхъ Римлянахъ, кои тор-
жественно провожали родителей). Куда
меня ни поведетъ судьба, диетсипдие
сигвитГогІипаііеіІегіІ. Вести войска чрезъ
всякія мѣста съ равною поспѣшностію и
ревностію, ехегсііит рег аедиа, рег іпідиа
еоііет агііоге аідие ітреіи сареге. Вести
въ темницу, на эшафотъ, іп ѵіпсиіа, а<1
тогіепг ііисеге. В. войско, ехегсііит
ііисеге ; ехегсііит ііисіаге (выраженіе въ
особенности принадлежащее Саллюстію
и справед.шво охуждаемое Квинтиліа-
номъ). В. войско на сраженіе, соріаа іи
асіет ейисеге. Вести въ пристань, іп
рогішп ііисеге. Вести въ погибель, аіі
или іп регпіеіет а^еге. Вести въ иску-
шеніе , іп ііІ8сгішеп ѵосаге, аііііисеге.
Дорога ведетъ куда, ѵіа аіідио Йисіі. Ь)
Вести къ чему, аіісідих геі саихат или
Гопіет еххе. Скупость ведетъ ко мно-
гимъ порокамъ, ех аѵагіііа тиііа ѵіііа Пи-
ипі, тапапі. Это ни къ чему не ведетъ,
Ьос Ггиаіга а^ііиг, Іепіаіиг; Ьіпс піѣіі 1и-
сгаѣегІ8. с) В. въ извѣстномъ направле-
ніи: в. ровъ, ІО88апі ііисеге. В. ровъ око-
ло города, Гохха игЬет сігсипніаге. В.
ровъ чрезъ какое мѣсто , Іосит Го88а 8е-
саге. <1) Вести хозяйство, ііотит геде-
181
ВЕД
ВЕК
182
ге; гез йотезіісаз айтіпізігаге. е) Вести
процессъ, саизат пли Іііет адегѳ. Вести
доказательство, гет ргоЪаге. Вести над-
зоръ чадъ чѣмъ, аіісиі геі рга-сззе, рга-
Іесіит еззе, ргазійеге; аіідиій сптаге;
аіідиій сига зіііі ЬаЬеге; аіісціиз геі си-
гат адеге. Не вести ухомъ = ни во что
ставить, пиііат аигет айтопіІіопіЬив
ргаЬеге, айтоіііііопез аѵегзагі; зигйит
6850 ай топііиз. Веди-ко себя хоро-
шенько, йесогі тетепіо, Гас ріасепз, от-
піа Гезііѵе. Дать кому вести надзоръ
надъ чѣмъ, аіідиет аіісиі геі ргаіісеге;
аіістдиз геі сизіойіат аіісиі сгейеге. Ве-
сти воину, Ьеііит адегѳ (начертить
планъ для войны), Ьеііит дегеге, айті-
пізігаге (вооб. пещись о томъ, что при-
надлежитъ къ веденію войны, принимать
потребный къ тому трудъ), Гасеге (под-
нять, начинать), Ь. йисете, ІгаЬеге (длить).
Вести противъ кого, Ьеііо аіідиет регзе-
•диі. — Вести себя, зе дегеге; ее ргаЬе-
ге; зе айЬіЬеге; ее Ігасіаге; адоге. В.
себя хорошо, Ьопезіе 8е дегеге. При-
лично своему состоянію, рго йідпііаіе ее
дегеге. Вести себя не такъ пышно, ра-
гшп «е зріепйійе дегеге. В. с. гордо, зи-
регЬе, іпзоіепіег зе дегеге; сариі аіііиз
аііоііеге. Вести жизнь, ѵііат адеге, <1ѳ-
деге, ѵіѵеге. В. несчастную жизнь, ѵі-
іат тізегат ІгаЬеге. Вести тихую жизнь,
іп зесеззи ѵііат Ігапзідеге. — Въ тріумфѣ
кого за собою вести, аіідиет йисеге іп
ІгіитрЬо, рег ІгіитрЬиіп. — Вести торгъ,
тегсаіигаш ехегсеге. В. счетъ, гаііо-
•пез сопйсеге. В. счетъ вразсужденіи
Денегъ (о супругахъ), ресипіа? соп)ипсІіт
таііо ЬаЬеіиг. Судорога ноги ведетъ,
«разтиз рейез сопігаЬіІ. Жаромъ ДОСКИ
ведетъ, аззегез рга саіоге рапйапі. Дверь
®овело, уаши зе геуісіі, гезіііі. — Ведусь,
ись 2) ре апітаІіЬиз: ргоѵепіге, сге-
зсеге, аидезсеге, аисІІЬиз стезсѳге. Гуси
и утки въ привольномъ мѣстѣ хорошо
ведутся, апзегез еі апаіез іп Іосіз адиа-
Іісіз Гасііе ргоѵепіипі.
ВЕЗДѢ. СЬідие, иЬіѵіз; нпздпат поп;
отпіЬиз Іосіз; издие диадие; иЬідие Іег-
гагит депііит. В. знакомъ, иЬіѵіз по-
Іиз. Ьогъ вездѣ < Веиз отпіЬиз Іосіз
ргазепз езі. ' Кто вездѣ живетъ, тотъ
нигдѣ не живетъ, диіздиіз иЬідие ЬаЬіІаІ,
пиздиат ЬаЬіІаІ (Магі.). Вездѣ, гдѣ
только, иЬісипдие; диосипдие. В. куда
только, диосипдие, диодио. В. откуда,
ипйесипдие. Вездѣ разглашать, йіѵиі-
даге, еѵиідаге. Вездѣ говорятъ столько
ложнаго, что не знаешь, чѣму вѣрить,
Іоі сігситГегипІиг тешіасіа. иі пезсіаз
диій сгейепйит зіі.
ВЕЗЕНІЕ. Ѵесііо.
ВЕЗЕНІЕ. См. Вязаніе. Везся см. вя-
зоя.
ВЕЗУ. Сипи, гЬейа ѵеііеге, йеѵеЬе-
ге, сопѵеЬеге. Везти куда, іп Іеггат іп-
ѵеЬеге, ітрогіаге. Откуда, ех Іегга ех-
рогіаге. Везти изъ одного мѣста въ
другое, Ігапзрогіаге, сігситѵеЬеге. Вез-
ти водою или сухимъ путемъ, аіідиій адиа
ѵеі іегга ѵеііеге. В. кого черезъ рѣку,
іга]ісего аіідиет Яитеп пли Ігапз Оитеп.
Что везешь? диапат ге опегазіі сиггит,
едиит еіс. Везусь, ѵеЫ сигги, ѵеЬісп-
1о, гЬейа, паѵе; йеѵеЬі.
ВЕКСЕЛЕДАВЕЦЪ. ВеЬіІог зупдга-
рЬагіиз; йеЬіІог рег зупдгарЬат, йаіог
зупдгарЬж. Векселедавица, диж йаі зуп-
дгарЬат.
ВЕКСЕЛЬ. НупдгарЬа, з. уигіз тег-
саіогіі. Дать, зупдгарЬат йаге. сопясгі-
Ьеге; йаге потеп іп зупдгарЬат. Кому
дается в., сгейііог ех зупдгарЬа. Долгъ
по векселю, йеЬіІит ех зупдгарЬа. Дол-
жникъ по векс., йеЬіІог ех зупдгарЬа.
183
ВЕЛ
ВЕЛ
184
РегвсгіЬеге ресшііаго (въ пользу упла-
ты). Дать Фальшивый вексель, 8уп°та-
рііаіп Споете. Велѣть колу на себя дать
в., беЬіІогет ее ой'егге ех вупегарЬа. Об-
мѣнять деньги на в., регтпіаге, реси-
піат ретіиіаге. Жаловаться въ судѣ
но векселю, а§еге ех зупдгарЬа. Вексель
платимый по объявленію, 8уп§гарЬа, ех
•іиа сопвресіа воіѵііиг ресипіа. Одина-
кій вексель, воіа куп^гарка. В., плати-
мый по мѣсяцу, по прошествіи двухъ
мѣсяцевъ,- яуп., ех <ріа ресипіа воіѵііиг
ипо піепзе еіарво, биоЬив піепвіЬив еіар-
ків. Вексельный, аб вуп§таркат регіі-
пепв. В. курсъ, ресипію регшпіапб®
ргеііит; гаііо питагіа пли питогшп. —
В. к. высокъ, ресипіа регтиіапба гаахі-
піо ргеііо еві. Вексельное право, 1е°ев
бе вупдгарЬія вапсіѣс; ]ив сатіііаіе.
ВЕЛБЛЮДНИКЪ. Сатеіагіив. Вел-
блюдъ, сатеіив. Двугорбгіііі, с. бготав.
Верблюдица, Гетіпа сатеіі. Велблюжій,
вельблюжій и верблюжій, -жья шерсть,
рііив сатеііпив.
ВЕЛЬБЛЮЖЬЕ и.т ВЕРБЛЮЖЬЕ
СѢНО. 8аіво1а каіі.
ВЕЛБУДЪ. (81.) Сатеіив.
ВЕЛЕГЛАГОЛАНІЕ. МафііІОфіеп-
Ііа, таопа Ііпдиа (Ног.), Догіаііо, овіеп-
Іаііо. Велеглаголивый, та§піГісив, аііі-
Іодипв, оіогіовив.
ВЕЛЕГЛАСНО. СІага ѵосе. Велеглас-
ный, -гласепъ, тафіат , сіагат ѵосет
ЬаЬепв.
ВЕЛЕЛѢПІЕ, велелѣпный. См. Ве.іи-
ко.іѣі ііе, великолѣп ный.
ВЕЛЕЛѢПОТА. СІогіа.
ВЕЛЕМУДРІЕ. Махіта варіепііа. Ве-
лемудрствую, аііипі вареге, виЬіШіег со-
рііаге, тебііагі. Велемудрый л велико-
мудрый, варіепііввітив. В Платонъ, 8а-
ріепііввітив Ріаіо.
ВЕЛЕРѢЧИВО. ІЮфіасіІег. Велерѣ-
чивость, велерѣчіе, іпапів ѵегЬогит віге-
рііив; зресіев аіфіе ротра іп бісепбо.
Употреблять велерѣчіе, абІііЬсге щіап-
бат вресіет аКріе ротрат ѵегЬогит.
Велерѣчивый, —чивъ, §агги1ив, Іосріах.
Велерѣчіе, іпапів ѵегЬогит вігерііив,
ропіра ѵегЬогит. Велерѣчу, тафіійсе
еГГегге, ехіоііеге ѵегЬів; рга-бісаге; іа-
сіаге, "Іогіагі, іпвоіепіег Догіагі. Веле-
рѣчіе, Ііофіа* рготіііибо. Полагаться па
велерѣчіе, сопйбеге ѵегЬів (Сигі.)
ВЕЛЕУМНЫЙ. Ргибепііввітив’, ва-
ріепііввііпив.
ВСЕХВАЛЬНЫЙ. Ьаибаііввітиз, §1о-
гіовіввітив.
ВЕЛИКАНЪ. Ѵіг та]ог іріат рго Ьи-
тапо ЬаЬіІи; Ьото та^пііибіпів Ьитапа*
тобига ехсебспв, ецрів. Великанскій, т.
ч. исполинскій. Великанша, Гетіпа та-
Зог чпага рго Ьитапо ЬаЬіІи; Гетіпа іпво-
Іііж та^пііибіпів. — Великій, великъ,
тацшів (употреб. обо всякой, величинѣ),
іп»епв (увеличиваетъ знач. сл. тафіив),
§гапбів (имѣющій свою надлежаще ю ве-
личину: отт. о людяхъ и животныхъ:
взрослый; пнос. видный, важный, значи-
тельный, высокаго образа мыслей и чув-
ствованій), абиііпв (взрослый), Іои^ив, рго-
сегив (о ростѣ). — Великая куча, асег-
ѵив піа^пив. Великая, знатная сумма де-
негъ, •ігапбіч ресипіа. Великое и труд-
ное дѣло, орив та<ршт еі агбиит. За-
тѣвать великое, аибеге ^гапбіа. Великій
по своему мужеству и добродѣтели, ѵіг
апіпю еі ѵігіиіе ргаесеііепв. Онъ показы-
валъ великое мужество, вресітеп апіті
рта ве ГегеЬаІ. Ь) Ма§шів, сіагив, іііи-
вігів, е^гсфив. Великій философъ, рЬіІо-
ворЬив тафіив. В. умъ, іпдепіит та&-
пит. Великая добродѣтель, ѵігіив тае-
на. Сыны великихъ людей, тафіі риегі
185
ВЕЛ
ВЕЛ
186
(Ног.). Великія дѣла, дѣянія, іііивігіа
Гасіа; атріа- гев ?евІа<; та"ііа Гасіпога.
Великій и нескладный, ѵа^гапОів еі епог-
ші5. Быть великимъ, та"пит евве (во-
обще), раіегс, роггі"і (о вещахъ, по ихъ
объему), ргосегшп, ргосега віаіига евве
(о длинномъ и тонкомъ ростѣ), аііиііипі
евве (быть взрослымъ). Быть въ чемъ
великимъ. піа^пит евве, ехееііеге іи ге.
Дѣлаться, становиться великимъ, абоіев-
сеге, сгевсеге, ан^евсеге (прибавляться
въ величинѣ, въ числѣ), ассгевсеге, іпіи-
іпевсеге (какъ вода, подниматься), роіеп-
Іет, сіагит Ііегі (дѣлаться сильнымъ,
знатнымъ), аб ііі^ііііаіет, аб Ьопогее ав-
сепбеге (достигать честей). Слишкомъ
великій, пітіив, іттобіеив. Показывать
себя великимъ, величаться, ее еІГегге; ее
уасіаге; ціогіагі. Какъ ни великъ, какъ
бы великъ ни былъ, дианіивсііпдне, диап-
ІивІіЬеІ, днапішпѵів. Столько же великъ,
ачріе піа§иив. Быть также велику; еа-
бет віаіи евве. Такъ великъ, какъ го-
ра , тоніів іпкіаг. — — Великій Султанъ,
ітрегаіог Тигсісив. В. герцогъ, таеиив
ііих. Великое герцогство, піа^пив бнеа-
Іив. Великій канцлеръ, виргетня сапсеі-
Іагіив. — Велико, ѵаібе; ѵеЬетепІег;
ша§пореге. Великоватый, "гапбіог, рго-
сегіогі віаіига. Великонекъ, дгашііпвеи-
Іив. Ватъ сынокъ уже великонекъ, Ішів
ВІіоІнз ваіів абиіінв еві. Съ великимъ
напряженіемъ затрубить походъ, іпгр'піі
врігііи сіаввісшп ехогбігі. Быть велику
по комъ, рег аіідиет сгевсеге.
ВЕЛИКОГРИВЫЙ. Сои«ат, ргоііхат
ІнЪат ЬаЬепв.
ВЕЛИКОДАРОВИТЫЙ. Мипііісепіів-
ытиа, ІіЬегаІіявітив.
ВЕЛИКОДЕРЖАВНЫЙ. (81.) Отпі-
роіепв, ѵаібе роіепв («іу«2.охрагу с).
ВЕЛИКОДУШЕСТВУЮ. Евве та&па-
пітипі, ехееівит, §епеговит. Велико-
душіе, та^папітііав; піа^пив апітив, ех-
ееівивапітив; іп^епиііав, ІіЬегаЫав; тепа
ІіЬегаІів. Оказывать в. плѣннымъ, егда
сарііѵов тадпапітит евве. В. есть свой-
ство героевъ, піа{ріапітіІа*в еві ѵігіив Гог-
Ііввітогит. Великодушно, заріепіег; апі-
то ехееізо. Великодушный, —душенъ,
та§папітіі8, ехееівив, депеговив. В. че-
ловѣкъ презираетъ обиды, та«папітив
ііуигіав, оЛепвав сопіетиіі.
ВЕЛИКОИМЕННЫЙ. (МіуаЛыѵѵ/ю;.)
Мадпшп — сеІеЬге потеп ЬаЬепв.
ВЕЛИКОКНЯЖЕСКІЙ. Ргіпсірів та-
§пі. Титло, Іііиінв р. т. Великое кня-
ягсство, ргіпсіраіив та§пиз.
ВЕЛИКОКРЫЛЫЙ. Мавпав аіая Ьа-
Ьепв.
ВЕЛИКОЛѢПІЕ. Ма§пійсепІіа, вріеп-
<Іог; сиііив (особ. о пышности въ одѣя-
ніи и домашнемъ скарбѣ), аррагаіив; Іаи-
Ііііа (въ образѣ жизни), Іихигіа, Іихия;
бі^пііав, Іюпог (пару жныіі красивый видъ).
Принять кого съ великолѣпіемъ, прилич-
нымъ Царю, аіідиет і‘С"іо аррагаіи ехсі-
реге. Піірем въ великолѣпіи равнялся
съ самымъ городомъ, т. е. Аѳинами, Рі-
і<вие ірват шЬст бі^ііііаіе агдиірагаЬаІ.
Великолѣ.пііо, та^піСсе, вріепсіібе, Іаніе,
оріраге; ргеііове (щегольски). Онъ вел.
живетъ, вріепбібе ѵіѵіі. Великолѣпный,
великолѣпенъ, таднійсив, врІепдМпа, Іаи-
Іив; орірагив, ргеііовив (дорогой, о высо-
кой цѣнѣ). Приготовить в. обѣдъ, орі-
раге соепат рагаге. Дать кому велик.
пиръ, аррагаіів ерніія аіідиет ассіреге.
Великолѣпнѣйшія игры, позорища, Іысіі
аррагаііявіті. Великолѣпное зрѣлище,
вресіасиіит аррагаііаяітит. Великолѣп-
ная палатка, ІаЬегпасиІит отпі Іихи еі
ориѣщііа іпвігисіит. Чепракъ, покровъ
съ великодѣииьиш украшеніями, 8Іга§и-
187
ВЕЛ
ВЕЛ
188
іит піа§пійсІ8 орегіЬи8 рісішп. Велико-
лѣпное, пышное изданіе, ехешріаг Іиси-
Іепіиш, 1исиІепіІ88іте ітргеввшп; вріеп-
йійів8Іпіи$ ІіЬег; ІіЬег ша^пШсе, вріепйійе
іуріа ітргеввит. Любовь къ велико-
лѣпію, піацпійсепііае (а не аіийіит гпа«пі-
Ясспііж, что было бы сказано не по ла-
тыни). Должно беречься любвц къ непо-
мѣрному великолѣпію , саѵепйшп е«1, пе
ехіга тойит та^шйсепііа ргойеая.
ВЕЛИКОМОЩІЕ. Рггероіепііа; та-
&па роіепііа. Великомочный , велико-
моченъ, роіепііа ргае8іаП8, тиііит роіеп8.
Быть великомочнымъ, роіепііа рга?8іаге;
ргаерО8ве.
ВЕЛИКОРОДНЫЙ. ХоЬіІі "епеге па-
Іи«; поЫІі пли аііо Іосо паіив; сіагіа или
аріепйійія паіаІіЬиа огіиа.
ВЕЛИКОРЭСЛЫЙ. Ргееега аіаіига;
аіаіига етіпепіі.
ЕЕЛИКОСЛАВЕЫЙ. СеіеЬеггітиа,
та^пі попп'шв, та^пзе Гатге, Іаийаііааі-
пшч. В. Вседержитель, Вей? витте
соіепйив, сеІеЬгапйиь
ВЕЛИКОСЕРДЫЙ. Мартапітпв, ех-
секиб, ёснсгоан*. Великосердіе, тадпа-
пітііаа.
ВЕЛИКОСТЬ. Ма^пііийо; атріііийо
(значительный объемъ, такое протяже-
ніе), атЪііия, крайит (вооб. протяженіе,
мало ли оно или велико), 1оп»ііи<!о (дли-
на), ЬаЬііиа, яіаіпга, (человѣческаго ро-
сту), атріііийо, іа$1ірит (высокость чина,
званія, состоянія). Великость Божія не-
постижима, Беі піа^піішіо е8і ітшеп$а,
іпйиііа. В. имени, та^пііийо, атріііийо,
сіагііае потіпів. В. дѣянія , та^тіийо
геі ^еаіае. В. злодѣянія (ужасное злодѣ-
яніе), іттепаііаа Гасіпогів. В. духа, апі-
гоі та^пііийо, а1іііи<1о.
ВЕЛИКОТѢЛЕСНЫЙ. 8іаіша ат-
рііааіта; арройіа ай Йі»шіа1ега кіаіига;
сопарісиа согрогіа та^пііийіпе; іп»епіів.
аіаіиг.т. 2) Ргачіііив тетЬгів іпреиііЬіі.ч.
ВЕЛИЧАВО. ЙирегЬе, аггодапіег, еіа-
ІІЧ8. Величавость, вирегЬіа, агго'уаиііа,
засіапііа, уасіаііо. Величавый, аирегЬиа,
агго^апа, "Іогіочіь, та^пііодиив. Вели-
чавая лошадь, ецииа аіасег, Гегох, асег..
ВЕЛИЧАЙШІЙ. Махітив; яшшшк.
ВЕЛИЧАНІЕ. СеІеЬгаііо, Іаийаііо, ргае-
йісаііо. 2) Біогіаііо, овіепіаііо, ]асіаііо.
3) Ѵегвиб, <рііЪн8 іп ваегіз таіиііпів апіе
Еѵап»е1іит Іесіит 1аи<Іе$ Беі аиі 8апсіо-
гит ѵігіиіев сеІеЬгапіиг. Величатель-
ный, сеІеЬгап?, ргаыіісапа, Іашіапв. Ве-
личаю, ееіеѣгаге, рг;г<Іісаге, Іаийаге, ІоІ-
Іеге. 4) Іп 8. 8. атріійсаге. Величаюсь,
§Іогіагі ге, йе ге; ргачіісаге аіі<[иі<1 <Іс 8е;
8е (асіагс. 5) СеІеЬгагі, ргячіісагі. —
Величественно, аи"И8іе, 8рІеш1і<1е, та-
^пійсе. Величественность, та|С8Іа8, огІ8
та]е8Іа8. Величественный, аи^ивіив, 8ап-
сін8, лепегап<Ііі8. В. видъ, ІіаЬііиа сог-
рогІ8 ріепиа <1і"пііаІІ8 или та]ебіаіІ8. Онъ.
имѣлъ в. видъ, ірво айвресіи сиіѵія іп)і-
сіеѣаі аі’тігаііопет 8иі. В. слогъ, Ш-
сеп<Іі <:егш8 та^пійсит. Что можно ска-
зать величественнѣе? <ріі<1 йісі роіе8і аи-
ризііия? Величествіе, та^пііийо, та]е-
8іа8, атріііийо. 6) СеІеЬгаііо, рггніісаііо.
7) 8асга ротсгейіапа. — Величество, та-
§пііийо, аіііінйо, ргосегіІа8. 8) ІІІа]с8Іа8,
тастпійсепііа, оіогіа. 9) Тііиіив ігарега-
іогит, Вестит. Ваше величество, гех
роіепЙ88Іте. — Преступленіе, оскорбле-
ніе Величества, сгітеп та]е8іаіі8; ітріе-
Іаіі8; та)е8іа8 и ітріеіак; сгітеп пііпиіа?
инуе8іаІІ8 (д не Іаеаае та]е8Іаіі«, что уже
встрѣчается у иозз.), регйпеПіо (въ зна-
чен. Римлянъ). — Величина, та^пИпйо,
ргосегііа8, аііііийо. В. солнца, иіа§пііийо
8ОІІ8. Измѣрять величину чего, теіігі
ВЕР
190
ВЕЛ
189
таеПішаіпет геі. Превосходить вели-
чиною, т.Ч'пНшІіпе апіесейеге. Этотъ
сосудъ надлежащей величины, ѵав іііий
]ивІа еві таёпііийіпе. Человѣкъ надле-
жащаго, хорошаго росту, соттойа віаіп-
га Ьото. В. мѣста, Іосі атріііийо. У
магемм., диапіііав. — Величіе, та]е.вІав.
Божіе в., Хитеп. — Величія Божія, та-
^паііа Веі; гев та^пійсае, йгапйев Веі.
Величу, тарпит Гасеге, ргжйісаге, Іаийі-
Ьив ехіоііеге. Величусь, ІоІІі, ІашІіЬив
ейеггі, рга'йісагі, сеіеЪгагі. Нарочитая
величина и пригожество, ехітіа та^пііи-
йо еі Госта. Построить театръ чрезвы-
чайной величины, $шпт® та&пііийіпів
ІЬеаігит ехвігиеге.
ВЕЛІАРЪ. Веііаі, ВіаЬоІиа.
ВЕЛЫИИ. (81.) Ѵаійе, айтойит; та-
рпореге; тиііит; Іпві"пі1ег. Вельможа,
оріітав; ргіпсерв. Вельможи, оріітаіев,
ргіпсірев, ргосегев; ригригаіі. Вельмож-
но, и( йесеі ргосегет или ргосегев. Быть
опаснымъ врагомъ вельможамъ, орііта-
ііипі рагІіЬив ехіііо евве. Вельможность,
вельможство, йі^пііав ргосегів. Вельмож-
ный, йі^пііаіе сопврісиив, поЬіІів, іііпвігів,
атрііввітив.
ВЕЛЬНІЕ. Ливвит; ]иввив; ітрегіит,
ітрегаіит, ргаесеріит. — Велю, ітрега-
ге (съ слѣд. иі; уиЬеге съ вин. п. и веопр.
накл. въ дѣйст. залогѣ, если именовано
лицо, которому что приказывается, а въ
стр., если оно не именовано. Также по-
слѣ ^нЬеге ставится иі, если намѣреніе
приказывающаго должно быть выставле-
но опредѣленно), ргач іреге (съ меньшею
строгостію, чѣмъ два предыдущіе глаго-
ла), ейісеге (о чиновной особѣ), всівсеге
народѣ), вапсіге, ні или пе (о запреще-
Ир)- Велѣть дать ей пить, уиѣеге йаге
ЬіЬеге. Велѣть по договору прислать
корабли, ех Гоейеге паѵев аіісиі ітрегаге.
Велѣть своимъ воинамъ дшкого изъ нихъ
ве обижать, уиЬеге пііЩіЬив виів, пе диі
еогит ѵіоіепіиг. Велѣть кораблямъ от-
правиться въ Эвбею, ]иІіеге, иі паѵев Еи-
Ьоеат реіапі. 2) Сопсеііеге, регтіііеге,
ІіЬегІаІет аіісиі сопсейеге; аіісиі аіісп-
Зив геі роіевіаіет, Гасиііаіет <1аге. Ве-
лишь ли мнѣ это купить? регтіііів пе,
иі Ьапс гет етат? Онъ велѣлъ васъ
звать къ себѣ, сигаѵіі Іе ай ее ѵосапйит.
Онъ велѣлъ сшить себѣ платье, сигаѵіі
«іЬі ѵевіет Гасіепйат.
ВЕНГЕРЕЦЪ, Сп«гив. Венгерскій,
Ѵшртсив. Венгерское вино, ѵіпит 1?п-
ргісит. Венгрія, Ііп§агіа.
ВЕНЕРА. Ѵепив. Венеринъ, ѵепегів.
Венерина гора (нѣкоторое возвышеніе
на ладонѣ у руки), топв ѵепегів. Веие-
ринъ храмъ, іетріит ѵепегів. Венери-
ческій, ѵепегеив. Венерическая болѣзнь,
Іпев ѵепегеа (у новв.). Въ венер. болѣз-
ни, [не ѵепегеа Іасіив, іпивіпв.
ВЕНЕЦІАНИНЪ. Ѵепеіпв. Венеціан-
ка, Ѵепеіа. Венеціанскій, Ѵепеіив. Ве-
неція. Ѵепеіі®.
ВЕНЗЕЛЬ. Мопочгатта (у новв.).
I Вензеловый, —вое имя, топо"гатта.
| ВЕНІАМИНЪ. Вепуатіпив.
ВЕПРЕВЫЙ, вепрій. Арги^пив. Ве-
прина, саго арги^па. Веприный, арги<щив.
Тукъ, виссійіа аргі. Веприще, та^пив
арег. Вепрь, арег ѵеггев. Веприкъ,
рагѵив арег. Веприца, вив Гега, арга.
ВЕРБА. 8а1іх саріжа. Вербы, раіт®
! гаті. Купить для дѣтей вербы, ІіЬегів
гапюв раіпкв етеге. Вербвна, таупа
ваііх ѵітіпаіів. Вербочка, рагѵа ваііх ѵі-
тіпаіів; гатиіі раіта*.
ВЕРБА КРАСНАЯ. 8іс потіпапіиг га-
ті ваіісів, диі посіигпів васгів апіе <ііет
раітагит аіИііЬепІиг.
191
ВЕР
ВЕР
192
ВЕРБЕЙНИКЪ. Р1апІа§о бака.
ВЕРБЛЮДЪ , — дшіі.ъ , —блюжіи.
См. Велблюдъ.
ВЕРБНИЦА. НеЬйота» апіе Равсііа.
Вербный. ай іііет Потіпісат ракпагшп
регііпепа. Вербное воскресенье, йіез
Юотіпіса раітагшп.
ВЕРБОВАНІЕ. Сопцнібіііо, йеіесіиз.
Быть на вербованіи въ какомъ городѣ,
е$8е, ѵегаагі іп аііциа игЬе аіі тШіеб
сотрагапйов. Вербованный, сопциібііиб.
ВЕРБОВНИКЪ. См. Плакунъ.
ВЕРБОВЫЙ. 8а1іск ѵітіпаііб. Кусты,
Ггиіісез ваііск ѵ.
ВЕРВА. Гііит рісаіит.
ВЕРВИЦА, вресіеб гозагіогит Іюті-
тііші раирегит, циогит поііі Іосо согаііо-
гшп е Гипісиіо ѵеі согіо Гасіі бшіі. Верв-
ный, ІОІПІГІб.
ВЕРВОДѢЛЯ. Кс8Ііо.
ВЕРВЬ, вервіе, вервица, вервника,
вервиночка, вервочка. Еипіб, Гипаіе. Вер-
вина, тадоит Гипаіеі Вервь зиждущихъ
(ві.), Іінеа, поста, атизвів.
ВЕРГАНІЕ. См. Верженіе. Вергаю,
воржу, засеге, тіііесе. Вергаюсь, вер-
жусь, ве аіуісеге; аіуісі; ее рігесірііаге.
ВЕРЕВКА, веревочка. Еипіб, Гипіси-
Іив, Іотех. Веревочный, Гипіб (^.); Гипа-
ІІ8. Заводъ, орііісіит гебііопіз; ебііе-
8Ішп гебііопит (цехъ). Веревочная игла,
асиа гебііагіа. Протянутая веревка, по
коеіі ходятъ плясуны, саіаііготив. Ве-
ревочная лѣстница, всаіа е ГипіЬиз; всаіа
ріісаііііб (складная). Веревчатый, бішііі-
Ішііпеш ГипІ8 цегенб; іп тойит Гипіб Іог-
1п8. В. столпъ, соіитпа іп тбйит со-
сіііеа: Іогіа.
ВЕРЕДЛИВЫЙ. Ригиіепіиб. В—вая,
рапа, ригиіепіит ѵиіпи.ч.
ВЕРЕДОВЕЦЪ. ТЬаІісІгшп Лаѵит.
ВЕРЕДЪ. СІсив; (івіиіа, ѵотіса. Боль-
шой, продолжительный, аровіета, аЬвсеч-
8Н8. Проткнуть, ѵотісат арегіге. Про.
рвался, аЬбсеббив егнріі. Расходится, пК
сна аегріі.
ЙЕРЕЖУ. См. Бережу.
ВЕРЕЗГА. Сіапкііог, циі йтаѵіиб 1и§еі.
Чиі 08 іІІ8ІогциеІ аіі ріогашіит. Верез-
гливый, тогоаиб, аврег. Верезжаніе, е;и
Іаііо.
ВЕРЕЙКА, вресіся диаіиог гетіб іп-
вігисіі, аситіпаіі тіпогіа иаѵі^іі.
ВЕРЕЙНЫЙ. Ай рогіет регипспб.
Крюкъ, сагйо; ѵіпсиішп ипсінаіит.
ВЕРЕЗЖУ. РІогаге, суиіаге, §гаѵііі8
Іидсге.
ВЕРЕНИЦА. Огбо; аііег роаі аііегит.
Утки ходятъ вереницею, апаіе.ч огйіпе
іпсейеге, атЬиІаге аоіепі. Народъ шелъ
вереницами, ріеЬч іЬаІ §геааІіт Іоп«ч
а^тіпе.
ВЕРЕСКЛЕДЪ. Еѵопітиб Еигораеиа.
ВЕРЕСКЪ. См. Можжевельникъ.
ВЕРЕСЪ. Егіса ѵиі§агІ8.
ВЕРЕТЕНИЦА. Ьасегіа, іасегіиа.
ВЕРЕТЕНО. СоІИ8, Гиаиб. Вертѣть
веретено , ііібиш Іогциеге; Гиашп роііісе
ѵегваге. 2) Ехатеи. 3) І’еггеа зиіжсиб;
тоіііе; ахіч Геггеиа; Геггит зетісігсиіа-
ге. Веретенце, рагѵив Гияич. Веретен-
щикъ, Гичопіт ГаЬгіеаІог. ,
ВЕРЕЩАНІЕ. См. Верезжаніе-
ВЕРЕТИЩЕ. См. Вретище.
ВЕРЕЩУ. См. Верезжу.
ВЕРЕЯ. РО8ІІ8. Вколотить что въ ве-
рею, іп ро8іс 0§еге аііцііііі.
ВЕРЖЕНІЕ, йасіиб; тіззиз; соіцесііо.
Мрежи, геіе уасіиіп, ііетіззшп. Вержен-
ный, іасіич, тіязиз. Верженные камни
Ппррою, Іарійез Руггііж .(асіі. Вержен-
ныя сѣмена, 8етіпа (асіа. Вержу, см.
вергаю.
ВЕР
ВЕРИГА, пчііаііив, вериги. Саіепа,
іпсиіит. 2) Саіепа?, диач пшіо согрогі
„йиипі ріеіаііч чішііочі.
ВЕРИГОНОСЕЦЪ. Ріеіаііч чіікііочич,
(]І1І саіепа* писіо согрогі ітіиіі.
ВЕРИЖНЫЙ. Аіі саіепа*, <|иач ріеіа-
чішііочі согрогі іпиіо ітіиипі, регіі-
пеп$.
ВЕРОНИКА, Ѵегопіса.
ВЕРСТА. ЛІіІІіагіит Кивчісиш, ег-
яіа. 2) Гдѣ тебѣ за ипмъ тянуться; онъ
не тебѣ верста, педиійдиапі 8Іи<1С8 еі
сотрагагі; Іоп^е епіт Іе чиретіог еві.
3) (81.) (ігаііив а?ѵі Ьишапі. Отъ юныя
версты, а риего, а рагѵо; а риегів, а раі -
ѵія. 4) Эка верста! диа1І8 1оп§игіо!
ВЕРСТАКЪ. Мелка орегагіа; тасЬі-
па гипсіпа.
ВЕРСТАНІЕ. Сотрагаііо, соііаііо. 2)
/Едиаііо, ехагдиаііо.
ВЕРСТАТЕЛЬ, Оііт Ьас ѵосе ііечі-
"паЬаІиг іе, диі, рго Гипйів рг«н<1іі.чдііе по-
Ъіііит, іштегшп тііііиш ііч ітрегаіогит
а?«1ітаге гіеѣеііаі.
ВЕРСТАТЬ, —тя. Л'огта.
ВЕРСТАЮ. Сотрагаге, сопГегге, сот-
ропеге. Заслугъ его ни съ чьими вер-
стать не должно, е,і<і8 гоегііа сит пиіііч
аііогит тегііів сотрагашіа .чипѣ 2)
Мііііев 8ііо Іосо сопчіііисгс, йічропеге. 3)
-Ждиаге радіпач;
ВЕРСТАТЬ ПОМЕСТЬЕМЪ, Рго
Гип<1і8 рга?<1іі.чдие тііііеч тіііеге.
ВЕРСТАТЬ ОКЛАДОМЪ. $шптат
ресипіа? рго ГасиІІаІіЬич сопчіііиеге, иі 8І
Чиів аѣ оП'еизоге ііуигіа аЛесІив евчеі, ве-
сипсіит е]ив>поі1і <1е$і$па1іопет сіеѣііат
еі аигипіапі гереіеге роваеі.
верстаюсь. йіисісге че аіісиі сот-
рагаге. Ч) Сопаіііиі чио Іосо, сіівропі.
ъи.ъ скоро онъ съ нимъ поверстался,
3)
то
, ВЕР 194
и ударилъ его, диамргітиш еіші а88е-
сиіів Ѳ8І, ріа^аві іпіиііі»
БЕРТЕЛЬ. Ѵеги (отъ ѵегіеге). Взот-
киуть что на вертелъ, іітеге диііі ѵегіЬич.
Жарить что на вертелѣ, Іоггеге диі<1 іп
ѵегіѣив.
ВЕРТЕПИСТЫЙ, Саѵегпозив. Вер-
тепистыя горы, П10ПІС8 саѵегиоаі. Вер-
тепникъ, Ііо^іоііуіев. Вертепный, а<1
саѵегпагп регііпепа. В. входъ, іпігоііиа,
аііііив саѵегпа?. Вертепъ, саѵегпа, аре-
сич. Вертепецъ, саѵегпиіа. Вертепъ
разбойниковъ, Іаігопши Іаііѣиіит, гесер-
Іасиішп, чреіииса.
ВЕРТКІЙ. См. Вертлявый. Верткость,
см. вертлявость.
ВЕРТЛО. ТегеЬга.
ВЕРТЛЮГЪ, Сопйуіич. 2) Етѣоіич.
Вертлюжный, ай сошіуіит, етѣоіипі рег-
Ііпепч. Вертлюжная часть, агса етЬоІі.
ВЕРТЛЮЖОКЪ. Рагѵив Іі^пеиз ре8-
8и1и8.
ВЕРТЛЯНОСТЬ. МоЫКіав. 2) А§і1і-
іач. Вертляный, <1е паті^іо: пи(ап8. 3)
А3ІІІ8. Вертляный слуга, Гатиіич ехре-
ІІІІ118.
ВЕРТОГРАДАРЬ. Ногіиіапи.ч; Іоріа-
гіич (который искусно обрѣзываетъ де-
ревья). Вертоградный, Іюгіі, а<1 Ьогіиіп
регііпепч. Вертоградъ, ѣогіич. Верто-
градецъ, Ьогіиіич.
ВЕРТОПРАХЪ. Ното ѵепіовиз; Ію-
лю ѵапііодиич. Вертопрашка, Гешіпа
ѵепіоча. Вертопрашество, ѵапііодиепііа; «
апішиз Іеѵів; апіті Іеѵііаз; тоЫІііач еі
Іеѵііач апіті; іп^епіі тоѣііііач. Верто-
прашный, Іеѵів, іпсопчіапч, тоЬіІіч. Вер-
топрашу и — прашничаю, тоѣііет, ѵо-
Іаіісшп, ішпдиат сегІІ8 ѵечііуііч іпчЫеп-
Іет ечче.
ВЕРТОШЕЙКА. Іуих.
ВЕРТУШКА. 8ресіеч пюіа? рпеитаіі-
7
е® Іивиі риегогит ветѵіепв. 2) Рег т.
Ьото тоЪІІів.
ВЕРТЪ. (81.) Ногіив.
ВЕРТѢНІЕ. Ѵегваііо, гоіаііо, сігсит-
асІІО. Колеса, еопѵегвіо гоі®. Вертячій,
ѵегваЫІів; ѵегваіііів.
ВЕРФЬ. Лаѵаіе. Галерная, корабель-
ная, паѵаіе.
ВЕРХНІЙ. 8ирегив, виретіот. О го-
родѣ, провинціи, области: вирегіог. (От-
вос. двухъ). Верхнее море, таге вирс-
гит (относ. моря нижняго, Этрускаго или
Тосканскаго , таге іпГегшп). Верхняя
часть, рагв вирегіог. Верхнее платье,
аиіісиішп виттипі. Надѣть что какъ
верхнее платье, аіідиій вирегіпйиеге.
Верхній порогъ, Іітеп вирегит. Верхніе
классы, сіавзев, ди® зирга, вирегпе випѣ
ВЕРХОВАЯ ДѢВУШКА. Риеііа сиЬі-
сиіагіа.
ВЕРХОВЕНСТВО. Ргіпсіраіиз, ргіог
Іосив; ехсеііепііа. Верховный, вшитив.
Верховная власть, витта роіезіав. Вер-
ховный начальникъ, виттив дих; репев
диет еві отпіит витта гегит.
ВЕРХОВОЙ. Мипііив, ІаЬеІІагіив едиі-
Іапз. В. письмо привезъ, питіи в едио
ѵесіив Ііііегав айіиііі, йеіиііі. — Верхо-
вый, вирегпе вііив. Верховые города,
рррійа вирегие зііа.— Верховый, ай едиі-
Іапйипі. Верховая лошадь, едиив ай
едиііапйит. Верховая ѣзда, едиііаііо,
едиііаіив; едиі Тесіаііо (для удоволь-
ствія). Прилежно обучать верховой Ѣз-
дѣ, вейиіо аіідиет йосеге едиііаге. —
Верховье, огіро Пиѵіі. В. Волги въ Твер-
ской Губерніи , Потеп НЬа огцрпет Ьа-
Ьеі іп ргжіесіига Тѵіегепві,
ВЕРХОГЛЯДЪ , — гладка. біиііив,
віоіійиз; іперіив; диі вресиіаіиг Ьіапіе
оге. Гдѣ ты, верхоглядъ, доселѣ былъ,
иЬі Іат йіи, вееіевіе или віоіійе, ігіога-
Ьаге?
ВЕРХОМЪ. Едиев. Ѣздить в., едиі-
Іаге.
ВЕРХОМЪ. АЙаІіт ріепиз. Насыпать
мѣру овса верхомъ, тпойіит аѵеп® іпГии-
йеге айаііт ріепит. 2) Онъ протелъ
верхомъ, а я низомъ, Ьіс вирегпе регѵа-
віі, С&0 аиіет іпГга.
ВЕРХОТВОРЕЦЪ. Сгеаіог, гегит
(вирегагит) ргосгеаіог.
ВЕРХУ. 8ирег, іп витто. Верхушка,
—шечка, (авіірит, арех. В. дома, Г.
йотив, ®йіит. В. башни, Г. Іштів, арех.
Іиггі». Верхъ, йпів, ехігетит. 2) Тесіит.
3) Рагв вирегіог. Сходи на верхъ, авсеп-
йе іп вирегіогет рагіет ®йіит. Онъ въ
верху живетъ, ЬаЬіІаІ іп вирегіогі раГІе
®йіит, іп вирегіогі йото. На верху де-
ма, іп витта йото. Въ верху на холмѣ,
іп вирегіогі рагІе со'.іів; іп витто соііе.
Съ верху до низу, а витто ай ітит.
Съ верху, вирегпе, йевирег; йе, е Іосо
вирегіогі. Онъ покрылъ сосуды съ вер-
ху золотомъ, виттав атрЬогав орегіі
аиго. 4) Ѵегіех, (сарііів). 5) Гавіі^іит,
арех; виттит. Верхъ счастія, витта
Геіісііав. Возвести кого на верхъ досто-
инства, райи атрііввіто йі^пііаіів Іосаге
аіідиет. Верхъ честей, сиітеп Ьопо-
гит; аіііввітив йі^пііаіів дгайив. Это
верхъ всѣхъ золъ, Ьос еві ехігетит та-
Іогит отпіит. Это верхъ безславія,
безчестія, ди о піЬіІ ртоЬговіив. — Въ
верхъ, вигвит, іп виЫіте. Бросать, вис-
ки т засеге, тіііеге. Смотрѣть, вигвит
айвріеете. Пусть будетъ ихъ верхъ и
пусть желаніе ихъ исполнитсяно толь-
ко бы они знали, тіпсегепі ас віЬі ЬаЪе-
гепі, йшптойо всігепі (8иеІ.).
ВЕРЧЕНІЕ. Ѵегваііо, ІегеЬгаІіо. Вер-
ченый, ѵегваіпв, ІегеЬгаІив, регГогаІиз
ВЕР
ВЕС
198
. 197
2) Рег ій. іеѵіа, іисопвіаиа, ѵоіаіісиа, ѵеп-
ІО5и6. Верченая голова, ргжсера апіті.
Верчу, (отдаете, ѵегааге, іп §угит а^еге;
сігситаёеге. Не вертите меня такъ,
голова кружитъ, поіі те ііа ѵегваге, са-
риі йтаіиг. 2) ТегеЬгаге, регІегеЬгаге.
Вертѣть дыру, ІегеЬгаге Гогатеп. Вер-
чусь, ее Іотдиеге; ве ѵегааге; ее сігсит-
а&еге, ае тугаго. Переставь ты здѣсь
вертѣться, поди въ свое мѣсто, (Іееіпе Іе
Ьис еі іііис ѵегваге, аЬі аііо. 2) Тег§і-
ѵегаагі, бе ѵегіісиіа дижгеге. Не вертись,
говори правду, поіі бе ѵегіісіііа дижгеге,
біс ѵегит. Уронить кого верт Ьвти, аа-
аібиа гоіагпт ѵегіівіпе а('(1і"еге. Вода
вертитъ крылья колесъ, ріппж гоіагшп
Яшпіпіа ішреіи ѵегаапіиг. Вертѣться
какъ Флюгеръ, іраа рішпа или Гоііо 1е-
Ѵіиа тоѵегі.
ВЕРША. Каава (отъ ѵіѵа>').
ВЕРШЕНІЕ- Сопсіивіо. Рѣшительное
в., аепіепііа иіііпіа. Вершеный, Ппііие,
ігапаасіиа.
ВЕРШЕЧИКЪ. Рагѵит саснтеп, сиі-
теп. Вершина, —шинка, —ночка, са-
сшпеп, снітеп, ѵегіех. Срубить вер-
шину у дерева, агЬогет бесаситіпаге.
Вершина горы, ѵегіех топііа. 2) Огі§о
Ли ѵіі.
ВЕРШИТЕЛЬ. Ейесіог, сопГесЮг.
ВЕРШИЧІЕ, виттит аситіпаіит
ріапке. 2) 8Ю1о.
ВЕРШНИКЪ. Оиі счио аіісиі ргжсе-
біі, апіссеваог іп ечио.
ВЕРШОКЪ. Весіта верііта рагз си-
Ьііиа Киааісі, ѵгегвсЬок. 2) виттит,
ехігетит. Вершки хватать, іп гегит
сотіісе Ьаггеге; ргіта гегит аресіе бисі;
аіідиій Іеѵііег аіііп^еге. 3) виттит реі-
Іісеі арісі6.
ВЕРЩуж РіП|Ге) йесегпеге; а<5 ехііит
регбисеге; регйсеге, сопйсеге; бівсеріа-
ге. 2) Меіав Гоепі гоіипбаге.
ВЕСЕЛІЕ. Оеіесіаііо, оЫеі'Іаііо, ѵо-
Іиріаа, |исипбіІав; Ьііагііаа, Ьііагііибо, Ге-
аііѵііаа. Предаваться веселію, ае ]исип-
бііаіі баге еі апітпт геіахаге. Любить
веселія, оЫесІаІіопит аіибіоаит евве.
Весело, Ьііаге, Ьііагііег, Ьііагет іп то-
бит }исиибе, 1®1е, іеаііѵе, Гасеіе. Тяж-
кія болѣзни препятствуютъ жить весе-
ло, егаѵіогіЬиа тотЬіа ѵііж ^исипбііаа іпі-
ребііиг. Жить весело, .ріеипбе ѵіѵегс.
Въ деревнѣ жить весело, гига оЫесІапІ
апііпоа. Чтобъ веселіе было въ равной
мѣрѣ съ горемъ, пі геЬив Іжіів раг віі
тепвига таіів. Веселости дѣтскія, оЬ-
Іесіатепіа риегогит. Имѣть духъ ве-
селый и готовый къ шуткамъ, Ьііагі еі
рготіо апіто евве аб ^осаибит. Пока-
зывать себя веселымъ въ печастіи, іп аб-
ѵегвіа ѵоііит ассипйж Гогктж §егеге.
Показывай себя веселымъ, не унывай,
Ьопо аіа апіто, егі^е апітит. Веселая
жизнь, ѵііа атоепа. Веселыя окрестно-
сти Азіи, атоепа Ааіж. — Да и жить-то
теперь весело (когда видитъ людей
стариннаго вѣку), ѵіѵете пипс еііат Ін-
Ьеі. В. пировать, Ьііагііег ёриіагі. Ве-
селость, Ьііагііаа, апітив Ьііагів, аіасгііав,
апітив аіасег; оЫесІатепІит, беіісіж.
Новый годъ начали обыкновенными ве-
селостями, поѵит аппнт а воііііа ѵоіир-
ІаІіЬиа аиврісаіі аитив. Веселый, ве-
селъ, Ьііагів, аіасег, Тевііѵив, Іерібие. Ве-
селое начало, копецъ печальный, сотісит
ргіпсіріит, (іпів ІгаДсив. То-то веселая
была жизпь; іііиб ѵіѵеге егаі. Хорошо
быть веселу и умну, диі ааріі, іп Іасііо
^аибеаі іПс аіпи. Я никогда ничего но
видалъ еще веселѣе, піЬі! ѵібі диіедиат
іаеііив. Вы должны говорить со мною
повсселѣе, роггесііогі Ггопіе теейт Іо-
199
ВЕС
ВЕС
'200
.диагіз орогіеі. Веселый человѣкъ, Іері;
Дшп, Гезііѵшп сариі. Веселая книга, Іі-
Ьег Гезііѵиз. Въ веселомъ мѣстѣ весело
мы были приняты, іп Гезііѵо Іосо Гезііѵе
„ассеріі зшриз. Пр^цеселые пиры, Ьііа-
гіззіта сопѵіѵіа. Веселая комнага, соп-
сіаѵе ІисіДшп. Веселое лицо изъявля-
етъ удовольствіе сердца, Ггопз ІгапдиіІІа
еі зегепа Депоіаі аііфпшп аедишп. Цвѣтъ
веселый, ЯогіДиз соіог. Веселая и бла-
городная игра, аіеа Гезііѵа еі Іюпезіа.
Веселье,> Гсзііѵііаз; Гезііѵііаіев; зоіетпез
Гезііѵііаіев. По случаю чьего прибытія
поднять веселье, аіісціиз аііѵеніи Гезіитп
депіаіііег адеге. Но причинѣ одержан-
ной побѣды сдѣланы были веселія, рго-
ріег ѵісіогіат гррогіаіат Гезіит депіаіі-
іег адеЬаІиг, еріиісіа ргоріег ѵісіогіат
адеЬапІиг.
ВЕСЕЛЬНЫЙ- А«1 гетоз еі гетіда-
Ііопет регііпепз. Весельная лопасть,
раітиіа.
ВЕСЕЛЧАКЪ. Ното досозиз, тиііі
уосі. Веселю, ЬІІагет Гасеге, Ьеііііа аГй-
.сеге, Іжііііа еі ѵоіиріаіе аГйсеге; Ігеіійса-
ге. Веселить кого чѣмъ, оЫесіаге аіі-
диет .ге. Это всякаго веселитъ, Ііжс
гез ипипідиетдие Іаеіііісаі. Это весе-
литъ меня, ІД те Ьеаі (РІ.). Веселить
бесѣду, зегтоиіз сопіпиіиіопепі ЬІІагет
геДДеге. Твоя компанія или твое при-
сутствіе веселитъ меня , сопзресіиз Іииз
гейсіі, гесгеаі тепіет теат. Веселюсь,
зе Деіесіаге, зе оЫесіаге; Деіесіагі, оЫес-
Іагі; ѵоіиріаіет ех ге сареге, регсіреге,
ЬаЬеге; даиДіит, Іа-Ііііагп ех ге сареге;
<1е аіідиа ге ІаЧагі. Веселиться дѣтьми
своими, <1е ІіЬегіз зиіз Іаеіагі. В. общею
.радостію, рагіісіраге опнтіит или риЫі-
сит даиДіит. В. счастіемъ другаго,
данДеге аііегіиз даиДіо или даиДіит. В.
несчастіемъ другаго, даиДеге аііепшп
Доіогет. Веселиться чьею смертію, р-.
.доваться чьей смерти, аіісидиз тогіе ех-
зиііаге; Деіипсіит Іюііііа ргозедиі. В.
охотою, ѵепаіи Іепегі, сарі. Вес. вооб-
раженіемъ будущаго, содііаііопе Гиіиго-
гит срттоДогит Деіесіагі; содііаііопе
Гиіига, ргохіта Ьопа зіЫ Деріпдеге. Онъ
купилъ нѣсколько садовъ, чтобъ въ нихъ
веселиться съ своими друзьями, епііі Ьог-
Іиіоз, иі ее сит атісіз оЫесіаге роззеі.
Веселиться, апіпю Гасеге ѵоіире, депіо
іпДиІдеге.' Повеселимся въ этотъ день,
ЬІІагет Ііипс зитапшз Діет.
ВЕСЕННІЙ. Ѵегпиз. Весеннее вре-
мя , іетриз ѵегпит. Весенніе цвѣты,
ѵегпі Погез. Весенняя работа, ѵегпа
орега. В. болѣзнь, тогЬиз ѵеге ргоѵе-
піепз. В. воздухъ, аига ѵегна, аёг ѵег-
пиз. В. утро, ѵегпит тапе. В. равно-
денствіе, ждиіпосііит ѵегпит. В. роза,
ѵегпа гоза. В. посѣвъ, ѵегпа заііо. В.
день, ѵегпиз или ѵегіз Ліев; зресіез ѵегпа
Діеі (Ьис.). В. роса, ѵегпиз гоя. В. по-
года, ѵегпа Іетрезіаз.
ВЕСЛЕНИКЪ. (81.) Ветех; зегѵиз аД
гетит. Весло, гетиз, зсаітиз (собст.
крюкъ, къ коему прицѣпляется весло на
суднѣ, отт. самое весло). Ѣхать на ве-
слахъ, гетіз паѵет іпсііаге, рготоѵсге,
ргореііеге. Въ тихую погоду ѣздятъ на
веслахъ, а при вѣтрѣ на парусахъ, зеге-
па Іетпрезіаіе ІепіЬит рготоѵепі гетіз,
еі ІигЬіДа аД іпсіІапДит иіипіиг ѵеііз. 2)
Ѵох сегеѵізіагіогит: Ьасиіиз, диі аДЫЬе-
Іиг аД роіепіат адіІапДат.
ВЕСЬМА. ѴаІДе, аДтоДига, тиііит, '
іпзідпііег, зитте, тахіте, ѵеЬетепІег.
Часто выражается оно чрезъ реченіе,
сложенное съ рег, или чрезъ прев. степ.
прилаг. имени, съ нарѣчіями, къ коимъ
придаются напереди, іпиііо, Іопде, диапь
Весьма трудно доказать, регагДииш
Цетопвігаге. Это мнѣ будетъ в. прі-
ятно- •<! тіЬі рсг8гаІІІт еііі регдие]и-
_оП<Іипі. Весьма плодоносная страна,
ге<ііо 1оіі"е ГегІіІІ88Іша. Я в. радуюсь,
ѵеЬетепІег Іжіог. Быть къ кому в. распо-
гожеиѵ. шіге Гаѵеге аіісиі. В. жалобно,
пегдиат ЯеЬіІіІег. В. холодно, Іетре-
«Іав е8І тахіте Ггі^ісіа; тахітит Ггі§из
еяі. Онъ в. богатъ, е8І ргжіііѵез, 1оп»е
іііііззітив.
ВЕСНА. Ѵег; ѵегпит Іетрия или одно
ѵегпит. Это бываетъ почти только ве-
сною, і<1 поп Гете Ііі, піві ѵегпо Іетроге-.
Въ началѣ весны, іпеипіе или іпііо ѵеге;
іпсіріепіе ѵеге. Среди весны, ѵеге айиі-
Іо или тейіо. Въ концѣ весны, ѵеге ех-
Ігето. Веспа, ѵегпаі. Весною 'обнов-
ляться, зеленѣть, спускать съ себя ста-
рую кожу, ѵегпаге. Начало, средина,
конецъ весны, ѵег поѵит, аііиііит, ргж-
серя. Рано весною, ргіто ѵеге. До
песиы, (Іопес ѵег абоіеясегеі. Прежде
весны не начинать никакихъ военныхъ
дѣйствіи, апіе ѵег айиііит піЬіі Ьояіііе
тоіігі.
ВЕСНИНА, веснинка, веснушка. Ьеп-
Іі^о, Іепіісиіа. Имѣть веснушки, Іепіі^і-
ііе8 ЬаЬеге. Прогонять, согнать, Іепіі^і-
пез Іоііеге, сотрете, етешіаге, запаге,
Іепіісиіая сигаге. Весноватый, Іепііріпо-
ЯЦ8. Она крайне весновата, еяі іпвірпііег
Іепііріпова.
ВЕСНУХА. ГеЬгі8 ѵеге ргоѵепіепз.
ВЕСняКЪ. Арегіига аррегів сит са-
ЬітЬасІа. 2) Пег ѵегпит.
ВЕСЬ. (81.) Ѵісия. Калмъ прошелъ
1 Рады и весв незнакомыя, Сабтия рега-
Р'аѵц игЬев еі ѵісоя ірпоіоз, іпсорпііоз.
ВЕСЬ, вся, все. Отпія, сипсіия. Ко-
• я все сдѣлалъ, сит отпіа Гесіяяет.
Вся МОЯ Виня «...
на ві, томъ, что, зитта сгіті-
пю С5І. Пиосі тіл
’ і Но это еще не все, пе-
ЕЕС 202
’ диациат іи івіо еипі отпіа. Лучше на
! все соглашаться, нежели и пр., отпіа
таііе, диат. — Тоіия, іпіерег, ипіѵегяия,
регрев.' Все это возьми себѣ, іпіергит
8ІЬі гевегѵез. Весь годъ, іпіерег, яоіібия,
Іоіия, ріепив зппиз. Отъ всего сердца,
іоіо ресіоге. Всею душею, Іоіия еі тепіе
еі апііпо. Весь свѣтъ, нпіѵегаіаз, ипі-
ѵегяия тшкіия. Во всемъ свѣтѣ извѣст-
ный, Іоіо’ поіия іп отЬе. Эго говорю
обо всѣхъ вообще, Ьгес Іодиог сіе ипіѵег-
8І8. Я тамъ проспалъ всю ночь, іЬі диі-
еѵі посіега регреіет. Иногда сл. весь
.можно выразить чрезъ нарѣчія: ріапе,
опшіно, ргог8іі8. Весь домъ сгорѣлъ,
ачіея ірпе, іпсешііо, Яаттів ріапе оЬяит-
Іж яйнѣ Весь хлѣбъ морозомъ побило,
Ггире8 ргогеия Ггі-оге регіегині. — Весь
я, какъ ты видишь, яит воіия, яоіііагіия.
Онъ одинъ составляетъ всю мою забо-
ту, іііит сиго ипит. Онъ весь для са-
мого себя, яіЬі 80Іі саѵеі, (Іитіахаі рго-
врісіі, 8ІЬі соттобиа ипі езі. Весь въ
водѣ, кромѣ головы, ехэіаі сарііе 8ОІо ех
адиа. — Я приму все попеченіе, какое
только можно, <(иат или диапіит роіего,
саѵеЬо. Потеряли все войско, бывшее
въ соединеніи, ипіѵегяа тіІііит тиііі-
(и<1б; всѣхъ лучшихъ юношей, какихъ
только имѣли, <|ію<1 Ііогія іп уиѵепініе
егаі, атіяегииі. Прй всемъ моемъ ста-
раніи, сит яитта, дцат паѵе, орега. Я
весь свой разсудокъ, диібдпіс! ЬаЬцегіш
]и<1ісіі. Все, какое только я могъ, упо-
требилъ бы усиліе, диапі тахіте рояяет,
сопіепбегет. Употреби всю возможную
поспѣшность, диапіит роіегія Геяііпа.
Пользоваться всею, полною чьею довѣ-
ренностію, любовію, ріитнпит рояяе арші
аіідиет; регіатіііагет еяяе. — Все од-
накожъ, піЬіІотіпия; Іатеп. Какъ онъ
пи поступалъ со мпого, однакожъ я все
203
ВЕС
ВЕТ
204
его люблю, иі егда то тсгііиз віі, тіііі іа-
теп еві согйі. Всо однакожъ буду дѣ-
лать , піЬіІотіпиз ево Гасіат Іатеп.
Все равно, регііиіе, іііет. Это все рав-
но, какъ если бъ я сказалъ, Ьос ретішіе
С8І, Іапдиат еі еро ііісат. Они нѣкогда
были все равно или тоже что Академики,
дношіапі ііііет егапі диі Лсайетісі. Для
меня все равно (то ли или другое), піЫІ
ііііегеві, иітнт; йшіишіеіп езі; піЫІ ге-
Геті. Для меня все равно (я не стану
взыскивать), піЬі! тогот; піЬіІ теа ге-
Гегі; поя іпа;;пзрего сито. Всѣ вмѣстѣ
за одинъ разъ (не перерывая), нпа аідпз
еаііс-т орега- Все, ивдие, сонііпио, рег-
реіио; иипдиат нон. Во все свое кон-
сульство, іоіо сопйиіаіи 8ио. Во все вре-
мя, рег іоіит іетриз. Всѣ вмѣстѣ (не
отдѣляясь), отнее или ипіѵстеі вітиі.
Со всѣхъ сторонъ, диадиаѵетзив, диадиа-
ѵегешп, иийідие, Послѣ всего (нако-
нецъ), Іашіет, ііетит, а<1 ехігетит.' Во
все это время, ивдие Ьос; ивдие а<1 Ьос
іетриз; ивдие адЬис , Іаішііи. Во все
это время была у насъ такая дурная по-
года, ііа ивдие аііѵогва Іетровіаіе иві
Ьіітцз. Вотъ все , что осталось отъ
денегъ, Ьос іапіит ресипіа' геіісішп еві.
Все кончилось, Інніа гев еві. Все,. піЫІ
гсіідиі еві; Гті8 еві. Еще не все, гевіаі,
гевіапі аіІЬис; поініпт Гіпів еві. Почти
всѣ домы, ѵіх иііа ііотив. Всего только
двое, ЬаніІ атрііив сіио. Всего навсе,
отпіпо, іп ипіѵогвит. Давай мнѣ весь
свѣтъ, я этого не сдѣлаю, пиШз гаііопі-
Ьіі8 а<1<1исІіі8 ііі Гасетет. Это все одно и
тоже, еоііет гесііііі, геіііі, вресіаі. Все
зависитъ въ дѣлѣ отъ счастія, иігаіпдне
раДпат Гасіі Гогіипа; ргога еі риррів.
Разбилъ весь черепъ, соиГго"іІ сгапіит.
Все по пустому, піЬіІ а§ів. Весь выи-
грышъ на нашей сторонѣ, повіта ошпі8
1І8 еві. Если сдѣлаемъ какое добро, все
сочтется ни во что, ы дпйі ЬепеГасіав,
ріита Іеѵіог еві дгаііа. У меня все бла-
гополучно, все идетъ хорошо,- ваіѵа гоз
еві; іп рогіи паѵі^о. Сколько ші лей въ
дыравую бочку, все не наполнишь, рег-
Іивит диііідиііі іпГиидіІит іп (Іоііит, ре-
гіі. Всего только было двѣ дороги,
егапі отпіпо дно іііпега.
ВЕТЛА- 8а1іх аІЬа. Ветловый, ваіісіз
аІЬа', е ваіісе аІЬа.
ВЕТОШКА, —тошечка. Ранпиз;
раппі. Собираютъ холстинныя ветошки,
чтобъ изъ нихъ дѣлать бумагу, ііпеі рап-
пі соііі^иніиг аіі сЬагІат сопйсіешіат.
Собирающій ветошки, соііі^епв раппи-
108; орегат ііапв соіііуешіів раппиіів.
Торгованіе ветошками , тегсаіига раппі-
сиіагіа. Ветошникъ, тегсаіог раниіси-
Іагіиз; диі диа'81ит Гасіі ранніе епіешіів
ѵеікіешііздие. Ветошница, ди® д. Г. еіс.
Ветошничаю, дивевіиш Гасеге раивів е-
тешііэ ѵепііепдівдие. Ветошный, всти-
Іагіив. В. рядъ, Гогит встиіагіига, Іа-
Ьегпа1 всгиіагіа!. Ветошу," іісітііов рап-
поз, ііеігііа Ііпіеа виЬропете. Тонкіе
мѣхи обыкновенно ветошатъ, ІепиіотіЬив
реІІіЬиз ріегишдие йгшііаіія саиза ііеігііа
Ііпіеа виЬропипІиг. Ветошь, ветошье
раппі іісігііі; ѵевіів ііеігііа.
ВЕТХІЙ, ветхъ. Ѵеіпв, ѵеіизіиз, ргі-
зііпив, апіідиив. Ветхій деньми, іп 8. 8.
Апіідиив діегит; питеи юіегпит. |
Вет. завѣтъ, ѵеіпв Ісвіатепіит. 2) Са- ’
бисиз, ѵігіЬив іпйгтиз, епегѵаінв. Ста-
рнкъ нашъ сталъ очень ветхъ, ѵеіиіиз
повіег (аіп іпві^пііег сотрете 1ап»иевсіі,
уат іпэідпііет ѵігіЬив іісьііііаіит. 3) Киі-
позив, ѵеіивіаіе согтиріпз. В. домъ, а?-
<ІС8 гПіпояге, ііопіиз гиінояа. Ветхое
платье, ѵевіів ііеігііа или ѵеіивіаіе сог-
і гиріа.
ВЕЩ
206
ВЕЧ
205
ВЕТХОЗАВѢТНЫЙ ,
виКъ. Яиттиз засегйоз
хпепіі. ,
ВЕТХОСТЬ. Ѵеіизіав,
первосвяшен-
ѵеіегіз іезіа-
апііцшіаз. 2)
ІтЬесіШіая, іпГігпіііаз, аГПісІа? ѵігея, ѵе-
іизіаз. Домъ, за ветхостію, оставленъ
пустъ, йотиз оЬ ѵеіивіаіет зпат іиапіз
еэі. Мосты, пришедшіе въ Ьет., ропіез
ѵеіизіаіе гиріі.
ВЕТЧИНА, ветшнна, ветчинка. 8нс-
сійіа; зраініа рогсіпа; рсгпа, реіазіо и
реіазо. Ветчинный, знссійіэе; зраіиі®
рогсіпа'. Ветчинное сало, іагйит.
ВЕТШАЮ. 8епезсеге, аеѵо сайеге,
ѵеіизіаіе іаѣавсеге. Все отъ давности
швтшастъ м приходить въ упадокъ, ош-
піа ѵеіизіаіе ІаЬазсипі еі іп ре]нз гиипі.
ВЕЧЕ. Сопсіо пли сопсіо рориіі; со-
лііііит. Звонить вече, зопііи сатрапа'
•ѵосаге ай сотіііа ЬаЪепйа. Поставить
лече, стать вечемъ, сотіііа ѣаЬеге. Ве-
чевый колоколъ, 5Іс іп Лоѵо"го<1іо ѵоса -
Ьаінг та"па сапціапа, сщиз яопііи зіяпит
«ІаЬаіиг асі сотіііа ѣаЬепйа.
ВЕЧЕРИНКА. Сігсиіиз; огѣіз сопѵі-
•ѵапйі; зойаііііит. Вечерница, зіеііа ѵе-
яіегіз; Не«реги8 или Ѵезрегиз. Вечёр-
®ій, ѵе8регііпи8. Вечернее время, іет-
рога ѵезрегііпа. В. работа, ІаЬог ѵезрег-
<іииз, ІисиЬгаііо. Веч. музыка, сопсег-
<йз ѵезрегііпиз; зутрііопіа ѵезрегііпа. В.
столъ, соепа ѵезрегііпа; сеепа. Въ ве-
черніе часы, ѵезрегііпіз, т. е. Ьогіз. —
Вечерня, засга ротегійіапа или розітегі-
<1іапа. — Вечеромъ или вечеркомъ, ѵе-
врегі; ѵеврегііпо іетроге; ѵезрегазсеиіе
•ссеіо. Опъ вечеромъ у меня былъ, ѵе-
врегі арий те Гиіі, те іпѵізіі. Вечеръ,
«вечерокъ, вечерочикъ, ѵезрег; ѵезрегиз;
<етри« ѵезрегііпит; зегнт пли ехіге-
™ит аіеі; рг®серв іп посіет йіеі іетриз
(,поз.інііі вечеръ}. Вчера вечеромъ, Ьегі
ѵезрегі. Подъ вечеръ, ай или зиѣ ѵе-
зрегат. При наступленіи вечера, ргвесі-
рііі )ат йіе, йіе ]ат ѵег^епіе. Вечеръ
или вечеряетъ, ѵезрегазсіі, айѵсзрегазсіі,
іптезрегазсіі. День идетъ, клонится къ
вечеру, іпсІіпаГіп ѵезрегпт іііез; йіез іп
ѵезрегііпнт Іетриз Йесііпаіиг. Когда
день клонился къ вечеру, Дехо іп ѵезре-
гат йіе. По вечерамъ прогуливаться,
ѵезрегііпіз (ІЮГІ8) атЬиІаіит аЬіге.
Впредь }Тро похвалю, какъ вечеръ ужъ
настанетъ, Йісі Ьеаінз апіе оЬііит пето
зиргетацие Гипега йеЬеі. 2) Тетри8 ѵе-
врегііпит. Зимою вечера бываютъ очень
длинны, Іііете ѵеврегііпит іетриз рег-
йіи іепеі. Проводить вечеръ въ чтеніи,
ѵезрегііпипі іетриз сопзитеге іп Іевеп-
йо. Вечерѣю, день вечерѣетъ, ѵезре-
газсіі, іпѵезрегазсіі. Вечеря, вечерница,
(зі.), сеепа ѵезрегііпа или одно сгепа.
Тайная вечеря, тепза или соепа засга.
Вечеряю, (81.), соепаге.
ВЕЧЕЯ, вече/іка. І'огатеп Іарійіэ то-
Іагіз.
ВЕЧНИКЪ. 8осіиз сотіііогит ЬаЬеп*
йогит.
ВЕЧЬ. (81.) Тиггіз сашрапагіа. Вечье
см. вече.
ВЕШНІЙ. См. Весенній. Вешнякъ,
арегіига то1і8 ,сит саіаггЬасіа. 2) Ііег
ѵегпит.
ВЕЩЕЛЮБЕЦЪ. Ното аѵійпя. Ве-
щелюбіе, аѵійііаз.
ВЕЩЕСТВЕННО. ІИойо согрогео; диа
таіегіат. Вещественность, паіига сог-
рогеа; таіегіаіііаз. Вещественный, сог-
рогеиз, сопсгеіиз. Всѣ, видимые нами
предметы, вещественны, отпез гея зиѣ
зепзит осиіогит сайепіез зипі согро-
геа>, сонзіапі согрогіЬиз. Душа человѣ-
ческая не вещественна, апітиз Ііитапиз
езі іпсогрогеиз, поп езі сопсгеіиз. Ве-
207
вжи
ВЗБ
208-
щество, еіепіеиіа, ргіпсіріа, іпіііа согро-
гшп, согрчв. Нераздѣльныя вещества
называются атомами, гев іпбіѵібиас ареі-
Іапіиг аіота. 2) Сит ге ірва или сит геі
паіига • сопіипсіит; еіетепіигп, хіатсп.
Къ. составленію кшюваря ртуть и сѣра
суть вещества необходимо нужныя, аб
ргосгеаііопеіп сіппаѣагіх тегсигіив еі
виірѣиг випі ргіпсіріа песеввагіа. Веще-
ству», ріапіде іпвіаг ѵіѵеге': рег вііепііит
аб аеіаіів Іегтіпов регѵепіге. Онъ не
живетъ, а токмо веществуетъ, поп апі-
піа Ггиііиг, веб ріапіае іпвіаг ѵіѵіі. — Ве-
щица, гев гага, ѵіви гага, гев ѵіви бі^па.
У него не малое собраніе вещицъ, ге-
гит ѵіви бі^пагит ппіііат Ьаѣеі соііес-
Ііопет. — Вещь, ге». Всѣ вещи Ко-
домъ созданы, ипіѵегвае гев а Вео сопбі-
І.е випі; гегит паіига а Вео сопбііа еві.
Творецъ всѣхъ 'вещей, гегит отпіит
оріГех. Трудныя вещи, диа; біГІісіІіа випі.
Вещь важная и стоитъ того, чтобъ объ
ней подумать, піа^пцпі диіб еі та°пге
со^ііаііопів. 3) Вев, виреПех, ѵава. Это
не мом вещи, Ьа>с поп теа випі. Не на-
блюдать порядка въ своихъ вещахъ, гев
«иав поп біІі°епІег вегѵаге, сигаге. Онъ
всѣ свои вещи взялъ съ собою, отпіа
ѵава соііе^іі; отпет виреііесіііет весит
рогіаѵіі, Іиііі.
ЕЖАЖДАТИ. Віііге, віііагеге. 2) Рег
т. віііге аіідиіб; аііеціив геі сирміііаіе
или бевібегіо Да^гаге; гет агбепіег си-
реге; бевібегіо геі Ла^гапіет евве. Воз-
жада душа моя къ Богу живому, апітив
теив Веі ѵіѵі бевібегіо Ла"гаІ.
ВЖАТЫЙ. Сотргеввия, ргетешіо іп-
§евІив.
ВЖИГАНІЕ. Ассепвіо, іпсепвіо. Вжн- I
гатель, диі ассепбіі сапбеіав, етипсіог.
Вжигаю, (ві.), ассепбеге, іпсетіеге. .2)
Рег т. аіідиет ітріісаге, іттівсеге аіі-
сиі геі.
ВЖИМАНІЕ. Сотргеввіо. Вжимаю,
сотргітеге, іпзегеге, сотрт^еге. Вжать
рубленную капусту въ кадку, со'псіват
Ьгав.вісапі іп Лоіішп сопіріп"еге. Вжать
платье въ сундукъ, ѵевіітепіа сотргі-
тепіет іп гівсипі ш"егеге.
ВЗАЕМЪ, взаимъ, взаймы. ЛІиІио.
Взаимъ дать, тиіио баге. Брать, тиіи-
агі. Взаимность, геппіпегаііо; ѵісіввііибо;
тиіиипі; ѵісев. Нѣть ничего пріятнѣе,
какъ взаимность въ оказываніи услугъ,
пііііі еві ѵісіввііибіис оГіісіОгшп ]исип-
біив; Взаимно, іп ѵісет, іи ѵісев, ти-
іио. Взаимный, тчічив. Взаимныя ока-
зыванія услугъ, тіііиа оПісіа. Взаим-
ныя одолженія , услуги, піегііа бапба
гесіріепбадие.
ВЗБАЛТЫВАНІЕ. А§і1а1іо. Взбалты-
ваю, а^ііаге,регаріагс,реппівсеге. Взбал-
тываюсь, а^ііагі, рега^ііагі, регтіьсегі.
ВЗБИВАНІЕ. 8иссепвіо. Взбиваю, риі-
вапбо ехсііагс, виссиіеге. Постель, віга-
уиіапі, сиісііат пли еиісіігапі, риіѵійов
виссиіёге.
ВЗБИВАЮСЬ. -Жете епііі.
ВЗБРАННЫЙ. Гогіів, вітепиив.
ВЗБРАСЫВАНІЕ. .Іасіив вигвит..
Взбрасывать, .вигвит ріееге. Взбросить
мячъ на кровлю, засеге рііаш вирег Іес-
Ішп. Взбрасываюсь, ее вигвит сопуісе-
ге. Взброситься на лошадь, евсепбеге
іп едиит. Взбротениыіі, вигвит ]асіив;
в. тіввив.
ВЗБРЫЗГИВАНІЕ, можно выр. гла-
голомъ. Взбрызгивай,, рговіііге, епбеа-
ге. Вода, съ высоты падая, взбрызги-
ваетъ, адиа бехирег сабепв рговіііі, ріиѵіаіп
Іепиіввітапі іасіі. Взбросить камень на
кровлю, Іарібе іесіит Ігарсеге. .
ВЗБѢГАНІЕ, взбѣжаніе, можно выр.»
ЕЗГ
209
ВЗВ
«голомъ. Взбѣгаю, вигвит или іп 1о-
(.ит аіііогега сиггеге. Взбѣжать на го-
ру, сиггепбо піопіет епііі.
ВЗВАЖИВАЮ. См. Возжаю.
ВЗВАЛИВАНІЕ, можно выр. глаго-
ломъ. Взваливаю, аіідио ]асеге, ѵоіѵеге,
мірегѵоіѵеге, іпѵоіѵеге. Взвалить бревно
' на колеса , ІгаЬеіп сагго іпѵоіѵеге- В.
Олимпъ на Оссу,Оввге іпѵоіѵеге ОІутрит.
В. камень, вахит вирегѵоІѴеге. 2) Рег
т. опегаге, опив аіісиі ітропеге; геі пе- і
«оііит баге. Я на тебя этого ие взвали- ;
каю, ІіЬі Ьос опегів поп ітропо. Взва-
лить всѣ тяжести государства на вель-
можъ, отпіа опсга іп ргітогея сіѵііаіів
ітропеге. Взвалить на кого вину, сиі-
рат іп аіішп бегіѵаге или ІгапвГеггс.
Взваливаюсь, ее кирег (Іесіит) аѣрсеге,
ргіуісеге.
ВЗВАРЕЦЪ. Роііо е сегеѵівіа, ѵіпо,
пнііео еі аготаІіЬия сосіа. Взвариваю,
регсодиеге. . Вола не укипѣла, взвари
еще, адиа попбит Гегѵеі, Гас иі регсо-
диаіиг. 2) РгоЬе Гегіге, риіваге. 3) Какъ
онъ на гору взвариваетъ, диат сеіегііег,
диапіа сит сеіегііаіе піопіет епііііиг!
Взварка, регсосііо. Взваръ, бесосіит ;
роііо тебісаіа. В. грудной, ііесосіит
ресіогаіе.
ВЗВЕДЕНІЕ, можно выр. глаголомъ.
ВЗВЕЗЕНІЕ, можно выр. гл.
ВЗВЕРТЫВАЮСЬ. Егитреге. Взвср-
"Улся и былъ таковъ, сгиріі еі тотепіо
а сопзресіи гесеввіі.
ВЗВИВАЮСЬ. 8е гарібе аііоііеге, аі-
реппів ве аііоііеге, іп аигав Ю11і.
Орлы весьма высоко взвиваются, адиіію
1,1 ^чЬІітіога еѵоіапі. Взвиваться и лоп-
нУть, аііоііі еі біяріобі. 2) Стрѣла взви-
валась подъ облака, яа^іііа пиЬев реіеѣаі.
• ) А сопкресіи гесебегё , ее виЬбисеге
(«е ЪотіпіЬив).
*
210
ВЗВИЗГИВАЮ. Керепіе ерііаге іпсі-
реге.
ВЗВОДЪ. Вигвит бисеге. 2) Оесшіа.
1 3) Курокъ на первомъ взводѣ, геііпаси-
‘ Іит ругііж (еіаіег, вріга) гетівяит еві.
I Курокъ па второмъ взводѣ, геііпасиіит
' егесіит, іпіепіит, аб ісіит рагаіит еві.
і Взвожу, вигвит ііисеге; виіиіисеге. Взво-
I дпть войско на холмъ довольно высокій,
виЬбисеге соріав іп соііет ваіів агбиит.
Взводить войско па холмъ, виЬбисеге
асіет іп соііет. 4) Ебисеге, егі»еге, ех-
вігиеге, ачіійсаге, еха?бійсаге. Взводить- .
жертвсшшкъ очень высоко, ебисеге агат
еѵеіо (Ѵіг§.) — Башню высоко взвели,
Іиггів аііе ебисіа еві. 5) Взводить ку-
рокъ, геііпасиіит тіепбеге, аб ісіит ра-
гаге. 6) Возвести что на кого, саішпиі-
агі; Гаіво іпвіпшіаге; Іісіо сгіпііпе іпвесіа-
гі. Вз. на кого измѣну, Гаіво іпяітиіаге >
аіідиет ргобіііопів. Какую бѣду вы на
мепя взводили! диапіит таіит тіЬі ре~‘
регегав! диапіит таіит іп те сопсііа-
ѵегав!
ВЗВОЖУ. Еѵеііеге. Взвозить пушкнд *
на стѣны, іогтеиіа іи тигів бівропсге.
Взвозъ, еѵесііо.
ВЗВОЛАКИВАЮ. Вигвит ІгаЪеге. Съ .
трудомъ бревно это взволокли на верхъ,
Ііа'С ІгаЬв еигвиіп Ігасіа еві. .
ВЗВЫТЬ. Е]и1аге.
ВЗВѢИВАЮ- Моѵегі сііо. Флагъ на-1 .
кораблѣ взвѣиваетъ, ѵехіііиш паѵаіе пю-
ѵеіиг сііо. Взвѣваніе, Папбо Іоііеге.
ВЗВѢШИВАНІЕ. ЬіЬгаІіо. репвига.
Взвѣшиваю, репбеге; Ігиііпа ехатіпаге.
Вз. муку, Гагіпат репбеге. Воду, аіріат 5
ІіЬгаге (на идростатическихъ вѣсахъ).
ВЗГАДАТЬ. Айіпю со"і1аге; со§іІа—.
Ііопе віЬІ йп^еге; апіто еіЬі еПіпцеге а1і->-
диіб; аіідиіб апіто сопсіреге; оріпіопе
рга'сіреге. Такая красавица, что ни взду-
211 ВЗД
мать, ни взгадать, Іаго (остова, ѵепивіа,
иі ѵіх сгейі аиі апіто сопсірі ровзіі.
ВЗГАРКНУТЬ. Отиі сопіепііопе ѵі-
гіит іпсіреге ѵосіГегагі.
ВЗГЛЯДЪ, Адвресіиз; осиіогит оЬ-
Іиіив, соіуесіиз. Кроткій, ласковый, 1е-
піз, согаів адвресіив. Серіозный, асег аіі-
«ресіиз. Однимъ взглядомъ, ипо іпіиііи.
Однимъ взглядомъ все видѣть, ипо іп
сопвресіи отпіа ѵіііеге. У него взглядъ
страшный, езі айвресіп Ігисиіепіо; Ігих
ѵиііив еві. Съ перваго взгляду, ргіто
айвресіи. Взглядомъ поразить , устра-
шить, ігаіо, Ігнсі ѵиііи аіідиет іпіиегі.
По этому одному взгляду, въ этомъ од-
номъ отношеніи, Ьос воіо іпіиііи. —
Взглянулось, такъ ему взглянулось, 8Іс
еі ріасиіі, ІіЬиіІ. — Взглянуть, аіідиет
айзрехізве. Взглянулъ на меня мило-
стиво, Іепііег, піе адврехіі.
ВЗГОНЯЮ. йигаит ацеге, реііеге.
Взогиать стадо на гору, ресога іп топ-
Іет а^еге. Вѣтры взгоняютъ морскую
воду на берегъ, ѵепіі таге ін Ііііив рго-
реііипі.
ВЗГОРОКЪ, —рочекъ. Сііѵив, сііѵи-
Іиз. Взгромоздитьсн, оро ре§таІІ8 или
ІаЬиІаІі авсешіеге.
ВЗДЕРГИВАНІЕ. Ітпііввіо Ші іп Гога-
теп асив. Вздергиваю, герепіе 8игвит
ІгаЬеге. Вздернуть голову, сариі гереп-
Іе Іеѵагс, еіеѵаге. Что ты такъ носъ-то
вздергиваешь? диій ІіЬі апіто Ііпдів?
Вздергиваюсь, зигвит ІгаЬІ, ІоІІі, виЬіІи-
•сі, Іоѵагі. Заиавеска не вздергивается,
видно пружина лопнула, аиіачіт поп
виМисіІиг, ишіе сопрсеге Іісеі, еіаіегет
гиріит еззе. — Вздернутый, зигзипі Ігас-
Іив. Вз. носъ, павиз аЬ іто геПехив или
«игзит геіогіиз.
ВЗДЕШЕВѢТЬ. См. Подешевѣть.
ВЗДИРАЮ, Рговсішіеге, сит ітреіи
ВЗД 212
арегіге. Взодрать пашню, Ісггат рго-
зсітіеге. Крышку вѣтромъ взодрало,
ѵепіив Іесіит сит ітреіи арегиіі.
ВЗДОРНО. 8іотасЬо8е, тогозе, іпзиі-
8е, іперіе, аЬзигде. Вздорный, вздорли-
вый, тогозив, йіПісіііз, гіхозиз, іпвиівив.
Вздоръ, пи^ае, іперііае. Всякій вздоръ
говорить, ііеіігаге, аііепа іодиі, іп ііісеи-
ііо ехсиггеге, ѵа^агі. Вы себѣ вообрази-
ли, что весь свѣтъ вретъ вздоръ, отпез
ІіЬі ііеіігаге ѵіаі 8ипІ.
ВЗДОХЪ. Сетііиз (громкій), визрігіит
(тихій). Испускать вздохи, §етііиз ебе-
ге, ііисеге. Глубокій, аііиз, тадпив ре-
тііиз. Нѣаіный, аЬ іто ресіоге ііисіит
зизрігіит. Скрыть вздохи, ^етііия сот-
ргітеге, сотрезсоге. Испустить послѣд-
ній вздохъ , апітат еПІаге; ехігетит
врігііит еШаге, геіМеге. Принять чей
послѣдній вздохъ, ехігетит аіісіцив врі-
гііит ехсіреге.
ВЗДРАГИВАНІЕ. Ноггог рга> теіи.
Вздрагиваю, Ьоггеге; соЬоггезсоге; Ьог-
геге, ехЬоггеге, регЬоггезсеге аіідиііі.
Привидѣлся страшный сонъ, отъ того
вздрогнувъ, проснулся, (рга.‘)теІиепііо ѵі-
8и посіигпо соЬоггиіІ еі зотпо ехсиззиз
еві. Я чувствую, что озябъ, п отъ того
вздрагиваю, риіо те (гіхіззе еі ішіе Ьог-
гог оссираі тстЬга.
ВЗДУВАНІЕ, можно выр. глаголомъ.
Вздуваю, зиГПаге, (іапбо ехсііаге. Вздуть
огня, і^пет Патіо ехсііаге. 2) Руку,
ногу вздуло, тапиз, рев Іитеі. Взду-
ваюсь , Іитезсеге. Все тѣло вздулось
отъ яда, сотри® Іитеі отие ѵепепо.
ВЗДУМАЛОСЬ, вздумается, вздумать-
ся, мнѣ вздумалось. МіЬі іп тепіет или
апіто оссиггіі, виссиггіі аіідиііі; тіЬі іп
тепіет, іп оріпіопет аіідиііі ѵепіі. Я
пишу, что мнѣ вздумается, иі диііідие
киссиггіі, ІіЬеІ ®сгіЬеге. Вы говорите,
-213 ВЗД
какъ вамъ вздумается, Іодиегіа, диой апі-
то Іио оссштіі. Что намъ вздумалось?
диі іаіий 1<Ьі іп тепіет ѵепіі? диі Ьапс
гет содііазіі, риіааіі? 2) Весогйагі, ге-
тіпізсі. Чтобъ ие вздумалось кому хва-
стать чужимъ добромъ, пе §Іогіагі ІіЬеаІ
аііспіа Ьопіа. — Вздумать, тейііагі аіі-
диій, со"ІІаге аіідиііі или Йе аіідиа ге;
ацііаге, ѵсгааге, ѵоіѵете и ѵоіиіаге апіто
или іп или сит апіто. Я вздумалъ, что
ему въ отвѣтъ сказать, тейііаіиа аит,
диііі еі геаропйоат. 3) ѴеІІе, содііаге,
іп апіто ЬаЬеге; езі тіЬі аіідиій іп апі-
то. Какъ вы могли вздумать предпри-
нять такое дѣло? диі риіааіі, оріпаіиа еа
е^иатойі гет сопагі, тоіігі, аизсіреге?
Вздумалъ ѣхать куда, іп апіто ЬаЬиі ехі-
ге, еѵеЬі аіідио. 4) Кесогйагі, гетіпізсі.
Насилу вздумалъ, что васъ видѣлъ, ѵіх
роааит гесогйагі, дио Іосо Іе ѵійегіт.
ВЗДУРАЧИТЬ. ІпГаІиаге, гейі^еге ай
іпаапіат; тепіет аіісідиз аііепаге. Взду-
рачиться, аіиііе Гасеге. Я вздурачился,
"что пошелъ съ вами, аінііѳ Гесі, диой Іе
сотііаіиа аит. 2) Кеі іпаапа сирійііаіе
іпсепйі. — Вздурѣть, аіідиет Іийеге, іі-
Іийеге, Іийііісагі, йегійеге, ай іпсііаз ге-
іііреге. Вздурѣться, аіиііе, іперіе, зіоіі-
<йе, йетепіег Гасеге, а§еге. Не вздурил-
ся ли ты, что такъ сердишься? поп по
іпаапіа езі айео іга іпсепйі? 3) Ігасип-
<1іа агйеге; та§пореге аІотасЬагі, ігат
Іетсге соііі^еге.
ВЗДУТЫЙ. Титійиа, іпйаіиа. Взду-
тое лицо, Гасіеа Іитійа.
ВЗДЫХАНІЕ и ВОЗДЫХАНІЕ. 8иарі-
гаіиа, —ііо, ^етііиа, аиарігіит, аиарігііиз.
Вздыхаю и воздыхаю, аиарігаге, §етеге;
«етііиа ейеге. Воздыхать изъ глубпиы
сердца, тяжело, глубоко, аиарігіа аііе рге-
*пеге, аиарігіа аѣ іто ресіоге Йиссге; зи-
врігіа ІгаЬеге. В. отъ печали, отъ при-
ВЗЕ 214
твориоіі любви, аиарігаге йоіоге, атоге
Гісіо. Воздыхать по чемъ, сит ^етііи
йеаійегаге гет. В. о чемъ, детеге гет,
йе ге. Воздыхать по матери, которой
давно не видѣли, аиарігаге Іоп^о поп ѵі-
аат Іетроге таігет. Вздыхающій глу-
боко, зиарігіозиа.
ВЗДѢВАНІЕ. Іпйиіиа. Вздѣваю, аріа-
ге, ассотойаге, іпйиеге, ассіпдеге, айС-
уеге, йеС^еге. Вздѣть кольцо на палецъ,
аппиіпт аріаге йі^ііо, аппиіит іпйиеге.
Над. шпагу, айсіп^еге ^Іайіит Іаіегі или
айсіп^і ріайіо. Вздѣть нитку въ иглу,
Шит іпаегоге іп Гогатеп асиа. Вздѣтый,
аріаіиа, ассотойаіиа, іпйиіиа, айсіпсіиа.
ВЗЕМЛЮ. 8есит аитеге, аазитеге;
сареге, ассіреге. 2) Сареге„ оссираге,
ехри$паге, напр. крѣпость. Взять верхъ
надъ кѣмъ въ чемъ, аирегіогеш Йегі; ге-
гит роіігі, аирегаге; ѵіпсеге. Богъ его
взялъ, Беиа еит е геЬиа Ьитапіа аиаіиііі.
Цезарь съ одного только Птоломея взялъ,
отъ себя и именемъ Помпеевымъ, около
60СО талантовъ, С. ипі Ріоіопмео ргоре
аех тііііа Іаіепіогит аио І’отрсрдие по-
тіпе аЬаІиІіІ. Взяться за руки, тапиа
сопіип§еге. Мнѣніе взяло верхъ, аеп-
Іепііа ѵаіеі, оЫіпеІ. Взять волю, ІіЬегит
сигаит сирійііаіі йаге, апітит ехріеге;
сирійііаіі ааІіаГасеге; аіііт ІіЬійіпіа ех-
ріеге. 3) Отпеа йіГйспІІаІеа реггитреге;
рггеѵаіеге, аирегаге. Весенняя вода взя-
ла верхъ, силу, адиае ѵегпае пітіа ашгі
ѵіоіепіа?, гарій®, ііа иі пиііа ге гергіті
роеаіпі. — Я сдѣлаю, что онъ возметъ
съ радостію, да еще п спасибо скажетъ,
сирійе ассіріаі ]аш Гахо аідие еііат Ьепе
Йісаі аесит еззе асіит (Тег.). — Взем-
люся, возмется все имѣніе его, еі отпі-
Ьиа Ьопіа іпіегйісеіиг. Ь) 8іЬі іпѵіоет
йаге; зеае ргеЬепйеге. Возмитесь за ру-
ки, ргеЬепйаІів аііег аіісгіиа тапит. 4)
215
ВЗЛ
БЗМ
216
Изливаюсь п возливаюсь, яирсгГипіІі.
ВЗЛИЗИСТЫЙ. Оиі ІПНІІІЯ Іосія са-
риі саріііія пиіішп ѵасшіпі ІіаЬеІ. Взли-
зы, у него в. спереди, сіция яупсіриі
ппіііія Іосія еяі саіѵнпі; ргазсаіѵия.
ВЗЛОМАНІЕ, взломъ. ЕІТгасІпга, Ггас-
Ііо. Взломанный, ейгасіич, регГгасІия.
ВЗЛЫСИНА. Рагя сарііія саріііія пи-
ііа, ѵасиа. Взлысый, саііия, рга'саіѵия:
Сирія сариі а Ггопіе саріііія еяі пиба, Ія
ііісііиг саіѵия.
ВЗЛѢЗАНІЕ. Сопясепяіо, аясепЯіо.
Взлѣзаю п воздѣлаю, ясашіеге. сопясеп-
сіеге, аясепбеге. Взл. на дерево, іп аг-
Ьогеіп аіігепеге; атЬогепі сопясепсіете.
Вз. на гору, іп піопіепі аЛгерсгс, геріап-
<Іо аясепбеге.
ВЗЛЯГИВАЮ. Онапііоіріе, іпіепіиіп
гесаіеіігаге. Экъ онъ пзлягпваеіъ’ иі
Гикіі! иі аѵоіаі!
ВЗМАНЕНІЕ. Аііесіаііо. Взманпваю,
аііесіагс, яоііісііаге; ішіисеге. Онъ взма-
нилъ меня съ собою пттп, іпііихіі те а<1
яе сотііапііипі, ясциешіига. Взманчивый,.
Ыапііия, ііиісія, ііІссеЬгояия.
ВЗМАХИВАНІЕ,, взмахъ. Мяия аіа-
гиш аіі еѵоіашіипі. Взмахиваю, епііі
ясашіеге. Взмахивать крыльями, аіая
а§іІаге, іріаіеге, ѵегЬегаге аіія геІЬега..
Взмахивать руками, "Сяіінііагі; "еяішп
піаніЬия а»еге.
ВЗМЕТЧИВОСТЬ. Ігасишііа герепіі-
I па. Взметчивый, аб ігасипбіат. ргосіі-
ѵія; Гасііе схапіеясепя. — Взметываніе,
]асІия яш яшп.. Взметываю, взметаю п
возметаю, яигяит дасеге, іп яиЫіте па-
сете или }асІаге. — Взметчикъ, расія ІиГ-я $
| Ьаіог; Іигѣиіепіия, яебіііояия.
ВЗМОРЬЕ. Ргоіиѵіея или іпипбаііо,.',
; і|іізгп еПісіипІ Яиѵіі, іп гааге, Ггеіиіп <1е->
I сиггепіея.
і ВЗМОСТИТЬ. ТаЬиІаІшп ехяігиеге.
йесіреге; іи яе гесіреге; яропбеге; рго-
пііііеге, роііісегі аІіциіЛ. Взялся защи-
тить дѣло, тесеріі іп яе саияаш ііеіёп-
«Іепсіапц, Я не возьмусь за это, поіо яи-
ясіреге, а^гебі Ііапс гет.. Взялся по-
ставить нужные припасы, гесеріі іп яе
аіітепіа песеяяагіа яирреііііатіа. Взять-
ся за умъ, іпіеііі^епіет, рпіііепіепі, яа-
пит (іегі. Взяться отъ среды, (яі.), ііе
іпеіііо ІоШ; осиіія Іюпііпипі яиѣііисі.
Взяться убить кого, аііциет іпіегіісіешіі
рагіея яіЬі яипіете. — Возьми все себѣ,
іиіе^гит ІіЬі геяегѵея, іоіергшп ІіЬі Ьа-
Ьеая. Взиманіе, яитііо, или можно выр.-
глаголомъ. Взівіаю, взимаюсь, см. взем-
лю, вземлюсь.
ВЗИРАНІЕ. Йресіаііо, аііяресіия. Взи-
раю, (яі.), аЛярісеге, яресіаге, аііяресіаге,
сопіетріагі, сопіиегі. Не взирая, пиііа
гаііопе ІіаЬіІа. Не взирая на его слезы,
на его бѣдность, пиііа гаііопе ЬаЬіІа е]ия
Іастітагит, е]ия раирегіаіія. Не смотря
на лицо , пиііа сіуия^иат ЬаЬіІа гаііопе;
отпі Йіясгітіпе гетоіо. Не взирая на
мое отсутствіе, иі еао аЬяіго. Не взирая
на опасность, еііат иі регіеиіит яіі.
ВЗЛАЖУ. Егефіепіег ясашіеге , ая-
сепсіеге, еясепбеге. На стѣны, тигоя.
ВЗЛАМЫВАНІЕ. ЕП'гасІига. Взла-
мываю, рпіяапбо, ѵетЬегапбо регСгіп^еге,
(гап§еге, гитреге. Взломать крышку у
сундука, орегсиішп гіясі еПгіп^еге. Нолъ,
ІаЬиІаІиш регГгіп^егс, геГгіп"егс. При-
былая вода ледъ взломала, а<ці;е ша^пае,
аеріж яоіііо шаіогея "сіи гирегипі.
ВЗЛЕТАЮ. Реппія яе Іеѵаге, еѵоіаге,
яиЬѵоІаге. Птица взлетѣ.» па кровлю,
аѵія іп Іесішп яиѣѵоіаѵіі.
ВЗЛИВАНІЕ. 8ирегГияіо. Взлипаю,
(яі.), возливаю и возліяю, аШіішіеге, іп-
, Гнпбеге, яиреті'шиіеге. Возливать елей
на что, яирегГипбеге оіеипі аііциіі! (Со!.).
ВЗР
218
217
ВЗН
Взмоститься, рег ІаЬиІ.Іит аясепбеге.
Взмостились подъ самый ку полъ, рег іа-
Ьніаіит аясетіегині ияцие а<! Иіаіит.
ВЗНАКЪ. (81.) Йиріпия; геіго.
ВЗНОСНЫЙ. Гаіяия, Йсіия. Взносныя
рѣчи, біеіа Гака, Гісіа. Взносныя деньги,
ресшііа сопГегеікІа, соИі^ешІа. Взносъ,
егітінаііо Гаіча, оЫгесіаІіо. 2) йоіиііо,
репяіо. В. подушныхъ денегъ, репяіо
сепяив іп сарііа. Взношу, сопГегге, ін-
-Гегге. Взносить бумагу въ судъ, саияат
.яиат «ІеГеіте а<! ішіісет.
ВОЗНОШУ. ТоІІеге, асііоііоге, егі«еге,
еГГепе. 2) ТоІІеге, ѵегЬія пли ІашііЬия
еПёгге, ргачіісаге. Возносить Господа,
ргаміісаго Вотіпшп. Возносить покро-
вителя своего похвалами , Ъепейсіогшп
ансіогеш ІашііЬия еПегге. 3) Ргодисеге
(изъ неизвѣстности); еѵеііегс, ргоѵейеге,
рготоѵеге; Іоііеге. Премудрость возно-
ситъ своихъ сыновъ, яаріенііа ргошоѵеі
зиоя йііоя. Возносить гласъ, (яі.), ѵосет
Іоііеге; ѵосет іпіепйеге; ѵох аясешііі.
Вознести плачъ, (яі.), іасгітае рінгітая
-ейинбеге; тиііо Яеіи рговециі. Возно-
шусь, яиг§еге, аяяиі"еге, ехяиг^сге, яе
Іоііеге. Орелъ возносится, аіріііа іп яи-
ЬІіте еѵоіаі. 4) І’оіепіет, сіагит йогі.
5) 8е еЯегге, еП'еггі; іпіитеясеге; апітия
ее ІоІІіІ. Возноситься въ счастіи, гегит
ргоярегііаіё аб ѵаиііаіет иіі; яесипбія ге-
-Ьиз іпіитеясеге. Возноситься о прему-
дрости, (яі.), яаріепііа еП’еггі. Разумный
человѣкъ въ счастіи не возносится, ргн-
<1ічі8, яаріеня яеешкіія геЬия иои іпіи-
•Шеясіі.
ВЗНУЗДАННЫЙ. Ггспаіия, іпГгепа-
Іия- Взнуздываю , Ггепаге , іпГгспаге.
взнуздать лошадь, е<|ишп Ггепаге, інГге-
наіе. Взнуздываюсь. Ггепагі. Лошадь
Упряма и не даетъ взнуздываться, еіріия
-еі реиіпах нецие раіііпг Ггепагі.
ВЗОЙТИ. См. Восхожу.
ВЗОРВАНІЕ. Оіясияяіо оре ругіі риі-
ѵегія інсспяі. Взорванный подкоиъ, ру-
гіо риіѵеге іпсепяо яоіига біясияяит.
. Взорванное на воздухъ судио, паѵіцішп
риіѵеге піІгаІодпсеп8о біясияяит.
ВЗОРЪ. Абяресіия, осиіогит оЬІиІия,
сопуесіия. Пламенный в , абяі>есІия Яат-
тепя. Пріятный, абя. §та1ия. 2) Еасіся.
Воображаю твой прркрасиый взоръ, со-
§ііо или содііаііопе тійі Сизо Іиат со-
тет еі Ыажіат Гасіет.
ВЗРАЧНЫЙ, взрачеиъ. БресІаЬіІія,
сопярісиия, «Іссогия айяресіи. Взрачность,
йі^пііая; поЬіІііая; Яесия. Преизрядвый
и взрачный конь, ехітіа» іпа§пі1и4іпія
ецііия.
ВЗРОСЛОСТЬ. РиЪегІая; юіая риЬег;
аппі риЬсгІаІія. Взрослый, риЬег (упот.
объ обоихъ полахъ). Взрослая, пиЪіІія,
таіига ѵіго, тагііо. Дѣлаться взрос-
лымъ, риЬегІаІет іп»гейі.
ВЗРУБАНІЕ. ШГгасІига. Взрубаіо, еГ-
Ггін"его, сгеііетіо а,»егіге. Полъ, ІаЬиІа-
Іит еЯгш«еге.
ВЗРУДЪ. Яресіея типітепіі или оре-
гія, (рю<! аіііріоі ін тобит <ріа<!га1і рояі-
Іія .іинсііміие ІгаЬіЪив соняіаі.
ВЗРЫВАНІЕ. Піясияяіо оре риіѵегія
піігаіі. 2) ЕЯояяіо. Взрываю, біясиіеге,
гитреге. Взорвать утесъ, гирспі рап-
ііеіе. Взорвать камни порохомъ, яаха
йіясиіеге риіѵеге иіігаіо. Взорвать мни),
Іеггат яиЬтиеге ѵі і§пія яиЬіеггапеі; риі-
ѵеге ругіо іпсепяо яоіит «Ііясиіеге. — —
Взрываю и возрываю, егиеге; іідопіѣия
іноіігі. Взрытіе земли, Іегга Іі^опіЬия
ѵегяа. Взрытый, егиіия, еЯояяия.
ВЗРѢЗАНІЕ, взрѣзываніе. Іпсіяия.
Взрѣзанный, іпеіяия, ргжяесіия. Взрѣзы-
ваю, іпсібеге, рнеяесаге; ргітапі рагіет
21'9
взы
взя
220
ІрНеге. Взрѣзать трупъ, сотри» тогіиі
іпсійеге. Взрѣзываюсь, іпсійі, ргжвесагі.
, ВЗЪЕРОШЕННЫЙ. Ноггійив, Ьігви-
іик. Волосы, саріііі іюггійі, Ьігвиіі. Взъе-
рошиваніе, виЫаІіо, егесііо. Взъерошить,
регІпгЬаге, Іасегате. Кто тебѣ взъеро-
шилъ волосы? диі рсгІигЬаѵіІ Іиок саріі-
1о»? Взъерошиться, Ноггеге, віаге. Какъ
у тебя волосы взъерошились! ѵійе, иі
саріііі Іиі регІигЪаІі випі. Кабаиъ взъе-
рошится, когда онъ сердитъ, веіт арго
ігаіо Ьоггепі.
ВЗЪѢЗДЪ. Айііия, авсепайв. В. крутой,
а8сеп8И8 ргжгиріив, ргжсерв. Взъѣзжаніе,
еѵесііо. Взъѣзжаю, еѵеЬі. Онъ взъѣхалъ
на гору, іп піопіет еѵесіиа еві.
ВЗЫВАНІЕ. Ѵосаіив; го«аІіо, го^аіив.
2) Іпѵосаііо (въ поэмѣ). Взываю, сіатаге,
іпѵосаге. 3) Ѵосііегагі, сіатаге.
ВЗЫГРАТИ, —гратися. Саийіо ех-
віііге.
ВЗЫСКАНЕЦЪ. Сгаііовив арис! аіі-
диет, аііегіив Гаѵоге іиіи». Взысканіе,
сегіаііо, іпдиіаіііо, йівдиівііо, ассигаіа еі
Йііі^епв сопвійсгаііо. 2) Ехасііо. Опре-
дѣлено учинить взысканіе съ исплатив-
шихъ подушныя деньги, сопвіііиіипі е8І
ехі»еге сеп8и8 іп сарііа поікіиш ре п во а.
3) Ваііо, диат диІ8 ге<1<1еге ]иѣеІиг. Ко-
гда вы неисправны въ вашемъ дѣлѣ, опъ
можетъ дѣлать на васъ, съ васъ взыска-
ніе, 8І іп геі)и8 Іиі» поп е8 йііі^епа, ]иѣе-
Ьегів гаііопет гсййеге. Взысканный,
ехасіиа. Взысканныя съ должниковъ
деньги, ресипіа1 ехасіш а йеЬіЮтіЬив; по-
іпіпа ехасіа а йеѣііогіѣив. — Взыскатель,
сигаіог, со^пііог, дижвііог. Взыскатель-
ный, оГйсіогиттоІезІивехасІог. Взыс. на-
чальникъ, ргжГесІив яеѵегив. Взыскаться,
іпсіреге диаегеге, іпдиігеге-, регдиігеге. Вы
ушли не сказавшись, мы всѣ васъ взы-
скались, диопіаш пііііі ргжГаІив аЬіівІі,
по8 отнее Іе регдиігеЬатив. Взыскива-
ніе, см. взысканіе. Взыскиваю, (8І.) взы-
скую, дижгеге, іпдиігеге, (ві§п. оЬв.). 4)
Съ кого что, ехі^еге, содеге, ареііаге
диет йе аіідиа ге. Заимодавецъ взы-
скалъ съ меня сполна всѣ деньги, сгейі-
Іог отпіа 8иа потіпа а те ехе^іі. Съ
исго взыскали пеню, арреііаіив еві йе ре-
сипіа ігго§аіа. 5) На комъ что, зиЬеге
аіідиет гаііопет геййеге. Взыскать
крове, (еі.), спѣете гаііопет геййеге вап-
ртіпів іпіие'іе іиві. Начальникъ этотъ
строго взыскиваетъ на подданныхъ, Ыс
ргжГесІив еві веѵегик оЛісіогшп ехасіог..
Взыскиваюсь, взыскуюсь, дижгі, регдиігі.
6) Ехщі, со§і. Съ него взыскиваются не-
доимки, геіідиа, гевійиа аЬ ео ехіципіиг,.
ареііаіиг йе гевійиів. Взыскъ, ^ийісіаіі»
ехасііо. У казначея не находится на лицо
сто рублей, п по тому опредѣлено учн-
ннть съ него взыскъ оныхъ, сивіойі жга-
гіі йевині сепіит гцЫопев, еі Ьапс оЬ
саиват сопвіііиіит еві ареііаге еит йе
ресипіа воіѵепйа.
ВЗЯТІЕ, —ье. Битрііо. В. города со-
пряжено было со многими бѣдствіями,
игѣів ехри^паііо соп]ипсІа егаі тиііів 1а-
Ьогіѣив, жгитпів, йіГйсиІІаІІЬив. В. кого
подъ стражу, сотргеЬепвіо. В. на от-
купъ, сопйисііо, гейетііо. — Взятка, всі-
йа саріа. — Взятки, гейііив іпсегіі, ех-
Ігаогйіпагіі. Законъ запрещаетъ судь-
ямъ брать взятки, Іех ѵеіаі }ийісев ех
сепвп Ьотіпев вресіаге, или гейііив іпсег-
Іив геврісеге,’ или гейіІіЬив іпсегіів сопви-
Іеге. Взятый, витіия, ассеріив. Взятая
книга па прочтеніе, Ііѣег ай Іе^епйит
8итІив. 2) Ехри§паІив. Городъ взятъ при-
ступомъ, игѣв ѵі орририаіа. Изобличен-
ный въ насильственныхъ взяткахъ, гере-
Іипйагит сопѵісіив. Воздерживаться отъ
взятокъ, а саріепйів шипегіЬи» Іеп рсгаге.
221
вид
вид
222
ВИДАЛЬЩИНА. Кев пои. Эта а. ве
стоитъ того, чтобъ много говорить объ
ией, <1е ге Іат поіа поп еві орега: рге-
ііит тиііит Іодиі. Виданный, ѵівия. Ви-
данное ли это дѣло? пит Ьиіс геі віті-
Іет ипдиат ѵіііівіі? Видаю, ааере, мере-
питего, тиііоііев ѵіііеге. Когда ни бы-
ваю въ этомъ домѣ, всегда много людей
видаю, диоііевсипдие \ари<1 еит еит, Іо-
Ііев та^пат Ьотіпит тиііііиіііпет ѵі-
ііео. — Видаюсь, аюре яеве ѵіііеге. Ви-
димо, ріапе, тапііевіо, еѵйіепіег. Види-
мость, гаііо аіІврссіаЬіІія. Видимый, аіі-
яресІаЬіІів, сопврісиив; осиіів еиЬ)есІив;
фіо<1 сегпі роіеяі; диоіі аіівресіи вепіііиг.
Быть видимымъ, сегпі осиіів, пли одно
сегпі; саііеге или ѵепіге аиЬ авресіит,
или аиЬ осиіогнт аііересіит, или виЬ оси-
Іоя; саііеге іп сопвресіит; іпсиггеге іп
осиіов, сопврісі, аррагеге. Дѣлать види-
мымъ, виЬрсегс осиіів; <Іаге іп сопврес-
Іит; аиЬіісеге аиЬ осиіов, аиЬ авресіит.
Дѣлаться видимымъ, іп сопвресіит ііагі.
Видимо, осиіогит ]и<1ісіо; ііа иі ге§ веп-
8ит тоѵеаі, вепви регсіріаіиг. Видимое,
ди® осиіів сегпітив, ди® виЬ осиіов са-
<1ипІ, ге8 осиіів 8иЬ]есі®. Видимый міръ,
типііиа, диет сегпітив. Но видимому,
ди® пипс еві гегит Гасіев. По всему
видимому, диапіит регврісеге Іісеі. 2)
МапіГеаІия, еѵіііепв, регарісиив. Видимая
бѣда , регісиіит тапііеяіит. Видимые
признаки, ехргевва іпііісіа. Видимые слѣ-
ды, ехргевва ѵевІіДа. Быть видимымъ,
апіе осиіов роаііит е88е, іп рготіи евве;
Раіеге; аррагеге, тапііееіит, рготіит
евве. — Видкій, видокъ, <1есогив аЬ ай-
«Ресіи; вресІаЫІів; вресіовив. — Видно,
®- и безъ свѣчи, еііат віпе ассепва сап-
е а Іискіцт еві. 3) Аррагеі; тапіГевІит
’ Р®1е1- Видно, что онъ не будетъ,
І’гооаЬіІе еві, ешп поп ѵепіигит. По
лицу его видно, ѵиііив е)ив ііесіагаі.
Видно по его глазамъ, ех осиіів е)ив іп-
ІеІІі^о. Сколько изъ написаннаго видно,
диоіі Ііііегів ехвіаі. Чрезъ это, изъ этого
видно, і«І іпііісіипі еві. Видно, что меня
обмануть хочетъ, кі ішіісіит еві, еит
те йесіреге ѵеііе. По глазамъ видно,
что оиъ виноватъ, е)пв ѵиііи вееіиа рго-
йііиг. Очень видно, что его господинъ
человѣкъ бѣдный, аррагеі вегѵнт Ьипс
евве ііотіпі раирегів. — Видный, виденъ,
тапіГевІив, арегіия, раіепв. Видное дѣ-
ло, что вы виноваты, аррагеі, іи осиіов
іпсиггіі, Іе іп сиіра евве, Іе сиірат вивіі-
пеге. Быть виднѣе другихъ, етіпеге,
ргжетіиеге, вирегетіпеге.---------Видокъ,
диі Ьеие, аегііег ѵіііеі (ріегитдие ігопіее
ивиграіиг). Ай видокъ! всііісеі Ьепе,
асиіит ѵісіев! 4) Тевіів. Что ты запи-
раешься ? на это есть видоки, диііі пе^ав,
дийі іпГісіагів Іат <Ііи? випі епіт Іевіев.
.-----Видъ, Гасіев, ов. Благъ видомъ,
Гогтовив. 5) 8іті1і1и<1о, іта^о. Родить
сына по виду своему, ^і^иеге Гіііит віЬі
ітаеіпе вітііет. 6) ѴиІІив, ов. Принять
важный видъ, ѵиіішп сотропеге. При-
нять серіозный в., ѵиііига а<1<Іисеге; ѵпі-
Іие веѵегов іибиеге (Магѣ). У кого видъ
пріятный, еві ірві виаѵівяіта огів Гасіев.
Имѣть дурной видъ, евве Гасіе ітргоЬа,
Гогта таіа. Судя по вп іу, почтешь его
человѣкомъ честнымъ, сит Гасіет ѵі-
іісав, ѵіііеіиг евве диапііѵів ргеііі. При-
нять что съ веселымъ видомъ, Іюіо ѵиііи
аіідиііі ехсіреге. Дѣлая при чеиъ хоро-
шій видъ, ЬеІІив (его аіідиііі Ігопіе ас
ѵиііи (Сіе. а<1 аіі. V. 10). Показывать,
принимать ученый видъ, егийіііопів вре-
сіет ргю ве Гегге. Онъ пасъ принялъ
съ холоднымъ видомъ, Ггі§і<1е пов ехсе-
ріі. 7) вресіея. По виду, вресіе, іп вре-
сіет; іп Ггопіет. Имѣть видъ, вресіет
223 . ВИД
ргае 8е Гегге. Съ такимъ страшнымъ ви-
домъ, какъ нельзя больше, ѵиііи айео
шосіевіо, иі пііііі вирга. Съ виду показы-
ваться островомъ, вресіеш іпвиі® ргжЬеге.
— Казать кому ласковый видъ, Ьопо ѵиі-
Іи адврісеге. Суровый, оспіів іпіезіів соп-
врісеге; »^гів осиіів адврісеге. — При-
пять печальный видъ, 08 ай тсввііііаш
Яссіеге. По виду должно быть войнѣ,
ЬеІІшп іштіпеге ѵійеіиг. По всему виду,
фіапінт регзрісеге Іісеі. Придать дому
лучшій видъ, теііогет аййеге Гасіет ж-
ЯіЬпв; йотиз вресіет іпві<рііІег аитеге.
8) Аросііа, вуп"гар1ш8; йіріота. Взять
себѣ видъ, вуп§гар1шт зшпеге. У вся-
каго проѣзжаго спрашиваютъ видъ, йе
диоѵів Іосит Ігапвеипіе диаегііиг вуп^га-
рЬи§. 9) Сепив, вресіев. Разные виды
мраиора, віші ѵагі®, йіѵегвге тагтогів
врссіев. 10) Въ виду быть, іп сопвресіи
евве. Терять изъ виду, е сопвресіи ашіі-
Іеге. Съ этого замка видна вся страна,
Ьжс агх ЬаЬеІ зіЬі впіуесіаш Іоіагп геціо-
пеш. —Низъ былъ собою виднѣе всѣхъ,
апіе отпіа согрога Ківнв етіпеЬаІ (Ѵіг&.).
Терять берегъ изъ виду, е сопвресіи
Іегпе аиГеггі. Непріятельскій корабль
былъ у насъ долго въ виду, а потомъ
ушелъ изъ виду, паѵі§ішп Ьозіііе Ліи оси-
Іів оЬѵегзаЬаІиг еі рові е сопвресіи аЫа-
ІШП еві. 11) бішпіаііо. Подъ видомъ ока-
занія услуги, оГПсіі вітиіаііопе. • Измѣ-
нить, выдать подъ видомъ дружбы, рег
атісіііа! вішпіаііопеш ргойеге. Дѣлать'
видъ, что согласны, ѵиііи авзепііге. Не-
пріятель показывалъ видъ, будто хочетъ
_ объявить намъ войну, Ьовіів поЬіз ЬеІІшп
іпГегге вітиіаѵіі. Это все только для
’^внду, еа отпіа овіепіиі евве сгейо. Что
имѣетъ только одинъ видъ, пе можетъ
длиться долго, піЬіІ вітиіаішп роіеві евве
(Ііиіигпит. — Видѣніе, ѵівив, вресіаііо. |
ВИЖ 224
12) Айвресіив, сопвресіив, Гасіеа. Добру
быть видѣніемъ, Гогша евве Ьопевіа еі Іі-
Ьегаіі. 13) Вресіев, вресіев оЫаІа ѵівипі.
Ему было видѣніе во снѣ, ірві йогтіепіі
вресіев о1>]есІа еві. Видѣніе нощное, врс-
сіев оЫаІа рег посіет. Видѣнія имѣю-
щаго случиться безпокоили духъ Даріевъ
и во снѣ, апхішп йе іпзІапііЪив сигів а§і-
ІаЬапІ еііат рег вотпшп вресіев ітті-
пепііит гегшп. Глаза издали видятъ
терніе и стремнины, осиіі 1оп§е ргозрі-
сіипі вріпав еі ргжсіріііа. Видѣть о себѣ
чье попеченіе, виі гаііопет ІіаЬіІат ѵі-
<1еге. Что я видѣлъ! ахъ я бѣдный! дна1
ѵіді! ѵ® тівего тіШ! Въ человѣкѣ нѣтъ
ничего виднѣе (превосходнѣе) ума, іп Ьо-
тіпе пііііі еві іп^епіо ргжзіапііив.
ВИЖЖУ. См. Визжу.
ВИЖУ = имѣю зрительную силу. Ѵі-
<1еге, сегпеге; осиіів сегпеге. Хорошо,
зорко видѣть, Ьепе асгііег ѵіііеге. Не
далеко видѣть, рагит рговрісеге; осиіі
рговрісіппі. Сколы,-о глаза мои видятъ
вдаль, диапішп осиіі рговрісіипі. Хорошо
ли я вижу? заіііі е"о осиіів ріапе ѵійео?
Если я хорошо вижу, ві заііз сегпо. Было
такъ пасмурно, темно, что ничего не
можно было видѣть, вріввж іпіепйегапі
ве пиЬев, иі сопдегепі Іпсепі. За тума-
номъ едва можно видѣть рѣки, почти не
видны рѣки, саіі^апі ашпев. Какъ остол-
бенѣлый, ничего не вижу, ничего не
слышу, пес оспіів, пес аигіЬив сопвіо;
педие осиіів, педие аигіЬив сошреіо; ріа-
пе оЬвІиреГасІив, віироге орргеввив. Со
сна не хорошо видѣть, са1і«апІ осиіі ех
вотпо. Убѣжалъ такъ скоро, что мы
не могли видѣть, сіііив аѵоіаѵіі, диаш иі
ешп осиіів рговедиі ровзетиз. Не хо-
рошо видѣть, ѵідеге днаві рег пеЬиІапь
Я вижу менѣе этимъ, нежели другимъ
глазомъ, івіо е"о оеиіо шіпив иіог. Видѣть
225 ВИД
издали, ешіпиз ѵійеге. Видѣть изблизи,
о ргоріпдио ѵійеге. Это такъ мелко, что
едва видѣть можно, Іапіа геі Іениііаз еві,
иі асіет Ги"іаІ. Позволить кому видѣть,
ѵійепйі роіезіаіет аіісиі Гасеге. Съ это-
го мѣста можно видѣть море, Ьіс Іоспз
-йезресіаі таге. 2) Ѵійеге, апітайѵегіеге,
іпіеііі^еге, со"нозсеге, регзрісеге. Ви-
дѣть что умомъ, аіідиій апіто ѵійеге.
Далѣе видѣть, ріиз ѵійеге; аіііиз регврі-
сеге. Видѣть что по глазамъ, ех осиіів
аіісиуив аіідиій іпІеИі{?еге. Видѣть что
зрѣлымъ умомъ, спокойнымъ духомъ,
гет тепіе Іідиійа ѵійеге. Я очень ви-
жу, что мнѣ надобно дѣлать, уат іпзіги-
сіа тіЬі зипі сопвіііа отпіа (Тег.). По
тѣлодвиженію вижу, что ты скажешь въ
•отвѣтъ, е §евІи іпіеііійо, диій геврошіеаз.
Онъ самъ видитъ, что разоряется, рги-
йепз ай іпіегііипі гиіі. Изъ этого видно,
рег ій еіисеі. Не видѣть такого, что
очень ясно и очевидно, ди® зипі ріапа,
шіпіте ѵкіеге, педие іпіеііідеге. Я ни-
чего ие вижу, что тутъ дѣлается, диій-
диі<1 ацііиг, тіЬі ІепеЬгю випі. Я ие ви-
жу, чего могу надѣяться, диі<1 врегепі,
пои йізрісіо. Твое дѣло видѣть, что дѣ-
лать, диой еГіісіаз, Іиі сопзіііі езі- Тебѣ
не достанется видѣть, какъ я себя веду,
потому’ что отъ тебя не завишу, іп піе
піЬіІ ІіЬі уигів сотреііі. — Вижусь, ве іп-
ѵісет іпіегѵівеге. Я постараюсь съ нимъ
увидѣться, диа-гапі оссазіоиет зегтопет
-сит ео сопГегешІі. Мы уже давно не
видались, уат йіи еві, сит пов аііег аі-
Іегит поп ѵійітив. Не видѣться ни съ
кѣиъ, вести жизнь одинокую , ѵііат ве-
вгевет адеге. Видѣться =платитъ другъ
Другу визиты, ее іпѵісет іпіегѵівеге; со-
егв іпіег ве. Съ нетерпѣливостію же-
лать видѣ1ься сь ку,МЪ) йезйіегіит аііси-
уад ітраивП(ег Гегге. Они не видятся,
ВИН 226
но хороши одинъ съ другимъ, вегииі іп-
іег ее вітиііаіев; іпіег ве йізвійепі аідие
Йівсогйапі. Не позволять видѣться съ
собою, айііпт реіепІіЬиз сопѵепіепйі поіі
йаге. 3) вотпіаге; йогтіепіет ѵійеге
аіідиій апіто, ѵійеге аіідиій іп вотпів.
Видѣлось мнѣ, будто я ѣхалъ въ каретѣ,
ѵійі іп вотпів те гЬейа ѵесіит евве.
ВИЗГЛИВЫЙ. Р1ога1ог;с1атовие; рго-
репвив а<1 еуиіапйит или ріогапйит, на-
пр. риех. Визгунъ, визгунья, диі Гасііе
ов йівіогдпеі ай ріогапйпт, ргорепвив ай
ріогапйит. Визгъ , визжаніе , еуиіаііо,
еуиіаіив, ^етііив. Визжу, еуиіаге, мете-
те , Іатепіагі. Собака визжитъ , сапів'
иіпіаі.
ВИЗИРЬ. Міііііае Тигсіс® ргжГесІив,
Верховный, витптив т. Тигс. ргжГесІпв.
ВИЛКИ. Гизсіпа, Гигса. Ѣсть вилкою,
іп ейепйо Гизсіпа иіі. 2) Ов ресіогаіе
апітаііиш. Вилочка, Гивсіппіа.
ВИЛКОВЫЙ. Ай сариі Ьгаззіс® рег-
Ііпепв. Вилокъ, сариі Ьгаззіс®.
ВИЛОЧНЫЙ. Ай Гивсіпат регііпепз.
В. черенокъ, тапиЬгішп Гпзсіп®. Вилы,
Гигса, Гигсіііа, тег&а. В. сѣнныя, Гигса
Гсспагіа. В. навозныя, Гигса.
ВИЛЫЙ, —ая капуста. Вгаввіса са-
рііаіа.
ВИЛЯЮ. Ѵііаге, йесііпаге, Іег^іѵег-
загі. Ви.тьнуть въ сторону, аіідио зесе-
йеге, йесііпаге. 2) Рег т. Іег&іѵегзагі,
йе ѵегііспіа диаегеге. Сколько тебѣ ни
вилять, а худа не иииовать, диапіптѵіз
Іег^іѵегзегіз, таіит поп ейп^іее. Не на-
добяо вилять, но прямою дорогою итти,
поп Іегеіѵегзапйит, вей зітріісііег, арегіе
а^епйшп езі.
ВИНА. Саиза, Гопв, огі{>о, ргіпсіріит;
аисіог; ейесіог. Богъ есть вина всяче-
скихъ, Веие езі аисіог отпіит гегит.
Первородный грѣхъ есть вина всѣхъ
8
227
вин
вин
228
золъ, рессаіит огіщпаіе, ѵіііояііая іппаіа,
ргаѵііая іппаіа еяі Гопа отпіит таіогит.
2) Сиіра, пока, похіа (гея); сгітеп. Это
>юя в., теа сиіра еяі. Это совершенію
моя вина, сиіра теа ргоргіа еяі. Навле-
кать на себя вину, Гасіпия іп ве аіітіііегс.
Отклонять отъ себя вину, сиірат а ее
атоѵеге. Слагать на кого вину, сиірат
іп аіідиет сопГегге, ІгапяГегге, сиірат аі-
ІгіЬиеге, аяяірпаге аіісиі. Учинить вину,
сиірат тегеге, соттіііеге. Вины при-
носить, (я!.), сиірат аяндщаге; сиіра опе-
гаге. 3) Апвд аіісщия геі или а<1 аіідиііі.
Даять вину кому ради чего, (яі.), Іоситп
<Іаге аіісиі геі или а<1 аіідиііі. Вина со-
стоитъ въ немъ, ія еяі іп сиіра; сиіра еяі
репея еит (Тег.).
ВИНАРСКІЙ. (81.) ' Ѵіпііогія, ѵіпйеті-
Іогія, а<1 еит регііпепя. Вішарь, (яі.), ѵі-
лііог, ѵіпіістіюг.
ВИНИТЕЛЬНЫЙ ПАДЕЖЪ. С. ас-
сияаііѵия.
ВИННАЯ ЯГОДА. Еісия агйіа. Сѣ-
ДОчки винныхъ ягодъ, Йсі ргапа. Тучныя
винныя ягоды, сагісаа ріпуиея. Винный,
касающійся до вини, яг., йсагіия.
ВИННИЦА. См. Винокурня.
ВИННИЧИНА. (81.) Ста раяяа. Вин-
ничіе, (яі.), тііія. Винничница, Іогсиіаг;
Іогсніит; ргеіит.
ВИННОВЫЙ, тузъ. Ргіта ясійа таси-
Іагит пі§гагит.
ВИННЫЙ КАМЕНЬ. Тагіагия (у новв.
медд.).
ВИННЫЙ. Ѵіпагіия. Погребъ, сеііа
ѵіпагіа; ароійеса ѵіпі; ІаЬегпа тіпагіа.
В. бочка, йоііиі» тіпагішп. В. боче-
нокъ , ііоііоіит тіпагішп. Винный го-
родъ , тіпагіа. Винный запасъ, соріа
Тіпі» В. насосъ, курію ѵіпагіия. Вин-
ныя дрожжи, Га»х тіпі; Гачея тіні. В.
чанъ, Гогіія ѵіпагіия; а по другимъ, Го-
гит ѵіпагіит. Кладки, на коихъ бочки
съ виномъ въ погребахъ стоятъ, яегіа ті-
пагіа. Винная мѣра, течянга ѵіпагіа. Ь)
Винная кислость, яарог ѵіпі яиЬасійия; яа-
рог ѵіпояня. Винный запахъ, оііог ѵіпо-
яия; апііеіііия ѵіпі (о человѣкѣ, у котораго
изо рту пахнетъ виномъ). Винное пят-
но, тасиіа ѵіпо Гасіа.— В. кружка, игсеия
ѵіпагіия. Виннаго цвѣту, ѵіпі соіогет
Ьаѣсия, геГегепя; ѵіпі соіоге. Винный
уксусъ, асеіит е ѵіпо или у древв. одно
асеіит. Винв. спиртъ, ярігіІияѵіпі(уновв.)_
— Вино, винцо, ѵіпит; ѵарра (прокислое)
рояса (виноградное кислое, которое часто
мѣшали съ водою и пили). Свѣжее, ста-
рое вино, ѵіпит гесепя, ѵеіия. Бѣлое,
красное, ѵіпит аІЬит, гиЬгит. В. имѣ-
ющее кисловяжущій вкусъ, ѵіпит сіи
гит, аияіегит, аярегит. Крѣпкое, сла-
бое, ѵіпит ѵаіібит, іііЬесіІІит. Заплѣ-
снѣвѣлое, ѵ. ѵаріі’ит, тисіііит. Кото-
рое не долго стоитъ, скоро портится, ѵ.
Ги^іепя. Разведенное водою, ѵ. ііііиіит.
Развести вино водою, Ггапдеге ѵіт ѵіпі.
Чистое, несмѣшанное, ѵіпит тегит или
одно тегит. В. меиѣе смѣшанное, у.
тегасіия. В. вкусное, ѵ. ргоЬі {щ&іия.
В. киснетъ, окисаетъ, ѵіпит асеі. Плѣ-
снѣвѣетъ, ѵіпит тисеі. Достать кому
изъ бочки вина, ѵіпит аіісиі рготеге.
Погребъ съ виномъ, Ъоггеит ѵіпі. В.
бьетъ въ голову, ѵіпит Іспіаі сариі.
Пить слиткомъ миого вина, Іаг^іоге ѵіпо
иіі. Напиться вина, ѵіпо яе оЬніеге. Раз-
горячиться отъ вина , ѵіпо іпсаіеясего.
Питье вина, роіаііо ѵіпі; ѵіпит. Хмѣль
отъ вина, старо Іа е ѵіпо сопігасіа. За
виномъ, за стаканами, іи ѵіио, рег ѵіпит;
іпіег ясуріюя, іпіег росиіа. Шататься,
ех ѵіпо ѵасіііаге. Бутылка на вино, 1а-
рипсиіа ѵіпагіа. Посуда на вино, ѵая ѵ>*
пагіит, апорИогит. Маленькій сосудец1
ВИН
вин
230
229
на вино, ѵавсиішп ѵіпагіит. 2) Ѵіпит
асіивіит. Сидѣть, гнать вино, бісегапі
<1есочиеге. Хлѣбенная похлебка изъ ви-
на, іпігііа рапіб е ѵіпо. Подать на вино,
ѵесіі^аі іп ѵіпит ітрозііит; ѵесіі&аі е
ѵіпо; рогіогіит ѵіпі. Если оно куда при-
возится. — Десятина съ вина, гіесіта ѵі-
пі, иѵагит. Обманъ со стороны пошли-
ны, платимой съ вина, сгітеп ѵіпагіит.
ВИНОВАТЫЙ, виноватъ. Ріохіив, вопа.
Быть виновату, іп сиіра евве, сиірат ви-
вііпеге. Виноватъ! Дергесог, иі Ьос ті-
Ьі сопііопев! — Виновникъ, аисіог, тоіі-
Іог. Родителей, яко виновниковъ ва-
шего бытія, мы должны почитать, рагеп-
іев, диіЬив йеЬепіив ѵііат, соіепйі еипі.
Онъ в. моего счастія, аисіог теае Гогіи-
пге, теж ааіиіів. В. рода, племени, аи-
сіог ѵепегів, віігрів. Онъ самъ в. своего
счастія, самъ составилъ себѣ сч., ірве
яіЬі Гогіипапі Ііпхіі. В. предпріятія, аи-
сіог геі ГасіепДж. Главный в. преступ-
ленія, всеіегів агсЫІесІие. В. мятежа, $е-
Діііопів віітиіаіог еі сопсііаіог. Винов-
ница, аисіог; рагепв. — — Виновный,
виновенъ, похіие, вопа, диі еві іп сиіра.
Быть виновну въ заговорѣ, похіит соп-
]игаІіопіа евве. Сдѣлаться въ чемъ ви-
новнымъ, сиірат геі іп ве аДтіІІеге, сиі-
рат сопІгаЬеге, соттііісге. Сдѣлаться
вин. въ какомъ преступленіи, асеіеге ее
йеѵіпсеге, ве оЬеІгіп^еге, ее оЫі^аге, ай-
Чгіпрі. Объявить кого виновнымъ, по-
хіит аіідиет іпбісаге. Не быть в., ѵа-
*аге, сагеге сиіра; іпеопіет евве; сиіра
аіісизиа геі а те аЬеаІ. Наказывать ви-
новныхъ, вопіеа рипіге. 2) Аисіог, ра-
геп8> Ргіисерв. Виновенъ спасенія вѣч-
наго, (в|д аисіог жіегпж ааіиііа.
. ВИНог₽АДАРЬ. Ѵіпііог, ѵіпііепіаіог;
ѵіііит сиііог. Виноградный, а<1 ѵіпеіит,
пеат регііпепв. Завести виноградные
сады, ѵіпеіит іпаіііиеге, ропеге; ѵіпеат
іпвіііиеге. Окопать винные сады, ѵіисат
сігситГо<1еге. В. сады больше стоятъ,
нежели сколько приносятъ, ѵіпеа витіи
Ггисіив Деѵогаі. Виноградный листъ, ѵі-
Ііа (оііит; (оііит ѵіііёіпеит; ратріпиа.
Изъ виногра.іныхъ листьевъ, ратріиеиа.
Виноградная кисть, гасетив. Виноград-
ная ягода, асіпив ѵіпасеив, асіпив; асі-
пит. В. шелуха', ѵіпасеит. Зерна въ
виноградинахъ, иисіеив асіпі, ѵіпасеит.
Ножка у виноградины, ѵіпасеогшп рев.
Виноградные цвѣтки, Оов ѵііів. Внногр.
отводокъ, черепокъ, ргора^о ѵііів; таііео-
Іив ѵііів (безъ корня), ѵіѵі-гаДіх ѵііів (съ
корнемъ). Сажать виноградныя лозы,
ѵііев вегеге, ропеге; ѵіпит, ѵіпеат ве-
геге. Прививать в. лозу, ѵііет іпеегеге.
Обрѣзывать, ѵііет риіаге. Подпирать
тычинками, ѵііет раіаге. Лоза пускаетъ
много вѣтвей, ѵііів вііѵевсіі вагтепіів.
Вьется туда и сюда, ѵііів тиіііріісі еі ег-
гаііео Іарви вегріі. В. лоза держится
своими вилочками и поднимается, ѵііів
сіаѵісіііів аДтіпісиІаІа ве егі^іі. Поднорка
для виноградной лозы, сіаѵісиіа; саргео-
Іив. Випоградн. горы, топіее ѵіпеагіі;
топіев ѵіІіГегі. Страна, гдѣ растетъ ви-
ноградъ, гевіо ѵіпеаіів; ге^іо ѵіІіГега, ѵі-
ІіЬив Гегах. Рѣшетины, шпалерникъ, къ
которому привязываютъ виноградъ, м.
б. айтіпіспіа ѵіііит; сапІЪегіив ѵіпагіив,
рег^иіа (съ лозою къ нему привязанною).
Виноградный отводокъ, Ігайих. Лоза
виноградная переросла себя, ѵііів еѵа-
раіиг іп Іихигіат. Виноградное дерево,
лозникъ, 1і;ршт ѵіііит. Земля, на коей
виноградъ растетъ, соііів ѵіІіГег, ѵіпеа-
гіив; соііів ѵіІіЬив сопвііив. Сторожъ при
виноградныхъ садахъ, сиеіов ѵіпеж. Ты-
чинка для подпиранія виноірадныхълозъ,
реДатепіит; гійіса. Червь виноградный
вит
234
ВИР
232
ВИС
231 ВНП
сопѵоіѵиіия. Пирушка, попойка виномъ
винограднымъ, сопѵіѵішп ѵіповит. Ви-
ноградныя выжимки, ѵіпасеа, огшп. По-
года пріятная для виноградныхъ лозъ,
іетреяіав ѵіІіЬив оррогіипа или аб иѵав
таіигапбав ібопеа. 2) Ех иѵів Гасіия.
ЕИНОГРАДОДѢЛАНІЕ, випоградодѣ-
ліе, сиііига ѵіііипі.
ВИНОГРАДССОБігРАНІЕ. Ѵіпбетіа;
ѵіпбетіагшп Гевііѵа; Гегіа» ѵіпбетіаіев.
Скудное, умѣренное, ѵіпбетіа ^гасііів.
Собирать виноі-радъ, ѵіпбетіат Гасеге,
теіеге, ѵіпбетіав соііщеге, ѵіпбетіаге.
Съ приб. и безъ прибавл. словъ, иѵав, ѵі-
шіт. Посуда для вннособирапія, ѵава
ѵіпбетіаіогіа. 2) Тетрия, <рю ІИ ѵіибе-
тіа. Виноградособиратель, ѵіпбетіаіог;
ѵіибетііог.
ВИНОГРАДЪ. Ѵііів. Окопать вино-
градъ, ѵііет сігситГобеге. Ходить за
виноградомъ, ѵііет соіеге. Усы, плети
винограда, раітев; ратрілив. Кадка, въ
коей виноградъ на давильню носятъ, 1а-
сив ѵіпагіив, 1. ѵіибетіаіогіив. 2)<Іѵа;
иѵа раяяа (изюмъ). Урожай винограда,
аппия ѵіпі Гегах. Виногр. наливается,
Окрашивается, иѵа ѵагіа йегі соеріі. В.
зрѣетъ отъ солнца, иѵа а воіе тііеясіі.
В., когда поспѣетъ, сладокъ, иѵа таіи-
гаіа биісевсіі. Вялить в. па солнцѣ, иѵав
іп воіе рапбеге.
ВИНОКУРЕНІЕ. Сосііо вісег®. Вино-
куренный, винокурный, аб сосіигаш ві-
сегаэ регііпепв. Вин. заводъ, оГОсіпа яі-
сег;г содиепб®, дна ѵіпшп абивішп со-
диііиг. В. казанъ, аЬепит вісега? содиеп
б®. Винокурня, Іосив, иЪі яісега <1есо-
диііиг. Винокуръ, вісег® сосіог.
ВИНОПІЙЦА. Роіаіог ѵіпі.
ВИНОПРОДАВЕЦЪ. Ѵіпагіив.
ВИНОСЛОВІЕ. Саиза, гаііо, аг§шпеп-
Ішп. Винословный, сачяаіів. Союзъ, соц-
Зипсііо саиваіів, саиват іпбісаив.
ВИНОЧЕРПЕЦЪ, —чершша. Роси-
Іит ѵіпагіит. Виночерпій, (ві.), диі ро-
сиіа тіпівігаі; ріпсегпа; росіііаіог.
ВИНТОВАЛЬНЯ (желѣзная доска, въ
коей щурупы вырѣзываютъ). Батта е
сЬаІуЬе тиІІіГогія бисепбо іп Ша теіаііа
ассотобаіа.
ВИНТОВКА, — товочка. Теіипі руго-
Ьоіит, сищя ііяіиіа ЬаЬеІ іпвсиіріов сапа-
Іісиіоя.
ВИНТОВЫЙ. Аб теаіит сосЫеае рег-
ііпепв. Винтовые нарѣзы, теаіия сосЫеа.
ВИНТУЮ. Ѵарагі, бівсиггеге; а Іаіеге
или а ІаІегіЬиз іп Ьозіет іпсиггеге. На-
ѣздники въ виду войска долго винтова-
ли, ехспгвогев біи іи сопяресіи ехегсііив
біяспггеЬапІ.
ВИНТЪ. СосЫеа. Винтокъ, рагѵа со-
сЫеа. Винчу, ѵоіѵеге, Іогдиеге, ѵегваге 1
сосЫеат; сосЫеа Іогдиепба абяігіп^еге.
ВИНЫ. 8сіба? тасиіагит пі&гагит.
ВИНЮ. Ассияаге, іпсиваге; аіідиет іп
ге сиіраге; сгітіпі баге; ѵіііо ѵегіеге; ѵі-
Іирегаге; гергеЬепбеге. Не виню его,
это сдѣлано неумышленно, поіі еит ѵі-
іирегаге, ассиваге, Ьос .-іпсопвиііо Гесіі.
Въ чемъ меня винятъ, въ томъ я не ви-
новатъ, дио<1 те асспвапі, еит ехіга сиі-
рат. Винюсь, Гаіегі, сопйіегі. Не ви-
нитьсл, сеіаге, іпйііагі, іпйііав іге. Ви-
нись скорѣе, чтобъ тебѣ не было хуже,
Гаіеге сіііив арегіе, поіі сеіаге атрііив,
пе сопІгаЬав ІіЬі пиуив таіит, пе гев ре-
]огет ехііит ЬаЬеаі. Винить кого иъ
великой строгости , аіідиет іпвітиіагв
бигит.
ВИРА. (V. оЬв.) Миісіа; роепа ресипіа'
гіа. Вирникъ, диі тиісіат со11і§іІ. Внр"
ный, аб тиісіат регііпепв.
ВИРША, Ѵегвиз.
233
ВИРИЛЛЪ. Вегуііив.
ВИСЛА. Ѵівіиіа.
ВИСЛОУХІЙ. Аигііив. В. оселъ, аві-
пив аигііив. 2) Рег т. вешніе, Іепіив; вот-
поіепіия. Этого вислоухаго куда ни по-
шли, вс скоро дождешься, диосипдие ѵів
тіііав івіит ве^пет Ьотіпего, пипдиага
сііо гебіЬіІ.
ВИСЛЫЙ. Вереибепв. Вислый пото-
локъ, Іасипаг берепбепв, сабепя.
ВИСМУТЪ. ВівтиІЬит. Висмутовый,
ЬівтиІЬісив.
ВИСНУ. АНегіив Іаіегі аГйхит евве.
Этотъ ребенокъ безпрерывно на матери
виснетъ, Ьіс рисгніия таігія а Іаіеге пип-
диат біясебіі.
ВИСОКОСНЫЙ. Іпіегсаіагів. Висо-
косъ, аппия іпіегсаіагів. Прошлаго году
былъ високосъ, аппит апіеасішп или
Гтііит ЬаЬиітив іпіегсаіагет. •
ВИСОЧНЫЙ.Тетрогаіів.-сочная кость,
ов Іетрогаіе. Височныя щипцы, саіаті-
вігит вегѵіепв егіврапбо сіпсіппо Ггоиіаіі.
ВИСУЛЬКА. Огпатепіит тобіеі рге-
Ііі репбиіит, аррепбіх; тобіеі ргеііі ?ет-
та. В. на цѣпочкѣ , деюта тобіеі рге-
ііі саіепиіае аррепва. 2) 8ігіа, діасіев
репбепв.
ВИСИЛИЦА. РаІіЬиІит. Умереть на
висилицѣ, виврепбіо ѵііат Ііпіге.
ВИСИЛКА. Васпінв виврепвив Іотісе
ѵевіітспіія аГй^епбів.
ВИСѢЛЬНИКЪ. РаІіЬиІаІив; еивреп-
біоеив , виврепбіо іпіегетіия. Веревка
висѣльника, Іадиеия зиврепбіояі. 2) Ба-
диео, раІіЬиіі бі§пив. Висѣльница, раіі-
Ьиіаіа. .3) Ьадиео бірпа. — Висѣніе ту-
чи надъ горою, пиЬев репбепв впрег топ-
Іет. Висячій, репвііія, репбепв. Ви-
< я ііе сады, Ьогіі репвііев. Висячій за-
мокъ, 8ега реп8іц& Заиерсть висячимъ
замкомъ, вега репяііі йгтаге.
ВИТАЛИЩЕ. Весеріаспіит; вебев;
регіи^іит, геГи^іит; гесеріив, 2) СиЬіІе;
ІаІіЬиІит.
ВИТАЛЬНИЦА. Оеѵегвогіит.
ВИТАЮ. Оеѵегіеге; беѵегіі; ІіаЫІаге.
2) Ве аѵіЬив- гатіз агЬогів іпвібеге; іп
агЬоге вебеге, сопвібеге.
ВИТВИНА. Ѵі^а, Гегиіа, ѵітеп.
ВИТЕЙКА. Рагіісиіа сопіогіі Йіі аигеі.
ВИТІЕ, витье. Мехив, ріехив.
ВИТІЕВАТО. Еасипбе, бівегіе, еіо-
диепіег. Витіеватость, Гасипбіа; ѵів бі-
сепбі, ѵів огаіогіа. Витіеватый, —ватъ,
огаіогіпя, біяегіив. Витійскій, огаіотів
ргоргіив. Витійственный и вѣтійствен-
ный, огаіогіив, Гасипбив, біяегіив, та^пат
ѵіт бісепбі ЬаЬепв. Витіііст. рѣчь, бі-
вегііввіта огаііо. Витійст. пареніе, еіа-
Ііо огаіогіа. Витійст. письмо, краснорѣч-
иво написанное, бівегіаз Ііііегж. Витійство
и вѣтійство, Гасипбіа; Гасиііая бісепбі,
еіодиепііа. В. Демосееново, Цицероно-
во, еіодиепііа ВетовІЬепія, Сісегопів. Ци-
церонъ отецъ витійства и Латинской сло-
весности, Сісего Гасипбіа; Еаііпагитдио
ііііегагит рагепе. В. превосходное, бо-
лѣе нежели человѣческое, біѵіпііая. Жи-
вое, еіодиепіію ѵі^ог. — Витія или вѣтія,
огаіог, бісепбі аіІіГех (упражнявшійся,
искусный). Быть первымъ витіею, ргі-
тшп пли ргіпсірет іпіег огаіогев Іосит
оЬііпего. Быть совершеннымъ в., рег-
Гесіпт евве іп бісепбо; огаіогет регГес-
Іит евве. Родиться витіею, а паіига аб
бісепбит іпвігисіит евве; павсі огаіогет.
Встать, какъ витіи, вик^еге аб бісепбит;
іпіііит Гасеге бісепбі.
ВИТУШКА, течка. 8ресіев орегіз рі-
віогіі. — Витый, Іогіив, сопіогіив. Ви-
тыя веревки, Гипев Іогіі.
ВИТЬ. Это намъ столькоже безчестно,
сколько вамъ не дѣлать того, чему иасъ те-
235
виш
ВІО
236
перь учили, пат іб иоЬіз Іат Оа§іііцт еві
диаш Ша поп Гасеге ѵоЬів диа? тобо бісіа
(Тег.).
ВИТЯЗЕВЪ. Ѵігі Ьеііо Гогіів ргоргіия.
Витязь, ѵіг Гогіів, Гогііввітив; Ьегов. В.
Велизарій, Ьегов Веіівагіив.
ВИХАЮ. Моѵсге, соттоѵеге, гаоЬіІі
іаге (Се II.).
ВИХЛЯЮ. Ьепіе іпсобеге; Іепіо {ргея-
5п іпсебеге.
ВИХОРИЩЕ. Маепив, ѵоііешепв Іиг-
Ьо. Вихорный, ріепия ІигЬіпит. Вихорь,
вихрь, (еі. вихорь), ІигЬо. Вихорокъ, Іепія
ІигЬо. Вихремъ, іп тобит ІшЬіпів, иі ІигЬо.
ВИХОРЪ, вихорокъ. Ѵегіех; (сарііія) ;
ІиЬа, сгіяіа, сіггие. Взять за вихоръ, сот-
ргеііепбеге аіідиет; іп сгіпет іпѵоіаге.
ВИЦА или ВИЧКА. Ѵіг»а, дида ай па-
ѵідіа йгтапба абЬіЬеІиг, или диа паѵіціа
ѵеі ясарііае йгтапіиг.
ВИЦЕ - АДМИРАЛЪ. РгорггеГесІив
сіавзів.
ВИЦЕКАНЦЛЕРЪ. Ргосапсеііагіиз.
ВИЦЕ-КОНСУЛЪ. Ргосопвиі.
ВИЦЕРОЙ. Ргогех.
ВИШЕННИКЪ и ВИШНЯКЪ. Босив
сегабіа сопзіінз. Вишенный, сегані, се-
газіпиа. Вишенное дерево, сегааив. В.
смола, цитті. В. цвѣтъ, Йоя сегавогит.
Вишеннаго цвѣту, сегавіпия. В. косточ-
ка, 05 сегазі. В. сокъ, вара сегавіпа (у
иовв.). В. вода, Іідиог сегавіпия. В. ви-
но, вара сегавіпа ѵіпо Іетрегаіа. Вишня,
сегавие и сегавиш. Сладкія вишни, биі-
сев сегаві. Вишня бѣлая, см. черешня.
В. озимая, сегавшп бигасіпшп. Темная,
с. асііит или асііапнт. Лѣсная, с. вуі-
уевіге. Кислая, сег. асібчга. — Вишня
бѣшеная, аігора Ьоііабоппа. Вишня Кор-
иеліева, см. Глохъ.
ВИШУ. Репбеге, берепбёге. Висѣть
на тесьмѣ, репбеге ех Гаясіа. В. на де-
ревѣ, репбеге ех агЬоге, іп агЬоге. Ви-
сѣть на плечѣ пли съ плеча, репбеге аЬ
Ьипіего. Висѣть ногами, репб. рег ребев.
В. бокомъ съ острыхъ камней, Іаіеге ва-
хів аврегіе репбеге. Тысяча щитовъ ви-
ситъ на номъ, тіііе всиіа, тіііе сіуреі
репбепі ех ео. 2) Репбеге аЬ, ех, бе, іп
аіідиа ге; берепбеге бе, ех аіідиа ге;
пли од. твор. п. Іп е. 8ег.: репбеге, соп-
Ііпегг. На сихъ двухъ заповѣдяхъ весь
законъ и пророцы висятъ, аЬ Ьія биоЬив
рггесеріік репбепі Іех еі ргорЬсІае, и ли Ыа
биоЬиа ргатерііе сопііпеіиг Іех еі ІіЬгі
ргорЬеІагшп. 3) Репбеге, ітрепбеге,
Облака висятъ на воздухѣ, пиЬез репбепі
іп аеге. Орелъ виситъ на воздухѣ, ІіЬгаІ
ее іп аёге адиііа. Дождь, туча виситъ,
ріиуіа, пиЬе8 ігарепбеі, іттіпеі. Мечъ
висѣлъ съ плафона надъ головою, віабіие
бепгіевив еві е Іасипагі. Бѣда виситъ
надъ головою, іттіпеі регісиіит. 4) 8и
рогрепбеге, аб регрепбісиінт поп евве.
Потолокъ виситъ, Іесіит сиЬісиІі рготі-
пеі, рмуісііиг. Дерево виситъ надъ рѣ-
кою , агЬог Пиѵіо іттіпеі. Скала вися-
щая надъ моремъ, еахит іп таге ргосиг-
гепэ. 5) АбЬатсге аіісиі геі, соЬаегеге
сит аіідиа ге. Піявица виситъ иа колѣ,
еап^шви^а сиіі абЬаегеІ. Жизнь его ви-
ситъ на ниточкѣ, е]ив уііа Іепиі Йіо реп-
беі; уііа <див іп вишню бівсгішіпе уегва-
Іиг, репбеі регіехі тотеніо, репбеі а йіо
Іепиіввіто. Берегись еще разъ просту-
питься, ты и такъ висишь на ниточкѣ,
саѵе, пе ІаЬагів ііегшп, ]ат ѵііа Іиа Іепиі
репбеі Шо,]ат соттіііів Іе регісиіо тогіі.
ВІЕНІЕ. Кехив (согопагит), ріотегаііо
(Йіогит).
БІОГРАФІЯ. Певсгірііо ѵііае; 1>іо"га-
ріііа. Біографъ, ѵііагит всгіріог; безсгі-
ріог ѵііае.
ВІОЛЕТОВЫЙ(фіолетовыіі).Ѵіо1асеив.
вкл
238
237
вкл
Цвѣтъ, соіог ѵіоіасеиз. Віолетовая лента,
іжпіа ѵіоіасеа.
р1рЛИНИСТЪ.Ѵіо1іпісеп. Прекрасный
ѵ регГесіив еі аЬяоІиіиз ѵіоіішсеп.
ВІОЛОНЧЕЛЬ. ТеІгасЬогйит §гаѵе
ЩІЕОГІ5
ВІЮ- ($!•) См. Вью, вьюсь.
ВКАПЫВАНІЕ. ІП&85ІО, йеГоявиз. Вка-
пываю, іпГойеге, йеГойеге. Вкопать вь
землю, ЙеГойеге іп іеггаш. Вкапываюсь,
іпГойі, йеГойі. Тѣла вкапываются въ зем-
лю, іпГойіипІиг согрога іеггге.
ВКАТЫВАНІЕ, вкачиваніе. Рготоію.
Вкатываю, ргоѵоіѵеге, рготоѵеге. Бочки
въ погребъ, ргоѵоіѵеге йоііа іп сеПат. 2)
Ѵиі". аег.: зитіиі еззе; зитіит аЯегге;
Датпит аіісиі іпГегге, айГегге, ітрогіаге.
Вкатать кого въ побои, аіісиі ѵегЬега іп-
Зип^еге. Вкаченный, ргоѵоіиіиз, ргото-
•Іиа. Вкачиваю, ргоѵоіѵеге, ргошоѵеге.
Вкатить камень въ яму, вахшп іп Гов8ат
ргоѵоіѵеге.
ВКИДЫВАНІЕ. Ьуесііо. Вкидываю,
іпрсеге (іпіго засеге, сопрсеге, тіііеге),
іттіііеге. Вкинуть въ окошко, рег Ге-
пезігат іпрсеге.
ВКЛАДКА. Ітрозіііо. Вкладный, дшиі
ітропі, іпзегі роіезі.
ВКЛАДЧИКЪ. Ваіог, 1аг§ііог. Поно-
вить что въ перкви на деньги вкладчи-
ковъ , гейсеге дигейат іп Іетріо ресипіа
•а 1аг§іІогіЬиз оЫаІа. Вкладъ, йопиш
Іетріо ѵеі ссепоЫо оЫаІит. Ограбить
капища и храмы боговъ, наполненные
вкладами, Іаиа Іетріадие Пейт Йопія ге-
Тегіа ехрііаге. Вкладываніе, ігарозіііо.
Вкладываю, ітропеге, іпзегеге. Вложить
тпагу, {тіабіит сопйеге іп ѵа°іпат.
Вкласть кирпичи въ стѣну, Іаісгез тиго
твегеге. Покладите это въ карманъ, йе-
тіЧе Ьос іп сгшпепат ; отпіа іп зіпит
-ои^еге. Вкладываюсь, ітропі, іпігаге,
іпіге. Все бѣлье въ этотъ сундукъ ие
вкладывается, отпіа Ііпіеа гізсив поп са*
ріі. Украсить храмы боговъ богатыми
вкладами, аейез яасгая ориіепііззітіз йопія
айогпаге.
ВКЛЕЕНІЕ и ВКЛЕИВАНІЕ, м. вьір.
глаг. Вклеенный, §1и1іпе іпэеіТив. Вкле-
енные листы въ книгѣ, Гоііа ІіЬго ^Іиііпб
іпзегіа. Вклеиваю, §1и1іпе іпзегеге. Вкле-
ить выдранные лпсты въ книгу, Гоііа ех-
ясізза, ехсіва §1иііпе іпзегеге ІіЬго. Вклей-
ка, заплатить переплетчику за вклейку
листовъ въ книгу, зоіѵеге рееипіат Ьі-
Ыіоре§о рго Гоііів ІіЬго діиііпе іпзегепйіз.
2) Інзогііті §1и1іпе. Вк. въ столѣ вмдна,
рагя тепкге діиііпе іпзегіа аррагеі, соп-
«ріеііиг.
ВКЛЕПЫВАЮСЬ. Вет аііепат Іап-
<|иат 8іЬі ргоргіат агго^аге, аззитеге,
ѵіпйісаге. Вклепаться въ чужаго чело-
вѣка, еггаге іп Ьотіпе аііепо. Вклепаться
въ какую вешь, еггаге іп ге аііепа, гет
аііепат агго"аге Іапфіат 8ІЬІ ргоргіат.
ВКЛИКАЮ, вклиниваю. Іпіго ѵосаге.
Онъ меня вкликнулъ въ горницу, ѵосаѵіі
те іпіго іп йігеіат.
ВКЛЮЧАЮ. Іпсіийеге, іпзегеге; іп-
Іегзегеге , іпіегропеге; а<Меге. Вклю-
чить статью въ договоръ, Гоейегі сопсіі-
Ііопет а(1<Іеге. Надобно вамъ включить
это въ ваше письмо, Ьаес 1иі« ІіІІегія іп-
Іегропешіа зипі. Включить кого въ чи-
сло друзей своихъ, аіідиет питегаге іп
8иів атіеіз или іпіег зиоз атіеоз; ЬаЬеге
іп питего зиогит атіеогит. Включить
кого въ свою молитву, сотріесіі аіідиет
8ИІ8 ргесаІіопіЬиз; тетіпівзо а1ісіди8 іп
0гссаІіопіЬи8 агіЫЬепсІія. Онъ включаетъ
въ молитву свою и моихъ родителей, рге-
саіиг ай Веит, ай]есІІ8, сотргеЬеп8із
еііат рагепІіЬиз теіз. Включить кого
въ союзъ, Гоейегі айзсгіЬеге. Включая,
239
вко
ВКР
240
айпитегаіо, абпитегаііз. Насъ было де-
сять человѣкъ, включая въ томъ числѣ
дѣтей, поз гіесспі егати.ч , абпитегаіів
ІіЬегіз позігіз. В. и тебя, Іесит. Вклю-
ченіе, іпсіизіо, іттіззіо, іпзегііо. Вклю-
ченный, ІЛСІП8П8, іпзегіиз. Включенный
ВЪ молитву,, сотргеЬепзиз ргесаііопіѣиз.
I). въ союзъ, аіізсгіріиз Гсебегі.
ВКОВАННЫЙ. Саіепіз сопзігісіиз.
Онъ вкованъ, саіеп® еі ііуесіае зипі.
ВКОВЕРКИВАЮ. Маіе, сопГизе, рег-
Іцгѣаіе пдісеге, ітропеге. Вковеркать
въ сундукъ платье, ѵезіітепіа іп гізсит
регтібіе іп^егеге.
ВКОВЫВАЮ. Ііуісеге саіепаз.
ВКОЛАЧИВАНІЕ. Абасііо, йзіисаііо.
Вколачиваю, айі&еге; бей^еге, іпііуеге,
Йзіиса а<1і§еге, йзіисаге. Вколотить
гвоздь въ стѣну, сіаѵит тиго а<1і;;еге.
Вк. клинъ, сипеит а<1і"еге. Вколачивать
сваи, виЫісаа а§еге. Вколоченный айас-
ІН8, йейхиз, іпйхиз, іізіпса айасйіз, Йзіи-
саіиз. Вколоченныя сваи, зиЫісіе асіае.
ВКОМКАТЬ. Сотргіщепіет іп^егеге.
Вкомкать платье въ сундукъ, ѵезіітепіа
сотргітепіет іпдегеге. Вкопаніе, вкоп-
ка, іпГоззіо, йеГоэзиз. Вкопанный, іпГоз-
8118, йеГоэзиз. Вкопанный столбъ, раіпз
Іеггае іпйхиз; рег т. іп ѵііа сотт.: сто-
итъ какъ вкопапый, ріасійиз іттоѣііізцие
Зіаі; иі аііопііиз айзіаі.
ВКОРЕНЕНІЕ. Ітргеззіо. Чрезъ в.
этихъ правилъ, Ніз ргжсерііз апіто іт-
ргітепйіз. Вкорененный, ітргеззиз апі-
то, іпзсиіріиз, іпсиісаіиз. Вкорененныя
мысли, соуііаііопсй апііпо ітргеззге. Вко-
реняю, ітргітсге апіто; іпй^еге апіто;
Іпзсиіреге; іпсиісаге; іпэііііаге гет аіі-
сиі; ітѣиеге аіідиет ге. Вкоренить въ
сердцѣ страхъ Еожій, ітЬиеге аіідиет
іітоге Веі. В. въ комъ отвращеніе къ по-
рокамъ, іпсиіеге аіісиі ойіит ѵіііогит.
Вкоренить въ комъ дурныя мнѣнія, рга-
ѵаз оріпіопея іп аіісиі из апітит іпГип-
йеге. Вкореняюсь, гайісезсеге, гайісагі;
гайісез а&еге, Гасеге. Дерево еще но
вкоренилось, агйог поийит гайісез е§іІ.
Это растѣніе глубоко вкоренилось, ѣа-с
ріапіа аііаз гайісез е&іі. Это дерево глу-
боко вкоренилось, гайісез агЬогіз аіііия
<1е8сеп<1египІ. 2) Рег т. іпѵеіегазсеге,
іпбібеге, сопйгтагі. Зло съ каждымъ
днемъ вкореняется, таіит диоіійіе сог-
гоѣогаіиг. Если страсть эта однажды
вкоренится въ сердцѣ, то и пр., Ііазс ІіЬі—
йо еі зетеі іпѵеіегаѵегіі. Не надобна
допускать вкореняться дурнымъ мнѣніямъ,,
ргаѵае оріпіопез поп 8ии1 Гоѵеийж, аіепй®.
Вкоренившійся, гайісаіиз; дио<1 гайісез
едіі; іпѵеіегаіиз, сопйгшаіия, репііиз, іп-
8ІІИ8. Вкоренившееся мнѣніе, оріпіо ре-
пііиз іпзііа. Вкоренившееся зло, таіит-
іпѵеіегаішп. Вкоренившаяся болѣзнь,-
тогЬия Іепах. Вк. порокъ, ѵіііит реш-
ІП8 бейхит еі Ьгегепв. Вкоренившаяся
ненависть, оіііцт репііи.ч іпнііши.
ВКРАДЧИВЫЙ, -чивъ. Віапбиз. Вкра-
дываюсь, сіат іпігаге; Гигііт іп^гебі.
Воръ вкрался въ домъ, Гиг сіат іпігаѵіі
йотит. 2) Вкрасться въ кого, ^гаііат
аіісціиз 8іѣі рагаге; Ыапйіііів еі азвепіа-
Ііопіѣиз аіісщиз ^гаііат аисирагі, или іп
аіісиінз Гатіііагііаіет зе іттег^еге, или
іп аііссуив сопзиеіийіпет зе іттегесге;
Ьепеѵоіепііат аіісщиз 8ІЫ а<Цип§еге.
Онъ во всякаго вкрадывается, арші от-
пез іпзіпиаі зе; іп тспіет ипіизспіиздце-
іпііиіі. 3) Виѣгереге, вепвіт іпѵаіезсеге,
іпсгеЬгезсеге. Пороки вкрадываются, ѵі-
Ііа зиѣгерипі. Вкра-іись въ книгу нѣ-
сколько ошибокъ, аііфіоі еггогез іп 1і-
Ьгит вепвіт іпйисіі 8ипІ. Вкрались зло-
употребленія, аѣизиз зепзіт іпбисіі зииі.
ВКУ
ВКУ
241
ВКРАИВАЮ. Аріе іпяегеге иі яерліеп-
Іит-
ВКРАТЦѢ. Раисія; Ьгеѵііег. Описать
что в., Ьгеѵііег, раисія беясгіЬеге.
ВКРОШИВАЮ. Іпіегеге, іп&іаге.
ВКРУГЪ. Іи огЬепі; сігситсігса; сіг-
сит. Осмотрѣть вк. глазами области, сіг-
ситсігса ге^іопея регярісеге. Вкруікокъ
завивать волосы, сотая ѵоіѵеге іи огЬет.
ВКРУТѢ. Агсііия Іогіия, •сопіогіия. 2)
Варііт, ргореге, Геяііпапіег. Вкрутѣ по-
воротилъ , гарііт ѵепіі или Пехіі (аб яі-
піяігат).
ВКРУЧЕНІЕ. Тогдиепбо іттіііеге.
ВКРѢПЛЕНІЕ, йгтаііо, сопйгтаііо.
Вкрѣпляю, Іігтаге, сопйгтаге.
ВКУПАЮСЬ. Ьосит етеге, сотра-
гаге яіЬі. Онъ вкупился въ госпиталь,
Іосит яіЬі іппояосотіо сотрагаѵіі. Вкупъ,
ресипіа, диа етііиг, сотрагаІиГ ІОСПЯ.
ВКУПѢ. 8іти1; ипа; соп)ипсІе, соп-
)ипсііт. Собраться вкупѣ, яе соп^ге^аге,
соп^ге^агі, сопѵепіге; Ггедиепіея сопѵе-
піге. Жить съ кѣмъ вкупѣ, сит аіідио
сопѵіѵеге.
ВКУСНО. 8арібе. Превкусно, яарібія-
яіте. Вкусность, Ьопия, з'исипбия яарог.
Вкусный, вкусенъ, яарібия, Ьопі, ]исиш!і,
яиаѵія яарогія; биісія, яарібия (упот. іюздд.);
диоб ІіЬепІег іп оя ассірііиг. Соусъ пре-
вкусный, Іисеіит яарібіяяітит. Превкус-
ная пища, сіЬия яиаѵіяяітия; ериіагит
беіісі®. Очень вкуспые плоды, Ггисіия
ехдиіяіііяяіті, биісіяяіті. — Вкусъ, яарог,
Вияіия. Имѣть в., яареге, ^ияіит ІіаЬеге.
Имѣть пріятный вкусъ, зисипбе яареге.
кусъ чуть слышный, яарог, яарог Іагбия.
ерять вк., яарогет атіііеге. Прини-
мать чужой вкусъ , аііепшп яарогет би-
сеге или ігаЬеге. Груши, по своему ки-
ловатому вкусу, пріятныя, ріга асібиіо
ароге іисигкіа. Кому ни-что не по вку-
242*
су, диі пиііо яароге сарііиг. Пища не-
пріятнаго вкуса, сіЬі яарогія іп^гаИ. Имѣ-
ющій противный вкусъ, диой рпвяіаі яа-
рогет Ьоггібит. Вкусъ винный, яарог
ѵіпояия или ѵіпо ріяіи ргохітия. 2) Хо-
рошій вкусъ, напр. въ стихахъ, еіе^ап-
Ііа. Стихи дурнаго вкуса, сагтел іпеіе-
«апя. Со вкусомъ, еіе^апіет, ѵепияіе,
соштобе, ясііе; Приготовить, сдѣлать
что со вкусомъ, ясііе аіідиіб ехогпаге. 3)
Какъ способность вкушать, ^ияіаіия, ёи"
яіия, раіаіішп, (въ этомъ знач. яарог ни-
когда не встрѣчается). Попортить, при-
тупить вкусъ, ехяигбаге раіаіішп (Ног.)
Ь) Способность различать хорошо изящ
ное или ощущать дурное, ^пяіия, яепяия.
Хорошій в., е!е§аиІіа. Кто имѣетъ его,
еіе&апя. Тонкій вкусъ, яиЬШе уибісіит.
Это не по вкусу лѣности и нѣги, Ьжс іпі-
тіса яипі ірпаѵіге ѵоіиріаіідие. У тебя
вкусъ не дуренъ, Ііаиб яіиііе яарія. Вѣр-
ный вкусъ, іпіеііі&епя рібісіит. Вкусъ
неравенъ, не у всѣхъ одинакій в., аііоя
аііа беіесіапі. Испорченный вкусъ, яеп-
яия ргаѵия. с) Склонность къ чеиу, охо-
та, ѵоіиріая, беіесіаііо, яіибіипі. Это не
по моему вкусу, поп еяі аіідиіб теі яіо-
тасЬі. Имѣть къ чему вкусъ, аіідиіб
абатаге; ех аіідиа ге ѵоіиріаіет сареге.
Ничего не находить по своему вкусу,
аіідиіб яио яепяи поп ріяіате рояяе. Это
по моему вкусу, іб тіЬі ѵаібе ргоЬаІиг.
Не имѣть вкуса къ ученію, къ занятію,
а яіибіо аЬЬоггеге. Потерять вкусъ къ
прекрасному, геЬия ргасіагі поп атрііия
сарі. На его вкусъ не ркоро потратишь,
Ьото еяі Гаяіібіі беіісаііяяіті. На вкусъ
всѣхъ людей не угодишь, отпе Гегге
рипсіпт еяі гея біПісіІія. Онъ потерялъ
вкусъ къ стихамъ, поп атрііия яепііі ѵіт
сагтіпія. Отбить въ комъ вкусъ, охоту
къ философіи, аіідиет а яіибіо рЬіІояо-
243
ВЛА
ВЛА
244
рЬіа? аЬвІгаЬеге. У него не мой вкусъ,
мы не одного съ нимъ вкуса, аіідиів те-
сит поп вепііі. б) Веі тобив. Мебель
хорошаго вкуса, виреііех еіедапа. е) Ре-
сиііагів гаііо, съ прибавленіемъ слл. диат
диі» іп (іпдепбів орегіЬиа ведиііиг. Эта
картина написана во вкусѣ Рач>аеля, Ьаес
рісіига ресиііагет ВарЬаёІів гаііопет іп
ріпдепбо ведиііиг. Старый вкусъ, реси-
Ііагів гаііо, диат ргівсі іп ге ведиеЬапІиг.
Новый вкусъ, ресиііагів гаііо, диат Ьо-
тіпев повігі іетрогів іп ге ведиипіиг. Въ
народномъ вкусѣ, а<1 бѳіесіаііопет рори-
Іагет аріаіив. Во вкусѣ нашего вѣка,
Іетрогів повігі аигіЬив ассотобаіив. Г)
Разборчивость, тонкость сужденія, асге
Зиііісіиш. Человѣкъ съ отличнымъ вку-
сомъ, ѵіг ехдиівііо ]ш!ісіо; босіив еііпіеі-
ііуепв гегит аезіітаіог. Человѣкъ тон-
каго вкуса, Ьото етипсі® пагів. Пмѣть
дурной, грубый вкусъ, гобет ас рагит
іпіеііідепіет евве. По моему вкусу, рго
теа варіепііа. Имѣть мало вкуса, ехі-
.{'ииш яареге. Имѣть здравый вкусъ,
тесіе вареге. — Вкушаю, дивіаге, беди-
эіаге. Вина, бедивіаге ѵіпит. 4) Паи
бівсеге, содповсеге, апітабѵегіеге, оЬаег-
ѵаге. 5) 8епІіге, вепви регсіреге или
одно, регсіреге; дивіаге; беІіЬаге; ехре-
гігі. Еще не вкусилъ сладость жизни,
попбит дивіаѵегаі ѵііэе виаѵііаіет. Хо-
чешь ли ты самъ вкусить (извѣдать) мое
блаженство, ѵівпе ірве бедивіаге еі Гогіи-
пат ехрегігі теат? Вкушать миръ, ра-
дость, Ггиі расе, даибіо. Вкушать удо-
вольствіе, регсіреге ѵоіиріаіет. Вкусить
смерть, ехрегігі гаогіет, тогі. — Вку-
шеніе, дивіаіив. При вкушеніи вина, іп
бедивіапбо ѵіпо.
ВЛАГА. Нитог; Ьитесіаііо. Влага
язъ земли и моря, Ьипюг Іеггепиа тагі-
пивдие. Сѣмя, упавшее на камень, отъ
недостатка влаги, засохло, ветеп, диоб
сесібегаі іп реігат, беГесІи Ьитогіа агиіі.
Ноздри имѣютъ свою влагу, пагеа ЬаЬепІ
Ьитогет.
ВЛАГАЛИЩЕ, Весеріасиіит (гегит
ргеііовагит), агса, сіаіа, ІЬеваигиа; сги-
тепа, Іосиіі, гопа. 2) Ѵадіпа иіегі, огій-
сіит ѵадіпа; иіегі. 3) Ѵадіпа. Вложить
мечъ въ влагалище, діабіит іп ѵадіпа ге-
сопбеге. Влагалищный, аб гесеріасиіит,
агсат, сівіат еіс. регііпепв. — Влаганіе,
ітровіііо, нуесііо. Влагаю, ітропеге іп
Іосо; іпіго ропеге; іпбеге, іпвегеге; іт-
тіііеге , іідісеге. Вложить сребро во
вретище, ресипіат іп тагяиріит сопбеге.
Вложить шпагу въ ножны, діабіит (іп
ѵадіпат) сопбеге, гесопбеге. 4) Іпзрігаге.
Вложить въ кого мысль, тепіепі аіісш
баге; содііаііопет іпрсеге. Вложить въ
кого хорошія правила, познанія, ітЬиеге
аіідиет ваІиЬгіЬив рггесеріів, поІіопіЬив
гегит. Вложить въ кого хорошій мыс-
ли , іпрсеге аіісиі Ьопат тепіет. Вла-
гаюсь, ітропі іп Іосо. Кто ему вложилъ,
поселилъ эту мысль? диів еі іііиб вид-
деввіі?
ВЛАДАЮ ЧѢМЪ. Ѵох рІеЬ. См. вла-
дѣю. Владыка, ботіпив, агЫІег гегит,
тобегаіог. 2) Потіпив, Ьегив. Пови-
новаться господамъ, оЬебіге ботіпія. 3)
Тііиіив Ерівсорогит ѵеі АгсЬіерівсоро-
гит. Преосвященнѣйшій владыко! іііи-
яігіввіте рга'виі!
ВЛАДЫЧЕСКІЙ, Вотіпі, ботіпаіогів,
ботіпапіів, ітрегапіів, тобегаіогів. В.
жезлъ, всерігит ботіпаіогів, ітрегапіів.
Владыч. санъ, бідпііав ітрегапіів, ітре-
гаіогів. — Владычество и владычествіе
(право владычествовать надъ другими),
ітрегіит , роіевіав , біііо. Изъ этихъ
словъ также полагаются вмѣстѣ: гедпит
ас біііо, ітрегіит біііодие, роіевіав ас бі-
ВЛА
246
ВЛА
245
Но- ргіпсіраіив (первое мѣсто въ респу-
бликѣ); ботіпаііо, ботінаіиз, Іугаппів (не-
законно присвоенное); ботіпаіие и ргіп-
сіраіив, въПлин. напеч.,гл. 45, между со-
бою противополагаются. — ІІедпіип (соб-
ствен. Царская власть, потомъ у Рим-
лянъ строгое, жестокое владычество).
Имѣть владычество, ітрегіит іепеге іп
аіідиет; ботіпаііопет ЬаЬеге іп аіідиет;
Іепеге аіідиет іп виа роіевіаіе ас біііопе.
Состоять подъ чьимъ владычествомъ, аіі-
сидив ітрегіо виЪ]есІит евве; іп аіісціив
біііопе евве; аіісціив ітрегіо Іепегі. Быть
подчинену чьему владычеству, виѣ аііси-
Зи8 ітрегіит или роіовіаіет гебіді. До-
могаться владычества, ітрегіит ехреіе-
ге, арреіеге, аПесІаге. Захватать влады-
чество, гегит роіігі; гедпит Іугаппібет
оссираге. Ихъ владычество предпочи-
таютъ вашему, пето поп іііов віЬі, диат
ѵо8 ботіпов, ргасоріаі. Когда все состо-
итъ подъ владычествомъ одного, сит
отпіа Іепепіиг ботіпаіи ипіив. Але-
ксандръ великій желалъ пріобрѣсть вла-
дычество надъ цѣлымъ міромъ, Аіехап-
бег та»пи5 ітрегіит отпіит Іеггагит
ехреІеЬаІ. 2) Кесііо, гедітеп, диЬегпа-
Ііо, тобегаііо. 3) Адег, йпев, Іегга. Вла-
дычество сего Государя далеко прости-
рается, Спея ішрегіі, гедпі Іаіе раіепі. —
Владычество разума надъ страстьми, бо-
тіпаііо гаііопів іп ІіЬібіпет. — Влады-
чествованіе, ітрегаііо, тобегаііо. Вла-
дычествую, ітрегаге, ітрегііаге (аіісиі),
ітрегіо гедеге, тобегагі; ботіпіит ех-
егсеге; агЬіігит евве. Явно, открыто
владычествовать, раіат ітрегіит Ігасіа-
ге- Владычица, ботіпаігіх, гедіпа. Вла-
лычиій, гедіив, ботіпаіогів, гедів ргоргіив.
Владычняя доброта, Ііитапііав, сіетеп-
Ііа *П,’>егап1'5’ ехсеіза Ііитапііав, сіетеп-
Владѣлецъ, ботіпив, ботіпаіог,
ботіпапв, тобсгаіог. Сирскіе владѣль-
цы, Йугогит гедиіі. — Возвратить владѣ-
ніе, гевіііиеге іп гедпит. В. Марокскій,
ітрогаіог МагосЬіі. 4) Ѵіг депеге поЬі-
1І5, ботіпив, розвеввог; іііивігів сііепіеіів
еі біііопе ргаебіі. Владельческій, аб бо-
тіпапіет, аб ботіпаіогет еіс. регііпепв.
Владѣніе, ітрегіит, гедпит. При вла-
дѣніи Петра великаго, Реіго ргіто ітре-
гапіе. 5) Розяеввіо. Взять во владѣніе,
ровзібеге, оссираге; Вступить во владѣ-
ніе, гет оссираге, геі роіігі. Сдѣлаться
владѣльцемъ, тапсірет йегі. Отдать
кому что во владѣніе, іп роввеввіопет
тіііеге, іттіііеге. Быть въ чьемъ вла-
дѣніи, аіісиі себеге. По причинѣ несо-
вершенныхъ лѣтъ его, онъ не можетъ
вступить во владѣніе отцовскаго имѣнія,
ргоріег аііаіет попбит ріепат или рго-
ріег тіпогеппііаіет іп роввеввіопет ра-
Ігітопіі ѵепіге поп роіеві. Уступить
кому владѣніе чѣмъ, бе роввеваіопе геі
бесебеге. Возвратить владѣніе, роввев-
віопет гесирегаге. Отнять у кого вла-
дѣніе, рояяеввіопе реііеге, береііеге, пю-
ѵеге; бе роввеввіопе бе]ісеге, бетоѵеге.
Обезпечить великость пріобрѣтенной
власти продолжительнымъ владѣніемъ,
тадпііибіпет диаевііае ботіпаііопів соп-
Ііпиа роввеввіопе (ігтаге. 6) Адег, йпев.
Войско наше вступило въ непріятель-
ское владѣніе, соріае повігю Ьовііит йпі-
Ьия абпаіае випі. — — Владѣтель, пипс
ботіпапв, п. гедпапв, п. ітрегапв; диі іп
ргосигаііопе гедні еві. Владѣтельница,
пипс гедпапв; гедпаігіх. Владѣтельный,
пипс гедпапв, ітрегапв. В. Князь, ргід-
серв ітрегапв. Владѣтельствую, боті-
пагі, ітрегаге, гедпаге. — Владѣю кѣмъ
или чѣмъ, ітрегаге, ботіпит евве; іт-
регіит Іепеге; ботіпагі; тобегагі. Вла-
дѣть кѣмъ, ітрегіит ЬаЪеге іп аіідиет;
247
ВЛА
ВЛА
248-
ітрегаге аіісиі; йошіпагі іп аіідиет.
Богъ всѣми владѣетъ, Веив отпіа тойе-
гаіиг варіепііа, виа. — Онъ самъ собою
не можетъ владѣть, зіЬі ітрегаге, евве
аиі пли апіті сотроіет поп роіеві. Вла-
дѣть цѣлымъ свѣтомъ, отпішп Іеггагит
Йотіпит евве. Влад. народомъ, госу-
дарствомъ, ітрегаге ^епіі, ітрегіит сіѵі-*
Іаіів оЬііпеге. Кто не можетъ владѣть
собою, апіті ітров, ітроіепз апіті; диі
еві ітроіепіі апіто. Страсти имъ вла-
дѣютъ, сирійіІаІіЬиз вегѵіі, оЬіетрегаІ,
оЬведиіІиг, оЬейіІ, рагеі. Жена владѣетъ
пмъ, ихогів сопвіііів ге^ііиг; ай ихогів
агЪіІгішп зе сопГегІ; пиііа гев піві ай пи-
іиіп ихогів дгйісаіиг. Имъ владѣетъ че-
столюбіе, еит атЬіІіо Ігапвѵегвшп а^іі.
Гнѣвъ нмъ владѣетъ, ігю виге тойегагі
педиіі. Владѣть своимъ умомъ, языкомъ,
сопвівіеге тепіе, ііпдиа. 7) Роввійеге;
роввеввіопет геі ЬаЪеге; іп роввезвіопе
геі евве; иіі аіідиа ге. Онъ всѣмъ его
имѣніемъ владѣетъ, отпіЬив е]ив Гасиііа-
ІіЬив иіііиг. Оігь самъ ничѣмъ не вла-
дѣетъ, піЬіі ірві еві іи тапи. 8) Владѣть
чѣмъ, пскуспу быть въ чемъ, гет рег-
саііеге; гет ріапе со^пііат ЬаЬеге. Вла-
дѣть оружіемъ, регсаііеге агтогит и.вит.
Влад. языками, ііп"иав репііив іпіеііі^еге.
Владѣть языкомъ, умомъ, сотреіеге ііп-
§иа, апіто. 9) Юе тетЬгів согрогів: то-
ѵеге, соттоѵеге, иіі. Онъ не можетъ
владѣть лѣвою рукою, віпівіга (тапи) иіі
поп роіеві; зіиівіга тиіііиз.
ВЛАЕМЫЙ. Адііаіив, ѵехаіив ПисІіЬив.
ВЛАЖЕНІЕ, влаживаніе. Ігуесііо аріа.
Влаживаю, аріе іпзегеге, іттіііеге, ріп-
(*еге, сопвегеге.
ВЛАЖНО. Нитійе. Влажность, Ьи-
тог. Растѣнія питаются влажностію, ко-
торую вытягиваютъ изъ земли, ріапіге !
Іеггепо Витого пиігіипіиг, аіипіиг. Влаж. I
густая, Ьитог сгазвіог. Глазныя влажно-
сти, Ьишогсз орііИіаітісі. Влажность,
стекляная, хрустальная, Ьитог сгувіаііі-
пиз. Влажность въ человѣческомъ тѣлѣ,
рііиііа. Влажный, Ьиіпійиз, Ьитесіиз,.
тайійив, тайепв, иѵійнв, ийив; иіійіповиз.
Земля очень влажна, Іегга еві ѵаійе Ьи-
тійа. Влажное мѣсто, Ьитійит. Влажная
погода , Іетревіав Ьитійа. Влажнымъ-
сдѣлать, тайеГасеге- Быть влажну, та-
йеге, Ьитеге (у стт. и позд.), Ьитогет-
ЬаЬеге. Дѣлаться влажнымъ, Ьитевсеге,.
тайсзсеге. Влажу, тайеГасеге. Роса
влажитъ поля, гов сатров тайеГасіІ.
ВЛАЗИТЬ. См. В.гѣзаю.
ВЛАЗНОЕ. Мегсев рго сизіойіа.
ВЛАМЫВАТЬСЯ. Іггитреге; ігпіеге.
О ворахъ, вейсз регГгіп^еге, еЯгіплеге. О
непріятеляхъ, вторгающихся въ какущ
землю, Іеггат іпѵайеге; іп Іеггат ве еГ-
Гиийеге или еІТипйі. Разомъ вломиться,
ипо ітреіи ргогитреге. Вломиться съ
войскомъ въ какую землю, ехегсііит іп
Іеггат іпігойисеге. Вломиться, вторг-
нуться въ непріятельскіе ряды, батальо-
ны, Ьовііит асіез реггитреге, регГгіп^еге-
ВЛАСАТЫЙ. (81.) См. Волосатый.
ВЛАСНО. (V. ріеЬ.) Рагііег, регіпйе,.
вітііііег. См. властно. '
ВЛАСНЫЙ. Ргоргіцв. — Властвованіе,
ітрегіит , йотіпаііо , йотіиаіиз. Вла-
ствую, властительствую, ітрегаге, йоті-
пагі, ітрегіит ехегееге. Властительство,,
йотіпаііо, йотіпаіив, роіевіаз. — Власте-
линъ, ргіпссрв, гех, ітрегаіог. Властель,
ргітив, ргіпсерв сариі; виттив йих. —
Власти, аисіоге запс. Иіопувіо: Аидеіі
вехіі огйіпів. 2) Іп соепоЪііз: ргізііпит
потеи соепоЬіагсЬагит, диі гев топавіе-
гіі сигаЬапІ. Властитель, ргіисерв, гех,
ітрегаіог. Властительница, ге^іпа, іт-
регаігіх; йотіпа. Властительскій, ге^іия,
ВЛА
250
ВЛА
249
ргорг*"5- Власт' саиъ’ аі8піи® ге'
еіа°; Йі?пі1ав ге^із, Іугаппі. Властитель-
ски, «I йесеі ргіпсірет, ге"ет. Власти-
тельство, ге^ітеп, ітрегіит. Миролю-
бивое властительство, расійсит ге§ітеп.
__ Властно, рго ітрегіо, ітрегіове, ви-
регЪе. Поступаетъ властно какъ госпо-
динъ, заііз рго ітрегіо или ечрегЬе а<?іІ.
Властный, властенъ, диі еві виі ]игів, вн®
•вропіів, виі агЫІгіі; диі ЬаЪеІ роіевіаіет
а1іси]н8 геі, соріат; диі пиііа песеввііаіе
айвігісіив еві; диі еві іпіе^гае ас воіійае 1і-
'Ьегіаіів. Онъ властенъ это оставить, іп-
1е§гит еві еі оіпіііеге. Я въ своемъ до-
брѣ властенъ, Іоіат ЬаЬео Ьопогит тео-
гит роіевіаіет, йе Ьопіе теів ехігіпвесие
поп репйео; агЬіІгіит Ъопогит теогит
ІіаЪео. Ты властенъ, Іісеі, ІіЬегит еві
ІіЬі; Іиит агЬіІгіит еві. Вы властны дѣ-
лать, что хотите, ІіЬі івіий ІіЬегит еві;
ІіЬегит еві ІіЬі Гасеге а<1 агЬіІгіит Іиит
пли иі ѵеіів; ІіЬеге а^еге или Гасеге ро-
Іев; агЬіІгіо Іио поп сагеэ. Ты совер-
шенно властенъ говорить все, Іісеі ІіЬі
ІіЬеге диійѵіз 1о<іиі.
ВЛАСТОДЕРЖЕЦЪ. Ргіпсере гех, іт-
регаіог, диі еиттат гегит адтіпіеігаі.
ВЛАСТОЛЮБЕЦЪ. Ното Йотіпапйі
сирійца, ітііегіозие. Властолюбивый, іт-
регатіі сирійие. В. министръ, гедіа ті-
півіег ітрегіовив. Властолюбивые пла-
ны, сопвіііа атЫііова. Властолюбіе, си-
рійо йотіпапйі; йотіпапйі мли ге^папйі
еирійііав. Властолюбствую, ітрегіовшп,
йотіпапйі сирійит евве.
ВЛАСТЬ, Ьісепііа, ІіЬегІав; Іісеиііа 1і-
Ьѳгіавдие ѵіѵепйі. Не надобно давать
в-іасти въ юности, рггесійае еі Іісепііат
ЬЬегіаіетдие ѵіѵепйі. Мнѣ и въ моемъ
добрѣ власти нѣтъ, еііат теагнт гегит
сагео агЬіігіо; ІіЬсгит тіЬі поп еві теів
Ьопів ай агЬіІгіит иіі. Власть ваша, аг-
ЬіІгіит Іиит віі; роіев ІіЬеге а8еге.
Власть, полученная просьбою, ітрегіит
ргесагіит. Что это такое? развѣ ты
власть здѣсь имѣешь? диій Ьос геі езі?
ге^питпе Ьіс Іи роезійее? — Еслибъ
имѣлъ власть, то наградилъ бы тебя не
такъ, еі ровзійегет, огпаіие еевев ех Іиіз
ѵігІиііЬив. 2) Роіевіае, ГасиІІав, соріа.
Неограниченная надъ чѣмъ власть, ѵііае
ас песів роіевіае. Все управляется мано-
веніемъ и властію Божіею, пніи еі агЬі-
ігіо Веі отпіа ге^ииіиг. Чтонпбудь со-
стоитъ въ моей власти, еві аіідиій іп теа
роіевіаіе или тапи вііит или ровііит;
а1іси)иэ геі роіевіаіет ЬаЬео. — Дать ко-
му власть на что, аіісиі аіісгдив геі со-
ріат или роіевіаіет йаге, сопсейеге, йе-
Гегге. Имѣть на что власть, тіііі йаіа
еві роіевіае, или соріа аіідиій Гасіепйі.
Отказываться отъ власти, ітрегіо аЬеІі-
пеге (I и в I.). Ь) Роіепііа, орее, ориіеиііа.
Имѣть большую в., оріЬие ѵаіеге. Уни-
чтожить чью власть, а1іси]ив орее Ггап-
$еге. 3) Ітрегіит, ргіпсере, гех, ітре-
гаие; Іеітагит Йотіпі. Повиноваться
властямъ или власти, оЬейіге, оЫетрега-
ге Іеггапіт йотіпія, ргіпсіріЬие, гс'рЬиз
еіс. Царская власть такъ скоро пере-
мѣнила характеръ Даріевъ, Іісепііа ге§пі
Іат зиЬііо И. тиіаіиз еві.
ВЛАСЪ. См. Волосъ. Власяница, (еі.
власяница), сііісіит (ѵееіітепіит). Вла-
сяничный, сііісіив. Власяный, е ѵіііів
Ьігсогит Гасіив, Іехіив. Власяная опона,
сііісіит.
ВЛАЧЕНІЕ. Тгасіив. Влачило, іпвіги-
тепіит, диой ай гев ІгаЬепйае айЬіЬеіиг.
— Влачу, (аі.), ІгаЬеге, гареге, гаріаге.
Влачить платье по полу, ѵевіет, эугта
ІгаЬеге. Влачу жизнь въ неизвѣстности
и скорби, ІгаЬеге ѵііат іп Іисіи еі Іепе-
Ьгіз. Влачить жизнь, ѵііат воііісііат,
251
вли
влю
252
ѵііат ріепат сигагит ІгаЬеге. Онъ вла-
читъ остатки дней своихъ въ крайней
бѣдности, геіідиат ѵііат бе^іі іп яитгпа
е^еяіаіе.
ВЛАЮ. Гіисіия тоѵеге, соттоѵеге,
ехсііаге; ипбаге, Лисіиаге, ВисІіЬия іпіи-
теясеге. Вдаюсь, сит ВисІіЬия Іисіагі,
бітісаге. 2) ВиЬіІаге, биЬіит еяяе, Яи-
сіиаге. Влаяніе, дасіаііо піагія, Ггетііия.
ВЛЕКОМЫЙ. Ѵесіия. Колесница, вле-
комая четырьмя конями, сиггия диаіиог
едиія ѵесіия. Влеку, ІгаЬеге, гареге, гар-
Іаге. Вода все за собою влечетъ, адиа
отпіа яесит аѣгіріі. 2) апітит а!іси]ия
гареге, аЬгіреге, іпсііаге, ехсііаге. Лю-
бовь къ отечеству влечетъ меня защи-
щать оное, атог раігіж ѵосаі те а<1 бе-
Гепяіопет; а<1 ргори^паНопет. Этотъ
проповѣдникъ умы, сердца всѣхъ слу-
шателей влечетъ за собою, Ьіс сопсіо-
паіог отпіит тепіея, апітоя, диосипдие
ѵиіі, аѣгіріі. Влекусь, ІгаЬі, гарі, гаріагі.
3) 8е гесіреге, рггеяяит еобет гесіреге;
ѵеяіі&іа геіе^еге. Солнце влечется въ
мѣсто свое, яоі іп Іосит гебіі.
ВЛЕТАНІЕ, влетѣніе. Іпѵоіаіия, напр.
аіііія.
ВЛЕЧЕНІЕ. Тгасіия.
ВЛИВАНІЕ. ІпГияіо, іпйіяия. Вливаю,
(яі. вліяю), іпГишІеге; іпірІитЬаге (сви-
нецъ во что). Влить воды въ какой со-
судъ, ІпГишІеге адиат іп ѵая. Влить въ
горло, ІпГишІеге ГаисіЬия. Вливаюсь,
ітріегі. Волша вливались въ корабль,
паѵія ЛисІіЬия ітрІеЬаІиг, ЛисІіЬия оЬгие-
Ьаіиг. 2) ЕГГипбі, Виеге, іпВиеге, бесиг-
геге. Волга вливается въ Каспійское
море, 5Ѵо1§а яе еІГншІіі или еІТипбіІиг іп
таге Саврішп. — Влитіе, ІпГияіо, іпГияия.
Вліяніе, іпігоііия, ояііит (Лиѵіогит). И-
вы'я рѣки, при-вліяніи своемъ, раздѣля-
ются на многіе рукава, диібат Лиѵіі аб
ояііит яішт іп ріигея рагіея біГЛиипІ, бі-
ѵібипіиг. 3) Ѵів, тотепіит (о лицахъ и
вещахъ), аисіогііая (только о людяхъ), іас-
Іия (о вещахъ, чрезъ прикосновеніе, при-
ближеніе къ чему и пр.). Вліяніе солн-
ца, луны, Іасіия яоіія, Іипж. — Имѣть влі-
яніе, ѵаіеге. Имѣть в. на что, ѵіт Ьа-
Ьеге іп или аб аіідиіб; ѵіт ехегсеге іп
аіідиіб (о лицахъ и вещахъ); тиііит роя-
яе (только о лицахъ). Ие имѣть никако-
го вліянія, піЬіі рояяе, ѵаіеге; яіпе аисіо-
гііаіе еяяе. Это не имѣетъ никакого влі-
янія на блаженную жизнь, Ьгес гея пиі-
Іиш ЬаЬеі тотепіит аб Ьеаіат ѵііат.
Человѣкъ съ большимъ вліяніемъ, имѣю-
щій большое вліяніе, ѵіг та^пае аисіогі-
Іаіія, роіепя. Имѣть на кого благодѣтель-
ное вліяніе, ргобеяяе аіісиі. Имѣть на
кого вредное в., посеге аіісиі. Воспита-
ніе имѣетъ вліяніе на всю прочую жизнь,
ебисаііо іп Іоіат геіідиат ѵііат ЬаЬеі
ѵіт тахітат. Наше поведеніе имѣетъ
великое вліяніе на наше счастіе, а^ешіі
гаііорішітит ѵаіеі аб пояігат Геіісііаіет.
ВЛОЖЕНІЕ. Ітрояіііо, іп)ес1іо. Вло-
женный, ітрояііия, іпіго рояііия, ігуесіия,
іпяегіия.
ВЛѢЗАНІЕ. Іпясепяия, іпясепяіо, соп-
ясепяіо. Влѣзаю, іпясепбеге, сопясеп-
беге, въ окно, рег Гепеяігат. Воры, влѣз-
ти ночью на верхъ, украли бѣлье, Ги-
гея посіи аб Іесіит регѵепегипі еі Гигаіі
випі Ііпіеа.
ВЛѢПЛЯЮ. Геггитіпаге.
ВЛЮБЛЕНІЕ. Ащаііо (РI а и I.); ато-
ге саріипг еяяе. Влюбленный, влюбленъ,
атоге саріия, іпсепяия, іп атоге ЬаЬепя.
Влюбленный человѣкъ пристрастенъ, ато-
ге саріия аііегі рагіі яіибеі, Гаѵеі. Онъ
страстно, до безумія въ него влюбленъ,
берсгіі атоге е]ия, берегіі еит. Влю-
бливаюсь, атаге; аііси^ия атоге сарі, іп
вмѣ
254
25.3
вми
сепді. Смертельно влюбиться , регёііе
апэаге. Въ кого, <1ер<гіге а1існ]н8 ато-
ге Яаргаге атоге аіісиуиз или тіяеге
атаге. Влюбчивость, паіига а<1 атогет
или атогет ѵеиегешп ргосііѵів. Влюб-
чивый, —чивъ, а<] атогет ѵепегеит, а<1
ІіЬнІіпет ргосііѵів; іп ѵепегет еЯіівив;
ѵепегі <Іе<1іІи8.
ВМАЗЫВАНІЕ, вмазаніе. Ніііив, іп-
ипсііо. Вмазанный, Геггшпіпаіив, таііЬа
соіуипсіия. Вмазываю, Геггитеп іттіі-
іеге, Геггитіпаге, таііЬа соп]ип§еге; іііі-
пеге. Вмазать изразецъ, Геяіат Готіса-
Іет іпяегеге, іттіііеге. Вмазать стекло
въ оконницу, чиабгат ѵіігеат іттіііеге
сіаияіго.
ВМАЛѢ. (51.) Мох, Ьгеѵі Іетроге;
Ьгеѵі враііо; іпіга раисоз <1іез. 2) Вгеѵі-
Іег, раисія ѵегЬія. В. написать, Ьгеѵііег
всгіЬеге.
ВМАЗКА. См. Вмазываніе.
ВМАТЫВАЮ. Іпіогчиеге, ініегті-
8сеге <;иі<1 ѵоіѵепсіо іп "Іотит или До-
тегашіо іп огЬет.
ВМЕТАШЕ. Іпдесііо. Вмётанный, іп-
Іесіиз. Вметакі и вметываю, іпрсеге,
сопрсеге, іттіііеге. Вметать сѣмя въ
землю, ветіпа іп Іеггат согу ісеге. Вме-
таюсь и —тываюсь, 8е іпрсеге, соіуісеге.
2) Іпрсі, сопрсі. Дерево, не творящее
добраго плода, вметается въ огонь, агЬог,
пніінт Ггнсіит Ьопит Гегепв, іп і<ріет
согуісііиг.
ВМЕТАЮ. 1*иг§атепІа всорів ѵеггегс,
еѵеггеге аііуио. Вмести соръ въ яму,
риг»атепіа всорів еѵеггеге іп Говват.
Вметаніе можно выр. глаголомъ. Вме-
тенный, всорів еѵегзив еі согуесіия аііуио.
ВМИНАНІЕ. Іпсиісаііо. Вминаю, іп-
сиісаге, рейіЬив Ягтаге; сігсшпсаісаге.
мять что въ грязь, аііуиісі іпсиісаге
с<епо.
ВМѢНЕНІЕ. Ітриіаііо. Вмѣненный,
ітриіаіив. Погрѣшность, вмѣненная въ
важное преступленіе, сиіра іп есеіив Іга-
сіа, сопѵегва. Вмѣняю, ітриіаге; ЬаЬе-
ге; ІгіЬиеге; ѵегіеге; <1аге. Вмѣняетъ
желѣзо какъ плевы, Геггит піЬіІо таДв
диат раіеат ЬаЬеі. Вмѣнятъ ни во что,
гет пиііо Іосо ЬаЬеге или питегаге.
Вмѣнить кому что въ порокъ, аіісиі аіі-'
<ріі<1 <1аге, ѵегіеге ѵіііо. Я думалъ сдѣ-
лать хорошее дѣло, а онъ вмѣняетъ мнѣ
въ вину, риІаЬат, те уио<1 гесіит еі Ьо-
пит езі Гасеге, іііе ѵего Ьапс гет тіЬі
<1аІ ѵіііо. Вмѣняюсь, ітриіагі, азві^пагі;
ѵегіі, <1агі ѵіііо. Ему вмѣняется въ вину,
что онъ уѣхалъ пе слросясь. Швсеввив
аЬяуие ітреігаіа ѵепіа ёі ѵегіііиг ѵіііо;
суия аЬіІив аЬвдие ітреігаіа ѵепіа іп ѵі-
ііит сопѵегіііиг, ІгаЬіІиг.
ВМѢСТИЛИЩЕ. Кесеріасиіит. Об-
ширное водъ вмѣст., атріит, яраііозшп
адиагит гесеріасиіит.
ВМѢСТИТЕЛЬНЫЙ. Сарах, атріив,
зраііовив. Вмѣстительная, рагепІЬевів.
ВМѢСТО. Рго, іосо, ѵісе. В. вѣнка
получилъ приговоръ къ смерти, рго со-
гопа , Іосо согоп® вепіепііат пюгіія ви-
Ьііі. Вмѣсто шлаги употребляетъ пал-
ку, рго §1а<1іо, ѵісе Дасііі Гнзіе иіііиг. В.
одного слова ставится другое, рго ѵегЬо
еиЬрсіІиг а!іи<]. В. отца, Іосо, ѵісе раігія.
Я бы желалъ, чтобъ вы вм. меня пошлп,
оріагет, иі рго те аЪііввев. — Вмѣсто
того чтобъ выражается чрезъ сит, съ
глаголами <1еЬео, орогіеі, если показы-
вается обязанность. В. того чтобъ
учиться, ты всегда занимаешься пу-
стымъ, встрег пн^агів, сиш віийеге <1е-
Ьегея, или сит зішіеге Іе орогіегеі, или
Іи фіі віидеге беЬетев. Этотъ оборотъ
можно замѣнить чрезъ Іапіит аЬеяІ, иі—
иі. — Вмѣсто того чтобъ хвалить, онъ.
-255
вмь
вмь
256
даже бранилъ его, Іапіит аЫиіі, иі іаи-
Дагеі, иі еит ѵііирегагеі.
ВМѢСТѢ, ёітиі, ииа, соіуипсіе, соп-
Зипсііт. При сущщ. сл. вмѣстѣ можно
выразить прилл.: ипіѵегвив, сипсіиа, Іо-
Іиз. — Быть в., ипа, вішиі е88С. Итти
в., ипа ііег Гасеге. Когда мы бываемъ
вмѣстѣ, то болтаемъ что ни попало, дннт
согат яшпиз, §аггіти8, диіДдиіД іп Ьис-
сат ѵепіі. Мы не бываемъ вмѣстѣ, я
не бываю съ нимъ вмѣстѣ, сит ео Іосив
тіЬі поп сопѵепіі. Они в. сидятъ, ]ихІа
веве, ргохіте, сопаіДепІ. Мы вмѣстѣ
трудились, ипа, вітиі орив Гесітив. В.
. дѣломъ и словомъ, соідипсіе ге ѵегЬо-
дие. Мы съ малолѣтства были вмѣстѣ
воспитаны, дома и на войнѣ всегда вмѣ-
стѣ были, вмѣстѣ великую бѣдность пре-
терпѣвали, ипа а риегів рагѵиіі витив
еДисаІі, ипа ветрег тіііііаі еі Доті Гиі-
тив, раирегіаіет ипа регіиіітив. Всѣ
вмѣстѣ, аД ипит отпев, ипіѵегві, сипсіі.
Положите зто в., соііоса Ьаес ипо еоДет-
дие Іосо.
ВМѢШАНІЕ, вмѣшиваніе. Абтівііо.
Вмѣшанный, айпіівіив, іпіегпнвіив аіісиі
геі. 2) Быть вмѣшану въ заговоръ, соп-
уигаііогіія восіиш евве.
ВМѢШЕНІЕ, вмѣшиваніе, можно выр.
глаголомъ. Вмѣшиваю , вмѣсить , соп-
Дервеге, тавваш Ьепе ртосиісаге, рег-
піівсеге.
ВМѢШИВАЮ.Мівсете, іттівсбге, рег-
тівсеге. Вмѣшать воды въ вино, Іетре-
тате ѵіпшп адна. 2) Ішріісаге аіідиа ге.
Вмѣшать кого въ ссору, гіха ішріісаге.
Въ тяжбу, въ процессъ, іііе ітріісаге.
Онъ вмѣшалъ своихъ друзей въ это дѣ-
ло , атісоз 8ііо8 Ьос пе^оііо ітріісиіі.
Вмѣшиваюсь, ве іттівсеге геі; ее іпіег-
ропеге іп аіідиііі. Вмѣшивался ли я во что
нибудь твое? 1е1і§іп’ Іиі диіДдиат? Я въ
это никогда не вмѣшиваюсь, тіЬі і8цс
пес вегііиг, пес теіііиг. Не вмѣшивай-
ся въ чужое дѣло, Іиа диоД піЬіі геГегі,
пе сиге8. Какъ ты, почему ты въ это
вмѣшиваешься? дио потіпе Іи іпппівсе-
ГІ8? Вмѣшиваюсь ли я когда въ дѣло
Римлянъ? пит е§о те іпіег{юпо Кота-
пів? Не мѣшайся болѣе въ зто дѣло,
ііеіііпс иі диіевсав рогго топео. Не мѣ-
шайся болѣе въ это, аіуісе Де еа ге со
тат. Вмѣшался въ разговоръ не кстати,
аііепо Іетроге соііодиіо или вегтопі 80
іттівсиіі. Не въ свое вмѣшался дѣло,
Ьос поп ай еит регііпеі; Ьае поп вши
С]и8 рагіев; поп е]ив ге8 ацііиг. Онъ всё
вмѣшивается въ дѣла, которыхъ не ра-
зумѣетъ, ветрег іттівсеі 8е геЬив, диав
поп іпіеіідрі. Я не вмѣшиваюсь въ ва-
ши дѣла, те іп пе§о1іа Іиа поп іпГето. Ь)
Ішріісагі. Вмѣшаться въ процессъ, Іііе
ішріісагі; іп саиват ДеДисі. Вмѣшаться
въ войну, Ьеііо ітріісагі, іііі^агі. В., впу-
таться въ непріятныя дѣла, тоіевіів по-
добіе ішріісагі.
ВМѢЩАЮ. Ітропеге; іпрсеге. Вмѣ-
стить грузъ въ корабль, опнв или тегсев
ѵеЬепбав паѵі ітропеге. 2) Въ чемъ, іп-
песіеге, іпіехеге; ітріісаге, іттівсеге;
сііаге, тетогаге. Писатель въ этомъ
сочиненіи вмѣстилъ много противнаго
здравому разсудку, 8сгір1ог тиііа сііаі іп-
8иІ8а, аЬвигДа. 3) Сопііпеге, сотргеЬеп-
Деге, ЬаЬеге. Книга ѳта много вмѣщаетъ
полезнаго и много глубокихъ разсужде-
ній, Ьіс ІіЬег сопііпеі пшііае гев иіііев
тиііавдие теДіІаІіопев аііав. — Тамъ ве-
ликихъ рѣкъ устья и новыя пристани
едва вмѣщаютъ судовъ множество, іЬі
Витіпит 08Ііа поѵідие рогіив ѵіх Іапіапі
паѵі"іогит тиПіІиДіпет сареге или соп-
ііпеге р088ипІ. 4) 81. авведиі, іпіеііі^еге,
сареге, тепіе сопсіреге, регсіреге, сот-
257 ВНЕ
ріесіі, сошргеЬепаеге, съ апіто, тепіе,
или безъ нихъ. — Вмѣщаюсь, іпігоіге,
іпігаге, сареге. Въ эті бочку вмѣщается
10 водръ, Ьос боііит саріі бесет тобіо-
108 или атрЬогав. Въ этой тюрьмѣ не
могли всѣ помѣститься, сагсег ошпев са-
реге поп роіиіі. 5) Ітропі. Вмѣщеніе,
ітровіііо. Вмѣщенный, ітровііпв, іпвегіив.
ВМЯТЫЙ. Сошіервііив, — бервіив.
ВНЕГДА. (81.) Сит; иЬі; иі.
ВНЕЗАПНО и ВНЕЗАПУ. ЗиЬііо, то-
реніе, бегерепіе, гарііт; ех іпврегаіо;
ргаЧег зрет или схвресіаііопет; іпорі-
паіо; ех іпоріпаіо; ітргоѵізо. Учинить
•о. нападеніе на непріятелей, Ьовіет ор-
ргітеге, просто или съ дополненіемъ іт-
ргиДепІет. Онъ внезапно умеръ, гереп-
Ііпа тогіо регііі, ѵерепііпе тогіиив еві.
Внезапность, циоб ргаЧег ехвресіаііопѳт
ііі или асінііі, са8іі8, Сог8, Гогіипа. Отъ
внезапности предостерсчься не можно,
аЬ ІІ8, диав ітргоѵіво ассШипІ, или аЬ іт-
ргоѵі8І8 зіЬі са-'еге или рггесаѵеге поп
РО88І8. Внезапный, іпехбресіаіиз, іпорі-
паІп8, пссоріпаіиз, іпврегаіиз, герепііпив,
виЬііив. Внезапная радость, §аи<1іиіп іп-
.врегаіит. Внезапная смерть, тог8 ге-
репііпа.
ВНЕМЛЮ, (ві.), кому, чему. АигіЬиз
регсіреге; регсіреге; ашШіопе, аигіЬив
ассіреге; ассіреге; аііѳпіо апіто аіідиіб
ехсіреге; аііепіе аибіге. 2) 8іЬі саѵеге а
ге; саѵеге гет; ве сивіобіге, саиііопет
абЬіЬеге. Внемли себѣ, саѵе ІіЬі. Богъ
внемлетъ молитвамъ праведниковъ, Веив
Рюгит ѵоіів абеві; Веив ѵоіів ріогшп 8в
’асіівт ргаеЬеѣ
ВНЕСЕНІЕ. ІНэііо. В. въ списокъ,
С0П8ІР1аІю, регвсгірііо асіогнт.' 2) Іп-
^гро^іо; іпвегеге. 3) воіпііо. Впесен-
ь»> «ПаіЦ8) соп8І8паіи8, регзсгіріив; іп-
ВНИ 22®
всгіріиз. 2) Іпіегзегіиз, іпіегрозііив; аб-
бііив, аб)есіив.
ВНИЗЪ, ВНИЗУ. См. Низъ.
ВНИКАНІЕ. Ехріогаііо, іпѵевііёаііо, іп-
ба^аііо. Вникаю, іпба^ате, ехріогаге; рег-
ѵезіі^аге, регдиігеге; авведиі. Вникнуть
въ истину дѣла, геі паінгат или гет ір-
ват регѵевііваге. Вникну въ ото дѣло,
Ііапс гет ехрІогаЬо; согаііив іп Ьапс гет
іпдиігат. Глубоко вникнуть, аіііив гет
регасгиіа'гі.
ВНИМАНІЕ. Апіті аііепііо, іпіепііо,
апітабѵегзіо; аибіепііа, аи8Си11аІіо. Слу-
шать съ великимъ вниманіемъ проповѣдь,
сопсіопет васгат регаііепіе, аііепііввіте
аибіге. Слушать что со вниманіемъ, гет
аііепіо апіто ехсіреге; апітит аб аіідиіб
абѵегіеге, абЬіЬеге. Смотрѣть со вни-
маніемъ, аііепіів осиіів, асгііег іпіиегі.
Дѣлать что со вниманіемъ, аіідиіб аііепіо
апіто а§еге, сигаге, сопйсеге. Это тре-
буетъ великаго вниманія, аб Ьапс гет
регвіибіове аііепбепбит еві; Ь»с гев та-
хітат апіті аііепііопет розіиіаі. Обра-
щать благосклонное вниманіе (зрителей),
Гаѵеге (Тег.). 2) = Уваженіе, ойісішп,
еішііит. Невниманіе, ішіііі^епііа. Ока-
зывать къ кому вниманіе, оЛісіовит евве
егца аіідиет; оГбсіит еі сиііит ІгіЬиеге
аіісиі. — Внимательно, аііепіе, атгесіів
аигіЬив; аііепіо или іпіепіо апіто. Весь-
ма внимательно, регаііепіе, регвіибіове.
Заставить себя вн. слушать, зіЬі аибіеп-
Ііат Гасеге. Слушать кого вн., апіто
аіісиі абе88е; аііепіиш аибііогет ее аіісиі
ргэеЬеге; аиге8 раіиіав аіісиі ргжЬеге; аи-
гев егі^еге еі аіісиі аііепбеге; аиге аіі-
дині ЬіЬеге. Онъ не слушаетъ в., аигеь
е]И8 реге^гіпапіиг; апіто реге^ге еві.
Если в. разсмотрѣть слѣдствія, то по-
стигнемъ причины, еі аііепіів осиіів асег-
гіте сопіетріетиг еѵепіив или схііив
9
259 вно
гегит, Гасііе ай саивав арегіепйае регѵе-
піетив. — Внимательный, —телекъ, аі-
Іепіие, регаііепіие, іпіепіия. Судья, слу-
щатель вннм., ^иЛех, аийііог аііепіив. Къ
чему, въ разсужденіи чего, аііепіие ай
аіідиій, сігса аіідиій. Внимательный взоръ,
асег осиіогит согдссіив. Внвмаю, аийіге,
аигіЬив регсіреге, Гапйо аийіге (рѣчамъ
людскимъ) ; оЬвегѵаге, апітит аііешіеге,
іпіепйеге, айѵегіеге; апіта айевве; поп
раіі аіідиій ргаеіегтіііеге. 3) 8іЬі саѵеге
а ге; саѵеге гет; саиііопет айЬіЬеге, аі-
Іспйеге. Внемлите не творить милосты-
ни, аііепйііе, пе Гасіаііе или йеіів еіее-
пдаупай. Внимаюсь (еі.) т. ч. тлѣю йе
Іріе: ^Несете.
ВНОВЬ. Вепио; ііегит; гигеив, гиг-
вит. В. начинать, <Іепио іпсіреге, ге-
реіеге, геШпІе^гаге. В, начать битву,
ри^паш іпіедаге, гейіпіе'.'гаге, гепоѵаге.
В. начать войну, Ьеііит гепоѵаге, гейіп-
Іе^гагс; геЬеІІаге, геЬеІІаііопет Гасеге (о
Побѣжденномъ народѣ, востать, поднять-
ся). Построить в. церковь, гегейійсаге,
іейсеге, герагаге іетріит. Вновь напи-
сать, что было худо написано, таіе еха-
Гаіа саіато геГогтаге, етепйаііив йепио
асгіЬеге. В. тиснуть, геігасіаге, поѵаге
рре Іурогит. — Вновѣ, поѵіііиа, і^поіив,
Іпсо^пііие. Я здѣсь в., никого не знаю,
1)ос Іосо ріапе еит поѵіІіив,петіиет поѵі.
ВНОСНЫЯ СЛОВА, МѢСТА. ѴегЬа,
Іоса сііаіа, Іаийаіа. — Вносъ и вноска,
рношеніе, йіаііо, ітрогіаііо. Вношу, іп-
Гегге, іпІгоГегге; ітрогіаге. Внести что
въ домъ свой, іпГегге диій іп Лопіипі ви-
ат. 2) КеГегге; іпвегсге, іпіегропеге;
аййеге; ехЫЬеге. Внести описаніе чего
ръ вѣдомости, а1іси]и8 геі йебсгірііопет
ехЫЬеге. Внесть статью въ сочиненіе,
всгіріо іпеегеге весііопет. Ввести въ
(Рисокъ? въ роспись, геГегге іп аІЬшп.
ВНУ , 260
Вп. слово въ рукопись, ѵегЬшп. іпіегро-
Іаге. Внести въ протоколъ, диае дай
или асіа еипі іп аІЬит геГегге; асіа или
огйіпет аіісиіи® геі сопкі^паге. В. умер-
шихъ въ святцы, іпіег вапсіое геГегге. Ві
въ приходъ, въ книгу, іп ассеріит геГег-
ге. Въ расходъ, гаІіопіЬив іпГегге. 3)
йоіѵеге, репйеге. Ввесть въ казну всѣ
деньги сполна, ріепат еиттат ех сепеи
сопГегге. В. недоимки, гевійиат реси-
піат ЛеЬіІат еоіѵеге. Вношусь, іпГеггі;
ітрогіагі. 4) КеГепгі, іпеегі, іпіегропі,
а<І<Іі, іпвсгіЬі, сопеі^пагі. Расходъ и при-
ходъ виосятсн въ записную книгу, ех-
репеа еі ассеріа іп ІіЬгит гаііопит геГе-
гипіиг. а) Боіѵі, репйі. За это мѣсто
еягегодно вносится въ казну по 20 ру-
блей, Ьіс Іосие диоіаппіе яоіѵіі ргіпсірі ѵі-
даіі гиЫопсв.
ВНУКА, внучка. Л'еріія. Внукинъ, ай
періет регііпепе. Внукино приданое, Лоа.
перііе. Внукина деревни, ргачііит періи-
— Внуковъ, пероііе. В. домъ, Лотие пе-
роііе. Внукъ, перое. Кто бабѣ не внукъ?
Ьиіс геі диівпат поп еві оЬпохіив?
ВНУТРЕННЕЕ, внутрешнія. Іпіегіог
рагк; іпіегіога; іпіегіогев рагіев. Вну-
тренняя вертепа, іпіегіога вресив. Вну-
треннее сткляницы, іпіегіог раг8 раііпаі.
Саман внутренняя часть земли, іпііта
іегга. 2) Іпіегіога; іпіегіога сопаіііа, соп<-
есіепііа, апітиа, ѵоіиріав; іпііта теп8-
3) Ѵіесега; іпіеаііпа. Внутренній, іпіе-
гіог (нротив. ехіегіог); іпіеаііпив (против-
ехіегпиа); йотееіісив. Внутренняя часть
дома, іпіегіог раг8 жіііцш. Внутренняя-
часть Афрмкв, іпіегіог АГгіса. Внутрен-
нія болѣзни, тогЬі іпіеті, іпіиа іпсіиеі-
Внутреннее зло, таіит іпіеаііпит. Вну-
тренняя опасность, іпсіиаит іпіив регісн-
Іит. Внутренняя печаль, йоіог іпіеяіі-
пиа. Внутренній уголъ, ап^иіив іпіегіог-
ВНѢ
262
261
ВНУ
Нутренняя война, Ьеііит іпіетит, йо-
те61ісит. Внутреннія дѣла, гев Йотезіі-
г® Ввутренння цѣна. ѵаіог іпіетие
(протнв. ѵаіог ехіегпие). Внутреннее
Государственное спокойствіе, ініегпа
циіеа риЫіса. 4) Іпіппив, оссиііие. Вну-
треннія движеніи сердца, іпііті апіті
вепвие. Внутренняя тайная сердечная
ненависть, оіііит оссиіішп. Чувствовать
внутреннюю радость, уаибеге іп аіпи.
Внутренно, іпіга, іпіив; тігіпвесие. В.
здоровъ, іпігіпвесив вапиа еві. Терзаться
внутренно совѣстію, соиесіепііа апши
ехсгисіагі. Пищу и влагу члены прини-
маютъ внутренно, сіЬив еі Ьитог тет-
Ьгіа айзитііиг іпіив. Внутренность, іп-
іегіога; іпіегіог раг8. В. храма, іпіегіога
или іпіегіог раге Іетріі. Богъ видитъ
внутренность каждаго человѣка, Веие
репііцв регповсіі апітогит тоіик, репі-
Іив інІеПі^іІ іпііта соп8І1іа Ьотіпит.
Внутренность соотвѣтствуетъ наружно-
сти, тогее сопеітііеа еипі Гогтае. В.
земли, ѵівсега іегга;. В. страны, тейіа
іегга; іпіегіога ге^іопіе. Изъ самой вну-
тренности Аравіи, ех АгаЬіа репіііввипа.
Зло въ самой внутренности, въя самомъ
нѣдрѣ, таіит Ьаегеі іп ѵіесегіЬив. По-
селиться въ самой внутренности, іп ѵе-
піз тейиііівдие іпсійеге. Истребить въ
самой внутренности, ех іпііта тепіе аіі-
<іиі<1 еѵеііеге. Я защитилъ градъ отъ
козней домашнихъ и внутренно питаема-
ІО злодѣйства, игЬет а йотееіісів іпяісііій
еі тіегпо есеіеге йсГепіІі. Видѣть са-
мУю внутренность какого человѣка, ре-
піінь регврісеге аіідиет. — Внутри и
ЕаУ.ірь, іпіга; іпіив; іпігіпвесив. Ни-
кого нѣтъ в., іпіив вето еві. Этотъ
домъ в. хорошо расположенъ, іпіегіога
Ьагцт а&віщц еоттойе огйіпаіа видѣ
«утри храма, іп тейіо іетріо.,
внутри города, Ьос іп тейіа шѣе Гас-
іит еві.
ВНУЧЕКЪ. См. Внукъ. Внучата, пе-
роіев, періев. Внучатный, ргоріпдці, <рю-
гит аѵі ѵеі аѵі® Гнете уегтапі Ггаіге8.уеІ
регтапа вогогев.
ВНУШАЮ. Гапйо аийіге, регсірегв
аигіЬив. Внушите вси языцы, регсірііе
аигіЬив отпев {гепіев. 2) Ки^егаге, виЬ-
дісеге, топеге, айтопеге; іпвіШаге, іт-
Ьиеге, ітріеге. Онъ ему все внушаетъ,
отпіа еі видагіі. Внушать кому лю-
бовь къ добродѣтели, аіісиі.іпбііііаге агцо-
гет ѵігінііе. Внушать часто своимъ уче-
никамъ, еиів йівсіриіів ійепіійет іпзегеге.
Внушить такую мысль, сопвіііит впіді-
сеге. Что вяушатъ ему, тому онъ вѣ-
ритъ и слѣдуетъ, цше еі еи^ееіа зипі,
ііз (іііет ЬаЬеІ еі оЬіетрегаІ. Внушеніе,
топііие, іпвііііаііо, регзиавіо. Слѣдовать
чьимъ внушеніямъ, аіісщив топііа вѳдиі;
а1іси)из топіііз оЫетрегаге. Внушен-
ный, еи^евіив, виЬ)есІив, іпвііііаіив.*
ВНѢ. Ехіга, Гогів; Гогав; схігіпвесив.
В. дверей темницы, ехіга овііит сагсегів.
Дома и внѣ дома, йоті Гогівдие. В. опа-
сности, ехіга регісиіит. В. выстрѣла,
ехіга Іеіі засіит.
ВНѢДРЕННЫЙ. Іпврігаіие, зи^^евіие,
іпзііііаіие, іпсиісаіив, іпвсиіріив. Внѣ-
дряю, іпврігаге; апітів іпвііііаге, ітргі-
теге апіто, іпйиеге іп апіто; іпвсиіреге,
іпсиісаге. Внѣдрить кому правила до-
бродѣтели , ѵігіиііе ргаесеріа аіісиуив апі-
то ітргітеге; аіісиі іпсиісаге.' Внѣ-
дряюсь, гайісев а^еге, інвійеге,Ьа>гсвсеге,
сопйгтагі. Всякое зло, дабы пе внѣ-
дрилось, предупреждать надлежитъ, пе
щаіит іпвійаі, таіиге еіессщхепйцщ імі.
ВНѢУДУ и ВНѢЮДУ, (Я.) І:хіга,.аЬт,.>
ехіга, ехігіпвесив.
ВНѢШНЕЕ. (81.). Ехіегіога, ехіегіог .
263
во
въ
264
рагз. Внѣшно, ѳхігіпзесиз; іп зрвсіѳт;
(гоніо. Онъ только в. показывается на
божнымъ, езі ріеіаііз зітиіаіог; зрѳсіѳт
іапіит геіі&іозі илн ріеіаіі а<МісІі ѵігі рта-
зо Гогѣ — Внѣшность, ехіегіог рагв. Во
ЬотіпіЬііз: Ггопз, Гасіез, ѵиііиз, зресіез.
По внѣшности о человѣкѣ справедливо
судить не можно, зі зресіез Ііопііпепі ех
ѵиііи, риіісіит гесіиш, ѵегит Геггі поп
роіезі. Люди плѣняются больше внѣш-
ностію и словами, нежели самымъ добромъ
и дѣломъ, Ггоиіе еі огаііопо та^із, фіат
ірзо Ьепѳйсіо ге<іие саріииіиг Ьотіпѳз.
ВНѢШНЫЙ > ВЕШНІЙ. Ехіѳгппз.
Внѣшнія пли внѣ насъ находящіяся вещи,
гез ехіегп®. Внѣшняя теплота, ехіег-
•пчз Іерог. Внѣшнее, что предъ глазами
людоіі происходитъ, что имѣетъ хоро-
шій видъ, ѳхіегпа. Внѣшніе грады, ех-
Іогпгв пгЬѳз.
ВНЯТІЕ. Апіті аііепііо. — Внятно,
ріапе, регзріспе, арегіе, йііисйіе. Учи-
тель долженъ свои наставленія препода-
вать в., дих еі тацізіег ргажеріа зиа <1іІи-
сі<1б ігасіаге гіеЬеІ. Изъяснять что вн.,
гет дііосійе, еписіеаіе или спойаііиз ех-
ріісаге. Говорить в., <1іІисі<!е йісеге; <1і-
Іисійіз ѵегЬіз иіі. Говорить в. для вся-
каго, Іосріі ассопюйаіе ай зспзит ѵпіді.
Онъ говоритъ очень в., сапйійо йісепсіі
ксиегс иіііиг. — Внятный, ріапиз, регзрі-
еииз, арсгіиз, дііисійиз. Говорить, читать
внятнымъ голосомъ, Іотріі, 1е§еге сіага
еі сопіепіа ѵосе. Преподавать ученіе
внятнымъ порядкомъ, іп йосешіо гаііо 4із-
зегспйі дейеі еззе регзрісйа, ріала, сіага.
ВО, ВЪ. Рггерозіііо, дня» гѳ^іі сазит
ассизаііѵит еі ргазрозіііѵит: іп, іиіга. —
Вести кого въ темницу, аііциет іи саг-
сегет йисеге. Въ высоту, въ ширину,
іп аіііііійіпет, іп Іаііііійіиспі. Пригла-
шать въ садъ, іпѵііаге іп Іюгіоз. Брать
въ руки, іп тапоз зптеге. Внести въ
рѳэстръ, іп сойісет геГѳггѳ. Заключить
въ тюрьму, іп сизіойіат іпсіойеге. Мѣ-
шаться только въ свои дѣла, пііііі ргагіег
пецоііот а^еге. Попасть въ руки не-
пріятелей, іп таппз ітозііит іпсійегѳ или
йеѵечігѳ. Попасть въ тайку разбойни-
ковъ , «Іесісіеге ргагйопит іп ІигЬапт,
Прнтта въ немилость у Царя, іпсиггеі о
іп ргіпсіріз оГГспзіоиет. Бросить пер-
стень въ море, аппиіит іп таге аѣрсеге.
— Ввести кого въ затрудненіе, аіідиет
іи Ігісаз соіуісого. Въ часъ смерти, Іот-
роге шогііз. Въ одинъ мѣсяцъ, зраііо
тепзігио, Въ трехъ стахъ корабляхъ
ходить по свободному морю, сиш Ігесси-
Іагит паѵіит сіаззе ІіЬего тагі ѵа^агі.
Никогда во всю жизнь мою не сиѣялся я
столько, тіПо иидиат <1іе гізі абачріе. Я
въ ту минуту возвращусь, тох или соч-
Гезііт гейіЬо. Оставь меня въ покоѣ,
отіііе те. Вы все узнаете въ свое вре-
мя, отпіа зио Іетроге аийіез, соепозсез,
сотрегіез. Во вѣки, іп геіетит, агісгпе,
іи регреіпит. Въ три дни высиживать
цыплятъ, іп Ігійио схсіийеге.--------Изре-
ченіе суда, рѣшенія, расправа въ вольномъ
городѣ, _|игІ8<1ісІіо іп ІіЬега сіѵііаіе. Дер-
жать въ рукѣ коробочку, іи шапті Іспсго
рухібепт. Поставлено, написано въ кни-
гахъ, езі іп ІіЬгіз. Въ нѣсколько дней,
іп раисія йіеЬиз. Родившійся въ Апу-
ліи, іп Ариііа паіиз. Трижды въ году '
получать извѣстіе, Іег іп аппо аіиііго
пипіічш. Однажды въ жизни испугаться,
зеіпеі іп ѵііа регііпшіззе. Бъ глазахъ су-
да потонули, іп осиііз паѵіуіа зийтсгза
зипѣ Считать кого въ числѣ своихъ, ге-
ропеге аіідиет іп зиіз. Онъ поставленъ
въ числѣ средственныхъ витій, іп гпейіо-
сгіЬиз огаіогіѣиз ЬаЬіІиз езі. — Боль по-
читается въ числѣ величайшихъ золъг
265 В0Д
йоіог іп тахіті» таіі» йисііпг. Въ моихъ
рукахъ, въ моей власти, іп «пса тапн езі.
цъ то же время, зиЬ ійет Іетриз. Въ
самоіі ярости болѣзни, сшп тогЬі іегѵеі
ітреіпз. Въ самомъ жару лихорадки, іп
ір»о ГеЬгіз агзііі. Теперь дѣла въ иномъ
положеніи, пппс аііа езі гаііо опіпішп ге-
гит. Онъ сдѣлалъ въ намѣреніи, Ьас
тепіе Гесіі, иі. Во снѣ, рег зотпшп.
Въ Вавилонѣ, ВаЬуІопе. Король въ Лон-
донѣ, гез Ьопйіпі. Я въ такихъ лѣтахъ,
Ій аеіаііз зит; еа зит аеіаіе. Въ виду ар-
міи, іпзресіапіе ехегсііи. Въ гнѣвѣ, рег
ігапі. Въ началѣ Царствованія, іп ргіп-
сіріо ііпрегіі.
ВОБЖИ. Тсто ЬіГигсиз осса‘.
ВОВЛЕКАЮ. (81.) См. Ввлекаю.
ВОВСЕ. Оіппіпо, ргогзиз, ріапе. Это
вовсе исгодится, Ьос ріапе езі піЬіі, езі
іпиіііе, піЬіі ѵаіеі.
ВОГНАННЫЙ. Айасіиз, айасіиз іпіго.
Вогнанное вѣтромъ судно въ тѣсное мѣ-
сто, паѵц?іипі ѵепіо іп апдизішп аЬгерІит,
йеіаішп.
ВОГНАТЬ. См. Вгоняю.
ВОГНѢЗЖАІОСЬ. Мйііісагі, пійиіагі,
пійиіп или пійоз сопзігпегс, йп§еге.
ВОГРОБНИЦА. 8ери1сгеІшп, ссетеіе-
гшт.
ВОДА, водица. Ащіа; ацшііа; аоііа1.
Во мн. употребляется для показанія боль-
шаго количества воды, если опа напр.
гдѣ собирается. Ьаіех, ІутрЬа (то и дру-
гое у однихъ стих. первое у новв. о водѣ
въ водѣ или подъ кожею). — Стоячая
вода, ациа рі^га, цпіеіа, зіа^папя. Свѣжая,
ациа ѵіѵа, ргойиспз, Йипіеп ѵіѵшп. Прѣс-
"ая, ацпа Йиісіз. Дождевая, ациа ріиѵіа;
стеіезіів Ьишог. Снѣжная в., ациа піѵа-
14 ТекУ‘іая, ]и§із, регешііз; тапапз.
рохолодѣлая, е^еіійа. — Водоемная, сі-
віегпіпа. Трубная, сапаІіЬиз ішшізза.
ВОД 266
Святая вода, ациа Іизігаііз. Вода для при-
тиранья, ациа созтеііса. Черпать воду,
ацііаш Ьаигіге. Врать, аіріагп реіеге
(вообще); ациагі (если берется ея много,
напр. для войска). Большая в. отъ на-
водненія, та^пж аціме; аціие зіірег гіраз
сПизж. Въ этомъ году дважды была
большая вода, ациге та§п® Ьіз ео ап-
по Гиегипі. Это мѣсто все подъ во-
дою, покрыто ею, Іаіе Іосиз гезіа^паі
(Сівз.). Терпѣть недостатокъ, нужду въ
водѣ, ациа йеГісі. Пресѣчь городу воду,
запереть для города, ргаесійеге Лзіпіаз,
циіЬиз ациа игЬі зир|>сйііаІиг. Въ воду
пырять, игіпагі. Вытягивать, вынимать
воду (о солнцѣ), ѵарогеш ех ациіз ехсі-
іаге. Вода по колѣни, ациа §епиит-1е-
пиз. Быть въ водѣ по поясъ, ех ациа
ресіогс Іепиз ехзіаге. Спустить корабль
на воду, паѵепі йейисеге. Понять, зато-
пить водою, іпнпйаге. Положить воды
въ вино, ѵіпшп ацна Іетрегаге. Пнть
воду, ацнат ЬІЬеге. Бо.іыюй жаждетъ
воды, которую запрещено ему лить, іп-
Іегйісііз іпішіпеі а*{;ег ациіз. Проводить
воду въ домъ, ациат іп йопюз іпйпсеге.
Вола идетъ изъ земли, ациа ех Іегга огі-
Іиг. Недостатокъ въ водѣ, іиоріа ацшв
(когда нѣтъ воды), репшіа ациагіш) (о
странѣ маловодной). 2) Ацііж, ипйа;; йи-
ѵіі, Лііпііпа; піагіа. ѣхать водою, ііег
рег піаге Гасеге. Плыть противъ воды,
айѵегза ациа геѵеЬі; айѵегзо Питіпе па-
ѵіваге. Воды низкія, высокія, ацше зо-
Іііо іпіпогез, зоіііо та]огсз. Скудный во-
дою, іпорз а<р>а‘ или ациагит; е^ешіз
аціие (Тас.). Поемъ водою, іиипйаііо,
ацпагит еіиѵіо. 3) 8р1епйог. Этотъ
алмазъ первой воды, Ьіс айашаз езі ргге-
зіапііззіті зріепйогіз. Жемчугъ теряетъ
свою воду, тагоагіію Югрезснпі. 4) Ми-
неральныя воды, ацют теіаіііс®. Цѣли-
267
ВОД
ВбД
268
тельныя воды, адиа- тейісаі®, тёйіса*.
Розовая вода, адиа гозасеа. Душистая
вода, адиа осіогаіа. Нить цѣлительныя
воды, адиав піеЛісзІеь роіаге. Клавдій
сдѣлался боленъ и отвезенъ въСинуессу,
для поправленія своего здоровья мягкимъ
климатомъ и цѣлительными водами, СІаи-
<1іиз ѵаіеішііно айѵегва соггірііиг геГегеп-
<1І5<[ие ѵігіЬиз тоіііііо соеіі еі ваІиЪгіІаіе
адиагит 8іпие5ват регщі. По которой
водѣ плыть, ту и волу пить, сит Нота-
цій Котапо ѵіѵііо того; диой гесеріит
сйі аіідиа Іегга, і<1 «едиетіит, геврісіеп-
<1ит еві. Не плюй въ колодезь, случит-
ся водицы испить, поіі соніетпеге Ьо-
пііпей Ьитііев, іпГегіогев, диогит аихіііо
сагеге поп роіев. Тихая вода берега
подмываетъ, адиа* вііеійеб ріегитдиѳ випі
аііа' (ргоГишІае). Но замутить водою, пе-
пііпі пуигіат Гасеге; петіпет іаміего.
Писать па водѣ = забывать, іп адиа всгі-
Ьеге (Саі.). •.
ВОДВОРЕНІЕ. Соііосаііо іп атІіЬи.й; Ііа-
Ьііаііо. Водворяю, ргоярісегѳ аіісиі <1е ге
или гет; аіідиет іп типегѳ сопвіііиеге;
ПШПИ.Й аіісиі рговрісеге. Водворяюсь, аіі-
сиѣі сопвйіеге; йотісіііит іп аіідио Іосо
соііосаге, сопвіііиеге; веДет ас сіотісі-
Ііит аІісиЫ сопбіііиегѳ; ве<1ет аІісиЬі
еНцеге.
ВОДИТЕЛЬ. Вих, Лисіог. Водитель-
ство, «Іисіиз, йисііо; циЬегпаІіо. Водить
хорошо перомъ, саіато Ьепе йіі. Во-
дить чьею рукою, когда онъ пишетъ,
всгіЬепІія тапит тапи впрѳгітровііа ге-
ёеге.
ВОДКА, водочка. Ѵтит адиа ѵа-
рогаіит еі зііііаіит; вісега. Много лю-
дей передъ обѣдомъ пьютъ водку, а нѣ-
которые послѣ обѣда, тиііі апіе ссепат
аісегат ЫЬеге, вісега йіі зоіеііі, поппиііі
аиіет рові сіЬит. Царская, золотораз-
водная водка, адиа ге^іа, а. ге§ів. р
крѣпкая, а. Гогіів. Персиковая в., «ісега
регяісаіа. Желудочная, адиа вІотасЬіса.
Гданская грудная, адиа авІЬтаІіса. Водка
противъ колики, сагтіпаііѵа.
ВОДКІЙ. Гуси не столь водки, какъ
утки, апвегев поп іат Гасііе ргоѵепіипі,
ргорадапіиг, диат апаіе.ч.
ВОДНИКЪ. См. Водовмѣстилище.
ВОДНИСТЫЙ, водянистый. Адиойіь.
Воднистая страна, ге§іо адиова. — Вод-
ный, адиа», адиапі сопііпепб, адиагіщ.
Водный, для спуска воды капалъ, адиа-
гіив биісия. ' Водные источники, Гопіев
ади®. II явились источники водные, еі
ѵім? випі ади® еГГивіопев.
ВОДНЮ. Ніцаге, іггі^агѳ, регГипдеге.
ВОДОВАЖДА. ТпЬив адиагіив; ІиЪив,
П.чіиіа, сапаііз.
ВОДОВИКЪ, —внчокъ. йресіев веті-
ІетЬі.
ВОДОВМѢСТИЛИЩЕ. Сівіегпа.
ВОДОВОДСТВО. Ага адиат йисепйі.
Водоводъ, сапаііа, адиа; сіисі.и.ч.
ВОДОВОЗНИЧАЮ. Адиаііопѳ ▼ісіит
диа*геге. Водовозный, а<1 адиаііопет рег-
Ііпепз. Водовозная лошадь, едиив диі
адиаіиг. Водовозъ, адиаіог.
ВОДОВОРОТЪ н —РОТЬ. Ѵогіех.
ВОДОЕМЪ. Сікіегпа.
ВОДОЗЕМНЫЙ. См. Земноводный.
ВОДСКРОПЛЕНІЕ. Айврегвіо адиа?
Ьеноііісі®, ріасиіагь.
ВОДОКЪ. І)их, йисіог.
ВОДОЛАЗНИЧАЮ, Ггіпагі. Водолаз-
ный, а<1 игіпаіогет регііпепв, игіпаіогів
ргоргіив. Водолазное общество, восіеіаз
игіпаіогит. Водолазъ, игіпаіог.
ВОДОЛЕЙ. Орегагіив, диі адиат іп-
Гишііі іп ІиЬов, дисепіев еат а<1 Ьаіпеа-
гіит. 2) Тег. авіг. адиагіив. Водолив-
ный , Ьаигіепйа' адиа? бегуіепз. Бадья.
вод
вод
270
пюЛіоІи* Ііаиг. ад. зегѵ. Водоливъ т. ч.
водолей-
‘ ВОДОМЕТЪ. 8іІаішз; Гопв эаііепв;
ациге ваііепіев или одно ваііепіев.
ВОДОНОСЕЦЪ. Адиагіиз; афіаіог
(для войска). Водоносъ, ѵаз адиагіит;
Ьуйгіа; йена; адиаііз. 2) Регііса, адиа-
рогіапйге зегѵіепз.
ВОДОПАДЪ. І)еіесІи8 адиа-, саіагг-
Ьасіа. Въ Плиніевыхъ письмахъ, V.
6. 37. читаемъ слѣдующее описаніе во-
допада, искусно устроеннаго въ саду:
Гоіія е^егіі адиат еі гесіріі: пат ехриіва
іп аііпт іп зе сайіі ]ипсІіздие ЬіаІіЬиз еі
аЬзогЬеІиг еі ЮІІіІиг, вола пускаетъ брыз-
ги въ верхъ и опять принимаетъ ихъ:
она, поднявшись, падаетъ опять въ преж-
нее мѣсто и соединенными зѣвами по-
глощается и воздымается.
ВОДОПАДЪ. Ветішіііо аіріае.
ВОДОПІЙЦА. Адиа' роіог, адиа? ро-
•Іаіог.
ВОДОПОЙ, —ііло, —помня. Адиаііо.
Вести на водопой, ай адиат ііисеге; адиа-
Іит ііисеге, а^еге. Иттй па водопой, ай
роіит іге; роіит, роіаіит іге. Притти
на водопойню, ай роіит ѵепіге. Водо-
пойка, ѵавсиіши роіогіит или одно роіо-
гіит; аіѵеив. Водопойное, ресипіа, дна-
воіѵііиг рго регтівва ресоіа ай адиат
Йисепйі.
ВОДОПОЛЬ, водополье. Іпппйаііо, йі-
Іиѵіит; адиагит еіиѵіо; еіиѵіев, Йііиѵіез,
ргоіиѵіез. Волга, въ водополье, широко
разливается, 5Ѵго1^а Іаііввіте 8е зирегійпйіі
іи Іегтат. Водопольный, ай іпипйаііо-
пет регііпепв. Водополыіая пора, Іет-
Рив, дио Пиѵіив ехіга гіраз йіГЯпіі.
ВОДОПРИВОДЕЦЪ, водопроводецъ.
Адшіех, адиагіиз.
ВОДОПРІЯТЕЛИЩЕ. (81.) Сізіегпа.
ВОДОПРОВОДСТВО. Адиге йисіиз,
адиагит йисіиз; адиагит іпйисііо; Ьу-
йго^а^іа. Водопроводъ, адиагіит; Гозза
адиагіа (въ противонол. сухому рву), Гоз-
за іпсіііз, іпсііе (отводъ воды).
ВОДОРОДНОЕ НАЧАЛО. Ргіпсіріит
Ьуйгодешит.
ВОДОРОЙ. Ѵіа или Гозза ітЬгіЬиз еіиіа.
ВОДОСВЯЩЕНІЕ, водосвятіе. 8о1ет-
піЬиз ргесіЬиз адиат Іизігісат геййеге.
Водосвятная чаша, ѵаз адиа? Іизігіса? зог-
ѵіенз.
ВОДОСТЛАНЕНЪ. (Я.) Іпипйаіиз,
адиіз оЬгиІиз.
ВОДОТЕЧА. (81.) Тоггепз. Водотечіе,
водотечь, адиа? йисіиз; адиагит йисіиз.
Водотечный, адиат ѵіѵат, ргоЯиепіет
ЬаЬепв. Водоточиыіі, Лиепз , тапапз.
Водоточ. источникъ, Гоня адиа? ѵіѵа?.
ВОДОТРУДІЕ. См. Водяная болѣзнь.
ВОДОХОДНЫЙ. Л’аѵівапйо зегѵіѳиз.
Водоходное судно, паѵі^іит. В. учили-
ще, Іийиз йізсепйо агіет папіісат. Во-
доходство, агз папііса ,* ге8 папііса. Во-
доходъ, водоходецъ, паѵі§а1ог; диі тагі
паѵі^аі, паиіа.
ВОДОХРАНИЛИЩЕ. Сізіегпа.
ВОДОЧКА. См. Водка. Водочный, ай
зіеегат регііпепз. Водочная чарка, 8су-
рЬиз, дио тіпізігаіиг 8Ісега.
ВОДРУЖАЛЬНЫЙ КРЕСТЪ. 8. сгих;
ди® іп сопзесгапйо Іетріо йей§;іІиг ео Іо-
со, иЬі йеЬе! евве репеігаіе ѵеі айуіит.—
Водружаю, Л"еге, йей^еге, сопзіііиегс.
Водрузить крестъ, СЬгіяІіапат геіщіопет
йіпйаге, сопзіііиеге, йгтаге. Водруже-
ніе креста, 8апс1а? сгисіз сопзШиііо. Во-
друженный, Гіхив, йейхив; розііиз. Во-
друженное копье въ землю, Іапсеа Іегг®
йейха. 2) Сопвіііпіиз, йгтаіиз.
ВОДЪ. Аисіиз, іпегетепіит ресогіВ
ѵоіаііііб. У нихъ и понынѣ птицамъ
водъ, іпегетепіит ресогіз ѵоіаііііз ііз
ВОД
БОЕ
$71
иіа^ів та^іядие яиссейіі, тара тарядие
ргорараіиг.
ВОДЯНАЯ БОЛѢЗНЬ. Адиа іліегсив;
адиа іпіег сиіет; ііуйгорв; Ьуйгорі8І8;
тогЬия адиа1 іпіегсиіія, гпогЬия адиае яиЬ-
Іег сиіет Гияае; Іап»иог адиояия (Ног.)
Страдать водяною болѣзнію, адиа іпіег-
сиіе, Ьуйгоре ІаЬогаге. Получить водя-
ную болѣзнь, адиае іпіегсиіія тогЬо Іа-
Ьогаге.
ВОДЯНИЦА. Етреігшп пі^гит.
ВОДЯНОЙ ПАПУШНИКЪ. А’утрінва
аІЬа.
ВОДЯНОЙ ОРѢХЪ. См. Чилимъ.
ВОДЯНЫЙ (живущій, растущій въ во-
дѣ). Адиаіісия; адиаіія. Водяная птица,
аѵія адиаііса. Водяное растѣніе, ріапіа
адиаііса. Изъ яшвотныхъ земныя ча-
стію суть водяныя, а другія какъ бы дву-
стихійныя, Ьеяііатит Іеггепае яипі аііае
рагііт адиаіііее, аііге диаяі апсірііёя. Во-
дяная мельница, тоіа адиагіа. Ѣхать
родянымъ путемъ, паѵіціо ііет Гасеге. Во-
дяная жила, ѵепа адиае. Вся земля отъ
волчвыхъ жилъ влажна, Іоіит яоіит рго-
ріет ѵепав адиатит тееийаі (Сигѣ). Во-
дяной щавель, гитех адиаіісия. Водя-
ное или подводное строеніе, еиЬяІгисІіо
іп адиа, ай адиат. Предпринимать та-
кое строеніе, аіідиій тоіігі ай соё'гсеп-
Йит адиагит ітреіит. Искусство водя-
наго строенія, Ьуйгоіесііпіса. Водяной
пузырь, ЬиІІа. Водяная оспа, лопуха,
ѵагіоіа Іутрііаііса. Водянаго, бирюзова-
го цвѣту, сотиісия. Водяной паръ, ѵа-
рог адиае; адиа? ѵарогаііо. Водяная яще-
рица, Іасегіа адиаііса. Водяная краска,
рі^тепіит іп адиа яоіиіит. Водяная
блоха, адиаіісия риіех. Водяная лягушка,
гапа адиаіііія. Водяная жила на полѣ,
Іосия иіі^тояия. Паденіе воды, вышина
ея, ИЬгатепІит ади®. Отводъ воды,
27-Ц
сіоаса. Стаканъ для воды, саііх ѵіігеиг
адиагіия, ѵіігеит адиагіит. Водяной
столбъ на морѣ, ІурЬоп. Кружка д.ія
воды, сапІЬагия адиагіия. Котелъ для
воды, аііепшп адиагіит. Фляга для во-
ды, Іауена адиагіа. Водозвоздная маши-
на, тасіііпа Ьуйгаиііса. Живописаніе во-
дяными красками, рісіига адиагіа. Водя-
ная саламандра, Іасегіа іасияігія (Ьіпп.).
Мельникъ при вододѣйствуемой мельни-
цѣ, тоіііог адиагіия. Мнимый водяной
дѣдушка, водяникъ, яресігшп адиаіііе.
Водная шімфэ, паіе, паіая. Водные орга-
ны, дѣйствіемъ воды играющіе, огуапа
Ьуйгаиііса. Водяной насосъ, труба за-
ливная, апіііа; ог^аиит рпеитаіісит.
Ключъ водный, Гоня адиа'; Гопя; ясаіи-
гі§о. Вододѣйствуемое колесо въ махи-
нѣ, тоіа адиагіа. Во.іяная крыса, тие
атріііЬіия (Ыпп.). Водное царство, ге-
ірііп) адиагит. Водяные, безплодные
сучья на деревьяхъ, яагтепіит іпиіііе.
— Жолобъ водопроводный, соііісі®. Вод-
ная черепаха, Іеяіийо адиаіііія. Водяная
змѣя, Ьуйгия, Ьуйга. Водяная улитка,
сосЫеа. Водяной грибъ, яропціа. Во-
дяной наукъ, атапеа адиаііса. Водное жи-
вотное, Ьеяііа адиаіііія, во мп. адиаШея;
адиаііііа. Водяные часы, посредствомъ
каплющей воды ходящіе, сіеряуйга. Вод-
ная птица, аѵія адиаііса. Ива, при во-
дахъ растущая, яаііх адиаііса.----Во-
дянистый, адиояия, адиаіісия. Водяни-
стыя мѣста, Іоса адиояа. Водяный сокъ,
.яиссия адиаіііія. Вкусъ, яарог адиаіііія,
іепиія , ]е]ипия , Гаіиия , Іаіщиійия , Іап-
{щепя. Водяность, сопйіііо адиояа. Водя-
иѣю, Ьитоге ^Іиііпояо аЬипйаге. Плоды
отъ дождя отводянѣли, Ггисіия Іштоге
^Іиііпояо аЬипйапІ.
ВОЕВОДА. Пих, йих ехегсііия; ітре-
гаіог ( главный военачальникъ ) ргаЮг
ВОЕ
274
ВОЕ
„ именемъ Римляне называли толь-
(ЭТИМЪ
І 0 предводительствовавшихъ чужими вой-
сками). 2) Раіаііпия. Воеводскій домъ,
йотиб Раіаііпі. Воеводское достоинство,
ОДпіІаз Раіаііпі. Воеводство, раіаііпаіия.
Воеводству», ехегсііит бисеге, ехегсііиі
ргжеяяе. 3) Ргаеяяе типегі Раіаііпі.
ЕОЕЖЕ. (81.) = Чтобъ. III, дио съ
сосл. накл.
ВОЕНАЧАЛІЕ, военачальство. Ітре-
гіит; ітрегіит тііііаге. Предложить
кому военачальство, ітрегіит аб аіідиет
беГегге; ітрегіо аіідиет ргюіісеге. Имѣть
военачальство, ітрегіит регеге, ІіаЬеге;
сит ітрегіо еяяе. > Римлянъ в. ввѣ-
ряемо было Консуламъ, Нотація ітре-
гіит тііііаге баЬаІиг СопяиІіЬия. Цезарь,
въ бытность своего девятилѣтняго вое-
начальства въ Галліи, учинилъ почитай
слѣдующее, Са'.чіг ееяяіі поѵет аппія,
диіЬпя іп ітрегіо Гиіі, Гете Ііа'С. Воена-
чальникъ, бих; бих ехегсііия; бих Ьеііі.
Военачальническій, военачальничій, би-
сіе Ьеііі ргоргіин. Военачальство, <Іі"пі-
Іая бисіе Ьеііі.
ВОЕННОПЛѢННИКЪ. Сарііѵия; Ьеі-
1о саріия. Воешюплѣпішца, сарііѵа, Ьеі-
1о саріа. Военноплѣнный, Ьеііо саріия.
Размѣнять военноплѣнныхъ, сарііѵоя сот-
тиіаге.
ВОЕННЫЙ. Эіііііагія. В. человѣкъ,
ѵіг, Ьото тііііагія; тііея; Ьеііаіог, если
рядовой, тііея <;ге{;агіия. Военные люди,
тііііеа; Іютіпея тііііагея; репия тііііаге.
военное званіе, типия тііііаге. Воен-
ныя приготовленія, Ьеііі аррагаіия; ЬеІІі-
СІ аррагаіия. Дѣлать ихъ, Ьеііит рагаге,
•Ррагаге, сотрагаге. Военный уставъ,
тііііагіа. Военныя издержки, яитіия
е *> аитіия геі тііііагія. Офицеръ во-
енво служащій, Ьеііі абтініяіег. Воен-
ыи снарЯдЪ) милиція, гея аб Ьеііит ге- I
сеяяагіж; ди® аб Ьеііит ияиі яипі; диа
Ьеііо ори я яипі. Военное произшествіе,
гея Ьеііо цеяіа. Военный Департаментъ,
гегит ЬеІІісагит абтіпіяігаііо. Военная
служба, тіііііа; яіірепбіа, типия тііііаге
(предложенная кому должность). Спо-
собный для военной службы, диі аггоа
Гегге роіеяі; иіііія аб Ьеііит. Негодя-
щіііся для нея, іпиіііія Ьеііо или аб Ьеі-
іит. Быть свободну отъ военной служ-
бы, ѵасаііопет тіііііа? ІіаЬеге; тіііііае іт-
типет еяяе. Записаться въ военную
службу, потеп ргойіегі (сказать, чтобъ
вписали имя въ каталогъ); тіііііат са-
реясеге (вообще). Бѣгать, уклоняться
отъ военной службы, тіііііат яиЫегГи-
цеге; тіііііат беігасіаге. Служить въ в.
с., яіірепбіа Гасеге; тіііііа Гип^і; тііііаге;
іп ехегсііи тііііаге; тіііііат или типия
тіііііае яияііпеге. Служить подъ чьею ко-
мандою, яиЬ аіісидия яі^пія тііііаге. Выу-
чиваться военной службѣ, тіііііат бія-
сеге, ебосегі, у кого, гибітепіа тііііі®
или агіія тііііагія яиЬ аіідио ропеге; гибі-
тепіія тііііі® аЬ аіідио ітЬиі. Военный
Директоріумъ, гегит ЬеІІісагит сига, аб-
тіпіяігаііо. Напасти, тягости, неудоб-
ства военныя, Ьеііі таіа. Военная при-
сяга, яасгагаепіит, тіііііа' яасгатепіит.
Искусство, опытность въ военномъ дѣлѣ,
Ьеііі ияия; ияия тііііагія; геі тііііагія ясі-
епііа; геі тііііагія регіііа. Военное от-
дѣленіе, гея тііііагія. Военное знамя,
яіцпит тііііаге. Военный огонь, Ьеііі
іпсепбіит. Произвести военный огонь,
Ьеііо Гасет ргаеГегте. Начался военный
огонь, Ьеііит ехагяіі. Н. о. въ какой
землѣ, Іегга аіідиа Ьеііо Яа^гаі, агбеі.
Флотъ военный, сіаяяія Ьеіііса. Военная
фУРа, ѵесіига Ьеіііса. Поставить войско
на военную ногу, іпяігиеге отпіЬия ге-
Ьия аб ияит Ьеііі песеяяагіія. Войско
*275
ВОЕ
ВОЕ
276
поставлено на военную ногу, ехегсіінз ай
ЬеІІапйит рагаіиз, іпзігисіиз езі. Воен-
ный обычай, Ьеііі гаііо; Ьеііі тоз; Ьеііі
изиз. Военный духъ, анітнз ЬеВісозиз.
В. багажъ, ітрейітепіит. Военный сна-
рядъ, гей ай Ьеііит песеззагіа.1; газа. В.
судъ, сазігеизіз уигізйісііо; уийісіпт тШ-
'Іаге. Военная молва, м. -о войнѣ, Ьеііі
гитог; Ьеііі Сата. Военный крикъ, сіа-
тог ЬеШсиз; ЬеШсит. Поднять в. к., сіа-
ілогет Іоііеге іп ри“па; Ьеііісит сапеге.
Военный законъ, Іех тііііагів. Военный
шумъ, Ьеііі Іитиііиз; Ьеііі зігерііиз. Во-
енная свалка , Ьеііі Іитиііиз. Военное
счастіе, Ьеііі Гогіипа. Военное ремесло,
тіііііа, гез тііііагів. Заниматься воен-
нымъ ремесломъ, Ьеііит ехегсеге (Тас.
Апп. VI). Военная канцелярія, сапсеі-
Іагіа тііііагів Ііііега риЫіга (С®8. Ь.
V, 47). Военная касса, гегагіит гаііііаге.
Военное платье, тезііз тііііагів. Военная
коллегія, сопвіііит ге» ЬеІІісаз пли тііі-
Іагез сигапз или айтіпізігапз (у новв.).
Военная команда, ітрегіит. Предло-
жить кому, дать со, Ьеііо аіідиет ргай-
сеге, ргаропеге. Военный коммнсаръ, сиі
тегит ай Ьеііит иесеззагіагит соттізза
еяі сигаііо. Военные расходы, зшпіиз
Ьеііі; зитіиз іп Ьеііит Гасіепйі или Гасіі;
віипіиз геі тііііагів. Военное искусство,
агз ЬеІІіса, ага Ьеііі; йізсірііпа тііііагів.
Быть изучену всему военному искусству,
отпез Ьеііі агіез ейосіит евве. Военныя
тягости, Ьеііі іпсоттойа. Военная пѣснь,
сагтеп Ьеііісит. Военная хитрость, зіга-
Іа^ета; сопзіііит (о полководцѣ). Воен-
ный плащъ, зацит. Военный Министръ,
Міпівіег сопвіііогит гез ЬеЖсаз или тііі-
іагез вресіапіінт. Военная нужда, Ьеііі
саіатііаз. Военный порядокъ, геі тііііа-
гів гаііо; Ьеііі йегеийі гаііо, йевсгірііо;
Іоііиз Ьеііі гаііо. Начертить военный
планъ, Іоііиз Ьеііі гаііопет йевсгіЬсге.
Военный совѣтъ, сопвіііит тііііаге; соі-
Іс^іит Йе геЬиз Ьеііісів. Военный Со-
вѣтникъ, диі езі а СОИ8ІІП5 Ьеііісів. Со- <
браніе военнаго совѣта и совѣщаніе въ
помъ слуяіащихъ, сопвіііит ргаіогіит.
Служащіе въ в. совѣтѣ, ргіпсірев, дѵ.о,ч
зіЫ ітрегаіог ай саріепйит сопвіііит йе-
Іі^іі (Са'8. Ь. ц. ѴП, 36). Собрать воеи
ный совѣтъ, сопвіііит сопѵосаге, ЬаЬеге.
Предлагать что военному совѣту, аіідиігі
геіегге ай сопвіііит. Военный судъ меж-
ду народами, ведущими войну, уііз Ьеііі;
у'из Ьеііісит. Не употреблять противъ ко-
го военнаго суда, уив Ьеііі аіідио аЬзІіпеге.
Военный уставъ, собраніе военныхъ за-
коновъ, уигізйісііо са8ІгепвІ8; Іе^ез тііііа-
гез. Наказывать по военному уставу,
тііііагііег рипіге. Военный судья, уи-
йех сазігепзіз. Военная лошадь, едииз
ЬеПісиз; е. тііііагів. Военное ополченіе,
вооруженіе, Ьеііі аррагаіиз. Заниматься
ревностно военнымъ ополченіемъ, асеггі-
те Ьеііит рагаге; асеггіте іп аррагапйо
Ьеііо оссщшіит евве; йіііцепііэвіте Ьеі-
іит сотрагаге. Военная слава, Ьеііі ціо-.
гіа; Ьеііі Іаиз; ЬеІІіса Іаиз; ціогіа геі тііі-
іагів. Быть препсполнену военной славы, .
быть покрыту военною славою, Ьеііісів
ІаийіЬие аЬипйагѳ. Военный корабль, па-
ѵіз Іогща (въііротивоп.: паѵіз гоіипйа, ку-
печескому), ЬеІІіса. Военный долгъ, ®з ]
аііепиш Ьеііо сопігасіит. Военная шко- |
ла, іийиз тііііагів. Ходить къ кому въ ’
военную школу, гийітепіа тіііііа1 зиЬ
аіідио ропеге. Ь) Школа для солдатъ я
нхъ дѣтей, зсЬоІа тііііагів (у нова.). Воен- )
ный писарь, зсгіЬа тііііагів. Военная I
игра, Іийиз ЬеПісиз (у новв.). Заниматься |
ею, ргаііа Іийеге (Оѵій.). Военное со-
стояніе, званіе, Ьеііі гаііо. Военные по-
боры, ІгіЬиІит ай Ьеііі зитріоз Гасіеп- ;
вож
вож
277
^иш ігарозіішп. Военный налогъ, дань,
ЛгіЬиШт, зіірепйіипі. Военное наказа-
ніе, рапа тііііагіз. Военное дѣло, гез
ЬеІІіса, гез іп Ьеііо дезіа; гез девіа. Во-
енное упражненіе, ехегсііаііо ЬеІІіса.
Предпринимать военныя упражненія , іп
агтіз ехегсегі. Военная неудача, гез
Ьеііі айѵегза; Ьеііі айѵегза Гогіипа; Ьеііі
айѵегзі сазиз. Военная конститупія, га-
ііо тііііагів; геі тііііагів віаіив. Военный
запасъ, іивігитепіит еі аррагаіиз Ьеііі;
соріа еагит гегит, диж регііпепі а<1 ившп
Ьеііі. Военная колеснппа, сиггиз (вооб.),
саггиз (для поклажи и пр.); еззейит
(бранная въ Британіи). Военная наука,
«сіепііа геі тііііагів, ргпйспііа. Военныя
дѣла, гез ЬеІІіса; гез тііііагіз; въ связи
достаточно сл. тіііііа. Военная ярость,
Ьеііі зжѵіііа. Военный казначей, ігіЬиииз
аегагіиз (соб. какъ достоинство и долж-
ность) ; йізрепзаіог Ьеііі (вооб. кто завѣ-
дываетъ нуягными къ войнѣ издержка-
ми). Военное время, Ьеііі іетриз. Во-
енная дисциплина , йізсірііпа тііііагіз;
йізсірііпа ЬеІІіса. Военный походъ, ех-
рейіііо ЬеІІіса.
ВОЖАКЪ. Ііііх, «Іисіог.
ВОЖДЕЛѢВАЮ. (81.) Реіеге, арреіе-
те, ехреіеге; сиреге, сопсирізсегѳ; йѳзі-
йегаге. Вожделѣніе, сирісіо; сирійііаз;
арреіенііа; йезійегіит. Злое, сирібііаз,
ІіЬнІо. Вожделѣнно, сирійе, аѵі<1е, ар-
реіепіег. Вожделѣнный, оріаіиз, ехоріа-
іиз, ехзресіаіиз. Имѣть в. слѣдствіе, Гаи-
аіе, Геіісііег ргозрегедие еѵепіге. Коль
вожделѣнно благополучіе ваще, гоноши,
которые въ радостныхъ трудахъ упраж-
няетесь, диат оріашіа, ехреіепсіа, іпѵі-
‘Іеийа Геіісііаз ѵезіга, ріѵепез, диогит апі-
т* )исии<!і$ ІаЬогіЬиз Йеііпепіиг.
в°ЯіДЕНІЕ. См. Веденіе.
ВОя<ДЕНАЧАЛЬНИКЪ. 8иттиз 4их. '
278
ВОЖДУ. (81.) Писеге, «Іисіаге; ехег-
сііиі рггееззе. Вождь, <1их; <1их Ьеііі
или ехегсііиз. 2) Пих, ргіпсерз.
ВОЖЕНІЕ. Ѵесііо. За в. известки за-
плачено 10 рубл., рго ѵесіига саісіз <1е-
сет гиЬЬ. зоіиіі випі.
ВОЖЕНЫЙ. V. рі., Гѳгиз, реіиіанз, Іаз-
сіѵиз. Перестань возиться, воженой! <1е-
зіпе, Іазсіѵе, іигЬаз сопсііаге или іитиі-
Іиагі. Воженье, реіиіапііа, Іазсіѵіа. Что
за воженье у васъ? дині ІигЬав сопсііаііз?
диі<1 зігерііит тоѵеііз?
ВОЖУ. Иисеге. Водить за руку, та-
пи ііисеге. У меня въ этой сторонѣ дѣ-
ло, я васъ туда поведу, ЬаЬео іЬі педоііа
дегешіа, ео іе йисіигиз вши. 2) НаЬеге,
ѵезііге. Водить чисто, ЬаЬеге аіідиет
сиііит. Онъ дѣтей своихъ чисто водитъ,
ИЬеговвиозпипиНІег ЬаЬеі, сопсіппе ѵезііі.
Нѣтъ ничего противнѣе для вкуса, какъ
эта рыба, она даже вредна; водится въ
гнилыхъ болотахъ, піЬіі іпзиаѵіз Ьос різсе,
диіп еііат резіііепз езі, цазсііиг іп риігі-
Ьиз Іасипіз. Этотъ скупой слугъ своихъ
водитъ гнусно, івіе рагсірготиз вогйійе
ЬаЬеі, ѵезііі Гатіііат. 3) Аіеге, ейисеге.
Онъ много водитъ гусей, куръ, овецъ,
тиііоз аііі, ейисіі апзегез, тиііаз даіііназ,
тиііав оѵез. 4) Водить перомъ, саіато
иіі. Водить кистью, репісіііо иіі, ріпдеге.
Водить за носъ, аіідиет рііаіегаііз ѵегЬіз
ііисеге (Тег.), аіідиет ѵапа зре Іасіаге.
— Вожусь, аіідио иіі; езі тіЬі сопзиеіи-
<1о сит аіідио; аіідиет ЬаЬеге іп изи.
По большой части равные съ равными
водятся, ріегитдие зітііѳз зітіІіЬиз даи-
<1епі. Онъ всё съ большими водится,
зоііз ргосегіЬиз иіііиг. Водить компанію
съ добрыми или худыми, сит ргоЬіз ѵеі
ітргоЬіз зосіеіаіет іпіге, сопзиеішііпет
ріЙдеге. 5) НаЬеге, ігасіаге, зе дегеге
айѵегзиз аіідиет. Добрая мать умѣетъ
279 ВОЗ
водиться съ дѣтьми, Ьопа таіег гесіе,
соттойе ігасіаі ІіЬегов. Дурная нянька
не умѣетъ водиться съ дѣтьми, таіа пч-
Ігіх регретат Ігасіаі риегиіов. 6) АІі,
ейисагі. У добраго хозяина водится
всегда хорошій скотъ, аііепіив ай. гет
ветрег Ьопа ЬаЬеІ ресога. 7) Могів евве;
сопвиеіпйо еві, ѵі^еге. Между знатны-
ми людьми такъ водится, ргосегіѣйв, іп
ргосегіѣнв, Ьос тогів еві.
ВОЖУСЬ. ТнгЬав сопсііаге; вігерііит
тоѵеге, ІптнІІиагі; Іазсіѵіге; шіпдиат
диіевсеге.
ВОЗАТАЙ. (81.) Аигі<;а; аДіаІог, ѵесіі-
агіив (встрѣч. только у поздд.)
ВОЗБЛАГОДАРЕНІЕ, Бгаііа; угаііае;
^гаіев; апітив §га1ив. Возблагодарить,
ёгаііав а^еге, регвоіѵеге. В. Богу за по-
бѣду надъ непріятелемъ, оЬ ѵісіогіат аЬ
ЬовІіЬив герогіаіат §гаІев Юео регвоіѵеге.
ВОЗБЛАГОСЛОВЕШЕ. (ЕѵсѵЛоуіа).
Вепейісііо рег аііцнет гесеріа. Возбла-
гоеловляю, Геіісііаіе отпів ^епегів сити-
Іаге. Возблагословляюсь, Геііс. от.
сшпиіагі; Ьепейісііопет рег аіідиет ге-
сіреге.
ВОЗБРАНЕНІЕ. І'гоЬіЬіІіо, іпіегйісііо.
Возбраненный, ргоІйЬіІив,шІеібісІив. Воз-
бранителыю, сит іпіегйісіо. Возбрани-
тельный, іпіегйісіив, ѵеіііив, ргоЫЬіІив.
Возбраняю, ргоЫЪеге, іиіегйісеге, ѵеіаге.
ВОЗБУДИТЕЛЬНЫЙ. Аіісирів апі-
шит ехсііапв, іпсііапв, віітиіапв; аіісидив
тепіет егі^епв. В. примѣръ, ехетріит
тепіет іпсііапв, віітиіапв, егі^епв. —
Возбуждатель, возбудитель , сопсііаіог,
йприівог, іпвіітиіаіог, іпвіі^аіог. Возбу-
ждаю, е вотпо ехсііаге, вивсііаге, ехрег-
еііасеге. 2) Моѵеге, соттоѵеге, ехсі-
іаге, сопсііаге. Возбудить зависть, іпѵі-
йіат сопсііаге. Возб. чей гнѣвъ, іггііаге ;
ВОЗ 280
ай ігат сопсііаге; іп ігат сопсііаге; соц-
сіге ігат аііси^ив. Похвала возбуждаетъ
къ добродѣтели, Іаив аііісіі ай гесіе Га.
сіепйит. Возбуждать къ ученію, ехсіге
или ргаетіів еѵосаге аіідиет ай сирійііа-
Іет йівсепйі. Возбуждать кого къ из-
мѣнѣ, ігаЬеге аіідиет ай йеГесІіопещ.
Возбудить охоту къ чему, аііцпет аііси-
)ив геі сирійііаіе іпсепйеге. Возбуждать
удивленіе, айтігаііопет ейісеге; въ комъ
айтігаііоое аіідиет аЛісеге. Предста-
вившійся предметъ возбуждаетъ въ ду-
шѣ желаніе, гев оіуесіа іп апіто ехсііаі
йевійегіит, арреіепііат. Онъ искусенъ
возбуждать страсти, агіепі саііеі аийіеп-
Ііит апітов пюѵепйі пли регпюѵепйі. —
Возбуждаюсь, е вотпо ехсііагі, вивсііагі,
ехрег^ейегі. 3) Моѵегі, ехсііагі. Воз-
буждается ревность къ трудамъ награ-
дою, Па°;гапв Іаѣогів віийіит ехсііаіиг
ргаетіів. Возбужденіе, еѵі&ііаііо (Аи^ив.).
4) Моііо, сотпюііо; ехсііаііо, іпсііаііо, іп-
віі^аііо. В. страстей, соттоііо апіто-
гит. Возбужденный, ехсііаіив, іпсііаіив,
ітриівив, іпвіі^аіив. Возбуждать войско,
приведенное въ безпорядокъ и робость,
Іигѣаіов Іеггііовдие тііііев ехсііаге.
ВОЗВАРЯЮ. (81.) Содиеге, сопсодиеге.
ВОЗВЕДЕІіІЕ.І-еѵаІіо,а11еѵаІіо,виЫаІіо.
ВОЗВЕЛИЧЕНІЕ. СеІеЬгаІіо, ргаейіса-
Ііо, Іаийаііо. Возвеличенный, сеІеЬгаІив,
Іаийіѣив сеІеЬгаІив, огпаіив; ргюйісаіив,.
Іаийаіив. Возвеличиваю, еѵеЬеге, рго-
ѵеііеге; рготоѵеге, ейегге; Іоііеге; йі§пі-
Іаіе сопвріеинт геййеге. 2) Іпві^нііег
аидеге, атрШісаге. Возвеличиваюсь, еѵе-
Ьі, ргоѵеЬі, рготоѵегі, еЯсггі; ІоІІі. 3)-
Аи^егі, айаи^егі, атріійсагі. 4) Аііциа
ге Гегосіге; ве еГГегге, ве ^асіаге, ве рг®-
йісаге.
ВОЗВЕРГАЮ.(81.).Іасеге, іпрсеге; ви-
регропеге сиі диій. Возвергать надежду,
ВОЗ
ВОЗ
281
Яреш виагп іп аііцио ропеге, соііосаге, ро-
«ііат ЬаЬеге.
ВОЗВЕСЕЛЯЮ. (81- Пеіесіаге, оЫе-
сіаге; ѵоіиріаіе аііісеге, регГипбеге, рег-
тиісеге. Возвеселяюсь, ее беіесіаге; ее
оЫесіаге; ѵоіиріаіет ех ге сареге, рег-
сіреге.
ВОЗВОДЪ. См. Возведеніе. Возвожде-
ніе, еіаііо. Возвожу, (еі. возвожду), 1е-
ѵаге, аііеѵаге, зиЫеѵаге, вигвит бисеге,
ебисеге; егі^егс, ехсііаге, сопіігтаге. 2)
Рег т. еѵеЬеге, рготоѵеге.
ВОЗВРАТИВШІЙСЯ. Кебих, геѵегвив.
возвратимый, геѵосаЬІІІз, герагаЬІІІв. Эта
потеря возві>атіімая, Ьюс уасіига еві ге-
рагаЬІІІе; Ьос батпит еві герагаЬіІе. Воз-
вратителыіый глаголъ, см. возвратный.
— Возвратно, геіго, геігогвит, гигзшп,
і игаиз. Пріѣхать в., геѵегіі, гебіге. Дать
в., геббеге, гевіііиеге. Ъхать в., гебіге,
ге^гебі, гесебего. Я в. получилъ отъ
«его деньги, гесері аЬ ео ресипіат или
ѵісіввіш ассері аЬ ео ресииіат. Потеря
стыда невозвратима, рибог пиііа еві агіе
герагаЬііів. Минувшія лѣта безъ воз-
врата, іггерагаЬйів еві юіав ргагіегііа. Воз-
вратить изъ ссылки половину своихъ из-
гнанныхъ, бітібіапі ехиішп виогиптрагіст
гесіреге. Возвратный путь, гебііив, ге-
біііо. Па возвратномъ пути, іп гебііи,
гебіепз. — Возвратный глаголъ, ѵегЬит
гесіргосшп. Возвратъ, геѵегвіо, гебііив.
В. солнца, воівііііит. В. болѣзни, тог-
Ьи» гесібіѵич. Онъ лишился всего имѣ-
нія безъ возврата, уасіигат Ьопогипі Гесіі
нес иПа вров вирегееі. Время прошед-
шее безъ возврата, іетрив ргаЯегіІшл еві
іггерагаЬіІе или геѵегіі пециіі. Право
возврата, щв Ьегебііаіів гесіріипбае. Воз-
вращаю, гебисеге; сигги геѵеЬеге. 2) Іп
іосипі ІіЛИ .
И іп іосо геропеге; ш ѵа^тапі
есопбеге (о мечѣ). ,3) Ксббеге, гевіііп-
2Й
его, сотрепваге. Онъ мнѣ возвратилъ
иои деньги, ресипіат тіЬі геббібіі, гезіі-
іиіі. Онъ мнѣ жизнь возвратилъ, аб ѵі-
іат геѵосаѵіі те; ѵііат тіЬі геббібіі.
Возвратить кому прежнюю силу, ѵігее іп-
віаигаге. Надо в. чужое имѣніе, аііепа
Ьопа випі геббепба, гевіііиепба. 4) Воз-
вратить свои земли, геснрегаге ѵіііат
вийт аЬ аііцііо. В. свое здоровье, сопѵа-
Іезсеге; ех тогѣо гесгеагі, аб вапііаіет
гебіге; а.ѵаіеіибіпе ее гесоПі^еге. Слѣ-
пой возвратилъ зрѣніе, прозрѣлъ, біев ге-
Іихіі соесо (Тас.). Возвратить свою до-
родность, опять подородиичать, сотри.’
гесіреге. Возвратить утраченное доброе
мнѣніе о чемъ, гесопсіііаге ехівіітаііо-
пе*т геі аіісціив. Возвратить свою честь,
іііаііип вше ехівіітаііопі беігішепіит ваг-
сіге (Сгез.). Я все свое имѣніе возвра-
тилъ, іоіат гет теат гесері, гесирега-
ѵі. Трудно возвратить потерянныя си-
лы, біГіісіІе еві ѵігев атівваз геснрегаге.
Потеряннаго случая не возвратишь, осса-
віо ргагіеітпівва гетеаге пецпіі. Я весь
проигрышъ возвратилъ, чн» Іибепбо аті-
8І, отпіа гесирегаѵі; аіеаіогіа батпа ге-
яагсіѵі. Возвратить чью дружбу, апіпиіт
аіісціив віЬі гесопсіііаге. Возвратить преж-
нее свое здоровье, ѵігее геснрегаге, ге-
соПі^еге. Возвратить вольность и законъ,
іпіпшпііаіет Іе^евгціе гевіііиеге. Воз-
вращаюсь, геѵегіі, геѵепіге, гебіге, ге-
теаге. Онъ сегодші возвратится, Ьобіо
гебіЬіі, геѵегіеінг. Поутру пошелъ, а
до сихъ поръ еще не возвратился, шапе
бівсеввіі еі попбит геѵегвив е8І. Возвра-
щаться тѣмъже путемъ, рег еапбет ѵіат
ге<;гебі; ребев геЯесіеге; ііег геіенеге. В.
моремъ, гспаѵі^аге. В. верхомъ, ецио
геѵеЬі. Возвращаться къ прежнимъ за-
нятіямъ, геѵосаге 8е аб віибіа. 5) Послѣ
горячки долго не возвращается крѣпость
ВОЗ
тѣлесная, Геѣгіепіев или ГеЬге соггеріі
Ліи вапііаіет гесирегаге пои ровеипі или
ѵігея гесіреге, геѵосаге, соггоЪогаге ее
поп робвипі. — Возвратити’,я съ отвѣ-
томъ, достойнымъ мужества и отвѣта
Грековъ, <1і$пит ѵігіиіе шогіЪивцие 6г®-
согпт геврожшп а<1 аНцист геГегге. —
Возвращеніе, геііііпв, гейіііо; геѵегвіо,
ге&ге88П8. Приготовляться къ возвраще-
нію , рагаге гс<ІІІпп). До возвращенія
его, педие а<1ео йопес гейіегіі. Поздра-
влять кого съ своимъ возвращеніемъ, §га-
Іагі гейпсет, т. е. оѣ гейисет (Ьіѵ.). Я
это сдѣлаю по моемъ возвращеніи, ій,
сит гейіего, регйсіат. Я оставилъ зто
до моего возвращенія, і<1 ай гегііішп те-
ш» гевегѵаѵі. Не дождавшись возраще-
нія пословъ, поп ехвресіаіо Іе&аіогпт ге-
йііи. — Если бы какое препятствіе от-
няло у мепя совершенно надежду къ
возвращенію, еі дчіе савпе шіЪі гейі-
Ішп регетіввеі. Возвращеніе солнца,
еоіеііііпт. 6) Кевіііпііо. Заклада, гевіі-
Іпііо йероеііі. В. нести, еаІіеГасІіо; Іев-
Іаііо Ьопееіаіів. Этотъ заимодавецъ не
безпокоитъ скорымъ возвращеніемъ де-
негъ», Ыс сгейііог поп ехі^іі респпіат йе-
Ьііат а!> аіідио, поп арреііаі йе ресипіа
йеѣііа. 7) 8апіІае гееіііиіа еі гесирегаіа;
аЬ ж^гііийіпе гесгеаііо; ай Ьопат ѵаіеіи-
йіпет геспГ8П8. Возвращеніе прежнихъ
милостей Царя, іп ^гаііат гейііие. В.
прежняго военнаго ранга, гесигвие ай
ргі8Ііпшп тіііііа: огйіпет. Возвращен-
ный, гесеріик, гевитіив, гереіііие, гееіі-
Іиіив, гейййик. Возвращешіыя деньги,
ресипіа геййііа, гееіііиіа. Возвращенная
- кому честь, Ьопог аііспі гевіііиіпв. 8)
Весеріие. Возвращенная потеря, атіее®
гев гесері®. Возвращенныя деньги, Ги-
(пііѵшп агрепіит ай ве геігасіит. 9) Ве-
сирегаіш. Возвращенная бодрость духа,
ВОЗ 284
гесирегаіа Ііііагііае, апіті Іжііііа, Гевііуі-
Іав; апіті (ігтііае. Возвращенное здо-
ровье) вапііав гееіііиіа.
ВОЗРѢЯЮ. (81.) 1§пет ехсііаге, ассеп-
<Іегс.
ВОЗВЫШАЮ. Тоііеге, айіоііеге, егі-
§еге; іп аііііийіпет еІГегге. 2) Аи^еге,
айаиреге, таупе геййеге. Возвысить цѣ-
ну, сагіпв геййеге. Это еще болѣе воз-
вышаетъ его цѣпу, ІЙ ассейіі ад су и 8 ріо-
гіат. Возвысили цѣну на хлѣбъ, Гги-
тепіпт сагіпв ѵепдііиг. Возвысить чей
Духъ, аіісиуив апітит ѵеЬетепіі іпсііа-
Ііопе ассепйеге, іпйаттаге. 3) ЕѵеЬеге,
ргоѵеѣеге; рготоѵеге, ргойпсеге; ай <1і-
ёпііаіет ргойпсеге. Царь праведенъ воз-
вышаетъ землю, ргіпсерв виеііпеі, Іиеіиг
Іе^іЬие гетриЫісат. Богъ иныхъ воз-
вышаетъ, а другихъ унижаетъ, Веив.аііов
рготоѵеі а<1 йі^пііаіет, Іюпоге ап§е! или
огпаі, аііов йергітіі. — Возвышаюсь,,
сгевсеге, ассгеесеге, ап§егі; 8иг§еге, ав-
впг^еге, ее ІоІІеге. Возвышается лѣсъ,
іпвиг^іі вііѵа. — В. Римское могущество,
іпвигёнпі орев Вотана'. Вода возвы-
шается, адиа сгевсіі, аи^еесй, ассгевсіі;
пп<3ж еиг^ипі. — Тамъ гора возвышает-
ся, іѣі топ8 ех8иг§іі. 4) ТоЛі, а8сеп<1еге,
напр. вопль. 5) 8е ргоГеіте, іп ^Іогіат
ѵепіге; іп сіагіішііпет регѵепіге. (Швы
возвысились особенно доблестію и бла-
горазуміемъ Эпаминонда, Тііеѣае сариі
ехіиіеге , іпргітів ѵігіиіе еі ргийепііа
Ератіпошіае. Возвысить цѣпу, ассепбего
ргеііит геі. 6) Іпзоіепіег или вирегѣе
ве §егеге; еіаііив ве ^егеге. Возвыше-
ніе, виЫаііо, егесііо. 7) Сііѵив, ІитиІиБ,
іоспв едііш. 8} Іпсгетепіит. Воды,
аци® ассгетепіит, іпсгетепіит. — В.
цѣны, ргеііа аисіа, ргеііогшп ассгеііо. В.
оброка, Ігіѣиіогит, сарііаіірипт апсііо.
9) Веси«, огпатепіит. 10) Гаеіиз, 8ирег-
ВОЗ
285
______Возвышенность, Іосііб еііііш», Іи*
иів«- Возвышенный, егесіив, ехсііаіпв.
Возвышенныя стѣны, шшпіа ехсііаіа. 11)
АНив, едііив. Возвышенная страна, ге-
еіо іегга- іп аіііішііпеш еііііа, рег паеі.
Возвышенный умъ, іц^епіиш ргжвіапіік-
вішпш. В. слогъ, впЫіте «Іісеікіі ^епив.
У кого слогъ воз., рташіііочпиа. Воз-
вышеннымъ голосомъ, еіаіе. 12) СеІеЬга-
іив, Іашіаіие.
ВОЗВѢВАЮ. Іпсіреге Йаге, вивиггаге.
ВОЗВѢСТИТЕЛЬ. Аипііив. В. мира,
расів іпіегпидііив. Возвѣстительница,
пипііа. Возвѣстіе, пипііаііо, ы^пійсаНо.
Возвѣщаю, пппііаге, гепппііаге, ві^пій-
саге, ішіісаге, поішп Гасеге; оЬпипІіагс
(о непріятныхъ произшествіяхъ); ѵп!§а-
ге; регѵиіваге. Возвѣстить миръ, расеш
ішіісаге, йепипііаге. Возвѣстить звукомъ
трубы, ргошпі^аге; ргаесоиів ѵосе ііепнп-
ііаге, йесіагаге. В. ач-мшами, что про-
дается токого-то имѣніе, рговсгіЬеге аіі-
сц)иа (іііінз) Ьопа. Возвѣстить въ наро-
дѣ, іп ѵиІ{»и5 іііваешіпаге. 2) 8і§піІісаге,
ішіісаге, аппипііаге; ехріісаге, ріепіпв
ехргішеге. Возвѣщать путь спасенія,
поіаш Гасеге ѵіаш ваіпіів. — Возвѣщаюсь,
пипііит ассіреге, пипііив тіЫ регіегіиг;
пипііаіиг тіЬі аіі<]пйІ; сегііогет йегі, ап-
ттііагі. — Возвѣщеніе, пипііаііо, ві^пій-
саііо. Торжественное церковное возвѣ-
щеніе о бракѣ, зоіетпів «ропваііит
пипідііо. Возвѣщенный, нипііаіив,
пипііаіив, аппипііаіив.
ВОЗГ ДРАЮСЬ. См. Возгораюсь.
ВОЗГЛАВІЕ, возглавійца,возглавница.
(81.) Сегѵісаі; рпіѵіпна сарііів.
ВОЗГЛАСЪ. Ровігета ргесшп ѵегЬа,
Ч°® васгогшп апіівіев еіаііпв гесііаге аиі
сапеге йеЬеі. Возглашатель, сайпсеаіог,
, рггесо. Возглашаю, ѵосет тіі-
е’ еп)*Веге, вопііт ейеге. 2) ѴиІ^аге,
<Іе-
<1е-
ВОЗ 286
регѵиіраге; сеіеЬгаге, сапеге, сапіаге;
аппипііаге. Возглашеніе, еіаііо, сопіеп-
Ііо ѴОСІ6, циа розігета ргесит ѵегЬа со-
тііапіиг.
ВОЗГЛЯДАЮ. (81.) Сігсишврісеге, сіг-
ситересіаге; осиіоа сігсшпГегге.
ВОЗГНѢЗДИТИСЯ. А'ідшп Гасеге, йп-
ёеге, кігпеге; сареге, оссираге.
ВОЗГНѢЩАЮ. (81.) Іёпет ехсііаге,
ассепйегс. Возгнѣшаюсь, ассепиі. Воз-
гнѣщеніе, ассепаив, іпсепвіо, ехсііаііо і^піа.
Возгнѣщенный, ассепвпа.
ВОЗГОВОРИТЬ. Іпсіреге Іоциі, іпі-
Іішп Гасеге, витегс 1о<;исп<1і, Йісешіі.
ВОЗГОНЕН1Е, возгонка. Меіаііогит
ехсосііо а<] рпгит. Возгоняю, аіічиід ѵі
і^піа а<1 аіетііісі ѵегіісет ехсііаге.
ВОЗГОРАЮСЬ. Агііеясеге, ехагйеасе-
ге, іпагііебсеге. 2) Іггііагі, ехагйеясеге;
егптрі, ехсііагі. Война со всѣхъ сторонъ
возгорѣлась, ЬеІІшп ишіічие ехагіІевчІГ.
Возгорѣться духомъ, ашіеге, сопагі аіі-
Чиій.
ВОЗГОРДИТЬСЯ. ЯпрегЬіге аіідиа ге;
іпйаіип) е«ае аііциа ге. Онъ богатствомъ
возгордился, іііѵсь Гасіич вирегЬіге ссеріі.
ВОЗГОРѢНІЕ. Іпсепыо, іпйапипаііо.
В. Этны, Везувія, егирііо і^піиш с-хуЕіші,
ех Ѵевиѵіо. Лѣпеі, Ѵевиѵіпі і^пев.
ВОЗГРАЖДАЮ. КеПсеге, геаміійсаге.
Возграждать грады разоренные, геіісеге
игЬеа «іігиіаа. Возграждаюсь, ге&сі, ге-
жііііісагі; <1епио ехкігиі, сопаігиі.
ВОЗГРЕМѢТЬ. Топаге, геіопаге, рег-
8опаге.
ВОЗГРЙ. См. Возгря. Возгривецъ, воз-
і-ривикъ, возгряк-ъ, пагеа шисозд; ішгоа-
Іигпв; риеііик, ривіо; павиіев, павиіиіаз.
Возгривица, рпеііиіа; Гепйпа павиіа, па-
виіпіа. Возгривость, шисовиш евве. Воз-
гривый, шисовив, тисиіеиіия. Возгриваго,
пшсо Гсейаге. Возгривѣю, тисовшп йегі.
287 ВОЗ
ВОЗГРОМОЖДАЮ. Асегѵаге, соасег-
ѵаге, асегѵаііпі асситиіаге. Возгромож-
деніе, асегѵаііо, соасегѵаііо, ассшпиіаііо.
ВОЗГРѢВАНІЕ. См. Взогрѣваніе. Воз-
грѣваю см. взогрѣваю.
ВОЗГРЯ. Мавва, дІоЬиІиз, віігіа, тисі
или пагішп.
ВОЗДАВАНІЕ, воздаяніе. Ргя'віаііо.
По возданіи кому должной чести, Ьопоге
аіісиі ]иге ЬаЬіІо, ІгіЬиІо. — Воздается,
геГегІиг, гесісіііиг, герешііінг. Потерпи,
тебѣ воздастся вторицею, ехресіа, гереп-
йегів <1нр1о. 2) Ргжкіаіій, ІгіЬиіІиг, ЬаЬе-
Іит. Александръ великій желалъ, чтобъ
ему божеская честь воздавалась, Аіехап-
<1ег тающіе розІпІаЬаГ, иі еі біѵіппв Ьо-
пог ЬаЬегеіиг. Ему достойное воздается
награжденіе, еі ЗеЬіІа ІгіЬиіІиг шегсев.
Возданный, рггевіііив, ЬаЬіІив, ІгіЬнІик.
Воздаю, воіѵеге, геббеге. Долгъ, респ-
піаш беЬіІат геббеге. Этимъ было воз-
дано непріятелю за избіеніе Римлянъ, іб
рго іттоіаіів Нотація роепае ЬовІіЬия геб -
Ліішн. .3) ВеГегге; ѵісет геббеге; гети-
пегагі. 4) Ргжяіаге , ЬаЬеге , ІгіЬиеге.
Воздать достойную благодарность, реп-
йеге <1і"пай дтаіев. Воздавать должное
почтеніе родителямъ, рагепіев тегііо Ьо-
поге аГйсеге. Воздати благодареніе Богу,
"гаіея Нео регвоіѵеге. — Воздаяніе, ргж-
яіаііо. 5) Сопірепваііо, гепіипегаііо. Тру-
диться безъ воздаянія, са88ипі ІаЬогепі
оЬіге; Ггпзіга орегапі сопвитеге. Онъ
достойное за услуги свои получилъ воз-
даяніе, бі^ішт орега еі 8Іп<1іо «по Іиііі,
сопкесиіия еяі ргаешіиш. Учинить до-
стойное воздаяніе- за презрѣніе совѣта,
ехреіеге [йена я яргеіі сопзіііі. — Воздая-
тель, <)иі ^гаііат геГегІ, циі герепбіі, ге-
ІгіЬціІ уи8Іа. Богъ есть всевышній в.
добрыхъ дѣлъ, Вена аЬипбапІег геІгіЬніІ
ВОЗ
Іивіа рго Ьопій орегіЬіи. Воздаятельницу
<[нж йгаііат геГегІ.
ВОЗДВИГАЮ. (81.) Воздвизаю, «игант
Іоііеге. Воздвигнуть руки, піапп8 янрі.
па8 Іепбеге, ропщете, аііоііеге. В. вѣ-
трила, ѵеіа <1аге, раибеге. 2) Ьеѵаге, аі-
Іеѵагс, 8иЫеѵаге, егі»еге. 3) Е 8опию
ехсііаге, ехрег^іГасеге. 4) ТЕбіНсаге, ех-
зігнеге, іпаігнеге, ебисегс, егідеге, соп-
зіііиеге. Воздвигнуть церковь, Іетрінні
гебійсаге, ехвігиеге. В. памятникъ въ
честь кому, ілопшпепіипі аіісиі сопзіііи-
еге. В. въ честь кому статую, 8ІаІиащ
аіісиі ропеге , сопзіііиеге, сопзесгаге.
При воздвиганіи кургана, положить
первому пластъ дерну, ргіпипп ехзігпеп-
<Іо Іишиіо сеярііет ропеге. 5) Моѵеге,
соттоѵеге, ехсііаге, напр. ѵепішп. 6)Рег
т. Іитиііит соттоѵеге, І’асеге, ехгіге,
80ІІісіІаге. 7) Ехсііаге тогіипт; а пюгіе
аб ѵііат геѵосаге. 8) ЕѵеЬеге, ргоѵеЬего-
рготоѵеге; еДегге; Іоііеге. Воздвигнуть
въ Царя, (еі.), сопзіііиеге В.е§епі. — Воз-
двигнуть брань, Ьоаіііііег екянг^еге іи
аіідиет. Воздвигнуть рогъ, (8І.), інво-
Іепііа іпііаіит евве; ве ейегге іпвоіепііиз;
еДегге апіпюв; Гегосіге аііцпа ге. Воз-
двигнути Рогъ спасенія, ехсііаге Сото
яаІиІіГегит, Регвопат роіепіет, <(иа‘ а<1-
Гегі ваіиіет. — Воздвигнути душу, аіісиі
апітов аДДеге; аІіси]ив апіпіши егі"еге.
Воздвигнути гласъ, ѵосет Іоііеге, іпіеп-
Деге; ѵох авсепйіі. Воздвигнути гоне-
ніе, регаециі, ѵехаге, іпвесіагі; стийеіііа-
Іет ехегсеге; зюѵіііат аДЬіЬеге. Воздви-
гнути крамолу, веіііііопет соттоѵеге,
сопсііаге, сопйаге. Воздвигнути ликъ,
сопсіопет сопѵосаге, айѵосаге, ѵосаге.
Воздвигнути радостный кликъ, Іа інпі сіа-
пюгет, Іа'іат ассіатаііопет Іоііеге. Воз-
двигнути распрю, гіхая, ]иг§іа ехсііаге.—
Воздвигаюсь, (еі. воздвизаюсь), .яе <1аге іо
аш, 9Й сотшіііеге ѵі®, іііпегі; яе то-
еГв’ех аіідио Іосо, ДЬсейеге. 9) І>°
яцііі9: ѵеЬетепІег а»іІагі. Іасіагі; гезіиаге,
Сегѵѳге. 10) Ехяігиі, іияігиі, егі^і; ре*' т-
ее ейівгге, еЯеггі, іпіитеясеге; апітия яе
ІОІ1ІІ, Воздвигается сердие твое въ гор-
дыню, апітия Іиия іпіитеясіі, §1огіат
диатіі, ехреііі. — Воздвигнутый, -гнутъ,
ехсііаіия , яиЫаІия. Воздвигнутый вѣ-
тромъ прахъ, риіѵія ѵепіо яигзшп асіия.
11) Ехяігисіия, сопяігисіия, егесіия. 12)
Ѵогяпя, сопѵегяия, егесіия. 13) Изъ гро-
ба, геяиясііаіия, а тогіе аіі ѵііат геѵоса-
іия. — Воздвиженіе, яиЫаІіо. В. креста,
яапсіаа сгисія ехаііаііо. Храмъ, церковь
во ИМЯ воздвиженія честнаго креста,
іепіріит ехаііаііоиі сгисія яапсію йейіса-
Іит. Праздникъ воздвиженія, Геяішп,
Чио соіеЬгаІиг ехаііаііо яапсіае сгисія. 14)
Рег т. яиггесііо. 15) Ехсііаііо е яотпо.
16) Ехяігисііо, жгііѣсаііо. Воздвиженскій,
ехаііаііопі яапсіж сгисія (ІсЗісаІия. Воз-
движенская церковь, Іетріши е. я. сг.
<1е<1ісаІит. Воздвиженскій священникъ,
яасегйоя Іетріі ехаііаііопі яапсіж сгисія
<1е<1ісаІі. — Воздвизальный крестъ, яапсіа
сгих ;пзі"пі та^пііигііпе , ди® іп Геяіія
артгіпіЬия айЫЬеІиг. Воздвизаніе, яиЬ-
Іаііо.
ВОЗДВОЕНІЕ. Ііиріісаііо, ^етідаііо.
Воздвоенный, йиріісаіия, детіпаіия. Воз-
двояю, йиріісаге, детіпаге, сошіиріісаге.
ВОЖДЕЛѢНІЕ и ВОЗЖЕЛАНІЕ. І)е-
яідегіит, сирігіііая. — Возделѣти и вож-
делѣти, (Ісяісіегаге, арроіеге; сопсирія-
сеге. Желаніемъ возжелать, аіісиргя геі
ДеяіДегіо Яа^гаге; ІиЬепіі апіто сопси-
ріясеге.
ВОЗДЕРЖАНІЕ. Ніаеіа, ѵісіиз; сегіиз
иѵепді тойия ас Іех. Во всѣхъ болѣз-
Дъ воздержаніе необходимо потребно
Ъ воставовленію здоровья, іп ошпіѣиз
ВОЗ 2(0
тогЬія Діжіа асі яапііаіет гесирегапаат
тахіте песеяяагіа еяі. Наблюдать воз-
держаніе, саиіе ЬаЬеге согрия. Предпи-
сать кому воздержаніе, аіісиі сегіит ѵі-
ѵешіі тойит ргаясгіЬеге. Воздержаніемъ
поддерживается здоровье, оЬяегѵаііоое
яияіепіаіиг ѵаіеішіо (Сеѣ). 2) Тетрегап-
Ііа, сопііпепііа; тогіия, пюгіегаііо. Воз-
держаніе въ пищѣ и питьѣ, сопііпепііа,
іетрегапііа іп ѵісіи. В. не только для
тѣла, но и для дути полезно, Іетрегап-
ііа поп яоіит согрогі, яе<1 еііат апіто
тахіте ргойеяі. 3) ПеГгжпаІіо сирійііа-
Іит, сопііпепііа, саяіітопіа. Воздержа-
тельный и воздержный, воздержателенъ и
воздерженъ, Іетрегапя, тойегаіия, сопіі-
пепя. Человѣкъ воздержный, Ьото то-
йогаіиа, сопііпепя. Воздержный въ ни-
шѣ и питьѣ, іи сіѣо ас роіи іетаретапя; -
тогіегаіо ѵісіи сопіепіия ас роіи. Быть
очень воздержну, рагсе еі Гги§а1ііег ѵі-
ѵеге. Воздержная жизнь, ѵііа пюйегаіа,
Іегпрегаіа, пкхііса. Воздерженъ на языкъ,
саиіия, сігсптяресіпя, іітйіия іп 1о-
диепсіо.—Воздерживаю, аѣяІгаЬеге, аѵег-
Іеге, аЬйисеге, аѵосаге; сотргітеге, ге-
ргітеге, соёгсеге, соЫЬеге, іпЦіЬеге; оЬ-
ѵіат іге аіісиі геі. Воздержать стремя-
щуюся, грозящую молнію, перунъ, іпіеи-
іаіит Гпітеп ехсіреге. Воздерживать
пороки, ѵіііія оЬѵіат іге. В. страсти, си-
рісіііаіея соёгсеге, сопііпеге, Ггапдеге, сопі-
ргітеге; сирісііІаІіЬия ітрегііаге, Ііѣісііпея
геГгапаге. Я бы упалъ, если бъ онъ во
воздержалъ меня, сесііііяяет, піяі те яп-
яііпиіяяеі. — Воздерживаюсь, аЬяІіпеге;
аЬяііпеге яе аЬ аіідиа ге ; сопііпеге яе іп
аіідиа ге, Іетрегаге яіЬі, диотіпия; Іет-
регаге яе аЬ аіідиа ге. Воздержаться
отъ смѣха, гіяиш сотреясеге, соЫЬеге.
В. отъ внезапной радости, ехиііапіет 1ж-
Ііііат сотргітеге. Не могу воздержаться, ,
10
891
ВОЗ
ВОЗ
299
чтобъ не, апіто ітрегаге педиео, диіп.
Воздерживаться отъ горячихъ напитковъ,
аЬбііпеге роііопіѣиз ажіит ехсііапііЬия.
Воз. отъ огнистыхъ винъ, аѣзііпеге ѵіиіз
іёгѵніія. В. отъ пищи, питья, мяса и ви-
на, аЬвііпеге сіЬо, роіп, сагпе, ѵіпо. В.
отъ злорѣчія, аѣві. таіейісііз. Воздер-
живаться отъ сластей, Ьеііипі іпйісеге
тоІиріаііЬиз. В. отъ пищи, не ѣсть, по-
ститься, ЬеІІит іпйісеге ѵепігі. Возд.
отъ обиды, айз. пуигіа іпГегепба. В. отъ
лжи, істрегаге зе а тепсіасіо. В. отъ
учиненія злодѣннія, аѣзііпеге ее а ясеіе-
те. Я воздержусь отъ всего, что здоро-
вью вредно, сопііпеѣо ше іп отніЬие ге-
Ьив, ди® запііаіі посепі. Воздержаться
отъ гнѣва, ігат орргітеге,соёгсеге. Воз-
держникъ, теШіаііопі касг® іпситЬепв;
диі гетоіив аЬ Ьотіпит восіеіаіе рііе
Зіидііе ѵііат йісаі. Воздержно, аЬвііпеп-
іег, сопііпепіег, іетрегапіег. Жить, то-
бісе ѵііат ѵіѵеге (Ріаиі.). Воздержность,
іётрегапііа, сопііпепііа.
ВОЗДОЕНІЕ. Рггвѣіііо тагаіиа; пи-
Ігііиб, пиігісаііо; еёисаііо. — Воздоен-
ный, пиігііие, ппігісаіив, есіисаіив. Воз-
дояю, таттат ргжЬеге, Іасіаге; пиігіге,
лиігісаге, е<1исаге.
ВОЗДУХОМѢРІЕ. Аге аёгет теііеп-
<1і, Воздухомѣрный, —мѣрительный, те-
ІІСШІо аёгі аегѵіепе. Воздухомѣръ, аёго-
теігнт.
ВОЗДУХЪ. Аёг (вообще тотъ, кото-
рый насъ окружаетъ), соеіит (атмосфера,
годный для дыханія воздухъ), соеіі іего-
регіез (атмосфера, поколику имѣетъ влія-
ніе иа температуру), арігіВж (возд., кото-
рымъ дышемъ), апга (который произво-
дитъ сквозной вѣтръ ; так. пріятный, ти-
хій, вѣтерокъ), ѵепіив (когда онъ течетъ
сильнѣе), «еіЬег (верхній, тонкій воздухъ),
уиЫіте, аііит (воздушное зданіе, высота
воздуха), — В. здоровыіі, аёг заіиѣег;
соеіит ваіиѣге; соеіі ааІиЬгііаз. Нездо-
ровый, а. тогЬібиз. В. свободный и от-
крытый, соеіит ех отпі рагіе раіеіж аі-
дие арегіит; арегіит соеіі зраііит. В.
умѣренный, а. Іетрегаіив; а. сдіоге е|
Ггі^оге іетрегаіиз. Перемѣна въ возду-
хѣ, аёгів сопѵегеіо. Густота, тяжесть
воздуха, аёгі» сгавыішіо; соеіі §гаѵііав.
В., по своей легкости, стремится въ
верхъ, аёг Гегіиг Іеѵііаіе киЫітів. Воз-
духъ, вбираемый дыханіемъ, питаетъ и
поддерживаетъ животныхъ, зрігііи «Іисіив
аёг аііі еі вивіепіаі апітаііа. Мы окру-
жены воздухомъ, аёг поѣіз ой'ишіііиг.
Подниматься иа воздухъ, міЫітст или
зиЫіте іеггі, еІТеггі; апЫітет аЬіге.
Взорвать, поднять корабль на воздухъ,
паѵет ѵі риіѵегіз ругіі іп виЬІіте ацеге.
Летать по воздуху, рег виЫіте ѵоіаге.
Слетѣть съ верху, ех зиЫіші йеѵоіѵі.
Дышать воздухомъ, апітшп или зрігііит
Йисеге, врігаге. Дышать свѣжимъ воз-
духомъ , геГгі^егаііопет а ига' саріаге;
аёге ІіЬего геёіпіе&гагі. Выставлять что
на воздухъ, аіідиііі аёгі ехропеге. Впу-
стить куда воздухъ, аёгет іттіііеге.
Предохранить что отъ наружнаго воз-
духа, аЬ аГйаіи отпі ртоіе^еге аіідиііі.
Быть на открытомъ воздухѣ, зиЬ ссеіо
или яиЬ <1іо ѵегзагі. Сдѣлать, чтобъ про-
ходилъ воздухъ, соеіит арегіге. Сдѣ-
лать, чтобъ не проходилъ в., отпе зриа-
тепіит аёітеге. Непроходимый для воз-
духа, аёгі поп регѵіиз. Закупорить такъ,
чтобъ не проходилъ в., іп сопсіпзо отпе
ярігатепіит аёітеге. Жить, питаться
воздухомъ, аёге разсі; ѵепіо ѵіѵеге.
Строить замки на воздухѣ, вотпіа яЪі
Яп^еге.
ВОЗДУХОВИДНЫЙ. Аёгі «ітііік-
ВОЗДУШНЫЙ. ЖіЬегіив; аёгіиз. Воз-
ВОЗ
293
,швОе явленіе, теіеогиш; рііаепопіепоп.
ученіе о воздушныхъ явленіяхъ, теіео-
гоЮ^іа- Воздушное путешествіе, сигмы
аёгіив; ііег рег аига». Воздушная стра-
на , аЧЬегів ге^іо. Воздушный цвѣтъ,
соіог аёгіив. Воздушное окно, для впу-
сканія свѣжаго воздуха, Гепевіга вегѵіепв
іттіііепйо аёгі ІіЬего. Воздушная опу-
холь въ тѣлѣ, епірЬуаета. Воздушный
шаръ, Гоііів; тасЬіна аёгоЬаІіса. Воз-
душный насосъ, апіііа рпешпаііса. Воз-
душное пространство, ѵасппв аёг; іпапе.
Воздушная труба, дыхательный каналъ
или горло, агіегіа аярега или одно агіе-
тіа; сапаіів апіш® (РІіп.). Воздушный
столбъ (въ Физикѣ), соіитпа аёгіа. Су-
дно, л«я плаванія по воздуху устроенное,
паѵів аіЬегіа; паѵів рег аёгет ѵоЬеав.
Воздушные замки, оріпіопів соттепіит.
— Воздухоплаватель, аёгопаніев. Искус-
ство плавать по воздуху, ага аёгопаиііса.
Воздушная тяжесть, {^гаѵііая аёгіа. Воз-
душный камень, іарійев, диі соеіо йесі-
ёипі или йесійегипѣ
ВОЗДЫМИТИСЯ. Іпсіреге Гшпаге,
Гитшп етіііеге, ѵарогаге.
ВОЗДЫХАЮ, йиярігаге, уетеге. 2)
Вздыхаю, диегі; сопдиегі; ІіаЬеге диегі-
топіат иди дисгеІа.ч. Воздыхатель, ата-
Іог, айтігаіог.
ВОЗДѢВАЮ. ТоІІеге, айіоііеге; зиг-
яит Іепйеге. Воздѣвать руки на небо,
таиив Іепйеге ай соеіит.
ВОЗДѢЛАНІЕ, воздѣлываніе. Сиіііо,
ѵиііига, сиііив; а§гі пюііііо. Воздѣлан-
ный, сиііив, ехсиііив, ехагаіив. Воздѣ-
ланная пашня, а§ег ехсиііив. Воздѣлы-
ваю, соіеге, ехсоіеге, ехагаге. Воздѣлы-
вать землю, пашню, іеггат агаге; а@гшп
ехагаге, Іеггат или арит соіеге, ехсо-
еге; сиІШгат а(1ЬіЬеге Воздѣлы.
каюсь. соіі. ехспі,
’ ехгоіі, агап, ехагагі.
ВОЗ 294
ВОЗДѢЯНІЕ. ЗиЫаІіо, еЫіо. В. рукъ,
тапия яиріпак ас! соеіит Іепйеге. — Воз-
дѣянный, ыіЫаІи», еіаіив.
ВОЗЖА (вожжа), вожжи. НаЬепае; Іо-
га. Крѣпко держать возжп и править
шіи, ІіаЬепав тоіігі. Держи вожжи по-
короче, агсііив, сопіепііивдие Іота ІіаЬе.
Держать в. покороче, тянуть ихъ къ се-
бѣ, ЬаЬепав аййисеге, едишп Ггепо атсіо
согореясеге. Пустить в., Ьайепа» гетіі-
Іеге, Ггепов йаге. Вози;аю, Іога Ггепіа ай-
песіеге, а11і»аге.
ВОЗЖЕЛАТЬ. См. Вожделѣти. Воз-
желать исполнить пророчество, сирійо
іпсейіі апіто» вогііа огзспіо ейііж ех-
ріеийае.
ВОЗЖЕНІЕ. Іисепвіо, ассепвиа. 2) (81.)
Іпсепйіит. Возженный, агйепв. Огонь,
і^пів агйепв. 3) Іпсепвив, ассепяик. Свѣ-
ча возженная, Іисегпа ассепва. Возжен-
ные опіи, «иссепві і^пея. 4) Рег т. воз-
женная война, ЬеІІит ехсііаіит. В. вра-
жда, ойіит сопсііаіит. Возженный усер-
діемъ, любовію, Яа^гап» геі віийіо, ато-
ге. Возженные етыдомъ къ отмщенію,
рийоге іп иіііопеш ассепві. — Возжига-
ніе, іпсепыо, ассепмів. Возжигаю, (зі.
возжизаю), ассепйеге, іпПаттаге, іпсеп-
йеге; іпсепйіит Гасеге; щпет ііуісеге,
8иЬ]ісеге. 5) Соттоѵеге. Воздвигаетъ
бездну яко пещь огненную, еі ргоГипйшп
Іапдиат аЬепит ГегѵеГасіІ. 6) Моѵеге,
соттоѵеге, ехсііаге. Возжечь войну,
ЬеІІит сопсііаге; ЬеІІит тоѵеге, аиасі-
Іаге; аеаіия ЬеШ соттоѵеге (Ьисг.),
Возжечь въ комъ ревность, геі віийіо іп-
сепйеге. В. огнь вражды, несогласія,
тоѵеге йюзепяопез, йіасогйіа. В. страсть,
ассепйеге ай ІіЬійіпет. Ярость, ассеп-
йеге іп гайіет. В. любовь къ добро-
дѣтели, ассепйеге ѵігіиіет (Ѵіг^.). В,
жертву, Ьо^іав вйоіеге. «г-? Возжигаюеѣу
295 ВОЗ
*возжіыаюсь, ассепііі, ііісешіі; і§ііія ехсі-
іаіиг.
ВОЗЗВАНІЕ. (81.) Ѵоеаіия, ѵосаііо.
ІВоззватися, ѵосагі, арреііагі.
ВОЗЗРѢНІЕ. 8ресІаІіо, аііяресіия, оЬ-
Лоікя. Удостой воззрѣнія твоего сей
•груд ь, Ьос ориясиіит ді«пепя адярісѳге.
®ОЗИКЪ. Рагѵа ѵеііея или ѵеііія, напр.
йГеепі. Возило, (еі-), саггия, саггит. Во-
зильный, Ігапяѵеііепйо, Ігапярогіапііо яег-
ѵіепя. В. ящикъ, агса, сіяіа аіі Ігапярог-
Іаидшп аріа. Возильщикъ, ѵесіиагіия,
упі ѵесіигат Гасіі. Возимый, дпод Ігапя-
теЬіІит, ігапярогіаіиг. Возка, ѵесіига.
Заплатить за возку, рго ѵесіига яоіѵеге.
ВОЗКРАМОЛСТВОВАТИ. (81.) 8еді-
Ііопет соштоѵоге, сопсііаге, сопбаге;
’геЬеІІато.
"ВОЗЛАГАНІЕ, Ітроаіііо, іп]ес!ия; іп-
)бсІіо. — Возлагаю, ітропеге, яирегіт-
ропеге. Возложить па себя, іпйиеге яі-
Ші. Возложить вѣнецъ на главу, аіідиет
«огопаге; согоиат аіісиі ітропеге; аіі-
ярлет согопа гегіітіге. Возложить на
Бога надежду, ярет яиат іп Вео ропеге,
теропего, соПосаге , сопяіііпеге; ярет
:япат іп Вео Ьаѣеге. В. дань, ІгіЬиІипі
ітропеге, іпііісеге. В. д. на города, Ігі-
ішіа іп яіп^иіая сіѵііаіея ітропеге или
«іѵіІаІіЪпн ітропеге. В. наказаніе, штрафъ,
ртпат ітропеге. 2) Машіаге аіісиі аіі-
днііі или иі; таиііаіипі аіісиі ііаге, ііеіе-
®аге, пуиидего. Возложить начюго ра-
йоту, ііуии^еге аіісиі ІаЬогега. В. служ-
бу, йуип^еге яогѵііиіет. Долабелла воз-
ложилъ па меня, а Воіаѣеііа ташіаіа Ьа-
Ъео. Возложилъ на меня писать къ те-
йѣ, тіЬі тапііаѵіі или ие"0Ііит беіііі, иі
•всгіЬегет. Я исполню рачительно то,
что иа меня возложено, спгаѣо піашіаіііпі I
іиит і1і1і"епІог. Возлагаю на тебя по- •
•мечете о моемъ семействѣ., ІіЬі оіппега ;
ВОЗ 296
Гатіііат соттепбо. Возложить на кого
смотрѣніе за скотомъ, аіідиет ресогі
ргюбсеге. Возлагать поперемѣнно ца
легіоны тягость воинскихъ дѣлъ, іп|ип-
деге Іе^іопіЬия іпѵісет охребіІіопитоііи$.
В. на себя руки, тогіет яіЬі (яропіе) соц-
ясіясеге; аіІГогге тапия яіЬі іряі. — Воз.
лагаюсь , ітропі, яирегітропі. Возла-
гается на что желѣзо, Гетто саейііиг. 3)
Мапііагі; ііеіе^агі, іп]иипі. Возлагается
на тебя важное служеніе, ІіЬі дгаѵе пііпі-
яіегішп, оиия, типия ііетапііаіиг.
ВОЗЛЕГАЮ, возлежу. ВеситЬеге. В.
подъ тѣнію, на травѣ, яиЬ итЬга, іп Іег-
га геситЬеге. 2) Аяяіаеге теияае; ассп-
Ьаге (по Римски). Возлежаніе, сиЬіІия,
сиЬаІіо, ассиЬаІіо.
ВОЗЛЕТАЮ. См. Взлетаю.
ВОЗЛИВАЛЬНИКЪ , НОЗЛІЯЛГ.ІІІП.Ъ,
возливальница, возліяльница. ІЧаяіІегпа,
йпііпя; еиііигтшп; ѵая яирегіпГииіІешІа
адиаь
ВОЗЛІЯНІЕ. бирегГияіо; іпГияіо, айи-^
яіо. 2) Ілѣаііо. Возліяю, см. взливаю.
ВОЗЛОЖЕНІЕ. Ітрояіііо. Рукъ, іт-
рояіііо тапиит. 2) Мипия; ташіаіит;
соттіяяит; ргоѵіпсіа. Возложенный,
ітрояііия, ташіаіия, соттіяяия, деіаіия.
Возложенная должность, ргоѵіпсіа тап-
баіа, соттіяяа.
ВОЗЛѢЗАЮ. См. Взлѣзаю.
ВОЗЛѢ. Ргадиіяіііо, диа ге§іІ дотѣ,
Іихіа, ргоре, ргоріег, яесипііипі. В. стѣ-
ны, ргоре тигит. Острова в. Сициліи,
іияиіаг ргоріег 8ісШат. Возлѣ рѣки
(вдоль) строить, яесипіішп Липіеп ааііб-
саге. Сѣсть в. кого, ргоріег аіідиет соп-
яіііегс. Сидѣть возлѣ камина или у ка-
мина , аіі Госпт ведете. Сидѣть в. огни,
арий сагіюиея аяяійеге (Ріаиі.). Сѣвши
в. меня, сказалъ, тіЬі, иі аяяебіі, Пія’Ѣ
В. города, ргоре игЬст. В, дороги, дихи
ВОЗ
ВОЗ 2Ж
іал, Имѣть садъ в. рѣки, ѣогіппі а<!
диѵіит Ьаѣеге. Жить в. какого мѣста,
ассоіеге. Жить возлѣ городскихъ
развалинъ, аввібеге нгѣів гніпів. Ж. в-
самаго дикаго народа, Гегосіввіто рориіо
аввібеге.
ВОЗЛЮБЛЕНІЕ, Вепеѵоіепііа , віи-
<1іит, Гаѵог , сагііав. Возлюбленникъ,
атапз, атаіог. Возлюбленница, Гетіпа
атапв, атаігіх. Возлюбленный, сгаіив,
ассеріиз, сагив; дгаіив ассеріивдие. Воз-
любляю, абатаге, атаге; соврівве аіідиет
Ьепеѵоіепііа сотріесіі, сагит Ьаѣеге, бі-
Іі^еге, атаге. Съ молодыхъ лѣтъ воз-
любить городъ, а Іепега эеіаіе игѣів сЬа-
гііаіет ітѣиеге. Возлюбить рѣку, апю-
ге апіпів геіепіит евве.
ВОЗМЕЗДИТИ. (81.) Кетипегагі, ргае-
тіит аіісиі геббеге. Возмездитися, ргво-
тіит или Ггисіит аіісирів геі сареге, Гет-
то, регсіреге- Возмездіе, гепшнегаііо;
рггеіпіиіп, тегсев; Ггисіив. Получить в.
за вѣрную службу, ргатііиіп тіпівіегіі
Гібе ргаевіііі или ехЬіѣіІі Гегге. Возмезд-
никъ, гетипегаіог.
ВОЗМЕТАНІЕ, возметаю. См. Взме-
таніе, взметываю.
ВОЗМЕЧТАТЬ, Оріпіопет Ьаѣеге ; іп
оріпіопет ѵепіге ; оріпагі; риіаге.
ВОЗМЕЗДИТЬ. Ветшіегагі.
ВОЗМНѢТИ, возмнить. Оріпагі, ри-
іаге; схівіігпаге, агѣіігагі; .ішіісаге, сеи-
*еге. Возмнить о себѣ высоко, много,
пнпіат бе ее Ьаѣеге оріпіопет. Воз-
ивѢтися, оріпагі, риіаге, ехівіітаге, сеп-
ясге.
ВОЗМОГАЮ. Ровяе, вивііпеге; роііе-
е, ѵаіеге. Возможно, евве роіеві, также
04В0 Р°1ев1. Возможно ли, чтобъ онъ
противился? йегі пе ро(е8І5 |1( ааѵег5е_
’ Ему не возможно было
сказдті». ггтх.,,.
сворить, поп роіиіі ргоіодиі. |
Сколько тебѣ будетъ возможно, дсггемГ
Гасеге роіегів. Сколько вамъ будетъ воз-
можно, циапіит еГйсеге еі сопведиі роя- -
витое. Возможно ли? (что ты гово-
ришь?) диіб аів? Ь) Что ты думаешь,
возможно ли ? аіп ? аіп іи ? Не возмож-
но, йегі поп роіеві. — Возможность, роэ-
віѣііе; роввіѣііііав (оба слова встрѣчаются
только у повв.), ГасиІІае, роіееіав (но об-
стоятельствамъ) , абііие (съ даннаго но-’
зволенія). Возможность къ порицанію,
Іосив ѵііирегапбі. Хронологическая в.г
Іетрогит іп аіідиа ге сопвепвив. Есть»
в. увеличить любовь, еві Іоспв аиіогів-'
аи«еп<1і. Въ большой части случаевъ»
сущ. возможность можно выражать
глаголомъ, напр. отрицаютъ возможность
чего, аіідиіб йегі ровве пе&апі. Не ви-
дѣть цнкакой для чего возможности, пои
іпіеііі^еге, дпа гаііопе аіідиіб йегі рожіі.
Не видѣть возможности, для перемирія»
іпбисіав поп іпіеііі^о йегі ровве. Если
есть какая возможность, ві иііо тобо йегі
роіеві. Нѣтъ шікакой возможности, пііі'ѵ
баіпг роіевіав. Но возможности (іге» сты-
дамъ), диапішп роіего; диапішп іо теа'
роіевіаіе еві; диапіит іп те вііит еві-
Онъ тщился со всею возможностію на-
блюдать въ исторіи своей правду н истин-
ность, отпіѣив ѵігіѣив еіаѣогаѵіі, иі п₽
епаггапбів геЬив ѵегит еі йбет вегуагеѣ
Продолжать трудъ свой по возможности,
рго ѵігіѣив орив іпсѣоаіит сопііпиаге...
По возможности буду стараться, оптія-
Гасіат, отпіа ехрегіаг, пііііі ргаеіепвіі-
Іат. Я, по возможности, буду сопроти-
вляться, отпіѣив ѵігіѣив аідие оріѣив ге-
вівіат. Возможный, роіів, [юіе; диоіі
Йегі, еГйсі роіеві. Для меня что иибудь
возможно, аіісідпв геі Гасіепба: Гасиііаіеш
Ііаѣео, роввит аіідиіб Гасеге. Если мнѣ
какъ нибудь будетъ возможно, ві иііа га-
299
ВОЗ
ВОЗ
Ііопе еПісеге роавит; еі иііо тобо Ііегі
роіегіі. Для добраго расположенія все
возможно, піЬіі еяі дио<1 Ьепеѵоіепііа еГ-
іісеге розяіі. Представлять себѣ что не
возможнымъ, віЬі бе аіідиа ге регвиабегі
поп рояяе. Сколько возможно, диоаіі Сегі
роіеві или роіегіі. Сколько возможно
выражается чрезъ диат, съ превосход-
ною степенью. Сколько возможно коро-
че, диат Ьгеѵіяяіте. Сколько в. скорѣе,
диат сеіепіте, или диапіа тахіта аіі-
диів роіеві сеіегііаіе. іітти маршами
скорыми, какіе только возможны, диапіів
тахіпіІ8 аІіднІ8 роіеві іІіпегіЬив ргойсівсі.
Всѣ возможные примѣры мученій, отпіа
ехетріа сгисіа1и8. Всѣми возможными
обѣщаніями, отпіЬиз роІІісіІаІіоіііЬия.
Дѣлать все возможное при чемъ нибудь,
ничего не упускать, піЬіі 8ІЬі геіідпі Га-
«зеге іп . . . .
ВОЗМУЖАВШІЙ, т. ч. возмужалый.
РиЬегІав; апиі риЬегІаІіз. Возмужалый,
Уіі’іКб. В. возрастъ, а‘1а§ ѵігШв; аеіаз адиі-
Іа, сопСгшаІа, соггоЬогаІа. Вступать въ
возмужалые годы, §о соггоЬогаге. Когда
онъ вступилъ въ возмужалые годы, цишп
іа §е з'аш соітоЬогаѵІ8§еІ еі ѵіг іпіег ѵігоз
еваеі (Сіе. ай Гат. ХШ, 10). Возмужа-
ніе, ай аеіаіет ѵігііет регѵепіге.
ВОЗМУТИТЕЛЬНЫЙ , возмутитель-
ное сочиненіе. Всгірііпн аебіііояит. Воз-
мутительныя рѣчи, ѵосе» ведіііоеге. Воз-
мутитель, вебіііопів віітиіаіог, сопсііаіог;
Ьопю вебіііозиз (берущій въ возмущеніи
участіе). Наказать возмутителя, роечіа
аІІІсеге яебіііопія вііпіиіаіогет. Возму-
тительница , Гегаіпа яе<1іІі«>8я. — Возму-
щаю, гаоѵеге, соттоѵеге, адііаге, ІигЬа-
ге, ІигЬібит геіібеге, напр. воду. 2) І’ег
т. вебіііопет соттоѵеге, сопсііаге, соп-
Яаге; воВісііаге; а<1 вебіііопега сопсііаге,
тоѵеге; апігапт аіісіцив ехаврегаге. Онъ
300
возмутилъ народъ, рориіит а<1 веіііііопс'іц
сопсііаѵіі. Онъ возмутилъ всѣхъ моихъ
друзей противъ меня, отнее атіеов тещ
абѵегзив те сопсііаѵіі, воііісііаѵіі.
Возмутить покой, оііит регІигЬаге, іпіег.
реііаге. — Возмущаюсь, тоѵегі, сотню,
ѵегі; адііагі, Іигѣагі. 4) ВеЬеІІаге; «еіЦ.
Ііопеіп сіеге. Онъ былъ причиною, что
вся земля возмутилась, еві іп сиіра, дищ)
ииіѵегза гедіо геѣеііаѵегіі. Войско воз.
мутилось противъ Генерала, ехегсііиз іщ.
регішн гіисів беігесіаѵіі. 5) Сопішѣагі,
реПигЬагі. Душа его возмутилась отъ
крика, апітив е]ия сіатоге регІигЬаІш
ееі. — Возмущеніе, тоіив, сотпюііо.
Волнъ, соттоііо Дисіиит. 6) 8е<1іІіо; ге-
ЬеІІіо; геЬеІІішп; геЬеІІаІіо (завоеваннаго
народа). Укротить возмущеніе, зебіііопепі
Іепіге, еебаге, сотргітеге, ех8Ііп"иеге.
Возмущенный, ІигЬаІив. 7) Сопсііаіиз,
8о11ісіІаІи8, вебіііозив, геѣеііапе. Усми-
рить возмущенный народъ, аиітое рориіі
сонсііаіі тііідаге, Іепіге, Начинающіяся
возмущенія, гегит ноѵагит іпіііа.
ВСЗМѢРИТИТСЯ. (81.) 8е еіГеггс;
еПеггі; 8ІЬі ерігііие витеге. 2) Рггетіиві
рго тегііо, рго (Іі^иііаіе Гегге. Возмѣ-
рится тоюже мѣрою, еайет тепеига гей-
(Іеіиг.
ВОЗМЯТАН), (81.) Сопсііаге, 8о11ісі-
Іаге; аб геЬеІІіопет іисііаге. Возмята-
юсь, ІигЬагі; регІигЬагі; апіто апді; 8ОІ-
Іісііит е88е. Возмятеніе, яеЛіІіо, Іитиііив;
геЬеІІіо. Возмятенный, сопсііаіпв; 8ОІІі-
сііаіив; геЬеІІів, геЬеІІапз.
ВОЗНАГРАЖДАЮ. Ветииегагі; рг®-
тіо аШсеге. Вознаградить кого за тру*
ды, за подвиги, ргепіішп Іаѣогит, ге-
гит ^езіагига аіісиі регвоіѵеге; рга'П»0
аіідиет <1опаге; огпаге. 2) Ехріеге, 8«р"
ріеге; репзаге, сотрепзаге; вагсіге, гс"
, сопсіпиаге. Воины малое свое числи
всз
вознаградили храбростію і> искусствомъ,
ІГІЧ8 еі (Іехіегііав раисііаіет тііііит ех-
ріеѵегипи Достоинства его вознаграж-
даютъ недостатокъ породы, йеГесІив §е-
пегіз ехріеіиг ѵігіиіійия. Вознаградить
потерянное въ іі[>аздности время приле-
жаніемъ, Іетрогіа ]асІигаш <1бві<1іа или
оііо Гасіат іийизігіа герагаге. Возна-
граждать потерю другихъ изъ своего до-
статка, аііогит ]ас1игае раігілюшо «по
зиссиггеге. Вознаградить потерю му-
жествомъ, іпсоштоііипі ѵігіиіе ехріаге.
В. потерю, уронъ, дашпит, йеігіпіепіит
вагсіге или гевагсіге. 'Недостатки старо-
сти должно стараться вознаграждать бла-
горазуміемъ , ѵіііа яепесіиіія йііі^епііа
сопірепааініа зипі. Онъ вознаграждаетъ
свою прошедшую вину , гейітіі сиірат
ргайегііат. В. двойными деньгами, ге-
решіегс йиріо аг^спіо. — Вознаграждать,
ргатпіо аПісі; ргютіо <!опагі, (іесогагі; ог-
пагі. Труды ихъ нарочито вознагражда-
ются, ІаЬогеа еогит іп§і"піІег или поіа-
Ьііііег ргжтіо йопапіпг. 3) Ехріегі, реп-
»агі, сотрепаагі, герагагі. Утрата эта
ничѣмъ не можетъ вознаградиться, |а-
сінга Ьціиз геі ріапе іітерагаЬіІіа еяі.
ВОЗНАМѢРИТЬСЯ, Віаіиеге, сопзіі-
Іиеге, йесегпеге а!й]иі<1, или съ слѣдующ.
за нимъ вин. п. и неопр. нак. Я возна-
мѣрился, «Іесгеѵі, сопяіііиі, сопвіііит се-
рі, Вознамѣриться приступить къ
крѣпости, агсепі орри^паге айогігі.
ВОЗНЕГОДОВАТЬ. Аіісиі зиссепнеге,
вІоіпасЬагі; іп аійріет іпсепвшп евве.
ВОЗНЕНАВИДѢТЬ. (Міит іп аіідиепі
•сопсіреге.
ВОЗНЕСЕНІЕ. Еіаііо, яиЫаІіо. В. Го-
Іи °ЛНе’ ^е8^иіп а8сеп8іоиІ8 СЬгіяІі іп ссе-
Тетріит аясепяіоиі СЬгіяІі іп
. „ иШі ^Іе<'іса1и,ц- — Вознесенный, яиЫа-
’ е а‘і>8, егесіия. 3) ЕЙІІия. 4) Сеіе-
Ьгаіия, ргаейісаіия, Іашіаіия. Вознесен-
скій священникъ, яасегйов Іетріі аясеп-
віоиі СЬгіяІі іп с®1ит ііесіісаіі.
ВОЗНИКАНІЕ. Сегтіиаііо, вегтіпа-
Іив. Возникаю, вегіптаге; рго^егтіпаге;
епаасі; етег^еге 8ирга или ехіга іеггат ;
ргоѵеиіге, ехяіяіеге. Возникнуть на спѣтъ,
іп Іисет е<!і, яиясірі. Возникло несогла-
сіе, огіит еяі, ехііііі «Ііввкііит. В. суе-
вѣріе, етег&іі яирегяііііо. Воз. несчастіе,
епіег^ииі таіа. Возникли цвѣты на по-
ляхъ, Яогея іп сатрІ8 ргоѵепеге. Возни-
каютъ новые враги, ешег^ииі поѵі айѵег-
яагіі. Возникли секты, еиаіге 8ипІ яесіа.
ВОЗНИКЪ. Е<іии8 вагсіпагіия. 2)ѴеЬее.
ВОЗНИЗПОСЫЛАЮ. (81) Вовирѳг
тіііеге.
ВОЗНИЦА. Аигі^а, а§ііа1ог. Возничеіі,
см. возатай. Возничій, аигі^а1, а^ііаіогіа
ргоргіиз.
ВОЗНОВЛЕШЕ, возновленный. См.
Возобновленіе, возобновленный. Возно-
вляю, геСсеге, герагаге, вагсіге. 2) Л'о-
ѵаге, гепоѵаге. Возновить дружбу, («!.),
ашісіііаш гепоѵаге. Возновляюсь, геіісі;
геноѵагі.
ВОЗНОСИТЕЛЬНОЕ МѢСТОИМЕ-
НІЕ. Ргопошеп геіаііѵшп. — Возносливо,
зирегЬе, іпвоіепіег. Вести себя в., іпво-
Іепіег 8е §егеге; вирегЬит или агго^ап-
Іет евве. Возносливость, вирегЬіа, іііво-
Іепііа, Гавіив. Возиосливыіі, знрегЬив, іп-
80Іеп8, аггоеапв, іпйаіив, Гавіійіовив. —
Возношеніе, еіаііо. 2) Гашіаііо, ргаДіса-
Ііо, сеіеіігаііо. 3) 8ирегЬіа, агго^апііа,
Гавіш. — Возношу, Іоііеге, аііоііеге, егі-
&еге. 4) Ьаийаге, рггейісаге, сеІеЪгаге.
Возносить ^покровителя своего похвала-
ми, йеиебсіогит аисіогет еПегге Іаийі-
Ьіі8. Ь) Соиврісиит (Іі^пііаіе геййеге. 5)
Возносить гласъ, ѵосет Іоііеге; ѵосет
іиіепйеге. Вознести плачъ, (81.^ еПизѳ,
303
воз
воз '
ІіЬегіив Деге. — Возношусь, вигвит ІоІІі,
абіоііі, егір, еѵоіаге. Твоимъ ли повелѣ-
ніемъ возносится орелъ? Іио пе )ивеи
еѵоіаі, аІІоШіиг адиііа? 6) ЕѵеЬі, ргоѵе-
Ьі, рготоѵегі.' 7) 8е ейегге; еіТеггі; іп-
Ішпеесеге. Разумный человѣкъ въ сча-
стіи не возносится, а въ несчастій не
унываетъ, варіепв (ргибепв, варіепііа ргае-
бііив) іп геЬив весипбів поп іпішпевсіі,
Іп абѵегвіб поп бевропбеі апіпіипі.
ВОЗНЯ. Титиііив; Іитиііиаііо; ІигЬав
Хасеге; Іавсіѵіа.
В030БИЖДАЮ. Ѵіііопет реіеге аЬ
аіідио. Не возобнждай, поіі иіііопет ре-
іеге аЬ іів, диі ІіЬі ігцигіат Гесегипі.
ВОЗОБНОВИТЕЛЬ. Кевіііиіог. Воз-
обновленіе, гепоѵаііо, іпіе^гаііо, гевіаига-
Ііо, геГесІіо. В. союза, трактата, гепоѵа-
ііо Гоебегів, расіі. — Возобновленный, ге-
поѵаіие, гебіпіевгаіив, гевіаигаіив. Воз-
обновляю, поѵаге, гепоѵаге, гевіаигаге,
гебіпІе§гаге, геЯсеге; іппоѵаге (дать но-
вый видъ чему устарѣвшему). — Возоб-
новить городскія стѣны, томна геіісеге,
герагаге. 2) — Снова начать, повторять,
іпвіаигаге, гебіпіс^гаге, гереіеге; ех іп-
іе§го а"еге; бетіе^о гевишеге. В. вой-
ну, ЬеІІит гепоѵаге, гебіпіевгаге; геЬеІ-
Іаге (особ. о народѣ завоеванномъ). В.
дружбу, атісіііат гепоѵаге. Съ кѣмъ,
ве гевіііиеге іп атісіііат аіісидив. В. въ
себѣ чувствованіе, аіідиіб шетогіа гере-
іеге. Теперешнее несчастіе возобно-
вляетъ у меня мысль о прошедшемъ, ге-
сепіі таіо ргіогшп абтопеог. Возобн.
боль, боіогет гепоѵаге, геГгісаге; ворі-
Іит боіогет еха^ііаге. В. обыкновеніе,
привычку, сопвиеіибіпет гереіеге. В.
законъ, Іе^ет гевіііиеге. — Возобновля-
юсь, поѵагі, гепоѵагі, гебіпіе^гагі. Пе-
чаль его возобновляется всякій день,
е]ив боіог, диоіібіе, іп біев вт^иіоя, гепо-
ѵаіиг, геГгісаІпг. Мирный договоръ воэ-
обновляется, Гтебив Гасіит или рах соп-
еіііиіа гепоѵаіиг, гебіпіе&гаіиг.
1 ВОЗОВИКЪ. Едиив аб ѵесіигат іб0-
пеив; ед. ѵесіагіив. У этой лошади бѣгъ,
малъ, но она добрый возовикъ, Ьіс едиив
поп (тіппв) ргоЬе диібет сиггіі, веб а<1
ѵесіигат тахіте ібопеив еві. Возовой,,
возовый, лошадь, едиив ѵесіагіив.
ВОЗОГЛАВЛЯЮ. {81.) Пепио іпсіреге,
гереіеге; бісіа гереіеге диатЬгеѵіввітее!
рег сарііа бесиггеге.' виттаііт ехропеге.
ВОЗОКЪ. 8ресіев бергеввае (тобісе аЬ
Ьито ехбіапіів) гЬебае Іоп^ае, биаЬив Гогі- «
сиіів Гепевігівдие іпвігисіае. диа Вивві ж
Ьіете иіипіиг. ЛѴовок.
ВОЗОПИТЬ. См. Вопію. »
ВОЗПОСЛѢДОВАТЬ п ВОСПОСЛѢ- Г
ДОВАТЬ. 8едиі, сопведиі, виЬведиі;
еГйсі. По долговременной войнѣ воспо- |
слѣдовалъ миръ, біиііпит ЬеІІит рах
сопвесиіа еві. Когда онъ кончилъ, мол-
чаніе воспослѣдовало, диит біхівееі (рег-
огаввеі), вііепііит сопвесиіит еві. Меж-
ду ними воспослѣдовало несогласіе, іп- , ’
Іег еов біввібіит огіит еві. Съ нпмъ. і
воспослѣдовало великое несчастіе , та-
,§пат саіатііаіет ассеріі; т;і"пит іпГог-
Іипіит еі ассібіі. Представьте себѣ за-
блужденія, кои воспослѣдовали бы изъ-
его предложенія, ропе ІіЬі апіе осиіов ,
или еПІП"е апіто диіпат еггогев ех Ьас Я
абтівва или сопсевва епітііаііопе, ве- Я
диапіиг. Изъ того бы воспослѣдовало, '.Я
іпбе, ех ео ведиегеіиг, сопведиегеіиг, еГ- Я
Іісегеіиг. Я
ВОЗПРОТИВЛЯЮСЬ. См. Восироти- Я
ваяюсь. Я
ВОЗПЫЛАНІЕ. Агбог, ехсапбевсепііа^ Ж
ВОЗПЫЛАТЬ. Си. Вспылать. у
ВОЗРАДОВАТЬСЯ. Саибеге, Іабагі- I
Ігеііііат регсіреге.
ВОЗ
воз
306
305
ВОЗРАЖАЮ. Обреете; сопіга йісеге;
рропеге; іп вопігагіаш рагіет аДегге.
Ца« ь возражаютъ, поЬів оссигііиг. Но,
можетъ-быть, кто нибу льнамъ возразитъ,
вей Гогіавве діивріаш йіхегіі. Онъ объ-
яви.іъ свое мнѣніе, но ему многіе возра-
зили, еііат йіхіі вепіепііат, вей тчііі ех-
серііопет еі орровиегипі. Я знаю, что
вы можете противъ того возражать, всіо,
цих іп сопігагіат рагіет аДГегав. Воз-
ражать на книгу, геГиІаге всгірішп.
ВОЗРАЖАЛИ). Пепно Гегге, ргоГегге,
еЯегге , Гипйеге , ргоГипйеге. Корень
новыя возродилъ отрасли, гайіх поѵов
ешівіі или е^іі аигсиіов. 2) Ехсііаге; еГ-
йсеге, іп§енегаге. Возбудить въ комъ
желаніе, охоту къ чему, геі сирійііаіет
аіісиі іпрсеге, Іегт. ТІіеоІ. ге&епегаге,
ІіЬегаге, гейітеге. Возраждаюсь, рго-
Геггі; еЯеггі; ге^і^пі, гепаасі, Гишіі; геде-
пегагі, ІіЬегагі, гейіті.
ВОЗРАЖЕНІЕ. ОрроеіІіо,оЬ.іесІіо, соп-
ігайісііо; диой оЬрсіІиг; циой обуесіит
еві; агдотепішп іп сопігагіит аййисіит.
Дѣлать кому возраженіе, сопіга ііісеге
аііциій, аг«иеге, гевсгеге, орропеге, обр-
еете , геГеІІеге. Отвергать возраженіе,
<ріа* сопіга йісипіиг йііиеге, геГиІаге, ге-
Геііеге аіідиій, диой сопіга йісііиг. От-
вѣтствовать на возраженіе, а<1 еа, диае
оіцесіа випі, гевропйеге. Упреждать
возраженіе, ій цио<1 оіу'ісі роіеві оссира-
ге. Противъ этого могу сдѣлать нѣко-
торое возраженіе, Ьапс гет ітргоЬо.
Намъ дѣлаютъ возраженіе, поЬіа оссиггі-
•пг; Ьабетив аг^итепіит іп сопігагіит
«ййисіит. — Возраженный, обуесіив, ор-
Роеііие. Возразитель, айѵегвагіив іп
‘«Риіапйо; диі оЬуісіІ, орропіі; геГиІаЮг
агеитепіі щ сопігагіит аййисіі. Возра-
ительный отвѣтъ, геГи1аіІ0
ОЗРДстаю. Сгевсеге, ассгевсеге,
аирегі, аи^евсеге; Дівсеге; ргойсеге; рго-
(тгевеиа Гасеге. Число непріятелей воз-
растаетъ, питегив Ьовііит сгеесіі. Боли
съ каждымъ днемъ возрастаютъ, йоіогев
іп йіев ассгевсипі, Дружество возрасли
съ лѣтами, атісіііа сит аЧаІе ассгеѵіі 8І-
тиі.- Счастіе его вседневно возрастаетъ,
еуиа соштойит, Ьопит іп йіев сгеасіі,
андеінг. Пауки возрастаютъ чувстви-
тельно, ііііег® іпві^пііег или поіабііііет
еГОогевсипі, 1®1а іпсгетепіа саріипі. —
Возрастаніе, ассгеііо, іпегетепіит, рго-
Йуеааиа. Чувствую возрастаніе моихъ-
силъ, чувствую, что силы мои возраста-
ютъ, теаа ѵігек аисіаа аспііо.— Возраст-
ный, ай аеіаіет регііпепв. Возрастныя
перемѣны, тиіаііопеа аеіаіит Ьотіпів. —
Возрастъ, ЬаЬіІиа, віаіига, віаіига согро -
гі8. Возрастомъ малъ бѣ, егаі ривіііив,
«Іаіига Ьгеѵі. 2) ТЕІая. Дѣтскій возрастъ,
риегііі.ч, уиѵепіііз авіак. Мужескій, жіаз
ѵігііія. Достигнуть совершеннаго воз-
раста, чіа* іиіеіае Яегі; іп ьиат Іиіеіат
регѵепіге; аиі уигів, ей® роіеаіаіів Легі.
Средній, а?іав тейіа. Цвѣтущій , аеіаз
Погепв. — Возращаю, ейисеге, аіеге, со-
іеге (о растѣніяхъ). Возрастить дѣтей,,
ейисаге, ейисеге ІіЬегов; 1>) ай йгшіогеш
юіаіеіп регйисеге. Возрашать деревья.,
соіеге агЬогев. 3) Пе іегга: Гегге, еЯег-
ге, ргоГегге, Гипйеге, еІТипйеге (обильно).
Терніе возраститъ тебѣ, зепіеа ргоГегеІ
ІіЬі. 4) (81.) Аи"ете. — Возращаюсь, ейи^
сі, сой. Возращеніе, ассгеііо, іпегетеп-
іит. Возращенный, аисіиа, сиііиа.
ВОЗРИНОВЕННЫЙ. Оиаазик; ІаЬе-
Гасіаіив, сопсиввив. Оплотъ возриновен-
ный, тсепіа щіавва, ІаЬеГасіаІа.
ВОЗЗРИТЬСЯ. Пе сапіЬив ѵепаіісів:.
сігситвріееге, сігситвресіаге. Дайте
собакамъ воззриться, аіпііе сапеа геярі-
гаге. '
. 307
ВОЗ
ЕОЗ
Зо«
ВОЗРОЖДЕНІЕ, бепегаііо поѵа, ге-
§епегаііо. — Возрожденный, деішо Гог-
піаіиз, ге«епегаіиз.
ВОЗРОПТАТЬ, Іпді^пагі, іга$сі; §га-
ѵіи§ сотгпоѵегі.
ВОЗРЫДАТЬ. (81.) Ьасгшіагі; Деге,
Іасгітав йшдеге, ейііпдеге.
ВОЗСВИРѢПѢНІЕ, можно выр. глаг.
Возсвирѣпѣть, іга іпсенді; іга ехсапдев-
сеге; іггііагі; іга іпсемит евве, йа^гаге.
ВОЗСВИСТАНІЕ. ЗіЬіІив, віЫІит; вігі-
дог (о вѣтрѣ). Возсвистати, 8ІЬіІаге, аі-
Ьііит идете; бігідеге.
ВОЗСІЯНІЕ. Іліх, Гпідог, зріепдог, пі-
іог. Возсіять, епііеге, етісаге, ейиі^еге,
еіпсеге, ГиІ"сге, ехвріепдезсеге. Солнце
возсіяетъ, 8ОІ Іисеі. 2) Іп арегіит рго-
Гегге; Іисет адГегге; іисепі ѵегііаіів рог-
гі^еге.
ВОЗСКАКИВАЮ, вскакиваю. Іпыііге,
киѣзиііаге. Вскочить высоко, баііге аііе;
ваііит аіііогет даге; яаііи зе іп аііит
іоііеге. Вск. на лошадь, іпаіііге ециі
іег^о или іп единю. Вскочить, прыгнуть
въ лодку, іпеіііге іп нсарііат.
ВОЗСКОРБѢТИ. (81.) Воіеге, тоегеге,
• гет или геі апіптт детіііеге.
ВОЗСКРЕЖЕТАТИ. (81.) Іпсіреге
Ігеидеге депііѣиз.
ВОЗСЛАНІЕ, возсыланіе. МІ88ІО. Воз-
сланный, аигент ті88ив.
ВОЗСЛѢДОВАНІЕ (за чѣмъ). Соп§е-
сиііо; дедисііо (за кѣмъ). Возслѣдовати,
рег8еѵегаге, регвіаге іп ьедиеіідо, іп сои-
ведиепдо (аіідиід).
ВОЗСМѢЯТЬСЯ. (81.) Іпсіреге гіде-
ге. 2) ^аидеге, §аидіо, Іаѣіііа аПісі.
ВОЗСОЗДАНІЕ. Кевіііиііо, і еіесііо.
Возсозидаю, гейсеге, геаедійсаге, герага-
ге. 2) Тег. ТЬеоІ.: ге§епегаге, деішо
^епегаге, Гогшаге.
ВОЗСОПРОТИВЛЕНІЕ, Кери^иапііа.
Безъ возсонротивлепія, пепііпе гсридидд,
іе, гезікіепіе. Возпротпвляюсь, гезізіеге
оЬбівіеге; адѵегвагі, геігадагі; геридпаге
гепііі; геіисіагі аіісиі. Воз. чему всймд
силами, зитпіа оре аднііі адѵегзив аіі,
сріісі; витта оре оЬызіеге аіісиі геі. Воз.
съ упорствомъ, сопйдепіег гезівіеге іп
аіідиа ге.
ВОЗСТАВАНІЕ. 8иггесііо (де іегга, ѳ
Іесіо). Возстаніе, зиггесііо, адіеѵаііо сог-
рогі8. 2) (81.) Ве8 сгеаіа. 3) Веігесіаііо
ітрегіі, деіесііо. Возс. противъ благо-’
дѣтеля, йібоіепіег, іпітісе ігасіаге аисіо-
гет ЬепеСісіогиш. 4) Ведііив іп ѵііат,
геяиггесііо.
ВОЗСТАВЛЕНІЕ. Керагаііо, гепоѵа-
Ііо, гевіііиііо. Востановленный, гевіііи-
ІН8, гевіаигаіик. Возставляю, віаіиеге,
егіуеге. 2) КезШисге, гепоѵаге. Воз-
ставить правосудіе, уиз аідие Іе§е8 геѵо-
саге, гезіііиеге.
3) Ехвігиеге, а?дійсаге.
4) а тогіе ад ѵііат геѵосаге. Возста-
вляюсь, гезіііиі. Возстановитель, гевй-
іиіог. В. мира, тишины, ге8Іііиіог расіз,
диіеііз. Возстановленіе, гевіііиііо. В.
мира, благоденствія, гевіііиііо расіе, каіи-
ІІ8. В. силъ, гевіііиіа запііаз. Возста-
новленный, гезіііиіив, геГесіиз. Возста-
новленные грады, игѣез геГесіаг. Воз-
становл. въ прежнее состояніе, іп ргі.чіі-
пит 8іаіит гевіііиіив. В. во всѣ свои
права, гезіііиіиа іп іпіертит. Возстано-
вляю, гейсеге, гевіііиеге, гезіаигаге. Воз-
становить свое здоровье, аапііаіет геси-
регаге. Воз. миръ, гесопсіііаге расет.
В. славу своего отечества, ргівііпат Р3'
Ігіае ріоі'іат гесирегаге. Возстановить
прежнюю силу, значительность своего
государства, гетриЫісат егі^еге, йиеп-
іет ргоситЬепіетдие гевіііиеге. В. пре-
жнія обычай, тогет апііциит геѵосаге,
гозіііиеге. В. строгостію законовъ при-
ВОЗ
Шедшее въ упадокъ, дию деіарва йихе-
гип(, зеѵегів Іе^іЬив ѵіпсіге. Возстано-
влюсь, геніііиі, гейсі, гевіаигагі. Воз-
становляется миръ, рах гевіііиііиг. Воз-
стаю, ее Іоііеге, $иг"еі е; Іеѵаге согрив;
Ьовіііііег ехвиг^еге іп аіідиет; Ьеііит
іпсіреге; ехсііаге, апітаге; аіідиет ведиі
(іп ітрегіо;; де ѵепіо: огігі. Возставать
противъ власти республики и другихъза-
блу жденііі, геіриЫіс® аисіогііаіет ас аііов
еггогев ітри"паге. Возстать иа чью
кровь предосудительною и неправедною
войною, аіійірів вап^ишепі іпіріо ііуивіо-
дие Ьеііо регведиі. Возставать противъ
кого, искать чьей погибели, ехреіеге
ліісиуив ѵііат.
ВОЗСЫЛАЮ. 8иГ8ШП тіііеге. Воз-
сылать благодарейіе, дгаіеб адеге, ІіаЬе-
ге, регвоіѵеге. В. молитвы въ Богу,
ргессб эй Веит ресіоге Гипдеге. Возсы-
лаюсь, вигвипі тіііі. Возсылается Богу
благодареніе за ниспосланныя Имъ ми-
лости, кгаіеб ЬаЬепІиг Вео оЬ Ьепейсіа
аЬ Ео ІгіЬиІа.
ВОЗСѢДАЮ. Абсеіиіеіе, сопвсепдеге.
В. на коней, сопвсепдеге едиов; авсепде-
те іп едиов. — Возсѣдепіе, всѣдепіе, соп-
зсепвіо, напр. іп едиит.
ВОЗЧУВСТВОВАНІЕ, Йепвив, апіті
айесііо. Возчувствовать, бепііге, вепви
регсіреге; геі вепвшп сареге. Возчувство-
вать вліяніе звѣздъ, созвѣздія, аГПагі
«ісіеге. В. голодъ, печаль, Гатепі, доіо-
гет зепііге. Воз. боль во всемъ тѣлѣ,
.орргіті Іоііив согрогів доІогіЬив.
ВОЗШЕСТВІЕ. Авсепвіо, аасепзиа. В.
•Агохово, Илінно, адзсепвіо ад соеіит Епо-
сЬі еі Неііа'. В. на престолъ, іпіііит
ве^пі. Торжествовать день возшествія
ІеЬП’>еСТ0ЛЪ’ ^’ет Ге8Іит тіЙі ге^пі се-
^ге> а&еге, а»ііаге. Возтествую, аа-
сендеге, евсепдеге, епііі.
ВОЙ 310
ВОЗЪ, возикъ. ѴеЬев. В. сѣна, ѵеЬеа
Гсепі. В. дровъ, ѵейев Іі^погит.
ВОЗЪ. Рггероаіііо, ди® іп сотроаіііа
воіиттодо ѵосіЬив Іосит ІіаЬеІ ві^пійсаі-
дие Іат піаит іп аііит, диат асііопст
гесіргосат.
ВОЗЪЯРЕНІЕ. Іггііаііо; апіті іггііа-
Ііо, сопсііаііо. 2) Іга, агдог, ехсапдевсеп-
Ііа. Возъяренный, іга іпсепвив, іга ех-
сапдеасепа, іга Йа^гапв. Возъяряю, іга
ассепдеге; іггііаге; апітит ехаарегаге,
ехасегЬаге. Возъяряюсь, іга іпсенді; іга
ехсапдеасеге, іга Йа^гаге. Возъяряться
противъ кого, іпГеаІит еззе аіісиі. Скорѣе
животныя на другаго возъяряются, не-
жели иа того, который ими повелѣваетъ
и получаетъ отъ нихъ прибыль, ішто
диіЬивѵіз аііів іпГеаІіогеа аипі ^ге^еа, диат
іів, диі еі ітрегіит іп еоа ЬаЬепІ еі ето-
Іитеніа ех іів саріипі.
ВОЙ. ІЛиІаіиа (людей и собакъ), е]и-
Іаіиз, еуиіаііо, Іатепіаііо (однихъ людей),
Ггетііиа (вѣтровъ).
ВОЙДЪ. См. Дрема.
ВОЙЛОКЪ. Соасіііе (Рапд.). В. коро-
вій, соасіііе е ріііа ѵассіпіа. Овечій, с. е Іа-
па оѵіііа. Волосы у него стали войлокъ
войлокомъ, ез’ив егіпез ІигЬаіі іпігісаіідие
соасіііів вресіет іепепі. Войлочникъ,
Іапагит соасіог. Войлочный, е іапів соа-
сіів. Шляпа, рііеив Іапеив, е Іапів соасіів.
ВОЙНА. Веііит, агта. В. ужасная,
Ьеііпт Іеіеггітит. Яхестокая , крово-
пролитная, Ьеііит Соедит. Разоритель-
ная, Ьеііит ехіііаіе. Вредоносная, ЬеІІ.
ревІіГегит. Точнѣйшее показаніе, съ
кѣмъ веду тъ войну, выражается '
въ Л. чрезъ прилаг. пли чрезъ при-
данное причастіе. Напр. война съ не-
вольниками, съ пиратами, Ьеііит вегѵііе,
рігаЙсит. В. съ Карѳагенцами, Ьеііит
сит СагІЬа^іпіепвіЬив ребіит. Война но
311 вой
на животъ, а иа смерть, Ьеііит іпіегпе-
сіпит. Привыкшій къ тяжестямъ вой-
ны народъ, йіігитп іп агпіів {гепия (Ьіѵ.).
Искусившійся въ войнѣ, Ьеііо ехрегіив.
Имѣющій достаточныя силы, чтобъ слу-
жить, Ьеііо ЬаЬіІів. — Счастіе войны пе-
ремѣнчиво, Ьеііі ѵегваіііів аига (Оѵій.).
Думать о войнѣ, ай Ьеііит апітит іп-
Іепйеге; йе Ьеііо со;>і(аго; а<1 Ьеііі со^гііа-
Ііопет ве гесірѳге. Приготовляться къ
войнѣ, Ьеііит рагаге, айрагаге, сотрага-
ге; Ьеііит іпаіііиеге, іпвігиеге; Ьеііит
айогпаге. Вести войны вдали, а не съ
сосѣдями, іоп&іпциа, поп Ііпіііта Ьеііа
#егеге. Искать случая къ войнѣ, Ьеі-
іит чиаегеге. Находить случай къ вой-
нѣ, Ьеііапйі саиват герегіге. Дать по-
водъ, побудитъ къ войнѣ, Ьеііит тоѵе-
ге, соттоѵеге, сопсііаге, ехсііаге. По-
ложить быть войнѣ, Ьеі1,ит йесегпеге.
Объявить войну, Ьеііит ішіісеге (вооб.),
Ьеііит йепипііаге, пипііаге (чрезъ мани-
фестъ). Начать войну, Ьеііит іпсіреге,
іпсЬоаге; Ьеііит вивсіреге; Ьеііит сот-
тіііеге. Открыть войну, сдѣлать нача-
ло, Ьеііі іпіііит Гасеге, Ьеііит сареввеге.
Вступить съ войскомъ въ землю, Ьеііит
аіісиі или іп аіічиат Іеггат іпГегге; Ьеі-
іо аіічиет Іасеввеге, Іепіаге. ѣхать на
войну, тііііаішп аЬіге; тіііііат сареввеге
(о солдатахъ); ай Ьеііит іге, ргоіісівсі (о
полководцахъ). Война возгорается, от-
крывается , Ьеііит ехагсіевсіі. Воііпа
свирѣпствуетъ въ какой нпбудь землѣ,
Іегга Ьеііо агйеі, (1а"гаІ. Вести войну,
Ьеііаге, Ьеііі^егаге (быть заняту войною);
Ьеііит а^еге (начертить планъ для вой-
ны и ио оному дѣйствовать); Ьеііит ме-
тете, жітіпівігаге (вооб. имѣть попеченіе
о тоиъ, что касается до веденія войны,
предпринимать нужные труды съ напря-
женіемъ силъ); Ьеііит ^иЬетаге (особ. о |
ВОЙ ЗЬЙ
главномъ полков.). Вести войну изъ сла-
волюбія, Ьеііо віогіат чиаегеге. Вести,
в. съ кѣмъ или противъ кого, Ьеііит ме-
тете сит аіічио, пли сопіга и айѵегвив.
аіічиет; Ьеііаге айѵегвив аіічиет; ЬеІІц
или агтів аіічиет регвсчріі (для наказа-
нія или отмщенія). Вести наступатель-
ную войну, Ьеііит иііго іпГегге. В. обо-
ронительную войну, Ьеііит іііаіит йе-
Гепйеге, ргориіваге. Длить войну, Ьеі-
іит йисеге, ІгаЬеге. Перенести куда,
войну, Ьеііит іп аіічиат іеггат Ігапв-
Гегге. Театръ войны, вейев Ьеііі; Іоспв,
иЬі Ьеііит ^егііиг. Перемѣнить театръ
войны, Ьеііит аііо ІгапвГегге. Вредъ отъ
войны, Ьеііит йатпо Гасіит, іііаіит; са-
Іатііав ЬеШ. Страсть къ войнѣ, Ьеііапйі
сирійо; Ьеііі віийішп; Ьеііі регспйі віи-
йіит. Охочій къ войнѣ, Ьеііі ^егепйіі
или Ьеііапйі сирійца. Быть такимъ, Ьеі-
Іанйі сирійііаіе Яа«гаге. — Кончить вой-
ну, Ьеііит Ііпіге; Ьеііо Ііпет ітропеге;
Ьеііапйі и Ьеііапйо йпет Гасеге (вооб.); аѣ
агтів йівсейеге (если дѣло дѣлается по
доброй волѣ); Ьеііит сопйсеге (кон. в.
сраженіемъ); Ьеііит сотропеге (чрезъ
мирный трактатъ); Ьеііит ргоПі^аге (съ
побочною идеею скорости); Ьеііит йеіе-
ге, ехвііп^иеге, вереііге (совсѣмъ кон-
чить). Войну совершенно кончить, т. е.
не оставить ни слѣда, іші><(иэт рагіет
ЬеШ геііичиеге; ехігета Ьеііі регйсегеі
Ьеііі геіічиіав орргітеге; Іоііив Ьеііі соп,-
Гесіогет евве. Война была кончена од-
нимъ сраженіемъ, иио ргсеііо йеЬеІІаІит
еві. (Гл. йеЬеІІаге кажется только въ стр.
зал. употребляется безлично). Возобно-
вить войну, опять начать, Ьеііит гепо-
ѵаге, гейіпіе^гэге; геЬеІІаге, геЬеІІіопепв
Гасеге (о побѣжденномъ пародѣ, по безъ,
новаго возстанія противъ правленія).
войну, въ военное время, Ьеііо; іп Ьеііо;
вол
вой
313
1,011. іетроге; Ьеііо Оа-гапіе, ажѵіѳпіе.
Яъ войнѣ ч мирѣ, ЬеШ Лотідне; Лоті
япіііііждие; еі <1оті еі тіііііа- (эти слова
рѣдко встрѣчаются въ противномъ по-
рядкѣ: аоті Ьеііідие; тіШіа»дие аоті-
,чие _ развѣ когда требуетъ того сила).
Рег ш. начать съ кѣмъ войну, т. е. ссо-
ру, брань, Ьеііит сит аіідио яиясіреге.
Объявить войну, брань философіи, рЬіІо-
•яорЬі® Ьеііит іпбісеге. Вести войну
словами противъ оружія» Ьеііит регеге
соиіта атіпа ѵегЬія.—Вопникъ, см. воинъ.
Воинскій, ЬеІІісия, тііііагія. Воинская
строгость, Шясірііпа тііііагія, аіясірііиа ЬеІ-
»1іса. Воинскій уставъ, іех тііііагія. Во-
йнственникъ, Ьеііаіог, ривпаіог, рггеііа-
Іог; ѵіг тііііагія. Іоаннъ войнственникъ,
Уоаппея Ьеііаіог. — Воинственный, Ьеі-
Іісояия, риддіах, Гегох. 2) І'огіів, яігепиия,
асог тіііііае, ітрі^ег тіііііа». — Воинство,
ехегсііия, соріа». Воинствую, (яі.), Ьеі-
іит {-егеге; агта сареге или Гегге. —
Воинъ, вошіиикъ, Ьеііаіог, ри^паіог, тііея.
Храбрый, тііея Гогіія; соттііііо (когда
полководецъ обращаетъ рѣчь къ вои-
намъ). Быть столькоіке великимъ поли-
тикомъ, какъ и воиномъ, пои ргаеяіапііо-
гет еяяѳ іп агтія, диат іп Іода. Цезарь
давалъ воинамъ оружіе въ серебряной и
золотой оправѣ, и для блеску и для того
чтобъ оіш, боясь утратить на войнѣ, лу-
чше берегли его, Саеяаг аг^епіо еі аиго
роіііія агтія огпаЬаІ тііііея яітиі еі а<1
яресіет еі дио Іепасіогея еогит іп ргсе-
ііо еяяепі теіи <1атпі. II. хвалился, что
его воины и намащенные могутъ сра-
жаться храбро, С. іасіаге яоіііия: тііііея
аиоя еііат ип^иепіаіоя Ьепе ровнаго рояяе.
гборные воины, отборное войско, Іесіія-
«*ті тііііея. Послѣ того вывелъ онъ
учшія и отборныя войска Италіи про-
тодпы слабыхъ и утратившихъ честь
314
бѣдняковъ, ііеіпііе сопіга іііат паиГга§о-
гит едесіат а<1 (ІеЬіІіІаІат тапит ііогет
Іоііия Иаііае ас гоЬиг еііихіі. Преступ-
ленія воиновъ не всѣ принимать въ ува-
женіе, и не такъ строго, какъ надлежало
бы, овыя наказывать, (Іеіісіа педие оЬяег-
ѵаге отпіа, педие рго тоііо ехяедиі. —
Образоваться воиномъ, тіііііат еііосегі.
Обр. в. подъ чьимъ руководствомъ, гшіі-
тепіа тіііііае или агіія тііііагія яиЬ аіідио
ропеге; гиііітепіія тіііііае аЬ аіідио іт-
Ьиі. — Войско, ехегсііия, соріа»; а^теп
(когда оно въ движеніи). Легкія войска,
тііііея Іеѵія агтаіпгае. Сухопутное вой-
ско, ехегсііия Іеггеяіег; соріа; Іеггеяігея;
ехегсііия реііеяіег; соріае реііеяігея; гея
паиііса;, гея тагіііта (ѴоІІ. раѣ). Вой-
сковой, ;<1 соріая, а<1 ехегсііит регііпепя.
Исчислить войско , питегит соріагит
щіге. — Приказать куда войску слѣдо-
вать, саяіга тоѵегі (иЬете. 3) Тііиіия,
дио ари<1 Сотасоя огпапіиг ѵеі арреііап-
Іиг ргосегея типегі ргаерояііі. В. ата-
манъ, яитіния ргаеГесІия Со/асогит. В.
писарь, ясгіЬа 1е{;іопагіия. — Воитель,
Ьеііаіог, ѵіг Гогіія; ѵіг. Воительница, Ьеі-
Іаігіх, тиііег Ьеііісояа.
ВОКАЛЬНАЯ МУЗЫКА. Огія сачіия.
ВОЛВЯНКА. См. Волжанка.
ВОЛГА. АѴоІра, ВЬа.
ВОЛДЫРЬ. Рияіиіа; рариіа (отъ ожоги).
ВОЛЕЮ. 8роп1е, иііго; яиа ѵоіипіаіе.
В. записался въ военную службу, яропіе
потеп ргоГеяяия еяі, я. тіііііат сареяяіѵіі.
ВОЛЖАНКА. Арагісия сіиатотеия.
ВОЛИТЕ ЛЬ, А1іси]ия’геі яіи біояіяяітия.
ВОЛКОВНЯ. Гояяа или саѵеа ссеса 1и-
рія саріепШя. - Волкъ, Іирия. Бѣлый,
сѣрый, Іирия аІЬо, сіпегео соіоге. Моло-
дой, саіиіия Іиріпия. Ловля волковъ, са-
ріига, ѵепаііо Іирогит. Волкъ — пре-
красный стражъ овецъ! о ргаесіагши си-
345
ВОЛ
вол
316
віойет оѵіит, иі ауипі, Іирит! Держать
волка за уши (имѣть предъ собою дѣло
трудное , которое ни продолжать, ни
оставить безъ опасности не можно).
Полкъ бѣжитъ отъ овецъ (о томъ, что не
возможно и противоестественно), оѵев Ги-
ёіі Іпров. Съ волками жить, во волчьи
выть, иі йотіиев вииі, ііа тогет §егав
(Тег.). — Волку зима за обычай, <рі.т
ииі сІіПісіІіа випі, еагіет аііегі Гасіііа.
Сколько волка ни корми, а онъ въ [лѣсъ
глядитъ: а) апітив Ьепейсіогит ітте-
тог йеЬіІат "гаііат геГеггр певсіив; Ь)
еііат Гитив раігіа1 Йпісів.
ВОЛНА, Еіисіив, ппйа. Поднимать
волны, аевіиаге, Лисіиаге; ипйаге (только
у одд. стт.). Быть колеблему, носиму
туда и сюда волнами, ппйів, ЯисІіЬив з’а-
сіагі. Гдѣ пѣнистыя волны сражаются
съ гранитными утесами, пЬі вршпапіев
или вршпат а&епіев Япсіив сит всориіів
ргапііж Іисіапіиг. Вѣтръ поднимаетъ
волны, ѵепіив ехсііаі, сопппоѵеі Яисіиз.
Волны разбиваются о камень, Яисіиа Ггап-
^иніиг а вахо. Волна волну гонитъ, іш-
йа нпйй ітреШіиг. Быть игралншемъ
волнъ, ЯисІіЬив засіагі. Поглощенный
волнами, Ьапвіив тагі; тейіів іи ЯисІіЬив
ьиЬтегвив. Нестись поверхъ волнъ, ех-
зирегаге ипйав. Когда утихли волны,
вейаіів ЯисІіЬпв. Обо что ударяются
волны, <рю<1 ЯисІіЬив айіиііиг. Укрощать
волны, Яисіив тоіив сотропеге. Шумъ
отъ волнъ, Ггетііив инйагит.
ВОЛНА. Сапа Іоива, Йетеьва. Она
дланію своею водила по кудрявой волнѣ
чела его,тапи «иа тиІсеЬаІ егіьрав апііаа.
ВОЛНЕНІЕ. Ліоіив, а^ііаііо Яисіиит.
2) Сопсііаііог вапёнів, ог^аяпив. Притти
въ волненіе, еЯегѵезсеге. Кровь при-
шла въ волненіе, вап^нів ѵеЬетепІіиз
тоѵегі, арііагі соеріі. Волненіе крови
уменьшается кровопусканіемъ, вап^иіпі^
тіевіо или йеігасііо гергітіі, вівііі ог&ав-
тит. 3) Рег т. страсти производятъ
въ душѣ сильное волненіе, сирійііаіев
ѵеЬетепІег регіигѣапі апітов. Народ-
ное волненіе, ІигЬае; гев поѵае; вейіііопее.
Волнистый, Іапоеив, Іаш^іиовие. 4) Еіи-
сіиовив. о) Бпйаіпв, ипйиіаіив. Волни-
стая тач>та, раппив вегіеив Іепиіог ипйи-
іаіив. Волнистая лента, іжпіа ипйиіаіа.
Волнистый камлотъ, Іехіит саргіпит
ипйиіаіит: раппив Іигсісив ипйиіаіив. —
— Волнователь, Яисіив ехсііапв, сотто-
ѵеие. Южный вѣтръ ужасный моря вол-
нователь, аиеіег или поіие іат ѵіоіепіив
тагів а^ііаіог. — Волновый, ргосеііозия,
Іитиііиовив.
ВОЛНУХА. См. Волжанка.
ВОЛНУЮ. Моѵеге, соттоѵеге, а^ііа-
ге. Вѣтръ море волнуетъ, ѵепіив аДіаІ
таге. 2) 8ап^иіпет тоѵеге, а^ііаге; ог-
{іавтит ехсііаге. 3) Сопсііаге, воііісііаге.
Онъ всю червь взволновалъ, Іоіат ріе-.
Ьет воПісіІаѵіі. Волнуюсь, ѵеЬетепІег
тоѵегі, а&ііагі; Япсіиаге, жяіцаге. Море
волнуется, таге Яисіиаі. 4) Пе еап^иіпе:
ѵеЬетепІег тоѵегі, а^ііагі. 5) Сийаііт
тоѵегі. 6) Сопсііагі, воііісііагі. Духъ
во мнѣ взволновался, апітив теив сот-
тоіив еві, аи^ііиг, воШсіІив еві, та^па
апіті регіигѣаііопе еит. Волнующійся,
Яисіиапв, аевіиаив, ипйаив. Волнующееся
море, таге аевіиапв. Волнующійся на-
родъ, рориіпв ІигЬиІепіив.
ВОЛНЯНЫЙ. (81.) Баиеив. Облечься
въ ризы волняны, іпйиеге ѵеаіея Іапеав.
ВОЛОВЕЙ ЯЗЫКЪ. См. Вологлода.
ВОЛОВИНА. Согішп Іаигіиит или
ЬиЬиішп. Воловій, Іаигіпив или ЬиЬиІиз.
Воловьи рога, Ьиіаіі или Іаигіпа согпиа.
Воловпыіі, ай Ьпіаіпт, Ьоѵет р.егііііепв-
Воловня, Ьиѣііе.
вол
318
317
взл
ВОЛОГЛОДКА. АпсЬива ОІІІсіпаІів.
воЛОДИМЕРЪ. Ѵоіойатігив, Ѵаійе-
таги*.
ВОЛОЖСКІЙ ОРѢХЪ, Аѵеііапа Іоп-
ріог писіео гиЬепіе. Положеній орѣш-
никъ, согуіив ваііѵа Ггисін оЫои^о гиЬепіе.
ВОЛОКИТА, (Тегт. Гогеп.) Пііаію,
ргоіаііо. Соперникъ мой происками свои-
ми ио дѣлу много причинилъ мнѣ воло-
киты, айѵегвагінв тенв саііійо сопвіііо
рег 1оп§ит Іетрив Ьапс саиват гете-
гаіив еві или геіагйаѵіі.
ВОЛОКИТА, Хйпіив весіаіог ѵіг{гіппт.
2) МиІІіѵа^ив, ѵаваЬипйив. Волокитно,
Іепіе, тоіееіе. Волокитный, ѵа^ив. Ему
волокитная жизнь уже наскучила, ѵііа
,а„а еві еі ѵаійе іпѵіва, регтоіевіа. 3) Іт-
рийісив, ѵепегі йейііив. Волокитство, ѵа-
(іаііо, еггог. 4) Саріаііо апюгів, агпогев.
Издержать деньги па волокитство, ав-
гита еГТиіеге. Счастливое волокитство,
ѵиттив Гаѵог атоте саріж Гетіпа'.
ВОЛОКНИСТЫЙ, -книстъ. ЕіЬгаіив.
В. ленъ, Ііпит ГіЬгаІит. Волокно, Іеіа,
іехіига, іехіит, ОЬга. Паутинное в., Іе-
іа агапеатита. — Волоконце, волокопцы,
ІІЬгае, ііЬгіІІае.
ВОЛОКУ. ТгаЬеге. Волочь судно чрезъ
волокъ, рег ігасіипі Іеггае иаѵі^іит Ста-
нете. 2) Волочить золото, ангпт іп 111а
ііисеге, ехіеииаге, іепиате. 3) Г'іі, мете-
те, реяіаге. Праздничное платье по буд-
нямъ волочить сталъ, Гемо спііи віп^иіів
йіеЬив йіі соеріі. Волочить по землѣ
платье, ѵевіета, вугта ІгаЬеге. 4) Вер-
•аге. Этотъ старикъ едва ноги воло-
китъ , Ьіс 8епех ж?ге ІгаЬеге тетЬга
Р°ѵ>в еяі. 5) ТгаЬеге, ііисеге, ргойисеге.
Отя дѣло мое въ судѣ долго волочили,
одвако рѣшили его въ мою пользу, Іі-
сеі гев йесегпепйа іп уийісіо йіи таиііипі-
I іе ігасіа евяеі, іатеп весипйит те Йа-
іит еві. Волочить кого тщетно обѣща-
ніями, іпапі вре іасіаге. — Волочусь, іга-
Ьі. Платье волочится, ѵевіів, аиіісіие
ѵеггіі Ьіітит. 6) 7Е§ге ігаЬеге тетЬга.
На силу волочусь, ае§ге ІгаЬо тетЬга.
ВОЛОКУША, вресіев ѵеггіепіі циіп-
і|ііа"іпІа аиі веха^піа иіпагит.
ВОЛОКЪ, Тгасіив іеггге іпіегуесіив
йиоЬив Диѵіів паѵі"аЬШЬив; ііет ріа^а
топіапа вуіѵіз оЬйисІа.
ВОЛОНТЕРЪ. Ѵоіипіагіиз; тііев ѵо-
Іипіагіив.
ВОЛОПАСЪ. ВиЬиІсив.
ВОЛОСАТИКЪ, Погйіие ациаііснв.
ВОЛОСНИКЪ. Ѵіііа егіиаіів.
ВОЛОСАТЫЙ, Стітіив, саріііасеив.
Волосатая звѣзда или комета, при погре-
бальныхъ играхъ въ честь Цезарю, от-
крытыхъ Августомъ, видна была 7 дней
сряду, а выходила около одиннадцатаго
часу, Іпйіз, чнов ргіпіов соивесгаіо Саіаагі
Аи§нвІив ейеЬаі, віеВа егіпііа рег веріетп
йіев сопііниов Гиівіі, ехогіепв сігса ипйе-
сітаат Ьогат. — Волосочикъ, саріііив;
егіпів іепиів.
ВОЛОСОПЛЕТИНА и -СОПЛЕТКА.
Ровіегіогев сотае Гетіпагит іп пойнта
соасіж, егіпев оЫііціаіі пойоцііе виЬвІгісіі.
ВОЛОСОПОДОБНЫЙ, тонкій какъ
волосъ. Саріііасепв, егіпаіів.
ВОЛОСОЧЕСАТЕЛЬ. СаріІІогпт соп-
сіппаіог; саріііогит огпаіог. — Уборкою
мужскихъ волосъ завѣдывали Іойвогев,
а женскихъ, огпаігіеев.
ВОЛОСТЕЛИНЫЙ. РггеГесІі пгЬів рго-
ргіив.
ВОЛОСТЕЛЬ. V. оЬв. І’гюГесІпв ріи-
гішп ра^огит вшптив. Волостный, ай
рггеГесіигат ріигіит тіеогшп регііиепв..
Волость, рггеГесіпга ріигіит ѵіеогит..
Во-юсть Іосударева, ргаеГесіига ріигіит
ѵіеогит геціа.
,319 ВОЛ
ВОЛОСЪ. (81. Власъ.) Рііия; сарійия;
сгіпія (особ. на головѣ). Такъ тонокъ,
какъ волосъ, Іепиіявітия. Ни на волосъ,
пе шіпітипі циійет. На волосокъ, р®-
пе, Гете; Іапіитпоп; рапіиіпт или поп
тиііит, поп 1оп°е аЬеяІ, <[иіп. На во-
лосокъ только, и его ие было бы жива-
го, поп тиііит аЬГиіі, циіп оссШегеІиг.
— Всѣ волосы вмѣстѣ: саріііия, саріііі,
сгіпея; саеяагіея (только у стт.). — Ростъ
волосъ, аисіия, іпсгетепіит саріііі. Ко-
решекъ волосъ, гадіх рііі или рііогит,
Волосы на бородѣ у молодыхъ людей,
Іапп^о. Въ носу, ѵіЬгіяяае. Сѣдые, сапі
съ сл. саріііі или одно. Волосы на бо-
родѣ, ЬагЬа. Распущенные волосы, са-
ріііі, сгіпея раяяі. Густые волосы, сота
йепяа, яріяяа. Волосы лѣзутъ, валятся,
саріііі Оиипі, «ІеЛиипІ, сахіипі, Рвать на
себѣ волосы, сотат дііапіаге. Ни на
волосъ не должно отступать отъ совѣ-
сти, а тесіа сопясіепііа Ігапяѵегзит ип-
^иет поп орогіеі біясеііеге. Украшеніе
нзъ волосъ, огпаіия саріПогит, сгіпіит.
Шершавые волосы, саріііия Ьопісіия.
Причесанные, саріііия сотіиз. Рѣдкіе
волосы, сота гага. Уборка женской го-
ловы изъ накладныхъ волосъ, саііепдгит,
согутЬіит. Остричь волосы , саріііоя
Іопйеге, йёіопсіеге. Отростить, саріііит
рготіііеге, яиѣтіііеге. У него волосы
поднимаются дыбомъ, саріііі Ьоггепі.
Выщипать волосы, йерііаге. Пучокъ во-
лосъ, Гаясісиіия сгіпіит. Подрать за во-
лосы , ІгаЬеге сгіиіЬия; саріііія <1исеге.
Вцѣпитьсн въ волосы, аіісиі іп саріііит
іпѵоіаге. — Чесать волосы, саріііоз или
сотая ресіеге. , Волосы накладные,
саріііа тепіит. 2) І-апа рііі е<іиі-
пі, яеіа е<іиі. Тюфякъ набитый во-
лосами, зігаіит или Мгариііп» яеіія ецні
геГегІит. .
ВОЛ
ВОЛОСЪ ЖЕНСКІЙ БѢЛЫЙ. Д(|
іапІЬит аІЬит.
ВОЛОСЪ ЖЕНСКІЙ. АйіапІЬищ Г1І,
йгит.
ВОЛОСЯНИКЪ, ияііаііия волосяцИ,
км. Саісеатепіа Іапеа. — Волосяный, Во
лосныіі, (яі. власяный), саріііагія, е ріц8
рііі» сопяіапя. 2) 8еІіз е<[иі геГегІия.
Волосяныя, власяныя трубочки, Іиѣі, |ц.
Ьиіі саріііагез. Щетка для волосъ, ре.
пісиіия сгіпіЬпя сопіешіія. Волосяное
покрывало, сііісіит. Щипцы для завив.
ки волосъ, саіатіяігпт, саіатіяіег. Кое»
изъ волосъ плетеная, саріііі іп иогіищ
соііесіі. Булавка для волосъ, асия сгі-
паіія, сгіпаіе; асия сотаіогіа; аспя «Іі^.
сгітіпаіія (для укрѣпленія пробранныхъ
волосъ). Кисточка волосяная, репісіііи,,
яеіа. Волосяное кольцо, аппиіия сгіпі-
Ьия іиіехіія. Мазь для волосъ, айіреі
сопіга саріііі Йеііиѵіит іепасея. Ножни-
цы для стриженія волосъ, ГогГех сгіпаік.
Составъ для подкрашиванія волосъ, Ти-
сня сгіпаіія. Волосяной шнурокъ, Гивіх,
Гипісиіия е рііія или сгіпіЬиз сопіогіш.
Волосяное сито, сгіЬгиш е рііія. Укрѣ-
пляющій волосы, сопіга саріііі йеііиѵіига
іепах; саріііит пиігіепя. Волосяная ма-
терія, раппия е рііія Іехіия. Щипчшя
для выдергиванія волосъ, ѵиіяеііа.
, ВОЛОХІЯ. ѴаІасЬіа. Воложсшй, Ѵа-
ІасЬісия. По Воложскн, ѴаІасЬісе. По-
ложеное вино, ѵіпитѴаІасЬісит. Волохг,
ѴаІасЬия.
ВОЛОЧАЙКА. І'етіпа ѵа^а или одно
ѵа^а.
ВОЛОЧЕНІЕ. Тгасіия. 2) Юисіия »
Ша Волоченый, —ченое золото, сере-
бро, аигиш, аг^епіит іп Ша йисіига, Iе'
пиаіит, ехіепиаішп. Волочильный, рег"
Ііпепя аб (гасіит, а<1 «іисіит іп Ша. В°'
лочильия, Іатіда ех сЬаІуЬо тиІІіГог'8'
ВОЛ
т
ВОЛ
521
пйо іп й!а теіаііа ассоттобаіа. Во-
^очильшикъ, аисіог йіогиш теіаііісогит.
Волочьмя, ІгаЬепдо. — Волочу, см. во-
доку. _ Волочусь, атогіЬиз, ѵепегі іп-
Ли18еге. 3) Ейе регзечиі. 4) О1іо5ит
атЬиІаге, ѵа&агі.
ВОЛОЧИТЬСЯ, перестать волочить-
ся, зіірепбіа ѵепегі сопіісеге.
ВОЛТИЖИРОВАНІЕ, можно выразить
глаг. 2) Агз чаііи зе зиЬрсіешІі іп еіріипі;
аг« заііи етісаибі. Волтижировшикъ, циі
зе зиЬрсіІ іп ефішп; безиіЮг. Волтъ,
цуги», сігситасііо. Волтижирую, едишп
іп кугиш бисеге (о всадникѣ); іп ёугит
4иеі (о лошади). Волтижирую иа лошади,
ваііи зе зиЬрсеге іп ечиипі.
ВОЛУІЙ. (V- оЬз.) Е согіо или е пег-
ѵіз іаигіпіз.
ВОЛХВОВАНІЕ. Ргжбісііо, ѵаіісіпаііо,
Шѵіпаііо. 2) Еазсіпаііо, ага ша^іса, та-
#ісе; сагтіпа, ргаезііві®. Тогда матема-
тическому и Физическому ученію, преж-
де въ чародѣйство и волхвованіе вмѣнен-
ному, благоговѣйное почитаніе приносили,
ічпс Іетрогіз іп зипипо Ьопоге еззе с®-
регшіі МаіЬезіз еі Рііузісе, доа; оііт рго
рггезіцріз агіедие ша^іса ІіаЬеЬапІпг.
Волхвователь, ѵаіез, Гаіідісиз. 3) Ѵепе-
Ясиз, ргаезіі^іаіог, тащіз. Волхвую, ѵа-
Іісіпагі, Ъагіоіагі, ргжЛісеге. 4) Ехегсеге
агіет та^ісат или агіез та^ісаз. Про-
изводить что чрезъ волхвованіе, еГбсего
е1і«іиі<] оре агііз та^іс®; сагтіпіЬнз еПі-
сеге аіідпкі. Волхвъ , та^из , заріепз
ари4 Регзаз. 5) Ргаяіі^іаіог, ѵепеОсиз,
та^іса' агііз регііиз.
ВОЛЧЕИ КОРЕНЬ. Асопііит Іусо-
сіопит.
ВОЛЧЕКЪ, волченокъ. Саіиіиз Іирі-
пив. 2) Іпзігиіпепіипі тіпогіз тобі, дно
ѴЗЗ ИЛИ Т1ГІи8 сегеѵівіж> исега ехрІОга.
г‘ «>) вресіев ІгаЬ®.
ВОЛЧЕЦЪ. Сагбииз. Мѣсто, заросшее
волчцомъ, сагбиеішп. 2) 8ршпа іирі.
ВОЛЧЕЦЪ КУДРЯВЫЙ. Сагбииз Ъе-
педісіив.
ВОЛЧИТЬСЯ. Рагеге. Волчица, Іира.
Волчище, тавпиз Іириз. Волчій и —чей,
Інріпиз. В. слѣдъ, ѵезіідішп Іирі или Іи-
ріпит. Волчья порода, вепиз Іиріпшп.
Волчій обычай, тоз Іирі или Іирогит. —
Капканъ для ловли волковъ, ресііса Іпріз
саріепбіз. Волчій зубъ, бепз Іиріпиз.
Волчья кожа, согіпт Іиріпшп. Волчья
шуба, реіііз іпріпа. Гдѣ волчій ротѣ,
гдѣ лисій хвостъ, Іетрогі зегѵіге; іп Іет-
роге еі іпзіашіит еі іп Іетроге сейеп-
«Іит езі.
ВОЛЧУРА (винчура). Реіііз Іиріпа.
ВОЛЧЬЯ ГУБКА. Сгерііиз Іирі.
ВОЛЧЬЕ ЛЫКО. ВарЬпе тегегешп.
ВОЛЧЬЯ ПѢНА. 8рита Іирі.
ВОЛЧЬИ ЯГОДЫ. Васс® гЬатпі ГгаП-
ёиіае.
ВОЛШБА, волшвеніе. Ѵаіісіпаііо, ргае-
бісііо. 2) Еазсіпаііо, іпсапіаііо.
ВОЛШЕБНАЯ КРОПИВА. Іатіит
ригригеит.
ВОЛШЕБНИКЪ. Ѵепейсиз. 2) Ѵаіез,
Гаіібісиз. Волшебница, ѵаіез, Гаіібіса. 3)
Ма§а, ѵепейса. Волшебничаю, ехегсеге
агіет та^ісат или агіез та^ісаз. Вол-
шебный, та^ісиз. В. Фонарь, іаіегпа или
іапіегпа та^іса. Волшебное зеркало, зре-
спіит та^ісит. Волшебная сила, ѵіз
та^іса. Волшебное или околдованное
кольцо, аппиіиз та^ісиз. Волшебное ко-
лесцо, гйотЬиз. 4) Ѵепизііззіпшз, атге-
піззітиз, тігиз. Волшебство, ѵаіісіпаііо,
ргжйісііо. 5) Еазсіпаііо, іпсапіаііо. Волшеб-
ствованіе, ехегсеге агіет та^ісат. Вол-
шебствую, см. волхвую и волшебничаю.
ВОЛЪ. Воз, Іаигиз. Младый волъ оста-
новился и взиралъ на насъ умильными
11
•323
вол
вол
32$
глазами, ]иѵепсия яіяііі етайшп Ыапйоядие
іп по» сопѵегііі осиіоя.
ВОЛЫНКА. ТіЬіа иігісиіагія. Играть
па волынкѣ, сапеге, сапііііаге ІіЬіа иігіси-
Іагі. Выдои очникъ, аясаиіия, иігісніагіия.
Вылоночныіі, ад ІіЬіагп иігісиіагет регіі-
пеп8. Волыночная трубочка, ІиЬия иігі-
сиіагіче.
ВОЛЬНИЦА- Оііш: ѵоіипіагіі; шііііея ѵо-
іипіагіі. 2) Мегсепагіпя; тегсепагіа. 3) Іт-
щойегаіия, еІТгепаІия,іттойеяІия. Вольно
чанье,ітгіюйегаІіо,еЯгепаІіо,ІісепІіа.Воль-
ничаю,еѵар'агі, шойит ехсейеге, Іаясіѵіге,
Іихигіаге; Гіпея ѵегесипйіае Ігапяіге; іга-
тодегаіит, еЯияшп, іттойеяіит еяяе.
Дѣти безъ надзирателя обыкновенно воль
ничаютъ,риегі,пи11о тойегаіоге, ііпея ѵе-
гесипйіж Ігапяіге яоіепі.
ВОЛЬНО. Ідсеі, ІіЬегит еяі. Вольно
вамъ этого не сдѣлать, Ьи^ия геі Гасіеп-
Йзе Іиит агЫігіит еяі. Волножъ вамъ
этого не сдѣлать, Іиа сиіра, яі Ь<вс поп
Гесіяіі. Вольно вамъ туда мттн или пѣтъ,
пиііа песеяяііаіе айяІгісШя ея ео еипйі аиі
поп еипйі.
ВОЛЬНО. Іісеі. Не всякому вольво дѣ-
лать выборъ, поп сиіѵія орііо йаіа еяі.
Намъ вольно дѣлать выборъ, какой хо-
тимъ, яоіиіа. поЬія еііеепйі орііо. Мнѣ
вольво дѣлать все, что захочу, іпіЫ зоіп-
Ііяяіта яипі отпіа. Мнѣ вольно нтти,
куда захочу, іпіЬі Іісеі, диодио ІіЬпегіІ,
іге. Онъ весьма вольно поступаетъ, іи
а&епйі гаііопе ріапе ІіЬег, ріапе яоіиіия
еяі. Онъ объ этомъ дѣлѣ говоритъ очень
вольво, бе Ьас ге ІіЬеітіпіе Іодиііиг, Ярег-
Ііяяіте Йісіі. Жить очень в., Іісепііия
ѵіѵеге; ІіЬегіия яе метете.
ВОЛЬНОДУМЕЦЪ. Сопіешіог пигаі-
пія, сопіетіог іііѵіпа; ргоѵійепііае или аи-
сіогііаіія. Вольнодумка, дна; де геЬия Йі-
ѴІПІЯ Іісепііия ^ийісаі. Вольнодумный, пі-
тія ІіЬеге яепііепя, ІіЪегіогія дийісіі іп ге.
Бия йіѵіпія ітріия.
ВОЛЬНОСТЬ. ІдЬегІая. Полезна та ц.
которая не выходитъ изъ предѣловъ, іцр
Іія еяі 1іЬегІая,диае поп ІгапяіЦпоп ехсейіі
шойит. Безразсудная в., іпяапия ІіЬег(аіі8
атог. Законы суть хранители вольности
Іе§ея ІіЬегІаІія сияіойея. Возвратить водь-
ность, ІіЬегІаІеіп гесирегаге. 2) Дать
слугѣ вольность, яегѵо ІіЬеПаІет йаг?,
яегѵит тапитіііеге; іп ІіЬегІаІет ѵосаге.
Народъ лишитъ вольности, рориіі ІіЬег-
ІаІет айітеге. Вольность отечеетвев-
ная не въ томъ состоитъ, чтобъ дѣлать
все, что кому угодно, ІіЬегІая іп яосіеіаіе
поп іп ео еяі рояііа, иі ипісиі<іие Іісеаі
Гасеге ій, диой ІоЬеІ. 3) Вольность сти-
хотворческая, Іісепііа роёііса. — Воль-
ный, воленъ, ІіЬег, ѵоіипіагіия. Вольное
войско, соріа; ѵоіипіагіогшп; шііііея ѵо-
іипіагіі. Вольный пародъ, ІіЬега §еп&
В. городъ, ІіЬега сіѵііая; типісірішп.
Вольная пристань, роііия ІіЬег. Воль-
ный человѣкъ, Ьото ІіЬег, іп^епиия; сог-
рия ІіЬегига; тапитіяяия. 4) Вольцу
быть, ІіЬегит еяяе; яиі ригія, япая роіеяіа-
Іія еяяе; іп яиа [юіеяіаіе. Я совершенно
воленъ, тіЬі отпіа ех те іряо аріа яипі
(ве требую ни отъ кого помощи). Я во-
ленъ въ моемъ имѣніи, Іоіа Ьопогшп ро-
Іеяіая теа еяі. Въ зтомъ ты воленъ, Га-
сіея иі соНіЬиегіІ. 5) Ргиіеітпя, реініапя.
Дѣти у иего очень вольны, ІіЬегоя ЬаЬеі
Ьепе реіиіапіея; е]ия ІіЬегі тпііа реіиіап-
Іег а<;ип(. Вольный воздухъ, раіепя, арсг-
Іит, ѵасичт, ІіЬегит соеіит. На воль-
номъ воздухѣ, іп арегіо, яиЬ Йіѵо. Воль-
ный домъ, Іирапаг; йотия іпегеігіеіа.
Вольный жаръ, ргиіпа; сапйепіея сагѣо*
поя. Вольный паръ (въ баняхъ), саМ
Іетрегаіия. Вольная погода, ссеіі іпйаі'
репііа (Ѵіг§.). Вольный слогъ, огаііе И'
вол
вол
325
Ьеге Пиепя. Вольные стихи, ѵег8і>8 ГООІ-
Іе5 еі ратит ршіісі; сагтіва оЬксгена. Ь)
Ѵег»ив теігісі Іапіит. Вольная (непри-
нужденная) жизнь, Іісепііа. Слишкомъ
вольная ж., іісспііог ѵііа. Вольное под-
ражаніе, ІіЬега ітііаііо. Вольное (дур-
ное) обращеніе, ргосасііав; ргоіегѵііая.
Съ дуракомъ и Богъ ве воленъ, (ргоѵ.),
иі інваииз каріаі чііцие Ьоиае Гги^і, Гги-
яіга сонегі.4. Вольному воля, спасенно-
му рай, «на диікдие ѵоіипіаіе Ггиі сиріі,
Ггпепя киа димдие ѵоіипіаіе іп соеіо яіЬі
С8ве ѵіёеіиг; піЬіі аЬ іпаапо а<1 8рет 08-
Іепйііиг. — — Волю, (81.), ѵеііе. Аще
волиши, еі ІіЬі ріасеаі или ві ѵеііе.
Воля, ѵоіипіав (сила желать). У всякаго
своя воля, ѵеііе виит сиідие еві. Разувъ
долженъ править ваіею, ѵоіипіав сопві-
ііів гаііопів ге^і ііеЬеІ. 6) Ѵоіипіав, апі-
тлив. Это моя воля, віс ріасіішп, ііа тіЫ
ріасиіі; ііа Ьос ѵоіо. Противиться чьей
воли, аіісиі гери^паге; аіісціик іпірогіит
беігесіаге. Твердое и постоянное жела-
ніе, регреіиа еі сопвіаиз ѵоіипіак. Испол-
нятъ волю другаго, рагеге аіісиі; аіісиі
тогет регеге, ртаІіСсагі. Необходимо,
чтобъ исполнена была воля побѣдителя,
несевяе еяі, иі еа йапі, дню ѵісіог ѵеііі,—
Я ото сдѣлалъ, потому что его была во-
ля, Госі ех ези« ѵоіипіаіе. Сообразовать-
ся съ чьею волею, сонГогтаге 50 аб аіі-
ео)ив ѵаіипіаіет. Сообразоваться во всемъ
съ чьею волею, аііегіив а<1 ѵоіиніаіеіп пи-
іошЧие іоіиш во сопѵегіѳте; ай агЫігіит
еі поіищ кеассотобаге, ве Гіп"его; пиіи
еі агЬпгіо отпіа ареге. Это даютъ на
«ою волю, баіиг тіЬі Гасиііав, иі і<| тео
/ ^Ігаіи Гасіат. Это противъ моей воли,
^-^иесогласво съ моею волею, Ьос екі
НеаапяПиі° *е‘Івпс1шп* Противъ воли
иостѵпатГпГ СТГІ8 Пи,ШП- Дѣлать>
0 своей волѣ, тогё вио уі-
3?6
ѵеге. Предоставить па волю судей, ]и-
бісит агЬіІгіо саиват регтіііеге. Это
ваша была воля, ііа ѵоіиізіі! ііа ІіЬі ріасі-
Іит еяі! Воля ваша, я не поѣду, Гасіав,
диаюипдие ІіЬі ріасеапі, е#о поп ргоіі-
сівсаг. Жить по чьей волѣ, ѵоіипіаіі
аіісціик рагеге, тогі^егагі. Не хотѣть
поступать но чьей волѣ, тіпив ех ѵоіип-
іаіе аіісціик Гасеге. Противъ воли быть
принуждену сражаться, іиргаііія аб бе-
рикпапбиш со^і. Это состоитъ въ твоей
волѣ, іп іиа роіееіаіе віішп, ровіішп екі;
репек Іе еяі, а Іе репбеі. Противъ моей
вол», те іпѵііо, гери&папІе, Сдѣлать
что противъ чьей воли, сопіга аіісціпя
ѵоіиніаіеіп, адѵеіъа аЬ аіісціик ѵоіипіаіе,
аіідио поіепіе, аіідио іпѵііо, аЬппепІе аіі-
дио Гасеге. Лишняя ваія, іттобіса 1і-
Ьегіак, Іаксіѵіа. Дать кому волю, аіідиет
поп соёгсеге; аіісиі орііопет даго, (при
выборѣ). Дать большую волю солда-
тамъ, тііііек Іахіоге ітрегіо ЬаЬеге. Не
давай ему воли, іпіга Іітііек киок соё'гсе.
Ты не хорошо дѣлаешь, что рукамъ даешь
волю, Гасік іпі1і§пе, диі поп аЬкІіпоак та-
пит. — Далъ дѣтямъ волю, соттівіі, иі
ІіЬегі поп рагеапі (если: продолжаютъ не
слушаться) поп рагегепі. Дай миѣ это
иа волю, кіпе те іп Ьас ге йегеге тіііі
тогеіп. Это предоставили на вашу во-
лю, Ьос а<1 Іііит агЫігіпт сопГего. Это
во въ моей волѣ, Ьос поп еяі агЬіІгіі теі.
Онъ сдѣлалъ это изъ доброй воли, І<1 Ге-
сіі киа кропіе, 8иар1е вропіе; рег ве иііго,
ІіЬепІсг. Псдюломить чью волю, ѵоіип-
Іаіет или апітпт Ггапроге; ІіЬкІіпот
Ггапуеге (упрямство). Волю принимать
за самое дѣло, ѵоіиніаіет или апітит
рю ге ргоЬаге. Должно волю принимать
за самое дѣло: а) ѵоіиівве или ѵеііе заі
С8І, ѵо ппіак ргоЬашІа езі рго.ге. Ь) (По
недостатку силъ) иі ііеяіпі ѵігеа, Іатеп
327 ВОЯ
іанбапба озі ѵоіипіаь. — Послѣдняя воля
умирающаго, иіііта тогіепііз ѵоіипіаз.
7) АгЫІгіит, зѳпзиз, сотіепчиз, аззепзиз.
Съ моой воли, те соизеиііепіе, то рго-
Ьаіііѳ. Я, по волѣ родителей, избралъ
этотъ родъ жизни, Ьапс ѵііж гаііопет
сопзепзи рагѳпішп ініі. 8) ІдЬеПаЗ. От-
пустить крѣпостнаго человѣка иа волю,
«егго ІіЬѳгІаІет <1агѳ; зѳгѵит тапшпіі-
іегѳ. Выпустить узника на волю, сот-
ргеЬепзшп ѳ сизіобіа етіііеге. Волею,
съ воли, зроиіѳ, иііго; ірзе, а, иго. Оиъ
волею записался въ военную службу,
вропіе или ірзе потеп ргоГеззиз езі. Оиа
съ воли вытла за крѣпостнаго, ірза> зегѵо
пирзіі.
ВОНЗАЮ. ЮеП»ѳге. Вонзить кому въ
сердце ножъ, сиііит бойдего іп согбѳ
аіісціив. Вонзаюсь, бой^і. Вонзеніе, іп-
|есІіо, іттіззіо. Чрезъ в. жалъ, зрісиііз
бсй^епбіз. Вонзенный, бейхиз.
ВОНЪ. Еогаз; ргосиі; араре іе; ѵаіеаз;
аЬі. Выттп вонъ, аЬіге, бізсебеге. Вы-
броситъ вонъ, ерсеге. Выгнать кого вонъ,
Чиаіегѳ'аііциеш Гогаз. Вонъ отсюда! аи-
Гег іе Ьіпс. Вонъ отсюда съ своимъ
должно, аиГѳг пііііі орогіеі. Вонъ от-
сюда съ своими глупостями! реііаиіиг
івіж іпѳрііге! Пошелъ вонъ! ара^е іе!
ѵаіеаз! Вонъ отсюда убирайся1, Гасеззе
Ьіпс! ара&е зіз! аЬіп’ Ьіпс ііісеі (большою
частію только у комм.). Вышли его
вонъ! апіоѵе еит! — 2) Вонъ, онъ самъ,
какъ живой, стоитъ! еи ірзе абезі!
ВОНЬ. Маіиз или Гообиз обог; Гоеіог.
Какая вонь! циаііз Гаііог! Наполнить
вонью, обоге йебо іпйсеге; Гоеіоге іт-
ріеге. Воиькій, вонючій, Гоеіібнз, риіі-
биз; таіе оіепз. Вонючія раны, риііба
пісога. Вонючій сыръ, сазеиз риіібиз.
Вонючее мясо, саго риІгеГасІа. Быть
вонючимъ, риіеге; Гоеіоге. Вонючее ды-
1500 320
ханіѳ, апіта Гоеііба; ов Гоѳіібит. — Воцл
(зі.), обог; обогѳз. Вонялый, см. воцм.
чій. Воняю, Гсеіѳгѳ, риіеге. Здѣсь дурНо
воняетъ, Ьіс Гоеіоге аёг іпГесІиз еві. у
него изо рта воняетъ, апіта еі Гоеіеі.
ВООБРАЖАЮ. Еіпдеге, й^игаге, Гог.
таге. Бреніе, Гогтаге аг^іііат. 2) Іща.
йіпагі, аіідиііі со^ііаііопе йп^еге; аіісирц
геі іта^іпет сопсірего; апіто зіЬі Йп§е,
ге, Обитаго; ргоропѳгѳ зіЬі апіѳ оси!о$
апітитцие. Вообразить смерть, тогіещ
зіЬі апіѳ осиіов апітитдие ропѳге. Во-
ображать о себѣ много, иітіат бе зе Ьа-
Ьегѳ оріпіопѳт; зіЬі ріасегѳ. Какъ я се-
бѣ воображаю, иі оріпіо теа Гегі. Овъ
воображаетъ, что совершенный во всемъ
знатокъ, оріиіопет ЬаЬеі, оріпаіиг, риіаі,
зе іп отпіЬиз геЬиз ѵегзаііззітит еззе,
или зіЬі ѵібеіиг. — Ѵогзаііззітиз еззе.
Воображать себя очень ученымъ, зареге
зіЬі ѵібегі. Воображаюсь, Йіп^і, Гогтагі,
й^игагі, Гогтат іпбиеге. 3) Ему вооб-
ражается, что нѣтъ его счастливѣе, зіііі
ѵібеіиг іоп^е отпіит Геіісіззітиз еззе. —
Воображеніе , ітаціпапбі Гасиііаз, ѵіі;
рЬапіазіа (у новв.). Нарисовать себѣ что
въ воображеніи, содііаііопе зіЬі аіідиііі
беріпдеге. Имѣть воображеніе живое,
сильное, ітарпапбі Гасиііаіет ЬаЬеге ѵі-
ѵібат, Гегѵіііат. 4) ІпГогтаІа апіто зре-
сіез; оріпіо; Гаіза оріпіо. Это воображе-
ніе меня тревожитъ, Ьюс те зресіез со-
^ііаііодио регіигЬаі. Это только одно
воображеніе, Ьгес ІіЬі пюизіга Йп^із. Воо-
браженіе дѣлаетъ лекарства противны-
ми , оріпіо гешебіа Гасіі цгаѵіа, іп^таіа,
пюіезіа. Въ воображеніи только суще-
ствующій, іпіа^іпагінз. — Такая честь,
Ьопогіз шпЬга. 5) Въ этомъ стихотворЧ"
много прекрасныхъ, тонкихъ воображе-
ній, Ьіс роёіа ргюсіагіз зеиіепіііз аси1ед»в
со§ііаІіз аЬипбаІ. Воображенный, алію»
воп
339
329
ВОЗ
сопсеріиз, соріаііопо бсіиз; оріпаіиз. -
Вообразимый, циоб апіто ѵеі со₽іІаІіопс
<іпр роіезі; ‘Iй0'1 іп со»іІаІіопет сабіі;
Чио<1 со^ііагі роіезі; со^іІаЬіІіз (8еп.);
диоб соріаііопѳ сотргеЬепбі ѵеі регсір<
роіезі. Вообразительный, сила, ітаді-
папбі ѵів.
ВООБЩЕ. Отпіпо, "епегаііт; шііѵег-
ве; іи ипіѵегзит (въ этомъ случаѣ уио-
требл. прил. ипіѵегзиз, напр. писать о
чемъ вообще, бе ге иніѵегва ігасіаге); іи
витта; іп отпі витта (если, по приве-
деніи многихъ доводовъ , заключаютъ
главнымъ); віпе бівсгітіпе; ріапе еі от-
піпо. Родъ человѣческій или вообще
родъ животныхъ, §епиа Ьотінит ѵеі от-
піпо апітаііит. Вообще, какъ ты напо-
минаешь, очепъ склоненъ я къ покою и
миру, іп отпі витта, иі топез, ѵаібе те
аб оііит расетцие сопѵегіо.. Онъ лю-
бимъ, почитаемъ вообще всѣми, іп ипі-
ѵегзит аі> отпіЬиз атаіиг, бііі&ііиг, соіі-
Іиг. Этого нельзя сказать вообще обо
всѣхъ людяхъ, Ьос бе отпіЬиз депегаіііп
бісі поп роіезі.
ВООПОЛЧАЮСЬ. (81.) Агта зіЬі іп-
биеге, агта сареге, зитеге; сегіаге, бе-
сегіаге.
ВООРУЖАЮ. Агтаге; агтів іпзігие-
ге; Іеіа аіісиі зиребііаге. Вооружать
солдатъ, тііііез агтаге, тіііііѣиз агта
<1аге. Вооружить морское ополченіе,
сіаззет аебіГісаге, ейісеге, сотрагаге, ог-
паге, ехогпаге. 2) Апітшп аіісціив ех-
азрегаге; ігат аіісиі тоѵеге или сотто-
ѵеге' Онъ дурными своими поступками
«ооружилъ противъ себя многихъ, ргаѵа
авепбі гаііопе тиііогит апітоз ехазре-
гаѵіи __ Вооружаюсь, агта сареге, ви-
теѵе, агтіз ассінкі. Вооружаться про-
абѵегГиГР:ЯТеЛЯ’ ЬсІІит аІісиі Рагаге или
СГ8Ц5 сотрагаге. Вооружать-
ся шпагою, ріабіо зисстсіит евве. Воо-
ружаться для общаго благоденствія, аг-
та рго заіиіе соттипі сареге. Воор.
противъ своего отечества, агта сопіга
раігіат зитеге. Вооружиться противъ
союзника иа свою погибель, восіо ЬеІІит
сит ехіііо зио Гасеге. — Вооружиться
поношеніемъ иа мертвыхъ, сопіитеііі»
ри^паге іп тогіиов. Вооружиться (о
миогихъ), регагтагі. Безразсуднымъ
ругательствомъ вооружаться на непрія-
теля, рег ѵесогбіат сопѵісііз іпзесіагі Ьо-
зіет. 3) Рег т. саѵеге. Вооружаться
постоянствомъ, сопПгтаге зе аб отпйи
Вооруж. противъ золъ, зе аб таіа зизіі-
пепба рагаге или ассіпреге. Воор. про-
тивъ искушеній, аб зоііісііаііопез зе илм
апітит сопЯгтаге. Вооруженіе, агта-
(иг;); агтаіив. Одинакое, ібет агтаіиз.
Разпое, ѵагіа агтаіига. Вооруженный,
агтаіиз, агтіз іпзігисіиз пли одно іпзіги-
сіиз. -Вооруженное судно, паѵів іпзігисіа..
Вооруженный воинъ, тііез агтаіиз. Лег-
ко вооруженный, іеѵііег агтаіиз. Путь,
гдѣ четыремъ человѣкамъ вооруженнымъ
въ рядъ съ нуждою пройти можно, ііег
ѵіх «іиаіегпоз саріі агтаіоз. Вооружен-
ный щитомъ, колчугою, зсніаіиз, Іогісаг-
Іиз. В. съ ногъ до головы, регаттаіпя.
Рег т. вооруженный противъ ударовъ
судьбы пли счастія, агтаіиз сопіга Гогіи-
пащ. — Вооружитель судна, паиіісі ар-
рагаіпз ргаЬііог, циі паѵет ргзебаіогіат
зио витіи іпзігиіі..
ВООЧИТИ. (81.) Осиіов аіісиі гевіііи-
еге. Іисусъ Хрістосъ, иже слѣпаго отъ
рожденія воочивым, (древ. лѣт.), Левігз
СЬгізІиз, <;иі еііат сстсо паіо (стесі^епо).
осиіоз гевіііиіі.
ВОПЕРВЫХЪ. См. Первый.
ВОПІЕНІЕ. Ілтеиіаііо, ріапсіиз, ріаіг-
&ог. Вопію,. вопіяю, Іатепіагі, р1ап°і,
331 воп
сіатаге, ехсіатаго, кизрігіа Ігаіюпйо ех-
сіатаге. — Вопіющій, сіатапа, ехсіа-
піапа, ѵосет тіііепз. Не моіт> мудрый
Калмъ проразумѣть гласа вопіющей его
совѣсти, пагубныя слѣдствія ему предвѣ-
щающаго, Сайтпз поп роіиіі регсіреге
«Іісіатіпа Ьопа! сопвсіепіі®, ци® таіа
еѵепіига віпі, ргжйісепііа. — Вопливый,
ргопиа, ргорепаиа а<1 Іатепіапйит, ріо-
гапйит, ріогаіог.
ВОПЛОЩАЮ. Іпсагпаге. Воплоща-
юсь, іпсагпагі; иаіигат Ьитапат авзи-
тпеге. Воплощеніе, -іпсагпаііо; согрогі?
а?8итііо. Воплощенный, іпсагпаіиа. Во
плетенное Слово, ѴегЬит іпсагпаіит.
Воплощенная Ѵпостась, паіига Іштапа
СЬгівІі.
ВОПЛЬ. Сіатог, ѵосіГегаІіо; Іатепіа-
1іо, ріогаіиа. Такеила съ воплемъ жалост-
нымъ объемлетъ ихъ колѣна и молитъ,
Тахііа ріогапе, Іатепіап? еогпт {>еппа
апіріесіііиг еі огаі. Печальный вопль,
ѵох ІатепІаЬіІів, ПеЬіІіа, а<1 тіаегаЬіІѳт
вопит іпЛеха. В. народа, диегеіа рориіі.
Воплю, сіатаге, вігерііит тоѵеге. 2)
Ергіаге , ріогаге, (’етеге. Какъ заво-
питъ ребенокъ, нескоро его уймешь,
еі Ьіс риег аѳтеі ріогаге строги, поп
Гасііе Йеаіпіі, (іпіі.
ВОПРЕКИ и ВПРЕКИ. ОЬѵіат, ай-
ѵегвиа, сопіга. Дѣлать кому что вопр.,
айѵегаи» аіідиет Гасеге. Дѣлать кому
все вопреки, отпіа айѵегвиа аіідиет Га-
сеге. Говорить кому вопреки, аіісиі соп-
Ігайісеге; оЫодиі.
ВОПРОСИТЕЛЬНЫЙ. Іпіегго^аіиа.
Ліѣстоименіе вопросительное, ргоиотеп
іпіегго^аііѵит. Знакъ воиросительнын,
еі^пит іиіеггойаііопіз. Вопросительная,
ві^пит іпІегго»аІіопіа.Вопросный,—пунк-
ты, ій, йе дио дижгііиг; рагіе?, сарііа
диювііопів. Вопросъ, іпіогго^аііо, дп®-
ВОР 3^
зііо; іпіегго^аііипспіа, дижаііипсиіа (Ве
большой, незначительный вопросъ); са
рііо (злонамѣренный); ди®8Ііо, <1 ізсерід,і()
(ученый или спорный). — Сдѣлать кому
вопросъ, аіідиет го^аге, іпІегго«аге
Отвѣчать на вопросъ, ди®гепІі или ід.
Іегго"апІі гезропйеге. Предложить (спор.
иый) вопросъ, ди®8Ііоиет ропеге ц.щ
ргоропеге; йе дно йізсеріаіиг ропеге.
Изслѣдовать, йізспіеге. Разобрать, р^,
шить, йІ8?о1ѵеге. Выходитъ вопросъ
дишгііиг; ди®5Ііо или Йівсеріаііо огііиг
ехьізііі. Теперь вопросъ, пипс ій а^ііиг.
Это еще вопросъ, можетъ ли сіе сдѣ-
латься, диатііиг еііапі, пшп Ьос Йегі ро?.
8ІІ. Пристать къ кому съ вопросомъ,
аіідиет іпіегго^апбо игдеге. Вопрошаю,
годаге, іпіегго^аге аіідиет. О чемъ, аіі-
диій ; дижгеге аіідиій ех, аЬ или йе аіі-
дио. Я хочу спросить у тебя только
два слова, рапсіз Іе ѵоіо. Вопрошаюсь,
го^агі, іпіеггодагі, днаті; йізриіагі. Во-
прошается, какая этому причина, ди®-
гііиг, днжпат зіі Інди? геі саива. Вопро-
шеніе, го»а(іо, іп1егго{>а1іо. Вопрошен-
ный, го°аІиз, іпіеггодаіив.
ВОРВАННЫЙ, товаръ. Согіит асіере
різсіит сопсіппаіит. Ворванное сало,
айерз ЬаІФпагит, айера рЬосагит ѵііиіі-
пагит. Ворвань, айорз ріыіит.
ВОРГАНЪ. См. Варганъ.
ВОРИШКО. Гиг ипсиіиз. Ворпше, ІгіГиг.
ВОРКЛИВОСТЬ. Могоыіаь. Воркли-
вый, тогомі?, ?ІотасЬо8Н8, Ігіаііа, Іеігі-
си8. 2) Ьіѣепіег гаисшп или диогиіит
тигтпг ейепв, ІіЬепІег р;етеп8. Ворко-
ваніе, гаисит или диегиіит тигтиг,
тііи?. — Воркотня, въ брюхѣ, іпіезі®3
іаігапі; іпіезііиа тигтигапі; ѵепіег сге-
рііаі..— Воркунъ, Ьото тогозиэ, аарег-
Воркунья, Гетіпа тогоеа. Воркую, Ре"
теге, диегі, гаисит или диегиіит таг
ВОР
ВОР
- с.ісгс. Голубь около голубки вор-
пшг еос«ѵ* «
,егь, соіитѣиз сігса соіитѣат (,'ети,
„ріегиіит тигтиг едіі.
ВОРКУША, родъ Дикихъ утокъ, апаз
ьігерсга.
ВОРОБА. ЕатеІІа Ііопеа, цоа ссетеп-
Іагіі а<1 сігсиіит йисешіит иіипіиг.
ВОРОБОЙ. (51. Врабій.) Раззег. В. во-
дяной, зііігішз сіпсіиз. Горной, ,Ггіп§іІ1а
шопіапа. Камышенной, рагиз Ьіагтіспз.
Воробка, Гетіпа раззег.
ВОРОБЛЮ. Оре тасЫп® сігсиіит <1и-
сеге.
ВОРОБЫ. МасЬіпа Я1І8 йиріісапбів.
ВОРОБЫШЕКЪ. Раззегсиіиз. Воро-
бьиный. раззегітів. Гнѣздо, пійиз разве-
гіпив. Пухъ, ріита равеегіпа. Воробье-
нокъ, риіиз раззегіпиз.
ВОРОБЬИНОЕ СѢМЯ. ЬуІЬозрагтит
агѵепзе.
ВОРОБЬИНЫЙ ГОРОХЪ. См. Жура-
ллшіый горохъ.
ВОРОВАТЫЙ, вороватъ. Ріепиз Ги-
гит, Іаігопит, ргачіопит. Не ѣздите
этою дорогою, она воровата, поіі Ьаис
тіат іпіге, еві іпіееіа. 2) Саіікіиз, азіи-
іив, ѵегзиіиз. Онъ вороватъ, ие скоро
обманешь, езі ѵегзиіиз, поп Гасііе ешп
ѵіесіріаз, Гаііаз, Іи<1ае, Йеіидав. Лиса звѣрь
вороватый, ѵпірез еві апітаі Гигах, ѵегза-
<ит. Нѣтъ человѣка вороватѣе , пііііі
«81 Гигасіиз іііо. Воровка, Гиг. Вы обѣ
воровки, Гпгее ѵоз езіів ашігае.
ВОРОВОШНИКЪ. См. Дягильникъ.
ВОРОВСКИ. Гигасііег; Гигіо; Гигіігп.
Онъ в. его провелъ, Гигіо еит Ггаидаѵіі.
Воровскій, Гигшп или Гигіз ргоргіиз. Во-
ровскія ухватки, уловки, Гигит ІесЬпге,
*ГІев- Воровская шайка, Гигшп тапив,
ьна.*?*’ ®Гех> Воровское гнѣздо, Гигит
лап Ц иИ> ИЛИ 8еі,е8- Воровскіе КОГТИ,
’ Пп8«Іа тііѵіпа, тапив гарах. Во-
334
ровскіе глаза, осиіі ГаІІасез. Воровскіе
поступки, гаііо ауеікіі ГаІІах, тогез ГаІІа-
с08. Воровской блючъ, сіаѵіз аііпііегіпа.
Воровской промыселъ, аг8 Гигашіі. 2)
Гигііѵиз, йігіо аЫаІиз. Купить воров-
скіе часы, Ьогоіо^іит Гшііѵит етеге.
Продавать в. вещи, гев Гигііѵав ѵепдегв.
— Воровство, Гигіит, гаріпа, ргаДаІіо.
Чинить воровство, Гигіит Гасеге. Онѣ
пойманъ въ воровствѣ, іІергеЬепзиз еві
іп Гигіо. Его обвинили въ воровствѣ,
Гигіі сіатпаіие еві. Быть наказаиу за во-
ровство, рсепдз Гигіі баге, зоіѵеге, ехреп-
<1еге. Его прилнчили въ воровствѣ, Гигіі
сопѵісіпв езі. Быть вииовымъ въ воров-
ствѣ, Гигіі ее аііі&аге, зе абзігіпуеге.
ВОРОЖБА. РгаДісІіо, Гаіііоциіиш; Газ-
сіпаііо. Отвратить ворожбу, Газсіпаііопі
оссиггеге. Эта старуха отъ ворояібы
много достаетъ, Ь®с апи4 еѵепіпга или
Гиіига ргачіісепііо тиііит Іпсгаіиг или
т. Іисгі Гасіі. Ворожебный, таліейв.
Вороженіе, Діѵіпаііо, Гаіііодиіит, ргачіі-
сііо. Ворожея, ГаІШісив; Гаіііоцииз; ти-
Ііег Гаіііоцпа. Ворожу, агіез та^ісаз
Ігасіаге, Ьагіоіагі; Гиіига ргачіісеге, ди®
Гиіига випі ргжзі^піОсаге. Ворожить на
руку, ех тапи ргачіісеге. В. бобами,
диа> Гиіига випі ргачі"піОсаге ех Гаѣіз. В.
въ карты, е ЗСІСІІ8 Іивогіів еѵепіига ргж-
пипііаге. Ворожусь, Гасеге, иі Гаіііо-
<ріиз (Гаіііоциа) тіЬі еѵепіига ргжпииііеі.
ВОРОНА. Согѵиз, согпіх; согиіх сіпе*.
геа. 2) Р. т. татта сиіішз (потеп Ьо-
тіпіз поіге зіпіііііж): віоіідиз. Вороней
и —ній, согпісіз (сіпегеа») ргоргіиз. В.
крикъ, ѵох согпісіз. В. гнѣздо, пійив
согпісів.
ВОРОНІЙ ГЛАЗЪ. Рагіе диасІгіГоІіа.
ВОРОНЕНІЕ. Сайаіига іп аиго или іп
аг^епіо.
ВОРОНЕНОКЪ. Риііиз согѵіпив.
335
ВОР
ВОР
•Ж
ВОРОНЕНЫЙ, вороненъ. Аиго или
агвепіо савіаіик. Клинокъ, іеггит ба-
шавсепит.
ВОРОНЕЦЪ. Асіаеа крісаіа.
ВОРОНИЛО. Іпкігитепіит Іеѵі^аіо-
гіит.
ВОРОНІЙ. См. Вороней.
ВОРОНКА. ІпГипбіЬиІит. Вороночка,
рагѵит іпГипбіЪиІит.
ВОРОНОВЫЙ ИВОРОНОВЪ. Согѵіти.
ВОРОНОЙ. Кі&го соіоге, підег. Воро-
ная лошадь, едиик аіег. Вороно-рыжая
лошадь, едиик рііі е гпЬго аігі.
ВОРОНОКЪ. Меі, дио<1 (И е гекібио
сегее ригваіае.
ВОРОНОП'ЬГІЙ. Едиив тасиііз піртів.
ВОРОНОЧАЛЫЙ. Едиив тасиіів іи-
сапіе, гаѵік.
ВОРОНЪ. Согѵик согах. Воропъ во-
рону глаза не выклюетъ, согпіх согпісі
пипдиат осиіов еГГсмІіі (Масг. 8аь ѴІІ. 5).
ВОРОНЬ. Сатиіеив соіог, диі сІіаІуЬі
іпбисііиг. Воронить, сжгиіеит соіогет
іпбисеге.
ВОРОТА. Рогіа, адііик, іпігоііик. Го-
родскія, рогіа игЬік. В. отворены, рогіа
раіеі. Не выходить изъ города, ребет
рогіа пои ейегге. Дожидаться кого у
воротъ, ехкресіаге аіідиет а<1 рогіат. Не
далеко отъ воротъ, пои 1оп§е а рогіа.
Стучать въ ворота, рогіат рикаге.
ВОРОТИЛО. Ехігета или рокігета
рагв тоіае рпеитаіісю.
ВОРОТНИКЪ. ЬітЬив соііагік. Стоя-
чій, висячій, 1. с. ве аііоііепв; І.с.бетіккик.
ВОРОТЪ. Гіккига, ксівкига. 2) МасЫ-
ва Ігасіогіа; СагсЬекіит.
ВОРЗТЬ. Атена или іпіегіог (раипі)
Гасіев.
ВОРОХЪ. Асегѵик, ситиіик.
ВОРОЧАНІЕ. Сопѵегкіо, іпѵегкіо. В.
Сѣна, іпѵегкіо Гоепі. В. кач-тана, сопѵег-
' кіо ѵекіік. Ворочаный, іпѵегкик, сопѵег.
кив; тегкаіик. Ворочаное сѣно, Гсвпиіц,
іпѵегкиш, ѵегвит. В. платье, ѵекіік соц-
ѵегка. — Ворочаю, ѵегіеге, іпѵегіеге
сопѵегіеге. Ворочать каменья, сотпіо-
ѵеге каха. В. сѣно, Гсепит ѵегіеге, іп.
ѵегіеге. 2) Сігсита^еге. Въ водяныхъ
мельницахъ вода ворочаетъ колеса, і„
тоіік адиагіік адиа сігсита^іі гоіак. д,
Соиѵегіеге. Мнѣ хочется мой качтанъ
ворочать, ѵоіо ѵекіет теат сонѵегіі.
Кеѵосаге. Вороти скорѣе его, я поза-
былъ ему нѣчто сказать, геѵоса епт сі-
Ііик, оЫіІик кит еі диібріат Йісеге. 5)
Кесирегаге (атікка). Я весь проигрышъ
воротилъ назадъ, аіеаіогіа батпа гевагві.
6) Аіідиет течете ас ѵегкаге. Ворочаюсь,
сігсшпа&і, гоіагі. 7) Кеѵегіі, гебіге. Онъ
не доѣхалъ до означеннаго мѣста, воро-
тился назадъ, сит еккеі поп 1оп§е а Іосо
реіііо или а іосо, дио сигкит бігі^еЬаІ,
<1отит ке гесеріі или ке геіиііі. 8) Сек-
каге. Долго ли будешь ворочаться? дио-
ивдие секкаЬік? Ворочайся, тоѵе іе осіив;
Гекііпа.
ВОРОЧУ. Ѵоіѵеге; тоіігі. Они вели-
кій камень воротятъ, іп^епк или іпкіцпі
та^пііибіпе кахит рогѵоіѵипі.
ВОРОШЕНІЕ. Тасііо; соттоііо. Во-
рошу, іап^еге, аііт^еге; гск иііго сііго-
дие ропеге; ІигЬаге, регІигЬаге. Не во-
роши бумагъ, поіі Іап^еге Ііііегав; поіі
Іапдеге ксгіріа. 2) Ѵегіеге, ѵегкаге. Во-
рошить сѣно, Гоетіит. 3) Іидиіеіаге, а^і-
Іаге. Его и съ мѣста ворохнуть не смѣ-
ютъ, пе Іеѵііег тоѵеге диіёет еит кио Іо-
со Іісеі или Іісііит екі. Ворошусь, тоѵегі,
тоЫІет, іидиіеіпт екке ; кіаге Іосо нек-
сіит екке. Сиди смирно и не ворошись,
кебе диіеіе еі поіі Іе тоѵеге; ке<1е Іасііе
еі диіексе. Онъ прн немъ и ворохнуть-:
ся не смѣетъ, ео ргжкепіе пе тоѵегі
вос
33»
ВОР
337
диійепа аийеі;
согат ео еііат ее тоѵеге
усгеи** • ।
ВОРСА. Тепиев рііі раииі ѵеі аііив іа-
пеі іехіі. На сукнѣ вся ворса вытерлась,
раппив ріапе гавие, ріапе сопігііив еві.
Ворсу поднимать на сукнѣ, раппига (ѵеі
аііис! Іаиеит Іехіііе) Йіреасо сагтіпаге.
Ворсильна, сагтеп; сагйиие; Геггеие ре-
сіеи, дио Іана сагтіпаіиг. Ворсильный,
шишки, йірвасі Гиііоиит. Ворсистый,
рііовие, іапоеие. Ворсовальня, йіаеіа, иЬі
раппив йіреасів сагтіпаіиг.
ВОРУЮ. Гигагі; йересиіагі; виЛигагі;
Синіе йейііит, Гигасет евве. Этотъ че-
ловѣкъ воруетъ, івіе Ьотипсіо Гигах еві,
Гигіійсия еві.
ВОРЧАЛИВОСТЪ. См. Воркливость.
Ворчаливый, ворчаливъ, тоговив, віота-
сіювив. Ворчаливая старушка , апісиіа
тогова. — Ворчаніе, ігетііив, тигтиг,
тигтигаііо; гергеЬепвіо, ѵііирегаііо.
Сколько ни ворчи, ворчаньемъ ничего не
пособишь, диапішпѵіе Ггетав, Ій поп рго-
сейіі или Ггетііи піЬіГа^ів, аіііег Яегі поп
роіеві. — Ворчу, Ггетеге, тигтигаге;
тиввііаге. Собака ворчитъ, сапів тивві-
іаі. 2) Мивваге, тиввііаге. Что ты тамъ
ворчишь? диій тигтіііав Іесит? (Рі.) 3)
На кого, гергеЬепйеге, ѵііирегаге; іпсге-
раге, іпсгерііаге. Онъ всё ворчитъ на
своихъ людей, ветрег или отпі Іетроге
іпсгераі еегѵов, Гатиіов. Онъ довольно
«а меня ворчалъ, ваіів те оЬ)иг§аѵіІ.
Старые люди обыкновенно любятъ вор-
чать, „гапйіогі аеіаіе Ьотіпев випі ргопіо-
г< в ай оЬ]иг§апйит. 4) Ворчитъ у меня
Ъ ПУст°м'ь желудкѣ, ѵаснив тіЬі ѵеиіег
ггеріІаі (Р]_).
вОРЩу. Сагйиів или Йірвасів сагті-
а болГшиѴ!'? Малыхъ В0Р0ВЪ вѣшаютъ,
оставляютъ, йаі ѵепіа согуів, |
ѵехаі сепвига соІитЬав. — Ночной в., Гиг
посіигпив. Явный, Г. тапіГевІагіив. И.
по двукратномъ наказаніи не исправив-
шійся, Г. іпетепйаЬііів. Поймать, схва-
тить воровъ , Гигее согаргеЬепйеге. 2)
Рег т. Ьото ѵегвиіив, ѵаГег, ѵеіегаіог.
Ояъ великій воръ, тотчасъ васъ прове-
детъ, еві ѵегвиііввітив, Гаиіе іе Йесіріеі,
іпйисеі, ГгаийаЬіІ. Не тотъ воръ, кто
крадетъ, но кто принимаетъ, оссиііаіог
еі Гиг Іапіійет атЬо вииі, аедиірагаі аііег
аііегит. Этотъ народъ воръ, випі Гигев.
ВОСЕМЬ. Осіо. В. родовъ наказаній,
осіо рсепагшп депега. Длиною на во-
семь или въ в. Футовъ, рейев ргоіепіив іп
осіо (Ѵігд.).
ВОСЕМЬДЕСЯТЪ. ОсІоДпІа. Ему в.
лѣтъ, еві осіо^епагіив; осіо^іпіа аппов
паіив еві. Мнѣ восемьдесятъ четвертый
годъ, диагіит аппит а§о еі осіо^ееі-
тит. Восемьдесятый, осіо^евітив. Онъ
умеръ на восемьдесятомъ году, аппит
а&епе осіо^евітит Йесеевіі. Овъцарство-
валъ 80 лѣтъ, осІоДпІа ге^паѵіі аппое.
ВОСЕМЬСОТЫЙ. Осііп^епіееітив.
Годъ, осі. аппив. Восемьсотъ, осііп^епіі.
Тысяча восемьсотъ стадій, тіііе еі осііп-
§епіа віайіа. Этого званія, этой должно-
сти достигли не болѣе какъ 800 чело-
вѣкъ, та^іеігаіит іііит ]ат осііп^епіі Ге-
ге вииі сопвесиіі. Восемьсотъ разъ, ос-
ііпдепііев.
ВОСЕМЬЮ, осмью. Осііев.
ВОСКИПАЮ. Еегѵеге, ехсевіиаге. 2)
Аіідиа ге геГегІит евве, гейипйаге.
ВОСКЛАДАЮ И ВСКЛАДАЮ. Іи ѵі-
іа сот. Воскладываю, ітропеге. Воскла-
денный, ітровііив, вирегітровііив.
ВОСКЛИКНОВЕНІЕ. СеіеЬгаІіо, сіа-
тог Іжіив, ріЬІІаІіо.
ВОСКЛИЦАНІЕ. Ехиііаііо, ехсіатаііо,
ассіатаііо. Встрѣтить кого съ восклица-
339
ВОС
ВОС
иіемъ, Іюіія ассІатаііопіЬцч аіі<]иет ехсі-
реге. Радостное восклицаніе народа, сіа-
шог і'ечіич рориіі; Іаеі® ассіатаііопеч ро-
риіі. 2) Ехсіатаііо ((щита). 3) 8і^пит ех-
сіатаііопіч. Восклицательная, 8іепит ех-
сіатаііоиіч. Восклицательное междоме-
тіе, іпіедесііо ехсіатаііопет ішіісапч.
Восклицаю, Іазіит сіатогет Іоііеге, іи
ііііаге; оѵаге, ІгішпрЬаге; іаѣіііат ѵосе
ліесіагаге. Воскликните Богу гласомъ ра-
ловапія, ііесіагаіе іп Ьопогет Веі сіато-
ге іюіо апіті аіасгііаіет; ехиііаіе іп Ьо-
погет Веі "аиіііо еі Іаѣіііа.
ВОСКЛОНЕНІЕ. (.4ѵаѵашд), гесичаііо.
Нѣсть восклоненія въ смерти ихъ, т. е.
смерть но восклоняется, не поднимается
съ тѣмъ, чтобъ увлечь, пецие не егіуіі —
ег^о гесичаі — И еоя аиГегаІ. 2) Тоги»,
неііііс, чеччіо. Восклоняюсь, не егі^еге.
3) ГЧіІі, іппііі.
ВОСКОБОЙ. (?иі сегат ііциаі еі сап-
Логет еі ітіисіі. Воскобойня, оПісіпа се-
тю ііциапсі®.
ВОСКОВАТЫЙ, —ватъ. Сега аЬип-
Запч, сега пли сит сега регтіхіи.ч. В.
медъ, теі тиііат сегат сопііпепч. Во-
сковой, сегеич. Восковая свѣча, сегеич.
'Восковое пятно, тасиіа сегеа. Желтаго
восковаго.цвѣту, сегіпич, сегеич. Воско-
вая моль, рЬаіюпа сегеапа (І.іпп.). Вос-
ковая кукла, рира, іта^ипсиіа сегеа.
ЗІазь изъ воску и масла, сегота, сегаішп
или сегоішп. Стойка, сточокъ воскомъ
навитой, "Іопшч Гііогит сегаіогит. Та-
блица воскомъ облитая, ІаЬиІа сегаіа.
ВОСКОЛЕЙ. Сегагіич. 2) Оиі ех сега
Гиіига ргапипііаі. Восколитіе, ііциаііо се-
га. Восколіятель, т. ч. восколей.
ВОСКОМАСТИКЪ. Соттіхішп ех
сега еі Іепіічсо, цшні ипа сит аііциоі ча-
сгагит геіідиіагит рагіісиііч, іп сопче-
сгатіо іетріо, аііагі ітропііиг.
ЗіО
ВОСКОРМЛЕНІЕ, вскормленный.
Воскорм. Воскормляю и вскармливаю
епиігіге. Воскормить сироту, риріЦиП)
или риріііаш епиігіге.
ВОСКРЕСАЮ. Ксѵіѵічсеге ; іп или ;|(]
ѵііат гейіге; аЬ іпіегіч ехчічіеге, ге<1ц.
сет Вегі. Спаситель нашъ воскресъ въ
третііі день, чаіѵаіог почіег Іегііо іііе ге-
чшгехіі, гесіііі ай ѵііат. Воскресеніе, ге-
<ІіІич іп ѵііат, гечиггесііо. Чаю воскре-
сенія мертвыхъ, чрего, тогіиоч асі ѵііац
гейііигоч ечче, или чрего, Гоге иі тогіиі
аіі ѵііат геііііигі чіпі. 2) Иіеч чоііч; сііеч
Потіпіса пли одно Юотіпіса. Свѣтлое
воскресеніе, Гечіит рачсЬаіе. — Воскре-
сенскій, а<1 іетріит гечиггесііопі 8. СЬгі-
чіі ііісаіигп регііпепч. Воскресеиъ, ѵегчич,
<іиі йіеЬич чоііч сапііиг. Воскреситель,
чегѵаіог, сопчегѵаіог. Воскресительница,
чегѵаігіх, сопчегѵаігіх. — Воскресный, <1о-
тіпісаііч. Воскресная служба, часта, <рі®
йіеЬич чоііч сеіеЬгапІиг. В. колоколъ,
сатрапа іііе чоііч риічапйа. — Воскре-
шаю, ехсііаге тогіиит; а тогіе аіі ѵі-
іат геѵосаге. I. Христосъ воскресилъ
единымъ словомъ Лазаря, I. СЬгічІич иво
ѵегЬо а тогіе аіі ѵііат геѵосаѵіі Бахагипі.
3) Іп роёчі: апітаге; ѵііат ііаге; ѵі^огет
аіШеге; ехсііаге. Являетъ ясны дни стра-
намъ, вселенну паки воскрешаетъ, (чоі)
ѵиііи чегепо гісіеі іеггіч еі ііепио Іеггй-
гшп огЬі <ІаІ ѵііат. 4) Рег т., поѵат ѵі-
іат Йаге; ѵігеч геіісеге, апітит гсчМеге.
Вы воскресили меня этимъ пріятнымъ
извѣстіемъ, Ьос ціаііччіто уисишііччіто-
<[ііе пипііо апітит тіЬі геййіііічіі. Вос-
кресить сѣмя чье, (чі.), чичсіреге ех ѵі<1иа
ІіЬегоч, цию ііч сагеЬаІ. — Воскрешеніе,
гесіііик іп ѵііат; а тогіе а<1 ѵііат геѵо-
саііо; гечиггесііо. В. живота, гечиггесію
аіі ѵііат. В. суда, гечиггесііо а<1 соініѳга
паііопет ч. циат чедиііиг сопйетпаЬО’
ВОС
34$
ВОС
341
Воскрешеный, а тогіе а<1 ѵііат ге
ѵосзіив*
ВОСКРИКНУТЬ И ВОСКРИЧАТЬ.
Бхсіатаге; сіатогет Іоііеге.
ВОСКРИЛІЕ, вскриліе. (81.) ІлтЬиз.
Прикоснуться воскрилію одежды, Іап§еге
ІітЬит ѵезііз.
ВОСКРИЛЯН). (81.) 8иаѵіззіте аІГіее-
ге, ѵоінріаіе регГнпйеге. — Воскриляюсь,
егі^і, аііоііі. Воскриляться мыслями, теп-
<е ай аіііога ехсііагі. Воскриляются мы-
сли, апітиз асі аіііога пііііиг, ехсііаіиг.
ВОСКУРЕНІЕ. Ѵарог, ехЬаІаІю, Яат-
апа. _ Воскуреніе ладона, зиІГіІіо, зийі-
4из. Воскурити, (81.), ойогез іпсепйеге;
Вопія ойогіЬиз зііПіге. Воскуриться, іисі-
реге Гишаге, Гипіит етіііеге.
ВОСКЪ. Сега. Покрыть воскомъ, се-
гаге, іпсегаге. Лѣпить изъ воску, е сега
Яп^еге. Кто лѣпитъ изъ воску, диі е се-
га (ін^ого 80ІСІ; зі^іііагіиз. Искусство лѣ-
пить изъ воску, агз о сега Іі^игаз Ііп^еге.
Бѣлильня воска, іпзоіаііо сег®. Краски
восковыя, рі^тепіит сегеит.
ВОСЬМЕРИЧНЫЙ. Осіаѵиз; осіопа-
гіиз. В. стихъ, ѵегзиз осіопагіиз. Восьме-
ро. См. Осьмеро.
ВОСПА. Ѵагіоі®. См. Оспа.
ВОСПАЛЕНІЕ. Іпсепзіо, ассепзиз, іп-
Яаттаііо. 2) ІпПаттаІіо ]‘есогіз, Ьераііз.
Въ легкомъ в., риітопіз іпЛаттаІіо. Во-
спаленный, іпсепзиз, іпйаттаіиз. В. гнѣ-
вомъ, іга іпсепзиз. 3) ІпЛаттаІиз. — Во-
< паляю, вспалпваю, ассетіеге. Огонь все,
могущее горѣть, воспаляетъ, отпіа, ди®
игі роззипі, іупі сопсіріешіо яипі оріа.
4) Ассетіеге, іпсепйеге, зиссепйеге. Во-
спалить въ комъ гнѣвъ, ігат аіісиіиз то-
ѵеге, соттоѵеге. 5) Вино воспаляетъ
кровь, ѵіпо зап^иіз агйеі, іпсаіезсіі. Мазь
воспа іи
ѵиіпи' РаНУ’ ип=иеп1ит ехазрегаѵіі
Воспаляюсь, ассешіі, і"пет соп-
сіреге, агйезсеге. 6) Воспалиться гнѣ-
вомъ, іга іпсепйі. Воспалиться виномъ и
гордостію, ѵіпо еі ашЬіІіопе іпсаіезсеге.
Рана воспалилась, ѵиіпиз ехазрегаіит езі.
ВОСПЕРЯЮ. (81.) 8е аіюііеге.
ВОСПИНА. См. Оспина.
ВОСПИСАНІЕ- (81.) 8сгір(ит, ехет-
ріит, ехетріаг. — Восписанный, іпзсгір-
Іиз. Воспнсую, іпзсгіЬеге аіідиііі геі или
іп гет. 2) Кипііаге, регзсгіЬеге; гезроп-
Йеге. Воспнсуемъ благодарственная, Іаи-
йез {-гаіездие аеітиз, регзоіѵітиз.
ВОСПИТАЛИЩЕ. Нізсірііпа (это сло-
во одно достаточно уже, какъ видѣть мо-
жно изъ Цез. запп. йе Ь. в- VI 14). От-
дать въ воспиталище, аіідиет аіісиі іп-
Йізсірііпат или ейисапйит Ігасіеге. Вос-
питаніе, ейисаііо; іпзіііиііо. Планъ вос
питанія, Гогтиіа, Іе.х, огйо ейисаііопіз.
Нѣжное воспитаніе, которое мы назы-
ваемъ нестрогостію, потворствомъ, осла-
бляетъ всѣ и тѣлесныя и душевныя си-
лы, тоіііз іііа ейисаііо, диат шйиі^еп-
Ііат ѵосатиз, пегѵоз отпез еі согрогіз еі
апіті Ггап"ІІ. Молодой человѣкъ съ хо-
рошимъ воспитаніемъ, іиѵеніз ІіЬегаІі
ейисаііопе изиз. Безъ воспитанія, іпсиі-
Іиз; роііііогіз Нитапііаііз ехрегз. Поль-
зоваться хорошимъ воспитаніемъ, іп«»е-
пие еі ііѣегаіііег ейпсаіит еззе. Способъ
воспитанія, ейисапйі, іпзіііиепйі гаііо.
Хорошее воспитаніе исправляетъ дур-
ную природу, Ьопа ейисаііо соггі"іІ еі
ешепйаі ргаѵаш іпйоіет, ргаѵшп іп§ет
піит, ргаѵаш паіигат. — Воспитанію
ковъ, аіитпі. — Воспитанникъ, аішп-
пиз. Воспитанница, аіитпа. Воспи-
танническій, аіитпі ргоргіиз. Воспитан
ный, воспитанъ, ейисаіиз, іпзіііиіич. Вмѣ-
стѣ, еайеш сит аіідио іпзіііиііопе, ейи-
саііопе изиз: сшп аіідио рагііег ейисаіиз.
Хорошо воспитанный, Ьепе йосіиз еі
вос
вос
343
еДисаІиз. — Воспитатель, ебисаіог; пи-
Ігіііиз (Сгез.). Ма^ізіег (приставленный
къ кому). — Воспитательница, ебисаігіх;
та^ізіга. Воспитательный, аД ебисаііо-
пет регііпепз. В. доиъ, ргеДа§о»іит; Ьо-
зріііит іпіапіит ехрозііогшп; іпГапІит а
рагепІіЬиз Дезегіогит Ьозріііит. — Во-
спитываніе, еДисаІіо. — Воспитываю,
еДисаге, аіеге, Іоііеге. Воспитывать съ
дѣтства, еДисаге а рагѵиіо. Воспитать
двухъ щенковъ отъ одного отца и одной
матки, Диоз еДисаге саіиіоз еоДет раіге
еабетдие таіге рго^епііоз. 2) ЕДисаге,
еДисеге, іпзіііиеге. Воспитывать строго,
зеѵега Дізсірііпа еДисеге. Воспитывать
юношество въ страхѣ Божіемъ, Іітоге
Неі еі Ьопіз тогіЬиз, орііта Дізсірііпа 1і-
Ьегоз ітЬиеге. Воспитать хорошо дѣтей,
ІіЬегоз Ьепе еДисаге. Воспитать за свое
дитя, еДисаге аіідиет рго зио, аіідиат
рго зиа. Родить и воспитать кого, рго-
сгеаззе еі еДисаззе аііідиет. Дурно вос-
питать, таіе или реззіте еДисаге; таіа
Дізсірііпа Дергаѵаге. Наши предки насъ
такъ восгіитали, поз а тауогіЬиз 8Іс іп-
зіііиіі аідие ітЬиІі зитиз. Быть воспи-
тану при великомъ богатствѣ, та«пІ8
оріЬиз іппиігігі. 3) Соіеге. Трудно эти
растенія воспитывать въ нашей землѣ,
Ьае ріапѣе позігіз Іосіз ДіПісіІе соіі роз-
зипі. — Воспитываюсь, еДпсі, еДисагі,
іпзіііиі. Въ этомъ училищѣ юношество
хорошо воспитывается, іп Ьос ІиДо Ііііе-
гагит Ьепе еДисаІиг уиѵепіиз.
ВОСПЛАКАТЬ и ВОСПЛАКАТЬСЯ.
(81.) Іпсіреге ріогаге, ріогаішп сДеге, 1а-
тепіагі.
ВОСПЛАМЕНЕНІЕ. АгДог, ехсапДез-
сепііа. Воспламененный, агДепз, Яао;гап5,
іпсепзиз, іпЛаттаІиз. Воспламеняю, ас-
сепДеге, іпсепДеге; рег т. воспламенить
кого гнѣвомъ, аіісидиз ігат, Ьііет сот-
314
гооѵеге. Гнѣвъ и ярость сердце мое вос.
пламеняютъ, ргге іга еі Гигоге ѵіх соід.
роя зшп тепііз; агДео ігасииДіа еі Гиг0_
ге. — Воспламеняюсь, іпсепДі, агбезсе»
ге, і»пет сопсіреге; рег т. іпсепДі, і(ь
Яаттагі, гнѣвомъ, любовію, іга ехагДе.
зсеге, ехсапДезсеге; іп ігаз ехагДезсеге-
атоге аіісціив агДеге.
ВОСПЛЕСКАТЬ РУКАМИ. МапіЬи,
рІаиДеге; ріаизи ргозедиі; "аиДіо или 1;е.
Ііііа ехиііаге; всѣ языцы восплещите ру.
ками, отпез цепіея тапіЬиз рІаиДіІе, &аи.
Діо или Іюііііа ехиііаіе.
ВОСПЛЯСАНІЕ, можно выраз. глаг.
Восплясати, (еі.), іпсіреге, іпсЬоаге яаііаго.
ВОСПОМИНАНІЕ и ВОСПОМИНО-
ВЕНІЕ, Весогбаііо; соттетогаііо, те»
тогіа. Дѣлать что въ чье воспоминаніе,
іп тетогіат аПсщиз аіідиіб Гасеге. Во-
споминаю и вспоминаю, тетіпіззе, ге-
согДагі, гетіпізсі; тетогіат аііспуиз геі
гереіеге, геѵосаге, гепоѵаге; зиЬіІ апі-
тит аіісщиз геі тетогіа; ѵепіі тіЬі
аіідиіб іп тепіет. Воспоминать о комъ
съ благодарностію, §га1о апіто а1іси]ш
потеп ргозедиі; рта Іа тетогіа аіідиіб
ргозедиі. Съ любовію, охотно о чемъ во-
споминать, любить о чемъ воспоминать,
аіісиуиз геі гесогДаІіопе Ггиі. Можетъ
быть когда шібудь пріятно, весело бу-
детъ и это вспомнить, Гогзап еі Ьгес оііга
тетіпіззе уиѵаЬіІ. Не могу чего вспом-
нить, ехсеззіі, Деіарзит езі аІідиіД тето-
гіа, Ги«іІ, геГи^іІ аіідиіб тетогіат іпеат.
Неохотно о чемъ воспоминать, пиііага
аіісидиз геі аДЫЬеге тетогіат. — Йо-
спомянутый, геДисІиз іп тетогіат.
ВОСПРЕЩАЮ. ІтреДіге; ргоЬіЬеге
а ге; іпІегДісеге сиі диіб; аіідиа ге; так-
съ част., пе; ѵеіаге. Лѣта воспрещала
ему служить, ѵеіііиз оеіаіе агта яе<1иь
Разныя обстоятельства воспрепятствова-
воц
346
ВОС
345
и совершить предпріятія, сотріигез, <1і-
уег9ав гев а соиаІіЬиз регіісіешіів ргоЫ-
Ьиегипі. Дѣло хорошаго установленія —
воспрещать богатымъ удручать меньше
нхъ богатства имѣющихъ, Ьопа! сопзіііи-
ііопіз езі еззе ітрейітепіо йіѵіІіЬиз, пе
орргітапі еоз, диі тіпоге Гогіипа дап-
депі. — Воспрещаюсь, ргоЬіЬегі, іпіег-
<Іісі, ѵеіагі. Ему воспрещается входъ, еі
айііиз Іосі ргасішіііиг. Мнѣ воспрещает-
ся судьбою, ѵеіог Гаііз. Воспрещено, ѵе-
іііит езі, поп Іісеі. Воспрещеніе, ѵеіііит;
ідіегбісіит. Воспрещенный, іпіегйісіиз.
ВОСПРІЕМЛЮ. (8Ѣ) Начало, ішішт
сареге, зитеге. Воспріять мзду, шегсе-
йепі ІіаЬеге, ассеріззе, аЬзІиІіззе. 2) Ехре-
<1іге, сопзегѵаге. Воспріять отъ водъ,
еопзегѵаіит ех адиіз ехреШге. 3) Тез-
іеш Ьаріівпй или засгае Іоііопіз іпГапІіз
еззе; Ьаріізто іпГапІіз іезіет іпіегеззе.
Воспріемникъ, Ьаріізті Іезііз; зропзог за-
сгге Я«1еі; зропзог Ьаріізтаііз; 4) зиссеззог
Ьаегез. Воспріемница, зизсерігіх; таіго-
па, диае риегшп йе засго Гопіе зизсіріі.
Воспріятіе, ассерііо. И по воспріятіи пре-
стола, еііат гех. Воспріятый, ассеріиз,
тесеріиз.
ВОСПРОСИТИ. (81.) Реіеге, розіиіаге,
арреіеге, сиреге, сопсирізсеге.
ВОСПРОРОЧЕСТВОВАТЬ. Іпсіреге
рггейісеге, рггепипііаге Гиіига; іпсЬоаге
ргаезі^піОсаге Гиіига.
ВОСПРОТИВЛЕНІЕ. Кепіэиз, гепіхиз,
гери»паііо. Воспротивляюсь, геиііі, оЬ-
візіегс, гезізіеге, зе орропеге.
ВОСПРЯНУТЬ. Ехрег^еОегі, ехрег-
еізсі.
п ®°СПЫлаНІЕ. Апіог, Яа^гаШіа. Вос-
те ВСПьілать’ агііейсеге, ехагдезсе-
аг(іХ'егП<Іе8<еГе' ЯРОСТ“°» іи ігаз ех-
•оина ГѲ" Воспьілалъ бранный жаръ въ
хъ, ехагзеге апішіз (ші!іІез).(Тас.).
ВОСПѢВАНІЕ. Сапіиз или сеІеЬгаііо
рег сапіит. Воспѣваю, сопіепііиз весап-
іаге, зопаге (роеі.). 2) Сапешіо или сапіи
сеІеЬгаге, рга ііісаге, Іаибаге. Воспѣтый,
сапешіо или сапіи сеІеЬгаіиз.
ВОСПЯНЫЙ. См. Оспяный.
ВОСПЯТИТЕЛЬ. Оиі ітребітепішп
аіісиі или аіісиі геі; диі оЬезІ, оЬзІаІ аіі-
сиі или аіісиі геі. Воспятительный, диой
ігпребшіепіипі аДегІ, дио<1 шогапі аДегІ.
ВОСПЯТОСЛОВІЕ. (Я.) Раиза, сезза-
Ііо, іпіегѵаііит.
ВОСПЯЩАЮ. Іпірейіге; ітрейітепіо
еззе аіісиі; оЬзіаге; оГВсеге аідие оЬзІаге;
соЫЬеге, іпЬіЬеге; оЬѵіат іге аіісиі геі.
Не воспящай быстроты рѣчныя, иоіі оЬ-
ѵіат іге гарійо Дитіпі. Воспитаюсь, ге-
ргіті, соЫЬегі; ітрейітепіит іцГегІиг.
Воспященіе, ітрегііііо. Воспященный іт-
рейііиз, геіепіиз.
ВОСТЕКАЮ. (81.) 8игзит или іп 1о-
сит ебіііогет сиггеге. Востеченіе, мо-
жно выр. глаг. — Востокъ, огіепз; ріа^а
огіепіаііз. Леікаіцій къ востоку, огіепіа-’
Ііз; ай огіепіепі зііиз. Къ востоку, іп
огіепіет ѵегзиз. Лежать къ в., а<1 огіеп-
іеш или аб огіепіет зоіет зресіаге; аіі
огіепіет ѵего;еге. Востокъ свыше, Іих
біѵіпа; зегѵаіог соеіііиз тіззиз. Возстано-
вить благоразуміемъ спокойствіе на во-
стокѣ, тоіит огіепіет заріепііа сотро-
пеге (Тас.). Россія граничитъ къ востоку
съ Восточнымъ Океаномъ, Воззіа огіеп-
іет ѵегзиз Впіііта езі осеапо огіепіаіі.
ВОСТОРГАНІЕ. АЫаІіо, егерііо, аДеш-
ію, еѵиізіо. Восторгаю, егіреге, айітеге,
аиГегге, ѵеііеге, еѵеііеге. Восторгать кла-
оы, зрісаз ѵеііеге. Восторгаюсь, зе аиГег-
ге. 2) АиГеггі, йеші, ѵеііі, сѵеііі.
ВОСТОРГЪ. 8итта ѵоіиріаз; зиаѵіз-
зітиз ѵоіиріаііз зепзиз (высокая степень
пріятнаго чувствованія), зесеззиз шепііз
347 ЁОС
еі апіті а согроге; апіті ѵів веіипсіа а
согрогів вепвіЬив; апітив аЬвІгасІив а сог-
роге; гііепе веѵосаіа а согроге (высшая
степень вдохновенія); ехвіавів (встрѣч.
только у церр- писс.); іпвапіа (какъ поэта);
ішреіив Гапаіісив. Услыша эту ьѣсть, ояъ
пришелъ въ восторгъ, аийііо Ьос пипііо,
тепіе регтоіив еві, іпсгеЛіЬіІі ѵоіиріаіе
регГивив еві; ехіга ве гаріив еві. Прихо-
дить въ восторгъ, виаѵіввіте аПісі; виа-
ѵіввіша ѵоіиріаіе аПісі.
ВОСТОРЖЕНІЕ. Еѵиівіо, айетііо. Во-
сторженный, ѵиівив, еѵиівнв. Ъ) = При-
веденный въ восторгъ, іп шепіів ехсев-
впш рта1 айтігаііопе гаріив.
ВОСТОЧІЕ. Огіепв, ріара огіепіаіів. —
Восточная стихіра, сапіісит, фіой іи ®<Іе
васга огіепіе воіе сапііиг. Восточный, огі-
епіаіів. Восто'яіыя земли, Іеггае огіепіа-
Іев. Восточная Индія, Ькііа огіепіаіів.
Вост. вѣтръ, ёнгив, ѵепіив огіепіаіів; виЬ-
хоіапив (дующій прямо съ востока). В.
вѣтръ у насъ холоденъ, еигив Ъів Іосі.в
еві ѵепіив Ггі'гЫив. Восточная церковь,
ессіееіа огіепіаіів. /
ВОСТРЕЕ. См. Острее.
ВОСТРУБИТЬ. Інсіреге Ьиссіпаге. 2)
(81.) Ѵиіраге, аііѵиі^аге. Вострубленіе, во-
пия ЬПссіпае.
ВОСТРЫЙ. Вострю.См.Острый, острю.
ВОСТРЯСАЮ. (81.) Оиаіеге, сопсиіе-
ге, «ріавваге. Востряеепіе, сопсиііо, соп-
сиввив, (ріавзаііо.
ВОСТЯЗУЮ. (8І-) <2«жгеі*е, ех<іиігеге ;
йцщіісаге, |и<1ісіит; вепіепііат Гегге. Воз-
стязуюсь, ехатіпагі, ішщігі, Лушіісагі.
ВОСХВАЛЕНІЕ. Ьашіаііо, ргаедісаііо;
Іаибев. Восхваленный, Іаийаіпв, ргаебіса-
Іив. Восхваляю, Іаибаге, ргаедісаге, сеіе-
Ьгаге. Восхваляюсь, Іашіагі, ргачіісагі;
{Гашііо, Іагііііа ехвиііаге.
ВОСХИТИТЕЛЬ* С'иі виаѵііег апітов
ВОС 348
регтиісеі, а<1 ве гаріі. Восхитительные
виаѵіввіпшв; піігШсе Ыапйіепв. В. пѣніс
сапіив виаѵіввітив. В. краснорѣчіе, еіо-
«ріепііа отпіит апітов реппоѵепв; і0.
сгеіІіЬіІів ѵів еіодиепіі®. — Восхищаю
айГегге, аЬгіреге, виггіреге. Восхитила
смерть, Гаішп аЬвІиКІ. 2) Егіреге ех; вег-
ѵаге аЬ. 3) Сареге, оЫесІаге; виаѵіввіте
аГПсеге; а<1 ве гареге, сопѵегіеге. Этотъ
проповѣдникъ восхищаетъ своихъ слу-
шателей, Ьіс сопсіопаіог виаѵіввіте аІІІ-
сіі аийііогев. Эта красота восхищаетъ въ
высокой степени, еві Гогта айео ѵепивіа,
иі піЫІ вирга. Это пѣніе восхищаетъ
меня, Ьіс сапіив аигев еі апітнпі виаѵів-
віте регтиісеі. Эти прекрасныя веіцн
восхищаютъ взоръ, вресіев Ьагит гегит
риІсЬеггітагит тігійсе Ыапйіипіиг оси-
Іія; (исипйіввіте равснпі осиіов. Вы меня
этимъ извѣстіемъ восхитили, пипііия а Іе
ассеріив іпсгейіЫІі ретГийіІ те ѵеірріаіе;
Восхищаюсь, аиГеггі, аЬгірі. Быть восхи-
щену смертію, Гаіо аиГеггі. 4) 8иаѵівеііпе
аГОсі, «Іеііпігі, регтиісегі. Восхищаюсь,
смотря на красоту природы, айврссіив
ехітіае рикЬгіІийіпів гегит паіигаз тахі-
тат тіЬі абтігаііопет тоѵеі. 5) Башііо
ехиііаге, Ііеііііа еіТегге. Слыша о вашемъ
благополучіи, восхищаюсь, сит ассерів-
вет, Іе Гогіипа ніі, Іюііііа ейегог.
ВОСХОДЪ и ВСХОДЪ. Авсенвіо, соп-
всепвіо. 2) Авсепвив, евсепвив. Трудный
всходъ, авеенвив іпсоттойив. 3) (81.), &га-
Йив (иит). ЛѢсничный всходъ, ргасіаііо.
4) С.егтіпаіив, ^егтіпаііо, §егтеп. Всхо-
ды озимые, ^егтіпа Ггитепіі Ьіетаіів.
5) Огіив, ехогіив; етегвив (о звѣздахъ). В.
солнца, луны, огіив воііб, Іипае. Восхо-
жденіе, авсепвіо, сопвсепвіо. Паровъ, ав-
сепвіо ѵарогит. В. Иліи на нёбо, аЬіШ»
8. Неііге іп соеіит. Встать предъ восхо-
жденіемъ солнечнымъ, витаете (сиЬі№
ВОТ
65&
воіД
,‘М9
апіё огіит яоііб. Трудиться отъ восхо-
жденія до захожденія солнечнаго, а та-
пе аб ѵеврегат ІаЬогаге. При восхожде-
ніи солниа, воіе огіепіе. — Восхожу и
всхожу, ясапбеге, авсепбеге, евсепбеге.
Всходить на крутыя мѣста, рег агбиа
соппііі. 6) 8игкшп Геггі, вигреге, ассгевсе-
те. Вода такъ сильно прибываетъ, что
скоро взойдетъ на берегъ, адше Іат іп-
Ь'рпііег ассгеѵегипі, Потеп Іат виЫіо
асгеѵіі, иі Ьгеѵі вирег гірат біЛивит ігі.
7) Сеттіпаге, ргорсгтіпаге. Оігь сѣялъ
много, и ничего не всходитъ, ошііа хе-
тта тівяа іп Ьитит или Іеггге тапбаіа,
еі пиііит регтеп. Хлѣбъ начинаетъ
всходить, ветіпа уасіа іпсіріипі ргорег-
іпіпагс. 8) Етегреге, аррагеге. Звѣзда
восходитъ, кібив етегріі, аррагеі. Солн-
це высоко взошло, во! тиііит іііпегія
сопГесіІ; Ь) тиііия Ліев еві. 9) Гегтеп-
іагі, Гегтепіевсеге. Тѣсто всходитъ, тае-
на (Гатіше) Геттепіеясіі. 10) 8шъит реіеге.
Молитва праведнаго и невинно стражду-
щихъ восходитъ къ небесамъ, ргесевуиа-
яі еі іттегііо орргевяі реііі соеіит. —
Взойти на престолъ, на тронъ, ітрегіит
аиярісагі, герпит абіріясі; ассебеге аб
риЬегпасиІа геіриЫісае. Взойти на умъ,
ва мысль, апіто оссиггіі, виссиггіі аіідиіб.
Мнѣ объ этомъ и иа умъ никогда не
всходило, тіЬі іп тепіет, іп оріпіопет
Ьос пипдиат ѵёпіі. Какъ вамъ это на
умъ взошло? диі івіиб ІіЬі іп тепіет ѵе-
піі. Мнѣ это теперь взошло на память,
Ьос рггвяепіі Іетроге тіЬі гебііі іп те-
тогіат. Взыти на сердце, (еі.), 1) сорііа-
ге; апіто сорііаге; сорііаііопе віЬі йпре-
ге- 2) Аіідиіб віЬі ргоропеге, віаіиеге.
День восходитъ, (ѵ. роёі.), бііисевсіі.
ВОСХОТѢТЬ. (81.) Ргоропегб, сопвіі-
іиеге сопыііпт сареге.
ВОЩА. ЗсаЬешіі бевібегіит; 2) іп у.
с. Ьото іпдиіеіив, пиііо іетроге диіев-
сепв; диі ветрег ее арііаі.
ВОТАНОМАНТІЯ. Ѵаіісіпаііо ех Ьег-
Ьів.
ВОТКНУТІЕ. Іттіввіо. Воткнутый,
іттіввив, іпвегіив. 2) Ѵеги Яхив. Воткну-1
тое жаркое па вертѣлъ, саго аявайба
ѵеги Яха.
ВОТОЛА. 8иЬисиІа риегиіогит. 2) 8ре-
сіев іехіі е сапаЬі ііподие, вегѵіепв Іереи-
бо раѵітепіо. Вотоляный, е Ііпіео сгавво
Гасіив.
ВОТЩЕ, (81.) Егивіга, пссдиібдиат;
іпапііег.
ВОУШЕСЦА. (51) Іпаигев.
ВОТЪ. Ессе, еп. В. онъ идетъ или
пришелъ, ессе абёві. Вотъ тотъ чело-
вѣкъ или тотъ самый, о которомъ мы го-
воримъ, Ьст ІіЬі Ьотіпет! Вотъ новый
безпорядокъ! ессе аиіет поѵве ІигЬаз!
Вотъ что прекрасно! орііте еві; Гасіит
Ьепе; Ьепе вапе; Ьепе ЬаЬеІ; Гасіит гесіе.
В. что.я хотѣлъ сказать, Ьгес ЬаЬиі, дивз
еа бе ге біеегст. Вотъ чѣмъ кончилось
то, что сдѣлалъ Брутъ! ііа пе ѵёго Ьос
Вгиіив еріі! В. тебѣ за твой злорѣчивый
языкъ! Ьет ІіЬі рго таіебісіів! (когда ко-
го бьютъ и такъ приговариваютъ). Вотъ
тебѣ, т. е. оплеуха! ассіре! Мигни, вотъ
опъ и готовъ, ргаевіо еві аб пиіит. Вотъ
тебѣ на! гаііо бісепбі іп ѵ. с. ивііаіа, бе-
вірпапв аіідиіб іпехвресіаіит ѵеі абтіга-
Ііонет, ѵеі сопіетіит: регѣеИе Ь'аЬеІІ
Вотъ тебѣ, да, стану я просить! регЬсІІс,
те іге еитдие гораге! Ьос пипдиат Га-
сіат. Пусть ширина и высота плотины
остается такъ, какъ она есть; вотъ еще!
(сталъ бы я думауь о поправкѣ плотины)
какая мамъ въ ней польза, если подуетъ
сильный западный вѣтръ! аррегів Іаіііи-
бо еі Іаіііибо Ьаес віі. Н е т піЫІ пов |Й-
ѵаЫІ аррсг, ві херЬугив Гигі».
.351 вою
. ВОХРА, вохреніе. См. Охра и пр.
ВОЦАРЕНІЕ. Аизрісіа ге§пі. Воца-
ряю, аіідиет Гасеге, сопзіііиеге ге^ет;
йеГегге аіісиі гедіат роіезіаіет. Воца-
ряюсь, ге^паге соеріззе; рго ге§е ее ^е-
геге. Господь воцарнся, І)отіпиз ге§паі.
ВОЦЕРКОВЛЕНІЕ, можно выр. ілаг.
'Воцерковленный, ессіезіае айінпсіиз; соп-
согрогаіия сит ессіезіа. Воцерковляюсь,
ессіезію аіЦип^і, аіігіЬпі.
ВОЧЕЛОВѢЧЕНІЕ. (81.) Іпсагпаііо,
согрогіз азяитііо; СЬгізіиз Ьото паіиз;
Ьитапа паіига СЬгізІо азсііа. Вочеловѣ-
чиваюсь, іпсагпагі ; согриз азяитеге.
Христосъ вочеловѣчился, Сіігізіиз Ьита-
пат паіигат адзсіѵіі.
ВОШИЩЕ. Ма^пиз рейісиіиз. Вошка,
рагѵиз рейісиіиз. Вошь, рейісиіиз. Рас-
пложать вшей, сгеаге реііісиіоз (Соі.).
ВОЩАНИЦА. Ѵаз сегеит или сега
-Гасіит. Вощанка, Ііпіеит сегаіит. Во-
щаный, сегеиз, сега Гасіиз. Вощаная свѣ-
ча, сегеиз. Вощеніе, сегаіига. Вощеный,
см. вощоный. Вощина, вощинка, диой
ригдаіо или Іідиаіо теііе гетапеі. Во-
.щоный, сега іпйисіиз, сегаіиз. Вотоная
нитка, /йіит сегаіит. Вощоный столъ,
тепза роіііа, сега Ііпіеіздие зиЬасіа. Во-
щу, роііге, сега гет роііге; сегаге.
ВОЮ. Пиіаге (вооб. о людяхъ, о жи-
вотныхъ и вѣтрѣ), е)и1аге, ріогаге, 1а-
тепіагі (только о людяхъ), Ггетеге (толь-
ко о вѣтрѣ и о другихъ бездушныхъ
вещахъ).
ВОЮЮ. Веііит §егеге, сегіаге, Йе-
. сегіаге, ри§наге. Воевать съ непріяте-
лемъ, сит Ьозіе ри^паге, ргоеііо йітіса-
ге; сегіатеп или рп^пат сопзегегс. В.
на лошади, рн^паге ех одно. В. съ успѣ-
хомъ, ргозрегат айѵегзиз Ьозіет ри^пат
Гасеге. Неудачно, таіе ри^паге; айѵегзо
ргоеііо иіі. 2) Рег т., сопйісіагі, Іисіаге;
ВИЕ
йітісаге; езі тіЬі сегіатеп, сегіаііо, Еоп
іепііо сит аіідио. Страсти всегда воюютъ
противъ разума, сирійііаіез зетрег іщ.
рн^папі гаііопет. Воюющій, Ьеііщц
гепз, ри^иапз, сегіапз еіс.
ВПАДАЮ. Іпсійеге, ШаЬі. Впасть въ
ровъ, іпсійеге іп Гоѵеат. В. въ болѣзнь
іп тогЬит сайеге, йеІаЬі. 2) 8е ейипйе-
ге, еіТипйі. Впадать въ море, іп щаге еГ-
Гипйі, Ииеге, іпйиеге, йесиггеге. 3). Рег
т., впадать въ заблужденіе, іп оггогета
іпсійеге, іпйисі. Впасть въ несчастіе, іп
регісиіит ѵепіге; іп йізсгітеп ѵосагі, ай-
йисі. В. въ подозрѣніе, сайеге, ѵосагі щ
зпзрісіоиет. В. въ бѣду, іп тізегіат, са-
Іатііаіет іпсійеге. Впасть въ задумчи-
вость, апіті ігізііііа орргіті. 4) Впасть
въ руку непріятелей, іпсійеге іп тапщ
Ьозіінщ. У него впали щеки, ІаЬепіез §е-
паз или Яиепіез Ьиссаз ЬаЬеі. Впало или
искало мнѣ на умъ, іп щепіет, іп со^ііа-
ііопет тіЬі ѵепіі аіідиій. Впадаюсь, іп-
сійеге, іІІаЬі. Во грѣхи, рессаге, ІаЬі; зе
рессаііз сопіатіпаге. Впаденіе, можно
выр. гл. — Впадина, впадинка, саѵшп,
саѵегпа, саѵетніа. В. въ доскѣ, аззіз са-
ѵа. Впадина барабанная, саѵііаз іутрапі.
Грудная в., саѵшп ресіогіз.
ВПАЙКА. Геггитіпаііо.
ВПАЛЗЫВАНІЕ, чрезъ вп. Іггеренйо,
герепз.
ВПАЛОСТЬ. 8іаіиз осиіогит Іаіеп-
ііит, аЬйііогит. Впалый, саѵиз. Впалые
глаза, осиіі Іаіепіез, осиіі аЬйііі. Впалое
лицо, Гасіез тагсійа или саѵа.
ВПЕРЕНІЕ. Вігесііо. 2) Мопііи, ехЬог-
іаііо. Вперениый, йігесіиз іепйепз, пі-
іепз; йе&хиз, ітргеззиз, іпсиісаіиз, іп-
зсиіріиз. Умъ вперенный во что, апітия
іп содііаііопе аіісщиз геі (Іейхиз. Умъ вП.
въ испытаніе природы, тепз іепйепз, пі-
іем ай іиѵезіі^апйат гегит паіигат. —
ВПР
354
впи
353
Вперяю, йігідеге, ѵегіеге, сопѵегіеге.
Все умное желаніе вперить къ Богу, сш
піЬіі аііий езі іп ѵоііз пізі Ііеіь; диет
щігит йезійегіит іепеі Беі. 3) Ітргі-
теге, іпзсиіреге; топеге, айтопеге аіі-
.диет ай гет.. Вперить въ дитя любовь
къ добродѣтели, ітЬпеге риегшп атоге
ѵігіиііз. Вп. въ кого охоту къ чему, си-
рійііаіе аіісіциз геі іпсепйеге. В. кому
охоту къ писанію, ііуісеге аіісиі сирійі-
іаіет зстіЬеийі. Впечатлѣваюсь, ігаргі-
ші, іпзсиірі. Наставленія эти впечатлѣ-
лись въ его сердцѣ, іпзіііиіа, ргжсеріа
е.іи8 апіто іпзспіріа, ітргезза зшіі. Нау-
ки, въ молодости изучаемыя, тверже впе-
чатлѣваются въ памяти, агіез, йізсіріііне,
.дню іиѵепіІіЬия аппіз со§по8сип1иг, мли
регсіріипіиг, аіііі» тешогіае ішргіті зо-
іепі. Впечатлѣваться глубоко въ умахъ.
іпЬюгезсеге репііиз іп тепІіЬиз. Впечат-
лѣніе, ітрге88іо. 4) 8епзиз, апіті тоіи8.
Производить вп., апітит айісеге, тоѵе-
ге. Впечатлѣнный, ітргеззиз, іпзсиіріиз.
Это глубоко впечатлѣно въ моемъ серд-
цѣ, Ьос репііиз апіто тео іпзсиіріит езі.
ВПИВАНІЕ, чрезъ впив. Агсіе или
айзігісіе зи^епйо. — Впиваюсь, айзиеіпт
е88е ѵіпо роіапйо пес іпеЬгіагі ро88е.
2) Аййжгеге, гет тогйісцз арргеЬепзат
поп йітіііеге. Комаръ впился въ тѣло,
сиіех агсіе зи^епйо ай Ікевіі согрогі. Со-
бака впилась въ медвѣдя, сапІ8 игзит
тогйісиз арргеЬепзит поп йітііііі. Яс-
требъ впился въ птицу, ассірііег ипциез
виоз аѵі айзігісіе іттізіи
ВПИРАНІЕ. Іпіесііо, іиіегрозіііо. Впм-
Раю, тзегеге; іпіегропеге; трсеге. Впе-
Реть выдавшееся бревно, ІгаЬет ргосиг-
г«піещ трсеге.
1аі^ПИС^ЕИЕ' ІП8егіРІ'°, сопзі^паііо, іі-
• Вписанный, іпзсгіріиз, іііаіпз. В.
книгу дворянства, іпзсірШз ІіЬго іп-
§і§тііогит ропііііит. Вписываю, іпзсгіЬе-
ге, іпГегге. Вписать чье имя, аіідиет или
аіісиуиз потеп іизсгіЬегО. В. въ эти же
книги свои имена, іпзсгіЬеге іи Ьіз ірзіз
ІіЬгіз попила зиа. Вписываюсь, іпзсгіЬі,
іпіеггі. Вписываюсь или велю вписать
свое имя, зе іпзсгіЬепйит сигаге,или по-
теп ргойіегі, йаге ай гет.
ВПИХИВАНІЕ, можно выр. гл. Впи-
хиваю, іпігпйеге, іпігоігпйеге, сопігийе-
ге, айі^еге. Впихнуть кого въ ровъ, йе-
Ігийеге аіідиет іп Гоззат. В. книгу въ
карманъ, ІіЬгшп сгитеп® іттіііеге. Впи-
хнутый, іпігизиз, іпіго Ігизиз, іттіззиз.,
ВПЛАВЬ. ІѴапйо, паіаіи. Перейти
рѣку в., Яитеп Ігапзпаге, Ігапзпаіаге, пап-
йо Ігапзтіііеге. Выплыть, спастись в.,
епаіаге; заіиіет паіаіи дижгеге. Конни-
ца переправилась черезъ рѣку в., едиі-
Іаіив папйо Пптеп Ігапзтізіі.
ВПЛЕТАЮ. Іппесіеге, Ітр1ес1еге,іп1е-
хеге, ітріісаге. 2) Рег т., іттізсеге, іт-
ріісаге. Онъ вплелъ меня въ свою ссору,
Іііі зиж, .(пгріо зио те ітріісиіі. — Впле-
таюсь, іппесіі, ітріесіі, іпіехі. 3) Ітріі-
сагі; іттізсеге зе, іттізсегі. Онъ вплел-
ся въ чужія хлопоты, аііепіз пе^оіііз то-
Іезііз или тоіезіііз 8е іттіесиіі. — Впле-
теніе, іпіехіиз. Вплетенный, ішіехиз, іт-
ріісаіиз или ітріісііиз.
ВПЛОТЬ. Яоіійе, йгтііег. Заколотить
дверь в., запиат зоіійе оЬзІгпеге.
ВПЛЫВАНІЕ, вплытіе. Іпртеззив. При
плаваніи въ губу, судно ударилось объ
камень, сит паѵдрит іп зіпит іпѵеЬеге-
Іиг, зсориіит ойепйіі или ай зсориішп
аііізшп езі. Вплываю, іпіго паѵіцаге; іп-
ѵеЬі. Вп. въ заливъ, іп зіпит іпѵеЬі.
ВПОЛЗТЬ. Съ. Впалзываю,
ВПОРУ, вправду. См. Пора, правда.
ВПРАВКА, вправленіе, впрАвливаиіе.
Кезіііиііо. Вправленный, гезіііиіиз. Впра-
12
355
впр
впя
35в
вливаю и вправляю, іп-впат вебет теро-
леге. Вправить кость, ов іп виат вебет
геропегс, сотреііеге. Переломленное бе-
дро не хорошо вправить, сохат Ггасіат
рагпт аріе соііосаге. Вправливаюсь, ге-
яіііиі, іп впат вебет геропі. Вывихну-
тые члены вправливаются медиками,
тстЬга Іихаіа а тебіеів іп виав вебев ге-
ропипіиг.
ВПРАВѢ. Вехіга; а бехіга; бехігог-
Яіт, бехігоѵегвит. Моя деревня лежитъ
Отъ большой дороги в., ргабіит піеиш
(і(ит еві бехігогвит ѵіат ге^іат.
ВПРЕДЬ, впредки. РовІЬас, іп ровіе-
рит; рогго. Впредь поступайте осторож-
нѣе, ровІЬас вів саиііог, шаргсш саиііо-
дет абЫЬе. Впредки ходите къ вамъ
дожалуйте, рОьІЬас сгеЬгіня, диаевО, пов
Іптівев; поіі іп ргаевепіі ваіиіаііопе ас-
фііевсеге. И впредь надѣяться, еі врега-
ге беіпсерв еііат.
ВПРОЧЕМЪ. См. Прочій.
ВПРЫГИВАНІЕ, можно выр. глаг.
Дпрыгиваю, іпвіііге. Впрыгнуть въ лод-
ду, іпвіііге іп всарЬат. В. въ воду, іпвіі-
іге ипбаа (Оѵіб.). В. въ окно, іпвіііге рег
Гепевігат.
ВПРЫСКАНІЕ, впрыскиваніе. Іттів-
ВІО, іпГивіо рег вірЬопегп. Впрыскиваю,
Іттіііеге, іпГипбеге рег віріюпет. Впры-
скиваюсь, іттіііі, іпГитІі рег зірЬопет.
Въ глубокія раны примочки впрыски-
ваются насосцемъ, Іідпог ѵиіпегагіив рег
вірЬопет іпрсііиг іп ѵпіпега ргоГшібіога.
Впрыснутый, пуесіив, іпіивив рег ві-
рЬопет.
ВПРЯГАНІЕ, напр. быковъ. Іипсіига
Ъоит. Впрягаю, едиов уип^еге сиггиі
дли аб сиггит; е<[иія уип^еге сиггит;
едиоб виЬіип^еге сагрепіо. Впрячь ло-
шадь въ сани, едио ушлете ІгаЬат;
едиит вибуип^еге ІгаЬае. Впрягаюсь
едиів уип^ііиг ситіе.
ВПРЯДЕНІЕ, впрядываніе, можно вьІр.
гл. Впряденный, пепбо іттівіив. Впря.
дываю, пепбо іттіесеге.
ВПРЯТАНІЕ, впрятываніе. Іттіввіо
ігуесііо. Впрятанный, іпипіввив, іпвегіщ
Впрятываю, іпбеге, іпзегеге, іттіііеге
іпрсеге. Впрячь въ карманъ, сопбе іп
сгитепат или іпбе сгитепае.
ВПУГИВАНІЕ, можно выр. глаг. Впу.
гиваю, Іітогет или теінт аіісиі Гасеге.
ВПУСКАНІЕ. Абтівеив, напр. солнца,
аб. воіів. Впускаю, іпігопііііеге; абтіі-
Іеге; гесіреге; ехсіреге. Впустить не-
пріятеля въ городъ, Ьовіі раІеГасеге нг-
Ьет. Не впускать кого, аіідиет іпігоііи
ргоЫЬеге; аіідиет поп абтіііеге; аіі-
диет ехсіибеге. Никого не впускаютъ,пс-
тіпі абііив раіеі. Впускъ, іттіввіо; абііщ.
ВПУТАНІЕ, впутываніе. Ітріісаііо.
Впутанный, ітріісаіие; іііі^аіив. Впутан-
ное дѣло, гев ітріісііа или пе^оііит іт-
ріісііит. Впутываю, ітріісаге, регіигЬа-
ге. 2) Вы и меня въ хлопоты впутали,
те диодие Іиів тоіевііів ітріісиівіі. —
Впутываюсь, не ітребіге; ітріісагі; іііі-
&агі. Въ войну, Ьеііо ітріісагі. Въ про-
цессъ, Ійе ітріісагі, іп. саиват бебисі.
Въ тягостныя дѣла, тоіевіів пе^оііів іт-
ріісагі. Въ чужія дѣла не впутывайся,
поіі аііепів пе^оііів ітріісагі.
ВПУЩАЮ. См. Впускаю. Впущенный,
іпіготіввнв, абтіввив, гесеріив.
ВПЫРНУТЬ. Іпвегеге, іттіііеге, соп-
беге.
ВПЯЛЕННЫЙ. Тепвпв, Іепбепбо аііі-
р;аІив. Впяливаніе, можно выр. гл. В»я"
ливаю, напр. полотно, Ііпіент ехіепбеге,
Іепбепбо аііі^аге. 2) Абі^еге; ті, рег ѵіт
іпбиеге, іпбисеге. Впялить кафтанъ на
плечи, ѵевіет ѵі іпбиеге.
ВРА.
358
357
БРА
ВПЯЧЕНІЕ, впячиваніе. Іттіввіо іп-
сііо. Впяченный, іпвегіив, іттіввив.
Впячиваю, твегеге, іттіііеге; іпіегро-
пеге; іпіегвегеге. Впятить карету въ са-
рай, гЬебаш іпдісеге іп гесеріасніит сиг-
гіЬия.
ВРАБІЙ. (81.) См. Воробей.
ВРАГЪ, Ьовіія; регбиеііік (который съ
нами въ войнѣ), іпітісив, абѵегвагіив. Ча-
сто стоятъ вмѣстѣ; іпітісив еі Ьокіів; Ьо-
віія еі іпітісив; ІпГевІив аЦие іпітісив
аіісиі. Личный врагъ, іпітісив, абѵегва-
гіив. Явный чей врагъ, аіісиі ветрег іп-
ГевІив. Быть чьимъ злѣйшимъ врагомъ,
іпітісіввітит аіісціив евве. Сдѣлать кого
своимъ врагомъ, іпітісіііав аІіси)ив вивсі-
реге, абіге. Они между собою враги, іп-
Іегсебнпі іпітісііі® аііегі сит аііего.
Другъ и врагъ былъ убѣжденъ, аециів іпі-
Чиівцие регвиавит сгаі. Преодолѣть, по-
бѣдить враговъ, ѵіпсеге, аирегаге іпіті-
соя. Идетъ, слово какъ врагъ какой, Ьо-
еіііів аіісиіив еві абѵепіив. Весь свѣтъ
сдѣлать своимъ врагомъ, или всѣхъ лю-
дей сдѣлать своими врагами, отпев Ьо-
тіпев сареге віЬі іпітісов (Тег.). Дѣ-
латься врагами , атісіііат бівгшпреге;
соисогбіат бів]ип§еге; атісіііае ве соп-
ѵегіипі іп іпітісіііав. Врагъ, въ жеи. ро-
дѣ, іпітіса, абѵегвагіа.
ВРАГЪ. См. Оврагъ.
ВРАЖБА. См. Ворожба. Вражбую, (еі.),
см. вражу.
ВРАЖДА. Іпітісіііа; вітиііав (продол-
жительная злоба), обіит (въ противопо-
лож. благорасположенію, любви). На-
ле іь на себя вражду, іпітісіііав или ві-
п'нііаіеб зивсіреге. Жить, быть съ кѣмъ
ВО враждѣ, іпітісіііав или вітиііаіев сит
иіе'ев'131101^0’ ехегсеге’ 8егегв>‘ іп вітиі-
е евве сит аіічио; іпітісіііа; тіЬі випі
тіегсссіипі сит аІІ<(ио. 2) ІІовШіІав
(8еп.). Начинать вражду, ЬовШіа соеріаге,
іпбиеге (Тас.). Остановить вражду, аЬ аг-
тів гесебеге; Ьеііо аЬвІіпеге. Враждеб-
никъ, іпітісив, абѵегвагіив. Враждебни-
ца, іпітіса, абѵегвагіа. Враждебничаю и
враждебствую, ЬовШіа а^еге; Ьовіііііег ве
„егеге. Враждебно, іпГевІе, іпГеп'ве, Ьо-
віііііег. Враждебность, апітив іпГепвив,
ІпГевІив, ЬовШів. Враждебный, іпГепвив,
іпГевІив, ЬовШів, іпітісив. В. поступокъ,
іпітісе аіічиет Ігасіаге. Враждебство,
іпітісіііа, вітиііая.
ВРАЖДОТВОРЕЦЪ. Оиі іпітісіііав,
бівяібіа сопсііаі. Враждетворный, аб іпі-
тісіііав Гасіепбав ргопив.
ВРАЖДУЮ. Апіто аЬ аіічио аііепа-
Іит евве; обівве аіічиет; обіит вивсерів-
ве іп аіічиет • іпГепвит іпГевІитчие евво
аіісиі. 2) Іпітісе аіічиет Ігасіаге; іпіті-
се іп аіічиет сопвиіеге. Вражескій, вра-
жій, ЬовШів, іпітісив, іпГепвив. Враже-
ское нападеніе, ЬовШів іпсигвіо, іпсигеив;
Враж. совѣтъ, сопвіііит таіит, регпі-
сіовиго.
ВРАЖУ. Гиіига ргаепипііаге, еѵепіига
ргаебісеге ; агіев та^ісав ехегсеге.
ВРАЗУМИТЕЛЬ. Восіог, раеба^о^ия.
Вразумительно, ріапе, арегіе; бівііпсіе,
регврісие. Говорить в., регврісие бісеге.
Вразумительный, іпІеІІі^іЬіІів (8еп.). Га-
сііів аб іпіеііі&епбит, регврісиив, тапі-
Гевіив, ріапив, сіагив, Іисібив. Смыслъ вра-
зумителенъ, вспвив ѵегЬогит регврісиив
еві. Вразумительныя доказательства, аг-
^итепіа Іисіба, регврісиа. Вразумленіе
можно выр. глаголами: ебосеге, ехрііса-
ге; бетопвігаге. 2) Регсерііе, іпіеііесіив,
іпіеііесііо. Вразумленный, ебосіив. Вра-
зумляю, ебосеге аіічиет аіічиіб; аіісиі
аіічиіб ехріісаге, топвігаге, бетопвігаге;
іпвіііиеге. Вразумляюсь, ебосегі, іпвіііиі.
359 ВРА
3) ІніеНі^еге, регврісеге, тепіо сотрге-
Ьѳибегѳ.
ВРАКАЮ. См. Вру. Враки, иіщге, іиа-
піа ѵегЬа. Оігь «раками своими всѣмъ на-
скучилъ, іпапіЬив ѵегЬів отпіЪіів іа?біит
сгеаѵіі. Враль, ^аггиіив, цегго; пидаіог,
тепбасііодиив; ѵапііощше.
КРАНОВЫЙ. Согѵіиив. Птенцы вра-
новы, риііі согѵіпі. — Враный, (ві.), пі-
цѳг, аіег.
ВРАНЬЕ. Кнв®! тега' пи^ю.
ВРАСКА. (31.) Ви^а.
ВРАТА. Рогіа. 2) рогіа игЬів. Врата
адовы, врата смертныя, рогіа? тогіів,
овііа ІепѳЬгова, огсі овііит. Отверзаются
ли тебѣ врата смертныя? пит ве ІіЬі аре-
уиегипі рогіа? тогіів?—Врата царскія. См.
Царскія двери. Вратарь, іапііог; овііагіиз.
ВРАТИЛО. Іирцп (іехіогів).
ВРАТНИКЪ. См. Вратарь. Вратянцы
адовы, рогіа? тогіів, огсі овііит. Врат-
ный, аб рогіат регііиеив.
ВРАЧЬБА. Заиаііо, сига, сигаііо. Вра-
чебная наука, ага тебісіпа или одно те-
бісіпа; агв тебісатепіагіа, тебісіпаіів;
агв тебепбі. Заниматься врачебною нау-
кою, тебісіпат ехегсеге, Гасіііаге. Вра-
чебница , повосотіит ; ѵаіеіибіиагіит.
Врачебный, тебісіпаіів. Врачебныя кни-
ги, ІіЬгі тебіетіі (Айвой.). Врачебство,
тебісіпа, агв тебіса. Врачеваніе. См.
Врачьба. Врачеватель. См. Врачъ. Вра-
чевство, тебісіпа; тебісатепіит, тебі-
сатѳи, гетсбіит. Врачея, Гетіпа, циа1
сигаі ае^тоіоз. Врачую, заиаге, сигаге,
тебегі. Врачевать болящаго, іпебісіиат
абЬіЬеге, тебісіпат абтоѵеге ае^го; тог-
1ю гстебіа ргоропегѳ. — Врачуюсь,
тебісіпат зитеге, ассіреге, ЬіЬе-
ге; роііоие тебісаіа йіі. — Врачъ, те-
біеив, тебісіиае регііиз, §пагив; етрігіеив
(который, ие учась, лочитъ). Искусный в.,
ВРЕ 360
тебіеиз агііГех; тебіеиз тебіеіпю всіеп-
Ііа ііогепв; <ріі ехітіае агіів еві іпіег те-
біеоз. Употребить врача, тебіешп абы.
Ьеге тогЬо. Платить врачу за визитъ
Ьопогет ЬаЬеге тебіео. Я хочу, чтобъ
онъ былъ моимъ врачемъ, еит тіЬі ех-
реіо тебіеит. Велѣть заплатить врачу
за визитъ, сигаге, иі тебіео Ьопоз Ьа-
Ьеаіиг. За недостаткомъ врача, тебіеі
беГесіи. Частые визиты врача, тебіеі ав-
вібиііав. Собирать врачей, тебіеов сосе-
те. Быть во власти врачей, евве іп роіе-
зіаіе тебепііит. Врачъ душъ, сигаіог
аиітогшп. Врачу, исцѣлися самъ, тебі-
се, сига іе ірвит!
ВРАЩАЮ и ВРАЩУ, Ѵегіеге, соп-
ѵегіеге, сігсшпа&еге. Вращаюсь, ве ѵег-
іеге, сопѵегіеге; ѵегіі, сопѵегіі; сігсита-
&і, сігситГеггі (о небесныхъ тѣлахъ); ге-
вріееге (оглянуться назадъ). Вращеніе^
сігситасіив.
ВРЕДИТЕЛЬ. Оиі Іачііі, батпит баі,
Гасіі; ѵавѣаіог, рориіаіог, еѵсгвог. Вреди-
тельница, Гетіпа, циа? Іа-біі; ѵавіаігіх,
беіеігіх. Вредительный, посепв, похіив,
байтовое. Быть вредительнымъ, посеге;
оЬевве. Вредно, башпове, посеиіег. Вред-
ность, ѵів поііа; ѵів посепбі. В. совѣта,
ішргоЬі сопвіііі таіит. В. воздуха, соеіі
таііііа. Вр. болѣзни, тогЬі асегѣііав. В.
человѣческаго сердца, согбів Ьитапі іт-
ргоЬііав. В. счастія, Гогіииа» іп)игіа, таіі-
<гиііав. — Вредный, вреденъ, похійв, по-
сепв. Это здоровью, для здоровья вредно,
Ьос вапііаіі посеі. Вредная пища, сіЬив
иохіиз. Очень вредный, регпіеіовив, схі-'
ііовив.
ВРЕДОНОСНЫЙ, вредоносенъ.’Ват-
повив; батпит Гасіепв, похіив, регпіеіо-
зив, Гипевіив. Вредоносный вѣтеръ, зной,
ѵепіив, аевіиз похіив, регпіеіовив.
ВРЕДОСЛОВІЕ. Сопѵісіит, таіебіеііо,
ПРЕ
361
ЕРЕ
саічтпіаііо, саіитпіа. Вредословлю,' са-
Іитпіагі, таіебісеге; (Іе аіідио сопіиіпе-
Ііоае бісеге или Іодиі; іпіатіа абзрег^сгс
а]ічиет. — Вредословъ, саіитпіаіог; Ію-
ню таіебіси®. сопѵісіаіог.
ВРЕДОТВОРНЫЙ. Батпит бапя, Га-
гісп®, похіи®, посеп®.
ВРЕДЪ, поврежденіе. Ьжвіо, ѵіоіаііо.
Причинить себѣ вредъ, сотри® Іжбеге.
2) Батпит, беігітепіит, ]асІига, бізреп-
біит. Ставятся вмѣстѣ: ;асіига еі беігі-
тепішп; батпит еі беігітепіит. — Слу-
жить вредомъ, батпо или беігітепіо ев-
ве аіісиі. Это служитъ мнѣ ко вреду, ті-
Ьі сарііопі еві, теа сарііо е®1 (меня мо-
гутъ Поймать, обмануть). Терпѣть вредъ,
батпит раіі, беігітепіит сареге, ассі-
реге, Гасеге, ]асІигат Гасеге, ассіреге,
раіі. Причинить, наместь кому вредъ,
батпшп аіісиі іпГегге, сопІтаЬсге; беігі-
тепіит аіісиі аГГегге, іпГегге, ітрогіаге.
Вознаградить вредъ, (Іатпиіп загсіге, ге-
віііиеге; ѵиіпега ітрояііа ®апаге. Это
вамъ никакого вреда не сдѣлаетъ, Ьос
пиііит таіит ІіЬі іпГегеІ; Ьос піЫІ іе
посеЬіІ, Невоздержная жизнь сопряжена
бываетъ со вредомъ здравія, имущества
и добраго мнѣнія, атіяяи® Ьопае ѵаіеіи-
біпі®, Гасиііаіит еі потіпі® ведпіогі ге-
тапагс воіеі ех ѵііа біазоіиіа. 3) Бісега,
иісегіз сгивіа. Вредъ разсыпается по ко-
жи, иіси® вегріі, Іаііи® зегріі. Лучше
вредъ какой получить, чѣмъ себя погу-
, бить, Леей ргарзіаі, диат іпГгіпр. — Врс-
ждаю, батпит баге, Гасеге. Врежденіе,
Іаеяо, ѵіоіаііо. — Врежу, посеге, оЬе®®е;
оНісеге; батпит аПегге, ІпГегге. Чтобъ
никому не вредить, пе сиі посеаіиг. Вре-
дить своимъ выгодамъ, ®иі® соішпобі® оГ-
I оЬ51аге. Отпять волю вредить, іп-
'сепііат егіреге. Пользоваться о-
лѴТНО С ГѴ’ічл
- а а мъ вредить кому, аггіреге
362
ІіЬепІег Іаебепбі Гасиііаіет. Теперь они
не могутъ мнѣ вредить, піЫІ тіЬі )ат аЬ
Ыів посегі роіезі. Вредить выгодамъ и
доброму мнѣнію другаго, аііегіи® сот-
тобіз оГІісеге, оЬяІаге. Несчастіс нема-
ло вредитъ довѣрію даже добрыхъ, аб-
ѵегзае гея еііат Ьопоз беігесіапі. Это по-
вредило хлѣбъ, Ьос батпит аррогіаѵіі
ГгиДЬи®. 4) Еачіегс, ѵіоіаге, ѵиіпсгаге.
Я повредилъ себѣ ногу, сги® ІЖ8І, оІТеп-
бі, ребі ѵиіпи® іпЯіхі. Повредить чью
честь, Гаташ аіісщ'и® ѵіоіаге, Ігебсгс; аіі-
диет оЫгссІаге. Врежусь, вреждуся, ба-
тпит раіі; беігітепіит ассіреге. Плоды
отъ дождей повредились, Іги^с® ріиѵіі®
беігітепіит серегипі, ассерегипЬ
ВРЕМЕНЕМЪ. Іпіегбит, поипии-
диат; аіідиапбо. Я желаю, чтобъ вы в.
посѣщали его, ѵеііт аіідиапбо Ьипс ѵі-
®а®. Онъ временемъ ласковъ, іпіегбит езі
соті®, аіГаЬіІі®. Временемъ защищаютъ
его, а временемъ бранятъ, воіеі поппии-
диаш беГепбі, иоппипдиат ѵііирегагі. —
Временникъ, аппаіе®, Га®1і. Временно, іп-
іегбит, попиипдиат. 2) Аіідиатбіи, т
аіідиоб Іетри®; аб Іетри®; іп Ьас ѵііа;
іп ѵііа Ьитапа. Вр. и вѣчно, пипс еі іп
а'іегпит. Нечестивые благополучіемъ
пользуются временно, а праведные вѣч-
но будутъ наслаждаться онымъ, ітргоЬі
аб аіідиоб Іетри® ѵіі® ѵоІирІаІіЬи® Гги-
ипіпг, ]и®1і аиіет іп регреіиит или іп
аЧегпит Ггиепіиг. — Временность, Гга&і-
Іііа®, Ьгеѵііа®. В. жизни, Ьгеѵііаз ѵііге.
ВРЕМЕННОСЧИСЛЕНІЕ, Тещрогія
гаііо, сЬгопо!оп;іа.
ВРЕМЕННЫЙ. Аб Іетри®; диоб рг®-
Ісгіі, Ігапвіі; поп сопііпии®, іпсегіи®. Вре-
менное дѣло, ге®, ди® іпіегбит ЙІ. Вре-
менный гость, сопѵіѵа, диі воіиттобо сег-
Іі® ІетрогіЬи® по® іпѵівіі. Власть Дикта-
торская была временная, Бісіаіиг® аб
363 ВРЕ
Іетриз зитеЬапІиг. 2) Яихиз, сабисиз,
Гга^іііз, Іеггезігіз, Ьитапиз. Временныя
вещи, гез Іеггезігез, гез Ьитапа1; (особ.
о человѣческой судьбѣ) временныя бла-
га, Гогіипа1. Временный достатокъ, гез
ГашПіагіз; орез; Гасиііаіоз. Временное,
временность, гез Ьшпапя; Іпдиз ѵіі® гез;
Ьжс ѵііа, ѵііа Ьитапа. Перейти отъ вре-
меннаго къ вѣчному, е ѵііа ші^гаге. Вре-
менное благо, Ьщиз ѵііж Геіісііаз. Слиш-
комъ прилѣплену быть къ временному,
піпііо гегит іпапіиш зішііо ІгаЬі. — Вре-
менщикъ, {ргаііозиэ ариб аіідиет. Вре-
менщица, ртаііоэа ариб аіідиет; тиііег,
диа; ариб аіідиет рггесірио Іосо ЬаЬеІиг.
— Временно, Іетриз геі богепбж охзре-
сіаге, ргаезіоіагі, оррегігі; сипсіагі, біГ-
Гегге. Не спѣшите, лучше повременить,
поіі ргорегаге, заііиз оеі сипсіагі. — Вре-
мя, Іетриз, біез. Время утоляетъ боль,
печаль, біез Іеѵаі Іисіиш. Время прого-
няетъ грусть, Іетриз абітіі ш§гіІибіпет.
Точка времени, ѵезіі^іит Іешрогіз, также
одно ѵезідрит; Іешрогіз тотепіит. 3)
Аеіаз, Іетриз. Славнѣйшій полководецъ
своего времени, сіагіззітиз ітрегаіог зиш
аіаііз. Было время, когда..., Іетриз Гиіі
диопбат, диит... Въ нате время, позІгА
тѳтогіА. Старое, прежнее время, Іетриз
ргіиз, зирогіиз, ѵеіизіит. Теперешнее
время, Ьазс іетрога, Ьаес геіаэ, Іетрезіаз.
Время утреннее, вечернее, Іетриз таіи-
Ііпит, ѵезрегішит. В. передъ разсвѣ-
томъ, Іетриз апіеіисапит. В. военное,
мирное, Іетриз Ьеііісит, расаіига. Сча-
стливое, покойное, непокойное, смутное,
Іетриз Геііх, ІгапдиіІІит, ІигЬиІепІит,
Іисіиоэит, Ігізіе. За нѣсколько (времени)
прежде, Ьгеѵі Іетроге апіе; Ьгеѵі аЬЬіпс
іетроге. Съ того времени какъ, ех дио
(Іетроге). Со временемъ, іетроге. Во
всякое время, отиі Іетроге. Отъ времени
ВРЕ 364
до времени, поптіпдиат; зиЬіпбе. вг
это время, теперь, Ьос Іетроге, пипс ]ащ
іп ргжзепііа. Около этого времени, зиЬ
аб Іетриз. Временемъ быть увольняе-
му, зиЬіпбе соттеаіит ітреігагі роззе.
Грусть утоляется со временемъ, біез рго-
себепз шііщаі а^гііибіпет, или тебісі-
пат зебгііибіпі айегі. 4) = Часть време-
ни для чего потребная, Іетриз, зраііищ.
Въ годъ, іпіга аппит. Имѣть время, ѵа-
саге. Выговорить себѣ время, Іетриз ро-
зіиіаго аб. Дать кому время, Іетриз, зра-
Іішг. баге аіісиі аб. — Взять себѣ для
чего время, Іетриз зитего аб аіідиіб.
Нельзя терять времени, таіигаіо ориз
езі. Думалъ, что не должно было терять
времени, иіЬі! иііга біЙегепбит гаіиз езі.
На это потребно много времени, езі гез
Іоп"і Іешрогіз. — Сколько времени о-
стается у меня отъ государственныхъ
дѣлъ, диоб тіЬі Гогепзі ІаЬоге Іешрогіз
баіиг. Когда у меня будетъ больше вре-
мени, сит ріиз оііі пасіиз его. 5) Удоб-
ное, способное для чего время, пора,
Іетриз. В. что нибудь дѣлать, Іет-
риз езі Гасіепбі пли аіідиіб Гасеге. Время
для произведенія чего въ дѣйство, Іет-
риз геі кегепбге. Кцрда будетъ время,
иЬі Іетриз егіі. Въ надлежащее время,
Іетроге; іп Іетроге; зио Іетроге, аб іет-
риз, рег Іетриз; оррогіипо Іетроге. Въ
свое время, ]из1о Іетроге. Не въ свое
время, аііепо іетроге. Прежде времени,
прежде срока, апіе біет. Умереть пре-
жде времени, апіе біет оЬіге; ргатаіига
тогіе оЬіге. Въ самое время, когда, ін
ірзо агіісиіо. Рѣчь, имъ говоренная, была
сказана въ свое время, огаііопет іетре-
зііѵат ЬаЬиіІ. Это не ко времени, аііепит
аЬ Ьос Іетриз езі. Давно пора, іетриз
тахітит езі, иі еіс. Со временемъ мож-
но всего добиться, во всемъ предуспѣть,
ВРЕ
ВРУ
366
365
піЬіі ез(, диоб Іопдіпдиііае (строгіе еШ-
сеге а(цие аззедиі роззіі. Со временемъ
.все забудется, рговгеззи (строгіе отпіа
ех апіто еШиепі. 6) = Время, поколику
чувствуемъ, что оно длится, тянется.
Ему время кажется длиннымъ, (строгіе
тогат зепііі. Занять чѣмъ время, чтобъ
не чувствовать скуки, (еіпрпе Гаііеге. 7)
— Обстоятельста, іетриз, (строга. При-
мѣняться ко времени, (етрогі зегѵіге, се-
<1еге. Время опасное, плохое, (строга
биЬіа, Лига, азрега. 8) Времена года, пе-
ремѣна годовыхъ временъ, іетрезіаіит
регтиіаііо или сопѵегеіо. 9) Погода, іет-
резіаз, сініит. В. дурное, дождливое, хо-
лодное, (етреЖае зригса, ріиѵіоза, (гф-
<1а. 10) Счастіе, Гогіипа; Гогіипа зесипба,
ргоерега. Когда будете во времени, и
насъ помяните, иіепз Гогіипа ргоерега,
те диодііе поіі оЫіѵізсеге. 11) Духъ
времени, Ьотіпит, диі пипс ѵіѵипі, іп-
боіез, іп^епіит. Обычай времени, тое
зесиіі; еесиіит. — Вольный духъ вре-
мени, Іісепііа (етрогшп. Исторія натего
времени, поеігге юіаііз, поеігге тетогіаз
Ьізіогіа. 12) Мѣра времени, іпіегѵаііит,
(строгіе ераііит, (етрие (въ метрикѣ).—
— — Во всякое время, еетрег; отпі
Іетроге. Отъ времени до времени, а біе
іп біет. — Спустя нѣсколько времени,
роеі аіідиоб (етрие; іпіег]ес(о іетроге.
Спустя недолго, рагѵо (строгіе ераііо
іпіегтіеео. Все имѣетъ свое время, еиит
сиіцие геі (етрие езі; зио диавдие Гасіен-
да яипі іетроге. На это не было време-
ии, аб Ьапс гет (етрие поп егаі. Время
терпитъ, ге» раіііиг тогат. Выиграть
время, ераііит папсіесі. Дать кому вре-
мени недѣлю, аіісиі осіоіііегит ераііит
сопсебеге. Выпросить себѣ вѣсколько
ремени, рагѵат ехіииі іетрогіз изигат
роеіиіагс ѵ
• л меня нѣтъ времени, пои ев(
тіЬі оііит; іетроге е&ео. Имѣть время
говорить, ера(іит аб бісепбит ЬаЬеге.
-----Тегт. ратт. Время настоящее,
прошедшее, будущее, (етрие ргюеепе,
регГесіит, Гиіигит.
ВРЕТИЩЕ. (81.) Сііісіит. 2) 8ресіез
еассі. Вретищный, еассі, аб еассит регіі-
пепе. Устье вретищное, ешптит еассі.
ВРЕФОМАНТІЯ. Юіѵіпаііо оре іпГап-
ііз гесепз паіі.
ВРЕХОМАНТІЯ. Ѵаіісіпаііо е ріиѵіа.
ВРИНОВЕНІЕ. Ііцесііо. Вриновенный,
вринутый, іп]ес(ие, іпіго )асіие, тіееие.
ВРОЖДАЮ. (81.) Іпдепегаге, іпзрігаге;
іпрсеге, іпсиіеге. Врожденіе, іпзііііаііо,
еЯ'есііо, іидесію. Врожденный, іп^епііие,
іппаіиз. Врожденныя способности, Гасиі-
(аіез апіті а паіига ргоГесіае. Врожден-
ная любовь къ отечеству, іп^епііа ег^а
раігіат сагііае. Врожденныя понятія,
сопеі^паіж іп апітіе поііопез. Врожден-
ныя качества, ѵігіиіее іппаіае, а паіига
огіае. Мы имѣемъ врожденныя (безъ у-
ченія пріобрѣтенныя) идеи, апіісіраіит
езі тепііЬиз позігіз. Врожденная идея о
богахъ, апіісіраііо беогит.
ВРОЗНЬ. 8іп§и1аііт; зірііаііт. Вездѣ
видишь рощи или врознь раздѣленные
крестьянскіе домики, иЬідие іп сопзре-
сіит ѵепіипі или зе бапі іп сопересіит
петога ѵеі разяіт біз)ес(а! сазае ги-
зіісогит.
ВРОСТАНІЕ, можно выр. гл. Вростаю,
іппазсі, іпсгезсеге, іпаіезсеге. Ворота
вросли въ землю, |юг(а бергезза езі іп
(егга. Ноготь вросъ въ палецъ, ип^иія
а1(е безсепбіі іп сагпет.
ВРУ. Миііипі еззе іп Іоциепбо, беЫа-
іегаге, беіігашепіа Іодиі, р^аггіге. Вретъ,
что иа умъ ни взбредетъ, еЛиііі, циіб-
диіб іп Ьиссат ѵепегіі. Ужъ ты опять на-
чалъ врать, бепио |апі іперііге ссерізіі.
367 ВРѢ
Онъ много кой чего мнѣ про него вралъ,
іпиііа тіЬі ДеЫаІегаѵіІ, дпае е]иа ехіаіі-
Піаііопет оЯепДипІ, или диге сіе е]ие Га-
та сІеІгаЬипІ. Что онъ про васъ вретъ ?
диаепат аЬаигДа іп іе ргоГегІ? 2) Ѵіепіігі;
іпепДасіит Дісеге. Не слушайте его, онъ
вамъ все вретъ, поіі еі сгесіеге, піЫІ аііші,
диаш іпепсіаеіит Дісіі или диіДдиіД Іодиі-
Іиг, та^пит еі ітриДепа іпепсіаеіит ееі.
ВРУБАЮ. Іпсісіеге. Врубить бревно
ВЪ стѣну, ІгаЬет рагіеіі сіоіаіігапіет іп-
бегеге. Врубаюсь, конница врубилась въ
непріятелей, едиііаіиа Ьоаіеа сгесіДіІ, Ьо-
еііит асіеа реггиріі. Врубка, іпсівіо. •
ВРУНЪ, Саггиіиа, _1одиах, Іосиіиіс-
уиа; Ьото тепДах, тепсіасііскцпів, ѵапі-
ІОЦЦие. Врунья, "аггиіа; тепсіах,
ВРУХЪ. Ѵегоаітіі; сісаба огіепіаііа.
ВРУЦѢ ЛѢТО. ІДІІега Дотіпісаііа (у
ловв.).
ВРУЧАЮ. КеЛЛеге, Ігасіегс, іп тапие
Даге, ехЫЬеге. Вручить кому письмо,,
аіісиі Ііііегаа іп тапиа Даге, геЛЛеге.
Вручить кому что, регГегге аД аіідиет
аІіфііД. —Вручаюсь, геДДі, ІгаДі; іп та-
диа Дагі. Врученіе, ІгаДіііо. Врученный,
уеДйіІие, іп тапиа Даіиз, ІгаДіІиа. Вручи-
тель, еріі регіегі, геДДіІ, письма, Ііііе
уав. Вручительница, диге регіегі (Ііііегае).
ВРЫВАНІЕ. ІпГоеаіо. Врываю, іпГоДе-
уе, ДеГоДеге; Дей^ете іп Іегга. Врыть
столбъ въ землю, раіигп ДеГі^еге іп Іегга.
— Врываюсь, репеігаге, іпѵаДеге; іггие-
ге, герепіе, ѵіоіепіег аіідио іп^геДІ, аи-
Ьііо іпігаге. — Врытіе, см. врываніе.
Врытый, іпГоааиа, ДеГоааие, Дейхиа.
ВРѢЗАНІЕ, врѣзываніе. Іпсіаіо, іпсі-
аига. Врѣзанный, іпсіаиа. Врѣзываю, іп-
СІДеге. Врѣзать стекло въ раму, ѵіігипі
аесапіет аріаге зи^атепіо Гепеаігге. Врѣ-
зать что въ стѣну, аІідиіД рагіеіі іпсіДеге.
Врѣзываюсь, іпсіДі, іггитреге, іггиеге.
®СА 368.
Врѣзаться въ покой, іггиеге іп сиЬісц-
іит. Врѣзаться въ средину непріятелей,,
іп теДіоа Ьоаіеа ее іттіііеге.
ВРѢСНОТУ. (81.) Сегіе; сегіо; ѵеге,.
ргоіесіо.
ВРѢЮ. Гегѵсге. 2) Ве іпеесііа еі ѵег-
.тіЬиа: еегреге, геріаге; геДипДаге. Врѣ-
яніе, Гегѵог.
ВРѢЯЮ. (81.) Іпрсеге; іпіго дасеге-
Вринуть въ ровъ, іп Гоѵеат тіііеге. Врѣ-
яюся, ве гиеге, ее рггесірііаге; ее тіііеге,
ее сопрсеге. Врннуться въ ровъ, ае іп
Гоееат тіііеге. 2) Веіегіит евве, геДии-
Даге, гиеге, ее еПипДеге.
ВСАДНИКОВЪ, всадничій и всадни-
ческій. АД едиііет регііпепз; едиіііарго-
ргіие. Всадникъ, едиее, едио тегепе;
аеееог (въ противоп. лошади). Быть хо-
рошимъ всадникомъ, едиіІапДі регіііаеі-
тит ееае. Всадники па войнѣ, едиііее,.
едиііаіиа.
ВСАЖДЕНІЕ. Роеіііо; ітроаіііо. 2) Іт-
тіееіо, ріапіаііо. Всажденный, іпГоееиа,
ДеГоааие. 3) Іпсіиаие. Въ темницу, іп си-
аІоДіат. 4) Іп ециит или сиггиі ітроаі-
Іие. Всаживаніе, ріапіаііо, іттіввіо. Вса-
живаю, всаждаю, ропеге, рап^еге, ріап-
Іаге, іпзегеге. Всадить рыбу въ садокъ,
ріесее ропеге іп ріасіпа. Всадить очки въ
лѣсную яблонь, шаішп Ьопат іп таіит
еііѵсаігет іпзегеге. о) ІпсІиДеге іп сиаіо-
Діат. Всадить птицу въ клетку, аѵет іп
саѵеат ІпсІиДеге. 6) ІпГегге, ітропеге.
Всадить на коня, іп- едшіт ітропеге,
аиЬіісеге. 7) ЮеГі^еге іп Іегга, раіит Де-
Й^еге іп Іегга. Всадить въ кого шпагу,
аіідиет ^ІаДіо ІгапаГіуеге, регсиіеге. 8)
Тег. ѵиіе. ресипіат сопуісеге. Я всадилъ
денежки, а что-то будетъ? тиііат ре-
сипіат соп]есі, ееД пит саріат ех ге аіі-
диіД соттоДі, іпсегішп. — Всаживаюсь,
ріапіагі, іпаегі. Очки всаживаются, по на-
ВСЕ
370
ВСЕ
369
рѣзаніи коры на деревѣ, іпвіііо йі оре йв-
8Ог® іпіег согіісет еі Іі^пит.
ВСАСЫВАНІЕ. 8исІив. Всасываю, ви-
„еге, ітЬіЬеге. Известковыя земли вса-
сываютъ влажность, іегга саісі вітііев
Ьитогет ви&ипі. Всасывать краску, іт-
ЬіЬеге соіогет. Всасываюсь, еи^і, ітЬіЬі;
асІЬгегевсеге. Піявица всосалась, ваидиі
ви^а аіШжвіІ. Всасывающія лекарства, аЬ-
вогЬепІіа.
ВСЕАВГУСТѢЙШІЙ. Аи^ивіив. Все-
августѣіішій монархъ, Аи^ивііввйпе Кех.
ВСЕБЛАГІЙ. Оріітив. В. Господь да
содѣлаетъ, Гахіі или Гасіаі оріітив Ііеив.
ВСЕБЛАЖЕННЫЙ. Веаіівятив.
ВСЕВИНОВНЫЙ, всевииовенъ. От-
піит саива еі аисіог, иапр. Мудрость
Божія.
ВСЕВЭЖДЬЛЕННЫЙ. Оріаііввітив,
ехорІаІІ88іти8.
ВСЕВОЗМОЖНЫЙ. Оиоай Йегі ро-
іеві или роіегіі. Употреблять всевозмояг-
аыя старанія, отпіа Гасеге, піЬіІ ргаіег-
тіііеге, піЫІ іпехрегішп отіііеге.
ВСЕВЫСОЧАЙШЕ, Его Император-
ское Величество всевысочайше повелѣть
соизволилъ, сошріасііит ееі виттае
та]евІаІі Вееіае. Всевысочайшій, вирге-
тив, еиттив. Всевысочаіішее Имя Бо-
жіе, етіпепіег или вшито ^габи соіеп-
<1ит ІѴотеп Иеі. Всевысочайшій Облада-
тель Россіи, виттиа Ргіпсерв Іоііив Вов-
віж. Всевысочайшая воля, виргета ѵо-
Іипіав.
ВСЕВЫШНІЙ. Йиргетит А’итеп.
Всев. даровалъ вамъ надъ непріятелемъ
Побѣду, Йиргетит А'итеп <1ейіІ, ІгіЬиіІ
поЬів сопврісиит ѵісіогіге ІгішпрЬшп.Все-
вьішяій промыслъ благоволилъ, ргоѵі-
епііге 8иргеті ІѴшпіпів сотріасііит Гиіі.
ВСЕВѢДЕЦЪ. Отпівсіие; отпіит ге-
8с,епв; сипсіа апітайѵегіепв; отпев
гев, диге випі еі Іиегипі еі Гиіига вииі,
Іепепв. Всевѣдѣніе, отпі всіепііа, от-
піит гегит всіепііа.
ВСЕГРЕМЯЩІЙ. (81.) Гга^овив.
ВСЕГУБИТЕЛЬНЫЙ. Регрісіовівві-
тив, ехіііовіввітив, Гипевііввітив. Всегу-
бительство, іпіегпесіо, ехііішп.
ВСЕГДА. 8етрег, регреіио; отпі Іет-
роге; пиііо Іетроге, или пиііо Іетрогі»
рипсіо, или враііо іпіегтівво; ивдие.
Жить в. въ деревнѣ, гигі аввійиит вет-
рег ѵіѵеге. Не пропускаетъ ни одного
дня, чтобъ у насъ не побывать, пиііит
іпіегтііііі <ііет, диіп пов іпѵіваі. Онъ
всегда, вѣчно сидитъ за своею книгою,
сариі Де ІаЬиІа поп Іоіііі. Онъ всегда
беретъ Фальшиво туже ноту, сЬогйа ает-
рег оЬеггаІ еасіет. Чтобъ всегда испол-
нять свою обязанность, иі пиііа Йаі іп-
Іеггпіевіо оГйсіі. Добродѣтель невсегда
счастлива, сопвіапіі Геіісііаіе поп Ггиііиг
ѵігіив. — Всегдашній, регреіиив, ветрі-
Іегпив. Всегдашніе враги, регреіиі аіі-
си)ив Ьовіев. Всегдашняя и вѣчная па-
мять, іттогіаііе тетогіа еі ветрііегпа.
Нѣтъ человѣка несчастнѣе меня и кото-
рый бы имѣлъ всегдашнихъ непріятно-
стей больше моего, Ьошо те тівегіог
пиііив еві педие айѵегва сиі віпі ріига
ветрііегпа. Это моя всегдашняя ра-
бота, Ьос орив еві шешп воіііит. Все-
гдашнее платье, сиііив диоіійіапив. У
него мой всегдашній столъ, диоіійіе арий
ешп соепо.
ВСЕДЕННЫЙ и ВСЕДНЕВНЫЙ. Оио-
Ійііапив. Вседневная пища; —вныя из-
держки, ѵісіпв, вшпіив диоіійіапив. Все-
дневное упражненіе, іп Ьас ге диоіШіе,
віп&иіів ЛіеЬив ѵегвог.
ВСЕДЕРЖИТЕЛЕВЪ. Ошпіроіепіів.
Вседержителева воля, отпіроіепііа ѵо-
Іипіав. Вседержительный, —ная десни -
371
ВСЕ
ВСЕ
375
ца, йехіга отпіа ге§епіІ8 Веі. Вседер-
житель, отпіроіепз; отпіа гесепз.
ВСЕДНЕВНО. Оиоіійіе, зіпртііз йіеЬиз.
Вседневный, см. вседенный.
ВСЕДУШНО, вседупшѣ. Ех апіто. Я
в. радъ услужить вамъ, рготіиз рагаіиз-
дие зит ІіЬі зегѵігѳ, іпзѳгѵіге, ^гаіійсагі.
ВСЕДѢЛАНІЕ. Аийепііа, йоіиз, Ггаиз.
ВСЕДѢТЕЛЬ. Отпіроіепз. Вседѣтель-
ный, —ная десница Божія, Йехіга отиі-
роіѳпііз.
ВСЕЗИЖДИТЕЛЬ- Отпіит гегит
СОПЙІІОГ.
ВСЕЗЛАТЫЙ. Тоіиз аигеиз.
ВСЕИЗВѢСТНЫЙ. ОтпіЬиз тапіГе-
зіиз; тапіГезііззітиз.
ВСЕКОНЕЧНО. Отпіпо, иіідио. Все-
«онечный, іоіиз, ипіѵегзиз. Всеконечноѳ
разореніе Государства, іоііиз ітрегіі ос-
сазиз; геіриЫісае еѵегзіо.
ВСЕКОРЕННѢ. (81.) Репііиз, гайісііиз,
Гипйііиз.
ВСЕЛЕНІЕ, по нашемъ вселеніи, сит
«опзейізеетиз; чрезъ вселеніе, сопзійепйо.
ВСЕЛЕННАЯ. Вегит ипіѵегзііаз, так.
одно ипіѵегзііаз, тиийиз; огЬіз іеггагит.
ВСЕЛЕННЫЙ. Соіопіз сотріеіиз; іп-
соіа Іосі. 2) Іпзііііаіиз, ітЬиіиз, ітріеіиз.
ВСЕЛЕНСКІЙ. Ех ипіѵегзо іеггагит
огЬе соПесіиз. Соборъ, сопвіііит сеси-
тепісит или ^епегаіе.
ВСЕЛЬНИКЪ. Оиі зейет аІісиЬі ЬаЬеі.
ВСЕЛЮБЕЗНЫЙ, вселюбезенъ. Ата-
ЬіІІітиз, атоге йі^піззітиз.
ВСЕЛЯЮ- Сопзіііиеге; йейисеге; со-
іопіз сотріеге. 2) ІпзШіаге, ітЬиеге; іп-
уісеге, іпсиіеге. Ему хотѣ’лось улыбкою
вселить въ меня довѣренность, Іепі гізи
ѵоіиіі тіЫ Ьйисіат Гасеге. Гдѣ тотъ
ужасный водопадъ, который вселяетъ
трепетъ въ сердце? иЬіпат езі іііа Ьог-
гіГега саіаггЬасіа, диае те іп іеггогет
соп]ісіі?или диае тіЬі іеггогет іпсиііі»
— Вселяюсь, аіідио Іосо зейет или йо-
тісііішп ЬаЬеге. 3) Ітргіті; іпзсиірі.
ВСЕМИЛОСТИВѢЙШЕ. Нитапіззі.
те, сіетепііззіте. Всѳмилостивѣйтій
сіѳтѳпііззітиз. В. Государъ, Кех сіе-
тепііззіте.
ВСЕМИНУТНО. Оиоѵіз тотепіо Іет-
рогіз; зіп^иііз тотепііз іетрогіз. Все-
минутный, диой зш§и1І5 тотепііз Іетро-
гіз или заеріззіте йі.
ВСЕМІРНЫЙ. Бпіѵегэаііз, еепегаік,
отпіЬиз соттипіз. Всемірное путеше-
ствіе, регертіпаііо рег іоіит огЬет Іегга-
гит зизсеріа; іііпега рег огЬет іеггагит
Гасіа. Всемірная слава, Йе дио іоіиз ог-
Ьіз іеггагит ріогіаіиг.
ВСЕМОГУЩЕСТВО. Отпіроіепііа,
зитта роіепііа; отпіз, іпйиііа роіепііа.
Міръ естъ ясное доказательство всемогу-
щества Божія, Ьіс типйиз еѵійепііззітія
ргоЬаііопіЬиз озіепйіі, Веит еззе отпі-
роіепіет. Всемогущій, —могутъ, от-
піроіепз. Уповать на всемогущаго.Бога,
зрет зиат іп Вео отпіроіепіе ропеге,
геропеге.
ВСЕМѢРНО. Оиасипдие гаііопе. В. о
чемъ стараться, піЬіі зіЬі геіідиі Гасеге
іп . . . отпіа Гасеге, піЬіі ргаеіегтіііеге;
отпі орега еі ѵі епііі, иі. Всемѣрный,
отпі тойо, отпіЬиз тойіз, отпітойнз.
ВСЕМѢСЯЧНО. йіприііз тепзіЬиз; іп
зіприіоз тепзоз. Всемѣсячный, теп-
зігииз. В. счетъ, гаііо тепзігиа.
ВСЕНАРОДНО. Раіат, риЫісе; іп-
зресіапііЬиз отпіЬиз; іп осиііз отпіит-
Зажечь городъ в., отпіЬиз іпзресіапй-
Ьиз игЬет іпсепйеге- Объявить всена-
родно , ѵиі^аге, йі ѵиіцаге , регѵиійаге,
рготи!"аге. Всенародный, риЫісиз, сот-
типіз.
ВСЕНИЖАЙШЕ, просить кого. НиПН1*
ВСЕ
ВСЕ
374
ЗГА
еі зирріісі огаііопе, или ѵегЬі® зиррІісіЬиз
аііяиет огаге, ргесез зирріісез аіісиі аб-
щоѵеге. Всенижайшій, вашъ всеп. слу-
га Іиі оЬзегѵапІіззітиз.
ВСЕНОЩНОЕ БДѢНІЕ. йасга, диаг
іп ссепоЬііз а зоііз оссази рег Іоіат по-
сіет сеІеЬгапІиг. 2) 8асга, диае аиіе зо-
Іетпет біет аеіаіе ѵезрегі, Ьіете та-
Іиііпо іетроге сеІеЬгапІиг.
ВСЕОБРАЗНЫЙ. ОтпіГогтіз, отпез
Гогтаз ЬаЬепз, тиІІіГагіиз.
ВСЕОБЩІЙ. Бпіѵегвиз, еѳпегаііз, сот-
юипіз. Всеобщее мнѣніе, оріпіо сот-
лпипіз. Всеобщія понятія, поііііа? гегит
(въ философскомъ смыслѣ). Давать все-
общія правила, іп Іоіит ргаесіреге. Все-
общая пословица, ргоѵегЫит яегтопе
ігііит. Всеобщая ненависть, обіит іші-
ѵегзит. Всеобщая битва (когда всѣ де-
рутся), ри§па ипіѵегза. Получить все-
общее одобреніе, аЬ отпіЬиз Іапдагі, (аЬ)
отпіЬиз ргоЬагі. Обращать во всеобщую
прльзу, іп сотпіипет или отпіит изит
ѵегіоге, іп соттипе ѵосаге. Всеобщая
польза , соттобит , Ьопит соттипе.
Правила добродѣтели суть всеобщи, ргге-
серіа ѵігіиііз зипі отпіЬиз соттипіа.
ВСЕОРУЖІЕ- Агтаіига Іоіит согриз
Іе^епз; ипіѵегза агтаіига. Всеоружный,
отпі ех рагіе агтаіиз.
ВСЕПАГУБНЫЙ. Регпісіозіззітиз, Ги-
пезііззітиз.
ВСЕПЛАЧЕВНЫИ. Витте, тахіте
ЙсЬіІіз, тізегапсіиз, Іи^иЬгіз.
ВСЕПЛОДІЕ. Си)издиетобі Ггисіиз,
Гги^ез.
ВСЕП ОДДАННѢЙШІЙ. ОЬзегѵапІіззі-
тппз.
в ВсЕПОКОРно. ѴегЬіз зиррІісіЬиз.
сепокорный, всепокорнѣйшее проше-
’ ипі*'е8 еі зирріісез ргесез.
ВСЕПОЛЕЗНЫЙ. Махіте иііііз, реги-
ііііз.
ВСЕПРАЗДНСТВЕННЫЙ. ОтпіЬиз
сеІеЬгаІиз; зиттореге зоіотпіз.
ВСЕПРЕСВѢТЛѢЙШІЙ.йегеиіззітиз.
ВСЕПРІЯТНЫЙ. Йитторогѳ ртаіиз,
ассеріиз, ]исипбиз.
ВСЕПѢТЫЙ. Биттѳ или абтобит
отпіЬиз Іосіз сеІеЬгаІиз.
ВСЕРАДОСТНЫЙ. Каеііііае, бѳіесіа-
Ііоиіз ріепиз. В. день, біез Іаеіііізе ріепиз.
ВСЕРОДНЫЙ. Ад ипіѵегзоз Ьотіпез
или а<1 отпе &епиз Ьитапит зресіапз.
ВСЕСВѢТНЫЙ, Ѵи1§агіз. В. свидѣ-
тель, іезііз ѵиі^агіз.
ВСЕСВЯТЫЙ, Йапсііззітиз, засгаііззі-
тиз. Всесвятое Божество, Ь'итеп засга-
ііззітит.
ВСЕСИЛЬНЫЙ, всесиленъ. Отпіро-
Іепз, ргаероіепз. В. Промыслъ, іпГтііа
роіепііа ргоѵібепііз Веі. Всесильная
десница Божія, ргаероіѳпз йехіга Веі.
ВСЕСЛАВНЫЙ, (ііогіозиз, сіагіззітиз,
іпсіуііззітиз, зиттореге хзіітапбиз.
ВСЕСОВЕРШЕННЫЙ. Йитторего
регГесІиз, регГесІіззітиз. Всесовертен-
ноо счастіе, Геіісііаз регГесІа аііріе аЬзо-
Іиіа отпіЬиз питегіз.
ВСЕСОЖИГАЕМАЯ и ВСЕСОЖЖЕ-
НІЕ. Тоіа сгетаіа; Іоіа сотЬпзІа; Ьоіо-
саизіит, ѵісііта ріапе сотЬигепба.
ВСЕХВАЛЬНЫЙ, йиттореге біртиз
Іаиде, абтобит Іаибапйиз, ІаибаЬіІіз.
ВСЕЦАРИЦА. Кееіпа Ьотіпит, гѳці-
па Іоііиз огЬіз СЬгізІіапі.
ВСЕЦѢЛЫЙ. Ріапе іпіе^ег, ріапе рег-
ГесІиз.
ВСЕЧАСНО. Йіпуиііз Ьогіз; рег зіп^рі-
ІазЬогаз. Всечасный, нп^иІагитЬогагит.
ВСЕЧЕСТНѢЙШІЙ ОТЕЦЪ. Кеѵе-
гопбіззіте!
375
-ВСК
вск
37в
ВСЕЧИСТЫЙ. Іттасиіаіпв, іпіете-
гаіив; савіив еі ригиз.
.ВСЕЧУДНЫЙ. Айтігапйив, айтіга-
Ііопе йі§пив, айтігаЬіІів.
ВСЕЩЕДРЫЙ. Вспі"лІ58Ітіі8. Вс.
Боже, Ъспі'іпіміте Веив!
ВСЕѢДНАЯ НЕДѢЛЯ, седмица. йеріі-
тапа, іпіга диат Іісеі яіп^иіів йіеЬив саг-
пе ѵевсі.
ВСКАКИВАНІЕ, чрезъ вскакив. Іпві-
Ііепйо. Вскакиваю, іпвіііге, ехвіііге, рго-
віііге. Вскочить въ окно, рег Гепевігат
іпвіііге. Вскочить съ коня, йевіііге одно.
В. на коня еще свирѣпствующаго, іп
едиигп ваеѵіепіет аЛшс іпвіііге. Вско-
чить на лошадь, едишп ваііи яиЪрсеге.
Вскочить съ постели, йевіііге Іесіо.
ВСКАПЫВАНІЕ, вскопаніе. Гов8Іо. За
вскопаніе огорода заплатили мы 10 ру-
блей, рго 8оіо Іюгіі равііпапйо йесеш ги-
Ыопев воіѵітив.
ВСКАРАБКАТЬСЯ. См. Карабкаюсь.
ВСКАРМЛИВАЮ. См. Воскормляю.
ВСКАТЪ. См. Скатъ.
ВСКАТЫВАНІЕ, м. выр. гл. вскаты-
ваю , виІ> ѵоіѵеге, вигвит ѵоіѵеге. Всѣ
бревна па берегъ вскатили, отнее ІгаЬее
іп гірат виѣѵоіиі® випі. Вскаченіе, вска-
чиваніе, можно выр. глаг. Вскаченный,
8ЦГ8ііт ѵоініпа, виЬѵоІиІив. Вскачиваю,
вигвит ѵоіѵеге, зиЬѵоІѵеге. Вскатили
камень на гору, вахцт іп топіет впЬѵо-
Іпіпт еві.
ВСКАЧЬ. Снг8н сііаіо или одно ай-
ті88о; ѵеіосііег, сеіегііег, сііо. В. не да-
леко уѣдешь, едио сііаіо сопіепйеив или
сиггепв, поп Іоп^е ргосейев.
ИСКАШИВАЮ. См. Скашиваю.
ВСКАЯТЬСЯ. Роепііеі те аіісіуив геі
или аіідиій Гесівве. Вскасшься, да зоздно,
роепііепііат геі а^ее, вей еегат. Вскаял-
ся, что пренебрегъ совѣтъ мой, роепііиіс
еит сопвіііит тепт вргеѵівве.
ВСКИДЫВАНІЕ, м. выр. гл. Вскиды-
ваю, вигвит ^ассге. Вскинуть камень на
кровлю, Іарійет вирга Іесіит .іасеге._
Вскидываюсь, ее сопрсеге, іпвіііге, ігги-
еге. Вскинулся на лошадь и поскакалъ,
сопіесіі ее іп едишп еі сигви сііаіо соп-
Іепйіі. Вскинутый, вигвит, вирга аіідиій
]асІи8. Вскинуться на кого, еЯсгагі.
ВОСКИПАЮ. См. Вскипаю. Вскипъ,
вскипѣніе, Гегѵог.
ВСКИСАЮ. Асійит йегі; Гегтепіев-
сеге, Гегтепіагі. Вскисаніе, Гегтепіаііо.
ВСКЛЕПЫВАЮ. Сиірат іп аіідиет
ІгапвГегге; аіідиет Гаіво ассиваге; сиірат
іп аіідиет сопГегге; сиірат аіісиі авві-
дпаге.
ВСКЛОЧЕННЫЙ. ТигЬаіив. Вскло-
ченные волосы, саріііі ІигЬаІі. — Вскло-
чиваю, Іигйаге, регіигѣаге. Волосы, Іиг-
Ьаге саріііов.
ВСКОЛЕБАТЬ. Моѵеге, соттоѵеге,
а^ііаге. В. море, таге соттоѵеге; ех-
егсеге ипйав, 2) Рег т. сопсііаге, 8ОІ1І-
сііаге. Восколебать пародъ, рориіит
сопсііаге. В. чей духъ, аіісідив апігпит
регІигЬаге, воііісііаге. — Восколебаться,
ее тоѵеге, соттоѵегі; іпсіреге пиіаге,
ѵасіііаге. Древа всколебались, агЬогев
пиІаЬапі. Восколебаласъ земля, Іегга
пиіаге, ІаЬаге соеріі. 3) Рег т. регіиг-
Ьагі, воііісііагі. Восколебаться духомъ,
регіигѣаіит, сотпюіит, воПісіІит евве.
ВСКОПАННЫЙ. Говвив, разііиаіив.
Вскопанныя гряды засѣяны, агеге равіі-
паіж 8ииІ сопвііае.
ВСКОРМЛЕННИКЪ. АІитпив. Вскор-
мленница, аіитпа. Вскормленіе, пиігііиб,
пиігісаііо; ейисаііо. Вскормленный, пи-
Ігііив, ейисаіив; ай йгтіогет геіаіет рег-
йисіие; еапіпаіиз. Вскормляю, см. воскор-
ВСК
всп
378
377
йляю-
віпа.
Вскормъ, пиігііив, едисаііо; за-
Отдать быковъ на вскормъ на ви-
нокурню, яадіпаге, Гагсіге Ьоѵез ѵіпасеіз ;
віпеге Ьоѵея а<1 сисптат ѵіпасеіа еадіпагі.
ВСКОРОБИТЬ, Сигѵаге. Вода вско-
робила ледъ, адиа> діасіет еіеѵагипі. 2)
Рашіаге, рапбагі. Доску жаромъ вско-
робило, аззія саіоге рапйаі. Вскоробить-
ся, Іеѵагі, аііеѵагі, рашіаге, раіиіагі. Ледъ
искоробился, діасіе? аііеѵаіа еві. Вско-
робленный, рашіаіив. Вскорѣ, тох; зіа-
Ііт, іііісо, сопііпио. В. послѣ того, поп
Іоіідо рояі Іетроге; раціо ро?1.
ВСКОЧЕНІЕ; и ВСКОКЪ, чрезъ
вскокъ. Іпвіііепйо.
ВСКРАЙ. (31-) Ргоре, поп ргосиі, Ьаий
ргосиі аіідиа ге пли аЬ аіідиа ге, іи ѵісі-
піа, іи ѵісіпііаіе.
ВСКРИЧАТЬ. Сіатогет іоііеге, ѳх-
сіатаге.
ВСКРОЙ. Киріае діасіеі іи Литіпе іт-
реіив. Послѣ ледянаго вскрою, по пер-
вому водяному пути, ргіто сигви, розі
гиріат діасіет,
ВСКРУЖИВАЮ. Коіиийаге, іи зре-
сіет огЬіз дІоЬаге. 2) Рег т. карты вскру-
жили ему голову, ргж 8сИІ8 1п8огіІ8 теп-
іе саріиз еві или етоіае теиіів еві. Вскру-
живаюсь, ѵегіідіпе соггірі.
ВСКРУЧИВАЮ. Сігсшп ѵоіѵеге, соп-
ѵоіѵеге.
ВСКРЫВАЮ. Веіедеге, геіедеге.
Вскрыть крышку, орегспіит Іоііеге.
Вскрыть гробницу, вериІсЬгит, соийііо-
гіит арегіге. 2) Согрия тогіиі іпсійеге.
3) 8сі<1ат арегіге. — Вскрываюсь, раіе-
яегі, раіеясеге, арегігі. Оквы вскрылись,
Вгпееіга! раіезсииі. 4) Ведеіагі, гитрі,
ноіѵі. Рѣка вскрылась, діасіся гиріа еві,
ачиа іитевсипі. 5) Іисійі. 6) Арегігі.
скрытіе рѣки, діасіаііз іисигзив. В.
тРУиа, іисізіо согрогів шогіиі. Вскры-
тый трупъ , сотри? пюгіиі і осіяй ш.
Вскрывочный, карт* ясійа арегіа. Вскры-
шка, арегііо.
ВСКУРИТИ И ВОСКУРИТИ. (81.) О(1о-
ге8 іпсепйеге; Ьопів ойогіЬив яиГйге.
ВСКУЮ? Сиг? диаге? диат оЬ гет?
диа <1е саива? диій? диій ееі диой? диій
еві саива дио?
ВСЛУШИВАЮСЬ. АигіЬиз регсіреге
или одно регсіреге. Я не могъ въ ваши
рѣчи вслушаться, іиа ѵегЬа регсіреге
пои роіиі.
ВСМАТРИВАНІЕ. Айзресіив, сопзре-
сіив, вресіаііо; іивресііо. Всматриваюсь,
айврісеге, вресіаге, аііяресіаге, осиіів те-
іігі; апіпіайѵегіеге, оЬвегѵаге. Всматри-
ваться въ черты лица, Ііпеатепіа огіз
или йисіиз огів оЬвегѵаге.
ВСОВЫВАНІЕ. Іттіевіо, іціесііо. Всо-
вываю, іпігийеге, сопігийеге, іпвегеге,
іпрсеге, іттіііеге. Всунуть руку въ
карманъ, Йетіііеге тапит іи сгитеиат.
Всунуть кого въ покой, аіідиет іи сои-
сіаѵе ігшіеге, ргореііеге. Всовываюсь,
іпсштеге; зе іпіго сопрсеге. 2) Іпзсгі;
іп)ісі; іттіііі.
ВСОСАНІЕ. 8исіив. Всосанный, зи-
депііо йисіиз, Ьаивіиз.
ВСПАЛЗЫВАНІЕ. Веріаіив; геріаііо.
Всиалзываю, зигзит гереге, геріаге. Ре-
бенокъ всползъ по лѣсницѣ, ' риегиіиз
рег всаіат зигзшп геріаі.
ВСПАЛКА. Ехсашіезсспііа, іегѵснз
апітив аЬ іга (Оѵісі-).
ВСПАМЯТОВАТЬ. Метіпізве; гесог-
йагі, гетіпізсі. Я вспомнилъ чье имя,
аіісідіів потеп ѵепіі тіЬі іп тетогіат,
тіій ѵепіі іп тепіет.
ВСПАРЫВАЮ. 8есап<1о арегіге, іпсі-
<1еге. Вспороть брюхо у рыбы, різсез
ригдаге. Всп. брюхо у зайца, Іерогет
ехапіегаге. Я тебѣ вспорю спину и брю-
379
всп
всп
380
хо, ѵегЬегіЬив 8Іс ассіріегів, иі ѵиІпегіЬив
вап^иів ехеаі. *
ВСПАХАНІЕ и ВСПАШКА. Рговсів-
віо. Вспашка хороша, Іагга Ьепе ехага-
Іа еві. Вспахиваю, рговсіпбеге. Поле,
іеггаш рговсіпбеге, ехагаге.
ВСПЛЕСКИВАНІЕ. Авііаііо адиае. 2)
Еіаііо тапив. Всплескиваю, адиаш, ип-
бав а^ііаге.
ВСПЛЫВАЮ. Етег&еге; Іппаіаге, ви-
регпаіаге. Утопленникъ всплылъ, ипсіів
ех8ІіпсІи8 вирегпаіаі. Всплытіе, можно
выр. глаг.
ВСПОЛОХЪ. Ад агша! сіапюг, соп-
сіатаііо. Всполохъ бить, ІиЬа регісиіит
іттіпепв ішіісаге. Ь) ВеІІісит сапеге.
— Всполошный, іигЬібив, ІигЬиІепІив.
Всполошное время, Іетрив іигЬібит, іиг-
Ьиіепіит.
ВСПОЛЬЕ. Іпіііит сатрогит.
ВСПОМНИТЬ. Метіпівве; гесогбагі.
Вспои, прошедшее время, тетогіат
ргаеіегііі іетрогів гереіеге. В. свое дѣт-
ство, риегіііае тетогіат гесогбагі иііі-
тат. Сколько вдаль минувшее могу
себѣ вспомнить, диоаб Іоп^іееіте роіеві
тепа теа геврісеге. Сколько можно
вспомнить, иІІітА тетогіА. Всп. что
было очень давно, 1оп§іевіте тетіпівве.
ВСПОМОГАНІЕ, вспоможеніе. Аихі-
Ііит, аб^итепіит. Оказать вспоможеніе,
виЫеѵаге, аіідиет іиѵаге, абуиѵаге; аб-
уитепіо евве аіісиі; виЬвібіит Гегге аіісиі.
Просить кого о вспоможеніи, реіеге анхі-
Ііит, орет аЬ аіідио. — Вспомогатель,
абуиіог, аихіііаіог. — Вспомогательный,
орегаш виат соттобапв аіісиі аб аіідиіб;
абіитепіит аіісиі айегепв. Вспомога
тельное войско , аихіііа; аихіііагев, так.
съ прнбав. сл. соріае; аихіііагіі, так. съ
приб. сл. шііііев; виЪвібіагіі, виЬеібіа (слу-
жащее резервомъ), Гоебегаіае восіаедие се-
рію. Вспомогательныя деньги, ехрепвге
ехесиііопів. Вспомогательная война
Ьеііит виЬвібіагіит. Вспомогательная
конница, аихіііагіі едиііев. Вспомогат.
средство, пособіе, виЬвібіит, рггевібіищ-
ад)итепіит, аихіііит; шеігитепіит. в.
средство для добродѣтели, іпвігитепіиіц
ѴІГІПІІ8. Всп. ср. для полученія мудро-
сти, шеігитепіит аб абірівсепбат варіеп-
ііат. Имѣть вспомогательныя средства
абіитепіа гегит ЬаЬеге. Ученыя всио-
могатт. срр., ргаевібіа босігіпае. Вспомо-
гательная наука, бівсірііпа аихіііагів; бо-
сігіпа аііив бівсірііпае аб. Вспомо-
гательный глаголъ, ѵегЬит аихіііаге.
Вспомогательныя знанія, босігіпае аіісщиз
ргаевібіа. — Вспомогаю, |иѵаге, абуиѵаге
аіідиет; орегат аіісиі паѵаге; абуиіогепі
нли аб|итепіо евве аіісиі; геЬив аіісідив
абевве. При чемъ, въ чемъ, аб]итепіит
аіісиі абГегге аб аіідиіб; абевве аіісиі аб
аіідиат гет. Вспомогать бѣднымъ въ
нуждахъ, іп ге биЬіа виЬѵепіге. Во вре-
мя нужды вспомогать Государству, та-
хіте песеввагіо іетроге сіѵііаіі виЬѵепіге.
Вспомочь кому войскомъ, аихіііа тіііеге.
Вспомоществованіе, см. вспомоганіе.
Вспомоществователь и вспомоществую,,
см. тамже.
ВСПОРОТЫЙ. Іпсівив, ргаевесіив.
ВСПОРХИВАЮ. Еѵоіаге, виЬѵоІаге,
реппів ве Іеѵаге, ве аііоііеге іп аигав.
ВСПРЫГИВАНІЕ. Ехиііаііо. Вспры-
гиваю, ехеіііге; рговіііге, виЬвіІіге; ехиі-
іаге (о людяхъ, большою частію отъ ра-
дости). Вспрыгнулъ на столъ, іп шеиваш
іпвііиіі или Іііі. 2) 8а1іив баге, ваііге.
ВСПРЯДЫВАЮ. Рговіііге; ваііи ее ів
аііит іоііеге. Онъ вспрянулъ съ мѣста,
вебе виа рговііиіі. 2) Воплю ехеиіі, ех-
сііагі е вотпо, виЬііо ехрегріесі; герепіе
аііоііі іп вотпо.
вст
382
ВСПУХНУТЬ. См. Пухну. Вспухлый,
іпЯаЮв, іитібив, Іиг<-ібиз.
ВСПЫЛЬЧИВО. Ігасипбе; апіто іп
ігат рггесірііе. Вспыльчивость, ігасип-
Йіа; апітиз іп ігат ргаесерз, ѵеЬетепІів.
__ Вспыльчивый, вспыльчивъ, ігасипбие,
іп ігат ргасерв, аерег. Оиъ человѣкъ
вс., Ьопю ігае или аиі ітроіспв С8(, ігае
ргорегиз езі. Превспыльчнвыіі, ѵіг ѵіо-
Іепіі85Іпиі8. Пнзоиъ характера вспыль-
чиваго, РІ8О іпцепіо ѵіоіепііог. Вспы-
хиваю, ігасипбіа ехагбезсеге, еІТеггі.
ВСПѢНЕННЫЙ, -пившійся. Бритаінз.
Вспѣниваніе, чрезъ вс., 8ритапао. Вспѣ-
ниваю, зритаге. Вспѣниваюсь, аршпагі,
арптаге, 8ритат а&еге. Пиво вспѣни-
лось, сегсѵіаіа зритат а^іі, зритаі.
ВСТАВАНІЕ. Биггесііо, Іоѵаііо согро-
гіа, съ земли, <1е Іегга.
ВСТАВКА. Ітроаіііо. В. стеколъ, іт-
роаіііо Іееееіаіит ѵіігеагит піагріпі 1і-
^пео. 2) Въ платьѣ: Іасіпіа, зерпепіит.
3) Вса ехіга аг^итепіит азеитріа, еріао-
бішп или ерізобіоп. — Вставленіе, встав-
ливаніе, ітроаіііо. Вставленный, ітро-
аііиа, іпвегіив, іттіааиа. Вставленныя
стекла въ оконницу, Іебасгж ѵіігеае таг-
₽іпі Іідпео ітроаііае. Вставленныя брев-
на въ стѣну, ІгаЬее іттівеаг рагіеіі. -4)
Аазиіиа. Вставливаю и вставляю, ітро-
пѳге , іпзегеге , іттіііеге. Вставлять
стекла въ оконницѣ, Іевеегав ѵіігеав шаг-
еші іі&пео іпзегеге. В. новыя бревна
въ стѣну, ІгаЬеа поѵаз рагіеіі или іп ра-
гіеіст іттіііеге. 5) Іпіегропеге, іпзе-
геге. Вставить описаніе чего нибудь,
напр. въ вѣдомостяхъ, аіісціиа геі бевсгір-
іюпет ехЫЬеге. В. въ договоръ ка-
кУю статью, поѵат аііщіат сопбіііопет
Іе^9ІПВегеге‘ Вст- СТРОКУ> ѵегвшп іп-
Ропеге. Вставить что въ какое
сочиненіе
’ тенііопеш геі ііуісеге іп Іі-
Ьго, іттізсеге аіідиіб.
іпзегі, іпіегропі.
Вставливаюсь,
ВСТАНІЕ. Биггесііо. — Вставлявъ,
іпбичігіиз, §паѵиз, дпаѵив еі іпбивігіив,.
зіибіозиз, Гегѵібиз.
ВСТАВНЫЙ. Роеііие, іпірозііив, іпеег-
Іие, іпіегрозііиз. Вставные зубы, бепіез
етріі; бепіев агіе Гасіі (у иовв.).
ВСТАРЬ. Оііт, диопбат, апіідиііиз.
ВСТАСКИВАНІЕ, встащеніе, чрезъ
вст., виЬбисепбо. Встаскиваю, зиЬбисеге,
зигзит ІгаЬеге. Встащить на берегъ ко-
рабль для починки, зиЬбисеге паѵет аб
гейсіепбит. Встаскиваюсь, зигзит ІгаЬі,
виЬбисі. Тяжести на высоту встаскива-
ются машинами, {ргаѵіа опега впгзипі іга-
Ьипіиг тасЫпіз. 2) Веріаге; 8е или сог-
рив ІгаЬеге. Насилу встащился на го-
ру, ѵіх или ге§те ве ІгаЬепбо аб ѵегіісет
(уп^нт) топ1і8 регѵепіі. — Встащенный,
виЬбисІив; зигзит Ігасіиз.
ВСТАЮ. Биг^еге, сопзиг&сге. Встать
съ полу, съ кровати, виг&еге бе Іегга, е
Іесіо, так. Іесіит геііпдиеге. Всѣ встали,
сопзиггехегипі отпез. Встать на ноги,
ехсіреге ве іп рсбее; ребіЬиз зіаге. Встать
изъ за стола, зиг^еге а тепва, бе соепа.
Когда вы вставали плясать, то ие только
не были въ состояніи плясать стройно,
но даже держаться на ногахъ, ні ргітит
ваііаіигі азвиг^еЬаІіе, Іапіит аЬегаІ, иі
ваііаге роззсііз аб питегит, иі еііат еге-
сіі еіаге псдиігеііз. Вставать очень рано,
Ьепе мли тиііо тапе, ргіта Іисе, зиЬ Іи-
сет, аб аигогат, ргіто бііисиіо зиг»еге,
так. съ прибавл. слл. е Іесіо или сиЬіІи.
Оиъ еше ие всталъ, скоро встанетъ, поп-
бит виітехіі, Ьгеѵі виг^еі.
ВСТРЕВОЖЕНІЕ, Тшѣаііо, зоііісііа-
Ііо. Встревоженный, ІигЬаІиз, регІнгЬа-
Іиз, воііісііив. В. духъ, апіпіиз регІигЬа-
383
вст
вст
384
Іпз, яоііісіііія, ге§гііийіпе айесіпз. Встре-
вожу, —вожусь, см. тревожусь.
ВСТРЕПЕННУТЬСЯ. Ноггеге, соЬог-
гезсеге. Испугавшись, встрепенулся, со-
Ьоггпіі теіп. 2) Ве аѵіЬпз: дчаісге, дпаз-
заге, сопсиіеге решіаз. Голубь встре-
пенулся, соІитЬа дпаззіі ріптаз.
ВСТРѢТЕНІЕ. Осспгяпя. Раболѣпно
'' вытти на встрѣтеніе кому, зирріісет или
впрріісез іи осспгзшп ѵепіечіія ейшійі. —
Встрѣча, оѣѵіат іііо. Итти кому на
встрѣчу, аіісиі оѣѵіат іге. 2) Дѣлать
ному встрѣчу, аіідиет ехсіреге. Встрѣ-
чаніе, заіпіаііо. Встрѣчаю, аіісиі оссиг-
геге, аіідиет оІГепйеге, оѣѵіит ЬаЬеге ;
іи аіідиет іпсійеге. Встрѣтить на пути,
іп іііпеге оЬѵішп ЬаЬеге. Мы на пути
встрѣтили пріятеля, іпіег ѵіат или іп ѵіа
ойепйітчя атісшп. 3) Заіпіаге, ехсіре-
ге, оЬѵіат іге (съ намѣреніемъ). Встрѣ-
чать гостей, сочѵіѵая ехсіреге; аіісиі оЬ-
ѵіат ргосейеге, ргойіге. Купечество
встрѣчало Государя у заставы, тегсаіо-
ге5, роііей’пті тегсаіогит ргіпсірі оЬѵіат
іеге ай рогіаз игЬіз. — Встрѣчаюсь, ос-
•сиггеге; зе оІГегге, оЬѵіат йегі; оЬѵішп
ѵепіге. Я встрѣтился на дорогѣ съ ва-
' піимъ братомъ, е^о іп ѵіа іио Ггаігі ос-
сшті или оЬѵіат Гасіиз зшп; иігіпдие оЬ-
ѵіат Гасіі зитиз. Столько встрѣчается
правдоподобнаго, іоі сопсштииі ѵегізіті-
ііа. Встрѣчаться въ мысляхъ, ійет сит
аііо зепііге; еайет содііаіа тепііз, еа-
<1ет 8еп8а теиііз сит аііо ЬаЬеге. Встрѣ-
тились обстоятельства, еунятойі гея еѵе-
пёге. При такихъ встрѣтившихся об-
стоятельствахъ, диге сит ііа зіпі или ея-
вепі. — Встрѣченный, заіпіаіиз, ехсеріиз.
Встрѣчный, встрѣченъ, оЬѵіив, диі оЬ-
ѵіат іі. 4) Сопігагіия, айѵегяия. Вѣтръ,
ѵепіия айѵегяиз.
ВСТРЯХИВАНІЕ; Оиаяяаііо, соисизяіо,
а^ііаііо, йесиззіо, ехсчяячя. Встряхиваю
диаіеге, диаяяаге, сопсиіеге, Ьис ііічс
сопсиіеге. Встряхнуть мѣхъ, реііет Ьис
Шис сопсиіеге. Встряхивать куда, (]Ос
рІеЬ.), аіідио ргорегаге, Сеяііиаге. Встря-
хиваюсь, встряхнитесь, платье на васъ
въ пыли, ехспіе ѵеяіет, тпИпя еяі іп еа
рчіѵія. Встряхнутый, сопспяяпя, Ьис І11ис
диаяячя, аДІаІчя.
ВСТУПАНІЕ. Іп^гезвиз, іпігоііиз. Всту-
паю, іп"Гейі, іиігаге, іпіге, іиігоіге. Всту-
пить въ горницу, сопсіаѵе іпдгейі, ічіга-
ге. Войска вступили въ непріятельскую
землю, ехегсіічя іпіго йчсічя; сит ехег-
сііи іпігаіит еяі; соріге іи Спея іпігойи-
сіге. Опять вступили въ лѣса, яііѵге піг-
ячя іпігаіж. Вступить въ должность, ши1
чия іпіге, іп§гейі, сареяяеге; типпз аи
ярісагі. В. въ супружество, таігітопіит
іпіге. Солнце вступаетъ въ созвѣздіе
овна весною, 8ОІ ѵегпо іетроге іпртйі-
іиг агіеіет. В. съ кѣмъ въ ссору, айо-
гігі аіідиет уиг^іо. Вст. съ кѣмъ въразго-
воръ, йаге 8е іп яегтопет; іп^гейі іп яег-
топет; ѵепіге іп соііодпіпт сит аіідио;
яегтопет сит аіідио ЬаЬеге. В. ві
сраженіе, ргюііит соттіііеге, іп асіепі,
нли іп сегіатеп, или іи йітісаііопет йе«-
сепйеге; ячі роіезіаіет іп сатро Гасеге;
сегіатеп поп йеігесіаге. Вступить съ
кѣмъ въ бой, агта сопГегге сит аіідио;
йіясгітеи ехрегігі сит аіідио; ргоеііо соп-
іепйеге сит аіідио. Непріятель не хо-
четъ вступать въ бой, ри^паийі аЬ Ьояіе
соріа поп йі. Вступать въ непріятныя
дѣла, тоіеяіія пе^оіііз ітріісагі. Всту-
пать въ связь съ другими, зе іп аііогиш
зосіеіаіет сопГегге. Вступить съ кѣмъ
въ торговыя сношенія, сопігаЬеге сиги
аіідио. В. въ переговоры, ’йе аіідиа те
сит аіідио а"еге. — Вступаюсь, айіге,
айірізсі. Вступиться въ чье наслѣдствѣ
вся
386
всх
385 вѵл
Вегейііаіет ай іге, сегпеге. 2) За кого,
за что, аіідиет Іиегі, йеГеийеге, аіісиі
«иЬвійіо еззе; айеззе аіісиі (передъ су-
домъ}- Вступиться за свою честь, рго-
ри§иаге рго зиа Гата. Встуи. за оби-
женнаго, йсГепйегс іпиосеиііат аіісіцчз.
Вступиться ио какому дѣлу, аіісіциз раг-
ііез агаріесіі; раігосіпагі аіісиі, аЬ аіідио
віагс; афиидеге ее аб гаііопев, ад саизат
аіісиіив. Вступленіе, іи^геззив, іиігоііиз.
При вступленіи на престолъ, іпіііо ітре-
гіі. Отъ вступленія на престолъ, а ргіп-
<сіріо ге^иі. 3) Іпігойисііо, ргаГаІіо, рго-
тепіит. Вступчивый, вступчивъ, сирі-
«іііаіе йеГеіійеойі аііов Па^гаия. Вступ-
щикъ, диі аіісиуия раігосіиішп зизсіріі;
беіепзог, ргоривиаіог, Іиіог, раігоииз.
ВСТЯГИВАНІЕ. Йиѣйисііо. — Встя-
гиваю, востягаю, зиЬйисеге, зигзит іог-
диеге; ігосЫеа Іоііеге, еіеѵаге. Встяги-
ваюсь, зигзит іогдиегі. Суда противъ
рѣки встягиваются бечевою, иаѵі^іа ай-
ѵегзо Оопііпс ІгаЬшііиг. Встянутый, зиг-
яіга ігасіиз еі еіеѵаіиз, зиѣбисіиз.
ВСУЕ. Ігизіга, педиійдиат, іпапііег.
Вотще и всуе трудиться, оіешп еі оре-
гат регбеге.
ВСУНУТІЕ. Ьпті88іо, іщесііо. Всу-
нутый, іттіззиз, іпуесіпз. Всунуть, см.
всовываю.
ВСУЧЕНІЕ, можно выр. гл. всучиваю.
Ьііогдиеге. Всучить въ бумагу шелкъ,
іаиае агіюге® зегісшп іпиесіѳге, ітрііса-
го. Всучиваюсь, іииесіі, ітріесіі.
ВСХЛИПЫВАНІЕ, всхлипъ, йіп^иііиз.
Всхлипываю, зіи^иіііге, 8Іп§и11аге. Всхли-
ныван>щій, зіи^иіііепз. Всхлипывая, 8Іп-
виШт.
сх ВСХОДЪ. См. Восходъ. Всхожу, во-
С“’ ВОСХО1І:АУ- — Всходить на
} я мѣста, рег агйиа сопшіі.
ВСЧЕСЫВАТЬ ВОЛОСЫ РЯДАМИ,
ргап^еге сотав іи §гайиз.
ВСЫНОВЛЕНІЕ. Аборііо, агговаііо
(первое употр. о состоящихъ въ чужой
власти, а второе о самовластныхъ [виіуп-
ги]). Всыновитель, айоріаіог. Всыно-
вленный, айорійіиз, айорііѵиз. Всыно-
вляю, айоріаге рго Шіо или Шіши, или
одно айоріаге.
ВСЫПАНІЕ. Івйівіо. Всыпанный, іи-
Гивиз, іи^евіиз. Всыпаю, іи^егеге, іпСип-
Йеге. Всыпать муку въ мѣшки, Гагіпат
іи вассов іпвегеге. Всыпаюсь, іп^егі, іп-
Гиийі. Всыпка, іийізіо,
ВСѢВАНІЕ, всѣяніе. Соивіііо, соизі-
Іига. Всѣваю, вегеге, соизегеге. 2) Іп-
вііііаге, ітргітеге, ітѣиеге. Онъ всѣялъ
ему такія мысли, еупзтойі зепіепііів или
оріиіоиіЬив еуиз тепіет ітѣиіі. Всѣять
несогласіе, раздоръ между друзьями, йіз-
согйіат іиіѳг атісов вегеге. — Всѣваюсь,
зегі, соизегі. Всѣянный, заіив, сопвііиз.
3) Іизііііаіиз, ітргезвиз.
ВСЮДУ, Ѵибідие; иидеІіЬеІ; р. т. ех
отпіЬиз рагІіЬиз.
ВСЯ. См. Весь.
ВСЯКІЙ, всякъ. Отиіз Ьото; диів-
дио, диіііѣеі; ипивдиіздис; ието поп;
пиііив поп. 2) Отиіз, диіздие, ипивдиіз-
дие. Я всякій день у него бываю, дио-
ѵіз йіе сит ео, арий еит зит. Всякій
человѣкъ о томъ знаетъ, ииісиідие Ьос
поіиш езі. Всякимъ образомъ, ѵагііэ то-
йіз. Всякій долженъ употреблять свой
разсудокъ, зио сиідие упйісіо иіѳпйит
езі. Давать всякому свою долю, ѵігіііт
йіѵібеге. Не всякій иа то согласится,
пои опшез Ьиіс зеліепііа- ассейепі. Не
всякій своимъ состояніемъ доволенъ,
поп отнез 8иа зогіо сопіепіі зииі. Вся-
кимъ образомъ стараться о своей безо-
пасности, зипшіо зіийіо зесигііаіі зше рго-
13
387 ВТА
тійеге. Жить во всякомъ спокойствіи,
іп витта ѵіѵеге ігапдиіііііаіе. Безъ
всякаго порицанія, віпе иііа ѵііирегаііопе.
Всякая всячина, гев ѵагіае, тиІІіГогтев,
тиііітойаг; йеіігатепіа. Въ этой лавкѣ
есть всякая всячина, іп Ьас ІаЪегпа випі
гев ѵагіае, сиіивциетойі. , Онъ всякую
Всячину мелетъ, диійдиій Іоциііиг, піЫІ
аііий, диат йеіігатепіа. Всяко, (еі.), от-
діпо, ріапе, иіідие, репііив, отпітойо.
Всяко въ жизни случиться иожетъ, іп
Ьас ѵііа ѵагіа еѵепіге роввипі. Всячески,
ріапе; иіідие, сегіо; сегіо сегііив. 3) От-
ІііЬив тойів, отпітойо. В. стараться,
Отпсв тасЬіпав айЫЬеге. — Всяческій,
уагіі ^епегів, ѵагіив, тиііітойив. Вся-
ческая, гев ѵагіі, поп ипіив ^епегів. На
рынкѣ продаютъ всякую всячияу, іп Гото
уелйипіиг гев поп ипіив ^епегів.
ВТАЙНѢ, См. Тайна.
ВТАЛКИВАНІЕ. Іттіввіо, іп]есІіо.
Вталкиваю, іпвегеге, іттіііеге, іпігийеге,
ІПІГО Ігийеге. Втолкнуть кого въ яму,
аіідиет іп Говват йеігийеге.
ВТАПТЫВАНІЕ. Іпсиісаііо. Втапты-
ваю, іпсиісаге, йерваге рейіЬив. Втоп-
тать что въ грязь, саісаге аіідиій іп іи-
Іит. Втоптать что въ землю, саісаге
гет, регсиііепіет рейе. Втоптать кого
ВЪ грязь, сопіитеііоеіввіте Ігасіаге аіі-
диет.
ВТАСКИВАЮ. Іпіго ІгаЬеге, гареге,
аЬгІреге. Втащить кого въ горницу, Іга-
Ьеге, гареге аіідиет іп йіаеіат. Втаски-
ваюсь, іпіго ІгаЬі, гарі, аЬгірі. 2) 8е или
согрив ІгаЬеге. Насилу втащился въ
комнату, ѵіх іп йіаеіат реггеріаѵі.
ВТАЧАНІЕ, втачиваніе. Айіиисііо оре
виіигЖ, Втаченный, айвиіив, аййііив, ]ип-
СІив, афипсіив. Втачиваю, аввиеге. Вта-
чать заплату, Іип^ете или афипвеге ви-
ВТО ' 388
епйо. Втачка, диой виепйо а^ипсіцд,
еві; Іасіпіа, ве^тепіит.
ВТАЩЕНІЕ, можно выр. гл. Втащев_
ный, іпіго Ігасіив, йисіиз.
ВТЕКАНІЕ, втеченіе рѣки въ Море
іпігоііив. Втекаю, ве еГГипйеге, еіТиийі'
Вода втекла въ корабль, паѵів иийагп ас-
серіі, п. гітагп а^іі. Рѣка втекаетъ въ
море, Пиѵіив іп таге еіГиийіІиг, Йесиггіі
ВТЕРЕТЬ. См. Втираю. Втертый, іп.
Ігііив, іпГгісаІиз.
ВТЕЧКА. Ѵох ѵепаіі. ѵіа Гегае, сегѵі.
ВТИРАНІЕ. Ггісаііо, іпГгісііо (мази).
Втираю, іпГгісаге. Втирать мазь, чтобъ
вошла въ тѣло, ип^нспіит согрогі іпГгі-
саге. Втереть краску въ лицо, гиіюгещ
аіісиі іпсиіеге. Втираюсь, ве іпігийеге,
ве іпзегеге, ве іпГегге. Онъ вездѣ вти-
рается, иЬідие ве іпігийіі, ее інГсгІ. Вте-
реться къ кому, ве Ыапйіііів еі аввепіа-
ІіоиіЬив аіісціив ртаііат аисирагі віийеге.
Эта мазь легко втирается, Ьос ип^иеп-
Іит Гасііе іпГгісаІиг.
ВТИСКИВАНІЕ, втисканіе. Сотргев-
віо. Втисканный, ргетепйо іп^евіив, саі-
саіив, сотргеввив. Втискиваю, саісаге,.
ргетепйо іпзегеге. Втиснуть платье въ-
сундукъ, ѵевіітепіа іп гівсит іп^егепАа.
сотргітеге. Втиснуть маслины въ бо-
ченокъ, саісаге оіеав іп огсиіат. Вти-
скать охлопья въ матрацъ, саісаге Іо-
тепіа іп сиісііат. Втискиваюсь, іпіго*
ргеті, сотргіті, саісагі. 2) 8е іи&егеге.
Онъ втискался въ толпу парода, ІигЬ®
ве іп^ееві!. Втиснутый, іпіго ргевяие, сот-
ргеввив.
ВТОЛКАННЫЙ,втолкнутый. Іпігивиб.
ВТОПТАННЫЙ. Саісаіия; інсиісаіив-
ВТОРА. (Ѵох ѵиіё-) Саива.
ВТОРАЧИВАНІЕ. Айіі^аііо, іШ§аІіо-
Вторачиваю, айііраге, Ші^агс; айпесіетСг
айвігіп^еге.
ВТУ
ВТОРЯЦЕЮ. Яесипйит. Со втори-
иею, йирЮ, Ьі5 ип1пт- І’осподь ®03'
дастъ вамъ со вторшіею, Веив ІіЬі йиріа
рг®тіа ІгіЬиеІ. Вторично, весппйшп; Не-
гитп; гигвит; гигвив; йепио. Ему в. го-
ворено было, Ьжс весипбит топііив егаі.
Я васъ в. объ этомъ прошу, ііегит Ьос
а Іе реіо. — Вторнчпый, весипйив, ііега-
Іив, гереіііив. Я ему сдѣлалъ вторичное
напоминовеніе, ііегит тониі, соттопіесі
еит Ьи)ив геі. Вторичный приказъ, ііе-
гаіит ітрегіит; ііегаіит _)ивбит. Вто-
ричное прошеніе, ргесев гереііі®.
ВТОРНИКЪ- Ріев тагіів. Но вторни-
камъ йіеЬия тагіів. — Вторничный, 41106
<1іс Магіів йі. Вторничныя вѣдомости,
Ііііег® риЫісж, ди® діеЬив Магіів ргеіо
ргойеипі.
ВТОР ЖРАЧІЕ. А'иріі® весипбае. Вто-
робрачность, віаіия Ьотіпів, диі ііегит
тагііаіив еві. Второбрачный, ііегит та-
гііаіив. 2) 8есипйагит пирііагит. Вто-
робрачный сынъ, дочь, весипйагит пи-
рііагит Йііиз, Ыіа.
ВТОРОЗАКОНІЕ, Вереііііо Іерв, ве-
сипйа Іех, ІіЬег диіпіив Мовів.
ВТОРОКЛАСНЫЙ, весипйю сіаввів,
весипйі огйіпів, а<1 весипвит опііпет рег-
ііпепв.
ВТОРСТВУЮ- (81.) весипгіит Іосит
Іепеге. — Вторый, аііег, вссипйив. Онъ
имѣетъ второе мѣсто, весипйит Іосит
Іепеі. Второй часъ, ргіта Ьога аийііа
ем>' цпотоп іпйісаі весипйат Ьогат.
ВТОРОЙ-НАДЕСЯТЬ. Юиойесітив.
Сегодня второе-надесять число, Ьойіе
«Іиойесітит теивів ЬаЬетив. Карлъ в.,
Сагоіив йиойесітив.
ВТРзе. Тег, Ігіріит.
ВТУлкд. Ерівіотіит; оЫигатеиІит.
ВТУНЕ. Егивіга, педиійдиат, саввит,
,п саввит. п,.., . ’
старанія твои остались
ВХО 3»'
в., орегат регйійівіі; оіеит еі орегат
регйійівй.
ВТЫКАНІЕ. Іттіввіо, іпуесііо. Вты-
каю, іттіііеге, іпрсеге, й^еге, іпйуеге,
йей^еге. Воткнуть колъ въ землю, ра-
Іит іп Іеггат й^еге. — Втыкаюсь, ве іт-
тіііеге; ве й"еге, іпй^еге. Воткнулась
стрѣла въ доску, ва^іііа авві ве іпйхіі.
ВТѢСНЕНІЕ, можно выр. гл. Втѣснен-
ный, ѵі іп^евіиз, іпсіивів. Втѣсняю, ѵі
іпзегеге; агсіе сотргітеге. Втѣсняюсь,.
реггитреге, репеігаге, еѵагіеге. Наси-
лу втѣснился въ церковь, ѵіх іп ®<Іе ва-
сга сопіегіаго ІнгЬат реггирі.
ВТЮРИТЬ. (V. ѵо!§.) Іттівсеге, ай-
тівсеге, ітріісаге. И иеня втюрилъ въ
туже бѣду, те диодие еойет йівсгітіпе
ігаріісиіі. Втюриться, іпсійеге, ішріісагі,
ітріісіінт евве. Онъ втюрился въ ямуѵ,
іп Говват іпсійіі. 2) Къ кому, ѵі ве іп{?е-
геге, ве іпігийеге; ѵепйііаге орегат впат
аіісиі; ѵепйііаге ве аіісиі.
ВТЯГИЗАНІЕ, можно выр. глаг. Втя-
гиваю, іпіго ІгаЬеге, гареге, аЪгіреге.
Втянуть судно въ пристань, паѵі{;ішп іп
рогіит ІгаЬеге. Втягивать въ себя воз-
духъ, врігііит ііисеге. 2) Рег т. аіідиет .
ітріісаге, іттівсеге аіісиі геі, аіідиет
ІгаЬеге іп аіідиат гет; аіідиет іп восіе-
Іаіет геі бебисеге. Втянуть въ игру, іп_
восіеіаіет Іиііі йейпсеге.
ВУЛКАНЪ. Ѵиісапив или тоісапив^г
тиІсіЬег (диіа тиісеі Геггит).
ВХОДНАЯ. Ѵегвив, диі АгсЬіерівсоро
ачіет васгат іпігапіе сапі воіепі.—Входъ,
іп^геввив, іпігоііив. Торжественный входъ
побѣдителя въ городъ, ІгішпрЬив; оѵаііо
(менѣе торжественный). Имѣть торже-
ственный в. въ городъ, ІгіитрЬиш а^еге.
Входъ Богородицы во храмъ, іпігоііив Веі-
раггс или Ьеаііявітю ІЙагіае іп іетріит.
2) Айііив. Возбранить илн преградить.
вх°
391 вхо
жому входъ, аіісиі айііит Іосі ргасіийете.
-Никто не имѣлъ входа въ этотъ храмъ,
іп іѳшріит айііив егаі арегіиз петіпі.
Входъ въ это капище возбраненъ мущи-
намъ, айііив іп ій засгагішп иоп еві ѵігів. Я
имѣю къ нему в., пііііі айііив ееі ай аіі-
диеш; айііив пііііі ііаіиг ай аіідиет. Вся-
кій къ нему имѣетъ свободный входъ,
айііив ай Шит еві Гасіііітив; отиіЬиз ро-
іевіаіет виі или виі соиѵепіепйі Гасіі; от-
піЬив ай ве Йаі; петіпет аЬ айііи ргоЬі-
Ьеі. Я имѣю во многіе домы входъ, тиі-
Іге йотив пііііі раіепі. 3) Иив іп «йе за-
сга, диет апіівіев сит ехапреііо еі аііів
васгащепіів іпіег тівваш айтіпівігапйат
сопйсіі. 4) Іпігоііив, айііив, Гаисев (тѣс-
ный) рогіа, дапиа, Іітеп. В. въ домъ,
айііив ѵевііЬиІитдие аейіит. Входъ такъ
узокъ,какъ ворота, Гаисев вігісіае рогіагшп
вітііііийіпеш геГегипІ. Входъ на мостъ,
ропіів сариі. При входѣ во храмъ, іп
ргіто айііи ѵееІіЬиІодие Іетріі. При-
яходѣ въ мясной рядъ, іп ГаисіЬиа тасеШ.
В. въ покой сдѣланъ съ улицы, айііив
йіаеіае ассотойаіив еві Гогів. 5) Іпігоеип-
йі или айеипйі соріа, ГасиІІав. За входъ
въ театръ платитсн смотря по мѣсту, иі
йеіиг ГасиІІав ІЬеаігит айеипйі Гаѣиіав-
дие вресіапйі, рго іосогипі гаііопе воіѵі-
Іиг ресипіа. — Входящая книга, ІіЬеІІив
шепвігиив; ерЬегаегів. Входящій, диі
іпіі, іпігаі, іпргейііиг. Вхожденіе, іпргев-
5Іо, іпігоііив. Вхожу, (ві. вхожду), іпрге-
<Іі, іпіге, іпігоіге, іпігаге; аіідио рейет
іпГегге. Войти въ домъ, йопішп іпіге;
Гссіит яиЬіге. Ты ие можешь сюда вой-
ти, ай Ьипс Іосит ІіЬі айііив поп раіеі;
іюс Іосо ехсіийегів. Въ этотъ домъ вхо-
дятъ съ двухъ сторонъ, йио випі айііив
ай Ьапс йопшт. Въ это отдѣленіе го-
рода входятъ сухиійъ путемъ, Ьгес рагэ
пгЬіэ айіішп ЬаЬеІ а Іегга. Македонцы
вошли было въ городъ, во между
Александръ приказалъ дать знакъ къ
ступленію, іпігоіегапі еііат Маседоце8
диит гесеріиі сапі А1. риззіі. ВоіідВт(,’
іпіго аЬі. Корабли вошли въ приставѣ
патев іп рогішп ѵепегипі, регѵепегцщ’
іптесіае випі. Войти съ войскомъ въ Го
родъ, іп игЬет ѵі сит ехегсііи іпѵайеге
Въ какую землю, іп Іеггат ргосейеге (в
солдатахъ); сит соріів или сшп ехегсцѵ
іп Іеггат іпргейі; Іеггат іпѵайеге; ехег-
сіішп йисеге или іпігойпсеге іп йпев (0
полководцѣ), -г- Солице входитъ въ знакъ
овна, зоі агіеіет іпргейііиг. 6) Регщ.
онъ вовсе входитъ, отпіит гегит гаііогіегп
ЬаЬеІ или йисіі. Войди въ мое состоя-
ніе, Гас, Гіпре Іе евве еит, диі вит
Входить въ подробность чего, віприіа
диведие епаггаге. Входить въ посторон-
нія дѣла, аііепа пероііа сигаге. Входитъ
въ расчетъ пользы, іи гаііопепі иіііііай
сайіі. Войти въ посредничество, ее ін-
Іегропеге; орегат виат рго аіідио ініег-
ропеге. В. въ поср. своихъ друзей, иіі-
Іет атісіе орегат ргаеЬеге. Вх. по дѣ-
лу другаго, ассейеге ай саивапі аііегіиі.
Вх. для примиренія, іпіегропеге зе іп ра-
сійсаііопет. 7) Сареге. Въ этотъ со-
судъ входитъ 5 ведръ, Іюс ѵав диіікри
атрЬогав саріі. Въ это платье входитъ
три аршина, Іора Ігішп сиЬіІогшп. 8) Эи
вещество входитъ въ составъ многихъ
лекарствъ, Ьаес гев тиііів гетейіів ей-
сіепйів нлм сотропепйіз іпвегѵіі.---------
Внити въ животъ, вшшпа Геіісііаіе, «Іег-
па, ссеіевіі Геіісііаіе Ггці. В. въ напасть,
йіесгітеп, регісиіит айіге. Войти «ъ
должность какую, пшпие зиесіреге; рг®'
тінсіат сареге. В. въ долги, іи же аііе-
пшп іпсійеге. Войти въ голову, въ ра*
зуиъ; знЬіге апітит. Это даже не я»'
жегъ притти въ голову, ій пе іп соріИ'
ВШЕ
394:
вхо
393
ііопет «іиійет сабіі; ій еиЬіге апітит
• і<1 ѵепіге іп тепіет поп роі-
поп роіеы.
еяІ. Моѣ И въ разумъ не входило, пос
пипдиат тіЬі іп тепіет ѵепіі. Ему
вошло въ голову, будто бы онъ человѣкъ
весьма ученый, оріпіопет ііаЬеі, іп орі-
піопет ѵепіі, оріпаіиг, ве Іютіпет Ііііе-
гаіит евве. Это ему въ голову не вой-
детъ, Ьос поп Гасііе аяведиеіиг, саріеі,
тепіе сопсіріеі; Ьос пипдиат тепіе или
апіто сотргеЬешІеІ. Войти въ жаръ,
въ сердце, ехсапйеясегс, ехагбевсеге; іга
іпсепйі; ігасипбіа еГГеггі. В. въ споръ,
гіхат сіегс, ехсііаге, аііегсаііопет Гасеге;
іге іп гіхат. В. въ стыдъ, егиЬевсеге;
саріі те аіісиіие геі рибог; езі пііііі аіі-
диій рийогі. В. въ разговоръ, въ рѣчи,
ве соііодиіо іттіясеге; соііодиіит сит
аіідио Гасеге, яегеге; іп^гейі іп вегто-
пет; огбігі, сопГегге вегтопет сит еіс.
Воііти въ мирные переговоры, бе расе
сопіропепба ацеге. Войти къ кому въ
любовь, іп аіісціив ёгаііат ѵепіге. В. въ
состязаніе, іп сегіатеп сит аіідио ѵепі-
ге. В. съ кѣмъ въ соперничество, аіісг-
іив Сегі согореіііогет. В. въ преніе,
диспутъ, сит аііего бівриіаііопет іп^ге-
бі. В. въ тяжбу, іііет іпіге. В. въ до-
говоръ, сегііз сопбіііопіЬив Ігапві&еге. В.
въ подозрѣніе, геі виврісіопет Ьаѣеге.
В. въ славу, ріогіат віѣі асдиігеге, сот-
рагагс, сопведиі; Гатат соііірегс; іп сіагі-
Іибіпет регѵепіге. В. въ употребленіе,
иби еі сопяиеіибіпе гесірі. Войти въ
себя, сопвібегаге, біврісеге, ехрепбеге »е
’рвшп. Ежели войдете въ самого себя,
™ Увидите, что и вы отъ общихъ всѣмъ
людямъ слабостей не исключены , сопкі-
оега, ехрепбе
Ге ірвищ
ІіЬегит
Аге> 80 соІІіееге.
апітит іиит еі ѵібеЬів,
еоттипіЬив Ьитапів еггогіЬиз
▼всицщ поп евве. 9) Ай ве ге-
- Войти въ честь, Ію-
погет абірівсі, асдиігеге. Войти въ
грѣхъ, рессаге, беііпдиеге, беіісішп сот-
тіііеге. Войти въ лѣта, а?іаіе ргоѵесішп
е5«е, ргоѵеЬі. — — Вхожъ, абііит Гасі-
Іет аб аіідиет ЬаЬепв. Опъ ко многимъ
господамъ вхожъ, іп тиііогит поЬИіит
Гатіііагііаіет ѵепіі еовдие Ггедиепіаі. Я
къ нему не вхожъ, еит поп Ггедиепіо;
поп сгеЬго аб сит ѵепіо.
ВЦѢЛѢ. Отдать кому все вц., аіісиі
кіЬі ргоргіа іііаееа, іпіерга, ваіѵа геббегеу
геяіііиеге.
ВЦѢПИТЬСЯ. Наегевсегс, абЬгегее-
сеге аіісиі геі. Кошка вцѣпилась ког-
тями въ руку, Геііх ребіЬив зиів абЬаезіі
тапиі. Вцѣпиться въ волосы, іпѵоіаге
іп саріііоя віЬі іпѵісеш; іпіег ве сегіаге,
ри"паге.
ВЧЕРА, вчерась. Негі, Ьезіегпо біе.
Мнѣ вчера, а тебѣ днесь, («!.), тіЬі Ьсгі,
ІіЬі Іюбіе. Вч. сошлись мы вмѣстѣ, Ьегі
соітиз. В. въ вечеру- былъ у меня І'ир-
цій, Ьегі ѵеерегі Нігсіна ариб те Гиіі. В.
было тобою сказано, Ьеаіегпо біе а Іе
бісіит ееі. — Вчерашній, Ьееісгпие Ѣстъ
черный хлѣбъ отъ вчерашняго супу, ех
Ьевіегпо уиге рапет аігит ѵогаге. Вче-
рашній разговоръ, Ьевіегпиз еегто.
ВЧЕТВЕРО. См. Четверо.
ВЧИНЕНІЕ. Іпеіііиііо, сопаіііиііо. Вчи-
ненный, іпвіііпіия, сопзіііиіив, запсііия,-
Вчиняю, (81.), іпзіііиеге, сопвіііиеге; вап-
сіге. Вчиняюсь, ідяіііиі, сопвіііиі, вапсігі.
ВЧИСЛЯЮ. ВаІіопіЬиа іпГегге, сот-
риіаге, аппитегаге, аббеге. Была ты-
сяча солдатъ, вчлсляя сюда и музыку,
егапі тіііе тііііея, іп Ьів ассспві согпісі-
пеа ІіЬісіпездие. И васъ туда же вчисляю,
Іе диодие іпіег Ьоя, сит Ьіз аппитего.
Вчисляюсь, гаііопіЬив іпГеггі, сотриіагі,
абпитегагі, аббі.
ВШЕДШІЙ, Оиі іпігаѵіі, Іп^ге88и8 еві.
395 ВЫ
ВЫБ 396
."Вшествіе, іпігоііиз, іпвгеззиз. Имѣть
торжественное вшествіе, зоіетпііег сиш
рошра іп^гебі. В. Хрістово во Іеруса-
. лимъ, СЬгізІі іп^геззиз іп Ніегозоіута.
Г ШИ. Ем. Вошь. Вшивая болѣзнь,
рЫЬігіазіз; тогЬиз ребісиіагіз. Вшивая
трава, ребісиіагіз раіизігіз.
ВШИВАНІЕ. Іп)ес1іо оре асиз. Вши-
ваю, іпзиеге, аззиеге. Вшить рукава у
кафтана, тапісаз ѵезіі аззиеге.
ВШИВИКЪ. Ои* робісиіі.ч .зсаіеі. 2)
Яошо иедиат; пеѣиіо. Вшивица, Геті-
па ребісиііз зсаіепз.
ВШИВКА, чрезъ вшивку. Аззиепбо.
ВШИВЛЮ. Ребісиіозшп геббеге. Вши-
вый порошокъ, риіѵіз ребісиіагіиз; риіѵіз
іоііепбіз ребісиііз. Вшивый, ребісиіозиз,
ребісиііз зсаіенз. Вшивѣю, ребісиііз зса-
Іеге, ребісиіозшп еззе.
ВШИТІЕ. См. Вшиваніе. Вшитый, іп-
зиіиз, аззиіиз.
ВЪ. См. Во.
ВЪѢЗДЪ. Іпігоііиз, іп"геззиз, іп&гез-
•зіо. Въ городъ, іи^геззиз іп птЬеш. 2)
Іпігоііиз, абііиз. В. тѣсенъ, абііи езі ап-
§изІиз. Имѣть в. къ кому, абііит аб аіі-
диет ЬаЬеге. — Въѣзжаніе, іп"іеч»іо,
ііщгеаяиа, іпігоііиз. Въѣзжаю, іпѵеЬі, бе-
Детгі; іпігаге, іпіге. Въѣхать въ при-
ставь, іп рогіит іпѵеЬі. Съ тріумфомъ
в. въ городъ, ІгіитрЬапІет іпіге игЬеш;
ІгішпрЬит а&еге рег пгЬет. В. на ло-
шади, іпігоіге игЬеш ѵесіит одно. Въ
жолесшіцѣ, іпѵеЬі (сигги) іп игЬеш.
ВЪѢСТЬСЯ. ІтЬіЬі, гобепбо безсеп-
беге; гобепбо репеігаге. Красильные
соки въѣдаются въ матеріи, зиссі репііиз
іліЬіЬипІиг ехзогЬепІигдие іп рапиіз. Въѣ-
лись чернила, аігашепіиш гобепбо репе-
ігаѵіі.
ВЫ. Ѵоз, если говорится о многихъ,
іи, если объ одномъ. Вы всѣ этого
не знаете, ѵоз огапез Ьос пезсіііз, і^пота-
ііз. Вы его не видѣли, (ѵоз) еит поц
ѵібізііз. Вы должны рѣшиться прежде
ночи, зіаіпепбит ѵоЬіз апіе посіет ез(.
Я желалъ бы, чтобъ вы извѣстили меня
чѣмъ занимаетесь и гдѣ думаете остать-
ся, Іи ѵеііш зсгіЬа» аб те, диіб а^аз еі
иЬі Гиіигиз зіз.
ВЫВАЖИВАЮ. (V. ѵиі.) биге^игапбо
или рег ^из]игапбит аіідиіб оЬііпеге.
Вываживаюсь, зетеі іигаге.
ВЫБАЛТЫВАЮ. ЕЙиІіге аіідиіб; іц
ѵиірн.з ейегге, біѵпіцаге. Выболтать тай-
пу , агсаиит ргобеге; зесгеіа ресіогіз
арегіге. — Выбалтываюсь, гебипбаге,
еГИиеге, ейипбі. Изъ этой кадки много
воды выболталось, Ьос боііо тиііит адиге
еШихіІ. 2) ЕЙиІіге, іп ѵиіциз ейегге.
Никто бы не узналъ объ этомъ, если бъ
не самъ онъ выболтался, пето Ьапс гет
позсеі, пізі ірзе ейиііѵіззеі.
ВЫБАРЫШНИЧИВАЮ. ИеІгаЬеіо
бе зитта, бе ргеііо. Торгуясь долго,
выбарышничалъ 10 копѣекъ на каждый
аршинъ, тиііит Іісііапбо бесет сореісаз
зіп^иііз иіпіз бе зитта беігахіі.
ВЫБИВАНІЕ. Напр. пыли, ехсиззиз
риіѵегіз или атоііо риіѵегіз риізапбо. —
Выбиваю , ехсиіеге риізапбо. Выбить
пыль изъ платья, ригдаге ѵезіет риіѵеге
ехсиііепбо; е ѵезіе риіѵегет бесиіеге,
ехсиіеге. 2) Ехсиіеге, ейііп^еге, рег-
Ггіп^еге. Выбить окончины, Іеззегаз ѵі-
Ігеаз Гепезіга' регГгіп^еге. В. кому глазъ,
аііего осиіо аіідиет ргіѵаге. В. кому
зубы, бепіез аіісиі еіібеге; таіаз аіісиі
ебепіаге, бепіііедит аіідиет Гасеге (оба
выраженія комическія, встрѣчаются у
Плавта). Выбить дно изъ бочки, «Іоііо
Гипбит ехсиіеге. .3) Ерсеге. Волне-
ніемъ судно вбило иа берегъ, ѵеЬе-
тепз (а§і1а1іо) а'зіиаііо тагіз паѵі^іит |В
ВЫБ
397
Ііііив чіесіі. 4) »е ѵіа: ѵеЬепбо соггит-
5) Ое’ециів: едиііапбо регбеге.
6}° Ое теіаШз: бисеге, таііео сибеге.
Выбить котелъ, іитогез аЬепо геіипбе-
ге. 7) Ве ргаііз: скотъ весь лугъ вы-
билъ, ресога Іоіит ргаіит бераѵегипі,
ребіЬиз ргосиісагипі. 8) Выбить закладъ,
вроміопет или зропзіопе ѵіисеге. На-
силу его изъ дому выбилъ, ѵіх еит бото
ехреііеге, ерсеге роіиі. Староста всѣхъ
крестьянъ выбилъ на работу, ѵіііісиз ога-
пез гизіісоз аб ІаЬогапбиш, аб ориз Га-
сіепбит е§іі, ітриііі. Выбить изъ голо-
вы мнѣніе, оріпіопет аіісиі егіреге.
Выбиваюсь, тиііо Ш’коііо ех біГйсиІіаіе
еѵабеге, етег^еге; біГйсиІіаіез еіисіагі.
Выбиться изъ долгу, ате аііеію зе ІіЬе-
гаге; ех а-ге аііепо ешег^еге. Голубь
выбился изъ когтей, соІптЬа зе а тііѵо
ехребіѵгі. 9) ѴігіЬиз бсіісеге, Гаіізсеге.
Я совсѣмъ выбился изъ силы, изъ мочи,
ріапе ѵігсз атізі, репііиз ѵігез те бей-
сіипі; отпез ѵігез сопГесіа- зииі. — Но
дать выбиться волосамъ, придержать ихъ,
еопііпегѳ сарійоз Лиепіее.
ВЫБИВКА. Орив са'Іаіппі.
ВЫБИРАНІЕ. ЕІесііо, зеіесііо, беіе-
сіиз. В. зернивъ, втапа ехсгеіа. Выби-
ратель, диі еіі^іі, зеііціі, ехсегпіі. — Вы-
бираю, Іе^еге, еіі^еге, беіі^еге, зеіівеге;
еареге; сгеаге, сооріаге. Выбрать кого
въ судьи, 1е§еге ]ибісет. Изъ трехъ
»ыб. одного, бе ігіЬиз ипит сіяете. Изъ
золъ выбирать малѣйшія, ех піаііз тіпі-
ѵіі^еге. Ты выбираешь лучшее, іб
2"0<1 Ьопі езі, ехсегріз. Выбрать по
аі- ІЬП"*НСТВУ голосовъ’ ріигіЬиз зиЛга^ііз
^Чиет сгеаге, бісеге, 1орете, беііреге.
бё1іІ"И<Яіиі'?СЪ ОСОбъ ’ та8іб*га1из сгеаге,
Часто тотъ остается въ на-
л>.. — . 40ЛГ0 выбираетъ, «ере еі, диі
гаоии*“1«е 1е8іі, оЬѵеиіі реззішит.
ВЫБ 398
Предоставить кому выбирать, что ему
угодно, Гасеге аіісиі роіезіаіет оріібпет-
цие, иі еііраі, иігит ѵеііі. Отвсюду вы-
бирать самое лучшее, ипбіцие Оозспіоэ
беііреге. Выбирать изъ чужихъ книгѣ,
выписывать, сотрііаге. 2) Ехсегпего.
Выбрать соръ изъ ягодъ, Ьассаз ехсег-
пеге. Выб. плеву, а віитіз гериграге.
3) Въ лѣсу весь строевой лѣсъ выбрали,
іп Ііас зііѵа отпіа іірпа аЫаІа, атоіа, с«-
за зипі. 4) Ѵох ѵезііагг., аіідиіб ех ге
сареге. Изъ этого остатка выбралъ кам-
золъ, ех Ьос гезібио раппі іпіегиіат, 811-
Ьисиіат серіі.
ВЫБИРАЮСЬ. АЫге, бізсебеге, ті-
ргаге, бетіргаге. Выбираться изъ дому,
аііпб ботісіііит, аііаз зебез реіѳге. 2)
Керегігі, іпѵепігі. Изъ всего войска вы-
брался только одинъ, который хотѣлъ
отважиться на это, іп ипіѵегзо ехегсііи
ипиз герегіиз езі, диі Ьос аибеге или сО-
пагі ѵоіиіі. Войско выбралось язѣ лѣсу,
соріге еѵазеге зііѵаз.
ВЫБИТЫЙ. Ехсиэзиз, ехриізиз, еіізиз.
2) віриаіиз, сизиз. На такой случай вы-
бита медаль, Ьас оссаЗіоие пити8 тето-
гіаііз зі^паіиз езі. 3) Дорога совсѣмъ
выбита, ѵіа ѵеЬепбо ріапе соггиріа езі.
ВЫБОЖЕННЫЙ. Іигапбо или ]иге-
]игапбо асдиізііиз.
ВЫБОЙКА. Ьіпіеит ѵагіаіит. 2) 81-
тііа, зітііа^о.
ВЫБОЙ, выбоина. Ѵіа саѵа, Гаисез.
Выбоистый , . ѵеЬепбо соггиріиз. Выб.
дорога, ѵіа ѵеЬепбо соггиріа, сгеЬга ѵе-
сіига ехсаѵаіа, ѵіа сопсіза, іпіеггиріа.
ВЫБОЙЧАТЫЙ. Е Ііпіео ѵагіаіо.
ВЬІБОЛТЫВАЮ. См. Выбалтываю.
ВЫБОРНЫЙ. Ьесіиз, беіесіиз. 2) І.е-
ріаіиз; тарвіег ѵісі; зсиііеіиз ѵісапиз илн
одно зсиііеіиз.
ВЫБСРОНИТЬ. РгоЬе оссаге. іпіфі
389 ВЫБ
ВЫБОРЪ. Еіесііо, йеіесіив. В. въ
должность, сгеаііо. В. падаетъ на кого,
аіідиіа сгеаіиг, Іерііиг. В. въ судьи, йе-
іесіив іийіеит. Дѣлать в., йеіесіит Ьа-
Ьеге; Йеііреге, еііреге, сгеаге. Присту-
пать къ выбору, арргейі, ассейеге ай йе-
іесіит. Выборъ кончился, йеіесіив Гті-
Ііі8 еві; сгеаііо ііпет серіі. Если бъ пред-
ложено было на выборъ, ві сопйіііо рго-
ропаіиг. Предложить кому на выборъ,
орііопет аіісиі йаге, Гасеге, йеГегге. Мнѣ
дается, предлагается на выборъ, е8І тіЬі
еіесііо, йаіа, Гасіа еві тіЬі орііо. Отъ
тебя зависитъ быборъ, іиа е8і орііо. В.
словъ, йеіесіив ѵегЬогит. Тонкій , раз-
борчивый в. словъ, еіерапііа ѵегЬогит.
На выборъ, сит йеіесіи. Покупать на
в., етеге сит йеіесіи или йеіірепіет.
ВЫБРАЖИВАЮ. Ѵарагі, оЬеггаге.
Всѣ мѣста по городу выбродилъ, отпі-
Ьив игЬіе ріаіеів оЬеггаѵі. Я едва, едва
выбродилъ свое дѣло, юреггіте, тиііо
пероііо ііпет іііі теге аііиіі. Я выбро-
дилъ рыбы десятка полтора, диіпйесіт
рівсев сері, ехігахі (Дитеп ѵайо ігапвіепв).
ВЫБРАСЫВАЮ. Бреете; еуесіаге.
Выбросить что въ окно, рег Гепевігат
аіідиій іасеге. Выбрасывать каменья съ
поля, артцт еіарійаге, еховваге. 2) Тоі-
Іеге, іпйисеге, егайеге, герсеге, герийіа-
ге, ІтргоЬаге, поц ргоЬаге. Выбросить
статью изъ трактата, аіідиат сопйіііо-
пет расіі іпйисеге, ітргоЬаге. Выбрось
ото изъ головы, сорііаііопет йе ге аЬрсе;
поп атрііиз сорііа йе ге. — Выбрасыва-
юсь, ерсі, ргорсі Гогав или безъ Гогав.
Выбрасываться изъ окна, рег Гепевігат
ргорсі. Не выбрасывайся, если ие спро-
сятъ, поіі сигаге пероііа, ай диа регепйа
поп ев ѵосаіив.
ВЫБРИВАНІЕ. Топвіо, іопвига. Вы-
бриваю, ЬагЬат іопйеге, гайеге, аЬгайе-
ВЫБ 400,
ге; репов гайеге. Выбрить до гола,
сііт айіопйёге; ай сиіет іоййеге; ай ѵі-
ѵит гайеге. 2) Мегеге, рагаге диій іов_
вига. Выбриваюсь, ЬагЬат 8ІЬі іопйеге.
Выбритый, іопвиз, гавив, аЬгавив; ай уі.
ѵит гавив, ай сиіет Іоп8и8.
ВЫБРОЖУ. Іпсіреге ехіге, ергейі^
ехсейеге. Послѣ болѣзни еще первый
разъ изъ дому выбрелъ, ІіЬегаіив тогЬо,
пипс ргітит йото ехіі.
ВЫБРОШЕННЫЙ. Еіесіиз, ргоіесіие.
Гогав; ге]есіиз.
ВЫБРЫЗГИВАНІЕ. Яіврегвіо. Вы-
брызгиваю, йіврегреге, 8рагрепйо сопвн-
теге. Птичка изъ водопойки всю воду
выбрызгала, аѵісиіа е ѵавсиіо іоіат адиат
Йіврегвіі.
ВЫБЫВАЮ. АЬігс, ве аЬйісаге. Онъ
былъ при этомъ мѣстѣ, но нынѣ изъ она-
го выбылъ, оііт Ьос ГипреЬаіиг типеге,'
пипс аиіет ео аЬііі. Выбылой или -лый,
диі аЬііі типеге, аЬйісаѵіі ве тарівігаіи.
ВЫБѢГАНІЕ. Ехсигвив. 2) Апіеѵег-
8Іо. Выбѣгаю, ехсиггеге; Гогав сиггеге.
Выбѣжать изъ дому, йото ехсиггеге. 3)
Оиггепйо ргжѵегіеге, апіеѵегіеге. 4) 8иг-
реге, іп аііііийіпет вигреге, іп Іоирііийі-
пет ехсгсвссге. Дерево въ ‘ одно лѣто
весьма выбѣжало, агЬог ипа аевіаіе іпзі-
рпііег виггехіі. Изъ одного корня выбѣ-
гаетъ много стеблей, тиііі саіаіпі ех ипа
гайісе етісапі. — Выбѣгиваніе, сгеЬег
ехсигбив. Выбѣгиваю, сгеЬго ехсиггеге.
Онъ выбѣгалъ закладъ на бѣгу', срів
едина іп сигви едиевігі вропвіопе ѵісіі. —
Выбѣгиваюсь, сигви еі Іаввііийіпе сопйсі-
Лотадь совсѣмъ выбѣжалась, ециив ріапе
сигви еі Іаввііийіпе сопГесіив еві.
ВЫБѢЛЕНІЕ и ВЫБѢЛИВАНІЕ.
ТгиШвеаІіо; іпвоіаііо. Выбѣливаю, йеаі-
Ьаге, ігиііівваге, аІЬо іпйисеге; іесіогю
оЬйисеге; іпвоіаге. Выбѣлить вотолоК*г
выв
выв
жн
Іергпеп сиѣісиіі йеаІЬаге, Ігиііівваге. В.
холстъ, Ііпіешп іпвоіаге. Выбѣлка, ігиі-
]і$$аІіо; іпвоіаііо.
ВЫБѢСИТЬСЯ. Певаіѵіге.
ВЫВАЖИВАЮ. Сігситйисеге. 0т>
меня вездѣ въ городѣ выводилъ, отпіа
тіЬі іп игЬе йетопвігаѵіі. 2) Ѵох ѵепп.
сапев аввиеіасеге ѵепаііопі соттипі.
ВЫВАЗЖИВАЮ. І ога, ЬаЬепаз 8ОІ-
ѵеге.
ВЫВАЛЕННЫЙ. Веуесіих, ехсиахия.
Вывалпвапіе, Йеуесііо, Йеуесіив. Вывали-
ваю, уасеге, еуісеге Гогая, ргорсеге, йеуі-
сеге, ехеиіеге. Вывалить кого изъ саней,
аііциет ІгаЬа ехсиіеге. В. песокъ изъ
телѣги, агепат йе ріаивіго з'асеге. Вы-
валиваюсь, етоѵегі, §е рготпоѵеге іп а<1-
ѵегзипі. Бревно изъ стѣны вывалилось,
ІгаЬя рагіеіе етоіа еві, 8е ветоѵіі. 2)
<1е]ісі, ехсіііі. Вывалиться изъ саней,
ІгаЬа ехсиввит евве. — Вывалка, ітргоЬа,
ѵіііа ейиііа или ехсиіепіа, сіЪагіа. Изъ
бочки Яблоковъ большая половина вы-
валка, тауог ротогит рагя Ьиуив йоііі
еяі соггиріа, риігійа, пиЛіих еві ргеііі, пі-
Ііііі е8І. Вывалокъ, оѵигп риігійит, диой
"аіііпа §Іосіеп8 е пійо ено ргоуесіі.
ВЫВАЛЯТЬ. 8иЬі^еге. Войлокъ, со-
асіііе. 2) Вывалять кого, аіідиет ѵоіи-
Іаге, сігситѵоіиіаге. В. кого въ снѣгу,
аіідиет рег піѵее ѵоіѵеге, ѵоіиіаге, сіг-
ситѵоіиіаге, ііхдие орріеге. Вывалять-
ся, ѵоіиіагі. Вываляться въ грязи, іп
Іиіо ѵоіиіагі. Онъ весь въ снѣгу вывалял-
ся, ѵоіиіаіи рег піѵе8 Іоіия іія сопіесіих,
соорегіие ехі, еодие оЫіІит евве.
ВЫВАРЕННЫЙ- Ехсосіив; еіиіив Гег-
і«1а, риг^аіих Гегѵійа. Вывариваніе, ех-
Вывариваю кипяткомъ, еіиеге
ригцаге Гегѵійа. Выварки, рагв
гС81анв. Медовыя выварки, рагв
теі8 сгаввіог гехіап8.
ІегѵіСа,
сгавяіог
402
ВЫВАЩИВАНІЕ. Сегаіига. Выващи-
ваю, сега ішіисеге. Вывощить нитку,
йіигп іпсегаге.
ВЫВЕДЕНЕЦЪ. См. Переведенецъ.
Выведенный, ейисіив, аѣйисіих, йейисіие.
2) БиЫаІия, аЫаІих (е ѵетіе). 3) Ве апі-
таІіЪих: ехсіияия, ейііих. 4) Висіия, йе-
йисіия, йегіѵаіив. — Выведешіышъ, риі-
1и8 гесепв ехсіизия.
ВЫВЕДРИВАЮСЬ. ІМиегепавсЙ; соеіі;
хегепііах гейіі.
ВЫВЕЗЕНІЕ. Ехрогіаііо, еѵесііо. Вы-
везенный, еѵесіих, ехрогіаіив.
ВЫВЕРНУТЫЙ. Ехіогіив; йе тапіѣив
ехіогіиз.
ВЫВЕРСТЫВАНІЕ. ЛСчиаІіо, сот-
ріапаііо. 2) Рег т. Іеяіііісаііо, іевіаііо
апіті ^гаіі. — Выверстываю, а>диаге, со-
аедиаге, сотріапаге. Выверстывать полъ,
мостовую, ІаЬиІаІиш, вігаіигат ай Ііѣеі-
Іат ехіцеге, сотріапаге. 3) Я это уже
выверсталъ, іщигіапі поп іпиііат регіиіі,
иііия еит аіідиет оЬ гет или Йатпит,.
Йеігітепіит яагяі, геяагяі.
ЕЫЗЕРТКА. Рггеіехіия, саияа. Так.
съ дополненіемъ словъ, яітиіаіа, вресіо-
ва; тіяега, Іепиія, Ггіі;ійа ехсияаііо. —
Вывертываю, Іогдиепйо ехітеге. Вы-
вернуть пробой, спойасет, ІіЪиІат Іог-
диепйо ехітеге. 2) Ехіогдиеге. Онъ у
меня трость изъ рукъ вывернулъ, Ьаси-
Іит Йе или е тапіЬив теія ехіогаіі. —
Вывертываюсь, ехсійеге, еІаЬі. Казалось,
держалъ крѣпко, но не знаю, какъ изъ.
рукъ вывернулся, ѵійеЬаг йгтііег Іепиіе-
ае, вей псбсіо , дио тойо е тапіЬиа ехсі-
йегіі. 3) Вереиіе, ргагісг оріпіопет ар-
рагеге, сотрагеге, сопврісі. Мы шли
дорогою, а онъ вдругъ вывернулся изъ
за людей, йит ііег Гасітив или йит ѵіа
іпсеріа рег^ітиз, герепіе ай пов е тейіа
ІигЬа рговіііь 4) ехрейіге, ее ехзоі-
403
выв
ВЫВ
404
ѵеге, регісиіо ве егіреге. Вывернуться
изъ бѣды, ваіѵшп еѵаДеге (ему- противоп.
роепая йаге). Этотъ лукавецъ, хоть со-
всѣмъ виноватъ, однако вывернулся, І8ІО
пеЬиІо Іісеі ріапе іп сиіра віі, или сиіраш
зивііпеаі, Іатеп регісиіо ве егіриіі, 1а-
диеів ве ехріісиіі.
ВЫВЕРЧИВАЮ. ЕхІегеЬгаге.
ВЫВИВАНІЕ. Еііі іп огЬет діотега-
Ііо. Вывиваю, §1отегапДо еіпегёге. На
шелковой Фабрикѣ вывилъ 50 рублей,
іп оПісіпа вегісогит диіпдиа^іпіа гиЬеІ-
Ііопея етегиіі. Вывивка, см. вывиваніе.
ВЫВИНЧИВАЮ. СосЫеат геіогдие-
ге еі ехітегс.
ВЫВИХАЮ и ВЫВИХИВАЮ. Ъиха-
ге, Іогдиеге. Вывихнуть себѣ членъ,
іпетЬгшп Іихаге. В. лодышку, Іаіит
Іогдиеге. Оиъ вывихнулъ себѣ локоть,
еі сиЬіІив еХсіДіІ, или зио Іосо, 8иа веДе
тоіия ееі. Вывихнутый, 1ихи8, Іихаіив.
Вправить в. членъ, іпетЬгшп іп яиат эе-
Дет геропеге.
ВЫВЛЕКАЮ и ВЫВОЛАКИВАЮ.
ЕхІгаЬеге, ІгаЬеге Гогав.
ВЫВОДНАЯ. Зсгіріит, дио сотагсЬия
тігёіпі аегѵа? <1аІ Гасиііаіеіп, таігішопіит
іпеипДі сит ІіЬего Ьотіпе ѵеі сит 8егѵо
аііия сотагсЬі. Выводное, ресипіа воіиіа
сотагсЬія <1аІа ѵіг^іпіЬиа яегѵія еуиятоДі
таігітопіит ІпеипДі. Выводный, вывод-
ная цѣиа, ргеііит расіит или оЫаІит
сотагсЬіів рго ѵіг»іпіЬи8 аегѵаЬиа, диа>
сит аііепіз зегѵіа таігітопіит іпеипі.
ВЫВОДЪ. Соііосаііо іп аііа Іегга, іп
аііо Іосо. 2) В. пятенъ изъ платья, ша-
сиіагшп Де ѵе8Іе аЫаІіо. 3) ИеДисІіо, соп-
яедиепііа. Дѣлать выводъ, еГОсеге, аг§и-
шепіагі, гаііосіпагі. Вывоженіе, можно '
выр. гл. Вывожу-, еДисеге, Дисеге Гогав.
Вывесть заблудившагося изъ лѣсу, еДи- ,
ееге аіічиет аііѵа, иЬі Дееггаѵіі. Велѣлъ
его воиъ вывесть, уиваіі еит аЫе^агі, г0.
гая еуісі; еДіхіІ, иі Сотая аЫе^агеІиг. Я ее
вывелъ изъ театра, еДихі еат е ІЬеаіг0
Вывесть откуда гарнизонъ, рггевіДіит Дц.
сеге Де Іосо или іосо. 4) ЕДисеге, іиіг0.
Дисеге ариД аіідиет. Хозяйка всѣхъ д-і,.
тей вывела передъ гостей, таІегГатіІіа8
отпеа ІіЬегоэ сопѵіѵіа соттепДаѵіІ. Вы-
весть солдатъ въ строй, тііііез Дізропе-
ге. Вывесть откуда войско, еДисеге со-
ріаа. Изъ зимшіхъ квартиръ, соріаа ех
ЬіЬегпів еДисеге, ехІгаЬеге. 5) А^гі-
соіаа іп аііа Іегга, іп аііо Іосо соііоса-
ге. По недостатку земли, хочу вывесть
отсюда нѣсколько семей крестьянъ, рго-
ріег аоіі ап^изііапі соДІо а^гісоіаа іп аііа
Іегга соііосаге. 6) ІіЬегаге, воіѵеге, ех-
эоіѵёге, ехІгаЬеге, егірего ех аіідиа ге.
Вывесть кого изъ заблужденія, аіісиуш
апітит еггоге ІіЬегаге; аіісиі еггогет
егіреге, Дереііеге; еггоге аіідиет Іеѵаге;
аЬ еггогет аіідиет аѵегіеге, ДеДисеге;
еггоге аіідиет ехаоіѵеге. Выв. кого изъ
бѣды, аіідиет зиЫеѵаге, ехреДіге, Іі-
Ьегаге , аіісиі сопвиіеге; арегігс аіісиі
ѵіат. Вывесть тотчасъ флотъ и войско,
е ѵеяіі^іо сІав8ет еі ехегсііит еДисеге.
7) ВеДисеге, Дегіѵаге; Детопэігаге, рго-
Ьаге, ріапит Гасеге, еѵіпсеге, соііідте,
іпГегге, сопсішіеге. Выводить свой родъ
откуда, огі&іпет Дисеге, ДеДисеге, гере-
Іеге аЬ аіідио. В. откуда слово, огівіпет
ѵосаЬиІі гереіеге. Изъ всѣхъ обстоя-
тельствъ вывелъ онъ вину его ясно, от->’
піЬив геЬия ргоЬе регрепвів, ріапит Гесіі,
Детопяігаѵіі, еѵісіі, еит іп сиіра евве.
Изъ этого вывожу я вотъ какое слѣД"
ствіе, Ьас е ге ессе диіД сопсІиДо. Изъ
сказаннаго вывожу такое слѣдствіе, в*
ІІ8, диа? Дісіа випі, ІД сопіісіо. Это слѣд-
ствіе не выходитъ, ПІиД тіпіте сопве-
сіагіит еві. Слѣдствіе, которое вы хоти--
выв
405
те вывесть, це правильно, ІД, диоЛ соп-
сІиДеге ѵія, поп еГйсіІиг. Изъ итого вы-
водитъ такое слѣдствіе, что..., ех дно
•ейісііиг, иі... Надобно вывесть слѣдствіе
изъ твоего умствованія, гаііосіпаііо Іиа
сопсІиДепДа езі. 8) Аиіегге, ІоПеге, ех-
зііграге, егаДісаге. Вывесть пятно изъ
платья, тасиіав аиГегге или ІоПеге Де
ѵевІіЬив. В. клоповъ, ритісез ехзііграге.
В. лихоимство, Гтпиз іпідиит, ёгаѵе, Гге-
пегаііопет ехвііграге. Вывесть изъ упо-
требленія, аѣоіеге, воіѵеге, ІоПеге. 9) Риі-
Іов ехсІиДеге; оѵа ехсІиДеге. Добрая на-
сѣдка трижды цыплятъ въ лѣто выво-
дитъ, Ьопа "аіііпа Іег авіаіе риііов ех-
СІиДІІ.
ВЫВОЖУ. ЕѵеЬеге, ехрогіаге. Выво-
зить снѣгъ со двора, піѵез агеа Дотиз
ехрогіаге. 2) 8есит теЬеге, аДѵеЬеге. Онъ
рѣдкіе пушные товары вывезъ съ собою
изъ Сибири, гагав ргеііозавдие реIIея зе-
.сига аДѵехіІ е йіЬегіа.
ВЫВОЖУСЬ. 8оІѵі, Іоііі, поп атрііив
іп изи, іп тоге евве. 2) Міпиі, соттіпиі,
гагезсеге. Соболи въ иныхъ мѣстахъ Си-
бири вывелись, тизіеіае хіѣеііп® диіЬив-
Дат йіЬегі® Іосіз гагезсипі. Степенные
люди вывелись, Ьотіпез §гаѵез, сопаіап-
Іез ехзііпсіі випі. 3) ЕхсІиДі. Немного у
меня пыиѣ цыплятъ вывелось, раисі риііі
Ьос аппо тіЬі ехсіиаі випі.
ВЫВОЖУСЬ. Мі§таге, еті^гаге, ®Дез
кшіаге. Постоялецъ уже въ другой домъ
Вывозится, сопДисІог ]ага Лото или е До-
лю позіга епнЪгаІ. 2) Ехрогіагі. Изъ Си-
бири соболи и бобры сюда вывозятся,
реііеа хіЬеІіп® еі (ІЬгіпае Ьис ітрогіапіиг.
Вывозка, ехрогіаііо, еѵесііо. Вывозный,
Регсйгтиа, ехіегиа, ехіегпив, диі ех аіііз
егпз или реге^ге еѵеЬіІиг. Вывозные то-
тегсе9’ Чи® ех аіііз Іеггіз ітрог-
Вывозъ, ітрогіаііо. За выв0з.ь
ВЫВ 406
иностранныхъ товаровъ вездѣ берутъ по-
шлину, рго ітрогІапДів ехіегіа тегсіЬиз
иЬідие Іосогит Даіиг, аоітііиг рогіогіит.
3) СоІІосаІіо іп аііа Іегга, Ігапаіаііо, 1га-
^есііо. Продать крестьянъ иа вывозъ, ѵеп-
Деге а^гісоіав аД соІІосапДиш или соііо-
сапДі саиаа іп аііа аеДе.
ВЫВОЛАКИВАЮ. См. Вывлекаю.
ВЫВОРАЖИВАЮ. Гиіига ргаДісепДо
или рга’ДісІіопе Гиіигогит тегеге, ете-
геге. Цыганки у простаго народа много
вывораживають, Сіп^аг®, ргжДісепДо ріе-
Ье]із Гиіига, тиііит Іисгапіиг.
ВЫВОРАЧИВАНІЕ. Ѵегзіо, іпѵегвіо;
Дізіогііо. Выворачиваю, тиііо ІаЬоге ех-
ІгаЬеге, еПегге. Выворотить камень изъ
земли, вахшп е Іегга тиііо ІаЬоге ехІга-
Ьеге. 2) Веіогдиеге, Діаіогдиеге. Выво-
ротить глазъ, осиіиш Діаіогдиеге. 3) Ѵез-
Іеіп іпѵегіеге. 4) Ѵох рі. гесіреге, аД ае
геІгаЬеге. Оиъ все, что вамъ теперь ни
дастъ, при случаѣ, у васъ выворотитъ,
дпжсипдие ІіЬі пипс ДаІ, отпіа оЫаІа ос-
сазіопе аД зе геІгаЬеі. — Выворачиваюсь,
ехзіаге, рготіпеге, рапДаге. Доски выво-
ротились изъ отгородки, поп пиііа! аззеа
верітепіі или сіаизігі аеріі рапДаі® випі,
ехвіапі. 5) Гогав ѵегіі. Выворотился кар-
манъ, сгитепа Гогав ѵегза езі, етіпеі. —
Выворотные башмаки, саісеатепіа іпѵег-
ва. Выворотъ, аѵегва рагв; іпіеггіог геі
Гасіеа. Надѣть рубашку иа выворотъ, 8и-
Ьисиіат тоДо іпѵегзо іпДиеге. Рег га.,
говоритъ на выворотъ, Іетеге то На
еІГиІіІ. 6) Іпѵегаіо. За в. платья мнѣ дол-
жно заплатить, рго іпѵегІепДа ѵезіе воі-
ѵеге ДеЬео. 7) Кееирегаііо. — Выворо-
ченный, апюіив, ргоѵоіиіиз. Камни, ваха
атоіа, ргоѵоіиіа. 8) Іпѵегвив (ѵевііз). 9)
Весеріив, гесирегаіиз.
ВЫВѢВАЮ, Ѵепіііаге. Вывѣвки, асив
(асегів), раіеа. _
407 ВЫЗ
ВЫВѢДАНІЕ, вывѣдываніе, 8сгиІаІіо,
регсопіаііо. Вывѣданный, еіісііиз, ехдиі-
зіііія. Вывѣданная тайна, весгеіит еіісі-
Іит. Вывѣдывальщикъ, вывѣдыватель,
іпдиіяіог, регсппсіаіог, зресиіаіог, ехріо-
гаіог. Вывѣдывальщица, вывѣдыватель-
ница, зреспіаігіх. Вывѣдываю, аіідиііі ех
аіідио зсізсііагі, ехдиігеге,е!ісеге, регсоп-
Іагі; а!і«|иі<1 аЬ аіідио ехрізсагі, аіідиет
Де аіідиа ге регсопіагі. Что онъ ни за-
мыслилъ, я все вывѣдалъ, отпіа едиз со-
ёііаіа ехдиіэіѵі, ехрізсаіиз зит. Вывѣдать
изъ распросовъ, аіідиііі дшезііопе ехргі-
теге. Отъ него ве скоро можно вывѣ-
дать тайну, поп Гасііе аЬ ео гет ехрізсе-
гія, поп Гасііе ех ео агсапит еіісіаз; поп
Гасііе ітреігея, пі соттіаза епппііеі, иі
агсапит арегіаі, ргоГегаІ, ргоііаі.
ВЫВѢСКА, (Іиоіі ждиіІіЬгіі еГіісіепйі
сапка іп Іапсет ітропііпг. 2) 8і<;пит, іп-
8>§пе. Подъ вывѣскою золотаго льва, зпЬ
зі^по іеопія аигеі.
ВЫВѢТРИВАЮ. Ѵепіо ехропеге. Вы-
вѣтривать платье, ѵеяіея ѵепіо ехропеге.
— Вывѣтриваюсь, зоіѵі; егоііі. Свинцо-
выя руды вывѣтрились, ‘гаіепа: яоіиіае
зипі. Известка вывѣтрилась, саіх ЙІ88О-
Іиіа еяі.
ВЫВѢШЕННЫЙ. Гогаз или ргораіат
вияреііяия. 2) Ропйегаіиз, ехрепяия. Вы-
вѣшиваніе, репвіо, ропйегаііо. Вывѣши-
ваю, Гогав или ргораіат яиярешіеге. Вы-
вѣсить платье на дворъ, ѵеяіея ѵепіо ех-
ропеге. — Вывѣшиваю, решіеге, рошіе-
гаге, реп8аге, ехатіпаге. На вѣрныхъ вѣ-
сахъ, юдиа Іапсе рошіегаге. 3) Аедпаге
Іапсез. У вѣсовъ одна чашка тяжелѣе,
надобно ихъ вывѣсить, ипа іапх рга^га-
ѵаі, иігатдие аедиагі орогіеі.
ВЫВѢЯННЫЙ., Vепіііаіи®, сгеіив.
ВЫВЯЗЫВАЮ, боіѵеге. Вывяжи пла-
ВЫГ 4д$
тье изъ сал-ьетки, ехсіре ѵевіез е тарри_
1а зоіиіа.
ВЫВЯЗЫВАЮ. Изъ Фунта шерсти
вывязалъ чулки, ех ппа ІіЬга Іап® раг
ІіЬіаІішп сопГесіі. 2) Она вывязываетъ,
всякіе узоры, асиѣп8 Іехіі ѵагіаз Гоггпая
или Двигая. 3) Мегеге, рагаге асиЪиз іе-
хепйо.
ВЫВЯЛЕННЫЙ. Іп раіепіі вийодио
соеіо ехзіссаіпя. Вывяливаю, іп раіепіі щ-
Додие соеіо ехяіссаге. Вывяливаюсь, іп р„
8. с. ехвіссагі. Рыба еще не вывялилась
різсіз попйит іп раіепіі япйодпе соеіо ех-
зіссаіпз езі:
ВЫГАДИТЬ. Еоедаге, сопіатіпаге, іп-
дпіпаге, зог Дідшп Гасеге. Выгадить бѣлье,,
Ііпіеит зогйіііит Гасеге.
ВЫГАДКА, выгадываніе. Ехсо^ііаііо,.
іпѵепііо. Выгадчикъ, выгадчица, диі, ди»
ех ге аіідиііі еоттоііі сареге зсіі, Ьото
саіиз еі ѵегяиіиз. Выгадываю, ргаейісііопе
Гиіигогпт тегеге, рагаге. 2) Ехсо"ііаге,
іпѵепіге. Выгадать что въ свою пользу,,
аіідиііі іп гет зиат іпѵепіге, герегіге.
3) Аіідиііі ех ге сареге, регсіреге. Изъ
обрѣзковъ сукпа выгадалъ себѣ шапку,
е Іасіпіа раппі віЬі ^аіегиш реііііпт се-
ріі. 4) Соп|есІига аяяедиі. Онъ выгадалъ
пору, время, Іетриз оррогіипит соп]'ес-
Іига аззеспіиз езі. Выгадать къ кому прит-
ти, оррогіипе аіісиі аііеяяе, аіідиет соп-
ѵепіге.
ВЫГАРЪ, выгарки. 8согіа. Выгараю-
См. Выгораю.
ВЫГИБАНІЕ. Сигѵаііо, Дехіо. Выги-
баю, спгѵаге, Десіеге. Выгнуть палку, Ьа-
сиішп сигѵаге. Выгибаюсь, сигѵагі, ДеС'
Іі, іпДесІі. Вязовые обручи удобно выги-
баются, піпеі сігспіі Гасііе Десіипіиг, зипі
ДехіЬіІіогез. Выгибный, ех аззіЬиз сигѵа-
Ііз Гасіиз. Выгибъ, сигѵатеп, сигѵаіига.
ВЫГЛАЖЕННЫЙ. Роіііиз, ІгеѵіёаШ^
выг
410
409
выг
сотрІапаІиз. Выгл. платокъ, тиссіпішп
Гетто сапбепіі ехріісаіит. Выглаживаю,
ІФѴІааге, роііге, Гетто сапбепіі ехріісаге,
согоріапаге. Выгладить доску, аззет ріа-
пит Гасеге. В. стекломъ палку, Ьасиіит
ѵііто ріапигп, ®дипт Гасеге. Ь) Выгл.
бѣлье, Ііпіеа Гетто сашіепіі ехріісаге.
ВЫГЛЯДЫВАНІЕ. Чрезъ выг. Еогаз
зресіашіо. 2) Ехріогаііо. Выглядываю, Го-
гая зресіаге, ртоврісете, ртоэресіате. Вы-
глядывать изъ окна, ртоарісете рег Гепез-
Ітапі. Выглядывать изъ-за угла, роаі ап-
^иіит Іаіепіет ртоарісете. 3) Ехріогаге,
сигіозіиз зресиіагі. Выглядѣлъ все, что въ
домѣ ихъ ни дѣлается, дижсипдие іп ео-
тит <1ото Випі, отпіа ехріогаѵі. Выгля-
дѣть происходящее въ непріятельскомъ
станѣ, ситіоаіиа зресиіагі, диж іп сазітіз
Ьозііит "египіиг. Я совершенно его вы-
глядѣлъ, репііиз еигп поѵі. —
ВЫГНАНІЕ. Периізіо, ехриіаіо, едес-
Ііо. Выгнанный, асіиз. Выгнанное стадо
въ поле, ресота разіит асіа. 2) Е]есІиз,
ѳхриізиз, ехіегтіпаіиз, напр. сіѵііаіе. 3)
безііііаіиз.
ВЫГНИВАЮ. Риітеасете, риігеасешіо
зоіѵі. Зубъ выгнилъ, «іепз риітезсешіо зо-
іиіиз езі. Въ деревѣ вся сердцевина вы-
гнила , Ьи]из агЬогіз тебиііа ріапе ри-
ІгеГасіа езі.
ВЫГНУТЫЙ. Сигѵаіиз, Дехпз.
ВЫГОВАРИВАЮ. Ргопипііаге, еппи-
Ііате, еГГетте; ртоГегге; еГГагі. Выговари-
вать явственно слова, ехріапаіе ѵегЬа
ртоГегге; ехріапаге ѵегЬа; бізііпсіе бісе-
те. В. жеманно, риіібіиз Ііііегаз ехргігпо-
тѳ. Выговаривая тянуть слова, «Шпсіо
оге Іодиі; ѵегЬа <1і<1исеге. Онъ ему ни
слова не дастъ выговорить, епщ Іодиі
тоіепіещ іпЫЬеІ. 2) ОЬрсеге, ехргоЬгаге;
іесіаге; оЬдиг^аге аіідиет іе то или съ
Чиогі. Емѵ чя
•У за васъ выговаривали, ргоріег
Іе еі ехргоЬгаІит езі. 3)Іп Іоднешіо ІаЬі;
аііші ііісете ѵеііе; регрегат ГаЬиІаті. Вы-
говорилъ не къ стати, аііепо Іетроге
ѵетЬнт еі ехсе<1іІ, еіарзпт езі. 4) Аіідиііі
зіЬі ехсіреге. Продавая деревню, я выго-
ворилъ дворовыхъ людей, ѵешіепз ргж-
<1іит, ехсері тіЬі ботезііеоз, Гатіііат.
При продажѣ сада, выговорилъ себѣ всѣ
рѣдкія деревья, іп ѵепйеіміо Ьогіо ехсері ,
тіЬі отпез агЬогея гагаз (ехітіаз). — Вы-
говариваюсь, ехсірі. Не ставить тѣхъ лю-
дей въ число дутъ, которыя выговорят-
ся въ купчей, поп яипі абпшпегашіі а§гі-
соііз іі, диі тапсіріі Іе^е ехсеріі зипі. 5)
Ргопипііагі, епипііагі, еЯеггі. Иныя бук-
вы выговариваются мягко, а иныя твер-
до, дііячіат Шіета; зопапі тоііе, аііа? аи-
Іет ііигпт. — Выговоренный, епипііа-
Іиз, ргоіаіиз. 6) Ехсеріиз. — Выговоръ,
ргопипііаііо, ареііаііо, ргоіаііо. Правиль-
ный, ргопипііаііо ѵега; ѵегпа ѵосіз зопиз.
Дурной, огіз ргаѵііаз. Грубый, зопі азре-
гііаз. Явственный, ргопипііаііо ехріапаіа.
Неявственный, рг. Ггасіа. Имѣть превос-
ходный выговоръ, ехееііепіег ргопппііа-
ге. Имѣть мужицкій выговоръ, а^гезіе
дпмШаіп ріапедио зиЬгизіісит зопаге. 7)
ОрргоЬгіит, сопѵісіит. Дѣлать кому вы-
говоръ, аІідпЫ аіісиі оЬрсеге, ехргоЬгаге;
аіісиі аіідиіб егітіпі ііаге. Сдѣлать кому
жестокій выговоръ,' аіідиет ^гаѵііег ас-
епзаге; азрегит сопѵісіпт аіісиі Гасеге.
Служить выговоромъ, орргоЬгіо еззе; егі-
тіпі еззо, ѵегіі.
ВЫГОДА. Сіііііаз, соттоііпт, етоіи-
тепіпт. Это моя выгода, і<1 езі іп гет
теат, е ге теа. Оба находятъ въ этомъ
свою выгоду, Ьос іп гет езі иігідие. Дѣ-
лать все для одной своей выгоды, отпіа
аб піііііаіет зиат геГегге. Получать отъ
чего выгоду, е ге Ггисіит или иіііііаіет
регсіреге. Искать своихъ выгодъ, геЬиа
411
ВЫГ
выг
8иі8 еі соттойів вегѵіге. Стараться о
чьей выгодѣ, ведиі соттойшп аіісціив.
' Смотрѣть на выгоды государства, геіри-
Ыіса: соттойа сопвиіеге. Во всякомъ
случаѣ пользоваться своими выгодами,
отпі оссавіопеіп гет виат йіі. — Вы-
годно, иіііііег, сит иіііііаіе; оррогіипе.
Расположиться выгодно, оррогіипо Іосо
савіга или вейет ропеге. Близъ воды
жить в., ргоре аЬ адиа ЬаЬіІаге Ггисіио-
вит еві. — Выгодность, соттойііав, ор-
рогіипііав. В. мѣста, оррогіипііав Іосі.
Имѣть в. положенія, оррогіипо Іосо ві-
Іит, ровііит евве. — Выгодный, иіііів,
соттойив, дпаевіиовив. Выгодное поло-
женіе, оррогіипііав. Укрѣпить свой станъ
въ самомъ выгодноиъ мѣстѣ, ведиіввіто
Іосо савіга соттипіге. Выгодное обстоя-
тельство, соттойа еі ійопеа оссавіо. Вы-
годное сраженіе, весипйит ргосііит. И-
мѣть о комъ выгодное мнѣніе, Ьепе, Ьо-
погійсе йе аіідио віаіиеге. Найти выгод-
ный совѣтъ, герегіге аіідиій Ггисіиові соп-
віііі. Это выгодно для всѣхъ честныхъ
людей, Ьос отпіЬия Ьопів ехрейіі. Быть
выгодну, ивиі, ех иви евве; сопйисеге.
Быть очень в., тахітат иІіІіЯіІет іп ве
сопііпеге.
ВЫГОЛИТЬ. ВагЬат аіісціив Іопйе-
ге, гайеге. Выголиться, ЬагЬат Іопйеге,
ЬагЬат віЬі йетеге.
' ВЫГОНКА. Вевііііаііо. — Выгонный,
равсшів. Выгонная земля, равсиит, а§ег
равсиив. Выгонъ, ехасііо ресогів іп раЬи-
Іит. 2) Бевііііаііо. 3) Равсиит, а^ег рав-
сиив. При загородномъ домѣ выгонъ для
скотины находится, ѵіііа ЬаЬеІ равсиа. —
Выгоняю, а^еге, ехітеге, рго^іеПеге, ех-
реііеге. Выгнать скотину въ поле, ресив
равіит а^еге или ехітеге; ресив ехіга
рогіат или іп раЬиІит ргореііеге, ресив
игЬе ехреііеге. В. преступника изъ го-
41$
рода, посепіет или таіейсшп игЬе ех-
реііеге, еіісеге, ехіегтіпаге. В. изъ слу-
жбы, атоѵеге аЬ оГйсіо. Онъ его вы-
гналъ изъ дону, еит йото е]есіІ, ехрц.
Ііі, ехе^іі. 4) Бевііііаге; йевііііаііоие са-
реге, регсіреге. 5) 8иЬтоѵеге. Выгнать
таракановъ стужею, Ііпеав Ггі§оге виЬ-
тоѵеге. В. вредныхъ животныхъ, похіа
апітаііа виЬтоѵеге.
ВЫГОРАЖИВАЮ, йерагаге, ве^ге^а-
ге. Выгородить въ саду иѣсто для цвѣт-
никовъ, йеві^паге іосит іп Ьогіо Сотаіі-
Ьив. 2) Ехсиваге, риг^аге ѵеііе; огаііопе
аіідиій Іепеге віийеге. О всѣхъ говори
прямо, никого не выгораживай, йіс йе
отиіЬив ІЙ, диой гев еві еі поіі еов риг-
ёаге.
ВЫГОРАЮ. БеДа^гаге, сопОадгаге,
і^пі или іисепйіо Ьаигігі, Латтів аЬ-
виті; ай сіпегев гейіге. Цѣлая дерев-
ня выгорѣла, Іоіив ѵісив, ра^ив ірн Ьаи-
віив, аЬвитІив еві. 2) Нынѣшнее лѣто
было столь жарко, что вся трава на по-
ляхъ выгорѣла, Ьгес гевіав Гиіі Іат Гегѵійа,
иі Іоіа ЬегЬа сатрогит ріапе сотЬиви
віі. Отъ солнца краска выгорѣла, воі со-
Іогет ехвііпхіі, аЬвІиІіІ, раііійіогет Геей.
— Выгорѣлый, йеЯаруаІив, іпсепйіо аЬ-
вшпіив. Выгорѣлое мѣсто, агеа Йотив Йе-
йартаіве. Выгорѣлые луга, ргаіа воіе сот-
Ьивіа, сгетаіа.
ВЫТРАВИТЬ. Ехвроііаге, ехрііаге;
Йігіреге. Разбойники все выграбили, Ги-
гев отпіа йігіриегипі. Выграбленный, ех-
вроііаіив, ехрііаіив, Йігеріив.
ВЫГРАВИРОВАННЫЙ. Іп а-в іпсівив.
ВЫГРАНЕННЫЙ. Роіііив, ехроіііив,
Іжѵідаіив. Выграниваю, Іарійет Гетто 1®"
ѵі^аге; Іарійет таііео весаге, роііге.
ВЫГРЕБАНІЕ, можно выр. глаг. Вы-
гребаю, ехітеге, гайепйо ѵасиеГасеге.
Выгребать муку изъ закрома, Гагіпат аг-
413 ВЬІГ
„ (Гагіпагіа) ехітеге. Выгресть золу изъ
печи, гайепйо сіпеге Гогпасет ѵасиеГа-
сете. В. соръ изъ горницы, риг^атепіа
йігеіге репісіііо сіеіег^еге. 2) Вайепйо
егиеге, еііойеге. Курица выіребла изъ
земли зерно, §а!1іпа гайепйо е іегга егиіі
отаиит. 3) АЬіге гепіщап<1о. Галеры вы-
гребаютъ изъ за острова, паѵев ігігетев
а Іег^о іпвиіае ѵі<1епІиг рготоѵегі. — Вы-
гребенный, ехетіив; гайепйо ѵасиеГасіив,
гайепйо еЯоввив. Выгребенная зола, сі-
пів е Гогпасе гайепйо аЫаіив. Выіребки,
<рюй гетапеі іп агса ТагіпА риг^аіА.
ВЫГРУЖАЮ. Ехропеге, ехіпапіге.
Выгрузить товары изъ судовъ, тегсев
ехропеге. В. судно, паѵет ехіпапіге. Вы-
грузили изъ военнаго ко[»абля пушки,
іогтепіа е паѵі Ьеіііса йерготіа іп іег-
гат ехровііа випі. —- Выгружаюсь и вы-
груживаюсь, ехропі, ехіпапігі. 2) Они вы-
гружаются съ судномъ своимъ на здѣш-
ней пристани, тегсев е паѵі йерготіив
іп Ьос рогіи ехЬіЬепІ. Выгруженіе, вы-
груживаніе и выгрузка, ехровіііо. В. пу-
шекъ, Іогтепіа е паѵі йерготіа іп іеггат
ехровііа. Во время выгрузки строго при-
сматриваютъ, іп ехапіепйа паѵе ассигаіе
тегсев іпврісіииіиг. Выгруженный, ех-
ровііив (іп Іеггат).
ВЫГРЫЗАЮ. Егойеге, <1его<1еге. Кры-
сы выгрызли на ларѣ нарочитую ямку,
гаііі вирег агсат ваіів тарпит гойепйо Ге-
сеге Гогатеп или саѵит. Выгрызенный,
еговой, дегояив.
ВЫГРЯЗНИТЬ. І.иіо сопвригсаге; 1. I
тОсеге. Шедши въ дождь, выгрязнилъ
илатье, іпіег еипйиіп віаіи сееіі іт-
Ііѵ'іІГ° 'еМет 1“іо сопвригсаѵіі, сото оЬ-
спп» ВыгРЯЗИ"гься, аепо оЫіпі, ве іию
сопвригсаге.
ВЫГУЛИВАЮСЬ. Сігсит атЬиіапйо
ВЫД 414
ѵігев гесіреге, геѵосаге, геснрегаге; сог-
гоЬогаге ве.
ВЫДАВАНІЕ. Его^аііо, воіиііо. В. жа-
лованья, воіиііо віірепйіі. В. запасу, Йів-
репваііо соттеаіив, сіЬагіогит. В. книги,
ейіііо ІІЬгі. В. замужъ, соііосаііо.
ВЫДАВЛЕНІЕ, выдавливаніе. Ехргев-
віо. Выдавленный, ехргеввив. В. изъ ягодъ
сокъ, виссив е Ьассів ехргеввив. Выдавли-
ваю, ехргітеге. Масло изъ мігндалю, ех.
оіеит ату^йаіів. В. сокъ изъ ягодъ, е.
виссшп е Ьассія. В. изъ вереда стержень,
рив или вапіет цісеге ехргітеге.
ВЫДАВШІЙСЯ. Етіпепв, рготіпепв,
ехвіапв.
ВЫДАЕТСЯ. Ей, ассійй, еѵепіі, соп-
ііпрі. Иногда в. такое время, что ни въ
чемъ успѣть не можно, випі іешрога,
циіЬив піЬі! Ьепе ас Геіісііег &егі роввіі.
ВЫДАЛБЛИВАНІЕ. Саѵаііо, ехсаѵа-
ііо. Выдалбливаю, саѵаге, ехсаѵаге. Вы-
долбить хлѣбъ, ехсаѵаге рапет.
ВЫДАНІЕ. Иитегаііо; ейіііо. Выдан-
ный, питегаіив, регвоіиіпв; геййііив. Вы-
данное жалованье, віірепйіит питега-
іит, регвоіиіит. Выданныя вновь книги,
указы, йе іпіецго іп ѵиі^ив сйііа, еіаіа,
ѵиі^аіа, іп тейіит ргоіаіа ейісіа. Выдан-
ныя деньги, ресипіа егораіа. 2) Ве<1<1ііич.
В. бѣглецъ, «іевегіог, ІгапвГи^а ге<1<1ііия.
Выдача, пшпегаііо, воіиііо. В жалованья,
питегаііо віірепдіі. 3) Тгжііііо, ехЫЬіііо.
Выдаю, питегаге, регвоіѵеге, геййеге.
Выдавать жалованье солдатамъ, тіііііЬив
віірепйіит регвоіѵеге. Ь) Аегагіит ігас-
іаге; ітрепвагшп еі воіѵепйі ЬаЬеге си-
гат (о казначеѣ). Выдать кому деньги,
ресипіат воіѵеге; іп ресипіа ваіівГасеге.
Выдать работнику деньги за мѣсяцъ, воі-
ѵеге ресипіат орегагіо рго ипо тепее.
4) ЕхЬіЬеге аіідиій, йівігіЬиеге, йіврепва-
ге. Выдавать запасы солдатамъ, ехЫЬеге
415
выд
выд
41В
соштеаіит тШІіЬиз. В. хлѣбъ изъ жит-
ницы, бізрепзаге Ггитепіит е руапагіо
зитріит. 5) Выдать кому кого, ргобеге,
ігабеге. 6) Выдать кого въ чемъ, аіічиет
безегеге; зоіит беяіііиеге; аіісиі бееяяе.
Мы сговорились съ иими общими ста-
раться силами, ио онъ меия выдалъ, сои-
ѵепегаі Ьос тіЬі сит ео, иі соіуипсііт
орегат багетия геі, веб іііе те зоіит
безіііиіі. Не выдать кого бѣднаго и не-
счастнаго, Гегге пііяего аічие іппосепіі
аихіііит. 7) Выдать замужъ дѣвицу, тагі-
Іаге, таігітопіо ]ип{»еге йііат аіісиі. Онъ
выдалъ свою дочь за полковника, йііат
зиат сЬШагсЬо тагііаѵіі. — Выдавать
себя за кого, зе ргойіегі. Выд. кого за
. своего отца, раігет зіЬі аіічиет аззегеге.
В; что за достовѣрное, рго сегіо аіічиіб
ропеге, аГОгтаге. Выд. что за истину,
ѵегит аіічиіб еззе бісеге; ѵегііаіет аіі-
сціия геі зітиіаге. В. пороки за добродѣ-
тели, ѵііііз ѵігіиіит потіпа ітропеге. В.
себя за друга, атісіііат зітиіаге. В. се-
бя за мудреца, рго заріепіе зе ѵепбііаге.
Выд. себя за ученаго, зе ѵігит босіит
ргоШегі (когда мы думаемъ, что таковы),
ѵігі босіі пошеп эіЬі агго^аге (если это
кому иейдетъ), ѵігі босіі потеп тепіігі
(если берутъ иа себя имя ученаго, чтобъ
обмануть). Выдавать себя за кого, ие
бывши имъ, зе аіічиет тепіігі. В. с. за-
мущину, тепіігі зе ѵігит. Бывши (чьей)
супругою, выдавать себя за сына, зіпш-
.Іаге зе рго ихоге Шіит. В. себя за рож-
деннаго отъ царской крови, тепіігі ге-
Йіж зіігріз огірпет. Выдавать себя за че-
ловѣка богатаго, ѵегЬіз зе Іосиріеіеш Га-
сеге. Выдать себя за кого другаго, аііе-
пат Гегге или іпбиеге регзопат. В. се-
бя за царя, ге^із Ійиіит зіЬі зитеге, ѵіп-
•бісаге. — Выдаюсь, ргошоѵеге, ргоѵеЬе-
те; етіпеге, рготіпеге, ехзіаге, ргоуесіит
еззе; ргоіепбеге, зирегруебі, зе ргоГегге
Выдаться съ домомъ иа улицу, рготоѵе-
ге Іоп^іиз ботит аб ріаіеат. Выдалась
доска изъ забора, аззіз ехзіаі зерітепіо
Кровля выдалась надъ домомъ, Іесіищ
ехіга ботит зирег етіпеі. Выдаваться
на Футъ съ половиною, ргорепзозезчиіре-
бе ехзіаге. 8) Рішпегагі, регзоіѵі, геббі
На покупку этого выдаются вамъ день-
ги, аб етепбаш Ьапс гет ресипіа івд
его&аіиг. Жалованье выдается, зііреп-
біит питегаіиг.
ВЫДВАИВАНІЕ. Зесипба безііііаііо.
Выдваиваю, зесипбит безііііаге.
ВЫДВИГАЮ и ВЫДВИГИВАЮ. Ешо-
ѵеге, Гогав ргошоѵеге. Выдвинуть каре-
ту, гЬебат Гогаз ргошоѵеге. В. изъ сто-
ла ящикъ, Іосиішп или Гогиішп е теща
ебисеге. В. сундукъ изъ подъ кровати,
гізсшп ехіга зропбаш ргоІгаЬеге. Выдви-
ганіе, ргошоііо. Выдвигаюсь, етоѵегі,
рготоѵегі Гогаз, ебисі. Не выдвигается
столовый ящикъ, іосиіиз шепзав ебисі
поп ѵиіі. Доска выдвинулась изъ своего
мѣста, аззіз зоіиіа езі, зиа зебе сеззіі. Вы-
движный, бисііііз. Ящикъ, Іосиіиз б.
ВЫДВОЕННЫЙ. Зесипбит безііііаіш.
ВЫДЕРГАННЫЙ. Ехетіиз, еѵиізйі.
Онъ показываетъ мнѣ выдерганные зубы
въ знакъ своего мастерства, топзігаі, оз-
Іепбіі тіЬі Гогсіре ехсеріоз бепіез рго-
Ьапбю зиае бехіегііаііз саиза. Выдергива-
ніе, еѵиізіо. В. иитокъ изъ холста, гезо-
Іиііо Шаііш Іехіі. В. зубовъ, бѳпііит еѵиі-
зіо. В. шерсти, Іап® ѵиізига. В. растенія,
ехзііграііо. В. дурныхъ травъ, гипсаіій-
— Выдергиваю, ехітеге, еѵеііеге. Вы-
дернуть больной зубъ, бепіет, чиі бо-
Іеі, Гогсіре ехсіреге. В. гвозди изъ доски,
ех аззе сіаѵоз геййеге, геѵеііеге. Выдер-
нуть что изъ рукъ, е гоапіЬия аіічиіб ех-
Іогчиеге. Выдергать траву съ корнемъ,
417
ВЫД
ВЫД
418
^егЬапі гагіісііия (сиш гаШсіЬия) еѵеііеге,
гайісііиз схяііграге. Онъ выдергалъ мор-
ковь изъ грядъ, еѵиіяіі «Іаисит е риіѵі-
рія. Выдернуть у птицы перья, аѵі реп-
паз егіреге. Выдергиваюсь, гей^і, геѵеШ.
Гвоздь очень плотно вколоченъ, ие вы-
дергивается, сіаѵіия (ігтіия асіия езі, поп
гей^ііиг. Выдернулась нитка изъ иглы,
йіит ех аси едесіі зе. Выдергались нит-
ки изтэ холста, пои пиііа Ша Іехіі яоіиіа
випі.
ВЫДЕРЖАНІЕ, выдерживаніе. Тоіе-
гаііо, сопяіапііа, регяеѵегапііа. Выдер-
жанный, Іоіегаіия. Рѣчь выдержанная, вез-
дѣ одинакая, огаііо яіЬі сопяіапя еі ех
отпі рагіе яесит ірза сопяепііепя. 2) Вы-
держанный соколъ,Гаісо ѵепаііопі ійопеия
ге<№іия. Выдерживаю, Гегге, регГегге,
іоіегаге, яияііпсгс. Выдерживать нападе-
нія непріятелей, Ьояііиш ішреіия яияіі-
пеге, ехсіреге. Они не выдержали напа-
денія непріятелей и всѣ пали на мѣстѣ,
Ьі ѵіт Ьояііит поп яияііпиегипі, еоцие іо-
со отпея іпісгіегипі. Онъ выдержалъ
пробу, заіія яресіаіия еяі. Выдержать оса-
ду, оЬякІіопст яияііпеге, Іоіегаге, Гегге,
раіі. В. болѣзнь, тогЬо ЛеГип^і. Нѣкото-
рыя растенія не могутъ выдержать вели-
кихъ морозовъ, ([иачіет ріапіге та^па
Ггі^ога Іоіегаге поп рояяипі. 3) Іттогагі.
Выдержать тонъ, іттогагі яопо, сопіі-
пиаге яопит; іпяіяіеге ѵосі ехігетае. 4)
АЬзитеге, сопяитеге. Изъ кадки всю во-
лу выдержалъ, е «Іоііо Іоіат ациапі ріа-
пе сопяитяіі. 5) Ѵепаііопі ійопешп ге<1-
^еге. Выдержать собаку, сокола, сапвт,
аісопещ Шопеит ѵепаііопі ге<1«1еге. 6)
°*надь разгорячилась, выдержи ее по-
Д0-гЬ, <ч]ии5 саІеГасІия еяі, сопГегЬиіІ, зіпе
е)}^1)^е®ГІ8е5сеге> 8Іпе еит раиіиіит аЬ
заменъ 61 аЬзікІі. Выдержать эк-
’ ₽г°Ьагі іп ехатіпе; яаІіяГасеге іп
ехатіпе. — Выдержка, ебисііо ясі«1а> Іи-
яогіа*. На выдержку, Іетеге ас Гогіиііо.
ВЫДЕРНУТЫЙ. Ебисіия, ехігасіия ;
схетіия. В. зубъ, Пеня сѵиіяия, Гогсіре
ехсеріия. В. изъ кармана платокъ, тис-
сіпіит е тагяиріо Гогав «Іисіит. — Вы-
дираніе, еѵиіяіо. Выдираю, ѵеііеге, еѵеі-
іеге; сопѵеііеге. Выдрать листъ изъ кни-
ги, ра^іпат, ріа^иіат ІіЬгі ѵеііеге, <1е Іі-
Ьго ясішіеге. Выдрать волосы, саріііоз,
сгіпея ясіпйеге. В. гвоздь изъ доски, сіа-
ѵит ех аяяе геййеге. — Выдираюсь, ве
ехяоіѵеге, ее ехітеге, яе ІіЬегаге; еіисіа-
ге, еѵайеге, етег^еге. Съ трудомъ йогъ
выдраться изъ народа, ѵіх или"тиііо пе-
&оііо те ІигЬа еѵоіѵеге роіиі. Едва могъ
выдраться изъ рукъ немилосердыхъ лю-
дей, ѵіх е тапіЬия Ьотіпит аігосіит те
егіреге, те ехяоіѵеге роіиі. Выдраться
изъ снѣгу, еіисіагі піѵез. Выдирка, зоіи-
Ііо, ІіЬегаІіо.
ВЫДОИТЬ* Етиі^аге; иЬега «ііяіепіа
яіссаге.
ВЫДОЛБЛЕННЫЙ. Саѵа1ия,ехсаѵа1ия.
ВЫДОХЛЫЙ. ЕхЬаІаіия, Іап^икіия,
ѵаркіия, Гаіиия. Отзываться выдохлымъ,
яарогеш ЬаЬеге ѵарісішп Гаіиит, еяяе яа-
роге ѵарЫо или Гаіио. Выдохлое виио,
ѵіпшп ѵарійит, сидиз яарог еѵапиіі. Мазь,
ип^иепішп, сидня ярігііия Выдох-
новеніе, атіяяіо оііогія; ѵарібит йегі.
ВЫДРА. Мияіеіа Іиіга.
ВЫДРАНІЕ. Еѵиіяіо, ксіяяіо; еѵиіяня,
ясіяяия. Выд. листъ изъ книги, ріартіа <Іо
ІіЬго ясіяяа.
ВЫДРОВЫЙ, — вая кожа. Реііія тия-
Іеіж Іиіг®.
ВЫДРЫХНУТЬСЯ. Ейогтіге, заіія
Догтіге; зотпо заііагі или гейсі; аД 9а-
ІіеСаСет Догтіге; зопшо зе ехріеге.
Спавши такъ долго, можно вы дрыхну ть-
14
419
выд
выж
ся, ро8І вотпипі Іат гііп сарішп, риіо,
ейогтіая или еаіів йогтіав.
ВЫДУВАНІЕ- ЕГіІаІие. Выдуваю, еГ-
Яаге, йейаге, Ваіи Іоііеге. Выдуть пыль
изъ чего, риіѵегет Патіо іоііеге. 2) В.
«текло, бутылку, ѵіігшп, Іа^епат рег йе-
Іиіатп йп^ете. Тепло изъ горницы вѣ-
тромъ выдуло, ѵепіия Яаийо саіогет си-
Ьісиіі Йіяяіраѵіі, сиЬісиІо рериііі.
ВЫДУМАНІЕ. Іиѵепііо, ехсо^ііаііо.
Выдуманный, іпѵепіия, ехсодііаіив; йс-
|Ѵ8, СОПІІСІО8. Выдуманная машина, ша-
«Ьіпа іпѵепіа, Это выдумано, Ьос ехсо^і-
Іаіііпі еві; Ьос йсіпт, сопйсіпт ееі. Вы-
думка, іпѵепіит, диой аіідиів рег ве іп-
уеміі; аге, тасЬіпа, соттепіит. Это его
выдумки, Ь®с яипі еуия іпѵепіа. Выдум-
чивый, іп^епіояия, асиІП8, яоіегя. Выдум-
щикъ, іпѵепіог; іпѵепіит ай ехсо<рІап-
<1ит аріпт. Выдумщица, Гетіпа іп^епіо-
?а, гоіег.я. Выдумываніе, іцѵепііо, ехсорі-
Іаііо. — Выдумываю, іпѵепіге, ехсоріа-
те, С0ттіпІ8сі. Выдумать машину, та-
сЫпагп іпѵепіге. Вы выдумали ложь, тегі-
ЙаСІит йпхівй. Выдумать бѣдствіе, ех-
5О^Наге регісиішп.
ВЫДЫХАНІЕ. Аші88іо ойогія. Вы-
дыхаюсь, ойогет ашіНеге, ѵіпі ашіііеге,
.урігііипі апііііеге, ѵарійит йегі, іп ѵар-
рат ѵегіі. Если не заткнешь бутылки,
вино выдохнется, піяі Іа^епапі оЫигек,
ѵіпит Ги^'іі. Духи скоро выдыхаются,
Оііогеь Гасііе ГиДипІ, ѵіпі атіііипі. Ко-
рица выдохлась, сіппапюпіипі ойогет
атіыі.
ВЫДѢЛАНІЕ, выдѣлываніе. Аррага-
Ііо, аррагаіия; яиЬасііо, яиЬасІия. Выдѣ-
даиныіі, яиЬасІия, регГесІп». Выдѣланныя
КОЖИ, реііея яиЬасІае; согіа регГесІа. Вы-
дѣлка, яиЬасііо, аиЬасІив, регГесІіо. Шу-
ба трескается, в. суха, реііія гипірііиг,
всіпйііиг диіа согіипі таіе яиЬасІшп или
регГесІшп е8І, диіа согіипі еві пітія йі>.
гшп. Прочная выдѣлка, яиЬасІия реЦ^
еяі йгтия еі йигаЫІія. 2) На кожевен-
номъ заводѣ столько то къ выдѣлкѣ
кожъ, іп оГйсіиа согіагіотит сегіия ре|_
Ііиш иишегиз еІаЬогаІиг, регйсііиг.
суконной Фабрикѣ столько-то въ годъ въ
выдѣлкѣ половинокъ сукна, іп ГаЬгіса
раппагіа 8Іп§иІІ8 аппія сегіця рагіішп рац.
пі пшпегнв еІаЬогагі яоіеі. — Выдѣли,
ваю, рагаге; регГісеге, яиЬіуегс, еІаЬога-
ге. Сперва надобно оболванить, а потомъ
выдѣлывать, ргіп8 ория еяі гет йеііпеаге,
еі Іипі еІаЬогаге. Выдѣлать какую вещь
изъ дерева, аіідиій е Іі^по Гасеге, регіі-
сеге. В. кожи, согіа, реііея виЬі&еге, рег-
йсеге. Выдѣлываюсь, еІаЬогагі, яиЬіоі,
регйсі. Кожи на кожевенныхъ заводахъ,
сукна на суконныхъ Фабрикахъ выдѣлы-
ваются, реііея іп согіагіотит оГПсіпа, рав-
। пі іп оГПсіпа раппагіа еІаЬогапІиг.
ВЫДѢЛЯЮ. Кіаіиеге, йеяі^паге, йе-
| яііпаге. Опекуны выдѣлили часть наслѣд-
ства на содержаніе порученныхъ имъ пи-
томцевъ, 1и1оге8 сегіапі Ьегейііаіія раг-
Іепі йеяііпагипі епиігіепйія, ейисапйія ян»
Іиіеіае сгейііія риріііів.
ВЫЕМКА. 8ігіа, яігіаіига.
ВЫЕМЛЮ. См. Пзъемлю.
ВЫЕМОЧНЫЙ, Яігіаіия. 2) РиЫіга-
Іия, Йясо абйісіия. Выемочные товары, йя-
со айу'ийісаіае (Гигііѵее) піегсея. Выемінігкъ,
біясірііпю риЫіса? айпііпівіег, диі яиярес-
Іоя Ьошіпея сотрёте еі Гигііпі ішрогіаіая
і тегсев іпіегсіреге беЬеІ.
ВЫЕМЪ, выемка. Сегіа ресипіае еит-
та, йе йясо яитіа. 2) Ехяесііо. В. для ру-
кавовъ, ехяесііо таиісагит. 3) Союргс-
Ьепяіо Ьотіпія яияресіі, іпіёгсерііо тег-
сіит ргоЬіЬіІагит.
ВЫЖАТІЕ. Ехргеяяіо. Выжатый, е*'
ргеяяия. В. сокъ изъ лимона, яиссия сіігс®
выж
.422
421
выж
ехргемив. 2) Выжатое бѣлье, Ііпіеиш, ех
Чио ачиа ехргеваа еві.
ВЫЖЕЛТИТЬ. Еіаѵо соіоге іпйсеге;
даѵит соіогет іікіосеге.
ВЫЖЖЕННЫЙ. Іпивіив. Выжженное
тавро у лошади, поіа едиагіге едио іпив-
іа. 2) Ехивіив. В. лѣсъ, вуіѵа ехивіа, іп-
сеткііо аЬвитІа. 3) 1§пе риг^аіив или ех
пвіив. В. галунъ, і^пе риг^аіиа ІітЬив аи-
геив. 4) Регивіив, і^не бигаіив, іпдигаіив.
ВЫЖИВАЮ. Метете, етегеге, раге-
ге, рагаге, сотрагаге; асциігеге. Онъ че-
ловѣкъ скупой, у чего немного выжи-
вешь, еві Іюто аѵагив, аЬ ео рагит «т-
реігев или сопведиагів. 2) .Тивіов аппов іп
«Іівсірііпа регтапеге. Онъ выжилъ столь-
ко то лѣтъ въ ученикахъ, сегіов аппов іп
«Іівсірііпа регпіапвіі. Выжить опредѣлен-
ное время въ карантинѣ, а»еге ехіга иг-
Ьет рег Іетрив ІеДОтиш (чиайга«іпІа
<1іев). 3) Іуіссге, ехігийеге. Онъ его вы-
жилъ изъ дому, виів жіІіЬив еит ехігивіі.
В. непріятеля изъ своего мѣста, Ьовіев
«Іе вио Іосо тоѵете. Нѣкоторыхъ звѣр-
ковъ изъ ихъ норъ выживакітъ водою,
«ріахіаш апітаісиіа оре адпае виів Іивігів,
ІаІіЬиІів ехреііипіиг. Этого гостя не ско-
ро отъ себя выживешь, аЬ Ьос сопѵіѵа
поп Гасііе ве аЬвоІѵав; Ішпс сопѵіѵат поп
Гасііе аѣвоіѵав. 4) йиЬтоѵеге, ехвііграге.
Выживать клоповъ изъ дому, сітісев ех-
вііграге. В. моль изъ платья, Ііпеат а<1
оссіаіопет іпіегітеге. — Выжить изъ
лѣтъ, сіесгерііит, вепесіиіе сопГесІит
евве; віЫ вирегвіііет евве; ай аеіаіеш Іоп-
еіввітат регѵепіге. В. изъ ума, гериегав-
сеге.
^ВЬІЭДИГА и ВЫЖЕГА. І^ле риг«а-
ш і ИЛИ ^І^гдіпт аг^епіит. Эти галу-
викуда больше не годятся, какъ на
Г^’ ЧыЬі ай піЬіі аііид іііопеі випі,
Чиащ пиі ’
риг^епіиг. — Выжиганіе,
ивііо, сосіига, риг^аііо іп і{,'пів; ехивііо.
В. кирпичей, сосіига Іаіегшп. В. знаковъ,
поіае іпивіге. Выжигаю, ехигеге, і§пі аЬви-
теге, сопвитете, і^пі ѵавіаге. Выжечь
лѣсъ, вуіѵат і&пі аЬвитеге. Непріятели,
выжегши предмѣстье, отступили отъ го-
рода, Ьовіев, сотЬпвІо виѣигЬіо, оррійо
аЬвсеввегипІ, оЬвійіопет, орри^паНопега
отівегипі, геіічиегипі. Выжгло грозою
нѣсколько дворовъ, ріига Ііщигіа Гиітіпе
Іасіа (Іеіеіа випі. 2) Іпигеге. На меже-
выхъ столбахъ обыкновенно выжигаютъ
знаки , ІарійіЬпв ІегтіпаІіЬив поіае или
ві^па ішігі воіепі. 3) 1§пі риг^аге, верага-
ге, еіісеге. Выжигать серебряный галунъ,
ІітЬит аг^епіеит і§пі риг"аге. Выжи-
гаю внутри, іпіив ехигеге, ехигеге. —
Выжигаюсь, сочиі, ехсодиі. Кирпичи хо-
рошо выжглись^ Іаіегев ргоЬе сосіі или
ехсосіі випі. 2) Галунъ не хорошо выжег-
ся, въ выжигѣ много еще шелку, ІітЬив
поп ваіів Ьепе і^пі риг^аіи» оеі, тиііит.
епіт іЬі гевіаі вегісі.
ВЫЖИДАНІЕ. Ехвресіаііо. Выжидаю,
ехвресіаге, ай Гшет ивцие адевве, регве-
ѵегаге. Я выждалъ, пока всѣ разъѣха-
лись, ехвресіаѵі, <1опес ипіѵегві аѵесіі
евеепі.
ВЫЖИЖНИКЪ, выжижница. <2иі,
Чпю ѵеп<1іІ аигшп ѵеі аг^епіит і@пі. риг-
#аІит; диі, диа- соётіі ІітЬов, иі іуніриг-
^еиіиг.
ВЫЖИЛИТЬ. (V. рі). Сопѵісіів ѵеі-ті-
пів ехіогдиеге, ехргітеге.
ВЫЖИМАНІЕ. Ехргеввіо. Выжимаю,
ехргітеге. Выжать мокрое бѣлье, адвапі,
чиае іпеві Ііпіео, ехргітеге.. В.-сокъ изъ
винограда, виссшп иѵів ехргітеге. 2) Іо-
со шоѵеге, (Іегпоѵеге; Іосо реііеге, йереі-
Іеге; аЫ^еге. При этомъ мѣстѣ было
очень хорошо, ко завистники выжали его
оттуда, ЬаЬпіІ щипив дигевіирвипі, вей
423
ВЫЗ
ВЫЗ
апгійі ііішп ео йегаоѵоге. 3) Выжать не-
пріятеля, Ьозіез ргориізаге. — Выжать
изъ кого сокъ, аіідиет Ьаигіге, ехЪаи-
гіге, ехіпапіге; аіісиі тейиііат регЫЬе-
ага. — Выжимка, ехргезяіо. 4) Ргоіаііо йи-
гл, сопіогіа. Говорить съ выжимкою, ех-
диіяіііив, синовіи» Іодиі. — Выжнмкн,
ліарпа, ѵіпасеа.
ВЫЖИТЫЙ. <2иой ехріеѵіі яиит іет-
ри».
ВЫЖЛЕЦЪ и ВЫЖЛИКЪ. Сапів ѵе-
паіісив. Выжловка, сапів ѵепаііса. Вы-
жлятникъ, сивіов или оЬяегѵаіог сапит.
ВЫЖРАТЬ. (V. рі.) Ехейеге, еѵасиаге.
ВЫЗВАННЫЙ. Ѵосаіив; еѵосаіив; рго-
ѵосаіив.
ВЫЗВАНИВАЮ. 8опо сатрапагит іп-
Лісаге.
ВЫЗВѢЗЖИВАЮ. Аіідиет ^гаѵііег
«Ь^иг^аге; аіідиет йісіегііз реіеге; аіідиет
рип^еге.
ВЫЗДОРАВЛИВАНІЕ. Йесирегаііо за-
иііаіія. При выздоравливаніи должно ос-
терегаться всякаго излишества, іп геси-
регапба яапііаіе орогіеі ргаесаѵегѳ аЬ іт-
зпойісо изи гегит. — Выздоравливаю,
сопѵаіенсоге, так. съ прибавленіемъ ех
тогЬо; гесгеагі а или е тогЬо; еѵайеге
-ех тогЬо; яапевсеге; яапит йегі ех тог-
Ьо; ай яапііаіѳіп регѵепіге, регйисі, ѵігев
теѵосаге. Выздоровѣть отъ долговремен-
®ой болѣзни, а іопда ѵаіеіийіпе ее гесоі-
Нір;еге. Начинаетъ выздоравливать, гейсі
ііпсіріі; сотгаойіоге |ат ѵаіеіийіпе иіііиг.
Юнъ не такъ давно выздоровѣлъ, поп ііа
ргібет или пирег еѵазіі ех тогЬо. Вы-
здоровленіе, запііая гесирегаіа. По вы-
здоровленіи тотчасъ въ путь отправился,
теспрегаіа запііаіѳ или гесгеаіия а тогЬо
віаііт ѵіэе или іііпегі яе соттіяіі.
ВЫЗНАЮ, вызнаваю. Регсопіагі, ех-
ріогаге, рѳгѵевііеаге, регдиігеге. Вызвалъ
•42<
прежде обстоятельства н приступилъ ц0
томъ къ дѣлу, регѵеяіі^аіія ргіия геі рГо.
розііа- ай^ипсіія еі Ішп еат а^йгеззив еві
ВЫЗОВЪ и ВЫЗЫВЪ. Ѵосаііо, ѵоса'
Іив, ргоѵосаііо. В. на поединокъ, ргоѵоса-
Ііо ай сегіатеп зіп^иіаге. 2) Іпѵііаііо, у0.
саііо реге^гіпогит ай етідгапбшп
Іеггія. Греки, услыта вызовъ въ Херсощ,
во множествѣ пріѣхали туда селиться
Сгаесі сегІіогея-ГасІі йе ѵосаіи ай гезійен-
йшп іп СЬегяопеяо, сопГегІіт ео ассиг.
геЬапІ.
ВЫЗОЛОТИТЬ. А иго ііпеге; аиго іп-
сгизіаге, іпйисеге, іпіедеге, орегіге, ви-
регіпйисеге. Выз. статую, яіаіиат іпаи-
таге. В. раму, іпаигаге тагрчпет. Вызо-
лоченіе, іпаигаіига. За вызол. молошника
заплачено два рубля, рго аигаіига зіпщ
іасііз коіиіі випі йио гиЬеііі. Вызолочен-
ный, вызолоченъ, аигаіиз, іпаигаіиз.
ВЫЗОЛЬНИКЪ. См. Кавалерскія
шпоры.
ВЫЗРѢВАЮ. Маіигезсеге; етаіигев-
сеге; ай таіигііаіет ѵепіге, регѵепіге,
регтаіигеясегѳ. Персики такъ вызрѣли,
что дотронуться до нихъ нельзя, шаіа
регяіса айео етаіпеге, иі еа аіііп^і поп
роззіпі. Нынѣшнимъ лѣтомъ всѣ плоды
хорошо вызрѣли, Ьас ж.чіаіе отпез &пс-
Іив регтаіиегипі.
ВЫЗЫВАНІЕ. Еѵосаііо, ргоѵосаііо.
Вызываю, аіідиет еѵосаге. Вызываю ко-
го изъ горницы, еѵосаге е сиЬісиіо Гога®.
В. кого гулять, ай атЬиіапйит или аі
атЬиІаІіопет сопйсіепйат еѵосаге. Вяі-
звать непріятели на бой, предложить ему
вступить въ сраженіе, ай риршат ргоѵо-
саге Ьозіет, Ьозіі ри^иапйі Гасиііаіет 4а-
ге или роіезіаіет Гасеге. В. непріятеля
крикомъ, Ьозіет ѵосаге сіатогіЬиз. 2) ІЧ"
ѵііаге, ѵосаге реге^гтоз ай сопвійепйш#
іп аіідио іосо; реге^ппоя айзсігѳ, агсеяіе-
выи
выи
426.
425,
Когда вызвали колонистовъ въ Рос-
-' обѣшаны были имъ земли н даны,
соіопіэ іп Киввіат еѵосаіія ргороаііі йаіі-
чие'аинІ іів а^гі. Къ строенію дворца вы-
званы были нзъ Италіи каменныхъ дѣлъ
мастера, ай ехвігиепйат ге^'ат, агсёт ге-
еіат ассііі випі ех Ііаііа саетспіагіі. 3) Вы-
звать кого на поединокъ, ргоѵосаге ай
сегіатеп ып^иіаге. Вызвалъ меня пѣть,
сапіаіит те ргоѵосаѵіі. Вызываю тебя
дѣлать это, а^сйипі еі роіеь. — Вызы-
ваюсь, еѵосагі. 4) Роііісегі, иііго йеГегге.
Онъ самъ вызвался одолжить меня день-
гами, иііга йеіиііі орегат виат аг^епіо
сигапйо. Онъ самъ вызвался принять на
себя исполненіе этого дѣла, иііго роііі-
сііив еві тіЬі Ьапс гет ехведиі; веве Ьапс
г. ехвесиіигит евве. Вызваться на что,
орегат виат роііісегі; ве ѵепйііаге. Са-
мому вызваться на обѣдъ, сопйісеге аіі-
сиі. Вызывъ, см. вызовъ.
ВЫЗЯБНУТЬ. Ггіеоге или §е!и регі-
ге. Нынѣшнею зимою всѣ деревья вы-
зябли, Ьас Ьіете отпев агЬогев ^еіи ре-
гіеге.
ВЫИГРАНІЕ, выигрываніе. Верогіаііо,
айерііо. Способствовать кому въ выигры-
ваніи денегъ, орегат еііат соттойаге
аіісиі ай ресипіат ІиегіГасіепйат; авве-
Чиепйат. Выигранный, герогіаіиз, рагіив,
Іиви сопігасіие. Выигранная побѣда, ѵіс-
Іогіа рагіа, герогіаіа. — Выигрываю, еіи-
йеге, ѵіпсеге Іийо, герогіаге, оЬііпеге.
Выиграть у кого игру, еіийеге аіідиет
® аіеа. В.* перстень, еіийеге ашіиіит.
₽°ика выиграла, Іегпіо тіЬі Гаѵіі. Би-
Іиіі'' ВЫиграл? ^00 имперіаловъ, іеевега
Сеп1ипі ітрегіаіев. Онъ у меня вы-
мгралъ іп
„к . Ѵ ЭФИ»ковъ, йесет питтов а
сипіатТд1' ВыигРать деньги, ѵіпсеге ре-
тяжбу, іигііы*’ а₽и<і 8ие1оп-)- Вы«Ч>ать
10 ѵіпсеге; саиват оЫіпеге. |
В. сраженіе, ргоеііо ѵіпсеге; е ргогііо ви-
регіогет йівсейеге. Выиг. чрезъ дружбу,,
рег атісіііат азведиі. Выиг. побѣду, ѵіс-
Іогіа роіігі. В. закладъ, ѵіпсеге вропвіо-
пет или «ропыопе. В. время, ераііит пап-
сіасі. Чрезъ то выигрываю я время, кра--
Ііит Іетрогів н одно враііит тіЬі йаіиг-
Выиграть вѣтръ, ѵепішп ійопеиш пап-
сі«сі. 2) Выигрываютъ на рожкахъ разныя
пѣсни, согпіЬив сапіапі ѵагіаз сапіііепая.
Онъ такъ эту скрыпку выигралъ, что го-
лосъ у нея противъ прежняго несравнен-
но лучше, Ьапс ѵіоііпат ііа киііедіі, иі
пипс яопит Іопре теііогет ейаі, диат
апіеа. — Что Выигрываешь ты отъ лжм?
диія ІіЬі іп тепйасіів Сгисіиз еві? Ты ни-
чего не выигрываешь, піЫІ а§і», піЫІ
рготоѵев; оіепт еі орегат регйів. —
Выигрываюсь, виЬі^і, ехсоіі иви. Можно
надѣяться, что эта скрыпка современемъ
выиграется, Ьаес ѵіоііпа, иі врего, (ст-
рогіе йе сигви или вио Іетроге иви ехсо-
Іеіиг. Выигрышный, Іиеи или ІивіЬиз сов-
Ігасіив. Выигрышные часы, Ьогоіодіипг
Іиеи сопігагіит. 3) Епсговив, диагвіиови.к.
Ггисіит (егепв. Этотъ торгъ выигры-
шенъ, Ьіс тегсаіив еві диаввіиовив, Ггис-
Іит Гегі, ейеі. Выигрышъ, онъ съ выи-
грышемъ, ѵісіі Інйо. Всѣ проиграли, онъ
остался съ выш рышемъ, ехсеріо ео, от-
пев ѵісіі випі Іийо. Это в., а это соб-
ственныя мои деньги, Ьос аг^епіит еві
Іиеи сопігагіит или рагіит, іііий теин*
ргоргіит. 4) фиаевіив, Іисгит, Ггисіив,
етоіитепіит. • Лѣтъ никакого, выигры-
шу торговать этимъ товаромъ, пиііит еві
Іисгит Ьае тегсев ѵепйеге, йіѵепйеге-
Хотя у непріятеля силы превосходнѣе
были, однако онъ никакого выигрыша ве
имѣлъ, в нашъ выигрышъ несравненно
важнѣе, Іісеі Ьозііит соріае Іоп^е виро-
гіогез езэепі, Іатеп поэ раітат Іиіітиа
ли
вык
вык
428
йозігадие раіта тиііо тауогіз ееі то-
зпепіі, ,
ВЫИСКИВАНІЕ, выпекъ. Іпдиізіііо,
сопдиізіііо; зегиіаііо, регзегиіаііо: іпйа-
$аііо, регѵезііцаііо. Выискъ бѣглецовъ,
соп.чосіаііо йезегіогшп, Ги^іііѵогит. Вы-
искиваю, диаегеге, сопдиігеге, регдиіге-
ге, сопзесіагі. Выискивать воровъ въ го-
родѣ, Гигез іп игѣе регдиігеге, сопяесіа-
гі. В. поры, времени для чего нибудь,
згеі Ги^іепйге саріаге оссазіопет; Іетриз
аисирагі; Іетрогі іпзійіагі. Выиск. време-
ни доложить Царю, іттіпеге оссазіопі
Кегет аііодиепйі. В. времени для воз-
мущенія, сігситзресіаге беГесІіопіз іет-
риз. — Выискиваюсь, орегат зиат роі-
Іісегі, йеГегге; іпѵепігі, герегігі. Къ это-
му выискались многіе охотники, Ішуііз геі
®1ийіозі піпііі іпѵепіі яипі. Олинъ только
выискался, который зналъ дорогу, зоіиз
герегіиз еві, диі ѵіат поѵіі.
БЫКА ТУСЬЯ. См. Журавлиный го-
рохъ.
БЫКА КОНИЧЬЯ, См. Изтодъ.
ВЫКАЗЫВАЮ. Овіепйеге, топзігаге.
Выказать кому всѣ свои рѣдкости , аіі-
сиі опиіея гев гагаз, ѵізи гагаз, ѵізи йі«паз
зпопзігаге. Выказываюсь, ее ргаезіаге, зе
ехЫЬеге. Вездѣ выказываться старается,
ошпіЬиз іп геЬиз соизрісі, сопзрісииз еззе
віийеі. Выказывать свою ученость, ѵеп-
«Гііагѳ зиат йосігіпат. .
ВЫКАЛЫВАНІЕ. ЕЯоззіо, ехсізіо. Вы-
калываю, Гойеге, еЙойеге. Выколоть ко-
му глазъ, аіісиі осиіит еЙойеге. 2) Что
мзъ чего, ехсійеге. Выколоть нѣсколько
кабановъ льду, аіідиоі Гга^тспіа діасіеі
ехсійеге. Выколоть кому глаза, аіідиет
осиіів, ІипшііЬиз ргіѵаге. 3) Что чѣмъ, вы-
колоть узоръ, тіпиііззітіз рипсііз йізііп-
"иеге Гогтат.
ВЫКАПЧИВАНІЕ, можно выр. гл. Вы-
капчиваю, заііз Гито сопйіге, іпбигац.
Выкоптить окорока, регпаз или реІазо(1е5
заііз Сито сопйіге.
ВЫКАПЫВАНІЕ. Еоззіо. Выкапываі0
еП'ойеге. Выкопать яму, Гоззат еЙойеге '
В. колодезь, риіеит Гойеге; Гопіет зи?.
сііаге еі еіісеге. В. могилу и зарыть, (ц.
тиіит Гасеге.
ВЫКАРАБКАТЬСЯ, •Г,"ге ехіге,е§Гв.
йі. 2) Еіисіагі, еѵайеге, етег^еге.
ВЫКАРМЛИВАНІЕ, выкормленіе. 80.
§ігіаІіо; епиігіге. Выкармливаю, пиігіге
епиігіге, аіеге. 2) 8а§іпаге, орітаге, р;п.
^иеГасеге. Выкармливать гусей, ка^іпаге
апзегез.
ВЫКАТАННЫЙ. Ргоѵоіиіиз, еѵоіиіиь
Выкатанныя изъ погреба бочки, йоііа в
ееііа ргоѵоіиіа. 2) Выкатанное бѣлье, 1ш-
Іеа оре суііпйгі ѵегзаіа. — Выкать, его-
іиііо. За выкатъ бревенъ заплачено 5 ру-
блей, рго еѵоіѵепйіз ІгаЬіЪиз диіпдие ги-
Ыопез зоіиіі зииі. На выкатѣ глаза,
етіпепіез осиіі. Выкатываніе, еѵоіиііо,
ргоѵоіиііо. — Выкатываю, еѵоіѵеге, рго-
ѵоіѵеге. Выкатили бочкн изъ погреба,
йоііа е ееііа ргоѵоіиіа зипі. 3) Ііпіеа оре
суііпйгі ѵеіъаге. В. рубашки, зиѣисніаі
оре суііпйгі ѵегзаге. 4) (V. рі.) ѴегЬегіЬив
сгейеге. — Выкатываюсь, выкататься въ
чемъ, зе ѵоіпіаге, ѵоіиіагі. Лошадь выка-
талась въ снѣгу-, еіріиз зе ѵоіиіаѵіі іп ві-
ѵе. Выкаченіе, еѵоіиііо, ргоѵоіиііо. Выка-
ченный, ейисіиз Гогаз, еѵоіиіиз, ргоѵоіи-
Іиз. Выкаченныя балки на строеніе, й?па
ай жйійсапйит іп Ііііиз (Іеггат) ргоѵоіиіа-
— Выкачиваніе, см. выкаченіе. Выгачи-
ваю, еѵоіѵеге, ргоѵоіѵеге. Выкатить боч-
ку изъ сарая, йоііиш гесеріаспіо сиггіі’115
ргоѵоіѵеге.
ВЫКАШИВАЮ. Сюйеге, зесаге, ||с'
зесаге. Выкосить лугъ, ргаіпт йезесаге-
2) Весапйо етегеге. Въ день выкосл-11
ВЫК
430
429
ВЫК
полтину г сагйепйо ргаіггпі Іоішп <1іепі ете-
гиіі ч“іоЧиа8',1,а сореісав.
ВЫКАШЛИВАЮ. Ехіиаяге; рег Іи»-
зіт ехсгеаге или ерсеге; Іивві етоііп.
Выкашлянулъ мокроту съ кровью, Іи.адіа
вапдиіпет ехіийіі.
ВЫКВАШЕННЫЙ. РгоЬе асоге Гег-
тспіаіиа. Выквашиваніе, можно выр гл.
Выквашиваю, гет Іоіат геййеге асійат.
Выквасить тѣсто, рагіет асоге Гегтеп-
Іаге.
ВЫКИДКИ. Оной еуісііиг, «сопа. 2)
Еуесіатеггішгг. Послѣ бури между вы-
кидками нашлось много янтаря и хоро-
шихъ раковинъ, іетревіаіе яейаіа іпіег
еуесіатепіа (тагів) тиііа аиссіпа, тиііа1
Ігеііж сопсігяг іпѵепіаг яггггі. Выкидываніе,
уасіиа, еуесііо. Выкидываю, уасеге, ерсе-
ге, ргорсеге. Выкинуть что въ окно, аіі-
<[иій рег Геиеаігат ргр;ісеге. Буря выки-
нула на берегъ части разбитаго корабля,
Іетрезіаа іп Шіиз еуесіі ІаЬоІаа паѵів Ггас-
Іге. Выкинуть изъ ключа, еЬоІІіге е іопіе.
Выкинуть за порогъ дитя, ехропеге ін-
Гапіет. 2) Рег т. герсеге; ІоПеге, іпйи-
сеге, йеіеге. Выкинуть статью изъ сочи-
ненія, аііцпой сариі ясгіріі йеіеге, іпйи-
сеге. В, изъ службы, реііеге, еуісеге аіі-
чиеш пишете; аіісиі типия айітеге. 3)
АЬогІит Гасеге, раіі, аЬогіаге. Оиа выки-
нула, аЬогІит раяяа еві, рагіит регйійіі
(СеІ8.). — Выкидать дрова, каменья изъ
барки на берегъ, Іі^па, ааха е паѵісиіа
йерготіа іи Іеггат ехропеге, уасеге. Вы-
кицуло изъ трубы, Патта е Гптагіоеги-
Р*и етісиіі. Выкидывать ружьемъ, агтіа
и1*. агта а^ііаге. Быть искусную въ выки-
дываньи ружьемъ, агтогит иаит ІіаЬе-
г®-агтогит ияи ргагыаге. — Выкину-
нуты^601118 ®с1е1,18> ‘нйисіиа. Выки-
геіесіа "ЗЪ ссч,Іиеиія мѣста, Іоса всгіріі
ВЫКИПАЮ. Еѵарогагі, сочиепйо ІП
ѵарогеа воіѵі. Вода выкипѣла изъ горш-
ка, адиа іп оііа сосіа еѵарогаіа еві. Вы-
кипаніе, еѵарогаііо.
ВЫКИСАНІЕ, можно выр. ГЛ. ВыКЙ-
саю, регасеасеге, асоге ітріегі. Поста*
вить тѣсто въ теплѣ, чтобъ хорошенько
выкисло, шавват (Гагіиаг) Іосо Іерійо ро-
пеге, иі регасеясаі или Іоіа геййаіиг асі-
йа. Выкислый, ргоЬе асоге Гегтепіаіиб.
ВЫКЛАДЕННЫЙ. Ехровііив, ехет*
іиа. 2) Теааеііаіив, ІевзеПія «ігаіив; іесіиа,
сопіесіия, яирегвігаіия. В. полъ кирпича-
ми, раѵітепіпт Іаіегспіів яігаіпт. В. дер-
номъ, сагяріііЬив сопяігаіия. Выкладка,
Яга (ига. 3) І.ітЬия. Широкая выкладка,
ІітЬиа Іаіив. 4) Сотриіаііо, «ирриіаііо; га-
Ііо зиЬбисІа или яиЬйисепйа. Выкладыва-
ніе, ехрояіііо. 5) Ѵеаііз ІітЬо сігситйаіа.
6) Сотриіаііо, епитегаііо. Выкладывай,
йерготеге, рготеге, ехітеге; ехропеге,
ропеге ѵепо. Вынимать платье изъ су'н-
дука, ѵеаіеш гіасо йерготеге. В. товары
на продажу, ехропеге тегсея ѵепаіеа. 7)
БітЬо сігсптйаге. Выкласть платье кру-
жевомъ, ѵеаіет Іехіо геііспіаіо сігсшп*
йаге. 8) Сотриіаге, гаііопет іпіге, йисе*
ге, аиЬйисеге; саісгііоя ропеге, «иЬйисеге;
аіічиіб аб саісгііоя ѵосаге.
ВЫКЛЕВЫВАНІЕ, можно выр. ГЛ,
Выклевываю, гоаіго ехіипйеге, еНойего,
егпеге. Пѣтухъ пѣтуху выклюнулъ глазѣ,
йаііггя §а!1о осиіоа еПобіІ. Воромъ ворону
глаза не вьгклюнетъ, согпіх согпісг пип-
4<іагп осиіоа еГГобіѣ 2) Ейепбо аЬягітего
или сопзптеге. Куры выклевали Кормѣ,
даіііпге раішіит ехейегипі, йеѵогагипі.
ВЫКЛЕВЫВАЮСЬ. Егереге, ргоге-
реге. Цыплята выклюнулись, риііі еК
оѵІ8 ргогераёге.
ВЫКЛЕЕННЫЙ. Оре ^Іпііпіа геГес*
ІЧ8; рег1ііп8. Выклеиваніе, геГесІіо оре
431
вык
вык
432
$ІиІіпік. Выклеиваю, регііпеге, оре ^Іиіі-
пів гейсеге. Выклеить столъ, тепваш
^Іиііпапдо гейсеге. Вык. внутри, іпіив іі-
Ііпеге или оЫіпеге. Выклейка, геГесІіо
оре діиііиів. 2) Орив ^Іиііпапдо геГесІит.
В. этого стола ве прочна, Ьшс тепва та-
іе ^Іиііпе ^ипсіа еві.
ВЫКЛИКАНІЕ. Ѵосаіив, еѵосаііо. Вы-
кликаю, еѵосаге, ргоѵосаге. Выкликнуть
КОГО на улицу, на дворъ изъ горницы,
аіідиет еѵосаге Гогав. Выкличка, т2 ч.
выкликаніе.
ВЫКЛЮНУТЫЙ. Вовіго ехіиеиэ, еГ-
Говвив.
ВЫКЛЮЧАЮ, Ехітеге, тоѵеге, ге-
тоѵеге а или ех; герсеге, ехреііеге; ех-
сіидеге, ехсіреге, веугеігаге. Его выклю-
чили изъ службы за лѣнь, оЬ виріпат
пе"1і(,ч‘пІіат типив еі адстіит еві. Вы-
ключить статью изъ договора, аІі<ріод са-
риі ех расіо ехітеге. Выключить изъ
числа людей блаженныхъ, ехітеге пи-
тего Ьеаіогит. В. изъ числа опальныхъ,
ехітеге де питего рговсгіріогит. В. изъ
числа обвиняемыхъ, ехітеге ех или де
геів. Выключить изъ списка, потеп де
ІаЬиІіе ехітеге. Я его выключаю, ео ех-
серіо. Вык. изъ общества правовѣрныхъ,
отлучить отъ церкви, ессіееіае согроге ае-
{уе^аге. Выключаюсь, ехіті, ехсірі, ех-
сіиді, діеседегс. Изъ этого правила вы-
ключаются такія-то слова, аЬ Ьас ге§и1а
дівседипі ведиепііа ѵосаЬиІа. Выключая,
ехсеріо, ехіга, ргаеіег. В. меня, тебя, те,
Іе ехсеріо. Никого ие в., петіпе ехсеріо.
Вык. его,- всѣ, отпев ргаііег еит. В. тебя
одного, ехіга Іе ипит или ргаеіег Іе во-
Іит. В. одного или по больщей мѣрѣ
двухъ, ехсеріо ипо аиі ад виттит аііе-
го. Всѣ, в. васъ лвонхь, отпев, ехсеріів
ѵоЬів диоЬив. Выключая это, все хорошо,
ехсеріо Ьос, отпіа Ьепе ЬаЬепІ. — Вы-
ключеніе, дедисііо, ехсерііо.
ВЫКНУ. Соиеиеессге, адвисйегі.
ВЫКОВАННЫЙ. Ргосивив, ГаЬгісаІив;
сидепдо ргодисіив. Выковка, чрезъ в.,
ргосидепдо. 2) Орив сидепдо ргодисіит-
В. плоха, Геггатепіит еві таіит, рга-
ѵит. Выковываніе, можно выр. гл. Вы-
ковываю, ргосидеге, ехеидеге, сидепдо
ргодисеге. Выковать листъ желѣза, Іаті-
пат Геггі ргосидеге. Выковываюсь, рго-
сиді, схсиді, сидепдо ргодисі.
ВЫКОВЫРИВАНІЕ, можно выр. гл.
Выковыриваю, риг^аге гадіо, роппа. Вы-
ковырять изъ зубовъ оставшіяся крош-
ки, депіев риг^аге реппа. Выковыривать
медъ изъ кадки, де садо теі ехсегреге.
Выковыреивый, риг^аіив гадіо, реппа.
ВЫКОЗЫРИВАЮ. 8сідат ргадаіі со-
Іогів етіііеге.
ВЫКОЛАЧИВАНІЕ. Ехсиввив, ехриі-
віо. Выколачиваю, ехсиіеге, схігидеге,
ехреііеге,Ігидеге Гогав. Выколотить клипъ
изъ бревна, сииеит е ІгаЬе Ігидеге Гогав-
В. дно изъ бочки, доііо Гипдит деІгаЬе-
ге; Гипдит ехсиіеге. 2) Ехсиіеге. В. пыль
изъ платья, ѵевіет ехсиіеге. 3) Выколо-
тить кого палками, Гивіев аіісиі ітріи§с-
ге; аіідиет ріа^ів оЬгиеге; деѵегЬегаге.
Выколачиваюсь, Ігиді Гогав, Гогав ехіге.
Клинъ не выколачивается, сипсив Ігиді
Гогав гесиваі. Выколка, за выколку льда
заплачено столько-то, рго гишрепдів §1а-
сіеі диадгів воіиіит еві сегіа (Іапіит)
ресипіа!.
ВЫКОЛОСИТЬСЯ. Ріапе іп врісав
ехіге, рсиііив врісагі. Рожъ выколосилась,
весаіе ріапе іп врісав ехііі.
ВЫКОЛОТІЕ. Ейоввіо. Выколотый ,
ейоввив. В. глазъ, осиіив еПоввив. 2) Ех-
сівив. Выколотыя глыбы льду, ехсізаэ (?Іа~
сіеі диадгае.
4.33
ВЫК
вык
434
ВЫКОЛОЧЕНІЕ. См. Выколачиваніе.
Выколоченный, Ігиеив Гогав, ехсиввив. 2)
ехсиввив, есориіа йеіогеиз.
ВЫКОЛУПЫВАНІЕ, можно выр. гл.
Выколупываю, ехсегреге. Выколупать
масло изъ кринки, Ьиіугит ех оііа ехсег-
реге. Глаза выколупать, осиіов Госіеге,
еДойеге. Выколупываюсь, ехссгрі, сагрі,
яесегпі, еіпеге.
ВЫКОНОПАЧЕННЫЙ. КеГесІие. Вы-
конопаченіе корабля, паѵів геГесІа. Вы-
конопачиваю, паѵепі гейсеге; паѵів гіпіав
рісс оЫІисеге.
ВЫКОПАНІЕ, выкопка. Еоввіо. Выко-
панный, еГГоввив.
ВЫКОПЧЕНІЕ, можно выр. гл. Вы-
копченный, Гипю йигаіив, іікіигаіив.
ВЫКОРМКА п ВЫКОРМЪ. 8а§іпа-
Ііо. За выкормъ на винокурнѣ быковъ за-
плачено 10 рублей, рго ва^іпашіів а<1 а-
Ъеішт віеегге содиешіге ЬоЬив воіиіі випі
<1есет гиЫопее. Выкормленіе, см. вы-
кармливаніе. Выкормленный, ва^іпаіив.
Выкормленная живность, ресив ѵоіаіііе
ва^іпаіит; аѵев соіюгіаіев ва^іиаі®.
ВЫКОШЕНІЕ. Говпі весіит, Гоэпі вес-
Ііо. Выкошенный, ГаІсіЬив весіив, виссівив.
ВЫКРАДЕННЫЙ. Раиіаііт или веп-
віт Гигіо аЫаІив, виггеріив. 2) Сотрііа-
Іив, <1е аііегіив ІіЬго ігапвіаіив; аііепив.
Выкраденныя мнѣнія изъ другихъ писа-
телей, вепіепііае Ігапвіаіге, веиіепіію, циав
Чиів ех вегіріоге аііцио тиіиаіив еві. Вы-
крадываю, раиіаііт виЬйисеге; виггіреге.
3) Аііцииі Гигагі а вегіріоге; тиіиагі ех
вегіріоге аііцио; іп виит ІіЬгит ІганвГип-
<1сге. — Выкрадываюсь, сіапсиіит ве Го-
гав е<1еге. Выкрался изъ лѣсу, сіапсиіипі
ве е вііѵа Гогав ейкііі.
ВЫКРАИВАЮ. Ехвессаге; раппит ве-
сап<1о аріаге ѵевіі сопвиешіге; весашіо йп-
&еге ѵевіет. Выкроить изъ одной кожи
нѣсколько передковъ на башмаки, весап-
<1о согіит аріаге аііциоі вирегіога саісеін
соивисшіів.
ВЫКРАСКА. Соіог іпсіисіив геі.
ВЫКРАХМАЛЕНІЕ, чрезъ выкрах-
нал. атуіо воіійапв. Выкрахмаленный,,
атуіо воійіаіив. В. бѣлье, Ііпіеа атуіо во-
Іісіаіа. Выкрахмалить, атуіо воійіаге.
ВЫКРАШЕНІЕ. Ішіисііо соіогів. За-
платить за выкрашеніе дома, матеріи,
рго ішіисешіо аейіЬив соіоге, рго Ііп"сп<Іо
Іехіо ресипіаіп воіѵеге. Выкрашенный,
сиі геі соіог ішіисіив еві, Ііпсіив, соіога-
Іив, соіоге іііііив. Домъ еще не выкра-
шенъ, Нотиі пошіит соіог іпііисіив еві.
Выкрашенный столъ подъ краевое дере-
во, соіог тепва' ішіисіив геГегІ вхѵііепіат
таЬа^опі, выкрашенное сукно, раппи»
соіоге інГесІив; р. соіогаіие. Выкрашива-
ніе, см. выкрашеніе. Выкрашиваю, іпй-
сеге, соіогаге, Іш§еге; соіогет ішіисеге
геі. Выкрасить домъ желтою краскою,
Лаѵшп соіогет ішіисеге аейіѣив. В. сук-
но, раппит соіогаге, соіоге іпйсеге. Вы-
крашиваюсь, соіогагі, Іш&і, соіоге іпйсі,.
соіог іпйисііиг геі.
ВЫКРОЕНІЕ, 8есап«1о Йи§еге. Вы-
кроенный, весашіо йсіив, Гогтаіив. Вы-
кройка, выкроечка, агсйеіурит, погта,
Гогта. Шить по выкройкѣ, еиеге а*1 иог-
тат.
ВЫКРОШЕННЫЙ. Егіаіив, шіпиіаііп*
сопігііив, «Ііврегвив, <[ио<1 ехсШіІ, «ІеПихіІ.
Подобрать выкрошенную крупу, аіісат,
сціив йгапа йейихеге, Іе»еге, соііі^еге. —
Выкрошиваю, тіпиіаііт (Перегнете, <1І5-
]ісеге. Выкрошиваюсь, Ггіагі, іп рагіісиіа»
тіпітав воіѵі, тіпиіаііт сопіегі. Кирпи-
чи выкрошиваются, Іаіегев йіввоіѵипіиг,
сіівсесіипі. Выкрошился зубъ, <1сив іп раг-
Іісиіав тіпітав воіиіив еві.
ВЫКРУЖКИ. V. оЬв. Еасі® іпігогвип»
435
вык
выл
іпсібпгж, вепіігоіипдж ехвесііопеб іп 8ре-
сіет віпив Гасііе.
ВЫКРУТКА. См. Увертка. Выкручен-
ный, агсіе Іогіпв. 2) Ехсиваіпб, сиіра 1і-
Ьегаіив. Выкручиваю, агсіе воіійе Іогдие-
ге. 3) Сиірат йетоѵеге аЬ аіідио; сиіра
ІіЬегаге аіідиет. Сколько вы его ни вы-
кручивайте, но вина его явна, диат ѵеіів
ехспвев, сиіра е)'пв іп осиіов іпсиггіі. Вы-
кручиваюсь, ргоЬе Іогдиегі. Канатъ хо-
рошо выкрученъ, Гипіб ргоЬе Іогіие еві.
4) 8е ехеиваге; сиірат а ве сіетоѵеге.
Сколько ни выкручивайся, однако оста-
нешься виноватъ, диат ѵеіів Іе ехеивсв,
иіЫІотіпив сиірат геі вивІіпеЫв.
ВЫКРЫВАЮ. Те^еге, сопіе^еге, іп-
іе^еге. Выкрыть домъ желѣзомъ, «іоіііппі
Гетто Іепеге. 2) АпГегге, ѵіпсеге. Выкрыть
кралю тузомъ, ге^іпат всійа ргіта ап-
Гегге.
ВЫКУПАНІЕ, выкупленіе. Ведетііо.
В. заложенныхъ вешей, гедетрііо гегит
рі^погі даіигит. Выкупаю, гедітеге. Вы-
купить закладъ, гейітеге рі§пив. В. де-
,ревню, рг®<1іит оррірпегаіит гейітеге.
Выкупить себя изъ тюрьмы, ргеііо ве Іі-
Ьегаге сивіойіа. 2) Вебіщеге, ІіЬегаге.
Вык. плѣнныхъ, сарііѵов ГасиІІаІіЬив виіе
геііітеге. Позволить плѣннымъ выку-
пать собя, сарііѵів гедітепйі виі соріат
Іасеге. Выкупить должниковъ, <1еЬіІогев
зоіиіо гейетііопів ргеііо ІіЬегаге. — Вы-
купка, см. выкупъ. Выкупленный, ге-
йетріив, герірпегаіив. В. вещи, орріцне-
гаіаа гев ргеііо воіиіо гедетіае. Плѣнни-
ки выкупленные изъ неволи, сарііѵі ге<1-
Лііо ргеііо ІіЬегаІі. Выкупный, диой ге-
йіті, геріупегагі роіезі. 3) Певііпаіив ге-
йетрііопі, напр. ресипіа. 4) Выкупное
право, >в гейетііопів. — Выкупъ, ге-
сіетііо, гейетііопів ргеііит. Онъ обхо-
днлен съ плѣнными сниходительно и от-
пустилъ ихъ безъ выкупу, сарііѵов
бпі^епіег ЬаЬиіІ еі віпе ргеііо гевііііщ
Внести деньги на выкупъ заложенную
вещей, баге ресипіат ай гев рі^погі ор.
ровііав ІіЬегашІав. 5) Веі ѵешіііа' рег егц.
рііопет гесирегаііо. Продать съ уСдо,
віемъ выкупа, расіо гейітепйі ѵешіеге.
ВЫКУРЕННЫЙ. Ехсосіив. Выкура.
ваю, Гито реііеге или аЬі^еге. Выку.
рить пчелъ, арев Гито реііеге. 2) Ехед.
диеге, йевііііапдо оЫіпеге. 3) Выкури^,
трубку, йзіиіат Гиті§ап«1о ѵасиеГасеге.
ВЫКУСЫВАЮ. Могви еѵеііеге. Со-
бака выкусила лоскутъ нзъ платья, сапу
ѵевіів рагіет тогви еѵеіііі.
ВЫКУШАТЬ. ЕЬіЬеге, ехЬаигіге, еро-
Іаге. Выкушать стаканъ, росиіит ех-
Ьаигіге, ехвіесаге.
ВЫЛАВЛИВАНІЕ, выловленіе, можно
выр. глаг. Вылавливаю, різсашіо ѵасие-
Гасеге ; рівсіЬив еѵасиаге. Выловить ры-
бу изъ пруда, рівсіЬив еѵасиаге 8Іа§пиш.
В. звѣрей, ѵепапдо ѵасиеГасеге вуіѵат.
ВЫЛАКАТЬ. ЕатЬеге, Ііпусге, еііп-
§еге.
ВЫЛАЗКА. Егирііо, ехеигвіо (изъ за-
сады или крѣпости). Осажденные сдѣ-
лали вылазку, оЬвевві егирііопет, ехеиг-
віопет Гесегипі. Сильная вылазка, ѵаіійі
егирііо. Сдѣлать изъ города вылазку- <г
немалымъ войскомъ, сит ѵаійіа таіт
ргогшпреге оррібо. Сдѣлать вылазку
съ наемнымъ войскомъ, сит гоЬоге соо-
бисііііі тііііів егшпреге. — Вылазный,
еегѵіепв егирііопі. Вылазная калитка,
овііит, ипйе ЙІ егирііо.
ВЫЛАЗИТИ. V. оЬесІ. Іп уийісіиЯ1
іге, ѵепіге; ве согат уийісе вівіеге (какъ
порукѣ пли обвиняемому).
ВЫЛАЗЪ. Рагѵа іп тиго Гасіа арег
Іига реггерепйо или реггеріапйо вегѵіек8,
ІаІеЬга.
437
ВЫЛ
ВЫЛ
ВЫЛАМЫВАНІЕ. ЕГГгасІига, арегііо
оре Ггасіигае. Выламываю, еДгіпвеге, Йе-
Ггіп^сге. Воры выломали дверь у кладо-
вой, Гигев Ьоггеі Гогея еЯгееегппі. Выло-
мить дерево, іпіегіисаге агЬогет. В. се-
бѣ зубъ, яіЬі йепіет еѵеііеге, ехсіреге.
Выл. камень, Іарійет ехсійеге. 2) Еихаге,
тетЬгит яиа еейе тоѵеге. Выломить
себѣ руку, ЬгасЬіит Іихаге. Выломить
зубья у гребня, гайіоя ресііпія Ггап^еге.
В. двери, Гогев сПтіидеге. В. стѣну, ти-
гит риіеапйо еЯгіп^еге, регГгіп&еге, рег-
Гойеге. В. полъ, ІаЬиІаіит гитреге, Йі-
ѵеііеге. Выламываюсь, еДгіи"і, йеГгіпді.
Зубъ выломился, йепв еѵиіяив еві. Камни
выламываются посредствомъ разныхъ
орудій, іарійев оре ріигіит іпзігшпепіо-
гит е іегга ехсійипіиг. Спицы у колесъ
выломились, гайіі гоіагит Ггасіі, сопГгасіі
випі.
ВЫЛАЩИВАНІЕ. Роііііо, роіііига, 1а»-
ѵіцаііо. Вылащиваю , роііге, ігеѵі^аге,
яріепйійит или пііійит Гасеге аіідиій.
Вылощить клеенку, ііпіеит сегаіит пі-
іійит геййеге. Вылащиваюсь, роіігі, 1<е-
ѵі"агі, пііійит геййі. Крашенина хоро-
шо вылощилась, сагЬавив Ьепе ехроіііив
С8І.
ВЫЛГАННЫЙ. Мепйасіо рагіив оЬ-
Іепіив, ітреігаіия.
ВЫЛЕЖАТЬ. Віи ае^гоіаге; йіи тог-
Ьо ^асіагі; йіи дгаѵііег уасеге. Онъ вы-
лежалъ 5 недѣль въ горячкѣ, рег диіп-
Чие веріітапая ГеЬгет агйепіет ЪаЬиіІ
ИЛИ раявив еві. Вылежаться, вііи, ѵеіи-
чіаіе соггитрі. 2) Оиіевсеге, гедиіевсе-
гр’ тіегдиіевсеге.
г *®^ЛЕТДніЕ, —летеніе, можно выр.
вылетѣІЛеТаі°’ етоІаге’ аѵ<)Ьігс. Нтнца
„Т ’ла “зъ «лѣтки, а ѵів е саѵеа еѵоіа-
’ ч- іЯхілеті'™
ЯСІОПРМ Пу,1я "зъ РУЖЬЯ> еІоЬиіив е
Ре‘° егиРІ‘- Вылетъ, еѵоіаге. На
вылетъ, рег Іоіпш, (рег Іоіапі), и пр.
Ядро протло иа в., §1аіі8 ігау’есіі, ігапв-
Гойіі (ресіиз).
ВЫЛЕЩАЮ. ЕЫапйігі; ехраірагі; Ыап-
йіііів или Ыапйіепйо асдпігеге, рагаге, аи-
Гегге.
ВЫЛИВАНІЕ. Еияіо, еЛивіо. Выли-
ваю, еГГипйеге. Вылить воду изъ бочки,
адиат е йоііо йшйеге. 2) Еипйеге, Лаге.
Вылить колоколъ , пушку , сапірапат,
іогтепіит Ьеііісит Гипйеге, Лаге. Вы-
ливаюсь, Диеге Гогав, еГПиегё. 3) Еипйі,
Дагі. Пушка хорошо вылита, іогтепіит
Ьепе Гивит еві; іогтепіі Гивіо ехвресіа-
ііопі гевропйеі. Вылив. изъ мѣди, ех
жге ргойисеге.
ВЫЛИЗЫВАЮ, ЬатЬеге, е!іп§еге.
Вылизать блюдо, саііііаге (Р1.).
ВЫЛИНЯТЬ. См. Линяю.
ВЫЛИТІЕ. См. Выливаніе. Вылитый,
Гивие Гогав, еГГи8и8. 2) Гивиз, Лаіи8. Выл.
изъ мѣди, ех а;ге ргойисіив.
ВЫЛОВЛЕНІЕ. Еѵасиаге рівсіЬив, Ге-
гІ8 (різсіпаіп, вуіѵат).
ВЫЛОЖИТЬ. См. Выкладывать.
ВЫЛОМАНІЕ, выламываніе. Еѵиівіо
(Ггап^епйо). 2) Еихаіига, йергаѵаііо тет-
Ьгогит. Выломленный, еѵиівив, зубъ,
йепв еѵ.- 3) 8ио Іосо тоіив; Іихаіия. Впра-
вить выломленную ногу, рейет іп 8иат
яейет геропеге, сотреііеге. Выломка,
выломъ, еѵиівіо.
ВЫЛОЩЕНІЕ. Ежѵі^аііо. Вылощен-
ный, 1жѵі<гаіи8, роіііия.
ВЫЛУЖЕНІЕ, ОЬйисііо віаппі пли
оЬйисііо геі яіаппо. Вылуженный, віаппо
оіійисіия; рІитЬо аІЬо іііііив.
ВЫЛУПАНІЕ, вылупленіе, можновыр.
гл. Вылупленный, 8І1ідиІ8 ехетіия, ехи-
ІИ8. И вылуп. яичка не стоитъ, пиіііив
еві ргеііі; пііиіі еяі іыИ жаДтаіиг. Вы-
лупляю, ех 8І1ідиІ8 ехиеге, ехітеге. —
439
вым
вым
44©
Вылупляюсь, ех зііічиіз ехіті. 2) Ехсіи-
<Іі, е<іі, ехіге ех оѵо, егереге, ргогереге.
Цыплята вылупились, риііі ехсіизі випі,
ех оѵІ8 ргогервеге.
ВЫЛУЩЕНІЕ. Риг^аііо писіеі или
писіеогит. Вылущенный, еписіеаіиз.
Вылущиваю, еписіеаге. Вылущиваюсь,
еписіеагі.
ВЫЛЫГАЮ. Меидасіо ітреігаге, оЬ-
Ііпеге. Оже гдѣ холопъ вылжетъ куны,
зі 8егѵи8 ресипіат (реііез іиагііз) тепда-
сіо оЫіпиегіІ.
ВЫЛѢЗАНІЕ. Ехзсепзіо, ехііиз, е§гез-
8И8. 2) ВеЯиѵіит сгіпішн, саріііогиіи.
Предотвращать в. волосъ, саѵеге, пе са-
ріііі ЯеЯиалІ. Вылѣзаю, ехзсепбеге, е§ге-
ді, ехіге. Вылѣзть изъ ямы, Говза (Гоѵеа)
е§гейі. 3) Гіиеге, ЯеЯиеге. Волосы послѣ
горячки у меня вылѣзли, саріЯі ЯеЯихеге
тіііі ГеЬге ІіЬегаІо. Вылѣзлый, <[ііі йе-
Яихіі.
ВЫЛѢПИТЬ. Ве8І"паге, Гогтаге, Оп-
§еге, ехргігаеге. Вылѣпленный, йезі^па-
Інз, Гопиаіиз, Ясіиз.
ВЫЛѢЧЕНІЕ. Сигаііо ріепа, запііаііз
гезіііиііо, запаііо. — Вылѣченный, ріапе
вапаіиз, регзапаСиз. Вылѣчиваю, регза-
паге, регсигаге. Вылѣчить больнаго, рег-
запаге ®§гоІит. Вылѣчиваюсь, регзапагі,
регсигагі, ріапе запагі. Вылѣчка, запа-
Ііо, сигаііо. Онъ щедро платилъ ему
за вылѣчку, рго сигаийо тогЬо 1аг"е еГ-
іизечие еі эоіѵіі.
ВЫНЗЕТИ, вынзю. (81.) Ейисеге "іа-
<1іит.
ВЫМАЗАНІЕ, вымазываніе. ІІІіІиз,
ипсііо, ипсіиз, ипсіига. Вымазанный, ІІ-
ІіІиз, инсіиз. Вымазанныя колеса, гоі®
айіре ипсіае. Вымазываю, ріи^еге; іііі-
пеге соіоге, соіоге оЬйисеге. Вымазать
кровлю красною краскою, іесіит соіоге
гиЬго оЬйисеге. 2) Оіео ваііаге, заіигаге.
Вым. кбжу масломъ, согіит оіео заііаге.
3) Сп^еге. Вымазать колеса дегтемъ
саломъ, оіео гезіпаіо, айіре гоіаз регип-
§еге. 4) Рііщепйо сопзитеге. Онъ цѣ-
лый горшокъ краски вымазалъ, Іоіат оі-
Іат рі^тепіі (ріп§епйо) сопзитзіі. Вы-
мазываюсь, согриз оіео ігісаге, согриз іп-
ип^еге.
ВЫМ АНЕНІЕ, выманиваніе,чрезъ вым.
ЕЫаийіепйо. Выманенный, ехсііиз Гогаз,
еіісііиз. В. изъ норы сурокъ, іниз топ-
Іапия ІаІеЬга еіісііиз. 2) Віапйііііз оЫеп-
Іи8, еЫапйіІиз. Выманиваю, еЫапйігі,
Ыапйііііз, йоіо оЬііпеге; еіісеге. Онъ вы-
манилъ у меня всѣ деньги, Іоіива аг^еп-
Іит тіЬі еЫапйіІие езі. Выманивать у
стариковъ деньги, етип^еге зепез аг^еп-
Іо. Выманить кого изъ дому, аіічиет
е йото ехсіге Гогаз.
ВЫМАРЫВАНІЕ, вымараніе. Масиіа-
Ііо. Вымаранный, Іп<[иіпа1п8, сопіатта-
Іиз, тасиіаіив, сопзригсаіиз, сгеио оЫііиз,
зогйійиз, іпнпиікіиз Гасіиз. Вымаранное
бѣлье, Ііпіеа вогйійа. Вымаранный въ
грязи, соепо соііііиз, Іи Іо сопзригсаіиз. 2)
Веіеіив, іпйисіиз. Вымаранная строка,
ѵегвиз йеіеіиз.
ВЫМАРИВАШЕ.СопГесІіо регГатет.
Вымариваю, Гате сопЯсеге, Гате еиеса-
ге; ЯеЬіііІаге. Выморить голодомъ го-
родъ, игЬеін Гаіие Яотаге, зиЯосаге или
ад дегііііопеш соіеге. В. голодомъ не-
пріятеля, іпіегсіибеге Ьозіез соттеаІіЬиз
или ЬозІіЬиз сопнпеаіши.
ВЫМАРЫВАЮ. Іпдиіпаге, тасиіаге,
соішпасиіаге, вогдМит Гасеге. Вымарать
бѣлье, Ііиіеа зогйіда Гасеге. В. чернила-
ми, аігатепіо іпциіпаге, Яеіиграге. 2) Ех-
рип»еге , йеіеге , ехзііп^иеге , егаііеге.
Вым. строку, ѵегзит ІоПеге, йеіеге, ех-
рнп«еге. В. кого изъ списка, аіічиет
аіЬо егаііеге. Вымарываюсь, зе іичиіпаге’
вым
441
5в сопіашіпаге. Чернилами, зе аігашеи-
іо іидиіиаге.
ВЫМАСЛЕННЫЙ. Оіео оЫіІиз, рег-
Іііив. Вымаслпвзю, оіео іпйсеге, оЫіпе-
ге, регііпеге. Вымаслнтъ илатье, ѵеяіет
оіео оЫіпеге. Вымасливаюсь, зе оіео іп-
йсеге.
ВЫМАХАННЫЙ. .Іасіаііопе, уасіи Га-
Іі^аіиз. Вымахиваю, Гаіі^аге зе ]асІаийо
сгига ѵеі тапиа. Вымахать руку, бросая
камень, ]асіеп<1о Іарійе ЬгасЬіит йеГаіі-
вЭ ВЫМАЧИВАЮ. Р’апе тайеГасеге.
Дождь меня всего вымочилъ, ріиѵіа ре-
пііиз те таЙеГесіІ. 2) Вііиеге; ациа Йиі-
сі тасегаге. Солонина очень солона, не
довольно вымочена, саго тигіа сопйііа
езі регзаіза, попйшп епіт (іп) адиа Йиісі
заііз тасегаіа езі. Вымачиваюсь, Іоіит.
ріапе тайезсеге, тайейегі. Я весь вы-
мочился на дождѣ, репііиз ріиѵіа тайе-
Гасіиз зит. 3) Адиа йиісі тасегагі. Соло-
нина хорошо вымочилась, саго заіе соп-
йііа заііз адиа йиісі тасегаіа езі.
ВЫМАЩИВАНІЕ, йігаіига, тппіііо.
Вымащиваю, ѵіат зіетеге зііісе, захо,
Іарійе; ІарійіЬиз зіегпеге или сопзіегпеге.
Вымостить улицу, ріаіеат ІарійіЬиз зіег-
юѳге.
ВЫМАЮ- См. Вынимаю.
ВЫМЕРЗАНІЕ, можно выр. гл. Вы-
мерзаю, Ггіцоге репеігагі. Вода въ кадкѣ
вымерзла, адиа іп йоііо репііиз Ггі^оге
репеігаіа езі. Бѣлье вымерзло, Ііпіеа
репііиз Ггідоге репеігаіа випі. Вымерз-
лый, Ггіцог е рспеігаііія.
ВЫМЕТАНІЕ, выметеніе. Риг^аііо.
ь“етаю, еѵеггеге, риг^аге, Йериг^аге,
епіип<іаге Выместь соръ изъ покоя, си-
гиг*111™ сѵеггеге- Выметаюсь, еѵеггі,
°г?ап, Йериг^агі. Выметенный, зсопіз
ег8из> риг^аіиз, Йериг^аіиз.
ВЫМ 442
ВЫМЕТКА. ІлтЬиз ѵезііз. 2) Ваііо,
сотрасіаііо.
ВЫМЕТНУТЫЙ. ЕІесіиз (Гогаз). Выме-
тываніе, е^есііо. Выметываю, ерсеге.
Выметывать дрова изъ барки, Іі^па ех.
іепипсиіо ]асеге, ерсеге. 2) Кііійе йііз
атЬіге. Чисто выметанныя петли, йззигае
огЬісиІагіге пііійе йііз атЬіІа-. Выметы-
ваюсь, зе ерссте.
ВЫМЕЩАЮ. Цісівсі аіідиет; иШо-
пет реіеге аЬ аіідио. За убіеннаго ко-
роля вымещать кровію злоумышленни-
ковъ, гер іпіегГесіо займите соп|игаіо-
гшп рагепіаге. Вымостить на комъ оби-
ду, іпіигіат зиат регзедиі. Вымещеніе,
иіііо, ѵіпйісаііо. Для вымещенія за оби-
ду, иісізсепйа? іщигіге саиза.
ВЫМИНАНІЕ, можно выр. гл. Выми-
наю, сопйерзаге, Ьепе зиЬідеге; йіІі(»еп-
іег зиЬі§еге. Вымять глину, аг&іііат Ье-
пе зиЬідеге. В. пеньку, саппаЬіт йііі^еп-
іег сопйсеге. 2) РейіЬиз ргосиісаге. Ло-
шади вымяли весь лугъ, едиі Іоіат
ЬегЬат ргаіі рейіЬиз сопсиісагииі. 3) Сог-
ги^аге іп ги^аз соиігаЬеге. Вымять
платье, ѵезіет іп ги§аз соиігаЬеге.
ВЫМИРАТЬ И ВЫМЕРЕТЬ. Юеіегі.
ехзііп^иі; ГипегіЬиз ѵасиейегі, тогЬіз ѵа-
зіагі. Въ этомъ домѣ всѣ люди умерли,
іоіа йощиз ехзііпсіа езі. Въ этой дере-
внѣ всѣ умерли, Ьіс ѵісиз ріапе ГипегіЬиз
ѵасиеГасІиз езі.
ВЫМИСТАЯ и ВЫМИСТА. Ма^па
иЬега ЬаЬеиз, ніарпіз иЬегіЬиз. В. коро-
ва, ѵасса та^піз иЬегіЬиз.
ВЫМОИНА. Саѵиіи Іегга?, шиІІД ріи-
ѵіа еГГесіит. Около береговъ много вы-
моинъ, іп Іосіз гіріз ѵісіпіз іииііае зипі
ріиѵі® Іасипге.
ВЫМОКАЮ. Регшайезсеге. Стоя
подъ дождемъ, весь вымокъ, Іоіиз іп іт-
Ьге регтайиі. 2) Масегагі. Солонина
443 ВЫМ
вымокла, саго ваіе сопбііа ваіів адиа йиісі
тасегаіа еві. Вымоклый, ріапе таііе-
Гасіив, диі регтаііиіі. 3) Адиа ііиісі та-
сегаіив.
ВЫМОЛАЧИВАНІЕ, вымолоченіе.
Ехсизяив {’гапогит е врісів. Вымолачи-
ваю, §гапа е врісів ехіегеге, Ггитепіа <1е-
іегеге; Ьасиіів ехсиіеге врісав, регіісів
> ііа^еііаге теввет; {,'гапа ехігііа, ехсивва
соііі^еге. Вымолачиваюсь, §гапа е врі-
СІв ехіегшііиг. Изъ недозрѣлаго хлѣба
зерна съ трудомъ вымолачиваются, еі
Ггитепішп еві іттаіигит, ртапа а‘₽ге е
врісів ехсиііипіиг, (ргапа іттаіигі Гги-
тепіі ДіЙсиІІег е врісів ехіегипіиг.
ВЫМОЛВИТЬ. Епипііаге, ейегге,
еіодиі, еіі'агі. Вымолвилъ слово ве къ
стати, аііепо Іетроге ѵегЬшп епипііаѵіі,
ейаіив еві. Хоть бы одно слово вымол-
вилъ, не подумавши, ех е|ив оге піЬіі
ехіЬаі, иіві сопвіііегаішп.
ВЫМОЛИТЬ, РгесіЬив оЫіпеге, іш-
реігагс.
ВЫМОЛОЧЕННЫЙ, хлѣбъ. Тгііиш
Ггишепіит.
ВЫМОРАЖИВАНІЕ, можно выр. гл.
Вымораживаю, соп^еіаге, Гасеге, иі Ггі^о-
ге репеігеіиг; Іідиогет поѣіііввітит соп-
^сіатіо еіісеге. Выморозить вино, Гасе-
ге, иі ѵіпит Ггі^оге репеігеіиг. 2) Егі§о-
ге <1е1еге или ехвііграге. Выморозить
таракановъ, Ііпеав Ггі^оге іп сопсІаѵіЬив
ехвііграге.
ВЫМОРЕННЫЙ. Еагпе сопГесІив,
епесаіив, бошііив.
ВЫМОРОЖЕННЫЙ. Егі^оге репе-
ігаіив. Вымороженное пнво , сегеѵівіа
Ггі^оге репеігаіа. 2) Егі^оге ехвііграіив,
беіеіив. Вымороженные покои, сопсіа-
ѵіа іп диіЬив іпвесіа Ггі^оге ехвііграіа
випі. — Выморозки, Іідиог поЫІіввііпив
ВЫМ 44^
ѵаіійогшп роіиіепіогшп, диво Ггіцоге ре
пеігаіа випі.
ВЫМОРОЧНЫЙ, Ехвііпсіив, Гипегр
Ьив ѵасиеГасІив, тогЬів ехЬаивіив. Вы-
морочный домъ, ботив ГипегіЬив ѵасие-
Гасіа. Выморочное имѣніе, ѵасиа Ьопа-
ѵасиж роввеевіопев; сабиса Ьегеііііав.
ВЫМОЧЕННЫЙ. Тоіив таііейсіив.
2) Масегаіив, етоШіив. Вымочка, тасе-
гаііо. 3) Масегаііо саппаЬів, Ііпі. Отъ
вымочки доброта пеньки много зависитъ,.
саппаЬів Ьопііав, Сгшііаз тиііит репйеі
а тасегаііопе. |
ВЫМОЩЕНІЕ. Яігаіига, типіііо. Вьі- І
мощенный, вігаіив, тцпііив. 1
ВЫМПЕЛЪ. ѴехШит паиіісшп (у
новв.).
ВЫМУЧИТЬ. Ехіогдиеге аіідиііі, рег
ѵіт егіреге. Вымучнлъ у него сто ру-
блей, сепіит гиЫопев еі рег ѵіт сгі-
риіі, ехіогвіі.
ВЫМЧАТЬ. Аіідиііі сеіегііег аврог-
Іаге, аиГегге.
ВЫМЫВАЮ. Еіиеге, аЫиеге, ііеіие-
ге. Вымыть блюда, раііпав еіиеге. В,
бѣлье, Ііпіеа еіаѵаге. В. рукн, тапив 1а-
ѵаге.
ВЫМЫКАНІЕ. Сагтіпаііо. Вымыкаю, •
Ііпит гаііеге, Ггап^еге, сагтіпаге, Де-
ресіеге еі дір;егеге.
ВЫМЫСЛЪ И ВЫМЫСЕЛЪ- Іпѵеп-
Ііо; іпѵепіит, гев іпѵепіа. Прекрасный
в., ргжсіагит іпѵепіит. Имъ нравится
вымыслъ, ірвів ріасеі соттепіит. 2) Агв,
тасЬіпа, Ггаив. Это не правда, а вымы-
селъ, Ьос поп еві ѵегит, яе<1 тепйасіапі
или Гаівит еві. Это мой вымыселъ, й
теге агіів еві еі іпііивігі®.
ВЫМЫТІЕ. Еіиііо, аЫиІіо. ВыиВ'1
тый, еіиіив, аЫиІив.
ВЫМЫШЛЕНІЕ. Ехсоёііаііо. Вымы-
шленникъ, соттепіог, іпѵепіог, аисіог- :
Л',5 ВЫН
Вымышленный, ехсо"іІаІия, іпѵепінв; й-
-и- сотшепііііив, Гаівив. В. способъ,
гаііо іпѵепіа, ехсокііаіа, соттепііііа. Вы-
мышленная причина, ѵапа гаііо. Вымы-
шляю, іпѵепіге, герегіге, ехсоеііаге; сот-
тепіагі, соттепіігі. Вымышленные и
ложные богп, соттепіісіі еі йсіі «Ій.
Вымыслить механическое орудіе, іпѵепі-
ге піесЬапісшп ог&апит, тасЬіпат іпѵе-
піге. Онъ это вымыслилъ, Ьщив геі еві
іпѵепіог еі аисіог.
ВЫМѢЛИТЬ. Сгеіа <1еаІЬаге, іпсге-
Іаге.
ВЫМѢНЕННЫЙ. Миіаіия, регтиіа-
Іи«, соттиіаіия, Вымѣненная табакер-
ка , сарвиіа (сит ліиріа ге) соттиіаіа.
Вымѣниваніе, соттиіаііо, регтиіаііо геі.
Вымѣниваю, сотпшіаге, регіпиіаге гет
ге, тиіаге аіічиііі сит аіідиа ге. Вымѣ-
нять лошадь, «ршт аііо соттиіаге. В.
образъ, іта"іпет аапсіі сотрагаге. —
Вымѣниваюсь, соттиіагі, регтиіагі. Вы-
мѣн. на деньги, жге соттиіаге. В.
плѣнныхъ, соттиіаге сарііѵов; сарііѵов
гесирегаге, гейііііів виів.
ВЫМѢРЕННЫЙ. Мепаив, етепвив,
Йітепвив, регтепвив. Вымѣриваніе, вы-
мѣряніе, тепвига, (Іетепвіо, <1ітепвіо.
В. поля, а»гі тепвига. Вымѣриваю, те-
іігі, етеіігі, (ІетеІІгі, «Іітеіігі, регтеіігі.
Вымѣрять поле, аргит теіігі. В, ква-
дратъ, фіайгаіит Оітеіігі.
ВЫМЯ, — ени и ВЫМЯЧКО. Іѣсг.
". коровье, иЬег ѵассае.
ВЫМЯТЫЙ. -Моііііив, етоііііив, ®иЬ-
С‘и8' Вымятая кожа, согіит етоПіІит
8,|Ьасіипк ’
Ы«ЬпІаНАШИЕАЛЬЩИКЪ- Л,а«і5‘ег геі
пепіів.0*1 та8І8Іег геі а<1 Гаісопев регіі-
‘П81ііи’(і0СиГа?Г Га1СОпит- Вынашиваніе,
’ ІпГогтаІіо аѵіа гарасіб. Вына-
ВЬШ 44$
шиваю, сошІоссГасеге, ѵепаііопі йіонеит
гейсіеге.
ВЫНЗЕТИ. (V. 8І.) Еііисеге, йееігіп-
ёеге.
ВЫНЕСЕННЫЙ. Еіаіия, ехрогіаіия,
е^евіив..
ВЫНИЗАННЫЙ. Вівііпсіив, огпаіив.
Вынизка, вынизываніе, йівііпсііо, ехогпа-
Ііо. Вынизываю, огнаге, ехогпаге, <1і-
вііп^иеге. Вынизать жемчугомъ, таг^а-
гііів ехогпаге, йівііп^иеге.
ВЫНИМАНІЕ. Ехетііо, ехетіив. Вы-
ниматель, <|иі аііциій ехітіі, рготіі; йясі
ргосигаіог. Вынимаю, ехітеге, рготеге,
берготеге, ргоГегге. Вынуть хлѣбъ изъ
корзинъ, сегегет сапіяігів ехрейіге. В.
изъ сундука бѣлье, е гівсо Ііпіеа ртоГегге.
Вынуть занозу, Геяіпсиіат ейисеге, ех-
ІтаЬеге. Вынуть голову изъ петли, са-
риі Іацпеів ехре<1іге. 2) Раппит яесап-
<1о аріаге тапісія сопвиепііів. 3) Сотрге-
Ьепбеге, сареге, іпіегсіреге, орргітеге.
Вынять бѣглаго, сіевегіогет орргітеге.
Вынимаюсь, ехіті, е<1исі Гогая. Ключъ
изъ замка не вынимается, сіаѵія е вегѵа
поп ехіі Гогая; сіаѵів е вега ехігаін поп
роіеві.
ВЫНОСИТЬ. Еогав Гегге, ейегге, ех-
рогіаге, с&егеге. Выноска, поіа таг^іпі
аіівсгіріа; поіа таг§іпаіія. Выносный,
ѵиіваіпв, іііѵиі^аіив, регуці^аіив. Выносъ,
Гипив; _)ия1а ГипеЬгіа. Вып. будетъ въ
девять часовъ, іи.чіа ГипеЬгіа сеІеЬгаЬип-
Іиг попа аибііа. Быть иа выносѣ, аіісиі
іп Гипиз ргобіге. 2) АіМіІатепІа таг^іпі
а<]м:гір(а. Выношеніе, ехрогіаііо. Вы-
ношенный, ехрогіаіи», е^езіив.
ВЫНОШЕННЫЙ. Беи беігііия, напр.
ѵе.чіів.
ВЫНОШУ. Ейегге, ехрогіаге, е®егеге.
Выносить стулья изъ комнаты, вейіііа
сопсіаѵі ейегге. 2) Ѵиі^аге, сііѵиі^аге,
447
вып
вып
іп ѵиідия еГГегге, раіат Гасеге. Онъ нашъ
разговоръ вынесъ, пояігит вегтопет
Лѵиі^аѵіі. Вынести соръ, зогйіЬия риг-
§аге; е^егеге яогііея. 3) Ехсіреге, рег-
Тегте, регреіі. Вынесть много труда,
ріигітит ІаЬогет ехріеге. Выносить
-жажду, яіііт ехегсеге. В. поруганіе,
сопіитеііат регГегге, регреіі. В. напа-
деніе, аіісціив ітреіит ехсіреге. Выне-
сти вѣтры и дожди, ѵепіоя еі ітЬгез рег-
реіі. — Выношусь, ехрогіагі, еГГеггі, еде-
гі. 4) Іп аііит Іосит не йерогіаге; аііо
ее сопГегге. Отъ сосѣдняго пожара всѣ
выносились, оЬ ѵісіпшп іпсепйіит отпея
аііо тіугагипі, гарііт аиГидегипі, осіиз ее
ргогіриеге.
ВЫНУ. (81.) Регреіио, ветрег; иип-
фіат поп; иядие.
ВЫНУЖДАЮ. Ехргітеге, ехридпаге,
ехіогфіеге. Вынудить признаніе пыт-
кою , ехргітеге сопГеяяіопет сгисіаіи.
Выи. изъ кого тайну, гет аЬ аііцио ех-
різсагі, аііегіия агсапит еіісеге. В. день-
ги, ехри^паге аіісиі аигит. Вынужден-
ный, ёхргеяяия, ехіогіив, еіісііия.
ВЫНЫРИВАНІЕ, можно выр. гл. Вы-
ныриваю, етег§еге. Утка вынырнула,
зпая ех ипбія етегяіі.
ВЫНЮХАНІЕ, можно выр. гл. Вы-
нюхиваю, яіегпитепіит отпе йисепйо
пагіЬия аЬзитеге. Вынюхать табакерку
тобаку, сарвиіат еіегпитепіі Іоіат аЬ-
зитеге.
ВЫНЯНЧЕННЫЙ. Сигаіия, сиііия,
ІЙІия.
ВЫНЯТЫЙ. Ехетіия, йерготіия.
ВЫОСТРЯЮ. Асиеге, ехасиеге, аси-
тіпаге, сиврійаге,яріси!аге (объ орудіяхъ,
коими рѣжутъ или пилятъ).
ВЫПАДАНІЕ, —паденіе, можно выр.
• гл. Выпадаю и выпалываю, ехсісіеге, де-
«Шеге, «ІеІаЬі. У меня выпалъ зубъ, гіепй
44$
тіЬі ііесііііі; йепіет регіііііі или аіці8|
Онъ выпалъ изъ кареты, гЬейа ехсив®^
еяі. Выпала чека изъ оси, сіаѵив
ѵіепя оіуесііопі) ехсійіі. 2) Много снѣг.
выпало ночію, ріигіта піх посіе е сщ.
йеіаряа еяѣ 3) Саііеге, регіге, іпіегіге
Въ этой деревнѣ весь скотъ выпалъ,
Ьос ѵісо ресив отпіпо регііі.
ВЫПАДОКЪ. 8ресіев тогЬі, диі ів.
еві едиогит ип"и1а‘.
ВЫПАДОЧНАЯ ТРАВА. Авіег апіе].
Іиа.
ВЫПАДЪ. Ехсійеге Гогав. Выпалываю
см. выпадаю.
ВЫПАЖЕННЫЙ. Вігіаіив. Выпажв.
ваніе, яігіаіига. Выпаживаю, вігіаге.
ВЫПАИВАЮ. Ееггитіпапйо сопви-
теге. 2) Еииігіге. Выпоить теленка мо-
локомъ, ѵііиіит іасіе епиігіге.
ВЫПАЛЕНІЕ. Ісіия етізвив. Выпа-
ленный, айивіия. Выпаленная нива, аг-
ѵит зоіів агііоге айияіит. 2) Ехріояив,
йівріоеив.
ВЫПАЛЗЫВАНІЕ, при выпал. Іп рго-
герепйо. Выпалзываю, егереге, ргоге-
реге. Змѣя выползла изъ норы, зегреві
е саѵегпа или е саѵо ргогервіі.
ВЫПАЛИВАЮ. Аііигеге, атЬигеге.
Выпалить ниву, агѵит аііигеге. 2) Еі-
ріоііеге, йізріойеге, етіііеге ісіит. Вы-
палъ, ісіия етіяяия.
ВЫПАЛЫЙ. Оиоіі ехсійіі Гогав.
ВЫПАРЕННЫЙ. (Адиа) саМа Гоіиі.
Выпариваніе, Гоіиа. Выпариваю, таіит
оііогет аЬідеге, ііереііеге. Выиаригь
кадку, таіит сайі оііогет ияіиіапйо йо-
реііеге. 2) 8іпеге, раіі іп ѵарогев воігі-
Выпариваюсь, іп ѵарогея яоіѵі, аілге.
Бочку еще парить надобно, она не хор»'
піо выпарилась, ііоііит атрііия ивіиіао
йит еві, попйит епіт ваіів ехригкаіит
еві.
вып
450
449 ВЬІП
ВЫПАРИТЬСЯ. См. Париться.
ВЫПАСТИ. Равсепбо ресоге етегеге.
ВЫПАХАНІЕ. Ехагаііо. Выпаханный,
ехагаіив. Выпахать, регагаге; воіит ага-
Іго регвігіп^еге. 2) Агапбо гоегеге, ете-
теге. 3} 8иссі воіит ехЬаигіге, еПоеІи/п
геббеге. Выпахаться, ехЬаигігі; еЯбеІит
геббі. Поле выпахалось, надобио под-
нять новину, аиег ехЬаивІиа еві, орогіеі
іпсиііит бегеііпдиі, гечрііевсеге, севхаге.
ВЫПАЧКАННЫЙ. Масиіаіив; соп-
вригсаіив, оЫіІив, беіиграіив. Выпачкать,
шасиіаге, сопвригсаге; оЫіпеге; іпциі-
паге. Выпачкать себѣ лице, ов віЬі оЬ-
Ііпеге. Выпачкаться, ве сопвригсаге, ве
іпдиіпаге, ве роііиеге. Выпачкался въ
грязи, соепо оЫіІив еві.
ВЫПАШЬ. 8о1ит ехЬаивІит, ехіепи-
аіит.
ВЫПЕКАЮ, 8аІів социеге, регсодие-
ге; содиепбо оЫіпеге. — Выпекаюсь, ва-
іів соеріі, регсодиі. Хлѣбы не выпеклись,
рапев попбит ваііе соеіі или регсосіі вииі.
ВЫПЕЛИЦА. См. Кукушка.
ВЫПЕРЕЖЕНІЕ, выпереміиваніе. Ап-
Іеѵегвіо. Выпереженный, вирегаіия сиг-
гепбо. Выпереживаніе, ргаеѵегіеге, апіе-
ѵеПеге сиггепбо, ргаесиггеге. Эта ло-
шадь выпереживаетъ другихъ, Ьіс ециив
аііов рга ѵегііі спггепбо, аііов рггесиггіі;
сигви ргавѵегііі.
ВЫПЕРТЫЙ. Ргоігивив.
ВЫПЕЧАТАНІЕ, выпечатываніе. І)е-
аегірііо ІіЬгі Іурів. Выпечатанный, Іурів
ехзспріиз; ргеіо виіуесіиз. Вып. листъ,
Ріа^иіа Іурів ехвегіріа. Выпечатываю,
Ѵрів ехвсгіЬеге; ргеіо виЬрсеге. Выпе-
сЬ™1” Эстампъ ’ 'та8'пст аегі іпсіват
с агіа> іпіргітеге. Вып. книгу на своемъ
сига'*"ІІ*И' ''‘>гигп 5иі® витрІіЬив ітргіті
®ЬІпечатываюсь, Іурів ехвсгіЬі;
ргеіо виЬіісі тт«
' ч- печать ясно выпечаталась,
ві§і11і іта§о сіаге, пііібе ехргевва еві. 2)
Е'вп беіегі или соггитрі. Эта доска вы-
печаталась, Ьвес іаЬиІа вепеа ]ат иви бе-
Ігііа еві.
ВЫПЕЧЕНІЕ. Сосііо ]ивІа. Выпечеіѵ
ный, ваіів сосіие, регсосіив.
ВЫПИВАНІЕ. Ебисііо, еѵасиаііо Ьі-
Ьепбо. Выпиваю, еЫЬеге, ебисеге, ех-
Ьаигіге. Выпить стаканъ пнва, росиіит
сегеѵіеіае ехЬаигіге. Вдругъ, за одинъ
разъ выпить, ипо ішреіи ероіаге. Вы-
пивается, пиво нѣсколько окисло, однако
выпьется, сегеѵіеа виЬасіба еві, веб еЬі-
Ьеіиг. Выпиться изъ уиа, ѵіпі иви тепіе
сарі, аііепагі.
ВЫПИЛЕНІЕ , выпиливаніе , можно»
выр. гл. Выпиливаю, вегга ехвесаге. Вы-
пилить доски изъ бревенъ, ІгаЬев іп Іа-
тіпав вегга весаге. 2) 8еггаІига етеге-
ге. Выпиливаюсь, вегга ехвесагі. Вы-
пилка, см. выпиленіе.
ВЫПИРАНІЕ, можно выр. гл. Выпи-
раю, Ігибепбо или ргореііепбо еоіѵеге.
Выперло льдомъ сваю, раіив Ігивив діасів
воіиіив еві.
ВЫПИСАННЫЙ. Ехвсгіріив, ехсег-
ріив, епоіаіив. Выписанныя изъ слав-
ныхъ сочинителей мѣста, Іосі ех оріішів
всгірІогіЬпв ехсегріі. 2) Рег ііііегав рГО-
ѵівие. Выписанныя изъ Англіи сукна,
раппі Апдіісі рег Ііііегав ргоѵіві. 3) Е1-
сіивив. — Выписка, выписочка, ерйоше,
сопвресіие. Дѣлать’выписки изъ древ-
нихъ лѣтописей, е сЬгопісів ехсегреге.
Выписный, рег Ііііегав ргоѵівив. Выпис-
ные товары, тегсев рег Ііііегав ргоѵіва?.
Выписываю, ехвсгіЬеге, ехсегреге, Сбп-
Ігаііеге. Выписать лучшія мѣста ИЗЪ
разныхъ писателей, ехееііепііввіта ІіЬаге
ех ѵагіів іпдепіів. В. изъ книги, ех ІіЬго
ехсегреге. 4) Рег Ііііегав ргоѵібеге, Си-
гаге Ігаившіііошіит диіб. 5) Ехс1ибеге.«“
15
451
БЫП
ВЫП 4^2
Выписываюсь, ехясгіЬі, ехсегрі. 6) Рег
Ыіегая ргоѵйіеті. — Выпись, ехеюріит.
Дать выпись за скрѣпою, йаге ехетріит
Іеяіітопіо афесіо или аисіогііаіе риЫіса
(ігтаіит.
ВЫПИТЫЙ. ЕхЬаияІия.
ВЫПИХИВАНІЕ. Ехриіяіо. Выпихи-
ваю, реііеге Сотая, ехреііеге, ехІигЬаге,
ехігтіеге Сотая. Выпихнутый, рпіяия Со-
тая, ехІигЬаІия, ехігияия Гогав.
ВЫПЛАВКА, выплавленіе, выплавли-
ваніе. Еідиаііо, еіідиаііо. Выплавленный,
Іідиаіия, еіідиаіия. Выплавный, дио<1 1і-
днапйо или ІідиеСасіетІо асдиітііит, оЬіі-
пеіиг. Выплавляю, Іідиаге, еіідиате, 1і-
фіеГасеге.
ВЫПЛАВОКЪ. 8іо1о, есрЬута.
ВЫПЛАКАННЫЙ. Пегкіо оЫепІия,
еіісііиз. Выплакать, Пегкіо оЫіпеге, еіі-
сеге. 2) Выплакать глаза, Пегкіо регйеге
осѵіов; еГПеге осиіоя.
ВЫПЛАТИТЬ. 8о1ѵете, ехяоіѵеге,
регяоіѵеге. Долгъ, ехріісаге потеп аіі-
сиі. Выплаченный, яоіиіия, ехяоіиіия, рег-
БоМив.
ВЫПЛЕВЫВАНІЕ, выплевка. Ехяриі-
(іо; еуесііо. Выплевываю, ехяриеге, <1е-
яриете, еуісеге.
ВЫПЛЕСКИВАНІЕ. Еіиііо, еІТияіо.
Выплескиваю, еіиеге, сГГигкІете. Вы-
плескиваюсь, еІТишІі, ртоСипгІі. .Много
воды изъ кадки выплескалось, тиііит
адиа! йоііо ейияшп еяі.
ВЫПЛЕТАНІЕ. Воіиііо, геяоіиііо. Вы-
плетаю, ехріісаге, ехрегііге. Выплесть
ленту' изъ косы, Іаепіат ехрегііге сгіпіЬия
Іп пойит іогіія. 2) Техеге. Выплесть
цвѣтокъ въ кружевѣ, Поясиіипг іп Іехіо
геіісиіаті Ьассіііія Іехеге. 3) Вассіііія Іе-
ХСПЙо етегеге. — Выплетаюсь, яе яоі-
теге; яоіѵі, ехрегіігі. Выплелась лента
ЦЗѢ косы. Іепшіясия сгіпіЬия іп пойит
Іесіія яоіиіия еяі. 4) Ех тогЬо гесгеа-
іит ргогереге. Послѣ болѣзни въ пер-
вый разъ выплелся изъ лому, ех гоогЬ0
гесгеаіия кііпс ргітит ргогеріі ®вгедие
сотри я ІтаЬіІ. Съ трудомъ выплелся изъ
лѣсу, піа^по пе'.'оііо яуіѵа агЬогіЬия (ге-
диепііяяіта ехіге роіиі. 5} Рег т.: яе ех-
регііге. Насилу' выплелся изъ зтихъ
хлопотъ, ѵіх ех ішрегіііо те ехрегіііищ
Гесі; ѵіх пе^оііія тоіеяіія орегояіядие пад
ехрегііге роіиі. Выплетеніе, см. выпле-
таніе. Выплетенный, яоіиіия, ехрегіііщ,
ВЫПЛЫВАНІЕ, можно выр. гл. Вы-
плываю, епаге, епаіаге. Выплыть иа
берегъ, епаге іп Іеггат или іп агійипі.
Вып. изъ залива, яіпи тагія епаіаге.
ВЫПЛЮНУТЫЙ. Ехяриіия, еуесіия.
ВЫПЛЯСЫВАНІЕ, можно выр. глг.
Выплясываю, (іпіге яаііаііопет; гіеяіпеге
яаііаге. (Выплясываніе, ехргеяяіо ѵагіо-
гит яопогит рег яаііаііопет.) 2) 8а11ав-
<1о или яаііаііопе етегеге.
ВЫПОЕНІЕ. Еасеге, иі диія еЬіЬаІ.
ВЫПОЛАСКИВАНІЕ, вьшоласканіе.
Еіиііо. Выполосканный сосу'дъ, ѵая е)и-
Іит. Выполаскиваю, еіиеге, соііиеге..
Выполоскать бѣлье, Ііпіеа регіиеге адиа.
Вып. ротъ, оя еіиеге адиа.
ВЫПОЛЗТЬ. См. Выпалзываю.
ВЫПОЛИРОВАТЬ. Соіе роііге. 2)
Рег теі. Ьотіпет ехсоіеге.
ВЫПОЛНЕНІЕ. Ехріеііо, ітріеііо.
Выполненный, ехріеіия, ітріеіия. Вы-
полняю, ехріеге, ітріеге; ехяедиі. Вы-
полнить долгъ истиннаго Хрістіанина,
тппега Ьотіпія ѵеге СЬгіяІіапі ехріеге.
Выполнять предписанія начальника, И»'
регаіія ргжГесІі яаііяГасеге; уияяа таеібЧа-
Іия рета^ете. Выполнять всѣ обязапі’0'
сти, отпіа оГйсіа еі типета ехяедп1*
Выполняюсь, ехріегі, ітр1егі,еШсі,рега81'
ВЫПОЛОТЫЙ. Египсаіия.
БЫП
454
453
вып
ВЫПОЛЬЗОВАННЫЙ. Казани, яапі-
иІІ и.ы а<1 ваяііаіет гевіііиііи. Выполь-
зовать, регсапаге. Выпользоваться, рег-
запагі, регсигагі, ріапе сигагі. Сколько
я ни лѣчился, не могъ выпользоваться,
Іісеі огнпіа тогЬо гетейіа ргорояіа ех-
регіив еиет, Іатеп ріапе сигагі поп
роіиі.
ВЫПОРАЖНИВАНІЕ, в ыпорожненіе.
Ехіпаліііо, еѵасиаію. Выпоражниваю,
ехіпапіге, ѵасиаге. еѵасиаге, ѵасиеГасеге.
Выпорожнить бочку, ііоііит ехЬаигіге.
В.ящикъ, сівіат или агсат ехіпапіге,
еѵасиаге. Выпоражниваюсь, ѵасиейеі і,
ехЬаигігі, еѵасиагі. Выпорожненный,
ехіпапііив, ѵасиеГасіив.
ВЫПОРОТІЕ- Зоіиііо; «Ігвяоіиію. Вы-
пороті'ііі, кііиіие, іііввоіиіие; гевШоя, <1іа-
ыііиа, геіехіив. В. рукавъ, тапіса гіізво-
Іиіа, сііняиіа.
ВЫПОРЪ. Гіехига, сигѵатеп. Доска
на выпорѣ треснула, азвіа вирга сигѵатеп
гиріа ееі.
ВЫПОТРОШИТЬ. См. Потрошить.
ВЫПОТѢТЬ. Аіііііит миіаге, тиііо
зиііоге тапаге, іп^епіет кшіогет еІГип-
<1еге.
ВЫПРАВКА- Соггесііо, етепііаііо. 2)
Регсопіаііо, ехріогаііо. Дѣлать выправ-
ку, совпоксеге <!е геііциа ге. Еыправли-
'вавіе, соггесііо. 3) ЕхсизаІіо; ригваііо,
йеіепыо, ваІіеГасІіо. 4) Р<ееіі1иііо. В.
члена, гееіііиііо піетЬті. Выправленный,
соггесіиг, етешіаіие, геыііиіия. Выпра-
вляю и выправливаю, ехсиеаге, йеГеи-
«Іеге; сиірат ііетоѵеге аЬ аіідио; ригва-
ге- Онъ бы погибъ невинно, еслибъ
ссидѣѵели его не выправили, диатѵік
і,П.0<еп? е55е*> тдіе гет уееяеееі, піы
ѴпегеЭ1> 60 Си^ аП< <!ет0ТІбеев1- 5) ОЬ-
.... . ®ѴІ:ге, ітреігаге. Выправить
ІІОДОрО‘КІІѴ>і
г л , іугвгарЬат ушьете. С)
Сстріапаге, соінропеге,ог<1йіаге, гевіііие-
ге. Выправить морщины на платьѣ, ѵееіів
гиваБ ехріісаге; егиваге ріісав іп ѵееіе; ѵе«-
іів тираа юііеге. В. членъ повихнутый,
тетЬпіПі іпхаіит гееіііиеге. Птицы вы-
правляютъ носомъ перья,аѵев ріитае виая
ГО8ІГІ8 риі"апІ, тшміапі, сотропипі. 7)
Етепііаге, сотрете. В. стихи, ѵегхив
етешіаге. Портитъ то, что хочетъ вы-
править, йерцаѵаі, диа> соггівеге ѵиіі. В.
погрѣшности въ печатной книгѣ, еггаіа
ІуровгарЬіса или орегагиш еггогее Іоііе-
ге. Выправляюсь и выправливаюсь, ве
ехснваге, »е йеГепйеге; ее ригваге. Вся-
чески старается выправиться, диасип-
<ріе гаііопе віийеі ве ригваге. 8) Рег-
іціігеге, ехциігете, совповсегс «Іо аіідиа
ге. 9) Ехріісагі; геСсі, Іоііі; риісЬгіогет,
аиаѵіогет, ІаЧіогет (іегі. Выправились
сгибы, гив® ехріісаіге яипі; віпив ѵевііз
$иЫаІі аипі. Выправившись, сталъ пря-
мо, ѵеяіе соііесіа или аиЫаІа зіеііі гесіи».
-Ііще у него выправляется, о$ е]из Пі
1«>1іи8. 10) Соггіві, етепііагі, гевіііиі.
ВЫПРАШИВАНІЕ. Ітреігаііо. Вы-
прашиваю, оЫіпеге ргесіЬи?, ітреігаге;
ехогаге (только у стт.). Выпросить у
кого награжденіе, аЬ аіідио рггепіігіт іт-
реігаге. Выпросить перемирія на 60
дней, аехавіпіа йіегит іпйисіаз расівсі.
Выпрашиваюсь, выпроситься въ отпускъ,
соттеаіпт реіеге. В. въ отставку, тіа-
яіопет еГПавіІаге, роеіиіаге.
ВЫПРОВОДИТЬ, вытолкнуть за дверь,
атоѵеге а ібгіЬич.
ВЫПРОКИДЫВАНІЕ. Е]ес1іо Гогаз.
Выпрокидываю, е^ісеге Гогав; «Іерсеге,
еѵегіеге, Ьиті ргозіегиеге, ехсиіеге.
Выпрокинуть изъ саней, ІгаЬа ехсиіеге.
В. иасло изъ кринки, Ьиіугит еЯппіІеге
о!1а. Выпрокинутый, еуесіив Гогав; еѵег-
гие; Ьсші ргсеігаіив, ехсиввие.
455
вып
ВНП
ВЫПРОШЕННЫЙ. І’гесіЬия оЫепІиз,
ішреігаіиз.
ВЫПРЫСКАННЫЙ. Ііізрегзиз; зраг-
§епбо сопзитіиз. Выпрыскиваніе, біз-
ірегзіо. Выпрыснутый, цшкі бізрегзит
езі. Выпрыскиваю. бінрег;>еге; зраг^еп-
<До сопзишеге. Выпрыскал ъ на себя всю
«оду благовонную, іоіат обогаіат ациат
яе -зраг^епз сопзитзіі. Выпрыснутый,
ярагзик, бізрегзиз.
ВЫПРѢВАНІЕ, йибаііо. Выпрѣваю,
зибаге, ехзибаге, яшіоге біГйиеге, ыкіоге
тапаге. Йдучи дорогою весь выпрѣлъ,
іпіег еипбит Іоіиз кікіоге тапео. Вы-
гпрѣтъ въ бани, іп Ьаіпео заЫіитогез ех-
вибаге. 2) Оесоциі. ІЦн выпрѣли, ]из-
4 ИІ0ПІ е Ьгаззіса оіеагасеа бесосіит езі.
ВЫПРЯГАНІЕ. Ветііо .іи^і. Выпря-
гаю, едиов или Ьоѵез бів,іип§;еге; іитепіа
ехиеге (и^о, іида бетего сдиіз идя ЬоЬиз.
Выпрягаюсь, іитепіа зе гезоіѵипі. Ло-
шадь выпряглась, едина зе гезоіѵіі. 2)
•Іитепіа аідиприпіиг, гезоіѵипіиг.
ВЫПРЯДЕНІЕ, выпрядываніе, можно
:выр. гл. Выпряденный, пепбо сотрага-
Іиз, оЫѳпІиз. Выпрядываю, оЫіпеге,
«тегеге, рагаге пешіо. 2) Е Ііпо сегіит
Яіогит тобит пеге.
ВЫПРЯЖКА. Йетііо |иді. Выпря-
женный, бізіипсіиз.
ВЫПРЯМЛЯЮ. Кесіит геббеге, сог-
агі§;еге; сотріапаге, ехаедиаге, гезіііиеге,
ап гесіит геѵосаге. Выпрямлять искри-
вленныя деревья, Яеха гоЬога іп гесіит
теѵосаге. В. погнувшуюся посуду, ѵаза
АиЬегіЪиз геіогтаіа герагаге, сотріапаге,
ігевіііиеге. Выпрямить трость, сигѵшп
ѣасиіит соггі§еге. Выпрямить горбы
жъ посудѣ, Ішпогез ѵазіз геіипбеге. —
Выпрямиться, гесіит геббі, соггі^і; іп
гесіит геѵосагі. 2) 8е егі§еге (о человѣ-
кѣ лежавшемъ и сгорбившемся).
і ВЫПУКЛОСТЬ. Сопѵехіо, сопѵехцаі.
В. шара, ехіегпа §іоѣі зирегйсіез. д(|
пуклый, сопѵехиз. В. стекло, ѵіігищ Соо
ѵехит.
| ВЫПУСКАЮ. Етіііеге. ВыПус11ІТЬ
скотину изъ хлѣва, ресога зіаѣиіо енщ
I Іеге. Возьми деньги и выпусти эту ;|(еи_
: шину, ассіре аг^епіиш еі тиііегет ещіи
Іе. В. сыръ изо рту, етіііеге оге сазецщ
2) Ілііегаге; Ііііегіаіет аіісиі баге, тіце.
ге, етіііеге. В. птицу изъ клѣтки, аѵепі
саѵеа етіііеге; Ііѣегіаіет еі баге. Вы-
пустить кого изъ подъ стражи, е сизіо-
біа аіідиет ебисеге; сизіобіа етіііеге. 3)
Аспіеит бетіііеге, іпй^еге. Пчела вы.
пустила жало, аріз асиіеит іпйхіі. 4)
Отіііеге, ргжіегтіііеге, ргжіегіге; зііеп-
Ііо ргжіегіге. Онъ выпустилъ два слова
био ѵосайиіа отіяіі. Выпустить какую
мысль изъ пьэсы, е ГаЬиІа зепіепііат аіі-
диат Іоііеге. Выпустить какое мѣсто
въ сочиненіи, не помѣстить его, геііп-
диеге Іосшп іпіе^гит. 5) Міііеге, бітіі-
іеге, ехаисіогаге; пііІіІІЬиз отіааіопет
баге. Нынѣшній годъ изъ гвардіи мно-
го выпущены, Ьос аппо тиіііз е соііогів
ргжіогіа тіззіо баіа езі; тиііі — ехаи-
сіогаіі зипі. 6) Выпустить книгу въ
свѣтъ, Ііѣгит ебеге, Гогав баге. Свои
сочиненія, зиа зсгіріа іп Іисет ргоГегге,
ебеге. Если мы когда выпустили въ
свѣтъ что нибудь стоющее, зі диапііо
аіідиіб потіпе позіго бі§пит етіззип)
езі. Выпускаюсь, Ііѣегагі, етіііі, ебпсі;
отіііі, ехаисіогагі; тіззіопет аееіреге,
ебі, Гогаз багі. Выпускный, диоб еніііѣ
роіезі. Выпускъ, ехііиз, еигеззиз; ех-
рогіаііо. Отсюда нѣтъ никому выпускъ
Ьіпс петіпі соріа е»гебіепбі баіиг. За'
прешенъ выпускъ нѣкоторыхъ товаровъ,
ехрогіаііо поп пиііагит тегсіит ргоЬі
Ьііа езі. 7) фиоб отіззит езі, Іасиоа*
ВЫР
45®
вып
457
Переписывая,надѣлалъ много выпусковъ,
<1е5сгіЬеп5 гпоКа отіыі. 8) Мібйо. При-
Оудуіпемъ выпускѣ надѣется вытти изъ
гвардіи, ргохіта тіввіопе <1а1а, зрегаі,
яе пои атрііия іп соЬогІе ргжіогіа вііреп-
аіа Гасіигипі евве. 9) .Чц^гипсііит или
«шЬргипбіит. 10) Оііт: ]асІия, согцесіия
Іеіі, етіяяіо Іеіі.
ВЫПУТАНІЕ, выпутываніе. 8оІиІіо,
ІіЬегаііо, ехріісаііо. Выпутанный, яоіи-
іив, ІіЬегаІия, ехріісаіия. Выпутываю,
ехріісаге, ехрегііге, ехігісаге, еѵоіѵеге.
Выпутать ноги, ехрегііге. 2) Ехрегіііит
ех ітрегіііо Гасеге; яоПісіІшІіпе ехрегііге.
— Выпутываюсь, ве ехріісаге, не ехре-
<1іге. Выпутаться изъ долгу, жге аііепо
гет еііапі ІіЬегаге. В- изъ хлопотъ, от-
піЬия іпсопітоаів, тоіевііія ве ехреіііге.
Выпутаться изъ бѣды съ честію) е пе^о-
ііо ргоЬе не ехігаЬеге.
ВЫПУЧИВАЮ. Сопѵехшп, сатега-
Іит , сопсапіегаіит Гасеге. Выпучило
дно у кадки, Гипііие дойі ѵепігояив Гасіие
еві. Выпучить глаза, осиіок іійіиссге;
осиіоя <Іе(і"еге (іп ѵиііив аіісціив); йхо
оЫиІи аііярісеге или іпіиегі.
ВЫПУЩЕННЫЙ. Етівзив, ІіЬегаІия,
«оіиіия, сиі ІіЬегІая <1аІа еві.
ВЫПЬ. Агдеа яіеііагія.
ВЫПЫТАННЫЙ. Ехдиі.чііпя, ехріо-
та(п5, еіісііия. 2) А<1 сопГеяяіопет аііси-
.Іия геі агМисіш, сиі сопГеяяіо ехргезва еві,
соасіив, иі сопвіеаіиг. Выпытываю, веги- |
•яп, регястиіагі; ехріогаге, ехрівсагі, аіі-
’іниі ех аіідио зсіясііагі, ехдиігеге. 3) АІі-
Чиет а<1 сопГеяяіопет аіісщиз геі а<1<Ъі-
*еге, аіісщ сопГевяіопет ехргітеге; аіі-
Со^еге, иі сопйіеаіиг. Насилу вы-
рёг Іогт”ЗЪ ПеГ° ПравДу’ та«,ю сопаіи
епіа сопГеевіопет еі ехргееяёгс.
ЬІПѣЕАНіЕ. Оесапіаііо. Выпѣваю, |
йесапіаге. 2) Сапіашіо етегеге, оЫіпе-
ге аіідиііі.
ВЫПѢСТОВАННЫЙ. Сигаіик, еііиса-
Іив. Выпѣстовать, сигаге, еііисаге; іп-
ііиі&еге, тоіііие ЬаЬеге.
ВЫПѢХИВАЮ. Ехігийеге. Выпѣхну-
ты й, ехігияия.
ВЫПЯЛЕННЫЙ. НіЙО а<1 еиешіит
еоіиіия. Выпяливаніе, яоіиііо. Выпяли-
ваю, .іи"О аіі яиеікіипі воіѵеге.
ВЫРАБОТАНІЕ и ВЫРАБОТЫВА-
НІЕ. Сотрагаііо, ас<|иіяіІіо геі рег ІаЬо-
гет. Выработанный, ІаЬоге, ІаЬогашІо
сотрагаіив, ащиіяііия. Выработка, ори»;
ІаЬог. В. чиста, ория пііігіе, Ьепе еІаЬо-
гаішп. Выработываю, ІаЬоге сошрагаге,
асдиігеге. Выработалъ въ мѣсяцъ 10
рублей, гіесегп гиЫопев рег тепвет Іа-
Ьогапгіо асдиівіѵіі, етегиіі. 2) ЕІаЬогаге,
регйсеге. Живописецъ всѣ части кар-
тины хорошо выработалъ, рісіог отпей
іта^іпіз рагіея Ьепе еІаЬогаѵіІ, регГесіІ.
ВЫРАВНИВАНІЕ. Сотріапаііо, а><|па-
Ііо, ехждпаііо. Выравниваю, сотріапаге,
агдиаге, согедпаге. Выравнивать дорогу,
ѵіат сотріапаге. Выравниваюсь, ачріагі,
сотріапагі. 2) Ллріит, ріапшп йегі;
соггі^і, іп гесіит геѵосагі. Выравня-
лась дорога, ѵіа ачціа ріападие Гасіа е8І.
Дерево выравнялось, агЬог іп гесіит ге-
гіисіа езі. Онъ прежде былъ дуренъ, но
теперь выравнялся, оііт егаі Іигрія, пипс
ѵего риІсЬгіог, ѵепизііог еѵазіі.
ВЫРАЖАЮ. Ехргітеге, ргоГегге; е-
пипііаге; зепза апіті гіесіагаге; ехріісаге.
Выразить свои мысли словами, тепіів со-
^ііаіа ѵегЬіз епппііаге. В. свое располо-
женіе къ кому, зьат ѵоіипіаіет ег§а аіі-
диет ѵегЫз бі^пійсаге. Мысль эта пре-
красна, но выразить ее трудно, Ьа?с яеп-
Іепііа ргаесіага дикіет, зе<1 гІіГйсШч еяі
ѵетЬіз епипііаіи, или яеб огаііопе сот-
ВЫР
ВЫР
459.
фіесіі біійсііе озі. В. какъ можно короче
принадлежащее къ дѣлу, дна? аб гет іа-
еіипі ѵегЬів «ріапі раисівзішіз сотріесіі.
В. словами, стихами, сотріесіі огаііопе
или ѵегЬів; сотріесіі сагтіпе. 2) Осиіів
ріп^епбо зиЬрсеге, еПіп^ѳге. Какъ онъ
выразился? диіЬив ѵегЬів йепв еві? цпа?
ерів егаиі ѵягЬІі? Живописенъ ясно вы-
лазилъ Ахиллеса въ гнѣвѣ, рісіог АсЬіІ-
Іет ігаіит ѵіѵібе гергавеиіаѵіі. Музыка
весьма живо выражаетъ бурю, то<Іі ши-
вісі регциат ѵіѵібе ехргітипі ргосеііат
или ргосеііа регдиат ѵіѵібе ехргітііиг
тобіз тпвісів. 3) Ргопипііаге, ейегге,
еіодиі. Онъ всѣ слова ясно выражаетъ,
отпіа ѵосаѣиіа бізііпсіе еЯегІ, еіодиііиг.
Выражаюсь, диа вапііае или тепіів соці-
ва Іа еіодиі, аіісиі ее арегіге; іпіегпов ре -
сіогіз вепвив ргобеге аіісиі. Выраагаться
благородно, еіодиі ргасіаге. В. грубо,
іпсиііе еі Іюггібе бісеге. В. непріятно,
іриіібе сопііаіа ехргітеге. — Выраженіе,
ѵох, ѵосаЬиІпт, ѵегЬит. Употреблять
красивыя выраженія, еіедапіег бісеге.
богатство выраженія, соріа бісепбі. 11-
мѣть недостатокъ въ выраженіяхъ, раи-
регіаіе зегтопів ІаЬогаге. Это сочине-
ніе имѣетъ премного грубыхъ выраже-
ній, Ьос всгіріпт ѵегЬів гибіЬнв, іпѵепи-
яіів аЬипбаІ. Говорить къ кому въ лест-
ныхъ выраженіяхъ, Ьопогійсо ег«а аіі-
диет зегтопе йіі; Ь) еіосиііо, еіодиепбі
§епиз или гаііо, бісііо, зсгіріига» цепиз.
Пріятность выраженія, еіодиепбі зііаѵііаз.
Высокое выраягеніе, тэ;ев!ав іп огаііопе;
еіаііо или аііііибо зегтопів. Сильное
выраженіе, ѵіз, ѵі§ог, гоЬиг. В. въ му-
зыкѣ, ѵів пюбогит. Живое п натураль-
ное выраженіе страстей, ѵіѵіба апіті аГ-
Гесіишп абитЬгаі.о. — Выраагенный. ех-
ргеззив, епипііаіиз, бесіагаіг.з. Вырази-
мый, дпоб ѵегЬів ехргіті роіезі. Выра- ।
'бр
зительный, зі^пійсапз, {ргаѵіз. Выраза
тельныя слова, ропбега ѵегЬогит. ₽ѣЧь
невыразительная, огаііо ]е)нпа, Ггіуіца
Выразительно, ^гаѵііег; сига ѵі: пэгѵозе
ВЫРАЗУМѢТЬ. Ріапе іпіеІ!і<>егѳ. в,
автора, аисіогет или со^ііаііопет аисіо-
гіз ріапе авзедиі.
ВЫРАНИВАЮ, Ехсібіі пиЬі .чіідиід
ех тали. Выраниваюсь. е тапіЬиз еІаЬі
или атіііі; регіге, іпіегіге, іпіегсібеге.
Не знаю, какъ выронялась записная кни-
га, пезсіо, дпотообо рп^іііагез, ІіЬег рог-
Іаііііз а те аЬіегіІ.
ВЫРАСТАНІЕ, Іпегетепіит, или то-
яшо выр. гл. Вырастаю, сгезсеіе, ехегез-
сеге, зиссгезсеге. зигзит сгезсеге, та-
Іигііаіет аззеди'і, або'езсеге. Трава вы-
росла, пора косить, ЬегЬа таіигііаіеш
аззесиіа езі, іетриз езі зесапгіі. Овъ
очень, выросъ, Іпзі"пі1ѳг абоіеѵіі. Выра-
стать изъ платья, ехсебеге тобит ѵезіь
ргоріег согрогіз та^пііибіпет.
ВЫРВАНІЕ. Еѵиізіо. Вырванный, ѵиі-
зиз, еѵиізиз. В. изъ книги листъ, ра§іла
е ІіЪго ѵиіза. В. зубъ, бепз ехетрШа,
ехсеріиз Гогсіре. Вырванныя бурею де-
ревья, агЬогез ѵепіо ргосеііозо габіеііив
или сит габісіЬиз еѵиіза?.
ВЫРДѢЛЫЙ. Оиоб |ив1апі таіигііа-
Іет серіі. Вырдѣть, |из1ат таІигіІаСеш
сареге, аззедиі. Прорывы бываютъ о-
пасны, когда не вырдѣетъ опухоль, иісега
З’ивіат піаіигііаіет поп аззесиіа, зі етш-
рипі, зипі регіеиіоза.
ВЫРЕЗУБЪ. Сургіпиз бепіех.
ВЫРОВЛЕНІЕ. Ждиаііо, сотріаваііо.
Выровлеішыіі, адиаіиз, сотпіапаіив.
ВЫРОДОКЪ. Ведепег. Онъ въ езоей
семьѣ в., апііз езі іп Гатіііа,, ипиз еві 1і-
Ьегогит, диі бедепегаѵй.
ВЫРОНЕНІЕ. Атізэіэ, апизви.ч, ]асіг-
। га. Выроненный, апіізвив, е пізпіЬ11’
ВЫР
ЕЫ?
461 ---
е!ар,из: Ч11^ Регіі1> «“ІегсШН. Выро-
дить, см. выраниваю.
ВЫРОСЛЫЙ. Абиііиз; абнііа жіаіе;
8гапбів. Вырослыя деревья, агЬогез, Чи®
а<1 ЁЫат тачпііибіпет регѵепегииі. Вы-
ростокъ, вигсиіиз, яиЬоІея. 2) Сопит
Іиѵепсі виЬасІит. Выростковый, ех е]ив-
піоііі согіо Гасіиз. — Вырощаю. е<Іисаге,
аіеге, пиігіге; соіеге (о растѣніяхъ). —
Много работы, пока дѣтей выростить,
гев еві тиііі ІаЬогів, ргіивдиат ІіЬегов
ебисаѵегів. Вырощать деревья, агЬогев
соіеге. Вырошаюсь, ргоѵеиіге, сгевсеге,
{;і{ріі. Деревья теплыхъ странъ съ тру-
домъ на сѣверѣ вырошаются, агЬогев ге-
Віопит саіібагит, біПісиІІег, поп Гасііе іп
яерІепІгіопіЬиз ргоѵепіипі. Вырощеніе,
ебисаііо. Вырощенный, ехегеіив, еби-
саіив.
ВЫРУБАНІЕ, вырубленіе. Ехсізіо или
са-бев. — Вырубаю, ехсібеге. Вырубить
мать бревна сукъ, ехсібеге нобит. 2)
Сачіеге, віегнеге сачіепбо: ехсібеге, бе-
•яесаге. В. лѣсъ, вуіѵапі сгебеге. ехсібе-
ге. Вырубаюсь, саебі, ехсібі, яіегпешіо
са?бі, бевесагі. Вырубка, ехсізіо, ежбев.
:В. лѣсу, ехсізіо зуіѵае. 3) Іпсівіо, іпсіяи-
га. Сдѣлать вырубку на бревнѣ, ІгаЪет
іисібеге. Вырубленный, саезие, ехсізиз.
В. лѣсъ, вуіѵа саза. Вырубъ, іпсізпга.
ВЫРУГАННЫЙ. ОЬ]игёаіиз, ѵегЬів са-
віідаіив, ргоЬгів ас таіебіеіів ѵехаіив.
Выругать, выругаться, оідигуаге, ѵегЬів
са8ІІ"аге, іпсаераге; тиііа асегЬа іи аіі-
Чиет бісеге. Вмѣсто наказанія, выру-
галъ его, ошіяза роепа, тиііа іп еит асег-
Ьа біхі(,
ЬегВзЬІРуЧАЮ. Ехребіге. ехвоіѵеге, 1І-
.„аЗГе‘ ВыП чпТ1’ «ого изъ долгу, ех-
срелн а1‘Чиет а™ аІіеа°- Выр. изъ
реге ,Ы_*1епр'ЯТСЛЯ* тебііе ЬояІіЬиз гесі-
ЬІР> чить своихъ безъ всякаго
юр
урона, еио8 гесіреге іпсоіитез. 2) Со-
деге, рагаге 8іЬі ресипіат ех ге. Онъ
выручилъ свои деньги за товаръ, реси-
піат віЬі ех тегсіЬия соеріі. Выруча-
юсь, ехребігі, ІіЬегагі; со§і, рагагі. Вы-
рученіе, воіиііо, ІіЬегаііо. 3) Соіеге віЬі
ресииіат ех ге. Вырученный, зоіиіив,
ехребііив, ІіЬегаІив. 4) Ех ге соасіив. В.
изъ долгу, жге аііепо ехребііив. Выру-
ченныя деньги за товаръ, ех тегсіЬпв
ресипіа зіЬі рагаіа. Выручка, воіиііо, Іі-
Ьегаііо. 5) Ѵепбіііо. Худа в., рагит
ресипіа? ех тегсіЬиз ѵепбііів тіЬі соё§і
или рагаѵі. 6) Аихіііит, виЬзібіит.
ВЫРЫВАНІЕ, вырытіе. ЕЯоззіо. 2)
Еѵиізіо. Вырываю, еЯобеге, егиеге. Вы-
рыть колодезь, Гобеге риіепт. В. яму,
еЯобеге зсгоЬет. В. серебро, аг^епішп
егиеге. Кладъ, еЯобеге іЬеваигит. Вы-
рыть нарочно прудъ для судовой битвы,
саѵаге воіит. 3) Еѵеііеге, габіеііив еѵеі-
Іеге. Буря вырываетъ деревья изъ кор-
ня . ѵепіив ргосеПоеив агЬогев габіеііив
еѵеіііі. Вырываюсь, еЯобі. егиі, саѵагі;
еѵеііі. 4) Иногда вырывается у него
слово неосторожно, іпіегбит беІаЬіІиг,
иі бісаі. Это слово вырвалось у меня
неосторожно, Догіиііо тіііі Ьос ѵегЬит
ехсібіі. Вырваться у кого изъ рукъ, Іи-
сіапбо зе аЬ аііцио ехребіге ѵеі ехігісаге.
—Вырытый, еДовеиз, еги1ив,саѵа1ив. В. ка-
мень, Іарів еЯоввив, герегіие (найденный).
ВЫРѢЗАНІЕ, вырѣзываніе. Ехзесііо.
2) Ксаіріига, саеіаіига. Вырѣзанный, ех-
сізпя, ехэесіия. В. лоскутъ, Іасіпіа ехсі-
за. 3) йсиіріие, ехесаіріив, ежіаіив. В.
вензель, пюпо^гашта всиіріит. Вырѣз-
ка, ехзесііо. 4) Оиа рагіе аіідиіб ехяе-
сіит еві. 5) Рагв ехвесіа, ехсіза. Вы-
рѣзный, диой ехсібі, ехвесагі роіезі. Вы-
рѣзываю, ехвесаге, ехсібеге. Вырѣзать
ь'зыкъ, Ііпдиат аіісиі ехсібеге. В. дикое
463 ВЫС
мясо изъ рапы, ѵиіпегів сагпет Гип^о-
«ат ехсійеге. 6) Ясаіреге, ехзсаіреге,
саеіаге. Вырѣзать печать на камнѣ, е
Іарійе всиіріо Гогтаге яі^іПит. В. над-
пись, іііиіит Іарійі іиясиіреге, іпсійеге.
В. изъ бумага цвѣтокъ, Ооесиіит е сЬаг-
Іа бесапйо Гогтаге. Вырѣзываюсь, ех-
ьесагі, ехсійі; ясиірі, саеіагі.
ВЫРЯДИТЬСЯ. 8е сотеге; согриа
ехсоіеге, ехогпаге. Выряженіе, ехогпа-
Ііо. Выряженный, сотіия, ехсиііи», ех-
егпаіив. Выряжнваю, сотеге, ехсоіеге,
ехогпаге. Вырядить дитя, рнегиінт ех-
огпаге. 2) Ехсіреге, расівсі.
ВЫСАДКА. Ехрояіііо; ехзсепыо. Вы-
садный, ехровіііопі йеяііпаіиа. Высадное
войско, соріа* іп Іеггат ехропепйге. Вы-
садокъ, агЬивсиІа іп ЬуЬегпасиІо сиііа еі
іп Йогіит (гапяѣаіа. — Высаженіе, выса-
живаніе, ехрояіііо. Высаживаю, ігапя-
Гегге; іп аііит Іосит ІгапяГегге, Ігайисе-
ге. Высадить цвѣты изъ горшка въ
гряды, Оогея е ѵаяія ІісііІіЬив іп агеая
ІгапаГегге. 2) Ехропеге одно шн съ до-
полненіемъ словъ ех паѵіЬив іп Іеггат;
геііпдиеге, йсгеІіп<[иеге аіігріо Іосо. Вы-
садить войско на берегъ, соріа» іп іеггат
ехропеге; ех8сеп8іопет Гасеге. Выса-
живать (переводить) по кладкамъ съ вы-
сокихъ кормъ, йе рирріЬи» аііі» ропІіЬи»
(яосіо») ехропеге. Высадили меня изъ
кареты въ такомъ-то мѣстѣ, те гЬейа
гесінт йеге1і<іиегнпІ Іосо реіііо. Выса-
дить рыбу изъ садка , рі$се$ е рі»сіпа Іі-
Р’Лса іп Іаси соііосаге. 3) РегГгіп^еге,
йівсиіеге, йігуісеге, еіійеге, ехіипйеге.
Высадило ядромъ рѣшетку изъ стѣны,
уіоЬнІов Геггеив е Іогпгепіі» ші$»и8 сіа-
ІЬго8 регГге^іІ еІійіЦие. — Высаживаюсь,
ехропі; ІгапяГеггі іп аіішп Іосит, Ігайисі.
ВЫСАЛЕННЫЙ. 8еЬо іііііи», оЬНІич.
БЫС 4Й4
Высалить, »еЬо ііііпеге, оЫіпеге. Выса-
литься, »еЬо оЫіпі.
ВЫСАСЫВАЮ. Ехвивеге. Піявнца
высосала дурную кровь, Ьігийо таіищ,
«ап^иіпет ехвнхіі. Высосать сокъ нзъ
лимона , яиссшп Йе таіо сіігео ехви^еге.
Высосать все, ехЬаигіге. Высасываюсь,
ехви^і.
ВЫСВАТАНІЕ, высватываніе. СоЛо-
саііо. Высватываю, Іосаге, соііосаге. Онъ
высваталъ свою дочь за богатаго купца
йіѵііі тегсаіогі йііат 8иат пиріит йейіі.
ВЫСВЕРЛЕНІЕ. ТегеЬгаІіо. Высвер-
ленный, ехІегеЬгаІп»; ІегеЬгапйо саѵаіия.
•Высверленная дира, Гогіса ІегеЬгапйо са-
ѵаіа. Высверливаю, ехІегеЬгаге; Іеге-
Ьгаге; ІегеЬгапйо саѵаге. Высверлить
пушку, Іогтепіпт ІегеЬгапйо саѵаге.
ВЫСВИСТЫВАНІЕ, можно выр. гл.
Высвистываю, ехяіЬіІаге. Что-то стра-
шное, ехвіЬіІаге циій йігит. Пѣсню, ех-
8іЬі1аге сапіііепат.
ВЫСВОБОЖДАЮ. Яоіѵеге, ехяоіѵеге,
ІіЬегаге, ехрейіге. Изъ рабства, ѵіпйіса-
ге а вегѵііиіе. Высвобожденіе, ІіЬегаІіо,
яоіиііо. Высвобожденный, еоіиіи», ех»о-
Іиіи8, ІіЬегаІие, ехрейііи».
ВЫСВОРИВАНІЕ, можно выр. глаг.
Бысвориваю, сапе8 ѵепаіісов іп еат соп-
виеіийіпет аййпсеге, иі сориіаіі еапѣ
Высворикаюсь, аййисі іп еат сопвиеіи-
йіпет, иі еіс. Высворенный, айяиеГасІи»
Ьиіс геі.
ВЫСЕРЕБРЕНІЕ. ОЬйисІіо аг§епіо.
Высеребренный, агдепіо оЬйисІи», аг§еп-
Іаіи», іпаг^еиіаіи». Высеребрить, аг^еп-
Іаге, аг^епіо оЬйпсеге. В. мѣдный со-
судъ, ѵав сиргіпит или гегіеит агрепіая-
Йит сигаге.
ВЫСИДКА. Модив, ргорогііо ьісегге-
Йе8ііііа1<е. Высиженіе, высиживаніе, йе-
яііііаііо яісегае сегіа тепянга йеііпй®-
ЕЫС
466-
ЕЫС
46э
Ехсіняю. Высиженный, йееііііашв, айи-
чШ5. 3) Ехсіиеие. Высиживаю, .іияіит
(етри« соттогагі, вейеге. Онъ высн-
іѣ.,ъ недѣлю подъ стражею, іоіат ееріі-
тапат іпсіиеие іп сиеіойіат «ейіі. 4)
Ехсіийеге. Курина высидѣла цыплятъ,
заіііпа риііое ехсіиеіі. 5) Айигеге ѵіпнпі,
йееііііаге. Высиживаюсь, а<Іигі, йееііііагі.
6) Высидѣлись цыплята, риііі ехсіиеі еипі.
ВЫСИНЕНІЕ, можно выр. гл. Выси-
ненный, соіоге ѵіоіасео іпГесІпе, Ііпсіие.
Высинить, соіоге ѵіоіасео іпіісеге. Вы-
синиться, соіоге ѵіоіасео іпіісі; соіогепі
ѵіоіасешп ІгаЬеге. Крашенина хорошо
высинилась, Іеіа Ііпеа ргоЬе соіогепі ѵіо-
Іасецш йихіі.
ВЫСКАБЛИВАНІЕ. Вегипсіпаііо, ро-
Ыіо; йеіеіия. Выскабливаю, гипсіпаге,
гипста роііге, Іаеѵіеаге. 2) Егайеге, га-
<1еп<1о ІоПеге. Выскабливаюсь, гипсіпа-
гі, гипсіпа роіігі, Іаѵірагі; егайі, гайепйо
ЮПі.
ВЫСКАЗЫВАЮ. КеГегге, гепаггаге,
епипііаге. Онъ все ему высказалъ, что
здѣсь происходило, диж Ьіс еѵепегапі,
отпіа еі гепаггаѵіі.
ВЫСКАКИВАНІЕ, можно выр. глаг.
Выскакиваю, ехеіііге, рговіііге. Онъ вы-
скочилъ изѣ окна, рег Гепееігат ргоеі-
Іиіі. Выскочить изъ корабля на берегъ,
ш іеггаш е паѵі ее е]ісеге; іп Ііііие епіі-
<аге (Ѵіг8-). Выскочилъ гвоздь, сіаѵне
еоіпіив ееі, ехсійіі. Выскочилъ камень
изъ перстня, ветпіа аппиіо еоіиіа ееі.
Чыскакввить изъ воды (о рыбѣ), ехеіііге.
ВЫСКАЛЬЗЫВАЮ. ЕІаЬі, еГЯиеге;
11'скользнуло вдругъ изъ рукъ, герепіе
или еиЬііо йе тапіЬие еіареит ееі, ЯихіЬ
г ВЬ1СКОВЛЕНІЕ. См. Выскабливаніе.
ленный, гипсіпаіие, йегппсіпаіие,
‘•па роіциіі. егаяи$, (іеіеіия,
ЬІС«ОЧЕНІЕ, выскочка, при выско-
| ченів. іп ехіііепйо. На выскочку, пісііия,
соттойіие, регіііие диат аііі.
ВЫСКРЕБАНІЕ, можно выр. глаг.
Кайеге, йегайеге, егайеге, ІоПеге.
ВЫСЛАНІЕ. Міеяіо, Ігапетівеіо. Вы-
сланный, етіееие, тіееие Гогав, Ігапвтів-
вие.
ВЫСЛУГА, чрезъ разныя выслуги,
вышелъ въ чины, рІигіЬив тіпіеіегііе Гип-
«епйо Ьопогее аееесиіие ееі, ай Ьопогее
регѵеиіі, ргоѵесіие ееі. Получить жало-
ванье по выслугѣ урочнаго времени, йпі-
1о іетроге тіпіеіегіі айітріепйі рггеесгіріо
еіірепйішп ассіреге. 2) Тетрие тіпіеіе-
гіі айітріепйі ргжесгіріит. Выслуженіе,
выслуживаніе, при выслуживаніи, іп Гип-
8епйо тіпіеіегіо, іп айітріепйо тіпіеіе-
гіо. — Выслуженный, йеЬііие, тегііие.
Выслуженныя деньги, ресипіа йеЬіІа. .3)
Тетроге тіпіеіегіі айітріепйі ргаесгіріие;
іп1с"га орега геййііа рггееегіріпе. Слѣ-
дуетъ ему получитъ за выслуженные го-
ды 150 рублей, рго іпІе§та орега геййііа
йсЬеІ сепіппэ еі диіпдиа^іпіа гиЫопее ас-
сіреге. Выслуживаю, тіпіеіегіо айіт-
ріепйо оЫіпеге, орега аіісиі геййііа ете-
геге. Выслужить чинъ, птпеге айтіпі-
еігапйо аіііогет йіртііаііе згайпт сопее-
диі. 4) Выслужить срокъ, іпІе§гат оре-
гат геййеге; йпет орега.' Гасеге. Онъ
выслужилъ у него 5 лѣтъ, диіпдпе аппое
іп орега еі геййепйа ехріеѵіі. Солдатъ
выслужилъ срокъ, тііее еіірепйіа сопГе-
сіі. — Выслуживаюсь, ай Ьоиогее регѵе-
піге, аесепйеге, Ьопогев сопеедиі, айіріе-
сі, іп йі^пііаііе егайи соііосагі; ай атріііи-
йіпет ассейеге. Онъ въ короткое время
выслужился до высокихъ чиновъ, Ьгеѵі
іетроге тахітіе ЬопогіЬне аисіпе ееі. 5)
Віапйііііе еі аееепІаІіопіЬие аііси^ие
Ііат аисирагі, іп аіісиуие Гатіііагііаіет ее
іттег§еге или іп аііепдие сопедеіийіпеш
44>7 ВМС
ігашег^еге. Честный человѣкъ слу-
житъ усердно,выслуживается же льстецъ,
уіг Ьопезіиз епаѵііег пшіпія $цшп оЬіі,
айціаіог ѵего зе з,иЬтіІііІ.
ВЫСЛУШАНІЕ, выслушиваніе. Аи-
-Ліііо, аизсиііаііо. Выслушиваю, аіиііге.
ехашііге. В. кого, аигез аіісиі <Іаге, йе-
йеге, ргоѣеге; ехсіреге ѵегЬа аіісиіи*.
В. что, аигіЬпз аіідиііі айтіііеге. Благо-
склонно выслушать, Гасііез аигез ргжЬеге
аіісиі. Охотно в., аигіЬиз ргопіз, зеспп-
»йіз, аедиіз аееіреге. Неохотно, айѵегзіз
а-игіЬиз аееіреге. Государь всякаго вы-
слушиваетъ, ргіпсерз еціизѵіз ѵасаі зег-
йіопі. Съ терпѣніемъ выслушать прось-
бу, ргесіішз аііеиріз раііепііапі ргаезіаге.
Прежде выслушайте, а потомъ говори-
те, ргіиз ехапйі еі Ішп Іосріеге. Августъ
выслушивалъ всегда самъ судебныя дѣ-
_ла, или всегда присутствовалъ самъ въ
судѣ при разбираніи дѣлъ, иногда до еа-
смоіі ночи, Аи^изіиз ірзе |из йіхіі азвійие
еі іп посіет поп пипдиат. Выслушивать
..судебныя дѣла пе только съ величай-
ашеіо совѣстностію, но п съ такою же кро-
тостію, ,іпз йісеге поп йі1і"епііа гоойо
-витріа, зей еііапі Гепііаіе. Выслушивать
учениковъ уроки, анйіге йізсіриіоз ейіз-
.сешіа гесііапіез.
ВЫСМАЛИВАНІЕ, чрезъ в. бочки,
рісапйо йоііо. Высмаливать, іпіга ріеаге,
«оррісаге, ріее оЬйисеге. Высмолить лод-
•яу, сушЬиІаш ріеаге.
ВЫСМАРКИВАНІЕ. Егаипсііо. Вы-
смаркиваю, етші"еге, зе ептп^еге; етип-
. г,еге пагез.
ВЫСМАТРИВАНІЕ, можно выр. гл.
(Высматриватель, диі іпзрееіапйо йізсіі.
Высматриваю, іпзрееіапйо йізееге. -) Сар-
іаге, орегігі, аисирагі; ехзресіаге. Йиш
саріаз. Высматривать удобнаго случая къ
ВЫС 468
начатію чего иибудь, саріаге ОрроПццу
іаіеш аіідиій ад>>гейіепйі.
ВЫСМОЛЕНІЕ, по высмоленіи бочка
рісаіо йоііо. Высмоленный, рісаіиз, рісе
оѣйисіпз.
ВЫСМОРКАНІЕ. См. Высмаркиваніе.
Высморкнутый, епшпсіиз.
ВЫСМОТРѢНІЕ. Іизресіаііо ехіга или
Гогіз. Высмотрѣнный, диой диіз іпзрес-
Іаийо йійісіі; іпзрееіапйо со"пі1из.
ВЫСОВЫВАНІЕ. Ехриізіо; ргоіесііо,
ргоіепзіо. Высовываю, Ігийеге Гогав, ех-
Ігийеге. Высунуть кого изъ покоя, аіі-
диет Ігийеге Гогав, аіід. ехреііеге. 2)
Ргорсеге, ргоіепйеге, ехзегеге. Высу-
нуть языкъ. Ііпдиапі ехзегеге. В. пла-
токъ, пшееіпішп е сгишепа йепііііеге.
Онъ высунулъ голову изъ кареты, гіаейа
сариі ехзегиіі. Высунуть тихонько голо-
ву изъ воды, Іасііе ргоГегге е $1а"по еа-
риі. Высунуть палецъ, йідіішп роітщеге,
ргоіепйеге. 3) V. рі., йеІигЬаге. йереііе-
ге, (зио Іосо,’. Высовывать, зе или согрів
ехзегеге, изъ окна, е Гепезіга. 4) 8иЬіІо
или герепіе ехеиггеге Гогаз. Онъ высу-
нулся па улицу, зпЬіІо а'йіЬиз ехештіі
Гогав.
ВЫСОКІЙ, высокъ. Аііив (въ отноше-
ніи къ низкому), ееізиз и ехееівиз (тонкій
и длинный идущій въ верхъ); ейііиз (вы-
дающійся), ргосегпз (тонкій и длинный
въ верхъ идущій), агйиив (крутой), виЫі-
тіз (большою частію у прозз. высоко
парящій). — Высокая гора, щопз аііиз;
ш. ешіпепз. Высокій холмъ, соііів ехееі-
зив; соііів ейііив. Высокое дерево, агЬоі
аііа, ргосега. Деревья пе высокаго росту,
агЬогев поп тарпі іпегетепіі. Высоко1
ростъ, етіпепв віаіига. Человѣкъ выг1'
каго росту, іюпю ргосега зіаіига. Я48'
вотныя высокаго росту, агтепіа зиЫі®1
(Соѣ). Высокія маковыя головки, ояъ
выс
470
46»
выс
неаііа рараѵегшп сарйа. Высокая вода,
полая в., адшетаепж: адиж зоіііо та|о-
гез. Обиесеиный высокими стѣиами. ти-
.гі8 виЫітіЬив типііи» или сігситбаіив.
При означеніи мѣры ставится вин.п. быть
вышиною въ 50 Футовъ. дшпдиа»тІа ре-
бее аіішп ееве;іп аііііибіпепі диіпдиа»іп-
Іа ребит етіпеге. Построить что выши-
ною въ 15 Футовъ, аіідиіб іп аіііішііпеіп
диіпбесіт ребит ехігиеге или еГІісегс.
Упасть съ высокаго мѣста, ех а!Ю бесі-
беге. Леа.ать, стоять на высокомъ мѣстѣ
(какъ напр. домъ), етіпеге; іп Іосо ебііо
ехвігисіит евве. Ииосказ. а) о цѣнѣ: таю-
щіе. Быть въ высокой цѣнѣ, піа^пі ргеііі
евве; ша^по сопвіаге. Покупать слугъ
болѣе стройныхъ и у'чепыхъ за самую
высокую цѣну, вегѵіііа гесііога роііііога-
дие іштепво ргеііо сотрагаге. Припи-
сать чему высокую цѣну, гет та§пі
(нодр. ргеііі) жеіітаге. Положить на что
высокую оцѣнку, аіідиіб тадпо жеіітаге.
Быть въ высокой цѣнѣ (о монетахъ), та»-
пит ргеііит ЬаЬеге. Ь) По важности, на-
ружной чести, поѣіііе, атріив. Быть вы-
ше другаго достоинствомъ, бі^пііаіів $>га-
бн аіідио еирегіогет евве. Занимать са-
мэе высокое, первое мѣсто въ государ-
ствѣ, ргіпсірет евве іп сіѵііаіе. Самые
высокіе чины, атріівзіті Ьопогев. Высо-
чайшее благо, виттит Ьопит; Спів Ьо-
погит. Высокіе и низкіе, вптті еі іпбті.
Охота за высокою дичью, пнуогпш Гега-
Гшп ѵепаііо. Достигнуть высокихъ чи-
повъ. аб атріов Ьопогев еѵесіит евве. с)
Что превосходитъ обыкновенныя си-
,ЬІ тма. аііпв, виѣііііог. Высокій слогъ.
«иЫипе бісспбі §еппв. Высокія науки, аі-
°г етц(Щіо. дла меиа это очеиь ВЫС0І!О>
^лиш,,Оиъ учено, аіідиіб тепіе теа азве-
очеиьа₽еГе ”0П І,0‘'м,г’- }"> паритъ
Еысо<;о, іпѵепіит а11івв:те ехвиг-
ірі. Гоняющійся за высокимъ, вирегЬив,
аггодапв, іпвоіепв. Высокое мнѣніе о се-
бѣ, та$>па оріпіо. Имѣть о себѣ высокія
мысли, та^пійсе бе ве віаіиеге. Гоняться
за высокимъ, лѣзть въ гору, пкуога соп-
сирівсеге; пииогсв гев арреіеге. б) Выс.
по ѵму, по образу мыслей и чувствова-
ній, аііиз, сеівив, ехсеівив, виЫішів, та§-
пив. Человѣкъ высокаго образа мыслей,
ѵіт аііпв еі ехсеівив; ѵіг егесііогів апіті.
Мужъ высокаго достоинства, етіпепя біу-
пііаіе ѵіг. Высокое выраженіе, огаііопів
аііііибо. Высокій образъ мыслей, ашпи
еіаііо; апітив еіаіиз, ехсеівив. — Высо-
кій Всероссійскаго престола Наслѣдникъ,
Ащрівіив виссеввог ітрегіі Іоііив Киввіае.
— Высоко, аііе, ехсеіве, еіаіе, виЫітіІег;
виЫіте. В. летать, парить, аііе, виЫітет
ѵоіаге пли ѵоіііаге. Рѣка очень высоко
поднялась, Яитеп ргжіег тобит сгеѵй.
Солнце было уже очень в., |ат егаі во!
аіііввітпв. — Мпііа егаі біев; )ат тиііит
біеі ргосеввегаі. Онъ в. труды свои ста-
витъ. оретае еще тиііит ІгіЬиіІ, юа»пит
ргеііит еі еіаіиіі. Пишетъ высоко, зиЫі-
піе, виЫітіІег, ехсеіве всгіЬіІ; бісіі аш-
ріе, еіаіе.
ВЫСОКОБЛАГОРОДІЕ» Тііиіив, диі
ргжГесІіз тііііит ІгіЬиіІиг. Ваше в.. ѵіг
регіПивІгів 1 Высокоб.іагородныіг, регіі-
ІП8ІГІ8.
ВЫСОКОВАТЫЙ, высоковатъ. АІІіог,
ехсеівіог, ебіііог, ваіів аііпв.
ВЫСОКОВЕРХІЙ. Етіпепв Гавіщіит
ЬаЬепв. Высоковерхая башня, Іиггів еті-
пепіі Гав1і»іо.
ВЫСОКОВЫЙНЫЙ. Гегох, вирегЬив,
іпвоіепв.
ВЫСОКОГЛАГОЛАНІЕ. (81.) СІогіа-
Ііо, овіепіаііо, ѵепбііаііо, рсѣчііо. та»пі-
Іодиепііа. Высокоглаголивый, высокогла-
голивъ, е’-огіовие, тадпійсия, ѵапііодиив.
471,
ЕЫС
зыс
472
Высокоглаголю, йіогіагі; ее уасіаге, еиЬіа-
ішв Се ее Сісеге; ріогіокие <1е ве ірео ргае-
сіісаге.
ЕЫСОКОГЛЯДАЮ. Ііеерісеге, сіее-
ресіаге; Севрісеге еі соліешлеге.
ВЫСОКОДЕРЖАВНЫЙ. Рпероіепе.
ВЫСОКОДОСТОЙНЫЙ. Ѵаійе йі^пив;
ѵеиегаііопе Сі^лие, ѵелегаЬііія.
ВЫСОКОМОНАРШІЙ.8иргетив,еит-
тие.
ВЫСОКОМОЧНЫЙ, высокомочные.
Ргарроіепііяяіті огйіпее Веі^'іі Гсейегаіі.
ВЫСОКОМЫСЛЕННО. Солййеліег,
Іетеге, агго^апіег. Высокомысленный,
соиЛСепе, ргаеіісіелв, Іетегагіие, ѵапа орі-
піопе еіаіие, агго&але. Высокомысліе, ѵа-
ла Не еиа ргхеіалііа оріпіо, сопЛйелІіа,
іетегіѣіе, агго^апііа.
ВЫСОКОМѢРІЕ, высокомѣрность. 8и-
регЬіа, іпеоіепііа, Гаеіие. Высокомѣрни-
чаю, еирегЬит, твоіеліет, ГаеІіСіоеит,
агго^аліет, іпеоіепііа іпЛаІлт евве. Вы-
сокомѣрно, вирегЬе, агго§алІег. Высоко-
мѣрный, —мѣренъ, еирегЬие, ілвоіелв, аг-
горале, Гаеіійіоеие, іпеоіепііа ІпЛаІие.
ВЫСОКОНЕКЪ, (ігалСіиесиіив.
ВЫСОКОПАРНЫЙ, —паренъ. АІІе
ѵоіале, аіііѵоіапв (I.исг.). В. орелъ, адиііа
ргжрея. 2) Ве віуіо: ІитіСив, ІпЛаІие. Вы-
сокопарная рѣчь, вегпіо ІитіСив; огаііо
іпДаІа. Быть высоколарну, Іиг^еге. Вы-
сокопарными бездѣлками наполнена стра-
ница,Ьлііаііе пи^ів ра^іпа Іиг»еесіІ (Ре г я.).
Слогъ превысокопарный, §елие Сісешіі
іттойісо Ілтоге Іиг^еесіі (Оиіпѣ). 3}
8ирегЬив, агго^але, іпеоіепе, іпЛаІие.
ВЫСОКОПОВЕЛИТЕЛЬНЫЙ. Тііи-
Іия роіетагсЬогит: ашрііееплие.
ВЫСОКОПОЧИТАНІЕ, высокопочте-
ніе, сиііие, геѵегелііа, оЬеегѵапІіа. Имѣть
къ кому в., оЬеегѵаге аіідиет (вооб.); ге-
ѵегеиііат аіісиі ргзееіаге; Ьопогііісіе ѵег-
Ьів аіідиет рговедиі. — Высокопочтен-
ным, тахітореге соіетіие.
ВЫСОКОПРЕВОСХОДИТЕЛЬНЫЙ.
Ехсеііепііевітив; іііиеігіееітие. Ваше вы-
сокопревосходительство, ѵіг іііиеігіевіте!
ВЫСОКОПРЕОСВЯЩЕННЫЙ. 8ипі-
те ѵепегаЬіІіе. Высокопреосвященство,
Іііиіие Міігороіііагшп еі АгсЬіеріесорогищ
Виееісогиіп.
ВЫСОКОПРЕПОДОБІЕ. Ѵіг геѵегеп-
сіе, Іііиіие Киееісогиго АЬЬаІит. Высокс-
преиодобныіі, геѵегепйие. Выс. отецъ,
геѵегепйе.
ВЫСОКОРОДІЕ. Тііиіие поЬіііееіта-
гит регеопагит диіпие сіаввів: ѵіг ргаепо-
Ьіііввіте. Высокородный, рга'поЬіІіевітив.
ВЫСОКОРОСЛЫЙ. Ргосега тетЬга
ЬаЬеив.
ВЫСОКОРЬЧИВЫЙ- 9пі огаііолів
виЫітіІаіет аЛесІаІ; диі иіііиг ѵегЬів виЬ-
ІіпііЬив; диі атриііав еі вевдиіреііаііа ѵег-
Ьа ргсуісіі (Ног.).
ВЫСОКОСЕРДЫЙ. Оиі еві апіто е-
Іаіо, Гегох, еирегЬие, агговалв; та^піАсие.
ВЫСОКОСТЬ. Аііііисіо, ехсеівііае. В.
дома, ачііит аііііисіо. В. мѣста, Іосив іп
аііит ейііив; аііііисіо Іосі. В. роста. ЬаЬі-
Іив, віаіига согрогів. В. тоновъ, вопив аСи-
Іі. 2) Сгаѵііав. В. предмета, "гаѵііае аг^и-
глепіі; диаевііо ргаѵія, виЬіітів. В. чина,
{ігасіив сіі^пііаіів аііівеітив. В. рѣчи, вег-
топів виЬіітіІав.
ВЫСОКОУМІЕ, высокоумство. 8ирег-
Ьіа, еіаііо апіті: Іитог, Гаеіие. Высоко-
умно, вирегЬе, аггоцапіег; еіаіо апіто;
Гегосііег. Высокоумный, —уменъ, сіаіа
тепіе, еирегЬие, іпвоіепе, агго^апв, іпЛа-
Іив іпеоіепііа. В. не видитъ достоинствъ
другихъ, еирегЬие или агго^апв аііепае
ѵігіиіев, аііогит Ьола поп ѵійеі. — Вы-
сокоумствовапіе, агго{*ап1іа, іпеоіепііа.
Высокоумствую, паеиіпт еяяе; ѵапат Йе
выс
выс
474
473
80 орййопет ЬаЬеге; агго^апіег Ле зе
регвпазит евве; вареге зіЬі ѵкісгі.
ВЫСОКОЦАРСТВУЮ. Вопйииш евве;
ітрегіит Іепеге, йотіпагі; ітрегаге.
ВЫСОЛИТЬ. 8а1е ргоЬе соийіге. Вы-
солиться, заіе ргоЬе сопйігі, см. усо-
литься.
ВЫСОСАНІЕ, при высосаніи крови.
Іп ехзи§епйо яап^ійпе. Высосанный, ех-
зисіив.
ВЫСОТА. Аііііийо; виЫітіІав; ехсеі-
вііав. В. горы, аііііийо топіів. В. деревъ,
-агЬогит ргосегііав. В. полюса, роіі ехсеі-
вііаз. 2) 8иЫіте, виттит. Вергиуть на
высоту, іи виЫіте ^асеге. Орелъ паритъ
на высоту, адиііа зиг^іі іп впЫіте, ве аі-
Іоіііі, пііііпг аіів іи а«га, ^асіаі, Гегіиг іп
виЫіте. Взирать на высоту небесную,
осиіов асі соеіит сопрсеге, осиіов сопѵег-
іѳге іп соеіит. 3) Ьосив аііив, ехсеівиз,
ейііиз, ейіііог, вирегіог; сііѵив, соШв. Не-
мріятель занялъ, захватилъ высоты, 1108-
ііз Іоса вирегіога оссираѵіі. Занять высо-
ты, витта соіііит іпвійеге; Іоса ейііа ос-
сираге. Холмы одинакой высоты, соііі
рагі аііііийіпіз Газіцро. 4) Іп ^еотеігіа:
аііііисіо. Два треугольника, имѣющіе рав-
ное основаніе и равную высоту, бываютъ
между собою равны, <1ио ігіапдиіа е]ив-
Дет Ьазіз аідие аііііийіпіз вииі іпіег ве
рагев та^пііийіие, вииі віЬі ждиаіев. 5)
(Роіі) ехсеівііаі. Братъ высоту солнца,
оре іпвігитепіі Ьогй тегШіапЙ воііз ех-
сеізііаіет вирег Ьогігопіет оЬвегѵаге. 6)
Атріііийо, Сазіцрит. Возвеличить въ вы-
соту, виттореге аи^еге. 7) 8ирегЬіа, аг-
'і'о^аиііа, еіаііо апіті. Смирится высота
'человѣческая, йергітеіиг еіаіив Ьотіиів
апітив. — Высоиѣ, (ві.), аііе, ехсеіве,
виЫіте.
ВЬІСОХЛЫЙ. Зіссаіив, ехзіссаіиз, ех-
-чгеіасіив.
ВЫСОЧАЙШЕ. См. Всевысочайше.
Высочайшій, аіііввітив; виттив. Самыя
высочайшія горы находятся въ южной
Америкѣ, аіііввіті топіев випі іп аизігаіі
Атегіса. Высочайшее достоинство, аііів-
вітив <Іі§иіІаІів §гайиз.—Высочество, Его
Императорское Высочество, сеівіввішив
Ргіпсерв.
ВЫСПАТЬ. Н®с ѵох Іосит ЬаЬеІ во-
Іиттойо іп Іаіі Іосиііопе: Спалъ, да вы-
спалъ, гев ргжіег отпет врет или рг®-
Іег отпет оріпіоиет тіЬі сѵепіі.
ВЫСПРАШИВАНІЕ.РегсопІаІіо.Чрезъ
в. свидѣтелей, регсоиіапйіз ІевІіЬив. Вы-
спрашиваю», всгиіагі, регсопіагі, диагего
ех аіідио, ехріогаге. Взять кого, связать
и выспросить всю правду, аіідиет аЬйи-
сеге, ѵіисіге, дижгеге гет. У него все
'должно выспросить, иначе ничего не ска-
жетъ, піЫІ Іодиііиг, піві Іп1егго”а1ив.
ВЫСПРЕННІЙ. Еіаіив, ехсеівиз, виЬ-
Іітіз, йіѵіпив. Выспренность, еіаііо, виЫі-
тііаз.
ВЫСПРОШЕНІЕ, выспросъ. Регсоп-
іаііо. Выспрошенный, ди® вііив ех аіідио.
ВЫСПРЬ. 8игзит, іи виЫіте.
ВЫСПѢВАЮ. АЙ таіигііаіет регѵе-
піге, регтаіигевсеге. Плоды выспѣли,
Ггисіив, Гги^ев регтаіиёге. Выспѣваніе,
для выспѣванія, а<1 регтаіигезсеисіит.
Выспѣлый, диой регтаіигиіі, ріаие піа-
Іигаіив, ай таіигііаіет регйисіиз.
ВЫСТАВКА. Ехровіііо. В. товаровъ,
ехровіііо тегсіит. 2) йиррейііаііо, ргжЫ-
Ііо, сопйисііо. Заплатить за выставку
кирпича, рго виррейііапйіз ІаІегіЬив зоі-
ѵсге. 3) Іп іиви Іийісиіагі: Іосаііо врЬег®.
Выставленіе, выставливаніе, ехровіііо.
Выставленный, ргжЬііиз, виррейі1а1ив,соп-
йпсіив. Платить за выставленныя дрова,
воіѵеге рго 1і§піз зиррейііаііз. 4) Ехрові-
Іив. Выставленные товары на продажу
475
выс
ЕЫС
тегсев ѵепо ровііж я. тегсев ѵесаіев ех-
ровііге. Выставленный на солнце, воііѣив
ехровііив. В. на посмѣяніе, іибіѣгіо ЬаЬі-
Іив. Выставленный на продажу, ѵепии-
«Іаіив, ѵепаіів. В. предъ всѣми, апіе оси-
Іов или іп сопвресіи ровііив. Выставлен-
ныя окончины, ріратепіа Гепевігагит
ехетіа или тоіа Гогав. Выставляю в вы-
ставливаю, ехішеге, ІоПеге сіе или ех,
юоѵеге Гогав. Выставлять горшки изъ
печи, оііав е Гигпо тоѵегц Гогав. 5) Ех-
ропеге, ргоГегге, оіппіпт іп сопвресіи ро-
пеге, раіат овіеікіеге. Выставить на про-
дажу хлѣбъ, ехропеге Ггшпепіипі. Вы-
ставить войско противъ непріятеля, ех-
ропеге ехегсііит іювіі. Выставить для
подражанія, ехропеге ііпііапсіит. Выстав-
лять картины, Іаѣиіав ргораіат соііосаге.
В. на солнце, вой или іп воіе ехропеге.
В. на солнце сѣно для сушеніи, ехропеге
-Гоепит іп воіе, иі віссевсаі. В. Флагъ, ѵе-
хіііит ргоропеге. 6) 8ирребіІаге, ргаѣе-
ге, сопбисеге. Подрядчикъ выставилъ
три тысячи кирпичей, гебетіог, ргаеѣііог
•ігіа тііііа Іаіегит сопбихіі или вирребі-
Іаѵіі. Выставитъ кого, бе|ісеге, виѣрсеге.
Всѣ были виноваты, но одного выстави-
ли, сипсіі сиіраіп геі вивІіпеЬапІ, веб ипив
Іиііі іпГогІииішп или реепак бебіі; отпев
г.піив ро'ііа беГип^ипІиг. Выставлять се-
бя на показъ, ве діогіагі; ве .іасіаге. Вы-
ставлять себя на посмѣшище всѣхъ, от-
піЬив бегібепбит ве ргоріпаге или рга:-
Ьеге, іибов Гасеге. Выставлять передъ
всѣми, аімрііб іп сопвресіи ошпіиш ро-
пеге, апіе осиіов ошпіиш ропеге. В. се-
бя въ чемъ законодателями, іп аііциа ге
ве абпііііепбсв аибіепбовфіе евве сепве-
ге. — Выставляюсь и выставливаюсь, ех-
ропі, ргоГеггі, іп сопвресіи ропі; ве врес-
Ггпбит ргаеЬеге. Онъ предъ всѣми вы-
ставляется, ргж аііів ве іп сспчресіиш
ЛП
баѣ- — Пальцы, кажется, выставляются
изъ картины, бі§ій ітіпеге ѵібепіиг. _
Выставный, циоб ехіші, Іоііі Гогав роіеві.
ВЫСТАИВАЮ. Іивіит Іетрив рег-
шапеге. Выстоять свои часы на караулѣ,
р’.віав Ьогав ехсиЬіія бевііпаіав регшапеге
пли регвеѵегате. 2) 8ивІіпеге, ехсіреге.
Выдержать огонь непріятельскій, ітре-
Іит Ьовііит вивііпеге, ехсіреге. Вы-
стоять лошадь, віпеге е^иит геіісі, гев-
рігаге, аг.ітат гесіреге. Выстаиваюсь,
обогет атіііеге, варогет регбеге, Ги§е-
ге; ѵарібит, Гаіишп Йегі. Вино отъ того,
что не было заткнуто, выстоялось, Іарега
таіе оЬіигаІа, ѵіпі варог еѵапиіі, ѵів еі ва-
рог біІГи<рІ. Бъ этомъ напиткѣ нѣтъ вку-
су, онъ выстоялся, Ьіс роіив ѵарібив Гас-
Іив еві, варогет регбібіі. 3) Бе соІогіЬив:
аѣіге, регіге, еѵапевсеге; Ги^еге, раііібіо-
гет Йегі. Краска выстоялась, саіог еѵа-
пиіі, Йихіі, Гир'іі. Домъ выстоялся, бопіив
ехвіссаіа еві. Лошадь выстоялась, ечиіге
і геврігаѵіі. апішапі гесеріі, ве геГесіІ, ге-
Гесіыв еві. Выстанавливаніе, см. выстав-
леніе. Выстанавливаю, ехропеге. Выста-
новитъ вывѣску, яірпиш (Іеопів аигеі) Го-
гав или ргораіат виврепбеге. Выстанав-
.шваюсь, ехропі; Гогав, ргораіат вивреп-
4і. Выстановленіе, ехрояіііо. Выстанов-
ленный, ехровііив; ргораіат виврепаив.
ВЫСТЕГАНІЕ, выстегиваніе, можно
выр. гл. Выстеганный, аеи Ігапвиіив, рег-
виіив, Шів Іга'есіів Іігшаіив; аси ргаеіех-
Іив. Выстегиваю, аси Ігапвиеге, регвие-
ге, йіів 1га]ес1ів йгпіаге. Выстегать одѣя-
ло, орегіогіит Іесіі аси Ігапвиеге. 2) Ех-
сіибеге, еіібеге, ехреііеге. Выстегнуть
глазъ бкчемъ, ехсіибеге осиіит всиііса;
ісіи всиіісае, ѵіграе ехсиіеге осиіит. Вы-
стегнутый, ісіи всиіісае ехсиввия.
ЕЫСТИГАЯГЕ. Агіеѵетвіо. Выстя-
лт»
477 ЕЫС
гаю, ргжѵепис, апіеѵегіеге, ртаесиггете.
Вьістеженвый, сигви яирегаіив.
ВЫСТИЛАНІЕ, выстланіе можно выр.
гл. Выстилаю, ахіЬив сопІаЬиІаге, іевяеі-
Іів віегпеге, іеввеііаге. Выстлать дворъ
досками, агеапі сіошив ахіЬив сопІаЬиІаге.
В. полъ мраморною плитою, раѵішепіит
ІаЬиІів тагтогеія, іеввеііів тагтогеів »1ег-
пеге. Выстилаюсь, ахіЬив сопІаЬиІагі; іев-
веііагі, ІеввеІІів віегпі. Дворы выстилают-
ся досками или плитами, агеае йошив ахі-
Ьив сопІаЬиІапІиг ѵеі диабгаіія віегпипіиг.
Выстилка, ахіЬив сопІаЬиІаге. 2) йігаіига.
В. мостовой непрочна, вігаічга ріаіеае Ніи
регтапеге поп роіеві. 3) Іп Іиыі всіШв 1и-
вогіів: диаіиог йесайе» ѵеі фііпЧие всШае
е^ивйет соіогів. Выстланный, ахіЬив соп-
ІаЪиІаІив, іеввеііів вігаіив. В. дворъ дос-
ками, агеа ііогпив ахіЬив сопіаѣиіаіа.
ВЫСТОЙ. Варог ѵарідив, Гаіиия. Пиво
отзывается выстоемъ, сегеѵівіа варіі ѵа-
рі<1е.
ВЫСТОЙКА. Зивішеге, ехсіреге.
ВЫСТРАИВАНІЕ. ЕхаДійсаІіо, аЬво-
Іиііо, напр. сіошив. Выстраиваю, ехачіій-
саге, ачіійсіа ехвігиеге, сопвігиеге. Вы-
строить городъ, ргасіагів аДИісіів игЬет
огпаге. Прекрасный выстроилъ домъ,
рга-сіагат ачіііісаѵіі бошшп. Онъ три вы-
строилъ города, Ігев іііе игЬев віаіиіі. 2)
АЬвоІѵеге, а'ііев, ачіііісіит. — Выстраи-
ваюсь, аЬвоІѵі, регачіійсагі, регвігиі. До-
ны въ городѣ выстраиваются, Іесіа пгЬія
аЪяоІѵипІиг. 3) Вепио ачійісаге, гепоѵа-
-ге. Выстроиться послѣ пожару, рояі іп-
сепйішп гепоѵаге аебев, йегшо акіея ехае-
йійсаге.
ВЫСТРАГИВАЮ. ГІ1І8 япіогіія саісеов
йіяііп^еге.
ВЫСТРИГАНІЕ, выстриженіе. Топ-
«пга. Выстригаю, Іопбеге, «Іеіопйеге са-
I Выстригаюсь, орегат йаге іопяоті
ВЫС
свріііогпт; іопйегі, йеіопйсгі. Выстри-
женный, Іопяив, беіопяив.
ВЫСТРОГАНІЕ, выструженіе. Вегип-
сіпаііо. Выстрогать, выстружить, йегии-
сіпаге, роііге, гипсіпа 1а>ѵаге.
ВЫСТРОЕНІЕ, Ехюйійсаііо. Выстро-
енный, ехжбійсаіия. В. домъ, юйе» аЬяо-
Іиіж, Лоти» аЬбоІиІа. Выстройка, см. вы-
строеніе.
ВЫСТРОЧЕНІЕ, можно выр. гл. Вы-
строченный, П1І8 зиіогіів бівііпсіи», огпа-
Іия. Выстроченные башмаки, саісеі саі-
сет йіія яиіогіі» бівііпсіат ЬаЬепІея.
ВЫСТРѢЛЕНІЕ. Етіввіо Іеіі; ехріо-
кіо. Выстрѣленный, етізвиз, ехріозиз. Вы-
стрѣливаю, ехріобеге, бівріосіеге. Вы-
стрѣлить изъ ружья, зсіореіит етіііеге.
В. изъ пушки, ехріойеге Іогтепіит. Вы-
стрѣлъ, ісіи»; ёіапйік сит риіѵеге етй-
$іо. Безопасный отъ выстрѣла, Іиіи» аЬ
ісіи. Непріятели сдались, не сдѣлавъ ни
одного выстрѣла,Ьояіе», пиііа ^Іапйе епііз-
яа, зе <1е<1еге. На ружейный, пушечный
в., ай ісіиш ясіорей, Іогтепіі. Прибли-
зиться на выс., ай іеіипі ѵепіге.
ВЫСТУЖАЮ и ВЫСТУЖИВАЮ, Ве-
Ггі^егаге. ^ыстудить покой, сиЪісиІшп ы-
пеге Ггі^оге репеігагі. Выстужаюсь, вы-
стуживаюсь, геГгі^егагі, геігі§е»сеге. Вы-
стуживаніе, геГгі§егаІіо.
ВЫСТУПАНІЕ. Ехііия, е&гевыія, ргс-
сеяяи». Выступаю, ехіге, ехсейеге, е^ге-
Йі, ргосе<1еге. Онъ выступилъ изъ толпы,
ргойііі е іигѣа. Войска выступили въ ла-
герь, ехегсііи» саяіга іпіегипі. Войско вы-
ступило въ походъ, ехегсііия ай Ьеііит
ргоГесІия, а<1 ехресііііопет ебисіия ееі,-
Войско выступило изъ лагерей, сорі®
савігія е&геяие, рго«геяя® випі. Прину-
дить побѣдителя выступить изъ какой*
земли, ѵісіогет іпЬюгепІет ге^іопі ех-
! Іогдсеге. Выступить изъ зимнихъ квар-
479
ВЫС
выс
тиръ, соріа* ех ЬіЬегпасиІіз ехігаііеге. 2)
ЛЕхІга гіраз ДіШиеге, зирег гіраз ДіОипДі.
Рѣка выступила изъ береговъ, ііиѵіиз аі-
ѵеит ехсеДіІ. Вода выступаетъ изъ бе-
реговъ, еѵа^апіиг ациае. 3) РгоДіге, егит-
реге, аДрагеге. Выступила у чего краска
иа лицѣ, гиіюг §епіз зиіТииДіІиг; гиЬог
ога поіаѵіі (ОѵіД.). Выступить изъ пре-
дѣловъ, е^геДі ехіга йпез; ігапзіге Ііпез;
ехіга сапсеііоз е§теДі. Онъ никогда не
। выступитъ -изъ своего слова, ІіДегп зег-
ѵаі, сопзегѵаі, ргжвіаі; рготіввшп ехвоі-
ѵіі, пшічиат йДет Гаіііі, тиіаі, пипчиат
Гі'изігаіиг; пшічиат ІІДет Ггап^іі. — Вы-
ступка, осанистая, іпсезвиз "гаѵіз. Вы-
ступленіе, е^гевзиз, ехііив, рго^геввиз.
При самомъ выступленіи на берегъ, 8Іа-
Ііш сит е паѵе еѵаДегепІ. В. рѣки изъ
береговъ, ехипДаііо.
ВЫСТЫВАЮ. ВеГгі^егагі, гейгідезсе-
ге. Выстылъ покой, сопсіаѵе геГгідиіі.
ВЫСУНУТЫЙ. Ехриіеиз; ехегіиз.
ВЫСУШЕНІЕ, высушиваніе. Йіссаііо,
ехзіссаііо. Высушенный, зіосаіиз, ехзіс-
саіиз. Высушиваю, віссаге, аДніссаге, ех-
зіссаге. Высушить бѣлье, Ііпіеа аДзісса-
ге. В. платье на солнцѣ, іп воіе віссаге
ѵезіев. Высушить болота, віссаге раІиДев.
’ Высушиваюсь, зіссагі, ехзіссагі. Высуш-
ка, см. высушиваніе.
ВЫСЫЛАНІЕ. МІ88ІО, етіззіо, е^есііо;
теіе^аііо. — Высылаю, Гогав тіііеге; етіі-
• іеге; атоѵеге; Дерогіаге. Выслать кого
изъ покоя, аіічпет е сиѣісиіо іогав тіі-
іеге. В. кого отъ себя, аЫе^аге а!і<|иет
а ве Гогав. Выслать кого изъ города, аЬ-
Іедаге аЬ игЬе. Высланы изъ всей Сици-
ліи, Іоіа Вісіііа аЫедаіі. Выслать изъ го-
сударства, е сіѵііаіе ехі§еге; Де сіѵііаіе
схіегпііпаге. Высылаюсь, Гогав тіііі,-етіі-
Чі, аЫедагі, атоѵегі, Дерогіагі. Высылка,
ггвіе^аію,’ е]ес1іо.
480
ВЫСЫПАНІЕ, высыпаніе. ЕЯйзіо, рго-
Гизіо. Высыпанный, Гизиз, ейіівиз. Вы
сыпаю, ГипДеге, еЙииДеге. Высыпать
хлѣбъ, Ггишепіит еіТииДеге. Высыпать
деньги изъ мѣшка, ресипіат вассо еПип
Деге. 2) Егитреге, ргоДіге. Корь высыпа-
ла, согрив тогЬіІІіз іпГесіит еві; тогЬіІК
егирсге: тогЬіІІів оЬДисіит еві согрив.
Высыпать, оЬѵіат еіТипДі аіісиі.—Высы-
паюсь, ехсиіеге, еГГипДі. Рожъ высыпа-
лась изъ мѣтка, весаіе вассо еГГибит ея.
ВЫСЫПАЮСЬ. 8аіів Догтіге; аД ва-
ііеіаіет Догтіге; вотпо ве ехріеге. Поз-
до легъ и отъ того не выспался, ІагДе
Догтііит те сопіиіі іДеочие аД ваііеіа-
іепі Догтіге поп роіиі.
ВЫСЫПКА. ЕЯ’ивіо. Денежная в., ех-
ріогаіа питегапДо зитта іи аегагіо. Вы
сыпныіі, см. высыпанниыіі.
ВЫСЫХАНІЕ. АЬііиз Ііитогіз. Высы-
хаю, еіссезсеге, ехзіссезсеге, агевсеге,
ехагезсеге, ехагейегі, агейегі. Высохли
рѣки, еѵапиегипі еі ехагиеігті ашпея.
Земля высохла, іегга репііиз зіссаіа езі.
Деревья высохли, агЬогез ехзіссаіж зипі.
Тиѳонъ, какъ говорятъ поэты, высохъ и
превратился въ кузнечика, ТірЬопиз, иі
Дісипі роёіае, ехагиіі аЦив іп сісаДат ѵег-
зиз езі. 2) Етасезсеге, етасгезсеге, ех-
іепиагі. Высохъ, какъ спичка, озза аііціе
реіііз іоіиз езі; езі регтасег ѵеі тасіо
іоітіДиз.
ВЫСѢВАНІЕ. 8есге1іо оре сгіЬгі. Вы-
сѣваю, вегеге, зетіпаге. Высѣвать яро-
вой хлѣбъ, вегеге Ггишепіит ѵегпит. 2)
СгіЬгаге, рег сгіЬгит сегпеге, сгіЬго ех-
сегпеге, виссегпеге. В. отруби, Гагіпат
сгіЬго ехсегпеге. — Высѣвки, раіеа, §1и-
та, асив, егів.
ВЫСѢКАНІЕ. Ехсівіо, саеДев, Де.іесііо.
В. деревъ, ехсівіо агЬогит. В. на мрамо-
рѣ, саДаііо тагтогів. В. огня, і^пет ех-
481- ВЬГГ
рцаеге. Высѣкаю,-йерсеге, сжйеге, іпіег-
Іисаге. Высѣкать деревья въ лѣсу, агЬо-
геа (>и »уЬа) іпіегіисаге; агЬогез с®йеге.
В. изъ каменныхъ горъ столбы, ,ехсі<1еге
„гиріЬиз соіитпаз. 2) Іпсійеге, іивсиіреге.
Высѣчь иа мраморѣ, иа мѣди надпись,
сагтеп іи тагтоге, іп ®ге іпсійеге. Вы-
сѣк. на камнѣ, захо іпзсиіреге. Высѣчь
истуканъ изъ мрамора, е тагтоге зіа-
іиаго Гасеге, ргойисеге е тагтоге зіти-
Іасгит. 3) Ѵігдіз саейеге, сопсійеге, ѵег-
Ьегаге ; аіісціив іегдит ѵігірз Іасегаге
(больно). Велѣть кого в., ѵіирз йе аіідио
витеге зирріісіит. Высѣкутъ тебя, если
не будешь смиренъ, пізі яііепііит Іе-
пеаз, ѵіг^із сжйегіз. 4) Высѣкать огонь,
і«пет ехсийеге, і§пет еіісеге оре сЬаіу-
Ьіз еі зііісів. Высѣкаюсь, зсиірі, ехзсиірі,
іпсійі. На гробницахъ высѣкаются над-
писи, сагтіпа, Іііиіі, еріІарЬіа зериісЬгіз
іпсійипіиг. Высѣченіе, ехсівіо; сжіаііо.
5) ѴегЬегаІіо, с®зіо ѵіг^із. Высѣченный,
с®зиз, Ін1ег1иса1и8, йе^есіиз. 6) Іпсізив.
Высѣченная на камнѣ надпись, еріІарЬіа
вериіего, топітепіо іпсіва. 7) Ѵігнів с®-
виз. Высѣчка, іпсівіо. В. имени, надписи,
потеп іпсівшп; Іііиіиз іпсізив. 8) Іпсізи-
га, ехзесііо.
ВЫСѢЯНІЕ. См. Высѣваніе. Высѣян-
ный, ваіив, кетіпаіиз; сгіЬго ехегеіив.
ВЫТАИВАНІЕ, вытаяніе. ТаЬев. Вы-
таиваю, ІідиеСіегі; ІаЬезсеге, зоіѵі. Вы-
таялъ ледъ изъ кадки, діасіез, дна? йоііо
айЬ®зегаІ, ІаЬиіІ, воіиіа езѣ 2) ЬідиеГа-
•сеге, зоіѵеге. Вытаять сало изъ подсвѣч-
ника, зеЬшп сапйеіаЬго айЬхгеиІеш Іі-
•диапйо зоіѵеге.
ВЫТАЛКИВАНІЕ. Ехриізіо. Вытал-
киваю, реііеге Гогав, ехреііеге, ехІигЬаге,
ехігийеге (огаз. Вытолкнуть кого на ули-
чу, аіідиет ®йіЬиз Гога8 ехігийеге. Выт.
въ зашей, сарііе аіідиет Гогав ргоігийе-
ВЫТ 48®
ге. Выталкиваюсь, реііі Гогав, ехреііі, ех-
ІигЬагі.
ВЫТАПЛИВАНІЕ. СаіеГасІіо; еіідиа-
ііо, Іідиаііо.
ВЫТАПТЫВАНІЕ. Еіізіо саісапйо,
сопсиісаііо. Вытаптываю, саісаийо еіійе-
ге; сопсиісаге; рейіЬив ргоснісаге. Вы-
топтать траву, ЬегЬат рейіЬиз ргосиіса-
ге. 2) Іпдиіпаге, ссепо Гсейаге. В. полъ,
раѵітепіит іпдиіпаге.
ВЫТАРИВАНІЕ. Тоіегаііо. Вытарн-
ваю, Юіегаге; 8и8Ііпеге, зивіепіаге. Вы-
торить иа хлѣбѣ и водѣ, зизіеиіагі йигі-
Іег рапе еі адиа; регйигагс иіепіет зо-
іиттойо рапе еі адиа. В. дорогу, Гге-
диепіі атЬиіаІи ііег сотріапаге. Выта-
риваюсь, ѵегзагі, тапеге, еззе. Выто-
рился на стужѣ и хмѣль прошелъ, аіі-
диатйіи зиЬ соеіо Гті^ійо ѵегзаіиз сгари-
Іат ехеиззіі.
ВЫТАСКИВАЮ. Гогав ІгаЬеге, ех-
ІтаЬеге. Вытащить неводъ изъ рѣки,
ѵеггіеиіит е Яиѵіо Гогаз ІгаЬеге. Выт.
судно на берегъ, сушЪиіат іп Іеггат Іга-
Ьеге. Вытаскали всѣ бревна изъ воды,
отпіа 1і§па Яиѵіо іп Іеггат ехігасіа зипі.
Вытаскиваюсь, Гогаз ІгаЬі; ехІгаЬі. 2)
-Жуте согрив ІгаЬеге Гогаз, ргогереге.
ВЫТАЧИВАНІЕ, можно выр. гл. Вы-
тачиваю, іогпаге, Гасеге аіідиій Іогпо;
регйсеге аіідиій іп Іогпо. Выточить изъ
кости табакерку, ех оззе агсиіат іогпа-
ге. 2) Асиеге, ехасиеге. В. топоръ на
точилѣ, соіе асиеге азсіат. 3) Койеге,
йегойеге, егойеге. Черви дерево выто-
чили, ѵеппез іі^пнт егойеге, реггойеге.
ВЫТАЩЕННЫЙ. Тгасінз Гогаз, ех-
ігасіиз.
ВЫТАЯНІЕ. См. Вытаиваніе.
ВЫТВЕРЖЕНІЕ, вытверживаніе, у-
рока. Кез ігайііа тетогіае тапйапйа;
ейізсепйа тетогіае тапйаіа. Выгвер-
1С
выт
выт
483
женпый, тетогію тапйаіия, соттіяяия,
ітргеяяия. Вытверживаю, егііясеге, те-
тогіае Ігайеге, ітргітеге. Вытвердить
урокъ, ейіясепйа тетогіж тапйаяяе, те-
тогііег ясіге.
ВЫТЕКАНІЕ. Ехііия. Вытекаю, еС-
Лиеге, ргойиеге, етапаге. Рѣка изъ озе-
ра вытекаетъ въ океанъ, зтпія е іаси рто-
Яиіі, іпСиіІ, йесиггіі іп осеапит. Вода
вытекла изъ бочки, адиа е йоііо еСЯихіі.
Вытекать изъ источника, етапаге ех Сон-
іе. Лактолъ, вытекающій изъ горы Тмо-
ла, Расіоіия ех Ттоіо ргойрепя. Рѣка
вытекаетъ изъ подошвы горы, атпія ех
іто тоиіе ргоЯиіІ. Вытеклый, дней еС-
Япхіі, ргоЯпхіІ, етапаѵіі.
ВЫТЕРЕБЛЕНІЕ, вытеребливаніе. Е-
ѵійяіо, ѵиіяпга. Вытеребленный, ѵиіяия,
еѵиіяия, ѵеііісзіич. Разостлать вытере-
бленную посконь, ѵиіяат саппаЬіт ехріі-
саге. Вытеребливаю, ѵеііеге, еѵеііеге,
ѵеііісаге. Вытеребить посконь, саппаЬіт
ѵеііісаге. В. клокъ волосъ, сіггоя еѵеі-
іеге, ехігаЬеге.
ВЫТЕРПЛИВАНІЕ, Вытерпѣніе. То-
Іегаііо, іоіегапііа; |>егреяяіо. Вытерпли-
ваю, раіі, [>ег[Ч'ІІ, регСегге; Іоіегаге. Что
трудно вытерпѣть, регреяяи аярега или
ай раііегкіигп кііегапйнгпдие йіПісіІіа. За-
ставить кого вытерпѣть жесточайшія на-
казанія, асегЬіняітія яирріісіія сгисіаге.
В. мученіе, сгпсіаіпя регреіі, регСегге. В.
большія боли, сгпсіаін нпттогпт <1оІо-
гнт сопйсі. В. пытку, Іогтепіа япЬіге.
ВЫТЕРТЫЙ. Тегепйо рпг^аіпя; ияи
йеігііия.
ВЫТЕСАНІЕ. Аясіаііо, ехаясіаііо, йе-
йоіаііо. Вытесанный, аясіаіия, ехаясіаіия,
йейоіаіия. Вытесанное бревно, Іі§пшп
ехаясіаіит. Вытесать, аясіаге, доіаге, Йе-
«Іоіаге, йоІаЬгаге. Вытесать камень, Іа-
рійет ройте, йеСогтаге. Вытесаться, ая-
сіагі, ехаясіагі, йоіагі, роіігі, йеСогтагі.
ВЫТЕЧЕНІЕ. ЕСЯиѵіит, ехііия. Вы-
течка, еСЯиѵішп. 2) Ѵох ѵепп.: е ІаІіЬи-
Іія яе ейегге, егитреге.
ВЫТИРАНІЕ, можно выр. гл. Выти-
раю, 1еге;еийо Іоііеге, риг{;аге, йеіегреге.
Вытереть себѣ руки полотенцемъ, ехіег-
§еге тапия яіЬі Ііпіео. В. столъ, полъ,
тепяат, ІаЬиіаІит Йе1ег§еге. Вытер. ча-
шки, ясиіеііая ехіег^еге. В. стекла, ѵі-
Іга Сепеяігагпт Іегепйо рпг^аге. — Вы-
терли его изъ мѣста, саѵіііаііопея еит
йе Іосо тоѵегипі, Іосо йериіегипі. Вы-
тирка, см. вытираніе.
ВЫТИСКАНІЕ, вытискиваніе. Ехргея-
яіо. Вытисканный, ехргеяяия. Вытискъ, ех-
ргеяяит; япсспя. Вытиснутый, ехргеяяия..
ВЫТИСНУТЬ. Ргеіо яиЬрсеге. В. кар-
ту, ітргітеге Іпаррат "еоцгарііісат.
ВЫТКАНІЕ, можио выр. гл. Выткан-
ный, Іехіия, регіехіия. Выткать, Іехеге,
регіехеге. 2) Регіехепйо етегёге, ас-
диігеге.
ВЫТНЫЙ. 8ог1е асдиінііия, оЫепІия;.
ѵ. ріеЬ. иіііія, тащіі тотепіі. Будто в..
человѣкъ о себѣ думаетъ, оріпіопет Ьа-
ЬеІ, яе Ьотіпет иіііет та§підие то-
тепіі еяяе.
ВЫТ А Л КАНІЕ. См. Выталкиваніе. Вы-
толканный, вытолкнутый, Сотая риіяия;,
ехігияия.
ВЫТОЛКОВЫВАЮ. ЕхрІіс^ге, ехре-
йіге, арегіге, еписіеаге.
ВЫТОЛОЧЕНІЕ. Ргосиісаііо, сопсиі-
саііо. Вытолоченный, рейіЬия ргосиісаіиз.
Вытолочить, рейіЬия ргосиісаге.
ВЫТОЛКИ. Ригцатспіа, рагя сгаяяіог
Іідиапйія теіаііія ѵеі аііія геЬия геяіапя.
ВЫТОПЛЕНІЕ, при вытопленіи печи.
Іп регсаІеСасіепйа Согпасе. 2) Еіідиаііо,.
Іідиаііо. Вытопляю и вытапливаю, саіе-
ВЫТ
выт
486
485
Гасеге, регсаІеГасеге. Вытопить покой,
сиЬіспІшп саІеГасеге. 3) ЬідиеГасеге, Іі-
диаге, еіідиаге. Вытопить сало изъ под-
свѣчника, ееЬит ІусЬписЬо айЬятепІет
Іідиаге. Вытопить жиръ, еіісеге аввап-
сіо. Вытопляюсь, Іідиевсепйо еГДиеге.
Вытопилась смола изъ дерева, темпа Іі-
диевсепйо еГйихіІ агЬоге. 4) Жиръ, ех-
аийаге, ехіге. Вытопившійся жиръ, ріп-
^иейо ехвийаіа.
ВЫТОПТАНІЕ. Еііыо саісапйо, соп-
сиісаііо. Вытоптанный, еііаие саісапйо,
рейіЬив ргосиісаіив. Трава, ііегЬа рейі-
Ьив ргосиісаіа. Вытоптанный полъ, Іа-
ЬиіаІит іпдиіпаіит.
ВЫТОРГОВАНІЕ. Веігасііо Йе ргеііо;
Йетіпиііо ргеііі. Выторгованный, йеігас-
іив йе ргеііо; тегсапйо асдиіыіив. Вы-
торговываю, асдиігеге, оЫіпеге пе^оИап-
«Іо, тегсаіигат Гасіепйо. 2) Веігаііеге
йе витта или йе ргеііо. Выторговать
отъ настоящей цѣиы, йе ргеііо иви ге-
серіо (ІеІгаЪеге. Выторжка, диой де рге-
ііо йеігасішп еві.
ВЫТОРМОІПИТЬ. Аѵеііеге аіідиій
аЬ аіідио; егіреге, йегіреге аіісиі аіідиій.
ВЫТОЧЕНІЕ, можно выр. гл. Выто-
ченный, соіе асиіив, ехасиіив. В. то-
поръ, авсіа соіе ехасчіа. 2) Тогпаіив,
регГесІив іп Іогпо. Выточенная табакер-
ка, агсиіа іи Іогпо регіесіа. 3) Егови®,
регговив. Выточенное чёрвяхш дерево,
Іідпит уегтіЬив ре'гговит. Выточка, за-
платить за выточку шаровъ, рго Іогпапйів
сіоііиіів воіѵеге. 4) Агіііісіит. У этихъ
шаровъ хорошая новая выточка, Ьі §1о-
Ьиіі поѵа агіе, поѵо агіііісіо регГесІі випі.
ВЫТРАВКА, вытравленіе, вытравли-
ваніе. Веравііо. Вытравленный, йерав-
Ічз. Вытравливаю н —трагляю, йерав-
сегс. "гатіие пайаге или ргіѵаге. Го-
няя скотину, вытравили всѣ выгоны око-
ло городи, отпіа Іосів игЬі ѵісіпіа ргаіа
ресогіЬи8 йеравіа 8ипІ. Вытравливаюсь,
йераесі, {ггатіпе пийагі.
ВЫТРЕБОВАНІЕ, вытребовать. См.
Пзтребовапіе, натребовать.
ВЫТРЕЗВЛИВАНІЕ, при вытрезвли-
ваніи кого, іп аіісціив еЬгіеІаІе ехвоіѵеп-
йа. Вытрезвлпваю, аіісціив еЬгіеІаІепі
воіѵеге, сгариіат ехсиіеге, Йівсиіеге. Вы-
трезвлнваюсь, сгариіат ехЬаІаге, ехсиіе-
ге; сгариіат атоѵеге; сгариіат оЬйог-
тіге, ейогтіге.
ВЫТРЕПАННЫЙ, Кавия. Вытрепли-
ваніе, при вытрепливаніи льна, іп Ііпо га-
йепйо. Вытргіілнваю, Ііпит гайеге. Вы-
трепливаюсь, гайі.
ВЫТРЯСАЮ, — трясываю. Гипйеге,
ейипйеге; ехепіегаге тагвирішп, йеси-
Іегс, ехсиіеге. Вытрясти муку изъ мѣ-
шка, Гагіпат е вассо Гшійеге. В. пыль
изъ платья, риіѵегеш йесиіеге. Вытря-
саюсь, Гипйі, ейипйі, ехепіегагі, йесиіі.
Дорогою вытряслась крупа изъ мѣшка,
аііса іпіег ѵіат вассо еіГива еві. Вытря-
сенный, Гиви®, еІТивив, йесиввив. Вытря-
ска, вытрясеніе, еіГивіо. Вытряхиваніе^
йесиввив, ехсиввив. Вытряхиваю, сави еі
Іетеге атіііеге диій. Вытряхнулъ та-
бакерку изъ кармана, агсиіа е тагвиріо
сави еі Іетеге ехсійіі тіііі. Вытряхи-
ваюсь, сави еі Іетеге ехсійеге. Вытря-
хнутый, диой сави еі Іетеге ехсійіі аіісиі..
ВЫГУЛИВАЮ. Ехіепйеге, роггі°еге.
Выгуливаюсь, ехіепйі.
ВЫТУПИТЬ. НеЬеІаге. В. топоръ,
авсіат ІіеЬеІаге. Вытупиться, ЬеЬевсе-
ге, ЬеЬеІагі, оЫипйі. Вытупленіе, ЬеЬе-
Іеш геййеге, Гасеге. Вытупленный, Ье-
Ьеіаіив, ЬеЬев, сЫивив. Вытупленное до-,
лото, Іигипйа ІіеЬеІаІа.
ВЫТУРИВАЮ. Еіісеге, ехреііеге, ех-
487
ВЫУ
ВЬІХ
488
ІигЬаге. Онъ всѣхъ отъ себя вытурилъ,
ошпев ачІіЬив еиів ехігиеіі Гогав.
ВЫТЧИКЪ. Рагіісерв, восіив аіісщив
геі. Выть, рагв.
ВЫТЬЕ. Ерііаііо, е]и!аІив.
ВЫТѢСНЕНІЕ. ЕхриГвіо, виіппоіив.
Вытѣсненный, Іосо тоіив, бетоіив, Іосо
риівив, бериівив, беІигЬаІив. — Вытѣс-
шіться, реггипіреге. На силу вытѣсвил-
ся изъ толпы, ѵіх ІигЬат сопГегІат рег-
гирі. Вытѣсняю, Гогав ргореііеге. Его
вытѣснили изъ толпы, с ІигЬа сопГегіа
ешп Гогав ргориіеге. 2) Еосо тоѵеге,
іосо реііеге, беІигЬаге; а бі»ш1а(е ато-
ѵегс. В. солдатъ изъ своего положенія,
шііііев ех ргжвібіів беІигЬаге. В. непрія-
теля изъ занимаемаго положенія, Ьовіет
ъіаіи, Іосо вио тоѵеге. Вытѣснили изъ
итого мѣста и должность поручили дру-
гому, а бі^пііаіе апюіив еві, иі аііив Ьос
шипив ехегсегеі. Однимъ подвигомъ раз-
строеннаго непріятеля вытѣснить изъ
лѣсу, ипо ітреіи реггиріит Ьовіет ге-
«Ь^еге іи арегіа
ВЫТЯГИВАНІЕ, вытявутіе, вытяж-
ка. Ехіепііо. Вытягиваю, ебисеге, ех-
ІгаЬеге. Вытянуть судно изъ пристани,
паѵі^іит рогіи ехІгаЬеге. 2) Юііаіаге, ех-
ріісаге, Іепбеге, ехіепбеге. Вытягивай!
ѵох рІеЬ. регде! Вытягиваюсь, ехіепбі,
«хріісаті. 3) 8е ехіепбеге, ее бііаіаге, ее
ехріісаге. Конница начала вытягивать-
ся, едиііаіиа везе ехіепбеге ссеріі. — Вы-
тяжный, Ігасіаіи Гасііів. Вытяжные са-
поги, са1і§® Ігасіаіи Гасііе». Вытянутый,
Ігасіив, ехіепіив, рогтесіив, ргобисіив. В.
веревка,' Гипів рогтесіив. В. холстъ, Ііп-
іеипі ехіепіипі.
ВЫУДИТЬ. Рівсапбо ѵасиеГассге. Вы-
уживаніе, можно выр. гл. Выуженный,
унвсапбо ѵасиеГасІив.
ВЫУТЮЖЕННЫЙ. Е'егго саіібо ®-
диаіиа.
ВЫУЧЕНІЕ. Со^піііо. Выученный,
ебосіиа, іпвіііиіив. 2) Регсеріив, содпі-
Іив; ди® тетогііег Іепетив, ди® ебібів-
сітив. Прочитать выученный урокъ,
ебівсепба ди® тетогііег Іепетив рег-
сиггеге. Выучиваніе, віибіит тетогі-
іег ебівсепбі. 3) Соцпіііо. Выучиваю,
іпеіііиеге, егибіге, ебосеге. Отдать ко-
му выучить, ріадіе етепбаге, ебосеге,
диіб бесеаі. В. кого языку, аіідиет бо-
сеге, ебосеге Ііп^иат. 4) Метогііег е-
бізсеге. В. урокъ, тетогііег Іепеге ебів-
сепба. В. пѣсню, сапіііепат аббівсеге,
регсіреге. Выучиться, бівсеге, аббівсе-
ге, ебівсеге. В. военному дѣлу, ебосегі
Ьеііі атіев. В. играть на трубѣ, ІиЬа аббів-
сеге (8іаІ.). В. играть на инструмен-
тахъ, бівсеге ІібіЬив, подр. сапеге. В. ос-
новательно земледѣлію, регбівсеге бівсі-
..рііпат гигів (СоІ.). В. праву граждан-
скому, ]игіа сіѵііів со^піііопет сопведиі.
В. понѣскольку всему, ІіЬаге ех опшіЬив
бівсірііпів. В. многому, тиііа бівсеге, ас-
сіреге. — Выучка, аЬвоІиІіо Іігосіпіі, еги-
біііо, іпвіііиііо. За мастеровыхъ людей
дается плата по выучкѣ, рго ІігопіЬив,
диі Іетрив бівсепбо бевііпаіит аЬвоІѵе-
гипі, воіѵііиг ресипіа.
ВЫХАЖИВАНІЕ. ЕЛесІіо, ітреігаііо.
Выхаживаю, оЫіпеге, еГйсеге, ітреігаге,
регіісеге. Выходить кому мѣсто, аіісиі
типив аЬ аіідио ітреігаге. Онъ берется
выходить по этому векселю деньги въ
короткое время, гесіріі, вропбеі, ве Ьгеѵі
Іетроге ресипіат рго Ьас вупдгарЬа оЬ-
Іепіигит евве. 2) ОЬіге, Іивігаге, іпѵіве-
ге. Онъ выходилъ всѣ мѣста, отпіа іп-
ѵівіі, Іивігаѵіі Іоса. 3) Асдиігеге, оЫіпе-
ге атЬикпбо. Разнося письма, онъ вы-
489
ВЫХ
ВЫХ
490
ходилъ два РУ<*ЛЯ, 911ега$ регГегеийо, <Іе-
рогіаіійо дно» асдиізіѵіі гиЫопез.
ВЫХАРКАННЫЙ. Ехзриіиз, ехзсгеа-
1и$. Впхарканіе, выхаркиваніе. еіесііо,
ехзсгеаііо. Выхаркиваю, ехсегпеге; ех-
яриеге, срсеге, ехесгеаге. Онъ выхарк-
нулъ много густой мокроты, тиііит сгаз-
еа> рііиііж ехзсгеаѵіі, еуесіі. Ь) Кііе рі-
іиііат ерсеге.
ВЫХВАЛЕНІЕ. СеІеЬгаІіо, ргаміісаііо,
Іаийаііо. Выхваленный, сеІеЬгаІив, ргж-
Йісаіиз. Выхваляю, сеІеЬгаге, ІоПеге, еГ-
Гегге ІаийіЬиз. Выхвалить кого отлично
аіідиет та^піз ІаийіЬие еІТегге. Выхва-
ляюсь, сеІеЬгагі; ІаийіЬиз еЯеггі, Іоііі.
ВЫХВАТАННЫЙ. Каріиз аЬ аіідио,
егеріиз. Выхватываніе, аѵиізіо. — Вы-
хватываю, аѵеііеге аЬ аіідио; йігіреге,
егіреге аіісиі аіідиій, ехіогдиеге. Вы-
хватить у кого трубу, гареге аЬ аіідио
(иЬапі. В. что изъ рукъ у кого, йегіреге
аіідиій йе аіісіуиз тапіЬиз. Рег т. друзья
выхватили его изъ бѣды, атісі тоіезііія
еит ехрейіѵегипі; регісиіо егіриёге. Вы-
хваченіе, см. выхвачиваніе. Выхвачен-
ный, гаріиз, егеріия.
ВЫХЛЕБАНІЕ, выхлебываніе. 8огЬі-
Ііо. Выхлебанный, диой диіа зогЬиіІ. Вы-
хлебываю, аогЪёге, ехяогЬёге. Выхле-
бать тарелку суну, уиасиіі Йізсит ехаог-
Ьеге.
ВЫХЛЕСТНУТЬ, выхлыстнуть. Ісіи
зсиііс® ехсиіеге осиіиш.
ВЫХЛОПОТАНІЕ. ЕЛесІіо, ітреіга-
Ііо, регГесІіо. Выхлопотать, еЛісеге, іт-
реігаге, регйсеге. Я выхлопоталъ ему
мѣсто, тиііо ІаЬоге еі типия ітреігаѵі.
ВЫХОДЕЦЪ. Ехіегиз, ехіегпия, диі
раігіа ехсейіі, диі раігіат геііпдиіі. У
пасъ ве много Франпузекихъ выходцовъ,
Ьіс Саііов, диі раігіат геіідиегипі, раи-
со§ ііаЬеівиг.
ВЫХОДИТЬСЯ, Іп ар-ів раясиів ѵігев
гейсеге или гееитеге, ве геіісеге.
ВЫХОДКА. Сопііпиаііо еопі. Выходъ,
сопіесііо, Йпіз, ехііиз. Но выходѣ изъ зп
стола, гости начали забавляться, сіЬо сар-
Іо, вшпіо, или рояі сіЬит сопѵіѵав с®ре-
гипі ве оЫесІаге. Это мой первый вы-
ходъ послѣ болѣзни, ех дио сопѵаігц,
ргіто рейет йото ейего. Тотчасъ щ>
выходѣ изъ за стола, біаііт а тепза. х)
Ехііиз, е^геввив. Этотъ домъ имѣетъ два
выхода, ех ЬІ8 гвйіЬия йиріісі ѵіа ехііиг
Гогаз. 3) Сеііа іп іта йото. 4) Іпѵесііо’.
Этому товару нынѣ мало было выходу,
Ьціиз піегсіз рпевепіі аппо рагипі ітрог-
іаіит ееі. 5) Ейіііо. Выходящій, ехіепз,
е§гейіеп8, ехсейепз. Выхожденіе, ехі-
ІИ8, е^геззиз, ргоіесііо. Выхоженный,.
атЬиІаІи или атЬиІапйо асдиізііиз. 6)Іт-
реігаіоз аЬ уийісіЬиз. Выхоженное на что
отъ правительства позволеніе, ѵегііа аіі-
диій Гасіепйі а тадівІгаІіЬив ітреігаіа.
ВЫХОЖУ. Ехіге, е&гейі, ехсейеге.
Выттн изъ города, игЬе, ех игЬе ехіге,
ехсейеге. В. откуда поспѣшно, Гогаз »
ргогіреге. В. изъ пристани, е рогіи рго-
йіге, воіѵеге. Кто рѣдко выходитъ изъ
дому, гагив е&гезви. Выходить въ пуб-
лику, іп риЫісит ргойіге. Выходимъ
кому на встрѣчу толпою или толпами,
оЬѵіат ее аіісиі еГГипйеге. Только что
вышелъ изъ за стола, йе ссепа зиггехіі
шойо. Я только что войду и опять на-
задъ, гоох гейіЬо. Вытти, показываться
изъ воды, ех адиа етег^еге. Я право
напрасно сюда вышелъ, запе поііет Ьіо
ехііит (Тег.). Выходить изъ младенче-
ства, е риегіз ехсейеге. Вытти изъ о-
пасности, избыть ее, регісиіо или е регі-
сиіо еѵайеге. Вытти па сцену, іп «се-
пат рго^гейі. В. изъ своего характера,-
поступать противъ своего х., гет аііе-
491
вых
выц
492
пат а зиіз тогіЬиз а^еге. Выходить изъ
земли чрезъ отверстіе, е Іегга Согатіпе
етегцеге. Цыплята только что вышед-
шіе изъ подъ крыла матки, а таіге риііі.
Вытти изъ убытка, деігітепіиш загсіге,
гезагсіге. Рѣка выходитъ изъ горы, аш-
пів е 8Іпи ПЮПІІ8 ргогишріі, етапаі. Вы-
ходить изъ самаго верха горы, ех виш-
ню тоиіів саіитіпе ехсиггеге. Выхо-
дить изъ города, ех оррідо ейипді (де
^ІоЬо тііііит). Много вышло крови изъ
раны, тиііит зап^иіпіз е ѵиіпеге ргоПи-
хіі. Вышли шипцы изъ колесъ, гадіі го-
іагипі зиіз Іосів шоіі випі. 2) Егитреге,
ехіге, ргодіге, ехвівіеге, епазсі, етег^еге
вирга или ехіга Іеггат. Рожъ выходитъ,
весаіе етег^іі вирга Іеггат. Сѣялъ мно-
го, но ничего не выходитъ, тиііа зетіпа
іеггаі соттівва, вед таіе епавсипіиг,
сгитрипі; тиііат зетепіет Гесі, зед
таіе егитріі, е Іегга ехіі. 3) Въ' этомъ
судебномъ мѣстѣ выходятъ въ два часа
по полудни, зидісит сопвеззив весипда
Ъога аидііа Ііпііиг. 4) Ехсіиді: изъ де-
сятка яицъ вышло пятеро цыплятъ, е
тіссепі оѵіз диіпдие рцПі ехсіизі випі. 5)
Изъ этого сукна выдутъ два кафтана, ех
-Ьос раппо диа! ѵезіез сопіісі розяипі. (і)
Ілірепді, соп8иші. У него каждый день
выходитъ на столъ 20 рублей, зіп&иііз
діеЬиз ѵі^іиіі гиЫопеб іп ссепаш ітреп-
дипіиг. 7) Еіпігі, Іегтіпагі, ад Гіпеш ѵе-
піге, Опеш сареге. Тѣ годы вышли, на
сколько онъ отданъ былъ учиться, аппі
дізсепдо дезііпаіі ад Гіпеш ѵепеге, Гіпеш
серегипі. 8) Пзъ этой кпигопечатпн вы-
ходятъ полезныя киши, іп Ьас оПісіпа
4уР°8гаРЬіса тиііі иіііез ІіЬгі іуріз ехзсгі-
Ьипіиг; ех Ьас оІТ. Іуро... ргодіге зоіепі.
0) Изъ ихъ дружества ничего добраго пе
выдетъ, еогит атісіііа пиііат аііегеі иіі-
Іііаіепі. Онъ говорилъ такъ, по вышло
совсѣмъ противное, Іои^е аіііег диат Іо-
сиіив езі еѵепіі. Вышло изъ памяти, изъ
головы, ехсідіі, еГйихіІ тіЬі ех апіто.
Вышло изъ памяти, какъ зовутъ, пошеп
регдіді. Вытти изъ употребленія, е соп-
зиеіидіпе аЬіге. Вытти въ люди, зе по-
Ьііііаге; ^іогіат асдиігеге; сіагезсеге; іп-
сіагезсеге. Вытти па ружу, раіаш йегі.
Вытти въ отставку, пшпиз деропеге; а1>-
го^аге зе таёізігаіи. Вытти изъ мило-
сти, ^гаііа ехсідеге; ргіпсіріз іп ойГепвіо-
пеш іпсиггеге. Вытти изъ предѣловъ,
йпев Ігапвіге; ехіга Гшез или сапсеііов
е^геді. Вытти изъ терпѣнія, гитреге
раііепііат (8 и еі.); абгитреге раііепііат
(Т а с.). Вытти изъ себя, зіЬі поп сопзіа-
ге; арид ве поп еззе. Вытти замужъ,
пиЬеге аіісиі. Дѣвицы не такъ удачно
вышедшія замужъ — за старыхъ, риеіі-е
рагиш Геіісііег согци^аіа! иіроіе гпагіііз
ѵеіиіів.
ВЫХОЛАЖИВАЮ. Веігійвгаге, Ггц>е-
Гасеге.
ВЫХОЛЕНІЕ. Ріітіа іпдиі^епііа. Вы-
холенный, тоіііиз ІіаЬііив, деіісііз зоіиіив.
Выхоленное дитя, риег деіісііз воіиіиз,
пітіа іпдиі^епііа соггиріив. Выхолить,
тоіііиз ЬаЬеге, деіісііз зоіѵеге, пітіа іп-
диі^епііа соггитреге. 2) Огпаге, ехог-
паге, роііге, Іжѵі^аге.
ВЫХОЛОЖЕНІЕ. КеСгівегаІіо. Выхо-
ложенный, геГгі^егаІиз.
ВЫЦАРАПАНІЕ, — иарапываніе. Еа-
сегаііо рег ип^иез. Выцарапанный, пп-
{гиіЬиз Іасегаіиз, дііасегаіиз; ехвсиіріиз
ип§иіЬиз. Выцарапываю, ипдиіЬиз Іасе-
гаге, дііасегаге, ші"иіЬиз ехвсиіреге. Ко-
шка выцарапала собакѣ глаза, Геііз ех-
зсиірвіі, еіідіі саш осиіоз. Хотѣть выца-
рапать кому глаза, аНсщиз іп осиіоз іп-
ѵадеге, ип§иіЬиз аіісиі іп осиіоз іпѵоіаге.
ВЫЦВѢЛЫЙ. Уиі деВогиіІ. Выцвѣ-
ВЫЧ
выч
494
493
лая груша, рігпз, дейогиіі. Выцвѣ-
сти, дейогезсеге, дейогеге. Рожъ вы-
цвѣла, зесаіе дейогиіі. Выцвѣтаніе, не
могу дождаться до выцвѣтанія деревь,
поп роззит ехзресіаге ад і<1 Іетриз, дио
агЬогез дейогезсипі.
ВЫЦѢЖЕНІЕ, чрезъ в. чива. Сеге-
ѵізіа (Іе доііо рготепда. Выцѣженный,
дерготіиз де доііо. Выцѣживаю, рго-
теге, дерготеге (ѵіпит, сегеѵізіат) де
доііо. Выцѣживаюсь, рготі, дерготі де
доііо.
ВЫЧЕКАНЕННЫЙ. Іпзсиіріиз, сжіа-
іиз. Вцчекаішваніе, саеіапіеп, при выч.
золота, іп сгеіапдо аиго. Вычеканиваю,
•сжіаге, іпзсиіреге, іпсійеге.
ВЫЧЕРНЕНІЕ, вычерниваніе. Иепі-
ргаііо. сопіатіпаііо. -) Іпдисііо, Іііпга.
Вычерненный, депі^таіиз, пі^го соіоге іп-
•Іесіиз. 3) Веіеіиз, іпдисіиз, ехрипсіиз,
•іпіегіііив. Вычернпваю, пі^гаге, депі-
>йгаге, пі&гит (аігит) геддеге, пі^гит со-
іогет ітрегііге. 4) Скоро іійчернплъ
бѣлье, Ьгеѵі Ііпіеа Іоіа здиаІідЯесіІ. 5)
Веіеге, іпдисеге, ехрип^еге, іпіегііпеге.
Вычернить строку, ѵегзит ехрип^еге,
’деіеге. Вычерииваюсь, зе пі^гаге или
дспі^гаге. Онъ вычернился въ сажѣ, Ги-
Зійіпе зе депіугаѵіі. 6) Оеіегі, ехрип^і,
-іпіегііиі.
ВЫЧЕРПАНІЕ, вычерпываніе. Еѵа-
сиаііо рег Ііаизіит. Вычерпанный, Ьаи-
гіепдо еѵасиаіиз, ехѣаизіиз. Вычерпы-
ваю, ехііаигіге. Вычерпать воду изъ ко-
лодезя, адиат е риіео ехЬаигігб. Вы-
черпываюсь, ехЪаигігі.
ВЫЧЕСАНІЕ, при вычесаніи льну. Іп
’іио Геггеіз Ііатіз ресіепдо. Вычесанный,
рехиз, дерехиз; сгізраіиз; іпіогіиз. 2)
Геггеіз Ііатіз рехиз. Вычески, ригда-
теиіа, диае іп р||0 реггеі5 Ьатіз ресіепдо
досідипі. ,.. ...
ВЫЧЕТНЫЙ. Ведисіиз де зитта;
деігасіиз, зиЫгасІиз. Вычетныя деньги,
ресипіа дедисіа де зитта. Вычетъ, де-
дисііо, деігасііо, зиЬігасІіо. В. изъ жа-
лованья, десеззіо де зитта зіірепдіі Гас-
Іа. Заплатить безъ вычета, зоіѵеге зо-
Іідит, зиттат іпіе^гат. За вычетомъ
издержекъ, дедисііз, деігасііз ітрепзіз.
За вычетомъ, остается 3 рубля, деігасііз
отпіЬиз, гезіапі Ігез гиЫопез.
ВЫЧИНЕННЫЙ. Верагаіиз, геГесІиз,
загіиз, гезагшз, гесопсіппаіиз. Вычини-'
ваніе, геіесііо. При вычиниваніи платья,
іп гезагсіепдіз ѵезіітепііз. Вычиниваю,
гейсеге, герагаге, загсіге, гезагсіге, ге-
сопсіппаге. Вычинить домъ, гейсеге ж-
дез. В. платье, гесопсіппаге ѵезіет. На-
нимать цѣлые домы, съ условіемъ, чтобъ,
въ случаѣ поврежденія, вычинивать ихъ,
загіа Іесіа Іосаге, сопдисеге. Вычинить
кафтанъ на манеръ лоскутниковъ, 1о§ат
іпіегроіаге.
ВЫЧИСЛЕНІЕ, вычпсливаніе. Сотри
Іаііо, зирриіаііо. Вычисленный, сотри-
Ідіиз. Вычисляю, зирриіаге, сотриіаге,
епитегаге, гесеизеге. Вычислить, сколь-
ко денегъ употреблено на строеніе, сот-
риіаге, гаііопет іпіге, диапіит ресипіге
ехзігиепдо гедійсіо ітрепзит зіі. В. зат-
мѣніе лунное, ессіірзіп Іин® ад саісиіоз
ѵосаге. Вычисляюсь, сотриіагі, ад саі-
сиіоз ѵосагі.
ВЫЧИСТКА. См. Вычищеніе.
ВЫЧИТАНІЕ. Ведисііо, деігасііо. 2)
ЯиЫгасІіо. В. повѣряется сложеніемъ,
пит з. зіі ассигаіа, гесіе Гасіа ехріогаіиг
аддіііопе. В. дробей, зиЫгасІіо питего-
гит (гасіогит. Вычитаю, зиЫгаЬеге.
Если вычтешь 5 изъ 10, въ остаткѣ бу-
детъ 5, зі питегит диіпагіит е сіепагю
зиЫгаІіаз, гезІаЬіІ диіпагіиз. 3) Веігаііе-
ге, дедисеге. — Вычитать долги изъ жа-
405
выш
ВЫЦІ
496-
ловавья, беЬііа е віірепбіо беІгаЬеге. Я
не допушу, чтобъ у мевя вычли что ни-
будь, пиііит виттит пііііі бсбисі р^ііаг.
Вычитать за нехождепіе, оЬ оГйсіит ргге-
іегтіввшп бебисеге е віірепбіо. 4) Оіуі-
сеге, ехргоЬгаге. Вычитаюсь, виЬігаЬі;
беігаѣі, бебисі.
ВЫЧИТЫВАЮ, Аіідиіб таіигіив, іет-
рогіив Іепеге: аіідиіб поп віаіиіо іетроге
Іепеге.
ВЫЧИЩАЮ, вычищнваю. Риг§аге,
гериг<;аге, ехриг^аге, типбаге; ѵеггеге,
еѵеггеге, всорів риг^аге; геѵеггеге (сно-
ва вычистить). Вычистить дворъ, агеат
ботив всорів риг^аге, еѵеггеге. В. платье,
ѵевіет рёпісиіо риг^аге, беіегёеге. В.
посулу, ѵава іегреге, беіег§еге. В. платье,
сапоги, ѵевіев, саісеоа аогбіЬиа ІіЬегаге.
Вычищать золою, сіпеге регроііге. В.
сталь пещаникомъ, сЬаІуЬет вііісе рег-
роііге. В. ровъ, Соеваго іегреге еі риг-
раге. Вычистить заплывшіе отъ долго-
временности иломъ каналы, въ кои вли-
вается Нилъ, употреби въ работу вои-
новъ, Соевая огопев, іп диае Л'ііиа ехгев-
іиаі, оЫіпіаІаа Іопра ѵеіиаіаіе тііііагі оре-
те беіегреге. — Вычистить языкъ, ех-
риграге аегтопеш. В. к.іѣвы, етипбаге
ЬиЬіІіа. В. нужныя мѣста, ёеіегреге сіоа-
сав. Выч., отчистить глинкою платье,
бехдиатаге ѵевіепъ сітоііа. 2) Аврогіа-
ге, атоѵеге, айГегге. Они у него все
вычистили, отпіа еі аЬеіиІегиііі. Вычи-
щаюсь, ее риграге, типбаге; риграгі, ех-
риграгі; типбагі, іегрі, беіегрі. Вычи-
щеніе, вычищиваніе, риграііо, ехриграііо.
Вычищенный, риграіив, ехриграіив; іег-
8іі8, беіегеив.
ВЫЧТЕНІЕ. виЫгасііо, бебисііо, бе-
ігасііо. Вычтенный, виЫгасіив, бебис- <
іив, беігасіиз.
ВЫШАРЕНІЕ. Іпбараііо,всгиіаІіо,рег- I
всгиіаііо. • Вышаренный*. іпйараіив, рег-
всгиіаіив (Отъ регвсгиіо). Вышарить, іп-
бараге, всгиіагі, регвсгиіагі. Воры, на-
павъ на дорогѣ, вышарили всѣ деньги,.
Іаітопев іп ѵіа ітреіи (асіо отпет реси-
піат всгиіапбо аЬеіиІегипі. Вышарить,
дѣло, ргівііпге геі тетогіат геГгісаге.
ргівііше геі тетогіат геріісаге.
ВЫШЕ. Аіііог, ехсеІ8Іог, ебіііог, рго-
сегіог. Этотъ домъ гораздо выше дру-
гаго, Ьаес ботив тиііо ебіііог еві іііа. Она-,
выше всѣхъ другихъ, еирегетіпеі от-
пев. Онъ выше цѣлой головой, іоіо ѵег-
іісе вирга еві. Эта дорога идетъ то вы-
ше, то ниже, Ьгес ѵіа пюбо еві аіііог, піо-
бо еві бергеввіог. В. всякія чести, иііга
отпет іюпогет. Это сказано выше, Ь®с
вирга бісіа випі; бе Ьів вирга соттето-
гаіит еві; Ьа?с вирга есгіріа. 2) Под-
ниматься выше (о цѣнѣ), сагіив ѵепіге.
Это выцц> не продается, Ьос пои сагіив
ѵепбііиг. Онъ посадилъ ихъ выше себя,,
еирег ?аЛеов соііосаѵіі. — Аттикъ сѣлъ
выше метя, вирга піе Аііісив ассиЬиегаі.
Никто тебя не выше въ достоинствѣ, пе-
тіпет ІіаЬев Ьопогіе ргаби еирегіогет.
Цезарь не могъ терпѣть никого выше
себя, Сгеваг ргіогет Гегге поп роіиіі. Вы-
ше отъ земли па полтора фута, ехвіаі
іегга вевдиірсбе. Это едва выше колѣнъ,
ѵіх репиа вирегаі.
ВЫШЕДШІЙ. Ергеввие,. диі ехсевеіі,.
ргобііі.
ВЫШЕСКАЗАННЫЙ. 8ирга бісіив.
ВЫШЕУПОМЯНУТЫЙ, вирга сот-
тетогаіив.
ВЫШИБАНІЕ, вышибеніе. Еіівіо, ех-
сіивіо, ехсиввіо. В. дна у бочки, боііагів-
Гипбі ехсиввіо. Вышибаю, ехсіибеге, ех-
сиіеге, еіібеге. Вышибить дно изъ боч-
ки, йоііо Гипбит ехсиіеге. В. окно, Ге-
певігат еГГгіп^еге. В. глазъ, аіісиі осиг
497
ВЫШ
ЮЫѢ
498
Іат ехсіийеге (Ріаи.), аііего осиіо аіі-
чиет ргіѵаге. В. кому зубы, йепіе» аіі-
сиі еіійеге; таіа» аіісиі ейепіаге. В. что
нзъ рукъ у кого, аіідиііі Йе тапіЬи» аіі-
сиі ехсиіеге. Вышибаюсь, еіісіі, ехсиіі,
еЯгіп§і. Вышмбеввый, еіівив, ейгасіив,
<1е тапіЬив ехсихви». Вышибъ, вышиб-
ка, еіівіо ехриівіо. На вышибку играть,
сіаѵі» ішреііеге ^ІоЬиІов, иі Ігапв аЬасиш
ехсиііаиіиг.
ВЫШИВАНІЕ, вышивка. Рісіига аси».
Чрезъ рачительное в., аявійие ріп^епйо
оре асив. Вышиваю, аси рш^еге; рЬгу-
«іит ори» Іасеге. Вышивать шелками
платье, хегісо ѵевіет йіхІіп{,чіеге, ѵагіа-
ге; ріігущит ори» іасіепйо етегеге. Вы-
шиваюсь, аси ріпщ. Вышивный, ай ріс-
Іигат аси» регііпеп». Вышивной узоръ,
ргоіурит.
ВЫШИНА. Аііііийо, ехсеівііав. Эта
башня имѣетъ .30 саженъ вышишд, Ьа>с
іиггі» Ігівіпіа иіиа» ра»»а» аііа еві. Вы-
шиною въ 5 локтей, сиі аІІі!ийд|»е»1 ай
диіпдие сиЬіІо». Вымѣрятъ выитну де-
рева, агЬогі» ргосегііаіет теіігі. Гора
чрезвычайной вышины, топ» іпвоіііж, іп-
ияііаіае аііііийіпі».
ВЫШИТІЕ. Рісіига аси». Вышитый,
аси рісіи», Йі»1іпс1и». Выш. цвѣтами, Со
гіЬи» іпіегіехіи'в.
ВЫШКА. Аііііийо.
ВЫШКОЛЕНІЕ. СопГогтаІіо, йсііо.
Вышколенный, сопГогтаІи», Осіи». Вы-
школить. См. Школю.
ВЫШНІЙ. 8иреги», вирегіог, впттив.
Съ вышняго края, а витто. 2) 8ирег-
пи», вирегіогі Іосо вііи». Вышнія стра-
ны, Іоса вирегпа. Вытніе классы, вире-
поге» сіавве». 2) Ве Вео: виргети», »ит-
тив. Не благоволитъ Вышній о прино-
шеніи нечестивыхъ, ітріогит насгііісіа
виргето Ріищіпі Йівріаселі.
ВЫШТУКАТУРЕНІЕ, можно выр. гл.
Выштукатуренный, іесіогіо оЬйисІи». Вы-
штукатурить, см. штукатурить.
ВЫШУ. V. »1. Ргойисеге (выводить
изъ неизвѣстности), рготоѵеге, ргоѵеЬе-
ге. Господь смиряетъ и выситъ, Воші-
пи» йергітіі еі рготоѵеі. Вышуся, «е
ейегге, ейеггі; апітив ве ІоІІіІ. — Выс-
шій, витти», тахіти». Высшее на-
чальство, виргеті та^івігаіи». Высшее
училище, Асайетіа, всйоіа тауог. Выс-
шее духовенство, икуогі» йщпііаіі» васег-
йоіев.
ВЫЩЕЧЕНІЕ. Веігасііо; аЫаііо геі
рег йо!ит,рег Ггаийет, рег Ыапйіііав. Вы-
щеченный, еЫапйіІи», рег Ыапйіііав аЫа-
Іи»; аЬгави». Выщечить, ехраіраге аіі-
диій аЬ аіідио; рег Ыапйіііа» айГегге; аЬ-
гайеге аіідиій аЬ аіідио.
ВЫЩИПАННЫЙ. Ѵи1»и», еѵиіви»,
реппі», ріиті» пийаіи». Выщипываніе,
еѵиівіо, ѵиівига. Выщипываю, ѵеііеге,
еѵеііеге. Выщипать волосы изъ бороды?
ЬагЬа рііов еѵеііеге. В. перья у птицъ?
аѵі реппав егіреге. Выщипываюсь, еѵеі-
Іі, егірі.
ВЫЩУПАННЫЙ. Сопігесіаіи», рег-
Ігесіаіик. Выщупываю, аіігесіаге, <оп-
Ігесіаге, регігесіаге.
ВЫѢДАНІЕ, можно выр. гл. Выѣдаю,
ехейеге, сопяитеге ейепйо. 2) Койепйо
репеігаге, ехейеге, егойеге. Крѣпкая
водка выѣла ямину на мѣди, адиа Гогіі»
саѵетиіат іп жге егозіі. Выѣдаюсь, ре-
пііи» ехейі. Выѣденный, ехевив.
ВЫѢЗДКА, заплатить за выѣздку ло-
шади, рго едио сопйосеГасІо воіѵеге ре-
сипіаш. — Выѣздъ, ргоЕесІіо, ехііия. Ве-
ликолѣпный в. , ргоГесІіо вріепйійа. Ь)>
В. на охоту, на гулянье, ай ѵепапйппі, айі*
атѣиіапйит сонйісішп. Согласиться для.
выѣзда на охоту, ѵенаіиі йіет Іосшидпе
499 ВЫ-О
«впвіііпете. 2) Рогіа ргіпсіраііз. Выѣздъ
изъ города тѣсенъ, рогіа игЬів ргіпсіра-
8ів еві ап^ивіа. — Выѣзжаніе, аЬіІив, ехі-
іив іп едио. Выѣзжаю, еѵеііі, ехіге. Оиъ
ие здоровъ, онъ не выѣзжаетъ изъ дому,
йтаѵііег ее ЬаЬеІ, пес ехіі йото. Выѣ-
-хать изъ пристани, е рогіи ргоДіге, рго-
§ге4і. 3) Лліев тиіаге. — Выѣзженіе,
зіыѣзживаиіе, м. выр. гл. Выѣзживаю,
«опДосеГасеге. Онъ скоро выѣздилъ ло-
шадь, Ьгеѵі Іетроге едишп сопДосеГесіІ.
-5) Ѵесіига етегеге, асдиігеге. Выѣз-
живаюсь, сопйосеГасІит евве. — Выѣха-
шіе, еѵесііо, ехсигвіо. В. для увеселенія,
дВѵесІіо оЫесІаІіопів саива.
ВЫЯ. Соііиш, сегѵіх. Она увязала его
вьно цѣпями, изъ цвѣтовъ соп.іетенны-
ии, соііо сігсіітѵоіѵіі вегіа е ЯогіЬив Гасіа;
сЬѵоіѵіі еуив соііипі вегіія е ЯогіЬив Гасііе.
ВЫЯСНИВАЕТЪ. ГЧиЬіІа Дівсиііипіиг;
ЛіввегепавсіЦбоІ геЯіІ;вегепіІав ссеіо геіііі.
Выяснило па дворѣ, соеіо зегепіІаегеДііІ.
ВЬЮ. Тогдиеге, сопіогдиеге, песіеге.
Вить веревки, Іогдиеге Гипее. В. вѣнки,
шгіл Яогеа песіеге; Яогев, согопапі пес-
іеге; вегіа Гасеге. 2) Іпѵоіѵеге, §1оше-
таге, еоп^іогнегаге. 3) Вить гиѣздо, пі-
Диіа сопвігиеге, Гасеге, іпіехеге.
ВЬЮГА. Тошревіав ІигЬиІепІа; піѵев;
^гапДо піѵова. Вьюжливый, ргосеііовив,
ѢитЬиІѳпІив.
ВЬЮКЪ. Еавсів, вагсіпа, опив.
ВЬЮНЪ, вьюнокъ, вьюиочикъ. Со-
Ьііів іоввііів.
ВЬЮРОКЪ. І’гіп^іІІа топІіГгіп"іІІа.
ВЬЮРОКЪ, -рочикъ. 6іг§іІ1.и8, гііот-
Ѣш.
ВЬЮСЬ, віюсь. 8е Іогдиеге. Нитки
вьются, (ііа ее сопіогдиепі. 2) 8е сіг-
гитѵоіѵеге. Хмѣль вьется около ты-
чинъ, Іириіив регіісів ве сігситѵоіѵіі. 3)
Ъілпагі, Яесіі. Змѣй вьется по землѣ,
ВѢД ’ 500
вегрѳпв Іогдиеі огЬев ѵоІиЬіІіЬив пехіЬив
(V і г§'.). Змѣй вьется около тѣла, вегр.
согрив зрігів 1і°аІ (Ѵіг§.). 4) Репбеге
ІіЬгагі. Орелъ вьется подъ облаками
адиііа виЬ пиЬіЬив репДеІ. 5) 8е аіісиі
виЬшіІІеге; ве агсіе а<1 аіідиет арріісаге.
Собака вьется около своею хозяина, са-
пів Допило аио виЬЫапбіІиг. 6) Іп ращ-
ріпое, іп раішііез витаете.
ВЬЮЧНЫЙ. 8агсіпагіиэ, сіііеііагіив.
Вьючная лошадь, едиив загсіпагіив. В.
скотъ, ушпепіит вагсіпагішп. Вьючу,
Гавсісиіо соІІІ^аге, іп Гавсеш сотріп§еге."
Вьючить лошака, тиіо сіііеііав ітропеге.
ВЬЮШКА. КІютЬив. 2) Орегсиіит е
Іегга аг<р!1асеа, диоД геііпешіі саіогів
саива ітропііиг Гитагіо.
ВѢВЕРИЦА. См. Вѣкошъ.
ВѢДАТЕЛЬ* Оиі 8СІІ, поѵіі аіідиіб. В.
сокровенныхъ или сокровеннаго, диі ясіі
аЬвсопДіІа, оссиііа, оЬвсига. Вѣдаю, всігс,
поѵівве. Я объ этомъ напередъ вѣдалъ,
Іігес <^піа ргагпоѵі, ргагвсіѵі. Вѣдая ва-
ше состояніе, ві Ьепе ѵов поѵі. 2) Ховсе-
ге, со^повсеге, ровве. Начальникъ дол-
женъ вѣдать своихъ подчиненныхъ, ргае-
Гесіиз йеЬеІ Ьепе повве віЬі виЬуесІов. —
Вѣдаюсь, сит аіідио Ігапвіееге. Когда
вы ему повѣрили, то сами съ нимъ и вѣ-
дайтесь, еі еі (ісіет ІіаЬиізІі, розіиіа аЬ ео,
иі ІіЫ (Іаітшт гевагсіаі, гевіііиаі. Вѣ-
даться судомъ, уив пли Де уиге ехрегігі.
Вѣдецъ, іпіеііі^епв, диагив, регііив аіі-
сідив геі. Вѣдомецъ, тоже вѣдомости,
асіа біигпа; ерііетегіііев; Ііііегае риЫіса1.
Помѣстить что въ вѣдомостяхъ, іпветегѳ
аіідиій асіів діигпів. Вѣдомость, вѣдо-
мостца, пипііив. Я весьма печальную
получилъ вѣдомость, ІГІ8ІІ88ІШШП ПНВ'
Ііит ассері. 3) Подать вѣдомость за
прошедшій мѣсяцъ о приходѣ и расхо-
дѣ, ДеГегге Де віаіи асееріогит еі ехрен-
ЕѢЖ
ВѢК
502
«01
«огипі ргаіегііі гпепзіз. Вѣдомостный,
ай асіа йіигпа регііпепз. Вѣдомм. день-
’ги, ресипіа, ерііетегійит. Вѣдомостныя
книги, сотпіепіагіі ессіезіазіісі; асіа ес-
. еісзіазііса. — Вѣдомство, рігізйісііо, си-
га, тойегаііо. Въ старииу Россійская
Церковь была подъ вѣдомствомъ Царе-
; градскихъ Патріарховъ, оііга ессіезіа Виз-
- «іса 8иЬегаі сига, тойегаііопі РаігіагсЬа-
-гит Соизіапііиороіііапогииі, соттізза
. егаі еогит тойегаііопі. Это ие подъ его
вѣдомствомъ^, Ьа'С гев еріэ сига поп зиЬ-
. езі, зиЬ е^из агЬіігіо поп езі. Вѣдомство,
уѣздъ, округъ, Йісесізіз, а~ег, ргаГесіига
гс^іо, ігасіиз. — Вѣдомый, вѣдомъ, по-
Іиз сОдПІІия. 4) Онъ подъ моимъ вѣдо-
момъ, теае тойегаііопі зиЬезІ. Безъ вѣ-
дома н не спросясь господина уйти, іп-
ясіо еі іпсопзиііо «Іотіпо йізсейеге. Онъ
безъ вѣдома моего уѣхалъ, и тому уже
три мѣсяпа, сіаш те ргоГесІиз Ігез піеп-
зез аЬезІ. — Вѣдунъ, ѵепейсиз, ша^из.
Вѣдущій, диі аііциігі позсіі, р.егпозсіі.
5) бпагиз, регііиз. — Вѣдьма, ѵепейса,
ша§а. Экая ты вѣдьма! диаііз ѵепейса
ез! — Вѣдѣніе, со^піііо. 6) Тег. ]иг.
іпГоггааІіо. 7) Лигізйісііо, сига, тойсга-
іііо. Находиться въ чьемъ вѣдѣніи или
модъ чьимъ вѣдѣніемъ, аіісціиз пюііега-
Ііопі зиЬезэе; еззе аіісціиз іп роіезіаіе,
ьиЬ агЬіігіо.
ВѢЕРЪ, ГІаЬеПит.
ВѢЖА. V. зі. Тиггіз.
ВѢЖДА, вѣжди. РаІреЬга.
ВѢЖЕСТВО, вѣжство. Со^піііо, регі-
Тіа, іпіеііі^епііа.
ВѢЖЛИВО. Ншпапе, Ьитапііег, иг-
Ьапе, сотііег. Обходиться вѣжливо, Ііц-
тапе, Ьитапііег Гасеге. Вѣжливость,
Ьитапііаз, игЬапіІаз, ГасіЫаз, сотііаз. Въ
обхожденіи, тогипі еіе^эпііа, ѵеиизіаз.
Высшаіо съ низшимъ, аІГаЬіШаз, апітиз
зиЬтіззиз. Съ вѣжливостію, Ьитапе, Ьи-
тапііег, ІіЬегаІіІег, оГйсіозе. Самымъ дѣ-
ломъ доказываемая вѣжливость, оГйсішп,
ІіЬегаІііаз. Онъ поступилъ въ этомъ
противъ обыкновенія и вѣжливости, Ге-
сіі іи Ьас ге сопіга шогепі сопзиеіийі-
петдие сіѵііет. Не наблюдать мѣры
въ вѣжливости, игЬапіІаііз оГйсіозае іег-
шіпоз сопзиеіоз ехсейеге. Совсѣмъ не
знаетъ вѣжливости, огг.піз Ьшпапііаііз ех-
регз. — Вѣжливый, Ьитапиз, игЬапиз, со-
іпіз, оГйсіозиз. Очень учтивый, регЬшпа-
пиз, регигЬапиз, ретЬіапйиз, регсотіэ.
Онъ болѣе вѣжливъ, нежели чистосерде-
ченъ, игЬапіог, оПісіог, диаш віпсегіог.
Онъ превѣжливъ, е8І отпі игЬапіІаІе Іі-
таіиз; вившіе іп отпеэ оГйсіозиз езі.
ВѢКОВАНІЕ. Ѵ'ііае ргора";аІіо, регре-
Іиііаз. 2) І.оп^а соттогаііо аіідио Іосо.
Вѣковать, Йіи Йигаге, зіаге, Іепеге; Йіи
аІісиЬі соттогагі. Тамъ мнѣ не вѣкъ
вѣковать, поп регреіио ІЫ тапеЬо. Вѣко-
вый, тиііа зесиіа, регреіио йигапз. Быть
вѣковымъ, іге іп зесиіа. Это не вѣковое
дѣло, Іюс поп регреіио йигаЬіі.
ВѢКОШЪ, Йресіез питі, диі іп реііо
зсіигі сопзІаЬаІ диогшпдие ѵі^іпіі Гасіе-
Ьаііі сипат. Вѣкща, зсіигиз. 2) Тго-
сЫеа, гесЬапіиз.
ВѢКЪ. Заісиішп. Осмоіінадесятъ вѣкъ,
йиойеѵісезітшп заесиіит. Въ копцѣ вѣ-
ка, заесиіі ехігето, іп ехііи вжсиіі. Пре-
красные умы первыхъ вѣковъ, ргітагит
аеіаіит іп^епіа. Вѣкн вѣковъ, іппитега-
Ьіііз аппогит зегіез. В. золотой, сере-
бряный, мѣдный, желѣзный, геіаз аигеа,
аг§епіеа, гепеа, Геггеа. Прожить три
человѣческіе вѣка, іегііат аеіаіет Іюті-
пит ѵійіззе. Старецъ, прожившій три
вѣка, Іег Я‘ѵо Гипсіпз зепех. Провести
вѣкъ въ тюрьмѣ, ехщеге аеѵшп сагсеге.
Вѣкъ, эпоха, въ которой жилъ какой ии-
503
ВѢН
ВѢН
504
будь великій человѣкъ, напр. вѣкъ Авгу-
ста, аеіав Аи&ивіі. Люди стариннаго вѣ-
ку по своей честности о другихъ судятъ,
Ьотіпев апіідиі ех виа паіига сеіегов Йп-
рипі. Цѣлый вѣкъ тому, какъ я васъ
жду, ехяресіаіімітив ѵепів. Нынѣ такой
вѣкъ, яіс ѵіѵііиг. 2) Ѵііж сигвив, аеѵит,
аеіав. Онъ свой в. отжилъ, ѵіѵепйі сиг-
гісиіит сопГесіІ; ѵііае ераііит ехсиггіі.
Протекшій, .минувшій вѣкъ жизни, жіае
апіеасіа йесигвадис; йесигвит ѵіі® ера-
ііит. 3) .Жіегпііав. Живу быть на вѣ-
ки, ѵііа агіегпа Ггиі; іп агіегпит ѵіѵеге.
ВѢМЪ. 8сіо, поѵі, Іепео.
ВѢНА. Ѵіеппа, V. Аиеігіаса или Ѵіп-
йоЬопа. Илъ Вѣны, ѴіпбоЬопепеіе, Ѵіеп-
лепеіе іп Аиеігіа.
ВѢНЕЦЪ. Согопа; йіайета (у языче-
скихъ Царей). Царскій в., согопа ітре-
і аіогіа или ітрегаіогіе. Надѣть вѣнецъ
на побѣдителя, согопат ітропеге ѵісіогі.
Имѣть вѣн. на головѣ, согопат ЬаЬеге іп
сарііе. 2) Найіаіие огЬіе. Святые обы-
кновенно изображаются въ вѣнцахъ, іпіа-
^іпее еапсіогнт ріп^і еоіепі сарііе гайіа-
1о. 3) йегііип, согопа; согопа Іаигеа или
одно Іаигеа. 4) Тегт. АгсЬіІІ. (ипсіига
іі^погит, ди® рагіеіет Гасіипі. 5) Рег
гаеІарЬ. пиріі®. Піить платье подъ вѣ-
нецъ, сигаге ѵееіеш пирііаіет Гасіепйага.
6) Несие, огпатепіит. 7) Ргжтіит.
Иріять неувядаемый вѣнецъ славы, епт-
тат ріогіат или "Іогіат еетрііегпат
сопведиі; ргкгаіо еетрііегпй {;1огі® аГ-
Іесіит ееее. — Вѣнечникъ, сопіёееог й-
йеі, диі ргоріег СЬгіяІі йосігіпат сгисіа-
Іие сегіе еиеііпсі тагіуг. Вѣночница,
тагіуг. — Вѣнечный, ай гайіаішп огЬет
регііпепя. 8) Рег т. пирііаііа. Прежде
сего собирались вѣнечныя пошлины, о-
Ііт іпйісеЬапІиг ІгіЬиІа пирііаііа. 9) Сого-
юагіие, согоНагіие.
ВѢНИКЪ, вѣничекъ. 8сор®. В. изъ.
прутьевъ, ясор® ѵіг§е®. Вѣничникъ, всо-
рагіив. — Вѣничный, ясорагіив. Комель
в., всорагит тапиЬгіит.
ВѢНО. Пок. 2) Ресииіа, диат вроивия.
рго вропва аііі Йотіпо воіѵіі.
ВѢНОКЪ, Согопа; согопа е СогіЪив;.
вегіит. В. изъ двухъ масличныхъ вѣт-
вей, согопа ех йиаЬіж ѵігдиіів оіеаріпін.
Вѣночикъ, согоііа. Плесть вѣнки, сого-
павпесіеге; вегіа Гасеге. Украшать что
вѣнками, аіідиій вегіів огпаге, ехогпаге.
ВѢНЦЕНОСЕЦЪ. Ьпрегаіог, Кех, Ргіп-
серв. 2) 8апсІив, іп вапсіогшп пипіегит
гсіаіив. Вѣнценосный, согопа гейітііив.
В. глава, іпві§пі геціо еѵіпсіив; Кех, Ргіп-.
серв.
ВѢНЧАНІЕ. Согоп® ітровіііо. В. на
Царство, Ке«І8 іпаи^игаііо. 2) 8о1етпіа
пирііаііа; сориіаііо васегйоіаіія; допсііо-
таігітопіо рег сопвесгайопет васегйоіа-
іет. Вѣнчанный, согопаіив, согопа или
вегіів гейітііив. Герой честію м славою
вѣнчанный, ѵіг Гогіів іпві§пі Ьопоге еі
§Іогіа йесогаіив. Вѣнчаю, согопаге, со-
гопа гейітіге, еѵіпсіге іиві^пі ге§іо. Сча-
стіе вѣнчаетъ человѣческія предпріятія,.
сотргоЬаІ сопвіііит Ьотіпів Гогіипа. Рег
т. вѣнчать милостію и щедротами, дга-
Ііа Ьепейсіівдие огпаге. Конецъ труды
вѣнчаетъ, Йпів согопаі орив. 3) 8оіешпі
гііи таігітопіо |ип"еге, гііи васго соп]и-
"іит іпаицигаге; сориіаге воіетпі гііи.
Вѣнчаюсь, согопагі, согопа гейітііит, іп-
ві^пі ге"іо еѵіпсіит евве. Облачается
Монархиня паша въ порфиру, помалует-
ся на Царство , вѣнчается , пріемлетъ
скиптръ и державу, повіга Ве^паігіх риг-
рига Гиіаеі, васго оіео іпаи§игаіиг, согопа.
гейітііит, всерігит ріоіштдче ітрегіі
тапи ргеЬепйіЬ 2) 8асго гііи таігіпю-
піо .іиорі. Они вѣичалисъ въ такой-то
ВѢР
ВѢР
506
505
«іопі-віі Іп Ьос лдо засго гііи піаігітопід
цер*’" ’
^ипсіі зипі.
ВѢНЮ. Мипеге зропзат аПісеге, зроп-
-ват типегаге. 2) Рго зропза ресипіат
воіѵеге.
ВѢРА. Гідез іп Веит, Веі. Человѣкъ
безъ вѣры и закона, ѵіг педие Веі педие
уигіз оѣяегѵапя. 2) Веіідіо, досігіп®. При-
нять Хрістіанскую вѣру, СЬгізІит ргой-
Іѳгі, соіеге. Сражаться, умереть за вѣру
и отечество, рго аѵіз еі Госів рицпаге еі
тпоті. Греческая православная вѣра, ри-
га геіі^іо Сг®са. 3) Васгатепіит ргіпсі-
рі дісіит. Иноземцевъ къ вѣрѣ приво-
днти по ихъ вѣрѣ въ приказѣхъ, аііепі-
,^еп® іп Іосія уисіісіі дигапіо ігі погаси
ргіпсіріз, засгатепіо зе оѣіі^апіо, засга-
тепіига ргіпсірі дісипіо. Имѣть вѣру,
сгедеге, Йдет ЬаЬеге, ІгіЬиеге. Имѣть
вѣру въ Бога, Веит а^позсеге, ѵегегі,
Вео Йдеге, сопіідеге. Отдать на вѣру,
ехѣіЬеге аіісиі аіідиід іпіер-пт. Вѣри-
тельный, диод или сиі сгеді роіезі. Вѣр-
но, йдеіііег, сит ііііе, зіпсеге, ѵеге. Я
вамъ вѣрно объ этомъ доношу, ѵеге до-
•сеЬо Іе де Ьас ге.
ВѢРНОПОДДАННИЧЕСКІЙ. Идо сіѵі
сопѵепіепя. В. долгъ, ойісіит сіѵіз йде-
ііз. Вѣрноподданный, сіѵіз йдиз, Йдеііз.
Всѣмъ нашимъ вѣрноподданнымъ всеми-
лостивѣйше повелѣваемъ, отпіЬиз сіѵі-
Ьиз или рориІагіЬиз позігіз іпдиі^епііззі-
піе ргжзсгіЬітиз, ітрегатиз.
ВѢРНОСТЬ* Гідез. Изображать что
съ историческою вѣрностію, ад йдет Ьі-
зіогіае зсгіЬеге аіідиід. Этотъ историкъ
наблюдаетъ вездѣ вѣрность, Ыс гегит
зсгіріог зиттага Йдет ріапе зегѵаі. 2)
Гідисіа, Идея аІіси]из геі, зрез Йгта или
сегіа. Открывая тайная, погубляетъ вѣр-
ность, диі агсапа деіедіі, Іідеш сопзитіі.
41) Гідиз, Йдеііз апітия. Хранить къ ко-
му вѣрность, йдет аіісиі яеГѵаге, Іепеге;
йдит тапеге аіісиі. Хранить в. къ свое-
му отечеству, іп йде, іп ойісіо раігі® та-
пеге. Въ случаѣ крайности помереть
до послѣдняго человѣка, ад иійгаит рго
Йде тогі. Хранить вѣрность, йдет со-
іеге. Хранить супружнюю вѣрность,
сазіа йде Іогига вегѵаге. Нарушить вѣр-
ность, йдет Ггап^еге, Гаііеге, ѵіоіаге.
Присягать въ вѣрности, йдет зиат аііегі
засгатепіо оЬзІгіи^еге. Присягать ца-
рю въ вѣрности м подданствѣ, Йдет ге^і
еі зиЬ]есІіопет ]игаге. Восхотѣть поко-
лебать чью вѣрность, аііетіиз йдет ІаЬе-
Гасіаге сопагі. Дознанная вѣрность, аг-
гааіит йде ресіиз. 4) Весіа гаііо. Вѣр-
ность счета, гаііо ад питегига сопѵепіі.
— Вѣрный, вѣренъ, йдиз, йдеііз, оПісіі
тетог, сегіиз. В. другъ, атісиз Йдиз,
Йдеііз. Быть вѣрнымъ своему господи-
ну, йдеіі апіто іп дотіпит еззе. Быть
къ кому вѣрнымъ, іп Йде тапеге. Вѣр-
ный слуга, зегѵиз Йдеііз дотіпо. Вѣрные
подданные, сіѵез, диі іп ойісіо регтапеиі.
Показывать себя въ нуждѣ вѣрнымъ дру-
гомъ, іп атісогит регісиііз Йдет адінЬе-
ге. 5) Ѵег® геіі^іопіз сиііог. 6) Асси-
гаіиз еі гесіиз, ^изіиз, сопѵепіепз, соп-
8гииз. Отдать деньги въ вѣрныя руки
или вѣрнымъ людямъ, ехредіге пшп-
тоз сегііз погаіпіЬиз. Сравненіе вѣрное,
аріа еі ад тега ассогаодаіа зішііііидо.
Счетъ вѣренъ, гаііо аррагеі. Этотъ пе-
реводъ невѣренъ, Ігапзіаііо ртаѵа, ѵіііоза
езі. Счетъ невѣренъ, гаііо поп соп-
зіаі, поп сопѵепіі. — Пребыть себѣ вѣр-
нымъ, яіЬі сопзіаге. Преб. вѣрнымъ сво-
ему характеру, ргоргіага паіигат зедиі.
Преб. вѣрнымъ истмнѣ, а ѵегііаіо поп
дезсізсеге. Вѣрный историкъ, зсгіріог,
диі ад йдет Ьіяіогі® пвггаі. Вѣрная ко-
пія, ехетріит ассигаіе дезсгірішп. Вѣр-
507
ВѢР
ВѢР
50»,
но, служить кому вѣрно, аіісиі йііі^епіег
іпвегѵіге. Ь) Вѣрно написанная картина,
іта^о ай геі вітііііийіпст рісіа. Копія
вѣрно написанная, ітііаііо ай вітііііийіпет
ѵегі ейісіа.—Вѣрованіе, сгейеге іп Ііеипі,
ййев, ййисіа. Вѣрователь, ріііь, Вео соп-
ййепе.
ВѢРОИМАНІЕ. См. Вѣроятіе. Вѣрои-
мецъ, Ьото іпсаиіив ай сгейепйшп, Ьото
сгейиіие. Вѣроимно, апіто пітіб Гасііі
ай сгейепйшп. Вѣроимный, іпсаиіив ай
сгейепйит, пітів Гасііі» ай сгейепйит,
сгейиіие. Вѣроимнаго скоро убѣдить
можно, сгейиіо Гасііе регвиайепв. Вѣро-
имство , сгейийіае, сгейепйі Іетегііае.
Глупое в., кіиііа сгейиіііав.
ВѢРОЛОМЕЦЪ, вѣроломъ. Ното рег-
ййив. Вѣроломно, рег ййе, іпййеіііег, іт-
ргоЬе, йоіо таіо. Вѣроломство, вѣро-
ломность, рсгййіа, іпййеіііав, пиііа ййе»;
регінгіит. Учинить в. противъ кого,
регййшп евве іп аіідиет. Вѣроломный,
вѣроломенъ, регййив, регййіовив, іпййив,
іпййеіів, регрігив. Для кого не довольно
одному быть вѣроломнымъ, рго ее ййет
ѵіоіаге аіідиіб поп ваіів ЬаЬеІ. Вѣр. на-
родъ, §епв йоіояа, виЬйоІа. В. любовникъ,
атаіог, атавіив іпййив, регййив. Надоб-
но быть весьма вѣроломцу, чтобъ обма-
нуть своего благодѣтеля, иі ргойав еит,
<;иі Ьепейсіа іп пое сопіиііі, орогіеі Ьепе
регййшп евве.Вѣроломныіі поступокъ, рев-
«іпаа Ггаив; регййі апіті Гасіиив. Вѣро-
ломственный, регййив, йоіоеив, виЬйоІив.
В. совѣтъ, сопвіііит еиЬйоІит. Вѣро-
ломствую, ййет ѵіоіаге, Ггапреге, поп
тапеге іп ййе, йоіо таіо а^еге, Гасеге.
ВѢРООТМЕТНИКЪ,вѣроотступникъ.
Аровіаіа, диі каста еиа йееегиіі, ез'игаѵіі.
Вѣроотметный, вѣроотступный, диі ра-
ігіит, аѵііит І)еі сиііит йееегиіі. В.
относительно Хрістіаиской религіи, диі
ѵего І)еі сиііиі гетіеіі, гепипііаѵіі. Вѣ-
роотступническій, аровіаіае ргоргіив.
ВѢРОПОДОБІЕ. Ѵегі вітііііийо, рго-
ЬаЬіЫав. Ложь, имѣющая вѣроподобіе,.
аГйпе ѵегііай тепйасіит. Онъ даетъ
своей лжи правдоподобіе, Гасіі іііий ѵе-
гівітііе, диой тепйасіит еві. Въ сти-
хотворствѣ наблюдается вѣроподобіе, іп.
роёві ѵегі вітііііийо вегѵапйа еві. Вѣро-
подобно, ргоЬаЬіІііег, иі ѵегі вітііе еві.
Вѣроподобный, вѣронодобенъ, ѵегі віті-
Іів, вйпііів ѵегі, ѵего; ргоЬайіІів. Вѣро-
подобная причина, ѵеговітііів саива.
ВѢРОПРОПОВѢДАНІЕ. Вепипііаііо,
ргора^аііо ййеі, йосігіпае СЬгівІіапа-; Іе"а-
Ііо Еѵап^еііса гейріопів ргорарапй.т. Вѣ-
ропроповѣднпкъ, тіввив ай геіі^іопет
СЬгівІіапат ргора^апйат; рарапогит йо-
сіог, етепйаіог. Обращеніе вѣропро-
повѣдниковъ , етепйаііо. Обращеніе
чрезъ нихъ, ра&апогит ай СЬгіеІі йосігі-
пат ассевеив.
ВѢРОЯТІЕ, вѣроятность. Ѵегі вітііі-
іийо, ргоЬаЬіІіІав. Слухъ этотъ ни мало
не заслуживаетъ вѣроятія, Ьіс гшпог ші-
піте ай ѵегііаіет ассейіі; Ьаес Гата а ѵе-
гііаіе аЬЬоггеі. Судить по одной вѣро-
ятности, еоіат ргоЬаЬіІііаіет іп (ибісап-
йо ведиі. Я не нахожу въ томъ вѣроят-
ности, Ій вішііе ѵего тіЬі поп ѵійеіиг;
тіЬі диійет тіЬі поп еві ѵегівітііе. Вѣ-
роятно, ргоЬаЬіІііег, иі ѵійеіиг. В. вы
меня не узнали, ѵійегів те поп со°поѵів-
ве. Онъ в. не будетъ, ѵегівітііе еві, еит
поп ѵепіигит евве. Часто это нарѣчіе
можно описывать чрезъ поп йиЬііо ап,
певсіо ап, Ьаий всіо ап, или если стоитъ
отрицаніе въ предложеніи, чрезъ ѵегеог
иі. Онъ вѣроят. не придетъ, ѵегеог иі
ѵепіигив кіи — Вѣроятный, вѣроятенъ,
ѵегі вітііів, ѵего яітііія, ргоЬайіІів, сгейі-
Ьііів. Вѣроятное повѣствованіе, ѵегіві-
ВѢР
ВѢС
5І«
509
ШІ1І8 паггаііо. Вѣроятная причина, рго-
ЬаЬіІіа саива. В. надежда, врев аЬ ейесіи
Ьаий аЬЬоггепв. Вѣроятно, ѵегівітііе еві,
съ неопр. н. и вин. п., рѣже съ иі. Вѣр.,
что онъ это сдѣлалъ, ѵегівітііе еві, еит
Ьос соттівівве. Не вѣроятно, чтобъ
онъ предпочелъ, ѵегівітііе поп еві, иі
іііе апіеропаі. . . Выть вѣроятныиъ, ас-
себеге аб ѵегііаіеш, аб ѵегит, вітііе ѵего
ѵібегі; Ьаиб ргосиі а ѵего евве; ргоре й-
бет евве. Это гораздо вѣроятнѣе, диой
ргоріив Йбет еві. Быть очень вѣроятну,
ргохіте аб ѵегііаіет ассебеге. Это те-
перь становится для меня вѣроятнѣе,
пипс Гасіііив іпбисаг, иі сгебат. Пред-
ставить что вѣроятнымъ, гет ргоЬаЬіІі-
іег ехропеге. Дѣлать что вѣроятнымъ,
йбет Гасеге геі.
ВѢРУЕМЫЙ. Іп <рюб сгебііиг, диоб
или сиі сгебі роіеві. Вѣрую въ Бога,
Беипі аеповсеге, ѵегегі; Вео йбеге, соп-
йбеге. Въ бытіе Божіе, 1)еит евве сге-
беге. 2) Сгебеге, йбеге, аіісиі йбет Ьа-
Ьеге, ІгіЬиеге, аб)ип§еге. 3) Сгебеге,
ехівіітаге, аиіитаге, сепвеге. Вѣржа-
юсь въ мірѣ, типбо регвиавит егаі. —
Вѣрю, сгебеге, Йбет ЬаЬеге, ІгіЬиеге.
Не вѣрьте ни чему тому, что вамъ ни
говорено, поіі сгебеге, п. йбет ЬаЬеге
отпіЬив, <|иа' ІіЬі бісіа випі; дшесипдие
ІіЬі бісіа випі, поіі іів отпіЬив сгебеге.
Вѣрить въ истиннаго Бога, ѵегит І)еит
а^повсеге, ѵегегі. Вѣрить безсмертію
дути, іттогіаіев апітов евве сгебеге.
Не вѣрьте ему, поіі еі йбет ЬаЬеге; поіі
еі йбеге, сопйбеге. Я не вѣрю, чтобъ
овь лгалъ, поп риіо, еит тепіііит евве
или тепбасіит, тспбасіа бісеге. Вѣрюсь,
Йбев тіЬі ІіаЬеІиг. Вѣрющій, йбет геі
йгтапв, сопйгтапв. Вѣрющее письмо,
аисіогііаіев еі Іевіітопіа; Ііііегж аисіогі-
Іаіевдие.
ВѢСИЛО. (81.) См. Вѣсы. Вѣскій, вѣ-
сокъ, ^гаѵів, ропбеговив, та&пі ропбегів-
Вѣсный, диоб репбі, Ігиііпа ехатіпагі ро-
іеві. Вѣсовое, ресипіа рго репбепбі оре-
га воіѵепба. Вѣсовщикъ, ху^овіаіев-
Должность его, гу^овіавіит. — Вѣсовый,
аб ІіЬгат, віаіегат регііпепв. Вѣсовое
коромысло, ]и§ит. Вѣсовая стрѣлка,
схатеп. Вѣсовая чаша, Іапх. 2) Оиой
ропбеге ѵепбііиг. Жемчугъ товаръ вѣ-
совой, таг^агійе аррепвж ѵепбипіиг. —
Вѣсомъ, ропбеге; репвига.
ВѢСТИМО. РгоГесІо, иіідие. В. такъ,
ргоГесІо еіс ве гев ЬаЬеІ. Вѣстимый,
— стпмъ, поіив, сегіив, ехріогаіив, рег-
вресіив. Вѣстимое дѣло, что каждый
добра себѣ желаетъ, опіпев іп ео сопѵе-
піипі, сопвіаі іпіег отпев, ипитдистдие
віЬі Ьепе ѵеііе или ѵеііе Ьепе віЬі йегі.
Онъ вѣстимый всякому обманщикъ, от-
певвсіипІ,еит Ьотіпетаб Гаііепбитрага-
Іит, іпвігисіит, Ггаибаіогет, диабгиріа-
Іогет евве. — Вѣстникъ, пипііив, Іе&аіие;
Іе^аіив воіетпііег тіввив. Вѣстническій,
Іе&аіі, пипііі ргоргіив. Вѣстница, пшіііа-
Вѣстно, иі поіит еві. Вѣстный, поіив,
со&пііив. Имя будетъ вѣстно, потеп іп-
поіевсеі, епоіевсеі, регпоіевсеі. Вѣсто-
вый, вресіев ассепві, ѵіаіогів. Вѣстовый
иисьиа, асіа, біигпа, ерЬетегібев. — Вѣ-
стовщикъ, ехріогаіог. 2) 8іибіовив поѵо-
гшп, в. геі поѵ«е. Вѣстовщица, віибіова
поѵогшп. Вѣсть, вѣсточка, пипііив. Прі-
ятная, печальная вѣсть, пипііив ассеріив,
^гаіив, пішііив Ігівіів. 3) Гата, гитог,
Пзыде вѣсть по всей земли, гитог рег
Іоіат Іеггат тапаѵіі. Вѣсть идетъ не-
вѣрная, неосновательная, віпе сарііе гев
тапаге бісііиг. Ложныя вѣсти, гитог
Гаівив. На вѣсти, на вѣстяхъ находиться,,
шиппа ассепві оЬіге.
ВѢСЪ. Ропбив, р-аѵііав. Эта вещь ка-
вѣс
ЕѢТ
512
3*і
жегся велика, но мало въ ней вѣсу, гев
ша^па дийіет ѵіДеіиг езве, вей поп еві
ЙГаѵіз, ропбегова. Судить о вѣсѣ по ру-
кѣ, піапіі геі роіИиз ехітеге. Говорятъ,
что Цезарь ѣздилъ въ Британію, въ на-
деждѣ достать тамъ жемчугу, коего ве-
_личину зеренъ сравнивая одно съ дру-
гимъ, иногда судилъ о вѣсѣ ихъ по ру-
кѣ, Вгйаппіат реіівве вре таг^агііагит,
. диагит атрііішііпет сопГегеШет, іпіег-
ііит ыіа тапи ехе^івве ропбив. Камни
большаго вѣсу, ваха та^пі ропйегів. Ап-
текарскій вѣсъ, рошіиз рЬагтасеиІісшп.
Исправный в., ропбега ачріа. Фальши-
вый, ропбега іпі<[па, т. обвѣсъ. 2) Роп-
<1п$, аисіогііав (о людяхъ); тотепіит.
Придать чему вѣсу, ѵіт ІгіЬиеге аіісиі
геі. Цмѣтъ вѣсъ, ртаѵе евве (о вещахъ);
ѵаіегс, ѵаійінш евве (о людяхъ). И. в. у
кого, арші аіідиет ѵаіегс, рошіиз илн
аисіогііаіет ЬаЬеге. Не имѣть никакого
вѣсу, пиіііпз ропбегів евве. Дать чему
вѣсъ, аіісиі геі ропдив аЯегге. Имѣть
большой вѣсъ, та§ппт ропдив ЬаЬеге.
Имѣть нѣкоторый, не такъ большой, аіі-
дпі<1 тошепіі, аисіогііаіів ЬаЬеге. Бъ,
атомъ нѣтъ никакого вѣсу, тоіпепіі пі-
ЫІ еві іп ео. Не имѣть никакого вѣсу,
ппііііге тошепіі евве. — Бѣсы, вѣски,
ІіЬга, Ігиііпа, віаіега. Что кладется на
вѣсы для равновѣсія, засоша. Вѣсить
иа вѣскахъ мастера золотыхъ дѣлъ, аигі-
Ясіз віаіега ргоЬаге. Опустить одну ча-
шу вѣсовъ, Іапсет ропбеге ітровйо <1 с-
ргітеге. Вѣсы не ровны, не стоятъ ров-
но, ІіЬга сіашіісаі; Іапх рошіеге ѵегріі.
Если вѣсы хоть чуть стоятъ не ровно, зі
ІіЬга Ьііит сіаибісаі. Держать ровно
вѣсы, Ыпаз Іаисев юдпаіо ехашіпе впвіі-
пеге. Ь) .ЖдиаЬіІет уигів гаііопет ЬаЬеге
' <о судьѣ). Мѣдные вѣсочки, рагѵа аепеа
ѴІіЬга. 3) Тег. Азіг. йп^ит, ІіЬга.
ВѢТВЕННЫЙ, вѣтвенъ, (зі.) и вѣтви-
стый. Ватозив, Ггопбозиз, зрізвиз гаті8
орасив. Вѣтвяный, е гатів Гасіиз, соц-
Гесіив. Вѣтвь, гатив, Ггопв. В. оливная
пальмовая, іегшев. Сорванная съ пло-
домъ, зрабіх. Пускать вѣтви, Ггопбевсеге.
П. слишкомъ много вѣтвей, зііѵевсеге.
РазростьсЯ въ вѣтви, Іихигіаті, гатів <1ір
Гигкіі. Лавровая вѣтвь, Іаигеа (Ггопз или
согопа). Обрубить вѣтви, гатоз, Ггопбез
атрпіаге, аЬвсібеге. Прекрасное прему-
дрости древо возрастетъ и вѣтви свои
распростретъ по всей вселенной, ехішіа
заріеиііж агЬог іп аііііийіпепі аи&еЬіІиг
гатіздие зиіз рег Іоіит огЬет Іеггагищ
бійипдеіиг.
ВѢТЕРОКЪ. Ьеѵів, Іепиів аига;
рЬугив. Вѣтеръ, см. вѣтръ.
ВѢТІЙСТВЕННЫЙ, вѣтійство и цр.
См. Витійств.
ВѢТКА, вѣточка. Ватиіиз, гативси-
Іив. Съ маленькими вѣточками, гати-
іовиз.
ВѢТРЕНЕКЪ, Ьеѵісиіиз, раиіиіиш
ѵоіаіісив. Вѣтреникъ, Ьото ѵепіовив, Ьо-
то тоЬіііз, пиздиат сегііз ѵезІі§іів іпві-
віепз. Вѣтреница, Іетіпа піоЫІів, тоЬііі
іп^епіо.
ВѢТРЕНИЦА. Апешопе. Вѣтрени-
чаю, тоЬііі евве апіто; Іеѵет, Іепіега-
гіит евве; тоѵегі ріита аиі І’оііо Гасі-
ііив. — Вѣтрено, на дворѣ в., еві или Йаі
ѵепіив. 2) Іпсопзібегаіе, Іеѵі апіто, ра-
гит сопвідегаіе; Іеѵііег, Іетеге. Онъ
во всемъ поступаетъ вѣтрено, іп отпіЬив
геЬив аДІ Іетеге. Вѣтреность, апітив
Іеѵів, апіті Іеѵііаз, іпдепіі тоЬіііІав; іп-
сопзіапііа, апітив тоЬіііз. Онъ, по вѣтре-
ности своей, всѣхъ друзей лишился, •!>
апіті Іеѵііаіет отпев зиов атісоз регбі-
біі, атівіі, огЬаІиз езі атісів. Вѣтреный,
вѣтренъ, ѵепіовиз. В. день, йіев ѵепіозиз.
ВѢЧ
514
ВѢТ
-513
Вѣт. погода, соеіит ѵепіовшп, аёг ѵепіо-
яи5 в. осень, аиішппиз ѵепіовив. В.
мельница, тоіа рпеитаііса (у новв.). 2)
Іеѵі», тоЬііі іп^епіо, апіто тоЬііі; іпапів,
ѵапив, Іетегагіив. Быть очень вѣтрену,
піа^па еві іп аіідио тоЬіІііав. Вѣтре-
, вѣетъ, еві или Йаі ѵепіив.
ВѢТРИЛО. Ѵеіит, Ііпіеит. Воздви-
гнуть в., ѵеіит рапбеге.
ВѢТРОГОНЪ. См. Вѣтреникъ.
ВѢТРОМѢРЪ. Аёготеігит, апето-
теігит.
ВѢТРОНОСЕЦЪ. Ното ѵепіовив, 1е-
ѵів, тоЬііі іп§епіо.
ВѢТРОМЛѢШЕ. Ѵепіив ехіііовиз.
Поразить неплодіемъ и вѣтромлѣніемъ
дѣла рукъ, тапшіт орега аШі^еге віегі-
Іііаіе ѵепіодие ехіііово. ,
ВѢТРЪ, вѣтеръ. Ѵепіив. Тихій, Силь-
ный ѵ. Іепів еі тіііз, ѵеЬетепв. Жар.
кій, знойный, ѵ. Іоггібив, і^пеиз, аевіио-
вив. Холодный, ѵ. §е1і<1ив. Благопріят-
ный, неблагопріятный, ѵ. весипёив или
рговрег; ѵ. абѵегвиз. Поднимается вѣ-
теръ, ѵ. ехогііиг. В. свирѣпствуетъ, ѵ.
ааѵіі. Бурливые вѣтры, ѵепіі ргосасез.
В. перемѣнился, поворотился, ѵ. ѵегііі.
В. дуетъ тихо, ѵ. Іепііег Оаі. В. усили-
вается, шсгеЬгевсіІ ѵепіив. Вѣтръ сталъ
отъ того сильнѣе, ео піадів ассепва ѵів
ѵепіі еві. В. перестаетъ, утихаетъ, ѵеп-
. Іив севзаі. В. утихъ, ѵепіив сопвебіі, ге-
тівіі. Нѣтъ вѣтра, вііепі или дпіезсппі
теиіі. День, въ который пе бываетъ вѣ-
тра, діев а ѵепіів вііепв. Па вѣтру, іп
ѵепіо. Когда вѣтръ пересталъ, ѵепіо іп-
Іегтівво. Въ безопасности отъ вѣтра,
іп Іосо а ѵепіів Іиіо еі йеГепво. Римскій
«лотъ имѣлъиоиутпый вѣтръ, ѵепіі арііо-
гев Котапае сіавві ЯаЬапІ. Тогда какъ
вѣтръ дулъ имъ только сзади, Іег^ит
Іапіит аГИапІе ѵеиіо. Свистъ сѣвернаго
вѣтра, вігібог адиііопів. Свистъ южнаго
вѣтра, аивігі віЬіІив. Имѣть противный
в., ѵепіив тіЬі айѵегвпт Іепеі; ѵепіив аб-
ѵег.вив тіЬі соогііиг. Имѣть попутный
вѣтръ, весипйо ѵепіо паѵі^аге. Выста-
вленный на вѣтеръ, ѵепіів ехровііив. Быть
со всѣхъ сторонъ провѣваему вѣтромъ,
евве іп регОаІи. Лѣтомъ быть провѣ-
ваему вѣтромъ, жвііѵит регйаіит ЬаЬе-
ге. Дать проходить вѣтру, регйаіив 1і-
Ьеге сареге. Вышина болѣе открытая
для вѣтра, впрегіога та^ів регйапіиг.
Поражаемый вѣтромъ и дождемъ, ѵепіо
риіваіив еі ітЬгі. Быть занесену куда
вѣтромъ, гейапІіЬиз ѵепіів герсі. При-
держивать къ вѣтру, оЫідиаге віпив іп
ѵепішп. Говорить на вѣтеръ, йивіга
топеге; ѵегЬа баге іп ѵепіов (Оѵ.); ѵегЬа
ѵепіів Іодиі (Атт.); ѵегЬа ргоГипбегѳ
(Бисг.); іп регіпаит боііит ѵегЬа іп"е-
геге (Р1.). Напустить воздуху въ бочку,
ототкнуть ее, геііпдиеге диа ѵіпит іпіег-
врігеі. 2) Іп вз. вв. гедіо, ріа^а соеіі. Со-
брать отъ четырехъ вѣтровъ, соШ^еге
бе диаіиог ріа^ів соеіі. 3) Вѣтры въ ки-
ткахъ, ѵепіив, Яаіив, іпЯаІіб; сгерііиз
ѵепігіз (когда они слышны). Пускать
вѣтры низомъ, Оаіііт сгерііитдие ѵеп-
ІгІ8 етіііеге; сгерііит уепігів геббеге.
4) Ното ѵепіовпв. — Вѣтрѣю, ѵеиіо'ех-
ропеге аб зіссапбит. Вѣтрѣюсь, Іеѵёт,
ѵепіовит Пегі.
ВѢТУЮ. (81.) Сопсіопагі, бепипііаго.
ВѢХА. Іпбех апсогагіиз адиае іппа-
Іапв; Ігцпсиз, іпбех апсогае іпГегпе ^асіге.
ВѢЧНО. Іп жіегпит, аеіегпо, іп рег-
реіипт, регреіио, ветрег, іп отпе Іет-
ри8. Жить вѣчно въ потомствѣ, Гата
ариб ровіегов аеіегпа Ггиі. Онъ будетъ
вѣчно жить въ потомствѣ, Іаив еіив аб
ветрііегпат тетогіат ргора§е1иг. Оръ
вѣчно съ на»и разстался, іп регреіиига а
17
515 Вѣш
поЬіб біяяеявіі, поя геіідпіі. Я вѣчно бу-
ду Помнить ваши благодѣянія, Ьепейсіа
ШІЫ ІгіЬиІа ветрег іп тепіе ЬжгеЬипІ;
пипдиат ех апіто бівсебеі Ьепейсіогит
Іиогит тетогіа. Они вѣчно между собою
ссорятся, регреіио іпіег яе сопіеікіипі,
бівяібепі, гіхапіиг. Надѣюсь, что между
нами вѣчно будетъ любовь, ярего, аеіег-
пат іпіег поя ^гаііат Гоге. Вѣчно пре-
будетъ здѣсь имя Палинура, ;еІегпшп
Іосия Раііпигі потеп ЬаЬеЬіІ. Ь) Оиъ
Вѣчно говоритъ объ одномъ и томъже,
сгеЬгіз вегтопіЬия аіідиіб ияиграі. Онъ
вѣчно съ нимъ, сит ео авяібиіяяіте.
Вѣчно говорить, пиііит Йпет Іодиешіі
Ьаѣеге.
ВѢЧНО-ПАМЯТНЫЙ. Веаі® тето-
гі®.
ВѢЧНОСТЬ. .Жіегпііая; аеѵит ветрі-
іегпит, іетрив іпйпііит. 2) Ѵііа ®1ег-
па, аііега ѵііа. Будущая вѣчность, Ги-
іига ѵііа ®1егпа. Преселиться въ вѣч-
ность, аб 8ирега8 яебея а Вео еѵосагі; ЬІ8
согрогів сотра^іЬия ехяоіѵі; Ьапс ѵііат
сщп аііега соттиіаге; Іеггат геііпдиеге,
аб ріигся аЬіге. Вѣчную, регреіио би-
гаге. Вѣчный, вѣченъ, юіегпия. Богъ
вѣченъ, Юеия еві жіегпия. 3) йетрііег-
пиб, іттогіаіія, регреіиия. Вѣчная сла-
ва, ветрііегпа §1огіа. В. ненависть, іт-
тогіаіе обіит. Вѣчный врагъ, Ьояііз
яетрііегпия. Вѣчная жизнь, жѵит яет-
рііегпит. Вѣчно-горящій огонь, і^пів ре-
уеппія, регреіиив. Заключить вѣчный
миръ, расет регреіио бигапіет, іп рег-
реіиит сопйсеге, раи^еге. Вѣчное бол-
танье, регеппіб Іодиасііая. Отдать кому
въ вѣчное владѣніе, іп регреіишп себеге
аіісиі бе Ьопі8 яиія.
ВѢШАЛКА. ВасіІІшп репяііе яияреп-
бепбів ѵеяІіЬия яегѵіепя. 2) Іи оГйс. іу-
рорг.; регііса, ди® ЬаЬеІ й^игат Ііііег®
ВѢШ 516
Т еегѵіідие Гоііів сЬагІж яиврепбепбія._
Вѣшаніе, впэрепвіо, впярепяига.
ВѢШАНОЙ, ѵ. ріеь. Іаесіѵиз, еЙ'гепа-
іпв. Вѣшаю, виярепбеге аіідиій аіісиі
геі или іп пли бе аіідиа ге. Повѣсить
шляпу на гвоздь, рііеит сіаѵо зиярепбе-
ге. Повѣсить вора, айщеге Іаігопет ра-
ІіЬиіо, еиврепбеге бе раІіЬиіо; Гигет ри-
піге яиярепбіо. 2) Рег т. повѣсить го-
лову, сариі бетіііеге; тсевіит евве. По-
вѣсить носъ, іп сорііаііопе бейхит евве.
Вѣшаюсь, ве яиярепбеге; Гаисев зная 1а-
диео виЙ'осаге; ѵііат яиврепбіо Йпіге.
Принудить повѣситься, аб Іадиешп сот-
реііеге. Помочь человѣку, который ду-
маетъ повѣситься, Ііотіпі ]ат соіішп іп
Іадиеит іпвегепіі виЬѵепіге. Мнѣ ниче-
го болѣе не остается, какъ повѣситься,
аб геяііт тіЬі гея гебііі ріапіязіте. 3)
Аббісішп, бебііит еяяе, Гаѵеге аіісиі,
біибіовит евве аіісціив. Дѣти вѣшаются
на шею матери своей, ІіЬегі ептто ато-
ге таігет атріесіипіиг, таігія сотріехи
еі соііо репбепі. 4) 8іЬі или аиіто яио
Іаг§е іпбиі^еге, Іаясіѵіге.--Вѣшаніе,
репяига, репвіо, ропбегаііо. Вѣшу, реп-
беге, репваге, ропбегаге, ехатіпаге, ар-
репбеге. Вѣрно, исправно вѣшать, адиа
Іапсе репвііаге. В. золото, аигиго реп-
ваге. 5) Рег т., онъ каждое слово вѣ-
ситъ, яіп^иіа ѵегЬа оррепбіі, Ігиііпаіиг,
шобегаіиг. Вѣсить каждую вещь, ипаш-
диапідие гет жвіітаге тотепіодие яио
ропбегаге. 6) Репбеге. Вѣсить 15 та-
лантовъ, репбеге диіпбесіт Іаіепіа. В.
10 драхмъ, реибеге рег яе бесет бгасЬ-
тав. В. одинъ денарій, бепагіі ропбия .
аедиаге. В. больше, ргжропбегаге. Очень
рѣдко вѣсятъ болѣе двухъ Фунтовъ, Ьі-
пая ІіЬгая ропбегіз абпюбшп гаго ехяире-
гапі. Вѣсить 10 Фунтовъ, бесет ІіЬга-
гит еяяе.
517
вяж
вяк
518
ВѢіДАНІЕ. Ѵох, яопия, Гаіия, еГГаІия,
яегто. Вѣщанный, йісіия, йіѵиі^аіия, рег-
гиі^аіия. Вѣіцаю, Гагі, еЛ'агі, паггаге,
епаггаге. Вѣщій, ласточка вѣщая пти-
ца, Ьігипйо иоіа аиярісіія аѵія. Вѣщунъ,
Гаіійісия. Вѣщунья, Гаіійіса.
ВѢЮ. Наге, ярігаге. Вѣтръ вѣетъ ти-
хій, Іепія Яаі ѵепіия. 2) Ѵепіііаге. Вѣять,
Овесъ, аѵепат Оаіи ехсегпеге; ѵаппіе яиЬ-
Іесіаге. — Вѣяти себѣ всякимъ вѣтромъ,
(81.), пітія Гасііет евве ай сгейепйит;
аѵігііяяіте сгейеге. Вѣюсь, ѵепіііагі. Вѣя-
лица, вьялица, см. мятелица. Вѣяло,
ѵепІіІаЬгшп, ѵаппив. 3) ЕІаЬеІІшп. Вѣя-
ніе, ѵепіііаііо. 4) Еіаіия. Вѣяный, ѵеп-
Іііаіия. Вѣятель, ѵепіііаіог. 5) Еѵегяог,
рориіаіог, ехяііпсіог.
ВЯЖУ. Ѣі&аге, соііі^аге, ѵіисіге. Вя-
зать кого, аіічиет ѵіпсіге. В. вору ру-
ки, Гигі тапи® сопяігіп^еге. В. узелъ
или узломъ, пойо еігіп^егс, пойит соп-
песіеге. В. разными узлами, гет пойія
соппехія ѵіпсіге. Вяз. вѣники, ясорая соі-
Іі&аге. В. кому назадъ руки, тапи я ге-
Іі&аге, тапнв Ші^аге рояі Іег^нт. В.
леиъ пучками, Ііпит іп Гаясісиіоя тапиа-
Іея соііі^еге. В. сѣно, Гоепит ѵіпсіге.
В. вѣнокъ, согопат песіеге. 2) Ве ге-
Ьия Іепіія, ІепасіЬия: Іі^аге, аііі^аге, соп-
еінііпаге, знпреге. Клей вяжетъ доски,
^Ініеп знп^іі, соа&тепіаі аяяегея. Це-
ментъ вяжетъ камни, Іарійея агепаіо соп-
песіипіиг. 3) АсиЬия Іехеге. Начать вя-
зать чулки, іпсіреге асиЬия Іехеге. 4)
Власть вязати и рѣшити, аисіогііая рес-
саіогиш гетіііепйогшп. Вяжуся, Іі^агі,
ѵіпсігі, сопяігіп^і. 5) Ай яе ІгаЬеге, ай-
ІгаЬеге , ргеіепйеге , саріаге , аітіреге.
Какъ вамъ не стыдно вязаться за такую
бездѣлицу? поп пе рийеі іе Іат тіпиіат
гет сопяесіагі, саріаге, Іат тіпиіае геі
іпЬіаге? Ві Чт« л.
ѵ; іто бы онъ ни сказалъ, все
у него клеится, вяжется, диійдиій адй,
Іерійе отпіа ргоярегедие еѵепінпі; отпіа
е]и8 сопаіа, іпсеріа Ьепе еі Геіісііег еѵе-
піппі. Вязаться съ кѣмъ, ніі аіічио; сот-
тегсішп ЬаЬеге или ѵегяагі сит аіідио.
— Вяжушіп, ѵіт айяігіп^епйі ЬаЬепя, яія-
Іепя, яирргііпепз, соЬіЬепя. В. корень,
гайіх ѵіт айяігіп&епйі ЬаЬепя. Вязаль-
ный, вязальныя иглы, асия Іехіогіге, геіі-
сиіагея. — Вязанки, вязеницы, см. варе-
ги. _ Вязати, (81.), іп сияіойіат или іп
ѵіпсиіа тіііеге, Ігайеге, сопйеге; іп сия-
Іойіат йаге, еияіойіае таийаге. Вязеб-
ная, ргеіішп, дней йаіиг йеяегіогея е Ги-
^а геІгаЬепІіЬия.
ВЯЗЕЛЪ. (’.огопіііа ѵагіа.
ВЯЗЕНІЕ. Техіига асиагіа. Вязеный,
Іехіия асиЬиз. Вязель, саріия, сарііѵия,
сотргеЬепяия. — Вязея, Іехігіх асиагіа.
ВЯЗИГА. А'егѵия Йогяі яеѵгіи^ае Іогге-
Гасіия еясагіия.
ВЯЗИТЬ- См. Завязить.
ВЯЗКА. Ьщаііо, ѵіпсііо. 2) Ресипіа,
диаш гейетіог сопйисіия йеЬеІ йаге аіііз
гегіетІогіЬия, пе Іісепіе ео сопіга Іісеап-
Іиг, пе яирга айрсіапі. Вязкій илъ и то-
пи, Іепасіа (Іоса) §гаѵі соепо еі гіѵія іп-
сегіа (Тас.). Вязкій, вязокъ, Іепііія, Іе-
пах. Очень вязкій песокъ, Іеиасіяяітшп
яаЬиІит. Дѣлать вязкимъ, соп&іиііпаге.
3) Согпояия, Іиіояия. Вязкое болото, Іо-
сия раіийояия. Вязкость, Іепіііийо, Іеп-
Ііііа. 4) ІЧаІнга, гаііо Іосі раіийояі.
ВЯЗНИКЪ, ѵітагіит.
ВЯЗНУ, Наегеге (соепо), Йетег{р.
ВЯЗОВЫЙ. ІЛтеия. В. листъ, Гоііит
иітеит. Вязовая дубина, Гияіія иітеия.
сіаѵа иіті.
ВЯЗОЖЕЛДЬ. См. Острокровы
ВЯЗЪ, Ытия Іаеѵія (Ра 11.).
ВЯЗЬ. Ьосия раіийояия, раіия.
ВЯКАНЬЕ. Саггііия. Вякаю, ^аггіге,
519
вящ
ГАГ
520
ІаЬиІагі. 2) Ее^еиЮт Ьтяііаге Ііпрта,
регрегат Іе&еге. Долго вякала, то, что
Можно бы сказать скоро, циосі Ьгеѵі іет-
роге аЬвоІѵі роььеі, тиііит Іетрогія рег-
регат Іе^епбо сопмнпаіі.
ВЯЛЕНІЕ, при вяленіи. Іп ІоггеГасіеи-
<1о (ріьсе). Вяленый, ІоггеГасІив. На солн-
цѣ, ІО8ІН8 аг<1оге 8ОІІ8. Вяло, Іепіе. В. го-
ворить и дѣлаетъ, Іепіе Іоірііиг еі а^іі;
1епІи8 еві іп Іоіріеікіо еі а»еп<1о. Вялый,
вяль, ЯасекІиз, 1ап^иі<1и8, тагсійия. Вя-
лая рѣпа, тара Дассіііа. 2) Ьепіив, Іаг-
Йиь, 8е&пі8, іпегь, Іап^иШив. Вялые сти-
хи, ѵегвив іпвиіві, іпегіев. — Вялю, Іог-
геГасеге, Іоітеге апіоге 8ОІІ8. Вялить
рыбу, ріясепі ІоггеГасеге. Вялюсь, Іог-
гегі апіоге «оіів, Іоггейегі.
ВЯНУ. Магсевсеге, ешагсевсеге, Яас-
сеесеге, <1еІ1оге.чсеге. Цвѣты вянутъ, Ло-
ге8 піагсеясипі. Цвѣтъ совсѣмъ завялъ,
Яо8 0X081118 8ІЬі ехагиіі. Сохнуть отъ
солнца и вѣтра и увянуть, 8оІе ѵепіодие
віссагі еі ехагевсеге. Сорванный цвѣ-
токъ увялъ, Ло8 сагріиѣ Іепиі іІеЛогиіІ
ип^ие. Замѣчено было, что за нѣсколь-
ко передъ смертію каждаго императора
посаженное имъ дерево увядало, оЬвег-
ѵаішп еві, 8иЬ сирімріат оЬііит агЬогет
аЬ ірво іпбіііпіат еіап^швае. 2) Рег т.
«ІеОогевсеге, Гареге, еѵапевсегс, ііерегі-
ге. Съ лѣтами крѣпость и красота наша
вянетъ, йгтііаь согрогіа еі Гогта аппіа
или аЬ аппіа тагсоі. Красота вянетъ,
Гогта ііерегіі еі еѵапеміі. Отъ болѣзни
вянетъ красота, тогЬо Гогтае іііупііаа <1е-
Яогеесіі.
ВЯХА. СгаѵІ8 ріара. Дать кому вяху,
ргаѵет ріарат аіісиі іпГегге, іпПіреге.
ВЯЩШЕ. Ріиа, піарів, атрііиа, ѵеЬе-
тепііиь, гпѳ1ііі8, ргэеаіапііие. 2) Іи ро8-
Іегит. Вящшій, теііог, тгцог, роііог,
ргаеіапііог, ргіог. Это самое вящшее не-
счастіе, Ьос ІіЬі сеіегіа ПейсіепІіЬиа 8ир-
реіеі. Но вящшее возбудилъ удивленіе
вящшее показалъ позорище предъ очамц
всего свѣта, веіі та_)огет тоѵіі айтіга-
Ііопет, тарпііісепііия вресіасиіит ииі-
ѵег8І8 ЬотіпіЬиа оЫиШ.
ВѴССОННЫЙ. Вуввіпиа. Вѵссъ и вѵс-
совъ, Ьу88П8, Ііиі ргеііо8і88іті §епіі8; ѵеа-
ІІ8 е Ьув8о; .Ьу88Іпит; ѵезііа Ііпо Іепиі рев
Іехіа.
Г.
Г. Оиаііа аІрІіаЬеІі Воааісі Ііііега, еГ-
Гегіпг еоііепі тоііо, цио Егапсо-Ііаііісшп
8, ргаесе<1еп8 ие ѵеі а, поп питріат о еі
і; иі поіа питегі ііеяі^паі Іегпагішп, сит
Ііпеоіа аиіет а Іаіеге ровііа ДиаЬивдие
Ігап8ѵег8І8 яесіа (^г) Іег тіііепагіит.
ГАВВАТА. СаЬаІЬа, раѵітепіит ех-
сеіашп.
ГА, га, га, Ьа, Ьа! Ье!
ГАВА. См. Аба.
ГАВАНЬ. Рогіив. Въѣхать во. гавань,
іп рогіит іпѵеЬі, рогіит іпігагѳ (когда
правятъ туда), іп рогіит ДеГеггі (случай-
но). Вводить суда вь г., паѵея іп рогіит
сотреііеге.
ГАВКАТЬ, (іаппіге. Гавканье, ^аппііив.
ГАГАРА. СоІутЬив агсіісия. 2) Со-
ІутЬиз 8ерІеиІгіопа1І8. 3) Ното Гіі8си8,
аіріііия, оге абивіо.
ГАГАРА БОЛОТНАЯ. См. Поганка.
ГАГАРА КУЙКА. См. Куйка.
ГАГАРЕЙ. Мег^і; соІутЬі. Гагарьи
яйца, оѵа тег^і. Гагарья муч-та, тапіса
и.ш реііів тапісаіа е рішпіь тег§і, соІут-
Ьі. Гагарка, соІутЬиа аигііив.
ГАГАТЪ. Вііитеп ра^ач.
ГАГКА, гавка. Апав тоіііяаіта. Гага-
чій пухъ, ріита; апаіит тоііізаітае.
ГАГГРЕНА. ВрЬасеІиа.
521 ГЛД
гдрКУНЪ. Мав апаіів тоіііввітіе.
ГДДАШЕ. Соіуесіига; йіѵіпаііо 2) Д--
пі^ша. Гадатель,' ѵаіев, Гаіійісив, Йіѵіпие.
Гадательница, йіѵіпа. Гадательно, гада-
тельнѣ, диапіиш соіуесіагі Іісеі. Гада-
тельный, книжка, ІіЬег Гпіигогит іпіег-
ргев, вотпіогиш іпіегргев. Гадательство,
ѵаіісіпаііо, Йіѵіпаііо, рггейісііо. Гадатель-
ствую, ѵаіісіпагі, Ьагіоіагі, аи§игагі (по
полету птицъ), йіѵіпаге (по пророческо-
му духу), ргжпипііаге, диае Гиіига яіпі. 3)
Регріехе Іодиі. Гадаю, Йіѵіпаге, ѵаіісі-
пагі. 4) Сопрсеге, сощесіагі; сопіесіи-
гат сареге, Гасеге. Не думано, не гада-
но, огппеш ярет или сопіга отпет ех-
кресіаііопет оріпіопет.
ГАДИНА. Іпвесіит, ЬевІіо1а,рейіси1ив,
ѵегтів. 2) Рег т. Йеіеггітит диійдие;
Ьотіпев педиат, [»епия Ьотіпит педиат;
Гжх рориіі. — Гадится (мнѣ), паивео; еві
тіЬі таіе. 3) вогдевсеге. Платье гадит-
ся, ѵевіів вогйевсіі. Гадкій, іадокъ, Гав-
Іійіиш піоѵепв, сгеапв. 4) Есейив, йеГог-
тів, Іигрія. Гадкая музыка, сапіив пег-
ѵогит (тойив сапепйі) іп&гаіив, тоіев-
Іив, аигея гайепв. 5) Ойіояив, іпѵівив.
Гадкій человѣкъ, Ьото Гочіич. Гадкое
дѣло, Гасіпив Іигре, оЬяссепит. Прегад-
кое, піЬіі Ьос то<Іо а^епйі ре]ив, Гсейіив
евве роіеві. Гад. домъ, іпапкепа йотив;
тойі тияісі іп^таіі еіс. Гадко, Гакіійіове,
поп віпе паикеа. 6) Маіе, іпйесоге, Іиг-
рііег, іпЬопевІе. Онъ такъ худо одѣтъ,
что гадко на него и смотрѣть, Іат таіе,
іпйесоге, вогйійе ѵевіііив еві, иі віпе паи-
«еа вресіаге педиеая, поп вивііпеав. Онъ
гадко играетъ на скрыпкѣ, таіе, іпвсііе
Мев тоѵеі; ІеІгасЬогйит риіяаі. 7) Е<в-
<Іе, ойіояе. Гадкость, Гоейііав, йеГогтіІав,
Гигрііщіо ; іттипйіііа. Гадливый , см.
брезгливый. — Гадовъ, ііиесіі; ай іпзес-
»ип> регііпепв. Гадъ, гады, ѵегтев, іп-
ГАЙ 522
вссіа. Въ этомъ лѣсу весьма много га-
довъ, іп Ьас яуіѵа ріигіта випі іпвесіа?
ріигітае випі ЬезІіо1а>. 8) Нотіпев пе-
диат; регйііі Ьотіпев, соііиѵіев.
ГАЕВНИКЪ. 8ресіев ассіріігів.
ГАЕРЪ. Яаппіо, всигга. Гаерскій, вап-
піопів, всигг®.
ГАЖДАЮ, (81.) Ѵііирегаге, гергеЬеп-
Йеге. Гажденіе, ѵііирегаііо, гергеЬепвіо.
ГАЖЕ. І'о'Лог, Іигріог, оЬвсапіог. Ни-
что не можетъ быть гаже такого поступ-
ка, см. въ сл. гадкій. Гажу, паивеаге,
таіе тіЬі еві. 2) Га'йаге, іпдиіпаге, соп-
Іатіпаге, тасиіаге. 3) Пергаѵаге, сог-
гитреге.
ГАЗЕТНЫЙ. Ай асіа йіигпа регііпепз.
Газеты, асіа Йіигпа; Ііііегае риЫіс®. По-
мѣстить что въ газетахъ, іпвегеге аіідиій
асіів йіигпів; 1е@і іп асіів йіигпів. Газе-
теръ, асіогит йіигпогит всгіріог. Газет-
ная статья, рагв, рагіісиіа асіогит Йіиг-
погит или ерЬетегійит риЫісагит. Га-
зетное извѣстіе, объявленіе, пипііив іп
асіів Йіигпів сопвідпаіив, сопві^папйив.
Газетная экспедиція, асіогит йіигпогит
ейепйогит ас йітіііепйогит сига. Га-
зетная, а'йев, иЬі ейипіиг еі йітіііипіиг
асіа йіигпа.
ГАЗОФИЛАКІЯ. ТЬеваигив ресипіа-е
гит; Іосив, иЬі еві ІЬеваигив; Іосив иЬі
геропеЬапІиг еі вегѵаЬапІиг ІЬеваигі.
ГАЙ. (81.) ІЧетив, вуіѵиіа.
ГАЙ. Сгосііив.
ГАЕВЫЙ. Ай петив регііпепв, пето-
гаіів.
ГАЙДУКЪ. РеЙівведиив Нип^агісив
или Раппопісо гііи ѵевіііив.
ГАЙКА. Маігіх сосЫе®.
ГАЙНО. Лійив.
ГАЙТАНЪ, гамтаишикъ. Гппіспіи»,
дио ^евіаіиг сгих соііит огпапв. Шея-
523
ГАР
ГАС
524
новый, нитяный, Гипісиіив вегісів, Г. Шія
іапеів йиріісаіі» іехіив.
ГАКОВНИЦА.8ресіеяІе1іідпетейепІія.
ГАЛАНТЕРЕЙНЫЙ, — выя вешп,
типйив; ге» ай ехогпаііопот, ай сиііит
«Іе^апНогет регііпепіев. Купецъ, тор-
гующій такими вещьми, ѵепйііог тег-
сішп зегѵіепііипі ай спИшп е1с₽;апІіогет.
ГАЛЕНОКЪ. Соп^іив. Галеношный,
ай соп§іит регііпепв.
ГАЛЕРА. Тгігетів; паѵі» Ігігетів; па-
ѵі» асіиагіа. Послать, осудить кого на
галеры, аіідиет гето риЫіса: Ігігетів
аГС§еге. Галерный, а<1 Ігігетет регіі-
пепв. Галерное наказаніе, роепа геті.
Галер. невольникъ, ай Ігігетет йаічя,
Галерныя весла, геті Ігігетів.
ГАЛІАНЪ. Сургіпив гіѵиіагів.
ГАЛІОТНЫЙ. Ай Ьігетет регііпепв.
Галіотчикъ, йопііпив ѵеі вігисіог Ьіге-
тит. Галіотъ. Ыгетів.
ГАЛКА, галочка. Согѵив топейиіа.
ГАЛЛЕРЕЙНЫЙ. Ай рогіісит регіі-
пепв. Галлерея, рогіісив.
ГАЛМЕЙ. Сайтіа.
ГАЛСТУКЪ. І'осаіе. Галстушный, ай
Госаіе регііпепв. Гал. пряжка, бѣиіа соі-
Іагів.
ГАЛУНЪ. І.ітЬив. Обложить, обшить
галуномъ, ІітЬів огпаге.
ГАЛУШКА. ТахіНив.
ГАЛЬОНЪ. Каѵів рга-війіагіа §гапйіог.
ГАНАНІЕ. Ргоровіііо, диа>вІіо.
ГАРАНТИРУЮ. См. Ручаюсь.
ГАРДЕРОБНЫЙ. Ай ѵевііагішп рег-
ііпепв. Гардеробъ, ѵевііагішп.
ГАРДИНА. Ѵеіит.
ГАРЕМЪ. (Іупасеит, ^уп;і-сопіІів.
ГАРКАНЬЕ. ѴосіГегаІіо, ѵосіСегаІив.
Гаркаю, сіатове йісеге, сапеге, ѵосіГегагі.
2) Тег. ѵепп. іпсііаге, іпвіщаге сапев во-
Іаіов сориіа ассіатапйо: Ьа, Ьа!
ГАРМОНІЯ. Сопсепіив; сопсепіив вопо-
гит. Наблюдать гармонію въ музыкѣ, соп-
сепіит вегѵаге. Гармоника, Нагпюпіса,
іпвігитепішп Ьагтопісит. Гармоничес-
кій, сопвоппв. Гармонировать, сопсіпеге.
ГАРНЕЦЪ. Мойіив Егитспіі.
ГАРНИЗОННЫЙ, ргжвійіагіив. Гар.
полкъ, пііііішп ргжвійіагіогит соіюгв или
Іе§іо. Гарнизонъ, ргювійіит, тііііев рг®-
війіагіі. Быть въ гарнизонѣ, ргювійіит
адііаге. Поставитъ гарнизонъ въ городѣ,
ргжвійіпт оррійо соііосаге. По разбитіи
непріятеля, положено было Эмилію стоять
гарнизономъ въ Верругѣ, а Постумію о-
пустоінать страну, Гивів асіе ЬовІіЬив, 7Е-
тіііит ргжяійіо Ѵеггиірг.ет оЫіпеге ріа-
сиіі, РовІЬитіит (іпев ѵавіаге.
ГАРНИТУРОВЫЙ, гродетуровый. Е
вегісо, диой потеп §егіІ §гов йе Тоигв.
Гарнитуръ, вупІЬевів: пуговицъ, в. ціо-
Ьпіогит (іЬиІаІогіогит.
ГАРПІУСЪ. Вевіпа аІЬа.
ГАРТЪ. Сотровііит е рІитЬо еі ап-
Іітопіо. ипйе Гипйипіиг Ііііег®.
ГАРУСНЫЙ. Е рііів сарг® апсугап®.
Г. пуговицы, огЬісиІі е р. с. а. Гарусъ,
Іііа е рііів сарг® апсугап®. Обмотать га-
русомъ петли, (івва §ІоЬп1ів ехсіріепйія
Еіів е рііів сарг® апсуг® виепіеіп Іепеге.
ГАСАРЫ. V. оЬв. Гепевіг® ай Іогтеп-
іа тіііепйа.
ГАСИЛО. Сисиііив Іисегпів ехвііпцоеп-
Йів; ехвііпсіогіит. Гасильщикъ, диі ех-
вііп^иіі Іисегпав.
ГАСЛО. (V. оЬ.) 8і§пит, Іеввега.
ГАСНУ. Ехвііп^иі, гев1іп§иі, йейсеге.
Огонь, свѣча гаснетъ, іцпів, сапйеіа йеіі-
сіі. 2) Рег т. любовь въ немъ гаснуть
начинаетъ, атог ѵепегепв іп ео 1ап§;иев-
сіі. Не все гаснетъ съ жизнію, поп от-
піа сит ѵііа ехвПп^чипІиг. Слава его
525
ГКО
ГЕН
526
гаснетъ, іВіия потеп оссібіі; тетогіа ерия
потіпія «Ыіѵіопе оЬгпіІиг.
ГАСЪ, тончайшій Флёръ. Техіит Іе-
•ииіяяітит аіцпе реііисібит. Ь) Сая.
ГАТЬ. Ѵіа сгаііѣие яігаіа.
ГАУБИЦА. РугоЬоІагіит Іоп&іив.
ГАУФУНИЦА. бепив ѵеіегів Югтепіі
Ьеііісі.
ГАЧИ. Гетогит іпІе§зітепІа іпіегіо-
га. 2) Ьопд® реппж ребіЬив аѵіит гара-
•сіит іпЪгегепІея. Гачникъ, гашвнкъ, Ги-
пісиіия Ігазсагит іпГегіогит.
ГАЧУ. Ѵіат сгаіегіѣия яіегпеге.
ГАШЕНЫЙ. Ехяііпсіия. Гашу, ехбііп-
диеге, геяіін^иеге. Поспѣшать гасить,
аб геяііп^иепбит сопсиітеге, іпсепбіо
ехогіо аб орет Гегепйаш сопсиггеге. Ь)
Гасить, морить известь, ѵіѵаш саісеш ша-
сегаге. Гашеная известь, саіх ехяііпсіа,
геяііпсіа. 2) Рег тсі. гасить долгъ, по-
теп ехрипдеге.
ГАИТИ- Вгассге іпГегіогез.
ГБЕНІЕ. См. Гнутіе.
ГВАРДЕЕЦЪ. Согрогія сияіоя, яаіеііея,
іпііея ргжіогіапиз; тііея е соіюгіе ргаМо-
гіа. Гвардейскій, аб согрогія сияіобіаш
регііпепв. Гвардія, согрогія сияіобіа; ргае-
іогіа соЬогя.
ГВОЖЖУ. См. Гвозжу.
ГВОЗДИКА, цвѣтокъ служащій для
украшенія. БагуорЬуІІия (у дрр.), біап
ІЬия (у Лішн.). Цвѣтокъ отъ нея, §агуо-
рЬуІІит (у дрр.), Й08 біапіііі (у новв.). 2)
Какъ ароматъ, сагуорЪуПия аготаіісия
Срастѣніе у Лішн.), сагуорЪуІІшп агота-
Іісшп (цвѣтокъ у Лішн.).
ГВОЗДИКЪ. Сіаѵиіия. Гвоздильня, сіа-
'огит оПісіпа. Гвоздильный, аб сіаѵит
Регііпепв. 2) Язвы гвоздішыя, яі"па,
тевіі^іа сіаѵогит, поі® сіаѵогит.
ГВОЗДИЧКА. СагуорЬуІІит аготаіі-
сит, рагѵия біапІЬия. Гвоздичный, грн-
да, агеоіа біапІЬія сопяііа. Г. миртъ, туг-
Иіи8 сагуорЬуІІаІа. Г. масло, оіеит са-
гуорЫПаІшп. Г. стебелекъ, сагуорЬуі-
Іия; біапІЬия (у Лишь). Букетъ изъ гвоз-
дикъ, Гаясісиіия ііогппі біапІЬі. Гвоздич-
ная корка, саязіа сагуорЬуІІаІа. Гв. пря
ность, савзіа сагуорЬуІІаІа.
ГВОЗДИЩЕ. Мадпия сіаѵия. Гвоздо-
ватый, сіаѵит геіегепя. Гвоздь, сіаѵия.
Г. съ широкою шляпкою, сіаѵиіиз сарііа-
Іия. Вбить гвоздь въ стѣну, сіаѵит іп
рагіеіе Сіяете, іп рагіеіепі абі^еге. При-
бить гвоздемъ, сіаѵо гепі аГ(1§еге. Вы-
дернуть г., сіаѵит геййеге, геѵеііеге.
Подбить башмаки гвоздями, с1аѵІ8 саісеоя
яиПі§;еге. Закрѣпить конецъ гвоздя СЪ
другой стороны, сіаѵі сивріііет геіишіе-
ге. 2) Деревянный г., рахіііия. 3) Ет-
Ьо1и8, еріяіотіит. Гвоздяникъ, агса, іп
диа ѵеіияіаіе соггиріит Реггит ропііиг.
Гвоздяный, —ная шляпка, сариі сіаѵі.
Гвозжу, сіаѵит Іі§еге, іпй^еге. 4) Рег
т. іпй§;еге, іпсиісаге.
ГДѢ. СЬі, иЬіпат, дио іосо, иѣі §еп-
Ііит, иѣі Іеггагиіп (когда говорится съ
большимъ напряженіемъ). Гдѣ онъ? гдѣ
жъ онъ! иЪіпат или иЬі Іеггагит еві! иѣі,
иѣі ^епііит еві? Ь) ІІЬІ, диа. Часто мож-
но выражать это нарѣчіе чрезъ диі, диае,
диоіѣ Домъ, гдѣ я родился, ботив, іп
диа паіив зит. Вездѣ, гдѣ только, гдѣ
бы то ни, иЬі иЬі, иЬіѵів; иігідие, иЬісип-
дие. Гдѣ шібудь, ивдиат, ивріат; аііспѣі.
ГЕВАНЪ. См. Шамшитъ.
ГЕЕННА. СеЬеппа, ѵаііів Ніппот. ог-
сив. 2) Босив яирріісіогит; вебея <1ат-
паіогит; сгисіаіия ариб іпГегоя, Геен-
скій, аб деііепнат регііпепя, іпГегппв, іаг-
Іагеия. ... • ,.
ГЕЙ! Нет! Ьепя!
ГЕЙДУКЪ. См. Гайдукъ.
ГЕНВАРСКІЙ. Іапиагіиз. Генварская
527
ГЕН
ГЕР
528'
треть, Іапиагіит Ігітеяіге. Генкарь, Іа-
лиагіия.
ГЕНЕАЛОГИЧЕСКІЙ. Сепеаіоеісия.
Генеалогія, Гатіііагит огі^о, ^епеаіо^іа,
еіеттаіит босігіпа.
ГЕНЕРАЛИТЕТЪ. 8итті дисея; яит-
ті тіііііа: ргаеГесІі.
ГЕНЕРАЛИССИМУСЪ. Китти» бих
Ьеііі, диі ішішгат ітрегіит ЬаЬеІ.
ГЕНЕРАЛЬНЫЙ. Сепегаіія. Генер.
карта, іаЬиІа ^ео^гарЫса §епега1ія. См.
общій.
ГЕНЕРАЛЬСКІЙ, Ад дисет Ьеііі или
ехегсііия, ад ітрегаіогет регііпепя. Ге-
неральство , яішта ітрегіі; ітрегіит
ехегсііия. Генеральша, иког дисія. Ге-
нералъ, дих, дих Ьеііі или ехегсііия. Ге-
нералъ отъ кавалеріи, едиііит таряіег,
ргаеіесіия. Г. отъ инФаитеріи, соріагиш
редеяігіит дих. Быть генераломъ, ехег-
СІІиі рга'сяяе, ргаеГесІит еяяе, ехегсііия
Йисет еяяе. Г.-Адъютантъ, орііо ^епе-
таіія. — Генералъ-Адвокатъ, риЫісия саи-
яагипі асіог. — Генералъ-Адмиралъ, яит-
тия бих сіаяяія. Генералъ-Аншефъ, яіга-
Іе^ия еп сЬеГ ітрегапя. — Генералъ-Квар-
терменстеръ, Ьояріііогит тііііагіит та-
§іяіег яиттия. Генералъ-Лейтенантъ, Іе-
^аіия; диі яесипдит іосит Іепеі ітрегіі
ЬеІІісі. Генералъ-Маіоръ, яиттия ѵі^і-
Ііагит ргжГесІия. Генералъ-Прокуроръ,
яиргетия ргосигаіог. Гемера.іъ-Рекет-
мейстеръ, яиттия ІіЬеІІогит та^іяіег.
Генералъ-Фельдмаршалъ, сатрі тагясЬа-
Ііия §елегаіія, яиттия дих. Генералъ-
Фельдцейгмепстеръ, яиттия геі Іогтеп-
Іагіав ргаеГесІия. Генерал-басъ, Гипда-
тепіит йагтопісит; яитта Іех Ьаг-
топіае.
ГЕНЕРАЛЪ-ШТАБЪ. Ргіті ехегсі-
1и5 дисез; ргаеіогшт.
ГЕНІЙ. Іп^епіит. 0н> г., еяі та”ііі
іп^епіі ѵіг; еяі таено іп"епіо рга’дііия
Ьото. Геніальность, іп"епіит ехітіит.
ГЕНУЕЗЕЦЪ. Сепиепяія.
ГЕОГРАФИЧЕСКІЙ. СеортарЬісия.
Географически, реоцгарійсе. Географія,
ееоегарЬіа, деясгірііо огЬія Іеггагит; Іег-
гге соитію. ГеограФъ, реоргарНия.
ГЕОДЕЗІЯ. Сеодеяіа, агя теіапді сат-
роя. Геодезистъ, десетредаіог, теияог.
ГЕОМЕТРІЯ, Оеотеігіа. Геометри-
чески, реотеігісе. Рѣшить задачу г.,
диаеяііопет ргорояііат реотеігісе яоіѵе-
ге. Геометрическій, цеотеігісия. Гео-
метрическія задачи, ргоЫешаІа ееоте-
Ігіса. Геометръ, ееотеіга или ееотеігея.
ГЕОРГІЙ. Сеогеіия.
ГЕРАЛЬДИКА. Агя НегаШіса или од-
но Негаійіса; агя іпяіеиіит. Геральди-
ческій, НегаЫісия. Г. книга, ІіЬег іп-
яірпіит.
ГЕРБИКЪ. Рагѵит іпяіепе ееиіііісіит.
Гербованный, риЫісе яіцпаіия. Гербов-
никъ, ІіЬег іпяі§иіа сопііпепя; ІіЬег іпяі^-
піит. Гербовый, ай іпяі§піа ^епіііісіа-
регііпепя. 2) РиЫісе вдгпаіия. Г. бума-
га, сЬагІа риЫісо яі"ио яіепаІа.Гер. листъ,
ріариіа риЫісе яіепаіа. — Гербъ, іпяі§тіе;
іпяі^пе ^епіііісіит. Г. княжескій, граф-
скій, іпяі^пе ргіисірія, сотііія. Описать
г. геральдическимъ порядкомъ, іііяі^піа
^епіііісіа ехргітеге. Наметъ, павікпюнъ
герба, Іе^теп іпяі^пія. Кто можетъ и-
мѣть гербъ, сиі іпяі^пі иіі Іісеі. .3) 8і&-
пит, поіа.
ГЕРМАНЕЦЪ. ТЬеойіясия; • іегтапия„
Германія, Сегтапіа. Германскій, ТЬео-
йіясия, Сегтапісия. Поддѣлываться подъ
нравы прежнихъ Германцевъ, ргіясогит
бегтапогит тогея айесіаге.
ГЕРМАФРОДИТЪ. Си. Двуснастный.
ГЕРОЙ, нрой. Ѵіг Гогіів, Гогііяяітия;
Ьеііо Гогіія. Часто въ этомъ значеніи бе-
529 ГЕТ
рется одно сл- ѵіг: Ьего5 (собственное
выраженіе для сыновъ боговъ и полубо-
говъ и употребляется только о мужѣ не-
обыкновенной храбрости). Катонъ нашъ
нроіі, Ьегоз іПе позіег Саіо. Героиня,
Ііегоіна (большою частію только у поэт.),
Гетіпа Гогіів. — Геройскій, иройскій, Ье-
гоісив. Г. духъ, Гогіів апітив еі та^пня;
апітив ехсеіяив аідие іпѵісіив; апіті та&-
пііибо. Геройская мина, ѵиііив іпігері-
бив. Г. дѣло, Гасіпия гааріит, гев ргж-
сіаге Гасіа. Геройская доблесть, яитта
ѵігіив. Геройская смерть, ѵігі Гогіів тогя.
Умереть геройскою смертію , Гогііввіте
рпріапіет сабеге. Геройски, апіто Гогіі,
Гогіііег. Геройство, иройство, Гогіів апі-
тив еі ша^пив; апіті та&пііибо. I ерои-
ческій, Ьегоісив. Вѣкъ, юіав Ьегоіса. Ге-
роическая повѣсть, ІіЬег диі еві бе Ьегоі-
Ьив или дио ехропипіиг ѵііае ас гев ^евіае
Ьегоит. Героическій поэтъ, роёіа Ье-
гоісия, ерісив. Героическая поэма, саг-
теп ерісит, Ьегоісит; роёта ерісит;
ероз.
ГЕРОЛЬДІЯ. ТгіЬипаІ Негаібісит.
ГЕРОЛЬДМЕЙСТЕРЪ. 8иттив са-
бисеаіог, Геііаіія. Герольдмейстерскій, а<1
виішпшп сабисеаіогега, Геііаіет регіі-
пепв.
ГЕРОЛЬДСКІЙ, жезлъ. Сабисеия. Ге-
рольдъ, сабисеаіог, Геііаіів; пипііия. Дол-
жность его, сабисеаіогів типия.
ГЕРЦОГИНЯ. Пих, бисівва; бисів ихог;
соіцих. Герцогскій, биеаіів, бисів. Г.
садъ, бисія Ьогіия. Герцогство, бисаіия.
Герцогъ, бих.
ГЕССЕНЕЦЪ. Наввия. Гессенскій, Наз-
вісиз. Гессія, Навяіа.
ГЕТМАНСКІЙ. Аб виттит бисет
Совасогит регііпез. Гетманство, біртііав
витті бисів Совасогит. Гетманъ, зит-
гик
тив ітрегаіог или бих Совасогит Виввіа?
тіпогів.
ГЗЫМСЪ. Сутаііит вирегіив. 2) Су-
таііит, рго]ес1ига.
ГИБЕЛЬ. Атіввіо, дасіига. 2) Ехіііит.
іпіегііив, сіабев; таіит. Г. народу, іи-
Ііпііа, іппитега Ьотіпит тиііііибо. Ги-
бельный, регпісіовив, ехіііовия, Гипевіпв.
Гибельная война, Ьеііит ехіІіаЬіІе. Гиб.
совѣтъ, сопвіііит похіит, регпісіовит.
Игра въ карты гибельна, Іивив сЬагІагит
или всібагит еві ревіів Гогіипгв. 2) 1т-
ріив, ітргоЬив, всеіегаіив.
ГИБКІЙ, гибокъ. ГІехіЫІіз ; Сехііів ;
ІгасІаЬіІів, Іепіиз. Гибкая вѣтвь, гатия
Іепіив. Гибкіе члены, тетЬгогит тоі-
Іів іп пехит ГаСіІіІая, тетЬгогит а^ііі-
Іаз. 2) Рег т. гибкій голосъ, ѵох Дехі-
Ьіііз; ѵосів тоііііибо, ему протпвопол»
ѵох гі^іба. Нравъ гибкій, іп^епіит Ігас-
ІаЫІе, ДехіЬііе. Гибкость, ДехіЬіІііая; а^і-
Іііав; ІгасіаЬіІііаз, ГасіІііая; апітит Дехі-
іів, ІгасІаЬіІів.
ГИБЛЕМОСТЬ, Сопбіііо оЬпохіа іпіе-
гііиі. Гибну, регіге, іпіегіге, оссібеге,
гиеге. Многіе гибнутъ сами отъ себя,
піиііі віЬі ірвів випі ехіііо. Гибнуть гла-
домъ, Гате іпіегіге. Г. отъ меча, Гегго-
іпіегіге.
ГИГАНТОВЪ. Сі^апіі, іюпііпі Ьита-
па? та^пііибіпів гаобит ехсебепіі рго-
ргіив. Гигантскій, ^апіеив. Гигантъ,
^і^ав, ѵіг та]ог диат рго Ьитапо ЬаЪііи.
ГИДРОГРАФИЧЕСКІЙ. НубговтарЬГ-
СП8. Гидрографія, НубговтарЬіа.
ГИДРОСТАТИКА. Нубговіаііса.
ГИЗЪ. V- оЬв. Себііе! гесебііе!
ГИКЪ. Ріх паѵіЬив ипвепбія. 2) СІЬ-
тог ЬеІІісив, диет Іеѵев в. ехребііі тііі-
іея, ргіто ітреіи (бшп оссиггііиг) ІоІІипѣ
іп ровна. Гикнуть, сіагит сіатогет ів*.
ри^па ІоПеге.
Д34
ГЛА
ГЛА
532
ТИЛЬ. Моіасіііа егііЬасив.
ГИЛЬДЕЙСКІЙ. Аа восісіаісш, ай во-
Лаіііаіет, ад согрив, ад соііе^іит регіі-
пепв. 2) Кеіаіив іп соНе^іит, адвсгіріив
іп вогіаіііаіет. Гильдія, восіеіав, водаіі-
Іав, согрив, со11е";іит. Чтобъ записаться
въ первую гильдію, потребенъ знатный
капиталъ, иі іп ргітат тегсаіогит во-
даіііаіет адвсгіріив вів, орив еві іпві&пі
витта ресипіае.
ГИМНАЗИСТЪ. Півсіриіив, аидііог,
«;иі ^утпавіит Ггедиепіаі, всЬоІабІісив;
Н'ЬоІа1 аіитпив. Гимназическій, ай йут-
цавішп регііпепз. Гимназія, ^утпавіит.
ГИМНАСТИЧЕСКІЙ. Сутпавіісив.
Гимнастика, агв зутпавііса.
ГИМНИЧЕСКІЙ. Сутпісив. Состяза-
ніе, Іиаив сутпісив; сегіатеп дутиісит.
ГИНУ. См. Гибну.
ГИПСОВЫЙ, бурвенз. Гипсовое из-
ображеніе, іта&о ех ёурво, ітадо іп ^ур-
яо ехргезва. Гипс. Фигура, іта^о і^урвеа;
.ехетріаг е #урво Гасіит. Гипсовая ра-
.бота, орив {гурвеит. Гипсоватыіі, йурво
вітііів. Гипсовой потолокъ, Іесішп е яур-
во, Іесішп "урвешп. Лѣпщикъ гипсовой,
^урворіавіев. Гипсовая щетка, §урвит
•сгувіаііічаіит. Гипсовой камень, ^урвит;
Іегга йурвеа іпдигаіа. Покрыть гипсомъ,
^урваге, йурво ішіисеге.
ГИРЬКА. См. Гиря.
ГИРЛАНДЪ. Согопа; согопа с Яогі-
•Ьив, вегішп.
ГИРЯ, —рыка, віаіега. 2) І.іЬгатеп-
Хит, тотепіит.
ГИШПАНЕЦЪ, Гішшанія. См. Ис-
панія.
ГІЕНА. Сапів Ьуаепа.
ГЛАВА, главица. (81.) Сариі. 2) Соп-
гсатегаіит ачіів васгэе Гавіі^іит (куполъ).
'іРнмъ преимущественно назывался гла-
вою Италіи и просто городомъ, часто
безъ прибавленія къ нему собственнаго
имени, Кота сариі Ііаііае ѵ-ол еіо/гѵ игЬв
ѵосаЬаіиг, вирргевво вгеріввіте ргоргіо ів-
Ііив потіпе. 3) Ргітив, ргіисерв, сариі.
Папа у Католиковъ почитается главою
церкви, РопІіГех ариб СаІЬоІісов ргіпсерв
ессіеві® ЬаЬеІиг. 4) Сариі. Книга со-
стоитъ изъ десяти главъ, ІіЬег <1есет са-
ріііЬив сопвіаі. Вѣнчанная глава, діабе-
та §ев1апв. Главу возноспти, (ві.), ве еГ-
Гегге, еП'еггі, іпіитевсеге; аііов рг® ве
піійіі риіаге. = Главизна, (ві.), сариі. 5)
Рег т. Йпів, сопвіііит; сопвіііогит йпів;
іпіііит, ргіпсіріит. Спасенія главизна,
ваіиіів повігге ргіпсіріит. 6) Сариі (1і-
Ьгі). — Главный, ргітагіив, ргіпсіраіів
ргюсіриив, роііввітив, роііог. Главное
дѣло, геі сариі или саггіо; <[ио<і іп ге диа
ІіЬеІ еві ргэесіришп; іп дио гез Іоіа ѵег-
Іііиг. А что главное, еі дііоіі сариі еві.
Главныя примѣчанія, ргазсірие, тахіте
поіаіи <1і"па. Главные чиновники въ го-
сударствѣ, сіѵііаіів ргіпсірев, оріітаіез,
ргосегев. Главнѣйшія дамы, виттаіев
(отъ виттав) таігопа?. Главный городъ
въ государствѣ, сариі ге*щі, ведев еі до
тісіііит ітрегіі. Главный городъ и ре-
зиденція, рггесіриа игЬв еі ге^іа ведев.
Главный надзиратель, виттпв, ргітагіив
сивіов, ргаеГесІив. Самый главный въ
этомъ сословіи, Іпщів огйіиів Іоп^е ргіп-
серв. 7) 1’1 виЬвІ: ргітив, ргіпсерв; ргі-
тав или ргіпсіраіит Іепепв; диі еві ргі-
тагіо Іосо. Гл. въ городѣ, диі игЬет іе-
пеі. Первый въ семьѣ, ргітив Гатіііа'.
Онъ по роду едва ли ие главный въ
своемъ городѣ, ^епеге виі типісіріі Гасііе
ргітив. — Главнѣйшій, ргюсіриив, та-
хітив, ргітагіив.
ГЛАВНЯ. (81.) Тіііо (что горитъ или
горѣло), Іоггів (какъ дерево).
533
ГЛА
ГЛА
534
ГЛАВОУСѢЧНИКЪ. (81.) СагпіГех, ге-
гит сарііаііит ѵіпбех.
ГЛАВОТЯЖЪ. бепив Гавсіа?, диат ви-
<1геі іпіег ргесапбит саріІіЬив виів ^египі.
ГЛАГОЛАНІЕ. Іосиііо, ѵегЬа, бісіа.
По глаголаніи, вегтопе ЬаЬіІо; ѵегЬі» Гас-
Іів. Глаголанный, бісіив. Глаголатель,
Іодиепв; де геЬив біѵіпів ѵегЬа Гасіепв.
Глаголемый, диі (диге, диой) бісііиг, но-
тіпаіиг. Глаголивый, Гасиііаіе Іодиепбі
^аибепв.
ГЛАГОЛЪ. ѴегЬит, бісіит. Ь) Гла-
голъ дѣйствительный , страдательный,
средній, ѵегЬшп асііѵот, раввіѵит, пеи-
Ігит.
ГЛАГОЛЬ. МасЬіпа Ігасіогіа; сагсЬе-
віит. 2) РаІіЬиІит. Повѣсить на глаго-
лѣ, раІіЬиІо виврспбеге; іпГеіісі агЬогі
виврепбеге.
ГЛАГОЛЮ. І.одиі, Гагі, аісеге. Тебѣ
глаголю, восташі, ІіЬі аісо ()иЬео), ехвиг-
§е. Отъ избытка сердца уста глаго-
лютъ, отпе вирегѵасишп ае ріепо рес-
Юге тапаі.
ГЛАДЕНЬКІЙ. Ьа'ѵіог (часто уравн.
•ет. имѣетъ значеніе: нѣсколько). — Гла-
дило, Іарів Іаеѵі^аіогіив, 1. вегѵіепв Ігеѵі-
^аибо. Гладильщикъ, роіііог. Гладкій,
гладокъ, Іаеѵів (вообще), Ігеѵі^аіив, роіііив
(выглаженный, лощеный), ^ІаЬег (безъ во-
лосъ), аедиив, ріапив. Гладкая дорога,
ѵіа ріана, іпоП'епва. Песчаное и гладкое
поле, а^ег агеповив еі ина вресіе. Глад-
тіій (безъ узловъ, безъ сучьевъ), епобів.
Гладкая голова, сариі сотрішп. 2) Риі-
сЬеІІив, Ьеііив, сиііив, аеіісаіив. Гладкая
дѣвка, риеііа беіісаіа. Гладкая лошадь,
орітив, оЬевив едиив. Гладкая рыба, рів-
С‘8 ІиЬгісив. Гладкія щеки, безъ волосъ,
ІиЬгісив вріепбог ^епагит. 3) Рег т.
Гладкія слова, Мамба ѵегЬа, Ыапбіііж.
Гладко, гладенько, Іітаіе, Ігеѵііег. Ка-
мень г. вытесанъ, Іарів роіііе, Іітаіе <1е-
Гогтаіив еві. Г. отрѣзанный, ипо тобо
аЬвсіввич. 4) Рег т. гладко црворить, аіі-
диет ѵегЬогит Іепосіпіо саріаге, аіідиет
Ыашііііів беііпіге, вирраірагі. Писать г.,
иіі ^епеге огаііопів ргоПиепІі, си)ив ога-
Ііо еі ехребііе еі регГасіІе сиггіі. Глад-
ко на гладко, аЬвдие иііа всаЬгіІіа, Іаеѵів,
роіііив іп тобит раппі Аііаіісі. Для за-
воевателя все ровно, гладко, нѣтъ пре-
пятствій, отпіа ргопа ѵісІогіЬив. Глад-
кость, Іжѵііав. Г. дороги, ѵіа ріапа еі ж-
диа. Г. бумаги, Іаеѵог сЬагІае.
ГЛАДНЫЙ. Евигіепв, Гате ІаЬогапв,
ргевсив (о людяхъ). 2) 8іегі1ів. Гладное
время, аппопге біГйсиІІав; іпоріа й-итеп-
Іагіа; іпоріа геі Ггитепіагіа?. Гладный
годъ, а шіи в Гги^іЬив абѵегвив.
ГЛАДОТВОРЮ.СіЬит аіісиі беігаііеге.
ГЛАДСТВУЮ. Гате ІаЬогаге. Гладъ,
Гатев, евигіев, сіЬі бевібегіит. 2) Гатев,
геі Ггитепіагіа? іпоріа. 3) Раирегіав, Іе-
пиііав, с&евіав; іпбі^епііа.
ГЛАДЬ. Ѵіа ріапа, іпоП'епва. Гладью
или гладною, Іепііег, Ьепірте, Ьопа сит
«га Ііа. Не всегда съ пристрасткою, иног-
да съ гладцою, поп ветрсг аіідиів веѵеге
Ігасіапбив еві, іпіегбит еііат Ьопа сит
дгаііа. Гладцою можно лучше у него
выпросить, Гасіііив аіідиіб Ьопа сит &га-
Ііа аЬ ео ітреігев. Гладышъ, Іавегріііит
ІгіІоЬит. 2) Риег ЬеІІив, ѵе^еіив. — Гла-
же, Іаеѵіог, ріапіог. Глаженіе, Ігеѵі^аііо,
роііііо, сотріапаііо. Глаж. бѣлья, сот-
ріапаііо Ііпіеогит. Глаженый, Ігеѵаіив,
Іюѵі^аіив, роіііив, сотріапаіив Гѳгго сап-
бспіі. Глажу, Іаеѵаге, Іа-ѵі^аге. Гладить
кого по головѣ, бетиісеге аіісиі сариі.
3) Гладить бѣлье, Ііпіеа ехріісаге или Гет-
то сапбеиіі сотріапаге. 4) Миісеге, бѳ-
тиісеге , регтиісеге. Гладить кошку,
собаку, Геіет, сапет регтиісеге. Гла-
535
ГЛА
ГЛА
536
дать по головѣ, ио головкѣ, (ІіЬегія) іп-
Диідеге, ргаѵа или шаіа аіісціив геі соп-
виеіиДіпе седгитреге, тоіііге. Гладить
кого противъ шерсти, гивіісе, іпЬшпапе
аіідиет Ігасіаге. Глажусь, Ігеѵагі, Ігеѵі-
&агі, ріапит, гедиит Ііегі.
ГЛАЗА. См. Глазъ. Глазастый, тар-
ное осиіов ЬаЬеив; та^пія осиіів. 2) Оси-
іів сіаге ѵібепв; асгев ЬаЬепв осиіов, ѵа-
Іеив осиіів.
ГЛАЗЕТЪ. Раппив, сиуив Іііа вегіса
регтіхіа випі виЫе^тіпе аигео еі аг^еп-
Іео. Глазетовый, ех суивтоДі райпо.
ГЛАЗИЩЕ. Осиіив іп^епв.
ГЛАЗКИ ВЕСЕЛЫЕ, Ѵ/оІа Ігісоіог.
ГЛАЗНЫЙ. Осиіагів, осиіі, осиіогит.
Глазное стекло въ зрительной трубкѣ,
ѵіігит осиіаге. Глазная впадина, саѵит
осиіі. Глазная болѣзнь, осиіогит тог-
Ьив. Глазной врачъ, теДісив осиіагіив.
Глазная примочка, іідиог осиіов аДврег-
{.'епДив. Имѣть глазную боль, ІаЬогаге
ех осиіів. Гл. перепонка, ип&иів, ріегу-
Віит; Іипіса, Іипісиіа осиіогит. Гла-
зокъ, осеііив. 2) V. агЬогаІІ. осиіив. 3)
(іетта.
ГЛАЗОМѢРНО, глазомѣромъ. Осиіо-
гит тепвига, іидісіо. Глазомѣрный, оси-
іів тепвив. Глазомѣръ, осиіогит теп-
вига, ^иДісіит.
ГЛАЗУНЪ, —зуііья. БІиІІив, віоіійив;
віиііа, віоііба; диі, ди® Ьіеіаі. — Глазъ,
осиіив (какъ членъ тѣла, унотреб. также
и о глазѣ души), Іитеп (поколику имъ
можемъ видѣть), аДвресІив, сопврееіив
(взглядъ); ѵівив (видь). — Глаза мутные,
осиіі ІигЬіДі. Гл. томные, еЬгіі осеІІі;
осиіі Гаіепіев і^пет. Безстыжіе, осиіі іи-
ѵегесипДі, ітрийепіез. Открыть кому
.газа, осиіов тепіів арегіге, аіідиет те-
ііога босеге. Глаза потупмть, осиіов Де-
Іісеге іп Іеггат. Глазами мѣрить, осиіів
теіігі. Глазами окинуть, осиіов сігсиіп-
Гегге; сігситвресіаге. Не сводить, не
спускать глазъ, осиіов пои гепюѵеге, поп
беОесІеге, поп аѵегіеге. Нища, услаж-
деніе глазъ, осиіогит ѵоіиріав, оЫесІаІіо,
вресіасиіиіп, гев Ггиепба осиіів. Уставить
глаза, іплпоіів, Девхів осиіів абврісеге.
Видѣть своими глазами, виів осиіів ѵібе-
ге. Поволить глазами, ивдиедиадие оси-
Іов сігситГегге. Въ глаза кого обмбиуть,
тапіГевІо, еѵібепіег аіідиет Гаііеге, Десі-
реге, аіісиі ітропеге. Часы въ глазахъ
моихъ пропали, ЬогоІо^іит еѵібепіег а
те аЬііі. Никому въ глаза ничего не го-
ворить, ішііі Іачіеге ов. Говорить о комъ
за глаза, сіат аіідио, іпвсіо, аЬвепІе аіі-
дио Іодиі. Покупать вещь за глаза, рге-
Ііит апіе баге, диат тегх ояіепбаіиг.
Говорить не за глаза, а въ глаза, согат,
поп сіат аіідио Іодиі. Слуга, который
только въ глазахъ угождаетъ, диі шіиів-
Іегіа вітиіаі, абиіаіог, аввепіаіог. Забѣ-
гать кому въ глаза, аіісціив §та1іат соп-
весіагі, саріаге, аисирагі. У него всего за
глаза, ЬаЬеІ ріия, диат ория еві. За-
крыть глаза, осиіов сіаибеге, орегіге. Гла-
за ввалились, осиіі іпігогзив геігасіі випі.
Ь) ОЬіге, ехв1іп«ш. Закрой себѣ глаза ! віі
рибог! Это такъ противно мнѣ, что луч-
ше закрыть глаза, гев еві іат іпіоіегаікіа
иі ѵеііт роііив сіаибеге осиіов. Изъ
глазъ пропасть, еѵібепіег аЬіге аЬ аіідио.
Колоть кому въ глаза, аіідиіб аіісиі оЬ}і-
сеге, оідесіаге, ехргоЬгаге. Лѣзть кому
въ глаза, аПіхит евве аіісиі, аввібие сит
аіідио евве, Ыапбіііів еі авяепІаІіопіЬив
ртаИат аіісціив аисирагі віибеге. Мимо
глазъ пропускать, соипіѵеге, іпби1#еге.
Налить глаза, еЬгіагі, іпеЬгіагі. Не пус-
кать на глаза, евве ігаіит еі оіТепвит;
аііепо евве апіто аЬ аіідио; поііе аіідиет
согат ве ѵіДеге; поііе аіідиет виЬ осиіов
537 ГЛА
ѵепіге, іп сопвресіит ѵеиіге. Не смотри
,еиу въ глаза, иоіі еі сгейеге; поіі еі Яйет
ДіаЬеге. Обратить глаза иа что, осиіов
.сопрсеге ай или іп аіідиій; осиіов сопѵег-
іеге іп аіідиат гет. Эти очки по моимъ
глазамъ, Ьос регврісШит еві рго теів
осиіів, ассотоііаіипі теів осиіів. Онъ ме-
ня разъ выручилъ, да тѣмъ всегда и по
глазамъ, ветеі те регісиіо егіриіі, еі
диоѵів Іетроге Ьаис гет мли йе Ьас ге
іпіЫ ехргоЬгаІ. Говорить глазами, пиіи
ві^иівдие Іодиі, пиііііив рго вегтопе йіі;
осиіів ві^піЯсаге аіідиій. При моихъ гла-
захъ, согат те; іпвресіапіе те, ргазвеп-
Іе те. По глазамъ, изъ глазъ узнать; ех
осиіів аіісціив ѵійеге, со11і§еге, регврісе-
ге, іпіеіііреге. Потерять глаза, осиіов
регйеге; осиіов или Іитіпа осиіогит
атіііегй. Продавать глаза, Ьіеіаге (Р1 а и I.).
Что видимъ мы глазами, что представ-
ляютъ намъ глаза, оіуесіа осиіів вресіев.
Долой съ глазъ, ара§е, тоѵе іе Ьіис. Съ
глазъ сбить, ігаіе аЬі^еге, реііеге, ргореі-
Іеге, ехігийеге. Съѣсть глазами, аіідиій
осиіів йеѵогаге. Въ глазахъ деревня сго-
рѣла, (ргоѵ.), иоп ѵійеге, диж иоЬів ргае-
вспІіЬив Яипі. Глазами пива не выпьешь,
пі! віпе ІаЬоге. Глаза да мѣра, то пря-
мая вѣра, іи геЬив соттойшп Іиит врес-
ІапІіЬив ріив ІіЬі сгейав, диат аііів. Свой
глазъ лучше чужова, осиіив йотіиі ва^і-
паі едишп. У иего слезы изъ глазъ те-
кутъ, Іасгішаг оЬогіииіиг. Глазъ видитъ,
Да зубъ иейметъ, аііов ѵійетив тиііа
ргжсіага Гасеге, диж а поЬівтеІ ірвів иоп
-аийепіиг. *— Кев аіідиа Гасіі, иі осиіі ех-
«ІіІІепІ (отъ остротъ кушанья). Имѣть
что предъ глазами, вресіаге, оЬзегѵаге
аіідиій. Обмануть кого въ глазахъ, оси-
іов аіісиі айГегге. Выпучить глаза —
‘«зумиться, остолбенѣть, соттоѵегі, оЬ-
ѣ иревсеге. Пускать кому пыль въ гла-
ГЛИ -536
за, Гисит Гасеге аіісиі, ітропеге аіісиі.
Имѣть вездѣ глаза, осиіов сігситСегге;
ай отиіа аііеийеге. Быть кому какъ
бѣльмо иа глазу, аіісиі іиѵівит евве. Это
миѣ глаза колетъ, апіто іиідио или іпГев-
Іо аіідиій іпіиеог. Въ глазахъ его напи-
сано отчаяніе, іп ѵиііи ерів йеврегаііо
етіпеі. Плутовство его видно иа гла-
замъ, осиіі е]из ріепі випі всеіегів. Вид-
но это ио глазамъ его, ѵиііи апітив ех-
ргітііиг. Это всякому, у кого есть гла-
за, видно, Ьос іисиггіі іп осиіов; Ьаес пе-
то иоп ѵійеі, інІеШ^іІ. Темнѣетъ въ
глазахъ, осиіів аіісціив саііео оІТипйіІиг.
Услаждать чѣмъ глаза, осиіов равсеге
аіідиа ге. — Глазѣю, сит віироге ѵеі ов-
сііапіев осиіов сігситГегге.
ГЛЯНЕЦЪ. См. Глянецъ.
ГЛАСНО. Іп отпев или арий отпев
тойо ѵиі&аіо, регѵиі^аіо. Гласность, по-
Ііііа геі іп отпев регѵиі^аіа. Гласный,
вопапв, ѵосаіів. Гл. буква, ѵосаіів. 2)
Рег. т. поіив. Это дѣло гласное, гев еві
иоіа еі тапіГевІа отиіЬив, арий отпев
регѵиіраіа; гев еві іи тейіо.
ГЛАСЪ. (81.) Ѵох. См. голосъ. Гла-
шаю, (ві.), вопаге, воишп ейеге. 2) Ѵо-
саге. ареііаге. 3) Котіпаге. Глашеніе,
вопив, ѵосів вопив. Гл. трубное, ІиЬж,
Ьиссіию вопив. 4) Ѵосаіив, сіатог. 5) Ко-
тіпаііо. Глашу, пииііаге, Йеиипііаге;
рготиі^аге. 6) Указъ тако гласитъ, Ьаес
випі ѵегЬа ейісіі; Ьів ѵегЬів всгіріит еві
ейісіит.
ГЛЕЗНА. (81.) Таіив, таііеоіі, огит.
ГЛЕТЪ. Агвугііів.
ГЛИВА. Гіеиив рігі.
ГЛИНА. Гиіит, аг^іііа. Родъ глины,
аг^іііаг ^еиив, вресіев. Замазать глиною,
Іиіаге, аг^іііа, Іиіо Ііпеге, оЫіиеге. Гли-
нистый , глинистъ , Іиіовив , агріііовив.
Глинистая земля, Іегга аг^іііасеа, Іегга
539
ГЛО
ГЛУ
540
Гли-
Іиіатепіит.
агдіііояа. 2) 8іті1ія Іиіо, агдіііае.
гіистая вода, адиа Іиіиіепіа. Глинниа,
глинище, Іпіі ГоЛіпа; ГоЛіпа агдіііа?. Гли-
няный , глиняная работа,
Глиняный сосудъ (изъ жженой глины),
Ьсіііе, Іідііпшп, Іеяіасешп ѵая.
ГЛИПАНІЕ- вресіаііо. Глипаю, (ѵох
оЬя.), яресіаге, іпяресіаге.
ГЛИСТА, круглая, ІитЬгісия. 2) Плос-
кая, Іаепіа.
ГЛИСТНИКЪ МОРСКОЙ. СогаІІіпа
оПісіпаІін.
ГЛИСТНИЦА. АпіЬеІтіа.
ГЛИСТОГОННАЯ МАЗЬ.МеЛісатеп-
Іит аЛѵегяия апітаііа іп ѵепіге; теЛіса-
тепіит апІЬеІтіпІісит.
ГЛОБУСЪ. СіІоЬия. Земной, д. Іеггея-
іег. Небесный, д. соеіеяіія.
ГЛОДАНІЕ. Вояіо. Глодающій, гоЛепя,
Гложу, гойеге, аітоЛеге; ЛсгоЛегс, сіг-
сшпгоЛеге. Собаки гложутъ кости, са-
пея овна ЛегоЛипІ. Козы гложутъ дре-
весную кору, саргае аггоЛипІ согіісепі ех
агЬогіЪпя.
ГЛОНУТЬ. Спо Лисіи Ьаигіге, ипо
Ьаияіи діиііге, Леѵогаге; аогЬеге. Гло-
таніе, Ьаияіия, яогЬіІіо. Глотанный, Ьаия-
іия, Леѵогаіия. Глотаю, Ьаигіге, діиііге,
яогЬеге, Леѵогаге. Глотать пилюли, са-
Іароііа Ьаигіге. — Глотка, Іагупх; диіа,
Гаисея. Распускать глотку, сіатаге, ѵо-
сіГегагі. Налить глотку, іпеЬгіагі. Зат-
кнуть глотку, типегіЬия, ІагдіІіопіЬия апі-
ші сопясіепііаш сотргітеге. Что въ
ротъ, то и глотъ, ѵіх ЬаЬеге ѵісіипі <ріо-
ІіЛіапит. — Глотокъ, глотаніе, Ьаияіия.
Небольшой глотокъ, ехідиия Ьаияіия.
Большой, Іагдия, Іагдіяяітия Ьаияіия. Вы-
пить что за одинъ гл., ипо Лисіи, ипо
Ьаияіи еЬіЬеге. В. за од. гл. лекарство,
ипо Лисіи теЛісатепіипі ероіаге. В. з.
гл. стаканъ, ипо Лисіи росиіипі ехЬаигі-
ге, ехяіссаге. Глотъ, Ьото сЛах, ѵогах.
ГЛОХНУТЬ. ОЬяигЛеясеге. — Послѣ
горячки оглохъ, ГеЬге агЛепІі ІіЬегаІия
оЬяигЛиіІ.
ГЛОХЪ, дерево. Согпия тая.
ГЛУБЖЕ- РгоГипЛіог, аіііог, ргоГип-
Ліия, аіііия. Глубина, аІІіІиЛо, аііит, рго-
ГипЛит; ргоГипЛіІая (у іьоздд.). Г. моря,
рѣки, аІІіІиЛо тагія, Дитіпія. Броситься
въ глубину, яе дасеге іп ргоГипЛит. Под-
няться изъ глубины, ех аііо етегдеге.
Ь) = Глубокое мѣсто, аііит, ргоГипЛит,
ѵогадо. Глубина, ширина дома въ 30
футовъ, йотия Ігідіпіа реЛея іп ІаІіІиЛі-
пет раіеі, Ігідіпіа реЛея аііа еяі. 2) Іп
роёяі: таге. На сушу гонитъ глубину,
іп Іеггат таге ргореіііі. Рег т. испы-
тывать глубины Божія, регясгиіагі, ех-
дпіяііе содпоясеге оссиііая гея или оссиііа
Веі. Глубина сердца, аііит апіті. Гл.
премудрости Божіей, яитта Юеі яаріеп-
Ііа. Изъ глубины сердца, ех апіто. При-
рода сокрыла истину въ глубинѣ или
глубоко, паіига ѵегііаіет іп ргоГипйо аЬ-
яігияіі.
ГЛУБНИКЪ. Ѵох паиіагит агсііапдс-
ІодогоЛіі: саигия или согия.
ГЛУБОКІЙ, глубокъ. АІІия (что отъ
какой точки идетъ въ верхъ, и потому:
высокій и глубокій); ргоГипЛия, (что впа-
дисто и идетъ далеко въ глубь; при аі-
Іия должно соединять идею глубины, на-
чиная отъ поверхности, а при ргоГип-
Лия, начиная отъ дпа, напр. піаге рго-
ГипЛит, поколику оно идегь далеко въ
глубь, таге аііит, поколику оно чрезъ
удаленіе отъ берега болѣе и болѣе опу-
скается), Лергеяяия (глубоко и низколе-
жащій, о странахъ). Глубокій ровъ, Гояяа
аііа или аііе Летіяяа. Преглубокій коло-
дезь, рга’аііия риіеия. Глубокая рана, ѵиі-
ГЛУ
ГЛУ
541
оп8 аііит, аііе айасіит. Г. логъ рѣки,
ргеяяия іи яоіит аіѵеия. Глубокая пу-
чина, еиг^ев ргоГипйия. Глубое молча-
ніе, яііепііит аііит. Глубокій трауръ,
Іисіия та^ппя. Быть въ глубокомъ трау-
рѣ, іп тарпо Іосіи еяяе. Глубокое спо-
койствіе, аііа диіея. Въ самомъ глубо-
комъ мирѣ, іп іпііто яіпи расія. Быть
въ глубокихъ мысляхъ, іп со^ііаііопе йе-
(іхит еяяе. Онъ впалъ въ глубокую пе-
чаль, іп тахітоя Іисіия іпсійіі. Погру-
женный въ глубокое размышленіе, апі-
тия Іоіия іп сопіетріаііопе Йеііхия. Глу-
бокая ученость, йосігіпа ехдиіяііа, яит-
та; аііа егийіііо. Мужъ глубоко-уче-
ный, ѵіг отпі Оосігіпа аідие оріітагит
агііит яіийіія егийііия Глубокое невѣ-
жество, отпіит гегит і^погаііо. Глу-
бокое неудобо-прошшаемое понятіе, аЬ-
яігияа со^ііаііо. Имѣть глубокое о чемъ
познаніе, ассигаіат аіісіуия геі со^піііо-
пет ІіаЬеге. Изнести глубокій вздохъ,
аііит яиярігіит реіеге. Глубокій мыс-
литель, яиЫііія Ьото; асиіия ѵегі іпйа^а-
Іог. До глубокой ночи, ай тиііат пос-
іет; іп яегит посіія. Въ глубокую ночь
пуститься, йе тиііа посіе ргоіісіясі. До-
стигнуть до глубокой старости, ай яшп-
тат яепесіиіет регѵепіге. Глубокая
старость, геіая ргоѵесіа, ртапйіог; а»-
Іая ашіія сопГесІа. Самая глубокая древ-
ность, гетоііяяіта апіідиііая; апіідиіяяі-
тит Іетрия. — Глубоко, аііе ргоГипйе,
репііия. Рыть глуб., саѵаге, Гойеге аі-
ііия. Г. вкоренившійся порокъ, ѵіііит
репііия йеііхит іп аіідио; ѵіііит апіті
ргоГипйига. Итти г., аііе репеігаге. Напе-
чатлѣть что г. въ своемъ Сердце, апіто
8ио Репііия тапйаге аіідиій. Мыслить
Ілубоко, яиЫіІіІег со^ііаге.
глубоковатый. Раиіиіит ргоГип-
иия; р. аііия.
542
ГЛУБОКОМЫСЛЕННО. ва^асЙег, яо-
Іегіег. Глубокомысленность, яитта іп-
§епіі асіея; тейііаііо аііа; регярісасіІая<
яарасііая, яиЬііІіІая тепіія. Глубокомыс-
ленный, іп^епіі аситіпе ѵаіепя; асеггшюу
асиііяяіто іп^епіо; яа^ах. Глубокомыс-
ліе, яа^асііая; тепіія яоіегііа; ргийепііа
регярісах.
ГЛУБОКО!1!,ЧИВЫЙ. 9иі аііе, еіаіел
оЬясиге, регріехе Йісіі, диі иіііиг ѵегЬіяя
еіаіія, оЬясигія.
ГЛУБОКОСТЬ. См. Глубина. Глубо*
чайшій, ргоГііпйіяяітия. Съ глубочай-
шимъ почитаніемъ, яитте оЬяегѵапя еі
соіепя; оЬяегѵапІіяяітия Іиі сиііог. Глубь*
аііііийо.
ГЛУЗГЪ. Осиіі апеиіия, осиіі яіпик.
ГЛУМИЛИЩЕ. Зресіасиіит, сотое-
Йіа; іЬеаІгит. Глумительно, (яі.), Іосо,
рег іосит; рег Іийит еі іосит. Глуми-
тель, Ьото іосояия, іосиіагія; Ьото тиііі
Іосі. Глумленіе, іосия, саѵіііаііо, іггіяіо,-
іпяесіаііо. Глумлю, іосагі, іосо иіі, іоси -
Іагі. Глумлюсь, іосит пюѵеге, іосо еі
Іийія иіі; Іийеге, іііийеге; йегійеге, іггі- г
йеге; ІнйіЬгіо ЬаЬеге. Глумъ, (яі.), Іийі-
Ьгіит, іосия. На глумъ, іосиІаЫІег; рег
Іосит еі Іийит. Сказано на глумъ, а ты
бери себѣ на умъ, диае Іісеі іосиіагііег
Йісіа яипі, Іатеп ѵііат топепі; Іатеп
іпйе гесіа, яаіиіагіа реіі рояяипі.
ГЛУПЕНЬКІЙ. Раиіиіит іпяіріепя
яіиііия, аЬяигйия, іперіия. Глупецъ, Ьо-
шо Гаіиия; Ьото яіирійия еІЬагйия; Ігипс-
ия, яіірея. Глупо, яіиііе, яіоіійе, іпкі
ріепіег. Глупость, яіирійііая, яіиіііііа, іт-
сопяійегапііа; Гаінііая, іпяиіяііая. Глупо-
сти, пи^ге іперііае. Говорить ихъ, іперіе, -
іпяиіяе аіідиій йісеге. Ь) Ыоіійе Гасіит.
Набитъ глупостію, ѵаійе яіиііия, яіоіійия;
отпіпо іпяіріепя. Глупый, глупъ, Ьаг-
йия, іпяіріепя; ЬеЬея, Гаіиия (въ комъ нѣтъ-
543 ГЛУ
ума), йевіріенз, ѵесогв; аЬвигйив, іперіив
(не умѣющій разсуждать); Ггі«ійив, уе]и-
ііиз, іпвиівив (нелѣпый). Глупое пред-
пріятіе, віоіійит сопашеп. Глупо же ты
сдѣлалъ, что не просилъ больше, о віиііе,
диі поп реііегів ріига. Или ты считаешь
меня за такого глупца, чтобъ могъ ему
повѣрить, айеоие те Гиівве Гинцит, иі
дпі ІІІІ сгейегет?
ГЛУПЫШЪ. Рсосеііагіа діасіаіів.
ГЛУПѢЮ. 8іиДит, віоіійит, іпвіріен-
іет Пегі.
ГЛУХАРЬ. Тсігаои.ш іеіг.ао Сго«аІ1ив.
ГЛУХІЙ, глухъ. 8игйив; аигіЬив сар-
$іі$, аийіепйі вепви сагепв; сиі аийііив пе-
§аіив еві. Сдѣлать кого почти глухимъ,
•оЫипйеге аііси^ив аигев или одно оЬіип-
Лете. Быть на одно ухо глуху, аііега
аиге еарішп евве; аііегіив аигів ивипі
атіііеге. Притворяется глухимъ, віти-
Іаі ве поп аийіге. 2) Глухіе удары, вигді
ісіив. Глухой шумъ, соесит шигтиг. 3)
Быть глухимъ къ чему, не внимать, виг-
йів аигіЬив санеге; вигйі паггаге ГаЬиіат,
вигйо санеге. Оин ко всему были глухи,
ай отпіа випі® егапі аигев. 4) О пло-
дахъ и растѣиіяхъ: саввив, іпаиів, віегііів.
Глухое зерно, «тапит саввит, іпапе. Глу-
хой овесъ, віегііів аѵепа. Глухая (не жгу-
чая) крапива, Іатіит. Глухая дверь, )ап-
«іа віпшіаіа, ]апи® іта^о. Глухой лѣсъ,
ітрейііа вуіѵа. Глухой переулокъ, аи-
.®ірогіив поп регѵіив. Глухая полночь,
тпебіа пох. Глухая пора, Іетрив аппі оре-
гів или орегагіів рагит ійопеит. Глухая
исповѣдь, васга рессаіогит сопГеввіо, диі-
Ьивйат ргесіЬив соивіапв, ди® вирег ®-
«гоіигп вепвіЬив аііѳпаіит гесйапіиг. Глу-
хая стѣна, іпіег^егіит. Глухо, слышу,
йтаѵіісг аийіге, аигев ІіеЬеІіогев ЬаЬеге.
5) Колоколъ звонитъ глухо, сатрапа оЬ-
• всигит ейіі вопит. 6) Глухо объ этомъ
ГЛЯ 544
сказываютъ, тиввіідпі, тцііипі, тивзапі.
— Глуховатый, вигйавіег. Глухота, виг-
Йііав; аийіепйі или аийііив угаѵііав. Глуш-
някъ, вуіѵа ѵаійе агЬогіЬив йепва. Глу-
шу, ехвигйаге. 7) Звонъ иа этой башнѣ
глушитъ прочіе звоны, сашрапагит во-
пііиз іп Ьас Іиггі отпев аііов ЬеЬоІаІ или
ЬеЬеІіогев геййіі. 8) Пе ріапіів: виЯ'оса-
ге, вігап^иіаге. 9) Іп ѵ. сотт. іпсиісаге
диоѵів тотепіо. — Глушь, Іосив йепвів
агЬогіЬив оЬвіІив; Йепва агЬогит. Де-
ревья, посаженныя въ глуши, пропа-
даютъ, агЬогев тіпіта іпіегѵаііо ріапіа-
I®, етогіипіиг или іпіегтогіипіиг. 10)Ьо-
сив гетоііог, гесеввив, ІаіеЬг®. Живучи
въ глуши мало новостей слышу, іп Іосо
гетоііогі ЬаЬіІапв, раисав гев иоѵав аийіо.
Этотъ городъ настоящая глушь, іп^епв
воіііийо еві іп игЬе; ѵавіипі іп Іоіа игЬе
вііепііит оЫіпеІ.
ГЛЫБА, глыбка. Тегг® §1еЬа. Раз-
бивать ихъ, йівсиіеге, Ггап^еге.
ГЛѢНИСТЫЙ. 8иссі ріепив, виссійш,
виссонив. Глѣнъ, ѵ. оЬв. виссив.
ГЛЯДѢТЬ. 8рес1аге, іпіиегі. Не спу-
ская глазъ глядѣть, гесііз осиіів аіідиій
іпіиегі. Гл. въ землю, осиіов іп Іеггат
сопуісеге. 2) Сигаге, тойсгагі, течете.
3) Иейііа орега аіідиет диачеге. Сколь-
ко я ни глядѣлъ, въ народѣ, но васъ уви-
дѣть не могъ, диатѵів йейііа орега іп Гге-
диепіі ІигЬа’ Іе дижвіѵіввет, вей ѵійеге
поп роіиі. — Глядѣть вонъ, аііо вресіагс.
И глядѣть не хочу, пе вресіаге диійеів
ѵоіо, ецо Ьапс гет сопіетпо. Не гля-
дѣть на свѣтъ, ѵаійе йоіеге, іп тгегоге
]асеге, тгегоге аГПісІит евве. Гляжусь,
глядѣться въ зеркало, сопіетріагі ов
виит или ве іп вресиіо; вресиіит виит
сопвиіеге.
ГЛЯНЕЦЪ, См. Лоскъ.
ГІЮ
ГНУ
546
.. 545
ГЛЯНУТЬ, 8ете1 іпіиегі, сопіиегі,
іа&фісеге.
ГЛЯНЦОВАТЫЙ. См. Лоснистый.
ГНАНІЕ. А^ііаііо; ѵспаііо; ѵехаііо.
ГНЕТЕНІЕ. Ргеяяия. Гнету, ргете-
хе; игуеге (сильно гц.). Башмакъ гне-
тетъ ногу, саісеия игіі рс<1спі. 2) Рег іп.
лехаге, сгисіаге, рип^еге. Гнетуся, (яі.),
ее іттіясеге геі. І’нетъ, гніотъ, ропдия
дио<1 іпіропііиг геі ргеіпепйі яиссі саияа.
Положить подъ гнетъ, аіідиій ропсіегі
диідісеге.
ГНИДА, —дка. Ьепе, —шіія.
ГНИДНИКЪ. ЮсІрЬіпішп яіаріііяацгіа.
ГНИЛОСТЬ, гніеніе, гнитіе. Риіог,
,-риІгейо, сагіея; іпіегііия геі рег яііит.
Гнилуха, гнилушка, Ігиисия риІгеГасІия,
риігідия. — Гнилой, гнилъ, риІгеГасІия,
у>иІгі<1ия, соггиріия, ѵіііаіия. Гнилая ры-
ба, рівсія соггиріия. Гнилое вонючее мя-
со, саго риііба. Гнилой виноградъ, иѵа
риі'кіа. Гнилой холстъ, Ііпіешп яііи еог-
гирішп. Гнилыя яблоки, таіа риІгеГасІа.
Гнилой зубъ, <1епя риігійия. Гнилое зда-
. ніе, юйіГісіит ѵіііаіит. Гнпл. запахъ,
огіог соггиріия. — Гниль, риіог, риІгеГас-
Ішп, риіібит. Г. въ деревѣ есть, агЬог
еяі ѵіііаіа. Въ покояхъ гнилью пахнетъ,
іп сопсіаѵі риігкіипі гейоіеі. Гнплякъ,
гнилуша, Ьото согроге ѵіііаіо, соггиріо,
ітриго. Гніеніе, гнмтіе, риіог, риігейо.
Гніенію овощей ты не долженъ удивлнть-
ся, рота риігеясеге поп йеЬеІ ІіЬі тітит
ѵніегі. Гніеніе костей, ѵіііаіогшп ояяіит
сагіея. Гнію, риігеясеге, риігейегі. Кость
гніетъ, оя сагіет Ііаіііі, іп сагіет ѵогіі-
Іиг. Вода гніетъ, адиа яііи Іогреі. —
I ніючесть, сопйіііо (паіига, гаііо) соггир-
І'опі оЬиохіа. Гніючій, риігеіііпі, соггир-
ііопі оЬиохіия.
ГНОЕВАТЫЙ. Раиіиіиш ригиіепіия.
ноевица, (еЬгія рц[і і<1а. Гноеніе, йеігі-
тепіига. Г. деревянной посуды, сіеігі-
іпепіит ѵаяогит Іі"пеогит. 2) Ригиіеп-
Іаііо, соііесііо ригія. Гноеный, риІгеГас-
Іия. Сыръ, саяеия асгія еі асиіі яарогія.
ГНОЕТЕЧЕНІЕ. Рі оЛиѵіит ригія; Ли-
хіе осиіогшп; ііррііийо. Гноетечиыіі,
гноеточивый, рия еіпіііепя ; Іірріепя.
ГНОЙ. Гісия. Поразить гноемъ, иісе-
гіЬия аЛісеге. 2) Рия. Г. течетъ изъ ра-
пы, ѵиіпия рия ешііііі; рия ехіі, еЛипйі-
Іиг, Гегіиг ѵотіса. Г. въ глазахъ, {«га-
тію, Іапме. 3) Іттипйіііа, яогйея. —
Гнойливый, глаза, осиіі Іірріепіея. Гной-
ный, Лазарь, иісегояия. Гноистый, риги-
іепіия, тиііит ригія етіііепя. Гноить-
ся, ригиіепішп Гіегі, рия соПі^еге. Рана
начинаетъ гноиться, ѵиіпия іпсіріі рия
сошлете. Гноище, яіегдиіііпіит, Лте-
Іит. Гною, риІгеГасеге. Гноить навозъ,
яіегсия риІгеГасеге. Гноить пашню, а§-
гит яіегсогаге. Гноить рану, рия таіи-
гаге, рия тоѵего. Гноючій, ригиіепіия.
Гноючія раны, ѵиіпега ригиіепіа. 4) 8к)-
ригаіогіия. Г. пластырь, етріаяігит ри-
гі тоѵепйо.
ГНУ. Сигѵаге, іпсигѵаге; Яесіеге, іп-
Яесіеге. Гнуть лукъ, агсит сигѵаге.
Г. сукъ, гатит ЛеЯесІеге. Гнуть назадъ,
гоПесІеге, геіго Яесіеге. Вѣтръ гнетъ
деревья, ѵепіия агЬогея іпсигѵаі. Гнуть
горбъ, яибаге, <1еяи<1аге іи го, тиііит
орега: ас ІаЬогія геі ІгіЬиеге. Гнуть ко-
го въ дугу, въ крюкъ, аіідиет ѵехаге,
регяедиі, сгисіаге. Гнетъ его въ дуіу,
въ крюкъ, ІогттіЬия, соиѵиІяіоніЬия аГС-
сііиг. Гнуть колышки, аЬяшчІа, іперіа,
іпяиіяа Іодиі. Г. на свою сторону, іп раг-
Іея ІгаЬеге. Гнуться, сигѵагі, іпсигѵагі,
Яесіі. Подъ бременемъ, рошіеге сигѵагі;
іпсигѵагі еі роиЛегі сеііеге; рапйеге и
раисіагі (о бревнѣ). Гнуться отъ множе-
ства плодовъ, агЬогея Геіи {«таѵеясипі;
18
547 ГНУ
Ьоссагит ргатііаіе іпсигѵевснпі. Пе-
редъ кѣмъ въ дугу гиуться, Ьитііііег аіі-
диет айиіагі, ве аіісиі виЬтіІІеге; аііе-
гіи» ай пиіит ве (іп^еге еі ассотогіагс.
Онъ какъ столбъ ие гнется, еві айтойипт
гідійив, гивіісив, іпигЬапив.
ГНУСАРЬ, гнусарья, гнуса. Л’авііо-
диив, диі, ди® <1е нате іодиііиг. Гнусли-
вость, <!е нате Іосиііо. Гнусливый, йе
раге іодиепв.
ГНУСНО. Г<сйс, Іигрііег, аігосііег; Ьог-
гепйит іи шойит. Гнусность, Гсейііав;
іигрііийо; аігосііаа, іттаиііав (какого ни-
будь дѣла), Гнусный, Гіейив, Іигрів; йе-
Гогтів. Гнусное лицо, ов Ггейит, Іигре.
Препіусиая собою, Іигріааіта еві; Ьиіс
ПОІаЬііів еві ѵиііив Гоейііав. 2) Іттипйив,
вогйійив, ризы. 3) ПеІевІаЬііів, ехесгаЬі-
ря, аЬбтіпаийив. Поступокъ гнусный,
іпйі§пит, Ггейит, іттаие Гасіпив.
ГНУСОИМЕНИТЫЙ. <2иі потеп ті-
лив Ьопевішп {?егіІ.
ГНУСТВО, Гасіпив аігох; Гасіпив Ьог-
гепйит; геа аЬотіпапй®; аЬотіпапйа.
ГНУТЫЙ. Сигѵаіиа, іпсигѵаіив, Пехиа.
ГНУШАЮ. Певрісаіиі ЬаЬеге, йисеге.
Гнушаюсь, аѵегвагі, ойівве аіідиій, аѵег-
аагі аЬ аіідио. Гнушаться кѣмъ, аѵегво
аѣ аіідио еаае апіто; іпсгейіЬііе іп аіі-
диет ойіит ЬаЬеге; аЬЬоггеге; аЬоті-
пагі. Гнушаться бѣдиымн, раирегев Йе-
арісаіиі или йевресіиі ЬаЬеге. Гнушать-
ся идоловъ, ехесгагі, аЬошіпагі, йеіевіагі
ійоіа. Онъ гнушается нашими дарами,
повіга еі вогйепі типега. Онъ гнушает-
ся мною, те Гавіійіі. Онъ погнушался
слушать меня, те гевриіі аигіЬив. Онъ
погнушался говорить со мною, йейі^па-
іив еві шести вегтопет ЬаЬеге. Это
совсѣмъ не заслуживаетъ того, чтобъ
гнушаться, гев тіпіте аврегпапйа, Гиу-
ГНѢ 548
шевіе, аѵегваііо, ойіит, Ьоггог, апіти®
аііепив.
ГНУШЕНІЕ. Пе паге іосиііо.
ГНѢВАЮСЬ. Ігавсі, іга іпсепйі (Ие
гнѣваться, ®дио апіто аіідиій Гегге). На
кого, аіісиі виссеивсге, зІотасЬагі; іп аіі-
диет іпсепвит евве. Вы напрасно сер-
дитесь па меня, іпдигіа, ргаеіег |ив тіЬі
виссепзев, «ІотасЬаге.
ГНѢВЛИВОСТЬ. Ігасиийіа, ргосііѵііав
ай ігат. Гнѣвливый, ігасипйив, ай ігат
ргосіітів, ргжсерв іп ігат. Гнѣвлю, іггі-
Іаге, ігаіпт геййеге; ігат аіісціив ргоѵо-
саге; Ьііет аіісиі тоѵеге; апітит аііси-
]ив ехаврегаге; вІотасЬшп, ігат, Ьііет
аіісиі соттоѵеге. Сердить родителей,
рагепіев іггііаге. — Гнѣвно, смотрѣть на
кого, ігаіо, Ігпсі ѵиііи аіідиет іпіиегі. —
Гнѣвный, гнѣвенъ, ігаіив, іга регсііив, іга
іпсепвив, ассепвив (въ высокой степени).
Быть гнѣвну, ігаіит евве, ігавсі, ігав не-
сете. Я примѣчаю, что вы иа меня гпѣв-
ны, ѵійео, Іе тіЬі ігаіит евве. 2) Аііе-
пив, айѵегвив, іпіаивіив. Гнѣв. часъ, аііе-
пит, іпГаивіит Іетрив. Гнѣвная судь-
бина, Гогіииа айѵегва, савив айѵегвив, Ігів-
Іів; таіит; іиГогІипіит, саіатііав. Брать
участіе въ чьей гнѣвиоіі судьбинѣ, Іет-
рогипі сит аіідио сопвогіет евве.
ГНѢВОНЕИСТОВЫЙ. ѴеЬетепв, ав-
рсг.
ГНѢВЪ. Іга, апітив ігаіив; ішііріаііо.
Въ гнѣвъ нритти, іггііагі, іга іпсепйі, іга-
іит Сегі. Возбудить въ комъ гнѣвъ, ігат
аіісиі тоѵеге; аіідпет ігаіит геййеге.
Отъ гнѣва, рг® іга. Ві. гнѣвѣ, ігаіив, іга
ѵісіив. Сдѣлать что въ гнѣвѣ, аіідиій рег
ігапі Гасеге; аіідиій апіто ігаіо еі регсііо
Гасеге. Излить піѣвъ, ігат еЯітйсге.
Отложить, оставить гнѣвъ, ігат йеропе-
ге. Гнѣвъ утихаетъ, іга сайіі, диіевсіі.
Гнѣвъ перестаетъ кипѣть, іга йеіегѵевсіі.
гов
550
549
ГНІ.
Гнѣвъ проходитъ, іга йесейіѣ Первый
жаръ гнѣва, апіті апіог, іёгѵог; апіті
Іегѵог. Укротить гнѣвъ, ігат вебаге,
регтиісеге, вирргітеге. Обуздать гнѣвъ,
апітит Ггепаге, ботаге. Горѣть гнѣ-
вомъ, схсатіевссге, інсешіі, іпЯаттагі,
іпсепвит, іпЯаттаІит евве. Гнѣва не
держать па что, гдио апіто аіідиіб Гег-
те. Не въ гнѣвъ вамъ, ѵепіат бев, і§-
повсав; поіі тоіевіе аіідиіб Гегге; расе іиа
ѵеі Ьопа Іиа ѵепіа біхегіт. Не въ гнѣвъ
вамъ, если скажу правду, поіі ігавсі, ві
ІіЬі ѵегит <1ісат. Гдѣ гнѣвъ, тутъ и ми-
лость, иЬі ехсиваііо ассірііиг, іЬі іга Гасііе
бівсебіі.
ГНѢДОЧАЛЫЙ, —гая лошадь. Едиив
Гивсо еі аІЬо соіоге бівііпсіиз.
ГНѢДЫЙ, гнѣдъ; гнѣд. жеребецъ.
Абтівнагіив или &епегаІог Ьабіо соіоге.
ГНѢЗДАРЬ, гнѣздникъ. Риііив Гаісо
пібо ітріитів беігасіив, иі тарв ібоиенв
ѵепаііоиі геббаіиг; аѵіит сиЬііе. 2) Гнѣж-
жусь, см. гнѣздюсь. Гнѣздо, пібив;
умен. его пібиіив, которое у Горація у-
.потребляется также за жилище людей.
Вить г., пібит йп&еге, сопвігпеге, Гасеге,
іпіехеге; пібит ропеге, пібит впврспбе-
ге (о гнѣздахъ, кои вьютъ птицы въ вер-
ху). Вынуть дѣтей, птенцовъ изъ гнѣз-
да, аѵев ітрішпев піііо беігаЬеге, риііов
«Іетеге ех пібо, пиіит ргіѵаге риііів; пі-
бит ѵасиеГасеге. Разорить гнѣздо, пі-
«Іит бевігиегс. Рег т., Свить себѣ гнѣз-
до, пібиіит, ботісііішп, роввеввіопет ві-
Ьі сотрагаге. Гнѣздо мышей, пібив сит
риііів тигіпів. Нашелъ гнѣздо соловьевъ,
герегіі пібит іивсіпіа- сит риііів. Гнѣз-
до осъ, ѵеврагит пібиіив. Не сходить
съ гнѣзда, пібит вегѵаге. 3) Раг. Гнѣз-
до голубей, раг соІитЬагит. Жаворон-
ки вьютъ гнѣзда въ хлѣбѣ, саввііас піби-
ашиг іп аеееііЬив. 4) СосЫеа1 саѵит вігіа-
Іит. Гнѣздо воровъ, ІаІіЬиіит ргачіаіо-
гіит ; ІаІіЬиіит ргабопит или іаігопит.
ГНѢЗДОВІЕНІЕ. Сопвігисііо пібі, пі-
бив сопвііиепбив.
ГНѢЗДОВЫЙ, гнѣздный; гнѣздовыя
мѣста, іоса пібів вігиспбів ібопеа. 2) Гнѣз-
довое отверстіе, пібі Гогатеп. Гнѣз-
жусь, пібійсаге, пібиіагі (послѣднее у-
потр. рѣже); пібит или пібов сопвігиеге,
Споете. Ласточки гнѣздятся у окошекъ,.
Ьігипбіпев пібиіапіиг іи Гепевігів. 3) 8е-
«Іет й^еге или соііосагс іп іосо, іосит
віЬі беіі&еге. Онъ гнѣздится въ углу, Іо-
сит віЬі іп ап&иіо беіе^іі. Курица гнѣз-
дится, гдѣ бы яйцо снести, ^аіііпа диатіі
віЬі іосит, вебет, иЬі оѵит рагеге роввіі.
4) НаЬео, дио регГиірат, геГидіат; ЬаЬео,
дио аб ваіиіет Ги§іат.
ГНЮСЪ. См. Каракатица.
ГО! го! го! Іпіецесііо абтігапіів.
ГОБЗОВАНІЕ. АЬитіапІіа, аИиепІіа,
соріа, иЬегІав. Гобзую, аіідиа ге аЬип-
«Іаге, айіиеге. Гобзующій, аіідиа ге аЪип-
бапв, аГПиепв; ориіепіив, біѵев. Гобзю,
(ві.), «Іііаге, Іосиріеіаге, ориіепіит Гасеге.
ГОБОЙНЫЙ. ЕіЬіа11і«ріеж. 1’обоистъ,
м. б., ІіЬісеп. Гобоя, ІіЬіа Іі&пеа; іііиив
^аііісив (у новв.).
ГОВНО. Ыегсив Ьитаиит. Говняю,
реввіте гет "егеге.
ГОВОРЕНІЕ. Іосиііо, огаііо, вегто.
Говорится, бісипі, Гегипі; бісііиг. Если
говорится о дѣлѣ важномъ, то надобно
слушать, еі гев вегіа аріиг, аивсиііапбит
еві. Въ старину говаривалось, ’оііт бі-
сеЬаіиг, ГегеЬаІиг. Пословицею, посло-
вица говорится, диой ѵііі^о «Іісі воіеі. —
Говоркомъ, ѵсіосііег Гевііпапісг. Сего
дня обѣдню у насъ говоркомъ проговори-
ли, Ьойіе гев васга или «Ііѵіпа Гевііпапіег,
ргагргореге Гасіа випі. — Говорливость,
шиііііодиіит; іодиасііав. Говорливый,
551 гоз
говорливъ, тиііііодш-.в, Іэдиах. — Гово-
рокъ, говоръ, Ьото Ьепе Іодиепв, Ьепе
1е{;еп8. 2) ЕаЬиІагшп аиіііит паггаіог.
—Говорунъ, "аггиіѵл; Іюню Іоциах, Іоси-
Іи1е]ив; пицаіог. Говорунья, цаггиіа. Го-
воръ, айтигтигаііо, е іосіз гетоіів ѵе-
піепв. — Говорю, Іодиі. Учиться гово-
рить, начинать говорить, (о дѣтяхъ), 1о-
дпепйі Гэсиііаіет сопзедиі. Г. въ носъ,
Йе паге Іодиі. Ь) Ьодиг, Гагі (выражать
мысли словами); йісеге; іп оге ЬаЬеге аіі-
диій (часто о чемъ говорить), йіввегеге,
йіериіаге (съ показаніемъ причинъ); вег-
іпопепт сопГегге, ЬаЬеге, вегтосіоагі
(упот. объ изустномъ разговариваніи, бе-
сѣдованіи); соііодиі, соііодиішп ЬаЬеге
(при переговорахъ или сдѣлкахъ). Вво-
дить кого говорящаго, аіідиет Іодиеп-
Іет Гасеге, іпйисеге. Платонъ вводитъ
Сократа, такъ говорящаго, Ріаіо 8осга-
іеш Ьас огаііопе ивит Гасіі. Говорить
съ кѣмъ однимъ = безъ другихъ, сит
аіідио Іодиі зіпе агЬіІгіз или агЬіІгіз ге-
тоіів. Хотѣть съ кѣмъ однимъ говорить,
зесгеіит аіідиет реіеге; аіпе агЬіІгіз аіі-
диет Іодиі ѵеііе. Мнѣ должно съ кѣмъ
поговорить, тіЬі сит аіідио зегто соп-
Гегепйиз ееі. Много съ кѣмъ говорить,
тиііа ѵегЬа сит аіідио Гасеге; Іоп^пт
яегтопет сит аіідио ЬаЬеге. Искать слу-
чая говорить, зегтопет диаегеге ('Г е г.).
Ие давать кому говорить, аіідиет Іодиі
ѵоіепіет іиЫЬеге. Ие хотѣть съ кѣмъ
говорить, зегтопет аіісціиз йеГицеге.
Ни слова пе говорить съ кѣмъ, пе ипит
ѵегЬит соттиіаге сит аіідио. Допу-
стить, позволить съ собою говорить, соі-
Іоциепйі соріат Гасеге, йаге; виі сопГе-
гепйі роіевіаіет аіісиі Гасеге. Говорить
громко, сопіепіа, аіііогі ѵосе Іодиі. Г.
тихонько, зиЬтізза ѵосе Іодиі. Г. сквозь
зубы, тиііге, тиввііаге. Г. о чемъ, йе
ГОВ 552
аіідиа ге Іодиі; йе аіідиа ге зегтопет
ЬаЬеге. Ни о чемъ ие говорить, какъ о
войнѣ, тегит Ьеііит Іодиі. Всё и вѣч-
но объ одномъ и томъ же твердить, гово-
рить, вепірег ійет іп оге ЬаЬеге; аіідиій
йесапіаге. Дать кому что или случай
говорить, аіісиі вегтопет йаге. Гово-
рить о комъ хорошее, Ьепе аіісиі йісеге.
Худо о комъ говорить, аіісиі таіе йісеге;
зесиз йе аіідио йісеге. Что ты гово-
ришь? не стыдно ли тебѣ другимъ да-
вать совѣты! въ чужихъ дѣлахъ видѣть
больше, а себѣ не умѣть помочѣ? іепе
івіа Іодиі? поп пе ій І1а"іІіипі еві, іе аіііз
сопвіііа йаге, Гогіе вареге, ІіЬі поп ровво
аихіііагі? Что ты говоришь? уже ли?
ііапе? аіп’? вмѣсто аів пе (въ удивл.). Го-
ворятъ о комъ худо, пгаіе аіідиів аийіі.
Говорить по чьему вкусу, ай аіісціив ѵо-
Іипіаіеш Іодиі, аіісидив аигіЬив Ыапйігі,
аіісиі аввепіагі. Говорить кому въ уго-
ждеиіе, аіісгуив аигіЬив аіідиій йаге. Про-
межъ чего говорить, прерывать, іпІегГагі,
іпіегреііаге. Пе приготовятъ говорить,
виЫІо, ех Іетроге йісеге. Говоря такъ
или такъ сказать, иі ііа йісат, иі Ьос
иіаг. Потише, пе говори такъ, Ьопа
ѵегЬа, диаезо. Говорить кому что, отъ
чувствія, аіісиі аіідиій йіввиайеге; апі-
тит аіісціив аЬ аіідиа ге аѵосаге, аЬйи-
сеге. Отчаяніе въ немъ говоритъ, йевре-
гапіет аіідиій Іодиі. Д’ов. въ защищеніе
кого, аіідиет іиегі. Съ жаромъ защи-
щать или говорить въ чье защищеніе,
асеітітит аіісідив деГепвогет зе овіеп-
деге. Хорошо говорить здоровому, Га-
сііе оптее, йит ѵаіетив, ае§го1о Ьопа
сопвіііа йатив. Говорить иа вѣтеръ, Ггиз-
Іга ѵегЬа сопвшпеге; ѵапа вигйів аигіЬив
саиеге. Говорить рѣчь, огаііопет ЬаЬе-
ге, йісеге, ѵегЬа Гасеге; соисіопагі, соп-
сіопепі ІгаЬеге (къ пароду). Говорить съ
553 ГОД
кѣмъ по иапрасву, сит ѵепіія Іііі^аге ѵег-
Ьа іи саяяиіп Гипдеге. Говори, да назадъ
оглядывайся, Іодиеге, яед саиіия ргоѵі-
Лиядпе. Говори на волка, говори и по
волкѣ, ]ив!ит ргеііит аіісиі віаіиая, гесіе
или ]ияІе <1е аіідио рідісеч. Говорить не-
лѣпое, Іодиі деіігатепіа. Глаза гово-
рятъ, что у насъ на сердцѣ, Іодиипіиг
осиіі диетадшодит аііесіі яітия.
ГОВѢЙНЫЙ. Сиііия, та^пореге сиі-
Іия. Говѣльщикъ, <ріі ]е]шіаІ, диі ]е]и-
піит яегѵаі, сагпе аЬяІіпеІ. Говѣнье, сиі-
іия, оЬяегѵапІіа. 2) Тетрия апІераясЬаІе,
диадгадіпіа діея, піедііаііо яасга. 3) Ехег-
сіііит ге!і"іопія ай сеІеЬгапдат еисііагі-
яііат, ад иіепдит яасга ссепа. Говѣю,
соіеге, оЬяегѵаге, оЬяегѵапІіа соіеге. 4)
.Тертаго, ^ертіит всгѵаге, сагпе аЬяІі-
пеге. 5) Ехегсеге теіі^іопет ад сеІеЬгап-
дат еисЬагіяІіат.
ГОВЯДИНА. ВиЬиІа (подр. саго). Ва-
реная, ЬиЬиІа сосіа. Говядо, ресия Ьи-
Ьиіит (вооб.), Ьоя, Ізигия. Говяжій, Ьи-
Ьпіия, Іаигіпия. Говяжья похлебка, ]ия
или ріясиіит ЬиЬиІит.
ГОГОЛЬ. А пая сіап^піа.
ГОГОТАНІЕ. (Ііпьгііия, сіап^ог. Го-
готунъ, гоготунья, апяег, <р:і {;іп(»гіІ. Го-
гочу, {рпртіге; сіапцеге.
ГОДИНА. Тетрия. Г. испытанія, Іоп-
іаііопія Іетрия. Вечерняя г., Іетрия ѵея-
реПіпит. 2) 8огя, Гогіипа, Гаіит.
ГОДИТСЯ. І оіегаге рояяе, ІоІегаЬіІет
еяяе, яіс яаіія. Коково я сдѣлалъ? го-
дится, диопюдо ер, Гесі? тедіосгііег. 2)
®есеі аіідиет; сопѵепіі аіісиі, ддріит
еяі аіідио. Это не годится (какъ порокъ),
Ьос іи ѵіііо еяі; Ьос уііапдшп еяі. Она
пригожа, годится т. е. хоть не очень,
Госта Іисиіепіа, яіс яаіія еяі. Не годит-
ся, дейесеі. Честному человѣка не го- I
ГСД 554
дптся лгать, пои садіі іп Ьопит ѵігит
тепіігі.
ГОДИЧНЫЙ, годтциый. Апшіия. Го-
дичное время, аппиит Іетрия; аипиит
яраііит. Въ годичное время, іпіга аппит.
ГОДНО. Сотпюде; соп^гиепіег, соп-
ѵепіепіег; иі раг еяі; аріе. Годность,
иіііііая, ияия; сарасііая. — Годный, го-
денъ, Ьопия аіісиі геі; аріия, ідопеия, иіі-
Іія ад диід; ассопюдаіия, сопѵепіепя.
Лѣсъ годный къ строенію, 1і§па ехяігис-
Ііопі, аедИісаІіопі аріа. Годовалый, аппі-
сиіия, ипіия апиі, ипит аппит паіия. Г.
теленокъ, ѵііиіия ипіия аппі. Годова-
лый чижъ, асапІЬія ипит аппит іп саѵеа
іпсіияа. Годованіе, ипіия аппі сотто-
гаііо. Годовикъ, аппісиіия. Годовщина,
іп оЬіІи аіісціия яасгит аппіѵегяагіит.
Годовый, аппиия. Годовая работа, ап-
пиия ІаЬог. Годовыя перемѣны, аппит
ѵіс.ея, соттиіаііопея іетрогит диадгіраг-
Ііі®. Годовое жалованье, яаіагіит или
віірепдіит аппиит. Годовой счетъ, га-
Ііопея апииае. Г. доходъ, гедііия аппиия.
Г. откупъ, сопдисііо іп сегіоя диоядат
аппоя. Г. урожаи плодовъ, аппопа. Г.
работникъ, тегсепагіия, диі тсгседе ап-
пиа сопдисііиг. Жать 6 разъ въ году,
или на году, ясхіея рег аппоя теіеге. 2)
= Одинъ разъ въ году бывающій, аппі-
ѵегяагіия. Годовые праздники, аппіѵег-
яагіа яасга, аппіѵегяагіі Геяіі діея. Годовая
память по комъ, тетогіа аппіѵегяагіа.
Годую, аІісиЬі ипит аппит тогагі, сот-
пюгагі. — Годъ, аптія, аппиит Іетрия;
аппі яраііит; аппиит яраііит. Полгода,
яетеяіге яраііит; яех тепяея. Прежде
нежели кончился годъ, поп Юіо ѵегіепіе
аппо. Черезъ годъ, спустя годъ, а<1
ипит аппит; рояіаппит; аппо рояі; ап-
по іпГег^есІо; аппо сігситасіо. За годъ,
въ прошломъ году, аппо апіе; яирегіоге
555
гол
гол
556
аппо; ргохіто аппо. Годъ за годомъ, аі-
іегпія аппіз. Каждый годъ, изъ года въ
годъ, зіп^оііз аппіз, <]иоІаппІ8. Лучшіе
годы или лѣта жизни, Доя аеіаііз, Яогепз
жіаз. Быть по которому году, аппиш
а^еге. По десятому, йесітит аппит
а^еге. Одного года, ипит аппит паіиз;
ипіп8 аппі. Конецъ года, Гіпіз, ехііиз
аппі. Годовой, приводимый къ оконча-
нію счетъ, гаііопе» аппо сігсшпасіо соп-
йсіепй®. Черный годъ, апппз дгаѵів, іпс-
Іиозпз. Человѣкъ такихъ годовъ, Ьото
еа ®1а1е. Черезъ три, черезъ четыре
года, іегііо, диагіо дчодое аппо. Цѣлый
годъ, аппиз Іоіи», іпіе^ег. Четверть го-
да, доагіа рагз аппі. Желать въ новый
годъ счастія, ргішшп іпсіріепііз аппі <1іет
1®ІІ8 ргесаІіопіЬие Гаизіит отіпагі.
ГОДѢ.(81.) Ріасеі,дгаіит,уисипйшп е8І.
ГОЖЕ, гожій. См. Годно, годный.
ГОЖУ. Могагі, сипсіагі. Я уяіе и такъ
много годилъ, (ат йіп ваііедие тогаіиз
зит.
ГОЖУСЬ. Вопшп еззе аіісиі геі; ар-
Ішп, ійопент, иіііега еззе ай диій. Не
годиться, іпиіііет еззе; ішіііиз ргеііі, пі-
Ьііі евве. Это ни къ чему не годится,
Ьос пиііі ивиі, ріапе ітііііе еві. Годит-
ся ко всему, Ьжс гез езі ай отпіа иіііів.
Этотъ человѣкъ ни къ чему не годится,
Ьіс Ьото ай ппііат гет иііііз езі. Я
вамъ впередъ гожусь, розіегр Іетроге
или розІЬас ІіЬі ииііз еззе роззит. Это
бы впередъ годилось, Ьос еііат розІЬас
соттойит ІіЬі ассійегеі.
ГОЙ! Еіа! а§е!
ГОЛАВЛЬ, голавликъ. Сургіпиз огГиз.
ГОЛБЕЦЪ. Іпіегзерітепіит, рагіез
іпіег^егіпиз. 2) Айііиз ропе Гогпасет йи-
сепз ай сеііат реппагіат ди® іпГга ІаЬи-
Іаіит ЬаЬеІиг.
ГОЛДОВНИКЪ. Сііепз аІіси]из; іп Й-
йет гесеріпз аЬ аіідпо. Присяга голдов-
ника, ]иззигапйит, диой сііепз іп ѵегЬа
раігопі йаі, ]игаІ. Голдъ, сііепіеіа.
ГОЛЕНАСТЫЙ. Ьоп^ірез; 1оп§і$ ре-
йіЬиз. Голенастыя птицы, §та11®.
ГОЛЕНИЩЕ. Саіідж ясариз.
ГОЛЕНЬ. ТіЬіа; сгия (вся часть ноги
отъ колѣна до пятки).
ГОЛЕЦЪ, гольчикъ. СоЬіІія ЬагЬаІиІ».
ГОЛЕЦЪ, біасіаііе топя; §ІасіаІа
тоіез.
ГОЛИЗНА. Аийііав.
ГОЛИКЪ, голичекъ. 8сор® ѵіг^е®.
ГОЛИЦА, голичка. ѴіІІоэ® тапіс®.
ГОЛКА. V. оЬз. 81геріІиз, Іитиііиз,
вопііив.
ГОЛЛАНДЕЦЪ. Ваіаѵиз. Голландка,
Ваіаѵа. Голландскій, Ваіаѵиз, Ваіаѵісиз,
НоІІапйісиз. Голландія, Іегга Ваіаѵогит,
Ноііапйіа. Республика Голландская, по
могуществу и богатству, считается нынѣ
между главными державами Европы, Кев-
риЫіса Ноііапйіса Ьойіе оЬ роіеиііат еі
йіѵіііаз, іпіег ргжсіриоз Еигор® зіаіпз пи-
тегаіпг.
ГОЛО. 8ігісІіт; ай сиіет. Собака г.
выстрижена, сапіз ай сиіет Іопзиз езі.
2) Тепиііег, тівеге.
ГОЛОВА, ЕавІі§іпт, сиітеп. См. гла-
ва. 2) Сариі. Голову отрубить, сариі
ргаесійеге, аЬзсіпйеге. У меня болитъ г.,
сариі тіЬі йоіеі. Повѣсить голову, са-
риі йетіііеге. Трясти головою, сариі
диаезаге. Толкнуться, удариться голо-
вою объ стѣну, сариі рагіеіі ітріпіісге.
Отъ головы, съ головы до ногъ, а сарііе
ай рейез; а сарііе ай саісет; аЬ ітіз ип-
{иіЬиз издпе ай ѵегіісет зиттит. Раз-
сматривать кого съ головы до ногъ, аіі-
диет Іоіит ІитіпіЬие регсггаге ; зе рго-
I Ііпат. ргоіепат сопрсегс іп ]>ейез. Го-
I ловою ниже меня, сарііе тіпог те. Кив-
557
ГОЛ
ГОЛ
558
щ>ть голевою, сарііе іпппеге. Упасть
головою, іп сариі ргоІаЬі. Это у вего въ
головѣ, Ьос апіто а^ііаі. Бѣжать сломя
голову, во всю прыть, ргажірііет ве Ги^ае
тапйаге. Сломя голову, ргаергореге, рег-
сеіегііег. Толкнуть кого въ голову, аіі-
сиуив сариі оП'епйеге. Зажечь домъ надъ
чеыо головою, йотит вирег аіідиет сге-
таге. Вино забираетъ, ѵіпит іепіаі са-
риі. Забрать себѣ что въ голову, гет
віЬі іп апітит іпйисеге. Онъ забралъ
себѣ въ голову, что все ему позволено,
іпйихіі іп апітит віѣі Іісеге, ди® ѵеііеі.
Это одно еще у меня въ головѣ, Ьос яо-
Іит те айЬис воііісііит ЬаЬеі. А меия
много въ головѣ заботъ, тиііа пе^оііа
рег сариі ваііипі. Выбить что изъ голо-
вы, аіідиііі отіііеге, тіввпт Гасеге. Не-
льзя выбить чего изъ головы, іепеі ій
тогйісив; аЬ ео тепіе ііеііисі поп роіеві;
веііеі Ьос іттоіит апіто. 1>) Потерять
голову, умъ, а тепіе ііевегі. Держать
что въ головѣ, аіідиііі тепюгіа Іепеге.
Хорошая, понятная голова, іпѵепіит йо-
сііе; іп§епіі йосііііав. Ломанье надъ чѣмъ
головы, витта тепіів или апіті сопіеп-
Ііо. Человѣкъ съ головою, ѵіг асгі уийі-
сіо (въ отношеніи къ способности какъ
свойство). Отличныя головы, іпѵепіа ех-
сеііепііа или вріепйійа; Ьотіпев витто
іп§епіо ргюйііі. Имѣть хорошую голо-
ву, іп^епіо аЬипйаге, ѵаіеге; Ьопо или
піа^по інрепіо евве. Поселить кому’ что
въ голову', аіісиі со«іІаІіопет іорсеге.
Потерять голову, съ достаткомъ, сопві-
ііит сит ге атіііеге. Безпокойная го-
лова, Ьото Гасііовив; Ьото поѵагит или
иоѵаіиіагит гегит сиріііив. с) Сариі, ѵі-
іа. Это стоитъ головы, жизни, ѵііа іп
•іівсгітеп аййисііиг. Потерять голову,
оарііів вирріісіо аГСсі; оссійі. Я проза-
“ладую голову, если ие.., регеат, иі...
Пе знаетъ, куда дѣваться, куда прекло-
нить голову, пезсіі, дио ве ѵегіаі. Очер-
тя голову пускаться въ опасность, сариі
оЬ|есіаге регісиіів. Голова у меня вер-
тится, ѵегіі^іпет сарііів раііог. Пустая
голова, сарпі сегеЬго сагепв. 3) Сариі.
Голова въ обществѣ у купцовъ, ргіпсерв
соііе§іі тегсаіогит. Кабацкая голова,
саиро. Большая голова, гегит сарііа-
Ііит дигевііог ЬсНісив. й) Голова сахару’,
теіа вассЬагі. — Мыть голову, оіуиг^а-
ге. На твою голову, іио ііатпо, іио іп-
соттоііо йеігітепіодие. Вы предсказы-
ваете мнѣ нынѣшній годъ умереть, об-
рекайте это на свою голову, ргжпипііав,
те Ьос аппо йівсеввигит еввр, диой та-
іит ІіЬі роііив ассіііаі, еѵепіаі. Покрыть
головою, іоіат гет виа тогіе оЬвоіѵеге,
Опіге. Срѣзать голову, рийоге аШсеге;
гиЬогет еіісеге, аііегге. Побить на го-
лову, аб іпіегпесіопет ѵіпсеге, сжйеге;
оссііііопе оссійеге. Съ головы па голо-
ву, пиііо ехсеріо. Жить одною головою
или одной головой, ѵіѵеге ссеІіЬет или
іп ссеііЬаІи. Головку насадить на иглу,
ѵегіісе асит іпвігиеге. Головою не
знать, ріапе певсіге аіідиій; ргогвив аіі-
сиуив геі певсіит евве. Голова, что ша-
бала, а ума нп иа витку, Ьото сарііів та^-
пііибіпе іпві&пів, вей ие иисіоіат диійет
сегеЬгі ЬаЬеі. Сколько головъ, столько
умовъ, диоі сарііа, іоі вепіепііж. На го-
лову, съ головы, іп сарііа; іп впдрііов, ѵі-
гіііт. Съ каждой головы по 20 копѣекъ,
ѵіДпіі іп віп§и1ов аввіЬив. — Головастикъ,
гаиагипі оѵа. 4) Сарііо (опів).
ГОЛОВАЧЪ. Соііив роіііив. 2) 8еага
Ьжив серЬаІоіів. 3) Сарііо.
ГОЛОВАШКИ, —вятки. Айѵегва, ап-
Іегіог ІгаЬж рагв, иііі рейев ітропипіиг.
ГОЛОВЕШКА. См. Головня.
ГОЛОВИЗНА. Сариі та^погит рів-
559 ГОЛ
сішп. Головка, головушка, саріініот. 2)
Маковая головка, рараѵегів сариі. Була-
вочная головка, сариі асив. 3) Арех, ціо-
Ьив. 4) Кея іп вио іепеге орііта. Голов-
ный, ай сариі регііпепв. Головные во-
лосы, саріііив, саріііі; сота, сзевагіев. Го-
ловная подушка, сегѵісаі; риіѵіпив сарі-
іів. Головная покрышка, ѵеіатеп Іе§и-
шепіит сарііів. Шелуды, парши на го-
ловѣ, ГигГигев (у дѣтей); роггі"о (злока-
чественныя струпья). Головная вошь,
рейісиіив сарііів. Головной пластырь, епі-
ріавігит серЬаІівиш. Головной уборъ,
отпашепіиш сарііів. Головная боль, йо-
Іог сарііів. Страдать головными болями,
сарііів йоіогіЬпв сопНісІагі. Имѣть силь-
ную и частую головную боль, ѵеЬетеп-
Ііввіпіів еі аввійиів сарііів йоІогіЬнв ргепіі.
Головная рана, ѵніпов сарііі іііаіот. У-
даръ въ голову, ісіов сарііів. Водяная
головная болѣзнь, ЬуйгосерЬаіов. Ь) Го-
ловная , умственная работа, пе^оііот,
диой іп^епіо ехегсеіог; іп^епіі оров. 5)
Кхдоівііов, ецге^іив, ргаевіапв. Головный
товаръ, тегсев ехдоівііда.. Г. порохъ, роі-
ѵів ругіов или піігаіов е^ге^іов.
ГОЛОВНЯ, головешка. Тоггів, Ііііо.
Угасить головню, Ііііопеш ехвііп^оеге.
2) КоЬі^о, игейо.
ГОЛОВНЯ. Гоііит Іетиіепіит.
ГОЛОВОЛОМНЫЙ. Сариі Іепіапв. Го-
ловоломная работа, орив агйиит. Голо-
воломное вшю, ѵіпит ѵаіійит, ріепит.
Головоломъ, регагйиив, іп^епіит Гаіі^апв,
ітріісііив. 2) Роііо ѵаіійа.
ГОЛОВОЛОМЪ. См. Омегъ.
ГОЛОВОРѢЗЪ. Кіхаіог, Ьото гіховнв;
іпциіеінт ін&епіит.
ГОЛОВСТВО, V. оЬв. Ке^ітеп; гесііо,
айтіпівігаііо.
ГОЛОВЧАТЫЙ. Сепісоіаіия, тиііа
{,'спісиіа ЬаЬепв.
ГОЛ 560
ГОЛОВЩИКЪ- Ргаесепіог. Головщи-
ца, <[иае сапіит тойегаіиг.
ГОЛОВЫ. Рагв саісеогит, саіі^апіт
айѵегва, апіегіог. Придѣлать къ сапо-
гамъ новыя головы, саіі^ів поѵав воіеав.
вирріи^еге. 2)Ма_]ог, вирегіог аввів вропйге.
ГОЛОДАЮ. Гатет Гегге, Іоіегаге; Га-
тс ІаЬогаге. 2) Гатет вепііге, евигіге.
Голодно, Іепиііег. Голодный, голоденъ,
евигіепв, Гатеіісив, Гате ІаЬогапв, ргев-
вив. Голодному все вкусно, евигіепіі
еііат ѵіііа Ьепе варіипі, уисипйа випі; |е-
]ипив вІотасЬив гаго ѵиі^агіа Іетпіі. Я
всталъ изъ за стола голодный, виггехі
а соепа поп ехріеіа Гате. 3) Голодный
годъ, аппив Гги"іЬия айѵегвив. Голодный
обѣдъ, Іепие или Гатеіісит сопѵіѵіит.
Голодная страна, ге'.’іо віегііів, тасга, ]е-
.(шіа, агійа. Голодное брюхо не имѣетъ
уха, ѵепіег Гате ргеввив пиііав ЬаЬеІ аи-
гев, гевриіі отпіа топііа. Сытый голод-
наго не разумѣетъ, йит ваіигі гійепі, Га-
теіісі тогйепі. Голодъ, Гатев, евогіев;
евогіііо. Ненасытный г., іпваІогаЬіІе, аЬ-
йотео. Ужасный, чрезвычайный, ітрго-
Ьа ѵепігів гаЬіев (Ѵіг.). Терпѣть г., Га-
тет Гегге, Іоіегаге. Утолить г., ѵепігет
ріасаге. Прогнать г., Гатет сіЬів ехріе-
ге; Гатет реііеге, йереііеге. Уморить
голодомъ, Гате песаге. Морить себя го-
лодомъ отъ скупости, воо ве ѵісіо йеГгао-
йаге. Морить себя голодоиъ нарочно и
чрезъ то прекратить свою жизнь, іоейіа
сопвоті, піогі, ѵііат Ііпіге. Умереть съ
голоду, Гате сопіісі. Онъ терпитъ гол.
и холодъ, йе^іі ѵііат іп е^евіаіе; іпоріа-
сігсотѵепіив еві; іп ге Іепиі сопвіііиіив
еві. Голодъ п волка изъ лѣсу гонитъ,,
тоіевінв ѵепіег іпіегреііаіог; ітргоЬа Га-
тев Іорит вуіѵів ргореіііі. Голодный-
волкъ и завертки рветъ, та^івіга таіа ех-
вівііі Гатев. Голодъ въ міръ гонитъ, Га-
гол
561
шея соеіі аііогит орет ітріогаге ас Па-
«піаге. Голодѣю, віегііііаіе Ггидит аГПсі.
Голожу, Гате йотаге, вийосаге, Гате а<1
йейіііопет соіеге; Гате сопіісеге, <1еЪі-
Іііаге. Осолодить городъ пресѣченіемъ
съѣстныхъ припасовъ, соттеаіит игѣі
іпіегсіийепйо соіеге ай йейіііопет.
ГОЛОЛЕДИЦА. Сіасіев ІиЬгіса. Го-
лоледица, §1асіев ІІІ ІиЬгіса.
ГОЛОМЯ. V. оЬв. Лат йийити'ат <1іи.
Онъ уже г. проѣхалъ, )апі <1ч<Іит ргаДег-
ѵесіив еві. 2) АІІиш; ваівит. Голомян-
ный, а ІІІІоге или Іегга гетоіи.ч. 1 бло-
мянный вѣтръ, ѵепіив тагіпив; ѵепіив а
тагі ѵепіепв. 3) Судно, паѵіріит, <рюй
ІопДввіте а ІІІІоге аЬевІ, или <]пой Іопрів-
віте а Іегга гепюіит еві.
ГОЛОСИСТЫЙ. НаЬепв ѵосепі гоЬив-
Іаш, "гапйіогет. Очень г., ѵосаііввітив.
Голосите, ѵох гоЬияіа, дгапйіог. Голо-
сокъ, голосочнкъ, ѵосиіа; ѵох рагѵа, ри-
віііа; ѵох Іепиів. — Голосъ, ві. гласъ, ѵох;
сапіив (о птицахъ), вопив, вопііив (объ ин-
струментахъ). Издавать голосъ, произ-
водить его, ѵосет тіііеге, етіііеге; во-
пііит геййеге. Гласъ трубный, вопііив
ІиЬае, сіап^ог ІпЬа?. Повиноваться, вни-
мать гласу природы, паінгапі йисет ве-
<іиі; соп^гиеиіег паіигаг сопѵепіепіегчие
ѵіѵеге. Внимать гласу совѣсти, а гесіа
сопвсіепііа поп йівсейеге. Гласъ приро-
ды убѣждаетъ пасъ о всемогуществѣ Со-
здателя, ѵох паіига? арегіе йесіагаі опіпі-
роіепііаш Сгеаіогів. Кричать во весь го-
лосъ, аііит сіатогет Іоііеге. Возвысить
голосъ, аііоііеге ѵосет. Понизить, ѵосет
виЬтіііеге. Голосъ измѣняетъ себѣ (хо-
11>лъ бы сказать, но голосъ не повинует-
ся), пес ѵцх аиі ѵегЬа ведиипіиг (Ѵіг^.).
Спасть съ голоса,ашіііеге, регйеге ѵосет;
гапсит Йегі. Узнавать людей по голосу,
Ьотіиев повсііаге ѵосіЬив. Тамъ голосъ
гол
обращаясь теряется, ѵох іЬі сігсиша^епйе-
ехвііп^иііиг или йеѵогаіиг. Голосъ, слы-
шанный съ небесъ, ѵох соеіо епіівва.
ГІритти на голосъ, ѵосет ^тайп сопвециі-
Подпѣвать голосомъ подъ инструментъ,
сагтіпа пегѵів восіаге. Достоинство го-
лоса, ѵосів Ьопа. Образовать голосъ у-
пражненіемъ, ѵосепі ргопшіііаііопе ехег-
сеге. Послышался оттуда голосъ, ѵох.
аЬ іііо Іосо ехвііііі. Ь) Громкій голосъ,
ѵох ша&на. Сила голоса, ѵосів та^пііи-
йо, йгтііийо. Звонкость голоса, вріепйог
ѵосів. Напрягать непомѣрно голосъ, ѵо-
сет пііга ѵігев иг§еге. 2) = Поданный
голосъ, виГГга^іит, вепіепііа. Подать г.^
вепіепііапі Гегге, йісеге, вийгаДипі Гегге-
Под. г. въ пользу кандидата, вийга^іо ог-
паге сапйійаіит; вийіаДо вио ай)иѵаге
аіічиет іп реіепйів ЬопогіЬив; виНіауагі-
аіісиі ай типив. Итти на голоса, виІТга-
"іа іпіге. Сказать, чтобъ подавали го-
лоса, іп вийта^іа тіііеге. Миновать кого
при подаваніи голосовъ, виІГга^іів ргаеіе-
гігі. Не имѣть столько голосовъ, сколь-
ко нужно для полученія достоинства,
поп ехріеге ІгіЬшп, сепіигіат. Подавать-
противный голосъ, геГга^агі. Выбрать по
голосамъ, виЛгаріів аііцист сгеаге. По-
лучить всѣ голоса, отпе рипсішп Геггё-
Говорить въ одинъ голосъ, отпев ішо
оге іп аіічиа ге сопвепііипі. Имѣть пер-
венство въ подаваніи голоса, ргіпсіраіипг-
вепіепііа? Гегге. Собирать голоса, бі^іі-
Іаііт голаго, регго^аге вепіепііая. Боль-
шинство голосовъ, вепІепШе, виЯга^іа*
ріигіит. Большинство голосовъ было на
этой сторонѣ, рагв та.(ог іп еапйет веп-
Іепііат іЬаІ. Имѣть большинство голо-
совъ, рІигіЬив виГГга^іів ѵіпсеге; питего-
віввіта виЛга^іа ЬаЬеге. Голоса сената
были раздѣлены, йию вепіепііа? вепаіии®
йівІіпеЬапІ. Дѣла дѣлаются по большив-
563
тол
гол
ству голосовъ пли предоставлены б. г.,
зийга^ііз ріитішп гез ііесідипіиг, регтіі-
Іипіиг. Право подавать голосъ, ]из зиГ-
4та«іі; эиП’гаріипі; зийгадіі Іаііо. Дать
ъ-ому право подавать голосъ, ітрегіігі аіі-
сиі зіііТгаеіит. Отнять у кого право по-
давать голосъ, ргіѵаге аіічиет зиПга^іо.
Да это войско имѣетъ право подавать го-
лосъ, гез езі тііііагія зиСГгаціі. 3) Ѵох,
дэгесез. 4) Ѵох, пюііиз сапешіі.
ГОЛОТЬ. (81.) Сіасіез ІиЬгіса.
ГОЛОУСЫЙ.ВагЬиІа сігса ІаЬіасагепз.
ГОЛОШУ. Сіага ѵосе іоцш- ѵеі сапеге.
ГОЛСТИШЯ. Ноізаііа. Голстинскій,
ЗНоізаІісиз. Голстииецъ, Ноіэаіиз.
ГОЛУБЕНЬ, голубика, голубица. Ѵас-
«іпіа и1і§іпозііт.
ГОЛУБЕНОКЪ. Риііиз соІитЬіииз; со-
ІитЬиіиз.
ГОЛУБЕЦЪ. Вресіев заііаііопіз Киззі-
с.т, чи<е оЬ тиііоііез ѵосаЬиіит гереіііит
ДоІиЬеІг Ьос потіііе йезі^иаіиг. 2) Сжги-
іеит топіапит, сівгиіеиш теіаііісит.
ГОЛУБИЗНА, въ цвѣтѣ. Сгегиіеит.
ГОЛУБИНЫЙ. СоІитЬіпиз, соІитЬа-
гіз. Голубиное гнѣздо, пійиз соІитЬагіз.
Г. перо, решіа соІитЬіпа. Голубиный
сизой цвѣтъ, соіог соіитЬіпиз. Голуби-
ная шея, соііит соіитЬіпит. Г. голова,
сариі соіитЬіпит, с. соіитЬж. Голуби-
ма, голубка, соІитЬа. Голубпчлщъ, риі-
інз соіитЬіпиз.
ГОЛУБИЧНИКЪ. Ѵасіпіити1і§іпозит.
ГОЛУБИЩЕ. СоІитЬа рташНог. Голу-
бокъ, соіитЬиіиз. — Голубушка, голуб-
чикъ, согсиіит! апіте ті! х
ГОЛУБЫЙ, голубъ. Сэегиіеиз. Голу-
бая лепта, іаепіа, Газсіа, іпзі§пе соіогіз
«аегиіеі.
ГОЛУБЬ. СоІитЬа. Г. воркунъ или
зобатой, соІитЬа ^иііигоза. Козырный,
а. сисиііаіа. Трубастой, с. ігетиіа. Чп-
564
стой, с. ІаЬеІІагіа. Снзый, с. сепаз. Еги-
петскій, с. гізогіа. Дикой г., раіитЬез
(із), так. раіитЬиз и раІитЬиз Гегиз. —
Голубята, риііі соІитЬіпі. Голубятина,
саго соІитЬіпа или одно соІитЬіпа. Го-
лубятникъ, соІшиЪагит атаіог или зіц-
Йіозиз. 2) V. ѵеиаіі. аѵіз гарах, иі ѵиііиг,
ѵпііигіиз. 3) СоІитЬагіит; соІитЬагшц
ееііа. Голубятничаю, соІшпЬаз аіеге, ѵеи-
бііаге. Голубятня, соІитЬагішп. Голу
бячее гнѣздо, мясо, пійиз соІитЬагіз; со-
ІитЬагит саго, соІитЬіиа.
ГОЛЫДЬБА. ВиреіЬин раирегіз Ьо-
тіпіз или раирегит Ьотіпит Газіиз. 2)
(_>иі іп е^езіаіе ѵегзаіпг; Ьото іп ге іе-
ииі сопзіііпіиз. — Голый, голенькій, р’іа-
Ьег, саіѵиз, сарііііз ишіиз. 5 него голо-
ва такъ гола, что ни волоса нѣтъ, сариі
сарііііз ріапе пиііит. 2) Не аѵіЬиз: ііп
реииаіиз (когда вооб. пѣтъ перьевъ), ігн-
ріитіз (когда еще не выросли). 3) Гоіііз
пиііаіиз, сагеиз. 4) Голая шея, соііипі
іпіесіит, пиііит. Г. грудь, ресіиз іп-
Іесіит, пиііаіит. Спать на голой землѣ,
ііиті пли пиііа Іегга сиЬаге; зоіо геси-
Ьаге. Голыя п безплодныя мѣста, ие даю-
щія довольно корму, пиііа еі эіегіііа Іоса,
Чиж Іжіит раЬиІит поп ойегипі. 5) Го-
лое (безъ примѣси) вино, ѵіиит тегит,
тегасит. І'олое золото, аигшп ригит;
рег т. голая истина, зітріех ѵегііаз. 6)
Раіірег, тізег, Іепиіз. Онъ голъ какъ
соколъ, какъ бубенъ, езі раиреігітиз,
е^епііззітиз, опйііит е^епиз; иибіог Іе-
Ьегіііе. 7) Голыя руки, зіие тииеге; іп-
егіпіз. — Голышъ, Ьото тізег; тізег;
тізег Гатеіісиз; Ьото раирег еі тізег;
чиі иоп ЬаЬеІ чиоіі еііаі. 8) Ьаріііиз зі-
іех; іаріііиз зііісеиз. 9) Ѳѵит Ьурепе-
тіит; оѵит іпапе, іггііит; оѵит герЬу-
гіит; оѵит игіиит.
ГОЛЬ. Ріибііаз. 2) Рапииз зегіеиз зі-
565
гон
гон
пеп8ія. 3) Бросить голи, соіцісеге Іея-
5егав пиііія рипсіія зі"тіаІав. Гольтепа,
см. голыдьба. Голью, коіия. Фсть голью
говядину, сагпеш зоіаш яіпе рапе еііеге.
ГОЛѢЕМЫЙ И ГОЛѢМЫЙ. V. оЬя.
ехітіия, е§гедіия.
ГОЛѢЮ. А'идагі , деппдагі , ииднт
Гіегі; рег. т. йегі раирегет, е§епшп; ад
раирегіаіет геді^і, регѵепіге. — Голю,
ЬагЬат аіісціия Юпдеге, гадеге. Голюсь,
Іопдегі. Голянъ, см. голышъ.
ГОЛЯШКА. См. Голень.
ГОМЗУЛЯ. Ма§ва рапія сгияіа. 2)
Рег теі. тадиит аигі ропдия; тадпа,
іп^епя ресипіа. Онъ не такъ бѣденъ, у
него есть добрая гомзуля, поп еяі Іат
раирег, тадпат ѵіт аг^епіі ЬаЬеІ.
ГОМОЖУ. К°п деяідеге. Гоможусь,
поп деяідеге. 2) Аіідиа ге геГегІит евве;
гедипдаге. Черви въ сыру гомозятся,
савеия ѵегтіЬив гедипдаі. Гомоза, деяі-
деге пеясіия.
ГОМОЛА. Рагѵив ситиіия ; ДоЬиІия.
ГОМОНЪ. V. оѣя. Зігерііив, ІигЬа.
ГОМОНЮ. Оиіеішп, Ігапдиіііит гед-
деге.
ГОМОЮНЪ. Это дитя такой г., что
нѣтъ минуты, чтобъ онъ чего не затѣялъ,
іяіс риег Іат індиіеіия, иі пе ииит диі-
дет іетропв рипсіит деяідеге рояяіі.
ГОНЕНІЕ. 1) Іпяесиііо. 2) Ѵехаііо, іп-
вееіаііо; регяесиііо. При Неронѣ было
великое па Хрістіанъ гоненіе, ге^папіе
Мегопе Сіігівііапі ѵейетепііив ѵехаЬап-
Іиг, ргетеЬапІпг. Гоненіе Хрістіаиской
вѣры, аігох Сіігіяііапж йдеі орри^паііо.
3) Міяегіа, гея айіісізе. Помяни нашу
нищету и гоненіе, гетіпівсеге пояігж
с§евіаіі8 еі тіяегіге. Духъ гоненія, апі-
ти8 іпяесіапді. Терпѣть гоненіе, ягеѵі-
епІі8 Гогіииж ѵіт раіі.
ГОНЕЦ’ь- Сигзог; пипііив ѵоіисег, се
Іегііег іепя; часто так. одно пипііив, Ье-
шегодготия. 2) Саиіе ѵепаіісив аіасег.
ГОНЗАЮ. (81.) АиГці’еге, еЯи§еге, де-
Ги^еге; Ги§а яаіиіі еще соаяиіеге; Ги§а
яаіиіет реіеге.
ГОНИМЫЙ. Ехайііаіив, ѵехаіив. Го-
нитва, регяесиііо, іпяесиііо. 2) Сигви»
Іипсіогипг ѵеііісиіогит. Гонитель, диі
іпяедиііиг. 3) Іпяесіаіог. еха§іІаІог; іп-
Гевіив; регвесиіог. Гоіштель справедли-
вости, іпітісив ѵегііаіі. Іуліанъ былъ
ужасный Хрістіанъ' гонитель, Лиііаиив
ѵеЬешепІіив СіігівЙапоя ѵехаѵіі. Гони-
тельница, регвесиігіх.
ГОНКА. Іпвесиііо, регвесиііо. 2) Ьі^-
погипі рег адиав дссигвив. 3) Гідпа ве-
сиидо (Іитіпе детівва. 4) Ѵіпі адивііо.
На гонку вина много хлѣба исходитъ, іп
ѵіио адигепдо тиііит Ігитепіі ітреи-
дііиг.
ГОНТИНА. 8сапди1а. Гонтовой, —ая
кровля, Іесіит всапдиіаге. Гонтовые
твозди, сіаѵі всапдиіагіі. Гонтовый кро-
вельщикъ, ясапдпіагіия. Гонтъ, всапди-
I®. Домъ покрыть гонтомъ, допіипг
всапдиіів Іехеге. сопіеееге.
ГОНЧАРНИЧАТЬ. і іДіпав ехегсеге.
Гончарный, ад іідиішп регііпепв, Іі^ііпив.
Гончарная работа, ория й^ііпшп; орега
Іідііпа. Посуда гончарная, орие 6§1іпит
или одно Йдііиит; ѵав бсіііе; ѵава йсііііа.
Ремесло гончарное, агя й^ііпа; й§1ша.
Гончарная печь, іогпах (іДіпа. Гончар-
ное колесо, гоіа й^иіагія. Гончарвн, оГ-
бсіпа Й^иіогит. Гончарство, агя 6§1іпа.
Гончаръ, Йдиіив.
ГОНЧІЙ? гончая собака. Сапія ѵепа-
іісив.
ГОН?,І. йраііит, диод диів ппііат са-
ріепя диіеіет, ипо ярігііи регсиггеге ро-
Іеві. Деревня леагитъ близко, до чее
гоны съ двои, ргаДішп поп 1оп°е аЪеяІ,
567
ГОН
ГОР
568
иі еит Іосит аіііп^ав, регііпдан биоѣив
Іаиіитобо ваІІіЬие орив еяі (иоп атрііия
«Іио раввив илі биоѣив раваіЬив). — Гонь-
ба, іпвесиііо, регвесиііо. 2) Едиі іпсііа-
ііо, абтіяяіо. 3) Ѵесіига. На этихъ
дняхъ была великая гоньба, ргоребіет
тиііі реге^ііпаіогев сеіеііѣив риЫісів рег-
Ігапеіеге. Онъ отправился въ гоньбу,
ѵесіигат Гасіі еі регеф'іпаіогее сопбисіі.
ГОНЮ, передъ собою. Апіе яе ааеге.
Гнать скотъ, іитепіа а§еге. Гнать скотъ
на паству, ресив равішп ацето; іп раЬи-
Іипі ргореііеге. 2)1пяедиі, ретведиі. Гнали
непріятелей на 1000 шаговъ, йоеіев рег-
ведиеЪапІиг тіііе раввив. 3) Гнать мно-
го лѣсу по рѣкѣ, тиііа Ііцпа весипбо Пи-
тіпе (Питіпе) бетіііеге. 4) АЬіцеге, ех-
реііеге, бреете. 5) Извощикъ гонитъ сло-
мя голову, ашіца отпі сопіепііѳпе едиов
сопсііаі. 6) Гонитъ работниковъ, чтобъ
окончили работу, нгцеі, ргепііі орегагіое,
вігисіогеа, иі орега еиа сопйсіапі, аб Й-
пет регбисапі. 7) Ргорегаге, Гевііпате.
Куда гошшіь? успѣешь еще написать,
фіо ргорегав? ваі враііі аб всгіЬепбит
ЬаЪев. 8) Ѵехате, ехацііаге, аГПіцеге, аГ-
Лісіаге; тоіевііа аГіісеге. Гнать = пре-
слѣдовать, обіія ехегсеге (Ѵігц.). Гнать
честныхъ людей, Ьотіпев ргоЬоя игцеге,
ѵехаге. Языческіе Императоры жесто-
ко гнали Церковь Боагііо, еійпісі Ігнре-
гаіогев ѵеЬетепііиз ессіеяіат Оеі ргете-
Ьапі. Гнать кого со свѣту, ѵеѣетепііив
аійріего ртетете; іп в. 8. Гони правду,
аедиете, регведиеге рівііііат, арреіе, ех-
реіе ). 9) Гнать вино, ѵіпит абигеге;
бевііііаге. — Гонюсь, далеко гнаться за
непріятелями, Іопціив іювіев регзедш.
Гнаться за бѣгущими, Гиціеиііѣив іивіа-
ге. 10) Рег т. какая охота гоняться те-
бѣ за такою бездѣлицею? диіб ріѵаі Іе
Іат тіпиіав гея сопяедиі? Ц) Ѵехагі, еха-
цііагі. — Гоняю, гонять скотъ иа паству,
ресив равіит ацето. 12) Г. но улицамъ,
иііго сіігодие сигяііаге. 13) Гонять за
зайцами, Іерогев ѵепагі, весіаті. 14) Го-
нять голубей, соІитЬав ацеге, ацііаге.
Гоиять кубари, ІигЬіпев тоѵеге, реііеге,
ІигЬіпев ПацеІІо Іогдиеге. 15) Оіуигцате,
гергеііешіеге аіідиет. — Гоняюсь, го-
няться за заііпомъ, іерогет іияедиі, рег-
ведиі. 16) Въ запуски, сегіаііт сиггеге.
17) Гоняться за чинами, Ьопогев сопяесіа-
гі. За богатствомъ, орев диюгеге. За
славою, арреіеге, ехреіеге ціогіат.
ГОРА. Мопв. Каменная, топв еахеив.
Высокая, виЫітіз. Лѣсистая, петогояие.
Шероховатая, акрег. Побѣжать на гору,
іп тоиіет зеве гесіреге. Гора возвы-
шается, пюия ехяигуіі. При подошвѣ, у
подошвы горы, іи или виЬ габісіЬив топ-
Іів. Мтти на гору, шопіеш авсепбеге.
Спускаться съ горы, шопіо бевсепбеге.
2) Мопв ціасіаіів. Скатиться съ горы,
шоиіе ціасіаіі ІаЬі, бесиггеге. Поднять-
ся быстро на вершину горы, етіпеге іп
Зи^ит. Двѣ горы близко сшедшіяся,
«Іио шопіев ех абѵегво соиспггепіев. 3)
Рег т. = большія кучи, напр. хлѣба,
шопіев Ггитепіі; іп§епн ѵів; ріиііта. На-
валили на меня цѣлую гору, регріигіта
пе°о!іа тіЬі іфиихегипі; рсгріигітів пе-
§Ыіів те оиегагипі. 4) Эдакая гора, и
поворотиться не можетъ, днапІа епотші-
Іав согрогів, иі поп Гасііе ее соттоѵеге
роввіИ Онъ нынѣ сталъ гора горою,
яшптореге, та]огет іп тобит согрп»
Гесіі. — Стоять горою за кого, отпіЬия
ѵігіЬив аідие оріЬик, отпі сопіепііопе
аіідиет Іиегі; беГепбеге; аіісиі ргоріц,'-
дпасиіо евве. Лѣзть въ « ору, іп вепіеп-
Ііа виа регвіаге, регвівіеге; іттобегаіа
ровіиіаге, ровсеге: ІЬпфіт, ѵегЬовит ев-
ве; бііевсеге; аи&егі оріѣив, біѵііііе с«в-
ГОР
ГОР
570
569
Іаге. Какъ юра съ плечъ, пиис опші-
Ьи8 тоіеяііія зоіиіия, ѵасиия еит; »ап-
фіат {ггаѵіяяітит опия Ьипюгія «ІесМіі,
.«Іеіаряит еяі. Мтти на гору, яигяит ре-
Іеге; ссеріяяе ссеріаге ѵіѵеге. Итти подъ
гору, «Іеогяіип реіеге; іпсііпаге, ѵегіеге
іи яепіит. Обѣщать кому золотыя го-
ры, піопіея аигі аіісиі роііісегі (Гет.), та-
гіа топіеядие роііісегі (8а11.). Гора ро-
дила мышь, рагіигіипі піопіея, пазсііиг
гніісиіия тия. Гора съ горою не сой-
дется, а человѣкъ съ человѣкомъ сой-
дется, піопіея пюпііЬия пипдиапі, Ьопіі-
пея ЬоіиіпіЬия іпѵісепі осситгеге рояяшіі.
ГОРАЗДО. Аіідиапіипі, яаіія, піиііо,
Іопце; ітрепЛіо. Это г. хорошо сдѣла-
ло, Ьос яаіія Ьеие Гасіит еяі. Гораздо
болѣе, г. менѣе, ітреіиііо та§ія; ітреп-
біо тіпия. Онъ гораздо его умнѣе, тиі-
1о или піиііія "гаЛіЬия яаріепііог еяі.
ГОРАЗДЪ, бпагия, ѵегяаіия; іпяіги-
«іия, <1осіия аіідиа ге. Быть на все го-
разду, отпіа со»пііа ЬаЬеге. Быть въ
чемъ горазду, іи аіідиа ге ѵегяаіит еяяе.
Она всячину горазда дѣлать, тиііагиш
гегит или тиііогит ясіепііат ЬаЬеі, іе-
пеі, соияесиіа еяі.
ГОРБАТЫЙ. біЬЬег, «іЬЬия, ^іЬЬояия,
ёІЬЬегояия. Горбина, горбинка, ІиЬегси-
Іит; по<1ия. Выпрямить горбины въ по-
судѣ, іитогея ѵаяія геіишіеге. Стесать
горбину на деревѣ, пойипі или 1і§иі ачре-
та бегипсіпаге. Горбистый, пойояия, ая-
Рѣг, соиСга^ия, соиГга@ояик. Горбище,
гоа^пия "ІЬЬег. Горблюсь, сигѵагі, іп-
сигѵагі, зе сигѵаге. Горбоватый, раиіи-
Іипі р'ІЬЬия. Горбокъ, рагѵия діЬЬег. Гор-
бунъ, горбунчикъ, Ьото §іЬЬояия. Гор-
бунья, Гетіпа §ІЬЬояа. — Горбуша, іеті-
па ВіЬЬояа. 2) Іаіх. Горбуша, яаіто
ЗіЬЬояиз. — Горбушка, горбушечка, ех-
ігетит рапія; сгияіит рапія. Горбъ, §іЬ-
Ьег, еіЬЬа. У него горбъ спереди и сза-
ди, ЬаЬеі Ьіпа іиЬега а Ггопіе еі а іег§о.
Велблюдъ о двухъ горбахъ, сатеіия Ьа-
сігіапия. 3) Могіия, ІиЬег. 4) V. рІеЬ.
У меня уже отъ работы горбъ болитъ,
ІаЬоге, ІаЪогшп регіііисііопе сегѵіх шіЬі
<1о1еі. — Горбыль, аяяія согіісаіа или ая-
яія ехіегіог. 5) Кериіа ѵеяіііісогипі сот-
ріапапйія ѵеяіія яиіигія яегѵіепя. 6) Но-
то §іЬЬояия. 7) Оиі іпсебіі аиі яебеі іп-
сигѵаіия.
ГОРВОЛЬ. V. оЬя. ВиІІа.
ГОРДЕЛИВЕЦЪ. Нопю яирегЪия, іи-
ті<1ия. Горделиво, яирегЬе, агго§апіег,
іияоіеиіег. Горделивость, яирегЬіа, іп-
яоіепііа; Гаяіиз; Гаяіійіипі. Горделивый,
—ливъ, япрегЬия, іпяоіепя, Гаяіійіояия.
Гордо, яирегЬе, іпяоіепіег. Говорить,
отвѣчать гордо, іпяоіепіег сіісеге; яирег-
Ъе геяроибеге. Г. вести себя, еіаііия яе
цегеге; іпяоіепіег ас яирегЬе яе ^егеге.
Гордо выступать, какъ павлинъ, яеяе
йіогіояіия ояіепіаге, реппая ехіеікіеге;
яресіеі яиэе айтігаііоие яеяе яіигііояиш
іпіиегі. Принять кого гордо, яирегЬе
ехсіреге.
ГОРДОМЫСЛЕННЫЙ. Агго^аия; Ге-
гох еі аггодапя, іияоіепя.
ГОРДОСЛОВЕЦЪ. Оиі аііегит яирег-
Ьіия аііодиііиг. Гордословіе, ясгпю яи-
регЬия; ѵегЬа, сіісіа яирегЬа.
ГОРДОСТЬ, бирегЬіа. Берется также
въ хорошую сторону, напр. благород. г.,
агто^аиііа, іияоіеиііа; апітия іпОаіиз
(только въ дур. сторону) Гаяіійіит; Га-
, яіия (гордое обращеніе съ другими, неу-
важеніе къ нимъ), «іогіа (чѣмъ гордимся,
на чемъ основываемъ свою гордость). —
Имѣть гор., яирегЬипі еяяб; яирегЬіа е(-
Геггі; яиЫаіі апіті еяяе. Имѣть несно-
сную гордость, іпіоіегапіег яе дасіаге.
Дѣлать что по гордости, яирегЬіа Гасеге
ГОР
ГОР
572
ея
аіідиій. Оставить, отложить гордость,
вирегЬіат аіуісеге, ропеге, врігііив ге-
тіііеге. Унизить чью гор., вирегЬіат
аіісціив геіппйеге. Брать , принимать
что за гордость, аіідиій іп вирегЬіат ас-
сіреге. Это показываетъ гордость, ко-
гда кто говоритъ, вирегЬит еві йіееге
аіідиет. Несносная гордость, Ьаий Іо-
Іеганйа аггоцапііа. Рѣчь, исполненная
гордости, вегто агго^апііж ріепив. Гор-
дый, гордъ, яірсгЬпв, Ішпійіів, іпЛаІив ас
Іигнепв; іпвоіеив, агго^апв; іпеоіепііа іп-
Лаіия. Так. одно ІпЛаІив. Быть горду,
вирегЬит или агго"апІепі евве, впрегЬіа
еДеггі. Сдѣлаться несносно гордымъ,
Ьаисі Іоіегапйагп віЬі вшпеге аггоцапііат.
Гордый видъ, вирегЪив ѵиііив. Употре-
блять гордыя слова, вирегЬа Іодиі. Гор-
дый павлинъ, раѵо еирегЬие. Гордая
поступь, дгеение вирегЬі. Дѣлать кого
гордымъ, аіідиет вирегЪшп Гасеге; врі-
гііив аіісиі аЛегге. Люди прегордые,
Ьотіиев іпвоіепііввіті.
ГОРДЪ., гордовина. ѴІЬигпит Іаи-
іапа.
ГОРДЫННЫЙ. ВирегЬіат ргае ее Ге-
гепя, еі&шйсаве, еирегЬие. Гордыня, ві.,
виретЬіа, іивоіенііа; апітив ІпЛаІие. Гор-
дѣю, іпіитевсеге, іпвоіевсеге , апіто»
Іоііеге, врігііив еитеге. Онъ часъ отъ
часу гордѣетъ, іп Ліев іпвоіевсіі.
ГОРЕ. Мігегіа; гея шівегае, аіШісІае;
гев айѵегвае, таіа; іпсоттосіа, гегитпаг,
ѵехаГюпев. Ты не знаешь иоего горя,
диат вігп тівег, саіатііовив, поп Іепев.
Быть въ большомъ горѣ, іп витта іпГе-
Іісііаіе ѵегвагі; реввіто Іосо евве; іпідиів-
віта Гогіипа йіі. 2) Мсегог, жргііийо.
Онъ съ горя пе зиаетъ, что дѣлать, тое-
гото певсіі, диій Гасіаі? 3) Какое вамъ го-
ре,.или что вамъ за горе въ чужихъ хло-
потахъ? диій іе аіііиеі аііепа или гев аіі-
епав сигаге? Горе мнѣ, ѵж тіЬі! Го-
реванье , согйоііит , пмвгог, ж^гііийо.
Мало ли о тебѣ было гореванья? іи тиі-
Ішп лоЬів ішвгогів аііиіівіі? іи тиііит
поЬів Іисіив рагавіі.
ГОРЕМЫКА. Опі рагсе ас Йигііег ве
ЬаЬеІ; диі рагсе ас йигііег ѵііат а^іі.
Горемычный, воііісііив, ріепив сигагит,
ріепив воііісііийіиів. Горемьишая жизнь,
ѵііа тівега, жгитпова. Горемычу и го-
ремыкаю, воііісііийіпе аГГісі; тівегіів рге-
ті; іп тівегЦв ѵегвагі.
ГОРЕНКА. Піжіиіа; рагѵит сиЬіси-
Ішп или сопсіаѵе.
ГОРЕСТНО. АсегЬе, ^гаѵііег, Іисіио-
ее. Горестный, диой йоіогет аЯегІ, асег-
Ьив, ^гаѵів, Іисіиовив. Горестно было
для отца видѣть это, Іисіиовив Гиіі раігі
Іаііа ѵідеге. Горестное положеніе, гев
тівег». Горестный случай, савив асег-
Ьив. Горестныя приключенія, асегЫіа-
іев. Ничего не могло мнѣ встрѣтиться
горестнѣе, піЫІ асегЬіив, піЫІ ай йоіо-
геіп асегЬіив тіЬі ассійеге роіиіі. Го-
рестное чувство, йоіог. Горестно, боль-
но, Ьос тоіевішн еві; інсоттойе ассійіі.
Прегорестный, регасегЬив. Горестное
воспоминаніе, гесогйаііо тоіевіа, эсегЬа
Ігівіів. Горесть, (ві.), атагііийо, атагііи-
йо (въ одномъ собств. значен.). Услаж-
далъ веселіемъ горести жизни, атага ѵі-
Ізе гіви Іетрегаге. Потоплять въ винѣ
свои горести, атага сигагнт ѵіпо еіие-
ге. 2) Апіті йоіог, тгегог, ю^гііийо, ті-
вегіа, асегЬив Йоіогів венвив. Увеселе-
нія міра сего часто соировождаются го-
рестями, ѵіі» іисипйа рег отие Іетри»
атагів сопГиийі воіепі.
ГОРЕЧАВКА. Сеиііапа.
ГОРЕЧЬ. Атагііийо, атагіііев; ата-
I гит. Имѣть много горечи, тиііат аніа -
гйийіпет ЬаЬеге. Имѣть г. во рту, ов
атапип ЬаЬеге (Сеів.).
ГОРЖУСЬ. 8ирегЬіге, іпвоіепііив ве
еЯегге; тарное врігііив віЬі вшпеге; та-
рпійсе ве іпГеіте; та^иійсе ве дасіаге.
Гордиться красотою, Гогта вирегЬіге.
Гордиться честьми, коккъ не заслужи-
ваемъ, не заслужили, ЬопогіЬив іттегііів
вирегЬіге. Гор. отличіемъ подлыхъ дѣлъ,
віЬі іпві^піЬив Паріііогиш виогшп ріасете.
Гор. въ счастіи, іп Гогіипа ве 8ирегЬшп
ргаеЬеге. Кто гордится передъ низши-
ми, агго^апв тіпогіЬив. Вамъ нѣтъ при-
чины гордиться, поп еві, дио<1 вирсгЫая;
поп еві, сиг іп8ОІепІіи8 Іе ейегав. Онъ
передъ всякимъ гордится, еіТегІ ве вирга
аііов: аііов ргае 8в піЫІі риіаі.
ГОРИЗОНТАЛЬНО. 8»1и Ьогігопіі а<1
ІіЬеІІит гевропйепіе. Горизонтальный,
Ьогігопіі ай ІіЬеІІаш гевроікіепв, аедиііі-
Ьгів, аедиие. Горизонтальные часы, Ьо-
ГОІО&ІШП рогіаіііе суіішігасеит. Гори-
зонтальная линія, Ііпеа ждпа (у новв.).
Гориз. плоскость, Іосив а<1 ІіЬеІІаш ве-
дшія, ІіЬгашепІиш. Горизонтъ, огЬІ8 й-
піепв, йпііог; соеіит; Ьогігоп. Видимый,
Ьог. вепвіЬіІів в. аррагепв. Истинный,
Ь. авігопотісив, гаііопаіів, ѵегив.
ГОРИСТЫЙ, гористъ. Мопіиовив,
шопіовив. Ровныя или гористыя мѣста,
ріаиі ап топіпові Іосі. Гористая страна,
пюпіова ге^іо.
ГОРИХВОСТКА. МоІасіІІа рЬоепісигив.
ГОРЯЩЕ. Моня іпивііаіее та^пііиоііі-
пів. Горка, соііів, Іптиіив.
ГОРЛАНЕНЬЕ. СІатог еі сапіив <1ів
вопив, ДівсогДапв, апгев оІГепДепе. Гор-
ланъ, диі сіатове Іодиііиг, диі сіатогет
аиі аЪвипІе, іп]исипйе сапіі. Гор-
ланить, еіатове Іодиі, аЬвигДе вопаге, іп-
)исипйе сапеге. Горластый, диі еві ѵосе
ГОР 574
гоЬивІіогі. 2) Кіховив, гіхаікіі сирійия,
аѵіііив.
ГОРЛЕНКА САРАЦИНСКАЯ. Сопво-.
Іісіа вагасепіса.
ГОРЛЕЦЪ. Роіу^опит Ьівіогіа.
ГОРЛИЦА. СоІитЬа Іигіиг. Гордич-
ка, дпиіог или риііив ІиПигія.
ГОРЛИЩЕ. Маріит йШІиг. Горло,
дпіа, Гаисев, {рИІиг; .рідиіит. Въ горлѣ
засохло, Гаисев агепі; вііі ІаЬоге ргетог;
Гаисев пгіі вііів. Приставить ножъ къ
горлу, іи^піо сиіігшп іпіепіаге. Схватить
кого за горло, Гаисев аііси^ив іпѵайеге.
Вонзить мечъ въ горло, Дей^еге "Іаііішн
(ициіо. Перерѣзать кону горло, циііііг
аіісиі іпсійеге, ]и§иІаге аіідиет. Болитъ
въ горлѣ, Гаисев Доіепі. Наступить ко-
му на горло, аіідиет орргітеге. Ь) Гор-
ломъ ничего не возмешь, (та^па ѵосе),'
сіатііашіо піЫІ еГйсіее. Наступи иа гор-
ло, ргесіЬпв аіісиі ітріп^еиДо, ітріирсп.ч.
Налить горло, еЬгіагі, іиеЬгіагі. Промо-
чить горло, Гаисев Ьитесіаге. Сытъ по
горло, ваііе вирегдие, иедие а<1 Іачіііш»
еаіиг еит. Всего по горло, отпіЬив ге-
Ьие сігситйиеге аідие іп отпі гегит
аЬипДапІіа ѵіѵеге. Въ горло нейдетъ,
аЬевІ арреіепііа сіЬі роіивдие; сіЬит ро-
Іитдпе Гавікііо. Пожалуй сунь себѣ въ
горло, еп, ессе, Деѵогев. Хохотать изъ
всего горла, сасЬіппшп Іоііеге. Кричать
изъ всего горла, Іоіів ѵігіЬие сіатаге.
Едва не треснуть, кричавши изо всего
горла, ее ржпе Шгитреге Дісеіміо. 2;
Пиііит, сегѵіх, Іареиа;. Горло узко, §иІ-
Іиг (1а"епж) ап^пзіит еві. Горловина,
въ огнедышущей горѣ, сгаіег, топіів
щпіѵоті Гогатеп, диіЬив ідпів сшіедив
еѵотііиг.
ГОРЛОПЯТИНА. Аивіегі, асегЬі ва-
5 рогіа Ггисіив.
575
гор
ГОР
57с
ГОРЛЫШКО. Рагѵшп §и11иг; ратѵа
&и1а.
ГОРЛЯНКА. СисигЬіІа Іа^енагіа.
ГОРЛЯНКА. См. Кошечьи лапки.
ГОРЛЯНКА. Ѵав ЬиІЬоаит; ѵав бс-
«Ііііапбіа 8иссі$.
ГОРНЕЕ МѢСТО. Ве§іо шопіапа. 2)
Іп жбе васга, иЪі ееі абуіиш, зебез Аг-
чсЬіерівсоро бевііпяіа. 3) V. роёіі. сгеіит.
ГОРНЕЦЪ. (81.) ОИа. Г. худо обож-
женный, оііа таіе сосіа. Ь) Еосиіив.
ГОРНИЛО. ОЙісіпа Геггагіа. 2) Гог-
пах Ііциаіогіа. Злато въ горнилѣ раство-
ряется, аигига іп Гогпасе гевоіѵііиг.
ГОРНИЦА. Сопсіаѵе, сиЬісиІшп, сііае-
1а. Убрать горницу, 8ио циібцие сиѣі-
сиіі Іосо геропеге, бівропеге. Онъ въ
горницѣ, абе8І іп сопсіаѵі. Гостиная гор-
ница, комната, сопсіаѵе Ьоврііаіе. Бо-
ковая, сиЬісиІшп асііипсіипі. 2) Іп 88. 80-
Загіиіп, яиЬбіаіе. — Горничная, горниш-
яая, апсіііа, шіпівіга сиЬіснІагіа. Горнич-
ный, горнишныи, —ная дверь, )апиа си-
Ьісиіагія. Ключъ, сіаѵіе сиЬісиІагі®.
ГОРНОВЫЙ. Аб Согпасеш Іідиаіогіат
регііпепв.
ГОРНОЕ УЧИЛИЩЕ. Ьибив бівсепбі
Зовяіііа или аб бівсепба ІО88І1іа.
ГОРНОСТАЕВЫЙ. Ре11І8 или е реііе
ппівіеіж Егтіпіае. Горностай, тивіеіа
‘ Егтіпіа.
ГОРНУШКА. Саѵпт іп Госів еі Гигпів
В.1188ІСІ8, ІіЬі пнуогіа саіогіа ехсііапбі саи-
за агбепіев сагЬопёв соп§египІиг, согга-
Липіиг.
ГОРНЪ- Йрігасиіит Гшпі, салііпие, Го-
<си«. Кузница о двухъ горнахъ, ГаЬгіса
Геггагіа биаЬия сатіпів. Ручной горнъ,
тіпот Готпах ііциаіогіа.
ГОРНЫЙ. 8ирегив, сгеіевііа, та]ог,
йтаѵіог. Горняя мудрствовать, сиеіеаііа
еойііаге. 2) Мопіапив, п)опІо8П8. Горныя
вершины, шопіапа сасишіпа. Горныя бо-
жества, шопіапа пшпіпа. Горный илимъ
шопіова и1ши8. — Горняя, Соеішп, вебев
бошісіііиш Ьеаіогиш.
ГОРНЫЙ КНЯЖЕКЪ.Аііа8епеА1рша.
ГОРОДИЩЕ. 8оШо пиуог игЬ8. 2) Киі-
пж ѵеіиві® игЬів еі іпипіііоппш.
ГОРОДНИЧЕСКІЙ, городничій. Ргае-
Гесіо игЬів, ргжровііо ргоѵіпсіге ргоргіиа.
Городничество, іпипиз ргжГесІі пгЬів. Го-
родничій, ргжГесІив игЬів, ргоѵіпсіве; ргае-
8ев ргоѵіпсіа?.
ГОРОДНЯ. 8ерішепІшп е раіів. 2) Рай
іп Іеггаш бешіаві.
ГОРОДОВЫЙ. Аб игЬеш регііпепв.
Г. магистратъ, ша§І8ІгаІН8 игЬіси8. Го-
родокъ, оррібпіпт, сіѵііаіиіа. Городовая
расправа, ]ибісіит игЬапит; ]ибісе8 иг-
Ьів. Городовый судья, рггеіог, ]ибех пг-
Ьапив. Г. писарь, всгіЬа тадівігаіив сіѵісі.
ГОРОДОКЪ, ивііаііив городки, вре-
сіев Іивив р1еЬе]і; диобаттобо аб Іивит
сопогшп ассебепв.
ГОРОДСКІЙ, градскій. ГгЬапив, оррі-
бапив. Городская жизнь, ѵііа игЬапа. Го-
родскіе жители, оррібапі; игЬапі. Го-
родскій обычай, тов пгЬапив. Городская
стѣна, шигив игЬів. Город. стѣны, шіе-
піа игЬів или одно шшпіа. Городской
солдатъ, шііев игЬапив, оррЫапив. Го-
родская дума, ратуша, сигіа. Городскіе
законы, учрежденія, ]ив игЬів, Оррібі. Го-
родская школа, есЬоІа игЬів. Город. во-
рота, рогіа игЬів. Г. башня, Іиггів игЬів.
Простой градскій народъ, ѵиі^ив нгЬа-
пиш, оррібані бе рІеЬе, рІеЬв игЬапа. Го-
родской караулъ, ехсиЬіае игЬапа:. Го-
родская гильдія, ІгіЬив игЬапа. Город-
ской житель, обыватель, оррібапиз. Го-
родской медикъ, шебісив игЬапив. Го-
родскія укрѣпленіи, шипіііопев игЬів. То-
577 Г0₽
родскія новости, гея поѵа рег игЬет бі-
тираіа. Какія городскія новости? диіб
лоті іп игЬе ассібіі? Поградски, тоге
©ррібапо; оррібапогит шоге. — Городъ,
градъ, игЬя (особ. главный и большой),
оррібшп (не такъ большой или всякой,
«ромѣ Рима). — ІігЬя (особ. въ отноше-
ніи къ соединенію многихъ жилитъ въ
©дно цѣлое), а оррйіит (въ отношеніи къ
укрѣпленію); сіѵііая (особ. въ отноше-
ніи къ жителямъ); щипісіріит (городъ
•®ъ Италіи, имѣвшій право Римскаго гра-
жданства, также своихъ собственныхъ
судей). — Большой и прекрасный го-
родъ, игЬя ашрііяяіта аідие огпаііяяіта.
'Очень древній, и. ѵеіияіаіе іпсіуіа. I о-
родъ открытый, оррйіит поп типіішп.
Гор., укрѣпленный положеніемъ и искус-
ствомъ, оррйіит тапи еі паіига Іосі ти-
пііит или орегіЬия еі Іосо типіішп. Го-
родъ крѣпкій и сильнымъ войскомъ за-
щищаемый, ѵаііба игЬя еі уиѵепіиіія го-
Логе Сгтаіа. Вольный, сіѵііая ІіЬега.
Строить городъ, игЬет абійсаге, сопбе-
<ге; дррібшп сопяіііиеге. Г. распростра-
нить, игЬет атрійісаге, аи§еге. Гор.
«взять осадою, игЬет оЬяібіопѳ или яебеи-
бо ехри§паге. Взять г. штурмомъ, оррі-
бигп ѵі ехри§паге. Срыть, разрушить го-
родъ, игЬет бігиеге, еѵегіеге, ехясіпбете;
ьоіо гедиаге. Во всѣхъ городахъ, оррі-
баііт. Проѣхать городомъ, игЬет рег-
іганяіге. Малые города, тіпога оррйіа.
Всему городу извѣстный, отпіЬия, ѵиІ§о
поіиз; регѵиідаіия. Онъ въ городѣ = не въ
ДеревЬѢ, іи игЬе еяі; іп игЬе сошшога-
*иг. Пошелъ въ городъ, онъ въ городѣ,
Гогія еяі; боші пои еяі. Ѣхать, итти въ
*°РОдъ, іп игЬет соттеаге. Должность
въ городѣ, тииия игЬаиит. Коммеи-
даитъ города, ргюГесІия игЬія. Торго-
вый, ку иеческій городъ, игЬя тегсаіогіа,
ГОР 578
етрогіит. Выслать изъ города, ех сі-
ѵііаіе ехідеге.
ГОРОДЬБА. 8ер1іо, сігсшпяерііо. 2)
Керіит, сопяерішп, яерея. 3) Яеріит е
раіія аб ріясея саріепбоя.
ГОРОЖАНИНЪ. Оррібапия, іпсоіа ор-
рібі. 2) ІпсоІа игЬія АгсЬап^еІо^гобіі.
Горожанка, іпсоіа игЬія.
ГОРОЖЕНІЕ. 8ер1іо, сігсшпяерііо. Го-
рожу, яеріге, сігситяеріге, сопяеріге. 2)
Аіісиі или аііси;ия іитіпі оПісеге. От-
сторонитесь, вы загородили свѣтъ, аЬясе*
бе, біясебе, тіЬі ойісія. 3) АЬяигба, аЬ-
яопа, іперіа Іодиі. — Горожусь, яерігі,
сігситяерігі.
ГОРОКОПЪ, Сипісиіагіия, сипісиіаіог.
Устроить сто человѣкъ горокоповъ, КОИ
горазды подкопы водить, беяі^паге, бѳіі-
§еге бесет сииісиіаіогея, диі сипісиіо-
тшп а^епбогшп регіііяяіті яппі. ГорО*
'конный, сипісйіагіия.
ГОРОХИЩНЫЙ, овца. Оѵія топіе аЬ«
Іаіа, оѵія, диге іп топіе аЬеггаѵіІ.
ГОРОХОВИНЪ. Пасепіа ріяіпа. Го-
роховина, яігатепішп ріяіпит. Горохо-
вый, ріяіпия. Мука, Гагіпа е ріяія. Поле,
а§ег ріяо яаіия. Гороховый цвѣтъ, СОІОГ
огоЬіпия. Горохъ, ріяит, сісег (бѣлый
плосковатый). Величиною съ горохъ, аб
ГаЬа> та^пііибіпет. Мелкой, ріяит ті-
пиішп. Крупный, ріяит тауиз. Г. поби-
ло морозомъ, ріяит Ггідоге регііі. Сахар-
ный, ріяит биісіогія яарогія. Ранній, рі-
яит рпесох. Нолевой, ріяит гпгаіе, ас-
ѵаіе, сатреяіге. Горошекъ, ріяит тіпи-
Іит. Горошина, ртапшп ріяіпит.
ГОРОШУ. V. оЬя. ОЬуиг§аге, ѵііирега-
ге; топеге аіідиет ѵеЬетепіег, асгііег,
асегЬе.
ГОРСКІЙ. Мопіісоіа. Горскіе Татара,
Таіагі іпопіісоіж; или топіеіп Саисаяшп
іпсоіеиіез. Горская лошадь, Ьас ѵосе бе-
19
579 гор
ві^папіиг едні, диогит воіит паіаіе еві
Саисавив, диідие оЬ Іеѵііаіет сопсіппііа-
Іетдие виат Сата Шивігев випі; едиив
Саисавіив, Саисаві^епа.
ГОРСТАЮ. Бігадие тапи, атЬаЬив
тапіЬив витеге, соііі^еге , соггайеге.
Горсть, горстка, горсточка, тапив саѵа,
ѵо!а> 2) Оиапіит тапи сарі роіеві. Г.
аемли, диапіит іегга тапи сарі роіеві;
тапіриіив, ри^іііив, Савсісиіив таииаіів.
Г. пшеницы, Саггів риціііив. Горсть ко-
лосьевъ, тестев; рег. т. раисііав, ехіц-
иив питегив. Г. воиновъ поразила не-
пріятеля, ехі&иа тапив Ьовіет рговігаѵіі.
Брать горстью, въ горсть, іи тапит ви-
теге.
ГОРТАННАЯ ТРАВА. РгииеІІа ѵиі-
ёагів.
ГОРТАННЫЙ. Ай ?и!ат, ^иііигет,
|и^іІит регііиепв.
ГОРТАНОБѢСІЕ. СіЬі ейасііав, ѵога-
сііае; Іаиііііагит віийіит. Гортанобѣс-
НИВЫЙ, Ьото Іаиііііагит віийіовив.
ГОРТАНЬ и ГОРТАНЪ. Оиіа, ^иИиг.
2) Раіаіит. 3) Кісіив, Гаисеа.
ГОРУШЕЧНЫЙ, горушный, йіпарі-
П1>8, втаріе. Зерно горушичное, §гапшп
діпаріб.
ГОРЦѢ. (81.) АсегЬе, рггаѵііег, напр.
Деге, диегі.
ГОРЧАКЪ. Роіудопит Ьуйгорірег.
ГОРЧИЦА, 8іпарів, віпаре. Горчицу
трутъ, віпаре Іегііиг. Опущенное въ гор-
чицу, соціесіит іп віпаре. Бѣлая или
желтая садован горчица, еіпарі Ьогіепее.
Обыкновенная, ааііѵит. Дикая, вуіѵеаіге.
Послѣ обѣда горчица, рові Ьеііит аихі-
Ііит. Горчичникъ, горчичница, ѵавси-
Іит еіпарі іпігііо вегѵапйо. Горчичный,
віпаріппв. Горчичное масло, оіеит віпа-
ріпшп. Горчичная похлебка, ^ив или ]ив-
сиіцт е еіпарі. Горчичная коробочка,
ГОР 58®
іЬеса віпаріпа. Мелышца, тоіа віпарі-
па. Горчичиый пластырь и употребле-
ніе его, еіпарівтив. Приложить къ ка-
кой части тѣла, віпаріваге.
ГОРЧУ, Атагит Гасеге, геййеге. Гор-
чѣе, атагіив. Горше, ре]цв, йеіегіив, асег-
Ьіив, аврегіив.
ГОРШЕЧЕКЪ. ОІІиІа. Плавильный г.,
саііиив. Горшеішшкъ, й^иіов, <|иі ііп^іі,
ѵепйіі, йіѵепШІ ѵава ІІДІпа. Гильдія гор-
шешниковъ, соЦе^іит й^иіогит. Гор-
шешный, Я^ііпив, й^иіагів, оііагіив и оі-
Іагів. Горшсшиая глина, сгеіа, диа иіип-
Іиг Й<ги1і; сгеіа ГіДіпа, Я^иіагів; аг^іііа Я-
^иіагів. Горшешпая крышка, оііаг, агів.
Гор. изюмъ, оііагев иѵа?. Рыпокъ, Гогит
оііагіит. Продажа горшешпая, тегсаіив
оііагит.'
ГОРШІЙ. Марг, йеіегіог, ре]ог; асег-
Ьіог.
ГОРШОКЪ. 011а. Обжигать горшки,
содиеге, ехсодиеге, регсочиеге оііав, 2)
Маіиіа, таіеііа. Горшокъ съ цвѣтами,
Ісвіа сит ЙогіЬив, Іевіа Йогит.
ГОРЫНИЧЬ, горыня; змѣй горыничь.
8егрепв топіісоіа.
ГОРЮЮ, 8о1ІісіІит, іп воІІісіІиЩпѳ
евве, тсегеге, ііоіеге, Іи^еге. Долго го-
ревалъ по тебѣ, Ніи рго Іе воШсіІшІіпет
раііеЬаг; Ши ѵісет Іиат тсегиі. Горе-
вать по сынѣ, тсегеге тогіст йііі. Го-
ревать, что республика слишкомъ тихи-
ми шагами идетъ къ концу, тсегеге гещ-
риЫісат пітів Іаг<1е оссійеге.
ГОРЯЧЕСТЬ, горячность. Агйог апі-
ті, ріеіэв, сига. Родительская г., ѵеЬе-
тепв раіегпив, таіегпив атог. — Горя-
чій (имѣющій жаръ) горячъ, йвгѵепв, аг-
йепв, ГегѵіШів. Горячая земля, зоішп ві-
Ііепв (Гегѵійит не по Латынѣ). Г. вода,
адиа Сегѵійа. Г. желѣзо, Геггит сашіенв.
Г. печь, Гогпах саіійа.
581 Го₽1
ГОРЬКІЙ И ГОРКІЙ, горекъ. Ата-
гив' атагиіепіия (исполненный горечи).
Горькій какъ желчь, ГеІІеиз. Г. вкусъ,
атагиз варог. Горькій вкусъ во рту, 08
атагит. Ощущать горькое и сладкое,
веиііге атага еі биісіа. 2) Рег т., про-
ливать горькія слезы, іи Іасгітае еДипбі,
сит іпііто апіті кеиви, еЯііве Деге.
Горькая казнь, роепа §гаѵі88іта. Г. смерть,
тогз асегЬІ88Іта. Пить горькую чашу,
таіогит вегіет регГегге, регреіі. Горь-
кій и горькая пьяница, ѵіг тиііі тегі; ѵі-
ПО8И8; диі, диае 1аг|рввіто ѵіпо иіііиг.
Горькну, атагеясеге. Масло гдрькнетъ,
Ьиіугит атагеясіі. Горько, горьконько,
атаге, виЬатаге; рег т. сит боіоге, асег-
Ье, тоіевіе. Ему г. стало, что меня оби-
жаютъ безъ причины, пдигіа тіЪі Іете-
ге іііаіа ѵеЬетеиІег соттоіи.ч еві. Горь-
коватый, яиЬатагиз, Горькость, атагі-
іибо, атагіііев. 3) 8іа1и8 Ігівіів, іисіиовив.
ГОРѢ. 8игвит, соеішп ѵегвиз. Подни-
мать горѣ руки, Іепйеге тапиз аб соеіит.
ГОРѢЛКА. Бісега е весаіі; ѵіпит
абивіит. — Горѣлый, ивіив, абивіив. Го-
рѣлая корка, сгивіа рапів абивіа. 2) Пах-
нетъ горѣлымъ, оіеі ивііопет или іпсеп-
біит. Гореиіе, агйог. Горю, игеге, аг-
беге, Йа^гаге, сапбеге (раскалиться). На-
чать горѣть, агбезсеге, ехагбезсеге. Свѣ-
чи уже горѣли, Ішпіпа ]ат ассепза егапі.
Горящіе угли, сагЬопев сапбепіев, ѵіѵі.
Домъ, городъ горитъ, ботив, игѣз агбеі,
Яа^гаі. Горитъ въ городѣ, огіит, Гасіит
еві іпсепбіит іп игЬе. Долго горѣло, іп-
сепбіит біи бигаѵіі. Не горитъ болѣе,
іпсепбіит беяііі. Сырое дерево ве го-
ритъ, Ьитібит Іі^пит і^пет поп сопсі-
Р'І. 3) рег т. агбеге, Да^гаге, іпсепвшп
евве. Горѣть любовію, атоге іпсепвит
еззе. г. большою завистію, іп^еті іпѵі-
у меня лицо горитъ, 08, й-
Г<ЙЬГ- - 582-
сіев тіЬі авбеі, а-віиаі. У меня горитъ
во рту, Гаисев тіЫ агбепі. Онъ какъ на.
огнѣ горитъ, поп езі раііепв зеззіопів или
вебепбі. Платье какъ па огнѣ горитъ,1 -
ѵезіет Іасегаі, сопсегріі еі беіегіі абто-
бшп сііо. Горѣть желаніемъ, горитъ охо-
та, желаніе, аіідиіб Гасіепбі сирібііаіе аг-
беге, сирібііаіе іпсепбі, іоДаттагі. Свѣ-
ча, лампа горитъ слабо, Іисегпа іепие 1и-
теп враг^іі. Быть горячу, агбеге, Гег-
ѵеге, Гегѵібит евве. Стоять на горячихъ
пескахъ весь день то на той, то на другой-
ногѣ, ГегѵепііЪив агепіб Іоіо біе аііегпів-
ребіЬив віаге. Горячія руки, тапив са-
Іібае. У него голова горяча, сариі еі аг-
беі. Ь) Горячія напитки, роііопев ювіигй1
ехсііапіев. Горячій темпераментъ, іп^е-
пішп Гегѵібит. Горячій, стремительный'
въ своихъ намѣреніяхъ, гарібив іп сопві-
1іІ8 виів. 4) ѴеЬетепв, азрег, ігасипбив,
ргопив пли ргосііѵів аб ігат. Онъ очень
горячъ, за бездѣлицу разсердиться мо-
жетъ, Іат еві ргосііѵів аб ігат, иі гев ті-
піта Гасііе Ьііет еі соттоѵеге роввіі. 5)
йіибіовив, агбепв, Гегѵібив, іпііто атогівГ
аЕГесіи бііі^епв. Горячая мать, таіег ріа.-
Къ дѣтямъ своимъ очень горячъ, ІіЬегов
8иов іпііто атогів аДесІи бііі^іі; раігит
атапііввітив еві. Горячее вино, вісеге
е весаіі. Горячая лошадь, едина сэіібив.
Горячій слѣдъ, гесепв ѵевіі^йип. Съ го-
ряча, въ горячахъ что дѣлать, аиіті аг-
боге аЬгерІит аіідиіб Гасеге. — Горячка,
ГеЬгіз агбепя. Получить горячку, ГеЬгет4;
папсівсі; ГеЬге соггірі. Имѣть горячку,
Геѣгет агбепіет ЬаЬеге или раіі. Го-
рячка начинается,- ГеЬгіз агбепв іпсіріі;
ассебіі. Проходитъ, бесебіі, бевіпіі, йпі-
Іиг. Уменьшается, Іеѵаіиг, сопдиіевсіі.
Усиливается, аи^еіиг, іпсгевсіЙ Въ го-
рячкѣ бредятъ, Геѣгі8 беіігіит тоѵеі. —'
Горячо, Гегуедіег,- агбепіег; вінбіове, ені-
.583
ГОС
гос
584
хе, ѵеЬетепІег, ігасипйе. Приняться за
что г., гет йоргорегагѳ; агйепіі или вши-
то віийіо іп иди ай іпсшпЬеге.
Горячо, съ жаромъ преслѣдовать непрія-
теля, Ьозіет аѵійіив или сирійіия іпвециі;
ЬовІіЬив асгіпв іпвіаге. Г. поступать, са-
Іійѳ а^еге. — Горячу, саІеГасеге, Гегѵе-
асегѳ. Это лѳкарство сильно горячитъ,
Ьос гетейішп ѳхсаІГасІогіит еві. 6) Іг-
гііаге, ігаіит геййеге; ігат аіісціив рго-
ѵосаге; Ьііет аіісиі тоѵеге. Не горячи-
те его больше, онъ уже и такъ сердитъ,
поіі атрііив едив Ьііет тоѵеге, ѵеі віс
епіт ігав §егіІ. Горячусь, ехагйевсеге,
ехсапйевсеге, іга іпсепйіі. — сильно, ^га-
ѵііег ехагйевсеге. Горячится за малость,
вІотасЬаІиг отпіа тіпиіа. Не должно
горячиться, а говорить порядочно, поп
ехагйевсепйиіп, вей гесіе или огйіпе йі-
сепйит еві. Горящій, агйепв, Гегѵепв,
сапйспв. Горящіе уголья, агйепіев саг-
Ьовов.
ГОСПИТАЛЬНЫЙ. Ай повосотінт
регііпепв. Госпиталь, повосотшт или
— сотеит. Надзиратель надъ госпита-
лемъ, айтіпівігаіог повосотеі.
ГОСПОДА. 81. Госіюдіе, см. господь.
ГОСПОДАРЕВЪ. Ргіпсірів. Дворецъ,
аціа ргіпсірів. Господарскій, ргіпсірів.
—ское достоинство , ’ ргіпсірів йі^пііав.
Господарь Молдавскій, Волохскій, ргіп-
серв Моійаѵі®, ѴаІасЫ®.
ГОСПОДИНЪ- МоЬіІів, ёепеговив, ра-
ІегГатіІіав; Ьегив (относительно слугъ).
Господинъ винограда, йотіпив ѵіпеге.
Онъ добрый господинъ, Ьіс ѵіг поЫІів еві
-рг.оішв; ьіс Ьегпв еві Ъопив; ваере Ьгес ѵох
ргерропііиг потіиіЬив ргоргіів иі Ггапсо-
Цаііісит топвіеиг. 1>ыть самому себѣ
господиномъ, виі іигі.ч, вигв роіевіаіів ев-
»е_; іп виа роіевіаіе евве; іпіе^гге еі воіій®
ІіЬогІаІів евве (пи отъ кого не зависѣть);
віЬі ітрегаге ровве; виі роіепіѳт евве
(владѣть и управлять самимъ собою). Онъ
господинъ своему слову, еві ѵіг ргоЬцз
диі ййет йаіат вегѵаі.
ГОСПОДИНЪ. Еііінв Гатіііав, Шіив Ье-
гііів. Господній, йотіпі, йотіиісив, Вео
ргоргіив. Молитва Господня, іогтчіа рге-
сит а СЬгівІо Ігайііа; огаііо йотіпіса.
Очи Господни на праведныя, Веі осиіі іп
Іивіов сопѵегві. Читать молитву Господ-
ню однажды, дважды, трижды, гесііаге
ветеі, Ьів, Іег огаііопет Вотіпісат в.
ргесева йеви ргавсгіріав.— Господоватъ,
поЬіІііаІе, # еспегія поЬіііІаІе вирегЬіепв.
Слуга очень господоватъ, Гатиіив йоті-
тіт Шивігет аДІ. Господски, тоге ио-
Ьіііит. Онъ живетъ по г., ^егіі ве тоге
Ьотіпит поЬіііит. Господскій, домъ, ѵі
поЬііів , ^епѳгові йотив ; агйев Ьегііев.
Господская жизнь, ѵііа Ьотіпит поЬі-
ііит, іііивігінт. Господскій праздникъ,
Гевіит Вотіпісит, Г. іп Ьопогет Вотіпі,
8а1ѵаІогів сеІеЬгапйит. Господственный,
ѵіго поЬіІі, «епегово, раігі Гатіііав, Ьего
ргоргіив. Господственно, иі йесеі ѵігит
иі йесеі ѵігит поЬіІет, ^епеговит. —
Господство, господствіе, Йотіпаііо, йоті-
піит, йотіпаіив. 2) Віііопе поЫІе ргж-
йіит. 3) Іп вв. ипив ех огйіпіЬив Ніегаг-
сЬіа! Ап^еіогит. — Господствованіе, іт-
регіит, Йотіпаііо, Йотіпаіив. Господ-
ствую, йотіпит евве; ітрегіит Іепеге;
ітрегаге, йотіпагі; іпяоіепіег ітрегаге.
Господствующій законъ, ге!і§іо ргітагіа,
ргіпсіраішп Іепепв, циге ІіЬеге ехегсеіиг.
Г. страсть, Йотіпапя ІіЬійо. Господ-
ствующіе пороки, ѵіііа, ци® ІіЬеге ехег-
сепіиг. — Господчикъ, айоіевсепв или
ргѵеиіб поЬііів. Господь, йотіпив, йеив,
йиргетит питеп. 4) Нжс ѵох іпіегйит
Йаіиг ргіисіріЬив, Ке^іЬив, напр. Господь
мой Царь, та]ев1ав Іиа ге"іа. Господа,
585 ГОС
поЬііев; йотіпі. Господа еще пе пріѣ-
хали. Ьегив еі Ьега попйшп йотит ге-
«Ііеге. Послушайте, господа, аііешіііе,
дижво, ѵігі огпаііввіті; — )иѵепса поЬііів-
«іті еіс; ай еа, диж ѵоЬів йісіигив вит. —
Госпожа, господина, поЬііів Гетіпа, та-
Ігопа. 5) Юотіпа, Ьега. Знатныя госпожи,
таігопж оріітаіев. — Госпожннки, Ьаес
ѵох йевіріаі )е)ипіит, дпой оЬ Гевіит ай-
витііопів Ьеаііввітж Магіж рег диіпйесіт
йіев ЬаЬеіиг. Госпожинъ, ай йотіпат,
Ьегат, таігопат регііпепв.
ГОСТЕБНИКЪ. Мегсаіог регеёгіпив,
аііепі^епа.
ГОСТЕПРІИМНЫЙ, гостепрілмчивь.
Новрііаіів; Ьоврііа (о женщинѣ). Госте-
пріимство, гостепріятіе, Ьоврііаіііав. Домъ
отличный по своему гостепріимству, йо-
тив регЬовріІаіів; й. диж ЬовріІіЬив раіеі.
Нигдѣ нѣтъ такого гостепріимства, какъ
въ Москвѣ, поп аііа игЬе еіГиве Ьовріііів
іпйиі^еі, диат Мовдиа. Гостепріимствую,
Ьоврііаіет евве іп (сит асс.).
ГОСТИНАЯ. СиЬісиіит ваіиіаіогіит;
с. Ьоврііаіе, так. одно Ьоврііаіе.
ГОСТИНЕЦЪ, гостинчикъ. Мипивси-
Ішп, диой диі8 весит аррогіаі е соп-
ѵіѵіо, соепа пирііаіі, йіі гііаіа, ріга еіс. 2)
Сирейіа, іогит. Не смотри на гостинецъ,
пііііі тогог сирейіа.
ГОСТИНОЕ, V. оЬ.ч. Рогіогіит. Гос-
тиной дворъ, аейііісіит тегсіЬив еі Йеро-
пепйів еі ітропепйів. 2) Реігороіі віс по-
тіпапіиг ІаЬегпж, иЬі отпіит ^спсгит
тегсев ѵепйипіпг.
ГОСТИНЫЙ, йаіиіаіогіив, Ьоярііаіів.
Гостиная трость, Ьасиіив сопѵіѵж. Гос-
тиная комната, Ьоврііаіе. 2) Ай регер'і-
пит тегсаіогеш регііпепв. Гость, го-
стекъ, сопѵіѵа; итЬга (незваный, приве-
денный кѣмъ гость). Звать въ гости, ай
ссепат ѵосаге, іпѵііагс. Платье надѣвае-
ГОС 586
мое въ гости, ѵевіів сжпаіогіа. Обѣщать-
ся притти къ кому въ гости, сопйісегѳ
аіісиі ссепат, ай ссепат, так. сопйісеге
аіісиі безъ ссепа. Удержать кого у себя
какъ гостя, аіідиет ссепж айЬіЬеге. Ит-
ти въ гости, ай ссепат или сопѵіѵішп іге.
Любить ходить въ гости, сопѵіѵіів йеіес-
Іагі. Быть въ гостяхъ, Гогав ссепаге. У
кого, арий аіідиет или сит аіідио ссепа-
ге , аіісиіив сопѵіѵіо іпіегевве. Гости
разъѣхались, сопѵіѵж йівсеввегипі, йотит
ргоГесІі випі; сигги аЬІаІі випі. При пол-
номъ собраніи гостей, ріепо сопѵіѵіо. 3)
ОІіт віс йісеЬаІиг тегсаіог роге^гіоив,
диі ехіегагит тегсіит та^патдие тег-
саІиГат ГасіеЬаІ еі ргіогев ЬаЬеЬаІ рагіев.
— Гостьба, гостьбище, ай ссепат іііо,
ваіиіаііо. 4) Кецоііаііо; тегсаіига та&па
еі соріова. Аще кто купецъ купцу дастъ
въ куплю куны или въ гостьбу, ві Йио-
гит тегсаіогит ипив Йеі аііегі ресипіат,
иі Гасіаі тегсаіигат атріат соріоват ѵеі
охегсеаі тегсаіигат Іепиет. Гостья, го-
стейка, Ьоврев; Гетіпа, диж ваіиіапйі саи-
ба ѵепіі. Итти съ кѣмъ въ гости незва-
ному, шпЪгапі ведиі аіідиет.
ГОСУДАРЕВЪ, Государскій. Ргіпсірів,
ітрегаіогів, Керв. Государевъ крестья-
нинъ, гивіісив ргіпсірів, ітрегаіогів, Пе-
ра. Государева служба, тіііііа ітрега-
Іогіа. Государская милость, Гаѵог, ^гаііа
ргіпсірів, Вера, ітрегаіогів. Государынь,
ііііив ргіпсірів, Пера, Ітрегаіогів. Госу-
дарственный, ігпрегаіогіив. 2) 8оіі ітре-
гіо, Ве<{по, рориіо ргоргіив. Государ-
ственные доходы, гейііив рориіі, риЫісі.
Государственная казна, жгагіит. — Го-
сударство, ітрегіит, гедпит, Іегга. Раз-
дѣлить государство, йіѵійеге гедпит.
Государство — собраніе людей, общест-
вомъ живущихъ, сіѵііав — ссеіив Ьоті-
пит восіеіаіів ѵіпсиіів ^ипсіогит. Об-
587
гот
ГРА/
588
пшрное г., ітрегіит, ѵавіит. Странство-
вать по Европейскимъ государствамъ,
ргжсіриаз Епгорае іегга» регадгаге. Го-
сударствованіе, герітеп, {ріЬегпаІіо, то-
йегаііо ітрегіі. Государствую, ітрегіит
іепеге, ітрегаге, геннаго, а^еге ге^пит.
— Государынинъ, Аи^иві®, ге&іпге рго-
ргіиз. Государыня, Аи^ивіа, Ітрегаігіх,
Ке^іпа. Ь) Милостивая Государыня, Го-
сударыня моя! таігопа Іюпевііввіта, ог-
паііззіта, іесіізвіта! таігопа Ьопсвіа!
Государь, Кех, йотіпн»; диі зоіив гертаі,
ітрегіо ргтееі. 3) Милостивый Государь!
ѵіг Іесііввіте, огпаііязіте, 8ресІаІІ88Іте!
ГОТОВАЛЬНЯ. Тііеса, сарвиіа. Г. съ
математическими инструментами, іпвіги-
тепіогпт таІЬетаІісогит зиреПех, іп-
:®1гитеп1а таійетаііса іп іііеса іпсіиза.
ГОТОВЛЕНІЕ. Аррагаііо, аррагаіиз,
рггерагаііо (предуготовленіе). Готовлен-
ный, рагаіив, аррагаіиз. Готовлю, рага-
ге, аррагаге, ргжрагаге. Готовить къ че-
му рѣчь, всгіЬеге, сотропеге огаііопет
Йе ге, ди® таіегіат іііі йейіі. Г. прида-
нное, йоіет рагаге, ргоѵійеге. Г. столъ,
ссепат рагаге, аррагаге. Г. кушанье,
ргжрагагс сіЬов. Готовить пиръ, сопѵі-
ѵінт рагаге, аррагаге, іпзіпіеге, огпаге.
Ь) Приготовить къ чему, апіто8 ргюра-
гаге ай аіідиій. Готовлюсь, зе рагаге,
ее ргжрагаге. Г. къ чему, ай аіідиій, на-
яір. ай йісепйит; 8е ехрейіге ай аіідиій;
рагаге іпзіпіеге аіідиій. Г. къ битвѣ,
рпдп® зе ассіпдеге. Г. къ отъѣзду, ра-
таге ргоГісізсі; іііпегі ее ассіп^еге. Го-
товьте все нужное, диой рагаіо ори» езі,
рага. Гот. стрѣлять, ісіи» тоіігі. Г. бѣ-
жать, Гнрапі огпаге (Тег.). — Готовность
и готовость, быть въ готовности, рагаіит
еззе, іп рготіи евве. с) Апітив рагаіив,
рготіи». Имѣть въ готовности, ЬаЬеге
.рагаіит или іп рготіи. Готовый, го-
товъ, рагаіив, іпвігисіив, ехрейііив, ргот-
іив. Войско готово уже къ выступу, аа-
теп аріит еві ѵі®, рагаіит еі ехрейііит
ай ііег. Будьте готовы, ехрейііив Гасііо
иі вів. Непріятель готовъ напасть, Ьов-
Іів поЬів іттіпеі. Отвѣтъ готовъ, гез-
ропзіо іп рготіи езі. У него готово, гет
аЬзоІѵіІ. Еще не готово, попйит еЯес-
Іит, регГесІит езі. й) Я на все готовъ,
ай отпіа вши рагаіив. Готовый къ услу-
гамъ, рготіпз ай оГПсіа ргюеіапйа. Быть
готову къ исполненію всякаго повелѣнія,
ай отпе ітрегіит рагаіит еі іпіепіит
евве. Готовый = наличный, рпевепв.
Готову быть съ кѣмъ поспорить, ®ти-
Іит ве аііепі іпГегге. — Когда уже го-
товъ былъ сѣсть на корабль, сипі]ат)апі
паѵет авсепвигпе еввеі.
ГОТСКІЙ. СоІЬісив. По Готски, Со-
ІЬісе.
ГОФМАРШАЛЪ. Мавівіег оШсіогит;
Мадівіег аиі®. Гоф. при Персидскомъ
дворѣ, сЫІіагсЬпв, МагвсЬаІІпв апіісив.
ГОФФУРІЕРЪ. СигаЮг апіісив Ьоврі-
Ііогит.
ГОШПИТАЛЬ. См. Госпиталь.
ГОЩЕНІЕ. Ойісішп, ваіиіаііо; оГВсіо-
вив айііив. Гощу, у кого, аіідиет іпѵі-
зеге, ѵівеге, заіпіаге. Мы цѣлую недѣлю
у нихъ прогостили, зеріет сопііпиоз йіе»
арий еов иі іпѵівепіез ехе^ітив.
ГРАБЕЖЪ. Ргюйаііо, йігерііо, ехрііа-
Ііо, вроііаііо; гаріпа гаріив. Жить грабе -
жомъ, гаріо ѵіѵего, так. ех гаріо ѵ.
ГРАБЕЛЬКИ. Рагѵпз ресіеп. Гра-
бельный, ай ресііпет, газігнт регііпепз.
ГРАБИНА, грабъ. Сагріпив Ьеіиіив.
Грабинный, сагріпі Ьеіпіі.
ГРАБИТЕЛЬ. Ргюйо, ргайаіог, йігер-
Іог, вроііаіог; Іаіго; ресипіагит іпідиив,
ѵіоіепіив ехасіог, схіогіог. Грабитель-
ница, ргюйаігіх. Грабительски, ргжйо-
ГРА
ГРА 590
589
пипі шоге. Грабительство, сотрііаііо,
ехрііаііо, ѵехаііо; ехасііо ѵіоіепіа; гере-
•іипйя;, подр. ресипіа;. Грабительствую,
йігіреге, ехрііаге, йевроііаге, ѵехаге; ре-
сипіапі аЬ аіідио ехіотдиеге. Граблеи-
ліый, гаріиз, ехрііаіиз, рег ѵіт ехіогіия.
ГРАБЛИ, м. б. Ресіеп; гааігит. — А
ты между тѣмъ оставь этн грабли, от-
дохни, аі ізіоз гаяігоі, іпіеггеа іатеп ар-
роне; пе ІаЬога (Тег.).
ГРАБШТИХЪ. Ксаіртит, всаіреііпт,
севігит или севігоп.
ГРАВИЛАТЪ. Сеит игЬапит.
ГРАВЕРЪ. СЬаІсовгарЬив; Гі^игагит
всаіріог, агііз іп аез іпсійепйі регііиз. I ра-
дированіе, сЬаІсо^гарЬіа; агз іп «8 іпсі-
йепйі. Гравированный, іп аез іпсівив. Гра-
вированное изображеніе, (і"ііга гегі іпсіза.
Гравировка, чрезъ г., іп гев іпсійепйо. 2)
Гіуига гегі іпсіза. Гравирую, іп ае8 іпсі-
тіеге; 8са1реге.
ГРАДАРЬ. (81.) Ногіиіапиз; іоріагіиз.
ГРАДЕЖНЫЙ. Ай 8ерет, веріит рсг-
Чіпспз. Градежъ, (81.), 8ерев, веріит, 8е-
рітепіит.
ГРАДИНА. Ма]ог Сиііа адиа; сопДа-
сіаѣг. Градинка, тіпог а. с. Градный,
ёгапйіпе Гасіив, еПесіив, аііаіив.
ГРАДОБИТНЫЙ. Мигів гитрепйів,
йевігиепйів вегѵіепв.
ГРАДОБЛЮДІЕ, чрезъ гр. Ргавійіо
игЬет іепепв; игЬет йеГепйепйо.
ГРАДОБОРЕЦЪ. (81.) ОЬве88ог, оЬві-
йеп8, орри§паіог. Градоборство, оЬвез-
віо, орриапаііо. Градоборный, орри"па-
ііопі игЬіипі 8вгѵіеп8. Градоборствую,
оЬвійіопе ргетеге, сіаийеге.
ГРАДОВЗЯТІЕ. Ехридпаііо пгЬіз.
ГРАДОДЕРЖАТЕЛЬ. РггеГесіи8 иг-
Ча; агсі рггеГесіив.
градодержательствую. Ргаеро-
Вііит еззе игій, агсі.
ГРАДОЕМСТВО, градоимство. Ехри§-
паііо игЬіз.
ГРАДОЖИТЕЛЬ. Оррійапив, Сіѵів.
ГРАДОНАЧАЛЬНИКЪ. 8пттив ргае-
Гесіи8 игЬів. Градоначальство, типив
зитті ргеГесіі игЬів.
ГРАДОПРАВИТЕЛЬ, т. ч. градона-
чальникъ. Градоправительство, т. ч. гра-
доначальство.
ГРАДОРАЗОРЕНІЕ. ѴгЬів ехсійіит,
ехсізіо.
ГРАДОСИДѢЛЕЦЪ.ОЬзеззиз; сігспт-
8688118, іпсіизиз.
ГРАДСКІЙ. См. городскій.
ГРАДУСЪ, бгайиз. Г. долготы, ши-
роты, ргайиз Іоп^ііийіпіз, Іаіііийіиів. Тер-
мометръ опустился до 27-го градуса,
іЬсгтотсігпв (іп ІиЬо ТоггісеІІіапо) ай
ѵі^езітит зеріітит "гайит йезсепйіѣ
Въ высокомъ градусѣ, ѵаійе, тарпореге.
ГРАДЪ. См. Городъ.
ГРАДЪ. Сгапйо. Дождь съ градомъ,
ітЬег {,'гапйіпет іпсиііепз. Побитый гра-
домъ, "гапбіпе ѵегЬегаіиз, аМісіиз, ѵеха-
іие. Градъ идетъ, ^гапйіпаі, цгапйо са-
йіі, гиіі. Гроза съ градомъ, ^гапйо,
ІетрС8іа8 сит ртапйіпе, іетрееіаб саіа-
тііоза. Вредъ, нанесенный градомъ, са-
Іатііая. Градъ побилъ виноградныя ло-
зы или виноградныя лозы побиты гра-
домъ, ѵііе8 ртапйо сопіийіі; ѵегЬегаі®
8ппі ^гапйіпе ѵіпе®. Съ градомъ, Под-
верженный граду, ^гапйіпозив.
ГРАЖДАНИНЪ. Сіѵі8і оррійапив, іп-
соіа пгЬі8 (въ противопол. селянину).
Гражданішъ цѣлаго міра, пшпйапиз, тип-
йі іпсоіа. Сдѣлать кого гражданиномъ,
аіідиет Гасеге сіѵет, гесіреге іп сіѵііа-
іет, айзсгіЬеге сіѵііаіі или сіѵііаіет или
іп сіѵііаіе; аіісиі сіѵііаіет йаге или іт-
регіігі. Быть гражданиномъ, сіѵет евве;
Іосит сіѵів оЬііпеге. Сдѣлаться гражда-
591
ГРА
ГРА
592.
виномъ, ]ив сіѵііаііз сопзедиі. Припять
кого гражданиномъ, аіідиет іп сіѵііаіет
или іп сіѵіит питегит абвсіясеге. Стра-
жа изъ гражданъ въ городѣ, сіѵез іп игЬе
агтаіі. Знатнѣйшіе граждане, роіівеіті
сіѵез. Гражданка, сіѵіз. Гражданскій, сі-
ѵііів. Гражданская война, Ьеііит сіѵііс
или сіѵіит; Ь. ботезіісит или іпіеяіі-
пшп; агта сіѵіііа. Гражданское право,
^иа сіѵііе. Гражданская печать, Іурі іп
НЬгіе поп ессіеаіааіісія изііаіі. Граждан-
скій день, годъ, біез, аппиа сіѵіііа. Граж-
данство, сіѵііав, сіѵез. Пользоваться пра-
вомъ гражданства, іп сіѵіит ]иге ѵегвагі.
Лишиться права гражданства, сіѵіит ,(п-
ГѲ аЬаІіепагі. Все гражданство приня-
лось за оружіе противъ непріятеля, Іоіа
сіѵііаз сопіга Ьозіет агта вптаіі.
ГРАЖДУ. (81.) Керет рпвіепбеге.
ГРАЙ. Ѵох, сгосііив, согѵіпит ехргі-
тепз. Граканье, сгосііпз согѵі. Гракаю,
сгосіге, сгосііаге.
ГРАММАТИКА. Ага "гаттаіісге.
Грамматика, филологія, ^гаттаііса, огит.
Учить кого грамматикѣ, аіісиі рггесеріа
ІодиешІІ ігабеге. По правиламъ грамма-
тики, ^гаттаіісе. Грамматика (книга),
^гаттаіісиа ІіЬеІІиа. Цезарь весьма ра-
чительно написалъ о Латинской грамма-
тикѣ, Сагааг «Іе гаііопе Іаііпе ІодиешІІ ас-
сигаііаяіте асгірвіі. — Грамматически,
ргаттаіісе. Грамматическій, "гаттаіі-
сия, Грамматическія правила , ге^иіае
^гаттаіісеа. — Грамота, Ііііега, диае бо-
сепіиг риегі іп всЬоІа. Учить грамотѣ,
Іпаіііиеге аіідиет аб Іесііопет; аіідиет
Ііііегаа босеге. 2) Оіріота, собісіііі. Дво-
рянская г., біріота поЬіІіІаІіа, собісіііі,
Ііііега сопсеазае а ргіпсіре, поЬіІіІаІіа іеа-
Іеа. Жалованная гр., біріота ІіЬегаІіІаІе
ргіпсіріз сопсеааит. 3) Расіа сопбіііопеа,
Іе^еа. 4) Тезіатепіит, аиргета ѵоіип-
Іан; ІаЬиІае схігетае. 5) Еріяіоіа, Ііііега..
Ставленая грамота, Іеаіійсаііо еі іпзіііиііо
ргагасгіЬепа тобит сопѵепіепіег вио Іосо-
а^епбі, диат ѵеі а. асга зупобиз «іаі Аг-
сЬіерівсоро ѵеі АгсЬіеріасориа сіегісо гііи
воіеппі сопаесгаіо. Грамотка, Ііііегиіа,.
еріяіоіа тіпивсиіа, еріяіоііит. Грамотный,
диі есіі Іеуеге еі зсгіЬеге ІіИегав. Гра-
мотѣй и грамотникъ,грамотѣйка,грамот-
ница, Ьото, диі, Гетіпа, диае еіс.
ГРАНАДЕРСКІЙ. Аб ругоЬоІагіпт.
регііпепз. Г. полкъ, соЬогз ругоЬоІагіо-
гит. Гранадеръ, ругоЬоІагіпа.
ГРАНАТА. СІоЬия ругоЬоІпа; рііа і§-
піагіа. Гранатный, аб "ІоЬит ругоЪоІит-
регііпепз. 2) Гранатное дерево, таіия
Рипіса или одно Рипіса. Гранатное яб-
локо, таіит ргапаіит или Рипіспт; Ри-
пісит.
ГРАНАТОВЫЙ. Вогасіз ^гапаіі. Гра-
натовое ожерелье, соііаге ех Іарібе &га-
паіо Гасіит. Гранатъ, Ьогах §тапаІиз; Іа-
різ "гапаіиз.
ГРАНДЪ, Испанскій. Ме^ізіапее. Вель-
можество гранда, ГазІі«іит е]ив.
ГРАНЕНІЕ. Роііііо, ехроііііо §етта-
гпт. Граненый, роіііив, ехроіііив, тпі-
Ііріісі Гасіе бізііпсіиз. 2) Ве всіореііз: са-
паіісиіоз іп ІиЬів і^піѵотіз зсиіріоа Ьа-
Ьепя. Гранильный, роііепбо, Іаеѵіпапбо-'
зегѵіепз. Станокъ, тепаа орегагіа Іаеѵі-
<;аІогіа. Гранильщикъ, "еттагит есаір-
Іог, роіііог. Гранистый, шиіііріісі Гасіе
бізііпсіиз.
ГРАНИТЪ. Яуепііез: "гапііев.
ГРАНИЦА. Тегтіпиз; Іарів Іегтіпаііа;.
Йпів; Іітез (г. между двухъ полей); ех-
Ігетііав (самый край чего); сопйпішп (ме-
жду двухъ смежныхъ областей). — Рас-
пространеніе границъ, ргора&аііо Спіиго,
Іегпйпогит. Осмотръ границъ, йпіит
іпвресііо. Заключить, ввести въ грани-
593
ГРА
ГРА
594-
вы, Іегшіпаге, Іітііаге (напр. пашню).
Положить, постановить границы, Спея
іегшіпаге ; Спея сопяіііпеге. Распростра-
нить границы, Спея ргора^аге; Іегшіпоя
ргора^аге, ргоГегге. Выслать за грани-
цу, ехіегтіпаге. Осматривать, освидѣ-
тельствовать границы, Спея оЬіге. 2) Рег
гп. Спія и Іегшіпия (послѣднее означаетъ
пограничную линію, край чего; а первое
не такъ опредѣлительно; поэтому, ког-
да • надобно дать большую силу, упо-
требл. вмѣстѣ Спея аідие Іегтіпі): пю-
<1ия; сапсеііі (загородка). — Поставить
себѣ опредѣленныя границы, сегіоя Спея
Іегпііпомріе яіѣі сопяСІиеге. Заключить
въ границы, предѣлы, Іегшіпія, сапсеііія
сігсшпясгіЬеге. Положить чему грани-
цы, аііспі геі тобит Гасеге, ропеге; й-
пеш Гасеге аіісціия' ге или аіісиі геі. Оста-
ваться въ границахъ, тобит Іепеге; іп-
Іга Спея сопяіяіеге. Держать себя въ
границахъ благопристойности, Спея ѵе-
гесппбіэе поп Ігапяіге. Вытти изъ гра-
ницъ, Спея Ігапяіге; ехіга Спея или сап-
сеііоя е^гегіі; тобит ехіге, ехсегіоге.
Боязнь опаснаго соперника (Карѳагена)
удерживала Римлянъ въ границахъ бла-
гопристойности и порядка, гпеіия Ьояіііія
Ьопія агІіЬия сіѵііаіеш геІіпеЬаІ. Его чес-
толюбіе не имѣетъ границъ, е]ия Ьопо-
гія, Гашаг, Догііе сирібііаіет піЬіі ехріеге
Роіеяі. Граниченіе, бніііо, іегтіпаііо;
Йніит сопяіііиііо. Граничный, іп сопй-
піо, іп СпіЬия рояііия, напр. пгЬя. Гра-
ничная крѣпость, агх типііа или Іосия
типііия іп СпіЬия; саяіеііит.іп СпіЬия ро-
яііит. Граничная рѣка, Йитеп Спея соп-
яіііиепя. Граничный ровъ, Гояяа іп соп-
Спіо. Гранич. кордонъ, тііііея Іітііапеі.
Граничу, аіісиі геі Спііітит, ѵісіпит
еяяе, аіісиі геі сопйпет еяяе; сопііпегі.
имская имперія граничила съ Ренномъ,
КЬепия ітрегіит Котапит СпіеЬаі.
Швейцарія граничитъ къ сѣверу и вос-
току съ Германіею, къ югу съ Италіею,
Неіѵеііа Іегшіпоя ЬаЬеі а яеріепігіопе еі
огіепіе Оегтапіапі, а тегііііе Паііат.
Россійское государство граничитъ сь
Швеціею, Польшею, Европейскою Тур-
ціей) и пр., сОпІегшіпиш еяі ітрегіит
Вияяісит 8иесі«в, Роіопіа1, Тигсіж Еиго-
р;еа?. 2) Гіпея сопяСІиеге.
ГРАНОВИТЫЙ. Іп гпо<Іпт абатапіія
тиіііріісі Гасіе ехроіііия, біяііпсіия.
ГРАНЪ. Рагя бгасіітае яеріпа^еяіта
яесипба; рагя Гегте яеха^еяіта гоіоіпік.
2) ІіЬга.
ГРАНЬ. Тегтіішя, Іарів Іегтіпаіія. 2)
Сариі, ІіЬег; яесііо.
ГРАНЬ. Еаіиясиіпт, Гасіея §еттагпт
ехроіііагит. Граню, тиіііріісі Гасіе вет-
шая біяііп^иеге. 2) Вігіаге. Гранить ру-
жье, сапаіісиіоя іп ІиЬія іцпіѵошія ясиіреге.
ГРАФИНИНЪ. Сотііія, —шша каре-
та, сотііія гЬеба.
ГРАФИНЪ, графинчикъ. СагаСия, 1а-
^епиіа.
ГРАФИНЯ. Сотея; сотііія ихог. Гра-
фовъ, сотііія. Графова книга, ІіЬег со-
тііія. Графскій, сотііія. Графская ко-
рона, согопа сотііія. Графское достоин-
ство, Іосия, бі^пііая сотііія. Возвысить
въ г. д., аіісиі ІгіЬиеге бі§;піІаІет соті-
іія; еѵеііеге аіідиет аб Іосит или бі^пі-
іаіет сотііія. Ь) Ііі^пия сотііе, сопѵе-
піепя сотііі. По графски, сотііит то-
ге. с) Сопѵепіепіег сотііі. Графство,
сотііаіия. Грачъ, сотея.
ГРАЦІЯ. СЬагія; дгаііа. Три .граціи,.
Ігея сѣагііея.
ГРАЧАЧІЙ, грачій и грачевый. Согѵі
Гги^ііе^і. Граченокъ, согѵия Ггивііе^ия
Іепегае геіаіія. Грачъ, согѵия Гги^ііе^пя.
Граю, сгосііаге, сгосіге.
595
ГРЕ
ГРЕ
596
ГРЕБЕНКА, гребеночка. Ресіеп. Рѣд-
кая, гагіогіЬия гайіів. Частая, йепвіогіЬив
гайіів. Костяная, ресіеп оввеив. Гребен-
ный, ай ресііпет регііпепв.
ГРЕБЕНОВИДНЫЙ. Гопгіат ресііпія
ЬаЬепв.
ГРЕБЕНОЧНЫЙ, —нныя зубья. Рес-
ііпіз гайіі. Гребенщикъ, гребеночникъ,
врііех ресііпагіив, еііесіог ресііпит. Гре-
бенчатый, ресііпів Гогтат ЬаЬепв, ресіі-
паііт Гасіпв.
ГРЕБЕНЩИКЪ. Татагіпйиз Іпйіса.
ГРЕБЕНЬ. Ресіеп (для волосъ). У
гребня зубья остры, гайіі ресііпів виЬ-
асиіі випі. Чесать гребшемъ волосы, Йе-
Йисеге ресііпе сгіпее. 2) Наші Геггеі,
диіЬия Ііпит ресіііиг. Чесать гребнемъ
ленъ, Ііпит сагтіпаге. 3) Сгівіа; ]иЬа.
4) Богяит или зи§ит топіів. Ргоѵ. не
гребень чешетъ, а время, Гогіипае Гйіив;
Ьото Согіипаііввітив; отпіа рговреге са-
Липі, рговреге еѵепіипі.
ГРЕБЕЦКІЙ. Кеті^і ргоргіив, а<1 сит
регііпепв. Гребецъ, гетех. Гребцы, ге-
іпі§ішп. Галерные гребцы, вегѵі ай ге-
тит. Гребецкія мѣста, Ігапвіга, ]и§ит.
2) <2иі ресііпе, гавіго соііі^іі, соггайіі.
ГРЕБЕШОКЪ. Ресіипсиіив. 2) Рако-
вина, ресіипсиіив, ресіеп.
ГРЕБЛО и ПРЕБОКЪ. Новіогіит, га-
Йіив. 2) Ветия. Гребля (сѣна), соііесіит
ресііпе Геепшп. 3) Кеті^аііо, геті§апйі
ІаЬог, гетогит риівив. 4) Іп тіпогі Кив-
віа: ао^ег, тоіев.
ГРЕБНИКЪ. См. Гравилатъ.
ГРЕБНИЩЕ. Ма»пит ресіеп.
ГРЕБНЫЙ. Ай гетит регііпепв. Греб-
ныя суда, паѵев асіиагіж; паѵіДа асіиа-
гіа; паѵів ѵесіогіа (собст. перевозное суд-
но). Гребу, ресііпе, гавіго со11і«еге, сог-
•гойеге. Сѣпо, ресііпе йвпит соііідеге.
2) Нетія паѵет іпсііаге, рготоѵеге, іт-
реііеге, ргореііеге. Сильно г., гетів ш-
ситЬеге. Медленно, іпЬіЬеге гетое. Про-
тивъ стремленія воды грести трудно, ай-
ѵегво Дитіпе паѵет рготоѵеге йіійсііе
еві. 3) Іп ѵ. сот. віЬі ѵіпйіеаге аіідиій,
соггайеге. Гребусь, реіеге, арреіеге,
айесіаге, саріаге; айврігаге ай аіідиій. Ты
гребешься все за хорошее, а худаго обѣ-
гаешь, воіиттойо Ьопа саріае еі таіа
поп ѵів или т. йдцв.
ГРЕЖЕНЬЕ. Яотпіит, вотпіа. Гре-
жу, йогтіепіет Іодиі; вотпіаге; сопвот-
піаге; ѵійеге аіідиій рег вотшіт. Онъ
часто во снѣ грезитъ, Ггедиепіег рег диі
еіет аіідиій Іодиііиг. 2) Ки^ае, іперііая
или аЬвигйа, іперіа Іодиі; яотпіаге, аіи-
сіпагі. Грезиться, вотпіаге, ѵійеге вот-
піа. Мнѣ всякую ночь грезится, рег
ипатдиатдие посіет ѵійео вотпіа. Онъ
мнѣ пригрезился, аіідиет или йе аіідио
вотпіаѵі. Мнѣ пригрезилось, вотиіаѵі;
вотіііит тіЫ Гиіі. Мнѣ что-то странное
пригрезилось, тігит вотпіит вотпіаѵі
(Р1.). Чего бы не пригрезилось мнѣ,
диой поп вотпіаЬат. Грезить о чемъ,
вотпіаге йе дио. Аристотель утвер-
ждаетъ, что всего болѣе грезится около
весенняго и осенняго равноденствія, Агі-
віоіеіев Ігайіі, ріигітит вотпіагі сігса
ждиіпосііит ѵегпшп еі аиіитпит.
ГРЕЗЕТЪ. Ваѵійит Іехіит, дио иіип-
Іиг р1еЬе]і ай ѵеяіет сопПсіепйат.
ГРЕЗНОВНЫЙ. Ѵѵів, гасетів аЬші-
Йапв. Грезнъ, (ві.), гасетив, иѵа.
ГРЕМЛЮ. Сгераге, сгерііаге, віге-
реге. Гремѣть деньгами (деньгами), вігері-
Іит ейеге пшптів, аеге, аг^епіо. 2) День-
ги гремятъ въ карманѣ, аг^епіит, пит-
ті іп тагвиріо сгерапі. 3) Топаге, іпЮ-
паге. Громъ гремитъ, Іопаі, іпіопаг. Без-
престанно громъ гремитъ, сопііпиив с<вИ
597 ГРЕ
Гга^ог еві. 4) ѴеЬетепІег, аярепн ѵегЬів
іпѵеЬі іп аіідиет. Проповѣдникъ сильно
гремѣлъ противъ гордости, сопсіопаіог
йіпйіо іпЯаишіаІо савІі"аЬаІ, гергеЬешІе-
Ьаі вирегЬіат. 5) Регѵайеге, репеігаге.
. Слава его гремитъ во всемъ свѣтѣ, сіагі-
• Ш е]иа пѳіпіпіе регіоіит огЬет Іегга-
гит регѵавіі.
ГРЕМУЧАЯ ЗМѢЯ. Сгоіаіив Ьоггі-
Лив. Гремучій, гремячій, Іепе еопапв.
Пріятное журчаніе ключа гремучаго,
гіѵив Іепе еопапіів адиае. По камнямъ бѣ-
житъ гремучій источникъ, Гопе Іепе во-
папіів адиае ІаЬіІиг рег Іаріііов.
ГРЕМУЧІЙ КАМЕНЬ или гремушка.
Аёіііев.
ГРЕМУШКА. Сгерііасиіит; сгерііа-
сиіит риегііе. Гремѣніе, вопііив, Сгайог,
сгерііие, Гга^ог соеіі, Іопіігиа. Гремящій
перунъ, Гиітіпів ісіие. Это было для не;
го гремящимъ перуномъ, Ьас ге ѵеЬе-
тепіег регсиівив еві.
ГРЕНАДЕРЪ. См. Гранадеръ.
ГРЕЦІЯ. бгаесіа. Большая, Сгасіа та-
Й'па. Грецкій, см. Греческій.
ГРЕЦКАЯ ГУБКА. 8роп"іа, репісіі-
Іив. Стирать что грецкою губкою, <1е-
"Іег&еге аіідиій вроп^іа.
ГРЕЧА, гречиха, гречуха. Роіуйопшп
4а§оругит; Ггитепіит вагасетсит.
ГРЕЧА ДИКАЯ. См. Крововникъ.
ГРЕЧАНКА. Стаса. Гречески, бгасе.
Онъ знаетъ по Гр., бгасе всіі; ііп<шат
бгжсат Іепеі. Греческій, Сгаесие, 6га-
Іие. Г. языкъ, витія, бгазса Ііи^иа; 6га-
сие огаіог. Греческая словесность, Ііі-
іегав бгасае. Заниматься Греческою сло-
весностію , геЬив бгаесіе орегат <Іаге;
Бгаса Ігасіаге, Ііііегав бгасае «Несете.
Незнать по Гр., бгасе певсіге.
ГРЕЧИНА. См. Крововникъ.
ГРЕШНЕВИКЪ, грешневичекъ. 8ре-
ГРИ 598
сіее ріасепіае е Гагіпа Ггишепіі загасепі
Гасіит. Грешневый, каша, мука, роіепіа
е Ггитепіо еагасепісо, Гагіпа е Г. 8. Гасіа,
сосіа.
ГРИБАСТЫЙ ГОЛУБЬ. СоІшпЬа §иІ-
Іигоеа.
ГРИБИЩЕ. Гип§ив воіііо та]ог. Гриб-
ница, грибы, ]ивсн1ит е Гші"ів. Гриб-
ный и грибовый, иеиграіиг «іе Іосіе, иЬі
Гип^і ргоѵепіипі. Грибовая полянка, Іга-
сіие Іегга, иЬі Гип§і или Ьоіеіі ргоѵе-
піипі. Грибной дождь, ріиѵіа Іепиіеві-
та. Грибоватый, Гогтат Гип<ц ЬаЬепв.
ГРИБОВИДНЫЙ. Гип§і илн Ьоіеіі вре-
сіет §егепе.
ГРИБОВНИЦА. См. Кувшинчики.
ГРИБЪ. Гип§ив, Ьоіеіие. Луговой, рга-
Іепеів. Грибовъ премного родовъ, Гип-
йогит питегоеа випі §епега.
ГРИБОКЪ, —бочикь. Гип^ив рагѵив.
ГРИВА, —вка. ЛиЬа. Густая, сгеЬга,
бепеа. Желтая, Яаѵа. Львиная, Іеопіе.
У лошади, ]. едиіпа. Лошадь, трясущая
гривою, едииз ]иЬат диаііепе. Привяз-
ная, ]иЬа айескіа, айѵепііііа. 2) СоШе іп
асиіит ехіепе еі оЫоп§ие. 3) 8сориІив,
саиіее. Ужасъ и гибель несутся на пѣн-
ныхъ гривахъ разъяренныхъ волнъ, Іег-
гог еі ехіііит іпѵоіііапі вритаиІіЬив или
ершповіе саиІіЬие Гегѵепііит іп^епіі аевіи
ипбагит. 4) 8ресіев геіів ех аг^епіо іи
Йіит Іепиаіо, дио едиогит ]иЬае огпаЬап-
Іиг. Съ гривою, зиЬаІив. Гладить по
гривѣ, ^иЬат «Іетиісеге.
ГРИВА КОНСКАЯ. Еираіогіит сап-
паЬіит.
ГРИВЕНКА, оііт: ропйив, Ьобіегпат
ІіЬгат аедиапв. 2) ІѴйттив ргівііпив, диі
диаіиог гиЬеІІов ѵаІеЬаІ. 3) Мопеіа <1е-
сет сореісаз ѵаіепв. 4) Аигеит ѵеі аі -
^еиіеит іпеі§пе, диоб ітта»іпіЬив вапс-
Іогит арешіі воіеі. 5) Ехеесііо ІітЬо соі-
599
ГРО
ГРО
боо
Іагі безііпаіа. Воротникъ рѣжетъ, мало
вынута гривенка, ІітЬиз соііагіз аареге
вігіп^іі, ехзесііо ап"н8Ііог ]из!а тарпііи-
<5іпе сагеі.
ГРИВЕННИКЪ. Ушптив агрепіеиа <1е-
сет сореісав ѵаіепа. Гривенный, (гев)
<1есет сореісав ѵаіепа.
ГРИВИСТЫЙ. ІнЬй іопра еі ргоііха.
Гривища, ]нЬа (аоіііо) Іопріог.
ГРИВНА. Іпвцре аигеит, диой Ыіт
а ргіпсіре йопаіит соііагі саіепиіа реге-
Ьаіиг. 2) Оііт: КіохѵіепзіЬив роп<Іо <Іио еі
зехаріпіа, ІЧоѵоргосІіепзіЬи.ч аиіет зех еі
попаріпіа гоіоіпік ®диапа. 3) Ѵеіиа то-
пеіа, ди® соизІаЬаІ диаіиог агреоіеіз
ииттіз, ипит сит <1іті<1іо ѵегзсЬок
іопрів еі роііісет іаііа, ріаііііо зірпаіів диі
гиЬеІІіо (ІісеЬапІиг. Гривняга, питтив
ііесет сореісаа ѵаіепа или ®дйапв.
ГРИГОРІЙ, (ігерогіия.
ГРИДИНЪ. V. оЬз. Ното ІіЬег диі
оііт аегѵіеЬаІ или ГатиІаЬаіиг іи раіаііо
ргіаііпі ргіпсіріа ѵеі оріітаііа Киазісі. Гри-
динскій, а<1. е]иатоШ ІіЬегит Ьотіпет
регііпепа. Гридня, гридница, йіюіа іп
агсе ргіаііпі Керів ѵеі оріітаііз Киваісі.
Гридьба, тіпіаігі раіаііі тарпі і)исіа.
ГРИФЕЛЬ. 8іі1иэ, ргарЬіит.
ГРИФЪ. Ѵиііиг ргурЬиэ.
ГРОБИЩЕ. (81.) Соетеіегіит, зериі-
сгеіит. Гробищиое или многогробищ-
ное мѣсто, ссетеіегіит.
ГРОБЛЯ и ГРЕБЛЯ. Еоваа. Бяша
мостъ чрезъ гроблю ко вратамъ град-
нымъ, егаі ропа, диі аирег Говват йисеЬаІ
а<1 рогіат игЬів.
ГРОБНИЦА. Мопітепішп, вериісгит,
таизоіеит. Воздвигнуть гробницу, Га-
сеге, ехігиеге тоиітепіит. 2) Веіідиі-
агит аасгагит сареа. 3) Вериісгит, ве- 1
риііиге, іосиз аериііиг®. — Гробный и
гробовый. І'робовая крышка, ррегсніит
Іосиіі или сопйііогіі. Гробовая доска, аз-
вів Іосиіі. • Буду помнить до гробовой до-
ски, Іііциз геі ивдие а<1 Ііпет ѵііж геті-
півсаг, или Ьапс гет ивдие а<1 пюгіет ге-
согбаЬог; пиидиаш іп Ьас ѵііа е|иа геі
тетогіат Йеропат. Гробничный, ай'
топітепіит или таиаоіеипі регііпепз.
Украшенія гробничныя, огпатеиіа, іпвір-
піа топітепіогит.
ГРОБОЗДАТЕЛЬ, грободѣлатель. (81.)
диі Іосиіоз Гасіі.
ГРОБОКОПАТЕЛЬ. ѴезріІІо; ІіЬіІіпа-
гіив. Быть гробокопателемъ, ІіЬіІіпапь
ехегсеге. 2)0иі Іосиіоз ѵеі тогіиоз ароііаі.
ГРОБОКРАДЦА. Оиі тогіиоз ѵе) 1о-
сиіов зроііаі, ароііаіог тогіиогит ѵеі 1о-
сиіогит.
ГРОБЪ, 8ериІсгит; Іосия аериііиг®.
Утвердить гробъ кустодіею, піипіге ве-
риісгит рег сиеіойіат. 2) Госиіиз, сари-
Іиз. Деревянный гробъ, Іосиіиз Іірпеиа.
Гроб ь обить бархатомъ, Іосиіит Ьоіозе-
гісо огпаге. Положить тѣло въ гробъ,
тогіинт Іосиіо іпГегге, сошіеге. Опус-
тить гробъ въ землю, Іосиіит Іегг®, Іи-
тиіо тап'іаге. — Въ гробъ гляжу, тогіі
зиіп ѵісіпиа. Свести чью жизііь во гробъ,-
гнать кого въ гробъ, аіісиі тогіет таіи-
гаге, аіісиі ѵііат аЬгитреге. До гроба
буду помнить, ивдие а<1 ѵіі® Ііпет геті-
півсаг.
ГРО ДЕТУРЪ. См. Гарнитуръ.
ГРОЖЕНІЕ. Міпаііо, соттіпаііо, тіп®.
Грожу, тіпав )асеге, іасіаге; тіпагі, сот-
тіпагі, тіпііагі; тіпіа иіі; тіиіа аіідиет-
іпаедиі; аіісиі аіідиііі іпіепіаге, Йепип-
Ііаге. Грозить словами, ѵегЬів тіпагі.
Г. кому огнемъ и мечемъ, аіісиі Геггит
Паттатдие или Гегго Йаттадие тіпагі-
Г. кому войною, агта іпіепіаге аіісиі. Не-
согласія въ государствѣ грозятъ ему ра-
зореніемъ, разрушеніемъ, йібзепзіопез сі-
ГРО
602
ГРО
601
-ѵіІаіЬ шіпапіиг еі ехіііиш, гиіпапа. Гро-
зитъ буря, ргосеііа іттіпеі или тіпаіиг.
Грожусь, тіпав дасеге, тіпагі, соттіпагі.
Грозился иа меня палкою, тіпаіив еві,
5е Ьаспіо сариі теит регсиввигит евве.
Грозился пожаловаться на иего, тіпаЬа-
фаіпг еі чиевіит, сои<]иевІіопет. Гроза,
япіпаііо, тіпге. 2) Топіігиа еі іиітіпа.
Грозою убило человѣка, Гиітіие ісіив,
.регсиззив еві. 3) Ното веѵегив, асег.
ГРОЗДНЫЙ, гроздовый. Ѵііів. Дре-
веса гроздныя, ѵііев; ѵіпит. Гроздная
кровь, ѵіпит Іаіех Іідиогів ѵііі&епі; Іаіі-
сев ѵііі^епі (Ьисг.). Гроздецъ, рагѵа иѵа.
Гроздокъ н гроздочикъ, гасетив, иѵа. 2)
Аіідиоі соисгеі® сер®. — Гроздъ, гроз-
діе, гасетив, иѵа.
ГРОЗИТЕЛЬНЫЙ. Міпах, тіпапз, ті-
пііапв, тіпіІаЬипбив. Прислалъ грози-
тельное письмо, ерівіоіат ѵегЬогит ті-
пасішп ріепапі тівіі. Грозно, тіпасііег,
тіпапіег. Г. взглянулъ на меня, ѵиГіи ті-
• пасі, Гегосі абврехіі те. Грозность, веѵѳгі-
'Іав, аизіегііаз. На его лицѣ вндпаг.,етіпеІ
-ех е^ив оге веѵегііав; веѵегііаіет ѵиііи
ргжГегі. Грозный, грозенъ, веѵегив, асег,
аивіегив. Г. Государь, Ргіпсерв веѵе-
гив, Дигив. Г. видъ, зеѵега Ёгопв, веѵе-
ггит зирегсіііит. Іоаннъ грозный, Іо-
аппея іеггійсив, Іеггогет Гасіепв. 2) Мі-
иах; ріепив тіпагит. Грозныя слова,
ѵеІЬа тіпасіа. 3) ТеггіЬіІів, ЬоггіЬіІів,
Ьоггепйив, геГогткІапйия, теіиепйив.
Грозная туча, Іетревіав ІигЬиІепІіввіт?.
Грозная война, Ьеііит Гогтійоіовит. Гро-
зящій, —ая опасность, регісиішп тіиапв,
' іттінепв.
ГРОМАДА. Ма^иия асегѵив, ситиіив,
сои^егіев, та§па ѵіз. Гр. камней, Іарійиіп
сои^евіия. 2) тЦо1ев; іпизііаі® та^иііи-
сііиів жйііісіині. 3) Сія ужасная громада
(о солнцѣ) какъ искра предъ Тобой одна,
Ьос іттаие Іисійит согрив еві сопврес-
Іиі Тио воіиттойо всіпіШа.
ГРОМДОЛА, См. Земляной ладовъ.
ГРОМКІЙ, громокъ. Сіагив, асиіив,
врІепдіЛиз, аііеппаіив. Гр. звукъ, вопив
асиіив. Г. свистъ, віЫІив ѵаіійив. Гр.
смѣхъ, сасЬіппив, сасЬіппаІіо. Г. голосъ,
ѵох сіага, пііісіа, сашікіа. 2) Іпві^пів, соп-
врісиив, іііивігів., Громкая побѣда, ѵісіо-
гіа ілвідпіз., Громкое нмя, потеп сіагит,
сеІеЬге, сеіеЬгаІит. Громкая проповѣдь,
сопсіо {ггаѵів, ейісах. Громкія слова, ѵег-
Ьа еіаіа. Громкое выраженіе , &гап<1ів
огаііо. Громкое письмо, Ііііег® §гаѵез.
Громко, сіаге, ѵосе та§па, сіага. Очень
г., сопіепіа или вшита ѵосе. Гр. засту-
чать, ѵаіісіе риіваге. Г. читать, сіага ѵо-
се Іехеге. 3) Аііе, виЫаІе, ехсеіве. Эта
поэма писана громко, Ьос роста аііе,
виЫаІе, ехсеіве всгіріит еві или Ьос роё-
та аііііийіпет огаііопів ргжГегІ. Гром-
коватый, асиіиіив; раиіиіит сіагив. Гром-
кость, вопив асиіив, сіап^ог. За громко-
стію барабаннаго боя не слышно рѣчей,
вопііив риіваіі Іітрапі оЬішиііі аигев. Г.
голоса, сіагііав ѵосів. 4) Копіей, іат®
сеІеЬгіІав.
ГРОМЛЕНІЕ. ВівІигЬаІіо, еѵегвіо, ех-
вііпсііо, ехсііііит, ехсізіа. Громлю, сот-
тіпиеге, йівІигЬаге, «Ііврсеге, «Іезігиеге,
сіегиеге, йеіеге.
ГРОМНЫЙ. Тоиііги евесіиз. 2) СІа-
гив, асиіив ѵаіібив.
ГРОМОВАЯ СТРѢЛА. Веіетпііез.
ГРОМОВЕРЖЕЦЪ. Топаиз, аііііо-
папз. Казалось, что небесный г. хотѣлъ
превратить въ пепелъ сіи гордыя вер-
шины, ѵійеЬаІиг аііііоиапв іп соеіо вирег-
Ьа Гавіщіа іп сіпегет гебі^еге ѵоіиівве.
ГРОМОВЫЙ, ударъ. Гиітіпів ісіив;
соеіі Гга^ог. Громовая туча, Іопіігиа еі
Гиітіпа; Іешревіав ІигЬиІепІа.
603
ГРО
ГРУ
604
ГРОМОГЛАСІЕ. Ѵох сапога, вопив
асиіив. Громогласно, сопіепіа ѵосе. Гро-
могласный, сапогив, вопогив.
ГРОМОЗВУЧНЫЙ. Ѵаіійе гевопапв,
вігерепв, Ггетепв. Г. и ужасный водо-
падъ, вселяющій трепетъ въ сердце, иЬі
Ггетіі йе]есіив адиа1, іеггогет апіто іп-
сиііі.
ГРОМОЗДКО. Іпсоттойе, тоіевіе.
Домашнюю утварь перевозить не тяже-
ло, да громоздно, иіеивіііа поп іат йіГІі-
сиііег, диат іпсоттойе Ігапврогіаиіиг.
Громоздкій, громоздокъ, диой іпсдтто-
Йс Ігапврогіаіиг. Громоздъ, та^иив соп-
§евІив гегит, ди® аііа вирег аііат ровііае
випі, иіі тепа®, вейіііа еіс. Громозже-
ніе, соасегѵаііо, асситиіаііо. Громозжу,
соасегѵаге, асситиіаге; ІаЬиІаіа вігиеге.
Громозжусь, авсепйеге рег ІаЬиІаіа, епііі.
Куда ты громоздишься? дио епііегів?
ГРОМОПЛАМЕННАЯ ПЕЩЬ. Гог-
пах агйепв ВаЬуІопе.
ГРОМЧЕ. Сіагіогі ѵосе. Читайте гр.,
Іедав сіагіогі ѵосе.
ГРОМЪ, 8ігеріінв, Ггетііив, копііив,
іопііги. Громъ барабановъ, Гга§ог риіва-
іогшп іущраиогшп. Ужасный г. оружія,
Ьоггепйив сгерііив агшогшп (іогтеиіо-
гит). 2) Топііги, Іопіігив; іга§ог соеіі
или соеіевіів. Какъ громомъ поражен-
ный, аііопііив. Вдали слышенъ громъ,
ргосиі іпіопаі. Страшный г., соеіит от-
пе Гга&оге іопаі. Вдругъ такъ загремѣлъ
і'., что..., виЬііо вопііи іапіо іпіопиіі, иі...
Пораженный громомъ, Гиітіпе ісіив, Іас-
іив (о человѣкѣ); ісіи іиітіпів регсиввив
(о мѣстѣ), Гиіёигііив. І'ромъ разитъ
высоты горъ, іегіипі виттов топіев Гиі-
тіпа. Все дрожитъ, содрогается отъ
грома, Іопііги сопсивви Ігетипі отпіа
(Ьисг.). Іюяться, когда гремитъ г., Іо-
піігиа ехраѵевсеге. Громъ не бьетъ вп
въ лавровое дерево ни въ орла, йіітеп
Іаигі Ггиіісет поп іеіі, адиііат поп рег-
сиііі. Г. усиливается, Іегоревіав сит глав-
но Гга§оге ІопіІгіЬивдие іпѵаіевсіі. Это
сильно поразило его какъ громомъ, Ьас
ге "гаѵіввіте соттоіив еві. 3) Громъ въ
рѣчахъ, ѵегЬа еіаіа. Въ этомъ сочине-
ніи болѣе грому въ рѣчахъ, нежели смы-
сла, Ьиіс вегіріо іпеві ріив )асІаІіо сиііив,
диат ѵів. , Громъ пущать, іогтепіа тіі-
Іеге, етіиіеге.
ГРОСС-МЕЙСТЕРЪ. Маріи» таДв-
іег; виттив тарвіег.
ГРОТЕСКОВЫЙ, чудообразный. Мі-
гив; ѵагіе тіхіив.
ГРОТЪ. Апігшп, вресив, сгуріа.
ГРОТЪ. (V. оЬв.) См. Дротикъ.
ГРОХОТАНЬЕ. СгіЬгаіа или сгеіа Га-
гіиа. 2) СасЬіппаііо. Грохотка, іпсегиі-
сиіит. Грохотня, ѵ. оЬв.,'сасінппив. Гро-
хотунъ, —пья, диі, ди®' сасЬіпнаіиг, іп
сасЬіппит еЯипйііиг. Грохотъ, іпсегпі-
сиіит. 3) СасЬіппив. Грохочу, сасЬіп-
пагі, іи сасЬіппов еПипйі. 4) СгіЬгаге,
сегпеге.
ГРОШЕВИКЪ, грошевичекъ. Кит-
ти! жгеив йиав сореісав ѵаіепв. Гроше-
вый, свѣча, Іисегпа, ди® йиаЬив сореісів
ѵепйііиг, етііиг. Грошъ, Йи® сореіс®
2) Аг^епішп, же, ресипіа. Живу своими
ірошами, ѵііат іоіего теів ітрепвів. У
него водятся гроши, еві ориіепіив, еві
Ьепе питтаіив.
ГРУБИТЕЛЬ, грубительница. (81.) Но-
то гивіісив, а^гевіів, ітрогіипив; Гетіпа
а^гевіів, ітрогіипа. Грубіянка, тиііег
гивііса, аревіів, ітрогіипа. Грубіянскій,
гивіісив, іпсиііив. Грубіянство, гивіісі-
іав, ітрогіишіав, іпигЬапііав, іпЬитапііав,
тогев гивіісі, іпсиііі. Грубіанъ, Ьото
а^гевіів ітроіііив; Ьагйив. Грубіяню и
грубіянствую, іпигЬапит, гивіісит,а§гев-
ГРУ
ГРУ
605
іет евве; сопіитеііове йдпгіат аіісиі іа-
сеге. Грублю, гивіісе, іпигЬале а^еге;
ігівоіепііив, авреге, ітрогіипе ігасіаге аіі-
диет. Вы мнѣ часто грубите, ваере іииг-
' Ьапе те Ігасіав. Опасайся грубить, онъ
человѣкъ горячій, саѵе іппгЬапе еит
ігасіее, еві Ьото Геггійие или Гегѵепз. —
Грубну, Йигит, гі^ійит (іегі, Йигевсеге,
ѵі^езсеге. — Грубо, сгавве, іііерійе. Кар-
тина грубо написана, іта^о сгавве, іііе-
рійе рісіа еві. Сдѣлать что г., сгавва Мі-
легѵа аіідиій Гасеге. Это сдѣлано грубо,
орив еві іпѵепиеіит, іпе1е§апв. 2) Вите,
Йигііег; таіе; ргаѵе; тівеге; пуисшійе.
Грубо поетъ, читаетъ, нцисшійе сапіі,
Іе^іі. 3) Вивіісе, іпигЬапе; іНіЬегаІііет,
інЬипіапе. Онъ отвѣчалъ мнѣ грубо, іп-
воіепііив, авреге тіЬі гевропйіі. 4) Вите,
іттівегісогйііег, іпЬитапе. Грубоватый,
грубоватъ, йигіиесиіив; еиЬгивІісив, виЬ-
авгезіів; іпигЬаніог. Грубость, йигіііа, Йи-
гіііев. Г. кожи, саііив; сиіів азргейо или а.в-
ргііийо. Г. тѣла, аврегііав, йеіогпіііае сог-
рогів; согрив азрегит, Іюггійит. Гру-
бость сукна, сгазвііийо рашіі. Ь) Въ Жи-
вописи, Йигііаз или аврегііав рісіига. Г.
въ выговорѣ, аврегііав ѵосів; (Іигіііа іи
ргопипііаііопе, іп зегтопе. 5) Вивіісііав,
ітрогіипііав, іпигѣаиііав, іпЬитапііав. На-
дѣлать много грубостей, іпвоіепііив Ігас-
іаге аіідиет. Наговорить кому грубо-
стей, асегѣе йісіів аіідиет реіеге. Гру-
бости, аігосііаз ѵегЬогит. Грубый, не-
образов. народъ, аврега сиііи депв. Го-
ворить кому грубости,рговедиіаіідиет
ѵеЬетепііогіЬие ѵегЬіз. 6) Вигіііез, аіго-
сііае апіті, апітив йигив; іпідиііав, іпіи-
гіа ; апітив Геггеив. Никакое злосчастіе
не можетъ тронуть сердца его, пиііит
таіит, пиііит іпіогіипіит, пиііа саіаті-
іав е]ив апігпит Геггеит тоѵеге, іап^е-
ге, Яесіеге роіеві. Грубый, йигив, аврег,
606
сгаввив. Грубая холстина, Ііпіешп сгав-
вит. Грубая кожа, сиіів аврега. 7) Вига-
Іив, іпйигаіив. Грубое тѣло, согрив іи-
йигаіит. 8) Грубое кушанье, ѵісіив ав-
рег. 9) Вигив, ріп^иів, іііерійиз. Грубая
живопись, рісіига бита, інеіе^апв. Г. го-,
лосъ, ѵох дгаѵіе, бита, аегевіів. 10) Гру-,
бое воспитаніе, ейисаііо іІІіЬсгаІів, ѵці-
^агіе. 11) Вивіісив, акгееіів, іШЬегаІіе. Че-
ловѣкъ г., Ьото гивіісив, іпигЬапив. Ч.
прегрубый, тегит гив. Прегрубо оши-
баться, іп витто егоге ѵегеагі; Іоіо соеіо
еггаге. Грубые поступки, ШіЬегаІів а&еп-
йі гаііо. Грубыя слова, ѵегЬа аврега йіс-,
іи. 12) Грубая ложъ, тепйасіит арег-
Іит, тапііевіит. Г. порокъ, іпві^ие ті—
ііит. Грубыя заблуждениі, еггогев арегіі.
Поймалъ, изобличилъ его въ грубой лжи,
тепйасіі ргеііепйіі тапііевіо тойо. Гру-
бая ошибка, іп^еив, виттив еггог. Гру-
бое невѣжество, і^погапііа таиііееіа, іиг-
рів. Грубое понятіе о Богѣ, гийіз йе Вео
оріпіо. Человѣкъ преданный грубымъ
удовольствіямъ, Ьото шгісе согрогіз ІіЬі-
йіпіЬив йейііив. Гр. жизнь, ѵііа йога, ав-
рега, тівега. — Грубѣю, йигевсеге, іп-
йигевсеге; гийет, аерегит, Гоейит, йе-
Гогтет йегі; гийіа огів Ііпеатеиіа саре-
ге, а^гевіет, інигЬапит, іШЬегаІет (іегі.
ГРУДА, грудка. Асегѵив. Г. дровъ,
асегѵив, вігиев 1і§погит. 2) ЭІа§пи$ пи-
шете; та§па ѵів.
ГРУДАСТЫЙ. Ьаіо ресіоге, ресіого-
виз.
ТРУДЕНЪ. Ргівііпа Йепотіпаііо Весет-
Ьгіе.
ГРУДИ. Маттіе, віпив. — Груднпа,
раса ресіогів Ьоѵів ѵеі ѵііиіі.
ГРУДИЩА. Ма^пив,асегуив. Грудіе,
(ві.), рагѵиз асегѵив.
ГРУДНАЯ ТРАВА. «саЬіова.
ГРУДНИКЗ». Тгапвігит, іп дио иди
607 гру
• йе дпорагіев ресіогів виврепйипіиг (ѵох
Лапіогит).
ГРУДНИЦА. Меіавіавів Іасіеа (у иовв.).
— Грудный, ресіогаіів. Грудныя жилы,
тепае ресіогів. Груд. кость, 08 ресіогаіе.
•Грудная ямка, есгоЬісиІив согйіе (у иовв.).
Гр. горячка, ГеЬгіз ресіогаіів. Гр. боль,
ійоіогея, апдогев ресіогів. Груд. болѣзнь,
глюгЬив ресіогаіів, ітЬесіПіІав ресіогів.
іГрудная повязка, вІгорЬіит, Ізвсіа ресіо-
гаіів, татіііаге. 2) Грудной младенецъ,
Іасіеив іпГапв. 3) Грудной кашель, Іив-
вів ресіогаіів. Грудныя травы, ЬегЬж рес-
гіогаіев, ресіогі иіііев, ваІиЬгев. Грудное
. лекарство, тейісатепішп ресіогаіе. Груд.
чай, іпГнвит ресіогаіе; Ніеа ресіогаіів.
:Г. декоктъ, ііесосіит ресіогаіе. Гр. плас-
тырь для женщинъ, етріавігит татіііа-
ге, таттаіе. 4) Грудной портретъ, іта-
,"о ресіоге Іепив ехргевва; ітадо йітійіа-
4а. — Грудь, ресіив, ІЬогах (передняя
часть тѣла, начиная отъ шеи до желуд-
ка); ргаесогйіа (грудная впадина съ серд-
едемъ и легкимъ); Іаіие и Іаіега (въ отно-
шеніи къ свойству легкихъ); віпив. Имѣть
.открытую грудь, пийит ресіив ЬаЬеге.
Широкая грудь, ресіив Іаіит. У меня
• болитъ грудь, ресіив тіЫ Йоіеі. Я слабъ
ггрудью, вит ітЬесШі ресіоге. Полу-
чить ^аны въ грудь, ѵиіпега айѵегва ех-
-сіреге. Бить себя въ грудь, ресіив сж-
Йеге. Вонзить мечъ въ грудь, ехідеге
з&ггит рег виа ргжсогйіа. 5) Матта (мя-
систыя части съ обѣихъ сторонъ груд-
ной выпуклости); пЬега (особ. о живот-
ныхъ). Широкогрудая, таттова. Да-
вать младенцу грудь, таттат іпГапІі
йаге, ргаеЬеге; айтоѵеге таттж. От-
нять отъ груди, йереііеге Іасіе или аЬ-
Іасіаге (у Гіерон.).
ГРУЖЕНІЕ. Оппа ітровіішп. Гружу,
.опегаге аіідиій ге; опега ітропеге іп па-
ГРУ 608
ѵев, іп ріаивігпт. Грузить барку, Гги-
тепіит іп всарЬат ітропеге, Ггитепіо
опегаге всарЬат. 2) Пергітеге, тег^ѳ-
ге іп адиат. Грузятъ неводъ иа дно, геіе
ай Гипйшп аШив (рівсаіогев) (Іергіпшпі.
ГРУЗДЬ, груздокъ, груздочикъ, гру3.
дшце. Адагісив рірегаіив.
ГРУЗИЛО. . РІитЬшп ехріогаіогіит;
регрепйісиіит; саіарігаіег (І.и се I.). 2)Раг-
Іісиіа рІитЬі, диа? аййііиг Ііпеа; рівсаіогіж.
— Грузкій, цгаѵів, ропйеговив, опеговив.
Грузко , дгаѵііег. Грузкость, дгаѵііав,
опив; ропйив. — Грузно, §гаѵі1ег. Г. бар-
ка нагружена, всарЬа дгаѵііег опегаіа еві,
опеге орргеева еві. Грузну, тег§і, йе
тег§і, йевійеге, реевшп іге. Барка груз-
нетъ, всарЬа йетегдііиг. Грузный, опе-
гаіие. Грузная хлѣбомъ барка, всарЬа
Ггитепіо опивіа, опегаіа. Корабль гру-
зенъ, паѵів опегаіа еві. 3) Рег т. ѵіпо
опегаіив, опивіив, ѵіпі ріепив. Грузенъ
прителъ домой, ѵіпо опегаіив йотит
гейііі. Быть грузну, ѵіпо ве регсиіеге.
— Грузовое, ѵесіі^аі, диой воіѵипі вса-
рЬж. 4) Мегсев, диж воіѵііиг орегагіів іп
всарЬа. — Грузовый, опегагіие. Суда,
опегагіа паѵідіа. Грузъ, опив паѵів или
одно паѵів; диой ітропііиг. Большой г.,-
опив г»гаѵе, та^пит. Грузъ выгружать,
паѵет ехіпапіге, ехопегаге. Этотъ ко-
рабль много поднимаетъ грузу, Ьаес па-
ѵів та&пит вивііпеі опив. Отъ излиш-
няго грузу ось у телеги переломилась,
ргае ртѵі опеге, ргае тоіе та$па ахів
ріаивігі ахів гиріив еві.
ГРУНА.Ѵ.оЬв, Сигвпв сііаіив едиогит.
ГРУНТОВЫЙ. Ай Гипйпт, ітит, ай
воіит, Гипйатепішп регііпепв. Грунтъ,
Гипйив, ітит; воіит, Гипйатепішп. Пе-
счаный, воіит агепасеит. Г. картины,
ІаЬиІа рісіигж. Покрыть грунтъ краска-
ми, грунтовать, соіогет іпйисеге ІаЬиІж-
«09
ГРУ
ГРѢ
ГРУНЬ. Сгадив іоіиіііів І0ПІ8. Ѣхать
грунью, грунцою, е<]ио Іепііег сііаіо ѵеЬі.
ГРУППА. Тигта віаіиагит; ітадіпее
Зііпсі®.
ГРУСТЛИВЫЙ, грустливъ. Ргорепвив
ад теІапсЬоІіат, ад ігівііііат; диі ігівіів
ветрег еі Іасііигпив еві. Грустно, апіто
дпоевіо, Ігівіі; апіто еоііісііо, апхіо; т<В8-
1е, апхіе. Мнѣ сегодня очень грустно,
Ьодіе аІі(|иі<1 те воііісііит ЬаЬеІ; Ьодіе
доіоге ргетог или апдог. Здѣсь жить
грустно, Ьіс ѵегвагі, соттогагі, (евве),
асегЬит еві. Мнѣ грустно бываетъ, ког-
да слышу объ его безпорядкахъ, тахіто
доіоге аПісіог, сит де е)ив ѵііа діввоіиіа
или ІіЬідіпова ассіріат. Грустный, гру-
стенъ, апхіив, воііісііив, ігівіів, пмввіив,
тоегепв. Г. видъ, Ігівіів ѵиііив или вре-
сіев ѵиііив ігівіів. Грустная жизнь, ѵііа
воШсііа, апхіа, тівега. Показывать гр.
видъ, ігівіет ѵиііит рг® ве Гегге. Отъ
чего тебѣ такъ грустно? чиід еві диод
іио апіто ае»ге віі? чиід ІіЬі ае^ге еві?
(Р1.). Видѣть кого грустнаго, тоевіпт
ѵідеге аіічиет. Съ грустнымъ и возму-
щеннымъ лицомъ, тоевіо еі сопіигЬаіо
ѵиііи. Грусть, Ігівііііа, тоегог; тсевііііа;
тсевіііидо (Р1.); ае&гііидо аиіті. Прогнать
г., Ігівііііат ропеге, ііпіге. Г. на него
находитъ, іпѵадіі аіічиет ігівііііа. Про-
тивиться грусти, тоевіііію гевіеіеге. Быть
въ грусти, евве іп тсевііііа. Такая при-
чинялась ему грусть, Іапіа оЬіі^іі еі тсев-
іііидо.
ГРУША. Рігшп. Садовыя, лѣсныя, рі-
га §епегова, вііѵевігіа. Стебелекъ, хвос-
тикъ у груши, редісиіив рігі. 2) Рігив.
ГРУШЕВИДНЫЙ, грушеобразный.
Яресіет рігі ЬаЬепв; ріго вітііів.
грущевина. Рігив, рігпв соттипів.
Грушевка, ѵіпит е рігів. Грушевый,
е рігів. Уксусъ, асеіит е рігів. ,
С!6
ГРУШИЦА. Ругоіа гоіипдіГоІіа.
ГРУШКА. Рігит тіппіит. Грушка
дикая, си. грушевка.
ГРУЩУ. Поіеге, іп доіоге евве, аГ0і§і,
8е айісіаге. Грустить о чемъ, доіегѳ
аіічиа ге; доіогет ех ге ассіреге; доІО-
гет а ге ЬаЬеге. Чрезвычайно груститъ
о потерѣ имѣнія, де )асІига Ьопогшп
асегЬіввіте адШсіаіиг.
ГРЫЖА. Агіісиіогит доіог; Іогтіпа.
ГРЫЖНАЯ ТРАВА. СпарЬаІіит ді-
оісит. I
ГРЫЖНЫЙ. Агіісиіогит доіоге рго-
ѵепіепв. Боль, доіог агіісиіогит, іогті-
па. Грыжныя лекарства, гетедіа адѵег-
вив Іогтіпа, ад Іогтіпа или ІогтіпіЬпе.
ГРЫЗЕНІЕ. Ковіо; тогвив, сгисіаіив.
Г. совѣсти, ап§ог сопвсіепііае, таіж соп-
всіепііае віітиіі. Грызу, тогви гптре*
ге, (гапдеге; депііЬпв еПгіпдеге, арегіге.
Грызть орѣхи, писев Ггапдеге, еіідеге. 2)
Кодеге, аггодеге, оЬгодеге аіічиід. Соба-
ка грызетъ кость, сапів ов годіі. Грызть
ногти, ип^иев годеге. Крысы грызутъ
книги, тигев ІіЬгов аггодипі. 3) Могде-
ге. Собаки часто грызутъ другъ друга,
сапев тогвіЬив ве іпѵісет реіипі. 4) Рег
т. ап"еге, сгпсіаге. Совѣсть грызетъ
его за содѣланное зло, сопвсіепііа еит
ап§іі оЬ таіит Гасіит. Грызть на КОГО
зубы, іііаіае іп^игіае тетогіат геііпеге.
Грызти устнѣ, ргае вІотасЬо, іпдідпаііо-
пе ІаЬга тогдеге. Грызый устнѣ свои
опредѣляетъ вся злая, чиі ІаЬга сотто-
ѵеі или ІаЬгів 8і§пійсаі, регреігаі таіит.
— Грызусь, тогвіЬив ве іпѵісет реіеге.
Собаки 'иногда между собою грызутся,
сапев поппипчиат тогвіЬив ве іпѵісет
реіипі. 5) Іпіег ве аііегсагі, ді^іадіагі,.
гіхагі.
ГРѢЕМЫЙ. ТереГасіпв, саІеГасіив.
20
ГРѢ
ГРѢ
612
611
Грѣлка, ехсаіГасІогіит; ѵав адиа саііба '
Ітріоіпт Іесіо саіеГасіепйо (у нова.)
ГРѢХОВНЫЙ. Рессаіо іпГесІив, рес-
сатіповив. Страсти грѣховныя, айГесІив
рессатіпові. Тѣло грѣховное, согрив рес-
саіі = рессаіит ірвіпп, ЬеЬг. Законъ
грѣховный, Іех іпйісапв рессаіит.
ГРѢХОВОДНИКЪ. Оиі аііов іпйисіі,
реііісіі, ітреіііі ай рессаіит (рег ]ос.);
соггиріог. Грѣховодница, соггирігіх. Грѣ-
ховодничаю, ай педиіііат, ай пеГав іпйи-
сеге, реііісеге, ітреііеге. Грѣховодство,
соггиріеіа.
ГРѢХОВНОСТЬ. Ргаѵііав, ітргоЬіІав.
ГРѢХОЛЮБЕЦЪ. Ргорепвив ай пеГав,
йеіісіит, рессаіит. Грѣхолюбігвый, грѣ-
холюбпвъ, рессаіів йейііив, аййісіив рес-
саіів.
ГРѢХОПАДЕНІЕ. Гараи?, оіТепва, йе-
іісіит, рессаіит.
ГРѢХОТВОРНИКЪ, грѣхотворъ. Рес-
сапв, рессаіог, ітргоЬив. Грѣхотворство,
рессаге, пеГав соттіііеге іп ве, іп Веит,
рессаіит.
ГРѢХЪ. КеГав, рессаіит. Первобыт-
ный, ѵіііовііав паіигаіів, ргаѵііав іпвііа,
рессаіит огі^іпаіе. Смертный, рессаіит
тогіів; рессаіит тогІіГегит. Прости-
тельный, отпустительный, рессаіит іт-
ЬесіШІаІів Ьитапае. Если оиъ сдѣланъ,
рессаіит рег ітЬесііііІаІет Ьитапат
соттіввит. Учинить тяжкій грѣхъ, цга-
ѵіввіте рессаге. Дѣйствительный грѣхъ,
рессаіит сиіивдие Ьотіпів ргоргіит, а
віприіів ЬотіпіЬив соттіввит. Впасть въ
грѣхъ, рессаге, йеііидиеге, рессаіит ай-
тіііеге, йеіісіит соттіііеге. Служить,
работать грѣху, ргаѵів сирійіІаІіЬив раге-
ге. Жить грѣху, ітріе, йа^іііове ѵіѵеге.
Простить грѣхи, рессаіа сопйопаге. Это
грѣхъ, пеГав еві. ѣсть млв ѣда не грѣхъ,
ейеге пои пеГав еві. Повивный грѣху,
геи? рессаіі. Считать за грѣхъ, йисегѳ
пеГав. Со грѣхомъ доставать Себѣ хлѣбъ,
сопіга Гав, ітріе ѵісіит асдиігеге. Грѣхъ,
вопіющій иа небо, рессаіит сіатапз ай
ссеіит, рессаіит аігох, йеіісіит аігох
("гаѵе); рессаіит ровсепв иіііопет (ѵіп-
Йісіат). Пой грѣхъ до меня дошелъ,
Ьапс роепат, Ьос йатпит сиіра теа рго-
тегиі. 2) Іп ѵ. с. Это моіі грѣхъ, Ьаес
теа еві сиіра, поха, похіа. 3) ІпГогІипіит,
таіит. Какой грѣхъ со мною случился!
диой таіит тіЬі ассійіі! Кто въ грѣхѣ,
тотъ и въ отвѣтѣ, «ипивдиівдие асііопев
виав ірве ргжвіаге йеЬеІ; диіііЬеІ виатп
спірат вивііпеге ЙеЬеІ; сиіра репса ипит-
диетдие евве ЙеЬеІ. Грѣхъ да бѣда на
кого не живетъ? пеню ехіга сиірат еі
ІпГогІипіит еві; пето сиіра еі іпГогІипіо
сагеі. На грѣхъ мастера нѣтъ, Ьос сегіе
поп йейііа орега Гесіі; пепю сагеі ѵіііів.
Грѣшеніе, соттіввит рессаіит. Грѣш-
никъ , рессаіог. Грѣшиица , рессаігіх.
Грѣшничій, грѣшничъ, рессаіогів, ресса-
Іогі ргоргіив. Рука грѣшнича, тапиа ,
рессаіогів. Грѣшно, ргаѵе, ітргоЬе, пе-
Гагіе. Г. лгать, тепіігі еві пеГав, еві гев
ітргоЬа. Грѣшный, грѣшенъ, ргаѵив,
ітргоЬив , пеГагіив , рессапв , рессаіог.
Путь грѣшныхъ, ѵіа а^епйі ітргоЬогит.
Человѣкъ г., рессаіог тівег. Это грѣш-
но, іюс пеГав еві. Я этого ие сдѣлаю,
да и мнѣ грѣшно васъ оставить, педие
Гасіат, педие те ваіів ріе Гасеге ровве
агЫІгог. 4) Циі еві іп сиіра, диі сиірат
геі вивііпеі. — Грѣшу, рессаге, рессаіит
айтіііеге, айтіііеге пеГав іп аіідиет; іт-
ріе, всеіевіе, ітргоЬе Гасеге. Г. противъ
Бога, ітріе Гасеге іп Юсит. Неумыш-
ленно грѣшить, ІаЬі, еггаге. Грѣшитъ,
кто прямо ие исполняетъ должность
свою, рессаі, диі оГіісіига виит поп ас-
сигаіе вегѵаі; диі поп ассигаіе оГНсіит
ГРЯ
ГУБ
614
613
8пиш ехведиііиг, 5) Іп ѵ. с. (аііі, рессаге,
еггаге, іп еггогет гарі. Не грѣши, онъ
не виненъ въ этомъ, поіі рессаге, сиірат
Ьщив геі поп вивііпеі.
ГРѢЮ. АІеге, виеііпеге, еивіепіаге,
сигаге, вегѵіге, Гоѵеге. Грѣть плоть, сот-
ри» еиит сигаге, согрогі вегѵіге. 2) Са-
ІеГасеге, Гоѵеге. Кушанье, сіѣит геса-
ІеГасеге. Куры грѣютъ своихъ дѣтеіі
подъ крыльями, ^аіііпае риііов реипів Го-
ѵепі. Грѣть воду, адиат ГегѵеГасеге, іп-
ГегѵеГасеге. 3) СаІеГасеге. Солнце лу-
чами своими согрѣваетъ землю, воі га-
діів виі» саІеГасіі Іеггат ишѵегват. Грѣть
руки, тапиа саІеГасеге ; рег т. геЬиз или
гаІіоиіЬив виів сопвиіеге. — 1 рѣюсь, ее
саІеГасеге. Грѣться подлѣ огня, ад і§-
пет Гоѵегі, ад Госит аввіддге. Г. иа
солнцѣ, аргісагі; ад воіет Гоѵегі. 4) Во-
да давно грѣется, ]ат діи еві, диод адиа
і§пі арровііа еві. 5) Саіеііегі, саІеГасІит
евве. Грѣться около кого, аіісиі'ив Ьепе-
ѵоіепііа, Гаѵоге дііагі, дііевсеге, ап^еге
гет. Грѣяиіе, грѣніе, саІеГасііо, саІеГасІив.
ГРЯДА, грядка. Вігаіит. Пещаиыя
гряды, вігаіа агепасеа, ваѣиіова. 2) Агеа,
риіѵіпив. Дѣлать гряды, іп агеав діѵіде-
ге; агеів дівііпрдіеге.
ГРЯДКА, грядочка. ТіДПит, диоЬив
тигів ѵеі рагіеііѣив іпбхит, де дио Ііпіеа
ѵеі ѵевіев виврепді воіепі.
ГРЯДУ. (81.) Іпседеге, атЬиІаге. Гря-
ди по мнѣ, ведиеге те. 2) Іпвіаге, іт-
пііпеге , ітрепдеге, ѵепіге. Грядетъ
часъ, іпвіаі, ѵепіі Ьога. ГряДущііі, Гиіи-
гив, ѵепіигив, ровіегив.
ГРЯЗНО. Ѵіа" Іиіова, соепова, Іиіиіепіа
еві. Грязноватый, раиіиіит вдиаіідив,
іттипдив. Грязнота, іттипдіііа, вог-
<*ев’ Грязну, соггиеге, іп іиіо Ьаавііаге.
Грязньгіі, грязенъ, іттипдив, вдиаіідив,
8Огді.див, садповив, іиіовив, іиіиіепіив.
/
Грязныя улицы, ѵіге, ріаіеге Іиіиіепіа1.
Дорога грязна, вогдеі ііег. Грязныя ру-
ки, тапиа іііоіае. Грязное платье, вог-
діда ѵевіів. Грязный, замаранный Вул-
канъ, іиіеив Ѵиісапив. Грязнѣю, ссепо-
вит, Іпіиіепішп, вогдідит йегі. Грязню,
Іиіо іпйсеге, «впо Ііпеге; тасиіаге, іп-
диіпаге. Не грязни ногами полъ, поіі
ссеповів редіѣив іпдиіпаге раѵітепіит.
Грязнюсь, ссепо оЫіпі, іиіо іпіісі, ссвпо
аврег^і, соіііпі, іпдиіпагі. Охота тебѣ
ходя въ такую погоду грязниться, диіі!
]иѵа! Іе Іат вригса Іетревіаіе соепо ад-
врегвит атЬиІаге. Вытащить ногу изъ
грязи, ріапіат ссепо еѵеііеге. Весь въ
грязи, Іиіо соорегіив. Волочить платье
по грязи пли по іюсѣ, ѵевіет рег Іиіит
ѵеі гогет ІгаЬеге. Вынуть что изъ гря-
зи, гет ссепо еѵеііеге. Въ грязи, ссвпо
оЫііив. Грязь, Іиіит, ссепит. Завязнуть
въ грязи, іп Іиіо Ьгеаііаге, Ьаегеге. Ки-
дать въ кого грязью, аіідиет ссепо Іасев-
веге. Замарать кого грязью, соепо аіі-
диет соіііпеге. Валяться въ грязи, іп
Іиіо ѵоіиіагі. Много грязи иа улицахъ,
ріаіеаг іиіо вогдепі. Упасть въ грязь, іп
ссепит садеге. Наносить грязи м илу,
Іиіит еі Іітит аддегеге. Забрызганный
грязью, Іиіо адерегвив. Свинья, которая
любить быть въ грязи, вив Іиіиіепіив.
Перемѣняться въ грязь, дѣлаться гряз-
нымъ, Іиіевсеге. Ь) О платьѣ, вогдев. Са-
мая грязь ие можетъ быть грязнѣе, поп
Іиіит еві Іиіиіепііив.
ГРЯНУТЬ. См. Гремлю.
ГУБА. ІаЬгит, ІаЬіит. Верхняя, ниж-
няя, ІаЬіит вирегіив, іпГегіив. Отвислыя
губы, ІаЬіа детівва. Трещинка иа гу-
бахъ, ІаЬіогит Гіввига. Разсѣчь губу, дів-
сіпдеге ІаЬгит. Губы перетрескавшіяся,
ІаЬіа тодісе Іівва. Шевелить губами, Іа-
Ьіа тоѵегС. Губы надуть, гіпді, іп еі-
615
П'Ж
ГУБ
зшіііаіе еззе сшЬ оіідію; 'бЪпіхе Іасеге.
Губы развѣшать, богтііаге, педіідепіет
Ясгі. 2) Кропвіа.
ГУБА. 8іииа, зіииз Гнагіииз, гесеааив.
2) Оііт: Ігасіиэ сопііпепііа іпіег Дио Яи-
<тіпа.
ГУБА па деревѣ. А^агісит. Г. бере-
зовая, Ьоіеіиз ідпіагіиз. Г. листвениич-
лоая, Ьоіеіиз Іагісіз.
ГУБАНЪ, губачъ, губаиья. ГаЬгозив,
ІиЬіовиа, ІаЬео. 2) Оиі гіи^Йиг, оЬпіхе Іа-
ееі. Губастый, ІаЬговиа, ІаЬіоаиа.
ГУБЕРНАТОРОВЪ. Аб рга;ГссІит,
«игаіогет игЬіа регііиепв. Губернатор-
скій, ргюГесІо или сигаіогі игЬіа ргоргіие.
Губернаторская должность, тииив ргае-
іГесІі пгЬів. Г. приказаніе, ітрегіит, ціа-
ііші ргаеГесІі игЬіа. Губернаторство, бі§-
тііаа ргаеіесіі игЬів. Губернаторша, ихог,
еоц)их рга'ГесІі игЬіа. — Губернія, рго-
’ѵіисіа, ргюГесІига. Губернскій, аб ргае
іГесІигат регііпепз. Губернскій юродъ,
сариі ргоѵіпсіае. Губернское правленіе,
„чігіа. 2) ТгіЬипаІ ргяіесіигае, ргоѵіпсіае.
ГУБИСТЫЙ, губчатый. 8роп"іозиз.
ГУБИТЕЛЬ. Соггиріог, регбііог, еѵег-
«ог, ехаііпсіог. Губительница, соггир-
ігіх, беіеігіх. Губительный, регііісіозиз,
ехіііовиа, Іипѳзіна. Губительство, ехі-
іішп, іиіегііиа, сіабеа, регпіеіеа, ехсібіит,
ехсівіо, еѵегаіо, ѵааіаііо, ехаііпсііо. По-
. бить люди п скоты губительствомъ, (ві.),
іютіпев ресибеадие реаіе беіеге; сопЯ-
исеге.
ГУБИЩА. ЬаЬіит атріит, сгаваит.
Губка, губочка, ІаЬеІІит.
ГУБЛЮ, Соггитрего, бергаѵаго; рег-
Леіе, регѵегіеге; реазит баге. Губить
ъ-ого, аіідиет реазит баге; аіідиет рег-
беге, аіідиет аб іпіегііит ѵосаге. Ис-
зг іть кого погубить, іпіегііит аіісицз
дижіеге; ѵіі® аііыциа іпаібіагі; аіісиі іп- |
Г)Ж 616
аібіагі. Вы сами себя губите, ірас іп рог-
піеіет гпіа. Зачѣмъ ты хочешь себя
губить? сит Іе із регбіішп? 2) АЬаите-
ге, регбеге. Губить время въ праздно-
сти, Іетриз оііо, беаібіа, піЬіі а^епбо рег-
беге, аЬаитеге.
ГУБНЫЙ. ГаЬіаІіз. г. буква, ііііега
ІаЬіаІіа. Губные мускулы, тиасиіі ІаЬіа-
Іеа; тизсиіі ІаЬіогит. Губныя желѣза,
{•іаибиіа1 ІаЬіаІеа.
ГУБНЫЙ. Сгітіпаііа. Г. староста, ]и-
бех іп саиаіа риЫісіз. Г. приказъ, }ибі-
сіит сарііів.
ГУГНИВО. ВаІЪе, Ьаезііаиа Ііи§иа. Гу-
гнивость, Ьжвііапііа Ііп^па?. Гугнивый,
Ьото ЬаІЬиа, оа ЬаІЬит, Ііидиа Ьгеаііаив.
Гугнивѣю, іисіреге Ьаезііаго Ііп^иа, ве аб-
зиеГасегс ЬаІЬиІіге.
ГУДЕНІЕ. Сапіиа, ебііиз ог§апо, диоб
ѵосаіиг ^оибоѣ. 2} Гуденіемъ своимъ
уши деретъ, швеіііа сапіиа или гибі сапіи
аигев габіі. Гудельицікъ, іудошннкъ,
гудило, диі Ябеа тоѵеі ог^апі, віе біеіі
роибок.— Гудецъ, зі., рваііев, сііЬагоебиа.
Гудокъ , гудочцкъ , ѵеіиз тиаіеит іп-
аігисіит Ігіит сЬогбагит, аедиів ріапіа-
дие азаіЬив соиаіапв; гизіісит ЬагЬіІоп.
Гудошный, аб гизіісит ЬагЬіІоп регіі-
пепа. Г. смычокъ, ріесігит, дио сЬогба1
^оибок риіаапіиг. Гудю и гужу, риіааге
сЬогбаа ог§апі тиаіеі, диоб біеііиг ^оибок
2) Аигеа габеге.
ГУДѢТЬ. 8опит ебеге, вопаге; сЬог-
баа Істрегаге.
ГУЖЕВЫЙ, Аб Іогит Ьеісіі регіі-
иепв. 2) Абѵесіив ріаизігів. Гуж. то-
варъ, тегсеа, диае ріаизігів абѵеЬииІиг.
Гужемъ, ріаизігіа; Іеггеаігі іііпеге. Ког-
да барки зазимуютъ въ каналѣ, то грузъ
ихъ доставляютъ гужомъ, асарЬіа Гоааа
Питіпіз ЬіетапІіЬив, опега еагит ріаиа-
Ігів абѵеііипіиг. Гужъ, Гипіа сгаваіог. 3)
617
ГУЛ
ГУИ
618
Гогвт ^08* или Ьеісіі. Взявшись за гужъ,
яе говори, что не дюжъ, зетеі іпсеріит
орив соиііииаийит еві, диой вето! іпсе-
регіз, сопііпиапйит еві.
ГУЗА. V- оЬв. Ви§а.
ГУЗАНЬЕ. Л’и^із Іетриз Ігііит, сиис-
Іаііо, севваііо. Гузаю, ви^із Іетриз Іе-
геге, сипсіагі, сеззаге.
ГУЗИЦА. Си. Трясогуска.
ГУЗІОННАЯ КИШКА. Весіит іпіев-
іівит.
ГУЗКА. Сгорі"іит аѵіа.
ГУЗНО. Робех, аииз.
ГУКАНЬЕ, йопііив 1ап§иі<1е ебііив. Гу-
каю, тиііге, тивзаге. Сиди и не гукни,
диіевсе, иоіі тоѵегі вес ипит ѵегЬит
тиііге аийе. Гукъ, зопііиз Іап^иійиз, ти-
ііііо. Г. совы, ѵох пли сапіив посіиа1.
ГУЛЕЙ, лей. Апіті оЫесІаІіопез, оЬ-
Іесіаііопев, йеіесіаііопез. 2) РиЫіса ат-
ЬиІаГю; риЫісит зраііит (какъ мѣсто гу-
лянья, такъ и самое гулянье).
ГУЛЪ, гулкъ. 8опиз Іап"иі<|из; ргевзі
тосіі. 2) ЕсЬо, ѵох ге<1<1ІІа.
ГУЛЬ. Ѵох, диа аНісіивІиг соІитЬае.
ГУЛЬБА. Оііоза атЬиІаІіо, <1сзй1іа,
іиегііа.
ГУЛЬБИЩЕ. АтЬиІасгит риЫісит,
деатЬиІаІіо. іітти на гульбище, <1еат-
Ьиіаіит іге. Гульбищный, а<! атЬиІаІіо-
пет регііпепз.
ГУЛЬФИКЪ. Извита; іетіпаііит.
ГУЛЮ. Ѵох іпГаиІіит, сит ргаезіііаз
віЬі Ыапйіііаз іпіеііі^еге іівдие гезровйе-
ге іпсіріипі. 2) ВІавйігі, Ыавйе аііодиі.
ГУЛЮКАЮ. ГГіі ѵосіЬиз: ^оиіи коп-
іи , Іаийепіет Іаіііаііоиет. Гулючки,
играть въ гулючки, Ішіеге Іаіііаііопет.
ГУЛЯВИЦА. См. Тысячелистникъ.
ГУЛЯКА. Юевев, іпегз, севзаіог. 2) Іш-
тобегаіпз, іттойісиЗ, йіввоіиіиз; ІіЬіді-
повив, диі іісеиііиз, сІГгеваІіиз ѵіѵіі. —
Гуляльщикъ, гуляльщица, віікііовиз, віи-
сііоза йеатЬиІашІі. 3) Вевев, іпегз, сев-
ваіог. Гуляніе, гулянье; «ІеатЬиІаІіо, ів-
атЬиІаІіо, атЬиІаІіо. 4) ОЫесІаІіопез,
сіеіесіаііовез. 5) АтЬиІасгит риЫісшг».
Гулянка, оііовит Іетриз, оііит; Ьогае ѵа-
сиае, оііоза', зиЬвесіѵа Іетрога. Я этв>
сдѣлалъ на гулянкахъ, Іетроге оііозо Ьос
Гесі. Гулннійце, атЬиІаІіипсиІа. Гулящій
день, біез ѵасииз.
ГУЛЯФЪ. Васса, Сгисіиз говае саиіпа».
Гуляфный, ай Ггисіит гозае сапіпае регіі-
пепз. ГуляФпая вода, адиа гозасеа.
ГУЛЯЮ. АтЬиІаге, оЬатЬиІаге, вра-
Ііагі. Гулять въ саду, по рощѣ, зраііагі-
йеатЬиІаге іп Ьогііз, іп петоге. Гулять^
ходить на свѣжемъ воздухѣ, зиЬ 4іо яра-
Ііагі, ехзраііагі. 2) Ѵізеге диет, аіісідиз;
ѵівепйі саива ѵепіге, ѵізііаге. Гуляй къ»
намъ почаще, ѵізііа поз сгеЬгіиз. 3) І)е-
Іесіагі, оЫесІагі, ве йеіесіаге, зе оЫесІа—
ге. Всю ночь гуляли, рег Іоіат посіеш
оЫесІаЬатиг. 4) Іпегіет еззе, піЬіі а§е-
ге, оііозит атЬиІаге. 5) Віззоіиіе, Іісеп-
ііпз ѵіѵеге, роіаге, ѵіпо йебііит евве. Не
гулять отъ мужа, сазіе ѵіѵеге сит тагі-
іо. Не гулять отъ жены, сазіе ѵіѵеге
сит ихоге.
ГУМЕННИКЪ. См. Гусь.
ГУМЕННИКЪ. Ераііит сігса агеашг
иЬі теі'К'ІІит асегѵі зіаіиипіиг. Гумен-
ный, а<1 агеат регііиепв. Г. кормъ, асив,
раіеа.
ГУМЕНЦО. Мийиз саріііо ѵегЬех сар-
Ііз сіегісогит, ессіезіазбсогит.
ГУМЕНЦО ПОПОВО. См.' Одуванчики.
ГУМЕНЩИКЪ. Сизіоз агеж орровііив.
ГУММИ. См. Камедь.
ГУММИГУТЪ. СатЬо^іа.
ГУМНО. Агеа, ів диа Ггитепіа йеіег-
ивіиг.
ГУНЬ или гуны. См, Гутеііі-
€19
ГУС
ГУС
620
ГУНЬБА. ТгіГоІіит оГГісіпаІе; раппив;
ѵевіів Іасега; раіііит тепбісогит.
ГУНЯВЫЙ, гунявъ. <Аиі е тогЬо саі-
ѵив или саріііо тиіив Гасіив еві. Гуня-
вѣю, саіѵит, саріііо пиііит Йегі, саіѵев-
сеге, саіѵейегі.
ГУРТИКЪ. Маг^о или ехігетит ппт-
гпогпт веггаііт іпсівогипі. Жиды у чер-
вонцевъ опиливаютъ гуртики, .1шіай таг-
Віпее питтогит веггаііт іпсівогпт ргае-
весапі. Гуртильный, питтів веггаііт
іпсідепііів вегѵіепв. Станокъ, тасіііпа,
диа питті веггаііт іисіДипІиг. Г. па-
латка, іііаеіа, иЬі ерівтоііі орив ЙІ. Гур-
тить, шаг^іпаге, таг^іпе іпеігиеге.
ГУРТОВЫЙ. 8итта1іт, іп ипіѵегвит,
аѵегвіопе или рег аѵегвіопе ѵепаіів. Гур-
товые товары, тегсев, фкв виттаііт
ѵешіипіиг. 2) Л1а]огі дге§і или та]огі
агтепіо аДЬіЬіІив, пастухъ. Гуртовымъ
дѣломъ, іипсііт, соп|ипсІіт, соп]ипсІе,
мпа. Гуртомъ, аѵегвіопе, рег аѵегвіопет
іп ппіѵегвит. Г. продать, рег аѵегвіо-
пет ѵепДеге, ѵепйііаге.
ГУРТЪ. Сгех согпі^егогит (апіта-
Ііит); агтепіит Ьисѳгит, согпі^егит.
ГУРЧУ. См. Гуртикъ.
ГУРЬБА. ТигЬа, тиііііийо.
ГУСАКЪ. Гасіев товепіегіит. Г. те-
лячій, адпіпа» Іасіев.
ГУСАКЪ. Ѵох са>тт. 8ресіев Іаіегит,
Іаіегсиіогит.
ГУСАКЪ. Апвег тав.
ГУСАРСКІЙ. АД едпііет Нип^агісит
Іеѵів агтаіигае регііпепв. Г. полкъ, аіа,
Іигта Лип^агісі сиііив. Г. лошадь, едиив
Іеѵіог. Г. платье, ѵевіііив, спііив едпііит
Пип^агісогит. Гусаръ, Ниввагив; едпев
Нип«агісия Іеѵів агтаіиг»; тоге Нип^а-
гісо агтаіив.
ГУСАРЬ. Апвегит сивіое. Гусекъ, ап-
вегспіив. — Гусемъ, огіііпе, аііег рові аі
Іегит. Въ тѣсныхъ мѣстахъ лошадей
запрягаютъ гусемъ, іп Іосів апфіяіів едиі
аііег рові аііегит _іип§ип!иг сиггиі.
ГУСЕЛЬНИКЪ. ОріГех Ьагра>, паЫіі,
рваііегіі. Гусельный, аЛ Ьаграт, паЫіит
регііпепв.
ГУСЕНИЦА. Егиса.
ГУСИНАЯ ЛАПКА. СЬоепоройіит Ьо-
пив Непгісиз.
ГУСИНАЯ ПАЖИТЬ. Роіепііііа ап-
ввгіпа.
ГУСИНЫЙ. Апвегіпив. Гусиное перо,
реппа апвегіпа. Яйцо, оѵит апвегіпшп.
Сало, аііерв апвегів или апвегіпив. Гуси-
ная лапа, рез апвегіпив. Печенка, ]еспг
апвегіпшп. Г. крикъ, также съ добав.
сл. апвегит, §іп<ргі1ив (у Арнов.). Гуси-
ные потрохи, апвегів іпіевііпа еі ргаеве^-
тіпа. — Гусіокъ, Іивив апвегагіив.
ГУСЛИ, —слей и гусель. ГіаЫіит, рваі-
Іегіит. Гуслистъ, диі паЫіит риіваі;
диі паЫіо регвопаі.
ГУСТЕРА. Сургіпив ѵітЬа.
ГУСТО, густенько. 8рівве, йепве, <1еп-
віт. Трава густо растетъ, ЬегЬа агсііе-
віпіе ве ііепваі. Г. растущій, ііепвапв ве
Сгопіііит §егтіпе. Япцо густо сварено,
оѵит ііигит, оѵит і§пі ііесосіит, ііопес
іпііигиегіі. Быть густо намазаиу смолою,
сгавве рісагі.
ГУСТОБОРОДЫЙ. БепвіЬагЬив.
ГУСТОБРОВЫЙ. Вепвів впрегсіііів.
ГУСТОВАТЫЙ. Раиіиіит і!епвив,раи-
іиіит сгаввие.
ГУСТОВОЛОСЫЙ. Сариі ііепвит са?-
вагіе.
ГУСТОЗЕЛЕНЫЙ. Бепвіт ѵігіііі вга-
тіпе ѵевіііив. Внизу разстилаются гус-
тозеленые цвѣтущіе луга, іп&а Іаіе ра-
Іепі, ехіешіипіиг (Іогіііа Депведие ѵігіііі
^уапііпе ѵевіііа ргаіа.
ГУСТОСТЬ, густота. Бепвііав, врівві-
ГУС
ДА
621
Іа8- сгаззіІиЛо. Г. лѣса, вііѵа Лепва, ора-
<а Г. волосъ, Лепзі саріііі; врізва сота.
Г. влаги, Лепвііаз Ъитогіз. Г. воздуха,
яріззіІиЛо аёгів, ^гаѵііаз аёгіз. Способство-
вать густотѣ волосъ, 8рІ88аге саріііит.
Густота облаковъ, Лепзііаз пиѣіит. Гус-
той, густъ, ЛвПЗиЗ, ВрІЗЗПЗ, сгаввиз. Г.
лѣсъ, зуіѵа Лепва агЬогіЬ'из. Густота де-
ревьевъ въ лѣсахъ производитъ тѣнь и
темноту, агЬогиіп іп зііѵіз Лепвііав итЬгаз
ЛедеЬгавдие еПісіІ. Г. береза, зрізза га-
тіз Ьеіиіа. Густая липа, зрізза гатів Іі-
Ііа. Густая грива, щЬа атріа, Іаіа, зрізза.
2) Густое пиво, сегеѵізіа сгазза, Лепва.
Густая кровь, сгаззиз зап"шз. Густыя
«ливки, сгаззіііев Яогіз Іасіів. Густое
мутное вино, ѵіпит Гсссиіепіит. Густыя
япца, оѵа Лига. Кофс очень густъ, саІЛа
АгаЬіса езі ѵаІЛе ІигЬіЛа. 3) Густой воз-
духъ, аёг сгаззив еі сопсгеіиз. Г. туманъ,
саііцо Лепва или врівза. Г. голосъ, ѵох
{ггаѵіз, Лига. Густыня, (ві.), Іосив агЬогі-
Ьив Лепвиз, Лепва агЬогит. — Густѣю,
зріззезсеге, Лепзагі, сопсгезсеге, врізвагі,
сопзріввагі; соіге іп Лепзііаіеш. Всякое
молоко густѣетъ па огнѣ, отпе Іас і§пе
врізваіиг. Это вино болѣе отъ давности
густѣетъ, Ьос ѵіпит та§із ѵеіизіаіе сгаз-
везсіі. Кровь густѣетъ, вап§иів сопсгез-
сіі, зріззаіиг. Облака густѣютъ, пиЬез
яріввіогез геЛЛипІпг, опегапі аёгет, пи-
Ьез со^ипіиг. Темнота .густѣетъ почыо,
Лепзапіиг ІепсЬгае посіе.
ГУСЫНЯ. Апзег Гетіпа. Гусь, апвег.
Дикой, апзег Гегив; рег т. Ьото віирі-
Лив. Хорошій гусь, думалъ я, ессе .ІіЬі
Ьото 8ІиріЛиз! сопзіЛегаЬат тесит іп
апіто. Гусь гуменникъ, апзег Гегив (диі
іп агеа раЬиІит зіЬі диа?гіІ).
ГУСЬ КАЗАРКА. См. Казарка.
ГУСЬ КИТАЙСКІЙ. Апзег су^поіЛев.
ГУСЯ. 81., т. ч. гусь. Гусятина, саго
6ІІ
апвегіпа. Гусятникъ, атаіог, зІиЛіозиЗ
апвегит. Гусятня, сеііа апвегіпа; сЬсе-
поЬозсіоп.
ГУТЕЙ. СуЛопеит, соіопеит таіит.
ГУТОРЪ. Іосив, пи«а>, зегто, соііо-
диіит , сопГаЬиІаІіо. Гуторить , ]осагі,
пи^агі, соііодиі, сопГаЬиІагі.
ГУЩА. 8еЛітепІпт, Га>сев; сгавзатеп,
сгавватепіит. Пивная г., йесев сегеѵі-
зіагіач Кофейная, веЛітепІшп са1Ла> Ага-
Ьіса?. Заквасить хлѣбы гущею, Гегтеп-
іаге ГаісіЬиз таззат Гагіпа. Гущаникъ,
ѵаз зегіа зегѵапЛіз ГасіЬиз зегѵіепв. Гу-
щаный, вегѵапЛіз ГасіЬиз Лезііпаіив. Гу-
щаная кадка, ѵаз 8егѵапЛі8 ГасіЬиз зег-
ѵіепз.-----Гущу, Лепзаге, сопЛепзаге;
вріззаге, сопзрізваге.
ГѴЕНА. См. Гіена.
Д.
д. фиіпіа аІрѣаЬеІі Ковзісі 1і11ега;епип-
сіаіпг еоЛет тоЛо, <рю Ггапсо-СаШсит
Л, иі поіа питегі Леві^паі диаіегпит,
сит Ііпеоіа аиіет а Іаіеге ровііа Лиа-
Ьиздие Ігапзѵегзіз зесіа ,Д диаіег тіііе-
пагіит. г
ДА. Рагііспіа сорпіаііѵа ѵоіит, з. оріа-
Ііопет ехргітепв. Да проліется кровь
Славянъ въ нашемъ отечествѣ и внѣ
онаго, еіТипЛаІпг і^ііиг 81аѵогит зап^иіз
сит іпіга, Іит ехіга раігіаш позігат! —
Да будетъ взоръ твой кротокъ! віі оси-
іогит Іиогит сощесіив Іепів еі ЫапЛиз!
Да обитаетъ Сегестъ между побѣжден-
ными и да возвратитъ сыну своему долж-
ность жреца, соіегеі йе^езіез ѵісіаш гі-
рат еі геЛЛегеІ йііо засегЛоІіит! (Тас.).
2) 8еЛ, апіѳт, ѵего. Я бы поѣхалъ, да
не велятъ, ѵеііт, ѵеііет диіЛет ргойсіз-
сі, зеЛ тіЬі пиііа ѵепіа Лаіиг. Я тебѣ
добрый совѣтъ давалъ, да ты слушать
623
ДАБ
ДАВ
624
иевя ве хотѣлъ, едиі<1ет ІіЬі иШіа виаві,
Іи ѵего ііа оЬведиі поіиіеіі. 3) Одинъ да
два составляютъ три, шшв еі сіііо Гасіипі
Іге8 (Ігіа). Я да вы, е&о еі Іи. Да конни-
цы 7 тысячъ, аійіііів веріеш тіІІіЬия
е<[иіІипі.
ДА- Айѵ. 8апе, сегіе, гесіе, ііа, ііа еві;
біе ееі; еііапі (если что допускаютъ въ
противоположность сл. нѣтъ). — Рим-
ляне, для сильнѣйшаго утвержденія, по-
вторяютъ глаголъ или то слово, которое
имѣетъ силу въ вопросительномъ пред-
ложеніи, напр. придетъ ли онъ? да, ѵе-
піеі пе? ѵепіеі. Оставьте это намѣре-
ніе. — Да къ чему? саѵе Гахів. — диа-
ргоріег? Да перестанете ли вы? роііп
ці йевіпав? Да, вотъ вамъ, Ьет ІіЬі аи-
іет! Да что жъ вамъ тутъ и дѣлать,
когда нѣкому слушать вашихъ наставле-
ній? паш <|ні<] Іи Ыс а§ав, иЬі, еі циііі Ье-
пе рггесіріав, пешо оЬіешрегаІ? Да кого
я въ дали вижу? не Регіонъ ли это,
нашъ пріятель, «ей циів іііе ееі чиеш ѵі-
ііео ргосиі? еві пе Ьіс Не^іо, ІгіЬиіів по«-
іег? Одинъ ли онъ тамъ былъ? да, пиш
«оіив Ьіс айГиіІ? «оіив. Не меня ли спра-
шиваешь? да, тепе ѵіе? Іе. Да конечно,
іто ѵего. Говорить да, а|о, аПіітпо, аіі-
пио. Отвѣчать на что да, аіісиі аЛігта-
ге. Ты говоришь да, а я нѣтъ, Іи аів,
е<;о пе^о. Отвѣчать да или нѣтъ, аиі
еііапі аиі поп гевропйеге- Говорить при
чемъ да, іп аійріа те абвепіігі.’
ДАБЫ. VI, дио. Дабы не, пе, иі пе.
Д. я чего нибудь не зналъ, иі пе диі<1 і§-
погеш. Я всячески стараюсь, дабы вамъ
доставить благополучіе, Гасіо, ^ио<1 ров-
5иш, иі Іе Геіісіогеш геіШагп. Поселяне
унавоживаютъ поля, дабы они приносили
больше плодовъ, гивіісі еіегсогапі а^гое,
чио Іаг^іие Гги^еб Гегапі. Добрые роди-
тели не пропускаютъ увѣщавать дѣтей,
дабы они со дня на день дѣлались луч-
шими, Ьопі рагепіев поп іпіегшіііипі 1і-
Ьегов соЬогІагі,. <ріо іп йіев шеііогев еѵа-
ііапі.
ДАВАНІЕ. См. Даяніе.
ДАВЕШНІЙ. Ргіог, «ирегіог, поѵівві-
шив; Ьгеѵі апіе, раиіо апіе, пирег Гасіив,.
раг асіив. Дав. случай сдѣлаетъ васъ ос-
торожнымъ, поѵіввітшп еѵепішп гесійеі
Іе саиііогет. Давеча, давя, раиіо’апіе^ .
Ьгеѵі апіе. Я еще д. вамъ о томъ-ска-
зывалъ, еііат раиіо апіе йе Ьас ге ІіЬі *
йіхі.
ДАВИЛО. Рошіив, опив. 2) Юесіриіа,
Іадиеив. — Давка, Гивіиагіит, соріа ріа-
дагит. 3) ТигЬа; сопіегіа тиііііийо. Ве-
ликая д., сопГегІіввіта тиіііішіо. Не
такъ великая бываетъ д., поп ѵаШе соп-
сштііиг а<1 еіс. — Давленіе на, виЯоса-
Ішп, йііапіаіиш. Давленіе, ргевеив, рге8-
вига. 4) ёийосаііо, вігап^иіаііо. Давле-
ный, ргезвив. 5) 8иЯосаІив, вігап^иіаіив.
— Давлю, ргешеге. Снѣгъ давитъ кров-
лю, піх опегаі, ргешіі опеге Іесішп. Да-
вить что ногою, аіідийі реііе саісаге. Да-
вивши раздавить, ргетепсіо арегіге. 6)
Тогсиіаге, реіІіЬие саісаге, ехргішегс. Д..
виноградъ, иѵав Іогсиіаге. 7) 8иПосаге,
бІгап§и1аге; ГаисіЬив Іепеге, соііиш оЬ-
іогсріеге. 8) Ѵгеге. Башмакъ давитъ
ногу, ап^ивИог саісеив реііет игіі. Грудь-
давитъ, ресіив ап^ііиг, ргепіііиг. 9) Ѵе-
хаге, аГПі^еге, орргішеге. Сильные да-
вятъ бѣднаго, роіепііогев орргішипі іпо-
рев. Давлюсь, ргеші, ехргіті. 10) 8е
«иврешіеге, ѵііат виерешііо (іпіге, Гаисев
8иа8 Іадиео «иіГосаге. Я подавился кос-
точкою, ов Гаис>Ьи8 теів Ьювіі. Пивши
молоко, подавился волоскомъ, іп Ьаи-
гіепйо Іасіе ипо рііе 8Ігап§и1аІи8 еві. 11)?
Бе аѵаго: апеі, сгисіагі. За полушку вя-
жется и давится, ап^ііиг, сгисіаіиг, ві ѵеіі
625
ДАК • ДАЛ 6.2&-
оЬоІиш ітрепбеге орив віі. 12) Непвагі,
сотргіті. Народъ давится на площади,
сопіегііввіта іп Іого ІигЬа- еві.
ДАВНЕНЬКО. 8аіІ8 йіи, ваіів 1оп§ит
ееі Іетрив. Онъ д. отсюда уѣхалъ, ваіів,
Іоп^ит еві Іетрив, сит Ьіпс аЬііІ. Дав-
ній, давный, Іоп^ив,Іоп^іпдиив; ѵеіив, ап-
Іідиив, ргівсив. Это не въ давнемъ вре-
мени случилось, Ьос поп тиііо апіе ас-
сі<1іІ. Давнишнее знакомство, ѵеіив соп-
виеіибо, ѵеіивіав. Я съ давнихъ временъ
съ нимъ знакомъ, ивив ѵеіив еі сопвие-
.Іибо тіЬі сит ео ееі. Давнишнее дѣло,
гев бибит асіа, еевіа. Давно, <1іи, Іоп-
§шп іетрив, бибит, ех Іоп^о Іетроге
(съ давняго времени). Вы у насъ давно
не были, біи еві, сит пов поп іпѵівівіі.
Давно ли это съ вами случилось? йіи по
еві, сит Ьос ІіЬі ассібіі? Я уже давно
получилъ довольно имущества м славы,
)ат ргібет роіепііа; еі Догіап аЬипбе
аберіив еит.
ДАЖЕ. Еііапі, диодие; отпіпо, ѵеі.
Даже теперь, если можно, постарайся,
ба орегат, 8І еііат пипс еійсеге роввів.
Вы даже слишкомъ скупы, Іи диодие
реграгсе пітіит. Прочь д. малѣйшее
подозрѣніе въ скупости, аѵагіііа» реііаіиг
еііат тіпіта виврісіо. Такъ срамно, что
д. и сказать стыдно, ііа оЬвсоепа, иі біс-
Іи диодие ѵібеапіиг іигріа. Насиліе, оби-
да и даже все, что можетъ быть препят-
ствіемъ, ѵів еі пуш-іа еі отпіпо диоб оЬ-
Іиіигит еві. По мнѣ, можешь д. хра-
пѣть, рег те ѵеі віегіав Іісеі. Д. тогда,
Іат Іит. Д. тамъ, іпіЬі. Довольно бе-
сѣдовалъ, даже до зари, вегтосіпаіив ееі
иоЬівсиш ивдие аб ргітат Іисет.
ДАКАЛЬЩИКЪ. ІІиі отпіа аІіси)и$
бісіа адвепіаііопе Іігтаге рагаіив еві. Да-
канье, м. выр. гл. Дакаю, отпіѣив, диге
диів бісіі, абвепіаііопе аппиеге, сопвеп-
вит баге.
ДАЛЕКІЙ, далекъ. Ветоіив, бівіапв,.
Іоп^ив. Д. путь, Іоп^ит ііег, 1оп«а ѵіа.
Онъ весьма далекъ отъ того, чтобъ дѣ-
лать кому зло, аЬЬоггеІ, еві аііепив аЬ іт-
ргоЬе Іасіепбо, аЬ іп^игіів Іасіепбів; тиі-
іит аЬевІ, иі іи)игіав Іасіаі, ітргоЬе Іа-
сіаі. — Онъ очень не далекъ, еві тебіо-
сгів. Онъ не д. въ своихъ знаніяхъ, поп
та»пов рго^геввив Іесіі іп ге; поііііат геі
ЬаЬеІ тебіосгет; поп 1оп§е ргосеввіі іп
босігіпа. Въ этомъ я далекъ отъ пего,
аЬ ео ріигітит аЬвит. Онъ дэл. отъ та-
кого преступленія, аЬЬоггеІ аЬ Ьос сгі-
тіпе. Не далеко отсюда живетъ, поп
1оп"е Ьіпс ЬаЬіІаІ.
ДАЛЕКО. 81- Далече. Ьоп^е. Какъ д.
отсюда? диаш Іоп^е еві Ьіпс? Какъ д.
отсюда до лѣсу? диаш 1оп«е аЬевІ Ьіпс
іп ваііит? Отъ этого мѣста столько же
д. какъ и отъ другаго, рагіЬив іпіегѵаііів
бівіаге. Д. быть отъ какого мѣста, Іоп-
{>е, ргосиі аЬ аіідио Іосо аЬевве. Далеко
иа большое разстояніе видимъ, Іогщо іп-
Іег]ес1о іпіегѵаііо ѵібетив. Не далеко,
Ьаи<1 ргосиі; ехі^ио іпіегѵаііо. Онъ да-
лекъ отъ нихъ, о.тстаетъ по ученію, Іои"о
іів іпіегіог еві. Быть недалеку въ ка-
кой наукѣ, рагит саііеге гет, ргітогіЬив
Іапіит ІаЬгів «ивіагс аіідиіб. Они не да-
леко отъ верху, поп Іоп^е аЬвипІ а вит-
то. — Далеко отъ кого отойти, пітіе
аЫге аіідио, против. ему абвівіеге. Д.
вышелъ ему на встрѣчу, 1оп§е іііі оЬѵіап»
ргосеввіі. Очень д., но тѣмъ скорѣе бу-
демъ поспѣшать, рег Іоп&е еві, веб Іапіо
сіііив ргорегетив. Далеко отъ нашего
отечества, ргосиі а раігіа. Ь) Онъ дале-
ко видитъ, Іоп^е рговрісіі. Далеко тебѣ-
съ нимъ равняться, 1оп§е аЬев аЬ ерів
босігіпа; Іоп^е іпіегіог ев ео. 2) 81., біи,.
ДАЛ
ДАЛ
628
€27
Іопдит Іетриз. 3) Іп ѵ. сот. Д. зайти,
Іоп^іив рго"гебі, тиііит ргоЯсеге іп ге;
та"пов ргоцгеввив Гасеге іп ге. Онъ д.
прошелъ въ математикѣ, шадпов ргоцгев-
вив іп агІіЬив таНіетаІісів Гесіі. с) =
Преступить мѣру, пітіит евве іп ге.
При порицаніи заііти д., іп ѵііирегаііопе
рагит гг-циііаіі сопвиіеге. Далеко пре-
взойти кого, Іоп^е или тиііо аіідиет
вирегаге, ехсеііеге. Д. уйти отъ кого,
1оп"е аіідиет вирегаге, рггесиггеге, апіе-
сеііеге (аіісиі или аіідиет ге или іп ге).
Онъ далеко ушелъ ото всѣхъ соучени-
ковъ, отпев сопбізсіриіов Іоп"е (босігіпа)
вирегаѵіі. — Далековатый, Іои^иіив. Путь,
Іоп^иіигп ііег. — Далеконько, 1оп»иІе.
Отъ города не далеконько, аЬ игЬе Ііаиб
1оп"иіе. — Далечайшій, гетоііввітив,
іоп^іввіте бівіапв. — Дали, —лей, даль-
ни, —екъ, гетоііога; аЬвсебепііа. Жи-
вописецъ весьма искусно изобразилъ да-
ли, рісіог витпю агіііісіо гетоііога или
айвсебепііа беріпхіі. Далина, ІопДпдиит
Мег, бівіапііа. Поѣхалъ въ Камчатку, ка-
кая далина! КатІсЬаІкат ргоіесіив езі,
диат Іоп«іидиит ііег!
ДАЛМАТСКІЙ, Ваітаіісив. Далмація,
Паітаііа. Житель Далмаціи, Ваітаіа. По
Далматски, Ваітаіісе или тоге Паітаіі-
со, тоге Ваітаіагит.
ДАЛЬ- БопДпдиіІав, бівіапііа. Въ да-
ли видѣнъ ломъ, ргосиі аррагеі ботиз.
Вдали па морѣ усмотрѣли мы непріятель-
скіе корабли, ргосиі іп шагі сопзрехітив
Ьовііит паѵев. Пе хорошо видѣть вдаль,
1оп§е ѵібеге поп ровве. Изъ дали, е Іоп-
§іпдио. Изъ далц сражаться, етіпив ри§-
лаге. Смотрѣть изъ дали, ргосиі вресіа-
ге. Не допустить въ даль огня, оѣвівіе-
ге ас аб сгеіега орега іпсепбіит Ігапвігеі.
Ь) Смотрѣть въ даль, т. е. на предбуду-
щее, сопвиіеге іп Іоп^ііибіпет.
ДАЛЬНОВИДНОСТЬ. Аситеп іпцепіі;
вадасііав, виЫіІііав тепіів или одно виЬ-
Іііііав. Дальновидный, ва^ах, асиіив іп-
Кепіовив; апіто ргжѵібепв, рговрісіепв,
аиіто ргоѵібепз еі ргжвепііепв. Быть,
весьма далыювидну, асеггіто евве іпде-
піо. — Имѣть дальновидные замыслы, аі-
ііога тоіігі.
ДАЛЬНОСТЬ. Бівіапііа, ІопДпдиіІав.
Д. пути, 1оп"іидиит ііег или Іопдіпдиі-
Іав іііпегів. За дальностію рѣдко видаем-
ся, оЬ піадпипі Іосогиш іпіегѵаііит, дио
бів]ипсІі витиз, гаго аііег аііегит іпѵіві-
тив. Безпокоиться о чрезвычайной даль-
ности мѣстъ, иітіа Іосогит Іоп^ііибіпе
сотпюѵегі. Дальній и дальный, бівіаив,
гетоіив, Іоп^іпдиив, біввііив. Они пріѣ-
хали изъ дальней сторопы, е Іегга Іоп-
рпдиа ѵепегипі. Онъ оглянулся на даль-
нія горы, геврехіі Іоп^іпдиов топіев. Де-
ревья посаженныя одно отъ другаго въ
дальнемъ разстояніи, агЬогев 1оп"ів іп-
ІегѵаІІів ровііаь Быть между собою въ
дальнемъ разстояніи, тадио Іосогит іп-
ІегѵаІІо бів^ипсіит евве. Дальній путь,
ііег Іоп^іпдиит. Отправиться въ даль-
нія страны, регедге аЬіге, іп Іоп^іпдиав
Іеггаз ргоіісівсі. Дальній берегъ, гіра
иііегіог. — Дальній сродникъ, поп агсіо
йгаби аіідиет сопІіп»еив. Дальняя род-
ня, со "па Іі поп агсіо §габи ве соп1іпд;еп-
Іев. — Дальнѣйшій, иііегіог. Въ ожида-
ніи дальнѣйшихъ успѣховъ можно быть
довольну настоящими, ехвресіапв та^огев
рго"геьзив еііат іів, диі пипс віші, ас-
диіевсеге роввів. Удостоить кого даль-
нѣйшаго покровительства, аіідиет бі§-
пагі атрііогі Гаѵоге или ргорепза ѵоіии-
Іаіе. Поощрить кого къ дальнѣйшимъ
трудамъ, аіісціив бі1і"епІіат ехсііаге,
асиеге. — Дальше, далѣе, иііегіив. Д.
изслѣдовать, иііегіив дигегеге. Это да-
629 ДА₽
іѣе, Ьос Іоп^іин дізіаі. Далѣе отъ Царя,
далѣе отъ смерти, ргосиі а Лоѵе, ргосиі
а Гиітіие. Вотъ онъ самъ, а дальше или
за нимъ кто? ессо іряшп, диіз еяі иііе-
гіог? Деря;и себя подалѣесаѵе саиет!
Дальшій, иііегіог, Іоп^індиіог. Дальшая
дорога, Іоп’іпдиіия ііег. Далю, атоѵеге,
гетоѵеге. Далюсь, яе атоѵеге.
ДАМА. Маігопа (жена, достойнан вни-
манія и уваженія по своему поведенію).
Гетіпа (въ отношеніи къ своему полу);
тиііег (въ отношеніи къ состоянію, за-
мужняя ли опа или пѣтъ). Ь) Ве^іпа (въ
картахъ), с) Саісиіия диріісаіия или ѵа-
§ия (ловедь).
ДАНІИЛЪ. Вапіеі.
ДАНІЯ. Оапіа.
ДАННАЯ. Ілііега? епііогіа"; Ііііега; ет-
Ііопет Іеяіапіея.
ДАННИКЪ. СІіепя аіісщия; іп Іідет
ассеріия аЬ аіідио. Данницы, —ковъ, іп
йдет ассеріі аЬ аіідио.
ДАННЫЙ. Иаіия. Указъ, данный отъ
Государя Сенату, едісіит а Ргіпсіре яе-
паіиі даіит. Онъ данный ему совѣтъ,
пренебрегъ, ііаіпт еі сопяіііит пе§1ехіІ.
ДАНЩИКЪ. Ехасіог. — Дань, ѵесіі-
₽а1, ІгіЬиІит. Наложить д., ІгіЬиІит
ітропеге, іп]ип§;еге (на кого и на что),
ІгіЬиІит іпдіееге (на кого). Платить,
взносить, ІгіЬиІа Гасеге, сопГегге, репбе-
ге, репяііаге. Взыскивать, требовать да-
ни, ѵесіі^аііа ехітеге. Освободить отъ
взноса дани, гетіііеге, дітіііеге аіісиі Ігі-
ЬиІа; а ІгіЬиІія аіідиет ѵіпдісаге, ІіЬега-
ге ІгіЬиІія. Онъ освободилъ ихъ на 5
лѣтъ отъ взноса лани, диапіит атагіо
или йясо репдеЬапІ, іп диіпдиеппіит ге-
тіяіі.
ДАРЕНІЕ. Вопаііо, сопйоиаііо. Дарен-
«ый, допаіия, сопдопаіиз. Даритель, да-
*эг (у стт.), допаіог (Рапд.). Даритель-
ДАР 630
пипа, Гетіпа, дна? допаі. — Дарованіе,
допаііо, Іагріііо, допит, типия. 2) Іп-
§епіит, іпдоіея, ѵігіия, доя; Гасиііая, так.
іп^епіі Гасиііая. Природныя дарованія,
іпѵепіит. Молодой человѣкъ имѣетъ
прекрасныя дарованія, Ьиіс ^иѵепі іпеяі
Іапіа ад отпіа паіигаііз іп»епіі дехіегііая.
Не имѣть никакихъ особенныхъ дарова-
ній, иоп еяяе тахіті іп*?епіі. Имѣть не-
обыкновенныя дарованія, іп§еиіо аЬипда-
ге. Дарованія витіи, огаіогіж ѵігіиіея.
Въ немъ недоставало не дарованій вооб-
ще, но дарованій витіи, еі поп отпіпо
іпѵепіит, вей огаіогіит іп^еиіит деГиіІ.
Имѣть мало природныхъ дарованій, ад
аііеціия геі іпіеіідгепііат тіпия іпяіги-
тепіі а паіига ЬаЬеге. 3) Вопит ярігі-
Іиаіе, допит §уаІіае. Дарованный, даіия,
допаіия, ІгіЬиІия, ітрегіііия. Дарователь,
даіог, допаіог. Даровитый, ІіЬегаІія (не-
скупой), Іаг<>ия (богато, щедро дающій),
типіПспя (люботворительный). Бѣ Во-
лодимеръ милостивъ и щедръ и даро-
витъ, УѴоІдетагия егаі сіетепя, ІіЬегаІія
еі типійсия. — Даровщина, даровщинка,
гея йгаіія ассеріа, типия, типиясиіит.
Онъ привыкъ всегда получать даровщи-
ну, отпіа {ггаіиііа аиГепе сопяиеѵіі. Па-
докъ на даровщину, атаі §га1иі1а, атіеия
еяі дгаіиііогит или типегит. Даро-
вый, допаіия, сопдопаіия. У него все да-
ровое, отиіа, диае ЬаЬеі Ьопа, яипі допа-
Іа. Даровому коню въ зубы не смотрятъ,
ргоѵ., едиі депІіЬия пе іпяріеіая допаіі. —
Даромъ, §таІія, дгаіиііо. Дѣлать что д.
и безъ платы, аіідиід дуаііз еі яіпе тег-
седе Гасеге. Жить д., "гаіія ЬаЫІаге.
Ммѣ это д. досталось, ід тіЬі ^уаіія соп-
яіаі. 4) Рагѵі геГегІ, Іісеі. Даромъ, что
вы хитры, однакожъ не обманете меня,
Іісеі я:я ѵегяиіия, Іатеп те поп десіріея
или тіііі поп ітропея. 5) Іииіііііег, яіпе
«31
ДАР
ДАЮ
Ггисіи," ргжіег гет. Не жаль ли тебѣ,
что ты деньги тратишь даромъ? поп пе
ртепііеі Іе, диоб ресипіат ргаеіег гет іп-
витав ? Даромъ не пройдетъ, таіит
ЬаЬеЬіе; поп еіс аЫЬіІ; ріа^ае ведиепіиг.
ДАРОНОСИЦА. СіЬогіит (ядЗоріок).
ДАРСТВОВАНІЕ. Кетипегаііо, бопа-
Ііо. Дарствую, бопаге (аіісиі гет или
аіідиет ге), сопбопаге аіісиі гет, Іагргі.
— Даръ, типие, бопшп. Получить отъ
кого д., бопит аЬ аіідио ассіреге. За
даръ отвѣчать даромъ, типие тииеге
ехрип&еге. 2) Вопагіа, огит, аегагіит
ессіевіаеіісит. 3) Воя, ѵігіие, Гасиііав,
бопит. Не видѣть въ комъ большихъ
дарованій, аіідиет іп^епіо рагит ѵаіеге
ехівіітаге. Д. пророчества, бопит рго-
рЬеІісит. Онъ имѣетъ великій даръ из-
ображать свои мысли, еі іпееі гпахігпа Га-
сиііав со^ііа апітідие вепва бісепбо ех-
ргітеге. Вы имѣете даръ всѣмъ нра-
виться, ЬаЬев а паіига абуитепіа отпі-
Ьив ріасепбі. Удивительный д. витій-
ства, абтігаЬіІіе ай бісепбит паіига. И-
мѣть большой д. витійства, бісепбо ѵа-
іеге. Д. жалуемый отъ Государя солда-
тамъ, (Іопаііѵигп. Даръ внесенный въ
церковь, вкладъ, бопагіит. Даръ Бо-
жій, іп ѵ. сот. Ггитепіит, рапік. Д. об-
ручальный, типега, диге 8ропвив еі вроп-
8а віЬі тиіио бапі. Дары природы, Гги-
§ев Іеггае. Дары святые, васгатепіа. —
Дарю и дарую, баге, бопаге, сопбопаге.
Ему много разныхъ вещей дарили, тиііге
ѵагіі (поп ипіив) ^епегів гев бопо бопа-
Ьапіиг еі. Если вамъ эта вещь нравится,
я подарю, 8І ІіЬі Ьаес гев ргоЬаІиг, типе-
гаію Іе. Даровать кому жизнь, рег аіі- I
диет іп ѵііат іп^гебі, аЬ аіідио ѵііат ;
аиврісагі. Я вамъ сынъ, вы даровали мнѣ |
жизнь, а Іе иі йііив аиеріеог ѵііат. 4) Ѵі- I
іа аіідиет бопаге, ѵііат вегѵаге, віпеге, |
632
раіі, ѵііа Ггиі. Онъ заслуживалъ смерть,,
но милосердіе Государя животъ ему да-
ровало, бі^пие Гиегаі яирріісіо, 8еб сіе-
тепііа Ке^ів еі ѵііат вегѵаѵіі.
ДАТЕЛЬ и ДАЯТЕЛЬ, Ваіог. Доб-
рохотнаго дателя любитъ Богъ, Ьііагет
баіогет Веив атаі. — Дательный па-
дежъ, савив Ваііѵив. — Даточный, онъ.
не изъ солдатскихъ дѣтей, но изъ даточ-
ныхъ, диі поп ех раіге )ат тііііе паіцв.
еві, веб диі огіит бисіі а гивіісів іп 8ир-
ріетепіит ехегсііив Іесіів.
ДАТСКІЙ. Вапісив. Датскія перчатки,.
сЬігоІІесге Вапісге. По Датски, Вапісе
или тоге Вапогит.
ДАЧА. Ваііо, репвіо, питегаііо. При
будущей дачѣ жалованья, я съ вами рас-
плачусь, іп ргохіте Гиіиго бапбо ваіагіо
аЬвоІѵат Іе или ваІівГасіат ІіЬі. 2) 8о1и-
Ііо. 3) Гипбив, рга'біит; ргюбіит гивіі-
сит, гив; а&ег. Въ моихъ дачахъ много1
строеваго лѣсу, Гипбі теі Іі^пів аЬипбапр.
Запрещено ловить рыбу' въ чужихъ да-
чахъ, іп аііепіе ргеебіів саріига рівсіит
іпіегбіеііиг. 4) Рга'біоіит, ѵіііа. Ѣхать
на дачу, ѵіііат ргоПсівсі. Застроить да-
чу, сопеігиеге, аДіІісаге ѵіііат. Цезарь,
не смотря на то, что былъ еще не богатъ,
и весь въ долгу, приказалъ не только
начатую имъ въ Иеморейскомъ урочищѣ,
но уже съ великимъ иждивеніемъ окон-
чанную дачу сломать всю до основанія
по тому только, что она не показалась,
какъ ему хотѣлось, ѵіііат іп ІЧепіогепві
а Гипбатепіів іпсЬоаІат, та^подие витр-
іи аЬвоІиІат, диіа поп Іоіа аб апітит еі
гевропбегаі, Іоіат бігиіі, диапдиат Іе-
пиів абііис еі оЬаегаІив (8иеІ.). Малень-
кая дача, ѵіііиіа.
ДАЧАНИНЪ. Вапив. Дачанка, Гетіпа.
Вапіса.
ДАЮ, даваю. Ваге (вообще), оПегго
633
ДАЮ
634
(предлагать, самому безъ вызова давать);
роггі„еге (подавать, держать, чтобъ дру-
гой взялъ); ргаеЬеге (подавать, оставлять);
Лгабеге (передавать); ітрегііге (дать ко-
му взять часть отъ чего); ІгіЬиеге (опре-
дѣлить, раздать); бопаге, бопо баге (да-
рить); еоіѵеге, регвоіѵеге, репбеге (за-
платить). — Подать руку, бехігат ойег-
те, тапшп роггі^еге (какъ привѣтство-
ваніе) ; бехігат пли йбет баге (для под-
твержденія, увѣренія). Дать другъ дру-
гу правую руку, бехігат соіуипрсте бех-
-ігае. Дать въ чемъ руку, йбе или бехіга
баіа аіідиіб роііісегі. Дать что въ руку,
аіідиіб іп тапшп баге , Ігабеге. Дать
пить, роіит баге, ітрегііге (вооб.); ті-
півігаге; ЬіЬеге (о томъ, чья должность
•наливать). Давать грудь или кормить
грудью, шапіпіай или иЬега рга-Ьеге. Да-
вай думать, догадываться, аиврісагі сге-
ріі. Дай, подай сюда чашу, себо раіе-
гат. Дать испить воды, адиат роіиі ба-
ге. Давать лекарство, роііопет или те-
бісатепіит баге. Д. пошлины, дани,
ІгіЬиІа сопГегге. Сколько ты за это далъ?
диапіит рго Ьас го еоіѵівіі? диапіі ІіЬі
Ьаес гев сопвііііг? Сколько бы онъ далъ
за это, если бъ..., диапііпе етішп евве
ѵеііі, иі... Чего бы, думаете вы, не да-
ли 1’египцы за то, чтобъ осталась у нихъ
мраморная статуя, Венера? диіб агЫіга-
тіпі ВЬе^іпов шегегі ѵеііе, иі аЬ іів таг-
тогеа Ѵепив пе аиГегаІиг? Давай мнѣ ’
что хочешь, я этого не сдѣлаю, поп те-
геат отпев біѵіііав, иі Гасіат. Давать ми-
лостыню, віірет Іаг^ігі, врагреге (Рііп.).
Давать отъ себя голосъ, ѵосет ебеге.
Д- запахъ, обогет ебеге, враг^еге, ^ас-
Іаге (два поелл. употр. у стихх.). Дать
ьому пиръ, ериіиш или ссепат аіісиі ба-
ге- Дать кому въ чемъ наставленіе, аіі-
диет іп а1ідиа ге іпвіііиеге; аіідиет аіі-
ДАЮ
диіб босеге. Дать, сдѣлать кому выго-
воръ , аіідиет ѵегЬів савііраге. Дать
знакъ головою, рукою, пиіит баге; пиіп
зі»пійсаге аіідиіб. Дать, сообщить кому
извѣстіе о чемъ, аіідиет сегііогет Гасе-
ге бе ге. Дать должность, типие баге,
Ігабеге, тапбаге. Дать кому первенство,
ргіогее рагіев аіісиі ІгіЬиеге. Чего бы
ты ие далъ, чтобъ ие быть табѣ Эпику-
ромъ? диіб тегеав, иі Ерісигив евве беві-
пав? Дать шпоры лошади, едио саіса-
гіа виЬбеге. Давать надежду, врет ба-
ге, Гасеге, аГГегге. Дай Боже! Гахіі Веив!
Не дай Боже! Веив ргоЫЬеаІ! Дать от-
вѣтъ, гевропбеге, гевропвит баге. Дать
случай, поводъ къ чему, аіісиі геі осса-
віопет баге. Дать, подать соблазнъ, рег-
піеіовит ехетріит ргобеге. Дать дѣ-
тямъ хорошее воспитаніе, ІіЬегов Ьепе
ебисаге. Дать чему образъ, видъ, гет
Гогтаге, Ііпреге. Давать слабый свѣтъ,
виЫисеге. Это дастъ случай къ смѣху
или посмѣяться, Ьос Іибшп баЬіІ, Гасіеі,
рггеЬеЬіІ. Дать сроку, сотрегепбіпаііо-
пет Іагргі. Дать, подать свой голосъ,
аіісиі виГГга^агі, аіідиет виіТгаро вио аб-
(иѵаге. Дать, изъявить свое согласіе иа
что, аввепіігі аіісиі геі, абвепви вио аіі-
диіб ргоЬаге. Дать, подать кому тайное
извѣстіе, шепнуть, предостеречь, аіісиі
аіідиіб ви^егеге, метете , вирребііаге,
виЬрсеге. Человѣку не дано, Ьотіпі поп
баіит, поп сопсеввит еві. Данный, на-
писаииый, баіив, вегіріив (Кота1). 2) Соп-
себеге, регтіііеге. Я не дамъ ему шу-
тить надъ собою, поп регтіііат, иі те
Іибаі или іііибаі. Я ве дамъ вамъ здѣсь
ссориться, поп регтіііат, иі іпіег ее аі-
Іегсетіпі. — Дать въ заемъ, соттобаге
аіісиі гет или иіепбат аіісиі баге; соп-
себеге иеит геі аб Іетрив аіідиоб. Дать
на вѣру, сгебеге аіісиі аіідиіб. Дать
635 ДВА
правду, васгатепіит йісеге; _іи>дигапйит
Ыеі йаге. Дать судъ, ішіісаге, ]ибісіит
Гасеге. Дать кому знать вѣдать о чемъ,
аі^пійсаге, пипііаге аіісиі. Давать впе-
редъ деньги, ресипіат ргге тапи герта'-
вепіаге; іп апіесеевит питегаге, апіе'
Іетрия йеропеге. Дати лобзаніе, оеси-
]шп йаге, Гегге. Дать кому хлѣбъ, аіі-
сиі тіпівігаге ѵісішп, аіідиет еиеіепіаге.
Дать клятву, ^игаге. Ни дать, ни взять,
ріапіваітс ійет. Ни дать, ни взять та-
кой же бездѣльникъ, ^епиіпиа еі вігаиі-
Іітиа педпіііа. — Даюсь, раіі, еіиеге,
регтіііеге. Лошадь не дается коваться,
едиие пои раіііиг саісеагі или воіеае Гег-
геав іпйиі. 2) Пагі, рггеЬегі, ітрегіігі;
8оіѵі, репйі, реиаііагі. Работнику дается
па мѣсяцъ три рубля, орегагша яіп&и1ів
тепаіЬиа тегсейеін ассіріі Ігеа гиЫопеа.
Ему ве дается граната, ееі ЬеЬев, оЫи-
ьи8, поп аггіріі, Іагйе регсіріі; поп Гасііе
еі поііііат геі іпрсіаа; ееі оЫиеіоге теп-
Іів асіе. Ему далась грамата, аггіріі, се-
Іегііег сотргеЬепйіі апіто. Ему очень
далась грамата, сеіегііег апіто отпіа
сотргеЬепйіі. Живъ въ руки не дамся,
ехігета или ріііта ехрегіаг; йеГепваЬо
те ивдие аб ехігетат вап^иіпів ртііат.
Я тебѣ дамъ (какъ угроза), таіит ЬаЬе-
Ьів, поп мс аЬіЬіі. — Даяніе, йаііо. 2) Во-
пит, йаіит. Всякое даяніе благо, и
всякъ даръ совершенъ, свыше есть, от-
пе йаіит, отпе типив, диой йіѵіпііив
ргоВсівсіІиг, ееі оріітит, регГесІит; ех-
ріеіит еі ситиіаіит еяі. Даятель, см.
датель.
ДВА, двѣ, два. Ипо. Два уха, двѣ руки,
Ьіпге аигее, Ьіпае тапиа. Два письма, Ьіпае
ііііегае. Два войска, Ьіпге соріае. Разсѣчь
на двѣ части, весаге аіідиій іп Ьіпа. Двѣ
тысячи лошадей, Ьіа тіііе едиі. У него
два сына, двѣ дочери, ЬаЬеІ Ьіпов йііов,
ДВА 6.36
Ьіпае йііав. Два мѣсяца времени дано
Консуламъ, бинт тепеіит яраііит соп-
еиІіЬие йаіит ееі. Два мѣсяца дано Кон-
суламъ, йиогит тепеіит ераііит йаіит
еві. Изъ одной свадьбы ты сдѣлаешь
намъ двѣ, ех ипіа §етіпае поЬіе сойсіев
пирііае (Тег.). — Прощай на два дня, іп
Ьос Ьійиит ѵаіе. Два, ве больше, йио
пес ріигев. Онъ поѣхалъ на двѣ недѣ-
ли , ргоГесІие еяі іп диаіиогйесіт біев.
По два дѣла вдругъ не дѣлаютъ, биае гез
вітиі или еобет Іетроге регаД поп ров
випі. Нельзя двуъ дѣлъ дѣлать вмѣстѣ,
еішиі вогЬеге еі Йаге педиео. Два два
т. е. но двое, 61., Ьіпі.
ДВАДЕВЯНОСТО. Сепіит еі осІоДпІа.
ДВАДЕСЯТЫЙ. .Ѵісееіти?. Дваде-
сять, ѵіДпІІ.
ДВАДЦАТИЛѢТШЙ. ѴіДпІІ аппо-
гит, ѵісеипаііе. Двадцатилѣтнее праз-
днество, тісеппаііа.
ДВАДЦАТЫЙ. Ѵі^еаітие или ѵісееі-
тив. Сего дня двадцатое, Ьобіе ѵі&еві-
титп темів біет ЬаЬетиа. Онъ выби-
ралъ всякой разъ двадцатаго, еііДІ ѵісе-
8Ітит диетдие. Всякой разъ въ д. день,
біе ѵісееіто диодие. Едва двадцатый по-
нимаетъ его, ѵісееітив диівдие ѵіх еит
іпіеііі^іі. Въ двадцатый разъ, ѵісеаітит.
Въ двадцатыхъ, ѵісееіто. Онъ двадца-
тый человѣкъ, ееі пигаего ѵісеытив.
Двадцать, ѵіДпІі. Д. первый, ипив еі
ѵісееітие пли ѵісееітив ргітие. Д. вто-
рой, аііег еі ѵісееітие или ѵісееітие ее-
сипбие. Двадцать военныхъ линейныхъ
кораблей, ѵіДпіі паѵея ргітае та^пііибі-
пі8. Еиу не болѣе 20 лѣтъ отъ роду,
поп атрііие ѵі^іпіі аппов паіие ееі. Ему.
21 годъ отъ роду, аппоя паіив ипит еі
ѵі&іпіі. Двадцать разъ повторенный, ѵі-
сіе$ гереіііие. Двадцатью разами боль-
637 ДВЕ
шій меньшій, ѵіріпіі рагІіЬив или ѵісіев I
шіпог, ппуог. Двадцатью, ѵісіев.
ДВАЖДЫ, еі. дващи и двакрати. Віа.
Д. три составляютъ шесть, Ьів Ігіа еГй-
сіипі вех (ішшегит вепагіит). Д. я при-
ходилъ къ вамъ, но не засталъ дома, Ьів
іе веб поп роіиі Іе герегіге. Старые лю-
ди д. бываютъ дѣтьми, вепев Ьів риегі.
Д. на день, Ьів йіе. Д. поступить глупо,
Ьів аіиііе Гасеге.
ДВАНАДЕСЯТЬ, дванадесятый. Иио-
бесітив. Дванадесятый праздникъ, віс
ѵосапіиг тахіте ргішагіа или роііога Гея-
Іа, иі біев Гевіив СЬгіеІі пай, Гевіит рав-
сііаіе. Дванадесять, род. двоювадес/іть,
биобесіт. — Двенадцатый, биобесітпв.
Въ д. день, бообесіто йіе. Книга въ
12-тую долю, Гогта ІіЬгі биобепагіа. Въ
12-тую долю (печатать), биобепів. Две-
надцать, биобесіт. Д. скрижалей, био-
бесіт ІаЬиіге (диав бесетѵігі регвсгірве-
гппі). Теперь 12 лѣтъ, какъ онъ уѣхалъ,
]ат <1ио<1есіт аппі випі, иі аЬііІ.
ДВЕРИЩЕ. Глина тарпа. Дверникъ,
Іапііог, овііагіив, дапиге сивіов. Дверни-
ца , іапіігіх. Дверный, дапиге. Петля
дверная, Іі'.'атеп ]апи;е. Д. крюкъ, саг-
сіо. Покрышка, гзымсъ надъ дверьми,
ргоійугів. Дверцы, овііоішп. Д. печныя,
ѵаіѵа Гогпісаіів. Дверь, ;апиа (простая);
ѵаіѵю (створчатая); Гогев (съ двумя по-
ловинками , кои отворяются наружу;
единст. Готів менѣе употребительно);
овіішп (всякое отверстіе, служащее вмѣ-
сто двери). Отворить дверь, ]апиаш ра-
ІеГасеге, арегіге, гевегаге; Гогев, овіішп
арегіге. Дверь не отворяется, ]апиа біГ-
Гісиііег арегііиг, поп ѵпіі арегігі, поп ра-
*еІ. Затворить, запереть д., овіішп ос-
сіибеге; Гогев сіаибеге; овіішп орегіге.
Двери не затворять, ]апиагп арегіаш Іе-
пеге. У него дверь и окошко всегда от-
ДВИ 638
ворены, )апиа, Гепевіга е]ив веиірег арег-
Іа еві. Зепереть запоромъ д., овііо рев-
виіит оЬбеге. Стучаться въ д., у две-
рей, іапиаш, овіішп, Гогев риіваге. Вы-
ломить Д-, Гогев еП'гіпреге. Стеречь у
дверей, овіішп оЬвегѵаге. Войти пря-
мою дверью, Ігапвіге гесіо овііо. Изъ
дверей въ двери, изъ дома въ домъ, ов-
Ііаіігп. Навѣсить дверь, іпвегеге, аріаге
^апиат. Войти въ двери, рег ]апиат іп-
Ігаге. Вытти изъ дверей, рег іапиапі
ехіге. Искать двери = хотѣть уйти, ве
ргогіреге. Посматривать на дверь, Гевіі-
паге аімге. Показать, указать кому две-
ри, ]иѣеге аіідиет аЬіге, бівсебеге. Пе-
редъ дверьми = близко, іттіпеге, іт-
репбеге, виЬевве.
ДВИГАНІЕ. Аіоіив, тоііо, соттоііо.
Д. бревна съ одного мѣста на другое,
ІгаЬв ргоѵоіиіа. Д. губъ, тоіив ІаЬіогит,
Двигательный, тоѣііів. Двигаю, тоѵе-
ге, соттоѵеге; аіісиі геі тоіит баго
или айегге. Что съ мѣста, аіідиіб іосо,
бе Іосо, ех Іосо. Двигать руки, тапиа
тоѵеге. Д. камень съ одного мѣста на
другое , Іарібет, вахит ргоѵоіѵеге. 2)
Рег т. тоѵеге, соттоѵеге, ітреііеге,
аГВсеге аіідиет или аіісидив апітит.
Пусть подвиіиугь, тронутъ тебя ихъ сле-
зы , шоѵеапі Іе Ьогшп Іасгііпж! Дви-
гаюсь, ве тоѵеге, ве соттоѵеге; тоѵегі, -
соттоѵегі; теаге, соттеаге, сігсшпарі,.
сопѵегіі; Геггі (о небесныхъ тѣлахъ). Не
двинься съ мѣста, пе Іе тоѵеав Іосо; пе
Іе сошшоѵе ех Іосо. Движемый, дви-
жемъ, шоіив, соттоіив; ітриівиа, бис-
Іив, аббисіив аіідиа ге. Движеніе, тоіиз,
тоііо. Д. туда и сюда, арііаііо. Тѣла
для здоровья, ехегсііаііо. Д. чрезъ ходь-
бу , атѣиіаііо. Д. черезъ возку, рев-
Іаііо. Волнообразное , )ас(аІіо, іасіаіиэ.
Искусственное, тасіііпаііо. Сильное дви-
639 дви
лкеніе, тряска, сопсиввіо, сопсизвиз. Дви-
женіе крови въ тѣлѣ, сігсиіаііо вап^иіпіз.
Д. колесъ около оси, гоіагшп тоіив сіг-
са ахет. Имѣть въ себѣ начало своего
движенія, тоіи іпіегіогі сіегі. Возвра-
тить движеніе вывихнутому члену, при-
жести его въ прежнее движеніе, тет-
Ьгпт а Іихаііопе ай виоз ивиз рготоѵеге.
3) Примѣчать движенія непріятельскія,
Ьовііит ііив ас гейііив оЬвсгѵаге млп ди®
Ьовіів а§аІ, ПЛИ ди® арий Ьовіез еегапіиг
или Іювііипі тоіив оЬвегѵаге. 4) А^ііа-
ііо. Движеніе отъ вѣтру деревъ, агЬо-
гев ѵепіо а^ііа'піиг. И легкое вѣяніе вѣ-
тра приводитъ вѣтви древесныя въ дви-
женіе, еііат Іепіз ѵеиіійаіив агЬогів га-
ПЮ8 а^ііаі. 5) Движенія народныя илн
въ народѣ, ІигЬа, ІитиІІив, гев поѵ®. Въ
.Нумидіи были большія народныя движе-
нія , поп Іеѵііег ІЧитійіа ее сопсизеіі
(Г Іо г.). Отъ прошлой войны народные
умы были еще въ движеніи, въ волненіи,
тепіев поийит а зирегіоге Ьеііо гезейе-
гипі. Народныя движенія въ цѣлой Ита-
ліи, 1о1іи8 Паіі® тоіив. Во всемъ горо-
дѣ народныя движенія илн смятенія, Іге-
рійаі Іоіа сіѵііав. Движеніе духа или ду-
ши , тоіив пли тоііо апіті (различіе:
когда душа единожды приведена въ дви-
женіе, или состояніе души, единожды
приведенной въ движеніе; а послѣднее,
волнованіе духа); апіті соттоііо, сопсі-
іаііо; апіті регІигЬаііо (сильное движеніе
духа). Быть въ сильномъ движеніи ду-
ха, регіигЬаІшп евве. — Внутреннія дви-
женія сердца, іпіегпі тоіив согйів или
просто тоіив согйів. — Движенный, сиі
геі тоіив ііаіив е8І. Движимость, движ-
ность, тоЬіІіІав, напр. рейшп. Движи-
мый, тоіив, соттоіив; сиі геі тоіив йа-
іив еві. Движимая махиною тяжесть,
.ропйнв шасЬіпа или оре шасЬіп® сот-
ДВО 640
тоішп. 6) Бе сирійіІаііЬи^: соттоіив,
аЯесІив. Движимое имѣніе, гев тоѵеп-
Іев, тоЬіііа. Продать движимое и не-
движимое имѣніе, Ьоиа тоЬіііа еі диае
тоѵегі поп роввипі ѵепіі еге. — Движу,
тоѵеге, соттоѵеге, ѵегваге, а^ііаге (ту-
да и сюда), сігсита§еге, гоіаге (кругомъ),
тісаге, ѵіЬгаге (о дрожащемъ движеніи,
каково напр. свѣта). Вѣтръ движетъ вѣт-
ви древесныя, ѵепіив а^ііаі агЬогіз га-
тов. 7) ТигЬаге, соттоѵеге. 8) Аіісціив
апітит тоѵеге , соттоѵеге. Радость
движетъ сердце, даиііішп соішпоѵеі апі-
піипі; апітив §аийіо ехвіііі или і®ііііА
ехвиііаі, §евІіІ, ейегіиг. Его бѣдное со-
стояніе движетъ сердце, еіив тівета соп-
Діііо те ай тівегісогйіат аййисіі, іпйи-
сіі. Двинуть кого чѣмъ, аіісиі §гаѵет
р!а§ат іпѴетге. — Движусь, ве тоѵеге,
ее соттоѵеге, тоѵегі, соттоѵегі. 9)
Маятникъ въ часахъ движется, ІіЬгатеп-
Ішп или тотеиіит ѵіЬгаІиг. 10) Сігсит-
іге. Вся кровь моя во мнѣ движется,
Іоіив зап^ше теие іп огЬет сігсшпЯшІ,
сігсиіаіиг. Разныя планеты различнымъ
образомъ движутся, диійат ріапеі® йі-
ѵегве, поп еойет тойо Гегипіиг. 11)
Аіісиі гевівіеге; оЬейіеиІіат гесизаге; гев
поѵав дижгеге; геЬиз поѵів еіийеге; гев
поѵаге; зейіііопет ехсііаге. 12) АПісі,
соттоѵегі, регтоѵегі. Движусь серд-
пемъ, представляя сіе злочестіе, регзрі-
сіспв еіив ргаѵііаіет, педиіііат, вепви йо-
Іогів аПісіог. Движется умъ, духъ, апі-
тиз, ,тепв теа Іаіаіиг, ітроіепіі іжііііа
ейегіиг. Двинутый, двигнутый, тоіив.
ДВОЕ и ДВОИ. І’ио, Ьіпі. Нанялъ
двоихъ слугъ, тегсейе сопйихі йиов Га-
тиіов. У меня двои часы, двои саней,
ЬаЬео йио Ьогоіо^іа, йиав ІгаЬав. Двои
сапоги, йио рагіа саіі^агит. Въ двое,
йиріех, йиріит, аііегшп ІапЙіт. Я вдвое
641 ДВ0
противъ васъ сдѣлалъ, диой Іи іесізіі е§о
аііегит Іапішп Гесі. Судьи присудили
его заплатить въ двое, йиріит йаге ]и-
йісит «епіепіій соасіиз еві. Осуждену
быть на заплату вдвое, йиріі сопйетпагі.
Въ двоенъ, сит аііего. В. д. въ дорогу
отправились, ііег іп^геввив еві сит аііего.
На двое, а) іп йиаз раііев'. Раздѣлить на
двое, Ьірагіігі, іп <1иав рагіев (Ііѵісіеге. Пе-
реломить на двое, Ггап^еге, ДеіТгіпйеге.
Ь) АтЬідие. Сказалъ на двое: можетъ
быть, а можетъ и нѣтъ, іпсегіа, <1иЬіе
йіхіі: Гогіавве Ьос ііеі еі Гогіавве пои йеі.
По двое, Ьіпі. Шли, іЬапІ Ьіпі. Двое на
одинъ не четка, поіо ри^паге йиоЬиз; ие
Негсиіев диійет сопіга йиоз.
ДВОЕБРАЧНЫЙ.®!® таігітопіо ^ипс-
Іпв.
ДВОЕДАНЦЫ. <1«і йиоЬив ргіпсіріЬив
ѵесіщаііа репйипі.
ДВОЕДУШНЫЙ, двоедушенъ. Віііп-
§иів, йиріех. Человѣкъ, Ьото Гаііах, Ггап-
йиіеиіи®, (Іоіовив.
ДВОЕКРАТНО. Вів. Двоекратный, Ьів
Гасіив; гереіііив; ііегаіив.
ДВОЕЛИСТНИКЪ. См. Бѣлокопыт-
никъ.
ДВОЕМОРХІЙ. Е Ьоіовегісо ПогіЬив
іпіехіо Гасіив. Двоеморхъ, Ьоіовегісшп
ПогіЬив іпіехіит (Яогеит, Погійит).
ДВОЕНІЕ. Іііѵівіо іп йиаз рагіев. 2)
Сопіогііо йиогит Іііогшп. 3) ВевІШаІіо.
Двоеный, йиоЬи® Шів сопвіапв, Ьіііх. 4)
Вів йезііііаіи®.
ДВОЕСТИШІЕ. ВійіісЬоп, т. е. сагтеп.
ДВОЕТОЧІЕ. Соіоп.
* ДВОЙКА. Раг. Ѣздить двойкою, ѵеЫ
сигги Ьци^о. 2) Іп Іиви всісі. йуав.
ДВОИЛЬЩИКЪ. ВевІіПаЮг.
ДВОЙНИ. Сетіпі, §етіпі паіі. Родить
л., §етіпит рагіит етеге. Двойниш-
никъ, естіиц^. Двойнишный, §еттив.
дво 642
Двойшшіные братья, —ныя сестры, §е-
тіпі Ггаігев, §етіп® вогогев. Посадить
одного двойиишнаго на корабль, аііегшп
§етіпшп іи паѵет ітропеге.------Двой-
ный, (іиріех, йиріи®. Платить двойныя
деньги, герепйеге <1ир1о аг^епіо. Вы
двойныя взяли съ меня деньги, йирІШП
аг^епіит а те серівіі. Заплатить двой-
ную плату, йиріех аг^епіит геййеге. 2)
Віііх. Двойные чулки,ІіЬіаІіа ЫІісіа. Двой-
ная фитильня, еІІусЬпішп Ьіііх. Двойное
разстояніе, йиріа іпіегѵаііа. 3) Ііиріех,
йиріив, Ьіииз, §етіпив; §етіпа1ив. Д. ба-
рышъ, йиріех Іисгшп. Д. убытокъ, йи-
ріех йатпит. Двойное жалованье, йи-
ріех віірепйіит. Двойная побѣда, {?еті-
паіа ѵісіогіа. Двойное солнце, воі §еті-
паіив, еетіпив. Ты просишь двойную
цѣну, ровіиіав йиріит ргеііит. Двойная
дверь, Ьіпаз рогіге. Сдѣлать двойной валъ
и ровъ кругъ крѣпости, для пресѣченія
способа къ полученію помощи и съѣст-
ныхъ припасовъ, йиріо ѵаііо Говвацие по
соттеаіив аиі аихіііа виЬтіІІі роввіпі аг-
сет сігситйаге. Двойныя окончины, Ы-
паз Гепевіг® віЬі іпѵісет орровіі»; іпіегіог
еі ехіегіог, віЬі іиѵісет гевропйепіев; Г.
ЬіЬегиж; Гепевііге ехіегіогев. Солдатъ,
получающій двойную плату за исправ-
ную службу, йиріісагіив или йиріісіагіи»
тііев. Двойнымъ замкомъ запереть дверь,
Гогс8 вега йиагит сіаѵіит бгтаге.
Съ двойнымъ подбородкомъ, йиріісаіо
тепіо ргайііи®. Двойнымъ слѣдомъ об-
манывать ловца, ѵепаіогет йиріісаііз ИЛИ
ішѣаііз ѵевіі^ііз Ггизігагі. Покупать за
двойную цѣну, йиріо етеге. Въ двой-
нѣ, йиріісііег. Платить двойной штрафъ
или имѣть двойной убытокъ, іп йиріит
іге; рсепат йиріі зиЬіге. Въ д. утѣ-
шался, я твоими письмами, йиріісііег йе-
Іесіаіиз зипгіиіз Нііегіз. Бранныя слова
21 .
643 ДВО
ДВО 644
В, д. ва него отражаются, гааіейісіа іп ір-
8шп йиріісііег гесійипі. . У него много
книгъ въ двойнѣ, ЬаЬеі піиііов ІіЬгов 1"в.
ДВОЙСТВЕННО. См. Двое. Двой-
ственное число, йиаіів.
ДВОИТЕЛЬ. См. Двоильщикъ. Двоитъ,
двоится въ глазахъ, гет диаві йиріісаіат
ѴІЙеге; еггаге оси1І8. Двоица, раг. —
Двойчатка, раг гегит аиі соисгеіагит
аиі диае йеЬепІ ртр. Двойчатый, іи
йиав рагіев йітіеиб, Ьірагіііив. Двоичи,
йиріісііег. Д. платить, йиріат (ресипіат)
боіѵеге.
ДВОКОННЫЙ. Оиі теЬіІиг Ьщів или
сигги 1іі]и"<>.
ДВОРЕЦКОЙ. Ма»І8Іег геі Гатіііагів.
Дворецкой съ путемъ, оііт: тіпівіег аи-
1ІСИ8 оріітаіит ргітю аиі весипйа? сіав-
6І8, диі типеге Ііиіив аеіаіів виргеті Ма-
гевсЬаШ Гип^еЬаІпг. Дворечество (съ пу-
темъ) ргітііера еі гейііив сит Ьас йійпі-
Іаіе соп|ипсІі. — Дворецъ, агх, гедіа (йо-
тие) раіаіішп. Огромный, раіаііит ат-
ріізвітит. Мраморный, р. тагтогеит.
'Ьхать во дворецъ, ргоіісівсі іп аиіат.
Онъ во дворцѣ, іп аиіа тегваіиг. — Дво-
рикъ, агёа йотив или одно агеа рагта.
2) Ботипсиіа, юйШсаІіипсиіа, юйісиіа. —
Дворниковъ, |апіІогІ8, ай дашіогет регіі-
пец«. Дворникъ, дапііог; веггив йотевіі-
сиб, вегѵив орсгав йотевіісав йапв. Двор-
ница, ихог запііогів. Дворный, тіѵепв,
ѵегвапв іп апіа, іп агеа. Двориая соба-
ка, сапів тіііаіісив, сапів саіепагіив. —
Дворовые люди, оііт: аиіісі иігіивдие ве-
хив Гип^епіев оПісіів аиіісів; пипс или іп
ргжвеиіі Ьас ѵосе йеві^папіиг Гатиіі, Га-
тіііа, веггі, вегтіііит, ГатиІ®, апсіііаа еі
еіс а ги8Іісі8 іпіегповсипіиг. — Дворо-
вый, ипи8 е Гатіііа, е вегѵів. Дворовыя
птицы, атев, тоіисгев соЬогІаІев. — Двор-
скій, человѣкъ, аиіісив. Дворской, оііт:
рггеровііив гейііісіів Ке§ит еі сагсегіЬив
риЫісів. — Дворъ, аиіа, агеа йотив или
одно агеа; сЬог8 или соіюгв (задній дворъ,,
гдѣ кормятъ птицъ). Дворище, агеа йо-
тив атріа. Двореико, дворишко, агеа
йотив таіа, тівега. 3) = Дворецъ Го-
сударевъ, аиіа, Ке§іа. 4) Дворъ и вся его
свита, аиіа, сотііаіив Ке§іи8. Быть силь-
ну при дворѣ, аиіа роіігі, Дворъ къ ко-
му нибудь расположенъ, аиіа еві ргопа іп
аіідиет (Тас.). Не годиться для дво-
ра, поп аиі® ассотойаішп евве іп§епіо
(Сигі.). Являться всякой разъ съ свои-
ми услугами ко двору, аееійиіб оЬведиіів
Ке§ет соіеге; арий Ке§ет оПісіа йехіго
оЬіге. 5) Вотив еі репаіев. Деревня
состоитъ изо ста дворовъ, ѵісив сопеіаі
сепіит йотіЬив. Его дома нѣтъ, съѣхалъ
со двора, поп еві йоті, ётесіив еві, ехііі.
ДВОРЯНИНЪ. і\оЬІ1І8. 2) Іп йіЬегіа:
типив ргжГесІІ тііііит. Дворянка, по-
Ьііів или §епегова Гетіпа, ѵігуо. Это
бѣдная д., Ьжс ѵіг"о {»епегова, Ьжс Геті-
па поЬіІів в8І іпорв, е^епа. Дворянскій,
поЬіІів. Дворянское достоинство, поЬі-
Ыа8. Д. собраніе, соп§ге§а1а поЬіІіит
Ггедиепііа. Дв. опека, со11е§іит поЬіІе
йе геЬив ІиІеІагіЪив. Дворянская гор-
дость, поЬіІіит агге^апііа, іпвоіепііа, врі-
гііив. Дворянски, §епегове; иі йесеі по-
Ьііет. Дворянство, поЬіШав, поЫІев. По-
жаловать кого дворянствомъ, йаге аіісиі
поЫШаІет или іосит іпіег поЫІев. Быть-
иожаловану дворянствомъ, аееіреге поЬі-
Іііаіет или Іосит іпіег поЬіІев. Дворя-
нинъ, йотіпит іііивігет а§еге.
ДВОЮ. ІЯѵійеге, Ьірагіігі. 2) Гііа йи-
ріісііег или йиріо сопіогдиеге. 3) ІіирІІ-
саге, "етіпаге. 4) йевііііаге.
ДВОЮРОДНЫЙ, братъ. Ггаіег раігие-
Іів. Сестра двоюродная, 8Огог раігиеіів.
ДВОЯЗЫЧІЕ. Юіввітиіаііо, йіввітиіап-
ІИ^645
ДВУ
Ііа. Двуязычный, сіиріех, Ьіііп^иів, ГаІ-
]ах йоіовив, Ггаийиіепіив.
ДВОЯКІЙ, двоякъ. Виріие , йиріех.
Двоякая выгода, соштойиш, етоіитеп-
Ніпі сіиріех. 2) АтЬі§иив, апсерв, йиЬіив.
Дв. смыслъ, вепіепііа апсерз. Слова двоя-
каго толка, ѵегЬа атЬщиа , ех атЬі^ио
йісіа; атЬі§иге ѵосев. 3) Тег Сгатт.
Двоякій родъ, §епив соттипе. Двояко,
Йиріісііег. Д. думаю, понимаю, ЬІ8 ѵег-
Ьів, иі оріиог, йиріех еві виіуссіа поііо ;
Ья'С ѵегЬа ассіріо іп Йиав рагіев. Двоя-
кость, атЬі^иіІав.
ДВУВЕРХІЙ. Вио Гавіі^іа ЬаЬепз; <1ио-
Ьив Газііцііе.
ДВУВЕСЕЛЬНЫЙ. Вігетів.
ДВУГЛАВЫЙ. Вісерв. Д. орелъ, адиі-
1а Ьісерв. Россійскій гербъ состоитъ изъ
чернаго двуглаваго коронованнаго орла
въ золотомъ полѣ, іпвщпіа Ки88Іае ехііі-
Ьепі Ьісірііет пі"гат согопаіат адиііат
іп агеа аигеа.
ДВУГОДОВАЛЫЙ, двугодовый. Вио-
гит аппогит, Ьітиз, Ьітиіиз. Д. же-
ребчикъ, риііой Ьітив.
ДВУДНЕВІЕ. Війиит; враііит <1ио-
гит (Ііегііт. Двудневный, йиогпт <1іе-
гит. Путь, ііег Ьійиі; ііег йиогит йіегит.
ДВУЗУБЫЙ. Віііепз, ЬіГигсиз, Ьівиіси»;
ЬаЬепв <1ио8 бепіев; йиоЬиз (ІепІіЬив.
ДВУКОНЕЧНЫЙ. ВіГигсив, Йиріісет
сивркіс'т ІіаЬспе.
ДВУКОПЫТЫЙ. І’п^иіат Ьіййат или
Й88ат ІіаЬепг.
ДВУКРОВНЫЙ. Вио Іесіа ІіаЬепв.
ДВУКРЫЛЫЙ. Віреппів, <1паЬи8 аііе.
ДВУЛИСТНИКЪ. Оріігів раіибова.
ДВУЛИСТНЫЙ. Вио Соііа ІіаЬепв; Ьі-
па Гоііа ЬаЬепв.
ДВУЛИЧНЫЙ и ДВУЛИШНЕВЫЙ.
ВіСогтів, йиав Гогтав ІіаЬепз. Двулиш-
иевая тафта, раппиз' вегісив ріп^иіог, <1и-
ДЕБ 646
ріех. Двулишневое сукно, раппив яіпіі-
Іет иігіпдие Гасіет ІіаЬепз. Двуличный-
человѣкъ, зітиіаіог, йізытиіаіог.
ДВУЛѢТІЕ. Віеппіит. Двулѣтній, Ьі-
тп8, йиогит аппогит.
ДВУМѢСТНЫЙ, Виагит вейит (яе-
<1іит). Двумѣстная карета, гЬсчІа (Іиагшв
8е<1іит.
ДВУМѢСЯЧНЫЙ. Виогит тепбішп,
Ьіте8ІгІ8.
ДВУНОГІЙ, двуножный. Виогит ре-
бит, Ьірея.
ДВУПУДОВИКЪ. Ропйо осіо^іпіа Іі-
Ьгагит.
ДВУСВѢЩІЕ. ЬусЬписЬив Ьіпагит Іи—,
сегпагит, диі іп >т<1е васга ивиграіиг.
ДВУСЛОЖНЫЙ. Ві88у11аЬи8, йиаЬия
8у1ІаЬІ8 соп8іап8, так. Йиагит вуІІаЬагит.
ДВУСМЫСЛЕННО. АтЬіёие. Дву-
смысленность, йиріех яепеив, атЬі§иіІа8».
Двусмысленный, атЬі^иив, апсерв.
ДВУСНАСТНЫЙ. Негшаріігойііив.
ДВУСОТЫЙ. Висепіе8Іти8.
ДВУСТИШІЕ. БІ8ІІСІЮП.
ДВУУТРОБКА. ВШеІрЬів тагяиріаіія;,
ДВУФУНТОВЫЙ. Виагит ІіЬгагит,
ренбепв <1иа8 ІіЬгав, юдиапв сіиае ІіЬгав
ропбеге.
ДВУЦВѢТНЫЙ. Вісоіог; <1иоЬи8 со—
ІогіЬив.
ДВУЯЗЫЧІЕ, —чный. См. Двоязычіе.
ДВѢ. См. Два.
• ДВѢСТИ. Висепіі. Д. рублей, йисепіі
гиЬеІІі.
ДЕ. Рагіісиіа, ди® іпіегйит іп ѵііа
соттипі айііііиг <1ісІІ8, дпит аіісиі тап-
йаіиг, иі еабет ргжзеп» аііегі гереіаі..
Онъ велѣлъ мнѣ вамъ сказать, что я де
васъ пе слушаю, шашіаіит еві, иі ІіЬі <1і-
сегет, 8е диійст іиІ8 <1ісіі8 поп оЬведиі
или Іиа <1іс1а рго піііііо риіаге.
ДЕБЕЛОСТЬ. Сгазвііибо, сгавяіііез, во-
«47 ДЕВ
ЗМііав. .2) Вопа согротів ЪаЬіІшІо, согри-
Іепііа, согротів пііѳг. Дебелый, зоійіив,
«газзив, <1ен*и*, гідйиз. Д. голосъ, <1еп*а
ѵох. 3) Сотриіепіив, оЬезиз. Дебелѣю,
,®га5*е8ееге, ріп»ие»сеге, согриз Гасеге.
ДЕБРЬ. Уаіііз, сѳпѵаіііз; Гаисев. Д. ис-
полнится, ѵаіііз ітр!еЬіІиг,'ітр1егі <1еЬеІ.
Узрѣлъ вокругъ себя мрачныя бездны,
дебри непроходимыя, скалы крутыя, ѵі<1і
дпе сігситааішп ѵогаёіпіЬив ГепеЬгісозіз,
'ѵаІііЬиз ітрегѵііз, захіз рггегирііз. 2) 8у1-
та, тахіте іи Іосіз іісргеззіз. Дебрный,
«уіѵозив, «аііиозиз.
ДЕВЕРЬ, деверёкъ. Ьеѵіг. Деверевъ,
Зеѵігі, а«1 еит регітепз.
ДЕВЕСИЛЪ и ДЕВЯТИСИЛЪ. Іпиіа
Ьеіепіит.
ДЕВИЗЪ. Зепіепііа, сіісіит ; іта§о
зутЬоІіса.
ДЕВТЕРЬ. V. оЬз. Віріота, соііісіііі.
ДЕВЯНОСТО, ві. девятьдесять. ІХопа-
§іпЬі. Д. тысячъ, попа^іпіа тііііа. Де-
вяностый, попа^езітиз. Годъ, аппиз п.
ДЕВЯНОСТО-ЛѢТНІЙ-Копа^епагіиз;
®опа§шіа аппоб паіиз.
ДЕВЯТЕРИКЪ. Мепзига поѵепіІзсЪеі-
нгегік сопііпепз.
ДЕВЯТЕРИЦЕЮ. (81.) Коѵіея.
ДЕВЯТИДНЕВНЫЙ. Коѵетбіаііз.
ДЕВЯТИЛЬНИКЪ. См. Пижма.
ДЕВЯТИЛѢТНІЙ. Коѵепі аппогит,
иоѵепшз.
ДЕВЯТИНЫ. ІпГегіае, ди® аіісиі попо-
«Яіе теіііиипіиг. — Девятица, питегиз
аоѵет. Девятинка, девяточка, еппеаз.
ДЕВЯТНАДЦАТЬ, зі. девять иаде-
«ятъ. Сіхіоѵі^іпіі, поѵепкіесііп. Девят-
надцатый, 8І. девятый надесять, бесіпііі*
попиз; ипбеѵісезітиз. Въ девятнадца-
тыхъ, ипйеѵісезіто. Праздникъ будетъ
въ девятое надесять число Іюля, ишіеѵі-
дезіто <ііе Лиііі ЬаЬеЬітиз Геэіит.
ДЕЛ 648 ‘
ДЕВЯТЬСОТЪ. ІХоп&епІі, так. поп§е-
пі. Девятисотый, поп^епіезітиз.
ДЕВЯТИННЫЙ, Коѵіев Гасіиз или ге-
реіііиз. Девятью, поѵіез.
ДЕГОТЬ. Ріх іічиійа, ріх ііиійа, оіеит
гезіпозит; ахип^іа (для мазанія колесъ).
Гнать д., ехсодиеге оіеит гезіпозит-
Мазать колеса дегтемъ, оіео гезіпозо или
ахип^іа Ііпеге гоіаз. Дегтярникъ, ехсо-
диепв оіеит гезіпозит. Дегтярный, за-
пахъ, о<1ог оіеі гезіпозі. Дегтярная боч-
ка, йоііит оіео гевіпозо вегѵіеив. Дег-
тярня, оГйсіпа еГйсіенйо оіео гевщѳзо.
ДЕДИКАЦІЯ. Юейісаііо.
ДЕЖУРНЫЙ. <2ні Гип^йиг аррагіііопо
или тіпізігаііопе. Дежурство, адрагіііо,
тінізігаііо.
ДЕИСУСЪ. Іта§о ехЫЬевз іп піейіо'
Гасіет Ваіѵаіогіз еі иігіпдие ога Ьеаііззі-
тж Ѵіг§іпІ8 еі ЙоЬаптз ВарНзІае.
ДЕКАБРСКІЙ. ПесетЬег, ЬгІ8, е. Де-
кабрскіе морозы, Ггі^ога ПесетЬгіа. Де-
кабрь, ЮесетЬег. Въ мѣсяцѣ Декабрѣ,
теп8е ВесетЬгі. Пятое, тринадцатое
Декабря, попае, ігіив ВесешЬгів. Въ пя-
тый день Декабря, попіз ОесеіпЬгіЬив.
ДЕКЛАМИРОВАТЬ. Ргопипііаге, ге-
сііаге.
ДЕКОКТЪ. Весосіиш. Д. изъ шалфеи,
мелиссы и бузины, <1есосіипі яаіѵіав, те-
1І88ЭВ еі Яогит затЬисі. Сдѣлать д. изъ
талФей, гіесодиеге заіѵіат.
ДЕКОРАЦІЯ. Аррагаіив бсепісиз.
ДЕЛВА, делвица. V. оЬв. Ѵав, боііит.
ДЕЛВОДѢЛЯ. Ѵіеіог, йоііагіиз.
ДЕЛИКАТЕСЪ. СіЬі іаиііогез или соп-
диізііі; гез а<1 ериіапбит ехдиізііізвіті.
Деликатный = сластный, вкусный, пріят-
ный, — беіісаіиз, Іаиіиз, 8иаѵІ8, зисипбиз.
Деликатное блюдо, сіЬі Іаиііогез. 2) Те-
пег, ІепиІ8, зиЫіІіз. Деликатность, тоі-
649 ДЕН
Ііііа па1«гж>‘ ѵегвсипйіа; (нѣжное чувство)
саи1іѳ, сігситвресііо.
дЕЛФИНЪ. ВеІрШпив.
ДЕМЕВСТВ'О. вресіев сапіісі, <ціо<1
оііт ртйпагйв Тевіів ивиграЬаІит іп васга
аейе. Демевственный, а<1 еіивтойі сап-
Іісипі регііпепв.
ДЕМОКРАТИЧЕСКІЙ. Нетосгаііс.ив,
ай ітрегіит рориіаге регііпепв. Жить
въ правленіи демократическомъ, рорпіі
ітрегіо вегѵіге. Демократически, ріхіа
рорпіагст «Іаіипі. Ниспровергнуть де-
мократическое правленіе, рориіагеш ай-
иітівігаііепет еѵегіеге. Демократія, ро-
риіі ітрегіит (управ. цѣлаго народа), ріе-
Ъів (одной ено части), рорпіів айтіпівігаііо.
ДЕМОНОВЪ, демонскій. Наетопісив,
йжтопіасив (происходящій отъ демона).
Демонъ, таіив §епіив, йіаЬоІив.
ДЕМЬЯНКА, воіапнт теіап^епа.
ДЕНЕЖЕНЪ. Киттаіив, питтовив.
.Денежка, рагѵиіив питтив сиргіпив; йе-
певсИѣа.
ДЕНЕЖНИКЪ. См. Полушечная трава.
ДЕНЕЖНЫЙ. Сопвіапв или диой еті-
Іиг йепевсЬѣа. 2) Ресииіагіив, пшпта-
гіив. Д. мѣшокъ, вассив питтагіив. Д.
•сундукъ, агса питтагіа. Денежная пла-
ча, .сиі 'Ваіівііі іп ресипіа. 3) Денежный
штрафъ, пшІеЛа. Возложить на кого д.
-иі., пиіісіапі ігго^аге, йісеге аіісиі. ІІро-
ститьл.:Ш.,.гспиІІеге. Велѣть заплатить
денежную дань, ітрегаге ресипіат. Не-
заплаченная.денежная сумма, поп ехво-
Іиіа-витта.
ДЕННИЦА, денникъ. Аигога, ІисіГег,
віеііа ѵеиегів. Денно и нощно работать,
йіи аосіпдие, йіет посіепк/ие ІаЬогаге.
Итти, іге /йіепа посіетдие; ііег йіе ас
посіе соиііпиате. Денной, йіцгпив. Свѣтъ,
йіпгаищ Іишеп.
•ДЕНЫЦИКХ. Мііев, диі ргаТесІиі іп-
ДЕН 650
вегѵіепйі саива йаіиг а соіюгіе; Деньщи-
ковъ, деньщичей, ай е]пвтойі тііііет
регііпепв.
ДЕНЬ (время противоположное ночи).
Віев. День и ночь, йіет посіет; йіет
посіепщие. Самый длинный день, йіев
воівііііаіів, 6ОІ6ІІІІШП. Самый краткій д.,
йіев Ьпшіаіів, Ьгита. У нихъ дни
длиннѣе, чѣмъ у насъ, йіегит враііа иі-
Іга повігі огЬів тепвигат. Легкій день»
(въ лихорадкѣ), йіев іпіегтіввіопіб. Тяже-
лый, йіев ассеввіопів ГеЬгів. Счастливый,
йіев аІЬив, сапйійив. Несчастливый, йіев*
аіег, отіповив. Цѣлый день, во весь д.,
іпіегйіи. Время двухъ, трехъ, четырехъ
дней, Ьійишп, Ітійиит, диайгійиит.. Се-
годня восьиой д., Ъіс еві йіев осіаѵив-
Черезъ день, аііегпів йіеЬив. На другой
день, ровіего йіе. На другой жв-деиь,.
ровіего віаііт йіе. Дѣло было ко дню-
или когда начинался день, виЬ Іисе ірва.
Со дня на день, іп йіев. День за день,,
каждый день, йіет ех йіе. Еще много
дня, тиііив Йіев еві. День за день во-
дить, тянуть, йіеш йе йіе йисеге. За*
день до его смерти, ргійіе дната ехсеввй-
е ѵііа. Три дни спустя, рові йіет Іег-
Ііит е]ив йіеі; Іегііо розі йіе. Когда на-
сталъ третій день, сит Іегііо- йіе зоі іі—
Іихіввеі. День клонится къ вечеру, йіе»
іпсііпаі. Когда уже было* свѣтло,1 тиііо
йіе. Ко дню, къ сроку, въ. срокъ, іп или
ай йіет йісішп, віаіиіит, оопвіііиіит, іп ।
Йіет сегіит. День спустя, черезъ день,,
ровігійіе. За день до пріѣзда, ргійіе ай-
ѵепішп. На этихъ дняхъ, Ьів йіейив. Въ -
семь дней, іпіга веріет йіев. Накаждый
день буднишній, іп оганев йіев,.іп віп§и-
Іов йіев. На первыхъ дняхъ-,, вскорѣ,
ргоре йіет. Желать кому добраго дня,
аіідиет ваіѵит евве ]иЬеге.. Въ нѣсколь-
ко дней, іпіга райсов йіев;. ііі.йіеВав раи-
€51 ден
ДЕН
652
-сіе. Каждый день, иііодиодоо йіе; віп-
811115 йіеЬиз. Черезъ день, аііего доодие
йіе. За десять дней передъ этимъ, аЬ-
Ьіпс йесет <1іет йіев или ОіеЬив. Въ де-
сять дней, іпіга йесітит йіет. Третій
день, какъ я писалъ къ тебѣ, пийіив Іег-
Ііив йейі ай Іе ерівіоіат. Онъ не про-
живетъ болѣе трехъ или четырехъ дней,
Лгійио аиі виттит дпайгійио регіЫІ. Не
болѣе одного дня остается мнѣ, ипа тіЫ
/Йіев вирегеві. Лѣтній день, квііѵа Іих.
Зимній день, Ьгитаіів Іих. Праздиич-
ліый, йіев Гсяіив или Гевіит, Гевіа Іих.
Проводить дни въ питьѣ, регроіаге Іоіов
йіев. Придетъ день, когда..., егіі Іет-
рив, сит... ѵеніеі или іііисевсеі іііе йіев,
сит... Прекрасный день, йіев Іисиіеп-
Іив. Доагдливыіі, йіев ріиѵіаіів. Мрач-
ный, виЬпиЬіІив. Очень жаркій, аргіеів-
вітив йіев. День ленской, йіев воіійив.
-Онъ день донской работалъ, йіет воіі-
йит ІаЬогаѵіІ. Дни, йіев, ѵііа, геіав. Сря-
ду цѣлые два дни, соиііпепіі Ьійио. Въ
пати дни, повіга аеіаіе, повіго Іетроге,
повігів ІетрогіЬпв. Кончить свои дни,
а'іаіет Ііпіге, ѵііат (іиіге. Въ моихъ
иреклбПныхъ дняхъ, іи вепесіиіе, іп ех-
Ігета аеіаіе, вепех) — Днемъ что осмо-
трѣть, аіідиій йіііеепіег сопвійегаге. Не
знаемъ, чѣмъ еще кончится день или что
еще будетъ къ вечеру, попйпт отпіит
аііегшп воі оссійіі.
ДЕНЬГА. І’агѵиа питиа сиргіппв, йеи-
8а. Деньги, денежки, ресипіа, топеіа,
питцв (вооб. наличныя деньги), гапйие-
спіига (деньжонки). Серебряныя, мѣд-
.яыя, питі аі^епіеі или агцепіит; питі
сиргіпі. Деньги, отданныя въ ростъ, ре-
сипіа дижвіиова или і'оепоге оссираіа. Ле-
жачія деньги, ресипіа оііова. Деньги то
такъ, то иначе ходятъ, цѣна ихъ не по-
стоянная, ишпті засіапіиг. У меня съ
собою денегъ нѣтъ, ппііат ресипіат те-
сит ЬаЬео, 8ев1о. Считать деньги, пи-
тое питегаге. Настоящія деньги, питі
ргоЬі. Фальшивыя, воровскія, піті а<М-
Іегіпі; топеіа айиііегіпа. Крупныя и
мелкія, питі отніе поі®. Дѣлать день-
ги, аигит, аг^епіит, ®я ві^паге; питое
Гегіге, регсиіеге; пюпеіага сийеге, рег-
сиіеге. Дѣлать ч алышівыя , топеіат
айиііегіпат ехегееге. Имѣть деньги, ре-
сипіа аЬипйаге (въ собст. Ьепе питаіипі
евве); оріЬив, Йіѵіііів Погегѳ (въ иер.). У
кого много денегъ, ресипіовпв. Доета-
вать себѣ деньги, респпіат віЬі Гасеге;
ресипіат віЬі рагаге. Чѣмъ, респпіат
Гасеге ех ге. Нажить деньги, ай пипюв
регѵепіге. Достать кому денегъ, реси-
піат аіісиі спгаге. Выдавать деньги, ре-
сипіат его8аге, ехрепйеге. Употреб-
лять, давать на что, еитіия ітрепйеге іп
аіідиій. Выдавать кому д. на что, аіісиі
аитіит вп^егеге аіісиі геі. На деньга
все достать можно, ресииіа отпіа сотра-
гагі роввииі. Имѣть деньги, долги па
комъ, респпіат соііосаіат ЬаЬеге. День-
ги наши на комъ, респпі®, ди® іп поті-
піЬив вииі. Жениться иа деньгахъ, йоіе
тоѵегі. Деньги дѣлаютъ человѣкомъ,
даютъ чипы, вводятъ въ знать, іп ргеііо
ргеіішп пипс еві, йаі сепвив Ьопогев
(Оѵій.). Отложенныя деньги, ресипі®
веровіі®. Много денегъ, тайпа ѵів аг-
йсіііі или ресипіа тайпа, пли йгапйів ре-
сипіа. Посредствомъ денегъ, деньгами,
ргеііо, епт ргеііо. Имѣть много свопхъ
денегъ и не быть никому должну, іп виія
питіе тиіііе евве. Имѣть много налич-
ныхъ денегъ, ресипіа ѵаіеге. Не знать,
гдѣ достать денегъ, евве іп витта йіГГі-
сиііаіе питтагіа. Добыть денегъ изъ
продажи имѣнія, ресипіат ех геЬив ѵеп-
Йііів гейіееге. Собирать деньги всякими
654
653 *Е₽
способами, ресипіат соггайеге. День-
гами и просьбою, ласкою, ргеііо аічие
ргесіЬив. Купить на деньги, ргеііо ете-
ге. Выманивать у кого деньги, епшп"сге
аіічиет аг^епіо.
ДЕНЬНИКЪ. 8еріит, чио ресив йіе
сотреііііиг. — Денекъ, йіеспіа.
ДЕПАРТАМЕНТЪ. Ргоѵіпсіа, типпв,
айтіпізігаііо. Д. морскихъ дѣлъ, рго-
ѵіпсіа тагіііта, паѵаііз. Д. внѣшнихъ
дѣлъ, айтіиівігаііо или сига гегпт ехіег-
пагит. Д. военныхъ дѣлъ, сига геі ті-
Іііагіз.
ДЕПЕШЬ. Еіііег® риЫісае.
ДЕПУТАТЪ. Ее^аіив. Депутатскій, ай
Іесаіит или Іе^аііопет регііпепв. Быть
депутатомъ, Іе^аііопе іип"і. Б. д. како-
го города, регзопаш сіѵііаіів "етеге. Де-
путатство, 1е»аІі. Депутація, Іе^аіогшп
хпіввіо.
ДЕРБНИЧОКЪ. Гаісо ѵезрегііппз.
ДЕРВИШЪ. Тигсісив ссепоЬііа; топа-
сЬив МпЬатейапиз.
ДЕРГАНІЕ. Ѵеііісаііо, ѵиізига, ігасіив,
гаріив. Дерганный, ѵиівив, еѵиівив, ѵеі-
Іісаіив.
ДЕРГАЧЪ. ѴаІІив сгех.
ДЕРГАЮ. Ѵеііеге, ѵеііісаге, еѵеііеге,
ехігаЬеге. Дергать морковь изъ грядъ,
йаисит Іігів ехігаЬеге. Д. ленъ, Ііпит
еѵеііеге.' Дергать кого за кафтапъ, ѵез-
іет ехіегіогет ѵеііісапйо ай ве ІгаЬеге.
— Дергота, зразіаиз (зразтиз обыкно-
веннѣе, нежели сопѵиівіо; Цельсъ сл.
зравтиз переводитъ на Латинской чрезъ
пегѵогшп йівіепііо).
ДЕРЕВЕНЬКА. Ѵісиіиз, а^еііив, гив-
і'сиіит, ргайіоіит. Деревенскій, гивіі-
сие, аогевіів. Деревенская жизнь, ѵііа
іхізііса, гизіісапа. Деревенскіе обычаи,
тогев гизіісі, гивіісапі. Деревенское
платье, ѵееіів гизііса, аіпіспіит а^гевіе.
ДЕР
Деревенскія произведенія, ргойисіа гиз-
іісапа. По деревенски, гизіісе. Дере-
венщина, тегит гив. Самая д., іпіісеіо
гаге іпйсеііог.
ДЕРЕВЕНѢЮ. Іп 1і§ппт ѵегіі, тиіагі,
іп Іі$пшп аЬіге, Іі^позит Гіегі. 2) Ие
тетЬгіз: іогрезсеге, гі^езсеге, оЬгі§езсе-
ге. Рука одеревенѣла, тапиз оЬгі^иіі.
ДЕРЕВНИШКА. Ѵііе а^еііііт, ѵііе
рггейіит; ѵіііз (ипйиз.
ДЕРЕВНЯ. А§ег, гиз, Гппйиз, ргж-
<1іит ; ргаейішп гизіісит. Онъ богатъ
деревнями, а^гіз ориіепіив езі; Іосиріез
еві. Онъ купилъ себѣ деревню, рГЕейіит
гизіісит зіЬі'Сотрагаѵіі. Любить дерев-
ню, жить въ ией, гив зе<]иі. 2) Ѵісив.
Деревня состоитъ изъ многихъ домовъ,
ѵісцв сопзіаі ПП111І8 йотіЬиз. Сторона,
въ которой больше деревень, нежели го-
родовъ, ге^’ю рІигіЬиз ѵісів <|иапі игЬіЬиз
І'гециепя. Онъ живетъ въ самой дерев-
нѣ, ЬаЬііаі іп ірзо ѵісо. 3) Диз. Я всѲ
лѣто живу въ деревнѣ, іоіат гезіаіет ги-
гі ѵіѵо, ѵііат Йе^о.
ДЕРЕВО, во мн. дерева, деревья. Аг-
Ьог. Высокое, толстое д., агЬог ргосега,
сгавва. Садовое, а. сиііа. Иноземное, ре-
гедгіпа. Дикое, зуіѵаііса, айгезііз. Пло-
довитое, ротіГега, ігпсііГега. Малорос-
лое, ритіііа. Дерево въ своей порѣ, аг-
Ьог ^ивіа; та^піішііпіз. Малорослое, аг.
ритіііа, соасіав Ьгеѵііаііз. Д., которое
растетъ прямо и въ верхъ, а. гесіа ргосе-
гащіе. Рубить дерево, агЬогет саейеге.
Произрастать въ дерево, іп агЬогет лв-
зиг^егс. Усадить деревьями, сопзегеге
агЬогіЬиз. Д. шпалерное, тпго арріісаіа
еі ехіепза. Д. кустомъ, тапи геіепіа
или соасіге Ьгеѵііаііз. Д., которое стри-
гутъ ножницами, аг. іопзіііз. Д., которое
носитъ плоды въ годъ два раза, агЬог Ьі-
іега; Ьіз ротіз иііііз (Ѵіг".). Молодое
655 ДЕР
дерево, поѵеііа. Старое, ѵеіивіа .«сто <Іе-
Гесіа. Мѣсто, усаженное плодовитыми
деревьями, ротагішп, ѵігЫагіит. Ь) Ка-
кое дерево', диаіів віірев! — Деревцо, аг-
Ьивсиіа. — Деревянный, Іі^пеив. Домъ,
столъ, <Іотив, тепва Іі^иеа. Деревян-
ное масло, оіеит оііѵагит или ех оіеів
ехргевіит. — Деревяшка, рев Іі^иеив
или ех Ііупо. 2) Еогта Іі^пеа огЬісиІів.
ДЕРЕЗА. КоЬіпіа Ггиіевсепв.
ДЕРЕНЪ. Согпив тая.
ДЕРЖАВА. Ітрегіит, ге§пшп; йоті-
паііо, «Іотіпаіив. Европейскія державы,
ргіпсірев Еигорае. 2)’ Ѵів роіепііа, 3) 61о-
Ьи8 иі іпві^ие ітрегіі. Державецъ, <Іо-
тіпаіог, йотіпапв, ітрегапв, тоЗсгаіог;
ргіпсера (у писс. сер. вѣку). Державина,
<1отіпа, йотіцаігіх, ітрегаігіх. Держав-
ный, ботіпапв, ітрегапв. 4) 81. роіепв;
роііепв роіепяріе. Державство, йотіпа-
Іив; виттит ітрегіит; витта гегит.
Державствую, «Іотіпит евве, ітрегіит
Іепеге, ітрегаге, йопшіагі.
ДЕРЖАЛКА. МапиЬгіит, апва. Дер-
жаніе, напр. тѣла, себя, ЬаЬіІив согрогів.
Держаніе себя въ прямомъ положеніи,
іпсеввив еі ЬаЬіІив. Чрезъ держаніе у
себя столькихъ слугъ, лошадей, вивіеп-
іапбія (аіепбів) іоі Гатиіів, едиів. Дер-
жаніе поста, оЬвегѵаІіо іе]ипіі. Держан-
ный, аввегѵаіив; іепіив (задержанный,
арестованный Аліш.).
ДЕРЖИ ДЕРЕВО. КЬатпив раііигив.
ДЕРЖКА. Сепив соіитЬагіі. 2) Ѵпі-
Ѵегвае соІитЬж, диае аіипіиг. 3) Егодаііо;
ехрепва, ехрепвит.-----Держу, іепеге.
Держать что крѣпко, аіідчні Пгтііег Іе-
пеге. Держи крѣпче вожжи, Гогііив иіе-
ге Іогів (въ соб. знач.); аіідиіб топіісив
Іепеге (напр. ѵегЬа, держать ихъ за зу-
бами). Д. кого за что, напр. за платъ,
аіідиет раіііо Іепеге. Держать съ тѣмъ
ДЕР 656
чтобъ не уронить или чтобъ не упало,
аіідиій Іепеге, вивііпеге, гѳііпѳге. Ь) Теп-
<1еге, тоѵеге. Держать передъ глазами,
ой осиіов аіііпеге (Р1.). Д. въ верхъ, іоі-
іеге. Въ косъ, оЫідиит Іепеге. с) За-
держивать въ движеніи, въ дальнемъ
шествіи, Іепеге, геііпеге. Держать ло-
шадь, чтобъ не ушла, едішт вивііпеге.
Держите вора! Іепеіе Гигет! Держи
его! саре, сотргеЬешІе Ьотіпет! Дер-
жать лошадь въ уздѣ, ога едиі Ггепів
соёгсеге. Держать кого въ уздѣ, аіідиет
соёгсеге, соЫЬеге. Держать что про се-
бя, аіідиіб весит Іепеге или Іасііит іе-
пеге. <1) = Содержать, употреблять на
что нужныя издержки, вивііпеге, вивіеп-
Іаге, аіеге, пиігіге. Держать, содеряшть
армію, ехегсііит аіеге. Держать въ до-
мѣ учителя, ша^івігит <1оті ЬаЬеге. Ло-
шадей, собакъ держать, едиов, сапев аіе-
ге. Не хотятъ держать прожору, аіеге
Ьотіпет есіасет поіипі. Держать от-
крытый столъ, раіепіі Іосо ссепаге; ра-
ІепІіЬив ]апиів ргапвііаге; арегіо овііо ѵі-
ѵеге. Ты держишь въ пгзухѣ змѣю, Іи
ѵірсгат виЬ аіа пиігісав. Онъ держитъ-
цѣлое семейство, Іоіа Гатіііа аЬ іііо рсп-
<1еі. Держать скотъ, іитепіа аіеге. Дер.
столъ, сопѵіѵіпт рагаге, аррагаге. Домъ,,
гет ботевіісат асітітэігаге. е) Сеймы
держать, сопѵепіив рега^еге. Держать
аукціонъ, аисііопет ЬаЬеге. Дер. учи-
лища, всЬоІав ЬаЬеге, арегіге. Держать
трактиръ, ІаЬегпат <Ііѵег.«огіат арегіге;
ІаЬегпат ехегееге. Г) — Наблюдать, соот-
вѣтственно чему поступать, іепеге, вог-
ѵаге , оЬвегѵаге , сопвегѵаге. Держать-
слово, ййет Іепеге, вегѵаге, ргаевіаге; іп
іі<Іо віаге. Держать обѣщаніе, рготів-
вит воіѵеге, рготіввів віаге; Іепеге диоб
рготівегів. Д. договоръ, сопѵепіів віаге.
Держать постъ, (ертіит вегѵаге. §;)
657 ДЕР
Держать кого въ строгости, въ страхѣ,
аіідиет веѵегіив соёгсеге; аіідиет агсіе
сопіепіедие ЬаЬеге. Держать въ послу-
шаніи, аіідиет іп оГйсіо сопііпеге. —
Держать крѣпко въ тюрьмѣ, аіідиет іе-
пеге или аввегѵаге іпіепііоге сивіобіа.
Держать солдатъ въ упражненіи, Іепеге
тііііев іп агшів. — — Держать у себя
— крѣпиться, ѵепігет сопііпеге. Дер-
жать кого слишкомъ на діалектикѣ, =
занимать кого с. д. его, іп Ніаіесіісів аіі-
диет уивіо біѵіііив беііпеге. — Держать
въ отдаленіи, агееге. Держать домъ въ
порядкѣ, въ исправности, вагіа іесіа ае-
біит іиегі. Держать чисто посуду, ѵава
піііба вегѵаге. Ь) Д. чью сторону, аЬ аіі-
дио и сит аіідио віаге; рго аіісиуив раг-
ІіЬив віаге; сит аіідио евве, Гасеге, веп-
ііге; аіідиет или аіісідив рагіев ведиі. Не
держать ни чьей стороны, пиіііив или
пеиігіив рагіів евве; пиііі или пеиігі аб-
бісіиіп евве. і) Держать куда путь, сиг-
виш аіідио іепеге. к) Держать у себя
бѣглыхъ людей, Ги^асев, Ги^іііѵов ариб во
ехсіреге. Держать двери всегда иа за-
перти, у'апиаш сіаиват, ргаэсіиват іе-
пеге. Держать что за замкомъ, оЬвега-
іит, вега сіаивит іепеге. Держать на
цѣпи, саіепа ѵіпеіит, саіепаіит іепеге.
Держать языкъ за зубами, Іін^иат соп-
ііпеге, вирргітеге ѵегЬа, агсапа ееіаге.
Держать собаку на привязи, сопііпеге
сапет саіепа (Соі.) — Не знаю, что ме-
ня держитъ вцѣпиться ему въ волосы,
ѵіх те сопііпео, диіи іііі іпѵоіет іп саріі-
Іит. Не знаю, что меня держитъ раз-
ломать эти двери, аі еііат севво Ьів Гогі-
Ьив Гасеге аввегев. — — Держать, вести
себя хорошо, Ьепе или Ьопевіе ве вегеге.
Держусь , аіідиіб арргеЬепбеге,
ргсЬепваге, ргепваге. Д. за руку, аііси-
уив шапит ргепваге. Держитесь крѣпче
ДЕР 658-
за меня, арргеЬепбе те йгтіив. 4) 8е
вивііпеге, ве вивііпеге а Іарви. Не могу
держаться на льду, Дасіев ѵевііДит поп
гесіріі. 5) Держаться, крѣпку быть, не
ломаться, воіібипі, (ігтит евве; поп Ггап-
Д, поп гитрі. Не линять, не отставать,
тапеге, поп еѵапевсеге, пои регіге (о
краскахъ). Известка держится, саісе аіі-
диіб Йгтііег Іідаіиг. 6) = Сохраняться,
не портиться, бигаге, іпіе^гит тапеге,
вегѵагі, віаге. Овоши, кои долго дер-
жатся, рота вІаЫІіа, регеппіа, ему про-
тивоп. рота Ги^асіа. 7) Ие оЬвеввів: вив-
ііпеге, ве вивііпеге. Держаться противъ
кого, аіісиуив ітреіит вивііиеге. 8) ОЬ-
вегѵаге, вегѵаге. Держаться правды, ве-
диі уивііііат, ждиііаіет, аедиііаіе иіі.
Онъ придерживается старины, аніідио
тоге ѵіѵіі; апіідиит тогет ведиііиг.
Придерживаться чьей стороны, рагіев
аіісиуив атріесіі или ведиі. Держаться
даннаго повелѣнія, баіо ітрегіо рагеге,
баіит у'иввит ехведиі. Держаться чьего
мнѣнія, ібет сит аіідио вепііге, евве іп
еабет вепіепііа. Держаться религіи Іу-
дейской, васга Либаіса ведиі. Онъ дер-
жится карточной игры, бебііив еві аіеге;
аіеа Іепеіиг. Держаться чарочки, ро-
іаге, роіиі іпбиі^еге, бебііит евве ѵіпо.
Потолокъ держится на балкахъ, Іадиеаг
пііііиг, іппііііиг, іпсшпЬіі ІгаЬіѣив. 9) 8іа-
ге, т. ч. возлюбить, стараться нравиться
кому, угождать (протнв. не радѣть), ріа-
сепбі віибіовит евве, ріасеге віибеге. Пи-
во лѣтомъ держится въ ледникахъ, сеге-
ѵівіа гевіаіе іп Гоѵеіз Дасіагіів аввегѵаіиг.
Въ этой бутылкѣ держится водка, іп Ьас
1а§епа ЬаЬеІиг віеега. На такія малости
держится много денегъ, іп іаш тіішіав
гев Іапіит ітрепбііиг, его&аіиг ресипіае.
— Подержаться, аіісиі аіідиіб Гасеге, рге-
теге, Ьаиб Гасііе аіісиі еіодиі.
€59 ДЕР
- ДЕРЗАНІЕ. Аибепііа, сопаіие. — Дер-
заю, аибеге, сопагі, регісиішп Гасеге аіі-
•сиіив геі. Когда ты, Эриксея, меня лю-
бишь, хочу дерзнутъ на всѣ опасности,
еі Егіхеа йіе сііагшц ІіаЬез, регісиііз ше
игіогіічие оіТегге рагаіив еит. Извините,
что я дерзнулъ обезпокоить васъ, ѵеііт
те ехсивев, зі ІіЬі іпсоттосіаге аивие
впт. Дерзайте, крѣпитесь, мужайтесь,
тасіі ѵігіиіе свіе! 2) Апітит сареге,
еоііідеге, поп Іітеге. Дерзайте, езіе
Гогіев, вііів Гогіев, пе Іітеаіів или (ійепіег.
Дерзкій, дерзокъ, ргоіегѵив, реіиіапе, іп-
воіепв. Дерзкіе поступки, іпвоіепв адеп-
<Іі гаііо. Дерзкое письмо, Ііііегае іпео-
іепііа ріспае, <іиж (іііев ѵегесипйіа: Ігап-
«еипі. Дерзкія слова, ргоіегѵе, аггодап-
іег, іпвоіепіег дісіа. Онъ дерзокъ на ру-
ку, кото ридпах, пиши рготіие, гіхагит
яіиіііовив. Дерзкій на языкъ, 1іЬегіи8 <іі-
сах; Ьото Іавсіѵге ііпди®. 3) Аидах, Іе-
тегагіив. Д. совѣтъ, Іетегагіит сопві-
Иит. Д. намѣреніе, іпсеріит Іетегагіит.
Дерзко, аийасіег, сопМепіег, іетеге. 4)
І’гоіегѵе, реіиіапіег, аггодапіег, інвоіеп-
іег. Дерзко отвѣчать, вирегЬе, іпвоіеп-
іег гевропсіеге. Говорить противъ чего
слишкомъ дерзко, іп а1і<]іи<1 реіиіапііпв
іпѵеііі. — Дерзновенно, аийасіег, сопС-
сіепіег, апіто сопііііепіі, іпігерібе. 5)
І’гоіегѵе, аггодапіег, 8ирегЬе, іпвоіепіег.
Дерзновенность, апітив Ьопив или Гогіів,
апітив іпіеггііив, апіті Іігтііав; аидасіа.
Проповѣдывать съ дерзновенностію, іп-
Ігерігіе (ѵегЬит Иоі) аппипііаге. Дерз-
новенный, апітовия. Гогіів, ітраѵійив, Іі-
тоге'или теіи ѵасиив. Приступить къ
дѣлу съ дерзновеннымъ духомъ, апіто
Гогіі орив аддгсчіі. 6) Аггодапв, іпвоіепв.
7) Тетегагіив. Дерз. предпріятіе, іп-
серіит ріеппт аіеа:, Іетегагіит. Дерзо,
дерзѣе, (ві.), ІіЬеге, ІіЬегіив. Дерзостно,
ДЕР 660
дерзостнѣ, апітове, Гогіііег, аиДасіег. 8)
Іпвоіепіег, аггодапіег, вирегЬе. — Дер-
зостный, ітраѵійив, Гогіів, регісиіі соп-
Іетіог, рнцесіив а<1 аийепдит, Іетега-
гіив. Карлъ дерзостный, Сагоіив ітра-
ѵідив, Іетегагіив. Дерзость, апітив Ьо-
пив, Гогіів. 9) Тетегііав. 10) Іпеоіепііа,
реіиіапііа , ргоіегѵіа , аггодапііа. Дер-
зость молодыхъ людей хотѣть учить
полководца, )иѵепі1ів Іетегііав <1исі ргжі-
ге сопагі. Наказать кого за дерзость,
а!іси]ив реіиіапііапі, ргоіегѵіат рипіге.
Дерзость его уже предѣлы превышаетъ,
е(ив ргоіегѵіа, іпеоіепііа ]ат Ііпев Ігапвіі.
Дерзый, дерзъ, іпвоіепв, вирегЬив, агго-
дапв.
ДЕРМО, 81егсив, тег<1а, Гітив, Отит.
2) Пеіеггітит <[иі<1цие, гев гедесиі®.
ДЕРНИНА. Саеврсв. Дерновый, сжврі-
Ііііив; дгатіпеив. Дерновая скамья, Іо-
гив дгатіпеив или саярііе ѵіѵо ѵевіііив;
вейііе дгатіпеит.
ДЕРНУЛЪ. ѴегЬ. ітр. Соттоѵеге,
ітреііеге.
ДЕРНЪ. Сгеврев. Свѣжій, зеленый д.,
сгеврев гесепв, ѵіѵив. Дернъ вырѣзывать,
саеврііет сігситсійеге (Сже.). Берега у
пруда устланы дерномъ, Іасия гір® с®5-
рііе ѵевіііж випі.
ДЕРУ. Китрегс, сопсегреге, всіпііеге.
Драть бумагу, сііагіат <1івсіп<1еге. 2) І)е-
Ігакеге, аЬвІгакеге, йедІиЬеге. Д. кожу
съ бптоіі скотины, тогіісіпит ресив <1е-
ДиЬеге, ехсогіаге согіо; сиіет «Іігіреге,
реііет сіеігаііегс. Д. дернъ, саеврііет
сігсіітсійеге. 3) Драть за ухо, за уши,
аигет пли аигев аіісиі ѵеііеге. Драть
за волосы, аіічиет сгіпійив ІгаЬеге. 4)
Вівсіпдеге, иви сіеіегеге, аііегеге. Ты
скоро дерешь платье, Іи сііо аііегів ѵев-
Іет. 5) Оижяіив весгеіое ехіогциеге. Онъ
деретъ за всякую бездѣлицу безъ міыо-
«61
ДЕР
662
4гги, оЬ диатІіЬеІ гет тіпиіат дижкіиз
яесгеіоз охіогдиеі. 6) ІѴітіит, та]из )иеІі
ргеііит розіиіаге. 7) 8иттат сиіет рег-
вІгін§еге. Гребень деретъ, ресіеп вит-
тат сиіет регвігіпйіі. Скобель не скоб-
литъ, а только деретъ, гипсіпа поп сот-
ріапаі, вед зиттат Іі§пі рагіет регзігіп-
•^іі. 8) Могдеге. Этотъ плодъ деретъ
горло, Ьіс Ггисіиз асгі "іівіи тогдеі. Ук-
•сусъ деретъ ротъ, асеіипі §иэіит адкігіп-
§ІІ. Перецъ деретъ языкъ, рірег ііпртат
тогдеі. 9) Это деретъ уши, Ьос аигев
гадіі. 10) Деретъ по кожѣ, кожу де-
ретъ, Ьоггог оссираі тетЬга., 11) Еизіі-
Ьиз саедеге, регсиіеге. 12) Деретъ дос-
ки, авзегез рапдапі, рандапіиг. 13) Силь-
но деретъ руку, <1о1огі8 піогви асеггіто
тапиа аіВсіІиг. Деретъ или деретъ во
все горло, ѵосет «Іііаіаі, сіатаі, ѵосіГе-
гаіиг Іапдиат детепв, іп Ьазіа Ііхпя. Де-
рунъ, асег тогйепа, тогдах, таіідиз. Та-
-бакъ дерунъ, зіегпитепіит ѵаіідит, ас-
ге. Перецъ д., рірег тогдах. — Дерусь,
гитрі, дігитрі, зсіпді, сопсегрі. Сукно
на шубѣ гнило, драться начинаетъ, рап-
*ппз аирег ѵеаіепі реііісеат еві оЬзоіеІив,
ксіпді іпсіріі. Чиненое платье дерется,
рвется, загіж Іипісж зсіпдипіиг. 11) Ри§-
•пІ8 сегіаге, іпіег 80 сопіепдеге. Пѣтухи
дерутся, §а11і ^аіііпасеі іпіег ве сопіеп-
тіипі, асгііег сегіапі. Мужики дрались
долго, гизіісі діи іпіег ве ри"пів сегіа-
Ьапі. 15) Аіідиет аддгеді, Іасеввеге рго-
тосаге. Онъ привыкъ со всѣми драться,
•диі аіііз пе«о1іа ІіЬепІег Гасеввіі или аіііз
пе§оІіа Гасеззеге аззиеѵй. 16) Репеігаге,
регѵадеге , реггитреге. Куда ты де-
решься? ве пролѣзешь, дио ѵІ8 репеіга-
ге? іигЬаіп сопГегіат поп реггитрев.
ДЕРЮГА. Техіит сгаззіззітит е Пос-
сів вііреів Гасіит. Дерюжный, ех Ьос
Іехіо іасіиз. ,, ... „,я
ДЕС
ДЕРЯБА. См. Соя.
ДЕСНА, 6іп§іѵа. Д. безъ зубовъ,
іпегтІ8 (.Іиѵ.). Умен. §іп§іѵи1а.
ДЕСНИЦА. Вехіга, зс. тапиз. 2) Гог-
Іііидо, роіепііа еі аихіііит.
ДЕСНИШНЫЙ , —ныя жилы, ѵеп®
8іпёіѵа>.
ДЕСНЫЙ. 81. Вехіег. ' > • ,
ДЕСТЕВЫЙ. Ай асарит регііпепв.
Десть, всарив. Д. Голландской бумаги,
зсарив сЬагІае Ноііапдіс®. Книга въ десть,
ІіЬег Гогпне тахітж.
ДЕСЯТЕРИКЪ. Ропдо десет ІіЬга-
гит. 2) 8ассиз роіепіж, аѵепве сопііпепв
десет ІвсЬеПѵегік.
ДЕСЯТЕРИЦЕЮ. Весіез. Десятерич-
ный, десетріех, десетріісаіиз. Десяте-
ричное і, Ііііега і, диж депоіаі питегит
депагіит. Десятерный, десет сопііпепв.
Десятеро, насъ, пришло десятеро, сит
десет аіііз ѵепі. Въ десятеро, десиріо.
Въ д. больше просишь, нежели чего
вещь стоитъ, десиріо пидиз ргеііит ро8-
Іиіав, диаш гев сопвіаі. — Десятижды,
десятиіци, десіев.
ДЕСЯТИДНЕВНЫЙ. Весет діегшп,
диі десіто діе ѵепіі.
ДЕСЯТИЛѢТНЫЙ. Весет аппогит.
Д. мальчикъ, риег десет аппогит.
ДЕСЯТИМѢСЯЧНЫЙ. Весет теп-
віит, десітевігія, десітипі тепвет а§еп8.
ДЕСЯТИНА, Весіта рагв. Требовать
десятинъ, десіпіая ехі^еге. 2) Теггепит,
іп Іоп»ит осіо^іпіа еі іп діатеіго Ігіріпіа
ог^уіак сопііпепв. — Десятинная цер-
ковь, ждев каста, сиі десипіж регкоіѵепдж
авві^папіиг. Десятинникъ, десятинный,
диі десіпіат рагіет, деситат саріі, ас-
сіріі, со11і»іІ. Десятинный, регііпепв ад
Іеггііогіит вирга поіаіит. — Десятицею,
десятично, десіез. Десятичный, десіта-
Ііз. Д. дроби, пшпегі (гасіі десітаіев. —
663
ДЕШ
ДИК
664
Десятка, Лесае. Десятникъ, десятный,
ргжроеііиб Лесет 8иЬ]есІіе ЬотіпіЬив. —
Десятое, Лесіта рагв. Даде отъ всякаго
суда десятое, ЛеЛіі віп^иіогит паѵі;'іо-
гит Лесіталі. Десятокъ, питегие йе-
пагіиз, <1есет. Купи мнѣ д. грушъ, сот-
рага тіЬі йесет рігое.
ДЕСЯТОНАЧАЛЬНИКЪ. Оиі ргазеві
Лесет ЬотіпіЬиз.
ДЕСЯТОСЛОВІЕ. Ьесаіо^ия; Лесет
ргжсеріа.
ДЕСЯТОСТРУННЫЙ. І)есстп сЬогйав
ЬаЬепв.
ДЕСЯТСКІЙ. ЕхсиЬііог игЪапие, диет
8Іп°и1а? Лесет Лотив тіііеге ЛеЬепі. 2)
Іп ѵісів: а<1]иіог, еосіив ргіті или сарііів.
3) Оиі рггеровііив еві Лесет ЬотіпіЬив.
— Десятство, регеоіиііо Лесіта; или рег-
8ОІѵепЛа «Іесіта. — Десятый, Лесітие.
Сегодня недѣля, какъ онъ умеръ, аЬЬіпс
(Іесіта еві ЬеЪЛотав, сит ѴІІА Лесеввіі.
Десять, Лесет. Д. часовъ било, Ього-
іоуіит Лесет Ьогае вопиіі. Дважды пять
составляютъ десять, Ьів Лесет еГІісіипі
питегит Лепагіит. Десятью, Лесіев.
дешевизна, дешевизнъ. Ѵііііае ап-
попа;, іетрие дио гев рагѵо ргеііо ѵеп-
Липіиг. Удивляться дешевизнѣ , уііііа-
іет тігагі. Дешевле, тіпогі ргеііо. Де-
шевлю, поп агдиат геі геяішіаііопет Га-
сеге. Дешево, дешевенько, рагѵо, ѵііі
ргеііо. Продать, купить дешево, етеге,
ѵепЛеге рагѵо ргеііо. Дешево да гнило,
дорого да мило, диаііз тегх, іаіе ргеііит.
Съѣстные припасы очень дешевы, ѵііііае
аппопае еві. Это предешево, ѵіііееіте
сопеіаі. Это судно досталось тебѣ пре-
дешево, почти даромъ, дгаіІ8 сопеіаі ІіЪі
паѵів. Ты отдѣлался очень дешево, іе-
сшп Ьепі^пе асішп еві. Это тебѣ не такъ
дешево обойдется, ёгаѵіогее роепае <1аЬів.
Дешевѣю, ргеііит гегит тіпиііиг. Вино
подешевѣло, ргеііит ѵіпі виЬтіееит еві.
ДЖИДЪ. вресіев ргівсге рЬагеіга?, диа
сопііпеЬапіиг агта дигеЛат Ііртеа еі аЬ
ехігето рагѵа Іапсеа іпвігисіа.
ДИВАНЪ, виттит сопвіііит ішрегіі
Тигсісі. 2) І.есіиіив, іогив.
ДИВІЙ. 81. вуіѵаіісив, а^гевіів, еуіѵев-
ІГІ8. Медъ дивій, теі вуіѵевіге; теі адгев-
іе, теі диой аЬ аріЪив вуІѵевігіЪив еі
акгевііЪив соп^езіит еві. Днвіи звѣри,
Гегге.
ДИВНО. Мігит іп тоЛпт, тігаЫІііег,
тіге. Д., что не пріѣхавъ, тігит еві,
ві поп ѵепіі. Дивный, дивенъ, тігив, ті-
гапйив, іпві^иів, гагив, віп^иіагів. Див-
ное произшествіе, еѵепішп тігит, ті-
гапЛит, віп^иіаге. Дивный храмъ, іет-
ріит іпеіуііе, риІсЬеггітит. Диво, ті-
гасиіит, гее тіга. Диво ли ато? піігап-
йшп пе Ьос ееГ? Что за диво? диій ті-
гит? 2) 81., аЛтігаІіо, віирог. Д., что
онъ согласился на ваше предложеніе,
тігит ееі, еі іиат сопЛіііопет ассеріі.
Дивую, на кого, тігагі, аЛтігагі, Лсті-
гагі, аЛтігаііопе еіиреге. Не дивуйся
на него, много найдешь подобныхъ, поіі
еит Летігагі, регтиііі епіт оссиггепі
еі еітііее. Дивуюсь, т. что дивлюсь.
Чему дивиться? тіпіте тігит. Див-
люсь необыкновенному, страшному по-
зорищу, іпеоіепііа ересіасиіі те вивреп-
вит ЬаЬеІ.
ДИДРАХМА. ПіЛгасЬтит; пііттив
ЛиаЪив ЛгасЬтів сопзіапв нли <1. Л. раг;:
вісіие, ргівса топеіа ЛиЛаіса.
ДИКАРЬ. Оиі соп^геввие Ьотіпит Ги*
§іі апі О(1іІ.
ДИКАЯ РЯБИНА. Тапасеіит ѵи!і;аге.
ДИКІЙ, дикъ, буіѵевіег, а^гевііе. Ди-
кія яблоки, таіа еуіѵевігіа, а^гевііа. 2)
Еегив, Гегох, а^гевіів, ітіогаііив, іттап-
•665
Дин
дит
6С6
8иеШ8. Дикія птицы, ѵоіисгев Сегж. Ди-
кая лошадь, едиив ішіотііив еі іпігасіа-
4из- Лошадь стала очень дика, едиив Ге-
тосііаіе ехзиііаі. 3) Аврег еі йигив то-
гіЬиг, диі соцргевзив Ьотіпит Ги^іі. 5
кого д. взглядъ, Ігисиіепіив еі ЬоггіЬіІів
авресіи. Дикій характеръ, аиітиз аврег.
4) Ѵавіив, іпсиііив. Дикая страна, геДо
іпсиііа. 5) Іпвоіііиз, тігив, поѵиз. Д.
крикъ, сіатог іпсоп<1ІЮ8. Дикимъ ре-
вомъ наполнять долы и лѣса, Ігисі 80-
поге 8иЬ]есІа ѵаіііит ас гевиііапіея вуіѵав
сотріеге (Тас.). — Здѣсь все мнѣ кажет-
ся странно, Ьіс отпіа тігит ;те ЬаЬепІ,
от. тігапйа, іпвоіііа тіЬі ѵіёепіиг. Ди-
ко, віпе 8іи<1іо изиз Ьотіпит. 6) Моп-
зігове, іпсошіііс. Ноетъ д., сапіі іпсоп-
Йііе. 7) Гегосііег, аЯегаІі іпзіаг.
ДИКОБРАЗЪ. Нузігіх сгівіаіа.
ДИКОВАТЫЙ, дикоиекъ. Раиіиіит
Гегив; р. Гегох, р. а^гевіів.
ДИКОВИНА, диковинка. Мігасиішп,
те8 гага, тіга. Д., если онъ на это со-
гласился, тігасиіо вітііе 681, ві іп Ьапс
тет соп8епвіІ. Такой, эдакой диковины
еще я не видывалъ, е^ивтоді гет гагат
пошіит ѵкіегат. Дикій ленъ, Ііпит ре-
геппе. Дикій перецъ, см. ягодки.
ДИКОМЫТЪ. Ѵох Гаісопп: аѵев, диае
ѵеіиіае ипа сит риііів виІ8 саріипіиг.
ДИКОЕ МЯСО, Саго вирегсгезсепв,
саго Гипноза. Раны, получающія дикое
мясо, ѵиіпега везе ейегапііа.
ДИКОСТЬ. Гегііав. Естественное со-
стояніе дикости, еіаіив Гегііаіів паіигаііз.
2) Гегііав, Гегосііае, аврегііаз, тогобііав.
Лошадь дикости своей не покидаетъ,
едииз іп аврегііаіе, Гсгосііаіе виа регзіаі.
ДИКУЩА, См. Греча.
ДИЙОКРАТІЯ. См. Демократія.
ДИНАРІЙ и ДИНАРЪ. Вепагіит и
Непагіив.-,
ДИПЛОМЪ. Біріота, (Іів), сойісіііі.
ДИРА, дыра. Еогатеп, бсіеяит, Леви-
та. Заплатить диру, загсіепііо сіашіеге
пли оЫигаге. Его кафтанъ весь въ ды-
рахъ, еріе ѵезіів ехіегіог Іоіа Іасега или
гиріа еві. Провертѣть буравомъ дыру,
регіогаге ІегеЬга. Диравый, диравъ, ві.
Гогатіпа ЬаЬепв, регіивив. Дыравая орѣ-
ховая скорлупа, Іосиіовпт риіатеп.
ДИРЕКТОРЪ. Кесіог, тойегаіог. Те-
атральный, всепісогит та^івіег или Ьіе-
ігіопит «іих. Д. музыки, сЬогі сапепііит
та^івіег (Соі.). Быть иадъ чѣмъ дирек-
торомъ , аіісиі геі ргжезве, рггевніеге,
ргіпсірет е88е а1іси]ив геі. Директо-
ріямъ, ргаГесІі, рга>ро8ІІі. Дирекція, см.
правленіе. Дир. училищъ, рушпавіаг-
сЬив, диі ргагеві всЬоІге. Должность его,
8сЬо1ае геіртеп.
ДИРИЖИРОВАТЬ. Сапіив питегов-
дие тойегагі; Дігі^еге.
ДИРИСТЫЙ. Гогатіповив; тиііів Го-
гатіпіЬив регіивив; тиііа ЬаЬепв Гогаті-
па. Дирпще, та^пит Гогатеп. Дирка,
дырка, дырочка, рагѵит Гогатеп. Ди-
роватый, дыроватый, см. диравый.
ДИССИДЕНТЪ, иновѣрецъ. Піззійепв
а Бошана ессІе8іа.
ДИСЦИПЛИНА, хорошая. Вопа, веѵе-
га йівсірііпа. Плохая, Швс. зоіиііог, Іа-
хіог. Наблюдать х. дисциплину относи-
тельно солдатъ, <ІІ8сір1іпа ееѵега тііііев
соёгсеге.
ДИСКОСЪ. ®івсив; раііпа іп диа рапіе
іпГегтаіив рагапдж еисЬагівІіж саива ар-
ропііиг.
ДИСТИЛЛИРОВАНІЕ. См. Двоеніе.
Дистиллирую, см. Двою.
ДИТЯ (въ отношеніи къ родителямъ).
Ргоіев, рго^епіев, яоЬоІев, ІіЬегі, ЯІіив па-
Іиз; ііііа паіа. Хозяйское дитя, ЯІіив Га-
тіііав. Грудное дитя, Іасіепв, тГапв.
667
дич
ДІА
668
Раждать дѣтей, ІіЬегоз ргосгеаге. Имѣть
дѣтей отъ жены, ІіЬегоз зизсіреге ех аіі*
диа; ІіЬегіе аи^егі (объ отцѣ, у котораго
родились). Родить дѣтей, ІіЬегоз раге-
ге, рагіи е<1еге. Лучше быть безъ дѣ-
тей, нежели имѣть такого воспитанія,
чтобъ были предкамъ своимъ на позоръ,
а себѣ на пагубу, ваііиз ехізііто сагеге
ІіЬегі®, диат орргоЬгіа та)огшп виогит
іоііепіет іп роепат "спиіяяе. Не имѣть
дѣтей, быть бездѣтну, віігрв тіЬі беезі;
ішііаш ІіЬегогшп еіігрет ЬаЬеге (вооб.),
огЬит еззе (лишиться). 2) Относитель-
но возраста, и притомъ а) дитя въ матер-
ней утробѣ, ешЬгуо (у новв.); Ь) д. въ
нѣжныхъ лѣтахъ: іпГапз (которое не мо-
жетъ еще говорить); риег, іпГапз риег,
риеііа (до зрѣлыхъ лѣтъ). Дѣти, риегі,
риеІІ®; рагѵі, рагѵиіі. Ходить за дитя-
темъ (дитятею), іпГапІет сигаге. Дитя-
тинъ, ай ІпГапІет, аб риегшп, а<1 риеі-
Іат регііпепз. Дитятина сорочка, зиЬиси-
1а, іпбизішп іпГапІіе, риегі риеІІ®. — Ди-
тятко, ті йіі, о Ьопе! — Д. мое, не плачь,
ті йіі, теа риеііиіа, поіі ріогаге.
ДИЧАЮ, дичѣю. Нотіпит сопвиеіи-
біпет Си^еге, 1исіГи§ит Йегі; сопзиеіи-
біпе Ьотіпит аЬЬоггеге соерівее. Онъ,
живя въ уединеніи, дичать начинаетъ,
веогзііп, зоіиз ѵіѵепв, ѵііат зе^ге^ст бн-
сепв сопвиеіибіпет Ьотіпит і'и^еге іп-
сіріі. — Дичина, дичинка, Гег® (дикія
звѣри). Мясо дичины, саго Гетіпа, саго
арги^па, саго сегѵіпа. Отзываться дичи-
ною, зарогет Гегіпит ЬаЬеге. Въ этой
странѣ много дичины, Ь®с Іоса Гегіз
аЬипбапІ. — Дичусь, абересіит сопѵеп-
Іитдие Ьотіпит Ги^еге; 1исіГи§ит евве.
Онъ дичится отъ меня, ргювепіе те, ріа-
пе сопГипбіІиг, сопГнве а^іі, сопГизе Іо-
диііиг. — Дичь, Гег®. Черная дичь, аргі.
Красная, сегѵі. Большая, Гег® та|огев.
Малая, Гег® тіпогев. Ь) Реппі^сг®, аѵев
зуіѵезігез. 2) А сопзиеіибіпе Ьотіпит
аЬЬоггепіев, Ьотіпит соіцргезвит Ги^іеп-
Іев. 3) А’и^ж, іперіі®.
ДИШКАНТЪ. Ѵох зитта, асиіа, аі-
Іепиаіа. Пѣть дчшканта, зитта ѵосе
сапеге. Послѣ дішіканта начать пѣть
баса, ѵосет аЬ асиііззіто зопо ивдие аб
ртаѵіззітит вопит гесіреге (Сіе. сг. I
59). Дишкантистъ, зшпт® ѵосіз сапіог.
ДІАВОЛЕНОКЪ. Рагѵиз «ІіаЬоІив. Діа-
волъ, —волъ, біаЬоІісиз, аб біаЬоІит рег-
Ііпепв. Діаволъ, біаЬоІив, таіив б®топ.
Посылать кого къ діаволу, аіідиет бігі»
ѵоѵеге. Къ діаволу! аЬі іп таіат геті
Это діаволъ, а не человѣкъ, это діаволъ
а не женщина, Ьото, тиііег іпГегпаІі вю-
ѵіііа. Діаволъ на немъ Ѣздить, Гигі® еит
а^ііапі. Сорвался съ цѣпи діаволъ, от-
піа таіа еітиі іпіегипі. — Діавольскій и
дьявольскій, біаЬоІісиз, біаЬоІо ргоргіия,
диоб а біаЬоІо ѵепіі, ргойсізсііиг. Всели-
лась въ пего сила дьявольская, іпіетре-
гі® еит аДіапІ. Діавольская злость, зло-
ба, пеГапба таііііа. Діавольскій духъ,
таіа тепз; таіив апітив. — Дьяволь-
ски, тоге, іпвіаг біаЬоІі. Діаволыцина,
зееіегаіиз, зееіиз; Ьото Гигіовиз, іпзапие.
2) Х觮, ‘отпіа, беіігатепіѣ.
ДІАДИМА (бѣлая головная повязка
восточныхъ Царей, которую они носили
вмѣсто короны). Віабеша, аііе. Украшен-
ный діадимою, коронованьи!, біабетаіие.
ДІАКОННИКЪ. Ціасопіит. Діаконис-
са, Ціасопіеза. Діаконовъ, дьяконовъ,
домъ, ботиз біасопі. Діаконскій и дья-
конскій, біасопісиз, біасопо ргоргіив. Дья-
конскія дѣти, ІіЬегі біасопі. Дьяконская»
одежда, біасопаіе. Дьяконство, біасопаіив.
ДІАКЪ. См. Дьякъ.
ДІАЛЕКТЪ. См. Нарѣчіе.
ДІАЛЕКТИКА. Піаіесіісе; агз біври-
669
ДЛИ
для
670'
іаіогіа. Діалектическій, йіаіесіісив. Діа-
іектикъ, йіаіесіісив, т. е. агІіГех.
ДІАМЕТРЪ. См. Поперечникъ.
ДІЕТА. Ійа?1а. Лечить діетою, сигаге.
йігеіа. Діететическій, йіжіеіісик. Діете-
тика, йідаіеііса (часть медицины, врачую-
щая болѣзни то употребленіемъ ле-
карствъ, то предписаніемъ воздержанія
въ пищѣ и питьѣ).
ДІОПТРИКА. Піорігіса. Діоптричес-
кій, ЙІОрІГІСИВ.
ДЛАННЫЙ. Раітагіпв, Іаіив іпапшп
ігапвѵегват. Длань, раіта, раітив, чіа-
пиз. Поднимать длани къ небу, Іоііеге
раітав ай війега. 2) Ма^пііийо, Іаіііийо
раітаз.
ДЛАТО. Долото. Соеіит, всаіргит.
ДЛИНА. Еопёііийо. Простираться въ
длину, раіеге іп Іопёііийіпшп. Мѣрять
длину, шепвпгаге 1оп§іІіЛ1іпет. Длиною
въ 4 ч>ута, диаіпог рейез Іоп^ив. Дли-
ною въ Футъ, рейаіів; рейапеив. Д. въ
полтора Фута,' вевдиірейаіів. Д. въ 2 фу-
та, Ьіврейаіік. Д. въ аршинъ, сиЫІаІів.
Д. въ полтора аршина, вебдиісиЬіІаІів. —
Положить что въ длину, ропеге «рттісі іп
1оп§іІийіпетп, іп Іоп^шп. Это мѣсто
имѣетъ длины десять сажень, іюс ріа-
пшп раіеі іп Іоп^ііийіпет йесепі огдуіав.
— Длина пути, Іоп&ііийо іііпегів. Дл.
тен, ргосегііав соііі. Чрезвычайная дли-
на, іттепвит Іоп^ііийіпів ераііит. Длин-
никъ, Іоп^ііийо. Дворъ имѣетъ длинни-
ку 10 сажень, агеа йотив ЬаЬеі 1оп§іІи-
йіиів йесет ог^уіав. Продается земля,
которая имѣетъ длиннику сто, а попере-
шннку 40 сажень, ѵегиіііпг Гнпйив, диі
>п Іоп^иш раіеі сепішп еі іп іаіиш диа-
^гаёіпіа огоуіаз. 2) Ѵох рівсаіогипі Ап°;е-
Іороіік: Гипаіе веріет осіоѵе ог^уіав Іоп-
ёит, сиі аііідапіиг йиов йойгапіев Іо燐
еі Ьагпів іпзігисі® ІЬотісез. — Длнпно-
ватый, Іоп^иіив. Длинно, ргоііхе. Длин-
ный, длиненъ, Іоіірн?, ргосегпв, рготів-
виз, ргоііхив. Дерево, покрытое длин-
ными листьями, агЬог ргоііхе Гоііаіа. Ра-
ботники считаютъ день длиннымъ, йіез
іопоцв ѵійеіиг орив йейепІіЬив. Д. вы-
сокой, долговязый, Іоп^игіо. Длин. каф-
танъ, ай Іаіоя йетівва ѵевіів. Д. шея,
соіішп ргосегнт. Д. волосы, ргоііхі, рго-
ШІ88І саріііі; рготівва сота; 1оп§і сгіпев.
Дл. борода, ЬагЬа Іоп^а, рготівва,. Но-
сить длинную бороду, ЬагЬат рготіііеге.
Предлинныя молодыя вѣтви виноградной,
лозы,ргойпсІІ88Ітнт ѵііів Па^еіішп (Со!.).
Складъ длинный, вуІІаЬа Іоп^а, ргосіисіа.
Слишкомъ длинные періоды скучны, пі-
тІ8 Іоп^а вепіепііагит сопііпиаііо Іх-
йіит сгеаі. Длиннѣе, Іоп<рог, ІонДив.
Это письмо длиннѣе прежняго, 1і®с еріз-
Іоіа езі ргіогі Іоп^іог. Этотъ мѣсяцъ
длиннѣе, Ьіс теп8І8 еві Іоп^іог. Это раз-
стояніе длиннѣе того, Ьос враіішп еві
Іоп^іпв І116. — Длительно, Іепіе. Дли-
тельный, Іепіпв. Длиться, йпсі, ІгаЬі,
ргойнсі, ехІгаЬі. Дѣло въ судѣ длится,
Іів іп ІгіЬппаІі йисііпг. 3) Пигаге. По-
жаръ длился цѣлые сутки, іпсепйіиш
диаіиог еі ѵі«іпіі Ьогав йигаЬаІ. Сахаръ
долго длился, Йіи виШісіеЬаІ вассЬагиш.
Длю, Йисеге, ІгаЬеге, ргойисеге, ехіга-
Ьеге. Давно бы все сдѣлано было, еслибъ
онъ не длилъ, )апі йийиш отпіа ай
Ііпет рёгйпсіа еввепі, ві гет поп рго-
йпхівзеі.
ДЛЯ. Рггеров., ди® ге«іІ дешііѵшп
ех, е. Для кого, въ угожденіе кому, іп
ивит, іп ртаііат аііеціив. Мы учимся
не для школы, но для жизни, поп всііоі®,
вей ѵііа1 йівсітив. Для зтой причины,
оЬ еат сапват или гет; еа йе саива,
ійео, ійсігсо. Для меня, теа сапка. Для
тебя, Іна сайка. Для него, ііііив сапна.
671 ДЛЯ '
Для насъ, пО8Іга саиза. Для нихъ, Ьо-
гиш сайка. Сдѣлай это для меня, ій ѵе-
Ііт адаз рго Іио іи то атоге. Я при-
шелъ сюда для него, Ьис ѵепі ііііив саи-
ва. Для убѣжденія, ай регкиайепйит.
Для полученія величайшихъ удоволь-
ствій, та^огез ѵоіиріаіек айірівсеийі саи-
ва. Посланъ для трактованія о размѣнѣ
плѣнныхъ, тіввив еві йе сарііѵів Ігапвти-
Іапйіз.
ДЛЯ ТОГО ЧТО. Оиоиіат, диой, диіа,
зідпійет, диапйодиійет; оЬ Ьос; оЬ еат
саиват; ргоріег Ьапс саиват; ргоріегеа,
ійсігсо, ійео. Я не могъ исполнить ва-
шего приказанія, для того что сдѣлался
боленъ, ^изкит Іпшп ехкедиі поп роіиі,
диіа іп тогЬит іисійегат. Это удиви-
тельно, для того что не часто бываетъ,
гев тігаЬШк ргоріегеа, диіа поп кзере ЙС
Когда мнѣ нечего было дѣлать въ Тус-
иулаиѣ, для того что отправилъ къ нему
на встрѣчу своихъ школьниковъ, дишп
еззет* оііовив іп Тивсиіапо ргоріегеа ,
диой йівсіриіов оЬѵіаш тізегат.
ДЛЯ ЧЕГО? Оиаге? сиг? диій еві сиг?
диій? диій еві, диой? диій евісаиза диой?
Для ч. я мучу себя? сиг ехсгиііо те?
Для чего я не съ тобою? сиг е§о поп Іе-
сит еит? Для чего это отвергать? диій
езі саивае, сиг герийіеіиг? Для чего пе?
сиг поп? диійпі? диіп? Для чего бы
не сносить терпѣливо того, что перемѣ-
нить не можно? диіп диій Гегепйипі еві
Гегв? Для чего не пришелъ ты сюда
какъ можно скорѣе? диіп Ьис айѵоіав?
Есть для чего столько шумѣть! е^ге^іа
запе сайка, сиг айео Ішпиііиегів! Вамъ
не для чего сомнѣваться, піЫІ ЬаЬев, сиг
йиЫіек. Не д ля чего было это говорить,
піЫІ егаі, сиг Ьос Йісегез. Не для чего
благодарить, піЬі! езі, диой ^гаііак а§аз.
Не для чего мнѣ быть весѳлу, піЫІ еві
ДО 672
сиг Іюіиз зіт. Мнѣ не для чего быть пе-
чальнымъ, поп еві, спг Ігізііз зіт.
ДМЕНІЕ. ІпЯаІіо. 2) ЙирегЬіа, іпзоіеп-
Ііа, Газіійіит, ^асіапііа, еіаііо апіті. Дмю,
ѵ. оЬз. іпЯаге. 3) Рег т. зирегЬит Гасе-
ге, крігііиз аіісиі аДегге. Дмюсь, іпііагі,
Іитезсеге. 4) Рег т. зирегЬісе; іпЯаІо
ас Іитепіе апіто евве; агго^апііа іпЯаіит
евве.
ДНЕВАЛЬНЫЙ. Оиі сегіік йіеЬиз ти-
пеге аррагіііопіз Гип^ііпг. Дневанье, ар-
рагіііо, айрагііига. — Дневный, йіеі. Д.
свѣтъ, Іих. Дневное свѣтило, азігшп
йіеі, зоі. 2) Віигпиз. Дневная пища, сі-
Ьпз йіигпив. ^Дневная работа, ІаЬог йіиг-
пив, орик Йіигпшп; орега (сколько мож-
но днемъ сдѣлать). Исправить свою днев-
ную работу, репзшп Гасеге. — Днемъ,
іпіегйіи; Іисе или Іисі; Йе йіе.
ДНЕСЬ. Кипс,- пипс ірзшп; Ьойіегпо
йіе, Ьойіе. Днешній, Ьойіегпик, ргювепз.
ДНИ. ІЯез. См. День.
ДНИЩЕ. Ітшп, аіѵеиз Іепипсиіі, зса-
рЬае. Дно, Гипйиз, ітшп. Дно морское,
дно рѣчное, Гипйпв, іта тагіз; Гипйиз,
іта Яиѵіі. Опуститься на дно, гевійеге,
зиЬзійеге. Итти ко дну, погрязнуть, рек-
зшп іге, йезсепйеге; тег^і. Дно кораб-
ля, іта паѵіз; аіѵеиз; сагіпа.
ДНЮЮ. Віет аіідиат ге рега^епйа
сопйеге или сопвитеге. 2) Айрагіііопе,
тіпізіегіо Гип^і; айрагііигат Гасеге аіісиі.
ДО. Ргаерозіііо, диае ге^іі §епіі.; ай, ив-
дие ай, ивдие іп; Іеппв. До этого мѣста,
ивдие ай Ьипс Іосит; Ьис ивдие. Пол-
ный до верху, краевъ, а зитто ріепиз.
Съ осьми часовъ до вечера, аЬ Ьога осіаѵа
ай ѵезрегат. Отъ Ромула до Августа,
а Вотиіо ивдие ай Аи^изішп. До по-
слѣдняго издыханія, ивдие ай ехігетит
зрігііит. Простирается, идетъ до лег-
каго, регііиеі ай риітопез ивдие. Даже
673 ДОБ
до этого часу, имріе іп Ьос (<}иіпІ.). Мы
до дому пѣшкомъ шли, из<ріе ай йошиш
рейііез іЬатиз. Оиъ дожилъ до старо-
сти, ай зиттат зепесіиіет ѵіхіі; ргогес-
ііоге жіаіе еві. До этого мѣста учите,
Ьис іі8<|ііе тетогііег ейізсе. Я имѣю до
васъ нужду, просьбу, ЬаЬео, дпае ІіЬі йі-
сеге ѵеііт; ЬаЬео, (ціас а іе реіеге ѵеііт.
Намъ до васъ нужды нѣтъ, іиа піЫІ ай
пов, т. е. аіііпеі; іпі нон іпйійеши»; іе са-
геге рОЗЗШПиЗ.
ДОБА. V. ОІ>8. Тешрив, геѵиш.
ДОБАВКА. Афесііо, ехріеііо. 2) 8ир-
ріешепіиш, аййііашепіит. Добавлива-
ніе , афесііо, аййіііо. Добавить коро-
бокъ, эирріеге йзсеііат. Добавленный,
аййііиз, афесіиз, айріпсіиз ; зирріеіш,
сотріеіиз, ехріеіиз. Добавляю и добав-
ливаю, внрріеге, ехріеге, сошріеге, аййе-
те, айрсеге, а<Цшійеге. Добавокъ, доба-
вочекъ, аййііатепішп. Добавочный, эег-
ѵіепв эирріетеиіо.
ДОБИВАНІЕ. Іпйхіо, йейхіо іп іоіит.
Добиваю, репііиз, іп іоіит йей^еге, іпй-
§еге. Сваю, зиЫісат іп іоіит а^еге.
ДОБИВАЮСЬ. АтЬіге. Честей, Ьопо-
гез атЬіііопе реіеге. Д. любви народной,
йгаііат рориіагет атЬіге. Чьей мило-
сти, аіісщ'из дгаііат аисирагі. Къ мѣсту,
зіийеге типегі; реіеге типиз. Отъ него
м слова не добьешься, ѵосет а дио еіісе-
ге поп роіев.
ДОБИВКА. См. Добиваніе.
ДОБИРАНІЕ , «стальныхъ плодовъ.
8ресі1е#іит ро8І те ввелъ Д. остальнаго
винограда, гаеетаііо. Д. листа къ пе-
чатанію, ріааціа іуріз сопзегепйіз ітргі-
тепйа ай (тет регйисіа. Добиратель,
Чиі эрісаэ 1е§іі роэі теззет; диі гасета-
іиг. Добираю, зрісаз Іехеге роэі теззет;
гасетагі. Добирать остальные долги, ге-
зійиа йеЬііа сотеге, ехі^еге. Добирать
ДОБ 674
листъ къ печатанію, рІа§и!аш іуріз соп-
зегепйіз ітргітепйат ай йпет регйисеге.
ДОБИРАЮСЬ. А иш^еге, регѵепіге, аз-
зедиі. Добраться до истины, ѵегит аз-
зедиі. На-сплу могъ добраться до точ-
наго смысла писателя, диюпат зіі ѵега
Ьогпт ѵегЬогит аисіогіз зепіепііа, тиііо
пенсію ехрейіге, еіісеге роіиі. На-силу
добрался до деревни, ѵіх ай ѵісит рег-
ѵепі, поп Гасііе ѵісит аііі^і. 2) Сареге,
ргеЬепйеге, арргеЬепйеге, сотргеЬепйе-
ге. Я уже до тебя доберуся, тогда рас-
каешься, ]ат ргеЬепйат іе еі іипс вега
ргепііепііа зиЬіЬіІ или сопзедиеіиг, или еі
іипс рсепііепііат іпиіііет а§ез. 3) А^-
§гейі. Онъ уже много у него выманилъ,
и добирается до остальнаго, тиііа ^ат
аЬ ео ехраіраѵіі, еі геіідиит а^гейііиг,
реііі, или ай геіідиит зе сопГегІ.
ДОБЛЕСТВЕННО п ДОБЛЕСТНО.
Гогіііег, аиітозе; Гогіі, асгі апіто; йгте,
сопзіапіег, ітраѵійе. Доблественный и
доблестный, доблествененъ и доблестенъ,
Гогіів, апітозиз, апіто рготіиз, іігтиз,
сопзіапз, іпсопсиззиз. Доблесть, ЬопиЗ,
Іюіпз апітив; сопзіапііа, апіті сопзіапііа,
апіті йгтііийо, ѵігіиз. — Доблій, добль,
(ві.), т. ч. доблественный,
ДОБОРЪ, йресііеёішп, гаеетаііо.
ДОБРАСЫВАНІЕ. Іасіиз ай реііішп.
2) Регйисіиз ай йпет іасінз. Добрасы-
ваю, ]асіепйо аіііп^еге реіііит. 3) Везі-
пеге; ]асеге; йпет Гасеге ^асіепйі.
ДОБРИВАЮ. Гіцет Гасеге ЬагЬат аіі-
сщиз іопйепйі, гайепйі. Добриваюсь, й-
пет Гасеге ЬагЬат зіЬі йетепйі; сеззагѳ
іопйегі.
ДОБРО, зі. добрѣ. Вепе, гесіе. Онъ
добро сдѣлалъ, Ьепе Гесіі. 2) А§е, а^е
йшп; еи^еІЬепо! Добро! пускай же такъ
будетъ, а§е Ьос ііа зіі; рег те Іісеі, ііа
зіі. Добро! пусть онъ пишетъ къ нему,
22
675 ДОБ
ДСБ
676
еирѳ ад еит всгіЬаІ или рег те Іісеі ад
еит всгіЬаІ. Добро, добро, теперь отвѣ-
даю, могу ли п я говорить ласково, аре,
а§е, пипс ехрегіатиг, есдиід ецо роввіт
Ыапде дісеге. Добро пожаловать, раидео,
іе адѵеиівве, рашісо іе ѵепізве; оріаіо ѵе-
пів. — Добро бы было ему, теііив еввеі
ірві. Добрѣ рещи кому, Ьепе де аіідио
Іодиі. — Добро, доброе, гев, гев Гатіііа-
гів; Гасиііаіев, орев, Гогіипае. Надобно
смотрѣть, кому дѣлаешь добро, Ьепейсіо-
гит деіесіив ЬаЬепдив еві. Онъ и своего
добра ве желаетъ, еііат виіз ГасиІІаІіЬив
поп рагсіі. 2) Ьоиит. Сколько добра или
добраго въ согласіи! диапіит Ьопі евііп
сопсогдіа! Правда, все доброе (сколько
у кого есть) сходно съ мыслями обла-
дающаго имъ: пользу приноситъ тому,
кто умѣетъ употреблять его, а вредъ,
КТО не уиѣетъ, аідпе Ьагс Ьопа регіпде
випі, иі іШив апітив диі еа роввідеі; диі
йіі вей, еі Ьопа, іііе диі поп піііиг гесіе,
гпаіа. Дѣлать что доброе, Ьепе ареге,
гесіе адсге. Ь) Дѣлать добро кому, Ье-
пеГасеге аіісиі; Ьепейсіа аіісиі ІгіЬиеге;
ЬепеЬсіів аіідиет адйсеге; Ьепірпе Гасе-
ге аіісиі. Онъ много дѣлалъ мнѣ добра
ели добраго, тиііа тіЬі Ьепеіісіа ІгіЬиіІ.
Это было бы для тебя большое добро,
Ьепе весит арегеіиг. Въ томъ вамъ нѣтъ
никакого добра, ех Ьас те піЬі! соттоді
соріез; пиііит соттодит сотрагаЬів.
Отъ него нечего добраго ожидать, аЬ ео
піі Ьопі ехвресіев; таіе ехвресіаііопет
зивііпеі; аЬ ео поп випі ехвресіапда те-
Ііога (что поправится). Отъ этого моло-
даго человѣка можно ожидать много доб-
раго, Ьіс адоіевсепв ехітіат или виттага
врет де ве овіепдіі, даі, или де Ьос адо-
Іевсепіе тарпа зрев ЬаЬегі роіезі. По до-
бру, по здорову, Ьепе. Все ли у васъ п.
д.? отпев пе Іиі Ьепе ѵаіепі или Ьепе ве
ЬаЬепІ? Нѣсть добро,'ві., поп десеі. До-
бро есть здѣ быти, Ьопит еві, виаѵе, ]и-
сипдит еві. Добро, віс ѵосаіиг ипа Ііііе-
гагит аірЬаЬеіі Козвісі.
ДОБРОПРИЛИЧЕНЪ. 81- Гогтовив,.
ГогтА риісЬга; риісііга вресіе; вресіозиз.
ДОБРОВОЛЬНО. 8ропІе, иііго, виа ѵо-
Іипіаіе. Онъ д. вступилъ въ военную
службу, вропіе потеп ргоГеввив еві, иііго
тіііііат сареввіѵіі. Онъ сдѣлалъ это до-
бровольно, Ьюс виа ѵоіипіаіе Гесіі. 2) Во-
па сит ргаііа. Д. съ кѣмъ раздѣляться,
сопвепІіепііЬив иігіпдие рагІіЬив или Ьо-
па сит ргаііа гет сотропеге, сопйсеге,
Ігапзіреге. Онъ съ нимъ д. раздѣлался,.
Ьопа сит ргаііа іпіег ве гет сотровие-
гипі. Добровольный, ѵоіипіагіпв, поп
соасіив, вропіапеив, иіігопеив. Д. подая-
ніе, доиит ѵоіипіагіит. Д. подарокъ,
типив виа вропіе даіит. Добровольство,
апітив виа вропіе ргосііѵів.
ДОБРОГЛАГОЛИВЫЙ, — голивъ. Га-
сипдпв, Ііпдиа рготіив, дівегіив.
ДОБРОГЛАСНЫЙ, —гласенъ. Сапо-
гив, вопогив; питеговив.
ДОБРОДЕНСТВІЕ, См. Благоденствіе.
ДОБРОДУШІЕ. РгоЫІав, віпсегііав.
Добродушный, ргоЬив, вітріех.
ДОБРО ДѢВА. (81.) Ѵігро савіа, рпдіса,
іпіерга.
ДОБРОДѢЙ, Ното Ьепейсив, Ьепір-
пив. 2) РгоЬив, Ьопив, диі Ьопевіе ве ре-
гіі. Добродѣтель, ѵігіив (какъ всеобщее
расположеніе души къ добру, такъ н ка-
ждая по себѣ добродѣтель) ; вапсіііав,
вапсіітопіа, гесіа апіті айесііо (ревность
касательно исполненія своихъ обязанно-
стей). Необыкновенная, пюдит ертевва..
Дознанная, вресіаіа. Испытанная несча-
стіемъ, геЬив адѵегвів ехегсііа. Несовер-
шенная, тапса. Человѣкъ рѣдкой доб-
родѣтели, ѵіг віприіагі или ехітіа ѵігіиіо
вп ДОБ
рГЖ<1іІиб. Рѣдкая добродѣтель, ѵігіив
ехітіа. Ревнованіе о добродѣтели, ѵіг-
4иІі8 соіепб® віибіит или ѵігіиіів віибіит.
Поборникъ добродѣтели , Ьото ѵігіиіе
тігаЬіІія; Ьото, <;иі ѵігіиіе ѵаіеі; фй ѵіг-
Іиіія регГесІ®, регГесіо Гипсіия еві типе-
ге (Сіе. Лив. 1.45). Другъ, любитель
добродѣтели, ѵігіиіів віибіовив. Образецъ
добродѣтели, ехетріит, ехетріаг ѵігіиіів.
Преспѣяніе въ добродѣтели, рго^геявіо
аб ѵігіиіет. Преспѣвать въ добродѣте-
ли, іп ѵігіиіе ргосебеге, рго^гебі. Пола-
гаться иа чью добродѣтель, аіісціив ѵіг-
іиіе сопіібеге. Рачить о добродѣтели,
ѵігіиіет соіеге, вециі, ѵігіиіів вішііовит
евве. Удаляться отъ пути добродѣтели,
бе ѵіа бесебеге, а ѵігіиіе бесебеге; Ьо-
певіаіет бевегеге. Слѣдовать пути доб-
родѣтели, итти путемъ д., ѵігіиіет соп-
віапіег вециі, віибеге. Д, справедливос-
ти воздержаніе, ѵігіив ]иеІіІіаг, сопііпеп-
Ііаг. Все это служитъ къ добродѣтели,
Ьаес випі Іатеп аб ѵігіиіет отпіа. Не-
обходимость обратить въ добродѣтель,
песевяііаіі рагеге, бе песевяііаіе Гасеге
ѵігіиіет (у Церр. пи.). Отличаться доб-
родѣтелями, ѵігІиІіЬив еіпіпеге. Его доб-
родѣтель укрѣпилась съ лѣтами, ѵігіив
аппів абоіеѵіі. 3) Іпіегбит: (ібет циоб)
ЬепеСсіит, ЬепеГасІит. Онъ не помнитъ
моей добродѣтели, §гаІа тетогіа теит
ЬепеСсіит поп рговедиііиг. — Добродѣ-
тельно, сит ѵігіпіе, еапсіе, ргоЬе. Онъ
жилъ д., сит ѵігіиіе вапсіе ѵіхіі. Доб-
родѣтельный, —телен ь, ѵігіиіе ргаебііив,
ѵігіиіе ргагвіапв, ѵігіиіе Логепв. Добро-
дѣтельная жизнь, ѵііа Ьопевіа, еапсііто-
та. Добродѣтельное дѣяніе, Ьопевіе,
гесіе Гасіит. Добродѣтельные поступ-
ки, вапсіітопіа. Быть очень добродѣ-
тельву, ехітіа, віп^иіагі ѵігіиіе евве; ѵіг-
іиіе ргаееіаге. Вести добродѣтельную
ДОБ 67$
жизнь, сит ѵігіиіе ѵііат берете. Истин-
но добродѣтельный, ѵегае ѵігіиіів сивіоя.
Д. по иаружиости, по виду, яиЬбоІие Гіп-
репбів ѵігіиііЬив. Столько іг ІиіС?
раг аіісиі. Кого нѣтъ добродѣтельнѣе»
на свѣтѣ, цио пецие вапсііог, педие рго-
Ьіог дпівфіагп еві. Добродѣтельная же-
иа, савіа тиііег. — Добродѣю, (ві.), Ьепе
гесіедие ар’еге. 4) Вепейсіо абЯсеге. Доб-
родѣяніе (готовность содѣйствовать бла-
гу другихъ), Ьепеіісепііа, Ьепірпііав.
ДОБРОЗВУЧНЫЙ, йопогия, сапогив-,
Ьепе, риісЬге еопапв. Доброзвучная тру-
ба, ІиЬа яопога.
ДОБРОЖЕЛАТЕЛЬ. Вепеѵоіив, ГаіР
іог. Доброаге.іательница, Гаиігіх. — Доб-
рожелательно, Ьепоѵоіе, атіее. Добро-
желательный, —теленъ, Ьепеѵоіие, Га-
ѵепв, ргорепеие, атіеив. — Доброжела-
тельство, Ьепеѵоіепііа, Гаѵог. Благода-
рю за ваше ко мнѣ д., ріигітит ІіЬі^оЬ
іпат Ьепеѵоіепііат беЬео. Доброжела-
тельствую, Ьепе ѵеііе; Ьепе сиреге аіісиі
или сиреге аіісиі безъ сл. Ьепе; аіісиі Га-
ѵеге, аіідиет ваіѵит еяяе ѵеііе. Ему всВ
доброжелательствуютъ, отпев еі Гаѵеп(г
іпсііпаііопе ѵоіипіаіів ргорепбепі іп еит..
ДОБРОЖУ, послѣ болѣзни такъ еще
слабъ, что насилу добрелъ до своего до-
ма. Рові геббііат яапііаіет Іапіа еі еііат
пипс еві іпіігтііав ѵігіит, иі аг§ге аб бо-
тит реггереге роіиегіі.
ДОБРОЗРАЧІЕ, —зрачность. РиІсЬп»
Гасіев; риісіігііибо Гасіеі. Доброзрачный^
Гогтовив, віаіигй етіпепіі.
ДОБРОЛИЧНЫЙ, доброличенъ. РиГ-
сЬег Гасіе; яресіе еі риІсЬгіІибіпе іпві&ш,
ДОБРОЛЮБЕЦЪ. Вопі гесіідпе яіи-
біовив.
ДОБРОМЪ. Вопа сит &га1іа, віпе соп-
Ігоѵегвіа, віпе сціивдиат тоіевііа. Вид-
но, мнѣ съ нимъ добромъ ве раздѣлаться^
$79 ДОБ
регзрісіе, тет «іпе иігінздио шоісзііа соп-
Йсі поп рОЗЗв.
ДОБРОНРАВІЕ. Мобезііа, ѵегосипдіа;
ѵііа или ѵііа; гаііо Ьоиезіа; того® етеп-
Даіі, ргоЬі, Ьопі. Добронравно. Ьопезіе,
тегесипде. Добронравный, тойезіиз, ѵе-
тесивйиз, Ьепе тогаіиз. Д. юноша, ]и-
Ьепе тогаіиз.
ДОБРОПЛОДНЫЙ. Воиоз Ггисіиз Ге-
/еп8.
ДОБРОПОРЯДОЧНО. Моііезіе. Ьопез-
іе. Онъ велъ себя л., Ьоиезіе зе §еззі1.
Добропорядочный, тойевіиз, зоЬгіиз, то-
Дит зегѵапз іп ѵііа адопНа.
ДОБРОРОСЛЕННЫЙ. Ехітіоз гапюз
ІіаЬепз.
ДОБРОРѢЧИВЫЙ, —рѣчивъ. Ііпцоа
рготіиз, Гаситіиз.
ДОБРОСЕРДЕЧІЕ, добросердіе. Рго-
ѣііаз, зітріісііаз. Добросердечно, іп^е-
пие; ех апіто; Іоіо ресіоге. Добросер-
дечный, —сердеченъ, добросердый, рго-
Ьиз, зітріех, ех апіто атісиз, ѵеге Ьепе-
уоіиз,
ДОБРОСОВѢСТІЕ. Неіівіо, запсіііаз,
Ясіез. На добросовѣстіе честнаго чело-
вѣка долито полагаться, й<1еі ргоЬі Ьо-
тіпіз сопВйепбит езі. Добросовѣстно,
теііёіозе, запсіе, ріе. Порученныя ему
дѣда испрявляетъ д., соттізза зіЬі пе^о-
ііа ехзедиііиг геіі^іозе, іпіепііззіта сига,
лссигаііззіте. Добросовѣстный, геііціо-
виз, заисіиз, ріиз.
ДОБРОТА. Вопііаз, ргоЬіІаз, (ігтііиііо.
Д. товара, тегсіз ргоЬіІаз. Это сукно
«тмѣрноіі доброты, Ьіс раппиз ехітіа Ьа-
Ьеі Йгтііиіііпет. 2) РгоЬіІаз. Сердца,
зітріісііаз. Естественная доброта, паіига!
Ьопііаз. 3) Вепі^пііаз, Ьитапііаз, ІіЬегаІі-
іаз, Іепііаз, сотііаз. 4) 81., ри1сЬгііи<1о,
Ді^иііаз. Красенъ добротою паче сыновъ
человѣческихъ/Гогтозіззітиз іпіег' Ьо-
ДОБ 680
тіпез; ехітіа ііі^иііаіе ѵігііі. Доброт-
ный, добротенъ, ргоЬиз, 6гти> іп изит.
Д. сукно, раппиз Г. іп и., раппиз бигаЬіІіз.
ДОБРОУЧИТЕЛЬНЫЙ. Вопа, Ьоиезіа
Йосепз.
ДОБРОХОТНО. ОШсіозе, атіее, Ье-
пі^пе, ЫІаге, Ьііагііег, оЬведиепІег. Доб-
рохотный, доброхотенъ, оЬзедиіозиз, Га-
сііів, оПісіозиз; Ьііагів. Доброхотнаго да-
теля любитъ Богъ, ЬІІагет баіогрт «ІіІі
"ІІ Юеиз. Доброхотство, оЬзедиіит, оЬ
зеіріепііа , ргорепза ѵоіипіаз , оЛісішп.
Доброхотствую, аіісиі Ьепе ѵеііе, Ьепе
сиреге, Гаѵеге. Доброхотъ, Ьото оГйсіо-
зиз, Гаиіог.
ДОБРОШЕННЫЙ. Іасіи реіііиз.
ДОБРЫЙ, добръ. Воииз, ргоЬиз, іпіе-
"ег, зіпсегиз, Ьопезіиз. На него можешь
положиться, онъ д. человѣкъ, еі С«1еге
или сопМеге роіез, езі Ьото ргоЬиз. Доб-
рый полководецъ, Ьопиз <1их. Участь
добрыхъ, кроткихъ господъ — въ слугахъ
ихъ, по привычкѣ, теряется къ нимъ
боязнь, тіііит Нотіпогит ариб зегѵоз
сопзиеіисііпе теіиз ехоіезсіі. Подастъ
добрую надежду, Ьопат зрет (асіі, оз-
іепйіі. За доброе платить злымъ, таіа
Ьопіз геГегге. Желать кому всего добра-
го, аійріет оріітіз отіпіЬиз ргозечиі.
Знаться съ добрыми людьми, ргоЬіз Ьо-
тіпіЬиз иіі. 2) Е§ге§іиз, ехітіиз, ехееі-
Іепз, ргюзіапз. Д. конь, едина е^ге^іиз.
Добрая корова, ѵасса ехітіа. Доброе ви-
но, ѵіпит ^епегозит. 3) РиІсЬег, риі-
сЬеІІиз, Ьеііиз, ѵепизіиз. Д. парень, риі-
сЬеІІиз, Ьеііиз Ьото. 4) Нопиз, тиііиз,
та^пиз. Я добрые два часа дожидался,
ііиаз зоіісіаз, тіе^газ Іюгаз ехзресіаѵі.
Отсюда до его дому будутъ добрыя двѣ
мили, е]из ііотиз Ьіпс Йізіаі йиоЬиз Ьо-
піз тііІіагіЬиз. Ему добрый Сдѣланъ вьі-
говоръ, вгаѵііег іпегерііиз езі, ас'егЬіззіте
681
гергеЬепвив еві. Я ему далъ добраго ту-
мака, ѵеііетепіет, {яаѵет еі ріа^ат іи-
іиіі, іпОіхі.
ДОБРЫЗГИВАНІЕ. Севваііо адерегвіо-
пів. Добрызгиваю, адврег^епдо аіііп^еге.
2) Еіпет Гасеге адврег&епді, геврег^епгіі.
ДОБРѢЕ. Меііив, роііив. Добрѣю, аи-
реесеге, согрив Гасеге. 2) Риісѣгіогет
(іегі или еѵадеге.
ДОЕРЮ. РгоЬаге, .арргоЬаге, сотрго-
Ьаге, Іаидаге. См. одобряю.
ДОБУЖАЮСЬ, добужпваюсь. .Хоп
Гасііе аіідиет е вотпо ехсііаге, ехрег^е-
Гасеге. Онъ такъ крѣпко разоспался, что
его насилу добудился, Іапі агсіе догшіѵіі,
иі поп Гасііе еит ехрег^еГасеі е ровяет.
ДОБЫВАНІЕ, руды. ЕЛоввіо агів. До-
бываю, асднігеге, рагаге, сотрагаге; аді-
ргясі, сопяециі. Добывать денегъ, реси-
ліат адведиі. Д. нужно чрезъ упражне-
ніе въ ремеслѣ, ехегсеге витіит виит.
Къ крайней нуждѣ и нечистотѣ добывая
себѣ пишу лукомъ, іііиѵіе оЬвйив еі аіі-
тепіа агси ехредіепв. 2) Добыть доро-
гаго соболя, дерсеге та^пі ргеііі щивіе-
Іат гіЬеІІіпат. — Добыча, рпеда, гаріпа,
вроііа, ехиѵіа; (полученное въ добычу
вооруженіе); тапиЫ.т (доставшаяся ко-
рысть). Ходить на добычу, ехіге ргюда-
Іит, ргадапді ^гаііа е"ге<1і. Раздѣлить
добычу, ргждат діѵідеге, рагіігі. Достать
дебычу, ргаедагі, рпвдат Гасеге, а^еге аЬ
аіідио, ргачіат сареге Не аіідио. Доста-
вать большую добычу, тариа ргаяіа ро-
бы; Ьовііит ргаеда Іосиріеіагі. Сдѣ-
латься чьею добычею, аЬ аіідио регді,
дііасегагі. Сдѣлаться добычею пламени,
меча, іисепдіо, Гетто аЬкиті. Добычный,
диаевіиовив, (исгоаиа, Ьісгаііѵив. Добыч.
промыселъ, диаъіие Іисговив; агІіСсіит
Іисг.овит.
ДОБѢГАЮ. Аіідио ассиггеге. Добѣ- |
ДОБ 68$
жать до рѣки, педие ад Лшпеп ассигге-
ге. Добѣги, пожалуй, до того мѣста, я
посмотри, нѣтъ ли тамъ кого, ассигге,
дпгеео, іііис еі ѵідо, пипа диів іЬі віі. До-
бѣгиваніе, добѣжаніе, ассигвие.
ДОВАЛИВАЮ. Рег уасішп, ^асіепдо
аддеге. 2) Ргоѵоіѵеге агі реіііа. Доваля
камень до стЬяы, ргоѵоіѵе вахиш педие
ад тигит. Доваливаюсь, ргоѵоіѵі аіідио.
Камень довалился до стѣны, вахит ив-
дие а<і тигит ргоѵоіиіит еві. Довалнть-
ся до дому, а'рге ай дотит реггерегс.
ДОВАРИВАНІЕ. Сосіига ад (іиет рег-
дисіа. Довариваю, регіісеге, регсодиеге,
ріапе содиеге. Кушанье еще сыро, на-
добно его доварить, сіЬив еві сгиди»,
орогіеі ргіив сопсодиаіог. Довариваюсь?
регсодиі, регіісі. Кушанье скоро дова-
рится, сіЬив Ьгеѵі или тох регсодиііиг.
ДОВЕДЕНІЕ. Иедисііо. Доведенный,
аддисіив, дедисіив аіідио. Д. до крайно-
сти, іп вптшав апривііав асісіисіив; диі аі
ехігета «Іевсешііі, ѵепіі; иіііта ехрегіив-
Всѣ затрудненія разрѣшены и доведены
до ясности, отпев <1і№си11а1ев воіиіае еі-
ШисідаСаз випі.
ДОВЕДЬ, Саісиіив ѵарив или <1ир1іса-
Іив. Я въ доведяхъ, ЬаЬео саісиіиш ди-
ріісаіит. Итти въ доведи, ргопюѵегв'
саісиіиш, иі віі «Іиріісаіив.
ДОВЕЗЕНІЕ. Реѵесііо, виЬѵесІіо (аК-
дио). Довезенный, ѵесіив, адѵесіив, виЬ-
ѵесіив аіідио.
ДОВЕРШАЮ, довершиваю. А<1 Гіпеп»
регдисеге, (іпет Гасеге, ітропего аіісиі
геі, ад ехііит аддисеге, сопйсеге, ітріе-
ге, сотріеге. Довершить начатое дѣло7
гет іпсеріат а<1 ехііит аддисеге; іпсѣоа-
Іа сопвиттаге; регіехеге диід ехогвия віі;
орегі іпсеріо Гавіі^іит ітропеге. Довер-
шить свою работу, ІаЪогів репвитп рега-
і;еге. Прочее довершитъ само дѣло, с»-
68’3 дов
Іега ге» іраа ехрейіеі. Довершаюсь, ай
Йпет регйисі; ай ехііит аййисі, ітріегі.
Когда строеніе церкви довершится? диап-
<йо ехзігисііо жйіа аасга а<1 Ііпега регйи-
«еіиг? Довершеніе, сопГесІіо. Довер-
шенный, ай ехііит аййисіиа, ай йпет
уегйисіпа, сопГесІиа, Довершитель, рег-
іесіог, сопГесІог.
ДОВИВАЮ, біотегаііопет ай ехііит
«ййнсеге. Довить, веревку, йпет Гасеге
Іогдпепйае іЬотісіа.
ДОВИНЧИВАЮ. І’епііиа сосЫеае оре
Зизегеге.
ДОВИРАЮСЬ, баггііи аиі тепііепйо
іпсоттойа аиі йейесиэ еіЫ соиігаЬеге.
ДОВЛЕТВОРЮ. 81. 8аІіаГасеге, реп-
ваге, сотрепааге, геаіііпеге.
ДОВЛѢЕТЪ, ЯиГіісіІ, еийсіепа ееі.
ДОВЛЮ. См. Доволю.
ДОВОДИТСЯ. Ассійіі, сопііп^іі, еѵе-
МЙ, оЫіп^іі. Мнѣ нечаятю видѣть его
довелось, сааи еит озіепйі; Гогіе іп еит
іпсійі; Гогіиііо еит оЬѵіага ЬаЬиі. 2) 8е-
диііиг, раг ееі. Онъ мнѣ свой доводится,
итіе іпеогит ееі. Мнѣ доводится съ те-
бя нѣсколько донять, іпаирег аіідиій а іе
иесеріеае раг ееі.
ДОВОДНЫЙ. Оепіопаігаііѵиа, регетр-
іогіиз; ргоЬапйо, йетопаігапйо аегѵіепз.
Д. свидѣтель, Іеаііа, диі аіідиій ргоЬаІ,
Йгтаі, сопйгтаі. Доводное обстоятель-
ство, теа, сапаа, гаііо йетопаігапйо аег-
ѵіепа. Доводчикъ, диі ргоЬаІ; йеіаіог.
Доводъ, аі^ипіепіит, гаііо, ргоЬаІіо. Д.
сильный, основательный, ргоЬаІіо йгпіа.
Слабый, іпйгша гее ай ргоЬапйшп. Д. не-,
полный, аг^итепіит поп ааііа йгтит.
Это такъ ясно, что не требуетъ довода,
Ьос, диіа регврісие ѵегит ееі, піЬіІ аііі-
пеі арргоЬагі. 2) Теаіітопіит, йоситеп-
Ішп, аисіогііаз, бйез (въ стр. знач.). Онъ
эйрисовокупилъ къ исторіи своей много
ДОВ 684
доводовъ, тиііа Іеаіітопіа, йосшпепіа
Ьіаіогіге зиае іпіегрбзиіі, іпаегиіі. — До-
вожу, еі. довожду, аіідио Йисеге, гіейи-
сеге. Довести кого до дому, аіідиет ай
йотит йейисеге. 3) Рег т. йисеге. До-
вести кого до познанія истины, аіідиет
ай со^піііопет ѵегііаііа йихіаае. Довесть
кого до разоренія, аіідиет реэзит Йаге,
аИІідоге; аіісиі саіатііаіет іпГегге. До-
вести исторію до нашихъ временъ, Ьіаіо-
гіат ай повіга Іетрога регйисеге. Дове-
сти до бѣдности, до убожества, ай теи-
йісііаіет йеігпйеге. Довести до разоре-
нія, ай ехіііит аіідиет ргаесірііаге. 4}
РгоЬаге, йетопаігаге. Довести дѣло глу-
бокой древности до самой ясности, гет
апіідиіваітат ай Іідиійит ехріогаге. Дѣ-
ло довелъ до самой ясности, гет регзрі-
дпат еѵійепіетдпе Гесіі. Я доведу его
до того , что не будетъ знать, куда
ему дѣться, гейі^ат, иі, дио зе ѵегіаі,
пезсіаі. Довести себя до лѣности, йеѵоі-
ѵі ай оіішп.
ДОВОЖУ. ѴеЬеге, айѵеЬеге, аиЬѵеЬе-
ге аіідио. Довези его до дому, айѵеЬе
еит ай йотит. Довозка, аиЬѵесІіо. 2)
ЯиЬѵесІіо геіісіогит.
ДОВОЛАКИВАЮ. ТгаЬеге аіідио. До-
волочь ноги, реггереге ай реіііа. Дово-
лакиваюсь, согриз Ігаііеге ай реіііа. Кое
какъ домой доволокся, И'"ге ай йотит
реггераі.
ДОВОЛЬ, вдоволь. Мойісе, тейіосгі-
Іег, аіідианіит, ааііа. Д. времени преж-
де, послѣ того, аіідиапіо апіе, роэі. Д.
много времени, похвалы, аіідианіит Іепг-
рогіа, Іаийіа. Д. много оружія и коней,
аіідиапіит агтогит еі едиогит. До-
вольно краснорѣчивый, тейіосгііег йіеег-
Інз. Д. ученый, заііз Ііііегаіиа. Доволь-
но взрослый, егапйіиасиіиа. Онъ доволь-
но учился, заііз аіідиій или арий аіідиет
685 Д°в
лікіісіі; заііз аіідиій со^пііит, регсеріпт
ІіаЬоі- Я довольно уснулъ, аіідпапіит
асдиіеѵі. Для скупаго никогда не до-
вольно , аѵаго пипдиат заііз езі. До-
вольно выхвалять, ргоііхе соттепйаге.
— Часто это нарѣчіе въ .Іат. я. можно
переводить уравнительною степенью, на-
пр. довольно крѣпкій, жесткій, йпгіог.
Д. строгій, зеѵегіог. — Д. сказано, заііз
Іат ѵегЪогит езі; йе Ьіз заііз тиііа. Д.
и болѣе, нежели сколько нужно, заііз яи-
регдие. Для него довольно видѣть ме-
ня, ій заііз ІіаЬеІ зіЬі, иі те ѵійеаі. Не
довольно ли того, что ты одинъ разъ об-
манулъ меня? рагшппе езі, диой те зе-
теі ГеГеШзІі? Онъ довольно ученъ какъ
Римлянинъ, тпіі®, иі іп Ьотіпе Кота-
по, Ііііегго. Довольно, судя по этому
времени, иі ІетрогіЪиз ііііз. Довольно и
того, что вы меня обманули, ій заііз Ьа-
Ьеаз, диой те зетеі йеГгаийазІі. — До-
вольный, доволенъ, ргоЬиз, аріиз, ійо-
пеиз. Впрочемъ я останусь доволенъ,
если письма мои будутъ вамъ не въ тя-
гость, іпіегіт аЬшійе езі, яі ерізіоіго поп
зшіі тоіеяіго. Довольни научити другихъ,
аріі ай йосепйит аііоз. 2) Аіідиапіиз,
пои ехіі;ііиз, поп сопіетпепйиз, заііз піа" -
пиз. Довольное разстояніе пути, аіідиап-
Іипі ііет. Имѣть довольный, нарочитый
достатокъ, поп ехі^иаз, заііз ша^паз орез
роззійеге. 3) йиГйсіепя, сопіепіиз. Д.
быть тѣмъ, что имѣемъ, зио или зпіз ге-
Ьия сопіепіппі еззе; йпіЬиз гегит зпа-
гит зе сопііпеге. Что ни случится со
много, я буду доволенъ, диійдиій тіііі оЬ-
Ііёегіі, годно рагаіодие апіто Гегат. Самое
большое и вѣрное богатство быть доволь-
иу тѣмъ, что имѣешь, сопіепіипі зпіз геЬиз
еззе тахітго випі сегііззітэедие Йіѵіііго.
Выть очень довольну кѣмъ, аіідпет
ѵеііетепіег Іаийаго еі ргоЬаге. Мой гос-
ДОВ 686
подинъ доволенъ мною, ех зепіепііа Ьего
зегѵіо. Многіе ко мнѣ писали, что онъ
былъ очень доволенъ мною, поя ірві ва-
ІіяГасѳге, тиііі ай те зсгірзегипі. Я не
доволенъ собою, тіііі іряі поп яаІіяГасіо.
Быть очень довольну самнмъ собою, т.
е. много о себѣ думать, зіЬі айтойит
ріасеге, зіЬі ріапйеге. — Довольствіе,аЬпп-
йапііа, аГйиепІіа, соріа. Ояи живутъ во
всякомъ довольствіи, іаиіе ѵіѵипі; сіг-
ситйиипі отпіЬиз геЬия аідие іп отпіа
аЬцпйапІіа гегит ѵіѵипі. Довольство,
аЬппйапІіа, соріа. Жить въ довольствѣ,
Іаиіе ѵіѵеге. А) Ѵісіиз, аііпіепіит. 5) АІі-
сіуиз геі еГйсіепйю Гасиііаз (напр. д. на-
ше отъ Бога). Довольствованіе, яаІізГас-
Ііо, ехріеііо (нуждъ, желаній). Доволь-
ствую, заІізГасеге, Гасеге заііз. Удоволь-
ствовать вполнѣ, ситиіаіе заІізГасеге. .
^Удовольствовать кого, апітит аііидиз
ехріеге, ѵоіиріаіе регГипйеге. Немного
надобно, чтобъ его удовольствовать, раи-
сія ориз езі, иі еі заІізГасіаз. Когда хо-
тятъ удовольствовать всѣхъ, то часто
выходитъ напротивъ, диі ѵиіі яе ргоЬаге
отпіЬиз, згоріззіте зе петіпі ргоЬаІ. Удо-
вольствовать своихъ заимодавцевъ, заІіз-
Гасеге сгейіІогіЬиз потіпе ехрейііо. У.
чье честолюбіе, атЬіІіопет ехріеге. У.
за сдѣланныя кому обиды, аіісиі йе ІП]’и-
гііз заІізГасеге. — Довольствуюсь, соп-
Іепіпт еззе; сопдиіезсеге, ехріегі. Ни-
кто не довольствуется своимъ собствен-
нымъ состояніемъ, пепю зогіе зиа соп»
Іепіпз ѵіѵіі. Ихъ жестокость не можетъ
удовольствоваться нашею кровію, дио-
гипі сгпйеіііаз позіго яап<гиіпе поп роіеві
ехріегі. Поелику ты, относительно ме-
ня. не прежде могъ удовольствоваться,
какъ по приведеніи дѣла къ концу, дио-
піат Іи, піяі регГесІа ге, йе те поп соп-
диіезіі. Довольствоваться пищею, какая
687
ДОВ
дог
688.
прилунится, сіЬі, диоа диіа ессираі, ва-
Ііапі. — Доволю, еі., ааііа баге, рговрісе-
ге аіісиі бе ге или гет, аирребііаге аіі-
сиі аіідиііі. 6) Гасеге аріит, ібопеит
аіісиі геі. Доволюсь, ааііа ЬаЬеге, соп-
Іепіит евве ге, сопдиіевсеге іп ге.
ДОВѢДЫВАНІЕ. Ехріогаііо, іпдиівіііо,
регсипсіаііо. Довѣдываюсь, содпоасеге,
герегіге, сотрегіге; іпѵепіге. Насилу
довѣдался, гдѣ онъ живетъ, ѵіх сотрегі,
иЬі ЬаЬіІеІ.
ДОВѢНЧАТЬ. Еіпет Гасеге Ніи аасго
соп^и^іит іпаи^игапбі.
ДОВѢРЕНІЕ. Гібисіа аіісціив Ьотіпіа
или геі. — Довѣренность, Іібисіа, Гібеа.
Быть долго въ большой довѣренности у
Царя, йіи іп аишша гедів бі^паііопе евве.
Онъ у здѣшнихъ вупцовъ имѣетъ боль-
шую довѣренность, та^па ййев еі еві
арий шегсаіогеа Ьщиа игЬіа. Онъ поте-
рялъ довѣренность, Ьошо еаі регбііа аис-
Іогііаіе. Этимъ я пріобрѣлъ себѣ много
довѣренности, ій шіЫ тиііит аисіогііаііа
аііпііі еі Йбеі. Употреблять во зло до-
вѣренность, аіісціив Ябе аЬиІі. Удостить
кого довѣренности, біцпигп ЬаЬеге аіі-
диет аиа Ябе. — Довѣріе, довѣрка, Ііби-
сіаа, йбеа. Имѣть къ кому довѣріе,
аіісиі Идете, сопіібеге, Іібисіагп аіісиі Ігі-
Ьиеге. Имѣть къ кому полное довѣріе,
ае Іоішп аіісиі соттіііеге; отпіа сопаіііа
аіісиі сгебеге. Возбудить довѣріе, Яби-
сіат Гасеге. Потерять довѣріе другихъ,
йбет аііогит атіііеге. Пріобрѣсти се-
бѣ довѣріе людей, Ьотіпит апітаа аіЬі
сопсіііаге. Онъ имѣетъ такое ко мнѣ
довѣріе, что я ничего не сдѣлаю, йбеа
арий Ьипс еаі, те піЬі! Гасіигит. — До-
вѣрчивость, апітив ріепив Ябисіа. До-
вѣряю, сгейеге, ййет ЬаЬеге, ІгіЬиеге,
афипкеге; Іібисіа тіЬі еві іп аіідио. Ко-
мУ.,в.е очень довѣрять, аіісиі поп ааііа
сопЯбеге, или йбет поп ЬаЬеге. Кому
мало довѣрять, аіісиі рагѵат йбет ЬаЬе-
ге. Не довѣрять своимъ глазамъ, ушамъ,,
осиіів, аигіЬия аиіа поп сгебеге. Ему те-
перь мало довѣряютъ, рагѵа еі іат Идея
ЬаЬеІиг.
ДОВѢСОКЪ. Ассеааіо, аббііатепіит.
Въ головѣ сахару пѣтъ 10 Фунтовъ, на-
добенъ къ ней довѣсокъ, теіае аассЬагі
йесет беаипі ІіЬга-, диге іпяирег аббапіиг
орогіеі. — Довѣшиваю, Ііпспі Гасеге реп-
бепбі, ропйегапйі. Немного осталось
довѣсить желѣза, потомъ и другой то-
варъ взвѣшу, геіідиит еві, иі раиса Геггі
репбат еі Іипс аб сеіегав тегсев репаі-
Іапбаа а^гебіаг.
ДОВѢШИВАЮ. Еіпет Гасеге аивреп-
бепбі. Какъ скоро довѣшаю бѣлье, аі-
тиі ас Ііпіеа виерепбего.
ДОВЯЗЫВАЮ. Еіпет Гасеге асиЬпа
Іехепбі. Скоро довяжу чулокъ, Ьгеѵі йе-
віпаш Гаасіат асиЬиа Іехеге.
ДОГАВЛИВАЮ. І’егаеѵегаге, регкіаге
Іе^ипіо. Онъ, двухъ дней не договѣвъ,
занемогъ, Ьійно, биоЬия біеЬиа апіе йпет
Іеіипіі іп тогЬит іпсібіі. Одинъ день ос-
тается договѣть, ипив біек геііпдиііиг, иі
]е]ипіо аоіѵагів или іеіипіит яоіѵаіиг; іе-
іипіит иедие ай йпеш сопііпиаге; Іе]и-
піит йпіге; ргюрагаііопет еисЬагіаІіае се-
ІеЬгапбге саиаа сопйсеге.
ДОГАДКА. Сопіесіига, оріпіо, аиарісіо.
Имѣть догадку, оріпіопет ЬаЬеге; соп-
іесіига бисі. Твоя догадка справедлива,
гесіе согуссіав. Эта догадка ведетъ къ
подозрѣнію, бисог аб виарісапбит. Моя
догадка не безъ основанія, ЬаЬео, дио
те сопіесіига бисаі. — Обманываться въ
своей догадкѣ, сопіесіига аЬеггаге. Я
знаю это по одной догадкѣ, сопіесіига іб
аааесиіив еит. Основываться на догад-
кѣ, сопіесіига пііі, іп сопіесіига роаііит
689 ДОГ
евве. Оспованный на догадкахъ, сопіесіи-
гаііа, сопіесіига ровііив. Этн науки осно-
вываются только на догадкахъ, агіев івіае
сопіесіига сопііпепіиг. По моей догад-
кѣ, диапіит е₽о соціесіига аи^игагі ров-
вит; диапіит е"О сопіесіига айведиог.
Его догадки ложны, еіия сопіесіигаэ Гаі-
вае випі. — Догадливый, —'ливъ, диі Га-
сііе аіідиій соідісіі, согуесіаі. Сколько
онъ нн догадливъ, однако не могъ узнать,
кто это сдѣлалъ, ѵеі виЫіІіввіто, асеггі-
то іийісіо вио диів Ьос Гесегіі, поп ро-
Іиіі Йіѵіпаге. 2) Аііепіит ве аіісиі геі
ргаеЬеив; аііепіо апіто аіідиій рхсіріепв.
Догадливый слуга, Гатиіив регаііепіив.
— Догадъ, диі Гасііе аіісціив ѵоіипіаіет
сопіесіига ргоѵійеі. Не скоро найдешь
другаго такого догада, поп Гасііе гере-
гіав аііегит Ьотіпет, диі Іат гесіе соп-
іесіига ргоѵійеаі. Въ догадъ, мнѣ не въ
догадъ ему объ этомъ напомнить, тіЬі
іп оріпіопет поп ѵепіі еит Йе Ьас ге то-
пеге. — Мнѣ пришло въ догадъ посмо-
трѣтъ, куда они пошли, тіЬі іп тепіет
оссиггіі ѵійеге, дио ѵепегіпі. Не въ до-
гадъ, не вздогадъ мнѣ было, іп тепіет,
іи со^ііаііопет тіЬі поп іпсійіі. Мнѣ и
ие въ догадъ, какъ подбѣжала собака п
укусила, тіЬі іп тепіет поп ѵепіі, иі са-
иів виЫіо ассиггепв тотогйіі. — Дога-
дываю, сопвиіеге, Йосеге, виайеге; аіідиа
іп ге аіісиі аисіогет евве. Кто догадалъ
тебя это сдѣлать? диів ІіЬі виавіі, иі Ьос
Гасіав? диів іп Ьас ге ІіЬі аисіог ГиіГ?— До-
гадываюсь, сопіісеге, сопіесіигаге; соп-
Іесіигат Гасеге, ІгаЬеге; сопіесіига аиси-
рагі, ргоѵійеге, сопіесіига регврісеге; вив-
рісагі, оріпагі; сопіесіигат сареге ех те;
Іийісаге аіідиій сопіесіига; апітайѵегіе-
ге, оЬвегѵаге, вепііге, іпіеііі^еге. Дога-
дываться , что у курицы золотое дно,
виврісагі, $а11іпат іпіив аигі тивват се-
ДОГ 690
Іаге. Подать причину нѣкоторымъ изъ
своихъ ближнихъ догадываться, еиерісіо-
иепі диіЬиайат виогит геііпдиеге. —
Тотчасъ догадаться, ваДге. вепііге асиіе.
И по сю пору догадаться не можетъ, что
его обманываютъ, ай Ьос йвдие Іетри»
вепііге поп роіеві, ве ГаІІі, сігситѵепігі.
Трудно было догадаться, куда слова его
клонились, йіГбсіІів егаі сопіесіига, дио-
еіив ѵегЬа вресіагеиі. Изъ прошедшаго
можно догадываться о будущемъ, ех
ргаеіегііів йіѵіпагі роввипі Гиіига. Долго
не могъ догадаться, что надъ нимъ шу-
тили, йіи поп роіиіі сопіісеге, апітай-
ѵегіеге, ве йегівиі ЬаЬегі. Наконецъ-
могъ догадаться, Іапйет гет аси ІеІіДІ,
гет ірват риіаѵіі. 3) Сит рагіісиіа пе-
^аііѵа н е ві^піЯсаІ: поп оЬвегѵагі, поп
апітайѵегіі, поп вепві. Я и но догадал-
ся, какъ ты пришелъ, педие иііо расіо
оЬвегѵаѵі Іе айѵепівве еі піЬіІ тіпив.
ДОГОРАЮ. АЬвиті, сопвиті. Дого-
рѣла свѣча, надобно засвѣтить другую,
Іисегпа аЬвитІа еві, аііат ассепйі орог-
іеі. Дрова въ цечв всѣ догорѣли, Іі^па
іп Гогпасе саІеГасіепйо айЬіЬіІа ріапе аЬ-
витіа випі.
ДОГЛАЖИВАНІЕ. Еаеѵі^аііо, регроіі-
Ііо. Доглаживаю, регроііге, йіпет Гасеге
Іюѵі^апйі.
ДОГМАТИЧЕСКІЙ. Оодпаіісив, а<Е
ргачеріа геІіДопів сЬгівІіапаі регііпепв.
Догматъ, йо«та, рггесеріит; ріасііит.
ДОГНАНІЕ. Айерііо.
ДОГОВ АРИВАНІЕ. Еіпів вегтопів, со!г
Іодіііі, соііосиііопів. 2) Епипііаііо иіііта-
гит вуІІаЬагит. Договариваю, вегто-
пет, огаііопет аЬвоІѵеге, Спіге. Онъ, не
договоривши, ушелъ отъ насъ, вегтопе
поп Япііо аЬііі. Ему договорить не дали,-
поп віѵегипі еит'вегтопет аЬвоІѵеге. 3)
Епипііаге, ргопипііаге ехігетав вуІІаЬав.
*вэі
ДОГ
ДОГ
692
ДОГОВАРИВАЮСЬ. йегтопега, соі-
Іодиішп аіідио сонѵегіеге. Договори-
лись и до него, Іапдет де ео іпсідіі дио-
дие вегто. 2) Саггііи вио іпсоттода віЬі
д-опігаііеге. Договариваться о сдачѣ го-
рода, <1е игЬе или сіе агсе дедеода ігап-
зі^еге, расівсі. Въ чемъ договорились,
расѣ) сопвіііііііів. Договорился до стыда,
хіедесив яіЬі иаггіепдо сопігахіі. Вамъ до
чего-нибудь договориться, Іапдет §аг-
гіепдо бедеснв ІіЬі сопігаііав. 3) Расівсі
диід; сопѵепіге Де аіідиа ге. Д. о пѣнѣ,
Де ргеііо сопѵеиіге. Мы договорились за
сто рублей, <1е ргеііо сепіиш гиЫ. іпіег
пов сопѵепіі. Договаривающійся, диі сшп
яііего расівсііиг, расііопет і'асіі де аіідиа
ге. Договорный, ад расіиш, расііопеш рег-
ііпепв; Ігапвасіив, сопіровііиз, деГшііив.
Списать договорныя статьи, сарііа расіі
ліезсгіЬеге. Работать по договорной цѣ-
пѣ,рго расіа тегседе орегаго зиат Іосаге.
Договоръ, расішп, расііо; сопѵепіив, соп-
ѵепішп, сопзіііиіит, сотровііит. Сдѣлать
съ кѣмъ д., сопѵепіге, сопвіііиеге сит аіі-
дио, расііопеш Гасеге или іпіге сит аіі-
дио. Въ разсужденіи чего, аіісціив геі или
Де аіідиа ге, расівсі сит аіідио. Договоръ
<0 сдачѣ города, крѣпости, расііо де игЬе
шли де агсе дедепда. Статьи договора
<о сдачѣ города, дедепді орріді сарііа еі
Іе§ев. Держать д., стоять въ договорѣ,
віаге сопѵепііз; віаге расіо; тапеге іп
расііопе. Сдѣлать такой договоръ, чтобъ
Гарнизону изъ города выступить и безо-
пасно итти, куда похочетъ , весигшп
ргжвідіо дівсеввшп расівсі. Не во всемъ
поступать по договору, поп іпіе^та йде
расіів віаге. Согласно съ договоромъ,
«х сопѵепіи, ех сопзіііиіо, ех или де
«сотровііо илн одно сотровііо; ех или
Де расіо. По общему договору, сотровііо
.еопвіііо; соттипі сопзіііо. Словесный д.,
ѵіѵа ѵох. Письменный, расіит ііііегіз соп-
віепаіит. Сдаться на договоръ, сопдіііо-
пев аееіреге; сегіів сопдіІіопіЬив ве деде-
ге. По договору, рго расіа тегседе.
ДОГОНКА, догоня. Регвесиііо, іпвеси-
Ііо. Побѣжать въ догонку, ргореге іп-
ведиі, регведиі. Бросился со всѣхъ ногъ
за нігмъ въ догоню, ад іпіегсіпзіопет
апітг еит іпведиеЬаІиг; сопіепіо или
асеггіто сигви еит регведиеЬаіиг. —
Догоняю, авведиі, сопведиі. Догнать ко-
го на бѣгу, іп сигви аіідиет папсівсі. До-
гнать кого бѣжавшаго, ех Ги§а гергеЬеп-
деге, геІгаЬеге. Собака зайца догнала,
сапів Іерогет аввеспіив еві. Подите на-
передъ, я догоню васъ, апіеседе, ргаеі,
ргшееде, авведиаг Іе, гедиаЬо Іе. 2) Хотя
вы скоро пишете, однако я догоню васъ,
Іісеі Іи ееіегііег всгіЬав, іатеп іе сопве-
диаг. Ученикъ этотъ прежде мало успѣ-
валъ, но послѣ вдругъ догналъ всѣхъ
сверстниковъ, Ыс дізсіриіив іпіііо рагѵов
рго^геввив ГасіеЬаі, ровіеа ѵего герепіе
(ргасіегтізва сотрепваѵіі діІі^епІіА), соп-
дівсіриіов адиаѵіі. 3) Гіпет Гасеге де-
зііііапді. 4) Ітреидеге, сопвшпеге, аЬ-
зитеге. Деньги, всѣ съѣстные припа-
сы до конца догналъ, ресипіат, гез ад
ѵісішп песевзагіав ріапе аЬзитзіІ.
ДОГОРАЖИВАНІЕ. 8ерііо ад Гтет
регдисіа. Догораживаю, ріапе веріге,
оЬверіге, вере сіаидеге.
ДОГРЕБАЮ. Гіпет Гасеге ресііпе ѵег-
іепді, ресііпе со11і"епді. 2) Ад реіііа ге-
ті§аге. Съ трудомъ догребли до бере-
гу, ас"ге ад Ііііив геті^аіит еві.
ДОГРУЖАЮ. Репііиз сощісеге, ітро-
пеге аіідиід аіісиі геі или іп аіідиат гет.
2) Пезідегаіит опегі ад]ип»еге.
ДОГРЫЗАЮ. Ріапе аЬгодеге, дегоде-
ге. 2) Ріапе депііЬив Ггап^еге. Немного
орѣховъ догрызть остается, раисге писев
693
ДОД
дож
694
геііпдиипіиг, ди® ріапе бепІіЬиз Ггап-
Зепбее зипі.
ДОГУЛЯТЬ, Тісепііиз ѵіѵепйо іпсот
пюба яіЬі сопігаііеге.
ДОДАВАНІЕ. Оиой зегіиз регзоіѵііиг.
.Додается, эоіѵепбо ехріеіиг. Чего не до-
стаетъ, то вамъ послѣ додастся, диоб бе-
зібегаіиг, розіеа зоіѵепбо .ехрІеЫіиг.
ДОДАЛБЛИВАНІЕ. РІепа ехсаѵаііо.
Додалбливаю, репііиз саѵаге, ехсаѵаге.
ДОДАННЫЙ, Йоіѵепбо ехріеіиз. До-
датокъ, зитта розі зоіѵепба; геіідиипі.
Додаточный, зоіѵепбо ехріепбиэ. Дода-
точныя деньги, зитта розі воіѵепйа.
Додача, см. додаваніе. — Додаю, зоіѵеп-
4о ехріеге. Онъ мнѣ не додалъ двухъ
рублей, биоз гиЫопез безійегаіоз зоіѵеп-
Йо поп ехріеѵіі. Додать деньги работ
никамъ, безібегаіапі беЫіатдие орегагііз
эшптапі зоіѵепбо ехріеге.
ДОДВИГАНІЕ, додвигиваніе. Абтоііо
аіідио. Додвигать, Ьис іііис тоѵеге. До-
двнгать тебѣ до того, что ты разобьешь,
Ьис іііис гепі ео иядііе шоѵеЬіз, иі еат
Ггап§аз, біЯгіп^аз. — Додвигаю и додви-
гиваю, аіісиі Іосо абтоѵеге. Пособи до-
двинуть карету до стѣны, орегагп Іиаш
сотшоба тіЬі аб гЬебат тиго абтоѵеп-
Йат. Додвигаюсь и додвигиваюсь, ріапе
іттіііі. Ящикъ додвигается, Гогиіиз ріапе
іттіііііиг. Додвинутый,аіісиі Іосо айтоіиз.
ДОДЕРГИВАНІЕ. Репііиз ѵеііеге, еѵеі-
Іеге, ехігаііеге. Додергалн конопли,
саппаЬів ріапе ехігасіа езі. 2) ТгаЬеге,
абігаііеге, ргоІгаЬете ай реіііа. — Додер-
ви лодку до берега, бис, ргобнс супіЬат
ай Ііііиз. Додериите букву, ехІгаЬе Ш-
іегапі аб Япет; аЬзоІѵе Ііііегат.
ДОДЕРЖАНІЕ, додерживаніе. РІепа
•сопяитііо. Додерживаю, ріапе аЬзите-
ге- Додержать чай, Піеапі ріапе аЬзите-
ге‘ 2) Аб біет сегіит, аб біет Япіішп
Іепеге, геііпеге. Додержать до сроку ра-
ботника, орегагіиш аб біет сегіит Іепеге.
ДОДИРАНІЕ. РІепа гирііо или бігир-
Ііо; рі. 5СІ55ІО, эсіззига. Додираю, ріапе
гитреге, сопсегреге, зсіпбеге. 2) Ріапе
изи сопіегеге.
ДОДИРАЮСЬ, Реггптреге, репеігаге,
еѵабеге. На рынкѣ такое было множе-
ство народу, что ни до чего додраться
нельзя было, іп (ого Іат сопГегіа егаі Іиг-
Ьа, иі пиііо расіо аб аіідиіб етепбит
реггитрі роззеі.
ДОДНЕСЬ. Абііис, аб Ьос Іетриз.
ДОДОИТЬ. Пезіпеге тиіуеге; Дпет
Гасеге тиІ°;епбі.
ДОДОРЪ. Репеігаііо. На рынкѣ додо-
ру нѣтъ, іп Гого сопГегІат ІигЬат рег-
гитреге педиеаз.
ДОДРУЖИТЬСЯ. Гэи Гатіііагі іпсот-
тоба яіЬі сопігаііеге. Додружиться тебѣ
до чего иибудь, дружась съ развратны-
ми, иіепз ЬотіпіЬиз біззоіиііз или ІіЬібі-
позіз тахіта ІіЬі іпсоттоба сопІгаЬез.
ДОДЬЛАШЕ, додѣлываніе. РІепа ех-
асііо, Іегтіпаііо. Додѣлываю, аб Япет
регбисеге. регіісеге. Додѣлываюсь, ріа-
пе ай Гтет регбисі, регЯсі. Это строе-
ніе не скоро додѣлается, Ьаес іебіЯсаІіо
поп Гасііе, іепіе аб Япет регйисеіиг.
ДОЕНАЯ КОРОВА. Ѵасса, диае піиі-
«іеіиг. Доеніе, шиісіиз, гпиізига.
ДОЖАРИВАЕТСЯ , говядина сыра ,
дай ей дожариться. Саго Ьоѵіпа абішс езі
сгиба, яіпе еат заііэ аззагі. Телятина
дожарилась, саго ѵііиііпа заііз аззаіа езі.
ДОЖАТЫЙ. Ріапе теззиз, бетеззиз.
Д. ячмень перевезти съ поля, Ьогйеит
ріапе теззит ботит сопѵегіеге.
ДОЖДЕВНЫЙ. См. Дожжевый. Дож-
дить, ріиіі. Дождливый , дождливъ и
дождивъ , рінѵіиз , ріиѵіозиз , ріиѵіаііз.
—вая погода, сгеіит ріиѵішп. —вая вес*
695
дож
доз
на, ѵег ріиѵішп. —вые вѣтры, ѵепіі ріи-
ѵіі. —вая зима, Ьіетв ріиѵіова. —выЙ
день, Йіе» ріиѵіаіів. Бурное и дождли-
вое время года, соеіі віаіив ргосеііови» еі
ітЬгіГегит. — Дождь, дождикъ и дож-
жикъ, ріиѵіа. Проливной дождь, ітЬег,
ріиѵіа виЬіІо сайепв. Д. идетъ, ріиіі-
' Дождь идетъ во весь день, рег Іоіит
Йіет ріиеге поп йевііі. Склонно къ дож-
дю, ріиѵіа ітрепйеі. Дождемъ проби-
вать, протекать дождю насквозь, рег-
ріиеге. Тихіе дожди, Іеиіге ріиѵіа;. Круп-
ный д., ітЬег тахітив. Мелкій, Іепиі»
или тойісив ітЬег. Дожди идутъ боль-
шіе и продолжительные, піарпо» еі авві-
йиов ЬаЬетив ітЬге.ч. Великіе дожди
всякой разъ льютъ, продолжаются, авві-
йиае тадпаедие ріиѵіа' гиипі. Идетъ боль-
шой дождь, Іаг&і сайипі ітЬге». Итти въ
дождикъ, іге рег ітЬгет, іи ітЬге или
йит ріиіі. Дождь накрапываетъ, ріиѵіа
риііаііт сайіі. Зонтикъ отъ дождя, ти-
пітепіит айѵегвив ітЬге». Отъ дождя
да въ воду, отъ малой бѣды бѣжать, да
въ большую попасть, ііа ГпДав, пе ргаеіег
саваш, диой а|ипІ. — Дождю (»1.), еіТип-
<1еге, йетіііеге ріиѵіат соеіо.
ДОЖЕВЫВАЮ* Ріапе тапйеге, тап-
йпсаіе.
ДОЖЖЕВИКЪ. Еусорегйоп Ьоѵівіа.
ДОЖЖЕВЫЙ, дождевный. Ріиѵіаіііі»,
ріиѵіаііси», ріиѵіаіів. Вода, адиа ріиѵіаіія.
Дожденосныя, полныя дождя облака, пи-
Ьея ^гаѵійае.
ДОЖЖЕНІЕ. Ѵвііо ай йпет регйисіа.
ДОЖИВАЮ. Ѵійеге, ѵіѵеге, регѵепіге.
Если доживемъ до будущаго году, ві рег-
ѵепегітив ай аппит ргохітит. Дожилъ
до старости, а<1 вепесіиіет регѵепіі.
Намъ до тѣхъ временъ но дожить, по»
іііа Іетрога поп ѵіѵети». Дожить до ше-
стидесяти лѣтъ, ѵійеге веха^езітит ап-
69^
пит или ѵепіге ай яеха^еяітит аппит.
До какихъ дожилъ я временъ! диае Іет-
рога ѵійі или іп диае іетрога іпсійі! До-
жить до радости отъ своихъ дѣтей, ^аи-
йіит е ІіЬегів виі» ѵійеге или Ггпі &аийіо
йе ІіЬегів виі». 2) Ай йіет йейпііит та-
пеге, гетапего. Работнику остается до-
живать одинъ только мѣсяцъ, орегагіо
геііидиііиг ипп» воіипітойо тепвів, іпіга
диет вегѵіге йоЬеаІ.
ДОЖИГАЮ. Еіпет Гасеге игепйі, ріа-
пе игеге. Какъ дожгу свѣчку, перестану
читать, Іисегпа ріапе йеивіа, Іехеге Йе-
віпат.
ДОЖИДАНІЕ- Ехвресіаііо. Дожидаю,
дожидаюсь, ехвресіаге, орегігі, іпапеге.
Я дожидалъ васъ цѣлый часъ, Іоіат 1ю-
гат Іе ехвресІаЬат. Вы заставили меня
долго дожидаться, пітіит те тогаЬагі».
Онъ дожидается, чтобъ его позвали, ех-
вресіаі, йит іпѵііеіиг пли ехвресіаі ѵоса-
Іит ай соепат.
ДОЖИМАЮ. Репііив ехргітеге. До-
ясать лимонъ, іоіит виссит сіігео таіо-
ехргітеге. Дожать сырое бѣлье, тайі-
йів Ііпіеів адиат ехргітеге.
ДОЖИНАНІЕ. РІспа теввіо или йе-
весііо, или тевяіо ай йпет регйисіа. До-
жинаю, теввіопет ай йпет регйисеге,.
Ггитепіит ріапе йетеіеге. Дожавши
свою полосу, помогу тебѣ, ріапе йеяесіі»,
дию іп агѵо тео вииі, яереІіЬия, ай)и-
шепіит еііат ІіЬі айГегат ай теіепйшп.
Дожинъ, ай йпет регйисіа теввіо.
ДОЗВАТЬСЯ, РгесіЬив оЫіпеге, ітре-
ігаге. Насилу его дозвался, ѵіх ргесіЬив
оЫіпеге роіиі, иі по» іпѵіяегеі.
ДОЗВОЛЕНІЕ. Регтіявіо, регтіввив;
сопсе»вив, сопсеввіо; ѵепіа. Дать кому
д., ѵепіат, роіевіаіет, Іісепііат аіісиі Йа-
ге. На что, аіісиіив геі или аіідиій Га-
сіепйі. Дѣтямъ дать дозволеніе играть,.
дои
697 *^03
риегів Іийепйі Іісепііат Йаге. Дать кому
л, продавать соль, агЬіІгіит заііз ѵеп-
гіепйі аіісиі сопсейоге. Дать кому иео-
граннчевное д., іпііпііат Іісепііат аіісиі
Йаге. Просить дозволеиія, ѵепіат реіе-
ге. Получить дозволеніе, ѵепіат ассі-
реге, ітреігаге; йаіиг тіЬі соріа; ЙІ тіЬі
роіезіав. Имѣть д., роіевіаіет ЬаЬеге;
тіііі Іісеі, регтівзит или сопсеввит еві.
Съ твоего дозволенія, регтівви Іио; ві рег
іе Іісііит егіі; расе Іиа или Ьопа ѵепіа
Іиа Іісеаі; Ьопа ѵепіа те аийіев (если хо-
тятъ говорить). Безъ моего дозволеиія,
те поп сопсейепіе; те пдп сопвиііо.
Противъ моего дозволенія, те іпѵііо.
Ему дано д. ѣхать въ чужіе край, еі соп-
сезвит еві реге^ге аЬіге, ргойсізсі. Доз-
воленный, регтіввив, сопсеввив. Д. спо-
собъ, гаііо регтівва, сопсевва. Дозволи-
тельный, диой сопсейі роіеві, диой рег-
тіввіопет сопііпеі; сопсеввшп йапв, йе-
сіагапв , айтіііепв. Дозволяется , рег-
тіііііиг, сопсейііиг. Дозволяю, регтіі-
іеге, сопсейеге. Вы мнѣ дозволили эту
книгу читать, роіевіаіет тіЬі йейізіі
Ьипс ІіЬгит Іе^епйі. Дозволять всякое
распутство, своеволіе, Іісепііат отпет
раввіт Іавсіѵіепйі регтіііоге.
ДОЗДѢ. (81). Нис ивдие.
ДОЗЕМНЫЙ, поклонъ. ІІетівва сог-
рогів іпсііпаііо ивдие ай Іеггат.
ДОЗИРАЮ. Ехріогаге, вресиіагі. И для
того ему иадобе ежедеиъ въ полку в въ
станѣхъ дозирати, еі ргоріег Ьапс саи-
ват еі Іит Іе^іопев, Іит савіга ехріогап-
йа випі. И послати конныхъ людей око-
ло лѣсовъ дозирати, еі ^иЬеге шіввов
«диііев вііѵав 'ехріогаге.
ДОЗНАННЫЙ. 8рес1а1ив, ехріогаіив,
ёхатіпаіив, ргоЬаІиз. Дознанная въ комъ
Арность, Гійев аіісгдив ехріогаіа, ргоЬа-
іа. Дознаю и дозиаваю, вресіаге, ехріо-
ДОИ Й98
гаге, ехатіпаге, ргоЬаге, со^повсеге, апі-
тайѵегіеге, зепііге, оЬвегѵаге. Опытами
дозналъ жестокость ихъ нравовъ, тиііо
иви еотит сгийеШаІет вепві, оЬвегѵаѵі.
— Дознаюсь, іпѵепіге, йівсеге, іпѵевіі^а-
ге, сотрегіге, со§повсеге, аийіге. Не
могъ дознаться, кто ко мнѣ пріѣзжалъ,
сотрегіге поп роіиі, диів Ьегі те айіізвеі.
ДОЗОРНЫЙ. Сігсііог. Дозорный, ай
сігсііогет регііпепв. Д. обходъ, сігсііо-
гез. Дозорное судно, паѵіДит зресиіа-
Іогіит. Дозорная книга, іпйех ргае-
йіогипі ргоѵіпсіаііит. — Дозорщикъ,
всгиіаіог. Дозоръ, ѵі^ііез, сігсііогев. Д.
идетъ, ѵі^ііев сігситоипі.
ДОЗРѢВАЮ. Ай ріепат таіигііаіет
ѵепіге, регѵепіге; репііиз таіигііаіет аз-
ведиі. Яблоки еще не дозрѣли, таіа поп
йит репііиз таіигііаіет аззесиіа випі.
Вишяи начали дозрѣвать, сегава ]ат та-
іигііаіет аззедиипіиг. Дозрѣлый, ріапе
таіигиз. Дозрѣлые плоды ие такъ дол-
го сохранить можно, какъ недозрѣлые,
Ггисіиз ріепат таіигііаіет аззесиіі поп
Іат йіи аввегѵагі роззипі, диаш іттаіигі.
ДОЗЫВАЮ. Еііат іпвирег іпѵііаге.
Назвалъ гостей мало, послалъ еще до-
звать, ѵосаѵіі ай ссепат раисов сопѵіѵав;
тізіі еііат іпзирег аііов іпѵііаіит.
ДОЗѢЛА. ѴаІЙе, айтойит, та§поре-
ге, яиттореге. 2) Репііиз, ріапе.
ДОИГРЫВАНІЕ. Ілмиз ай йпет рег-
йисіив. Доигрываю, Іизит ай йпет рег-
йисеге, йпет Гасеге Іийепйі. Не доиграв-
ши игры, бросилъ карты, поп аЬвоІиІо
Іиви, аЬ]есіІ сЬагІаз. Доигравши эту пѣс-
ню, заиграй получше, ііпііа или аЬзоІиІа
Ьас сапіііепа, сапав теііогет.
ДОИЛИЦА. (81.) Миігіх. Держать дои-
лицу для дитнти, іпГапІІ пиігіееш айЫ-
Ьеге.
ДОИМКА, Оиой аЬ аіідио ехі^епйиш
€99 • ДОК
еві или дна1 аЬ а!, ехі^ешіа випі, ресипіа
геіідиа, гевійиа. Доимочный, геіідиия,
гевійиив. Заплатить доимочныя деньги,
геіідиа яоіѵеге.
ДОИМЩИКЪ. Оиі геіідиа аЬ аіідио
ехі§іІ.
ДОЙНАЯ КОРОВА, коза. Ѵасса, сарга
Іасіагіа. Дойникъ, дойничекъ, тиісіга,
тиісіпіт, ѵав вегѵіепв тиі^епйо.
ДОИСКИВАЮ. Еіпет Гасеге іпдиігеп-
Йі, регдиігепйі, ігѵевіі^апйі, ехріогапйі.
Доискиваюсь, сотрегіге, Сооповсеге, іп-
ѵепіге, регсопіагі, іпдиігеге аіідиій. Не
могу доискаться, гдѣ онъ живетъ, поп
роввшп сотрегіге, со^повсеге, иЬі паЬіІеІ.
ДОЙТИ. См. Дохожу.
ДОКАЗАНІЕ. Ргаевіаііо, ві^пііісаііо. Я
употреблю всѣ мои силы къ доказанію
благодарности къ вамъ, диапіит іп те
вііит еві, рга;вІаЬо те ІіЬі Ьепеіісіі те-
гпогепі. — Доказанный, ргоЬаІив, аг^и-
тепіів в. гаІіоиіЬив Іігтаіия, сопіігтаіив.
Доказашіаи истина, ѵегііав ргоЬаІа, аг§ц-
тепіів сопіігтаіа. Д. дружба, атісіііа
вресіаіа, ргоЬаІа, ехріогаіа. — Доказа-
тель, докащикъ, ассиваіог, йеіаіог, іпйех.
Докащииа, диа> йеіегі аіідиій ай аіідиет.
Обвинить кого безъ докащнковъ, соп-
йетпаге віпе іпйісіЬив, йеІаІогіЬив. На
него много сыскалось докащнковъ, тиііі
айѵегвив еит ехвіііеге Йеіаісгев. Дока-
зательно, сит саива. Утверждать что д.,
сегіів саияів аіідиіб ргоЬаге. Доказатель-
ный, еѵійепв, диой пе^агі поп роіезі. Д.
доводъ, ргоЬаІіо іпехри&иаЬіІів. Доказа-
тельство, ргоЬаІіо, бетопвігаііо; аг§и-
тепіаііо (точное, строгое развитіе при-
чинъ). Въ доказательство принимается,
ргоЬаІіо айтіііііиг. Приводить д., гет
ргоЬаге, аг^итепИз гет йосеге, аг§и-
тепіів или гаІіопіЬив гет (ігтаге, соп-
Іігшаге. Ослабить доказательство, аг^и
ДОК 700
тепіаііопет ІаЬеГасІаге. Заключать изъ
доказательствъ, аг^итепіагі йе ге; гет
агеитепіаііопе сопсіийеге. Убѣдить ко-
го доказательствами къ перемѣнѣ мнѣнія,
аг^итепіів или гаІіопіЬив аіідиет Йе веи-
Іепііа йітоѵеге; йе ргоровііа веиіеиііа
йереііеге. — Доказывается, ргоЬаІиг, аг-
дитепіів или гаІіопіЬив (ігтаіиг, Йосеіиг,
еѵіпсііиг. Бытіе Творца доказывается
изъ бытія тварей, Сгеаіогет тиийі ех-
вівіеге йосеі ірва гегит паіига. Петина
сего дѣла докажется изъ этого свидѣ-
тельства, Ьапс гет ііа ве ЬаЬеге, ргоЬа-
Ьііиг Ьос Іевіітопіо. Доказываніе, рго-
ЬаІіо, йетопвігаііо. Способъ доказыва-
нія, ргоЬапйі гаііо, ѵіа, тойив. Статья,
употребляемая для доказыванія, аг^игаеп-
Іит, ргоЬаІіо, диаеяііо ргоЬаІіѵа (фиіпі.
Йесі. 299). Доказываю, ргоЬаге; аг»и-
тепіів или гаІіопіЬив Гігтаге, соніігтаге,
йосеге, еѵіпсеге (съ трудомъ и напря-
женіемъ), еГОсеге (представить чрезъ ло-
гическія доказательства). Доказывать
ясно, еѵійепііввітів ргоЬаІіопіЬив овіеп-
йеге. Д. истину въ какомъ дѣлѣ, аііси-
рів геі ѵегііаіет ргоЬаге. Онъ доказалъ
свою невинность, іппосепііат іпіс^гііа-
Іетдие виат ргоЬаѵіІ. Чудеса доказы-
ваютъ истину вѣры, тігасиіа ййет геіі-
Допі сЬгівІіашс Гасіипі. Все, что вы ни
сказали объ немъ, доказываетъ, что онъ
хорошій человѣкъ, диа'сппдие йе едив
гаііопе ѵіѵепйі йіхівіі, еит ргоЬит еяяе
Йосепі. 2) Іпйісаге, овіеийеге, рга'віаге,
йесіагагс. Доказать кому свою любовь,
свою дружбу, Ьепеѵоіепііат, атісіііат
аіісиі ргаевіаге, ехЬіЬеге. Доказывать,
свою неблагодарность, яе іп^гаішп рга-
яіаге. Доказать должное уваженіе свое-
му отцу, ехЬіЬеге йеЫІит Ьопогет раігі..
3) Доказать иа кого, сопѵіпсеге аіідиет
аіісидия геі или іп аіідиа ге (послѣднее:
701 Д°К
употр-, если кого заетали въ чемъ), соаг-
₽иеге аіідиет аіісіуив геі.
ДОКАЛЫВАНІЕ. Йесііо, сжвпга ад 6-
пет регдисіа. Докалываю, ріапе сачіе-
ге. сопсідеге, еесаге. Докалывать дро-
ва, Іі°па ріапе сждеге, весаге.
ДОКАНЧИВАНІЕ. Тгапвасііо, (егтіпа-
Ііо. Доканчиваю, сопіісеге-, Ігапві^еге,
Ііпіге, Іегтіиаге, Гасеге Ііпет геі. За-
чалъ, но не докончалъ, іпсЬоаІит поп
Іегтіпаѵіі, поп сопГесіІ. 2) Оііт: виЬ-
всгіЬеге, яиЬвсгіЬепдо ргоЬаге, напр. до-
кончать грамоту. Доканчиваюсь, сопіісі,
Іегтіпагі, Ігапві^і, (іпігі, ад Лпеіц регдисі.
Строеніе доканчивается, ехвігисііо ад Іі-
пет регдисііиг, сопйсііиг.
ДОКАПЧИВАЮ. Ріапе іпГитаге, Ги-
то дигаге. Докапчиваюсь, ріапе іпГи-
тагі, Гито дигагі.
ДОКАРМЛИВАЮ. Кевідиит раЬиІит
сопеитеге.
ДОКАТЫВАНІЕ. І.а-ѵі^аііо Ііпіеогит
оре суііпдгі Ііпііа. Докатываю, Йпет Га-
сеге ѵегвапді Ііпіеа оре суііпдгі.
ДОКАЧИВАЮ. Ргоѵоіѵеге Шис, івіис.
Докачивать бревно до стѣны, ІгаЬет ич-
дие ад тигит ргоѵоіѵеге. Докачнваюсь,
ргоѵоіѵі. Шаръ докатился до погреба,
рііа Іивогіа ад сеііат ргоѵоіиіа еві.
ДОКАЩИКЪ. См. Доказыватель.
ДОКВАШИВАНІЕ. Гегтепіаііо ріапе
Ііпііа, ріепа Гегтепіаііо. Доквашиваю,
ваіів Гегтепіаге (рапет).
ДОКИДЫВАНІЕ. -Іасіив геі іііис, івіис,
ео. 2) Іасіив ад Ііпет регдисіив. Доки-
дываю, іасеге Шис; івіис, аіідио. 2) Миі-
Іоііев іасеге, ргорсеге. Докидать стогъ
сѣва, Ггепі теіае Гасеге, Гіеиит іп теіае
ехвігиеге.
ДОКИСАНІЕ. Репііив сопсеріие асог.
Докисаю, ріапе Гегтепіагі, асогет соп-
ореге.
ДОК 702-
ДОКЛАДКА. Ріепа адситиіаііо, еіаіи-
ііо, егесііо. Д. печи, віаіиііо Гогиасіе ад
Ііпет регдисіа.
ДОКЛАДНЫЙ. Ад геіаііопет, ад ге-
Іаіит регііпепв. Докладные пункты, ге-
Іаііопів сарііа. Докладчикъ, геіаіог. Быть
докладчикомъ въ какомъ дѣлѣ, геГегге
де аіідиа ге; ехропеге іет. Докладъ,
докладываніе, геіаііо, пипііаііо, чі^піііса-
Ііо. Письменный, словесный д., геіаііо
Ііііегія шапдаіа, геіаінв, диі согат 61. До-
кладъ мой не удаченъ, геіаііо теа тіпив
ргоереге еѵепіі. Къ нему можно ходить
безъ доклада, СиіІіЬеІ адііия ад еит ра-
ІеГасІия еві; сиіІіЬеІ еііат поп тіііепіі,-
диі пипііеі ее ѵепіге, адіге Іісііпт еві. —
Докладываю, Ііпет Гасеге ітропепді или
еирегітропепді, ад сегіат аііііидіпет
ропеге. Докласть сажень дровъ, ііцпа ііа
вирегітропеге, иі віі Іоіа иіпа. 2) Адде-
ге, адіісеге, адріп^еге. Къ этимъ день-
гамъ ве достаетъ еще трехъ рублей, на-
добно вхъ доложить, Ьів пшптів девіде--
гапіиг Ігев гиЫопев, диі еііат адрсіепді
випі. 3) КеГегге ад аіідиет де ге, аіі-
диет де аіідиа ге топеге, ппиііаге, дг-
сеге, ві§піГісаге. Доложить кому, что та~
коіі-то пришелъ, а1іси|ив адѵепіит пип.-
Ііаге. Велѣть о себѣ доложить, что пріѣ-
детъ, тіііеге, диі пипііеі, ве ѵепіпгиш. -
Доложить кому о чьей просьбѣ, аіісиі
ві&пібсаге, диж диів реіаі. Я имѣю честь-
доложить вамъ объ этомъ радостномъ
случаѣ, Ьопогі тіЬі дисо сегііогеш Іе Га-
сеге де Ьос кгаіо, ассеріо еѵепіи. Я
вамъ давеча докладывалъ, что мнѣ нель-
зя пріѣхать, раиіо апіе тіЬі Ьос яитрві,
иі еі^пійсагет, те адіге -поп ровяе. До-
ложи твоему хозяину, что н пріѣхалъ, ад-
ѵепіит теит Ьего Іио пипііа. Августу
доложили, не угодно ли ему видѣть 1Г-
Нтоломея, отвѣчалъ, что ему. хотѣлось-
703
док
ДОК
704
видѣть Царя (Александра), а не мертвыхъ,
Аидизіиз сопзиііиз, пит еі Ріоіотаеипі
сопзрісеге ѵеііеі, гедет ее ѵоіиіззе, аіі,
пои тогіиоз. — По дѣлу моему секре-
тарь докладывалъ, ае Іііе теа зсгіЬа риЬ-
іісиз геіиііі. Докладываюсь, ргавепііат
зиат, (ааѵепіит зишп), рег аіідиет зід-
пійсаге. Доложась, войти къ кому, рго-
Йіепіет зиит пошеп а1іси$ив сиѣісиіит
іпігаге.
ДОКЛЕВЫВАНІЕ. РаЬиІит е<1еім1о
ріапе аЬзитІит. Доклевываю, отпіа дга-
па гозіго Іишіепіет аЬзитеге.
ДОКЛЕИВАНІЕ. РІепа, Іегтіпаіа діи-
ііпаііо. Доклеиваю, йпет Гасеге §1иіі-
пашіі, сопдіиііпапаі.
ДОКЛИКАТЬСЯ. Иіи іпсіатаге аіі-
дпет или аіісиі еі поп роззе «іеѵосаге.
Насилу могъ докликаться, аедге роіиі іп-
>с1атап<1о Гасеге, иі аікіігеі.
ДОКЛОНЕНІЕ, можно выр. глаг. До-
клоняю, аб аіідиііі Песіеге. Доклонить
вершину дерева до земли, агЬогіз саси-
теп издие аа Іеггат Ііесіеге.
ДОКОВКА, доковываніе. Саісеаіиз едиі
Йпііиз. Доковываю, Япет Гасеге едио
зоіеаз Геггеаз ііиіисешіі или едиит саі-
сеапді.
ДОКОЛАЧИВАНІЕ. Айасію (оре Й8-
іисге) йпііа, сопГесІа. Доколачиваю, й-
пет Гасеге ааідеініі, аПідеіиІі. Доколо-
тить гвоздь до шляпки, сіаѵит а<1 сариі
яШ^еге.
ДОКОЛОТЫЙ. РІаие Йззиз, аіГІІз.чиз.
2) Ріапе тасіаіив.
ДОКОЛУПЫВАЮ. Репііиз, іп іоіит
ехсегреге, еіідеге, зесегпеге. Доколупалъ
до крови, иісегіз сгизіат гайеЬаі, издие
Йит запдиіз ехзііііі.
ДОКОЛЬ? Оиои.чдие? — диоай, диат-
Йіи, <Іит. Доколѣ читаю, Іат Ли, <Іит
іедо. Д. я могъ, диоай роіиі. Д. буду
живъ, йит ѵіхего. Д. позволяли годы
жизни, йит аеіаііа іетриз іиііі.
ДОКОНОПАЧИВАНІЕ. ВеГесііо паѵіз
Гніііа. Доконопаченньш, судно, паѵіз ріа-
пе геГесІа, паѵіз гітж рісе ріапе оЬаисіае.
Доконопачиваю , паѵет ріапе гейсеге:
паѵіз гітаз рісе іп іоіит оЬйпсеге. Не
много осталось доконопатить, раисае па-
ѵіз гітге геіідиипіиг, диае рісе оЬйисеи-
<1ж зіпі.
ДОКОНЧАЛЬНАЯ ГРАМОТА. Оііт:
Йоситепіит сарііа расіз запсііх сопііпепз.
ДОКОНЧАННЫЙ. Гіпііиз, ай Гтет
регйисіпз, сопГесіиз, сотрозііиз. Докон-
чанное дѣло, гез Ігапзасіа, ехасіа, рег-
асіа. Докончаніе договора, Гдаіиз ріапе
ісіпт, (ипсіит.
ДОКОПАНІЕ. Гоззіо, Гоззига регасіа.
Докопанный, колодезь, риіеиз ріапе Гоз-
зиз, еГГоззиз.
ДОКОПЛЕННЫЙ. Аа сегіит, аейпі-
Іит асегѵит сопдезіиз.
ДОКОЛОТЬ. Ріапе тасіаге, свеаеге.
ДОКОПЛЕННЫЙ. Ситиіаіцз, соасег-
ѵаіиз, сопдезіиз. Докопляю, соііідеге,
сопдегеге, ситиіаге, асситиіаге, асегѵа-
ге, соасегѵаге. Докапливать кубышку
денегъ, ресипіж сопдегіет асситиіаге;
асегѴоз ресипіае соизігиеге.
ДОКОПТѢЛЫЙ. Ріапе іиГитаіиз, ріа-
пе Гито іпбигаіиз. Докоптѣть, ріапе Ги-
то ішіигаіит еззе. Ветчина еще не до-
коптѣла, надобно ее покоптить, регпа
поп аиш ріапе Гито іпаитаіа езі, ориз
езі, иі аіпрііиз іиГшпеіиг. Докопченіе
ветчины, регпа ріапе Гито ішіигаіа.
ДОКОШЕННЫЙ. Ріапе зесіиз, аезес-
іиз. Докошенные луга, ргаіа ріапе де-
зесіа, ріапе зісііііа.
ДОКРАИВАЮ. Гіпет Гасеге раппит
іапеит аа Гогтиіат зесапаі.
ДОКРАСНА, натереть руку д. Тегеге
705
ДОК
ДОЛ Ж
щапит, издие <Ішп гиЬезсаІ или гпЬейаі.
Накалить желѣзо д., Геггнго сапбеГасеге.
ДОКРАШЕНІЕ, докрашиваніе. РІепа
іпГесІіо, р. Ііпсіига. Докрашиваю, Іоішп
іпйсеге, Іоіит (ІеаІЬаге, ех іоіо соіогет
ішіисеге. Докрасить стѣну, рагіеіеш
іоіит (ІеаІЬаге. Док. двери, соіогет іп-
бисеге рогіае. Докрашиваюсь, іп Іоіит
іпйсі, (ІеаІЬагі.
ДОКРОПАТЬ. Рега^еге гет Іеѵііег.
ДОКРУЧИВАЮ. Гіпет Гасеге Йіа <1и-
ріісііег соніогдиеікіі.
ДОКРЫВАЮ. Ріапе ботит іп1е§еге,
сопіе^еге. Докрываютъ домъ,, ботиз
ріапе сопіедііиг.
ДОКТОРСКІЙ. ІІ0СІ0ГІ8 ргоргіиз. Д.
достоинство, (Іі^тіаз, дгабиз босіогія. По-
лучить д. д., ай (Іосіогіз дг.кіііт ргото-
ѵегі, цгжініп <1осІогІ8 сареззеге. Д. дис-
путъ, асіиз іп яизсіріешіо дга<1п ЬаЬіІив.
Докторство , §габиз (Іосіогі.ч. Докторъ ,
«Іосіог. Богословія, ТЬеоІо^і® <1. Д.
правъ, медицины, (Іосіог рігія, тебіеіп®.
— Если недостаетъ у тебя докторовъ,
то пусть будутъ твоими докторами ве-
селый духъ, спокойствіе и умѣренность
во всемъ, яі ІіЬі бейсіапі шейісі, шейісі
ІіЬі йапі Ьжс Ігіа: тепа 1®1а, гедиіея, то-
Дегаіа йіжіа. — Докторша, (Іосіогів ихог.
ДОКУДА. Оиат Іопде ?
ДОКУКА. Моіеяііа, іпсигзиз, іпсигзаііо
Ьотіпит, ѵехаііо.
ДОКУМЕНТЪ, документы приложить.
Аросіііз Гасеге йбет геі, сопйгтаге.
Письменные д., йбез Ііііегагит асМіІа
аросЬіз.
ДОКУПАЮ. Рояі етеге еа, ди® <іе-
8ипІ или безібегапіиг. Докупить еще
полфунта сахару, рояі етеге еііат зеті-
ІіЬгат зассЬагі. Докупленный, рояі ет-
іиз, асМіІия, аЩесІиз.
ДОКУРИВАНІЕ. Гіяіиіа аЬяоІиІа. До-
куриваю, йзіиіат аЬзоІѵеге. Докурилъ
трубку табаку, Гізіиіат аЬзоІѵі, сопГесі.
2) Еіпет Гасеге ѵіпит айигепді.
ДОКУЧАЮ. Моіезіит или дгагет ея-
яе; тоіезііат айегге, сгеаге, ехЬіЬеге;
опегі еззе ѵехаге. Онъ мнѣ часто объ
втомъ докучаетъ, заере теаз аигев оЬ-
Іишііі. Докучать кому частымъ посѣ-
щеніемъ, сгеЬгіогі абѵепіи Гаіідаге аіі-
диет. Докучливый, тоіеяіия, §гаѵія, іп-
соттойия, ітрогіииия. Онъ человѣкъ
предокучливыіі, еяі Ьото регтоіеяіия.
ДОКУШИВАЮ. Ехейеге , еѵасиаге (
еѵасиеГасеге, ехЬаигіге.
ДОЛАВЛИВАНІЕ, можно выр. глаг.
Долавливаю, ріясапбо ѵасиеГасеге.
ДОЛАГАЮ. Л<1<1еге, абрсеге, ди® де-
зкіегапіиг.
ДОЛАМЫВАНІЕ. Егасііо регасіа, Гі-
пііа. Доламываю, йпет Гасеге Ггап^епбі.
ДОЛБЕЖЪ. Саѵшп. Д. отъ долбежа
на бревнѣ отстоитъ на четверть, саѵшп
ІгаЬіз а саѵо ргосебепя біяіаі диабгапіе.
— Долбило, см. долото. Долблю, саѵаге,
ехсаѵаге; ежіаге, ясаіреге, ясиіреге. Дол-
бить дерево, Іідпшп саѵаге. Вода дол-
битъ камни, ІарМез саѵапіиг адиа. 2}
Возіго Іишіеге. Дятелъ долбитъ дере-
во, ріеия гозіго Іишііі агЬогеш. 3) Рег
ш. іпсиісаге. Каждый день долбитъ свои
поученія, зіп^иііз (ІіеЬиз (еі) іисиісаі яиа
ргюсеріа. Долбня, долбушка, йзіиса, ра-
ѵісиіа, Іибісиіа. Бить долбнею клинья,
чтобъ дерево кололось, еппеоз йзіиса а<1і-
деге, иі Іі^пит Йіиіаіиг. Уколачивать
долбнею камни, Іарійез раѵісиіа айі^егс.
Уколачивать на мостовой долбнею камни,
раѵітепіит йзіиса жііцеге; раѵітѳпіа Сз-
Іиса раѵіге. Уколоченный долбнею, Йз-
Іисаіиз.
ДОЛГІЙ, дологъ. Ьоп^ия, Іопціпдииз,
діиіигппз, діиііпиз. Долгая жизнь, ѵііа
23
дол
дол
70»
707
іоп^а, Отъ долгаго времени, йіиіигпііаіе
іетрогів. Самый долгій день въ году,
йіев воівііііаіів. Долгій волосъ, роггесіа
сота. Время кажется ему долгимъ, Іет-
рив ЙІ еі Іопціидинт. Ночь кажется
намъ длинною съ годъ, пох еві иоЬів ап-
ииа. Долго будетъ объ этомъ разска-
зывать, Іогі^ит еві паггаге. Долгое мо-
реплаваніе, паѵі^аііо Іопра или паѵірапйі
іопріпдиііав. 2) Еоприв, ргойисіив, ех-
іепіив, рогтесіив. Долгій канатъ, Гипів
іонрив, ехіепіив. Длинная цѣпь, саіепа
Іопра, роггесіа. 3) Долгій складъ, вуііаЪа
Іопра, ргойисіа. Выговаривать протяж-
но д. складъ, вуііаЬат ргойисеге. У ко-
го языкъ дологъ, Ііприіаса. У него языкъ
дологъ, Ііприат соёгсеге, еопііпеге или
1 іприге виж тойегагі поп роіеві. Имѣть
долгія руки, Гигагі, виггіреге; ипсав та-
пив ЬаЬеге. — Долго, Іопде, ріив-ваіів.
Д. отпустилъ веревку, ріив ждио Гипеш
геіахавіі, гетівівіі. 4) Віи, іоприт Іеш-
рив, часто также употребл., тиііит ас
Йіи. Очень д., регйіи. За долго прежде,
тиііо апіе, іопре апіе. Долго послѣ то-
го, тиііо рові; Іопдо іетроге рові. Не
долго послѣ того, поп ііа тиііо рові; поп
Ііа іопро іпіегѵаііо; поп тарпо рові Іет-
роге. Я Д. сомнѣвался, Йіи тиііитдие
йиЬіІаѵі. Если болѣзнь д. продолжится,
ві уат іпѵеіегаѵегіі тогЬив. Ты не д. бу-
дешь веселиться, поп іоприт ІаеіаЬегів.
Я довольно д. занимался этимъ дѣломъ
или думалъ объ немъ, ваіів йіи Ьос ва-
хит ѵоіѵо. Это скоро сойдетъ на до-
вольно долго, ій асіиішп йіи еві. Это
было не д. между чѣмъ или послѣ чего,
Ьаий ііа тиііит Іетрогів іпіегіт Гиіі. Не
за долго передъ разсвѣтомъ, поп Йіи апіе
іисет. Я жнлъ довольно д., сказалъ Еиа-
ммновдъ, ибо умираю непобѣдимымъ, ва-
іів, іпдиіі, ѵіхі, іиѵісіив епіт тогіог. Бу-
детъ жить долго пли долгіе вѣки, долго-
вѣчно, ехіепіо ѵіѵеі геѵо. (Яог.). — Ега
долго ие будетъ, поп Іат ееіегііег гейі-
ЬІІ. — Долговатый, долговатъ, іоприіив,
оЫоприв; оЫоириіив. Платье нѣсколько
длинновато, ѵевіів еві йетіввіог ай Іаіов.
ДОЛГОВОЛОСЫЙ. Сотаіив.
ДОЛГОВРЕМЕННОСТЬ. Еопріпдиі-
Іав, Йіиіигиііав. Долговременный, іоприв,
іопріпдиив, Йіиіпгпив, йіиііпив, іепіив.
Болѣзнь будетъ долговременная, тогЬив
іпсійіі іп ѵеіивіаіет. Д. осада, іопріпдиа
оррирпаііо, іепіа оррирпаііо. Д. война,
йіиііпит Ьеііит.
ДОЛГОВЫЙ. Ііеііііогів. Долговыя
деньги, ресипіа йеЬіІа; потіпа, же аііе-
пит. 2) Долговое свидѣтельство, яуп-
ргарЪа, сЬігоргарЬит. Дать отъ себя дол-
говое свидѣтельство, Йаге вупргарЬаш.
ДОЛГОВѢЧНО. Боприт Іетрив, йіи;
ехіепііоге аеѵо. Долговѣчный, —вѣченъ,
йіиіигпив, іоприт Іетрив Йнгапв, Гігтив,
йигаЬііів, вІаЬііів, регеппів. Это строеніе
недолговѣчно, Ьос жйійсіит поп еві рег-
еппе.
ДОЛГОВѢЧНЫЙ. Еопржѵив.
ДОЛГОВЯЗЫЙ. Ното Іоприв; Іои-
ригіо.
ДОЛГОГРИВЫЙ. Еопра іиЬа ргжйііив»
ДОЛГОДЕНСТВЕННО. Ніиііввіте.
Долгоденственный, долгодневный, іоп-
рит Іетрив йигапв, йіиіигпив, ѵіѵах, іоп-
§а?ѵив. Долгоденственное житіе, іоприпі
аеѵит, ѵііа Іопржѵа. Долгоденствіе и
долгоденство, ѵііа Іоиржѵа, ѵіѵасііав; жіав
ргогесііог, витта вепесіив. 2) 8оів1і1іипъ
Въ земляхъ, ближе къ сѣверному полюсу
лежащихъ, солнце почти не заходитъ, ів
геропіЬив, диа? роіо ^Іасіаіі вппі ргоріо-
гев, воі Гете поп оссійіі.— Долгоденствую,
ртотесііоге агіаіе евве, ай випшіат вепес-
Іиіет ѵеиіге, Йіп йигаге, Іоп"аеѵит евве.
7!»
709 Д0Л
дОЛГОЖИВОТІЕ. Жѵит Іоппію. —
Долгоживогный, долгоживотенъ, долго-
жизненный, ІОП^ЗВѴИв.
ДОЛГОЛѢТІЕ. Ѵііа Іопда. Долголѣт-
ный, тиііо» аппов йигапв, йіи йигапв.
ДОЛГОНЕКЪ. Соп^иіив.
ДОЛГОНОГІЙ. СопДрев.
ДОЛГОНОСИКЪ. Сигсиііо.
ДОЛГОНОСЫЙ. І.опцит ЬаЬепв па-
вит, павиіив.
ДОЛГОПОЛЫЙ. I-Оп"а« ЬаЬепв іасі-
піав. Ѵох, долгополые, рег сопіегоріит
ивиграіиг йе сіегісів: Іипіса Іаіагі іпйиіі,
атісіі.
ДОЛГОРУКІЙ. Ілпвітапив; ЬаЬепв
Іоп^ав тапиа. Артаксерксъ д., Агіахег-
хев Іопцат ЬаЬепв тапит.
ДОЛГОТА. І.оп"іІийо. 2) = Разстоя-
ніе какого мѣста отъ перваго меридіана,
Іопеііийо. Д. Петербурга 48 градусовъ,
Реігороіів Іопеііийо осіо еі диайга^іпіа
"гайіЬне сопііпеіиг. Москва находится
подъ пятьдесятъ шестымъ градусомъ
восточной шпроты, Мовди® Іопеііийо аЬ
огіепіе диайга»евіто вехіо §гайи сопіі-
пеіиг.
ДОЛГОТЕРПЛЮ. Реііепіег Гегге, Іепі
евве апіто; ігат йіПегге, соЬіЬеге; іпйпі-
ееге. Долготерпѣливый, —ливъ, Іоп^а-
пітів, іепів, раііепв. Долготерпѣпіе, Ю-
Іегапііа, Іепііав апіті, Іоп^апітііав.
ДОЛГОХВОСТИКЪ. Рагиз саийаіив.
Долгохвостый, 1оп§ат ЬаЬепв саийат.
ДОЛГОШЕЙКА. См. Горлянка.
ДОЛГОШЕЯ.СиісоІІитевІргжІоп^ит.
ДОЛГОШЕРСТНЫЙ. І-аповив.
ДОЛГОЯЗЫЧЯЫЙ, —языченъ. Пе-
Гегепв ай аііов еа, ди® диіе ай пов йеіиііі,
цш епипііаі соттівва аигіЬив; диі іп апі-
то вио ргетеге поп роіеві, ^аггиіив.
ДОЛГЪ. ОГйсіит (поступаніе по за-
ковалъ благоразумія и приличія), йеЬі-
ДОЛ
Іит, геііро (что мы обязаны дѣлать дру-
гому ; моральное побужденіе), типи®,
рагіев (что надлежитъ кому дѣлать по
его званію или дѣлу). Долгъ чужезем-
ца заниматься только своимъ, не вмѣши-
ваться въ чужое, реге^гіпі оГйсіит, піЬІІ
ргжіег виит пе^оііит а^еге. Часто сл. '
долгъ выр. однимъ род. падежомъ, напр.
долгъ юноши оказывать уваженіе стар-
шимъ, еві айоіевсепіів та^огев паіи ѵе-
гегі. Мой, твой д., теит, Іиит еві. Ис-
полнять свой д., оГйсіит Гасеге, ргжвіа-
ге; оГйсіо ваІівГасеге; оГйсіі рагіев ітріе-
ге; оГйсіит ехведиі, ехріеге. Наблюдать
свой д., оГйсіит вегѵаге, сопвегѵаге, со-
іеге, Іиегі. Исполнять свой д. относи-
тельно кого, оГйсіит аіісиі ргювіаге. Пре-
быть вѣрнымъ своему долгу, іп оГйсіо іпа-
пеге. Преступить свой долгъ, ехсейеге
оГйсіі виі рагіев. Нарушать свой д., оШ-
сішп ѵіоіаге, соттіпиеге. Не исполнять
своего долга, оГйсіит виит поп Гасеге;
аЬ оГйсіо йівсейеге; аЬ или йе оІНсіо йе-
сейеге; оГйсіит ргжіегтіііеге, педіі^еге,
йевегеге; оГйсіо впо йеевве. Быть мед-
лительну въ исполненіи своего долга, іп
оГйсіо севваге; іп оГйсіо сіаийісаге. Уво-
лить отъ обыкновеннаго долга = отъ
того, что обязаны были по долгу сдѣ-
лать , гешіііеге оГйсіогшп типив. Об-
ратиться къ своему долгу, ай оГйсіит ге-
йіге. Оказать кому послѣдній долгъ, аіі-
сиі зивіа или виргета воіѵеге; виргето
оГйсіо іп аіідпет Гип"і. Ставить что
своимъ долгомъ, аіідиій віЬі Гасіепйшп
риіаге; аіідиат Іе§ет віЬі ргжвсгіЬеге. "
Взять съ кого д. присяги, ]иге|нгапйо
или ай ]нв]игапйит аіідиет айідеге, рег
]ив]пгапйпт іп ѵегЬа а1іси>ив айі^еге. 2}-
ВеЬіІит, ресипіа йеЬіІа, же аііепит (дол-
ги), потеп (долговая сумма, которая за-
писана). — Дѣлать долги, жв аііепит Га-
711 дол
сеге, сопОаге, сопІгаЬеге. Входить въ
долги, іп гев аііепит іпсійеге. Перево-
дить долги, потеп ІгаивсгіЬеге іп аіі-
диет. Имѣть д., быть должну, іп жге
аііепо евве. Задолжать, вето аііепо ІаЬо-
гате, ргеті; оЬжгаІит евве. Собирать
долги, йеЬіІа ехітеге, со11і"сге. Быть по
уши должиу, апішаш йеЬеге. Платить
д., ЙеЬіІа воітеге, потіпа йіввоіѵеге, ех-
йоіѵегѳ, ехрейіге. Расплатиться съ дол-
гами, жге аііепо 80 ІіЬегаге. Большіе д.,
которые наросли отъ процентовъ, Гсепив.
Быть обремеиеиу такими долгами, Гсепо-
те оЬгиі. Вводить кого въ долги, аіі-
4іоет жге аііепо оБвІоп^еге. Долгъ у-
ялачивать долгомъ, ѵегвига воіѵеге. Ь)
Рег т. Онъ у меня въ долгу, еві диой
таіЬі ЙеЬеІ. Заплатить долгъ природѣ,
йеЬіІит паіигж воіѵеге. Заплатить свой
долгъ отечеству, воіѵеге раігіж <іио<1 йе-
1)08. с) Брать въ долгъ, вшпеге іп іііепі.
Бр. товары въ д., тегсев витеге поп во-
Іиіа или ргжвепіі ресипіа. Продавать,
мѣрить въ д., ѵегкіего іп <1іет; тегсев
<йаге, ргеііо пои воіиіо. Покупать въ д.,
зіпе ргжвепіс ресипіа етеге.
ДОЛЕТАЮ. Аіідио ѵоіаге или аѵоіаге.
ДОЛЖАЙШІЙ. Боп^івзітив. Д. день,
<йіев зоівііііаііз.
ДОЛЖЕНСТВУЮ. ВеЬего; орогіеі;
ай гет Гасіепйат іепегі. Всякій чест-
ный человѣкъ долженствуетъ говорить
Шравду, диіІіЬеІ ргоЬив Ьото ай ѵегит
Лісепйит Іепеіиг. — Долженъ, диі еві
іп жге а1іси]ив; йеЬепз. Онъ мнѣ дол-
женъ, тіЬі йеЬеІ. Онъ долженъ столь-
ко, сколько ему должны, потіпа сопсиг-
гппі. Ему должны, еі ресипіа еві іп по-
щіпіЬив. Отвѣтомъ кому должнымъ ос-
таться, аіісиі пошіііт гевропйівве, (вооб.)
аіісиі попііит гевсгірвізве или пошіит
гевсгірвівво ай аіісідиз Ііііегав. Отвѣтомъ
ДОЛ 712
кому должнымъ ие остаться, ай віп^иіа
гевропйеге. 2) ОЬвІгісІит, оЫі§аІит евве.
Честиый человѣкъ долженъ держаться
своего слова, ргоЬив Ьото ай Гійет вег-
ѵапйат оЫі^аІив еві. За великія ваши
услуги я долженъ васъ очень благода-
рить, оЬ тиііат орегат тахітат ^га-
Ііат ІіЬі йеЬео.
ДОЛЖИКИ. Рагѵит Іогит.
ДОЛЖНИКЪ. ЮеЬіІог, йеЬепв, оЬж-
гаіив, потеи (но только въ связи съ при-
ляг., какъ то: Ьопит, оріітит; таіит,
Іепіит и т. п.). Быть чыімъ должни-
комъ, йеЬеге аіісиі. Должница, диж йе-
Ьеі, ресипіат йеЬеІ; йеЬіІгіх. Она моя
должница, йеЬеІ тіЬі.-Должно. Ла-
тинскій языкъ съ точностію отдѣляетъ
разныя отношенія, заключающіяся въ на-
шемъ сл. должно; и мы однакожъ для
выраженія такихъ понятій имѣемъ мно-
гіе способы. Всего чаще здѣсь можно
употреблять герундіумъ и причастіе бу-
дущее страд. залога, корда говорится
прямо, т. е. безъ утонченной идеи, что
должно чему быть или должно что дѣ-
лать: д. умереть, тогіепйит еві. Д. при-
знаться, сопйіепйит еві. Зам. При зтомъ
случаѣ ставится въ Л. Я. подлежащее въ
дат.: каждому д. совѣтоваться съ своимъ
разсудкомъ, вио сиідие уийісіо иіепйит
еві. — Кромѣ того должно выражается
еще: 1) чрезъ йеЬеге, если оно пока-
зываетъ нравственную обязанность, или
необходимость, произведенную изъ сущ-
ности вещи: Витіп должно имѣть боль-
шой разсудокъ, огаіог тацпі ]ийісіі евве
ЙеЬеІ. Чѣмъ что древнѣе, тѣмъ то дол-
жно быть пріятнѣе, ѵеіеггіта диждпе
йеЬепІ евве виаѵіввіта. Этотъ же спо-
собъ выраженія можетъ замѣненъ быть
оборотомъ: оГПсіит еві или чрезъ евве
съ род. п.: Витія долженъ многое ви-
ДОЛ
714
713
дѣть и многое слышать^еві огаіогів тиі-
іа аигіЬпе ассерівве; тиііа ѵібівве. Я дол-
женъ, теит еві. Иногда ЙеЬеге, какъ бо-
лѣе смягчительное, полагается вм. орог-
іеі, слѣдов. и о строгой необходимости:
кто имѣлъ больше познаній пли кому
должно было или слѣдовало имѣть ихъ,
какъ не этому человѣку? диів Ьос Ьоті-
пе всіепііог Гиіі аиі евве іІеЬиіГ? — 2)
Чрезъ орогіеі, для означенія безуслов-
ной или условной необходимости: Этотъ
человѣкъ долженъ быть дуренъ (иначе
ие можетъ быть, какъ таковъ, илн иначе
его себѣ представить не можно), Ьипс
Ьотіпет орогіеі евве ітргоЬшп. Это
должно (по своей существенности) и ну-
жно (для внѣшней пользы) случиться,
Ьос йегі еі орогіеі еі орив еві. — Одна-
кожъ орогіеі выражаетъ и пеобходи-
мостъ, возлагаемую на пасъ долгомъ и
благоразуміемъ; тогда опо въ значеніи
своемъ подходитъ къ орив еві: На войнѣ
пи чѣмъ пренебрегать ие должно, піЬі! іп
ЬеІІо орогіеі сопіетпі. Есть такое, чего
не должно дѣлать, хотя опо и позволено;
но все, что не позволено, по крайней
мѣрѣ не слѣдуетъ дѣлать, еві аіідиіб,
диой поп орогіеаі, еііатві Іісеі; диібдиіб
ѵего поп Іісеі, сегіо поп орогіеі. — От-
носительно конструкціи глаг. орогіеі
надлежитъ замѣтить, что онъ требуетъ
или неопр. пакл. или пеопр. накл. съ
впн. п.: Всѣ законы? должно отпосить къ
благу государства, отпев Іе^ев а<1 сот-
тобпт геіриЫісаэ геГегге орогіеі. Если
мы не знаемъ пути къ морю, то должно
избрать вождемъ рѣку, ѵіат диі певсіі,
Чиа сіеѵепіаі аб таге, еит орогіеі от-
пет віЬі дигегеге. Въ случаѣ жъ неяс-
ности, могущей произойти въ такой кон-
струкціи, употребляется пакл, сосл.: Ты
Долженъ любить меня самого, а но мое
ДОЛ
имущество, если хотимъ остаться истин-
ными друзьями, те ірвит атев орогіеі,
поп теа, ві ѵегі атісі іиіигі витив. Иног-
да при орогіеі ставится причастіе со-
верш. прошедшаго времена, для показа-
нія , что продолжается что нибудь въ
своихъ слѣдствіяхъ: Должно было все
дѣло, безъ ограниченія, предоставить Лу-
куллу, Іоіат гет ЕисиІІо іпіе^гат вег-
ѵаіат орогіиіі. — Отмѣна въ разсужде-
ніи п ак л О п е и і я: Гдѣ мы въ Русскомъ
употребляемъ прошедшее время съ час-
тицею бы, танъ Римляне ставятъ прош,
въ изъявительномъ наклоненіи, именно
въ такомъ случаѣ, когда говорится: че-
му нибудь не надлежало бъ быть, этого
не было: Или пе начинать войны, или
вести ее соотвѣтственно достоинству
Римс. народа, аиі поп впвеірі ЬеІІит орог-
іиіі, аиі рго бцтііаіе рориіі В. ^егі. Но
рѣдко Цицеронъ, для изображенія учти-
вости, свойственной Римлянамъ — когда
не хотятъ упреждать сужденія другаго,
а предоставляютъ ему самому дѣлать за-
ключеніе — глл. орогіеі и йеЬеге замѣ-
няетъ глаголами рпіаге и ехівіітаге: Бь»
видите, до какого состоянія должна дой-
ти республика, ѵійеіів, диет іп Іосит
гетриЫісат ѵепіигат риіеіів. 3) Чрезъ
орив еві, если оно выражаетъ понятіе
цѣли сообразнаго, полезнаго, такого, что
потребно н что обстоятельства дѣлаютъ
необходимымъ: Намъ должно имѣть вож-
дя и руководителя, бпх еі аисіог пойі*
орив еві. — Намъ дэлжво прибѣгнуть къ
твоей важности, аисіогііаіѳ Іиа поЬів орич
еві. Иногда вмѣсто орив можно поста-
вить болѣе смягчительныя выраженія:
е ге еві, иіііе еві, сопѵепіі, 4) Чрезъ пе-
севве еві, которое означаетъ принужде-
ніе, основанное па-необходимости, что
нибудь необходимо-нужное илн иеизбѣя»-
715
ДОЛ
716
яое: Покупай но то, что тебѣ нужно, но
что тобѣ должно имѣть = безъ чего ты
обойтись не можешь — етаз поп диае
ори» еві, веб диой еві иесевве. — Тлѣн-
ное тѣло въ извѣстное время должно (не-
обходимо) разрушиться, сотри» іпогіаіе
аіідио Іетроге регіге песевзо еві. 5)
Чрезъ со§і, если должно показываетъ
принужденіе со стороны внѣшнихъ об-
стоятельствъ: ему должно было лишить
себя жизни (ему данъ былъ къ тому по-
дводъ отвнѣ), соасіиз оеі, иі ѵііа ее ірве
ргіѵагеі. По причинѣ недостатка въ съ-
ѣстныхъ припасахъ, Ганнибалу должно
было возвратиться въ Капую, іпоріа Наи-
піЪаІ соасіив еві гебіге Сариат. 6) Чрезъ
Гасеге поп роввит, пои роввит
поп, если чего перемѣнить нельзя: Мнѣ
должно его хвалить (нельзя не хвалить),
поп роввит поп, диіп еит Іаибе/п. Мнѣ
должно тебя благодарить, пои роввит
<|иіп ІіЬі {ргаііав а"ат. Тебѣ должно его
знать, Гіегі пои роіеві, иі еит пои со§по-
гів. — — Выраженія: 1) должно слу-
читься (если случающееся не заклю-
чаетъ необходимости) переводится въ
чрезъ Гогіе ассібіі, иі.: Должно же бы-
ло умереть королю, Гогіе ассібіі, иі Вех
пюгіиив еввеі. Д. было такъ случиться,
чтобъ я слышалъ, ассібіі Гогіе, иі аибі-
гет. 2) Ты долженъ, ты ие долженъ
,(для показанія сильнаго вызова къ чему
или отсовѣтыванія). Если кого побуж-
даютъ кт, чему сильно, то уиотреб. по-
велительное наклоненіе, или болѣе вы-
разительное Гас иі, сига съ иі или безъ
иі: Когда вы этимъ но довольны, то дол-
жны винить себя въ своей несправедли-
вости, Іыес ѵоЬів ві ноп ргоЬаЬипІиг, ѵев-
ігат іиідиііаіет ассиваіоіе. Вы должны
имѣть великость духа и подкрѣплять се-
бя надеждою, ша^пига Гас апітит Ьа-
ДОЛ
Ьеав еі Ьоиат врет. Если хотятъ серіоз-
но кому что отсовѣтывать, то полагает
ся Гас, ие или саѵе, поіі съ неопр. пакл.
Тебѣ не должно забывать, что ты Ци-
церонъ, поіі іе оЫіѵівсі Сісегопет евве.
Вы не должны хотѣть невозможнаго, по-
Іііе і<3 ѵеііе, диоб (іегі пои роіеві. Въ
случаѣ безусловнаго утвержденія, можно
употребить ргоГесІо: онъ долженъ быть
злодѣй, вм. онъ вѣрно з., ргоГесІо всеіев-
Іив Ьото еві. = Должное, диоб диів аіі-
сиі беЬеІ. 2) Мегііит, беЬіІит или вмѣ-
стѣ тегііит беЫІитдие. — — Долж-
ность, оГйсіит. Д. вѣрныхъ сыновъ оте-
чества, оГНсіит атісогит геіриЫісае или
Ьоиогит сіѵіит. 3) Мипив. Отрѣшить
отъ должности, тоѵеге аіідиет Іосо вио;
гетоѵеге, атоѵеге а типеге. Въ воль-
номъ обществѣ исправлять посольскую
должность, ариб ІіЬегаіп сіѵііаіет тоне-
те 1е§а1огит Гипуі. Оставаться при тоіі
же должности, сопііпиаге та^івігаіит.—
Должный , беЫІив, тегііив. Воздавать
должное кому почтеніе, тегііит Ьопо-
гет аіісиі ІгіЬиеге. Должный съ пашей
стороны, а не со стороны того, кому мы
обязаны, диоб повігі оПісіі еві, диоб раг-
Іішп повігагит еві. — — Должокъ, раг-
ѵит пошеп. — Должу, соттобаге, иіеп-
бит аіісиі баге.
ДОЛИВАНІЕ, доливъ, доливка, можно
выр. глаг. Доливаю, айішбеге, виЯип-
беге, аббеге Гипбепбо.
ДОЛИНА. Ѵаііів, соп ѵаііів(между двухъ'
горь). Д. узкая, глубокая, ѵаііів аіщивіа,
бергевва. Д. способная для засады, ѵаііів
Ггаибі ассотоба. Благоразумные земле-
дѣльцы унавоживаютъ болѣе холмъ, не-
жели долипу, ргибепіее а&гісоіае соВит
та§із, диат ѵаііет віегсогаиѣ Долинка,
долинушка, ѵаііісиіа. Долина, заросшая,
покрытая деревьями, ѵ. итЬгова, сонбеп-
717 ДОЛ
5а агЬогіЬив. Долинистый, долистый,
ѵаІІІит ріепиз. Д. дорога, ѵіа сопѵаі-
Ііит ріеиа.
ДОЛИТЫЙ. Аб)есІиз Гибіепбо.
ДОЛОЖЕННЫЙ. Аииііаіиз, зі^пійса-
Іиз, іпбісаіиз, геіаіиз. — Доложить, си.
докладывать.
ДОЛОЙ! Ара^е гет! аЬзіІ! ѵаіеаі гез.
Снимите книгу! (Іепіе, ЮІІе, бетіііе, Іоі-
ІіЮ ІіЬгит. Ь) Везсепбе или безсепбііе!
ДОЛОТНЫЙ. АДсаеІит, зсаіргшп рег-
ііпеиз. Долото, —тцо, долотичко, сае-
Іиш, зсаіргиш (ГаЬгіІе). Продолбить ды-
ру долотомъ, Гасеге саѵипі, Гргашеп зсаі-
рго. Додочу, боіаге, зсаірегѳ.
ДОЛУ. А<1 іеггат, Ьшпі, іпГга; беог-
знт. Преклониться, (Іеогзшп ее іпсиг-
ѵаге, іпсііпаге.
ДОЛЪ. См. Долина.
ДОЛЬКА. Рагіісиіа.
ДОЛЬНЫЙ. Пергеззиз; диі езі, гере-
гііиг іп ѵаііе.
ДОЛѢВАЮ. См. Одолѣваю.
ДОЛѢЕ, дольше. Еоп»іог, —іиз; біи-
Ііиз. Это гораздо долѣе продолжается,
Ьос тиііо біиііиз бигаі. Онъ у насъ до-
лѣе жилъ, нежели у васъ, ариб поз біи-
Ііиз, диат ариб то» ЬаЬііаѵіі.
ДОЛѢЗАЮ, долажу. Авсеибеге, езсеи-
беге, епііі, егереге аіідио (съ пред. аб и
га). Онъ долѣзъ до креста на колоколь-
нѣ, издие аб арісет іиггіз Іетріі езсеибіі.
ДОЛЯ. Рагз, рогііо. Требовать своей
доли отъ чего, бе ге зіЫ рагіет розсеге.
Имѣть свою долю въ наслѣдствѣ, рагіет
іп Ьаегебііаіе ЬаЬеге; ѵосагі іп рагіет
Ьаегебііаііз. Это досталось на иою долю,
еа раг» тіЬі оЫі§іІ илн оЬѵепіІ. Дать
каждому свою долю, гет біѵібеге ѵігіііт.
Дѣлить на равныя доли, гет ех аідио
или аедиіз рагІіЬиз біѵібеге. Изъ всѣхъ
этихъ большихъ барышей досталась ему
дом Ш
очень малая доля, реграгпт ех ііііз та^-
піз Іисгіз аб іііит регѵеиіі. На свою до-
лю, рго гаіа рагіе или одно рго гаіа. 2)
Егасіига, иитегиз Ггасіиз. .3) 8огз, Гогіи-
па. Что станешь дѣлать? видно такая
моя доля, диіб Гасіаз? диіб Гасіепбит езі?
Ьос. теат зогіет розіиіаге ргоЬаЬіІѳ езі.
Всякъ долженъ быть доволенъ своею
долею, диіІіЬеІ зиа зогіе сопіепіиз еззе
беЬеІ.
ДОМА. Поті или іп бото. Оставаться
дома, не выходить изъ дому, зе бото
или іесіо сопііпегі;боті тапеге;ботшп
вегѵаге; бото зе поп соттоѵеге. Онѣ
рѣдко не живетъ дома, гаго йі, иі ехеаі
бото; гаго бото е"гебіІиг, ребет бото
еГГегІ. Оиъ д. не сказывается, ие§аІ, зе
боті еззе. Понду, посмотрю, дома ли
оиъ! іЬо, ѵізат, еі боті езі.
ДОМАЗЫВАНІЕ, домазаніе. Ніііиз
Іегтіпаіиз. Домазываю, ріапе соіогет
шбиеге геі. Домазалъ заборъ краскою,
ріапе сгеЬгізиго, ѵасеггіз соіогет іпбиі.
ДОМАТЫВАЮ. Репііиз 61а іи огЬеЗ
ВІотегаге. Рег т. еЛітбеге еі сопзите-
ге, ргобідеге. Онъ домоталъ до того,
что у него и ѣсть уже нечего, отпіа Ьо-
иа ейибіі еі соизитзіі, абео иі еііат гѳ-
Ьиз аб ѵііат песеззагііз сагеаі, е§еаІ, иі
гегит аб ѵ. песеззагіагит е§епиз 8ІІ; іп-
ёепіез орез Ьгеѵі зраііо ргобеуіі.
ДОМАХНУТЬ. .Гасеге, аЬ)ісеге, рго)і-
сеге аіідио. Домахни, йпет Гас (Ьиіс геі).
ДОМАШНІЙ. Вотеэіісиз. Домашнія
нужды, пе§оІіа ботезііса, гез ботезііса,
сига ботезііса. Заботиться о домашнихъ
нуждахъ, ботиз оГОсіа ехзедиі (Тас. §ег.
25). Домашняя нужда, біГГісиІІаз ботез-
ііса. Домаш. кошка, Геііз ботезііса. До-
машнее несчастіе, таіит ботезіісит,
боіог іиіезііииз (Сіе.). Дом. учитель,
ргасеріог ботезіісиз. Держать его у се-
719
дом
дом
720
<5я, ргжсеріогегп, таеізігит йоті ЬаЬеге.
Домашняя аптека, тейісатепіа йотевіі-
са ивиі рагаіа. Д. лекарство, тейісатеп-
Іит Йоті рагаіит. Д. работа, ориз, ие-
^оііит Йотевіісит. Исправлять ее, оре-
га, ди® йоті йеЬепІ айттівігагі. Д.
воръ, рг®йо Йотезіісив. Д. обыкновеніе,
ивив, 4108 Йотезіісиз. 2) Домашній хлѣбъ,
рапіз сіЬагіиз или зесипйагіия. Д. пиво,
сегеѵізіа іп изипа йотиз ви®. 3) Домаш-
нее платье, ѵезііз йотезііса. 4) Домаш-
ніе, диі іп еайет Йото ЬаЬііаиІ; йотез-
ІІСІ, виі. Послать поклонъ домашнимъ,
тіііеге заіиіет ай зиоз. 5) Домашній
человѣкъ, шшз с Гатіііа.
ДОМАЧИВАНІЕ. Масегаііо рег адиат
Лпііа. Домачиваю, ріаие адиа тасегаге.
ДОМАЩИВАНІЕ. Мппіііо аЬзоІиІа,
Іегтіпаіа. Домащиваю, ріапе ѵіат зіег-
пеге зііісе, репііиз іиіе^еге ѵіат. Домо-
стить мостовую, ріаие іпіецеге зігаіи-
гат, аЬзоІѵеге зігаіигат.
ДОМЕЖЕВЫВАЮ. Ріаие теіігі, Йі-
теіігі; ріапе тепзигат (а^гі) іпіге. До-
межевашіыіі, ріапе тепвиа, йітепзиз.
ДОМЕННЫЙ. Ай Гогпасет (®гагіат)
регііпепв.
ДОМЕТАНІЕ. Атоііо, риг^аііо рег
всораз.
ДОМЕТАННЫЙ. Аіідио ргоіесіив.
ДОМЕТАЮ. Ріапе еѵеггеге, р. зсоріз
ехриг^аге.
ДОМЕТЫВАНІЕ. Іасіив аіідио рег-
Йисіив. Дометываю, ргорсеге аіідио, ]ас-
Іит ай реіііа регйисеге. Дометнуть ка-
мень до колокола, ргорсеге іарійет ив-
дие ай сатрапат. 2) Еіпет Гасеге )а-
сіепйі. Дометать стогъ свой, теіаш Гоепі
іп огЬет Гесізве. 3) Дометать петли,
сігситзиеге Лззигат ^ІоЬиІо ехсіріепйо
Гасіат.
ДОМИКЪ. Оотипсиіа, Йотизсиіа.
ДОМИНАЮ, 8иЬасІит аЬвоІѵеге.
ДОМИНО. Ѵезііз Ьотіиіз регвопаіі. 2)і
Вресіев Іизив. 3) Сариііит сапопіеів иві-
Іаіит.
ДОМИЩЕ. Юотин піа^па, атріа.
ДОМКА. Еогпахжгагіа или одно Согпах.
ДОМОВИТОСТЬ. Егидаіііав, рагзіто-
піа. Домовитый, —витъ, рагсиз, аііеп-
Іиз ай гет; йііі^епв. Человѣкъ домови-
тый, раіег Гатіііав.
ДОМОВИЩЕ. Сариіиз, Іосиіиз, сопйі-
Іогіит.
ДОМОВНИЧАЮ. Аззійиит еі йотев-
Іісит евве, йоті тапеге, йоті зегѵаге.
ДОМОВНЫЙ. Вотевіісив. Домовная
потреба , йотезіісж гез песевзагі® или
йотевііса песезвагіа, йотезііс® песезві-
Іаіез.
ДОМОВОДСТВО. Айтішзігаііо, сига
геі Гатіііагів; йіврепзаііо геі Гатіііагіз.
Искусенъ въ домоводствѣ, регііиб айті-
пізігапй® геі Гатіііагіз. Домоводъ, оесо-
потиб, раіег ГатіІіаз, Ъегиз; йізреизаіог
геі Гатіііагів. Быть хорошимъ домово-
домъ, аііепіит е8ве ай гет^ геі Гатіііагіз
гаііоиет ЬаЬеге; геі Гатіііагі орегат йа-
ге. Быть худымъ домоводомъ, гет Га-
тіііагет пе^іщеге. Домоводка, домо-
водчица, таіег Гатіііав, Ьега, йізрепзаігіх.
ДОМОВОЙ. П®тои йотевіісиб. До-
мовый, —вая церковь, васгагіит йоті
сопзіііиінт; реиеігаіе, Іагагіит. Домо-
вая канцелярія, сапсеііагіа ргіѵаіа.
ДОМОГАТЕЛЬСТВО. Кізиз. Отиоси-
тельио чего, еіийіыпі, саріаііо (ловленіе
съ жадностію), айесіаііо (раченіе, особ. о
наружномъ видѣ). Д. честей, соиіепііо
Ьоиогит,атЬіІіо (незаконнымъ образомъ).
Мое домогательство къ тому клонится,,
ій ауо, ѵоіо; ео Іепйо. Домогаюсь, пііі,
еиііі, аппііі, сопіепйеге, еІаЬогаге (всѣ
употрр. съ слѣдующимъ за нимъ иі). Д.
721
ДОМ
ДОМ
722
чего, геі зіийеге, орегат йаге, гет реіе-
ге арреіеге, саріаге, айесіаге. Ревност-
но, усердно домогаться чего, зитпіа оре
пііі; сопіепйсге ас ІаЬогаге. Всячески,
всѣми силами д., отнее пегѵоз іпіепйеге.
ДОМОЗДАТЕЛЬ. (81). Саяпепіагіиз.
ДОМОЙ. Ііотит; іп йотит; ай аіі-
диет. Ему позволяютъ итти д., іііі йо-
тит іііо йаіиг. Прямо пришелъ д., гес-
Іа йотит Теиіі. Гнать кого д., сотреі-
Іеге аіідиет Йотит зиат.
ДОМОЛАЧИВАНІЕ. Ехсиззиз <.тано-
гит е зрісіз аЬзоІиІиз. Домолачиваю, В-
пет Гасеге ціана е зрісіз ехсиіечйі.
ДОМОЛОТЫЙ. Репііиз соттоіііиз.
ДОМОЛОЧЕННЫЙ. Репііиз Ьасиііз е
врісік ехсияяи®.
ДОМОПРАВИТЕЛЬ.АйтіпізІгаІог Йо-
тиз.
ДОМОРОДНЫЙ, доморощенный. І)о
ті аііиз, ейисаіиз. Лошадь не купленная,
доморощенная, едииз пои етіиз, вей йо-
ті ейисаіиз. Доморощенныя животныя,
аиітаііа Йоті ейисіа.
ДОМОРОЖЕННЫЙ. Ріапе цеіаіиз, р.
Ггіцогс айзігісіиз.
ДОМОСТРОИТЕЛЬ. Оесопотиз, ра-
іег Гатіііаз, Ііегиз. Сельскій д., раІегГа-
тіііаз гизіісапиз. Домостроительница,
айтіпізіга геі Гатіііагіз, йізреизаігіх, та-
Іег Гатіііаз. — Домостроительный, ай си-
гаш геі Гатіііагіз регііпеиз. Домострои-
тельная книга, ерЬешегіз. Домострои-
тельное знаніе, зсіеиііа геі Гатіііагіз
Іиепйае. Домостроительство, оесопотіа,
Йізрепзаііо геі Гатіііагіз, агз геі Гатіііагіз
Іиетіж.
ДОМОСѢДКА. Гетіпа, ди® аззійие
Йоті езі, тапеі. Домосѣдничаю, йоті
аззійие еззе, тапеге; аззійие йоті зейе-
ге, азз. йоті зе сопііпеге. , ...
ДОМОТАННЫЙ. Ріаие іп огЬез До-
тегаіиз.
ДОМОЩЕНІЕ. См. Домащиваніе.
ДОМЧАТЬ. Сііо аЬгіреге аіідио.
ДОМЪ. Йотиз, йотісіііит. Вы-
строить, купить, продать, нанять домъ,
йотит ехігиеге, етеге, ѵепйеге, тег-
сейе сопйисеге. Онъ живетъ въ своемъ
домѣ, ЬаЬіІаІ іп зиа йото. Жить въ чу-
жомъ домѣ, ЬаЬіІаге арий аіідиет, іи йо-
то аііегіиз. Хотя важность чина и тре-
буетъ приличнаго дома, однакожъ не въ
одной пышности его поставлять всю
свою важность, огпапйа йі^пііаз езі йо-
то, вей поп ех йото йіцнііаз Іоіа диаэ-
гепйа езі. Принять кого къ себѣ въ домъ,
гесіреге аіідиет йотит зиат. Быть въ
домахъ своихъ, не выходить, йоті зе
сопііпеге. О, древній домъ, ахъ, какъ да-
лекъ теперешній владѣлецъ отъ преж-
няго! о йотиз апіідиа, Ьеи диат Йіярагі
йотіпаге йотіпо!- 2) Гатіііа, йотиз.
Весь д. перевелся, вымеръ, Іоіа Гатіііа
ехзііпсіа езі. Домъ Израилевъ, Гатіііа,
цепз, рориіиз Ізгжіііагит. 3) Потиз, Га-
тіііа, зіігрз, ценз. Императорскій ломъ,
йотиз Кеда. Быть изъ хорошаго дому,
Ьоиезіо Іосо огіит еззе. Онъ дочь свою
отдалъ въ знатный домъ, Шіат зиат ѵіго
Іатіііа атрііззітй соііосаѵіі, зріепйійіззі-
те тагііатіі. Домъ Господень, йотиз
Иеі, ессіезіа, Іетріит. Жить домомъ, .
ргоргіат гет Гатіііагет сигаге.
ДОМЫВАНІЕ. Еіиііо, аЫиііо Гіпііа, аЬ-
зоіиіа. Домываю, йезіпеге еіиеге; Ііпет
Гасеге еіиепйі, аЫиепйі.
ДОМЫШЛЕНІЕ, домысль. Сощесіи-
га, оріпіо, оріиаііо, согцесіаііо, сопіссііо.
Доиышленный,соіуесІиз, соп]есІаІиз, соп-
іесіига ргоѵізиз. Домышляюсь, сопрсе—
ге, соп^есіаге, соицесіигат ІгаЬеге, Гасе-
723
ДОН
ДОП
724
ге; сопіесіига аи^игагі. Не домышлять-
ся о чемъ, (ві.), зоііісііит евве йе аіідиа ге.
ДОМѢРИВАНІЕ, домѣряніе. Мепзига
геі аЬвоІиіа. Домѣряю и домѣриваю, іі-
пет Гасеге пісііепйі, тепзигапйі. По-
слѣдній кусокъ холста домѣриваю, роз-
ігетшп ІеІ® ѵоіотеп теііог, 2) Аййеге
теііепйо ди® йезипі.
ДОМѢЧАЮ. Еіпет Гасеге поіапііі.
Домѣтить бѣлье, ро8Ігета ііпіеа поіаге,
ві^иаге. Домѣчиваніе, поіаііо аЬвоІиІа.
ДОМѢШИВАШЕ.НіІі^епв зиЬасІіо аЬ-
зоіиіа. Домѣшиваніе, йііі^епіет зиЬас-
іит аЬвоІѵеге.
ДОМЯТЫЙ. Ріапе сопсиісаіиз.
ДОНАШИВАЮ. Аіідио Гегге,. регГег-
те. 2) Ріапе иви йеіегеге.
ДОНДЕЖЕ, донелѣже. (81.) Оиатйіи,
Йит.
ДОНЕСЕНІЕ. Веіаііо, геіаінв. Присла-
но д. о успѣхахъ оружія, всгіріит еві,
диет ехііит ЬаЬеапІ агта повіга пли ди®
віі Гогіииа ЬеІІі поЬівсит §ев1і. Доне-
сенный, аіідио Іаіпя, регіаіив. 2) Веіаіиз,
всгіріив.
ДОНИЗАННЫЙ. Ріапе огйіие іипсіив,
сопііпиаіив. Донизываніе, соиііииаііо
(таг^агііагит) огсііпе аЬвоІиІа. Донизы-
ваю, Япет Гасегеге огйіпе іии§епйі, соп-
Ііпиапйі.
ДОНИМАЮ. Везійиат, геіідиат ре-
сипіат соііі^еге.
ДОННИКЪ. ТгіГоІіит теіііоіив.
ДОННЫЙ. Ай ітит регііпепв. Дон-
ная доска, азвіз іті.
ДОНОСИТЕЛЕВЪ И ДОНОЩИКОВЪ.
А<! йеіаіогет регііпепв. Донощиково по-
казаніе, ішіісіит йеіаіогів. Доноситель,
донощикъ, йеіаіог, ассиваіог. Быть на
кого доносителемъ, донощикомъ, ассиза-
Іогів рагіев а^еге, оЫіпеге (по какому ни-
будь особенному случаю). Выставить
иротивъ кого доносителя, ассиваіогещ
аіісиі ропеге, арропеге. Доносительни-
ца, донощица, ассизаігіх. Доносный, ас-
сизаіогіиз. Право, по коему доносъ дол-
женъ быть сдѣланъ, уив ассизаіогіиш.
Доносное награжденіе, рг®тіит йеіаііо-'
піз. Девосъ, ассиваііо, Йеіаііо. Иітп на
кого въ доносъ, аіідиет ай іийісет йе-
Гегге, іпйісаге, ішіісіит іасеге аіісціив
геі; ішіісіит Гегге йе аіідиа ге. Зани-
маться доносомъ, ассиваііоиет Гасіііаге,
ехегсеге. Ложный доносъ, саіитиіа.
Взять на себя доносъ, ай ассиваііопет
йезсеийеге. Защищаться противъ доно-
са, сгітеп йііиеге, ве сгітіпе ехрейіге.
Доносить, что согнали силою, ѵі еуесівзе
аг"ііеге.
ДОНОШЕНІЕ. ЕіЬеІІив, Ііііег® вирріі-
сез. Написать д., Ііііегав вирріісез всгі-
Ьеге. Подписать, аисіогів пошей аййеіе
(означить того, кто сочиняло); ІіЬеІІшп
зиЬпоІаге, ві"паге (какъ высшій или глав-
ный судья); зпЬвсгіЬеге (подписать имя).
2) Веіаііо, диат щГегіив ІгіЬигіаІ тііііі
вирегіогі.
ДОНОЩИКЪ. См. Доноситель.
ДОНСКІЙ. ТанаіІісив.Д. лошадь, едиив
Тапаііісив. Донскіе жители, Тапаіі®.
ДОНСКІЙ или КАЗАЦКІЙ МОЖЖЕ-
ВЕЛЬНИКЪ. 8аЬіпа, іипірегиз заЬіпа.
ДСНЦЕ, донушко. Гипйиз ехі§иив.
ДОНЪ. Тапаів. Жить на Дону, Тапаіт
соіеге.
ДОНЫНѢ. Ай Ьис, ай Ьос Іетриз.
ДОНЮХИВАЮ. Нисепйо иагіЬиз ех-
Ьаигіге віегиитеиіит.
ДОНЯТЫЙ. Ехасіиз, соііесіиз. Донять,
см. донимаю.
ДООРАТЬ. Еіпет Гасегеге агапйі, ех-
агаийі.
ДОПОЛУДНИ. Апіе тегійіет, Іетро-
ге апіетегійіаио; тапе. Завтра д. буду
<725
ДОП
доп
726
дома, сгаз апіе тегійіет <1оті его. Про-
былъ до полудня, регтапвіі ай тегійіет.
Проспалъ до полудня, ай тиііит йіет
или Іоішп тапе йогтіѵіі.
ДОПАИВАЮ. Еіпет Гасеге <1ап<1і аіі-
сиі ЪіЬеге или аіідиет роііопапйі.
ДОПАЛЗЫВАНІЕ, доползеніе. Керіа-
ііо ай реіііа. Допа.ізываы, аіідио регге-
реге. Раненый едва доползъ до дерева,
ваисіив ае"ге а<! агЬогет реггервіі, аедие
Іап*'иійит согрив ай агЬогет регігахіі.
ДОПАЛЫВАНІЕ. Египсаііо ай бпет
регйисіа. Допалываю, ріапе египсаге,
репііиз іпиіііез ЬегЬав еѵеііеге;
ДОПАРЫВАЮ. Ріапе йіввиеге.
ДОПЕКАЮ. 8аІів содиеге, регсодие-
ге. 2) АЬвитеге социепсіо. Игъ куля
послѣдніе хлѣбы допекаю, геіідиат Га-
гіиат рапіЬив содиепйіз ехЬаигіо или аЬ-
вито. Допекаюсь, ваіів содиі, регсодиі.
Хлѣбъ не допекся, рапів поп йит рег-
сосіив еві.
ДОПЕЛЬШНЕПЪ, Йсоіорах агдиаіа.
ДОПЕРТЫЙ. Ріапе сіаивив.
ДОПЕЧАТАНІЕ, допечатываніе. Ііе-
ясгірііо (ІіЬгі) Іурів ай Впет регйисіа. До-
печатанный, ріапе іурів йевсгіріив. До-
печатываю, йевсгірііопет (ІіЬгі) Іурів ай
Впет регйисеге. Допечатываюсь, ріапе
іурів йевсгіЬі. Книга допечатывается, 1і-
Ьег (іоіив) ріапе іурів йевсгіЬііиг.
ДОПИВАНІЕ. ЕхЬаивІив іпіоіит. До-
гниваю, ріапе ехЬаигіге, еЬіЬеге. Допить
-стаканъ, росиіит ріапе ехЬаигіге.
ДОПИЛИВАНІЕ. Веггаіига аЬвоІиіа.
Допиливать, диой геіідиит еві, вегга йіз-
.весаге.
ДОПИРАЮ. Ріапе сіаийеге, орегіге.
Доири, сіаийе іп іоіипі запиат.
ДОПИСАНІЕ, дописываніе. Регвсгір-
ііо, всгірііо аЬвоІиіа. Дописанный, рег-
яспріив, ай Впет регйисіив, аЬвоІиІцв,
Іегтіпаіив. Доиисанное письмо, ерівіоіа
регасіа, дй Впет регйисіа. Дописанный
листъ, ріа^иіа ехріеіа, сотріеіа. Допи-
сываю, Впет Гасеге всгіЬепйі, регвсгіЬе
ге, ехріи^еге, рісіигат геі регбсеге. До-
писать картину, ІаЬиІат рісіат аЬвоІѵе-
ге. Дописать строку, страницу, сотріе-
ге, ехріеге ѵегзит, раДпат.
ДОПИТЫЙ. Ріапе ехЬаивіив.
ДОПИХИВАНІЕ, Рики», ітриізиз а<1
реіііа. Допихиваю, аіідио реііеге, іт-
реііеге.
ДОПЛАЧИВАНІЕ. Ехріеііо воіѵепйо.
Доплачиваю, воіѵепйо ехріеге. Ему ос-
тается доплатить сто рублей, геіідиііиг,
иі сепішп гиЫопев воіѵепйо ехріеаі.
ДОПЛЕТАЮ. Еіпет Гасеге (саріііов)
соПі§епйі. Д. кружево, Ьахіііів іехіит
геіісиіаіит аЬвоІѵеге. Доплетаюсь, ріа-
ие соііід, ЬахіІІів іехіит аЬвоІѵііиг. 2)
І.епіів раввіЬив аіідио регѵепіге. Отъ
слабости насилу доплелся домой, рга>
Іаввііийіпе №%те те йотит сопіиіі. До-
плетете, іехіив ай Виет регйисіив, рег-
асіив. Доплетенный, ріапе пехиз, іехіив,
Ьасіііів іехіив.
ДОПЛЫВАНІЕ, доплытіе. Х’аіаіиз ай
Впет регйисіив. Доплываю, айѵеиіге,
регѵеиіге, аіідио паѵі§аге, аіідио паіаге.
Доплыть до берега, ай гірат паіапйо рег-
ѵепіге.
ДОПЛЯСЫВАНІЕ, 8а11аііо аЬвоІиіа.
Доплясываю, Впіге ваііаііопет, Виет Га-
сеге ваііаііопів, йевіпеге ваііаге.
ДОПОЛАСКИВАНІЕ. Еіиііо Впііа, аЬ-
воІиіа. Дополаскиваю, Впет Гасеге еіиеп-
йі, регіиепйі.
ДОПОЛЗАНІЕ. См. Допалзываніе.
ДОПОЛНА. Ке, ге ѵега, сегіо, увѣдать.
ДОПОЛНЕНІЕ. Ехріеііо. 2) бирріе-
тепіит. Дополненія къ дѣяніямъ Пе-
тра Великаго, впрріетеиіа Ьівіогіге йе ге-
'727
доп
ДОП
728
Ьив ^езіів Реігі Ма^иі. Дополненный,
ехріеіия, аййііия, афесіиа, аирріеіиа. До-
полнительный, ехріеііѵив, ехріепйо, вир-
ріепйо аріия. Дополнительная частица,
рагіісиіа ехріеііѵа. Дополнка, см. допол-
неніе. Дополняю, ехріеге, ітріеге. 2)
Кирріеге. Дополняюсь, ехріегі, ітріегі;
аирріегі.
ДОПОЛОСКАННЫЙ.РІапе еіиіия, рег-
Іиіия.
ДОПРАВА, доправка. Ехасііо ресипію,
ресипіа ехасіа. Доправлепіе, доправлп-
ваніе, гесо^піііо етепйапйогит ай Йпет
регйисіа, регасіа. 2) Ехасііо. Доправ-
ленный, ріапе етепйаіиб; ехасіия. До-
правлпваю и доправляю, ріапе етепйа-
ге, репііиа гесо§по8сеге піеікіа. Допра-
вить погрѣшности въ листѣ, Гоііі тепйа,
чиж геіісіа випі, етепйаге. 3) Ехітеге.
Доправлять пеню за что, ехітеге тиіс-
Іат , аіісиі іггодаіат. Доправливаюсь,
доправляюсь, ехі^і.
ДОПРАШИВАЮ. Іпіеггоёаге, ехаті-
паге, ашііге. Допрашивать свидѣтелей,
Іеаіея іпіегго^аге; чиаегеге е ІевІіЬив. Д.
колодниковъ, іп ѵіпсиіа соп^есіов или саг-
сеге <1еІеиІ08 іпіегго^аге, ашііге. Допра-
шиваюсь, іпіегго^агі, чижгі, ашіігі.
ДОПРОСИТЬСЯ. Ехогаге, ішреігаге
ргесіЬиа. Насилу допросился, чтобъ онъ
сказалъ правду, поп Гасііе ехогаѵі ргесі-
Ьия, иі ѵегит Гаіегеіиг. Пріѣхали на
ночлегъ поздо, и насилу допросились,
чтобъ пустили, Іагйе іп Ьоарііішп пос-
іигпшп ѵепітиа ж^гечие ргесіѣ. ітреіга-
ѵітив, иі пса іттіііегепі.
ДОПРОСНЫЙ. Не цио чижаііо ЬаЬе-
Іиг; ій, чиой чижгііиг, йе «ріо йіясеріаіиг.
Допросныя статьи, сарііа чиж8Ііопі8. До-
просъ, іпіегго^аііо, чижаііо. Дѣлать во-
просъ отвѣтчику, йе гео чижвііопет Ьа-
Ьеге. Вести къ допросу, диаегеге ех
аіічио; іпіегго^аге аііциеш. Поступить
къ допросу, іеіегго^агі. Быть распоря-
дителемъ при допросѣ, чию8Ііопі ргжез-
8е, ргжрояііит еяяе. Сдѣлать допросъ
колоднику, йе сопіесіо іп сагсегет чиж-
8Ііопет ЬаЬеге. Дѣлать чему, о чемъ
допросъ, чижгеге йе ге; ехатіиаге гет.
Допрошенный, тіегго^аіие, чиж8ІШ8, аи-
ЙІІП8. Допрощикъ, чиі іпіегго^аі, чиж*
гіі; со^иііог.
ДОПРЫГИВАНІЕ. Айаиііиз. Допры-
гиваю, аіічио айаіііге.
ДОПРЫСКИВАНІЕ. Дй8рег8Іо. Довры-
скнваю, аіічио 8раг§еге, айкрег^еге. Онъ
изъ пасоса допрыснулъ до насъ, ачиж
оре апіііж Ьаи8Іа поя айярегаіі. 2) Гіпет
Гасеге айярег^епйі.
ДОПРѢВАЮ. Іп оііа орегіа или сіаива
сочиі. Рѣпа допрѣваетъ въ печи, тара
іп оііа орегіа регсочиііиг іп Гогпасе.
ДОПРЯДЕНІЕ. Репвипа аЪяоІЫит. До-
прядываю, регреге, репвит аЬвоіѵеге или
Чиой геіічиит еві, аЬеоІѵеге.
ДОПРЯНУТЬ. Аіічио ваііге, айаіііге.
ДОПУСКАНІЕ. Айті8«іо. Допускаю,
айтіііеге, раіі ассейеге. Допустить по-
словъ, Іе^аіов айтіііеге. Онъ допускаетъ
къ себѣ всякаго безъ докладу, чпетІіЬеІ
раіііпг ІіЬеге ай 8е ассейеге. 2) Регтіііе-
ге, сопсейеге, раіі, віпеге. Богъ ие до-
пустилъ его дожить до этого времени,
Нева поп регтівіі, иі ай Ьжс Іетрога ѴІІА
Ггиегеіиг; Неия поп яіѵіі еит йіиііив іп
Ьас ѵііа е88е. Допустить кого обмануть
себя, іп Ггаийет ітреііі. — Допускаюсь,
айтіііі. Допущеніе, см. допускапіе. До-
пущенный, айтівяив; регтІ88П8, согісеввив.
ДОПЫТЫВАНІЕ. Сорчііііо, йергеЬеп-
8Іо. Допытываюсь, сотрегіге, со^иоз-
сеге, йергеЬепйеге. Съ трудомъ допы-
тались, гдѣ онъ укрывается, тиііо ІаЬо-
ге сотрегітие, иЬі Іаіііеі. 2) Ехргітеге,-
729
ДОР
ДОР
730
«хіогчиеге. Допытаться правды, ѵегит
ех аіічио ехсиіреге, ѵегііаіет аіісиі ех-
іогциеге.
дОПѢВАШЕ. Тегтіиаііо сапіиа. До-
пѣваю, Іоіит (сагтеп) иацие аб Йиет са-
пеге, безіпеге сапеге. Допѣтый, сапеп-
бо йпііиз, Іегтіпаіиа, аЬаоІиІиз.
ДОРАБОТЫВАНІЕ. Регасііо, аЬаоІи-
Ііо, сопаиттаііо орег», орегіа. Дорабо-
тываю, рега^еге, аЬеоІѵеге, сопаиттаге
орегат, орив.
ДОРАСТАЮ. Ехоіеасеге, аб ^иаіат
таупііибіпет регѵепіге.
ДОРДѢТЬ. См. вырдѣть. >
ДОРОГА. Ѵіа (какъ путь, такъ и самая
ходьба по иемъ); ііег (путешествіе и до-
дорога, пли путь, по которому ѣздятъ,
ходятъ); аетііа (стезя, тропинка); саіііа
(узкій ходъ въ горахъ). Большая, стол-
бовая Д., сопаиіагіа, риЫіса. Проложен-
ная, ѵіа Ігііа. Д. чрезъ лѣсъ или поле,
ѵіа ргіѵаіа, также д., которую кто про-
кладываетъ для себя чрезъ свою землю.
Кратчайшая, ѵіа сотрепбіагіа или сот-
репбіит ѵіж. Стѣсненная, ѵіа соагсіаіа.
Мѣсто, гдѣ есть дорога, Іосия регѵіиа.
Мѣста, гдѣ или куда иѣтъ дороги, аѵіа.
Мѣсто, гдѣ есть двѣ, три, четыре доро-
ги, Ьіѵішп, Ігіѵішп, чпжігіѵшпі. Прямою
дорогою, гесіа ѵіа, также одно гесіа, гес-
Іо іііиеге. Прямою дорогою куда ѣхать,
гесіа ѵіа аіічио ргойсізсі. Средняя доро-
га, тесііит ііег; тебіиа сигаиа. Доро-
гою, на дорогѣ, іпіег ѵіат; іп іііпеге, ех
іііпеге (Сжа. Ь. д, 1. 24). Спрашивать до-
роги, ііег ехчиігеге. Куда ведетъ доро-
га? цио ѵіа бисіі? Продолжать дорогу
или свой путь, ѵіат регаечиі; рег^еге
іііиеге* іпзіііиіо. Сбиться съ дороги, ііі-
иеге бееггаге. Сократить дорогу, ѵіа
сотрепбіагіа иіі. Держаться той же до-
роги, еашіет ѵіат таіаіеге. еііпбет снг-
аига іепеге. Остаться на дорогѣ, не доѣ-
хать, ііег іпсеріиш поп рега^еге. Пу-
ститься въ дорогу , ѵі® или іііпегі ее
сопшііііеге; ід ѵіат ае баге; ѵіат или
ііег іпіге, іицгебі. Сходить съ дороги,
уступать ее другому, бе ѵіа бесебеге аіі-
сиі. Дѣлать дорогу, ѵіат Гасеге (вооб.)
ѵіат арегіге, раІеГасеге (открыть), ііег Га-
сеге (куда ѣхать или итти). Силою про-
ложить себѣ дорогу, пробиться, ѵі аіЬі
ѵіат Гасеге. Взять куда дорогу, ііег аіі-
Чпо тоѵеге, сопѵегіеге, бігі§еге; ѵіат
аіічио ЬаЬеге. Взять другую дорогу, аЬ
іііпеге аѵегіі; ііег аѵегіеге. Встрѣтить
кого иа дорогѣ, іпіег еипбит аіічиет ос-
сиггеге. Дорога нѣсколько длинна, Іоп-
§и1ит ііег яапе. Д. все прямая, аетііа
ѵоз Гегеі іраа. Если онъ попадется на
дорогѣ, аі зе іпіег еипбит оЫиІегіІ.
Стоять кому иа дорогѣ, оЬаіяіеге аііспі
іп ѵіа. 2) Рег т. ѵіа, гаііо, ііег. Пока-
зать кому къ чему дорогу, аіісиі ѵіат (аб
Догіат) топаігаге, соттопаігаге. От-
крыть себѣ дорогу къ почестямъ, ѵіат
яіЬі раІеГасеге ай Ьопогев. Итти прямою
дорогою, сапбібе а^еге. Итти прямою
дорогою, что бы пи случилось, ѵіат оЬ-
йгтаге. Избирать для себя другую до-
рогу, а^гебі чиіб аііа ѵіа. Знать всѣ до-
роги къ добытію денегъ, позсеге отпев
ѵіав ресипі®. Пресѣчь дорогу къ мяте-
жамъ, іпіегсіибеге отпев аебіііопит ѵіав.
— Туда и дорога, (ІіЬі, тіЬі еіс.) поп іп-
соттобе ассібіі. Сварливый человѣкъ
выѣхалъ изъ дому, туда ему и дорога,
поп іпсоттойе поЬіз ассібіі, чи0<1 Ьото
гіхоаиа бото поаіга біасеазіі.
ДОРОГІЙ, дорогъ. Сагиа, ргеііоаиа,
Чиоб та^иі ргеііі езі. Д. камень, Іарів
ргеііоаиа, уетта. Дорогая вещь, гев та^-
иі ргеііі. Съѣстные пропасы стали до-
роги, аииоиа Яі сагіог, сгеасіі, іпртаѵевсіі.
731 ДОР
Дорогое платье, ѵезііз ргеііоза. ѣсть са-
мое дорогое, ейеге, диой сагіззішшп езі.
Слава должна быть намъ дороже самой
жизни, Гата позІгА ѵіІД поЬіз апіідиіог
или роііог еззе ЙеЬеІ. Собственныя вы-
годы для него дороже, нежели выгоды
отечества, заіиз раігіж розіегіог іііі зиіз
соттойіз. Ни для кого вы такъ не до-
роги, пето Іні атапііог. Дорого, саге,
та^по. Купить что нибудь д., аіідиій
ша^по етеге, тегсагі. Это стоитъ мнѣ
очень дорого, і<1 саге еті; тіЬі та^по
сопзіаі; та&по зіаі ргеііо. Продавать
слишкомъ д., Іисиіепіе тепйеге (Ріаиі.).
Слишкомъ дорого продавать, іпідио рге-
ііо тепйеге. Слишкомъ д. съ кого взять,
регсиіеге аіідиет ргеііо. Рег т. Вы мнѣ
дорого за эту обиду заплатите, рго Ьас
ігуигіа роепат поп Іетіогет зоіѵез; Ьапс
іп|игіат Іиез йеЫІо зирріісіо. — Дорого-
визна, дороговь, сагііаз. Д. хлѣба, сагі-
іаз геі Ггитепіагіге. Недородъ хлѣба во
всемъ производитъ дороговизну, зіегііі-
іаз аппопге еГйсіІ отпіит гегит сагііа-
Іет. Того жъ лѣта бысть меженина въ
земли Русской и дороговь велика, еойеш
аппо рег Іоіат Киззіат зіссіІаІіЬиз еі ап-
попге зіегііііаіе ІаЬогаІит езі.
ДОРОДНОСТЬ. Согриіепііа, оЬезіІаз,
пііог согрогіз; ЬаЬіІиз согрогіз орітиз.
Дородный, дороденъ, согриіепіиз, ріп-
^иіз, оЬезиз. Быть дородну, согриіеп-
іит, пііійит еззе, пііеге. Дороднѣю и
дородничаю, согриз Гасеге, ріп^иезсеге.
ДОРОЖАЮ. Сагіогет, сагіиз Йегі. Сѣ-
но нынѣ очень вздорожало, Гсепшп Ьос,
ргаезепіі Іетроге сагіиз Гасіит езі.
ДОРОЖКА. Ветііа. 2) Ѵіг^а, Ііпеа;
зігіа. Чулки съ дорожками, Газсіге Ііпеіз
йізііпсіге.
ДОРОЖНИКЪ. Ѵох орійсит зсгіпіа-
гіогшп: ріапиіа.
ДОС 7.32'
ДОРОЖНЫЙ, Ай ѵіат, ііег регііпепз..
Д. человѣкъ, тіаіог. Д. карета, гЬейа,
саггиса (для женщинъ). Дорожное платье,
ѵезііз тіаііса (у новв.).
ДОРОЖУ.-®вІішаге, та^пі Гасеге; гет
іп та^по ргеііо ЬаЬеге. Дорожить чьею
ласкою, пріязнію, зедиі ^гаііагп, атісіііат-
а!іси|из. Дор. чьими выгодами, зедиі
соттойа аіісиіиз. Онъ собою дорожитъ,
пітіа виі регзиазіопе ІаЬогаІ, пітіат Йе
зе ЬаЬеІ оріпіопет, зіЬі ріасеі. Доро-
житься, ріиз гедио розіиіаге. Вы слиш-
комъ дорожитесь, уступите, гетіііе аіі—
диій, Іи ріиз гедио розіиіаз.
ДОРОЖЧАТЫЙ. Ѵіг^із, Ііпеіз йізііпс-
Іиз. Дорожчатые чулки, Газсіге Ііпеіз йі-
зГшсІае.
ДОРОѲЕЙ. ІіогоІЬеиз.
ДОРУБАНІЕ. Сопзесііо, йесізіо аЬзо-
Іиіа. Дорубаю, диой геіідишп езі Йезе-
саге, йесійеге.
ДОРЫВАНІЕ, дорытіе. Ейозіо аЬзоІи-
Іа. Дорываю, ріапе еЙойеге. Дорываюсь,
Гойіепйо репеігаге. Дорылись до мате-
рика, Гойіепйо репеігаіит езі ай іеггат
таігісет или "епиіпат. Дорытіе, см.
дорываніе. Дорытый, ейоззиз аіідио ивдие.
ДОРѢЗАНІЕ, дорѣзываніе. Весііо рег-
асіа, аЬзоІиІа. Дорѣзанный, зесапйо, йе-
зесапйо аЬзоІиІиз. Дорѣзываю, диой ге-
Іідпиш езі зесаге, йезесаге. 2) Ве Гегіз:
ріапе йііасегаге, зігап^ніаге. Дорѣзы-
ваюсь, ріапе зесагі, йезесагі, зіЬі регГо-
йеге зй^иіит.
ДОРИНОСИМЫЙ. Агтаііз заІеІІіІіЬиз
сотііаіиз, зііраіиз. Дориношеніе, заіеі-
Ііііит, заіеііііез агтаіі.
ДОСАДА- Моіезііа (непріятность), зіо-
шасЬиз, іпйіепаііо (негодованіе). Сдѣ-
лать кому досаду, тоіезііат аіісиі айег-
ге, ехЫЬеге. Хотѣть треснуть съ доса-
ды на что, гитрі аіідиа ге; ойепза, оГ-
733 ДОС
Гепвіо (досада, которую мнѣ причиняютъ),
великая досада, что опытъ не у-
дается, ѵаійе йоіео, диой сопаіив Ьоиипі
ехііит поп ЬаЬеІ. Онъ ему это въ до-
саду дѣлаетъ, ойеивіопів саиаа Ьос еі Га-
сіі; Ьос еі ае^ге Гасіі. Досадитель, до-
садчикъ, тіоіаіог, іп аііегшп іідигіовив,
сопіитеііовив. Досадительница, диж аі-
Іегі іпГегІ іп]игіат. Досадительпо, соп-
Іитеііове. Досадительный, сопіитеііо-
вив, іп)игіовие, асегЬив, асиіеаіиа, тог-
Йах, рип<*епв. Досадительныя слова, соп-
Іитеііогит асиіеі; ѵосев сопіитеііова!,
тогйасев, асиіеаі®. Говорить кому до-
садительныя слова, аіідиет сопіитеііа
ѵехаге. Досадительство, ойепвіо. Досад-
но, "гатііег, ж"ге, тоіевіе; е8І тоіевіит,
ж§те тіЬі е8І. Д. смотрѣть на его ша-
лости, ези8 реіиіапііа Гавіійіит тоѵеі,
сгеаі; Іаейеі те е]ив реіиіапііае. Очень
досадно, что не ѣдетъ, ехвресіаііопе е]Н8
айѵепіив техог. Досадно, что у меня та-
кой кусочекъ изо рту вырвали, сгисіог,
Ьоіитп Іапіит тіЬі егеріит Іат виЬіІо
е ГаисіЬив. Если тебѣ досадно, 8І ій Іе
тогйеі. Мнѣ д., что въ глаза меня об-
манываютъ, ге^ге ееі апіто тео ѵійеге,
те іп 08 сігснтѵепіге рагагі. Досадный,
досадливый, тоіевіив, ;;гаѵів, ойіовив,
асегЬив, іп&гаіив. Досадныя слова, ѵег-
Ьа тоіевіа, іп)исшійа, асегЬа. Догады-
ваніе, іпйі^паііо, йотасЬив, тоіевііа. Д.
вредитъ здравію, іпйі^паііо вапііаіі посеі.
Досадую , іпйщпагі, вІотасЬагі аіідиій;
гет а’^ге, тоіевіе, ^гаѵііег, іпйі^пе Гег-
ге. Онъ досадуетъ на неудачу своего
предпріятія, а?;;ге Гегі сопігагіит ехііит
или ѵапііаіет сопа Іи 8. Ты смѣешься
надо мною? и справедливо, я теперь самъ
на себя досадую, йегійев? тегііо тіЬі
пинс е§о виссепвео. — Досаждаю, »"ге
Гасеге аіісиі; вІотасЬит аіісиі Гасеге, то-
ДОС 734
ѵеге, рип^еге, ѵехаге, ргетеге, игеге;’
аіідиет тоіевііа аГйсеге. Досадить кому
словами, ігат аіісщив тоѵеге ѵегЬів, іп-
сиггеге іп аіідиет ѵегЬів. Досадить бо-
лѣе, рег^еге тоіевіит евве. Досажденіе,
тоіив вІотасЬі.
ДОСАЖЕНІЕ, досаживаніе. Ріапіаііо
аЬвоІиІа, Гтііа. Досаженный, ріапе ваіик
или ріапіаіив. Досаживаю, диой геіідиит
еві, ріапе 8егеге, ропеге, ріапіаге. До-
садить гряду капусты, риіѵіпит Ьгаввісж
ріапе сопвегеге. Досаживаюсь, ріаие
сопвегі, рі. ріапіагі.
ДОСАСЫВАНІЕ. 8исІив Йпііив. Доса-
сываю, ехЬаигіге, ехви^еге, аЬвогЬеге,
регЬіЬеге.
ДОСВЕРЛЕНІЕ. ТегеЬгаІіо Йпііа. До-
сверливаю, ІегеЬгапйо ехсаѵаге.
ДОСЕЛѢ, досель. АйЬис; ивдие ай
Ьипс йіет, ивдие ай Ьос 1етрп8. 2) Нас-
Іепив, Ьис ивдие. Пречтено доселѣ, Ьас-
Іепив регіесіит ееі.
ДОСИЖИВАНІЕ. Айивііо ѵіпі Йпііа.
2) Риііаііо ай йпет регйисіа. .Досижи-
ваю, йпет Гасеге ѵіпшп айигепйі, йевііі-
Іапйі. 3) Іивіит Іетрив вейеге. 4) Вс8І-
пеге іпсиЬаге оѵа, Йиет Гасеге іпсиЬапйг
оѵа. Курица не досидѣла цыпленка, даі-
Ііпа ипит риііит поп ехсіивіі.
ДОСКА, дска, дщица. (81.). Мепва.
Опровергнуть дски, шепвав еѵегіеге. 2)
Аввів или ахів, ІаЬиІа ріапса. Столовая
доска, ІаЬиІа шепвге. Распилить бревно
на доски, ахе8 е ІгаЬе вегга ессаге. На-
мостить дворъ досками, агеат ахіЬив
сопІаЬиІаге. 3) ТаЬиІа, ІаЬеІІа. Написать
образъ на кипарисной дщицѣ, еГй^іет
вапсіі ІаЬеІІа сургеввеа йеріи^еге. Рѣзать
на мѣдной доскѣ, іп ІаЬиІа аепеа іпсійеге,
іп аев, іп аеге іпсійеге. Чайная доска,
ІЬеагіив аЬасив.
ДОСКАБЛИВАНІЕ. Роііііо, Іюѵі^аііо
735
ДОС
ДОС
736
оре гипсіпее регасіа. Доскабливаю, Спет
Гасеге гипсіпапйі, гиисіиа роііепйі.
ДОСКАЗЫВАНІЕ. Огаііопіз аЬзоІиііо.
Досказываю, огаііопет аЬвоІѵеге, ііпіге,
регогаге. Онъ не далъ ему досказать,
поп зіѵіі еит регогаге, огаііопет еі ех
оге егіриіі. Я вамъ объ этомъ доскажу,
диой геіідиит еві, розіеа оЬзоІѵат, рег-
огаЬо.
ДОСКАКИВАНІЕ. Ассеззиз рег ваііит.
Доскакать, аіідио адзіііге; сопІіп§еге аіі-
диід ваііи. Доскочить до камня, рег заі-
ішп ассезвівве ивдие ад Іарійет, ад захит.
ДОСКАНЪ. V. рІеЬ. ТЬеса риіѵегіз
віегпиіогіі, сарва.
ДОСКОБЛЕНІЕ. См. Доскабливаніе.
ДОСКРЕБАНІЕ. Иетііо геі гадепдо
Лпііа. Доскребаю, репііиз, ріапе аЬгаде-
ге, дегадеге.
ДОСЛАТЬСЯ. Ітреііеге, іпсііаге диет
ад реіепдит аіідио. Я пе могъ его до-
слаться, поп роіиі еит Іісеі тиііоііез ре-
іііит Ішс йеѵосаге.
ДОСЛУЖЕНІЕ, дослуяіиваніе. Айіт-
ріеііо тіпівіегіі. Дослуживаю, адітріеге
тіиівіегіит, іпіе^гат орегат геддеге
аіісиі. Ему остается дослужить по до-
говору двѣ недѣли, ех расіо деЬеІ еііат
адітріеге тіпівіегіит диаіиогдесіт йіе-
гит. Дослужить заутреню, васга таіи-
Ііпа аЬвоІѵеге. Дослуживаюсь, зегѵіеп-
до, тегепдо, зіірепдіа Гасіепдо аіідиій
оЫіпеге, ад сегіит йі^пііаіів ^гадит рго-
ѵеЬі.
ДОСЛУШАНІЕ, можно выр. глаг. До-
слушать, аийіге ад ехігетит, ріапе аи-
діге, гет іоіат аидіге. Д. проповѣдь,
сопсіопет васгат іоіат аийіге.
ДОСМАТРИВАНІЕ. Іпзресііо, сопіет-
ріаііо ай ехігетит. Досматриваю, ре-
пііив іпзрісеге, сопіетріагі ай ехігетит.
Не досмотря представленія вышелъ, поп
йит Лпііа, аЬвоІиіа асііопе или гергге-
зепіаііопе йівсеввіі. 2) Ргюсвве, рггеіес-
іит евве. Досматривать надъ работни-
ками, орегагіів ргюезве; іпзрісеге, іпярес-
іаге орегагіов. Досмотрщикъ, іпвресіог,
зсгиіаіог. Досмотрщичій, досмотрщескій,
іпзресіогів, зсгиіаіогів ргоргіив. Досмотръ,
сига, тойегаііо. Имѣть надъ кѣмъ д.,
аіісиі рггееззе, ргюрозііит евве, іпзрісеге
аіідиет. 3) Регзсгиіаііо.
ДОСМѢЯТЬСЯ. Миііо гіви аіідиій ві-
Ьі сопігаЬеге. Досмѣялся до слезъ, тиі-
іо или іттодісо гіви ріогаіит віЬі соп-
ігахіі.
ДОСОЛИТЬ. РгоЬе ваііге; "ваівигат
аЬвоІѵеге. Досолиться, ргоЬе ваіігі; ваіе
ргоЬе сопйігі. Мясо еще не досолилось,
саго поп йит ваіе ргоЬе сопйііа еві.
ДОСОСАНІЕ. См. Досасываніе.
ДОСПѢВАНІЕ. Маіигііав, іетревііѵі-
іав. Доспѣваю, регтаіигевсеге. Доспѣ-
ваютъ плоды, йисіиз регтаіигезсипі. До.
спѣлый, таіигиз, іетревііѵиз.
ДОСПѢТИ. 81. Еогісат іпйиеге. До-
спѣхъ, агтаіига іоіит согрив іе§епз, ипі-
ѵегва агтаіига; Іогіса. Доспѣшникъ, диі
Іогісаіив, саіарЬгасіиз, Іогіса іпйиіиз ех
отпі рагіе агтаіив еві. Доспѣтный, Іо-
гісаіив, саіарЬгасіиз. Доспѣшные люди
т. ч. доспѣшники. 2) Одѣяніе доспѣш-
ное, шііѵегва агтаіига.
ДОСТАВАНІЕ, достаніе. Айерііо, ас-
серііо. Доставка, доставленіе, сопсіііаііо,
сотрагаііо. Доставленный, рагаіиз, сот-
рагаіиз, сопсіііаіиз, зиЬтіпіяігаІиз. Упо-
требить въ пользу доставленный кѣмъ
случай къ счастію, Геіісііег оЫаіат осса-
зіопет іп гет позігат сопѵегіеге. —
Доставляю и доставливаю, диой геіі-
диит еві, зізіеге, тіііеге, виЬѵеЬеге. Онъ
доставилъ кирпичъ, геіідиит Іаіегшп
'737
ДОС
ДОС
738
ріапе йеііі, виЬѵехіІ. 2) йііррейііаге, рга>- |
Ьеге, ехЬіЬеге, сопсіііаге, сотрагаге, ас-
диігеге, ейісеге, зиЬтіпівігаге. Достав-
лять кому съѣстные припасы, аіідио вир-
рейііаге гев ай ѵісіит песеввагіав. Она
доставляетъ себѣ пищу пряжею и чеса-
•ніемъ шерсти, Іапа ас іеіа ѵісіит дигегі-
іаі. Доставлять кому пищу, хлѣбъ, аіісиі
чііЬов, аіппепіа ргжЬеге, в觧егеге. До-
ставлять, давать на издержки, вшпіит
<1аге. Доставлять кому деньги, аіісиі аг-
•^епіит сигаге, сопйсеге. Доставить ко-
му случай, оссавіопет аіісиі зиЬтіпівІга-
•ге. Эта гора доставляетъ столько, что
можно пропитаться, зийісіі Ьіс топа аіі—
тепііз Ьотіпит. Не доставляетъ столь-
ко, ѵіх іпсоіів ехЬіЬеІ аіітепіа Эта зем-
ля доставляетъ мнѣ всякой годъ тысячу
еФимковъ, ех Ьос ргжйіо аг§епІі Ьіпа іа-
Іепіа доиіаппі саріо. Доставлять себѣ
пропитаніе лукомъ, ехрейіге агси аіі-
тепіа віЬі. Доставлять причины къ под-
держанію мнѣпія, гаііопев вепіепііа: (д.)
э觧егеге. Этотъ предметъ доставляетъ
довольно матеріи для рѣчи, аг§шпепіит
ех ее соріат гегит зи^егіі, зиррейііаі.
Онъ доставилъ ему это мѣсто, случай къ
обогащенію, еит іп типеге сопаіііиіі,
Ьопоге атріійсаѵіі еі соттойіе е]иа аег-
•ѵіѵіі, сопаиіиіі. Доставать кому своею
рекомендаціею важныя мѣста, аіідиет
а<1 Ьопогаіа тіпіаіегіа виа тахіша; аиЯга-
цаііопе ргойисеге. Это доставляетъ, при-
носитъ тебѣ честь, еэі ІіЬі Ьопогі. До-
ставлять кому уваженіе, аисіогііаіепі ра-
гаге, аПегге, Гасеге, сопсіііаге. — До-
ставляюсь. еиррейііагі, рггеЬегі, аіаіі, соп-
•сіііагі. Товары по большой части до-
ставляются моремъ, тахіта рагв ехіега-
гит тегсіит паѵіЬие ітрогіаіиг. До-
ставшійся, диой оЬѵепіі, сопііДІ. До-
-ставтееся ему послѣ родителей имѣніе,
Ьопа, дшв еі а рагепІіЬиа йеГипсііа ѵепе-
гипі, регѵепегипі
ДОСТАЕТЪ. 8иЛісіі, ааііз еві. Не
достаетъ, йеееі, йейсіі. У меня не до-
стаетъ книгъ, ІіЬгі тіЬі йееипі; ІіЬгі те
или тіЬі йейсіипі; сагео ІіЬгіа. Не до-
стаетъ силъ къ совершенію намѣреній,
ад со§ііа1а регйсіепйа йейсіипі ѵігеа. Не
достало кирпичу на строеніе, поп егаі
айаіит Іаіегшп ай орив ехі§епйит. Че-
го жъ ему не достаетъ? онъ все то
имѣетъ, что человѣкъ почитаетъ сча-
стіемъ, диій геіідиі еэі, диіп ЬаЬеаІ, ди®
диійеш іп Ьошіпе йісипіиг Ьопа? Не до-
стаетъ ума, тепіе сагеі.
ДОСТАЕТСЯ, Ассійіі, еѵепіі. Ему ча-
сто д. терпѣть выговоры, Ггедиепіег іп-
сгераіиг, Ггедиепіег аіідиій еі оідесіаіиг,
ехргоЬгаіиг. Достаться кому, роіігі аіі-
диа ге. Досталось ему, ргоЬе ѵегЬів саэ-
Іі^аіиа еві (ргоЬе ѵегЬегіЬиа аІГесІиа, рго-
Ье ришіиз еэі). Берегись, достанется
тебѣ, саѵе ІіЫ, рггесаѵе; аііодиіп ѵегЬегі-
Ьиа айісіегіа.
ДОСТАЛЬ. Веіідииш, диой геіідиит
еаі, геіідиі®, диой гетапаіі, геіісіит ееі.
Досталь дешевле продается, диой ге-
тапаіі, ѵіііив или тіпогі ргеііо ѵепйііиг.
Достальный, геіісіиз, геіідиив. Досталь-
ныя вещи, геіідиит гегит. Д. люди,
геіідиа тиііііийо. Съ достальнымъ вой-
скомъ отправиться на помощь къ своимъ,
сит геіідиіа сорііе ітрі§ге ай аиоа ргой-
сізсі. Собрать достальное число войска,
соріав, диоі ваііа ѵійеіиг (ѵійеЬаІиг) соп-
ІгаЬеге.
ДОСТАТОКЪ, —точекъ. Гасиііаіев,
гев, орев, йіѵіііж, соріа. У него во всемъ
достатокъ, аЬипйаІ отпіЬиз геЬив; аЬип-
Йе еі айвипі отпіа. — Достаточествую,
еаііе евве, виШсеге, ійопеиш евве. Эти
доводы къ подтвержденію сего не доста-
24
739
ДОС
ДОС
740
точествуютъ, е^ивтобі аг"шпепІа ай сог-
гоЬогапбат Ьапс гет' поп аппі ібопеа.
Многіе изъ Россійскихъ глаголовъ недо-
Статочествуютъ въ совершенныхъ време-
нахъ, тиііа Воявіса ѵегЬа регГесіів Іет-
рогіЬив сагепі. — Достаточно, ваіів,
аЬипбе, соріове. Д. жить, Ьепе Ьеаіедие
или Гогіипаіе Ьеаіедие ѵіѵеге; Гогіипа-
ішп, ориіопіит евве. Достаточный, до-
статоченъ, виГйсіепв, ібопеив; оріЬив ргге-
бііив, біѵев. Д. человѣкъ, орев ЬаЬеі,
ОріЬиа аЬипбаІ. Имѣть достаточныя къ
чему пособія, а<1 аіідиат гет регреігап-
бат ібопеа ЬаЬеге ргаеяібіа. Достаточ-
ная опытность, ібопеив гегит иаиа. —
— Достаю, аіідиіб абііпреге. Достать
рукою до потолка, роггесіа тапи сиЬі-
сиіі Іе§теп Іап^еге. Достать что пад-
кою, аіідиіб Ьасиіо аигаит роггесіа аіііп-
деге. Ружье, пушка далеко достаетъ,
асіореіит, Іогтепіит ^ІоЬиІов Іопре етіі-
Ііі. 2) Перготеге, ргоГегге, ехребіге.
Достаньте мнѣ книгу изъ «шкапа, берго-
гое тіЬі ІіЬгит е асгіпіо ІіЬгагіо. До-
стать платье изъ сундука, ѵеаіет е сіаіа
берготеге. Горломъ, обвѣщеніепъ до-
ставить себѣ хлѣбъ, сопГегге ѵосет іп
диюаіпт. 3) Рагаге, сотрагаге, ѵспаіет
евве. Зз деньги все нужное достать мож-
но, ргеііо отпіа аб ѵіѵепбит песеввагіа
випі ѵепаііа. Этой вещи ни за какія день-
ги не достанешь, Ьаес гея пиііо ргеііо еяі
ѵепаіія или пиііо агге рагагі роіеяі. Слу-
ги достаютъ себѣ пищу, вегѵі ехегсепі
ѵісіит яиит. Я досталъ себѣ хорошей
рыбы, рівсев ех яепіепііа пасіия еит. Гдѣ
ты досталъ эту книгу, которая очень
рѣдка? иЬі Іи пасіия ея еит собісет, диі
гагіяяітия іпѵепіи еяі?
ДОСТАЮСЬ. Сопііпреге, оЫіпреге, оЬ-
ѵепіге, папсіясі аіідиіб. ' Мнѣ досталось
наслѣдство, Ьаегебііая тіЬі оЬѵепіІ, ѵепіі,
оЬІІДІ. Достается мнѣ что иибудь по
наслѣдству, аіідиіб тіЬі Ьатсбііаіе ѵепіі,.
оЬѵепіІ. Всякой пусть остается при
томъ, что еиу досталось, диоб сиідие оЬ-
Іі^іі, іб диівдие Іепеаі. Чье нпбудь имѣ-
ніе достается мнѣ по праву, аіісіцив Ьопа
аб те гебеипі. Еиу досталась трудная
работа, орив агбишп еі оЬѵепіІ.
ДОСТЕГАНІЕ, достегиваніе. Ѵагіаііо
аси регасіа. Достегиваю, ріапе аси ѵа-
гіаге.
ДОСТИГАНІЕ, достиженіе. Сопіасіив-
(въ собст. знач.), аберііо. Употреблять
всѣ мѣры къ достиженію цѣли, аб іб,.
диоб ѵоіитив или сирітия, ѵепіепбит
отпі оре аідие орега епііі. Достигаю,
ві., достизаю, авведиі, сопведиі, аедиаге.
Достигъ бѣгущаго, іп сигви аіідиет пап-
сівсі. 2) Ліііпреге Іосит, регѵепіге аб
или іп Іосит. По долговременномъ пу-
тешествіи наконецъ достигли подошвы
Альпійскихъ горъ, рові Іоп°ит ііег Іап-
бет регѵепітив аб габісев Аіріит. До-
стигнуть глубокой старости, регѵепіге
аб виттат или ехігетат вепесіиіет.
Достичь высшихъ степеней честей, вит-
тов Ьопогит {?габив авведиі. Достичь
пристани, іп рогіит регѵепіге, регѵеЬі.
Стараться достигнуть пристани, рогіит
или аб рогіит Іепеге (ѵох паиіагит). Д..
своего намѣренія, ео, дио диів ѵиіі, рег-
ѵепіге. Д. своего желанія, оріаіит іт-
реігаге; ѵоіі сотроіет или рагіісірет
Йегі, батпагі; виттат ѵоіогит аіііп^е-
ге. Достигнуть до желаемаго конца, аб
оріаіит ехііпт регѵепіге. Я достигъ
своей цѣли и не отчаиваюсь, бесеріия
вит, поп беГаІі^аІив (Тег. Апб. 4. 4). До-
стигнуть совершенства историка, Ьівіо-
гісі регіесііопет авведиі. Не достигать,,
ѵоіо ехсібеге; бе вре бесібеге, а всоро
аЬеггаге, всоршп поп аіііпреге. — Дости-
ДОС
ДОС
742
741
юсь, аіііп^і, сопііпрі, оЬІіпегі, ассірі.
достоинства Достигаются чрезъ заслуги,
ад ьопогев регѵепііиг ІаийіЬив, ѵігІиІіЬив.
достиженный, диой аііідітив, диой авве-
Сий витив, ай диой регѵепіит еві; аедиа-
Іив. Достижимый, сопіі^иив, напр. для
копья, ііаві.т; ітреІгаЬіІів, аедиапйив (по
великости), еГйсіепйив (касательно про-
изводства въ дѣло). Достижимость, со-
мнѣваться въ достижимости своей цѣли,
йиЬіІаге, иігит ео, дио ѵеііт, регѵепіат.
ДОСТИЛАНІЕ, достланіе и достилка.
Мипіііо ѵіа», вігаіига ѵіав регасіа, аЬвоІиІа.
Достилаю, репііив типіге, іпІе§ёге ѵіат.
Достлать дворъ досками, агеати Йотив
ріапе аввіЬив іпіехівве. Достилаюсь, ріа-
пе аввіЬив іпісрі. Достланный, ріапе ав-
віЬив іпіесіив.
ДОСТОБЛАЖЕННЫЙ. Юіріив, диет
Ьеаіит отпев ргавйісепі, Ьеаіив.
ДОСТОВѢРНО. Ѵеге, ге ѵега, сит Сйе.
Достовѣрность, ййев, аисіогііав. Имѣть
д., (ійепі ЬаЬеге; аисіогііаіет оЫіпеге.
Д. сего произшествія не опровергается,
ѵегііав Ьідок іасіі еві еѵійепііввіта. О
надлежащей оцѣнкѣ достовѣрности исто-
рической, йе ййе Ьівіогіса гесіе аевіітап-
йа. Достовѣриость записокъ, риЫісів Ііі-
Іегів сопві^паіа тешогіа. Достовѣрный,
достовѣренъ, ййив, ййе йірппв. Д. сви-
дѣтель, Іевіів Іосиріев, Іосиіепіив. Д. бы-
тописатель, гегит девіагит всгіріог ѵе-
гійісив. Я слышалъ объ этомъ отъ лю-
дей достовѣрныхъ, Ьапс гет аийіѵі ех
ЬотіпіЬив ййе йі^піе, ѵегійісів.
ДОСТОДОЛЖНО, Мегііо, ех или рго
тегію. Достодолжный, йеЬіІив, тегііив,
)ивІив. Оказывать кому достодолжное
почтеніе, йеЬііат геѵегепііат аіісиі ргае-
віаге; тегііат аіісиі оЬвегѵапІіат Йесіа-
гаге. Достодолжная награда, йеЬііит,
і’ивіит ргаетіит.
ДОСТОЙНО. Мегііо, <1і₽пе, ргоиі йі#-
пит еві. Онъ д. награжденъ, тегііит
аіісиі ргатпіит ІгіЬиІит, регвоіиіит еві;
тегііо ргаетіо айесіив, йопаіив, огпаіив,
йесогаіив еві. Онъ достойно наказанъ за
свое вѣроломство, раепав регіійію ]ивіе
регеоіѵіі илн ехрепйіі. Д. наградить ко-
го за прилежаніе, геГегге аіісиі Ггисіит
Йііі^епііае. Достойный, (Ііртшв аіідиа ге.
Похвалы, йі^пия, диі Іаийеіиг, Іаийапбив.
Достойныхъ людей, при мхъ жизни, не
терпимъ, а когда не станетъ, ради были
бы ихъ оживить, ѵігіиіет іпсоіитет ойі-
тиз, еиЫаІат ех осиіів диаегітив іпѵійі.
Я этого достоинъ, я это заслужилъ, еіс
еві тегііит теит (Т е г.). Достоинство,
йі^пііав, Ьопот, Іосив Ьопогаіив. Высшая
степень достоинста, вшптит Ьопогів Іав-
Іірит. Быть содержану въ великомъ
достоинствѣ и чести, йопів еі отпі Ьо-
поге сиііит евве (Сигѣ). Онъ получилъ
высшую степень достоинства, айеріив еві
аіііввітит Йі^иііаіів ргайит. Получить
выёшую степень достоинства, Іепеге
вшптит §га<1ит йі^пііаіів; іп атріівві-
тшп Ьопогів ёгаііит рготоѵегі; виттит
іп Іосит еі сеівіввітат вейет йцтііаііе
аідие Ьопогів авсепйеге. 2) Вірпііав, Іаив.
ѵігіив. Испытанное достоинство, врес-
Іаіа ѵігіив. Онъ награжденъ по достоин-
ству, рго Йц>пі1а1е еі ргаетіит ІгіЬиІит
еві. Это не совмѣстно съ его достоин-
ствомъ, Ьос е[ив йі^пііав поп раіііиг. Че-
ловѣкъ отличныхъ достоинствъ, отлич-
наго ума и знанія, еві тахітів ѵігІиІіЬпв
ситиіаіив, еві ргаевіапіі еі егийіііопе рег-
Гесіа. Въ немъ есть всѣ возможныя до-
стоинства, еві отпі Іаийе ситиіаіив; іп
ео вшита випі отиіа. .Ему воздали ве-
лучайшую честь за его рѣдкое достоин-
ство, тахіто Ьопоге аіТесіпв еві рго виів
сіагіввітів ѵігіиІіЬив. Вмѣнять себѣ что
"743 ДОС
въ достоинство, гет віЬі Ьопогі, іаиді ди-
сеге. Быть въ достоинствѣ, Ьопогагіо
пишете Гипді. У визитъ достоинство, Ггап-
§еге йівпііаіет. Давать каждому по до-
стоинству, сиідие рго Лі^пііаіе ІгіЬиеге.
ДОСТОИТЪ. Сісеі, ]и$ Гавдие е8І;1еве
поп ргойіѣеіиг; орогіеі, десеі, соп ѵепіі.
ДОСТОНЕНАВИСТНЫЙ. Ойіо Лі^пив,
аЬотіпапдия , аЬотіпаЫ1і8 , ЛеІе8ІапЛи8.
Безбожіе есть достоненавистное заблуж-
деніе, і^югайо Веі или ітріеіаз Веит
іоііепв ѳбі еггог деІевІаЬіІів.
ДОСТОПАМЯТНО. МетогаЫІі тойо,
гаііопе; поіаьііііег; ііа иі Йідпит е§1 те-
тогіа. Достопамятность , гев тетога-
Ьііів, тетогіА ді§па. Повѣствованіе до-
стопамятностей, паггаііо гегит тігаЬі-
Іішп. Достопамятности города, еа диге
іп игЬе ѵійепда випі. Достопамятность
чего нибудь, тадпііийо тетогаЫІіз пли
іпзідшв аіісщие геі паіига. Достопамят-
ности Ксенофонтовы о Сократѣ, еа, ди;е
а 8осга1е йісіа, ХепорЪоп геГегІ; Хепо-
рЬопіів шегпогаЬіІіа. Достопамятный, до-
стопамятенъ, поіаѣііія, іпаі^ніа, тетога-
Ъііів, тетогіа йі&иия, тетогіа; ргойеп-
йи$. Сдѣлать имя свое достопамятнымъ,
тетогіа! потеп зиит соттеийаге; по-
Ьііііагі. Д. примѣръ, ехетріит поіаѣііе.
Свита болѣе но числу, нежели по до-
стоинству достопамятная, согаііаінв Іиг-
ЬА, диаш ді^піСаІе сопаресііог. Досто-
памятное произшествіе, еѵеиіит поіа-
Ьііе, тетогіа! ргоііеікіигп.
ДОСТОПОДРАЖАТЕЛЬНЫЙ. Иі§-
пи$, диет ітііетиг, Йі"ііи8 ітііаііопе.
ДОСТОПОЧТЕНІЕ. ЮеЫіа геѵегепііа,
ЛеЬііа оѣвегѵапііа. Достопочтенный, ѵе-
иегапйив, ѵепегаЫІів.
ДОСТОПРИМѢЧАТЕЛЬНЫЙ. Аоіа-
Ьііів, ІП8ІВПІ8, тетогіа ді^пи$. Развалины
сего города достопримѣчательиы, гніііа;,
ДОС 744
ратіеііпа-, гийега Інди8 игЬія випі поіа-
Ьіііа.
ДОСТОСЛАВНО, достохвалыю. Ьаийа-
Ьііііег, сит Іаийе. Достославный, —сла-
, венъ, Іаийе ді’пиа, Іаийаіиіив, ргачіісан-
<Іін. Достохвальныя дѣла, ІаікІаЬІІіа, е§ге-
§іе Гасіа.
ДОСТОЧЕСТНО. Регдиат ЪопогаЬі-
Іііег. Досточестный, досточестевъ, ад-
тодит ЬопогаЬіІія, регдиат Ъопогашіив,
отпі Ьопоге дідпив.
ДССТОЧУДНЫЙ. Ві^пиз асітігаііопе,
тігатіив, тігаЬіІіз, адтігапйиа, айтіга-
Ы1І8.
ДОСТОЯНІЕ. 81. Нгегедііав, Ьаігедіит,
раігітопіит.
ДОСТРАИВАНІЕ. ЕхгедіГісаІіо аЬвоІи-
Іа. Достраиваю, ріапе ехаейііісайопет
аЬзоІѵеге. Достраиваюсь, ачійісаікіо аЬ-
воіѵі.
ДОСТРАЧИВАНІЕ. Юівйпсйо Й1І8 1га-
уесйв регасіа. Дострачиваю , Ліаііпсііо-
пет ШІ5 іпіегровіііе рега^еге.
ДОСТРИГАНІЕ, Топвига регасіа. До-
стригаю, Іопвигат айвоіѵеге; ріапе Іои-
Леге, деіопйеге. Достричь, сариі ріапе
Іопдеге. Д. овцу, оѵет репііиа Йеіопбеге.
ДОСТРОГАНІЕ. Кипсіпаііо аѣзоіиіа.
Дострогать, Йевіпеге гипсіпаге.
ДОСТРОЕННЫЙ. Ріапе ехаміііісаіпя.
Оставить домъ не достроеннымъ, (Іотііт
іпсйоаіат а<1 ехііит поп адііисеге. До-
стройка. См. Достраиваніе.
ДОСТРОЧЕНІЕ, См. Дострачиваніе.
ДОСТРѢЛЕНІЕ, дострѣливаніе. Теіі
аіідио тІ88Іо, сопіесііо; Іеіит аіідио тІ8-
8ііт. Дострѣливаю, Іеіит аіідио тіііеге,
сопрсегѳ.
ДССТРЯПАНІЕ, достряпываніе. Іп-
зігисііо соепге аііяоіиіа. Достряпываю,
соепат ріапе аррагаге, ргаерагаге, ІП'
бігиеге.
745 Д0С
ДОСТУПАНІЕ, доступленіе. Ассеввіо
аІІЧио. Доступаю, ассейеге, айеівіеге аіі-
сиі іосо. Доступный, доступенъ, ай диет
айііив раіеі. Антоній не такъ доступенъ,
йіійсіііог ай Апіопішп еві айііив. До-
ступъ, айііив. Имѣть къ кому выбудь д.,
щіЬі айііив еві ай аіідиет. Открыть до-
ступъ къ кому, аіісиі айііит ай аіідиет
раіеіасеге. Возбранить кому доступъ,
аіідиет аЬ айііи ргоЫЬеге, айііи аіідиет
іпіегсіийеге. Содѣйствовать чьему до-
ступу у кого, еГйсеге иі диіб аЬ аіідио ай-
тіііаіиг; айтіііі, ай соп{;геввит айтіііі,
тіЬі ассеввив раіеі.
ДОСУГЪ. Оііит, Іетрив оііовит; Іет-
рив ѵасиит; Іетрив ІаЬогів ѵасиит; 1а-
сиііав ѵасиі ас ІіЬегі істрогів (свобода
употреблять свое время по изволенію).
Въ полномъ досугѣ и среди такого мно-
жества книгъ, іп виіппю оііо тахітадие
Ііѣгогит соріа. Имѣть досугъ, оііагі;
оііит ЬаЬеге, оііовит евве; оііит тіЬі
еві; ѵасаге, ѵасиит евве. Употреблять
па что досугъ, оііит сопГегге ай аіідиій;
оііит сопвитегр іп ге. На досугѣ, па
досугахъ, сит егіісоттойит; рег оііит.
Когда тебѣ досугъ, Іио соттойо. Это
требуетъ досуга, гев ріигіті оііі. Мнѣ
не досугъ, досуга нѣтъ, поп еві тіЬі
оііит; Іетроге е^ео.
ДОСУЖІЙ, досужъ. Ехрейііив, аіасег,
аДІів. Д. парень, ехрейііив риег, Гатиіив.
ДОСУЖНЫЙ. Оііовив, ѵасиив. Досуж-
ное время, Іетрив ѵасиит.
ДОСУШЕНІЕ, досу шнвавіе.йіссаііо аЪ-
воіиіа. Досушиваю, ріапе віссаге. Досу-
шиваюсь, ріапе віссагі, ехвіссагі.
ДОСЧИТАННЫЙ. Ріапе питегаіив,
епитегаіив, регпитегаіив. Досчитыва-
ніе, спитегаііо ай йпет регйисіа. До-
считываю, епитегапйі йпет Гасеге, диой
геіідиит ееі епитегаге. Послѣдній мѣ-
ДОТ 746
шокъ досчитываю, геіідиит ииттогит
еассит питего.
ДОСЫЛАЮ. Кеіідиит рові тіііеге,
виЪтіІІеге. Дослать послѣднюю часть
книги, поѵіввіташ или ровігетат ИЬгі.
рагіет рові тіііеге.
ДОСЫПАНІЕ. ІпГивіо ай ехііит ай-
йисіа. Досыпаю, йпет Гасеге іпГипйепйі,
іпдегепйі.
ДОСЫТА. О[ГЬ досыта наговорился,
йіи Іосиіив еві (Ріаиі.).
ДОСЫХАНІЕ. Ехвіссаііо аЬвоІиІа. До-
сыхаю, ріапе ехвіссагі.
ДОСѢВАНІЕ. 8аІіо аЬвоІиІа. Досѣваю,
ваіит, ветеніет ай йпет регйисеге. 2)
Еіпет Гасеге сгіЬгапйі, ехсегпепйі. До-
сѣваюсь, ріапе вегі пли ветіпагі.
ДОСѢКАНІЕ, досѣченіе. Еіввига аЬво-
ІиІа; весііо ай йпет регйисіа. Досѣкаю,
йпет Гасеге Ппйепйі, йіГйпйепйі, весапйі,
йіввесапйі. Д осѣчь поленину дровъ, й-
пет Гасеге саийісет Ііртів йіввесапйі. 2)
Еіпет Гасеге всаірѳпйі, ехвеиірепйі. До-
сѣкать статую, ві^пит аЬвоіѵеге.
ДОСЮДА. Ео ивдие, Ьис ивдие, ай Ьос
Іетрив.
ДОСЯГАЮ и ДОСЯЗАЮ. Регііпеге,
роггі^і, ехіепйі, аіііп^ѳге, раіеге. Эта
гора досязаетъ до облаковъ, Ьіс топа
пиЬев аіііп^іі. 2) Регѵевіі^аге, регдиіге-
ге, рговріееге. Ничье понятіе до этого
не досягаетъ, пиііа іпепв сопведиі, сот-
ргеЬепйеге, регѵевіі^аге роіеві или вивіі-
пеі. Досяженіе, досяганіе, сопіасіив.
ДОТАПЛИВАНІЕ. СаІеГасІіо аЬвоІиІа.
Дотапливаю, репііив ІідііеГасеге, Іідиаге,
содиеге (о рудѣ). 2) РегсаІеГасеге. До-
тапливаюсь, регсаіейегі.
ДОТАСКИВАНІЕ. Тгасіив аіідио. До-
таскиваю, ІгаЬеге аіідио, аіісиі Іосо, аЬ-
гіреге. Дотаскать изъ воды бревна на
береі-ь, ІгаЬеа ех адиат ай іеггат, гірат,
747
ДОТ
дот
748
ІгаЬеге. 2) Ве ѵѳвііЬи»: ^егеге. Я это
платье еще до праздника дотаскаю, Ьапс
ѵе»іет еііатйпт а<1 Ге»1ит ^егат. До-
таскиваюсь, аіідио ІгаЬі, аЬгірі. 3) Наси-
„ лу могъ дотащиться до города, ѵіх Ге»-
5шп сотри» а<1 игЬет ІгаЬеге роіиі; ѵіх
ІепііогіЬи» ра»»іЬи» ад игЬет »иЬіге роіиі.
ДОТАЧИВАНІЕ, доточеніе чего. Тог-
по или іогпапдо го» Сасіа; ге» асиепда,
ехаспепдо йпііа. Дотачиваю, Ііпет Гасе-
тѳ іогпапді. 2) Г. Г. асиеиді, ехасиепбі,
роііепді, ехроііепді. Дотачиваюсь, Іог-
папдо, асиендо, ехасиеп'до Йпігі.
ДОТАЩИТЬ. Аіідио или аіісиі Іосо
дисегс, дедисеге, ІгаЬеге. Лошадь иа-
силу дотащила возъ, едии» ге^ге ѵеЬега
а<1 Іосит реіііит ігахіі. Дотащить ноги,
Іепіо угез.чи аіідио іпседеге, аіідио ііег
Гасеге.
ДОТВЕРЖИВАНІЕ, чего. Ве» гере-
іопдо тетогію іпііха. Дотверживаю, рго-
Ье тетогіае тапдаге, іпід’его. Дотвер-
дить урокъ, едіасепда ргоЬе тотогіге іп-
й&еге.
ДОТВОРЯЮ.НегтеІісе сіаибеге; оре-
гіге.
ДОТЕРЕБЛЕНІЕ, дотеребливаніе. Е-
ѵиівіо, ехігасііо Ііпііа, Дотеребливаю,
ріапе еѵеііеге, ехігаЬеге. Дотеребли-
ваюсь, ріапе еѵеііі, охігаЬі, ааггігі, гип-
еагі.
ДОТЕСЫВАНІЕ, чего, Не» авсіапдо,
дедоіашіо аЬ$о!иіа. Дотесываю, Ііпет
Гасеге авсіаиді, доіапді, доІаЬгапді.
ДОТИРАНІЕ, чего. Ве» соніегепдо іі-
пііа. Дотираю, Ііпет Гасеге сопіегепді,
Ггіапді. Дотореть краску, соіогет ріапе
’ сопіѳгеге.
ДОТОЛОЧЬ. Еіпещ Гасеге соштіпиеп-
ді, ріп»епді.
ДОТОЛѢ. Ео и»дие. Онъ дотолѣ имѣлъ
друзей, пока имѣлъ достатокъ, ео и»дие
ЬаЬиіІ атісо», йит ориіепіи» егаі. Гдѣ
нога смертнаго д. не бывала, дио пиіііи»
тогіаіі» ре» ро»ііи» е»і.
ДОТОЧЕНІЕ. См. Дотачиваніе. Дото-
ченный, іогпапдо Іінііи», регасіи».
ДОТОЧНЫЙ, доточенъ. Оиі гет іеіі-
§іі, аііі^іі.
ДОТРАВЛИВАНІЕ. Сгатіпі» ргіѵаііо.
Дотравливаю, репііи» угатеіі дера»сеге.
2) Еіпет Гасеге сапе» (Іерогі) іттіііепді.
ДОТРАЧЕНІЕ, дотрачиваніе. Егоуа-
ііо, сопзитііо, аЬ»итііо. Дотрачиваю,
геіідиит егоуаге, аЬ»итеге, сопзитеге.
Дотрачиваюсь, репііи» его^агі, ітрепді,
соп»иті, аЬ»иті.
ДОТРЕПАННЫЙ. Ріапе сагтіпаіи».
Дотрепливаніе, льна, Ііпит сагтіпапдо
Пиііит. Дотреплнваю, ййет Гасеге саг-
тіпапді.
ДОТРОГИВАНІЕ. Тасіи», іасііо, аііас-
іи», сопіасіи», сопігесіаііо, аіігесіаііо. До-
трогиваюсь, іап^еге, аіііпцеге, сопііиуе-
ге, сопігесіаге, аіігесіаге; геі тапит а<1-
тоѵе’ге. Нельзя дотронуться до боль-
наго мѣста, раг» согрогі» аГГесіа аіігесіагі
поп ѵиіі.
ДОТЫКАЮ. Еіпет Гасеге раіо» а§еи-
йі, іттіііепді. 2) Дотыкать пеньку въ
щели, геіідииш саппаЬі» ехріепбі» гіті»
соивитеге.
ДОТЫКАЮСЬ. Регбігіпйеге.
ДОТЯГИВАНІЕ. Тгасіи» аіісиі Іосо.
Дотягиваю, аіідио ІгаЬеге. Д. судно до
берега, паѵіціит ад гірат реНгаЬеге. Я
дотянулъ запасъ до новаго привоза, »а1і»
ЬаЬиі аррагаіи» или соріа? ад гесепіет
.чиЬѵесііопет. Дотягиваюсь, ІгаЬі аіідио.
2) Дотянулся судномъ до берегу, сит
паѵцро ад гірат іепіе ргосе»»і. 3) 8аіі»
ЬаЬеге, виГПсеге. Овесъ дотянулся до
приходу барокъ, »аіі» ЬаЬиіти» аѵепге ад
449 ^0Х
арриівпт Іепяпсиіогит. Дотянутый, ай
реіііит ігасіив.
ДОУЧИВАНІЕ, доучевіе, доучка, уро-
ка. Репзит ргоЬе тепюгіае тапйаіит;
іетри» зсЬоіагшп Гіпііит; ге» ейосепйо
рагаіа. Доучиваю и доучаю, ргоЬе, 8ЭІІ8
йівсеге. Доучить урокъ, репь-шп ргоЬе
.йівсеге; Ііпеп> Гасеге репзит ргоЬе ЙІ8-
сепйі. 2) Кого, ейосеге аіідиет агіет.
.Доучить кого читать и писать, ейосеге
диет Ііііегав. Доучиваюсь, аЬвоІѵеге іі-
госіпіит йівсепйі. Д. сапожному мастер-
ству, аЬвоІѵеге Іігосіііішп йівсепйі зиігі-
пат. — Доученный, ейосіив.'
ДОХЛЕБАНІЕ, дохлебываніе, можно
выр. гл. Дохлебываю, ехзогЬеге.
ДОХЛЫЙ. Етогіши. Д. рыба, ріасі»
етогіииь.
ДОХНОВЕНІЕ. Зрігііив, Ьа1ііи8, Яаіи»,
Яатоп; топііиз, йіѵіпііз іпзііпсіия. Дох-
новешіый, айтепііив, іпврігаіи».
ДОХОДНО. Піііііег, соптюйе. Отъ
этого промысла д., Ьіс диаміиз е8І иЬег-
гітив. Доходный, дигезіиовиз, Іисгови»,
ігисіиовив. Доходная должность, доход-
ное мѣсто, шипи» іисгаііѵит; ргоѵіпсіа
дигміиова. Доходъ, гейііив, ргоѵепіиз,
ігисіи» е ге диаѵів. Земля даетъ ему мно-
го доходовъ, или его владѣнія даютъ
ему много доходу, гейсііиг тиііит еі ех
ройвсввіопіЬив. Помѣстье, дающее хо-
рошій доходъ, Ггисіиозит ргаейіит. Рас-
ходы соразмѣрять съ доходами, витіи»
ассотойаге ай тегсейев рггейіогит. Го-
сударственные доходы, риЫісі ігисіив
{Та с.); ресипіа риЫіса, дню гейіі ех аіі-
диа ге, ѵесіі^аііа. Сдѣлать приращеніе
своимъ доходамъ, айаи^еге, ситпіаге ге-
<1іІи8. Въ доходѣ, іп ехііи. Лѣто въ д.,
аевіаз іп ехііи еві. Первый часъ въ д.,
«пох ргіта Ьога аийіеіиг. > >ъл.
ДОЧ 750
ДОХОЖУ. АШп^еге Іосит, регѵепіге
а<1 или іп Іосит. По многотрудномъ пу-
ти наконецъ дошли до города, іпсотто-
йо іііпеге Гасіо іапйет а<1 игЬет регѵепі-
ти8. Вода доходитъ до шеи, адиа аіііп-
§іі соііит. 2) РегГеггі, айіеггі. Письма
ваши исправно дошли до меня, Ііііегае
іиге ай те регіаіае 8ипі. Слава древнихъ
вѣковъ дошла и до нашего времени, се-
ІеЬгііаа апіідиогит іетрогит ай ноз рег-
ѵепіі. Если это дѣло дойдетъ до меня,
то я знаю, что тогда дѣлать должно, 8І
Ьос пееоііит ай те регѵепегіі, 8сіат,
диае іипс гаііо іиеипйа 8ІІ. 3) ЕхЬаигігі,
сопвиті. Доходитъ товаръ, тегх ехЬаи-
гііиг, соп8итііиг. Деньги дошли, респ-
піа ітрепва еві. Овесъ весь дошелъ, наг
добно купить вновь, аѵепа ріапе оопвит-
іа еві, орив еві иі йепио етаіиг. 4) Мепіе
авведиі, сопведиі, ехсо^ііаге. Алхимисты
никогда не дойдутъ до средства, кото-
рымъ бы можно было превращать всякой
металлъ въ золото, АісЬутізіае пипдиат
ехсо^ііаге роіегипі, диа гаііопе диойѵі$
теіаііит іп аигит воптегіаіиг, аЬеаі.
Живучи роскошно, дошелъ наконецъ до
крайней бѣдности, ргоГнві8 зитііЬиз іап-
йеш ай тепйасііаіет йеігияи» еві. Онъ,
какъ полагаю, не дойдетъ до такой глу-
пости, поп ііа іпвапііигит риіо, иі Ьос
іасіаі. Дойти до отчаянія, ай йеврега-
ііопеіп регѵепіге, ай йеврегаііопет аййпсі.
ДОЦѢЖИВАНІЕ. Ехріеііо, геріеііо,
сотріеііо. Доцѣживаю, ітріеге, геріеге,
сотріеге, ехріеге. Доцѣдить ведро, 8ііи-
іат ітріеге, сотріеге. 2) Ѵіпит или се-
геѵівіат іоіат йерготеге е йоііо.
ДОЧЕРНИНЪ И ДОЧЕРИНЪ. Ай Й-
Ііат регііпепв.
ДОЧЕРЧЕНІЕ, дочерчиваніе. Пезі^па-
ііо ай йпет регйисіа, регасіа. Дочер-
ченный, ріапе «Іобііёпаіи», йе1іпеаіи8. До-
751 ДОЩ
черчнваю, Япет Гасеге <1еві"пап<1і, Ііпеап-
йі, йеііпеашіі.
ДОЧЕСАШЕ, дочесываніе, волосъ. Ре-
пііив йерехі саріШ. Дочесанный, сиі са-
ріііі ріапе рехі -вииі. Дочесывай), Япет
Гасеге саріііов ресіепйі. Дочесываюсь,
ріапе рехит евве.
ДОЧИСТА. Ргогзиз, отпіпо, ріапе. Со
бака все съѣла д., сапів отпе раЬпіит
регейіі. Его обобрали до ч., еит отпі-
Ьиз геЬив зроііагипі; отпіЬив Ьопі» еѵег-
іегипі (иноск.).
ДОЧИТЫВАЮ. Еіпет Гасеге іе^епйі.
Дочитываюсь, аіідио издие или аіісиі Іо-
со Іе&і.
ДОЧИЩАЮ, —іцнваю. Ріаие ригцаге,
ехригцаге; ріапе типйаге. Дочищаюсь,
ріапе риг^агі, ехриг^агі, типйагі. Дочи-
щиваніе, дочищеніе, рпг^аііо, ехриг^аіір
Япііа.
ДОЧЬ. Гіііа. Дочка, Гіііоіа. У него
много дочерей, ніиііав ЬаЬеі Яііаз. Вы-
дать дочь, тагііаге, таігітопіо дип^еге
Яііат аіісиі.
ДОШАГНУТЬ. Сгеввит іпГегепйо аі-
Ііпцеге. Дотагнулъ до стѣны, ппо «гсв-
,ви іііаіо рагіеіет аііі^іі. Жаль, что вы
ие зашли къ нему, тутъ нѣсколько бы
вамъ дошагнуть, йоіепйит еві, диой еит
поп сопѵепівіі, орив -ГиіІ ипиго еі ііет аі-
Іегит “гайот Гасеге, иі е]ив йотісіііит
аііігцюгев.
ДОШВЫРИВАНІЕ, ^>жно выр. глаг.
Дошвыриваю, аіідио ]асеге, ргорсеге. До-
швырнутый, аіідио іасіиз, рго]ес1ив.
ДОШИВАНІЕ, дошивка, дошитіе, че-
го. Нев виепйо регасіа. Дошиваю, Япет
Гасеге виепсіі, аси ѵагіапйі. Дошиваюсь,
ріапе виі, ріапе аси ѵагіагі. Дошитый,
ріапе виіиз, ріапе аси ѵагіаіив.
ДОЩАНИКЪ. Сізіа ех аввіЬив Гасіа. 2)
ДОЮ 751
Кресіев паѵі$и ѵесіогіі. 3) Кипеіпа йиа—
Ьив апвів.
ДОЩАНЪ. См. Дщанъ.
ДОЩАНЫЙ И ДОЩАТЫЙ. Е ІаЬиіів
или ахіЬив Гасіив. Дощаной сарай, гЬе-
йагнт гесеріасиіит ех ІаЬиіів Гасіит..
Дощатый полъ, соавваііо. или соахаііо.
Дощечка, аввиіа.
ДОЩИПЫВАНІЕ. Еѵиівіо аЬвоІиІа..
Дощипываю, ріапе еѵеііеге. Дощипать
перья , Япет Гасеге ріитав йеІгаЬепйі,
реппав егіріетіі. Дощипанный, сиі ріи-
тге, реппа’ Іоѣе егерізе випі.
ДОѢДАНІЕ, доѣдевіе, чего. Кев ейеп-
йо сопвитіа. Доѣдаю, ехейеге, ейешіо
сопвитеге. Доѣсть кого, тахітит ііе-
Ігітепіит аіісиі айГегге, іпГегге, ітрог-
Іаге, іп зиттав апривііаз аййисеге. До-
ѣденный, ейепйо сопзитіив.
ДОѢЗДЪ, доѣздная память. V. оЬв. Ве-
пипііаііо айѵепіив.
ДОѢЗЖАНІЕ. Ѵесіига ай реіііит рег-
асіа. Доѣзжаю, айѵеЬі, зиЬѵеЬі. Не до-
ѣзжая до почтоваго двора, ось перело-
милась, ргіиздиат ай зейет сигвив риЫі-
сі регѵепіит еввеі, Ггапріиг ахів. Чтобъ-
скорѣе доѣхать, возьмемъ для четверыхъ.
коляску, дио піаіитіив регѵепіатиз, поЬів-
диаіиог воііз сиггит вііриіетиг. — Доѣ-
хать кого, іп зиттав ап»ив1іаз аййисеге..
— Доѣзживаю, Іетриз ѵесіигаг, ѵесіаііопі
соивіііиіит Яиіге. Извощику остается
доѣздить мѣсяцъ, ішив гетапеі тепвіз,.
дио еіарво іосаіог едиогит поп атрііиз
гііейат зиррейіІаЬіІ. 2) Доѣзживаю мою
старую карету, ѵеіиіа теа гЬейа иіог,.
йигп віі ѵеЬепйо Ьопа. — Доѣханіе, ас*
ссввив, айѵепіив, арриівиз или айѵесіит,
виЬѵесІит, арриівит евве.
ДОЮ. Миі^еге; иЬега раітів ргезваго
(Ѵігд.); иЬега йівіепіа віссаге (Ног.),-
Доить овецъ дважды на часу, тні^ег®
753 ДРА
Ьі® оѵев іп Нога. Что при наступленіи
дня надоили, утреннее молоко, диоб виг-
^епіе біе гоиіз’еге. Эту норову доятъ два
раза въ день, Ьаес ѵііиіа аб тиісігат Ьів
ѵепіі. Не доить коровы, ргоЫЬеге тиіс-
Іга. 2; Ьас ргжЬеге. Корова нынѣ мало
доитъ, ѵасса Ьос Іетроге рагшп ргаеЬеІ
Іасіів.
ДРАГІЙ. Саги?, ргеііозив, гоа^иі ргеііі.
Драгость, сагііав.
ДРАГОЦѢННОСТЬ. Кез ргеііова, ех-
ітіа, ргзевіапз; гев та§пі ргеііі; ехсеііеп-
Ііа; геДв іпві^иіа. Драгоцѣнный, —цѣ-
ненъ, саги$, ргеііозив, тацпі 'ргеііі. Дра-
гоцѣнныя вещи, гез та^пі ргеііі; іпзі§-
піа. Драг. камень, ^етта, іарів ргеііо-
вив. Нѣтъ ничего драгоцѣннѣе, піЬіі еві
ргеііі инуогів. Нѣтъ ничего драгоцѣннѣе
и важнѣе насъ самихъ, піЬіі іцііыріат
сЬагіив репвіиздие поЬІ8, циат повтеі
ірві. 2) Е^геДив, ехітіив, ехсеііепе, ргаг-
8І.Ш8. У него драгоцѣнный нравъ, ехітіа
еві іпбоіе. Этотъ мальчикъ драгоцѣн-
ный, Ьіс риег еві е^ге^іив.
ДРАГУНСКІЙ. АД едиііет бевиііо-
гіит регііпепв. Д, полкъ, соЬоге едиі-
Іит Іеѵіб агтаіига*. Драгунъ, едиез йе-
виііогіив (у иовв.}; Іеѵів аттаіигае тііез
(Ьіѵ.); бітасЬа (Сигі.). Сражаться какъ
драгуны, ех едиів безіііге еі ребіЬив ргае-
Ііагі.
ДРАЖАЕ. Сагіог, сагіив. Дражайшій,
сагіввітив, атапііззітия. — Письмо твое
хранить буду яко дражайшій залогъ ва-
шего ко мнѣ дружества, Ііііегав 1иа8 Іап-
Чиат ріепиз атісіііге вегѵаѣо или сопвег-
ѵаЬо.
ДРАЖНЕНІЕ. Ьасеввіііо. Дражню и
Дразню, Іасеввеге, іггііаге, ігат аіісиі то-
ѵеге, аііциет авреге іпсеввеге. Не драз-
ни его, онъ осердится, поіі іггііаге еит,
зиссеивеЬіІ епіт. 2) Ехсііаге, сопсііаге,
ДРА 754
іпсііаге , віітиіаге. Дразнить стукомъ
птицъ, Іитиііи, вігерііи іпсііаге или віі-
гоиіаге аѵез. Дражнюсь и дразнюсь, см-.
дражню № 1.
ДРАКА. Ри^па, гіха, тапив, соп^гев-
еив. Дѣло дошло до драки, гев ѵепіі а<1
гоапит; риупа ѵепіі аб тапшп. Они
вступили въ драку, гоапит или тапив
сопГегапІ, сопвегипі. Часто дѣло дохо-
дило до драки, заере еііат гев аб тапив
или аб ровнаго ѵепіеЬаІ. нихъ была
драка, ри^пів сегіаѵегипі; тапив сопве-
гиегипі. Драка между дѣтьми, рицпа
риегогит. Д. между пѣтухами, ри^па
Заііогит. Быть понману въ дракѣ, іп
ри^иа бергеЬепвит евве. Безъ драки не
обоіідется, поп еіс аЬіЫІ.
ДРАКОНОВА КРОВЬ.8апьиівдгасопів.
ДРАКОНЪ. Бгасо, вегрепв. 2) ПіаЬо-
іив. .3) Бгасо ѵоіапв, аіаіив. Драконовъ,
бгасопів.
ДРАМА. Гаѣиіа. Драматическій, 8се-
пісив, бгатаіісив. Драматическое искус-
ство, агв всепіса. Драматическій писа-
тель, ГаЬиІагит всгіріог. Драматически,.
тоге всепісо.
ДРАМАТУРГІЯ. Ргасеріа агіів зсе-
тсаз.
ДРАНИНА. Раппісиіив Іасегаіив.
ДРАНИЦА, дранка, драничка. Тепиів
еі Іоп^а аввиіа, диае аб ботит Іе^епбат
абЬіЬеІиг, вресіев аввегів, сапіЬегіі. Дра-
ничный, кровля, Ійсіит е ІепиіЬив Іопдія-
дие аввіЬив Гасіит.
ДРАНІЕ. 8сіввіо, гирііо, беігасііо. Д.-
лыкъ, бесогіісаііо, беІіЬгаІіо. Др. кожи
съ животныхъ, беігасііо реііів ресибит.
Др. за волосы, аіідиет сгіпіЬив ІгаЬеге.
ДРАТВА. Еііит рісаіит (у новв.).
ДРАХВА. Оііа Іагба.
ДРАХМА, ВгасЬта, ропбив биагит
ипсіагит. 2) БгасЬта, пюпеіа Котапит
755
ДРЕ
756
Лепагіпш геднанв. Едва десятью драхма-
ми отдѣлался отъ потчиванія, ѵіх десет
оЬвопаІиз еві дгасЬтів.
ДРАЧІЕ. 8ріпге, ѵергев.
ДРАЧЛИВоЛ’Ь. Л'аіига Іііі&іова, гіхо-
ва. 2) Мов Іетеге рипіепді Гатиіов или
віЬі виЬдесІоз. Драчливый, —чливъ, гі-
ховив, ай гіхат сопсііив, тапиа сопГегеп-
ді сирідив. 3) фиі оЬ диатѵів гет тіпи-
іат рипіге воіеі. Драчунъ, Ьото ри^пах.
Драчунья, Гетіпа ри«пах, гіхоза.
ДРЕБЕДЕНЬ. Пізсгерапііа, вопиз <1ів-
сгерапв. 2) 8сгірІигж §епив аврегит, <1іс-
ііо, диа; гет ѵегЬів поп ехаздиаі.
ДРЕБЕЗГИ. Гга^тіпа, Ггацтеиіа. Ста-
канъ упалъ и разбился въ дребезги, ро-
сиіит йесійіі еі соттіпиіит еві.
ДРЕВЕСА. АгЬогев. Древесный, агЬо-
геив. Д. плоды, Ггисіив агЬогів; рота;
Гоеіив агЬогеі. Древіе, агЬогев. Древко,
Ьавіііе. 2) 8пвІепІасиІит Іепіогіі.
ДРЕВЛЕ. Оііт, диопйат, раігит, та-
уогит тетогіА Древній, древенъ, ѵеіив,
ѵеіпвіив, апіідииз. Древнее племя, ѵе-
іивіит ^епиз. Д. мнѣніе, оріпіо ѵеіивіа.
Столько же древній, какъ міръ, типбо
сопдепііив. Жертвоприношеніе столько
же древпее, какъ городъ, васгійсіит
зедиаіе игЬі. Это древній обычай Акаде-
міи, Ьіс еві тое раігіив Асадепііае. Древ-
няя рукопись, ѵеіив тапивсгіріипі. Др.
Римъ, Вота апіідиа. Древніе народы,
ѵеіегев рориіі. Древніе писатели, ѵеіе-
гев всгіріогев. — Древніе, ѵеіегев, апіі-
диі. Читать съ большою охотою сочи-
ненія древнихъ, іп ѵеІегіЬив всгіріів віи-
біове ѵоіиіагі. Слѣдуя обычаю древнихъ,
шоге іпзіііиіодие та]огит. Древнѣйшіе
писатели, ѵеіивііогев всгіріогев. Что на-
зывается теперь самымъ древнимъ, бы-
ло новое, ди® ѵеінзіівзіпіа пипс сгедип-
4иг, поѵа Гиеге. Древность, ѵеіивіав, ап-
ДРЕ
Іідпііаз. Примѣры древности должны быть
извѣстны витіи, витія долженъ быть зна-
комъ съ примѣрами древности, ехешріа
ѵеіивіаіів огаіогі деЬеиІ евве поіа. Мно-
го достопамятныхъ вещей, описанныхъ
стихотворцами, древность погубила, ти1-
Іа шопітепіа ѵиі^аіа сагтіпіЬив, ѵеіивіав
ехедегаі. Почтенная древность, ѵепе-
гапда ѵеіивіав. Вещи, о коихъ мы, по
ихъ древности, болѣе не помнимъ, гев
ргоріег ѵеіивіаіет а повіга тетогіа ге-
тоіа?. Въ древности вѣрили, что были
летучіе драконы, апіідиііив или оііт сге-
деЬаиІ, Гиівзе аіаіов дгасопев. Этотъ
храмъ, по древности своей, славенъ, Ьос
Іетріит ѵеіивіаіе виа іпсіуіит, сеІеЬег-
гітит езі. Для узнанія древности от-
правляется въ Египетъ, апіідиііаііз со"-
повссшке Л^уріит ргоіісівсііиг. Ь)=Лю-
ди древнихъ вѣковъ, баснословная древ-
ность повѣствуетъ, ГаЬиІояа паггаѵіі ап-
Іідиііав. Это носитъ на себѣ какой то от-
печатокъ древности, ріигіша іп аіідиа ге
апіідиііаііз еГІіДез еві. 2) 8епес1ив, ве-
піипі, яепііів юіав. Древности, апіідиііа-
Іев. Римскія, апіідиііаіев Вотана;. Ис-
пытатель древностей, апіідиагиш гегит
или апіідиііаііз іпба^аіог. Знатокъ въ
древностяхъ, апіідиііаііз регііиз. Древ-
нѣю, вепезсеге, сопвепевсеге; оЬвоІевсеге.
ДРЕВО. 81. АгЬог. Злое, агЬог риігіда,
таіге іпдоііз. 2) І.і"пит.
ДРЕВО ЖИЗНИ. ТЬиіа оссідепіаііз.
ДРЕЕОДЬЛАНІЕ, древодѣльство. Агз
іпіезііпагіогит. Древодѣля, древодѣлъ,
древодѣлатель, Іі^пагіиз (ЕаЬег.), іпіез-
Ііпагіив (Рапд.), ГаЬег всгіпіагіиз (у новв).
ДРЕВЦО, деревцо. АгЬивсиІа. — Дре-
вяница, рев Іі^пеив. Древяный, Іі&пеив,
е Іі^по Гасіив.
ДРЕКИ, забрасывать дреки на судахъ,
чтобъ сцѣпиться, йцесіа тапи Геггеа па-
757
^.0І11 геііпеге; авзегез Геггео ипсо ргаейхоз
іл паѵез іпрсеге.
ДРЕМА. ІусЬпіз ѵівсагіа.
ДРЕМАНІЕ, дрема, йотпив Іеуія. Дре-
млется, вздремалось, йогтііо, йогтіге си-
ріо. Дремливый, зотпо йейііив, зотпі-
сиіозиз.
ДРЕМЛИКЪ. См. Кокушкины слезы.
ДРЕМЛЮ. Ріасійе йогтіге. Дремать
за работою, оЬйогтізсеге іп ІаЬогапйо
или ерегаийо. 2) 5е"Іі"0піет, іпйііі^еп-
іепі, іпсигіовиш евве. Смотри пе дрем-
ли, здѣсь тотчасъ очистятъ карманы, пе
йогтііи Іііс віаііт сгшпеп® ѴасиаЬипіиг
или сгшпепав ѵасиеГасіав йергеЬепйев.
.Дремота, см. дреманіе. Дремучій, йеп-
вив, й. Гоііів. Лѣсъ, вуіѵа йепва.
ДРЕСВА. ОІагеа.
ДРЕСВЯНИКЪ. 8уепііев (Рііп.), «га-
пііев (у иовв.). Дресвяный, ^гапііае.
ДРОБИНА , дробины. Весгетепіит,
ѵіпасеа. Кормить скотъ дробиною, ресцв
ѵіпасеа ваДпаге, ріп«иеГасеге. Дробин-
ный, вегѵапйів ѵіпасеіе аріив.
ДРОБЛЕНІЕ. Сопвесііо, йіѵівіо. Дроб-
лю, соштіпиеге, йіѵійеге. Дроблюсь,
Ггіагі, тіпиіаііт сопіегі, сотгоіпиі. Нѣ-
которые камни удобно дробятся, поп пііііі
Іарійев Гасііе Ггіапіиг. См. Крошусь.
ДРОБНИЦА. Еоііів или вассиіив §тап-
йіпів рІитЬеае (у иовв.).
ДРОБНЫЙ. Соттіпиіив, йіѵівив. 2)
Дробные товары, тегсев тіпиіаз.
ДРОБОВИКЪ. 8асси)ив ^гапйіпів ріит-
Ьеге. Дробовый, ай ртапйіпет рІитЬеат
регііпепв. Дробовой мѣшечикъ, т. ч. дро-
бовикъ. Дроб. зарядъ, опив іеіі і^пііегі
или диой іттіііііиг іеіо іщіііего. Дробь,
&гапйо ріитЬеа. Самая мелкая дробь, ті-
пнііввіті ДоЬиІі рІитЬеі. Дробь, Ггасіи-
га, Ггактепіит. Одинъ ящикъ съ стек-
-*ами не годился, дроби очень много, нпа
ДРО 758
сівіа сит ѵііго йеігітепіит Гесіі, тиііае
епіт егапі Ггасіигж. 2) Сггапйо ріитЬеа.
Ружейная дробь, угапйо ріитЬеа всіо-
реіо аріа. 3) Егасіига питегі, питегив
Ггасіив.. Подвести дроби подъ одного
знаменателя, Ггасіигав йіѵегвогит іпйі-
сит ай еовйет іпйісев геѵосаге. 4) Воіа-
ііо вопі. Дробь пустить, вопипі сеіегііег
гоіаге (у новв.).
ДРОБЯЗНИКЪ. Мегсез тіпиіае. Оиъ
не валовымъ товаіюмъ торгуетъ, но дро-
бязникомъ, поп та^пат вей іепиет тег-
саіигат ехегсеі.
ДРОВА. Іл^па, огит (въ противопол.
строевому лѣсу). Мелкія, сгепііа, огипі.
Купить возъ дровъ, 1і”погиш ѵеЬет еше-
ге. Березовыя дрова, Іі^па Ьеіиііпа. Дро-
ва саженныя, Іі^па, циогит тепвига йе-
Гіпііиг иіпів.
ДРОВНИ. ТгаЬа гивіісогит. Дровеш-
ки, рагѵа ігаЬа гивіісогит.
ДРОВОДЪЛЪ. Ьі^пагіив (ЕаЬег.).
ДРОВОНОСЕЦЪ. Оиі Іі^па рогіаі.
ДРОВОСѢКЪ. Оиі Іі^па сгейіі; Ііртісі-
йа. Дровосѣчество, Іі^паііо.
ДРОВЯНИКЪ. Ьі^пагіив (пееоііаіог).
Дровяный, ай Іі^па, ай сгетіпа регііпепз.
Дров. лѣсъ, Іі&па, огит. Др. сарай, еіа-
Ьиіит Іі^піз геропепйів (у иовв.).
ДРОГА. АгЬог Іаіегаіів, диа сівіит іп-
вігисіііт еві.
ДРОГИ, дрожки. 8ресіев ѵеЬісиІі арий
Воввов изііаіі.
ДРОГЛИВЫЙ. Тітійив, раѵійив, іге-
рійив, іогтійоіовив. Дрогну, Ьоггоге рег-
вігіп^і, регГипйі. 2) Меіиеге, іітеге, те-
іи аПесіит евве, апіто ігетеге. Дрожа-
ніе, ігетог, Ьоггог. Д. рукъ, тапиит
ігетог. Д. пола, ІаЬиІаіі ігетог. Др.
сердца, раірііаііо согйів, раітиз (у новв.).
Лихорадочное, Ьоггог. Д. нервъ, пегѵо-
гит ігерійаііо. Дрожащій, ігетспв, сои-
759
ДРО
ДРУ
760
ігетепв, Ігетиіив, Ігерійив, ігетеЬшмІпв.
Д. голосъ, ѵох ІгетеЬишІа. Дрожащими
руками написанный, ѵасіІІапІіЬиз Ііііеги-
Іів зсгіріиз. Дрожащее пламя, Патта
Ігетиіа. Д. движеніе, тоіив Ігетиіив.
Дрожащимъ голосомъ, Ігетепіі ѵосе.
Взяться дрожащею рукою за верею, Іге-
теЬишІа тали розіет Іап^еге. Онъ ума-
ливалъ дрожащими руками, ІгетеЬшиІіз
тапіЬиз зиррІісаЬаІ.
ДРОЖДИ или ДРОЖЖИ. Гаех, сгав-
затеп, сгазватепіит (гуща жидкостей,
садящихся на дно), эеЯітепІит, диой ге-
війіі или зиЬзійіІ (что осѣло на дно). Вин-
ныя, пивныя, Гаех ѵіпі, сегеѵівію или &-
сез ѵ. с. Про одни дрожжи не говорятъ
трожды, (ргоѵ.) еаіиіет сапіііепат вет-
рег іпзизиггаге; еапдет сапіііепат сапе-
ге. Дрождеватый, Гжсиіепіиз. Вино, йе-
сиіепіит ѵіпит. Дрождяникъ, ѵав Г®сі-
Ьив вегѵапйів. Дрождяный, йесагіиз. За-
пахъ, о<Іог Ьвсагіив. Д. боченокъ, <ІоІіо-
Іит Гаісагіит.
ДРОЖУ. Тгетеге, сопігетеге, сопіге-
тізсеге; Ьоггеге, ІгериІаге. Полъ дро-
житъ, ІаЬиІаІит Ігетіі, ѵасіііаі. Руки
начинаютъ у меня дрожать, іпскііі Іге-
тог таиіЬиз. Дрожать и блѣднѣть, уви-
дя что страшное, Ігетеге еі раІЬезсеге
ге ІеггіЬіІі оЬуесІи. Весь дрожу, Іоіиз Іге-
то Ьоггеодие; Іоіо ресіоге Ігето; отпі-
Ьиз агІиЬиз или іоіо согроге сопігетізсо.
Рука, дрожащая послѣ болѣзни, тапив а
тогЬо тіпиэ (ігта. Весь дрожу, боюсь,
чтобъ лйхорадка не пристала, Іоіиз соп-
Ігетізсо, Іітео пе ГеЬгет паисівсаг. Онъ
дрожитъ, глядя на деньги, сопігетізсіі,
аг^епіо сопвресіо. Дрожать передъ кѣмъ,
передъ чѣмъ, ігетеге, сопігетівсеге аіі-
диет, аіідиісі. Дрожать передъ прутья-
ми и сѣкирою Диктатора, ѵіг§ав ас веси-
гез Пісіаіогіз Ігетеге. — Дрожь, Ггі^из,
ГеЬгіит Ггі^ив, Ьоггог, а![>ог (у новв.). Въ.
лихорадкѣ дрожь безпокоитъ, іп ГеЬге
Ьоггог ѵаійе тоіезіиз или ^гаѵів еэі. Ме-
ня въ дрожь бросаетъ, Ьоггог, Ггі^из Ге-
Ьгів іиѵайіі, оссираі те.
ДРОЗДЕНОКЪ. РиІІиз Іигйия. Дроз-
довый, дроздячій, Іигйі. Дроздовое гнѣз-
до, пійиэ Іигйі. Дроздъ, Іигйиз. Пѣвчій,.
I. саиогиз. Черный, Іигйиз тегиіа. Д. ка-
мышенныіі, Іигйиз агипЗіпасеиз.
ДРОКЪ. Сіешэіа Ііпсіогіа.
ДРОТЪ, дротикъ. ІасиІит, тіззііе; рі-
Іит; Ьазіа. Бросать дротики, Ьазіав Іог-
диеге, ѵіЬгаге. Ремень, за который дер-
жали дротикъ, и которымъ бросали егог
атепішп.
ДРОЧЕНЬ. V. оЬз. Риег сгаззиз ёі оЬе-
зиз.
ДРОЧОНА. Вресіев ріасепіге. 2) СіЬиз
ріере^огит, диі Пі ех оѵіз різсіит іпГе-
гіогіз поІ®.
ДРОЧУ. Миісеге, Йетиісеге, регтиі-
сеге, Ыаіміігі, пітіа іийиі^епііа соггит-
реге. Дрочусь, пюііігі, еПетіпагі, етоі-
Іігі. Ребенокъ твой избалованъ, безпре-
станно дрочится , ЯІіив Іииз регрегат
ейисаіиз еві, пітіз тоііів, еіТетіпаІиз еві.
ДРУГАКЪ. Яойаііз, зосіия. Другиня,,
атісііід сит аіідио соп]ипс1а.
ДРУГОЙ. Яесиийиз, аііег. Онъ былъ-
д. Царь отъ основанія Александріи, ге§-
паЬаІ аііег розі АІехапЯгіат сопбііат.
Другой Марсъ, Магв аііег. Здѣсь (есть)
два мнѣнія, одно Силана, а другое Цеза-
ря, Пи® зипі зепіепііж, ипа Вііапі, аііега
Саезагіз. Онъ другаго мнѣнія, аіііег риіаі.
Если бъ ты былъ на моемъ мѣстѣ, то ду-
малъ бы иначе, ві Ьіс евзев, аіііег зепіі-
гез. Другая часть провинціи, «Ііѵегва-
рагв ргоѵіпсіж. Другой (непріятельск.)і
стороны, біѵегза асіев. Перейти на дру-
гую сторону, іп «Ііѵегвит Ігаизіге. Въ-
761 Д₽У
другой разъ, ііегит; ііегаіо. В. д. р. Кон-
сулъ, зесипбит пли ііегит СопвиІ. Па-
хать поле въ д. р., ацгит ііегаге. Никто
другой, кромѣ меня, аііив вето ргаеіег
те- Говорить другое, нежели что мыс-
лимъ, бісеге аііа ас зепіітиз. Ничего
другаго не дѣлаетъ, кромѣ что спитъ,
піЬі! аііиб, диат богтіі. Въ эту ночь
ничего другаго не дѣлали, кромѣ что не
спали, іііа посіе піЬіІ ргаеіегдиат ѵі^ііа-
Іит еві. Другимъ предоставляю это рѣ-
шить, аііогит віі |ш!ісішп. Одни — дру-
гіе, аііі — аііі. Одинъ болѣе дуренъ,
нежели другой, аііив аііо псдиіог. Одна
ложь влечетъ всегда за собою другую,
іаііасіа аііа аііат ігибіі. Кто знаетъ хо-
рошо одного, тотъ узнаетъ и другаго,
диі иігитѵіз гесіе поѵіі, атЬов поѵегіі.
Оии спрашиваютъ одинъ у другаго, аііив
ех аііо дижгіі. Принимаютъ одно имя за
другое, еггаіиг іп попііпе. Я получилъ
много писемъ, и они всѣ одни другихъ
интереснѣе, вехсепіаз ассері ерівіоіав,
аііапі аііа .іисиіиііогепі. Убили другъ
друга, ілиііив ісііѣив оссібеге. Вкусъ
однихъ не есть вкусъ другихъ, аііиб аіііз
ѵібеіиг оріітипі. Это другое пли иное
.дѣло, аііа гев еві. Онъ сталъ совсѣмъ
дрогой, т. е. перемѣнилъ свои мысли,
нравы, іп^епіипі ноѵит іпбиіі. Тутъ есть
то и другое, всячина, випі Ьопа пііхіа
піаіів. Другимъ сказывай это, диюге
реге§гіиит, аб рориіит рЬаІегав. Они
помогаютъ другъ другу, Ігабипі орегав
тиіиаз. Они очень любятъ другъ друга,
иіегдие иігідие еві согбі.
ДРУГОВЪ. Апіісі; аб атісит регіі-
пепв. Другъ, §1., ргохітиз. 2) Атісив,
Ьото атісив, Гатіііагів. Короткій другъ,
атісив согуипсііззітив; Ьото атісівві-
тив. Имѣть кого своимъ другомъ, аіі-
сіуив атісіііат віЬі рагаге, сотрагаге,
дру 762
сопсіііаге. Быть чьимъ короткимъ дру-
гомъ, Гатіііагііаіе (также съ прилагг. для
показанія высшей степени: піа^па, агсІа‘
тахіта, іпііта), сит аіідио сопуипсіит
евве. Быть старыми друзьями, ѵеіпзіаіе
атісіііае сит аіідио сопуипсіит евве. При-
нять кого въ число своихъ друзей, аіі-
диет аб питегит зиогит атісогит аб-
зсгіЬеге. Искренній и вѣрный другъ,
атісив тіпіпіе /аііах, ех апіто ѵегедие
Ьепеѵоіив. Старый, давнишній, диосит
песеввііибо ѵеіиз іпіегсебіі. Они и те-
перь еще такіе же друзья, Ьів Іапіо випі
апіісі іпіег зе, диат ргіив. Невольно ра-
дуешься, если видишь друга благопо-
лучнымъ, ех Ьопів атісі ѵиііив диаві біГ-
Гипбііиг. Быть наилучшими друзьями,
піЫІ роіезі соіцшісііив евве, диат иов іп-
іег поз зитиз. Это мой наилучшій другъ,
атісіог тіЬі пиііиз ѵіѵіі аідие іе еві (Р1.),
тіЬі пето еві атісіог.' Быть постоян-
нымъ чьимъ другомъ въ несчастій, битіе
іп геЬив ’апіісит гетапеге. Быть дру-
гомъ изъ собственныхъ выгодъ, ашісіііав
иіііііаііз саива диюгеге, аб ГГисІипі виши
геГегге. Показывать кому въ нуждѣ, что
мы его друзья или ему вѣрны, ййет іп
атісогит регісиіів абЬіЬеге. Другъ по-
знается въ нуждѣ, атісив сегіив іп ге іп-
сегіа сегпііиг. Мало истинныхъ друзей,
раисі атісіііат гесіе еі ех апіто соіипі.
Стараться о снисканіи друзей, тахіте
атісіііаз арреіеге. Оставить старыхъ дру-
зей, чтобъ искать новыхъ, ѵеіегев атісі-
ііаз врегпеге, еі поѵіз іпбиі^еге. Пре-
рвать связь съ старыми друзьями и заве-
сти ее съ новыми, ѵеіегепі сопіипсііо-
пет бігітеге, иоѵат сопсіііаге. Снисхо-
жденіе раждаетъ друзей, оЬзедшшп рагіі
атісоз. Чрезъ то пріобрѣтаютъ себѣ
друзей, іііиб атісіііат &і§піі, іб ріигі-
тит ѵаіеі аб сопвіііиепбат атісіііат.
763 дру
Видали ль когда двухъ друзей, которые
бъ были такъ тѣсно между собою сопря-
жены? диой раг атісіііге Шіі ипдиат
согципсііиб, диат Ьос? Имѣть много дру-
зей, атісіа аЬипйаге. Имѣть сильныхъ
друзей, атісів ѵаіеге. У богатаго всегда
есть другъ, гез атісов іпѵепіі. 2) Ѵох
Ыапйа: о Ьопе! вобее. Скажи пожалуй,
другъ мой, чей это домъ? біс еойев, си-
Іиепат віі Ьжс йотив? Трудитесь, друзья
мои, не будете оставлены безъ награжде-
нія, йаіе орегат, о Ьопі, поп іпЬопогаІі
тапеЬіІіе. Другъ царевъ, геД йгаііояів,
диі арий Ве&ет іп тахіта ^гаііа еві; диі
(ггаііа Ве^ів Погеі. — Дружба, атісіііа,
иногда также въ этомъ значеніи берется
атог, соп|иисІіо, Гатіііагііав (короткое
знакомство чрезъ частое обращеніе), ивив,
сопвиеіийо (вооб. обхожденіе). Свести
съ кѣмъ дружбу, аІіси]ие ай атісіііат
арріісаге ее еі афип&еге. Свести друж-
бу съ крамольниками, Гасііовогит атісі-
ііа ітріісагі. У меня съ нимъ короткая
дружба, тіЫ сит ео вшита песеввііийо
еві. Имѣть съ кѣмъ дружбу, атісіііат
сит аіідио соіеге; іп атісіііа евве сит
аіідио. Участвовать въ дружбѣ, іп аті-
сіііат ассірі. Охладить дружбу чрезъ
нечастое свиданіе, еіеѵаге атісіііат ивив
гетівеіопе. Ихъ Дружба зыбка, не про-
чна, ѵасіііаі атісіііа? вІаЬіІіІав. Въ силу
нашей дружбы, рго (нге атісіііге поеігге.
Безъ дружбы, виЫаІА атісііій. Я по дру-
жбѣ уступилъ вамъ это, атісііій тоіие
Ьапс гет ІіЬі сопсеееі. Сдѣлайте мнѣ
дружбу и скажите ему, Ьос тіЬі рггевіа
еі йіс еі отпіа, диге аийівіі. — Друже-
чикъ, дружище, дружокъ, ѵох Ыапйа еі
рІепа Ьшпапііаііе: о Ьопе! еойев. Ска-
жи мнѣ, д., гдѣ онъ живетъ? йіс тіЬі,
еойев, иЬі ЬаЬіІеІ?
ДРУЖЕЛЮБИВЫЙ.Ргорепвив ай аті-
ДРУ 764
сіііат, атісив, атапв, Ьепеѵоічв. Дру-
желюбіе, Ьитапііав, сотііав, Ьепі^пііав,
аіТаЫІіІав. Дружелюбно, атісе, атапіег,
Ьепеѵоіе, Онъ д. со мною обошелся,
атісе Гесіі ег&а те; Ыапйе еі сотііег те
ассеріі. Дружелюбный, атісив, Ьепеѵо-
іие, Ьепі^пив, Ьитапив, Ыапбив. Д. об-
хожденіе, сотііав. Д. видъ, ѵиііив Ьііагів.
ДРУЖЕСКИ, по дружески, дружест-
венно. Атісе еі Ьепеѵоіе, атапіег, Гаті-
ііагііег. Поступать д., атісе еі Ьепеѵоіе
а§еге. Д. совѣтую убѣгать этого, ІіЬі
рго повіга песеввііийіпе виайео, Ьос (и-
діав. Дружественно остеречь, атісе то-
пеге, рггетопеге. Вы поступили др.,.
атісі типеге Гипсіив ев; атісе еі Ьепе-
ѵоіе Гесівіі. Помогать кому какъ слѣ-
дуетъ вѣрному другу, ргаееіо евве атісо-
ййеіііег ас Ьепеѵоіе; атісит Йбеіі оЬве-
диіо Іиегі. Жить съ кѣмъ очень друже-
ски, Гатіііагіввіте еі соп]ипсІівеіте сит
аіідио ѵіѵеге. — Дружескій, дружествен-
ный, атісив, атапв, Ьепеѵоіив, атісаіів.
Дружеское письмо, ерівіоіа рІепа Ьепе-
ѵоіепііге; Ііііегге ойісіі еі атогів ріеиге.
Друж. совѣтъ, сопвіііит Іібсіе. Жить съ
кѣмъ въ дружественныхъ отношеніяхъ,
атісе ѵіѵеге сит аіідио. Друж. связь,
атісіііге или атогів ѵіпсиіит. Друж.
союзъ, атісіііа? Га?йив. Дружеская услу-
га, оШсіит. Дружеская искренность, сап-
йог атісі. Дружественный поступокъ,
оШсіит, атісііі® еі^пшп. Имѣть съ кѣмъ
дружество, аіідиет Гатіііагет ^гаіит-
дие ЬаЬеге (Сигі.). Дружество, атісіііа.
Не оскорбляя правъ дружества, ваіѵо ,]'и-
ге атісіііге. Искать дружества, атісіііат
арреіеге, ехреіеге. Основать, заводить
дружество, атісіііат рагаге, сотрагаге,
сопсіііаге, сопІгаЬеге, сопйаге, ^ип^еге,
соп]ип^еге, согуи^аге; соп&іиііпаге, іпаіі-
Іиеге. Имѣть дружество, атісіііат це-
Д₽я
76&
геге, соіеге. Хранить, продолжать дру-
жество, атісіііат вегѵаге, геііпеге. Уни-
чтожать, разрывать, расторгать друже-
ство, атісіііат ѵіоіаге, ІаЬеГасІаге, еѵег-
Іеге, Іоііеге, Ггап§еге, йіввиеге, рг;есі<Іе-
ге , йігитреге , дівсіп^еге, іііввоіѵеге.
Твердое и короткое дружество, атісіііа
Руіаііеа.
ДРУЖИНА. Соттипііав, сотііаіив.
Быть въ чьей дружинѣ, аіідиет сотііагі,
аіісиі сотііет ве аіііісге, ве а<1]ип«еге. 2)
ВеШ восіив, соттііііо. 3) Гхос, соідих.
Дружинный, а<1 Ьеііі восіов, соттііііопев
регііпепв.
ДРУЖКА. Атісив вропві. Дружка про-
вожаетъ жениха къ вѣнпу, атісив вропві
ііисіі еит аіі васга пирііаііа. 2) Раг віп-
^іііаііпі витіит. Этотъ башмакъ не друж-
ка такому-то, Ьіс саісеив поп сопѵепіі Ші.
Дружка иряжки, Ьжс ІіЬиІа сит аііега
йеЬеІ согуипД. Дружкинъ, а(1 атісит
вропві регііпепв.
ДРУЖНО. Атісе, сопсоніііег. Жить,
Лпсогііііег ѵіѵеге; сопсогйіа согуипсіит
евве (безъ распрн). 2) Ѵаііііс, епіхе, епі-
хіт. Работать дружно, орив ргоЬе Гасе-
ге, вігеиие орегагі. Дружный, друженъ,
сопсогв, ипапішів, атісив. Удивляться
лолжио дружному ихъ житію, еогит йг-
та, іттоіа ипапішііав абтігаііопе аГІісіІ
/ или соттоѵеі абтігаііопет. Эта лошадь
дружна въ работѣ, Ьіс едиив іп ІгаЬепбо
аііегі раг еві, аііегшп ®диі рагаі; или Ьіс
е. ипапітет півит іп ІгаЬешІо ехЫЬеІ.
3) Аіасег, асег, ітрі^ег, зігепиив, ^паѵив.
Они дружны въ работѣ, випі ітрщгі, віге-
пиі іп ІаЬогашІо или іпѵісіі випі а ІаЬоге. I
Дружокъ, см. дружечикъ. Дружу, соп-
сіііаге аііегі аКсщив Гатіііагііаіет. 4) 81.,
аіісиі оЬведиі; віиііеге аіісиі ріасеге. Дру-
жусь, сит аіідио песеввііиіііпет соп]ип-
веге, атісіііат сопігаЬеге, аіідиет віЬі
Гасеге или геддеге атісит; аііси|ив аті-
сіііат віЬі рагаге.
ДРУЖУ. (81.) Іпвегеге, іттіііеге.
ДРУЗКЪ. (81.) Ѵігриііа, огит.
ДРУЧУ. 81. Ргетеге, регведиі, ѵехаге.
ДРЫХНУ. Ѵох. рІеЬ. Вогтіге, Іетрив-
сопвитеге іп вотпо; Іетрив аЬвитеге
вотпо. Долго ли тебѣ дрыхнуть? вста-
вай, диоивдие Могшее или вошпит са-
ріев? виг&е.
ДРЯБЛОВАТЫЙ. Раиіиіит іпѵаШив,
агіііиіпв, диі раиіиіит ехагиіі. Дряб-
лость, тагсог, агіііііав, віссііав. Въ рѣд-
кѣ, по причинѣ дряблости, нѣтъ никако-
го вкусу, горЬапив ехвиссив пиііит ЬаЬеі
варогет или пиііат варогіа дгаііат Ьа-
Ьеі. Др. тѣла, іІеГогтів, Ьоггкіа согри-
Іепііа. Дряблый, дряблъ, тагсіііив, Пас-
сіііив, ехвиссив, агеГасІив, агіііив. Д. че-
ловѣкъ, Ьото іпѵаііііив, согрогів іпіігті
еі ехвиссі. Дряблая рѣпа, парив тагсі-
ііив, ехвиссив. Дряблая земля, см. рыхлый.
ДРЯБЛЮ. Ве сатрапа, дие іііввііші:.
вігереге. Колоколъ дрябитъ, сатрапа
вігеріі.
ДРЯБНУ, Кіассевсеге, тагсевсеге, Іап-
^иевсеге. -Рѣдка начинаетъ дрябнуть, го-
рЬаиив Йассевсіі.
ДРЯГАНІЕ. А§ііа1іо реііів. Дрягаю,
аДІаге реііет. Дрягаюсь, гепііі, геіисіагі,
гери&паге. 2) Саісіігаге, гесаісіігаге, саі-
сея гетіііеге; саісе Гі гіге.
ДРЯГИЛЕВЪ, дрягильскій, бевіаіогів,
&еги!і, а<1 еов регііпепв. Дрягиль, девіа-
Іог, ^евіапв, Гегепв, дегиіив, Ьа]и!ив.
ДРЯГОТА, Сопѵиівіопея, пегѵогит <1і-
віепііопев.
ДРЯЗГЪ. Іттипйіііа, яогііев, риг^а-
тепіа. Горница полна дрязгу, сопсіаѵе
вогаШит рІепа еві. 2) Ки^ж, іперііж. На-
скучилъ уже своимъ дрязгомъ, зат пи&і»
767 дря
виіз по® Гаіі^аѵіі или ]ат іперііі® «иі® по-
Ьіз опегі еві.
ДРЯННО. Маіе, сгаззе еі іііерійе, іп-
ѵепивіе. Д. писать, таіе зсгіЬеге; Ііпе-
ге; Ііііегав іиеріе Гогтаге. Дрянный, дря-
ненъ, таіц®, ѵііія, ітргоЬиз, тівег, пе-
диат. Д. товаръ, тегх таіа или ітрго-
Ьа. Дрянное платье, ѵіііа ѵеіиздие ѵезіі®.
Дрянная работа, оривсиіит иди орив ѵііе.
Дрянной человѣкъ, йото педиат.
ДРЯНЬ, дрянца. 8огйе®, іит, ригра-
тепіа. 2) (,)ио<1 Іеѵе, рагѵит еві; диі®-
диіііа:, герсиіа, огит. Накупилъ всякой
дряни, соетіі гев, диіЬив еві пііііі то-
тепіі. Хорошій товаръ весь выбранъ,
осталась дрянь, ргоЬа тегх Іоіа йеіесіа
(ехсегріа еві), гетапзегипі Іеѵіа. 3) Іперіі,
зіоіійі, іпзиізі зегтопез; псщ®, іперііге,
поііопез или со^ііаііопев аЬзигйае.
ДРЯСЕЛУЮ. 81. ІѴиЬіІаге, так. пиЬі-
Іагі, пиЬіЬиз оЬйисі.
ДРЯХЛЕЦЪ. ѴігіЬи® ехЬаизІиз; йеГес-
Іиз. Дряхлость, ітЬесіШІа®, іпіігтііа®,
йеЬіЫа® согрогіз или ѵігіит; ѵігев Ггасііе.
Д. лѣтъ, зепіит, геіаз іпѵаіійа, йесгерііа.
ДРЯХЛУЮ. 81. Апуі, зоііісііийтет Ьа-
Ьеге, іп ®о!1ісіІийіпе еззе; Йоіеге, іп ііоіо-
ге еззе; йоіоге или тоезііііа аГйсі.
ДРЯХЛЫЙ, дряхлъ. ѴігіЬив сагепв,
іпіігтиз, Іап^иійиз, іпѵаіійи®, ітЬесіШв.
Дрях. старикъ, йесгерііив, зепесіиіе сои-
Гесіив, іпѵаіійи®. Онъ дряхлъ, насилу
бродитъ, ѵігіЬив еі аппів йеіесіи® еві, сог-
рив Іап^иійшп ге^ге ІгаЬіІ. 2) 81., Ігівіів,
ішвзіив, апхіиз, воііісйи®, гекгііийіпе аГ-
Лісіив. Дряхлѣю, ѵігев ашіііеге, Іап^иев-
сеге, ѵігев аіічиет йейсіипі, геѵо Гаіівсе-
ге, йебсі ѵігіЬиз. Онъ дряхлѣть начи-
наетъ, аіісиі из ѵігез іттіпиипіиг, йесе-
«Іипі іи <1іез. Дряхну, Іап^иійит, ітЬе-
сіііит Гіегі, ®ѵо Гаіізсеге, ѵігез атіііеге,
вето соцйсі.
ДУГ 768
ДЕКА. 81., т. ч. Доска.
ДУБАСЪ. 8ресіез ѵевіітепіі іп диіЬив-
йит Коззіф ргоѵіпсіів или Іеггів ивііаіі.
ДУБЕЦЪ. Ѵіг^а; ѵіг§«. Высѣчь кого
дубцомъ, ѵіг@із аіідиет саейеге.
ДУБИНА, нка. Гизііз. Крѣпкая, здо-
ровая д., ѵаіійиз пойовиздие зіірез. 2)
Сіаѵа. • 3) 8іи11іззіти®, рІитЬеиз, саийех,
зіірев.
ДУБКА, дубленіе. Согіі тасегаііо оре
согіісів диегпеі. Дубленый, тасегаіиз
оре согіісів диегпеі. Дублю, согіит та-
сегаге оре согіісів диегпеі. Дублюсь, со-
гіит тасегаіиг оре с. д. — Дубнякъ,
диегсеіит. Дубовый, диегпеи®, диег-
сеиз. Д. лѣсъ, Іі^иит диегсеит. Дубо-
вые листья, Гоііа диегпеа. Дубовое де-
рево, диегсиз, ііех, гоЬиг. Дубовые же-
луди, §1апйез. Дубовый столъ, тепва
диегпеа. Дуб. доска, ІаЬиІа диегпеа. Ду-
бокъ, чиегсив поѵеііа.
ДУБОНОСКА. І.охіа сЫогіз.
ДУБРАВА, дуброва, ііепзит г;иегсе-
Іит, зуіѵа. Дубравистый, зуіѵозиз. Ду-
бравный, сгезсепв, диі еэі іп зуіѵіз. Звѣ-
ріе дубравнін, Гегж вуіѵеэігез.
ДУБРОВКА. См. Рострогъ.
ДУБЪ. Оиегсив, гоЬиг, ііех (обыкнов.
дубъ). Строить корабли изъ дуба, паѵев
ГаЬгісагі е диегси.
ДУБЪ МОРСКОЙ. І'исиз ѵезісиіозиз.
ДУБЯНКА. См. Чернильный орѣшекъ.
ДУБАНЕНЬЕ. Віѵізіо, рагііііо. Дубанъ,
тоже. Дубаню, йіѵійеге, рагіігі.
ДУГА. Агсиз. 2) Ігіз, агсиз ріиѵіиз, аг-
сиз соеіезііз. 3) Ід^ишп агсиаіит, сіуи.ч
иігитдие ехігетит пойіз |и<р іттіііііиг.
4) Тег. агсЬ. Гогпісаііо, агсиз, арзів, Гог-
піх. Дугою, айѵегЬіаІіІег: агси, агсиа-
Ііт. Дуговый, ай е]изтойі Іі^пит аг-
сиаіит рагаіиз. Дуговая береза, Ьеіиіа
ай Іі^пит агсиаіит рагаіа.
769 *УМ
дудАКЪ. См. Драхва.
ДУДКА, дуда, дудочка. Агиибо, сіси-
4а, Йвіиіа агипбіпеа. Играть на дудкѣ,
Йвіиіа агипбіпеа сапеге. Дудочникъ, 8Іс
ареііапіиг ріапі® саивів саиІіЬиз, е диіЬив
ГівіиІ.'е еГПсі воіепі. — Дудошвикъ, чиі
всіі аиі воіеі Йвіиіа сапеге. Дудчатый,
Гівіиіаіив. Д. стволъ, саиііа Гівіиіаіиз, іи-
Ьиіаіиз. — Дудю, йвіиіа, сісиіа сапеге.
ДУЖКА. Апза. Д. у ведра, апза віііійе.
Д. у етеса, тапиЬгіит саріііі. 3) Ов рес-
іогаіе, 08 8Іегпі. Дужный, —ная стрѣль-
ба, тіввіо іогтепіі ди® Яі іп агсит. Дуж-
чатый мѣхъ, реіііз е рагіе ресіогів Гега-
гит Гасіа.
ДУЛО. 08 іогтепіі і"піѵоті.
ДУЛЬНАЯ ЧАСТЬ.ОгіГісішп,05. Дуль-
цо, бе іпвігит. тив. рагв огі іпвегепба.
2) ТиЬиІив. 3) Д. пудреное, Гоііісиіив риі-
ѵегіз Гаггеі саріііагів.
ДУЛЯ. Оепиз та^погит рігогпт Й"и-
гй гоііиібА, соіоге Гиіѵо.
ДУМА. Зесгеіит ргіпсірів сопвіііит.
2) Со^ііаііо, со"іІаІит, поііо. Думанный,
сопвібогаіив, регрепвив, гериіаіив, со§ііа-
Іиз. Думаю, <1е ге со^ііаге; гет или «Іе
ге тебііагі; гет гериіаге или ѵегваге іп
апіто; тепіет еі со^ііаііопет аб аіідиіб
сопѵегіеге; со^ііаііопет аб аіідиііі іпіеп-
беге; со^ііаііопет аб аіідиііі сопГегге.
Сказанное мнѣ вами долго заставило ме-
ня думать, «Іісіа а Іе <1іи Гесегипі те со-
{рІаЬипбит или тебіІаЬипбит. Онъ о
самой бездѣлицѣ долго думаетъ, диат-
ѵів гет Іеѵівзітат <1іи тебііаіиг. Ду-
малъ ли ты объ этомъ напередъ? ішіп-
диі<1 іиіе ргов'рехіі ІіЬі? (Тег.). Здраво
о чемъ думать, гесіе «Іе ге аіідиа вепііге.
Я думаю, какъ отъ этихъ хлопотъ изба-
виться, біи тесшп гериіо, диа гаііоие
те Іііе тоіезііів ІіЬегет. Чѣмъ болѣе
я о томъ думаю, тѣмъ болѣе бѣшусь,
ДУМ 770
та"ів сит іб гериіо, Іит та§із игог
(Ріаиі.). Подумайте объ этомъ на до*
сугѣ, іб оііовѳ сопіетріаге; еа рег оііит
тебііаге. Подумайте объ этбіиъ нѣсколь*
ко разъ, еііат аідие еііат со&ііа; Ьаес ііе-
гит аідие ііегит Іесит гериіа. Поду*
маю, рові сопвиіат. Стоитъ того, чтобъ
объ этомъ подумать, ЬаЬеІ гев беІіЬега*
ііопет. Думать о чемъ прежде, нежели
предпримешь, ргіив со^ііаге, диат со-
пагі. Прежде, нежели что предпримешь,
должно думать, ргіивдиат іпсіріав, соп*
виііо Орив еві. Я думалъ о томъ, что мнѣ
сказать, рагаіе еі теііііаіѳ ѵепі а<1 бісеп-
«іит (Тег.). Я думалъ о томъ, что вамъ
говорю, соіріаіит еві тіЬі, дио<1 Іодиог.
То, о чемъ долго и много думаю, гев
тиііит еі біи со^ііаіге. Я сдѣлалъ это не
думавши, іб іпсо^ііапв или ітргибепв Гесі.
Не думай бо.Яе объ этомъ, оставь эти
мысли, Ьапс тепіет ехие. Не думай
болѣе объ этихъ глупостяхъ, Іи то«1о
Ьав іперііав отіііе или «Іеропе. Заста-
вить кого подумать, т. е. озаботить кого
мыслями, всгириіит аіісиі іпрсеге. Я ие
могу думать о чемъ бы то нн было, апі-
тит педиео а<1 со&ііапбит іпвіііиеге.
Думать то такъ, то иначе, аііаз аііо веп-
ііге. Онъ думаетъ только объ этомъ, іп .
ео тепіет бейріі. 2) Со^ііаге, апіто со-
"ііаге, апітив еві; еві тіЬі іп апіто; Ьа-
Ьео іп апіто. Онъ думаетъ отсюда уда-
литься , со^ііаі Ьіпс бівсебеге. Этотъ
домъ мнѣ не нравится, думаю его про-
дать, Ьаес ботив тіЬі бівріісеі, апітив
еві или сорііо еат ѵепбеге. Онъ никог-
да пе думалъ этого дѣлать, пипдиат еі
апітив егаі Ьос Гасеге. 3) Ехівіітаге,
агЬіігагі, риіаге, оріиагі, сгебеге. Слова
ваши не съ тѣмъ, что вы думаете, ѵегЬа'
Іиа со§і1а1із біесгерапі; аііиб сіаивит іп
ресіоге, аііиб рготіит іп Іід^иа ЬаЬев.
25
771 ДУМ
Я говорю то, что думаю, бісо дио<1 веп-
ііо; Іодиог иі вепііо. Несчастливые бо-
ліе склонны къ подозрѣнію, все какъ то
берутъ въ худую сторону, и думаютъ,
что ихъ для бѣдности всегда прези-
раютъ, отпев, диіЬив гев випі тіпиз ве-
сипба: тара випі певсіо дио тобо зиврі-
сіові, аб сопішпеііат ассіріипі тара,
ргоріег зиат ітроіепііат ве ветрег сге-
бипі псДір, (Тег.). Онъ будетъ здѣсь
ранѣе, нежели какъ думаютъ, абегіі орі-
піопе сеіегіиз или ехвресіаііопе таіигіив.
Что думаете или какъ думаете вы объ
его болѣзни? диій риіаз, диій ІіЬі ѵійеіиг,
ди® Іиа еві вепіепііа бе ііііив тогЬо?
Сказать, что я Думаю, вепіепііат зиат
арегіге, диій вепііат, бісеге. Пусть объ
атомъ думаютъ, что хотятъ, йе Ьіз, иі
сиідие ІіЬіІшп Гиегіі, оріпеіиг. Ты об-
манываешься, если такъ Думаешь и меня
ре знаешь, еггаз, ві ій сгейів еі те ірю-
Гав. Я мало о томъ думаю, что обо мнѣ
говорятъ другіе или о томъ, ругаетъ ли
Кто меня, піЫІ (рагшп) сиго, рагшп илн
ПІЬІІ ІаЬого, диій Ьотіпев бісапі, ап аіі-
диіб те ѵііирегеі Не низко, а хорошо о
себѣ думать, ве поп сопіетпеге. Не за-
бочусь о томъ, что подумаетъ обо мнѣ
наслѣдникъ, пес теіиат, диій бе те іи-
бісеі Ьаегев. Какъ я думалъ, иі теа еві
оріпіо; иі теа Гегі оріпіо. Онъ думаетъ,
еві еа оріпіопе. Онъ объ насъ дурно ду-
маетъ, бе поЬів таіапі ЬаЬеІ оріпіопет.
Хорошо о комъ думать, Ьепе Йе аіідио
ехівіітаге. Худо думать, раѵііег бе аіі-
дио вепііге. Не думать о какомъ слу-
чаѣ, бе ге піЬіІ биЬіІаге (Сигѣ). Вы
очень добры, когда такъ обо мнѣ думае-
те, Ьопив ев, сит Ьа;с ехівіитав. На
счетъ его храбрости всѣ отлично ду-
маютъ, тахітат ЬаЬепІ оріпіопет ѵіг-
Іиіів. Много о себѣ думать, іттобісит
ДУР . 772
виі аевіітаіогет евве; пітіа виі регвиа-
віопе ІаЬогаге; віЬі ріасеге. Не думать
о своей должности, оПісіит ргжіегтіііе-
ге, пе&іі&еге. Онъ только и думаетъ о
томъ, какъ бы кого обмануть, ій роіівві-
тши вресіаі, диа гаііопе аіідиет Гаііаі,
бееіріаі. Одинаково съ кѣмъ думать, сит
аіідио вепііге. Думаю, что только меж-
ду’ честными можетъ быть истинная дру-
жба, вепііо, піві іп Ьопів атісіііат евве
поп ровве. Думать только о себѣ са-
момъ, віЬі рговрісеге, соивиіеге виат га-
Ііопет; виів иііІіІаІІЬив Іапішп ргоѵібеге.
Думать о средствахъ, ѵіат аіідиат іпіге.
ДУМЕЦЪ, думчичь. бесіаіог, аввесіа-
Іог, аввесіа.
ДУМНО, ЛиЬіІапІег, виврісіове. Ему
думно, что, Ьос еі биЬіит, виврісіовит
ѵібеіиг.
ДУМНОЙ ДВОРЯНИНЪ. 8іс бісеЬап-
Іиг оііт аиіісі, диі іп соивіііо Веріт ргі-
ѵаіо ЬаЬеЬапІ Іосит сит зиЯгаро.
ДУМНОЙ ДЬЯКЪ. См. Дьякъ.
ДУМНЫЙ ЧЕЛОВѢКЪ, думные Лю-
ди. Нас ѵосе бсвійпаЬапІиг отпев, диі іп
сопвіііо Веріт ргіѵаіо Іосит сит виЯга-
ро ЬаЬеЬапІ.
ДУНАЙ, ЮапиЬіив. Дунайскій, І)апи-
Ьіапив.
ДУНОВЕНІЕ. Еіаіив. Дун. сѣвернаго
вѣтра, Йатеп адиііопів. Д. вѣтровъ, Оа-
теп ѵепіогит.
ДУПЛО, дуплицо, дуплина. Саѵегпа,
саѵит агЬогів; агЬог саѵа. Большое д.
въ деревѣ, еві іи^епв саѵит агЬогів. Ду-
пловатый, раиіиіит саѵиз, сопсаѵив. Ду-
плю, агЬогет саѵаге. Дуплястый, аб-
тобшп саѵиз пли соисаѵив; тиііит ех-
саѵаіив, враііовит саѵит ЬаЬепв.
ДУРА, дурочка. Іперіа, віиііа, Гаіиа.
Дураковатый, дураковатъ, раиіиіит віиі-
іиз; р. віоіібив; раиіе іперіив. Дуракъ,.
ашеп», йетепв, віиііив, віоіійив. Совер-
шенный Л; отпіит яіиіііевітив, еіоіійія-
5іти5. Много такихъ дураковъ на свѣтѣ,
шиііі випі е|иятойі зіиііі іпіег Ьотіпев.
9) Іпяапия, Йеіігив, тепіе саріия, тепіе
соттоіия, аііепаіие. Быть дуракомъ, іи-
вапіге, йеіігаге. Дѣлать кого дуракомъ,
аіідиет віиііит геййеге. Этотъ чело-
вѣкъ совершенный дуракъ, Ьос Ьотіпе
піЬіІ роіеві евве йетепііив 3) 8аппіо,
всигга. Представлять дурака, всигга рег-
вопат а§еге. Дуракъ дуракомъ, отпіит
віиіііввітив. Оиъ и будетъ дуракъ ду-
ракомъ, отпі Іетроге егаі віиііив, еі еіиі-
Іив регтапеЬіІ. Дурака учить, что мерт-
ваго лечить, віиііит йосеге аідие егийіге
теііе ійет еві ас сигаге тогіиов.
ДУРАКЪ. ГгіпрПа піѵаіів.
ДУРАЛЕЙ, дурачина, дурачище. Но-
то Ьагйив, віиііив, Гоепит. Дурацки, по
дурацки, віиііе, віоіійе, аЬвигйе, іперіе,
Гаіие. Все по д. дѣлаетъ, отпіа іперіе,
аЬвигйе Гасіі. Онъ по д. одѣвается, ѵев-
іет іпйиіі, атісіі иі Йесеі Ьотіпет віиі-
іит. Дурачество, віиіііііа, віоіійііав, іпер-
Ііа. Отстань отъ твоего дурачества, йе-
роие віиіііііат. 2) 8іи11е Гасіит, віиііііа.
Дѣлать одни дурачества, отпіа віиііа Га-
сеге. Сносить чьи дурачества, аіісиуив
віиіііііав Гегге. Забавляться чьими дура-
чествами, аіісиуив вініііііав еі іперііая Йе-
тогаге. Вы сдѣлали непростительное ду-
рачество, что послѣдовали его совѣту,
еесиіив еуие сопвіііит или ивив еуив соп-
віііо, Гесівіі віиіііііат, сиі ѵепіа йагі пе-
диіі. 3) Іпвапіа, йеіігаііо, тепіія аііепа-
ііо, тепв саріа, аііепаіа; йеіігіщп, тепіія
еггог. Онъ не излечился еще отъ ду-
рачества, поп йит ай ваиііаіет геѵегяия
еві или гейііі. Дурацкій, дураческій,
яіиііия, віоіійив, іперіия, аЬяигйия, риегі-
іе. Оставь дурацкую привычку, тіііе
ДУР 774
яіиііат гаііопет а&епйі. Дур- вкусъ,
^ияіия, бепяия Йигия, гийія іпсиііив. У
кого дурацкій вкусъ, сиі раіаіит ееі йи-
гит, гийе, аярегит. Дурацкія ухватки,
Гаіиі тогея. Дурацкія слова, аЬяопа Йісіа.
Дурачекъ, яіиііиіия (Ариі.). Перестань,
д., пустое болтать, йеяіпе, еіиііиіе, іпер-
Ііге; шіявая Гас Іиая іперііая. Дурачина,
см. дуралей. Дурачу, аіідиет Іийеге, іі-
Іийеге, Іийійсагі, йегійеге, іггійеге; аіі-
диет ІийіЬгіо ЬаЬеге. Позволить себя
дурачить, ІийіЬгіо яе ЬаЬеге аЬ аііія раіі.
Дурачусь, іперіе ее дегегс, іперііге. Пе-
рестань дурачиться, йеяіеіе іпяиіее а^е-
ге; йеяіеіе а Іиія іперііія. — Дуренье, 6ІО-
Іійа, віиііа, іперіа а^еийі гаііо. Дурища,
дурында, віиііив, віоіійив, Гаіиия; віиііа,
віоіійа, іперіа, Гаіиа.
ДУРМАНЪ, Юаіига еігатопіит.
ДУРНЕНЬКО. 8аііе таіе. Дурненекъ,
Іигрів, йеГогтів.
ДУРНО. Маіе, Гоейе, Іигрііег, йеГогті-
Іег, еіпівіге. Д. пахнуть, таіе оіеге; ге-
йоіеге Гоеіогет. У него изо рту дурно
пахнетъ, ііііив апіта Гоеіеі. Д. одѣться,
таіе ее ѵевііге или ѵеяіігі. Д. одѣтый,
Іигрііег ѵеяіііия. Д. складывать, таіе Ііі-
Іегая соппесіеге. Д. выговаривать, Ьаг-
Ьаге Іодиі. Онъ д. себя ведетъ, таіе ее
^егіі. Онъ дурно читаетъ, таіе, поп
гесіе Іе&іі. Д. поетъ, аЬвигйе сапіі. 2)
Мнѣ дурно становится, папеео.
ДУРНО. Ватпит, йеігітепіит. Что-
бы сосѣду его отъ тоё его поварни и пе-
чи никакого дурна не учинилось, пе ѵі-
сіпо аЬ ерія сиііпа еі Гогпасе аіідиій йат-
пит іпГегаІиг.
ДУРНОВАТЫЙ, дурноватъ, дурнень-
кій, дурненекъ. Тигрісиіив, раиіиіит йе-
Гогтів; р. Гоейия. — Дурнота, дурность,
ГіейііАз, йеіогтііав, Іигрііийо. Д. лица,
Гоейііав ѵиііив. 2) Дурнота дороги, ав-
775
і 776
ДУР
регііав ѵіж. Д- погоды, ссеіі іпіепіре-
гіев; іпіѳтревіав. Трудно ѣхать за дур-
нотою дороги, оЬ ѵіа- аврегііаіепі или
ваІеЬгіІаІет біШсиІІег еат рго^гебіагів.
3) Ѵегііцо, ѵегіідо осиіогит. Я чув-
ствую дурноту въ головѣ, ѵегІі§іпеш са-
рііів раііог. Дурный, дуренъ, Гоебив, Іиг-
рів, беГогтів, таіив, віпівіег. Дурная,
злая, неблагопріятная разборчивость, ві-
иівіга бііідепііа. Дурное лицо, ітргоЬа
Гасіев (РІ.). Дурное одѣяніе, Іигрів ѵев-
іііив. Дурной цвѣтъ, соіог Га'бив. Д. за-
пахъ, іі^исипбив обог, Гоебив обог; Гоеіог.
Самый дурной запахъ, который даже са-
мый скотъ снести не можетъ, Іеіеггітив
обог, диет пе Ьевіі® дпібет Гегге ров-
випі. Быть дурну на взглядъ, абвресіит
беГогтет ЬаЬеге. Она очень дурна со-
бой, Іигріввіта, Ггебіввіта еві; Ьиіс иоІаЬі-
Іів еві ѵиііив Гоебііав. Родиться не въ
часъ, въ дурной, неблагопріятный часъ;
ігаіів біія кіпівігодие "епіо паіит евве. Ь)
Дурная погода, Іетревіав абѵегва, Гоеба.
Самая дурная дорога, ѵіа беіеггіта. Быть
въ дурномъ положеніи (относительно здо-
ровья), ѵейетепіег ае^гоіаге, реввіте ее
ЬаЬеге; (относительно внѣшнихъ обстоя-
тельствъ) іп те іепиі сопвіііиінш евве.
Дурныя дороги, ѵіа1 аврега1, Іиіовае, Іиіи-
Іепігв, сопГгадов», ваІеЬгов®. с) Онъ все
также дуренъ, какъ былъ и прежде, гиг-
ъив аб іпѵепіит гебіі. Удаляться, бѣ-
гать отъ дурныхъ людей, бепііртаге аЬ
ітргоЬів. Человѣкъ дурныхъ нравовъ, ѵіг
пиііа Гібе, ргаѵів тотіЬие. Предурпоіі
голосъ, ѵох ехіга тобит аЬвопа. Дур-
ное сочиненіе, всгіріит сопіетпеибит.
Человѣкъ не дурной, Ііото тіпіте та-
іив, т. ргаѵив; поп іпіргоЬив. Дурнѣю,
Гоебит, Іигрет, беГогтет (іегі; Гогтапі
регбеге. Она примѣтно дурнѣетъ, иоіа-
Ьііііег Гогшащ регбіі.
ДУХ
ДУРЬ, йініііііа, іперііа, іпітобегаііо
Іісеиііа, ІіЬібо. Дурь на него нашла, ѵіх
тепіів сотров еві. 2) І.іЬібо. Лошадь ав
покидаетъ свой дури, едиив іп еабет 1і-
Ьібіпе регвіаі. Я выбью дурь изъ тебя
ІіЬібіпет ех апіто Іио реііат. Дурѣю
тепіе сарі, аііепагі; тепіет атіііеге.
Дурю, пи§агі, іперііге. Не дури, а сдѣ-
лай лучше, что надобпо, поіі пн^агі, Гас
роііиз диоб Іиит еві или ІіЬі іисшпЬіІ.
Онъ не учится, а все дуритъ, бе бівсеп-
бо поп сигаі, еі піЬіі аііиб, диат іперііі,
иичаіиг.
ДУТИКЪ. Оітеѵів гев ех аиго аиі ѵііго
регѵіа саввадпе. Пуговицы не литыя, а
дутики, чіоЬиіі или огЬісиІі поп воіібі,
веб регѵіі саввідие. 2) Ов іийаіит, ріепиз
виссі ѵиііив. 3) Реі т. іпвоіепііа іпііаіив,
еіаіив, вирегЬив. Дутышъ, т. е. дутикъ.
ДУХИ. Обогев, адиа обогаіа. Напрыс-
каться духами, аврег^еге ве адиб обогаО.
ДУХОБОРЕЦЪ. Оиі врігііиі вапсіо ге-
ри§паі; диі біѵіпііаіет врігііив вапсіі іп
биЫиш ѵосаі. Духоборный, біѵіпііаіет
врігііив вапсіі іп биЬіит ѵосапв.
ДУХОВЕНСТВО. Огбо сісгісив, ессіе-
зіавіісив. Вступить въ духовенсто, аббі-
сете ее васегбоііо. 2) Сіегив, сіегісі, ес-
сіевіавіісі. Бѣлое духовенство, сіегісі,
диіЬив поп иіі топасЬів, таігітопіит
іпіге Іісеі. Черное д., топасііі.
ДУХОВНАЯ, йиргета ѵоіипіав; ѵоіип-
Іае беГипсІі; Іевіатепіит. Написать, со-
чинить духовную, согоропеге, сопвсгіЬе-
ге. Оставить кому что по духовной, Іез-
Іатепіо аіідиіб аіісиі геііпдпеге. Запе-
чатать д/ховпую, Іевіатепіит оЬві^паге.
Подмѣнить, виЬрсеге, Гаівит.вирропеге.
Уничтожить, гиіирсге, іггіішп Гасеге.
Быть въ состояніи сдѣлать духовную,
іееіаіпепіі Гасііопет ЬаЬеге. Духовная,
въ коей завѣщается что на богоугодныя
777 ЛУХ
дѣла, іевіатепіит ад ріав саивая. Дух.,
сдѣланная такимъ, который не могъ по
праву сдѣлать, Іевіатепіит іиіияішп. От-
казать кому что по духовной, тепі аіісиі
ѵеяіатепіо Іецаге, геііидиеге.
ДУХОВНИКЪ. Васгопіт тіпіяіег, диі
айеві Гаіепіі соттіяяа. Онъ мой д., еві
теае сопясіепііа» агсапив агЬіІег.
ДУХОВНИЦА. Тевіатепіит. 2) -Тліііі-
саііипсиіа вегѵапгіів ѵаяів ессіевіавіісів или
вегтапйж виреііесіііі ессіевіавііса?. — Ду-
ховно, духовнѣ, врігііиаіііег, тойо врігі-
' Іиаіі; ѵі еі аихіііо йіѵіпо. Духовный, ду-
ховенъ, іпсогрогаіів, іпсогрогеия, согроге
хасапв. Ангелы суть существа духовныя,
Апдеіі випі епііа іпсогрогеа. 3) Врігііиа-
Іів, (орроп. ѵііаіі, апітаіі); врігііит Ьа-
Ьепв. 3) Сіегісив, ессіевіавіісив. Д. со-
стояніе, оггіо сіегісив. Духовная особа,
вас.егйоя, сапопісив, васгогит апіівіев. Ду-
ховное право, )ия сапопісит (у новв.).
Духовный суд ъ, ІгіЬипаІ, Гогит ессіевіав-
Іісшп. Духовный отецъ, сопвсіепіі® аг-
сапив агЬіІег. Духовный пастырь, апі-
шагипі яегѵаіог, апіпіагшп равіот. Ду-
ховный сынъ, рессаіогит виогит сопГев-
вог. Духовная дочь, диае васгогшп ті-
піяіго агсапа ресіогів сгейіі. Духовное
чадо, рессаіогит виогит сопГеяяог; соп-
Сіепв рессаіа арий васгогит тіпізігит.
ДУХОВЪ ДЕНЬ. бесипйив йіев репіе-
совіев.
ДУХОМЪ. Сопііпио, ипо Іепоге; ипо
ас сопііпиаіо врігііи; яиЬіІо, герепіе. Од-
нимъ духомъ, не останавливаясь, сопіі-
пепіі пес іпіеглпівво врігііи. Духовый, ай
геврігаііопет регііпепв. Д. проходъ, аг-
Іегіа аврега, так. одно агіегіа; сапаіія апі-
тж (I* 1 і п.). 2) Ѵох ѵепаіі. -ва^ах. Духо-
»ая собака, сапів яа&ах или асег пагіЬив.
3) Духовая музыка, тивісе іпврігаіів ог-
рапів сопвіапв. Духовой инструментъ,
ДУХ ,77®
Ьиссіпа, согпи, ііЬіа. Духовое ружье, іе-
Ішп рнеитаіісиго. Духовая рыба, різсів
тигіа сопйііия. — Духота, пітіив аевіив;
аевіив Оа^гапіібвітив. Столько покои на-
топлены, что отъ несносной духоты безъ
вреда быть не можно, сопсіаѵіа айео са-
ІеГасіа випі, иі ргае пітіо аввіи іп тогЬит
сайеге со^агів. 4) Ѵарог, ехЬаІаІіо. —
Духъ, врігііив. 5) Вапсіив врігііив. 6) І)о-
пиго врігііиаіе, Йіѵіпа ѵіа. Д. пророче-
скій, йіѵіпив аГЛаІия. 7) Апітив. Духъ
безсмертенъ, апітив еяі іттогіаіів. Духъ
ве видимъ, апітив поп аррагеі. Вытти
духу изъ тѣла, ехапітагі. Надобно имѣть
великій духъ, чтобъ отважиться на та-
кую опасность, гедиігііиг та^пив апітпв,
иі тапіГеяІі регісиіі согрив или сариі оЬ-
уісіав. Болѣзнь тѣлесная безиокопла духъ
Александра в., апітит Аіехапйгі та“ііі
жртііийо апіті игдеЬаі. Предвидѣть въ
духъ, пли духомъ, апіто ргоѵійеге, ргж-
ѵійсте, ргоярісеге, рта?вепІіге. Разсма-
тривать что въ духѣ, аіідиій спт апіпю
вио сопяійегаге. Великій, возвышенный
духъ, та^пит ехсеівипі іпѵепіит; апі-
тив та^пив, ехсеівив. Человѣкъ съ ве-
ликимъ духомъ, ѵіг апіті тацт. 8) Бла-
гій духъ, Іюпня (гепіия. Никакъ бл. л.
вложилъ тебѣ эту мысль, Ьепе ІіЬі соп-
виііит. 9) АпЬеІіІия. Въ покояхъ такъ
холодно, что духъ видно, какъ дунешь,
іп сопсіаѵі Іапіит еві Ггі^ив, иі ві врігев,
аиЬеІіІит ѵійеав. Духъ коротокъ, апрів-
Ііог еві врігііив. Захватило духъ, ®§ге
апітат или врігііит Ігаію; врігііив млн
апіта іпіегсіийііиг. Перевести духъ, ге-
врігаге; ве соііщеге. Перевести нѣсколь-
ко во время произношенія рѣчи, раиіи-
іит іпіегдиіевсеге. Дайте мнѣ нѣсколь-
ко перевести духъ, послѣ все вамъ пере-
скажу, яіпая те раиіиіит іпіегдиіевсеге,
еі Іипс отпіа ІіЬі соттетогаЬо. 10) 8рі-
/' — и
779 ДУ*
гііия, апітия еі тойиз зрігііиаіія, ай ех-
Іегиая сегетопіав поп аШ»аІия. Покло-
няться духомъ, айогаге іп апіто еі тойо
врігііиаіі. 11) = Расположеніе духа, со-
стояніе духа, апітив, шеи5, вепвия. Духъ
прекословія, оЫодиепйі зіийіит. Д. но-
вовведенія, гегит поѵагит или поѵапйа-
гит зіийіит. Д. своекорыстія, ргіѵаіа;
иіііііаіів зіийіит. Воинственный, бран-
ный д., Ьеіііса; діогіае зіийіит. Д. вре-
мени, вѣка, паіига Іетрогит, гаііо аідие
іпсііпаііо Іетрогит; іп^епіит Іетрогія
(выраженіе не Латинское). Веселый духъ
въ несчастій есть только полунесчастіе,
Ьопиа апітия іп таіа ге еяі йітійіит
таіі. 12) Духъ = жизнь, животъ, ѵііа,
тіа ѵііаіія, ѵі§ог, виссия (жіізиенньйі сокъ).
13) а) ІІтЬга, тапез. Ь) Ѵізит, вресігит
(привидѣніе). 14) ГІО8, гоЬиг, ѵів, те-
йиііа. Д. Цицероновъ, Яоя орегит Сі-
сегопія. 15) О<1ог. Нѣкоторые цвѣты
имѣютъ пріятный духъ, диійаіп Догея
яиаѵет ойогет етіііипі. Д. свѣжей ро-
зы издали слышанъ, гояа гесепя е Іоп-
діпдио оіеі. Въ покоѣ духъ тяжелъ, по-
курить надобно, іп сопсіаѵі яепіііиг ойо-
Гіа Гоейііая, ори я еаі Ьопія ойогіЬия яиГПге.
16) Ѵарог, Ьаіііиз. Духъ поднимается отъ
навоза, зіегсиз ѵарогаі, ѵарогет атііііі.
17) Ілдиог асгіог, Іепиія, зиЫіІія. Заткни
бутылку съ пивомъ, чтобъ духъ не вы-
ходилъ, оЫнга Іа&епат, пе сегеѵіяіа йаі
ѵарійа. — Духъ бурный, ві., ѵепіив. Д.
демонскій, д. злой, птаіия ^епіия, сасойа*-
. топ. Нечистые духи, ярігііия ігиригі.
Власть надъ нечистыми духами, роіеяіая
іп ярігііия іттипйоя. Духъ недуженъ,
ерііеряіа, тогЬив сайисиз. — Духи пере-
водить, аегточев ітргоЬоя вегеге или йе-
Гегге а<1 аііов, диге диія ай поя йеіиііі.
Давно примѣчаемъ, что опъ между' нами
духи переводитъ, Дийипт ]ат аепіітиа,
ДУХ 780
ве іпіег поя аегтопея ітргоЬоа вегеге.__
Онъ съ духомъ, съ душкомъ, еві Ьопіо
тогояиа, Ігіяіія, йійісііія, Ьото тігаЬіІііег
тогаіия. Ходити духомъ, яі., яесипйищ
Ісуез йіѵіпая ѵіѵеге, ѵііат іпзіііиеге. —
Быть иа духу, рессаіа яиа сопіііегі (согащ
йіѵіпі ѵегЬі тіпіяіго). Итти яа духъ, іге
(ѵепіге) ай сопйіепйа рессаіа яиа.----
Душа , апітия, апіта (особенно поко-
лику она мыслитъ и чувствуетъ; второе
уже, по слл. Цицерона, такъ употребля-
лось); тепя. Всею душею, Іоіо апіто,
Іоіа тепіе. Душа тотчасъ ощущаетъ
впечатлѣнія, производимыя на нее пред-
метами и представляетъ себѣ ихъ обра-
зы, апіта віаііт регсіріі еі яепііі гея, дна
согриз тоѵепі еі риіяапі еі іта^іпея сот-
ргеЬепйіі. Быть привязану къ кому всею
душою, Ьгегеі тіЬі аіідиія іп тейиііія или
іп тейиііія ас ѵівсегіЬиз. Тѣло безъ ду-
ши, согрия апіта саяяит. Тѣло для ду-
ши узилище, тепа ехіегпо согроге сіп-
§іІиг. Прискорбно для моей души, асег-
Ьіяяіте, репііиз, ех апіто, іпііто апіто
йоіео аіідиій; §гаѵіяяіте Гего аіідиій;
іііпиио тіЬі йоіогі еяі аіідиій; тогйеог,
диой. Воспоминаніе объ немъ трогаетъ
до глубины мою Душу, ііііия тетогіа
теит ресіив еЛойіІ. Души безсмертны,
апіті іттогіаіея випі. 18) Великая, бла-
городная душа, апітия та§пия егесіия-
дие. Д. прямая, апітия яітріех еі арег-
Іия. Д. низкая, апітия аЬдесІиз. Черная,
апітия таіиз. Продажная, аййісіа ргеііо
Сйея. Прекрасныя, невинныя, безъ лу-
кавства души, апітге сапйійіогея. Откро-
венная, честная, тепя гесіа. Кривая,
Ьото ітргоЬив, педиат. 19) Открыть
кому всю свою душу, апіпіиш аіісиі сге-
йеге. Видно по глазамъ, что у тебя на
душѣ, осиіі Іодиипіиг, дио яія апіто аі-
Гесіиз. 20) — Правящая, дѣйствующая
781 ДУХ
сЯЛа: аисіог ргіпсерз, рагепз, саиза. Пио-
гда также Гипйагаепіит; Йттіззітит Гип-
Датепіит; Гиийатспіит еі Гопа. Благо-
твореніе и услужливость суть душа со-
гласія, Ьепейсіит еі ^гаііа ѵіпсиіа випі
сопсогйіае. Набожность или благочестіе
есть д. всѣхъ добродѣтелей, ріеіаа еві
Іипйашепіит опшіит ѵігіиіит. Оиъ ду-
ша всего дѣла, Ьиіс ірае геі сариі езі.
Праводушіе есть душа торговли, ййе зиа-
Іепіаіиг или іп ййе ѵегзаіиг педоііаііо.
20) = Выраженіе ЖИЗНИ. Дать душу
статуямъ, зрігапііа зі^па ехсшіеге. 21)
= Одушевленное твореніе, человѣкъ:
апіта, ѣото, сариі, (особ. при счисленіи).
Не случилось ни одной души въ домѣ,
пето игша, пиііиз Ьото пето Йоті егаі.
Тридцать тысячъ душъ, Ьошіпшп или
'Сарііит Ігідіпіа тііііа. Синеокъ, въ коемъ
означается подробно число живущихъ
дутъ, Іаішіге, іп диіЬиз потіпаііт гаііо
сопГесІа еві, диі питегиз зіі зепит, ѵіго-
.гит, тиііегит, риегогит; ішіех Іюті-
пит ѵіѵогит. Я не видѣлъ ни одной жи-
вой души, петіпет отпіпо ѵійі. Душа
моя! теит сог’. теит согсиіит! ті апі-
те! ті апітиіе! (Ріаиі.). — Искать чьей
души, ѵііа» аіісиіиа іпаійіагі, Шит іпіег-
Йсеге зіийеге. Изъяти душу, ех или е
тейіо аіідиет ІоПеге, ѵііа или Іисе аіі-
диет ргіѵаге, ѵііат аіісиі айітеге. Ду-
шу положить за кого, яі., ѵііат рго аіі-
дио ропеге, тогіет рго аіідио орреіеге.
Жить душа въ душу, ійет ріапе аепііге
аідие аііиз. На душѣ мучитъ, Ьа-с йі-
сепйі гаііо изиграіиг, сит зопит Іи^иЬ-
гет аиі Ігізіет ^етііит аийітиз: рипДІ
апітит или ресіив теит. Лежитъ иа
душѣ, сопзсіепііа апДІ те. Отдать иа
яушу, аіісиуиз соичсіепііа- или геІіДопі
аіідиій геііпдиеге. Въ душу не идетъ,
лоп езі аіідиій теі аІотасЬі; Іаейіо аіідиій
ДУШ 782
те аГйсіІ; регіжзит езі те аііеціиз геі;
зит ааііаіиа; аІотасЬиа теиз піЬіІ ат-
рііиа саріі. Безъ души стать или сдѣ-
латься, тахіте йеГаІідаІит еяяе. Душею
покривить, піЫІ геіі^іопі зіЬі ЬаЬеге или
йисеге. Дать отъ души кусочикъ, ех
аиіто йаге. Это мнѣ по душѣ, Ьос тіЬі
ріасеі, регріасеі; Ьос тіЬі уисипйит езі,
аггійеі. Душевно, ех аиіто, ех ресіоге,
ѵеге. Я д. люблю васъ, ех апіто Іе ашо.
Душевный, ай апітит регііиепз. Спо-
койствіе душевное, апіті Ігапдиіііііаа, ге-
диііаз; апітив ІгацдиіІІиа. Д. миръ, апі-
ті Ігапдиіііііав; апітив Ігапдиіііия. Д.
болѣзнь, апіті ае§го1а1іо, апіті ае^гііибо.
Д. тоска, апуог апіті. Душевное спа-
сеніе или спасеніе души, апіті ааіиа (у
новв.). У чего лежитъ на душѣ, таіа
апіті сопзсіепііа тогйеі, Іеггеі. Д. опас-
ность, апіті ааіиііз регіеиіит. Д. забо-
та, апіті ае^гііийо, зоііісііийо. Д. мука,
апіті сгисіаіиз. Д. слабость, апіті ітЬс-
сіііііаз, іпйгшііаз. Пища душевная, апі-
тогит рааіиз. Душевное утѣшеніе, апі-
ті аоіаііит. Душевное дарованіе, боя
апіті. Душевныя свойства, ргоргіеіаіея,
аІІгіЬиІа апіті. Душевный взоръ, ѵох
роё. апітив, тепа, рЬапІавіа. Душевный
другъ, атіеиз ѵегиа, сегіия, ййеііа.
ДУШЕВРЕДНИКЪ. Ното регЙЙиз,
регййіозиз; диі піЬіІ геІіДопі зіЬі ЬаЬеІ.
Душевредничаю , регййе , Ггаийиіепіег
а^еге. Душевредный, регййиз, регййіо-
аиа, ітріиз, сиі пиііа ге!і§іо езі. Душе-
вредство, регййіа, іпййеіііаз, ітргоЬіІаз.
ДУШЕГРѢЯ, душегрѣйка, йресіеа СаІ-
Іісае раііве зіпе тапіеіз, диа ѵи!§агез Гѳ-
тіпае иіипіиг. 2) ТЬогах.
ДУШЕГУБЕЦЪ, душегубникъ. Ноті-
сійа, регсиазог, іиІегГесІог. Душегуби-
тельный, апіто, тепіі регпіеіозиз. Ду-
шегубство, Ьотісійіит, пех, саДез; тога
783
ДУШ
ДУЮ
784
рег всеіив аіісиі Шаіа. Душегубствую,
кошісійіит Гасеге, свейет Гасеге, еГІІсе-
ге, сопйсеге; сачіет регреігаге, ейеге.
ДУШЕЛОВИТЕЛЬНЫЙ. Апіто по-
хіив, регпісіовив.
ДУШЕЛЮБЕЦЪ. Мівегісогв, ай тіве-
гісогйіат ргорепвив.
' ДУШЕНІЕ. 8ігап{*и1аііо, зийосаііо.
ДУШЕНЬКА, душечка. Ѵох Ыапйа:
теит сог! теит согсиіит!
ДУШЕНЫЙ, —пая рыба, рівсів тигіа
Сопйііив.
ДУШЕПАГУБНЫЙ. Апітпт ІаЬеГас-
Іапв, апітит регйепв.
ДУШЕПОЛЕЗНЫЙ, душеполезенъ.
Апітпт гесгеапв, гейсіепв, апіто заіиіа-
гів, ваІиЬег.
ДУШЕПРИКАЩИКЪ. ЕЯесіог, соп-
Гесіог, ехасіог Іевіатепіі. Душеприкащи-
ца, диае Іевіатепіит ейісіі, регйсіі, ехве-
циііиг. Дігпеприкаіцичій, еЯесІогів Іев-
іатепіі ргоргіив.
ДУШЕСПАСИТЕЛЬНЫЙ. ВаІиЬег, ва-
Іиіагів, вегѵапв апітит.
ДУШЕТЛИТЕЛЬНЫЙ, душетлѣи-
ный. Апіто регпісіовив, апітит регйепв.
ДУШИСТЫЙ, душистъ. 8иаѵе, Ьепе
оіепв, ойогаіив. Душистые цвѣты, йо-
гев ойогаіі. Душистое дерево, агЬог ойо-
ТІГега. Душистое масло, оіеиго ойогаіиго.
ДУШИЦА. Огу&апшп ѵиі^аге.
ДУШКИ. СоІІо йе рейе ѵиіріпа.
ДУШНИКЪ, йрігасиіит, зрігатепіит.
Открыть д., врігасиіит арегіге. Впустить
свѣжаго воздуха чрезъ душ., оре вріга-
сиіі гесепіего аёгет іпіготіііеге.
ДУШНИЧЕКЪ, духовальпя. Ѵавспіит
оІГасіогіоІит, также одно оІГасІогіоІит
(у ВОВВ.1.
ДУШНО. Ѵарогев (аіідио іосо) рег-
гпеапі. Въ покоѣ д., ѵарогев сопсіаѵе
ріепі; ѵарог реппеаі сопсіаѵе; іпіоіе-
гапйа ѵів аезіив; гевіив ргетіі; агйогея во-
іів ргетипі; аёг гевіиаі. Закутавъ голо-
ву лежать душно, йогтіііо ѵеіаіо сарііе
ргаесіийіі апітат или ві йогтіав ѵеіаіо,
оЬйисІо сарііе, врігііив іпіегсіийііиг. Душ-
ный, душенъ, пітіо саіоге врігііит іпіег-
сіийепв, ргаесіийепз. Въ душной комна-
тѣ не долго пробыть можно, іп сопсіаѵі,
аёгів аевіи или ѵарогіѣив ріепо йіи поп
тпапеаз.
ДУШОКЪ. Маіив или Гоейив о<Іог, Гое-
Іог. Мясо съ душкомъ, саго виЬгапсійа,
риіійа.
ДУШУ. Апітат ргаэсіийеге, іпіегсіи-
Йеге, вийосаге, вігап^иіаге. Рег го. Ду-
шить, морить кого длинными разсказами,
зегтопіЬпв епесаге. Читавши сочине-
ніе, Іепепйо еі Іе^епйо оссійеге.
ДУЮ. І'іаге. Холодный вѣтръ дуетъ,
^еіійив йаі ѵепіив. 2) Аййаге, айврігаге,
аййаіаге, іпйаге. Дунуть кому въ лицо,,
аіісціив ов аГЯаге. Дуть мѣхами, Іаигіпів .
ГоІІіЬив ассіреге еі геййеге аигав (Ѵіг".),
айгооііз ГоІІіЬив і§пет ассепйеге. Дуть
въ свирѣль, йвіиіа сапеге; йвіиіат іпйа-
ге. Дуть на горячій супъ, огіз врігііи
Іивсиіит Гегѵійит гей-і^егаге. Дуть ко-
му въ уши, таіі диій аГйаге аіісиі; Йеіа-
ІіопіЬив еі аввепіаііопе ртаііат аисирагі.
Онъ добрый человѣкъ, но этотъ бездѣль-
никъ дуетъ ему въ уши, рег ве циійет
ѵіг огпаіив ргоЬііаІе, іпіе^гііаіе, вей івіе
ітргоішв еві аввійипв еі Ьогіаіог. Ему
всякую бездѣлицу дуютъ въ уши, сціив-
диетойі гев тіпиіав еі оЬ^аппіппі ай аи-
гет. Дуть на кого, на что, йііі^епіег
сигаге; спгат сопГегге іп гет, айЬіЬеге
йе ге или іп ге йііі"епіег; вегѵаге аіі-
диет ; йііі^епіег сопвиіеге, рговрісеге геі.
Мать сына балуетъ, дуетъ на него, гоаіег
тойііег ЬаЬеІ йііит еі йііі"еп1іввіще еит
вегѵаі Іапдиат осиіі риріііат. — Сшилъ.
785
дым
дых
786
новый кафтанъ, да и дуетъ па него, си-
гаѵіі віЬ* поѵага ѵевіет сопіісіепбат еі
пітіит реграгсе еа иіііиг. Дунуть кого
въ щеку, аІіси|ив ов регсиіеге, Гегіге.
ДУЮСЬ. Титевсеге, іпіитевсеге.
Сколько ни дуться, а лягушкѣ быкомъ
ве бывать, гапа диат ѵеііі іпіитеясаі,
пипдиат Ьоѵів та^пііибіпет аедиаЬіІ. 2)
Рег т. гіпді, Іасііа іга ехаевіиаге. Я не
знаю, за что оиъ па меня дуется, певсіо,
диат оЬ саиват те іпітісо ѵиііи іпіиеа-
Іиг, іпГевІів осиіів те сопврісіі. Какая
польза мнѣ дуться или дуть губы, если
этимъ ничего не сдѣлаю? дпій ргобеііі
те гіп"і, ге піЬіІо теііив ЬаЬіІига?
ДЩАНЪ, дощанъ. См. Чапъ.
ДЩЕРЬ и ДЩИ. 81. Гіііа.
ДЩИЦА- Ахісиіив или аввісиіив, Іа-
Ьеііа.
ДЫБА. йиЫаІіо еі бетіввіо ѵеіох. Стать
на дыбы, вигвит ве Іоііеге еі віаііт ве
бетіііеге бе едиів: егі§і іп реііев ровіе-
гіогев; аггесіит ве Іоііеге. 2) Ре риеги-
Іів: іпсіреге егесіит віаге, іпсіреге аггес-
іит ве Іоііеге. — Дыблюсь, Ьоггеге. Во-
лосы на головѣ дыбятся, саріііі Ьоггепі.
Дыбомъ, егесіив, віапв. Волосы у меня
д. стоятъ, саріііі віапі, Ьоггепі, аггі^ші-
Іиг, виЬгі^ипІиг.
ДЫМИСТЫЙ. І’итеив, Гитовив.
ДЫМКА. 8ресіев раппі ЬотЬусіпі.
ДЫМЛЕНІЕ, можно выр. глаг. Дым-
лю, Гитііісаге, Гиті"аге. Дымить, куря
табакъ, Гитив ЬегЬае ІЧісоІіап® оге бис-
Іив сопсіаѵе ітріеі. Дымлюсь, Гитаге,
Гитет етіііеге. Печь дымится, надоб-
но ее починить, Гогпах Гитит етііііі,
орив еві, иі гейсіаіиг. Дымникъ, ІиЬиіив,
рег диет Гитив ехіі. 2) Гитив ѵеі і&пів,
диіЬив тизіеіж хіЬеІІіпх аиі аііа? Ьевііж
е ІаІіЬиІів или Іивігів ехреііипіиг. Дым-
но, очень д. И) зтой комнатѣ, Ьос соп-
сіаѵе Гитив ітріеі, Гитив регтеаі. Дым-
ный, дымоватый, Гитовив. Дымный по-
кой, сопсіаѵе Гито іпГевІаІит. Дымовое,
ѵесіі&аі рго Гптагіо; ресипіа рго Гитагіо.
Дымовый, духъ, Гиті обог. Дымовое ок-
но, Гепевіга, рег диат Гитив ехіі. — Дым-
чатый, соіоге Гитіуіпео. — Дымъ, Гитив.
Дымокъ, Гитиіив. Густой, черный дымъ,
Гитив вріввив, сгаввив, підег. Дымъ выхо-
дитъ идетъ изъ избъ, Гитив еѵоіѵііиг е Іи-
^игіів. Много дыму въ комнатѣ, іюс соп
сіаѵе Гито іпГевІаІиг, Дымъ глаза ѣстъ,
Гитив осиіов іпГевІаІ. Цовѣвить въ дыму,
виврепбеге а<1 Гитит. Коптить въ.ды-
му говяжьи языки, Ііп^иав ЬиЬиІав Гито
віссаге. Почернѣвшій отъ дыму, закоп-
тѣлый, Гитовив. Клубящійся дымъ, Ги-
ті тоіитіпа, Гптив ипбапв (Ѵіг^.). От-
зываться дымомъ, Гитит вареге. Выку-
ривать, выгонять дымомъ, Гито ехреііе-
ге. Дымъ столбомъ вверхъ Йдетъ, Ги-
тпв соіитпа? іпвіаг вигвит ІепбіІ. Супъ
пахнетъ дымомъ, ]ивси!ит Гитит варіі.
3) 81., ѵарог. 4) ОІіт: ѵіііа, ѵіііа гивііса,
аебев, ботив, Іесіиго, Госив.’ Съ каждаго
дыма подушныя деньги собирать поло-
жено, віаіиінт еві, иі ипадиаедие ботив
воіѵаі ІгіЬиІит іп сарііа віприіа ітровііит.
ДЫМЪ ЗЕМЛЯНОЙ. Гитагіа оГйсі-
паіів.
ДЫМЯЩІЙ, дымящійся. Еитапв. Кин-
жалъ, дымящійся свѣжею кровію, ітЬи-
Іив гесепіі вап«иіпе ри§іо. Д. Факелъ,
Іаеба Гитіба.
ДЫНЯ. -Ѵіеіо, сиситів теіо (Ьіпт).
Я охотникъ до дынь, ІіЬепІег теІопіЬив
иіог; ІіЬепІег теіопев сотебо. Дынныя
сѣмена, шеіопів §гапа. Дынный запахъ,
обог теіопів.
ДЫХАЛО, дыхальцо. Агіегіа аврега,
2) У кита, врігасиіит. Дыханіе, врігііпв,
геврігііив, геврігаііо, апЬеІіІив , апЬеІаІіо
787
ДЫШ
дья
788
^тяжелое). Тяжелое дыханіе , аврегііав I
апітае. Прерывающееся вздохами, врі-
тііив цетіІіЬив іпіеггиріив. Легкое сжи-
мается и разширяется чрезъ дыханіе,
риітопев ее сопІгаЬипІ еі йііаіапі айзрі-
гаиіев. Животныя поддерживаютъ жизнь
свою чрезъ дыханіе, апітапіев айвріга-
Ііопе аёгів впзііпепіиг. Захватить дыха-
ніе, врігііит оЬвІгиеге. Преграждать ды-
ханіе, врігііит аіісиі ініегсіигіеге, ргае-
сіийеге. Съ великою нуждою дыханіе
происходило, іпіегсіпвив врігііив агсіе
теаЬаІ.Удержмвать дыханіе, аиітат сот-
ргітеге, сопііпеге, Іепеге. 3) Кев сгеаіа,
зтеаіига, орив І)еі. 4) Ѵепіив. Какъ на
поляхъ иожаръ въ началѣ утушенъ, но
вдругъ дыханіемъ изъ пепла оживленъ,
•ѵеіиіі іпсепбіит іп агѵів огіит, диоб іпі-
Ііо ехвііпсішп еві, веб герепіе Датіпе
ѵепіі поѵит е сіпеге гевитіі ѵі§огет. 5)
Дыханіе послѣднее, ехігетив врігііив,
віп^иііиз. Онъ находится при послѣднемъ
дыханіи, апітат а§;іІ, ехігетов врігііив
ІгаЬіІ, иііітов ѵііае врігііив а§іІ. Находя-
щійся при послѣднемъ дыханіи, сиі ѵііа
аЬгитріІиг, ѵііат віо^иИапв. — Дыха-
тельный, геврігапйо вегѵіепв. Д. горло,
агіегіа аврега, агіегіа ІгасЬеа. — Дыхаю,
врігаге, геврігаге, апітат или врігііит
бисеге, ІгаЬеге. Начать дыхагь свобод-
нѣе, ІіЬегіив теаге врігііив с<врівве(СигІ.).
6) Віаге, врігаге Йе ѵепіо. 7) Дыхать яро-
стію, іга (Іа^гаге, іпсепвипі евве. Дых-
лецъ, апЬеІив, апдивіі врігііив: виврігіо-
вив, біГІісиІІег врігаив, апЬеІаІог. Дыша-
ніе, геврігііив, геврігаііо.
ДЫШЕЛЬНЫЙ. Ай Іепюиет регіі-
пепв. Дышло, Іето. Дышельное кольцо,
аппиіив Геггеив іп Іетопе. Дышлецо, Іе-
то рагѵив.
ДЫШУ. Врігаге, геврігаге, врігііит Йи-
<сеге илн ІгаЬеге. Часто л тяжело ды-
шать, апЬеІаге. Легко дышать, ех Гасііі
врігаге. Дышать свободнымъ воздухомъ,
аигет соттипет Ьаигіге. ( Д. здоро-
вымъ воздухомъ, аигат заІиЬгет ІгаЬеге
или бисеге. Чуть живъ, едва дышетъ,
раепе ехапітів еві; ѵіх врігііит бисіі. Кто
еще дышетъ и имѣетъ признаки жижи,
врігапв ас ѵііае тапііевіив (Тас.). 2) І’іаге,
врігаге. 3) Рег т. аиЬеІаге. Дышать зло-
дѣяніемъ, думать только о злодѣяніи, аи-
ЬеІаге вееіив. Дышать огнемъ ярости
иа кого, іпсаікіевсеге, ігасишііа ехагбев-
сеге. Это сочиненіе дышетъ божествен-
нымъ ученіемъ, небесною добродѣтелью,
м каждая строка его знаменуется ихъ
отпечаткомъ, ѵігіив діѵіпа рег іоіит Ьос
ерігаі оривсиіит, віп^иіівдие Гете Ііпеів
ерте^іат виат ересіет ІесІогіЬив сопврі-
сіепйат овіепбіі. Дышащій, врігапв, Яапа.
Все дышащее ваше (властителе подзем-
наго царства), отпіа беЬетиг ѵоЬін. Ина-
че таже мысль выраженная: іп диет
(типбит)гесібітиз диібдиіб тогіаіесгеа-
тиг, все, родящееся смертнымъ — опять
низыдетъ въ вашу область. Градъ, ды-
шащій браЬями, игЬе "гаѵігіа ЬеІІіз.
ДІАВОЛЪ. ЮіаЬоІив. Діавольскій, йіа-
Ьоіісив. Діавольская злоба,пеГапйа шаііііа.
ДІАКОНИЦА. ІІхог біасопі. Діакони -
цыпъ, ай ихогет йіасоиі регііпепз.
ДЬЯКЪ. Оііт: всгіЬа риЫісив; ата-
пиепвів. Думной д., ргітагіив всгіЬа; ргі-
тагіив атапиепвів.
ДЬЯКЪ, Ргжсепіог.
ДЬЯЧЕЙ млп ДЬЯЧІЙ, указъ за дья-
чьею рукою, ейісішп всгіЬж тапи виЬ-
вегіріит.
ДЬЯЧЕКЪ. Тегііин а васегйоіе сіегив,
диі іп гейе еирга васга сеІеЬгапйа 1е§іІ.
сапіі еі аііа ай ій регііпенііа тппега оЫІ.
| Дьячиха, е]ивтойі сіегі ихог. Дьячи-
хинъ, ай ихогет Іегііі а васегйоіе сіегі
789
ДѢВ
ДѢД
регііпепз. Дьячковъ, дьячковскій, мѣ-
сто, шипиз іегііі а васегйоіе сіегі, диі
ареііаіиг ВіаІзсЬек.
ДѢВА. Ѵіг’о. 2) Запсіа Ѵіг#о, Веі %е-
піігіх. 3) Ѵох азігоп. ѵіг^о.
ДѢВАЮ. Аіідио ропеге, соііосаге, іп
аіідио ропеге, іосаге. ' Куда вы дѣвали
мою книгу? диопат ІІЬгит теит іосазіі?
Куда дѣвать шляпу свою ? диопат рііеит
теит ропат? Не знаю, куда дѣвать
время, пезсіо, диі Іетриз Гаііат. Не
знаю, куда дѣлся зтотъ человѣкъ, ѵійіз-
-зе тіЬі ѵійеог, иЬі, пезсіо. Не знаю, ку-
да дѣть (когда много чего;, поп ЬаЬео,
дио героиат. Не знаю, куда дѣватъ свое-
го сына, пезсіо, сиі Ігайат зсЬоіа?. Ку-
да онъ дѣваетъ по столько денегъ? ай
-диазпат гез Іапіит ресипіае ітрепйіі?
Вдова не знаетъ, куда дѣвать своего сы-
на? Ьжс ѵійиа пезсіі, диій вио Ііііо (дат.
:и твор.) Гасіаі? Дѣваюсь, іп аіідиет 1о-
сит (іеГеггі, іпсійеге; (іегі, ѵегіі. Куда
дѣвался братъ мой? диет іп Іосит йеіа-
Іиз езі Ггаіег теиз? Куда дѣвалась кни-
га? диій Гасіит езі тео ІіЬго? Не знаю,
куда дѣваться, дио те ѵегіат, пезсіо.
Куда дѣться? надобно терпѣть? диій Га-
сіаз? орпз езі Ьиіс геі раііепііат айіііЬе-
те. — Куда дѣвалась вѣрность? о_|иріІег,
. иЬіпат езі (ійез ?
ДѢВЕРЬ. См. Деверь.
ДѢВИЦА. Риеііа, ѵігцо. Честная, бла-
горазумная, Ьопезіа, заиа? піепііз риеііа.
Взрослая, айиііа , таіига. Прекрасная,
риеііа іерійа. Школа для дѣвицъ, зсііоіа
или іийиз риеііагит. Учитель дѣвицъ,
риеііагит ргасеріог. 2) Ѵіг»о поЬіііз,
бепегоза. Дѣвическій, дѣвичій, ѵіг^іпеиз
(употр. особенно о томъ, что принадле-
житъ дѣвицѣ), ѵігДпаііз (что имѣетъ бли-
жайшее отношеніе къ самому лицу и его
собственности). Дѣвичьи комнаты, соп-
790
сіаѵіа риеііагит. Дѣвическая красота,
Гогта ѵігдіпаііз или ѵіг§іпіз. Дѣвичій
стылъ, рпйог ѵігціпеиз; ѵіг“іпаііз ѵеге-
сипйіа. Дѣвичьи лѣта, геіаз риеііагіз;
аппі риеііагез. Дѣвичій монастырь, сое-
поЬіит иоппагит или топасЬагит. —
Дѣвичья, соисіаѵе риеііагит или риеііа-
ге. Дѣвичество, ѵіг^іпііаз. Быть въ дѣ-
вичествѣ , -ехрегіет соп]и»іі, іппиріат
еззе. Дѣвишяикъ, ѵезрега апіе пирііаз.
Дѣвка, риеііа, ѵіг§о. Добрая, веселая,
ргоЬа, Ьііагіз риеііа. 3) Апсіііа, Гатиіа.
Горничная д., Гатиіа сиЬісиіагіз. При-
лежная д., аііепіа, йііі{;епз Гатиіа. Въ
дѣвкахъ, иі риеііа. Дѣвочка, дѣвушка,
дѣвчонка, риеііиіа, ѵіг§ипсиіа. — Дѣв-
ственникъ и дѣвственница, ехрегз сопси-
Ьііиз; аЬзііпепз а ге ѵеиегеа или ѵепеге.
— Дѣвственный, сазіиз, іпсоггиріиз. 4)
Ѵігціпаііз, риеііагіз. Дѣвство, ѵіг§іпі1аз
(какъ состояніе дѣвицы). 5) Ѵіг§іпіІаз.
Потерять дѣвство, атіііеге ѵіг§іиі1аіет.
Растлѣніе дѣвства, ѵіоіаіа ѵігціпііаз. Со-
хранить дѣвство, ѵіг"іпііа1ет ііііЬаІат
вегѵаге. Соблюсти дѣпство, дѣвствеиость,
ѵіг^іпііаіет іиегі. Дѣвствую, еі., іп ѵіг-
діпііаіе регзіаге; ѵіг^іпагі. Дѣвуля, ѵ.
оЬз. Ьопю еГГсетіпаІиз. Дѣвчина, риеііа
(Ьас ѵох роііззітит іи сапіііепіз іосит
ЬаЬеі). Дѣвчища, йеГогтіз, Іигріз риеііа.
ДЯДИНА. Аѵііит ііжгейіит. Дѣдич-
ный, дѣдовскій, аЬ аѵо ассеріиз Ьжгейі-
Іаіе. Дѣдовскія помѣстья, аѵііж роззез-
зіопез. Дѣдичъ, Ьаегез, диі аЬ аѵо Ьа?ге-
йіит ассеріі. Дѣдовство, дѣдство, геці-
теп, {’иЬегпаІіо аѵі. Дѣдовщина, аѵііит
Ьжгейіит, аЬ аѵо ассеріит Ьаегейіит.
Дѣдовъ, аѵі, ай аѵит регііпепз. Дѣдуш-
ка, аѵиз. 2) Дѣдушка домовой, іагѵа,
: зресігит ІигЬаз тоѵепз. Дѣдушкинъ, см.
і дѣдовъ. Дѣдъ, аѵиз. Съ отцовой сторо-
, ны, аѵиз раіегпиз. Съ матерней, аѵиз
791
792
ДѢЙ
таіегппя. Дѣды, раігея, та]огея, ргіогея.
Во время нашихъ дѣдовъ, раігпт пояіго-
гшп тетогіа.
ДѢЕМЫЙ. Гасіпя, сйссіпя.
ДѢЕПИСАНІЕ. Ніяіогіа. Дѣеписатель,
Ьіяіогіагит ясгіріог или аисіог. Дѣепи-
сательный, Ьіяіогісня. Д. слогъ, Ьіяіогі-
сит "синя ясгіЬепбі.
ДѢЖЛ. Ьоііит, сабия.
ДЪИ. Еасіа, гея §еяІае. Дѣйственный,
дѣйственъ, роіепя, ѵаіепя, ргюяепя, рга-
яепіапеия. Не сомнѣвайся, ты видишь
дѣйствительное, а не выдуманное, пе сіи -
Ьііа, пат ѵега ѵібея. Быть дѣйствен-
нымъ, ѵіт ЬаЬеге, еГОсасет еяяе. Дѣй-
ствительно, ге; геѵега, ге аряе или ге
іряа; ге еі ѵегііаіе. Онъ д. у васъ былъ,
геѵега Іе абііі. Это дѣйств. сбудется, Ьос
геѵега еѵепіит ІіаЬеЬіІ, еѵепіеі, еѵабеі.
Это письмо дѣйс. рукіі его, Ья*с еріяіоіа
геѵега едия тапи ясгіріа еяѣ Многіе его
мнѣніе, что дѣйствительно и было,
считали жестокимъ, тиііія, иіі егаі, аігох
ѵібеЬаІиг е]иа яепіепііа. И дѣйстви-
тельно, все прекрасное рѣдко, еі диібеш
отпіа ргаесіага гага. Дѣйствительность,
гея іряа; диоб геѵега еяі; геаіііая. 2)
Ѵегит, ѵегііая. — Дѣйствительный, дѣй-
ствителенъ, ѵегия. Пересказываю не вы-
думанныя, но дѣйствительныя его слова,
Ьа'С ѵегЬа, диае ІіЬі <1ісо, поп сопіісіа, яеб
ге еі ѵегііаіе іряіия випі. Дѣйствитель-
ное извѣстіе еще не извѣстно, ѵегия пип
Ііия поп Дит поіия еяі. Быть дѣйстви-
тельнымъ, іп ге еяяе. — Дѣйствитель-
ный статскій совѣтникъ, асіиаіія сопяіііа-
гіия бе яитта гериЫіса. Д. платежъ,
яоіиііо ресипіа» питегаіа. Дѣйствитель-
ная служба, типия, диоб оЬітия ргаяеп-
Іея. Никогда не бывалъ въ отпуску, но
всегда въ дѣйствительной службѣ нахо-
дился, пипдиат соттеаіит яитяіі, яеб
д-ьй
отпі Іетроге рга?яепя типия оЬіЬаІ —
Глаголъ дѣйствительный , ѵегЬііт асіі-
ѵит. — Дѣйствіе, дѣйство, ѵія, ейесіия;.
ѵія еі ейесіия. Дѣйствіе солнца на произ-
растенія, ѵія еі ейесіия, циет яоі ехегсеѣ
іп ріапіая. Д. пружины, арриіяия еіаіе-
гія. Знать дѣйствіе корней, ейесіия га-
бісит пояяе. Д. краснорѣчія есть одоб-
реніе слушающихъ, ейесіия еіодиепііае
еяі арргоЬаІіо аийіепіішп. Имѣть на ко-
го дѣйствіе, аіідиет или а!іси]ия апітит
тоѵеге; аіісідия апітит Гегіге ; аіідиет
соттоѵеге, реііеге, ітреііеге. Имѣть
на кого большое д., аіісирія апітит ѵе-
Ьетепіег тоѵеге, регсиіеге. Просьбы,,
кои имѣютъ самое успѣшное дѣйствіе
на сердца женскія, ргссея, ди® ай пшііе-
Ьге іп^епіиш тахіте сГйсасея випі. Ока-
зывать разное дѣйствіе на людей, ѵагіе
апітоя аПісеге. Имѣть хорошее дѣй-
ствіе, аіідиій Ьопі ейісеге. Имѣть па ко-
го благодѣтельное дѣйствіе , яаІиЬгет
ѵіт іп аіідиет ехегсеге, аіісиі ргобеяяе.
Имѣть вредное на кого дѣіістіе, аіісиі по-
сеге. Возпмѣетъ свое дѣйствіе, ейесішп
ЬаЬеге , оЬІіпеге; ай ейесішп регбисі.
Безъ дѣііствія, яіпе ейесіи, Ггияіга. Безъ
всякаго дѣйствія, яіпе иііо ейесіи. Что
никакого не имѣетъ или не оказываетъ
дѣііствія, рагит ейісах; іпеПісах; пиііат
ѵіт ЬаЬепя. .Іекарство, ие имѣющее ни-
какого дѣйствія, тебісіпа рагшп ейісах.
Медленное дѣйствіе лекарства, Іагбііая
тебісіп®. Мое предпріятіе никакого не
имѣетъ дѣйствія, ѵапо сопаіи а^гебіог
аіідиіб. Быть безъ дѣйствія, кончиться
ничѣмъ, іггіішп еяяе; аб іггііит сабеге,
яесия сабеге. 3) Асіия, Гасіит, Гасіиия.
Дѣііствія человѣческія, Гасіа Ьитапа или
Ьотіпит. Судить о своихъ друзьяхъ по-
дѣйствіямъ ихъ, а не по словамъ, репяа-
ге атісоя Гасіія, поп ѵегЬія. Дѣйствіе
793 ДѢЙ
счастливое ио успѣху, мужественное по
предпріятію, ория Геііх еѵепіи, Гогіе со-
пзіи. Словъ чрезвычайныхъ много, но
дѣйствія мало, та«па тіпаіиг, «ей ехігі-
саі піЫІ. — Кругъ дѣйствія, типия, пш-
піа, типегія гаііо. Должность, имѣющая
большой к. д., Іаіе раіеі аіісіуия типия.
Имѣть малой кр. д., аііртяіія СпіЬия соп-
Ііпепіиг типегія йеіаіі оГіісіа. Занять
должность, имѣющую обширный кругъ
дѣйствія, атрііогі типегі ргжСсі; ай ат-
рііогет ргоѵіпсіат ѵосагі. Сколько про-
стирается мой кругъ дѣйствія, диапішп
ѵаіео. Тотъ и другой въ> своемъ кругу
дѣйствія честный мужъ, ніегдие іп яио
еепеге ргоЬпя ѵіг. 4) Ридпа, рг.еііиш.
Нѣкоторые корабли не могли быть съ
п|ючими въ дѣйствіи, поп пиіі® сит се-
Іегів паѵея поп роіиегии! рг®1іит іпіге.
Воеииыя дѣііствія, Ьеііі асііопея. При
видѣ необыкновеннаго случая, всѣ воен-
ныя дѣііствія остановились, диа те пота
оЫаІа, отиія айтіпіяігаііо Ьеііі сопяіяііі.
5) Асіия. Трагедія въ 5 дѣйствіяхъ, Іга-
ро'йіа, ГаЬиІа диіпдие асІіЬия сопзіапя. —
Дѣйствованіе, орегаііо, асііо. Искусное
Д. пауковъ, орегаііо егийііа агапеагит.
6) Асііо (ясепіса). Дѣйствователь, диі
арі, орегаіиг, ехяедиііиг, ори я Гасіі. 7)
<2иі регяопат, рагіея а^іі, асіог, Ьіяігіо.
— Дѣйствуемыіі, яі., а»епя, еГйоіеия. —
Дѣйствуется, ѵіт ЬаЬеІ, еГІісах еяі, ѵіт
ехегсеі іп аіідиій. Дѣйствую, а^еге, Га-
сеге; орегагі, ѵіт ехегсеге іп аіідиій, еГ-
Гісасет еяяе. Онъ болѣе всѣхъ дѣйство-
валъ въ его избраніи, рііія аііія отпіЬия
іи ео сгеапйо яіийіит еі орегат паѵаѵіі,
орега яиа ай)иѵіІ. Въ немъ не столько
дѣйствуетъ усердіе, сколько корысть,
поп Іат яіийіит апітит ерія тоѵіі, диат
Іисгит. Краснорѣчіе его много дѣй-
отвз етъ надъ сердцами слушателей, е]ия
ДѢЙ 794
Гасшійіа или ѵія йісепйі аиітоя аийііогит
ѵеЬетепіег соттоѵеі. Машина ослабла,
не дѣйствуетъ, тасЬіпа геіахаіа или яо-
Іиіа поп атрііия іи тоіи еяі; поп атрііия
орегаіиг, тоіит яііііі. Ь) Дѣйствовать
оружіемъ, йіясеге агта з'асеге. с) Лекар-
стю сильно дѣйствуетъ, тейісатепішп
еПісасіяяітпт еяі. Лакарство дѣйствуетъ,
тейісатепіпт ѵаіеі, ргойеяі. Не дѣй-
ствуетъ, т. сагеі ейесіи. Примѣръ на
нихъ дѣйствуетъ, ехетріит соя сотто-
ѵеі. Дѣло воина не совѣтъ давать пол-
ководцу , но когда нужда потребуетъ,
усердно, рѣшительно дѣйствовать,ті-
Іііія еяі поп йаге сопяіііит йисі, яей иіі
гея рояіиіаі, Ьопат паѵаге орегат. 8) Юі-
тісаге, рг®1іагі. Обѣ стороны сильно
дѣйствовали другъ противъ друга, иігі-
дие Гогіііег іиіег яе йітісаЬапІ, рг®1іаЬап-
Іиг. 9) Регяопат, рагіея а§еге; асіогет,
Іііяігіоиет еяяе.--Дѣйствующій, а§епя,
орегапя. Дѣйствующія лица, регяон®
йгатаіія. Дѣланіе, асііо, Гасіит, ейіесііо,
ория. Наше дѣланіе и недѣланіе, ди®
поЬія Гасіепйа еі Ги§іепйа яипі. Дѣланіе
добра, ЬепеГасІит; Гасеге диой Ьопит еі
гесіит еяі, Ьепе гесіедие а»еге; ейесііо
Ьопі. Дѣланный, Гасіия, ейесіия. Дѣла-
телище, яі., саияа, гаііо. 10) 8ресІаси-
Іит, іЬеаІгит. Дѣлатель, диі ІаЬогаІ,
диі ория Гасіі, орегагіия. Дѣлательный,
дѣлателснъ, ІаЬогіояия, асіиояия, яіге-
пиия, ^паѵия. — Дѣлаю, Гасеге, еГПсеге,
сопСсеге , сотропеге ; а§еге. Дѣлать
мостъ, ропіет Гасеге. Д. платье, ѵеяіет'
соиСсеге. Д. золотые сосуды, ѵаяа аи-
геа сопОаге. Д. чему описаніе, аіідиій
йеясгіЬеге. Дѣл. сыры, саяеоя Гасеге, 6-
еигаге. Д. масло, Ьиіугит Гасеге; Іас
Йепяаге іп Ьиіугит. Дѣлать шумъ, Іи-
тиііит Гасеге. Не знаю, что дѣлать, поп
сегішп еяі тіЬі диій а^ат. Не зааюг
795
796
ДѢЙ
что дѣлать съ своими дѣтьми, йе риегів
диіб а^ат поп ЬаЬео. Оиъ не знаетъ,
что ему дѣлать, что говорить, іііі поп
сопвііішп, поп ѵох впрреііі. (Сиг.). Дѣ-
лать что изъ золота, Гасеге аіідиіб ех аи-
го. Что ты дѣлаешь? диіб а§ів? Что ты
хочешь дѣлать? дпіб іисеріав? Что ты
дѣлаешь (отнимая у меня грабли), диат
гет а§ів? Что онъ со мною сдѣлаетъ?
диіб тіЬі Гасіеі, диіб ше Гасіеі? (Гасеге
въ этой коиструкпіи полагается обыкнов.
съ твор. п., иногда съ дат.; употребляет-
сн и предл. бе, но только большою час-
тію при зал. страд.). Позволить кому
дѣлать съ собою, что опъ хочетъ, ве Іо-
Іпт аіісиі бебеге. Съ этимъ ничего не
можно сдѣлать, пиііа ех Ьас ге геііипбаі
піііііав. Тутъ уже нечего дѣлать, асіиш
еві; асіа, Ігапвасіа отпіа. Оставь мпѣ это
сдѣлать, Ьос тіЬі сит® или согбі егіі (я
объ этомъ позабочусь); регтіііе тіЬі
Ьапс гет (предоставь мнѣ). Ничего не
дѣлать, піЬі! а^еге, севваге. Что дѣлать?
не знаю, дпіб а^ат, певсіо. Ты напрас-
но дѣлаешь (иначе быть не можетъ), иі-
ЬіІ а^ів, Ііегі аіііег поп роіеві. Дѣлать
издержки, ітрепват или ітрепвав Гасеге.
Д. большія издержки, тахітов вшпіив
Гасеге. Онъ дѣлаетъ нэъ него все, что
хочетъ, ірвпш аб пиіит виит Сп^іі. Онъ
умѣетъ изъ него все сдѣлать, тего те-
гібіе ві біхегіі іііа іепеЬгав евве, сгебеі.
Какого дурака изъ себя сдѣлалъ! иі 1и-
бов Гесіі! Нѣтъ другаго средства сдѣ-
лать ихъ друзьями, педпе аііо расіо ро-
Іеві сотропі іпісг еов ртаііа. Не дѣлай
помѣхи съ своей стороны, іп Іе піЫІ віі
тога. Я сдѣлаю, что она будетъ сер-
диться на тебя, е^о іііаш ІіЬі іисепваш
баЬо. Я привыкъ такъ дѣлать, ііа Гасе-
ге воіео; Ьіс еві теив тов. Хочу, чтобъ
другіе такъ дѣлали, ііа бегі ѵоіо. 1!) Га-
ДѢЙ
сеге, сопвіііиеге. Дѣлать кого Царемъ,
аіідиет Ке^ет сгеаге, сопвіііиеге. Д.
кого опекуномъ, аіідиет Іиіогет сопвіі-
іиеге, іпвіііиеге. Д. наслѣдникомъ, аіі-
диет Ьюгебет Гасеге. Дѣлать кого не-
вольникомъ, аіідиет іп вегѵііиіет аббі-
сеге, аіідиет іп вегѵііиіет аѣбисеге. Д.
кого своимъ другомъ, аіідиет віЬі аті-
сит геббеге. Дѣлать кого лучшимъ, по-
править , шеііогет Гасеге, геббеге, аб
Ггп§ет геѵосаге. Сдѣлать кого нена-
вистнымъ, аіісиі іпѵібіаіп Гасеге, соиПаге.
Дѣлать веселымъ, аіідиет ехііііагаге. Д.
свободнымъ, аіідиет ехвоіѵеге. Дѣлать
опытъ, регісиіит Гасеге. Съ чѣмъ, аіі-
сіупв геі. Д. распоряженіе, приготовле-
ніе, аіідиіб рагаге , аррагаге. Дѣлать,
положить начало, іпііішп Гасеге, іиіііит
ропеге. Дѣлать кому честь, аіісиі Ьопогі
или огпатепіо евве. Дѣлать кому сча-
стіе, аіідиет еѵеЬеге, ргоѵеЬеге; Гогіи-
п® аіісціив аисіогет евве. Дѣл. кого по-
смѣяніемъ , аіідиет гібісиіит геббеге,.
аіідиет бегібепбит ргоріиаге. I») Дѣлать
изъ себв, представлять, а&сге, ве ргаЬе-
ге, евве ѵібегі. Дѣлать изъ себя бѣдна-
го, (когда богаты), раирегіаіет вітиіаге.
Д. изъ себв хромаго, Пишете ве евве сіаи-
бит. Глупаго, вітиіаііопет віиііііі® іп-
бпеге. Д. изъ себя господина, рго бо-
тіпо ве йегеге. Что тебѣ сдѣлали? диіб
ІіЬі Іапбет іп]игі® Гасіпт еві? Что оиъ
сдѣлалъ тебѣ такое? диіб бе Іе Іапіпт
тегиіі? Я тебѣ ничего такого не сдѣ-
лалъ, ІіЬі а те пиііа огіа еві ііуигіа. Дѣ-
лать такъ, чтобъ, Гасеге, еГГісеге, сигаге,
баге орегат, епііі. Дѣлай такъ, чтобъ
я зналъ, Гас иі всіат. Дѣлать что съ та-
кимъ намѣреніемъ, чтобъ, а&еге аіідпіб,
иі. Дѣлаюсь, бегі, еГйсі, сопОсі, сотропі.
Новые дѣлаютсп столбы, соішпп® поѵ®
еГЯсіипІиг. Изъ молока дѣлается масло,
798:
797 ДѢЛ
с Іасіе 91 Ьиіупнп. Изъ дерева дѣлают-
ся разныя вещи, е 1і"по ѵагію сопПсіип-
іиг гев. 12) А§і, Йегі, бегі, еѵепіге. Онъ
вамъ скажетъ, что дѣлается, ди® ацап-
Іиг или ^егаиіиг, ех Шо или аЬ Шо ассі-
ріев. Я вамъ скажу, какъ это сдѣлалось,
циетайтойит гев ^евіа віі, ехропаш.
Богъ знаетъ, что тамъ- сдѣлается, диій
іЬі ргосейаі, баі, йе еа ге піЫІ роввшп
ІіЬі йісеге. 13) Дѣлаться теплымъ, са-
Іевсете. Дѣлаться богатымъ, йііевсеге.
Изъ нищаго дѣлаться богатымъ, ех шеп-
йісо бегі йіѵііет. Сдѣлаться ненавист-
нымъ, іпѵійіаш впЬіге. Сдѣлаться лю-
бимцемъ, аіісціив Гаѵогет віЬі соИі^еге.
Дѣлаться поручителемъ за кого, вропво-
геш Сегі рго аіідио. Дѣлатьси камнемъ,
іп вахиш тиіагі. Дѣлаться солдатомъ,
потеп йаге тііііі®. Сдѣлаться нищимъ,
ай тепйісііаіет гейі^і. 13) Тгалві^еге
сит аіідпо, расііопет Гасеге или сопй-
ссге сит аіідио; Йерасівсі. Какъ хочетъ
съ нимъ дѣлайся, йеравсіге сит ео, ргоиі
ІиЬеі или ргоиі ІіЬіІпт Гиегіі.
ДѢЛЕЖНЫЙ. Рагііііопс, йіѵівіопе ас-
серіив, дпой йіѵівіопе оЬѵепіІ. Дѣлежъ,
йіѵівіо, рагііііо, йіврегііііо. Д. наслѣд-
ства, Ьатейііаіів йіѵівіо. Онъ въ дѣлежѣ
обиженъ, іп йіѵійепйа (ге ГатіІіагі, реси-
піа, еіс.) йатпит Гесіі, й. раввив еві, й.
ассеріі. Дѣл. добычи сдѣланъ неисправ-
но, ргл'йа поп гесіе йіврегіііа еві. Дѣле-
ніе, рагііііо, йіѵівіо. Д. добычи, ргаей®
йіврегііііо. Д. имѣнія иа 3 части, Ьопа
Ігірагіііо йіѵіва, йіѵійепйа. 2) Тег. АгіІЬт.
йіѵівіо. Дѣлать дѣленіе, йіѵійеге. Дѣлен-
ный, йіѵівив, рагіііцв, йіврегіііив.
ДѢЛЕЦЪ. Вопив саивагит асіог, Го-
гепвіпт саивагит регііив раігопив. 2)
Оііт: посепв, таіебсив.----Дѣло, пе&о-
Ішт, орив, оссираііо, сига, гев; гев ацеп-
йа или "егепйа. Тяжелое, значительное
ДѢЛ
дѣло, пе&оіішп ореговит, атріит. Пред-
принять какое дѣло, пе^оііит вивсіреге.
Имѣть попеченіе о своемъ дѣлѣ, перо-
Ііиіп еиит дегеге. И. п. о дѣлѣ другаго,-
аіісціив пе^оііит ргосигаге. Исправлять
своп дѣла, виа пе^’оііа оЬіге. Свойство,
существо, состояніе дѣла того требуетъ,
паіига геі ііа Геті; еві іп ге ровііит аідие
паіига. Имѣть дѣло, іп педоііо ѵегвагі.
Имѣть много дѣлъ, оссираііввітит евве;
тиііів оссираііопіііив ітріісаіит евве. И-
мѣть очень важныя дѣла, виттів осси-
раііопіѣив йівііпегі. Освободиться отъ
дѣла, ех пе^оііо етег"і. Составлять се-
бѣ изъ чего дѣло или занятіе, віийіо віЬі
аіідпій ЬаЬеге. Это не наше дѣло, Ьос
поп апітив. Не имѣть никакого дѣла,
никакихъ дѣлъ, ѵасаге; ѵасаге пероііів;
оііагі, оііовит евве. Я надѣлаю ему дѣ-
ла, (онъ станетъ въ тупикъ), еит ай іп-
сііав гейі„ат; Если мнѣ позволятъ дѣ-
ла мои, ві рег оссираііопев теав іісиегіі.
Никогда такъ ие былъ я занятъ дѣлами,
Йівігісііог а саивів пипдиат Гиі. Повѣ-
ренный въ дѣлахъ, соцпііог, ргосигаіог.
Сидѣть за дѣломъ, орив Гасеге, орсгагі;
сопГегге ІаЬогеш ай аіідиат гет Гасіеп-
Йат. Имѣть на рукахъ своихъ какое дѣ-
ло, ЬаЬеге, диой а^ае; йетапйаіит, іт-
регаіит, ітровііит, іц^ипсіит тіЬі еві
аіідиій. Дѣло у меня всегда хорошо шло,
Ьепе рговрегедие Ьос орегів ргосеввіі ті-
Ьі. Здѣсь совсѣмъ никакого не имѣю дѣ-
ла, Ьіс піЫІ ЬаЬео, циой а§ат. У иего
и своего дѣла довольно, ваіів гегит виа-
гшп ваіа&іі. Дѣлай свое дѣло, сига гев
Іиав, аце пе^оііит Іиит. 2) Еасіит, Га-
сіпив, гев, гев &ев1а (особ. о военныхъ
дѣлахъ). Превосходное дѣло, едгеріе Гас-
іит. Одобрить чье дѣло, аіісціив Гасіит
ргоЬаге. Дѣла Божіи, орега Беі. Дѣла
закона, 1е§ів орега; еа, ди®. Іех ргаевсгіЬіІ-
’799
ДѢЛ
ДѢЛ
800
Это не мое дѣло, Ьос поп а те ргоіес-
Іит еві; Ьос поп теа сиіра, тео ѵіііо
Гасіит еві. Жестокость есть часто дѣло
любостяжанія, сгийеіііая ягере ех аѵагіііа
павсііиг, огііиг. Воздавать каждому по
дѣламъ, геІгіЬиеге ипісиідие ]ивІа рго
орегіЬия е]ив. 3) Іля, сопігоѵегеіа, саияа,
З'ийісіиш. Начать дѣло въ судѣ, асііо-
пет іпвіііиеге; 1е§е а^еге; Іііет ведиі.
Рѣшить дѣло въ чью пользу, йаге Іііет
яесипйит аіідпет. Разобрать дѣло, йе
саиба со^поясеге. Если ты имѣешь съ
кѣмъ какое дѣло, еі сит аііего сопІгаЬая.
Я не имѣлъ съ нимъ никакого дѣда, пі-
Ьіі сит ео соттегсй ЬаЬиі. Я не хочу
или не буду имѣть съ тобою никакого
дѣла, Іиа сопйіііопе поп иіаг. Начать
противъ кого дѣло, Іііет іпіеийеге аіі-
сиі; а^еге іп аіідиет; Іііет іпГегге іп аіі-
диет. Имѣть съ кѣмъ дѣло по суду,
Іийісішп ЬаЬеге, Іііі^аге, сегіаге сит аіі-
дио. Вести дѣло какъ стряпчему, саи-
яат огаге, регогаге, Ігасіаге, ѵегеаге.
Спорное дѣло, гев апіЬі^іІиг. Уголовное
дѣло, гее сарііаіія. Выиграть дѣло, ѵіп-
сеге ішіісіипі, саияаш; оЬііпеге саиваш,
Іііет. Проиграть дѣло, сайеге іп рійісіо;
сайеге саива; саиват, Іііет регйеге. Дѣ-
ло еще не рѣшено, Іів реийеі. Перене-
сти дѣло изъ одного суда въ другой,
ареііаге аЬ аіідио ай аіідиет; ргоѵосаге.
Основаніе дѣла, сопііпепв сайеге. 4) Мнѣ
до всего этого нѣтъ дѣла, Ьос піЬіі ай
те, т. е., аіііпеі. Мнѣ нѣтъ никакого дѣ-
ла до тебя, піЬіі Іе иіог (Ріаиі.). Какое
вамъ до него дѣло, диге гаііо ІіЬі сит іііо
іпіегсейіі? Какое ей тутъ дѣло? диій
Ьиіс Ьіс геі еяі? 5) 8іа1ие, сопйіііо, Іосив.
Ихъ дѣло богатое, а наше бѣдное, іііо-
гиго гее Яогепіея еипі, поеігге ѵего Іосо
Йеіегіоіе. 6) РегГесІіо, ехяесиііо. Многіе
на это отзовутся, что такоіі родъ воспи-
танія не такъ удобенъ дѣломъ, какъ сло-
вомъ представляется, тиііі геропепі или
іп сопігагіат рагіет айегепі: е]ивтойі
гаііопет ейисапйі риегов Гасіііия ѵегЬів,
диат ге ай ейесіит аййисі ровве. Это
главное въ нашемъ дѣлѣ, Ьіс сагйо, Ьос
сариі еві 1іи]ив геі; іп ео гев Іоіа ѵегяа-
Іиг. То и дѣло, піЬіі аііий, диат. Онъ то
и дѣло бѣгаеть, піЬіі аііий, диат йіясиг-
яаі. Онъ то и дѣло говоритъ объ этомъ,
іяіий яетрег ЬаЬеі іп оге. За дѣло, по
дѣломъ, рие, тегііо; ]иге тегііодие.
Его наказали по дѣломъ, ]иге тегііодие
рсепав йейіі, яоіѵіі, регяоіѵіі. Говорить
дѣло, вегіо Іодиі. Ты говори ему дѣло,
а онъ смѣется, Іодиеге сиш ео йе геЬия
дгаѵіЬив, яеѵегіе, еі іііе гівшп ейіі. Ты
все ие дѣло говоришь, и слушать не хо-
чется, ееіпрег аііепа Іодиегія педие ѵіе
аиясиііаге. Это дѣло пе его ума, ій ех
е|ие оИісіпа поп ехііі, еа поп ргоГегІ е
яиа топеіа. У кого на рукахъ премно-
го дѣла, оссираііяяітия. Дѣло, скрытно
производимое, Ггаия, яігаіа^ета. Въ са-
момъ дѣлѣ, ге, гсѵега, геарге. Наконецъ
дѣло дошло до того, ровігето гея айео
гейііі. Оставь ее, да говори о дѣлѣ, тіііе
іяіа аідие ай гет гейі. Помочь кому со-
вѣтомъ и дѣломъ, аіідиет орега еі соП-
еіііо или ге еі сопяіііо ]иѵаге, ай)иѵаге.
Онъ въ самомъ дѣлѣ подумалъ, что я
разсердился, геарге сгейійіі, те оЯепяит
еяяе.---Дѣловецъ, аріия, ійопеив, раг
аііспі геі. Дѣловый, регііия Гогепяіит
саиеагит, Гогепяіиш пе^оііогит, паіия
геЬин §егепйія, Ігасіапйія пе^оііія ійопеив;
Ьопия, ІаийаЬіІія асіог саияагит. Дѣло-
вые люди, орегагіі; орега) тегсепагі®,
сопйисіге.
ДЬЛОПРОИЗВОДСТВО.Лб ѵосаііо (от-
носит. стряпчаго), Ігасіаііо саизге ]ийі-
сіагі®.
.801
ДѢЛОСКАЗАТЕЛЬ. 81. йеіаіог. •
ДѢЛЬНО. С*1 га1іо *®г1» гаііопі сопѵе-
піепіег. Онъ д. тебѣ говоритъ, ай ѵегі-
іаіет іофіііиг; ѵеге, ѵегит, ѵега ргнейі-
саі, ѵега йісіі. Дифилъ сказалъ бы дѣль-
,во или —ное, если бъ извѣстно было,
что это слово Латинское , егаі аіідиій
диоб йіхіі НірЫІие, зі сопеіагеі, огаііопет
еззе Іаііпат. Дѣльно вамъ, ]ше ріесіе-
гіз. — Дѣльный, пейоііозив, (йіез) ІаЬо-
гапйо, ІаЬогіЬиз йезііпаіиз. 2) Онъ гово-
ритъ все дѣльное, диійдиій йісіі, йісіі,
ассигаіе, зиЫіІіІег, ехдиівііе. Ие вижу
дѣльной причины, піЬіі іігті ѵійео. 3)
Вопиз сопіісіепйо или ех дио -аіідиій соп-
йсі роіеві, лѣсъ, (Ііепиш). Дѣльцо, пе^о-
Ііоіит. Найдется какое нибудь дѣльцо,
егіі аіідиій пе^оііоіі.
ДѢЛЮ. Ыѵійеге, рагіігі и рагііге (смо-
тря по тому, какъ дѣлящій беретъ себѣ
часть или нѣтъ). Дѣлить родъ на виды,
вепиз іп ересіе» йіѵійеге. Д. на части,
іп рагіев йіѵійеге. Д. что на двое, на
трое, на многія части, аіідиііі Ьііагіаш,
ігіГагіат, тиіІіГагіат йіѵійеге. Д. имѣніе
на 3 части, Ьопа Ігірагіііо йіѵійеге. Дѣл.
оставшееся имѣніе, -Ьегсішп сіеге. Д.
что между собою, аіідиій іпіег ее йіѵійе-
ге. Дѣлить что съ кѣмъ, рагіігі аіідиій
сиш аіідио. Дѣлить войско на многія и
малыя части, іп щиііаз рагѵаедие рагіев
сагреге ехегсііит (Ілѵ.). Д. что между
другими, рагііге аіідиій іпіег аііоз. Д.
на ровныя части, доли, іп гедиаз репеіо-
пее йіврепеаге. Д. добычу ровно, на ров-
ныя части, рггейат гедиаЬіІіІѳг йізрегііге.
Царство раздѣлено на округи, ітрегіит
ге^іопіЬиз рагіііит еві. Годъ дѣлить на
12 мѣсяцевъ, аииит іи йиойесіт тепзез
йезсгіЬеге. Д. что на безкоиечныя доли,
•йізрегііге аіідиій іп іпііпііа. Дѣлить съ
кѣмъ счастіе и несчастіе, Ьопа, таіа ина
ДѢТ 802
сит аіідио Іоіегаге. Д. .съ кѣмъ бѣд-
ность, раирегіаіет ипа регГеггс. Д. съ
кѣмъ свои заботы и мысли, сигае еі со-
§іІаііопев. еиаз сит аіідио тізсеге. Онъ
дѣлитъ всякую участь со мною, еит Ьа-
Ьео отпіит Гогіипагит зосіит рагіісі-
ретдие. Дѣлить время между работою
и.отдыхомъ, іетрога ІаЬогіз ѵоіиріаііз-
дие йіерегііге. Тег. таІЬ.: Двадцать дѣ-
лить 5-тью или на пять, ѵі^іпіі рег диіп-
дие йіѵійеге. — Дѣлиться съ кѣмъ, раг-
іігі сит аіідио. Д. чѣмъ между собою,
рагіігі аіідиій іпіег ее. Д. на двѣ пар-
тіи, іп йиав рагіев йівсейеге. Д. на со-
вершенно противныя мнѣнія, іп сопіга-
гіаз зепіепііая йівІгаЬі. 2) Юіѵійі.
ДѢТЕЛЬ. 81. Ѵіе, еГйсасіа, роіезіаз.
Сатанина дѣтель, зиавіо, іпвіі^аііо йіаЬоІі-
са. Дѣтельный,ІаЬогіовпз, §паѵив, зейиіііз.
ДѢТЕНЫШЪ, дѣтепышекъ. ІпГапз,
риег, риеііа іпГнп.'е ріеЬіе. 2) РиІІие, са-
Іиіив, диѵепсиз. Нашелъ гнѣздо волчье,
нашелъ птичье съ дѣтенышками, герегі
тойо рагіев или рагіи ейііов саіиіое Іирав
еі пійит аѵів сит риШв. — Дѣти, дѣтки,
дѣтушки, дѣточки, паіі, ІіЬегі, риегі,
риегиіі, ризіопез, риеііиіге. У него мно-
го дѣтей, тиііов ЬаЬеі паіов; сиі тиііі
ІіЬегі паіі зипі. У него дѣти избалова-
ны, е;ив ІіЬегі іпйиі^епііив ЬаЬіІі, йерга-
ѵаіі зипі. Дать дѣтямъ доброе воспита-
ніе, Ьепе ейисаге, іпвіііиеге ІіЬегоз; іп-
віііиеге еое ІіЬегаІіІег ейисаііопе Йосігі-
падие риегііі. Ничего, кромѣ печали, отъ
дѣтей своихъ не нажить, піЬіі ргайег йо-
іогет апіті е ІіЬегіз ѵійеге. 3) Дѣти!
пойдемъ или побѣдимъ или умремъ вмѣ-
стѣ, а§ііе, атісівзіші, (соттііііопез) аиі
ѵіпсатиз аиі ипа тогіатиг. — Дѣтина,
дѣтинка, айоіеесепз. Дѣтина собою вид-
ный, айоіезсепз йесогиз, зресіозиз. — Дѣ-
тище, дѣтищъ, риег.
26
803 ДѢТ
ДѢТОВОДИТЕЛЬ. Раебадо§ив, ебиса-
Іог, топііог, сивіов. Дѣтоводительница,
^иЬегпаІгіх, та^івіга. Дѣтоводительство,
дѣтоводство, сивіобіа риегогит. Дѣто-
водительствую, дѣтоводствую, іпвіііиеге
риегов.
ДѢТОЛЮБІЕ. Атог риегогит.
ДѢТОРОДНЫЙ. АО ^епііигат регіі-
пепв, {гепііаіів. Дѣтородные члены, раг-
іев согрогія репііаіев. Дѣтород. членъ,
гоетЬгит ѵігііе. Дѣторожденіе, ІіЬего-
тит ргосгеаііо.
ДѢТСКАЯ, Юіяеіа рагѵиіогит. Дѣтски
или по дѣтски, риегііі тобо, риегііііег.
Дѣтскій, іпГапІіІів, іпГапв, риегііів. Дѣт-
ское платье, ѵевіів ІпГапІіІів (Рангѣ), ѵея-
Іітепіа риегіііа. Дѣтскія лѣта, аппі рие-
гііев, аппі іпГапІіае, аппі Іеиегі; юіав ргі-
та ; ргіта агіаіів Іетрога. Изъ дѣтства
примѣчена была въ Александрѣ вели-
комъ непреоборимая крѣпость, іп риегі-
ІіЬив тетЬгів Аіехаибгі іпботііив еті-
пеЬаІ ѵірог. Дѣтская болѣзнь, тогЬия
рагѵиіогит или іиГапІіит Дѣтскій учи-
тель, риегогит рггесеріог. Дѣтская сказ-
ка, ГаЬиІа пиігісиіагит. Д. игра, забава,
Іивив риегііів, Іивив іпГапІіит; беіесіа-
тепіит риегііе. Дѣт. проказа, шалость,
риегііе Гасіит, реіиіапііа риегііів. Дѣт-
ская невинность, іпіе^гііав, іппосепііа. Д.
колясочка, сЬіготахіит, ріовіеііит. Д.
колыбель, сииае. Д. бѣлье, ііпіеа рагѵи-
іогит. Д. надзиратель, сивіов риегогит.
Ь) Дѣтская любовь, ріеіав. Зто дѣтская
обязанность, риегогит еві. Дѣтство, рие-
гіііа, риегііів геіав; ргіта а»1ав. Съ дѣт-
ства, а риегіііа; а риего; а рагѵо, а раг-
ѵиіо, также во множ. ч. а риегів, а раг-
ѵія; а рагѵиіів; а ргіта или аЬ іпеииіе №-
Іаіе. Въ самокъ дѣтствѣ, іп риего віаііш.
В. с. д. замѣтны были отличныя дарова-
нія и способности, іп риего віаііт апіті
ДѣЮ 804
еі іп^епіі боіев ехріепбиегипі. Выттп
изъ дѣтства, ех рагѵів ехсебеге, ех ерЬе-
Ьія ехсебеге; аппов риегііііаіів е^гебі.
Еще въ дѣтствѣ, еііатпит риег. — Дѣть-
скій, дѣтескъ, оііт: Ьото, диі диювііопі-
Ьив рег Іогтепіа ЬаЬіІів абегаі диідиѳ
вегѵапбів ІеріЬив еі уибісйв Гасіепбів іпѵі-
ЗІІаЬаІ; е]пвтобі регвопж іпвирег абті-
півІгаЬапІ еііат аііа пе^оііа еі ргіпсіріЬив
раігісіівдие егапі рго Іе^аіів.
ДѢЮ. 81. Еасеге, а&еге, орегагі. Дѣя-
ти молитву, ргесагі; ргесев абЬіЬеге или
Гчпбеге. Нужда научитъ дѣяти молитву,
абѵегвае гев абтоѵепі геІіДопет. Дѣяти
куплю, тегсаіигат Гасеге. Дѣюсь, соп-
йсі, ііегі, (*егі, а^і, еѵепіге. Что у васъ
дѣется, скажите мнѣ, диіб гегит арий
ѵов а«аІиг, біс тіЬі. — Дѣяніе, Гасіит,
Гасіпив, гев, гев реяіа, орив. Воздать по-
дѣяніемъ, геІгіЬиеге уивіа рго орегіЬив.
Дѣянія Апостольскія, асіа арояіоіогига.
Дѣянія Петра Великаго, гев "еяііс Реігі
піа^пі. Дѣятель, диі ІаЬогаі, диі орив Га-
сіі. Дѣятельность, іпбиВІгіа, ^паѵііав,
вігетііав, бііі^епііа. Величайшая дѣят.,
витта іпбивітіа. Показывать такую дѣя-
тельность, витташ абЬіЬеге іпбивігіат.
Выть всегда въ дѣятельности, ветрег
а"сге аідие тоіігі аіідиіб. Дѣятельность
духа, ума, апіті тоіив, тепіів а^ііаііо.
Прерывать дѣятельность, останавливать
ее, а геЬив ^егепбів аѵосаге. Духъ ни-
когда не можетъ быть безъ дѣятельно-
сти, апітив а^ііаііопе еі тоіи ѵаспив пип-
диат евве роіеві. Показывать такую же
дѣятельность, какъ и., рагі евве бііі^еп-
Ііа, ас. Отнимать у боговъ всю дѣятель-
ность, уничтожать ее словами, йеов отпі
асііопі вроііаге. — Дѣятельный, рготп-
Іив, вігепиив, аіасег, іпбивігіив, ІаЬогіо-'
вив, ^паѵив, асіиовив. Д. человѣкъ, Ьото-
іпбивігіив, &паѵив, вебиіив. Быть всегда
Дят
805 ”
дѣятельву, ветрег іпіепіпт евве геЬив
еегспбів. Дѣят. купецъ, тегсаіог віге-
пиив. 2) АО ѵііат иіііів; диой тапи ехег-
сетг, <рюб тапив орега іпбіреі. Дѣя-
тельная химія,сііетіа,ди® іп иви ѵегваіиг.
ДЮЖЕСТЬ. КоЬиг, ѵів, ѵігев, Йгті-
іав; согрогів ѵігев, также одно ѵігев.
ДЮЖИНА, дюжинка. Пнобееіт; пи-
тегив биобепагіив. Д. тарелокъ, биобе-
сіт бівсі, раіеііа-. Дюженный, гев, <14®
биобеп® ѵепбипіиг. 2) Пиобесіт, пите-
гив биобепагіив. Пропала дюженная вил-
ка, бе питего биобепагіо атівва, регбііа
еві Гигса.
ДЮЖІЙ, дюжъ. ѴігіЬив ѵаіепв, ѵаіі-
бив, гоЬивІив. Дюжая лошадь, ециив го-
ЬивІив, ѵаіібив. Быть очень дюжу, ехі-
тіо согрогів гоЬоге евве, ѵігіЬив ехсеііе-
ге. Дюжо и дюже, ѵаіібе. Дюжѣю, сгав-
вевсеге, согрив Гасеге, аб ріепііибіпет
сгевсеге.
ДЮЙМОВЫЙ. Роііісів сгаввііибіпет
а>циапв. Дюймовыя доски, авзев роііісів
сгаввіішііпет аециапіев. — Дюймъ, роі-
Іех. Каждый брусокъ шириною въ два
дюйма съ половиною, ипитдиобдие Іі§-
пит сгавеит биоЬив сит бітібіо роііі-
сіЬив.
ДЯГИЛЬ, дягильникъ. Апреііса вуіѵев-
Ігів. — Дягиль собачій, см. омегъ.
ДЯГЛИЦА. См. Сныть.
ДЯДИНЪ, дядній, дядюшкинъ. Аб ра-
Ігиит, аб аѵипсиіит регііпепв. Дяднее
имѣніе, Ьопа или Гасиііаіев раігиі, аѵип-
сиіі. — Дядюшка, ѵох Ыапба, циа ІіЬега-
іііег, сотііег ареііапіиг Іат аѵипсиіі,
<1<іат аііспі ргоѵесііогев аеіаіе. Дядя, раі-
гиив (со стороны отца), аѵипсиіив (со сто-
роны матери). Онъ мнѣ дядя по отцѣ,
еві шсив раігиив.
ДЯТЕЛЪ, Рісив. Д. зеленый, рісив ѵі-
ЕВР «ПІГ
гібів. Д. пестрый, р. та]ог. Д. трепало»,
р. Ігібасіуіив.
ДЯТЕЛЬНИКЪ, дятловникъ. ТгіГоІіит
герепв.
ДЯТЛИНА, дятловина. ТгіГоІіит рга-
Іепве.
щ г о,-
Е. Яехіа аірЬаЬеІі Коввісі Ііііега, <[и»
ргітів ѵосаЬиІі вуІІаЬів епипсіаіиг иі іе,
тебіів иі е, ехігетів, иі ві иоіеіиг ассеп-
(и, иі іо. Іп сотриіапбів геЬив абЫЬііа
бевірпаі ишпегит циіпагіит, еі спт Іі-
пеоіа а Іаіеге ровііа биаЬивцие Ігапвѵег-
вів весіа диіпдиіев тіііепагіит.
ЕВАНГЕЛИСТЪ. Еѵапреіівіа. Четыре
Евангелиста, циаіиог Еѵап^еііві®. Еван-
геліе, Еѵапреііит, паггаііо бе СЪгівІі ѵііа
еі геЬив {?евІів іп Ьас Іегга. Ев. отъ Іоан-
на, Еѵап^еііит аисіоге Іоііаппе. 2) Пос-
Ігіпа, ргюсеріа СЬгівІі. 3) Техіив еѵапре-
Іісив; Іесііо Еѵап^еііса, регісоре Еѵап«е-
Ііса. Евангеліе на Рождество Христово,,
регісоре Еѵап§е1іса, <(ию біе паіаіів СЬгі-
вІі Іеріінг. Евангельскій, Еѵапреіісив. Е-
вангельская истина, ѵегііав Еѵапреііса.
Притча, рагаЬоіа Еѵап§е1іса. Ев. богачъ,.,
біѵев, бе дио іп Еѵап§еііо Гіі піепііо.
ЕВВА. Еѵа.
ЕВНУХЪ. 8рабо, еиписЬив, ехвесіив.-
Евнуховъ, врабопів.
ЕВРАШКА. Ьерив Ііаигісив.
ЕВРЕЙ, Евреинъ, Евреянииъ. НеЬгаеив).
Іибдаів. Еврейскій, ЬеЬгаісив. Кто разу-
мѣетъ Ев. языкъ, ЬаЬгаісае Ііприге регііив.
Большой знатокъ Еврейскаго языка, Ье-
Ьгаісае Ііп^иге регііівзітпв. ІІо Еврейски,
ЬеЬгаісе.
ЕВРОПА. Еигора. Европеецъ, Епго-
ра?ив. Европейка, Еигораеа. Европейскій,.
Еигорачів.
«07 ЕДВ
ЕВХАРИСТІЯ. ЕисЬагізііа; яасга соепа
_или соепа Нопііпі.
ЕГА. Апиз гіхояа.
ЕГА БАБА. Ѵеиейса.
ЁГДА.Счт,чиапйо. 2)Кои пе?поп?пе?
ЕГЕРМЕЙСТЕРЪ. Ма^іяіег геі ѵеиа-
ііса>. Егѳ|>скій, ѵспаіогіия; ѵеіііія. Егер-
ское ружье, ясіореіит или Іеіит і^піѵо-
хпит ѵепаіісит, ѵеіііія. Ег. корпусъ, со-
Ьогз ѵеіііит. По егерски, тоге ѵепаіо-
хит; тоге ѵеіііит. Егерь, ѵепаіог; ѵеіея.
ЕГИПЕТСКІЙ. .Жвурііи», 2Е§урііасия.
Египетъ, А^уріия. Египтянинъ, А^урііия.
Ліо Египетски, ТЕйурІіасе.
ЕГИРА. Си. Эгира.
ЕГО. Еит, Ьіпс. Я видѣлъ его, еит
яйі.
ЕГОЖУ. Реіиіапіет еяяе, Іаясіѵіге, Іи-
Деге. Не посидитъ смирно, все егозитъ,
-поп роіеві йеяійсге, пііііі піяі Іаясіѵіі. Его-
да, риег Іаясіѵиз, реіиіапя.
ЕГОИЗМЪ. Иітіия или іпяапия яиі
атог.
ЕДА? 81- Ко? пит еііат? 2) Не, иі пе.
ЕДВА. Ѵіх, ®§ге, поп Гасііе. Едва мож-
но это сдѣлать, ®"ге Ьос еПісі роіеяі. Е.
ушелъ живой, ѵіх ѵіѵия ей'и^іі. Е. я отъ
этого удержался, іепеге піе ѵіх роіиі,
Чиіп. Едва не ударилъ его, ѵіх іетрегаѵі
а шапіЬия. Едва Могъ удержаться отъ
смѣха, Я'^те гіяит сопііпиі. Едва или со-
всѣмъ не, ѵіх аиі отиіпо поп. Едва уже
наконецъ, ѵіх ІапЛет. Едва — пе гово-
ря п подавно, ѵіх — пейит; ѵіх йит —
пеЛшп. Едва — но однакожъ, ѵіх — яей
іатеп. Едва или лучше совсѣмъ нѣтъ,
ѵіх ас пе ѵіх чиійет. Едва могу ходить
пѣшкомъ, ѵіх іп^гейі рейіЬия роязит. Ед-
ва, едва можетъ жить, ѵіх аиі пе ѵіх циі-
Йегп ѵііат іоіегаі. Едва, едва можетъ
глядѣть, ѵіх визііпеі раІреЬгая. — Едва
да, ЬаиД Гасііе, поп Гасііе, йіГЙсиІіег. Ед-
ЕДИ 808
ва ли это правда, ЛиЬішп ЬаЬео, Ьапс тещ
ііа яе ЬаЬеге. Едва ли этому слуху мож-
но вѣрить, Ьиіс гитогі Ьаий Гасііе ййез
ЬаЬегі роіеяі. Едва ли не первый, Гасііе
ргітия. Едва ли кто шібудь, Ьаий Гете
циіядиат. Онъ едва и думалъ объ этомъ,
<рюй іііе тіпіте риіаЬаі. Едва ли боль-
ше, иі яиттит, иі тахіте.
ЕДИНАКІЙ, единако. См. Одинакій,
одинаково.
ЕДИНАЧЕСТВО. См. Одиначество.
ЕДИНЕНІЕ. Сиііая, соіуипсііо. Едини-
ца, ипііая, топаз (о числахъ). Единицею,
яетеі. Единитная, сориіашіі яі^пит.
ЕДИНОБОРЕЦЪ. Оиі іп сегіатеп ріп-
{рііаге сит аіічио йеясепйіі. Едпнобор-
ныіі, ай сегіатеп яіпдиіаге регііпепз.
Един. воинъ, тііея, чиі ри^пат віпдиіа-
гет сит аііего іпіі. Единоборственный,
ай ри^пат яіпдиіагет регііпепя. Ед. под-
вигъ, сегіатеп ніп^иіагс; ри°па яіп§ді1а-
гія. Единоборство, ри&па 5Іп°и1агія. Еди-
ноборствую, ри§паіп яіп"ійагет іпіге; іп
сегіатеп зіп»иІаге сит аііцио йеясепйеге.
ЕДИНОБРАЧІЕ, единобрачность. 0п-
ит фіія яетеі іапіит йихіі ихогего. Еди-
нобрачный, диі иная іапіит пирііая сои-
ігахіі, яетеі Іапіит ихогст ЬаЬиіі.
ЕДИНОВЛАСТИТЕЛЬ, единовласт-
никъ, топагсЬа, <]иі яоіия ітрегаі. Еди-
новластіе, топагсЬіа, ипіия Йотіпаіиз я.
ітрегіит. Единовластный, топагсіііснз,
ай топагсЬіат я. топагсііат регііпепя.
Единовластно, іп тойііт топагсЬіа:.
ЕДИНОВРЕМЕННИКЪ. Л'чиаіія аіісиі
или аіісціия; е]ияйет юіаіія. Единовре-
менница, ачріаіія. Единовременный, а>-
циаіія, е]и«Іет юіаіія.
ЕДИНОВСЕЛЬНИКЪ. 81., Оиі еойет
іетроге сит аііцііо аІісиЬі зейет йхіі;
іп еойет іепіогіо Де^епз, б^боярто;.
ЕДИНОВѢРЕЦЪ, —вѣрка. рагіісер»
ЕДИ
ЕДИ
8<0»
809
яасгогит, яедиепя еаііет яасга. Е.швовѣр-
ньІЙ __вѣренъ, яедиепя еаііет яасга.
ЕДИНОГЛАСІЕ. Нагтопіа, сопсепіия.
2) Епия Йіетдие Іепог, іпоріа ѵагіеіаіія.
Ед. въ пѣсняхъ наводитъ скуку, ѵох ипо
ргеяяи оМпсІа Іаеіііит сгеаі, тоіеяііат
СхЬіЬеІ. 3) Сопяепяия, сопяепяіо, ипапі-
тііая. Единогласно, сопѵепіепіег, соп-
р-иепіег. 4) 8іие ѵагіеіаіе, иио еоветдие
Іепоге. 5) Спо оге; сопяепяи. Единоглас-
ный, сопяошів, Ьагтопісия. 6) Чпо Іепо-
ге ргосе<1еп8, ипит яопит ЬаЬепя. пиііа
ѵагіеіаіе ііеіесіапя. 7) Сопаепііепв. Еди-
ногласный выборъ, сипсіія или отпіит
яиЛгадіія сгеагі.
ЕДИНОДЕРЖАВІЕ, единодержавство.
Чпіия ітрегіит, ііотіпаіив. Единодер-
жавствую, яоіия ітрегіит оЬііпео. Еди-
нодержецъ, Вех яоіия ітрегапя; диі яо-
Іия гегит роіііиг; диі яоіия ітрегіит
оЫіпеі.
ЕДИНОДУШІЕ. Сопсопііа, ипапітііая,
сопяепяия. Жить въ единодушіи, соп-
соніііег сит аіідио ѵіѵеге. Расторгать
ед., сопсогіііат іІія)ип"еге. Водворять
единодушіе, апіпіоя сопсопііа ріасаге;
расет еі атіеіііат іпіег аіідиоя сопсіііа-
ге. Единодушно и единодушнѣ, сопсог-
ііііег, ипо сопяепяи. Ед. и всѣми силами
устремиться на кого, асеггіто піяи іп-
ситЬеге. Единодушный, сопсогз, соп-
яепііепя, ипапітія.
ЕДИНОЖДЫ. 8ете1. Единожды на
всегда, яетеі иііітитдие; яетеі іп рег-
реіиит. Приказъ данъ е. на в., яетеі іп
регреіиит ]ияяит, ташіаіит еяі.
ЕДИНОЖЕНСТВО. Мопо§:атіа, зіп^и-
Іаге таігітопіит. У Христіанъ наблю-
дается единоженство, ариЛ СЬгі8Ііапо$
іаліиттосіо топо^атіа гесеріа еві.
ЕДИНОЗВУЧНЫЙ, ЕГпит еипііетдие
^пит ЬаЬепв, ипіяопия.
ЕДИНОЗЕМЕЦЪ. Рориіагів; диі е|иж«
ііет еяі сіѵііаіія; диі іп еаііет сіѵііаіе па-
Іия еяі, сопіеггапеия (слово, употребляв-
шееся одними воинами). Нашъ ед., Р°"
риіагія пояіег; повігая. Вашъ ед., рори-
іагів ѵеяіег, ѵеяігая. Единоземка, рори-
іагів. Единоземство, рориіагііаз (встрѣч,
только у Плавта).
ЕДИНОИМЕННЫЙ, одноименный. Со-
рютіпія, е]ияі1ет потіпія.
ЕДИНОКРОВНЫЙ.Сопяапрііпеия,яап-
рііпе сопішісіия; песеяяагіия.
ЕДИНОЛѢТНЫЙ. Аппісиіия, ипіия
аппі.
ЕДЗНОМУДРЕНО. Сопсопіііег. Еди-
номудріе, сопсопііа, сопяепяіо, ипапіті--
Іая. Едипомудрый, единомудренный, ерія
<Іет тепіія, яепіепііаэ, іііет вепііепя, еап-
ііет тепіет ЬаЬепя, сопсогя.
ЕДИНОМЫСЛЕННО. Согсогйііег, соп-
яепяи. Единомысленпый, еапііет тепіет
ЬаЬепя, ипапітія. Единомысліе, сопсог-
сііа, сопяепяия, іііет яепяия. Единомыш-
леніе, яспіепііагит сопяепяіо, сопяепяия-
сопѵепіепііа яепяиит. Единомышленникъ,
аявесіа, яесіаіог, аяяесіаіог; сиііог, аіігпі-
гаіог; яосіпя; диі рагіев а1ісц)ив ведиііиг
или Іиеіиг.
ЕДИНОНАЧАЛІЕ, единоначальство,-
і піия ітрегіит, и. ііотіпаіия. Едипова-'
чальншгь, гех, Іугаппия; диі яоіив гертаі/,
ітрегіо ргжеяі. Единоначальствую, яоіипі
ге;;пагс, яоіит ітрегіо рпееяяе; яіпшмг
роіеяіаіе ргаеяяе, яиргето ]иге ітрегаге.-
ЕДИНОНРАВІЕ. Могит соп^гиенііа ;
яітііііиііо тогит; ііііет тогев. Едино-
нравный, яітіііѣия рга?і1і1пя тогіЬия, е)ив-
ііет іп^епіі.
ЕДИНООБРАЗІЕ, единообразность. Л5—
диаЬіІіІая; яітріісііая; вітііііав, сопѵепіеп-
Ііа, соп^гиепііа. Е. движенія, агдиаЬіІіІаЖ
тоіия. Е. жизни, яітріісііая; сопяіапіі»?.
«41.
ЕДИ
ЕЖЕ
812
зедиаЬіІИаз ѵііаг. Единообразно, яіпе ѵа-
гіеіаіѳ-; гедиаЬШІег, сопѵепіепіег. Еди-
мообразный, ипіГогтів, яіш.ріех, ѵагіеіаіія
ехрегя, ипіпя тойі; сопѣтиия, сопвепіа-
пеиз. Страна, представляющая единооб-
разный видъ, а§ег ипа яресіе. Характеръ
его былъ единообразный, іп отпіЬіія соп-
«Іапііаш рнввііііі.
ЕДИНООКІЙ, единоокъ. Ьияспя, сосіея
^родившійся съ однимъ глазомъ), ипоси-
Іив (въ прозѣ употр. рѣдко), аііего осиіо
саріия, огЬив (кто лишился глаза),
ЕДИНОПЛЕМЕННИКЪ,единоплемен-
ница, диі, диае еві е^ивйет депіія; допи-
тія, віігрів. Единоплеменный, однопле-
менный, е)ия<1ет допогія, допііз, допіііів.
ЕдинопЛеменничество, ^епіііііаз.
ЕДИНОПЛЯСНИКЪ. 81. Ьеѵів агта-
'1ига> единя, шііея.
ЕДИНОРОГЪ. Мопосегов. 2) Мопойоп
уЬіпп.).
ЕДИНОРОДНЫЙ. Е'підопііия, ипісия.
Сынъ, Гіііия ині^еиііив.
ЕДИНОСОВЬТЕНЪ. Спапішия, соп-
<согя, сонсогііапз, сопсіпепя, сопвепііепз.
Быть единосовѣтиу, еойет евве апіто,
ъепзи; сопсіпеге сит аіідио. Единосо-
вѣтіе, іііет апітив, іііет яепяия.
ЕДИНОСТЬ ВѢРЫ. 8осіеІав Ііііеі. От-
дѣлять себя отъ единости вѣры, ве ве-
доедого а восіеіаіе или пишете огІЬоііо-
хогипі.
ЕДИНОСУЩІЕ, единосущность. Сот-
япипіо евяепііа?, сопзиЬвІапІіаііІаз. Еди-
носущный, единосущенъ, е)ияі1ет еввеп-
Ііае, диі еапдепі еввепііат ЬаЬеі.
ЕДИНОУТРОБНЫЙ. Е.іижіет иіегд,
піегіпи.я. Единоутробные братья, Ггаігев
лгіегіпі.
ЕДИНОХУДОЖНИКЪ. Оиі еапсіет аг-
Мет, іііет орііісіит ехегсеі.
ЕДИЯОЩЯ. 8етеі. Единою, ветеі.
ЕДИНСТВЕННО. Е'пісе, воіиттойо.
Е. для тебя сдѣлалъ такъ, ІіЬі, ргжіе-
геа пепііпі, Ьос Гесі. Единственный, ипі-
сив, віп^иіагів. Это его единст. сынъ,
віпдоіагів паіив еві. Это его единствен-
ное утѣшеніе, Ьос ипісит еі еві воіаііит.
Занятіе иауками — вотъ единственная
моя забота, тіЬі отпе педоііщп, отпіа
іп вішііо сига. Единственное его упраж-
неніе состоитъ въ обученіи юношества,
отпе е]ия педоііит ипісе іп риегіз еги-
«1ІСПСІІ8 сопвівііі. Единственное число, пи-
тегив яіпдоіагія. Единство, ипііав, то-
пая. 2) СопсогДіа, ипапітііав. Единствую,
ві., воіит ЬаЫІагѳ. Единю, ]ип§еге, соп-
Зііпдоге, восіаге. Единюсь, ]ип"і, сопіипдо
восіагі.
ЕЖЕ, е. есть. Ій езі, ѵійеіісеі. Во еже,
иі съ сосл.
ЕЖА. Юасіуіів діотегаіа.
ЕЖЕВАТЪ. ЮіГОсіІів, Лигия, поп оЬве-
диіозив.
ЕЖЕВИКА. КиЬив Ггиіісозиз.
ЕЖЕВРЕМЕННО. Отпі Іетроге. Еже-
временный, дио<] отпі Іетроге 81.
ЕЖЕГОДНО. Оиоіаппів, яіп^иіія аппів.
Еяіегодным, аппииз. Расходы, апииа ех-
репва.
ЕЖЕДНЕВНО.Оиоіібіе, іп біез; іп іііев
віпдиіоз; (ІіеЬия віп"и1із. Еж. посылаю
къ тебѣ коротенькія письма, іп біез віп-
йиіов Ьгсѵіогез Шіегав аб Іе тіііо. Еже-
дневный, диоіібіаииз, біигпив (что днемъ
бываетъ; однакожъ берется и въ этомъ
значеніи ежедневный). Еж. нища, ѵісіи»
диоіійіаиив, ѵісіиа діигпиз; сіЬиз біигпиз
(особ. о пищѣ невольниковъ), (ііигпит.
ЕЖЕЛИ, если. 8і (требуетъ изъяви-
тельнаго накл., когда подлинность чего
условно изложеннаго остается нерѣше-
ною; сослагательнаго, когда во взглядъ
нашъ вмѣшиваетсп идея возможнаго, вѣ-
ЕСЛ
ЕЖЕ
814
813.
ролтнаго, сомнительнаго, или когда отри-
цается условіе). Если все дѣлается по
волѣ судьбы, то нѣтъ уже нужды напо-
минать иамъ объ осторожности, еі ГаЮ
опшіа Гіипі, піЬіі поз асітопеге роіеві, иі
саиііотез зіпіиз. Не стало бы дня, если
бъ я хотѣлъ исчислять, йіез «ІеСсіаІ, еі
ѵеііт пшпегаге. — Вмѣсто еі употре-
бляется д и о <1 з і, если слѣдующее пред-
ложеніе связано съ предыдущимъ такъ
тѣсно, что прямо указываетъ на мѣст.
относительное. Часто въ Л. яз. условное
отношеніе выражается причастіемъ, на-
лр. мнѣ бы не пришло въ голову, если
бъ о томъ не напомвиули, поп шіЬі, пізі
айтопіЮ, іп шепіепі ѵепіеееі. — Важнѣй-
шія добродѣтели необходимо должны
і притти въ небреженіе, если сластолюбіе
••беретъ верхъ, тахіта» ѵігіиіез]асеге пе-
<еззе езі, ѵоіиріаіе «іотіиапіе. Еслижъ,
ві ѵего, зіп; зіп ѵего; зіп аиісш. Если
н е, піеі, пі; зі поп (различіе между піеі и
ві поп большое: первое соединяетъ цѣ-
лыя предложенія между собою во взаим-
номъ ихъ дѣйствіи, а второе приводитъ
только отрицательный случай, и поп от-
носится къ глаголу. Если бъ меня пе
были, піеі с"О еззет; аЬздие те еззеі
(оборотъ, свойственный однимъ коми-
камъ). — Если паче чаяиія пе, піеі
Гогіе. И о если не, зіп пііпнз, зіп аіііег.
Если именно, еі дніііет. Если только
(для поправленія или смягченія преды-
дущаго предложенія), зі пииіо; Іапіеп ѵе-
го. 5Мы отъ Бота имѣемъ разумъ, если
только какой имѣемъ, а Вео Іапіит га-
ііопет ЬаЬетиз, зі то<1о ЬаЬетиз. Если
только, лишь бы, йпттойо; тосіо,
•сіпт, съ сосл. Калигула употреблялъ
иногда извѣстныя слова трагика: пусть
меня ненавидятъ, лишь бы только
•боялись, Тта§ісит іііий виЬіпбе уасіа-
Ьаі: ойегіиі, йит теіиапі. — Если мо-
жетъ быть, зі Гогіе (зі Гогіаззе было бы
сказано не по Латынѣ). Если кто ни-
будь, зі диіз; еі аіідиіз. Если что нш
будь, зі диій; зі аіідиій. Если когда, зі
диапйо; зі аіідиапйо. Если бъ и, зі: не
могу забыть его, если бъ (хотя бы) и хо-
тѣлъ, е_іиз оЫіѵізсі поп роззит, еі сиріат.
О если бы! о зі! о иііпат, съ сосл. О
если бъ ты сначала былъ такого мнѣнія!
иііпат а ргіто ІіЬі ііа еззеі ѵізит! —
Союзъ если можно выражать прича-
стіемъ, особенно когда показывается имъ
время: Если я сплю, то ничего не слы-
шу, йогшіепз піЬіі аийіо, вм. сит Йог-
тіо, піЬіі аікііо. Также: если я сплю, то
ты ие спишь, те йогтіепіе, Іи ѵі^ііаз. Ь)
Неопредѣленнымъ наклоненіемъ послѣ
выраженій: прекрасно (прекраснѣе), по-
стыдно (постыднѣе), хорошо, лучше и
т. подобныхъ: прекрасно, если много
знаешь, риІсЬгит езі тиііа всіге. По-
стыдно, если ненавидишь добродѣтель,
Іигре езі ѵітіиіет ойіззе. Лучше, если
живешь честно, нежели когда любишь
пороки, ргаезіаі или теііиз езі ргоЬе ѵі-
ѵеге, диат ѵіііа атаге. Иногда въ этомъ
случаѣ придается къ неопр. накл. подле-
жащее въ випит. падежѣ: Прекрасно, ес-
ли кто много знаетъ, риІсЬгит езі Ьоті-
пет тиііа зсіге. Грѣшно, если крадутъ,
иеГаз езі Гигагі.
ЕЖЕМИНУТНО, йіп^иііз тошепііз
Іетрогіз. Ежеминутный, диой зіп^иііз
тошепііз Іетрогіз Ш.
ЕЖЕМѢСЯЧНО. 8іп"и1із тепзіЬиз.
Ежемѣсячный, тепзігииз. Е. провіантъ,
сіЬагіа піепзігиа. Ежемѣсячное изданіе,
ориз зіп^иііз тепзіЬиз или рег зіи^иіоз
тепзез ѵиідаіит, ерЬетегійез.
ЕЖЕНЕДѢЛЬНО. 8іпци1із ІіеЬйотайі-
Ьи.з; рег зіпциіаз ЬеЬйотайаз. Они собм-
815
ЕЛЕ
ЕПИ
81&
раются еж.-, ЬаЬепІ сопсіопет аіп^иіія
ЬеЬботабіЬив. Еженедѣльный, циоб віп-
^иіів ЬсЬботабіЬиа йі, ЬеЬботаіів (8 у 4.).
ЕЖЕЧАСНО. 8іп^иІія Ьогія, рег віп-
циіав Ьогав. Мы еж. его ожидаемъ, рег
віпциіав Ьогая еит ехкресіатия. Ежечас-
ный, циоб яіпдиіія Ьогія, 'рег яіп^иіая Ьо-
гав 61.
ЕЖОВИНА. Реіііз (согііит) Ьегіпасеі.
Ежовый, Ьегіиасеі.- Ежусь, ее сигѵаге,
ее сопѵоіѵеге. Ежъ, Ьегіпасеив. Ежикъ,
рагѵив Ьегіпасеив.--Ежище, та^пив Ьегі-
пасеив.
ЕЖЪ МОРСКОЙ. ЕсЬіпив.
ЕЗЕРО. 51. Еасив.
ЕЗЪ. Рівсіит яеріит.
ЕЙ. 8апе, сегіе, гесіе: ііа; ііа еві; еіс
еві; еііат (если что утверждаютъ въ про-
тивоположность отрицанію). Е», ей, такъ,
ѵеге.
ЕЛБОТЪ. Каѵцрнт диаіиог геті» іп-
яігисіит, диоб ай Ігауісіеибит Ігапе Пн-
тіпа абІііЬеІиг.
ЕЛЕ. Ѵіх,а!§ге.Еле живый, ветіапітив.
ЕЛЕЙ. Оіент оііѵагнт, ех оіеів ех-
ргевяшп. Елей святый, оіешп васгит.
Елейный, сосудъ, ѵавсиіит оіео васго бс-
вііпаіит. Елейный стручекъ, реиісіііив,
диі аб ип^ешіит оіео васго абЬіЬеІиг.
ЕЛЕНЕЦЪ. Еисапия сегѵив.
ЕЛЕНА. Неіепа.
ЕЛЕНІЙ. См. Оленій. Еленъ, еі., сег—-
ѵив. Еленнца, сегѵа.
ЕЛЕОПОМАЗАНІЕ. Ѵпсііо, іішпсііо
(оіеі). Елеопомазуюсь,- (оіео) іпип^і. Елео-
помазую, (оіео) іпип^еге.
ЕЛЕОСВЯЩАЮ. Сиреге ге^гит оіео,
ргесаііопе Гасіа еі іпѵосаіо потіпе І)о-
тіпі. Елеосвящаюсь , ип§і,' ргесаііопе
Гасіа еі іпѵосаіо потіпе Оотіпі; ехіге-
тат ипсііопет ассіреге. Елеосвященіе,
ехігета ипсііо. ------- -.-І
ЕЛЕЦЪ. Сургіпив боЬоІа.
ЕЛИЖДЫ, еликожды. 81. (Іиоііев.
1 ЕЛИКО. Тапіит, диапіит. Елико ели-
ко, Ьгеѵі Іетроге; Ьгеѵі, тох.
ЕЛИЗАВЕТА. ЕііяаЬеІЬа.
ЕЛИСЕЙ- Еіівеив.
ЕЛИСЕЙСКІЯ, поля. Еіувіит, сатрѵ
ЕІувіі. Быть между праведными въ по-
ляхъ Елисейскихъ, атоепа ріогнт сопсі-
Ііа Еіувіитцие соіеге.
ЕЛЛАДА. Неііав, Сгаесіа. Еллинскій,
Сгаесив, (іг.уив. Ел. языкъ, Ііп^иа Сгаеса.
Еллинъ, (Ігаесив. По Еллиискп, Сгаесе.
ЕЛОВЫЙ ИЛИ ЕЛЕВЫЙ, лѣсъ. І.іц-
пит аЬіе^пит. Еловое ведро, вііиіа
аЬіе^иа. Еловая кора, согіех аЬіеіія. Ель,,
елка, елочка, аЬіев, аЬіеІія агЬог. Ель-
никъ, ельничекъ, Іисия аЬіейпи». 2) Каті
аЬіеІів сонсіві «ли Діввесіі. Вся дорога
усыпана была ельникомъ, Іоіа ріаіеа яраг-
ва егаі гатія аЬіеІів «Іічкесіія.
ЕМЕЦЪ. Ното, диі ІаіурІіоиіЬия то-
ѵеіиг, диі йбет ресипіа соттиіаі. Емки,
Гогсеря і^піагіа (у новв.). Емкій, емокъ,
сарах. Емкая урна, сарах игпа. Не великъ
сосудъ, да емокъ, поп та^пит циійет
ѵая, веб сарах е«1.
ЕМУ. Еі, Ьиіс.
ЕНДОВА, ендовка, ендовочка, бепив-
теіаііісі (аегеі) аиі Іі^ііпі ѵаяія.
"ЕПАКТА, епакты. Ерасіа1, т. ч. іпіег-
саіагев біея.
ЕПАНЕЧКА. РаІІіоІит. Епанечный,
аб раіііит регііпепв. Епанча, раіііит.
Е. суконная, р. е раппо (асіит.
ЕПАРХІАЛЬНЫЙ. Аб ерагсЬіат рег-
ііпепв. Епархія, ерагсЬіа в. бісесевів іи-
бісіаіія Ерівсорі. Епархъ, ЕрагсЬив. Епар-
шій, ерагсЬас ргоргіив.
ЕПИСКОПІЯ. Ерівсораіив. Епископскій,
ерівсораіів; еріасоро бі^тінваб еріясорит
рсгііпеив. Епископская митра, іпГиІа ерів-
ЕРО
ЕСМ
818
817
сораій: арех еріясораіія; тііга еріясора-
Іів. Епископскій посохъ, рейит еріясо-
раіе. Епископство, ерівсораіия: а) ти-
пп5, «Іій'іііав Еріясорі. Ь) Віовсекік Ер.
Епископствую, типеге Еріясорі Гип^і,
регГигі^і; типеге Еріясорі аисіит евве.
Епископъ, Ерівсорив.
ЕПИТАФІЯ. ЕріІарЬіит,'іпясгірііо ве-
риісгаіів; Іііиіие вериісгаіів.
ЕПИТИМЬЯ. Ровна іп ровпііепііат іт-
рояііа.
ЕПИТРАХИЛЬ. ЕріІгасЬеІіпт, соііа-
гіит. Епитрахильный, ргор. диой вирга
соііит еві, соііагів; а<1 соііагіит регііпепв.
ЕПОХА. Іпіііит іетрогів в. аппогит
питегапвогит; ЕросЬа піЬіІ аііив еві,
диат ге^пі сщивдие аиі ітрегіі іпіііит
еі Іетрогів дііаві геііпасиіит, дио ѵеіиі
сегіо аиі (іхо ві^по сопііпепіиг Ьівіогіае.
ЕРБОИЗЪ. Мив ласиіив.
ЕРГАКЪ. Ѵевіів реііісса е согіо риі-
Іогит едиіпогит Гасіа.
ЕРЕСЬ. Нжгевів; ргаѵа оріпіо іп во&-
таІіЬив ессіевіае. Еретикъ , Ьаегеіісив ;
ргаѵе вепііепв іп во^таІіЬив ессіеві®.
Еретица, Ьагеііса. Еретическій, Ьаеге-
Іісив. Ер. ученіе, Гаіва «Іосігіпа. Ерети-
чествую, Ьжгеіісав оріпіопея ЬаЬеге, Го-
ѵеге, Іиегі.
ЕРИКЪ. Кіѵиіия.
ЕРЛЫКЪ, ерлычекъ. Віріота, диов
оііт та'гпів ВисіЬив Коввію ваЬаІиг а ге-
Киіів Таіагісів. 2) Тевіітопіит Ііііегагит.
Отпустить по ерлыку вещи, весипвит
ішііест гев гетіиеге. 3) Іпвсгірііо, рііа-
сіоіит,
ЕРНИКЪ. 8у1ѵа вергеяяа, Ьитііів.
ЕРОДІЕВЪ. Сісопіае. Еродія, сіеопіа.
ЕРОШКА. Сариі егіврит.
ЕРОШКИ. Сепив Іивив р1еЬе]огит.
ЕРОШУ. Саріііов Іасегаге, ІигЬаге.
Ерошусь, сот® віапі, Ьоггепі. Примажь
волосы, не .такъ будутъ ерошиться, ии-
уе овогаіо ип^иепіо саріііов, иі тіпив
Ьоггеапі. 2) Егі^еге веіав или рііов. Ло-
шадь ерошится, едиив веіав егі^іі.
ЕРУНОКЪ. Іпвігитепіит Ігапврогіа-г
Іогішп, поста. Поставить по ерунку, ай
погтат (Іігі^еге, ехітеге.
ЕРШЕВЫЙ. Регсгв сегпше. Ершъ, рег-
са сегпиа. 2) йресіев сіаѵогит, диі іп па-
ѵі^іів сопеігиеивів авЫЬепІиг. 3) Реіиіапв,
Іавсіѵив риег.
ЕРЪ. Спа Ііііегакит аІрЬаЬеІі Коввісі.
ЕРЫ. Спа Ііііегагит аІрЬаЬеІі Коввісі.
ЕРЫГА. Ното, диі еПивів еі сопвит-
таіів отпіЬив геЬив іп е^евіаіе ѵііат <1с-
§ІІ, Ьото рго<іі{рів, ргоГивив; Ьото виі -
ргоГивив. 2) (іепив атрііогів геіія. Ерыж-
ный, Ьотіпі виі ргоГиво ргоргіив.
ЕРЬ. Спа Ііііегагит аІрЬаЬеІі Коввісі.
ЕСАУЛЪ. Мипив ргаеГесІі или бисіогів
тііііит іп соЬогІіЬпв Согасогит.
ЕСЕННІЙ. 81. Аиіитпаіів. Есень, см.
осень.
ЕСМЬ. 8ит, ехвівіо. Васъ тогда еще
на свѣтѣ не было, Іипс Іетрогів поп ея
паіия или евііия іп Іисет. Если бъ его
не было, то я хорошо устроилъ бы свои
дѣла, аЬвдие ео еввеі, гесіе е^о тіЬі ѵі-
сііввет. Онъ никогда не былъ такъ жес-
токъ, пппдиат сгидеіів ехвііііі. Быть съ
чьей стороны илн на чьей сторонѣ, евве
аЬ аіідио. Это (есть) его дѣло, ірве ѵі-
<1егіІ. Я думаю что онъ скоро сюда бу-
детъ, сгево сііо авГиІигит евве. Что ты
защитилъ Опимія, по этому есть ли при-
чина считать тебя человѣкомъ чест-
нымъ ? пиш ві Орітіит веГепвіеІі, івсігсо
Ьопия риіагія? У меня есть 14 Нимфъ,
випі тіЬі Ьів веріет КутрЬю. Нѣтъ (не
есть) ничего лучше, какъ любить Бога,
гегит отпіит витта іи ео сопвівііі, иі.
819
ЕСТ
ЕЩЕ
820
Неипі атетия. — Есть мнѣ когда слу-
шать тебя, поп ѵасаі тіЬі рго Іно ітрегіо.
ЕСТЕСТВЕННО, яі., естественнѣ. Л’е-
сеяяагіо, тапіГеяІе, ріаие. Это очень ес-
тественно, Ьос поп тігаікіит еяі; Ьос ех
паіига? Іе^іЬия (іі. Естественно (какъ от-
вѣтъ, или при дальнѣйшемъ ходѣ рѣчи,
для изъявленія согласія), поп шігипі, пі-
іпігшп, ясііісеі. — Естественный, паіига-
іія, паііѵия; а паіига ргоіесіия, огіпя: іп
паіпга рояііия; іппаіия, іпяііия, іодешіия.
Естественное побужденіе, иаіигаіія сирі-
дііая, аррѳіііия. Ест. умъ, іпдешиіп; па-
іигаіія еі апішів пояігія іпяііа гаііо. Ест.
законъ, паіигаіія Іех. Имѣть къ чему ес-
тественную склонность, а паіига ргосіі-
ѵеш еяяе ад аікдиід. 2) = Основанный на
естествѣ, паіигаіія, паіигае сопѵепіепя,
сопяепіапеия. Естественная причина, па-
іигаіія гаііо. Все, что происходитъ, дол-
жно имѣть естественную причину, ^иі<^-
Циід огііиг, саиват ЬаЬеаІ а паіига пе-
сеяяе еяі. Естественныя потребности,
циа‘ ад ѵііат яизіеиіапдат или ад ѵіі іит
песеяяагіа випі. Естественная религія,
со^піііо Юеі паіигаіія; ТЬсоІо^іа паіигаіія.
3) Въ противоположность искусственно-
му, паііѵия, паіигаіія, аЬ іряа паіига Гас-
ііия, ейесіия, яіпіріех (безъ украшенія),
яіпсегия, ригия (безъ прибавленія), ѵіѵия
(кои природа сотворила какъ бы живыми)
естест. языкъ, яітріех огаііо; дісепді §е-
пия ригит. Естественнан красота, паіи-
гаіія, поп Гисаіия иііог. Не естественный,
Гисаіия, аНесіаІия. 4) Съ естествомъ ве-
щи сообразный, песеяяагіия, іп геі паіи-
га рояііия. Быть чего естественнымъ
слѣдствіемъ, ех іряа геі паіига яе<]иі; Ьос
аіііег Ііегі поп роіеяі. Это естественно,
песеяяе еяі; весна (іегі поп роіеяі; раг еяі
'(согласно съ порядкомъ). — Естествен-
лость, паіигаіія, паііѵа гаііо или сопдіііо;
ѵегііая, яішріісііая. Естество, иаіига, па-
іига гегит типдия. Творецъ естества,
сгеаіог типді. Ь) Маіига іпдоіея, апіті
іпдоіея; іп&епіит. Ест. человѣческое,
паіига Ьотіпія. 5) Кея іряа, геі паіига.
С) Огіия, ^епия, паііо. Мы естествомъ
Іудеи, поя огіи яития Лидаеі.
ЕСТЕСТВОСЛОВІЕ. РЬуяіса, рЬуяісе ;
досігіпа де гегит паіига или просто де
паіига. Естествословъ, естествословецъ,
рЬуяісия, паіига? яресиіаіог; гегит паіига?
іпдиіяііог; гегит паіигаіішп іпѵеэіідаіог.
ЕСТЬЛИ. 8і. Естьли только, дшп, то-
до, диттодо. Я тобѣ это скажу, естьли
только ты умѣешь молчать, ясіея, пюдо
иі Іасеге рояяія. Естьли бъ только но
хвалили гнѣва, іподо ие ІаидагепІ іга-
сипдіат.
ЕТОТЪ. Си. Этотъ.
ЕФЕСЪ. Саріііия. Вонзилъ въ бокъ
мечъ по е<весъ, Іаіегі сариіо Іепия аЬді-
діі епяет.
ЕФИМОКЪ.ТЬаІегив НоІІапдісия, пит-
тия ітрегіаіія или одно ітрегіаіія. Ефи-
мочный, ефимочная пошлина, ѵесіі^аі,
Иііод ІЬаІего Ноііандісо яоіѵііиг.
ЕФРЕЙТОРЪ. Согиісиіагіия, іттипія
ехсиЬіагит или яіаііопит. Ефрейторскій,
согпісиіагіо ргоргіия.
ЕФРОСИНА. V. оЬя. См.Уши у пушки.
ЕХИДНА, Европейская. СоІиЬегЬегия.
Ехиднинъ, ѵірегае. Ехидный, ехиденъ,
регпісіояия, ехіііаіія, шаііііояия, посепя.
Ехіідничество, ехидство, шаііііа, ітрго-
Ьііая, ргаѵііав, регѵегяііая, педиіііа. Ехид-
ствую, ехидничаю, еяяе ітргоЬиш, пе-
Чиат, таііііояит, яиЬдоІит, Ггаидиіеп-
Іит. Онъ иа всякаго ехидствуетъ, таіе
ег^а отпея Ьото аиітаіиз еяі; ехегсеі
таііііат іп отпіЬия ЬотіпіЬия.
ЕЩЕ. Еііаптшп, еііат пипс. Еще не,
поп дит, адЬис поп, Ьаид дит. И еще
821
ЕЩЕ
ЖАВ
822
ие пес аип1. II еще сегодня, еііат Ьо:
<1іе Ты еше смѣешься? еііат гійея?
Еше разъ, ііегит; Йепио. И теперь еще
(какъ дѣлывалъ прежде) хочешь обма-
Иуть?іаптае аиіет, иі яоіез, йеіийіз? Все
ете, ия<]ие. Еще ие отдали мнѣ вашего
письма, поп йит ай те Ііііега Іиае рег-
,]аІю яипі. О прибытіи его еще ничего
•не слыхалъ, йе е]из айѵепіи пііііі аийі-
ѵегат. Еще ие время, Іетрия поп еяі
еііатпиіп таіигиш. Еще много осталось
дня, яирегеяі тиііа Йіея. Еще не время
.дѣлать это, поп йит еяі піаіигііая іііий
Гасіепйі. Его еще не наказали ? поп ^ат
чіе ео яитріит еяі яирріісіши? Я видѣлъ
его еще, когда оиъ былъ молодъ, ѵійі
ецо }ат апіеа ^иѵепет. -— 2) Ргаіегеа,
іпяирег, чиіпеііат; чиіпіто. Оиъ еще
далъ мнѣ эту комисію, Ьос <;ио<;ие еііат
тіЬі іп тапйаіія йейіі. Продолжайте еще
рег^е Іоциі. Не только, по еще, поп яо-
Іит, поп шойо, яей или ѵегит еііат.
Еще если, по крайней мѣрѣ если, аі сегіе
яі, аі епіпі яі. 3) .Іат; Іит. Онъ пошелъ
уже по седьмому мѣсяцу, яерііто ]ат
шеняе или яеріітит уип тепяеіп а»епя
іпсійіі или рейіЬиз иіі соеріі. Я еще ие
кончилъ свою жалобу, какъ она пришла,
.поп йит чиегеіат Ііпіегат, чишп іііа іп-
Іегѵеші. Она еще въ тоіі недѣлѣ изда-
лась родить, ]ат зирегіоге Ьеййотайе яе
епіхигат еяяе риіаЬаІ. Какъ? они еще
не уѣхали въ деревню! диій! попйит гия
ргоГосІі яипі? Погоди еще, ехяресіа раи-
Ііярег. Еще болѣе, атрііия еііат. Еще
къ тому, іпяирег ргаіегеа. А что еще
болѣе, диой ріия еяі. Часто при уравни-
тельный стеиеии сл. еще ие выражает-
ся: Не честь быть побѣждеиу отъ рав-
паі о себѣ, а еще менѣе чести, отъ низ-
шаго, іпйі^пиш еяі а раге ѵіпсі, іпйі§-
піиз аЬ шГегіоге. Опъ еще учеиѣе тебя,
і іііе еяі Іе йосііог. Со славою еще гораз-
до большею, тиііо та^оге діогіа. — И
ты еще смѣешь мнѣ отвѣчатъ? еііат Іи
Ьос геяропйез?
ЕФИМОНЫ. Ргесея риЫісае ѵеярегіі-
пж, чиіЬия ргіта чиайгадеяітге ЬеЬйота-
йе орегаз йаіиг.
ЕѲИРНЫЙ. -ЕіЬегеия и аеІЬегіия. Ееир-
пая страна. Іосия гсІЬегіия. Еѳирное ве-
щество, іеіЬегеа паіига. Еѳиръ, аеіЬег.
ЕѲІОИІЯ- ./ЕіЬіоріа. Еѳіопка, ТЕИііо-
ріяяа. Еѳіопскій, /ЕіЬіорісия. Еѳіопское
море, осеапия .ЕіЬіорісия. Ееіопъ,ТЕіЬіоря.
ЕѴАНГЕЛІЕ. См. Еваигеліе.
ж.
. < ..
Ж. 8ер1іша аІрЬаЬеІі Козяісі Ііііега,
еиипсіаіиг еойет тойо чио Ггапсо-баі-
Іісит ) аиі в апіе ѵосаіея е ѵеі і, <}иае иі-
Іітат сопяопапіет яе<]иипіиг.
ЖАБА. Вапа ЬиГо.
ЖАБА. Ап^іпа, яупасііе.
ЖАБЕРНЫЙ. Ай ЬгапсЬіаз регііпепз.
Крышка жаберная, орегсиіит ЬгапсЬіж.
ЖАБИКЪ. ІсЫЬуоІіІея ЬиГопіІея.
ЖАБИНЕЦЪ. Капипсиіия ЬиІЬозиз.
ЖАБІЙ. ВиГопіз. ЬиГопіия.
ЖАБНИКЪ. См. Пятнпалошникъ.
ЖАБНЫЙ, — пая болѣзнь. Ап^іпа. 2)
Еасіепз ай яупасЬеп. Жабное лекарство,
гешейіиш айѵегяия яупасЬеп.
ЖАБРИЦА. Яеяеііі аппиит.
ЖАБРЕЙ. АпІіггЬіпит, Ііпагіа.
ЖАБРЫ. ВгапсЬі®.
ЖАБРЫ ЧЕРТОВЫ. Аіоресигия.
ЖАВОРОНКОВЪ. Аіаийге; аіапйагит.
Жаворонково гнѣздо, пійиз аіаийаз. Жа-
воронокъ, аіаийа, ^аіегііа, р'аіегііия (Ѵаг.)
саяяііа (хохлатый). Отлетаніе жаворон-
ковъ, ті§;га1іо аіаийагпш. Ловля ж., аіаи-.
Йаіит саріига. Птицеловный токъ для
823
ЖАЖ
ЖАІ
82*
жаворонковъ, агеа аіаи'багіа. Сѣти для
ловли ихъ, саяяіз саріепбіз аіаибія. Ло-
вить сѣтьми ж., аіаибаз геІіЬиз сареге.
Жавороночный, аіаибгв, аіаибагит, аіао-
йагіз. Пѣсни, сапіиз аіаибае, аіаибагит.
Клѣтка, саѵеа аіаиба;.
ЖАГРА. V. оЬз. Еотез, (іііе). 2) Се-
пия агтогит, ди® оііт іп изи егапі.
ЖАДАЮ, жаждаю. См. Жажду.—Жад-
ничанье, зіііз, агйоі ейепйі, Гатев агйеиз,
ѵеЬетепз; ѵіз Гатіз іпІоІегаЬіІіз. Жад-
ничаю, аіісціиз геі бевійегіо Йа^гаге: зііі-
ге аіідиіб; сирібііаіе геі агбеге, Ладгаге,
іпйаттаіит еззе; осиіоз сирібііаііз аб
гет айрсеге; ітргоЬіІаз ЬаЬепбі. У него
всего довольно, но оиъ еще жадничаетъ,
отпіЬиз диійет геЬия аЬипбаІ, веб ех-
ріегі поп роіеві. — Жадно, аѵійе, арре-
Іепіег, іпзаІіаЬіІіІег; аѵісіе соггайеге, от-
піЬиз іпЬіаге. — Жадность, зіііз, аѵійііаз,
іпзаІіаЬіІіз сирібііаз. Ѣсть съ жадностію,
ІиЬигсіпагі (Ріаиі.), ѵогаге. 2) Рег т.
Гатев, агбог, безійегіит. Ж. къ богат-
ству, йіѵіііагит, орит йезійегіит. Имѣть
жадность къ б., йіѵіііагит сирійіззітит
еззе. — Жадный, жаденъ, сіЬі аѵійиз,
ейах (кого насытить ие можно), ѵогах
(глотающій съ жадностію). Быть жадну
къ добычѣ, ргаейж іготіпеге. Жаденъ,
какъ волкъ, ѵогах иі Іириз. 3) Рег т. си-
рійиз, аѵійиз, арреіепз, ІпзаІіаЬіІіз.— Жа-
жда, зіііз, роііопіз пли роіапбі йезійегіит.
Терпѣть -жажду, зіііге. Т. большую ж.,
зііі агбеге. Умирать отъ жажды, зііі соп-
зиті. Переносить ж., зіііт вивііпеге. Воз-
буждать ж., зіііт Гасеге, айегге, {Рвнеге,
зіітиіаге. Соль производить жажду, заі
^изіиз езі іггііатепіит; заі ЬіЬепбі безібе-
гіит ассепйіі. Томиться отъ жажды, зііі
епесагі. Утолять, ехріеге, гезііпциеге.
Жажда прекратилась, зіііз диіеѵіі. 4) Рег
т. Гатез, агбог, йезійегіит. Онъ имѣетъ
великую жажду къ славѣ, къ богатству,
йезійегіо ^Іогіж, орит Паргаі; еяі абре-
Іепііззітия ёіоѣіа?, йіѵіііагит. — Жаж-
денъ, зі., зіііепз. — Жажду, жалаю п жа-
ждаю, зіііге, зііі агеге. 5) Рег т. зіііге
аіідиій; аіісціиз геі сирібііаіе пли безійс-
гіо Па"іагс; гет агйепіег сиреге. Жа-
ждать чьеіі крови, зіііге зап^иіпет аіі-
си]ия. Онъ жаждетъ великихъ чиновъ,
зиттогит іюпогит арреіепііззітиз езі,
— Жаждущій, зіііепз, зііісиіозиз (о рас-
теніяхъ). 6) Ж. крови, зап^иіпіз зіііеиз;
— йезійегіо геі Яа^гапз, геі арреіепз.
ЖАЛЕНІЕ. Ршісііо.
ЖАЛКІЙ, жалокъ. Міяегапйиз, тізе-
гаЬіІіз, тіяег; ЯеЬіІіз. Оиъ человѣкъ ж.
по своимъ несчастіямъ, Ьото ргоріег Гог-
Іипат зиат тізегаЬіІіз, сиі оЬ іпГогІи-
піит йеЬеІиг тіяегіеогйіа. Республика
наша въ жалкомъ положеніи, ѵегяатиг іп
гериЫіса іпГігта еі тізега. Онъ находит-
ся въ прежалкомъ положеніи, гея е]из
зипі реззіто Іосо. Просить кого жалкимъ
голосомъ, го"аге, огаге аіідиет ѵосе Пе-
Ьііі. Жалко, тівегапйчт іп іпойит, ті-
зегаЬіЫег, ПеЬіІііег. Говорить жалкимъ
голосомъ, (ІеЬіІіІег Іодиі. Жалко, что не,
диегі Іісеі, диой поп. (РІ. Рап.). Жалко
было смотрѣть, какъ падали съ крутиз-
ны горы оступившіеся, тізегаЬіІіз егаі
Гасіез, сит іі, диоз іпзІаЬіІіз ^гасіиз ГеГеІ-
Іегаі, ех ргаесірііі беѵоіѵегепінг. 2) На
этого бѣдняка и смотрѣть жалко, еііат
сопзресіиз Ііщия тіяегі апітит'позігит
Іап"іІ, тоѵеі, соттоѵсі. Ему съ бездѣ-
лицею жалко растаться. еііат тіпнію іт-
репзю рагсіі; еііат тіпиіа ітрепза оПеп-
бипі е]из апітит. 3) Регіпсоттобе ас-
сібіі. Жалко, что это безъ меня случи-
лось, регіпсоттобе ассібіі, иі Ьос аЬзеп-
іе те Гасіит зіі.
ЖАЛО, жальце, жалище. Асиіеиз, ярі-
ЖАЛ
ЖАЛ
«25
-сикіт, сиврів, асиіеоіиз. Осы имѣютъ
жаіа, ѵеврае асиіеіз иіипіиг. Оставить
жало въ раііѣ/асиіеит йетіііеге. 5яз-
вить жаломъ, асиіео Іаебеге, рип^еге.
ЖАЛОБА. Оиегеіа, диегітопіа, диея-
1и8, ехровіиіаііо (изустная). Жалоба на
обстоятельства, диегеіа Іетрогит. На
обиды, диегеіа йе іп]игііе. Прекратить,
унять чыі жалобы, диегеіав аіісіуиа ор-
ргітеге. Это всеобщая жалоба, отпев
диегипіиг. Жалоба въ судѣ, асііо, ас-
сиваііо. Жа.юба подана въ судъ, гев бе-
Іаіа еві ай іийісет ; виЬ уийісе Іів еві.
Приносить на коіо жалобу,, притти къ
кому съ жалобою па кого, диегі, соп-
диегі аіідиій или йе аіідиа ге сит аіідио ;
диегеіат ай аіідиет беГегге; аіідиет ас-
сиваге, іпсиваге. Жалобникъ, ассиваіог,
асіог, йеіаіот, іпбех. Жалобница, ІіЬеІ-
Іиз. Жалобный, жалобенъ, тівегаЬіІів,
ДеЫІів, Ігівіів. Пѣть что жалобнымъ го-
лосомъ, аіідиій тсевіа, диегиіа, ЯеЬіІі ѵо-
се йесапіаге. Жалобный звукъ, тівега-
Ьііів вопив. Жалобщикъ, ассиваіог, асіог.
Жалобщица, ассиваігіх.
ЖАЛОВАЛЬНЫЙ. См. Жалованный.
Жалованный, диі ваіагіит или віірепйіит
ассіріі. Я человѣкъ отставной, а вы жа-
лованный, е^о ехапсіогаіия еит, Іи ап-
ииа ассірів. 2) Жалованныя деньги, ап-
пиа репвіо, віірепйіит. 3) Ооиаіив. Жа-
лованныя деревни, ргаебіа йопаіа и.™ ргас-
біа, диае аіісиі Ьепеіісіі цгаііаецие саива
сопсевва вииі. 4) Жалованная грамота,
Йіріота, собісіііі. — Жалованье, ваіагіит,
віірепйіит, аппиа репвіо, аппиа, огит.
Прибавить кому жалованья, іпауив ваіа-
гіит аіісиі сопвіііиеге, бесегпеге. Да-
вать жалованье, віірепбіо аіідиет абіісе-
Ге‘ Оиъ имѣетъ большое жалованье, іп-
віцпе ассіріі віірепйіит. Выдавать ж., віі-
ропйіищ баге, йівІгіЬиеге. Роспнсаться
«26
въ полученіи жалованья, ргоЬаге Ііііегів,
яе аппиа ассерівяе. Выдавать людямъ ж.,
тегеейеш ргеііо сопбисіія Гатиіія біяігі-
Ьиеге; оііт: Ьепеіісіі цгаІі;едие саива соп-
севва оііт ргоѵіпсіа или рггеГесіига.
ЖАЛОСТЛИВЫЙ, жалостливъ. Міеѳ-
гіеогв, тівегіеогбіа саріив, регтоіив; аб
тівегіеогбіат ргореивив; тівегіеогв іпе-
^епов, диет тівегевсіі іпорит. Онъ жа-
лостливъ до бѣдныхъ, іп раирегев Ьеие-
йсив или Ьспіупив еві. Бѣдные благо-
словляютъ богачей жалостливыхъ, біѵі-
ІіЬие Ьепі^пе ГасіепІіЬив Ьепе ргесапіиг
е§епі. Жалостно, тівегапбит іп тодит,
тівеге. Жалостный, тівегаЬіІів, тівегап-
бия, ІатепІаЬіІів, ЛсЬіІів. Жал. голосъ,
ѵох ІатепІаЬіІів, ПеЬіІів. Жалостное по-
вѣствованіе, паггаііо, сопітетогаііо ті-
вегаЫІія, тівегапба. — Жалость, тівега-
Ііо, соттівегаііо, тівегіеогбіа; апітив
соттоіив. Возбудить ж., тівегаііопет
соттоѵеге; тіяегіеогйіат сопсііаге. Тро-
нуту быть жалостію, тівегіеогбіа тоѵегі,
регтоѵегі, сарі. Оказывать кому жалость,
іпівегісогйіат аіісиі ІгіЬиеге, ітрегііге,
Имѣть кз, кому ж., аіісідив пли аіісіуив
савшп тівегегі Въ немъ нѣтъ никакой
жалости, тівегіеогйіат поп гесіріі. Не-
льзя смотрѣть иа его состояніе безъ жа-
лости, еуив гаііопев Іат тівегапба; випі,
иі іпѵііив апіто соттоѵеагів или апіто
боіеав. Жалость меня взяла, витто боіо-
ге сгисіаіив вит, тівегіеогбіа Ггасіив вит.
ЖАЛУЕТСЯ, кому что. Аіісиі аіідиіб
баіиг; аіідиів аіідиа ге огпаіиг, соЬопев-
Іаіиг. За отмѣнныя услуги жалуются та-
кому то деревни, оЬ е§геп;іа ргжвіііа те-
гііа Ьепеіісіі ^гаііа^ие саива іііі аиі іііі
сопсебипіиг ргждіа. — Жалую, бопаге,
огпаге, типегаге; рег ЬепеДсіит ^га-
Ііатдие или Ьепеіісіі уга1іа*дие саива аіі-
сиі аіідиіб сопсебеге. Жаловать кого
ЖАЛ
ЖАЛ
82%
деревнями, рег ЬепеСсіит еі рта Ііа т аіі-
сиі ргхбіа сопсебеге. Жаловать кого чи-
номъ, біртіііаіе, Іюпоге аіідиет аи^еге,
огиаге. 2) Евве аіісиі іп атоге, іп беіі-
сіів; беіесіагі, оЫесІагі; аіідиіб тіЬі рта-
іит или рісипііит еві. Его миогіе знат-
ные господа жалуютъ, ріигітів поЫІіит
іп атоге аідие іп беіісіів еві. Онъ ве
очень его жалуетъ, е]ив поп оррібо віи-
біовия еві. Киръ, по малолѣтству, не зная
еще стыда, спрашиваетъ у дѣда, за что
ты такъ много жалуешь Сака? Сугив иі
ехрегв абЬис ѵегесипгііаз риег іиіегго^аі
ргосасіив, диат оЬ гет, аѵе, Іапіит Ьиіс
Ііопогет ІіаЬев? Царь очень жалуетъ
его, ариб Кертт тахіто іп іюпоге еві.
Вы этого не жалуете, Ьос сіЬо поп бе-
Іесіагів. 3) Ѵівеге, аіісіуив ѵівепбі саива
ѵепіге, іпѵівеге, ѵівііаге; іпіегѵівеге (ино-
гда посѣщать), аіісціив <1отищ ѵівііаге.
Вы очень рѣдко сюда жаловать изволи-
те, реггаго Ьнс, атісе, ѵепіііав. Жалуіі-
те къ вамъ чаще, іпѵіве пов Ггедиепііив.
ЖАЛУЮСЬ. Ве аіідио диегі, сопдиегі.
Кому нибудь на другаго, арш! аіідиет <1е
аііего диегітопіат ЬаЬеге. Жаловаться.
«Іеріогаге іщигіат. Имѣютъ нѣкоторую
причину жаловаться па васъ, бая вапе аіі-
диат а<1 гергеЬепбит саиват. Жало-
ваться на что, гет пли бе ге диегі. Жа-
ловаться на свое положеніе, ве тівегагі.
Иа свою участь, тівегагі Гогіипат. Ж.
па свое несчастіс, абѵегват Гогіипат
сопдиегі сит аіідио. Ж. кому па причи-
ненную намъ обиду, ехровіиіаге сит аіі-
дио іп(игіат или бе ігуигіа. Мнѣ жа-
луются, что..., тіЬі диегипіиг, дио<1. Съ
пзъяв. или безъ причины жалуются па
твои поступки? ап ітпіегііо сиіраіиг Іиа
артпбі гаііо? Имѣютъ нѣкоторую при-
чину на это жаловаться, Ьос поп пиііапі
ЬаЬеІ диегеіат. Смотри, ие имѣю ли я
причины жаловаться, ѵібе аедпііаіет ров-
Іиіаііопів те®. Онъ это перенесъ ие жа-
луясь, іб Іасііив Іиііі. Жаловаться на дур.
ную погоду, Іетревіаіет сопдиегі, Іет-
ревіаіет ртаѵііег Гегге. Жаловаться на
слабость своего здоровья, <1о іпсоттоба
еі абѵегва ѵаіеіибіпе диегі. Жаловаться
на кого въ судѣ, артгс іп аіідиет или Іе-
рт сит аіідио, гет беГегге аб (ибісет.
ЖАЛЬНЫЙ. Асиіеі, врісиіі.
ЖАЛЬ. Мівегаііо, соттівегаііо. Напа-
ла на всѣхъ жаль, отпев тівегаііопе аГ-
Гесіі, соттоіі випі. 2) Воіепбит еві, рег-
іпсоттобе ассібіі, иі. Жаль, что васъ
при этомъ случаѣ не было, боіепбит еві,
диоб Ьас оссавіопе аЬГиівІі. Мнѣ жаль
его, тівегеі то е|ив. Мнѣ жаль будетъ
съ вами разстаться, аЬіІив или бівсеввив
Іиив согбі тео боіеіііі. Мнѣ очеиь жаль,
что я не слушалъ вашего совѣта, ѵаЬІо
те ргепіісі Іио соивіііо поп оЫстрегав-
ве; или Іиит сопвіііит пои евве весиіит.
Мнѣ жаль, что объ этомъ поздно узнали
и почти до того дошли, что хотя бы и
всѣ хотѣли, ничѣмъ бы тебѣ пособить
не могли, Ьос тіЬі боіеі, иов ргспе вето
всівве еі раеие іи еит Іосит гебіів.ве, иі
ві отпев сирегепі, пііііі ІіЬі роввепі аихі-
Ііагі (Тег.). Жалѣніе, тівегаііо, сот-
тівегаііо. 3) Юоіог, бевібегіит; рсепііеп-
Ііа. Жал. денегъ, таііртіа его^аііо реси-
піае. Жалѣю, тівегегі аіісідив, тівегіеог-
біа а!іси{ив соттоіит евве; аіісціив ѵі-
сет гпівегеі те; тівегагі или соттіво-
гагі аіідиііі. 4) Иоіеге; тоіевіе, а'рте Гег-
ге. Жалѣть о потерѣ споихъ друзей,-
атісогит іасіигат а>рте Гегге. Жал. о
чьей смерти, тогіет аіісіцив іп^етівсе-
ге, атівві аіісціив бевібегіо ѵеЬетепІег
аГПІрт Весь городъ жалѣлъ объ пемъ,
егаі іп бевібегіо сіѵііаіів. Ты нѣкогда по-
жалѣешь п обо мнѣ, оііиі его іи бевібегіо»
ЖАР
830
ЖАР
829
іио Это заставило отечество жалѣть объ
немъ, Ьос раігіа1 йезійегішп виі Гесіі. Жа-
лѣю что меия тамъ ие было, боіеі тіЬі
ооп айГиівзе. Жалѣю, что я худо упо-
требилъ время, росшіе! те Іетрогів та-
іе соііосаіі. Жалѣю, что не могъ къ вамъ
пріѣхать, ргеиііеі тпе аб іе ргойсівсі поп
роіиівве. Ни на Что такъ не жалѣть де-
негъ, какъ на хорошее воспитаніе дѣтей,
пивциат рагсіогет евве, диат іп гесіе
іпвіііиепйів ІіЬегів. Такой малости не на-
добно жалѣть, сопіетпепйиіп сепвео Іап-
ІіІІит ресипіа. 3) Я ничего ие жалѣю
къ содѣлапію его благополучнымъ, пиііі
геі рагсо, иі віі ІапІиттойо'ГеІіх. Онъ
самого себя не жалѣетъ, віЬі ірві поп раг-
сіі. Онъ жалѣетъ носить новое платье,
поѵа ѵевіе реггаго иіііиг. Жалѣть издер-
жекъ, витіиі, ітрепвів рагсеге. Жалѣть
кармана своихъ друзей, атісогит Ьепі^-
пііаіе ѵегесипіііив йіі. Жалѣть своихъ
друзей — ие докучать имъ, атісогит іи-
йиір'спііа тойевііив йіі. Жалѣть своихъ
лошадей, виів 041115 гаго или таіі^пе йіі.
ЖАЛЮ, жиляю. Асніео ропбеге. Пче-
лы жалятъ, арев асиіеів рип»ипѣ Жа-
люсь и жиляюсь, асиіео рипцеге, Іачіеге.
Комары жалятся или жиляются, сиіісев
асиіеів рип^ипі.
ЖАРА. Саіісіі, Гегѵійі йіев ювііѵі. На
дворѣ такая жара, что дохнуть нельзя,
ібгів Іат ѵеЬетепІев випі саіогев, иі врі-
гііит йисеге поп роввів. — Жареніе, ав-
ваііо. Жареное, аввит пли авва. Жаре-
ный, авваіив или аввпв. Жареная теляти-
на, ѵііиііпа авваіа.
ЖАРКАЯ ИКРА. 8іс ѵосапі рівсаіогев
АвІгасЬапепвев ^гапова оѵиіа рівсіипі ваіе
сопйііа.
ЖАРКАЯ ЧАСТЬ. Рагв ЬаЬиІю, <ріа?
авзапйо айЬіЬеІиг.
ЖАРКІЙ, жарокъ. Саіійив, Гегѵепв, ®в-
Іиовив. Жаркое время года, Гегѵійиш ап-
пі Іетрив. Жаркое лѣто, а?8Іив Гегѵійа.
Самое жаркое время дня, Іетрив іііеі Гег-
ѵійіввітит. Въ комнатѣ жарко, сиЬіси-
Іит саіеі. Сегодня жарко (напр. въ саду),
Ьойіе воі игіі; Іетревіав еві Гегѵійа. Се-
годня становится жарко, іетревіав Ві
Ьойіе Гегѵійа, саіог воіів іп^гаѵевсіі. Мнѣ
жарко, а?вІио, гевіит вепііо. 2) Агйепв,
асег, дгаѵіввітиз, аігох,' ѵеЬетепв. Жар-
кое сраженіе, ри<рпа асеггіта, агйепв,
ргаеііит ртаѵіввітшп, Гегѵійит. Идетъ
жаркая битва, асгііег ріщпаіиг, ша&па ѵі
сегіаіиг. Жаркой день (для сражающих-
ся), йіев ^гаѵіввітив, аігох ри>>па, ѵеЬе-
тепв ріщпа. Жарко, саіійе, агйепіег. Ж.
натопить, тиііит саіеіасеге. 2) Жарко,
Іетревіав еві Гегѵійа; воі игіі. Ж. хо-
дить, Іетревіав Гегѵійа ітрейіі а1> еипйо.
3) Войска съ обѣихъ сторонъ весьма жар-
ко сражались, иігіпдие асеггіте ридпа-
Ьаіиг, ри^паіит еві. Жарковатъ, раиіи-
Іит саіійив, саіійіог. Дать самой жаркой
поцѣлуй, овсиіит аіісиі іпзегеге.
ЖАРКОЕ. Аввит. Купить говядины
на жаркое, етеге ЬиЬиіат, иі іийе На!
аввшп. Рѣзать жаркое, весаге, йіввесагег
іпіегсійеге аввит.
ЖАРКОЙ ЦВѢТЪ. Каѵив соіог.
ЖАРОВАЯ ТУША. І-осив Гогпасів, иЫ-
Іі^па ропипіиг.
ЖАРОВНИКЪ, Госив Гигпогит сЬе-
тісогит.
ЖАРОВНЯ, Роеніи в, Ьаііііив сагЬопа-
гіив; реіѵіз сагЬопагіа. Класть уголья въ
жаровню, сагЬопев Госиіо ітропеге.
ЖАРЪ. Саіог, Гегѵог, агйог. Сильный
ж., аевіив. Большіе солнечные жары, са-
Іогев тадпі. Жары нѣсколько дней сря-
ду стояли, агйогев воіів аііфіоі йіев огйі-
I пе йигаЬапІ. Жаръ увеличивается, гевіив
I іпсгевсіі. Ослабѣваетъ, гев. ве Ггапдіі. У
831
ЖАР
ЖГУ
832
меня жаръ въ головѣ, во всемъ тѣлѣ, са-
Іог ассевзіі сарііі, Юіив саіео. Когда са-
мые большіе жары, тахітів саІогіЬиз.
Солнечный жаръ, агбог зоііз. Въ жару
>Ьцнть, саІеГасІит ЬіЬеге. Сильный лихо-
’>радочяый жаръ, аеяіиз Да^гапіівзітиз. 2)
іоріатта, агбог, сашіог. Накласть жару
^;»ъ жаровню, сапбепіез сагЬопев Ьаііііо
(-'ітропеге. Загрести въ печи жаръ, саи-
'Мепіез сагЬопев іп Гогпасе соп^егеге іп
»’’ипит. Отъ березовыхъ дровъ жаръ дол-
•с го лежитъ въ печи, 1і«па Ьеіиі® 1оп»іив
аіипі Гаѵіііат. 3) Гегѵог, апіті Гегѵог,
агбог, апіті агбог, аевіиз, ітреіиз, апі-
• піив іпсііаіив, ѵів, ѵі&ог. Приниматься за
•лЧто съ жаромъ, саіісіе аіідиіб а^еге. За-
•" щищать что съ жаромъ, апіпюве вепіеп-
Ііат беіепбегс. Сраженіе происходило
съ равнымъ той и другой стороны жа-
ромъ, рпръаішп еві ібгіпдие тахіто аг-
боге аиіті. Она въ жару своего гнѣва
не знала, что дѣлать, іга іисепва пезсіе-
Ьаі, циіб віЬі Гасіепбит еввеі. Въ пер-
—вомъ жару, ргііро ітреіи. Дѣлать что въ
жару, агбоге аЬгерІит аіідиіб Гасеге.
Жаръ утихъ, аиіті агбог сопзебіі. Жаръ
битвы, ри»пае агбог, иногда достаточно
одио асіев. Съ большимъ жаромъ преслѣ-
. довать непріятеля, Ьовіепі аѵібіиз пли
сирібіиз іизедиі; ЬозІІЬиз асгііег іпвіаге.
Стихотворный жаръ, саіог роёіісив; іш-
реіив біѵіиив. Жаръ любовный, атогів
агбог. Потерять весь жаръ, т. е. всю
живость, пылкость, іпгреіит отпет са-
Іогетдие регбеге.
ЖАРЪ ПТИЦА. ВІгиІЬіо савиагіиз.
ЖАРЮ. Азваге, Іоггеге, виЬавваге (ме-
’15 дленно ж.). Жарить на вертелѣ, іп ѵеги
іпавваге. На решеткѣ ж., іи сгаіісиіа виЬ-
авваге. 2) Содиеге. Жарить пирожки,
агіосгеаіа содиеге. 3) СаІеГасеге. Жа-
рить рубашку, вшито саіоге Ьаіиеі ребі-
сиіов виврепві виЬисиІа ІоПеге. 4) Рип-
§еге. Солнце жаритъ, надобно ожидать
дождя, воі ѵеЬетепіег ршірі, Гегіі, игіі,
ріиѵіа ехвресіапба еві. Жарюсь, аввагі,
Іоггегі. 5) 8е саІеГасеге, саіейегі, аб Го-
сти авзібеге, аб Даттат ве арріісаге.
Очень жариться, Іисиіепіо сатіпо иіі.
ЖАТВА. Мевзіо; соііесііо; теввів; Гги-
{?ит Ггисіиитдие регсерііо. Во время
жатвы, тезвіЬиз; рег тевзев. Изобиль-
ная жатва, Ггитепіі еі ѵіпі ргоѵепіив
иЬег или теввів иЬега еі соріова. Имѣть
такую жатву, тевве теіеге тахітат
(Ріаиі.). Ж. овса, тевзіо, соііесііо аѵе-
пае. Жатвенный, теввогіиз. Жатвенныя
орудія, іпзігитепіа піеввогіа; Орив тез-
зогіит. Ж. мѣсяцъ, тепвів теввогіиз
пли Аи^ивіиз. Жатвенная пора, Іетрив
теззів. — Жатель, тезвог; диі Ггитеиіа
бетеііі, весаі. Жательница, дою Іги-
тепіа бетеііі.
ЖАТІЕ. Ргеввиз, ргеввига,ргезвіо; тев-
зіо, соііесііо, регсерііо Гги^ит. Жатый,
ргезвив, сотргезвив. 2) Меввиз, бетез-
зиз, весіиз.
ЖБАНЪ, жбанчикъ, жбанецъ. СапІЬа-
гиз Іі^пеиз; сапІЬагиІиз Іі^иеиз.
ЖВАКА, жвачка, ві. жваніе. СіЬагіа
гитіиаіа. Отрыгать, жевать жвачку, з!.
износить жваніе, гитіпаге, гетапбеге.
Животныя, жвачку отрыгающія, апіта-
Ііа, диае гитіпапі, гетапбипі. 2) Гоііа пі-
соііапае или ЬегЬж пісоііапа!, диае тапби-
сапіиг. Жваніе, см. жеваиіе. Жву,см.жую.
ЖГУ. Сгеге, сотЬигеге,сгетаге. Жечь
уголья, бе Іі^иіз сагЬопев содиеге. Ж.
известь, саісет содиеге. Ж. кофе, ГаЬав
АгаЬісаз іп і^пе Іоггеге. Ж. горшки, Дс-
ііііа іпбигаіа і^пі ргоропеге. Ж. кирпи-
чи, Іаіегез содиеге. Ж. масло, оіеит
игеге. Ж. трутъ, Ііпіеа іп Готііет сот-
Ьигеге. Древніе жгли тѣла умершихъ,
833
ЖДА
ЖДА
834
оііт согрога тогіиогит сгетаЬапІиг;
сотЬигеЬапІиг. Жечь березовыя, сосно-
выя дрова, Іі^пів Ьеіиіае, ріиі саІеГасеге.
у нихъ всегда жгутъ восковыя свѣчи,
регреіио сегеіз піииіиг; ііііз саибеіае се-
геае іп изи или тоге випі. Солнце жжетъ
во время знойныхъ дней траву, зоі та-
хітіз саІогіЬиз ІіегЬат игіі. Солнце
жжетъ, зоі игіі, Гегѵеі. Огонь, что ни
встрѣчаетъ, жжетъ, диаедипдие і§пі оЬ-
уісіипіиг, сотЬигіІ. 2) Могбеге, рип^еге.
Перецъ жжетъ языкъ, рірег Ііи^иат
рипірі, пюгбеі. Крапива жжетъ, игііса
рип^іі. Песокъ жжетъ ноги, ходить не-
льзя, агепа Гегѵіба ргаеребіі іінт. Серд-
це жжетъ, агбог зіошасЬі, жзіиз ѵеиігі-
сиіі ѵехаі. Любовь жжетъ, атог ѵехаі,
Іогдиеі, сгисіаі. Жгусь, игеге, абигеге.
Огонь жжется, і^иіз игіі. Похлебка жжет-
ся, уизсиіит Гегѵеі, Гегѵібит езі. 3) Рии-
цеге, тогбеге. Онъ какъ крапива жжет-
ся, езі ѵаГег аідие Ггаибиіепіиз Іііі^аіог.
Платье, харчь жжется, ѵезіітепіит, сі-
Ьагіа диаш ріигіто ѵепіипі.
ЖГУТИТЬ. ѴегЬегаге тиссіпіо іп то-
бит саибж сопіогіо. Жгутъ, ліиссішшп
іп тобит саиба; сопіогіит, соиѵоіиіит.
ЖГУЧІЙ. Могбепз, тогбах, саизіісиз.
Жгучее лекарство, тебісатепіит аби-
геиз, гобепз, ехобеиз. Жгучій камень,
Іаріз саизіісиз.
ЖДАНІЕ, жданье. Ехзресіаііо. Благо-
дарю за жданіе, угаііаз а^о, диоб те біи
ехзресіаѵегіз, диоб те ргазіоіаіиз зіз.
Жданный, ехзресіаіиз. Жду (иока при-
детъ), ехзресіаге, орегігі, тапеге; ргае-
зіоіагі аіісиі, также аіідиет. Сегодня я
жду къ себѣ гостей, Іюбіе ехзресіо, оре-
гіог сопѵіѵаз. Ждать кого передъ две-
рями, ргюзіоіагі аіідиет апіе озііит. Ж.
попутнаго вѣтра, сигзиш ехзресіаге.
Ожидать со дня на день, біет ех біе ех-
зресіаге. Войди, и тамъ меня подожди,
аЬі іпіго еі іЬі ше оррегіте. 2) Имѣя на
то причины, ехзресіаге. Ж. со страхомъ,
Іітеге. 3) Хотѣть, чтобъ что случилось,
зрет ЬаЬеге аб аіідиіб или аіісціиз геі.
Съ слѣдующ. неопр. накл. и вин. п. Я
жду, навѣрно, что, піа^пат зрет ЬаЬео.
4) = Предстоять, іттіпеге аіісиі (о
мгновенныхъ или непріятныхъ произше-
ствіяхъ), тапеге аіідиет (о произшест-
віяхъ, кои только однажды должны слу-
читься). Смерть ждетъ тебя, тогз Іе
тапеі. Клодіева участь ждетъ тебя,
СІобіі Гаішп Іе тапеі. 5) О. пока что
случится, выжидать, ехзресіаге, сизіобі-
ге. оЬзегѵаге. Ожидать копца, еѵепіига
геі ехзресіаге. Ж. случая, оссазіопеш
саріаге, оссазіоиі или іп оссазіопеш іт-
тіпеге. Оиъ ждетъ хорошей погоды,
чтобъ ѣхать въ деревню, Ьопат, зегепат
Іетрезіаіет ехзресіаі, иі гиз ргоВсізса-
Іиг. Они ждутъ н не дождутся смерти
своего отца, іп біез іпГезІіог раігіз зенес-
Іиз ііз езі. Онъ ждетъ и не можетъ до-
ждаться, піЫІ аіісиі Іоіцриз ѵібеіиг, диаш
иі... Вы можете за свои заслуги ждать
награжденія, оЬ Іиа тегііа зрет розііат
ЬаЬеге роіез іп рггетіо, Ьопоге. Заста-
вить ждать кого иибудь, аіідиет тогагі,
гетогагі, аіісиі іи тога еззе. Я не за-
ставлю ждать, Ьаиб Гахо диібдиаш зіі
тога? (Р1 а и I). Ранѣе нежели ждали, апіе
ехзресіаіит. ' Ждать отъ кого своего
спасенія, іп аіідио зрет заіиііз ропеге.
Ждутъ болѣе хорошаго отъ справедли-
вости дѣла, чѣмъ отъ оружія, іп аедці-
Іаіе ріиз диат іп агтіз ропііиг зреі. Пре-
много заставляетъ себя ждать, обіозе
сеззаі, иігаіит поз тогаіиг. Ждусь, зре-
гаге, зрет ЬаЬеге. Ждется родить на
сихъ дняхъ, зрегаі, зе Ьіз біеЬиз рагііи-
гат еззе. Она на той еще недѣли ро-
27
835 жел
дить ждалась, )ат яирегіоге ЬеЬботабе I
риІаЬаІ яе епіхигат еяяе. Ждущій, ех-
яресіапя, орегіепя.
ЖЕ иля ЖЪ. Соріііа, диае ѵосаЬиІія
яиЬ)ип^і яоіеі: аедие ас, аідие; |ихіа ас
или аідие или диат. Тотъ же, ібет. Ты
также ученъ, какъ и онъ, Іи аедие ас ія
босіия ея. Предпріятіе столько же сча-
стливое, какъ и благоразумное, сопяіііит
поп гаііопе ргибепііия, диат еѵепіи Геіі-
сіия. Я такъ же безпокоюсь, какъ и онъ,
ргохіте аідие іііе ІаЬого. За священни-
ками слѣдовалъ народъ въ бѣломъ же
платьѣ, Ьоя беіпйе рориіия сапбібо еі ір-
яе ѵеяіііи яедиеЬаІиг. Добрые такъ же
какъ м худые, ]их(а Ьопі таіідие. Вы
знаете такъ же, какъ и я, ]их!а тесит
ясііія. Душа такъ же чувствуетъ удо- і
вольствіе, какъ и тѣло, апітия рагііег
сит согроге ѵоіиріаіет регсіріі. 2) Ѵе-
го, аиіет. Они надѣялись на множество
колесницъ м коней, мы жъ на помощь
Божію, Ьі сиггиит еі едиогит питего
СОПЙбеЬапІ, поя аиіет піІеЬатиг аихіііо
Беі.
ЖЕВАНІЕ. Мапбисаііо (у позз.). Же-
ванный, гипсіпаіия, тапбисаіия.
ЖЕГАВИЦА. (81.) См. Горячка. Жега-
ло, ІегеЬга ГаЬгі Геггагіі. Жегомый, яко
гора велика огнемъ жегома, яісиі топя
аііия іцпе агбепя. 2) СаІеГасІия. Жегому
огнемъ лежати, яі., ГеЬгет агбепіет Ьа-
Ьеге, ГеЬгі агбепіе ІаЬогаге.
ЖЕЗЛОБІЕНІЕ. Регсиіеге, Гегіге, ѵег-
Ьегаге Ьасиіо.
ЖЕЗЛЪ. Васиіия, ясіріо. Жезлъ Мер-
куріевъ, сабисеия. 2) Зсерігит, ге^ит
еі ітрегаіогит ^еяіатеп. 3) І’ебит Ерія-
сораіе. 4) Еііиия (гадателя).
ЖЕЗЛЪ РАЗМѢРНЫЙ. СмЛІаштабъ.
ЖЕЛАЕМЫЙ. Оріаіия, ехоріаіия, ех-
реіііия. Получать желаемое, ітреігаге
ЖЕЛ 836-
оріаіит; роіігі оріаіо. Желаемый успѣхъ,,
яиссеяяия ехоріаіия. Желаніе, оріаііо, ѵо-
іит; оріаіит. Исполнить чье желаніе,
ітріеге аііси]ия ѵоіит; аіідиет ѵоіі сот-
роіет Гасеге; Гасеге, диае диія оріаі ѵеі
ѵиіі; отеп, поколику оно выражается,
изрекается. Мое желаніе исполнилось,,
оріаіо геяропбеі еѵепіия; башпаіия яит.
ѵоіі; роіііия яит ѵоіо; ѵоіі сотроя яит
Гасіия. Это мое желаніе, Ьос оріо, Ьос
еяі ѵоіит теит, Ьос тіЬі еяі іп оріаіія.
По желанію, ех ѵоіо, ех кепіепііа; ех
апіті яепіепііа; оріаіо. Безъ или сверхъ
моего желанія, ргаеіег оріаіит теит.
Итти по желанію, ех яепіепііа яиссебеге,
ргосебеге; ѵоіо геяропбеге. Все идетъ
по моему желанію, сипсіа тіЬі ех оріаіо
ргосебипі; піЬіі тіЬі ассібіі диоб поііт;
Гогіипа іп отпіЬия геЬия геяропбеі оріа-
іія теія. Имѣть желаніе, аіідиіб тіЬі
еяі іп ѵоіія. Быть предметомъ чьихъ же-
ланій, аЬ аіідио ехреіі. До сихъ поръ
все шло по моему желанію, піЬіі абЬис
тіЬі ргаеіег ѵоіипіаіет ассібіі. Мое же-
ланіе состоитъ въ томъ, чтобъ..., диоб
реіо еі ѵоіо еяі, иі... Мои желанія ис-
полнились, диае ѵоіиі тіЬі оЫі^египІ..
Когда я вижу , что это твое желаніе,
диапбо іб Іе ѵібео ѵеііе. — Если все
соотвѣтствуетъ желанію, яі отпіа сот-
реіипі ѵоіо. 2) Аіісціия геі арреіепііа,.
арреіііия, арреііііо, беяібегіит; яіибіит.
Сильное желаніе, сирібііая. ВозимѢть къ
чему желаніе, аіісідия геі беяібегіо іп-
сепбі. Имѣть къ чему желаніе, аіісціиз
геі беяібегіо Іепегі; аіідиіб арреіеге, соп-
сиріясеге. Имѣть сильное желаніе къ че-
му нпбудь, яитта аіісціия геі сирібііаіе
аНесІит еяяе. Возбудить въ комъ же-
ланіе, арреіепііат аіісціия или сирібііаіе
аіідиет іпЯаттаге; аіісиі сирібііаіет
іорсеге; сирібііаіет аіісідия іпсепбеге;
83»
837 ЖЕЛ
апітит аіісіуия аб сирібііаіет іпсііаге.
укрошать желанія, сирібіІаІіЬия ітрега-
Ге. геяіяіеге; сирібііаіе*. Іепеге, сопііпе-
ге Ггап^еге. — Желатель, диі оріаі, си-
ріі, беяібегаі, арреііі. Желательно, весь-
ма ж., чтобъ къ толь полезному дѣлу
надлежащее употреблено было рачд^іе,
оріаѣііе или ехоріапбит еяі, иі аб Ьос
Іат иіііе соеріит сопѵеиіепя абЫЬеаІиг
«іііірепііа. Желательный, —ленъ, оріа-
Ьііія, ехорІаЫІіз, оріапбия, ехоріапбия. 3)
81., оріапз, ехоріапя, беяібегапя. 4) Же-
лательное наклоненіе, тобия оріаііѵия.
— Желаю, оріаге, ехоріаге, ѵеііе, іп ѵо-
Іія ЬаЬеге, сиреге, сопсиріясеге, ехреіеге.
II желаю, чтобъ..., оріо, иі..., іп оріаіія
тіЬі еяі, иі... Я ничего ие желаю, яаі
ЬаЬео. Я ничего болѣе не желаю, піЬіі
еяі диоб таііт. Я ничего не желалъ бо-
лѣе, какъ, піЬіі тіЬі роііия Гиіі, диат, иі.
Клавдій желалъ, чтобъ Римскій народъ
имѣлъ одну шею для ссѣченія ея однимъ
махомъ, СІаибіия ипат сегѵісет ргесаіия
еяі рориіо Вотапо, диат ипо іряе ісіи
аЬясіпбегеІ. Желаю его видѣть, сиріо
еит ѵібеге. Онъ желаетъ говорить съ
вамп, Іе сопѵепіит ехреііі. Я очень же-
лаю знать, что вы дѣлаете, ѵаібе аѵео
ясіге, диіб а^ая. Желать себѣ чего, аіі-
диіб сиреге, сопсиріясеге; аіідиіб беяібе-
гаге; беяібегіо аіісіщія геі тоѵегі. Же-
лать богатства, чести, беяібегіо орит,
уіогіае Іепегі. Всѣ желаютъ мира, еяі
отпіЬия рах беяібегіо; отпея ехоріаиі
расет; Іепеі отпея беяібегіит расіа.
Желаю уйти отсюда, аЬіге Ьіпс сиріо.
Сильно чего желать, аіісціия геі бсяібе-
гю Ла^гаге, ехсгисіагі. Лучше желать
быть подъ владѣніемъ прежнихъ Гос-
подъ своихъ, нежели въ свободномъ оте-
чествѣ съ другими быть въ равенствѣ,
рторгіат яиЬ ѵеІегіЬия ботіпія роіепііат,
ЖЕЛ
диат ІіЬегаІа гериЫіса еапбет отишію
ждиаіііаіет таііе. Желать кому хоро-
шаго, аіісиі аіідиіб ргесагі, ѵоіа Гасеге,
иі. Желать кому всякаго блага, добра,
изъявлять свои усерднѣйшія желанія,
оріітія отіпіЬия аіідиет ргояедиі. Же-
лать кому счастія въ чемъ, аіісиі угаіи-
Іагі аіідиіб или бе аіідиа ге. Желать ко-
му здоровья, аіісиі яаіиісгп ргесагі. Же-
лать кому счастливаго пути, аіідиет ор-
іітія отіпіЬия ргоОсізсі ѵоіо. — Желать
кому зла, худаго, аіісиі аіідиіб ітргесагі.
Я желаю, желалъ бы, ѵеііт, ѵеііет; ор-
Іет, оріаѵегіт. Желаю, чтобъ это было
въ твою пользу, Ьепе ІіЬі іб ѵегіаі.
ЖЕЛВАКЪ, желвачекъ. ЕсрЬута, ех-
сгеясегіііа, іит; ясіггЬия. Желвакъ у ие-
го вскочилъ на головѣ, ясіггііия іп сарііе
егиріі, епаіия еяі. Желвастый, желвастъ,
ріепия ехсгеясепііит, ясіггЬогит.
ЖЕЛВЬ. (81.) Теяіибо.
ЖЕЛЕЗА. См. Желѣза.
ЖЕЛКНУ, Гіаѵеясеге, Лаѵит (іегі.
ЖЕЛНА. Рісия тагііия.
ЖЕЛОБЛЮ. Саѵаге, ехсаѵаге іпяіаг
аіѵеі. Желобоватый и желобоватый, соп-
саѵия, сапаіісиіит геГегепя, сапаіісиіаіиз.-
Желобовина, желобовинка, саѵшп соііі-
сіагнт или соііідиіагит. 2) Аіѵеия. Вес-
ною рѣки выступаютъ изъ своей жело-
бовины, ѵеге Сиѵіі яирга гірая еСипбип-
Іиг; Сиѵіі ѵегпо іетроге аіѵеоя ехсебипѣ
Желобъ, см. жолобъ.
ЖЕЛТАЯ БОЛѢЗНЬ. См. Желтуха.
Желтехонекъ, ріия яаіія Лаѵия. Желтиз-
на, желтость, жолчь, соіог Лаѵия; Саѵшп.
ЖЕЛТОБРЮШКА. Моіасіііа сіігеоіа.
ЖЕЛТОВАТЫЯ, желторатъ. Неіѵо-
Іия, яиЫІаѵия.
ЖЕЛТОЗЕЛЕНЫЙ. Е ѵігібі раііепя.
ЖЕЛТОВОЛОСЫЙ, бѣлокурый. Гіа—
ѵия, Саѵісотия.
«39 ЖЕЛ
ЖЕЛТОКОЛ’ЛЧНЫЙ,желтоколиченъ.
(81.) 1пѵогесіш<!(і$, ітрийепз, диі теікіа-
,сіі ѵегесипйіа' Япев Іганьіі.
ЖЕЛТОКЪ.Оѵі ѵіІеІІиз;ІиІеит (Рііп).
ЖЕЛТОЛЕНЪ. І’етеііапит оГОсіпаІс.
ЖЕЛТОПУЗИКЪ и ЖЕЛТОПУЗЪ.
Сепив тахітогшп вегрепіит іп Вовзіа
тегібіапа, Яаѵо ѵепіге.
ЖЕЛТОСЛИВНИКЪ. См. Априкосъ.
ЖЕЛТОСТЬ. См. Желтизна.
ЖЕЛТОЦВѢТЪ. См. Стародубка.
ЖЕЛТУХА. Могйиз гедіиь, агдиаіив;
ісіегив; Геііів яиЯивіо. Бѣлая, ісіегив аі-
Ьия. Черная, ісіегив пі«ег (у нова.). Жел-
тухою болящій, ісіегісив, агдиаіив; Ьііе
«ибйвие. — Желтый, желтый, желтъ,
желтенкійи жолтенкій, дііѵив, {рійия,
Йеіѵіив (какъ мѣдь); Оаѵив (свѣтло-жел-
тый, какъ зрѣлые колосья, съ посторон-
нею идеею блеска, отъ этого употребл.
какъ о волосахъ такъ и о золотѣ); яиЬЯа-
ѵп8 (блѣдножелтый, бѣлокурый); Іиіеив
(похожій на сѣру, лимонъ, золото; Яаѵиз
и Іиіеив означаютъ желтость, которая
переходиѣъ въ краснину: поэтому оба
слова у Голлія считаются между крас-
ными цвѣтами); 1игі<1ив (нечисто желтый,
какъ закрытое облаками солнце, какъ зу-
бы) ; сгосеив (шафраножелтый). Желтые
цвѣточки, Ловсиіі Іиіеі. Желтый домъ,
йотиз, сиі Яаѵиз соіог ішіисіиз езі. Жел-
тѣю, Яаѵевссгс. Чтобъ слоновая кость
не могла пожелтѣть, пе еЬиг Яаѵезсеге
розвіі. Ячмень зрѣлъ, когда онъ жел-
тѣетъ, Ьоічіенш таіигит ееі, иѣі Яаѵез-
сіі. Лице отъ болѣзни у него желтѣть
начинаетъ, Гасісз еі тогЬо Яаѵеясіі. Въ
глазахъ желтѣетъ, отпіа тіЬі ѵміепіиг
.-Паѵі, Іиіеі соіогіз. Желтѣюсь и жел-
туюсь, Яаѵеге. Цвѣты въ поляхъ жел-
тѣются, Яогез іп сатріз Яаѵепі. Жел-
тѣющійся песокъ, Яаѵепісв агеше. Жсл-
ЖЕЛ 840
тю, соіогет Яаѵпт іпйисеге; соіоге Іи-
Іео іпВсеге.
ЖЕЛТЯНИЦА. СагІЬатив ііпсіогіиз.
ЖЕЛТЯНИЦА. (81.) Ісіегив.
ЖЕЛУДКИ. Сіапйеэ.
ЖЕЛУДОКЪ. віотасЬиз (конецъ ци-
щепріемнаго канала), ѵепігісиіив (что на-
ходится подъ симъ каналомъ и прини-
маетъ пишу). Устье, жерло желудка,
ѵепігісиіі рогіа, ов. Верхнее у. ж., ®8О-
рйа^ив. Нижнее, руіогив. Надменіе же-
лудка, пученье, іитог віотасйі. Жже-
ніе, жаръ въ желудкѣ, кислота, изгага,
апіог віотасйі. Боль въ животѣ, (іоіог
віотасйі. Ц ель съ между ими дѣлаетъ
такое различіе: віотасйив называется іп-
іевііпогит ргіпсіріит, а ѵепігісиіив—сіЬі
гесеріасиіит; еще примѣчательно дру-
гое: віот. иноск. употребляется въ зна-
ченіи вкуса, а ѵепіг. никогда не берет-
ся въ этомъ смыслѣ; далѣе, если гово-
рится о пищевареніи, то полагается зіо-
тасЪиз. — Слабый ж., віотасйив іпбг-
тіж, іпѵаіібпв, ітЬесіІІив. Страдать же-
лудкомъ, аіотасЬо іайогаге- Имѣть хо-
рошій, исправный желудокъ,’ Ьопо віо-
тасЬо или іігпіі віотасйі евве. Имѣть
слабый желудокъ, Іап^иепіе віотасйо
евве; віотасйо рагшп ѵаіеге. У кого
слабый я:., віотасйіспв; сгиЯив (который
совсѣмъ не можетъ варить). Это не го-
дится для желудка, Ьа?с віотасйо поп
аріа випі, поп сопѵепіипі. Испортить
себѣ чѣмъ желудокъ, аіісиіив геі иви'іп-
Іевііпа ѵіііаге. Обременять желудокъ, пі-
тішп сійогит сареге. Это не по моему'
желудку, т. е. не по моему' вкусу, Ьос
поп еві віотасйі теі. Желудочный, віо-
тасЬі. 2) віотасйо ваіиіагів. Желудоч-
ное лекарство, тейісатеиіит віотасйо
ваіиіаге, віотасйісит. Желудочное во-
спаленіе, іпЯаттаііо віотасйі,
ЖЕЛ
ЖЕЛ
842
(у новв.). Желудочная перепонка, Іппіса
віопіасііі. Желудочный кашель, Іиввів
віотасѣіса. Желудочная судорога, врав-
ши в ѵепігісиіі. Желудочная болѣзнь,
тогЬиз віотасйі. Желудочный ракъ, сап-
сег віотасйі. Желудочный сокъ, Іідиог
^авігісиз (у повв.). Желудочная кислота,
асгііпопіа віотасйі (Рііп.), асиіив Іідиог
ѵепігісиіі (у новв.). Желудочная сла-
бость, іпіігтііав віотасйі; гезоіиііо яіо-
шасйі; віотасйі ОеГесІиз (Рііп.), аіопіа
ѵепігісиіі (у новв.). Крѣпительное для
желудка, гетедішп віотасйо (ігтапбо.
Желудочныя капли, Іідиог віотасйо го-
Ьогашіо.
ЖЕЛУДЬ. Сіапв, йіе. Собирать желу-
ди или желудки, ^Іашіев соПі^еге.' Кор-
мить свиней желудями, ріп^иеГасеге, ва-
Р'іпаге виев "ІапбіЬив.
ЖЕЛЧНЫЙ. ГеІІія, ГеІІеив. Пузырь,
ѵевіса ГеІІіз. Желчная жила, ѵепа сувііса
(у новв.). Желчный дуктъ, проходъ, йис-
Іив сувіісив. Желчная лихорадка, Гейгів
йіііока. Камень въ желчномъ пузырѣ,
Іарів іп ѵевіса ГеІІІв, сйоіеііійив. Желч-
ный человѣкъ, т. е. сердитый, віотасйо-
вив. Желчъ, Геі, Ы1І8 (различіе: Геі озна-
чаетъ желчную влагу, а Ьіііе желчный
пузырь, поэтому одно послѣднее берет-
ся въ значеніи: гнѣвъ, негодованіе).
Полный желчи, .многожелчный, Ьіііовня.
Желчь у него разлилась, аіісиі йіііз шо-
Іа, сопипоіа еві. Поднять чью желчь,
ѣііего аіісціив соттоѵеге.
ЖЕЛЕЗА, железка. Сіапйиію, ІоивіІ-
1а?. Оточенныя, шаровидныя желѣзы,
Віаийиіа? сопс;1ойаіа?. Сложенныя желѣ-
зы, ёіапйиіа? сотровііа?. Паховыя, §1ап-
<Іи!а? іп^иіпаіез. Яремныя, шейныя, §1ап-
йиіа? ;и§иІагев. 2) Гогіиііив Іитог. У
меня желѣза распухли, ІопвіІІа? ішпепі.
ЖЕЛѢЗА. Ѵіпсиіа, сотрсйев. Поса-
дить кого въ желѣза, сотрейіідів ѵіпсіге?
ѵіпсиіа іпрсеге аіісиі, ѵіпсиіів аіідиет
соп.«1гіп{;еге. Держать въ желѣэахъ, сот-
ребійив Іепеге. 2) Рег т. опиз, тоіевііа.
Не знаю, какъ эти желѣза съ рукъ сбыть,
диотойо Ьос опия Йеропат, певсіо.
ЖЕЛѢЗИНА, йсогіа Геггі.
ЖЕЛѢЗИСТЫЙ. СІапдиІовив; Гегги-
{рпеив, напр. варог, Геггі рагіісиіаз соп-
ііпепв. Желѣзистая вода, адиа? Геггаіаг
(8еп.).
ЖЕЛѢЗНО. Сиврів, врісиіиш за^іП».
2) Геггит гипсіпа?.
ЖЕЛѢЗНИКЪ. КоЬіпіа Ггиіевсепв.
ЖЕЛѢЗНИЦА. СІиреа аіова.
ЖЕЛѢЗНЫЙ. Кеггеив. Прутъ, Геггеа
тавва. Ж. рѣшетка, сапсоііі Геггеі. Ж.
кровать, вропсіа Геггеа. Ж. заводъ, оГП-
сіпа Геггагіа или ачагіа. Ж. рядъ, Гогпт
ѵешіешіо Гегго. Ж. цвѣтъ, (сггиро. Же-
лѣзнаго цвѣту, Гегги^іпеиз. Ж. жила въ
рудникахъ, ѵепа Геггі. Жесть желѣзная,
Іатіпа Геггеа. Ж. проволока, ІіІит'Гег-
геит. Ж. руда, Геггит гшіе (у иовв.).
Ж. Фабрика, ГаЬгіса Геггагіа. Желѣзные
опилки, гашепіиш Геггі; всоѣв Геггі <1е1і-
таіа. Желѣзный рудникъ, ГеггіГойігіа;
Геггагіа. Торговля желѣзными товарами,
пе^оііит Геггагіит. Твердый, жесткій
какъ желѣзо, регсіигив. Желѣзная трава,
ѵегЬепа. Печь, въ которой плавятъ же-
лѣзо, Гогпах а?гагіа. Желѣзные обрѣзки,
Геггі всоЬз или гатепішп. Кусокъ же-
лѣзной ру'ды, Ггпвіит Іариііз Геггагіі. Же
лѣзибй товаръ, Гстгатепіа, огит. Же
лѣзное орудіе, збруя, Геггатепіа. 2), Же-
лѣзный вѣкъ, Геггеа а>1ав. Ж. человѣкъ,
Ьото аѵагиз, рагсірготиз. — Желѣзнякъ,
Іарів аегагіив. — Желѣзо, Геггит. Изъ
желѣза, Геггеив. Принадлежащій къ же-
лѣзу', Геггагіив. Обить сундукъ желѣ-
зомъ, сівіат Геггаге. Ковать желѣзо, Гег-
«43
ЖЕМ
ЖЕН
844
гшп СаЬгісагі, ргосибеге. 3) Рег т. Гег-
гит, "Іабіив. Куй желѣзо, цока горячо,
иіепбит еві аиітів, йит вре саІепІ(Сигі.
VI. 1, 29); таіигапйит еві, іічт ІіЬійо
тапеі (Тег.). Желѣзно, рагіісиіа Геггі.
ЖЕМАННО. Сит аГГесІаІіопе, іперіе.
Жеманный, аПесІаІив, Іогіив, еопіогіив
(только у нова.). Жеманство, паіига, га-
ііо айесіаіа, іиеріію. Жеманюсь, іперіе,
риіібо зе ^егеге.
ЖЕМОКЪ, жемулька. Рагв, ѵ. с. аг-
тапи сопігііа ѵеі ііервіа.
ЖЕМЧУГЪ. Маг^агііит, таг§агіІа.
Крупный, ипіо. Похожій на грушу, еіеп-
сЬиз, у стикх. Ьасса. Ж., который но-
сятт. на шеѣ, Ьассаіиш топііе; шопііе е
юаг^агііів. Унизать что жемчугомъ, таг-
{гагііів огпагс, бівііп^иеге. Унизанный
жемчугомъ, Ьассаіиз. Какъ жемчугомъ
унизанный, Ьач: всгіріига Іапциат Іурів
ехргевва еві. Торговля жемчугомъ, таг-
{рнііагит тегсаіига. Жемчужина, жем-
чужинца, ипа іпаг^агііа. Случается и пѣ-
•.туху найти жемчужину, сопііпдіі, иі
•еііат цаНив раіііпасеив ипат таг^агііат
іпѵепіаі. — Жемчужникъ, таг^агііагіив.
'Жемчужница, таг^агііагіа. Жемчужный,
—ная нитка, Ііпеа таг^агііагит, Ііпеа е
,таг§агіІів, таг^агііае регіивае іи Ііпеа.
Жемчужная раковина, ипіопит сопсЬю;
таігіх тагдагііагшп (у иовв.). Унизаи-
лый жемчужными раковинами, сопсЬів
ятіопит йівііпсіиз. Берега, на коихъ
жемчужныя раковины водятся, ога, циж
•іиаг^агііаа ({і§піІ. Украшеніе, уборъ изъ
.жемчуга, огпаіпв таг^агііагит. Ловля
жемчужныхъ раковинъ, сопсііае пгіпап-
Ііитсига; таг^агііагит соѵщиівіііо. За-
ниматься такою ловлею, сопсііае игіпагі.
Кто ловитъ жемчужныя раковины, таг-
Загііагит сопциіаііог. Жемчужный вѣ-
лвецъ, вегіига таг§агіІіз йівііпсіит. Жем-
чужная корона, согопа таг^агіііз Зівііпс-
Іа. Жемчужокъ, тіпиіае таг&агііаь
ЖЕМЪ. Ргеішп, Іогсиіаг.
ЖЕНА- Гетіпа, тиііег. Благословен-
на ты въ женахъ, Ьепебісіа Іи ез іиіег
тиііегеа или ргае отпіЬив аііів тиііегі-
Ьиа. Ж. превосходная, отличная, тиііег
Іесііааіта; т. адативвіт орііта. Ж.
благородная, таігопа. Жить какъ съ
свою женою, ихогів Іосо ЬаЬеге аііциат.
2) Согуих, ихог шагііа, тиііег. Молодая
жена, поѵа пиріа. Похищеніе женъ, гар-
Іив тиііегит, Гетіпагшп. Взять жену,
ихогет бихівве. Жениться на второй
женѣ, поѵшп таігітопіиш іпіге. Закон-
ная жена, Іе^іііта ихог. Оиъ живетъ съ
женою своею душа въ душу, тагііив еі
1 шагііа сопсогбізаіте ѵіѵипі. Злая жена,
і
ихог каеѵа. Женатый, женатъ, гпаігшіо-
иіо ]ипс1ив. Я не женатъ, еит сюІеЬа.
Женитьба, женитва, еі., пзаігітопіит, соп-
]ирит, соппиЬіпт. Я ни мало ие думаю
о женитьбѣ, ргогзив поп со§ііо бе іпеип-
! до или бе сопІгаЬепдо таігітопіо. —
Жениховъ, зропві. Женихово платье,
зропві ѵевіів ппрііаііе, также безъ вропві.
Жениховъ перстень, аппиіив яропві, диепі
вропвив допо баі йевропяаіае. Женихъ,
женишокъ, вропвив. Искать для дочери
своей жениха, вропвиш Шію виж циаеге-
ге. За дочь его многіе женихи свата-
лись, ріпгев е]из ПІІапі ппрііів апіЬіегипІ,
ріигев е)ив Шіат іп таігітопіит реііеге,
ехреііеге.
ЖЕНИШЦЕ. (81.) Миііегеиіа ѵіііа, ти-
ііег пиіііие ргеііі. — Женка, сага ихог,
ихогсиіа. Женинъ, имѣніе, Ьопа ихогів.
Женина родня, со^паіі.
ЖЕНОЛЮБИВЫЙ. Миііегоаив, ти-
ІіегіЬиа атісив, «Іебііив; ихогіив (жеиоу-
гедішкъ). Женолюбіе, атог тиііегит;
ліиіісгозііаз (слово составленное Ципёро-
иомъ, но не принятое въ употребленіе).
ЖЕНОНЕИСТОВСТВО. Імапиз ти-
ііегит атог. Женонеистовый, тиііегит
атоге іпзапиз, тиііегозиз; ІіЬібіпозиз.
ЖЕНОНЕНАВИСТНИКЪ. Миііегит
озог; а ге ихогіа аЬЬоггепз (не располо-
жены» къ женитьбѣ). Быть жен., обіззе
піиііегез.
ЖЕНОНРАВНЫЙ. ЕвГешіпаІиз; ейе-
тпіиаіиз еі пюіііз. Женоиравіе, тоіііііез;
еЛетіпаІа тоіііііез.
ЖЕНООБРАЗНЫЙ. Оиі езі паіига ти-
ІіеЬгі, іп^епіо шиІіеЬгі, тиІіеЬгіз; нар.
ліиііеЬгіІег.
ЖЕНОПОКОРИВЫЙ. 8е ітрегіо ти-
ііегит зиЬрсепз, зе «Ііііопіз тиііегит Га-
сіева; тиІіегіЬия рагепз.
ЖЕНСКІЙ. МиІіеЬгіз, Гетіпеиз (боль-
шею частію у поэтовъ). Ж. полъ, зехиз
'тиІіеЬгіз; Гетіпеиз зехиз (о растеніяхъ).
Женская работа, ІаЬог тиІіеЬгіз, ІаЬог
Гетіпеиз (для женъ, для женщинъ); ориз
тиІіеЬге, ориз тиііегит (сдѣланная жен-
щинами). Женская иди изъ женщинъ
состоящая свита, тиііегит сотііаіиз.
Женскій вой, е]и!аІиз тиІіеЬгіз. Жен-
ское, бабье болтанье, §аггіІиз піиІіеЬгіз.
Женскій крикъ, сіатог тиііегит. Жен-
скія, бабьн ссоры, гіхж тиІіеЬгез. Жен-
•ская рубашка, іпйизіит. Женское прав-
леніе пли управленіе, ітрегіит тиііе-
тит. Женская къ кому любовь, Гаѵог
тиІіеЬгіз, Гетіпеиз. Плачъ женскій, 1а-
тепіит тиІіеЬге, 11аи"ог Гетіпеиз. Ж.
платье, ѵезііз тиІіеЬгіз. Ж. одѣваніе,
сиііига тиІіеЬгіз пли Гетіпагит. Ж. бо-
лѣзнь, тогЬиз тиІіеЬгіз. .Іенъ, перехо-
дящій къ женскому полу, Геибит тиІіе-
Ьге. Женская хитрость (какъ свойство),
аяіиііа, саііійііаз тиііегит; «іоіиз, Ггаиз
тиІіеЬгіз (какъ обнаруженіе). Женская
ЖЁН 840
мантія, раіііит тиІіеЬге, (у Римлянъ од-
но раііа). Женскій головной чепецъ, Іи-
^итепіит саріііз тиІіеЬге. Женское му-
жество , Гогіііибо тиііегит. Женское
имя, потеп тиііегіз. Женскій нарядъ,
піишіиз тиІіеЬгіз. Женская толпа, а$-
теп тиІіеЬге, саіегѵа тиііегит. Жене,
красота, ѵепизіаз тиІіеЬгіз. Ж. башмакъ,
саісеиз Гетіпеиз. Женскія чувства, ,іп-
"опіит тиІіеЬге, тиііегит. Ж. голосъ,
ѵох тиІіеЬгіз. Жен. комиата. ^упаіеѳит,
"упаіеопіііз; сопсіаѵе тиііегит. Жен-
скіе чулки, ІіЬіаІе Гетіпеит. Женскія
слезы, Іасгтие тиііегит. Женское одѣ-
яніе, сиііиз тиІіеЬгіз; ѵезіііиз тиІіеЬгіз.
Ж. трауръ, Іисіиз тиІіеЬгіз. Жен. вѣр-
ность, (і<1ез тиІіеЬгіз. Жене, украшеніе,
«Іесиз, огпатепіит тиІіеЬге. Женская
добродѣтель , ѵігіиз тиІіеЬгіз, сазіііаз.
Женское естество, свойство, паіига Піи-
ІіеЬгіз, іп^епіит тиІіеЬге, тое тиііегит.
Женскія слабости, ѵіііит тиІіеЬге.
ЖЕНУ. (81.) 8е<|иі, іпзециі, рогзециі,
іпзіаге аіісиі п безъ дат. п.
ЖЕНЩИНА. Миііег, Гетіпа. Замуж-
няя, тиііег пиріа, таігіпюпір іипсіа, та-
гііа. Честная, іппосепз, ргоЬа тиііег.
Женщины, тиііегез, Гетіпа1; тиІіеЬге
заесиіит (I.исг.). Женщина такая злая и
сварливая, тиііег Іат аігох еі ^иг^іоза.
— Женю, онъ женилъ своего сына, с)из
Шіиз таігітопіит іпііі, таігітопіо з'ипс-
Іиз езі. Жениться, «Іисеге аіііпіат ихо-
гет іп таігітопіит; аіідиат ихогет зі*
Ьі а«1]ип^еге, таігітопіо а!і«]иат зіЬі ]ип-
^еге, зесит соп)ип^еге; «Іисеге аіідиат.
Жениться на деньгахъ, боіѳ тоѵегі
(Тег.). Ж. иа богатой, ихогет ориіеп-
Іат зіЬі аб]ип»еге. Нетерпѣливо хотѣть
жениться, агйезсеге іп пирііаз (Тас.).
Жениться на богатѣйшей наслѣдницѣ,
іп «Ііѵіііаз тахішаз пиЬеге (Р1.). Подъ
847
ЖЕР
848
старость вздумалъ жениться, |ат аеіаіе
ехасіа или ргоѵесіия юіаіе сопвіііит серіі
таігітопіо аіідиат яіЬі ]ип»еге.
ЖЕРДОЧКА. Рагта, Іепиів регііса.
Жердь, регііса Іепиіе еі Іопра.
ЖЕРЕБЕЙ. 8оге. Предоставить что
' жеребью, аіідиій яогіі регтіііеге, сот-
тіііеге; аіідиій іп яогіет сопрсеге, аіі-
диій ай яогіет геѵосаге. Получить что
по жеребью, аіідиій яогіе сопіігщіі. Же-
ребей палъ на меня, яогв те соп1іп»і|.
Бросать, метать жребій, еогіігі; яогііііо-
пет Гасеге, вогіея сопрсеге. Бросаніе
жеребья, яогііііо, вогіііиз. Кидать жере-
бей, яогіез Іепеге. Кинемъ ж., Ііаі яогіі-
ііо. Бросать о чемъ ж., яогіігі йе аіідиа
ге, аіідиій ай 80ГІет геѵосаге. 2) То,
чѣмъ бросаютъ жеребей, яогя. Бросат ь
жеребьп въ сосудъ, яогіея іи Ьуйгіат
сопіісеге, вогіея іп яііеііат ропеге; по-
тіпа іп игпат сопрсеге (если на нихъ
написаны имена, напр. при наказываніи
десятаго, при наборахъ и, т. л.). Бро-
сать жеребьи въ шлемъ, вогіея іп ^аіеапі
сопрсеге, «Іерсегс. Вынимать ж., яогіеіп
йисеге. Жеребей выходитъ, яогя ехіі,
ехсійіі. Бросать иа кого ж., вогІіЬия соп-
яиіеге сіе аіідио. Особенно лотерейный
билетъ: мой билетъ выигралъ, теа яогя
сит Іисго ехііі. Выиграть премного, та-
хипит Іисгит аиГсгге. 3) = Судьба,
опредѣляемая по жеребью: яогя, Гогіипа.
Блистательный жребій, Гогіипа атрііяяі-
та. Имѣть счастливый жребій, Геііх яог8
тіЬі оЬѵепіІ. Имѣть печальный жребій,
піІ8егат ѵііат йе§еге. Сосудъ, въ кото-
рый кладутъ жеребьп, яііеііа, отпа. Же-
ребеекъ, рагіісиіа сЬагІаэ ѵеі яігагпіпія,
Чиэв яогіік сопрсіепйі саива асІЬіЬеіиг. 4)
Іпсіеіопея, іпсізига Іаіе.'е.
ЖЕРЕБЕЙ ТЯГЛОЙ, ТгіЬиІит, ѵес-
ЖЕРЕБЕНОКЪ, жеребеночекъ. Риі-
1и8 едиі, риііия едиіиия. Купить кобылу
съ жеребенкомъ, етеге едиат сит риі-
Іо. Жеребецъ, ві. жребецъ, айтіввагіия;
§епегаІог. Припускной, единя айтівви-
гае ійонеия, ^епегаіог, Положить жереб-
ца, айтівяагіит саяігаге. Жеребиться,
риііит рагеге. Кобыла скоро ожере-
бится, едиа Ьгеѵі яраііо іпіегуесіо Геіит
есіеі. Жеребая, жереба, ртж^пацв, рІепа,
Геіа или іп иіего "еяіапя. Жеребцовъ,
^епегаіогія, асітіяяагіі. Жеребчикъ, же-
ребя, 81. жребя, риііия. Ж. если, рпііия
аяіпіпия. Жеребячій и —чій, риііі; ай-
тізяагіі (§.).
ЖЕРЛО. О», ояііит. Ж. у пушки, оя
Югіпепіі. Ж. огнедышущей горы, сгаіег
(топііз і^піѵоті). 2) Ариб роёіая: руго-
Ьоіия, всіореіит, Іогтепіит.
ЖЕРНОВКИ. Ьаріііі сапсгі (у новв.).
ЖЕРНОВНЫЙ. Ай Іарійет тоіагет
регііпепя. Жерновый домъ, (іп 8. 8.) ег-
^аяіиіит, ѵіпсиіа, сияіосііа, сагсег. Жер-
новъ (жорповъ), жерновокъ, Іарів тоіагія.
Верхній ж., саііііия. Нижній, теіа. На-
сѣчь ж., Іарійет тоіагет беГогтаге.
Жерновъ осельскій, Іарів тоіагія аяіпа-
гіия; (Іарійев тоіагит аяіпагіагит тауо-
гез егапі, диат тоіагит Ігияіііііит).
Жерновый, ібопеие ай Іарійев тоіагея.
Жерновые камни, Іарів тоіагія, Іарійев,
ех диіЬив Ііипі Іарійев тоіагея.
ЖЕРНОКОВЪ. Оиі іарійев тоіагея Гасіі.
ЖЕРОВИНА. См. Клюква.
ЖЕРТВА. Оиійдиісі іттоіаіиг, яаегі-
Іісіит. Принесть въ жертву тельца, ѵі-
Іиіипг іттоіаге. 2) ОиойІіЬеІ апітаі,
диой тасіаіиг; ѵісііта (благодарственная
жертва), Ьокііа, Ьовііа ріасиіагів, так. ріа-
сиіит, ріасиіаге (очистительная). При-
носить, совершать ежегодныя жертвы,,
аппіѵегзагіа ваегійсіа Гасіііагс. Приносить.
ЖЕР
ЖЕР
850
849
жертву тѣламъ умершихъ, тапея ехріа-
ге 3) Иное, а) человѣкъ, назначаемый въ
жертву, какъ жертвенное животное, ѵіс-
Ііша. Это слово можетъ употреблено
быть въ этомъ значеніи тогда только,
когда человѣкъ заступаетъ мѣсто жерт-
веннаго животнаго, напр. Децій принесъ
себя въ жертву своему отечеству, Ііе-
сш« геіриЫісю ѵісіініат »е ргюЬиіі. Въ
большой части случаевъ можно употре-
бить описаніе, напр. сдѣлаться жертвою
государства, аЬ гериЫіса іпіегіісі. Сдѣ-
латься жертвою своего владычества, ро-
іепііат кирріісіо ехріаге. Сдѣлаться жерт-
вою мшенія, аііелуик ѵіпйісіат ^асіига ѵі-
іае ехріеге; рег ѵіпйісіат тогіі йагі. При-
несть кого въ жертву своей ярости, рег
Гигогет аіідиет регдеге. Ь) Гасіига, іп-
соттойит. Принесть себя въ жертву
своему отечеству, капдиіпст рго раігіа
ргоГипйеге; шогіеш рго раігіа осситЬе-
ге. Всякую жертву съ своей стороны
— всякое пожертвованіе — для получе-
нія владычества считать малою, сипсіа
ге^по ѵіііога ЬаЬеге. Всѣмъ жертвовать
для чьей пользы, соттойо аіісіу'ич $іЬі
отпіа рояі еяяе риіаге; етоіитеиіо аіі-
си|ия отпіа рояі ЬаЬеге, рояіропеге.
Жертвенная, диійдиій іттоіаіиг, ѵісііта.
Закласть жертвенная, ѵісіітая саейеге. —
Жервенникъ, ага (для молитвъ и возлія-
ній), аііаге (для сожигаемыхъ жертвъ),
агиіа (небольшой жертвенникъ). Схва-
тить съ жертвенника иедопеченую часть
внутренностей, яетіегийа ехіа гареге Го-
со. Клясться, присягать у жертвенника,
агая іепепіет іигаге (по Римски), апіе
агатщгагс (по нашему). Жертвенный,
яаегійсаіія, яаегійсия, ѵісіітагіик (касаю-
Щіііся до жертвенныхъ животныхъ). Ж.
обрядъ, гііив яасгійсия. Ж. сѣкира, яе-
спгІ8, таііеия; яесигік засгійса (Оѵій.).
Жертвенное мясо, саго ѵісіітж. Ж. со-
суды, иіепяіііа васгійсаііа. Ж. принад
ложности, аррагаіик яасгііісаіія. Одеж-
да, употребляемая при жертвоприноше-
ніяхъ, ѴС8ІІ8 яасгійса. Служитель, нахо-
дящійся при жертвоприношеніяхъ, рора
ѵісіітагіив. Жертвенный хлѣбъ, ІіЬит,
рорапит. Жер. ножъ, зесекрііа. Ж.
пиръ, сата ваегійсаіія; ериію касгійсаіез.
Жрецъ, приносившій жертву однимъ
только царямъ присвоенную, гсх ваегій-
сціив, гех васгіПсіі, гсх яасгогит. Жерт-
венный день, йіев яаегіііеоя. Ж. столъ,
щепка апсІаЬгія. Жертвенное животное,
Ьокііа ѵісііта (различіе между имн: ѵісіі-
та употребл. о большихъ животныхъ,
какъ то о быкахъ и пр., а Ьокііа о ма-
лыхъ, напр. овнахъ и пр.) — Жертвище,
яі., ійоіешп, іетріит питіпія /іеіі 8. ійоіі.
— Жертвованіе, касгійсаііо, іттоіаііо.
ЖЕРТВОЗЛКЛАТЕЛЬ, Ѵісіітагіик.
ЖЕРТВОПРИНОШЕНІЕ. 8асгійсаііо,
іттоіаііо, тіпіяіегінт каста Гасіепііит.
Ь) Установленныя жертвоприношенія, яа-
сгійсіа 8іаіа. Жертвую, яасгійсаге, іш-
тоіаге, яасгит Гасеге, так. одно Гасеге;
орегагі (встрѣч. только у стихх. сер. вѣ-
ка), гет йіѵіпат Гасеге, так. съ прибав-
леніемъ сл. Ьояііія; Іііаге, регіііаге (бла-
гополучію ). 2) Рсгйеге. Жертвовать
или пожертвовать воинами безъ пѣли,
тііііея сіайі іетеге оГГегге; тііііея Ыга^і
оЬрсеге. Пожертвовать для кого чѣмъ,
регйеге гет ргоріег аіідиет. Пожерт-
вовать кѣмъ для своего властолюбія, йо-
тіпапйі ІіЬійіпія япа» сайка аіісиі регпі-
сіет рагаге. Пожертвовать для кого
своею жизнію, ѵііат ивиі аіісирік ітреп-
йеге. Частною ненавистію пожертвовать
общему благу, оніа риЫісю ваіиіі гетіі-
іеге. Жертвовать собою для блага оте-
чества, рго раігіа ѵііат ргоГипбеге, рго-
851
ЖЕС
ЖЕС
852
заіиіё раігіае ѵііат зиат ѵоѵеге; зе ѵі-
іатдие зиат геіриЫіс® сошіо.чаге. Жер-
твовать всѣмъ для споеіі выгоды, отпіа
рові ІіаЬеге геЬив 8иІ8, рга? соттойо еио
отпіа рові ропеге. Ж. своею выгодою
влагу государства, ваіиіет геіриЫісж
8иІ8 соттойіз ргаіГегге. Жертвовать свои-
чии частными выгодами чести другаго,
•вііа песеавагіа роаі аііив Іюпогет йисеге.
Я готовъ поаіертвовать самъ собою, Іі-
Фепіег то ірзііт ІіЬі оДего, оіуісіо.
ЖЕРУХА. ВівутЬгіит павіигііит адиа-
Йісит.
ЖЕРЧІЙ. Ай васегйоіет, ай апіізіііет
йеогит или ай васгогйт апіізіііет рег-
ііпепв.
ЖЕСТЕРЪ. ВЬатшіа саІЬагІІіісив 8.
ъоіиііѵив.
ЖЕСТКІЙ, жесткой, жёстокъ. 1)игп8
тіпіте Іепег, пои тоііів; аврег, гі»ійиз.
Желѣзо есть металлъ ж., Геггит е8І те-
Іаііпт йигит. Жесткая постель, йигит
сиЬіІе. Ж. кожа, йига реііів. Жесткіе
волосы, саріііі азрегі. Жесткая земля,
азрега Ігасіаіи' Іегга. У него волосы
жестки, рііое ЬаЬеІ йигов, Іюггійов. Го-
вядина жестка, ЬиЬиІа еві айЬис Йига,
пои еві ріапе сосіа; р. пі. Жесткіе сти-
хи , ѵегкив Йигі. Выраженія Катоповы
были нѣсколько жестки, Ііоггійіога егапі
Саіопів ѵегЬа. Жесткій слогъ, азрега ога-
ііо. — Жесткну, жестѣю. йпгезсеге, іп-
йигевсеге, оЬйигевсеге. Кожа на рукахъ
отъ многой работы ожескла, ожестѣла,
иожестѣла, спіів тапишп тиіііз ІаЬогіЬиз
ріапе іпйигиіі. Жестко, йигііег, йиге,
авреге. Ж. спать, йиго сиЫІі или вігаіо
иіі. Мягко стелетъ, да ж. спать, рго-
ѵегЬіит 8І§пі(ісаІ, аіідиет поЬіз ѵегЬів
Ыапйігі, вей геѵега или сіат пов тогйс-
ге. Жесткость, жесткость, йигіііа, йпгі-
Ііез, гі"ог; напр. Геггі. Камня, гі^ог, йи-
гіііез вахі. Шерсть, по жесткости споеіі,
въ дѣло не годится, ех Іана, диа? ЬаЬеІ
йигіііет, пііііі сопіісі роіезі. Жест. во-
лосъ, йитіііев саріііогит, рііотит. Жест-
коватость, ехі^иа Йигіііез. Жестковатый,
виЬйигив, йигіизсиіиз. — Жестокій, жес-
токъ, йигив, Геггеив, аігох, іпііитаішв,
іттапів, вэсѵив. Оиъ жестокаго нраву,
Йиго еві іп^епіо. О, жестокая судьба,
бога Йига, 8а?ѵа! 2) Иигив, веѵегив, аігох,
асегЬиз, іттііів, Гегия, сгийеііз. Пока-
зывать себя жестокимъ къ иесчастію
другаго, йигіогет ее ргжЬеге а!іси]ив ті-
вега? еі аПІісІае Гоііипаі. Жестокое на-
казаніе, жестокая казнь, роепа §таѵів, іпі-
диа; зирріісіит асегЬит, асге, сгийеіе.
3) Вигив, тоіевіив, "гаѵів, іпсотіпойив,
іпіисипйиз, асегЬив, іпідиив. Жес. бо-
лѣзнь, тогЬик Йигиз, §таѵів, регіеиіовив.
Жестокая боль, йоіог іпіепбіввітив. Же-
стокая, тягостная работа, ІаЬог "гаѵів,
тоіевіив. Жестокая зима, Ьіетв цгаѵів,
аегів, аігох, ваѵа, азрега. Ж. битва, ри«-
па аігох, ргаіііит йигит; сегіатеп та"-
пит еі йіГІісіІе. 4)- Жестокій (сильный)
вѣтръ, ѵепіив ваеѵив еі ѵеЬетепб. Же-
стокій пожаръ, іпсепйішп піа^пит. Воз-
горѣлась жестокая война, сопПаІиш еві
Ьеііит сгийеПкзітипі, ехіііаіе. Дѣлать
кому жестокіе выговоры, аіідиет авреге
ѵііирегаге. Жестоко, йиге, гдрйе, іпіш-
піапе, ваеѵе, зеѵеге, аігосііег, асогЬе, сги-
йеіііег; тоіевіе, §гаѵі1ег, іпідое. Ж. съ
кѣмъ поступать, аіідиет авреге ІіаЬеге,
Ігасіаге; аіідиет асегЬе или йиге Ігасіа-
ге. Наказывать кого очень ж., аіідиет
йигіввіте рипіге; іп аіідиет §таѵібвіте
ѵіпйісаге. Ж. съ кѣмъ обходиться, ав-
регшп евве іп аіідиет, ^гаѵіиз аіідиій 8Іа-
Іиеге іп аіідиет. Жестоко гнать цер-
ковь Христіанскую, тівеге ѵехаге ессіе-
віат сіігізііапат. На дворѣ жестоко хо-
ЖЖЕ
жив
854
«53
л>дно, Гогія езі Ггі’ПЗ асегЬвзіпішп. Быть
жестоко больну, §гаѵі пюгЬо ІаЬогаге,
лзопііісіагі. Ж. сѣчь, наказывать, Яа^еі-
ваѵіге іп аіічиет. Жестоко биться,
Гегосііег бішісаге.
ЖЕСТОКОВЫЙНЫЙ. (81.) Сопішпах.
регііпах, регѵісах; оЬзІіпаІиз. Жестоко-
выйность, апітив оЬзІіпаІиз, оЬзІіпаІіо.
ЖЕСТОКОСЕРДІЕ и ЖЕСТОСЕРДІЕ.
Апітив бигиз, апіті бигіііез, аиіті гі^ог,
іпйитапііаз, аігосііаз. Природное жесто-
косердіе, іпзііа Гегосіа. Жестокосердый,
-бигпз, Геггеиз, іпітіііз, аігох, іпЬитапиз.
ЖЕСТОКОСТЬ, Зеѵегііаз, гіуог, асег-
Ьііаз, ыпѵіііа (непомѣрная строгость), сги-
беіііаэ, іпшіапііаз. Оказывать противъ
кого жестокость, ехегсеге сгибеіііаіет
іп аіідио. Жестокость правленія, асег-
Ьііаз ітрегіі. Непріятель съ крайнею
жестокостію поступалъ съ плѣнными,
Ьозііз пітіаш сгибеіііаіет, іттапііаіет
еі сгибсбііаіет ехегсиіі или абЬіЬиіІ іп
сарііѵоз. Жестокость житія пустынни-
ческаго, зеѵегііаз, гі"Ог ѵііге зоіііагіае. 2)
Ішреіиз, ѵеііетепііа, ітрогіипііаз, ѵіоіеп-
Яіа. Волны съ жестокостію ударялись о
судно, ипбае піа^по ітреіи ГегеЬапІиг іп
паѵіДит. Вѣтръ свирѣпствовалъ съ же-
стокостію, ѵепіиз ГіаЬаІ или зрігаЬаІ заі-
ѵиз еі ѵеііеіпепз. Жесточу, бигаге, аз-
.регит Гасеге, азрегаге. — Жестчу, би-
гаге, ішіигаге. Жестче, битіив, гі^ібіиз,
азрегіиз. Жесточѣе, бигіиз, асегЫиз, "та-
тіиз, сгибеііиз.
ЖЕСТЬ. Іатіпа, ІатеІІа, Ьгасіеа.
ЖЕСТЬЮ. См. Жесткну.
ЖЕСТЯНКА. Сарза е Іатіпа Гасіа. Же-
стяный, е Іатіпа Гасіиз, е Іатіпіз.
ЖЖЕНІЕ. іізііо. Дровъ, игеп<іа или
и8Іа Ііцпа. Ж. уголья, сагЬопев йе 1і§піз
сосіі. Жженый, изіиз, Іозіиз. Сдѣлать
стѣну изъ жженаго кирпича, гаигит ех
сосіо Іаіеге ебисеге. Жженой коч>е, ГаЬ®
соІГелі і§пе Юзіаг.
ЖИВЕТЕ. Нпа Ііііегагит аІрЬаЬеІі
Коззісі.
ЖИВЕТЪ. Ассйііі, еѵепіі. Живетъ н
меньшій лучше большаго, ассібіі, иі раг-
ѵиз или рагѵиіиз зіі теііог, зіі зирегісг
айиііо. 2) 8іс заііз, заііз, поп таіе. Бо-
гатъ ли онъ? живетъ, иит езі біѵез? за-
ііз. Красива ли эта дѣвушка? риісіігапо
езі. Ьаес риеііа ? зіс заііз.
ЖИВИТЕЛЬ. Оиі апітаі, сопзегѵаі.
Живительный, ѵііаііз 'поддерживающій,
сохраняющій жизнь), ѵіѵііісиз (дающій
жизнь, — но только у Амміака). Живи-
тельиаи сила, ѵіз ѵіѵійса.
ЖИВИЦА. АІЬа гезіпа ріпеа.
ЖИВЛЮ. Ѵіѵііісате, ѵіѵипі Гасеге, геб-
<1еге; апітаге, ѵііат <Іаге. Оживить,
скрѣплять, ѵіѵипі саіогет геѵосагѳ іп аг-
Іиз ^еіібоз (Оѵіб.). Все образуетъ, жи-
витъ, питаетъ, отпіа Гогтаі, апітаі, аііі.
Оживлять краски, апітаге соіогез (8іаІ.).
Деревья живить кропленіями, поли-
ваньемъ, агЬогев гі‘'аІіоіііЬиз апітаге. 2)
Ай ѵііат геѵосаге, ѵііа? геббеге, гесгеа-
ге, геГісеге. Солнце живитъ лучами сво-
ими произрастенія, во! габііз зиіз гесгеаі
ріаиіаз. Живлюсь, ѵіѵійсаті, ѵіѵшп йегі.
Живиться Святымъ Духомъ, бапсіо 8рі-
гіін ѵіѵійсагі. 3) Іп ѵ. с. Поживиться отъ
кого, днаезіиі ЬаЬеге аіідиет. — Жив-
ность, ресиз ѵоіаіііе; аѵез соііогіаіез. —
Живо, ѵіѵіііе, ѵеге, еГІісасіІег, сіаге, ріа-
пе. Такъ живо написано его изображе-
ніе, что недостаетъ только рѣчи, Іат
ѵеге еріз іта»о ріеіа' езі, иі Іапіиттосіо
ііезідегеіиг зегпю или ѵох. 4) Живо пред-
ставлять что, ѵеге терга'зепіаге, а<1 іегі-
Іаіеш еГІшцеге; ехргітеге. Представ-
ляющій скупаго весьма живо играетъ,
і зизсеріат аѵагі регзопат ацепз аб ѵегі-
855
жив
жив
856
Іаіепі еит еГйп«іІ. Представлять, изоб-
ражать живо горести несчастій, таіа еі
сгисіаіив ѵіѵійів соІогіЬив гергжвепіаге.
ЖИВОДАВЕЦЪ, живодатель и живо-
податель. Ѵіі® Іаг^ііог. Живодателыш-
ца, ѵіі» Іагр'іігіх.
ЖИВОДЕРНЫЙ. Ай геігасііопет реі-
Ііит ресогів тогіісіпі или ай пийаііопет
тогіісіпогит регііпепв. Ж. дворъ, эейев,
иЬі сайаѵега согіо ехиипіиг. Живодерня,
Гоѵеа, іп цпа аЬэсопйипІиг сайаѵега. Жи-
водеровъ, реііев йеігакепіів ресогі тог-
іісіцо. Живодеръ, диі реііев йеІгаЬіІ ре-
согі тогіісіпо. 2) СагпіГех, ѵехаіог, Ііігікіо.
ЖИВОЕ. Ѵіѵа или вапа саго; вапит. Об-
рѣзывая ногти, задѣлъ за живое, сігсит-
сійеив ип^иев ай ѵіѵав ивцие рагіев ѵепіі.
Задѣть за живое, ай ѵіѵит геэесаге.
ЖИВОКОСТЬ. ІІеІрЬіпішп сопеоіійа.
-ЖИВОНАЧАЛІЕ. Саиба ѵііаіів, ѵіі®
ргіпсіріигп.
ЖИВОНОСНЫЙ. Ѵііаиа айГегя, ваіи-
Іагів. Жив. источніпіъ, Гопв ваіиіагів.
ЖИВОПИСАНІЕ. Рісіига, ІаЬиІа рісіа.
Живописецъ, рісіог, ріп»епйі агІіГех. Ма-
стерская живописца, оГйсіпа рісіогів. Жи-
вописный, рісіиз. Живописныя карти-
ны, Іаѣиі® рісіаг. 2) Ай рісіигаш, ай аг-
Іет ріп^епйі регііпепв. Ж. краски, рі«-
теиіа. Живописное золото, апгпт ріс-
. Іогіит. 3) Живописный мастеръ, рін-
^епйі агІіГех. Живописное искусство, агв
ріп^епйі, агв рісіигж; рісіига. Живопис-
ный .видъ, рговресіив атгепив. Живо-
писная страна, гс"іо аиюепіввігііа. — Жи-
вописцу и живописую, ай ѵегііаіет аіі-
<іиій ехргітеге, йеріп^еге. Живописать
словами, ѵегЬів ріп^еге (но §гар1іісе йе-
зсгіЬеге совсѣмъ не встрѣчается у древ-
нихъ, по крайней мѣрѣ въ этомъ значе-
ніи). Живопись, агв рісіига', рісіига. Онъ
искусенъ въ живописи, рісіигаа регііив
еві, іп рісіига ѵегваіив еві. Академія жи-
вописи, рісіогпт всЬоІа. Школа живо-
писи, ясЬоІа рісіогіа. 4) ТаЬиІж рісіа>.
Украсить стѣны живописью, рагіеіее ріс-
Іів ІаЬиІів огпаге, ехогпаге.
ЖИВОСТЬ. Ѵі^ог, ѵігійііав (юная сила),
аіасгііав (бодрость), ѵів, ёгаѵііав. Ж. спо-
ра, пренія, агйог сопіепііопів. Ж. рѣчи,
саіог огаііопів. Имѣть много живости,
тиііит ѵідогів аіісиі еві. Ж. псовъ въ
ловлѣ, сапит іп ѵепапйо аіасгііав. Поте-
р’ять ж., ѵігійііав аііспі аиіегіпг, Гап^ие-
всего. Ж. въ глазахъ, осиіогит агйог
или Яа^тапііа. Жив. красокъ, соіогищ
Іих ехсііаіа. Ж. горести, асег йоіогів
вспвпв или піогвив. Говорить съ живо-
стію, Гегѵійіиз іодиі; Гегѵійіоге йісепйі
§епеге піі.
ЖИВОТВОРЕНІЕ. Апітаііо, ѵіѵійса-
Ііо; геѵосаііо іп ѵііат, ге.чіііпііо ѵііа1. Жи-
вотворный, ѵіѵібсив, апітапв, гевіііиепв
ѵіі®. Животворная теплота лучей сол-
нечныхъ, саіог воіів ѵіт ѵіѵійсапйі Ьа-
Ьепв. Животворный сокъ, растеній, ѵі-
ѵійсиа ЬегЬагиш йиссив. Животворю, еі.,
гевивсііаге іп ѵііат, гевіііиеге ѵіі®, апі-
таге, гейсеге, гесгеаге. Солнце живо-
творитъ теплотою своею произрастенія,
воі саіоге зио гесгеаі ріапіав. Животво-
рящій, ѵіѵійсич, ѵіі® гевіііиепв. Живо-
творящій крестъ, в. сгих ѵііат йапв. Жи-
вотворящая Троица, а. Тгіпііав пли Тгіи-
пііав геѵосаив іп ѵііат.
ЖИВОТИНА, —тонка. Ресив (огів),
— піаріе, тіиив. — Насти животину, ре-
сив равсеге. Прошлой годъ много пало
животины, вирегіогі аппо птиііит ресогів
регііі или тогѣив ревІіГегив аЬвитвіІ.
Жпвотишіый. ресогі йевііпаіив. Ж. вы-
гонъ, равсиит; Іосив равсиив, равііо ре-
сиагіа.
ЖИВОТНАЯ .БОЛѢЗНЬ. Ѵепігів Йо-
ЖИВ
жив
858
857
Іогев, іогтіпа.
Адиа ѵ,1'е’
Ж. вода, адиа ѵіѵа. 2)
Животная книга, (іп 8. 8.)
ІіЬег ѵі»®-
ЖИВОТНОЕ, 81. животно. Апшіапв,
апітаі, сгеаіига (у Церр. отц.). 2) Рег
т. ресив или ресогигп аіідиій; Ьо8, іаи-
гив; 8ІВІІИ8, віоіійив, атепз, «Іетепв, іп-
еріив (показывающій недостатокъ въ су-
жденіи).
ЖИВОРАСТЕНІЕ. ХоорЬуІит, дио<1
еві піейію иаіиг® іпіег апітаііа ас ріапіав.
ЖИВОТНЫЙ , животовъ. Ѵіѵііісаив,
ѵііат йапз.
ЖИВОТОДАТЕЛЬ. См. Живодатель.
ЖИВОТОЛЮБИВЪ. Сирійиз ѵіі® еі
диійепа іп рагіет йеіегіогет изиграіиг
Йе ео, диі ѵіі® сопвегѵаийж сирійііаіе еі
Іітоге тогіів, ѵ. с. іп асіе Ги^іі. Живо-
толюбіе, ѵіі® атог, ѵіі® сопвегѵапй® 8Іи-
йіит.
ЖИВОТЪ. Ѵііа. Наслѣдовать животъ
вѣчный, Ьжгейет евве ѵіі® юіегп®. Быть
лпшену живота, іп ехіііит аѣгеріит ре-
гіге. Положить за кого животъ, ѵііат
рго аіідио ргоГипйеге. 2) Ѵепіег, аіѵиз.
Животъ, животикъ болитъ, ѵепіег йоіеі
или йоІогіЬив айДсіІиг. Ж. рѣжетъ, Іог-
тіпіЬив Іаіюго, айГесІив 8ит. Надорвать,
надсадить животъ, ІоІІепйо опив согрив
Іжйеге. Безъ живота сталъ, ѵігіЬив ех-
Ьаизіив, йеГесІив вит. Несучи мѣшокъ
муки, безъ живота сталъ, 8ассит (агіііж
рогіапв ѵігіЬив ехЬаивІив еит. 3) Живо-
ты, отпев Гогіип®. Животы его всѣ
сгорѣли, отпе8 е]ив Гогіип® ріапе іпсеп-
Йіо ііаиві® 8ипІ, сопДа^гагипІ. — Живу,
(имѣю жизнь), ѵіѵеге, іп ѵіѵів е88е; іп ѵііа
евве; врігаге; Іисет іпіиегі еі айврісеге
(въ противоположность тѣмъ, кои уже
умерли), вирегевяе, вирегвіііет евве; іп
тейіо евве. Жить съ кѣмъ па друже-
ской ногѣ, сит аіідио Гатіііагііег ѵіѵеге.
Пока я жнву, <Іит зріго; Йит ѵііа зирре-
Ііі; те ѵіѵо. Если я буду живъ, зі тіЬі
ѵііа соиіійегіі. Ж. про себя, зіЬі, зесит
ѵіѵеге; зе Ггиі; виит пе^оііит а^еге, ме-
тете. Мы не живемъ только для одиихъ
себя, пои поЬіз воіів паіі еипіиз. Ж. съ
кѣмъ, сит аіідио ѵіѵеге; аіідио или аіі-
сіуив сопвиеіисііпе йіі. Давать кому жить,
жизнь, аіісціив ѵіі® рагсеге, сопвпіеге;
Іисіз изигат аіісиі <1аге. Не дать кому
НИ часу жить, ипіив Ьог® изигат аіісиі
аб ѵіѵепйит поп сіаге. Жить самому и
давать житъ другимъ, аііогит соттойа
поп иеціі^еге. 4) Рег т. ѵіѵеге, ѵійеге
(о растеніяхъ), ѵіѵійит евве. — Живи въ
нѣгѣ, и будь не знакомъ со славою, тоі-
Ііз іпДогіиз аппов ехі<>е. Онъ будетъ
жить въ потомствѣ, ехіепіо ѵіѵеі ®ѵо
(Ног.). Его слава будетъ жить вѣчно,
ез’ие Іюпог потепдио тапеѣіі. Хотѣть
жить долго, йіи іп ѵііа гетапеге. .Жить
вѣчно (о праведникахъ), жіегпшп ѵіѵеге;
жѵо зешрііегпо Ггиі. 5) = Вести жизнь,
ѵіѵеге, ѵііат <1е"еге, а^еге; ѵііат ѵіѵеге.
Жить счастливо, Геіісііег, Гогішіаіе, Ьеа-
Іе ѵіѵеге; Геіісет ѵііат а^еге. Ж. не-
счастно, тівеге ѵіѵеге. Ж. въ нуждѣ,
ѵііат йе^еге іп е^евіаіе. Ж. безъ хло-
потъ, Гасііе ѵіѵеге. Ж. безопасно и по-
койно, віпе іп,игіа, іп расе ѵіѵеге. Жить
по своему здоровью, какъ требуетъ здо-
ровье, ѵаіеіийіпет виат сигаге. Жить
такъ, какъ нравится другому, ех аіісціив
тоге ѵіѵеге. Житье ио чьей во.гѢ, ай аіі-
сціиа агЬіІгіиш ѵіѵеге. Ж. ио своей во-
лѣ, а<1 зиит аі Ьіігіит ило вио іп«епіо ѵі-
ѵеге. Ж. для удовольствій, ѵоІирІаІіЬиз,
оЫесІаІіопіЬив ѵасаге. Ж. для наукъ,
Іетрив, жіаіет іп Ііііегіз соіеийіз ропеге.
По большой части въ этихъ городахъ
жили Греки, ріегадпе оррйіа Сгжсів іп-
соіів ЬаЫІаЬапІиг. Ж. возлѣ рѣки, Ди-
859
жив
жив
860
ѵіит ассоіеге. Жить въ нѣгѣ, въ рос-
коши, беіісаіе ас тоі'ііег ѵіѵеге, іихогіо-
ве ѵіѵеге. Жить пышно, та^пійсе, вивіі-
пеге регвопат. Жить въ бѣдности, не-
заслуживши того, іпбі»пе е^ете. — Жить
почти все въ деревнѣ, Гете ве гигі сопіі-
пеге. 6) — Содержаться, питаться, ѵі-
ѵеге, ѵісіііаге, ѵііат Юіегаге. Жить мо-
локомъ, Іасіе ѵіѵеге. Грабежемъ, гаріо
ѵіѵеге. Своимъ достаткомъ, бе вио ѵі-
ѵеге. У него есть, чѣмъ жить, ЬаЬеі,
нп<1е ѵіѵаі. 7) = Проживать гдѣ, пре-
бывать гдѣ, ѵіѵеге, евве, ѵегвагі, сотпіо-
гагі аіідио Іосо. Жить въ деревнѣ, гигі
дерете. Ж. съ кѣмъ въ одномъ домѣ,
внЬ нпо іесіо евве. Жить въ кругу лю-
дей, іп сігсиіів евве, ѵегвагі; іп Ьотіпит
сеІеЬгіІаІе ѵіѵеге. 8) — Умѣть жить,
игЬапит евве. Учися жить, бівсе, диіб
віі ѵіѵеге. Я научу тебя, какъ можно
лучше жить въ свѣтѣ, Гасіат, ні отпі-
Ьив Ьопевіаіів еі сотііаіів питегів вів ех-
ріеіив. Вотъ какъ живутъ въ свѣтѣ, віс
ѵіѵііиг; віс ѵііа еві Ьотіпит. Нынче жи-
вутъ иначе, аііі пипс випі тогев. — Жи-
ветъ, какъ бы день къ вечеру, ѵіѵіі іи
біет. Жены у него не живутъ долго,
ихогев сііо беіпсерв тогіипіит. Я теперь
это' слыту, вижу и жить начинаю, едо
ѵего аибіо пипс ііетит еі ѵібео еі ѵаіео
(Т е г.). Жить вм ѣстѣ и умереть вмѣстѣ,
аЬ аііцио біѵеііі поп ровве. Хоть ѣсть
нечего, да жить весело, оріЬив <ріі<1ет
поп випі ргаабііі, веб сопсогбііег еі Іаеііііее
ріепі ѵіѵипі. Умѣть жить и обращаться
какъ прилично благовоспитанному, опіпі
ѵііа еі сиііи роіііит евве.
ЖИВУЧІЙ ПЛАСТЫРЬ. Етріавігит
ѵиіпегі вапапбо.
ЖИВУЩІЙ. Ѵіѵив, ѵіѵепв, врігапв. 2)
НаЫІапв, вебет или ботісіііит ЬаЬепв.
— Живый, ѵіѵив, ѵіѵепв. Оиъ еще живъ,
айЬис іп ѵіѵів еві. Его уже пѣгъ въ
живыхъ, поп атрііия еяі іпіег ѵіѵоя; рт
(аіо регГипсіив еві. у него десятеро
дѣтей и всѣ живы, бесеш ЬаЬеі ІіЬегоя
еі диібет отпев іп ѵііа випі. Быть въ
странѣ живыхъ, іпіег ѵіѵов пипіегагі.
Взять живаго въ плѣнъ, ѵіѵипі сареге.
Найти кого еще въ живыхъ, врігапіет
абЬис терегіге аіідиет. 3) Ѵіѵібия, ѵе-
§еІив, аіасег, Ьііагів, арепя. Ж. ребе-
нокъ, риег аіасег апіто. Живое пред-
ставленіе, оріаіо тесепв (Сіе. Тивс. IV).
Составлять себѣ живое понятіе о чемъ,
гет ѵеіиіі ргаевепіет аиіто соиіиегі.
Живой примѣръ, ехетріит рпевепв еі
ѵіѵит. Живой разумъ, ѵіѵібит іпѵепіит.
(Первое относительно способности его
быть возбуждаемымъ къ движенію, а
второе относительно ея силы и про-
долженія.) Живые, веселые глаза, ѵе-
(теіі осиіі. Живая рѣчь, Гегѵібіог огаііо.
Живый витія, огаіог а^епя, еаіепв іп бі-
сепбо. Имѣть живое изложеніе, іп ареп-
бо саіеге; асетгітит евве іи а^еибо. Ж.
яркой цвѣтъ, соіог ѵе^еіив, Ьііагів. Жи-
вой, сильный споръ, сопіепііо аегів. Бит-
ва стала живѣе, жарче, ри"па іпсііаіа еві.
Чувствовать живую радость, ѵаібе. ѵе-
Ьетепіег Іаеіагі. Живой языкъ, Ііпдиа
ѵіѵа (у новв.). Живое серебро, аг^епіит
ѵіѵит, тегсигіив. Живая вода, вса1игі»о;
іп 88. ргаііа Піѵіпа, адиа ѵііаг. Живой
голосъ, ѵох ѵіѵа. Ж. огонь, і^пів,. диі
аіігііи еіісііиг. Живой мостъ, ропа ех
паѵіЬив )ипсІів Гасіив, паѵев |ипсІа*; ропв
паѵаіів. Онъ живая грамота, еві іііе ірве,.
бе дио аб Іе вегірві. Живой заборъ, верея
ѵіѵа. Какая нибудь живая душа, диів-
ріат отпіит. На живую нитку, регіипс-
Іогіе, пеѣ'ііѣ’спіег виіив, ргагяиіив. Имѣть
относительно чего живое чувствованіе,
аіісіуив геі віибіипі іи аіідио ѵе&еіипі.
ЖИД
ЖЙЗ
862
861
' 0тЪ природы одаренный жизнію,
апітаіія- Живое, одушевленное творе-
ніе, апіта!.
ЖИГНУТЬ. ГІа^еіІаге. 2) Рег го. бат-
пит аіісиі іпГегге, ріа^ат аіісиі іпШ^еге,
ітропеге. Я его когда побудь такъ жи-
гну, что будетъ полнить, Іапіат еі ргі-
шо іріоцие Іетроге баіо р]а"ат і-чПірат,
иі ветрег е]ив тетіиегіі.
ЖИГУНЕЦЪ. АпНістів ругеігит.
ЖИГУЧІЙ. Ліогбепв, рип^епв, игепв.
Жигучая крапива, игііса игепв.
ЖИДЕНЬКІЙ, жиденекъ, жидковатый,
жпдковатъ. Раиіиіит Ііциібив, р. Іепиів.
Жидкій, Оиібив, Ііфіібив. Воздухъ и во-
да суть двѣ жидкія стихіи, аёг еі а^иа
випі <Іио еіетеліа 1н]иі<1а. Жидкое ви-
но, пиво, ѵіпит, сегеѵівіа Іепиів, бііиіа.
Жидкія чернилы, аігатепіит бііиііив.
Жидкія япца, оѵа тоіііа, вогЬІІіа. 2) Ва-
гив, Іепиів. У него жидкіе волосы, Ьа-
Ьеі гагов рііов, гагірііив еві. Шерсть жид-
ка иа овчинкѣ, реііів оѵіііа гагірііа еві. 3)
Сгасііів, Іепіив. Жид. прутъ, ѵіг^а Іепіа.
Жидко, іепиііег, гате. Кисель очень ж.
сваренъ, риііісиіа абтобит Іепиііег сос-
Іа еві. Жидкость, Іісркіг, Іепиііав. Ж.
воздуха, Ііциібшп аёгів. Пиво, по своей
жидкости, не крѣпко, сегеѵівіа, оЬ Іепиі-
Іаіет виат, поп еві ѵаііба, рІепа. Ж. во-
лосъ, гагі рііі.
ЖИДОВИКЪ. Каста Іибаіса атріехив
рговеіуіив Іибаівті.
ЖИДОВКА, бибгеа или Гетіпа Іибаеа,
Гетіпа Іибаіса.
ЖИДОВНИКЪ. См. Золотарникъ.
ЖИДОВСКІЯ ВИШНИ. РЬуваІів аіке-
соп&і.
ЖИДОВСКІЙ. Іийаісив. Жидовская
о!'Ра, геіі^іо, босігіпа Іибаіса. Жидов-
скіе проценты, Либаісит Гоепив, Іибаіса
ивига. Жидовская смола, Ьііитеп. Жи-
довская школа, вупа§о«а Іибаіса или од-
но вупа§о{;а. По Жидовски, .Іибаісе. Жи-
довство, Іибаівтив, васга Іибаіса.
ЖИДОМОРЪ. Ното Іепах, пітів раг-
спя. •
ЖИДЪ, яшдеііокъ. .ІікІ.тив.
ЖИДѢЮ. Кагейегі, Іі^иейегі, Іепиіо-
гет Йегі. Волосы послѣ горячки ми-
лѣютъ, саріііі ГеЬгет раввів (інпі Іепиіо-
гее, гагі.
ЖИЖА, жижица. Іив, ет’оатта.
ЖИЖЕ. Кагіог, Іепиіог, бііиііог, Іічиі-
біог, или гагіив еіс. Жижу, гагеГасеге,
геіахаге, ехіепиаге, аііепиаге, бііиеге.
ЖИЗНЕННЫЙ. Ѵііаіів. Сокъ, виссив'
ѵііаіів, пегѵеив. Жизненные духи, врі-
гііив ѵііаіев. Ж. бальзамъ, Ьаіватит ѵі-
Іаіе; 1і<;иог ѵііаіів (уг новв.).
ЖИЗНЕДАВЕЦЪ, жизнедатель, —по-
датель. фиі ѵііат Іагріиг.
ЖИЗНЬ (въ противоположность смер-
ти). Ѵііа; апіта, врігііив, Іих. Въ моей
жизни, іп гпеа ѵііа, бит ѵіѵо. Честь и
жизнь, ваіив. Физическая ж., ѵііа, <;иаг
согроге еі врігііи сопііпеіиг. Власть или
право на жизнь и смерть, ѵііае песіві/ие
роіевіав. Теченіе жизни, ѵііа1 сиггіси-
Іит. Получить жизнь, іп Іисет ебі.
Потерять жизнь, ѵііат атіііеге. Остать-
ся въ живыхъ, іп ѵііа тапеге. Скова
пріять жизнь, геѵіѵівсеге. Кончившій
жизнь, ѵііа, аеѵо Гнпсіив. О, сестра, ко-
торая дороже мнѣ самой жизни! о Іисе
піаря йііесіа вогог. Спасти жизнь, ехре-
сііге ваіиіет. Отъять жизнь, сотшипі
Іисе ргіѵаге. Жизнь безъ добродѣтели
непріятна, скучна, поп роіеві упсипде ѵі-
ѵі, піві сиш ѵігіиіе ѵіѵаіиг. Заплатить
своею жизнію, сарііе Іиаге, ехрешіеге
ргепав. Переселиться отъ сей жизни, <Іе
ѵііа Десебеге, бе или ех ѵііа ті^ггагс,
еті^гаге. Онъ въ опасности потерять-
. 863
зкиз
жил
864
жизнь свою, іп ѵііа: регіспіит аіідиія ай-
йисіия еяС Дѣло идетъ о жизни, уііа
а^ііиг; гея сарііія а"іІиг. Лишиться жизни,
ѵііат регйеге, песагі, іпіегіісі (насиль-
ственно). Отнять у себя жизнь, тогіеш
яіЬі сопясіясеге; тогіет яіЬі іиГегге; та-
пня яіЬі ай'егге; ѵііа: йпет яіЬі ропеге.
Отнять у кого жизнь, ѵііат аіісиі апГег-
ге, айітеге, егіреге; ѵііа аіідиет ргіѵа-
ге; ѵіт аіісиі аиГегге. Посягать на чью
жизнь, аІісіі)і№ ѵііів пли сарііі іпяійіагі;
аіісідия ѵііат арреіеге, так. съ прибавле-
ніемъ Гегго аідие тапіЬия; песет аіісиі
рагаге. Приговорить коі;р къ лишенію
жизни, сарііія или сарііе аіідиет йатпа-
ге. Влачить жизнь, ѵііат ІгаЬеге. Кон-
чить свое сочиненіе при чьей жизни, 1і-
'• Ьгнт іпсоіиті аіідио рега^еге. Отчаять-
ся въ чьей жизни (о медикѣ), ѵііа: ярет
аиГеіге. Наказать кого лишеніемъ жиз-
ни, сарііія яирріісіо аіідиет аГйсеге;
тогіе аіідиет тиііаге. Даровать кому
жизнь, аіісиі ѵііат йаге, гесійеге, сопсе-
йеге. Сохранить чыо жизнь, аіідиет соп-
яегѵаге. Быть обязаиу кому жизнію, аіі-
сиі яаіиіет йеЬеге; аіісгдия Ьепейсіо ѵі-
ѵеге. Берегись это дѣлать подъ опасе-
ніемъ потерять жизнь, саѵе Гасіая, роепа
сарііія ргорояііа. еяі. 2) Житіе, поведе-
ніе, ѵііа, ѵііае или ѵіѵепйі гаііо. Во всю
(его) жизнь, іп ѵііа. Добродѣтельная ж.,
ѵііа Ьопеяіа, рег ѵігініеіп асіа. Пороч-
ная, ѵііа отпіЬиз Яа^іііія йесіііа. Возвра-
тить къ прежней умѣренной жизни, а<1
ргізііпат Ггп^аіііаіет геѵосаге. Вести
благородную, посвященную добродѣте-
ли жизнь, ѵііат яапсіе йопеяіедие а«еге.
Онъ избралъ монашескую жизнь, ѵііат
топасЬісат іпііі. Вести покойную жпзиь,
ІгапдиіІІат, ріасійат ѵііат а®еге; ѵііат
ІгапдиіІІс ріасійедие Ігайисеге; Промѣ-
нять ученіе философовъ къ жизни, ргае-
серіія рЫІояорЬогит ай ѵііат а^епйащ
иіі. 3) Описывать чью жизнь, аііеціия
ѵііат йеясгіЬеге, епаггзге; аіісідия ѵііат
ехріісаге. Начертить чей образъ жиз-
ни, аіісирж ѵііа: іта“іпет ехргітеге. 4)
Ѵііа, аеіая. Посвятить свою жизнь иа
изысканіе , изслѣдованіе чего , а'іаіет
а^еге іп диаегепйа ге. Посвятить свою
жизнь наукамъ, аеіаіет или ѵііат сопяи-
теге іп віийіія. 5) Ѵі§ог, ѵііа. Здѣсь
нѣтъ жизни или живости, отпіа Ьіс ]а-
сепі, Іап^иепі. Твое письмо дало мнѣ
какъ бы нѣкоторую жизнь, Ііііегае Іиа:
диіййат диаяі апітиію геяііііагипі (іпяііі-
Іагипі). — Образъ жизни, относительно
пищи и наружнаго устроенія, ѵііа, ѵісіпя,
сиііия; также вмѣстѣ ѵііа сиііиядие. 6)
Въ нравственномъ отношеніи: Порядокъ,
поступки, ѵііа, тогея, ѵііае соияиеіийо;
ѵііге гаііо еі іпяіііиііо; ѵііа іпяіііиіа. Пе-
ремѣнить свой обр. жизни, ѵііге гаііопеіи
тиіаге. Обратиться къ прежнему обра-
зу жизни, ай ргіогет ѵііат геѵегіі; іп
еапйет ѵііат йепио геѵоіѵі. 7) Въ раз-
сужденіи ремесла: ѵііа: гаііо, ѵііае ^епия,
агя. Избрать себѣ образъ жизни, ѵііа:
^епия йеіі^еге, жіаіія йе§епйае §епия яіЬі
сопяіііиеге. Сдѣлать ошибку въ выборѣ
своего образа жизни, іп йсіі^епйо ѵііа:
"епеге еггаге. 8) Умѣнье жить, обра-
щаться въ свѣтѣ, ѵііа, тогея; тогнт
еіе^апііа, тогея еіе^апіея, нгЬапіІаз. —
Будущая жизнь, ѵііа Гиіига. Блажепиая
жизнь (праведниковъ), Геіісііая соеіеяіія
или а?1егпа. Я жизни не радъ, тіЬі іряі
поп яаІіяГасіо; те ѵііа' теа: роепііеі или
ѵііа те раепііеі. По жизнь, рег отпет
ѵііат.
ЖИЛА. Ѵепа, ѵепиіа. Жила пульсо-
вая, біющая, біющаяся, агіегіа. Жилы
бьются, агіегіа: тісапі, тоѵепіиг. Силь-
но бьются, ѵспае іпіепіае піоѵепіиг. Ж.
жил
ЖИР
866
«65
«рововозвратиая, ѵепа. Ж. сухая, без-
чувственная, Іепйо. Жила чувственная,
чувствительная, пегѵив. 2) ТЕгів ѵепа.
Яі. золотая, серебряная, ѵепа аигі, ѵепа
агкепіі.
ЖИЛА.Ніхозив,ай гіхат сопсііиз іпзог.
ЖИЛЕЦКІЙ. Сопйисіогіа. Жилецъ,
сопйисіог; диі іп сопйисіо ЬаЬіІаІ. Жи-
лица, Гетіиа, <ріа' іп сопйисіо ЬаЬіІаІ.
Держать у себя жильцовъ, ЬаЬеге соп-
йисіогев. Жить у кого въ жильцахъ, іп
сопйисіо ЬаЬіІаге. 2) Съ отрицат. ча-
стицею не значитъ: человѣкъ, который
опасно боленъ: Онъ ужъ не жилецъ,
скоро утретъ, Іат апіпіат а§іІ, )ат ех-
Ігетов врігііив ІгаЬіІ, ]ат иііітов ѵііае
врігііив а*рІ; Ьгеѵі тогіеінг. 3) Оііт іп
аиіів ге^ит ивдие ай Іетрога Реігі Ма-
^пі Ьос ѵосе йевійпаЬаІиг поЬіІів, диі поп
ЬаЬеЬаІ, ипйе ѵіѵегеі, диідие ехі»иі то-
теиіі типега оЬіЬаѣ Ех Ііів или е пите-
го іііогит витеЬапІиг віс Йісіі вігеігі.
ЖИЛИСТЫЙ, жилистъ, жиловатый,
жиловатъ. Ѵепозив. Рапа, причиненная
въ жилистой части, бываетъ опасна, ѵиі-
ііие ѵенозае согрогів рагіі іііаіа еві регіси-
Іова. 2) Сгавяав ѵепав ЬаЬепв. 3) ЕіЬгаІив.
ЖИЛИЦЫНЪ. Ай Гетіпат, диае іп
сопйисіо ЬаЬіІаІ, регііпепв. Жилище, Ьа-
Ьііаііо, ЬаЬіІасиІит, Йотив, а>йев, вейев.
Перемѣнить свое ж., йото или е йото
ті^гаге (выѣхать), аейет тиіаге (пере-
мѣнить). Гдѣ нибудь положить, осно-
вать жилище, зейет ас йотісііінт аіідио
Іосо сопвіііиеге; йотісііінт аіідио Іосо
соііосаге. Имѣть просторное, прекрас-
ное жилище, Іахе, та^пійсе ЬаЬіІаге.
казать кому мѣсто для жилища, аіісиі
Іосит ай ІіаЬііапйит йаге. Имѣть жи-
лище, Іосит аіідиет іпсоіеге; аіідио іо-
со вейет, йотісііінт ЬаЬеге; аіідио Іосо
Сопвійеге.
ЖИЛКА, жилочка. ЕіЬга (въ тѣлѣ жи-
вотныхъ и въ растеніяхъ), теаіив. Орѣ-
ховое дерево имѣетъ въ себѣ много жи-
локъ, писеит 1і"пит тиііов ЬаЬеІ теа-
Іпв. Мраморъ съ бѣлыми жилками, таг-
тог аІЬів ѵепиіів ргачіііит. Камень
имѣетъ много жилокъ, Іарів ѵеповив еві.
Жилки у листочковъ, ѵепиіае ІЫіогит.
У этого корня много жилочекъ, Ьгес га-
йіх йЬгаІа еві.
ЖИЛО.ЮотісіІіит, ЬаЬіІаІіо, вейев; ве-
йев еі йбтісіііит; вейев еі Іосив. Постоян-
ное ж., вейев віаЬіІів еі сегіа; вейев соп-
віііиіа. На этомъ пространствѣ не видно
ни одного жила, іоіо Ьос ѵазіо зраііо или
Іоіів Ьів сашрогшп іпипепвіІаІІЬив пиііит
юйійсіит аррагеі. Выбирать мѣсто для
жила, Іосит йотісіііо йеіі^еге. — Жиль-
цовъ, сопйнсіогів, ай сопйисіогет регіі-
пепв. — Жилый, ЬаЬіІаЬіІів. Жил. домъ,
йотісііінт ЬаЬіІаийо соттойа^аейев, диае
ЬаЬіІагі роввипі. Жилые покои, снЬісиІа
Гатіііагіа.----Жилье, сопІаЬиІаІіо, сои-
Іі^паііо, ІаЬиІаІит. Нижнее ж., Сопіі-
ріаііо, диае ріапо рейе еві. Верхнее, сое-
пасиіит, вирегіог рагв аейіит. Самое
верхнее жилье, виргетит ІаЬиІаІит.
ЖИЛЬНЫЙ. Агіегіасив, агіегіаіів.
Жнлю, агІіЬив виЬйоІів ііі Іийепйо иіі; .
саиііив аіеае ве регтіііеге; Іийепіет гі-
хагі, сопіепйеге.
ЖИЛЮСЬ. Ѵігев іпіепйеге, соппііі,
епііі; отпі ѵігіит сопіеиііоие іпситЬеге.
ЖИМОЛОСТЬ. Іопісега хуіовіеит.
Татарская, Іопісега Іаіагіса. Жимолос-
тина, ѵіг"а Іопісегаз хуіовіеі. Жимолост-
никъ , Гпііех Іоиісегаз хуіовіеі. Жимо-
лостный, жимолостяный, масло, оіеипі, е
Іопісега хуіовіео ехргеввиш.
ЖИРНО. Ріпьиііег. Жирность, ріп^иі-
Іийо, ріп^иейо. Жирный, жиренъ, рін-
^иів, орітив, оЬевия, айіраіив (о кѵшаньѣ).
28
867 • жит
Нѣсколько жирный, виЬріи^иія. Жирный
быкъ, Ьов орітн8. Жирное деревянное
масло, оіент ріи^ие. Отъ этого цыплята
бываютъ жирны, Ій сеіегіісг орітаі риі-
]о8. Дѣлать жирнымъ, ріп^иет Гасеге,
геййеге. Жирный человѣкъ, Ьото оЬе-
8Н8. 2) Жирный кормъ, ріп^ие раЬнІнт.
Жирная земля, воіит ріи^ие. 3) Жир-
ныя блюда, айіраіа ейіііа, Гегсніа. Эта
рыба очень жирна, ЬІ8 рівсів тиііит айі-
рів ЬаЬеІ. Жирный супъ, ]ивси1нт айі-
раіит.
ЖИРНАЯ ЗЕМЛЯ, Аёег ріпдиів.
ЖИРОВЫЙ. Миіішп рініз'не гіли тиі-
іит айірів ЬаЬеив. — Жировая рыба, рів-
сів іосів адиа вирегГивів саріия. Жиро-
выя лица, оѵа інаиіа, іггііа. — Жирую,
ивйгр. <1е рівсе, диі Іосія адиа вирегГивів
паіаге воіеі. 2) V. ѵепаіі., Гатае ехріеіа
или ваііаіиж сіЬо еойет Іосо з’асеге та-
пеге. Жиръ, ріпдие, айеря; Іагйііт. Рас-
топить ж., айірет ІідиеГасеге. Китовый
ж., айеря Ьаіепае. Отдѣлять жиръ отъ
тѣла, айірет а согроге геяесаге.
ЖИРЫ. Коса Диѵіо ргохіта, диіЬие
рівсев вирегі'иво Йиѵіо паіаге еоіепі.
ЖИРѢЮ. Ріи§иеясеге, согрия Гасеге.
Скотина жирѣетъ, ресив ріп^иеясіі. Онъ
было похудѣлъ, но опять жирѣть начи-
наетъ, етасиіі диійет, вей йеиио согрив
Гасіі.
ЖИТАРЬ. 81. Айтіпівігаіог, ргосига-
іог Ггитепіі пли Ггитеиіагіия. 2) Ног-
Йеит. Житарскій, ай ргосигаіогет Гги-
тепіі регііисив.
ЖИТЕЙСКІЙ. Теггевіег, Ьи]ия іегга;,
Ьц)П$ ѵііаз, Ьитапия. Думать о житей-
скомъ , гегит іеггепагит, Ьитапагит
атапіет или віийіовит евве.
ЖИТЕЙСКАЯ ЗАПИСЬ. Рі&погів оЬ-
Іі^аііо, диа аіідиіэ гесіріі, ве ай іетрив
ЖИТ 868
Йісіит или ргаееяіііиіит аіісиі вегѵііи-
гит евве.
* ЖИТЕЛЬ. Іпсоіа, ЬаЬііаіог. Город-
ской ж., іисоіа оррійі, оррійапия (въ про-
тивоп. сельскому). Сельскій, іпсоіа ѵісі;
ѵісапив (въ противоп. городскому). Но-
вый ж., соіопин. Часто это сл. можно
переводить чрезъ Ьото, напр.: Эта стра-
на имѣетъ много жителей, Ьаес гедіо
тиііов аііі Ьотіпев.-----Житіе, житье,
ѵііа. Тихое ж., ѵііа ріасійа, ігапдиіііа.
Вести строгое житіе, ѵііа веѵегшп евве;
ягвѵегііег юіаіегц ехітеге. 2) Житіе Пе-
тра Великаго, ѵііа Реігі Мацні. Плутархъ
описывалъ житія славныхъ мужей, Ріи-
ІагсЬия ѵігогит іііивігіит ѵііав Йевсгірвіі.
Какое здѣсь житье 1 диій Ьіс ѵііас еві!
Веселое житье, ѵііае ]исипйііав. Житья
кому не давать, аіідиет ІигЬаге, диіевсе-
ге поп віпеге. Оиъ мнѣ не даетъ житья,
ІигЬог аЬ ео, іііе те диіевсеге поп раіі-
іиг. Отъ него ни кому житья нѣтъ, аЬ
ео диіііЬеі ІигЬаіиг. Не житье, а масле-
ница, Ьаес ѵііа йеіісіів аГОиіі; Ьіс ]исии-
йіввіте ѵііа ігайисііиг. Мнѣ было у нихъ
пе житье, а масленица, Ьеаііввіта, атсе-
піввіта ѵііа арий еоя Гиіі. Не къ житью
стало, ивиграіиг йе ео, диі виат йотит
поп сигаі, диопіат еі аііий йотісіііит
диа гепйит еві.
ЖИТІИ и ЖИТЬИ. Оііт: тегсаіогея,
диі пядоге ргоріег орев айГісіеЬапіиг Ьо-
поге.
ЖИТЕЛЬСТВО. НаЬііаііо, йотісіііит,
веввіо. Гдѣ онъ ж. имѣетъ? иЬі ЬаЬііаі
или йотісіііит ЬаЬеІ? 2) 81., ѵііае гаііо,
соиѵегваііо. Ь) Сіѵііав, по/.ідища. Жи-
тельствую, ѵіѵеге. Свято, непорочно,
яапсіе ѵіѵеге; іпіецеггіпіе ѵііат а^еге.
Іудейски жительствовать, Іийагогшп орі-
піопев, пюгев ведиі, ітііагі. 3) 81., Ьа-
. 870
869
ЖМУ
ЖРЕ
Ьііаге, вейет или йотісіііит ЬаЬеге. с)
Іп сіѵііаіе ѵіѵеге.
ЖИТНИКЪ- Ми§ адгагіия.
ЖИТНИКЪ, житничекъ. Рапів е Гагі-
па Ьогбеасеа Гасіив.
ЖИТНИЦА. Ноггеит,вгаиагішп. Хра-
питъ хлѣбъ въ житницѣ, Ггитеиіит іп
(тгапагіо яегѵаге. — Житный, Ггитепіа-
гіия, а<1 Ггитеиіит регііпепв. 2) Е Гагіпа
Ьогйеасеа Гасіив. 3) Житный дворъ, Ьог-
геит Ггшпепіагіит. Жито, Ггитепіит.
Мѣшок ъ жита, зассиз Ггитепіі. Мѣшокъ
иа жито, вассив Йитепіагіив. 4) Ног-
<1еит. Ж. цвѣтетъ, ЬогЙеит Погет
овіешііі.
ЖИТОМѢРІЕ. Моіііив Ггитепіі.
ЖИТОПРОДАВЕЦЪ. Л'ееоІіаІог Гги-
тепіагіив или одно Ггитеиіагіиз.
ЖИТОХРАНИЛИЩЕ. УЕйійсіит ?га-
пагіит или аейібсішп вегѵашіо весаіі еег-
уіепя.
ЖИТЬЕ. См. Житіе.
ЖМУ. Ргетеге. Жать чью руку, аіі-
сщия шапиш ргепваге. Жать ягоды, Ьас-
сав, асіпов ехргітеге. 2) Аіічиет рге-
теге, иг^еге, аіісиі іпвіаге. Войска наши
сильно жмутъ непріятеля, соріав пояігю
Ьовіів ѵевІіДіз іпвіапі. 3) І'г^егс, ѵехаге,
сгисіаге. Оиъ принужденъ былъ оста-
вить свое мѣсто, потому что начальники
сильно жать начали, соасіив еві йе віа-
ііопе Десейеге, диіа вирегіогев ѵехаге
ссерегипі. 4) Бе ѵевІіЬив: Платье мотетъ,
ѵевіів пітів агсіе веДеІ. Сапогъ сильно
жметъ пальцы, игіі реДет саісеив ап§ив-
Ііог. — Жметъ у колѣнка, сгив Іегкіііиг.
Жметъ въ груди, ресіив Іеибііиг, Дівіеп-
Дііиг.
ЖМУРА. Оиі соппіѵеѣ Жмурки, туіп-
<1а. Играть въ жмурки, туіпДат а^еге.
Жмурю и жмурюсь, соппіѵёге. За-
жмурься, чтобъ соринка въ глаза не по-
пала, сопиіѵе, ие риіѵівсиіив осиіів іисіДаІ.
ЖМУСЬ. Бепвагі, сотргіті. Народъ
жмется, рІеЬв сотргітііиг. 2) Теиасет,
вогДіДит евве. На это надобио деньги,
жаться нечего, ай Ьаис гет ресипіа, поп
ѵего пітіа рагсітопіа гедиігііиг. 3)
Около чего, аб аіідиет или аД аіісціив
орет сопГи^еге, ве арріісаге аД аіідиет,
асгіие іпвіаге аД гет аЬ аіідио оЫіиешІат.
ЖНЕЦОВЪ. Меввогів, аД тбявогет
регііиепв, теввогіив. Жнецъ, теввог.
Подражать жнецамъ, теввогев ітііагі.
Жница, Гетіпа теіѳив. Жниво, врісііе-
§іит. 2) Егитепіит Детеввшп. Жну,’
теіеге. Жать хлѣбъ, теіеге Ггитеп-
іит. Какъ посѣешь, такъ и пожнешь,
иі ветепіет Гссегів, ііа теіев.
ЖОГАРКА. См. Дубовоска.
ЖОЛНА. Мвег рісив.
ЖОЛОБОВАТЫЙ, желобоватый, же-
лобоватъ. Саѵаіия, ехсаѵаіие, сопсаѵия.
Жолобъ, желобъ, желобокъ, желдбочекъ,
соііісіае, сотріиѵіит, сапаіів, диі ехсіріі
е Іееиіів адиат соеіеяіет, ітЬгех. Жо-
лоблю, саѵаге, ехсаѵаге, ітЬгісаго.
ЖОЛТОКЪ. См. Желтокъ.
ЖОЛУДЬ. См. Желудь.
ЖОПА, жопка. РоДех, аиив.
ЖОХЪ, жошокъ. Ріапигп авіга^аіі, дио
Ішіипі риегі.
ЖРАНЬЕ. СіЬі аѵіДіІав, еДасіІав, ѵога-
сііав; ѵогаііо.
ЖРЕБЯ. См. Жеребя.
ЖРЕБІЙ. (81.) 8огв. 2) 8огв, Гогіипа.
Блестящій жребій, Гогіииа атрііввіта.
Ж. войны сомнителенъ, іпсегіі ЬеІІогипГ
ехііия; Ьеііі или сегіатіпів аіеа. Ж. палъ
па него, еит вогв соиІіДІ. Жребій пй-
далъ на людей неспособнымъ, вогв Деег-
гаЬаІ ай рагит іДопеов. /Калѣть о чье'мъ
жребіи, аіісиуив вогіет тівегагі. Смерть
871 ЖУК
есть общій всѣмъ ЛЮДЯМЪ жребій, ІЛОГ6
еяі ситтшпз Ьотіпит 8ОГ8.
ЖРЕБОДАЯНІЕ. І)І8ІгіЬиІіо рег зог-
Іет.
ЖРЕНІЕ. 8асгійсаІіо, іттоіаііо. Жре-
пои ь, васегбоііз, апііяіііів. Жрецъ, р. жре-
ца и жерча, васгійсив. Жрецы Аполло-
новы, засегбоіев РЬоеЬі. Ж. Бааловы, 8а-
сѳгбоіѳв Вааі или Веі. /Крецъ великій,
зшптиз васегбоз. Жреческій, яасегбріа-
1І8, аб бі^пііаіет васегбоіаіет или аб 8а-
сегбоііит реНіпепв. Жречество, яасег-
боііит, бі^пііав васегбоіаіів. Жречест-
вую, васгійсит евве. Жрица, васегбов,
апіізіііа; «асегбоііява (бе 11.). Жру-, 8І.,
еасгібсаге, Ьобіііз засгійсаге, іттоіаге,
засгшп Гасеге.
ЖРУ, жреть. Ѵогаге, аѵібе ебеге.
Свиш.в жрутъ кормъ, зиев ѵогапі раЬи-
Іит, сіЬагіа.
ЖРУСЬ. басгійсагі, Ьоеіііз яасгійсагі,
іттоіагі.
ЖУЖЕЛИЦА, жужелка, жужелъ. Са-
гаЬив. 2) Ксогіа.
ЖУЖЖАНІЕ. ВотЬив, зігерііиз, «и-
виітиз. Мухи безпокоятъ своимъ жуж-
жаніемъ, тияса: вігерепбо тоісзііат аб-
Гегипі. Жужжу, ЬотЬит Гасеге, ебеге;
зігерсге, яизиггаге. Мухи, шмели жуж-
жатъ, тіізсае, Гисі ЬотЬит ебипі, яіге-
рипі. Слытио только, что жужжатъ лю-
ди, а гдѣ, ие извѣстно, воіиттобо тиг-
тиг Ьотіпит апбііиг, зеб иЬіпат 8ІІ,
сѳгіо бісі иоп роіеві.
ЖУКАНЬЕ. ѴосІ8 етіввіо. Жукиуть,
ѵосет тіііеге, етіііеге; тиііге, тиззаге,
тизяііаге, Ьізсеге. Дѣти боятся и жук-
иуть, ІіЬегі (риегі) пе Ьівсеге диібегп аіі-
бепі. Сиди, не жукни, бевібе, тиіііо.
Передъ шинъ никто не жукнстъ, • согат
ео пѳіпо диібдиат тпііге аибеі.
ЖУКЪ. ЗсагаЬашв.
ЖУЮ 872
ЖУЛАНЪ. 8ресіез оріітге поіж ІЬеге
ѴІГІ6І8. 2) Еагіиз соііигіо.
ЖУПЕЛЪ. ЙиІрЬиг. Жупелный, зиі-
рЬигоиз.
ЖУРАВЛЕНОКЪ, журавликъ. Ѵіріо.
ЖУРАВЛИНЫЙ НОСОКЪ. Сегапіпт.
ЖУРАВЛИНЫЙ. ОгиІ5, рпііішя. Жу-
равлиное гнѣздо, пібиз дгиіпия. Жура-
влиный крикъ, сіап^ог роіішя. Журавль,
оііт жаравль, жеравль, §гиз; §гив агбеа.
ЖУРАНЪ. йріггеа иітагіа.
ЖУРИНЪ. Яріггеа раішаіа.
ЖУРНАЛЪ. ЕрЬетегіа, біагіпт.
ЖУРЧАНІЕ. Мигтпг, зизштиз. Вездѣ
слышно нѣжное журчаніе струй, отпі-
Ьив Іосія аибііиг Іепе ациагит ліігтиг.
Пріятное журчаніе источниковъ, аиаѵіа,
§гаІия Гопіінт аиаигта. Журчащій, тиг-
тиіапя, вияиггапя. 2) ВотЬит ебепя.
Журчу, тигтигаге, зивтгаге. Этотъ
ручей пріятно журчитъ, Ьіс гіѵиз биісе
тигтигаі.
ЖУРЬБА. ОЬ]игдаІіо, савІі§аііо ѵегЬо-
гит, сопѵісіит. Безпрестанная иі., а88І-
биііаз ]иі'§іі. Журю, оЬ)иг"аге, ѵегЬік
саві^аге, сопѵісіів сопвесіагі, тиііа асег-
Ьа іп аіідиет бісеге. Одинъ отецъ жу-
рилъ сына своего за то, что онъ слиш-
комъ тратится на (покупку) лошадей и
собакъ, сазІі^аЬаІ цоібапі (іііит яипт,
диоб раиіо зитріиозіия едиов еі сапез
етегеі. Сколько его ни жури, чтобъ пе-
ресталъ играть, пе слушаетъ, оіуиг^а
диапіит ѵів, иі а Іибепбо сЬагІіз аЬяІі-
пеаі, піЬіі а§ів.
ЖУЧКА, сапів пі^ег.
ЖУЧКИ. (Рагѵа овва) овзісиіа іпЬагеп-
Ііа сиіі віигіопит, Ьивопит, ассірепве-
гит ВЬиІепогит.
ЖУЮ, ві. жву. Мапбеге, тапбисаге.
Глотать ие жевавши, беѵогаг.е педие
ЗА
ЗА
874
щапдисаге. Оиъ жуетъ, ие жуетъ, Іеп-
еяі іп согаедепдо, іп сіЬо саріопдо.
3.
3. Копа аІрЬаЬеІі Воваісі Ііііега, еппп-
сіаіпг еодет то<Іо, дио Егапсо-Баііісит
х; пі поіа питегі аедиаі веріепагіпт, еі
сиш Ііпеоіа диаЬи® Ігамѵегзі® весіа ®ер-
ііе® тіііепагіит.
ЗА. Рггер., диаг ге§іІ асси®. еі аЫаІі-
ѵит Іп®1гитеп1а1ет: оЪ, рго; иііга, ех-
іга. Предпринять войну за религію, рго
геііціопе Ьеііит виясіреге. Сражаться за
вѣру и отечество, рго агі® еі Госі® сег-
іаге. Славно умереть за отечество, де-
согшп е®1 рго раігіа шогі. Идите за
мною, зесипдиш те ііе (₽ I.). Носить ку-
шанье за кушаньемъ, сопііпиаге даре®.
Это имя осталось за ішми, Ьос пошеп ііе
Ьжзіі. Въ это время я былъ за моремъ,
ео ір®о Іетроге Ігап® таге Гиі. Запла-
тить за розку статуй, рго ѵесіпга ®ідпо-
гит зоіѵеге. Боги наказываютъ за пре-
ступленіе, оЬ деіісіпт діі роепав ехре-
Іипі. Мальчики сердятся другъ на друга
за малѣйшія вины, риегі іпіег яе рго
диат Іеѵіввітія похіі® іга® §египІ. Мы
сочли это за лучшее, поЬі® рго теііоге
Гиіі. Я за тебя буду молоть, е%о рго Іе
тоіат. Быть наказану за какое престу-
пленіе, аіісціия сгітіпія роепая зоіѵеге.
Скрылъ золото за жертвенникъ, яесип-
<1ит агат аигит аЬвсопдідіІ. Для безо-
пасности за собою, иі а 1ег°о опшіа Іиіо
геііпдиегеі. За нѣсколько дней передъ
тѣмъ, яирегіогіЬи® діеЬи®. За кого ты
меия считаешь ? диет те еяяе дисів? Вы
сочли меия за другаго, іп те Гаіяия. ея.
Я очень боюсь за васъ, тиііит ІіЬі Іі-
Иео. Я уступаю тебѣ за 100 эфимковъ,
ЬаЬе ІіЬі сепіищ питті®. Бояться на- і
казанія за преступленія, ®ирріісіа рго
гпаіейсіія теіиеге. За такую малость или
за такую бездѣлицу, Іат Іеѵі йе саияа.
Работать за плату, орегат тегседе 1о-
саге. Выслать за границу, ехіііо тиііагѳ.
Ты будешь наказанъ за ложь, тендасіі
ра>па® даЬія. Уважать кого не за богат-
ство, а за достоинство, аіідиет поп ех
Гогіипа, вей ех ѵігіиіе репдеге. Отвѣчать
за вредъ, дашпит ргаеяіаге. За нѣсколько
дней прежде, раисія апіе йіеЬив или раи-
сі® діеЬи® апіе. Ручаться за кого, рго аіі-
дио яропдеге; іідеш іпіегропеге. Ручать-
ся за что, ргюяіаге де аіідиа ге. Исократъ
одну свою рѣчь продалъ за 20 талантовъ,
ѵі"іпІі Іаіепіі® ипат огаііопет Іяосгаіея
ѵепдідіі. За нѣсколько прежде, раиіо апіе.
За день до свадьбы, ргідіе пирііагит. Про-
сить за кого, рго аіідио реіеге. Я за него
поѣду, е§о Іосо ііііи® ргойсіясат. Онъ взятъ
въ рекруты за брата, Іосо Ггаігів гшіея
ясгіріия, деіесіия е®1. — Послать за кѣмъ,
агсеяяеге, ассіге, іпіііеге пипііит, диі аіі-
диет ад те ѵосеі. Послать за водою,
адиагі. Послать за дровами, Ііртагі, 1і§-
паішп іге. Отправиться за фуражомъ,
раЬиіагі. (Тихонько) приглядывать за
кѣмъ, аіідиет поп яепііепіет яресиіагі.
Вытти за валъ, ехіга ѵаііит рго^геді. За
воротами Коллішскими есть храмъ че-
сти, ехіга рогіаіп СоШпаіп с®1 Іеіпріит
Ьопогія. За дверьми темницы, ехіга о$-
Іішп сагсегі®. За дорогою, въ сторонѣ,
ехіга ѵіат. Ни одна часть не перехо-
дитъ за себя, пиііа рагя ехседіі ехіга. За
предѣлами гроба, иііга Ьапс ѵііат. Одинъ
за другимъ, аііег ро®1 аііегиіп. Слѣдо-
вать одному за другимъ, ехсіреге ®е;
яисседеге яіЬі; іпіег яеяе соЬгегеге. Про-
должать одно за другимъ, сопііпиаге,
]ип§еге. Укрѣпленное за Евфратомъ, диае
иііга ЕирЬгаІет соштипіегаі. — Что за
875
ЗАБ
ЗАБ
876
шумъ? диій Ьіс ІигЬа' ееі? Что за че-
ловѣкъ? диій Ьос Ьотіпів ееі. За пе-
чатью, еірпо оЬеі^паІие. У него все за
ключемъ, отпіа еі зиЬ сіаѵі еипі.
ЗААМВОННЫЙ, молитва. Ргесев диж
іи жйе еасга ропе е軧ее1ит айуіо орро-
еііит ЬаЬепІиг.
ЗААРЕНДОВАТЬ (отдать на откупъ).
Іосаге, еіосаге.
ЗАБАВА. Ьийив, оЫесІаІіо; Йеіесіа-
теиіит, йеіісіж. Въ чемъ состоитъ ва-
ша забава? диа ге Іетрие Гаііів? диа ге
Іжйіит Іетрогів тіпиів? Для забавы,
апіті саиеа. Вотъ забава въ моей старо-
сти, Ьжс веиесіиіепі іпеагп оЫесІаиІ. Не-
винная забава, Іиеие іииосепе. Послѣ ра-
боты доставлять себѣ забавы, віийіа ѵо-
ІирІаІіЬив сопйіге, віийіа ІиеіЬие, ^осіе йів-
Ііпртеге. Доставлять кому забавы, Іи-
бое аіісиі ргжЬеге. Забавы ума и остроу-
мія, Іиеие іп^епіі ІіЬегаІев. Наказывать
кого для своей забавы, йеіісіагит саиеа
аіідиет Іогіе сжйеге. Препроводить вре-
мя въ забавахъ и пиршествахъ, рег Ьііа-
гііаіет еі ериіае апітит Іахаге. Заба-
вленіе, іи ІіЬгів ессіевіавіісів: геіагйаііо,
тогаііо. Забавляю, йеіесіаге, оЫесІаге,
Йеіесіаііопет аіісиі аЯегге, Гасеге, пе
диіе Іетрогіе тогат еепііаі. 2) 81. то-
гат аіісиі геі Гасеге, тогагі, Йисеге, Іе-
пеге, йеііпеге, ргойисеге. Забавляюсь,
ее йеіесіаге, ее оЫесІаге; йеіесіагі, оЫес-
іагі; ѵоіиріаіет ех ге сареге, регсіреге,
ЬаЬеге. Забавлялся охотою, чтеніемъ
книгъ, ѵоіиріаіет или йеіесіаііоиет са-
реге ех ѵепаіи, е Іесііопе ІіЬгогит; Йе-
Іесіагі ѵепаіи, Іесііопе ІіЬгогит. 3) Йо-
га гі, соттогагі. Забавникъ, Ьото |осо-
еие, ]оси!агіе, есигга, еаппіо. Забавница,
Гетіпа Косова. Забавно, ]осоее, |оСи!а-
гііег, Іерійе, Гевііѵе. Забавность, йеіі-
сіж> оЫосІатепІит. Забавный, забавенъ,
Іосовив, ]оси1агіе, Іийісгив, Іийісег, йеіес-
Іапе, оЫесІапе, еиаѵіе; Гасеіие, Іерійив,
Гееііѵие. Презабавный чел., еиаѵіееітіе
тогіЬие. Забавная книга, ІіЬег оЫесІапв.
3. человѣкъ, Ьото (осозив, Ь. гійісиіив.
Въ этомъ человѣкѣ много забавнаго, тиі-
іа іп Ьос Ьотіие зисипйііав. Забавное,
для забавы сраженіе, Іисгит сегіатеп.
ЗАБАЛАКИВАЮСЬ. Ки§іе, іперііів
Іетрив Іегеге; пи^ав Йісеге.
ЗАБВЕНІЕ. ОЫіѵіо. Привести въ з.,
аіідиій іп оЫіѵіопет аййисеге, аіідиій
оЫіѵіопе оЬгиеге, сопіегеге; тетогіат
аіісціив геі оЫіІІегаге, ехреііеге. Да ни-
когда хвала твоихъ дѣлъ не помрачится
забвеніемъ, Іаийев Іиав оЬвсигаІига пиііа
иидиат зіі оЫіѵіо. Притти въ забвеніе,
іп оЫіѵіопе ^асеге. Быть приведену въ
забвеніе, іп оЫіѵіопет аййисі, оЫіѵіопе
оЬгиі, оЫіІІегагі. Похитить изъ забвенія,
аіідиій аЬ оЫіѵіоие ѵіпйісаге. Никогда
не остаться въ забвеніи, не быть забыту,
тетогіат геі пипдиат йеІеЬіІ оЫіѵіо.
Это не съ намѣреніемъ, но по забвенію
моему случилось, Ьос поп сопвиііо, вей
рег оЫіѵіопет Гасіит еві. — Забвенію,
рег оЫіѵіопет. Забвенный, —ная земля,
Іегга, иЬі тетогіа гегит аЬрсіІиг; оЫі-
Іив, оЫіѵіопі Йаіив, оЫіѵіоие йеіеіив.
ЗАБРЕЖНЫЙ. ІЛІга, Ігапв Лиѵіит ві-
Іив, Іопде а гіра, а Ііііоге гетоіив.
ЗАБИВАНІЕ, забивка. Іпііхіо, йейхіо,
іпігивіо; сіаѵів айасіів Іігтаге. Забиваю,
іпсіреге рпіваге. Забить въ барабанъ,
Іутрапит риіваге. 2) Іиіі^еге, айі^еге
сиі диій или іп диій. Забить клинъ, си-
пеит а<1і§еге. 3) Егедиепіег ѵегЬегапйо
или сазіідапйо ѵегЬегіЬиз аіідиет оЫи-
вит ЬеЬеІетдие геййеге. 4) Ехріеге. За-
бить гребень грязью, ресііпет вогйіЬив
ехріеге. 5) НеЬеІаге, оЫипйеге. Забить
память, тетогіат ЬеЬеІаге, тіпиеге.
ЗАБ
ЗАЬ
VI ѵ
877
ЗАБИВАЮСЬ. Іп оссиіішп «е аЬдеге,
„^еШеесеге. Подъ печь, виЬ Гигпит ее
аЬдеге.
ЗАБИВКА. См. Забиваніе.
ЗАБИРАЕТЪ, хмѣль заб. за виски. Ѵі-
пииі Ьаивіит ѵіт виат ехегсеге іпсіріі.
.Ісъарство слабительное забираетъ, са-
Іагііса ѵіт еііат ехегсеге іпсіріниі. Ли-
хорадка забираетъ, ГеЬгів асседіі, іпсіріі.
ЗАБИРАНІЕ, можно выр. глаг. Заби-
раю, зесит вшпеге, весит дисеге, ѵеііе-
ге, рогіаге, Гегге, соіііуеге. Онъ все имѣ-
ніе свое съ собою забралъ, отпіа Ьопа
весит Іиііі. 2) Апіісіраге, апіесареге.
Онъ забираетъ жалованье, ваіагішп, сот-
тода аиіесаріі. 3) Іпіегверітепіо, рагіеіе
іпіег^егіпо дів^ипреге. 4) РгеЬепдеге, Іе-
пеге. Винтъ забираетъ, сосЫеа ргеЬеп-
«Ііі. Якорь не забираетъ, апсога поп Іе-
пеі. 5) Мой должникъ не нога заплатить
долгу, я принужденъ у него забирать
разными вещами, деЬепз ресииіат деЬі-
Іат тіЬі поп воіѵіі, ідеодие аііавгев аЬ ео
вшпеге, сареге соасіиз сит. —Забираюсь,
вагсіпав соПі^еге; тегсев іп Гаясісніов
соШ^еге (о товарахъ). Совсѣмъ ли ты
забрался? пнт яагсіпав соііе^івіі? ппт
отпіа іесит витвівіі ? 1 Забрать себѣ что
въ голову, деО^еге а1і<іиі<1 іп тепіе. С)
Судно выше забирается для того, что
тамъ пристань удобнѣе, паѵі^іипі адѵегзо
Лишіпе Іоппіи» ргосеіііі, диіа арриізиз ІЬІ
соштобіог ееі. 7) Забраться на верхъ го-
ры, еѵадеге іп сііѵипі ]и^і, епііі ад ѵегіі-
сет топіів. Взобраться на стѣны, еѵа-
деге іи шитое (вооб.), оссираге шитое (6
непріятелѣ, который занялъ ихъ). За-
браться въ первое мѣсто, ргіпіат эедет,
рпогет Іосит оссираге сиреге или ѵеііе.
8) Сіат іпігаге; Гигііт іп(,теді. Воры
ночью забрались м все вытащили, (игек
<1е посіе сіат іпігагипі еі оптіа, весит
гариегипі. 9) 8игеит еѵоіаге. Соколъ
прежде забрался весьма высоко, а потомъ
уже пустился на птицу,- Гаісо ргіи8 аіііб-
8Іте еѵоіаѵіі еі Іит іи ѵоіисгет рггесі-
рііаѵіі. 10) 8о оЬгиеге. Онъ слишкомъ за-
брался дѣлами, тоіе педоііогнт 8е оЬгпіІ.
ЗАБИТЫЙ. Сіаѵіз адасіиз.
ЗАБІЯКА, Кіхаіог, гіх» атаие, Ьо-
то гіхаиді сирідив, ІигЬи1еиІП8, гіхаиді
этапа. Забіячество, аііегсаііо, Іііез. За-
біячливо, іпвоіепіег, ргоіегѵе. Забіячли-
вый, забіячный, ГІХО8П8, ад гіхат сопсі-
Іпз; ІигЬйіепІиз, ѵіоіепіиз. Забіячу, гі-
хапді сирідит езве, ѵібіепіит, ІигЬиІеп-
Іит евве, гіхае атаге.
ЗАБЛАГОВРЕМЕННО. Тетребііѵе,
таіиге, іи Іетроге. Я заблагов. ему объ
этомъ говорилъ, Іетрееііѵе еит де Ьас
ге топиі. Онъ з. ушелъ, іп Іетроге, та-
іиге оЬііІ.
ЗАБЛАЖИЕАЮ. Ітрогіипит, реіи-
Іапіет евве, Іавсіѵіге.
ЗАБЛЕКЛЫЙ, Магсідив, Яассідиз, диі
еѵапиіі, раііідіог Гасіив.
ЗАБЛУЖДАЮ. Еггаге. Заблуждаюсь,
гауагі еі еггаге, іп іііпеге дееггаге; де-
Яесіеге де ѵіа. Заблудился въ лѣсу, іп
вуіѵа аЬеггаѵі. 2) Рег еггогет ІаЬі, іп
еггогет гарі, ГаІІі; рессаге; іп еггоге ѵег-
вагі; іаіват де аіідиа ге ЬаЬеге оріиіо-
пет. Заблуждаться въ вѣрѣ, еггаге, рес-
саге іп досігіпа каста. Надобно наста-
вить тѣхъ, коп заблуждаются, шеііога
едосепді випі, диі еггапі. Хотѣть вы-
весть кого изъ самаго лестнаго для него
заблужденія, іпѵідеге аіісиі Геіісіззіпю
еггоге. Заблужденіе, еггаііо, аЬеітаІіо.
.3) Еггог, еггаішп, Іарвиз, рессаіит. Вве-
сти въ заблужденіе, іи еггогет іпрсеге,
іпдисеге; оіуісеге аіісиі еггогет. Вы-
весть изъ заблужденія, аіісиі еггогет
егіреге, а1іси]ш апітит еггоге ІіЬегаге.
879
ЗАБ
ЗАБ
880
Быть въ заблужденіи, еггаге, іп еггоге
ѵегвагі. Заблуждшійся, Гаіяа <1о“таІа ве-
дисия, Ьгегеіісия.
ЗАБОБОНЫ. Яирегяііііояі, іперіі яег-
топся или раггііия.
ЗАБУБЕННЫЙ. ЕЛгеиаІия, йіяяоіиіия.
Забубенщина, аЬзигдит, іперіит, іперііге.
ЗАБОЙКА, Яресіея сІаІЬгогит іп Ьга-
сЬіо Лиѵіі ай саріепдоч ріясея Гасіогдіт.
ЗАБОЙНИКЪ. См, Прибойникъ.
ЗАБОРАНИВАЮ. Оссаге, йеоссаге,
осса ітрояііа соіедиаге.
ЗАЕОРЕЦЪ. 8ер1ит рагѵит с Ііріо
ехяігисіит. Заборникъ, Іідпит, ех дио
Йипі ріансге, яеріЬия яегѵіепіея. Забор-
ный, ай зерет, яерітепіит, ай тасегіат
регііпепв. Заборъ, 8ере8, яерітепіит,
яеріит; тасегіа (изъ глины или камней).
Досчатый, рагіев ІаЬиІія ехяігисіия; яер-
Іит е ріапсія ехяігисіит. Садъ обнести
заборомъ, Ьогіит 8ерЮ сігсипніаге; сіг-
ситяеріге ііогіит 2) Въ заборѣ сто ру-
блей, а остается еще столько же, сепіит
гиЫоиея а беЬіІоге апіесері еі Іоііііет
ііегит ассіреге беЬео или Іоііііетдие ге-
Ііпдиііиг, гсяіаі.
ЗАБОТА, Сига, воііісіііиіо. Домашнія
заботы, йотеяіісж яоііісііисііиея. Куча за-
ботъ, тоіев сигагит. Домашнія заботы
сокрушили его здоровье, йошевііст яоііі-
сііиіііпея е]ия ѵаісіиіііпегп регйійегипі.
Причинить кому заботу, яоііісіішііпе аПд-
сеге аіідиет; яоііісііит Іепеге аіідиет.
Облегчить кому заботы, Іеѵаге аіісиі си-
гая или аіідиет сигія. У насъ нѣтъ ни-
какихъ заботъ, яития сигія ѵасиі. Про-
гонять заботы виномъ, роіапйо сигая аЫ-
Веге , Іеѵаге , яоііісііиіііпея ѵіпо яоріге.
Быть въ большой заботѣ, еяяе іи яитта
воііісііиіііпс. Имѣть заботу, яоііісііиіііпе
оссираіит еяяе; іп яоііісііисііпет айсіис-
Іит еяяе. Быть мучиму заботами, сигія
ап"і. Отъ заботъ люди старѣютъ, сига
Гасіі сапоя. Откинуть заботы, Ьопо апі-
то еяяе; апітит геіахаге, гетіііеге, ап-
хіеіаіет апіті ерсеге. Быть сильно му-
чиму заботами, сигагит асегйііаіе Ггапуі,
іп та^па яоііісііиіііпе еяяе. Избывать отъ
заботъ, отбѣгать, сигая аЬ]іссге, йітіііе-
ге, тіяяая Гасеге; апітит а сигія аЬйи-
сеге. Быть снѣдаему заботами, сигія аЬ-
яиті, сопіісі. Столкнуть съ шеи своей
заботу, яе сига ехредіге. Весь вѣкъ жи-
ву въ заботахъ, отпет геіаіет іп яоііісі-
ІиіІіпіЬия <1е"о. Заботливо, йііі^епіег, ас-
сигаіе; яоііісііе, апхіе. Зоботлнвость, си-
га, біііѵепііа, ассигаііо, ясбиіііая, іпііи-
яігіа. Заботливый, яейиіия, іпііивігіия, ді-
Іі"епя, ассигаіия; апхіия. Онъ заботливъ
о подчиненныхъ, еі сига яипі яіЬі яиЬйіІі,
сигат а§іІ яіѣі яиЬйіІогит. Заботно, ап-
хіе, яоііісііе. Всякому крестьянину въ лѣт-
нее время заботио, орив юяііѵит диетѵія.
гияіісит тахіте яоііісііит ІіаЬеІ. Забот-
ный, яоііісііия; сига еі яоііісііифие аЯес-
Іия. Заботная должность, піипия сигая
тоѵепя. Заботный день, йіея сигге яоііі-
сіішііпіядие ріепив. Забочу, яоііісііаго
аіідиет; яоііісііийіпет аЛегге аіісиі, аи-
{*еге. Напрасно ты меия такою бездѣли-
цею заботишь, Іетеге, 8Іпе саияа Іат.
шіппіа ге яоііісііав те. Забочусь, сигаге
аіідиій, гет сигге ЬаЬеге; апхіит яоііісі-
іит те ЬаЬеІ аіідиііі; аіісціив геі гаііо-
пет ЬаЬеге или ііисеге. Я забочусь о
комъ, сигаіиг аіідиія а те. Не забочусь,
пііііі сиго аіідиет. Не заботиться, пеДі-
Веге, сопіетпеге, рагѵі ііисеге аіідиііі.
Мало заботиться о чьей пользѣ, аіісціив
иІіііІаІіЬия поп тоѵегі. Забочусь о во-
спитаніи моихъ дѣтей, еііисаііо ІіЬего-
гит тіЬі тахітае сига- еяі. Оиъ очень
обо мнѣ заботится, ѵаійе еві яоііісііия <1е
те; ѵеЬетепІег рго те ІаЬогаІ. Забб-
ЗАБ
ЗАБ
882'
881
титься о чемъ, гет аііепіе, йііі^еиіег ай-
тіпйігаге; ІаЬогаге йе аіідиа ге. Не за-
ботиться о людскихъ рѣчахъ, ІаЬого пі-
ЬіІ йе Гата. Онъ не заботился о томъ,
что на счетъ его будутъ говорить дру-
гіе, поп ІаЬогаЬаІ диіп таіе аийігеі. За-
ботиться о доставленіи выгодъ союзни-
камъ, ІаЬогаге яосіія ргоярісеге. Забо-
тится о томъ, какъ бы доказать ему ис-
тину своихъ словъ, ІаЬогаІ, диетайто-
йит ргоЬеІ, диой йісіі. Не заботься,
поіі ІаЬогаге; Ьопо, яесиго яія апіто. Мы
объ этомъ позаботимся, ситаЬіІиг. Мы
должны позаботиться о твоемъ здоровьѣ,
ЬаЬепйо еяі гаііо ѵаіеіойіпія Іи®.
ЗАБРАКОВАННЫЙ, Всетееаіиа, ге-
Іесіия, атоіия. Забраковка, гс^ссііо. За-
браковываю, ге]ісегс, яеегееаге, атоѵеге.
ЗАБРАЛО. (81.) Миги»; тгепіа. 2) Рег
т. тигия, Іиіеіа, ргзенійіит.
ЗАБРАНИТЬ. РгоЬе, вгаѵііег оЬ]игба-
ге аіідиет. Оиъ такъ его забранилъ,
что и показаться къ нему не смѣетъ, Іат
фгаѵііег оЬ]иг»аѵіІ іютіиет, иі іп соп-
яресіит еі яе Йаге или іп сопвресіит е]ия
ѵепіге поп апйеаі. — Забраниваюсь, іп-
сіреге сит аіідио гіхагі или іиг^іо соп-
Іеийеге.
ЗАБРАНІЕ. 8ер1іо.
ЗАБРАННЫЙ. Соііесіия, ассеріия. '
ЗАБРАСЫВАНІЕ, чего. Кея аііепо Іо-
со рояііа, іп аііепит Іосит соіцесіа. За-
брасываю, іасеге, тіііеге, сопіісеге ропе
аіідиій. Забросить платокъ за шкафъ, яи-
йагіит или тиссіиіит іасеге или соіці-
сеге іп рогіісат агтагіі рагіет. 2) Соп-
іісеге гет аіідио, ипйе еат поп Іат Гасі-
1е геяитая. Забросить шляпу иа кровлю,
рііеит іп іесіит Іоп^іия сопіісеге. 3) Ро-
пеге, йеропеге, геііпдиеге аііепо Іосо. —
Забрасываюсь, иііго сіігодие сигяаге, яоі-
іісііит еяяе, регІигЬаІит еяяе ; пеясіо
диій ацат. Какъ скоро пріѣхілъ, то всѣ.
въ домѣ забросались, иЬі йоаигп ѵепіі,
отпея иііго сіігодие сигяаге.
ЗАБРИВАЮ. Аіідиій гайегу аЬгайеге.
Рекрутамъ забриваютъ лбы, ііоиіЬия или
поѵія тіІіІІЬпя айѵегяа саріііі рагя гайі
коіеі. 2) ВагЬат Іопйепйо іегеге или
рагаге.
ЗАБРОЖУ. Ніѵегіеге ай аідиет пли
йотит аіісціия. Я всегда къ вму забро-
жу , едо диоѵія Іетроге іп гапяііи ай
еит йіѵегіо, еит ѵіяо.
ЗАБРОШЕННЫЙ. Аііепо Ісо рояііия,
геіісіия; йегеіісіия, пс§1есІия. Дѣло за-
брошенное , саияа яерояііа, соіешіа еі
аЬ]есіа.
ЗАБРЫЗГИВАНІЕ. Айярегэ, геярег-
яіо. Забрызгиваю, аярег^еге, эпярегце-
ге, гетег§еге. Забрызгать плате грязью,
ѵеяіет Іиіо геярег^еге. Забрвгиваюсь,
аярегД, геярегеі. Идучи заоызгался,
ііег Гасіепя ѵеяіет Іиіо геярегяі
ЗАБРЮЗЖАТЬ- Іпсіреге Ггтеге, оЬ-
Іиг^аге. Старикъ опять забрюкалъ, яе-
пех йепио Ггетіі.
ЗАБУЛДЫГА. Ното йіяяоіиія, іп ІіЬі-
йіпея еІТияия. Забулдыжный, іяяоіиіия,
іпіетрегапя.
ЗАБЫВАЮ. ОЫіѵіясі аіісиіигеі и аіі-
диій; оЫіѵіоиі йаге; тетогіат аіісціия
геі аЬрсеге; тетогіат аіісиі» геі ех
апіто е]ісеге (предать забвенію)пе"1і<;е-
ге (оть невниманія). Я забылтчто ни-
будь, оЫіѵіо аіісиіия геі те сер; аіідиій'
ех апіто еГПихіІ. Обо мнѣ пе отнятъ,
меня забыли, пиііа теі гаііоааЬеІиг.
Быть забыту, е тетогіа ехсійеі, йіІаЬі.
Забвенный, забытый, позабыти, оЫі-
ѵіия. Слова забытыя, болѣе і.употре-
бит. слова, ѵегЬа оЫіѵіа (В а рр.)Забыть
себя, яіЬі поп соияиіеге. Не могзабыть
ОП.І
ЗАБ
ЗАВ
884
своей потри, еііатпшп Ьидия геі іасіига
апітит т ит Іапріі, аГйсіІ. Я почти за-
былъ, ргор оЪШия вит. Еще не забыли
того порагенія, сіатіія Шіия тетогіа поп
бит аЬоІв'егаІ. Каждый съ своей сто-
роны посарается забыть своихъ роли- |
телей, не жалѣть болѣе о своихъ роди-
теляхъ, атіхигия еяі рго яе диіядие, иі
рагепіит іхріеаі бсяібсгіиіп. Я никогда
ие забудузашихъ одолженій, пиііит оГ-
Ясіпт Іисп ариб те іпіегтогііигит еяі.
Я это соершенио забылъ, еГПихіІ іііиб
ех апіто пео. Мы легко забываемъ ока-
занное наъ благодѣяніе, Гасііе аЪоІеясіІ
ргаііа Гасі Я забываю свои печали, свое
горе, берпо тетогіат боіогит. Онъ
позабулеъ все, что ему скажете, іп рег-
Іияит іпргіз «Іісіа боііит. Забыть оте-
чество, киеге раігіаш (Тас.). Забыть
навсегда регреіиа оЫіѵіопе оЬгиеге;
адиіз Ьеіачя баге, іп адиа ясгіЬеге. Я
думалъ, го совсѣмъ должно забыть рас-
при или редать ихъ совершенному заб-
венію, <ппеш тетогіат біясогбіагит
оЫіѵіопветріІегпа беіепбат сепяиі. Ни-
чего незабыть, піЬіі іпіепіаіит геііп-
диеге. >пъ забываетъ горе, при сла-
достной' звукѣ стиховъ, бпісі ІаЪогит
бесірііиі яопо. Я ничего не забылъ,
чтобъ вспротивиться или противостоять
злымъ, пиііа Гесі, диаге регбііія геяіяіе-
гет. Заавить кого забыть то, чему онъ
учился, Іііріет гет бебосеге. — Забы-
ваюсь, «ііѵіясі, іттетогет еяяе. У не-
го иетірлая память, онъ часто забы-
вается, петогіа еі поп сопяіаі, яа'ріия
гегит Яіѵізсііиг. Отъ старости забы-
ваться ічалъ, ргае яепіо отпіа ех апіто
еГЯиипЙі) Забыться, сдѣлать что предо-
судите.ное для своей чести, бірпііаіія
-виа ітепюгет еяяе; оГйсіо яио бееяяе,
яіЬі посопяіаге. Забываться въ счастіи,
Гаѵепіе Гогіипа іпяоіепіег яе еГГегге. Опом-
нитесь, вы забылись, геѵегепііат еі оЬ-
яедиіит ехиія; гериіа, гесоіе тепіе. За-
быться = недоглядѣніе признать своею
виною, беііпдиеге, беІаЪі.—Забывчивость,
іпрепіит іттетог, оЫіѵіо. Забывчивый,
забывчивъ, оЫіѵіояия. Памятливъ или
забывчивъ, тетог ап оЫіѵіояия. Забы-
тіе, оЫіѵіо. 3. всего дѣла, оЫіѵіо іоііия
пероііі. Забытый, оЫіІия, оЫіѵіопі баіия,
оЫіІІегаІия (загладившійся въ памяти).
Возобновлять старыя, забытыя вины,
проступки, ѵеіега рессаіа оЫіІІегаІа ге-
реіеге. Забыть, ѵ. рі., яотпия Іеѵія.
ЗАБѢГАНІЕ, чрезъ з. Аіідиет рга-
сиггеге яіибепбо. Забѣгаю, аЬеггаге, бе-
еггаге. Гонясь за звѣремъ, забѣжалъ въ
лѣсъ, Гегат регяедиепя, іи яуіѵат беѵе-
піі. Волкъ изъ лѣсу забѣжалъ въ дерев-
ню, Іирия ех яуіѵа ѵісит аЬеггаѵіІ. 2)
Аіідиапііярег аіідиет іпѵіяеге. 3) Рег
т. аіісціия ргаііат яіЬі гесопсіііаге яіи-
беге; аіісціия апітит ргаеоссираге, ргае-
ѵепіге, апіеѵегіеге. Онъ тѣмъ хотѣлъ
выправиться, что прежде забѣжалъ къ
судьѣ, яе Ііас ге риграге ѵоіиіі, диоб бе-
ргесаііопе ]ибісія апітит рггеѵепегаі.
Поссорившись, началъ опять забѣгать
ему въ глаза, гіха яебаіа, сит ео іп рга-
Ііат гебіге сопаіиг. Забѣжаніе, аііеггаііо.
ЗАБѢЛЕННЫЙ, ВеаИіаІия. Забѣли-
ваю, бсаІЬаге, Ігияяіііяяаге. Забѣлить чер-
ныя пятна на стѣнѣ, піргая тасиіая ра-
гіеіі іпііаегепіея беаІЬапбо Іоііеге, беіеге.
Забѣливать кушане, Гияо Яогія Іасіе сі-
Ьит аІЬит геббеге. Забѣлка, отпе, диіб-
диіб сіЬо іпГипбіІиг, иі Іасіеит соіогет
Ігаііаі.
ЗАВАЗЖИВАЮ, Ггепоя іпрсеге.
ЗАВАКШИВАЮ. Сегаге, іпсегаге.
ЗАВАЛЕНІЕ, заваливаніе; з. ямы не-
малаго труда имъ стоило, ехріепба Гояяа
885
ЗАВ
ЗАВ
886
ге5 егаі тиііі ІаЬогів. Заваленный, оЬги-
(115. 2) Рег т. заваленъ дѣлами, пе"оІіо-
гшп та^пііибіпе оЬгиіив; бівіепіив пс"0-
(ІІ5. Заваливаю, оЬгиеге, о1>5Ігиеге; Іе-
пеге, оЫе^еге, сіашіеге. Завалить двери,
іогеа оЬрсеге, рогіав оіуісеге. 3. яму ка-
• меньнми, Гоѵеат вирегвігаіів ІарібіЬив ех-
ь,р1еге. .3) Орріеге, сотріеге. Покой зава-
ленъ книгами, сиЬісиІит Іоіит ІіЬгів ор-
ріеіит еві. Лавка завалена товарами, іа-
Ьегиа ріапе тегсіЬи5 сотріеіа еві. За-
валило грудь, и трудно дышать, ап§ог,
ап^ивііа ресіогів ргетіі, тоіевііат ехЬі-
Ьеі апітатдие агсіе іпіегсіибіі. Завали-
ло горло, Гаисев тіЬі боіепі. Завали-
ваюсь, аіісиѣі, ивріат аѣбі, Іаіеге, Йеіі-
іевсеге, оссиііит еззе. Завалясь въ кустъ,
стерегъ его, іп Лито Іаіепв вресиіаѣаіиг
еит. 4) ІіеситЬеге. 5) ОЬгиі, іе^і. Ко-
лодезь завалил. я пескомъ, риіеив ваѣиіо
оЪгиіив езі. 6) Не знаю, куда завалилась
книга, пезсіо, иЬі Ііѣгит геіідиегіт, иЬі
беровиегіт. Завалииа, іегга іп тобит
а^егів евезіа, дна 1і<;пеа ботіеіііа а Ггі-
§оге типіипіиг. — Завалъ, аіѵив абвігіеіа,
вирргезза, оЬвігисіа. 3. въ груди, апіиые
или врігііив іпіегсіивіо, виГГосаііо. 3. въ
боку, Іаіегит боіог. — Заваль, завальщи-
на, тегх регѵеіив, ѵеіеггіта. Завальный,
регѵеіив, ѵеіеггіпшв, е. товаръ. — Зава-
лять, сігситігаЬеге, Гоебаге, іпдиіпаге,
•сопіатіпаге. Заваляться, сігситігаЬі еіГое-
-багі. 7) Не тегсіЬив, диае біи оііовае]асепі.
ЗАВАРИВАЮ, Іизіііиеге содиеге. За-
варить кашу, сохізве риііет ех аііса. За-
варивши кашу, не жалѣй масла, диі та{*-
пит орив вивсіріі, еі витііЬив поп еві
рагсепбит. 2) Адиа Гегѵепіе іоііеге,
•еіиеге. Заварка, раііиіит адиа Гегѵепіе
регГи вит.
НАВАСТРИВАЮ и ЗАОСТРИВАЮ.
Асиеге, ехасиеге, аситіпаге, сиврібаге.
Клинообразно, сипеаге. Заостриваться
клинообразно, іп сипеит іепиагі.
ЗАВАЩИВАЮ. Сега ішіисеге. Зана-
шиваться, сегаіигапі раіі.
ЗАВЕДЕНІЕ. Іпвіііиііо, іпзіііиіит.
Флотъ Россійскій есть заведеніе Петра
Великаго, сіаввів Коввіса аебііісаіа, еГГесіа
еві ітрегапіе Реіго Ргіто. 2) Заведеніе
часовъ, ропбега Ьотіо^іі виЬбисіа, геѵо-
Іиіа; ІюгоІО"іі саіеііа геѵоіиіа, геѵоіѵеп-
<1а. Заведенный, іпвіііиіив, сопвіііиіив.
3) Ішіисіив, ітриівив, аббисіив. Дурны-
ми примѣрами заведенный въ распут-
ство, таііз ехетріів аб педиіііат аббис-
Іиз. Заведенный (о часахъ), аріаіиз.
ЗАВЕЗЕНІЕ. Ѵесііо, абѵесііо; виЪѵес-
ііо. Завезенный, ѵесіив, абѵесіив, виЬ-
ѵесіив.
ЗАВЕРГАЮ. (81.) Кет іп ве вивсіреге.
ЗАВЕРНУТЫЙ. Іпѵоіиіив, оЬѵоіиіив;
іогдиепбо сіаивив.
ЗАВЕРСТАННЫЙ. Репваіив, сотреп-
ваіив, вагсііив, гевагсііив. Заверстка, реп-
ваііо, сотрепваііо. Заверстываю, репва-
ге, сотрепваге, вагсіге, гевагсіге.
ЗАВЕРТКА. Іпвігитепіит сосЫеів
топепбів аріит. 2) Лобив Іахіог, дио
сгаввіог ехігета іетопів рагв ІгаЬаі Ііг-
таіиг. Завертываю, іпѵоіѵеге, оЬѵоІѵеге.
Завернуть въ пеленки, Гавсіів іпѵоіѵеге,
іогдиешіо сіашіеге. Заверни книги въ
платокъ, іиѵоіѵе Ііѣгов тиссіпіо. Завер-
тываюсь, іпѵоіѵі, ойѵоіѵі, раіііо атісіиш
евве 2) Аіісціив ботит аіідиапііярег <Іі-
ѵегіеге. 3) 8е аЬбеге, ве оссиііаге. За-
вернулъ за уголъ, ропе ап^иіит ве ос-
сиііаѵіі.
ЗАВЕРТЬ. ТигЬо. Заверчиваю, сіг-
сита§;еге. Онъ такъ меия завертѣлъ, что
я не опомнился, ео ивдие те сігсите^іі,
иі виі или тепіів поп сотров еввет. За-
верчнваюсь, перестань кружиться, ты
887
ЗАВ
ЗАВ
888
завертишься и на ногахъ не устоишь,
беяіпе Іе сопѵегіеге, аііодиіп ѵегідрпе
соггіріегія еі ѵіх ребіЬия соияіяіеге роіегія.
ЗАВЕЧЕРѢТЬ. Лосіе орргіті. Не до-
ѣзжая до города, завечерѣли, апіедиат
игЬет регѵепітия, пох орргеяяіі.
ЗАВИВАЮ. Согонат е ЙогіЬия песіе-
ге. Завить гнѣздо, гесіреге пібит яігие-
ге, иібиіагі. 2) Завить косу лентою, Іге-
піат сгіпіЬия іпѵоіѵеге. Завить волосы,
сіпсіппоя сЬагІиІа оЬѵоіѵеге. Завиваюсь,
ітріісагі, ітріесіі. Веревка завилась, на-
до ее распутать, Іотех ітріеха ехріісап
ба еяі. 3) Сгіярагі, сопсгіярагі. У него во-
лосы завились, суия сгіпея сопсгіярапіиг.
ЗАВИДА. (81.). тЕтиІаІіо, іпѵібіа. За-
видно , сит іибі^паііопе, яІотасЬояе.
Злымъ завидно, когда добродѣтельный
нѣсколько счастливъ бываетъ, таіі, іт-
ргоЬі іпбі^папіиг, ае^ге Гегипі ѵігіиіе Йо-
гепіея аіідиапішп Гогіипа ѵеі Геіісііаіе
иіі. 2) Міге, тігііісе, тігит іп пюбит, іп-
яіцііііег. Домъ этотъ завидно выстроенъ,
Ьае ачіея тігійсе ехяігисіге яипі или Іат
ѵепияіе, иі піЬіІ яирга. Завидный, іпѵі-
бепбця, іпѵібіояпя. Завидное мѣсто, ти-
пия іпѵібепбит. Незавидныя деньги,
ресипіа поп іпѵііііояа. Это мнѣ завидно,
осиіоя теоя Гегіі, ІапДІ, тоѵеі те аіі-
диіб. Ему зто очень завидно, что мнѣ
эта деревня досталась, іпѵібіа ргетііиг,
тіЬі Ьос рга?біит оЫі^іяяе или то Ьос
ргюбіит пасіит еяяе. Завидовать, яі. за-
виа;ду, іпѵібеге; іпѵібіа ргеті. Въ чемъ,
іпѵібего аіісиі а!і<|иі<1 или іп аіідиа ге.
Зав. чьему счастію, аіісиуия Геіісііаіі іпѵі-
беге; аіісиі Геіісііаіет іпѵібеге. Не толь-
ко не завидуютъ въ этихъ лѣтахъ, по
даже благопріятствуютъ, поп тоііо поп
іпѵібеіиг іііі аеіаіі, яеб еііат Гаѵеіиг.
Мнѣ завидуютъ, ех іпѵібіа ІаЬого; іпѵі-
беіиг тіЬі.
ЗАВИДОВАНІЕ. Іпѵібеиііа. Завидо-
вать погребенію убитыхъ противно Гре-
ческимъ обычаямъ, (Іггесогит тогіЬия
іпбі^пит еяі іпѵібеге яериііигат сагяія
ЬояІіЬия.
ЗАВИДѢТЬ, Ргосиі, е Іоп^іидио соп-
яріееге, сопярісагі, абяріееге. Лишь толь-
ко звѣря охотники завидѣли, вдругъ всѣ
за нимъ бросились, ѵіхбипі ѵепаіогея рго-
сиі сопярісаіі егапі, сит отпея іп ргж-
бат ргаесірііея гиеге.
ЗАВИНЧЕННЫЙ. СосЫеа абяігісіия.
Завинчиваю, сосЫеа абяігіп^еге; сосЫеа
.чііцііііі абі^еге.
ЗАПИРАЮ. Іперііге, пи<;агі, іперіа 1о-
диі; іетеге "аггіге, ГаЬиІагі. Завираюсь,
тиііит, пітіит еяяе іп ГаЬиІапбо, ѵа^агі
ГаЬиІашІо, пиііит тосіит ГаЬиІапбі абЫ-
Ьсге, аб іперііая аЬіге, біясебеге 1оп»іия
а ргорояііо. Полно врать, ты уже заврал-
ся. беяіпе $аггіге, яаі уат Ыаіегаяіі. За-
впроха, ^аггиіия, Іодиах, Ыаіего; тиііііо-
циия, Іосиіиіеуия; бісасиіия, бісасиіа.
ЗАВИРУЖКА. Моіасіііа тобиіагія.
ЗАВИСИМОСТЬ, Еа сопбіііо, диа аііі
яиЬуесІі яития, аііия ітрегіо оЫетрегаге
беЬетия. Жить въ зависимости, а<1 аііия
агЬіІгіит, поп аб яиит ѵіѵеге. Зависи-
мый, репбепя ех аіідио илн ех аіідиа ге.
ЗАВИСТВУЮ. Іпѵібеге. Завистливо,
іпѵібе, таіі^пе. Завистливость, паіига
іпѵіба, іпѵібіа, іпбоіея таіі^па, іп^епіит
таіі^пит. Завистливый, завистливъ, іп-
ѵібия, іпѵібепя; таіеѵоіия. Завистливые
никогда спокойны не бываютъ, іпѵібі
пипдиат Ігапдиіііо апіто еяяе рояяипі.
Завистникъ, (Ьото) іпѵібия, таіеѵоіия;.
оЫгесІаІог; таіеѵоіа, таіеѵоіепя, оЬігесІа-
Ігіх. Завистница, (Гетіпа) іпѵіба. Завист-
ничаю, см. завидую. Зависть, іпѵібіа, Іі-
ѵог, оЫгесІаІіо, таіеѵоіепііа. Треснуть,
отъ зависти, іпѵібіа гигврі. Это ве за-
ЗАВ
ЗАВ
890
889
висть а поревнованіе, поп Ьаес іпѵібіа,
ѵегит ееі ачпиіаііо. Зависть господ-
ствуетъ въ городахъ, іп игЬіЬив гі^еі іп-
ѵіДіа. — Что за проклятая зависть — ие
давать намъ ѣсть то, чего ты самъ ие
хочешь и ие можешь ѣсть? диапіа іяіа
іиѵібіа еві диоб поп раіегів, иі ео сіЬо
ѵевсатиг, диет іи ірве сареге пес ѵеіів
пес роввів? По зависти, изъ зависти,
ргоріег іпѵійіапт, іпѵібіа аббисіив. Воз-
буждать зависть, іпѵібіат ехсііаге, сот-
тоѵеге. '
ЗАВИСЯЩІЙ. Репбепв ех аіідио. Сдѣ-
лать кого отъ себя зависящимъ, оЬпо-
хіип) віЬі Гасеге аіідиет.
ЗАВИТОКЪ. Сіггив, сіпсіппив. 2) Рагв
ресіогів Ьоѵів са?ві. Завитый, сЬагІиІа оЬ-
ѵоіиіив.
ЗАВИШУ. Репбеге ех аіідио или ех
аіітиіив агЬіігіо; іп а1іси]ия роіевіаіе ев-
ве; аіісиі виЬ]е<Тпп> евве. Зависѣть отъ
себя, виі ]игів евве. Не зависитъ отъ ме-
ня, поп еві репев те; поп іп теа роіев-
іаіе аііит еві. Окончаніе этого дѣла не
зависитъ отъ меня, сопГесІіо Ьіірів геі
поп репбеі а ше. Все зависитъ отъ во-
ли одного, ипіия агЬіігіо сипсіі ге^ипіиг
(о мои. правл.)- Зависѣть отъ желанія бо-
гатства , аигі аг^епіідие віибіо Іепегі.
Слуги отъ своихъ господъ зависятъ, вег-
ті ботіпів виЬ]есІі випі. Наше благоден-
ствіе зависитъ отъ его, е]ив ваіиіе ваіив
повіга сопііпеіиг. Отъ этого зависитъ
благоденствіе народа, іп ео ѵев'іііиг ваіив
8СПІІЯ.
ЗАВЛАДѢНІЕ. Оссираііо. Завладѣн-
ный, оссираіив, роввеявив: саріия, ехри§-
паічя. Завладѣть, оссираге, роіігі аіідиа
те, сареге, іп роіевіаіет гебі^еге (гет
яіідиат). Завладѣть кѣмъ, сареге, сот-
ргеЬепбеге аіідиет. 3. землею, Іеггат
іп біііопет яиат гебі^еге. Завладѣть до-
момъ, аіісідив йотит іп роіевіаіет яиат
гебі^еге. Завладѣть чужимъ имѣніемъ,
чужою собственностію, іп аіісиіив роявев-
віопея іпѵоіаге.
ЗАВЛЕЧЬСЯ, далеко необычною, но-
вою вольностію, і.ихигіагі поѵа ІіЬегІаІе
(Сигі.).
ЗАВОДЕЦЪ, Рагѵа оійсіпа, ГаЬгіса.
ЗАВОДНО. АЬиПбе, соріояе. Заводный,
біѵев, оріЬия ргачіііив, соріовив. Этотъ
крестьянинъ очень завиденъ, Ьіс аргіеоіа
отпіЬив геЬив огпаіив еі соріовив еві. За-
водная лошадь, едиив Гипаіія, едиив бех-
Іегіог. — Заводскій, аб оГйсіпап), ГаЬгі-
садп регііпепв; аб едиагіат, едиіііит рег-
ііпепв. Жеребецъ , абтіввагіив ; едиив
вбтіввагіив; ^епегаіог. — Заводчикъ, орі-
Гех, ГаЬгісаІог. Главный з., таряіег орі-
Іісит. 2) Аисіог, бих, тасЬіпаІог, таД-
віег; Гах еі ІиЬа; сопсііаіог, ітриівог, іп-
віітиіаіог, Іпв1і§а1ог. 3. брани, тасЬіпа-
Іог гіха). Ты заводчикъ, Іи ев Ьиіс геі
сариі. Онъ былъ заводчикомъ этого по-
лезнаго учрежденія, Ьщ'ив иіііів іпвіііиі
егаі бих, аисіог. Заводчица, ботіпа оГ-
йсіпю, та^івіга оріСсит. 3) Аисіог, сои-
сііаігіх, сопсіііаігіх. — Заводъ, оГПсіиа,
ГаЬгіса. Винокуренный, віеегаг сосіига.
Ружейный, оГйсіпа агтогиго. Мѣдпопла-
впльный, ойісіпа сиргіпа. Желѣзный, оГ-
йсіпа Геггагіа. Кожевенный, оГ. согіагіа.
Кирпичный, оГ. Іаіегагіа или одно іа’іега-
гіа. Конскій, едиагіа (гев), едиіііит. 4)
Ебіііо, отпіа ехетріагіа Іурів ехвегіріа.
Весь заводъ распроданъ, отпіа ехетріа-
гіа біѵепбііа випі. Пустить большой з.,
тиііа ехетріагіа Іурів ехвсгіЬепба сигаге.
ЗАВОЕВАНІЕ. Оссираііо, Схри^паііо.
Дѣлать большія завоеванія, тарная Іег-
гав ехридпаге. Страсть къ завоеванію,
Іеггагит ехри^папбагиш сирібо; ітрегіі
атріійсапбі, ргоГегепбі сирібііав. Война,
891
ЗЛВ
ЗЛВ
892*
имѣющая цѣлію завоеванія, ЬеІІит Іег-
гагит ехри^папйагит вивсеріа. Вести
такую войну, ЬеІІо аііав ^епіев реіеге.
Завоеванный, ехрп§цаІиз, саріпв. Возвра-
тить завоеванныя земли, Іеггае ЬеІІо ос-
сираіаз гезіііиеге. Завоеватель, ехри§-
паіог. Завоевываю, сареге, оссираге, ро-
іігі аіідиа ге, рхри^паге. Снова завое-
вать, гесірегаге, геснрегаге. Осажден-
ный городъ з., игЬет оЬзійіопе Йотаге.
Что можно завоевать, ехрп§;паЬі1І8.
ЗАВОЖУ. Впсеге, йейисеге. Домой,
йотшп. Въ лѣсъ, іп яуіѵат. 2) Еипйа-
ге, сопйеге, іпвіііиеге, сопвіііиеге. За-
1
вести училище, Іийит арегіге. 3. садъ,
ЬоПит рагаге, іпеігиеге. 3. колонію, со-
Іопіат йейисеге. 3. скотъ, ресога віЬі
рагаге, сотрагаге, етеге, соётеге. 3.
домъ, Гатіііат сопйеге. 3. Фабрику, оГ-
йсіпат ГипЙаге. 3) Завести дружбу, аті-
сіііат сит аіідио Гасеге, ]ип°еге, сопсі-
ііаге, сопІгаЬеге. Завести съ кѣмъ рѣчь,
вегтопет сит аіідио оссіреге; зегтопіз
апват ргаеЬеге. Искать з. с. к. р., диае-
геге вегтопет. 4) 3. часы, Ьогоіо&іит
аріаге; Ьогоіо^іі саіеііат геѵоіѵеге. За-
водить стѣнные часы, ропйега Ьогоіо^іі
зиЬйисеге, геѵоіѵеге.
ЗАВОЖУ. Айѵеііеге, регѵеЬеге. Пожа-
луй завези меня домой, регѵеЬав йіе,
диаезо, йогшіт теат.
ЗАВОЖУСЬ. І-осит сареге, вейет Ьа-
Ьеге, ропеге. Клопы завелись въ кро-
вати, сітісев зейет ровиеге іп зропйа. 2)
Аіідиій ргоѵійеге; аіідиат гет яіЬі сот-
рагаге. Я еще не завелся своимъ домомъ,
ппііат айішс Гатіііат сопйійі. Онъ за-
велся книгами, 1іЬго8 8ІЬі сотрагаѵіі.
ЗАВОЗНЫЙ. Ітрогіаіив, тегсев. 2)
Якорь, апсога, ай ІгаЬепйит-ГипіЬив ай-
ѵегво Яитіпе регііпепз_____Завозня, ^епи8
паѵі^іі ѵесіогіі или паѵісиіае ѵесіогі®. За-
возъ, айѵесііо, зоЬѵесІіо, айрогіаііо. 3)
Тянуться завозомъ, ГппіЬи8 айѵегво (1и.
тіпе ІгаЬі.
ЗАВОЛАКИВАЮ. ТгаЬеге, гареге, аЬ-
гіреге, ѵі аЬзІгаЬеге; рег ѵіт аЬйисеге.
Онъ насильно меня къ себѣ заволокъ, йо-
пшт еиат рег ѵіт аЬйихіІ. 2) Заволок-
ло рану, ѵиіпиб сопзаішіі, соіѵіі. 3) Небо
заволакиваетъ, соеіит пиЬіЬив оЬйисіІиг,
оЫе^іІиг.
ЗАВОЛОКА. Ѵох сЬігг., Гипіб, Гипіси-
1и8 е ріііз сопІоНи8, зеіасеит (у новв.).
Поставить заволоку, зеіасеит сагпіЬиз
іпзегеге, арріісаге.
ЗАВОЛОЧНЫЙ. Ропе агсііогет, диі
е8І іпіег Йио Яитіпа, Ігасіит Іеггае зііив.
Заволочье, Ігасіиз Іеггае Ьос тойо 8ІІи8.
ЗАВОПИТЬ. Ьатепіагі соерібве.
ЗАВОРАЧИВАНІЕ. Еіехіо ѵеЬісиІі,
едиі. 2) Йиссіпсіа, соііесіа ѵе8ІІ8. Завора-
'чиваю, геріісаге, тапісаз. 3) Песіеге ѵе-
Ьісиішп, едиит; 8иЬіІо петіпе зепііепіе
аіідпогзит. Они все ѣхали прямо, но
вдругъ куда-то заворотили, гесіа издие
рег^еЬапІ, 8ей едио8 Оехегипі. 4) Ай аіі-
диет йіѵегіеге. 5) Репзаге, вагсіге, ге-
загсіге. 6) Аітіз та^пит ргеііит ро8Іи-
Іаге. Заворачиваюсь, Лесіі. Эта улица
такъ узка, что съ каретою на ней заво-
ротиться не можно, Ьаес ріаіеа Іат езі
ап<рі8Іа, иі гЬейа Яесіі педисаі. 7) Гіе-
ріісагі; ріісагі іпіиз. Заворотился рукавъ,
тапіса геріісаіа езі. 8) 8и^сіп§і, соііі^е-
ге ѵезіегп. Заворотитесь, чтобъ не за-
брызгаться, соПще ѵезіет, пе Іиіо азрег-
^агІ8.
ЗАВОРКОВАТЬ. Сетеге, диегі сое-
різзе.
ЗАВОРОЖЕННЫЙ. Гавсіпаіиз, еЯа8-
сіпаіиз, іпсапіаіиб.
ЗАВОРОТЪ. Ііехіо. Въ этомъ пере-
улкѣ заворотъ труденъ, іп Ьос ап^ірогіе
894
893 ЗАВ
ѵеЬісиІит йіНісиІІег Яесіі роіеві. 2) П«-
ѵегісге ай аіічиет. 3) ЬітЬив, рагв ѵев-
Іів геріісаіа. 4) Рагв всарі (саН^агит) ге-
ріісаіі. Завороченный, Оехив; геріісаіив;
виссіпсіив. Заворотить края у шляпы,
рііеі огат виріпаге.
ЗАВОСТРЕННЫЙ. Ехасиіив, сасшпі-
паіив, аситіпаіив. Завостриваніе, саси-
тіпаііо.
ЗАВСЕ, завсегда. .Чіприіів йіеЬив, <рю-
Іійіе, регреіио, ветрег, пипдпат поп.
Этотъ кач-танъ завсе носитъ, Ьас ѵевіе
диоіійіе иіііиг. Онь завсегда бранится,
пипциаш поп іпсгераі аіічиет.
ЗАВТРА завтре. Сгав, сгавііпо Йіе.
Придите з., сгав ѵепі. Оиъ з. отсюда
ѣдетъ, сгав ііег Гасіеі, ЬаЬеЪіІ, сгав сот-
тоѵеЬіІ ве Ьос Іосо. 3. по утру, въ ве-
черу , сгав тапе, сгав ѵеврегі. Послѣ
завтра, регепйіе.
ЗАВТРАКАНІЕ, м. выр. глаг. Завтра-
каю, ^епіаге, зепіасиіит пли сіЬит апіе
тегійіет вшпеге. Я пе привыкъ завтра-
кать, поп еві теге сопвиеіпйіпів іепіаси-
Іит вшпеге; поп сопвиеѵі ргаіійеге. —
Завтракъ, зепіасиішп, сіЬив апіе тегі-
йіет, ргапйіит. 3. мой состоитъ изъ
хлѣба съ масломъ, ]епіаси|ит теит соп-
віаі рапе еі Ьиіуго. — Проводить, кор-
мить кого завтраками, равсете аіідиет
вре іпапі; іасіаге аіідиет зре Гаіва.
ЗАВТРЕШНІЙ. Сгавііпив. День, сг.
Йіев. 3. праздникъ, сгавііпит Гевішп.
ЗАВЫТЬ. Еіиіаге, ріогаге, Іатепіагі
стрівве.
ЗАВѢВАЮ. Гіаге, врігаге соерівве.
Сдѣлалась оттепель, какъ завѣялъ полу-
денный вѣтръ, аивіго или поіо Яапіе, Ггі-
ёив воіиіит еві. 2) Еіапйо оЬгпеге, соп-
Іе^еге. Нельзя сыскать дороги, всю за-
вѣяло снѣгомъ, ѵіа ЬаЬегі педпіі, Іоіа
ЗАВ
епіт піѵіЬив орріеіа еві. 3) Папйо йівві-
раге (ві.).
ЗАВѢДОМО, йсіепв, ргийтв. Ты з. у
него купилъ краденую вещь,всіепв еті-
віі йе ео гет Гигіо аЫаІат.
ЗАВѢСА. Ѵеіит (Йисіііе); ріада.
ЗАВѢТНЫЙ. Тевіатепіагіив. 2) Эта
вещь ве продажная, а завѣтная, Ьаю гев
пес ѵепйііиг, пес иііо ргеііо еті или
сотрагагі роіеві.
ЗАВѢТРѢНѢЛЫЙ. Аёге, соеіі Іетре-
гіе йергаѵаіив, соггиріив, ѵіііаіив. Зав.
мясо, саго аёге ѵіііаіа. Завѣтрѣть, аёге,
соеіі Іетрегіе соггиріит, йергаѵаіит ев-
ве. Рыба иа воздухѣ завѣтрѣла, рівсів
ехровііив соеіі Істрегіеі ѵіііаіив еві. Ли-
це завѣтрѣло, ов, аёгі ехровііит Йерга-
ѵаіит 68І.
ЗАВѢТЪ. Гоейив. Ветхій, новый з.,
ѵеіив, поѵит Іевіатепіит. 2) Тевіатеп-
Іит, виргета ѵоіипіав; ѵоіипіав йеГипсіі.
ЗАВѢШИВАЮ. Ргаеіепйеге, оЫепйе-
ге, ѵеііз оЫепйеге. Завѣсить окно запа-
вѣсомъ, апіе Гепевігат ѵеіит оЬіепйеге.
Завѣсь платье, чтобъ не пылилось, оЬіе-
§е ѵевіет, пе риіѵеге орріеаіиг, пе риі-
ѵеге віі орріеіа. Завѣшиваюсь, орегігі,
Іе^і, оЫері. Завѣситься платкомъ, ѵеіаге,
оЫе^еге ве тиссіпіо.
ЗАВѢІЦАВАЕТСЯ. Ейісііиг, йесегпі-
Іиг, ітрегаіиг. Завѣщаніе, ^иввит, рга1-
серіит, рггевсгіріит. 2) Тевіатепіит;
ІаЬиІае; ІаЬиІае ехігста'. Сдѣлать з., Іев-
іатепіит Гасеге, пипсираге. Имѣть пра-
во дѣлать завѣщаніе, Гасііопет Іезіатепіі
ЬаЬеге. Написать, составить з., Іевіа-
тепіит сопвсгіЬеге. Приложить печать
къ завѣщанію, Іевіатепіит оЬві^паге.
Распечатать завѣщаніе, Іевіатепіит ге-
вщпаге, арегіге. Опровергнуть, іевіатеп-
іит тиіаге, гитреге, еѵегіеге, іггііит
{ Гасеге. Подмѣнить, Іевіатепіит виЪр-
895 I ЗАВ
I
•сеге, вирроірге. Предписывать въ завѣ-
лцаніи, Іевіапепіо саѵеге. Умереть безъ
- завѣщанія, Ыевіаіши, іпіевіаіо шогі. Кто
ие имѣетъ шкакого права на завѣщаніе,
сиі пиііа Іееіатепіі Гасііо еві. Завѣщан-
ный, рггевсгріив, щввив, ітрегаіив; Іе^а-
-4іі8. Завѣщанное имѣніе, Іе^аіит. Завѣ-
щатель, Іс^аіог, Іевіаіог. Завѣщательни-
ца, Іевіаігіх. Завѣщательный, іекіатеп-
Іагіив. Завѣщательное распоряженіе, Іез-
Іашепіагіа саиііо. Завѣщаю, завѣщаваю,
ІиЬеге, ігардгаге, ргіевсгіЬеге, рггесіреге.
3) Завѣщать! кому что въ духовной, Іе&а-
ге аіісиі аіі<иіЙ; Іе^аіит аіісиі всгіЬеге;
аіідиет ІиеіМет Гасеге, іпвіііиеге, всгі-
Ьеге. Не сдѣлать кому ничего въ духов-
ноіі, аііциегг Ьгегейііаіе ехсіийеге. Эбу-
цію завѣщалъ оиъ малость, Л.ЬиІіо вех-
Іиіат айврещіі. Кому все завѣщано, Ьае-
гев ех авве.
ЗАВЯДАЮ. Магсевсеге, етагсевсеге,
Оассевсеге. Розы скоро завяли, говіе Ьге-
ѵі Пассиегипі.
ЗАВЯЗАННЫЙ, Ілваіив, аііі^аіив, рпе-
Іі^аіив, оЫідаІив.
2АЗЯЗАЮ. Соггиеге, іп іиіо Ьгегеге.
Колеса въ грязи такъ завязли, что и вы-
тащить телѣгу трудно, гоіае айео іп Іиіо
ЬіевегипІ, иі ріаивігит йіПісоІІег ехІгаЬі
роввіі. 2) Наегеге, Схит Наегеге. Косточ-
ка въ горлѣ завязла, оввіеиіит йеѵогаіит
ГаисіЬив Ьіеяіі. Заноза подъ кожею за-
- вязла, аввиіа виЬ сиіе Сха ІіаАеІ.
ЗАВЯЗКА, завязочка. Ѵіпсиіит, Іі^а-
теп, Іщатеиіит. 2) Рег т. ітрейітеп-
Іши, іиіегреііаііо, тога. Его дѣло не къ
концу, но въ завязку идетъ, Іапіит аЬ-
еэі, иі ещв гев ай ехііит регйисаіиг, иі
роііив іпіегреііеіиг. Завязка въ траге-
діяхъ, сопвіііит рггесіриит, ргітагіит.
ЗАВЯЗНОЙ КОРЕНЬ.ТогтепІііІа егес-
Іа.
ЗАГ 896
ЗАВЯЗУЮ. См. Завязываю. Завязчи-
вый , завязчивъ. І.с^ит сопіогіог. 3.
судья, щйех, диі іе^ев сопіогдиеі. 2) Іт-
ріісаіив сопігоѵегвів. Его дѣло завязчи-
вое, ещв іів сопігоѵщ-віів ітріісаіа.
ЗАВЯЗШІЙ. Оиі іп іиіо іиевіі.
ЗАВЯЗЫВАЮ. АсиЬив Іехеге. Чулки,
ІіЬіаііа асиЬив Іехеге. 2) АсиЬив Іехепйо
аоіѵеге, ехаоіѵеге. Долгъ завяжу чул-
ками , ресипіат йеЫІат асиЬив Іехепйо
воіѵат.
ЗАВЯЗЫВАЮ. Еі^аге, соПі^аге. Завя-
зать веревку, соИі^аге Гипет. 2) Л’ойо
айвігіп^еге, пойо сосете. — Завязать, за-
вернуть, іп Гавсісиіит сотріп^еге, сот-
ріісаге, со§еге. Завязать что въ платокъ,
аіідиій тиссіпіо соІІеЫит пойо айвігіп-
Й<те. Завязать руки назадъ, тапив іііі-
даге рові Іегдит, тапив геіідаге. Завя-
зать волосы, сотав пойо содеге. Завя-
зать глаза, осиіів ѵеіит оЬйисеге, осиіоз
ргюіідаге. 3. мѣшокъ веревкою, вассит
Іідаге, вігіпдеге. 3. рану, ѵиіпив оЫіда-
ге, ргюііуаге. 3) Ргойисеге, ІгаЬеге. Дѣ-
ло шло къ рѣшенію, но онъ вновь завя-
залъ оное, Іів іп ео егаі, иі йесегпегеіиг,
сит іііе поѵав йіЛісиІІаІев оЬ]есегіІ. За-
вязываюсь, Іідагі, соііідагі, пойо айвігіпді;
аііідагі, іііідагі.
ЗАВЯКАТЬСЯ. Ріітіит евве іп еегто-
піЬив сасйепйів.
ЗАВЯЛЫЙ, Магсійиз, Оассійив, етог-
іиив. Завялое дерево плода приносить
не можетъ, агЬог етогіиа пиііоя Ггисіив
Гегге роіеві.
ЗАГАВЛИВАЮСЬ и ЗАГОВЛЯЮСЬ.
Сагпіпт евит апіе іе]'ипіит (іпіге, сіаи-
йеге. Вчера я заговѣлся у иоихъ роди-
телей, Ьегі арий рагепіев теов иііітит
йіет сагпіит Спіѵі, е§і. 2) 8рет Гиіигі
диюзіив аЬ|ісеге, йеропеге; евве сопіеп-
Іит ге; іп ге юдиіевсеге. Вы у меня вы-
злг
ЗАГ
898
«97
играли ИГРУ-' и т^імъ заговѣйтесь, Іи Іидо
П)Ѳ ѵісіяіі еі іи Ьос Геіісі еѵепіп асдиіея-
се. Тебѣ удалось меня обмануть, да тѣмъ
п заговѣйся, дна Ггаиде те серіей, іп па
асдиіеясс, ііегит ѵего поп сігситѵепіея.
ЗАГАДАННЫЙ, загаданная загадка.
Дліі^та аіісиі схріісапдит ргорояііа.
ЗАГАДИТЬ. Іпдиіпаге, сопіатіпаге,
піасиіаге.
ЗАГАДКА. .Епі«та. Остроумная, ®пі§-
та аг§иІит. Слова загадки, атЬа^ея.
Предлагать загадку, ргоропеге юпщта.
Отгадать, яоіѵеге, ехріісаге жпізта. Со-
чинять загадку, ясгіЬеге, сопясгіЬеге ®-
иі»піаІа. Онъ говоритъ всегда загадка-
ми, яетрег регріехе Іодшіиг. Это, что-
вы говорите, для меня загадка, диод ді-
сія, тіЬі оЬясигпіп еяі; Ьос шіііі поп Іі-
диеі. Загадчикъ, загадчица, диі, ди® ріи-
га жпідгпаіа поѵіі. Загадываніе, ехсоД-
іаііо, ргштедііаііо. 2) Піѵіпаііо, ргаедіс-
Ііо. 3) 7Епі§та ехріісапді саияа ргорояі-
Іит. Загадываю, содііаііопе яіЬі Йп^еге,
апіто 8ІЫ еГІіп^еге аіідиід, аіідиід апіто
сопеіреге, еі Іит Гасеге, иі деѵіпеі. Я
загадалъ, въ пользу ли мнѣ рѣшится дѣ-
ло, однако угадчикъ желанію моему не
удовлетворилъ, е^о оріпіопе ргжсері,
пит сопігоѵегяіа или 1і% диат ЬаЬео, е
ге теа Гиіига зіі, аііатеп Гаіідісия апі-
тит теит поп ехріеѵіі. 4} Піѵіпаге,
Гасеге, иі діѵіпия, ди® Гиіига ніпі, ргжяц»-
пійсеі. Загадывать въ карты, сЬагІія 1и-
еогіів діѵіиаге. 5) Ргоропеге ехріісапдит.
Можешь ли отгадать, что я тебѣ зага-
даю? диод ІіЬі жпізта ргоропо, роіеяпе
яоіѵеге? Легче загадку загадать, неже-
ли отгадать, жпіцта Гасіііив ргоропііиг,
диат зоіѵііиг. 6) Рано о томъ загады-
ваешь, что черезъ годъ должно случить-
ся, апіе діет ргжтедііагів, ди® іпіга ап-
пит Гиіига випі.
ЗАГЛНИВАЮ (въ хлѣвъ). Аді»еге,
сотреііеге, со^еге. 2) Едиііапдо регдеге.
3) Асгііег иг^еге аіідиет; я®ре гсиііит-
дие оЬ;игеапдо аіісціия апітит Ггап^еге,
деЬіІіІаге. 4) ОЬяІгереге аіісиі. Никто
не связывайся съ нимъ говорить, онѣ
всѣхъ загоняетъ, саѵеіе ѵегяагі сит ео,
сиіѵія епіт оЬяІгеріІ.
ЗАГАРКАТЬ. Сіатояе десапіаге.
ЗАГАСАЮ. Ехайп^пі, геяИп^иі. Свѣча
загасла, іитеп ехяііпсіит еві. Огонь за-
гасъ, ірпія ехяііпсіия еяі. 2) Рег т. Іагде
геѵепіге, геѵегй. Пошелъ туда и загасъ
тамъ, аЬііІ еі поп атрііия геѵепіі. За-
гасъ и не видно его, ріапе еѵапиіі педие
атрііия осиіія сопярісііиг.
ЗАГАЧИВАЮ. Раіияігіа или соепояа
ѵіг"и11огит Гаясе или сгаіе яіегпеге.
ЗАГАШАЮ. Ехяііпоиеге.Загасить свѣ-
чу, ехяііп&иеге Іисегпат.
ЗАГАЩИВАЮСЬ. Піиііия сопѵіѵіо илИ
степи1 іпіегеяяе; діиііия тогагі ѵіяепіет.
ЗАГВАЗЖИВАЮ. Сіаѵія йщеге, аГВ^е-
ге, Йгтаге, деѵіпсіге. 2) Тогтепіа сіа-
ѵія адасіія соггитреге. или іпиііііа гедде-
ге. Загвоздка, чрезъ загвоздку, сіаѵія
Й^епдо, сіаѵія адасіія соггитрепдо. 3)
ПіГНсиІІая, ітредітегііит. Вотъ гдѣ за-
гвоздка, Ьіс еяі подия; Ьіс еяі ясгириіия.
4) Огаѵія ріа^а. Далъ ему добрую за-
гвоздку, дгаѵет ріа^ат еі іпіиііі, іпйіхіі.
ЗАГИБАНІЕ. Сигѵаііо, іпсигѵаііо. За-
гибаю, сигѵаге, іпсигѵаге, іпйесіеге. На-
задъ з., гесигѵаге, гейесіеге. Загибать
желѣзный прутъ, Іатіпаш Геггеат ге-
сигѵаге. 2) Ропе аіідиід Іепеге. Онъ
привыкъ ходить загнувши руки назадъ,
яоіеі тапия іпіег яе іипсіая рояі Іег^ит
Іепеге. 3) Керіісаге или рагіет ѵеяіія
геріісаге. Загнуть рукава, тапісая геріі-
саге. Загибаюсь, іпсигѵагі, іпйесіі, ге-
сигѵагі, гейесіі. Гвоздь загнулся, сіаѵия
29
ЗАГ
ЗАГ
зоо.
іпсигѵаіиз ееі. 4) Веріісагі, геіогдиегі. |
Загнулся воротъ, ІітЬиз соііагіз геіогіиз
еві. Загибка, загибъ, аіиііе, ріісаіига. Сук-
но протерлось на сгибѣ, раппиз іи зіпи
Вйігііиз ееі. 5) Іп ІіЬго: зіііиз (у иовв.).
ЗАГЛАВІЕ. Тііиіиз, іпзсгірііо, потеп
ргаезсгірііо (заглавіе съ введеніемъ къ за-
конамъ). Дать заглавіе книгѣ, іпзсгіЬеге
ІіЬгит. Книги такое заглавіе, ІіЬег зіс
Іпзсгіріиз ееі; ІіЬег зіс іпзсгіЬіІиг. Узна-
вать содержаніе книги по ея титулу, піа-
ісгіагц ех Іііиіо соутюзсеге (I* 1. ер.). Подъ
заглавіемъ, ііа іпзсгіріиз. Ищутъ для
евоихъ рѣчей блистательныхъ заглавій,
рагапіиг огаІіопіЬиз інйісез ціогіозі. По-
смотрите въ заглавіе, какъ эта книга на-
зывается, іпзрісе Іііиіипі, доошойо Ьіс Іі-
Ьег ІпзсгіЬіІиг. Заглавный листъ, іпйех.
ЗАГЛАЖЕННЫЙ и ЗАГЛАЖДЕН-
НЫЙ. тЕдпаіиз, сотріаиаіиз. 2) Ехзііпс-
Іиз, Йеіеіиз, герагаіиз. Заглаженная при-
знаніемъ вина, йеіісіит еоііГеззіоие гера-
таіипі. Заглаженный раскаяніемъ грѣхъ,
рессаіит ргепііепііа ііеіеіит. Прошед-
шая вина, заглаженная прекраснымъ по -
ступкомъ, рга?1егі1а сиіра е^геціе Гасіо
уейетіа. Пороки, заглаженныя добро-
дѣтельми, ѵіііа уігіиІіЬиз етешіаіа. За-
глаживаніе, заглажденіе, іедиаііо, сот-
ріапаііо. 3) Рег т. етепйаііо, герагаііо.
Заглажденіе проступковъ добрыми дѣла-
ми, зіийіит йеіісіогит гесіе или Ьопезіс
Гасііе етепйапйогит. Заглаживаю, ае-
фіаге, сотріапаге, Ьеѵіуаге, роііге. За-
гладить щербинки на камнѣ, Іасипиіаз
ІарійіЬиз іпЬагепІез ІоПеге. 4) Рег т. ех-
Вііп^иеге, йеіеге, герагаге, етепйаге. За-
гладить обиду, сдѣланную другому, воз-
мездіемъ, івуигіат Гасіат гетииегапйо
репзаге. Загладить самоумерщвленіемъ
обиду, нанесенную своей чести, репзаге
РСсС рийогет.» Послѣднія его дѣла за- |
гладили погрѣшности его жизни, ргіога.
йеіісіа поѵіззітіз еріз Гасііе етешіаіа зииѣ
ЗАГЛАЗѢТЬСЯ. Сігсшпзресіаге; сит
зіироге или озсііапіег осиіоз сігситГеггс.
ЗАГЛОХЛЫЙ. 8и(ГосаІиз, зігап^иіа-
(ие. Заглохлые кусты смородины, гіЬез
8Ігап§иІаІае. Заглушаю, оЬіишІеге. Басы
заглушаютъ прочіе голоса пѣвчихъ, ѵо-
сее {р-аѵез или "гаѵіззітж оЫипйииІ аііаз
ѵосез сапіогит. Заглушать звукъ, зопит
оЬзсигаге. Заглушить всѣхъ мужицкою,
грубою болтливостію, гиеіісапа "аггиіііаіе
сиисііе оЬзІгереге. — Заглушить совѣсть,
сопесіепііат сотргітеге. Ь) Соаіезсеге,
8Ігап{діІаге. Березы заглушили вишни,
Ьеіоіа.' соаіезегіші сегазіз. 2) Орргіте-
ге, геішійеге. Чесношныіі запахъ заглу-
шить трудно, оііог аіііі йіГйсиІІег орргіші
роіезѣ
ЗАГЛЯДЧИВЫЙ, заг.іядчивъ. Оиі
сит зіироге или озсііапіег осиіоз сігсит-
Гегі; віоіійив гегит оЬѵіагит айтігаіог.
Заглядываніе, Ггедиепз осиіогит соіуес-
Іиз. 2) Чрезъ заглядываніе, Гигііт аііері-
сіешіо. Заглядываю, Гигііт аііеріееге. Въ
чужія письма дурію заглядывать, аііогит
Ііііегае Гигііт айеріееге йесіесеі. Загля-
дываюсь, іііиііие іпіиегі, айеріееге; оЬіи-
Іит (і^егс іп ге. 3) БіЬепІег, сит ѵо-
Іиріаіе аііеріееге. Заглядѣлся на велико-
лѣпіе дома, таоиііісеиііа йотиз заііз раз-
сеге осиіоз зиоз поп роіиіі. Заглянуть,
осиіоз іпрсеге іп аіідиій или аіірсегс а<!
аіідиій. Заглянулъ въ двери, да и ушелъ
цазадъ, арегиіі ]апиат, соіііесіі осиіоз еі
зіаііт аЬііѣ Заглянуть въ книгу, ай Іі-
Ьгит еѵоіиіит осиіоз айрссге. Загл. въ
чей домъ, аіідпапіізрег ай аіідиет йіѵег-
Іеге, аіідиет сопѵепіге, іпѵізеге. Заг-
въ карманъ, въ кошелекъ, іп сопзіііит
тагзиріит аззитеге, тагзиріит сопзи-
Іеге. ......
1
901
ЗАГ
ЗАГ
902
ЗАГНАНІЕ, при загнаніи. Іп сотреі-
ІепЛо. Загнанный, сотрикив ; соасіив.
2) Веіаіив, йеуесіиа. Загнанный вѣтромъ
корабль въ тѣсный проходъ, паѵі§іит
ѵепЮ йеіаіпт іп ап^ивіит ігасіит. 3)
Едиііашіо регйііия. 4) Ргж оЬуигцаІіопе
апіто Ггасіив, йеЬіІіІаІив, йетіяяия.
ЗАГНИВАЮ. РиІге8сеге,риІС8сеге или
риііясеге; тисогет сопігаііеге стрівяе.
Хлѣбъ загнилъ, рапів тисогет сопігахіі.
Мука загнп.іась, ()іііпа риіиіі. Загнилый,
тпсійия, 8і1и соггиріиа. Загноеніе, рп-
впіепіаііо. Привесть въ загноеніе, рив
тоѵеге, таіигаге.
ЗАГНУСИТЬ. Ве “аге 1°Чиі стрівве.
Отвыкъ было говорить въ носъ, да опять
заі'нуси.іъ, йеяиеѵіі диійет йе паге Іодиі,
8С<1 йепио еайет гереііі.
ЗАГНУТЫЙ. Сигѵаіив, іпсигѵаіия, іп-
Яехіі8,гссигѵаІи». Загнувшееся острее от-
огнуть молотомъ, асіеш геѵосаге таііео.
ЗАГОВАРИВАНІЕ, чрезъ з. Ьепио
огаііопе сит аіідио іпяіііиіа. 2) Іпсап-
Іаііо, Гавсіпаііо. Заговариваю, огаііопет
іпвіііиеге, Іодиі диосит соерІ88е. Ты
опять заговорилъ, йепио Іодиі стріеіі
пли оссіріз. Долго со мною ссорился, но
начинаетъ нынѣ заговаривать, йіи тіЬі
вІотасЬаЪаІиг, пипс ѵего йепио іпсіріі
тссит Іодиі. 3) Аіідиет Іодиі ѵоіепіет
іпЬіЬеге, сіатоге оЬяІгерсге аіісиі. Онъ
всѣхъ заговорилъ, отнее Іодиі ѵоіепіее
іпЫЬиіІ, отпіЬие сіатоге оЬеІгериіІ. За-
говариваюсь, пітіит е88е, тойит ехсе-
йеге іп Іодиепйо. Говори, да не загова-
ривайся, Іодиеге, вей пе ехсейе тойит.
4) Ѵепіге іп оЫіѵіопет еогит, ди® диІ8
іодиііиг. Онъ часто заговаривается, вгере
оЫіѵізсіІиг еогит, диа; Іодиііиг. Старикъ,
теряя память, заговаривается, еспех, Іа-
Ьапіе тетогіа, оЫіѵівсіІиг, ди® Іодиііиг.
5) Юіиііие іп бегтосіпапйо Ііюгеге.
ЗАГОВЛЯЮСЬ. См Загавливаюсь.
ЗАГОВОРЕННЫЙ. Іисапіаіив, Гаясі-
паіпа. Заговорщикъ, соідигаіив. 2) Саг-
гиіив; диі аііов Іодиі ѵоіепіев іпЬіЬеС За-
говоръ, ргойіііо, соіуигаііо. Сдѣлать з.г
соіупгаііопет Гасеге, также Ьаѣеге вм.
Гасеге. 3) Іпсапіаііо, Гаясіпаііо.
ЗАГОВѢНЬЕ. ІЛіітив сагпагіиб йіев,
диі уеуипіит рггесейіі. (
ЗАГОЛОВОКЪ. Огпатепіит апіегіоп.
рагіі ІгаЬге аййііит. 2) Юогаит яропййе.
ЗАГОНКА, скота. Ресііб іпіго айасіипі.
Загонный, равсиия, напр. Іосия, арег. 2)
Ргюйаіит или ай рга-йат Гасіепйат тіа-
8П8. Загонщикъ, ПЙ88П8 регяесиіит. 3)
Ѵох ѵепп. диі регяедиііиг Геггат а<ріап-
йо іп Іосит саріига ійопеит. 4) Оиі ргае-
тіііііиг едиов рагаіит. Загонъ, регяеси-
ііо, іпзесіаііо. 5} Яраііит, диой сопііпепіі
или ипо ярігііи сиггііиг. 6) Агѵит аііе
асіо 8и1со верагаіит, йіаріпсіит. — За-
гоняю, а<!і"еге, сотреііеге, сотеге. За-
гнать скотину' въ хлѣвъ, ресив іп яІаЬи-
Іит сотеге. 7) ІтреІІеге, сотеге, іпсііа-
ге, иг^еге. Нужда меня загнала къ вамъг
песеяяііая аййихіі, иі ай Іе ѵепігего. 8)
ВеГаІі»аге. Мы такъ скоро ѣхали, что
многихъ лошадей загнали, Іат сііо Геге-
Ьатиг, иі тпііі едиі Іаввііийіпе сопіісе-
геиіиг, соггчегепі.
ЗАГОРАЖИВАНІЕ, загораживаю. 8е-
ріге, оЬ.черіге; вере сіаийеге, типіге. За-
городить огородъ, Ьогіит оіііогіит сіг-
ситяеріге, яеріо сігситйаге. 2) Аіісціиа
Іишіпі оКісеге. Отсторонитесь, вы заго-
родили свѣтъ, айе, йесейе, тіЬі оГВсіх.
3) Загородить дорогу, путь, іпіегсіийеге,.
іпіегверіге ѵіат, ііег. Разломавъ строе-
ніе, загородили улицу, йеяігисіо юйііісіо,
ѵісит іпіегсіибёге. Загораживаюсь, яе-
рігі, оЬзерігі. Вся эта сторона загоро-
«03
ЗАГ
904
дится стѣною, весипбит Ъос Іаіив бис.е- і
іиг тигия.
ЗАГОРАЮ. 9о’.е соіогагі; іпГивсагі,
сиіе абигі. У него лино и руки загорѣ-
ли, Гасіев еі тапнв еі воіе соіогаіж аппі.
Онъ, ѣздивши по дорогамъ, весь заго-
рѣлъ, іііпега ЬаЬ.Іа іоіат еріч Гасіет іп-
Гпвсагипі.
ЗАГОРАЮСЬ. Івпет сопсіреге. Дро-
ва въ печи загорѣлись, Іідпа іи Гогпасе
і"пет сопсерегипі. 2) Ехагбевсеге. Же-
стокая загорѣлась воина, йгаѵе ЬеІІит
ехагбевсіѣ У нихъ изъ ничего ссора за-
горѣлась, ііа оЬ тіпиіав гев гіха огіа, паіа
еві, ехвііііі, сопЯаІа еві.
ЗАГОРБОКЪ. Сегѵіх. Ударить кого
въ загорбокъ, ріа^ат сьтѵісіЬив іпЛі^еге.
ЗАГОРДИТЬСЯ. См. Возгордиться.
ЗАГОРЕВАТЬ. Сопдиегі, §гаѵі(ег Рог-
ге, <1о1еге, іи тоегоге евве ссерівве или
оссіреге.
ЗАГОРЛАНИТЬ. Сіатаге, ѵосіГегагі
оссіреге.
ЗАГОРНЫЙ. Тгапвтопіаинв.
ЗАГОРОДКА, загородочка. Ех аввіЬив
Гасіив рагіев тіег^егіпив.
ЗАГОРОДНЫЙ. Оиі ехіга игЬет еві.
3. домъ, ѵіііа, біжіа. 3. домикъ, ѵіііиіа;
ргя'іогіит (у писс. сереб. вѣку). Заго-
родье, ріапит ѵеі ботив, диж ехіга пг-
Ьет ровііа еві. Загороженный, вере сіг-
ситйаіив, сіаивив.
ЗАГОРЬЕ. Іосив ѵеі ра»ив Ігапятоп-
Іапив.
ЗАГОРѢЛЫЙ. Абивіив. Лицо загорѣ-
лое, Гасіев воіе абивіа.
ЗАГОТАВЛИВАНІЕ, заготовленіе. Ар-
рагаііо, аррагаіив. Заготовленный, арра-
гаіив. Заготовляю и заготавливаю, рага-
те, аррагаге, сотрагаге, іпвігиеге; ргоѵі-
беге, ргюрагаге. Заготовить нужныя ве-
щи къ строенію, ргжрагаге гев аб :ебіП-
ЗАГ
сапбит песеввагіаз. 3. припасы на цѣ-
лую зиму, аіідиа ге іп іоіат Іііетет іц-
вігисіит евве; аіідиіб ЬаЬеге. Заготов-
ляюсь и заготавливаюсь, (Ггшпепішп или
гет Ггитепіагіат) ргоѵібеге, рговрісеге.
ЗАГРАБИТЬ. Соггабоге, сотрете, аг-
гіреге. 2) Абітеге, аЬгіреге, виггіреге;
рег боіит атоѵеге, виЬбисеге. Онъ за-
грабилъ все мое имѣніе, отпіа теа Ьопа
оЬгіриіІ, рег боіит атоѵіі.
ЗАГРАЖДАЮ. 9ере сігситбаге, сіаи-
беге. 2) Іпіегсіибеге, ргжсіибеге, іпіег-
веріге, оЬверіге, ргжзеріге, оЬвІгиеге. За-
градить дороги желѣзными цѣпьмй, ѵіа-
гит абііив Геггеів саіепів іпіегсіпбеге.
Заградить кому' входъ, аіісиі абііит іп-
іегсіибеге, рга'веріге. 3. дорогу, ѵіат
ргжсіибеге (вооб.), ііег іпіегсіибеге, іп-
Іеггитреге, оЬверіге (войску проходъ).
Заг. путь къ честямъ, ііег аб Ьопогев аіі-
сиі оЬверіге. Заграждаетъ что видъ, аіі-
диіб рговресіит ітребіі, абітіі, ргоЬіЬеІ.
Заградить уста, ов сотргітегс, пиііит
ѵегЬит Іасеге. Ь) аііс.иуив ов оМигаге. —
Заграждаюсь, вере сіаибі, сігситбагі. 3)
Уста заграждаются, ов оЫигаІиг. с) 8е
беГепбеге. Загражденіе, оссіивіо, сопсіи-
віо, іпсіивіо, іпіегсіо.чіо, ргвесіивіо; оЬ-
вігисііо. Загражденный, оссіивпв, іпсіи-
вив, ргжсіивив, оЬвІгисІив. .
ЗАГРАНИЧНЫЙ. Ехіегив, ехіегпив,
абѵепііііив, ех аііів Іеггів или реге^те аі-
Іаіив, абѵесіив.
ЗАГРЕБАЛЬНЫЙ. Аб ѵегіепбит или
аб соііі^епбит ресііпе регііиеив. — За-
гребаніе, чрезъ загребаніе, ресііпе ѵег-
Іепв, соііі^епв. Загребаю, ресііпе сошле-
те или гавіеііів егабеге соерівве. 2) ОЬ-
гиеге, беГобеге, іпГобеге. 3) Не сапбеп-
ІіЬив сагЬопіЬив: соггабеге. 4) Кеті^аге
оссіреге. Загребенный, оЬгиІив, беГоввив,
іпГоввив. 5) Соггавив. — Загребный, диі
905 ЗАГ
ргіишв гет*5 паѵет іпсііаге оссіріѣ Смо-
три иа загребальнаго гребца, аііепбе
піепіет аб ргітит геті^ет.
ЗАГРЕЗИТЬ- вотпіаге, сопвотпіаге;
рег вотпит, богтіепіет Іодиі оссіреге.
.2) Юеіігаге оссіреге. Загрезигься, тиі
Іит рег вотпит Іодиі. 3) Інбевіпепіег
"аггіге, іперіа Іодиі.
ЗАГРЕМѢТЬ. Сгераге, вопаге, ромо-
ваго. 3. деньгами, ресипіА регвопаге. 2)
Топаге, іпіопаге. По блескѣ молніи громъ
загремѣлъ, ссеіо (иі^епіе іпіопиіі. 3) І’ег
т. сеІеЬгот евве; ^Іогіа ііогеге, Сата іі-
Іивігет евве. Имя его загремѣло, потеп
ЬаЬеѣ Этотъ стихотворецъ вдругъ за-
гремѣлъ своими сочиненіями, іііе роёіа
санпішЬн» виів герепіе отпіит осиіов іп
ве сопѵегііі. Загремѣли побѣды во всѣхъ
концахъ вселенныя, ѵісіогіагит Сата рег
Іоіит огЬет Іеггагит регѵавіі, рег Іег-
гат ропеиаѵіѣ
ЗАГРИВОКЪ. ІпСогіог рагв ]иЬ<в. 2)
Сегѵіх.
ЗАГРОЗИТЬ. Аіідиет іп теішп соп-
іісеге, сотреііеге; аіісиі тіпагі, тіпііагі,
ЗАГРОМОЗДИТЬ. .Ебііісаге оссіреге.
2) Іпіегсіибеге, оссіибеге, ргаюеріге.
ЗАГРОХОТАТЬ. СасЬіппит Іоііеге.
ЗАТРУБИТЬ. ѴегЬогит .сопіитеііів,
ѵегЬів сопіитеііовів аіідиет ѵиіпегаге;
асегЬе біеіів аіідиет реіеге.
ЗАГРУБѢЛЫЙ, витто или витто-
реге іпигЬапив, гивіісив; диі іп тогіЬив
гивіісів, іпсиііів оЬбигиіІ; сщив апітив
оЬсаІІиіІ; саііо оЬбисІив еві; гіигив. За-
грубѣть, іп тогіЬив гивіісів оЬбигевсеге,
витте іпЬитапит бегі.
ЗАГРУЖАЮ и ЗАГРУЖИВАЮ. Кі-
тів опегаге, пітіо ропбеге паѵет опе-
гаге. Загрузи.,,, судно излишнею тяже-
стію, піпііипі ропбив паѵі ітровііит еві.
2) опегаге. Загрузили весь берегъ, Іо-
ЗАД 906
Іит Ііііив тегсіЬив ѵеЬепбів орріеіит,
ітребііит еві. Загруженіе, опивіит, іт-
ребііит евве. Загруженный, опивіив, іт-
ребііив тегсіЬив ѵеЬепбів.
ЗАГРУСТИТЬ. Л^гііибіпет витеге
ех ге.
ЗАГРЫЗАЮ. Могбісив біѵеііеге. Со-
баки загрызли кошку, сапев Геіет тогбі-
сіів біѵеііегипі или біѵиівегипі. Загры-
зенный, пюгбіеив біѵиівпв.
ЗАГРЕБАЮ. СаІеГасеге,гссофіеге. За-
грѣтый, саІеСасІив, гесаІеСасІив, гесосіив.
ЗАГРЯЗНЕННЫЙ. І иіо, адиа Іиіиіепіа
аврегвив, Іиіо орріеіив; ссепо оЫіІив. За-
грязнить, Іиіо аврег^еге. Вы загрязнили
чулки, ІіЬіаІіа Іиіо сопвригсавіі. Загряз-
ниться, Іиіо аврегді, сопврег§і, геврегкі.
ЗАГУДИТЬ. Тгісогбо , диі ареііаіиг
СоибоЬ, сапеге. 2) Сапепбо ІібіЬив аи-
гсв І.ебеге.
ЗАГУЛИВАЮ. АтЬиІаге оссіреге. 2}
Ггедиепіег еЬгіагі, іпеЬгіагі. Загули-
ваюсь, біиііив атЬиІаге. Долго загулял-
ся, пора домой, ваі біи атЬиІавІі, Іетрив
еві ботит гебіге.
ЗАГУМЕННЫЙ. А іегго агеге аііив.
Загуменье, ріапит а Іег^о агеге.
ЗАГУСТѢВАЮ, вріввевсеге, вріввагі,
сопвріввагі, бепвагі, сопбепвагі. Кровь за-
густѣла, вап&иів сопврівваіив еві. Лѣсъ
загустѣлъ, вуіѵа сопбепваіиг. Загустѣ-
лый, вріввив или бепвив (сопбепвив) Гасіив-
ЗАДАВАНІЕ, денегъ. Іп апіесѳввит
или ргае тапи баіа респпіа. Зад. урока,,
задачи, репвит ітрегаіит.
ЗАДАВЛЕНІЕ, вийосаііо, вігап^иіаііо.
Задавленина, Ьевііа виІГосаІа. Задавлен-
ный, виСГосаІив, вігап^иіаіиз. Залавливаю,
оЫегеге, ргоіегегс, сопсиісаге, еіібеге,
оЫібеге.. Посторонитесь, чтобъ лошади
не задавили, весебе, пе едиі еіібапі. По-
толокъ, обрушась, задавилъ человѣка, Іа-
907
ЗАД
908
диеаг іііарзит орргеззіі, оЬгиіі. Упавшее
дерево задавило его, Ьчпс Ігипсиз іііар-
ви$ зивіиііі. 2) йиІТосаге, зігап^иіаге.
Кошка задавила крысу, Геі піигеш зиГГо-
«аѵіі. Его удавкою задавили, зиГГосаІиз
еві. 3) Регведиі, орргітеге. Недруги его
совсѣмъ задавили, іпітісі ріапе еит ѵі
орргезяегипі. 4) ІХ'ітіо опеге ргетеге,
пітіит оииз ітропеге.
ЗАДАЕТСЯ. Ассійіі, еѵепіі тіЬі аіі-
диій. Какъ задастся, иногда дѣло идетъ
поспѣшно, іпіегііит гез Ьепе, ргозреге,
Геіісііег ргосейіі, ргоиі еѵепіі. Ему нынѣ
пе задалось, пипс ѵаіеіийіпе аіТесІиз е^І.
ЗАДАННЫЙ. Іп апіесезэит Йаіиз. За-
данная работа, ориз ітрегаіит.
ЗАДАРЕНІЕ,задариваніе. Попаііо, ти-
пегаііо. 2) Ресипіа, Іаг^іііо, ргеііит, ти-
пега, Лона. Задариваю, аіідиет оріраге,
атрііззіте Йопаге; типегіЬиз аіідиет аГ-
іісеге. 3) Соггшпреге ресипіа, тегсейе,
вопія; ресипіа аЬ аіідиа ге йейисеге, во-
пія аіідиет а<1 зиат саизат регйчсеге.
Не такой бы конецъ возымѣло его дѣло,
если бъ онъ но задарилъ судей, гез аіііег
аіііег сесійізяеі, піяі уийісез ай зиат саи-
ват регйнсеге Іепіаззеі. Задаривать слу-
жанокъ, чтобъ имѣть доступъ къ госпо-
жамъ, типегагі апсіііаз, диі ад йотіпаз
айГесІапІ ѵіат.
ЗАДАТОКЪ. Аисіогатепіит; ргітіііа’
щегсаіия. Онъ купилъ себѣ домъ и далъ
уже задатокъ, етіі зіЬі йотшп еі ргіті-
Ііая тогсаіиз йейіі. Я продалъ деревню,
»і задатокъ уже взялъ, ѵепйійі рггейіит
еі ргітіііаз тегсаіиз ассері. Задаточный,
ай аггЬат, ргітіііаз тегсаіиз регііпепз.
Задатчикъ, диі диа^зііопет ргоропіі, аГ-
Гегі, репяшп ітрегаі. Задача, ргорояіііо,
диэезііо, ргоЫета. Задать задачу, диае-
«Ііопот ропеге, ргоропеге, аГГегге. По-
лучить награжденіе за рѣшеніе задачи,
ЗАД
рггетіит зоіиіж, йізсизза? дпгеяііопія ассі-
реге. 2) Іп ѵ. с. Гогіипа ргозрега, яесии-
Йа. Мнѣ пѣтъ задачи въ игрѣ, Іизиз таіе
ргосейіі или эиссейіі. 3) ОЬзспгит, рсч-_
ріехит. Что вы говорили, это для меігд
задача, диае віхізіі, тіЬі оЬзсига, регріеха
зипі. Задачливо, Геіісііег, ргозреге, ех
зепіепііа. Играть з , Геіісііег Іийеге. За-
дачливый, диой ргозреге §егі1иг, ргозрег,
зесипйиз. Игра была для меня задачлп-
ва, Іияия тіЬі ргозреге зиссеззіі. — За-
даю, іп апіесезяит йаге. Онъ работни-
камъ много денегъ задалъ, орегагіія тиі-
Іат ресипіат іп апісссззит йейіі. 4) За-
дать задачу, диюяііопет ргоропеге, аГ-
Гегге. Задать переводъ, ітрегаге, иі ех
Огвесо ѵ. с. іп ѣаііпит ІгапзГегаІиг. 5)
8итеге. Если хочешь раздѣлить двад-
цать на пять, задай четырьмя, зі ѵіз ѵі-
§іпІі рег пнтегит диіпдие йіѵійеге, диа-
Іег зитепйит езі. Задать кому нерпу,
аіідиет ^гаѵііег оЬ]иг^аге. Задаюсь, во
йейеге, зе Ігайеге іп зегѵііиіет. 6) йе йе-
йеге. 7) Регрегат йіяІгіЬиеге сЬагІиіаэ
іияогіая. Кто засдастся, тотъ сдачи ли-
шается, диі регрегат сЬагІаэ Іизогіаз Ігі-
Ьиіі, ргіѵаіиг ]иге йізІгіЬиепйі. 8) йите-
ге тауогет аиі тіпогеіп питегит.
ЗАДВЕРНЫЙ. Оиі, ди®, диой езі а
Іегдо оэііі, ехіга ояііит.
ЗАДВИГАНІЕ и ЗАДВИГИВАНІЕ. ОЬ-
уссііо, оррозіііо. Задвигаю и задвигнваю,
оЬйеге, оЬ]ісеге, орропеге. Запоръ за-
двинуть, оЬйегс резяііит озііо. 2) За-
двигаю что за что, а Ісг^о аіісціиз гез
соііосаго, ропеге. Задвинулъ это за сун-
дукъ, гет а Іегуо гізсі Іосаѵіі. Задви-
гаюсь и задвигиваюсь, не задвигивается
столовый ящикъ, Гогиінз, Іосиіиз йисііііз
поп рготоѵеіиг, поп ргоігийііиг. Не за-
двигается задвижка, поп рготоѵеіиг рез-
зиіиз. Задвижениыіі, ай реззиіит регіі-
509
ЗАД
910
яеп8- Задвижка, реззиіив, оЬех, вега, ѵес-
ІІ9, гера§и1а (огипі). Придѣлать къ две-
ри задвижку, реввиіит озііо Гасеге. За-
нереть дверь задвижкою, реввиіит озііо
или ГогіЬиз оЬйеге. Задвижный, диой
ргошо'егі, дней ргоігийі ѵиіі. Задвину-
тый, оЬйіІиз резвиіо.
ЗАДВОРНЫЙ. Паю ѵох и»играІиг йе
зегѵіе, ѵеі тапсіріів, ди® ехіга йотшп
поЬіІіит ЬаЬіІапі; е]ивтойі тапсіріа арий
еов 8ипІ іп Гатиіаіи, вей пііпогі жзіітаіиг
диат оГПсіаІев еі рейівведиі. — Задворье
и задворка, ріапиіп а ісг"О а’йіит.
ЗАДЕРГИВАНІЕ, при задергиваніи. Іп
оЪйисепйо, іп оЬіепйспйо. Задергиваю,
оЫепйеге, ргаеіспйегс, оіяіисеге. Задер-
нуть окно занавѣсомъ, Гепезігж ѵеіипі оЬ-
йисеге. 2) ЯаЬепав, Іога Ьіпс еі ііііпс іп
біѵсгва ІгаЬеге. Оігь не умѣетъ править,
задергиваетъ, пезсіі Ьепе течете сиггит,
Ьіпс еі ііііпс іп йіѵегза ІгаЫі іога. За-
дернуло облаками, ссеіит пиЬіЬиз оЬйис-
іит е8І. Задергиваюсь, оЬйисі, оЫеці.
ЗАДЕРЖАНІЕ и ЗАДЕРЖИВАНІЕ.
Веіепііо, сотргеЬеияіо. Задер. винова-
таго подъ стражею, риЫіса сизіобіа по-
хіиз геіепіив. Задержанный, геіепіив. За-
держанныя при дачѣ жалованья деньги,
ресипіа іп зіірепйіо регзоіѵепйо геіепіа.
Задержанный подъ стражею, сотргеЬеп-
зия; диі іепѳіиг сивіойіа. 2) Задержан-
ныя деньги, ресипіа ехрепэа, ітрепза.
Задерживаю, геііпеге, іпЬіЬеге, ітрейіге,
ітрейітепіит аІГегге, ргоЫЬеге аіідиет
аіідиа ге, аЬ аіідиа ге, аіідиій Гасеге; аіі-
диет іпіегреііаге іп ге. Можетъ-быть
я задерживаю тебя, йеііпео іе Гогіавее.
Выть задержапу вѣтромъ, ѵепіів йеііпегі.
Онъ намѣренъ былъ сегодня отправить-
ся въ путь, но нѣкоторыя дѣла его здѣсь
задержали, ѵоіиіі Іюйіе ргойсізсі, вей
Чпаейаш пе»оііа еит аЬ Ьас ге ргоЬіЬие-
ЗАД
ге. Я скоро возвращусь, если что менЯ
не задержитъ, тох геѵегіаг или гейііо,
піеі’те диійдиат ітрейіегіі или ітрейі-
тепіо тіЬі Гиіигит аіі. 3) Кеііпеге, йе*
ІгаЬеге, йейисеге. По просьбѣ заимодав-
цевъ задержали у него половину жало-
ванья, го^аіи сгейііогит йітійіит зііреп-
йіі еі йейисінт еві. 4) Ехрепйеге. Я за-
держалъ за васъ пять рублей, диіпдие
гиЫопез рго іе іпіегіт ехрепйі, зоіѵі,
регвоіѵі. Оиъ всѣ деньги задержалъ, ро-
сипіат отпет іпіегіт ехрепйіі.
ЗАДЕРНУТЫЙ. ОЬйисіиа, оЫеПІиз,
ргюіепіиэ.
ЗАДИВИТЬСЯ. Айтойит тігагі, ай-
тігаііопе віпреге.
ЗАДИРАНІЕ. ЙСІ88ІО, гирііо. 2) Рго-
іегѵііае, йісіа тогйасіа, ѵегЬогит асиіеі.
Задираю, «сіпйеге, гитреге оссіреге. 3)
Скобель задираетъ, гипсіпа виттат Іід-
пі рагіет рег8Ігіп§іІ, ѵеііісаі. 4) Рег т.
сопсііаге, Іасеввеге. Задрать противную
сторону къ начатію сраженія, рагіет ай-
ѵегват ай ргайіит іиеипйит сопсііаге.
Задрать кого словами, таіейісііе аіідиет
ргоѵосаге, йісіегііз аіідиет реіеге, тог-
йеге. Какъ скоро его задерешь, то овъ
радъ говорить, еоіиштойо сопсііеіиг
орогіеі, еі інпс ІиЬепа іесит Іодиеіиг. 5)
Задралъ во все горло пѣсню, іпіепіізвіта
ѵосе сапіііепат сапеге оссеріі. Задрать
за живое, вапат сагпет или запит зиЬ
ип"иіЬиз Іап"еге. Ь) Насмѣшками свои-
I мп его за яіивоо задралъ, йісіегіів «иіа
йгаѵііег еит ѵиіпегаѵіі. Задираюсь, вит-
тат сиіет рег8Ігіп;;еге. Гребень зади-
рается, ресіеп виттат сиіет регвігіи-
йіі. Ноготь задрался, ипдиів всівяив еві.
С) Ай тапит ѵепіге, таііит или тапив
сопвегеге. Мои люди задрались съ ва-
, піими, теі сит іиія тапив сопвегиеге.
1 Задирка, сопсііаііо, твііваііо. 7) Мапиа,
911 ЗАД
сопугеввив. Задирщикъ, задирщица, диі,
ди® оссавіопет рггеЬеІ гіхав ЬаЬепбі.
ЗАДИЧИТЬСЯ. Ѵегесиибагі, Нотіпев
Или Ьотіпит соеіит іисеге; абвресіит
сопѵепіитдие Ьотіпит Гицеге.
ЗАДНИЦА. Робех, апиа. 2) ОІіт: Ьо-
па геіісіа, Наггебііав геіісіа. О задницѣ,
сирѣчь о остаткѣхъ, бе Ьопів, ди® аіі-
диів геіідиіі, <іе Ьжгебііаіе. — Задній,
ровіісив, аѵегвив, диі а Іег^о еві. . Задняя
часть тѣла, ровііса рагв согрогів. Заднія
комнаты, сопсіаѵе ровіісшп, біюіа ровііса.
Заднія двери , овііит ровіісит и одно
ровіісит. Задній ходъ въ лагерѣ, ровііса
(подр. іапиа). Зад. дворъ, агеа ровііса.
Заднее число, ровіегіог Ыіегів біев аб-
эдгіріа. Поставить заднее число, ровіе-
гіогет біет Ііііегів абвсгіЬеге. Тайнымъ
образомъ съ тылу окружить заднее не-
пріятельское войско, оссиііе сігситіге
иііітов Ьовііит. Задняя, ві., Гасіа. регас-
Іа, ейесіа, еіарва. 3, Юогвит, рагв аѵегва.
ЗАДОБРИВАНІЕ. Соггирііо, Іаг^Иіо.
Задобриваю и задобряю, аіідиет Іаг^іііо-
пе сареге, соггитреге, ресипіа соггит-
реге; етеге. Онъ всѣхъ задобрилъ, бо-
ліе отиев аб виат саиват регбихіЬ За-
добренный, Іагціііопе саріив, соггиріив.
ЗАДОКЪ и ЗАДИНКА. Тетиг ровіі-
сит, ровіегіив. Заячей задокъ, Г. р. Іе-
рогів. Барашковой з., ѵегѵісів соеіа.
ЗАДОЛБИТЬ. Саѵаге, ехсаѵаге оссі-
реге, Задолбилъ корыто, да и не докон-
чилъ, аіѵешп или ІаЬгит саѵаге оссеріі
еі попбит Ііиіѵіі. Задолбливаніе, саѵаііо,
ехсаѵаііо.
ЗАДОЛГО. Еои"е апіе; тиііо апіе. Не 4
задолго до чего, пирег.
ЗАДОЛЖАВШІЙ. ОЬюгаІив; оЬвІгісІив
аеге аііепо. Задолжать, оЬюгаіит, оЬги-
Іит, оЬвІгісІит евве аеге аііепо. Будучи
долго безъ мѣста, я весьма задолжалъ,
ЗАД 912:
сит 1оп§ит Іетрив типеге ѵасагет, іп
же аііепит іпсібі. Много задолжать, тиі-
Ііріісаге а?в аііепит; ѵасіііаге іп аеге аііе-
по. Задолжать, ІаЬогаге жге аііепо-
ЗАДОМЪ. Кеіго, геігогвит. 3. спина-
ми одинъ съ другимъ связанные, аѵегві
соііі^аіі.
ЗАДОРЕНІЕ, АІІегсаІіо, Шев.
ЗАДОРИНА и ЗАДОРИНКА. Кіта,гир-
Ішп. На доскѣ много задоринъ, аввіе тиі-
іав ЬаЬеІ гітав, гітиіав. Нѣтъ ни сучка, ни
задоринки, пиііив побив, пиііа гітиіа еві.
ЗАДОРЛИВЫЙ. Ігасипбив, ргжсерв іп
ігат; Гегѵібіогів апіті. Задорно, Гегѵеп-
Іег, асгііег. Онъ з. играетъ въ карты, 1и-
Ьепв сЬагІів Іивогіів саіібе аціі. 2) 8іге-
пие, ^паѵііег, ргоЬе. Работать, ргоЬе Іа-
Ьогаге. 3) Ему задорно, когда меня хва-
лятъ, е]ив вІотасЬшп тоѵеі, аііів те Іаи-
бапІіЬив. Задорный, задоренъ, ігасипбив,
ргжсерв іп ігат; ргжсерв іп§епіо іи ігат.
Онъ задоренъ на словахъ, еві гіховив, 1і-
Іі^іовив, аб ігат сопсііив. Онъ самый за-
дорный человѣкъ въ игрѣ, еві реввітив,
Гегѵібіогів апіті Іивог.
ЗАДОРОЖИТЬСЯ. Саге, та§по ѵеп-
беге.
ЗАДОРЪ» Іпсііаііо, сопсііаііо, іггііаііо,
Іив1і§а1іо. Онъ готовъ подраться съ тѣмъ,
кто его въ задоръ приведетъ, Гасііе ро-
Іеві бери§паге, сопПі^еге сит ео, диі
еит іпвіідаі. 2) Ітреіив, апіті агбог,
Гсгѵог, апітив іпсііаіив. Въ задорѣ мно-
го проигралъ денегъ, апіті агбоге тиі-
Іат регбібіі ресипіат. Я часто проигры-
ваю отъ того, что въ задоръ прихожу,
ваэре ргж апіто іпсііаіо ресипіат регбо.
3) Іп ѵ. с. іпѵібіа. Его задоръ беретъ,
когда видитъ хорошую вещь, ѵаібе іпѵі-
беі, Ьеііа ге сопвресіа. Чувствовать за-
доръ при похвалѣ другихъ, ргоріег аііо-
гит Іаибет іпѵібіат ргае ве Гегге. Но-
913
ЗАД
914
шло дѣ-‘° иа задоръ, іп І,ісеп‘І0 ейегѵев-
сііпі апіті. Задорю, іггііаге, сопсііаге,
іпвіі^аге, ехасегѣаге, ехаврегаге. Чѣмъ
болѣе его задоришь, тѣмъ болѣе сердит-
ся, дио ріив еит ехаврегав, ео ріив іп<іі§-
паіиг или віотасЬаІиг. Задорюсь, іга ех-
агйеесеге, іпОаттагі. Въ игрѣ задорить-
ся не надлежитъ, рег Іивит или Іийепйо
ІпОаттагі пои орогіеі, поп йесеі. Гово-
рите порядочно, не задорьтесь, Іодиеге
тойевіе еі пе іпЛаттаге. Задраніе, 1а-
сегаііо, всівзіо. 3) Іпсііаііо, реіиіапііа.
Задранный, іггііаіив, іпсііаіиа, Іп8іі§а1ив.
ЗАДРЕМАТЬ. Ріасійе оіиіогтівсеге,
ріасійит вотішт сареге.
ЗАДРОЖАТЬ. Ноггевсеге, сопігетів-
сеге.
ЗЛДРЯГАТЬ. Рейет .(асіаге, а^ііаге
оссіреге.
ЗАДУВАНІЕ, чрезъ задуваніе. ГІапйо
ехвІіп"иепв. Задуваю, Ііаге оссіреге. 2)
ГІапйо ехвііпеосге. Свѣчу вѣтромъ за-
дуло, ѵепіив Лапйо Ішпеп ехвііпхіі.
ЗАДУДИТЬ. ГІ8ІИІА сапеге оссіреге.
ЗАДУМЧИВО. Мепіе іи аіідиа те йе-
Охив; іп аііа содііаііопе йеііхив. Задум-
чивость, витта а'дгііийо, шеіапсіюііа.
Быть подвержену задумчивости, Ігівіет
ветрег еі Іасііигишп евве. Задумчивый,
соріаѣипйив, тейііаѣипйие. 2) Оиі вет-
рег Ігівіів еі Іасііигпив еві. Онъ очень
задумчивъ, айтойит Ігівіів еі Іасііигпив
еві. Задумываю, со§іІаге аіідиій пли йе
аіідиа ге; тоіігі аіідиій, а^ііаге, а^еге,
вресіаге. Задумать ѣхать куда, сопвіііит
сареге аіідио ргеіісівеспйі, віаіиеге ргоіі-
С!всі. Что вы задумали? опомнитесь,
Чиійпат вресіав или со^ііав? Іесшп гери-
3) Со"і»аііопе сотргеііепйеге, сопсі-
реге тепіе. Вы задумайте, а я отгадаю,
рпив аіідиій сопсіре тепіе еі е"О воіѵат,
ехрІісаЬо. Задумываюсь, апітит, теп-
ЗАД
Іет іп аіідиій, іи аіідиа ге йеП^еге; со^і-
Іаѣипйит евве; йеііхит евве іп соДіаІіо-
піЬив, аііе тейііагі, тепіе аѣгеріит евве.
Задумываться, не обращать вниманія на
то, что другіе говорятъ, апіто ѵа"агі,
аіідиій ареге. Сидѣть задумавшись, тег-
зит со"іІаІіопі!шз зейеге. Услышавъ пе-
чальную вѣсть, очень задумался, аийііо
Ігізіі пипііо, тегзиз еві со^ііаІіоиіЬив. 4)
Тгівіет еі Іасііигпит Йегі.
ЗАДУРАЧИТЬСЯ. 8іи1іе еі іперіа Га-
сеге оссіреге. — Задурить, пи^агі, іпер-
Ііге оссіреге.
ЗАДУШЕВНЫЙ. Іпіітив. 3. другъ,
атісіввітив.
ЗАДУШЕНІЕ. 8иіГосаііо, 8Ігаи§и1аііо.
Задушенный, виГГосаІив, вігап^иіаіив. За-
душиваюсь, виГГосагі, виПосаіит евве. Въ
дыму задушился, Гито виЛосаІив еві. За-
душить, виПосаге, 8Ігап«и1аге. Корми-
лица задушила дитя, пиігіх іпГапІет виГ-
Госаѵіі. Задушить кого набросаннымъ
платьемъ, аіідиет орргітеге Іп1ег]ес1и
тиііа) ѵевіів. 2) АйГегге, Іоііеге, орргі-
теге. Задушить непріятный запахъ силь-
ными духами, ^гаѵепі, іп^гаінт ойогет
еиГОІи орргітеге, айГегге.
ЗАДХЛОСТЬ. Вапсог. Если мука дол-
го лежитъ въ сыромъ мѣстѣ, то полу-
і чаетъ задхлость, ві Гагіпа 1оп§шп Іетрив
' іп Ьитійо Іосо .(асеі, вііит гейоіеі. Зад-
• хлый, вііит гейоіепв, таіе оіепв; риіійив.
, Пшеница задхлая никуда не годится, Ігі-
> Іісит вііит гейоіепв пиіііив еві ргеііі, пі-
Ііііі еві.
ЗАДЪ. Рагв ровііса , аѵегва. Домъ
стоитъ задомъ на поле, ровііса аДіит
рагв сатрит аіііп^іі. 2) Тег^ит. Шелъ
задомъ, іЬаІ геігогвит. 3) Апив, ройех.
4) Гетиг ровіісит. Бараній з., Г. р. ѵег-
ѵісів.
ЗАДЫ, задки. Рагв ровііса саісеі. 2)-
"915 ЗАД
Воіае ровіегіогез. 3) Читать зады, гере-
Іегс.
ЗАДЫМИТЬ. Гиіпо ітріёге, ГитіГа-
сеге, Гиті^аге. Вы меня всего здѣсь за-
дымили, ріапе те Гитідазіі. Задымили
всю горницу куреніемъ, Іоіит сопсіаѵе
«иіТитіпе ітріеѵівіі. Задымиться, Гпта-
ге, Гшпит етіііеге. 2) Гитовит е8ве,
піуго соіоге іпйисі. Стѣны въ избѣ всѣ
задымились, рагіеіев йіа'Іж Іоіі Гшпозі
випі, рагіеІіЬив піцег соіог ргае Гито іп-
бисіив езі.
ЗАДЫХАЮСЬ. Бейсеге, ехапітагі;
апЬеІаге, апЬеІіІит йисеге, виГГосагі. За-
дохся, входя въ верхъ по лѣстницѣ, 8са-
іат авсеийепв ехапітаіив еит. Въ та-
комъ несносномъ жару можно задохнуть-
ся, Іат іп^епіі саіоге ІасіІе ехапітегів
или киІГосегів. Лошадь задохнется, если
также скоро гнать будешь, едиив іпіег-
сіиао зрігііп сх8іііі"иеІег, ві ео сііаіо ѵеЬі
реггехегів.
ЗАДЫШАТЬ. 8рігаге, геврігаге оссі-
реге. Онъ долго не дышалъ, но вдругъ
опять задышалъ, йіи врііііиіп поп Йихіі,
8ей герепіе геврігаге оссеріі.
ЗАДѢВАНІЕ, чрезъ задѣваніе. Іпип-
сапйо. Задѣваю, Іап^еге, аіііп^еге; іп-
ипсаге. Задѣлъ колесомъ за уголъ, ап-
§и!ит гоіА Ісіі^іі. Задѣть крюкомъ за
что имбудь, ппсо или ипсіпо аіічиій аГй-
«еге, іпбиеге, виврепйеге. Задѣть стрѣ-
лою, слегка ранить, йівігіп^еге ва^іііа. 2)
Рег т. Іосит йаге аіісиі геі; аіічиет іг-
гііаге, соттоѵеге; гіхат сіеге.
ЗАДѢЛАНІЕ. ОЬяІгисІіо. Задѣланный,
0І>8ІгисІи«, оЬзерІи8. — Задѣлаться, ріиз
гечио, ехіга тойит, пітіореге ІаЬогаге.
Задѣлался, пора отдохнуть, пітіореге 1а-
Ьога8Іі, іетрив еві чиіеэсеге или гедиіев-
сеге. — Задѣлка, задѣлываніе, оѣвігисііо.
2) Раг8 оЬвІгисІа. Въ стѣнѣ примѣтна
ЗАЕ 916
задѣлка, рагв тигі оЬвІгисІа аррагеі. .3)
фиаезіив. Задѣлываю, Ори8 пли аб орив
১гейі; орив Гасеге, ІаЬогаге оссіреге.
Задѣлалъ печь, да и не докончилъ, Гог-
пасет іпсйоаѵіі еі поп аЬвоІѵіІ. 4) ОЬве-
ріге, оЬвІгиеге, ореге Іаіегіііо сіаибеге.
Задѣлать въ крѣпостной стѣнѣ проломъ,
шитое 6ІѴІ8О8 (оЬеІгисІіе ІаІегіЬпе) геіісе-
ге. Они задѣлали двери этого храма, ѵаі-
ѵа8 е]ив гейіз еЬвІгихегипІ. 5) Мегсге,
рагаге, сошрагаге, чиаегеге. Я вамъ въ
нынѣшнемъ же мѣсяцѣ взятые сто руб-
лей задѣлалъ, сепіит гиЫопев Ьос теп-
8е а Іе ассерЮ8 ІаЬоге сотрепеаѵі пли
орега теа репеаѵі. Задѣльный, чи.геііич,
сотрагаіие, ІаЬоге асчиіеііив. Задѣльныя
деньги, ресипіа ІаЬоге асчиіеііа. Набор-
щики во многихъ печатняхъ бываютъ на
задѣльныхъ деньгахъ или на задѣлѣ, іп
тиіііе оГйсіпів Іуро^гарііісіз ресипіа 8ОІ-
ѵііиг ІуроИіеІіз рго еогит ІаЬогіЬие, 8С-
сипбит еогит ІаЬогее
ЗАДѢТЫЙ. Іппипсаіив, ипсо аГГіхие.
Стрѣлою, біеігісіиз ва^іііа.
ЗА ЕЖЕ. (81.) Оиопіат, чиоб, чиіз-
ЗАЕЖИТЬСЯ. Ноггеге, виЬгі^і.
ЗАЕМЛЮ. (81.) Миіиагі, тиіио ви-
теге аЬ аіічио. 2) Оссираге. Заемный
или заимный, деньги, ресипіа тиіиаіа,
тиіио 8итріа. Заемная красота, абвісіа
Госта. Заемныя добродѣтели, ѵігіиіе?
сгебііае, аііпиіаію. .3) Банкъ, теи8а иви-
гагіа, Ігарега Гоппегаіогпт риЫІса. За-
емная память, зупдгарЬа, сЬіго^гарЬит.
Заемщикъ, заимщикъ, заемщица, ч™>
Чиае, тиіиаіиг, тиіио 8итіІ. Заемъ и
займъ тиіиаііо. Дать въ заемъ тиіиит
баге. Взять въ заемъ, тиіио зитеге аЬ
аіідио. Брать въ заемъ что пе тотчасъ
заплатить деньги, аитсге іп йіет, тегсев
витеге поп воіиіа или поп ргювепіі Ре"
сипіа. 4) Ресипіа тиіиа, сгейііа. Тре-
917 ЗАЖ
I жимаю, ргетепйо орегіге; сотргітеге,
'бовать займа, повѣщать о займѣ, ресипіат
*'•' сопГсггі ]иЬеге, ресипіа? піиіиаз ехі^еге.
ЗАЕРОШИТЬСЯ. Сопіитасеш, геГга-
сіагіііт е??е, оЬ?ІіпаІіи8 а^еге. Лошадь
засрошплась, едии? Іосо ?е поп тоѵеі,
». едии? Гасіі (Сіе. Вг. 51).
I ЗАЕЦЪ. См. Заяцъ. :і:*
| ЗАЖАРЕННЫЙ. Іохіи?, а?8аІиз. За-
Е жарить, Іоггеге, а??аге. 3. гуся, рыбу,
? апвегет, рі?сет а??аге.
ЗАЖАТІЕ, чрезъ зажатіе. Мапи оЬ-
Іе^еп?. Зажатый, піапи оЬіесІи?, тапи
сотргейзиз. Зажать см. зажимаю.
ЗАЖЕЛТИТЬ, ѣіаѵо, Іпіео соіоге іп-
Ссеге. Зажелтѣть, Яаѵевсеге.
ЗАЖЖЕНІЕ. Ассепви?, іпсеиаіо. Заж-
женный, ассепзи?, іпсепаи?; ішЯаштаІи?,
яассеп.чив.Зажжеппыя дрова, 1і§па агйепііа.
ЗАЖИВАЕТЪ- Соіге, сопзапезсеге.
Заживетъ до свадьбы, соп8апе?сеІ, ргіи?
<{иаш іпаігігпопіит іпеав. Заживаніе, сот-
рагаііо. 2) Наѣііаге іп сопйисіо, йопес
ресипіа, диаш поѣі? Іосаіог ЙеЬеІ, йі??оі-
ѵаіиг или ехрейіаіиг. 3) Соііи? ѵиіпегік.
Заживаю, ІаЬоге сотрепзаге, орега ?иа
репчаге. 3) Іи сопйисіо ЬаЬіІаге,-Йопес
ресипіа, диат поЬі? Іосаіог ЙеЬеІ, ЙІ88ОІ-
ѵаіиг. Я жильцу много былъ долженъ,
во. онъ половину долгу у меня зажилъ,
тиііа іпдпіііпо йеЬиі, ?ей і? йітійіа рагіе
йеЬіІі арий те ЬаЬіІаѵіІ.
ЗАЖИВЛЕНІЕ. Ріепа «апаііо ѵпіпе-
гІ8. Заживленный, ріапе запаіиз. Заити-
вляю, аапаге, иі соёаі. У него на ногѣ
'была опасная рана, которую лѣкарь ско-
ро заживилъ, ре? егаі цгаѵі ѵиіпеге аГ-
Тесіи?, ?ей тейіси? Ьгеѵі «апаѵіі, иі соігеі.
Этотъ пластырь скоро заживляетъ раны,
Ьос етріааіго ѵпіпега сііо соп8апе?сипІ.
ЗАЖИГА. Сопсііаіог, ітриізог, іп?1і-
тиіаіог, іпаііцаіог. Зажиганіе, ассепви?,
ЗАЖ 918
іпсепвіо. 3. свѣчъ, дровъ, Іотіпит, Іі"-
погит ассепви?. Ь) Ехсііаііо іпсепйіі.
Зажигатель, зажигальщикъ, іпсепйіагіи?.
Зажигательный, и?іогіиз. Зажигательное
стекло, ѵіігшп иаіогіит. 3. зеркало,
«саріііит, «ресиіит изіогіит, саизіісит.
Зажигательное судно, паѵі? іпсепйіагіа {у
новв.), паѵі? Ьііитіпе еі «иІрЬигіе іііііа.
Зажигательство, ехсііаііо іпсепйіі. Онъ
уличенъ въ зажигательствѣ, ехсііапйі іп-
сепйіі или іп ехсііапйо іпсепйіо сопѵіеіи?
С8І.
ЗАЖИГАЮ. Ассепйеге, іпсепйеге, яис-
сепйеге. Зажечь порохъ, риіѵегет ру-
гіит іпсепйеге. 2) І^пет «иЬрсеге, іпр-
сеге, іпГегге, Гасет аиЬйеге. Зажечь
дворъ, і^пет «иЬйеге аейіЬи?. 3) Бомба
въ крѣпости зажгла исраховой аіібаръ,
§ІоЬиІи? і^піѵоти? іпсепйіі или іпЯатта-
ѵіі гесеріасиіпт риіѵегі ругіо «егѵаийо.
Зажигать огонь или готовиться къ зажи-
ганію, шоіігі і"пеш. Зажжена часть де-
ревянной башни, рагіет Іиггі? Іі^пеа? Ват-
та сотргеЬепйіі. Зажечь пріуготовленіе,
іріет орегіЬиз іпіісеге. 4) Рег т. тоіігі,
тасЬіпагі. Онъ всегда первый ссоры
зажигаетъ, ргіти? е?1, ціи ветрег Іііе?
тоіііиг. Зажечь любовь, іпЯаттаге, іп-
сііаге атогет. Зажигаюсь, ассепйі, іп-
Яагатагі, агйе?сеге, агйеге. Дрова не
зажигаются, сыры, Ііргпа, ди іа ?ипІ Ііиті-
Йа, іеиет, сі?1іопет гесивапі.
ЗАЖИЛИТЬ. Юі?ри1апйо егіреге, ѵег-
Ьі« ехіогдиеге; іІІіЬегаІіІег ?іЬі диій ви-
теге, агго^аге. Зажилить у кого, играя
въ карты, взятки, Іийепіет сЬагІі? Іизогііз
рипсіа 8ІЬі Іигрііег ѵіпйісаге, агго^аге.
Взялъ книгу для чтенія, да и зажилилъ,
ІіЬгит «итзіі ай Іерепйит еі ?іЬі ро.чіеа
Іигрііег оссираѵіі. 2) Іийепіет гіхагі ос-
сіреге.
ЗАЖИМАНІЕ, можно выр. глаг. За-
919
ЗАЗ
ЗАЗ
920
орргітеге. Улица такъ нечиста, что
нельзя итти по ней, не зажавъ носа, ріа-
Іеа іат еві вогбіба, иі піві пагев тани
сотргітав ѵайеге или сопіепйеге поп ров-
вів. Зажать что въ рукѣ, аіідиіб тапи
сотргітеге. Зажать кому ротъ, оЬіигаге
0$ аіісиі.
ЗАЖИНАЮ. Іпсіреге оривтеввогіит.
Зажинъ, іпсерііо орегів теввогіі или оре-
гае теввогіае.
ЗАЖИРѢТЬ- Ріп&иевсеге.
ЗАЖИТНИКЪ. Ргитепіагіив, ргаеГес-
іи8 аппѳпае.
ЗАЖИТОЕ. Ресипіа ІаЬоге асдиівііа.
Зажитокъ, зажитіе, отпев Гогіипге. За-
житочно, соріове, аЬипбе. Зажиточный,
оріЬив ргаебііив, біѵев. Быть зажиточну,
орев ІіаЬеге, оріЬив аЬшкІаге. Зажи-
тый, ІаЬоге асдиівііив. Получить отъ
хозяина зажитыя деньги, ассіреге а та-
{рвіго ресипіат ІаЬоге асдиівііат. 2) За-
житочный долгъ, беЬіІит регтівви Іоса-
Іогів іпдиіііпо ай сегіит біет іп сопбисіо
ЪаЬіІапйі біввоіиіит.
ЗАЖИТЫЯ. Оіиіп аіідио Іосо ЬаЬіІаге.
Онъ тамъ не заживется, скоро бугдетъ на-
задъ, поп біи іЬі тогаЬіІиг, Ьгеѵі геѵегіе-
іиг или гебіЫі.
ЗАЖОГА. Аевіиаііо 8ап§иіпі&. За-
жогъ, ѵ. оЬв. іпсепвіо, іпЯаттаІіо.
ЗАЖОРА, зажорина. Адиа аиЬ піѵе
соасіа.
ЗАЖУЖЖАТЬ- вивиггаге, ЬотЬит
Гасеге оссіреге.
ЗАЖУРИТЬ. Аіідиет асегЬе герге-
Ьепбеге, {;гаѵіІег ѵііирегаге. Вся родня
его такъ зажурила, что онъ усовѣстился,
отпев ргоріпдиі или песеввагіі Іат асегЬе
еит гергеЬепбегипІ, иі аб ве гейігеі или
иі 8е соНі^еге!.
ЗАЗВАНИВАЮ. Сатрапат риіваге
оссіреге. , .
ЗАЗВАННЫЙ. Іпѵііаіив.
ЗАЗВЕНѢТЬ, бопаге, бопит ебеге
оссіреге.
ЗАЗВОННЫЙ КОЛОКОЛЪ. Реграг-
ѵиіа сатраиа, дна? ргіив аііів сатрапів
риіеаіиг. 2) Рег т. сіатаіог, диі аііов-
Іодиі ѵоіепіев іпЬіЬеІ- Зазпоиъ іпсеріив
сатрапа; риівив. — Зазвучать, іпвопаге.
Тѣнь (или привидѣніе) зазвучала цѣпями
надъ головою пишущаго, шиЬга всгіЬеи-
Іів сарііі саіепів іпвопиіі.
ЗАЗДАЮСЬ. Регрегат сЬагІав Іивогіав
біврегііге.
ЗАЗДРАВНЫЙ. Регііпепв аб гііит,
дио диівдие, ай виа росиіа бісіі: Ьепе ІіЬі!
Ьепе Іе! 3. кубокъ, росиішп, дио ваіив
аіісіуив ргоріпаіиг. 3. молебенъ, ргесаііо
рго аіісідиз ваіиіе Гасіа, вивсеріа.
ЗАЗЕЛЕНИТЬСЯ. Ѵігіііі соіоге оЫіпі.
ЗАЗИДАЮ. Ореге Іаіегіііо сіаибеге,
оЬвІгиеге. Въ стѣнѣ злато'зазда. Іп гаиго
ореге Іаіегіііо аигит сіаивіі.
ЗАЗИМОВАТЬ. Ніететігапві^егс аіі-
дио іосо, Іііетаге, ІііЬегпаге. Зазимье,
ргіта; деіаііопев.
ЗАЗИРАЮ, ОЬуісоге.ехргоЬгаге, оідес-
Іаге. Аще сердце не зазритъ, ві апітив
поЬів поп ехргоЬгеІ.
ЗАЗКАЕМО. Ргаевсіив, сопвсіив. 3..во-
ровское купилъ, ргагвсіив гет евве Гигіо
аЫаІат; еі иіЬіІотіпив еат етіі.
ЗАЗНАТЬ. Ховсеге,сопвиеІибіпет сипв
аіідио )ип§еге оссіреге. Я зазналъ его
ребенкомъ, поѵі еит а риегіііа, аЬ іпеипіе
агіаіе. Зазнаться, пітіа виі регвиавіопе
ІаЬогаге, пітіат бе ве ЬаЬеге оріпіопет,
віЬі ріасеге.
ЗАЗНОБА. Рсгпіо. У него и до сихъ
поръ озноба на шекѣ видна, аб Ьос ивдие
Іетрив Гасіев е)ив ргае ве Гегі регпіопет.
2) V. рІеЬ. агйог атогів. Так. одно агбог,
і§пів, аевіив, саіог. 3) Атог, беіісіае.
ЗАЗ
ЗАИ
922
921
ЗАЗНОБИТЬ. Егі^оге согрив таіе аій-
сеге. Поѣзжай скорѣе, лошадей зазно-
бишь, ргорега, Гевііпа, аіііег Іиі ГгійеЬипІ
пли Ггіяия Іиоя сопйсіеі.
ЗАЗОРНЫЙ. Оііоб оІТепвіопі еві, диоб
ойепвіопет ЬаЬеІ пли ай'егі; диой оГГеп-
біі, бівріісеі; визресіив, виврісіовив; соп-
Іетпепбич, аЬ]есІив, бевресіив. Зазоръ,
бебесив, ргоЬгит, і^потіпіа. На татѣ
стыдъ есть, а зазоръ лукавъ надъ дву-
язычнымъ: Гиг еві гее і^нотшіоза, Да^і-
Ііова, веб саіитпіаіог еві тиііо Яа»іІіовіог.
2) Ѵох геі Іогтеп. враііит Іогтепіогит
Ьеііісогит. 3) V. саетепіі. зігіа, впісвз.
Зазорный сынъ, цаіигаіів Яііиз; ЯІіив поп
Іеаіііпю сопииЬіо огіив. Зазрѣніе, ехрго-
Ьгаііо, орргоЬгіит. Безъ зазрѣнія совѣ-
сти, піі сопвсіе’пв віЬі, поп егиЬевсепв.
ЗАЗѴ БРИТЬ. Гіввит геббеге; асіет
аіідиа ех рагіе еГГгіцпеге. Не рѣжь но-
жемъ жесткаго, зазубришь, пііііі бигит
сиііго веса, гітав бисеі. Топоръ зазу-
брилъ , яесигів гітав е§іІ. Зазубрина,
Яввііт, Яввига. Попалъ топоръ въ гвоздь
и сдѣлалъ зазубрину, зесигіз сіаѵит с<е-
сібіі, Гегііі, еі іпбе гіта бисіа еві.
ЗАЗЫВАЮ. Ѵосаге рггвіег§тебіепІет.
Я шелъ было мимо, да зазвали къ пріяте-
лю, ІгапзіЬат іосит ѵосаіив еит аб Гаті-
Ііагет. Зазови его къ намъ, го§а, иі аб
пов ѵепіаі. Не надобно было зазывать
на ужинъ, иііііі орив Гиіі топііоге (Тге.).
2) Іпѵііаге, ѵосаге, послали его зазывать
къ обѣду, тіввив еві, диі еит аб ссепат
ѵосагеі. Зазывный билетъ, Іеввега, диА
іпѵііатиг аб ссепат. Зазывная грамота,
еѵосаііо аб ѵабітопіит оѣеипбит. За-
зывной рогъ, согпи, дио ѵепаіогев сапев
ѵепаіісов ѵосаге воіепі. Зазывъ, іпѵііаііо
апіісіраіа.
ЗАЗЯБЛИНА. Ѵіііит агЬогит Ггі§оге
•Яввагит. Въ первый годъ зазяблины
вырубать не должно, ибо иногда и на дру-
гой годъ отходятъ, ргіто аппо поп випі
Іоііепбге Ггі§огс ѵіііаіае агЬогев іпіегбит
епіт весипбо аппо гітае , диав Гасіі
іів іетревіав еѵапевсипі. Зазяблое дерево,
агЬог уеіи ѵіііаіит. Зазябнуть, §е!и,
Ггі^оге Івебі, ѵіііагі. Нѣсколько сучковъ
у дерева зазябли, поп пиііі гаті Ггі§оге
ѵіііаіі випі.
ЗАИГРЫВАНІЕ- Іпсііаііо, Іпв1і§а1іо
аб Іибепбит, аб уісапбит. Заигрываю,
сапеге, вопаге, риіваге оссіреге. Заиграть
веселую пѣсню на скрыпкѣ, Іаеіат сапіі-
іепат ЯбіЬиз сапеге оссіреге. 2) Іпсііаге
аб Іибепбит, ]осапбит. 3) Ілібо вире-
гаге, ѵіисеге. Хотя я самъ не дурно
играю въ эту игру, однакожъ онъ меня
заигрываетъ, Іісеі едпібет поп таіе Ьшіс
Ііібшп Іпбат, Іатеп соііпвог те аіідиіб
еіибіі. Заиграй намъ что на скрыпкѣ,
іас іпсіпав поЬів аіідиіб. Музыканты за-
играли, тивісі ёхогбіипіиг, тоѵепі соп-
сепішп, сопсіпипі Іаеіит сапіит. Заигры-
ваюсь, пітіо ріив бевсепбегеаб Іибепбит.
ЗАИКА. Ното ЬаІЬив ЬаіЬиІіепв. За-
иканіе, ІіІиЬапІіа огів, 1іп§гіаэ, ов ЬаІЬит.
Тор. Заикаюсь, ЬаІЬиІіге, ЬаІЬит, Ыаевит
евве. Онъ заикается при каждомъ словѣ,
аб віп^иіа ѵосаЬиІа ЬаІЬиІіІ. Заикливый,
залкливъ, Ыаевив, ЬаІЬив. Заикнуться, ов
орегіге, Гаті оссіреге. Онъ ему заик-
нуться не даетъ, Іодиі еит ѵоіеиіет іп-
ІііЬеІ. Какъ скоро онъ заикнулся, то я
прервалъ его рѣчи, иЬі ов аб Іодиепбит
арегіі, іпіеггирі ерів вегтопет.
ЗАИМНЫЙ, См. Заемный.
ЗАИМОДАВЕЦЪ. Сгебііог. Заимо-
давица, сгебіігіх. Не сдержать своего
слова, даннаго заимодавцамъ, бесодиеге
сгебіІогіЬив. Обманывать займодавцовъ,
сгебііогев Гаііеге.
ЗАИМООБРАЗНЫЙ. Миіио витіпв,
923 ЗАК
ЗАК
924
тиіиаіив; етіив віпе ресипіа питегаіа
или ргаевепіі.
ЗАИМСТВОВАНІЕ. Миіиаііо. Заим-
ствую, тиіиагі; тиіио или тиіиит ви-
теге; аввитеге, реіеге. ѵіуна заимству-
етъ свой свѣтъ отъ солнца, Іипа Іисеі
аііепа Іисе. Это обыкновеніе Христіане
Западной церкви заимствовали отъ языч-
никовъ, тогет Ьинс тиіиаіі випі Ьаііпі
аЬ ЕіЬпісів. Онъ много заимствовалъ изъ
рѣчей Цицероновыхъ, іпиііа йе Сісего-
пів огаііопіѣив аввитрвіі. Заимствован-
ный, взятый изъ сущности Божіей, йе-
сегріив ех теиіе діѵіпа. Заимщикъ см.
заемщикъ.
ЗАЙТИ, Си. Захожу.
ЗАЙЧЕНОКЪ, Зайчикъ. Ееривсиіив.
ЗАЙЧИКЪ, Еих или Іитеп, диой воі
рег гітиіат іп рагіеіе сопсіаѵів оѣвсигі ]а-
сиіаіиг или )асіІ.
ЗАЙЧИНА или ЗАЙЧИНКА. Реііів
Іерогіиа. 2) Іерогіиа (саго). Зайчистъ
аѣиийапв ІерогіЬив. Зайчистъ лѣсъ, вуіѵа
ІерогіЬив аЬипйаІ.
ЗАКАБАЛЕНІЕ, Ведасііо іп вегѵііи-
іет. Закабаленный, гейасіив іп вегѵііи-
Іет. Закабалить, см. кабалить.
ЗАКАБЛУЧІЕ- Таіагіа, іит.
ЗАКАДЫЧНЫЙ. Гійив, Іідеіів, іпіітив.
Онъ мнѣ з. другъ, еві теив. атісив іпіі-
тив; еві апітае теаг йітійіит.
ЗАКАЗАНІЕ, заказываніе. Іпіегбісіит,
іпіегйісііо. 2) Мапйаіит. Заказанный,
заказный, іпіегйісіив, ѵеіііив. Зак. лѣсъ,
веріит. Заказные товары, тегсев рго-
ЬіЬіІ®. 3) Заказная работа, орив тапйа-
Іпт. Заказъ , іпіегйісііо , іпіегйісіит.
Учинить заказъ, чтобъ лѣсъ не рубили,
ейісеге, ейісіит сопвіііиеге, пе агЬогев
іп вуіѵа саейапіиг. 4) Мапйаіит. Дѣлать
сапоги по заказу, саіі^ав тапйаіо Гасеге.
5) Юіоесевів ессіевіавііеа. Заказывается
іпіегйісііиг. 6) Мапйаіит. Заказываю,
іиіегйісеге аіісиі аіідиій или аіідиа ге; ѵе-
Іаге аіідиій, также съ слѣдующимъ вии.
и. при иеопр, пакл., рѣдко полагается
сосл. — Заказать поединки, сегіатіпа
віп§иІагіа іпіегйісеге. Закажи ему, чтобъ
онъ впредь того ие дѣлалъ, ейіс, пе іп
ровіегит ій Гасіаі. 7) Спгапі аіісціив геі
птапйаге, йаге аіісиі аіідиій іп тапйаіів;
йаге аіісиі пецоііит. Я заказалъ сдѣ-
лать новое платье, сигаѵі поѵат ѵевіет
тіііі Гасіепйат. Заказалъ себѣ сдѣлать
башмаки, сигаѵі саісеов тіііі сопіісіепйов.
ЗАКАИВАНІЕ, чрезъ закаиваніе. Іп-
Іегровііо ]иге)игапйо геі гепипііапв. За-
каиваюсь, іиіегровііо зпге]игапйо аЬпе^аге
гет. Я закаялся играть въ карты, іпіег-
ровііо ]иге]игапйо Іивиі всійагит гепип-
Ііаѵі.
ЗАКАЛЕНІЕ. йасгіПсаІіо, іттоіаііо.
Закаляю, см. закалываю.
ЗАКАЛЕННЫЙ. Тетрегаіив, іпйига-
Іив. Закаливается, желѣзо з. разнымъ
образомъ, Геггит ѵагіе, йіѴегвів тойів іп-
йигаіиг, Іетрегаіиг. 2) НеЬівсеге. Хлѣ-
бы при печеніи иногда закаливаются, ра-
пев іп сосіига іпіегйит йеіііві ииі. Зака-
ливаніе, іпйигаііо, Іетрегаііо Геггі. За-
каливаю, Іетрегаге, іпйигаге Геггит.
3) Рапет поп ваііз таіе содиеге. Зака-
лина см. закалъ. Закалистый, поп ваіів
сосіив, пои регсосіив, таіе сосіив, ІіаЬепв
ѵіг'іав адиовав. Закалка, Іетрегаііо, іп-
йигаііо Геггі. 4) Тетрегаіига Геггі іпйи-
гаіі. 3. этого желѣза мягка, Іюс Геггит
тоііііег іпйигаіит еві. Закалъ, іпйигаііо,-
Іетрегаііо Геггі. 5) Недопеченныя мѣста
въ хлѣбѣ, ѵіг^ае адиовае.
ЗАКАЛЫВАЮ, закалаю. Діасіаге, сае-
йеге. Заколоть кого шпагою, аіідиет
। Дайіо 1гапвй»еге, соиО^еге, ігапвГойеге.
2) 8асгійсаге, іттоіаге. Закалываюсь, Да-
925 ЗАК
(По ве Ісапвй^еге, Гетто ве іпіегітеге; Гег-
го ресіив Ігарсеге; Геггит іп ресіоге Йе-
щіііеге; іп ёіайіит или <іІа<1іо іпситЬеге.
3) 8асгійсагі, іттоіагі. Нѣкоторые изъ
убійцъ Кесаревыхъ закололи самихъ себя
тѣмъ кинжаломъ, коимъ умертвили >его,
поп пиПі регсиввогит Сгевагів вето! еойет
ри^іопе, дио Сювагет ѵіоіаѵегапі, іпіеге-
тегипі,
ЗАКАЛЯКАТЬСЯ. Віиііив іп вегто-
сіпапйо Ьаегегс.
ЗА I, АП АТЪ. ЗШІаге, Йевііііаге ос-
сіреге. 2) Аврег^еге, соиврегцеге, ігго-
гаге. Закапать платье чернилами, ѵевіет
аігатепіів сопврегдегс. Платье закапан-
ное жиромъ, ѵсвіів Шиѵіе зогйііа.
ЗАКАПЧИВАНІЕ, стекла. Ѵіігит Ги-
то йепі^гаіит. Закапчиваю, Гито <1е-
пдр-аге. Стекло, ѵіігит Гитійит гей-
Йеге. Закоптить покой, сопсіаѵе Гито
йспі^гаге. Закапчивать Гито йепі^гагі.
Окна закоптились отъ дыма, вресиіагіа
Гито отпіа йепі^гаіа випі.
ЗАКАРМЛИВАЮ. 8а§іпаге, ріпцие-
Гасеге. 2) Ериіав Іаг&іив аррагаге.
ЗАКАТАТЬСЯ. Віиііив апіті саива
еѵеЬі. Опоздали за тѣмъ, что закатались
иа бѣгу, вегив гейіізіі, диіа йіиііив іп сіг-
со апіті саива сігситѵесіив еввев.
ЗАКАТНИКЪ. Ілпіеит, суііпйгит
сігситйапв.
ЗАКАТЪ. Оссавив, оЬіІив. При сол-
нечномъ закатѣ оставили работу, воіів
оЫІи аЬ орете севваіит еві.
ЗАКАТЫВАНІЕ. Ѵоіиіаііо, ѵоіиіа-
Іив, ѵетваііо. Закатываю, суііпйго Ііпіеа-
гіо агдиаге. 2} Нис еі іііис ѵоіиіаге, ѵег-
каге, іп ѵоіиіапйо оЬйисеге аіідиа ге. 3)
Закатать кого батажьями, ^гаѵііег ѵегЬе-
гіЬив сгейеге. Закачать, овсіііо ]ас1аге,
. ѵоіиіаге оссіреге. 4) Ріиііив овсіііо ]ас-
Іате. Меия такъ закачали, что голова
ЗАК Э2&
кружится, ііа овсіііо ]асІаІив вит, иі ѵегіі-
^іпе соггіріаг. Закачаться,-овсіііаге оссі-
реге. 5) Віиііив овсіііаге. Вы долго за-
качались, пора перестать, йіи овсіііавіі,
Іетрив еві йевіпеге, віпеге.
ЗАКАЧИВАЮ. Ртотоѵеге, ргоѵоіѵеге
иііегіив. Закатить камень за уголъ, рго-
ѵоіѵеге вахит иііегіив іп апдиіит. 2) За-
катить въ пушку ядро, ^ІоЬиІит огі Іог-
тепіі іттіііеге. Закачиваюсь ргоѵоіѵі,
ргоѵоіиіит евве іп аѵегвит, иііга диій.
Табакерка закатилась за стулъ, рухів иі-
іга веііапі ргоѵоіиіа еві. 3,'Оссійеге, оЬіге..
Солнце закатилось, воі оЬііІ, оссійіі.
ЗАКАШИВАНІЕ. Іпсерііо Ггепівісіі.
Закашиваю, ргаіа весаге, саейеге оссіреге.
Индѣ уже косятъ, а въ другихъ мѣстахъ
только что еще закашиваютъ, диіЬивйапг
іп Іосів ]ат ргаіа весапіиг, іп аііів ѵего
тпойо Гсепівісіит оссірііиг, іисіріі.
ЗАКАШЛЯТЬ. Тиввіге оссіреге. Ка-
шель у мепя нѣсколько миновался было,
а теперь я опять закашлялъ, Іиввів поп
піЫІ йесеявіі, пипс ѵего йспио Іиввіге
оссері. Закашляться, Іиввіге ай іпіегсіи-
віопет апітае.
ЗАКАЩИКЪ. Оиі аіідиій іиіегйісіі.
2) йиттив васгогит апіівіев. •
ЗАКВАСА, Закваска, Гегтепіит..
Заквашеніе , Гсгтепіаііо. Закваши-
вается, Гегтепіаіиг. Заквашиваніе, Гег-
тепіаііо; ѵ. сЬетісс. Гегтепіаііо. Заква-
шиваю, осійит геййеге, Гегтепіаге; Га-
сеге, иі Гегтепіевсаі. Заквасить брагу
дрожжами, сегеѵівіат ГжсіЬив Гегтепіаге.
ЗАКИДАННЫЙ. ОЬгиІив. Закидываю,
оЬгиеге. Закидать ровъ землею, Говват
Іегга оЬгпеге, Іе&еге. 2) Сопрсеге гет
аііепит іп Іосит. 3) Вегеііпдиеге, пе-
^Ііцеге, іпсиііит геііпдиеге. Закинуть
садъ, Ьогіит пе^іі^еге. Закинуть дѣло
какое, а саива гесейеге, саиват аЬрсеге.
ЗАК
ЗАК
928
4) Закинуть рукава назадъ, тапісаз геіог-
-диеге. 5) Веіе ]асеге. Оий много разъ
закидывали, но ничего не поймали, зетеі
ііегшпдпе геіе іесегипі, зей Ггизіга, іп
саззит. Закинуть рогатку, егісіоз сіг-
. ситропеге. Закидать кого словами, аіі-
диет Іодиі ѵоіепіет іпЫЬеге. Закинуть
крючки, йоіоз песіеге.
ЗАКИПАЮ. Виііаге, ЬиІІаге оссіреге,
Гегѵезсеге, Іепііег Ьиіііге. Вода закипа-
етъ, а<[иа ЬиІІаге оссіріі. Закипѣла во
вшѣ кровь, запуиіз ѵеЬетепІіиз а^ііагі
соеріі. Сердпе закипѣло, апітив гевіиаі,
Гегѵеі, іп Гитоге езі.
ЗАКИСАНІЕ, можно выр. глаг. Заки-
саю. Асісіиі» йегі, асезсеге, Гегтепіагі.
ЗАКЛАДЕННЫЙ. ОЬзІгисІиз, Іаіегіііо
орете сіаизиз.
ЗАКЛАДКА. Розіііо захі Гипйатепіо
зегѵіепііз. При закладкѣ корабля было
великое множество народу, іи Гишіашіа
сагіпа паѵіз аейійсапйа? ріигіті айегапі.
2) Рагз геі оЬзігисІа. Закладка видна въ
стѣнѣ, рагз тигі оЬзігисІа аррагеі. 3)
Йиисііо едиогит ай сиггит. 4) Таепіоіа
аиі аііа диаейат гез зі§по зегѵіеиз, дшв
ропііиг іп ІіЬго. Закладочка, ѵох Іуроі-
Ьеіагшп: диайгаіит. — Закладная, Ііііегае
рі^пегаіісіа:. Къ закладной руку прило-
жить, Ііііегаз рі^пегаіісіаз зиЬпоІаге. За-
кладная вещь, рі^пиз, гез рі^пегаіісіа, Ьу-
роІЬесагіа. 5) Рі^погі Йаіиз, оррозііиз;
ріупегаіиз, оррі^негаіиз. Продавать за-
кладныя вещи, гез оррі^пегаіаз ѵепйеге.
6) Закладныя дести, зсарі сЬагІж, диі іп
Ѵі&іаіі зсаріз зигзит еі Йеогзит розііі
випі. — Закладую, зропзіопет Гасеге,
рі^поге сопіепйеге, рі^пиз сит аіідио
ропеге. Это не правда, я готовъ все
прозакладывать, Ьос поп езі ѵегит, дио-
ѵіз рі^поге ѵоіо сегіаге, іп диойѵіз рщпиз
-ггосаге ѵоіо. Закладуюсь, сшп аіідио
рі^поге сопіепйеге. Закладчикъ , диі
аіідиіа рщпогі гіаі, оЫі8аІ, орропіі. За-
кладъ, рі^пиз, ЬуроІЬеса (различіе: рірпиз
отдается и вручается другому, а Ьуро-
ІЬеса только берется на сохраненіе, слѣд.
первое употребляется о закладахъ, дви-
жимыхъ, а другое о недвижимыхъ). І'і-
йисіа (когда закладчикъ выговариваетъ
себѣ предоставленіе права собственности),
аггЬа, аггЬаЬо (задатокъ). Закладъ, ко-
торому срокъ прошелъ, Гніисіа соттізза.
Давать что подъ закладъ, аіідиій рі^погі
Йаге; аіідиій рі§погаге. Брать что
подъ закладъ, аіідиій рі^погі ассіреге;
ййисіат ассіреге. Положить у кого
что какъ закладъ, арий аіідиет аіі-
диій ріуногі ропеге. Выкупить з., ІіЬе-
гаге рі^пиз а сгейііоге. Рі^пнз гесіре-
гаге; гері»пегаге (III р.). Кто даетъ подъ
закладъ, сгейііог рі^пегаіісіиз; рі^пегаіог.
Заимодавецъ по закладу, ЬуроІЬесагіиз.
Жалоба по закладу, асііо ЬуроІЬесагіа.
Пріемщикъ, пріемщица заклада, рі^пе-
гаіог, рі"пега1гіх. Право имѣть что въ
закладѣ, ріе рі^погіз саріепйі. 7) йропзіо.
Биться объ закладъ, зропзіопет Гасеге
сит аіідио. Вызывать кого къ тому, аіі-
диет ргоѵосаге зропзіопе и безъ зроп-
зіоие. Выиграть закладъ, зропзіопет или
зропзіопе ѵіпсеге. Охотникъ биться объ
закладъ, зоіііиз сегіаге рі^поге. Закла-
дываніе, Гипйаііо. 3. основанія церкви,
Гипбашепіа Іетріііасіепйа. 8) ОЬзІгисІіо,
9) Липсііо едиогит ай сиггит. 10) І’і"ііе-
гаііо, оЫі§аІіо. Закладываю, саісе еі сае-
тепіо оЬзІгиеге. Закласть кирішчемъ
проломъ въ стѣнѣ, Ьіаішп тигі ІаІегіЬиз
оЬзІгиеге. Закладывать разваленныя стѣ-
ны, оссирагі герагапйіз тигіз, диі риізи
тасЬіпагит соггиегипі. Ц) Заложить
домъ, (ипйатепіа йоти^ ропеге. Зало-
жить стѣны города, тоіігі тпгоз пгЬіз.
929
ЗАК
ЗАК
12) Едиоз ай сиггит ]ии§еге. 13) Аііепо
Іосо ропеге. Я заложилъ книгу, ве знаю
гдѣ пайти, пезсіо, <]ио Іосо ІіЬгшп розиі.
14) Орегігё. 15) Тжпіоіат іп ІіЬго ропеге-
16) Оррі^пегаге, рі^погі йаге. Онъ за-
ложилъ часы во стѣ рубляхъ, рго сепішп
гиЫопіЬиз Ьогоіорит рогіаіііе оррі^пе-
гаѵіі. — Закладываюсь, Гипйагі. Осно-
ваніе дома закладывается, Гипйатепіа Йо-
тиз іасіипіиг, ропипіиг. 17) Лип§і ай сиг-
гит. 18) Саісе еі саетепіо оЬзІгиі. 19)
Оррі^пегагі. 20) Реззиіо оссіийі, сіаийі.
Волею закласться (зі.) зропіе, иііго тогіі
зе оПёгге Іапдиат ѵісіітат тасіапйат.
ЗАКЛАНІЕ И ЗАКОЛЕНІЕ. Масіа-
Ііо, сгезіо; засгійсаііо. Купить воловъ для
закланія, Ьоѵез ай сиіігшп етеге (Ѵаг.
г. г. 11, 5). Вести на закланіе, Іѳтеге
аіідиет тогіі оЬрсеге. Закаляемый, год-
ный для закаланія, диой тасіагі роіезі,
ай тасіапйипі аріиз. Заклательный ножъ,
зесезрііа. Заклательная жертва, ай тог-
іет, ай регпісіет йезііпаіиз. Закланный,
тасіаіив, саезпз, засгііісаіиз.
ЗАКЛЕВАННЫЙ- Могйісиз Іасегаіиз.
Заклевать, тогйісиз Іасегаге, Йіѵеііеге.
Индейка заклевала утенка, Іпйіса ^аіііпа
тогйісиз йіѵиізіі апаіісиіат.
ЗАКЛЕЕННЫЙ. Сіиііпе оЫіІиз, оЬ-
Йисіиз. Заклеиваніе можно выр. глаг.
заклеиваю, "Іиііие оЬйисеге, аіідиій аіідиа
ге оЫіпеге, геііпеге. Заклеиваюсь, "Іи-
Ііпе оЫіпі, оЬйисі. Улитки заклеиваются
на зиму своимъ сокомъ, сосЫею рег Ьіе-
тет зиа ваііѵа Іапдиат ^Іиііие оЫіпипІиг.
Заклепка, оЬйисІіо &Іиііпе. 2) Рагз геі
Диііпе оЬйисІа. На бокахъ сундука мно-
го заклеекъ, Іаіега гізсі тиіііз Іосіз §Іи-
ііпе оЬйисІа випі.
ЗАКЛЕЙМЕННЫЙ, См. Клейменый.
ЗАКЛЕПАННЫЙ. Сіаѵиіо или сіаѵи-
ІІ8 йгтаіиз. 2) Сіаѵіз айасііз сіаизиз.
Заклепа, сіаѵиіиз или йЬиіа. Мѣдные
заклепы, ®неі сіаѵиіі. 3) Реззиіиз, оЬех.
Заклепный, диой сіаѵиііз Игтагі роіезі.
Заклепные гвозди, сіаѵиіі. Заклепываніе,
Йгтаііо рег сіаѵоз. Заклепываю, сіаѵиііз
Йгтаге. Закрѣпить конецъ гвоздя на
другую сторону вышедшаго, сіаѵі сизрі-
йеш или тисгопепі геіипйеге, сіаѵі сиз-
рійе геіпза йгтаге. 4) Заклепать пушку,
Іогтепішп сіаѵіз айасііз соггитреге.
ЗАКЛИКАЮ. Аіісиі ассіатаге, зис-
сіатаге аіідиет, аіісиі іпсіатаге. Я не
успѣлъ еще сѣсть на мѣсто, онъ опять
меня и закликалъ, ѵіх сопзейегат или аз-
зейегат, сит тіііі ассіатаѵіі.
ЗАКЛИНАНІЕ. ОЫезІаІіо, оЬзесгаІіо;
іпіегйісіит. Заклинатель, ай)ига(ог, ехоГ-
сізіа, йюпюпит еѵосаіог. Заклинаю,
оЬзесгагі, оЬіѳзІагі рег аіідиет. 2) Ай)и-
гаге, ехогсігаге. Заклинать духовъ, іц-
Гегпаз итЬгаз сагтіпіЬиз еіісеге. Закли-
нать, ]игаге, ай)игаге, аззеѵегаге. Онѣ
заклялся съ нимъ играть, айрігаѵіі, Зепоп
ашрііиз сит ео Іизигит еззе.
ЗАКЛИНИВАЮ. Сипеіз айасііз аіі-
диій йгтаге, типіге.
ЗАКЛЮЧАЮ. Іпсіийеге. Заключить
въ темницу, аіідиет іпсіийеге іп сизіо-
йіат; аіідиет сотрейіЬиз ѵіпсіге; соШ-
рейез аіісиі іпйеге. Душа заключена ВЪ
тѣлѣ, апітив іп согроге сопсіизпз езі;
апітиз іп согрогіз сотра^іЬиз іпсіизиз езі.
2) Гасеге, сопіропеге. Заключить мирѣ,
расет Гасеге, сотропеге. Миръ заклю-
ченъ, рах сопѵепіі. Заключить союзѣ,
Гсейиз Гасеге, ісеге, Гегіге, І ии^еге. 3. СЪ
кѣмъ дружбу, атісіііат Гасеге сит аіі-
дио; ай атісіііат аІіси]из зе айріісаге.
3. торгъ, пе^оііитсит аіідио Гасеге, сот-
ропеге. 3) Сопсіийеге, аг^итепіит соп-
сіийеге, со11і»егё, аг^итепіагі, соп]есіи-
гат сареге, Гасеге, ІпГегге. Ложно за*
30
931
ЗАК
ЗАК
932
клочатъ, ѵіііояе сопсіийеге. Заклю-
чить правильно, Ьепе сопсішіеге. Я
ничего изъ того не заключаю, піЬіі
Іпйе соііідо; пиііаш іпйе соціесіигат Га-
Сіо. Онъ рѣчь свою заключилъ увѣща-
ніемъ, огаііопет яиат сіаияіі топіііопе
или Ьогіаіи. 4) Сопііпеге, сотргеЬеп-
йеге, сотріесіі, ЬаЬеге. Это мнѣніе за-
ключаетъ въ себѣ много противорѣчій,
Ьжс яопіепііа или оріпіо тііііав іп яе соп-
ігайісііопев ЬаЬеі, сопііпеі. Заключаюсь,
іпсіийі, сопсіийі. 5) Сопііпегі. Знаніе
человѣческое заключается вънѣкоторыхъ
предѣлахъ, соепіііо, ясіепііа Ьитаиа дчі-
Ьивйапі ІііпіІіЬия сопііпеіиг, сіаийііиг.
Причина заключается въ томъ, что...,
саива еві іп ео, диой.... Различіе заклю-
чается въ томъ, что, йіясгітсп ѵегяаіиг іп
во, диой..— Заключеніе, іпсіивіо. 6) Соп-
сіивіо съ прибавл. сл. гаііопія; сопведиеп-
ііа, сопвесіагіит (у новв. филл.). Изъ
а того выводятъ заключеніе, ех Ьія соп-
сіийііиг, іпГегіиг, со11і;;его еві. Ложное,
Истинное заключеніе, сопсіивіо ѵега, Гаіва.
Изъ того можно сдѣлать разныя заклю-
ченія, іпйе ѵагіа соііір роввипі. Сдѣлать
Заключенія, соіііреге. 7) Заключеніе
Мира, рах Гасіа, сотрояііа, сопвіііиіа. 8)
Ріпів, ехііпв. Заключенный, іпсіивив, соп-
СІизия, 9) Сопіеиіив, сотргеЬепяия. 10)
3. миръ, рах сопвіііиіа. Заключенное на
два мѣсяца перемиріе, іп йиоя тепяея^ас-
іпііге іпйисйе. Заключительно, сегіе,
ргжсіяе. Объ этомъ ничего з. сказать
нельзя, йе Ьас ге піЬіі ргюсіяе йісі роіеві.
Эаключителыюсть, сопсіивіо, іііаііо. За-
ключительный, ай регѵіпсепйиш ійопеив,
диой ЬаЬеінли Гасіі тотепіит; ехігетив,
йесгеіогіив.
ЗАКЛЯТІЕ, См. Заклинаніе. Закля-
тый, ай]игаіив, ехогсігаіпв.
ЗАКОПАННЫЙ, — пая лошадь. Едиив
саісеаіив. 2) Ѵіпсіив сотрейіЬив Геггеія.
Заковка, заковываніе, Іігтаііорегсіаѵиіов.
3) Едиит сіаѵо таіе ітрасіо йеЬііііаге.
Заковываю, сіаѵит іпсигѵаге, іпОесіеге,
герап^еге, йерапдсге; сіаѵі сиврійе геіива
Огтаге. 4) Едиит саісеаге; едио яоіеая
Геггеав іпйиеге, а('(і»еге. 5) Заковать ко-
го въ желѣза, въ кандалы, іпйеге, ітро-
пеге аіісиі сотрейея.
ЗАКОЖНЫЙ. Сиіісиіагія. Желѣза,
{’іапйиіге сиіісиіагев.
ЗАКОЛАЧИВАНІЕ, при заколачиваніи
гвоздя. Іи айірепйо сіаѵо. 2) При зако-
лачиваніи, іп сіаийепйа ге оре сіаѵі или
сіаѵогит. Заколачиваю, регсиіеге, ісеге,
Гегіге оссіреге. 3) Айі^еге, іпйиеге.
Заколотить гвоздь въ стѣну, рагіеіі сіа-
ѵит айі^еге. 4) Заколотить дверь, окно,
ояііит, Гепеяігат сіаѵія айасіів сіаийеге;
ояііі, Гепеяіга* ивит іпіегйісеге.
ЗАКОЛАПШВАІОСЬ. 8рісагі; врісая
сопсіреге; іпврісав ехіге; ай врісав регйпсі
аЬ ЬегЬа.
ЗАКОЛДОВАННЫЙ. Еавсіпаіив, еГ-
Гаесіпаіив, іпсапіаіив; йейхив. Заколдо-
вываю, ейаесіпаге, іпсапіаге, йей^еге.
ЗАКОЛЕБАТЬ. Аріаге, тоѵеге, сот-
тоѵеге ссеріяяе. Вѣтръ заколебалъ де-
ревья , ѵепіив агЬогея аріаге ссеріі. За-
колебаться, аріагі ссеріяяе. Море зако-
лебалось, таге тоѵегі, соттоѵегі совріі.
2) Рег т. іп йиЬіит ѵепіге.
ЗАКОЛЕНІЕ, Заколенный. См. Заклан.
ЗАКОЛОБРОЖИВАЮ. Іпйесоге, іі-
ІіЬегаІііег еі гійісиіе ве вегеге.
ЗАКОЛОЧЕНІЕ. См. Заколачиваніе.
ЗАКОЛУПЫВАЮ. Сагреге, тіпиіа-
ііт витеге.
ЗАКОЛЪ. 8ресіее раіогит іп Йиѵіо
йейхогит ай рівсев саріепйов. Заколь-
ный, ай е]ивтойі раіоя ересіапя.
ЗАКОЛЫХАТЬ, Моѵеге; соттоѵеге
ЗАК
ЗАК
93
933
сарі5і>е- Заколыхаться, тоѵегі, согото-
тсгі созрйве, соерінт евве.
ЗАКОЛѢТЬ. Ггіцсте, аі^еге. Руки
моп такъ заколѣли, что отогрѣтьне .могу,
тапив айео Ггі^епі пли аіісиі, иі еая ге-
саіГасеге поп ровяіт.
ЗАКОМПЛЕТНЫЙ. Си. Комплетііыіі.
ЗАКОННИКЪ. йнгів или іисе сопяиі-
Іия; ІіЬгогшп яасгогисп іпіегргев или іп-
Іеііі^епя. Законно, законнѣ, ]иге; іе^е,
рзіе, Іеціііте, гііе. Поступатьз.,ІеДііте,
1е$е а"еге; Іедііыій рагеге; Іецея яедиі.
ЗАКОНОБЛЮСТИТЕЛЬ. Репездиет
еяі ргіпсіраіия, сивіойіа Іс^'ит вегѵапйа-
гит или <;иі Іе^иіп вегѵапйагит сияіойіат
ЬаЬеі, сигаіп а§іІ. Законоблюститель-
ство, сигаііо, сияіойіа Іе&итоЬвегѵапйагит
ЗАКОННЫЙ. Ее^ев сопііпепя. Книга
законная, 1е§ев; Іе^ея ясгірі®. 2) Сообраз-
ный законамъ, Іе^ііітня, ]ивІив, Іе§е соп-
яіііиіив, іп )иге Гипйаіия, піхия. Законная
причина, ]н5Іа, Іе^іііта саива. Законныя
дѣти,ІіЬегі ІсДіітс паіі. Законное наказа-
ніе , тегііа роепа; Іе^іііта рсепа. Закон-
ное правленіе, ІеДІітит ітрегіит. За-
конное свидѣтельство, (ияіит Іевіатепіит
Законность поступка, Іеріітс Гасіит.
ЗАКОНОВѢДѢНІЕ. Йигія или Іе^ит
регіііа.
ЗАКОНОДАВЕЦЪ, Законодатель. І.е-
ірв или Іе&ит Іаіог. По смыслу, какой
соединяютъ съ этимъ словомъ, должно
употреблять и описаніе, диі Іе&ев сотііі,
сопвіііиіі, всгіЬіІ. Законодательный, Іе^ев
сопйепя, Гегепв, Іе^іякіогіия. Законода-
тельная власть, роіевіав Іе^ев Гегепйі.
Законодательство, ІеДя нли Іе^итп Іаііо,
йаііо; 1е^ев(состоявшіеся пли существую-
щіе законы). Законодательствую, роіея-
Іаіет Іеуиіп Гегепйі ЬаЬеге.
ЗАКОНОИСКУССТВО, Гигія или Іе-
«ит регіііа.
ЗАКОНОПАЧЕНІЕ и ЗАКОНОПА-
ЧИВАНІЕ. Вітагит рег віиррат оЬйис-
Ііо. Законопаченный, ЬаЬепв гітав віир-
ра оЬйисІав. Законопачиваю, Гогатіпа
віирра оЫигаге; гітав яіирра оЬйисеге.
ЗАК0Н0П0ЛАГАЮ. Ее^ев Гегге или
(Іаге. Законоположникъ, диі Іе^ев сотііі,
сопвіііиіі, Іеёівіаіог. Законоположница,
законоположительница, ди® сотііі, соп-
віііиіі Іеуся.
ЗАКОНОПРЕСТУПАЮ. Рессаге, йе
ііпдиеге; рессаіит айтіііеге; йеіісішп
соттіііеге, ІаЬі, еггаго (безъ умысла).
Законопреступленіе, ѵіоіаііо Іе^ів; ресса-
іит, ііеіісіит. Законопреступникъ, —
ипца, диі, ди® 1е§ев ѵіоіаі, ѵіоі.чѵіі, ѵіоіа-
Іог, ітріия, таіейсив. Законопреступ-
пыіі, Іер гери^папя, сопігагіив. Законопре-
ступио, сопіта Іе"ет илиіе^ея, ргюіег (ив.
ЗАКОНОУЧИТЕЛЬ. Лигів регііив, 1і- •
Ьгогит васгогит іпіегргез.
ЗАКОНОХРАНИТЕЛЬ. Оиі Іе^ев оЬ-
вегѵаі.
ЗАКОНЪ, Могта, тс^ціа. 3. приро-
ды, Іех, поста иаіиг®. 3. разума, погта
гаііопія. Поставить себѣ закопомъ, віЬі
Іе^епс віаіиеге, всгіЬеге; віЬі аіідиііі ітре-
гаге. Судить по строгости законовъ,
ехітеге ай Іс^ев. Закопы воспріяли свою
силу, суды уваженіе, сенатъ величество,
гевііініа ѵів Іс§іЬив, ]ийісіів аисіогііая, ве-
паіиі пкдевіая. Воспитать дѣтей въ за-
конѣ, ІіЬегов ейисеге геііціояе. Творить
законное, ргжяіаге Іе^ія орегае, еа,ди® Іех
ргювсгіЬіІ. 2) = Всеобщее предписаніе
высшаго, Іех (особенно писанный утвер-
жденный законъ), піов (основывающійся
на обычаѣ), ейісіит (претора), іпяіііиіит
(принимаемый произвольно частно или
всѣми). Существующіе законы, Іе^ев.
Начертать закопъ , Іе^есп шейііагі. Дать
з., Іс^ет йаге, Гасеге, сопяіііиеге (вооб-
935
ЗАК
ЗАК
936
ще), іе^от сопйеге (составить его), Іе-
{>ет зсгіЬеге (письменно составить, дать
ему силу, ввести), Іе^ега регГегге (быть
утверждену), Іе»ет ІіЬеге (выставить), Іе-
"ет рготиідаге (обнародовать). Предло-
жить з., Гегге, голаго. Принять з., іе^ет
зсізсеге, ]иЬегѳ (по соизволенію народа),
Іе^еш запсіге (вооб. утвердить). Отверг-
нуть з., Іе^епі герибіаге. Перевернуть
законъ по своему, еіийеге ѵіпі 1е§ів. 3.
отмѣнить, Іеуегп апіідиаге, аЬго§аге, ге-
й^еге. Уничтожить часть закона, бего-
§аге іе^і и бе Іе^е. Присовокупить часть
закона, зиЬгокаге. Перемѣнить часть за-
кона, оЬіо^аге. Кривить закономъ, Іё^і
Ггаибепі Гасеге. Законъ въ силѣ, въ дѣй-
ствіи, іех ѵаіеі, а не ехегсеінг, послѣднее
выраженіе лапши не свойственное. Пре-
ступить законъ, 1е@ет пе&іі^еге, ѵіоіаге.
Книга законовъ, уложеніе, законы, Іе^ез:
Іе{?ев зсгірЬв. Нужда законъ перемѣня-
етъ, бигит іеіит песеввііав. 3) васга,
беі сиііиз, сиііив біѵіпі гаііо, зесіа, ессіе-
віа. Отъ Лютеранскаго закона перейти
въ Католическій, каста ГиІЬегапа сит
Ропіійсів сотпіиіаге; а ІліІЬегапа аб Са-
ІЬоіісат Йбет Ігапзіге. Перемѣнить за-
конъ, тиіаге ессіевіат (у новв.).
ЗАКОПАНІЕ, закопываніе. ПеГоввив,
іпГовзіо. Закопанный, іпГовзив, беГоввиз,
Іегга орегіиз. Закопка, беГоввив. Зако-
пать, оЬгиеге, беГобеге, Іегга орегіге.
ЗАКОПТѢТЬ. Ігпто бепі^гагі. Горница
отъ дыма закоптѣла, сопсіаѵе Гито Йепі^га-
іит еві. Закопченіе, можно выр. глаг.
Закопченный, Гитовив, Гито бепі^гаіиз.
ЗАКОПЪ. Ѵаііаііо, оЬѵаііаІіо, ѵаііит;
типітепіит сатрезіге. Закопываль-
ишкъ, Гасіог ѵаііі или Гасіепв ѵаііит, оре-
гагіив іп ѵаііо бисѳпбо.
ЗАКОРЖАВѢЛЫЙ. Вигиз, гі^ібив
Гасіив. Закоржавѣіь, см. поржавѣю.
ЗАКОРЕНѢЛОСТЬ. Іпѵеіегаіа. соп-
Йгтаіа сопвиеіибо. Закоренѣлый, іпѵс-
Іегаіиз. Закоренѣлое мнѣніе, оріпіо ре-
пііив іпвііа. Закоренѣть, іпіегпазсі, іпіег
аіідиат гет пазсі. Гряды закоренѣли,
габісез іпіег агеаз илн рніѵіпоз іпіегпаі®
випі. 2) Кабісез а§еге, габісагі, габісез
тіііеге; іпѵсіегагі. Это злоупотребленіе
уже закоренѣло, Ьіс ргаѵиз тоз, Ьюс рга-
ѵа сопвиеіибо іпѵеіегаіа езі, репііиз іпйха
еві, біГІісііе ехвііграгі роіезі.
ЗАКОРМИТЬ. А'шііит раЬиіі рга>-
Ьеге; пітіо раЬиіо посеге ресиві; раЬиіо
оЬгиеге. — Закормленный, ва^іпаіив, ріп-
ёиеГасІив, орітаіив.
ЗАКОСНѢЛЫЙ, Регііпах, регѵісах,
оЫігтаІив, оЬзІіпаІиз. 3. грѣшникъ, рес-
саіог оЬвІіпаІив. 3. въ грубости, диі щ
тогіЬив гивіісів сопвепиіі, іпвепиіі тогі-
Ьив іпсиііів. Закоснѣніе, сипсіаііо, севва-
Ііо, тога. 2) Регііпасіа, сопіитасіа. За-
коснѣніе въ грѣхахъ, оЬвІіпаІіо рсссаіо-
гит. Закоснѣть, гпогагі, бетогагі. 3)
Рег т. зе оЫігтаге, так. безъ ве. Зако-
снѣть въ грѣхахъ, іп ргаѵііаіѳ рсгвіаге.
ЗАКОСТЕНѢЛЫЙ. Іп ов сопѵегвив. ‘
2) Іпбигаіив; бигин, гі^ібиз Гасіив.
ЗАКОУЛОКЪ. Ріаіеа віпиова, Яехі-
Ьиз Іогіиова. 2) Рег т. закоулки, сігсиі-
Іив, атЬіІив, атЬадез, сігсиіііо, апйгасіиз.
Говорить закоулками, сігсиііи, сігсиіііопе
йіі. Какая нужда въ закоулкахъ, диіб
ориз еві сігсиіііопе еі апГгасІи? Знать
всѣ закоулки, крючкодѣйства, позве Іііішп
или ]ибісіогит апГгасІиз.
ЗАНОЧЕВАТЬ. Піи тогагі, сотто-
гагі, ѵегзагі, гдѣ, іп Іосо, безібеге арий
аіідиет, ііаегеге іп Іосо. '
ЗАКОЧЕНѢЛЫЙ. Тогрійив. Зако-
ченѣть, Ггівоге гі^еге, іогрегѳ.
ЗАКРАДЫВАЮСЬ. Сіат іпігаге, Гиг-
937 ЗАК
Ііт іпргейі. Воры закрались въ церковь, |
Гпгея сіат іпігагипі іетріит. і
ЗАКРАИВАЮ, сукно. Рашіит весап-
<|о аріаге ѵевіі сопвпепйае.
ЗАКРАИНА, Закраинка. Сгивіа ^Іасіеі,
фіа Оиѵіия ргоре гірав сопіе{;іІиг. Стужа
произвела закраину на рѣкѣ, Оиѵіив ргае
Ггі$;оте сгивіа ^Іасіеі сопіссіив еві.
ЗАКРАКАТЬ. См. кракаю.
ЗАКРАПАННЫЙ. Аврегвив, геврег-
впв, шасиіаіив, Шграіив. Закрапываю,
ріисге ссерівве. Дождь было пересталъ,
во опять закрапалъ, ріиѵіа севваѵіідиійет,
вей Йепио сайеге осссріі. 2) Ліасиіаге,
сопппаспіаге, таспіит айерег^еге, Іиг-
раге. Закрапать бѣлье чернилами, ііпіеа
аігатепіо таспіаге, Іиграге.
ЗАКРАСКА. Іпйисііо геі соіоге. 2)
Соіог іпйисіив. 3. полиняла, соіог іпйис-
іив аЬііі, регііі, атіввив еві.
ЗАКРАСНѢТЬ. ВпЬсвсеге, гиЬеііегі,
егиЬевсеге; гиЬоге виПЪпйі. 3. отъ стыда,
рийоге егиЬевсеге, рийоге или гиЬоге
виПішйі. Закраснѣться, вресіепі гиЬгат
ргае ве Гегге. 2) ЕгиЬевсеге. См. краснѣю.
ЗАКРАШЕНІЕ, Закрашиваніе. ІПіІив,
іиГссіпв, Ііисіига. Закрашенный, іпГес-
Іив, соіогаіив, Гисаіив. Закрашиваю, со-
Іогет іпйисеге геі. Закрасить пятна,
піасиіав соіоге Ііиеге, оЫіпеге. Закра-
шиваюсь, соіоге Ііпі, оЫіпі. Закрасились
трещины на деревѣ, гіпіае пли Явеигае 1і-
і'пі соіоге оЫіІае випі.
ЗАКРИВЛЕНІЕ. Сигѵаііо, іпсигѵаііо.
ЗАКРИЧАТЬ. Сіатаге, ѵосіГегагі
оссіреге. 2) Аіісиі ассіатаге. Закричи
на нихъ, чтобы шумѣть перестали, ассіа-
та іів, иі ІигЬав Гасеге или Іптиііив Га-
сеге Йевіпапі.
ЗАКРОВЕНІЕ. (81.) Іпвійіж; Іосив іп-
війіагит.
ЗАК 938
ЗАКРОВЪ. (81.) Ѵеіит, іпѵоіисгит,
ѵеіатспіит.
ЗАКРОЙЩИКЪ. <?иі раппит весапйо
аріаі ѵевіі сопвиснйге.
ЗАКРОМЪ. Агса Гагіпагіа; агса раЬи-
Іагів.
ЗАКРОПАННЫЙ. ОЫигаіив. Закро-
пать, Гогатіиа оЫпгаге.
ЗАКРУЖЕНІЕ. Ѵегіі^о, геНі^о осиіо-
гит. Закружить, сарііів ѵегііфпет раіі.
Опять закружило голову, йепио сарііів
ѵсгііірпст раііог. Перестань вертѣть,
ты его закружишь, йевіпе сит сігсита-
^сге, аііоциіп ѵегііфпе.соггіріеіиг. За-
кружиться , сігсита^і соерівве. 2) Ѵегіі"»
соггірі; сарііів ѵегіідіпет раіі.
ЗАКРУЧИВАНІЕ, чрезъ закручиваніе.
Тогдиепйо сіаийспв. Закручиваю, Іог-
циспйо сіашіеге. 2) Сопвігіп^еге, соег-
сегс, ѵіпсіге. Закрутить возъ веревками,
ѵеЬет ГипіЬив Іігте соегсеге. 3) Ітреі-
Іеге диет. 4) ОеЬассЬагі, ЬассЬагі. За-
крутила вьюга, но скоро утихла, піѵев
йсЬасЬаЬапІпг, вей Ьгеѵі гешівегипі. За-
кручиваюсь, ве Іогциеге, соѵегіеге еі сіг-
ситѵоіѵеге. Нитка закрутилась, Ша Іі-
пеа йиріісаіа ве Іогвегипі еі сопѵоіѵсгипі.
ЗАКРУЧИНИТЬСЯ. Воіоге аГГісі; іп
ю&гііийіпет іпсійеге.
ЗАКРЫВАНІЕ, Закрытіе. Орегііо,
орегіига. Подъ закрытіемъ, сіат, сссиі-
Іс, іп осспііо, оЬвсиге, весгеіо. Дѣлать
что подъ закрытіемъ, аіідиій Гасеге оссиі-
Іе. Закрываю, орегіге, іепеге, сопіе^еге,
оЬіе^еге, ѵеіаге, оЬйисегс. Закрыть ли-
це отъ солнца, Гасіет айѵегвив воіет оЬ-
іе^еге. Зак. сундукъ, гівсит сіаийеге.
3. глаза, осиіов сіашіеге, ргетеге, соппі-
ѵеге вотпо. 3. картину, ІаЬиІат ріеіат
сЫе^егс. 3. больиаго, ае^гоіит сопіе-
дсгс. Закрыть книгу, ІІЬгит сотріі-
саге, сопѵоіѵегс. 3. театръ, ІийОв всепі-
939
ЗАК
ЗАК
940
сое іпіегйісего или іпіегйісі ]иЬего. За- :
крыть, заживить рану, ехріеге сісаігісет.
2) Соіаге, 1о§его. Закрыть чьи недостат-
ки, аІісц|пв ѵіііа Іехеге, йіявітіііаго. За-
крываюсь, Іе»і, оЫсѵ'і, соиіоді, ѵеіагі. За-
крыться платкомъ, пшссіпіо ее оЫевеге.
3) Сіаивипі, сопсіивит евве. Закрытый,
іесіив, оЫесІив, сопіесіив, сіаивив, оссіи-
яив. Закрытыя окна, Гепевігю сіаивіе.
Закрытыя краскою пятна, іпасиѣе, цпее ;
соіоге іесі® випі. 4) ЛЬйіІив, аѣвсопйііив,
іпсоцпііив, оЬвсигив.
ЗАКРѢПА, Закрѣпка. СопЛппаІіо.
Положить гайку па конецъ щурупа для
закрѣпы, орропеге піаітісеш сосіеге, (іг-
тапйі саиеа. 2) Отііе, диой йгтапйо
іпвегѵіі. Заскрѣпа соскочила, сіаѵпіив,
цпі (ігтапйо вегѵіеЬаІ, воіиіив е8І. 3) 8иЬ-
.чсгірііо, виЬвщпаІіо всгіЬа' риЫісі. Закрѣ-
пленіе, сопйгпіайо, 4) 8иЬві{>паІіо, виѣпо-
іаііо. Закрѣпленный, (ігтаіи.ч, сопіігта-
ІИ8. 5) 8иЬпоІаІив, гаіив. 6) Закрѣплен-
ная деревня, аёйісіит, афийісаіигп ргаі-
<1іит, Ьоппт. Закрѣпляю, сіаѵиіоилпсіа-
‘ѵиіів йгтаге. Закрѣпить конецъ гвоздя,
сіаѵі сиврійет геіипйеге. Закрѣпить кли-
иышкоиъ, сипео йгіпаге. 7) ЗиЬвіцпаге,
виЬпоІаге. Секретарь закрѣпилъ дѣло,
всгіЬа риЫісив Йісат виѣпоіаѵіі. 8) Сопа-
гі ех Іе^іііто ]ийісіогит тоге аіідиа ге
ѵеі 8егѵо роіігі. Закрѣпляться, сіаѵиіо
или сіаѵиіів Йгтагі.
ЗАКОРЮЧЕННЫЙ. Сигѵаіив іп то-
йит ипсі, Ьатаіив. Закорюченіе, сигѵа-
Ііо, іпсигѵаііо. Закорючпваю, іп тойит
ипсі сигѵаге, іпсигѵаге. Закорючиваюсь,
іп тойит ипсі сигѵагі. Закорючина, сиг-
ѵатеп, сигѵаіига.
ЗАКРЯКАТЬ. (ііпдгіге, сіапцеге сое-
рі88е. Утки закрякали, апаіев ^іп^гісс
саерегипі.
Закудахтать, сіосіге, ^іосНаге
оссіреге. Куры опять закудахтали, ви-
дно, кто щіб}дь ихъ пугаетъ, ^аіііпае йе-
пио уіосііапі, аррагеі, еав іп Іеггогещ
соіуосіав евве.
ЗАКУЛИКАТЬ. ЕЬгіагі соерівве.
ЗАКУПАНІЕ. Етііо, со.тчпрііо. 2)Сог-
гирііо, 1аг"іІіо.
ЗАКУПАРЕННЫЙ. ОЫитаІпв, рег ет-
Ъоіит сіаивив. Закупариваю , оЫигаге
рег етЬоіит, сіаийеге. Закупармть боч-
ку, бутылку, іадепапі, йоііипі, сіапйеге.
ЗАКУПАЮ. Епіеге, соётеге. Заку-
пать харчъ на зиму, сіѣагіа или гев песев-
вагіав ай ѵісіипі соётеге. 2) Соггптреге
ргеііо, тегсейе. Закупить свидѣтелей,
Іевіев соггитреге йопів. Закупка, етііо;
соётііо. Закупленный , етіпв, соётіив,
соггиріив ресипіа, тегсейе, йопів. За-
купный, диой соёті роіеві. Закупщикъ,
диі аіідиій соётіі. 3) Оиі отпіа ай ѵісіпт
песеввагіа етіі.
ЗАКУПЪ , закупный человѣкъ , диі
ай сегіит аппогит нитегит ве оЫіцаѵіІ
вегѵііиіі ѵеі а;ге аііепо ехііигив, ѵеі воіиіи-
гив Йгпив тиіиаіге вогіів, ѵеі рга; репигіа.
ЗАКУРИТЬ. І’итаге, Гиті^аге, Гитит
Гасеге. 2) І’итаге ссерівве. Закурить
табакъ, Гитит ІіегЪ® Иісоііап® оге йи-
сеге. 3) Ѵіпит айигеге стрівве. Заку-
риться, Гитаге, Гитит етіііеге. Сопка
опять закурилась, ѵегіех топіів ідпіѵоті
йепио Гитаі.
ЗАКУСКА, подать иа закуску хлѣба
съ масломъ, ргшЬеге ай внрегейепйипі
рапет еі Ьиіугит. 2) Сивіаііо, іепіаси-
Іит. 3) Мепва весипйа. — Закусываніе,
айтогвив. Закусываю, айтогйеге; айго-
йеге, ^ивіаге. Закусилъ только, да и ие
сталъ пить, воіиттойо (^ивіаѵіі еі поп
ейіі. 4) Айейеге, вирегтапйеге. Заку-
сить послѣ водки хлѣбомъ, вктіа вісегА
рапет випегейеге. Закусить языкъ, ге-
94 і ЗАЛ
репіе аЬгитрѳге всгшопет. Закусить
удило, бигі огіа или йиго оге еяяе (Оѵіб
А то г II, 950).
ЗАКУТАННЫЙ. ІпѵоІШив, оЬбисІив,
орегіив, соорегіив; Іесіив, сопіесіив, оЬ-
(есіиз.
ЗАКУТИТЬ. Оіввеизіопет соттоѵеге,
Гасеге оссіреге.
ЗАКУТЪ. Аіі«иІиз, Іосиз оссиііив.
ЗАКУТЫВАНІЕ. ОЬбисІіо, іпѵоіиііо.
Закутываю, орегіге, Іехеге, оЬіе^еге, соп-
Іс^еге, оЫейеге. Закутать лицо въ шу-
бу отъ мороза, ѵовіе реііісеа іпѵоіѵеге Га-
сіепі абѵегзив Ггі(;ия. Закутать кого одѣ-
яломъ, аіічиет іпѵоіѵеге орегіогіо Іесіі.
Закутываюсь, іпѵоіѵі, Іе"і. Закутаться
вь платъ, раіііо зе іпѵоіѵеге.
ЗАКУШИВАНІЕ, можно выр. гл. за-
кушиваю. Йиреппапбеге апі рові ЬіЬоге.
ЗАЛА. Оесив, аігіит (передняя), аігі-
оіит (небольшая передняя зала).
ЗАЛАВОКЪ. Сівіа, агса.
ЗАЛАТАЮ. АПциіі) іпіегропеге. За-
ложить мѣсто въ книгѣ закладкою, аб по-
Іапбит Іосит ропеге іп ІіЬго ѣепіоіат.
2) Сіаибеге. Заложить проломъ кирпн-
чемъ, Гогатеп, іііаішп пшгі орете Іаіегі-
ііо сіаибеге.
ЗАЛАДИТЬ. Несопсіііагі, іп цгаііапі
тебіге. Они было поссорились, ио опять
заладили, бізсогбіа іпіег ео8 огіа егаі, веб
гигвив іп кгаііат гебіоге. 2) аіідиіб ге-
рагаге, гейсеге.
ЗАЛАМЫВАНІЕ, чрезъ з. Ггапуего
оссіріепв. Заламываю, Ггап^еге оссіреге.
2) Заломилъ у меня палецъ, бі^ііит пюг-
беі асиіив боіог.
ЗАЛАСИТЬ, См. лашу. Залашенный,
іпдиіпаіив, Гоебаіив, тасиіаіив.
ЗАЛАЩИВАНІЕ, можно выр. глаг. За-
лащиваю, ІоПеге Іаіѵідапбо, роііепбо, пе
Чиіб ѵіііовит аррагеаі или сегпаіиг.
ЗАЛ 942
ЗАЛАЯТЬ. Ьаігаге с®рІ880. Собака за-
лаяла, вѣрно, ктоиибудь чужой пришелъ,
сапів Іаігаі, ѵегівітііѳ еві циепбат абѵе-
пат или Ьоврііет абевве.
ЗАЛГАТЬ, Мепіігі или тепбасіит
бісеге оссіреге. 2) Мепбасіів или теп-
басіо Саііеге.
ЗАЛЕГАЮ. Ропе или а 1ег§о ебзе.
2) Ропе аіідиіб 80 аЬбеге; іп іпзібіів еиЬ-
вівіеге, сопвібегѳ. Залечь за кустъ, рові
битит ве аЬбеге. Непріятели залегли въ
камышѣ, Ьовіев іп саппа раіивігі ве оссиі-
Іагипі. 3) Носъ залегъ, §гаѵебіпо аіГес-
Іив еит, §гаѵебіпе ѵехог. Грудь залегла,
сгаввіог ваіѵа ресіив виІТосаІ.
ЗАЛЕЖАЛЫЙ. ОЬвоІеІив. Товаръ,
тегх оЬвоІеІа. Залеживаюсь, біпііив іп
Іесіиіо ве сопііпеге. 2) 8і1и соггитрі, ѵе-
іивіаіе соггитрі. Залежался товаръ въ
лавкѣ, тегх іп Іаѣегпа ѵеіивіаіе соггиріа
еві. Залежалось платье, ѵевіів іп агеа
сіаива ѵеіивіаіе соггиріа еві. Залежалось
дѣло въ судѣ, гев іп ІгіЬипаІі іттоіа та-
пеі. Залежь, гев вііи бергаѵаіа. Этотъ
товаръ самая залежъ, Паю піегх ееі гев
абтобит бергаѵаіа, аб. оЬвоІеІа.
ЗАЛЕТАЮ. Абѵоіаге, беѵоіаге, іпіго-
іге. Воронъ залетѣлъ въ храмъ Юноны,
и сѣлъ на подуткѣ, гдѣ стоялъ ея ку-
миръ, согѵив іп аібет Уипопів беѵоіаѵіі
аічие іп ірво риіѵіпагіо сопвебіі. 2) Топ-
<$е, ргосиі аѵоіаге, беѵоіаге.— Залетный,
(ріі рѳгерте абѵоіаѵіі. Залетная птица,
аѵів, (рію іп рогецііпав Іеггав пли 1гап8
піаге ші^гаі. 3) Ѵеіегаіог. Залетная го-
лова, Ьото реіиіапв, Іавсіѵив. Залетъ,
ті^гаііо; птицъ, аѵіит ті§га1іо. 4) Рег
т. Іавсіѵив, реіиіапв. Залетѣлый т. ч. за-
летный. Залетѣніе, абѵоіаіив е реге§гі-
пів Іеггів, іпѵоіаіив, ті§га1іо.
ЗАЛЕЩИ. См. Залегаю.
ЗАЛИВАНІЕ. РегГизіо. Заливаю, рег-
ЗАЛ
ЗАЛ 944
.»•*« -> = -
Гипйеге. Залить кого водою, аіідиет
регГипгіеге адиа. 2) Іпипйаге. Рѣка, вы-
ступивъ изъ береговъ, залила низ-
менныя мѣста, Пиѵіив ехіга гірав йіГОи-
хіі Іосадие Йергевва іпипйаѵіі. 3) Кев-
Ііп^иеге. Загасить головню, Іоггет гев-
Ііп&иеге. 4) ІпГипйепйо Іепеге, сіаийеге.
Залить оловомъ скважины на котлѣ, Іе-
Ьеіів гітав віаппо ІідиеГасІо сіаийеге. За-
ливаюсь, ве регГипйеге. 5) Аіѵеит ех-
сейеге, ехіга гірав йіГОиі, вирег гірав йіГ-
Гипйі. 6) Рег т. заливаться слезами, іи
Іасгітав еЯітйі, еЯиве Іасгітагі. 7) Іпип-
йагі. 8) ВевГт^иі. — Заливка, чрезъ з.,
іпГипйепйа аіідиа ге сіаийепв. Заливный,
вегѵіепв гевііприепйо. Заливныя трубы,
вірЬопев. — Заливъ, віпив, тагів віпив,
віпив тагііітив. Венеціанскій з., таге
Найгіаіісит.
ЗАЛИЗАННЫЙ. ЬатЬепйо сигаіив, ва-
паіив. Зализываніе, можно перев. гл. За-
лизываю, ІатЬепйо сигаге, вапаге, те-
йегі. Собаки зализываютъ раны, сапев
ІатЬепйо тейепіиг ѵиІпегіЬив.
ЗАЛИТІЕ. РегГивіо. См. Заливаю.
ЗАЛИШЕКЪ. Кеіідиит, гевійиит,
диой гевіаі, вирегаі.
ЗАЛОВИТЬ. Ѵох ѵепп. Ехсііаге, еха-
^ііаге сиЬіІі.
ЗАЛОГА. Рагв 1і§пі ѵеі Іаріііив, диі
оЬвіаі, диотіпив рагі аіііив репеігепі.
ЗАЛОГЪ. Ріепив. 3. любви, ріепив
атогів. Дружбы, ріё. ѵоіипіаіів. Особен-
но такъ называются дѣти, супруги и
другіе близкіе къ нашему сердцу, рі&по-
га. Другіе залоги, сагіввіта рірюга. Какъ
залогъ, вмѣсто залога, ріртогів Іосо; ріе-
погів потіпе. Принять что какъ' залогъ,
рі^погі аіідиій ассіреге.---Заложеніе,
Іаепіоіа іп ІіЬго поіапйі саива ровііа. 2)
Рі^пегаііо, оЬрі^пегаІіо. 3) Іипсііо едно-
гит ай сиггиш.
4)
а
.Гасіив Гипйатепіі.
Заложенный, сіаивив, оЬйіІив. Заложен-
ное отверстіе кирпичами, Гогатеп ореге
іаіегіііо сіаивнт. 5) ІпсЬоаІив, соеріив.
Дожди мѣшали продолжать заложенное
строеніе, сопііпиі ітЬгев оЬвІаЬапІ, дио-
тіпив іпсЬоаІа ехвігисііо ргосейсгеі. 6),
Іипсіив ай сиггит. Лошади заложены,
едиі ай сиггит ]ипсІі айвипі. 7) Оррі^-
пегаіив. Выкупить заложеніи® имѣніе,
ріепа орріепегаіа ІіЬегаге а сгейііоге. За-
ложникъ, оЬвев, ійів. Давать заложни-
ковъ, оЬвійев йаге. Требовать з. отъ ко-
го, оЬвійев аіісиі ітрегаге. Получить,
ЬаЬеге, ассіреге.
ЗАЛОЙ. І.осив іпипйаіив.
ЗАЛОЩЕНІЕ. См. Залащиваніе. Зало-
щенный, Ігеѵі&апйо виЫаІив.
ЗАЛПЪ, йаіиіаііо рег Іогтепіа или
всіореіа етівва. Налить залпомъ, ваіи-
Іапйі саива Іогтеиіа етіііеге.
ЗАЛУДИТЬ.І.итЬо ІідиеГасІо ѣг1иІіпаге.
ЗАЛУПАНІЕ. І-асегаІіо, всіввіо. Залу-
паю, геіеееге, пийаге, йепийаге. Залу-
паюсь, віЬі сиіет Іасегаге, всіпйеге. Зау-
сеница залупилась, гейиѵіае, сит еав йі-
еіІо ѵеііет Іоііеге, Іасегаіж, всіввае випі.
ЗАЛУЧАЮ. Аіідиет аййисеге, иі аіі-
дио ѵепіаі. Его ве скоро сюда залучишь,
поп Гасііе аййисаіиг, иі Ьис ѵепіаі. 2) Іп-
ѵепіге, герегіге. Его очень рѣдко дома
залучить можно, реггаго еит йоті гере-
гіав, реггаго йоті ргаевіо еві; реггаго
еит йоті сопврісіав.
ЗАЛЬНУТЬ. ОЬіигаІит, оЬвІгисІит.
евве. Воровка, трубка залыіула, іпГипйі-
Ьиіит, (івіиіа оЬвІгисІа еві.
ЗАЛѢЗАЮ. 8иЬгереге виЬ съ внн. или
рові, иііегінв.
ЗАЛѢНИТЬСЯ. 8осогйі® аідие цріа-
ѵіж ве ігайеге.
ЗАЛѢПКА, чрезъ залѣпку чего. 6Іи-
ііпе оЬйисепв аіідиій. 2) Рагв геі, еіиііпее
.шімыхиа иѣии..ар>в ігі.іаб. ,.ѵ ;.і..і»
945
ЗАМ
ЗАМ
оЬйисІа. Примѣтна залѣпка, диой ^Іиііпе
оЬйисІит еві аррагеі. Залѣпленіе, мож-
но выр- гл. Залѣпленный, ^Іиііпе іііііив,
оЬйисІив. Залѣиляю, ріиііпе оЬйисеге,
геііпеге, ііііпеге.
ЗАМАЗАНІЕ, замазываніе, чрезъ з. II-
ііпепйо, оЫіпепйо. Замазанный, Іііив, іі-
іііив, оЫіІив; Ііпепйо сіаивив. Замазы-
ваю, Ііпеге, ііііпеге, оЫіпеге; сіаийеге
Ііпепйо. Замазать краскою, соіоге ііііпе-
ге, оЫіпеге, оЬйисеге. Замазать трещи-
ны у печки глиною, гітав Гогпасів Іиіо
оЫіпеге, йеіиіаге. Замазать окошки, Ьіап-
Іев гіпшіав іпвирег сііагіів іііііів оЬйисе-
ге. — Замазываюсь, ііііпі, оЫіпі; сіаийі
ііпепйо. Ь) 8е айіре или оіео ііііпеге.
ЗАМАНЕННЫЙ. АПесІив, іііесіив, реі-
Іесіив. Заманиваю, аііісеге, аііесіаге. За-
манить свиней въ клѣвъ, виев іп віаЬи-
Іит аііесіаге. Заманить непріятеля въ
узкое мѣсто, іп апдивііав, іп іпвійіая Ьов-
Іев іпйисеге, еіісеге. Онъ никакъ не могъ
заманить его къ бою, пиііа гаііопе ай ри§-
пат аііісеге роіиіі. Заманка, аііесіаііо. 2)
Евса, іІІесеЬга; сіЬив а<1 Ггаийет ровііив.
ЗАМАРАНІЕ, Масиіаііо, соттасиіа-
Ііо, іііііив. Замаранный, тасиіаіив, сот-
тасиіаіив, ітригив, іттипйив, вдиаіійив.
Замаранныя руки, тапив іттипйа?. За-
маранныіі_ка<і танъ, ѵевіів іттипйа, вогйі-
йа. Старикъ прехудой и весь замаранный,
веиех тасіе еі вдиаіоге сопГесІив. Ь) Рег
т. іаЬет Іигрііийіпів или і^иотіпіа? Ьа-
Ьепв. Замараха, Ьото вогйійив, вдиаіійив.
ЗАМАРИВАНІЕ, можно выр. гл. За-
мариваю, Гате сопіісеге, сопвитеге. Без-
кормица заморила весь скотъ, аііт.епіо-
гит, раЬиІі іпоріа отпе ресив Гате соп-
Гесіі. 2) Замаривать хрѣнъ, ѵіт гарЬапі
гивіісапі іттіпиеге.
ЗАМАРКА, (іиой тасиіаіит еві, та-
іиіа. Замарываніе, сопіатіпаііо, тасиіа-
946
Ііо. Замарываю, тасиіаг.с, соттасиіаге,
Гоейаге. Замарать руки, тапив іпйсеге.
3. бѣлье, Ііпіеа іпдиіпаге, соіпдиіпаге.
2) ІИ'Іеге, іоііеге. Замарать строку, 11-
пеат Йеіеге. Замарать, затереть слова,
ѵегЬа йеіеге. 3) ЬаЬет, ІаЬесиІат аіісиі
айврег^еге, іпГегге, ітропеге, і^потіпіат
аіісиі іп]ип"еге; саіитпіагі, ви^іііаге,
йепіе таіейісо сагреге. Онъ его у мно-
гихъ замаралъ, арий тнііов еит йепіе,
таіейіса сагрвіі. .
ЗАМАСЛЕННЫЙ. Ріепив тасиіагит
оіео Гасіагит. Замасливаніе , тасиіаііо
оіео Гасіа. Замасливаю, оіео или айіре
таспіав Гасеге. Замасливаюсь, айіре или
оіео оЫіпі, оЫіІит евве.
ЗАМАТОРѢТЬ. тЕіаІе ргоѵесіит ев-
ве ; аппів р.Іепит евве; §гапйа?ѵит, Іоп^ге-
ѵит евве. Заматорѣлый, аеіаіе ргоѵесіив,
аппів ріепив.
ЗАМАТЫВАНІЕ, біотегаііо. Зама-
тываю, іпѵоіѵеге, ^Іотегаге. 2) Моѵеге,
соттоѵеге, арчіаге оссіреге. Заматать
головою, сарііе а^ііаге соеріеве. Заматы-
ваюсь, іпѵоіѵі, ріотегагі.
ЗАМАХАТЬ. Аіав арчіаге, ѵіЬгаге, то-
ѵеге. Замахиваніе, виЫаІіо тапив. Зама-
хиваюсь, таиищ іпіеиіаге аіісиі или іп
аіідиет. Онъ замахнулся на него пал-
кою, тіпаіив еві ісіит Ьасиіо Іеѵаіо. За-
махъ, іпіепіив тапив іп аіідиет. — За-
машистый , аийасіа? рготіаг. Замашки,,
агв, агіійсіит, тасЬіпа, тасЬіпаІіо, віго-
рЬа, ІесЬпа. Онъ знаетъ всѣ замашки,
отпіа поѵіі агіііісіа или отпіит тасЬі
пагшп всіепііат ЬаЬеІ.
ЗАМАЧИВАНІЕ, можно'выр. глаг. За-
мачиваю, тайеГасеге, ийит іасеге, Ьи-
гпесіаге. Замочить платье, ѵевіет та-
йеГасеге. Я замочилъ у себя ноги, рейев
тіЬі тайепі. 2) Замочить бочку, йоііищ,
адиа ітріеге ; Йоііит адиа? ітррпегр, пд;
947 ЗАМ
воіѵаіиг или пе йіІаЬаіиг. Замачиваюсь,
тайейегі, гоайевсеге, ийит йегі. Замо-
чился, ловивши рыбу, ріасев саріапйо
шайиіі или гоайеГасІиа оеі. Ь) Адиа; іт-
роаііиго евве; адиа іпіріегі. Я узналъ ихъ
замашки, диій вігиапі, еиЬоІеІ шіЬі; Йо-
Іов ргааепаі.
ЗАМАЩИВАЮ, Ѵіат віегпего аііісе,
аахо, Іарійе; ѵіат сопаіегпеге Іарійе, 8І-
Іісе. 2) Всю комнату замостилъ, Іоіапі
<1іа.*1ат орріеѵіі.
ЗАМАЯТЬСЯ.Сопйсі ІаЬоге аиігоогЬо.
ЗАМЕДЛИТЬ. Могагі, соисіагі. Не за-
медлю навѣстить тебя, пиііа тога еві,
диіп іе іпѵіаат. Замедлиться, йіиііив аіі-
сиЬі тогагі, соттогагі, ѵегаагі.
ЗАМЕРЗАНІЕ. Сеіаііо, соп^еіаііо. 2)
Точка замерзанія, цеіи ^Іасіаіе; риисіпт
деіаііопіа (у новв.). Замерзаю, §е!и Ггі^о-
гіЬив сопсгеасеге; ксіч, Ггі{>оге сопзіаіе-
ге, ^Іасіе оіиіисі. Вода замерзаетъ, адиа
Ггі"огѳ сопвіаііі. Рѣка замерзла, Йиѵіиа
і'гіуоге сопсгеѵіі. Замерзлый, замерзшій,
Ггщоге сопсгеіиа. Замерзлая вода, а(І-
вігісіа {*е!и адиа.
ЗАМЕРЛЫЙ. Ві^ійив, гі^епз, Іогрепв;
Іогрійиа. Замертво, вегоіапіпііа, вепііапі-
іпив, ветіпех. Его зам. изъ бани вынес-
ли, еит аепііпесет е Ьаіпео йеіиіёге.
Вельможи з. Александра Великаго под-
хватили и отнесли въ шатеръ уже внѣ
ума, ехарігапй зігоііегп тіпівігі тапи ех-
сіріипі, пес заіів согороіет тепііа іп Іа-
Ьэгпаспіит Йеіиіегипі.
ЗАМЕТАНІЕ, ямы камнемъ. Еозза 1а-
рійіЬив оЬгиІа, орріеіа. Заметанный, за-
метнутый, оЬгиІнв, орріеіив.
ЗАМЕТАЮ, замести золу въ печи въ
сторону. Іп Іаіиз ѵогаиш ѵеггоге ГаѵіІІат.
2) Орріеге, Іепеге, піѵіЬиа оЬгиеге. Снѣ-
гомъ замело дороги, ѵіа? піѵіЬив оЬгиіаг.
орріеіа; зипі. Заметеніе, можно выраз.
ЗАМ 948
глаголомъ, саметешіый, іп Іаіиа ѵогаищ
ѵегвиа (отъ ѵеггеге), піѵіЬиа орріеіиа.
ЗАМЕТНЫЙ НЕВОДЪ. Тгіріісаіа сав-
8І8; геіе рівсаіогішп, диой ех Ігапвѵегво
или Ігап8ѵег8е рег йиѵіит ропііиг. За-
метъ, ^асіиз. 2) Рагѵиа ѵесііз е Геіто Се-
пеэігаііа. 3) Кеіе різсаіогіит, диой Ігапв-
ѵегве рег йиѵіит іасііиг.
ЗАМЕТЫ. Мопіев піѵові или піѵаіев.
Земетываніе, можно выр. гл. Заметываю,
Засіаге, сопрсеге. 2) ОЬгиеге, орріеге. 3)
Рег гп. аіісціиз аигев оЬіипйеге, аі. апгез
іперііз вегпюпіЬиа ѵегЬегаге.
ЗАМИНАНІЕ. ОЫгііив, ргосиісаііо. 2)
Іпіегреііаііо. Заминаю, тасегаге оссіре-
ге. Пидѣ ленъ уже отмяли, а въ другихъ
мѣстахъ только заминаютъ, диіЬивйаш
1осІ8 саппаЬів ]ат іпассгаіа еві, аііів ѵего
тасегагі іпсіріі. 3) ОЫегеге, ргосиіса-
ге. Лошади, взбѣсившись, замяли кучера,
едпі Гигоге соггеріі аигі^ат, гЬейагіипі
оЫгіѵегипІ 4) Іпіегреііаге. Замять дѣло,
соЬіЬеге, тогагі, гетогагі гет. Зами-
наюсь, Ьжвііаге Ііп^иа. 3. при говореніи
рѣчи, іп ЬаЬепйа огаііопе Ьаавііаге ііп^иа.
5) І)е едиіз геГгасІагііз: Іосо 8е поп то-
ѵеге. Заминка, саісаіа агціііа. С) Лошадь
съ заминкою, едина геігасіагіив.
ЗАМИРАЮ. Іпапітит тапеге, Іогреа-
сеге, оЫогреасеге, оЬгіреасеге. Сердце
замерло отъ страха, апітив йігцрііі Гог-
тійіпе. Нога замерла отъ морозу, реа
ріапе ігі"оге оЬгіцпіІ.
ЗАМИРЕНІЕ. Расіа сопсіііаііо. Зами-
ряю и замиряюсь, расет Гасеге, согоро-
пеге, сопсіііаге; расет іпіге. Замири-
лись воюющія державы, ітрегіа ЬеІ1і{;е-
гапііа расет Гесегипі, сотровиегипі, соп-
віііиегипі.
ЗАМКНУТЫЙ, Сіаиаив, оссіиапа. Зам-
кнуть, см. замыкаю.
ЗАМОКЛЫЙ. МайеГасІиа. Замокнуть,
949
ЗАМ
ЗАМ
950
піайеге, гоайеОегі. 2) II итого Іитевсе-
ге, сгеасеге. Бочка замокла, боііит адиА
Зепио воіібит Гасіит еві. Замокъ узелъ
у веревки, пойих ІЬотісів Ьитоге сгеѵіі.
ЗАМОКЪ. Агх, агх ге§іа, савіеііит,
.савігит. 3. на каменной горѣ, агх іп ти-
ре вііа. Строить воздушные замки, вогп-
ійа Пишете, ѵапа соппоіпівсі.
ЗАМОКЪ. 8ега, сіаивітпт. Висячій з.,
вега саіепагіа. Запереть что замкомъ,
оЬветате. 3. привѣсить, вегаго ропеге;
сіаивігпго оЬ|ісеге. Зам. не замкнутъ, сіа-
ѵів езі іп вега. Не запирать замка, сіа-
ѵ-ет іп вега геііпдиеге. Замкнуть замокъ,
вегат геіпіііеге, вега» тера^піит іттіііе-
ге. 2) І"піаііит еіаіег (у новв.). 3) Ѵох
са»тт. Июіпв Гогпісіе, сатега», Іевіийіпів.
ЗАМОЛАЖИВАЕТСЯ ПИВО. Сегеѵі-
віо Гегтепіевсіі.
ЗАМОЛАЖИВАЕТЪ. Соеіпт ппЫІа-
Іиг.
ЗАМОЛАЧИВАЮ. Егитепіит Іеге-
ге, ехіегеге, шеввего регіісів Йа^еііаге
соерівве. 2) ВеЬіІиго Ггигоепіо ехіегепбо
репвагѳ.
ЗАМОЛВИТЬ. Соттепйаге аіідиет
аіісиі; йергесагі рго аіідио; аіідиет йе-
ргесагі аі> аіідио.
ЗАМОЛЧАНІЕ. Яііепііит. Замолчать
и замолкнуть, Іасиівве, геіісеге; аЬтипі-
рете, ііііеггшпреге яегтопет.
ЗАМОРАЖИВАНІЕ, при заморажива-
ніи воды. Іп адиа соп^еіапйа. Заморажи-
ваю, соп^еіаге. Замораживать падающій
иней, сайепіев ргпіпав соп^еіаге.
ЗАМОРЕНЫЙ. См. Мореный.
ЗАМОРОЖЕННЫЙ. Сопееіаіив. За-
мороженное деревянное масло, оіеині
соп"еІа!ит. Заморозы, ргіта ^еіісійіа.
ЗАМОРСКІЙ. Айѵепііііиа, реге^ге аі-
іаіив, айѵесіив. Заморскіе товары, тегсев
рего^ге аіігесіж.
ЗАМОРЩИТЬСЯ. Сопивагі ссерівве,
Ггопіет согги§аге соерівее.
ЗАМОРЬЕ. Тегга иііга гоаго вііа.
ЗАМОТАННЫЙ. Іпѵоіиіив, діотега-
Іив.
ЗАМОТАТЬ. Сопвигоеге, йіввіраге, еГ-
Гипйеге и ргоГипйеге оссіреге. Замотать-
ся, ргойі"иго, ргоГившп Ііегі. Замотыга,
Іюгоо виі ртойі^ив.
ЗАМОЧЕНЪ. Йога рагѵа, сіаивітит
ратуши.
ЗАМОЧЕННЫЙ. НпшеГасІпв. Замо-
чить, см. замачиваю.
ЗАМОЧНИКЪ. ГаЬег сіаивітагіив. За-
мочный, ай сіаивітит регііпепв. Замоч-
ная пружина, вріга, еіаіег сіаивігі.
ЗАМУЖНЯЯ. Схог, сопіих, гпагііа. За-
мужство, піаігігоопіиго, соіцп^іит. Быть
въ замужствѣ, пиріат еззе аіісиі. От-
дать въ замужство, аіісиі пиЬете.
ЗАМУРАВИТЬСЯ. Вогоі зе сопсіийе-
ге; йоті Іоіо.ч йіев ьейеге, аввійішт еі
йотевіісиго евве; пійит вегѵаге.
ЗАМУСЛЕННЫЙ. Сопвриіаіив. Замус-
лить, сопвриіаге. Замуслиться, сопври-
Іагі, ве сопвриіаге.
ЗАМУТИТЬ. ТигЬагѳ соерівве.
ЗАМУЧЕННЫЙ. Ееввив, йеСеввив, 1а-
Ьоге Ггасіив. Замучить, стисіаіи аіідиет
аПісеге, ехсгисіаге. 2) БеГаІідаге, Іавва-
те, Йеіавваге. Замучить людей иа рабо-
тѣ, пітіо ІаЬоге йеіаіідаге. 3. лошадь
ѣздою, едиііапйо регйете. Кашель меня
замучилъ, Іиввів ѵаійе те ехстисіаі, еие-
саі. Замучиться, рові гоиііов боіогев гоогі.
3) ВеГеввит евве, сопГісі. Опъ замучил-
ся на работѣ, тиііів ІаЬогіЬив Ггасіив еві.
ЗАМУШНИТЬ. См. Мушяю.
ЗАМЧАТЬ. Ьоп^о ѵі айвігаііеге, рег
ѵіго аЬйисеге.
ЗАМЧШЦЕ. Іп^епв сіаивітпт.
ЗАМША и ЗАМШИЦА. Аіиіа. Изъ
951
ЗАМ
ЗАМ
замши шьютъ перчатки, нижнее муж-
ское платье, ех аіпіа сЬігоІЬесае еі Геті-
паііа сопйсіипіиг, ратапіиг. Замшавыіі,
перчатки, сЬігоІЬеса! ех аіиіа сопіесіге.
Замшеникъ, аіиіагіив, оріГех аіиіае.
ЗАМЫВАНІЕ, замывка, можно выраз.
гл. Замываю, аЫиеге, еіиеге. Замыть
пятно на платьѣ, шасиіаш ѵевіів еіиеге.
ЗАМЫКАНІЕ, при замыканіи. Іп сіаи-
бепбо, оЬвегапбо. Замыкаю, сіаибеге,
оссіибеге, оЬвегаге. Замкнуть горницу
замкомъ, сопсіаѵе оЬвегаге. 2) Замкнуть
сводъ, Гогпісет сіаибеге. Капитанъ ро-
ту ведетъ, а поручикъ замыкаетъ оную,
ргітагіив іпбисіі сепіигіат, ргосепіигіо
аиіет еат со^іі. 3) Сопііпеге, сотрге-
Ііепбеге, ІіаЬеге. Рѣчь эта замыкаетъ въ
себѣ тайну, Ьіс вегто или Ьос бісіит
сопііпеі іп ве весгеіит. Замыкаюсь, сіаи-
бі, оссіибі, оЬвегагі. Замокъ замкнулся,
вега сіаѵе сіаива еві.
ЗАМЫЛИВАЮ. 8аропе ііііпеге.
ЗАМЫСЕЛЪ. Сопвііішп, ссеріит, рго-
ровііит, іпвіііиіит. Я знаю, что у нихъ
есть замыселъ, всіо, гет бе сотрасіо $е-
гі. Онъ участвуетъ въ ихъ замыслахъ,
іпіітив еві еогит сопвіііів. Ты разстроилъ
всѣ мои замыслы, сопіигѣавіі тіЬі гаііо-
псв отпев. Онъ имѣетъ замыселъ про-
тивъ меня, те реііі. Я знаю вашъ заиы-
селъ, всіо, діііб сопёгів. Положить пре-
дѣлъ чьимъ замысламъ, аіісціив врев соёг-
сеге (Тас.). Такіе замыслы пресѣкла
смерть, Іаііа а^епіет аідие тебііапіет
тоге ргаеѵепіі. Ты не такъ искусно рас-
порядился съ своимъ замысломъ, поп
ваі согатобе біѵіва випі ІетрогіЬив ІіЬі
Ьшс. Замыселъ успѣшенъ, агипбо аіав
ѵегЬегаІ. Замыселъ за замысломъ, Гаііа-
сіа аііа аіііат ігибіі. Открыть чьи тай-
ные замыслы, аб іпііта сопвіііа регѵепі-
ге. Смерть прекратила великіе его за-
952‘.
мыслы, тогв отпев е.іив гаііопев ргоро-
вііав аб піЬіІит гебері, іггііав геббібіі.
— Замысловато, іп^епіове, ва^асііег. За-
мысловатость, аситеп іп^епіі, ва^асііав.
Замысловатый, асиіив, ва«ах, іп^епіовив
агртіив. 3. отвѣть, гевропвит аг^иіит,.
асиіит, виЫіІе.
ЗАМЫТЫЙ. АЫиІив, еіиіив.
ЗАМЫЧАТЬ. Ми^іге соерівве.
ЗАМЫЧКА. ІТпсив, геііпасиіит Гег-
геит. 2) Еріеіотіит.
ЗАМЫШЛЕННИКЪ. Аисіог, тасЬі-
паіог. Замышляю, іпѵепіге, ехсоріаге,.
со^іаге бе ге, тоіігі аіідиіб. Замышлять
важныя предпріятія, та^пит орив сопа-
гі; та§па а^ііаге апіто; згапбіа тебі-
Іагі; тарпит сопвіііит весит ѵоіѵеге;
гаііопев іпіге, сопвіііа сареге аб аіідиіб
оГПсіепбит. Зам. бунтъ, вебіііопет тоіігі.
ЗАМѢЛИТЬ. Сгеіовит Гасеге, сгеіа
сопіатіпаге. 2) Сгеіа поіаге.
ЗАМѢНА. Репваііо, сотрепваііо, сот-
репваііо батпі, гевіііиііо батпі. Замѣне-
ніе, сотрепваііо. Замѣненный, сотреп-
ваіив. Замѣняю, репваге, сотреиваге, ге-
рагаге. Замѣнить недостатки природ-
ныхъ способностей прилежаніемъ, іппаіа
ѵіііа Гасиііаіиш апіті іпбивігіа сотрепва-
ге. 3. одного человѣка другимъ, а1іси]'ив
Іосит вирріеге, ехріеге. Голосъ одного
Катона замѣняетъ мнѣ сто тысячъ дру-
гихъ, ипив СаЮ тіЬі еві рго сепіит тіі-
ІіЬив. Онъ одинъ замѣняетъ собою весь
отрядъ, та^пі ірве еві іпвіаг а^тіпів. За-
мѣняюсь, репвагі, сотрепвагі, ехріегі,.
вирріегі.
ЗАМѢСИТЬ. См. Замѣшиваю. Замѣс-
ка, виЬасіив, виЬасІіо. Замѣсь, виЬасіив.
2) РаЬиІнт сапит ѵепаіісогит.
ЗАМѢТА, зымѣтка и замѣточка. ІѴоІа.
Сдѣлать замѣтку въ чемъ, ві^пиш аііси-
$53 ЗАМ
ге* айропеге; кі§паге поіа. Замѣт-
ный. поІаЬіІія, іпві§піз. Въ самомъ дѣт-
ствѣ замѣтны были въ немъ дарованія,
.а съ лѣтами все болѣе и болѣе, іп риего
Ыаііт апіті еі іп^спіі йоіез ехвріепйие-
Ь-ппІ, та"із<[ое ас та»і$ йеіпйе рег аеіаіів
Ьггайив. Замѣтливый, замѣтливъ, диі Га-
Гсііе аіідиій апітайѵегііі, оЬзегѵаІ, регзрі-
Ісіі; аііепіиз, регаііепіиз, іпіепіиз. Замѣ-
чаніе, апіті аііепііо, апітайѵегзіо, оЬзег-
ѵаііо. Этотъ путешественникъ ничего
не опустилъ безъ вниманія, Ішпс регедгі-
папіет пііііі Ги§іІ; Ьіс реге^гіпаіог піеп-
Іеш ад віп^иіа айтоѵіі. Замѣчатель, диі
аіідиій апітайѵегііі, оЬзегѵаІ, поіаі, ай-
иоіаі. Замѣчательный, замѣчателенъ, аі-
іепіиз, регаііепіив, диі апітит ай віп§и-
Іаа гез аііпюѵеі. . 2) КоІаЬіІів, тетогаЬі-
Ііз, тетогіа йі^пиз, тетогіае ргойепйив.
Замѣчай), ві§паге, поіаге; зі^пит арро-
пеге аіісиі геі. Замѣтить бѣлье, Ііпіеіз
поіат арропеге. 3) Апітайѵегіеге, оЬ-
зегѵаге, регзрісеге, тепіет ай аіідиій іп-
Іепйеге, апітит айЫЬеге, айѵегіеге геі.
Замѣчать чыі поступки, аіісціив ѵііат,
тоге» оЬзегѵаге, аіідиет сизіойіге. За-
мѣчать за самимъ собою, іпдиігеге іп ве
аідие ірвит зезе оЬзегѵаге. Его во мно-
гихъ случаяхъ замѣтили, что онъ чело-
вѣкъ неосновательный, тиіііз іп геЬиз
•оЬзегѵагипІ, еит сопвіапііат поп зегѵа-
ге; или еит зіЬі поп сопвіаге. Замѣтить
въ сочиненіи ошибки, ѵіііа іп зсгіріо по-
’іаге, аппоіаге. Изъ словъ его можно за-
мѣтить, что онъ человѣкъ добрый, ех
еІиз ѵегЬів регврісі роіеві, еит Ьотіпет
-евве ргоЬит. Замѣчаюсь, поіагі, вц,'пагі,
оЬвегѵагі. Замѣченный, поіаіив, апиоіа-
Іив, оЬвегѵаІив, відпаіив. 4) Коіив, соупі-
Іив. Человѣкъ замѣч. съ хорошей, съ
худой стороны, іпіег отпев сопвіаі, от-
пев всіипі, еит евве таіит, ргоЬит. За-
ЗАМ 954
мѣч. какъ человѣкъ грубый, — тогіЬиз
евве іпсиііів.
ЗАМѢШАННЫЙ. Міхіиз, регтіхіив,
рготівсиив. 2) Ітріісаіив, іПі^аІиа; диі
ве ітрейіѵіі аіідиа ге. И онъ въ этомъ
дѣлѣ замѣшанъ, еііат івіе Ьас ге ітріі-
саіив еві. Замѣшательство, регІигЬаІіо,
сопГивіо. Привести дѣла въ замѣшатель-
ство, гев іигЬаге, регІигЬаге, тівсеге,
регтівсеге. Привесть ряды непріятель-
скіе въ замѣшательство, огйіпев Іювііит
ІигЬаге. При бывшихъ вездѣ замѣша-
тельствахъ, геЬпв ипйідие тоіів. Прит-
ти въ замѣшательство, ІигЬагі, регІигЬа-
гі, сопГипйі. Онъ привелъ меня въ з., Гге-
ціі те, сопвіііа теа йівІигЬаѵіІ. 3) Ітрейі-
тепішп, йіГІісиІІаз. Замѣшенный, кормъ,
Гаггаро. Замѣшиваю, іттізсеге, іпіег-
тівсеге. Замѣсить тѣсто, таввагп Ьепе
ргосиісаге, регтівсеге. 3. кормъ курамъ,
сіЬагіа риііів рагаге.
ЗАМѢШИВАЮ. Зіівсеге, ІигЬаге, рег-
ІигЬаге, сопІигЬаге. Замѣшать листы въ
книгѣ, Гоііа ІіЬгі регтівсеге, ІигЬаге.
ЗАМѢШИВАЮСЬ. Мівсегі, регтівсе-
гі, Іетрегагі. Тѣсто замѣшивается на во-
дѣ, Гагіпа Іетрегаіпг адий.
ЗАМѢШИВАЮСЬ. Аіііз ве іпзегеге.
Замѣшался между сродниками посторон-
ній человѣкъ, ргоріпдиів іивегпіі зе аііе-
пиз. 2) ТигЬагі, регІигЬагі, сопГипйі. За-
мѣшаться въ рѣчахъ, іп йісепйо йейсеге;
ѵох аіідиет йейсіі. 3) Аіісиі зе іттівсеге.
ЗАМѢШКАТЬ и ЗАМѢШКАТЬСЯ.
Могагі, соттогагі, йезійеге арий аіі-
диет ; Ьаггеге іп Іосо. Или этотъ замѣ-
шкалъ и остановился въ ходу, или тотъ
опередилъ, аиі Ьіс сеззаѵіі еі гевііііі сиг-
зи, аиі іііе апіеѵегііі. Они ие замѣш-
каютъ, скоро придутъ, Ьаий диадпаш
сеззапі. Онъ не замѣшкаетъ, тох ѵеп- ,
Іигив езі.
955
ЗАН
ЗАН
956
ЗАМЯТІЕ, замятня. (81.) Зейіііо. Бысть
замятіе въ Суздальской земли во всѣхъ
градѣхъ, егаі «ейіііо іп ипіѵегяія сіѵііаіі-
Ьия Іеггае 8ияйа1.
ЗАМЯТЫЙ. АЬгирІия, іпіеггиріия. За-
мятое дѣло, гея іпіеггиріа. 2) Соггица-
Іия, таіе яіпиаіия. Замятый платокъ на
ней, піиссіпіо таіе яіпиаіо (согги§аЮ)
е}ия сариі Іесіит еяі.
ЗАНАВѢСЪ, занавѣска, занавѣсочка.
Ѵеіит. Задернуться занавѣсомъ, ѵеіо
оЬйисі. Задерни занавѣсъ, я хочу спать,
ѵеіо Гепеяігая оЫепйе, йогтііигіо. От-
дернуть занавѣсь, ѵеіит гейисеге. 3.
въ театрѣ, аиіаеит. 3. поднимается, аи-
1®а ІоПипІиг (по нашему), ргегпииіиг (по
Римски). Кроватная з., ріаеае риіѵіпагея.
Занавѣсный, ай ѵеіит регііпепя. Зана-
вѣшиваю, ѵеіа оЬйисеге; ѵеіія іпяігие-
ге, отпаге. — Занавѣшиваюсь, ѵеіа оЬ-
йисіипіиг, ѵеіія іпяігиі, огпагі.
ЗАНАШИВАЮ. Сей йеіегеге.
ЗАНЕ. Хат, епіт. Занеже, диіа, дио-
иіат, диой; яідиійет, диапйо, диапйо-
диійет.
ЗАНЕМОЧЬ. МогЬо Іеиіагі, соггірі, іп
тогЬит сайеге, іпсійеге, йеІаЬі; іп ай-
ѵегяат ѵаіеіийіпет іпсійеге; іп тогЬит
или тогЬо ішріісагі; іп тогЬит соіуісі;
тогЬит паисіясі; тогЬо арргіті. Про-
студился ,и занемогъ, геГгі^егаІия іи ай-
ѵегяат ѵаіеіийіиет іпсійіі. Занемочь съ
печали, ігівііііа іп тогЬит соідісі. Отъ
этого можно занемочь, тогЬо Іиея; Ьаес
гея тогЬит ІіЬі соисіІаЬіІ. Что вѣрнаго,
оиъ занемогъ, іряе сегіе тогЬо ітріісііия
еяі. Я совершилъ путешествіе свое бла-
гополучно, кромѣ что нѣкоторые изъ
моихъ людей занемогли отъ сильныхъ
жаровъ, ііег соттойе ехріісиі, ехсеріо
диой диійат ех теія айѵегяат ѵаіеіийі-
пет Гегѵепііяяітія аеяІіЬня сопігахегшіі.
ЗАНЕСЕНІЕ. Аярогіаііо. Занесенный,
аярогіаіия, атоіия, аЫаІия; аііепо Іосо
рояііия. Быть занесену бурею, сигви
ехеиіі, ему против. сигяит Іепеге.
ЗЛНИЗАТЬ. Огйіпе или йеіпсеря уии-
§еге, сопііпиаге ссеріяяе.
ЗАНИМАНІЕ, Ліиіиаііо. При занима-
ніи чего, іи ге саріепйа. Занимаю, ти-
Іиагі, вшпеге гет тиіиат аЬ аіідио. Ис-
кать занять денегъ, диаегеге респиіат
тиіиат Гоеиоге. Хотѣть з. у кого де-
негъ, го°аге аіідиет ресипіат тиіиат.
Занимать деньги, чтобъ ими уплатить
другому, ѵегяигат іасеге. Занимать безъ
поруки, ййе аіісиуия тиіио яитеге. За-
нять мысль пзъ какого сочииителя, йіс-
Іит ясгіріогія ияиграге. 2) Сареге, ос-
сираге, Іеиеге сотріесіі. Занять пре-
столъ , оссираге ітрегіит. Вы мно-
го мѣста занпмаете, ЬаЬіІая Іахо. Заиять
деФіілеи, ап^пяіа ѵіагит оЬяійегс. Это
всю мою комнату занимаетъ, Ьаес гея Іо-
Іит соисіаѵе теит геріеі. Занимать слу-
жанокъ долго работою, Гатиіая Іои^о ех-
егееге репяо.
ЗАНИМАЮСЬ, Тгасіагс аіідиій; ѵег- .
яагі іп аіідиа ге. Кѣмъ, со^ііаге аіідиет.
Чѣмъ, оссираіит или ітріісііит еяяе іп
ге; іпіепіит еяяе аіісиі ге; апітит іп
аіідиа ге оссираіит ЬаЬеге. Заниматься
сборомъ податей, ехегееге ѵесіі^аііа. 3.,
смотря па другаго, не ехегееге, ай то-
гет аііегіия. Заняться письмомъ, соп-
Гегге яе ай яіийіит всгіЬепйі. Занимать-
ся какимъ дѣдомъ, геі аіісиі орегат йа-
ге. Заниматься прилежно науками, яіи-
йіія іиситЬеге. 3. какимъ ремесломъ, аг-
Іет ехегееге, ехсоіеге. Закопами (какъ
учащіеся), уигі аііепйеге. 'Заняться по
вѣтру, йе іпсеийіо, Патта ѵеиіо а^ііаіа
ассейіі.
ЗАНОЖЕННЫЙ. ѴЬі аяяиіа, Геяіисиіа
957
ЗАН
ЗАО
958
іпігива еві. Заноза, аввиіа, Гевіисиіа. 3.
вОшла ему йодъ ноготь, аввиіа еі виЬ ип-
<гиепі іпігива еві. Вынуть изъ пальца за-
возу, бі§іІо аввиіат іпігизат ейисеге, ехі-
піеге. .Занозить, онъ занозилъ себѣ ру-
ку, Гевіисиіа тапиі теаг іиігива еві.
ЗАНОСЧИВО. 8ирегЬе, іпвоіепіег. За-
носчивость, вирегЬіа, іпвоіеиііа, Гаяіібіит,
Гавіив. Заносчивый, вирегЬив, Гааіібіовив,
іпвоіепа.. Дѣлаться заносчивымъ, аііов
рга: ве сопіетпеге.
ЗАНОЧЕВАТЬ. Регпосіагс. Я сегодня
у васъ заночую, арші іе Ьойіе регносІаЬо.
ЗАНОШЕНЫЙ. Вінііно ивн вогйійив
Гасіив. Заношенное бѣлье съ трудомъ
отмывается, біиііпо ивн Ііпіеа вопііба Гас-
іа біГСсиІІег аЫннпІиг.
ЗАНОШУ- Ргшіегдтебіепіет йаге, гей-
йеге. Занесть письмо къ кому, ргюіег-
"гейіепіет Ііііегав аіісиі геййеге. 2) АЬ-
гіреге, аѵе'гіеге, йереііеге. Корабль за-
несло бурею въ заливъ, паѵів а сигви вио
йеі'есіа, йериіва еві ргосеііа іп віпит та-
гів. .3) Ве ѵепіів оЬгиеге, Іепеге. Занесло
берегъ пескомъ, гіра ргогвив агепА Іесіа
еві. Занесло дорогу снѣгомъ, ѵіа піѵіЬив
ріапе ітрейііа еві. Завесть ногу, рейет
Гегге ай ешібит. Занесть руку, ЬгасЬіит
Іоііеге ай ісіит; сопіогциего ЬгасЬіит.
Б, Заношусь, аЬгірі; оЬгиі, Іе§і, ітребігі. Ь)
К Ма^пов апітов віЬі витеге; аііов рга: ве
К сопіетпеге.
К ЗАНЫВАТЬ, Апіто аиці, воііісііагі,
В воііісііит евве; боіёге или йоіоге, тоіев-
Ча аШсі ссерівве. 2) Палецъ завываетъ,
К йі^ііив асгі йоіогів тогви аГІісіІиг.
ЗАНЯТІЕ- Оссираііо. 2) Миіиаііо. За-
пятый, тиіиаіив, тиіио витіив. Крѣпо-
V СТИ, запятыя наемнымъ войскомъ, агсев,
а шегсеиагіів іпвеввж. Когда нибудь на-
добно отдать занятыя деньги, ресипіа
тиіио витріа иіідие аіідиапбо геййеигіа.
3) Оссираіив. Предмѣстье почти все за-
нято войскомъ, іоіит Геге виЬигЬіит со-
ріів оссираіит еві. Порожнее мѣсто подъ
строеніемъ занято, ѵасиив Іосив соаэбіііса-
Іив еві. Праздное мѣсто занято моимъ
братомъ, Ггаіег теив та^івігаіит, диі ѵа-
саЬаІ, іпііі, ассеріі или іп Іосит аііс^ив
виЬго^аІив еві. 4) Ріепив, ітріеіив, сот-
ріеіив, геріеіив. Бочка, занятая пивомъ,
йоііит сегеѵівіа сотріеіит. 5) Оссира-
іив аіідиа ге. Человѣкъ очень запятый
дѣлами, ріепив пе"оІіогит, біаіепіив, оЬ-
пііив, ігарейііив пе^оііів пли оссираііопі-
Ьив. Когда ты наиболѣе занятъ, іп вит-
та оссираііопе Іиа, диит тіпіте ѵасаі
ІіЬі. Если ты другимъ чѣмъ занятъ, то
оставь это на время, ві диій аііиб іп піа-
піЬив, іпіегіпг йіДег. У него голова за-
нята "пустымъ, ии§ая а^ііаі апіто; апі-
тит іп іисрііів, (іи геЬив Ггіѵоіів) оссира-
іит ЬаЬеІ. Быть совершенно чѣмъ за-
ияту, Іоіит соііосаіит евве іп аіідиа ге;
Іоіив апітив беііхив еві іп аіідиа ге.
ЗАОБЫКЛЫЙ. См. Обыклый. Я такъ
заобыкъ, віс теит еві іп°епіит. Заобы-
чный, аввиеіив, соивиеГасІив. Заобычные
въ ходьбѣ ве устаютъ, диі іп еат сои-
виеіийіпет ве аййихегииі, иі тиііит Іоп-
„едие ребіЬив іге роввіпі, поп іат сііо Га-
Іі^апіиг. Заобыклость къ бѣдствіямъ, ав-
виеіибо регісиіогит.
ЗАОЗЕРНЫЙ. БИга Іасит аііив. За-
. озерныя иашип, агѵа (агаііопев) иііга Іа-
сит вііа. Заозерье, Ігасіив ге^іопів иііга
Іасит аііив.
ЗАОСТРИВАЮ и ЗАВАСТРИВАЮ.
Асиеге, аситіпаге, сиврібаге, врісиіаге.
Заострокъ, ехігетит геі аситіпаіит.
ЗАОХАТЬ, (іетеге, §етіІив ебеге сое-
рівве.
ЗАОХОЧИВАНІЕ, чрезъ з. Аіісціив геі
сирібііаіе іпсепбепв. Заохочиваю, аіідиет
959 ЗАП
аіісціия геі сирійііаіе іпсепйеге; аіісціив
апітит егі^еге; аіісиі апіто» аййеге.
Заохотить кого къ предпріятію какого
дѣла, аіісиіи» геі вивсіріепйж сирійііаіе
іпсепйеге.
ЗАОЧНО. АЬвепІе аіідио. Говорить
что о комъ з., аЬвепІе, іп»сіо аіідиій йі-
сеге. Заочный, диой сіат, іп»сіо, аЬвепІе
аіідио (11. Заочная хвала, Іаив, ди® аіісиі
аЬвепІі ІгіЬиіІиг.
ЗАПАДАЮ. 8есипйит или ропе аіі-
диій сайеге. Платокъ запалъ за шкафъ,
тиссіпіит весипйит агтагіит сесійіі,
іпіегсійіі. 2) Чѣмъ, оЬгиі, Іеді, ітрейігі.
Дорога вся заиала снѣгомъ, ѵіа Іоіа Іесіа
еві піѵіЬиа. 3) Солнце западать начи-
наетъ, воі оЬіге оссіріі. 4) 8иЬвійеге.
Часть войска ііатего, запавши въ лѣсу,
наступила вдругъ на непріятеля, раг» со-
ріагиш повігагиш, іп вуіѵа виЬвійепв, ге-
репіе ітреіиш іп Ьовіев Гесіі. 5) Іп аіі-
диет Іосит йеГеггі, іпсійеге. Гдѣ ты
запалъ, что такъ долго не бывалъ? диет
іп Іосит іпсійівіі, иі Іат йіп аЬГиіввев?
Прошелъ слухъ что онъ боленъ, да
вдругъ опять запалъ, Гата тапаѵіі, еит
іп тогЬпт іпсійівве вей гереиіе гитог
ехвііпсіив еві.
ЗАПАДЕНІЕ, можно выр. гл. во всѣхъ
его значч.
ЗАПАДНЫЙ, (и іпвійіів виЬвівІеив, соп-
війеп». Западныя войска, соріа1 іп іпві-
йіів виЬвівІепІев.
ЗАПАДНЫЙ. Оссійепіаіів. Западныя
земли, ге&іопев оссійепіаіев. 3. вѣтръ,
ѵёпіив оссійепіаіів, херЬугив. Западная
ійрйовь, ессіевіа оссійепіаіів. Западъ,
Оссавйв, оЫІив воіів. 2) Оссійепв, оссавйв.
Къ западу, ай оссійепіет или оссійеп-
іет ѵегвив. Вѣтръ повѣялъ съ западу,
- ѵёпіив Яаі аЬ оссави, аЬ оссійепіе.
ЗАПАДНЯ. Оесіриіа, йесіриішп. 3. на
ЗАП 960
мышей, тивсіриіа. 3. для птицъ, йесі-
риіа аѵіЬив саріепйі».
ЗАПАИВАНІЕ. Геггитіпаііо; рІитЬа-
Іига. Запаиваю, Геггитіпаге гет геі;
сОпГеггптіпаге; айрІитЬаге.
ЗАПАКОСТИТЬ. Іпдиіпаге, роііиеге,
Гоейаге, тасиіаге. Запакощенный, іидиі-
паіив, роііиіив, Гоейаіиа.
ЗАПАЛЕНІЕ. Іпсепвіо, іпсепйіит. За
паленный, іпсепвив, іпЯаттаІив.
ЗАПАЛЗЫВАНІЕ, чрезъ з. Іггерепйо.
Запалзываю, іггереге.
ЗАПАЛИВАЮСЬ, Іпсепйі, іпЯаттагі.
Запалить, Іогтепіа тіііеге, етіііеге ос-
сіреге. Запальный, іпсепйепйо вегѵіеп».
ЗАПАЛЬЧИВО. Ігасипйе, ѵеЬетепІег,
авреге, апіто іп ігат ргаесірііе. Запаль-
чивость, ігасипйіа, апітив іп ігат рг»-
серв, апітив іга рготіив. Я въ такой за-
пальчивости, что не помню самъ себя,
рга1 ігасипйіа? поп вит арий те. Перей-
ти Отъ гнѣва къ запальчивости, сопііпна-
ге іга? Гигогеш. Запальчивый, ѵеЬетепв,
аврег, ргопив или ргосііѵів ай ігат. Съ
нимъ не иадобио много спорить, онъ че-
ловѣкъ запальчивый, поп еві сит ео
тиііит йівриіапйит или сегіапйит, пат
асег, ргосііѵів ай ігат еві.
ЗАПАЛЪ. Саѵшп, диой іп Гипйепйі»
Іогтепіів геіісіит еві. 2) Іііит риіваііо
(тогЬив едиогит).
ЗАПАЛЫВАЮ. Випсаге, ваггіге сое-
рівве.
ЗАПАЛЫЙ. Ропе аіідиій іарвиа; аііе-
по Іосо ровііив, йегеіісіив, йеровііив.
ЗАПАЛЯЮ. Іпсепйеге, іпЯаттаге.
ЗАПАМЯТОВАНІЕ. ОЫіѵіо. Запамя-
тованный, оЫіІив (въ ст. зн.), оЫіѵіопі
йейііив. Запамятываю, оЫіѵівсі. Запамя-
товать годъ, когда что случилось, оЫі-
Іиа еві, дио аппо Ьгес Гасіа віпі.
ЗАПАРИВАЮ. Ѵав віссаіит Гегѵепіі
ЗАП
ЗАП
962
961
адиа еіиеге, иі еріязіиз или сотрасііив
Яаі. 2) Еаіідаге аіідиет ріив еаіів ехро-
пеп<Іо (іп Ьаіпео) иітіо саіогі. 3) Сиг-
гёпйо регсіеге. Запариваюсь, йіиііив ех-
розііит (іп Ьаіпео) пітіо саіогі ѵігіЬиз
йеЬіііІагі.
ЗАПАСАЮ. Рговрісеге аіісиі ііе ге или
гет; зирреііііаге аіісиі аіідиііі. Запасать
провіантъ для воііска, ехегсііиі соттеа-
іит рговрісеге, ехегсііиі Ггишепіит или
гет Ггитепіагіат ргоѵіііеге. Запасти ма-
газинъ хлѣбомъ, соттеаіит ргаерагаге.
Запасать разнаго хлѣба иа годъ, гет Гги-
тепіагіат іп аппит ргоѵіііеге. Запа-
саюсь, аіідиііі ргоѵіііеге; аіідиат гет віЬі
сотрагаге. Запасаться дровами па зиму,
1і§па іп Ьіетет ргоѵіііеге. Наши запас-
лись такимъ, что было очень полезно,
ипа гея егаі та"по пьиі рпврагаіа а по«-
ігіб. Я запасся чѣмъ нибудь, ЬаЬео аіі-
диііі; зирреііі тіЬі аіідиііі. Достаточно
чѣмъ запастись, аіідиа ге аЬишІаге. За-
пасеніе, сошрагаііо гегит песеззагіагит.
Запасенный, ргоѵіяиз, сотрагаіиз. Запа-
сецъ, соріоіа. Запасная, сеііа репагіа.
Запасный, ай аррагаіит регііпепз. 3.
анбаръ, сеііа репагіа. Запасный дровя-
ной дворъ, сеііа Іідпагіа. Запасное вой-
ско, япЬ.чііІіа', сорі» зиЬяііііагіге. 2) Рага-
Іиз, рготіия. Запасныя деньги, ресипіа
ргоѵіза, сотрагаіа. Зап. карета, сагреп-
Іит ргоѵіяпт. Запасчивый, диі ргозрі-
сіі, ргоѵісіеі, сигаі аррагаіит, репйт,
соттеаіит. Запасчикъ, геііетіог, соп-
«Іисіог, ргаеЬіІог, рагосЬиз (который, по
препорученію государства, доставляетъ
иностранцамъ съѣстное и все нужное).
Зайасъ, геі Ггишепіагіае сошрагаііо. Пе-
Щисі. о запасѣ для конницы корму, рго-
ѵіііеге соттеаіит, Ггишепіит едиііаіиі.
3) Соріа, соттеаіиз, Ггишепіит, репиз.
'Съѣстной, сіЬагіа. 3. па цѣлый годъ, |
аіішепіа аппиа. Военный, іпзігитепіа еі
аррагаіиз Ьеііі; соріа еагит гегпт, диж
регііпепі а<1 ияит Ьеііі. Онъ ни въ чемъ
не имѣетъ нужды, у него все въ запасѣ,
иіЫІ еі йеезі, отпіЬиз геЬив іпбігисіиз
езі, аЬипіІе ЬаЬеі. 4) Рагз іпЯеха, рагя
геріісаіа. Выпустить запасъ у платья,
геріісаіаш ѵезііз рагіет ііііаіаге. Въ за-
пасъ, а<1 песеззііаіет; зі диііі Гасіо орив
езі; ві орив, ивив Гиегіі. Положить въ за-
пасъ нѣсколько денегъ, ресипіат а<1 пе-
севвііаіет веропеге, іп рготіи ЬаЬеге.
ЗАПАХАННЫЙ- Агаіив, ехагаіив, ага"
гі соеріив. Запаханныя поля, агѵа агаіго
регвІгіп§і ссеріа. Запахать, агаге, ехага-
ге, агаіго ѵегіеге, тоіігі соерівзе. 2) Агап-
«Іо орегіге, Іепеге; іпогаге, виЬагаге.
ЗАПАХНУТЬ. Оіеге, оііогет есіеге,
етіііеге ссерівзе.
ЗАПАХНУТЬСЯ. Ѵевііз Іасіпіа или аіа
зе оЫедеге, орегіге.
ЗАПАХЪ. Оііог, піііог (отъ пригари),
апЬеІіІив. Вшшый, апЬеІіІив ѵіпі. Пріят-
ный з., оііог виаѵів. Непріятный, оііог
іпзиаѵів, 1е§ег; варог аііепие, диі зе іш-
шівсеі. Довольно пріятный, оііог поп
шеіе^апв (Рііп.). Издавать пріятный за-
пахъ, зпаѵет оііогет ехярігаге; ]исин-
ііит оііогет зраг^еге, рісшиіе оіеге.
Гнилой, противный запахъ, оііог риШиз,
тоіезіиз, §гаѵів.
ЗАПАЧКАННЫЙ. Іпдиіпаіие, (тііа-
Іив, роііиіив, сопвригсаіив; вогйіііаіив и
зогДнІия. Запачкать, іпдиіпаге, Гоейаге,
сопвригсаге. Запачкаться, ве сопвриг-
саге, ве роііиеге.
ЗАПАШКА. Іпсерііо агаііопів; агаііо
іпііа. 2) (Тегга) агашіо Іесіа. 3) А§ег
агашіо йевііпаіив.
ЗАПАЯНІЕ. См. Запаиваніе. Запаян-
ный, Геггишіпаіиз, сопГеггитіпаІив.
ЗАПЕКАНІЕ. Іпсосііо, іпсосіига. За-
31
963 ЗАП
пекаю, іпсодисге аіідиій аіісиі геі или
аіідиа ге. Запекаюсь, іпсодиі, іисосіит
евве. 2) Ве вап^иіпе: сопсгевсеге, соіге,
вріявагі.
ЗАПЕКАНІЕ. ЕхргоЬгаІіо аіісиі аііси-
]ия геі.
ЗАПЕРТЫЙ. Сіаивив, оссіивив, ревви-
ІІ8 оссіивив; оЬреввиІаІив, іиіегсіивив. За-
пертый покой, соисіаѵе сіаивит. 3. путь,
ііет іиіегсіивит, ітрейііит. Онъ за-
пертъ, іисіивив еві. Въ заперти, иа за-
перти, сидѣть въ з., іпсіивит ведете.
Держать вороты иа заперти, рогіав оЬ-
реввиіаіав Іепеге; ЬаЬеге, іепеге аіідиій
сіаивит.
ЗАПЕЧАЛИТЬСЯ. Воіеге, тоіевііа аС-
Йсі соерівве; іп ае^гііийіпет іпсійеге.
ЗАПЕЧАТАНІЕ. ОЬві^паІіо. Запеча-
танный, оЬві^паІив, сопві"ііаІив. Запеча-
танное письмо, ерівіоіа сопві^паіа, оііві^-
паіа. Запечатанный домъ, йотиз ві^іііо
типііа. Запечатлѣваю, віртаге, оЬві^па-
ге, поіаге. 2) Рег т. ітргітеге, іпйиеге,
іпвсиіреге. Запечатлѣть благодѣянія въ
дугаѣ, на сердцѣ, аіісиі ив Ьепейсіа іп-
всйіреге іп аиіто, ітргітеге апіто. За-
печатлѣваюсь, оЬві^пагі, сопві^пагі. 3)
Рег т. ітргіті, іпвсиірі, іпйхит Ьгвгеге
ресіогі, репііив іпЬгегевсеге (іп тепіе).
Запечатлѣніе, оЬві^паІіо, сопві^паііо. 4)
Ітргеввіо. Запечатлѣнный и запечат-
с скованный, оЬві^паіив, сопві^паіив. 5)
Ітргеввив, іпйхив, іпвсиіріив, репііив іи-
Ьаегевсепв. Запечатываніе, оЬві^иаІіо,
сопзі^паііо. Запечатываю, ві^паге, оЬ-
ві^паге, ві^по оѣві^паге. Запечатать сун-
дукъ, гівсит ві^по оЬві^паінт ЬаЬеге. 3.
судебною печатью, яідіііо уийісіаіі оЬві^-
паге. Запечатываюсь, оЬві^пагі, сопві^г-
лагі, ві^іііо типігі, оЬві&паІит ЬаЬегі.
ЗАПЕЧЕКЪ, І.осия іпіег Гогпасет еі
ЗАП 964
рагіеіет, яраііит ровііса Согласіе рагіе.
Запечный, ровііса Согласіе рагіе вііив.
ЗАПИВАНІЕ, можно выр. гл. Заинваю,
ЫЬеге, роіит витеге, Ьаигіге соерівве. 2)
Рові ЬіЬеге. Запивать лекарство водою,
рові витіат тейісіпат адиат ЬіЬеге. 3)
Ьаг§іоге ѵіпо иіі; диоѵів йіе ѵіпо ве оЬ-
гиеге; іпеЬгіагі. Запивоха, роіог, ЬіЬо-
вив, роіаіог, тиІІіЬіЬив (Ріаиі.).
ЗАПИКАТЬ. Сіатогет ейеге, рірего,
ріраге соерівве.
ЗАПИЛЕНІЕ, чрезъ з., Раиіиіит вег-
гатіо. Запиливаю, раиіиіит весаге вег-
га, раиіиіит веггаге аіідиіб. Запили, гдѣ
пилою отрѣзать надобно, раиіиіит иоіа
вегга, иЬі йевесаийит еві. 2) 8егга ве-
саге соерівве.
ЗАПИНАТЕЛЬНЫЙ. Оиі ітрейіі или
ітрейітеиіо еві; диі оЬвІаІ. Запинаю,
аіідиет вирріапіаге. 2) ОЬвІаге, рагет
евве аіісиі. Запинаюсь, за что, оГГепйеге,
ітріл^і, аііійі. Запнуться за камень, оС-
Сеийеге рейет ай Іарійет. 3) ВаІЬиІіге,
Ьаевііаге Ііпдиа. Читать запинаясь, дио-
ѵів ѵегЬо ІаЬі. Читать не запинаясь, пе
ѵегЬо диійет ІаЬі. 4) Ітрейігі; оЬвІаіиг.
ЗАПИРАНІЕ. Оссіивіо, ілсіиеіо.
ЗАПИРАТЕЛЬСТВО. Ке^айо, іпйсіа-
Ііо. По долгомъ запирательствѣ, нако-
нецъ признался, йіи іпйсіаіив іапйет соп-
Геееив еві.
ЗАПИРАЮ. Сіаийеге, оссіийеге; рг®-
сіийеге, оЬвегаге. Запереть домъ, по-
кой, йотит сіаийеге, сопсіаѵе оЬвегаге.
3. вороты, рогіав ргюсіийеге, сіаийеге.
Запереть замкомъ дверь, Гасеге, иі вега
сіаийаі ]апиат. Замокъ не запираетъ,
вега поп сіаийіі ]апиат аріе. 2) Сігсит-
ѵепіге, іиіегсіивит Іепеге. Запереть не-
пріятельскій флотъ, сіаввет Ьовііит оЬ-
війіопе сіаиват Іепеге, Запереть море?
тагііітов сигвив ргаесіийеге. 3. въ де-
965 ЗАП
илеяхъ, Іосогит апдевііів сіаийеге. Го-
родъ запереть, игЬет оЬвійеге, оЬвійіо-
пе или орегіЬие сіаийеге, сіп^еге, сіг-
ситйаге, согопа сігситйаге. 3. дорогу,
ііег іпіегсіийеге, ѵіат ітрейіге. Запе-
реть ровъ, Говват оЬгиеге. 3) Саісиіо
йиріісаіо сіаийеге отпев айііив. — Запи-
раюсь, ее аЬйеге. Въ горницѣ, іи соп-
сіаѵе. Занереться въ крѣпости, Іосо ти-
иііо ее сопііпеге. 4) 1Че§аге, іпЯсіагі. 5)
Іпсіийі, ргзесіийі, оссіийі. Запирка, оЬех,
ѵесіів. 6) У заика: реввиіив.
ЗАПИРОВАТЬСЯ. Віиііив сопѵіѵіо іт-
тогагі; йіиііив ѵівепйо іпіегевве.
ЗАПИСАНІЕ. Іпвсгірііо, поіаііо, аппо-
іаііо. 2) Іпвсгірііо таігісиіш. Записан-
ный, поіаіив, аппоіаіив, іпвсгіріив, соп-
ві^паіив, іпвсгіріив таігісиію. 3. въ днев-
ную книгу, геіаіив іо соттепіагіов. 3. въ
службу, айвшпіив тіпівіегіо, тііііапв, віі-
репйіа Гасіепв, тегепв. Записка, запи-
сочка,, чрезъ записку, гаііопіЬив іпГегеп-
йо, геГегепйо іп соттепіагіов. 3) 8сЬе-
йніа, всійиіа. Послать кому записку, аіі-
сиі всЬейиІат тіііеге. Записки, сот-
тепіагіі. Записки Китайскія, соттеп-
іагіі 8іпепвев. — Записный, поіапйо, аи-
поіапйо вегѵіепв. Записная книжка, сот-
тепіагіит; ІіЬег тетогіаіів. 3. книжеч-
ка , рп^іііагев; ІіЬег рогіаіііів; тапнаіе,
епсііігійіоп, йіагіпт; айѵегвагіа, огит (у
купца). 4) Іпвсгіріив, геіаіив. Записыва-
ніе, см. записаніе. Записываю, поіаге,
ашюіаге, іпвсгіЬеге, регвсгіЬеге, Ііііегів
сопві^паге. Записать чье иия, аіісиіив
чотеп всгіЬеге, сопесгіЬеге. 3. день ка-
кого произшествія , поіаге , соиві^иате
Йют, дио аіідиій еѵеиіі. 5) ІпГегге, ге-
Гегге. Записать что въ приходъ, гаііопі-
пв іпГегге. 3. въ поденную записку, ге-
б іп соттепіагіов. 3. что въ при-
л . іп ассеріит геГегге аіідиій. Запи-
ЗАП
сать приходъ и расходъ, ехрепва еі ае~
серіа геГегге. 6) Въ службу, ттівіей»
аввитеге; іп тіпівіегіо соііосаге. Запи-
сать кого въ какое иибудь училище, гей-
Іосаге аіідиет іи іпвіііиіо всЬоІавіісо.; 1с*-
йеге аіісиі аіідиет іп йівсірііпат. 7) АЬ-
диій іп аІЬит геГегге; потеп теГегге іп
аІЬит. 8) Гасеге, иі гев оррігпегаіа риъ-
іегііа сегіа Іе^іЬпв сопвіііиіа йіе аййіег&іг
или поЬів ай]ийісеіиг. Записываюсь,
іагі, апиоіагі сопві^иагі; іпвсгіЫ, «аГвгзі.
9) ІУІтіа вегіріига ве йеГаіі^аге. 80}
теп йаге, ейеге, потеп ргоДіегі, у жокд,
арий аіідиет. Записаться въ купцы,
вшпіит евве іп соііе^іит тегсаіотисга. Жн
службу, тіііііа; потеп Йаге, потеи^®®-
Сіегі. Записаться въ авторы, сдѢикзоде
автороиъ, аисіогет евве вегіріі Іурів
йаіі или ІіЬгі аКсидив риЫісі (пгі.в ГахІІ.—
Запись, сЬіго§гарЬит, вііриіаііо -«грГъ.,
саиііо. Дать кому на землю запись, аікаі
ргаейіів саѵеге.
ЗАПИХИВАНІЕ, при запихиваніи, Эъ-
ігийепйо. Запихиваю, іпігийеге, соп'ігг.-
йеге, айіцеге, іттіііеге, іпаегеге. За-
пихнутый, іпігивив, сопігивив, «йаСігвр,
іттіввив, іивегіив.
ЗАПЛАКАННЫЙ. Еасгітів, ЯепЙеЗак--
вив. Заплаканные глаза, осиіі Іасгіпак
іавві. Заплакать, Іасгітаге, Іасгітагі, Де-
ге соерівве. Услышавъ печальную вѣста^
заплакалъ, ігівіі пипііо аийііо., Іасгігаагі
соеріі. 2) Осиіоз Яепйо Іазваге.
ЗАПЛАТА, заплатка. Васіпіа; раг«
Іасіпіа; вертепіит, аййііатепіит, овви-
тепіит. Поставить заплатку., Іасіпіаі»
аявиете.
ЗАПЛАТА. См. Заплаченіе.
ЗАПЛАТИТЬ, йагсіге, гевагсіге, :ге-
сопсіппаге, гебсеге, оЬвагсіевйо сіаийе-
ге (диру).
ЗАПЛАТИТЬ, боіѵетс, регво'ѵеге. ІЗ.
367
злп
ЗАП
968
до полушки, ай пшптшп зоіѵеге. Быть
въ состояніи з., еззе зоіѵепйо. 3. что за
какую вещь, зоіѵеге аііциів рго аііциа ге.
3. за что дорого, аіідиій піа^по етеге.
Л) Отдать долгъ, ресипіат геййеге;
ДеЫІши геййеге, зоіѵеге. 3. въ срокъ,
/езропйеге. 3. долгъ, пошеп зоіѵеге, Йіз-
ьоіѵеге, ехрейіге; отпі. рег т. Запла-
тить долгъ природѣ, йеЬіІііт паіига? гей-
йеге, паіпгаі заІізГасеге. 3. за кого долгъ,
аіісиі'из ®з аііепит Йіззоіѵеге, аіідиет
авге аііепо ІіЬёгаге. 3. за себя, авге аііе-
по зе ІіЬегаге заІізГасеге ііз диіЬиз Йе-
Ьеат. Зап. кому чрезъ другаго, аЬ аіі-
дио зоіѵеге, регзоіѵеге. — Заплатить ко-
му тѣмъ же или тою же монетою, раг
рагі геГегге. 3.,жизнію, Інеге сарііе. Онъ
за всѣ его благодѣянія заплатилъ ему
неблагодарностію, рго отпіЬиз Ьепейсііз
пиііат еі цгаііат ЬаЬиіІ, геінііі. Запла-
ченіе, заплата, зоіиііо, заіізіасііо. Тре-
бовать себѣ заплаты, ресипіаці зіЬі йеЬі-
іат реіеге. розсеге. Принять въ запла-
ту, іп зоіиіит аееіреге. Я получилъ за-
плату или »шѣ заплачено, шіЬі заІізГас-
4шп езі.
ЗАПЛАЧЕННЫЙ. Яагіііз, гезаііпз, ге-
Фопсіппаіиз.
ЗАПЛАЧЕННЫЙ. Йоіиіиз, регзоіиіиз.
3. долгъ, а?з аііепит или йеЬіІит зоіи-
ііит.
ЗАПЛЕВАНІЕ, при заплеваніи лица.
;ІП сопэриіапйа Гасіе. Заплеванный, соп-
«риіаіиз, сопзриіиз, зриіо айзрегзиз.
ЗАПЛЕСКАННЫЙ. Айзрегзиз, соп-
«регзиз, гезрегзиз. Заплескиваю, тайе-
•Гасеге. Волны насъ едва не заплескали,
ірагит аЬГиіІ, диіи Оисіиз поз тайеГасе-
гепі. 2) Заплескать руками, ріаийеге,
ярріаийеге. При третьемъ дѣйствіи всѣ
заплескали въ ладоши, Іегііо асіи сипсіі
ЯіапіЬиэ ріаизипі Гесеге.
ЗАПЛЕТАНІЕ, можно выр. гл Запле-
таю, ЬасіІІіз Іехеге оссіреге. 2) Іппесіе-
ге, ітріесіеге, іпіехеге. Заплесть воло-
сы въ косу, саріііоз соііі^еге. Заплетать
ногою, рейіЬиз соііійі (сиш іпіег еипйшп
рейез соііійппіиг). Заплетаюсь, пехищ
еззе. Ь) Сигѵагі, зе сигѵаге; іп ѵ. с. Іоп^е
аЬіге, Іоп&е Йееггаге, йесейеге ѵіа. За-
плетенный, пехиз, іпиехиз. Волосы были
заплетены въ косу, саріііі соііесіі егапі.
ЗАПЛЕУШИНА. СоІарЬиэ, аіара.
ЗАПЛЕЧЬЕ. І-осиз розііса Ьитегогищ
рагіе.
ЗАПЛОТЪ. Моіез, а^ег, а<;«ега1іо.
ЗАПЛУТАТЬСЯ. АЬеггаге, іііпеге йе-
еггаге. Я заплутался въ лѣсу, іи зуіѵа
аЬеггаѵі.
ЗАПЛУТОВАТЬСЯ. А'еЬиІоиет, пе-
диат Йегі; ітргоѣііаіо іпзепезсеге. Его
отдали въ солдаты за то, что заплуто-
вался, оЬ регѵісасіэзіташ педиіііат ті-
Іез сопзсгіріиз езі или тііііаіит аЬіге
соасіііе езі.
ЗАПЛЫВАНІЕ, можно выр. гл. За-
плываю, айпаге. Рыба заплыла въ вер-
шу, різсіз паийо паззат іпігаѵіі. 2) ОЫі-
тагі, ііто оЬйисі. Ровъ заплылъ иломъ,
Гозза Ііто оЬйисІа езі. 3) Чернила за-
плываютъ , аігатеіііит зегіріогіит езі
регіепие, Йііиііиз (если слишкомъ разве-
дены водою). 4) Заплыть жиромъ, пітіа
ріпртейіпе йіГПиеге.
ЗАПЛѢСНѢВѢЛЫЙ. Мисійиз. 3. ку-
сокъ хлѣба, Ггизіит рапіз тисійі. За-
плѣснѣть, тисезсеге, (писогет сопІгаЬе-
ге, зііи соггитрі.
ЗАПЛЯСАТЬ. Баііаге, заііге ссеріззе.
Заплясаться, заііаге сівріззе, заііз заііаге,
ай заііеіаіет издие заііаге.
ЗАПОВѢДАННЫЙ. -Іиззиз, ітрегаіиз,
сопзіііиіиз. Заповѣдательный, ітрегапв,
сопзіііиеиз. Заповѣдный, іпіегйісіиз. ѵв-
ЗАП
069
Іііия. Заповѣдные товары, тегсев ѵеіііае;
Гигііт ііпрогіаі®. Торговать заповѣдны-
ми товарами, тегсев ѵеіііав ѵеікіеге, <1і-
ѵеч<1еге. Заповѣдный лѣсъ, аііепа вуіѵа.
— Заповѣдуется и заповѣдывается кому,
упЬеіиг, ]иввит еві. 2) Іпіегйісіит, ѵе-
Іііит еві. Заповѣдую, ітреіаге, сопвіі-
Іиеге. 3) РгоЛіІІеге, роііісегі, напр. бла-
гословеніе. 4) Іпіегйісеге, ѵеіаге. Запо-
вѣдь, ]иввит, ]иввив, тапйаіит. 5) Де-
сять заповѣдей Божіихъ, йесет рггесеріа
І)еі.
ЗАПОЙ. Соиііпиа роіаііо, регроіаііо.
Запоемъ пить, сопііпие, іпйевіпепіег ро-
Іаге; регроіаге. Онъ пьетъ запоемъ по
цѣлой недѣлѣ, рег Іоіат ЬеМотайа соп-
ііпие роіаі, регроіаі. — Запоить, аіісиі
ріив ваіів ЬіЬеге йаге.
ЗАПОЛЗЕНІЕ, чрезъ заползеніе. Ігге-
реп<1о. Заползть, см. запалзываю.
ЗАПОЛОНИТЬ. Сареге, сотргеЬеп-
<1еге.
ЗАПОЛЬЕ. Теггепит а Іег§о агѵогит,
сатрогит вііит. Запольный, а Іег^о аг-
ѵогит, сатрогиш ]асепв.
ЗАПОМНИТЬ, ОЫіѵівсі. 2) Метогіа
сивіойіге, Іепеге, геііпеге. Учу больше
часа урокъ, и пяти строкъ запомнить не
могу, дна- тіііі йівсепйа випі йівсо вирга
ипага Ьогат еі диігідие ѵегвив тетогіа
Іепеге педиео.
ЗАПОНА. Оііт: 8ресіев (ІЬиІге ѵеі ог-
Ьісиіі Іарійе іпвігисіі ѵевіі айвігіп^епйа'.
2) 81. ѵеішп, ѵеіатеп. Запонка, запоноч-
ка, огѣісиіив іпйивіі, виЬисиІае. Запоноч-
ный, ай огЬісиІит іпйивіі, виЬисиІ® рег-
ііпспв.
ЗАПОНЪ. 8иЫі^аси1шп.
ЗАПОНЬ. 8ресіев паѵіДі ѵесіогіі.
ЗАПОРАШИВАЮ. Ітріеге риіѵеге.
Запорошить глаза, риіѵеге ехсііаіо оси-
ЗАП
і Іов ітріеге. Запорошило снѣгомъ доро-
гу, ѵіа піѵіЬиа Іесіа еві.
ЗАПОРКА, запирка. Реввиіив, оЬех,
ѵесіів. Придѣлать къ дверямъ запмрку>
реввиіит овііо Гасеге.
ЗАПОРОЖЬЕ. Сосив иііга саІаггЪасІа»
вііив.
ЗАПОРОТЫЙ, Раиіиіит йіввиіив.
ЗАПОРОШЕНІЕ, можно выр. гл. За-
порошенный , риіѵеге сопврегвив. За;
порошиться, ве риіѵеге сопврег^еге.
ЗАПОРЪ. Реввиіив, оЬех, ѵесіів. Же-
лѣзный , реввиіив Геггеив. 2) Іпсіивіо,
сопсіивіо.. Держать двери на запорѣ, ов-
Іішп сіаивит Іепеге; іа;іиат оссіиват
ЬаЬеге. 3) Аіѵив айвігісіа, вирргевва, оЬ-
вігисіа. Страдать запоромъ, йигіііе аіѵі
ѵехагі; йіШсіШте ехсегпеге. Страдаю-
щій запоромъ, сиі аіѵив поп йевсепйіі,
сиі тахіте ѵепіег айвігісіив еві.
ЗАПОТЧИВАТЬ. См. Потчиваю.
ЗАПОТѢЛЫЙ. 8ш1оге тайепв пли
тайеГасІив. Запотѣть, вийоге тайеге,
піайеГасІит евве; вініаге, вийогет етіі-
іеге. Запотѣли руки, тапив вшіоге та-
папі. 2) Запотѣли стѣны, рагіеіев ай-.
врег§іпе оЬйисипІиг, вийапі. Зап. стекла
въ окоиішцахъ, зресиіагіа Гепевігагит
вікіані, айврег^іпе оЬйисІа випі.
ЗАПОЧИВАТЬ. Оніевсеге, гедиіевсе-
ге, диіеіет сареге. Залочиваться, йіи-
Ііив дпіевсеге.
ЗАПОШИВКА. 8и1ига вирегіесіа. За-
пошить, зиіигапі Іеѵі ЬгасЬіо йисеге; вп-
рга виеге. 2) Овіешіеге аіісиі гаойит аіі—
дпій виеийі.
ЗАПРАВКА, заправливаніе. Вевіііиііо.
Заправленный, гевіііиіив, іп виит Іосит
геровііив. Заправляю и заправливаю, ге-
віііиеге, іп виит Іосит геропеге. 2) Ас-
сигаіе іпвіііиеге іп аіідиа ге или аіідиа
ге. Заправить кого въ чемъ, ехегсегс>
ов
ЗАН
ЗАЛ
972
ійфгет іп ге или ай тещ. Ученика на-
дабыо хорошо заправить въ грамматикѣ,
то онъ успѣетъ м въ вышнемъ классѣ,
Лэсі'ріьТия ргіиа ге^иіів {'гаттаіісаа асси-
эабе іпвіііиеіійив еві, иі іп вирегіогі сіавзе
рсиГевІіів Гасеге роввіі.
ЗАПРАШИВАЮ и ЗАПРАШИВА-
ЮТЪ. Ргеііит ]ивЮ та]ив ровіиіаге. Я
г®- запрашивался, сказалъ настоящую
пѣну, едо ргеііит ]ивІо та]ив иоп ровіиіо,
#шІит (сопвіііиіит) ргеііпт ІіЬі іпйісо.
ЗАПРЕСТОЛЬНЫЙ ОБРАЗЪ. 8апс1а
япа^о ровііса рагіе воііі та]евІаІів Йіѵіпж
гаИОеаГа.
ЗАПРЕТИТЕЛЬ. ЕхогсіЙа.
ЗАПРЕТИТЕЛЬНЫЙ. Ѵеіапв, іпіег-
бсепв, іпіегйісііоиет сопііпепв. Запрет-
лъміу см. запрещенный. Запретъ, см. за-
прещеніе. Запрещаю, іпіегйісете, ѵеіаге,
іисіте, ргоЫЬеге. Запретить кому что
дѣлать, ѵеіаге или ргоЬіЬеге аіічиет Га-
сеге аіічиісі; ѵеіаге пе циів цик! Гасіаі.
Запретить женщинамъ носить одежду
багрянаго цвѣту, Гешіпів ригригае пвит
ййегйіееге. Запрещать говорить, ѵосе
{мюйіЬеге. Запретить солдатамъ грабить,
. мпчь храмы, убивать стариковъ, причи-
нить насиліе женщинамъ, тііііет а ргае-
4і, і™пет а Іетріів, Геггит а вепіЬив,
віт а тиІіегіЬив аЬвІіпеге. Мнѣ запре-
даанжь о томъ говорить болѣе, ѵеіог ріи-
йі Іосріі. Гегезію запрещено было объ
«томъ говорить болѣе, Не^евіив иііегіив
Да- Іііе геЬив йіввегеге ргоЬіЬіІив еві. Я
зисрещаю тебѣ ходить ко мнѣ въ домъ,
Ъ'ргоМЬео йото теа; іпіегйісо ІіЬі йо-
ж»в теа. Запретить что подъ смертною
кізнію, аііфйй ѵеіаге, сарііів рсепа рго-
ровііа. Запретить вывозъ хлѣба въ чу-
жіе крану ѵеіаге, пе циів (гитепіа ехрог-
Гг4 Никто вамъ этого не запрещаетъ,
дачпо Іе. Ьос Гасеге ѵеіаі или ргоЬіЬеІ-
Вы сами дѣлаете то, что иамъ, малымъ,
запрещаете, іреі Гасііів, циі, поя риегов,
Гасеге поп віпііів. Запрещаюсь, ѵеіагі,
іпіегйісі, ргоЬіЬегі. Запрещается вывозъ
военныхъ снарядовъ, ехрогіаііо гегит ай
ЬеІІит песеввагіагит ргоЬіЬеІиг. Запре-
щеніе, іпіегйісііо, іпіегйісіит. 3. поедин-
ковъ, сегіатіпит віп^иіагіит тіегйіг-
Ііо. 2) Кеіепііо, сотргеЬепвіо. На его
домъ Сдѣлано запрещеніе, ргіѵаіі а!іси;ив
Йотив геіепіа еві. Сдѣлать зап. на чье
имѣніе, аіісидив Ьопа геііпеге, оссираге.
3) Этотъ священникъ былъ цѣлый годъ
подъ запрещеніемъ, Ьиіс васегйоіі рег
іоіит ашіит іпіегйісіит еві васгів. 4)
Ехогсівтив. Запрещенный, ѵеіііив, рго-
ЬіЬіІив. Запрещенные товары, тегсев
ргоЫЬіІж. Ввозить запрещенные товары,
тегсев ѵеіііав іиѵеЬеге.
ЗАПРОДАЖА. Расііо Йе ге сотрагап-
Йа еі ѵепйеийа иігіпчие апіе Гасіа. За-
проданный, сопйіііопе айвігісіив. Заиро-
данная деревня, ргжйіит сопйіііопе аіі-
вігісіит. 2) Іп атоіат или іоп^іпчиат
Іеггат ѵепйііив. Запродаю, йе ге сот-
. рагаийа еі етепйа расііопет иігіпчие
іпіге. Запродалъ деревню, йе ргжйіо
сотрагапйо еі етепйо иігіпчие расііо
іпііа еві. Всѣ своп товары запродалъ, йе
ргеііо отпіит тегсіит ѵепйепйагипі
иігіпчие сопѵепіі. 3) І)е сарііѵів: іп ато-
Іат Іеггат ѵенйеге.
ЗАПРОСЪ. Ровіиіаіив, ровіиіаііо ргеііі
(ивіо таз’огів. Скажи прямую цѣну безъ
запросу, іпйіса тіпітит, ]пвІит ргеііит,
Чиапіі жчиит еві. 2) V. сигіа- уийісіаіів:
соивиііаііо (сит ипит ІгіЬиоаІ Йе ге аіі-
<|иа іпчиігіі аііегит).
ЗАПРОТИВИТЬСЯ- Айѵегвагі, герий-
паге, Іег^іѵегвагі.
ЗАПРУДА. СоЬіЬіІіо ачиагит, Оиті;
пів. 2) Ак§;ег, тоіев, а^егаііо; тоіев бис-
ъіз
ЗАП
ЗАП
974
ІіЬия орровііа. Водою размыло запруду,
ачигв тоіет ргоіиегипі. Запрудный, с«-
ѣіЬіІия. Запрудная вода, адиае соЬіЬііге.
Запруженіе, запруживаніе, соЫЬіІіо адиа-
гит. Запруженный, соЬіЬіІив, соёгсііиз
ащіеге. Запруживаю , а^еге соёгсеге,
соЬіЬсге. 3. ручей, адиае гіѵі соЬіЬегс.
ЗАПРЫГАТЬ. 8а1іге соерівяе. Запры-
галъ на одной йогѣ, ипо рейе ваііге ос-
серіі.
ЗАПРЫСКИВАНІЕ. Айврегяіо, геярег-
«іо. Запрысканный, айяііегвия, гезрегвиз,
Запрыскиваю, аярег^еге, сопярег^еге, ге-
«рег^еге. Оиъ меня запрыскалъ о-де-Ла-
вандомъ, аярегвіі те адий Погит Ьаѵеи-
«Іиіае. Запрыскиваюсь, зе аіідиа ге а.чрег-
ЙСге, геярегуеге.
ЗАПРѢТЬ. 8иЙаге оссіреге. Запрѣли
руки, тапив епйаге соерегипі.
ЗАПРЯГАНІЕ. Лидаііо, уипсіига. За-
прягаю , уип"еге, виЬ]ии§ѳге едиоя ай
сиггит или сагрепіо. 2) Запрячь кого
въ трудную работу, ІаЬогет орегоеит еі
тоіеяіит аіісиі ітропеге, ііцип^еге. За-
прягаюсь, уип^і, яиЬуип^і ай сиггит.
ЗАПРЯДЕННЫЙ. Кеіия.
ЗАПРЯЖЕНІЕ. Липсііо, уиисіига. За-
пряженный, уиисіия, виЬуипсІия. Запряж-
ка, уипсіига. 2) Мойия )ип»епйі, виЬуип-
&епйі. Запр. твзрда, Дгтііег уипсіит, Г.
виЬуипсІит еві.
ЗАПРЯСТЬ. Л'еге оссіреге.
ЗАПРЯТАНІЕ, запрятываніе. Оссиііа-
Но. Запрятанный, аЬясопйіІие, оссиііаіив,
оссиііив. Запрятываю, аЬясопйеге, оссиі-
Іаге, оссиіеге, сопйеге, аЬйеге. Такъ за-
пряталъ вещь, что и самъ найти ее не
можетъ, ііа аЬйійіІ, аЬясопйійіІ гет, иі пе
ірве диійат герегіге роявіі. Запряты-
®аюсь, зе аЬйеге.
ЗАПУГАННЫЙ. Теггііие, регіеггііив,
*и 1еггогет соіцесіив. Запугиваю, іег-
геге, регіоггеге, ехіеггеге, регІеггеГасѳ-
ге, Іеггого аіідиет сотріеге, Іеггогега
аіісиі іпсиіеге. Запугнуть, Іапіо іеггоге
аіідиет сотріеге, иі аѵоіеі, Ги§іаІ, зе
ргогіріаі.
ЗАПУДРЕННЫЙ, Риіѵеге сарШагі
соперегяия. Запудрить, рніѵеге саріііап
сопярег^еге. Запудриться, риіѵеге са-
ріііагі во сопярег^еге.
ЗАПУСКАНІЕ. Іийхіо, йеСхіо, іпігияіо;
пе^іесііо, пе^іесіив. Запускаю, ЬаЬепая
гетіііеге, Ггепое йаге. 2) Іпй»еге, йей-
§еге аіідиій іп гет, ѵ. с. сіаѵит іп рагіе-
Іет. 3) Ке^іі^еге, йевегеге. Запустить
работу, орив пеоіі^еге. Запустить садъ,
Ііогіит пеДіуеге. Запустить болѣзнь,
сігса тогЬит, также тогЬі, тогЬо пе^іі-
^епіет еяяе. 4) Запустить чулокъ, ІіЬіа-
1е сопіісеге. о) Запустить пиво, сегеѵі-
яі® оре Гаесів тоіит йаге или айГегге. С)
Ргж^папіет ѵассат иоп атрііпв типеге.
Запускаюсь, пе^іі^і, йевегі. 7) ЭІіпиі,
соттіпиі, йітіпиі.
ЗАПУСКЪ. См. Запусканіе. Въ запус-
ки, сегіаііт. Бѣжать въ з., сегіаііга сиг-
геге. Въ з. работать, сегіаііт ІаЬогаге,
с. орегат йаге геі.
ЗАПУСТѢВАН). Ѵавіагі, йезоіагі, ІаЬі.
соІІаЬі, гиіпояит Йегі. Запустѣлъ домъ,
гейев гитова: Іасі® випі. Запустѣло мѣ-
сто, Іосив ріапе Йевегіив еві. Запустѣ-
лый, йовегіив. 3. домъ, йевегіа йотив.
• Запустѣлое мѣсто, Іоса йевегіа или одно
йевегіа. Запустѣніе, ѵавіаііо (о поляхъ),
еѵегвіо, ехвііпсііо, ехсійіит (о городахъ
и домахъ). Домъ обреченный на запу-
стѣніе, йапшаіа воіііийіпе йотив.
ЗАПУТАНІЕ. Ітріісаііо, ітрейіііо. Іиг-
Ьаііо, сопГивіо. Запутанный, ітріісііив,
регІигЬаІив, ітрейііив, соиГивия. Запу-
танное дѣло, ІіІіЬиз ітріісііа саива.
975 ЗАП
ЗАПУТЧИКЪ. Ѵепаіог, гріі ѵосійега-
ііопе (ега.ч сотреіііі, сопрсіі іп ріа^ае.
ЗАПУТЫВАЮ. Ітріісаге, регІш-Ьаге.
Запутать витки, Ша йиріісаіа сопіигЬаге.
2) ОЬѵоІѵеге, сігсшпѵоіѵеге, іпѵоіѵеге.
Запутать возъ веревками, ѵеЬст ГипіЬив
оЬѵоІѵеге. 3) Рег т. ітрейіге, ітріісаге,
ІигЬаге, сопіигЬаге, регІигЬаге, тівсеге,
сопГипйеге. Запутать дѣло, сапват оЬ-
есигііаіе іпѵоіѵеге. Онъ такъ запуты-
ваетъ свои мысли, что разумѣть нельзя,
Іат сопіогіе со^чіаіа «па ехргіпйі, иі іп-
Іеіііуі поп роввіі. 4) Ітріісаге, іттівсе-
ге аіісиі геі. Запуталъ меня въ свою
ссору, ітріісиіі те «и® сопігоѵегеіж сит
аіідио. — Запутываюсь, ее ітрейіге; 1а-
Чиеіе ее іпѵоіѵеге. Заецъ запутался въ
тенетахъ, Іерив ріа^ів ве іпѵоіѵіі. Пряжа
запуталась, Ша йиріісаіа сопІигЬаІа випі.
5) Аіідиа те ітрейігі, ітріісагі. Запу-
таться въ пропессъ, Іііе ітріісагі, іп саи-
ват йейисі. Запутатся въ скучныя, не-
пріятныя дѣла, тоіевіів пе&оііів ітріісагі.
Сочинитель запутался въ словахъ, есгір-
Іог апіе ѵегЬів ітрейііив еві. Столько на-
копилось дѣлъ, что запутаться можно,
Іоі пе^оііа вииі соасегѵаіа, иі Гасііе соп-
Гипйі роввів. 6) Ітрейігі, іпѵоіѵі.
ЗАПУЩЕНІЕ. А'е^іесінв, пе^іесііо. 3.
дѣлъ, пеуіесііо пероііогот, саивагит. 3.
болѣзни, педіідепііа тогЬі. Запущенный,
пе^іесіие, йевегіив. Запущ. садъ, Ьогіив
пе^іесіив еі йевегіив. Запущенныя дѣла,
пе^оііа піЬіІ сигаіа. Запущенная лошадь,
едиив, сиі ЬаЬеи® гетіііипіиг или ігепі
йапіиг.
ЗАПЫЖИВАНІЕ. Іттіввіо етЬоІі
всіореіо. Запыживаю, етЬоІит всіореіо
іттіііеге.
ЗАПЫЛАТЬ. Агйевсеге, ехагйесвеге.
ЗАПЫЛЕНІЕ, можно выр. гл. Запы-
лить, риіѵеге айврег&еге, сопарегдеге,
ЗАП 976.
орріеге. Запыленный, риіѵеге афврегвив
сопврегвпе. Совсѣмъ з., риіѵегиіепіив.
Запылиться, риіѵеге .ве айврег^еге, риі-
ѵегаге ве; риіѵеге сопврег^и
ЗАПЫРЯТЬ. СогпіЬив реіеге. Корова
корову запыряла, ѵасса ѵассат сотіЬив
реіііі.
ЗАПЫТАНІЕ, можно выр. гл. Запы-
танный, Іогтепііе тогіиив, іпіегетріпе.
Заиытать, Іогтепііе іпіегітеге.
ЗАПЫХАТЬСЯ. ЮеГісеге, ехапітагі;
апЬеІаге. Бѣжа запыхался, сиггспйо ап-
Ьеіаі, апЬеІіІит йисіі.
ЗАПѢВАЛЬЩИКЪ. Гіаъеиіог. Запѣ-
ваніе, ргаесепііо. Запѣваю, іпсіпеге, са-
пеге, сапіаге іпсіреге, Гасеге іпіііит са-
пепйі. Вы запойте, а я къ вамъ приста-
иу, іпсіре сапеге еі е"о Іе сотіІаЬог. За-
пѣвъ, іпсерііо сапіив, ргаесепііо. Заиѣ-
вы, ѵегвісиіі, диов сапіогев воІетпіЬив
Гевіів сапипі.
ЗАПѢНИВАЮСЬ. Іпсіреге вритаге,
вритав а^еге, вритовит Йегі.
ЗАПѢТЫЙ, Сапі іпсеріив.
ЗАПЯСТЬЕ. Агтіііа, ЬгасЬіаІе. Укра-
шенный запястьемъ, агтіііаіив. 2) Ьіт-
Ьив, диі іпеві тапісів виЪисиІі, іпйивіі.
ЗАПЯТАЯ. Сотта, іисівит, тіпіта
Йівііпсііо.
ЗАПЯТКИ. І-осив ропе сагрепіит ѵеі
Ігаѣат, иЬі віапі вегѵі, риегі.
ЗАПЯТНАНІЕ. Іпивііо поіае. Запят-
нанный, вііётаііав, поіа іпивіив.
ЗАПЯТНИКЪ, йегѵив или риег, диі
ропе сагрепіит віаге Йеѣеі, рейівведиив.
ЗАПЯТНЫВАЮ. Хоіат пли Ііііега-
гит поіав аіісиі іпигеге, віцрпа аіісиі іп-
есгіЬеге, ітропеге. 2) Рег т. тасиіат,
і^понііпіат, Іигрііийіпів поіат аіісиі іпи-
геге. Запятнываюсь, поіа іпигі, сиі Іигрі-
Іийіпів поіа іпигііиг. :і.і ы
977
ЗАР
ЗАР
978
ЗАПЯТОКЪ. Согіит ровіегіив, ровіі-
сит.
ЗАПЯЧИВАНІЕ. Іпігияіо. Запячен-
ный, іиігивив, іпбхи$.
ЗАРАБОТАНІЕ. Асдиівіііо рег ІаЬо-
гет. Заработанный в заработный, ІаЬо-
ге асдиівііив. Заработаться, йіиііие ІаЬо-
гаге, ІаЬогапйо іттогагі. 2) Гаіі^агі іа-
Ьогапйо. Заработываю, ІаЬоге асдиігеге.
ЗАРАВНИВАНІЕ, .Ждиаііо, сождиаііо,
сотріапаііо. Заравниваю, ждиаге, сож-
диаге, сотріапаге; ждиит, ріапит гей-
гіеге. Заравнять яму землею, Гов8ат Іег-
га орріеге. Заравниваюсь, аедиагі, сот-
ріапагі.
ЗАРАДОВАТЬСЯ. 1-ЖІіІіат ех аіідиа
ге сареге; бе аіідиа ге Іаеіагі. Рано еще
зарадовались, ве извѣстно чѣмъ кончит-
ся, апіе іетрив или апіе йіет Іжіатіпі,
іпсегіипі епіт езі, диет еѵепіит гея Ьа-
Ьііига віі.
ЗАРАЖАЮ. Іпіісеге, аОаге аіісиі аіі-
диій таіі. Болѣзнь заражаетъ, тогЬиз
іпйсіі аіідиет , Ігалкіі іп аііит; сопіа-
&іит таіі еііат іп аііов ѵа^аіиг. Зара-
зить воздухъ гнилостію, аёгет риіоге
іпіісеге. Онъ заразилъ его своимъ ды-
ханіемъ, Ьаіііи вио аГПаѵіІ еі таіит. Онъ
заразилъ его коростою, есаЬіев іп аіі-
диет Ігапвііі. 2) Рег т. онъ заразилъ
многихъ своимъ. ученіемъ, тиііоа Гаіяа
босігіпа ітЬиіІ. Быть заражену порока-
ми, ѵіііі5 ітЬиі. Заражаюсь, іпйсі. Воз-
духъ заразился худыми парами, аёг по-
хііа ѵарогіінів іпіесіив ееі. 3) Рег т. за-
разиться худыми примѣрами, ргаѵів то-
гіЬив аііогпт ітЬиі.
ЗАРАЖДАЮ, 6 іепеге, ^епегаге, сгеа-
ге, ргосгеаге. Зараждаюсь, огігі, павсі,
ехвівіеге, іпіііит сареге.
ЗАРАЖЕНІЕ. Сопіасіия, сопІаДо. За-
раженный, іпГесІив. 3. воздухъ, аёг по-
хіів ѵарогіЬив ітріеіив. 3. невѣріемъ, веп-
8и а ѵега геііріопе аііепо (іпсгебиіііаіе)
ітЬиІив. Зараза, Іиее, реяііз, реяіііепііа.
3. въ городѣ, ревіііепііа іпсійіі іп игЬет
или ревіііепііа іпѵайіі игЬет. Бороться
съ опасною заразою, ргаѵі ревіііепііа
сопОісІагі. 2) Рег т. хуЛые примѣры
есть зараза для юныхъ, ргаѵа ехетріа
еві ревіів, регнісіев диѵепіиііе. Зарази-
тель, диі іпйсіі, диі аГЯаІ аіісиі аіідиій
таіі. .3) Соггиріог. Заразительность, га-
ііо , паіига сопіадіова. Заразительный,
сопіа^іовив. Заразительная болѣзнь, рев-
іів, ревіііепііа, ІаЬев.
ЗАРАНИВАЮ. Еасеге, иі аіідиій са-
йаі; беіарвит сабеге. Заронить что за
лоску, Гасеге, иі аіідиій рові Э8вет сайаі.
Заронили искру, и отъ того загорѣлось,
зсіпііііа беіарва сесійіі еі іпбе іпсепйіит
огіит еві. Заранпваюеь, ропе аіідиій ]ас-
Іит евве.
г«> і і <
ЗАРАНѢЕ. Тетревііѵе.
ЗАРАСТАЮ. Те^і, ѵевіігі, оЬйисі. Садъ
заросъ травою, Ьогіив ^гапііпе Іоіив оЬ-
йисіив, Іесіив еві. Дорога заросла ку-
старникомъ, ѵіа еві ѵіг^иііів іпіегсіива.
Это мхомъ заросло, давно забыто, гев
оЫіІегаІа еві йіи.
ЗАРАТИТЬСЯ. йейіііова сопвіііа а«і-
Іаге.
ЗАРАІЦАЮ. Течете, ѵеяііге, соиѵевііг
ге, оЬйисеге. Нерадѣніемъ зарастилъ весь
садъ, е_іив пеДіёепІіа Ьогіив Ьоггевсіі.
ЗАРВАТЬ. Іпіііит Гасеге еѵеііепбі.
ЗАРДѢЛЫЙ. ВиЬеГасІив, гиЬевсепв..
Зардѣть, іисіреге гиЬейегі. Зардѣться,
гиЬевсеге, гиЬейегі. Зардѣлось небо, сое-
Ішп гиііевсіі. 2) ЕгиЬевсеге, гиЬоге, ри-
йоге виГГипйі; гиЬог тіііі виГГипйіІиг.
ЗАРЕВѢТЬ. Ми^іге стрівве. 2) Е_)и-
Іаге, ріогаге, Іатепіагі. Мальчикъ, уиав—
«79
ЗАР
ЗАР
980
-ши, заревѣлъ, риег Іарзиз, е^иіаге, ѵосі-
Гегагі ссеріі.
ЗАРЕВО, КиЬог соеіі; геГиІ^епІіа іи
-соеіо іпсепбіо огіа. Ночью видно было
зарево, конечно былъ пожаръ, посіи ѵіза
еві геГиІ^епІіа іи соеіо, Ьаиб биЬіе іпсрп-
біпт Гиегаі.
ЗАРЕКАНІЕ. Іуигаііо. Зарекаюсь, е]и-
гаге; зшчуигашіо геі гепипііаге. Зарекся
имѣть обращеніе съ этими людьми, е)и-
гаѵіі сопзиеіибіпет сит е]и8тобі Ьоті-
піЬие.
ЗАРЖАВѢЛЫЙ. В иЬі^іпоеие, гиЬі{?і-
пе оЬбисІия. Заржавѣть, гиЫ^іпаге, ги-
Ьі'ііие оіхіпсі.
ЗАРЖАТЬ. Ніпиіге соеріеее.
ЗАРИ. V. рі. Іга. Войти въ зари, ігаесі,
ігаіит [іегі.
ЗАРНИЦА. Г'иі^еігит.
ЗАРОВНЕНІЕ. Сотріаиаііо. Заровнен-
ныя, сотріапаіие, соамріаіие; оЬгиіив.
ЗАРОДЪ, зародокъ, зародышъ, заро-
дышекъ. Сегтеп, ветеп, іисгетепіит,
аисіие, іпіііит. 3. въ янцѣ, іпіііит риііі.
Зарождаюсь, "егтіпаге, е^егтіпаге.
ЗАРОНЕНІЕ, можно выр. гл. Заронен-
ный, диоб беіареит сесібіі. Зароненная
искра причиняетъ пожаръ, есіиііііа, <ріа>
беіареа сесібіі, ыере іпсепбіит Гасіі.
ЗАРОКЪ. См. Зареканіе.
ЗАРОПТАТЬ. І'гетеге, раіат бе аіі-
<]иа ге диегі соеріеее.
ЗАРОСЛЫЙ. ОЬбисІие, Іесіие, соиѵев-
іііив, Ьоггевсепя. Заросль, циоб вирег-
сгевсіі еі Іе^іі; ІіегЬа іпиііііе; ІіегЬа еіе-
ГІІІ8 или одно ЬегЬа. Зарощеніе, бееег-
ііо, Гегііаа. Зарощенный, пе^іесіие, бе-
еегіие, Ьоггібие.
ЗАРТАЧЕНІЕ. Каііо геГгасІагіа едпі.
ЗАРУБАНІЕ. Іисіеіо, іисіеига. Зару-
баю, ассібеге (на чемъ), іпсійеге. 2) Іп-
сібеге. На палочкѣ, іаіеае іисібеге. 3) За-
руби себѣ на носъ, ЬаЬе аііциій ІіЬі бо~
ситеиіо. Зарубаюсь, іисібі. Зарубень,
зарубъ, зарубина, іпсіеіо, іисіаига. За-
рубка, іпсіеіо, іпсіеига. Зарубленный, ас-
СІ8П8, іпсіеие.
ЗАРУГАТЬ. АсегЬе сопѵіііагі аіісщ.
Заругаться, іисірегѳ іпіег ее аііегсагі, бі-
"Іабіагі.
ЗАРУКАВЬЕ, зарукавьице. АгтіЦа,
ЬгасЬіаІе.
ЗАРУМЯНИТЬСЯ. КиЬеесеге, гиЬе-
Сегі. Зарумянились щеки, §епге гиЬоге
еиГГиеае еипі. 2) Хлѣбъ зарумянился, ра-
пі8 іпГиесаІие е8І; р. соіогет абиеішп іга-
хіі, бихіі. Зарумяненный, Гиса1и8, іпГи-
саІи8.
ЗАРУЧАЮ. 8иЬ8сгіЬеге, виЬпоІаге. За-
рученый, 8ііЬ8І"паІП8, виЬпоІаІия. Зару-
читель, виЬзсгірІог. Заручный, (теа, Іпа
еіс.) тапи 8иЬ8СгірІи8. Заручное подпи-
саніе, виЬвсгірІіо тапи (а1ісп]ив) поіаіа.
ЗАРУНІИТЬСЯ. V. ойз. ОЫигагі, о’ц-
Іигаіит е88С.
ЗАРЫВАНІЕ. ОеГо88П8, іпСо88Іо. За-
рываю. оЬгиеге, беГобеге, іпГобеге, іегга
орегіге. Зарыть деньги въ землю, рест.
піат Іегга беГобеге. 2) ОЬгиеге, орріеге.
Зарыть ровъ землею, Го5«ат Іегга оЬгие-
ге, орріеге. Зарываюсь, беГобі, іпГобі.
оЬгиі. Тѣла умершихъ зарываются въ
землѣ, согрога тогіиогит Іегга беГобіип-
Іиг. 3) 8е оЬгиеге, Іецеге, оссиіеге. Оиъ
зарылся въ сѣно, Гоепо ее оЬгиіІ. 4) Оиъ
зарылся въ кишахъ, іп ЬіЫіоІЬесат, іп
иііегае или ЫІегіе ее аЬбібіі. Оиъ уже
зарылся (какъ мышъ въ закромѣ), ітте-
тог ееі ргіеііпге сопбіііопія, ргівііпі еіаіи*.
ЗАРЫДАТЬ. .Іпсіреге еіиіаге, ріогаге.
ЗАРЫСКАТЬСЯ. Сігситсиггегс, сіг-
ситсигеаге, регѵа^агі. 2) Іттобісит, іа-
Іетрегапіет Сегі.
ЗАС
ЗАС
982
5)81
ЗАРЫТІЕ. Оеіоввнв, Іп(о88и8. Зары-
тый, ііеГовяпя, іиГовзия, Іегга орегіив.
ЗАРЫЧАТЬ. Ми^іге соеріеее.
ЗАРѢЗАНІЕ. Ліасіаііо, сгевіо, регсия-
5Іо, іпІегГесІіо. Зарѣзанный, тасіаіиз, |и-
<ги1аііі8, сювив. Зарѣзанная скотина, сжяа,
уи^иіаіа Ьевііа.
ЗАРѢЗВИТЬСЯ. Іпсіреге реіиіаге, іп-
ерііге. 2) Ехіга или иііга шойит іперііге.
ЗАРѢЗЪ. (Ьоспв), иЬі саееае Ьееііге соі-
іит яесіит е8І. Зарѣзываніе, см. зарѣ-
заніе. Зарѣзываю, іиіііит Гасеге всаі-
решіі, ясиірешіі. 2) Ли«и1аге, соііит зе-
саге. Зарѣзать скотину, Ьеяііат ^и^иіаге.
Волкъ зарѣзалъ овцу, Іирия оѵет Йііа-
піаѵіі. Зарѣзываюсь, віЬі соііит яесаге,
йевесаге.
ЗАРѢЧНЫЙ. Ь’Ига Оиѵіит зііив. За-
рѣчье, ігасіия Іеггае иііга Оиѵіит.
ЗАРЮМИТЬ. Іпсіреге іасгітагі, Оеге.
’ Зарюмиться, иііга шойит Оеге.
ЗАРЮСЬ. Аіідиій арреіеге, сопсирів-
сеге; аіісціиз геі деяіііегіо сарі. Не зарь-
ся на чужую красоту, поіі аііеиат Ьо-
пат Гогтат сопсиріясеге.
ЗАРЯ. КиЬог зоііз іи соеіо, диі е]из
оЬіІит сотііаіиг еі огіит рггесеіііі. Ут-
ренняя з., аигога. Вечерняя, гиЬог соеіі
ѵеврегііпі; ѵезрег гиЬепз. 2) 8р!еп<1ог,
Гиі"Ог.
ЗАРЯДЪ. Іттівяіо "Іашіів рІитЬеае
• есіореіо. 2) Іттівяа &1апя ріитЬѳа всіо-
реіо. Вынуть зарядъ изъ пушки, іттів-
ват ^іаисіет ріитЬеат е іогтепіо, всіо-
реіо Йисеге, ІгаЬеге. Заряжаніе, можно
выр. гл. Заряжаю, «іашіет ріитЬеат
зсіореіо іттіііеге. Заряжаюсь, пушки
заряжаются ядрами, §1оЬиіі Іогтопіів
•іттіііипіиг. Заряженный, сиі (ясіореіо)
^іапііез ріитЬеае іттіззае зииі.
Засада. Іпвмііае, іосия іпзііііагит. На-
па*ть изъ засады, ех іпзійіів ১ге<1і, іп-
ѵаііеге, іпсиггеге. Поставить въ засадѣ,
іи ІП5ІЙІІ8 іосаге, соііосаге. Стать въ за-
садѣ или на засадѣ, іп ІП5ЙІІІ8 зиЬяізІеге,
сопяніеге. Заманить въ засаду, а<1 іияі-
<1іав ІгаЬеге, регйисеге, а<1 іпвійіаз іпііи-
сеге. Попасть въ засаду, іп іпзійіав іп-
<1исі, регйисі. Засадный, іп іпяійіія зиЬ-
візіепз, 8пЬ8І<Іеп8; іпзійіае. Поставить за-
садныхъ, іивійіая ропеге, Іосаге, соііоса-
ге; іизйііая рагаге.
ЗАСАДЪ. Іпіегпия іишог, іиіегпа ех-
ІиЬегаііо.
ЗАСАЖАТЬ. Ропеге, ііоропеге. яе
сопвегеге, оЬяегеге. Засадилъ 5 грядъ
капустою, дпіпдие рогсів Ьга88Ісаш оіе-
гасеат ріаиіаѵіі, ііеровиіі. Засаженіе,
сопаіііо, соизііига, ріапіаііо. Засажен-
ный, сопяііия, ріапіаіиз, ііеровііиз. 2) Іп-
сіияия іп сивіобіат. Засаживаніе, см. за-
саженіе. Засаживаю, сопвегеге, ріапіагс,
ропеге, (Іеропеге (іп іеггат) соерізяе. 3)
Со§еге аіідиет, иі орив Гасіаѣ Засадить
въ тюрьму, іпсішіеге іп спяіойіаш. За-
садить кого дома сидѣть, сосете, Гасеге,
иі аіідиів <1ошо 8е сопііиеаі, (Іопю поп
ехсейаі. Засаживаюсь, ріапіагі, йеропі.
Достальныя гряды засаживаются капу-
стою, аііів рогсіз Ьгаввіса оіегасеа <Іеро-
пііиг, ріапіаіиг.
ЗАСАЛЕНІЕ, засаливаніе, можно выр.
гл. Засаленный, сопіатіпаіия, тасиіаіия
ріп^иі. Засаливаю, сопіатіпаге ріп^иі. За-
саливаюсь, 8е (ѵевіет) сопіатіпаге ріп»иі.
ЗАСАЛѢТЬ. Іпсіреге зіегіеге, паяо
сіатаге.
ЗАСАРИВАНІЕ, можно выр. гл. Заса-
рпваю, оЬгиеге. Засорить яму, саѵпт
оЬгиеге, орріеге. 2) Еииі Ігасіогіо аГІі -
(;еге, Йгтаге. Засариваюсь, оЫітагі, Іі-
то оЬ<1псі. Засорился полъ, ІаЬиІаіит
ядиаіоге орріеіит еві. Засорился коло-
дезь, риіеие оЫітаІив еві. Эта трубка
983 ЗАС
засорилась, Ьіс ІиЬив оЬіигаІив еві. Га-
вань засорилась, рогіив Ііто оЬйисІиз еві.
ЗАСАСЫВАНІЕ. ІпПгтіІаІіо, йеЬіІіІа-
Ііо рег зисіит. Засасываю, висіи іийг-
таге, йеЬіІіІаге. Щенята засосали суку,
саіеііі сапет вицспйо йеЪіШагипІ. 2) Сое-
по Йетег^еге. Въ грязи засосало коле-
со, ѵоіа іттегва Ііто Ьаезіі. Засосало
ногу, рея Ііто іттегяив Ьаегеі.
ЗАСВАТЫВАЮ. Аіідиат реіеге, пир-
Ііів аіідиат атЬіге. Другую засваталъ
невѣсту, весипйаш пирііів атѣііі. За-
сватываюсь, пирііів аіідиат атЬіге.
ЗАСВЕРБѢТЬ. Сиіів Гогтісаі.
ЗАСВЕРКАТЬ. Іпсіреге Іисеге, ГиІ-
^игаге.
ЗАСВИДѢТЕЛЬСТВОВАНІЕ. ТевІіЙ-
саііо; Іеяіаііо; Іееіітопіит (данное сви-
дѣтельство), рпевіаііо, аГПгшаІіо. Засви-
дѣтельствованный, Іевіітопіо сотргоЬа-
Іив, сопйгтаіив, сопіеяіаіив, ехЫЬіІив,
ргжяіііия. Засвидѣтельствовать, см. сви-
дѣтельствую.
ЗАСВИСТАНІЕ, можно выр. глаг. За-
свистать, еіЬіІаге оссіреге. 2) Вігійеге.
Пущенная стрѣла засвистѣла въ возду-
хѣ, за&іііа тіяяа іп аёге вігійіі.
ЗАСВѢЧАНІЕ, засвѣченіе. Ассепвіо,
іпсепвив. Засвѣчаю, ассепйеге, іпсеп-
йеге. Засвѣтить свѣчу, Іисегпат ассеп-
йегс. Засвѣчаюсь, ассепйі, іпсепйі.
ЗАСЕЛЕННЫЙ. ІИС0ІІ8 Ггедиепіаіив,
оссираіив. Заселяю, іпсоіів (гедиепіаге.
3. степи, Іоса йевегіа или йевегіая ге^іо-
пев іпсоіів Ггедиепіаге. 2) Оссираге.
Страну эту заселили плѣнники, Ьапс ге-
ё'іопет сарііѵі оссирагипі. Заселяюсь,
оссирагі, сіѵіЬив Ггедиепіагі. Страна эта
заселяется колонистами, іп Ьапс ге^іо-
пет соіопіа йейисіа еві.
ЗАСИЖИВАЮСЬ. Віиііив вейеге, то-
ЗАС 984
гагі, соттогагі, ѵегвагі, оЫіѵівсі аЫііо-
пі8 или 8іЬі аЬеипйит евве.
ЗАСИНЕННЫЙ. Соегиіео іпГесІия. За-
синить, ссегиіео іпйсеге, ссегиіеит Гасе-
ге. ^іасішнться, соегиіео іпПсі.
ЗАСІЯТЬ. Іліссге соерівве.
ЗАСКАЗАТЬ. Оссіреге Іодиі; Ыаіігё
(Ріаиі.), йеЫаІегаге, еГГиІіге.
ЗАСКАКИВАЮ. Іпіііит Гасеге ваііеп-
Йі. Заскакать отъ радости, "аийіо ехвііі-
ге, ехвиііаге. 2) Ргаеѵепіге, рггесиггеге,
рггеѵегіеге.
ЗАСКВЕРНЕННЫЙ. Іпдиіпаіив, Гоейа-
Іив, сопіатіпаіия. Засквернпть, іпциіпа-
ге, Гоойаге, сопіатіпаге.
ЗАСКОБЛЕННЫЙ. Ссеріив гипсіпагі.
Заскоблить, іпсіреге гипсіпаге.
ЗАСКОРБНУТЬ. СопІгаЬі, ги§агі, сог-
гидагі. Заскорбнулъ мѣхъ, реііів вс сог-
ги^аѵіі.
ЗАСКОЧИТЬ. Ропе аіідиій ваііге, са-
йеге, ІаЬі. Заскочилъ за уголъ, ваііѵіі
ропе апзиішп.
ЗАСКРЕСТЬ. Іпсіреге всаЬеге, гайе-
ге, Ггісаге. Кошка заскребла, конечно въ
комнатѣ напакостила, Геііз іпсіріі гайеге,
пиііит еві йиЬіит, диіп сопсіаѵе роііиегіі.
ЗАСКРИПѢТЬ. Сгераге,сгерііаге, соп-
сгераге. Ворота заскрипѣли, рогіа соп-
сгераі. Колеса заскрипѣли, гоіае вігерипі,
гоі® детипі. Дверь заскрипѣла, овііит
сопсгериіі. Да что двери у пасъ заскри-
пѣли? вей диій сгериегипі Гогев Ьіпс а те?
ЗАСКУПИТЬСЯ. См. Скупиться.
ЗАСЛАНІЕ. ЛІіввіо; аЫе^аІіо, атаийа-
Ііо.
ЗАСЛАНИВАНІЕ. ОЬвігисІіо, оЫига-
Ііо; аіісціив Іитіпі оГПсеге.
ЗАСЛАННЫЙ. Міввиз; аЫе^аІив, атап-
Йаіив.
ЗАСЛИНЕННЫЙ и ЗАСЛЮНЕН-
НЫЙ. Сопвриіив, ваііѵа Гсейаіив. Засли-
985
ЗАС
ЗАС
986
нить и заслюнить, сопвриеге, ваііѵа ор-
ріеге, ваііѵа Гоейаге. Заслиииться и за-
слониться, ее ваііѵа Гоейаге, сопіатіпаге.
ЗАСЛОНЕНІЕ. См. Засланиваніе. За-
слоненный, оЬеігисІив, оЬіигаіие, оррііа-
Іив. Заслонка, заслоночка, ѵаіѵа Гогпісаііе
(у новв.). Заслоночка, ѵох тейй. Сер-
дечныя заслоночки, ѵаіѵиіа; согйів. За-
слонъ, отпев диой аіісиі геі оЬйііпг, ор-
ропііиг ѵеі дио гев сопіе^ііиг. Заслоняю
и засланиваю, оЬйеге, оідісеге, орропеге.
Заслонить отверстіе, Гогатеп оЬіигаге.
2) Заслонить свѣтъ, аіісиі или аіісціив
Іитіиі оПісеге. Заслоняюсь и заслани-
ваюсь, ее Іепеге, ее орегіге. Шляпою
отъ солнца, сариі Іепеге рііео агсепйі
воіів саива. 3) ОЬйі, оЬуісі, орропі. Печи
засланиваются заслонками, Іогпасев ѵаі-
ѵиіів оййипіиг; ГогпасіЬив ѵаіѵиіге оЬйип-
іиг.
ЗАСЛУГА. Мегіішп, рго тегііит. По
заслугамъ, рго тегііо, тегііо. Если его
заслугъ больше, циойві е]ив тегііа та]о-
га випі.' Его заслуги будутъ незабвен-
ны, ерів тегііа пиііа ипдиат оЫіѵіо Йе-
ІеЬіі. Съ заслугою, айѵегЬіаІІІег, ргіив-
диат Іетрив ай оЫіпепйит дуайит Ьо-
погів рггевіііиіит йееіпаі, Ііпет ЬаЬеаі.
Заслуженіе, заслуживаніе, рагаііо, сот-
рагаііо. Заслуженный, тегііив. Полу-
чить заслуженное жалованье, ваіагіит
тегііит ассіреге. 2) Пепе, орііте те-
гііив йе аіідиа ге. Заслуженый чело-
вѣкъ долженъ быть уважаемъ, Ьото ор-
ііте (йе гериЫіса) тегііив, тегііів еті-
пепв илн іпві^пів ѵепегапйив еві. Заслу-
живаю, тегеге, рагеге, рагаге, сотрага-
ге> диатеге. Стараться заслужить (до-
стать) себѣ работою рукъ, тапи аіідиій
диатеге. Заслужить жалованье, вііреп-
іит, ваіагіит тегеге. 3) Мегеге, те-
гегі, рготегеге, рготегегі. Заслужить
похвалу, іаийет тегегі. 3. благодар-
ность, егаііат тегегі. Онъ не заслужи-
ваетъ этой награды, поп еві йі^пив Ьос
рггетіо. Онъ заслуживаетъ того, чтобъ
я его хвалилъ, йі^пив еві, диет Іаийет
илн диі а те Іаийеіиг. Смотря потону
какъ заслуживаю, рго ео, ас піегеог. За-
служить себѣ безсмертіе, ітшогіаіііаіепі
тегеге. Заслуживать вѣроятіе, ййе йі§-
пиго евве; ййет тегеге. Заслужить ко-
му чѣмъ, йе аіідио или ег„а аіідиет аіі-
диій тегеге. Это лн заслужилъ я отъ
тебя? віссіпе йе іе гоегиі или тегііив
еит? Я это очень заслуживаю (по дѣ-
ломъ мнѣ), віс еві тегііит теит. Онъ
ие наказанъ такъ, какъ заслуживалъ или
стоилъ того, Іеѵіив еві рипііив, диат віі
рготегііив; роепат вио всеіеге йі^пат
поп вивсеріі. Заслуживаюсь, асдиігі, оЬ-
ііпегі, рагагі, диач і.
ЗАСЛУШИВАЮ. Іпсіреге аийіге, ех-
аийіге, аигев аіісиі ргаеЬеге. Заслушали
дѣло его, но но окончали, йісат е^ив аи-
йіге соерегипі, вей поп сопвиттагипі.
Заслушиваюсь, регаііепіе, тахіта сит
ѵоіиріаіе аийіге, аЬ огв аіісціив репйеге,
виі аийіепйо іттетогет евве, ивдие а<1
ваііеіаіет аийіге поп ровве. Заслушаешь-
ся его разговоровъ, е]ие вегтопев поп
ваіів ехаийіав.
ЗАСЛѢДОВАНІЕ. Кітів ехдиівііа сои-
тію саива;. Заслѣдованныіі, рові йіи Ьа-
Ьііат со§піііопет, диаевііопет йатпаіив
роепае или ай роепат. Заслѣдовать, йіи
айѵегвив аіідиет дижвЙопет ЬаЬеге, іи-
віііиеге, ехегееге.
ЗАСЛѢПЛЯЮ. ОЬссссаге. Какъ мы
ѣхали изъ гостей, пошелъ такой снѣгъ,
что намъ всѣмъ глаза залѣпило, поЬів йо-
тит гейеипііЬив Іат ріигіта піх сгеіо
йеіарва еві, иі ріапе осиіов іп гев оЬ]есіав
сопіісеге поп ровветив.
987 ЗАС
ЗАС 988
ЗАСЛЮНЕННЫЙ. См. Заслиненный.
ЗАСМАЛИВАНІЕ, при засмаливаніи
бочки. Іп оррісапйо йоііо. Засмаливаю,
рісаге, оррісаге. Засмалить бочку, йо-
Іішп оррісаге. 3. бока у корабля, паѵІ8
Іаіега рісаге. Засмаливаюсь, рісагі, ор-
рісагі. 2) 8е рісе оЫіпеге.
ЗАСМАРКИВАЮ. Мисо, тиссейіпе
Гсейаге. Засморкать платокъ, тиссіпішп
тисо йвйаге, іпдиіпаге.
ЗАСМАТРИВАНІЕ. Іпересіие, айврес-
Іив. Засматриваю, іпврісеге, айврісеге,
сопіетріагі соерівве. Засматриваюсь, іп
айврісіепйо йейхит евве. Засмотрѣлся
на украшеніе дома, іп сопіетріапйів ж-
йіит огпатепіів Іоіив йейхив еві.
ЗАСМОЛЕНІЕ. См. Засмаливаніе. За-
смоленный, рісаіив, оррісаіив.
ЗАСМОРКАНІЕ. Іпдиіпаііо рег тис-
сейіпет. Засморканный, тиссейіпе Гое-
йаіив, іпдиіпаіив.
ЗАСМОТРЪ. Іпсерііо сопіетріаііопів.
ЗАСМѢЯТЬ. Вегійеге, іггійеге. Онъ
промолви.іся и его засмѣяли, іп Іодиеийо
Іарвив еві еі диі айегипі еит йегівёге.
Засмѣяться, іпсіреге тіііеге.
ЗАСНУРОВАННЫЙ. Сопвігісіив, ргж-
вігісіив.
ЗАСНУТЬ.. ОЬйоппіге, оЬйогпііесеге;
ііесіііеге іп вотпипі. Больной только те-
перь заснулъ, Ж"го1ив пкхіо оЬіІогтіѵіІ.
ЗАСОВАТЬСЯ. 8о1ІісіІшп евве, ап{р,
ап&огеш сареге. 2) Гевііпапіег Ьис еі іі-
Іис сигваге.
ЗАСОВЪ, засовомъ, засовчнкъ. Ревеи-
Іив. Запереть засовомъ, реввиіо Цаииат)
сіаиііете, оссіиііоге; оЬісет ГогіЬив оЬ-
Йеге.
ЗАСОВЫВАЮ. Еіиеге, іпйиеге, іпве-
геге. 2) Ветіііеге. Засунуть руку въ
карманъ, тапит іп Іосиіов Йетіііеге. За-
сунуть голову въ самые ноздри, іп ірвов
пагев сариі соийеге. Засовываюсь, іп аіі-.
Чиет Іосит йеГеггі, іпсійеге. Не знаю,
куда засунулась книга, певсіо, диет іп
Іосит ІіЬег іпсійегіі.
ЗАСОЛИТЬ. Іпсіреге ваііте, ваіе соп-
йеге. Засольный, піпіів ваівие. Засолъ
типа, ваівига.
ЗАСОПѢТЬ. Іпсіреге апЬеІате. Ты
опять засопѣлъ въ носъ, йепио аиЬеІав.
Ь) Егетеге, жвіиате. 2) Ехжвіиаге. Сдѣ-
лался въ сосудѣ свистъ, и вода засопѣла,
іп тавсиіо огіив еві віЫІив еі адиа ехжв-
Іиате ссеріі.
ЗАСОРЕНІЕ. См. Засариваніе.
ЗАСОРЕННЫЙ. Ііто оЬйисІив, оЬ-
вітиеіив.
ЗАСОСАНІЕ. См. Засасываніе. Засо-
санный, ви^епйо йеЬіНІаІив.
ЗАСОСЪ. 8иаѵіит. Цѣловаться въ за-
сосъ, виаѵішп йаге еі вшпеге сит вопііи.
ЗАСОХЛЫЙ. <2иі ехатиіі; епюгіиив.
Засохлое дерево,. агЬог етогіиа.
ЗАСПА. V. оЬв. Ріівапагіит.
ЗАСПАТЬ. Ногтіепйо Ігапвтіііеге ;
йогтіепіет поп вепііге аіідиій. Видно
ты заспалъ, что я говорилъ тебѣ вчера,
аррагеі Іе йогтіепіет оЫіІит евве, диа?
Ьегі іпіег пов Іиегатив Іосиіі. Заспать
младенца, рег вотпит іпГапІет вігапци-
Іаге.
ЗАСПОРИТЬ. Іпсіреге сопіепйеге, йіе-
риіаге, іп сопігоѵегвіат ѵосаге. Вы спер-
ва заспорили, Іи ргіив сопсегіаге, соп-
іепйеге ссерівіі.
ЗАСПѢШИТЬ. Ассеіегаге.
ЗАССОРИТЬСЯ. Вівсогйіа іпіег еов
огіа еві.
ЗАСТАВА. Айііив, іпігоііив, йіжіа, иЬі
рогіж сивіойев ѵегвапіиг.
ЗАСТАВАНІЕ, при заставаніи. Іп йе-
ргейепйепйо.
ЗАС
ЗАС
990-
$89
ЗАСТАВИЦА, заставка. бгарѣісит
епіЫета.
ЗАСТАВКА. Отпе, диой аіісиі геі ор-
ропііиг, оіуісііиг. Заставленіе, заставли-
ваніе, орровіііо, оѣ]ес!іо. Заставленный,
орровііив, оѣ]есІив, оѣбііив, іпіегсіивив,
рггесіивив. Заставляю, ітребіге, іпіег-
сіибете, іпіеггитреге. Заставили каре-
тами дорогу, ѵіа гѣебів ітребііа еві. 2)
Рег т. Гасеге, ітреііеге, віітиіаге, со-
сете, соѣогіаііопе іпсііаге. Чтобъ не те-
ряли въ праздности время, заставьте ихъ
что ннбудь дѣлать, пе іетрив оііове соп-
витаіиг, Гас иі (риегі) іп аіідиа ге еіаѣо-
гепі. Онъ всѣхъ заставляетъ любнть се-
бя за свои добродѣтели, отпіит ато-
гет віѣі зиів гігіиііѣив сопсіііаѵіі. За-
ставляюсь. ітрейігі, іпіегсіибі, іпіетгит-
рі. _ Заставный, регііпепв аб бйеіат,
иЬі сивіобев рогізе ѵегвапіиг. 3) Застав-
ныя буквы, Ііиетаг ргітю, ппуивсиіге, Ііі-
іегж іпсерііѵаг.
ЗАСТАИВАЮСЬ. Віиііив віаге, Гаіі^а-
гі, іІеГаІікагі віапбо. 2) Ве рівсіЬив: іп-
вівіеге. Съѣзжаются для ловли бѣлой
рыбы, которая тамъ застаивается, соп-
ѵепіипі, Ггедиепіег сопОиипІ аб аіѣиг-
пшп (Суртіпшп Беисівсит) саріапбит, диі
ео іосо іпвівііі или ситвит гертітіі. За-
стоялась лошадь, едиив біиііив віаѣиіов
поп ехсеввіі, <1. іп віаѣиіо піапвіі. Застоя-
лась вода, адиа оссіива риігиіі, соггиріа
еві.
ЗАСТАНАВЛИВАНІЕ.ІпІегсІивіо,ргае-
сіивіо, оѣвігисііо. Застаиавливаю, іпіег-
сішіете, ргачіийеге, оссіибете. Заста-
навлнвать собою солнце, воіет іпіетсі-
Геге. Застанавлнваться, іпіегсіибі, ргаг-
сіийі. Застановка, іпіегсіивіо.
ЗАСТДніе. См. Заставаніе.
ЗАСТ АНОВЛЕИІЕ. См. Застанавлива-
ніе. Застановленный, ітребііив, іпіегсіи-
вив, іпіеггиріив. Застановленный дрова-
ми дворъ, агеа ботив Іі§пів орріеіа.
ЗАСТАРѢЛОСТЬ, ранъ. Ѵиіпега іп-
ѵеіегаіа. 3. привычки, мнѣнія, сопвие-
Іибо, оріпіо іпѵеіегаіа. Застарѣлый, диі
сопвепиіі іп аіідиа те, іпѵеіегаіив. 3. въ
упрямствѣ, диі іп іііеріба а^епбі гаііопе
соивепиіі. Застарѣлая болѣзнь, шогѣив
іепах, шогѣив іпѵеіегаіив. Застарѣлую
рану лечпть трудно, іпѵеіегаіипі ѵиіпив
біГІісіІе еві вапаіи. Застарѣлая ненависть,
обіит репііив іпвііит. 3. порокъ, ѵіііит
репііив бебхит еі ѣаегепв, ѵ. абиііит еі
ргагѵаіібит. Застарѣться, іпѵеіегавсеге,
іпѵаіевсете, іпвепевсеге. Онъ застарѣл-
ся въ ненависти, оссаііиіі іп обіит. Бо-
лѣзнь застарѣлась, шогѣив іпѵеіетаѵіі.
ЗАСТАЮ, Іпѵепіге, терегіге, берге-
ѣепбеге, іп аіідиет іпсібеге. Я засталъ
его дома, боші еит гереті. Я его за-
сталъ за работою, въ чтеніи, іпсібі іп
еит оссираіит, Іе^епіет. Застать ум-
ножающихъ пожаръ, бергеѣепбеге іп-
сепбіит аи^еиіев. 3. упражняющагося,
въ чемъ ночью, терегіге посіи тебі-
Іапіет (еіерѣапіет). 2) Аіісиі или аіі-
си]ив Іитіпі оГйсеге. Отсторовитесь,
вы застали свѣтъ, тоѵе Іе ѣіпс, тіѣі
оЯісів.
ЗАСТЕГАННЫЙ, біоѣиіогит оре
^ипсіив; ііѣиіа ѵіпсіив; асив ѵагіаіив. За-
стегиваніе, можно выр. гл. Застегиваю,
{біоѣиіогит оре ^ии^еге; бѣиіа ѵіпсіге,
геѵіисіге; аси ѵагіаге. Не застегивать
платья, ѵевіет воіиіат, іахаіат Іепеге,
{*евІаге, поп сопвігіп^ете. 2) ГІа^еІІаге.
— Застегиваюсь, оре ^Іоѣиіогит ]ип^і;
ііѣиіа ѵіпсігі. Застегнутіе, т. ч. засте-
гиваніе. Застегнутый, оре ^Іоѣиіогиш
Зипсіив; Аѣпіа ѵіпсіив. Застяжка, ііѣиіа.
$81 ЗА С
Застежки у книгъ, Пішіа?. диіЬив ѵіпсіии-
Іиг ІіЬгі.
ЗАСТИГАЮ. Орргітеге. оссираге, іп-
сібеге аіісиі или іп аіідиет. Смерть за-
стигла Антонія среди чинимыхъ имъ
обидъ и притѣсненій, Апіопіит іп те-
біів е]пв іпрігііа еі сирібііаІіЬив тоге ор-
ргеввіі. Ночь меня застигла на дорогѣ,
пох те іп іііпеге орргеввіі. Насъ застиг-
ла жестокая буря, ітргоѵіао орргеввіі
по» ѵеЬетепв Іетревіав. Застигнутый,
Оррге88Ц8.
ЗАСТИЛАНІЕ, чрезъ застил. АхіЬив
соиіаііиіаибо. Застилаю, досками, ахіЬив
сопіайиіате. Глаза застилаетъ, осиіі са-
Іі^апі. Застланный, ахіЬи8 сопіайиіаіиз.
ЗАСТОЙ. Ьосив, иЬі різсев іпвізіипі,
сигвит гергітииі. 2) Кев аб ѵісіит пе-
севеагіае, диае іп (ого гетапаегипі пес
ѵепбіію зипі. Много было застою съ
сѣномъ, овсомъ, тиііит Гсепі, т. аѵепае
іп (ого гетапаіі пес ѵепбііит е8І. 3) За-
стой въ крови, въ сокахъ, ааи^иів, Ьшпо-
гев сопвіеіипі. Застойный, <іію<1 іп Гото
гетапвіі иес еві ѵепбііит. Застойное
сѣно можно купить дешевле, Соепит,
диоб іп (ого гетапвіі пес ѵепбііит еві
роіеві тіпогі ргеііо еті. Застойнан во-
да, адиа' еѵа°аіае, зіацпапіев.
ЗАСТОЛЬЕ. Ресипіа рго ѵісіи рга?-
Ьепбо. Застольный, диоб іпіег соепапбшп
Ііі, соиѵіѵаіів. Застольная бесѣда, вегіпо
іпіег ссепашіит или іпіег соепат; біеіа
сопѵіѵіі; ГаЬиІа? сопѵіѵаіев (Тас.).
ЗАСТОЯТИ. (81.) Аіідиет еипіет вів-
Іеге еі тоіевііа айісеге.
ЗАСТРАХОВАННЫЙ. Сиі саиіит еві
бе или рго ге; бе регісиіо геі. Заст.
корабль, сиі саиіит еві бе паѵе. Застра-
ховать, геЬив виів саиііопепі абЬіЬеге.
Домъ, ботиі саиііопет абЬійеге.
ЗАСТРАЩЕННЫЙ. Юеіеггііив аЬ или
ЗАС 992
бе аіідиа ге; Іеггоге аѵегвив, териівив.
Застращиваніе, при застращиваніи, іп аЬ-
віеггепбо, беіеггепбо. Застращиваю, аЬ-
віеггеге, беіеггеге бе или аЬ; также съ
част. пе, диіп, диопйпив; Іеггоге аѵегіе-
ге, гереііеге. Его съ малыхъ лѣтъ за-
стращали, ів а риегіііа, а рагѵо беіеггііив
еві. Его такъ застращали, что не по-
смѣлъ открыть истины, абео аЬвІеггіІив
еві, иі ѵегпт Гаіегі поп аивив аіі.
ЗАСТРЕКОТАТЬ. Іпсіреге ѵосет рег-
асиіат етіііеге, диаіет етіііипі ріеж.
ЗАСТРИГАЮ. Іпсіреге Іопбеге, бе-
Іопбеге, бетеге. Застриженный, раиіи-
іит беіоивив.
ЗАСТРОГАНІЕ, можно выр. глаг. За-
строганный и заструженный, севріив гип-
сіпагі. Застрогать и застружить, іпсіре-
ге гипсіпаге.
ЗАСТРОЕНІЕ, застроиваніе, можно
выр. гл. Застроенный, соеріив гебіПсагі.
2) .ЕбіГісаІив, сожбііісаіив. Застроенное
мѣсто, Іосив соаДійсаІив. 3) ОЬвІгисІив.
Застронваю, іпсіреге аебіПсаге. 4) Ьосипі
аДііісаге, соаебібсаге, іпжбіПсаге. 5) ОЬ-
вігиеге, ойісеге ІитіпіЬив а!іси;ив. За-
строиваюсь, іпаебіПсагі. 6) ОЬвІгиі. Не
очень пріятно, что онъ застроился предъ
моими окнами, ѵаібе пои ріасеі, іііит іп-
аебШсапбів а'біЬив виів рговресіит тіііі
абетівве, ивит Іисів тіііі егіриівве.
ЗАСТРОЧЕНІЕ, при застроченіи. Іп
Ігапвиепбо. Застроченный, Ігапввиіив.
Застрочить, іпсіреге Ігапввиеге. 2) ОЬ-
вігиеге. Застрочилъ такъ, что не видно
трещины, Іат Ьепе оЬвиіІ, иі пиііа Пвви-
га аррагеаі.
ЗАСТРѢЛЕНІЕ. Оссівіо; регсиввіо рег
ісіит яаріііа?. Застрѣленный, Іга]есІив,
ІгапвПхив. ІгапвѵегЬегаІив; діапбе ріипі-
Ьеа ехапішаіиз, Ігаіесіив. Застрѣленная
птица, аѵів еіаебе ріитйеа 1га]ес1а. За-
«93 ЗАС
<стрѣливапіе, т. ч. застрѣленіе. Застрѣ-
іИВаю, 1га]ісеге, Ігап8Іі»еге, ІгапзѵегЬе-
таге, Ігапмь'еге, оссійеге. Онъ застрѣ-
лилъ еі о изъ пистолета, ехапітаѵіі еит
ругоЬиіо тапиагіо или ініпогі зсіореіо.
Застрѣлить звѣря, Гегапі §1апйе рІишЬеа
(гарсеге. Застрѣливаюсь, «иа тапи са-
йеге; зе ехапітаге §1апйе рІитЬеа. —
Застрѣлять, іпсіреге іасиіагі, §1апйез
етіііеге. Наши первые застрѣляли, поз-
ігі ргіогез ^Іапйиіаз етізеге. 2) Іасиіап-
<1о, ^Іапйез етіііепйо ѵіпсеге.
ЗАСТРѢХА. Ьосиз іпіег іесіит еі а>-
Йез. Воробьи гнѣздятся подъ застрѣха-
ми, равзегез пійиіапіиг зиЬ іесіо.
ЗАСТРЯПАНІЕ. Сосіига сіЬогшп. За-
«стряпать, іисірегс сіЬоз содиеге.
ЗАСТУДА. Веігідегаііо. У меия зас.
въ рукѣ, піапиз гсГгіцегаіа езі. Засту-
жаю И застуживаю, геГгі^егаге, Ігі^еіасе-
ге. Застужаюсь и застуживаюсь, геГгі-
{'евсеге, ге1ѣі§егаіит еззе, геігі^егаііопе
аВесішп еззе. Застуженіе, геГгі§егаііо.
Застуженный, геГгідегаіиз. Застуженные
члены, шспіЬга геГгі^егаіа.
ЗАСТУПА. Раігосіпіит. Надежная з.,
раігосіиіит Іійшп. 2) Еаиіог, іиіог, йе
Гепзог, сизіоз, ѵіпйех, ргори^паіог. Онъ
ему великая заступа, еит та^иит ѵіи-
Йісет ЬаЬеі. Заступаніе, можно выр. гл.
Застуиаю, зіаге, сопзізіеге аиіе аіідиет,.
3) Орііиіагі, аихіііагі, раігосіпіит аіісціиз
зизсіреге, ргазійіит іёгге, аіідиет йѳ-
ргесагі аЬ аіідио. Заступайте немощ-
ныхъ, іоіегаіе, регГегіе іпйгтоз. Засту-
пать невинныхъ, іппохіоз или іппосепіез
йеГепйеге. 3. за обиженныхъ, оГГепзоз,
Іаезоз, ѵіоіаіоз іиегі; йеГепйеге сопіга
ітдиоз. 4) Заступить чье мѣсто, ѵісе аіі-
сціиз (ипуі; аіісціиз ѵісез оЬіге, ітріеге;
аіісціиз ѵісагіит еззе; изит геі ргазіаге,
ехріеге. Заступаюсь. іиегі саизат аіі-
ЗАС 99*
сціиз, йеГепйеге, аихіііагі, орііиіагі, орет
Гегге. За кого, аіідиет іиегі, йеГепйеге,
аіісиі зиЬзійіо еззе, айеззе аіісиі. Засту-
патьсн всячески, отпіа аіісціиз іиегі, аіі-
диет зоіит зизсіреге. 3. за правду, іп
эѳ гесіреге ѵегит; ргори^паге рго ѵегі-
іаіе. Заступленіе, йеГепзіо, ргори^паііо.
Заступниковъ, йеГепзогіз, сизіойіз, ѵіийі-
сіз, ргориртаіогіз. Заступникъ, Гаиіог,
йеГепзог, сизіоз, ѵіпйех. 3. Богъ Іаковль,
Юеиз ЛасоЬі ргори^иаіог. Заступница,
тиііег ЙеГепзог, раігопа. Заступниче-
ство, йеГепзіо, ргори^паііо, раігосіпіит.
ЗАСТУПЪ. Раіа, Ьіраііит. Взрывать
землю заступомъ, раіа Гойеге іеггат; Ьі-
раііо Іеггат ѵегіеге, іпѵегіеге.
ЗАСТУЧАТЬ, застукать. Іпсіреге риі- ‘
заге. Застучаться, іисіреге озііит пли
Гогез риізагѳ.
ЗАСТЫВАЮ. Веііідезсеге, геГгівега-
гі; сопсгезсеге, соіге, зріззагі. Застыло
растопленное масло, Ьиіугит Гизит соп-
сгеѵіі. Вода застыла отъ сту'жи, адиа
Ггівоге кеіаіа, сопдеіаіа езі.
ЗАСТЫДИТЬСЯ. Рийоге, гиЬоге зиГ-
Гипйі; егиЬезсеге. '
ЗАСТЫЛЫЙ. Сопсгеіиз, деіаіиз, сои-
деіаіиз.
ЗАСТѢНЕНІЕ, можно выр. глаг. За-
стѣненный, сиі или сціиз Іитіпі аіідиіз
обёсіь
ЗАСТѢНІЕ. Ротоегіит. — Застѣнокъ,
сагпііісіиа.
ЗАСТѢНЧИВОСТЬ. Тітійііаз, ѵеге-
сипйіа, рийог зиЬгизіісиз. Застѣнчивый,
ѵегесипйиз. Застѣнчиво, іітійе, ѵегесип-
йе. Быть застѣнчиву, ѵегесипйагі.
ЗАСТѢНЯЮ. Аіісиі или аіісгуиз Іи-
тіпі ойісеге. Отсторонитесь, вы замѣ-
нили свѣтъ, йізсейе, аЬзсейе, тіЬі оіЯсіз.
2) Миго іпсіийеге.
ЗАСУЕТИТЬСЯ. Ѵаійе зоНісііит, рег-
32
9Э5
ЗАС
ЗАС
ІигЬаіит, апхінт еяяе; іп алрияііія яе Ьа-
Ьеге или ап^ияііія сопяіііиіит еяяе.
ЗАСУДИТЬ. Іпсіреге ]ия йісеге, а(?е-
ге, іийісішп Гасеге. 2) Лийісіит Йе аіі-
дио, де аіідиа ге яеѵеге, асгііег, асегЬе
Гегге, яеѵеге йуийісаге.
ЗАСУНУТІЕ, можно выр. гл. Засуну-
тый, іп аііепо Іосо рокііия, йегеіісіия,
сопйііия, аЬясопйіІия. Засунуть, іп аііе-
по іосо ропеге, йегеііпдиеге, сопйеге.
... ЗАСУСЛИТЬ.-8е іпдиіпаге, Гсейаге.
ЗАСУХА, 8іссііая, агііийо. Засухою
пожгло травы, вііія (агяіайя) ЬегЬая ияяе-
гаі. Отъ засухи пропадаютъ насѣкомыя,
Ьеяііоіа' агііийіпе регеипі. Жаръ при-
чиняетъ засуху, Іегга саіоге агеясіі. Сто-
рона, гдѣ засуха, яіііепіея Іосі. Годы, въ
кои бываетъ засуха, яіііепіея аппі. Въ
этомъ году была большая засуха, Ьос
аппо яіссіІайЬпя ІаЬогаІит еяі. Отъ за-
сухи хлѣбъ въ полѣ погорѣлъ, яіссііаіі-
Ьия Ггитепішп іп агѵо айияіит еяі.
ЗАСУЧИВАНІЕ, можно выр. гл. Засу-
чиваю, іпсіреге Ша йиріісііег сопіогдие-
ге. 2) Ѵеяіет, рагіет ѵеяіія геріісаге.
Засучить рукава у рубашки, тапісая Іи-
пісге ітегиіа? геріісаге. Засучиваюсь, ге-
ріісагі; ѵеяіет соііі^еге.
ЗАСУШЕНІЕ, засушиваніе. біссаііо.
Засушенный, яіссаіия, ехяіссаіия; агеГас-
Іия. Засушиваюсь, агеясеге, агейегі; яіс-
сеясеге, яіссагі. Засушина, Ггияіит яіс-
сит. 3. хлѣба, Ггияіит рапія яісспт.
ЗАСЫЛАНІЕ. Міяяіо, аЫееаІіо. Засы-
лаю, тіііеге, аЫе^аге іп атоіат ге^іо-
пет. 2) Міііеге аіідиій вресіапіет, аіі-
диііі іп апіто ЬаЬепІет. Онъ засылаетъ
ко мпѣ, чтобъ съ нимъ помириться, тіі-
Ііі ай те ео сопяіііо, иі сит ео іп ^гаііат
гейеага. Засылка, т. ч. засыланіе.
ЗАСЫПАНІЕ. ІпГияіо. 3. рва, Гояяа
-пиріеіа, ехріеіа. 2) 8орог. Засыпанный,
іпГняия, оЬгиІия, ехріеіия. — Засыпаю
оЬгиеге, ехріеге; іпГипйеге, яирегГипйе-
ге. Засыпать землею колодезь, риіеищ
орріеге, оЬгиеге. Засыпать и сравнять
съ землею озеро, Іасит геріеге еі сот-
ріапаге (8иеі.).
ЗАСЫПАЮ. Ріасійе оЬйогтіясеге.
Легши въ постелю, скоро заснулъ, спЬі-
Іит йіясейепя Ьгеѵі ріасійе оЬйогтіѵіІ.
ЗАСЫПАЮСЬ. 8е іпГппйеге, яе яц-
регГипйеге, яе оЬгиеге. Засыпался му-
кою, Гагіпа яе яирегГийіІ. 2) 8ирегйіпйі,
оЬгиі, ехріегі.
ЗАСЫПАЮСЬ. Віиііия Йогтіге. Онъ
заспался такъ, что опухъ, Іат йіи тиі-
Іитдие йогтіѵіі, иі ріапе іпйаіия яіі.
ЗАСЫПКА. См. Засыпаніе. — Засыпъ,
Гояяа оЬгпіа. ехріеіа.
ЗАСЫХАНІЕ, Агійііая. Засыхаю, агея-
сеге, агейегі, ехаге.ясеге, яіссеясеге. За-
сохли чернила, аігатепіот ясгіріогішп
яіссаіит еяі. 2) Аіогі, етогі. Засохли
яблоки, таіі, роті етогіиа? яипі. Цвѣ-
токъ совсѣмъ засохъ, Йоя ехияіия яііі ех-
агиіі.
ЗАСѢВАНІЕ. Сіеріа яаііо, яетіпаііо.
2) Сопяіііо, сопяііига. Засѣваю, іпсіреге
яетіпаге, яегеге. 3) А§гит яегеге, соп-
яегеге аіідиа ге. Засѣять поле пшени-
цею, а^гит яегеге Ігііісо. Засѣваюсь, яе-
гі, сопяегі. Засѣвъ, яетепіія, Іетрия яа-
Ііѵит. Начался з. яроваго хлѣба, яетеп-
Іія а'яііѵогит Гги^ирі оссеріа еяі. Засѣ-
вы хорошо взошли, яетепіея Ьеие етег-
яегипі вирга или ехіга Іеггат.
ЗАСѢДАНІЕ. 8еяяіо, сопяеяяия. 3. въ
судебномъ мѣстѣ, яеяяіо іп ІгіЬипаІі. За-
сѣданіе Короля въ Парламентѣ, сопсі-
Ііиш ргосегшп, Ве&ё ргаяійе. 2) Сопѵеп-
Іия, ссеіия.. 3) Асгоаяія (засѣданіе уче-
ныхъ). Читать въ засѣданіи, іп асгоаяі
аіідиій Іепеге. Имѣть з., сопяійеге; асгоа-
ЗАТ
ЗАТ
«іи Гасеге; сопвіііит ЬаЬеге; сопвіііі саи-
5а сопѵепіге. Засѣдатель, аввеввог, соп-
веввог. Засѣдательскій, аввеввогів, ай ав-
веввотеш регііпепв. Засѣдаю, аввійеге,
яедепі сит виПга^іо ЬаЬеге. 4) Нгегеге.
Пробка засѣла въ бутылошномъ горлу ти-
пѣ, оЫигапіепІит соііо Іа^епге Ьгевіі. 5)
Засѣсть гдѣ, виЬвійеге, сопвівіеге, вейета
сареге, сопвійеге. Засѣсть въ крѣпость,
сопвейеге іп агсет. Засѣсть у холма,
въ лѣсу, іпвійеге Іипшішп, вуіѵат. За-
сѣсть въ замкѣ, лежащемъ иа острову,
агсет іп іпвиіа еііат оссираге. Засѣсть
кого, аіісиі оГІісеге. Засѣсть за дѣло,
вігепие, ^паѵііег ІаЬогаге. Засѣсть дома,
аввійиит еі Йотевіісипі евве; йоті іпа-
пеге; Йоті вегѵаге.
ЗАСѢКА. Мипітепіит, верев, веріит.
Многими засѣками запертъ былъ входъ,
сгеЬгів агЬогіЬив виссівів іпігоііив ргазсіи-
ві егапі. 2) Аііепа. Запрещено ѣздить въ
засѣки, ѵеііішп еві іпігаге аііепа. Засѣ-
каніе, ссеріа сгевіо. 3) Іпсівіо ві^пі. 4)
ѴегЬегаііо ваеѵа. Засѣкаю, іпсіреге сге-
йеге, ассійеге. 5) Іпсійеге. Засѣчь па
биркѣ знакъ, іпсійеге Іаіеа? выпита; йе
едиів: ве ѵіоіаге, 1а?йеге. Лошадь хро-
маетъ, засѣкла себѣ ногу, едшів сіаийі-
саі, рейет Іаевіі. 6) Мівегапйит іп то-
йота Оа^еПаге, ѵегЬегаге. Засѣкаюсь, ве
сжйёге; рейе рейет регвігіп^іі. 7) Ло-
шадь засѣкается, едиив ве вігіп^іі Гетто;
саісев саІсіЬив аііійіі. — Засѣкъ, вері-
тепіит іп Ьоггео, иЬі гесопйііиг Гги-
тепіит; вресіев сатегге. 8) Мипітеп-
іит, верев. — Засѣченіе, т. ч. засѣкаиіе.
Засѣчный, типітепіо сігситйаіив. За-
сѣчная голова, ргаоровііив типітепіогшп.
ЗАСѢЯНІЕ, См. Засѣваніе. Засѣянный,
«аіив, сопвііив.
ЗАТАЕНІЕ. Оссиііаііо. Затаенный, се-
юіив, оссиііаіив.
998-
ЗАТАЗАТЬ. ОЬуиг^аге, гергеЬепйеге,
ѵііирегаге. 2) ВеГаІі§аге аіідиет Ьис еі
іііис ІгаЬепйо.
ЗАТАИТЬ. Сеіаге, оссиііаге; гет Гиг-
Іо аЫаІат сеіаге. Затаиться, ве сеіаге,
ве аЬйеге. Воры затаились въ лѣсу, Гя--
гев ве іп вуіѵа аЬйійегипІ.
ЗАТАПЛИВАНІЕ, можно выр. гл. За-
тапливаю, іпсіреге саІеГасеге, саІеГасІаге.
Затапливаюсь, саіейегі.
ЗАТАПТЫВАНІЕ. ОЫгіІив, ргосніса-
Ііо. Затаптываю, оЫегеге, ргоіегеге, соп-
Іегеге , ргосиісаге рейіЬив ; сопспісаге.
Быть затоптапу отъ своихъ, а виів соп-
сиісаішп іпіегіге. Затоптать полъ, Іа-
Ьиіаіита ехіегеге.
ЗАТАСКАННЫЙ. АЫаІив, аііо Ігапв-
Іаіив; Іасегаіив, иви Йеігііив; іпдиіпаіив.
Затаскиваніе, можно выр. глаг. Затаски-
ваю, ІгаЬеге, айГегге, ѵі аЬгіреге. Волкъ
затащилъ овцу въ лѣсъ, Іирив оѵет іп
вуіѵат аЬгіриіІ. 2) Рег ѵіт аЬйисете. Онъ
пасъ затащилъ къ себѣ, пов рег ѵіт аЬ-
йихіі йотит виат. 3) Ве ѵевіе: иви Йе-
Іегеге, согги^аге, таіе віпиаге, Іасега-
ге, іпдиіпаге. Онъ затаскалъ свое платье,
ѵевіет виат ріапе іпдиіпаѵіі ивидие йе-
Ігіѵіі. Затаскиваюсь, иви йеіегі, іпдиіпагі.
ЗАТАЧАНІЕ, затачиваніе, мож. выр.
гл. Затачанный, оЬвиІив. Затачиваю, оЬ-
виеге, вагсіге. Затачать прорванную диру
па сукнѣ, Гіввигат раипі вагсіге, оЬвиеге.
ЗАТАЧИВАЮ. Ехасиеге, асиепйо йв~
вит Іоііеге, йетеге. Заточить ножъ,
сиіігшп ехасиеге. Затачиваюсь, ехасиі;
асиепйо Іоііі, йетаі.
ЗАТАЩЕНІЕ, можно выр. глаг. Зата-
щенный, рег ѵіт аЬйисІив, аЫаіив. За-
тащиться, согрив Геввига аіідио ІгаЬеге.
ЗАТВЕРДѢЛЫЙ. Вигаіив, іпйигаіив.
Затвердѣніе, йигіііа, йигіііев. Затвердѣти,
йигагі, інйигагі; йигевсеге, оѣйагезсеге,
999
ЗАТ
ЗАТ
1000
іпДиго.чсѳге. 2) Затвердѣть въ грубости,
іп гивіісііаіе сопвепеасеге.
ЗАТВЕРЖЕННЫЙ. Метой® ІгаДііив,
соттіавиа, йпргеааив, іпйхпв. Затвержи-
ваніе, чрезъ з., еДіясепДо, тетогі® іга-
ДспДо, ітргітепДо. Затверживаю, еЛія-
сеге, тетогі® ітргітеге, іпйиеге. За-
твердить чьи рѣчи, аіісіуив аегтопеа
тетогі® іпбиеге. Затверживаюсь, те-
тогі® ітргіті, іпй^і.
ЗАТВОРЕНІЕ. Рпесіпвіо. Затворен-
ный, сіаиыіч, оссіиапя, ргжсіияия. За-
творка, рагѵив реааиіив, рагѵив или рапа
оЪех. — Затворникъ, іюлю яоіііагіиз, еге-
тііа, апасйогеіа (у Церр. отт.). Затвор-
ничій, асі йотіпет аоіііагіит регііпепв.
Затворъ, реввиіив, оЬех, ѵесіів. 2) Саг-
сег, сивіоДіа, ѵіпсиіпт. 3) Вотісііішп
Ъотіпів еоіііагіі. Затворню, сІапДеге, ргю-
сІиДеге, іп сагсегет или іп ѵіпсиіит
сопДеге, іисІпДеге, так. одно ІпсІиДеге.
Затворить двери, орегіге озііит. Войти
и затворить, айіге іпіго. Затворяюсь,
сІаиДі, ргасІпДі. 4) СІаиДеге ее сиЬісиіо.
Онъ затворился, и никуда не выходитъ,
не аЪДіДіі сиЬісиіо еі поп ехіі Долю.
ЗАТЕКАНІЕ, Типюг. Затекаю, іиліеа-
сеге, іпіитевсеге. Затекли глаза, осиіі
Іитпегипі, іпіитиегппі. Затекли ноги,
сгпга сопіитиегіті.
ЗАТЕРЕБИТЬ. Іпсіреге ѵеііеге, еѵеі-
Іеге. 2) Ѵеііеге, ѵеііісаге. Его затереби-
ли ребята, риегі еит регѵеііегипі. За-
теребить за уши, аигев аІіси]ив регѵеііе-
те. Затеребленіе, можно выр. гл.
ЗАТЕРТІЕ. Іпдиіпаііо рег ігііипі.
Чрезъ з., ргетепДо, ѵехапДо. Затертый,
іегепДо іікрііпаіив. 2) Тасіи или ІегепДо
ргеввив, еііаиа. Затертое льдомъ судно,
наѵі^ііші ^Іасіаіа шоіе ѵехаіит, еіівит.
ЗАТЕРЯНІЕ, можно выр. гл. Затерян-
ный, іц аііепо Іосо ровііив, геіісіия, Де-
ровііив. Затерять, іп аііепо Іосо геііп-
циеге, Деропегс. Затеряться, іп аііепо
Іосо Дероиі, геііпдиі. Затерялась пре-
важная бумага, всгіріипі тахіпіі тотепіі
поп атрііия іп тапіѣіів еві, аЪезі.
ЗАТЕСАТЬ. Іпсіреге сжДеге, авсіаге,
Доіаге.
ЗАТЕЧЕНІЕ. См. Затеканіе.
ЗАТИННАЯ ПИЩАЛЬ. V. оЬя. ІІЬ
депа іогтепішп. Затииныіі стрѣлецъ,
тііея іогтепіагіия.
ЗАТИРАНІЕ. См. Затергіе. Затираю,
ІегепДо іпдиіпаге. Затереть салФетку,
шаррапі Діиііпо иви іпдиіпаге, вогДіДищ
геДДеге. 2) Соіогепі іпДисеге. 3) Ехвііп-
киеге, Деіегс. Все это не могло совер-
шенно затереть образа прекрасной дѣ-
вицы въ моемъ сердцѣ, Ьшс отпіа Гог-
тат Гасіеі ехіті® рпеІІ® апіто ітргсв-
ват Деіеге поп роіиёге. Ь) Затрать про-
чихъ, сопіепшеге сюіегов. 4) Его затер-
ли въ народѣ, іигѣй еіівив ееі. Льдомъ
затерло лодку, всарііа уіасіаіА тоіе ипДі-
дие сотргеваа, еііяа еві. Затираюсь, Діи-
ііпо ивпДпциіпагі, вогДіДит геДДі; ргспіі,
сотргіті, сііДі.
ЗАТИСКАТЬ. Іпіргітеге аііспі геі аіі-
диіД; ѵі інітіііеге.
ЗАТИХАНІЕ. Сезяаііо Іетрев1а1ів,ато-
ііо Доіогія; вііепііпт. Затихаю, саДеге,
гстіііі. Затихла буря, Іетровіав веДаіа
ееі, гевеДіі. Больной стоналъ и только
что затихъ, ®§гоіП8 ^епіеііаі, виярігаЬаі
еі тоДо диіеѵіі. Затишь, іосия, цио а
Іешревіаіе іпіив вів; гесеріив, регГіі^іит.
ЗАТКАНІЕ. Техіив. Затканный, с®р-
ІП5 іехі. Заткать, іехеге соерівве.
ЗАТКНУТЫЙ. Іттіввив, іпвегіив. 2)
ОЫигаіив. Заткнутая пробкою бутылка,
Іадепа еіпѣоіо оЫигаіа. Заткнуть, СІаи-
Деге, оЬіигаге Бочку, бутылку, Доііипт
Іа^епат оЫигаге. 3. днры, гітав ехріеге.
1001
ЗАТ
ЗАТ
1002
ЗДТМѢВАЮ. ОЬвспгаге, Іисет аіісиі
геі егіреге. Луна затмила солнце, Іииа
80Іеш оЬасигаѵіі. 2) Вмѣсто того, чтобъ
истолковать смыслъ этого мѣста, болѣе
затмилъ оный своимъ объясненіемъ, Іап-
іит аЬевІ, иі Іиуив Іосі вепвит пли теп-
іет, ѵіт йііпсійаѵегіі, иі та^ів ехріісаіи
оЬвсигаѵегіІ. Онъ затмилъ славу всѣхъ
предшественниковъ своими дѣлами, от-
піит апіесеввогит виогит ^Іогіат едге-
еіе Гасіів оЬвспгаѵіІ. Свѣтъ свѣчи затмѣ-
вается сіяніемъ солнца, оЬвсигаіиг еі оГ-
Гппйііиг Іисе воіів Іитоп Іисегпю. Затмить
свою славу, потіпі оГйсеге. Затмѣваюсь,
оЬвсигагі, ІепеЬгів оЬйисі, йеіісеге. Солн-
це начало загмѣваться въ три часа, воі
сігсііег Іегііапі рові тегійіет Ьотат йе-
Всеге ссеріі. Ь) Затмилось имя и величіе
императора иа западѣ, потеп еі пнусвіаз
ітрегаіогія іп осеійепіе сопсійіі. Затми-
лись прелести, дгаііа, ѵепивіая еѵапиіі.
Затмѣніе, оЬвсигаІіо, йеГесІив. 3. солнца,
луны, йеГесІив воіів, Іипге. 3. частное
солнца, йеГесІіо воіів Іосія диіЬивйат ѵіва.
Полное з. солнца, ЙеГесІіо воіів ріепа.
ЗАТОКЪ, 8иЫетеп.
ЗАТОЛКАТЬ, Риіваге. Затолкали въ
толпѣ, ІигЬа риіваіив еві.
ЗАТОЛОЧЬ. Іпсіреге сопіишіеге, соп-
іегеге.
ЗАТОПАТЬ, Іпсіреге Іеггат рейіЬив
риіваге, регсиіеге.
ЗАТОПЛЕНІЕ. См. Затапливаніе.
ЗАТОПЛЕНІЕ. Ветегвіо , іттегвіо',
виЬтегвив. Затопленный, тегвив, Йетег-
вив, зиЬтегвич.
ЗАТОПЛЯЮ. См. Затапливаю.
ЗАТОПЛЯЮ. Лісгееге, йотег^еге,
'иЬтег§еге; йергітеге, оЬргітеге. За-
• опить судно, паѵі'рит (Іергітеге. Вода
•іастоппла судно, асріа паѵі^іііт орргеввіі.
йода затопляетъ какое мѣсто, орегііпг ।
ПпсІіЬив. Затопить глубоко весь путь,
отпіа іііпегів ѵевііріа аііів раІийіЬив ор-
ріеге. Затопляюсь, тег»і, йетегр, виЬ-
тегр, Йергіті, орргіті. .
ЗАТОРГОВАТЬ. Іпсіреге тегсаіигат
Гасеге, ѵетіеге, йіѵепйеге. Заторговать-
ся, Йіиііив арегс, расівсі, йеравсі, расііо-
пет Гасеге сит аіідио.
ЗАТОРМОЖЕННЫЙ. Си]ив гоіа виГ-
Натіпаіа. Затормозить, гоіат виІПаті-
паге.
ЗАТОРМОШИТЬ. Аіідиет дпіевсегѳ
или сопдиіевсеге поп раіі; аіідпет рег-
реіио іпдиіеіаге, ІигЬаге. 2) Ве едиів:
ЬаЬепав Ьис еі іііпс, Ьіпс еі ііііпс ІгаЬе-
го, ІигЬаге.
ЗАТОРНО, з. было на ярманкѣ. ТигЬа
сопГегІа егаі іп пипйіпо. Заторъ, ІигЬа
сопГегІа. Великой з. былъ па ярманкѣ,
ІпгЬА сопГегІй диі айегапі іи Гого, ргете-
Ьапіиг. 2) Регтівііо Ьоггеі Іовіі или ро-
Іепію ай сегеѵевіатп содиепйат.
ЗАТОСКОВАТЬ. Іпсіреге ап^і аиіто,
апяогет сареге, ап^огіЬпв ве йейеге, воі-
Іісіішп евве.
ЗАТОЧАЮ. (51.) АЬгіреге, аЬвІгаЬеге
аиГегге. 2) Іп сагсегет, іп ѵіпсиіа соп-
Йеге, іпсіийеге. Заточеніе, спвіойіа, ѵіп-
сиіа. Чрезъ заточеніе, іп сагсегет сои-
йепйо. Заточенникъ, сотргеЬепвив, сар-
ііѵив. Заточенный, іп сагсегет сопйііпз,
іпсіивпв.
ЗАТОЧЕННЫЙ. Сгеріпв ехасиі.
ЗАТРАВА. Еха^ііаііо; сапев (іерогі)
іттівві. 2) Еогатеп іпсепйіагіпт или
рег диой всіпііііа ай риіѵегет ругіит
йеясепйіі. Затравлспіс, іттіввіо саітпі.
Затравленный, заяцъ, Іерив, сиі сапея
іттівві випі. Затравливаю, еха§і1аго, са-
пев іттіііеге. Затравить зайца, волка,
Іерив, іирив, дпіЬич сапев іттіііипіиг. 2)
V. іогтепі. іпсепйеге риіѵегет ругіит.
1003
ЗАТ
ЗАТ
1004
Затравливаюсь, ехаДІагі; (аііси)ия Гегге)
сапея іттіііипіиг. Затравникъ, затравоч-
никъ, 61ит теіаііісит, дио саѵа Югтеи-
Іогиш типгіапіиг. Затравный, затравоч-
ный, порохъ, риіѵія ругіия ад іпсеидеп-
4иш.
ЗАТРАЧЕНІЕ и ЗАТРАЧИВАНІЕ.
Его&аііо. Затраченный, его^аіия, ехреп-
-*ия, ішрепяизг Затрачиваю, ето§аге, ех-
реигіеге. Я затратилъ за него много соб-
ственныхъ денегъ, тиііит ресипіж іп
е]ия ияит его§аѵі. Затрачиваюсь, его-
дагі, ехрепйі. 2) Е тапіЬия еІаЬі еі атіі-
іі, іп аііепо Іосо гіероиі. Моя карманная
книжка затратилась, риціііагея пои ат-
рііия іп тапіЬия яипі, аЬяииІ, іп аііепо Іо-
со гіерояііі випі.
ЗАТРЕПЕТАТЬ. Іпсіреге Ігетеге,
соиігетеге, сопігетіясеге, ІгеріЛаге.
ЗАТРЕЩАТЬ. Ега"огет ебеге сое-
ріяяе. Затрещала доска отъ морозу, аянія
^віи й-а^огеш едігііі.
ЗАТРОГАТЬ. Лигдіі саиэат іпГегге;
іпіііит Гасеге діяриіангіі, гіхапбі сит аіі-
Чио. Затрогиваніе, Іасіия, аііасіия.
ЗАТРУБИТЬ. ТиЬат іпііаге. 2) Іпсі-
реге ѵиІ§аіе, еѵи!§аге, гііѵиіраге, раіат
Гасеге, Затрудить, ІаЬогепі аіісиі іп|ип-
§ого, аііциет ІаЬоге опегаге. Затрудить-
ся, ІаЬогапбо йеГаІі§агі. Затру долей, по-
ра отдохнуть, ІаЬогапбо деГаІі^аіия ея,
іетрия еяі чиіеясеге, ѵігея геГоѵеге. За-
трудненіе, діГйсиІІая, пе^оііит, ітрегіі-
зпепіит. Это сопряжено съ великимъ
затрудненіемъ, гея ЬаЬеі тадпаш діГГісиІ-
Іаіет. Хлѣбъ доставляемъ былъ съ за-
трудненіями, поп соттоііе Ггшпепіит
виррогІаЬаІиг. Дѣлать затрудненіе, сііПі-
сиііаіет аіісиі аГГегге. Затруднительно,
шоіеяіе, "гаѵііег, іпсоттойе. Ему бу-
детъ з. разобрать это дѣло, соуиіііо Ьи-
|ия саияае тиііит еі пецоііі Гасеяяеі, ех-
ЬіЬеЬіІ. Затруднительный, затрудните-
ленъ, тоіеяіия, §гаѵія, іпсоттойия; пю-
Іеяііат сгеапя, ехЬіЬепя. Затруднитель-
ное дѣло, пе§оІіояа еі пюіеяіа гея. За.
труднительный подвозъ, Лига яиЬѵесІіо.
Затруднительная должность, ргоѵіпсіа
тоіеяіа, пе^оііояа. Затруднительное вре-
мя года, пюіеяіит аппі Іетрпя. Затруд.
шгтельный смыслъ, тепя сопіогіа еі «1ІГ-
(ісііія. Быть въ затруднительныхъ об-
стоятельствахъ, яиттія апцияііія ргеті.
Затрудняю, йіГіісіііия аіідиіб гесігіеге; біГ-
Йсиііаіет или ітребітепіит аГГегге аіі-
сиі геі, бійісиііаіет аіісіуия геі аи§еге.
Чѣмъ круче была гора, тѣмъ болѣе за-
трудняло всходъ, <|ио піадія соііія егаі
ргамиріия, ео біГйсіІіог абясепяия. Это
слово затрудняетъ смыслъ, Ьос ѵегЬипг
яеияит геббіі біійсіііогет, сопіогіит.
Затрудняюсь, тиііит орега? гіаге аіісиі
геі; тиііит ІаЬогія еі орега? іи ге ропе-
ге. 3) Задрудняться въ даваніи слова,
Йбет гіаге ^гаѵагі. 4) Іпсегіит, гІиЬіит
еяяе. Рѣшить сіе поистинѣ затруд-
няюсь, йіяяоіиііо Ьи]ия геі те яоШсііит
ЬаЬеі.
ЗАТРУСИТЬ. Тітог те ехсіріі, іпѵа-
сііі; теіия те репеігаі; а1іс|иіс1 таіе те
ЬаЬеі.
ЗАТРЯСТИ. Іпсіреге аДІаге, сопси-
іеге, ]ас1аге. Лихорадка опять затрясла,
ГеЬтія гіепио пге дасіаі. Дорога выбопста,
и меня такъ затрясло, что голова кру-
гомъ пошла, ѵіа егаі аярега еі ео иядие
а^ііаіия яит, иі (тіЬі) соггеріо ѵегіі^іпе
отпіа атЬиІаге ѵігіегепіиг.
ЗАТРЯСТИСЯ. Іпсіреге Ігетеге, соп-
Ігетеге, Ьоггеге. Отъ страха затрясся,
рта? Іеггоге Ьогтиіі.
ЗАТУПЛЕННЫЙ. НеЬеІаІия. Зату-
пить, ЬеЬеІаге. Затупиться, поп піЬіі
ЬеЬеІагі, ЬеЬеІет гегігіі, геіцпгіі.
щь.
1005
ЗАТ
ЗАТ;
1006
ЗАТУСКЛЫЙ. ОЬвсигаІив, іпГивсаІив.
Загускчуть, оЬвсигагі, іпГивсагі. Затус-
кли стекла, вресиіагіа вибані, гогапі (у
ИОВВ ).
ЗАТУХАНІЕ. Ехвііпсііо, ехвііпсіив.
Затухаю, ехвііп^иі, ге.чІіп"иі. Затухли
свѣчи, Іисегп® ехвііпсіж випі. Затухлый,
схзііпсіив, гезііпсіив. — Затушаю, ехвііп-
^иеге, гевііп^иеге. Затушить свѣчи, 1и-
пііпа ехвИп^иеге. 3. пожаръ, шсепбіипг
сотргітеге. Затушаюсь, ехвіііі^иі, го-
вііп^иі. Затушенный, ехвіінсіив. Ножаръ,
іпсепбіит гевііпсіит.
ЗАТЧЕНІЕ, (йі.) ОЫигаііо. Затыканіе,
оЫигаІіо. Затыканный, оЬіигаІив. Заты-
канныя яенькою щели, Гогатша сашіаЬі
оЫигаІа. Затыкаю, оЫигаге, оЬвІгиегѳ.
Заткнуть бочку, боііиш оЫигаге. 3. ще-
ли, ехріеге гітав. 3. уши, аигев оЫи-
гаге, аигіЬив аііциіб оЬбеге. Затыкаюсь,
еЫигагі, оЬвІгиі.
ЗАТЫЛОКЪ. Сегѵіх (обыкновеннѣе,
во множ.). Затыльный, а<1 сегѵісев рег-
Ііпепв. Затыльное войско, асіев ехігета,
фовігета, поѵіввіта.
ЗАТЫНІЕ. Ьосив или ріапит ропе
«ерішепіит.
ЗАТЫЧКА. ОЫигатепІит, етЬоІиз.
ЗАТѢВАЮ. ЕЙісеге, рагаге, вігиеге,
іпоіігі, тасЬіпагі. Затѣять ссору, гіхат
сіеге, сііаге ; сопіепііопет, аііегсаііопет
Гасеге; іге т гіхат. Затѣять бунтъ, ве-
іпіпа вебіііопів ргжЬеге. 3. войну, Ьеі-
іит тоѵеге, ехсііаге, сопЛаге. Пустоту
затѣять, аб тоіив азрігаге. 2) Аііциіб
аіісиі сгітіпі баге, ѵіііо ѵегіеге. Затѣялъ
на меня напрасно, іісіо сгітіие те іпвес-
Іаіиг. Затѣи, іиѵепіит, со^ііаіит, рго-
ровііит, сопаіив, тасЬіпаІіо, тасіііпж.
Это его затѣи, Ьжс езі е)ив тасЬіпаІіо.
Затѣйливый, ріепиз агііпт, тасЬіпагит,
«ІгорЬагит, іесЬпагит. Затѣйливое ди-
тя, риег аіасег еі рготіиз. Затѣйникъ,
Ьото іосови.в, зосиіагк, Ьото тиііі ]осі.
Затѣйница, Гетіпа ]осова.
ЗАТѢЙЩИКЪ. Аисіог , тасЬіпаЮг,
віітиіаіог. Затѣйщица, аисіог, віітиіаігіх.
ЗАТѢНЕНІЕ. ОЬзсигаІіо, абетііо 1и-
сі5, рговресіив. Затѣниваю, итЬгат Га-
сеге, итЬгаге, оЬзсигаге.
ЗАТѢСНЕНІЕ. Ргеввив, ргеззига, ргев-
5Іо. Затѣсненный, ргеввив. Затѣсняю,
ргетеге, сотргітеге. Меия- такъ затѣс-
нили въ толпѣ, что выдраться не могъ,
ео иыріе іп ІигЬа сотргеввив еит, и
еіисіагі поп розвет.
ЗАТѢЯ. Т. ч. Затѣйщикъ. '
ЗАТЮКАТЬ. 'Меіаііісо іпзігитепіо
риіваге.
ЗАТЯВКАТЬ. Ьаігаге, Іаігаіит ебеге.
ЗАТЯГАТЬСЯ. Асііопет іпвіііиеге,
Іе^е а^еге.
ЗАТЯГИВАНІЕ. Сопігасііо, сопігас-
Іив. Затягиваю, іпсіреге ІгаЬеге. 2) Аб
ве ІгаЬеге, Гасеге, иі Ыевііеі. Затянуло
ногу иломъ, реа Іиіо Ьжаііаі. 3) Сопіга-
Ьеге, аігіпвеге, сопМгіп^еге, агсіе геііца-
ге. Затянуть въ узелъ, іп побит 8Ігіп-
Кбге. 4) Затягиваетъ ранку, сопйгтаіиг
сісаігісиіа. Затянуло рану, ѵиіпив еѵі
ѵіі, соп^іиііпаіит еві, регбисіит еві аб
сісаігісет. Затянуть пѣсню, оссіиеге
сапіііепат. Затягиваюсь (8І.затязываюсь),
8Ігіп^і, сопвігіп^і, соегсегі, сопіргіті, іт-
ребігі, ітріісагі. Пленицами своихъ грѣ-
ховъ затязаться, (ЪпіЬив рессаіогит вио-
гит сопвігіп^і. Затянулся узелъ, поби.ч
агсііи.8 вігісіиз еві. 5) Соіге, регбисі аб
сісаігісет. 6) Затянулась лошадь, едиив
пітіо или тиііо Ігасіи ехЬаивІив еві. —
— Затяжка, бііаііо, ргоіаііо. Дѣло по-
шло въ затяжку, саива, гев бисііиг, рго-
бисііиг, ІгаЬіІиг, ехІгаЫІиг. Затянутіе,
1007
ЗАХ
ЗАХ
100$
см. затягиваніе. Затянутый, зігісіия, соп-
сігісіия.
ЗАУЛОКЪ. СгеріЙо ѵі®.
ЗАУМНИЧАТЬ. Іпсіреге аг^иіагі.
ЗАУНЫВНЫЙ заунывенъ. Тгіяіія,
асегЬия, Іи^иЬгія. Заунывная пѣсня, сап-
Іііепа Іи&иЬгіз. Заунывный голосъ, 80-
пиз Іи^иЬгія. Заунывно, пѣть, Ігіяіе
диегі. Зауныть, тсегоге аГЯісІит, соп-
Гесіит еяяе.
ЗАУПРЯМИТЬСЯ. Іпсіреге яе или
безъ яе, оЬіігтаге.
ЗАУРЧАТЬ. Зігереге, сгераге.
ЗАУСЕНИЦА. РагопусЬіа,'геЙиѵісе.
ЗАУТОРНИКЪ. Кппсіпа ѵіеіогит, диа
ЙоІіагіЬиз аязегіЬия яігідея іпсійипіиг.
ЗАУТРА. Мапе, тиііит тапе, ргі-
тит тапе, апіе іисега. Заутренній, та-
Іиііпия, диой тапе, таіпііпо Іетроге Ш.
Заутреня, яасга таіиііпа. Заутріе, роя-
іегия Йіея.
ЗАУЧИТЬСЯ, .переучиться. ІѴітіо Ііі-
іегагит зіийіо Йеіігаге.
ЗАУШАЮ. Аіісиі соІарЬит іпГгіп^е-
ге, Йисеге. Заушаюсь, сиі ре регсиіііиг,
сиі аіара или соІарЬиз йисііиг. Зауше-
ніе, соІарЬиз іпГгісІия, Йисіия. Заушен-
ный, йераітаіиз, ри^пія сжзия. Заушіша,
соІарЬиз, аіара.
ЗАУШИЦА. Рапия. 2) Ѵіѵиі®.
ЗАУЩАЮ. (81.) Ов оЫигаге.
ЗАХАПАННЫЙ. РгеЬепяия, саріия,
оссираіия. Захапываніе, ргепяіо, оссира-
Ііо. Захапываю, а<1 яе гареге аіідиііі или
ЯіЬі ѵішіісаге аіідиііі, сареге, оссираге, іп
роіеяіаіет гейі^еге. Захапалъ чужое
имѣніе, іп аііепая рояяеяяіопея, іп аііепа
Ьопа іпѵоіаѵіі.
ЗАХВАЛИТЬ. Гчтіореге, ехігатойнт
Іашіаге.
ЗАХВАТАННЫЙ. Миііо Іасіи, аііасіи,
- сопіасіи іпдиіпаіия. Захватываніе, іпдпі-
паііо рег тиііит сопіасіит. 2) Ргепяіо,.
ргеЬепяіо, оссираііо. — Захватываю, тиі-
Іо сопіасіи іпдиіпаге. Захватать бумагу
рукою, іпдиіпаге сЬагіат тиііит яа?ре-
дие тапіЬия Іап^епйо. Захватываю, рге-
Ьетіеге, арргеііепйеге, сареге, оссираге..
Захватить что рукою, аіідиій піапи саре-
ге. 3) Оссираге. Захватить узкіе пере-
ходы, ап^ияіа ѵіагит оЬзійеге. Захва-
тить первое мѣсто въ зрѣлищѣ, ргіогепі
Іосит іп яресіасиіо оссираге. 4) Соггі-
реге, сотргеЬепіІсге, сареге, іпіегсіреге,.
оссираге, орргітеге. Захватить воровъ,
Гигея соггіреге, сошргеЬепіІеге. 5) Ато-
ѵеге, айГегге, аѵеЬеге. Непріятель не
успѣлъ захватить своихъ раненыхъ, Ьоз-
Іія поп ЬаЬеЬаІ зраііит ай яаисіѳя ато-
ѵепйоя или аѵеЬепйбз. 6) Сотргітеге,
герптеге, соёгсеге, зіяіеге. Захватить,
кровь, яап^иіоет яізіеге, зирргітеге, іп-
ЬіЬеге. 3. пожаръ, іпсепйіит ехзііп^ие-
ге, сотргітеге, орргітеге. 3. болѣзнь,
тогЬо оЬѵіат іге. 3. рану платкомъ, ѵиі-
пия тиссіпіо оЫі§аге, Йеіігаге; ѵиіпия.
тиссіпіо деѵіпсіге. 7) Орргітеге. Дождь
насъ захватилъ на дорогѣ, ріиѵіа поя іп
іііпеге орргеяяіі. 8) Ай зе гареге, осси-
раге, зіЬі ѵішіісаге, зіЬі азяитеге аіідиій.
Захватить чье имѣніе, ехри^паге Гогіипаз-
а!іси]из. 9) І псо аііісеге. 10). Рег ітрги-
Йепііат зитеге аіідиій. Захватилъ вашъ
платокъ, ітргийепз зитзі Іиит тиссі-
піит. 11) Виясіреге, гесіреге, а^гейі аіі-
диій. — Захватываюсь, ргеЬепйі, сот-
ргеЬепйі, соггірі; сарі, оссирагі; зирргі-
ті, зіяіі, орргіті; ипсо аГ!і"і. — Захватъ,,
апяа, тапиЬгіит, тапиЬгіоІит. Съ за-
хватомъ, апзаіия, тапиЬгіаІия.
ЗАХВОРАЛОСЬ. МогЬия то соггіриіі,-
іпѵазіі, Іепіаі, іп те іп^гиіі. Захворать,.
тогЬо Іепіагі, ішріісагі, орргіті.
ЗАХ
ЗАХ
1010
1009
ЗАХИЛѢЛЫЙ. ІтЬесіІІиз, іпйгтиз
Гасіив.
ЗАХЛАМОСТИТЬ. КийегіЬиз оЬгие-
ге, іпіегсіийеге.
ЗАХЛЕБАТЬ. СосЫеагі сіЬит вите-
ге. Захлебнуть, айѵегвив іпртаіит зйро-
гет аіідиій зирегейеге, зирегтапйеге.
Захлебываюсь, ргаг адиа ріив заііз Ьаизіа
гезрігаге поп роззе.
ЗАХЛЕСТНУТЬ 11 ЗАХЛЫСНУТЬ,
Г'ІареІІо регсиіеге, Гегіге. 2) Хойит зігіп-
реге, ргетеге, сотргітеге. 3) Я дверью
однажды захлеспулъ себѣ ногу, аіідиап-
йо (оііт) тіЬі рейет сгпз іпіег ]апиат еі
таг{сіпет ргеззі. Захлестка, пойнз. 3)
Апза )апиж арегіепйа?.
ЗАХЛОПАТЬ. Іпсіреге сотріойеге
тапив или ріаийеге тапіЬиз.
ЗАХЛОПНУТЬ, дверь. Гогез ѵіоіепіег
оссіийеге. Захлопнуться, сит зігерііи
сіаийі. Ь) Тгапзііігс (о замкѣ).
ЗАХЛОПОТАТЬСЯ. Яоііісііагі, зоііісі-
іит еззе, еяяе іп зоііісііийіпе, ІаЬогаге йе
аіідиа ге, зігиеге зіЬі зоііісііийіпст.
ЗАХНЫКАТЬ. біприііаге соеріззе, зіп-
риііит ебеге.
ЗАХОДЪ. 8е1Іа (атіііагіса,Іогіса (подр.)
зеііа.
ЗАХОЖДЕНІЕ. 8есеязіо, аЬіІиз, йіз-
сеззиз, аЬзсеззиз. 2) Оссазиз, 'воіів, зійе-
гит. Работать до захожденія солппа,
ІаЬогаге издпе ай оЬіІит воіів. — Захо-
жу, айѵепіге, ассейеге ай аіідиет. Заіітп
съ боку, а Іаіеге (Ьозіет) іпѵайеге; іп
Ігапзѵегаа Ьозііит Іаіега іиѵайсге. Ме-
жду тѣмъ, какъ я безъ всякоіі заботы
бродивши, захожу далеко, йит иііга Іег-
тіпит сигія ѵарог ехрейііиз. Заііти съ
аадп, а іег»о Ц|и аѵег8шп (Ьозіет) іпѵа-
йеге. 3) за ЧТО, 8есейеге, 8е аЬйеге, зе
оссиііаге. Зашелъ за лѣсъ, ропе зуіѵат
ве оссиііаѵіі. - Солнце зашло въ тучу, зоі
іп пиЬіІа зе оссиііаѵіі. Лупа заходитъ
подъ горизонтъ, іпіга Ьогітоиіет зе Іипа.
аЬйіІ. 4) 8е аЬзІгийсге. Предавшись
споимъ размышленіямъ, зашелъ онъ да-
леко въ мрачную густоту лѣса, іп сорі-
Іаііопе йейхиз аЬзІгизіІ зе іп оЬзсигиіп
зуіѵае или іп іпіішат зуіѵат ѵепіі. 5)
Іпргейі, іпіге, іпігоіге, іпігаге. Заіітп въ
узкое мѣсто, йеѵепіге іп Іосит ап°из-
Іит. Въ эту рѣку иногда заходятъ боль-
шія рыбы, поп пипдиат Ьипс Йиѵіит
іпігапі тарпі різсез. 6) Сопѵепіге, ѵізе-
ге, іпѵізеге. По дорогѣ зайду и къ вамъ,,
ііег Гасіепз Іе диодие ѵізат, сопѵепіат.
7) Оссійеге, оЬігс. Солнце теперь захо-
дитъ въ 5 часовъ, зоі пипс оЬіІ сігса
диіпіат Ьогат. 8) Моихъ денегъ за не-
го много зашло, тиііит ресипі® іп еуиз>
изит ітрспйі. 9) Рѣчь зашла, зегто іп-
сійіі іп аіідиат гет. Между прочимъ
зашла рѣчь объ одномъ изъ его непрія-
телей, сгеіегит зегто іпсійіі іп диепйат
е^из іпітісогит или тепііо іпсійіі йе
диойат еуиз іпітісогит.
ЗАХОЛАЖИВАНІЕ. НсГгірегаІіо. За-
холаживаю, геГгірегаге, ГгіреГасеге. .За-
холодь, Іосив итЬгозиз, Ггірпйия. Овощіе
худо растутъ въ захолоди, оіега таіо-
ргоѵепіипі іп Іосіз итЬгозіз. Захоложе-
ніе, т. ч. захолаживаніе. Захоложенный,
геСгірегаІия.
ЗАХОЛУСТЬЕ. Еосиз йізртсіиз, го-
тоіиз, зетоіиз,. йезегіиз, оЬзІгисІиз; ап-
ірііия, гесеззиз, ІаІеЬгж, ІаІіЬиІит. Жи-
ветъ онъ въ захолустьѣ, по скоро его
сыщешь, зейст ЬаЬеІ іп ІаІеЬгіз, поп зіа-
Ііт еит герегіаз.
ЗАХОТѢТЬ. Сиреге, сирійит еззе геі;.
аіісідиз геі зіийіо сарі. Захотѣть купить,
етріпгіге.
ЗАХОХОТАТЬ. Ѵаійе , ѵеЬетепІіи®-
гійеге.
1011
ЗАЧ
ЗАЧ
1012
ЗАХРАПѢТЬ, 8іегіеге. Не успѣлъ
лечь, да и захрапѣлъ, ѵіх сиЬііит йізсез-
зегаі, сит пазо сіатаѵіі.
ЗАХРЕБЕТНИКЪ. V. оЬз. Оиі аііепіз
зитрііЬиз зизіепіаіиз ееі.
ЗАХРОМАТЬ. Іпсіреге сіаийісаге.
ЗАХРЮКАТЬ. Іпсіреге ^гишиге.
ЗАХУЛИТЬ. Іпсіреге ѵііирегаге, ге-
ргеЬепйеге.
ЗАЦАПАТЬ. Миііит сареге, ргеЬеп-
• гіеге, оссираге.
ЗАЦВѢСТИ. Еіогезсеге. 2) І)ѳ Іідио-
гіЬиз: тисезсеге, іписогеіп сопігаЬеге.
ЗАЦЫГАНИТЬ. Кійісиіит Гасеге; іп
гізит ѵегіеге; йегійепйит ргоріиаге; іі-
Ішіеге, ІийіГісагі.
ЗАЦЫКАТЬ. Сапет ]иЬеге аІісиЬі си-
Ьаге; ргоійЬеге сапет Іаігаге. 2) ІиЬеге
зііепііиіп іепеге.
ЗАЦѢПКА, зацѣпленіе, можно выр.
гл. Зацѣпленный, іпипсаіиз. Зацѣпляю,
ипсо аГНуеге, инсит ітріп^еге. Зацѣ-
пилъ колесомъ іа уголъ, гоіат аГОхіі ап-
§и!о пли ай ап§и1ит. 2) Еасеззеге ]осіз
реіиІаііІіЬнв, Іийііісагі, рип§еге, тогйеге.
Онъ первый меня зацѣпилъ, ргіог те 1а-
сеззіѵіі. Зацѣпляюсь, Ьаегезсеге, іпііае-
гезсеге. Зацѣпиться за сукъ дерева, га-
то агЬогів іиЬжгезсеге.
ЗАЧАЛЕНІЕ, зачаливаніе. Ііікіиз Іі-
пе®. Зачаленный, ай Ііпеат, зесипйит
Ііиеат йисіиз. Зачаливаю, йисеге Шит
гесіА аЬ ипо Іосо ай аііиіп. 2) Гипе или
гийепіе Іі^аге, аІ1і§аге.
ЗАЧАЛО. Іпіііит, ргіпсіріит. 2) Раг-
ііііо, йіѵізіо Еѵап^еііогит.
ЗАЧАРОВАНІЕ. Гаеетаііо, ейазсіпа-
ііо, іпсапіаііо. Зачарованный, іисапіаіиз,
еПазсіпаіиз. Зачаровать, іисапіаге, Газсі-
паге, еЛазсіпаге.
ЗАЧАСТИТЬ. Егедиепіаге (йотит,
аіідиет).
ЗАЧАТІЕ. Іпсерііо. 2) Сопсерііо, соп-
серіиз. Зачатый, іпсеріиз. Прервать з.
разговоръ, іпсеріит зегтопеіп аЬгитре-
ге. 3) Соксеріиз. 3. младенецъ въ утро-
бѣ матерней, іпГапз іп иіего іпаігіз, соп-
серіиз; Горіиз.
ЗАЧАХЛЫЙ. Масезсепз, ешасезсепз,
шасег, шасіе іоггійиз Гасіиз. Зачахнуть,
рМЬіззеге , ІаЬе ІаЬогаге; тасезсеге,
еіпасезсеге, тасегагі.
ЗАЧВАНИТЬСЯ. ЕГГеггі; та$пат аг-
го§апііат или та§поз зрігііиз зіЬі зите-
ге; іпеоіепііа іпПаіит еззе.
ЗАЧЕРНИВАНІЕ, зачерненіе. ІІепі-
§гаііо, іпдиіпаііо. 2) Ьііига. Зачернен-
ный, йепі"гаіиз, іпдиіпаіиз. Зачерненное
бѣлье, Ііпіеа іттшійа, зогйійа. 3) Іийис-
іиз, егазиз. Зачеркиваю, йепідгаге, пі-
§піт Гасеге, геййеге; іпдиіпаге, іттип-
йит, зогйійит геййеге. 4) Егайеге, іп-
йисеге, йеіеге, ІоПеге. Зачеркиваюсь,
іпдиікагі, зогйійит геййі. 5) Егайі, іп-
йисі, ІоПі, йеіегі.
ЗАЧЕРПНУТЬ. Наигіге йе зитто;
йеЬаигіге. Зачерпнуться, Ьаигігі йе зит-
то; йеЬаигігі.
ЗАЧЕРСТВѢЛЫЙ, хлѣбъ. Рапіз Ье-
зіегниз, поп гесепз.
ЗАЧЕРЧИВАНІЕ. Ііеііпеаііо. Зачер-
ченный, йеііпеаіиз. Зачерчиваю, йеіі-
пеаге, йезсгіЬеге; ргііпаз аіісѵуиз геі 1і-
пеаз йисеге. Зачертить планъ дома, йе-
зсгіЬеге ііпеіз юйіГісіі іі"игаіп или Гог-
тат. 2) А’оіаге, йепоіаге, зі{;паге, поіа
іпзі§піге аіідиій. Зачертить высоту две-
рей, аііііийіпет озііі или Гогіит поіа іп-
зі§піге.
ЗАЧЕСАНІЕ, зачесываніе, можно выр.
гл. Зачесанный, зигзит рехиз, соіпіиз.
Зачесъ, зигзит сотеге, ресіеге. 2) Ех-
ігета рагз Ииззісогит ІіЬіаІіит Ьігзиіа.
ЗАЧ
ЗАШ
1014
4013
Зачесываю, зигзит ресіеге, сотеге. За-
чесываюсь, зигзит ресіі, соті.
ЗАЧЕТНЫЙ- Ваіив ііа, иі дедисаіиг,
йеІгаЬаІиг, деседаі де зиттэ. Зачетная
росписка, аросЬа, диа.' іезіаіиг, рагіет
ресипіае или деЬіІі евве дедисіага, гергае-
зепіаіат. Зачетъ, дедисііо, деігасііо. Въ
зачетъ, ііа, иі дедисаіиг, деседаі де зит-
та. Дать кому деньги въ зачетъ, йаге
аіісиі ресипіат, ііа иі раг» дедисаіиг де
зитта заіагіі. Это не въ зачетъ, Ьціив
теі гаііо поп ЬаЬеіиг, поп дисііиг.
ЗАЧИНАНІЕ. Іпсерііо. Зачинаю, іпсі-
реге, іпсЬоаге, оссіреге, соерівве, соеріа-
ге, іпіііит геі Гасеге, витеге, ропеге, са-
реге. Онъ зачалъ говорить, Іо<іиі, дісеге
соеріі. 2) Зачать, сопсіреге. Зачинаюсь,
сопсірі.
ЗАЧИНЕНІЕ. ЙеГесІіо, герагаііо, ваг-
4ига. Зачиненный, герагаіив, геГесіив, ге-
сопсіппаіиз, гевагіив. Зачиниваю, гейсе-
ге, герагаге, вагсіге, гевагсіге, гесопсіп-
паге. Зачинить дыру на платьѣ, оЬвиеге,
виепдо сіаидеге, гесопсіппаге Йззигаш
раппі. Зачинить проломъ въ боку судна,
Гогаіпіиа Іаіегнт паѵі^іі оЬіигаге. Зачи-
ниваюсь, геіісі, герагагі, вагсігі, гезагсігі,
гесопсіипагі. Зачинка, вагіига.
ЗАЧИНЩИКЪ. Аисіог, дих, тасЬіпа-
іог.; іах еі ІиЬа ; сопсііаіог, ітриівог;
ргіпсерв еі агсЬііесіив. 3. раздора, аис-
іог )иг§іі, гіхів. Зачинъ, іпіііит, огвив,
вхогвив, іпсерііо. Сдѣлать з. какой ра-
ботѣ, іпіііит Гасеге а!іси]'ив геі, орегів;
огдігі, ехогдігі гет.
ЗАЧИРКАТЬ. Іпсіреге Ггіііппіге, ті-
пигіге.
ЗАЧИТАНІЕ. Ітриіаііо.
ЗАЧИТАТЬ. Іепеге соерівве. Зачи-
таться, Іецепдо ГаІі§агі.
ЗАЧИТАЮ. Ігориіаге аіісиі; аіісиі ех-
репвшп Гегге; іи гаііопев аіідиет геГег-
ге. Зачитаюсь, ітриіагі аіісиі; іп гаііо-
пев геГеггі.
ЗАЧУЯТЬ. Аидіге. Зачуяли вдали
конской топотъ , ргосиі аидііит еві,
едиов іеггат риіваге.
ЗАШАЛИТЬ. Іпсіреге Іавсіѵіге. За-
шалиться, ехіга тодит, ріив заііз Іавсі-
ѵіге, іттодевіит евве.
ЗАШАТАТЬ. Іпсіреге тоѵеге, сот-
тоѵеге, адііагс. Зашататься, іпсіреге пи-
Іаге, ѵасіііаге, іііиЬаге. Дерево отъ вѣ-
тру зашаталось, агЬог ѵепіо пиіаге ссе-
ріі. Отъ удару зашатался на ногахъ, рег-
сиззиз редіЬиз ѵасіііаге соеріі.
ЗАШВЫРИВАЮ. -Іасеге иііга, ропе
аіідиід; ргорсеге 1оп"іиз. Зашвырнутый,
ропе, иііга аіідиід ^асіиз.
ЗАШЕВЕЛИТЬ. 'Гапуѳге, тоѵеге. За-
шевелиться, зе тоѵеге, тоѵегі, сотто-
ѵегі.
ЗАШЕЕКЪ, зашейка. Сегѵіх.
ЗАШЕПТЫВАЮ. Саиіаге, іисапіаге.
ЗАШИБАНІЕ, зашибеніе. І.жзіо, ѵіо-
Іаііо, ѵиіпегаііо. Зашибаю, Іаедеге, ѵіііа-
ге, ѵиіпегаге. Я зашибъ себѣ ногу, сгие,
редет Іаезі. Онъ его больно зашибъ, §га-
ѵет іеіит согрогі е^из іпЛіхіі. Заши-
баюсь, зе Ігедеге, зе оГГепдеге. Зашибен-
ный, Іжзи.ч, оЛепзиз, ѵиіпегаіиз. Зашибъ,
сопіизіо, зи^іііаііо.
ЗАШИВАНІЕ, при зашиваніи платья.
Іп гейсіепда ѵезіе. Зашиваю, вагсіге, ге-
сопсіппаге, гевагсіге. 2) Іпсіреге ейеге.
Зашивка, т. ч. зашиваніе. 3) І.осиз рап-
пі гевагіив. Видна зашивка, иЬі раипиз
вагіие езі, аррагеі.
ЗАШИПѢТЬ. 8іЬіІаге, віЬіІит Гипде-
ге, еііипдоге.
ЗАШИТІЕ. См. Зашиваніе'. Зашитый,
вагіие, гесопсіппаіие, гевагіив.
ЗАШТОПАНІЕ, йагіига, геіесііо, диае
(іі виепдо. Заштопанный, виепдо геГес-
1015
ЗАЩ
ЗАѢ
Іия, гссопсішіаііія. Заштопываніе, т. ч.
заштопаніе. 2) Косое раппі яиспйо те-
Гесіпя. Заштопываю, еііепйо, (асп) геГі-
сеге, гссопсіппате.
ЗАШУМѢТЬ. Іпсіреге яігсріішп то-
ѵегс, ІигЬае Гасеге.
ЗАШУТИТЬ. Іпсіреге ]осагі, ]осо иіі,
^осиіагі.
ЗАЩЕБЕНИВАЮ. Ѵасиа Іоса, іпіег-
ѵаііа гийегіЬия ехріеге, оЬяІгиеге.
ЗАЩЕГОЛЯТЬ. Іпсіреге 8е оеіепіаге,
зе ]ас1аге ге. Защеголялъ въ новомъ
платьѣ, пота ѵееіе та§иійсе ее засіаі; ог-
паіия поѵа ѵеяіе аррагеі.
ЗАЩЕКОТАТЬ. МиІІшп ііііііаге.
ЗАЩЕЛКАТЬ. Іпсіреге сопсгераге Йі-
ЙІІія. 2) Таіііта аіісиі іпіііреге.
ЗАЩЕЛКНУТЬ. АпеА (апшс сіаийеге;
герариіо ѵегяаіііі сіаийеге.
ЗАЩЕМЛЕНІЕ, защемливаніе, можно
выраз. гл. Защемленный, ргеевия, сот-
ргееяие. Защемливаю, ргетеге, сотргі-
теге. Защемилъ себѣ палецъ между
дверьми, йіеііпт сіаийепйа .(аіпіа ргее-
аит ІЖ8ІІ. Защемить палецъ, йі»іішп іп-
іег йпо согрога сотрге88шп Іаейеге.
ЗАЩЕПИТЬ. Іпсіреге Іі^ппт Ііпйеге.
ЗАЩИПАНІЕ и ЗАЩИПЫВАНІЕ.
ѴеІІісаІіо, ѵиіеига. Защипанный, ѵиіеие,
йеѵиІ8пе. Защипываю, іпсіреге сагреге,
ѵеііеге, ѵеііісаге. 2) Могйіспя йіѵеііеге.
Куры защипали цыпленка, §а1Ііпаз риі-
Іпт тогйіспя йіѵикепті. 3) Пирогъ за-
щипывать , агіосгеаіія ЬаІІеиіп яеггаге
атѣііи. Защипываюсь, тогйісив йіѵеііі.
ЗАЩИТА. Мшшпепіит , Іігтатеп-
іит, ргагяійіит, йеГепеіо, ргори^паііо.
Это мѣсто служило нмъ защитою отъ
непріятельскаго нападенія, Ьіс Іосия егаі
ІІ8 рггеяійіо айѵегяия Ьояіішп іпсигеіопет.
2) Тиіог, йеГепеог, сиеіоя, сопяегѵаіог,
ѵіпбсх, ргориь’паіог. Онъ имѣетъ въ немъ
всякую защиту, іп ео пза§па аіісиі еяі
ярея рояііа. Защититель, іиіог, Йеіепяог,
Гаиіог, раігопия. Господь есть защити-
тель всѣхъ, уповающихъ на Него, Ногпі-
пия еяі ргзеяійіит отпіит, диі іп ео ярет
соііосапі. Зищптнтельпица, защитница,
йеГеп8Ігіх, раігопа. Защищаю, йеГепйе-
ге, іиегі, ргоіе§еге, іиіагі, ргаівійіо еяяе;
соияегѵаге, сияіойіге. Защитить крѣ-
пость отъ осаждающихъ, агсет йеГепйе-
ге аЬ оЬяійспІіЬия. Защищать невинныхъ,
іппосепіея ргоіе§еге, соияегѵаге. Защи-
тить безпомощнаго отъ притѣсненій
сильнаго, іпорет (йегі, ртоіе^еге айѵег-
яия роіепіет. Съ собственною опасностію
защищать кого, грудью стоять за кого,
регісиішп, йагапит іп ее гесіреге; регі-
сиіо 8е оЬрсеге. Защищаюсь, 8е йеГеп-
йеге, йеіепяііаге. Гарнизонъ храбро за-
щищался отъ непріятеля, тііііее ргаъі-
йіагіі ѵіт еі ітреіит Ьояііит Гогіііег
ргориіяагипі. Защищаться храбро съ на-
несеніемъ урону, потери непріятелю,
поп іииііат ѵііат атіііеге; Ьаий іпиііо
регіге. Защищаться въ судѣ противъ
ложныхъ доносовъ, аг^итёпіія ас гаііопі-
Ьи8 іп Сото Гаіеа сгішіпа теГиІаге, геГеІІеге.
3) Пеіепйі, йеГепяагі, ргоіе§і. Защище-
ніе, йеГепеіо, ргори^иаііо. 3. крѣпости,
агсіе ргори^паііо. Находиться подъ крѣп-
кимъ защищеніемъ войска, (ігта тапи
ейге^іо типіішп еяяе. Подъ защище-
ніемъ напхрабрѣйшпхъ народовъ, йеГсп-
йепііЬне Гогііязітія §епііЬия. Онъ въ за-
щищеніе свое приводилъ многіе неоспо-
римые доводы, ай саняат йсГепйепйат
тиііа поп сопѵеііепйа аг»итепіа айГеге-
Ьаі. Защищенный, йсГепяия, йеГепяаІия,
ргоіесіия.
ЗАѢДАНІЕ, Еасегаііо, Іапіаііо, Іапія-
Ііі8. 2) Пей заѣданіи, іп вирегсйепйа ге-
Заѣдаю, йіесегреге, Іапіаге, йііапіаге. Со-
1017
ЗАЯ
ЗБЕ
1048
<5ака заѣла кошку, сапів ГеІет йііапіаѵіі,
1Погйепйо еі пюгіет аііиііі. 3) 8ирег-
зиапйеге, рові ейеге. Заѣсть послѣ вод-
ки, рояі ѵішип яитріпш аіідиій ейеге,
тіпо яитріо аіідиій яирегейегс. й) Осси-
раге, 8ІЫ л!і<|иіс1 ѵіпйісаге, аіідиет аіідиа
ге ргіѵагс, яроііаге; Ггаийаге, йеГгаийаге,
егіреге. Онъ заѣлъ у меия книгу, ІіЬго
те ргігаѵіі. Заѣдаюсь, Іапіагі, йііапіагі,
йізсегрі. 5) Віхагі, і'игціо соиіепйеге. Онъ
со всѣми заѣлся, сит отпіЬия з’иі'Віо соп-
ІспйіІ. — Заѣдки, тепяа яесипйа. Поста-
вить, тепяат зесипйат арропеге.
ЗАѢЗЖАЮ, Сігсит едиііаге, а Іаіеге
едиііаге. Конница заѣхала въ тылъ не-
пріятелю, едиііаіия а Іег»о Ьояіея айогіа
С8І; ед. еѵегяат Ьояііит асіет іпѵаяіі.
2) І)еѵегіе?е арий аіідиет. По дорогѣ
заѣду къ брату, ііет Гасіепя йеѵегіат
арий Ггаігет. 3) Ееггі, йеГеггі ай, йеѵе-
иіге. Заѣхать въ болото, іп раіийет йе-
ѵепіге. Заѣхать въ чужой карманъ, аііе-
пит Ьопит віЬі ѵіпйісаге, йеГгаийаге аіі-
диет аіідиа ге. — Заѣзженыіі, едиііап-
йо регйііиз. Заѣзживаю, едиііаййо рег-
йеге. Заѣзжій, реге^іпив, ѵіаіог, айѵепа
ііоярсз. Я здѣсь заѣзжій, никого не знаю,
Ьіс айѵепа 8ит, петіпет иоѵі. Заѣха-
иіе и заѣзжаніе, Ьояріііит.
ЗАЯВКА, заявленіе и заявливаиіе. Веі
девіае ехрояіііо, Шія ехрояіііо. 2) Іпйі-
сіит, Іеяіітоиіит. 3) = Явленный, йе-
1аІи8, іпйісаіия, рго Іе8Ііпюпіо йісіия.
Заявляю и заявливаю, ейісеге, іпйісаге,
іпйісіит Гасеге, Іезіііісагі, Іеяіітопіит
или рго Іеяіітопіо йісеге.
ЗАЯЛОВІТЬ. Сезяаге ѵііиіоя рагеге.
"Корова заяловѣла , надобно продать на
убоіі, ѵасса поп атрііиз ѵііиіоя рагіі, ай
сиіігит ѵепйепйа езі.
ЗАЯТІЕ, заятый. См. Занятіе, запятый.
ЗАЯЦЪ, 8І. заецъ. Ьериз. Поднять съ
мѣста заііца, ехсііаге, ехаДІаге Іерогепі.
Ловить, травить, іерогет ѵепагі. Зая-
чей, Іерогіпия. 3. мѣхъ, реіііа Іерогіпа.
3. жиръ, айеря 1ерогіпи8. 3. мясо, Іеро-
гіпа. Заячья нора, Іерогіз саѵеа, іасипа;
агсіив Іерогія рег верея ігапеііив.
ЗАЯЧЕЙ КОРЕНЬ, См. Подлѣсникъ.
ЗАЯЧЕЙ ЧЕСНОКЪ. Теисгіит ясог-
йішп.
ЗАЯЧЕЙ ЩАВЕЛЬ, Охаіія асеіояеііа.
ЗАЯЧЬЯ КАПУСТА, 8опсЬив аіега-
сеия. Ь) 8ейит ІеІерЬіпт.
ЗАЯЧИНА. См. Заіічнна.
ЗАЯЧЬИ ЛАПКИ. ТгіГоІіит агѵепяе.
ЗБАВКА, збавочка. Міпиііо, йетіпи-
Ііо, іттіпиііо. Привозъ хлѣба произвелъ
нарочитую збавку съ цѣны оваго, яиЬ-
ѵесііо Ггитепіі іпяі^иііег, тиііит йе рге-
ііо е;ия гетіеіі. Збавка податей, йеті-
пиііо, гетіззіо ѵесііраііпт, ІгіЬиіогит.
Збавляю, тіпиеге, йетіпиеге, іттіпие-
ге. Збавить цѣну съ товаровъ, йе ргеііо
шегсіит гетіііеге. Збавляюсь, тіпиі,
іттіпиі. Прежде на этотъ товаръ цѣпа
была высока, а нынѣ збавилась, Ьаес
тегх оііт та^ио ргеііо етеЬаіиг, пиис
аиіет іттіпиіит еяі. Цѣна съ товара
збавляется, ргеііит тегсія тіпиііиг. Цѣ-
па съ хлѣба збавляется, аппопа Іахаі, 1е-
ѵаіиг. Збавочный, ай йетіпиііопет, ге-
тіяяіопет регііпепз.
ЗБЕРЕГАТЕЛЬ. Сияіоя. Зберегаю,
сияіойіге, яегѵаге, аяяегѵаге, іиегі, йеГеп-
йеге, ѵіпйісаге, аѵегіеге аіідиет аЬ аіі-
диа ге; тииіге. Зберегать что въ своемъ
домѣ, аіідиій йоті яиа; аяяегѵаге. Дать
кому что зберечь или па збереженіе, аіі-
сиі аіідиій яегѵапйшп, сияіойіепйшп йа-
ге. Зберегать что отъ огня, аіідиій соп-
іга і^пет йгтаге. 3. отъ мороза и по-
годы, а Ггівоге еі Іетреяіаіе типіге.
Зберегать шубу отъ моли, реііет а Ііпеа
1019
ЗБИ
ЗБО
102»
тииіге. Зберсчь что чрезъ цѣлый годъ,
сивіойіге, вегѵаге, авзегѵаге аіідиій рег
Іоіит аппит. Зберегать свою совѣсть,
геіі^іопі сопяиіеге. 2) 8еропеге, рагсете.
Збереженіе, сопвегѵаііо.
ЗБИВАНІЕ. Ве)есІіо; аѵосаііо. 3. зам-
ка, вега аѵиіяа. 36. съ пути, аѣеггаііо.
Збнваю, Йесиіеге, ехсиіеге, (Іетеге, йе-
ІгаЬеге. Збывать плоды, Ггисіив йеіга-
Ьеге. Збпвать орѣхи, писев (Іесиіеге.
Збить обручи съ -бочки, сігсиіов йоііо
сіетеге. 3. замокъ, зегат аѵеііеге, ге-
ѵеііеге. 2) Берсеге, Ьиті рговіегиеге,
аГйі^еге. 3) ВереІІеге, герссге, ргориі-
ваге. Збить непріятеля съ поля, Ьозіев
герсеге, Ьовііит ітреіит ргориіяаге, ге-
ргітеге. 4) Соіеге, сотреііегс. 5) Ар-
іаге, аріе іпзегеге; сіаѵів сопіісеге. 6)
Еи^аге, реііеге, аЬі^еге. Збить кого со
двора, йото (уісеге, Гогав ехігийеге. 7)
Оіеит Гасеге; оіеит Ііиіісиіа сопіісеге.
8) Віввиайеге, йеЬоНагі, аѵосаге, йейисе-
ге; йіввиайеге аіісиі Гасеге аіідиій; йе-
Ьогіагі аіідиет; йеЬогІаІиг аіідиій аЬ аіі-
диа ге или те Гасеге аіідиій или пе Га-
сіат аіідиій. Я намѣренъ былъ сдѣлать
добро, по меня вбили, со^ііаѵі іп апіто
Ьепе Гасеге, вей тіЬі оЬвІіІегинІ. 9) Мі-
пиеге , іттіпиеге. Збить кому спѣсь,
аіідиет Ггап^еге. 3. цѣну, ргеііит ті-
пиеге. 3. кого съ поля, аіідиет вире-
гаге, ѵіпсеге. 3. кого съ пути, ітрейіге
еі регІигЬаге. 3. кому рога, аіісціив апі-
тов сотргітеге, йергітеге, аіісіуив врі-
гііив гергітеге. Збиваю оскомину, Іге-
йіит или ваііеіав геі те саріі; ѵсиіі тіЬі
аіідиій іп іахііит. 3. пуховикъ, сиісі-
Ігат сопсиіеге, виссиіеге. Збиваюсь, аЬ-
еггаге, йееггаге; іи аііепит Іосит ве
сопГегге. Збиться съ пути, аЬеггаге ѵіа.
10) РегІигЬагі, сопГипйі; йісепйо аЬегга-
ге; аЬеггаІ апітив. 11) 1)е едиів: тиіаге
іпсеввит. Лошадь очень рысиста, не-
часто збивается, едиив е^ге^іе Іоіиііт.
іпсейіі, вей сигви сііаііввіто Геггі воіеі.
12) А ѵігіиіе йебесіеге, ѵііат йеѵіат ве-
диі. — Збпвать = походить нѣсколько,
поп піЫІ геГегге аіідиет. — Збивчи-
вость, еопГивіо, регІигЬаііо; апітив рег-
ІигЬаІив, еі іпсегіив. Збивчивый, регіиг-
Ьаіив, сопГияиз.
ЗБИРАЛИЩЕ, Сівіегпа. Збираю, соі-
1і§;еге; Іепеге. Пчелы вбираютъ медъ
отвсюду, арев теі ивдиедиадие соііі-
§ипІ. Збирать зборы, ѵесіі^аііа ехітеге.
Збираю на столъ, тепяат геЬив песевва-
гіів ехвігиеге, іпяігиеге. Збираю со сто-
ла, айГегге, Іоііеге тепяат. Збирать по
міру, тепйісаге, віірет соіеге, соііі^еге,
віірет етепйісаге. Збяраюсь, соііі^і,
сопѵепіге. Народъ збирается на пло-
щадь, тиііііийо, рІеЬя сопѵепіі іп Гогит.
2) 8е рагаге, ве рга^рагаге, яе ассіп^еге.
3. въ дорогу, ііег рагаге. Збираюсь пу-
стить кровь, ѵоіо тіЬі вап"іііпет тіііі.
Когда онъ сберегся съ мыслями? ес-
диапйо варіеі? есдиапйо ргийепв сгіі?
ЗБИТЕНЬ. 1’оіив р!еЬе)огит, диі соп-
(ісііиг ех адиа Ьиіііепіе, ріреге, теііе Го-
Ііівдие Іаигі, поппипдиат еііат сіппа-
тото еі сагуорЫІІо еі віс Іосо саійаг 8і-
пепвів витііиг. Збптенщикъ, диі е^из-
тойі роіит іп ріаіеія йіѵеийіі.
ЗБИТІЕ. Бесизвіо.
ЗБЛИЖАЮ. Кет геі айтоѵеге, арріі-
саге. Зближаюсь, арргоріпдиаге, ргоре
ассейеге, Зближаются полки , Іе^іопев
со^ппіиг, сопІгаЬипІиг. Зближеніе, ар-
ргоріидиаііо.
ЗБОЙ. Саііійііав, авіиііа, йоіив, агв.
ЗБОЙКА. Сощипсііо, сориіаііо, соііі-
§аГю, соп^іиііпаііо. 3. досокъ, ахіит со-
риіаііо.
ЗБОЙЛИВОСТЬ. Авіиііа, ѵаГгіІіа, ѵег-
ЗБР
ЗБѢ
1022
1021
міііа. Збойливый, збойливъ, ѵаГег, саііі- [
<Іи8, ѵегзиіиз. Сѣро, да збойливо, еііат
іпіег р1еЬе]ов випі Ьотіпев саііібі, ѵег-
виіі. Збойвикь, Ьото саііібив, ѵаГег, ѵег-
зиіиз. Збоііиичанье, саііібііае. Збойни-
чаю, азіиіе, саііібе а^еге, Гасеге.
ЗБОРИЩЕ. Еосия сопѵепіепбі, Іосив
а«1 сопѵепіепбит бісіив; ссеіив, саіегѵа,
тапив, §гех. Зборпще, Гигит саіегѵа,
Іаігопит "ІоЬив. Зборищпыіі, аб Іосит
сопѵепіепсіі, аб тапит, саіегѵат, еге-
рет регііпепв.
ЗБОРНИКЪ. вресіев тиІіеЬгіз огпа-
тепіі сарііів.
ЗБОРНЫЙ. Аб соеіит, сопсіопет рег-
Ііпеив. 3. день, біев, дио Гіипі сопсіііа,
сопѵепіив, ссеіив. 2) Аб соііесіат, аб
егапит регііпепв. 3. ящикъ, сіррив, іп
дио віірв раирегіЬив аіепсіів со11іе>1пг. 3.
кошелекъ въ церкви, вассиіив ііппіепв.
3) Зборныя деньги, ресипіа ѵесііраііагіа.
Зборпое Воскресенье, ргіта біев Воті-
піса диабгаревіта'. Зборщикъ, ехасіог,
ІгіЬииив а'гагіі, сепвиаіів, сепвііог. Зборъ,
сопѵеиіив. 3. мірскихъ людей, сопѵеп-
Іив рІеЬів гивііса1. 4) Ехасііо. Зборъ по-
душный, ехасііо сарііит; ІгіЬиіит іп са-
рііа віприіа ітровііит, сарііаііо. Цер-
ковный зборъ, соііесіа ессіевіавііса. 5)
Сопите"аііо. Бить къ збору, Іутрапі или
Іутрапогнт вопо ебісегс сопргсраііопет
тіііішп. 6) вресіев. Грудной зборъ, бе-
сосішп ресіогаіе. — Зборы, аррагаіив,
аррагаііопев.
ЗБОТАТЬ. Епогтііег, сопіга гериіав
ехзігиеге, ачіійсаге. Какой зботалъ себѣ
ломъ! диат епогтет ботит віЬі гебій-
саѵіі! Ь) С*иагп тарпіГісат, вріепбібат
ботит віЬі аебііісаѵіі.
ЗБРДСЫВАНІЕ- Ве]ссІіо, бе^осіив.
Збрасываю, берсеге бе или е Іосо или
одинъ тв. н. Збросить с» горы камень,
вахит берсеге бе топіе. Збросили его
изъ окошка, бе^есіив еві рег Гепевігат.
Лошадь збросила ѣздока, едиив веввогет
ейибіі, ехсиввіі. Збросить съ себя платье,
ѵевіев гарііт беропеге. Збрасываюсь, ве
берсеге, ее рга-сірііаге, ргюсірііагі. Збро-
сился съ башни, рггесірііаѵіі ве бе Іиггі.
Зброситься съ лошади, бевіііге ех едио.
ЗБРИВАгО. Топбеге, габеге, аЬгабе-
ге. 2) виГГигагі, виггіреге. 3) Іттепво
ѵепбегс. *
ЗБРОДВТЬ, Аіідио геріаге.
ЗБРОДЪ. Мапи.в, саіегѵа, соііиѵіев. Въ
этомъ домѣ живетъ всякой збродъ, іп
Ьас бото ЬаЫІаІ сиріздиетобі соііиѵіев.
ВБРОШЕННЫЙ. Веіесіиз.
ЗБРУЕХРАНИЛИЩЕ. Агтатепіа-
гіит.
ЗБРУЕПОЛОЖНИЦА. СеІІа иіепвііі-
Ьив беропепбів, агтатепіагіиш.
ЗБРУЯ, збруііка. Агта, агтаіига, аг-
татепіа. Надѣвать збрую булатную, аг-
та сЬаІуЬеіа віЬі іпбиеге. Мѣдная з. на
немъ блеститъ, Іисе согивсие аЬепа. 2)
Агта едиевігіа. 3) Іпвігитепіа агІіГісит, -
орегагіогиш, іпвігитепіа орійсів. Збруя
слѣсарная, столярная, іпвігитеиіа ГаЬгі
сіаивігагіі, орііісів всгіпіогит. Збруя
охотничья, іпвігитепіа ѵепаіогіа.
ЗБЫВАНІЕ. Ветіпиііо. Збываю, ѵеи-
беге. Збыть товаръ съ рукъ, тегсев ѵеп-
беге. 36. кого съ шеи, атоіігі, бепюіігі
аіідиет. 2) Міпиі, ѵіііогст йегі. Цѣна
збыла съ хлѣба, Ггитепіит ѵіііив Гіі;
ргеііит Ггитепіі іттіпиііиг. Вода збы-
ваетъ въ рѣкѣ, атпів бесгевсіі. Збылый, .'
—ая вода, адиа бергезвіог. Збылая въ
рѣкѣ вода, ашиів Іепиі адиа Лиепв.
ЗБЬГАЕІЕ. Весигвив. Збѣгаю, беог-
вит сиггеге, бесиггеге. Збѣжать съ лѣст-
ницы, рег всаіавв бесиггеге. 2) ЕГГи^егс.
ІОЙ ЗВЕ
ргоГи»еге. Слуга збѣжалъ отъ господи-
на, зегѵиз или риег йотіпши еІТиріІ. 3)
І)е адиа: йеЯиеге, «ІеІаЬІ. Прибылая во-
да съ береговъ збѣжала, адиа аисіа гіріз
йеЛихіІ. Весенняя вода съ горъ збѣжа-
ла, адиа ѵегпа топІіЬиз Йеіарза езі. 4)
Збѣгаюсь, іпіег зе оЬѵіпт еззе, оссиг-
геге аіісиі, оЯепйеге- аіідиет. Збѣжались
другъ съ другомъ на такомъ то мѣстѣ,
іпіег зе оѣѵіі Гиеге іііо аиі іііо Іосо. 5)
Ггедиепіез сопѵепіге. Ііа пожаръ збѣжа-
лось великое множество людей, тахіта
Пшііііийо ай іпсепйіпт ассиггіі. Збѣгает-
ся ііародъ отвсюду, аЬ отпі рагіе ассиг-
гііиг, сопсшгііиг.
ЗБѢГЪ, Ѵох геі паиііею: сапаііз ай
таг^іпепі плп Іаіиз паѵіз, иі іпйе адиа
йеЯпаІ.
ЗЕѢЖАЛЫЙ. Оиі аіідиет еЯи^іІ, Ги-
"іііѵиз; диі зиЬйихіІ зе сизіойіа, диі е си-
зіойіа еѵазіі. Збѣжаніе, йесигзиз. 2) ЕГ-
іи^іит.
ЗБАШЕ. Ѵосаіиз. 2) ОГйсіит, тшіиз,
рагіез; ѵііа, ѵііае ^епиз, зіийіит, агз, рго-
Іеззіо. Исполнять какъ должно свое зва-
ніе, оГйсіі зиі рагіез ітріеге. Не радѣть
о своемъ званіи, оііісіит виит Йезегеге;
аЬ оГйсіо вио йізсейеге пли гесейеге; о(-
Іісіо зио йееззе. Жить по своему зва-
нію, рго йі^пііаіе ѵіѵеге. 3) Іпѵііаііо, ід-
ѵііаіиз, ѵосаіиз. Зваиіе въ гости, сопѵі-
ѵіо айЫЬеге. Званный, ѵосаіиз, айѵоса-
Іиз; іпѵііаіиз ай соепат; сопѵіѵіо айЫЬі-
Іпз. Зватай, ѵосаіог, іпѵііаіог.
ЗВАТЕЛЬНЫЙ ПАДЕЖЪ. Сазпз ѵо-
саііѵиз.
ЗВАТЕЛЬЦО. Врігііив аярег, Іепіе.
ЗВЕНЕКІЕ. Йопііиз, Ііппііиз. Звен. въ
утахъ, аигіит Ііппііиз.
ЗВЕНО, звенья, звенутко. КоппиІІ®
ІгаЬев йеіпсерз іпіег йиоз раіоз егесіоз
ЗВО 1024
розііае еі (ігтаіж, ди® іпіег^егіпі рагіеіів
рагіет еГІісіипІ. 3. цѣпи, аппиіиз.
ЗВЕНЮ. Тіппіге, зопаге, зопипі ейе-
ге. Колоколъ, мѣдь звепитъ, сатрапа,
®з зопііит ейіі. Звенитъ въ ушахъ, аи-
гез Ііппіппі. Звенѣть въ колоколъ, риі-
запйа сатрапа зопит ейеге. 2) Везо-
паге. Звенящій, зопапз, вопііит ейепз
гезопапз, Ііипіепз.
ЗВИЗДАНІЕ. 8іЬі1из. 2) ОрргоЬгіит,
йейесив, і^потіпіа, ІийіЬгіит. Звнздаю
зіЬіІаге, зіЬііит Гипйеге. 3) Рег т. 1и-
йеге, іііийеге, йеіийеге, ІпйіЬгіо ЬаЬеге;
іггійеге. Звиздо, зі., зіЫІиз.
ЗВОНАРЕВЪ. Сатрапагит риізаіогіз.
Звонарева жена, ихог с. р. 2) Коппа, дна:
ѵісе сатрапагит риізаіогіз Гип^ііиг. Зво-
нарскій, должность звонить въ колокола,
сатрапагит риізаіогіз езі сатрапаз риі-
заге. Звонарь, сатрапагит риізаіог, а»і-
Іаіог. Звонеиіе, можно выр. гл. 3) 8опі
герегепззиз. Звонецъ, зі., ІіпІіппаЬиІит.
ЗВОНКИ. Сопѵоіѵиіиз зеріит.
ЗВОНКІЙ, звонокъ. Асиіе зопапз, сіа-
гиз, аг^иіиз, зопогиз, сапйійиз. 3. го-
лосъ , ѵох сіага, зріепйійа пли пііійа.
Какъ скоро звонкія услышитъ гласъ
трубы, зітпі ас асиіит ІиЬ® зопит аи-
йіаі. Звоикая моиета, ресипіа ргюзепз.
респпіа питегаіа. Считать звонкую мо-
нету, Ііппіге (Сіе. ай АП. XIV, 13). Пла-
тить звонкою монетою, ргюзепіі ресипіа
пли питегаіо зоіѵеге, ресипіат герг®-
зепіаге. Звонкость голоса, сіагііийо ѵо-
сіз. Звонко, сіаге, сіага ѵосе. Звонкость,
зопиз, зопііиз. Звонница, зі., сатрапа.
Звонокъ, звоночикъ, рагѵа сатрапа, Ііп-
ІіппаЬиІит (которымъ даютъ знать). Въ
звонокъ бить, ®з зопаі. Звончатый, зо-
погиз, асиіиз. Звонъ, зопиз, зопііиз. 2)
Сатрапагит риізпз ай гет йіѵіпат й-
сіепйат. 3) Зопііиз сатрапагит. У згой
ЗВѢ
ЗВѢ
1026
1025
церкви звоиъ хорошъ, Ьціиз асіів засг®
вопіііі8 сатрапагит еві еегееіив. — Зво-
вю» сатрапат, —ае риізаге. Звонятъ къ
обѣднѣ, сатрапа а^ііаіиг аб гет біѵіпат
Гасіепбат. Звонить кому, югіз Ііппііи
аіідиет агсеззеге. 3. въ дворь, |апиаш
риізаге (у древв.), ІіпІіппаЬиІит а"іІаге
аб Гогез (у псвв.). 4) Рег т. ѵиіраге,
еѵиі^агѳ, <1іѵиІ"агѳ, Гат®, аіідиіб баге. По
всему городу звонятъ, что ты правъ, Іо-
іа игЬе Гат® баіиг, Іе гесіе біхіззе, то-
пиіззе, )из Ьопит или ®диит біхіззе. —
Звукъ, зопиз, ѵох, ѵосіз зопиз. Первая
согласная поглотаетъ звукъ другой,
Ггап^іі сопзопапз ипа аііегат (Оиіпі.).
Давать отъ себя з-, ѵосет тіііеге, етіі-
іеге, вопит ебеге (объ одуш. вещш.), зо-
паге, вопит геббеге (о неодуш.). Что
даетъ звукъ, ѵосаііз, что не даетъ звука,
тиіив. Пріятенъ звукъ его’ голоса, зо-
пив е]ив ѵосів регтиісеі аигев или Ыап-
бііиг аигіЬиз. Во многихъ Русскихъ сло-
вахъ есть пріятный звукъ, тиііа ѵоса-
Ьпіа Воззіса Ьепе зопапі. Звучаніе, зо-
пиз, зопііиз. Звучность, зопііиз, сіагііаз.
Звучный, сіагиз, асиіиз, зопапз; Ііппіепз.
Звучу, ІиЬа, Ьиссіпа сапеге. Молва зву-
чащую трубу вь рукахъ имѣетъ, Гата
тапи Іепеі (ЬаЬеі) ІиЬат зопогат. Тру-
ба звучитъ, зопиз Ьиссіп® аибііиг; ІиЬа
ассіпіѣ
ЗВѢЗДА, звѣздка. Зіеііа, зібпз, азігит
(созвѣздіе), зіеііиіа, зіеііа ехі^иа. Звѣз-
да 2-й величины, зоі аііег. Звѣздами
усѣянное небо, зіеіі® іиі^епіез іп соеіо;
ссеіит зіеііаз ЬаЬепз; ссеіит зіеіііз соп-
врегзит. Звѣздами испещренное небо
въ ночи, пох зіеііапз. Вечерняя, утрен-
няя з., зіеііа Ѵепегів, Незрегиз или Ѵез-
региз, ЬисіГег, Ѵепив. Блудящая, зі. ег-
гапз, еггаііса. . Неподвижная, з. йха. 3.
хвостата, сошеіез, зіеііа сгіпііа. Звѣзда
счастливая, зісіиз Геііх. Родиться подѣ
несчастливою звѣздою, піЬіі ргозреге
арѳгѳ. У сѣять, покрывать звѣздами, зіеі-
іаге. 2) Інзі"пе зіеііаіит, Іетпізсиз зіеі-
Іаіиз. Табакерка со звѣздками, Піеса зіеі-
ііз ехідтз огпаіа. Звѣзда морская, азіе-
гіаз. Изображеніе небеснаго свода съ
звѣздами, сопіДоЬіит. Звѣзда, лысина,
пятно бѣлое на лбу, зіеііа, тасиіа. —
Звѣздный, небо звѣздное, ссеіит зІеШГе-
гит, зіеііаіит, ссеіит зібегепт. Путь
звѣздный, зіеііагит огЬіз. Сонмъ звѣзд-
ный, зіеііагит а^теп. Теченіе звѣздное,
зібегит сигзиз.
ЗВѢЗДОБЛЮСТИТЕЛЬ. Азігоіоёив,
азігопотиз. Звѣздоблюстительство, аз-
Ігоіо^іа, азігопотіа ; зібегит со^піііо,
біиіигпа зібегит оЬзегѵаІіо.
ЗВѢЗДОВОЛШЕБНИКЪ. Азігоіо^из,
сЬа1б®из. Звѣздоволшебство, азігоіо^іа;
зібегаііз зсіепііа; гаііопез сЬаІбаіс® (Сіе.)
ЗВѢЗДОЗРИТЕЛЬ. Азігопотиз.
ЗВѢЗДОСЛОВІЕ. Соеіезііит поііііа;
азігопотіа. Звѣздословъ, азігоіо^из, ае*
Ігопотиз. Звѣздословный, азігопотісив,
зібегаііз.
ЗВѢЗДОЧЕТСТВО. Каііопев сііаібаіс®.
Звѣздочетъ, азігоіойиз, сЬаІбжиз. Звѣз-
дочетный, азігоіо^іепз.
ЗВѢЗДОЧКА. Ехіріа зіеііа, зіеііиіа.
Въ книгѣ, азіегізсиз. Звѣздчатый, зіеі-
1® Гогтат ЬаЬепз. 2) біеіііз сопзрегзиз,
зіеііаіиз.
ЗВѢЗДОЧНИКЪ. Азіегіаз. 2) Азіег.
ЗВѢЗЖУ. Аіісціиз апітит Гобісаге;
асиіеаііз ѵегЬіз рип^еге; біеіегііз аіідиет
реіеге. ,
ЗВѢНЮ. См. Звеню.
ЗВѢРИНЕЦЪ. ЯерТит ѵепаііопів; Іе-
рогагіит, ѵіѵагіиш. Звѣриный, Гег® ила
Гегагит. 3. ловъ, ребіса, ди® ропііиг Ге-
гіз; Іадиеив, дио Гег® саріипіиг. Звѣри-
33
«027
ЗГИ
1028
етый, Гегі?, Гегів Ьеііиів, Гегі? Ьевііів аЬип-
йапв. Звѣрите, Гега та^па.
ЗВѢРОБОЙ , звѣробойникъ. Нурегі-
сит регГогаІит. 3. синій, Ьувворив. Звѣ-
робойный, масло, оіеит Ьурегісі регГо-
уаіі. Сѣмя, ветеп Ь. р.
ЗВѢРОВИДНЫЙ. Осиіів ІгисіЬив, ѵиі-
іи ігисі. Быть звѣровидну, іогѵит ѵиі-
Іит ргае ве Гегге. 2) Сгибеіів, ваеѵив.
ЗВѢРОВЩИКЪ. Сигаіог Гегагит, ргае-
ровііив Іерогагіо. Звѣрокъ, Ьевііоіа, раг-
ѵа Гега. 2) Рег т. Іавсіѵив, ѵегвиіиз, ав-
Іиіив риегиіив, Іерібе ргосах.
ЗВѢРОЛОВНЫЙ. Аб ѵепаішп, аб ѵе-
иаііопет регііпепв. Звѣроловство, ѵепа-
ІІО, ѵепаіив.
ЗВѢРОНРАВІЕ. Гегііав, іттапііав,
^гибеіііав. Звѣронравный, Гегох. Гете,
іттапів, іттііів, сгибеіів, ваеѵив, Ігих,
ігисиіепіив.
ЗВѢРООБРАЗІЕ. Гегііав, іттапііав,
Гегосіа, іпігѳшит Гегох. Звѣрообразный,
ОМ. звѣровидный.
ЗВѢРОХИЩНЫЙ. Варах иі Гега.
ЗВѢРОЯДИНА, (81.) Гега бііапіа Іа. Звѣ-
роядинный, Гегів бівсегріив, бііасегаіив.
ЗВѢРСКІЙ. Гегіпив, ЬеІІпіиие, Гегох,
сгшіеіів. Звѣрская лютость, іттапііав.
Звѣрской видъ, ѵиііпв Ігих. Звѣрски,
тоге ресибит, т. Гегагит, сгибеіііег,
аігосііег, іпЬитаие. Звѣрство, Гегііав. 2)
Сгийеіііав, іттапііав, «жѵіііа, бігііав еі
іттапііав. Звѣрствую, сгибеіііаіет аб-
ЬіЪеге іп аіідиет, іпЬитапе, авреге аіі-
диет Ігасіаге. Звѣріе, Гете, Гегае ЬеІІиж.
3) Гег т. Ьото Гегох, іпЬитапив, сгшіе-
іів, явеѵцв. Звѣрь, звѣрокъ, апітаі, апі-
тапв; Гега, Гега Ьеііиа, Гега Ьевііа. 4) Рег
т. Ьото Гегох. ,
ЗВЯКАЮ. Тіппіге, Ііппііит сіегс. 2)
Рег т. пирагі, аіисіпагі.
ЗГИ. РііЬіІ отпіпо; отпіпо поп. Я
ЗДЭ
тутъ ни зги не вижу, отпіпо поп ѵібео;
тіЬі ІепеЬгае випі. Такъ темно, что ни
зги не видать, Іапізе ІепеЬгае випі, иі ріа-
пе піЬіІ ѵібеав. Онъ зги не видитъ, сае-
сиііі иі Іаіра ; ІеЬегібе саесіог. Рег т.
Онъ зги не видитъ, пе тіпітат диібет
поііііат или есіепііат гегит ЬаЬеІ, аб
гев ріапе саіі^аі е)ив тепв.
ЗГИБАЮ. См. Сгибаю. Згибъ, см.
Сгнбъ.
ЗГЛАЖЕННЫЙ. Гаеѵі^аіпв, роіііив.
Зглаживаніе, Іаеѵі^аііо.
ЗГОЛОВОКЪ. См. Подголовокъ.
ЗГОЛОВЬЕ. Сегѵісаі; риіѵіпив сарііія.
2) Риіѵіпив, дио АгсЬіерівсорив іпіег ва-
сга абтіпівігапба поп пипдиат сопвібіі,
гевібіі.
ЗДАВАНІЕ. См. Сданіе.
ЗДАНІЕ. тЕбііісіпт, аебев. Великолѣп-
ное, та^піСсит, вріепбібит аебііісіит.
Каменное, деревянное, Іарібеит, Іі^пеит,
Градскія зданія, а^біАсіа риЫіса.
ЗДАТОЧНЫЙ. См. Сдат. Здатчикъ,
здача, здаю, см. сдаю, и пр.
ЗДО, (81.) Тесіит.
ЗДСБА. Аррагаіне, аррагаііо. Здоблю,
рагаге, аррагаге, іпвігиеге. Здобиыіі, зло-
бенъ, Гагіпа Ьиіугасеа еі оѵія сопГесІив.
ЗДОРЛИВЫЙ, здорный, здоръ. См. Сл.
ЗДОРОВАЮСЬ. 8аІиІаге, ваіиіет аіі-
сиі бісеге. Вошедши въ горницу, здо-
ровался, сиЬісиІшп іпігапв, біхіі: ваіѵеіе.
Здорово, онъ з. живетъ, Ьепе ѵаіеі; та-
Ісі; ваІиЪгі сотрите еві. Все ли у васъ
з.? отнее пе Іиі Ьепе ѵаіепі? пит отпев
Іиі Ьепе или гесіе ѵаіепі, Ьепе ЬаЬепІ?
Здоровый, диі Ьепе или гесіе ѵаіеі, гесіе
ЬаЬеІ. Я ве очень здоровъ, Іеѵііег ®-
ртоіо. Здоровый старикъ, вепех ѵі^епв,
ѵе^еіив. Здоровый цвѣтъ въ лицѣ, со-
Іог ѵе^еіив, Ьі'атів. Быть не такъ здо-
рову, какъ кому хочется или хотѣлось-
1029 3ДѢ
ѵаіеіийіпе тіпив рговрега иіі. Здо-
ровый воздухъ, аёг ваІиЬсг, ваіиіагів. Здо-
ровое зданіе, яйев іпсоічтея. Здоровое
дерево, Ьііагііав агЬогів. Здоровое ябло-
ко, ротит віпсегит, іпсоггиріит. Здо-
ровое дерево, лѣсъ, Іі^пит віпсегит.
Здоровая птца, сіЬив Гогіів. — Здоровье,
ві. здравіе, вапііав, Ьопа ѵаіеіийо, рговре-
гііав ѵаіеіікіігйв. Потерять з., ѵаісіийі-
пегп атіііеге. Не щадить здоровья, ѵа-
іеіийіпет ие"Іі"еге, ѵаісіийіпі рагшп раг-
сеге. Беречь здоровье, ѵаіеіийіпет виат
сигаге, ѵаіеіийіпів гаііопет ЬаЬеге. Ра-
чительно беречь з., тарнаго сигаш іп
ѵаіеіийіпе Іиешіа айЬіЬеге. Потерять,
посадить при чемъ свое здоровье, вапі-
іаіет регйегс. Мое здоровье отъ часу
хуже становится, ѵаіеіийо теа іп йіев
ре]ог Яі, іи ре]ив тиіаіиг. Возвратить-
ся въ добромъ здравіи, ваіѵит айевве.
Пить за чье здоровье, ваіиіет аіісіцив
ргоріпаге. За здоровье Мессалы! Ьепе
Мевваіат! виа диівдие а<1 росиіа Йісаі.
За твое здоровье! Ьепе ІіЬі! Ьепе Іе!
Желаю здравія! ваіѵе! ваіѵеіе! Ьапс гет
ІіЬі ѵоіо Ьеие еі Геіісііег еѵепіге! Здрав-
лю, Ьеие, гесіе ЬаЬеге. Здраво, ваІиЬгі-
Іег, ваіѵе. 2) Кесіе, ргшіепіег. Оігь здра-
во судитъ, ]ийісаІ иі ®диит или раг еві.
ЗДРАВОМЫСЛЯЩІЙ, 8апив, рги-
<1епя, гесіе со^ііапв, ]ийісапв. Быть про-
свѣщеннымъ есть быть правомысля-
щимъ, иііга ѵи!§і сарішп вареге еві гесіе
со^ііаге.
ЗДРАВСТВУЙ, здравствуйте. 8а1ѵе,
ваіѵеіе. Здравствую, Ьепе, гесіе ЬаЬеге.
Здравый, здравъ, вапив, диі Ьеие ѵаіеі,
Ьепе ѵаіепв. 2) Рег щ. з. умъ, вапа гаепв.
3. разсудокъ, гаііо вапа, гссіа, іпІс§га,
тепя вапа; вепвив сопатипів; паіигаіів,
ѵиі^агія ргийепііа.
ЗДѢ. См. Здѣсь,
ЗЕЛ <030
ЗДѢЛАНІЕ, здѣлаю, здѣлка, здѣлыва-
юсь. См. сдѣланіе и проч.
ЗДѢСЬ. Ніс, Ьос іп Іосо. Онъ з. жи-
ветъ, Ьіс ЬаЬіІаІ. Онъ з., айеві. Его нѣть
з., аЬевІ. Здѣсь я, еп айвит, ессе те.
Здѣсь и тамъ, раввіт. Иногда выражает-
ся чрезъ прил. гагив. Они здѣсь и тамъ
сражались, гагі риеІіаЬапІиг. Здѣсь и
тамъ (дорогою; Ьас еі іііас. 2) = Въ
этомъ, Ьас іп ге. Здѣшній, іцупв Іосі,
Ьирв игЬів. 3. гражданинъ, Ьидив игЬія
сіѵів. Здѣшняя рыба, рівсі.в Ьи)ив Іосі.
ЗЕБРА. Едиив ХеЬга.
ЗЕЛВА. І-ідиог іепиіог ех ЪегЬів ех-
ргевбив.
ЗЕЛВЬ. 81. Іевіийо. Зелвиный, Іез-
Іийіиеив.
ЗЕЛЕИНИКЪ. 'Оиі ЪегЬів сигаі, диі
іп тейепйо ЬегЬів иіііиг. 2) НегЬагіша,
3) Рага аѵегва еі сгаввіог Іоппепіі диае еві
іпіег Гогатеп іпсепйіагіит еі ѵегваіііет
сагйіпет.
ЗЕЛЕЙНИЧЕСТВО. Ѵепебсіит.
ЗЕЛЕЙНЫЙ. НсгЬагіпв. 2) Ай риі-
ѵегет ругіит регііпепв. Зелейные за-
воды, оГйсіпа риіѵегі руно рагапйо. Зе-
лейщикъ, диі риіѵегет ругіит сигаі.
ЗЕЛЕНЕНЬКІЙ. См. Зеленоватый,зе-
леничіе, ві., риіѵіпив, ріапит ѵігійе. 2)
Ногіив ротагіив. 3) Вихив.
ЗЕЛЕНИЧКА. Моіасіііа Яаѵа.
ЗЕЛЕНО. Ѵігійе. Въ полѣ стало зе-
лено, гигі отпіа ѵігевсииі, отпіа ѵегпапі.
Зеленоватый, ѵігійі соіогі ргохітив, виЬѵі-
гійів.
ЗЕЛЕНОВИДНЫИ. 8ресіет ѵігійів
соіогів ехЬіЬепв, ѵігійст соіогет ітііапя.
ЗЕЛЕНОСТЬ. Ѵігійііав, ѵігог. 3. лу-
говъ, ѵігійііав, ѵігог ргаіогит. Зелен-
щикъ, оіііог, диі оіега ѵепйіі. Зеленый,
ѵііій.в. Блѣдно зелеяый, е ѵігійі раііеиз.
Темно-зеленый, регѵігійів. Похокай иа
1031 ЗЕЛ
зеленое стекло, Ьуаііпи». Похожій на зе-
леный лукъ, ргавіпи». Зеленый дернъ,
тіѵи», гесеп» сезре». 3. горохъ, ріва по-
ѵеііа или ргітиіа. Свѣтлозеленый, Іаеіе
ѵігеп». Ярко-зеленый, асгііег ѵігібі».
Окрашенный въ зеленую краску, ѵігібі
соіоге іпГесІи». Пустить лошадь на зе-
леную траву, ѵегпі» ас гесепІіЬи» ЬегЬі»
вдиипі гейсеге. Вѣчнозеленыя деревья,
агЬогев вепірііегна сота ѵігепіев. Быть
зелеву, ѵігеге; Ггопбеге (имѣть зеленые
листья). 2) Ітпіаіогия, асеіѣи», сгибив,
диоб таіигііаіет поп бит серіі. — Зе-
лень, згаіпеп, ЬёгЬа; ЬегЬа:. Горы и до-
лы, зеленью покрыты, топіе» еі ѵаііе»
^гатіпе оЬбисІа;, ѵевііі® випі. Пріятная
весенняя зелень, іа'іа ^гатіпа ѵегі». 3)
Оіега. Блюдо зелени, Іапх оіега сопіі-
пеи» или одяо оіега. Оиъ ничего не
•Ѣстъ, кромѣ зелени, пиііа аііа ге ѵевсііиг,
диат Іе^итіиіЬия. 5) Ѵіѵог, ѵігібііа», со-
іог ѵігібі».
ЗЕЛЕНЬ ГОРНАЯ. ОсЬга ѵепегі».
ЗЕЛЕНЬ ЗИМНЯЯ. Ругоіа ипійога.
ЗЕЛЕНѢЮ, Ѵігевсеге, Ггопсіевсеге,
ѵегпаге. Деревья зеленѣютъ, агЬогев ѵі-
гевсипі. Мѣдь зеленѣетъ, ге» сургішп
соіогет ѵігібет соиІгаЬіІ. Зеленѣюсь,
ѵігібет аррагеге, ѵібегі. Нѣчто въ дали
зеленѣется, ргосиі аіідиій ѵібеіиг ев»е
ѵігійе. Зеленѣю, ѵігібі соіоге іпйсеге;
ѵігісіет геббеге. Зеліе, ріапіа, оіи». 2)
Риіѵі» ругіи» или піігаіи». 3) Ароматное
зеліе, аготаіа сопбітепіа. Пряное зелье,
сбогатепіит, обоге».
ЗЕЛЬЕ. Ѵепепит. 2) Риіѵі» ругіи». 3)
Рег т. риег реіиіап», ргоіегѵи». 4) Сон-
ное зелье, оріит.
ЗЕМЕЛЬКА, землица. Ргахііоіит,
а^еііи», Изрядную купилъ земельку, ЬеІ-
иш $іЬі сотрагаѵіі а^еііит. Земецъ, диі
ЗЕМ 1032
е»1, ѵегваіиг, беДІ іп Іегга. 2) Теггепи»,
Іеггеи», е Іегга Гасіи».
ЗЕМЛЕДѢЛЕЦЪ. А^гісоіа, гигісоіа.
Земледѣліе, а§;гіси11ига, а^гі или а^гогиіц
сиііига, сиііи»; аегісоіаііо, а&гісиіііо, Ога-
йо. Заниматься земледѣліемъ, а§го со-
Іепбо орегат баге, а^гісиііигж яіибеге.
Египтяне, народъзаішмающійся земледѣ-
ліемъ, ріигіті іп Л’.^уріо ацапі, агаіоге»
»ипІ. Земледѣльствую, а&гипг агагс, »е-
геге, соіеге. Земледѣльческій, гивііси».
Земледѣльческія орудія, іпвігитепіа ги-
»1іса.
ЗЕМЛЕМѢРІЕ. А^гогит тепзига.
Землемѣриыіі, тепвогіи». Землемѣрная
цѣпь, саіепа тепвогіа. Землемѣръ, теп-
»ог, бесетребаіог.
ЗЕМЛЕОПИСАНІЕ. І.ео^гарЬіа, Іег-
га: бевсгірііо или со(;пі1іо. Землеописа-
тель, Сео"гарЬив.
ЗЕМЛЕПАШЕСТВО, т.ч. земледѣліе.
Землепашецъ т. ч- Земледѣлецъ.
ЗЕМЛЕРОЙКА. 8огех агапеив. ,
ЗЕМЛЕТРЯСЕНІЕ. Тегга: тоіи», Іег-
гае Ігетог. Дѣлается з., Іегга пюѵеі или
тоѵеіиг, Ігетіі; Іегга: іиігетівсипі. Сдѣ-
лалось страшное з., Гасіи» е»1 Іегга: тоіи»
ЬоггіЬіІі». Моіа еві ііщепіі сопсивви Іегга.
Поколебаться отъ землетрясенія, Іегга:
тоІіЪи» сопѵеііі, сопдиа»»агі.
ЗЕМЛИЦА. См. Земелька. Земля,
Іегга, огѣі» Іоггагит, Іегга: §1оЬи». Луна
есть спутникъ земли, Ішіа еві соте» Іег-
га:. Лице земли, вирегйсіе» Іеггае. Путь
землн, огЬіІа Іеггае. Ось земли, Іеггае
ахі». 2) Тегга, геДо, ріа^а, Ігасіи».
Ѣхать въ чужія земли, реге^ге ргойеівсі,
ехіге. Земля необитаемая, Іегга іпЬаЬі-
ІаЫІі», Іегга отпі сиііи сагеп». Непрі-
ятельская, Іегга ЪовНІів, а^ег Ьо»1іси», Ьо»-
Іісит. Въ связи съ именемъ какого іш-
будь народа часто выражается илн толь-
1033 ЗЕМ
ко именемъ народа, напр. въ землѣ Вол-
оковъ, іп Ѵоізсіз, или чрезъ сл. Япев, въ
землѣ Эбуроповъ, іп ЕЬигопипі ІшіЬив.
Впадать, вторгнуться въ какую землю, іп-
ѵайеге, іпсиггеге іп аіідиат Іеггат, Япев
аіісщ’ив рориіі іп^гейі. Выслать кого изъ
какой земли, іп ехіііит реііеге, ехреі-
іеге, е]ісеге, а^еге; іп ехіііит геіе^а-
ге нлн одно геіе^аге. Выгнать изъ ка-
кой земли, арго, йе сіѵііаіе ехіегтіпаге,
ІІпіЬив еіісеге. Здѣсь въ нашей землѣ,
арий поя. 3) Своя земля, раігіа. Въ
своей землѣ, йоті. Оставаться въ своей
землѣ, йоті, іп раігіа тапеге. Изъ ка-
кой земли ? сціаз? изъ нашей, повігав. 4)
8оІпт, а^ег, Ьитив, іегга. Сравнять съ
землею, воіо агдиаге. Песчаная земля,
воіит агеповит. Жирная, а^ег ріп^иів,
а^ег орітив еі Гегіііів; воіит ріп^ие. 3.
способная для лозъ, Іегга ѵіпеів аріа, ѵі-
пеаіія. Для хлѣба, I. ЬаЬіІів Ггитепіів.
истощившаяся, обезплодившаяся, ейів-
Іив а«ег. Земля способная къ произвож-
денію, Ьопііав 8ОІІ. Неспособная къ пр.,
Іеггж нлн 8ОІІ таііііа. Его деревни сто-
ятъ на хорошей землѣ, ерів ргагйіа Ьопо
воіо вииі еііа. Это вшю отзывается тою
землею, гдѣ родится, Ьос ѵіпит гейоіеі
яарогет воіі. Утружденнымъ земля по-
стель, іаіі&аік Ьитив сиЫІе еві. Родъ
зеилн, Іеггепі вресіев (касательно обра-
ботанія), іеггепшп ргіисіріогит (какъ со-
ставная первая часть), іегга> ^епив.
Твердая, матерая земля, іегга соиііпеиз
плн одно сопііпепз. Поборъ съ земли,
ІгіЬиіит ех рггейів. Земля дрожитъ, сто-
нетъ, Ьазс йісепйі гаііо ехргітіі тахітит
іиппіііит, тоіит. Земля дрожитъ подъ
погами, іегга ѵасіііаі виЬ рейіѣиз. Пошелъ
въ мать сыру землю, сесійіі, оссійіі, ехврі-
гатіі. Землякъ, роріііагів, сопіеггапеив.
емляі.овъ, ай рориіагет регііпепв,
ЗЕМ 1034
ЗЕМЛЯНИКА, землянина, земляничка.
Ега^агіа ѵевса, Гга<іит. Земляничникъ,
Гга^агіа. Земляничный сокъ, Гга§огип»
виссив. Запахъ, ойог Гга^огит.
ЗЕМЛЯНКА. Ііотиисиіа, іи<іигіит.
ЗЕМЛЯНОЙ ДЫМЪ. Еитагіа оГвсі-
паіів.
ЗЕМЛЯНОЙ ЗАЕЦЪ. См. Ербоа.
ЗЕМЛЯНОЙ ОРѢХЪ, вресіев Ггис-
іив евсиіепіі, диі Д&пііиг іп іегга или
е іегга.
ЗЕМЛЯНЫЙ, Теггеив. 3. червь, Іит-
Ьгісив. 3. валъ, а^ег іеггеив. Земляная
смола, реігоіеит іепах.
ЗЕМЛЯЧКА, рориіагів.
ЗЕМНОВОДНЫЙ. Тегга еі адиа
сотрояііив; апсерв еі іп иігадие вейе ѵі-
ѵепв. Земноводныя, Ьевііж аисірііев.
ЗЕМНОРОДНЫЙ. Теггі^епа, іеггае іп-
соіа, Ьото, тогіаіів.
ЗЕМНЫЙ. Теггевіег, іеггевігів; диі
еві, ѵегваіиг, йеДІ іп іегга; іеггепив, Іег-
геив. Земной плодъ, (ги^ев іеггае. Зем-
ные владыки, ге^ев, йотіпі, іугаппі Ьідия
тиийі. Земной поклонъ, согрогів іпсіі-
паііо ивдие ай Ьитит. Старики забы-
вали класть земные поклоны, еііат та-
хіте ріі вепев іпсііпаге согрога ивдие
ай Ьитит пе^Іі^еЬапІ. 2) Любящій зем-
ное, привязанный къ земному, Ьото ге-
гит іеггепагит, Ьитапагит атапв. Зем-
ныя, не духовныя чувствованія, гегитЬи-
тапагит атог, віийіит. Думать о зем-
номъ, гегит іеггеяігіит віийіовит евве;
ай гев аііепііогет евве. Думающій о зем-
номъ, геЬив ІеггевІгіЬив пітів іиіепіив,ге-
гит іеггевігіит пітів віийіовив. Земное
счастіе, Геіісііав Ьитапа. Земное благо,
ѵііае зисипйііав. Земныя блага, Ьопа, диі-
Ьив іп Ьас ѵііа Ггиітиг. — Земскій, рго-
ѵіпсіаіів, ай аіідиат іеггат, геДопет рег-
ііпепв. Земскій судъ, іийісішп ргоѵіп-
11)35
ЗЕР
ЗИМ
1036
еіаіе (у нова.). Земскій, ѵісі всгіЬа. Зсм-
стіи, Іеггге, Іеггагит. Вси царіе зем-
стіи, сипсіі Ке§еа Іеггагит.*
ЗЕНИѲЪ. Рипсіит ѵегіісів, гепіІЬ.
ЗЕПЬ. Сгитепа, Гишіа.
ЗЕРКАЛО. 8ресиІит. Смотрѣть въ
зеркало, іпвріееге іп вресиіит. Смотрѣть-
ся въ зеркало, сопіетріагі ов виит или
ее іп вресиіо. Посовѣтоваться съ зерка-
ломъ, вресиіит виит сопвиіеге. Выпу-
клое з., вресиіит сопѵехит. 2) = Бле-
стящая поверхность, вресиіит, Іутрііа-
гит вресиіит. Похожій на зеркало, ере-
сиіагів, вресиіо вітііів. Зеркальникъ,
ѣресиіагіив, вресиіогит оріГех. Зеркаль-
ный, вресиіагіе. Зеркальная рама, Гогта,
іп диа іпсіибііиг вресиіит. Зеркальное
стекло, ІаЬиІа ех ѵііго зресиіагі Гасіа.
Зеркальный шпатъ, Іарів вресиіагів. Зер-
кальная Фабрика, ГаЬгіса вресиіогит.
Зеркальное стекло съ гранеными сте-
клами, Гепевіга вресиіагів. Зеркальное
стекло, ѵіігит вресиіаге. (Зеркала у
древнихъ были большею частію изъ ме-
талла). Зеркальная гладкость, вресиіо-
тніп Іеѵііав. Свѣтлый какъ зеркало, ѵі-
Ігеив Зеркальцо, рагѵит, тіииійт вре-
еиіит.
ЗЕРЛИКЪ. Роіуробіит Гга§гапв.
ЗЕРНИСТЫЙ, Бгаиовив. 2) Зерни-
стый жемчугъ, ипіо. Зерно, ёгапит.
Поле дастъ восемь, десять зеренъ, адег
еПісіІ сиш осіаѵо, сит бесіто; сит бе-
сіто гесііге; ех тобіо павсипіиг бесет.
3) Зерно жемчужино, тагцагііа. Въ ра-
ковинѣ нашлось 5 зеренъ, іп таігіее іи-
ѵепіж випі диіпдие тагдагіі.п. Сравнивая
мели чину жемчужныхъ зеренъ одного съ
другимъ, вѣсить ихъ своей рукою, сопГе-
гепіет таг^агііагит атріііибіиет виа
пани ехітеге ропбив. — Зерноватый, дга-
даі вресіст ехЬіЬепв.
ЗЕРНОНОСНЫЙ. 1Иаг§агіІав ЬаЬепв,
соиііпепв. Зерпоиоспыя раковины, соп-
сіія1, цше тагдагііав дегипі, ІіаЬепІ.
ЗЕРНЩИКЪ Оиі Іаіів, Іеввегів Ішііі,
диі осеііаіів (Іаріііів) Ішііі.
ЗЕРНЫШКО. Сгапит тіпиіит.
ЗЕРНЬ. Таіив, Іеввега. Играть въ
зернь, Іаіів Іибів. Можно б. так. осеііаіів
Іибеге.
ЗЕРЦАЛО. вресиіит. 2) Природа
есть зерцало божественной мудрости, ге-
гит паіига еві вресиіит (диаві) біѵіпж ва-
ріепііж, іп гегит паіига, иііп вресиіо, бі-
ѵіпа варіепііа сегпііиг. 3) Тгіа ебіеіа Іт-
регаіогів Реігі Ма"пібеаигаіів Гогтівіисіи-
ва, дшг сопііпспі )ш1ісит оГйсіа, дімедие .
іи ииіѵегвів Коввйе ІгіЬипаІіЬив Іапдиат
вресиіит іисіісіаіе іп тепва схЬіЬеиІиг.
ЗЕФИРНЫЙ. ХерЬугіив. Зефировъ,
/ерііугі. ЗеФирова любовница, атіса 2е-
рЬугі. Зефиръ, ХерЬугив, Гаѵопіив. Прі-
ятное дыханіе Зефира, Іеиіввітив Паіив
ХерЬуті.
ЗИДЪ. См. Стѣна.
ЗИЖДЕНІЕ. 81. ЛМіПсаІіо, ехвігисііо.
Зиждитель, сгеаіог, ргосгеаіог, аисіог,
еНесЮг, ГаЬгісаІог, ачіііісаіог. 2) Сопсіі-
Іог, Гишіаіог, вооб. аисіог, рагепв. Зиж.
всеобщаго благоденствія, аисіог риЫісо-
гит соттойогит, риЫісю ваіиіів. Зиж-
дителевъ, сгсаіогів. Зиждителевымъ ду-
новеніемъ оишвотворенный, сгеаіогів врі-
гііи, айіаіи апітаіив. Зиждителева дес-
ница, сгеаіогів йехіга. Зижду, ачіібсаге,
вІгиеге,ехжбі6саге, ехвігиеге. 3) Гипбаге,
соивіііиеге, Сгтаге. Не зижди счастія
твоего на основаніи неправедномъ, поіі
Гогіипат Іиат іпдивіе Гасііе Гипбаге. Зиж-
дусь, а бііісагі, ехаебібсагі.
ЗИМА. Ніетв, Іетрив ЫЬсгпит, Ьіѳ-
таіе, Іетрив аппі ЬіЬегпит; Ьгита (у
стихх.). Крутая зима, ѣіетв дгаѵів, аегів.
ЗЛА
1038
1037
Іегкая , Ьіетз тоііів. Непостоянная, ,
Ьі0Ян, іпсегіа, йиЬіа, іпаздиаііз. Въ слѣ-
дующую зиму, еа, ди® зесиіа еяі, Ьіете.
Среди зимы, тейіа іііепіе. У нихъ зи-
ма продолжается большую часть года,
арий еов ріигішшіі Ьіете оссираі. На-
гіе переносятъ стужу зимы, шн)і Ьіе-
іпаіот ѵіт регГегипі. Проводить гдѣ зи-
му, аіідио ІосоЬіетаге, Ьіетет ігапвідеге;
ЬіЬегпа а^еге (о солдатахъ). 2) Рег ш.
Въ зимѣ лѣтъ иоихъ, виртетіз гаеія ан-
пів. Застала зима въ лѣтнемъ платьѣ,
герепіе орргевзіі пох іііетаіе іетрив.
Зимница, см. зимовье. Зимній и зимный,
Ьіетаіів, ЬіЬсгпи». Зимнія ночи, посіев
ЬіЬегпа'. 3. вечеръ, ѵеврега ЬіЬегпа,
Ьіетаіів. Зимияя работа, іаЬог ЬіЬегпив.
Зимняя груша, рігнт ЬіЬегпит. Зимній
походъ, ехрейіііо Ьіетіз іетроге зивсер-
іа. Зимиій холодъ, Ггідия ІііЬегппт. 3.
мѣсяцъ, тепвів, ЬіЬегпив ІЧоѵетЬег. Зим-
ніе покои, ЬіЬегпит. Зимнее платье,
ѵевііз ЬіЬегпа, (у древв.) іипіса ЬіЬегпа.
Зимній дождь, ріиѵіа Ьіетаіів; пітЬиз Ые-
таіів (у стихх.). Зимній сонъ нѣкоторыхъ
животныхъ, воппіпв іп Ьіетев рго сіЬо
ргоѵівиз (Рііп.). ёотщів Ьіетаіів. Зим-
няя обувь, саісеаіив ЬіЬегпие. 3. снѣгъ
піх ЬіЬегпа. Зимняя, сѣверная сторона,
рагя а 8ОІе аѵегза. Лежащій на сѣверную
сторону, ЬіЬегпив. Зимнее солнце, 5ОІ
ЬіЬегпив. Зимняя комната , сиЬісиІит
ЬіЬегпнт. Зимняя буря, ргоееПа ЬіЬег-
па. Зимнее время, іетрив ІііЬегпит, Ьі-
етаіе. Въ зимнее время, іетроге Ые-
ті«. Зимній запасъ, соріа іп Ьіетет рго-
ѵіва. Зимній день, йіев Ьіетаіів, йіев
ЬіЬегпив, йіев Ьгиіпаіів. Зимняя погода,
іетревіае ЬіЬегпа, Ьіетаіів. Зимнее жилье,
ЬіЬегпнт , ЬіЬегпаснІит. Зимній путь,
',а 1,аііІ8 аріа. Я поѣду при первомъ
зимнемъ пути, ргіпіа ѵіа ІтаЬів аріа ргой-
ЗЛА
сівсаг. Зимовалый, диі іп саѵеа Ьіетет,
ігапве^іі, іоіегаѵіі. 3) Опой Ьіете, рег
Ьіетет гевегѵаіит, азвегѵаіит еві. Зи-
мовалое сѣно, Гсепит диой Ь. еіс. Зимо*
ваніе, піетаііо. Полки стали на зимованьѣ
по деревнямъ, соЬогіев Ьіетапі ѵісів. Зи-
мовище, зимовникъ, ЬіЬегпшп; саза Ьіе-
таіів. По степнымъ дорогамъ, гдѣ нѣтъ
жилья, строятъ зимовники, въ коихъ про-
ѣзжіе пристаютъ, Іосів йезегіів, иЬі пиііа
зипі йопіісіііа, ехзігиипіиг ЬіЬегпа, ай
диа? регедгіпапіез йеѵегіипі. Зимовщикъ,
диі іп еуиетойі ЬіЬегпів ЬаЬііаі, иі ѵеге-
йозилм сигвиаіев едиов ргжЬеаі. Зимовье,
ЬіЬегпит; Іосия, иЬі Ыетв ігапві§і роіеві.
4) Іп 8іЬегіа: ЬіЬегпит, ай диой іетре-
віаіе ѵіоіепіа рег Ьіетет йесиггііиг еі
диа ѵесіипе иядие ай воіиііопет соисге-
іогит діасіе Оитіпит іпіегтіііипіиг. А'оп
пипдиат еііат, ргасірие іосів йезегіів,
ѵепаіогіЬиз 8іЬегіж еуизпюйі саза езі рго
гссеріасиіо или ѵісет гесеріасиіі ргвевіаі.
ЗИМОРОДОКЪ. Аісейо ізрійа.
ЗИМУЮ. Віетате, Ьіетет ігаикідсге.
Корабль зимовалъ въ Ригѣ, паѵів Кідж
Ьіетаѵіі. Зимующее растеніе, ріапіа Ьіе*
тів раііопв, Ьіетет іоіегаиз.
ЗИНЗИВЕЙ. См. просвирки.
ЗИНЬКА. Равна тауог.
ЗИПУНЪ, зипунчикъ. Ѵевііз гизііса,
атісиіит адгевіе, сгавзікбіто ѵііі райпо
сопГесіит.
ЗІЯНІЕ. Ніаіив. Зіяю, гісіит арегіге,
рапйеге; іиЬіаге. Страшно шипятъ зміи,
страшно зіяютъ, Ьоітепйит іп тойшп
віЫІит еГГипйипі вегрепіев, Ьоггепйит
іп тойит іпіііапі.
ЗЛАКЪ'. 81. Ріапіа, ^гатеп, ЬегЬа.
ЗЛАТАРЬ. См. Золотарь.
ЗЛАТЕНИЦА. 81. К.аЬідо, игейо.
ЗЛАТИЦА. Аития; пишиз ІгіЬиіагіив.
Златница, иитив аигеиз, так. одно питиз.
1039
ЗЛА
ЗЛО
1040
ЗЛАТНИЦА. СЬгуваІі».
ЗЛАТО. Аигит. Златомъ тканная ба-
гряница украшала рамена ея, ригрига
аиго іпіегіехіа врІепдеЬаі еди» Ьитегі».
ЗЛАТОБРОВЪ. Браги» аигаіа.
ЗЛАТОВЕРХІЙ. Аигеов іЬоІо» Ьа-
Ьеп». Златовидный, златовиденъ, аиге-
ОІи», аигеат вресіет ЬаЬепв, аигеп», аи-
гео соіоге. Златовидные класы, врісае
Яаѵевсепіе».
ЗЛАТОВЛАСЫЙ. Аигеі соіогі» саеяа-
ГІет ЬаЬеп», аигісоти». 3. Фебъ, РЬсеЬив
аигісоти».
ЗЛАТОГЛАВЫЙ, ая Москва, Мовдиа
ІЬоІія аигеі соіогі» вріепдеп». Златоглавъ,
Ііііиш ЬиіЬовит.
ЗЛАТОГЛАГОЛИВЫЙ, златоглаго-
ливъ, Гасипдіа ргавіап», ѵаііди».
ЗЛАТОЕ ЧИСЛО. ІЧитеги» апгеив.
ЗЛАТОЗАРНЫЙ, Златозаренъ. Еиі-
^епіег гадіап». 3. лучъ Фебовъ, гаіііі
РЬсеЬі аиго Гиі^епіе». Златозарное солн-
це, 8ОІ аиго вріепдеп», Гиірепіег гадіап».
ЗЛАТОИСПЕЩРЕННЫЙ. Аиго дів-
Ііпсіи».
ЗЛАТОКОВАННЫЙ. Ех аиго ГаЬгіса-
Іи», сопГесіи», іпаигаіи», аиго сігситіііи».
ЗЛАТОЛЮБИВЫЙ, златолюбивъ, аи-
ГІ агаоге Яацгап», а гаги», аѵіди» аб гет
или одно аѵіди». Златолюбіе, аѵагіііа; Ьа-
Ьепді аѵідііа».
ЗЛАТОПЕЧАТНЫЙ. Аигеі» Ііііегі»
ітрге»»и».
ЗЛАТОСТРУННЫЙ. Аигеа» Йде»
ЬаЬеп», аигеі» ЯдіЬив.
ЗЛАТОТКАННЫЙ. Ех аиго іехіи»,
аиго іпіехіи» или іпіегіехіи».
ЗЛАТОУСТЫЙ. Аигеит о» ЬаЬеп»,
аигеа ѵегЬа оге Гипдеп». Іоаннъ злато-
устый, Іоаппе» СЬгу»о»Іоти».
ЗЛАТОЦВ-ЬТНЫЙ. Аигеоіив, аигео
СОІОге, Гиіѵи»; аигаіи».
' ЗЛАТЫЙ. (81.) Аигеиз. Не было тамъ
I НИ столповъ порфирныхъ,возвышающихъ
великолѣпныя зданія, ни златыхъ ковровъ,
пиііае іЬі егапі е рогрЬугііе соіитпа*, та-
рпіііса вивііпепіе» «едііісіа, пиііа іареіа аи-
геа. 2) Ехітіи», е^ге^іи». Златой вѣкъ,
аигеа аеіав. Златая умѣренность, аигеа
піебіосгііа». Златое сочиненіііце, аигеи»
ІіЬеІІи». Златѣю, аигеит, аигаіит, Гиіѵиіц
Йегі, аигеит соіогет дисеге. Уже поля
златѣютъ, а§гі дат Оаѵепі, Йаѵевсипі
агівіі».
ЗЛАЧНЫЙ, бгатіпози», ЬегЬо»и».
ЗЛАЩУ. 81. Іпаигаге.
ЗЛО. Маіит, таіа. Смерть ие есть
зло, тог» поп еві іп таіі». Рабство есть
величайшее изъ всѣхъ золъ, вегѵііи» ша-
Іегиш отпіит ровігетит. Большее зло,
реди». Выбрать изъ золъ меньшее или
самое малое, тіпіта де таіі». Зло уве-
личивать зломъ, таіит таіо аддеге; та-
іит аицеге. Ты это зло болѣе бы увели-
чилъ, іп йісеге Іапдиат иприів ехвіяіеге».
Причинить кому зло, таіит аіісиі Гасеге,
іпГегге. Желать кому зла, аіісиі таіе
ѵеііе, таіеѵоіит е»»е; е»»е іпГепяит еі
іпітісит. Кто имбудь зло на кого иы-
слигь, іпвіаі регіспіпт аЬ аіідио. Отвѣ-
чать доброиъ за зло, реп»аге таіейсіа
ЬепеГасіі». Дѣлать другому всевозмож-
ное зло, отпі іодина ѵехаге аііегит. Онъ
никому не дѣлаетъ зла, пиііі диіддиат
іпГегі таіі. Все зло случилось отъ его
погрѣшности, диіддиід еві таіі, ід еди»
сиіра сопігасіит ееі. Зло никогда одно
не приходитъ, аіідиід ех аііо таіит пав-
сііиг. Во зло употреблятъ, аіідиа ге
аЬиіі; аіідиа ге таіе или регѵегве иіі, аіі-
диа ге аЬивіѵе иіі. На зло кому, соиіга
аіісиди» ѵоіипіаіет. На зло всѣмъ что
дѣлать, отпіЬп» іпѵііі» аіідиід Гасеге.
Злоба, таііііа, таіі^нііа», сирідііав посеп.-
ЗЛО
8ЛО
1042
1041
. ыніиііав. Они имѣютъ между собою
злобу, вітиіив іпіег еов іпіегсебіі. Зло-
блю, ехасегЬаге, ехаврегаге, ігат аіісціив
іпсепйеге. Дразня звѣря, тѣиъ болѣе
его злобишь, іасеввііа Гега ео та&ів еха-
врегаіпг. Злоблюсь, ігаіит йегі, вітиііа-
іет абѵегвив аіідиет вивсерівве. — Зло-
бно, таііііове, таіі^пе. 3. его поносятъ,
таііііове оЫгесІаІиг еі, беІгаЫІиг бе е]ив
Гата. Злобный, злобенъ, та1і"пив, таіі-
ііовив, ітргоЬив. Злобствую, аіісиі вис-
сепвеге, вІотасЬагі, вітиііаіет абѵегвив
аіідиет вивсерівве.
ЗЛОВОНІЕ, Маіив или Гсебив обог,
Гоеіог. Зловонный, Гсеіійив, риіібив, таіе
оіепв. Зловонные чирьи, рнііба иісега.
ЗЛОВРЕДІЕ. Ватпит асегЪит. Зло-
вредный, регпісіовив, ехіііовив.
ЗЛОВѢРІЕ. Гаіва босігіпа, Ьаегевів.
Зловѣрпыіі, Ііатеіісия; Гаіва: босігіпа? бе-
йііив; Гаіва бо^таіа атріесіепв, ведиепв.
Зловѣрство, регтапвіо іп ікегеяі, іпсгеііи-
Іііав; вепвив а ѵега геіі^іопе аііепив. Зло-
вѣръ, вѣрна, ргаѵе вепііепв іп бо^таІіЬив
ессіевіаэ.
ЗЛОВѢЩАНІЕ. Саіитпіа, оЬігесІаІіо,
таіі^па сгітіпаііо.
ЗЛОДѢЙ. Новіів сарііаіів, іпітісив са-
рііаіів; абѵегвагіив сарііаіів, іпітісіввітив,
іпГепвіввітив. Прежде мнѣ былъ другъ,
а теперь сталъ злодѣй, оііт Гиегаі атісив,
пипс Ьовіів сарііаіів іиГепвіввітив Гасіив
еві. 2) 8опв, таіейсив, похае геив. 3) Рег
Іосит: Ахъ' ты злодѣй! ай! всеіегаіе!
Злодѣйка, абѵегвагіа, іпітіса арегіа, асег-
Ьа,іпГепвІ85іта; посепв, таіейса. Злодѣй-
ски, таіе, ітргоЬе; всеіевіе, всеіегаіе.
Злодѣйскій, таііііовив, ітріив, ітргоЬив,
всеіегаіив, Гасіиоговив, всеіевіив. Злодѣй-
скія предпріятія, сопаіив ітргоЬі, Гасіпо-
гозі. Злодѣйственный, злодѣйствепъ,
т. ч. злодѣйскій. Злодѣйство, таііііа,
ітргоЫіав, ргаѵііав. 4) Маіейсіпт (когда
вредимъ другимъ), всеіив (преступленіе
особенно противъ всеобщей безопасности,
убійство и пр.) пеГав (противъ Религіи).
Сгітеп (по колику насъ въ томъ обвиня-
ютъ), таіит Гасіпив и одно Гасіпив. Учи-
нить злодѣяніе, Гасіпив соттіііеге, раі-
гаге, абтіііеге, іп ве вивсіреге. Вотъ
важный и прекрасный случай преслѣдо-
вать злодѣевъ, защитить невинныхъ,
показать себя, ессе та&па риІсЬеггіта-
дие таіегіа іпвесіапбі посепіев, тівегоя
ѵіпбісапбі, ргоГегепбі ве. Злодѣйствую,
Гасіпив соттіііеге; всеіив Гасеге, таіей-
сіит соттіііеге. Злодѣяніе, таіебсіит,
всеіив, Гасіпив, таіе Гасіит, таіит Гасі-
пив, поха.
ЗЛОЖЕЛАТЕЛЬ , зложелательница.
Оиі, диа? таіе вепііі; іпітісив, іпітіса.
Зложелательный , таіеѵоіив , ітргоЬив,
іпідиив. Быть очень зложелательиу, рев-
віте вепііге. Зложелательство, іпітісіііа,
вітиііав. Зложелательствую, таіе веи-
Ііге, аіісиі аіідиіб ітргесагі. < ->— -/.
ЗЛОЙ. См. Злый. .. •
ЗЛОКЛЮЧЕНІЕ. Савиз абѵегвив, са-
вив іпГевІив, так. одно савив. Злоключи-
мый, злоключительный, тівег, саіатііо-
вив, ріепив таіі, тівегіагит; таіо соті-
Іаіив.
ЗЛОКОЗНЕННЫЙ. Оиі рагаі аіісиі іп-
вібіав; диі іп аіідиет еві апіто аііепо или
таіе айесіо. 2) Регпісіовив, Гипевіив.
ЗЛОМУДРЫЙ, Авіиіив, Ггаибиіепіив,
таііііовив. Зломудріе, таіеііова тепв,
тепв таіеѵоіа; врігііив еіаііо.
ЗЛОМЫСЛЕННИКЪ. Ліаіеѵоіепв, іт-
ргоЬив, іпідиив. Зломыслеппо, сопвіііо
ргаѵо. Зломысліе, апітив ІпГевІив, соп-
віііит таіит, ргаѵит. Зломышлю, соп-
іга аіідиет вепііге; іи аіідиет евве апіто
4043
ЗЛО
ЗЛО
10-54
аііепо или таіе аГГесІо; аіідиій или соп-
віііит а§іІаге айѵегвив аіідиет,
ЗЛОНАМѢРЕНІЕ, Маіит , ітрго-
Ьит сопеіііит. Злонамѣренно, таіо, іт-
ргоЬо сопеіііо. Злонамѣренный, аіідпій
или еопеіііит а»іІапе айѵегвив аіідиет.
ЗЛСНРА.ІЕ, Хаіига, іпйоіев ргаѵа;
таіит іп^епіит, таіив апітив. Зло-
нравный, злонравенъ, іи^епіо ргаѵо, та-
Ііііоеие, ітргоЪие.
ЗЛОНЫРНЫЙ, Іпеійіоеиб, йоіовив, Ггаи-
йиіепіие. Злонырство, іивійіа?, йоіив; Ггаие,
Ггаийиіепііа. ітргоЬіІав; апітив виЬйоІив.
ЗЛООБСТОЯНІЕ, Савив айѵегвив, та-
іит.
ЗЛОПАМЯТНЫЙ, ОЯепеа- тетог,
вітиііаііе Іепах, иісівсепйі сирійив. Зло-
памятство, вітиііав, иісівсепйі сирійііав.
Злопамятствую, ойепвж тетогет евве;
ойепвге тетогіат вегѵаге, іііаѣв пцигіге
тетогіат сопвегѵаге, иісівсеийі сирійит
евве; йаіа оррогіипііаіе рсепав аЬ аіідио
ехреіеге.
ЗЛОПОЛУЧІЕ. Маіит, іпГогІипіит;
гев айѵегеа?; савив айѵегвив. Это не по-
слѣднее з. въ человѣческихъ дѣлахъ,
еа іп геЬив Ьитапів Ьаий ровігета саіа-
тііав еві. Злополучно, іпГеІісіІег, тівеге.
Злополучный, тівег, тівегіа рга?йііия,
айѵегвив, іпі'аивіив, віпіеіег. Быть злопо-
лучііу, іпГеІісет, тівегит евве.
ЗЛОПОМЫШЛЕНІЕ. Апітив іпГее-
іив, таіа тепв, ойіит.
ЗЛОРАДНЫЙ. Маіеѵоіепв, аііепіе та-
Іів ^аийепв. Злорадство , таіеѵоіепііа,
раийіит йе йатпо аііогит; ѵоіиріав ех
таіо аііегіив віпе етоіитепіо вио. Зло-
радствую, аііепіе таііе ^аийеге; йе йат-
ио аііогит Ігеіив.
ЗЛОРѢЧИВЫЙ, Маіейісепйі сирійив,
аѵійив. Злорѣчіе , таіейісепйі, ргоЬга
вп^егепйі ІіЬійо, сирійііав. Не внимать
злорѣчію и не находить въ немъ удоволь-
ствія, пес еегтопіЬив таіі^пів аііепйеге,
пес іів аіі.
ЗЛОСЕРДЫЙ. Ма1і§пив, таіив, таіі-
Ііовив.
ЗЛОСЛАВІЕ. Гаіва йосігіпа. 2) Ма-
1а Гата, іпГатіа. Злославлю, іиГатіащ
аіісиі тоѵеге, іпГатаге диет.
ЗЛОСЛОВІЕ. Саіитпіа’, оЫгесІаІіо,
таіа Гата, іпі'атіа. Злословлеиіе, таіі-
§па сгітіпаііо, таіейісііо, сопѵісіит. Зло-
словлю, таіейісеге аіісиі, таіейісііе аіі-
диет ІіЬеге, Іасееееге; таіейісіа іп аіі-
диет йісеге, сопрсеге, соп^егеге; сопѵі-
сіагі; сопѵісііе сопеесіагі; ргоЬга аіісиі йі-
сеге, іп аіідиет Гипйеге, іпзегеге; ргоЬгіе
таіейісііедие ѵехаге; аіідиет таіейісо
йепіе сагреге. Злые всегда злословятъ
честныхъ, ітргоЬі таіейісііе іпеесіагі ео-
Іепі ргоЬов, Ьопееіоб. Злословный, саіит-
піовие; Гаіеав сгітіпаііопев сопііпепе.
ЗЛОСМРАДІЕ. Гтіог; таіив, Гоейие
ойог. Злосмрадный, таіе оіепе, риіійие.
ЗЛОСОВѢТІЕ. Маіит, посепв сопві-
Ііит. 2) Маіа тепв, таіив апітив, таіа
ѵоіипіав. Злосовѣтникъ, таіив аисіог,
еиавог, Ьогіаіог, таіе вепііепе. Злосовѣт-
шща, Гетіпа, ди® йаі таіа сопвіііа; диге
іп пое еві апіто аііепо. Злосовѣтую, рга-
ѵа, похіа аіісиі виайеге. 3) НаЬеге по-
сепйі ѵоіипіаіеів.
ЗЛОСТНО. Ма1і"пе, таііііове. 3. по-_
носить кого, таііііове сгігеіпагі, гергеЬеп-
йеге. Злостный, таііііоеив, таіі^пив.
Злостный звѣрь, апітаі ваеѵит. У него
и взоръ злостенъ, еііат е]ие аересіие рга-
ѵа дижйат рга- ее Гегі.
ЗЛОСТРАДАНІЕ, Маіа; гея айѵегеа?-
Злостражду, таіа Гегге, раіі; сгисіагі; іп
витта іпГеІісіІаІе ѵегвагі; реввіто Іосо
евве; іпідиіввіта Гогіипа йіі.
ЗЛОСТЬ. Маііііа, іттапііав, ва?ѵі1іа,
І0&
аігосііав-
зло
У тигра злость въ глазахъ,
осиіів Іівгійів яа-ѵіііа іиеві.
ЗЛОТВОРЕНІЕ. Маіейсіиш, йеіісіпт,
таіит Гасіпив. Злотворитель, таІеГас-
(ог, таіейсив. Злотворный, таіейсив, ио-
сепв. 3. духъ, іп^епіиго ргаѵшп, іпйоіее
ргаѵа. Злотворю, таіит іпГегге, йатпит
іпГегге, сопІгаЬеге; еесигіт іпрсегеаіісиі,
какъ посл. у Цпц.
ЗЛОУМНЫЙ, злоуменъ. Оиі іп«епіо
таіе, регрегат, регѵегее иіііиг.— Зло-
умышленіе, еопеіііит, ргороеііит, іпеіііи-
Іит таіит, ргаѵит. Злоумышленный,
таіе вепііепв, т. аПесІив, апітаіие. Зло-
умышленіе объявится, іпеійі® іи оссиііо
поп шапеЬипІ. Ь) Злоумышленный со-
вѣтъ, еееіееіит еопеіііит. По злоумыш-
ленному совѣту , еееіееіо сопеіііо іпііо.
Злоумышляю, ргаѵарагате, а^ііаге, а§ете,
ерссіаге; регпіеіепі пеГагіе тоіігі; регѵег-
ве, регрегат іпіегргеіагі, іи таіат рагіет
ассіреге аіідиій, бе аіідиа ге таіе соцііаге.
ЗЛОУХИЩРЕНІЕ. Авіиііа, «Іоіиз, та-
ііііа; таіге агіев. Злохитрство, реіиіап-
Іег, Іаесіѵе Гасіит; ГаІІасіа, Ггаие, «Іоіиз.
Злохитрый, злохитръ, аеіиіив, Ггаийиіеп-
Іив, шаііііовив, йоіоеие, іпеійіовие.
ЗЛОХУДОЖНЫЙ, Маііііозив , таіі-
8иив, ітргоЬие, педиапі. (
ЗЛОХУЛЕНІЕ. ОЫгесІаІіо, ѵііирегаііо
та1і«ріа.
Злочестно, ітріе, ітргоЬе. Зло-
честный, злочестенъ, ітргоЬие, ітріпв,
іттетот Пеі. Злочестіе, ІтргоЬіІав, іт-
ріеіав. 2) Ійоіаігіа, Йсіогит йеогит сиі-
іие. Всѣ сплошь свободно злочииству-
ютъ, еееіеіа аЬ ошпіЬие раееіпі регреі-
гапіиг.
ЗЛОЧИНІЕ. Ѵііа йіееоіиіа, іпіешре-
гапе, ІіЬійіпіЬие йейііа.
ЗЛОСЧАСТІЕ. Айѵегвив, іпГевІив са-
®ие , айѵегеа Готіипа, таіит. Злосчастно,
ЗНА 1046
ІпГеІісіІег, тіееге. Злосчастный, злосча-
стенъ, тівег, іпГеІіх, айѵегвив. Злосчаст-
ный рокъ, вогв айѵегеа.
ЗЛОЯЗЫЧІЕ. Віаіейісііо, саіигппіаііо.
Злоязычный, іпаіейісив; еегтопіЬие Гаівіе
аіісиіив Гатат Іа?йепв.
ЗЛЫЙ, ЗОЛЪ. Маііііовив, таіі^иив,
таіив. Онъ очень золъ, ай ігасипйіат
ѵаійе ргошів, кеѵив, асег еві. 2) ІтргоЬие,
ітріие. Злюсь, іга іпсепйі, ехсапйеесеге.
Злюсь, іга іпсепйі, ехсапйеесеге. Злѣй-
шій, реввітив, айтойит ітргоЬие. Зл.
непріятель, шГепеіввітив Ьовіів. Ковать
злое въ сердцѣ, тасЬіпагі аіідиат согйе
авіиііат. Злая горчица, еееіегаіа еіпаріе.
ЗМІЕВИДНО. Яіпиоеіе ЯехіЬие. Рѣка
течетъ з., Яиѵіие еіииоеіе ЯехіЬие рег-
шеаі. Зміевидный, еегрепііе Гогташ Ьа-
Ьепе, еегреиіет геГегепе. 2) йаеѵие иі
эегрепе. 3) іёіииоеіе ЯехіЬие регтеапе,
регеггаие.
ЗМІЕВИКЪ. Вптех адиаііепе. 2) А1-
Ііит есЬсепоргавит. 3) Таісит зегреп-
Ііпшп.
ЗМІЕВЛАСЫЙ. Ап§иісотие.
ЗМІЕВЪ, йегрепііе. Зміева кожа, ехи-
ѵіж еегрепііе; реіііе ап^иіпа; ероііит (ко-
торую скидаетъ каждый годъ). Змій, еег-
репе. Зміиный, — ное шипѣніе, еіЫ-
Іие, еіЬіІит еегрепііе. Змѣй, змѣя, змѣй-
ка, еегрепе; апуиіе. 2) Мііѵие сЬагІасеиз.
Спускать змѣй, шііѵое сЬатІасеое ѵепіів
йаге, реггоіііеге.
ЗМѢИНАЯ ГОЛОВКА. См. Ужовка.
ЗМѢИНЫЙ, Зегрепііе. 3. хвостъ,
саийа шііѵі сЬагІасеі.
ЗНАЕМЫЙ. Коіие, ГатіІіагіе. Всѣми
знаемый, отпіЬие поіие, диет отпее по-
гипі.
ЗНАЙ. ГЧіЫІо тіпие, піЬіІо весіие, пе-
дие ео еесіив. Здѣсь были почтенные
люди, а о нъ знай себѣ шумитъ, Ьіс ѵепе-
1047
ЗНА
ЗНА
1048.
гапйі айегапі ѵігі, іііе ѵего піЬііо тіппв
вігерііит тоѵеі.
ЗНАКОМЕЦЪ. Уоіив, атісив, Гаті-
Ііагів. Онъ мнѣ старинный з., ивив ѵеіив
еі сопвиеіийо тіЬі сит ео іпіегсейіі.
Знакомка, поіа, Гатіііагів. Знакомлю, Йо-
сеге аіідиет аіідиііі или Йе аіідиа ге. Ь)
Гасеге иі диів іп аіісидив Гатіііагііаіет
ѵепіаі. Не должно добрыхъ съ непороч-
ными знакомить, сГйсіспйит еві, иі пиі-
іа Гатіііагііав Ьопевіів сит таІів (ргоЬів
сит ітргоЬів) іпіегссііаі. Знакомлюсь,
сопвиеіийіпет сит аіідио ]ип§еге, іп аіі-
си)ив Гатіііагііаіет ѵепіге. Знакомство,
поііііа, ивив, Гатіііагііав, сопвиеіийо (ко-
роткое знакомство). Давнишнее, старин-
ное знакомство, ѵеіив сопзиеіиііо, ѵеіивіав.
Сдѣлать новыя знакомства, поѵав атісі-
Ііав сотрагаге. Знакомый, поіив. Знакомая
дорога, ѵіа поіа. Онъ давно мнѣ знакомъ,
ивив ѵеіив тіЬі сит ео іпіегсеіііі; иіог
ео. Знакомые, атісі, Гатіііагев, поіі.
Со всѣми быть знакому, имѣть обширное
знакомство, тиііов ЬаЬеге атісов; тиііів
поіит евве еі Гатіііагет. Быть хорошо
знакому, таріо Гатіііагііаіів иви или
тиііа сопвиеіиіііпе сит аіідио соіуипсіит
евве. — Знакъ, віріит, иоіа, іпйісіит,
ѵевіі^іит, ві§піВсаІіо. Образной, Фигур-
ный знакъ, іта^о. Нажженый, віі^та.
Знакъ любви, печали, ві^ппт атогів, йо-
Іогів. Знакъ благорасположенія, отравле-
нія ядомъ, іпйісіит Ьепеѵоіеиііае, ѵепепі.
3. корыстолюбія, ѵевіі^іит аѵагіііае. Зна-
ки преизяшествомъ свойства превосходя-
щіе лѣта, ехітіае ішіоіів аг^итепіа аеіа-
Іет Іоп§е ргаеѵепіепііа. Это очевидный
знакъ невинности, та^пит Ьос ві^пит
еві, еит евве ехіга похат. Условный з.,
поіа, диге аіісиі сит аіідио сопѵепіі. Ча-
сто сл. знакъ въ лат. не переводится, а
выражается родит. п. съ евве. 3. благо-
разсужденія, (ргаѵііаіів езі. Быть знакомъ,,
вдгпо евве., послѣ чего слѣдуетъ неопр.
нак. съ вин. и. Служитъ знакомъ, ві^пищ
еві. Дать знакъ, 8і»пит йаге. Д. з. ру-
кою, тапи ві^ніВсаге. Пальцами, хру-
стѣньемъ, сопсгераге йі§іііз. Знакъ на
чемъ ставить, поіат айропеге ай аіідиій
или аіісиі геі. Нажечь на чемъ знакъ,
поіат іпигеге аіісиі геі. Нажечь на ляш-
кѣ у лошади знакъ бычачьей головы,
іпві§пе Іапгіпі сарііів агто едиі ітргі-
теге. Никого не должно презирать, если
въ немъ видимъ знакъ, признакъ добро-
дѣтели, петіпет пеДір;спйит еві, іп дио
аіідиа віцпіСсаІіо ѵігіиіів аррагеаі. 2) Знакъ
на войнѣ: ві^пит. Дать знакъ къ напа-
денію, ргоеііі соттіііепйі или одно рггеііі
відпшп йаге. Дать знакъ къ выступленію
въ походъ, ві^лшп йаге ай еипйшп; соп-
сіатаге ѵава. Данъ знакъ къ выступле-
нію въ походъ, сопсіатаішп еві. Дать
знакъ къ выступленію назадъ, ві§пшп
гесеріиі йаге; ві^пит гесіріепйі йаге. 3)
= Знаменіе, явленіе, предзнаменованіе,
ві§пит, іпйісіит, отеп, ргойі&іит, овіен-
Іит, рогіепіит (предвѣщаніе), аи^игіит.
Хорошій, счастливый знакъ, отеп Ьо-
пит весипйит, йехігит, Гаивіит. Худой
з., отеп таіит, віпівігит. Двѣнадцать
знаковъ небесныхъ, йиойесіт ві"па с®-
Іевііа. 4) Знакъ Офицерскій, всиіиіит
ресіогаіе. Дать знакъ или пароль, Іевве-
гат Йаге.
ЗНАМЕНАНІЕ, креста. Кев сгисе ві-
§паІа. Знаменаю, поіаге, йепоіаге, ві§па-
ге, ві^піСсаге, іпйісаге. Знаменаюсь и
знаменуюсь, поіагі, йепоіагі, віупагі. 2)
Знаменаться крестомъ, сгисів ві^по ве по-
іаге, ве сгисе ві"паге. — Знаменито,
е§ге§іе, ехітіе, іпві^пііег. Знаменитость,
ехсеііепііа, ргжвіапііа. Знаменитостію
заслугъ славный родъ, репв гаакішів ѵіг-
ЗНА
ЗНА
1030
1049
1и(ІЬив сіагіввіта, оЬ е-ггс^іа іпраігіат те-
гіІа іпвцхпів, сопврісиа. Знаменитый, зна-
менитъ, ехсеііепв, рга?8Іапе, ехітіив, е§ге-
^іив, поЬіІів, іііивігів. Знаменитый родъ
Октавія, §епв рга?сіриа. Знаменитый родъ,
«іігрв ^епегів поЬіІіІаІе сопврісиа. Зна-
менитая заслуга, тегііит іп аіідиет, йе
аіідио еуге^іит, ехітіит. — Знаменіе
я!., ві^пит, іпйісіит, аг^итепіит. 3)
Меіеогоп, рЬаепотепоп, ѵівит а?іЬегіит.
4) Мігасиіит, рогіепіит, ояіѳпіит, рго-
йі&іит, пюпвігит. Знаменіе креста, сги-
сія яі§пит. — Знаменный, ѵехіііі, ѵехіііа-
гів. Знаменное древко, регііса ѵехіііі. —
Знаменованіе, ві^піСсаНо, ѵів, роіевіая, по-
Ііо ѵегЬо яиіуесіа, вепіепііа. Это слово
берется въ разномъ знаменованіи, роіее-
Іав Ьщив ѵосів піиіііріех еві (вооб.) Ьиіс
тегЬо зипі ті§гаІіопез іп аііеппт тиііа?
(относительно иносказательнаго смысла).
Слова, имѣющія одинакое знаменованіе,
ѵосаЬпІа иіет йесіагапііа или е^ивйет
роіезіаііз. Это слово имѣетъ такое соб-
ственно зиаменованіе, Ьиіс ѵегЬо Йоті-
сіііит ргоргіит езі іп Ьос. Знаменован-
ный, поіаіиз, йеві^аіия, Йісіив, потіпаіив.
ЗНАМЕНОНОСЕЦЪ- Ѵехіііагіив, ѵе-
хіІІіГег. 2) 8і^пит Гегепв.
ЗНАМЯ. 8і"пит тііііаге (всеобщее
слово, т. ч. армейскій знакъ, подъ коимъ
разумѣется также Римс. орелъ). Собира-
ются у знаменъ, сопѵепіипі ай 8і"па.
Идутъ за знаменами, 8І§па виЬведиипІнг.
Тронулъ, взялъ знамена и ударилъ съ‘
ними на непріятеля, іп Ьовіепі аі^па іп-
Іиііі; ѵехіііит (главное знамя для дивизіи,
иа коемъ въ послѣдующія времена выши-
ты были образъ и иаія Императора), яі§-
пит (для особеннаго отдѣленія, Когорты,
подъ коимъ воины давали присягу). По-
ставитъ, поднять знамя, ѵехіііит ргоро-
пеге, Іоііеге. Опустить, подклонить зна-
мя, ѵ. виЬтіІІеге. Собираться къ знаме-
намъ, ай ѵехіііит сопѵоіаге, сопсиггеге;
8і^пів ее ১ге§аге. Собирать къ знаме-
намъ, ай 8І§па ѵосаге. Отъ знаменъ уда-
ляться, яіріа тііііагіа геііпдиеге, а 8І§пІ8
йівсейеге. Войско, удалившееся отъ сво-
ихъ знаменъ, ехегсііив ві^погит йевегіог.
Итти съ распушенными знаменами, яоіи-
ІІ8 8І§ПІ8 іге. 2) ЬіЬгі Ггопа. 3) 8і»і11ит,
8і§пит. 4) 8уп§гарЬи8, йіріота, Ііііега?
йе яесигііаіе іііпегік.
ЗНАНІЕ. А'оііо геі. 8сіеп1іа, со^пі-
Ііо, іпіеііесіив. Имѣть въ чемъ знаніе,
аіісщия геі поііііат или всіепііат ЬаЬеге;
аіідиій повве. Пріобрѣсти, получить въ
чемъ знаніе, аіісщив геі со^піііопет или
всіепііат сопведиі. Имѣть хорошія зна-
нія, іп гегит со»пі1іопе ѵідеге. Не имѣть
ученыхъ знаній, піЬіі Ііііегагит всіге.
Имѣть знанія въ исторіи, философіи, аЬ
Нівіогіа, РЫІоеорЬіа іпяігисіцт евве.
Имѣть Яйанія въ Латинскомъ языкѣ, Еаііпе
всіге, І.аііпе йосіит евве. Имѣть осно-
вательныя званія въ Латинскомъ языкѣ,
Ьаііпів Ііііегіа йосііввіте егийііит евве.
Наше знаніе почастное, несовершенное,
піЬіі сегіі всігі роіеві.
ЗНАТНОСТЬ. 8р1епйог, сіагііав, та-
@пШсепІіа. 3. рода, яріепйог, сіагііав §еп-
Іія. Куда дѣвалась и знатность, еііат
аисіогііав е]ив йесійіі, ЬеЬевсіІ; йе ехівіі-
таііопе регйійіі. Знатный, сіагпв, ат-
рііввітив, іііивігів, іиві^пів, соиврісиие.
Знатный вельможа, ^еиегів йі^нііаіѳ соп-
врісииз ѵіг. 2) Іпві^иів, та^пив, атріив,
поІаЬіІів. Знатная сумма денегъ, та^иа,
дгапйів ресипіа? ѴІ8. Богатый, знатный
запасъ, ѵіаіісит ІіЬегаІе. — Оставить при
себѣ знатнѣйшее число самыхъ лучшихъ
людей, геііпеге веспш рга?в1ап1іввітов
Чиовдие ас ріигітов. Знатный пиръ,
сопѵіѵіппі Ггедиепя, Іаиіищ. Знатная,
1058 ЗНА
важная потеря, ^гаѵе батпшп. Знатный
удѣлъ, знатная область, ітрегіит Іаіе ра-
іепв. Знатное собраніе, сопсіо Ггедиепв.
Знатнѣйшая часть города, сеІеЬеггіта
рагя оррібі. 3) Ма^пійсив, яріепбібия, от-
пі Іихи сі ориіеиііа іпяігисіив. Знатный
домъ, ботив вріепбіба, та^пійса. Быть
пе такъ знатиу, іепиі еяяе аисіогііаіе.
Разорить знатнѣйшіе города, еѵегіеге
поЬіІіввітая игЬек. 4) Л’оіаііііік. Въ шер-
сти овечей знатенъ волкъ, еііат Іапа оѵіі-
1а а^повсііиг Іирив.
ЗНАТОКЪ. Іп1е11і<;еп8, регііив, всіепв
геі, ^иагив аіісидия геі,' жвіітаіог, ехівіі-
таіог. Также чрезъ описаніе: іе, диііп-
іеііі^іі. 3. со вкусомъ, іпіеііі^епв ехівіі-
таіог, Ьото іп^епіовив аідие іпіеііі^епв;
еіе^апв вресіаіог. Ученый знатокъ, дос-
Іивеііиіеііі^спв ехіяіітаіог. Онъ въ этомъ
знатокъ, аіідиіб іпіеііі&іі, саііеі, аіідиіб
ео"иііит ЬаЬеІ: іп аіідиа ге ѵегзаіив еві.
3. въ краснорѣчіи, іп еіодиепііа ѵегваіив
еі ехегсііаіия. 3. въ музыкѣ, сіцив аигев
ѵеі тіпіта вепііипі. 3. въ живописи,
е'Іе^апз рісіиг® вресіаіог. 3. по части зе-
мледѣлія, артсоіаііоиія ргибеив. Знат. въ
лакомствахъ, егибііит еі виЫіІе раіаііит.
ЗНАТЬ, з. участь моя такая, Ьапс
теат вогіет евве ѵегівітііе еві. 3. онъ
богатъ, что такъ сыплетъ деньги, сит
(Іаіі тобо) еЯиве ресипіат ргоГипбаі, бі-
Іарібеі, біѵііет евве ѵегівітііе еві.
ЗНАТЬ. Аисіогііав, бі^пііав, .т-яііта-
Ііо, ропбив. Онъ въ знати, ѵаіеі, ропбив
ЬаЬеІ. Они въ знати при дворѣ, Іосит
еі питегит ЬаЬеІ, оЬііиеі іп аиіа. По-
пали и мы въ знать, пов диодие вріепбо-
гет сопвесиіі витив. Быть въ большой
знати, ргароіепіет евве. Ввести кого
въ знать, аисіогііаіет аіісиі рагаге, соп-
сіііаге, аб бі^пііаіет аіідиет регбисеге.
ЗНАЧЕКЪ. Рагѵит ѵёхіііит. 2) 8си-
ЗНА І05->
іит ресіогаіе. 3)Іпві§пе, дио бесогапіиг
тііііев вресіаіівяіт® ѵігіиіія.
ЗНАЧЕНІЕ, См. Знаменованіе.
ЗНАЧКОВЫЙ, товарищъ. Соси я бисів
тііііит ариб Сочасов.
ЗНАЧУ. Іпбісаге, ві^пійсаге, іпбісіищ
геі Гасеге, ехргітеге. Эта статуя значитъ
Венеру, Ь®с віаіиа Ѵеиегів еГй^іет ех-
ргітіі. Мало сказано, но иного значитъ
раиса ѵегЬа, яеб диае тиііит ѵаіепі. Это
совсѣмъ другое значитъ, Ьос Іоп^е аііиб
диіб вопаі. Пустыя слова, которыя ни-
чего не значатъ, ѵегЬа іиапіа. Эти два
слова значатъ тоже, Ьюс био ѵегЬа ібещ
вопапі. Если ты обратишь вниманіе на
то, что значатъ эти немногія слова, ві аі-
іепбав, ди® ѵів іпвіі іи Ьів раисія ѵегЬів. 2)
А^еге, вивііпеге, ^егеге; аисіогііаіе Ііоге-
ге, ѵійеге, роііеге, ЬаЬеге ропбив, аисіогі-
іаіет ЬаЬеге. Прежде онъ много значилъ,
оііт та»пит ЬаЬеЬаі ропбив. — Значусь,
ЬаЬегі, бисі. Онъ значится въ домовомъ,
отпускѣ, іи соттеаіи евве сепвеіиг.
ЗНАЮ. Мовве, соп»поѵівве; а1іси]ив
геі поііііат или соп^піііопет ЬаЬеге.
Знать кого въ лицо, аіідиет бе Гасіе пов-
ве. Я даже и въ лицо его не знай,, Ьо-
тіпів поп поѵі Гасіст; Ьотіпет пе бе
Гасіе диібет поѵі. Знаю его по слуху,
поіив еві тіЬі Гата. Отъ воина, который
не зналъ его, или кто онъ таковъ, аЬ і§-
паго тііііе диів еввеі. Не знать чьего от-
ца, пеясіге раігет а1іси]ив диі зіі. Знать
кого хорошо, аіідиет Ьепе повве. Знать
кого коротко, репііия аіідиет іпврехівве;
іпіив еі іп сиіе аіідиет повве. Я знаю его
по одному имени, поіив еві тіЬі потіпе.
Ь) 8сіге, а1іси]из геі всіепііат ЬаЬеге; аіі-
диіб со^пііит ЬаЬеге. Не знаю, куда мнѣ
дѣваться, певсіо,дио те ѵегіат. Не знаю,
поп ЬаЬео, піЫІ ЬаЬео, диоб бісат. Не
знаю, глупымъ ли паче иля безстыднымъ
ЗНА
ЗОБ
1054
1053
такое требованіе, поп Гасііе йіхе-
назвать г
гіт зіоіібіог ап ітрийепііог зіі еіиятойі
розіиіаііо. Знаешь ли ты? зсіп’, зсізпе,
позііп’? Очень знаю, Ьепе, ргоЬе зсіо. Я
знаю уже,-понимаю, сіісішп рпіа (если
угадывая чьи мысли, не лаютъ ему лого
ворпть). Вѣрно, точно знать, сегіо зсіге;
рго сегіо зсіге; сегіиш ЬаЬеге; рго сегіо
ЬаЬеге; сегіиш езі тіЬі аіідиій и йе ге;
ехріогаіит, так. поіиш ехріогаіитдие
тіЬі езі аіідиій и йе ге; со^пііит сотрег-
іитдие тіЬі езі аіідиій. Знай, знай толь
ко, зсіаз, зіс ЬаЬеіо; ЬаЬеіо іапіит. Знать
что за собою, аіісціиз геі или йе аіідиа ге
соизсішп еззе. Сколько я знаю, диой
зсіо; диаиіит зсіо; диой зсіат. Дать ко-
му о чемъ знать, аіідиет сегііогет Гасеге
йе ге; аіісиі аіідиій іпйісаге, ві<;піОсаге,
Гасеге, иі аіідиія зсіаі аіідиій. Дай мнѣ
знать, Гас те сегііогет; Гас, иі зсіат.
Да будетъ въ долю всякому, кому важ-
но знать, отиез зсіаиі, диогит тіегэзі.
Хочу, желаю знать, ѵоіо зсіге; сиріо зсіге.
Очень желалъ бы знать, ѵеііт зсіге. Кто
знаетъ? диіз зсіі? ^Почему знать, авось
либо, Гогіаззе, Гогзііап. Онъ думаетъ и
Богъ знаетъ, что у себя имѣетъ, рег
тиііит или гет тацпат, зе роззійеге
сгейіі. Опъ знаетъ, что у меня есть
деньги, зсіі, те ЬаЬеге респпіат. Онъ
знаетъ, что я счастливъ, те Геіісет еззе
зсіі. Онъ не знаетъ, какъ защититься,
поп ЬаЬеІ, диетайтойит зе йеГепйаі.
2) Зсіге, іепеге, іпіеІІі"еге. Знать что на-
изусть, аіідиій тетогіа іепеге; іп те-
тогіа ЬаЬеге. Знать по Латыни, Баііпе
зсіге; Ьаііпіз Ііііегіз йосішп еззе. Знать
много, та$пат йосігіпат ЬаЬеге. Очень
много з., випі іп аіідио ріигітае Ііііег®.
Совсѣмъ ничего не знать, отпіит гегит
тзсіит еззе. .3) Ты еще не знаешь ме-
ня, или каковъ я, пбп заііз те регпозіі
еііат диаііз зіт. Дать себя знать, ояіеп-
Йеге, диі зіт, диосит гез еі зіі; зеиііге,
зепзи регсіреге; айтопегі. Эта дорога
дала себя знать, диій зіі ііет ітрейііит,
диоѵіз Іетроге зепііат. Эта должность
дала ему себя знать, диаш тоіезішп Ьос
тппиз еі Гиегіі, пипдиат поп зепііеі,
диоѵіз іетроге айтопеЬііиг. Настоящая
война даетъ себя знать, Ьос Ьеііит, диат
дгаѵе Гиіигит зіі, отиі іетроге саіаті-
іаіе айтопеЬітиг. Я никого не хочу
знать, пиіііиз гаііопет ЬаЬео. Не знать
никакой опасности,пиііо регісиіо тоѵеге.
Не знать никакой мѣры, отпет тойит
ехсейеге. Знай себя, іиа, поп аііепа сига.
То и знай, аззійио, зіпе іпіегтіззіопе;
сопііпио, іийезіиепіег, регреіио. То и
знай бѣгаетъ, піЬіІ аііий, диат йізсигзаі.
То и знай, что это твердитъ, ізіий ЬаЬеІ
зешрег іп оге. Знаюсь, мы не такъ да-
вно знаемся, Ьаіс іпіег поз пирег айто-
йит поііііа езі, мы давно знаемся, ѵеіив
іпіег поз изиз іпіегсейіі. Нельзя съ вами
знаться, педиео іе иіі. Знающій, зсіепз,
"пагиз; регііив, ехегсііаіиз, ѵегваіив, еги-
Йііиз, Йосіиз, въ чемъ, аіідиа ге. Онъ з.
человѣкъ, езі Йосіиз, регііив, егийііиз.
Знающіе морехолцц, Ьотіпез іп геЬиз
тагііітіз ехегсііаіі.
ЗНОБКІЙ, знобокъ. Аізіозиз, ітраііепз
аі^огіз. Знобкость, аізіоза гаііо. Зноблю,
пітіо Ггі^оге согриз таіе аПісеге. Не
стыдно ли тебѣ на такомъ морозѣ людей
знобить, иоп пе рийеі іе Гатиіоз іиоз иі-
тіо Ггщогі ехропеге ? Знобъ, Ьоггог. 3.
беретъ, Ьоггео, соЬоггезсо.
ЗНОЙ. Л-зіия; іетрезіаз Гегѵійа. Слад-
ка плодамъ во время зною прохлада вла-
жныя росы, Ггі^из гогіэ Ьитійі іетрезіаіе
Гегѵійа езі ГгисііЬиз йеІесіаЬіІе, зиаѵе. Зной-
ный, Гегѵійиз. Знойное лѣто, аевіаз Гегѵійа.
ЗОБАНІЕ. Веѵогаііо. Зобастый, зіги-
1055 ЗОЛ
гоовив. Зобаю, ѵогаге, деѵогаге, говіго
Іипдеге. — Зобъ, •'иііиг, ін^Іиѵіев (у
птицъ). 2) Ѵепіег. Полонъ зобъ, ѵепіег
еві ріепив. 3) 8ігита (у человѣка).
ЗОВУ. Ѵосаге. Звать по имени, аіі-
диет ареііаге, потіпаІіт аіідиет ѵосаге.
Нѣсколько разъ звать, зжре ас вжріиз іп-
сіатаге. Велѣть кого звать, аіідиет аг-
сеззеге. 2) Ѵосаге, іпѵііаге. 3. къ обѣ-
ду, ад ссепат іпѵііаге. На пиръ, сопѵі-
ѵіо адЫЬеге. Меня звали на свадьбу, ад
пирііав іпѵііаіив еит. 3) Сіатаге, сіато-
гет Іоііеге, сіатогот едеге. 4) Иоті-
паге. Какъ васъ зовутъ? диотодо ио-
тіпагів? Его зовутъ, потеп ЬаЬеІ; еві еі
потеп. Звали на честь, а посалили на
печь, шиііа еі роііісііі випі еі піЫІ рггевіі-
іегипі; ех ргіто аихегипІЬопоге еі рові-
еа аврегпаіі вииі. Зовусь, ѵосагі, ареі-
Іагі, потіпагі. Зовъ, ѵосаіив, іпѵііаііо,
іпѵііаіив, ѵосаііо ад ссепат. По твоему
зову, ѵосаіив , іпѵііаіив а Іе, Іе іпѵііапіе.
Безъ зова съ кѣмъ къ кому прдтти, шп-
Ьгапі ведпі аіідиет. Припять зовъ, соп-
дісеге. Не принять, аЬпиеге, гесизаге.
Самъ не напрашивайся, а зва ие прези-
рай, саѵе Іе оЫгидав, ѵосаіит ѵего пе аЬ-
пие. Зовъ дѣло велико, ѵосаііо ад ссе-
пат та§пит ехі^іі витіит.
ЗОДІАКЪ. ОгЬіз или сігсиіиз ві«'піГег;
сігсиіив, диі ві"ПІГег ѵосаіиг; так. одно
зщпіГег, Зодіасив. Зодіи, гергжзепіаііо
2одіасі.
ЗОДЧЕСКІЙ. АгсЬіІесІопіспв. Зод-
чество, агсЫІесЮпісе, агсЬіІесІига. Зод-
чій, агсЬіІесІив; аздііів (надзиратель надъ
строеніемъ).
ЗОЛА. Сіпів, Гаѵіііа (горячая), Ііх (для
толока). Обратиться, превратиться въ
золу, дейа^гаге, сопІ1а"гаге, сотЬигі, іи
сіиегет ѵегіі,геді"і; сінегевсеге. Хлѣбъ
Йспеченьій въ золѣ, рапів виЬ сіпеге сос-
ЗОЛ 1056
Іив. Превратить въ золу, іп сіпегет ге-
ді^еге. Превращеніе въ золу, сопѵегвіо
іи сіпегет; гедасііо іи сіпегет. Щелокъ
изъ золы, сіпів Ііхіѵіив. Золистый, сіпе-
говив, тиііит сіпегів, Йѵіііае, Іісіа сопіі-
пепв.
ЗОЛОВКА, Золовушка. Ггаігіа. Зо-
ловкинъ, Ггаігіге, ад вогогет тагііі рег-
ііпепв.
ЗОЛОТАРНЫЙ. Аигійсів. Золотарь,
аигіГех, ГаЬег аигагіпв, ѵазсиіагіив. Зо- !
лотарцха, ихог аигійсів. 2) Нас ѵосе де-
ві^папіиг еііат іі, диі веііав Гатіііагісав
ригцапі.
ЗОЛОТИЛЬЩИКЪ. Іпаигаіог. Зо-
лотисто, иЬі тиііит аигі іпеві. Въ этой
комнатѣ очень золотисто, Ьос сопсіаѵе
тиііо аиго вріепдеі. Золотистый, аигшп
сопііпепв. 2) Миііо аиго іпдисіив, іпіес-
Іив. Золотистая рама, тиііо аиго іпдис-
іив таг"О (рісіига). 3) Золотистый цвѣтъ,
соіог аигеив.
ЗОЛОТНИКЪ, Тегііа рагв ветипсие.
ЗОЛОТНЫЙ, І.атіпж аигі, Йіі аигі
іп Іаіііидіпет сизі. — Золото, аигшп.
Самородное, аигшп воіідит. Чистое, а.
ригит. Листовое, Ьгасіеа аигі. Червон-
ное, аигшп, ех дио аигеі питті сидип-
іиг. Брусокъ золота, аигі тазва оЫон"а.
Онъ весь въ золотѣ, аиго регіивив еві.
Оправить въ золото, аиго іпсіидеге.
ЗОЛОТОЕ ПРАВИЛО. V. таІЬ., ге-
§и1а аигеа.
ЗОЛОТОЙ. ІѴиттив аигеив. Яоіідив.
ЗОЛОТОШВѢЙ. РЬгу^іо. Золото-
швѣйка, дше аси рііщіі; диж агіет ріігу-
"іоніат ехегсеі. ЗолотоіпвѢйный, —ное
искусство, агв ріігу"іоніа. Золотошвѣй-
ная работа, орив рЬгу^іиги, рЬгу^іопіит.
Золотошвѣііная мгла, асив ВаЬуІопіа.
ЗОЛОТУХА, БсгорЬиІа.
ЗОЛОТУХА. ТЬаІісІгшц Даѵшп.
І05М
зѳл
ЗОЛОТОТЫСЯЧНИКЪ. Сепііава сен-
ЗОЛОТЫЙ. Аигеив,аіігео1из(болыиею
частію берется иносказ.) Золотая жила,
тепа аигі. Работа изъ золота, ориз аи-
геип>. Золотые рудники, аигіГобіпа; ше-
ІаІІніи аигагішп; аигагіа. Золотой ли-
сточекъ, Ьгасіеа аигі. Золотая проволо-
ка,аигиги бисіііс; Шиіп аигешп. Золо-
тая руда, іпеіаііит аигагіит; аигшп гибе.
Золотая нитка, Яіиш аигеит. Золотой
слитокъ, аигі тавва. Золотое зерно, аи-
гі р-апит. Золотая парча, раппив аиго
іехіив- Золотая монета питпгпив аигеив.
Золотой порошокъ, риіѵів аигеив; агепа
аигіГега. Золотой дождь аіігит ріиѵіит
/у Овид.). Золотая вѣтвь, ѵігуа ех аиго.
Золотой песокъ, агепа аигоза. Золотые
отирки, гашепіит или всогіа аигі. Зо-
лотая шту*а, аигі ^ІеЬа. Золотыя вѣ-
іки, віаіега аигагіа; віаіега аигіСсів. Вѣ-
шать что иа золотыхъ вѣскахъ, аигііісіз
ьіаіегя ехашіпаге. Каждое слово вѣсить
на золотыхъ вѣскахъ, ѵегЬит ипишдиоб-
цие яіаіега аигагіа репбеге, аигіПсіз віа-
іега ехашіпаге. 2) Ехітіиз, евге^іив. Зо-
лотой вѣкъ, аигеа аіаз. Златая сред-
ственность, средина, аигеа тебіосгііав.
Обѣщать кому золотыя горы, аигі іпоиіев
аіісиі роііісегі. Этотъ человѣкъ золотой,
яредорогой, Ьипс Ьошіпет бесоі аиго ех-
реибі.
ЗОЛОТОЦВѢТНЫЙ. Аигеоіив, аиге-
аигео соіоге.
ЗОЛОТОПРОМЫВАЛЬНЯ. Аигііе-
Золотопромывалыцикъ, аигііе^іііпв.
ЗОЛОЧЕНІЕ. Іпаіігаіига. Золотить,
•яиго Ііпеге, аиго іисгивіаге, іпЗисѳге, іп-
*®8вГе, орегігѳ, зирегіибисеге, іпіЬгасІе-
аге< Позолотить статую, віаіиаш іпаи-
тате. Позолоченный, аигаіиз, шаигаіиі,
ЗВА
виЬаигаІив. Золотиться, бе аёге, аигеа-,
сеге. _. ...
ЗОЛЯНИКЪ. Сіиегагіиз. ,
ЗОЛЪ. См. злый.
ЗОНТИКЪ. ѴтЬеІІа, итЬгасиІипъ
ЗОРКІЙ, зорокъ. Осиіів асгіЬия еі аси-
Ііз; асиіе сегпепз; асгі ѵіви ргюбііия. Зор-
кость, асіев осиіогнш. Большая з., ѵіви».
асеггітиз. Онъ такую имѣетъ зоркость,
что и въ дали видитъ малыя вещи, іат
асгі ѵіви рггебііив еві, иі еііат тіииіав гев
Іои&о іпіегтаііо біввііав ѵібеі.
ЗОРНЫЙ. См. зоря. у
ЗОРОЧЕКЪ И ЗРАЧОКЪ. Гирчіа.ри-
ріііа; осиіив, осеііив. Зорочки закати-
лись, осиіі ІигЬібі, Йхі еі іттоіі регта- ,
пепі.
ЗОРЯ. Іл^ивНсшп, Іеѵівіісит. Зорный,
зорная водка, вісега Іі^ивіісо соибііа.
ЗРАКЪ. Гасіев, ов, ѵиііив, Ггопв; вре-
сіев; Гогта, Гі^ига. 2) ві^нит, вітиіа-
сгит, ітауо. И столько олтарей предъ
зракомъ симъ пылаетъ, еі Іоі аііагіа Ьиіе
ііпа^іпі ровііа, сопвіііиіа, соизесгаіа випі.
— Зримый, абвресіаЬі1ів7 соизрісиив; оси- '
Іів виЬ]есІив; циоб сегпі роіезі, диой ай-
вресіи вспіііиг. Быть зриму, сегпі осиіів
или одно сегпі; сабегв или ѵепіге виЬ ав-
ресіит или внѣ осиіогит абвресінчі, виЬ
осиіов; соиврісі, аррагеге. Зритель, врѳ-
сіаіог. Быть при чемъ зрителемъ, ярес-
Іаіогет аіісціив евве; аіідиіб вресіаге.
Быть зрителемъ чужихъ страданій, аііе-
пав саіатііаіев іиіиегі. Быть празднымъ
при чемъ зрителемъ, оііовит вресіаіогет
аіісціив геі зе рггеЬеге. Не быть празд-
нымъ при чемъ зрителемъ, аіісиі геі ве
ішшівсоге. Зрительница, вресіаігіх. Зри-
тельный, ѵівиі вегѵіепв. Око есть зри-
тельное орудіе, осиіив еві ѵіяиз іпвіги-
тепіигп. Зр. стекло, зрительная трубка,
іеіезсоріит (у новв.). Зрится, аррагеіх
34
ЭРѢ
ЗУБ
4059
ехвіаі, еіпсеі, ѵійеіиг. Зрѣлище, вресіа-
сиіит. Представлять зрѣлище, вресіаси-
Іит оЯегге (о лицахъ, показывающихъ
что), вресіасиіит ргаѣеге (о вещахъ, до-
стойныхъ зрѣнія). Зрѣлище еще ие на-
чалось, вресіасиіппі поп йит соттізяит
•ві. Быть при зрѣлищѣ, вресіасиіо іпіе-
геяве. 3) Зресіаспішп, ІЬеаІгит. Зрѣли-
те, сцена воины, яейез Ьеііі, Іосия, иЬі
Ьеііит цегііиг; ІЬеаІгит Ьеііі, выраж. не
Латинское. 4) ГаЬиІа; сотоейіа, ігацоейіа.
ЗРѢЛОСТЬ. Маіигііав. Притти възрѣ-
лость, ай таіигііаіет регѵепіге, таіші-
«ліет аззециі. Достигъ зрѣлости возра-
ста , риЬегІаІещ ііі^гевзив еяі. Имѣть
свою зрѣлость, полноту, таіигііаіет ви-
ат ЬаЬеге. Зрѣлый, таіигия, Іетревіі-
•тив. Зрѣлые плоды, таіигі, Іетревііѵі
<гисІия. 2) Рег т. зрѣлый разсудокъ,
^ийісіит сігситяресіит. Зрѣлый воз-
растъ риЬегіа»; яаріепііог геіав. Мужъ
зрѣлыхъ лѣтъ, ѵіг геіаіе сотрояііа.
ЗРѢНІЕ. Ѵівив, яспяия ѵійепйі, сег-
пепді; вепяиз осиіогит. Потерять зрѣ-
ніе, осиіоз регйеге; осиіоя или Іипііпа
осиіогит атіііеге; осиіія сарі. Полу-
чить опять зрѣніе, осиіі аіісиі гевіііиип-
іцг. Зрѣніе тупѣетъ, ѵіяия или осиіогит
«сіев ЬеЬевсіІ. Хорошее зрѣніе, асгев
осиіі, іпоЯепяит осиіогит Іитеи (непо-
врежденное). 2) Соияресіив, яресіаііо, ай-
вресіия. Онъ удостоился зрѣнія Импе-
раторскаго лица, сопіі&іі еі Ішрегаіогіз
-ѵеі Ітрегаігісів Гасіет айярісеге. 3) Зрѣ-
гіе яа лицѣ, йізсгітеп регьопа».
ЗРѢЮ. Маіигагі, таіигаге, таіигезсе-
<е, ай таіигііаіет ѵепіге, регѵепіге. Яб-
локи начинаютъ зрѣть, таіа таіигезсипі.
2) Рег т. зрѣть въ лѣтахъ, ай таіигііа-
Іет регйисі, аппія таіигит евве. Зрю,
ѵійеге, сегпеге, осиіів сегпеге, айярісеге,
ЛОивріреге. 3) Вресіаге ай (огіепіеш).
нт
Зрю духомъ, умомъ, ргагѵійеге, ргояріее
ге; ргоѵійеге еі ргавяепііге апіто, гаііо-
пе ргоѵіііеге, тепіе еі содііаііопе ргагѵі
<1еге; апіто ргюсіреге. Зрюсь, яе айярі
сеге или іпярісеге. 4) Ѵійегі, сегпі. Зря-
чій, ѵійепз, чиі ѵійеі. Сдѣлать кого зря-
чимъ, осиіоя аіісиі геяіііиете. Кого ня-
будь и зрячаго обмануть, осиіоя аіісиі
аиГегге. Слѣпой вступилъ въ сраженіе
съ зрячимъ, сшсия іп сегіатеп сиш ті-
йепіе йевсепйіѣ
ЗУБАРЬ. 8ресіся гипсіпж, ріаииіж.
Зубастый, тарное йепіея ЬаЬепз. 2) На
него не нападай, онъ и самъ зубастъ*
поіі еит Іасеяяеге іосів реІиІапІіЬив, ірм
епіт регіііа ргачіііия еві.
ЗУБЕЦЪ, зубчикъ, зубцы, зубчики..
Пеня тиііогит іпяігитеиіогит, иі оссде
пли ігрідів, ресііпів. Іітае еіс. 2) Ріпиа»,
3) Іоническому ордену зубцы приличны.,
ай Іопісан со'ишпая или Іопісів соіитлі»
йепіісиіі сопѵепіипі. 4) Леиты съ зуб-
чиками, Іаепіа: веггаі® атЫіи. — Зубиш-
ко, гіепя рагѵин, Іепиів. Зубище, <1еп«
та^пив.
ЗУБНОЙ КОРЕНЪ. СосЬгуя ойоп1аі§і-
са. Зубокъ, зубочекъ, йепіісиіив. Класть
деньги иа зубокъ, апіідиив Коввів ивіи-
Іия тов ресипіат іиѵівеийа: риегрегзг
сегѵісаіі вирропепйі. Зубокъ позолотитъ,
ресипіат или йопит пиігісі Йаге, ргігно
Йепіе іпГапІІ егитрепіе.
ЗУБОСКАЛЪ. Саѵіііаіог.
ЗУБОЧИСТКА. Беріівсаіріит. Сере
бряная, вріпа аг^епіеа (Реіг.). Зубо-
чистный, ригваийів йепІіЬив мтѵіеоа-
Зубочистная щеточка, репісиіиз йеві»-
Ьия ригцапбія, Ггісапйів. .
ЗУБРЕНІЕ. Іпсіеіо, іпсіяига йеііііцш-
ЗУБРЪ. Ѵох, цпае яоіиіпшойо іп в. Ш
Іегів оесштіі; аііі іпіегргеіапіиг евве еа- .
ргеаш, аііі игит. Зубрю, йепіев іпвіг»
1061
ЗЫБ
„^ПІО іпсійеге. 2) Гівяига геййеге. Бе-
регись, въ доскѣ есть гвозди желѣзные,
вызубришь топоръ, ѵійе, ІаЬиіж іпяіші
сіаѵі Геггоі, а.ясіат Вяяаш геййе».
ЗУБЧАТЫЙ, зуб. листъ. ЕоІіиш яег-
гаіиш ашЬіІшп.
ЗУБЧЗКИ. Всніісиіі, ріппж. Зубъ,
йепв. Верхніе, нижніе зубы, йепіе» ви-
регіогся, іиГегіогея. Передніе, задніе,
йепіе» айѵегеі, іпііті. Зубъ съ дырою,
нмииою, Йеп» саѵия, ехсаѵаіив, ехевив.
Съ зубами, йепіаіия, йепІіЬия іпвігисіия.
Безъ зубовъ, йеоІіЬи» сагепя. Имѣть хо-
рошіе зубы, Ьопі» ЙепІіЬия еяяе. Корен-
ные зубы, «Іепіе» ^ениіпі тахіііагея, шо-
Ідте». Молочные, Йепіе» Іасіапіе»; риі-
Ііпі (у лошадей). Глазные, йепіе» сапіпі.
Умные, йепіе» тахіііагея, иіііті, «Іепіе»
яаріепіін- (у новв.). Вынуть, вытащить
зубъ, йепіет ехітеге, ехсіреге, ехІгаЬе-
ге, еѵ“еІІеге; отт. сути, еѵиіяіо «іепіія. По-
лоскать зубы, йепіе» соііпеге. Зубы ша-
таются, йепіе» ІаЬаиѣ Зубы падаютъ,
йепіе» сайипі, йесійипі. Выпавшій зубъ,
йеп» йесійии.ч. Зубы опять растутъ, йеп-
іе» гесгеяснпі, гепаясипіиг. Получить
зубы, йепіе». Зубы рѣжутси, выходятъ,
йепіе» егшприпѣ Зубами, тогйісия. Зу-
бы пялить, скалить, йепіе» гевігіпдеге;
Іийеге, іііийеге, ІийіОсагі, ІийіЬгіо ЬаЬе-
ге. Зубами скрипѣть, скрежетать, йеп-
ІіЬия Ггепйеге; кігійогеш Гасеге ЙепІіЬия.
Вырвать у кого что изъ зубовъ, изъ
глотки, І'аисіЬи» егіреге аіісиі аіідиій.
Попалъ на зубы, рагет пасіи» еяі.
ЗУДИТЪ, палецъ. Ві^ііия ргигіі. 3.
кожа, сиіі» Гогтісаі. Зудъ, ргигііия.
ЗУЙ, зуекъ. Тгіп^а ядиаіагоіа. -
ЗЫбель. См. Зыбь. — Зыбка, »ре-
сіев сипатит, диа; арий рІеЬет іп и»и
»иш. Зыбкій, зыбокъ, ѵасіііап», пиіапв,
лпоЫЬ», Оисіиапе. Зыбкое мѣсто, воішп,
диой ѵевіцро рейит сейіі. Зыбкое бо-
лото, Іегга пІі"іпояа, яоіиш иіійіпояитр.
Іоса иіцрпояа, раіияігіа, и одни прилл.
безъ сл. Іоса. Зыбкость, ѵасіііаііо, пиіа-
Ііо, піоЬіІіІая. Опасно ходить по этому,
болоту для зыбкости, ретіеиіояит еяі оЬ;
иіі^іпояа ііег Гасеге. Зыблемость, ѵасіі-
іаііо, шоЬіІіІа». 2) Іпсопяіапііа, йиЫіа-
ііо, апітия йиЬіия, іпсегіи», яиярепвия.
3. счастія, шоЬіІіІав Гогіипаг. Зыблемый,-
ѵасіііап», іпіиіи», іпГійи», іпсегіия. Осъ
полагаетъ свое счастіе па зыблемомъ-
основаніи, Сйисіаш і’огіипаг соііосаі іп ге
шіпіте Іиіа. Зыбленіе, тоііо, а^ііаііо.-
Зыблю, тоѵеге, адііаге, ІаЬеГасѳге, ІаЬе-
Гасіаге. Волны зыблютъ корабль, Оисіи»
а^ііапі паѵет. Вѣтръ зыблетъ класы,.
ѵепіия шоШіег аріаі ярісая. Зыблюсь,,
а^ііагі, соштоѵегі, шоііііег а^ііагі. Цвѣ-
ты зыблются, Йоге» тоііііег а^ііапіиг-
Бабочка зыблется лѣсомъ, раріііо иііга
еі сііго или Ьис еі іііис рег ргаіиіп ѵоіі-
Іаі, сігсишѵоіііаі. Зыбучій, зыбучь, та-
сіііапя. 3. мостъ, рои» ѵасіііап». 3. пе-
сокъ, агеиа» ѵа^аг; агепа: іи»ІаЫ1е». Зы-
бучее болото, яоіит иІі”іпо»шп, Іегга
раіияітія. — Зыбь, арііаііо Лисіииш, ве-
Йаіа Іетреяіаіе. 3) Арий роёіая: аёг,
»иЫіте, аііит. Орелъ носится по воз-
душнымъ зыбямъ, адиііа рег яиЫіте ѵо-
Іаі; іп яиЫіті ІіЬгаІиг.
ЗЬКГЬ. 8опі1и», яопи» сіагн», асиіия.
Въ дали слышавъ колокольный зыкъ,
ргосиі сатрапагит яопи» аийііиг. Зыч-
ный, яопшп асиіит ЬаЬеп». 3. колоколъ,
сатраиа асиІ«* »опап», яопшп асиіит гей
йеп». Зычность, вопи» асиіив, сіагив.
Сырой воздухъ уменьшаетъ зычность
громкихъ тѣлъ, аёг Ьшпійіж сіагиш сог-
рогит геяопапііит вопит йетіпиіі. Зы-
чу, тиііге.
ЗѢВАЕТСЯ. Іпсейі! те оясіігііо. Зѣ
ЗѢН
зят
1064
пава, віиііив, віоіійив. Зѣваніе, овсйаііо.
Зѣваю, овсііаге, овсііагі. Зѣвать, когда
другій зѣваютъ, ай аііогипі оасііаііопет
08 циоцио йійисеге. Ты зѣваешь, поди
-спать, озсііав, і сиЬііиш. 2) Ніеіаге. Зѣ-
йота, овсейо. — Зѣвъ, гісіич, риіа, Гаисев.
Подобно алчному волку, съ отверстымъ
Лѣвомъ гонящемуся за агнцами, ѵеіиіі
1ири«, аиі Ьіапіі еге а^пов регнечиііиг.
Разинуть зѣвъ, гісіиш бівіеийего. 3) Ад-
скій зѣвъ, Гаисев Тагіагогит.
ЗѢЛО. Осіаѵа Ііііега аІрЬаЬеіі Йіаѵісі.
ЗѢЛО. ѴаІДо, адіпойшп, та§пореге,
зшііііип, іпвійпііег. Зѣльный, ѵеЬетепв,
гаа^шів. Зѣльнѣ, ві., ѵаібѳ, ѵеЬетепіег.
ЗѢНИЦА. (81.) Ририіа, риріііа. Сохра-
ни меня, яко зѣницу ока, сопвогѵа те,
исніі риріііат осиіі.
ЗѢНКИ. Осиіі (рег сопіетіит). Распу-
стилъ зѣнки, айареіиіі осиіоз.
ЗЯБКІЙ, зябокъ. Акіовив. Я очень зя-
бокъ, но могу терпѣть стуши, аівіовиз
випі, Ггірив раіі поп роввиш.
ЗЯБЛИКЪ. Ггіпдіііа созІеЬв.
ЗЯБЛИНА. Ніша огіепв а деіи; агЬо-
гит Ггідоге соггиріагит ѵіііит. Зябньій,
Ггідоге соггиріив. Зяблое яблоко, таіит
Ггідоге соггиріит. 2) Аівіовив. Зябну,
Ггідеге, аі^оге. Зябнутъ ноги, Ггіцепі ре-
Й08. Здѣсь тепло, а ты зябнешь, еон-
сіаѵе еві саіійит или Ьіс еві саіог еі Ггі-
&ев. Она очень озябла, ѵаібѳ Ггіуоі. .
ЗЯТНИНЪ. Сепегі, а<1 депегит рег-
Ііиеп8. Зятнины деревни, &епегі ргочііа,
Ьопа. Зять, зятекъ, зятюшко, депег.
КОНЬЦЪ ПЕРВАГО ТОМА.
С4лЫ^іме/»<і/рга, Мгь І1$И).
;:;юч. >.' •
Имѣя иадоі^иость въ сдбрарір знацнлелідагрлапитала лля »ѣк?50РІ>™’ь иолезвыхъ
» литературныхъ предпріятій, я рѣшился дл» скорѣйшаго сбыта части собственныхъ,
моихъ изданій, находящихся въ числѣ слишкомъ 70,000 экз. предложить для желаю-
щихъ — ШЕСТИМѢСЯЧНЫЙ КРЕДИТЪ. , .«
Желаніе быть полезнымъ обучающемуся юношеству, побуждало меня къ изда-
нію книгъ по части разныхъ наукъ, и въ особенности по изученію Отечественной
Исторіи. Постоянно стремясь къ сей пѣли, я посвятилъ труды мои единственно кни-
гамъ признаваемымъ классическими и .классическимъ пособіямъ. Не щадя никакихъ
пожертвованій, я принялъ на себи и исполнилъ новое изданіе _. (_
ИСТОРІИ
іммйшп»
ОО”. Н. М. хСДРАХДсЗЖА,
ПОСВЯЩЕННОЕ ГОСУДАРЮ ИМПЕРАТОРУ
АЛЕКСАНДРУ ПАВЛОВИЧУ,
и напечатанное по Иысочайшему повелѣнію,
Изданіе пятое (компактное ил-и сжатое) въ тр-схъ книгахъ,
заключающихъ въ себѣ двѣнадцать прежнихъ томовъ, съ полными п р и и ѣчаігі имя,
и важными дополнительными статьями изъ неизданныхъ послѣднихъ трудовъ Карам -
зина, украшенное портретомъ Автора, гравированнымъ на стали ві» Лондонѣ^
и- Мартою* Россіи IX" Столѣтія.
Съ присовокупленіемъ ЧЕТВЕРТОЙ книги, состоящей
1) Изъ АЛФАВИТНАГО УКАЗАТЕЛЯ КЪ ИСТОРІИ,
составлевцаго и нынѣ вновь дополненнаго, исправленнаго и приспособленнаго
къ сему пятому изданію опой
II. М Строевымъ, " '