Автор: Авраменко Ою
Теги: українська мова
Текст
Олександр
АВРАМЕНКО
БУЛО — СТАЛО
Змши в правопиа
1. УЖИВАННЯI, И НА ПОЧАТКУ СЛОВА
Индик чи 1ндик?
БУЛО
СТАЛО
На початку слова пишеться
1, а не и: idai, Lu 'я, тиши,
школы, modi, тдик, icHvea-
ти, icmopix.
На початку слова звичайно пишемо i вщ-
повшно до вимови: 1ван, ido.i, тона, тан-
ня (вимовляння / заметь и), ш’я, тдик,
тиши, тколи.
И пишемо на початку:
а) вигуку (частки) ич, д1еслова йкати (ви¬
мовляти и замють /) та похщного вщ ньо-
го 1менника икания;
б) деяких назв 1ншомовного походження:
ийбён, up, Ич-оба, Юм Чен Ин,
Увага! Паралельне написания з i та и ма¬
ють слова ipiu та ipod: ipiu i upiu, ipod i
upod.
I. Випишпъ слова, що починаються з лггери # або мають eapia-
тивне написания з i або и.
(ИД)ч-оба, (иД)род, (иД)ч, (и,Окати (вимовляти и зашсть /),
(и,0змалку, (иЛ)гумен, (и,Остина, (иД)р1й, (и,0йбен.
Ключ. 3 останн1х лггер виписаних сл'т складпь синожм, яким називали р1чку в
давнину.
-4-
2. Лггеру и треба писати на Micui пропуску в слов!
А ..кати (вимовляти / замють и)
Б ..стина
В ..нший
Г ..ч
3. JliTepy и або i треба писати на Micui пропуску в cjioei
А ..м’я
Б ..род
В ..нтелп'енщя
Г ..кати (вимовляти и замилъ /)
4. JliTepy и або i треба писати на Micui пропуску в aioei
А ..нколи
Б ..ндик
В ..дол
Г ..рШ
5. JliTepy # треба писати на Micui пропуску в cnoei
А ..ч-оба
Б ..йбен
В ..цдиченя
Г ..кання (вимовляння и замипъ /)
\
-5-
2. Л1ТЕРА Г
Гете чи Гете?
БУЛО
СТАЛО
Лггера г передае на письм1 за-
дньоязиковий з1мкнений приго-
лосний як в украУнських словах,
так i в давно запозичених i зу-
краУшзованих: агрус, тава, тазда,
гандж, ганок, татунок, гвалт,
гвалтувати, гегати, гедзь, гел-
romamu, repromamu, repromi-
mu, гиту mu, гирлига, глей, mim
(у ламш), гогель-могель, грасува-
ти, грати Оменник), гратчас-
тий, гречний, гринджоли, грунт,
гудзик, гуля, джигун, дзига, дзи-
глик та похщш вщ них, а також
у пр1звшцах Галаган, Гудзь i под.
Буква г передае на письм1 задньоязи-
ковий з1мкнений при голосни й:
1. В украшських та в давно запозиче¬
них i зукраУшзованих словах: Ti caMi
приклади, що i в л1вш колонщ, а та¬
кож repreii, гонт(а), гуральня, дри-
гати i дрйгати, ремигати.
2. У власних назвах - топошмах Ук-
раУни: Горгани (прський масив), Угля
(село на Закарпатп), у пр1звищах
украУнщв Галаган, Гялятдвський,
Гёник, Герзанич, Гердан, Гжйцъкий,
Гига, Гога, Гойдич, Гонта, Грига,
Гудзь, Гула, Ломага.
Примотка. У власних назвах ш-
шомовного походження етимо-
лопчний g зпдно з усталеною
традищею вимовпяегься як г;
проте збереження g у вимов1 не
е порушенням орфоешчноТ нор-
ми. Отже, правильною е вимо-
ва: Гданськ i Гданськ, ГренланЫя
i ГренланЫя, Пбралтар i йбрал-
тар, Гар1балъЫ й Гар1бальЫ,
Гете й Гете.
1. Звук [g] та близью до нього зву¬
ки, що позначаються на письм1 бу¬
квою g, звичайно передаемо буквою
г: Гольфстрим, Гренландия, Люксем¬
бург, Фольксваген, Чикаго.
2. У пр1звищах та 1менах людей до-
пускаеться передавання звука [g]
двома способами:
* шляхом адаптащУ до звукового ладу
украУнськоУ мови - буквою г: ВергГ
лш, ГарсЫ, Гегель, Георг, Гете, Гре-
гуар, Гулл'тер та ш.;
-6-
БУЛО
СТАЛО
• шляхом iMixaixii 1ншомовного [g] -
буквою г: ВергШй, Гярая, Гегель, Ге¬
орг, Гте, Грегуар, Гул/iieep та ш.
1. Випшшть слова з лгеерою г.
1нтел1(г,г)енщя, (г,г)ава, (глазета, (Г,Г)ала(г,г)ан, (г,г)валт,
(Г,Г)данськ, (г,г)речно, (г,г)гсть, ма(г,г)1я, джи(г,г)ун, (Г,Г)рен-
ланд!я, (Г,1)ор(г,г)ани, (Г,Г)ерзанич, (г,г)оризонт.
Ключ. 3 ocraHHix букв виписаних cnie складггь пр1звище украТнського
поета-лемка.
2. JliTepy г ТРЕБА писати на Micui пропуску в aioei
A ..acTpOHOMia В ..атунок
Б ..аранття Г ..араж
3. JliTepy г i л1теру г МОЖНА писати на мющ пропуску в cnoei
А ..ете В ..ренландю
Б Чика..о Г Лкжсембур..
4. JliTepy г ТРЕБА писати на Micui пропуску в cnoei
А ..уля В ..рунт
Б ..роно Г ..анок
5. JliTepy г ТРЕБА писати на Micui пропуску в рядку
А ..рати у футбол В сидп-и за ..ратами
Б феодальний ..шт Г тд ..штом роздушв
-7-
3. СУФ1КСИ НА ОЗНАЧЕНИЯ
ОС1Б Ж1НОЧОТ СТАЛ
(ФЕМ1Н1ТИВИ)
Вона фшолог чи фшологиня?
Вона мер чи мерка?
БУЛО
СТАЛО
Не було правил
творения фемЫ-
тив1в.
За допомогою суфжЫв -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та
ш. вщ iMeHHHKie чолов1чого роду утворюемо iMeH-
ники на означення oci6 жшочоУ CTaTi. Найужива-
тшим е cyфiкc -к-, бо вш посднуваний з р1зними
типами основ: авторка, дизайнерка, директор-
ка, редакторка, ствачка, студентка, фТурист¬
ка та ш.
Суфжс -иц-(я) приеднуемо насам перед до основ на
-ник: верстальный - версталъниця, набгрник - на-
бгрииця, порадник - порадниця, а також на -ень:
учень -учениця.
Суфжс -ин-(я) сполучасмо з основами на -ець: кра-
вець - кравчиня, продавець - продав чиня, а також
на приголосний: майстер - майстриня, фиюлог -
фшологиня, бойко - бойкиня, лемко - лемкиня.
Суфжс -ес- рщковживаний: дияконеса, патронеса,
поетеса.
Зауважте!
Не вщ ycix iMeHHHKie чoлoвiчoгo роду можна утворити назви oci6
зюночо! стать мер, екстрасенс, математик, академт та ш. У та¬
кому раз| для означення жщочо’1 craii використовують слово пам,
форми д1есл1в минулого часу та iHiiii мовн1 ресурси: пат посол;
мер noeidoMwia; математик Красовська.
-8-
До peni...
За допомогою суфжса -ш- означують дружин чоловшв вщло-
вщних посад i звань, пор1вняйте: директорка (жшка на посад!
директора) - директорша (дружина директора), генерал (жш-
ка, що мае вшськове звания генерала) - генеральша (дружина
генерала).
1. Вщ поданих !менник1в утворггь назви oci6 жшочоУ стат1 й за-
пипить Ух у дв1 колонки: 1) з -к-; 2) з -иц-(я).
Модник, авантюрник, шспектор, рят1вник, !золювальник, во-
KanicT, чар1вник, адмшстратор, крол1вник, апаратник, натура-
лют.
Ключ. 3 перших букв записаних сгнв скпадпъ 1мена лпературних героУв Михай-
ла Коцюбинського.
2. НЕМОЖЛИВО утворити назву особи жшочоУ ста*п вщ !мен-
ника
ника
А мовознавець
Б пращвник
В HOTapiyc
Г аг1татор
3. За допомогою суфжса -ин-(я) можна утворити назву особи жг
ночо1 стат1 вщ !менника
А принц В порадник
Б плавець Г контролер
-9-
4. За допомогою суфжса -ин-(я) можна утворити назву особи ж\-
ночоТ стал вщ шенника
А розлучник В фшолог
Б перукар Г актор
5. Установпъ вщповщшсть кнж iMeHHHKaMH чолов1чого роду й
суфжсами для творения назв oci6 ж1ночо’| стать
1менник чаювЫого роду
Суфгкс
1 очшьник
А -ес-
2 б10лог
Б -иц-(я)
3 барон
В-к-
4 лмсар
Г -их-
Д -ин-(я)
-10-
4. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ СЛ1В
Свят-Benip чи Святвеч1р?
Веб-камера чи вебкамера?
БУЛО
СТАЛО
Свят-веч ip, люди-
но-день, тонно-кио-
метр
Святвеч '\р, людинодень, тоннокилометр
РАЗОМ пишуться Bci
складш слова з перши¬
ми частинами aeia-,
авто-, агро-, 6io-,
вело-, водо-, газо-,
гел1о-, гео-, гщро-,
екзо-, екстра-, елек-
тро-, зоо-, i30-, квазЦ
кто-, космо-, макро-,
мета-, метео-, мисро-,
MLJli-, моно-, мото-,
нео-, палео-, псевдо-,
радю-, рентгено-, со-
nio-, стерео-, супер-,
теле-, термо-, турбо-,
фоно-, фото- Й под.
РАЗОМ пишемо слова з першими регулярно
вживаними шшомовними частинами на го-
лосний та приголосний: Ti слова, що назван!
в л1вш колонщ, а також абро-, аеро-, аква-,
алко-, арт-, астро-, аудш-, боди-, бод!- (перед
голосним), веб-, дендро-, еко-, економ-, етно-,
евро-, нарко-, онко-, пан-, пара-, поп-, прес-,
фгго-, фолк- (фольк-) та ш.: аброморфема,
аерометод, акватехтка, алкотест, артры-
нок, астрокорекщя, аудюальбом, бодибшдинг,
6odiapm, вебстортка, дендропарк, екопро-
дукти, економклас, етногурт, еврозона, нар-
коб1знес, онкол 'тарня, панамериканский, па-
раолЫтець, попмузика, пресконфереиц1Я,
фтотератя, фолкгурт, фолькмузика; так
само слова з питомими (власне украшськими)
компонентами шо- (шшо-, шако-), лже-i ino-
eipeifb, inuioeipetfb, такодумець, Ышодумецъ,
лжепророк.
Примака. Якщо так1 !ншомовн! частини при-
еднан! до власного iMeHi, то Vx пишемо 3 ДБ-
Ф1СОМ: пан-€вропа, псевдо-Фсмст
-12-
БУЛО
СТАЛО 1
РАЗОМ пишуться Bci
складш слова з перши¬
ми частинами екстра-,
макро-, мжро- й под.
3 ДЕФ1СОМ пишуть¬
ся складш 1менники
з першою складовою
частиною в!це-, екс-,
лейб-, максь, Mini-,
Mini-, обер-: вще-пре-
зидент, екс-чемтон,
лейб-медик, макЫ-
стдниця, Mini-футбол,
обер-майстер.
• РАЗОМ пишуться слова з першою шшо-
мовною частиною, що визначае кллыйс-1
ний (вищий вщ звичайного, дуже високий j
або слабкий, швидкий i т. ш.) вияв чого-не-!
будь: архи-, apxi-, блщ-, rinep-, екстра-,
макро-, максЦ мщь, мжро-, мшь, мульти-,
нано-, полЦ прем1ум-, супер-, топ-, ультра-,
флеш-: архюкладний, архидиякон, блщнови-
ни, гтермаркет, екстраклас, макромолеку¬
ла, максюдяг, м!дюдяг, м iкрохе u.ii, мМдиск,
мультимшъйонер, нанокомп ’ютер, nonicaxa-
риди, npeMiyMKitac, супермаркет, топмодечъ,
ультразвук, флешттерв ’ю.
Примггка 1. У частинах максь, мщ* кшце-
вий i в позицп перед приголосним наспупно-
го слова не переходить в и: Midicnidmapt, ма-
ксгмода.
Примггка 2. Настина топ- i3 чисшвниками
не поеднувана.
• РАЗОМ пишуться слова з першою шшомов-
ною частиниою анти-, вще-, екс-, контр-,
лейб-, обер-, штабе-, унтер-: anmueipyc, ei-
цепрем ’ер, експрезидент, KOHmpadMipan, лейб-
медик, оберчайстер, штабскаттан, унтер-
оф'щер.
Примггка 1. 1з власною назвою (пр1звищем)
Taxi частини пишемо з дефгсом: «Анти-Дю¬
ринг», екс-ЮгославЫ.
Примггка 2. У частини анти- кшцевий и в по-
зицй перед голосним наступного слова не пе¬
реходить в i: антиелектрон, антиурядовий.
-13-
1. Випишпъ складш слова, яю треба писати разом.
Лжар/еколог, член/кореспондент, топ/менеджер, кушвля/про-
даж, фггнес/клуб, обер/майстер, альфа/промеш, niap/акщя, ква-
з1/держава, чар/зшля, MiHi/футбол, арт/об’ект, контр/адм1рал,
монголо/татари, швест/проект, зв1роб1й/трава, льон/довгунець,
веб/сайт, кшо/студ1я, фан/клуб, аква/зона.
Ключ. 3 перших букв виписаних cnie складпъ назву притоки Днтра.
2. Разом треба писати слово
4. Правильно записано обидва слова рядка
А генерал-майор, унтер-офщер
Б бетапромеш, агрокультура
В сон-трава, ексмш1стр
Г топ-модель, чар-зшля
5. Правильно записано Bci слова рядка
А контрудар, обер-офщер, Святвеч1р
Б лейб-медик, мшмода, супермодель
В мЫблок, лжесвшок, псевдо-Фауст
Г екстраклас, гшер-маркет, чар-зшля
А бодиарт
Б фан/клуб
В б1знес/план
Г дельта/частинка
3. 3 дефгсом треба писати слово
А екс/чемпюн
Б компакт/диск
В флеш/пам’ять
Г м1кро/процесор
-14-
5. НАПИСАНИЯ П1В ОКРЕМОI РАЗОМ
ГПвлимона чи шв лимона?
БУЛО
СТАЛО
РАЗОМ пишуться складш
iMeHHHKH з першою части-
ною nie: тваркуша, тего-
дини, твдюжини, твкар-
бованця, мекало, твтч,
nieozipna, nie 'яблука.
ЧЕРЕЗ ДЕФ1С пишеть-
ся nie перед {менниками -
влас ними назвами: nie-Ce-
ропи, nie-Киева.
Невшмшюваний чисшвник nie 3i значен¬
иям ’половина’ з наступним 1менником
- загальною чи власною назвою у фор-
Mi родового вщмшка однини пишемо
ОКРЕМО: nie аркуша, nie eidpa, nie годи¬
ны, nie Micma, nie ozipm, nie острова, nie
яблука, nie ящика, nie Ceponu, nie Киева.
Яшцо ж nie з наступним 1менником у
форм1 називного вщмшка становить еди-
не поняття й не виражае значения по-
ловини, то Ух пишемо РАЗОМ: nieap-
куш, твдень, твзахист, твколо, твкуля,
nieocmpie.
До peui...
Проспше можна сформулювати правило таким чином: тв пи-
шемо разом лише тод1, коли його НЕ МОЖНА замшити на
1менник половина, пор1вняйте: твтч, nieocmpie (половина тч,
половина ocmpie - Ha6ip сл1в) i nie noni, nie острова (= полови¬
на ночи половина острова).
Зауважте!
ГНвлпра - пляшка з горшкою або iHmoio випивкою eMHicno
0,5 лира: Принесли з собою твлтру.
П1в Л1тра - половина вщ одиниш об'ему л1тр:
Налити nie лтра води.
-16-
1. Випшшть слова, що з те треба писати окремо.
П1в/м1ста, шв/шч, шв/мгсяць, niB/Одеси, niB/квартири, тв/
овал, тв/рибини, nie/Америки, nie/оберт, шв/кшограма, шв/
аркуш, шв/устрищ, nie/Радомишля, nie/захист, шв/класу, шв/
ананаса.
Ключ. 3 перших ливр виписаних 1меннимв складггь фразеолопзм.
2. Окремо треба писати сполуку сл1в
А nie/коло В nie/села
Б nie/куля Г nie/тон
3. Разом з nie треба писати iMeHHHK рядка
А nie/городу В nie/захист
Б гнв/мюяця Г шв/осеш
4. Yci слова написано правильно в рядку
A nie юрги, nie Ялта, nie на шосту
Б nie ями, nie Черн1гова, niB день
В nie Говерли, nie сон, шв миски
Г nie яблука, nie Куби, nie шч
5. Прочитайте речения.
(1)П\в/дороги ми подолали за (2)те/години. добре, що (S)nie/
ocmpie oceiuye молоденький (4)niв/м1сяць.
Разом з nie треба писати слова, позначеш цифрами
А 1,2 »3’4
Б 2,3 г1>4
-17-
б.УЖИВАННЯ ВЕЛИКОТ БУКВИ (Л1ТЕРИ)
«Фейсбук», «фейсбук» чи фейсбук?
БУЛО
СТАЛО
Назви 1сторичних подш, епох,
в1йн, революцж, народно-ви-
звольних pyxie, повстань, рево-
люшйних свят, знаменних дат
i т. ш. пишуться з великоУ лоте-
ри: епоха Вк)родження, Втчиз-
няна вшна, Коливщина, Револю-
i/w 1905р., Перше травня, День
HesaieoiCHocmi УкраУни, Свято
Перемоги.
У назвах 1сторичних подШ, епох, ка-
лендарних перюд1в i свят з вели¬
ко! букви пишемо перше (або едине)
слово i власш назви: епоха Бароко,
[вилучено Свято Перемоги i Втчиз-
няна вшна].
Примотка. У назвах свят
День Незалежностг УкраУни,
День Co6opnocmi УкраУни,
День Конституци УкраУни
з великоУ лiтерн пишемо eci слова.
У назвах таких найвищих дер-
жавних установ УкраУни, як
Верховна Рада УкраУни, Кон-
ституцшний Суд УкраУни, Ка-
бтет Mimcmpie УкраУни, з ве>
ликоУ потери пишуться Bci слова.
Додано: Верховний Суд УкраУни.
Не було жформашУ про напи¬
сания СЯ1В Бог, Господь як час-
ток i розмовних звороззв з ма-
лоУ букви.
Примотка. В усталей их словосполу-
ченнях, як\ передакхгь емоцШну оцш-
ку та використовуються в розмовно-
му сшлкуванш, на зразок: бог зна що
(невщомо що), бог зна коли (невщомо
коли), господь з тобою (вами) (вжи-
ваеться як здивування, заперечення,
доюр),
-18-
БУЛО
СТАЛО
бог з ним (з тобою) (вжнвяпься
на знак зподи, примирения, прошен¬
ия та Ён.), або с смоцёйиимн вигука-
ми: боже, господи, госпоОи боже
м1й, боже збав, 'iu-богу, слова бог, го¬
сподь пишемо з мало*! букви, крЁм ви-
падкЁв, коли слова Боже, Гэсподи с
зверганням до Бога.
Не було iHформамii про напи¬
сания назв сайт.
Назви сайтЁв без родового слова пи¬
шемо з мало! букви (твттер, гугл),
назви сайтЁв з родовим словом пише¬
мо з великоТ букви та в лапках (ме¬
режа «Фейсбук», енциклопед1я «BiKi-
педЫ»)\ назви сайтЁв, ужитЁ як назви
юридичних осЁб, пишемо з великоТ
букви та без лапок (РНБО ввела санк-
uii проти Яндексу).
Не було шформацн про напи¬
сания споргивних нагород.
Назви споргивних нагород пишемо з
малоУ букви: золота (cpi6na, бронзо-
ва) медаль, ол'шпшська медаль. Так
само: закшчити школу h золотою
(ср1бною) медаллю.
3 велико*! лЁтери в лапках пи-
шуться назви лЁтакЁв, автомобЁ-
лёв, тракгорЁв та Ёнших машин,
пов’язанЁ з найменуванням мо-
делЁ, заводу, фЁрми, шо Тх виго-
товляють: JiimaK «Антей», ав¬
томобиль «ТаврЫ», автобус
«Турист», комбайн «Нива»,
трактор «Биюрусь».
Назви вирооничих марок тсхжчнил
виробЁв (машин, приладЁв i т. Ён.) бе-
ремо в лапки й пишемо з великоТ бу¬
кви: автамобШ «Шссан» («Вольво»,
«фольксваген»), лшак «Бо\нг 777»,
трактор « Слобожанetjb».
Але назви самих виробЁв беремо в
лапки й пишемо з малоТ букви: mic-
сан», «вольво», «фольксваген» (авто-
мобЁлЁ), «бомг» (лЁтак), «слобожа-
нець» (трактор). __
-19-
1. Випишггь Ti словосполучення, у яких обидва компоненти пи-
шуться з малоУ л Утери :
(Е,е)поха (Р,р)енесанс, (Д,д)ень (Н,н)ародження, (Л,л)тгак
(М,м)р1я, (Е,е)нцикл опед1я «(В,в)шпед1я», (У,у)краУнсью
(М,м)1ста, (Б,б)оже (3,з)бав, (А,а)втомобкпь «(М,м)азда».
Ключ. 3 перших букв виписаних словосполучень складггь назву дерева, що
мае символ1чне значения.
2. 3 великоУ букви треба писати BCI складники власноУ назви
А (М,м)шютерство (Ю,ю)стицп (У,у)краУни
Б (В,в)ерховний (С,с)уд (У,у)краУни
В (К,к)иево-(П,п)ечерська (Л,л)авра
Г (С,с)офшський (С,с)обор
3. 3 великоУ букви треба писати BCI складники власноУ назви
А (Р,р)еволющя (Г,г)щносгп
Б (Д,д)руга (С,с)в1това (В,в)шна
В (Д*д)ень (П,п)ращвника (0,о)свгги
Г (Дл)ень (С,с)оборност1 (У,у)краУни
4. HEMAG помилки в рядку
А зайти в мережу «1нстаграм» В лайкнути у «ТвптерЬ>
Б прочитати у «Фейсбуш» Г пошукати в «Гупи»
5. Помилку допущено в написанш словосполучення
А у готел1 «Джетер» В на лiтаку «Руслан»
Б Ужджу на «ТойотЬ> Г концерн «Фольксваген»
-20-
rO
7. ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ
Бе-зупинно, без-упинно чи безу-пинно?
БУЛО
СТАЛО
Не було шформацп
про особливое™ пере¬
носу кореня в наступ-
ний рядок.
Коли коршь починаеться на голосний, то пере¬
нос здшенюемо довшьно: ро-зорати, роз-ора-
ти, розо-рати; бе-зупинно, без-упинно,
безу-пинно, але коли на приголосний, то вщ
кореня його не вщриваемо: до-зр'тати (а не
доз-pieamu), ви-правдання (а не вип-равдання).
Не було шформацп
про особливост1 пе¬
реносу подовження й
збну однакових при-
голосних в наступний
рядок.
При 36iry однакових приголосних одну л1теру
залишаемо, а другу переносимо в наступний
рядок: закон-ний, розргс-ся. В i мен никах з по-
довженим приголосним можливий подвшний
перенос: зна-ння i знан-ня; жи-ття i жит-
тя.
Не було шформацп
про особливое™ пере¬
носу префшав.
Не розривасмо при перенос] односкладов1
префшеи перед приголосними: над-лирний,
най-биыиий (а не на-дм '1рнии, на-йбшьший).
К1пькаскладов1 префшеи при nepenoci можна
розривати: пе-ре-працювати, пе-ред-гроззя.
Зауважте!
Розр1зняйте подовжеш приголосш (взуття, твр'тчя, маззю,
люттю, спросоиня, ллю) \ подвоеш л1тери внаслщок 36iry на
меж1 значущих частин слова: eid + даты = eiddamu, юн(ий)+ на-
т(уралкт) = юннат, ость + н = остит, тряс + ся = трясся.
-22-
1. Випишпъ слова, у яких правильно позначено мюце переносу.
Bi-дми-тий, го-ди-нник, на-ne-pe-Kip, на-род-же-ння,
по-пе-ре-ду, рай-он-ний, роз-брат, вщ-’ем-ний, Bi-ду-чо-ра,
вось-миг-ран-ник, а-ка-де-м1я.
Ключ. 3 останжх букв виписаних cnie складггь назву легендарно! рослини.
2. НЕПРАВИЛЬНО позначено Micue можливого переносу у слов1
А бе-зодня В вш-мшний
Бpo-зiзлити Г на-йменший
3. НЕПРАВИЛЬНО позначено мюце можливого переносу у cnoei
А ро-зм1рковувати В бе-зоглядшсть
Б ei-докремлювати Г че-резшпчник
4. НЕПРАВИЛЬНО позначено Micue можливого переносу у слов1
А воло-сся В осо-ння
Б узбьччя Г со-нник
5. НЕПРАВИЛЬНО позначено мюце можливого переносу у слов»
А вщш-сся В вщ-дячити
Б розрю-ся Г Запор1-жжя
23-
8. ПРАВОПИС ЗАКШЧЕНЬ
В1ДМ1НЮВАНИХ СЛ1В
3 Лондона чи з Лондону?
Почуття пдносгп чи пдности?
БУЛО
СТАЛО
II вщмша (Ыенники чолов1чого роду )
Родовий В1ДМШОК однини
1менники чолов1чого роду в ро¬
довому вщмшку однини при-
ймакггь закшчення -а, -я, коли
вони означають назви населе-
них nyHKTie: Житомира, Кие¬
ва. Лондона, Луцька, Миргоро¬
да, Парижа.
Примгпса. Але -у, -ю пишеть-
ся у складних назвах населених
пункт1в, другою частиною яких
с 1менник, що мае звичайно в
родовому вщмшку закшчення
-у: Давидового Броду, Зеленого
Гаю, Кривого Рогу тощо.
Закшчення -а, -я у родовому вщмш¬
ку однини мають 1менники чолов1чо-
го роду, що позначають:
• назви населених пункпв i3 суфж-
сами -ськ-, -цьк-, -ець-, елемента-
ми -бург-, -град- (-город-), -пыь-
(-поль-), -мир-, -слав-: Бердянська,
Луцька, Трускавця, Пттсбурга,
Вишгорода, Борисполя, Житомира,
Ярослава,,
* назви населених пунюпв з наголо-
сом у родовому вщмшку на кшцево-
му склад1 та з суфжсами присвшност!
-1в- (-1в-), -ин- (-Ш-), -ач-, -ич-: Бикй,
Днтрй; Львова, Киева; Батурина,
Пирятина; Бахмана, Галича, лише в
окремих випадках з наголосом на ко¬
реш 1менника: Брена, Дбвжика, Ма¬
лого Куяльника, Смбтрина.
Решта назв населених пункпв мо-
жуть мати eapiaHTHi закшчення
-24-
БУЛЮ
СТАЛО i
-а (-я) i -у (-ю): Амстердама \ Ам-!
стердаму, Гомеля i Гомеш, Лондона
i Лондону, Чорнобиля i Чорнобилю.
Прим1тка. Заюнчення -у, -ю наявне
у складених назвах насеяених пунк¬
та, другою частиною яких е 1менник,
що мае звичайно в родовому вщмш-
ку заюнчення -у, -ю: Давидового Бро¬
ду, Зеленого Гаю, Кривого Рогу та ш.
Не було шформацп про напи¬
сания назв сощальних мереж.
Назви в1ртуальних (сощальних та ш.)
мереж мають у родовому вщм1нку за¬
юнчення -у (-ю): тстаграму, теле-
граму, фейсбуку, ютубу та ш.
Родовий вщмшок множныи
Род. вщм. множини: mamie i
mam.
Род. вщм. множини: mamie (множина
тати) i mamie (множина тати).
Кличний ВЩМШОК однинн
hope, Олегу
1горю, Олеже i Олегу
III в!дмша (1менники жшочого роду на приголосннй)
Родовий вщмшок однинн
У родовому вщмшку однини
1менники третьоТ вщм ши ма¬
ють заюнчення -1: eicmi, галузь
любовь моць ночь сталг, подо-
рожь mini, фалыи1.
У родовому вццмнку однини сменни¬
ки третьоУ вщмши мають заюнчення
-i: вант, галузь герань zidnocmi, кро¬
вь любовь моць незалежность нехво-
рощь ночь Оболонь осень Pyci, саль
фальшь
1менники на -ть теля приголосного,
а також слова кров, любое, ость, сиь,
Русь, Бйюрусь у родовому вщмшку
однини можуть набувати як eapiaHT
заюнчення -и: годности, незалежное-
ти, радости, смерти, чести, хоро-
брости; крови, любови, осени, сайг.
Руси, Бторуси.
-25-
1 Зашишть назви населених пункт* у форм; родового вщмшка
‘ однини у дв1 колонки: 1) is закшченням -а (-я)- 2) 13 варшнтним
закшченням -а (-я) або -у (-ю).
Будапешт. Вишгород, Антрацит, Берлш, Очаюв, 36opie, Ал-
чевськ, Ашгабат, Збараж.
-а (-я) або -у (-ю) “а ("я)
Ключ. 3 перших букв виписаних сгнв складиь украТнську приказку.
2. BapiaHTHi закшчення -а (-я) або -у (-ю) у форм1 родового вщ-
MiHKa однини мае йменник
А Мелггополь В МиколаУв
Б Нью-Йорк Г Гадяч
3. BapiaHTHi закшчення -а (-я) або -у (-ю) у фopмi родового вщ-
MiHKa однини мае 1менник
А Тернопшь В Дншро
Б Ужгород Г Париж
4. BapiaHTHi закшчення -/ або -и у форм1 родового вщмшка одни¬
ни мае iMeHHHK
А мить В честь
Б рать Г лють
5. BapiaHTHi закшчення -# або -и у форм1 родового вщмшка одни¬
ни мають yci пepeлiчeнi 1менники, OKPIM
А ешь В Русь
Б ociHb Г путь
-26-
Сшмш
ПАРИЖУ
r КИСВА ?
Дм, ЛЮБОМ
та, РАДОСТИ
М^иииш/Рю
ъв, иунме 1
[ ———
Y
9. ПРАВОПИС СЛ1В 1НШОМОВНОГО
ПОХОДЖЕННЯ
Лауреат чи лавреат?
Кафедра чи катедра?
Проект чи проект?
БУЛО
СТАЛО
1ншомовний звук |h]
Н звичайно передаеться л\-
терою г: гтдй гектар, гер-
барш, гостталь; Гаага,
Гарвард, ГелъсЫю; Гейне
Гомер, Гюго.
В окремих словах англш-
ського походження b пере-
дасться лгсерою х: xo6i, хо-
кей, хол; Хемшгуей та ж.
Звук [h] переважно передаемо буквою г:
гандбол, emdi, гербарш, госте; Гарвард,
Гельстм, Гейне, Горацт, Люфтганза.
За традищею в окремих словах, запо-
зичених з европейських та деяких схщ-
них мов, |h] i фонетично близью до ньо-
го звуки передаемо буквою х: xo6i, хокей,
хол, холдинг, брахман, xapaxipi, waxid,
Аллах, Ахмед, Мухаммед i т. ш.
Звук (8) у словах грецького походження
[81 залежно вщ того, як сло¬
во узвичасне в украшсьюй
Moei, передаеться то л1те-
рою ф: арифметика, еф1р,
кафедра, логарифм, м1ф,
орфограф1я, пафос, Фе-
dip, - то Л1терою т: б/бл/о-
тека, ортодокс, ортопедия,
meopin; Тадей, Теодор.
Звук [8J у словах грецького походження
передаемо звичайно буквою т: антоло-
г/я, аптека, Прометей, ТаШя. У словах,
узвичаених в украшсьюй Moei з ф, до-
пускаеться орфограф! ч на вар!атившсть
на зразок: анафема \ анатема, дифирамб
i дитирамб, ефгр i етер, кафедра i ка-
тедра, логарифм \ логаритм, М1ф i Mint,
м'гфолог'т / мтолог1я, Агатангел i Ага-
фангел, Афти i Атени, Борисфен i Бо~
ристен, Демосфен i Демостен, Марфа \
Марта, ФессалЫ i Тесссийя та iH.
-28-
БУЛО
СТАЛО i
Звук Щ |
J, у (а також и шмецького
дифтонга ей) в позицн м1ж
двома голосними (в шозем-
Hift Moei) в загальних наз-
вах звичайно не передають-
ся окремим знаком: буер,
конвеер, лояльный, параноя,
фаянс, феерверк, але: Га-
ваш, Гойя, Савойя, Фейер¬
бах; також майя (народ-
н1сть), фойе.
Звук fjj звичайно передаемо в!длов1дно \
до вимови шшомовного слова буквою й,!
а в склад! звукосполучень Це|, (jij, Li®!»!
|ja] буквами е, У, ю, я: буер, конвеер, пле¬
ер, флаер, кру\з, феерверк, in ’екщя, про¬
екту проекцЫ, траектория, фое> Гшт1,
Гояу Савоя, Феербах, 1сая, Йоганн, Соер,
Хаям, Хесрдал, Юнона.
Буквосполучення аи
Дифтонг аи передаеться пе-
реважно через ау: аудито-
р1я, ауЫенщя, лауреат, па¬
уза, фауна (але: мавзолей),
Каунас, Фауст, Штраус.
Разом i3 тим у цшому ряд1
сл!в аи передаеться через
ав: автентичний, автор,
автомобшь, лавровый.
У словах, що походять i3 давньогрець-
коУ i латинсысоУ мов, буквосполучення аи
звичайно передаеться через ав: автен-
тычный, автомоб 'ыъ, автор, лавра, Авро¬
ра, Маврытамя, Павло. У запозиченнях
is давньогрецькоУ мови, що мають етшку
традишю передавайня буквосполучення
аи шляхом транелп'ераци як ау, допуска-
ються орфограф1чш вар1анти: ауд^снцЫ i
aedieHifin, аудиторы i авдыторЫ, лауре¬
ат i лавреат. пауза i павза. фауна i фав¬
на.
Буквосполучення ск
Не було шформацп про пе-
редавання буквосполучення
ск, а написания характери-
зувалося непослшовшстю:
iHOfli з одним к (Бисмарк,
Шерлок), а шод1 - з двома
СЩккенс, Теккерей).
Буквосполучення ск, що в анпийськш,
шмецькШ, шведськШ та деяких шших
мовах передае звук (к|, вщтворюемо
украУнською буквою к: Дтенс. Дшнсон,
Текерей, Буюнгем.
ПрнмИтса. Подвоення кк збер1гаемо у
власних назвах кельтського походжеиня,
де формант Мае, Мс поеднуеться з осно¬
вою, що починаеться на (к], у тих
-29-
мо як одне слово: Маккартт, Маккен¬
зи Маккена, Макктлц а також у лох!д-
них загальних назвах: маккартизм i т. ш.
1. Випшшть слова з помилками, виправивши ix.
Проектувати, Атени, павза, орфодоксальний, лавреат, фавна,
Люфтханза, Хаям, конвеср, трайекто^я, етер, ауторитет, дити-
рамб, Гоя, вольфметр, Савоя, автсайдер.
Ключ. 3 перших букв виписаних сл’т складпь назву Mi ста, у якому слоруджено
памятник украТнсьюй галушф.
2. Букву г на Miciii пропуску треба писати в слов1
А ..олдинг В ..окей
Б ..ocnic Г ..o6i
3. Орфограф1чна вар1атившсть ф - т на мюш пропуску допуска-
сться в ycix словах, OKPIM
5. Орфограф!чна вар1атившсть в — у на Micui пропуску допуска¬
йся в ycix словах, OKPIM
А ка..едра
Б мь.олопя
В Борис..ен
Г б]блю„ека
4. Правильно написано обидва слова рядка
А фойе, ш’екшя
Б фаянс, Сойер
В проект, Г am
Г майя, Феербах
А авторитет
Б лауреат
В фа..на
Г па..за
До peui...
У межах одного тексту чи книжки слщ послщовно вживати
один 13 варшнпв трансл'перацп: або з m (opmoepava, катедра,
Тома) або з ф (орфограча, кафедра, Фома). До часто вжива-
них огив, що мають орфограф!ЧЖ вар1анти, окр1м згаданих у
таблиш, належать таю:
апотеоза - апофеоз
аритметика j арифметика
Атанасш i Афанасш
Атена i Афша
Атос i Афон
Бартоломей i Варфоломей
Гетсимашя i Гефсимашя
Голгота i Голгофа
ГЧшат i Гсшаф
Демостен i Демосфен
Доротей i Дорофей
1тюшя i Ефюшя
топський i ефюпський
маратон i марафон
Марта i Марфа
Метод ш i Мефодш
м1тичний i м1ф1чний
Саваот i Саваоф
ортограма i орфограма
ортограф1я i орфограф1я
ортоетя i орфоешя
патос i пафос
Партенон i Парфенон
niTarop I Шфагор
Тадей i Фадей
Текля i Фекля
Темща i Фемща
Теодоая i Феодоая
Теофан i Феофан
Тимотей i Тимофш
Тома i Фома
- 31 -
10. НЕСИСГЕМН1ЗМ1НИ
Свяшеник чи священник?
1горович чи 1горьович?
БУЛО
СТАЛО
священик
священник
Донской, Трубецкой
Донський, Трубецький, але Толстой
1горович, Назарович
1горьович, Лазарьович
архкрей, архтандрит, ар¬
архкрей i архиерей, арх1мандрит i архи¬
хистратиг
мандрит, архктратиг \ архистратиг
УкраТна i Вкрата
УкраТна
Примггка. Вкраша - тшьки в поезн.
хабара
хабаря
Прочитайте текст. Пщкреелпъ слова, що зазнали змш у напи-
caHHi за новою редакщею украТнського правопису.
Новий правопис за 2 хвилини ©
Индик1 вдихав уже осшнш етер. Високо над ним, у напрямку
Атен, легши в ирш птахи. «Ироди!» - икнув кр1зь зуби индик i по¬
чав дороблять проект. Проект уже давно не приносив индику ра¬
дости. Набридло працювати серед yciei Tiei фавни. До смерти хо-
тшося оголосити проектну анатему й вщкрити малесенький гос-
тел. Для дупл. Индик уже нав\тъ уявляв свою шльову авдитор1ю.
На erani громадського обговорення проекту новоТ редакцн украшсько-
Го правопису було запропомовано слово тдик i noxiiiHi (тдиченя, Шди-
Чии) писати з початковим и. У затверджежй редакцн украТнського пра¬
вопису вщмовилися вщ написания слова тдик з початковим и.
-32-
У нього могли зупинятися експрезиденти, вщом1 швзахисни-
ки. Не десь у себе, на niBoerpoei, а у нього, у гостель У фое грати-
ме попмузика. I мюце пщ гостел уже придивився. Бшя Гулл1вера.
Звщти nie Киева видно. Вжух - i за шв хвилини ти вже «теслою»
на Хрещатику. Головне - знайти парковку серед yeix тих «мерсе-
деЫв»...
Директоркою закладу зроблю фшологиню, щоб про мене на
Bcix новинних вебсторшках i у фейсбуш написали. А коли прийде
популяршеть, то, дасть бог, ще й молоду правницю найму. Хто-
зна, може, на Тршию сам президент до гостелу завггае. Тут таку
пресконференщю можна оргашзувати!
Та поки що то мгг. Повертайсь до проекту, индиче (За Тармою
Карашною).
Зауважте!
У новш редакцп правопису колишне чергування у з в та i з
й називають не чергуванням, а «позищями вживания лриймен-
ниюв i префжав у та в»; «позищями вживания сполучнимв i
часток i, й та i, й на початку слова».
Також додано нове правило й примггки.
Шсля букв й, я, ю, е, Т вживаемо едналып сполучннки i або
та, пор.: НеподалЫ вони побачили зеленый гай /широку долину
i НеподалЫ вони побачили зеленый гай та широку долину; Те¬
ория * практика переклад 'ш i ТеорЫ та практика перекладов;
Студенты вивчилиморфолог'ио / синтаксис i Студенты вивчи-
ли морфолог 'ио та синтаксис; Висловити своТ найпотаемшш'о
мроТ / обережш прогнозы i Висловити своТ найпотаемношо мри
та обережш прогнозы.
Примггка. Трапляються вщхилення вщ правил уживання у,
в та i, й, що спричинено вимогами ритму або мовними вподо-
баннями автора.
Примтса. Шсля слова, що закшчусться на голосний, у дея-
ких словах перед в пишемо префжс в-: Дослодниця вважас екс-
перимент уетшним; Госто ввшшли до залы; Доти eeinjuei; Ди-
тина eei сно всм'охаеться.
-33-
11.ПУНКТУАЦ1Я
У новш редакшГ «Укрзшського правопису» з явилася скюна риска
(/) як роздшовий знак. Сюсну риску ставимо в кшькох позищях.
1. В офшйно-дшовому та науковому стилях як роздтовий
знак мЫ одноршними членами речения в значенш як ед-
нального (=i), так i роздшового сполучника (=або): склад¬
на Ытонац'ш оклику/питания; тенденцпдо синтетизму/
аналтизму; системтстъ / несистемшсть мовних явищ\
на позначення року, що не зб1гаеться з календарним, напр.:
у 2018/2019 навчалыюму poyi (без вщстушв до i теля скю-
но! риски).
Уживаються також комбшоваш еднально роздшов1 спо-
лучники i/або, рщше та/або (без вщстушв до i гпсля сюс-
ноТ риски): порушення авторського i/або сумгжних прав;
тдвищення кваифтацп гол1в i/або члетв правлшь.
2. На позначення сшввщношення яких-небудь величин, па-
раметрйв: ствв1дношення курсу гривня / долар.
3. У графчних скороченнях (без вщстушв до i шсля cKicHoi'
риски):
а) замють словосполучень та 1нших сполучень сл1в i
складних cnie Оменниюв i прикметниюв): п/в (поштове
вщдшення), р/р (розрахунковий рахунок), х/к (холодно¬
го копчения); к/т (кшотеатр), п/п (по порядку), т/к (те¬
леканал), с/г (сшьськогосподарський) та iH.
б) у позначеннях складених одиниць вим1ру: км/год (кшо-
Merpie за годину), Ф/м (фарад на метр) та iH.
-34-
КОРОТКИЙ СЛОВНИК НАГОЛОС1В
А
вишйваний
агрон6м1я
в1двезта
алкоголь
вщвестй
ёркушик
вщгомш
асиметр!Я
вщнестй
вщом1сть (список)
Б
BlaoMicrb (поводомлення,
багаторазбвий
популярность)
безпринцйпний
Bi'piui
бёшкет
в1ршовйй
благов1ст
ВГПШМ
близькйй
болотистей
Г
бородавка
гальмб, гальма
босошж
глйбоко
боязнь
глядач
бурштиновий
горошйна
бюлетёнь
грабл!
гуртожиток
В
ваги (у множит)
д
вантаж1вка
данйна
веснянйй
дйно
вйгода (корысть)
дециметр
в и года (зручмсть)
дёщиця
видання
де-юре
визвольний
джерело
вимога
дйвлячись
вйпадок
дичавши
вирйзний
д1алог
вйсгги
добовйй
вйтрата
добуток
35-
довезти
довести
ДОВ1ДНИК
догмат
донестй
донька
дочка
дрова
Е
експёрт
€
еретик
Ж
жалюз1
3
заедания
завезти
завести
завждй
завчасу
загадка
за1ржав1лий
за1ржав1ти
закшчйти
закладка (у книзО
закрутка
залишйти
ЗЭМ1ЖНЯ
занестй
запонка
заробггок
заставка
збепбка
застопорити
звйсока
здалека
з1брання
зобразйти
збзла
зрання
зручний
зубожшня
I
шдустр1я
к
камбала
каталог
квартал
кйшка
кшомётр
кшчйти
колесо
кол1я
копчений (д 'геприкметник)
копчений (прикметник)
корйсний
косий
котрйй
крицёвий
кроУти
кропива
кулшар1я
курятина
Л
лате
листопад
лггопис
люстро
М
мйбуть
36-
мапстёрський (про вчений
перёкис
стутнь)
переляк
маркетинг
перенестй
мерёжа
перёпад
металурпя
перёпис
мшмётр
шала
пшданий (Ыеприкметник)
Н
пщданий ('шенник,icmoma)
навчёння
шдлггковий
нанести
шзнання
наш'й
штнйй
нёскр1зний
пщёртя
начинка
подруга
ненавидгси
позначна
ненёвисний
помйлка
ненависть
ПОМ 1 щи к
нестй
помовчати
ШЗДрЯ
поняття
новйй
порядковий
посерёдиш
О
привезти
об1цянка
привести
обрёння
прйморозок
обруч (шенник)
принестй
одинёдцять
прйчш
одноразовий
п родит
ознёка
ПрОМ1ЖОК
олень
оптбвий
псевдошм
осетёр
Р
отёман
рёзом
оцет
рёмшь (пояс)
решето
П
рйнковий
павйч
р1внйна
партёр
роздр1бнйй
пёкарський
рбзшрка
перевезтй
рукопис
перевестй
русло
37-
с
сантиметр
свердло
середина
сеча
симетр1Я
сиьеькогосподарськнн
с!мдесят
слнна
соломинка
статуя
стовиеотковн й
стрнбати
Т
текстовйн
темы
тйгровий
тисовий
Т1М*ЯНЙЙ
травеспя
трнзуб
тулуб
У
украГнський
уподббання
урочистий
усереднш
Ф
фартух
фаховйй
феномен
фольга
форзац
X
хаос (у лп'фологп: стихЫ)
хаос (безлад)
ц
цари на
цемент
центнер
ЦШНЙК
Ч
чар1внйй
черговйй
читання
чорнозем
чорнослив
чотирнадцять
Ш
шляхопровщ
шовковий
шофер
щ
шелепа
щйпш
щодобовйй
Я
ярмарковий
-38-
В1ДП0В1Д1
Уживання «, / на початку слова (с. 4-5)
1. Дунай. 2. Г; 3. Б; 4. Г; 5. В.
JliTepa г (с. 6-7)
1. Антонин; 2. В; 3. А; 4. Б; 5. В.
Фемшггиви (с. 8-11)
1.1ван, Мар1чка; 2. В; 3. Б; 4. В; 5. 1) Б, 2) Д, 3) А, 4) В.
Правопис складних анв (с. 12-15)
1. Токмаювка; 2. А; 3. Б; 4. В; 5. В.
Написания шв окремо i разом (с. 16-17)
1. Мокра курка; 2. В; 3. В; 4. А; 5. В.
Уживання велико'1 букви (с. 18-21)
1. Дуб. 2. Б; 3. Г; 4. А; 5. Б.
Правила переносу (с. 22-23)
1. Рута. 2. Г; 3. А; 4. Г; 5. А.
Правопис закшчень вщмшюваних сл1в (с. 24-27)
1. Баба з воза. 2. Б; 3. Г; 4. В; 5. Г.
Правопис огив шшомовного походження (с. 28-31)
1. Полтава. 2. Б; 3. Г; 4. В; 5. А.
-39-