Текст
АВТО Н О М Н АЯ
РЕСПУБЛ И КА
рым
Таврійський національний університет
ім. В.І. Верна дського
Кримський науковий центр НАН України
і Міністерства освіти
і науки України
інститут географ» НАН України
Інститут передових технологій
Таврический национальный университет
им. В.И. Вернадского
Крымский научный центр НАН Украины
< : и Министерства образования
и науки Украины
Институт географии НАН Украины
Институт передовых технологий
Атлас виданий у відповідності до концепції Національного атласу
України, розробленої згідно з Указом Президента України від
1 серпня 2001року "Про Національний атлас України"№ 574/2001
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:
Багров М.В., член-кореспондент НАН України, доктор географічних
наук, професор, ректор Таврійського національного університету
ім. В.І. Вернадського (голова)
Руденко Л.Г., член-кореспондент НАН України, доктор географічних
наук, професор, директор Інституту географії НАН України (головний
редактор)
ЧЛЕНИ НАУКОВО-РЕДАКЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ:
Бочковська А.І., н.с. Інституту географії НАН України
Вахрушев Б.О., к.г.-м.н., Таврійський національний університет
ім. В.І. Вернадського
Карпенко С.О., к.г.н., Таврійський національний університет
ім. В.І. Вернадського
Козаченко Т.І., д.г.н., Інститут географії НАН України
Лагодіна С.Є., н.с. Таврійського національного університету
ім. В.І. Вернадського
ПалІЄНКО В.П., д.г.н., Інститут географії НАН України
Разов В.П., к.г.н., Інститут географії НАН України
Яковенко І.М., к.г.н., Таврійський національний університет
ім. В.І. Вернадського
ЧЛЕНИ РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧОЇ КОЛЕГІЇ:
Барладін О.В., к.т.н., Даценко Л.М., к.г.н., Ісаєв Д.В.,
(ЗАТ "Інститут передових технологій")
ОРГАНІЗАЦІЇ, ЩО НАДАЛИ
ІНФОРМАЦІЮ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ АТЛАСА:
Головне управління статистики в Автономній Республіці Крим, Морський
гідрофізичний інститут НАН України, Інститут біології південних морів НАН
України, Морське відділення УкрНДІГМІ, Координаційна рада з сейсмічної
безпеки при РМ АРК, Комітет у справах релігій при РМ АРК,
Республіканський комітет АР Крим з екології та природних ресурсів,
Кримський республіканський краєзнавчий музей, Кримський
республіканський центр з гідрометеорології, Відділення статистики
Кримського Республіканського діагностичного центру, Севастопольська
міська держадміністрація, Управління статистики м. Севастополя,
Кримський науковий центр НАН України і Міністерства освіти і науки
України
РЕЦЕНЗЕНТИ:
Топчієв О.Г., д.г.н., професор, завідувач кафедрою економічної та
соціальної географії Одеського національного університету
ім. 1.1. Мечникова
Черваньов І.Г., д.т.н., професор, завідувач кафедрою геомоніторинга
та охорони природи Харківського національного університету
ім. В.Н. Каразіна
В АТЛАСІ ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ МАТЕРІАЛИ:
Карта Кримського півострова, побудована на основі мозаїки
багатоспектральних космічних знімків супутника І_апсІ8аІ 4 ТМ надана
Українським центром менеджменту землі й ресурсів (с. 6-7); фрагмент
"Геологічної карти України" м-бу 1:1 000 000 під ред.Гурського Д.С. (с. 20);
фрагмент карти "Четвертинні відклади України" м-бу 1:1 000 000 під ред.
Гурського Д.С. (с. 21); для створення ландшафтної карти Криму (с. 38-39)
використано опубліковані авторські матеріали і карти Багрової Л.О.,
Бокова В.О., Гришанкова Г.Є., Гродзинського М.Д., Єни В.Г.,
Маринича О.М., Оліферова А.М., Пащенка В.М., Підгородецького П.Д.,
Шищенка П.Г. та інших; карта мінеральних ресурсів Чорного та
Азовського морів (с. 43) укладена за опублікованими матеріалами "Атласу
родовищ нафти та газу України", том VI ; для карти "Території, пріоритетні
для збереження біорізноманіття" (с. 74) використано матеріали проекту
"Оцінка необхідності збереження біорізноманіття в Криму"
Статистичні матеріали подано на період від 2000 до 2003 рр.
Фото Горбатюка В.М., Нікітіна М.Ю., Карпенка С.О.,
Личака О.І., Іщука О.О., Прокопова Г.А., Гюннер А.П.
Атлас издан в соответствии с концепцией Национального атласа
Украины, разработанной согласно Указа Президента Украины от
1 августа 2001 года "О Национальном атласе Украины"№574/2001
РЕДАКЦИОННАЯ КОЛЛЕГИЯ:
Багров Н.В., член-корреспондент НАН Украины, доктор географических
наук, профессор, ректор Таврического национального университета
им. В.И. Вернадского (председатель)
Руденко Л.Г., член-корреспондент НАН Украины, доктор
географических наук, профессор, директор Института географии
НАН Украины (главный редактор)
ЧЛЕНЫ НАУЧНО-РЕДАКЦИОННОЙ КОЛЛЕГИИ:
Бочковская А.И., н.с. Института географии НАН Украины
Вахрушев Б.А., к.г.-м.н., Таврический национальный университет
им. В.И. Вернадского
Карпенко С.А., к.г.н., Таврический национальный университет
им. В.И. Вернадского
Козаченко Т.И., д.г.н., Институт географии НАН Украины
Лагодина C.E., н.с. Таврического национального университета
им. В.И. Вернадского
Палиенко В.П., д.г.н., Институт географии НАН Украины
Разов В.П., к.г.н., Институт географии НАН Украины
Яковенко И.М., к.г.н., Таврический национальный университет
им. В.И. Вернадского
ЧЛЕНЫ РЕДАКЦИОННО-ИЗДАТЕЛЬСКОЙ КОЛЛЕГИИ:
Барладин A.B., к.т.н., Даценко Л.H., к.г.н., Исаев Д.В.,
(ЗАО "Институт передовых технологий")
ОРГАНИЗАЦИИ, ПРЕДОСТАВИВШИЕ
ИНФОРМАЦИЮ ДЛЯ ПОДГОТОВКИ АТЛАСА:
Главное управление статистики в Автономной Республике Крым, Морской
гидрофизический институт НАН Украины, Институт биологии южных морей
НАН Украины, Морское отделение УкрНИИГМИ, Координационный совет
по сейсмической безопасности при СМ АРК, Комитет по делам религий
при СМ АРК, Республиканский комитет АР Крым по экологии и природным
ресурсам, Крымский республиканский краеведческий музей, Крымский
республиканский центр по гидрометеорологии, Отделение статистики
Крымского Республиканского диагностического центра, Севастопольская
городская госадминистрация, Управление статистики г. Севастополя,
Крымский научный центр НАН Украины и Министерства образования и
науки Украины
РЕЦЕНЗЕНТЫ:
Топчиев А.Г., д.г.н., профессор, заведующий кафедрой экономической
и социальной географии Одесского национального университета
им. И.И. Мечникова
Черванев И.Г., д.т.н., профессор, заведующий кафедрой
геомониторинга и охраны природы Харьковского национального
университета им. В.Н. Каразина
В АТЛАСЕ ИСПОЛЬЗОВАНЫ МАТЕРИАЛЫ:
Карта Крымского полуострова, построенная на основе мозаики
многоспектральных космических снимков спутника Landsat 4 ТМ
предоставлена Украинским центром менеджмента земли и ресурсов
(с. 6-7); фрагмент "Геологической карты Украины" м-ба 1:1 ООО ООО под
ред. Гурского Д.С. (с. 20); фрагмент карты "Четвертичные отложения
Украины" м-ба 1:1 000 000 под ред. Гурского Д.С. (с. 21); для создания
ландшафтной карты Крыма (с. 38-39) использованы опубликованные
авторские материалы и карты Багровой Л.А., Бокова В.А.,
Гришанкова Г.E., Гродзинского М.Д., Ены В.Г., Маринича А.М.,
Олиферова А.Н., Пащенко В.H., Подгородецкого П.Д., Шищенко П.Г. и др.;
карта минеральных ресурсов Черного и Азовского морей (с. 43)
составлена по опубликованным материалам "Атласа месторождений
нефти и газа Украины", том VI ; для карты "Территории, приоритетные для
сохранения биоразнообразия" (с. 74), использованы материалы! проекта
"Оценка необходимости сохранения биоразнообразия в 'Крыму'"
Статистические материалы даны на период с 2000 по 2003 гг.
Фото Горбатюка В.М., Никитина М.Ю., Карпенко C.Ä.,
Лычака А.И., Ищука A.A., Прокопова Г.А., Гюннер А.П.
Всі ті, хто любить Крим, хто займа¬
ється дослідженням його історії, природи,
населення, культури, економіки й екології, отри¬
мали чудову нагоду пізнати його ще краще,
відкрити для себе нові сторінки у невичерпному
літописі краю.
Завдячуючи зусиллям вчених Таврійського
національного університету, інших наукових
установ Республіки створено унікальний Ат¬
лас, в якому зведено й систематизовано нако¬
пичені впродовж століть знання про півострів.
Видання Атласу — це, безумовно, видатна
подія в науковому житті. Немає сумнівів у
тому, що він стане в пригоді не лише в Україні і
не тільки в середовищі географів. Атлас дуже
потрібний для розвитку шкільної та вищої
освіти, екологічного виховання молоді. Він має
велике прикладне значення, дає змогу створю¬
вати науково обгрунтовану стратегію розвит¬
ку Криму, вирішувати питання, пов'язані з
охороною навколишнього середовища, з раціо¬
нальним використанням природних ресурсів.
Щиро вітаю авторський колектив із
виданням важливої і потрібної праці, а всіх,
кого цікавить Крим, із ще одним джерелом
наших знань про нього.
Все те, кто любит Крым, кто занима¬
ется исследованием его истории, природы,
населения, культуры, экономики и экологии,
получили прекрасную возможность узнать его
еще лучше, открыть для себя новые страницы
в неисчерпаемой летописи края.
Благодаря усилиям ученых Таврического
национального университета, других научных
учреждений Республики создан уникальный Ат¬
лас, в котором сведены и систематизированы
накопленные веками знания о полуострове.
Издание Атласа — это, безусловно, выдаю¬
щееся событие в научной жизни. Нет сомнений
в том, что он будет востребован не только в
Украине и не только в среде географов. Атлас
очень нужен для развития школьного и вузов¬
ского образования, экологического воспитания
молодежи. Он имеет большое прикладное
значение, позволяет вырабатывать научно
обоснованную стратегию развития Крыма,
решать вопросы, связанные с охраной окру¬
жающей среды, с рациональным использова¬
нием природных ресурсов.
Сердечно поздравляю авторский коллек¬
тив с изданием столь важного и нужного
труда, а всех, кого интересует Крым, с еще
одним источником наших знаний о нем.
Голова
Верховної Ради
Автономної Республіки
Крим
Борис Давидович Дейч
Председатель
Верховной Рады
Автономной Республики
Крым
Борис Давидович Дейч
Вашій увазі пропонується атлас "Автономна
Республіка Крим", що є довідково-картографічною
енциклопедією цього унікального регіону України.
Автономна Республіка Крим має особливу
привабливість в науково-пізнавальному, рекреацій¬
ному, економічному, культурному та геополітичному
аспектах, водночас існує потреба в детальному
вивченні її території, у виборі оптимальних напрям¬
ків її розвитку. Вирішення завдань щодо переходу
регіону до моделі стійкого розвитку повинно
спиратися на об'єктивну, детальну просторово-
скоординовану інформацію. Цим вимогам цілком
відповідають регіональні комплексні науково-
довідкові атласи, що являють собою зведення
систематизованих знань про природу, населення,
господарство, культуру та екологічні особливості
цієї території.
Незважаючи на наявність досвіду тематич¬
ного картографування території Криму, атлас
"Автономна Республіка Крим" є першим комплекс¬
ним регіональним картографічним виданням, здій¬
сненим на засадах єдності методичних підходів,
обгрунтованих у зв'язку зі створенням "Національ¬
ного атласу України”, розробка якого активно
здійснюється науковими інститутами і ВНЗ
України із науково-методичним керівництвом
Інституту географії НАН України. Це обумовило
єдність принципів та методичних підходів до
створення окремих карт і розділів Атласу.
Атлас "Автономна Республіка Крим" видано
у поліграфічному та електронному варіантах, що
розширює коло можливих користувачів та задач,
що вирішуються.
Атлас може розглядатися як інформаційна
база для вирішення наукових і прикладних завдань,
пов'язаних із вибором пріоритетних напрямків
стійкого розвитку регіону:
— обґрунтування концепцій і програм соці¬
ально-економічного розвитку Криму;
— розробки напрямків регіональної політики;
— розробки прогнозів екологічного стану нав¬
колишнього середовища і конструктивно-географіч¬
них основ раціонального природокористування;
— отримання довідкової інформації, необхід¬
ної для підтримки управлінських рішень органів
державного управління всіх рівнів.
Разом з тим висловлюємо надію, що Атлас
виконуватиме низку суспільно важливих функцій:
Вашему вниманию предлагается атлас
"Автономная Республика Крым", являющийся спра¬
вочно-картографической энциклопедией этого
уникального региона Украины.
Автономная Республика Крым имеет особую
привлекательность в научно-познавательном, рек¬
реационном, экономическом, культурном и геополи¬
тическом аспектах, в то же время существует
потребность в детальном изучении ее территории,
в выборе оптимальных направлений ее развития.
Решение стоящих перед Крымом задач по переходу
региона к модели устойчивого развития должно
опираться на объективную, детальную простран¬
ственно-скоординированную информацию. Этим
требованиям в полной мере отвечают региональные
комплексные научно-справочные атласы, представ¬
ляющие собой свод систематизированных знаний о
природе, населении, хозяйстве, культуре и экологи¬
ческих особенностях изучаемой территории,.
Несмотря на имеющийся опыт тематичес¬
кого картографирования территории Крыма, атлас
"Автономная Республика Крым" является первым
комплексным региональным картографическим из¬
данием, осуществленным на принципах единства
методических подходов, обоснованных в связи с
созданием "Национального атласа Украины" разра¬
ботка которого активно осуществляется научными
институтами и вузами Украины при, научно-мето¬
дическом руководстве Института географии, НАН
Украины. Это обусловило единство принципов и ме¬
тодических подходов к созданию отдельных карт и
разделов Атласа.
Атлас "Автономная Республика Крым" издан
в полиграфическом и электронном вариантах, что
расширяет круг его возможных пользователей и
решаемых задач.
Атлас может рассматриваться так инфор¬
мационная база для решения научных и прикладных
задач, связанных с выбором приоритетных направ¬
лений устойчивого развития региона:
— обоснования концепций и программ соци¬
ально-экономического развития Крыма;
— выработки направлений региональной по¬
литики;
— разработки прогнозов экологического со¬
стояния окружающей среды и конструктивно¬
географических основ рационального природопользо¬
вания;
— получения справочной информации, необ¬
ходимой для поддержки управленческих решений
розповсюдження знань про "малу Батьківщину" /
виховання патріотичних почуттів, підвищення
культурного рівня, формування географічного мис¬
лення і ліквідації "екологічного нігілізму" керівників
різного рівня і всього населення.
Особливо хотілось би підкреслити важли¬
вість інформації, що представлена в Атласі, для
шкільної, вищої освіти та самоосвіти нашої молоді.
Обсяг і різноманітність знань, зібраних у
цьому виданні, достатні для створення інтеграль¬
ного інформаційного образу регіону для інвесторів,
представників міжнародних організацій і для всіх
гостей Кримського півострова.
Сюжети і теми карт висвітлюють загальну
панораму природних умов і ресурсів Республіки, її
соціально-економічні проблеми, територіальну орга¬
нізацію господарського і культурного життя, ха¬
рактеризують сучасний екологічний стан.
При підготовці карт Атласу широко вико¬
ристовувались сучасні методи: технології геоін-
формаційних систем, цифрове картографування,
автоматизована обробка і дешифрування даних
дистанційного зондування Землі.
Основна частина картографічних матеріа¬
лів є результатом досліджень співробітників і вик¬
ладачів Таврійського національного університету ім.
В.І. Вернадського. Велику допомогу в розробці тема¬
тики, структури і змісту карт Атласу надали наші
колеги з Інституту географії НАН України.
Редагування, дизайн і підготовка до видання
виконані колективом Інституту передових техноло¬
гій (м. Київ), праці якого з картографування Криму
давно відомі в АРК і за її межами.
Хотілось би сподіватись, що оприлюднення
першого комплексного атласу АРК стане наріжним
каменем програми подальшого інформаційно-
картографічного пізнання регіону. Сподіваємось, що
це видання матиме розвиток, тому редакційна
колегія Атласу із вдячністю прийме побажання
щодо поліпшення змісту і поліграфічного оформ¬
лення Атласу.
органов государственного управления всех уровней.
Вместе с тем выражаем надежду, что ат¬
лас "Автономная Республика Крым" будет выпол¬
нять ряд общественно-значимых функций: распро¬
странения знаний о "'малой Родине" и воспитания
патриотических чувств, повышения культурного
уровня, формирования географического мышления и
ликвидации "экологического нигилизма"руководите¬
лей разного ранга и всего населения.
Особенно хотелось бы подчеркнуть значи¬
мость информации, представленной в Атласе, для
школьного, вузовского образования и самообразова¬
ния нашей молодежи.
Объем и разнообразие сведений, собранных в
настоящем издании, достаточны для создания ин¬
тегрального информационного образа региона для
инвесторов, представителей международных орга¬
низаций и для всех гостей Крымского полуострова.
Сюжеты и темы карт раскрывают общую
панораму природных условий и ресурсов Республики,
ее социально-экономические проблемы, территори¬
альную организацию хозяйственной и культурной
жизни, характеризуют современную экологическую
обстановку.
При подготовке карт Атласа широко исполь¬
зовались современные методы: технологии геоин-
формационных систем, цифровое картографирова¬
ние, автоматизированная обработка и дешифриро¬
вание данных дистанционного зондирования Земли.
Основная часть картографических материа¬
лов является результатом исследований сотруд¬
ников и преподавателей Таврического национального
университета им. В.И. Вернадского. Большую по¬
мощь в разработке тематики, структуры и со¬
держания карт Атласа оказали наши коллеги из
Института географии НАН Украины.
Редактирование, дизайн и подготовка к
изданию выполнены коллективом Института пере¬
довых технологий (г. Киев), работы которого по
картографированию Крыма давно уже известны в
АРК и за ее пределами.
Хотелось бы надеяться, что выход в свет
первого комплексного атласа АРК станет крае¬
угольным камнем программы дальнейшего инфор¬
мационно-картографического познания региона.
Надеемся, что это издание будет иметь развитие,
поэтому редакционная коллегия Атласа с благодар¬
ностью примет пожелания относительно улучше¬
ния содержания и полиграфического оформления
Атласа.
Голова редакційної
колегії Атласу,
член-кореспондент
НАН України,
доктор географічних наук,
професор,
ректор Таврійського
національного університету
ім. В.І. Вернадського
Председатель редакционной
коллегии Атласа,
член-корреспондент
НАН Украины,
доктор географических наук,
профессор,
ректор Таврического
национального университета
им. В.И. Вернадского
Микола Васильович Багров
Николай Васильевич Багров
КРИМ З КОСМОСУ. КРЫМ ИЗ КОСМОСА
6
Сімферополь. Симферополь
1
.'■.-І . о’ЙЯР ШйЗ
7
АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ- АДІУЇ И Н ИСТРАТИВ НО-ТЕРРИТО РИАЛ ЬН
32°30'
34°30'
ОНулаківка
Виноградове О
О _
НовокиївкаЧ
І Чаплинка
Зеленотропинське
О [
НОЕ І с 0г ТІ Іі ІЕ
ОДолматівка
О Ленінське
^Михайлівка
ІНовомиколаївка
О
Вел, Андронівка
Птахівка |і Комунарівка « _
Новопавлівка
О 1
Григорівка
О с Павлівка
Громівка
О
1 Миколаївка Каланчак^
Новопокровкаі
о- '
Новотроїцькес
Воскресенка
О
. оСергїі'вка
°
Новософіївка о\
о Круглоозерка'"
Приморське
О
Ь“/' Гаврилівка<~Л
/ ЧРоздольне^ Друга
Лиманське
О
О,
СКАДОВСЬК
д у(с а р и л г а ц ь к а з ц ^
ХорлиірІ
А
Олександрівка
" о
Приморське'
7 Олексіївка,-
\ °
АРМЯНСЬК^^
: Сувс
О
Чфіяатівка
чА
т о
° Олександрівка
^Маячка
Новомихайлівка
О ° \
Новодштрівка
ч^А'" °
V
Соґ Я су
п НІовии Трудо і
1 ч
А Яснополянське ч
І ґ М
■ До/
кАйгульське
У-:." , О Цілинне
к\1ЛІ-2Лр
я *А
Завіт---' ^,,
Ленінський. І
о І
і•
ЯРі, Міжводі
«?ч--
' ^А^^°Далеке
Кіровське
Чернишове
.^^Слов'янське
Кукушкіне
О Березівка
0 Ботанічне V
^ О
Калініне
|СЬКЄ €
1 Орлівеьке
Островське о
ІА О
# Олексіївка
0 ОКрестянівка Кримка данкШ
Первомайське © Ярке о.,
Абрикосово,:, . Мирнівка і
оОшІбрдке/-^0“
Гришине - ..Пой
Гвардійське' ь і Л<ал|нін| О
О Зарічне
' Стальне о
рПобєдне
Степне
Сари-Баш
О
Красна
Поляна
О
о
Новоіванівка
Красноярське
о
аза
Змине її Коршве сусаиіне Войковеї
Чернове;
о І
сьтіи канал
м.Тарханкут ^
^Оленівка
Окунівка
Добрушине
о
|Воробйове
Кольцове О а
ХНов<
Виноградове
І Олександрівка
-і Клепиніне
о
Петрівка
Янтарне
Вільне*
О і
Майське с
ОВосход
^сногвардійське
^Мар'янівка
Сйзівка
О
© Вересаеве
^Штормов,»™^
ЄВПАТОРІЇ
оСуі
о
Молочне
НАСЕЛЕНІ
ПУНКТИ. НАСЕЛЕННЫЕ ПУНКТЫ
ЗА ТИПОМ ПОСЕЛЕННЯ 1 КІЛЬКІСТЮ ЖИТЕЛІВ
ПО ТИПУ ПОСЕЛЕНИЯ И КОЛИЧЕСТВУ ЖИТЕЛЕЙ
Міста
Города
Р 1/СОУ в'д 000 ДО 500 000
\ / от 100 000 ДО 500 000
<£=ялга
від 50 000 до 100 000
от 50 000 до 100 000
СС^САКИ
до 50 000
до 50 000
© Гурзуф
Селища міського типу
Поселки городского типа
© Дачне
Села (центри сільрад АР Крим і
Севастопольської міськради)
Села (центры сельсоветов АР Крым и
Севастопольского горсовета)
ЗА АДМІНІСТРАТИВНИМ ЗНАЧЕННЯМ. ПО АДМИНИСТРАТИВНОМУ ЗНАЧЕНИЮ
І—1 ГЧ М АРО(П)ПП ІП к Столиця Автономної Республіки Крим
ІЛІ ОІІІУІЧ^ЕІГУ^и 1 \JJJ1 и о Столица Автономной Республики Крым
© БІЛОГІРСЬК
Центри районів
Центры районов
РРИ АРТОПП ПК МІСТ0 державного підпорядкування
иСОАч/ 11 и! IV/сУ 112) гопоя госудаоотвенного подчинения
ФЕОДОСІЯ
Міста республіканського підпорядкування
Города республиканского подчинения
БАЛАКЛАВА
Віддалені частини міст
Отдаленные части городов
КОРДОНИ ТА МЕЖІ. ГРАНИЦЫ
Державний кордон
Государственная граница
У/////////У.
Автономної Республіки Крим та областей України
Автономной Республики Крым и областей Украины
Районів і територій, підпорядкованих міськрадам
Районов и территорий, подчиненных горсоветам
ШЛЯХИ СПОЛУЧЕННЯ. ПУТИ СООБЩЕНИЯ
Залізниці
Железные дороги
Автомобільні шляхи:
а
а) головні, б) інші
Автомобильные дороги:
б
а) главные, б) прочие
Уютне/
Заозерне
- .“о і ^
Євпаторійський ^
)ровське Охотникове
ігГ
Зернове©
О Митяеве
О Крайнє
Кримське
канал
{Стахановка
• І © По;
3_І Котельникове
, Октябрське/
^Красноадам'янка
Ленінське У
Широке^
Поводе
Новопокровка^_,-'] ^
о Рібнє
Зернове
рП’ятихатка'; °
Наидьонівка і
1 © Дро
ЗМельничне
Ліснівка
ООріхове о Геройське
О
Гвардійське ї
„ Новожилівка |у
Новофедорівка
5 Іванівка
_ Укромні
•одникові
Комсомбльсі
ІоВооеліВкаоА^?р“^
Мирне
о
Первомайське
°Урожайне
Донське^
І Русаківка
( °
рЦвіточне
БІЛОПРС
рарне
Э Молодіжне
мирнез^ГЙГГ^°Мазанк?
М„колаївкаР=ТГ4^^СІМФЕРОПОЛЬ^>^ІТРдаве
Кольчугинг^-“
ПеРове
/Табачне ^ _ *
|Д1лодовё'АА--У/Р \ Добре
ГГ , [//'Чистеньке
Віліне
,Углове
тік
* УБАХЧИСАІ
©Кримська РозгА-'
Ароматне! і
Каштани
Поштові
Ароматне®^
Долинне
,СкалистЄ'
ЛЮБИМІВКА,
53алізничне>
СЕВАСТОПОЛЬ
^.Херсонес , ' * ■
Красн^
ІРМАН Ш
п РНаучний
ч?' Верхоріччя
Куйбишеве Х~^чч_
^ГолубииА ене
Малорі
' Лучисте
ГАЛУУЯА
)/Малий Маяк
А
БАЛАКЛАВА'4'
к \
Красі
Совєтськеї
7АЛУПКА
Берегове СІМЄЇЗ
Санаторне Понизівка Кацівелі
ВідраднеН в9)сх<
ЯЛТА Нікіта
Масандра
у/г^івадія
Голуба Корей ■ ©І°Р@анда
»Затока ААбО Курпати .
аспра йД
о: Партеніт
ГУРЗУФ
МІСТО ДЕР
ГОРОД ГО
СЕВАСТОП
СЕВАСТОП
8
ОЕ ДЕЛЕНИЕ
Масштаб 1 : 900000
Кирилівка
Озеряни*
Партизани,
Степок,
Стокопані
Новий,Азов
/У Фрунзе
юолекснвка //
і у иг ^
ГЕНІЧЕСЬК
жолаївка
юливцеве
о\Стрілкове
го Чайкине
, Пшеничне,
^ Світле
Табачне
Ізобільне;
Зоркіне
Омелянівка
МихайтЦка
/о о г’"'” ; о
Листвинне | Дмитрівка
Казантип
іжньогірсі
Іисове
ЩОЛКІНЕ
Казантшгська
ч затфса у
Некрасовка
Митрофанівка
Желябовкг
Войкове аджимушкайП|дМАЯЧни1
Чистопілля Багерове^
Октябрське
іноземне
5ЄЛІНСЬК€
Ж Совєтський
/У О
^ЖісточкіЦ озавітне'^ч. Урожайне
о Асадове Краснофлетське^Чц-
Фине ю Жемчужина Чапаевка |)
Ж7°прр
ЩПушкіне I ^
4$ Красногвардійське о . ../
03.
;Актаське
Малинівка
Іллічеве.
Новомиколаївка
Іриозерне-
оТокарєве
овиноградне
Уварове,
Горностаївка
ТЇенінське
Синицине
О
Кіровське
ЯркцТІоле
Семисоткаа
ГЕРОЇВСЬК^
Челядінове/|
Красногірка
Іугове о Кірове
) ” Тамань
\Р О С І Я
Марфівка
Батальне
Тобечйцьке\_,
Завітне
Партизани
Привітне
’Журавки
мморський
ве . .
гд о с і и С.Ь к
' Узунларське
у Ф Є
(ФЕОДОСІЯ
Орджонікідзе
Земл?|ничне І
(СУДАК Сонячна
Морське Долина.
====:^=^1^-3'Новий 1
Світ
м.Меганом
Привітне
О
Догмарівка
АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ. АВТОНОМНАЯ РЕСПУБЛИКА КРЫМ
Територія В ТіЬс. кв. км. Территория В ТЫС. кв. км - 26,1
Населення в ти|с. Население в тыс. (на 1.01.2003) - 2018,4
МІСТА РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ПІДПОРЯДКУВАННЯ
ГОРОДА РЕСПУБЛИКАНСКОГО ПОДЧИНЕНИЯ
МІСТА I СЕЛИЩА МІСЬКОГО ТИПУ, ПІДПОРЯДКОВАНІ МІСЬКРАДАМ
ГОРОДА И ПОСЕЛКИ ГОРОДСКОГО ТИПА, ПОДЧИНЕННЫЕ ГОРСОВЕТАМ
СІМФЕРОПОЛЬ
смт: АГРАРНЕ, АЕРОФЛОТСЬКИЙ, ГРЕСІВСЬКИЙ, КОМСОМОЛЬСЬКЕ
СИМФЕРОПОЛЬ
пгт: АГРАРНОЕ, АЭРОФЛОТСКИЙ, ГРЭСОВСКИЙ, КОМСОМОЛЬСКОЕ
АЛУШТА
смт ПАРТЕНІТ
АЛУШТА
пгт ПАРТЕНИТ
АРМЯНСЬК
АРМЯНСК
ДЖАНК0Й
ДЖАНКОЙ
ЄВПАТОРІЯ
смт: ЗАОЗЕРНЕ, МИРНИЙ, НОВООЗЕРНЕ
ЕВПАТОРИЯ
пгт: ЗАОЗЕРНОЕ, МИРНЫЙ, НОВООЗЕРНОЕ
КЕРЧ
КЕРЧЬ
КРАСНОПЕРЕКОПСЬК
КРАСНОПЕРЕКОПСК
САКИ
САКИ
СУДАК
смт НОВИЙ СВІТ
СУДАК
пгт НОВЫЙ СВЕТ
ФЕОДОСІЯ
смт: КОКТЕБЕЛЬ, КУРОРТНЕ, ОРДЖОНІКІДЗЕ, ПРИМОРСЬКИЙ, ЩЕБЕТОВКА
ФЕОДОСИЯ
пгт: КОКТЕБЕЛЬ, КУРОРТНОЕ, ОРДЖОНИКИДЗЕ, ПРИМОРСКИЙ, ЩЕБЕТОВКА
ЯЛТА
місто АЛУПКА; смт: БЕРЕГОВЕ, ВИНОГРАДНЕ, ВОСХОД, ГАСПРА, ГОЛУБА
ЗАТОКА, ГУРЗУФ, КАЦІВЕЛІ, КОРЕЇЗ, КРАСНОКАМ'ЯНКА, КУРПАТИ, ЛІВАДІЯ,
МАСАНДРА, НІКІТА, ОРЕАНДА, ВІДРАДНЕ, ПАРКОВЕ, ПОНИЗІВКА, САНАТОРНЕ,
СІМЕЇЗ, СОВЄТСЬКЕ, ФОРОС
ЯЛТА
город АЛУПКА; пгт: БЕРЕГОВОЕ, ВИНОГРАДНОЕ, ВОСХОД, ГАСПРА, ГОЛУБОЙ
ЗАЛИВ, ГУРЗУФ, КАЦИВЕЛИ, КОРЕИЗ, КРАСНОКАМЕНКА, КУРПАТЫ, ЛИВАДИЯ,
МАССАНДРА, НИКИТА, ОРЕАНДА, ОТРАДНОЕ, ПАРКОВОЕ, ПОНИЗОВКА,
САНАТОРНОЕ, СИМЕИЗ, СОВЕТСКОЕ, ФОРОС
СЕВАСТОПОЛЬ. СЕВАСТОПОЛЬ
Територія в тис. кв. км. Территория в тыс. кв. км - 0,9
Населення в тис. Население в тыс. (на 1.01.2003) - 378,5
ЖАВНОГО ПІДПОРЯДКУВАННЯ
СУДАРСТВЕННОГО ПОДЧИНЕНИЯ
МІСТО І СЕЛИЩЕ МІСЬКОГО ТИПУ, ПІДПОРЯДКОВАНІ
СЕВАСТОПОЛЬСЬКІЙ МІСЬКРАДІ
ГОРОД И ПОСЕЛОК ГОРОДСКОГО ТИПА, ПОДЧИНЕННЫЕ
СЕВАСТОПОЛЬСКОМУ ГОРСОВЕТУ
місто ІНКЕРМАН; смт КАНА
город ИНКЕРМАН; пгт КАЧА
РАЙОНИ
РАЙОНЫ
ЦЕНТРИ РАЙОНІВ
ЦЕНТРЫ РАЙОНОВ
МІСТА I СЕЛИЩА МІСЬКОГО ТИПУ РАЙОННОГО ПІДПОРЯДКУВАННЯ
ГОРОДА И ПОСЕЛКИ ГОРОДСКОГО ТИПА РАЙОННОГО ПОДЧИНЕНИЯ
БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ
БАХЧИСАРАЙ
місто БАХЧИСАРАЙ: смт: КУЙБИШЕВЕ, НАУЧНИЙ, ПОШТОВЕ
БАХЧИСАРАЙСКИЙ
БАХЧИСАРАЙ
город БАХЧИСАРАЙ; пгт: КУЙБЫШЕВО, НАУЧНЫЙ, ПОЧТОВОЕ
БІЛОГІРСЬКИЙ
БІЛОГІРСЬК
місто БІЛОГІРСЬК; смт ЗУЯ
БЕЛОГОРСКИЙ
БЕЛОГОРСК
город БЕЛОГОРСК; пгт ЗУЯ
ДЖАНКОЙСЬКИЙ
ДЖАНКОЙ
смт: АЗОВСЬКЕ, ВІЛЬНЕ
ДЖАНКОЙСКИЙ
ДЖАНКОЙ
пгт: АЗОВСКОЕ, ВОЛЬНОЕ
КІРОВСЬКИЙ
КІРОВСЬКЕ
місто СТАРИЙ КРИМ; смт КІРОВСЬКЕ
КИРОВСКИЙ
КИРОВСКОЕ
город СТАРЫЙ КРЫМ; пгт КИРОВСКОЕ
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ
КРАСНОГВАРДІЙСЬКЕ
смт: КРАСНОГВАРДІЙСЬКЕ, ОКТЯБРСЬКЕ
КРАСНОГВАРДЕЙСКИЙ
КРАСНОГВАРДЕЙСКОЕ
пгт: КРАСНОГВАРДЕЙСКОЕ, ОКТЯБРЬСКОЕ
КРАСНОПЕРЕКОПСЬКИЙ
КРАСНОПЕРЕКОПСЬК
КРАСНОПЕРЕКОПСКИЙ
КРАСНОПЕРЕКОПСК
ЛЕНІНСЬКИЙ
ЛЕНІНЕ
місто ЩОЛКІНЕ; смт: БАГЕРОВЕ, ЛЕНІНЕ
ЛЕНИНСКИЙ
ЛЕНИНО
город ЩЕЛКИНО; пгт: БАГЕРОВО, ЛЕНИНО
НИЖНЬОГІРСЬКИЙ
НИЖНЬОГІРСЬКИЙ
смт НИЖНЬОГІРСЬКИЙ
НИЖНЕГОРСКИЙ
НИЖНЕГОРСКИЙ
пгт НИЖНЕГОРСКИЙ
ПЕРВОМАЙСЬКИЙ
ПЕРВОМАЙСЬКЕ
смт ПЕРВОМАЙСЬКЕ
ПЕРВОМАЙСКИЙ
ПЕРВОМАЙСКОЕ
пгт ПЕРВОМАЙСКОЕ
РОЗДОЛЬНЕНСЬКИЙ
РОЗДОЛЬНЕ
смт: РОЗДОЛЬНЕ, НОВОСЕЛІВСЬКЕ
РАЗДОЛЬНЕНСКИЙ
РАЗДОЛЬНОЕ
пгт: РАЗДОЛЬНОЕ, НОВОСЕЛОВСКОЕ
САКСЬКИЙ
САКИ
смт НОВОФЕДОРІВКА
САКСКИЙ
САКИ
пгт НОВОФЕДОРОВКА
СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ
СІМФЕРОПОЛЬ
смт: ГВАРДІЙСЬКЕ, МОЛОДІЖНЕ, МИКОЛАЇВКА
СИМФЕРОПОЛЬСКИЙ
СИМФЕРОПОЛЬ
пгт: ГВАРДЕЙСКОЕ, МОЛОДЕЖНОЕ, НИКОЛАЕВКА
СОВЄТСЬКИЙ
СОВЄТСЬКИЙ
смт СОВЄТСЬКИЙ
СОВЕТСКИЙ
СОВЕТСКИЙ
пгт СОВЕТСКИЙ
ЧОРНОМОРСЬКИЙ
ЧОРНОМОРСЬКЕ
смт ЧОРНОМОРСЬКЕ
ЧЕРНОМОРСКИЙ
ЧЕРНОМОРСКОЕ
пгт ЧЕРНОМОРСКОЕ
9
ФІЗИЧНА КАРТА. ФИЗИЧЕСКАЯ КАРТА
10
Масштаб 1 : 900000
>остов-на-Д{
ІиколаЇЕ
Напрямки
поверхневих
течій
Направления
поверхностных
течений
••«•Дащанкут К р и М С
о.Зміїний
(Україна)
Сімферополь 0ї'1
Іоворсісійськ
.Мегсном
(Койстанца /1^,
.Каліафс
Паунда
.мЛиджрбуруп
Синоп .
•Бофра
ї’... Стамбул;
МАРМУРОВЕ
МОРЕ.—■=
л ШКАЛА ГЛИБИН I ВИСОТ У МЕТРАХ. ШКАЛА ГЛУБИН И ВЫСОТ В МЕТРАХ
глиоше
глубже 2000 1500 1000 500 200 0 50 100 200 300 500 750 1000 1500
вище
Масштаб 1 : 9000000
>остов-на-Д{
ІиколаЇЕ
Напрямки
поверхневих
течій
Направления
поверхностных
течений
Генічеськ
>о.Верблюдячий
Семенівський
••«•»Тарханкут К р и м С
~ коса
Бирючий Острів
о.Зміїний
(Україна)
Сімферополь 0?$
ченічесь]
Іоворосійськ
.Мегсном
о.Папанін
жойстанца /1^,
Чонгарська
V. протока
о.Комиші
.Лисий
.Каліафс
Тюп-Тархан
.ГТцунда
.мЛиджрбуруп
,Синоп .
•Бофра
ї’... Стамбул;
МАРМУРОВЕ
МОРЕ.—■=
тш.
л ШКАПА ГЛИБИН I ВИСОТ У МЕТРАХ. ШКАЛА ГЛУБИН И ВЫСОТ В МЕТРАХ
глиоше
глубже 2000 1500 1000 500 200 0 50 100 200 300 500 750 1000 1500
вище
Казантип
ІЧагани
Чокращьке
Щолкіне^
.175
г.Арарат
Казанттсъка
затоНа /
.Фонар
Керченське
• 189
гМаяк
САктаське
.Камиш-
Бурун
Чурбаські
Марфовсте
То&ечицьке
Таманськиї
.Малий
тмжвт
• 126
г.Сосмап
г.Кругла
Узунларське
• 343
г.Біла Скеля
Феодосія/
>ідогірськ
16 ,. оа.Хтж 102
* ) ° г-Дт,
’скеля
Корабель-Каміь
•Чауда
' Двоякірна
■\ум.Киїк-Атлама
^75 ) Коктебель
г.Карадаг у
і.ТоВСТИЙ
зухтц
жмеганом
.Меганом
ШКАЛА ГЛИБИН I ВИСОТ У МЕТРАХ. ШКАЛА ГЛУБИН И ВЫСОТ В МЕТРАХ
50 0 50 100 150 200 250 300 350
1000 1200 1400
I Г І і I Г
35’
11
СТАРОДАВНІЙ І СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ КРИМ
ДРЕВНИЙ И СРЕДНЕВЕКОВОЙ КРЫМ
Масштаб 1 : 1 800 ООО
СТАРОДАВНИЙ КРИМ (від найдавніших часів до V ст. н.е.)
ДРЕВНИЙ КРЫМ (с древнейших времен до У в. н.э.)
ОСНОВНІ АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ'ЯТКИ. ОСНОВНЫЕ АРХЕОЛОГИЧЕСКИЕ ПАМЯТНИКИ
Стоянки. Стоянки
А Епохи мустьє (100-35 тис. років тому). Эпохи мустье (100-35 тыс. лет назад)
а Верхнього палеоліту (35-10 тис. років тому). Верхнего палеолита
(35-10 тыс. лет назад)
А Мезоліту (IX-VI тис, до н.е.). Мезолита (IX-VI тыс. до н.э.)
А Неоліту (VI—IV тис. до н.е.). Неолита (VI-IV тыс. до н.э.)
^ Поселення мідно-кам’яного і бронзового віків (Ill-початок І тис. до н.е.)
w Поселения медно-каменного и бронзового веков (Ill-начало I тыс. до н.э.)
Ж Поселення скіфів (III ст. до н.е.-Ill ст. н.е,)
v Поселения скифов (III в. до н.э.-lll в. н.э.)
£=*■ Могильники скіфів. Могильники скифов
ф Поселення таврів (VIII -III ст. до н.е.). Поселения тавров (VIII -III вв. до н.э.)
Могильники таврів. Могильники тавров
Зенонів
Золотий Херсонес
курган у
х Мірмекіи
' Порфмій
Парфеній
Пантікапей
\(Керч)
fnypaj притака
•Німфей
Акра
~Кітей
ЦИФРАМИ ПОЗНАЧЕНО
ЦИФРАМИ ОБОЗНАЧЕНЫ
1 Алімів навіс
2 Ашлама-Дере
3 Качинський навіс
4 Кобазі (Малинівка)
5 Куль-Оба
6 Старосілля (Салачик)
7Таш-Джарган
8 Царський курган
ЛІТЕРАМИ ПОЗНАЧЕНО
ОБОРОННІ ВАЛИ
БУКВАМИ ОБОЗНАЧЕНЫ
ОБОРОНИТЕЛЬНЫЕ ВАЛЫ
А Перекопський
Б Акмонайський
в Узунларський (Аккосів)
гТіритацький
Кіммерік
А Античні городища (VI ст. до н.е.-IV ст. н.е.)
Ж Античные городища (VI в. до н.э.-М в. н.э.)
рч Античні селища (VI ст. до н.е.-\М ст. н.е.)
^ Античные селища (VI в. до н.э.—IV в. н.э.)
Античні могильники (VI ст. до н.е-IV ст, н.е.)
Античные могильники (VI в. до н.э.—IV в, Н.Э.)
^ Святилища. Святилища жш
А Менгіри, Менгиры
Оборонні вали
Оборонительные валы
* Кургани. Курганы
Мурзак-Коба
Шан-Коба
(Родникізське) лімен-ІсаР^
СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ КРИМ (У-ХУІІІ ст
СРЕДНЕВЕКОВОЙ КРЫМ (У^ХУШввТ
А /а
Примітка. В дужках показано
сучасні назви населених пунктів
Примечание. В скобках даны
современные названия
населенных пунктов
Боспорське царство в I ст. до н.е.
Боспорское царство в I в. до н.э.
Херсонеська держава на початку III ст. до н.е.
Херсонесское государство в начале III в. до н.э.
Територія розселення таврів у У-ІІІ ст. до н.е.
Территория расселения тавров в V-!!! вв. до н.э.
ВИДАТНІ ПАМ'ЯТКИ АНТИЧНОЇ
ТА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ АРХІТЕКТУРИ
ВЫДАЮЩИЕСЯ ПАМЯТНИКИ АНТИЧНОЙ
И СРЕДНЕВЕКОВОЙ АРХИТЕКТУРЫ
X | Монастир Сурб-Хач.
Руїни Херсонеса. —ч.\^впаторія
Бахчисарай
і -г , Церква св.Іоана
/ Генуезька фортеця. Ппрптрчі
1371-1409 pp. iiSZZ.
Городище Чуфут-Кале.
VI-XVIII ст.
ЦИФРАМИ ПОЗНАЧЕНО
ЦИФРАМИ ОБОЗНАЧЕНЫ
1 Ескі-Кермен
2 Киз-Кермен
3 Киз-Куле
4 Пампук-Кая
5 Сюренська фортеця
бТепе-Кермен
7 Челтер-Коба
Херсон, Kof
(Севастої
Мангуп,
Дорос,
'Алупка-Ісар
Шулдан
ОСНОВНІ АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ'ЯТКИ
ОСНОВНЫЕ АРХЕОЛОГИЧЕСКИЕ ПАМЯТНИКИ
Городища. Городища
Селища. Селища
Могильники. Могильники
Фортеці та замки. Крепости и замки
Монастирі та храми. Монастыри и храмы
Кордони перед 1475 р. Границы перед 1475 г.
Князівства Феодоро. Княжества Феодоро
Володінь Генуезької республіки
Владений Генуэзской республики
Володіння Золотої Орди до 1449 р., Кримського ханства від 1449 р.
Владения Золотой Орды до 1449 г., Крымского ханства с 1449 г.
Володіння Османської імперії від 1475 р.
Владения Османской империи с 1475 г.
12
КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА. КУЛЬТУРНО-ИСТОРИЧЕСКОЕ НАСЛЕДИЕ
Масштаб 1 : 2700000
ПУШКІН Олександр Сергійович
(1799-1837). Класик російської
літератури. У 1820 р. подорожував
по Криму, оспівав його у багатьох
творах.
ПУШКИН Александр Сергеевич
(1799-1837). Классик русской
литературы. В 1820 г.
путешествовал по Крыму, воспел
его во многих произведениях.
ф
СТЕВЕН Христіан Христіанович
(1781-1863). Ботанік. Засновник і
перший директор Нікітського
ботанічного саду.
СТЕВЕН Христиан Христианович
(1781-1863). Ботаник. Основатель
и первый директор Никитского
ботанического сада.
ш
АИВАЗОВСЬКИЙ Іван
Костянтинович (1817-1900).
Художник-мариніст і громадський
діяч. Жив і похований у Феодосії,
АЙВАЗОВСКИЙ Иван
Константинович (1817-1900).
Художник-маринист и
общественный деятель. Жил и
похоронен в Феодосии,
ГОЛІЦИН Лев Сергійович, князь
(1845-1915). Засновник
російського виноробства
у Криму, промислового
виробництва високоякісних
шампанських вин у Росії.
ГОЛИЦЫН Лев Сергеевич, князь
(1845-1915). Основатель
российского виноделия в Крыму,
промышленного производства
высококачественных
шампанских вин в России.
ЧЕХОВ Антон Павлович (1860-
1904). Російський письменник і
драматург. У 1898-1904 рр.
жив у Ялті.
ЧЕХОВ Антон Павлович (1860-
1904). Русский писатель и
драматург, В 1898-1904 гг.
жил в Ялте,
Воскресенська церква
Палац М. Воронцова
ВЕРНАДСЬКИЙ Володимир
Іванович (1863-1945).
Природознавець і філософ. Перший
президент Всеукраїнської академіі
наук (1918-1919). Був професором і
ректором Таврійського університету.
ВЕРНАДСКИЙ Владимир Иванович
(1863-1945).
Естествоиспытатель и философ.
Первый президент Всеукраинской
академии наук (1918-1919). Был
профессором и ректором
Таврического университета.
ВИДАТНІ ОБ’ЄКТИ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
кінця XVIII - XX ст.
Алупка. Палац М.Воронцова (1830-48) з парком.
Алушта. Меморіальні музеї С.Сергєева-Ценського, І.Шмельова,
0.Бекетова.
Бахчисарай. Ханський палац-музей. Меморіальний музей
1.Гаспринського.
Гаспра. Вілла "Ластівчине гніздо" (1912). Харакський парк.
Гурзуф. Будинок, в якому жив О.Пушкін (тепер меморіальний музей).
Гурзуфський і Кипарисний парки.
Керч. Аджимушкайські каменоломні й меморіальний ансамбль "Героям
Аджимушкая". Обеліск Слави на горі Мітридат.
Коктебель. "Дім Поета" - будинок, в якому жив М.Волошин (тепер
літературно-меморіальний музей). Могила М.Волошина.
Кореїз. Палац "Дюльбер" (1895-97). Місхорський парк.
Лівадія. Білий палац, 1912. Місце засідань Ялтинської конференції 1945.
Масандра. Палац Олександра III (1892-1902) і парк.
Нікіта. Нікітський ботанічний сад.
Новий Світ. Музей виноробства у приміщенні заводу шампанських вин,
заснованого Л.Голіциним.
Сапун-гора. Діорама "Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 р."
Севастополь. Графська пристань (1846). Володимирський собор
(1853-88) - усипальня адміралів П.Нахімова, В.Істоміна, В.Корнілова,
М.Лазарева. Братське кладовище захисників Севастополя з храмом
св.Миколая (1857-70). Історичний бульвар - меморіальний комплекс
пам'яток оборони міста в 1854-55 рр. (головний об'єкт - панорама
"Оборона Севастополя"), Меморіал на Малаховому кургані. Пам'ятники
О.Козарському, В.Корнілову, П.Нахімову, Е.Тотлебену і російським
саперам, затопленим кораблям.
Сімферополь. Краєзнавчий і художній музеї.
Старий Крим. Меморіальний музей О.Гріна. Могила О.Гріна.
Феодосія. Будинок, в якому жив І.Айвазовський. Могила І.Айвазовського.
Картинна галерея, заснована І.Айвазовським. Літературно-меморіальний
музей О.Гріна.
Форос. Воскресенська церква (1892). Фороський парк,
Ялта. Меморіальні будинки-музеї А.Чехова і Лесі Українки.
ВЫДАЮЩИЕСЯ ОБЪЕКТЫ ИСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО НАСЛЕДИЯ
конца XVIII - XX вв.
Алупка. Дворец М.Воронцова (1830-48) с парком.
Алушта. Мемориальные музеи С.Сергеева-Ценского, И.Шмелева,
А.Бекетова.
Бахчисарай. Ханский дворец-музей. Мемориальный музей
И.Гаспринского.
Гаспра. Вилла "Ласточкино гнездо" (1912). Харакский парк.
Гурзуф. Дом, в котором жил А.Пушкин (теперь мемориальный музей).
Гурзуфский и Кипарисный парки,
Керчь. Аджимушкайские каменоломни и мемориальный ансамбль "Героям
Аджимушкая". Обелиск Славы на горе Митридат.
Коктебель. "Дом Поэта" - дом, в котором жил М.Волошин (теперь
литературно-мемориальный музей). Могила М.Волошина.
Кореиз. Дворец "Дюльбер" (1895-97). Мисхорский парк,
Ливадия, Белый дворец, 1912. Место заседаний Ялтинской конференции 1945.
Массандра. Дворец Александра III (1892-1902) и парк.
Никита. Никитский ботанический сад.
Новый Свет. Музей виноделия в помещении завода шампанских вин,
основанного Л.Голицыным.
Сапун-гора. Диорама "Штурм Сапун-горы 7 мая 1944 г."
Севастополь. Графская пристань (1846). Владимирский собор (1853-88) -
усыпальница адмиралов П.Нахимова, В.Истомина, В.Корнилова,
М.Лазарева. Братское кладбище защитников Севастополя с храмом
св.Николая (1857-70). Исторический бульвар - мемориальный комплекс
памятников обороны города в 1854-55 гг. (главный объект - панорама
"Оборона Севастополя"). Мемориал на Малаховом кургане. Памятники
А.Козарскому, В.Корнилову, П.Нахимову, Э.Тотлебенуи российским
саперам,затопленным кораблям.
Симферополь. Краеведческий и художественный музеи.
Старый Крым. Мемориальный музей А.Грина. Могила А.Грина.
Феодосия. Дом, в котором жил И.Айвазовский. Могила И.Айвазовского.
Картинная галерея, основанная И.Айвазовским. Литературно¬
мемориальный музей А.Грина.
Форос. Воскресенская церковь (1892). Форосский парк.
Ялта. Мемориальные дома-музеи А.Чехова и Леси Украинки.
ВОЛОШИН Максиміліан
Олександрович (1877-1932).
Російський поет і художник. Жив і
похований в Коктебелі.
ВОЛОШИН Максимилиан
Александрович (1877-1932).
Русский поэт и художник. Жил и
похоронен в Коктебеле.
Святитель ЛУКА (Войно-Ясинецький
Валентин Феліксович; 1877-1961).
Архієпископ Сімферопольський і
Кримський, хірург і теоретик
хірургії. Народився у Керчі,
похований у Сімферополі.
Святитель ЛУКА (Войно-Ясинецкий
Валентин Феликсович; 1877-1961).
Архиепископ Симферопольский и
Крымский, хирург и теоретик
хирургии, Родился в Керчи,
похоронен в Симферополе.
ГРІН Олександр Степанович
(1880-1932). Російський
письменник-романтик. Жив у
Феодосії і Старому Криму.
Похований у Старому Криму.
ГРИН Александр Степанович
(1880-1932). Русский писатель-
романтик. Жил в Феодосии и
Старом Крыму. Похоронен в
Старом Крыму.
КУРЧАТОВ Ігор Васильович
(1903-1966). Фізик, засновник
атомної енергетики в СРСР,
Народився і здобув освіту у
Сімферополі,
КУРЧАТОВ Игорь Васильевич
(1903-1966). Физик,
основоположник атомной
энергетики в СССР. Родился и
получил образование в
Симферополе.
13
КРИМ НА СТАРОВИННИХ КАРТАХ. КРЫМ НА СТАРИННЫХ КАРТАХ
"Таврійський Херсонес, що в наші часи
Перекопом і Хозарією зветься”
(Герард Меркатор, 1595)
"Таврический Херсонес, в наше время
Перекопом и Хазарией называющийся"
(Герард Меркатор, 1595)
"Нове креслення Європейської або
Малої Татарії, Криму з усіма прилеглими
навколо Евксинського Понту
й Меотійського болота провінціями"
(Матвій Севтер, початок XVIII ст.)
"Новое начертание Европейской или
Малой Татарии, Крыма со всеми
прилегающими вокруг Эвксинского Понта
и Меотийского болота провинциями"
(Матфей Севтер, начало XVIII в.)
твж'
■ ,,
щ№~&
Карта Криму / Чорного моря
(шженер Реномме, 1737)
Карта Крыма и Черного моря
(инженер Реномме, 1737)
ЪтгМят?
Фрагмент карти театру війни 1787 р.
між Росією і Туреччиною
Фрагмент карты театра войны 1787 г.
между Россией и Турцией
HIM
Карта Таврійської губернії
з планами Сімферополя
і Севастополя (1896)
Карта Таврической губернии
с планами Симферополя
и Севастополя (1896)
14
ІСТОРІЯ АТЛАСНОГО ТЕМАТИЧНОГО КАРТОГРАФУВАННЯ КРИМУ
ИСТОРИЯ АТЛАСНОГО ТЕМАТИЧЕСКОГО КАРТОГРАФИРОВАНИЯ КРЫМА
скотоводство
в шгштж
Статистично-економічний
атлас Криму. Випуск І (1922)
Статистико-экономический
атлас Крыма. Выпуск I (1922)
ІКЯЦИ»,
Температура »оэду*а ("С}
-2— Изомгрмы января
к&с.пяюткый максимум.
•*' Гой
Абсолютный й*ккмум.
" Год
Атлас туриста. Крим (1985)
Атлас туриста. Крым (1985)
8«іф|
Д»7Ы першої» средней суточной темвсра-
щы ющм «рез нй*С весной и осенью
и продстжйтеяыюсть этого яериом
ранее ёУ !З.У 16. V 20,V 25У позя*
' шшпж
гюзаяее 20.Х П.Х 4 X 2в.ІХ ШХ дане
Атлас туриста. Крим (1985)
Атлас туриста. Крым (1985)
Типы погоды
Продолжительность {дми) благоприятнее
периода дяя отдыха и туризма
Год [7]
Кліматичний атлас Криму (2000)
Климатический атлас Крыма (2000)
Условные обожжтшя
Атлас "Мінеральні ресурси
Криму й прилеглої акваторії *~\
Чорного та Азовського морів" (2001)
Атлас ’"Минеральные ресурсы
Крыма и прилегающей акватории
Черного и Азовского морей" (2001)
Західне узбережжя. Западное побережье
Буковий ліс. Буковый лес
МисЛйя. МысЛйя
Грязьовий вулкан. Грязевой вулкан
Плато неподалік Бахчисарая
Плато вблизи Бахчисарая
Природні умови тг яш
II |ЗІ ШШ рШЖ Д1411 ДЗЕ ЦЗЕ Ш
Своєрідність і неповторність природи Криму
зумовлені його приморським положенням на межі
Альпійської складчастої системи і Скіфської платформи, на
стику помірних і субтропічних широт.
Близько 70% території займає Північнокримська
рівнина з Тарханкутською височиною. Горбисто-пасмовим
рельєфом з численними сопками грязьових вулканів
вирізняється Керченський півострів. На півдні трьома
паралельними пасмами простягаються Кримські гори.
Найвищим пасмом є Головне (1545 м, г. Роман-Кош), що
складається з окремих вапнякових масивів (яйл) із
платоподібними вершинами, глибокими каньйонами, химерно
вирізьбленими скелями-останцями. Південний макросхил
Головного пасма виділяється як Кримське субсеред-
земномор’я. Куестові Внутрішнє і Зовнішнє пасма утворюють
Кримське передгір’я.
Крим називають музеєм природи. Тут відомо понад
300 видів мінералів, серед яких є рідкісні й самоцвіти. Це
всесвітньо відомий край класичного карсту з 8500 карстовими
лійками і 850 порожнинами. У горах виявлено 2600 джерел, є
унікальні водоспади. Флора судинних рослин Криму налічує
близько 2800 видів. Це єдиний в Україні (і один із восьми в
Європі) регіон, виділений Всесвітнім фондом дикої природи
як світовий центр різноманіття рослин. Рівень ендемізму
флори Криму оцінюють у межах 6 — 9%.
Відносно невеликій території Криму притаманні
різноманітні ландшафти: полиново-солянкові прибережно-
лагунні і напівпустельні, ковилово-типчакові сухостепові,
передгірні лісостепові, гірські широколистяно- та мішано-
лісові, лісо-лучно-степові, субтропічні субсередземноморські
з вічнозеленими аборигенними видами.
З корисних копалин є поклади залізних руд, горючого
газу, мінеральних солей, будівельної сировини. Найбільше
значення мають природні рекреаційні ресурси: м'який клімат,
тепле море, лікувальні грязі, мінеральні води, мальовничі
краєвиди.
До природно-заповідного фонду включено 158 об’єктів
і територій (у т.ч. 46 загальнодержавного значення), площа
яких становить майже 5,8% площі Кримського півострова, що
в півтора рази перевищує аналогічний середній показник по
Україні. Основу заповідного фонду (45% його площі)
складають 6 природних заповідників: Кримський з філіалом
’’Лебедячі острови”, Ялтинський гірсько-лісовий, Мис
Мартьян, Карадазький, Казантипський, Опукський. Науково
обґрунтована необхідність створення в Криму природного
національного парку.
Демерджі. Демерджи
Аюдаг. Аюдаг
Ай-Петрі. Ай-Петри
'
......У..
Узунларське озеро. Узунларское озеро
Мыс Тарханкут
$Г¥МЩ
Природные условия Ц
природные ресурсы
Своеобразие и неповторимость природы Крыма
обусловлены его приморским положением на границе
Альпийской складчатой системы и Скифской платформы, на
стыке умеренных и субтропических широт.
Около 70% территории занимает Северо-Крымская
равнина с Тарханкутской возвышенностью. Холмисто¬
грядовым рельефом с многочисленными сопками грязевых
вулканов выделяется Керченский полуостров. На юге тремя
параллельными грядами простираются Крымские горы.
Самой высокой грядой является Главная (1545 м, г. Роман-
Кош), состоящая из отдельных известняковых массивов (яйл)
с платоподобными вершинами, глубокими каньонами,
причудливо изрезанными скалами-останцами. Южный
макросклон Главной гряды выделяется как Крымское
субсредиземноморье. Куэстовые Внутренняя и Внешняя
гряды образуют Крымское предгорье.
Крым называют музеем природы. Здесь известно
свыше 300 видов минералов, среди которых есть редкие и
самоцветы. Это всемирно известный край классического
карста с 8500 карстовыми воронками и 850 полостями. В
горах выявлены 2600 источников, есть уникальные водопады.
Флора сосудистых растений Крыма насчитывает около 2800
видов. Это единственный в Украине (и один из восьми в
Европе) регион, выделенный Всемирным фондом дикой
природы как мировой центр разнообразия растений. Уровень
эндемизма флоры Крыма оценивается в пределах 6 — 9%.
Сравнительно небольшой территории Крыма присущи
разнообразные ландшафты: полыново-солянковые
прибрежно-лагунные и полупустынные, ковыльно-
типчаковые сухостепные, предгорные лесостепные, горные
широколиственно- и смешанно-лесные, лесо-лугово-степные,
субтропические субсредиземноморские с вечнозелеными
аборигенными видами.
Из полезных ископаемых имеются залежи железных
руд, горючего газа, минеральных солей, строительного сырья.
Наибольшее значение имеют природные рекреационные
ресурсы: мягкий климат, теплое море, лечебные грязи,
минеральные воды, живописные пейзажи.
Природно-заповедный фонд включает 158 объектов и
территорий (в т.ч. 46 общегосударственного значения),
площадь которых составляет почти 5,8% площади Крымского
полуострова, что в полтора раза превышает аналогичный
средний показатель по Украине. Основу заповедного фонда
(45% его площади) составляют 6 природных заповедников:
Крымский с филиалом "Лебяжьи острова”, Ялтинский горно¬
лесной, Мыс Мартьян, Карадагский, Казантипский,
Опукский. Научно обоснована необходимость создания в
Крыму природного национального парка.
СЕЙСМІЧНІСТЬ. СЕЙСМИЧНОСТЬ
Масштаб 1 : 3 600 ООО
«У,
ЗОНИ ІНТЕНСИВНОСТІ СТРУСІВ НА СЕРЕДНІХ ҐРУНТАХ
У БАЛАХ СЕЙСМІЧНОЇ ШКАЛИ МБК-64
ЗОНЫ ИНТЕНСИВНОСТИ СОТРЯСЕНИЙ НА СРЕДНИХ ГРУНТАХ
В БАЛЛАХ СЕЙСМИЧЕСКОЙ ШКАЛЫ М5К-64
Імовірність перевищення розрахункової сейсмічної інтенсивності
в кожній із зон протягом 50 років складе 40% (Р=0,4), що відповідає
середньому періоду (Т=100 років) повторення таких впливів у межах
зони (для тимчасових екологічно безпечних споруд)
Вероятность превышения расчетной сейсмической интенсивности
в каждой из зон в течение 50 лет составит 40% (Р=0,4), что соответствует
среднему периоду (Т=100 лет) повторения таких воздействий в пределах
зоны (для временных экологически не опасных сооружений)
18
РЕГІОНАЛЬНІ ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ
РЕГИОНАЛЬНЫЕ ТЕКТОНИЧЕСКИЕ СТРУКТУРЫ
Гірсько-Кримська альпійська
складчасто-насувна (покривна) споруда
Горно-Крымское альпийское
складчато-надвиговое (покровное) сооружение
Скіфська епігерцинська плита
Скифская эпигерцинская плита
Східноєвропейська докембрійська платформа
Восточно-Европейская докембрийская платформа
РОЗРИВНІ ПОРУШЕННЯ. РАЗРЫВНЫЕ НАРУШЕНИЯ
Розривні тектонічні зони першого порядку:
Разрывные тектонические зоны первого порядка:
ПвК — Північнокримська. Северо-Крымская
ПгК - Передгірсько-Кримська. Предгорно-Крымская
ПбК - Південнобережно-Кримська. Южнобережно-Крымская
П - Правдинська. Правдинская
Основні тектонічні зони другого порядку:
Основные тектонические зоны второго порядка:
СО - Салгирсько-Октябрська. Салгирско-Октябрьская
ПА - Південноазовська. Южно-Азовская
Основні тектонічні зони третього порядку:
Основные тектонические зоны третьего порядка:
кк — Кучук-Койська. Кучук-Койская
я — Ялтинська. Ялтинская
УС — Узунларсько-Самарська. Узунларско-Самарская
Інші розривні порушення
Прочие разрывные нарушения
МЕЖІ ТЕКТОНІЧНИХ СТРУКТУР. ГРАНИЦЫ ТЕКТОНИЧЕСКИХ СТРУКТУР
регіональних субрепонапьних ______ локальних
субрегиональных
Євпаторія,
ІЬг
СУБРЕГІОНАЛЬНІ Й ЛОКАЛЬНІ ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ
СУБРЕГИОНАЛЬНЫЕ И ЛОКАЛЬНЫЕ ТЕКТОНИЧЕСКИЕ СТРУКТУРЫ
Підняття, складені породами таврійської
серії і середньої юри
Поднятия, сложенные породами таврической
серии и средней юры
Монокліналі у породах верхньої юри
Моноклинали в породах верхней юры
Монокліналі у породах крейди-палеогену-
неогену
Моноклинали в породах мела-палеогена-
неогена
Складчасто-насувні структури в тріас-
юрських породах
Складчато-надвиговые структуры в триас-
юрских породах
Складчасті структури в породах майкопської
серії палеогену
Складчатые структуры в породах майкопской
серии палеогена
Грабен-синкліналі і монокліналі у породах
юри й нижньої крейди
Грабен-синклинали и моноклинали в породах
юры и нижнего мела
Середньоюрські інтрузії
Среднеюрские интрузии
Грязеві вулкани
Грязевые вулканы
Осі антиклінальних структур
Оси антиклинальных структур
Осі синклінальних структур
Оси синклинальных структур
ч
т
3
о
X
т
о
X
5
г
Х1Хг
Гірсько-Кримська складчасто-насувна споруда
Горно-Крымское складчато-надвиговое сооружение
Ч
Р Н Е
л""
Качинське підняття. Качинское поднятие
Південнобережне підняття. Южнобережное поднятие
Туацьке підняття. Туакское поднятие
Судацько-Карадазька складчаста система
Судакско-Карадагская складчатая система
антикліналь Сухої річки
антиклиналь Сухой реки
Ялтинська антикліналь. Ялтинская антиклиналь
монокліналь південно-західної частини Гірського Криму
моноклиналь юго-западной части Горного Крыма
монокліналь східної частини Гірського Криму
моноклиналь восточной части Горного Крыма
Судацька складчасто-насувна зона
Судакская складчато-надвиговая зона
східний периклінальний край Гірсько-Кримської
складчасто-насувної споруди
восточное перикпинальное окончание Горно-Крымского
складчато-надвигового сооружения
ТЕКТОНІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ. ТЕКТОНИЧЕСКОЕ РАЙОНИРОВАНИЕ
Скіфська епігерцинська плита. Скифская эпигерцинская плита
XI — Сімферопольське підняття. Симферопольское поднятие
XII — Альминська западина. Альминская впадина
XIII — Калинівський прогин. Калиновский прогиб
XIV - Новоселівське підняття. Новоселовское поднятие
XV - Північносиваський прогин. Северо-Сивашский прогиб
XVI — Тарханкутське підняття. Тарханкутское поднятие
Ша — Крейдове підняття. Меловое поднятие
Х\/Іб — Джангульське підняття. Джангульское поднятие
Шв — Бакальське підняття. Бакальское поднятие
Х\/Іг — Північнотарханкутське підняття.
Северо-Тарханкутское поднятие.
Донузлавський прогин. Донузлавский прогиб
Центральнокримське підняття
Центрально-Крымское поднятие
XIX - Кіммерійсько-альпійський Індоло-Кубанський крайовий
прогин. Киммерийско-альпийский Индоло-Кубанский
краевой прогиб
ХІХа — Індольська западина. Индольская впадина
ХІХб — Кам'янський вал. Каменский вал
ХІХв — Чегерчинська депресія. Чегерчинская депрессия
ХІХг - вал Личагіна. Вал Лычагина
ХІХд — Горностаївсько-Новоселівська складчаста зона
Горностаевско-Новоселовская складчатая зона
ХІХе — Керченсько-Таманський міжпериклінальний прогин
Керченско-Таманский межпериклинальный прогиб
Східноєвропейська докембрійська платформа
Восточно-Европейская докембрийская платформа
XX - Каркінітський прогин. Каркинитский прогиб
XVII
XVIII
20
&жарилгацЬКа ^
• у, ^Міт' " ;л ; чЧ
/У%г -
0РоЗдоЛьне!
КІІт / Міт
І №
ІЙЦт;
[Ж
ГЖ~1
1 1
І 2 І
[ЩЩ]
■^з-МіптіЦз
І -Рэтк21
Первомайсеке
N10 міт
N М1РЧ ч
^ N2 ■ ,>'^2=-
- зр Ь!
рі—А
і ,! / і
' #1«3 .. $2Ґ
N,53
УН2
Мір КГ2
Мг,- у
.. ■' .. т,
і®2+з -Ятухіан
^$.1'
М,тч СНч. ' \
пськци кап
N1$ V д
Й§ 4
мі5з Євгїаторія^,-^?
.
- ^
.. '%т А ч\\ \
• - /\ ДіЗз .. пу> \
ь'ч) / а, ) ^т/ V 1
г> / ''' />' у
; V м,тп'/' N2 і4)д
[К^Гт
Г№
[Ж
Характеристика порід. Характеристика пород
Піски, гравій, конгломерати. Пески, гравий, конгломераты
Піски, алеврити, глини. Пески, алевриты, глины
Піски, алеврити, глини. Пески, алевриты, глины
Вапняки, мергелі, глини, піски. Известняки, мергели, глины, пески
Глини, піски, пісковики, вапняки. Глины, пески, песчаники, известняки
Нерозчленовані відклади - мергелі, глини, піски.
Нерасчлененные отложения - мергели, глины, пески
Піски, пісковики. Пески, песчаники
Вапняки, мергелі, глини, піски. Известняки, мергели, глины, пески
Глини, піски, вапняки. Глины, пески, известняки
Глини, піски, пісковики, вапняки, мергелі. Глины, пески, песчаники, известняки, мергели
Глини, алеврити, піски. Глины, алевриты, пески
Глини, алеврити, піски. Глины, алевриты, пески
Глини, алеврити, пісковики. Глины, алевриты, песчаники
Піски, алеврити, глини, мергелі. Пески, алевриты, глины, мергели
Глини, мергелі, глинисті вапняки. Глины, мергели, глинистые известняки
Глини, мергелі, нумулітові вапняки. Глины, мергели, нуммулитовые известняки
Глини, мергелі, вапняки. Глины, мергели, известняки
Мергелі, пісковики, вапняки. Мергели, песчаники, известняки
Глини, мергелі, пісковики, аргіліти. Глины, мергели, песчаники, аргиллиты
Пісковики, піскуваті мергелі, вапняки. Песчаники, песчанистые мергели, известняки
Аргіліти, мергелі, пісковики, вапняки. Аргиллиты, мергели, песчаники, известняки
Глини, мергелі, вапняки. Глины, мергели, известняки
Мергелі, вапняки. Мергели, известняки
Мергелі, вапняки. Мергели, известняки
Піски, мергелі, пісковики, вапняки. Пески, мергели, песчаники, известняки
К,т
Достовірні розривні порушення
Достоверные разрывные нарушения
Розривні порушення, наявність яких
- — припускається
Предполагаемые разрывные нарушения
Лінеаменти, що розглядаються як розривні
. _ порушення
Линеаменты, рассматриваемые как
разрывные нарушения
№
00
XX
ІЛІЛ
чч
ООП
тт
■ОТ)
чч
XI
XX
СГ-
тЕ
О*
ь
о
N
пг
X
5
а
(У 1: •'*«■* ? ... ~~ ,,
«,Ж • н^с
Ы1Р °>з-Мі^
у , / М2кт . Міт з 1т 3
", ^ " ЛЄНІНЄ ХЗДткз ІЙЙ «*°*
"\ ') V'/ ~Уг. .. .
^’/ііЧЛ й Мів
/ { о/лр 5 ' ^|1+кп
РзткЇК/Ц* „ УнШ£&
ОДОС^Эосійська \^зтк2 , ‘' 4
N^1+2
СЕВАСТОПОЛЬ^^, . . _
О
\\ Йй-Ж
&
из02-кті
4з
^Ь-т - ^Ог-кті
О
ГСТ1
I ^1+2 1
дд
ІИШІ
м
НИЖНЯ ЮРА
НИЖНЯЯ ЮРА
ш
У - ;Хр~К2 М181+2
'Р3ткі 2
Нерозчленовані відклади - глини з прошарками пісковиків та гравелітів
Нерасчлененные отложения - глины с прослойками песчаников и гравелитов
Піски, глини. Пески, глины
Глини, пісковики, алевроліти, конгломерати. Глины, песчаники, алевролиты, конгломераты
Глини, пісковики. Глины, песчаники
Глини, пісковики, мергелі. Глины, песчаники, мергели
Глини, мергелі, вапняки, пісковики. Глины, мергели, известняки, песчаники
Вапняки. Известняки
Вапняки. Известняки
Вапняки, глини. Известняки, глины
Вапняки, мергелі, конгломерати. Известняки, мергели, конгломераты
Глини, алевроліти, вапняки, конгломерати, пісковики
Глины, алевролиты, известняки, конгломераты, песчаники
Глини, вапняки, пісковики. Глины, известняки, песчаники
Пісковики, вапняки, алеврити. Песчаники, известняки, алевриты.
Пісковики, вапняки, доломіти, мергелі. Песчаники, известняки, доломиты, мергели
Діорити. Диориты
Глини, пісковики. Глины, песчаники
Аргіліти, алевроліти, пісковики, глини, андезитові та діабазові порфірити, туфи, липарити
Аргиллиты, алевролиты, песчаники, глины, андезитовые и диабазовые порфириты, туфы,
липариты
Пісковики, гравеліти, туфи, лави середнього та кислого складу
Песчаники, гравелиты, туфы, лавы среднего и кислого состава
Вапняки, аргіліти, пісковики, складноритмічний фліш
Известняки, аргиллиты, песчаники, сложноритмичный флиш
Фліш піщано-глинистий (таврійська серія). Флиш песчано-глинистый (таврическая серия)
Аргіліти, глини з сидеритами. Аргиллиты, глины с сидеритами
23
МОРФОСТРУКТУРА. МОРФОСТРУКТУРА
Гірські споруди, створені новітніми вертикальними та горизонтальними рухами земної кори на консолідованих
альпійських комплексах порід. Горные сооружения, образованные новейшими вертикальными и горизонтальными
движениями земной коры на консолидированных альпийских комплексах пород
Денудаційно-тектонічні гори, що сформувалися в умовах активних і помірних піднять
Денудационно-тектонические горы, сформировавшиеся в условиях активных и умеренных поднятий
11
12
13
14
15
И Моноклінально-брилові середньогір’я з платоподібними вершинними поверхнями (яйлами) на верхньоюрських вапняках
J Моноклинально-глыбовые среднегорья с платообразными вершинными поверхностями (яйлами) на верхнеюрских известняках
“І Складчасто-брилові середньогір’я на середньоюрських пісковиках, конгломератах і таврійському фліші
J Складчато-глыбовые среднегорья на среднеюрских песчаниках, конгломератах и таврическом флише
~] Монокпінально-бЛокові та горст-антиклінальні низькогір'я на верхньоюрських вапняках
J Моноклинально-блоковые и горст-антиклинальные низкогорья на верхнеюрских известняках
Н Ерозійно-тектонічні міжгірські западини з низькогірним рельефом на нижньокрейдових глинах
J Эрозионно-тектонические межгорные впадины с низкогорным рельефом на нижнемеловых глинах
Структурно-денудаційні гори, що сформувалися в умовах помірних тектонічних піднять
Структурно-денудационные горы, сформировавшиеся в условиях умеренных тектонических поднятий
! Складчасто-брилові, східчасті середньогір'я на середньоюрських пісковиках, конгломератах і таврійському фліші
Складчато-глыбовые ступенчатые среднегорья на среднеюрских песчаниках, конгломератах и таврическом флише
Середньогір'я та низькогір'я, міжгірські улоговини на юрських породах
Среднегорья и низкогорья, межгорные котловины на юрских породах
Низькогір'я з відпрепарованими рифами на середньо-, верхньоюрських теригенних породах
Низкогорья с отпрепарированными рифами на средне-, верхнеюрских терригенных породах
Горст-антиклінальні низькогір'я на верхньоюрських і крейдових конгломератах, пісковиках, глинах, мергелях
Горст-антиклинальные низкогорья на верхнеюрских и меловых конгломератах, песчаниках, глинах, мергелях
1 Моноклінально-брилові низькогір'я на верхньокрейдових і палеогенових вапняках і мергелях
J Моноклинально-глыбовые низкогорья на верхнемеловых и палеогеновых известняках и мергелях
1 Моноклінально-брилові низькогір'я на неогенових вапняках
J Моноклинально-глыбовые низкогорья на неогеновых известняках
Денудаційні гори та рівнини, що сформувалися в умовах слабких неотектонічних піднять
Денудационные горы и равнины, сформировавшиеся в условиях слабых неотектонических поднятий
1 Низькогір'я з давньозсувними формами на таврійському фліші з відпрепарованими інтрузивними масивами
] Низкогорья с древнеоползневыми формами на таврическом флише с отпрепарированными интрузивными массивами
1 Низькогір'я на таврійському фліші
} Низкогорья на таврическом флише
И Низькогір'я на таврійському фліші, юрських і нижньокрейдових конгломератах, пісковиках, глинах
J Низкогорья на таврическом флише, юрских и нижнемеловых конгломератах, песчаниках, глинах
1 Низькогір’я з міжгірськими улоговинами на крейдових глинах, пісковиках, конгломератах
J Низкогорья с межгорными котловинами на меловых глинах, песчаниках, конгломератах
Горбисто-хвилясті рівнини міжгірських улоговин на крейдових мергелях і глинах
Холмисто-волнистые равнины межгорных котловин на меловых мергелях и глинах
Височини та рівнини зони зчленування орогену та платформи, створені диференційованими новітніми
рухами земної кори. Возвышенности и равнины зоны сочленения орогена и платформы,
образованные дифференцированными новейшими движениями земной коры
Структурно-денудаційні підвищені рівнини, що сформувалися в умовах слабких піднять
Структурно-денудационные возвышенные равнины, сформировавшиеся в условиях слабых поднятий
—Г7 І Полого-хвилясті нахилені рівнини на палеогенових і неогенових вапняках, пісковиках, глинах
УгШІШ Полого-волнистые наклонные равнины на палеогеновых и неогеновых известняках, песчаниках, глинах
1 Горбисті рівнини на неогенових вапняках і мергелях
] Холмистые равнины на неогеновых известняках и мергелях
] Горбисті рівнини з оберненим рельєфом на палеогенових (майкопських) і неогенових глинах і вапняках
] Холмистые равнины с обращенным рельефом на палеогеновых (майкопских) и неогеновых глинах и известняках
1 Слабо хвилясті рівнини синклінальних улоговин на неогенових глинах і вапняках
] Слабо волнистые равнины синклинальных впадин на неогеновых глинах и известняках
Денудаційні низовини, що сформувалися в умовах дуже слабких піднять
Денудационные низменности, сформировавшиеся в условиях очень слабых поднятий
Г ™ І Полого-хвилясті рівнини на майкопських глинах
І I Полого-волнистые равнины на майкопских глинах
Акумулятивні рівнини, що сформувалися в умовах дуже слабких піднять та опускань
Аккумулятивные равнины, сформировавшиеся в условиях очень слабых поднятий и опусканий
І ^ І Алювіально-пролювіальна нахилена, хвиляста рівнина на пліоценових пісках і галечниках
І 1 Аллювиально-пролювиальная наклонная, волнистая равнина на плиоценовых песках и галечниках
I 22 І Алювіально-пролювіальна субгоризонтальна, плоска низовина на пліоцен-четвертинних пісках
І І Аллювиально-пролювиальная субгоризонтальная, плоская низменность на плиоцен-четвертичных песках
Платформні височини та низовини, створені диференційованими новітніми рухами земної кори
Платформенные возвышенности и низменности, образованные дифференцированными новейшими движениями земной коры
Структурно-денудаційні підвищені рівнини, що сформувалися в умовах слабких піднять
Структурно-денудационные возвышенные равнины, сформировавшиеся в условиях слабых поднятий
23
26
27
28
29
©
ш
гл
V
о
1 Полого-хвилясті на неогенових вапняках і глинах
І Полого-волнистые на неогеновых известняках и глинах
1 Увалисті, місцями східчасті на неогенових вапняках
1 Увалистые, местами ступенчатые на неогеновых известняках
1 Полого-увігнуті рівнини синклінальних улоговин
] Полого-вогнутые равнины синклинальных котловин
Акумулятивні низовинні рівнини, що сформувалися в умовах дуже слабких піднять і опускань
Аккумулятивные низменные равнины, сформировавшиеся в условиях очень слабых поднятий и опусканий
1 Алювіально-пролювіальні, слабо нахилені рівнини на пліоцен-четвертинних галечниках, пісках, суглинках
] Аллювиально-пролювиальные, слабо наклонные равнины на плиоцен-четвертичных галечниках, песках, суглинках
1 Полого-хвилясті рівнини з потужним субаеральним покривом
\ Полого-волнистые равнины с мощным субаэральным покровом
1 Плоскі, слабо хвилясті рівнини з потужним субаеральним покривом
] Плоские слабо волнистые равнины с мощным субаэральным покровом
1 Давньодельтові та лиманно-морські плоскі рівнини
] Древнедельтовые и лиманно-морские плоские равнины
МОРФОСКУЛЬПТУРА. МОРФОСКУЛЬПТУРА
Форми рельєфу. Формы рельефа
Тектонічні. Тектонические
- Розломи, виражені в рельєфі. Разломы, выраженные в рельефе
Сейсмодислокації. Сейсмодислокации
Вулканічні та псевдовулканічні. Вулканические и псевдовулканические
Вулканічні масиви. Вулканические массивы
Відпрепаровані ефузивні та інтрузивні масиви. Отпрепарированные эффузивные и интрузивные массивы
Грязьові вулкани. Грязевые вулканы
Денудаційні. Денудационные
- Уступ куест. Уступ куэст
- Ескарп Головного пасма. Эскарп Главной гряды
Гравітаційні. Гравитационные
Зсуви. Оползни
Обвали, осипи. Обвалы, осыпи
Карстові. Карстовые
Поверхневі та підземні форми. Поверхностные и подземные формы
Флювіальні. Флювиальные
Терасовані річкові долини
Ш Терасовані річкові долини
ЗО І Террасированные речные долины
Морські та прибережно-морські. Морские и прибрежно-морские
Тераси. Террасы Береги. Берега
м—иіии Чаудинська. Чаудинская Акумулятивні. Аккумулятивные
***** Давньоевксинська. Древнеэвксинская 'тгтгіг Абразійно-акумулятивні. Абразионно-аккумулятивные
Карангатська. Карангатская — —- — Абразійні. Абразионные
Антропогенні. Антропогенные
4:Ту Кар'єри. Карьеры
Масштаб 1 : 1 200 000
ОСНОВНІ ВИДИ МІНЕРАЛЬНИХ РЕСУРСІВ. ОСНОВНЫЕ ВИДЫ МИНЕРАЛЬНЫХ РЕСУРС
32°30' 33" ЗЗ’ЗО’ 34° 34*30'
РОДОВИЩА ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ШЕЛЬФУ ЧОРНОГО МОРЯ
МЕСТОРОЖДЕНИЯ СЕВЕРО-ЗАПАДНОГО ШЕЛЬФА ЧЕРНОГО МОРЯ
Масштаб 1 : 1 800 ООО
Д Голщинське
Д ГИвденноголщинське
I I
Д ШмщПвське
Чорноморське,,
Д Одеське
Д Безім'янне
■И
Д Штормове
Д Лрхан
31“ 30'
^Кримсы
32" 00'
.•л ^
32-; зо'
[Бакалъсыса
бух.
Арм
Краї
/
Роздольненський
ХЬ
‘Лиман Безім'янське/^г')
Роздольне0
Дальне
ш г"§ Первомайське
С/ншснянсьте ДгетіІ^*^ 9 Первомайський
Ковильненське
ДжанкойськийҐ~\
Джанкойський-2 Ґ~Л
Джанкой
я
Ярилеоі
^Ярилгацьке
Чорномороы
д/фовське
Задорненське
А Учапиг
Серебрянське ^ рвребрянсьіе-2
Серебрянське !# Новоолексіївське
КленовеЩіщ$0р0нківське (діл. Півд.-3ахід)
ВоронківськеЩ ц
ЦНивське Таврійське
^Чеховське | рРІОлешТвське
. Панфилівське
Щгришинське
Глібівське §
/\ НовоіванівськеЩ
Краснополянське т„,
' Мапропіог
_ . А , Оші
Західнооктябрьске
і%йШрї:
в
Красновське
НовоселівськеЕ
перське 4
Проср
ЩКраснокримське
Сусанінське
Щпівнічножуравлівське и<
Східножуравлівське
О
М • / Докузлав
{^Шбнузлавське
Щрзьке
р'Аджи-Байчицьке
- Первомайське-Нцве
Луговське т ( ) і і£рц
=^Краснодарське
Шнічнобаранівське
Шранівське-2
,ке В “ , Шттт00тЙМитя/бсь/<е
ш Руншвське ЕЗБаран/вське-З
Узловське-2 і Сасицьке
§§ Узловськє-1 рп
Красногвардійське
з Гоигорівське
ВиноградівськеЩ
Наумівське-2Щ
Наумівськещ в
кана#
п Листове-1
Аїрчинське^
Гшаське<
Конрадське
Листове-2
Охотниківський
ЩЗернове
Крайненське
Круглі
Касщ-Сиваське
уіксьтй:Л,іракське
? Бешаранське^ §§ Тургежвське.. і
,«/ Ь-, - #
Сакськи ї-
Са<с
9
кл 1
іЧоботарський
Види сировини. Виды сырья
Родовища. Месторождения
Невеликі І Середні
Небольшие І Средние
ГОРЮЧІ КОПАЛИНИ. ГОРЮЧИЕ ИСКОПАЕМЫЕ
Газ, млрд м3. Газ, млрд м3 Д менее10 Д 10-30
Д менее 10 Д 10-30
Великі
Крупные
Бештерськ-Зуйський
Беш-Терецьке
Газ, млрд м31 конденсат, млн т
Газ, млрд м3 и конденсат, млн т
Нафта, млн т. Нефть, млн т
.$10
МЕТАЛУРГІЙНА СИРОВИНА. МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОЕ СЫРЬЕ
Залізна руда, млн т. Железная руда, млн т #Ре менее125 # 125-500 ф О»
Флюсові вапняки, млн т. Флюсовые известняки, млн т р менее25 И 25-100 [] §ол|е100
ГІРНИЧОХІМІЧНА СИРОВИНА. ГОРНОХИМИЧЕСКОЕ СЫРЬЕ
Бром, тис. т. Бром, тыс. т Ш 90-220
Сіль кам’яна, млн т. Соль каменная, млн т ^ менее100
Сіль магнієва, млн т. Соль магниевая, млн т о менее1 А 1-Ю
СІМФЕРОПОЛЬ
Сімферопольське _ „
Петрові ^Ц'Ущозовське
%Курцт
чЙІДл
Кримрозівське
.
менее1
АГРОХІМІЧНА СИРОВИНА. АГРОХИМИЧЕСКОЕ СЫРЬЕ
фосфорити, фосфориты
энее10 А10-30
£а»а
АДСОРБЦІЙНА СИРОВИНА. АДСОРБЦИОННОЕ СЫРЬЕ
Глина бентонітова, млн м3. Глина бентонитовая, млн м3 ЁВ менее5
СИРОВИНА ДЛЯ ОБЛИЦЮВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ. СЫРЬЕ ДЛЯ ОБЛИЦОВОЧНЫХ МАТЕРИАЛОВ
Вапняк мармуризований, тис. м3
Известняк мраморизованный, тыс. м3
Д01
анее 1
Н!
СКЛЯНА ТА ФАРФОРО-ФАЯНСОВА СИРОВИНА. СТЕКОЛЬНОЕ И ФАРФОРО-ФАЯНСОВОЕ СЫРЬЕ
Пісок скляний, млн м3. Песок стекольный, млн м3 ЕЗ менее^
БУДІВЕЛЬНА СИРОВИНА. СТРОИТЕЛЬНОЕ СЫРЬЕ
Мергель, млн т. Мергель, млн т
Глина трепельна, млн м3. Глина трепельная, млн м3
Вапняк для виробництва вапна, млн т
Известняк для производства извести, млн т
Гіпс і ангідрит, млн т. Гипс и ангидрит, млн т
Крейда, млн т. Мел, млн т
Пісок будівельний, млн м3. Песок строительный, млн м3
Піщано-гравійна суміш, млн м3
Песчано-гравийная смесь, млн м3
СЕВАСТОПОЛЬ 1,
Псилераське
•□В гУ
ське
Мред$цельнейрьк&\
шш
А
увське І
щрхинське
3 Шархинське
□ в150
^ менее10
Щ 2-5
ЕЯ понад5
1^221 болев0
Н менее^
□ 3-20
И 8оЯее20
<^>0,1-1
^ менее10
ЁЭ ю-зо
а и§ю
И менее5
□ 8о5е§10
@1 менее10
/Ялта
ЗЗ’ЗО'
34°30'
24
ов
Масштаб 1 : 900 ООО
Алачуцький
О
Діорит і діоритовий порфірит, млн м3
Диорит и диоритовый порфирит, млн м3
Діабаз і діабазовий порфірит, млн м3
Диабаз и диабазовый порфирит, млн м3
Плагіограніт, млн м3. Плагиогранит, млн м3
Вапняк пильний, млн м3. Известняк пильный, млн м3
Глина керамзитова, млн м3. Глина керамзитовая, млн м3
Глина цегельна, млн м3. Глина кирпичная, млн м3
Глина аргілітоподібна, млн м3
Глина аргиллитоподобная, млн м3
Суглинок, млн м3. Суглинок, млн м3
0
ДО 5
менее 0
0
5-10
0
88®°
и
ДО 5
менее 0
и
ДО с
менее 0
и
5-10
И
№
ш
№
§
ДО 5
менее 3
ш
5-10
§
1!
ДО С
менее 3
и
5-20
■
О»
Ш
ДО 5
менее 0
5-20
ш
О»
Ш менее5
ИЗ менее5
ПІДЗЕМНІ ВОДИ ТА ЛІКУВАЛЬНІ ГРЯЗІ. ПОДЗЕМНЫЕ ВОДЫ И ЛЕЧЕБНЫЕ ГРЯЗИ
Прісні води (водозабори), тис. м3/добу.
Пресные воды (водозаборы), тыс. м3/сутки
Мінеральні води
Минеральные воды
Термальні води
Термальные воды
Грязі, млн м3. Грязи, млн м3
?
9
?
? 9
менее
Д01
1-5
Бахчисаоайське Р°Д°виЩа> Щ° експлуатуються
ьахчисараиське Эксплуатируемые месторождені
Родовища, що не експлуатуються
Неэксплуатируемые месторождения
РЕГІОНАЛЬНІ ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ
РЕГИОНАЛЬНЫЕ ТЕКТОНИЧЕСКИЕ СТРУКТУРЫ '
Альпійська Гірсько-Кримська альпійська
ТИ складчасто-насувна (покривна) споруда
—І Альпийское Горно-Крымское альпийская
складчато-надвиговое (покровное) сооружение
Щ] Скіфська епігерцинська плита
—і Скифская эпигерцинская плита
Східноєвропейська докембрійська платформа
I Восточно-Европейская докембрийская
платформа
25
ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ. ПОВЕРХНОСТНЫЕ ВОДЫ
КІЛЬКІСТЬ РІЧОК РІЗНОЇ довжини
КОЛИЧЕСТВО РЕК РАЗНОЙ ДЛИНЫ
ГІДРОГРАФІЧНА МЕРЕЖА. ГИДРОГРАФИЧЕСКАЯ СЕТЬ
Масштаб 1 : 2700000
Сасик
Донузлав
срз; Айгулъсъке
§: Цс Актасысе
до 5 км 5^ Красне
5-9,9 км § 5. Узунларсъке
10-25 км го-Г' Кирлеуцьке
ПЛОЩА ДЗЕРКАЛА ОЗЕР (км2)
ПЛОЩАДЬ ЗЕРКАЛА ОЗЕР (км2)
ГУСТОТА РІЧКОВОЇ МЕРЕЖІ (км/км2)
ГУСТОТА РЕЧНОЙ СЕТИ (км/км2)
О 0,1 0,2 0,3 0,5
Е
і 1 Райони відсутності річкової мережі
і 1 Районы отсутствия речной сети
понад о 5
I больше и,°
§ § Чорноріченське 1
§ § Міжгірне 2
І а Сімферопольське З
а а' Фронтове 4
§ І Партизанське 5
а ^ Загорське 6
к о Керченське 7
Білогірське 8
~§1§ Феодосійське 9
хх ТайгонськеІО
ОБ’ЄМ ВОДОСХОВИЩ (млн м3)
ОБЪЕМ ВОДОХРАНИЛИЩ (млн м3)
СЕРЕДНІЙ БАГАТОРІЧНИЙ РІЧНИЙ СТІК. СРЕДНИЙ МНОГОЛЕТНИЙ ГОДОВОЙ СТОК
Масштаб 1 : 2700000
СЕРЕДНІЙ РІЧНИЙ СТІК (л/с ■ км2). СРЕДНИЙ ГОДОВОЙ СТОК (л/с ■ км2)
0 0,5 1 2 3 4 5 10 15 20
I I I ~Г~
і 1 Райони відсутності річкової мережі
І 1 Районы отсутствия речной сети
ЗАЛЕЖНІСТЬ НОРМИ РІЧНОГО СТОКУ ВІД СЕРЕДНЬОЇ ВИСОТИ ВОДОЗБОРУ
ЗАВИСИМОСТЬ НОРМЫ ГОДОВОГО СТОКА ОТ СРЕДНЕЙ ВЫСОТЫ ВОДОСБОРА
1000
800
о-
/
700
[
4
-
і
цпп
с
4
Г
4ПП
У
:
300
200
100
(
О 2 4 6 8 10 0 10 20 30 40 0 10 20 Мо (л/сек км2)
Річки північного схилу Річки південного схилу Річки західного схилу
Реки северного склона Реки южного'склона Реки западного склона
26
МУТНІСТЬ РІЧОК І СТІК ЗАВИСЛИХ НАНОСІВ
МУТНОСТЬ РЕК И СТОК ВЗВЕШЕННЫХ НАНОСОВ
Масштаб 1 : 2700000
МУТНІСТЬ РІЧКОВИХ ВОД (г/м3). МУТНОСТЬ РЕЧНЫХ ВОД (г/м3)
0 20 50 100 250 500 1000
1 1 !■ I и——
і і Райони відсутності річкової мережі
І 1 Районы отсутствия речной сети
СТІК ЗАВИСЛИХ НАНОСІВ ПО СЕЗОНАХ (%)
СТОК ВЗВЕШЕННЫХ НАНОСОВ ПО СЕЗОНАМ (%)
Лл
Кількість днів з мутністю понад 50 г/м3
Количество дней с мутностью более 50 г/м3
1 мм=19 діб (суток)
Найбільша мутність
Наибольшая мутность
1мм=4000 г/м3
ГІДРОЛОГІЧНІ ПОСТИ
ГИДРОЛОГИЧЕСКИЕ ПОСТЫ
- р.Альма - Красноармійське
• р.Альма - Піщане
• р.Кача - Суворове
- р.Бельбек - Куйбишеве
• р.Коккозка - Голубинка
• р.Чорна - Родниківське
• р.Чорна - Чорноріченська
• р.Авунда - Гурзуф
• р.Улу-Узень - Алушта
• р.Таракташ - Судак
- р.Су-Індол - Тополівка
• р.Салгир - Піонерське
• р.Біюк-Карасу - Білогірськ
• р.Біюк-Карасу - Калинівка
• р.Біюк-Карасу - Заріччя
ГІДРОХІМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ. ГИДРОХИМИЧЕСКОЕ РАЙОНИРОВАНИЕ
Масштаб 1 : 3 600 000
Водоспад поблизу Красної печери
Водопад у Красной пещеры
ГІДРОХІМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ РІЧОК І ТИМЧАСОВИХ ВОДОТОКІВ
ГИДРОХИМИЧЕСКОЕ РАЙОНИРОВАНИЕ РЕК И ВРЕМЕННЫХ ВОДОТОКОВ
У меженний період. В меженный период
У паводковий період. В паводковый период
Води гідрокарбонатного класу, групи кальцію, II типу
(НСОЗ' < Са°‘ + Мд” + НСОЗ' < НСОЗ’ + 504")
з мінералізацією 450-750 мг/л,
жорсткістю 5,17-7,00 мг-екв/л.
Воды гидрокарбонатного класса, группы кальция,
II типа (НСОЗ' < Са°° + Мд00 + НСОЗ' < НСОЗ' + 804")
с минерализацией 450-750 мг/л,
жесткостью 5,17-7,00 мг-экв/л.
Води гідрокарбонатного класу, групи кальцію, II типу
(НСОЗ’ < Саи + Мд" + НСОЗ' < НСОЗ' + 504”) з міне¬
ралізацією 300 мг/л, жорсткістю 2,30-3,90 мг-екв/л.
Воды гидрокарбонатного класса, группы кальция,
II типа (НСОЗ’ < Са”° + Мд“ + НСОЗ’ < НСОЗ’ + 504")
с минерализацией 300 мг/л,
жесткостью 2,30-3,90 мг-экв/л.
Води гідрокарбонатного класу, групи кальцію, II типу
з мінералізацією 450-650 мг/л,
жорсткістю 5,50-9,20 мг-екв/л.
Воды гидрокарбонатного класса, группы кальция,
II типа с минерализацией 450-650 мг/л,
жесткостью 5,50-9,20 мг-экв/л.
Води гідрокарбонатного класу, групи кальцію, II типу
з мінералізацією 250-350 мг/л,
жорсткістю 3,00-4,70 мг-екв/л.
Воды гидрокарбонатного класса, группы кальция,
II типа с минерализацией 250-350 мг/л, жесткостью
3,00-4,70 мг-экв/л.
Води гідрокарбонатного класу, групи кальцію і
магнію, II типу з мінералізацією 550-750 мг/л,
жорсткістю 5,65-7,60 мг-екв/л.
Воды гидрокарбонатного класса, группы кальция
и магния, II типа с минерализацией 550-750 мг/л,
жесткостью 5,65-7,60 мг-экв/л.
Води гідрокарбонатного класу, групи кальцію,
ІІ типу з мінералізацією 250-500 мг/л,
жорсткістю 2,80-5,20 мг-екв/л.
Воды гидрокарбонатного класса, группы кальция,
II типа с минерализацией 250-500 мг/л,
жесткостью 2,80-5,20 мг-экв/л.
Води гідрокарбонатно-сульфатного класу, групи
кальцію, II типу з мінералізацією 750 мг/л і
жорсткістю 8,65 мг-екв/л і води сульфатно-
гідрокарбонатного класу, групи кальцію і магнію II і
III типу (НСОЗ’ + 504” < Са°° + Мд") з мінералізацією
1000 мг/л і жорсткістю 10,50 мг-екв/л.
Воды гидрокарбонатно-сульфатного класса, группы
кальция, II типа с минерализацией 750 мг/л и
жесткостью 8,65 мг-экв/л и воды сульфатно-гидро-
карбонатного класса, группы кальция и магния II и III
типа (НСОЗ' + 504" < Са°° + Мд°°) с минерализацией
1000 мг/л и жесткостью 10,50 мг-экв/л.
Води гідрокарбонатного класу, групи кальцію, II типу
з мінералізацією 200 мг/л і жорсткістю 2,50 мг-екв/л
і води гідрокарбонатно-сульфатного класу, групи
кальцію, II типу з мінералізацією 300 мг/л,
жорсткістю 3,30 мг-екв/л.
Воды гидрокарбонатного класса, группы кальция,
II типа с минерализацией 200 мг/л і жесткостью
2,50 мг-экв/л и воды гидрокарбонатно-сульфатного
класса, группы кальция, II типа с минерализацией
300 мг/л, жесткостью 3,30 мг-экв/л.
Води гідрокарбоно-сульфатного класу, групи кальцію,
II і III типу з мінералізацією 1000 мг/л, жорсткістю
7,70 мг-екв/л і води сульфатно-хлоридного класу,
групи кальцію, магнію и натрію II і III типу
з мінералізацією 1700 мг/л, жорсткістю 21 мг-екв/л.
Воды гидрокарбоно-сульфатного класса, группы каль¬
ция, II и III типа, с минерализацией 1000 мг/л, жест¬
костью 7,70 мг-экв/л и воды сульфатно-хлоридного
класса, группы кальция, магния и натрия II и III типа
с минерализацией 1700 мг/л, жесткостью 21 мг-экв/л.
Води гідрокарбонатного класу, групи кальцію, II і III
типу з мінералізацією 350 мг/л, жорсткістю
3.65 мг-екв/л і води гідрокарбонатно-сульфатного
класу, групи кальцію II і III типу з мінералізацією
700 мг/л, жорсткістю 6,85 мг-екв/л.
Воды гидрокарбонатного класса, группы кальция,
II и III типа с минерализацией 350 мг/л, жесткостью
3.65 мг-экв/л и воды гидрокарбонатно-сульфатного
класса, группы кальция II и III типа с минерализацией
700 мг/л, жесткостью 6,85 мг-экв/л.
Води тимчасових водотоків, які під час сніготанення
й злив відносяться до гідрокарбонатного класу
групи кальцію, II типу з мінералізацією
160-450 мг/л і жорсткістю 2,00-4,30 мг-екв/л.
Воды временных водотоков, которые во время
снеготаяния и ливней относятся к гидрокарбонат¬
ному классу группы кальция, II типа с минерализа¬
цией 160-450 мг/л и жесткостью 2,00-4,30 мг-экв/л.
Води тимчасових водотоків, де стік виникає тільки під
час сильних злив і сніготанення відносяться до вод
гідрокарбонатного класу, групи кальцію, II типу
з мінералізацією 160-450 мг/л, жорсткістю
2,00-4,30 мг-екв/л.
Воды временных водотоков, где сток возникает толь¬
ко во время сильных ливней и снеготаяния, относятся
к водам гидрокарбонатного класса, группы кальция,
II типа с минерализацией 160-450 мг/л,
жесткостью 2,00-4,30 мг-экв/л.
27
КЛІМАТ. КЛИМАТ
Масштаб 1 : 2 700 ООО
зо
Лучно-болотні солонцюваті ґрунти
Лугово-болотные солонцеватые почвы
Солончаки та солончакуваті ґрунти
Солончаки и солончаковые почвы
Дернові піщані та глинисто-піщані ґрунти
Дерновые песчаные и глинисто-песчаные почвы
ҐРУНТИ. ПОЧВЫ Масштаб 1 : 1 200 ООО
Красноперекопс
Роздольне
Нижньо^
■\Красногвардійеьке
Совєтсі
:Яеніне
Євпаторія
илогірськ
(Феодосія
'чисараи
»Алушта
Обмежено придатні (
Потенційна родючість у балах: 51-бо. Рекомендовані види
землекористування: вирощування відносно невибагливих до ґрунтів культур
Ограниченно пригодные (удовлетворительные)
Потенциальное плодородие в баллах: 51-60. Рекомендуемые виды
землепользования: выращивание относительно нетребовательных к почвам
культур
Малопридатні
Потенційна родючість у балах: 31-50. Рекомендовані види
землекористування: вирощування кормових, зернових, ефіро-олійних
культур; культурні пасовища
Малопригодные
Потенциальное плодородие в баллах: 31-50. Рекомендуемые виды
землепользования: выращивание кормовых, зерновых, эфиро-масличных
культур; культурные пастбища
Безумовно придатні
Потенційна родючість у балах: понад 80
Рекомендовані види землекористування:
вирощування всіх районованих культур,
краще - зернових, овочевих, плодових;
виноградарство
Безусловно пригодные
Потенциальное плодородие в баллах:
более 80. Рекомендуемые виды
землепользования: выращивание
районированных культур, лучше -
зерновых, овощных, плодовых; ,
виноградарство ^СЕВАСтбЗ
Придатні
Потенційна родючість у балах: 61-80
Рекомендовані види землекористування:
вирощування зернових і овочевих, плодових
(фрагментарно) культур; виноградарство
Пригодные
Потенциальное плодородие в баллах: 61-80
Рекомендуемые виды землепользования:
выращивание зерновых и овощных, плодовых
(фрагментарно) культур; виноградарство
Потенційно придатні
Потенційна родючість у балах: 20-30. Рекомендовані види
землекористування: культурні пасовища, вирощування ефіро-олійних
культур; часткове вилучення із сільськогосподарського використання
Потенциально пригодные
Потенциальное плодородие в баллах: 20-30. Рекомендуемые виды
землепользования: культурные пастбища, выращивание эфиро¬
масличных культур; частичное исключение из сельскохозяйственного
использования
Умовно непридатні
Потенційна родючість у балах: до 20. Рекомендовані види
землекористування: природні пасовища; доцільне першочергове вилучення
із сільськогосподарського використання
Условно непригодные
Потенциальное плодородие в баллах: менее 20. Рекомендуемые виды
землепользования: естественные пастбища; целесообразно
первоочередное исключение из сельскохозяйственного использования
Гірсько-лучний чорноземовидний ґрунт
Остеповілі високогірні луки, г. Чатирдаг
Горно-луговая черноземовидная почва
Остепненные высокогорные луга, г. Чатырдаг
Коричневий щебенюватий ґрунт на елювій-
делювії пісковика дрібнозернистого,
неподалік Нікітського ботсаду
Коричневая щебневатая почва на элювий-
делювии песчаника мелкозернистого,
вблизи Никитского ботсада
Бурий гірсько-лісовий ґрунт слабоненасичений
на елювій-делювії глинистого сланцю,
поблизу Ангарського перевалу
Бурая горно-лесная почва слабоненасыщенная
на элювий-делювии глинистого сланца,
вблизи Ангарского перевала
КАТЕГОРІЇ ПРИДАТНОСТІ ҐРУНТІВ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В ЗЕМЛЕРОБСТВІ
КАТЕГОРИИ ПРИГОДНОСТИ ПОЧВ ДЛЯ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В ЗЕМЛЕДЕЛИИ Масштаб 1 : 1800000
31
Степи. Степи
Сільськогосподарські угіддя на місці полиново-типчаково-ковилових степів у комплексі
з рослинністю солонців і солончаків
Сельскохозяйственные угодья на месте полынно-типчаково-ковыльных степей в комплексе
с растительностью солонцов и солончаков
Сільськогосподарські угіддя на місці типчаково-ковилових степів
Сельскохозяйственные угодья на месте типчаково-ковыльных степей
Сільськогосподарські угіддя на місці пухнасто-дубових лісів і ковилово-типчакових
різнотравних степів
Сельскохозяйственные угодья на месте пушисто-дубовых лесов и ковыльно-типчаковых
разнотравных степей
Сільськогосподарські угіддя на місці різнотравно-типчаково-ковилових степів
Сельскохозяйственные угодья на месте разнотравно-типчаково-ковыльных степей
Сільськогосподарські угіддя на місці різнотравно-типчаково-ковилових степів та пухнасто-
дубових лісів передгір'їв Кримських гір
Сельскохозяйственные угодья на месте разнотравно-типчаково-ковыльных степей и
пушисто-дубовых лесов предгорий Крымских гор
Різнотравно-ковилові справжні степи передгір'їв Кримських гір
Разнотравно-ковыльные настоящие степи предгорий Крымских гор
Лучні степи з ковили тонколистої, томіляри
Луговые степи из ковыля тонколистого, томиляры
Гірські лучні степи з осоки низької, типчака скельного, бромопсиса каппадокійського,
луки та томіляри
Горные луговые степи из осоки низкой, типчака скального, бромопсиса каппадокийского,
луга и томиляры
Луки. Луга
Луки заплав степової зони в комплексі з рослинністю солончаків та солонців
Луга пойм степной зоны в комплексе с растительностью солончаков и солонцов
сгр-кий каН'Ц
ддосійсьКа За
СЕВАСТОПОЛЬ1
4-
О
М
Галофітна та псамофітна рослинність солончаків і пісків
Галофитная и псаммофитная растительность солончаков и песков
Рослинність солончаків та напівпустельних степів у комплексі з
біднорізнотравними степами
Растительность солончаков и полупустынных степей в комплексе с
бедноразнотравными степями
Рослинність степів і лук на засолених ґрунтах
Растительность степей и лугов на засоленных почвах
Ліси. Леса
Ліси з дуба пухнастого та їх похідні з грабинниками
Леса из дуба пушистого и их производные с грабинниками
Рідколісся з дуба скельного в комплексі з томілярами та саваноїдами
Редколесья из дуба скального в комплексе с томилярами и саваноидами
Ліси з дуба скельного в комплексі з грабом і ясенем
Леса из дуба скального в комплексе с грабом и ясенем
Букові ліси в комплексі з грабом і кленом Стевена
Буковые леса в комплексе с грабом и кленом Стевена
Ліси з сосни кримської та сосни Коха
Леса из сосны крымской и сосны Коха
Ялівцеві рідколісся
Можжевельниковые редколесья
Урбанізовані ценози
Урбанизированные ценозы
РОСЛИННІСТЬ. РАСТИТЕЛЬНОСТЬ Масштаб 1 ; 1 200 ООО
ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ. ЛЕКАРСТВЕННЫЕ РАСТЕНИЯ
Масштаб 1 : 1 800 ООО
КОЛАМИ ПОЗНАЧЕНІ ОСЕРЕДКИ СТАНДАРТНОЇ СІТКИ (50 х 50 км) ЗРОСТАННЯ РОСЛИН
(за "Атласом флори Європи")
КРУЖКАМИ ОБОЗНАЧЕНЫ ЯЧЕЙКИ СТАНДАРТНОЙ СЕТКИ (50 х 50 км) ПРОИЗРАСТАНИЯ РАСТЕНИЙ
(по "Атласу флоры Европы")
Fragaria viridis Duchesne
Суниці зелені
Земляника зеленая
Fragaria campestris Steven
Суниці рівнинні
Земляника равнинная
Rosa corymbifera Borkh.
Шипшина щитконоса
Шиповник щитконосый
Rosa rubiginosa L.
Шипшина іржасто-червона
Шиповник красно-бурый
РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН
РАСПРОСТРАНЕНИЕ ОСНОВНЫХ ВИДОВ ЛЕКАРСТВЕННЫХ РАСТЕНИЙ
Трав'янисті рослини. Травянистые растения
# Matricaria recutita L. Ромашка лікарська. Ромашка лекарственная
@ Origanum vulgare L. Материнка звичайна. Душица обыкновенная
О Hypericum perforatum L. Звіробій звичайний. Зверобой продырявленный
# Glycyrrhiza glabra L. Солодка гола. Солодка голая
Чагарники та напівчагарники. Кустарники и полукустарники
О Thymus spp. Види чебрецю. Виды чабреца
О Sambucus nigra L. Бузина чорна. Бузина черная
■ Crataegus curvisepala Lindm. Глід кривочашечковий. Боярышник отторгнуточашелистниковый
РЕСУРСИ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ЩОДО МОЖЛИВИХ ОБСЯГІВ ЇХ ЗАГОТІВЛІ (тонн/рік)
РЕСУРСИ ЛЕКАРСТВЕННЫХ РАСТЕНИЙ ДЛЯ ВОЗМОЖНЫХ ОБЪЕМОВ ИХ ЗАГОТОВКИ (тонн/год)
Звіробій. Зверобой
Ромашка. Ромашка
0 “:3
Rosa micrantha Smith
Шипшина дрібноквіткова
Шиповник мелкоцветковый
Rosa jundziilii Bess.
Шипшина Юндзіла
Шиповник Юндзилла
Rosa tomentosa Smith
Шипшина повстиста
Шиповник войлочный
33
ВИДИ РОСЛИН, ЗАНЕСЕНІ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ
ВИДЫ РАСТЕНИЙ, ЗАНЕСЕННЫЕ В КРАСНУЮ КНИГУ УКРАИНЫ
Масштаб 1 : 1 800 000
Красноперекопсі
Роздольне
Первомайське
Джанкой
Чорноморське
Красногва’рдійське
.і^кньогірський,
їеніне
Соіавтський
Євпаторія
Окіровське
зглогірськ/
>еодосія
СІМФЕРОПОЛІ
СЕВАСТОПОІ
КІЛЬКІСТЬ ВИДІВ РОСЛИН КРИМУ, ЩО ЗАНЕСЕНІ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ (по таксонам, одиниць)
КОЛИЧЕСТВО ВИДОВ РАСТЕНИЙ КРЫМА, ЗАНЕСЕННЫХ В КРАСНУЮ КНИГУ УКРАИНЫ (по таксонам, единиц)
Судинні рослини. Сосудистые растения
Папоротеподібні. Папоротникообразные
Голонасінні. Голосеменные
Покритонасінні. Покрытосеменные
Мохоподібні. Мохообразные
Печіночні мохи. Печеночные мхи
Листостеблові мохи. Листостебельные мхи
Водорості. Водоросли
Бурі. Бурые
Червоні. Красные
Зелені. Зеленые
Лишайники. Лишайники
Сумчасті. Сумчатые
«шва
Масштаб 1: 900 000
КІЛЬКІСТЬ ВИДІВ РОСЛИН, ЗАНЕСЕНИХ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ (одиниць)
КОЛИЧЕСТВО ВИДОВ РАСТЕНИЙ, ЗАНЕСЕННЫХ В КРАСНУЮ КНИГУ УКРАИНЫ (единиц)
А - Всього. Всего
Б - В тому числі тих, що зростають у Криму
В том числе тех, которые произрастают в Крыму
34
ВИДИ РОСЛИН, ЩО МАЮТЬ СУЦІЛЬНЕ ПОШИРЕННЯ. ВИДЫ РАСТЕНИЙ, ИМЕЮЩИЕ СПЛОШНОЕ РАСПРОСТРАНЕНИЕ
Рідкісні. Редкие
Cistus tauricus J.Presl
Чист кримський. Ладанник крымский
О
І1 Lagoseris purpurea (Willd.) Boiss.
і Лагозерис пурпуровий. Лагозерис пурпурный
Вразливі. Уязвимые
L*.‘. Onobrychis pallasii (Willd.) M.Bieb.
i_. . . . Еспарцет Палласа. Эспарцет Палласа
Pinus pityusa Steven var. stankewiczii Sukacz
Сосна Станкевича. Сосна Станкевича
ш
Glaucium flavum Crantz
Мачок жовтий. Мачок желтый
Trinia biebersteinii Fedoronchuk *
Тринія Біберштейна. Триния Биберштейна
Tulipa biflora Pall.
Тюльпан двоквітковий. Тюльпан двухцветковый
Зникаючі. Исчезающие
Comperia comperana (Stev.) Aschers, et Graebn
Комперія Компера. Комперия Компера
О
А
О
®
А
V
□
©
<$>
☆
<•>
О
Є
ВИДИ РОСЛИН, ЩО МАЮТЬ ОКРЕМІ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ.
Рідкісні. Редкие
Colchicum ancyrense B.L.Burtt
Пізньоцвіт анкарський. Безвременник анкарский
Delphinium pallasii Nevski
Дельфіній Палласа. Живокость Палласа
Atraphaxis replicata Lam.
Кучерявка відігнута. Курчавка отогнутая
Ornithogalum boucheanum (Kunth) Asch.
Рястка Буше. Птицемлечник Буше
Вразливі. Уязвимые
Orchis ustulata L.
Зозулинець обпалений. Ятрышник обожженный
Asparagus brachyphyllus Turcz.
Холодок коротколистий. Спаржа коротколистная
Astragalus borysthenicus Klokov
Астрагал дніпровський. Астрагал днепровский
Sobolewskia sibirica (Willd.) P.W.Ball *
Соболевськія сибірська. Соболевския сибирская
Tulipa gesneriana L. (T. schrenkii Regel)
Тюльпан Геснера. Тюльпан Геснера
Caragana scythica (Кот.) Pojark.
Карагана скіфська. Карагана скифская
Astragalus setosulus Gontsch.
Астрагал щетинистий. Астрагал щетинистый
Arbutus andrachne L.
Суничник дрібноплодий. Земляничник мелкоплодный
Cypripedium calceolus L.
Зозулині черевички справжні. Венерин башмачок настоящий
ВИДЫ РАСТЕНИИ, ИМЕЮЩИЕ ОТДЕЛЬНЫЕ МЕСТОНАХОЖДЕНИЯ
Ruscus hypoglossum L.
Рускус під'язиковий. Иглица подъязычная
Cymbochasma borysthenica (Pall, ex Schlecht.) Klokov et Zoz*
Цимбохазма дніпровська. Цимбохазма днепровская
А
W
■
©
♦
★
#
*
©
Зникаючі. Исчезающие
Cyclamen coum Mill.
Цикламен коський. Цикламен косский
Silene jailensis N. I. Rubtzov*
Смілка яйлинська. Смолевка яйлинская
Anogramma leptophylla (L.) Link
Анограма тонколиста. Анограмма тонколистная
Crambe steveniana Rupr.
Катран Стевена. Катран Стевена
Himantoglossum caprinum (М. Bieb) K. Koch
Ремнепелюстник козячий. Ремнелепестник козий
Daphne taurica Kotov*
Вовчі ягоди кримські. Волчеягодник крымский
Crataegus pojarkovae Kossych*
Глід Пояркової. Боярышник Поярковой
Lepidium turczaninowii Lipsky*
Хрінниця Турчанінова. Клоповник Турчанинова
Medicago marina L.
Люцерна приморська. Люцерна приморская
Medicado saxatilis M. Bieb*
Люцерна щебенистая. Люцерна щебнистая
Ophrys taurica (Agg.) Nevski
Офрис кримська. Офрис крымская
Невизначені (недостатньо даних для віднесення до категорій рідкісних, вразливих або зникаючих видів)
Неопределенные (недостаточно данных для отнесения к категориям редких, уязвимых или исчезающих видов)
OLamium дІаЬеггітит (К.КосІп) Таїіеу *
Глуха кропива гола. Яснотка голая
Примітки. Примечания
* Ендеміки Криму. Эндемики Крыма
* Зниклі в Криму види. Исчезнувшие в Крыму виды
Ophrys taurica (Agg.) Nevski
Офрис кримська. Офрис крымская
Limodorum abortivum (L.) Sw
Лімодорум недорозвинений
Лимодорум недоразвитый
Glaucium flavum Crantz
Мачок жовтий. Мачок желтый
35
ТВАРИННИЙ СВІТ. ЖИВОТНЫЙ МИР
основні ЗООКОМПЛЕКСИ
ОСНОВНЫЕ ЗООКОМПЛЕКСЫ
Широтнозональні зоокомплекси Степового Криму
Широтнозональные зоокомплексы Степного Крыма
’ І Напівпустельні степи і солончаки
І Полупустынные степи и солончаки
Степові райони
Степные районы
Висотнопоясні зоокомплекси Гірського Криму
Высотнопоясные зоокомплексы Горного Крыма
Передгірний лісостеп МИНДИ Гірські луки та степи яйл
Предгорная лесостепь иИВи Горные луга и степи яйл
Гірські ліси І '■ ■ Південнобережжя
Горные леса г-г " і Южнобережье
Інтразональні та азональні зоокомплекси
Интразональные и азональные зоокомплексы
водно-болотяних біотопів
водно-болотных биотопов
Степові райони. Степные районы
1 - Тарханкут. Тарханкут
2 - Центральний район. Центральный район
3 - Керченський півострів. Керченский полуостров
■ ■■ " їхні межі. Их границы
Ступені антропогенної перетвореності біотопів
Степени антропогенной преобразованности биотопов
БІОТОПИ ЗА СТУПЕНЕМ ПЕРЕТВОРЕНОСТІ
БИОТОПЫ ПО СТЕПЕНИ ПРЕОБРАЗОВАНИЯ
\ Транспортне господарство
' Транспортное хозяйство
/г\ Природні, слабо перетворені
^ Природные, слабо преобразованные
/Я) Природні, середньо перетворені
^ Природные, средне преобразованные
/«ч Природно-антропогенні, значною мірою перетворені
^ Природно-антропогенные, значительно преобразованные
ь Урбанізовані, цілком перетворені
у Урбанизированные, полностью преобразованные
РІДКІСНІ ВИДИ ТВАРИН
РЕДКИЕ ВИДЫ ЖИВОТНЫХ
ЩІЛЬНІСТЬ РІДКІСНИХ ВИДІВ ТВАРИН
(одиниць/тис. км2)
ПЛОТНОСТЬ РЕДКИХ ВИДОВ ЖИВОТНЫХ
(единиц/тыс. км2)
КІЛЬКІСТЬ ВИДІВ ТВАРИН, ЗАНЕСЕНИХ
ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ
КОЛИЧЕСТВО ВИДОВ ЖИВОТНЫХ, ЗАНЕСЕННЫХ
В КРАСНУЮ КНИГУ УКРАИНЫ
Севастополь1
ЗА ТАКСОНАМИ. ПО ТАКСОНАМ
лЁк Ссавці. Млекопитающие
^іИ Птахи. Птицы
Плазуни. Пресмыкающиеся
Риби. Рыбы
Безхребетні. Беспозвоночные
36
Масштаб 1 : 1 800 ООО
ЗООКОМПЛЕКСИ КРИМУ (основні види тварин).
Поширені повсюдно. Распространены повсеместно:
‘їжак білогрудий (белогрудый ёж, Erinaceus concolor); нічниця (ночница, Myotis myotis) та інші кажани
(летучие мыши, Vespertilionidae); ласка (ласка, Mustela nivalis); миші (мыши, Mus, Sylvaemus); нориці -
звичайна (полевка обыкновенная, Microtus obscurus) та гуртова (общественная полевка, Microtus socialis);
хом'як (хомяк, Cricetus cricetus); хом'ячок (хомячок, Cricetulus migratorius), лисиця (лисица, Vuipes vulpes)
боривітер (пустельга, Cerchneis tinnunculus); зозуля (кукушка, Cuculus canorus); дрімлюга (козодой,
Caprimulgus); серпокрилець чорний (стриж черный, Apus apus); крук (ворон, Corvus corax); хатній горобець
(домовый воробей, Passer domesticus)
ящірка прудка (ящерица прыткая, Laserta agilis); полози (полозы, Elaphe, Coluber)
ропуха зелена (жаба зеленая, Bufo viridis); жаба озерна (лягушка озерная, Rana ridibunda)
Широтнозональні зоокомплекси Степового Криму
Широтнозональные зоокомплексы Степного Крыма
Поширені повсюдно. Распространены повсеместно:
білозубка мала (белозубка малая, Crocidura suaveolens); ховрах (малый суслик, Spermophyllus pygmaeus;
миші (мыши) - хатня (домовая, Mus musculus) та курганцева (курганчиковая, Mus spicilegus); гуртова
нориця, тхір степовий (степной хорь, Putorius eversmanni)
луні луговий та польовий (луни луговой и полевой, Circus pygargus; С. cyaneus); кібчик (кобчик, Erythropus
vespertinus); сова вухата (сова ушастая, Asio otus); куріпка сіра (куропатка серая, Perdix perdix); жайворонки
(жаворонки) - польовий (полевой, Alauda arvensis) та лісовий (лесной, Lullula arborea); щеврик польовий
(конек полевой, Anthus campestris); сорока (Pica pica); камінка-танцюристка (каменка-плясунья, Oenanthe
isabellina); перепел (Coturnix coturnix); сорокопуд чорнолобий (сорокопут чернолобый, Lanius minor)
гадюка степова (степная, Vipera ursini); полоз жовточеревий (полоз желтобрюхий, Coluber jugularis); вуж
звичайний (уж обыкновенный, Natrix natrix)
ЗООКОМПЛЕКСЫ КРЫМА (основные виды животных)
Гірські луки та степи яйл. Горные луга и степи яйл
білозубка, полівка, заєць (заец-русак, Lepus europaeus), тхір, лисиця, козуля
кеклик (Alectoris kakelik); куріпка (куропатка, Perdix perdix); перепел (Coturnix coturnix); деркач (коростель,
Crex crex); одуд (удод, üpupa epops); жайворонок польовий; щеврики; коньки - лісовий (лесной, Anthus
trivialis) та польовий (полевой, A. campestris); сорокопуд-жулан; камінка (каменка, Oenanthe oenanthe):
дрізд кам'яний (пестрый каменный дрозд, Moniicola saxatilis); коноплянка; просянка
ящірки - прудка та кримська (крымская)
Південнобережжя. Южнобережье
нетопир кожановидний (нетопырь кожановидный, Pipistreltus savii); вечірниця велетенська; довгокрил
(длиннокрыл, Miniopterus schreibersi); пацюк чорний (крыса черная, Rattus rattus)
горлиця (горлица, Streptopelia turtur); фазан; кеклик; сова сіра; сич (сыч, Athene noctua); жайворонки -
лісовий та чубатий (хохлатый, Galerida cristata); сорокопуд-жулан; соловей західний (западный, Luscinia
megarhynchos); мухоловка сіра (серая, Muscicapa striata); славки; корольок червоноголовий (королек
красноголовый, Regulus ignicapillus); синиця довгохвоста (синица длиннохвостая, Aegithalos caudatus);
зеленяк; щиглик; вівсянки - звичайна та садова (садовая, Emberiza hortulana)
жовтопуз; полози - чотирисмугий та леопардовий (леопардовый, Elaphe situla); гекон кримський (гекон
крымский, Mediodactylus kotshyi)
часничниця
бичок
Степові райони. Степные районы
Тарханкут
вечірниця руда (вечерница рыжая, Nictalus noctula); великий тушканчик (Allactaga jaculus); мишівка степова
(мышовка степная, Sicista subtilis); кролик дикий (Oryctolagus cuniculus); борсук (барсук, Meies meles)
лежень (авдотка, Burhinus oedicnemus); журавель-красавка (журавль-красавка, Antropoides virgo);
дрохва (дрофа, Otis tarda)
часничниця (чесночница, Pelobates fuscus)
Центральний. Центральный
лилик двоколірний (кожан двухцветный, Vespertilio murinus); нетопир (нетопырь, Pipistrellus pipistreltus);
звичайний сліпачок (обыкновенная слепушонка, Ellobius talpinus)
Керченський півострів. Керченский полуостров
курганцева і степова миші, степова мишівка
лежень; журавель-красавка; дрохва; хохітва (стрепет, Tetrax tetrax); вівсянка чорноголова (овсянка
черноголовая, Emberiza melanocephala)
жовтопуз (желтопузик, Ophisaurus apodus); вуж водяний (уж водяной, Natrix tessellata)
часничниця
Напівпустельні степи і солончаки. Полупустынные степи и солончаки
великий тушканчик
лежень; ходуличник (ходулочник, Himantopus himantopus); шилодзьобка (шилоклювка, Recurvirostra
avosetta); дерихвости (тиркушки) - лучний (луговой, Glareola pratincola) та степовий (степной,
G. nordmanni); крячок малий (крачка малая, Sterna albifrons); плиска жовта (трясогузка желтая, Motacilla
flava); зуйок морський (зуек морской, Charadrius alexandrinus); чайка (чибис, Vanellus vanellus)
полоз чотирисмугий (четырехполосый, Elaphe quatuorlineata)
Висотнопоясні зоокомплекси Гірського Криму
Высотнопоясные зоокомплексы Горного Крыма
Поширені повсюдно. Распространены повсеместно:
бурозубка мала (малая бурозубка, Sorex minutus); миші (мыши) - мала лісова (малая лесная, Sylvaemus
uralensis) та жовтогорла (желтогорлая, S. tauricus); борсук; куниця кам'яна (куница каменная, Martes foina)
припутень (вяхирь, Columba palumbus); сойка (Garrulus glandarius); горихвістка (горихвостка, Phoenicurus
phoenicurus ); мухоловка сіра (серая, Muscicapa striata); дрізд чорний (дрозд черный, Turdus merula);
дрізд-омелюх (деряба, Turdus viscivorus); синиці (синицы) - велика (большая, Parus major) та блакитна
(лазоревка, Р, coeruleus); зяблик (Fringilla coelebs); коноплянка (Cannabina cannabina)
черепаха болотяна (болотная, Emys orbicularis); ящірка скельна (ящерица скальная, Laserta); вужі
звичайний та водяний; полоз жовточеревий; мідянка (медянка, Coronella austriaca)
квакша (Hyla arborea)
форель струмкова (ручьевая, Salmo trutta); голавль; бистрянка південна (быстрянка южная, Albusnoides);
марена кримська (усач крымский, Barbus tauricus)
Передгірний лісостеп. Предгорная лесостепь
ласка; тушканчик; ховрах; білозубка мала; миші - степова (степная, Sylvaemus arianus), мала лісова,
хатня
кібчик; куріпка; фазан (Phasanius colchicus); сова вухата (сова ушастая, Asio otus); совка (сплюшка, Otus
scops); крутиголовка (вертишейка, Jynx torquilla); плиска; щеврик лісовий (конек лесной, Anthus trivialis);
жайворонок лісовий; сорокопуди (сорокопуты) - жулан (Lanius collurio) та чорнолобий (чернолобый,
L. minor); славки (Sylviidae); соловей (Luscinia megarninchos); зеленяк (зеленушка, Chloris chloris); щиглик
(щегол, Carduelis carduelis); просянка (Emberiza calandra); вівсянки (овсянки) - звичайна (обыкновенная,
Emberiza citrinella) та гірська (горная, Е. cia)
гадюка степова
рибці (рыбцы) - малий (малый, Vimba vimba) та салгірський (салгирский); бичок (бычок, Gobius); шемая
(Chalcalburnus chalcoides); пічкур (пескарь, Gobio)
Гірські ліси. Горные леса
білозубка мала; звичайна нориця; мала кутора (малая кутора, Neomys anomalus); вечірниці (вечерницы) -
мала (малая, Nyctalus leisleri), велетенська (гигантская, N. lasiopterus), руда (рыжая, N. noctula); широковух
європейський (широкоушка европейская, Barbastelia barbastella); нетопир; вухань (ушан, Plecotus auritus);
лилик двоколірний; кажан пізній (кожан поздний, Vespertilio serotinus); білка (белка, Sciurus vulgaris); олені
(олени) - благородний (благородный, Cervus elaphus), плямистий (пятнистый, С. nippon); козуля (косуля,
Capreolus capreolus); свиня дика (кабан, Sus scrofa); лисиця (лисица, Vulpes vulpes); муфлон (Ovis)
змієїд (змееяд, Circaetus ferox); осощ (осоед, Pernis apivorus); канюк (Buteo buteo); орел-могильник (Aquila
heliaca); гриф чорний (черный, Aegypius monachus); яструби - великий (тетеревятник, Accipiter gentilis),
малий (перепелятник, A. nisus); голуб-синяк (клинтух, Columba oenas); балобан (Falco cherrug); сапсан
(Falco peregrinus); сова сіра (неясыть, Strix aluco); дятел великий (большой, Dendrocopos major); кропивник
(крапивник, Troglodites troglodites); тинівка (завирушка, Prunella modularis); славка чорноголова
(черноголовая, Sylvia atricapilla); вівчарик-ковалик (пеночка-теньковка, Philloscopus collybita); малинівка
(зарянка, Erithacus rubecula); дрізд співочий (дрозд певчий, Turdus philomelos); підкоришник (пищуха,
Certhia familiaris); костогриз (дубонос, Coccothraustes coccothraustes); корольки (Regulus); синиця чорна
(синица черная, Parus ater); шишкар ялиновий (клест-еловик, Loxia curvirostra)
тритон Кареліна (тритон Карелина.ТгНигиэ karelini)
шемая
Інтразональні та азональні зоокомплекси
Интразональные и азональные зоокомплексы
Спільні види у зоокомплексах скель і урвищ. Общие виды в зоокомплексах скал и обрывов:
ласка; миша хатня
сапсан; балобан; боривітер; голуб сизий (голубь сизый, Columba livia); серпокрилець чорний та
білочеревий (белобрюхий, Apus melba); одуд; сич; шпак (скворец, Sturnus vulgaris); крук; камінка лиса
(каменка плешанка, Oenanthe pleschanka)
В межах широтнозональних та висотнопоясних зоокомплексів скель і урвищ
В пределах широтнозональных и высотнопоясных зоокомплексов скал и обрывов
Тарханкут
нічниці - Наттерера (Myotis nattereri) та триколірна (трехцветная, Myotis emarginatus); нетопир; лилик
двоколірний
баклан довгоносий (хохлатый, Phalacrocorax aristotelis); реготун (чайка-хохотунья, Larus ichthyaetus);
сиворакша (сизоворонка, Coracias garrulus); бджолоїдка (щурка золотистая, Merops apiaster); галка
(Corvus monedula); шпак рожевий (скворец розовый, Pastor roseus)
Центральний степовий район. Центральный степной район
сиворакша; бджолоїдка
Керченський півострів. Керченский полуостров
баклан довгоносий; реготун; огар (огарь, Tadorna ferruginea); галагаз (пеганка, Tadorna tadorna);
сиворакша; бджолоїдка; ластівка берегова (ласточка береговая, Riparia riparia); галка; шпак рожевий
Напівпустельні степи та солончаки. Полупустынные степи и солончаки
сиворакша; бджолоїдка; ластівка берегова; галка
Передгірний лісостеп. Предгорная лесостепь
стерв'ятник (стервятник, Neophron percnopterus); пугач (филин, Bubo bubo); бджолоїдка
Гірські луки та степи яйл. Горные луга и степи яйл
сип білоголовий (белоголовый, Gyps fulvus); гриф чорний; стерв'ятник; пугач; дрізд кам'яний;
ластівка міська (ласточка городская, Delichon urbica)
Південнобережжя. Южнобережье
довгокрил; бурозубка мала
баклан довгоносий; камінка; альбатрос малий
Зоокомплекси річкових долин. Зоокомплексы речных долин
вечірниці - мала, руда і велетенська; нетопир; лилик двоколірний; білозубки; миші - хатня, степова та мала
лісова; нориці - гуртова та звичайна
кібчик; фазан; горлиця; совка; рибалочка (зимородок, Alcedo atthis); одуд; крутиголовка; сорокопуд-жулан;
іволга (иволга, Oriolus oriolus); шпак; сорока; галка; славки - садова (садовая, Sylvia borin), сіра (серая,
S. communis), рябогруда (ястребиная, S. nisoria); мухоловка сіра; ворона сіра (серая, Corvus corone);
горихвістка; дрізд чорний; синиця велика; горобці; зяблик; зеленяк; щиглик; коноплянка; костогриз;
просянка; вівсянка садова
Водно-болотяні зоокомплекси. Водно-болотные зоокомплексы
пацюк сірий (крыса серая, Rattus norvegicus); білозубка мала; ондатра (Ondatra zibethicus); собака
єнотовидний (енотовидная, Nictereutes procionoides); ласка південна; свиня дика
баклан довгоносий; норець великий (чомга, Podiceps cristatus); бугай (выпь, Botaurus stellaris); квак (кваква,
Nycticorax nycticorax); пастушок (Rallus aquaticus); курочка водяна (камышница, Gallinula chloropus); гуска
сіра (гусь серый, Anser anser); галагаз; крижень (кряква, Anas platyrhynchos); чернь червонодзьоба (нырок
красноносый, Netta rufina); чернь білоока (чернеть белоглазая, Aythya nyroca); крохаль довгоносий
(длинноносый, Mergus serrator); очеретянки (камышевки) - ставкова (тростниковая, Acrocephalus arundi
naceus), велика (дроздовидная, A. scirpaceus); чаплі (цапли) - велика (большая) та мала (малая) білі
(Egretta alba, E. garzetta), жовта (желтая, Ardeola ralloides), руда (рыжая, Ardea purpurea), сіра (серая, Ardea
cinerea); коровайка (каравайка, Plegadis falcinellus); колпиця (колпица, Platalea leucorodia); лиска (лысуха,
Fulica atra); лунь болотяний (болотный, Circus aeruginosus); травник (Tringa totanus); синиця вусата (синица
усатая, Panurus biarmicus); вівсянка очеретяна (овсянка камышевая, Emberiza schoeniclus)
вужі звичайний і водяний
жаба озерна
Урбанізовані (синантропні) зоокомплекси
Урбанизированные (синантропные) зоокомплексы
підковоніс великий (подковонос большой, Rhinolophus ferrumequineum); нічниці; вухань; широковух; нетопир
та інші кажани; білозубка мала; пацюки сірий та чорний; миша хатня
лелека білий (аист белый, Ciconia сісопіа); сапсан; горлиця; совка; серпокрилець чорний; ластівки;
жайворонок чубатий; плиска біла (трясогузка белая, Motacilla alba); шпак; сорока; ворона; грак (грач,
Corvus frugilegus); галка; славки - сіра та чорноголова; камінка; дрізд чорний; синиця велика; горобці;
зеленяк; щиглик; зяблик; коноплянка
Примітка. Трьома мовами подаються назви видів, згаданих в переліку вперше; при збігу в написанні
українських і російських назв подається один підпис.
Примечание. Тремя языками подаются названия видов, которые упоминаются в списке в первый раз;
при совпадении украинского и русского написания названий подается одна подпись.
Види тварин за класами. Виды животных по классам:
Ссавці. Млекопитающие
Птахи. Птицы
Плазуни. Пресмыкающиеся
Земноводні. Земноводные
Риби. Рыбы
37
38
ЛАНДШАФТИ. ЛАНДШАФТЫ
39
Кримський рівнинний степовий край. Крымский равнинный степной край
] Акумулятивні низовини недреновані та слабодреновані. Аккумулятивные низменности недренированные и слабодренированные
1. Суглинисті низовини, плоскі прибережні, лиманно-морські, лагунно-озерні, недреновані, з лучно-каштановими солонцюватими ґрунтами, солончаками,
солончаковим мулом, з лучно-степовою галофітною рослинністю. Суглинистые низменности, плоские прибрежные, лиманно-морские, лагунно-озерные,
недренированные, с лугово-каштановыми солонцеватыми почвами, солончаками, солончаковым илом, с лугово-степной галофитной растительностью
2. Суглинисті низовини, слабохвилясті, слабодреновані, з темно-каштановими солонцюватими ґрунтами, солонцями під лучно-степовою та напівпустельною
галофітною рослинністю. Суглинистые низменности, слабоволнистые, слабодренированные, с темно-каштановыми солонцеватыми почвами, солонцами
под лугово-степной и полупустынной растительностью
| | Акумулятивні низовини середньодреновані. Аккумулятивные низменности среднедренированные
3. Лесовидно-суглинисті рівнини, плоскі, полого-хвилясті, з темно-каштановими солонцюватими ґрунтами, з замкнутими зниженнями, зі степовою типчаково-
ковиловою і сухолучною рослинністю. Лессовидно-суглинистые равнины, плоские, полого-волнистые, с темно-каштановыми солонцеватыми почвами,
с замкнутыми понижениями, со степной типчаково-ковыльной и сухолуговой растительностью
4. Лесовидно-суглинисті низовини, алювіально-пролювіальні, плоскі, з темно-каштановими ґрунтами під типчаково-ковиловою сухостеповою рослинністю
Лессовидно-суглинистые низменности, аллювиально-пролювиальные, плоские, с темно-каштановыми почвами под типчаково-ковыльной сухостепной
растительностью
5. Низовини плоскі, давньодельтові, з лиманно-морськими і алювіально-пролювіальними відкладами, з лучно-каштановими солонцюватими ґрунтами, лучно-
степовими солончаками, під різнотравно-галофітною рослинністю. Низменности плоские, древнедельтовые, с лиманно-морскими и аллювиально-
пролювиальными отложениями, с лугово-каштановыми солонцеватыми почвами, лугово-степными солончаками, под разнотравно-галофитной растительностью
І Акумулятивно-денудаційні підвищені рівнини. Аккумулятивно-денудационные возвышенные равнины
6. Лесовидно-суглинисті рівнини, улоговинно-балкові, акумулятивно-денудаційні з чорноземами південними під різнотравною, типчаково-ковиловою і петрофітною
степовою рослинністю. Лессовидно-суглинистые равнины, ложбинно-балочные, аккумулятивно-денудационные с черноземами южными под разнотравной,
типчаково-ковыльной и петрофитной степной растительностью
7. Лесовидно-суглинисті рівнини, улоговинно-балкові, денудаційно-акумулятивні з чорноземами південними і змитими солонцюватими під ковилово-типчаково-
різнотравною степовою рослинністю. Лессовидно-суглинистые равнины, ложбинно-балочные, денудационно-аккумулятивные с черноземами южными и смытыми
солонцеватыми под ковыльно-типчаково-разнотравной степной растительностью
8. Лесовидно-суглинисті рівнини, похилі, улоговинно-балкові з чорноземами південними слабогумусованими суглинистими на піщано-галечникових відкладах,
з різнотравною ковилово-типчаковою і петрофітною рослинністю. Лессовидно-суглинистые равнины, наклонные, ложбинно-балочные с черноземами южными
слабогумусированными суглинистыми на песчано-галечниковых отложениях, с разнотравной ковыльно-типчаковой и петрофитной растительностью
9. Рівнини піщано-галечникові і суглинисті, плоскі, з чорноземами південними щебенюватими під ковилово-типчаковою степовою рослинністю
Равнины песчано-галечниковые и суглинистые, плоские, с черноземами южными щебневатыми под ковыльно-типчаковой степной растительностью
10. Рівнини піщано-галечникові і суглинисті, плоскі, з чорноземами передгірними щебенювато-галечниковими, під дубовими лісами, чагарниковими заростями типу
"дубки" і ділянками різнотравної степової рослинності. Равнины песчано-галечниковые и суглинистые, плоские, с черноземами предгорными щебневато-
галечниковыми, под дубовыми лесами, кустарниковыми зарослями типа "дубки" и участками разнотравной степной растительности
Структурно-денудаційні підвищені рівнини. Структурно-денудационные возвышенные равнины
15. Денудаційні підвищені передгір'я на пліоценових піщано-галечникових відкладах з чорноземами південними щебенистими під різнотравно-бородачевимм
і різнотравно-асфоделіновими степами. Денудационные возвышенные предгорья на плиоценовых песчано-галечниковых отложениях с черноземами южными
щебнистыми под разнотравно-бородачевыми и разнотравно-асфоделиновыми степями
16. Акумулятивні плоскі передгір'я на пліоцен-четвертинних піщано-галечникових і суглинистих відкладах, з чорноземами південними щебенистими під ковилово-
типчаковими степами. Аккумулятивные плоские предгорья на плиоцен-четвертичных песчано-галечниковых и суглинистых отложениях, с черноземами южными
щебнистыми под ковыльно-типчаковыми степями
Передгірні лісостепові. Предгорные лесостепные
I І Низькогірні широколистяно-лісові. Низкогорные широколиственно-лесные
24. Слаборозчленоване низькогір'я на верхньоюрських вапняках, з коричневими гірськими щебенистими ґрунтами під ялівцево-дубовими лісами і шибляковими
заростями. Слаборасчлененное низкогорье на верхнеюрских известняках, с коричневыми горными щебнистыми почвами под можжевелово-дубовыми
лесами и шибляковыми зарослями
25. Слаборозчленовані низькогір'я на конгломератах, пісковиках і крейдяних глинах, з гірськими бурими ґрунтами під грабово-ясенебо-дубовими лісами
Слаборасчлененное низкогорье на конгломератах, песчаниках и меловых глинах, с горными бурыми почвами под грабово-ясенево-дубовыми лесами
26. Ерозійні низькогір'я на безкарбонатних породах (таврійський фліш, конгломерати, пісковики, глини юри і нижньої крейди):
а) з гірськими бурими ґрунтами під дубовими лісами;
б) з гірськими бурими щебенистими ґрунтами під дубовими лісами і чагарниковими заростями
Эрозионные низкогорья на бескарбонатных породах (таврический флиш, конгломераты, песчаники, глины юры и нижнего мела):
а) с горными бурыми почвами под дубовыми лесами;
б) с горными бурыми щебнистыми почвами под дубовыми лесами и кустарниковыми зарослями
27. Денудаційно-останцеві міжгірні улоговини на нижньокрейдових глинах з лучними ґрунтами під лісостепами
Денудационно-останцевые межгорные котловины на нижнемеловых глинах с луговыми почвами под лесостепями
Середньогірні лісові. Среднегорные лесные
28. Схилові розчленовані середньогір'я на пісковиках і конгломератах середньої юри, з бурими гірсько-лісовими малопотужними щебенистими ґрунтами
в комплексі з коричневими карбонатними під дубовими, буковими лісами. Склоновые расчлененные среднегорья на песчаниках и конгломератах
средней юры, с бурыми горно-лесными маломощными щебнистыми почвами в комплексе с коричневыми карбонатными под дубовыми, буковыми лесами
29. Схилові розчленовані середньогір'я на пісковиках і конгломератах середньої юри і таврійському фліші, з бурими гірсько-лісовими щебенистими
ґрунтами під дубовими, буково-грабовими лісами. Склоновые расчлененные среднегорья на песчаниках и конгломератах средней юры и таврическом
флише, с бурыми горно-лесными щебнистыми почвами под дубовыми, буково-грабовыми лесами
30. Схилові слабо розчленовані середньогір’я на осадових юрських відкладах, з бурими гірсько-лісовими щебенистими ґрунтами під дубовими, буковими,
сосновими лісами. Склоновые слабо расчлененные среднегорья на осадочных юрских отложениях, с бурыми горно-лесными щебнистыми почвами
под дубовыми, буковыми, сосновыми лесами
І 31. Гірсько-долинні на алювіально-пролювіальних відкладах з алювіальними ґрунтами під широколистяними лісами
Горно-долинные на аллювиально-пролювиальных отложениях с аллювиальными почвами под широколиственными лесами
і Яйлинські гірсько-лучні. Яйлинские горно-луговые
32. Структурні похилі сильно розчленовані закарстовані плато на верхньоюрських вапняках, з гірсько-лучними чорноземоподібними і дерново-
чорноземоподібними ґрунтами під гірсько-лучними степами та лісами. Структурные наклонные сильно расчлененные закарстованные плато
на верхнеюрских известняках, с горно-луговыми черноземоподобными и дерново-черноземоподобными почвами под горно-луговыми степями и лесами
33. Денудаційні розчленовані плато на верхньоюрських вапняках, з гірсько-лучними ґрунтами під гірсько-лучними степами
Денудационные расчлененные плато на верхнеюрских известняках, с горно-луговыми почвами под горно-луговыми степями
] Південносхилові середньогірні лісові. Южносклоновые среднегорные лесные
11. Структурні рівнини, підвищені, хвилясті, з чорноземами південними міцелярно-карбонатними, в минулому під типчаково-ковиловою сухостеповою рослинністю
Структурные равнины, возвышенные, волнистые, с черноземами южными мицелярно-карбонатными, в прошлом под типчаково-ковыльной сухостепной
растительностью
12. Пластово полого-хвилясті рівнини, слаборозчленовані з чорноземами південними щебенювато-галечниковими під різнотравно-асфоделіновою степовою
рослинністю. Пластово полого-волнистые равнины, слаборасчлененные с черноземами южными щебневато-галечниковыми под разнотравно-асфоделиновой
степной растительностью
13. Рівнини абразійно-денудаційні, останцеві, з чорноземами злитими солонцюватими та солончаковими ґрунтами, з чагарниково-різнотравною петрофітною
рослинністю. Равнины абразионно-денудационные, останцевые, с черноземами слитыми солонцеватыми и солончаковыми почвами, кустарниково-разнотравной
петрофитной растительностью
14. Останцево-денудаційні рівнини, полого-хвилясті, з чорноземами південними і змитими солонцюватими під ковилово-типчаково-різнотравною степовою рослинністю
Останцево-денудационные равнины, полого-волнистые, с черноземами южными и смытыми солонцеватыми под ковыльно-типчаково-разнотравной степной
растительностью
Гірський Крим. Горный Крым
Передгірні степові. Предгорные степные
17. Денудаційні підвищені передгір'я на палеогенових і неогенових вапняках, з чорноземами передгірними щебенистими і дерново-карбонатними ґрунтами
під заростями типу "дубки” у комплексі з шибляковими заростями і різнотравними степами. Денудационные возвышенные предгорья на палеогеновых
и неогеновых известняках, с черноземами предгорными щебнистыми и дерново-карбонатными почвами под зарослями типа "дубки" в комплексе с шибляковыми
зарослями и разнотравными степями
18. Абразійні полого-хвилясті передгір'я на майкопських засолених глинах, з чорноземами злитими солонцюватими під чагарниковими заростями типу "дубки"
в комплексі з лучно-різнотравними степами. Абразионные полого-волнистые предгорья на майкопских засоленных глинах, с черноземами слитыми
солонцеватыми под кустарниковыми зарослями типа "дубки" в комплексе с лугово-разнотравными степями
19. Структурно-денудаційні передгір'я на неогенових вапняках і мергелях, з коричневими гірськими щебенистими ґрунтами під колючими чагарниковими заростями,
ялівцевими лісами і фриганоїдно-різнотравними степами. Структурно-денудационные предгорья на неогеновых известняках и мергелях, с коричневыми горными
щебнистыми почвами под колючими кустарниковыми зарослями, можжевельниковыми лесами и фриганоидно-разнотравными степями
20. Куестові на неогенових і палеогенових вапняках, з дерново-карбонатними ґрунтами, під різнотравними степами, заростями типу "дубки" і дубовими лісами
Куэстовые на неогеновых и палеогеновых известняках, с дерново-карбонатными почвами, под разнотравными степями, зарослями типа "дубки" и дубовыми лесами
21. Акумулятивні міжпасмові зниження на верхньоюрських мергелях, з чорноземами передгірними щебенистими і дерново-карбонатними ґрунтами під різнотравними
степами, заростями типу "дубки" і чагарниковими заростями. Аккумулятивные межгрядовые понижения на верхнеюрских мергелях, с черноземами предгорными
щебнистыми и дерново-карбонатными почвами под разнотравными степями, зарослями типа "дубки" и кустарниковыми зарослями
22. Куестові сильно розчленовані на верхньоюрських вапняках, з бурими гірсько-лісовими ґрунтами під дубовими лісами
Куэстовые сильно расчлененные на верхнеюрских известняках, с бурыми горно-лесными почвами под дубовыми лесами
ЦНИИ 23. Долинно-терасові на алювіальних відкладах з лучно-чорноземними і чорноземно-лучними ґрунтами під луками, лучними степами, лісостепами
І —І Долинно-террасовые на аллювиальных отложениях с лугово-черноземными и черноземно-луговыми почвами под лугами, луговыми степями, лесостепями
34. Схилове середньогір'я на пісковиках, конгломератах середньої юри і таврійському фліші, з бурими гірсько-лісовими ґрунтами під сосновими
і буковими лісами. Склоновое среднегорье на песчаниках, конгломератах средней юры и таврическом флише, с бурыми горно-лесными почвами
под сосновыми и буковыми лесами
35. Схилове середньогір'я на відкладах таврійського флішу, з бурими гірсько-лісовими дерново-буроземними ґрунтами під дубовими і сосновими лісами
Склоновое среднегорье на отложениях таврического флиша, с бурыми горно-лесными дерново-буроземными почвами под дубовыми и сосновыми лесами
36. Схилові низькогір'я на осадових юрських породах, з бурими гірсько-лісовими ґрунтами під дубовими і сосновими лісами
Склоновое низкогорье на осадочных юрских породах, с бурыми горно-лесными почвами под дубовыми и сосновыми лесами
Південнобережні середньогірні лісові. Южнобережные среднегорные лесные
37. Ерозійне низькогір'я на відкладах таврійського флішу з давньозсувними вапняковими формами, з бурими гірсько-лісовими ґрунтами під дубовими
і сосновими лісами і шибляковими заростями. Эрозионное низкогорье на отложениях таврического флиша с древнеоползневыми известняковыми
формами, с бурыми горно-лесными почвами под дубовыми и сосновыми лесами и шибляковыми зарослями
38. Ерозійні низькогір'я теригенної товщі середньої і нижньої юри, з бурими гірсько-лісовими ґрунтами під грабовими і дубовими лісами
Эрозионные низкогорья терригенной толщи средней и нижней юры, с бурыми горно-лесными почвами под грабовыми и дубовыми лесами
І І Південнобережні низькогірні субсередземноморські. Южнобережные низкогорные субсредиземноморские
39. Денудаційні низькогір'я на таврійському фліші з давньозсувними формами і ефузивно-інтрузивних породах, з коричневими карбонатними ґрунтами
під фісташково-дубовими, ялівцево-сосновими і дубово-ялівцевими лісами в комплексі з шибляковими заростями
Денудационные низкогорья на таврическом флише с древнеоползневыми формами и эффузивно-интрузивных породах, с коричневыми карбонатными
почвами под фисташково-дубовыми, можжевелово-сосновыми и дубово-можжевеловыми лесами в комплексе с шибляковыми зарослями
40. Ерозійні яружно-балкові низькогір'я на теригенній товщі середньої та верхньої юри, з коричневими безкарбонатними ґрунтами під дубово-грабинниковим
шибляком у комплексі з саваноїдними і фриганоїдними степами. Эрозионные овражно-балочные низкогорья на терригеновой толще средней и вбрхней
юры, с коричневыми бескарбонатными почвами под дубово-грабинниковым шибляком в комплексе с саваноидными и фриганоидными степями
41. Ерозійні яружно-балкові низькогір'я на таврійському фліші, з коричневими, коричнево-солонцюватими, дерново-карбонатними ґрунтами під дубовими
і фісташково-дубовими лісами і чагарниковими заростями в комплексі з полиново-типчаковими степами. Эрозионные овражно-балочные низкогорья
на таврическом флише, с коричневыми, коричнево-солонцеватыми, дерново-карбонатными почвами под дубовыми и фисташково-дубовыми лесами
и кустарниковыми зарослями в комплексе с полынно-типчаковыми степями
42. Абразійно-денудаційні низовини на осадових різновікових відкладах з коричневими засоленими ґрунтами під пустельними степами
Абразионно-денудационные низменности на осадочных разновозрастных отложениях с коричневыми засоленными почвами под пустынными степями
Азональні ландшафтні комплекси. Азональные ландшафтные комплексы
43. Балки та улоговини різного профілю, з періодичними водостоками. Балки и ложбины разного профиля, с периодическими водостоками
44. Черепашково-піщані коси, пересипи, острови - низькі, горбисто-дрібногривисті зі слаборозвиненими дерново-чорноземними та дерновими ґрунтами,
слабогумусованими пісками та солончаками. Черепашково-песчаные косы, пересыпи, острова - низкие, горбисто-мелкогривистые со слаборазвитыми
дерново-черноземными и дерновыми почвами, слабогумусированными песками и солончаками
45. Суфозійно-карстові солоні водойми (Перекопські озера) з відносно вираженими берегами, з урізом води 0,1-4,5 м нижче рівня моря, з сіро-зеленим мулом,
із солелюбною водно-прибережною рослинністю. Суффозионно-карстовые соленые водоемы (Перекопские озера) с относительно выраженными берегами,
с урезом воды 0,1-4,5 м ниже уровня моря, с серозеленым илом, с солелюбивой водно-прибрежной растительностью
46. Долинно-заплавні низовини, періодично перезволожені з чорноземно-лучними, часто шаруватими або щебенюватими ґрунтами з типовою
І заплавно-лучною та солончакуватою рослинністю. Долинно-пойменные Низины, периодически переувлажненные с черноземно-луговыми,
часто слоистыми или щебневатыми почвами с типичной пойменно-луговой и солончаковой растительностью
Масштаб 1 : 1 200 ООО
40
СУЧАСНІ ПРИРОДНІ ТА ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННІ ПРОЦЕСИ. СОВРЕМЕННЫЕ ПРИРОДНЫЕ
И ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННЫЕ ПРОЦЕССЫ Масштаб 1 : 1 200 ООО
КАРСТОУРАЖЕНІСТЬ ТА КАРСТОНЕБЕЗПЕЧНІСТЬ. ЛАВИНИ. СЕЛІ
КАРСТОПОРАЖЕННОСТЬ И КАРСТООПАСНОСТЬ. ЛАВИНЫ. СЕЛИ
ЛАВИНИ. ЛАВИНЫ
Масштаб 1 : 1 200 000
СТУПІНЬ ЛАВИННОЇ НЕБЕЗПЕКИ
СТЕПЕНЬ ЛАВИННОЙ ОПАСНОСТИ
Середня. Средняя
Слабка. Слабая
Потенційна. Потенциальная
^ V Місця сходу лавин. Места схода лавин
Райони відсутності річкової мережі
Районы отсутствия речной сети
41
ЧОРНЕ ТА АЗОВСЬКЕ МОРЯ. ЧЕРНОЕ И АЗОВСКОЕ МОРЯ
43
М £1 С С: ШШ © Н141ЖІ
На святі. На празднике
Останній дзвоник. Последний звонок
Мар’їнський ставу Сімферополі
Марьинский пруд в Симферополе
Національне вбрання. Национальные наряды
На пляжі. На пляже
Напрочуд мозаїчна етнічна, мовна й релігійна струк¬
тура населення зумовлена складною історією Криму.
На 1 січня 2003 року в АРК проживало 2 018,4 тис. жи¬
телів, з яких близько 63% становлять городяни. Середня
щільність населення — 77,3 осіб/км2 (без Севастополя), що
приблизно відповідає середній щільності населення в Україні.
На узбережжі Чорного моря середня щільність перевищує
400 осіб/км2, а максимальна — 2 000. У степових районах
щільність населення не перевищує 40 осіб/км2.
Населення АРК розміщене в 16 містах, 56 селищах
міського типу та в 956 сільських населених пунктах.
Найбільшим містом АРК є Сімферополь (364,0 тис. жителів у
межах міськради). Чисельність населення двох міст (Євпаторія
та Керч) перевищує 100 000 мешканців. Чисельність населення
міста державного підпорядкування Севастополя (в межах
міськради) становить 378,5 тис. мешканців.
За даними Всеукраїнського перепису населення, в АРК
мешкає близько 130 етнічних груп.
Найбільші зміни в національному складі населення
Криму в XX столітті спричинили депортація кримських татар
та інших національних меншин в 1944 році, а також пересе¬
лення до Криму жителів інших регіонів СРСР.
Найчисельнішою етнічною групою в АРК є росіяни,
що почали масово заселяти півострів після приєднання Криму
до Росії. Більшість росіян на сьогодні проживає в містах.
Другою за чисельністю етнічною групою АРК є
українці, які почали селитися в Криму з часів Козацтва. Вони
переважають в сільських районах та деяких містах Степового
Криму.
Кримські татари — третя за чисельністю етнічна група;
вони живуть у степових районах АРК, у деяких містах і при¬
міських зонах.
Російську мову називають рідною 99,7% росіян, 59%
українців і 6% кримських татар, однак володіють нею майже
всі.
Крим має складну конфесійну структуру. Найбільш
масовими є релігійні громади християнського (православного)
віросповідання, а також мусульман.
Демографічна ситуація в Криму, як і в Україні загалом,
позначена негативними тенденціями. Знижується народжува¬
ність і природний приріст населення, котрий з 1992 року став
від’ємним.
Важливим фактором динаміки чисельності населення в
АРК є міграція. До 1994 року міграційні характеристики в
регіоні були додатніми і сягнули максимального значення
(55 619 осіб) в 1990 році. Найнижче значення коефіцієнту міг¬
рації (-14 173 особи) припало на 1996 рік. Останніми роками
відтік населення з АРК зменшився.
Население
Необычайно мозаичная этническая, языковая и рели¬
гиозная структура населения предопределена сложной
историей Крыма.
На 1 января 2003 года в АРК проживало 2 018,4 тыс.
жителей, 63% которых — горожане. Средняя плотность
населения — 77,3 чел./км2 (без Севастополя). Это прибли¬
зительно соответствует средней плотности населения по
Украине. На побережье Черного моря средняя плотность
населения превышает 400 чел./км2, а максимальная — 2 000. В
степных районах плотность населения не превышает 40
чел./км2.
Население АРК размещено в 16 городах, 56 поселках
городского типа и в 956 сельских населенных пунктах. Самым
крупным городом АРК является Симферополь (364,0 тыс.
жителей в границах горсовета). Численность населения двух
городов (Евпатория и Керчь) превышает 100 000 жителей. Чис¬
ленность населения города государственного подчинения
Севастополя (в границах горсовета) составляет 378,5 тыс.
жителей.
По данным Всеукраинской переписи населения, в АРК
проживает около 130 этнических групп.
Наибольшие изменения в национальном составе насе¬
ления Крыма в XX веке были вызваны депортацией крымских
татар и других национальных меньшинств в 1944 году, а также
переселением сюда жителей других регионов СССР .
Самой крупной этнической группой в АРК являются
русские, которые начали массово заселять полуостров после
присоединения Крыма к России. В настоящее время большин¬
ство русских проживает в городах.
Второй по численности этнической группой АРК явля¬
ются украинцы, которые начали селиться в Крыму со времен
Казачества. Они преобладают в сельских районах и некоторых
городах Степного Крыма.
Крымские татары — третья по численности этническая
группа; они проживают в степных районах АРК, в некоторых
городах и пригородных зонах.
Русский язык называют родным 99,7% русских, 59%
украинцев и 6% крымских татар, однако владеют им почти все.
Крым имеет сложную конфессиональную структуру.
Наиболее массовыми являются религиозные общины христи¬
анского (православного) вероисповедания, а также мусульман.
Демографическая ситуация в Крыму, как и в целом по
Украине, характеризуется негативными тенденциями. Снижа¬
ется рождаемость и естественный прирост населения, который
с 1992 года стал отрицательным.
Важным фактором динамики численности населения в
АРК является миграция. До 1994 года миграционные харак¬
теристики в регионе были положительными и достигли мак¬
симального значения (55 619 человек) в 1990 году. Наиболее
низкое значение коэффициента миграции (-14173 человека)
было в 1996 году. В последние годы отток населения из АРК
сократился.
Шанувальники історичного костюма
Любители исторического костюма
Літня кримчанка
Пожилая крымчанка
Монастир поблизу Інкермана
Монастырь вблизи Инкермана
УХерсонеському музеї
В Херсонесском музее
Бахчисарайський палац
Бахчисарайский дворец
46
ЩІЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ (на 01.01.03 р„ жителів/км2)
ПЛОТНОСТЬ НАСЕЛЕНИЯ (на 01.01.03 г., жителей/км2)
»00
501-1500
301-500
151-300
51-150
41-50
Показники по Джанкойському, Красноперекопському, Сакському і Сімферопольському районах подано
з урахуванням відповідно міст Джанкоя, Красноперекопська, Сак і Сімферопольської міськради
Показатели по Джанкойскому, Красноперекопскому, Сакскому и Симферопольскому районам даны
с учетом соответственно городов Джанкоя, Красноперекопска, Сак и Симферопольского горсовета
Середня щільність населення по Криму (без Севастополя) - 77,3 жителів/км2
Средняя плотность населения по Крыму (без Севастополя) - 77,3 жителей/км2
ш
І
о
о
ЕТНІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ. ЭТНИЧЕСКИЙ СОСТАВ НАСЕЛЕНИЯ
РЕЛІГІЇ. РЕЛИГИИ
Масштаб 1 : 1 800 000
47
НАРОДЖУВАНІСТЬ. РОЖДАЕМОСТЬ- СМЕРТНІСТЬ, СМЕРТНОСТЬ
Масштаб 1 : 1 800 ООО
КІЛЬКІСТЬ НАРОДЖЕНИХ (2001 р., осіб)
КОЛИЧЕСТВО РОДИВШИХСЯ (2001 г., человек)
НАРОДЖУВАНІСТЬ. РОЖДАЕМОСТЬ
КОЕФІЦІЄНТ НАРОДЖУВАНОСТІ
(2001 р., кількість народжених на 1000 жителів)
КОЭФФИЦИЕНТ РОЖДАЕМОСТИ
(2001 г., количество родившихся на 1000 жителей)
понад о 9
более 0
РОЗПОДІЛ НАРОДЖЕНИХ ЗА СТАТТЮ
(2001 р., % від кількості народжених)
РАСПРЕДЕЛЕНИЕ РОДИВШИХСЯ ПО ПОЛУ
(2001 г., % от количества родившихся)
Севастополь’
ЧАСТКА ДІТЕЙ, НАРОДЖЕНИХ ЖІНКАМИ, ЯКІ НЕ ПЕРЕБУВАЛИ
ЗАРЕЄСТРОВАНОМУ ШЛЮБІ (2001 р., % від кількості народжених)
ДОЛЯ ДЕТЕЙ, РОЖДЕННЫХ ЖЕНЩИНАМИ, НЕ СОСТОЯВШИМИ
В ЗАРЕГИСТРИРОВАННОМ БРАКЕ (2001 г., % от количества родившихся)
понад
более а
КІЛЬКІСТЬ ПОМЕРЛИХ (2001 р., осіб)
КОЛИЧЕСТВО УМЕРШИХ (2001 г., человек)
СМЕРТНІСТЬ. СМЕРТНОСТЬ
КОЕФІЦІЄНТ СМЕРТНОСТІ
(2001 р., кількість померлих на 1000 жителів)
КОЭФФИЦИЕНТ СМЕРТНОСТИ
(2001 г., количество умерших на 1000 жителей)
— понад 1В
более 1и
ОСНОВНІ ПРИЧИНИ СМЕРТНОСТІ (2001 р., % від кількості померлих)
ОСНОВНЫЕ ПРИЧИНЫ СМЕРТНОСТИ (2001 г., % от количества умерших)
Новоутворення
*^й81 Новообразования
/Л Хвороби системи кровообігу
—* Болезни системы кровообращения
^ Хвороби органів дихання
її „і Болезни органов дыхания
Нещасні випадки, травми та отруєння
Несчастные случаи, травмы и отравления
Інші хвороби
Прочие болезни
Дані відсутні
Данные отсутствуют
48
ПРИРОДНИЙ РУХ. ЕСТЕСТВЕННОЕ ДВИЖЕНИЕ
СТАТЕВО-ВІКОВА СТРУКТУРА. ПОЛО-ВОЗРАСТНАЯ СТРУКТУРА Масштабі : 1800000
ПРИРОДНИЙ РУХ
ЕСТЕСТВЕННОЕ ДВИЖЕНИЕ
РІВЕНЬ ПРИРОДНОГО ПРИРОСТУ У ПОРІВНЯННІ З СЕРЕДНЬОРЕСПУБЛІКАНСЬКИМ
(різниця між кількістю народжених живими на 1000 жителів
і кількістю померлих на 1000 жителів, 2001 р.)
УРОВЕНЬ ЕСТЕСТВЕННОГО ПРИРОСТА В СРАВНЕНИИ СО СРЕДНЕРЕСПУБЛИКАНСКИМ
(разность между количеством родившихся живыми на 1000 жителей
и количеством умерших на 10ОО жителей, 2001 г.)
вище середньореспубліканського
выше среднереспубликанского
середньореспубліканський (-6,3 осіб)
среднереспубликанский (-6,3 человек)
ПРИРОДНИЙ ПРИРІСТ (2001 р., осіб)
ЕСТЕСТВЕННЫЙ ПРИРОСТ (2001 г., человек)
різниця між кількістю народжених
живими і кількістю померлих
разность между количеством родившихся
живыми и количеством умерших
Примітка. 1 мм довжини стовпчика відповідає 100 народженим (померлим)
Примечание. 1 мм длины столбца соответствует 100 рожденным (умершим)
СТАТЕВО-ВІКОВА СТРУКТУРА
ПОЛО-ВОЗРАСТНАЯ СТРУКТУРА
ЗМІНА СТАТЕВОЇ СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ
(2001 р. відносно 1989 р.)
ИЗМЕНЕНИЕ ПОЛОВОЙ СТРУКТУРЫ НАСЕЛЕНИЯ
(2001 г. относительно 1989 г.)
понад сл років
более шлет
клітинка діаграми відповідає
1% чисельності населення
Примечание. Одна клетка диаграммы соответствует
1% численности населения
49
ШЛЮБИ І РОЗЛУЧЕННЯ. БРАКИ И РАЗВОДЫ
РОЗСЕЛЕННЯ РЕПАТРІАНТІВ. РАССЕЛЕНИЕ РЕПАТРИАНТОВ
Масштаб 1 : 1 800 ООО
ШЛЮБИ І РОЗЛУЧЕННЯ
БРАКИ И РАЗВОДЫ
КІЛЬКІСТЬ РОЗЛУЧЕНЬ НА 10 ШЛЮБІВ
КОЛИЧЕСТВО РАЗВОДОВ НА 10 БРАКОВ
Зареєстровані розлучення
Зарегистрированные разводы
Примітка. Один міліметр висоти стовпчика відповідає
100 шлюбам або розлученням
Примечание. Один миллиметр высоты столбика соответствует
100 бракам или разводам
50
МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ. МИГРАЦИЯ НАСЕЛЕНИЯ
ЕМІГРАЦІЯ. ІММІГРАЦІЯ. ЭМИГРАЦИЯ. ИММИГРАЦИЯ
МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ. МИГРАЦИЯ НАСЕЛЕНИЯ
Масштаб 1 : 1 800 ООО
САЛЬДО МІГРАЦІЇ НА 1000 ЖИТЕЛІВ
САЛЬДО МИГРАЦИИ НА 1000 ЖИТЕЛЕЙ
позитивне положительное негативне отрицательное
0--1
міграція в межах України
миграция в пределах Украины
міждержавна міграція
межгосударственная миграция
Примітка. 1 мм висоти стовпчика відповідає ЗО особам
Пимечание. 1 мм высоты столбика соответствует ЗО лицам
Туреччина Індія Азербайджан Киргизстан Йорданія Вірменія Грузія Таджикистан Ізраїль Молдова Казахстан Білорусь Узбекистан Росія
■йвнввв
Імамі Г
82 107
S3'
135
6224 24 27 28 31 34 42 46
Австралія Польща Естонія Литва Греція Німеччина Латвія США Ліван Туркменістан
203
н
206
ннн
ЕМІГРАЦІЯ. ЭМИГРАЦИЯ
Загальна кількість емігрантів - 9423 чол.
Общее количество эмигрантов - 9423 чел.
Примітка. 1 мм стовпчика відповідає 60 чол. „
Примечание. 1 мм столбика соответствует 60 чел. Д?
1505
1792
ІММІГРАЦІЯ. ИММИГРАЦИЯ
Загальна кількість іммігрантів - 7159 чол.
Общее количество иммигрантов - 7159 чел.
Примітка. 1 мм стовпчика відповідає 60 чол.
Примечание. 1 мм столбика соответствует 60 чел.
BBSS
Туркменістан Естонія Польща Аргентина Фінляндія Латвія
17 16 12 9 7 6 6 4
432 415
□ І
Греція Азербайджан Таджикистан Литва Киргизстан Австралія Грузія Судан
ВгННН5ИЕ1ШЕаБ1Ш_
Росія Ізраїль Білорусь Німеччина США Узбекистан Казахстан Молдова Індія Йорданія Туреччина Канада Ліван Вірменія
51
ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ. ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ НАСЕЛЕНИЯ
ХВОРОБИ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ, БОЛЕЗНИ СИСТЕМЫ КРОВООБРАЩЕНИЯ Масштаб 1 :1800000
ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ НАСЕЛЕНИЯ
КІЛЬКІСТЬ УПЕРШЕ ЗАРЕЄСТРОВАНИХ ВИПАДКІВ ЗАХВОРЮВАНЬ
(на 100 000 жителів, 2000 р.)
КОЛИЧЕСТВО ВПЕРВЫЕ ЗАРЕГИСТРИРОВАННЫХ СЛУЧАЕВ ЗАБОЛЕВАНИЙ
(на 100 000 жителей, 2000 г.)
СТРУКТУРА ЗАХВОРЮВАНОСТІ (%)
СТРУКТУРА ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ (%)
інфекційні та паразитарні хвороби
инфекционные и паразитарные болезни
болезни эндокринной системы
розлади психіки та поведінки
* нарушения психики и поведения
хвороби ока
1 болезни глаз
хвороби системи кровообігу
болезни системы кровообращения
хвороби органів дихання
болезни органов дыхания
хвороби органів травлення
і болезни органов пищеварения
хвороби кістково-м’язової системи
і болезни костно-мышечной системы
хвороби сечостатевої системи
1 болезни мочеполовой системы
вагітність, пологи та післяпологовий період
беременность, роды и послеродовой период
травми,отруєння
травмы, отравления
інші хвороби
другие болезни
ХВОРОБИ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ
БОЛЕЗНИ СИСТЕМЫ КРОВООБРАЩЕНИЯ
КІЛЬКІСТЬ УПЕРШЕ ЗАРЕЄСТРОВАНИХ ВИПАДКІВ ЗАХВОРЮВАНЬ
(на 100 000 жителів, 2000 р.)
КОЛИЧЕСТВО ВПЕРВЫЕ ЗАРЕГИСТРИРОВАННЫХ СЛУЧАЕВ ЗАБОЛЕВАНИЙ
(на 100 000 жителей, 2000 г.)
КІЛЬКІСТЬ ЗАРЕЄСТРОВАНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
(тис. випадків, 2000 р.)
КОЛИЧЕСТВО ЗАРЕГИСТРИРОВАННЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ
(тыс. случаев, 2000 г.)
понад ™ п
более о0,0
35.1-60,0
20.1-35,0
9,0-20,0
Севастополь-!
.а ішемічна хвороба серця
ишемическая болезнь сердца
/А цереброваскулярні хвороби
» цереброваскулярные болезни
ревматичні хвороби серця
—* ревматические болезни сердца
інсульт
инсульт
інші хвор<
другие болезни
інші хвороби
52
МЕДИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ. МЕДИЦИНСКОЕ ОБСЛУЖИВАНИЕ
МЕДИЧНИЙ ПЕРСОНАЛ, МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ
Масштаб 1 : 1 800 000
КІЛЬКІСТЬ ВІДВІДУВАНЬ АМБУЛАТОРНО-
ПОЛІКЛІНІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ЗА ЗМІНУ
КОЛИЧЕСТВО ПОСЕЩЕНИЙ АМБУЛАТОРНО¬
ПОЛИКЛИНИЧЕСКИХ УЧРЕЖДЕНИЙ ЗА СМЕНУ
= 4000
МЕДИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
МЕДИЦИНСКОЕ ОБСЛУЖИВАНИЕ
КІЛЬКІСТЬ ЛІКАРНЯНИХ ЛІЖОК (на 10 ООО жителів)
КОЛИЧЕСТВО БОЛЬНИЧНЫХ КОЕК (на 10 000 жителей)
ТИПИ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ
ТИПЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧРЕЖДЕНИЙ
лікарні
больницы
0 амбулаторно-поліклінічні заклади
амбулаторно-поликлинические
учреждения
Примітка. 1 мм стовпчика відповідає 1 закладу
Примечание. 1 мм столбика соответствует 1 учреждению
МЕДИЧНИЙ ПЕРСОНАЛ
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ
ЧИСЕЛЬНІСТЬ ЛІКАРІВ (на 10 000 жителів, осіб)
КОЛИЧЕСТВО ВРАЧЕЙ (на 10 000 жителей, чел.)
Середній медичний персонал
Средний медицинский персонал
53
КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО. КУЛЬТУРА И ИСКУССТВО
ОСВІТА. ОБРАЗОВАНИЕ
Масштаб 1 : 1 800 000
КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО
КУЛЬТУРА И ИСКУССТВО
ЗАКЛАДИ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА
УЧРЕЖДЕНИЯ КУЛЬТУРЫ И ИСКУССТВА
театри музеї ОГЛ кінотеатри клуби Гкп] бібліотеки
театры Ш музеи Н-Г-П кинотеатры клубы библиотеки
Примітка. Числа в значках позначають кількість об’єктів
по районах і міськрадах
Примечание. Числа в значках обозначают количество объектов
по районам и горсоветам
КІЛЬКІСТЬ МІСЦЬ У ЗАЛАХ КЛУБНИХ ЗАКЛАДІВ (тис.)
КОЛИЧЕСТВО МЕСТ В ЗАЛАХ КЛУБНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ (тыс.)
0?-15
а понад^
более 10
ЧИСЕЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ
У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ (тис.)
ЧИСЛЕННОСТЬ СТУДЕНТОВ
ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ (тыс.)
И2зо,о
ОСВІТА. ОБРАЗОВАНИЕ
ЧИСЕЛЬНІСТЬ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ
І СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ (тис.)
КОЛИЧЕСТВО УЧАЩИХСЯ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ШКОЛ
И СТУДЕНТОВ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ (тыс.)
О 5 10 15 20 100
КІЛЬКІСТЬ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ. КОЛИЧЕСТВО ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ
Примітки. 2 мм висоти стовпчика відповідає
2 навчальному закладу
Примечание. 2 мм высоты столбика соответствует
2 учебному заведению
Промисловість. Промышленность
Економіка. Экономика
Охорона здоров’я. Здравоохранение
Сільське господарство. Сельское хозяйство
Фізкультура і спорт. Физкультура и спорт
Будівництво. Строительство
Транспорт. Транспорт
Мистецтво і кінематографія
^—1 Искусство и кинематография
Севастополь*
Освіта.
Інше. Прочее
54
УМОВИ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ
(% від середньореспубліканського показника)
УСЛОВИЯ ЖИЗНИ НАСЕЛЕНИЯ
(% от среднереспубликанского показателя) О
Красноперекопськ і
середньореспубліканський показник
среднереспубликанский показатель
їольненський р-н
Джанкойсі
Джанкрі
Первомайський р-н
Чорноморський р-н
Нижньогірс*
Красногва[
] Срвєтський jb
3-, ґ /
Сакський р-н
Євпаторія
Кіровський.р-Н/-
Ленінський р-н
Білогірсвкий р-н
іфедошдьський р-н
1. Смертність (на 1000 населення)
Смертность (на 1000 населения)
2. Середньомісячна заробітна плата (грн.)
Среднемесячная заработная плата (грн.)
3. Кількість загальноосвітніх навчальних закладів
(на 1000 населення)
Количество общеобразовательных учебных заведений
(на 1000 населения)
4. Кількість лікарів усіх спеціальностей
(на 1000 населен ня) г\\ і
Количество врачей всех специальностей (
(на 1000 населения) -—*
^-''Феодосія
.Сімферополь
Севастоп(
ЖИТЛОВІ УМОВИ
ЖИЛИЩНЫЕ УСЛОВИЯ
ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ЖИТЛОМ
(в порівнянні з середньореспубліканським показником)
ОБЕСПЕЧЕННОСТЬ НАСЕЛЕНИЯ ЖИЛЬЕМ
(в сравнении со среднереспубликанским показателем)
ПИ вище середньореспубліканського показника
I выше среднереспубликанского показателя
на рівні середньореспубліканського показника
І (17,5-18,5 м2 на 1 жителя)
І на уровне среднереспубликанского показателя
(17,5-18,5 м2 на 1 жителя)
І нижче середньореспубліканського показника
] ниже среднереспубликанского показателя
ЖИТЛОВИЙ ФОНД (2000 р.)
ЖИЛИЩНЫЙ ФОНД (2000 г.)
міський
городской
сільський
сельский
Примітка. 1 мм стовпчика
відповідає 150 тис.м2
Примечание. 1 мм столбика
соответствует 150 тыс.м2
Красноперо™
Красноперекопський
їдольненський р-нг
Джан кой
)йськи5грчН
Первомайський р-н
Чорноморський р-н
Сакськии
р-н і
Красногйардійський р-н
'Ховєтський р-
Євпаторія
Ленінський р-н
Сіровський р-н. ^
Сімферополь“
Феодосія
ОБЛАДНАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ
(в порівнянні із середньореспубліканським рівнем)
ОСНАЩЕНИЕ ЖИЛИЩНОГО ФОНДА
(в сравнении со среднереспубликанским уровнем)
середньореспубліканський рівень
Ще среднереспубликанский уровень
іферопряьський р-н 1
)актичний рівень
)актический уровень
1. Водопровід. Водопровод
2. Каналізація. Канализация
3. Центральне опалення. Центральное отопление
4. Ванни (душові). Ванны (душевые)
5. Газ. Газ
ЖИТЛОВІ УМОВИ. ЖИЛИЩНЫЕ УСЛОВИЯ. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ
СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ЖИЗНИ НАСЕЛЕНИЯ Масштаб 1 : 1 800000
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ
СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ЖИЗНИ НАСЕЛЕНИЯ
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНІВ
СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ РЕГИОНОВ
] вище середньореспубліканського показника
выше среднереспубликанского показателя
на рівні середньореспубліканського показника
на уровне среднереспубликанского показателя
нижче середньореспубліканського показника
ниже среднереспубликанского показателя
значно нижче середньореспубліканського показника
значительно ниже среднереспубликанского показателя
Кількість лікарняних ліжок (на 1000 населення)
Количество больничных коек (на 1000 населения)
Роздрібний товарооборот (на одну особу, грн.)
Розничный товарооборот (на душу населения, грн.)
7. Обсяг платних послуг (на одну особу, грн.)
Объем платных услуг (на душу населения, грн.)
8. Виробництво товарів народного споживання (на одну особу, грн.)
Производство товаров народного потребления (на душу населения, грн.)
9. Введення в експлуатацію житлових будинків (на 1000 населення, м2)
Ввод в эксплуатацию жилых домов (на 1000 населения, м2)
10. Кількість легкових автомобілів у приватній власності (на 1000 населення)
Количество легковых автомобилей в частной собственности (на 1000 населения)
11. Кількість зареєстрованих злочинів (на 1000 населення)
Количество зарегистрированных преступлений (на 1000 населения)
55
Господарський комплекс АРК є важливою складовою
економіки України, має багатогалузеву структуру і перебуває в
процесі реформування.
Валова додана вартість у 2000 р. склала 3350,3 млн
грн., на душу населення — 1 576 грн. На галузі, що вироб¬
ляють товари, припадає 49,8% ВДВ, на галузі, які надають
послуги, — 50,2%. АРК виробляє промислової продукції на
суму 2 607,1 млн грн. (1,5% від обсягу України); валова про¬
дукція сільського господарства складає 924,3 млн грн. (3,5%
від загальноукраїнського показника), в т.ч.: 532,5 млн грн. —
продукція рослинництва, 391,8 млн грн. — продукція тварин¬
ництва.
В усіх сферах економічної діяльності зайнято 772,9
тис. осіб, чисельність безробітних у 2001 р. сягнула 26,2 тис.
осіб.
У міжрегіональному розподілі праці АРК вирізняється
виробництвом продукції хімічної промисловості, суднобуду¬
вання, приладобудування, харчової промисловості, виробниц¬
твом зерна, олійних і ефіро-олійних культур, винограду,
фруктів, овочів, м’яса, молока, наданням міжрегіональних і
міжнародних рекреаційних послуг.
Інвестиції в основний капітал підприємств усіх форм
власності у 2000 р. склали 784,0 млн грн. (3,2% в інвестиціях
України). На території республіки функціонують Північно-
кримська експериментальна економічна зона, території пріо¬
ритетного розвитку у Великій Ялті, Алушті, Судаку, Керчі,
Феодосії. На їхніх територіях реалізуються 27 проектів із
загальним обсягом інвестування 95 084,1 тис. дол. СПІА.
Актуальний напрямок стійкого розвитку господар¬
ського комплексу Криму вимагає вирішити чимало соціально-
економічних проблем із:
— ліквідації кризових явищ у суспільному виробництві
регіону (подолання падіння обсягів виробництва, зниження
рівня безробіття, здійснення повної реструктуризації еко¬
номіки);
— вдосконалення структури природокористування у
відповідності до особливостей структури і розміщення при¬
родно-ресурсного потенціалу;
— екологізації виробництва, зниження сировинно-,
матеріало- та енергоємності;
— розширення і поглиблення форм міжрегіонального
кооперування та інтегрування у світову систему економічних
зв’язків;
— вдосконалення суспільної організації території,
подолання розриву у рівнях соціально-економічного розвитку
окремих регіонів Криму.
Пріоритетними стратегічними напрямками господар¬
ського розвитку Криму повинні стати рекреаційно-турис¬
тичний комплекс, екологічно чисте сільське господарство
інтенсивного типу, науковомістке машинобудування, транзит¬
ні транспортно-комунікаційні функції.
Экономи
Хозяйственный комплекс АРК является важной со¬
ставной частью экономики Украины, имеет многоотраслевую
структуру и находится в процессе реформирования.
Валовая добавочная стоимость в 2000 г. составила
3 350,3 млн грн., на душу населения — 1 576 грн. На отрасли,
производящие товары, приходится 49,8% ВДС, на отрасли,
оказывающие услуги, — 50,2%. АРК производит промыш¬
ленной продукции на сумму 2 607,1 млн грн. (1,5% от объема
Украины); валовая продукция сельского хозяйства составляет
924,3 млн грн. (3,5% от общеукраинского показателя), в т.ч.:
532,5 млн грн. — продукция растениеводства, 391,8 млн грн.
— продукция животноводства.
Во всех сферах экономической деятельности занято
772,9 тыс. человек, число безработных в 2001 г. достигло 26,2
тыс. человек.
В межрегиональном разделении труда АРК выде¬
ляется производством продукции химической промышлен¬
ности, судостроения, приборостроения, пищевой промыш¬
ленности, производством зерна, масличных и эфиро¬
масличных культур, винограда, фруктов, овощей, мяса,
молока, оказанием межрегиональных и международных
рекреационных услуг.
Инвестиции в основной капитал предприятий всех
форм собственности в 2000 г. составили 784,0 млн грн. (3,2%
в инвестициях Украины). На территории республики функ¬
ционируют Северо-Крымская экспериментальная экономи¬
ческая зона, территории приоритетного развития в Большой
Ялте, Алуште, Судаке, Керчи, Феодосии. На их территории
реализуются 27 проектов с общим объемом инвестирования
95 084,1 тыс. долл. США.
Актуальное направление устойчивого развития хозяй¬
ственного комплекса Крыма требует решения многих соци¬
ально-экономических проблем:
— ликвидации кризисных явлений в общественном
производстве региона (преодоления спада объемов производ¬
ства, снижения уровня безработицы, осуществления полной
реструктуризации экономики);
— совершенствования структуры природопользования
в соответствии с особенностями структуры и размещения
природно-ресурсного потенциала;
— экологизации производства, снижения его сырье-,
материало- и энергоемкости;
— расширения и углубления форм межрегионального
кооперирования и интегрирования в мировую систему эконо¬
мических связей;
— совершенствования общественной организации тер¬
ритории, преодоления разрыва в уровнях социально-экономи¬
ческого развития отдельных регионов Крыма.
Приоритетными стратегическими направлениями
хозяйственного развития Крыма должны стать рекреационно¬
туристический комплекс, экологически чистое сельское хо¬
зяйство интенсивного типа, наукоемкое машиностроение,
транзитные транспортно-коммуникационные функции.
ГОСПОДАРСТВО, хозяйство
ПРОМИСЛОВІСТЬ. ПРОМЫШЛЕННОСТЬ Масштаб 1 : 1 800 ООО
Армянськ
ГОСПОДАРСТВО. ХОЗЯЙСТВО
ОБСЯГ ВИРОБЛЕНОЇ ПРОДУКЦІЇ (млн грн.)
ОБЪЕМ ПРОИЗВЕДЕННОЙ ПРОДУКЦИИ (млн грн.)
1500 - 2700
500 - 650
101 -250
61 - 100
35-60
СЕРЕДНЬОРІЧНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ (тис. осіб)
СРЕДНЕГОДОВАЯ ЧИСЛЕННОСТЬ РАБОТНИКОВ
(тыс. человек)
Євпаторія
Промисловість
Промышленность
Будівництво
—* Строительство
Гуртова та роздрібна торгівля
—* Оптовая и розничная торговля
Готелі та ресторани
Гостиницы и рестораны
Транспорт і зв’язок
Транспорт и связь
Операції з нерухомістю
Операции с недвижимостью
Фінансова діяльність
* Финансовая деятельность
Охорона здоров’я
і соціальна допомога
• Здравоохранение
и социальная помощь
Інші. Прочие _
ПІВДЕН
шшнт Межі економічних мікрорайонів ЗАХІДНИИ
Границы экономических микрорайонов
Сімферополь
ПРОМИСЛОВІСТЬ
ПРОМЫШЛЕННОСТЬ
ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ (тис. грн./чол.
ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТЬ ТРУДА (тыс. грн./чел/
1,0 7,2 16,6 28,1 49,4
ТИПИ ГОСПОДАРСЬКОГО ОСВОЄННЯ ТЕРИТОРІЇ
ТИПЫ ХОЗЯЙСТВЕННОГО ОСВОЕНИЯ ТЕРРИТОРИИ
Аграрно-індустріальний тип. Аграрно-индустриальный тип
□ з різким переважанням зайнятості в сільськогосподарському виробництві
(сільське господарство - 70% промислово-виробничого персоналу,
промисловість - менше 10%)
с резким преобладанием занятости в сельскохозяйственном производстве
(сельское хозяйство - 70% промышленно-производственного персонала,
промышленность - менее 10%)
із значним переважанням сільського господарства при відносно
високій питомій вазі промисловості (60-70% зайнято в сільському
господарстві, 10-15% - у промисловості)
со значительным преобладанием сельского хозяйства при относительно
высоком удельном весе промышленности (60-70% занято в сельском
хозяйстве, 10-15% - в промышленности)
Піз значним переважанням сільського господарства (50-60% зайнятих)
при відносно низькій питомій вазі промисловості (до 5% зайнятих)
со значительным преобладанием сельского хозяйства (50-60% занятых)
при относительно низком удельном весе промышленности (до 5% занятых)
□ із незначним переважанням сільського господарства при відносно
високій питомій вазі промисловості (понад 50% зайнято в сільському
господарстві, 20% - в промисловості)
с незначительным преобладанием сельского хозяйства при относительно
высоком удельном весе промышленности (50% занято в сельском
хозяйстве, 20% - в промышленности)
Рекреаційно-аграрно-промисловий тип
Рекреационно-аграрно-промышленный тип
□ Рекреаційно-промисловий І I Промислово-аграрно-
Рекреационно-промышленный | | рекреаційний
□ Рекреаційно-аграрно-промисловий Промышленно-аграрно-
Рекреационно-аграрно-промышленный рекреационный
Індустріально-аграрний тип. Индустриально-аграрный тип
з переважанням промисловості при відносно високій питомій вазі
сільського господарства (40% зайнято в промисловості, 20% - в сільському
господарстві)
с преобладанием промышленности при относительно высоком
удельном весе сельского хозяйства (40% занято в промышленности,
- в сельском хозяйстве)
з переважанням промисловості при невеликій питомій вазі сільського
господарства (відповідно 45% і 10%)
с преобладанием промышленности при небольшом удельном весе
сельского хозяйства (соответсвенно 45% и 10%)
ЧИСЕЛЬНІСТЬ ЗАЙНЯТИХ У ПРОМИСЛОВОСТІ
(тис. чол.)
ЧИСЛЕННОСТЬ ЗАНЯТЫХ В ПРОМЫШЛЕННОСТИ
(тыс. чел.
понад н о
ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА (%)
ОТРАСЛЕВАЯ СТРУКТУРА (%)
Харчова. Пищевая
Целюлозно-паперова. Целлюлозно-бумажная
Хімічна. Химическая
Будівельних матеріалів. Строительных материалов
Металургія. Металлургия
Машинобудування. Машиностроение
Інші галузі. Прочие отрасли
58
БУДІВНИЦТВО, СТРОИТЕЛЬСТВО
Масштаб 1 : 1 800 ООО
ОБСЯГ ПІДРЯДНИХ РОБІТ,
ЩО ВИКОНАНІ ВЛАСНИМИ СИЛАМИ
БУДІВЕЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ (2001 р млн г$н.)
ОБЪЕМ ПОДРЯДНЫХ РАБОЇГУ
ВЫПОЛНЕННЫХ СОБСТВЕННЫМИ.СИЛАМИ
СТРОИТЕЛЬНЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ (2001 г., млн грн
КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО
КАПИТАЛЬНОЕ СТРОИТЕЛЬСТВО
ОБСЯГ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ У РОЗРАХУНКУ
НА ОДНОГО ПРАЦІВНИКА (2001 р.,тис. грн.)
ОБЪЕМ СТРОИТЕЛЬНЫХ РАБОТ В РАСЧЕТЕ
НА ОДНОГО РАБОТНИКА (2001 г.,тыс. грн.)
Я 30,0 [
| 10,1 -14,0
20,1 - 30,0
| 1,1 -10,0
14,1 - 20,0
І д0 1 0
І менее |,и
СТРУКТУРА ІНВЕСТИЦІЙ В ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ
СТРУКТУРА ИНВЕСТИЦИЙ В ОСНОВНОЙ КАПИТАЛ (%)
Будівельно-монтажні роботи,
інші капітальні роботи та витоати
Строительно-монтажные работы, <ш
прочие капитальные работы и затраты
Інвестиції в обладнання,
\ інструменти, інвентар
' Инвестиции в оборудование,
инструменты, инвентарь
0,31 - 0,6
Севастополь
до г
менее 1
ЖИТЛОВЕ БУДІВНИЦТВО
ЖИЛИЩНОЕ СТРОИТЕЛЬСТВО
ВВЕДЕННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ
(2001 р., м2загальної площі / тис. жителів)
ВВОД В ЭКСПЛУАТАЦИЮ ЖИЛЫХ ДОМОВ
(2001 г., м2 общей площади / тыс. жителей)
51 -100
ЗМІНА ОБСЯГІВ ВВЕДЕННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ
ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ (2001 р. до 1999 р/
ИЗМЕНЕНИЕ ОБЪЕМОВ ВВОДА В ЭКСПЛУАТАЦИЮ
ЖИЛЫХ ДОМОВ (2001 г. к 1999 г.'
Ї Зростання в 1,5 рази і більше
Увеличение в 1,5 раза и более
Г Зростання в 1,0-1,5 рази
Увеличение в 1,0-1,5 раза
■ Зменшення в 1,0-1,5 рази
Уменьшение в 1,0-1,5 раза
1 Зменшення в 1,5 рази і більше
Уменьшение в 1,5 раза и более
ВВЕДЕННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ
(2001 р., тис. м2загальної площі)
ВВОД В ЭКСПЛУАТАЦИЮ ЖИЛЫХ ДОМОВ
(2001 г., тыс. м2общей площади)
О 3°’°
20,1 - 30,0
10,1-20,0
6,1 -10,0
3,1 -6,0
ВВЕДЕННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ ЗАБУДОВНИКАМИ
ЗА ФОРМОЮ ВЛАСНОСТІ (%)
ВВОД В ЭКСПЛУАТАЦИЮ ЖИЛЫХ ДОМОВ ЗАСТРОЙЩИКАМИ
ПО ФОРМАМ СОБСТВЕННОСТИ (%)
Державна Колективна
Г осударственная
Комунальна
Коммунальная
Ж
Коллективная
Приватна
Частная
59
ВИНОГРАДАРСТВО. ВИНОРОБСТВО. СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ
ВИНОГРАДАРСТВО. ВИНОДЕЛИЕ. СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННАЯ СПЕЦИАЛИЗАЦИЯ
ВИНОГРАДАРСТВО. ВИНОГРАДАРСТВО
Масштаб 1 : 2 700 000
ПИТОМА ВАГА ВИНОГРАДНИКІВ
(2001 р., % від загальної площі сільськогосподарських угідь)
УДЕЛЬНЫЙ ВЕС ВИНОГРАДНИКОВ
(2001 г., % от общей площади сельскохозяйственных угодий)
да 1.0 1,1-5,0 5,1-20,0 20,1-40,0 боліє40’0
ВАЛОВИИ ЗБ1Р ВИНОГРАДУ
(2001 р., тис. т)
ВАЛОВОЙ СБОР ВИНОГРАДА
(2001 г., тыс. т)
I
3 мм висоти стовпчика
відповідають 1 тис. т
валового збору
3 мм высоты столбца
соответствуют 1 тыс. т
валового сбора
ПЛОЩА ВИНОГРАДНИКІВ
У ПЛОДОНОСНОМУ ВІЦІ (2001 р., тис. га)
ПЛОЩАДЬ ВИНОГРАДНИКОВ
В ПЛОДОНОСЯЩЕМ ВОЗРАСТЕ (2001 г., тыс. га)
понад 5
' более 0
М'ясо-молочне скотарство,
зернове господарство,
Мясо-молочное скотоводство,
зерновое хозяйство,
овощеводство
Мясо-молочное скотоводство,
виноградарство, садоводство
М'ясо-молочне скотарство, свинарство, птахівництво,
виноградарство, зернове господарство
Мясо-молочное скотоводство, свиноводство, птицеводство,
виноградарство, зерновое хозяйство
60
ПРЯМІ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ. ПРЯМЫЕ ИНОСТРАННЫЕ ИНВЕСТИЦИИ
ПРИВАТИЗАЦІЯ. ПРИВАТИЗАЦИЯ
Масштаб 1 : 1 800 ООО
ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА (%)
ОТРАСЛЕВАЯ СТРУКТУРА (%)
/л Сільське господарство
Сельское хозяйство
Паливна промисловість
Топливная промышленность
/А Харчова промисловість
—* Пищевая промышленность
Текстильна промисловість
-зава Текстильная промышленность
ПРЯМІ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ
ПРЯМЫЕ ИНОСТРАННЫЕ ИНВЕСТИЦИИ
ПИТОМА ВАГА МІСТ І РАЙОНІВ
У ЗАГАЛЬНОМУ ОБСЯЗІ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ (%)
УДЕЛЬНЫЙ ВЕС ГОРОДОВ И РАЙОНОВ
В ОБЩЕМ ОБЪЕМЕ ПРЯМЫХ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ (%)
Хімічна промисловість
Химическая промышленность
Будівництво. Строительство
Машинобудування
Машиностроение
Виробничі види побутового обслуговування
Производственные виды бытового
обслуживания
Внутрішня торгівля. Внутренняя торговля
Загальна комерційна діяльність
Общая коммерческая деятельность
Зв’язок. Связь
Охорона здоров’я, фізкультура
Здравоохранение, физкультура
Інші галузі. Прочие отрасли
ЧИСЕЛЬНІСТЬ СПІЛЬНИХ
ПІДПРИЄМСТВ
КОЛИЧЕСТВО СОВМЕСТНЫХ
ПРЕДПРИЯТИИ
41 - 100
■ 11 -40
ІІі
Частка спільних підприємств у загальному
обсязі прямих іноземних інвестицій (%)
Доля совместных предприятий в общем объеме
прямых иностранных инвестиций (%)
ПРИВАТИЗАЦІЯ. ПРИВАТИЗАЦИЯ
ПИТОМА ВАГА ОБ’ЄКТІВ, ЩО ЗМІНИЛИ ФОРМУ ВЛАСНОСТІ,
ЗАГАЛЬНІЙ КІЛЬКОСТІ РОЗДЕРЖАВЛЕНИХ ОБ’ЄКТІВ (%)
УДЕЛЬНЫЙ ВЕС ОБЪЕКТОВ, ИЗМЕНИВШИХ ФОРМУ СОБСТВЕННОСТИ,
В ОБЩЕМ КОЛИЧЕСТВЕ РАЗГОСУДАРСТВЛЕННЫХ ОБЪЕКТОВ (%)
0,8 1,8 4,7 8,1 18,6
КІЛЬКІСТЬ ОБ’ЄКТІВ, ЩО ЗМІНИЛИ ФОРМУ ВЛАСНОСТІ
(на 01.01.2003 р.)
КОЛИЧЕСТВО ОБЪЕКТОВ, ИЗМЕНИВШИХ ФОРМУ СОБСТВЕННОСТИ
(на 01.01.2003 г.)
Севастополь
СПОСОБИ ПРИВАТИЗАЦІЇ. СПОСОБЫ ПРИВАТИЗАЦИИ
лййк Продаж акцій відкритих акціонерних товариств. Продажа акций открытых акционерных обществ
Викуп об’єктів за альтернативним планом. Выкуп объектов по альтернативному плану
Викуп державного майна, зданого в оренду з викупом
Выкуп государственного имущества, сданного в аренду с выкупом
Продаж на аукціоні. Продажа на аукционе
Продаж за комерційним конкурсом. Продажа по коммерческому конкурсу
Викуп об’єктів приватизації. Выкуп объектов приватизации
Продаж за некомерційним конкурсом. Продажа по некоммерческому конкурсу
61
ТРАНСПОРТ. ТРАНСПОРТ
Красноперекогк
Аеропорти міжнародний та інші
Аэропорты международный и другие
Морські порти. Морские порты
санкой
Іервомайське
Іорноморське
іасногвардійське15
.ЬІихсньогірський
Совєтсьш
.Євпаторія}
їардійське;
їілогірськ
)еодосія
-.Миколаївка
Сімферополь
<чисараі
чНаучний
істопо;
Красноперексіпс
Красноперекопсы
чДжанкойський-/-н
Джанкои
Первомайский р-н
Чорноморський р-н
Нижньог
Красношардіі^бький р-н
Ленінський р-н
Совєтський р^г
Сакський р-н
Феодосія
СімферопоЬшзЩЙр-н і
ЮГОЛЬ- "
4исарайс
Алушта
Севастополь
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ
(ПЕРЕбЬзКИ ГРУЗОВ АВТОМОБИЛЬНЫМ ТРАНСПОРТОМ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ (2001р., т/жителя)
ПЕРЕВОЗКА ГРУЗОВ (2001 г., т/жителя)
Автомобільні шляхи. Автомобильные дороги
ДИНАМІКА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
(1995-2000 рр., млн т)
ДИНАМИКА ПЕРЕВОЗКИ ГРУЗОВ
(1995-2000 гг., млн т)
1995
1998
1,32'3 ь
| *мЦ
1996
1999
| 28,1 ^
П5ЯВ
1997
2000
1 23,8 !|Н
ОБ'ЄМИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ (2001 р., млн т)
ОБЪЕМЫ ПЕРЕВОЗКИ ГРУЗОВ (2002 г., млн т)
ВАНТАЖООБІГ (млн тонно-кілометрів)
ГРУЗООБОРОТ (млн тонно-километров)
1 мм висоти стовпчика відповідає 2,5 млн тонно-кілометрів
1 мм высоты столбца соответствует 2,5 млн тонно-километров
ТРАНСПОРТНА МЕРЕЖА. ТРАНСПОРТНАЯ СЕТЬ
ПИТОМА ВАГА АВТОМОБІЛЬНИХ ШЛЯХІВ 3 ТВЕРДИМ ПОКРИТТЯМ
(2001 р., % від загальної протяжності автошляхів)
УДЕЛЬНЫЙ ВЕС АВТОМОБИЛЬНЫХ ДОРОГ С ТВЕРДЫМ ПОКРЫТИЕМ
(2001 г., % от общей протяженности автодорог)
понад рп
более 9и
НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ
НАСЕЛЕННЫЕ ПУНКТЫ
Міжрегіональні транспортні вузли
Межрегиональные транспортные узлы
Регіональні транспортні вузли
Региональные транспортные узлы
Місцеві транспортні вузли
Местные транспортные узлы
Інші. Прочие
АВТОМОБІЛЬНІ ШЛЯХИ
АВТОМОБИЛЬНЫЕ ДОРОГИ
Магістральні. Магистральные
Регіональні. Региональные
Територіальні. Территориальные
Інші. Прочие
ЗАЛІЗНИЦІ. ЖЕЛЕЗНЫЕ ДОРОГИ
™г Електрифіковані. Электрифицированные
—— Неелектрифіковані, Неэлектрифицированные
• •••• Морський залізничний паром
Морской железнодорожный паром
ГАЗОПРОВОДИ. ГАЗОПРОВОДЫ
——- Діючі. Действующие
о—о- Що проектуються. Проектируемые
62
Масштаб 1 : 1 800 ООО
^Г\ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ
ПЕГ>ЕВО°ЗКИ ПАССАЖИРОВ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНЫМ ТРАНСПОРТОМ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ (2001 р., чоловік/жителя)
ПЕРЕВОЗКИ ПАССАЖИРОВ (2001 г., человек/жителя)
отс^ствуют мен§е200 200 500 2000 бой 2000
ВІДПРАВЛЕННЯ ПАСАЖИРІВ ІЗ ЗАЛІЗНИЧНИХ СТАНЦІЙ
ОТПРАВЛЕНИЕ ПАССАЖИРОВ С ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНЫХ СТАНЦИЙ
/КІЛЬКІСТЬ (млн чоловік). КОЛИЧЕСТВО (млн человек)
донад ,
более 1
КАТЕГОРІЇ (%). КАТЕГОРИИ (%)
Прямого сполучення. Прямого сообщения
Місцевого сполучення. Местного сообщения
Приміського сполучення. Пригородного сообщения
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ
ПЕРЕВОЗКИ/ГРУЗОВ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНЫМ ТРАНСПОРТОМ
ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ЗАЛІЗНИЦЯМИ ЗА ЕНГЕЛЕМ
(показник обчислено за формулою Р = . де І- довжина залізниць в межах району;
Б - площа району; N - чисельність населення району)
ОБЕСПЕЧЕННОСТЬ ЖЕЛЕЗНЫМИ ДОРОГАМИ ПО ЭНГЕЛЮ
(показатель рассчитан по формуле Р = ’где 1-~ Длина железных дорог
в пределах района; Б - площадь района; N - численность населения района)
0,20 боліє 0’20
ПОТУЖНІСТЬ ВАНТАЖОПОТОКІВ (2001 р., млн т)
МОЩНОСТЬ ГРУЗОПОТОКОВ (2001 г., млн т)
ль Промсировина
і Поомсьюье
Чорні метали (включно із брухтом)
Черные металлы (включая лом)
Нафтопродукти
Нефтепродукты
Вугілля
Промсырье
Вугілля
Уголь
Зерно
Зерно
63
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ. ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ
ТОРГІВЛЯ. ТОРГОВЛЯ Масштаб 1 : 1 800000
ОБСЯГ ТОВАРООБІГУ В РОЗРАХУНКУ
НА 1 ЖИТЕЛЯ (дол. /чол.)
ОБЪЕМ ТОВАРООБОРОТА В РАСЧЕТЕ
НА 1 ЖИТЕЛЯ (долл./чел.) ^
О 1 10 100 £1000У более 1ШРС:
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ
ОБСЯГ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ
ТОВАРАМИ (млн дол. США)
ОБЪЕМ ВНЕШНЕЙ ТОРГОВЛИ
ТОВАРАМИ (млн долл. США)
ОБСЯГ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ
ПОСЛУГАМИ (млн дол. США)
ОБЪЕМ ВНЕШНЕЙ ТОРГОВЛИ
УСЛУГАМИ (млн долл. США)
К 10.0
1,1 -10,0
| Готелі й ресторани
І Гостиницы и рестораны
Операції з нерухомістю, послуги юридичним
і і фізичним особам
І Операции с недвижимостью,
услуги юридическим и физическим лицам
і Науково-конструкторські установи
1 Научно-конструкторские учреждения
І Ділові послуги. Деловые услуги
Ремонт. Ремонт
Освіта. Образование
Охорона здоров'я і соціальна допомога
Здравоохранение и социальная помощь
□
[] Інші. Прочие
Севастополь
Мисливський промисел
Охотничий промысел
Рибальський промисел
Рыбный промысел
Паливна промисловість
Топливная промышленность
Харчова промисловість
Пищевая промышленность
Текстильна промисловість
Текстильная промышленность
Хімічна промисловість
Химическая промышленность
^3
ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ
(за видами економічної діяльності, %)
ВНЕШНЯЯ ТОРГОВЛЯ ТОВАРАМИ
(по видам экономической деятельности, %)
Будівельні матеріали
Строительные материалы
Чорна металургія
Черная металлургия
Машинобудування
Машиностроение
Заготівля брухту й утилю
Заготовка металлолома и утиля
Будівництво
Строительство
Торгівля
Торговля
Загальна комерційна діяльність
Общая коммерческая деятельность
Транспорт. Транспорт
Наука. Наука
Освіта. Образование
а здоров'я,
фізкультура
Здравоохранение,
физкультура
Оборона. Оборона
Релігія. Религия
Інші. Прочие
65
ЗАКЛАДИ ВІДПОЧИНКУ
(чисельність відпочиваючих
протягом тривалого часу)
УЧРЕЖДЕНИЯ ОТДЫХА
(количество отдыхающих
в течение длительного времени)
в 60000
А 30001-60000
/ /\ 15001-30000
/Мк10001-15000
/// //\ менее10000
зекопськ
юький
Джанкойський\р-н
Стерегуще
Джанкой1
Роздольненський р-н
Первомайський р-н
.Чорноморське
Курортне
Нижньогірсвкий/р-н
Осовини
іМисове
Чорноморський р-н
Золоте/
Юркине/
ЩОЛКІНЕ
Оленівка
Войкове,
КрасАогвардійський р-н
Медведеве
Г/ґазівкЕ
Багерове'
Семенюка і
П ІД МАЯЧ Н ЙЙ^
Соляне
Окунівка
Іижньозаморське
Заводське (
Калинівка
Останіне
. Штормове
Попівка
Совєтський/р-н
Сакський р-н
Леніне
Уютне
Кам’янське
Кіровський р-н
Вітинєі
ГЕРОЇВСЬКЕ
Прибережне
Молочне
Набере)
Завітне і
АСАКИ
Іовофедорівка
Ленінський р-н
Ч Приморський
^Феодосія
Яковенкове
Білогірський/р-н
.Фрунзе
Миколаївка
Земляничне
ІГОрджонікідзе
[октебель
Сурортне
Морське
Піщане
І Углове
іуіа'лоріченськс
Ш Новий
Привітне Світ
Рибаче
>>*=г^Сонячногірське
.АЛУШТА
Бахчисарайськии\р-н
~\/~л
Відрадне,
І ]г'Утес і
ІЧПартеніт
Гурзуф
СЕВАСТОПОЛЬ
іосход
Паркої
"ТНвадія
»реанда/
АЛУПКА
і \ Г (місхор)
ОползневехіКаці вел і
Понизівка
ПИТОМА ВАГА ЗАКЛАДІВ ВІДПОЧИНКУ
(від загальної кількості рекреаційних закладів, %)
УДЕЛЬНЫЙ ВЕС УЧРЕЖДЕНИЙ ОТДЫХА
(от общего количества рекреационных учреждений, °/
І заклади відпочинку
I учреждения отдыха
Н інші рекреаційні заклади
I другие рекреационные учреждения
Примітка. 1 клітинка відповідає 1%
Примечание. 1 клетка соответствует 1%
ЗАКЛАДИ ВІДПОЧИНКУ
(кількість ліжко-місць на 1000 чол. населення)
УЧРЕЖДЕНИЯ ОТДЫХА
(количество койко-мест на 1000 чел. населения)
100 180 § Ж180
ЗАКЛАДИ ВІДПОЧИНКУ (кількість місць)
УЧРЕЖДЕНИЯ ОТДЫХА (количество мест)
СТРУКТУРА ЗАКЛАДІВ ВІДПОЧИНКУ
СТРУКТУРА УЧРЕЖДЕНИЙ ОТДЫХА
будинки відпочинку
■4ША дома отдыха
пансіонати
пансионаты
бази відпочинку
базы отдыха
ІНОЗЕМНИЙ ТУРИЗМ. ИНОСТРАННЫЙ ТУРИЗМ
Масштаб 1 : 1 800 000
ОБ’ЄМ РЕАЛІЗАЦІЇ
ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ
ІНОЗЕМНИМ ТУРИСТАМ
(тис. грн. за рік)
ОБЪЕМ РЕАЛИЗАЦИИ
ТУРИСТИЧЕСКИХ УСЛУГ
ИНОСТРАННЫМ ТУРИСТАМ
(тыс. грн. в год)
ІНОЗЕМНИЙ ТУРИЗМ
ИНОСТРАННЫЙ ТУРИЗМ
’ ПИТОМА ВАГА ІНОЗЕМЦІВ
(від загальної кількості організовано відпочиваючих, 2000 р., %)
УДЕЛЬНЫЙ ВЕС ИНОСТРАНЦЕВ
(от общего количества организованно отдыхающих, 2000 г., %)
10-20
Д° ю
менее |и
КІЛЬКІСТЬ ІНОЗЕМНИХ ТУРИСТІВ
КОЛИЧЕСТВО ИНОСТРАННЫХ ТУРИСТОВ
з країн СНД
из стран СНГ
з інших країн
Д из других стран
дані відсутні
<£**** данные отсутствуют
Ялта
Велика Британія Естонія Італія Польща Фінляндія США Швеція
Литва Німеччина Молдова
Латвія Білорусь
Росія
12 12
ЗАКОРДОННИЙ туризм
ЗАРУБЕЖНЫЙ ТУРИЗМ
Загальна чисельність туристів з АР Крим,
громадян України, які
виїжджали за кордон у 2000 р., - 3100 чол.
(за даними Де ржту ра д м і н і стра ції У країн и)
Общее количество туристов из АР Крым,
граждан Украины, выезжавших
за границу в 2000 г., - 3100 чел.
(по данным Гостурадминистрации Украины)
Примітка. 1 мм стовпчика відповідає 250 чол.
Примечание. 1 мм столбика соответствует 250 чел.
тио
П
589
В
ІНОЗЕМНИИ ТУРИЗМ
ИНОСТРАННЫЙ ТУРИЗМ
Загальна чисельність іноземних туристів,
які відвідали АР Крим у 2000 р., - 153 687 чол.
(за даними Держтурадміністрації України)
Общее количество иностранных туристов,
посетивших АР Крым в 2000 г., - 153 687 чел.
(поданным Гостурадминистрации Украины)
Примітка. 1 мм стовпчика відповідає 250 чол.
Примечание. 1 мм столбика соответствует 250 чел.
Угорщина Туніс
З З
Йорданія Швейцарія
□В
138 63
Пакистан Німеччина США Узбекистан Аргентина Бразилія
27 17 10 8 8 5 4
гвнн
Туреччина Ізраїль ОАЕ
Болгарія Польща Росія
Італія Єгипет Таїланд Греція Франція Іспанія Велика Британія
11^
67
ДИТЯЧІ ОЗДОРОВЧІ ТАБОРИ. ДЕТСКИЕ ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫЕ ЛАГЕРЯ
ДИТЯЧИЙ ВІДПОЧИНОК. ДЕТСКИЙ ОТДЫХ
Масштаб 1 : 1 800 ООО
ДИТЯЧІ ОЗДОРОВЧІ ТАБОРИ
ДЕТСКИЕ ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫЕ ЛАГЕРЯ
ПИТОМА ВАГА ДИТЯЧИХ ОЗДОРОВЧИХ ТАБОРІВ
У ЗАГАЛЬНІЙ КІЛЬКОСТІ МІСЦЬ У САНАТОРНО-КУРОРТНИХ
ТА ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДАХ (%)
УДЕЛЬНЫЙ ВЕС ДЕТСКИХ ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫХ ЛАГЕРЕЙ
В ОБЩЕМ ЧИСЛЕ МЕСТ В САНАТОРНО-КУРОРТНЫХ
И ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫХ УЧРЕЖДЕНИЯХ (%)
КІЛЬКІСТЬ МІСЦЬ
В ОЗДОРОВЧИХ ТАБОРАХ
КОЛИЧЕСТВО МЕСТ
В ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫХ ЛАГЕРЯХ
001 - 5000
1000 -2000
ДО
/юнее
ЧИСЕЛЬНІСТЬ ДІТЕЙ, ЯКІ ВІДПОЧИЛИ (осіб)
ЧИСЛЕННОСТЬ ОТДОХНУВШИХ ДЕТЕЙ (человек)
,521000 1001-10 000 10 001-15 000 Ло поо 15 000
ДИТЯЧИЙ ВІДПОЧИНОК
ДЕТСКИЙ отдых
ЧАСТКА ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ
ВІД ЗАГАЛЬНОЇ ЧИСЕЛЬНОСТІ ОЗДОРОВЛЕНОГО НАСЕЛЕННЯ (%
УДЕЛЬНЫЙ ВЕС ДЕТЕЙ И ПОДРОСТКОВ
В ОБЩЕМ КОЛИЧЕСТВЕ ОЗДОРОВЛЕННОГО НАСЕЛЕНИЯ (%)
' -
ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОЗДОРОВЛЕНИХ
ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ
КОЛИЧЕСТВО ОЗДОРОВЛЕННЫХ
ДЕТЕЙ И ПОДРОСТКОВ
10001 - 50000
5001 - 10000
1000-5000
менее
СТРУКТУРА РЕКРЕАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ
СТРУКТУРА РЕКРЕАЦИОННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ
Бази відпочинку
Базы отдыха
Дитячі оздоровчі санаторії
Детские оздоровительные санатории
Пансіонати відпочинку
Пансионаты отдыха
Пансіонати з лікуванням
Пансионаты с лечением
Санаторії-профілакторії
Санатории-профилактории
Санаторії
Санатории
Санаторії
68
САНАТОРНО-КУРОРТНІ ЗАКЛАДИ. САНАТОРНО-КУРОРТНЫЕ УЧРЕЖДЕНИЯ
САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ. САНАТОРНО-КУРОРТНОЕ ОБСЛУЖИВАНИЕ
Масштаб 1 : 1 800 ООО
Курортні поліклініки
Курортные поликлиники
Бальнеогрязелікарні
Бальнеогрязелечебницы
САНАТОРНО-КУРОРТНІ ЗАКЛАДИ
САНАТОРНО-КУРОРТНЫЕ УЧРЕЖДЕНИЯ
КІЛЬКІСТЬ ЛІЖКО-МІСЦЬ (на 1000 осіб населення)
КОЛИЧЕСТВО КОЙКО-МЕСТ (на 1000 чел. населения)
ПИТОМА ВАГА САНАТОРНИХ ЗАКЛАДІВ (%)
УДЕЛЬНЫЙ ВЕС САНАТОРНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ (%)
у санаторіях
в санаториях
у пансіонатах і санаторіях-
профілакторіях
в пансионатах и санаториях-
профилакториях
захворювання нервової системи
заболевания нервной системы
туберкулез
захворювання органів дихання
нетуберкульозного характеру
заболевания органов дыхания
нетуберкулезного характера
Л,. загальнотерапевтичні захворювання
общетерапевтические заболевания
захворювання органів кровообігу
заболевания органов кровообращения
захворювання органів травлення
і——^ заболевания органов пищеварения
заболевания опорно-двигательного аппарата
ПИТОМА ВАГА САНАТОРНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ (%)
УДЕЛЬНЫЙ ВЕС САНАТОРНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКИХ УЧРЕЖДЕНИЙ (%)
пансионаты с лечением
санаторії-профілакторії
санатории-профилактории
САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
САНАТОРНО-КУРОРТНОЕ ОБСЛУЖИВАНИЕ
ПИТОМА ВАГА ЛЮДЕЙ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЛИ В САНАТОРНО-КУРОРТНИХ ЗАКЛАДАХ
(від загальної чисельності відпочиваючих, %)
УДЕЛЬНЫЙ ВЕС ОЗДОРОВЛЕННЫХ В САНАТОРНО-КУРОРТНЫХ УЧРЕЖДЕНИЯХ
(от общего числа отдыхающих, <■"
в 200,0
100,1 - 200,0
50.1 - 100,0
10.1 -50,0
3,0 -10,0
ТИП САНАТОРНО-КУРОРТНИХ ЗАКЛАДІВ
ТИП САНАТОРНО-КУРОРТНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ
Санаторії
^—4 Санатории
Санаторії-профілакторії
Л Санатории-профилактории
Пансіонати з лікуванням
«и* Пансионаты с лечением
Курортні поліклініки
-м» Курортные поликлиники
Бальнеогрязелікарні
Бальнеогрязелечебницы
69
НН І
• -«ч?г#’,«,&: '*•'£(■■!
Кутузовський став. Кутузовский пруд
Вигорілий степ. Выгоревшая степь
Дельфін. Дельфин
ДРЕС, Сімферополь. ГРЭС, Симферополь
Потрісканий ґрунт. Потрескавшаяся почва
Екологічний стан
природного середовища
Екологічний стан компонентів природи АРК, як і на
всій Україні, мав тенденцію до погіршення їх якості у зв’язку
із інтенсивним використанням ресурсів і розвитком промис¬
лового виробництва. Останнім десятиліттям трансформаційні
процеси, що відбуваються в державі і викликають призупинку
діяльності більшості підприємств, призвели до деякої стабі¬
лізації екологічної ситуації.
Території АРК, як і раніше, властива різноманітність
типів господарської діяльності, серед яких за характером і
рівнем екологічного впливу вирізняються інтенсивне сільське
господарство, рекреація, промислове виробництво із велики¬
ми хімічними підприємствами, транспортний комплекс.
За рівнем антропогенної перетвореності території АРК
належить до регіонів України, які займають проміжне
положення між староосвоєними промисловими та найбільш
благополучними щодо екології регіонами Західної України.
Інтенсивне використання компонентів природи призве¬
ло до:
— погіршення стану ґрунтового покриву (хімічне за¬
бруднення, обважнення механічного складу лесовидних су¬
глинків, ерозія та засоленість ґрунтів, підтоплення);
— накопичення значних об’ємів твердих і рідких від¬
ходів (Керченський та, особливо, Армянсько-Красноперекоп-
ський регіони);
— забруднення атмосферного повітря автотранспортом
та промисловим виробництвом (Керч, Армянськ, Краснопере-
копськ);
— зруйнування берегової зони Чорного моря під впли¬
вом екзогенних процесів (селю, зсувів, берегової абразії), час¬
то індукованих людиною;
— погіршення якості солевого складу поверхневих вод,
підсилення заболочування територій тощо.
Плани щодо покращання екологічної ситуації в АРК
передбачають вдосконалення структури господарства регіону,
запровадження екологізації виробництва, перехід на нові
форми ведення сільського господарства на основі адаптивного
землеробства та ренатуралізації ландшафтів.
Варто підкреслити унікальність Криму як регіону із
високим рівнем біологічного та ландшафтного різноманіття, а
також великим ступенем ендемізму; кожен десятий вид флори
Криму є ендеміком. У зв'язку з цим, питання охорони екосис¬
тем багато важать для Криму і є дуже важливою обмежуваль¬
ною умовою щодо управління регіональним розвитком.
Об'єкти природно-заповідного фонду займають близь¬
ко 5% території Криму. Однак питома вага природоохоронних
територій у межах різних адміністративних територій знач¬
ною мірою варіюється — від повної їхньої відсутності (Пер-
вомайський, Совєтський адміністративні райони) до наявності
на понад 50% території у межах Ялтинської міської ради.
Ящірка. Ящерица
Макове поле. Маковое поле
Ферма й лани. Ферма и поля
Жабка. Лягушка
Суничник дрібноплодний
Земляничник мелкоплодный
Экологическое состояние
природной средь|
Экологическое состояние компонентов природы АРК,
как и по всей Украине, имело тенденцию к ухудшению их
качества в связи с интенсивным использованием ресурсов и
развитием промышленного производства. В последнее деся¬
тилетие трансформационные процессы, происходящие в госу¬
дарстве и вызвавшие приостановку деятельности большин¬
ства производств, привели к некоторой стабилизации экологи¬
ческой ситуации.
Территория АРК по-прежнему характеризуется разно¬
образием типов хозяйственной деятельности, среди которых
по характеру и уровню экологического воздействия выделя¬
ются интенсивное сельское хозяйство, рекреация, промыш¬
ленное производство, представленное крупными химически¬
ми предприятиями, транспортный комплекс.
По уровню антропогенной преобразованности терри¬
тория АРК относится к регионам Украины, занимающим
промежуточное положение между староосвоенными промыш¬
ленными и наиболее благополучными в экологическом отно¬
шении регионами Западной Украины.
Интенсивное использование компонентов природы
привело к:
— ухудшению состояния почвенного покрова (хими¬
ческое загрязнение, утяжеление механического состава лессо¬
видных суглинков, эрозия и засоление почв, подтопление);
— накоплению значительных объемов твердых и жид¬
ких отходов (Керченский и, особенно, Армянско-Краснопере¬
копский регионы);
— загрязнению атмосферного воздуха автотранспортом
и промышленным производством (Керчь, Армянок, Краснопе-
рекопск);
— разрушению береговой зоны Черного моря под воз¬
действием экзогенных процессов (селей, оползней, береговой
абразии), зачастую индуцированных человеком;
— ухудшению качества солевого состава поверхност¬
ных вод, усилению заболачивания территорий и др.
Пути улучшения экологической ситуации в АРК пред¬
полагают совершенствование структуры хозяйства региона,
экологизацию производства, переход на новые формы ведения
сельского хозяйства на основе адаптивного земледелия и
ренатурализации ландшафтов.
Особенно следует подчеркнуть уникальность Крыма
как региона с высоким уровнем биологического и ландшафт¬
ного разнообразия, а также значительной степенью эндемиз¬
ма; каждый десятый вид флоры Крыма является эндемиком. В
связи с этим, вопросы охраны экосистем имеют для Крыма
первостепенное значение и являются важнейшим ограничи¬
вающим условием управления региональным развитием.
Объекты природно-заповедного фонда занимают около
5% территории Крыма. Однако удельный вес природоохран¬
ных территорий в пределах различных административных
территорий значительно варьируется — от полного их отсут¬
ствия (Первомайский, Советский административные районы)
до наличия на более чем 50% территории в пределах
Ялтинского городского совета.
72
ЗМИТІ ЗЕМЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ
СМЫТЫЕ ЗЕМЛИ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ УГОДИЙ
ПИТОМА ВАГА ЗМИТИХ ЗЕМЕЛЬ (%)
УДЕЛЬНЫЙ ВЕС СМЫТЫХ ЗЕМЕЛЬ (%)
понад ол л
более ^’и
дані відсутні
данные отсутствуют
ПЕРЕЗВОЛОЖЕНІ ЗЕМЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ
>1ПЕРЕУВЛАЖНЕННЫЕ ЗЕМЛИ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ УГОДИЙ
ПИТОМА ВАГА ПЕРЕЗВОЛОЖЕНИХ ЗЕМЕЛЬ (%)
УДЕЛЬНЫЙ ВЕС ПЕРЕУВЛАЖНЕННЫХ ЗЕМЕЛЬ (%)
відсутність даного типу земель
отсутствие данного типа земель
дані відсутні
данные отсутствуют
СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРС1В. СОСТОЯНИЕ ЗЕМЕЛЬНЫХ РЕСУРСОВ Масштаб 1 : 2 700 ООО
ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. ЗАГРЯЗНЕНИЕ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ
КОНФЛІКТИ В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ. КОНФЛИКТЫ В ПРИРОДОПОЛЬЗОВАНИИ Масштаб 1 : 1 800000
73
ТЕРИТОРІЇ, ПРІОРИТЕТНІ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ
ТЕРРИТОРИИ, ПРИОРИТЕТНЫЕ ДЛЯ СОХРАНЕНИЯ БИОРАЗНООБРАЗИЯ Масштаб 1 : 1 800 ООО
1 Джангуль та Великий Кастель
Джангуль и Большой Кастель
2 Казантип. Казантип
3 Караларський степ. Караларская степь
4 Опук. Опук
5 Чорна річка. Черная речка
6 Байдарська долина. Байдарская долина
7 Яйли. Яйлы
8 Соснові ліси Гірського Криму
Сосновые леса Горного Крыма
9 Айя-Сарич. Айя-Сарыч
10 Форос-Апушта. Форос-Апушта
11 Канака. Канака
12 Ворон-Шелен. Ворон-Шелен
13 Новий Світ. Новый Свет
14 Судак. Судак
15 Ечкідаг-Карадаг. Эчкидаг-Карадаг
16 Лебедячі острови. Лебяжьи острова
17 Центральний Сиваш. Центральный Сиваш
ЦИФРАМИ ПОЗНАЧЕНО. ЦИФРАМИ ОБОЗНАЧЕНЫ
18 Південь Арабатської Стрілки
Юг Арабатской Стрелки
19 Актаська ділянка. Акташский участок
20 Казантипське узбережжя
Казантипское побережье
21 Осовинський степ. Осовинская степь
22 Атлеш. Атлеш
23 Тауцький степ. Таукская степь
24 Кпепинінський степ. Клепининская степь
25 Чаудинський степ. Чаудинская степь
26 Такил. Такыл
27 Херсонес. Херсонес
28 Гасфорт. Гасфорт
29 Фісташковий ліс. Фисташковый лес
30 Стрімкі схили куест. Крутые склоны куэст
31 Дубки. Дубки ■
32 Бітак. Битак
33 Зуя та Бурульча. Зуя и Бурульча
34 Ак-Кая. Ак-Кая
35 Кубалач. Кубалач
36 Агармиш. Агармыш
37 Тепе-Оба. Тепе-Оба
38 Центральна котловина
Центральная котловина
39 Меганом. Меганом
40 Бакал. Бакал
41 Північний Сиваш. Северный Сиваш
42 Дельта Салгиру. Дельта Салгира
43 Центр Арабатської Стрілки
Центр Арабатской Стрелки
44 Естуарій Булганака. Эстуарий Булганака
45 Донузлав. Донузлав
46 Самарчик. Самарчик
47 Сасик. Сасык
48 Кизил-Яр. Кизил-Яр
49 Скворцовський степ. Скворцовская степь
50 Гірськокримські ліси
Горнокрымские леса
Караларський степ
Караларская степь
74
Красноперёкогк
і Крій мськии\_^<Г”^
(Лебедячі острови)
Роздольне
Джанкой
Калинівський
Первомайське
Чорноморське
Нижньогірсккий
Красногвардійське
ІСазантипський
Советский
Іеніне
Окіровське;
Євпаторія
^Феодосія
Опуцький
СІМФЕРОПОЛІ
Карадазький
Бахчисарай
СЕВАСТС
у Ялтинський
гірсько-лісовий
„Агармиш
У ліс
Тополівка
Масштаб 1 : 900 000
Плакуча СІМФЕРОПОЛІ
.Західну скеля
Коктебель'
Карадазький
*Каратау
Новий у.
Світ 0
СГ(#
Бахчисарай
Щділянка
фісташки
туполистої
каньйон'
Мангуп-Кале
>скеля
Утьос
Ялтинський ^
гірсько-лісовий
ЩН\/Аюдаг
ЩтГ]урзуфський
Мис Мартьян
? МИС''
Фіолент
скелі Ласпі
*Фороський
ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНІ ТЕРИТОРІЇ, ПРИРОДНО-ЗАПОВЕДНЫЕ ТЕРРИТОРИИ
Масштаб 1 : 1 800 000
ПИТОМА ВАГА ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ (%)
УДЕЛЬНЫЙ ВЕС ОХРАНЯЕМЫХ ТЕРРИТОРИЙ (%)
Ба* іьськз
Алушта
Мис Мартьян
ПИТОМА ВАГА АКВАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ
(в 300-метровій прибережній зоні, %)
УДЕЛЬНЫЙ ВЕС ОХРАНЯЕМЫХ АКВАЛЬНЫХ КОМПЛЕКСОВ
(в 300-метровой прибрежной зоне, %)
понад 1 0
более '’и
0,5- 1,0
відсутні
отсутствуют
КАТЕГОРІЇ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЙ. КАТЕГОРИИ ПРИРОДНО-ЗАПОВЕДНЫХ ТЕРРИТОРИИ
ЛТІЇТТЬ, Природні заповідники
Природные заповедники
(ІЇЇЇЇТП) Регіональні ландшафтні парки
региональные ландшафтные парки
Заказники. Заказники
(птп^ гп загальнодержавного значення
■ общегосударственного значения
г~| місцевого значення
и местного значения
Пам’ятки природи. Памятники природы
▼ загальнодержавного значення
общегосударственного значения
У місцевого значення
местного значения
А Заповідні урочища. Заповедные урочища
Ботанічний сад. Ботанический сад
<^> Дендрологічний парк. Дендрологический парк
Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва
Парки-памятники садово-паркового искусства
^ загальнодержавного значення
щ общегосударственного значения
^ місцевого значення
“ местного значения
75
МОНІТОРИНГ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА. МОНИТОРИНГ ПРИРОДНОЙ СРЕДЫ
ГЕОСТРАТЕГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ. ГЕОСТРАТЕГИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ РАЗВИТИЯ Масштаб 1 : 1 800000
МОНІТОРИНГ ПРИРОДНОГО ^РЕДОВИЩАЛМ^НИТОРИНГ ПРИРОДНОЙ СРЕДЫ
СТАЦІОНАРНІ ПУНКТИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
СТАЦИОНАРНЫЕ ПУНКТЫ НАБЛЮДЕНИЙ
Геофізична обсерваторія
Геофизическая обсерватория
Метеостанції
А у
Морские гидрометеостанции
(ъ Селестокова станція
w Селестоковая станция
■І Геофізичні станції
— Геофизические станции
• Сейсмічні станції
Сейсмические станции
^ Агрометеостанції
/Л Агрометеостанции
^ Авіаційні цивільні метеостанції
Авиационные гражданские метеостанции
а Підрозділи Республіканської CEC
V Подразделения Республиканской СЭС
а Гідрогеологічні режимно-експлуатаційні станції
Гидрогеологические режимно-эксплуатационные станции
1 Лабораторія спостережень
за забрудненням
атмосферного повітря
Лаборатория наблюдений
за загрязнением
атмосферного воздуха Севастополь^
2,3 Комплексна лабораторія спостережень
за забрудненням навколишнього ХеЬеонегький
природного середовища • •м4
Комплексная лаборатория наблюдений
за загрязнением окружающей
природной среды
4 Лабораторія спостережень за забрудненням
природного середовища
Лаборатория наблюдений за загрязнением
природной среды
ПРОЦЕСИ, ЗА ЯКИМИ ВЕДУТЬСЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
ПРОЦЕССЫ, ЗА КОТОРЫМИ ВЕДУТСЯ НАБЛЮДЕНИЯ
р> Гамма-випромінювання
Г Гамма-излучение
Г Склад атмосферних опадів
Состав атмосферных осадк
■
осадков
Г Забруднення атмосферного повітря д Радіоактивні випадання
Загрязнение атмосферного воздуха ^ Радиоактивные выпадения
Стан поверхневих вод відстежується відомчими підрозділами
Состояние поверхностных вод отслеживается ведомственными
подразделениями
® Гідрометцентру. Гидрометцентра
• Рескомводгоспу. Рескомводхоза
© Рескомжитлокомунгоспу. Рескомжилкоммунхоза
® Рескомекоресурсів. Рескомэкоресурсов
о Республіканської CEC. Республиканской СЭС
ГЕОСТРАТЕГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ/ ГЕОСТРАТЕГИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ РАЗВИТИЯ
ТИПИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МАКРОЗОН
ТИПЫ ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ МАКРОЗОН
сільськогосподарські зони в поєднанні
з природоохоронними комплексами
сельскохозяйственные зоны в сочетании
с природоохранными комплексами
природоохоронні території з регульованою
рекреаційною діяльністю
природоохранные территории с регулируемой
рекреационной деятельностью
перспективні сільськогосподарські зони, зорієнтовані
на екологічно чисте виробництво
перспективные сельскохозяйственные зоны, ориентированные
на экологически чистое производство
зони переважно рекреаційного природокористування
зоны преимущественно рекреационного природопользования
Регіональні осі розвитку різної інтенсивності
Региональные оси развития различной интенсивности
Нові центри зростання
Новые центры роста
Геостратегічні вузли
Геостратегические узлы
Потенціал розвитку геостратегічних вузлів
Потенциал развития геостратегических узлов
Території пріоритетного розвитку
Территории приоритетного развития
76
CTO p.
6-7
8-9
10-11
12
13
14
15
16-43
18
19
20
21
22-23
24-25
26-27
28-29
30
31
32
33
34-35
36-37
38-39
40
41
42-43
44-55
46
47
48
49
50
51
52
53
54
ЗМІСТ автори тематичного
змісту карт
Крим з космосу, Барладін О.В.
Адміністративно-територіальний поділ, . .
Фізична карта.
Чорне й Азовське моря
Стародавній і середньовічний Крим, . . . .
Стародавній Крим (від найдавніших часів до V ст.н.е.)
Середньовічний Крим (\/-Х\/ІІІ ст.)
Культурно-історична спадщина. . .
Крим на старовинних картах,
Історія атласного тематичного картографування Крима, ............
Природні умови та природні ресурси
Сейсмічність,
Тектоніка.
Дочетвертинні відклади
Четвертинні відклади
Морфоструктура та морфоскульптура.
Основні види мінеральних ресурсів, . .
Природні ресурси підземних вод.
Поверхневі води, . . .
Гідрографічна мережа
Середній багаторічний річний стік
Максимальний стік води завислих паводків
Мутність річок і стік замулених наносів
Гідрохімічне районування
Клімат.
Сонячне сяйво (рік)
Сумарна сонячна радіація (рік)
Атмосферний тиск. Вітер (липень)
Опади (рік)
Ґрунти, ...... .......
Категорії придатності ґрунтів для використання в землеробстві
Рослинність,
Лікарські рослини, ..............................
Температура повітря (січень)
Температура повітря (липень)
Гроза (рік). Град (рік)
Ожеледь (рік)
Види рослин, занесені до Червоної книги України.
Тваринний світ. . . . ,
Основні зоокомплекси
Рідкісні види тварин
Ландшафти.
Сучасні природні та природно-техногенні процеси.
Карстоураженість та карстонебезпечність.
Лавини. Селі.
Чорне та Азовське моря
Температура води (січень). Температура води (липень)
Солоність води (січень). Солоність води (липень)
Анаеробні води.
.ІсаєвД.В.
. Ісаєв Д.В., Даценко Л.М.
. Герцен О.Г.
, Киселъова А. С., Киселъова H.В.,
Киселъов C. М.
. Мальгін A.B., Мальгіна M.P.,
Горохов М. В.
.Мальгін A.B., Мальгіна М.Р.,
Горохов М. В.
. Пустовітенко A.A.,
Пустовітенко Б.Г.,
Кульчицький В. Є, Борисенко Л. С.,
Поречнова 0.1.
. Пасинков А.А.
. Вахрушев Б. О.
Хмара О.Я., Хлебніков О.М.,
Іванова В.Д., Капінос Н.М.
. Карпенко С. О., Лагодіна С. Є.,
Хмара О.Я.. Павлова О.О.,
Капінос Н.М.
. Оліферов А.М.
, Андреева Г.К, Пищолка В.М.
• Драган НО.
. Драган Н. О.
. ДідухЯ.П.
. Вахрушева Л.П., Єна A.B.,
Крайнюк К. С., Карпенко С. О.,
Глущенко I.B.
, Вахрушева Л.П., Єна A.B.
. Костін С.Ю., Карпенко С. О.,
Товпинець М.М., Євстаф'єв І.Л.
Позаченюк К.А.
. Амелічев Г.М., Вахрушев Б. О.,
Дублянсъкий В.М., Палієнко В.П.,
Романенко Г. В.
, Амелічев Г.М., Вахрушев Б. О.,
Дублянсъкий В.М.
.Оліферов A.M.
Єремеєв В.М., Суворов О.М.,
Іванов В. О., Белокопитов В.М.,
Халіулін О.Х., Годін Є. A.
. . . Єремеєв В.M., Суворов О.М.,
Халіулін О.Х., Годін Є. A.
Рибопродуктивні райони. .Зуев Г.В., Болтачов O.P.,
Мельникова О.Б., Василенко В.І.,
Мінеральні ресурси Немировський М.С.
Населення
. Сазонова Г.В.
Розміщення населення,
Етнічний склад населення. . ........................................... . .Швець О.Б., Федорова Н.В.
Релігії. .......... Швець О.Б.
Народжуваність. Смертність. СахноваН.С.
Природний рух. . ................................................... . Сахнова Н.С.
Статево-вікова структура .Сазонова Г.В.
Шлюби і розлучення. . . .
Розселення репатріантів.
Міграція населення. . . . . .
Еміграція. Імміграція. . . . .
Захворюваність населення.
Хвороби системи кровообігу.
Медичне обслуговування.
Медичний персонал, . . ,
Культура і мистецтво, . . .
Освіта . . .
Сахнова Н. С.
, Глущенко 1.В., Борисова Н.1.,
Лагодта С. С.
• Сахнова Н. С., Галух Г. О.
Сахнова Н. С., Галух Г. О.
. Карпенко С. О., Лагодта С. С.,
Павлова О. О.
.Карпенко С. О., Лагодта С. С.,
Борисова Н.1.
. Сахнова Н. С., Галух Г. О.
. Сахнова Н. С., Галух Г. О.
. Галух Г. О.
. Галух Г. О., Яковенко ГМ.
55
56-69
58
59
60
61
62-63
64
65
66
67
68
69
70-76
72
73
74
75
76
стр.
6-7
8-9
10-11
12
13
14
15
16-43
18
19
20
21
22-23
24-25
26-27
28-29
ЗО
Житлові умови. Соціально-економічні умови життя населення. .................... .СахноваН.С.
Економіка
Господарство» ..................................................... . Швець О.Б., ЯковенкоІ.М.
Промисловість» ВоронійІ.М.
Будівництво, СазоноваГ.В,
Капітальне будівництво
Житлове будівництво
Виноградарство, Ожегова Л.О.
Виноробство. ...................................................... .Яковенко І.М., Пергат А.П.
Сільськогосподарська спеціалізація
Прямі іноземні інвестиції. .Кузьміиа О.М.
Приватизація. Яковенко І.М,
Транспорт. Кузнецов М.В.
Транспортна мережа
Перевезення вантажів автомобільним транспортом
Перевезення пасажирів залізничним транспортом
Перевезення вантажів залізничним транспортом
Зовнішньоторговельний товарообіг. Кузшіма О.М
Зовнішньоекономічна діяльність. ......................................... Кузьміиа О.М.
Торгівля. Яковенко І.М.
Відпочинок, ........ . ............................................. . .Яковенко ІМ.
Іноземний туризм. Яковенко ІМ.
Дитячі оздоровчі табори. Дитячий відпочинок. ................................ Яковенко ІМ
Санаторно-курортні заклади. Санаторно-курортне обслуговування. ................. .ЯковенкоІЗ!
Екологічний стан природного середовища
Стан земельних ресурсів,, Карпенко С.О., Гзущенко І.В.,
Еродовані землі сільськогосподарських угідь Личак 0.1.^ Лождта С.€.
Засолення земель сільськогосподарських угідь
Змиті землі сільськогосподарських угідь
Перезволожені землі сільськогосподарських угідь
Забруднення навколишнього середовища. .Карпенко С.О., ГлущенкоІ.В.,
Личак О.І, Лагвдіта С.Є.
Конфлікти в природокористуванні. БагровМ.В.
Території, пріоритетні для збереження біорізноманіття
Природно-заповідні території, . . . Карпенко С.О., Ерм&шш Ю.О.,
Глущенко І.В., Вацет О. Є.
Моніторинг природного середовища. ..................................... . Карпенко С.О., ГлущенкоІ.В.,
Личак О. І.
Геостратегічний потенціал розвитку. ...................................... .БагровМ.В.
СОДЕРЖАНИЕ
Крым из космоса.
Административно-территориальное деление.
Физическая карта.
Черное и Азовское моря
Древний и средневековой Крым,
Древний Крым (с древнейших времен до V в.н.э.)
Средневековой Крым (\/-Х\ЛИ вв.)
Культурно-историческое наследие.
Крым на старинных картах.
История атласного тематического картографирования Крыма, ...........
Природные условия и природные ресурсы
Сейсмичность.
Тектоника. ....................
Дочетвертичные отложения
Четвертичные отложения
Морфоструктура и морфоскульптура, .
Основные виды минеральных ресурсов,
Природные ресурсы подземных вод. . , ,
Поверхностные воды, .
Гидрографическая сеть
Средний многолетний годовой сток
Максимальный сток воды дождевых паводков
Мутность рек и сток взвешенных наносов
Гидрохимическое районирование
Климат, . . ................................... .
Солнечное сияние (год) Температура воздуха (январь)
Суммарная солнечная радиация (год) Температура воздуха (июль)
Атмосферное давление. Ветер (июль) Гроза (год). Град (год)
Осадки (год) Гололед (год)
Почвы.
авторы тематического
содержания карт
Барладин A.B.
Исаев Д.В.
Исаев Д.В., Даценко Л.И.
Герцен А.Г.
Киселева А. С., Киселева Н.В.,
Киселев С И.
Мальгин A.B., Мальгина М.Р.,
Горохов М.В.
Мальгин A.B., Мальгина М.Р.,
Горохов М.В.
Пустовитенко A.A.,
Пустовитенко Б.Г,
Кульчицкий В.E., Борисенко Л. С.,
Поречнова Е.И
Пасынков A.A.
Вахрушев Б.А.
Хмара А.Я., Хлебников A.H.,
Иванова В Д., Капинос H.H.
Карпенко С.А., Лагодина C.E.,
Хмара А.Я., Павлова О.А.,
Капинос H.H.
Олиферов А.Н.
Андреева ГК.,, Пищолка В.М.
Драгам ДА.
31
Категории пригодности почв для использования в земледелии,
. . . . . Драган Н.А.
32
Растительность.
33
Лекарственные растения. .........................................
. , . . . Вахрушева Л.П., Ена A.B.,
Крайнюк Е. С., Карпенко С.А.,
Глущенко И.В.,
34-35
Виды растений, занесенные в Красную книгу Украины, .....................
36-37
Животный мир. . . . . .
Основные зоокомплексы
Редкие виды животных
Товпинец H.H., Евстафьев И.Л.
38-39
Ландшафты. ..................................................
40
Современные природные и природно-техногенные процессы. ................
. . . . . Амеличев Г.Н., Вахрушев Б.А.,
Дублянский В.H., Палиенко В.П.,
Романенко Г.В.
41
Карстопораженность и карстоопасность. ...............................
.... .Амеличев Г.Н., Вахрушев Б.А.,
Дублянский В.Н.
Лавины. Сели. .
42-43
Черное и Азовское моря
Температура воды (январь). Температура воды (июль). ........................
.... .Еремеев В.М., Суворов А.Н.
Соленость воды (январь). Соленость воды (июль)
Иванов В.А., Белокопытов В.H.,
Халиулин А.Х., Годин Е.А.
Анаэробные воды. ..............................................
. . , , Еремеев В.М., Суворов A.H.,
Халиулин А.Х., Годин Е.А.
Рыбопродуктивные районы. ........................................
Минеральные ресурсы
. . . . .Зуев Г.В., Болтачев А.Р.,
Мельникова Е.Б., Василенко В.И.,
Немировский Н. С.
44-55
Население
46
Размещение населения. ..........................................
47
Этнический состав населения. ......................................
.... .ШвецА.Б., Федорова Н.В.
Религии. .....................................................
48
Рождаемость. Смертность. ........................................
49
Естественное движение. ..........................................
Поло-возрастная структура ........................................
Сазонова Г.В.
50
Браки и разводы, . .
Расселение репатриантов, ........................................
Лагодина С.Е.
51
Миграция населения.
Эмиграция. Иммиграция. .........................................
52
Заболеваемость населения.
. ... . Карпенко С.А., Лагодина С.Е.,
Павлова О.А.
Болезни системы кровообращения. ..................................
. ... . Карпенко С.А., Лагодина С.Е.,
Борисова Н.И.
53
Медицинское обслуживание. .......................................
Медицинский персонал. ..........................................
. ... . Сахнова Н. С., Галух Г.А.
54
Культура и искусство.
Образование. .................................................
. . . . . Галух Г.А., Яковенко И. М.
55
Жилищные условия. Социально-економические условия жизни населения. ........
56-69
Экономика
58
Хозяйство,
Промышленность. ..............................................
59
Строительство. ................................................
Капитальное строительство
Жилищное строительство
. . . . . Сазонова Г.В.
60
Виноградарство, ...............................................
Виноделие.
..... Яковенко И.М., Пергат А.П.
Сельскохозяйственная специализация
61
Прямые иностранные инвестиции,
Приватизация. .................................................
.... .Яковенко Н.М.
62-63
Транспорт, . .
Транспортная сеть
Перевозки грузов автомобильным транспортом
Перевозки пассажиров железнодорожным транспортом
Перевозки грузов железнодорожным транспортом
64
Внешнеторговый товарооборот. .....................................
.... .Кузьмина О.М.
65
Внешнеэкономическая деятельность.
..... Кузьмина О.М.
Торговля. ....................................................
..... Яковенко И. М.
66
Отдых. ,
67
Иностранный туризм. ............................................
68
Детские оздоровительные лагеря. Детский отдых,
69
Санаторно-курортные учреждения. Санаторно-курортное обслуживание. .........
..... Яковенко И. М.
70-76
Экологическое состояние природной среды
72
Состояние земельных ресурсов,
Эродированные земли сельскохозяйственных угодий
Засоление земель сельскохозяйственных угодий
Смытые земли сельскохозяйственных угодий
Переувлажненные земли сельскохозяйственных угодий
Лычак А.И., Лагодина С.Е.
73
Загрязнение окружающей среды. , . .
ЛычакА.И., Лагодина С.Е.
Конфликты в природопользовании.
. . . . . .Багров Н.В.
74
Территории, приоритетные для сохранения биоразнообразия
75
Природно-заповедные территории. ..................................
Глущенко И.В., Вацет Е.Е.
76
Мониторинг природной среды, .....................................
Лычак А. И.
Геостратегический потенциал развития.
ВІДПОВІДАЛЬНІ ВИКОНАВЦІ:
Карпенко С.О., к.г.н., організаційно-методичні роботи
(Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського)
Даценко Л.М., к.г.н., редакційно-видавничі роботи
(ЗАТ "Інститут передових технологій")
РЕДАКТОРИ КАРТ:
Ісаєв Д.В., відповідальний редактор (с. 6-11, 14,15,18,19, 26-29, 41, 50, 54, 58, 61, 64, 65, 68),
Бусол І.В. (с. 20-25, 30-35, 38-40, 42, 43, 46-49, 59, 60, 62, 63, 76), Вортман Д.Я. (с. 12, 13),
Гречаний В.О. (с. 36, 37, 41, 51-53, 55, 66, 67, 69, 72-76), літературний редактор Юревич Д.Г.
КАРТОГРАФІЧНА ГРУПА:
Остроух В.І., к.г.н., керівник,
Бібікова Л.І., Гетьманенко Н.В., Карачунова Л.В., Катренко О.І., Кравець О.В.,
Рудницька О.П., Хруль Н.В., Цокало Т.С.
ГЕОІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
Борисова Н.І., Вацет Є.Є., Глущенко І.В., Горохов М.В., Павлова О.А.
(Науково-дослідний центр "Технології стійкого розвитку" Таврійського національного
університету ім. В.І. Вернадського),
Городецький Є.М., Купач Д.В. (ЗАТ "Інститут передових технологій")
Атлас підготовлено до друку
Закритим акціонерним товариством "Інститут передових технологій" 2003 р.
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єкта видавничої
справи ДК №736 від 21.12.2001 р.
вул. Попудренка, 54, Київ-94, МСП-660; 02660
тел. 554-71-71, 552-20-27
E-mail: iat@antex.kiev.ua
http://www.iat.kiev.ua
Підписано до друку 25.09.2003 р.
Папір крейдяний 115 г/м2
Формат паперу 62x94
Ум. друк. арк. 5,4 + обкладинка
Наклад 5 000 пр.
ОТВЕТСТВЕННЫЕ ИСПОЛНИТЕЛИ:
Карпенко С.А., к.г.н., организационно-методические работы
(Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского)
Даценко Л.H., к.г.н., редакционно-издательские работы
(ЗАО "Институт передовых технологий")
РЕДАКТОРЫ КАРТ:
Исаев Д.В., ответственный редактор (с. 6-11,14,15,18,19, 26-29, 41, 50, 54, 58, 61, 64, 65, 68),
Бусол И.В. (с. 20-25, 30-35, 38-40, 42, 43, 46-49, 59, 60, 62, 63, 76), Вортман Д.Я. (с. 12, 13),
Гречаный В.А. (с. 36, 37, 41, 51-53, 55, 66, 67, 69, 72-76), литературный редактор Юревич Д.Г.
КАРТОГРАФИЧЕСКАЯ ГРУППА:
Остроух В.И., к.г.н., руководитель,
Бибикова Л.И., Гетьманенко Н.В., Карачунова Л.В., Катренко О.И., Кравец О.В.,
Рудницкая О.П., Хруль Н.В., Цокало Т.С.
ГЕОИНФОРМАЦИОННОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ:
Борисова Н.И., Вацет Е.Е., Глущенко И.В., Горохов М.В., Павлова O.A.
(Научно-исследовательский центр "Технологии устойчивого развития" Таврического
национального университета им. В.И. Вернадского),
Городецкий Е.М., Купач Д.В. (ЗАО "Институт передовых технологий")
Атлас подготовлен к печати
Закрытым акционерным обществом "Институт передовых технологий" в 2003 г.
Свидетельство о внесении в Государственный реестр субъекта издательской
деятельности ДК №736 от 21.12.2001 г.
ул. Попудренко, 54, Киев-94, ГСП-660; 02660
тел. 554-71-71, 552-20-27
E-mail: iat@antex.kiev.ua
http: //www. iat.kiev.ua
Подписано к печати 25.09.2003 г.
Бумага мелованная 115 г/м2
Формат бумаги 62x94
Уел. печ. лист. 5,4 + обложка
Тираж 5 000 экз.
ІЗВІЧ 966-7650-34-0 © Інститут географії НАН України (концепція, тематичний зміст
окремих карт), 2003 р.*
© Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського
(тематичний зміст окремих карт,
геоінформаційні бази даних), 2003 р.
© ЗАТ "Інститут передових технологій" (картографічна основа,
дизайн, окремі карти), 2003 р.
18В1Ч 966-7650-34-0 © Институт географии НАН Украины (концепция, тематическое
содержание отдельных карт), 2003 г.
© Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского
(тематическое содержание отдельных карт,
геоинформационные базы данных), 2003 г.
© ЗАО "Институт передовых технологий" (картографическая
основа, дизайн, отдельные карты), 2003 г.