Текст
                    ЗАПИСКИ ОПЕРАТОРСКОЙ АКАДЕМІИ ПАУКЪ.
ПЕ Ь’АСАБЁМІЕ ІМРЕКІАЬЕ ПЕ8 8СІЕМСЕ8 ПЕ 8Т.-РЁТЕЕ8В0ШЮ.
VIIIе 8ЕНІЕ.
ПО ФИЗИКО-МАТЕМАТИЧЕСКОМУ ОТДѢЛЕНІЮ.	СЕА88Е РНТвІСО-МАТНЕМАТЩЦЕ.
Томъ XXIV. О.	Ѵоіите XXIV. Л* О.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА.
Л. О. Бергъ.
(1_. 3. Вегд. ІсМЬуоІо^іа Атигепзіз).
(СЪ 8 ТАВЛ. РИСУНКОВЪ).
(Доложено въ засѣданіи Физико-Математическаго Отдѣленія 16 мая 1907 г.).
5-^г^
С.-ПЕТЕРБУРГЪ. 1909. 8Т.-РЁТЕЕ8В0ПЕС.
।


ЗАПИСКИ ИМПЕРАТОРСКОЙ АКАДЕМІИ НАУКЪ. ІѴПЕІѴГОІКЕе ОЕ Ь’АСАОЕМІЕ ІМРЕШАЬЕ ОЕ8 8СІЕКСЕ8 ОЕ 8Т.-РЕТЕК8ВОІЖО. VIIIе 8ЕКІЕ. ПО ФИЗИКО-МАТЕМАТИЧЕСКОМУ ОТДѢЛЕНІЮ. § СБА88Е РНТ8ІСО-МАТНЕМАТЩПЕ. Томъ XXIV. № О. Ѵоіпте XXIV. Л* О. РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА. •71- Су. Бергъ. (І_. 8. Вегд. Іс1ііЬуо1о§іа Атигепвів). (СЪ 3 ТАБЛ. РИСУНКОВЪ). (Доложено въ засѣданіи Физико-Математическаго Отдѣленія 16 мая 1907 г.). С.-ПЕТЕРБУРГЪ. 1909. 8Т.-РЕТЕЕ8В0БЕС.
Напечатано по распоряженію Императорской Академіи Наукъ. Ноябрь 1909 г. За Непремѣннаго Секретаря, Академикъ Князь В. Голицынъ. ТИПОГРАФІЯ ИМПЕРАТОРСКОЙ АКАДЕМІИ НАУКЪ. Вас. Остр., 9 лин., № 12.
Предисловіе. Настоящая работа, составленная по тому же плану, какъ и ранѣе вышедшая «Рыбы Туркестана» СПБ. 1905, даетъ описаніе и опредѣлитель всѣхъ донынѣ извѣстныхъ рыбъ, водящихся въ системѣ-рѣки Амура. Главнымъ основаніемъ послужили мнѣ обширныя кол- лекціи Зоологическаго Музея Академіи Наукъ,.но кромѣ того использована по возможности вся литература, касающаяся рыбъ и рыболовства этого края. Довольно значительная коллекція рыбъ изъ бассейна Амура, собранная Б. И. Ды- бовскимъ и составляющая оригиналы къ нѣкоторымъ его описаніямъ, хранится въ Зоо- логическомъ Музеѣ Варшавскаго Университета. Черезъ посредство акад. Н. В. Насонова я имѣлъ возможность получить изъ Варшавскаго Университета для просмотра слѣдующіе типы Б. И. Дыбовскаго: ОоЫозота атигепзіз, Зуиаіісіиз скапкаёпзіз, Ркохіпиз деізкіі, Рк. сгекапогѵзкіі, Сиііег ІисіЛиз, СоЪіігз /оззіііз чъх. токогіу, СоЫііз іопі и Вадгиз иззигіепзіз. Изъ описываемыхъ въ настоящей работѣ видовъ только одного, именно Аскеііодпаікиз скапкаёпзіз (Вуѣ.), не было въ моихъ рукахъ. Гдѣ находится типъ этого вида, мнѣ неиз- вѣстно. Въ отношеніи распредѣленія семействъ по отрядамъ и подотрядамъ, а также объема ихъ я слѣдовалъ послѣднему (1904) труду Буланже (А. Вопіеп^ег1)); характеристики семействъ заимствованы частью изъ этой работы, частью изъ другихъ, частью, наконецъ, составлены мною на основаніи собственныхъ изслѣдованій. Характеристики и синонимія всѣхъ родовъ просмотрѣны мною заново. Что касается до таблицъ для опредѣленія семействъ и родовъ, то онѣ составлялись по возможности элементарно и предназначены не для спеціалистовъ, а для лицъ, которыя, не имѣя особыхъ познаній въ ихтіологіи, желали бы получить опредѣленія амурскихъ рыбъ; сообразно съ этой цѣлью часто приходилось въ таблицахъ выдвигать на первый планъ не наиболѣе существенные признаки, а наиболѣе рѣзкіе, бросающіеся въ глаза и легко распознаваемые. 1) Сг. А. Воиіеп^ег. Теіеозіеі іп: ТЬе СатЬгісІ§е Хаіигаі Ніаіогу, ѵоі. ѴП. Ьопйоп, 1904. і*
IV Л. БЕРГЪ. Повсюду, гдѣ мпѣ попадались въ литературѣ мѣстныя названія рыбъ, я старался собирать ихъ; всѣ они нриведены съ соотвѣтственными ссылками въ текстѣ. Совершенно незнакомый съ языками амурскихъ инородцевъ и не будучи лингвистомъ, я приводилъ названія въ той транскрипціи, какую находилъ въ литературныхъ источникахъ. Быть можетъ, и въ такомъ видѣ эти названія, собранныя въ одномъ мѣстѣ и систематизированныя, окажутся полезными не только мѣстнымъ жителямъ, но и лингвистамъ1). Большая часть названій извлечена изъ работъ Маака, Шрепка2), Дыбовскаго, словаря орочскаго языка Леонтовича3), изъ сообщеній Н. А. Пальчевскаго, В. К. Солдатова и др. Японскія названія заимствованы изъ работы Такао (Метинори) Хоккенъ: «Личныя наблюденія водныхъ промысловъ о-ва Хоккайдо», переводъ съ японскаго Саввы Кацу ми подъ ред. Н. А. Пальчевскаго. Зап. Общ. изученія Амурскаго края, т. VI, вып. 1, Владивостокъ, 1897, 4° (97 стр. съ атласомъ). Японскія названія нѣкоторыхъ промысловыхъ рыбъ, не отмѣченныя у Хоккена, мною взяты изъ статей Логбав’а и его сотрудниковъ (Ргос. V. 8. Хаі. Мпз.); у этихъ авторовъ можно найти японскія названія и не промысловыхъ рыбъ. Считаю нужнымъ указать, что морскія рыбы, заходящія лишь случайно въ лиманъ Амура (напр., Імпірепиз /огѵіегі Іогб. еі 8п., Оупіпосапііъиз різііііідег Раіі. и др.), мною не приводятся въ этой работѣ. Морскія же рыбы, заходящія выше лимана (напр., нѣко- торыя Соііібае), упомянуты. Въ помѣщенную на стр. 232—238 таблицу распространенія прѣсноводныхъ рыбъ Россійской Имперіи частью включены, какъ предварительное сообщеніе, результаты моей еще не опубликованной монографической обработки русскихъ видовъ сем. Сургіпібае. Въ заключеніе считаю долгомъ принести искреннюю признательность Д. И. Литви- нову и И. В. Палибину за содѣйствіе совѣтами и снабженіе литературой по части бота- нической географіи Маньчжуріи, а также моимъ коллегамъ А. А. Бирулѣ, В. Л. Біанки, Н. Я. Кузнецову и Г. Г. Якобсону, съ которыми я неоднократно совѣтовался по раз- нымъ зоогеографическимъ вопросамъ. СПБ. Октябрь 1909 г. 1) Пользуюсь случаемъ замѣтить, что собираніе мѣстныхъ названій рыбъ весьма важно не только въ цѣляхъ практической ихтіологіи, но еще болѣе для выясненія многихъ вопросовъ, касающихся миграціи народовъ, ихъ родства и происхожденія ихъ культуры. Чрезвычайно желательно было бы совмѣстными тру- дами ихтіологовъ и лингвистовъ составить словарь мѣстныхъ названій рыбъ Россіи. Инородцы приамурскаго края еще мало изучены. Путешественники часто одинъ и тотъ же народъ на- зываютъ разными именами и, наоборотъ, разные на- роды—однимъ именемъ (напр. гиляками). Карту распре- дѣленія по Амуру различныхъ инородцевъ тунгусскаго корня, см. у С. Паткавовъ. Опытъ географіи и ста- тистики тунгусскихъ племенъ Сибири на оси. данныхъ переписи 1897 г. ч. II. Зап. И. Русск. Геогр. Общ. по отд. Этногр. XXXI, ч. II, 1906. 2) ДѴ. СгиЬе. бЩакізсЬез ѴѴогіегѵеггеісЬпізз іп Ь. ѵ. ЗсЪгепск’з Кеізеп ипсі КогзсЬип^еп іш Атиг- Ьапбе іп беп .ІаЬгсп 1854—56. АдЬап» гит Ш Вашіе, 1. ЬіеГ.: ЬіпёиізіізсЬе Ег^еЬп. 81. РеіегэЬпг#, 1892, 4°. Здѣсь приведены гиляцкія слова, собранныя Шрен- комъ, Гленомъ и Зеландомъ. 3) С. Леонтовичъ. Русско-ороченскій словарь. Зап. О-ва изученія Амурскаго края, V, вып. 2, Владивостокъ, 1896.
Оглавленіе СТР. Предисловіе . . щ Введеніе................................................................................................. 1 Объясненіе терминовъ..................................................................................... 6 Таблица для опредѣленія семействъ....................................................................... 7 Систематическая часть. Сем. Реіготухопійае...................................................................................... 9 Сем. Асірепаегійае...................................................................................... 15 Сем. 8а1топі(1ае....................................................................................... 23 Подсем. Заітопіпі................................................................................. 24 Подсем. Агдепііпті................................................................................ 56 Подсем. Заіапйіпі................................................................................. 61 Сем. Сургіпісіае.................................................................................... 63 Подсем. Сургіпіпі................................................................................ 64 Подсем. СоЬіікІіпі............................................................................... 157 Сем. Зііпгісіае...................................•................................................... 173 Сем. Езосійае.......................................................................................... 186 Сем. Оазіегозіеійае.................................................................................... 190 Сем. ОрЪісерЬаІійае.................................................................................... 196 Сем. Сгадійае.......................................................................................... 200 Сем. 8еггапі(іае...................................................................................... 203 Сем. СгоЬіідае......................................................................................... 207 Сем. СоМійае......................................................................................... 211 Таблица распространенія рыбъ бассейна Амура.......................................................... 220 Литература по ихтіологической Фаунѣ бассейна Амура............................................... . 222
VI Л. БЕРГЪ. Общая часть. 1. Общій характеръ ихтіологической Фауны амурскаго бассейна ..................................... 225 Таблица распространенія прѣсноводныхъ рыбъ Россійской Ими................................... 232 2. Рыбы Амура съ точки зрѣнія зоологической географіи............................................ 239 Карта географическаго распространенія рыбъ................................................ 249 3. Происхожденіе ихтіологической Фауны Амура..................................................... 251 Исправленія и дополненія.......................................................................... 263 Указатель русскихъ и инородческихъ названій рыбъ.......................... . . 265 Указатель латинскихъ названій................................................................... 267 Объясненіе таблицъ рисунковъ ... 270
Памяти (2ололюна Аіаріісіига ймэц сніитсйна, бывшаго хранителя ихтіологическаго отдѣленія Зоологическаго Музея Императорской Академіи Наукъ (1880—1894), изслѣдователя рыбъ Амура, посвящаетъ авторъ.
Введеніе. Первыми свѣдѣніями о рыбахъ бассейна Амура мы обязаны знаменитому Петру Симону Палласу1), который въ маѣ 1772 года посѣтилъ Ононъ. Онъ столь вѣрно и рельефно выставилъ главнѣйшія особенности ихтіологической Фауны амурскаго бассейна, что мы считаемъ не лишнимъ воспроизвести его разсужденія: «Ап ЕізсЬеп ЬаЪеп аііе йіе Еійззе, тѵеІсЪе Баигіеп’йигсЬзігбЬтеп ип(1 зісЬ іп йеп Атиг ѵегзаттеіп, гесЬѣ ѵіеі БезопйегЬеііеп ѵог йеп йЬгі§еп ЗіЫгізсЬеп Оехѵаззегп ѵогаиз, дѵеІсЬе тап іт Опоп Гаві аііе апігійі. Біе §е- теіпвіеп Агіеп йеззеІЬеп зіпй гчѵеіегіеу ЗсЬиррепйзсЬе, Йегеп йег еіпе ѵоп йеп гиззізсЬеп АптѵоЬпегп Кгазпорекг (ВоіЬГейег, Суртіпиз Іеріосеркаімз), Йег апйге, ип^етеіп зсЬтаскЬаГіе, 5ѵе§еп зеіпег бсЬпеІІі^кеіі аиз йеп Кеігеп 2іі ^еЬп Коп (Сургіпиз ІліЬео) §епаппі тѵігй. Веуйе йпйеі тап іп апйегп Седепйеп пісЬі. Кіеіпе ВагЪеп, йіе тап ѵот Даік ап йигсЬ §апг ЗіЬігіеп пісЬі апігіКі, віпй Ьіег аисЬ пісЬі зеііеп ипй тсегйеп, 5ѵіе іп Визвіапй (Ззазагі)1 2) ^епаппі, зіпй аисЬ ѵоп йепХѴоІ^ізсЬеп КагрГеп пиг ЙигсЬ іЬге кіеіпе Сезіаіі ипй Ъевзегп СезсЬтаск ипіегзсЬіейеп. Беп ^етеіпеп "ѴѴаІзз Ьаі тап еЬепГаІІз ѵот игаІізсЬеп ОеЪйг^е ап ЙигсЬ §апг ЗіЬігіеп піг^епй; Ьіег йпйеі зісЬ ’іѵіейег еіпе ѴГаІззагі (б'от), аЬег пісЬі йіе іп Виззіапй Ъекаиіе, зопйегп еіпе кіеіпеге, піе йЬег апйегіЬаІЬ ЕПеп ^гоззе, тѵеІсЬе йеп ІсЬіЬуоІо^еп зсЬоп ипіег йет ИаЬтеп Зііигиз Азоіиз Ьекапі ізі. 8о коті аисЬ йигсЬ йеп Атиг еіпе Агі Веіи^еп ойег Наизеп еіпгеіп Ьіз іп йеп Опоп ипй Іп§ойа ЬіпаиГ, іѵеІсЬег тап Ьіег йеп ИаЬтсп Ксйида §іеЬі. ІсЬ ЬаЬе зеІЬі^е, ѵѵеіі зіе ЬаирізасЫісЬ іт НегЬзі ^еГап^еп ѵѵігй ипй ацсЬ йапп пісЬі іттег зи аЬеп ізі, пісЬі ги зеЬп СеІе^епЬеіі ^еЬаЪі; аііеіп пасЬ еіп«его«пеи ЖсЬгісЬі зсЬеіпі аисЬ йіезег ЕізсЬ, йеп тап ат теівіеп іт ЗсЬіІка Ъетегкі, еЬепГаІІв ѵоп §апг Ьезопйегег Агі ги зеуп3 4). Біе ^етеіпеп НесМе*) зеЬп Ьіег во ^оІйГагЬі^ ипй ЬипіЯескі^і, ѵѵіе ІпйіапізсЬе ЕізсЬе аиз, зо йазв тап віе йет егзіеп АпЫіск пасЬ ѵог еіпе §апг апйге Агі Ьаііеп воіііе. Аиззсгйет Ьаі йег Опоп §етеіпе Біоге5), йосЬ пиг веііеп, зо^епаппіе Бегікі6), Тагтепі1) ипй еіпе Агі §гозвег Магапеп (іЗаІто охугііупскиз)3), йіе тап ипіег йет ИаЬтеп Могзкоі 8і§; іт Ваікаі кеппі; йег кіеіпегп ЕізсЬе ги §езсЬ5ѵеі§еп, чѵогипіег іп аііеп ВасЬеп Сургіпиз гіѵиіагіз (з. АпЬ. гит 2іеп ТЬеіІ № 36)9) ипй СоЪіііз ЪагЪаіиІа10), іп зіеЬепйет"ѴѴаззег аЬег йег тіі йеп ігейісЬзіеп ЕагЬеп вріеіепйе, кіеіпе Суртічаіз зсгісеиз И) (АпЬ. № 41) Ьаий§ зіпй. — Ніпйе§еп "ѵуегйеп йіеззеіі йез СеЬйг^ез, ѵѵіе ісЬ зсЬоп оЬеп егчѵаЬпі ЬаЬе, кіеіпе Иизз- Ъагве §еіап§еп, йа зіе йосЬ іп йеп 8ееп ап йег "ѴѴезізеііе йез ДаЫепоі СЬгеЬеі, йіе ѵот Іп§ойа ап еіпі^еп Огіеп іп §егайег Ьіпіе пісЬі ѵіеі йЬег йгеузі§ ЛѴегзіе епіГегпі 1іе«еп, аиззегогйепіІісЬ Ьаий§ зіпй. АЬег КаиІЬагзсІіс зіпй зо ѵѵіе детеіпе "ѴѴеіззйзсЬе (ТзскеЪакг)12) аисЬ іп Баигіеп аіі^етеіп.» 1) Раііав. Веізе й. ѵегзсЬ. Ргоѵ. й. Визз. ВеісЬез. Ш, 1776, р. 207—208. 2) Сургіпи& сагріо Б. Прим. Л. Б. 3) Низо сіаиггсиз (Сеог^і)- » 4) Е&ох геіскетіі БуЬ. » 5) Асірепзег зсктепскі Вгапйі. » 6) 8аІѵеІіпіі$ Іепок (Раіі.). » Зап. Фпз.-ЗІат. Отд. 7) Зак'еііпиз іаітеп (Раіі.). Прим. Л. Б. 8) Согедопиз скайагу БуЬ. ? » 9) Рііохіпиз рТіохіпиз (Ь.). » 10) Еетасіісііиз ЪагЪаІиІиз іопі (БуЬ.). » 11) Біюсіеиз 8егісеиз (Раіі.). » 12) ІсЫз гѵаІесІЛі БуЬ. » 1
2 Л. ВЕРГЪ. Здѣсь указаны главнѣйшія особенности ихтіологической Фауны Амура: присутствіе Сургіпиз сагріо и Зііигиз, не водящихся въ Сибири, присутствіе Рзеисіазріиз Ісріоссрііаіиз, НетіЬагЬиз ІаЬео, особой «разновидности» щуки (Езох геіеііегіі), особаго вида бѣлуги (Низо сіаигісиз) и, наконецъ, нѣсколькихъ обычныхъ лососевыхъ. Въ одномъ лишь отношеніи ошибается Далласъ, это именно, когда онъ говоритъ, что восточному Забайкалью свой- ственны ерши (Асегіпа сетиа): до сихъ поръ ершей здѣсь никто не находилъ1). Въ декабрѣ того же года Далласъ посѣтилъ Аргувь, у Цурухайтуя, для которой опъ въ качествѣ «рѣдкаго гостя» упоминаетъ о зубаткѣ (кетѣ)3). Въ слѣдующемъ, 1773 году Нерчинскій округъ посѣтилъ Георги3), который въ своемъ «Путешествіи» (1775) перечисляетъ 20 видовъ рыбъ, изъ коихъ одипъ — Асірепзег Лаигісиз — описывается имъ какъ новый. Хотя работа Георги вышла въ свѣтъ годомъ раньше, чѣмъ Далласа, по онъ пользовался, очевидно, въ рукописи или корректурѣ тру- дами своего знаменитаго современника, потому что красноперъ и конь приводятся съ назва- ніями, дапыми имъ Далласомъ. Вотъ списокъ всѣхъ приводимыхъ Георгп рыбъ изъ бассейна Шилки съ ихъ современными обозначеніями: 1. Асірепзег зіигіо = Асірепзег зсЪгепскі. 2. Асірепзег баигіеиз = Низо сіаигісиз. 3. Сабиз Іоіа = Ьоіа Іоіа. 4. СоЬіііз ЬагЬаіиІа — Иетасѣеііиз ЬагЪаіиІиз іопі. 5. СоЪіііз Гоззіііз = Міз§игпиз Гоззіііз ап^иіІИсаибаіиз. 6. Зііигиз азоіиз = Рагазііигиз азоіиз. 7. Заіто Ііисііо? (таймень) = Заіѵеііпиз іаішеп. 8. Заішо Іаиагеіив = Соге^опиз сЬабагу. 9. Заіто іѣутаііиз = Тііутаііиз дгиЪеі. 10. Заіто хѵітЪа («сорогъ») = ? Соге^опиз зр. 11. Заіто ваіиеііпиз? (ленокъ) = Заіѵеііпиз Іепок. 12. «ЗиЪаіка» = ОпсогкупсЬиз кеіа. 13. НесЪі = Езох геісЬегІі. 14. Сургіпиз ЪагЪиз (поп Ь.) (сазанъ) = Сургіпив сагріо. 15. Сургіпиз ^оЬіо = СоЪіо §;оЪіо. 16. Сургіпиз ібЬагиз = Ійиз лѵаіескіі. 17. Сургіпиз сагаззіиз = Сагаззіиз сагазвіиз. 18. Сургіпиз Іеріосеркаіиз = Рзеийазріив ІеріосерЬаІиз. 19. Сургіпиз ІаЪео = НетіЬагЬиз ІаЪео. 20. «‘ѴѴозігоЪгіизсЪка» (Сургіпиз) = Нетісиііег зр. Въ 1787 году Далласъ описалъ даурскаго сома подъ названіемъ Зііигиз йаііигіеиз, видъ, который впослѣдствіи онъ самъ соединилъ съ Зііигиз азоіиз въ 2оо§тар1ііа (III, 1811). Въ этомъ послѣднемъ капитальномъ сочиненіи Далласъ даетъ указанія о распространеніи рыбъ и въ бассейнѣ Амура по даннымъ своимъ и Георгп. Затѣмъ прошло значительное время прежде, чѣмъ мы получили, какія нибудь новыя свѣдѣнія о рыбахъ Амура. Въ 1844 году акад. А. МиддендорФъ былъ на Шантарскихъ островахъ и по среднему Амуру и привезъ оттуда небольшую коллекцію рыбъ (по большой части безъ точнаго обозначенія мѣстъ) въ Зоологическій Музей Академіи Наукъ, но въ работахъ МиддендорФа мы ничего, относящагося къ рыбамъ Амура, кромѣ нѣсколькихъ бѣглыхъ замѣчаній, не встрѣчаемъ.4) 1) Ершами называютъ на Амурѣ Віпірегса скиаізг, но, насколько извѣстно, эта послѣдняя рыба до Дауріи не поднимается. 2) Раііаз, 1. с., р. 427. 3) Цитаты см. въ приложенномъ къ концѣ работы спискѣ литературы. 4) Въ 1853—4 году г. Попопъ доставилъ неболь- шую коллекцію рыбъ изъ Аргуни.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМНВЕК8І8). 3 Л. Шренкъ во время своего путешествія по Амуру (1854—6) произвелъ наблюденія надъ рыболовствомъ и собралъ коллекцію рыбъ, пзъ которой между прочимъ Брандтомъ (1869) описанъ былъ амурскій осетръ подъ названіемъ Асірепзег зсіігепскі. Остальная часть его коллекціи, а равно и сборы ботаника акад. Максимовича па Уссури и Радде по Амуру (1856—58) были обработаны лишь въ 1887 году С. М. Герцевштейномъ и Н. А. Варпаховскимъ. Въ 1855 году докторъ С. Базилевскій опубликовалъ работу о рыбахъ Сѣв. Китая п Маньчжуріи, гдѣ между прочимъ описываетъ Асірепвег тапізсішгісиз (= Низо сіаигісиз Оеог&і) изъ бассейна Амура. Базилевскій былъ очень слабо знакомъ съ ихтіологіей, и его работа своими ненаучными описаніями скорѣй принесла вредъ, чѣмъ пользу. Р. Маакъ въ 1855 г. совершилъ поѣздку по Амуру, а въ 1859 г. по Уссури, во время которыхъ собралъ много рыбъ и сдѣлалъ не мало цѣнныхъ наблюденій вадъ ними, особенно во вторую поѣздку. Собранная имъ коллекція поступила въ нашъ Музей. Въ отчетѣ Маака (1859) рыбамъ посвящена цѣлая глава; опредѣленія рыбъ (предварительныя, безъ описаній) былц сдѣланы Брандтомъ, и лишь въ 1887 году часть коллекціи была обрабо- тана Герценштейномъ и Варпаховскимъ. Н. М. Пржевальскій, посѣтившій оз. Ханка въ 1868 и 1869 годахъ, сообщилъ нѣкоторыя свѣдѣнія по біологіи рыбъ этого озера1 11). Значительно подвинулъ наши свѣдѣнія о рыбахъ бассейна Амура Б. И. Дыбовскій, выпустившій въ свѣтъ три работы: одву въ 1869 году о рыбахъ Онона п 'Ингоды, другую въ 1872 году о рыбахъ собственно Амура и въ 1877 году сводную работу о рыбахъ всей водной системы Амура. Въ послѣдней онъ перечисляетъ слѣд. 53 вида рыбъ: 1. Асіепоіеріз йіітагіі БуЪ. = Зіпірегса сЬиаізі (Вав.). 2. Регссоііиз §1епіі БуЬ. = Регссоііиз ^ІсЬпі БуЬ. 3. Соііиз сгапа^а БуЬ. = Соііиз роесііориз Неск. 4. Соііиз Ьаііе^ БуЬ. — Соііиз Ьаііед БуЬ. 5. Ъоіа ѵиі^агіз Сиѵ. — Ъоіа Іоіа (Ъ.). 6. Зііигиз азоіив Ъ. = Рагазііигиз азоіиз (Ъ.). 7. Ва^гиз саіѵагіиз (Ваз.) = РзеибоЬа^гиз Гиіѵійгасо (КісЬ.). 8. Ва^гиз иззигіепзіз ПуЬ. = Масгопез (Ъеіосаззіз) иззи- гіепвів- (ПуЬ.). 9. ОпусЬоііоп тапІзсЬигісиз Ваз. = НурорЬіЬаІтісЬ- іЬуз тоііігіх (Ѵаі.). 10. Сургіпиз сагріо ѵаг. тйг^о БуЬ. = Сургіпиз сагріо Ъ. 11. Сагаззіиз ѵиі^агіз ѵаг. коіепіу БуЬ. = Сагаззіиз са- гавзіиз (Ъ.). 12. СоЬіоЬагЬиз ІаЬео (Раіі.) = НешіЬагЬиз ІаЬео (Раіі.). 12а.(іоЬіоЬагЪиз ІаЬео ѵаг. тасиіаіиз ПуЬ. = НешіЬагЬиз ІаЬео ѵаг. тасиіаіиз Віеекег. 13. СоЬіо §оЬіо ѵаг. супосерЬаІиз ПуЬ. = (ІоЬіо §оЬіо Ъ. 14. СоЬіозота атигепзіз ПуЬ. = Заиго^оЬіо сІаЬгуі Вікг. 15. КЬойеиз атагиз ѵаг. зегісеиз Раіі. = КЬобеиз зегі- сеиз (Раіі.). 16. Пеѵагіо автиззі ПуЬ. = АсапіЬогЬосІеиз азтиззі (ВуЬ.). 17. Пеѵагіо сЬапкаепзіз ПуЬ. = АсЬеіІо^паіЬиз сЬапка- епзіз (ПуЬ). 18. Ме^аІоЬгата зкоікоѵіі ПуЬ. = РагаЬгатіз іегтіпа- Из (ВісЬ.). 19. Ме^аІоЬгата зкоікоѵіі ѵаг. сагіпаіиз ПуЬ. = Рага- Ъгатіз рекіпепвіз (Ваз.). 20. Сиііег аЬгатоібез ПуЬ. = Сиііег охусерЬаІиз Вікг. 21. Сиііег зіеЬоІйіі ПуЬ. = Сиііег егуіЬгоріегив Ваз. 22. Сиііег гиіііиз ПуЬ. = Сиііег топ^оіісиз Ваз. 23. Сиііег іисійиз ПуЬ. = Нетісиііег Іеисізсиіиз Іисі- сіиз (ВуЪ.). 24. Рзеийазріиз ІеріосерЬаІиз (Ра11.)= Рзеисіазріиз Іеріо- серЬаІиз (Раіі.). 1) Пр жевальскіи, Н. Путешествіе въ Уссурійс. краѣ 1867—69 гг. СПб. 1870, стр. 60—64. 1*
4 Л. БЕРГЪ. 25. Місгазріиз шіапоіѵзкіі БуЪ. = Рзеийогавіюга рагѵа (бсМс^е!). 26. Хавиз баЬигісиз Ваз. = ЕІорісЬіЬуз ЪашЪиза (КісЬ.). 27. І’гізііоДои зіетіопоѵіі БуЬ. = СіспорЬагуп^одоп ійеііа (Ѵаі.). 28. ІЯиз лѵаіескіі ЭуЬ. = Ідиз теаіескіі ВуЬ. 29. ЗдиаІіДиз сЬапкаспзіз БуЬ. = ЪеисодоЬіо сЬапкаёп- зіз (ВуЬ.). 30. Теіезісз Ьгапйіі ВуЬ. = Ьеисізсиз ЬгапЯіі (ВуЬ.). 31. РЬохіпиз Іа^олѵзкіі ВуЬ. = РЬохіпиз Іадотѵзкіі ВуЬ. 32. РЬохіпиз схекапогѵзкп ВуЬ. = РЬохіпиз сгекапоіѵ- зкіі ВуЬ. 33. РЬохіпиз гіѵиіагіз (РаІІ.) = РЬохіпиз рЬохіпиз Ь. 34. РЬохіпиз регепигиз (РаІІ.) = РЬохіпиз регспигиз (РаІІ.). 35. Ьасіізіаѵіа іас2апо\ѵзкіі ВуЬ. = Ьадізіаѵіа іасгапо^ѵ- зкіі ВуЬ. 36. РІадіо^паіЬиз з'еізкіі ВуЬ. = Хепосургіз тісгоіеріз Вікг. 37. ВагЬобоп іасизігіз ВуЬ. = ЗагсосЬеіІісЬіЬуз іасиз- ігіз (ВуЬ.). 38. Соге^опиз скасіагу ВуЬ. = Соге^опиз сЬайагу ВуЬ. 39. ТЬутаІІив йгиЬіі ВуЬ. = ТЬутаІІиз |*гиЬіі ВуЬ. 40. Заіто соге^опоісіеэ РаІІ. = Заіѵеііпиз Іецок (РаІІ.). 41. Заіто Йиѵіаііііз РаІІ. = Заіѵеііпиз іаітеп (РаІІ.). 42. Заіто Іеиеотаепів РаІІ. = Заіѵеііпиз Іеисотаепів (РаІІ.). 43. Заіто саііагіз РаІІ. = Заіѵеііпиз аіріпиз таіта (ѴГаІЬ.). 44, Тгиііа Іа^осерЬаІиз РаІІ. = ОпсогЬупсЬиз ксіа (’ѴѴаІЬ.). 45. Тгиііа ргоіеиз РаІІ. = ОпсогЬупсЬиз ^огЬизсЬа (ѴГаІЬ.). 46. Езох геісЬегіі ВуЬ. = Езох геісЬегіі ВуЬ. 47. СоЬіііз Гоззіііз ѵаг. тоЬоііу ВуЬ. = Міз^игпиз Гоззі- ііз ап^иіііісаидаіиз (Сапіог). 48. СоЬіііз ѣопі ВуЬ.=ХетасЬеі1из ЬагЬаіиІиз іопі(ВуЬ.). 49. СоЬіііз іаепіа Ь. = СоЬіііз іаепіа Ь. 50. Низо огіеиіаііз (РаІІ.) = Низо йаигісиз (Сеог^і). 51. Зіигіо зсЬгепскі (Вгсіѣ) = Асірепзег зсЬгепскі Вгсіі. 52. Реіготугоп егпзііі ВуЪ. = Ьатреіга Йиѵіаііііз (Ь.). 53. Реіготугоп геіззпегі ВуЪ. = Ьатреіга ріапегі (В1.). Болѣе половины, описанныхъ Б. И. Дыбовскимъ новыхъ видовъ, оказались при- надлежащими къ уже ранѣе извѣстнымъ; точно также и почти всѣ названные имъ вновь роды не новы; объясняется это тѣмъ, что живя въ удаленіи отъ всѣхъ научныхъ библіотекъ, почтенный натуралистъ не имѣлъ подъ руками литературы по рыбамъ Китая. Тѣмъ не менѣе, описанія и измѣренія Дыбовскаго сдѣланы такъ тщательно, что по нимъ всегда можно безошибочно опредѣлить, съ какой рыбой мы имѣемъ дѣло. Во всякомъ случаѣ, этому автору принадлежитъ большая заслуга .въ дѣлѣ изученія Фауны Амура. Въ 1884 году на р. ЛеФу (бассейнъ оз.Ханка) собиралъ Ѳ. Плеске. Его коллекцію обработали С. М. Герценштейнъ и Н. А. Варпаховскій, которые въ своемъ почтен- номъ трудѣ (1887) даютъ перечень 50 видовъ рыбъ изъ бассейна Амура, принадлежащихъ къ сем. 8еггапі(Іае, Сойійае, СазіегозіеИае, Бабійае, ОрЬісерЬаІібае, Зіінгійае и Сурті- нісіае. Эти авторы свели значительную часть описанныхъ Дыбовскимъ видовъ къ ранѣе извѣстнымъ. Хотя и не лишенная нѣкоторыхъ ошибокъ, ихъ работа значительно способ- ствовала выясненію истиннаго состава Фауны рыбъ Амура. Ими описано было 5 новыхъ видовъ: 1. Сазіегозіеиз Ьиззеі АѴагр. = Рудозіеиз віпепзіз (СиісЬ.). 2. НурорЪіЬаІтісЬіЬуз (ІуЬохѵзкіі Негг. = НурорЬіЬаІтісЬіЬуз тоііігіх (Ѵаі.). 3. Осіопета ріезкеі Негг. = ЬсГиа созіаіа (Кеззі.). 4. Еіеоігіз Йуіиігзкіі > = ? регссоии8 1еЬпі р К 5. Еіеоігіз ріезкеі > Кромѣ того Герценштейномъ п Варпаховскимъ отмѣченъ чрезвычайно интерес- ный Фактъ нахожденія въ Уссури Орііісерііаіиз по сборамъ Максимовича. Изъ бассейна оз. Ханка на Рыбопромышленную выставку Ѳ. Буссе была послана небольшая коллекція рыбъ, поступившая въ нашъ Музей и обработанная (1892) Н. А. Вар- паховскимъ.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОБОСІА АМИКЕК8І8). 5 Н. А. Крюковъ (1894) собралъ небезполезныя разспросныя свѣдѣнія о промысло- выхъ рыбахъ Амура; къ сожалѣнію, они много теряютъ вслѣдствіе незнакомства автора съ ихтіологіей. Въ 1899—1902 годахъ производилъ въ низовьяхъ Амура (а также въ Охотскомъ морѣ) Фаунистическія и гидрологическія изслѣдованія В. К. Бражниковъ, собравшій тамъ значительныя коллекціи прѣсноводныхъ рыбъ, поступившія въ Зоологическій Музей Ака- деміи Наукъ1). Изъ этихъ сборовъ описанъ мною новый видъ сома Масгопез (Ъеіосаззгз) Ъгазігпікогоі изъ лимана Амура. Кромѣ того В. К. Бражниковъ произвелъ весьма цѣпныя наблюденія надъ біологіей кеты и горбуши (1900). ( П. Т. Быковъ въ 1894 и 1896 годахъ доставилъ нашему Музею коллекціи рыбъ изъ Хабаровска и напечаталъ замѣтку о рыболовствѣ по Амуру (1897). В. К. Солдатовъ и И. В. Палибипъ собирали во время своихъ путешествій (1899) рыбъ въ бассейнѣ Херулюпа (Керулена), оз. Буиръ-нора и р. Халхи. Частью онѣ были обра- ботаны А. М. Никольскимъ (1904), описавшимъ по сборамъ этихъ авторовъ, а также другихъ (см. ниже) слѣд. новые виды: 1. АсапіЬо^оЪіо раІізсЬеѵзкіі Ыік. = НешіЬагЬиз ІаЬео ѵаг. тасиіаіиз Вікг. 2. АсапіЬо§оЫо охугЬупскиз Хік. = НешіЬагЬиз ІаЬео (Раіі.). 3. Нетісиііег ѵаграсЬоѵзкіі Ыік. = НешісиИег Іеисізсиіиз (Ваз.). 4. Нетісиіігеііа зоійаіоѵі Ыік. = Ібиз лѵаіескіі БуЬ. 5. Пззигіа ІеріосерЬаІа Кік. = Міз^игпиз Гоззіііз ап^иіііісаисіаіиз (Саиі.), частью же приходятся въ настоящей работѣ. Въ томъ же 1899 году В. К. Солдатовымъ передана въ нашъ Музей небольшая > коллекція рыбъ изъ Уссури, принадлежавшая Читинскому Музею. Н. Гочѵіег описалъ (1900) Ъеисізсиз /атпгіті Готсі. = ІЛиз іѵаіескіі Буѣ. изъ бассейна'Сунгари, а также указалъ на нахожденіе тамъ ОрзагіісЫІгуз Ъйіепз СИіпіЬ. Въ 1900—1901 году П. Ю. Шмидтъ собралъ коллекцію рыбъ въ Харбинѣ и на Уссури у ст. Иманъ. Въ теченіе 1902—1906 года Н. А.Пальчевскій (Владивостокъ) производилъ сборы рыбъ въ бассейнѣ Уссури, въ оз. Ханка, у Владивостока и въ лиманѣ Амура; его обиль- ные и цѣнные сборы поступили въ нашъ Музей, и обработка ихъ послужила однимъ изъ главныхъ мотивовъ къ написанію этой работы. Между прочимъ Н. А. Пальчевскимъ доставленъ изъ бассейна Уссури новый видъ сига, описанный мной (1906) подъ назва- ніемъ Сотедопиз иззигіепзіз. Въ 1903 году А. Г. Мягковымъ была собрана коллекція рыбъ изъ р. Дачуана у Сянъ-сина, басс. Сунгари, изъ которой мной описанъ новый подвидъ Ріюхіпиз регспигиз тапізскитісиз. I) Списокъ ихъ .данъ мною въ 1907 г. въ приложеніи къ работѣ г. Бражникова: «Мат. по Фаунѣ рус. вост. морей».
6 Л. БЕРГЪ. Въ теченіе 1904—1908 гг. появилось нѣсколько моихъ работъ, затрагивающихъ отчасти или цѣликомъ рыбъ бассейна Амура, относящихся къ сем. Асірепвегісіае (1904), Заітотсіае (1906), Сургіпісіае (1906 — 8) и Реіготугоиісіае (1906). И. А. Байковъ въ 1907 г. собралъ изъ бассейна р.Мудань-цзяна (притокъ Супгари) весьма цѣнную коллекцію рыбъ, изъ которой мной описанъ новый видъ ЪерІоЪоІіа тап- ізсііигіса. Шт.-кап. В. К. Арсеньевъ доставилъ нѣкоторыхъ рыбъ изъ Хабаровска, а также многочисленные сборы изъ Зауссурійскаго края (1906—8), хотя не относящіеся уже къ бассейну Амура, но способствовавшіе разъясненію географическаго распространенія амур- скихъ рыбъ. Объясненіе терминовъ. Длина тѣла — разстояніе отъ вершины рыла до конца чешуйчатаго покрова у основанія хвостового плавника или, если чешуи нѣтъ, то до основанія лучей хвостоного плавника. Если не оговорено особо, то всюду длину тѣла слѣдуетъ понимать такъ, какъ указано сейчасъ (при описаніи сем. Заішопісіае часто приходится пользоваться дливой тѣла, измѣряемой по йшііі’у, т, е. до конца среднихъ лучей хвост. плав.). Длина всею тѣла — отъ вершины рыла до конца крайнихъ лучей хвостового плавника. Величины, ука- зывающія предѣльные размѣры рыбы, относятся къ длинѣ всего тѣла. Длина головы — отъ вершины рыла до конца задняго (наиболѣе удаленнаго) конца крышечной кости (орегсніит), причемъ перепонка, окаймляющая задній край орегсиінш, не идетъ въ счетъ длины головы. Длина рыла или преділазничный отдѣлъ головы — отъ вершины рыла до передняго края глаза. Заглазничиый отдѣлъ головы — отъ задняго края глаза до конца жаберной крышки. Діаметръ глаза, если не указано особо, берется продольный. Ширина лба или межглазничное пространство. Длгіна хвостовою стебля — отъ вертикали конца анальнаго плавника до основанія хвостового (или до конца чешуйчатаго покрова), считая посреди тѣла. Антедорсалъное разстояніе — отъ вершины рыла до основанія первыхъ лучей спинного плавника, считая по спинѣ. ІІостдорсалъное разстояніе — отъ вертикали конца спинного плавника до основанія хвостового, считая посреди тѣла. 7? — спинной плавникъ. А — анальвый (заднепроходный, подхностовой) плавникъ. О — хвостовой плавникъ. 2* — грудной плавникъ. V — брюшной планникъ. Высота I) и А — высота наибольшаго луча ихъ. Длина Ра V — отъ мѣста прикрѣпленія до вершины. Длина I) и А — отъ перваго (хотя бы зачаточнаго) луча до конца послѣдняго пли до конца перепонки, если она есть. Римскія г^ифры въ формулахъ числа лучей плавниковъ означаютъ колючіе, невѣтвистые лучи. I. I. (Ііпеа Іаіегаііз) — боковая линія (у йаітопідае считается вмѣсто нея число поперечныхъ рядовъ чешуй). гад.. Ьг. (гасііі ЬгапсЬіозіе^і) — лучи, поддерживающіе жаберную перепонку. зр. Ъг. (зріпае Ъгапсіііаіез) — жаберныя тычинки. Нумера предъ мѣстонахожденіями относятся къ коллекціямъ Зоолог. Муз. И. Акад. Наукъ. Стоящія за годомъ цифры въ скобкахъ означаютъ количество экземпляровъ; если послѣднее не указано, то имѣется всего одинъ экз. Стилъ — всюду старый. Измѣренія — въ миллиметрахъ.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (1СНТНУОЕО0ІА АМПКЕИ8І8). Егкіагипд бег АЬкйггипдеп. II т аисЬ Деп Регзопеп, тѵеІсЬе пісЫ Дег гиззізсЬеп ЗргасЬе тіісЬіі^ зіпсі, Діе ТаЬеІІеп Дег КогрегѵегЬаІіпіззе гидйп^ІісЬ га тасЬеп, ЬаЬе ісЬ ГоІ^епДе ВегеісЬпип§еп еіп^еГйЪгі: X — Йіе-Тоіаііап^е, ѵоп Дег Зріігѳ Дег ЗсЬпаиге Ьіз гиг Брііге <1ег ЗсЬ^апгЯоззе ^етеззеп (Гйг Діе Баіто- иіДсп ееііеи Діе ѵоп Зтііі еіп^еГііЬгіеп ВегеісЬпип^еп). 2 — Діе Кбгрегіапде, ѵоп Дег Брііге Дег ЗсЬпаиге Ьіз гиг Вазіз Дег БсЬ^ѵапгЙоззе ^етеззеп. с — Діе КорПап^е. т — Діе КорГЬбЬе. п — Діе КорГЬгеііе. о — Дег ХопзііиДіпаІДигсЬтезвег Дез Аи^ез. г — Діе Ьап^е Дег ЗсЬпаиге. і — Дег ІпіегогЪііаІгаит (Діе ЗіігпЬгеііе). ор — Дег АЬзіапД гѵѵізсЬеп Дет Ьіпіегеп ЕпДе Дез Аи^ез ипД Дет Ьіпіегеп ВапДе Дез Орегсиіит. II — Діе ^гбззіе КогрегЬбЬе. ЛД ТТА — Діе КогрегЬбЬе ат АпГап^е Дег Богзаі- гезр. АпаІЯоззе. 1і — Діе кіеіпзіе КогрегЬбЬе. р — Діе Ьап^е Дез ЗсЬтсапгзііеІез. х — Дег АЬзіапД ѵоп Дег Брііге Дег ЗсЬпаиге Ьіз гит АпГап^е Дег БогзаІЯоззе. у — Дег АЬзіапД ѵоп Дет ЕпДе Дег ВогзаІЙоззе Ьіз гиг Вазіз Дег ЗсЬтсапгЙоззе. I), А, Р, V — Діе Ьап§е Дег Богзаі-, АиаЬ, Ресіогаі-, ѴепігаІЙоззе. ХД А И — Діе егоззіе НбЬе Дег ХогзаІ- гезр. АпаІЙоззе. Х7і, Аіі — Діе кіеіпзіе НбЬе » » » » Р—V — Дег АЬзіапД гѵѵізсЬеп Дет АпГап^е Дег РесіогаШоззе ипД Дет АпГап^е Дег ѴепігаШоззе. Таблица для опредѣленія семействъ.1) А. Тѣло червеобразное, голое, удлиненное, безъ грудныхъ и брюшныхъ плавниковъ. Носовое отверстіе непарное. Сем. Реіготугопісіае. Миноги. АА. Тѣло обыкновенно не-червеобразное, грудные и брюшные плавники есть. Носовыхъ отверстій два. а. Тѣло покрыто 5 рядами костяныхъ жучекъ (щитковъ). Сем. Асірепзегісіае. Осетровыя. аа. Тѣло покрыто, чешуей, пластинками, шипиками или голое, костяныхъ жучекъ въ 5 рядовъ не бываетъ. Ъ. Брюшные плавники въ видѣ колючки. Впереди спинного плавника нѣсколько отдѣльныхъ колючекъ. Сем. базіегозіеігіае. Колючки. ЪЪ. Брюшные плавники нор'мальные, не въ видѣ колючекъ. Отдѣльныхъ колю- чекъ впереди спинного плавника не бываетъ. 1) Эта таблица совершенно искусственная и годится лишь для опредѣленія рыбъ бассейна Амура.
8 Л. БЕРГЪ. с. Брюшные плавники расположены позади грудныхъ на брюхѣ. (I. Ротъ совершенно безъ зубовъ, жирового плавника нѣтъ (сем. Сдргіпісіае). е. Усиковъ пли совсѣмъ пѣтъ или, если они есть, то ихъ по болѣе 4-хъ. Подс. Сургіпіпі. Карповыя. ее. Усиковъ пе менѣе 6; небольшія рыбки, покрытыя очень мелкой че- шуей или голыя. Подс. СоЬіііШпі. Вьюновыя. (Ы. На челюстяхъ есть зубы; если же зубы плохо замѣтны, то всегда есть жи- ровой плавникъ. Усики есть. д. Усиковъ 2 или 4 пары. Сем. Зіііігігіае. Сомовыя. дд. Усикъ одинъ непарный, ва нижней челюсти. Сем. бабігіае. Тресковыя. Усиковъ нѣтъ. Тѣло по большей части покрыто чешуей. 7г. За спиннымъ плавникомъ имѣется жировой плавничокъ. Сем. Заітопіііае. Лососевыя. Іііі. Жирового плавника нѣтъ. Сем. Езосігіае. Щуки, сс. Брюшпые плавники расположены подъ грудными на груди. і. Тѣло покрыто чешуей. к. Спинной плавникъ одинъ, очень длинный, безъ колючихъ лучей. Сем. ОрІіісерІіаІШае. кк. Спинныхъ плавниковъ два. I. Въ первомъ спинномъ и въ подхвосто- вомъ плавникѣ есть колючіе лучи. Боко- вая линія есть. Сем. ЗеггапМае. И. Въ первомъ спинномъ и въ подхвосто- вомъ плавникахъ колючихъ лучей нѣтъ. Боковой линіи нѣтъ. Сем. боЬіііІае. Бычки. іі. Тѣло голое или покрытое шипиками или разроз- ненными костяными пластинками, но не чешуей. Голова уплощенная. Сем. СоНШае. Подкаменщики.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСВТНУОЬООІА АМСКЕИ818). 9 Сем. I. Реіготузопісіае. Съ каждой стороны позади головы по 7 жаберныхъ отверстій. У взрослыхъ живот- ныхъ отличимы верхнечелюстные, нижнечелюстные, язычные и губные зубы; ротъ круглый, глаза есть. Губы есть. 9 родовъ, изъ нихъ 6 въ сѣверномъ и 3 въ южномъ полушаріи. Въ Россіи 3 рода: Реіготугоп Ь., Саерготугоп Вег& и Ьатреіга Сггау. Въ бассейнѣ Амура: 1. Ьатреіга Сват. Аттосоеіез (Витёгіі) Сиѵіег. Кё^пе Апіт., ей. I, 1817, р. 119 (ЬгапсТііаІіз = Іагѵа). Ъатреіга Сггау. Ргос. Хоо]. 8ос. Ьопйоп, XIX, 1851, р. 235, 237 Ціиѵіаіъііз). — Логйап еі Еѵегтапп. ЕівЬ. К. Атегіса, I, 1896, р. 12. — Вег&. Виіі. Асай. РёіегаЪ., XXIV, 1906, р. 180. Аттосоеіез Логйап еі Гогйісе. Апп. Кедѵ Тогк Асай. 8с., III (1883—§5), р. 290 (ех рагіе, ехсі. СЪлІоріе- гиз еі Епіозркепиз). Реіготугоп вр. аисіогиш (ех рагіе). Верхнечелюстная пластинка широкая, нормально развита, несетъ на каждомъ концѣ по зубу (иногда у Ь.ріапегі между этими зубами бываетъ средній рудиментарный зубчикъ). Нижнечелюстная пластинка съ (5) 6—9 зубами, изъ коихъ внѣшніе увеличены или же двураздѣльны. Губные зубы разбросаны въ безпорядкѣ; внутреннихъ боковыхъ 3 или 4; они всегда увеличены и двураздѣльны (иногда трехраздѣльны). Передняя язычная пластинка безъ срединнаго углубленія, несетъ 9 —19 зубчиковъ, изъ коихъ средній увеличенъ. 2 спин- ныхъ плавника; второй переходитъ въ хвостовой. Европа, Сѣв. Азія (рѣки Сѣв. Ледовитаго Океана, бассейнъ Амура, Японія), Сѣв. Америка (къ югу до Мексики). 4 вида. Въ Россіи и въ бассейнѣ Амура: а. Верхнечелюстные и нижнечелюстные зубы острые. Спинные плав- ники не соприкасаются. Второй спинной плавникъ треугольный, заостренный на вершинѣ. Длиной до 430 милл................’. . . 1. Ь. /Іиѵіаііііз. аа. Верхнечелюстные и нижнечелюстные зубы тупые. Спинные плав- ники соприкасаются. Второй спинной плавникъ на вершинѣ за- кругленъ. Длиной до 140 милл.....................................2. Ь. ріапегі. • Зап. Фив.-Мат. Отд. 2
10 Л. ВЕРГЪ. 1. Ьатрѳѣга ПиѵіаШіз (Ь.)1). Рѣчная минога. « Ьатреіга ѵагіе^аіа: КапаЬАізсЬ » (поп Ьіпотіпаі, аиЬРеіготугоп тагіпив сатіѳсЪаіісиа [поп ігіпотіпаі], ех рагіе) Тііеѳіиа. Мёш. Асай. Зі.-РёіегаЪ., III, 1811, р. 247 (Зіеііег М8.: КатіасЬаіка, ВоІасЬа]а-Г1., 18. VI, 1738: «тапйіЬиІае йепіаіае, аирегіог йиоЬпз, іпГегіог аіх йепііЬив»). Реіготугоп /Іиѵіаііііз? РаІІав. 2оо^г. Воаѳ.-Ааіаі., III, 1811, р.67 (виЬ «іатреіга сатізскаііса еіс...... — Мегк М8.: «ЙепііЬив йиоЪив аирга, віх іпГегіиз; СатіэсЪаіса, іп Яиѵііѳ асі тагіз ѵісіпіат і^ие еі іп Іаси- Ьиа Ггециепэ»). Реіготугоп Заропісиз Магіепа. АгсЬ. Ыаіиг^еасЬ., XXXIV, 1868, р. 3—4 (Йарап: 6 ПпіегкіеГеггакпе). Реіготугоп Ісатізекаіісиз 1 2 *) ВуЬотсѳкі (поп Тііев.). ѴегЬ. гооІ.-Ьоі. Сеа. "ѴѴіеп, XIX, 1869, р. 948 (Атиг Ъіз гига Згеіепвк; погаси пийит). Реіготугоп егпзііг БуЬотѵвкі. ѴегЬ. г.-Ь. (?. ТѴіеп, XXII, 1872, р. 220 (Атиг-Мііпйип^: ПпіегкіеГеггаЬпе 6; ѵог- йеге Иип^еоріаИе тіі 19 2йЬпеп8)). — Дыбовскій, Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. 0., VIII, п. 1—2, 1877, стр. 25 (устья Амура). Аттосоеіея аигеиз Веап. Ргос. П. 8. Хаі. Миа., 1881, р. 159 (Тикоп-К., Аіаака: «тапйіЬиІагу ^ііЬ 7 сиарв», опіу 1 врес. кпо^ѵп.). — Вгоѵп (тоойе. Еіѳкегіез оГ П. 8., I, "ѴѴааЬ. 1884, рі. 251 (аате зресітеп). — Догйап еі Еогйісе. Апп. Хечѵ Хогк Асай. 8с., III (1883—85), р. 292 (серіей). Ъатреіга аптеа йогйап еі Еѵегтапп. Г'ізЪ. Ы. Атегіса, I, 1896, р. 13 (Аіазка, зес. Веап). Ъатреіга заропіса Наііа. Апп. 200І. ]ароп. IV, № 1, 1901, р. 22, 25 (Нопйо). — Догйап еі Зпуйег. Ргос. И. 8. Хаі. Мпз. XXIII, 1901, р. 733 (аоиіЬ. Нопйо). ЪатреігаЦиѵіаііііз Вег^. Виіі. Асай. 8с. РёіегзЬ., XXIV, 1906, р. 181 (Ьіег в. йЪгі^е Зупопуте). Ъатреіга ѵагіедаіа («Тііез.») Граціановъ. Опытъ обзора рыбъ Росс., М., 1907, стр. 12 (вес. Тііеаіиа еі Ву- Ъохѵэкі). Ъатреіга ]ІиѵіаІіІІ8 Вег&. Апп. Миа. 2оо1. РёіегвЬ., XIII, 1908, р. 71 (Апайуг-Е1., № 14371: ПпіегкіеГеггаЬпе 7). Мѣстныя названія. ТИмноіъ (Дыб.); японцы на Хондо яцумеунаги (= восьмиглазый угорь йогй. еі Зпуй.). 10656. Хабаровскъ (СЬаЬагошк). Быковъ 1894 (1). 14078. » » Арсеньевъ 1907, 21. I (19). Описаніе. Нижнечелюстныхъ зубовъ 6—7‘ изъ нихъ крайніе увеличены и часто раздвоены (среднихъ 4—5, чаще 4). Передняя язычная пластинка съ 15 —19 зубчиками, т. е. съ каждой стороны средняго увеличеннаго зуба по 7—9 зубчиковъ. Внутреннихъ боковыхъ губныхъ зубовъ по 3 съ каждой стороны; каждый зубъ раздвоенъ (у европей- скихъ бываютъ (особенно средній) иногда даже трераздѣльны). Верхніе губные зубы раз- бросаны въ безпорядкѣ, ихъ 20—30 числомъ4); нижніе — въ одинъ рндъ. За нижне- челюстной пластинкой находится складка, снабженная 4—5 напиллами. Длина головы (до перваго жабернаго отверстія) немного менѣе пространства занимаемаго жаберными отвер- стіями (у невскихъ экз. длина головы больше жабернаго пространства или равна ему), рѣже равна или чуть больше послѣдняго. Длина до 430 мм. 1) Въ нижеслѣдующемъ приводится синонимія лишь для Вост.Азіи; подробную синонимію этого вида см. въ моей работѣ Впіі. Асай. РёіегаЪ. 1906. 2) Въ текстѣ искажено вслѣдствіе опечатки; испра- влено въ т. XXII, 1872, р. 221. 3) Типъ въ Зоолог. Музеѣ Варшав.Унив.; см. Сини- цынъ, стр. 54. 4) Ивогда въ расположеніи ихъ замѣчается нѣкото- рое подобіе того, что наблюдается въ этомъ мѣстѣ у Реіѵ. тагіпи8-} ср. также Згаііі. Зсапй. ЯѳЬ., II, 1895, р. 1190—1.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНѴОЬООІА АМПКЕК8І8). 11 Оітепвіопез (шш). Измѣренія въ миллиметрахъ. » Імтреіга /Іиѵіаігііз. Ъ. ріапегі. № 14457. ЗсЬапасЬі. № 10656. СЬаЬаго^ѵэк. № 14078. СЬаЬагохѵзк. 21. XII. 1906. Зі.-РеіегзЬиг^. № 7814. ТоЬоІ-П. Вся длина (Ьов^іі. іоіаііз) 430 415 385 348 322 370 148 Разстояніе отъ передн. конца тѣла до нерваго жабернаго отверстія (Оізі. а таг^іпе апіегіоге согрогіз ай 1. огійсіиіп ЬгансЬіаІе) . . . 39 42 43% 86% ; 36 41% 17 Пространство, занимаемое жаб. от- верст. (Зраііит ЬгапсЬіаІе). . . 43 45 43 30 34 35 15 Діаметръ глаза (о) 4 6 6 5% 5% 6 3 Отъ передн. конца тѣла до передн. края глаза (г) 26 26 28 24 23 26 10 Отъ передняго конца тѣла до на- чала 1 спив. плав. (х) . . . • . 220 218 205 170 170 190 74 Длина 1 спив. плав. (II)) 56 56 52 55 46 51% 23‘/2 » 2 » » (III)) са. 100 са. 100 — 83 73 са. 100 38 Высота 1 спив. плав. (11)27). . . . 4 4 — 9 7 4% 4 » 2 » » (111)3). . . . 13 11*4 12 17») 15% і) Ю 7 Разстояніе между 1 в 2 спвв. (Бізі. II) —III)) 25 18 22 Ю% 12 19 0 Разстояніе отъ апнз до конца тѣла (І>І8ѣ. бе апо ай согрогіз Япет). . 120 105 107 100 78 110 43 Сравнительныя замѣтки. По описанію Дыбовскаго, у амурской Ь. егпзіг 4 среднихъ зуба на нижнечелюстной пластинкѣ. Изслѣдовавъ наши экземпляры изъ Хабаровска, я на- хожу, что у 13 изъ нихъ среднихъ нижнечелюстныхъ зубовъ четыре, а у 7 — пять. У типичной Ъ. (Іиѵіаііііз изъ Европы обыкновенно бываетъ пять среднихъ зубовъ, но встрѣ- чается какъ исключеніе 42). Просмотрѣвъ снова нашу коллекцію, я у невскихъ экземпляровъ нахожу всегда 5 сред, нихъ зубовъ, но у экземпляра изъ р. Выгъ (№ 8545), впадающей въ Онежскій заливъ, — четыре, у 9 экз. изъ р.Онеги (№ 12159) у всѣхъ по четыре, у экземпляра изъ Петроза- водска (№8829) — пять, изъ Тавды (№9028) — четыре, изъ Тобола (№.7814) — четыре, изъ Туры (№ 9066) — у двухъ по четыре, у одного — пять, у двухъ экз. изъ Обской губы (№ 11160) по пяти, у экз. изъ Сахалина (№ 6587) у одного — пять, у другого — четыре. Удвухъ енисейскихъ экземпляровъ («Реіг. сіепіех» Апііші), по Аникину, у одного было всего 6 нижнечелюстныхъ зубовъ, а у другого 8. Для японскихъ миногъ НаНа указываетъ четыре среднихъ зуба, но Догбап и Зпубег находили и 5, и даже 6.- 1) По даннымъ Зтііі’а (Зсапй. ГізЬ. II, р. 1191—2) у шведскихъ Ъ. $иѵіаііІІ8 высота 2 спин. плав. соста- вляетъ 14.4—18.7% дливы головы и груди (считая вмѣстѣ); у измѣренныхъ мною невскихъ экз. это от- ношеніе составляетъ 25—22 о/0, по Кесслеру (Рыбы СПб. губ., стр. 218) 21 °/0. Варіаціи высоты 2. спмвн. □лав. такъ велики, что этому признаку врядъ ли можно придавать значеніе. 2) Зшіи. Зсапй. ГізЬ. И, 1895, р. 1191, 353 но экз. нзъ Архангельска.
12 Л. ВЕРГЪ. Два экземпляра камчатской миноги, одинъ добытый Меркомъ (описанъ Палласомъ), другой Стеллеромъ (описанъ Тилезіусомъ), имѣли по 4 среднихъ зуба, по заключать изъ этихъ случайныхъ сборовъ о томъ, что у камчатской рѣчной миноги всегда 4 зуба нё- возможно, подобно тому какъ и рѣчная минога, извѣстная по одному экземпляру изъ Аляски (описана подъ именемъ Аттосоеіез аигеиз\ имѣющему 5 среднихт^ зубовъ, весьма вѣро- ятно можетъ имѣть и 4. Такимъ образомъ, количество нижнечелюстныхъ зубовъ не можетъ служить діагности- ческимъ признакомъ для выдѣленія восточно-сибирскихъ и японскихъ (и вообще азіатскихъ) миногъ ни въ особый видъ, ни въ особый подвидъ, такъ какъ въ одномъ и томъ же мѣстѣ встрѣчаются особи съ 7 и съ 6 нижнечелюстными зубами. Если угодно, можно особи съ 6 зубами, въ отличіе отъ типичной {Іиѵіаііііз, называть но праву пріоритета ѵаг. ^аропіса Магі., причемъ этотъ варіететъ окажется распространенныхъ, наряду съ типичной Формой, въ Японіи, въ бассейнѣ Амура, во всей Сибири и въ Сѣв. Россіи. «Ілипреіга ѵагіедаіа» «Тііезіпз», приводимая Граціановымъ, есть несуществующее въ систематической ихтіологіи названіе, произвольно сочиненное по пе биноминальному на- званію, данному Тилезіусомъ для камчатской миноги, найденной Стеллеромъ1); равнымъ образомъ и названіе сатізсігаіісиз Тііезіпз было употреблено какъ не триноминальвое, почему его нужно совершенно выкинуть изъ систематической номенклатуры, тѣмъ болѣе, что — во первыхъ оно уже было употреблено однажды (въ 1869 году) Дыбовскимъ биноминально и въ данномъ случаѣ является синонимомъ амурской миноги (Ъ. етзіі или Ъ. /Іиѵіаііііз), а во вторыхъ, потому что по описанію Тилезіуса совершенно нельзя ска- зать, съ чѣмъ мы имѣемъ здѣсь дѣлоа). 1) См. объ этомъ въ моей замѣткѣ въ Тр. СПб. О. Ест., ХХХѴП, в. 1, № 7-8, 1906. 2) «Реіготугоп тагіпиз сатІзсЬаІісиз» («Мизіеіа зіѵе Ьатреіга сатізсЬаііса») былъ найдевъ Тиле- зіусомъ 30 іюля 1804 г. въ гавани Петропавловска. Описаніе зубного аппарата этой миноги, данное Тиле- зіусомъ (Мёт. Асай. РёіегзЬ., III, 1811, р. 243, ІаЬ. IX, тоже безъ рисунка нъ Раііаз. Хоо«г. Возз.-Аз., III, 1811, р. 69) настолько сумбурно, что изъ него ничего нельзя заключить. Па рисункѣ же нъ томъ мѣстѣ, гдѣ должна быть верхнечелюстная пластинка, изображено двѣ пары зубовъ, во всемъ похожія на боковые губные зубы. На меня производитъ впечатлѣніе, что это просто неумѣлый рисунокъ, сдѣланный съ обыкновенной Ь.Ци- ѵгаііііз, хотя, конечно, ничего опредѣленнаго сказать нельзя. Догйап и Еѵегтапп (ЕізЬеэ X. Атегіса, III, 1898, р. 2745) внесли порядочную путаницу своимъ толкова- ніемъ этого «Реіготугоптагіпиз сатізсЬаіісиз». Чтобы разобраться въ ихъ толкованіи, приведемъ ихъ сино- нимію и слова: «ЕліозрЬепиз сатІзсКаІісиз (Тіъезшз). «Реіготугоп тагіпиз сатізсЬаіісиз Тііезіпз. Мёт. Асай. РёіегзЪ. 1809, 240, \ѵііЬ ріаіе (КатсЬаІка). «Реіготугоп сатізсігаіісиз Тііезіпз, 1. с., 241. «Ьатреіга ѵагіедаіа (ЗіеІІег М8.) Тііезіиз, 1. с., 247 (ВоІзсЬауа К., КатсЬаІка). «?Реіготугоп тагіпиз сатізсігаіісиз Раііаз. 2оо§г. Еозз.-Азіаі. III, 1810, 67 (Реігораиізкі). «А Іатргеу Іакеп Ъу Зіеііег іп іЬе ВоІзсЬау Еіѵег, «КатсЬаІка, Ьаз поі Ъееп гесогйей Ьу зиЬзедиепі кгі- «Іегэ.... 2 іееіЬ аЬоѵе, 6 Ьеіочѵ. А й§иге риЫіэЬей Ьу Ті- «Іезіиз зЬотсз ІЬе иррег ІееіЬ аз Ъійй, апй 9 ІееіЬ Ьеіохѵ. «Раііаз йезсгіЬез вресітепз Ггот іЬе зеа аі Реігораиізкі «аз 7 іпсЬез 1оп§, поі тагЫей пог ѵагіедаіей. ТЬе зресіез «оГ 8іеІ1ег із ргоЬаЫу ап Епіозрііспиз. ТЬаі о! Раііаз «шау Ье іЬе зате, ог іі тау Ье а Ьатреіга, аіііей іо ог «ійепіісаі хѵііЬ Ь. агѵгеа.» Прежде всего рисунокъ Тилезіуса изображаетъ эк- земпляръ миноги, пойманной не Стеллеромъ, а самимъ Тилезіусомъ. Во вторыхъ, описаніе Реіготугоп тагіпиз сатізсііаіісиз въ 2оо§гарЬіа Палласа есть дословная
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (іСНТНУОЬОбІА АМПКЕ№І8). 13 По описанію Дыбовскаго у амурской миноги на передней язычной пластинкѣ 19 зу- бовъ (9—і—І -н 9); этому признаку Іогііап и Зпубег (1. с.) склонны придавать видовое значеніе. Для европейской — обыкновенно ^указывается 5 -+-1 -+- 5 или 6 —4— 1 —ч— 6 или 7-І-ІЧ-71). Однако, у многочисленныхъ экземпляровъ изъ Хабаровска (Л1?. 14078) я на- хожу отъ 15 до 19 зубовъ, изъ Сахалина (№ 6587) 13—15, а у экз. изъ Базеля отъ 11 до 15. Очевидно, и этому признаку нельзя придавать видового значенія. Аттосоеіез аигеиз Веап извѣстенъ всего по одному (взрослому) экземпляру изъ Аляски, у котораго описывается на нижнечелюстной пластинкѣ 5 среднихъ зубовъ; это, по всѣмъ признакамъ, типичная Ъ. /Іиѵіаііііз. Граціановъ, правда, въ опредѣлительной таблицѣ (І.с., стр. 72)), указываетъ, что у I/. аигеа «длина головы содержится въ длинѣ тѣла болѣе 10 разъ», а у /Іиѵіаііііз «менѣе 10 разъ», — однако, очевидно, что Веап считалъ длину головы до передняго жабернаго отверстія («Ъеа<1 зЪогІег іѣап Іііе зрасе осспріеб Ьу іѣе ЬгапсЫаІ орепіо^з» или «Ііеаб зѣогіег ѣііап іЬогах» у Зогсіап’а и Еѵеттапп’а), что ясно видно и изъ рисунка, сдѣланнаго съ того же экземпляра и находящагося въ атласѣ Вго^ѵп Сгообе’а (перепечатанъ у Іогбап’а и Еѵеттапп’а, рі. II, й&. 5). Распростаненіе. Типичная і. /Іиѵіаііііз водится въ Скандинавіи, Англіи, Средней Европѣ, Италіи, въ Европ. Россіи преимущественно въ бассейнѣ Сѣв. Ледовитаго океана и Балтійскаго моря. Въ бассейнѣ Чернаго м. рѣдка, въ бассейнѣ Каспія, какъ кажется, отсутствуетъ. Вся Сибирь; бассейнъ Амура, Сахалинъ, Японія, Камчатка, Аляска. Въ Туркестанѣ отсутствуетъ. Въ бассейнѣ Амура рѣчная минога съ достовѣрностью извѣстна отъ Хабаровска и до устьевъ, но, вѣроятно, встрѣчается и выше (до Срѣтенска?). перепечатка изъ Тилезіуса, вставленная послѣднимъ; такимъ образомъ, непонятно, почему передъ цитатой изъ Палласа стоитъ знакъ вопроса. Далѣе, совершенно непонятно,почему описаніе Стел- лера должно относиться къ роду Епіозрііепиз: у Стел- лера опредѣленно сказано, что у его миноги два зуба на верхней челюсти, тогда какъ родовымъ признакомъ для Епіозрііепиз служитъ присутствіе трехъ верхне- челюстныхъ зубовъ. Это обстоятельство также пре- пятствуетъ видѣть въ миногѣ, изображенной Тилезіу- сомъ, представителя сейчасъ названнаго рода. Подъ тѣмъ же названіемъ Епіозрііепиз сатізсііаіі- сиз Логйав & ОіІЬегі (Еізй. Вегіп§ зеа, 1899, р. 434) приводятъ личинку изъ р.Паратунки у Петропавловска, пойманную Стейнегеромъ; въ Еізй. №. Атегіса, IV, 1900, р. 3231, р]. 1, 4 та же личинка изображена подъ названіемъ Епіозрііепиз ітідепіаіиз и, наконецъ, у Логдап’а въ биісіе іо зіийу оГ бзйев, I, 1905, р. 495 тотъ же рисунокъ свабженъ подписью Еатреіта сат- ізскаііса (Тіі.). По поводу этой личинки можно опредѣ- ленно сказать только, что эта личинка изъ сем. Реіго- шуховійае; болѣе точное опредѣленіе пока невозможно; судя же по рисунку, она рѣшительно ничѣмъ не отли* чается отъ Еатреіта /Іиѵіаііііз, 1) ЗіеЬоІсі. бйззчѵаззегі. Міііеіеигораз, 1863, р. 373 (13 зубовъ). — Кесслеръ. Рыбы СПб. губ., 1864, стр. 219 (отъ II до 13 зубовъ). — Ьі11]еЬог§. 8ѵегі§ез осѣ №ог§ез йзкаг. III, 1891, р. 693 (11—15 зубовъ). — 8шііі, 1. с., р. 1191 (11—13 зубовъ). 2) Эта таблица, какъ и вообще почти всѣ опредѣ- лительныя таблицы, составленныя самостоятельно г. Граціановымъ (см. мой разборъ въ Ежег. Зоол. Муэ. Акад. П., XIII, 1908), совершенно неудовлетворительна; мы находимъ здѣсь, между прочимъ, днѣ рубрики: Ъу: «на задней зубной пластинкѣ 6 зубовъ» = і. ѵа- тіедаіа\ Ъ»: «на задней зубной пластинкѣ 7—8 зубовъ» = і. аигеа, Е./Іиѵіаііііз, Е.орізіііосіоп. Между тѣмъ нъ синонимы Е./іиѵіаііііз Граціановъ ставитъ Реіготу- гоп кеззіегі и Р. сіепіех — виды Аникина, у которыхъ описывается какъ наиболѣе частый случай 6 зубовъ на задней зубной пластинкѣ. Относительно Е. орізіііосіоп Сгаіх. изъ р. Невы мною уже было ранѣе указано, что это -экземпляры обыкновенной Е. /Іиѵіаііііз съ втяну- тымъ языкомъ; о і. аигеа см. выше.
14 Л. ВЕРГЪ. Сѣверо-американская Ъ. сіЪагіа (Сгіг.), распространенная по тихоокеанскому берегу, гдѣ она извѣстна отъ р. Егазег до йасгашепіо, очень близка къ Ъ. /Іиѵіаііііз, представляя, повидимому, лишь подвидъ послѣдней. По словамъ П. Быкова (1898, стр. 121), иные годы осенью въ Амурѣ миноги очень обыкновенны. Однажды миногъ появилось такъ много, что ихъ изъ прорубей выбрасывали палками на ледъ большими массами, и казаки сначала съ боязнью смотрѣли на этихъ «водя- ныхъ змѣй», но потомъ, узнавъ, что это рыба, продали китайцамъ по 20 к. за пудъ. Миноги по длинѣ достигаютъ здѣсь почти до 12 верш. Осенью онѣ ловятся въ заѣздки и на снасти. 2. Ьашреѣга ріапѳгі (Вьосн). Ручьевая минога. Реіготугоп гегззпегг ВуЬо^ѵзкі. ѴегЬ. гооІ.-Ьоі. СезеІІ. "ѴѴіеп, Х]Х, 1869, р. 958 (Опоп, Іп^ойа). — Дыбовскій. Изн. Сиб. Отд. И. Р. Геогр. О., VIII, в. 1—2, 1877, стр. 25 (Амуръ). Аттосоеіез ІаЫаіаі ЗограФЪ. Изв. И. О. Люб. Ест., Москва, ЬѴІ, в. 1, 1889, стр. 2 (Атиг; потеп пийит). Ъатреіга вр. (сГ. тіізикигіг) Наііа. Аппоі. гооі. з'ароп., Токуо, IV, № 1, 1901, р. 27 (ѴѴІасІіѵозѣок, Регѵауа КеізсЬка). Ъатреіга тіізикигіі Догйап еі Зпуйег. Ргос. И. 8. Иаі. Миз., ХХШ, 1901, р. 734 (Ноккаійо, Нопйо). Ъатреіга ріапегі Вег§. Виіі. Асай. 8с. РёіегвЬоиг^, XXIV, 1906, р. 184. — Апп. Миз. 2оо1. РёіегзЬ., III, 1908, р. 71 (Коіута, Апайуг). Мѣстныя назвавія. Въюнъ^ миногъ; бурят. хорхой-сагасу (= «червь рыба») (Дыбовскій). 14457. р. Шаньши у ст. Хандаохедзы, басс. Сунгари (8сЬапвсЬі-Е1. ап йег Зіаііоп СЬапйаосЬейзу Зігот^еЬіеі йез 8ип§агі). Н. Байковъ, 1908, IV (1 ч-1агѵ.). Описаніе. Число зубовъ и ихъ расположеніе, какъ у предыдущаго вида (на нижней челюсти, по Дыбовскому, 6 зубовъ, столько же у экземпляра > 14457). Зубы тупые. Второй спинной плавникъ соприкасается съ первымъ. Измѣренія см. выше, стр. 11. Длина 120—150 милл. Сравнительныя замѣтки. Всегда ли у амурской ручьевой миноги 6 нижнечелюстныхъ зубовъ, можно будетъ рѣшить, имѣя бблылій матеріалъ, чѣмъ, какой былъ у меня. У сибир- скихъ миногъ изъ басс. Оби, а также изъ Колымы (см. въ моей работѣ 1908 г.) бываетъ и 6, и 7. У европейской, повидимому, всегда 7. Распространеніе. Европа, Сѣв. Азія1) вплоть до Анадыря (№ 13519), Японія, Сѣв. Америка. Въ системѣ Амура, по Дыбовскому, весьма распространенъ въ бассейнахъ, Онона и Ингоды, въ особенности въ личиночномъ состояніи; мечетъ икру въ іюнѣ. Н. А. Байковъ прислалъ намъ экземпляръ ручьевой миноги изъ басс. Сунгари длиной въ 148 мм., пойманный подъ камнями2). Приводится (НаИа) для рѣчки у Владивостока. Маакъ (1861, стр. 202) упоминаетъ Аттосоеіез Ъгапскіаііз изъ р. Уссури. Къ какому виду принадлежитъ опа, за неимѣніемъ подлинныхъ экземпляровъ, сказать нельзя. 1) Я имѣлъ въ своихъ рукахъ экз. ручьевой мивоги 2) Вмѣстѣ съ этимъ экз. прислана личпвка длиной изъ р. Голуметь, бассейна Ангары; это типичныя 228 мм., этого ли вида, не могу сказать. Ъ. ріапегі.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТИѴОЬООІЛ АМПКЕЫ818). 15 Сем. II. Асірѳпзѳгісіаѳ. Удлиненное веретенообразное тѣло покрыто пятью рядами костяныхъ жучекъ: однимъ — спиннымъ, двумя — боковыми и двумя — брюшнымИ‘(брюшные щитки иногда у очень старыхъ особей исчезаютъ); между рядами жучекъ обыкновенно разсѣяны мелкія костяныя зернышки и костяныя пластинки (щитки). Голова покрыта сверху костяными щитками, иногда (у р. Низо), съ возрастомъ частью замѣняющимися хрящемъ. Рыло удлиненное, кони- ческое или лопатовидное.. Ротъ на нижней сторонѣ головы, иногда частью переходящій и на бока, въ видѣ поперечной щели или полукруглый, опоясанъ мясистыми губами. На нижней сторонѣ рыла 4 усика въ поперечномъ ряду. Челюсти выдвигающіяся, у взрослыхъ безъ зубовъ. Глаза сравнительно малы. 4 жабры. РзеибоЪгапсІііае малы или отсутствуютъ, добавочныя жабры (оперкулярныя) у однихъ хорошо развиты, у другихъ почти редуциро- ваны. Жаберныя тычинки немногочисленны. Нѣтъ лучей, поддерживающихъ жаберныя перепонки. Жаберныя перепонки или прирощены къ ізіЬтиз, или на заднемъ концѣ сро- стаются между собой, образуя складку поперекъ ізіЬтиз. Непарные плавники съ Гиісга. Спинной плавникъ далеко позади. Плавательный пузырь у однихъ хорошо развитъ, у другихъ рудиментарный, соединенъ съ желудкомъ или пищеводомъ. Ребра хорошо развиты. Въ этомъ семействѣ два подсемейства: 1) Асірепзегіпі: зрігаспіа и рзеийоѣгапсіііае есть; два рода Низо и Асірепзег, и 2) Всарііігііупсіііпі: зрігаспіа и рзешіоЪгапсЬіае нѣтъ: два рода Всарііігкупсііиз и Рзешіозсаркігкупсііиз; всего 21—-22 вида, распространенныхъ въ Европѣ, Сѣв. и Ср. Азіи (вплоть до Кантона: Асірепзег зіпепзіз Сггау), Японіи и Сѣв. Америкѣ. Остатки Асірепзегійае извѣстны, начиная съ верхняго мѣла, именно изъ ВеІІу Віѵег зегіез по Пеег Віѵег въ Канадѣ, откуда описаны спинные щитки Асірепзег аІЬег- іепзіз ЬатЪе1). Въ бассейнѣ Амура 2 рода: а. Жаберныя перепонки срощены между собой и образуютъ подъ межжабернымъ промежуткомъ свободную складку...........2. Низо. аа. Жаберныя перепонки прирощены къ межжаберному промежутку, не образуя подъ нимъ складки..............................3. Асірепзег. 2. Нино (Вваіщт) Вевс-. «.Нммпіев» Вгапйі (ех рагіе) іп Вгапйі еі ВаізеЬиг^. Мебізіп. 2оо1о§іе, II, 1833, р. 3, 352 (кизо). иНизопез» Ріігіп^ег ипй Нескеі (ех рагіе). Аппаі. "ѴѴіепег Миаеит, I, 1836, р. 269 (кизо). Низо Вопарагіе (ех рагіе). Саіаі. теіоД. реасі еигор., 1846, р. 22 ((Іаитісиз) (потеп пшішп). «Низопез» аеи аиЪ^еп. Низо Вгапйі. Мёі. ЬіоІо§. Асаіі. 8с. РёіегзЬ., VII, 1869, р. 111 (кизо). Низо ВуЬотѵзкі. ѴегЬ. гооІ.-Ьоі. Сгеѳ. ѴѴіеп, XXII, 1872, р. 218 (рггепіаііз = сіаигісиз). Низо Вег@. 2оо1. Апг:., XXVII, 1904, р. 666 (кизо). 1) ЬатЬе. СопігіЬ. іо СапаД. Раіеопі. 111, 1902, 4°, р. 29, рі. XXI, й§. 9.
16 Л. БЕРГЪ. Жаберныя перепонки срощены между собою и образуютъ назади свободную складку подъ ізііітиз. Рыло короткое, у взрослыхъ наверху и на бокахъ хрящевое, мягкое, гибкое. Ротъ полулунный, очень большой, занимаетъ всю нижнюю поверхность рыла и иногда (у йаигісгіз) лежитъ даже частью на бокахъ головы. Усики сплющены съ боковъ. Жабер- ныя тычинки палочковидныя. Оперкулярная жабра развита слабѣе, чѣмъ у Асірепзег. Хвостовой стебелекъ не приплющенъ, и ряды жучекъ идутъ не сливаясь до самаго конца тѣла. Хвостовой нити нѣтъ. Плавательный пузыръ обширный. 2 вида: Н. Ііѵ.80 (Ь.) въ бассейнѣ Чернаго и Каспійскаго м. и Іі. сіаигісиз ((леог&і) въ бассейнѣ Амура. 3. Низо сіаигісиз (Оеов&і). Калуга. Асірепзег сіаигісиз беог^і. Веізе іт Виза. ВеісЬ. I, 1775, р. 352 (Атиг, Аг^ип, ЗсЬіІка, Опоп). Асірепзег огіепіаііз Раііаз. Хоо^г. Возз.-АзіаІ,, III, 1811, р. 107 (зес. Пеог^і еі Зіеііег). Асірепзег еіаигісиз Вгапйі & ВаІгеЬигд. Мейісіп. Хооі., II, 1833, р. 12 (зес. Сеог^і еі Раііаз). — Гіігіп^ег ипй Неске]. Апп. ѴѴіепег Мизеит, I, 1836, р. 318 (ех рагіе, ехсі. е зуп. А. зскура) (зес. Раііаз еі Вгапйі). Низо Лаигісісз Вопарагіе. Саіаі. теі. Резсі еигор., №аро!і, 1846, р. 22 (ехрагіе, ехсі. А. зскура Мёпёіг., А.ки- зопі/оггпіз Ьоѵ.) (потеп пийит). Асірепзег огіепіаііз Маакъ. Путеш. на Амуръ. 1859, стр. 28 (ЗсЬіІка Ъеі КегІзсЬіпзк; Опоп, № 11750); Пут. по Усури. 1861, стр. 201 (Пззигі, Зип^аІзсЬі, Напка-8.). Асірепзег тапізскитісиз Вазііетсзку. И. Мёт. 8ос. Хаі. Мозсои, X, 1855, р. 250 (Атиг). Асірепзег еіаигісиз Вгапйі. Мёі. Ьіоі. Асай. РёІегзЬ., VII, 1869, р. 112. Асірепзег (Зіегіеіиз) сіаиггсиз Питёгіі. Нізі. паі. роізз., II, 1870, р. 259 (ех рагіе, ехсі. е зуп. А. зскура) (зес. Вгапйі). Низо огіепіаііз БуЬолѵзкІ ѴегЬ. гооІ.-ЪоІ. Оез. ’ѴѴіеп, XXII, 1872, р. 218 (Атиг, Аг§ип, Опоп, Пззигі, Зип^аІзсЬі, Напка-8.). — Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. Геогр. О., VIII, 1877, стр. 23 (Амуръ, Аргунъ, Ононъ; въ Ингодѣ не бываетъ). Низо даиггсиз Вег§. Хооі. Апг., XXVII, 1904, р. 666. Гі^ига йеезі. •— Рисунка нѣтъ. Мѣстныя названія. Русскіе въ Забайкальѣ и на Амурѣ калуга, буряты абарга, гиляки лугичъ, гольды паркъ, маньчжуры аджй (Дыбовскій1)), китайцы цинь-хуат-юй (Базилевскій), ципгъ-хуанъ (Маакъ), монголы «кііаета» (Раііаз), орочи махтат ади (Леонтовичъ), гиляки ггатхъ-чо (Шренкъ), патха-чо (Гленъ), маленькіе валфтонгъ-нонахъ и талвадзъ-нонахъ (Шренкъ), въ Николаевскѣ тозки (Зееландъ), японцы на Амурѣ окавабука (Хоккенъ). 3194—5 Амуръ у Николаевска (Атиг Ъеі Хіко1а]еѵзк). Шренкъ. 1855 (3). 11750 Ононъ, 30 в. отъ Чиндинты, ниже усгья Борзы (Опоп-КІ., ипІсгЬаІЪ йег Мйпйип^ йег Вогз]а). Маакъ. 1855, IX. 12549 Устье Амура (Атигтйпйип^). Пальчевскій. 1902 (2). 13614 мысъ Налео, Амуръ ниже Николаевска (Атиг-Ьітап). Бражниковъ. 1902, 18. ѴШ. 13609 Уссури (Пззигі). Пальченскій. 1903 (3). Г 46—54, А 28—36. 8с. йогз. 12—15, Іаѣег. 36—46 2), ѵепіг. 10—II3). 1) По Мааку гольды, которыхъ онъ называетъ ход- зенами, именуютъ калугу аджи или адзгі, по Шренку (р. 536) гольды впже Уссури адгі и по Уссури адзи. 2) По Дыбовскому 32—44. 3) По Дыбовскому 8—12. По Палласу: 8с. йогз. 14—16, Іаі. 38—40, ѵепіг. 13.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМОКЕИ8І8). 17 Описаніе. Рыло заостренное, короткое, коническое, сбоковъ уплощенное; съ возрастомъ рыло сравнительно съ длиной головы уменьшается: у маленькихъ экземпляровъ длина рыла равна заглазппчному отдѣлу головы, а у большихъ гораздо меньше заглазничнаго пространства. Тѣло между жучками и снизу сплошь покрыто мелкими зернышками, среди которыхъ у болѣе крупныхъ экземпляровъ (1 метръ) попадаются болѣе крупныя звѣздча- тыя пластинки. У экз. длиной въ 3 метра кожа покрыта мелкими зернышками, пластинокъ нѣтъ. Ротъ громадный, полулунной Формы, еще больше, чѣмъ у бѣлуги, занимаетъ всю пижнюю сторону рыла и частью даже переходитъ на бока головы. Челюсти безъ выемокъ. Нижняя губа развита лишь въ углахъ рта (прервана па значительно большемъ протяженіи, чѣмъ у Н. 1ш8о)\ верхняя губа толстая, цѣльнокрайняя, въ углахъ рта сливается съ нижней. Усики сплющены съ боковъ, но не имѣютъ листовиднаго придатка, какъ у бѣлуги; у срав- нительно небольшихъ экземпляровъ достигаютъ нижней челюсти, а у большихъ значительно переходятъ за нее. У пе очень большихъ экземпляровъ спинныя жучки радіально зернисты, съ шипомъ, смотрящимъ назадъ и помѣщеннымъ въ задней части жучки; въ отличіе отъ бѣлуги, гдѣ шипы болѣе центральны. 1-ая спинная жучка, смотря сверху, наибольшая, слѣдующія жучки поменьше, еще дальше жучки опять увеличиваются. У экз. въ 880 милл. первая спинная жучка отстоитъ отъ затылочнаго щитка на половину своей длины; у еще боль- шихъ особей она отодвигается еще дальше. Послѣдняя спинная жучка немного больше предпослѣдней. Передъ I) нѣтъ, пластинокъ. Первая Фулькра хвостового плавника съ спинной сто- роны не велика, съ брюшной довольно велика. За апиз одна пластинка и еще одна предъ Л; за А одна пластинка. Первый лучъ Р не очень крѣпкій. Начало А подъ вертикалью сре- дины Б. Жаберныхъ тычинокъ 17—20. Цвѣтъ спины сѣрый. 500 шш. 880 шш. 3000 шш. Длина головы въ дливѣ всего тѣла (і : с) 4.0 4.2 4.5 Длива рыла въ дливѣ головы (с: г) 2.1 2.2 2.2 Заглазвичвое простр. превосход. предглазн. (ор: г) 1.0 1.1 1.3 Діаметръ глаза въ межглазн. ирос. (і: о) 3.2 3.9 — Длина спин. плав. въ длинѣ головы (с: 7>) . . . . 3.0 2.2 2.3 Сравнительныя замѣтки. Видъ этотъ очень сходенъ съ бѣлугой (Н.ііизо), отъ которой легко отличается слѣд. признаками1): а. Изъ спинныхъ жучекъ наибольшая первая. Усики безъ листовид- ныхъ придатковъ. Въ спинномъ плавникѣ менѣе 55 лучей............Н. йаитісиз. аа. Изъ спинныхъ'жучекъ первая наименьшая. Усики съ листовидными придатками. Въ спинномъ плавникѣ не менѣе 65 лучей...............Н. кизо. 1) Объ отличіяхъ по плечевому скелету см. Мейснеръ В. Тр. Каз. Общ. Ест., ХЬ, в. 6, 1907, стр. 34. Зап. Физ.-Мат. Отд. 3
18 Л. ВЕРГЪ. Для сравненія приводятся измѣренія въ миллиметрахъ экз. бѣлуги изъ Уральска (Л°. 10558) и экз. калуги изъ Амура (по Дыбовскому; величины)1). . Измѣренія — Пішепзіовеа (шш). Длина всего тѣла (I,)................ » головы (с)........................ Отъ конца рыла до рта (йе гоэігі арісе а<1 огет) . . . . Діаметръ рта (йіат. огіз)............ » глаза (о)........................ Длина рыла (г)....................... Заглазничвое пространство (ор)....... Межглазничное » (і)................ Высота головы (т).................... Толщина » (п).................. Вышина тѣла (Н).................. о ......................'. . Длина 2)............................. Вышина А (АН)........................ Длина А ...................... » Р................................. у меня не было калуги такой Н. Ііизо. Н. сіаигісиз. 700 ппп 690 тт 162 159 69 58 57 59 11 9 79 65 74 91 36і/2 34 72 69 80 64 87 79 54 55 95 64 47 53 42 36 92 107 Распространеніе. Изъ Охотскаго моря калуга входитъ только въ Амуръ. Распростра- неніе ея по берегамъ Охотскаго моря совершенно неизвѣстно. Въ Амурѣ она подымается высоко: бываетъ въ Аргуни, Шилкѣ и Ононѣ, хотя рѣдко. Въ Ингодѣ, по Дыбовскому, никогда не попадается; по объясненію Георги, потому, что эта рѣка для нея слишкомъ мелка и камениста. Въ Ононѣ же во времена Георги (1772 г.) калуга залегала въ ямы па зимовку въ большомъ количествѣ вмѣстѣ съ осетромъ; здѣсь она лежала до весны, и въ теченіе зимы по замерзаніи рѣки ее тутъ били острогами; осенью же ловили на крючья. По Онону калуга подымается довольно высоко, до устья Борзи, откуда происходитъ академическій экземпляръ, добытый въ сентябрѣ 1855 года Маакомъ; онъ имѣетъ въ длину 4 арш. 2 верш. и вѣсилъ живой слишкомъ 16 пудовъ. Дыбовскій приводитъ вѣсъ калуги въ 60 пудовъ со знакомъ вопроса.1 2) Пржевальскій разсказываетъ о калугѣ изъ 1) Неизвѣстно почему въ синонимы Низа сіаигісиз г. Граціановъ (Опытъ обзора рыбъ Росс., стр. 52) поставилъ Асірепзег зсііура Вгапйі (Мей. 2ооѣ, р. 350) и А. ЪгапЛіі СгйпіЬ. Самъ Вгавйі въ 1869 году при- зналъ, что его А. зсііура (Мей. 2ооІ., р. 350, вов р. 20) есть помѣсь между каспійской бѣлугой и шипомъ, слѣд., никоимъ образомъ не можетъ быть синонимомъ Н. да- игісиз. 2) По словамъ Г. А. Крамаренко (Тр. И. Общ. Су- дох., Пром. Отд., ч. 1, СПб. 1900, стр. 55) калуга дости- гаетъ вѣсу 60—70 пуд. и ловится въ низовьяхъ Амура въ большомъ количествѣ съ послѣднихъ чиселъ апрѣля по 20 мая; ловятъ ее также зимою подъ льдомъ и лѣ- томъ въ маѣ и іюнѣ. Промысломъ занвмаются исклю- чительно инородцы—гиляки и гольды, заготовляя рыбу вяленымъ образомъ («юкола»), а икру продавая крестья- намъ по 4—8 руб. пудъ (1894 г.). Рыбаки, живущіе близъХабаровска, занимаются осетровымъ промысломъ круглый годъ.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМПКЕИ8І8). 19 устья Уссури вѣсомъ въ 47 п. По Крюкову (1894) въ Амурѣ ловятся калуги вѣсомъ отъ 10 ф. до 40 пудовъ, въ Зеѣ до 10 пуд., въ Уссури до 30 пуд., въ Шилкѣ до 15 пуд., въ Аргуни до 7 пуд.: по словамъ того же автора, во всемъ бассейнѣ Амура добыто въ 1891 г. около 36% тыс. пудовъ калуги. Какъ сообщаетъ Маакъ (1861, стр. 201) калуги много въ Уссури; отсюда она черезъ р. Сунгачи подымается въ оз. Ханка. О ловѣ калуги въ верхнемъ Амурѣ Маакъ сообщаетъ слѣдующія свѣдѣнія: Въ Шилкѣ близъ Нерчинска изрѣдка ловится и калуга; уже въ іюнѣ начинаютъ для ловли ея устраи- вать верши, которыя всегда помѣщаются ближе къ правому берегу (мнѣ сообщили, что рыба, поднимаясь по Шилкѣ никогда не идетъ по лѣвому берегу), и въ первыхъ числахъ іюля начинается ловля. Осень 1855 г. была чрезвычайно счастлива для смѣлыхъ промышленниковъ казаковъ по изобилію крупной рыбы. Одна партія, со- стоявшая изъ 6 казаковъ, въ продолженіе 10 дней добыла (нъ Опонѣ ниже устья Борзи) 40 крупныхъ осетровъ, изъ которыхъ ни одинъ не вѣсилъ менѣе пуда, и 8 огромнѣйшихъ калугъ. Подобнаго улова никогда тамъ не было, по крайней мѣрѣ столѣтніе старики говорили, что имъ не приходилось видѣть ничего подобнаго. Причи- ною такого счастья было обмелѣніе Онона; рыба, поднявшаяся сюда по большой весенней водѣ, залегла на ямахъ я уйти изъ нихъ могла ве ранѣе, какъ въ осеннее половодье, но половодья этого не было. Вотъ какъ обыкновенно добываютъ крупную рыбу: въ темныя ночи ѣздятъ съ огнемъ на лодкѣ и высматриваютъ рыбу, которая видна весьма ясно, потому что держится на глубинѣ около одной сажени отъ поверхности воды. Ее бьютъ острогою въ спину, но не всегда она достается смѣлому промышленнику безъ хлопотъ и опасности: иногда очень крупная рыба, получивъ не совсѣмъ вѣрный ударъ, поднимается я однимъ ударомъ хвоста опро- кидываетъ лодку.1) Моггівоп3) передаетъ, что эту рыбу («Ъпап^ уи») привозятъ въ Нью-чжуанъ изъ Сунгари. Повидиму, ова заходитъ и въ нѣкоторые притоки Сунгари, напр., Мудань- цзянъ3). 3. Асірепзег Ьшке. Асірепзег Ьіппё. буаіеша паіпгае, ебіі. X, 1758, р. 237 (зіигіо). Зіигіо ВаГіпездпе. Ішіісе (Гііііоіо^іа аісПіапа. Меааіпа, 1810, р. 41, 58 («диеаіо ^епеге, сЬе йеѵе сопіепеге Іа шад^іоге рагіе йеііе аресіе йеі §епеге Асірепзег, яі роігк сотропеге йеііе зресіе, сЬе Ьаппо іі тиао согіо, е поп зраіоіаіо») (ѵиідагіз = зіигіо). 8іигіо ВаНпездие. ІсЬіЬуоІ. оЬіепаіэ, 1820, р. 794) (тасиіо&из = гиЪісипсІиз). Зіегіеіиз КаПпеадие, 1. с., 1820, р. 794) (зегоііпиз — гиЪісипйиз). « 8іигіопсз » Вгапбі іп: Вгапйі & КаігеЬиг^. Мейіс. 2оо]о§., II, 1833, р. 3 (дйісіепзіасііі)] р. 352 (зіигіо). «8іегІеіае» Вгапсіі, ]. с., р. 3 (гиікепиз). « Неіорез в В г а п а I., 1. с., р. 3 (зіеііаіиз). «Ілопізсі» Гіігіп^ег и. Неске]. Аппаі. "ѴѴіепег Мизеит, I, 1836, р. 269 (діакег = пи&іѵепігіз). «Асірепзвтези Еіігіпдег и. Нескеі, I. с. (зіпепзіз). «Нёіорез» Еіігіп^ег и. Неске], 1. с. (зіеПаіиз). «Апіасеі» Гіігіпзег п. Неске], 1. с. (зскура = дйЫепзіасііі). «Зіигіопез» Еіігіпбег и. Неске], 1. с. (кескёіъ = зіигіо X пассагі). Ілопізсиз Вопарагіе. Саіаі. теіой. резсі еигор., 1846, р. 20 (дІаЪег = писііѵепігіз). Апіасеиз Вопарагіе, 1. с., р. 20 (зскура = дйісіепзіасііі). 1 2 1) Маакъ. Пут. на Амуръ въ 1855 г., стр. 28—29. I 3) Срав. БсЬгепск, 1891, р. 536. 2) Апп. Ма§. Каі. Ніаі. (7), I, 1898, р. 266. | 4) ЕіДе Іогбап & Еѵегтапп. 3*
20 Л. ВЕРГЪ. Неіорз Вопарагіе, 1. с., р. 21 (зіеііаіиз), Зіетіееіиз Вопарагіе, I. с., р. 21 (тиікепиз). Асірепзег Вопарагіе, 1. с., р. 21 (зіитіо). Зіитіо з. Апіасеиз (зиЬ§.) Вгапйі. Мёі. Ъіоі. Асші. 8с. РёіегзЬ., ѴП, 1869, р. 112 (дйісіепзісиііі). Неіорз (зиЬ&.) Вгапбі, 1. с., р. 113 (зіеііаіиз). Зкіра (зиЬд.) Вгапсіі, ]. с. (зкіра = писііѵепітіз). Зіегіесіиз (эпЬ^.) Вгапйі, ). с. (тиікепиз). Асірепзег Вег^. 2оо1. Апа. XXVII, 1904, р. 666 (зіитіо). Жаберныя перепонки присоединены къ ізіЬтнз, не образуя складки, свободной пазади. Ротовая щель поперечная, умѣренной длины и не переходитъ на бока головы. Рыло конусо- видное или мечевидное, сбоковъ и сверху покрыто костяными щитками. Усики въ разрѣзѣ цилиндрическіе. Опекулярныя жабры хорошо развиты. Жаберныя тычинки палочковидныя. Въ остальномъ, какъ Низо. 14 или 15 видовъ1) въ Европѣ, Сѣв. и Сред. Азіи, .Японіи и Сѣв. Америкѣ. Въ бас- сейнѣ Амура 1 видъ: 4. Асірепзѳг зсИгепскі Вваыот. Амурскій осетръ. Асірепзег зіитіо (поп Ь.) РаИаз. 2оо^г. Воаз.-Азіаі., III, 1811, р. 91 (ех рагіе; М. Огіепіаіе). — Оеог^і. Веізе іт Визз. ВеісЬ, I, 1775, р. 352 (ЗсЬіІка). — Маакъ (Мааск). Пут. по Усури, 1861, стр. 200 (Атиг, Пззигі, ЗипдаізсЬі, Напка-8.). Асірепзег зсктепскі Вгапсіі. Мёі. Ъіоі. Асаб. РёіегзЬ., VII, 1869, р. 115 (Атиг, е]издие .аГЙ. та^огез; іуриз № 11772). Зіитіо зсктепскі? ОуЬонѵзкі. ѴегЬ. гооІ.-Ъоі. Сезеіі. "\Ѵіеп, XXII, 1872, р. 219 (Атиг, Пззигі, Зип^аізсЬі; Напка, Аг^ип, Опоп). — Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. Геогр. Общ., VIII, 1877, стр. 24. Мѣстныя названіи. Русскіе на Амурѣ и нъ Забайкальѣ осетръ, молодые костерка (Бражни- ковъ), буряты килимы, гиляки тпукйчъ (Дыб.) (по III рейку тукки-чо), гольды тугы, маньчжуры чуру фу (Дыбов- скій), гольды (ходзены) кирфу, китайцы цилифу (Маакъ), орочи коидохо (Леонтовичъ); гольды кундо, конгдо, сура, на Уссури килъфу и кирфу (Шренкъ, стр. 536), японцы на Амурѣ кавабука (Хоккенъ). 3196. Амуръ у Николаевска (Атиг Ъеі Міко1а]еііѴ8к). Шренкъ 1855 (зкз. 210 тт дл.). 11772. » » » » » » » (іуриз А. зсктепскі). 12689, Уссури (Пззигі). Читинскій Муз. 1899. 12696. Устье Амура, м. Налео (Атиг-Ытап). Пальчевскій 1902. 13600. Уссури, 2в.ниже устья Хора (Пззигі, ипіегЬаІЬ бег СЬог-Мйпйипд). Пальчевскій 1904,6.IX. 13601. Бухта Пуиръ, Амурскій лиманъ (Атиг-Ьітап). Бражниковъ 1902, 21. ѴП (2). 13608. Уссури (Пззигі). Пальчевскій 1903. Б 41—45, А 23—25. 8с. бога. 13—15, Іаіег. 38—42, ѵепіг. (0) 7—ІО.2) 1) Въ 2оо1. Ап7. XXVII, 1904, р. 666 мною пере- числено 16 видовъ этого рода. Въ настоящее время я пришелъ къ убѣжденію, что А. зіепогкупскиз Хікоі- зку есть помѣсь между А. тиікепиз Ь. и А. Ьаеті Вг. А. тікайоі Ні1§. есть, по всѣмъ вѣроятіямъ, синонимъ А. іпесіігозігіз Аугез. 2) По Дыбовскому I) 57—58, А 28. Зс-йогэЛІ—16, Іаі. 42—44, ѵепіг. 8—10.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНѴОЬОѲІА АМПКЕК8І8). 21 Описаніе. Рыло коническое, заостренное. Тѣло между рядами жучекъ густо и сплошь покрыто мельчайшими гребневидными зернышками; иногда ниже боковыхъ жучекъ замѣ- чаются рѣдкія, неправильно разсѣянныя, очень маленькія звѣздчатыя пластинки. Крупныхъ пластинокъ между рядами жучекъ никогда не бываетъ. Усики немного не достигаютъ пе- редняго края рта; они чуть сплющены въ дорсовентральпомъ направленіи и иногда бы- ваютъ па нижней (брюшной) Сторонѣ покрыты мельчайшими бахромками (видными въ лупу), расположенными въ два продольныхъ ряда. Нижняя губа прервана. Жаберныхъ тычи- нокъ. 40. Щитки на головѣ плотно соприкасаются, очень слабо зернисты. Ьая спинная жучка наибольшая и наивысшая, плотно соединена съ затылочной даже у очень большихъ экз., значительно превосходитъ всѣ остальныя спинныя жучки, которыя постепенно понижаются кзади1); послѣдняя спинная жучка равна по длинѣ предпослѣдней. Передъ и за Л пѣтъ пластинокъ. Первая спинная Фулькра О не увеличена, брюшная довольно велика. За аппз 5—6 небольшихъ, неправильно разбросанныхъ пластинокъ, иногда имѣющихъ стремленіе расположиться попарно-въ три ряда, иногда. (ДО 136016) замѣняющихся одной большой пластинкой или даже совершенно исчезающихъ (№ 11772). . - Одна пластинка предъ Л. За Л нѣтъ пластинокъ. - Брюшные щитки у большихъ экземпляровъ (напр., у типа, У?. 11772, длиной около 2300 мм.) могутъ совершенно от- сутствовать. ' Р на вершинѣ заострены, первый (костяной) лучъ ихъ очень сильный и почти дохо- дитъ до -верхушки плавника; верхушка Р хватаетъ до 9 —10 боковой жучки. Начало Я подъ задней третью Р. ‘ ’ Спина черная. Длина наибольшаго экзёмпляра въ Музеѣ Академіи около 2300 мм. Сравнительныя замѣтки. • Изъ р. Асірепзег въ западной части Тихаго океана кромѣ А.зсіігепскі извѣстны А.тікаАоі Ні1§\ (Сахалинъ, С. Японія), повидимому тожественный съ А. те&ігозігіз Аугез, водящимся у зап. побережья С. Америки, А. скіпепзіз Стгау, извѣстный для водъ Ю. Китая, и А. кікискіі Догсіап & Зпусіег, описанный для водъ Японіи (Мисаки)1 2). Отъ А. тікасіоі и тесіігозігіз нашъ видъ отличается полнымъ отсутствіемъ круп- ныхъ пластинокъ па бокахъ тѣла, ббльшимъ количествомъ спинныхъ и боковыхъ жучекъ, длиннымъ Р съ сильнымъ костянымъ лучомъ и пр.; отъ А. скіпепзіз — сильными грудными плавниками, меньшимъ количествомъ брюшныхъ пластинокъ, болѣе густо расположенными кожными зернышками и, наконецъ, тѣмъ, что найвысшая спинная жучка у А. скіпепзіз средняя, а не і-ая; отъ А. кікискіі — меньшимъ количествомъ лучей въР (у кікискіі 66) и большимъ числомъ боковыхъ жучекъ (у кікискіі 32); впрочемъ, послѣдній видъ извѣстенъ лишь по одному экз. въ 1800 мм. ' -• - - - 1) У экз. № 11772 — вторая и третья жучки ма- ленькія, 4-ая больше, а дальнѣйшія всѣ уменьшаются. 2) Недавно изъ Тихаго ок. у берегонъ’Японіи (пров. І^акі) описанъ А. тиііізсиіаіиз Тапака. Донгп. Соіі. Зсіепсе Токуо, XXIII, № 7, 1908, р.2І, рІ.И, 1 (длина 2285 мм.). ...... ,
22 Л. ВЕРГЪ. Асірепзег зсіігепскі. Пвзигі. № 13600. Мйпйппд ѵоп Ашиг, Риіг. № 13601. Пззигі. № 13608. Атиг Ъеі Кіко^еѵгвк. № 11772, Туриз-Ех. А, зіпепзіз. № 6667. Сапіоп. Длина всего тѣла въ милл. (X, тт) 725' 735 са. 800 са. 2300 450 Спинныхъ жучекъ (8с. йога.) 13 15 14 15 16 Боковыхъ » (8с. Іаі.) 42-42 42-42 39—40 38-41 45—42 Брюшныхъ •» (8с. ѵепіг.) 8—7 10—10 10—10 0-0 14—14 Лучей въ 2) (гай. ріппае йога.) 44 44 — 41 54 » » А (гай. ріппае апаі.) 24 24 — 23 са. 35 Въ % длины головы (°/о Іопд. саріііз): Длина рыла (с/г) 46.7 44.9 46.7 34.1 55.0 Заглазпичное пространство (°/ор) Разстояніе отъ конца рыла до начала усиковъ (йе говігі 46.4 48.2 46.7 60.2 38.5 арісе ай сіггогит Ъааіп) Разстояніе отъ основанія усиковъ до рта (йе сіггогит Ъааі 30.1 28.5 30.2 18.1 37.6 ай огет) . . . 23.2 23.2 21.0 20.6 23.4 Заглазвичная ширина рыла (ІаііСийо розіосиіагіз гозігі). . 39.1 41.2 — 40.8 22.9 Въ % длины тѣла (°/о Іопд. согрогіа): Длина головы (^/с) 19.0 18.7 21.1 16.8 24.2 Высота головы у затылка (Цт) 9.3 8.8 — 9.2 8.0 » тѣла у основанія V . 7.3 5.7 — 7.0 7.0 Длина Р (^/о).' 9.2 9.4 — 9.6 7.3 Высота Р (С/вя) — 6.0 — 4.8 6.6 Длина А (Ь/д) 4.3 4.1 — 4.5 4.6 Высота А (Цан) 6.8 7.7 — 5.2 6.6 Длина Р (Цр) 14.5 15.8 9.3 11.1 Распространеніе описываемаго осетра ограничено бассейномъ Амура. Вверхъ онъ по- дымается до Нерчинска (Георги), весьма многочисленъ въ низовьяхъ Амура, въ р. Уссури, Сунгачи и въ оз. Ханка. Біологія этого вида извѣстна очень мало. Маакъ (1861) сооб- щаетъ про него слѣдующее (наблюденія 1859 года): «Осетръ принадлежитъ къ числу рыбъ, весьма часто попадающихся и въ Амурѣ, и въ Уссури, заходитъ оттуда въ большую часть ихъ притоковъ и встрѣчается, какъ мы сами въ томъ убѣдились, въ Сунгачи и въ озерѣ Кенгка (Ханка). Хотя въ водахъ уссурійскаго бассейна онъ держится круглый годъ, однако туземцы ловятъ его только въ опредѣленное время года и именно только при низкомъ стояніи воды. Ловлей этой рыбы жители Уссури стали заниматься съ середины іюня и окончили это занятіе около 15 іюля. Въ концѣ августа па Сунгачи, близъ ея устья, мы замѣтили, что ихъ ловили самоловами.»
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМПВЕЫ8І8). 23 Амурскій осетръ встрѣчается въ Амурскомъ лиманѣ. Распространеніе же его по бере- гамъ Охотскаго моря совершенно неизвѣстно; осетры встрѣчаются по сѣв.берегамъ Саха- лина, но какіе именно также неизвѣстно. По собраннымъ Крюковымъ (1894) свѣдѣніямъ, осетръ ловится въАргуни, Шилкѣ и Нерчѣ, причемъ попадаются экземпляры отъ 5 ф. до 1 пуда, въ Зеѣ (отъ 2 ф. до 3 п.), въ Уссури (3 ф. — 5 п.), въ Амурѣ выше и ниже Хабаровска (2 ф. — 10 пуд.); всего въ бассейнѣ Амура за 1891 годъ поймано 37% тыс. пудовъ осетра. Б. И. Дыбовскій (1877, стр. 4) передаетъ, что въ Николаевскѣ рыбаки ему раз- сказывали, будто тамъ ловится стерлядь; тоже говорили рыбаки и на оз. Ханка1). Свѣ- дѣнія о стерляди повторяются и у нѣкоторыхъ другихъ авторовъа). Въ Зоологическомъ Музеѣ среди обширныхъ коллекцій Пальчевскаго и Бражникова нѣтъ стерляди. В. К. Бражниковъ сообщилъ мнѣ, что стерляди въ Амурѣ безусловно нѣтъ, а за стерлядь тамошніе рыбаки принимаютъ молодыхъ осетровъ («костерки»). Сем. Ш. ваітопійаѳ. Вопіепдег. СатЬг. Каіиг. Нізі., VII, 1904, р. 565. Мезосогасоійеит есть. Край верхней челюсти образованъ ргаешахіііагіа и тахіііагіа. Зпргаоссірііаіе соприкасается съ Ггопіаііа, но часто бываетъ покрыто рагіеіаііа, которыя могутъ встрѣчаться посреди. Вазіз сгапіі двойной. Ребра прикрѣпляются къ тѣламъ поз- вонковъ, парапоФизы очень коротки или отсутствуютъ. Еріпепгаііа (иногда и еріріепгаііа) есть. Розііешрогаіе двураздѣльное, верхняя вѣтвь его прикрѣплена къ еріоіісшп, нижняя къ іпіегсаіаге (орізіЬоііспт). Розісіаѵіспіа, какъ обыкновенно, прикрѣплена къ внутренней сторонѣ сіаѵіспіае. Небольшой жировой плавникъ. Плават. пузырь обыкновенно есть, большой. 4 жабры. Щель за послѣдней жаброй есть. Яйцеводы зачаточны или совер- шенно отсутствуютъ, и зрѣлыя яйца падаютъ въ полость тѣла. Въ бассейнѣ Амура встрѣчаются слѣд. 3 подсемейства, принимаемыя американскими ихтіологами (СИП, Іогсіап и др.) за отдѣльныя семейства1 2 3): а. Въ брюшныхъ плавникахъ не менѣе 8 вѣтв. лучей................Заішопіпі. аа. Въ брюшныхъ плавникахъ менѣе 8 вѣтв. лучей. Ъ. Въ брюшныхъ плавникахъ I 7 лучей; жаберныхъ лучей 6—7. Агдепііпіпі. ЪЪ. Въ брюшныхъ плавникахъ I 6 лучей; жаберныхъ лучей 3—4. Заіапдіпі. 1) Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, I 3) Нижеслѣдущая табличка составлева примѣни- ла 1—2, 1677, стр. 4. тельно къ амурскимъ представителямъ Заітопібае. 2) Напримѣръ, у Варпаховскаго. Рыбн. промы- селъ въ водахъ Сибири. Вѣст. Рыб. ѴІГ, 1892, стр. 229.
24 Л. БЕРГЪ. Подсем. Баітопіпі.1) Тѣло покрыто плотной чешуей. Жаберныхъ лучей 8—20. Въ брюшныхъ плавни- кахъ I 8—12 лучей. На шахіііаге есть добавочная кость. • РзеибоЬгапсЬіае есть. Жабер- ныя перепонки не срощены съ ізііішиз. Плавательный пузырь большой. Желудокъ въ видѣ изогнутой трубки безъ слѣпого мѣшка. Пилорическіе придатки многочисленны (17— 210). РагіеЫіа или не соединяются надъ знргаоссірііаіе (напр., у 8аІто), или соеди- няются (папр., у Согедопиз, взрослыхъ Віепо&гіз, у ТІіутаІІгіз) и такимъ образомъ отдѣляютъ ГгопЫіа отъ зиргаоссірііаіе. Икрометаніе въ прѣсной водѣ. Роды: 8аІто, Опсогііупсііиз, Ваіѵеііпгіз (съ зпЬ^ен. Ниско), Сгізііѵотег, Вгасііутузіах, Ваітоіііутгіз, Віепосіиз, Согедопиз, Ткутаііиз, Ркуіодерігуга. Въ бассейнѣ Амура: а. Слинной плавникъ короткій: считая вмѣстѣ съ зачаточными, пе- вѣтвистыми лучами не болѣе, чѣмъ изъ 16 лучей. Ъ. Чешуя мелкая, не менѣе 100 въ боковой линіи. Ротъ большой, вооруженъ замѣтными зубами. Зубы на челю- стяхъ и (у молодыхъ) на ѵошег крѣпкіе. МахШаге узкое; сочлененіе нижней челюсти съ днабгаіиш позади (рѣже на уровнѣ) задняго края глаза. с. Подхвост. плав. удлиненный, съ 12—17 вѣтвистыми і лучами. Ѵошег узкій, длинный, съ слабыми зубами, у взрослыхъ совершенно исчезающими.................4. Опсоіѣупсііиз, сс. Подхвост. плав. короткій, съ не болѣе, чѣмъ 10 вѣт- вистыми лучами. Ѵошег широкій, рукоятка его со- вершенно безъ зубовъ, даже у молодыхъ.2) й. У взрослыхъ шахіііаге доходитъ до вертикали задняго края глаза. Яйца крупныя................5. Заіѵеііпиз. е. Зубы на сориіае есть; зубы на ѵошег отдѣлены замѣтнымъ промежуткомъ отъ зубовъ на раіаііпа. На тѣлѣ темныхъ пятнышекъ не бываетъ. .•...................8пЬ§. Заіѵеііпиз. ее. Зубовъ на сориіае нѣтъ; зубы на ѵошег и раіаііпа образуютъ одну сплошную дуго- видную полоску. На тѣлѣ темныя пят- нышки. . . .................................8иЬ&. Нисйо. 1) = Еаш. Заігаопійае + ТЬутаІІкіае Сгііі. Ргос. II. 8. Каі. Миз., XVI, 1894, р. 117; ЛогДап & Еѵегтаііп. ЕізЬ. К.Атегіса. 1,1896, р,408. Ср. мою работу о Заіто- йійі въ Ежег. Зоол. Муз. Ак. Н., XII, 1907, р. 500—514. 2) У р. 8а1то ѵошег удлиненный, и у молодыхъ руко- ятка всегда съ зубами. Въ бассейнѣ Амура не водится. Есть на Камчаткѣ: 8. піукгзз ѴѴаІЬ. = 8.ригргігаіиз ;Ра11.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬОЙІА АМ0ВЕ№18). 25 У взрослыхъ шахіііаге не доходитъ до верти- кали задняго края глаза. Зубы какъ у подрода НнсЬо. Яйца мелкія..................................6. ВгасЬутузіах. ЪЬ. Чешуя сравнительно крупная, менѣе 100 въ боковой линіи. Челюсти безъ зубовъ или же очень слабые зубы на че- люстяхъ и на ѵошег. Махіііаге широкое. Сочлененіе ниж- ней челюсти съ дпабгаіпт впереди задняго края глаза. 7. Согедопнз. аа. Спинной плавникъ длинный: считая вмѣстѣ съ невѣтвистыми лучами не менѣе 17. Чешуя сравнительно крупная, 74 —108 въ боковой линіи. Зубы слабые.................................8. ТЬутаІІнз. 4. Опсогьупсьпз Зпскьет. ОпсотНупскгіз Зискіеу. Апп. Ьусепт Хаі. Нізі. Кетѵ Тогк, VII, 1861, р. 313 (виЬдепив; зсоиіеті = догЪизсНа). — (тйпіЬег. Саі. КізЬ., VI, 1866, р. 155. — Догйап & Еѵегтапп. ГізЬ. К. Ат., I, 1896, р. 474. — Вегд. Апп. Миз. 2оо1. РёіегзЪ., XII (1907), 1908, р. 501. Нурзі/агіо Сгііі. Ргос. Асай. Каі. 8с. РЬіІайеІрЬіа (1862), 1868, р. 330 (пот. пай.; кеппегіуі = петка). Ротъ большой, нижняя челюсть сочленяется съ днайгаіит позади задняго края глаза. Зубы на челюстяхъ у неполовозрѣлыхъ особей слабо развиты, у половозрѣлыхъ самцовъ на концѣ челюстей появляются крупные острые зубы, и сами челюсти удлиняются и крючко- видно изгибаются. На языкѣ и раіаііпа зубы слабые; на ѵошег зубы (слабые) у молодыхъ въ 'два ряда, съ возрастомъ ѵошег становится совершенно беззубымъ. Ѵошег длинный и узкій, какъ у 8а1шо. На сорпіае зубовъ нѣтъ. Махіііаге длинное, у взрослыхъ прости- рается за глазъ. Пилорическіе придатки многочисленны. Икра крупная. Въ спинномъ плав. 9—11 вѣтв. лучей, въ подхвостовомъ не менѣе (11?) 12. Жаберныхъ лучей 10—16 съ каждой стороны. Проходныя рыбы, входящія въ рѣки для икрометанія. 5 видовъ, свойственныхъ сѣ- верной части Тихаго океана.1) Въ бассейнъ Амура входятъ только О. догЬизска и О. кеіа; есть указанія и относительно нахожденія въ Амурѣ О. пегка. Кромѣ нихъ въ сѣв. части Тихаго океана есть еще О. ізскаіѵуізска (ѴѴаІЪ.) и О. кгзиізск (\Ѵа1Ь.). а. Чешуя мелкая: около 200 поперечныхъ рядовъ (въ уі0 части тѣла впереди спинного плав. по Смитту, т. е. отъ вершины рыла до конца средины хвост. плав., 26—34). Жаберныхъ тычинокъ на 1-й дугѣ 29—33, жаберныхъ лучей обыкновенно 11—12. 5. О. догЪизска. 1) Какъ кажется, 8аІто тасгозіота Сгйпіііег 1880 изъ Іокогамы, повидимому, тожественный съ <?. тазои Вгеѵоогі 1856 изъ Накойаіе, тоже относится съ Оп- согкупскиз: у н его АIII11—14. ДогйапеіЗпуйег (Ргос. Заи. Физ.-Мат. Отд. Г.Зі.М'.Мив. XXIV, 1902, р.57Ѳ) ошибочно описываютъ этотъ видъ подъ именемъ В.реггуі (поп Вгеѵ.). Подъ названіемъ же Опсогкупскиз тазои (поп Вгеѵ.) у этихъ авторовъ описана горбуша. 4
26 Л. БЕЕГЪ. аа. Чешуя сравнительно крупная: не болѣе 150—160 въ боковой линіи (въ уі0 части тѣла, считая по Смитту, 18 — 21 чешуй). Жаберныхъ лучей 12—15. Ъ. Жаберныхъ тычинокъ 19—24....................6. О. кеіа. ЪЪ. Жаберныхъ тычинокъ 29—40.................. О. пегка. 5. ОпсогЬупсІіиз ^огЪизсЬа (ЛѴаъваіш). Горбуша. Заіто догЪизска эіѵе дгЬЪег ЛѴаІЬаит іп Агіейі. Сепега різсіит. 1792, р. 69 (КатівсЬаіка; вес. Кгазсѣепіп- пікоуѵ). Заіто ргоіеиз Раііаз. Хоо^г. Возз. Ав., III, 1811, р. 376 (е тагі ОсЬоіепзі еі Осеапо огіепіаіі іп Яиѵіов ЗіЪігіае еі КатізсЬаікае а<1зсеп<ііѣ; Атегіка). Заіто зсоиіегі ВісЬагІзоп. Раина Вог.-Атег., ГізЬ., 1836, р. 158, рі. 93 (Я“ѴѴ. Атегіса, ОЬзегѵаіогу іпі.1)). Опсогкупскиз ргоіеиз СйпіЬег. Саі. ГізЬ., VI, 1866. р. 157. Опсогкупскиз зсоиіегі СйпіЬег, ]. с., р. 158 (ехетр. ОЬзегѵаіогу іп!.). Тгиііа ргоіеиз ВуЪохѵзкі. ѴегЬ. хооІ.-Ъоі. СезеІІ. ІѴіеп, XXII, 1872, р. 218 (ипі. Атиг; Пввигі). — Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 20 (нижн. Амуръ, Уссури). Опсогкупскиз ргоіеиз ЗіеіпйасЬпег. Зіія.-Вег. Акай. ЛѴіеп, I АЪі., ЪХІ, 1870, р. 11 (Песазігіз-Вау) (= О. зсоц- Іегі зес. Зіеіпй.). — Зіеіпе^ег. Ргос. Пп. 8і. Я. Миз., VI (1883), 1884, р. 65 (Соттапбог I.). Заіто догЪизска Зтііі. Зѵепвка Ѵеі.-Акай. Нап(Піп§., XXI, Л» 8, 1886, р. 158, 162, ТаЪ. теі. V, Л« 343—5. Заіто ізскагоуізскі/огтіз Зтііі, 1. с., р. 154, 161; ТаЬ. теі. V, № 346 (АІавка: Рогі Сіагепсе). Опсогкупскиз ргоіеиз Никольскій. Зап. Ак. Н., ЬХ, прил. № 5, 1889, стр. 301 (ЗасЬаІіп: Тут, Рогопаі еіс.). Опсогкупскиз догЪизска йогйап & Еѵегтапп. ГізЬ. X. Атегіса, I, 1896, р. 478; IV, й§. 205 (Я. Атегіса ігот Оге^оп погіЬхѵагй, АІавка; гаге іп Засгатепіо). — Іогсіап. Ргос. П. 8. Я. М., XXVIII, 1902, р. 365 (Іарап). — Бражниковъ. Осенн. пром. низовьевъ Амура. СПб. 1900, стр. 35 (Атиг Ьіз гит ВогГе ЛѴегсЬпе-ТатЪотсвксуе). — Шмидтъ. Рыбы Вост. мор. СПб. 1904, стр. 270 (ЗасЬаІіп: Апіѵга- ипй Тегрепуа-ВисЬі); Морскіе промыслы о. Сахалина. СПб. 1905, стр. 217, рис. 25, таб. XVI (Саха- линъ, повсюду). — Еѵегтапп апй ОоІйзЬогоидЬ. Виіі. Виг. ГізЬег., XXVI (1906), 1907, р. 236, р]. XXIII—XXVI3) (Аіазка). Опсогкупскиз тазои (поп Вгеѵоогі) Іогбаи & Зпуйег. Ргос. П. 8і. Я. М., XXIV, 1902, р. 571, й§. 1 (Аотогі). Мѣстныя названія. Русс. повсюду горбуша, на Амурѣ также горбугика (Бражн.), гиляки тенгй (Дыб.) (по ПІренку тенгй, тенгй-чо, по Глену тинги-чо), гольды уру (Дыб.), японцы кага/иіо-тази (Іогйап) тази (Тапака); орочи (большая) чума, (малая) око, горбуша другого рода исими (Леонтовичъ). 13978. о. Лянгръ (Ьапдг-Іпз. ап йег Атиг-Мйпйипд). Бражниковъ. 20. VII. 1902 (3). 13979. м. Налео (Атиг-Ііітап). Бражниковъ. 18. VIII. 1902. I) ІП 10, А Ш 14—16, 1. 1. 195—220; гай. ЬгавсЬ. (10) 11—12. Описаніе. Жаберныхъ тычинокъ на первой дугѣ около 30 (27—31). У половозрѣ- лыхъ рыбъ спина и хвостовой плавникъ покрываются темными пятнами. У половозрѣлыхъ самцовъ въ рѣкѣ на спинѣ образуется горбъ, на челюстяхъ появляются большіе зубы и верхне-челюстная кость (ргаетахіііаге) выростаетъ въ большой крючекъ. Хвостовой плав- 1) Біологическія данныя. 2) Хорошіе цвѣтные рисунки самцовъ и самокъ
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМИКЕХ8І8). 27 никъ слабо выемчатый. Длина до 640 милл. Отношенія см. въ таблицѣ на стр. 29. У не- большихъ экз. горбуши на тѣлѣ бываютъ темныя поперечныя полосы и круглыя пятна. Распространеніе. Горбуша водится въ сѣверной части Тихаго океана: въ Беринговомъ морѣ, у береговъ Аляски, Камчатки, по всѣмъ берегамъ Охотскаго моря, Сахалина и Ку- рильскихъ острововъ; по сѣвернымъ и восточнымъ (но не западнымъ) берегамъ Хоккайдо и по сѣверо-восточному берегу Хондо. На югъ спускается почти до Владивостока (зал. Америка: Хоккенъ). Въ Охотскомъ морѣ въ большихъ количествахъ заходитъ въ Гижигу (Крюковъ, стр. 84), въ Амуръ, рѣчки Зауссурійскаго края1) и Сахалина и др. По амери-. канскому берегу горбуша доходитъ на югъ до р. Сакраменто (Санъ-Франсиско). Горбуша не подымается по Амуру такъ далеко, какъ кета; доходитъ она, по В. К. Бражникову, только, какъ кажется, до с. В.Тамбовскаго. По Дыбовскому, попадается и въ Уссури. Образъ жизни. Горбуша вѣситъ отъ ЗдобФун. Входитъ она въ Амуръ изъ Охотскаго моря въ началѣ іюня, т. е. вскорѣ послѣ того, какъ лиманъ очищается отъ льда. Ходъ ея продолжается около мѣсяца. Большого промысловаго значенія не имѣетъ. Икрометаніе этой рыбы В. К. Бражниковъ наблюдалъ 24 августа 1898 г. въ р. Вакаръ и такъ опи- сываетъ это явленіе (стр. 32): «Масса рыбы съ отгрызенными плавниками, съ совершенно сбитой, окровавленной спиной, израненныя, часто слѣпыя, изуродованныя до неузнаваемости, находились здѣсь въ различныхъ стадіяхъ агоніи; рыбы уже не имѣли,силъ при приближеніи человѣка отплыть отъ берега, прибитыя къ нему теченіемъ; ихъ можно было свободно брать руками. Множество разлагающихся труповъ плыло внизъ по теченію и валялось по берегу; боль- шинство ихъ, несомнѣнно, умерло отъ истощенія, своею смертью. Всюду виднѣлись медвѣжьи слѣды; медвѣди въ это время усиленно занимаются рыболовствомъ, пользуясь легкостью добычи; рыбы такъ много, что медвѣди отъѣдаютъ лишь голову; мнѣ много попадалось такихъ безголовыхъ туловищъ. Кое-гдѣ попадались довольно бодрыя рыбы; то были преимущественно самки, продолжавшія еще выметывать икру въ сопровожденіи нѣ- сколькихъ, совершенно истощенныхъ самцовъ; вполнѣ прозрачная вода рѣчки давала возможность услѣдить за всѣми движеніями рыбъ, за ухаживаніемъ самцовъ, за ихъ борьбой и проч. Общее впечатлѣніе было таково, что по крайней мѣрѣ большинство рыбъ погибаетъ либо здѣсь же, либо, если и возвратится въ море, то въ та- комъ состояніи, что возстановленіе организма уже невозможно.» По II. Ю. Шмидту (1905, стр. 235)а) у самокъ горбушъ изъ устьевъ р. Пороная (Сахалинъ) въ среднемъ около 1940 икринокъ. 6. ОпсогЪупсІшз кеѣа (Шъвдцм). Кета. «ВиЬаіка» («зубатка») Сеог^і. Веіае, I, 1775, р. 355 (Аг§пп, деііеп). — Раііа8. Веіае, III, 1776, р. 427 (Аг^пп ппіегЬаІЬ ѵоп 2пгисЬаііп, аеііеп; Ьаий^ег ап йег Мйшіип@ ѵоп Иго). Заіто кеіа ѵеі Ісауко аІЪапт іп Агіейі. Сенега ріасіит. 1792, р. 72 (іп ЯитіпіЬив КатіасЬаікае). Заіто Іадосеркаіиз Раііаз. 2оо§г. Козз. Аз., ПІ, 1811, р. 372 (Йитіпез аіп. ОсЬоіепзіа, КатізсЬаіка; зес. Зіеііег). 1) Ходъ горбуши здѣсь (подъ 45°—46і/2° с. ш.) въ 2) Здѣсь же см. другія наблюденія надъ образомъ 1907 г. начался 11 іюня; см. В. К. Арсеньевъ. Ежег. жизни горбуши. Зоол. Муз. Акад. Н., ХІИ (1908), стр. ЬХ—ЬХІІІ. 4*
28 Л. БЕРГЪ. 8аІто уаропепзіз Раііаз, 1. с., р. 332 (іпз. Сигііае; Атиг: «зиЬаіка»: аиіитпо йетит ^ат Ггі^езсепіе іп Йиѵіо аррагеі, сарііигдие гагіиз ай оаЬіа Йиѵіогит ОегЪиІ еі СЬаиІ, іп Аг^ипит- соріовіог аиіет еѳее йі- сііиг ай обЬ. Я. Пгд, диі сепіит зіайііз іпГга Агеипепзе оррійит Аг^ипит зиЬіі). 8аІто йегтаііпиз, 8. сопзиеіиз ВісЬагйзоп. Ѵоу. Негаій, 2оо1., 1854, р. 167—8 (Тикоп-В.) (вес. Логйап & Еѵегтапп). 8аІто сапіз Зискіеу. Апп. Ьусеит Хаі. Нізі. X. У. VII (йес, 1858), 1859, р. 9 (Ри^еі 8оипй). 8аІто Іадосерііаіиз Маакъ. Пут. по Усури, I, СПб. 1861, стр. 199 (Амуръ до устья Кумары, Уссури). Опсогкупскиз Іадосерііаіиз ОйпіЬег. Саі. ЕівЬ., VI, 1866, р. 161—2 (зес. Раііаз). Тгиііа Іадосерііаіиз ВуЬоѵѵзкі. ѴегЬ. гооІ.-Ьоі. Оез. "ѴѴіеп, XXII, 1872, р. 217 (тіііі. и. ипі. Атиг, Пззпгі).— Дыбовскій. Изн. Сиб. Отд. И. Р. Г. 0., VIII, 1877, стр. 20 (Амуръ до устья Кумары, Уссури до устья Мурени; отд. особи достигаютъ Онона и Аргуни). Опсогкупскиз ІіаЪегі НіІдепйогГ. МопаізЬег. Оез. О.-Ав., XI, 1876, р. 25 (Ноккаійо). Опсогкупскиз Іадосерііаіиз Никольскій. Зап. Ак. Н., ЬХ, прил. Л» 5, 1889, стр. 299 (Заскаііп; подроб. лит. о сахалинской кетѣ). Опсотііупсііиз Тсеіа Логйап & Еѵегтапп. КізЬ. X. Атегіса, I, 1896, р. 478, (Зап Егапсізсо іо КатісЬаіка). — Бражниковъ. Осенній промыселъ въ низовьяхъ Амура. СПб. 1900, стр. 21. — Логйап & Зпу* йег. Ргос. П. 8. №аі. Миз., XXIV, 1902, р. 572 (Ноккаійо; зоиіЬ\ѵагй іо Зате апй Хоіо). — Шмидтъ. Рыбы Вост. морей. СПб. 1904, стр. 276 (ѴПайіѵозіок; 8. ЗасЬаІіп: ТісЬшепеѵвк-Рові, Рогопаі-Е1.); Морск. пром. о Сахалина. СПб. 1905, стр. 239 (Сахалинъ: Тымь, Поронай). — Еѵегтапп апй СоІйвЪогоиеЬ, 1. с., р. 242, рі. XXVII—XXVIII *) (Аіавка). Заіто зр. Моггівоп. Апп. Ма§. КаЬ. Ніві. (7), I, 1898, р. 266 («іа-та-Ьа»; Зоп^агі аз Гаг аз Зап-зіпд: 47° X). Мѣстныя названія. Въ низовьяхъ Амура, на Сахалинѣ и Камчаткѣ русс. кета (пишутъ и кэта), манегры кета (каіа) (Маакъ, 1859, стр. VI), не совсѣмъ половозрѣлыя особн осенью на Амурѣ серебрянка, половозрѣлые самцы зубатка, лѣтняя кета силъча (Бражниковъ), гиляки люги (Дыб.) (по Шренку лаги-чо, лахи-чо), гольды туанъ или дауу (Дыб.), орочи по Уссури тава, дабіа2), близь Имп. гавани дава, давахса (Ле онтовичъ), маньчжуры дабага (Дыб.), по Маргаритову дамха, ходзены дао, Китай, яиха (Маакъ), япон. шаке, сакеЗ) или шяке (Хоккенъ). 12517. м. Палево (Атиг-Мйпйип§). Пальчевскій 1902. 13788. Уссури ниже устья Хора (Пззигі). Пальчевскій 1904, 6—8. IX (2) «зубатка». 13788. Уссури (Пззигі). Пальчевскій 1903, IX еі $). лиманъ Амура (Атиг-Ытап). Бражниковъ (много экз.). Л ПІ 9—10, А III 12—14, Г I—II 8—10. 1.1. 125 і50, гад ЬгапсЬ. (12) 13—15, (съ каждой стороны), аррепск руі. 135—185, зр. ЪгапсЬ. 19—24. Описаніе. Видъ этотъ отличается отъ горбуши болѣе крупной чешуей и меньшимъ числомъ жаберныхъ тычинокъ. Вторичные половые признаки выражены сильно, хотя и не въ такой степени, какъ у горбуши. Пятенъ на хвост. плав. у половозрѣлаго самца не бываетъ. Длина до 775 милл. 1) Хорошіе цвѣтные рисунки $ ай. и $ ай. 3) Іогйап. Ргос. П. 8. Хаі. Миз., XXVIII, 1904, .2) Маргаритонъ. Объ орочахъ Императ. гав. СПб. р. 366. 1888, изд. Общ. изуч. Амур. кр.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМПНЕЫ81В). 29 Опсогііупскиз. Ыезі^паііопез зѳсипйиш 8шіи. Заітопійег 1886. О. кеіа. 0. дотЪизска. СЪаЪагоѵ/зк. 8 ай. і і ѴТавве-Кар. । VIII. 02. $ Ьапёг-Іпз. | 20. VII, $ Хаіео-Кар. 18. VIII, $ Ашпг-ЕІ. ай. Длина всего тѣла до конца хвостового плавника (Ьоп&. сог- рогіз аД йиеш С) (тт) 736 775 445 437 680 Длина тѣла (безъ С) (Ьопд. согрогіа ай Ьааіп С) . .'. . . 653 680 395 ' 385 600 Длина тѣла по Зшіи’у (а) (Ьон§. согрогіа аес. Зтііі) . . 690 720 413 410 640 Число чешуй въ в/іо части тѣла впереди Л (8ди: а) . . . 21 20 27 34 31 » жаберныхъ лучей (гай. ЬгапсЬ.) 13 13 12 12 10 » » тычинокъ (аріи. ЪгапсЬ.) — — — 12ч-19 — Въ % длины тѣла (а) — °/0 Іоп^іі. согрогіа (а): Длина головы (^/д) : 25.3 23.0 21.0 24.1 27.51) » шахіііаге (Л/а) — 7.7 8.9 11.3 Антедорсальное разстояніе (т/а) 48.9 47.0 46.2 46.6 50.8 Основаніе Л (п/а). • • 10.6 11.8 10.9 11.4 13.1 Высота Л (°/а) 12.8 12.3 11.2 12.7 — Длина Р (Р/а) 14.5 13.6 14.2 16.3 14.2 Разстояніе Р—V (Ч/а)................. 29.4 31.1 32.9 28.6 28.1 » Ѵ-Л ('/„) 15.3 17.6 15.8 15.3 14.8 Длина V (5Іа) 11.0 11.1 11.3 13.9 10.9 Основаніе А (ѵІа) 10.1 10.1 11.1 11.7 13.2 Высота А (х(а) .................... 9.3 8.0 8.8 9.5 8.3 Длина хвостового стебля (Уі/а) 15.8 15.5 17.1 17.3 17.2 Наименьшая высота тѣла (^/а) 7.1 6.9 7.5 8.0 7.7 Въ % длины головы (Ь, отъ передняго конца нижн. чел.) — °/0 1оп§іі. саріііз: Діаметръ глаза (^/5) 9.1 10.8 14.9 13.1 8.5 1) Ширина лба (9/^) 35.7 40.3 36.8 35.3 31.8 і) Длина рыла (еі/й) 45.1 35.0 27.0 34.3 51.3 » шахіііаге (^/б) — 36.8 36.8 41.2 1) » шапйіЬиІае (%) 68.0 67.1 59.7 65.6 81.0 1) Вышина тѣла въ длинѣ его (&/а) (Аііііпйо согрогіа шахіша іп 1оп§. е|па (а) 23.9 24.1 24.9 25.2 32.2 Ширина шахіііаге въ % ея Длины (’Д) — — 21.8 23.3 16.6 1) До передняго конца верхней челюсти.
30 Л. ВЕРГЪ. Распространеніе. Кета водится въ сѣв. части Тихаго океана по обоимъ берегамъ — азіатскому и американскому. Южный предѣлъ распространенія ея въ Америкѣ — это Санъ-Франсиско; весьма обильна она по берегамъ Аляски, въ Беринговомъ морѣ, на Кам- чаткѣ, по берегамъ Охотскаго моря, Сахалина, Курильскихъ острововъ, сѣв. Японіи (глав- нымъ образомъ Хоккайдо, на югъ до Саме и Пото). Насколько извѣстно, южный предѣлъ распространенія въ Азіи — это раіонъ Владивостока: кета съ половины сентября по поло- вину октября ловится въ СуЙФунѣ и Сучанѣ (Крюковъ 1894, стр. 75, 76), а также въ устьяхъ Тумени (Тумынь-ула) (Хоккенъ, карта). Для икрометанія кета входитъ изъ моря въ рѣки. Въ Амуръ она идетъ въ громадныхъ количествахъ, причемъ особенно высоко вверхъ косяки ея не подымаются. Отдѣльныя особи, по Георги и Палласу, достигаютъ, хотя не каждый годъ, Аргуни (до уст. р. Дербулъ и Хаулъ). Тоже подтверждаетъ и Ды- бовскій, указывающій кету для Онона и Аргуни. По Мааку, въ болѣе или менѣе за- мѣтномъ количествѣ кета встрѣчается вплоть до устья р. Кумарыг) (повыше впаденія Зеи). В. К. Бражниковъ (стр. 90) говоритъ, что въ настоящее время (1898) с. Троицкое (верстахъ въ 700 отъ устья) можно считать послѣднимъ промысловымъ пунктомъ. Впро- чемъ, Крюковъ (1894, стр. 60) указываетъ мѣста лова гораздо выше, а имепно выше Благовѣщенска; еще въ ст. Кумарской вылавливается до 600 пуд. въ годъ; въ ст. Алба- зинской уловы уже ничтожны (30 п.); насколько эти свѣдѣнія точны, судить не могу. Образъ жизни. Главными свѣдѣніями объ образѣ жизни амурской кеты мы обязаны В. К. Бражникову, къ подробному отчету котораго я и отсылаю; здѣсь же приводятся наиболѣе существенныя выдержки. Въ низовьяхъ Амура различаютъ кету лѣтнюю («сильна») и осеннюю. О первой имѣется мало свѣдѣній. Ходъ ея начинается въ концѣ іюня и продолжается до конца іюля; она зна- чительно меньше осенней, достигая вѣсу 2—4 Фун. (по Крюкову 4—15 Фуя.). Средній вѣсъ осенней кеты, по Бражникову, равняется 8 фун.3); самыя крупныя, по Крюкову, имѣютъ до 20 Фун. Въ лиманѣ Амура осенью кета появляется приблизительно въ срединѣ августа. Подъ Николаевскомъ ова появилась (по Делле, у Бражникова): 1888 /89 /90 /91 /92 /93 /94 /95 /96 /97 /98 годъ 12 15 21 20 22 15 20 23 15 17 17—18 августа ст. ст. Въ лиманъ и устье Амура входятъ съ моря особи въ различныхъ стадіяхъ половой зрѣлости, но преобладаетъ кета съ поити готовыми половыми продуктами. «Такія особи имѣютъ совершенно ровную, блестяще-бѣлую окраску безъ малѣйшихъ пятенъ и отмѣтинъ; лишь спина имѣетъ слабый темно-оливковый оттѣнокъ. Половой диморфизмъ уже и въ этой стадіи выраженъ довольно ярко; всегда легко отличить самку отъ самца по болѣе удлиненному рылу послѣдняго. Рыба имѣетъ 1) Мааку въ 1859 въ Усть-стрѣлкѣ казаки пе- редавали, что тамъ (т. е. при сліяніи Шилки и Аргуни) кета никогда не ловилась, но, какъ только что указано, это невѣрно. 2) По П. Ю. Шмндту (1905, стр. 250), на ю. Саха- линѣ средній вѣсъ самцовъ 3.7—4.5 килогр., самокъ 3.5—4.1 килогр.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬОЯІА АМНКЕК8І8). 31 чрезвычайно бодрый и красивый видъ; мясо очень жирное и характернаго «лососево-краснаго» цвѣта (ѳаітоп- гей, по выраженію американцевъ). Въ этой стадіи рыба попадается лишь поблизости отъ моря — въ низовьяхъ рѣки. Мѣстные ловцы называютъ такую кету серебрянкой. По мѣрѣ приближенія къ мѣстамъ нерестилищъ, но еще не на самыхъ нерестилищахъ, слѣдовательно въ нѣкоторой промежуточной стадіи половой зрѣлости, общій видъ рыбы начинаетъ постепенно мѣняться. Основной фонъ окраски изъ бѣлаго, серебристаго превращается въ грязновато-желтый, золотистый; спина и плавники сильно темнѣютъ; по бокамъ тѣла, какъ у самокъ, такъ и у самцовъ, появляются нѣсколько явственныхъ поперечныхъ полосъ красноватаго цвѣта; рыба становится пестрой. Мясо становится уже блѣднѣе, замѣтно худшаго качества, хотя еще достаточно жирное и питатель- ное. Половой диморфизмъ выражается еще болѣе рѣзко, такъ какъ у самцовъ замѣтно удлиняется рыло и об- нажаются зубы. Мѣстные ловцы зовутъ кету съ особенно развитыми зубами и уже сильно пестрой окраской, слѣдовательно въ концѣ этой промежуточной стадіи зубаткой (бод-ааітоп, весьма характерное американское на- званіе кеты); особенно же характерна это названіе для слѣдующей окончательной стадіи половой зрѣлости. Наконецъ, на самыхъ нерестилищахъ описанныя измѣненія достигаютъ крайнихъ предѣловъ, и рыба измѣ- няется до неузнаваемости. Общій фонъ окраски превратился въ темно-оливковый, почти черный; красноватыя поперечныя полосы превратились въ черныя, расширились и почти слились между собою. Лишь на наружномъ краю плавниковъ п по краю жаберныхъ крышекъ остаются бѣловатыя полосы, ярко выступающія на общемъ черномъ Фонѣ. Тѣло замѣтно сплющилось съ боковъ; мясо бѣловатое, дряблое, почти лишенное жира, съ специфическимъ запахомъ, не пропадающимъ даже у свареныхъ рыбъ. Головы самцовъ имѣютъ ужасный, свирѣпый видъ: верхняя челюсть вытянулась и загнулась крючкомъ надъ нижней, огромные передніе зубы получили видъ клыковъ хищнаго звѣря. Рыбы имѣютъ совершенно истощенный видъ. Послѣ икрометанія сразу наступаетъ полный упадокъ силъ истощеннаго организма, и рыба массами погибаетъ на нерестилищахъ.» (Браж- никовъ 1900.) Икрометаніе кеты В. К. Бражниковъ имѣлъ случай наблюдать 30 сентября 1898 г. въ рѣчкѣ, впадающей въ озеро Када; это было начало нароста осенней кеты. Мѣста на- роста начинаются съ самаго лимана и разсѣяны по всему теченію рѣки до тѣхъ предѣловъ, куда доходитъ рыба. Кета, идущая въ началѣ хода, мечетъ уже частью подъ Николаев- скомъ (р. Поты, Патха, Каира). Всегда мечетъ въ небольшихъ быстрыхъ рѣчкахъ, впа- дающихъ въ самый Амуръ или его крупные притоки: Амгунь, Уссури и др. Число икринокъ у кеты составляетъ около 3300.1) По словамъ Маака, въ устьѣ Уссури кета появляется въ большомъ количествѣ обыкно- венно къ концу августа, и у Вангпауза (близъ устья Сунгачи), почти въ 300 в. выше устья, въ 1859 году первыя были пойманы 7—8 сентября. 14 сентября, у Оіонго (повыше устья Бикина), ловля была еще въ самомъ разгарѣ, а у Дзоадза, близъ устья Уссури, ходъ кеты уже прекратился 24 сентября. По словамъ Пржевальскаго, въ озеро Ханка кета не заходитъ. Моггізоп указываетъ, что кета (іатаііа = дабаха) подымается въ значительныхъ количествахъ по Сунгари до Сань-сииа. Изслѣдованіями образа жизни кеты въ Амурѣ въ послѣднее время занимался В. К. Солдатовъ, къ имѣющимъ появиться отчетамъ коего мы и отсылаемъ интересующихся. 1) Шмидтъ, 1905, стр.252. Здѣсь см. біологическія I Вѣст. Рыб. XIV, 1899, стр. 343; на Аляскѣ — у Еѵег- данныя о сахалинской кетѣ; о кетѣ на о. Хоккайдо см. | тапп апсі ПоІбѳЪогоп^Ь, 1. с.
32 Л. ВЕРГЪ. ОпсогЬупсЬиз легка (5Ѵаъвапм). Нерка, красная рыба. 8аЪпо пегка ХѴаІЬаит іп Агіейі. Сенега різсіит, 1792, р. 71 (КатізсЬаіка). 8аІто іусаойоп РаЛаз. Еоодг. гозз.-аз. III, 1811, р. 370 (КатізсЬаіка, ОсЬоіа; вес. Зіеііег М8). Опсогкупскиз Іусао&оп СгйпіЬег (ех рагіе). Саі. ЕізЬ. VI, 1866, р. 155, 8аІто (Опс.) пегка 8тііі. Заітопійег, 1886, р. 158, 161, ТаЬ. теі. V, № 340—342 (Вегіп§ I.). 8аЪпо Іусаойоп ЗсЬгѳпск. Веізеп и. ЕогзсЬ. іт Атиг-Ьапйе, III, 2. ЬіеГ., 8і. РеіегзЬиг§, 1891, р. 526, 538 (Ппі. Атиг, ап дег Мйпйип§ ѵоп Сгогіп; оЬегЬаІЬ й. Сеоп^-СгеЬ.). Опсогкупскиз пегка «Гогйап еі Еѵегтапп. ГізЬ. К. Атегіса, I, 1896, р. 481 (Аіавка, ВгіѣіаЬ СоІитЬіа, "ѴѴазЬіпд- іоп, Оге§оп, ІйаЬо). — Догйап еі Зпуйег. Ргос. Пп. 8і. №аі. М., ХХГѴ, 1902, р. 575 (К Ноккаійо, Акап Ь., КивЬіго Ьау, гаге; Нгир Із., Кигііез) (здѣсь см. подробную синонимику). — Еѵегтапп апй ПоІйаЬогоидЬ, 1. с., р. 252, рі. XXXIII—XXXVI (цнѣтн. рис.) (Аіазка). Мѣстныя названія. Русскіе на Камчаткѣ нерка, красная рыба’, гиляки на ниж. Амурѣ велъ (ѵгеіі), гольды у устья Горина хелке и селке, выше горъ Геонъ — уру (Шренкъ); японцы на Хоккайдо бени-маеу (Іогйап & Зпуйег; = «красный лосось»). Б ПІ—IV 9—10, А III—IV 13—14, 1. 1. 130, гай. Ъг. 13—15, зр. Ъг. 30—35. Описаніе. Видъ этотъ хорошо отличается отъ предыдущихъ своими густыми жабер- ными тычинками. Спина синеватая, бока серебристые. У половозрѣлыхъ особей спина кровяно-красная, на бокахъ красныя пятна. Длина до 800 милл. Вѣсъ (по Еѵегш. & СгоісівЪ.) въ среднемъ 6Ѵ2 (англ.) фунтовъ. Нерка распространена въ изобиліи у береговъ Камчатки, Командорскихъ о., Аляски; въ Америкѣ на югъ она идетъ до р. Колумбіи, въ Азіи — на Хоккайдо очень рѣдка; о вхожденіи ея въ Амуръ имѣется свидѣтельство Шренка, но экземпляровъ оттуда нашъ Музей не имѣетъг), и эти указанія требуютъ провѣрки. По словамъ Шренка, нерка входитъ въ Амуръ вмѣстѣ со стаями горбуши и кеты; 3 (15) іюля 1855 г. онъ видѣлъ ловъ нерки, производившійся гольдами въ Амурѣ близъ устья Горина; въ Уссури эта рыба не входитъ. 5. Заіѵеііпиз (Эдьввои) Віснаебзок. «Заіѵеііпі» Кііззоп. Ргойг. ісЬіЬ. Зсапй. Ъипй, 1832, р. 7 (ѵепігісозив = аіріпиз). Заіѵёііпиз (знЬ^епиз) ВісЬагйзоп. Еаипа Ъогеаі.-атегіс., ЕізЬ, 1836, р. 169 (аіірез = аіріпиз). Ваіопе Бе Кау. К. Т. Еаипа, IV, 1842, р. 244 (/дпііпаііз). ОтЪІа Варр. ЛаЬтезЬеГіе Ѵег. ѵаіегі. Ыаіигкипйе, ^ѴйгііешЬег^, X (1854) 1856, р. 171 (итЪІа = аіріпиз). Заіто (поп Ь.) 8і еЬоІй. ЗйвзѵѵаззегйзсЬ. Міііеіеиг., 1863, р. 280 (заіѵёііпиз). Заіѵеііпі (зиЬ^еп.) СгйпіЬег. Саі. ЕізЬ., VI, 1866, р. 125 (итЪІа). Заіѵёііпиз Іогйап & Еѵегтапп. ЕізЬ. К Атегіса, I, 1896, р. 506 (аіріпиз). Ниско (зиЬд.) СгйпіЬег. Саі. ЕізЬ. VI, 1866, р. 125 (киско). Врііотупіз (зиЪ^-) ЗсЬиІге. ЛаЬгевЬ. й. паіипгізз. Ѵег. Ма^йеЬигд (1889) 1890, р. 174 (киско). Ниско «Тогйап апй 8пуйег. Ргос. П. 8. Ыаі. Миз., XXIV, 1902, р.5Ѳ0. Заіѵёііпиз Вегд. Апп. Миз. гооі. РёіегзЬ. ѴП (1907), 1908, р. 501, 504. 1) Мы имѣемъ зкз. съ о. Беринга.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬОЙІА АМПКЕН8І8). 33 Зубы на челюстяхъ, раіаііпа п языкѣ сильные (какъ у 8а1то). Рукоятка ѵошег плоская, снизу лодкообразно выдолбленная, короткая, совершенно беззубая (даже у моло- дыхъ); только на головкѣ ѵошег есть зубы. Зубы на сориіае есть (Заіѵеііпиз 8. зіг.) или нѣтъ (Нисію). Чешуя мелкая: 115—250 въ продольномъ ряду. Въ спинномъ нлав. ІП—IV 8—12, въ подхвост. III—IV 7—10 лучей. По Гюнтеру, группа Нисію отличается отъ группы 8а1ѵе1іві отсутствіемъ зубовъ на сориіае. Но Догсіав и 8пу(1ег, ставя въ характеристику р. Заіѵеііпиз «Ьуоіб раісЬ ргезепі ог поі», отличаютъ родъ Ниско1) только по уплощенной «щукообразной, съ верти- кальными боками» головѣ. Въ р. Заіѵеііпиз Іо г баи и Еѵегшапп оставляютъ 8. (опііпаііз (МіісЫП), у кото- раго нѣтъ зубовъ на сориіае и который Гюнтеръ (Саі. Еізіі. VI, 1866, р. 152) относилъ къ своему нодроду Нисію2). Къ сожалѣнію, я не видѣлъ экземпляровъ этого вида и не могу рѣшить, подходятъ ли & [опііпаііз по другимъ признакамъ къ подроду Нисію. Если да, то это послѣднее названіе является синонимомъ ѣаіопе Бекау 1842. Во всякомъ случаѣ, 8. Ігиско, 8. іаітеп и & ретгуі представляютъ группу изъ трехъ родственныхъ видовъ: у всѣхъ нихъ нѣтъ зубовъ на сориіае, голова унлощена и зубы на ѵошег и раіаііпа образуютъ сплошную полоску. Въ р. Заіѵеііпиз около 10 хорошо извѣстныхъ видовъ въ Центр. и Сѣв. Европѣ, Сѣв. Азіи, Японіи, Сѣв. Америкѣ. Въ бассейнѣ Амура три вида: а. Зубы на сориіае есть; зубы на сошникѣ отдѣлены замѣтнымъ промежуткомъ отъ небныхъ. На тѣлѣ нѣтъ черныхъ натенъ. Ь. Тѣло покрыто мелкими (менѣе діаметра зрачка) красными пятнышками; жаберныя тычинки густо-сидящія (19—26). 7. & аіріпиз таіпіа. ЬЬ. Тѣло покрыто крупными (болѣе діаметра глаза) свѣтлыми пятнами; жаберныя тычинки рѣдко сидящін (16—18). 8.' & Іеисотаепіз. аа. Зубовъ па сориіае нѣтъ; зубы на сошникѣ образуютъ вмѣстѣ съ небными одну сплошную дуговидную полосу. Тѣло покрыто нѣжными, черными ж-образными пятнышками...........................9. 8. іаітеп. 7. Заіѵеііпиз аіріпиз таіта (АѴаьваші). Мальмй. Заіто таЪпа "ѴѴаІЬаит іп АгіеЯі. Сгепега різсіпт, 1792, р. 66 (КатізсЬаіка). Заіто/агіо (поп Ь.) Раііаа (ех рагіе). 2оодг. Козз.-Аѳ., III, 1811, р. 349 («іп іоггепііЬиз іпаиіагит Аіеиіісагит ѵегзиз Атегісат розііагит»). Заіто саПагіз Раііаа. 2оодг. Козз.-Аз., III, 1811, р. 352 («е аіпи ОсЬоіепзі іп Я. ОсЬоіат еі КисЬіиі, іп Сат- івсЬаіса тадпит Я. еі геіідиоз, іто іп іпвиіів дпофіе ѵегзиз Атегісат врагзіз гіѵоз аЯзсепЯипі ЬіЬег- паіигі»). — СгйпіЬег. Саі. ГізЬ., VI, 1866, р. 143, Я^. (КатізсЬаіка).— ВуЪоѵгзкі. ѴегЬ. гооі. Ьоі. (г. ІѴіеп, XXII, 1872, р. 217 (Ппі. АтигІаиГ). — Дыбовскій. Изв. Сиб. О. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 20 (Атиг-Ьітап). 1) Относя сюда Н. Ъмсііо (!».) и Н. реггуг (Вгеѵ.) (— Ыаскізіопі Ніід.). Заи. Фпв.-Маг. Отд. 5
34 Л. ВЕРГЪ. Заіто питтл/ег еі 8. етуПьгогНупсНиз Ѵаісис. ІІізі. паі. роізз. XXI, 1848, р. 365, 366 (КатізсЬаіка). Заіто ІогЛіі Сипіііег. Саі. ЕізЬ. VI, 1866, р. 148 (ѵгезіеги віоре оГ іЬе Савсайе М.). Заіто/агіорзіз (ех Нтасіѵутузіах/агіорзіз Кпег М8) ЗісіпйасЬпег. ЗіігЬ. Ак. "ѴѴіеп, 1 АЬі., ЬХІ, 1870, р. 17, ТаГ. I, Г. 3 (Песавігів Ьау). Заіто таіта 8тіи. Заітопійег, 1886, р. 136 (Рогі Сіагепсе). Заіто /агіо аизопіі (поп Нескеі) Никольскій. Зап. Ак. II., ЬХ, 1889, прил. № 5, стр. 298 (ЗасЬаІіи; Тут-КІ., Іпв. іп Майка-Кай’?? (?]). Заіѵеііпиз таіта Догйап & Еѵегтапп. ГізЬ. К. Атегіса, I, 1896, р. 507 (саві апй ѵѵеві о! іЬе Савсайе Ііап§с Ггот іЬе ІІрр. Засгатепіо іо Мопіапа, Аіазка, аші КатсЬаІка; здѣсь см. прочіе синонимы); III, 1898, р. 2823 (Ппаіазка, Кайіак, Котапйогзкі I., Реігораѵіоѵзк). — Догйап еі СіІЪегі. ГізЬ. оГ Вегіп§ Зеа, 1899, р. 438, рі. ХЫѴ (іЬійет). Заіѵеііпиз рагкеі (Зискіеу) Догйап & Еѵегтапп, 1. с., III, 1898, р. 2823 (XXV соазі оГ Атегіса). Заіѵеііпиз ріиѵіиз Ні1§епйогЕ МопаівЬ. Сез. Овіавіеп, 1876, р. 25 (Дарап, Хікко, Г. Догйап & Зпуйег). Вгаскутузіах /агіорзіз Каврайскій. Изв. О. Люб. Ест. Москва, ЬѴІ, в. 1, 1889, стр. 23 (Несазігів Ъау; ех іуріз Кпег, 1оп§. 132 тт). Заіѵеііпиз ріиѵіиз йогйап & Зпуйег. Ргос. II. 8. Хаі. Мив. XXIV, 1902, р. 582. Заіѵеііпиз таіта Догйап & Зпуйег, 1. с., р. 586. — Шмидтъ. Рыбы Вост. мор. 1904, стр. 267 (Котапйог.І., КатівсЬаіка, ЗіісЬа, РагатизсЬіг, ЗсЬапіаг I.). — Еѵегтапп & Оо1йвЪогои§Ь, 1. с., 1907, р. 264, р]. ХІі (цвѣт. таб.) (Аіазка). — Тапака. Аппоі. гооі. з'ар., VI, №4, 1908, р. 237 (ЗоиіЬ ЗакЬаІіп: Ь. СЬірезапі, ѴІайішігоГка, Тгоіізкое, Зивиуа В., Тгеі)а Райі, Ь. Визве, Ъовозеі Ваі; ех рагіе: ехсі. 8. кипИзска). Мѣстныя названія. Русскіе лгялша или морская форель (Дыб.), рѣчная — форель (неправильно); гиляки лоиматъ, лонгръ, лотршъ (Шрен къ); орочи въ Зауссур. краѣ (46—47°X) рѣчную мальму наз. каса, мор- скую кадалэ (по сообщ. В. К. Арсеньева); японцы ѵизапа, ате-тази (Ргос. П. 3. Хаі. Миз., XXVIII, р. 366). 13968. Р. Каира у Николаевска (Катга-Ю. Ъеі Хікоіа^еѵгзк). Бражниковъ. 1901, VI (10). 13970. Зал. Счастья, бл. устья Амура (ат Атиг-Ілтап'. Бражниковъ. VIII. 1901? 13969. Р. Сахобе, бухта Терней, Приморск. обл. 45° с. ш. (Тегпеі-ВисЬі,. Дарап. М.). Пальчевскій, 1906, VIII (10). 14483. Р. Іодзыхэ-Синанца, зал. Пластунъ (РІазіпп-ВпсЬі). Арсеньевъ. 1907, VII. I) ІП-ІѴ 9—11, А III 8—9, 8ци. 250 ^; гасі. Ьг. 10—11. Описаніе. Тѣло покрыто очень мелкой чешуей, болѣе 200 поперечныхъ рядовъ. Рукоятка сошника безъ зубовъ, на головкѣ одинъ поперечный рядъ изъ 3—5 зубовъ; иногда посреди зубы въ два ряда1); отъ небныхъ зубовъ сошниковые отдѣлены замѣтнымъ промежуткомъ. Зубы на сорпіае есть (очень мелкіе). Нижняя челюсть сочленяется съ циабгаіит далеко позади глаза. Махіііаге длинное, узкое, у взрослыхъ замѣтно заходитъ за задній край глаза, у небольшихъ не далѣе вертикали задняго края глаза2). Верхняя челюсть длиннѣе нижней, у самцовъ на концѣ верхней челюсти хорошо замѣтна выемка, куда входитъ вершина нижней. Кости жаберной крышки безъ концентрическихъ полосокъ. Жаберныя тычинки густосидящія, на первой дугѣ 19—22; пилорическихъ придатковъ сравнительно мало, у экз. изъ Камры я насчиталъ 22. Грудные плав. у $ немного не хва- 1) У 5. заіѵеііпиз также сошниковые зубы бываютъ 2) И у маленькихъ 8. аіріпиз шахіііаге является однорядными, двурядными и трехрядными; срав. Зіе- сравнительно короткимъ. Ьоій. Зйзвѵг.-ГізсЬеМ.Еигораз. 1863,р.282. —Еаііо. Роіззопз бе іа Зиівзе, П, 1890, р. 398.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМПКЕИ8І8). 3 5 таютъ до половины разстоянія между основаніями Р и V, у с? заходятъ немного далѣе половины этого разстоянія. Брюшные плав. замѣтно заходятъ за половину разстоянія между основаніями V п А, у $ короче, чѣмъ у Наибольшая высота тѣла въ длинѣ его (до основанія С) 4.4, 4.15 раза. Хвостовой плав. очень слабовыемчатый, почти усѣченный. На бокахъ тѣла многочисленныя мелкія (мельче зрачка) красныя пятна (отчего эту рыбу принимаютъ за Форель). Темныхъ пятенъ ни на головѣ, ни на тѣлѣ не бываетъ. Передніе лучи брюшныхъ и анальнаго плав. у спиртовыхъ экземпляровъ ярко желтые. Предыдущее описаніе составлено по экземплярамъ изъ р. Камры, длиной — самки почти взрослыя до 244 милл., самцы почти взрослые до 227 милл. Очевидно, эта карли- ковая Форма морской мальмы, приспособившаяся къ рѣчной жизни и, вѣроятно, уже не выходящая въ море. По внѣшнему виду и біологически она весьма напоминаетъ собою Форель (8. Іагіо\ отсутствующую въ Сибириг). Такія же малорослыя Формы, весьма близкія къ нашей, описаны изъ Японіи подъ именемъ 8.рІгіѵіиз, а изъ Сѣв. Америки (Каскадныя горы) какъ 8, Іогсііі-, по описанію Гюнтера, экз. 8.1огдлі длиной въ 175 милл. были уже съ зрѣлыми яйцами (пилор. прид. 26). По всѣмъ вѣроятіямъ, всѣ эти Формы- мальмы (амурская, японская, сѣв.-американская) при болѣе детальномъ изслѣдованіи окажутся под- видами 8. аіріпиз или расами мальмы. Отношенія см. въ таблицѣ на стр. 38. Я изслѣдовалъ два экземпляра типичной (морской) мальмы изъ р. Саранной съ о. Бе- ринга (№ 8952)а); половозрѣлый самецъ имѣетъ 440 милл.длины (до конца хвостового плав.), самка 470 милл.; пилорическихъ придатковъ 27; у самца верхняя и нижняя челюсть весьма сильно удлинены по сравненію съ самкой (тоже, но не въ такой степени замѣтно и у амур- скихъ экз.), но помимо этого у самца образуется на концѣ нижней челюсти жировой на- ростъ, входящій въ замѣтную выемку на концѣ верхней челюсти; благодаря наросту, нижняя челюсть кажется длиннѣе верхней, тогда какъ на самомъ дѣлѣ она короче; у самки такой наростъ едва намѣченъ, и выемки на верхней челюсти нѣтъ; грудные и брюшные плавники у нея короче, чѣмъ у самца. Кромѣ величины и своеобразнаго развитія нижнечелюстнаго выроста — морская мальма вполнѣ сходна съ рѣчной. Хвостовой плав. у морской мальмы очень слабо вырѣзанъ (какъ и у рѣчной), почти усѣченный, и мнѣ, поэтому, непонятно, по- чему въ описаніи мальмы съ Алеутскихъ, Командорскихъ остр. и Камчатки «Іогсіап & Еѵегтапп (III, 1898, р. 2823) говорятъ «сашіаі ѵѵеИ Гогкеб»; между тѣмъ въ т. I, 1896, р. 508, описывая мальму съ зап. берега Америки они замѣчаютъ: «сашіаі зІі^ЫІу Гогкей ог аішозі ігипсаіе». Вѣроятно, въ первомъ случаѣ былъ изслѣдованъ не очень большой экземпляръ. Какъ бы то ни было, въ 1898 г. эти авторы описали американскую мальму за особый видъ 8.рагкіі (Зискіеу), не указывая точно ея отличій. 1) Поэтому я не сомнѣваюсь, что подъ именемъ 2) Процентныя намѣренія этихъ экземпляровъ прп- «Форели», упоминаемой нѣкоторыми авторами (и между ведены у П. Ю. Шмидта (1. с. стр. 266, <? = $, ^ = 8)- прочимъ А. М. Никольскимъ) съ Сахалина, должно разумѣть рѣчную мальму. Ср. также синонимію ленка. б'
36 Л. ВЕРГЪ. Мальма чрезвычайно близка къ 5. аіріпгіз Ъ., но отличается отъ пего нѣсколько боль- шей длиной шахіііаге, простирающейся у взрослыхъ экземпляровъ замѣтно за задній край глаза, тогда какъ у аіріпиз1} шахіііаге у взрослыхъ обыкновенно только немного заходитъ за глазъ; другіе признаки подвержены сильной измѣнчивости у обоихъ видовъ и не даютъ прочной опоры для различенія: такъ, длина грудныхъ плав. варьируетъ у аіріпиз отъ 14—19% и даже до 21%% длины тѣла (по Зшііі’у), число чешуи въ %0 части тѣла 26—36 (обыкновенно 27—34). Число пилорическихъ придатковъ Вау указываетъ для аіріпиз 28—522). 8шііі (1886) считаетъ таіта и аіріпиз синонимами3). Что касается Вгасігутузіах /агіорзіз Кпег (іо Иіі.) или Заіто /агіорзіз Зіеіпб., то это, какъ справедливо указали Іогйап аші Зпуйег, молодыя & таіта. Описаніе и рису- нокъ 5. /агіорзіз (длина около 140 шт., пилор. придатковъ 24) вполнѣ сходятся съ нашими экземплярами, доставленными Н. А. Пальчевскимъ изъ р. Сахобе въ 12 верстахъ отъ впаденія ея въ бухту Терней (Японское море, 45° X), «гдѣ рѣка имѣетъ видъ горной рѣчки, стремящейся по каменистому грунту»; у этихъ экземпляровъ длиной до 150 милл. верхняя челюсть доходитъ не далѣе вертикали задняго края глаза, и зубы на челюстяхъ очень слабые (такъ что по этимъ признакамъ эти экземпляры, дѣйствительно, напоминаютъ ВгасЬушузіах Іепок); но съ возрастомъ верхняя челюсть удлиняется, а зубы становятся крѣпкими; не- половозрѣлые экземпляры изъ р. Камры ничѣмъ не отличаются отъ этихъ экземпляровъ изъ бухты Терней. У крупныхъ экземпляровъ морской мальмы ширина шахіііаге въ срав- неніи съ длиной значительно уменьшается; тоже бываетъ и у & аіріпиз, но не въ такой степени: здѣсь ширина шахіііаге составляетъ не менѣе 15% его длины, а у мальмы ширина можетъ опускаться до 8%4). Распространеніе. Мальма водится въ сѣверной части Тихаго океана; въ изобиліи встрѣ- чается въ Беринговомъ и Охотскомъ моряхъ, откуда входитъ въ воды Камчатки, Аляски, Беринговыхъ острововъ и Охотскаго моря5). Заходитъ, но рѣдко, въ Амурскій лиманъ. Рѣчная Форма живетъ въ горныхъ рѣчкахъ около Николаевска, извѣстна также изъ рѣчекъ, впадающихъ въ зал. Декастри и въ бухту Терней (Японское м. подъ 45° И) и зал. Пла- 1) Срав. 8шііі. 8сапй. ЕізЬ. I, 1895, р. 843: іЬе шахШагіез, хѵЬісЬ аге депегаііу зігаі§Ы, Ъиі іп оій шаіез сигѵесі йодѵп'уагсів ЪеЬіпй, ехіепй іп іЬе уоип§ ЬагДІу Ъе- Ьіші іѣе регрепйісиіаг Ггош іЬе розіегіог огЪііаІ шаг^іп, Ъиі іп о1<1 зресішепз зоше ѵгау ЬеЬіпд іі. Эти данныя относятся къ 8. итЫа, подъ какимъ названіемъ Зтііѣ соединяетъ 8. заіѵеііпиз и 8. аіріпиз. Мальмй, какъ ука- зано выше, ближе подходитъ къ 8. аіріпиз. Различія заіѵеііпиз отъ аіріпиз заключаются по Зшііі’у (1886, р. 163) въ томъ, что у заіѵеііпиз брюшные плавники отодвивуты далеко кзади (за средиву длины тѣла, измѣ- ряемой по 8шііѣ’у), тогда какъ у аіріпиз ови впереди средины тѣла (г/а % < 50). Относительно длины шахіі- Іаге долженъ замѣтить, что у большого 8. заіѵеііпиз изъ Онежскаго оз. (Л» 8972) я нахожу шахіііаге даже еще болѣе длиннымъ, чѣмъ у мальмы. 2) О ау, Е. ВгііівЬ аші ІгівЬ Заітопійае, Ь. 1887, р. 239. 3) С. А. Бутурлинъ доставилъ намъ 8. аіріпиз изъ низовьевъ Колымы (см. въ моей статьѣ въ Ежег. Зоол. Муз. Ак. Н., XIII (1908), стр. 75. 4) Срав. 8шіи, 1. с. 5) В. К. Арсеньевъ прислалъ мнѣ шкуру большой морской мальмы, пойманной 16. XI. 07 въ р.Кусунъ-гоу (Примор. обл. подъ 46Ѵ4° К); ороченское назв. кадала, длива въ среднемъ около 60 см.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМПВЕМ8І8). 37 стунъ ’). Судя по нѣкоторымъ даннымъ, встрѣчается также въ рѣчкахъ у Владивостока3) и на ю. Сахалинѣ; указывается для о. Итурупъ (Курильскіе о.), для сѣв. Японіи (8. ріиѵіиз). По американскому берегу Тихаго океана встрѣчается въ изобиліи по берегамъ Алеутскихъ острововъ и Аляски; на югъ спускается до сѣв. Калифорніи; по зап. берегу Америки тоже встрѣчается мелкая рѣчная форма. Какъ указалъ еще Палласъ, мальма охотно питается икрой другихъ лососевыхъ. Дѣйствительно, въ желудкахъ этихъ рыбъ изъ р. Камры (у Николаевска) я находилъ икринки кеты; Н. А. Пальчевскій сообщаетъ мнѣ, что своихъ «Форелей» онъ въ рѣчкѣ Сахобе выловилъ на удочку, насаженную кетовой икрой 3). Типичная 8. аіріпиз есть видъ циркумполярный: у насъ имѣются экземпляры изъ дельты Колымы (отъ С. А. Бутурлина); очевидно мальма есть лишь тихоокеанскій под- видъ & аіріпиз. 8. Заіѵеііпиз Іеисотаепіз (Раъьаз). Кунджа. Заіто Іеисотаепіз РаІІа9. 2оо^г. Ковз.-Аз., III, 1811, р. 356 (ех рагіе, ехсі. ёвуп. 3. кипсізка, = аіріпиз) (Осеапив огіепіаііз, ОсЬоіепзіз зіпиз, Й. КисЬіиі, Осііоіа, КатізсЬаіка). — СгйпіЪег. Саі. ГізЬ. VI, 1866, р. 145, йд. — ЗіеіпДасЬпег. ЗіігЬ. Акай. "ѴѴіеп, I АЬі., ЬХІ, 1870, р. 15 (Несазігіз Ьау). — Ну- Ьо'ѵгзкі. ѴегЪ. гооІ.-Ьоі. Сее. "ѴѴіеп, XXII, 1872, р. 217 (ипі. АтигІаиГ). — Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 19 (лиманъ Амура, окрести. Николаевска). — Никольскій. Зап. Ак. Н., ЬХ, 1889, прил. № 5, стр. 298 (ЗасЬаІіи: Вщка, Рогопаі, Зивиі). Заіѵеііпиз Іеисотаепіз Веап. Ргос. Н. 8. Хаі. Миз. XIX, 1897, р. 382 (Реігораѵіоѵзк). Заіѵеііпиз кипДзсІіа Догбап еі Еѵегтапп. ЕізЬ. К. Атегіса, III, 1898, р. 2822 (Реігораѵіоѵзк). — Догбап еі СіІЬегі. Гиг-Зеаі Ізіапйз, III, 1899, р. 438, рі. ХЪѴ (Реігораѵіоѵзк). — Догііап еі Зпуйег. Ргос. Н. 8. Хаі. Миз. XXIV, 1902, р. 582 (Ноккаійо: Хеши го; Ііигир). Заіѵеііпиз кипізііа Шмидтъ. Рыбы Вост. м. Росс. 1904, стр. 265 ("ѴѴІайіѵозіок, ЗсЬапіаг-Іпз., З.ЗасѣаІіп, Аппѵа- Вау, КатізсЬаіка). Заіѵеііпиз Іеисотаепіз Вег§. 2оо1. Апг. XXX, 1906, р. 398. Мѣстныя названія. Русскіе кунджа, кунжа, хунча (Дыб.), орочи Императ. гав. оё (Маргари- той ъ), на р. Такэма уэ (Арсеньевъ),' японцы на Хоккайдо амемаеъ (Хоккенъ), атетази (Ргос. 13. 3. Хаі. М. XXIV, 1902, р. 582). 13971. Зал. Счастья (ап Дег Атиг-Мйпйип^). Бражниковъ 1901—2. VII—VIII. В ІП 10—11, А III 8—9, 1.1. 210 2304), гасі. Ъг. 11— I) По сообщенію В. К. Арсеньева, «Форель» (оро- чей. каса) живетъ въ р. Такэма (на картахъ Такхома, Примор. обл. подъ 4574° И), гдѣ достигаетъ длины 24—27 см. 2) Крюковъ (1894, стр. 79) указываетъ, что у Вла- дивостока и въ Владивостокскомъ лѣсничествѣ ловится «Форель» вѣсомъ отъ 1—5 Фун. По его же свѣдѣніямъ (стр. 73), гиляки на Амурѣ осенью ловятъ Форелей вѣ- сомъ Ч4—1 фун. 3) Сравни объзтомъ также у Еѵегтапп & СгоІйзЪ., 1. с., р. 265. 4) Число чешуи въ бок. лин. по Дыбовскому.
38 Л. ВЕРГЪ. Заіѵеііпиз. Ревізпаііопез зесипДиш Зтііі. Заітопісіег 1886. 8а1ѵ. аіріпиз таіта. 8. аіріпиз аіріпиз. 8. Іеисо- таепіз. № 13968. Катга-УІ. № 13968. Катга-ГІ. № 8952, Вегіп§-1. По Шмидту. № 8952, Вегіп^-І. По Шмидту. 8ес. 8тііі, № 357, ТаЪ.Ѵ ЗсЬ^ейеп. № 14291. Веііа <іег Коіута. № 8930. Мпгтап- кіізіе. № 13971. Атпг-Ытап. № 13149, 8. 8асЬа1іп, пасЬЗсЬтіді. Длина всего тѣла до конца хвост. плав. (Ьоп§. согрогіз а<3 йпет С) (тт) <5 227 5 244 5 г 1 356 345 Длина тѣла (безъ С) (Ьоп§. согрогіз а<3 Ъа- яіп С) (тт) 198 220 — — — 315 — 305 — Длина тѣла по Зтііі’у (Ьоп§. согрогіз зес. ЗтіЧі) (а) 218 237 445 434 234 338 351 326 564 Число чешуй въ 1/1О части тѣла («) впереди 1) (8ди : а) 39 — 35 37 28 37 — 32 31 Число чешуй нъ 1/10 части тѣла (а) впереди А (8ди: с) 35 — 32 30 25 25 — 26 23 Число жаберныхъ тычинокъ ва І.дугѣ (8рЪ) 7-1-12 — 9-*-13 9-1-12 9-+-15 10-»-12 — 5-1-12 7-Ы0 Въ % длины тѣла — % Іоп^іі. согрогіз (а): Длина головы (^/а) 22.0 20.4 20.6 23.4 24.8 18.0 19.1 21.1 19.8 » тахіііаге (Л/а) 10.1 8.4 — — 9.3 6.9 — 8.1 — Автедорсальвое разстояніе (т/а) ...... 42.9 40.9 39.6 41.3 46.2 38.7 — 41.4 41.9 Основаніе!) (п/а) 11.0 12.4 11.6 10.7 10.3 12.4 — 11.6 11.1 13.7 — 11.3 13.7 15.0 —— — 11.8 11.0 Длина Р (?/а) 15.8 13.9 13.6 12.7 17.5 12.6 — 13.0 11.3 Разстояніе Р— V (9/а) 27.5 28.2 28.8 25.7 26.5 25.7 — 26.6 30.3 » Ѵ-4 ('/„) 19.7 20.2 20.8 18.9 21.8 22.5 — 22.7 21.7 » отъ вершина рыла до V (г/а) . . 46.8 45.5 46.0 47.0 48.7 43.8 48.1 48.3 49.0 Длина V (7а) 14.2 11.2 11.1 13.4 13.7 11.2 — 10.7 10.1 Основаніе А (ѵ/а) 8.7 8.8 8.3 8.9 9.0 8.6 — 8.1 7.0 Высота А (х/а) .............. 14.0 12.4 12.4 13.5 11.1 11.8 — 11.3 9.7 Длина хвостового стебля (Уі/а) 16.0 17.7 — — 9.8 16.0 — 16.2 — Наименьшая высота тѣла (“/а) 8.9 9.5 7.9 8.4 8.1 7.7 — 8.4 8.0 Въ % длины головы — % Іоп^іі. саріііз (Ь): Діаметръ (попереч.) глаза (^%) 16.6 18.5 — — 15.5 13.9 — 15.2 — Ширина лба (%) 31.2 34.0 34.8 32.6 31.0 36.0 — 32.6 35.3 Длина рыла (еі/д) 31.2 27.8 29.2 33.8 31.0 26.2 — 28.3 31.2 » тахіііаге (л/д) 45.8 41.3 39.8 44.5 37.9 38.5 — 38.4 38.0 » тавДіЬпІае (*/д) 66.6 59.8 59.9 72.4 60.3 60.6 — 58.6 62.8 Наибольшая высота тѣла Я/а (Аіі. согрогіз тах. іп 1оп&. е)из а) 20.6 22.5 — — — 19.8 — 21.3 Ширина тахіііаге въ % длины его (г/д) . . 20.5 21.6 13.2 7.8 22.7 21.3 — 20.8 11.9 Длива Р въ % промежутка Р—Ѵ (Р/д) . . 57.5 49.2 — — 48.8 — 48.8 —
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬОѲІА АМВКЕЫ8І8). 39 Описаніе. Тѣло покрыто очень мелкой чешуей, болѣе 200 поперечныхъ рядовъ, но въ среднемъ чешуя нѣсколько крупнѣе, чѣмъ у мальмы. Рукоятка сошника беззубая, на го- ловкѣ 5—6 зубовъ, изъ коихъ 1 — 2 въ заднемъ ряду; полоска зубовъ на сошникѣ отдѣ- лена замѣтнымъ промежуткомъ отъ небныхъ зубовъ. Зубы на сориіае есть (очень мелкіе). Нижняя челюсть сочленяется съ диайгаіпш далеко за глазомъ. Махіііаге заходитъ за зад- ній край глаза (оно немного короче, чѣмъ у мальмы). Челюсти одинаковой длины, и у поло- возрѣлыхъ особей, повидимому, не подвержены измѣненіямъ (какія замѣчаются у мальмы). На верхней челюсти небольшая выемка, куда входитъ конецъ нижней. Жаберныя ты- чинки рѣдко сидящія, на первой дугѣ ихъ 16—18. Пилорическихъ придатковъ около 20. Хвостовой плавникъ у взрослыхъ очень слабо выемчатый. Тѣло какъ выше, такъ и ниже боковой линіи покрыто большими (діаметромъ съ глазъ и больше) свѣтлыми (бѣловатыми) пятнами. Голова безъ пятенъ. Темныхъ пятенъ пи ва головѣ, ни на тѣлѣ нѣтъ. Длина до 564 милл. Отношенія см. въ таблицѣ на стр. 38. Сравнительныя замѣтки. Видъ этотъ весьма близокъ съ одной стороны къ мальмѣ (отли- чается отъ нея окраской и меньшимъ числомъ жаберныхъ тычинокъ), а съ другой стороны къ пальѣ (8. аіріпиз), водящейся въ Сѣв. Ледовитомъ океанѣ — на востокъ, насколько досто- вѣрно извѣстно, до Карскаго моря1), но, по всѣмъ вѣроятіямъ, гораздо дальше къ востоку; 8. Іеисотаепіз отличается отъ аіріпиз окраской и менѣе густыми жаберными тычинками: у аіріпиз ихъ по Зшііі’у 19—26, а у Іеисотаепіз 16—18а). Что касается З.кипсізііа, то подъ этимъ именемъ Раііаз описалъ палью (8. аіріпиз) изъ Карской губы (въ 1% дняхъ пути отъ устья Кары)1 2 3). У меня имѣлись экземпляры пальи изъ Карскаго моря; они ничѣмъ не отличаются отъ & аіріпиз, поэтому я полагаю, что 8. кипсізка есть просто синонимъ 8. аіріпиз. Въ Хоо^гаріііа Раііаз описываетъ подъ именемъ 8. Іеисотаепіз какъ сѣверные, такъ и восточные экземпляры, ставя 8. кипсізка въ синонимы, но мы удерживаемъ названіе Іеисотаепіз только для восточныхъ особей. Распространеніе. Кунджа водится въ Беринговомъ и Охотскомъ моряхъ, откуда вхо- дитъ въ рѣки Камчатки, Беринговыхъ о., Охотскаго побережья, Сахалина, Куриль- скихъ о., Сѣв. Японіи (Хоккайдо); на югъ по западному побережью Тихаго океана 1) 8. заіѵеііпиз, видъ едва ли отдѣлимый отъ 8. аірі- пиз, 8шііі (1886) приводитъ для Енисея. 2) Догдап & Еѵегтапп (ЕізЪ. Н. Атег. I, 1896, р. 509) для сѣв. американскаго 8. аіріпиз приводятъ 17—24 жаб. тычинокъ. Не произошло ли здѣсь смѣ- шенія? Веап указываетъ для Іеисотаепіз 16 тыч., Дог- дап и Впудег 15. 3) Раііаз. Кеізе, III, 1776, р. 32, 706. На стр. 32 указано точное мѣстонахожденіе; ва стр. 706 данъ діагнозъ: «8аІто (Тгпііас.) кипсізка. Кпззіз кунжа. Ѵпі^о Ъірейаііз. Егіосі зітіПітиз, 8ей сайда ЫГпгса. Ігідев Яаѵо аг^епіеае. Соіог агдепіаіиз, іаіега зирга, раиіодие іпГга Ііпеат іаіегаіет соегиіезсипі, @иНіз аіЬіз зрагзіз. Кад. ЪгапсЬ. 11, Р 14, V 9, А 10, I) 11—12. Адірова рагѵа, зеггаіа. Аррепдіх ад ѵепігаіез Дітісііа ріппагит Іоп^ііидше. Іп віпиЪиз Осеапі агсіісі аезіаіе аЪипдаі, Йиѵіоз поп зиЬіпігапа.» И въ 2оо@гарЪіа (р. 358) Раііаз для Іеисотаепіз указываетъ «саиДа ЪіГигса», — между тѣмъ и у 8. аіріпиз, и у ЗЛеисотаепіз хвостовой плавникъ бываетъ выемчатымъ только у молодыхъ, у взрослыхъ же онъ почти усѣченный.
40 Л. БЕРГЪ. спускается до Владивостока1). Въ Амуръ эта рыба входитъ не далѣе Николаевска, откуда ее приводитъ Дыбовскій; довольно обыкновенна въ сѣверной части амурскаго лимана. Какъ далеко идетъ эта рыба на западъ и востокъ отъ Берингова пролива, неизвѣстно. 9. Заіѵеііпиз (НисЬ.о) Іаітеп (Раььаз). Таймень. Заіто іаітеп Раііаз. Кеізе, II, 1773, р. 216, 716. — Стеііп. Ьіппё. Зуві. паі., ей. ХПІ, 1788, 1.I, р. 3 (ЗіЬігіа; ’, зес. Гаііав). Заіто ап Лис7го? Сеог^і- Кеіве, I, 1775, р. 179 (Ваікаі); р. 355 (Паигіеп). Заіто Ііисію (ех рагіе) Стеііп, 1. с., і. I, р. 3 (ЗіЬігіа). Заіто Ііисію (поп Ь.) (ех рагіе) Раііаз. Хоо§г. Возв. Аз., III, 1811, р. 344 (Ката, поп т. Ваііісит) = 3. Іоззоз СгйпіЬег (ех рагіе). Саі. ГізЬ. VI, 1866, р. 140 (Ката; зес. Раііаз). — Фигуринъ. Сиб. Вѣст. 1823, ч. 4, стр. 237 (Ьепа, Дана, Отоіоі; іп Іпйіеігка аЬеві). Заіто/Іиѵіаііііз Раііаз, 1. с., р. 359 (ОЪ, ІгіузсЬ, Депізвеі, Ьепа, ЛѴіііт, ВаікаІ-8., Йовтѵа, ЬдаІа, Тпга, ПЬа, Тош; Ката, Даша, Ковѵѵа; «пііга Ьепат аЬеві»). — (Таймень) Псжемскій. Вѣс. И. Р. Геогр. О., VIII, 1853 стр. 17 (Ваікаі). — (Таймень) Абрамовъ, 1. с., XVIII, 1856, стр. 218 (8аіззап-8., оЪ. ІгіузсЬ). — (Таммень) Потанинъ. Рус. Слово (СПб.) 1859, сент., стр. 117—122 (оЬ. ОЬ: ТвсЬагувсЬ). — Ар- гентовъ. «Акклиматизація» (Москва), I, 1860, стр. 360 (Ьепа, Лапа, тіііі. Коіута). — Маакъ. Пут. по Усури, I, 1861, стр. 198 (Пвзигі). — СйпіЬег. Саі. ГізЬ,, VI, 1866, р. 141, Ьеай. — БуЪоѵѵзкі. ѴегЬ. 2.-Ъ. Сг.ХѴіеп, XIX, 1869, р. 959 (Опоп, Іп^ойа). — (Таймень) Третьяковъ. Турух. край. Зап. И. Р. Г. О. по об. Г., II, 1871, стр. 111, 113 (Лепіввеі, СЬаіап§а, Р)аввіпа). — Саба- нѣевъ. Позвон. Ср. Урала. Москва, 1874, стр. 202 (Воеовіоѵѵак- и. СгогоЫаеойаівк-Бівіг., Та^іі, Мага, ВагапівсЬа, Заійа, КаЬѵа, Ьовѵѵа; Кгаввпа]а, ЭДава, Киковаг, Ав]авсЬ, Ша, Ката?). — Пу- Ъотсвкі. ѴегЬ. г.-Ъ. (Іев. "ѴѴіеп, ХХГѴ, 1874, р. 392 (8узіет й. ВаікаІ-8.); Изв. Сиб. О. И. Р. Г. О., ѴП, № 1, 1876, стр. 20 (8еіеп§а, Ап^ага, Ігкиі, іт ВаікаІ-8. веіі., Ъеі Киііик в. веіі.); 1. с. ѴПІ, № 1—2, 1877, стр. 19 (Атиг-бувіет). — Никольскій. Тр. СПб. О. Ест. XIV, 1883, стр. 216 (Аііаі: РезізсЬапка-ГІ. Ъеіт Б. Кщееап, Кокви-ГІ. Ъеіт П. Кгавзпоз’агвка]а, Та1теп]’е-8.). — Маакъ. Ви- люйскій округъ, II, СПб. 1886, стр. 173 (Ьепа Ъів аиі ѴѴегсЬоІепвк, Кігепвк, АѴіІпі). — Зтііі. 8а1- топійег. 1886, р. 148, ТаЬ. теі. VI, 475—6 (Лиеогвкі всЬаг, Лепіввеі). — Гриммъ. Вѣст. Рыб., ІП, 1888, стр. 170 (Ката оЬегЬаІЬ Регт, ТзсЬизво5ѵа]а). — (Таймень) Самаринъ. Вѣст. Рыб., IV, 1889, стр. 38 (ЛѴівсЬега, Коіѵѵа Ъеі ТзсЬегйуп, ТзсЪиввоѵѵгуа, Зуіѵѵа, Ката, ОЪегІаиГ ѵоп Ша; Та^іІ). — Грнммъ, іЬій., стр. 38 (ѴѴоІеа Ьеі Ватага, пасЬ йег Аивза^е йег ГізсЬег). — (Красная рыба) Черкасовъ, іЪій., стр. 159 (Ката Ьеі Мапввпгоѵг). — Сабанѣенъ. Рыбы Россіи, I, 1892, стр. 185 (ех рагіе). — Хлѣбниковъ. «Пермскій край», нзд. Перм.Стат. Ком., П, 1893,стр. 165—175 (ТвсЬпввожца,Ша)1 2). — Голынецъ. Вѣст. Рыб., IX, 1894, стр. 517 (Ката Ьів Регт, веііеп Ъів Озва; ^ѴівсЬега, Коіѵѵа, Пвтеа, Ла^ѵѵа). — Варпаховскій. Опред. рыбъ Евр. Рос., 1898, стр. 181, рис. — Кащенко. Рез. Алтайс. зоол. Э. 1898 г., Томскъ. 1899, стр. 141 (Каіип Ьеі Ц]’топ, Пгвиі). — Варпаховскій. Апп. Мив. 2оо1. РёіегвЬ., IV (1899), 1900, стр. 370 (ОЬ Ьеі ОЪйогвк, № 11471). — Бергъ, іЬій., V, 1900, стр. 363 (Ап^ага Ъеі Райип, Лепізвеі). — Варпаховскій. Рыбы Оби, СПб. 1902, стр. 182, рис. — Баженовъ. Вѣст. Рыб., XX, 1905, стр. 594 (ѴѴоІ^а зтсівсЬеп ТеіщвсЬі цпй Віаѵѵгороі, веііеп; ТеірвсЬі, Іипі 1905). Заіѵеііпиз іаітеп Вег^. 2оо1. Апг., XXX, 1906, р. 398 (ТІввигі3)). — Апп. Мив. 2оо1. РёіегзЪ., XII (1907), 1908, Отчетъ, стр. 68 (Ми-іап кіап§, ХиЙизв Й. Випеагі). Заіѵеііпиз (Нисііо) іаітеп Вег§. Апп. Мив. Хооі. РёіегзЪ. ХП (1907), 1908, р. 504. 1) В. К. Арсеньевъ прислалъ мнѣ шкуру кунжи изъ побережья Приморской обл. подъ 46° К; длина, по г. Арсеньеву, въ среднемъ 66 см. 2) Длина экземпляра изъ р. Чусовой (15. X 1885) 990 милл., вѣсъ 231/г ФУН-, жаб. тыч. 12, желуд. прид. 210. Подробности относительно распространенія тай- меня въ Пермской губ. 3) Въ синонимахъ по недосмотру вмѣсто З.Циѵіаіі- Ііз напечатано согедопоіЛез.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМПКЕЫ818). 41 Мѣстныя названія. Въ Сибири и на Амурѣ русскіе таймень1), буряты тулу, гиляки чили, гольды дзели, (ходзены) джели, маньчжуры дзело, дзоло (Дыб. и Маакъ), орочи ва р. Тумнинъ сажана, дэісяли (Леон- товичъ), тунгусы джели (Енисей, Третьяковъ), орочи Императ. гавани шва, орочи на Уссури джили, мань- чжуры чжелу (Маргаритовъ), ольча и гольды джель, самагиры (по Горину) джели (Шренкъ). 9020. Пермь (Регт ап й. Ката). Самаринъ 1888. 10581. Кама (Ката). Голынецъ 1894. 11969. р. Бѣлая у впад. Иргизлы (Ве1а]а, Ката-В.). Г. Якобсонъ и Р. Шмидтъ 1899. 11471. Обдорскъ (ОЬ Ъеі ОЪйогвк). Варпаховскій 1895. 9012. Барнаулъ (Вагпаиі). СгеЫег 1843. 9295. » » ВозепЬег§. 7827. Усть-Каменогорскъ (П8і-Катепо§огзк). Суворцевъ 1886. 10097,10390. » » МісЬаеііз 1893, 1894(2). 12013. Чулышманъ у р. Н.Тартыгай (оЬ. ОЪ). Игнатовъ 1901, 17. VIII. 11961. Телецкое оз. (ТеіеІ2ко]е-3.) » » 9834. Красноярскъ (йепіввеі Ъеі Кгаззиоз'агзк). Кибортъ 1893, 24. V. 9965, 8—9. » » » » 1892, 19. IX. 10609. » » » » 1894, 5. VI (3). 10588/ Енисей (йепіззеі). Кытмановъ 1894. 12553. Байкалъ (Ваікаівее). И. Кузнецовъ 1902. 8996. Ангара, Падунъ (Ап^ага). Чекановскій 1868 (3). 9004. Сагастырь (Ьепа-Мііпйип^). А. Вип^е 1885 (4). 11854. Вилюй (АѴііиі). Мааск 1854. 13787. Уссури (Пзвигі). Лальченскіи 1903,1904 (2). 12545. ст. Имавъ (Пзвигі). П. Шмидтъ 1900, XII. 14101. р. Шаньши, притокъ Хайлина, басс. Мудандзяяа и Сунгари (ЗсЬапвсЬі-ЕІ., ХиЯивз йев Наіііп, Зігош^еЬіеі й. Мніапкіап^ ипй 8ип§агі). Байковъ 1907, VII (3). I) IV 9—11, А III 9, 1. 1. 198 ~ 220, гай. Ъгап. 12—132), зріп. Ъгап. 12. Описаніе. Тѣло низкое, удлиненное, голова плоская3). Ротъ очень большой, конечный; верхняя челюсть у маленькихъ хватаетъ или почти хватаетъ до вертикали задняго края глаза, у большихъ заходитъ за вертикаль задняго края глаза, нижняя челюсть идетъ кзади еще далѣе верхней. Зубы на челюстяхъ и небѣ крѣпкіе; на небѣ образуютъ сплошную полоску. Сошникъ какъ у 8. киско, лодковидный, на головкѣ его 6—8 зубовъ въ одинъ поперечный рядъ. Зубы на языкѣ крѣпкіе въ два ряда, на сориіае зубовъ нѣтъ. Жаберныя тычинки малочисленныя, 12 на первой дугѣ. Желудочныхъ придатковъ много, около 150. Бока головы и верхъ ея покрыты небольшими круглыми темными пятнышками; на бокахъ тѣла выше и ниже боковой линіи нѣжныя темныя пятнышки въ видѣ буквы х или полулунныя. У небольшихъ экземпляровъ на бокахъ тѣла кромѣ того 8—9 темныхъ 1) На Камѣ таймевя называютъ: красная рыба (срав. нѣмецкое названіе на Дунаѣ 5. Ігисііо «ВоіЬйзсЬ»; см. ЗіеЬоій. Зіівзтѵ.-Е. МіНеі-Еиг., р. 289), стрежневой линь, красная щука, красуля, лень, чусовской ленъ, таль менъ; см. Хлѣбниковъ и др. 2) По амурскимъ экз.; по даннымъ моимъ и Ды- бонскаго. 3) Почему его и сравниваютъ со щукой. Зап. Физ.-Мат, Отд. 6
42 Л. БЕРГЪ. поперечныхъ полосъ. Во время нереста, по Дыбовскому, почти все тѣло мѣднокрасное. Отношенія см. въ таблицѣ па стр. 43. Длина до 825 милл., вѣсъ до 2 пудовъ. Распространеніе. Всѣ рѣки Сибири; на востокъ до Колымы и, можетъ быть, и далѣе; бассейнъ Амура; на западъ доходитъ до бассейна Камы и средней Волги1). По Смитту найденъ на берегу Югорскаго шара (т. е. между Обью и Печорой). Въ басс. Амура водится повсемѣстно, включая Сунгари и Уссури, но преимущественно въ горныхъ рѣкахъ. Въ Дауріи таймень, по Дыбовскому, мечетъ икру въ апрѣлѣ и маѣ2). Таймень — рыба исключительно рѣчная, предпочитающая быстрыя рѣки, и въ море она никогда не заходитъ. По Крюкову (1894) таймень въ Аргуни, Шилки, Газимурѣ, Нерчѣ, Ононѣ дости- гаетъ вѣсу до 1 пуда (стр. 19), а ниже и выше Хабаровска, въ Зеѣ и Уссури до 2 пудовъ (стр. 47)3). 1) Считаю необходимымъ разъяснить здѣсь одно недоразумѣніе, встрѣчающееся въ литературѣ. Нерѣдко указываютъ, что описываемый видъ водится въ Фин- ляндіи, при этомъ ссылаются на слѣд. слова Мидден- дорфа (Пут. на Сѣв. и Вост. Сибири, ч. II, отд. V. Сибир. Фауна. СПб. 1869, стр.268; тоже МіййепйогіТ. Кеізе іп <1. аизз. Хогйеп и. Озіеп 8іЬігіепз тѵаЬгепй б. Л. 1843—4, В. IV, ТЬеіІ 2, 1875, р. 1047): «5. Циѵіаііііз (Таітегі): къ западу эта рыба простирается, кажется, до Вестерботніи, какъ я вижу изъ путешествія Скіель- дебранда (перев.Эрмана, 1805, р.40). Дѣйствительно я встрѣтилъ ее въ Финляндіи въ р. Кеми.— На В. она доходитъ до Яны (Сиб. Вѣс. I, стр. 5 [невѣрная ци- тата!]) и, говорятъ, уже не встрѣчается въ Индигиркѣ (1. с., стр.237). Въ рукописи Козьмина говорится, что рыба эта заходитъ въ р. Удь, а одинъ якутъ увѣрялъ меня, что она встрѣчается въ Кебели, принадлежащей къ Амурской рѣчной системѣ. Это въ одно и то же время морская и горная рыба, потому что, сколько доселѣ можно судить объ этомъ, она заходитъ также и на Алтайскій и Саянскій хребты, Палласъ (2оо§г.) говоритъ, что въ началѣ нынѣшняго столѣтія она пе- решла въ Каму; но Лепехинъ (Путеш. I, стр. 189) встрѣтилъ таймена уже въ Симбирскомъ краѣ.» Ни ЬіІЦеЪогд (1893), ни 8шііі (1895) но упоми- наютъ о З.Циѵ. изъ Скандинавіи, равно и Меіа (1882) изъ Финляндіи. Не можетъ быть сомнѣнія, что Мид- дендорфъ былъ введенъ въ заблужденіе финскимъ названіемъ весьма обыкновенной въ Финляндіи кумжи (Заіто ігиііа Ь.) — «таймень». Что касается ссылки на Лепехина, то въ указан- номъ мѣстѣ (Дневныя Записки, I, 1771, стр. 189) мы читаемъ, что въ одной изъ рѣчекъ Бугульминскаго уѣзда, нынѣ Самарской губ., Лепехинъ нашелъ «пест- рушку (Заіто/агіо) и кутему (3. Іасизігіз)». Судя по мѣстному названію, первая рыба опредѣлена Лепехи- нымъ вѣрно, кутема же на Камѣ и въ сѣв. частяхъ Оренбург. губ. и понынѣ русское и башкирское назва- ніе харіуса — ПгутаИиз іИутаПиз. О тайменѣ такимъ образомъ здѣсь ничего не говорится. Лепехинъ не указываетъ точно, гдѣ именно онъ нашелъ этихъ рыбъ; говоритъ только,что въ селѣ Спасскомъ,'имѣніи П. Рыч- кова Бугульминскаго у. По любезному сообщенію Е.А. Елачича, тамошняго землевладѣльца, село Спасское, и именно бывшее имѣніе Рычкова, находится въ Спасской нол. на р. Дымкѣ; Дымка впадаетъ въ Икъ, а Икъ въ Каму пониже р. Бѣлой. Впрочемъ, въ этихъ мѣстахъ, дѣйствительно, можетъ оказаться настоящій таймень (5. іаітегі): по крайней мѣрѣ, С. Аксаковъ (Зап. объ уженьѣ рыбы, 1847, стр. 143; тоже 1886, стр. 120) упоминаетъ о лохѣ или красулѣ изъ М. Зая Бугульминскаго у., впадающаго въ Каму выше устья Вятки. Если Мидд. (1. с.) пишетъ, что таймень «морская рыба», то онъ смѣшиваетъ ее, очевидно, съ 3. ігиііа. Таймень никогда не встрѣчается въ морѣ, и напрасно г. Граціановъ (Обзоръ рыбъ Росс. 1907, стр. 176) пи- шетъ, что онъ «распространенъ въ Сѣнерн. Ледов. ок.». 2) Указывается для р. Сучанъ и рѣчекъ зал. Ольги, гдѣ достигаетъ вѣсу до 1 пуда. Крюковъ, стр. 77. Требуется провѣрка этихъ указаній. Можетъ быть, мы имѣемъ здѣсь дѣло съ слѣдующимъ видомъ. 3) Въ Н. Ангарѣ и Ленѣ таймени бываютъ въ 4 пуда, въ Енисеѣ, Хатангѣ и Пясинѣ «въ 5 пудовъ и болѣе» (Третьяковъ).
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТПТОЕО0ІА АМОКЕК8І8). 43 Вгасііутузіах и Заіѵеііпиз. Се8І§паііопез зес. Зтііі. Заітовійег. Вгаскутуеіах Іепсік. 8. Іаітеп. 13729 Нззнгі-ГІ. 13730, СЬот-БІ. 12546 Ітап (Пззнгі). № $ ай Кіко1а]етезк (Атнг). 11959 Теіеігкі-Зее. 11960, $ Теіеіакі-Зее. 12545 Ішап (ІІ88НГІ). № 476 Зшіи Іепіззеі. Длина всего тѣла въ миллим. (Ьов§. согрогіз іоіаііз) (і) 550 513 436 580 535 522 Длина тѣла (Ьоп§. согрогіз ай Ъазіп С) (?) . 485 455 387 510 470 455 498 — » всего тѣла по Смитту (Ьоп§. согрогіз зес. Зтііі) (а) 514 487 411 540 498 485 522 600 » тахііі. въ °/0 дл. головы (й/д) .... 34.5 29.8 34.3 32.2 33.9 35.5 37.0 40.1 » вижн. чел. » » » (^/д) .... 49.5 46.0 51.5 52.1 49.0 59.0 55.9 63.4 Ширина тахііі. въ °/0 дл. ея (г'//() 34.6 41.1 32.3 37.6 30.5 30.9 27.6 27.2 Число жаберн. тычинокъ на 1-й дугѣ 6-г-14 9-ь18 — 7-ь12 9-+-13 8-н14 4-ь8 Зч-8 Чешуй (8ди) .............. 160- 170 160- поЦ 172— 27 198§ АО •— Число чешуй въ Ѵіо части тѣла (а) впе- реди Х> (^и/а) . 28 24 28 24 32 33 31 32 Въ % длины головы (°/0 1оп§. саріііз) (Ь): Поперечн. діам. глаза (^) 19.0 16.6 19.2 16.5 15.1 17.5 14.9 9.9 Ширина лба (%) 27.4 28.8 27.5 29.6 30.2 31.0 27.6 31.0 Длина рыла (еі/й) 27.0 31.1 27.7 31.3 25.0 26.0 26.7 28.2 Высота головы у затылка въдл.гол.(а1і.сарік.) — — — 77.9 — — — — Толщина » » » » (Іаі. » ) — — — 59.3 — — — — % длины тѣла (°/0 Іоп». согрогіз) (а): Длина головы (&/а) 20.6 21.0 21.9 21.8 19.9 '19.2 24.3 23.7 » верхней челюсти (Ѵд) 7.6 7.0 8.2 7.0 7.2 7.3 9.0 9.5 Антедорсальное разстояніе (т/а) 41.4 43.7 44.0 40.0 41.5 43.3 46.1 45.8 Преабдоминальное разстояніе (Р—V) (Уа) 30.8 20.9 31.3 34.6 33.3 31.5 36.0 32.0 Длина хвост. стебля (Уі/а) 15.5 15.0 15.4 15.9 14.4 15.7 13.2 12.8 Наименьшая высота тѣла (^Іа) 8.5 8.2 8.1 9.0 8.2 8.2 6.8 7.0 Длина I) (пІа) 11.5 10.9 12.4 12.1 12.6 12.8 11.1 10.3 Высота I) (°/а) 10.9 11.5 — 11.5 12.6 13.8 — 11.0 Длина А (”/а) 8.2 8.4 8.5 9.0 9.4 9.2 7.8 8.5 Высота А (х/а) 13.0 11.9 — 13.2 12.8 13.2 — 11.3 Длина Р (Р/а) 16.3 15.4 — 15.2 16.2 16.8 са. 11.0 12.8 » V (5/а) 13.0 12.7 — 12.8 12.6 13.6 — 11.0 Разстояніе отъ конца рыла до V (г/а) . . . — — — 52.9 — — — — » г-л (</о) — — — 21.6 — — — Наибольшая высота тѣла въ дл. его (аіі. сог- рогіз тах. іп 1оп§і1ибіпе е]из 1) . 4.66 4.84 4.14 5.20 4.43 4.06 6.15 6*
44 Л. ВЕРГЪ. Заіѵеііпиз (Нисію) рѳггуі (Ввеѵоокт). Чевица.1) ВаЪпо реггуі Вгеѵоогі. Ехреб. Ларап, 1856, р. 273, рі. IX, і'. 1 (Накобаіе) (сііаі. Г. Локіап & Зпуйег). Заіто Ъіаскізіопі НіІ&епсІогГ. МопаізЬ. Сезсіі. Озіазіеп, 1876, р. 25 (Поккаійо) (Г. «Тогйап & 8пусІег). Опсогііупсііиз огіепіаііз (поп Раііаз) Никольскій. Зап. Ак, Наукъ, ЬХ, 1889, прпл. № 5, стр. 303 (рѣки Саха- лина, Тихмсвевскііі постъ, р. Найбучи, р. Огосаиъ, зал. Терпѣнія; по Митцулю и др.)« Нисію Ыаскізіопі Логсіап & Зпубег. Ргос. II. 8. Хаі. Миз., XXIV, 1902, р. 580 (Ноккайіо; КікисЬо, Могіока).— Шмидтъ. Рыбы Вост. мор. Рос., 1904, стр. 268 (VIасііѵозіок; Заккаііп: Ьиіо^а,Ѵаѵаііо). — Тапака. Аппоі. Хоо). ]ар., VI, № 4, 1903, р. 238 (8оиіЬ Заккаііп: Зизиуа В,.). Нисію реггуі Логсіап. Ргос. II. 8. Хаі. Миз., XXVIII, 1904, р. 365. Заіѵеііпиз (Нисію) реггуі Вег^. Апп. Миз. Хооі. РёіегзЪ. XII (1907), 1908, р. 504. Мѣстныя названія. Русскіе ва Сахалинѣ чевица (неправильно)1), японцы ііо (Кііакага); русс. въ Зауссурійскомъ краѣ (46° X) таймень (непр.), орочи хуэ (Арсеньевъ). 17 I) ІП 9—10, А ПІ 8—10, 1. 1. 115 — (у № 13950 изъ р. Лютоги). Рыба эта до сихъ поръ не найдена въ низовьяхъ Амура, но быть можетъ окажется здѣсь, такъ какъ она указана для Владивостока, южнаго Сахалина и Хоккайдо. Шт.-каи. В. К.Арсеньевъ прислалъ мвѣ шкуру крупночешуйваго «тайменя», по всѣмъ признакамъ описываемаго здѣсь вида, пойманнаго 1. XII. 07 въ устьѣ р. Амагу въ Зауссурійскомъ краѣ подъ (прибл.) 46° X. По сообщенію В. К. Арсеньева, средній размѣръ десяти «тайменей» 89 см. По внѣшнему виду, по Формѣ и расположенію зубовъ на челюстяхъ, небѣ и языкѣ, по Формѣ шахіііаге и йепіаіе, а также по окраскѣ чрезвычайно походитъ ва 3. іаітеп, но отличается отъ него болѣе крупной че- шуей (109—115). Ѵошег этого вида слабый и по Формѣ вполнѣ соотвѣтствуетъ сошнику у 3.заіѵеііпиз (внизу лодкообразво выдолбленный), тогда какъ у а?, іаітеп онъ вполнѣ какъ у 3. Ііисію, только не такой глубокій, Логйап (Сиійе іо іѣе зіи<1у оГ йзѣез. Мсчѵ Хогк, I, 1905, р. 253) приводитъ, пъ качествѣ примѣра раздѣль- наго существованія близкихъ видовъ, Нисіюреггуі мНисІюТіисІю. Однако, географическій промежутокъ между ними отчасти заполняетъ Нисію іаітеп, относящійся безъ сомнѣнія къ той же группѣ, какъ это отмѣтилъ еще 8шііі (цит. см. выше стр. 40). Мы говоримъ — отчасти, потому что на пространствѣ между Камой и басс. Прута2) представителей подрода Нисію не встрѣчается. 6. ВгасЬутузѣах Опытнев. НгасНутузіах ОііпіЬег. Саі. РізЪ. VI, 1866, р. 162 (согеаопоісіез = Іепок). — Вегг. Апп. Миз. Хооі. РёіегзЬ. XII (1907), 1908, р. 502. Зубы на челюстяхъ слабые; сошникъ короткій, чашевидный (но крѣпкій); рукоятка его, даже у молодыхъ, совершенно беззубая; на головкѣ 7—9 крѣпкихъ зубовъ въ одинъ поперечный рядъ; рукоятка сошника сверху сильно выпуклая и съ сильнымъ продольнымъ гребнемъ, внизу вогнута и съ топкимъ продольнымъ гребешкомъ; сошникъ совершенно какъ у 8. Ііисію, только рукоятка сильно нагнута внизъ; зубы на раіаііпа крѣпкіе, вмѣстѣ 1) Па Камчаткѣ этимъ именемъ (чавыча) обозна- чаютъ совсѣмъ другой видъ: Опсогііупсііиз ізсііагѵуізсііа (5Ѵа1Ь.) = Заіто огіепіаііз Раіі., до сихъ поръ не- извѣстный для Хоккайдо, Сахалина и устьевъ Амура. 2) 3. Ііисію встрѣчается пъ Схегешозх у ХаЬіе въ басс. Прута на границѣ Галіщіи и Буковины. См. Хо- -ѵѵіекі. КуЬу Сіаіісуі, 1889, р. 34, й<*. 42.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМНКЕ№18). 45 съ зубами на ѵошег они образуютъ па небѣ сплошную, непрерванную дуговидную полоску; тахіііаге заходитъ за передній край глаза, но не заходитъ за задній. Нижняя челюсть сочленяется съ днабгаіпт на вертикали задняго края глаза1). Рагіеіаііа не соприкасаются, между собой, будучи раздѣлены посредствомъ знргаоссірііаіе. Егоиіаіе идетъ далеко кзади и покрываетъ значительную часть какъ знргаоссірііаіе, такъ и рагіеіаііа1 2). Спинной плав- никъ съ III—IV 10 —12 лучами, анальный съ 9—11 вѣтвистыми лучами. Чешуя мелкая, 140—175 въ боковой линіи. Пилорическихъ придатковъ очень много, около ста. Жабер- ныхъ лучей 10—13 съ каждой стороны. Яйца очень мелкія. 1 видъ во всѣхъ рѣкахъ Сибири и въ бассейнѣ Амура. 8тіИ3), а за нимъ и Сгііі4) указали на близость къ ленку вида, описаннаго Гек- келемъ изъ Далмаціи подъ названіемъ Заіаг оЪіизігозігіз5), а затѣмъ вновь описаннаго Штейпдахнеромъ подъ именемъ Тііутаііиз тісгоіеріз6). СіІІ предлагаетъ даже называть далматинскую Форель Вгасііутузіах оЪіизігозігіз. Въ нашемъ Музеѣ есть два экземпляра 8. оЪіизігозігіз (№ 6654) изъ Наревты. Дѣйствительно, по Формѣ рта и тахіііаге, какъ это видно и изъ превосходныхъ рисунковъ Штейндахнера (1874 и 1882), этотъ видъ удивительно напоминаетъ ленка: ротъ такой же широкій, поперечный, зубы на челюстяхъ слабые, нижняя челюсть также утолщена; верхняя — у нѣкоторыхъ экз. удлинена (такіе экз. Шт. называетъ ѵаг. охугііупсііиз и говоритъ [1882, р. 76], что это удлиненіе не за- виситъ ни отъ пола, ни отъ возраста). Но съ другой стороны, онъ сильно отличается отъ приведеннаго выше діагноза рода Вгасііутузіах'. у него зубы на ѵотег въ два ряда, аррепб. руіогісае только 37 (по Зіеіпсі.), чешуя крупная (1.1. ПО). О размѣрѣ икринокъ неизвѣстно (наши экз. неполовозрѣлые). По этимъ признакамъ 8. оЪіизігозігіз вельзя отнести къ Вгасііутузіах. Задній конецъ нпжпей челюсти приходится у оЪіизігозігіз на вертикали задняго края глаза — по этому признаку разсматриваемый видъ уклоняется и отъ рода Заіто 8. зіг. (= Тгиііа 8іеЬ.). По мнѣнію Штейндахнера7), 8. оЪіизігозігіз по слабому развитію зубовъ на челюстяхъ, по короткости ротовой щели и тахіііаге, ширинѣ утолщен- ной нижней челюсти, представляетъ переходъ между Заіто {Тгиііа) и Тііутаііиз. Съ этимъ мнѣніемъ можно вполнѣ согласиться, и мною предложено для этого впда установить особый родъ Заітоііѵутиз3). Положеніе ігоігіаііа, рагіеіаііа и зиргаоссірііаіе у него совершенно 1) Сііі (Ргос. Ѵ.З^аІ.Миз., XVII, 1894, р. 119) отно- ситъ родъ Вгасііутузіах къ подсем. Заітопіпі, у кото- рыхъ сочлененіе нижней челюсти съ диасігаіит позади вертикали задняго края глазъ; во у ВгаеЪ/утузіах — сочлененіе подъ самымъ заднимъ краемъ (какъ у Соге- допіпі по бгііі’ю). 2) У Заіто заіаг Ггопіаііа ве покрываютъ ни рагіе- іаііа, ни зиргаосс., во положеніе рагіеіаііа по отноше- нію къ зиргаосс. какъ у Вгасііутузіах. 3) 8тіи. Заітопійег, 1886, р. 199. 4) Сгі)]. Ргос. ІІп. 81. Маі. Миз. XVII, 1894, р. 120. 5) Неске). ЗіІгЪ. Акад. ’ѴѴісп, таіЬ.-паі. С1,, VIII, 1851, р. 367, ТаГ. IX (ех рагіе: Заіопа, Хагепіа іп І)а1- таііеп). — Нескеі и. Кпег. ЗйззчѵаззегГ. бзіегг. Моп., 1858, р. 253, ех рагіе. — Экз. изъ 2егта§па = 8./агіо. 6) ЗіеіпсіасЬпег. ЗіІаЬ. Акай. ѴѴіев, таіЬ.-п. С1. ЬХХ (1874), 1875, р. 367, ТаГ. II (Уег^огаг, Ііаітаііеп). Впослѣдствіи ЗіеіпйасЬпег призвалъ тожествен- ность своего вида съ 8а1то (Тгиііа) оЪіизігозігіз, іЬі- <1ет, ЪХХХѴІ, 1882, р. 75, ТаГ. IV. 7) ЗіѣгЪ. 1882, р. 76. 8) Апп. Миз. 2оо1. XII, р. 505.
46 Л. ВЕРГЪ. такъ же, какъ и у Вгаскутузіах (см. выше). Относительно В. Іепок Зтііі (1. с.) предпола- галъ, пе является ли опъ помѣсью между харіусомъ и таймепью (& іаітеп). Однако, такое предположеніе должно быть отвернуто, такъ какъ извѣстны самцы и самки ленка, нормальнымъ образомъ размножающіеся. Но, во всякомъ случаѣ, родъ Вгасііутузіах черезъ посредство 8. оЫыеігозігіе связывается съ одной стороны съ родомъ Заіто з. зіг. и Заіѵеііпиз, а съ другой съ Согедопиз и Тііутаіігіз, особенно съ тѣми азіатскими представи- телями харіусовъ, которыхъ Воиіеп&ег. выдѣлилъ въ особый родъ Вкуіодеркуга1). 10. Вгасііутузѣах Іепок (Раъьаб). Ленокъ. Заіто Іепок Раііаз. Веізе <1. Киззіапб, II, 1773, р. 716 (Депіззеі), III, 1776, р. 79 (Депіззеі, Ьепа, Атиг, А11аі-0еЬ.). Заіто заіѵеііпиз? Оеог^і. Кеізе іт Кизз. К., I, 1775, р. 181 (Ваікаі); р. 355 (КегІзсЬіпвкізсЬе Еіііззе). Заіто согедопоісіез Раііаз. Хоо§г. гозз.-аз., III, 1811, р. 362 (ОЬ, ІгІузсЬ, Депіззеі, Ваікаізее, Ап§ага, 8е1еп§а, Ьепа, ’ѴУіІіт, Коіута). — Сиѵіег еі V аіепсіеппез. Нізі. паі. роізз., XXI, 1848, р. 272. — Арген- товъ. «Акклиматизація» (Москва), I, 1860, стр. 360 (ипі. Ьепа, Коіута). — Маакъ. Пут. по Усури. СПб. 1861, стр. 198 (Атиг, Пззигі). Вгаскутузіах согедопоісіез ОйпіЬег. СаіаІ. ЕізЬ., VI, 1866, р. 162, Ьеад. Заіто согедопоісіез ВуЬоѵгзкі. ѴегЬ. иооі.-Ьоі. ОезеІІ. ІІѴіеп, XIX, 1869, р. 955, ТаГ. XVIII, Г. II (КорГ) (Опоп, Іп- §оба). — іЬі(3., XXIV, 1874, р. 391 (СгеЬіг^зЙіізве й. Ваікаізузіетз, іп Киііик ип<1 іт Ваікаізее, зеііеп; Коззо^оі). — МіддепсІогП. Кеізе іп ЗіЬігіеп, IV, ТЬ. 2, 1875, р. 1042 (Пй; КсЬеІі іт 8ігот§еЪіеІе б. Виге)а, Вузза іт 8ігот§еЬ. б. 8е)а). — Дыбовскій. Изв. Сиб. О. И. Р. Г. О., VII, в. 1—2, 1876, стр.2О, таб. III, ф. 3 (горн. озера и рѣчки сист. Байкала, у Култука рѣд.). — іЬіб., VIII, в. 1—2,1877, стр. 19 (горн. рѣчки сист. Амура). — Реіегз. МопаІзЬег. Акай. Вегііп 1877 (1878), р. 737 (Магка- ки1-8.). — ГіпзсЬ. ѴегЬ. гооІ.-ЬоІ. Оез. М'іеп, XXIX (1879), 1880, р. 285 (МагкакиІ-8.). — Маакъ. Вилюйскій окр., II, СПб. 1886, стр. 175 (Ьепа Ьеі Кігепзк, ХѴіІиі). ѣгаскутузіах согедопоісіез Кеззіег. Виіі. Асаб. 8с. РёіегзЬ., XXV, 1878, р. 282 (Ебег-ГІ., 8ігот§еЬ. б. 8еІеп§а, № 4214). — Никольскій. Тр. СПб. О. Ест. XIV, 1883, стр. 216 (МагкакиІ-8., № 8999)1 2). — Абра- мовичъ. Вѣст. Рыб. III, 1888, стр. 196 (МагкакиІ-8.).— Варп аховскій. Зап. Акад. Н., ЫХ, 1889, стр. 16 (МагкакиІ-8.).,— Бергъ. Апп. Миз. 2оо1. РёіегзЬ., V, 1900, р. 364 (8е1еп§а, Л» 4214). — Граціановъ. Изв. О. Люб. Ест., Москва, ХСѴІП, Дневн. Зоол. Отд., III, № 3, 1902, стр. 56 (Ваі- каізее; ЕІ. Іго, 8е1еп§а). — Кащенко, Рез. Алтайск. зоол. эксп. 1898 г. Позвон., Томскъ, 1899, стр. 141 (оЬег. ОЬ: Каіип Ьеі И. Ц)топ, Таітеще-8.). Заіто/агіо (поп Ь.) ЛѴаграсЬотсзкі. Апп. Миз. ХооІ. РёіегзЬ. V, 1900, р. 422 (ТеІеІгкі-8., № 11741). — Вар- паховскій. Рыбы басс. Оби. СПб. 1902, стр. 181. ѣтаскутузіах Іепок Вег§. Хооі. Апг. XXX, 1906, р. 397 (зес. Раііаз); Тр. Троиц.-Кяхт. Отд. И. Р. Г. О., VIII, в. 3 (1905), 1906, стр. 65 (Коззо§о1)^ Апп. Миз. Хооі. РёіегзЬ., XII (1907), 1908, Отчетъ, стр. 67 (Ми- іап-кіап§); XIII (1908), стр. 77 (Коіута), стр. 223 (ОЬ). Мѣстныя названія. Русскіе въ Сибири повсюду ленокъ, на Алтаѣ ускучъ, кирг. кизылъ-балыкъ (оз. Марка-куль, Абрамовичъ), бурят. и урявх. зибы и зибыгэ, гиляки ніемнэ (Дыб.) (по ІПренку гил. немала, немла-чо), гольды гера, эронъ (Дыбовскій), кронъ (Пальчевскій), маньчж. шиле, силе (Дыбовскій), силй (Пальчевскій), якут, сохолохъ 3), юкагиры арауіэ (Іохельсонъ), тунгус. по Вилюю майгу (Маакъ); орочи ё (Леонтовичъ), орочи на Уссури зауна (Пальчевскій); тунгуз. Турухан. края дэльботконъ (Третьяковъ); енис. остяки бытнъ (В. И. Анучинъ). 1) Палласъ, обладавшій удивительнымъ система- тическимъ тактомъ, поставилъ въ Хоо^гарЬіа 3. соге- допоііез между 3. $иѵіаііІіз и 3. ікутаПиз. 2) По разспросамъ водится еще въ р. Каменкѣ у с. Алтайскаго, въ р. Чарышѣ у Усть-Кана, въ р. Абаѣ, въ оз. Мультинскомъ и въ р. Бухтармѣ. 3) По записи на этикеткѣ экз. № 10057 изъ В. Ко- лымска (И. Черскій) быйтъ.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСИТНУОЬОИІА АМПКЕИ818). 47 8991. Барнаулъ (ВагпаиІ). СгѳЪІег 1843. 9006. Усть-Каменогорскъ (Пзі-Катепо§огзк). Суворцевъ 1887. 8999. оз. Марка куль (Магкаки1-8.). А. Никольскій 1882. 7830. » » » Суворцевъ 1887 (3). 8569. » » » Абрамовичъ 1888 (2). 11958. Телецкое оз. (Теіеігко^е-З.). Игнатовъ 1901, 14. IX (2). 11959-11960. » » » 1901 (2). 11741. » » Силантьевъ 1898 (2). 9838, 9876—7. Красноярскъ (Лепіздеі Ъеі Кгаддпо]агдк). Кибортъ 1893, 24. V (4). 9966. » » » » 1892, 19. IX. 10610. » » » » 1894, 5. VI (3). 9057. нижн. Тунгуска (ипі. Тип^изка). Чекавовскій 1873. 12556. Байкалъ, Туртукитъ (Ваікаізее) и Авгара у Иркутска (Ігкиізк). И.Кузнецовъ 1902 VIII (4). 13516. Байкалъ (Ваікаізее). Нижегор. Выст. 1896. 13812. оз. Косоголъ (Коззо§о1-8.). Елпатьевскій 1903. 4214. р. Едеръ (Вескеп сі. 8еІеп§а). Потанинъ 1878. 9005, 9648. Сагастырь (МііпДцп^ сі. Ьепа). Бунге 1885 (4). 14454. р. Булунъ (ВиІип-ЕІ., ЕиЙизз й. Ьепа Ъеі Виіип). РГіігептаіег 1908, 27. V. 10051. Колымскій окр. (Коіута). Черскій 1892, 20. VII. 10057. В. Колымскъ (ЛѴегсЪпе-КоІутзк). Черскій 1892, 10. V. 3171. Шилка (ЗсЫІка). Мааск 1855 (3). 11281. Амгунь (Ат^цп). Быковъ 1896, VIII (2). 12546. ст. Иманъ (ГГззигі). П.Шмидтъ 1900, XII. 13729. Уссури ниже пос. Трехъ-святит. (Пззнгі). Пальчевскій 1904, 11. IX (3). 13730а. р.Хоръ у Хорскаго разъѣзда (ГГззигі: СЪог-ЕІ.). Пальчевскій 1903, IX. 13730Ъ. Уссури (Цззигі). Пальчевскій 1903. 9017. о. Шавтарскіе (8сЪапіаг-Іпз.). МібйепйогГГ 1845 (3). 13973. Амуръ у Хабаровска (СЬаЬаготсзк), Бражниковъ 1902. 14084. р. ПІавыпи, притокъ Хайлина, басс. Муданьдзява и Сунгари (ЗсЪапзсЪі-ЕІ., ЕиНизз 3. Наі- Ііп, Зігот^еЪіеѣ сі. Ми-іап-кіапд ипіі Зипдагі). И. Байковъ 1907, VI, 1—2. 14103. Тамъ же (ЕЬепйазеІЪзѣ). Н.Байковъ 1907, VII (3). 14478. Зауссурійскій край, р.Билембеэ (Ві1етЪее-Е1., Тгапзиздпгі-Ьапб). Арсеньевъ 1907, 20.VIII. В ІП—IV 10—12, А III 9—11, 1. 1. 140 24^31 172; тай. Ъгапсіі. 10—13, аріи. ЬгапсЬ. 19—27. Описаніе (амурскихъ экз.). Тѣло сжатое съ боковъ. Ротъ очень широкій; нижняя челюсть сочленяется съ диабгаіит на вертикали задняго края глаза. Передній край нижней челюсти, какъ и верхней, сильно кожистый. Махіііаге никогда не заходитъ за вертикаль задняго края глаза; у самокъ оно немного не достигаетъ вертикали задняго края глаза, у самцовъ доходитъ до вертикали средины глаза или даже еще короче. Ротъ у самокъ конечный, че- люсти равной величины, у самцовъ верхняя челюсть выдается впередъ надъ нижней, и ротъ полуобращенъ внизъ, причемъ ротовая щель почти поперечна. На ргаетахіііаге замѣтные, не очень крупные, складные зубы; сидятъ въ одинъ рядъ, всѣ одинаковой величины, числомъ до 18; на шахіііаге зубы мельче и лишь впереди, тоже однорядные; на бепіаіе зубы во всемъ подобные межчелюстнымъ, но рядъ зубовъ здѣсь посреди прерванъ. У небольшихъ экз., до 350 милл. величиной, зубы на челюстяхъ, особенно на нижней, развиты очень мало. На головкѣ сошника 7—9 зубовъ однорядныхъ, совершенно похожихъ на небные. На раіа- ііпа зубы въ одинъ рядъ. На языкѣ зубы въ два продольныхъ ряда, но мало выдающіеся. На ЬазіЬгапсЬіаІіа нѣтъ зубовъ. Жаберныя тычинки густо-сидящія, І9 —27 на первой
48 Л. БЕРГЪ. дугѣ (у экз. изъ Николаевска 7-ь 12). Брюхо и горло сплошь покрыты чешуей. Хвостовой плав. слабо выемчатый. Грудные содержатся въ промежуткѣ Р—V 2 раза пли немного менѣе. Отношенія см. въ таблицѣ при стр. 43. Пилорическіе придатки многочисленны (около 100). Діаметръ икринокъ у половозрѣлаго экз. изъ Николаевска 2% милл. Окраска. На бокахъ тѣла, ипогда п головы, обыкновенно имѣются округлыя темныя пятна, величиной съ зрачекъ; такія же темныя пятна на перепонкахъ между лучами спин- ного плав. и на жировомъ плав.; но попадаются экземпляры и безъ пятенъ. Передніе края грудныхъ, брюшныхъ и анальнаго плавниковъ свѣтлые. На бокахъ тѣла одно пли нѣсколько большихъ мѣдно-красныхъ пятенъ. У маленькихъ экз. па бокахъ тѣла 8—10 широкихъ поперечныхъ темныхъ полосъ. Длина до 580 милл.; вѣсъ 10—15 (рѣдко 20) Фун.1) Сравнительныя замѣтки. Какъ видно изъ описанія и таблицы измѣреній, видъ этотъ чрезвычайно, сильно варьируетъ (преимущественно въ отношеніи длины тахіііаге), особенно рѣзки половыя отличія. Но сравнивъ амурскихъ ленковъ съ обскими, я не нахожу между ними видовыхъ различій. Дыбовскій (1869) сообщаетъ, что въ Дауріи по Онону разли- чаютъ бѣлаго или ононскаго ленка отъ чернаго или рѣчного] первый безъ пятенъ, бѣловато- оливкового цвѣта, второй темно-зеленоватый, темно-пятнистый; другихъ различій не ока- залось. Тотъ же авторъ (1876) указалъ, что амурскіе ленки сходны съ байкальскому что могу подтвердить и я: одинаковыя серія видоизмѣненій встрѣчаются тутъ и тамъ. Распространеніе. Въ бассейнѣ Амура ленокъ распространенъ повсемѣстно во всѣхъ быстротекущихъ рѣчкахъ, начиная отъ Дауріи и кончая бассейномъ Уссури (р. Хоръ), Сунгари и Амгунью1 2). МиддендорФъ доставилъ эту рыбу съ Шантарскихъ ост., т. е. не- далеко отъ низовьевъ Амура. По свѣдѣніямъ Крюкова (1894, стр. 77), ленки вѣсомъ 3—6 Фун. ловятся лѣтомъ въ. р. Сучанѣ и Владивостокскомъ лѣсничествѣ. Въ Сибири ленокъ распространенъ повсемѣстно, начиная отъ Оби п вплоть до Колымы, судя .по нашей коллекціи, а также по литературнымъ даннымъ. Образъ жизни этой интересной рыбы въ бассейнѣ Амура совершенно неизвѣстенъ; поэтому я нахожу небезполезнымъ привести нѣкоторыя свѣдѣнія изъ 'сочиненій, касаю- щихся другихъ бассейновъ. По словамъ Аргентова (1860), ленокъ попадается въ Колымѣ и въ нижнемъ теченіи Лены; на Колымѣ рѣдко бываетъ болѣе 10 вершковъ, обыкновенны ^-аршинные3). 1) Палласъ въ Хоо§г. пишетъ, что въ Витимѣ, какъ говорятъ, попадаются ленки вѣсомъ до 80 фун., а въ другихъ рѣкахъ до 60 ф. Но это неправильно, болѣе 20 ф. вѣса ленокъ не достигаетъ. 2) Раііаа въ 2оо§г. приводитъ съ чужихъ словъ, что ленокъ водится нъ Японіи («Деезі СашізсЬаіісіз адпіз еі Осеапо огіепіаіі; іатеп іп Даропіа Дагі Гегіиг; ЗаропепзіЬиа ^таіё»), Судя по даннымъ Догйав & Зпуйег’а (Ргос. П. 8. Каі.Миз., XXIV, 1902), КііаЬага Аппоі. 2оо1. Даров., V, 1904, р. 117—120) и Догбап’а (Ргос. И. 8. Каі. Миз., XXVIII,’ 1901, р. 365) въ Японіи левка нѣтъ; подходящее названіе ТатаЪе или Татате относится къ Заіто тазои Вгеѵоогі (= 8. тасгозіота СііпіЬег). 3) «Кожа употребляется на мѣшки, а въ нныхъ мѣстахъ, напр., по Омолону, гдѣ ленокъ достигаетъ значительнаго роста, изъ нея шьютъ даже полушубки и куртки, подбиваемые заячьимъ мѣхомъ.» (Арген- товъ.)
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНХОЬООІА АМ0КЕК8ІЗ). 49 По Мааку (1886) ленокъ на Ленѣ и Вилюѣ (въ его посѣщеніе этого края въ 1854 году) принадлежитъ къ довольно распространенной породѣ, пробирается довольно далеко и заходитъ во многіе побочные притокп, избѣгая, повидимому, маленькихъ рѣчекъ. Около Киренска ловля ленка составляетъ довольно важный промыселъ и здѣсь ихъ ловятъ еже- годно въ довольно большомъ количествѣ, въ продолженіе всего года, лѣтомъ и осенью сѣ- тями, зимою удочками. Въ озера, заливаемыя рѣками, ленокъ, по увѣренію рыбаковъ, никогда не заходитъ. Обыкновенная величина ленковъ у Киренска 3/4 арш., рѣдко попа- даются особи величиною въ 13 или 14 верш.; обыкновенный вѣсъ отъ 5 до 6 Фун., самые большіе вѣсятъ 8 ф. Обыкновенная цѣна (въ 1854 г.) въ мартѣ 2 р. 50 к. за пудъ, осенью 1 р. 50 к. Въ Вилюѣ, противъ устья Чоны, ловля начинается со вскрытіемъ рѣки, произ- водится сиговыми сѣтями и продолжается до замерзанія Вилюя. По свидѣтельству якутовъ, ленки нерестуютъ въ маѣ. Ленокъ принадлежитъ къ довольно прожорливымъ рыбамъ: не- однократно, по словамъ Маака, ему доводилось находить въ ихъ желудкѣ полевокъ, и 4 сен- тября на Мархѣ, у устья Хаынгыя, былъ пойманъ ленокъ, въ желудкѣ котораго найдена довольно большая водяная крыса (Агѵісоіа атрЬіѣіиз). По Дыбовскому на Амурѣ водится во всѣхъ горныхъ рѣчкахъ (въ Ононѣ чаще, чѣмъ въ Ингодѣ) и достигаетъ длины 400 милл., а вѣсу 10—15 Фун.1), на Байкалѣ до 600 милл. и свыше, а вѣсу 15—20 фун.; въ самомъ Байкалѣ водится рѣдко, преимущественно въ мелкихъ притокахъ его; нерестуетъ въ Ононѣ, а также въ системѣ Байкала въ,маѣ. Боль- шими стадами ленокъ въ Байкалѣ не ходитъ. По Радде1 2) въ изобиліи водится въ озерѣ Фролиха, на сѣв. концѣ Байкала. Ленокъ водится по Енисею, Хатангѣ и Пясинѣ, гдѣ живетъ, подобно харьюзу, въ каменистыхъ рѣчкахъ3). По Абрамовичу4) ускучъ, какъ называютъ на оз.Марка-куль ленка крестьяне и казаки, въ изобиліи водится въ упомянутомъ озерѣ и въ р. Кольджиръ, вытекающей изъ него. Во второй половинѣ марта ускучи идутъ массами во впадающія съ горъ въ озеро рѣчки для метанія икры. Въ этихъ рѣчкахъ рыбаки дѣлаютъ перегородки и запруды и истребляютъ эту рыбу вмѣстѣ съ харіусами въ большомъ количествѣ; не ловятъ рыбу, но просто чер- паютъ ковшами, причемъ меньшіе экземпляры выбрасываютъ. Рыба эта любитъ холодную воду. Ловятъ ускучей во второй половинѣ марта, когда они нерестятся въ рѣчкахъ, и въ началѣ апрѣля по берегамъ озера, гдѣ ледъ отопрѣетъ, а также въ сентябрѣ, когда тамъ уже падаетъ снѣгъ и вода становится холодною. Ускучи питаются пескарями, количество которыхъ въ озерѣ громадно. Самые большіе ускучи въ Марка-кулѣ бываютъ длиной въ 22 дюйма, а вѣсомъ около 8 фун. 1) По Крюкову (1894, стр. 48) въ р. Зеѣ ловятся ленки до 20 ф. вѣсомъ. 2) ВаДДе. Веііг. г. Кеппі. Виза. КеісЬ., XXIII, 1861, р.317. 3) Третьяковъ. Туруханскій край. СПб. 1871, стр. 114. 4) Абрамовичъ, С. Озеро Марка-куль. Вѣст.Ры- бопр., III, 1888, стр. 196. Зап. Фпз.-Мат. Отд. 7
50 Л. БЕРГЪ. Тотъ же авторъ сообщаетъ1), что ускучей нѣтъ ни въ Черномъ Иртышѣ, ни въ р. Кольджирѣ ниже водопада. Между водопадомъ и озеромъ Марка-куль они водятся, а также въ рѣчкахъ Бухтармѣ, Кара-кабѣ и въ др. горныхъ рѣчкахъ. Въ озерѣ Зайсанъ ускучъ бываетъ вѣсомъ до 8 фун., зимуетъ онъ въ самомъ озерѣ, въ маѣ подымается въ Верхи. Иртышъ и впадающія въ него рѣки, а въ сентябрѣ возвра- щается въ озеро1 2). 7. Согееопиз (Автеоі) Ьіххе. Согедопиз Ь. +• Агдугозотиз Адана. Логйап & Еѵегтапп. ЕізЬ. К. Атегіка, I, 1896, р. 461, 467. Согедопиз Вегд. Апп. Миз. 2оо1. РёіегзЬ. XII (1907), 1908, р. 502. Удлиненное тѣло покрыто сравнительно крупной чешуей, не болѣе 100 въ бок. линіи. Ротъ нижній или конечный, небольшой; нижняя челюсть сочленяется съ днайгаіит на вер- тикали задняго края глаза; челюсти безъ зубовъ или зубы, если есть, чрезвычайно мелкіе на ргаешахіііаге и языкѣ. Махіііаге широкое, короткое, кзади идетъ не далѣе вертикали конца глаза. Рагіеіаііа соприкасаются между собою надъ знргаоссірііаіе, отдѣляя такимъ образомъ это послѣднее отъ Ггопіаііа3). Спинной плав. короткій. Пилорическихъ придат- ковъ много (около 100). Яйца мелкія. Окраска болѣе или менѣе однообразная, серебристая, безъ красныхъ пятенъ. Много видовъ въ Сѣв. и Ср. Европѣ, въ Сѣв. Азіи и Сѣв. Америкѣ. Въ бассейнѣ Амура 2 вида (подродъ Соге^оннз з. зіг.): а. Верхняя челюсть замѣтно выдается надъ нижней. Махіііаге идетъ кзади не далѣе вертикали перед- няго края глаза; длина нижней челюсти меньше наименьшей высоты тѣла; 1. 1. 79—82............ 11. О. скасіагу. аа. Челюсти почти одинаковой длины. Махіііаге идетъ замѣтно далѣе передняго края глаза; длина ниж- ней челюсти больше наименьшей высоты тѣла. Ъ. Высота тѣла 4—4уз раза въ длинѣ его4); бок. линія (84) 86—92.................... 12. С. иззигіепзіз. ЪЪ. Высота тѣла 5 разъ въ длинѣ его4); бок. линія 84..................................12а. С. иззигіепзіз ѵаг. зсІітіЛіі. 1) Абрамовичъ, С. Озеро Норъ-Зайсанъ. Тамъ же, стр. 252. 2) Абрамовъ. Оз. Норъ-Зайсанъ съ его окрест- ностями. Вѣст. Геогр. Общ. XVIII, 1856, стр. 218. 3) Воиіепдег. Ргос. Еооі. 8ос. 1895, р. 300. 4) Считая до конца чешуйчатаго покрова.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТПУОЬООІА АМНКЕК818). 51 11. Соге^опиз спасіагу Вуволѵзкі. Сигъ. ? Заіто Іаѵагеіиз (аоп Ьіп.) Оеог^і. Веізе, I, 1775, р. 355 (ХегізсЬіпвк Бізіг.). Согедопиз сііадагу^} БуЬснѵзкі. ѴегЬ. г.-Ъ. С. ^Ѵіеп, XIX, 1869, р. 954, ТаГ.XVII, Г. 8 (Опоп, зеіі.). — Дыбов- скій. Изв. С. О. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 18 (Опоп, Іп^оііа, Аг§ип, Атиг). — Вегд. 2оо1. Апг. XXX, 1906, р. 395 (СЬог, Хийиэв ѵоп Пввигі, № 13728). Мѣстныя названія. Русск. сигъ, бурят. хадары (Дыб.). 13728. р. Хоръ, притокъ Уссури (СЬог-И., ПеЪепЯпзз йез Пввигі). Пальчевскій, 1903, IX (2). I) III 11-13, А ІП-ІѴ 12-13, 1. 1. 79 82. . О Описаніе. Верхняя челюсть замѣтно выдается надъ нижней; рыло умѣренно удлиненное и скошенное внизъ и назадъ. МахіІІаге кзади заходитъ не далѣе, чѣмъ до передняго края глаза. Длина нижней челюсти меньше, чѣмъ наименьшая высота тѣла. Придаточная косточка на шахіііаге овальная. Жаберныхъ тычинокъ на 1-й дугѣ 24—23. Очень мелкіе зубы на языкѣ2). Прочее см. въ таблицѣ на стр. 52. Верхняя сторона головы и спина густо усѣяны маленькими черными пятнышками. Концы всѣхъ плавниковъ черные. Отно- шенія см. на стр. 52. Длина (по Дыбовскому) до 588 милл. Сравнительныя замѣтки. Видъ этотъ наиболѣе близокъ къ С.рі&зсЫап Ошеі. (= С.роі- сиг Раіі.), но, какъ видно изъ діагноза и таблицы отношеній, отличенъ отъ него. Распространеніе. По всему Амуру, начиная отъ Онона, Ингоды и Аргуни до Уссури. Неизвѣстно, встрѣчается ли въ низовьяхъ и лиманѣ Амура. По словамъ Крюкова (1894, стр. 6,17) сигъ попадается въ Аргуни, Шилкѣ и Ононѣ, достигаетъ вѣсу до 5 ф. 12. Соге&отіе иезигіепеій Вевп. Сигъ. Согедопиз иззиггепзіз Вегд. 2оо1. Апг. XXX, 1906, р. 396 (Пввигі, СЬапка-8., № 13725—7). Мѣстныя названія. Гиляки вахесъ-чо (Гленъ) (этотъ ли видъ ?), орочи р. Тумнинъ соху (саку) (Леонтовичъ), орочи саву (Протодьяконовъ) (этотъ ли видъ?). 13725. Уссури (Пзвпгі). Н. Пальчевскій 1903, IX (2). 13726. Уссури ниже пос. Трехсвят. (Пззигі). Пальчевскій 1904, 14. ГѴ. 13727. устье ЛеФу (СЬапка-8.). Пальчевскій 1903, 4.1 (2). 12513. м. Палево (Атигшйпбпп^). Пальчевскій 1902 (2). 13936. оз. Чля у Николаевска (ТсЫ]а-8. Ьеі ЕГіко1а]еѵгзк). Бражниковъ 1902, ѴІП. 13935. м. Озерпахъ (Апшг-Ъішап). Бражниковъ 1902, II. VII. 13933. бухта Пуиръ » » » 17. VII (2 ]иѵ.). 13932. о. Лявгръ (Ідапбг-Іпв.). » » 19. VII (4 ,]’иѵ.). 13934. м. Палево (Ашиг-Ьітап). » » ѴІП (1 д'иѵ.). I) III—IV 9—10, А ІП 13—14, I I (84) 86 ^9^ 92. 1) Напечатано сТіаЯаѵу, но это опечатка, см. ѴегЬ. 1 2) По Дыбовскому, и на іпіеппахіііаге по 10 съ ХХП, 1872, р. 222. | каждой стороны.
52 Л. ВЕРГЪ. Согедопиз. Резі^паііопез зес. 8шіи. Заіпюпідег. С. сііайагу. Согедопиз иззиггепзіз. С. изз. ѵаг. асктійИ. № 13728. № 13725.2) № 13725. № 13727. № 12513. Атиг- Мбпйипд. № 13935. ОзеграсЬ. № 13936. ТзсЫ]а-8. № 13773, $ НагЬіп, $ аб. Г. зіе- гіііз. Длина всего тѣла въ милл. (Іопдііибо іоіаііѳ, шш) (і) 478 472 470 415 340 470 367 283 290 447 Длина тѣла1) (1) 410 400 405 362 290 403 324 244 243 381 Длина всего тѣла по Смитту (1оп§іі. согрогіз асі йпет гасііогипі тебі- огит р. саисі.) (а) 434 422 425 387 310 254 260 403 Высота апик. площ. въ % шир. ея (^/е) 156 143 59.1 70.0 43.7 80.0 58.8 74.1 84.6 81.3 Высота апик. площ. въ °/0 ср. длины головы (/7{а) 20.1 17.5 11.7 12.7 7.5 12.7 10.4 12.2 13.4 11.8 Длина тахііі. въ % дл. головы (л/$) . 31.4 29.1 32.9 34.0 32.0 34.6 34.0 30.7 33.9 34.4 Длина тахііі. въ % дл. нижн. чел. (^/д) 84.4 77.4 70.0 70.4 72.4 71.7 70.1 64.8 71.7 74.3 Ширива тахііі. въ % его длины (г/д) 44.4 41.7 33.9 36.0 38.1 36.0 36.2 40.0 36.8 31.8 Длина нижн.чел. въ°0 дл. головы (й/б) 36.6 37.5 47.0 48.3 44.3 48.3 48.5 47.4 47.3 46.5 Число жаберн. тычинокъ (8р. Ътапск.) 9-1-15 9-1-14 8-ь 18 94-19 Э-і-19 Ю-і-18 Ю-і-18 Цч-19 10ч-18 10-ь18 Боковая линія (Ип. Іаѣ) 79’/, 801% 91п/ю 92И/1О ЭѴѴэ 88>% — 84п/ю 894/э 841% Длина головы въ длинѣ тѣла ’(%) . . 4.55 4.68 4.65 4.70 4.11 4.25 4.3 4.06 4.12 4.53 Высота » въ длинѣ ея (%п). . . 1.50 1.50 1.33 1.37 1.56 — 1.52 1.55 1.51 Діаметръ глаза (попереч.) въ длинѣ головы (°/0) 6.0 5.5 5.4 5.5 5.0 5.9 5.5 5.0 4.9 5.8 Діаметръ глаза въмежглазн.прост. (г/0) 1.66 1.58 1.56 1.57 •1.25 1.59 1.44 1.25 1.33 1.51 Діаметръ глаза въ длинѣ рыла (г/0) 1.3 1.6 1.44 1.57 1.25 — 1.55 1.25' 1.42 1.55 Діаметръ глаза въ заглазвичномъ простр. (°Р/0) '. 3.3 3.1 3.2 3.3 2.8 — 3.1 2.7 2.6 3.2 Наибольшая, высота тѣла въ дливѣ его (Аііііисіо согрогіз тахіша іп 1оп§іі. еще 1) (1/н} 3.6 4.0 4.0 4.2 4.4 4.3 4.0 4.3 4.1 5.0 Наименьшая высота тѣла въ наиболь- шей (АІіііийо согрогіз тіпіта іп аіі. согр. тахіша) (я/д) 3.3 2.8 3.0 2.8 2.9 2.7 2.9 2.9 3.0 2.45 Наименьшая высота тѣла въ длинѣ хвост. стеб. (АИ. согр. тіп. іп Іоп- §іі. ресіипсиіі саидаііз) (Р/д) . . . 1.66 1.55 1.76 1.55 1.78 1.83 1.61 1.71 Длина хвост. стеб. въ длинѣ тѣла (Ьоп§. рейип. саиб.іп Іопдіі.согроггі) (1/р) 7.1 7.3 7.0 7.5 7.0 — — 6.8 7.4 7.2 Длина I) въ длинѣ тѣла (^/п) . . • . 8.2 7.0 8.2 8.2 7.7 — — 8.4 8.1 9.3 Высота I) » » С/он) . . • 5.2 4.7 5.3 5.0 4.8 — — 4.9 5.0 5.4 Длина А » » (^/л) .... 8.7 7.2 6.5 6.9 7.2 — 7.1 7.1 7.2 Высота А » » С/ан) . . . 8.7 8.2 8.4 9.3 8.1 — — » 8.7 8.4 8.5 Длина Р » » (1ір) .... 6.4 6.1 5.8 6.0 6.3 — — 6.8 6.7 6.1 » V » » (г/г) .... 6.9 6.8 6.0 6.1 6.2 — — 6.4 6.1 6.2 1) До конца чешуйчатаго покрова. — Ьоп§іі. согро- этотъ экз. ошибочно 2) Въ 2оо1. Апх. XXX, р. 397 помѣченъ подъ № 13726. гіз асі здиатаэ иііітаз.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМНКЕЫ8І8). 53 Описаніе. Верхняя челюсть очень мало выдается надъ нижней, челюсти почти одина- ковой длины. Ротъ, сравнительно съ предыдущимъ видомъ, большой. Махіііаге хватаетъ замѣтно кзади за передній край глаза. Длина нижней челюсти больше, чѣмъ наименьшая высота тѣла. Придаточная косточка на тахіііаге овальная. Жаберныхъ тычинокъ на пер- вой дугѣ 26 — 30. Очень мелкіе зубы на челюстяхъ и на языкѣ. У большихъ экз. на нижней челюсти бываетъ замѣтный бугорокъ. Прочее см. въ таблицѣ на стр. 52. Окраска однообразная, темныхъ пятнышекъ на тѣлѣ и головѣ не бываетъ. Концы плавниковъ сѣро- ватые. Отношенія см. на стр. 55. Длина до 470 милл. Сравнительныя замѣтки. Какъ видно изъ таблицы отношеній, видъ-этотъ варьируетъ очень сильно: у экземпляровъ изъ низовьевъ Амура голова больше и тѣло ниже, чѣмъ у типичныхъ, описанныхъ изъ Уссури (ср. № 13725 п 12513); у маленькихъ экземпляровъ (ср. № 13727 и № 12513) различія эти соотвѣтственно меньше. По недостатку матеріала я не могу сказать, имѣемъ ли мы дѣло съ индивидуальными измѣненіями или же съ разно- видностями, столь обычными у сиговъ. Экземпляръ изъ Сунгари № 13773 представляетъ по сравненію съ типомъ (А?. 13725) такія особенности, что я считаю болѣе правильнымъ предварительно выдѣлить его въ особый варіететъ (см. ниже), оговариваясь, что оконча- тельное рѣшеніе этихъ вопросовъ возможно лишь при большемъ количествѣ матеріала. Распространеніе. Уссури, низовья Амура. Объ образѣ жизни этой рыбы ничего не извѣстно. Сиги, повидимому, въ низовьяхъ Амура встрѣчаются не часто. Крюковъ (1894, стр. 48) упоминаетъ, что «сигъ» ловится какъ выше, такъ и ниже Хабаровска, а также въ Зеѣ и Уссури, достигая 5 ф. вѣсу. Какой это видъ, сказать не- возможно 1). Равнымъ образомъ нельзя рѣшить, что подразумѣваетъ этотъ авторъ (стр. 50) подъ «муксуномъ», котораго ловятъ только около Благовѣщенска въ іюлѣ въ количествѣ всего около 10 пуд.; вѣсомъ въ штукѣ отъ 7 до 20 ф., наичаще 10 ф. 12 а. Соге^опиз иззигіепзіз ѵаг. зсЬті(Ш поѵа. 13773. Харбинъ (НагЪіп, Зип^агі). П. Шмидтъ 1901, X. 71ІѴ 9, А III 14, 1.1. 84 А зресіе С. иззигіепзіз іур. (іійсгі здиатіз тарНЪиз, согроге еіоп^аіо (аіііішіо согр. 5 іп Іоп^. ещз), осиііз тіпогіЪиз; сѣ іаЪ. р. 52. Описаніе. При сравненіи этого (единственнаго) экземпляра изъ Сунгари длиной въ 447 милл. съ экз. въ 470 милл. изъ Уссури (А» 13725) бросается въ глаза болѣе крупная чешуя и замѣтно болѣе удлиненное тѣло; высота котораго содержится Въ длинѣ 5 разъ 1) С-еог^і въ Кеізе, I, 1775, р. 355 упоминаетъ о сырокъ?) не разъясняетъ, съ чѣмъ именно онъ имѣлъ Заіто іоітЪа изъ рѣкъ и рѣчекъ Нерчинскаго округа, дѣло. Приводимое имъ русское названіе «зого§» (сорога? или
54 Л. БЕРГЪ. вмѣсто 4 (у иззигіепзіз вообще 4.0—4.4). Кромѣ того глаза у этой разности нѣсколько меньше: 5% раза въ длинѣ головы, вмѣсто 5—51/а. Длина Р въ пространствѣ Р—V 13/4 раза. Остальное см. въ таблицѣ на стр. 52. Экземпляры изъ устьевъ Амура въ нѣкоторыхъ отношеніяхъ являются переходными между описываемой Формой и типичными — именно, у нихъ тѣло нѣсколько удлинено, болѣе, чѣмъ у иззигіепзіз, но менѣе, чѣмъ у зсктііШ, и чешуя пѣсколько крупнѣе, чѣмъ у иззигіепзіз. 8. ТЬутаІІиз Спѵіев. Ткутаііиз Сиѵіег. Кёдпе Апіш., 2 её., II, 1829, р. 306 (ікутаііиз). — Вегд. Апп. Миз. 2оо1. РёіегзЬ. ХИ (1907), 1908, р. 503, 506. Скогедоп Міпёіп^. ЬсЬгЬисЪ, Хаіиг§езсЬ. ГізсЬе, 1832, р. 119 (ікутаііиз) (йёе Догёап & Еѵегтапп. ЕізЬ. К. Атег., I, 1896, р. 517). Ткута11оійе$ (зиЪд.) Вегд, 1. с. (агсіісиз). Тѣло покрыто довольно крупной чешуей (74—108 въ боковой линіи). Ротъ попе- речный, небольшой. Зубы слабые па челюстяхъ, ѵотег и раіаііна, у крупныхъ экземпля- ровъ нѣкоторыхъ видовъ иногда довольно хорошо развитые; на языкѣ у взрослыхъ зубовъ обыкновенно не бываетъ. Спинной плавникъ удлиненный, съ IV—ѴШ (12) 13—16 (17), всего 17—25 лучами, подхвостовой съ II—IV 8—11; хвостовой выемчатый. Жаберныхъ лучей 8—11. Пилорическихъ придатковъ 15—30. РагіеіаІіа соприкасаются между со- бою надъ знргаоссірііаіе, отдѣляя такимъ образомъ это послѣднее отъ Ггопіаііа. Сочлененіе нижней челюсти съ диабгаішп подъ заднимъ краемъ глаза. Махіііаге не хватаетъ до вер- тикали задняго края глаза. (тіП (1894)1) и, слѣдуя ему Тогбап и Еѵегтапп (1896)1 2), выдѣляютъ родъ Ткутаііиз въ особое семейство на основаніи взаимоотношеній рагіеіаііа, знргаоссірііаіе и ГгопШіа; между тѣмъ Воніен&ег въ 1895 году показалъ, что точно такія же отношенія встрѣчаются и у Согедопиз (относимаго СИ 1 Ремъ къ Заітопісіае) и что вообще этотъ при- знакъ не имѣетъ важнаго систематическаго значенія3). Родъ Ткутаііиз раздѣленъ мной (1. с.) на два нодрода: Ткутаііиз з. зѣг. съ 1 видомъ Тк. ікутаііиз (Ь.) въ Европѣ (не переходитъ къ востоку черезъ Уральскій хр.) и Ткутаі- Іоісіез Вег^, къ которому относятся всѣ азіатскіе виды (агсіісиз Раіі., раііазі Ѵаі. и дгиЪеі БуЪ.), а также американскіе. Признаки подрода Ткутаііоісіез слѣд.: жаберныхъ тычинокъ на 1. дугѣ не болѣе 20, тахіііаге хватаетъ за вертикаль передняго (но не доходитъ до вер- тикали задняго) края глаза; зубы на челюстяхъ, ѵотег и раіаііна (иногда и на языкѣ) до- вольно замѣтны. 1) Ргос. Пп. 8і. №аі. Миз. XVII, 1894, р. 121. 3) Воиіепдег. Ргос. 2оо1. 8ос. Ьопёоп, 1895, 2) ЕізЬ. М.Атегіса, I, р. 517; сравви также Догёап. р. 300. Сиіёе іо зіисіу оі ЬзЬез, II, 1905, р. 120.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (іСНТНТОЪОбІА АМНЕЕ№І8). 55 Въ бассейнѣ Амура обыкновененъ Тк. дгиЪеъ, но можетъ оказаться п Тк. агсіісиз, распространенный въ басс. Оби и Енисея. а. Спинной плав. длинный: длина его не менѣе 23.5°/0 длины всего тѣла (по Вшііі’у: до конца среднихъ лучей хвост. пл.); разстояніе отъ конца рыла до начала В не болѣе 31°/0 длины всего тѣла; бок. лин. 83—87............................... 13. Тіі. дгиЬеі. аа. Спинной плавникъ короткій; длина его не болѣе 22.5% длины всего тѣла; разстояніе отъ конца рыла до начала Л не менѣе 34 % длины всего тѣла; бок. лин. 90—108.....................................Тк. агсіісиз Ъаісаіепзіз. 13. ТЬутаІІиз (ТЬутаІІоісІез) &гиЪеі Вхвоѵви. Харіусъ. Заіто ІкутаПиз (воп Ь.) Оеогді. Веіэе, I, 1775, р. 355 (ИегізсІііпакіасЬе Гійзэе). ТкутаИиз дгиЪіі ВуЬоѵгзкі. ѴегЪ. гооІ.-Ъ. Сеа. ДѴіеп, XIX, 1869, р. 955, ТаГ. XVIII, 9 (Опоп, Іп^ойа). — Дыбовскій. Изв. Спб. О. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 18 (во всѣхъ горныхъ рѣчкахъ системы Амура). — Бергъ. Ежег. Зоол. М. Ак. Н. XII (1907), Отчетъ, стр. 67 (Ми-іап-кіап§ № 14083). ТкутаИиз (ТкутаПоісіез) дгиЪеі Вег^. Апп. Миз. 2оо]. РёіегзЬ. XII (1907), 1908, р. 509 (Атиг). Мѣстныя названія. Русскіе и буряты хайрузъ, гиляки ліоншъ, гольды ебуа, маньчжуры ебуцха (Дыб.). 14083. ІПаньши, притокъ Хайлива, басс. р. Мудавь-цзява (Ми-іап-кіапе, ХиЯизз б. Бипдагі). Бай- ковъ 1907, VI, 1—2 (4). 13980. р. Каира (Катга-Е]. Ъеі Кікоіа^’е^зк). Бражниковъ 1901, VI (6). В VII—X 13—16 (всего 21—25)1), А III 9—10, 1. 1. 83 87, зр. ЪгапсЬ. 17—19. Описаніе. Въ моихъ рукахъ не было достаточно матеріала по харіусамъ Амура, по- этому окончательное разрѣшеніе вопроса не можетъ быть дано. Числовыя отношенія типовъ Тк.дгиЬеі^ вычисленныя мною по даннымъ Дыбовскаго, имѣются въ таблицѣ (стр. 57); они нѣсколько (въ общемъ незначительно) разнятся отъ экземпляровъ изъ р. Камры, описаніе коихъ слѣдуетъ ниже, но это объясняется, быть можетъ, различнымъ способомъ измѣренія. Верхнечелюстная кость узкая, доходитъ до вертикали средины глаза. Зубы на челю- стяхъ слабо развиты, но все же замѣтны. Жаберныхъ тычинокъ на первой дугѣ 17—19. глаза. Лобъ выпуклый. Ротъ конечный. Рыло короткое, длина его равна продольному діаметру Нижняя челюсть сочленяется съ диабгаіиш на вертикали задняго края глаза. Спинной плавникъ длинный и выдвинутъ впередъ, такъ что разстояніе отъ конца рыла до начала В равно или даже немного меньше длины В. Грудные плав. хватаютъ до вертикали 1—2 вѣтвистаго луча спинного и далѣе половины промежутка между основаніями Р и V, Осно- ваніе брюшныхъ подъ задней третью В\ они хватаютъ немного далѣе половины промежутка между основаніями V и А. Длина наибольшаго луча хвостоваго плав. равна длинѣ головы. 1) У Тк. ІкутаПиз IV—VII 13—16 (всего 17—22) (8тіИ. ЗсапД. ГіаЬ., р. 884).
56 Л. БЕРГЪ. Спинной плав. съ двумя продольными темными полосами внизу и малиновой вверху. Длина до 247 милл. У экз. изъ Мудань-цзяна спив. плав. съ 3—4 рядами малиновыхъ глазчатыхъ пятенъ и малиновой оторочкой по краю плавника; между лучами темныя пятна; верхушка нодхвост. плав. ярко-малиновая; брюшные съ 2—3 такими же полосами; концы хвост. плав. ярко-малиновые. На тѣлѣ, особенно въ передней части, нѣсколько рядовъ мел- кихъ темныхъ пятенъ. Грудные плав. оранжевые. По Дыбовскому, спйпной плав. окаймленъ шоколадпо-красной полосой и украшенъ 4 рядами фіолетовыхъ глазчатыхъ пятенъ. Бока, тѣла съ 8 —10 продольными рядами не- большихъ овальныхъ черныхъ пятенъ; надъ брюшными плав. большое мѣдно-красное пятно. Длина до 267 милл. Сравнительныя замѣтки. Тк. дгиЬеі наиболѣе приближается къ колымскому Тк. раііазі, и именно длиной своего спинного плав., но отличается отъ него болѣе крупной чешуей, меньшей высотой Б, большей высотой тѣла и нѣк. другими признаками. Долженъ замѣ- тить, что имѣющійся у насъ одинъ экземпляръ харіуса изъ р. Амгуни (№ 11280, измѣ- ренія см. въ таблицѣ на стр. 57) отличается отъ ТІг.дпіЬеі и, по-своему короткому 2), а также по большинству другихъ измѣреній, подходитъ къ Тк. агсіісиз, особенно къ Тк. агс- іісиз Ьаісаіепвів БуЬ. Недостатокъ матеріала не позволяетъ опредѣленно высказаться, съ чѣмъ мы имѣемъ здѣсь дѣло. Если окажется, что байкальскіе харіусы, дѣйствительно, встрѣчаются въ бассейнѣ Амура, тогда можно предположить, что заселеніе этого бассейна харіусами происходило какъ съ запада, изъ бассейна Байкала, такъ и съ сѣвера, изъ В.Си- бири, причемъ вост. сибирскій харіусъ, Тк. раііазі, въ бассейнѣ Амура далъ начало близ- кому виду Тк. дгиЪеі. Подробности о Тк. агсіісиз см. въ моей работѣ въ Ежег. Зоол. Муз., ХП, р. 507. Распространеніе. Тк. дгиЬеі водится во всѣхъ горныхъ рѣчкахъ всей системы Амура. По Крюкову харіусъ (этотъ ли видъ?) водится въ р. Суйфунѣ. Подсем. Аг^епііпіпі. = сем. АгдепііпіИае (ех рагіе) Догйап & Еѵегтапп. ЕізЬ. И. Атег., Т, 1896, р. 519. Желудокъ въ Формѣ слѣпого мѣшка. Пилорическихъ придатковъ мало. Плавательный пузырь есть. Жаберныхъ лучей 6—10. Въ бассейнѣ Амура 2 рода: а. Ротъ большой, верхнечелюстная кость замѣтно заходитъ за вер- тикаль средины глаза; зубы очень сильно развиты, на сошникѣ (и на языкѣ) выдаются въ видѣ клыковъ........................... 9. Озгпегиз. аа. Ротъ маленькій, верхнечелюстная кость доходитъ не далѣе вер- тикали средины глаза; зубы очень мелкіе, на челюстяхъ и сош- никѣ почти не замѣтные........................................... 10. Мезориз.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬОѲІА АМОВЕК818), 57 ТкутаИиз. ТкутаИиз дгиЪеі. Тк. агсіісиз Ъаісаіепзіз? № 13980. Кашга-Гі. VI. 1901. КасЬ РуЬокзкі. № 11280. Аш^пп-Пизз. Вся длина (ТоШІап^е) (шш.) . . 236 247 222 са. 215 Длина тѣла до конца бок. л. (Віз гиш Епйе йег беііеп- - Ііпіе) (шш.) 202 208 188 183 Длина тѣла по Бшііі’у (Кбгрегіап^ѳ пасЬ 8т і И) (а). 215 224 198 193 Число лучей въ Б ................. VII 15 ѴІП 15 VIII 13 VI 13 Боковая линія (1.1.) ................ 85 83 85-87 93 Число жаб. тычинокъ на 1. дугѣ (ЗрЪ) — 17 17—19 16 Въ % длина — (Іп % йег Кбгрегіапее) (а): Длина головы (КорПап^е) (&|а) 18.4 18.3 19.2 18.9 » шахіііаге (Вап^е йез Махіііаге) (А/а) 6.0 5.7 — 5.2 Антедорсальи. разст. (Апіейогзаігашв) (т/а) .... 28.4 28.1 29.8 1 2 3 4) 35.2 Основаніе Б (Вазів йег Б) (п/а) 27.4 29.2 23.7 3) 20.7 Высота Б (НбЬе йег Б) (°/а) 16.7 16.5 19.2 14.2 Длина Р (Ып^е йег Р) (Р/а) 15.5 15.2 17.6 14.7 Разстояніе Р—V (2чѵізсЬевгаиш Р—Ѵ) (%) 27.0 25.9 — 28.5 Длина V (Ьав§е й. V) (%) 16.5 16.3 18.2 15.0 Основаніе А (Вазіз й. Л) (ѵ/й) 9.8 9.6 •10.1 8.8 Высота А (НбЬе й. Л) (х/а) 12.5 13.1 9.1 14.0 Длина хвост. стеб. (Ьйп§е йез ЗсЪтсанззІіеІз) (^Іа) . . 14.2 15.2 са. 16.6 5) 15.0 Наименьшая высота тѣла (Кіеіпзіе КбгрегЬбЬе) (а/а). 7.4 7.6 7.0 6.4 Наибольшая » » (Нгбзвіе » (я/а) • 22.1 22.7 17.6 <) 21.0 Въ % длины головы — (Іп % йег КорНап^е) (Ь): Попереч. діам. глаза (фиегйигсЬшеззег йезАи§ез) (<*/$). 25.3 24.4 26.3 21.9 Ширина лба (ЗіігпЬгеіІе) (%) 30.3 29.2 32.9 27.4 Длина рыла (ЗсЬваихепІапёе) (еі/д)!) 27.9 28.0 28.9 28.8 » тахіііаге (Ьап§ѳ й. Махіііаге) (л/д) 32.9 31.7 — 27.4 » нижн. чел. (Ьапбе й. НпІегкіеГегв) (*%) .... 50.6 48.8 — 46.6 Наименьшая высота тѣла (Кіеіпзіе КбгрегЬбЬе) (а/д) . 40.5 41.4 36.8 34.2 Ширина шахіііаге въ % его длины (Вгеііе йез МахіІ- Іаге іп о/0 зеіпег Ьан^е) (*/д) 30.8 28.8 — 32.5 1) Отъ конца рыла до задняго края вѣкообразиой складки; 8тііі мѣряетъ отъ конца шахіііаге; поэтому его цыфры меньше, чѣмъ объясняется меньшая вели- чина у ТЬ. агсііспз. 2) У двухъ другихъ экземпл. 29.8, 30.3. 3) » » » » 25.3, 26.5. 4) » » » » 20.8, 21.9. Зал. Физ.-Мат. Отд. 5) Въ таблицѣ измѣреній Тк. дгиЪеі у Дыбовскаго на стр. 21 Изв. Сиб. О. И. Р. Г. О. VIII, 1877, помѣ- щены, очевидно, вдвое большія величины для длины хвост. стебля, чѣмъ на самомъ дѣлѣ. Я вычислилъ по вѣрнымъ даннымъ Дыбовскаго, приведеннымъ въ та- блицѣ при р. 958 ѴегЬ. хооІ.-Ьоі. СезеІІ.УѴіеп, XIX, 1869. 8
58 Л. ВЕРГЪ. 9. Озтегиз (ілвые) Ьаоерепе. Озтегі Іяпиё. Зузі. паі., X ей., 1758, р. 310 (ерегіапиз). Озтегиз Гасерсйе. Нізі. паі. Роіэа. V, 1804, р. 229 (ерегіапиз). Ерегіапиз Саітагй. Ѵоу. еп Ізіапй еі аи Сгоепіапй, Рагіэ 1850—52, Аііаз, рі. XVIII, Г. 2 (ѵиідагіз = ерегіапиз). Зрігіпскиз (зиЬ§.) Догйап & Еѵегтапп. ЕізЬ. X. Атег. I, 1896, р. 522 (ікаіегскікуз). Тѣло удлиненное, покрытое довольно крупной, легко спадающей чешуей въ 55 — 70 по- перечныхъ рядовъ. Чешуя безъ серебристаго пигмента.1) Боковая линія неполная. Ротъ боль- шой, нижняя челюсть сочленяется съ дпабгаіпт на вертикали задняго края глаза, туда же или почти туда же доходитъ и тахіііаге. Мелкіе зубы на ргаешахіііаге, тахіііаге и передней части нижней челюсти; въ задней части нижней челюсти зубы крупнѣе. Ѵотег безъ рукоятки, представляетъ собою очень короткую подковообразную пластинку, на которой сидятъ 2—3 пары зубовъ, изъ нихъ задніе очень сильные, клыковидные; или же (у 8пЪ&. Зрігіпскиз) па сошникѣ одинъ поперечный рядъ мелкихъ зубовъ. Раіаііпа и тезоріегу^оійеа покрыты весьма сильными зубами въ одинъ рядъ. Очень сильные клыковидные зубы на языкѣ (въ видѣ V образной полоски), особенно выдается одинъ зубъ на концѣ языка. Длинная полоска болѣе мелкихъ, но все же хорошо развитыхъ зубовъ на сориіае. Спинной плав. II—ІП 7—9, начинается чуть впереди брюшныхъ; подхвостовой П—III 11—14, брюшные I 7. Пилорическіе придатки немногочисленны, 2—7, короткіе. Желудокъ въ видѣ слѣпого мѣшка. Икра мелкая. Жаберныхъ лучей 7—8. 4 вида въ Сѣв. Атлантич. и Тихомъ океанахъ (до С. Франсиско). Періодически вхо- дятъ въ рѣки. 14 . Озтегиз ерегіапиз сіепіех Бтепшаонкев. Огуречникъ, корюшка. ? Заіто іпдкадкіізск УѴаІЪаит іп Агіейі. Сепега різсіит, 1792, р. 73. — ВІосЬ еі ЗсЬпеійег. Зузі. ісЬіЬуоІ. Вегііп, 1801, р. 415 (КатізсЬаіка, зес. Реппапі. Агсііс Хооіоду, I, 1784, р. СХХѴІ). Заіто ерегіапиз Реппапі, 1. с., р. СХХѴІІ (КатізсЬаіка). Заіто (Озтегиз) ерегіапиз Раііаз (ех рагіе). 2оо§г. Возз.-Аз. ІП, 1811, р. 386 (е тагі осЬоіепзі еі сатізсЬаіісо саіегѵаііт Яиѵіоз зиЪеипі). Заіто (Озтегиз) зрігіпскиз Раііаз (ех рагіе), 1. с., р. 387 (іп СатівсЬаісае Яиѵ. аЪипй.). Озтегиз сіепіех ЗіеіпйасЬпег. ЗіігЪ. Акай. "ѴѴіеп, ЬХІ, 1870, р. 9 (Весазігіз-Вау). — Зтііі. Заітопійег, 1886, ТаЪ. теі. VII (ТзсЬикізсЬеп НаІЬіпзеІ: ХаіізсЫкаі, Ріііекаі, Маті Ъа^ип; Ѵеда-Ехр.); Зсапй. ЕізЬ. II, 1895, р. 868. — Догйап апй Еѵегтапп. ЕізЬ. К. Атег. I, 1896, р. 524 (Аіазка, Вгізіоі-Вау). — Догйап апй Зпуйег. Ргос. П. 8. Хаі. Миз. XXIV, 1902, р. 587 (X. Дарап: Накойаіе). — Шмидтъ. Рыбы Вост. морей Росс. СПб. 1904, стр. 278 (АѴІайіѵозіок, ЗсЬапіаг-Іпз.; Аппѵа-В.; З^ѵегеѵго2) аш Депіззеі ипіег 71° X). — Еѵегт. & СоІйаЬ., 1. с., 1907, р. 269 (Аіазка, Роіпі Вагготѵ, Вей Віѵег, ігіЪ. іо Маскепгіе). Озтегиз ерегіапиз сіепіех Вегд. 2оо1. Апг. XXX, 1906, р. 398 (Атиг, № 3190). 1) О чешуѣ у Озтегиз см. ЗіеЬоІй. 8йзз\ѵ.-ЕізсЬе 2) № 9503; неправильно указано мѣстонахожденіе: Міііеіеигораз, 1863, р. 272 и Зтііі. Зсапй.ГізЬ. II, 1895, «Сахалинъ?». р. 865.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСИТПТОЬООІА АМПКЕЫ8І8). 59 Мѣстныя названія. Гиляки про, похланъ-чо (Шренкъ); японцы на Амурѣ, Сахалинѣ и пъ Вла- дивостокѣ кіури (Хоккенъ). 3190. Амуръ (Ашиг). ЗсЬгепск 1855. 13982. зал. Счастья (ЗІзсѣаз^а-ВисЬі;, Атиг-Ілшаи). Бражниковъ 1901—2(6). 13986. о. Лянгръ (Ідап§г-Іп8., Атиг-Ііітап). Бражниковъ 1902, 20. VII. I) II—ІП 8—9, А III 12—14, 8ди. іг. 65—70, 1. 1. 20—27, 8р. ЬгапсЬ. 29—33 г). Описаніе. Нижняя челюсть выдается впередъ верхней. На ѵопіег двѣ пары зубовъ; задняя очень сильная. Махіііаге до задняго края глаза. Длина до 250 милл. У одного изъ изслѣдованныхъ экз. я нашелъ 5 пилорическихъ придатковъ. Посреди, боковъ головы, а также на чешуяхъ боковъ тѣла мелкія черныя точки. У половозрѣлаго самца длиной 205 милл., пойманнаго В. К. Солдатовымъ 21. V. 1908 г. у м. Налёо, все тѣло и голова по- крыты бѣловатыми бугорками. Подвидъ этотъ очень близокъ къ европейской корюшкѣ О.ерегіапиз Ь., но отличается нѣсколько мевѣе густыми жаберными тычинками: тогда какъ у европейскихъ обыкновенно 34—37, у азіатскихъ 29—33; однако, иногда и у европейскихъ1 2) бываетъ 32 тычинки. По- перечныхъ рядовъчешуй у европейской обыкновенно бываетъ 62—64, но встрѣчается и 68, у азіатской 65 — 70. Другихъ отличій я не нахожу. Отношенія см. на стр. 63. Распространеніе. Типичная корюшка (О. ерегіапиз) распространена по сѣвернымъ берегамъ Европы, на западномъ берегу Атлантическаго океана она образуетъ подвидъ тогсіах (МіІсЬіП) (= О. ѵігійезсепз Ье 8пенг), спускающійся на югъ до Виргиніи, а по восточнымъ берегамъ Азіи подвидъ сіепіех, спускающійся на югъ до Владивостока, сѣв. Японіи (Хакодате), а по американскому побережью до Аляски (зал. Бристоль); на сѣверъ извѣстна, до Роіпі Вагготс и бассейна Мэкензи. Тогда какъ въ воды Камчатки и въ Гижигу корюшка входитъ громадными массами, въ Амуръ подымаются, и то очень невысоко, лишь небольшое количество. Въ амурскомъ лиманѣ корюшка не представляетъ рѣдкости. Въ самомъ Амурѣ, по Крюкову3), ее ловятъ гиляки осенью повыше Николаевска; въ нѣсколько большемъ количествѣ ее добываютъ весною и осенью въ рѣчкахъ Сучанъ, СуЙФунъ (у Вла- дивостока) и въ Посьетовскомъ участкѣ. Вѣсъ корюшки до % Фунта. 10. Мезориз Ошъ. Ме&ориз (НИ. Ргос. Асай. Каі. 8с. РЬіІасі. 1862 (1863), р. 14 (ртеііо8из). Нуротезиз ОіП, 1. с., р. 15 (измѣнено названіе, но на предыдущей стр., гдѣ указанъ типъ, по ошибкѣ оста- влено). — ОііпіЬег. Саі. ЕізЬ. VI, 1866, р. 169. — Догйап & Еѵегтапп. ГізЬ. К Атег. I, 1896, р. 524. Тѣло покрыто легкоспадающей, тонкой чешуей средняго размѣра, поперечныхъ ря- довъ чешуй 56—70. Боковая линія неполная. Ротъ маленькій, обращенный вверхъ, 1) По Зтііі’у, Шмидту и моимъ даннымъ. I 3) Крюковъ 1894, стр.73. 2) р. Ивдига 32 (П. Ю. Шмидтъ). | 8*
60 Л. БЕРГЪ. вооруженъ очень мелкими и слабыми зубами ва челюстяхъ, раіаііпа и ріегу^оібеа, ѵошег, языкѣ и сориіае; болѣе замѣтны зубы на языкѣ. Махіііаге широкое, короткое, доходитъ не далѣе вертикали средины глаза или задняго края зрачка. Нижняя челюсть сочленяется съ циасігаіит впереди вертикали задняго края глаза; каждое депіаіе спереди съ выемкой. Жаберныхъ лучей 6—7. Брюшные плав. подъ началомъ спинного, съ I 7 лучами. Спин- ной съ 7—8 вѣтв. лучами, А съ 9—13. Хвостовой глубоковыемчатый. Желудокъ съ очень слабо развитымъ слѣпымъ мѣшкомъ, почти сиФОііальный. 1—2 вида въ сѣв. части Тихаго океана (на югъ до С. Франсиско и Гензана). 15. Мезориз оіісіиз (Раъъаз). ? «Іппуадка» Реппапі. Агсііс 2оо1о^у, I, 1784, р. СХХѴІІ (КатізсЬаіка). Заіто (Озтегиз) оіісіиз Раііаа. 2оо^г. Козз.-Аз. III, 1811, р. 391 (іп Яиѵііз еі ІасиЪив СатізсЬаісае, иЪі аиіитпо еі сігса іпіііит Аргіііз соріозе сарііиг) (I) II 7, А 15—16). Озтегиз оІідоНоп Кпег. ВепкзсЬг. Акай. ЛѴіеп, таіЬ.-паі. С1., XXIV, 1865, р. 9, ТаТ. ГѴ, Ьд. 1 (Весазігіз-Вау) (В 10, А 13—14, 1.1. 60). Нуротезиз оіісіиз СйліЬег (ехрагіе). Саі.ГізЬ. VI, 1866, р. 169 (Весазігіз Вау, Езциітаіі НагЬоиг). — ДогДап & Еѵегтавп. ГіаЬ. К. Атегіса, I, 1896, р. 525 (Аіазка: 81. МісЬаеІз). Мезориз оіійиз Догйап апй ОіІЬегі. ЕізЬез оГ Вегіпд 8еа (іп: Еиг-8еа1а Ізіапйз, III, 1899), р. 440 (Реігораѵіоѵзк НагЬог, ЗЬапа Вау, Ііигир Іаіапй). — Догйап аші Зпуйег. Ргос. Пп. 8і. Хаі. Миз. XXIV, 1902, р. 588 (X. Дарап; Аотогі, 8ате, МаізизЬіта; В 9, А 16, 1. 1. 57). — Шмидтъ (ех рагіе). Рыбы Вост. мор. Рос. 1904, стр. 281 (ѴѴІайіѵоаіок, 8. ЗасЬаІіп, Сепзаи, КатізсЬаіка). — Та пака. Аппоі. 2оо1. дар., VI, № 4, 1908, р. 238 (ЗоиіЬ ЗакЬаІіп: ОЙ’ СЫреаапі В., Ь. СЬірезапі, тоиіЬ оГ Зизиуа В,., Регѵа]а Райі). Мезориз ^аропіеиз (Вгеѵоогі 1856) Догйап&Зпуйег, 1. с., 1902, р. 589 (КизЬіго, Аотогі; = О. оІідоЛоп зес. Догй. & 8п.; В 9, А 13,1.1. 65). Мѣстныя названія. Русск. корюшка*), японцы на Амурѣ чка (Хонкенъ), ва Хоккайдо чика (Догй. еі 8п.). 13992. оз.Чля (ТзсЫз’а-Зее, Атиг-Мйпаипе). Бражвиковъ 1902, 2—4. VIII (4). 13987. о. Лявгръ (Ід'апдг-Іпз., » » 1902, 20. ѴП. 13990. Николаевскъ (Атиг Ъеі Хіко1а]етсзк). » 1902, VIII (2). 13991. бухта Пуиръ (Риіг-ВисЬі). » 1902, 17. VII (4). 13891, 13988. Петровское (Атиг-Ьітап). » 1902, 25. VIII (10). І> II—III 8, А III 12—13, ѣ 1. 60, гаск Ъг. 7. Описаніе см. въ таблицѣ измѣреній. Жаберныя тычинки длинныя, тонкія, густо сидя- щія, числомъ до 30. Длина нашихъ экз. изъ низовьевъ Амура до 118милл., во достигаетъ и большей, до 220 милл. (№ 9505, сѣв. Японія). По бокамъ тѣла серебристая полоса; свободныя части чешуй выше средины тѣла съ темными точками по краю. Лучи спин. и подхв. плав. съ нѣжными черными точками. 1) На Камчаткѣ по Оловину (Охотско-Камч. край, I 2) По Тапака, А 15—19. I, СПб. 1900, стр. 335) эта рыба называется ыннакачъ. [
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (іСНТНТОЬОбІА АМПКЕХ8І8). 61 Сравнительныя замѣтки. «Тогсіат] и 8пу<1ег (1902) различаютъ М.оіиіиз и М.даро- пісиз (= оіідойоп) слѣд. образомъ: V подъ 1. лучомъ I) или впереди, А 14—162), I) 8—9, 1. 1. 56—62.......................оіісіиз. V подъ 2. или 3. лучомъ 7), А 12—13, I) 10, 1. 1. 65—67..............................оіідойоп. Просмотрѣвъ нашу коллекцію, я вижу, что указанныя отличія не выходятъ за пре- дѣлы индивидуальныхъ варіацій; что касается А, то у оіідо&оп, по Кнеру, 13—14, а въ устьяхъ Амура, т. е. по близости зал. Декастри, откуда описанъ оИдо&оп, мы находимъ 15—16. Количество поперечныхъ рядовъ чешуй варьируетъ отъ 60 до 70х). Что ка- сается М.ртеііозиз (Сгіг.), описаннаго изъ С. Франсиско, то у этой Формы, повидимому, не бываетъ менѣе 70 чешуй въ бок. линіи; ее, вѣроятно, слѣдуетъ считать не болѣе, чѣмъ подвидомъ оігдліз. Распространеніе. Въ Амуръ этотъ видъ входитъ только въ низовья (Николаевскъ, оз. Чля), насколько можно судить по коллекціи В. К. Бражникова, впервые доставившаго эту рыбу изъ бассейна Амура. На югъ она распространена до Гензана и сѣв. Японіи, ва сѣверъ до Берингова моря, на югъ, вдоль тихоокеанскаго побережья Америки, до Аляски. У береговъ Калифорніи и Орегона, отъ Мопіегеу къ сѣверу она замѣнена близкой Формой 2И. ргеііозиз. Подсем. Ваіапё'іпі. Въ эту группу Воиіеп&ег относитъ два рода Веігоріппа и Заіапх. Плават. пузыря нѣтъ, гай. Ьгапсіі. 3—6, лучей въ V 6—7, желудокъ сифональный, пилорическихъ при- датковъ нѣтъ. Прежній родъ Заіапх Спѵ., разбитый Таіе Ве^ап’омъ на 6 родовъ причисляется этимъ авторомъ къ сем. Агдепііпісіае (см. Апп. Ма&. Иаі. Нібі. (8), III, 1909, р. 82). 11. Заіап&ісііѣііуз Вьеекев. Баіапдіскікуз (аиЪ^.) Віеекег. Асі. 8ос. 8с. Іпйо-Кеёг]. VIII, 1860, р. 101 (тісгойоп}. Баіапдісііікуз Таіе Ве^ап. Апп. Ма^. Каі. Нізі. (8), II, 1908, р. 444. Тѣло голое, удлиненное, сжатое съ боковъ. Голова приплющена, заострена; покрыта очень тонкими накожными покровами, черезъ которые просвѣчиваетъ мозгъ. Глаза распо- ложены на бокахъ и частью ва нижней сторонѣ головы. Ротъ большой: сочлененіе беп- (аіе съ диайгаіиш немного впереди задняго края глаза; тахіііаге немного заходитъ за передній край глаза; нижняя челюсть выдается впередъ. Мелкіе зубы ва челюстяхъ, ва 1) См. также данныя П.Ю. Шмидта.
62 Л. БЕРГЪ. раіаііпа въ одинъ рядъ; на языкѣ и на ѵотег пѣтъ зубовъ. Жаберныя щели очень ве- лики: жаб. перепонки прикрѣплены подъ глазами. 4 жаб. луча. Спин. плав. далеко за грудными, задній конецъ его надъ или почти надъ началомъ анальнаго, съ II 10—12, под- хвостовой удлиненный съ III 22 — 24 лучами, грудные I 14—15, брюшные I 6. Хвостовой выемчатый. Икра мелкая. Кишечникъ въ видѣ прямой безъ изгибовъ трубки, на протя- женіи которой желудокъ является сравнительно мало расширенной частью. Пилорическихъ придатковъ нѣтъ. 1 видъ въ Китаѣ, Японіи, ю. Сахалинѣ, устьяхъ Амура и Владивостокѣ. 16. 8а1ап&ісМ1іуз пгісгскіоп Вьеекее. Ваіапх тістойоп ВІеекег, 1. с., р. 100 (Уеййо). — СтііпіЬег. Саі. ЕізЬ. VI, 1866, р. 206 (Уеййо). — Неггеп- аіеіп. Мёі. Ыоі. Асай. РёіегзЬ. XIII, 1892, р. 225 (Тіеп-іаіп). — Догйап & Зпуйег. Ргос. II. 8. Ыаі^ Мпз. XXIV, 1902, р. 591 (Могогап, Аотогі, Зате, Токуо). — Шмидтъ. Рыбы Вост. морей Рос., 1904, стр. 288 (8. Заскаііп: Аіехапйготсзк; Ашиг-Ьішап, Токуо). — Вег§. 2ооІ. Апг. XXX, 1906, р. 398 (Атиг-Ьііпап, № 13186). Ваіапдіскікуз тісгосіоп Виііег. Ргос.Асай. Хаі. 8с. Рйііай. (1897) 1898, р. 67 (Зѵгаіоіѵ). — Таіе Ве^ап, 1. с., р. 445 (Уеййо, Ѵіайіѵозіок, Уокойата, Іпіапй Зеа о! Дарап). 13136. зал. Пуиръ (Рпіг-Вискі, Атиг-Ьітап). Бражниковъ 1902, 17. VI. БІІ 10—12, ^ІІІ 23—24, РІ 15, УI 6. Описаніе, Зубы на челюстяхъ мелкіе, почти одинаковой величины. Сапіпі на переднемъ краю ртаетахіПагіа и на симфизисѢ нижней челюсти не развиты. Махіііаге заходитъ за передній край глаза, но не доходитъ до средины. Зубовъ на языкѣ нѣтъ или замѣтны отдѣльные очень слабо развитые зубы. Толщина головы немного больше высоты ея у за- тылка и въ длинѣ головы содержится 2х/2 раза. Тѣло наиболѣе высокое въ области перед- ней части анальнаго плав. (особенно у самцовъ). Жаберныя тычинки длинныя, тонкія, густосидящія, немногочисленныя. У основанія анальнаго плав. у самцовъ около 12 тон- кихъ чешуй, изъ нихъ передняя очень велика; у самокъ такихъ чешуй нѣтъ. В начинается немного позади конца И, копецъ Р немного позади начала А. Жировой плав. малъ и очень тонокъ. Анальный плав. спереди гораздо выше, чѣмъ сзади (особенно у самцовъ). Кожные покровы на брюхѣ чрезвычайно тонки, такъ что черезъ нихъ просвѣчиваетъ кишечный каналъ въ видѣ прямой трубки. У половозрѣлой самки длиной въ 98 милл. икринки діаметромъ % милл. Рыбка безцвѣтная, прозрачная, только на брюхѣ съ каждой стороны узкая темная полоска, составленная изъ отдѣльныхъ точекъ; кромѣ того черныя точки по краю жабер- ной крышки, а также по нижнему краю хвостового стебелька. Распространеніе. Въ Амурѣ найдена пока только въ лиманѣ; встрѣчается кромѣ того въ Владивостокѣ, въ Китаѣ, Японіи и на южн. Сахалинѣ. Водится въ изобиліи въ морѣ въ прибрежной полосѣ, откуда входитъ въ рѣки, по указаніямъ Л^гбап’а и Зпуйег’а, — для икрометанія.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМНЕЕК818). 63 Мезориз оіісіиз. Озтегие ерег- Іапиз сіепіех. ЗаІапдісМТіуз тгсгойоп. Б. Пуиръ. Риіг-ВпсЫ. № 13991. Оз. Чля. ТзсЬЦа-8. № 13992. Зал. Счастья. Ашиг-Ышаа. № 13982. Токуо. № 13137. Длина всего тѣла, милл. (X) 118 117 230 88 Длина тѣла безъ хвост. плав. (2) 101 101 200 82 Длина тѣла по Смитту (а). 108 Ю8і/2 213 — Длина головы въ длинѣ тѣла (^/с) 4.6 4.6 4.1 6.3 Діаметръ глаза въ длинѣ головы (°/0) 3.5 3.5 5.4 5.0 » » въ ширинѣ лба (*/0) 1.0 1.0 1.3 1.0 » » въ длинѣ рыла (г/0) 1.0 0.9 1.9 1.6 » » въ заглазн. простр. (°Р/0) 1.8 1.8 2.8 2.4 Длина хвост. стеб. въ длинѣ тѣла (^,) 6.7 6.5 8.0 — Наибольшая выс. тѣла въ дливѣ тѣла (^/я) 5.2 5.5 6.4 9.1 » » » превосход. наименьш. (я/д). . . 2.8 2.6 3.0 — Антедорсальн. разст. въ длинѣ тѣла (%б)* • 2.06 2.08 2.04 1.6 Постдорсальн. » » » » (^/у) 2.43 2.36 2.40 4.1 Длина I) въ длинѣ тѣла (^/л) 10.1 10.1 11.8 10.9 Высота Р » » » (*/ля) 6.3 6.3 8.0 — Длина Л » » » (^/і) 7.2 7.0 7.6 5.8 Высота А » п п (1/ан) ............ 9.6 10.1 13.8 — Длина Р » » » (}ір) 5.6 5.3 6.2 — » V » » » (^/г) . 6.7 6.5 7.1 — » Р нъ промеж. Р—V 1.47 1.40 1.69 — Сем. IV. Сургіпійае. Йа^епіеЫ. МогрЬ. ^ЬгЬ., XVII, 1891, р. 489—595. — Воиіеп^ег. СашЪг. Ыаі. Нізі., VII, 1904, р. 581. Ротъ болѣе или менѣе выдвижной, безъ зубовъ, окаймленъ ргаетахіііагіа и тахіііагіа, чаще лишь ргаетахіііагіа. Оперкулярныя кости хорошо развиты. Зушріесіісит есть. Нижнеглоточныя кости серповидныя, параллельныя жабернымъ дугамъ, снабжены зубами,
64 Л. БЕРГЪ. расположенными въ 1 — 3 ряда. Тѣло покрыто чешуей или голое. Жирового плав. нѣтъ. Жаберныя перепонки обыкновенно прирощены къ ізіЬтпз. Жаберныхъ лучей 3. Пило- рическихъ придатковъ нѣтъ. ПарапоФизовъ на грудныхт, позвонкахъ пѣтъ. Еріріеигаііа и еріпепгаііа есть. Въ этомъ сем., распространенномъ въ Старомъ свѣтѣ (кромѣ Мадагаскара) и Сѣв. Америкѣ, цитированные авторы принимаютъ подсемейства: Саіозіотіпі, Сургіпіпі, СоЪі- іісіті и Ношаіоріегіпі; всѣ они есть въ Китаѣ, въ бассейнѣ Амура лишь Сургіпіпі и СоЪНійіпі. Подсем. Сургіпіпі. Верхняя челюсть образована одними только ргаешахіііагіа. Усиковъ, если они есть, не болѣе 2 паръ. Глоточные зубы въ 1—3 ряда, въ небольшомъ числѣ; жерновокъ есть. Плавательный пузырь свободенъ, не заключенъ въ костяную капсулу. РзешіоЬгапсЬіае обыкновенно есть. Гіззпга оссір. большая, больше, чѣмъ Гогаш. оссірііаіе. Гозза іешро- гаііз слабо развита; Гозза зпЪіетрогаІіз есть. ОгЬііозрЬепоісІеит есть. Въ бассейнѣ Амура 25 родовъ. Нижеслѣдующая таблица для опредѣленія — совер- шенно искусственная; она составлена такъ, что опредѣленіе можетъ быть сдѣлано и не прибѣгая къ выниманію глоточныхъ зубовъ. А. Какъ въ спинномъ, такъ и въ подхвост. плави, имѣется по зазубренному костяному лучу. а. Усиковъ 4. Глоточные зубы трехрядные.................12. Сургіпиз. аа. Усиковъ нѣтъ. Глоточные зубы однорядные..............13. Сагаззіиз, АА. Ни въ спинномъ, ни въ подхвостовомъ плав. не бываетъ зазубреннаго костяного луча. а. Въ спин. и подхвост. плав. есть гладкая костяная ко- лючка. Глоточные зубы однорядные. Ъ. Л III 16—18, А III 12 —14, глоточные зубы зазубрены.........................................АсапіНогНооІеиз. ЪЬ. ЛШ 12—13, АIII 10, глоточные зубы не за- зубрены.............................................АсКеіІодпаіНиз. аа. Въ подхвост. плав. не бываетъ гладкой костяной колючки. с. Въ спинномъ плав. есть гладкая костяная колючка. Глоточные зубы трехрядные. Д. Усики есть..........................НешіЬагЬиз. сій. Усиковъ нѣтъ.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЪОѲІА АМИКЕ№І8). 65 е. Боковая линія мало изогнута и на хвостовомъ сте- белькѣ не дѣлаетъ рѣзкаго изгиба кверху. Подхвост. плав. короткій, съ 9—12 вѣтвистыми лучами. Ротъ нижній, поперечный. ..............32. Хепосургіз. /У’ Въ подхвост. плав. болѣе 15 вѣтв. лучей. д. За брюшными плав. есть киль, не покрытый чешуей. 4. Чешуя сравнительно крупная: 45—60 - въ бок. лин.; въ подхв. плав. 29—33 вѣтв. лучей.............................33. РагаЬгатіз. Іік. Чешуя срав. мелкая, 65—95 въ бок. лин., въ подхв. плав. 19—29 вѣтв. лучей................................35. СиІІег. дд. За брюшными плав. нѣтъ киля, непокры- таго чешуей, 1. 1. 80, А 19—22 невѣтв. лучей..........................................34. СйапосІісМЬуз. ее. Боковая линія лежитъ близко къ брюху и на хвост. стеблѣ дѣлаетъ крутой поворотъ кверху, 1.1. 40—57, А 10—17 невѣтв. лучей....................................36. Нетісиііег. се. Въ спин. плав. нѣтъ гладкой костяной колючки. і. Усики есть, иногда очень ма- ленькіе. к. Ротъ конечный. * Въ подхвостовомъ плав. не менѣе 7 вѣтв. лучей, зубы трехрядные....................31. ЗдиаІіоЬагЬиз. * * Въ подхвостовомъ плав. не болѣе 6 вѣтв. лучей, зубы двурядные, маленьк.рыбки. 16. ЬеисодоЬіо. кк. Ротъ нижній, зубы одно-или двурядные. г I. Ротъ въ видѣ попе- речной заостренной щели, нижн. челюсть часто покрыта рого- вымъ покровомъ. Зап. Фиа.-Мат. Отд. 9
66 Л. БЕРГЪ. т. Тѣло удлиненное, губы тонкія, усики тонкіе, нитевидные, глот, зубы всегда двурядные.............18. Ьадізіаѵіа. тт. Тѣло овальное, губы толстыя, усики плоскова- тые, глот. зубы однорядные или двурядные. ... 19. ЗагсосЬеіІісЫЬуз. II. Ротъ въ видѣ полулунной щели, нижняя челюсть безъ роговаго покрова, не пріострена. п. Заднепроходное отв. сейчасъ же за осно- ваніемъ брюшн. плав. Ргаетахіііаге окан- чивается далеко впереди задняго конца шахіііаге. Глоточные зубы однорядные. . . 17. ЗаигодоЬіо. пп. Заднепроходное отверстіе ближе къ основа- нію заднепрох. плав. Ргаетахіііаге дости- гаетъ задняго конца тахіііаге. Глоточные зубы двурядные...................................15. боЬіо. іі. Усиковъ нѣтъ. о. Глаза сидятъ очень низко, нѣсколько ниже угловъ рта. Жаберныя пере- понки внизу назади свободныя, не при- рощенныя къ межжаберному про- странству..................................38. НурорМІіаІтісІііІіуз. оо. Глаза сидятъ, какъ обыкновенно, вы- соко, выше угловъ рта. Жаберныя перепонки внизу назади прирощены къ межжаберному пространству. р. Боковая линія неполная, продол- жается не болѣе, чѣмъ на 9 пер- выхъ чешуи. Чешуй въ продоль- ной линіи 34—40. Глоточные зубы однорядные. И ІП 9—10, ЛШ 8—10..............................22. ННосІеиз. рр. ^Боковая линія полная; если же неполная, то чешуя очень мел- кая (болѣе 70 въ продольной линіи).
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМПКЕМ8І8). 67 г/. Нижняя челюсть на вершинѣ съ сильнымъ бугромъ, входя- щимъ въ углубленіе, помѣщающееся на нижней сторонѣ сросшихся межчелюстныхъ костей. Рыло удлиненное, за- остренное. Тѣло удлиненное. Боковая линія мелкая (около 100). I)III 10—12, ЯШ 10—13. Зубы трехрядные. . . 37. ЕІорісІііІіуз. дд. Ямки на сросшихся межчелюстныхъ костяхъ, куда входплъ бы бугорокъ нижней, нѣтъ. г. По обѣ стороны вершины нижней челюсти находится по выемкѣ, которой соотвѣтствуетъ выступъ верхней. Верхняя челюсть на вершинѣ съ выемкой (но не ям- кой), въ которую входитъ сильный бугорокъ ниж- ней. Чешуя средней величины (44—50). НІИ 7, ЛІП 9—10. Зубы трехрядные.................................30. ОрзагіісМІіуз. гг. Такихъ выемокъ на нижней челюсти нѣтъ. Зубы 1 или 2-рядные. з. Боковая линія совершенно прямая (35—38), идетъ посреди тѣла. Ротъ верхній, поперечный, очень маленькій. Зубы однорядные. Мелкія рыбки........................................................21. РзеийогазЬога. зз. Боковая линія слегка изогнута книзу. Ротъ ниж- ній, нижняя челюсть съ роговымъ пріостреннымъ краемъ........................................................19. ЗагсосЬеіІісЫІіуз. 838. Боковая линія всегда нѣсколько изогнута къ брюху. Рогового покрова на нижней челюсти никогда не бываетъ. Зубы двурядные. і. Нижняя челюсть сильно выдается надъ верх- ней. Голова длинная, плоская. І)ІП 6 — 7, А III 6 — 9, 1.1. 91^Еу5ІО2...............29. Рзешіазріііз. II. Нижняя челюсть не выдается надъ верхней. и. Боковая линія неясно намѣчена, обык- новенно неполная или прерывистая. Чешуя мелкая, не менѣе 70 въ бок. линіи. Спинной плав. начинается не- много позади основанія брюшныхъ. Маленькія рыбки..........................26. РІюхіпиз. ни. Боковая линія ясно намѣчена. Рыбы обыкновенно большія, если же ма- ленькія, то чешуя крупная. 9*
Л. БЕРГЪ. С8 х. Боковая лппія 49 — 55, глоточные зубы 3.5—5.3, неза- зубрены......................................................27. Шиз. хх. Боковая линія 40—45, глоточные зубы зазубрены, въ ма- ломъ ряду ихъ одинъ плп два...................................28. СіепорЬагупдобоп. ххх. Боковая линія мелкая, около 80, глоточные зубы 2.5 — 4.2, незазубрены.....................................................25. Іеисізсиз. 12. Сургіпиз Ьіххг. Сургіпиз Ьіппё. Зузі.Хаі., еД.Х, 1758, р. 320 (ЪагЪиз еіс.). Сургіпиз (зиЪ^.) Сиѵіег (ех рагіе). Кё^пе апіт. II, 1817, р. 191 {сагріо -+- сагаззіиз). Сагріо Варр. ЛаЬгезЬ. Ѵег. ѵаіегі. Хаіигкипйе ЛѴйгіетЬег^, X (1854), 1856, р. 141 (ѵиідагіз = сагріо) (пот. ргаеоссир.) О- Двѣ пары усиковъ. Глоточные зубы жевательные, въ 3 ряда: 1.1.3 — 3.1.1 (рѣдко 1.2.3 — 3.2.1) съ плоскимъ бороздчатымъ вѣнчикомъ. Чешуя крупная. Спинной плав. длин- ный (IV 11—22), не менѣе 11 вѣтвистыхъ лучей, съ зазубреннымъ костянымъ лучомъ. Подхвостовой плавникъ короткій (съ 5—6 вѣтв. лучами), съ такимъ же лучомъ. Чешуя крупная (35—39), боковая линія идетъ посреди тѣла. 2 вида: С. сагріо со множествомъ разновидностей въ Европѣ и Азіи и С. тісгізііиз Таіе Ве^ап въ Уиппап-Гп2). 17. Сургіпиз сагріо Бпгкге. Сазанъ. іЗзазап («кіеіпе ВагЪе») Раііаз. Кеізе <1. Киззіапд, III, 1776, р.207 (Опоп). Сургіпиз ЪагЪиз (еггоге) Оеог^і. Кеізе, I, 1775, р. 355 («Зеекагре, Зазап») (ЗсЬіІка). Сургіпиз сагріо Раііаз. Хоо^г. Козз.-Азіаі., ІП, 1811, р. 290 (Баигіа: Опоп, Аг^ип, ЗсЬіІка). — Маакъ. Путеш. дол. р. Усури, I, 1861, стр. 196 (Ашиг, ГГззигі). Сургіпиз сагріо ѵаг. тйгдо ОуЬоѵзкі. ѴегЬ. гооІ.-Ъоі. СезеП. "ѴѴіеп, XIX, 1869, р. 950 (зеііеп іт Опоп, піе іп <1. Іп^осіа). — Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. 0., VIII, 1877, стр. 10 (Опоп, Аг^ип, тіііі. и. ипі. Ашиг, Пззигі, 8ип§агі, СЬапка-8.). Сургіпиз сагріо Герцеіціітеинъ и Варпаховскій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 27 (Ашпг, № 5028,5508). '* Мѣстныя названія. Русс. сазанъ, бурят. мырго, у гиляковъ пырнышъ (по Шренку пиленъаръ-чо, пиленгатъ), у гольдовъ хартоо (Дыб.), кыцци (ПІренкъ, 1891, р. 540: куггі), у маньчжуровъ лииза (Дыбов- скій), у ходзеновъ хартхо, у китайцевъ лидза2) (Маакъ), орочи ояга (Протодьяконовъ), ольчи уйя (Шренкъ), японцы на Амурѣ кой (Хоккенъ). 5028. Амуръ (Ашиг). Мааск 1860. 5508. л » » 1855. 5681. Амуръ у Каки (Апшг Ьеі Какі). ЗсЬгепск 1855. 1) Въ 1843 году Нескеі обозначилъ этимъ именемъ помѣсь сазана и карася: Сагріо Ісоііагіі (Нескеі. АЪ- Ъіій. и. ВезсЪг. ГізсЪе Зугіепа. 1843, р. 1014). 2) Отличается отъ сагріо только короткимъ спин. плав.: I) IV 11. Апп. Мад. Хаі. Нізі. (7) XVII, 1906, р. 332. 3) По Базилевскому нъ Пекинѣ наз. ли-юй.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬОѲІА АМПКЕХ818). 69 5857. Аргунъ у Цурухайту (Аг^ип Ъеі ЕигцсЬаііи). Попонъ 1853. 12464. оз. Ханка, устье Леоу (СЪапка-8.). Пальчевскій 1902 (2). 13794. » » » » » » 1903, 4. I. 12690. Буиръ-норъ (Виігпог-8ее). Солдатовъ 1899, 16. VI.. р. Уссури ниже устья Хора. Пальчевскій 1904, IX (550 шш, выброшенъ). 13866. Николаевскъ (№ко!а]етѵзк). Бражниковъ 1902 (Депі. ркагуп^. ехетрі. Іощг. 850 тт). Т) IV 16—19, А III 5, 1. 1. 37 -ДгЗО. ») Сравнительныя замѣтки. Амурскій сазанъ есть типичный С. сагріо Ьіп.-Нёск. Осно- ваніемъ для варіетета тйгдо Дыбовскому послужило, очевидно, то-обстоятельство, что въ глоточныхъ зубахъ «около маленькаго зубчика средняго ряда находится еще придаточный неразвитый». Я тоже нахожу этотъ признакъ у экз. № 13866 и № 5028, но онъ встрѣ- чается иногда и у европейскихъ сазановъ3). Распространеніе. Сазанъ распространенъ во всемъ Китаѣ на. югъ до Юнана (въ Индо- китаѣ и Индіи сазана нѣтъ); въ Кореѣ, Японіи, на Формозѣ, Явѣ. Въ бассейнѣ Амура, куда онъ проникъ, очевидно, съ юга, онъ встрѣчается отъ верховьевъ (по Дыбовскому нѣтъ его въ Ингодѣ) до самыхъ устьевъ: Ононъ, Аргунъ, Шилка, Амуръ вплоть до лимана, Сунгари, Уссури, оз. Ханка. Во внутреннихъ озерахъ и бассейнахъ Центр, Азіи, въ басс. ^Балхаша, а равно въ бассейнѣ Ледовитаго океана (какъ въ Сибири, такъ и въ Европѣ)'са- зана нѣтъ, а затѣмъ онъ снова появляется въ Иссыкъ-кулѣ, бассейнѣ Аральскаго моря, въ Зарявшанѣ. Въ рѣкахъ Закаспійской обл.8) и въ Персіи сазана нѣтъ. Есть въ Закав-, казьи, Черной, побережья Кавказа, въ М. Азіи, на Балканскомъ пол., въ бассейнѣ Каспій- скаго и Чернаго морей. Это — очевидно его коренныя мѣсторожденія. Но кромѣ того сазанъ водится теперь во всей средней, южной и зап. Европѣ вплоть до Италіи, Испаніи, Англіи, Скандинавіи, какъ полагаютъ, будучи занесенъ туда путемъ искусственнаго пере- селенія; насколько справедливо это предположеніе — должны подтвердить точныя геологи- ческія изслѣдованія 4). Въ бассейнѣ Амура сазанъ достигаетъ колоссальной величины. Наибольшій видѣнный мною происходилъ изъ Амура у Николаевска и имѣлъ въ длину 850 милл.; по Дыбов- 1) По Дыбовскому и по моимъ наблюденіямъ. 2) См. Неіпске. КезізсЬг. Г. Ьеискагі. 1892, р. 71. 3) Въ работѣ « Рыбы Туркестана», СПб.1905, стр. 47 мною указано, что я имѣлъ (1899 г.) экземпляры изъ р. Мургабъ, доставленные г. Варенцовымъ. Однако, изъ только что вышедшей работы П. А. Варенцова: Ма- теріалы къ познанію Закасп. обл. Зап. Кавк. Отд. И. Р. Геогр. О., кн. XXVI, вып. 1, 1907, стр. 35, видно, что въ 1895 году въ Мургабъ у Мерва были пущены 428 шт. сазановъ изъ Чарджуя (а кромѣ того сомы, усачи и жервхи), и съ апрѣля 1897 г. стало замѣтно появленіе сазановъ въ системѣ Мургаба. Такимъ образомъ, са- занъ долженъ быть исключенъ изъ коренной Фауны За- каспійской обл. 4) Въ нижнемъ міоценѣ Вюртемберга найденъ С. ргізсиз Меуег 1848, близкій къ С. сагріо-, указанія на нахожденіе въ постпліоценѣ Ломбардіи С.сагрго сом- нительны (см. ЛѴооб ѵгагсі. Саі. Гозз. йзЬ., IV, 1901, р. 301). КеіІЬаск (ПеЬ. рга^іас. 8іізз\ѵаззегЪі1(і. іт Бі- Іпѵіит ХогййеиізсЫашіз. ІаЪгЬ. ргеизз. ^ео!. Ьапбез- апзі. [1882] 1883, р. 142, 148, 159) указываетъ чешуи С. сагріо для доледниковыхъ отложеній Сѣв. Германіи (Веіхій, Пекеп, ВіепѵгаІЛе; вмѣстѣ съ чешуями Регса .Циѵ. и Езох Іисіиз), но опредѣленія по чешуямъ не мо- гутъ считаться надежными.
70 Л. ВЕРГЪ. скому бываетъ длиной отъ ЗОО до 500 милл. По Крюкову (1894) сазанъ водится въ Аргуни (Дуроевская—Аргунская), [Пилкѣ, Ононѣ и служитъ здѣсь промысловой рыбой, дости- гая вѣсу до 15 ф. Ловится во всемъ Амурѣ, а также въ р.СуйФунѣ (близъ Владивостока). По словамъ Маака (1861, стр. 197), чѣмъ дальше подвигаться по теченію Амура, тѣмъ чаще попадаются сазаны и тѣмъ они крупнѣе. «Мы весьма часто находили ихъ въ Уссури, гдѣ они водятся не только въ самой рѣкѣ, но, даже пре- имущественно, въ ея притокахъ и въ небольшихъ рукавахъ и лагунахъ, которыя во время мелководья не имѣ- ютъ сообщенія съ Амуромъ. Сюда заходятъ они въ весеннее половодое в въ большомъ числѣ остаются здѣсь, когда вода сойдетъ. Около этого времени они составляютъ главную пищу для Сапіз ргосуопоійеа и различныхъ хищныхъ птицъ, въ особенности орлана-бѣлохвоста. Въ первыхъ числахъ іювя, между мысомъ Кырма и устьемъ Уссури, въ такихъ мелкихъ, по мѣстамъ высохшихъ лагунахъ мы нашли ихъ въ такомъ множествѣ, что въ какой нибудь часъ, отчасти руками, отчасти палками наловили 30—40 штукъ. Сазанъ — любимая рыба ходзеновъ ...; они бьютъ его гарпунами, что весьма удобно именно во время мелководья, когда сазаны въ боль- шомъ числѣ держаться на отмеляхъ. Этотъ ловъ производится все лѣто и продолжается до прихода кеты. Къ концу сентября, когда прекращается ловъ и этой послѣдней рыбы, сазановъ снова ловятъ во множествѣ и при томъ отчасти въ сѣти, что продолжается до тѣхъ поръ, пока Уссури не покроется льдомъ.» 13. Сагаззіиз Яіьввон. Сагаззіиз (зиЬ§.) Хііваоп. Ргобг. ісЬЛ. Зсашііп., Ьиші, 1832, р. 32 (сагаззіиз). Сургіпорзіз Еііхіп§ег. Веііг. х. Ьашіезкишіе Оезіегг. ипі. <1. Еппз, I, 5Ѵіеп, 1832, р. 334 (аигаіиз сагаззіиз). Усиковъ нѣтъ. Глоточные зубы сжатые, однорядные, 4—4; въ остальномъ какъ Сургіпиз (въ спин. плав, 13—21 вѣтв. лучей). Европа, Сибирь, басс. Арала, Амуръ, Китай вплоть до Юнана. 2 очень близкихъ вида: С. сагаззіиз (Ь.) и С. аигаіиз (Ь.). Въ бассейнѣ Амура: 18. Сагаззіиз сагаззіиз (Ьіыые). Карась. Сургіпиз сагаззіиз Сеог§і. Веізе, I, 1775, р. 355 (8ееп Дез ЭТегізсЫпзк-Пізіг.). — Маакъ. Пут. Усури, I, 1861, стр. 197 (Пвзигі). Сагаззіиз ѵиідагіз ВуЪочѵэкі. ѴегЬ. хооІ.-Ъ. Сг. "ѴѴіеп, XIX, 1869, р. 951 (Опоп, Іп§о<іа). Сагаззіиз ѵиідагіз ѵаг. Ісоіепіу Дыбовскій. Изв. С. От. И. Р. Г. О., VIII, 1877, р. 11 (<іаз §апхе Ашпг-Зузіет). Сагаззіиз ѵиідагіз Герценштейнъ и Варпаховскій. Тр. СПб. О. Е., XIX, 1887, стр. 27 (Зігеіка, Опоп; № 3163, 3208). — Варпаховскій. Вѣст. Рыбопр., VII, 1892, стр. 149 (р. Цехеза, № 8413). Сагаззіиз сагаззіиз Бергъ. Ежег. Зоол. Муз. Ак. Н. XII, отчетъ, стр. 68 (Наіііп). Мѣстныя названія. Русск. карась, бурят. ко ленты, тувгуз. по Онону килътыіе, гиляки леренкъ (по Шренку лерингъ), гольды абтаха, маньчж. джигоаса (Дыб.), ходзены на Уссури кайча? (Маакъ), орочи хангу (Леонтовичъ), ольча и гольды хангу (Шренкъ), гольды на р. Тувгузкѣ у Хабаровска катри (Сол- датовъ), тунгусы на Ср. Амурѣ аптха, ханго (Маакъ 1859, стр. XVII, XVIII), манегры кали (каіі) (Маакъ 1859, стр.XVII), японцы на Амурѣ фуна (Хоккенъ). 3163. р.Стрѣлка (ЗігеІка-ЕІ.). Поповъ 1854 (5). 3208. Ояонъ (Опоп). Вадйе 1856 (3). 5862, 6224. Амуръ (Атиг). ЗсЬгепск 1855 (7). 5870—1. » » Мааск 1855 (2). 8413. р. Цехеэа (СЬапка-8.). Рыб. Выст. 1889. 11275. Хабаровскъ (СЪаЬаппѵзк). Быковъ 1896, V.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНѴОБООІА АМСКЕМ818). 71 12461. устье р. ЛеФу (СЬапка-8.). Пальчевскій 1902 (2). 12514. м. Палео (Ашпгтйпсіип»). » 1902 (2). 12674. р. Уссури (Пввигі). Читинскій Музей 1899. 13682. » » Пальчевскій 1903, IX (2). 13767. Харбинъ (НагЪіп, Зип^агі). П. Шмидтъ 1901, X (4). 13841. оз. Чля (ТвсЫіа-8., Ъеі Хіко1а]етѵзк). Бражниковъ 1902, 2—4, ѴІИ. 14098а. р.Хайлинъ (Наіііп-П. Ъеі йег ЕівепЪаЪдвіаііоп Наіііп). Байковъ 1907, 24. VII (2). В III—IV 15—19, А III 5, 1. 1. 29 37.1) 6 """б ! Сравнительныя замѣтки. Въ бассейнѣ Амура встрѣчаются области распространенія С. сагаззіиз (западнаго вида) и С. аигаіиз^ восточнаго вида. Виды эти очень близки: по Гюнтеру (Саі. ГізЬ., VII, р. 33) различіе заключается въ нѣсколько болѣе удлиненномъ тѣлѣ и меньшемъ числѣ чешуй (26) у аигаіиз. 8тіИ2) различаетъ эти виды такъ: 5__д 5—6 рядовъ чешуй между бок. лин. и основ. Р, 1. 1. 29-^—30.................аигаіиз. 7—8 рядовъ чешуй выше бок. лин.; 1. 1. (31) ЗзЦуЗб.........................сагаззіиз. Я разсмотрѣлъ значительное число карасей изъ басс. Амура, а также изъ Китая и Японіи и результаты представляю ниже: 3208. Ононъ (Опоп) 1. 1. 37 — 35; 30-|-31; Р III 17. 13682. Уссури (Ѵззигі) 31 ^у. 12461. оз. Ханка (СЬапка-8.) 29у31; РШ 17. 13841. оз. Чля (Атиг-Мйпйип§) 31 у • 13767. Харбинъ (НагЬіп) 31^-, Р III 18. « » » 29РIII 19. » » » 29у, РШ17. 14098а. Хайлинъ (Наі-Ііп) ЗОу, Р III 16. » » » 30, Р III 19. 13766. Гензанъ (бгепзап) 29^-, 31 у, Р III 16; С. аигаіиз. 1610. Японія ^арап) 30 у 31, Р III 13; С. аигаіиз. 6900. Бей-хэ (Реі-Ьо) 29у, Р III 16; С. аигаіиз. 10640. Байкалъ (ВаікаІ-8.) 29у, Р III 17. оз. Байкалъ 32^, Р IV 16 (по Дыбовскому 1876). басс. всего Амура 30|^31, Р IV 15 —17 (по Дыбовскому 1878). 1) По моимъ наблюденіямъ и по Дыбовскому. | 2) 8тіМ. Зсапй. КізЬ., II, 1895, р. 723.
72 Л. БЕРГЪ. басс. Опона и Ивгоды 30-|-31, Б IV 15 (но Дыбовскому 1869). Австрія 31^|35, Б III 14—21 (Нескеі и. Киег). Англія 28 5І^~6Уг де р)ау в?., ц, р. 164 Гооіпоіс, р. 165). » 26 51/2~-— 30 » » » » р. 166і (7. аигаіиз. Т. е. мы видимъ, что у европейскихъ карасей бываетъ 28 5^^~8 35, а у ю. китайскихъ и японскихъ 26-г 6лгг 31. Такимъ образомъ, по чешуѣ врядъ ли эти виды различимы: у амурскихъ же мы обыкновенно встрѣчаемъ 29^^31, но у одного опонскаго экз. я на- шелъ 37—35 (тогда какъ у другого оттуда же 30—31, см. выше № 3208). У китайскихъ тѣло никогда не бываетъ столь высокимъ, какъ у типичнаго С. ѵиідатіз Неск., на во всякомъ случаѣ не болѣе удлинено, чѣмъ у европейскаго варіетета С. оЫоп- диз Неск. Далѣе, по Гюнтеру, обыкновенно колючка Б и А у аигаіиз толще и съ болѣе сильными зубцами, но это далеко не всегда бываетъ; я, напр., не нашелъ разницы въ тол- щинѣ колючки при сравненіи экз. изъ Пекина, Гензана, Японіи, Уссури и Байкала. Что ка- сается окраски, то среди южно-китайскихъ С. аигаіиз попадаются экземпляры, окрашенные какъ сагаззіиз1). По всѣмъ вѣроятіямъ, аигаіиз есть лишь зиЬзресіез сагаззіиз1 2). Распространеніе. Въ бассейнѣ Амура карась распространенъ повсемѣстно, начиная отъ верховьевъ и вплоть до низовьевъ, а также въ Сунгари, Уссури и озерѣ Хавка. Преиму- щественно встрѣчается въ озёрахъ. Въ Нерчинскомъ округѣ, по Дыбовскому, достигаетъ величины свыше 400 милл.; въ верховьяхъ мечетъ икру въ концѣ іюня. Въ Уссури, по Мааку, карась принадлежитъ къ серебристо-сѣрой разновидности; онъ встрѣчается здѣсь въ самой рѣкѣ, въ озерахъ и лагунахъ, и туземцы весьма часто ловятъ его, по'б. ч. гарпу- нами; въ лагунахъ между м. Кырма и устьемъ Уссури караси попадали Мааку столь же часто, какъ и сазавы. Карась водится кромѣ того въ р. СуЙФунѣ и въ Владивостокскомъ лѣсничествѣ. Наибольшій экз. нашей коллекціи происходитъ изъ оз. Ханка и имѣетъ въ длину 350 милл. Карась распространенъ во всей вост. и сред. Европѣ, включая Англію и Скандинавію, Македонію (Филиппополь, Салоници), Италію, Сицилію; нѣтъ карася въ зап. Франціи, Швей- царіи; въ Испаніи, по Штейндахнеру, разведенъ искусственно, тоже предполагаютъ и отно- сительно В. Франціи; водится во всей Евр. Россіи отъ Сѣв. Двины 3) и Печоры4) до Кумы 1) Ср. СгйпіЬег. Апп. Ма§.'Ыаі.Нізі., (4) XII, 1873, р 246: экз. изъ. Шанхая; Ц. 28. — Бау. Гізіі. 6г. Вгіі., II, р. 164 (Типап). 2) СгйпіЬег (Саі., VII, р. 33) такъ выражается: а!> ЬЬои^Ь питегоиз ехатріев оГ іЬе Сгисіап ап<] СгоІййвЬ агс ехасііу аііке “іп іЬе 'вЪаре о'Г іке Ъосіу, іЬе тсеаіегп вресіев арреагз іо Ьаѵе погтаііу іЪе Ъойу тоге еіеѵаіед іЬап іЬе еавіегп, ѵ^Ъіск аізо Ьав Іезз Іоп^ііиіііпа] зегіез о! зсаіев аЪоѵе іЪе Іаіегаі Ііпе. 3) Архангельскъ: №5148 Ваег 1840. 4) № 5220. Кеузег1іп§; № 11346. Усть-Цыльма. Варпаховскій 1897. •
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСТНѴОЬООІА АМПКЕЫ818). 73 и Терека,-въ низовьяхъ Сыра и Аму; во всемъ остальномъ Туркестанѣ, бассейнѣ Балхаша и Иссыкъ-куля, а равно во впутр. бассейнахъ центр. Азіи — нѣтъ. Нѣтъ въ Закавказьи, въ М. Азіи и Персіи. Есть во всей Сибири вплоть до Колымы (№ 10060, Колым. окр. Черскій 1893); въ Камчаткѣ, по Палласу, нѣтъ карася. Какъ далеко простирается въ Сибири па сѣверъ, неизвѣстно. Есть карась въ Алданѣ, Вилюѣ1) и Якутскѣ (Аргентовъ, 1860, стр. 358), Н. Тунгузкѣ (№. 3234, Чекаповскій 1873), въ Оби вплоть до Березова (№ 5634, НоНшапп 1847), а по даннымъ К.М. Дерюгина до Обдорска и даже нижеI) 2). По Раііаз’у (2оо$г. III, р. 297) карася пѣтъ въ Крыму, но у насъ есть экз. изъ Салгира (А?. 3555, Вгапсіі и. Касійе 1860) и изъ Керчи (№ 7706, Гриммъ 1886)3). По разспросиымъ свѣдѣніямъ водится и па Сахалинѣ, но въ нашемъ Музеѣ нѣтъ экземпляровъ оттуда4). 14. НетіЪагЪиз Вьеекев. НетіЪагЪиз ВІеекег. Ргойг.Сург., 1860, (= Асіа 8ос. 8сіеп. ігиіо-пеёгіаімі., VII), р. 281, 894 (іуриз: (тоЫо ЬагЪиз ЗсЫе^еІ) (йіа§п. івсоггесі.); Аііаз ісЬіЬ. III, Сургіпз, 1863, р. 27. бгоЪіоЪагЪиз ВуЬохѵзкі. ѴегЬ. хооІ.-Ьоі. СезеІІ. ^Ѵіеп, XIX, 1869, р. 951 (ІаЬео). Тѣло удлиненное, сжатое съ боковъ, покрытое средней величины чешуей (около 50). Брюхо и горло покрыты чешуей. Боковая линія спереди слегка изогнута внизъ. Спинной плавникъ короткій, съ 7—8 вѣтвистыми лучами, съ очень сильной гладкой колючкой, начи- нается впереди брюшныхъ. Подхвостовой короткій, съ 5—6 вѣтв. лучами, безъ колючки. Ротъ нижній, въ углахъ рта по одному усику. Махіііаге достигаетъ лишь вертикали зад- нихъ ноздрей. Губы довольно толстыя, нижняя прервана у симФизиса. Нижняя челюсть полулунная. Рыло удлиненное, выдающееся; верхняя челюсть длиннѣе нижней. На ргае- орегсиіит и на зиЪогЪііаІіа сильно развитыя слизеотдѣлительныя полости. РгаогЬііаІе удли- ненное, касается глаза. Жаберныя перепонки прикрѣплены па вертикали верхне-задняго края ргаеорегсиіиш. Жаберныя тычинки короткія. Глоточные зубы въ 3 ряда: 1.3.5— 5.3.1 или 1.2.5—5.2.15), на вершинѣ сжатые и вытянутые въ слабый крючекъ. Кишеч- ный каналъ короткій. Брюшина серебристая. Хвостовой плавникъ сильно выемчатый. 2 вида во всемъ бассейнѣ Амура, Кореѣ, во всемъ Китаѣ, Формозѣ, Японіи. а. На тѣлѣ, ва спин. и хвост. плав. рѣзкихъ темныхъ пятенъ не бываетъ. Рыло удлиненное, заостренное; длина его обыкновенно больше заглазничпаго про- странства. Длина головы обыкновенно больше высоты I) № 5869 Маасѣ. 2) Изв. СПб. біолог. Лабор., И, вып. 3, 1898, стр. 40; Тр. СПб. О. Ест., отд. Зоол. XXIX, в. 2, 1898, стр. 63. 3) Кесслеръ въ 1858 году нашелъ карася у Сим- ферополя, во ва основаніи показанія Палласа объ от- сутствіи карася въ Крыму предположилъ, что онъ раз- веденъ искусственно (см. Кесслеръ. Путеш. во сѣв. берегу Черн. м. и въ Крымъ. Кіевъ, 1860, стр. 116). 4) Никольскій. О. Сахалинъ. Зап. Ак. Н., ЬХ, прил. № 5, 1889, стр. 296: по р. Тыми и р. Пилингѣ. 5) По Блеекеру у Н. йіз&ітіііз иногда зубы дву- рядные 4.5—5.4 (Сург. СЬіне, р. 22). Зап. Фпа.-Мат. Отд. Ю
74 Л. БЕРГЪ. тѣла и въ длинѣ тѣла содержится немного менѣе 4 разъ или 4 раза. Спинной плав. не очень высокій, его вы- сота равна (рѣже меньше) или немного больше длины хвост. стебля. Длина до 585 милл....................19. Н. ІаЬео. аа. На тѣлѣ, па спин. и хвост. плав. рѣзко очерченныя темныя пятна. Рыло нѣсколько притупленное, короткое; длина его обыкновенно меньше заглазничнаго про- странства или равна ему. Длина головы обыкновенно меньше высоты тѣла (иногда равна пли немного болѣе) и въ длинѣ тѣла содержится немного болѣе 4 разъ. Спинной плав. очень высокій, его высота замѣтно больше длины хвост. стебля. Длина до 350 милл. . . . 19а. Н.ІаЬео у&ѵ.тасіііаіиз. Видъ этотъ имѣетъ очень запутанную синонимію. Во всякомъ случаѣ, не можетъ быть сомнѣнія, что японская Форма — Н. ЪагЪиз вполнѣ тожественна съ типичнымъ Н. ІаЪео-, по крайней мѣрѣ, сравненіе рисунка японскаго усача, помѣщеннаго у Шлегеля н сдѣланнаго по живому экземпляру, съ экземплярами Н.ІаЬео изъ Амура пе показываетъ пикакихъ раз- личій. СгііпѣЪег1) отождествилъ Н. йіззітіііз Віеекег (Ѵегіі. Акасі. АшзіегсІ., XII, 1871, р. 21, Т.ѴІ, Г. 1; Тав§-і8е-кіап§?) съ В. ІаЪео (РаІІ.), — какъ кажется, несправедливо: Н. еііззітіііз, хотя подобноН. ІаЬео, п не имѣетъ на бокахъ пятенъ, по тѣло у него выше, чѣмъ даже у Н. ІаЬео ч&г.тасиіаіиз, именно высота тѣла содержится З1/,— 31 2/5 въ его длинѣ, а голова меньше (4.8). Во всякомъ случаѣ, мнѣ кажется пока болѣе удобнымъ считать Н.ЛіззітіІіз за особый видъ. Что касается Н. тасіііаіиз Віеекег, то Бйпіѣег сначала (1873)2) считалъ его за синоппмъ В. ІаЪео, впослѣдствіи же (1889) призналъ за особый видъ, которому онъ далъ ВагЪиз зетіЪагЪиз, т. к. тасіііаіиз въ родѣ ВагЪиз пошей ргаеоссираіпш. Н^оііепі Догд. & Зіагкз есть, безъ сомнѣнія, синонимъ Н. тасіііаіиз Вікг. Н. тасиіаіиз правильнѣе считать за разновидность Н. ІаЪео,' какъ принимаетъ Дыбовскій, потому что встрѣчаются они вмѣстѣ и отличить одинъ отъ другого не всегда возможно. Высота спин. плав. очень сильно варьируетъ. Окраска молодыхъ Н. ІаЪео иногда бываетъ пятнистой. Болѣе или менѣе постояннымъ признакомъ является удлиненное и заостренное рыло у Н. ІаЪео. Молодые экз. (до 122 милл. дл.) этого вида и разновидности изъ оз. Ханка ошибочно приняты А. М. Никольскимъ за представителей р. АсапіІюдоЫо3): у нихъ зубы трех- рядные, тогда какъ у АсапіІюдоЫо Негхзк4) двурядные.5) 1) Апп. Ма&. Хаі. Нізі., зері. 1889, р. 224 (Тап§-ізе- кіап§, Кіи-кіап§). 2) Апп. Ма§. 1873, р. 380: « БагЪиз ІаЪео РаІІ. = СгоЪіоЪагЪиз ІаЪео РаІІ. = НеіпіЪагЪиз тасиіаіиз Вікг. апй ргоЪаЫу Н. Иіззітіііз Вікг. (]пѵ). Тйів вресіев ів ѵегу сіовсіу аіііесі іо БагЪиз зсійедёііі 6іЬг.» 3) Всѣ эти экземпляры (и типичный ІаЪео, и ѵ&т.таси- Іаіиз) имѣютъ тѣло съ нѣсколькими пятнами на бокахъ. 4) Виіі. Асасі. 8с. РёіегзЪ. (3), XXXV, 1892, р. 58. 5) Подробности о различіяхъ родовъ АсапікодоЫо и НетіЪагЪиз см. въ моей статьѣ въ Ежегод. Зоол. Муз. Ак. Н., XIV, 1909.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬОСІІА АМНКЕЫ818). 75 19. НетіЪагЪиз ІаЪео (Раььаз). Конь. Сургіпиз ІаЬео Раііаз. Кеіве, III, 1776, р. 207, 703 (Ваигіеп: Опоп); К. Асіа Асай. Реігороі., I, 1787, р. 355, Т. XI, Г. 8, 9 (Опоп, Іп§ойа, ЗсЬіІка); 2оо§г. Козз.-Азіаі., III, 1811, р. 305 (Оаигіа: Опоп, Іп^ойа, 8сЬі1ка); ехсі. Ьепа, Соіута, Іпйі^ігка). СгоЫо ЪагЪиз 8сЫе§е1. Еаипа]ароп. Роізз., 1842, р. 198, рі. ХСІХ, Г. 1 (Ка§азакі). НетіЪагЪиз ЪагЪиз ВІеекег. Ргойг. Сург., 1860, р. 281 (зес. 8сЫе§еІ). — Аііаз ісЬіЬуо!., III, Сургіпз, 1863, р. 27. ?? ВагЪиз аЪгатоійез (Вгапсіі) Мааск. Пут. по Усурм, I, 1861, стр. 196 (Пззигі) (пош. пийит). ВагЪиз зсійедеііі СгйпіЬег. Саі. ЕізЬ., VII, 1869, р. 135 (Еогтоза, Ларап; = СіоЪіо ЪагЪиз', ргаеосс. іп ВагЪиз). (тоЪгоЪагЪиз ІаЪео ПуЪоѵгзкі. ѴегЬ. 2.-Ь. С. ЛѴіеп, XIX, 1869, р.951, Т.ХѴ, Еі^.З (Опоп, Іп§о<1а); Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 11 (Іп§о<1а, 8сЬі1ка, Атиг). ВагЪиз ІаЬео Варпаховскій и Герценштейнъ. Тр. СПб. О. Е., XIX, 1887, стр. 27 ^Пззигі, Атиг, Опоп, КЬіп^ап). ВагЪиз зсЫедеІі ЗіеіпйасЬпег. ПепкзсЬг. Акай. ЛѴіеп, ЫХ, 1892, р. 370 (Когеа, 8еоиІ). АсапікодоЫо диепікегі (поп Неггепзі.) СйпіЬег. Апп. Миз. 2оо1. 8і.-РёІегзЬ., I, 1896, р. 215 (Ниі-Ьзіеп іп Капзи; № 10981: I. 1. 47-48, (Іеиі. рЬаг. 1.3.5—5.3.1). НетіЪагЪиз ЪагЪиз Логйап & Еѵегтапп. Ргос. П. 8. Каі. Миз., XXV, 1902, р. 322 (Еогтоза). — йогсіап & Еоѵѵіег, іЪій., XXVI, 1903, р. 824 (Дарап: Аотогі, Токуо еіс.). АсапікодоЪіо охугкупскиз Хікоізку. Апп. Миз. гооі. РёІегзЬ., VIII (1903), 1904, р. 358 (Пззигі: СЬаика-8.; ]иѵ., № 12721, йепі. рЬагуп». 1.3.5—5.3.1). ВагЪиз ІаЪео Вег&. Апп. Миз. гооі. РёІегзЬ. XII, 1907, р. 3 (Когеа). ? АсапікодоЪіо Іопдігозігіз Таіе Ве^ап. Ргос. 2ооІ. 8ос. Ьопйоп, 1908, р. 60, рі. III, 6". 3 (СЬоп^'и, Когеа). 5365. Добросовѣстная (Пззигі). Максимовичъ 1860. 5574. Цурухайту. Поповъ 1854. 5575. Мого (Атиг). ЗсЬтепск 1855. 5893, 6122, 6123, 6124. Ононъ (Опоп). Ваййе 1856. 6125—6. Хинганъ (СЬіп^ап, Зігот^еЬіеІ й. Виге]а). Ваййе 1858. 10651. Уссури (Пззигі). Быковъ 1894, 28. VI. 12670. оз. Бупръ-норъ (Виігпог-8ее). Солдатовъ 1899, 16. VI. 12692. р. Халха (СЬаІсЬа-Е1.). Палвбинъ 1899. 12786. ст. Иманъ (ЕізепЬаЬпзІ. Ітап, Пззигі). П. Шмидтъ 1900, XII. 13675. Уссури ниже уст. Хора (Пззигі). Пальчевскій 1904, 8. IX (2). 13676. Уссури (Пззигі). Пальчевкій 1903, IX (2). 13677. р. Хоръ у Хорскаго разъѣзда (Пззигі). Пальчевскій 1903, IX (2). 12721. оз. Хавка у уст. р. Савтахезы (СЬапка-8.). Пальчевскій 1902, VIII (1) ]иѵ. 10536. Пунгъ-тунгъ (Рип§-1ип^, Когеа). Герцъ 1884. 13893. Сёнчжу, р. Нактонгъ (Как1оп-Е1., Ьеі Еизап [Когеа]). П. Шмидтъ 1900, 17. IX (2). 10981. Ниі-Ьзіеп, Капзи. М. Березовскій 1892, IV (2). Мѣстныя названія. Русс.конъ, буряты моринъ-саіасу, гиляки аныдами, гольды тубухе,хіирбу (Дыб.,) на сред. Амурѣ конёкъ (Крюковъ). Г III 7, А III 5—6, 1. 1. 49 52. Описаніе. (См. въ таблицѣ для опредѣленія). Усикъ у крупныхъ экз. достигаетъ до вертикали передняго края глаза; у не очень большихъ до вертикали средины глаза; длиной равенъ діаметру глаза или короче глаза. Анальное отверстіе находится предъ самымъ под- хвост. плав. У нѣкоторыхъ экземпляровъ губы бываютъ сильно развиты. Длина до 585 милл. Окраска. На тѣлѣ не бываетъ крупныхъ рѣзко очерченныхъ темныхъ пятенъ. Плавники сѣроватые; верхушка 1-го вѣтвистаго луча спип. плав. черная. Спина темноватая, низъ ю*
76 Л. ВЕРГЪ. нижебок. линіи свѣтлый. Передняя часть (свободной поверхности) каждой чешуи темная отъ пигментныхъ точекъ; иногда въ нередней части чешуи бываетъ небольшое темное пятнышко, а свободный край чешуи съ узкимъ темнымъ ободкомъ. Сравнительныя замѣтки см. выше, стр. 74. Распространеніе. «Конь» распространенъ по всему бассейну Амура, начиная отъ вер- ховьевъ п до низовьевъ, включая Уссури съ оз. Хавка. Водится кромѣ того въ Японіи, Кореѣ, на о. Формозѣ и въ Китаѣ (№ 10981, басс. Янъ-цзы-цзяна). По Крюкову (1894, стр. 5,72) конь въ Шилкѣ и Аргуни достигаетъ вѣсу 2—7 Фун., въ Амурѣ выше Благовѣщенска («конекъ») до 8 Фув. (отъ ст. Кумарской до Благо- вѣщенска). 19а. НетіЪагЪиз ІаЪео ѵаг. тасиіаѣиз Въеекек.1) НетгЪатЪиз тасиіаіив Віеѳкег. ѴегЬ. Акай. Атзіетйат, XII, 1871, р. 19, Т. IV, Г. 3 (Тап^-ізе-кіапд). ВагЬиз ІаЪео СйпіЬег. Апп. Ма§. Хаі. Нізі. (4), XII, 1873, р. 380 (СЬе-Ги) (= Н. тасиіаіив). СгоЪіоЪагЪгіз ІаЪео ѵаг. тасиіаіив ПуЬотсзкі (Дыбовскій). Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 11 (Пззигі Атиг іпіег.). ВагЪиз зетіЪагЪиз (ІйпіЬег. Апп. Ма§. Хаі. Нізі., зері. 1889, р.224 (Тап§-ізе-кіап§; = Н.піасиіаіиз, ргаеосс. іп ВагЬиз). НетіЪагЪиз ЪагЪиз АЬЪоіі. Ргос. Пп. 8і. Хаі. М., XXIII, 1901, р. 487 (Тіеп-ізіп). НетіЪагЪиздоііепі Догйап & 8іагкз. ЗтііЬзоп. МізсеІІ.СоІІесІ., ХЬѴ, 1904, р.241,р!.ЬХІѴ (Тіеп-ізіп; = Н.Ъаг- Ъиз АЬЪоіі). АсапікодоЪіо раіізскеѵзкіі Хікоізку. Апп. Миз. гооі. РёіегзЬ., VIII (1903), 1904, р. 356 (Пззигі: СЬапка-8., з'иѵ.; № 12720, йепі. рЬаг. 1.3.5—5.3.1). АсапікодоЪіо тасиіаіиз (Вікг) РаррепЬеіш (ех рагіе?). ЗііаЬег. без. паі. Бг. Вегііп, 1908, р. 98 (Тип§ііп$-8ее, Хапкап-Ьо). Мѣстныя названія. Русс. (въ Николаевскѣ) морской пескарь, гиляки укъ (но Шренку уккъ и адни-рами), гольды тубухе, мавьчж. чун-чунъ (Дыб.), 12506. м. Налео (Атиг-Мйпйипд). Пальчевскій 1902 (2). 12507. устье р. ЛеФу (СЬапка-8ее). » 1902 (2). 13684. » » » » 1903, 4. I (5). 12671. Уссури (Пззигі). Читинскій Музей 1899, 8. VI. 12720. устье р. Савтахезы (СЬапка-8ее). Пальчевскій 1902, ѴІП (2 з'иѵ.). 13777, 13781. Харбинъ, р. Сунгари (НагЬіп). Шмидтъ 1901, X (5). 13892. оз. Чля (ТзсЫ]а-8. Ьеі Хікоіа^’еѵѵзк). Бражвіиковъ 1902, 2—4. VIII. I) III 7, А III 6, 1. 1. 48 / с 50. ’ 7 4 — 5 Описаніе см. въ таблицѣ для опредѣленія. Длина до 350 милл. Окраска. На спин. и хвост. плав. рѣзкія темныя пятна, особенно хорошо выраженныя на хвостовомъ плавникѣ. Груд., брюшн. и подхв. плав. безцвѣтные. На бокахъ тѣла, немного 1) Если оставлять этотъ видъ въ родѣ ВагЬиз, то тогда слѣдуетъ его называть ВагЪиз ІаЪео ѵах.зетіЪаг- Ъив ОіЬг.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМНКЕЫ8І8). 77 повыше боковой линіи 8—10 большихъ круглыхъ темныхъ пятенъ. При основаніи каждой чешуи темное пятно, особенно рѣзко выраженное выше боковой линіи. *) Распространеніе. Нижн. Амуръ вплоть до лимана Сунгари, Уссури, оз. Хавка: сѣв. Китай, Янъ-цзы-цзянъ. Въ нижнемъ Амурѣ встрѣчается совмѣстно съ Н. ІаЬео, въ верх- немъ же теченіи пока неизвѣстенъ. НетгЬйгЪгіз ІаЪео. № 13675. Пзапгі. № 13675. Иззпгі. № 13684. СЬапка-8ее ѵат. тасиіа- ІН8. Длина всего тѣла въ милл. (і) 510 са. 345 са. 350 Длина тѣла безъ хвост. плавника (!) 435 298 310 Боковая ливін (Ни. Іаі.) 60? 50? 50; Длина головы въ длинѣ тѣла (Ѵс) 3.75 3.84 4.13 Высота » въ длинѣ ея (с/№) 1.52 1.46 1.47 Толщина » » » » (с/п) 1.84 1.84 1.91 Діаметръ глаза нъ длинѣ головы (с/0) 6.0 5.2 5.0 » » въ ширинѣ лба (*/0) 1.82 1.60 1.66 » » въ длинѣ рыла (г/0) 3.0 2.5 2.0 » » нъ заглазн. (0Р/0) 2.4 2.0 2.1 Длина хвост. стебля въ дл. тѣла (^/р) ' 5.6 5.1 5.0 » » » превосх. ваим. выс. тѣла (Р/д) 1.73 1.93 1.79 Наибольш. высота тѣла въ длинѣ тѣла (^/я) 4.5 ,4.2 3.9 » » превосх. наим. (л/д) 2.15 2.33 2.32 Автедорсальн. простр. въ длинѣ тѣла (^/ж) 2.19 2.13 2.22 Постдорсальв. » » » » (г/ѵ) 2.25 2.33 2.24 Длина Р въ длинѣ тѣла (^/я) 9.3 8.0 6.8 Высота Р » » » (І/он) 6.2 4.85 4.1 Длина А » » » (1іа) 14.2 13.5 11.9 Высота Л » » » 7.1 6.6 — Длина Р » » » (^/р) 5.5 5.3 4.9 » V » » 4 » (11ѵ) 6.6 6.3 С.З » Р въ промежут. Р— V 1.29 1.24 1.27 1) Хорошій рисунокъ, очень точно передающій окраску см. у Віееѣег’а (1871), а также у Доічіап & 8іагкз’а (1904).
78 Л. БЕРГЪ. 15. СгоЬіо Спѵіек. ОоЪіо Сиѵіег. Вё^пе Апітаіе, II, 1817, р. 193 (доЪіо). Тѣло удлиненное, веретенообразное, покрытое довольно крупной чешуей (37—44 бок. лин.). Ротъ нижній; ргаетахіііаге достигаетъ до задняго края тахіііаге; углы рта до вертикали передняго края поздрей. Нижняя губа посреди прервана; верхняя топкая, но сплошная. Въ углахъ рта по усику, или усики отсутствуютъ1). РгаеогЪііаІе длинное, касается орбиты. Жаберныя перепонки прикрѣплены на уровнѣ задняго края ргаеорегсиішп. Жа- берныя тычинки короткія, рѣдко сидящія. Горло обыкновенно голое. Глоточные зубы двурядные 2.5—5.2 или 3.5—5.2, бываетъ 1.5 —1.4, 3.5—4.2, 3.6—5.2 и т. д.2), вытянутые въ замѣтный крючекъ (депі. гаріаіогіі). Спинной плав. короткій (7—8 вѣтв. лучей), безъ колючки, начинается чуть впереди основанія брюшныхъ, аптедорсальное раз- стояніе немного больше постдорсальнаго. Апиз лежитъ па концѣ второй трети разстоянія между началомъ V и А. Начало А ближе къ началу И, чѣмъ къ основанію С. Подхв. плав. короткій, съ 6—7 вѣтв. лучами. Кишечный каналъ короткій. 8—9 видовъ: Европа, Кавказъ, Сѣв. Азія, Туркестанъ, Китай. Въ бассейнѣ Амура 1 видъ: 20. СгоЬіо &оЬіо (Ьіхке). Пескарь. Сургіпиз доЪіо Сеог^і. Веізс, I, 1775, р. 355 (ЗсЬіІка)3). СоЪіо /Іиѵіаііііз ѵаг. супосерііаіиз ПуЬочѵзкі. ѴегЬ. хооІ.-Ьоі. Сезеіі. ЛѴіеп, XIX, 1869, р. 951 (Опоп, Іп^оба, йЬегаІІ); Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., ѴШ, 1877, стр. 11 (Ононъ, 1-Інгода, Шилка, верхи. Амуръ, во всѣхъ горныхъ ручьяхъ). ОоЪіо /Ігіѵіаііііз Герценштейнъ и Варпаховскій. Тр.СПб. О.Ест., XIX, 1887, стр. 28 (ЗсЬіІка, Опоп, Атиг, Пззигі, №№ 3181, 3182, 3192, 3184, 3222, 3183, 3207). (лоЪіо доЪіо Бергъ. Ежег. Зоол. ІІуз. Ак. Н., XII, отчетъ, стр. 68 (Наіііп, № 14107). Мѣстныя названія. Русс. пескарь, бурят. моринъ-джерахай (= конь-рыбка) (Дыбов.), гольды у Хабаровска гунгули, гиляки на м. Налсо измохъ (Солдатовъ). 3181—2. Амуръ (Атиг). Мааск 1855 (5). 3183. р. Хонгоръ. ЗсЬгепск 1855 (2). 3184. устье Уссури (Пззигі). ЗсЬгепск 1855 (6). 3192. Амуръ (Атиг). ЗсЬгепск 1855 (2). 1) У (т.підгіріппіз и О.пііепз СгйпіЬег (Апп. Ма§. X. Н., 1873, р. 246; ЗЬап^Ьаі), у (г. ітЪегЫз 8аиѵа§е (Апп. 8с. паі. I, 1874, р. 9; СЬіпе), у Іхисізсиз зсіізііиз АЬЬоіі (Ргос. П. 8. Хаі. Миз. ХХІП, 1901, р. 487, Ь§., Тіеп-ізіп) усиковъ нѣтъ; экз. С, ітЪегЫз (№ 4470) имѣется въ нашемъ Музеѣ; онъ, помимо отсутствія усиковъ, вполнѣ подходитъ къ данному діагнозу этого рода. 2) О случаяхъ трехрядныхъ зубовъ см. КпаиіЬе, К. Віоі. СепігаІЫ., XIII, 1893, р. 767 (Силезія); у нѣкото- рыхъ экз. съ трехрядными зубами КпаиіЬе находилъ зазубренный лучъ въ спин. плав. Не помѣсь ли это съ ВагЪиз ЪагЪиз? Наблюденія эти требуютъ провѣрки. 3) Для этого вида Георги приводитъ названіе го- лецъ, а для СоЪіііз ЪагЪаігіІа — пескозобъ, между тѣмъ въ Сибири этихъ рыбъ называютъ обратно: С. доЪіо песко- зобомъ, а АС ЪагЪаіиІиз гольцомъ.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (1СНТПУОЕОСНА АМПКЕХ8І8). 79 3207. Оновъ (Опоп). КаДйе 1856 (3). 3222. Сургуза (Пззигі). Максимовичъ 1859 (4). 10697. ст. Козловская (Пввигі). Быковъ 1894, 20. ѴП (4). 12717. Аргунъ (Аг§ип). Солдатовъ 1899. 12718. р. Херулюнъ бл. г. Бвшкты (СЬегиІип). Палибинъ 1899. 12719. р. Халха, басс. Буиръ-нора (СЬаІсІіа). Солдатовъ 1899, VIII (6). 12733. Уссури (Пвзигі). Читинскій Музей 1899. 13706. р. Средне-седьмая, бл. ст. Вяземской (Пззигі). Пальчевскій 1903, IX (2). 13721. р. Хоръ у Хорскаго переѣзда (Пззигі). ГІальчепскій 1903, IX (2). 13847. м. Озерпахъ (Атиг-Мйпс1ип§). Бражниковъ 1902, 11. ѴП (2). 13846. Николаевскъ (Кікоіаз'е'ѵгзк). » 1902 (3). 13844—5. оз.Чля (ТзсЮ]а-8ее Ьеі №ко1а)е\ѵѳк). Бражниковъ 1902, VIII (10). 13842. » » » » » » (2}. 14459. р. Почихеза, басс. СуЙФува (8ігот§еЬіеі й. ЗиіГпп). Пальчевскій 1907, 2. V. 14469. р. Ажэ-хэ, къ вост. отъ Харбина (А-зсЬе-Ьо, бзШсЬ ѵоп НагЬіп). Ладыгинъ 1903, VII. 14107. р. Шаныпи, притокъ Хайлинз, басс. Муданьдзяна (ЗсЬапзсЬі-ЕІ., Хийизз й. Паіііп, Зігот- БеЬіеі Дез Ми-іап-кіап^ ипй Зип^агі). Байковъ 1907, VII (2). К__Р I) III 7, Л III 6, 1. 1. 41 -—д 45 Ч; Іопд. асі 186 тт. 4—о Описаніе. Рыло обыкновенію нѣсколько длиннѣе заглазничнаго пространства. Усики достигаютъ до вертикали средины глаза или чаще до задняго края глаза; иногда (Николаевскъ) лишь до вертикали передней трети глаза. РгаеогЬіШе длинное, касается глаза, нижній край ргаеогЪ. закругленъ; зиЪогЪйаІіа удлинены. Задній край шахіііаге доходитъ до вертикали средины между ноздрями. Лобъ слегка вогнутый. Профиль головы впереди ноздрей вогнутый. Горло голое. Грудпые плав. пе хватаютъ до брюшныхъ. Брюшные подъ 3. вѣтвистымъ лучомъ спинного и доходятъ до апиз или немного заходятъ за аппз. Аппз вдвое ближе къ началу А, чѣмъ къ переднему краю V. Верхняя лопасть хвост. плав. длиннѣе нижпей. Чешуя съ ясными радіальными полосками. Глоточные зубы № 3207: 2. 5—5. 3. Вдоль боковъ тѣла выше боковой линіи 6—7 темныхъ пятенъ. Спин. и хвост. плав. съ рядами темныхъ пятнышекъ. Длина до 186 милл. Сравнительныя замѣтки. Дыбовскій для своей «ѵаг.супосерігаіііз» даетъ такой діагнозъ: «КорГ ріаіі; Зсіюаихепргойі ѵот Зіігпргойі беиіІісЬ аѣ^езеШ (торзагйд); Аи§е Ьосіі Іііпѣег % Корйаи^е ^езіеШ; Кбгрег иіебгі^, Ьгеіі, Ваіѣеіп геісЬеп хигиск^еіе^і Ъіз хит Ыпіегеп Аи^еигаші». Сравнивая экземпляры изъ бассейна Амура съ экз. изъ Берлина (>. 3514), Лифлнндіи (> 10163), Камы (№ 10567), я пе нахожу, чтобы у амурскихъ голова была площе, чѣмъ у европейскихъ. Вогнутость профиля головы впереди ноздрей замѣчается въ слабой степени и у европейскихъ экз., но у амурскихъ она выражена гораздо рѣзче, хотя пе всегда. Длина усиковъ у амурскихъ подвержена колебаніямъ: обыкновенно усики доходятъ до задняго края глаза, но иногда не доходятъ до вертикали средины глаза, у европейскихъ — усики обыкновенно не далѣе средины глаза. Въ отношеніи высоты тѣла я не подмѣтилъ различій; 1) У европейскихъ 36—44.
80 Л. БЕРГЪ. болѣе значенія, какъ кажется, можетъ имѣть положеніе глаза у амурскихъ: именно, глазъ здѣсь обыкновенно отнесенъ болѣе кзади, благодаря чему предглазничное разстояніе (длина рыла) нѣсколько болѣе заглазничнаго, тогда какъ у европейскихъ, длина рыла равна или нѣсколько менѣе заглазничпаго пространства. Постояннымъ и рѣзкимъ это различіе назвать нельзя; что касается европейскихъ пескарей, то я изслѣдовалъ экземпляры изъ Камы (№ 10567), Сарепты (№ 3937) оз. Пей- пусъ (Л?. 5143), Лифляндіи (А': 10163), Берлина (А1?. 3514), Тулузы (А:; 8797) и у нихъ пахожу длину рыла короче или равной заглазпичному пространству, по у экземпляровъ изъ Базеля (А’я 2428) рыло то короче, то равно, то длиннѣе заглазничнаго пространства, и Гаііо говоритъ1): «Гезрасе ргёогЪйаігс а реи ргёз е^аі а Гезрасе розіоЪПаіге. зоіі Іё^ёгешепі ріиз ГаіЫе оп ріиз Гогі зеіоп Іа іогте ріиз ои тоінз гатаззёе сіи тизеаи.»1 2) Съ другой сто- роны, иногда среди амурскихъ пескарей, особенно среди маленькихъ, попадаются коротко- рылые, папр. ДО 12717 (Аргунъ), № 13842 (оз. Чля). Такимъ образомъ, различіе между амурскими и европейскими можно было-бы выразить такъ, что въ Европѣ преобла- даютъ пескари короткорылые, а въ Амурѣ длиннорылые. Къ сожалѣнію, евро- пейскіе пескари въ этомъ отношеніи изучены еще мало. Что касается Сибири, то здѣсь попадаются п длипнорылые, а короткорылые, но чаще, какъ кажется, первые: А'я 11954 Бія, А° 3444 Иртышъ, Ан 11095 Тоболъ, А1? 10607 Енисей у Красноярска — длпппо- рылые, Ав 3230 Ангара у Падуни — короткорылыіі3). Экз. А?. 12139 изъ Печоры у Якши длипнорылый. Амурскіе пескари бываютъ длиной до 186 милл. Въ среднемъ они, какъ кажется, нѣсколько крупнѣе европейскихъ, но и здѣсь бываютъ очень крупные пескари: швейцарскіе до 170 милл. (Еаііо, I, 1882, р. 292); въ Люксембургѣ (по Еаііо) до 220 милл., въ Скан- динавіи (8шіН) до 150 милл. Распространеніе. Пескарь распространенъ во всей Европѣ (кромѣ Испаніи и Греціи), въ Сибири, (въ Академическомъ музеѣ имѣются экземпляры на востокъ лишь до басейпа Енисея, но Аргентовъ4) приводитъ его для Колымы), на Кавказѣ5) и въ Закавказьи, въ Туркестанѣ (знѣзр. Іерійоіаетиз)^ въ бассейнѣ Амура, а также въ басс. СуЙФуна (№ 14459). Въ Китаѣ и Японіи пескаря нѣтъ. Въ бассейнѣ Амура пескарь широко распространенъ отъ верховьевъ до устьевъ; извѣстенъ для Снова, Ингоды, Шилки, Аргуни и ея бассейна (Херулюнъ, Халха), Сунгари, Уссури, для самого Амура вплоть до устьевъ (Николаевскъ, оз. Чля) и даже для лимана (м. Озерлахъ; сѣверная часть лимана). 1) Еаііо. Роіззопз йе йпіззе, II, 1882, р. 284. 2) Срав. также Вау. ГізЬ. Сг. Вгіѣ. II, р. 172. 3) По таблицѣ измѣреній уДыбовскаго (Изв.Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VII, 1876, стр. 16) у экз. изъ Ангары длина рыла равна или чуть больше заглазничнаго про- странства. 4) Аргенто въ, О. Рыбы Колымы. «Акклиматиза- ція» (Москва), I, 1860, стр. 357: Б. Анюй, Омолонъ. 5) Кромѣ типичнаго (х.доЪіо здѣсь водятся его под- виды, требующіе болѣе детальнаго изученія.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМІІКЕК8І8)» 81 СгоЫо доЫо. № 13844 $ а«і. оз. Чля (Ашпг- Мйпйип^). № 13721 $ а4. р. Хоръ (Пззигі). № 3207 Опоп. № 13844 оз. Чля (Ашиг- Мйп(1ип§). № 3514 Вегііп. № 13842 оз. Чля (Апшг- Мйшіип^). РеисодоЪіо сТіапкаепзіз зес. БуЬоАѵзкі. Длина всего тѣла (тт) (Б) 186 181 са.125 145 135 87 103 Длина тѣла безъ хвост. плави, (пип) (1) 159 154 110 123 413 74 85 Боковая линія (Ііп. Іаі.) 45^45 4 45-^45 «72 44^44 42^43 41^41 4 34^36 Длина головы въ длинѣ тѣла (^/с) 4.07 4.05 4.40 4.31 4.04 4.11 4.9 Высота » въ длинѣ ея (с/?й) 1.56 1.52 1.61 1.50 1.75 1.50 1.50 Толщина » » » » (с/п) 1.56 1.52 1.72 1.78 2.07 1.50 2.0 Діаметръ глаза въ дливѣ головы (с/0) 4.9 4.75 4.2 4.4 4.0 4.0 3.5 Длина усиковъ превосходитъ діаметръ глаза (Осиіі Діатеігоз іп Іоп^іі. сіггі) 1.62 1.37 1.33 1.38 0.71 0.89 — Діаметръ глаза въ межглазв. простр. (*/0) 1.31 1.34 1.08 1.15 1.00 1.27 0.83 л » въ длинѣ рыла (г/0) 2.19 2.50 1.75 2.07 1.53 1.55 0.91 л » въ заглазвич. простр. (°РІ0) .... 2.00 1.87 1.66 1.69 1.71 1.82 1.41 Длина хвост. стебля въ длинѣ тѣла (^/р) 5.1 5.0 4.5 4.8 4.5 4.6 4.7 » » л превосх. наим. выс. тѣла (Р/д) . 2.38 2.29 2.77 2.55 2.50 2.28 2.6 Наибольшая высота тѣла въ длинѣ тѣла . • 4.8 4.7 5.5 5.1 5.0 4.6 3.86 » л л превосход.наименып. (Я/д) 2.54 2.41 2.22 2.40 . 2.25 2.28 3.1 Антедорсальное разстояніе въ длинѣ тѣла . . 2.19 2.18 2.24 2.28 2.17 2.08 2.23 Постдорсальное л л л л (^/р). . . 2.41 2.26 2.24 2.35 2.40 2.47 2.36 Длина I) въ длинѣ тѣла (^/р) 8.4 8.1 8.8 7.7 7.5 8.2 7.4 Высота I) л л л 5.3 5.1 — * 5.2 5.6 5.3 4.7 Длина Л л л л (^/д) 13.2 12.8 13.7 12.3 12.5 12.3 11.3 Высота А л » » 7.9 7.7 7.3 7.4 7.5 6.4 7.4 Длина Р я л л (9р) 5.7 5.3 5.5 5.4 5.7 5.3 5.1 Л V л » Л (^/р) 6.5 6.0 6.5 6.5 6.6 6.1 5.3 » Р въ промежут. (іп дізіанііа) Р—V 1.42 1.34 1.45 1.26 1.28 1.28 — Л V Л л л л V—А 1.61 1.41 1.29 1.59 1.53 1.16 — Зап. Фпв.-Ыат. Отд. 11
82 Л. БЕРГЪ. Г2. Ьеисо&оЬіо ѲОктпек. Вцшіійіиз І)уЪо\ѵзкі. ѴегЬ. 2.-Ь. (т. 'ѴѴ'іеп, XXII, 1872, р. 215 (біа§п. іпсоггесі., іурі шаіе сопзсгѵаіі) (скап- касп8І8).' ЪсосодоЫо ОипіЬег. Апп. Миз. гооі. РёІегзЬ., I, 1896, р. 212 (кеггепзіеіпі). — Логсіап апй Гоѵѵіег. Ргос. II. 8. К М., XXVI, 1903, р. 825. Тѣло болѣе или мевѣе удлиненное, сжатое съ боковъ, покрытое довольно крупной чешуей (34—36 въ боковой линіи). Боковая линія посреди тѣла. Ротъ конечный, вершина его чуть только выше уровня нижняго края глаза. Ргаешахіііаге доходитъ до задняго конца тахіііаге. Нижпяя губа очень тонкая, у симфизиса прервана. По маленькому усику въ углахъ рта.г) РгаеогЪііаІе короткое, пятиугольное, касается орбиты. Жаберныя перепонки прикрѣплены на вертикали задняго края ргаеорегспіит. Жаберныя тычинки короткія, рѣдкосидящія. Горло покрыто крупной чешуей. Глоточные зубы двурядные, вытянутые въ крючки (бепіез гаріаіогіі), 2.5—5.32), или 3.5—5.33), или 2.5—5.2, или 1.5—5.14). Спинной плавн. короткій (съ 7 вѣтв. лучами), безъ колючки, начинается чуть впереди основанія брюшныхъ, автедорсальное разстояніе чуть больше постдорсаль- паго. Апиз лежитъ ближе къ началу А, чѣмъ къ основанію .К: разстояніе отъ апиз до А втрое меньше разстоянія отъ апиз до начала К Начало А немного ближе къ началу Г, чѣмъ къ основанію С. Подхвостовой плав. короткій, съ 6 вѣтв. лучами. Дыбовскій даетъ слѣдующій діагнозъ р. Вдиаіід/из-. «ЗсЫппбгаЪпе (й. гаріаіогіі) 2.5—5.3. Мипб ѵогбегзіапсіі^ осіег ЬаІЬипіегзіапсІі^, оііпе Ваіѣеіп. Л ипб А кигх, оЬпе КпосЬепзігаЫ, егзіеге ѵог обегіііпіег ГЬе^іппепсІ. ВаисЪ аЬ&египбеі. Зсііирреишаззі^^гозз, Гезізііхепб». Получивъ изъ Варш.Унив. экземпляръ-типъ рода Бдиаіісіиз, я убѣдился, что у него имѣются усики. Эти экземпляры были доставлены Дыбовскому, вѣроятно, подсушен- ными, почему онъ усиковъ, правда очень тонкихъ, не замѣтилъ. Этотъ же родъ былъ описанъ Гюнтеромъ въ 1896 году подъ именемъ ЪеисодоЬіо. Хотя по правиламъ строгаго пріо- ритета слѣдовало бы отдать предпочтеніе названію ВдиаІіАиз, но я, по совѣту съ моимъ коллегой Г. Г. Якобсономъ, предлагаю сохранить ЪеисодоЬіо въ виду того, что во первыхъ Здиаіиіиз былъ охарактеризованъ совершенно невѣрно, а во вторыхъ, потому что типы этого рода сохранены очень плохо и не могутъ быть точно описаны. Дыбовскій, относившій этотъ видъ въ группу Ъеисізсіпае, считая его переходнымъ между Вдгіаііиз Вовар. и Ісіиз Неск. (іпбе пошен), описалъ еще одинъ видъ, Вдгіаіісіиз Ьаісаіепзіз ПуЬ. изъ Байкала5), 1) Въ этотъ же родъ, какъ мнѣ кажется, можно включить п нѣкоторыя безусыя Формы, напр., (тоЫо ітЪегЫз Заиѵа^е (Апп. 8с. паіиг. I, 1874, р. 9); у этого вида ротъ конечный, какъ я могу судить по имѣюще- муся у насъ одному по типовъ этого вида (№ 4470: 8Ьеп- зі шёгісі.) изъ Парижскаго Музея. 2) По Дыбонскому. 3) У одного изъ экз.-типонъ по моему наблюде- нію. 4) По Гюнтеру. 5) ІІуЪотсзкі. ѴегЬ. а.-Ь. Сг. ІѴіеп, XXIV, 1874, р. 389.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (1СНТНУОБО0ІА АМИВЕК8І9). 83 полною было уже показано/) что подъ этимъ именемъ описанъ обыкновенный елецъ, Бсисізсиз Іегісізсиз (или Здиаііиз Іеизсізсиз); въ указанной статьѣ, не имѣя въ рукахъ типовъ 8. сііапкаепзіз я считалъ, что вообще Зциаіісігіз есть синонимъ 8циаІіиз (Реисгз- сиз Спѵ.). Въ р. ЪеисодоЪіо, какъ оказывается теперь, довольно много видовъ, распространенныхъ въ бассейнѣ Амура, Японіи, Кореѣ п Китаѣ. Въ басейнѣ Амура 2 (или 3) вида: а. Спинной плав. начинается нѣсколько впереди брюшныхъ. Усики замѣтные, заходятъ за передній край глаза...............21. Ъ.сііапкаепзіз. аа. Спинной плав. начинается надъ брюшными. Усики едва замѣт- ные, очень короткіе, не заходятъ за передній край глаза ... 22. Ъ.іаепіаіиз. 21. Ьеисо&оЪіо сЬапкаёпзіз (Втвотсзкі). Бдиаіісіиз сііапкаепзіз Руко^зкі. ѴегЬ. з.-Ъ. Сг. УѴіеп, ХХП, 1872, р. 215 (СЬаика-8ее, № 6964, Варш. Ун.); Дыбовскій. Изв. Сиб. О. И. Р. Г. О., ѴШ, 1877, стр. 16 (оз. Ханка). Варш. Унив. № 6964. оз. Ханка (СЬапка-8ее). ВуЪолѵбкі 1869 (2). В Ш 7, А Ш 6, 1. 1. 34-^-36, 1оп§і(. а<1 103 шш. Описаніе. Подъ названіемъ 8диаІі(іиз сііапкаепзіз были присланы мнѣ два экз., оба плохой сохранности; изъ нихъ одинъ, длиной въ 85 милл. (считая до основанія хв. плав.), пред- ставляетъ собою, очевидно, оригиналъ къ описанію Дыбовскаго (срав. послѣдній столбецъ въ табл. на стр. 81); нижеслѣдующее описаніе составлено по этому экземпляру; другой же экз., съ сильно вытянутымъ тѣломъ, повидимому, является особымъ видомъ, описы- вать который, за весьма плохимъ сохраненіемъ экземпляра, не считаю полезнымъ. Задній уголъ рта доходитъ до вертикали передняго края глаза. На концѣ нижней челюсти очень слабый бугорокъ. Усики очень тонкіе, короткіе, не доходятъ до вертикали средины глаза. Глазъ большой, его діаметръ больше длины рыла и ширины лба, въ длинѣ головы немного менѣе 3 разъ. Лобъ плоскій. Тѣло довольно высокое, высота его немного больше длины головы и въ длинѣ тѣла содержится 4 раза; длина головы — 4% раза. I) начинается впереди И; антедорсальное разстояніе чуть больше постдорсальнаго. Р не хватаютъ до Ѵ\ V хватаютъ до апиз. Хвостовой стебель короче головы, 4.85 разъ въ длинѣ тѣла. Хвост. плав. сильно выемчатый. Измѣренія см. на стр. 81. I) Ежегод. Зоол. Муз. Ак. Н., V, 1900, стр. 355. 11*
84 Л. БЕРГЪ. Вдоль боковъ тѣла идетъ по очень широкая серебристая полоса; темныхъ пятенъ на тѣлѣ не замѣтно. ’) Видъ этотъ подходитъ къ РеисодоЪіо тауеЛае («Іогб. & Зпуб.) изъ оз. Бива, по отли- чается отъ него болѣе крупной чешуей.3) Извѣстенъ пока лишь изъ оз. Ханка. 22. Ьеисо&оЪіо ѣаепіаѣиз ОГхтнеі;. ІлисодоЫо іаепіаіиз бйпіЪег. Апп. Миз. 200І. РёіегзЪ., I, 1896, р. 214, рі, II, й". А (Ііеаі \ѵаіегв о! іЪе Уапд- гзе-кіапё). — Бергъ. Ежег. Зоол. Муз. Ак. Н., XII, отчетъ, стр.68 (8сЪапзі-ЕІ. № 14108). 14108. р. Шаньси, притокъ Хайлипа; у разъѣзда Санданоцзы Гирин. пров. (БсЬапзі, 2иЯпзз й. Наіііп, Зігот^еЬіеі й. Бип^агі). Н. Байковъ 1907, VI. Р III 7, А II 6, Ііп. Іаі. 36 Д-. а /2 Описаніе. Доставленъ 1 экз. Усики маленькіе, едва замѣтные, длиной менѣе діаметра зрачка. Длина головы въ длинѣ тѣла (безъ С) 4 раза, превосходитъ высоту головы у затылка 1%, толщину 2. Діаметръ глаза въ длинѣ головы 3%, въ межглаз- ничномъ пространствѣ 12/5, въ заглазничномъ 14/5, равенъ длинѣ рыла. Тѣло высокое, высота его больше длины головы и въ длинѣ тѣла 3 2/2, превосходитъ наименьшую 2%. Длина хвост. стебля въ длинѣ тѣла 4%, превосходитъ наименьшую высоту тѣла въ 17/10. Въ длинѣ тѣла: антедорсальное простр. 2.03 раза, постдорсальное 2.57, длина I) 7.7, вы- сота 5.5, длина Л 11.4, высота 7.7, длина Р 5.1, длина V 5.9. Длина Р въ промежуткѣ Р—Ѵ 1.37. Челюсти равной длины; вершина рта на уровнѣ нижняго края зрачка. Махіііаге хва- таетъ кзади до вертикали задняго края ноздрей. Р начинается надъ основаніемъ V. Хвост. плав. сильно выемчатый. V немного заходятъ за анальное отверстіе, но не хватаютъ до А. Между боковой линіей и срединой брюха 5% рядовъ чешуй. Чешуя па брюхѣ идетъ до ІБІЬтиз. Глоточные зубы 2.4—5.3. На бокахъ тѣла вдоль боковой линіи широкая темная полоса, состоящая изъ отдѣльныхъ темныхъ точекъ; выше ея въ передней части тѣла замѣтная узкая синяя полоска. На бокахъ головы мелкія темныя точки. Плавники (кромѣ У) сѣрые. Длина 89 милл. (безъ хв. пл. 77 милл.). 1) Другой экз. длиной въ 82 милл. (съ хвост. плав.) имѣетъ болѣе дливвые усики и вытянутое тѣло: вы- сота его 5і/2 разъ въ длинѣ (безъ хв. пл.), мевѣе длины головы, которая 4і/2 раза; діаметръ глаза нъ длинѣ головы 3 раза. Этотъ экземпляръ близокъ съ одной стороны къ ЪеисодоЫо Ыгѵае (йогй. & 8пуй.) изъ оз. Бива (Японія), но отличается болѣе удлиненнымъ тѣ- ломъ, съ другой стороны къ Ъ. эогдапі ІзЬіѣамга (от- туда же), во имѣетъ большіе глаза. Точное опредѣленіе невозможно за плохой сохраввостью экземпляра. 2) См. давный мной синопсисъ видовъ р. іемсо- доЪіо въ Аип. Ма§. Хаі. Нізі. (7), XVIII, 1906 (поѵешЬ.), р. 394.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОБОСІА АМИКЕК8І8). 85 Сравнительныя замѣтки. Нѣкоторыя отличія замѣтны при сравненіи съ описаніемъ и ри- сункомъ Гюнтера (одинъ экземпляръ въ 105 милл., безъ С 85 милл.): усики у экз. изъ Яиъ-цзы-цзяпа кажутся немного большими: они чуть заходятъ за передній край глаза, 1. 1. 40, рыло немного больше глаза, длина головы равна высотѣ тѣла. Чтобы рѣшить, слѣдуетъ ли на основаніи этихъ признаковъ выдѣлять амурскіе экземпляры въ особый под- видъ (или видъ), необходимъ большій матеріалъ. 17. Заиго^оЪіо Вьеекек. ЗаигодоЪіо ВІеекег. ѴегЬ. "ѴѴеіепэсЬ. Аса<1. Атзіегй., XII, 1871, р. 25 (сіитегйі). СгоЫозота ВуЬотѵзкі. ѴегЬ. хооІ.-Ьоі. Сгез. Ѵгіеп, XXII, 1872, р. 211 (атигепзіз = АаЪтуі) (пот. ргаеосс. іп Оо- Ъіісіае, Сгігагі 1858). Ілтдигіо Логсіап апсі Зіагкз. РгосееД, П. 8. Ы. М., XXVIII, 1905, р. 196 (аіігуіпгиз = йитегіііі?; Когеа). Тѣло удлиненное, покрытое чешуей средняго размѣра (45—57). Ротъ нижній, полу- лунный. Ргаешахіііаге оканчивается далеко впереди задняго конца тахіііаге. Очень слабый бугорокъ на симфизсѢ нижней челюсти. Два не очень длинныхъ усика въ углахъ рта. Ргае- огѣііаіе касается орбиты. Губы мясистыя, нижняя слегка лопастная. Жаберныя перепонки прикрѣплены на уровнѣ вертикали задняго края глаза. Горло голое. *) Апиз лежитъ сей- часъ же за основаніемъ брюшныхъ плав., конецъ послѣднихъ хватаетъ далеко за апиз. Спинной плав. безъ колючки, короткій (7—8 вѣтв. лучей) высокій, выдвинутъ впередъ, начинается замѣтно впереди основанія брюшныхъ. Начало брюшныхъ подъ половиной или задней третью спипного, они далеко не хватаютъ до подхвост. Подхвостовой короткій (6—7 вѣтв. лучей), его начало ближе къ основанію (7, чѣмъ къ началу V. Глоточные зубы однорядные, 5—4 или 5—5, сжатые съ боковъ, жевательная поверхность ихъ очень узкая, съ бороздкой, вытянута въ слабый крючекъ, верхніе иногда коническіе. 4 вида въ Китаѣ, Кореѣ и басс. Амура: 8. йаЪгуі Вікг., Янъ-цзы-цзянъ, 8.ИитегіІі Вікг. тамъ же, 8.1іеІегосІоп (Вікг.) тамъ же, 8.дигс1іепоіі 8апѵ. тамъ же. Какъ кажется, РзеисІодоЪго йгакег АЪЪоН (Тіеп-ізіп, 1. 1. 46%, рЬ. 1. 5—5; Ргос. II. 8. К. М., XXIII, р. 486) тоже относится къ 8апго^оЪіо. Н.А.Варпаховскій (1887) отождествилъ родъ ОоЬіозота ПуЪ. съ РзеисІодоЫо Вікг. Получивъ въ настоящее время экземпляры изъ бассейна Амура, я убѣдился, что ОоЪіозота есть ЗаигодоЪіо, а не РзеисІодоЫо’^ у послѣдняго, какъ показали Іогбап аші Еоѵ/Іег2), глоточные зубы двурядные, а не однорядные, какъ цолагалъ ВІеекег, устанавливая этотъ родъ; въ этомъ я могъ убѣдиться, изслѣдовавъ типъ СгоЪго езосіпиз 8сЫе^е1, находящійся въ нашемъ Музеѣ (№ 4277). Кромѣ того у РзеисІодоЫо ргаеогЪііаІе не касается орбиты, I) Врядъ ли этому признаку можно придавать осо- бое значеніе: у СгоЪіо доЪіо горло голое, но у туркестан- скаго подвида его ферісіоіаетиз) покрыто чепіусй, такъ что этотъ признакъ можетъ варьировать въ предѣлахъ одного вида. 2) Ргосссі. V. 8, X. М., XXVI, 1903, р. 831.
86 Л. БЕРГЪ. Б пе такъ далеко выдвинуто впередъ, ргаетахіііаге гораздо длиннѣе. Віеекег указываетъ еще, что у РзеийодбЫо, въ отличіе отъ 8аигодоЫо, «Іа Іёѵге інГёгіенге езі ігіІоЪёе, Іез сіеніз рЬагуп^іеппез §гё1ез еі роініиез». Что касается нижней губы, то я не вижу особаго различія между этими родами (для сравненія мнѣ, кромѣ типа Дыбовскаго, амурскихъ экземпляровъ и Л?. 4277, служитъ еще ВаіігодоЪіо сІаЬгуг № 4473 изъСы-чуана, присланный изъ Парижскаго Музея): и у ЗамгодоЫо, особенно у большихъ экз., она слегка трехло- пастпая. Что касается до Формы зубовъ, то они и у РзеисІодоЪіо, и у ВаигодоЪго одинаковы: сжатые, вытянутые въ слабый крючокъ; у 8аигодоЫо нѣкоторые на вершинѣ бываютъ тупыми (это, вѣроятно, дало поводъ Блеекеру писать о родѣ 8. «согопа оЪінза ѵеі ігпвса- іінзспіа»г). Дыбовскій совершенно вѣрно опредѣляетъ зубы какъ «й. гаріаіогіі». ВаигодоЬіо еще болѣе близокъ Загсосігеіігсігіііуз Вікг (см. ниже), но у этого послѣдняго горло покрытое чешуей, усики едва замѣтны, брюшн. плав. начинаются подъ срединою спиппого, аппз ближе къ началу А, чѣмъ къ К, тѣло не такое удлиненное. 22. Заиго^оЪіо йаЪгуі Въеекев. ВаигодоЪіо ИаЪтуі Віеекег. ѴегЬ. ѴѴеі. Ас. Атзі., XII, 1871, р. 27, ТаЪ. V, Г. 1 (Уап^-ізе-кіап^?, 1. I. са. 454/3). СгоЪіозота атигепзіз ВуЪотсзкі. ѴегЬ. гооІ.-Ъоі. СезеІІ. ѴѴісн, ХХИ, 1872, р.211 (Атиг, 1.1.48—506/32), № 6060 Варш. Унвв.); Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 12 (ипі. ипй тіШ. Атиг, Пззигі, СЬапка-8.). РзеийодоЪіо атигепзіз Варпахопскій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 28 (по Дыбовскому). — Кгеуен- Ъег§ ипй РарреиЬеіт. ЗіігЪ. Сез. паі. Гг. Вегііп, 1908, р. 98 (Ріп§-Ьзіап§, Типеііп^-Зее, Напкаи; 1. 1. 51). Мѣстныя названія. Русс. пескарь, гиляки изіохъ (по Шренку изнінохъ), гольды ярхо, маньчж. палю (Дыб.). 4473. Зз-ізсЬтеип осс. Миз. Рагіз. 1879. 13764. Харбинъ (8ип§агі). Шмидтъ 1901, X (7). 13848. оз. Чля (Атиг-Мйпйип^). Бражвиковъ 1902, 2—4 VIII (8). Варш. Унив. 6060 Амуръ (Атиг). ВуЬотсзкі 1870. ?12724. оз. Хавка, устье р. Сантахеза (СЪапка-8.). Пальчевскій 1902, ѴІП (Юз’иѵ.). Б ІП 8, А III 6, 1. 1. 49 52. Описаніе. Усики достигаютъ вертикали передняго края глаза; длина усиковъ равна діаметру глаза. Рыло тупое. Ротъ нижній, ротовая щель гораздо ниже уровня нижняго края глаза. Ргаетахіііаге сильно выдвижное, короткое, передній край его острый, на нижней челюсти у симФизиса слабо замѣтный бугорокъ. Верхняя губа мясистая, нижняя сплошная, 1) Впрочемъ, въ спеціальномъ описаніи 8. йитегіі 2) У Дыбовскаго Формула чешуіі обозначена Віеекег пишетъ (р. 26): «ЙепііЬиз сіаѵаііз, ех рагіе 48б50? н0 у экз< ТИпа я нахожу 52|. согопа сопѵеха Іаеѵі, ех рагіе согопа ріапа ѵеі сопсаѵа 5 3 Іаеѵі».
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬОСІА АМІІКЕМ8І8). 87 не прервана, очень слабо надрѣзана на 5 лооастипокъ (видно лишь у крупныхъ экз.), причемъ среднія лонастинки больше.крайнихъ. РгаеогЬііаІе удлиненное (у маленькихъ экз. оно гораздо меньше удлинено), посылаетъ къ орбитѣ отростокъ, внѣдряющійся между носовыми отверстіями и 1. зиЪогЬііаіе. Рыло впереди ноздрей сильно вогнутое. Лобъ слегка выпуклый. Спина за затылкомъ довольно круто подымается. Начало V подъ 6 или 7 лучемъі). Грудные плав. у маленькихъ почти достигаютъ У, у большихъ немного не достигаютъ; конецъ ихъ доходитъ до вертикали 3—5 луча 1). V кончаются отъ А на разстояніи боль- шемъ длины V. Апыз посреди между началомъ и концомъ V. Жаберныя тычинки короткія, рѣдкія, числомъ до 10. Глоточные зубы 5—5. Выше боковой линіи узкая темная полоска, иногда (у молодыхъ) состоящая изъ 5 — 6 отдѣльныхъ удлиненныхъ пятенъ. Регііоненш серебристое. У экз. изъ оз. Чля длиной 203 милл. все тѣло покрыто эпителіальными бугорками (брачный нарядъ). Длина до 203 милл. Сравнительныя замѣтки. Я сравнилъ наши экземпляры (№ 13764 и 13848) и типъ Дыбовскаго (ничѣмъ не отличающіеся) съ 8. сІаЬгуг (№ 4473) изъ зап. Сы-чуаня и не нахожу никакихъ существенныхъ отличій. Пересмотрѣвъ всѣ наши экз., я нахожу у нихъ б. л. 49 5^~6 52, тогда какъ Блеекеръ даетъ «сігса 45-|-»; думаю, что на основаніи этой разницы нѣтъ основаній устанавливать особый видъ, тѣмъ болѣе что у №. 4473, происхо- дящаго, какъ и экз. Блекеера, изъ Янъ-цзы-цзяна, б. л. 50-г-. Экз.-типъ Дыбовскаго имѣетъ въ длину 215 мплл. и ничѣмъ не отличается отъ экз. №>. 13848 изъ оз. Чля, изображеннаго на таблицѣ. $. (ІаЬгуі очень близокъ къ 8. дитегііі Вікг.1) (№ 4473 было присланъ какъ З.сіи- тегііі, но это безусловно сІаЪгуі), но отличаются они такъ: а. бок. лин. (45 ?) 48^^52, длина головы не болѣе 5 разъ (4.6—' 5.0 въ длинѣ тѣла. Грудные плав. хватаютъ за вертикаль начала спинного; начало брюшныхъ плав. на вертикали задней У3 спинного. Спина за затылкомъ восходитъ крутой дугой.. .. 8. сІаЬгуі. аа. бок. лин. 55-|-, длина головы болѣе 5 разъ (6.6) въ длинѣ • тѣла. Грудные плав. хватаютъ не далѣе вертикали начала спинного; начало брюшн. плав. на вертикали средины спинного профиль спины прямой (по Блеекеру)...........................$. сіитегііі. Распространеніе. Янъ-цзы-цзянъ; бассейнъ Амура: среднее и нижнее теченіе вплоть до устьевъ (оз. Чля), р. Уссури, оз. Ханка. 1) Описанъ (1871) по экз. въ 283 милл. изъ Янъ-цзы-цзяна?
88 Л. БЕРГЪ, ЗаигодоЫо сІаЪгді. № 13848. Атиг- Минсіипд. № 13764. НагЬіп. № 4473. Тапд-ізе- кіап§. ЗаитодоЫо ИаЪгуі вес. ВІеекег. Длина всего тѣла (івт) (А) 203 141 176 131 137 117 Длина тѣла безъ хвост. плав. (?) 172 120 140 1101/, 117 — Боковая линія (Ііо. Іаі.) 51-^52 501 49^50 5°з 6°| са- «А, Длина головы въ длинѣ тѣла (^/с) 4.9 4.8 4.6 4.8 4.8 5.0 Высота » въ длинѣ головы (с/т) 1.66 1.66 1.82 1.91 1.75 1.8 Толщина » » » » (с/«) 1.40 1.61 1.82 1.91 2.00 1.8 Діаметръ глаза въ длинѣ головы (с/0) 4.4 4.2 4.3 3.8 3.7 3.0 » » больше межгл. простр. (г'/0) 0.94 1.00 1.21 1.50 1.62 >1 » » въ длинѣ рыла}) (г/0) 2.31 2.17 1.49 1.50 1.54 —• » » въ заглазн. прост. (°Р/0)...... 1.75 1.58 1.54 1.53 1.23 ІѴ3-ІѴ4 Длина хвост. стеб. въ длинѣ тѣла (^) 6.2 5.6 5.5 5.5 5.8 — » » » превосход. наим. выс. тѣла (РД) . 2.75 2.87 3.0 -3.3 3.0 — Высота тѣла въ длинѣ тѣла (г/я) 6.4 6.9 6.6 7.9 7.3 9.0 2) » » препосх. наимен. выс. тѣла (%) . . . 2.70 2.33 2.5 2.3 2.5 — Длина В въ длинѣ тѣла 6.9 70 7.0 7.1 7.3 — Высота В » » » (^/дн) 5.0 5.1 4.7 4.8 5.5 (6-1) Длина А » » » (^/д) 13.7 12.0 13.3 13.8 15.6 — Высота А » » » 9.5 9.6 8.7 8.2 9.3 — Длина Р » » » ........... 5.7 5.3 5.0 5.0 5.4 — » V » » » (^/г) 7.2 7.1 6.8 6.7 7.1 — » Р въ промежуткѣ (іт Я’ѵпвсііепгаит) Р—V . 1.40 1.15 1.30 1.16 1.44 — » * V » » ( » » ) Р—А . 2.25 2.00 — — — — Постдорсальвое разст. превосх. автедорс. (У/х). . . 1.29 1.35 1.39 1.35 1.30 — 1) Различіе въ цыфрахъ, показывающихъ отноше- ніе діаметра глаза къ длинѣ рыла, не имѣетъ реаль- наго значенія, т. к. у экз., недавно положенныхъ въ спиртъ, іпісгтахіііаге сильно выдвигается впередъ, а у лежавшихъ долю въ спирту мышцы сокращаются, и іпіегтахіПаге отодвигается назадъ, укорачивая рыло. 2) По рисунку на таб. V, йд. 1 = 81/*.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМБКЕ№1В), 89 18. Ьасіізіаѵіа Бхво^вкі. ЪаЛізІаѵіа ОуЪоіѵекі. ѴегЬ. хооІ.-Ьоі. СІезеВ. 'ѴѴіеп, XIX, 1869, р. 954 (іасгапогѵзкіг). — Неггепзіеіп. 'Гр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 30. Тѣло сжатое сбоковъ. Ротъ нижній, поперечный, край нижней челюсти пріостренъ и покрытъ роговымъ покровомъ. Рыло выдается надъ нижней челюстью. Въ углахъ рта по очень маленькому усику. Горло покрыто очень мелкой чешуей. Апиз близко къ началу подхвост. плав. Начало Л ближе къ началу 7, чѣмъ къ основанію С. Въ остальномъ — какъ въ р. ѲоЪго. 1 видъ въ бассейнѣ Амура и въ Кореѣ. Родъ этотъ очень близокъ къ р. ѲоЫо. Единственнымъ серьезнымъ отличіемъ является пріостреніе нижней челюсти, покрытой роговой обкладкой. Съ другой стороны этотъ родъ очень близокъ: 1) къ ИІііподоЪіо Віеекег (1871), который отличается отъ Ъасіізіаѵіа положеніемъ аппз посреди между V и Л, но ближе къ основанію V, болѣе вытянутымъ рыломъ и жаберными перепонками, прикрѣпленными подъ глазомъ, 2) къ МедадоЫо Кевзіег (1876), который отличается отъ Ъа&ізіаѵіа положеніемъ аппз посреди между V и но ближе къ Л, болѣе длинными усиками и голымъ горломъ, 3) къ Загсосііегіісііііѵуз Віеекег 1860, отъ котораго отличается удлиненнымъ тѣломъ, тонкими нитевидными усиками и не мясистыми губами. Мнѣ кажется, что группа СоЬіінае очень дробно разбита на роды, нѣкоторые изъ которыхъ врядъ ли заслуживаютъ выдѣленія. Такъ, МедадоЪіо, по моему мнѣнію, не слѣдо- вало бы отдѣлять отъ ИкіподоЪіо. 23. Ьайіеіаѵіа ѣасгапотозкіі Втвоаѵзкі. Ъаііізіаѵіа іасгапоиззкіі ОуЪоѵгзкі. ѴегЬ. гооІ.-Ьок СгезсП. ^Ѵіеп, XIX, 1869, р. 954, ТаГ. XVII, ѣ 7 (Іп^оііа, Одоп; 1.1.39%); Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. 0., VIII, 1877, стр. 17 (сист. Ингоды и Онона) — Герценштейнъ. Тр. СПб. О. Ест. XIX, 1887, стр.30 (Атиг Ъеі Пзі-8іге1ка), № 3170). — Вег&. Апп. Миа. гооі. РёіегзЬ. XII, 1907, р. 5 (Рип^-іип^, Когеа, № 10323). Мѣстныя названія. Русс. пескарь-конекъ, буряты моринъ-джерахай (Дыб.) (= конекъ-рыбка). 3170. Усть-Стрѣлка (Пзі-Зігеіка). Мааск 1855. 10323. Рип^-іипд (Согеа). Негг 1887 (2).2) 3218. Срѣтенскъ (Згеіепзк, ЗсЬіІка). Максимовичъ 1859 (з’иѵ.). V III 7, А III 6, 1.1. 4039. Описаніе. Рыло тупое. Усики очень короткіе, у экз. въ 105 милл. всего въ 2 милл. длиной. Ротовая щель ниже уровня нижняго края глаза. Махіііаге доходитъ до задняго края ргаетахіііаге; задній край шахіііаге—до вертикали передняго края глаза. Ргаеогѣііаіе касается глаза. Нижняя губа очень тонкая, посреди прервана. Жаберныя перепонки при- 1) Опредѣлено покойнымъ С. М. Герценштейномъ. Зап. Фяв.-Мат. Отд. 12
90 Л. ВЕРГЪ, крѣплены на вертикали задняго края ргасорсгсиіпш. Глоточные зубы 2.5—5.2, вытянутые нъ слабый крючекъ. Глаза сидятъ высоко. Лобъ плоскій. Брюшпые плав. подъ 3-ьимъ вѣтв. лучемъ спинного. Брюш. хватаютъ до подхвостового. Аниз почти у самаго начала подхв. пл. Спин. плав. усѣченный, подхв. закругленный. Спин. плав. немного только впе- реди средины тѣла. Хвост. пл. пемного выемчатый. См. таблицу на стр. 92. По Дыбовскому, «передняя часть головы во время нереста покрывается большими туноконическими бугорками. Бока туловища золотистаго цвѣта съ оливково-зеленымъ отливомъ. Жаберныя крышки серебристо-розовыя. Плавники желтоватые съ розовымъ переднимъ краемъ.» Длина до 150 милл. Два маленькіе (длиной до 63 милл.) экз. изъ Кореи во всемъ подходятъ къ Ъ. іасяапогѵзкіі, но у нихъ вдоль всего тѣла начиная отъ конца рыла до основ. хвост. плав. идетъ рѣзкая черпая продольная полоса, не упоминаемая Дыбовскимъ и не видная панашемъ амурскомъ экз.; спин. плав. съ черной продольной полосой. Нижпяя челюсть съ роговой обкладкой. Распространеніе. Бассейнъ Шилки. Корея. 19. ЗагсосЬеіІісІіѣІіуз Вьеекев. Багсоскеіііскікуз Віеекег. РгоДг. Сург. 1860, р. 285, 426 (ѵагіедаіиз). ВауЪосІоп ІЭуЪочѵзкі. ѴегЪ. яооІ.-Ьоі. безеіі. "ѴѴіеп, XXII, 1872, р. 216 (Іасизігіз). і) Тѣло овально-удлиненное (виЬеІоп^аіит Вікг), сжатое, покрытое средняго размѣра чешуей (около 40 въ б. л.); ротъ нижній, поперечный, пижняя челюсть иногда съ пріос- треннымъ роговымъ покровомъ, безъ бугорка у симфизиса; ротъ маленькій, выдвижной, шахіііаге хватаетъ кзади до вертикали задней ноздри. Губы толстыя, широкія, мясистыя, нижняя прервана. Усиковъ нѣтъ или въ углахъ рта по очень короткому, почти незамѣтному усику. Глоточные зубы иногда однорядные 5—5. иногда 5.1—1.5 или 5—5.1, едва за- гнутые въ крючокъ и съ широкими жевательными поверхностями.2) Спинной плавникъ ко- роткій (7—8 вѣтв. лучей), безъ колючки, начало его немного впереди начала К Начало Р немного ближе къ концу рыла, чѣмъ къ основанію С. Подхвостовой—короткій, начинается ближе къ началу У, чѣмъ къ основанію С. Аппз ближе къ основанію А, чѣмъ къ началу V. Горло покрыто чешуей. РгаеогЬііаІе касается глаза. Регііопепт безцвѣтный. Кишечный каналъ короткій. Віеекег для 8. зіпепзіз, а 8сіііе^еі для 8. ѵаггедаіиз не указываютъ усиковъ, но у 8. ѵагіедаіиз согласно СйпіЬег’у и «Тогбап & Го\ѵ1ег’у есть очень короткіе усики. 1) ДіагнозъѣагЪойоп ВуЬ.: «глоточные зубы 5—5 или справа двурядпые 5—5.1; ихъ вѣнчики цилиндри- ческіе, слегка сжатые, довольно плоскіе, съ незначи- тельнымъ вдавленіемъ на задней поверхности. Ротъ нижній; губная щель горизонтальная. Верхняя губа мягкая, съ плосковатыми усиками. Нижняя челюсть впереди заостренная (существуетъ ли эпителіальный покровъ ?). Спин. плав. и заднепрох. коротки, безъ ко- стяныхъ лучей.» «Нижняя челюсть желобовидная, ротъ весьма малый.» 2) «Д. рЪаг. 5—5, днагшп 3—3 апЪипсіпаіо-сосЫеагі- ГогтіЬиз, Гасіе тазіісаіогіа оЫоп^а заі ргоГипйа, ееіегіз сопісіз, оЪіизіиасиІіаДасіе тазіісаіогіаниііа.» (Віеекег. Сург. СЬіне, 1871).
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЕОСІІА АМНКЕЫ8І8). 91 У амурскаго вида, по Дыбовскому, есть плосковатый усикъ, но на нашемъ экземплярѣ я не нахожу его. Врядъ ли этому признаку можно придавать значеніе, а равно—и отсут- ствію или присутствію второго ряда глоточныхъ зубовъ, наблюдаемыхъ иногда у амур- скихъ экз. Въ этомъ родѣ 2— 3 вида: 8. ѵагіедаіиз (ЗсЫе^еІ), Японія; 8. зіпепзіз ВІеекег, Янъ-цзы-цзянъ, съ подвидомъ 8. Іасизігіз^ БуЬохѵзкі) въ Амурѣ; 8. (?) тасиіаіиз СгйпіЬег1) (== РзеисІодоЪго тасиіаіиз СгйпіЬег), Янъ-цзы-цзянъ. 24. Загсосііеііісііиіуз зіпепзіз Іасизігіз (Бтвоѵвкі). Вагсоскеііісііі/іуз зіпепзіз ВІеекег. ѴегЬ. ХѴеі. Акай. Ашзіегй., XII, 1871, р.31, ТаЬ. IV, Г. 2 (Ѵап^-ізе-кіап^? 1. 1. 4Ое-^41, аІШийо 3%—3>/3, сариі 4—5»/3; 1оп§. 92 — 152 шш). ВагЪойоп Іасизігіз ВуЬотггакі. ѴегЬ. гооІ.Ьоі. безеіі. ЛѴіеп, XXII, 1872, р. 216 (ипіег. Ашиг; 1. 1. 427/5, аіііі. 3, 1оп§. 257 тт); Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 18 (озера въ низовьяхъ Амура). 8агсосМІісЪ,іЪ,уз Іасизігіз Герценштейнъ и Варпаховскій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 29 (зес. Бу- Ъотѵвкі). ВагсосІіейісЫІіуз зіпепзіз Іасизігіз Бергъ. Ежег. Зоол. Муз. Ак. Н., XII, 1907, отчетъ, стр. 68 (Мп-іап-кіап^, № 14087). Мѣстныя названія. Русск. ленъ, линь (Дыбовскій). 14087. р. Мудань-цзянъ (Ми-іап-кіап§) у ж. д. Н. Байковъ. 1907, 1—2. VI (^). Р III 7, А III 6, 1. 1. 426^^45.2) Описаніе. Тѣло овальное, сжатое съ боковъ. Рыло тупое, закругленное; нижняя челюсть съ роговымъ покровомъ (легко спадающимъ въ спирту). Верхняя челюсть немного длиннѣе нижней и кзади хватаетъ до вертикали задней ноздри. Усиковъ нѣтъ (или бываетъ по корот- кому, плоскому усику въ углахъ рта). Глоточные зубы 5.1—1.5 (бываетъ 5—5.1 и 5—5)} три изъ нихъ сжаты съ боковъ, на вершинѣ выдолблены и загнуть'] въ очень маленькій крючекъ, два другихъ (меньшихъ)—коническіе. Заднія зиЬогЬііаІіа узкія, не касаются ргаеорегсиішп. Жаберныя перепонки прикрѣплены нѣсколько кзади вертикали задняго края ргаеорегсиіиш. Жаберныя тычинки короткія. Боковая линія спереди дѣлаетъ небольшой изгибъ книзу, сзади идетъ посреди тѣла. Первый невѣтвистый лучъ Б нѣсколько утолщенъ. К начинается подъ 1. или 2. вѣтвистымъ лучомъ 2); не хватаетъ до начала Л. См. таблицу на стр. 92. У спиртовыхъ экз. на головѣ, тѣлѣ и всѣхъ плавникахъ неправильной Формы темныя пятна; основной фонъ всѣхъ плавниковъ желтый. Темное пятно у задняго края сіаѵіспіа. Всѣ чешуи окаймлены темнымъ. Длина описаннаго экз. 146 милл.; по Дыб. до 257 милл. 1) Апп. Ма§. Каі. Нізі., 1888, р. 432; согласно опи- санію, усиковъ нѣтъ; тоже и по ЗіеіпйасЬпег’у (БепкзсЬг. Ак. ДѴіеп, ЫХ, 1892, р. 370); послѣдній авторъ даетъ 1.1. 40 3_^3у 41, КогрегЬбЬе 3’/2—33/5, Тапд-ізе-кіап^. 2) По моимъ даннымъ и по Дыбовскому. 12*
92 Л. ВЕРГЪ. Сравнительныя замѣтки. Подвидъ этотъ весьма незначительно отличается отъ 8. зіпепзіз и, можетъ быть, даже тожественъ съ нимъ. Главнѣйшее отличіе заключается въ томъ, что 3-й певѣтвистый лучъ I) у пашего подвида нѣсколько утолщенъ, признакъ, на который Віеекег пе указываетъ (можетъ быть, однако, онъ есть у 8. зіпепзіз). Очень близкій видъ изъ Японіи, & ѵаггедаіиз отличается болѣе вытянутымъ тѣломъ и большей головой. Распространеніе. Низовья Амура; бассейнъ Сунгари (Мудань-цзянъ). со •** со ікуз 8ІГІ8. Ва&гзіаѵіа іасгапоіозкіі с -~ 2 -Й © . а Вагсосііеіігск Іасизігіі зес. БуЪотс Ватсоскейіск зіпепзіз Іаси Ми-іап-кіа зес. БуЪо'И’зкі. Ашиг. № 3170. е о © в а о* г? V со Рзеисіодоі тіѵіііатіь А» 7031. Еи-ізсЬа Длина всего тѣла съ хвост. плав. (тт) (і) 257 146 125 105 73 98 Длина тѣла безъ хвост. плави. (2) 208 122 108 88 60 80 Боковая линія (Ііп. Іаі.) 42’/5 45ТГ 4 39</4 41|39 365/4 37>/, Длина головы въ дливѣ тѣла (%) 4.4 4.7 4.3 4.4 4.0 4.0 Высота » въ длинѣ головы (с/т) 1.17 1.13 1.47 1.43 1.43 1.53 Толщина » » » » (с/п) 1.62 1.50 1.39 1.82 1.67 1.82 Діаметръ глаза въ дливѣ головы (с/0) 4.7 4.0 5.0 4.0 3.75 3.8 » » нъ ширинѣ лба (до) 2.20 1.77 2.00 1.20 1.50 0.94 » » въ дливѣ рыла (г/0) 1.90 1.46 2.40 1.40 1.25 1.60 » » въ заглазн. простр. (°Р/0) 2.00 1.85 1.30 1.80 1.75 1.60 Длина хвост. стеб. нъ длинѣ тѣла (9р) 4.6 4.8 4.5 4.9 4.0 6.4 » » » прев. наимен. выс. тѣла . 1.55 1.45 2.00 1.80 1.50 1.39 Наиболып. высота тѣла въ длинѣ тѣла (^/я) .... 3.15 3.21 4.15 4.5 4.3 5.3 » » и прев. наимен. (я/л) .... 2.27 2.17 2.16 1.95 2.00 1.66 Антедорсальн. разстонніе въ длинѣ тѣла (^/ж). • • • 2.21 2.10 2.12 2.07 2.00 2.32 Постдорсальн. » » » » (7у). . . . 2.21 2.26 2.40 2.37 2.50 2.35 Длина В въ длинѣ тѣла (*//)) 6.1 6.0 7.2 7.0 8.6 6.6 Высота В » » » 3.8 4.5 6.2 5.5 5.0 . 4.7 Длина А. » » » (^/д) 9.9 10.1 10.8 11.0 13.3 14.5 . Высота Ап » » (^/дя) 5.1 6.2 6.3 6.3 7.5 6.6 Длина Р » » » (г/р) 4.4 5.1 4.7 4.4 5.7 4.0 » V п » » (^/р) 5.3 5.5 5.4 5.2 5.45 5.7 » Р въ промежуткѣ Р—V — 1.18 — 1.25 — 1.05
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬОСІА АМИКЕ№13). 93 Рзѳисіо^оЪіо Вьеекек. РзеисІодоЫо Віеекег. Ргобг. Сург. 1860, р. 215 (езосіпиз). — Д’огйап & Гоѵгіег. Ргос. П. 8. К. Миз., XXVI 1903, р. 830. Тѣло удлиненное, сжатое съ боковъ, покрытое средняго размѣра чешуей (въ бок. линіи 35—55). Ротъ нижній (у Р. езосіпиз, Р. ргосіисіиз) пли полунижній, слегка косвенный (Р. гіѵиіагіз). Ротован щель полу- лунная. Губы мясистыя, нижняя трехлопастная, не прервана. Ргаетахіііаге хватаетъ до задняго конца шахіііаге. Въ углахъ рта по очень короткому усику. Глоточные зубы доурядные 5.2—2.5 или 6.2—2.6 (Р езосіпиз)', пли — однорядные 4—4 пли 5—5 (Р. гіѵиіагіз, Р. ргосіисіиз). РгаеогЬііаІе не касается глаза. Горло голое. Спинной плавникъ короткій (7—8 вѣтв. лучей), безъ колючки; брюшные плавники немного позади основанія Р или на вертикали средины В. Начало В ближе къ концу рыла, чѣмъ къ основанію С. Подхвостовой короткій, начи- нается ближе къ основанію С, чѣмъ къ началу V. Апиз или близъ самаго основанія V (Р. езосіпиз), или почти посреди между У и Л, но все же ближе къ V (Р. гіѵиіагіз'). Подхвостовой короткій. Жаберныя пере- понки прикрѣплены на вертикали задней трети глаза; жаберныя перепонки широкія, хотя прирощены къ ізіЬшиз, но съ каждаго бока образуютъ складку. Распространены въ Японіи: Р. езосіпиз (ЗсЫе^еІ), въ Китаѣ Р. гіѵиіагіз (Ваз.), Р.ргосіисіиз Реіегз (Шанхай, Янъ-цзы-цзянъ, гл. зубы 5—5), въ Формозѣ Р. Ьтеѵітозігіз (тіідіЬег м), Р. зіуапі СйпіЬ. Янъ-цзы- цзннъ (1. 1. 55). Въ бассейнѣ Амура представителей этого рода до сихъ поръ не найдено; я привожу его для того, чтобы дать возможность сравнить роды 8аиго§оЬіо и РзешіобоЬіо. Кромѣ того, весьма вѣроятно, что Р. гіѵиіагіз, весьма распространенный въ Ю. и С. Китаѣ, будетъ найденъ и въ южныхъ притокахъ Амура. Раѳийо^оЪіо гіѵиіагіз (Ваѳіьехѵбкт). (тоЫо гіѵиіагіз Вазііеѵгеку. К. Мёш. Каі. Мозсои, X, 1855, р. 231 (К. СЬіпа, № 6227). Туіодпаікиз зіпепзіз Кпег. Моѵага Кеізе, I, ЕізсЬе, 1865—67, р. 354, Т. XV, Г. 5 (8Ьап§Ьаі). РзеисІодоЫо зіпепзіз СгйпіЪег. Саі. ЕізЬ., VIII, 1865, р. 175 (зес. Кпег). РзеисІодоЫо гіѵиіагіз Віеекег. ѴегЬ. Ашзі. Акай., XII, 1871, р. 23, Т. ѴІП, Г. 1 (Тап§-ізе-кіап§, 1.1. 35§362). РзеисІодоЫо зіпепзіз СйпіЬег. Апп. Ма§. Каі. Нізі. (4), XII, 1873, р. 247 (ЗЬап^Ьаі). РзеисІодоЫо гіѵиіагіз еі Р. зіпепзіз Заиѵа^е. Апп. 8с. паі. (6), I, 1874, р. 10. РзеисІодоЫо гіѵиіагіз ЗіеіпйасЬпег. ПепкзсЬг.Акай.УѴіеп, шаіЬ.-паі.СІ., ЫХ, 1892, р.371, ТаГ.І, Г.1 (ЗЬапдЬаі; 1.1. 411). — РаррепЬеіш. ЗіізЬег. Сев. паі. Гг. Вегііп, 1908, р. 98 (Напкаи). Мѣстныя названія. Въ Пекинѣ ху-тоу-юй (Баз.). 6227. СЬіпа зеріепі. Вазііеѵвку 1865 (іуриз (г. гіѵиіагіз). 7031. Ри-івсЬаи. Поляковъ 1884 (2). В III 7, А III 5, 1.1. 37 Д. Описаніе. Глоточные зубы 5—5. Ротъ нѣсколько косвенный; задніе углы его доходятъ до вертикали пе- редняго края ноздрей; верхняя челюсть немного выдается надъ нижней; нижняя съ небольшимъ бугоркомъ на симфизисѢ. Нижняя губа не прервана, довольно мясистая, состоитъ изъ трехъ лопастей. Усики очень корот- кіе, хватаютъ до вертикали задняго края глаза. РгаеогЪііаІе не касается глаза. 1-ое зиЬогЬііаІе большое, имѣетъ видъ сектора, вершина котораго направлена впередъ, 2-ое зиЬогЬііаІе длинное, узкое. Жаб. перепонки при- крѣплены на вертикали задняго края глаза. Лобъ плоскій. Голова толстая. Голона (рыло) впереди ноздрей круто спускается книзу (профиль рыла погнутый). Глаза поставлены высоко. Три ряда чешуй между бок. лин. 1) КАгоІі (Теппёзз. Епв. V, 1882, р. 180) указы- I 2) Въ текстѣ указано 55—56, но это опечатка, ваетъ этотъ видъ и для №п§ро. |
94 Л. БЕРГЪ. и основаніемъ V (у № С227 — 4 ряда). Спивной плав. значительно впереди брюшныхъ, послѣдніе начинаются на вертикали предпослѣдняго лучаі). Р немного не достигаютъ до У. Аппв посреди между основаніями А и И, но ближе къ V. Брюш. не хватаютъ до А. Р закругленъ 1). С съ не очень большой выемкой. I) и С съ ря- дами темныхъ пятвышекъ, при основаніи С темное пнтно. (Описано по Л» 7031). Это пятно можетъ иногда от- сутствовать (8 ІеіпйасЬпе г). У половозрѣлыхъ самцовъ первый лучт>Рсильно утолщается и по Штейндахнеру, покрывается шипообразными бугорками. Длина (по Блеекеру) до 175 милл. Отношенія см. въ табл. на стр. 92. Распространеніе. Китай: Фу-чжоу, Шанхай, Янъ-цзы-цзянъ, Сѣв. Китай (около Пекина). Въ бассейнѣ Амура пока не найденъ. Сравнительныя замѣтни. Сравненіе экз. типа Базилевскаго съ экземплярами изъ южи.Китая показы- ваетъ тожественность Р. тіѵиіагіз съ Р. зіпепзіз. 8апѵа§е пишетъ; «сез йепх РзеисІодоЫо шів еп вувопутіе раг М. ВІеекег рагаіззепі йійегег раг Іа Іоп^иеиг <іев ресіогаіез еі Іа розіііоп йе 1’аиив». Но нъ дѣйствитель- ности зтоп разницы не существуетъ. 20. РзешіогазЬога Вьеекек. РзеийогазЪога ВІеекег. Ргойг. Сург., 1860, р. 285, 434 (рагѵа). Містазріиз РуЬотѵзкі. ѴегЬ. еооі.-Ьоі. Сезеіі. \Ѵіеп, XIX, 1869, р. 953 (пгіапогѵзкіі — рагѵа}. Тѣло удлиненное. Ротъ верхній, поперечный, очень маленькій. Усиковъ нѣтъ. Нижняя челюсть заворочена кверху, поперечная, съ пріостреннымъ краемъ, немного выдается надъ верхней, безъ бугорка. Глоточные зубы однорядные 5—5, сжатые («ппсіпаіо- сотргеввогіі» ВІеекег). Чешуя крупная, 35—38 въ боковой линіи. Боковая линія прямая, посреди тѣла. Жаберныя перепонки прикрѣплены на вертикали средины орегсиіпш. Спинной плав. короткій, съ 6—7 вѣтвистыми лучами, надъ брюшными, безъ колючки. Подхвостовой короткій (6 вѣтв. л.). Брюхо безъ киля 2). Аппв немного впереди начала подхвост. плав. Подхв. плав. начинается ближе къ основанію И, чѣмъ къС. Нижняя губа тонкая, но не пре- рывается у симфизиса. РгаеогЪіШе касается глаза. Кишечный каналъ короткій. РегИопеиш серебристое. Горло покрыто чешуей. 1 видъ въ Японіи, Китаѣ, бассейнѣ Амура. 25. РзеиПогазЬога рагѵа (Зсньеоеь). Реисізсиз рагѵиз 8сЫе§е1. Еаипа ^аропіса. Різсез. 1842, р. 215, рі. СП, ѣ 3 (Ка^азакі). Реисізсиз ризіііиз ЗсЫе^еІ, 1. с , р. 216, рі. СП, Г. 4 (Ха§азакі). РзеисІогазЪога рагѵа еі Р. ризіііа ВІеекег, I. с., 1860, р. 285 (зес. ЗсЫе^еІ). РзеисІогазЪога рагѵа Кпег. Хоѵага-Веізе, ГізсЬе, 1865—67, р. 355, Таѣ XVI, Г. 2 (Орзагиз рагѵиз) (8Ьап§Ьаі).— СгйпіЬег. Саі. ЕізЬ., VII, 1868, р, 186 (Дарап; СЬі-кіап§, СЬіпа). Місгазріиз тіапогѵзісіі БуЪоюкі. ѴегЬ. еооі.-Ьоі. СгевеІІ. ХѴіеп, XIX, 1869, р. 954 (зіеЬепйе Сеѵѵаззег дез Опоп- Зузіешз: ІЦа, МоЬоіиі, ІПапзаі’иіи); Іп^оііа; Виійигиіц), Пагазип, Тага); Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 15 (озера сист. Опона). 1) Особенно закругленъ и высокъ у половозрѣлыхъ самцовъ, ср. рис. у Штейндахнера. 2) Въ 1869 году Дыбовскій писалъ: «ВаисЬ еіѵі- зсЬеп Апаі- ипй ѴепігаІЙоззеп зсІвѵасЬ ^екіеіі»; пъ 1877: « брюхо округлено ».
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМНКЕН8І8). 95 РзешіогазЬога рагѵа Герцснштейнъ и Варпаховскій. Тр. СПб. О. Ест.. XIX, 1887, стр. 32 (по Дыбов- скому). — СііпіЬег. Апп. Ма§. №аі. Нізі. 1888, р. 430 (Уапе-Ізе-кіап^). — «Гогдап & Еочѵіег. Ргосесб. II. 8. К М., XXVI, 1903, р.840 (Дарап: Ха^оуа, Ь. Уо^о, Ь. Вітса, ІсЬіпозекі, Кигшпе, Озака). — РаррепЬеіш. ЕіІсЬпег’з Ехреб. СЬіпа-ТіЬеі, 1907, р. ПО (АѴёі-Ьо); ЗіігЪег. Сез. паі. Егеипде Вегііп, 1908, р. 99 (КапкапЬо Ьеі Ріп^Ьзіап^).—Т.Вееап. Ргос. 2оо1. 8ос. Ьопсіоп, 1908, р. 59 (СЬоп§-з'и, Когеа). Мѣстныя названія. Русс. чебачекъ или пестрый чебачекъ, бурят. джерахай (Дыбон.). 9682. Гп-ізсЬаи (ргоѵ. Еи-кіеп). Исаевъ и Деливрояъ 1891. Б ІП 6, ^ПІ 6, 1. I. 36 4-1}* 4 Описаніе1 2 *). Верхняя часть головы плоская. Длина головы почти равна наибольшей вы- сотѣ тѣла. Вершина рыла немного выше уровня средины глаза. Груд. плав. пе хватаютъ до брюшныхъ, брюшные почти достигаютъ до А. Брюшные плав. нѣсколько длиннѣе груд- ныхъ. Хвостовой не очень сильно выемчатый. Отношенія см. въ табл. на стр. 92. Вдоль всего тѣла отъ глаза до хвостового плавника тянется совершенно черная по- лоска. Длина 50—70 милл. (Дыбовскій); въ Японіи до 87 милл. Распространеніе. Японія (Хондо и Кіу-су); Китай: р. Си-цзянъ, Фу-чжоу, Шанхай, Япъ-цзы-цзянъ, басс. Хуанъ-хэ (Вэй-хэ); басс. Амура: Ононъ и Ингода. 21. ВЬойеиз Аоаввш. Вкосіеиз Аеаззіг. Мёш. 8ос. 8с. паі. ХеисЬаіеІ, I, 1835, р. 37 (атагиз = зегісеиз). Тѣло высокое, сжатое съ боковъ, покрытое крупной чешуей (34—40 въ продольномъ ряду). Боковая линія неполная, идетъ на первыхъ 0 — 9 чешуяхъ. Ротъ маленькій, слегка косвенный, полупижній, безъ усиковъ, нижняя челюсть полулунная. Махіііаге не хватаетъ до передняго края глаза. Губы тонкія, нижняя прервана у симФизиса. Подглазныя косточки довольно широкія. Спинной плав. удлиненный, съ 9—10 вѣтв. лучами, начинается немного позади основанія брюшныхъ, безъ колючки (хотя послѣдній невѣтвистый лучъ его бываетъ довольно крѣпкимъ). Подхвостовой начинается впереди конца спинного, безъ колючки (послѣд- ній невѣтв. лучъ, какъ у Б), съ 8—10 вѣтв. лучами. Аппз посреди между основаніями А и V (по ближе къ А). Жаберныя перепонки прикрѣплены на вертикали задняго края ргаеорег- сиішп. Регііопеит черное. Кишечный каналъ длинный. Глоточные зубы 5—5, однорядные, сжатые съ боковъ, сильные, незазубренные. 2 вида: Б7г. зегісеиз (Раіі.) въ Ср. Европѣ, южн. Россіи, Закавказьѣ, басс. Амура и Мавьчжуріи, и очень близкій къ нему Б7г. зіпепзіз СгйпіЬег въ южномъ Китаѣ. 7?7г. огухае Іогсіап & Зеаіе 8) изъ Японіи (Кіу-сіу, рисовыя полякъКЛѴ отъ Нагасаки) описанъ весьма недостаточно, можетъ быть даже пе принадлежитъ къ р. Шюсіеиз-. у него на концахъ ша- хіііаге по усику, Б III 8, А III 9; 1. 1. 32, неполная, на 14 первыхъчешуяхъ; глоточные 1) По Дыбовскому. 2) За неимѣніемъ амурскихъ экз. составлено по № 9682. 3) Ргос. ІІп. 8і. Хаі. Миз., XXX, 1906, р. 144, 6е.
96 Л. БЕРГЪ. зубы 5 (зазубренные или гладкіе?), А начинается немного позади вертикали начала I). Врядъ ли этотъ видъ родственъ Біі. (Рзеигіорегііатрііз') осеііаіиз, какъ предполагаютъ авторы. Кіг. зуггасиз Ьогіеі1) изъ озеръ къ востоку отъ Дамаска не принадлежитъ къ р. Еііосіеиз; у него подхвостовой плав. очень коротокъ: Б III 7, А III 6, 1. 1. 48—49, неполная, глот. зубы 5—4, «Іё^ёгетіпі бепіёіёз». Для этого вида я предложилъ установить особый родъ Рагагкосіеиз1 2). 26. Віюсіеиз зегісеиз (Раъъав). Горчакъ. Сургіпиз зегісеиз Раііаз. Кеізе, ІП, 1776, р. 208, йіа§поз. р. 704 (Оаигіа3): Опоп). Сургіпиз атагиз ВІосЬ. Оекоп. Хаіиг^езсЬ. й. ЕізсЬе БеиізсЫапйз, I, 1782, р. 52, Т. 8, Г. 3 (БеиізсЫапй). Сургіпиз зегісеиз Раііаз. 2оодг. Козз.-Азіаі., III, 1811, р. 320 («сит С. ашаго ВІосЬіі отпіпо сопѵепіі, тіЬі ѵего іп Коззіае адиіз поп ргіиз ѵізиз, диат сит ѵепі ай Яитіпа еі гіѵиіоз захозо-^іагеозоз Баиигіае, иЬі Ггедиепііззітиз»). Вкойеиз зегісеиз ’ѴѴаІескі. Зузіет. ргяе&іай гуЬ кгартсусЬ. 'ѴѴ'агзгачѵа, 1864, р. 44, ТаЬ. (ХѴагіа, ѴѴізІа, 8ап, Рі- Ііса, "ѴѴіергг, Ви§, Хагетѵ, Хіетеи). Вкойеиз атагиз А^аззіг, 1. с. еі аисіогит (ѵійе: СгйпіЬег. СаіаІ. ЕізЬ. VII, 1868, р. 279) (Міііеіеигора Ьіз "ѴѴеісЬзеІ ипй Вида, Зіійгиззіапй Ьіз Тгапзкаиказіеп). Вкосіеиз атагиз ѵаг. зегісеиз ВуЬочѵзкі. ѴегЬ. зооІ.-Ьоі. Сез. "ѴѴіеп, XIX, 1869, р. 951 (8ееп й. Опоп и. Іп^ойа); Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 12 (озера сисг. Онона, Ингоды, верх. и сред. Амура). — Варпаховскій. Тр.СПб.О.Ест., XIX, 1887, стр. 38 (ЗсЬіІка Ьеі 8г]еіепзк; № 3219). Вкойеиз атагиз Варпаховскій, 1. с., стр. 37 (ехсі. зупоп.; №3193, Ашиг Ьеі КаІдЬо); Вѣст. Рыбопр., VII, 1892, стр. 153 (И. ЬеГи, СЬапка-8., № 8408—9). ВкоНеиз зегісеиз Вег^. Апп. Мад. Хаі. Нізі. (7), XIX, 1907, р. 160, Апп. Миз. хооі. РёіегзЬоиг§, XI (1906) 1907, р. X. Мѣстныя названія. Русс. сорожка или сорочка, бурят. хабтагапъ-джерахай, бишехеиъ-коленты 4), маньчж. шаниза (Дыбов.). 3193. Кулгу (или Калго, Каі^Ьо) (ипі. Ашиг). ЗсЬгепск 1855 (5). 3219, Шилка (ЗсЬіІка). Максимовичъ 1859. 8408—9. р. ЛеФу (СЬапка-8.). Рыбопр. Вѣст. 1889 (12). 12732. р. Херулюнъ (Кегиіеп, Аг^ип-Вескеп). Палпбинъ 1898. 12734. Аргунъ (Аг^ип). Солдатовъ 1899 (4). 13712. Портъ-Артуръ (Рогі АгіЬиг). Русанопъ 1899—1900. 13714. на берегу р. Да-чу-анъ, сист. Мудапь-цзяна, Гіірин. пров. (біі'от^еЬіеі йез 8ип§агі). Мяг- ковъ 1903, 31. VII (4). 13718. р. Супутинка, Никольскъ-Уссурійскій (8ириііпка-Е1., "ѴѴІайпѵовіок-Візіг.). Пальчевскій 1905, 3. VI. 13803. оз. Чля (Атиг-Мипйипе). Бражниковъ 1902, ѴЦІ (6). р. Тувгузка (у Хабаровска), устье р. Куръ (Тип§изка-П. Ьеі СЬаЬаготезк). Солдатовъ 1908, 10. X. Б III 9, А III 8 — 10 5)> 8ди. 34 — 40, 1. 1. 3—9, 8ди. ігапзѵ. 9—10. 1) Ьогіеі. АгсЬ. Миз. Нізі. паі. Ьуоп, III, 1883, р. 168, р]. XII, Г. 3. 2) Апп. Ма&. Хаі. Нізі. (7), XIX, 1907, р. 160. 3) «Міпиіиз, зездиіроііісагіз, айеодие ѵіх АрЬуа та]ог, зей Іаііог, Гогта Сагаззі. Соіог тахіше іп ѵіѵо зріепйійіззітиз, соегиіезсепіі-, ѵеі ѵіоіазсепіі-аг^еп- іеиз, ѵегзиз аЬйотеп раііійе гозеиз. Зігіда иігіпдие ѵег- зиз саийат Іаііизсиіа, Іоп^ііийіпаііз ѵігійі - суапеа, зиЬаг^епіеа. Ріппае ѵепігаіев еі апаііз сіппаЬіпае, арісе аігае. СаийаГизсо гиЬепз. Кайіі ріппае йогза1із1О.,апі 11. Ігійез аигеае, Іііига зирга риріііат тіпіасеа. Іп адиіз рідгіз Ваигіае соріозіззітиз різсісиіиз» (р. 704). 4) = «маленькій карась». 5) Наичаще 9.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМНКЕК8І8). 97 Описаніе. Глоточные зубы 5—5, сильные, сжатые, на вершинѣ косо срѣзанные п за- гнутые въ небольшой крючекъ. Рыло выпуклое, ротъ то почти нижній, то слегка косвенный; вершина рта почти на уровнѣ нижняго края глаза или немного выше. Махіііаге до верти- кали задняго края ноздрей. Лобъ выпуклый. РгаеогЬііаІе касается глаза, но пе заходитъ за передній край его; неправильно четвероугольное, по длинѣ около % діаметра глаза; 1. зиЬогЬііаІе удлинено, ширина его втрое меньше длины; задній конецъ его немного-не достигаетъ вертикали средины глаза; 2. зиЬогЬііаІе (по номенклатурѣ Гюнтера — 3-ье) много больше 1-го, длиной равно діаметру глаза, широкое, ширина его равна 2/5—У2 діаметра глаза, у маленькихъ немного меньше, но никогда больше ’/2 діаметра, нижній край его закругленъ, задній конецъ заходитъ за вертикаль задняго края глаза; 3. зиЬогЬііаІе не на много больше 1-го; расположено вертикально надъ 2-мъ, у задне-верхняго угла глаза. Надъ нимъ замѣтно еще маленькое, 4. зиЬогЬііаІе, втрое меньше третьяго. Спипа передъ спин. плав. сжата, въ видѣ гребня. Спинной плав. начинается, немного позади основанія брюшныхъ. 1-й лучъ его весьма малъ, 2-й довольно крѣпкій, достигаетъ до 2/3 длины 3-го, 3-й довольно крѣпкій, но все же гибкій; верхній край Б усѣченный; задній конецъ на вертикали 1 — 2 вѣтв. луча А. Подхв. плав. похожъ па спинной, начинается подъ 6-мъ вѣтв. лучомъ I), 2-й лучъ его, какъ въі). Грудные плав. немного не достигаютъ до V. Брюшные касаются начала Л. Апиз посреди между основаніями V и А. Чешуя посреди тѣла крупная, ея вертикальный діаметръ равенъ діаметру глаза; кзади чешуя уменьшается. Отношенія см. въ таблицѣ на стр. 104. Окраска. Тѣло голубоватое, иногда съ Фіолетовымъ оттѣнкомъ, брюхо блѣдно-розовое. Въ задней части тѣла (начиная отъ конца спинного плав.) идетъ посреди тѣла блестящая зеленовато-синяя узкая полоска до основанія хв. плав. «Заднепрох. плав. у самцовъ спереди окрашенъ въ суриково-красный цв., передній край его окаймленъ чернымъ; спин. пл. на передне-верхнемъ краю красноватый» (Дыб.). Хвостовой плав. темновато-красный; спин. плав. бываетъ съ рядами темныхъ пятнышекъ. Чешуи по краю иногда съ полоскою изъ черныхъ точекъ. У половозрѣлаго самца окраска очень блестящая и весьма разнится отъ самки. У половозрѣлыхъ самцовъ на концѣ рыла съ каждой стороны треугольное пли полулунное пространство, густо покрытое бугорками. У половозрѣлыхъ самокъ (У?. 13803) анальное отверстіе вытянуто въ длинную трубочку (яйцекладъ). Длина наибольшаго ай. нашей коллекціи 80 милл., $ ай. 73 милл., но есть? аб. длиною въ 59 милл. (№ 13712), $ ай. около 65милл. (№13714); по Дыбовскому, какъ самцы, такъ и самки достигаютъ до 90 милл.,). Сравнительныя замѣтки. Горчакъ былъ описанъ впервые Палласомъпоэкз.изъОновавъ 1776 г.; въ 1782 году Блохъ нашелъ горчака въ Германіи и далъ ему названіе О. атагиз, Я сравнивалъ амурскихъ горчаковъ съ экземплярами пашей коллекціи изъ Россіи, тща- 1) Въ Европѣ наибольшіе достигаютъ 90—95 милл. іеіез въ Маркѣ до 87 милл. (см. Еаііо. Роіззопз Де Іа Въ Швейцаріи рѣдко больше 60 милл. ЗіеЪоІД въ Зиіззе, Т, 1882, р. 312). Вюрцбургѣ находилъ экз. въ 81 и даже 95 милл., Леіі- Зш. Фпз.'Мат. Отд.
98 Л. БЕІ’ГЪ. только сравнилъ съ весьма подробнымъ описаніемъ Еаііо1) для швейцарскихъ и не нахожу никакихъ отличій между европейскими и амурскими; поэтому за горчакомъ должно остаться названіе, данное ему Палласомъ, при чемъ я для европейскаго ве въ состояніи найти различій, которыя позволили бы его выдѣлить даже въ подвидъ1 2). Распространеніе горчака весьма любопытно: съ одной стороны онъ встрѣчается въ Ср. Европѣ3) и южн. Россіи (Франція [Сена и др.], Швейцарія, Бельгія, Голландія, Австрія, Германія, въ Евр. Россіи въ басс. Вислы, Зап. Двины [Рига], въ бассейнахъ Чернаго и Касп. морей [Днѣстръ, Днѣпръ, Донъ, Волга, Терекъ], въ Македоніи: Филиппополь4),въЗакав- казьи: Кура, Ріонъ), въ М. Азіи (Брусса)5), а съ другой стороны въ бассейнѣ Амура и Китаѣ. Въ бассейнѣ Амура весьма распространенъ повсемѣстно, начиная отъ верховьевъ (Онопъ, Ингода, Шилка), въ среднемъ и нижнемъ Амурѣ вплоть до низовьевъ (оз. Чля), въ бас- сейнѣ Аргуни, Сунгари и Уссури (оз. Ханка), въ рѣчкахъ, впадающихъ въ Японское море у Владивостока, въ Портъ-Артурѣ. Видъ этотъ водится преимущественно въ озерахъ. Экземпляры № 13714 были най- дены въ старомъ шурфѣ на берегу р. Да-чу-анъ. Мечетъ икру въ Забайкальѣ, по Дыбов- скому, отъ мая до іюля. Экземпляры, пойманные въ августѣ (вѣроятно, въ началѣ) 1902 г. въ озерѣ Чля находились еще въ брачномъ нарядѣ. Кесслеръ6) пишетъ, что горчакъ водится почти «во всей умѣренной полосѣ Сибири до Дауріи включительно». Однако, въ литературѣ мнѣ неизвѣстно указаній на распространеніе горчака въ Сибири гдѣ нибудь, кромѣ басс. Амура, если не считать приводимаго Палласомъ въ Хоо^гарЬіа названія на Енисеѣ: «Таіагіз аб бепізеаш ЖотЬза»; но весьма можетъ быть, что здѣсь произошло недоразумѣніе, т.к. на стр. 331 то-же татарское названіе приводится для гольяна на Енисеѣ. Въ Зологическомъ Музеѣ Академіи Наукъ также пѣтъ экземпляровъ изъ водъ Сибири. Что касается Вк. зіпепзіз СгйпіЬег (1868), то видъ этотъ, какъ пишетъ Гюнтеръ7), «ѵегу сіовеіу аіііеб іо ІЬе Енгореап зресіез». Сравнивая описанія, которыя даетъ Гюнтеръ для Вк. атпагиз и Вк. зіпепзіз, я нахожу различіе лишь въ томъ, что у Вк. атагиз (= зегісеиз) «3. (по моей номенклатурѣ 2.) зпЬогЬііа! Ьопе із ЬаІГ аз ѵѵібе аз іЬе огЬіі», а у Вк. зіпепзіз «3. зпЬогЬііа! із 2/3 аз лѵі<ѣе аз іЬе огЬіі». Въ нашемъ Музеѣ есть одинъ небольшой, около 46 милл., экз. изъ Китая, присланный Парижскимъ музеемъ (№ 4469: Х>ІІІ 10, ЛІП 10). У него, дѣйствительно, ширина 2-го зпЬогЬііаІе не менѣе 3/3 діаметра глаза, тогда какъ у такой же величины горчаковъ изъ южн. 1) Еаііо, 1. с.,р. 300—325, 2) Если такія различія современенъ будутъ най- дены, то европейскій горчакъ долженъ называться Нк. еегісеиз атагиз ВІосЬ. 3) Въ Испаніи, Италіи, Англіи, Швеціи горчака нѣтъ; вѣтъ его въ Финляндіи; онъ былъ найденъ въ Петербургѣ въ прудахъ Лѣсного Института (Кесс- леръ. Онежск. озеро, Прил. Тр. I Съѣзд. Ест., СПб. 1868, стр. 47). До сихъ поръ не найденъ въ басс. Бѣ- лаго моря и Сѣн. Ледов. Океана, а также въ Турке- станѣ. Южный предѣлъ распространенія горчака — это Левкоран. у., откуда много экз. въ нашемъ Музеѣ. 4) Неске]. Апп. "ѴѴіеп. Миз., II, 1840, р. 156. 5) Нескеі и. Кпег. ЗйззѵаззегГ. Оезіегг. 1858, р. 103. 6) Рыбы Ар. Касп. Повт. Обл. 1877, стр. 260. 7) Саі. ЕізЬ., VII, 1868, р. 280.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНѴОЬОѲІА АМѴКЕЯ318). 99 Россіи (р. Удой, >2998) она менѣе у/2 діам. глаза; но происходитъ это не столько благодаря большей ширинѣ зиЬогЬііаІе, сколько вслѣдствіе меньшей величины глаза, который у экз. около 50 милл. длиной составляетъ всего около 70% ширины лба, тогда какъ у такой же величины Вк. зегісеиз 90% и больше. Кромѣ того, судя по нашему маленькому экз., уВк. зіпепзіз всѣ плавники длиннѣе. Вк. зіпепзіз, вѣроятно представляющій южно-китайскую Форму Вк. зегісеиз, показанъ пока для бассейна Янъ-цзы-цзяна (ІсЬап&, СгипѣЬег 1868; 8ііап&-Ьаі Віеекег 1879, Зге-сЬпеп [Міп В.] (тппіііег 1888. Въ Маньчжуріи водится типичный Вк. зегісеиз: № 13712 Портъ-Артуръ, №>. 13714 р. Да-чу-анъ. 22. АсапіЬогІкмІеиз Вьеекен. Асапікогкосісиз Віеекег. ѴегЬ. АѴеіепзсЬ. Акай. Атзіегб., XII, 1871, р. 30 (тасторіегиз). — Вег§. Апп. Ма&. Иаі. Нізі. (7), XIX, 1907, р. 162. Тѣло высокое (какъ у карася), сильно сжатое съ боковъ. Спинной плавникъ удлиненный (11 —18 вѣтв. лучей), съ колючкой (иногда на вершинѣ гибкой), начинается надъ брюш- ными. Подхвостовой удлиненный (9—14 вѣтв. лучей) съ колючкой, начинается впереди конца спинного. Ротъ безъ усиковъ или съ парой очень маленькихъ усиковъ, очень маленькій, конечный, косой; верхняя челюсть выдается надъ нижней, шахіііаге не заходитъ за передній край глаза, нижняя челюсть полулунная. Губы тонкія, пижняя прервана у сим- Физиса. Подглазныя косточки широкія. Жаберныя перепонки прикрѣплены немного позади вертикали задняго края ргаеорегсиіпш1). Чешуя крупная (30—40 въ бок. линіи), боковая линія полная, посреди тѣла почти не изогнута. Глоточные зубы однорядные, 5—5, сжа- тые, вытянутые въ небольшой крючекъ, рѣзко зазубренные. Кишечный каналъ длинный. 8 видовъ въ Китаѣ, Тонкинѣ, бассейнѣ Амура: изъ нихъ 3: ѵпасгоріегиз Віеекег, диіекепоіі Віеекег и сіісаеиз Киііег съ хорошо замѣтными усиками. Родъ АсапікогкоАеиз очень близокъ къ р. Рагаскеііодпаікиз Вікг (1863); у послѣдняго нѣтъ колючки въ I) и А. 27. Асапѣііогііойеиз азтиззі (Пубоаѵзкі). Беѵатіо азтиззіі ВуЬоѵзкі. ѴегЬ. гоо1.-Ьоі. Сгезеіі. ЛѴіеп, XXII, 1872, р. 212 (СЬапка-8ее; Б III 16—18, А III 12—13,1. 1. 36—37); Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., ѴІП, 1877, стр. 12 (оз. Ханка). ? Асап11іог1год.аиз Іаепіапаііз ОйпіЬег. Апп. Ма&. Иаі. Нізі., XII, зері. 1873, р. 247 (8Ьап§Ьаі; Б II 16, А II 13; 1.1. 36). — Віеекег. ѴегЬапй. Акай. Атаіегб. XVIII, 1879, р. 12, ТаЬ. 1, Г. 3 (8Ьап§Ьаі; Б III 17, А III 14, 1. 1. 35—36) 2). АсапіІіагІіоЛеиз азтивзі Вег§. Апп. Ма§. Каі. Нізі. (7) XIX, 1907, р. 163; Апп.Миз. гооі.РёіегзЬоиг^, XI (1906), 1907, р. XI. ИЪосІеиз атагиз (еггоге) АѴаграсЬодѵзкі. Тр. СПб. 0. Ест., XIX, 1887, стр. 37 (ехсі. № 3193; зес. ИуЬолѵзкі). 1) Віеекег пишетъ: «арегіига ЬгапсЬіаІіз издие зиЪ осиіо ргоіисіа», но у азтиззі и аігапаііз, кото- рыхъ я изслѣдовалъ, она прикрѣплена нѣсколько за глазомъ. 2) Моп А. іаепіапаііз РаррспЬеіш. 8іізЬ. Сгез. паі. Ег. Вегііп 1908, р. 102 (Тип§ііп§-8ее; Б III 15, А ПІ 9). 13*
100 Л. БЕРГЪ. Мѣстныя названія. Русс. лещикъ (Дыб.). 13802. Николаевскъ (Ыікоіа^еѵѵѳк, ап (Іег Атиг-Мііпсіипй). Бражниковъ 1902, VIII (2). 13709. нос. Павло-Федоровскій, бл. ст. ІПмаковской Уссур. ж. д. (ІТвзигі). Пальчевскій 1903, 26. VIII. 14470. Ажэ-хэ, притокъ Сунгари у Харбина (А-зсЬі-Ьо-ГІ., ХиЯизз дез Зив^агі Ъеі НагЬіп). В. Ла- дыгинъ 1903, VII (5). 14596. Тунгузка у устья р. Куръ, у Хабаровска (Киг-ГІ. Ъеі СЬаЪаготсзк). В. Солдатовъ 1908, 10. X (2). В III 16-18, А III 12-14, 1. 1. 36 39 ’). 5—5 72 Описаніе. Усиковъ у маленькихъ нѣтъ, у большихъ на заднемъ копцѣ тахіііаге съ помощью лупы замѣтенъ очень маленькій усикъ. Тѣло высокое, высота его содержится въ длинѣ два раза у большихъ экз., два съ лишнимъ у малыхъ. За затылкомъ спина сильно сжата съ боковъ и круто подымается кверху. Голова маленькая, тупая, рыло округлое, глаза большіе, лобъ выпуклый. Высота головы равна ея длинѣ, а толщина составляетъ 3/5 длины головы. Вершина рыла—на уровнѣ нижняго края глаза или нижней трети глаза. Верхняя челюсть слегка выдается надъ нижней, на нижней бугорокъ; тахіііаге доходитъ до вертикали нередпяго края глаза. РгаеогЬііаІе неправильно-четыреугольное, своимъ переднимъ краемъ оно немного заходитъ за вертикаль передняго края глаза, длина его почти равна ширинѣ; длина 1. зпЪогЬііаІе немного больше его ширины, задній конецъ его на вертикали средины глаза; 2. зиЬогЬіІаІе неправильно полукруглое, гораздо шире и длиннѣе 1-го, охватываетъ заднюю часть глаза; оно больше ргаеогЬііаІе; 3. зиЬогЬіІаІе надъ вторымъ, оно прилегаетъ къ задне-верхпему краю глаза, гораздо меньше 2-го, побольше 1-го; ргаеорегснінш такимъ образомъ въ значительной степени покрыто подглазными косточками. Свободныя части чешуй въ средней части тѣла вытянуты въ направленіи сверху внизъ; вертикальный поперечникъ ихъ болѣе діаметра глаза; кзади величина чешуй сильно уменьшается; на хвостовомъ сте- белькѣ задній край чешуй выпуклый. Чешуи безъ радіальныхъ полосокъ. Семь рядовъ чешуй до средины брюха отъ боковой линіи. Грудные плав. немного не доходятъ до брюш- ныхъ, брюшные хватаютъ до подхвостового. Спипной плавникъ по верхнему краю закругленъ, начинается едва позади основанія брюшныхъ; послѣдній (3-й) невѣтвистый лучъ его силь- ный, только на самой вершинѣ гибкій, второй невѣтвистый лучъ достигаетъ до % третьяго (послѣдняго) и соединенъ съ вторымъ перепонкой, позволяющей лучамъ расходиться; первый невѣтвистый лучъ совершенно рудиментаренъ; послѣдній вѣтвистый лучъ спип. плав. вдвое короче самаго высокаго. Начало В нѣсколько ближе къ концу рыла, чѣмъ къ основанію С. Подхвостовой плав. усѣченный, начинается напротивъ средипы И, послѣдній лучъ В на вертикали предпослѣдняго луча А. Глоточные зубы 5—5, сильные, сжатые, на вершинѣ крючковатые, вдоль всей вну- тренней поверхности зазубренные. Апиз посреди между началомъ V п А. Жаб. перепонки 1) По моимъ наблюденіямъ п по Дыбовскому,
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬОСІІА АМПКЕЫ8І8). 101 прикрѣплены па вертикали задняго края ргаеорегсиіиш. Жаберныя тычинки очень короткія, густо сидящія. Регііонеит черное. Длина до 150 милл. Окраска этого вида оригинальна: два большіе экземпляра (140 и 150 милл.), пойман- ные В. К. Бражниковымъ въ августѣ 1902 года у Николаевска, имѣютъ чешую ярко золотистую, какъ у золотыхъ рыбокъ, но желтѣе; узкая зеленоватая полоска въ задней части тѣла выше боковой линіи, продолжающаяся и впередъ въ видѣ золотистой линіи. Яркое золотистое пятно надъ грудными плав. позади жаберной крышки; на спинномъ и подхвост. плав. бѣлыя и темныя полосы (въ спирту сильно выцвѣтшія). Подхв. плав. съ бѣлымъ краемъ. У маленькаго экз. изъ Уссури (№13709) на спинномъ плав. двѣ параллельныя полосы, составленныя изъ пятнышекъ на самыхъ лучахъ, а между ними бѣлая полоска; въ передней части спин. плав. на 2—5 вѣтв. лучахъ больше, рѣзкое темное пятно; рѣзкая темная полоска въ задней части тѣла; свободная часть каждой чешуи окаймлена полоской изъ темныхъ точекъ, темное пятно надъ груд. плав. Дыбовскій пишетъ: «у самцовъ спин. и заднепрох. плав. испещрены 3—4 продольными рядами черныхъ пятнышекъ». Такая же окраска и у А. іаепіапаііз по Гюнтеру. Сравнительныя замѣтки. Отъ другихъ безусыхъ Асапікогкосіеиз нашъ видъ отличается Формулой: I)III 14—15, ЛШ 12—13, 1.1. 30 . .. А.курзеіопоіиз Віеекег (Янъ-цзы-цзянъ). РП 12—13, ЛП 10—11, 1.1. 35.............А. аігапаІізОипІІіе г (Шанхай; Фу-чжоу №7016). РП 16—18, ЛИ 12—14, 1.1. 36 — 39. А. азтиззі ВуЬ. (Амуръ, Шанхай). Я отношу этотъ видъ къ безусымъ, хотя у большихъ экз. можно съ помощью луцы подмѣтить усикъ; о немъ не пишутъ ни Дыбовскій, ни Гюнтеръ, но Блеекеръ замѣчаетъ: «сігго йнргашахіііагі гшіітеіііагіо ѵіх сопзрісно». Судя по описанію Гюнтера, я не вижу различій между А. азтиззі и А. іаепіапаііз; у послѣдняго высота тѣла въ длинѣ его 21/4 раза, а у азтиззі: у большихъ 2 раза, а у ма- ленькихъ 2%—2%; длина А. іаепіапаііз «до 5 дюймовъ», по пе сказано, по какой величины экземплярамъ составлено описаніе. Но въ описаніи и рисункѣ Блеекера есть нѣкоторые признаки, которые не сходятся съ нашими: «оззе зпЬогЬііаІе зеешкіо (я называю эту ко- сточку 1. зиЬотЬйаІе) диасігап^иіагі, йиріо сігс. Іов^іоге диат аііо», тогда какъ у нашихъ экз. длина 1. зиЬогЪ. только немного больше его ширины. Затѣмъ, судя по рисунку Л. іае- піапаііз) у него высота В и А укладывается въ ихъ длинѣ 2 раза, а у Л. азтиззі оба плавника выше: высота ихъ укладывается въ длинѣ менѣе двухъ разъ. Не имѣя экзем- пляровъ изъ Китая, пе могу сказать, насколько эти признаки существенны. Число лучей плавниковъ, чешуй, высота тѣла, длина головы у обоихъ видовъ совершенно одинаковы. Я удивляюсь, какъ это Н. А, Варпаховскій могъ найти, будто «изъ описанія Веѵагіо азтиззі БуЬ. невидно особыхъ отличій отъ Вігосіеизатагиз»; онъ, вѣроятно,былъ введенъ въ заблужденіе тѣмъ, что № 3193, настоящій ИІі. атагиз, былъ неправильно опредѣленъ Дыбовскимъ за Веѵагіо азтиззі.
102 Л. БЕРГЪ. Родъ Беѵагіо установленъ Геккелемъ1) (а не Дыбовскимъ, какъ пишетъ Варпа- ховскій) въ 1843 году для Сургіпиз (Пеѵагіо Нат-ВисЬап. = РегіІатриз (Пеѵагіо (М’СІеІІ.) В1еекег=ІЛішо (Іеѵагіо Гюптера (Саі. ЕізЬ., VIII, 1864, р. 283) и Дэя (ЕізЬ. ІшЕ, 1878, р. 595); у этого рода боковая линія идетъ по нижней части тѣла, глоточные зубы въ три ряда и пр., и съ нашимъ видомъ опъ не имѣетъ ничего общаго. Распространеніе. Бассейнъ Амура: Уссури, оз. Ханка, р. Куръ у Хабаровска, низовья Амура (Николаевскъ), басс. Сунгари (р. А-жэ-хэ у Харбина). Близкій къ нему (или тоже- ственный) А. іаепіапаііз извѣстенъ изъ Шанхая. 28. АсЬеіІо^паѣІіиз Вьеекее. Асііеііодпаіііиз ВІеекег. Ргобг. Сург., 1Ѳ60, р. 225, 228 {теіаподазіег = іпіегтесігиз = Іапсеоіаіиз). — Догбап & Еоѵѵіег. Ргос. II. 8. X. Миз., XXVI, 1903, р. 817. — Вег§. Апи. Ма§. Хаі. Нізі. (7), XIX, 1907, р. 160. А. Типичный Аскеііодпаікиз, какъ его ограничили ДогбапЛ Еохѵіег, характеризуется слѣд. образомъ: Боковая линія полная, глоточные зубы 5—5, не зазубренные, Л и А безъ колючки, два усика. 7) III 8—10, А III 8—12, 1. 1.34 — 39. При такой характеристикѣ этотъ видъ заключаетъ въ себѣ 6 видовъ: 4 въ Японіи: А. Іапсеоіаіиз (8сЫ.), А. зкітазкі Тапака 1908, А. ІітЬаіиз (8сЫ.), А. суапозіідта (Догсі. & ЕоѵИег), 1 на Формозѣ А. кітапіе- диз СгйпіЬег и 1 въ Кореѣ: А. зідпі/ег Вег&. В. Въ 1873 году СгйпіЬег описалъ А. ЪагЪаіиІиз СгйпіЬег изъ Шанхая, у котораго въ Б и А слабая колючка на вершинѣ гибкая; къ нему близокъ А. согеапиз 8іеіп- басЬпег 1892 (Сеулъ). С. Наконецъ, въ 1905 году Т. Ве^ап описалъ А. Іопдіріппіз изъ Японіи (Ь. Вша), у котораго нѣтъ усиковъ, пѣтъ колючекъ въ Б и А, Б II 14 — 15, А II 14—15, ]. 1. 35-38. Если соединять всѣ эти виды въ одинъ родъ, то мы получимъ для него слѣд. характе- ристику: Боковая линія полная, 34—39; Б II 8—15, А II 8—15, оба плавника могутъ имѣть слабую колючку. Усики есть на тахіііаге (1 пара) или нѣтъ. Глоточные зубы 5 — 5, не зазубренные. Если этотъ родъ понимать такимъ образомъ, то Беѵагіо скапкаепзіз БуЬохѵвкі нужно отнести къ нему, при чемъ онъ составитъ 4-ую секцію: Б. Усиковъ нѣтъ, въ Б и А слабая колючка.1 2 * *) 1) Нескеі. АЫлІсІ. и. ВезсЬг. б. ЕізсЪе Бугіепз. 1843, р. 1015. 2) Аскегіодпаіііив тезетЪггпит Догйап & Еѵег- шапп (Ргос. II. 8. X. М., XXV, 1902, р. 323, 6), опи- санный съ Формозы, судя по рисунку, не принадлежитъ къ р. АсЬеіІойпаіЬиз: у него Б очень короткое, начи- нается далеко за V, боковая линія сильно изогнута. Формула: В II 6, А II 13, 1. I. 388/5. Глоточные зубы не описаны.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬОЙІА АМСКЕ№І8). 103 Экземпляровъ этого вида у меня не было, и нижеслѣдующее описаніе составлено по Дыбовскому: 28. АсЬеі1о§паіЬи8 сЬапкаёпзіз (Пуволѵзкі). Цсѵагіо сіиігікаепзіз ВуЪочѵзкі. ѴегЬ. гооІ.-Ьоі. СгеееН. ѴѴіеп, XXII, 1872, р. 212 (СЬапка-8.); Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 13 (оз. Ханка). Асііеііодпаікиз скапісаепзіз Вег§. Апп. Мад. Иаі. Нізі. (7) XIX, 1907, р. 161; Апп. Миз. Хооі. РёіегзЪоигд, XI (1906), 1907, р. XIV (зес. ВуЪочѵзкі). ? Асапіігогігосіеиз дгасіііз Таіе Ке^ап. Ргос. 2оо1. 8ос. Ьопйоп, 1908, р. 60, рі. II, й§. 1 (Согеа: СЬопд-з'и); Апи. Ма§. Иаі. Нізі. (8), И, 1908, р. 357 (іЪійеіп). ДПІ 12—13, А III 10, Ы. Зб-^-Зб. Описаніе. Глоточные зубы 5—5, вѣчники ихъ гладкіе, сжатые. Ротъ передній, безъ усиковъ. Спинной и заднепроходный плав. имѣютъ по гладкому костяному лучу. Тѣло умѣ- ренной длины, высота его составляетъ Ѵ3 длины, у самцовъ на I) неясныя пятна; А безъ пятенъ. Отношенія см. въ таблицѣ на стр. 104. Длина до 105 милл.; оз. Ханка. 23. Ьѳисібсиз (Спѵіев) Авдѳбіг. Ілисізсиз Сиѵіег (ех рагіе). Вё§пе Апітаіе, II, 1817, р. 194 (сІоЪиІа = серѣаіиз ч-гиіііиз-г-Іеисізсиз-і-аІЬгсг- пиз -ь-ркохіпиз егуііігоркіііаітиз ч- пазиз ч- ісіиз •+- азріиз ч- атагиз ч- сиіігаігіз еіс). Ъеисізсиз Адаззіг. Мёш. 8ос. 8с. паі. ИеисЬАіеІ, I, 1835, р. 38 (ЛоЬиІа = серіийиз). Тёіезіез Водарагіе. Ісоп^гайа йеііа Раипа ііаііса, III Резсі, 1832—41, 1837, р. 9 (тиіісёёіиз). Здиаііиз Вопарагіе, 1. с., р. 9 (ііЬеггпиз = серііаіиз зиЬзр. саѵесіапиз) (<1і§позіз іпсоггесі.). Теисізсиз (Сиѵ.) Вопарагіе. Саі. теіой. резсі Еигор., 1846, р.30. МісгсПеріз (зиЪ§. лТеисізсиз) Вопарагіе, 1. с., р. 30 (іигзісуі-, 1. 1. 70—72; ч- тісгоіергз = іигзісуі ч- іепёііиз ч- икііѵа). Теисізсиз (зиЪд. а Ъеисізсиз) Водарагіе, 1. с., р. 30 (заііаіог еіс. = Іеисізсиз). Здиаііиз Вопарагіе, 1. с., р. 31 (сіёііпеаіиз ч- сІоЪиІа — серкаіизч-зои^а = ? -ь-іуЪегіпиз = саѵесіапизч-аі- Ъиз = ? саѵесіапиз). Здиаііиз Еіігіп^ег. 8іігЪ. таі.-паі. С1. Ак. ѴѴіеп, ЪХѴІІІ, АЪіЬ. 1, 1873, р. 163 ({ергізсиіиз = Іеисізсиз). Серкаіиз Еіігіп^ег, 1. с., р. 164 (сІоЪйІа — серііаіиз). Серкаіорзіз Еіігіп^ег, 1. с., р. 165 (зѵаіігге ч- Щугісиз ч~ саѵесіапиз ч- аІЪиз). Теіезіез Гіігіп^ег, 1. с., р. 165 (адаззігіТ). НаЪгоІергз 0 Кіігіп^ег, 1. с., р. 167 (икііѵа ч- іигзісуг). ѣаіііузіота Еіігіп^ег, 1. с., р. 168 (тісгоіеріз ч- іепёПиз). Здиаііиз Нескеі. ГіэсЬе Зугіепз іп Виззе§§ег’з Веізе, I, 1843, р. 1040 (сІоЪиІа = серкаіиз еіс.). Тёіезіез Нескеі (зиЬ^епиз: «зди. тіпиіае»), 1. с., р. 1041 (тиіісёііиз). Здиаііиз Нескеі и. Кпег. ЕізсЬе <1. Оезіегг. Моп. 1858, р. 180 (сІоЪиІа = серТіаІиё). Теіезіез Нескеі и. Кпег, 1. с., р. 206 (тиіісёііиз ч~ адаззігі = тиіісёіігіз ч~ заѵідпуі = тиіісеііиз). Теисізсиз НйпіЬег. Саі. ГізЬ., VII, 1868, р. 207 (ех рагіе). Теисізсиз Логііаи & Еѵегтапп. ЕізЬ. Ы. Атегіса, I, 1896, р. 228 (Іеисізсиз\ ех рагіе; ехсі. е зуп. Ркохіпиз) (ѵ. зупоп. атегісаиа). Ъеисізсиз ЛогДад & Еоѵіег. Ргос. И. 8. Хаі. Миз., XXVI, 1903, р. 844 (Іеисізсиз). 1) На стр. 152 по ошибкѣ НаЪгоІоріз.
104 Л. БЕРГЪ. Лкосіеиз зегісеиз. Шіосіеиз зіпепзіз. Л» 4469. Сѣіпа. Асапікогкосіеиз азтиззі. № 13709. Нззигі. Асапікогкосіеиз азтиззі. Л« 18802. Хіко1а]е5ѵзк ат Атпг. Аскеііодпаікиз скапкаепзіз. СЬапка-8ее (пасѣ СуЪо^зкі). Л» 3193. Калго. КаІ^Ьо, Атпг-ЕІ. № 12734. Аргунъ. Аг^пп, Атпг-Вескеп. № 13803. Мйпдпп§ дез Атпг, $ ад. № 13803. Мйпдип^ дез Ашиг, $ ад. № 13714. Ми-1ап-кіап§. 8ігот§еЪ. д. Зип^агі, 3 ад. № 13712. РогЬАгЙшг. № 8910. Хоперъ. & ад. 8ігот§еЪ. д. Бои. I ЕигораізсЬ-ВизяІапд. № 2998. Ндаі-РІ., Роі- Іачѵа-Сгоиѵ., Бп]ерг. Число лучей въ В (Богзаійоззе) ІП 9 III 9 III 9 III 9 III 9 III 9 III 9 III 9 III 10 III17 III 17 III12-13 » » » А (Апаійоззе) Поперечныхъ рядовъ лучей ((^иеггеіЬеп йег ІП 9 III 9 ІП 8 III 9 III 8 III 9 III 9 III 8 III10 III 14 ІП 13 III 10 ЗсЬирреп) 35 36 40 — 36 34 35 — 34 37І 37^39 35;36 4 Длина всего тѣла (ТоіаІІап^с) (шш.) 71 67 80 73 са. 65 59 66 — са. 46 57 150 105 » тѣла безъ С (КбгрегІап§е, 1) (шш.) . . 57 55 67 60 54 48 55 39 35 44 120 84 Длина головы въ длинѣ тѣла (%) 4.4 4.2 4.45 4.44 4.32 4.36 4.4 4.1 3.9 3.7 4.4 4.5 Діаметръ глаза въ длинѣ головы (%) .... 2.9 3.25 3.3 3.0 2.8 2.75 3.25 2.53 3.05 3.0 3.4 3.7 » » въ ширивѣ лба (г/0) 1.11 1.25 1.30 1.22 1.11 1.25 1.25 1.06 1.33 1.25 1.37 1.6 » » въ дливѣ рыла (7г) Заглазничвое пространство превосходитъ 0.78 0.94 1.11 1.00 0.78 0.87 0.88 0.73 0.76 0.88 0.81 0.90 предглазничное (°Р/Г) 1.57 1.48 1.40 1.22 1.11 1.25 1.57 1.45 1.52 1.57 2.07 2.0 Длина хвостового стебля въ длинѣ тѣла (7р). Длина хвостов. стебля превосходитъ наимень- 4.4 4.2 4.47 4.44 4.2 3.7 4.1 3.7 4.37 4.9 5.5 4.6 шую высоту тѣла (Р/д) 2.0 2.2 1.85 1.9 2.0 2.2 2.2 2.2 1.8 1.8 1.5 2.0 Наибольшая высота тѣла въ длинѣ тѣла (7н) • Наибольшая высота тѣла превосходитъ паи- 2.5 2.9 2.57 2.72 2.9 2.8 2.7 2.6 2.4 2.3 2.0 3.0 меньшую (7//л) Лнтедорсальное разстояніе преносходитъ раз- 3.5 3.2 3.4 3.1 2.8 2.8 3.4 3.1 3.2 3.6 4.1 3.0 стояніе отъ начала В до основ. С \ . \В+ у/ 1.01 1.09 1.00 1.03 1.07 1.02 1.01 1.07 1.00 1.00 0.94 0.94 Длина В въ дливѣ тѣла (г/р) 4.4 4.8 4.5 4.6 4.9 5.3 4.6 4.9 3.9 3.14 2.55 3.8 Высота В » » » Ц’Івн) ....... 5.4 6.1 6.1 6.0 5.7 — 5.8 — —— 4.9 4.6 5.2 Длина А » » » (г/д) 5.7 6.1 5.6 6.0 6.0 6.4 5.5 6.5 4А 4.9 4.0 5.2 Высота А » )> в (^/ан) 6.3 7.9 6.7 6.7 6.7 — 6.5 — — 5.5 6.1 5.8 Длина Р » » » (Ур) 5.2 5.8 5.8 6.0 5.4 4.8 5.5 5.8 5.0 5.2 5.1 5.1 » V » » » (7ѵ) 5.7 6.5 6.4 7.5 6.0 6.7 6.1 7.3 5.8 6.0 5.2 5.4 » Р нъ промеж. Р— V — — 1.35 1.55 1.20 1.20 — 1.26 0.86 — — —
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМ0КЕХ818). 105 Тѣло покрыто крупной или мелкой чешуей (37 — 93 въ боковой линіи). Боковая линія полная, умѣренно изогнута книзу. РгасогЫШе не заходитъ за передній край глаза. Глоточные зубы двурядные, на вершинѣ съ крючкомъ (б. гар(аіогіі): 2.5—5.2 (иногда въ маломъ ряду бываетъ 3 зуба) или 2.5—4.2 (зиЪ§. Теіезіез). Спинной плав. надъ брюшными, съ 7 — 9, подхвостовой съ 7—10 вѣтв. лучами1). Ротъ конечный или полунижній. Голова сплю- щена сбоковъ (толщина головы посреди глазъ меньше высоты ея здѣсь). Нижняя челюсть безъ бугорка, входящаго въ выемку верхней. Губы тонкія, нижняя посреди прервана. Кишечный каналъ короткій. Европа, Кавказъ, Зан. Азія, Туркестанъ, Сибирь, басс. Амура и Хуанъ-хэ, Сѣв. Америка. Въ Южн. Азіи и Китаѣ па сѣверѣ вплоть до Хуапъ-хэ этого рода нѣтъ. Въ во- дахъ Россіи водятся: Ъ. Іеисізсиз (Ь.), Л Лапйекзіііі (Кеззіег) (Донъ), і. серЫиз (Ь.), і. іигсісиз (ГіЕ) (Кавказъ), Ъ. Ьогузіііепісиз (Кеззіег) (Ю. Россія, 3. Кавказъ), Г. здиаійізсиіиз (Кеззѣ) ключи Самарк. обл., Ъ, шеМеш (^ѴѴагр.) Обь, Ъ, Іеіітапі Вгбі. Зарявшавъ, Ь. Іаіиз (Кеуз.) Тедженъ, Ь. зсктісііі (Негязі.) Иссыкъ-куль; кромѣ того въ водахъ Тихаго океана нѣсколько видовъ изъ лодрода Теісзісз, см. ниже. Въ бассейнѣ Амура одинъ видъ. 29. Ьеисізсиз Ьгапсіѣі (Вувошкі). Красноперка. ?? Ъеисізсиз иззигіепзіз (ВгапЛ) Маакъ. Пут. по Усури, I, 1861, р. 198 (ЗипйаізсЬа, СЬапка-8.)1 2) (пошеп пиЛиш). Тёіезіез Ътапйііі ОуЬо\ѵзкі. ѴегЬ. гооІ.-Ьоі. Сез. "ѴѴіеп, XXII, 1872, р. 215 (СЬапка-8., Пззигі; 1.1. 84,5/6); Изв. Сиб. О. И. Р. Г. О., ѴПІ, 1877, стр. 16 (оз. Хавка, Уссури). ? Ъеисізсиз іасхапогѵзкіі біеіпйасЬпег. 8і±гЪ. Ак. ЧѴіеп, ЬХХХІІІ, АЫ. 1, 1881, р. 194 (ВисМ Зігіеіок, Ьеі ѴПа- йі^озіок 3) (1. 1. 81 Ц^у'86)=Хеясг5си8 адеіе Варпаховскій. Вѣст. Рыбопр., ѴП, 1892, стр. 150, (АѴІасІвѵозІок, 1.1. 8716/і3; № 8785) = ?? Ъеисізсиз Іейае Варпаховскій, 1. с., стр. 151, й§. (ѴЛабі- ѵозіок, 1, 1. 9014/ц) (№ 9222); Шмидтъ. Рыбы Вост. мор., 1904, стр. 253 (№ 9222; 1. 1. 88^90) (топзігозііаз гозіго Лергеззо?). ? Ъеисізсиз іасгаиогѵзкіі Логдап & ГохѵДег. Ргос. П. 8. Ыаі. М., XXVI, 1903, р. 848 (1. 1. Ѵ/ѵ, ГгезЬ ѵѵаіегз пеаг Аотогі).— Шмидтъ. Рыбы Вост. мор., 1904, стр. 256 (ХѴІабі^озіок, Ьціо^а-ГІ. аиі ЗасЬаІіп, Ког- закоѵѵзк, Оепзап, СЬетиіро). = Ъеисізсиз асіеіе Шмидтъ, I. с., стр. 252 (ХѴІасІіѵозіок; Ьиіо§а-Р1., Когзакоуѵзк аиГ (1. ЗасЬаІіп, Могс1\ѵіпо\ѵа-В., 8і;зсЬазі]а-В., Хікоізк-Пззигцзкі; 1. 1. 77 1) У Ъ.ЪаІіеаіиз (КісЬ.) изъ Сѣв. Америки 1) III 10, А III 11—22 (зиЪ^ен. Міскагсізопіиз СгігагЛ), у группы Скеопсіа А III 10—13 (Логб. & Еѵегт. ГіэЬ. И. Ап>., р. 238, 236). 2) Вотъ что пишетъ объ этомъ Маакъ: «Елецъ уссурійскій, у ходзеновъ дъячхй, у китайцевъ даудза-, этотъ новый видъ, который до сихъ поръ былъ нахо- димъ только въ Уссурійской странѣ, привезенъ нами оттуда въ нѣсколькихъ экз. Большую часть этихъ рыбъ мы наловили въ Сунгари, при ея истокѣ изъ оз.Кевгка, гдѣ, въ началѣ августа, онѣ были во множествѣ и беэ- Зап. Фиа.-Мат. Отд. престанно выскакивали изъ воды. Послѣ овощей, это главная, въ то время, пища живущихъ тамъ китай- цевъ.» Экземпляровъ Маака нѣтъ въ Музеѣ Академіи. 3) У Штейндахнера сказано: «ЫасЬ РгоГ. Ву- Ьоѵгзкі’з ЬгіеНісЬег Міііеііивд котті йіезе Агі іт.Ла- рапізскеп Мееге ѵог пай зіеі^і пиг гиг ЬаісЬхеіЬ іп біс Еійззѳ иші Зііззѵгаззегзееп»; т. к. всѣ, обработанвые Шт., сборы Дыбовскаго происходятъ изъ бухты Стрѣлокъ у Владивостока, то я полагаю, что'и этотъ видъ оттуда же. 14
106 Л. БЕРГЪ. Мѣстныя названія, Красноперъ (неправ., Дыб.); во Владивостокѣ красноперка (во сообщ. II, А. Пальчевскаго); японцы въ Владивостокѣ, ва Сахалинѣ и на Амурѣ (эта ли рыба?) уіай (Хоккенъ)1). 12675. Никольскъ-Уссурійскій, р. Суйфунъ (8и]Гип-Р1. Ъеі Хікоізк-Пз.^игцэкі) черезъ В. К. Сол- датова отъ Читинскаго Музея 1899, 17. V. Ъ III 7, А III 8, 1. 1. 83 86. Описаніе.2) Ротъ почти конечный, косой. Задній край шахіііаге немного не доходитъ до вертикали передняго края глаза. Верхняя челюсть выдается надъ нижней. Задній конецъ беніаіе только немного заходитъ за вертикаль передняго края глаза. РгаеогЬііаІе не захо- дитъ за передній край глаза; его длинный поперечникъ больше діаметра глаза; 1. зиЪогЬі- (аіе узкое, ширина его равна 2/3 зрачка, (у большихъ экз.=ширинѣ зрачка), длина=3/4 длины глаза, передній конецъ его нѣсколько впереди глаза, задній—на вертикали передней трети глаза. 2. зиЪогЪ. почти вдвое длиннѣе 1-го, ширина его у задняго конца = діаметру зрачка; 3. зиЪогЪ. расположено нѣсколько косвенно, меньше ргаеогѣііаіе, отстоитъ отъ края ргаеорегсиінш на разстояніе меньшее своей ширины. Лобъ слегка выпуклый; толщина головы посреди глазъ меньше высоты здѣсь; разстояніе отъ конца глаза до края ргаеорегсніиш меньше длины рыла. Длина головы немного больше высоты тѣла. Жаберныхъ тычинокъ на первой дугѣ 13. Глоточные зубы 2.5—4.2. Регііонеиш свѣтлый, но съ многочисленными черными точками. Жаберныя перепонки прикрѣплены нѣсколько впереди вертикали задняго края ргаеорегсніиш. Боковая линія почти прямая: она немного изгибается книзу за жаберной щелью, а затѣмъ идетъ прямо; на хвост. стеблѣ она идетъ посреди; грудные плавники на % своей длины не достигаютъ до брюшныхъ, брюшные не хватаютъ до Л. Начало усѣченнаго I) надъ V й немного ближе къ началу Ст, чѣмъ къ концу рыла. С усѣченный, ниже 1). Спина черная, нижніе плав. и губы красныя. Спин. и хв. плав. съ темными концами. Длина до 400 мм. Измѣренія на стр. 108. Сравнительныя замѣтки. Изъ Японскаго моря и прилежащихъ къ Японіи частей Тихаго океана въ настоящее время описанъ цѣлый рядъ мелкочешуйныхъ виоовъ Ъеисізсиз, отно- сящихся къ подроду Теіезіез, именно: Ъ. ЪгаМі ИуЬолѵзкі 1872; 1.1. 84; басс. Уссури. Ъ. Ігакиепзіз СііпіЬег 1880; 1.1. 73 (70—78); Японія отъ Накосіаіе до УокоЬаша. Ю. Сахалинъ. Ъ. іасгапоіѵзкіі ЗіеіпйасЬпег 1881; 1.1. 81 — 86 (79—86); Владивостокъ; Японія, Аомори; Чемульпо, Гензанъ; Сахалинъ, Корсаковскій постъ. Ъ. заскаііпепзіз ^ікоізкі 1889; 1.1. (75) 78—79. Сахалинъ, Александровскъ, Кор- саковскъ; Владивостокъ. 1) По Лог.йап & Котѵіег’у — угуй названіе X. Ііа- 2) Составлено по экз. №12675 изъ Никольска-Уссур., киепзіз. № 8869 изъ Чемульпо, длиной ок. 270 милл. (— X. іасга- погозкіі) и № 8785 изъ Владивостока (=Х. асіёіе').
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМНКЕ№І8). 107 Б. асіеіе1) АѴаграсЬотсвкі 1892; Ы. 86 (76 — 86). Владивостокъ, Сахалинъ: Корса- ковскъ, Охотское м. у устьевъ Амура. Б. ІеНае ЛѴаграсІіохѵйкі 1892; 1.1. 88 — 90. Владивостокъ. Ъ. Эоиуі Іогсіап & Зпуйег 1901; 1.1. 63—72; Корейскій проливъ, Японія близъ Токіо; южн. Сахалинъ (Владимировка и др.). Б. рііаіасгосогах йогйап & ЕоѵИег 1903, 1.1. 62, Японія (Тапа В., Кіпп В.). А. (ІогоЪаё І8Іііка\ѵа (Ргос. Бер. Хаі. Нізі. Токуо Ітр. Миз., I, № 1, 1904, р. 6), 1.1. 66—67, Японія (Мітазаки, 1§а, Уатаіо, КозЬуи, М. Ар^азауѵа). Б. гѵаграскоюзкіі ЗсЬтійі 1904, 1.1. 86, Владивостокъ. Всего 10 видовъ. Изъ нихъ при ближайшемъ изслѣдованіи, безъ сомнѣнія, большая часть окажутся синонимами. Въ настоящее время я не сомнѣваюсь, что Б. аНеІае АѴагр. тожественъ съ Б. іасяапоісзкіі, описаннымъ изъ того же мѣста (Владивостокъ); изъ таблицъ % отношеній, приведенныхъ въ работѣ П. Ю. Шмидта, ясно видна ихъ тожественность; сравнивъ типъ Б. асіеіе (№ 8785) съ экз. Б. іасяапогсзкіі (№ 8869) изъ Чемульпо, я безу- словно не нашелъ между ними разницы. П. Ю. Шмидтъ различаетъ эти виды такимъ образомъ: . діаметръ глаза менѣе 50% длины рыла = асіеіе » » болѣе 50% » » = іасгапоіѵзкіі. У № 8785 {асіеіе) діаметръ глаза = 47.2%, а у № 8869 {іасгапоісзкіі) = 52.2%, но, если принять во вниманіе, что первый имѣетъ въ длину 350шш., а второй всего 244 шш., то ясно, что это — возрастное различіе, если можно говорить о различіи, выражающемся такими величинами; въ самомъ дѣлѣ, два экземпляра Б. Ъгапсііі изъ Уссури имѣютъ соотвѣт- ственныя величины 46.1%(403 шш.)и 52.2%(378 шш.). Единственный экз. Б. ЫлеЛѴагр. (№ 9222) отличается уплощеннымъ рыломъ, что, почти навѣрно, есть результатъ прижиз- неннаго поврежденія во время лова. Б. гсаграсііоісзкіг ЗсЬтійі (1 экз.) отличается нѣ- сколько болѣе высокимъ хвост. стебелькомъ: у іасаапогсзкіі его высота = 40.9—50.9 длины хв. стеб., а у гсаграсііогсзкіі 56.3%. Б. заскаііпепзіз очень близокъ къ Б. какиепзіз, оба они отличаются нѣсколько болѣе крупной чешуей. Что касается Б. Ъгап&іі, то экземпляровъ этого вида изъ оз. Ханки и Уссури у меня не было; но сравненіе выведенныхъ мною изъ измѣреній Дыбовскаго % отношеній съ данными П. Ю. Шмидта относительно Б. асіеіе и Б. іасзапогсзкіі показываетъ ихъ тоже- ственность; кромѣ того, экз. №12675 изъНикольска-Уссурійскаго (нар. СуйФунѣ, который течетъ въ сторону Владивостока, но верховьями своихъ притоковъ почти касается басс. оз. Ханки), не отличимъ отъ Б. Ьгапсііі и отъ Б. іасзапогѵзкіі. Я увѣренъ въ тожественности этихъ двухъ послѣднихъ видовъ, но не имѣя экземпля- ровъ изъ Уссури не рѣшаюсь пока соединить ихъ. Ниже я привожу для сравненія нѣко- 1) 8іс; вѣроятно, аМае? 14*
108 Л. БЕРГЪ. торыя °/0 отношенія изъ работы Шмидта съ данными, извлеченными изъ измѣреній Ды- бовскаго и моихъ. Распространеніе. По Дыбовскому Ъ. Ътап&іі встрѣчается въ оз. Ханка и въ Уссури, гдѣ достигаетъ длины до 403 милл. Если принять, какъ это дѣлаю я, Ъ. Іасгапоіѵкзіі за Л. Ьгапсііі, то распространеніе этой рыбы окажется довольно широкимъ: Охотское море близъ устьевъ Амура, Владивостокъ, Сахалинъ, Сѣв. Японія, Корея (Гензапъ, Чемульпо). Этотъ и родственные ему виды Японскаго моря являются единственными морскими представителями Сургіпісіае (не считая, конечно, солоноватоводныхъ Формъ Аральскаго, Каспійскаго и опрѣсненныхъ частей Чернаго моря); опи встрѣчаются въ морѣ очень далеко отъ устьевъ рѣкъ; впрочемъ, по всей вѣроятности, они являются проходными рыбами. По свѣдѣніямъ г. Крюкова т), красноперка, какъ зовутъ эту рыбу во Владивостокѣ, ловится въ р. Суйфунѣ въ апрѣлѣ и маѣ вмѣстѣ съ огурешникомъ. Ъеисізсиз. № 8785. Туриз яЬ.айеІе». ЛѴІаДі- ѵозіок. № 12773 й. «Ъ. Іасга- поѵгзкіі». ЛѴІайі- ѵгозіок. Ъ. Ъгапйіі зес. ІЭуЬотезкі. № 12675. X. Ъгапйіі ЗщГип-П. По Шмидту. Пззигі. Длина всего тѣла (і) 350 286і/2 403 378 316 Длина тѣла безъ хвост. плав, (1) 321 261 342 318 270 Боковая линія (Іін. Іаі.) 86 83 84 84 84 Длина головы въ °/0 длины тѣла (% °/0) 26.3 24.1 23.1 22.6 24.2 Вышина тѣла » » » (^/я °/о) 23.5 21.6 22.8 21.7 21.5 Длина рыла въ % длины головы (с/г °/0) 34.1 33.3 32.1 31.9 35.1 Діаметръ глаза въ % длины головы (°/0 %) 15.3 16.8 15.2 16.6 15.2 » » въ о/0 длины рыла (г/0 °/0) 47.2 50.4 46.1 52.2 43.5 Ширина лба въ % длины головы (с/г- °/0) 31.9 31.7 30.4 27.7 32.0 Антедорсальн. разст. въ % длины тѣла (г/ж °/0) .... 52.9 51.5 49.0 51.2 51.8 Длина хвост. стѳб. » » » °/0) 20.8 21.1 22.8 24.2 21.8 Нанменьш. выс. тѣла въ °/0 длины хвост. стеб. (Р/д °/о) . 47.7 46.3 41.01 2)? 36.4 2)? 47.4 1) Зап. ІТриамур. Отд., Т, в. 1, 1894, стр. 75. 2) Длина хвост. стебля, вычисленная по таблицамъ Дыбопскаго, всегда меньше, чѣмъ на самомъ дѣлѣ; вѣроятно,Дыбовскій пэмѣрялъпѣсколько иначе,чѣмъ общепринято.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТН ѴОЬОСІІА АМПВЕК8І8). 109 24. РЬохІпиз Апавзіи. РНохгпиз А^аззіг. Мёт. 8ос. 8с. паі. ХеисЬаіе], I, 1835, р. 37 (рііохіпиз). Рііупскосуртгз (хіІпіЬег. Апп. Ма^. Ыаі. Нізі. 1889, зері., р. 225 (ѵагіедаіа)*). Чешуя мелкая, болѣе 70 поперечныхъ рядовъ. Чешуи мало налегаютъ другъ на друга. Боковая линія часто неполная, а если полная, то на протяженіи всего хвост. стебля идетъ посреди тѣла. Спинной плавникъ значительно позади основанія брюшныхъ. Жаберныя тычинки короткія, малочисленныя. Глоточные зубы обыкновенно 2.5—4.2. На бокахъ тѣла иногда разбросаны небольшія, рѣзко очерченныя пятнышки, иногда болѣе крупныя, расплывчатыя пятна. Кишечный каналъ короткій. Регііопепш свѣтлый, но съ большимъ пли мепьшпмъ количествомъ темныхъ пигментныхъ точекъ. Рыбы небольшой величины 2). Какъ я уже указывалъ раньше 3), родъ этотъ совершенно искусственный и отъ Те- Іезіез, подрода Ъеисізсиз, отличается только малой величиной. Въ томъ объемѣ, какъ онъ здѣсь ограниченъ, родъ этотъ распространенъ въ Европѣ [Рк. ркохіпиз^.^Рк. регспигиз (Раіі.)], въ Сѣв. Азіи [Рк. ркохіпиз (Ь.), Рк. с^екапоіѵзкіі БуЬ., Рк.регспитиз (Раіі.), Рк. зарозскпікоіѵі КазЬсЬ.], въЛюкчупской котловинѣ (Рк.дгшпі Негг.), въ бассейнѣ Амура (см. ниже), Маньчжуріи [Р7і. созіаіиз (Еохѵіег), басс. Ляо-хэ], бассейнѣ Янъ-цзы-цзяна [Рк. ѵаггедаіиз (С-піЬг)], Кореѣ, Японіи (Рк. зіеіпсіаскпегі 8аиѵ., Рк. зеріепігіопаііз ЛогсІ. & 8еа1е), Сѣв. Америкѣ [Рк. пеодаеиз Соре4), басс. Миссиссиппи]. Таблица для опредѣленія амурскихъ видовъ: а. Тѣло вальковатое: толщина хвостового стебля у его начала равна, или чуть больше, или чуть меньше наименьшей высоты тѣла. — Ротъ маленькій, почти нижній, вершина рта на уровнѣ нижняго края глаза, верхняя челюсть немного выдается надъ нижней. Верхній продольный профиль головы въ видѣ дуги, выпуклой кверху, лобъ выпуклый, пространство между носовыми отверстіями выпуклое. Тѣло низкое, высота его замѣтно меньше длины хвостового стебля; послѣдній длиннѣе головы; наименьшая высота тѣла составляетъ пе болѣе % (= 33%) длины хвост. стебля. Боковая линія или неполная, или (по большей части) полная и тогда въ передней части идетъ почти посреди тѣла (въ задней — совершенно посреди). Тѣло покрыто большими, неправильной Формы, не- рѣзко очерченными пятнами. У половозрѣлыхъ самцовъ бываютъ бугорки на головѣ. Въ быстро-текущихъ рѣчкахъ......................................30. Рк. ркохіпиз. аа. Тѣло сжатое съ боковъ: толщина хвостового стебля у его начала замѣтно меньше наименьшей высоты тѣла. 1) Гі§пга іп: А. СгііпіЬег. Ьіѳі оГ зресіез оГ геріііез апсі йзЬез соііесіей Ьу Мг. Ргаіі оп іЬе пррег Уап§-іге- кіап§ апсі іп іЬе ргоѵіпсе Зге-сЬиеп, іп: А. Е. Ргаіі. То іЬе зпоѵгз оГ ТіЪеі іЬгои§Ь СЬіпа. Ьопсіоп, 1892, рІ.ІІ, В, а<1 р. 246, рі. III асі р. 248. 2) Наибольшіе — Рк. Іадогѵзкіѵ. до 200 милл. 3) Рыбы Туркестана, 1905, стр. 139. 4) Прочіе 5 сѣв. американскихъ видовъ съ непол- ной бок.линіей, подроды Нетіігспііа Соре и ЗоіісЫкуз Догсі. & Еѵегт., имѣютъ болѣе крупную чешую.
по Л. ВЕРГЪ. Ъ. Боковая линія полная. с. Тѣло высокое: высота его болѣе длины хвостового стебля и обыкновенно болѣе длины головы (рѣже равна послѣдней). — Высота тѣла не менѣе 24% длины тѣла (безъ хвост. плав.), высота головы не менѣе 68% длины головы. Наименьшая высота тѣла пе менѣе 40% длины хвостового стебля. Ротъ конечный, вершина его прихо- дится на уровнѣ средины глаза или нижней трети глаза, т. е. опа всегда выше уровня нижняго края глаза; челюсти одинаковой длины. Боковая линія полная, въ передней части тѣла замѣтно изогнута книзу. Верхній продольный профиль головы прямой; пространство между носовыми отверстіями плоское или слегка выпуклое. Тѣло покрыто небольшими, неправильно разбросанными (но рѣзко очерченными) бу- рыми пятнышками. Роговыхъ выростовъ на головѣ у половозрѣлыхъ самцовъ не бываетъ. Мѣстопребываніе преимущественно въ озерахъ. с?. Длина грудныхъ плавн. не болѣе 70% разстоянія между грудными и брюш- ными................................................31. Рк. регспигиз іур. дЛ. Длина грудныхъ плавн. болѣе 70% разстоянія между грудными и брюш- ными........................................31а. Рк. регспигиз тапізскигісиз. со. Тѣло низкое: высота его всегда менѣе длины хвостового стебля и менѣе длины головы. Высота тѣла не болѣе 24% длины тѣла, высота головы не болѣе 61% длины головы. Наименьшая высота тѣла 34—42% длины хвостового стебля. Ротъ боль- шой, вершина его нѣсколько выше нижняго края глаза; верхняя челюсть длиннѣе нижней. Боковая линія слабо изогнута книзу. Верхъ головы совершенно плоскій, профиль головы прямой; пространство между носов. отв. плоское. Вдоль средины тѣла отъ конца рыла до основанія хвост. плав. идетъ широкая темная полоса. Роговыхъ выростовъ на головѣ у половозрѣлыхъ самцовъ не бываетъ. Водится въ рѣкахъ......................................................33. Рк. Іадоіизкгг. ЪЪ. Боковая линія только у основанія груд. плав. или немного далѣе. — Высота тѣла менѣе длины головы и менѣе длины хвост. стебля и составляетъ около 20% длины тѣла. Тѣло покрыто неболып. темными пятнышками. Водится въ озерахъ. 32. Рк. сгекапоіѵзкіг. 30. РЬохіпиз рЬохіпиз (Ьпшв). Гольянъ рѣчной. Сургіпиз гіѵйіагіз Раііаз. Кеізе, II, 1773, р. 617, 717 (топіез Аііаісі: Зтеіпо^огзк, оЪ. ОЪ). Сургіпиз ріюхіпиз Раііаз. 2оо§г. гозз.-ав., III, р. 330 (= С. гіѵйіагіз іеаіе Раііаз) (Коззіа, топі. Пгаіепзез, Аііаісі, Зауапепзез). Ріюхіпиз гіѵйіагіз ВуЪотсзкі. ѴегЬ. г.-Ъ. Сг. "ѴѴіеп, XIX, 1869, р. 952 (Опоп, Іп§о<іа); Дыбовскій. Иэв. Сиб. Отд. И. Р. Г. 0., VIII, 1877, стр. 16 (во всѣхъ рѣчкахъ Дауріи). РЬохіпиз Іаеѵіз еі Рк. Іаеѵіз ѵаг. гіѵйіагіз Варпаховскій. Тр. СПб. 0. Ест., XIX, 1887, стр. 36 (пот. пнда). Мѣстныя названія. Пеструшка, гольянъ (Дыбов.). 3173. Шилка (ЗсЬіІка). Маакъ 1855 (4). 7739. Срѣтевскъ (Згеіепвк ап сі. ЗсЬіІка). Максимовичъ 1859 (2). ?7098. р. ЛеФу (Вескеп сі. СЬапка-8.). Ріевке 1884. Р III 7, А ІП 7.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬОбІА АМПКЕК8І8). 111 Описаніе. Тѣло вальковатое, хвостовой стебелекъ длинный, толстый, сзади низкій, тол- щина хвост. стебля при его началѣ равна или чуть больше или меньше его высоты (у конца). Голова маленькая, спереди тупая; верхній профиль ея выпуклый. Лобъ вы- пуклый. Ротъ маленькій, полунижній. Махіііаге немного не доходитъ или только доходитъ до вертикали передняго края глаза. Вершина рта на уровнѣ нижняго края глаза или еще ниже. Верхняя челюсть выдается надъ нижней. Задній конецъ беиіаіедо вертикали средины глаза. Подглазныя косточки, какъ у Іадогѵзкіі. Боковая линія или прерывается посреди тѣла, или доходитъ до основанія С. Задній уголъ Р слегка закругленъ. Длина до 80 милл. Окраска {по Дыбовскому): спина черновато-зеленая, бока серебристые съ радужными отливами и съ 14—16 попереч- ными, неправильно очерченными пятнами, чернаго цвѣта. Сравнительныя замѣтки. Рк. гіѵгііагіз былъ онисанъ Палласомъ изъ басс. р. Чарыша, верхняя Обь, между Змѣиногорскомъ и Барнауломъ (Бійскій у.); въ Хоо^гарЬіа Палласъ призналъ тожественность этого вида съ Рк. ркохіпиз. Я сравнивалъ гольяновъ изъ Телец- каго оз. (т. е. изъ верховьевъ Оби) съ экз. изъ Австріи и не нахожу между ними разницы; если сибирскіе современемъ будетъ сочтено нужнымъ отдѣлить отъ Рк. ркохіпиз, то они будутъ составлять во всякомъ случаѣ лишь подвидъ европейскаго гольяна. Наши гольяны изъ басс. Амура ничѣмъ не отличаются отъ обскихъ и европейскихъ; они плохо сохранены, почему я заимствую измѣренія у Дыбовскаго и изъ своей работы о байкальскихъ рыбахъ. Распространеніе. По Дыбовскому, во всѣхъ рѣкахъ Дауріи; въ низовьяхъ Амураэтотъ видъ рѣдокъ или, можетъ быть, совсѣмъ не встрѣчается (№ 7098—изъ басс. оз. Ханка ма- ленькій, плохо сохраненный экз.; можетъ быть, даже не Рк. ркохіпиз). 31. РЬохіпиз регспигиз (Раъъаб). Желтопузикъ. Ркохіпизуёізкіі ОуЪотсвкі. ѴегЬ. г.-Ь. О. Ѵиеп, XIX, 1869, р. 952 (Зееп (1. Опоп-Зузіетв: Вагавип, Виійигиіа], Па, МоЬоііотса). Ркохіпиз рсгепигия ѵаг. сіаигісиз ПуЬотсвкі. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 17 (Зееп іт Опоп- ТЬаІе). Ркохіпиз регепигиз Вег&. Апп. Миз. 2оо1. РёіегвЬ., V, 1900, р. 359 (Аг§ип № 3165, Аш^ип № 11277). Ркохіпиз регспигиз регспигиз Вег^. Апп. Мив. 2оо1. РёІегзЬ., XI (1906), 1907, р. 201 (Коіуша, Дана, Атиг, Ваікаі- Зее, Депіззеі, ОЬ, РеізсЬога, X. Оѵіпа, Ката, Пщерг). Мѣстныя названія. Озерный юлъянъ, желтопузикъ (Дыб.). (Варш. Ун.) 6077. оз. Дарасунъ (Пагазип-3., Зігот^еЬіеі й. Опоп). ОуЬотсвкі 1868 (2) (зрес. іурі Рк.деізкіг). 3165. Аргувь (Аг§ип). Поповъ 1854(3). 11277. Амгувь (Ат§ип-Е1.). Быковъ 1896, VIII (5). 10533. р. Цехеэа (Вескеп й. СЬапка-Зеев). Выст. Рыб. 1889. 13888. р. Уссури (Пззигі). Пальчевскій 1903, IX (6). 13948. Никольскъ-Уссурійскій (Кікоіяк, "ѴѴІабпѵодіок-ПізігікІ). Сюэевъ 1905, 5—6. V (2). 14491. Почихеза, притокъ Суйоува (8ігот§еЬіеій.Зи]Гип). Пальчевскій. 1907,2. V (Іоп^іі. 235 тт.). Р III 7, А III 7—8.
112 Л, БЕРГЪ. Описаніе. Тѣло сравнительно высокое, сжатое съ боковъ. Хвостовой стебель короткій п высокій. Боковая линія полная, въ передней части тѣла довольно сильно изогнута книзу, па хвостовомъ стебелькѣ идетъ посреди тѣла. Ротъ конечный, косой; вершина его па уровнѣ средины или нижней % глаза; челюсти одинаковой длины, верхняя пе выдается надъ ниж- ней. Верхній профиль головы прямой. Лобъ плоскій (у сибирскихъ иногда слегка выпуклый), пространство между ноздрями не выпуклое. Верхній край спин. и подхв. плав. выпуклый. Хвост. плав. слабо выемчатый. Глоточные зубы 2.5—4.1 (№ 11277, Амгунь). Окраска (по Дыбовскому): спина оливково-зеленая, бока золотистые, съ разсѣянными черноватыми пятнышками или точками; плавники кирпично-красноватые; брюхо желтоватое. Распространеніе. Въ бассейнѣ Амура распространенъ повсемѣстно; въ верховьяхъ (Ононъ), среднемъ (Аргунъ), нижнемъ теченіи (Амгунь, басс. Уссури). Какъ кажется, во- дится исключительно въ озерахъ. Встрѣчается и въ Никольскѣ-Уссурійскомъ. Кромѣ того распространенъ во всей Спбири начиная отъ Колымы па западъ, въ бассейнахъ Камы, Пе- чоры, Сѣв. Двины и Днѣпра. На Сахалинѣ, па восточ. склопѣ Урала и па Ср. Волгѣ обра- зуетъ подвиды: заскаііпепзіз Вег^, заЪапедегѵі АѴагр. и зіадпаііз АѴагр., въ Маньчжуріи и у Хабаровска: 31а. Ркохіпиз регспигиз тапѣзсііигісиз Вено. В Апп. Миз. 2оо1. РёіегзЪоиг^, XI (1906), 1907, р. 204 (№ 13890). 13890. Да-чу-анъ (2иЙизз 6. 8ип§агі-ЕІ.). Мягковъ 1903, VII—ѴІШ (2). 14618. устье р. Куръ у Хабаровска (Киг-ЕІ. Ъеі СЪаЪагошк). В. Солдатовъ 1908, 10. X. 1. 1. 84. Подвидъ этотъ, извѣстный пока изъ бассейна р. Сунгари и устья р. Куръ (у Хаба- ровска), отличается своими болѣе длинными грудными плав., составляющими около 77% разстоянія между основаніями Р и V. Этимъ признакомъ, а также немного болѣе высо- кими А и 1), этотъ подвидъ приближается нѣсколько къ экземплярамъ изъ Уссури и оз. Ханка, которые составляютъ переходъ между Рк. регспипіз іур. и зпЬзр. тапізскгігісиз. Длина до 115 милл.; окраска — какъ у типическихъ. Глоточные зубы 2.5—4.2. 32. Ркохіпиз сгекапохѵзкіі Руводѵвкі. Ркохіпиз сгекапогѵзкіі ВуЪоѵвкі. ѴегЪ. з.-Ъ. С. ЛѴіеп, XIX, 1869, р. 953 (8ігот§еЪіеі без Ііі-ЕІ., 2ий. 4. Опоп); Дыбовскій. Изв. Сііб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 16 (озера долины Или, притока Онова). — Варпаховскій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр.36 (потеп зес. ВуЬоѵзкі; ех рагіе, ехсі. е зупо- путіз Рк. эеізкіг), Ркохіпиз сгекапогѵзкіі сгекапогозкіі Вег§. Апп. Миз. 2оо1. РёіегзЪоиг^, XI (1906), 1907, р. 208 (Опоп). ? Ркохіпиз сгисі/ег (тгаізіапож Опытъ обзора рыбъ Росс., М., 1907, стр. 123, 128 (Тгоіізкоззатсзк, Зігот^еЬіеі й. Зеіеп^а). Мѣстныя названія. Пестрый озерный гольянъ (Дыб.). (Варш.Унив.) №6077. оз. Дарасунъ (Вагазип-8., 8ігош§еЪіеі Дез Опоп). ВуЪочѵзкі 1870 (2) (іуриз). П ІП 7, А III 7.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТПѴОЬООІА АШІВЕК8І8). 113 Описаніе (по Дыбовскому). Тѣло низкое, высота его меньше длины головы и со- ставляетъ всего 20% длины тѣла (у регспигиз не менѣе 24%). Толщина тѣла равна % его высоты. Ротъ небольшой, конечный, вершина его на уровнѣ нижней трети глаза. Че- люсти одинаковой длины. Лобъ почти плоскій. Боковая линія неполная, замѣтна только до копца грудныхъ плавниковъ. Цвѣтъ тѣла оливково-зеленый; бока покрыты небольшими, бурыми, рѣзко очерченными пятнышками. Всѣ плавники оливкового цвѣта. Длина 100 милл. Сравнительныя замѣтки. Сравнивъ типы Рк. сгекапогѵзкіі и Рк. роі^акогѵіі, я убѣдился, что Ріі.роііакоіѵіі Кеззіег, описанный изъ бассейна Балхаша и распространенный, кромѣ того, въ бассейнѣ Иссыкъ-куля, представляетъ лишь подвидъ Рк. сгекапогсзкіі. Кромѣ того недавно Рк. роЦакоті былъ отмѣченъ мною (со знакомъ вопроса) для оз. Косогола1), а также для озеръ Селеты-денгизъ Омскаго у. (1. с.) и Зайсапа. Повидимому, Рк. зігаискі АѴагр. указанный для Тюмени, близокъ къ Рк. сзекапогѵзкіі. Такимъ образомъ, видъ этотъ оказы- вается широко распространеннымъ въ Сибири п Семирѣчьѣ. Рк. дгиті Негг. изъ ТурФан- скаго оазиса есть видъ очень близкій къ Рк. сгекапогѵзкіі. Варпаховскій неправильно поставилъ Рк. деізкіі въ синонимы этого вида: Рк. іеізкіі (1869) былъ впослѣдствіи (1877) переименованъ Дыбовскимъ въ Рк. регспигиз ѵаг. сіа- игісиз (см. въ описаніи Рк. регспигиз) і слѣд. не можетъ быть синонимомъ Рк. сгекапогѵзкіі. Распространеніе. Извѣстенъ только для озеръ долины р. Или, притока Онона. 33. Ріюхіпиз Іа&оѵѵекіі Вувоѵбкі. Гольянъ. Ркохіпгіз Іадоіѵзкіі РуЬоѵгзкі. ѴегЬ. гооІ.-Ъоі. О. ЛѴіеп, XIX, 1869, р. 952, ТаГ. XV, Г. 4 (Ваигіеп, з. Ьаиб§); Дыбовскій. Иэв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О.,ѴШ, 1877, стр. 16(Опоп, Іп^осіа, оЬ. Атиг,йЪегаІ1 іп ВасЬеп).— Варпаховскій. Вѣст. Рыб., VII, 1892, стр. 133 (ХесЬеза-РІ., 8ігош§еЬіеі й,. СЬапка-8., № 8411). — Вегд. Апп. Миз. 2оо1. РёіегзЬоигд, XI (1906), 1907, р. 198; XII, 1907, р. 7 (Оепзап); XII, отчетъ, стр. 68 (8сЬап-зсЬі, ЗіготдеЪіеі 6. Зипдагі № 14105). 3161. Шилка (ЗсЬіІка). Муравьевъ 1849 (6). 3162. » » Поповъ 1854 (6). 3169. Усть-Стрѣлка (Нзі-8ігеІка). Мааск 1855 (2). 3206. Ононъ (Опоп). Ваййе 1856 (3). 3221. Амуръ у устья р. Олдо (Атпг ап йег Мйпйипд ѵоп ОИо). Максимовичъ (5). 7096—80. р. Леку (СЬапка-8ее). Ріезке 1884 (14). 8411. р. Цехеза (2ийизз б. СЬапка-8еез). Рыбопр. Выс. 1889 (4). 8859. Рипд-іипд (Когеа). Негг 1888 (2). 10646. р. Пинкана (Зігот^еЬ. сі. Нззигі). Ѳ. Буссе 1902 (5). 12728. р. Херулюнъ (Кегиіеп). И. Палибинъ 1899 (1-4-]иѵ.). 13689. р. Хоръ у Хорскаго разъѣзда (Нззигі). Пальчевскій 1903, IX (2). 13854. Амуръ у Николаевска (Атиг Ьеі Кікоіазешк). В. Бражниковъ 1902. 13857. р. Ивгода у Читы (Іпдойа Ьеі ТзсЬііа). Троицкое. Отд. 1901, 23. VI. 1) Тр. Троицкосав.-Кяхт. отд. И. Р. Г. О., VIII, в. 3 (1905), 1906, стр. 65. Зап. Фиа—Мат. Отд. 15
114 Л. БЕРГЪ. 13856. р. Дачуанъ, басс. Сунгари1) (Ба-ізсЬи-ап, ЗіготееЪ. (1. Зип^агі). Мягковъ 1903, 31. VII. 13724. Гензапъ (Севзап). ГІ. Шмидтъ 1900, 4. VI (6). 13855. Портъ Артуръ (Рогі АгіЬиг). Русановъ 1899—1900. 13798. ручей, нпад. въ бух, Горностай у Владивостока (ЛѴІЖІптозіок). II. Пальчевскій 1906, 17— 25. VI (множество). 7781. Задааіуг, Ьепа-Мйвсіип^. Випде 1885. 14105. р. Шаныпп, прит. Хайлина, басс. Муданьцзяна (8сЬавзсЬі-Г1., Хийизз й. Наіііп, ЗіготдсЬ. (ГМи-іап-кіапё ипД Зипдагі). Бай конъ 1907, VII (4). 14480. р. Санхобеэ, бухта Терней подъ 45° К (ЗапсЬоЬее-БЧ., Тегвеі-Ваі, 45° К). В. Арсеньевъ 1907, 1—5. VIII (6-+-). 14620. р. Налео, лиманъ Амура (Атиг-Ьішап). В. Солдатовъ 1908, 4. VI (4). Б ІП 7, А ІП 7, 1. 1. 90—100. Описаніе. Для этого вида характерны: удлиненное, сжатое съ боковъ тѣло, заостренная голова, боковая линія явственная до основанія хвост. плав. и рѣзкая, довольно широкая тем- ная полоса, идущая отъ задняго края глаза до основанія хв. плав. посреди тѣла. Хвостовой стебелекъ сжатый и толщина его у начала меньше высоты его (у конца). Ротъ большой, косвенный; верхняя челюсть едва выдается надъ нижней; вершина рыла нѣ- сколько выше нижняго края глаза; задній конецъ тахіііаге до вертикали передняго края глаза; задній конецъ бепіаіе до вертикали средины глаза. Лобъ плоскій. Жаберныя пе- репонки прикрѣплены подъ заднимъ краемъ ргаеорегеніиш. Боковая линія мало изогнута, иногда почти не изогнута, на хвостовомъ стебелькѣ идетъ посреди тѣла. Начало Б замѣтно позади начала V и ближе къ началу (7, чѣмъ къ концу рыла; задній конецъ Б на вертикали передняго конца Л; верхній край Б слегка закругленъ. Начало А болѣе чѣмъ вдвое ближе къ началу 7, чѣмъ къ основанію С; нижній край А прямой. V немного не хватаетъ до А. Хвост. плав. слабо выемчатый, длина его нижней лопасти болѣе длины Р. РгаеогЪііаІе не заходитъ за передній край глаза, длина его % діам. глаза; 1. зпЪогЪііаІе по длинѣ немного меньше ргаеогЪііаІе, ширина его вдвое меньше длины; задній копецъ его не заходитъ за вертикаль средины глаза; 2. зиЪогЪ. длинное, узкое, изогнутое, длина его равна діаметру глаза, оно немного заходитъ за задній край глаза; 3. знЪогЪ. меньше ргаеогЪііаІе; оно отстоитъ отъ края ргаеорегсиіиш ва длину своего продольнаго поперечника. Ноздри нахо- дятся въ замѣтномъ углубленіи. Жаберныя тычинки короткія, рѣдко сидящія, на первой дугѣ ихъ до 8. Глоточные зубы 2.4—5.2 (ДО 3221). Регііопент серебристое, то съ боль- шимъ, то съ меньшимъ количествомъ темныхъ пигментныхъ точекъ. Длина до 200 милл. Распространеніе. Въ бассейнѣ Амура этотъ гольянъ широко распространенъ, встрѣ- чаясь отъ рѣчекъ Дауріи (Ононъ, Шилка, Ингода) вплоть до лимана Амура (м. Налео), а также въ бассейнѣ Аргуни, Сунгари, Уссури и озера Ханка. Кромѣ бассейна Амура, онъ найденъ д-ромъ Бунге въ самыхъ устьяхъ Лены (Сагастырь); эти экземпляры отли- чаются очень несущественно отъ амурскихъ. Встрѣчается по восточному склону хребта Сихотэ-линя (гдѣ мѣстами образуетъ особые подвиды), въ ручьяхъ у Владивостока, въ Портъ-Артурѣ и въ Кореѣ (Гензанъ). 1) Добытъ при спускѣ воды изъ стараго тинистаго шурфа.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМПКЕХ818). 115 Ркохіпиз. Ркохіпиз Іадоіозкіі. Ркохіпиз ркохіпиз. № 18854. Ашиг Ъеі Кіко1а]етсзк. № 13689. СЬог-ЕІ. (ХиЙивз б. Пззигі.) № 8221. ОИо-ЕІ. № 3169. ПвЬ-ЗігеІка. № 7781. За^азіут. Ьеоа-Мйпсі. Ашиг. Зес. Вуѣотгвкі. № 9843. Ваікаі-Зее. Длина всего тѣла (піт) (Ь). . . .- 12В 132 158 144 130 79 95 Длина тѣла безъ хвост. плав. (2) 107 112 135 121 110 65 82 Длина головы въ °/0 длины тѣла (1/с °/0) 24.8 25.0 23.7 24.8 23.6 23.1 21.9 Діаметръ глаза въ % длины головы (с/0 %) .... 22.6 23.2 21.8 23.3 25.0 26.6 27.7 » » въ °/0 шири вы лба (‘/0 °/0) 66.6 68.4 66.6 70.0 81.2 80.0 83.3 » » въ о/0 длины рыла (г/0 %) 66.6 72.2 70.0 77.7 81.2 100.0 90.9 » » въ °/0 длинызаглазн.простр.(°Р/0 °/0) 50.0 50.0 43.7 50.0 54.2 57.1 58.9 Толщина головы въ °/0 длины головы (с/п °/0) . . . 56.6 57.1 46.8 50.0 46.1 60.0 55.5 Высота » » » » » (с/)п °/0). . . . 60.3 60.7 53.1 58.3 57.7 66.6 75.0 Длина хвост. стеб. въ % длины тѣла (1/р %). . . . 27.5 25.4 25.2 26.4 25.0 27.7 26.7 Наим. выс. хвост. стеб. въ % длины хвост. стеб. (Р/д о/0) 37.2 42.1 33.8 35.9 36.4 25.0 25.0 Высота тѣла въ о/о длины тѣла (1/н %) 21.0 21.4 — 23.1 — 21.5 20.7 Паименып. выс. тѣла въ % наиболын. (я/д %). . . 48.8 50.0 — 41.1 — 32.1 32.3 Антедорс. простр. въ °/0 длины тѣла (1/х °/0).... 52.8 52.7 52.6 53.7 53.2 53.8 53.6 Разст.отъвач.І) до сред осн.Сдлины тѣла (1]х+о %). 48.1 47.3 46.6 48.8 47.3 38.41) 35.91) Длина В въ % длины тѣла %) 9.8 10.7 9.6 10.7 10.0 10.7 9.7 Высота В » » » » (і/он %) 16.3 16.0 14.1 15.7 13.2 16.8 14.6 Длина А » » » » (^/д °/0) 10.3 9.8 9.3 9.9 10.4 10.7 9.7 Высота А » » » » (1/ан %) 13.5 12.5 11.1 12.4 13.5 16.8 14.6 Длина Р » » » » (?1р °/0) 15.9 15.2 13.3 15.7 15.0 16.8 15.8 » V » » » » (^/г %) 14.0 13.4 12.6 12.8 13.2 13.8 12.2 » Р въ о/0 разст. Р—V ........... 60.7 58.6 51.4 63.3 78.5 — 65.0 Толщина хвост. стеб. (въ началѣ) въ % дливы хвост. стеб. (Сгаззіі. рейннсиіі саиіі. іп 1од§к. е.)из, °/0). — 35.1 29.4 28.1 34.5 — 31.8 1) Постдорсальное разстояніе. — Пізіапііа ровісіогзаііз. 15*
116 Л. БЕРГЪ. Ріюхітіз. Ркохіпиз регспигиз. Ркохіпиз регспипіз тапізскигісиз. І)а-сЬи-ап§ (Зип^агі). № 13890. Ркохіпиз регспипіз тапізскигісиз. № 14618. Киг-ГІ. Ьеі СЬаЪаготѵзк. Ркохіпиз сгекапогсзкіі. Вагазип-Зее (Опоп). Туриз ѵоп СуЬотезкі. Ркохіпиз сгекапогсзкіі. КасЬ СуЬохѵзкі Опоп. № 3166. ЛѴіІиі. « РЬ. ^еізкіі» пасЬ БуЬо\ѵзкі. Опоп. № 3165. Аг^ип. № 11277. Аш^ип. Лі 13888. Пззигі. № 10533. СЬапка-8. Длина всего тѣла(Х) 117 75 92і/2 120 118 95 100 100 са. 78 102 Длина тѣла безъ хвост. влавн. (шш) (?) 102 61 79 104 99 80 93 84 65 88 Длина головы въ % длины тѣла (Ус %) 23.5 24.6 25.3 27.9 25.2 25.0 23.7 24 4 22.3 22.7 Діаметръ глаза въ °/0 дливы головы (с/0 °/0) .... 25.0 26.6 25.0 22.4 24.4 29.5 25.0 26.8 26.9 22.5 » » въ % ширивы лба (*/0 %) 63.1 80.0 76.9 72.2 61.0 85.5 68.7 68.7 80.2 75.0 » » въ о/о дливы рыла (г/0 %) 85.7 100.0 100.0 81.2 87.3 107.3 91.6 91.7 100.0 75.0 » » въ °/0 длины заглазн. вростр. (0Р/0) . 48.0 50.0 47.6 41.9 46.9 62.1 52.4 57.9 52.0 45.0 Толщина головы въ % длины головы (р/п %) . . . 64.5 63.3 57.5 62.0 60.0 55.0 63.6 56.1 50.5 50.0 Высота » » » » » (с/?п °/0) . . . 75.0 73.3 72.5 72.4 68.0 75.0 77.3 73.1 65.5 60.0 Длина хвост. стебля въ °/0 длины тѣла %) . . . 22.5 23.7 22.7 23.5 24.2 22.5 25.8 22.6 25.3 25.0 Высота » » » » » хност. стеб. (Р/^ °/0) 45.2 41.4 44.4 44.9 47.5 44.4 52.1 52.6 40.8 38.6 Наибольшая высота тѣла въ % длины тѣла ^[н %). 24.0 24.6 25.9 29.8 30.3 28.0 27.9 27.3 20.0 20.4 Наименьшая высота тѣла въ о/0 наибольшей (Л/д %). 42.8 40.0 40.0 35.5> 38.3 35.5 48.1 43.5 51.9 • 50.0 Аптедорс. вростр. въ °/0 длины тѣла ^/х %) .... 54.9 57.3 58.2 61.0 55.5 55.6 56.4 55.9 56.9 56.8 Ностдорс. » » п » » (1/у °/0) .... 34.3 36.0 32.9 33.6 32.8 35.6 35.5 33.9 33.8 36.3 Длина нъ % длины тѣла (Уд °/о) 10.3 11.1 8.8 9.6 10.6 9.3 11.8 10.7 10.0 7.9 Высота Р » » » » (Уля %) 12.7 17.2 15.8 14.9 17.1 18.0 17.2 17.8 15.0 11.3 Длина А » » » » (г/д о/о) 9.3 11.4 8.8 8.6 11.1 11.2 11.3 11.9 10.3 7.4 Высота А » » » » %) 11.2 15.5 11.4 11.5 12.1 13.7 16.1 14.3 •12.3 9.6 Длина Р » » >» » (У? %) 14.2 16.4 15.2 15.3 16.1 16.2 17.7 16.6 14.6 12.5 » V » » ч » (г/у <у0) 11.7 13.1 12.0 12.5 14.1 16.2 16.1 14.3 12.3 10.2 » Р нъ % разст. Р— V 55.8 — 60.0 52.4 65.3 65.0 76.7 73.7 46.3 — Толщина хвост. стеб. (въ началѣ) въ % дливы хвост. стеб. (Сгаззіі. рей. саиД іп % е]из ІопёНид.) . . 39.5 — 25.0 32.2 35.4 33.3 35.4 39.0 19.4 —
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСТПТОЬОСІІА АМНКЕК818). 117 25. Миз Нескеъ. Ісіиз Нескеі. АЬЬіШ. и. ВезсЬг. ЕізсЬ. Зугіепз іп Киззе^ег’з Кеізе, I, 8іиіі§агі, 1843, р. 1037 {ісіиз). Глоточные зубы въ два ряда 3.5—5.3, зубы вытянутые въ крючекъ (б. гаріаіогіі). Боковая линія полная, чешуя средней величины (49—60 [61]). Въ остальномъ какъ Ъеи- сізсиз Сиѵ. Въ спинномъ плав. 7—8 (9), въ подхвостовомъ 9—11 (12) вѣтвистыхъ лучей. Жаберныхъ тычинокъ 10—13. Въ этомъ родѣ всего 3 вида, очень близкихъ другъ къ другу и различающихся главнымъ образомъ по величинѣ чешуи: 1) I. ісіиз (Ь.) (=/. теіапоіиз апсі.): Ср. и Вост. Европа и Сибирь, 1. 1. 55 — 60 г), 2) I. охгапиз Кеззіег. Бассейнъ Аральскаго м., 1. 1. 52—54, 3) I. гѵаіескіі І)уЪ. Бассейнъ Амура и пѣк. внутр. оз. сѣв. Маньчжуріи, о. Сахалинъ, 1. 1. 49 — 53. 34. Ісіиз хѵаіескіі Бувохѵзкі. Чебакъ. Сургіпиз ісІЬагиз (поп Ь.) Пеог^і. Кеізе, I, 1775, р. 355 (КегізсЬіпзк). Сургіпиз Іасизігіз Раііаз (ех рагіе). 2оо§г.Козз.-Аз., III, 1811, р.315 (ріппа (Іогзі гасііогитіп ипісо Опопепзі 8). — Маакъ. Пут. Усури, I, 1861, стр. 198 (Амуръ; Уссури не часто). Сургіпиз гиіііиз Раііаз (ех рагіе). 2оо§г. Козз-Азіаі., III, р. 317 («іп Паѵигіа зітіііітит різсет оЬііег оЬзег- ѵаѵі, зеі ап^изііогет, ігісЗе ріппіздие іпГегіогіЪив сагтіпеі соіогіэ, йогзаіі гиівзсепіе, гасіііз ріппае апі 11 еі аррепйісиіо іепиі»). Ісіиз иаіескіі ПуЬо^зкі. ѴегЬ. яооІ.-Ьоі. Пез. ТѴіеп, XIX, 1869, р. 953, ТаГ. XVI, Е. 5 (Опоп, Іп§о(1а Ьаи6§; 1. 1. 49—50). — Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 15 (вся система Амура). — Герценштейнъ и Варпаховскій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 33 (Опоп, Нззигі, Ашиг; № 3177, 3186—9, 3213). Іеисізсиз/атпиті Еотѵіег. Ргос. Асай. Хаі. 8с. РЬіІасІ. (1899), 1900, р. 179 (Таог-В., Ьаз. оГ Зип^агі, Паіаі-пог; 1.1. 50, ІееіЬ 3.5—5.3). Нетісиіігеііа зоідаіоѵі Хікоізкі. Апп. Миз. 2оо1. РёіегзЬ., VIII, 1903, р. 361 (оз. Хунту-норъ, къ ю. в. отъ Бупръ-нора, внутр. басс.; № 12790; ]иѵ.). Ісіиз іѵаіескіі Бергъ. Рыбы Туркестана, 1905, стр. 142, 148 (ЗасЬаІіп, р. Тымь, № 8477); Ежег. Зоол. М. Ак. Н. XII, отчетъ, стр. 68 (Ми-іап-кіап^ № 14080). Мѣстныя названія. Русск. чебакъ, бурят. гелаіене, гиляк. мыкыкъ, гольды кіенфу, маньчжуры бейбхіауза (Дыб.); ходзевы ярхд (Маакъ)2). 3177. устье р. Онона (Опоп-Е1.). Мааск 1855. 3186,7. » р. Уссури (ІІззигі-ЕІ.). ЗсЬгепск 1855 (4). 3188,9. Амуръ (Ашиг). ВсЬгепск 1855 (2). 3213. Уссури (Пззигі). Ка<і(1е 1856 (2). 7047. Шилка (ЗсЬіІка). Муравьевъ 1849. 8477. устье р. Тымь (ЗасЬаІіп, Тут-Мйпс[ип§). Поляковъ 1883 (2). 1) Въ Музеѣ Академіи самые восточные экземпляры происходитъ изъ бассейна Левы (№ 5721 Вилюй у Ви- люйска, Маакъ 1854); ср. Маакъ. Вилюйскін окр., II, 1886, стр. 176: Лунха, Лена, Вилюй до Вилюйска). По РаІІаз’у «іп ЗіЬегіа ігапзіепепзі йейсеге ѵібеіиг» (Хоо&г. III, р. 316). 2) По Дыбовскому этимъ именемъ гольды назы- ваютъ ЗпигодоЪіо.
118 Л. ВЕРГЪ. 8814. Ононъ (Опои). Ваййе 1861 (2). 8815. Нерчинскъ (ИегібсЬіпвк). Мааск 1855 (2). 10652. Уссури (Оѳвигі). Быковъ 1894, 28. VI (3). 12713. Аргунъ (Аг^ип). Солдатовъ 1899. 12714—5. Тахиръ, бл. Ханъ-табанъ-сумэ. Солдатовъ 1899, 15—17. VII. 12716. Уссури (Пввпгі). Читинск. Музей 1899. 13681. » » Пальчевскій 1903, IX. 13681, 13790. Уссури (Пввпгі) у пос. Трехъ-Святит. Пальчевскій 1904, 5—6. IX (2). 13688. Уссури (Пввпгі) у ст. Вяземской. Пальчевскій 1904 (6). 13770. р. Поронай (Роговаі-П., ЗасЬаІіп). Шмидтъ 1901, б. VIII (3). 13791. р. Ср.-Седьмая, въ 21/2 в. отъ ст. Вяземской. Пальчевскій 1903, 15. IX. 13851. оз. Члн (ТзсЬЦа-8. Ъеі Кіко1а]еѵгзк). Бражниковъ 1902, 2—4. VIII (6). 13849. м. Озерпахъ (Атпг-Ьішап). Бражниковъ 1902, 11. VII (3). 13852. р. Каира у Николаевска (Катга-П. Ъеі ЫікоІа]е^вк). Бражниковъ 1901, VI. 13850. бухта Пуиръ (Риіг-Ваі). Бражниковъ 1902, 17. VII (2). 12790. оз. Хунту-норъ, ю.-в. отъ Буиръ-нора, виутр. басс. (Іппег. Вескеп, 8.-Е. ѵоп Впіг-пог). Сол- датовъ 1899 (типъ НетісиІігеИа зоі&аіоѵі Кік.). 13843. Амуръ у Николаевска (Кікоіаіеѵзк). Бражниковъ 1902, VIII ^пѵ.). 14080. Мудань-цзянъ (Ми-Іап-кіап^, 2иЯивз Й. Зии^агі). Бай конъ 1907, 1—2. VI (2). Г III 7, А III 10—11 9, 1. 1. 49^^53 (54) (55). Описаніе. Въ пластическихъ признакахъ почти нѣтъ отличій отъ сибирскаго язя 1 2), по чешуя нѣсколько крупнѣе и боковая линія при началѣ хвостового стебля идетъ надъ 2—2% рядами чешуй (на самомъ хвост. стеблѣ надъ Р/2 рядами), тогда какъ у I. ісіиз надъ З1/^ Ротъ конечный, нижняя челюсть съ небольшимъ бугоркомъ. Вершина рта на уровнѣ около средины глаза. Конецъ тахіііаге на вертикали передняго края глаза. РгаеогЬііаІе касается глаза, не заходитъ за вертикаль передняго края его, четыреугольное, длина и ширина его больше полудіаметра глаза. 1. зиЬогЫЫе узкое, ширина его равна полу- діаметру зрачка, длина чуть больше У2 д. глаза, задній конецъ почти до вертикали сре- дины глаза. 2. зпЬогЬііаІе длиннѣе и шире 1-го, оно заходитъ за вертикаль задняго края глаза, длина его равна діам. глаза, ширина у задняго конца почти=діам. зрачка. 3. зиЬогЪ. широкое, больше ргаеогЬіі.; высота его=3/4 діам. глаза. Спина за затылкомъ довольно равномѣрно подымается. Начало усѣченнаго Б чуть позади основанія V. Начало усѣчен- наго А позади вертикали конца Б. Р не хватаетъ до начала И, V не достигаетъ апиз. Брюхо за брюшными плавн. сжатое. Жаберныя перепонки прикрѣплены подъ заднимъ краемъ ргаеорегспіпт. Жаберныя тычинки на первой дугѣ числомъ около 10, двурогія. Достигаетъ меньшей длины, чѣмъ европейскіе, именно до 300 милл. (по Дыбовскому). Окраска тѣла однообразно серебристая, спина не бываетъ темной, какъ у европейскихъ язей. Пигментная точки на чешуяхъ слабо выражены. Распространеніе. Весь бассейнъ Амура, начиная отъ верховьевъ и вплоть до лимана. Сахалинъ. Весьма обыкновененъ повсюду. 1) Чаще 10. 1 обыкновенно 1.9—2.0, а у I. гѵаіескіі меньше, обыкно- 2) Отношеніе ширины лба къ діаметру глаза у І.гЛиз | венно 11І2.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМБКЕК8І8). 119 1(1118. Ісіиз іѵаіескіі. 1ЙМ5 ісіиз. № 13849. Озерпахъ. Ьішап сіев Ашиг. № 13790. Цзвагі. № 8815. КегіэсЬіпвк. № 13849. Озерпахъ. Ьітап Дев Атиг. № 8477. ЗасЬаІіп. № 12537. Ваіка1-8ее. Длина всего тѣла (тт) (X) 265 215 270 214 265 213 Длина тѣла (1) 225 183 234 184 224 177 Боковая линія (Іів. Іаі.) 52?52 4 52-9)5 4 53^50 4 54?53 4 49? 60-^61 41/» Длина головы въ длввѣ тѣла (9с) 4.24 4.36 4.50 4.38 4.39 4.16 Высота и въ длинѣ головы (с/т) 1.23 1.35 1.36 1.31 1.26 1.31 Толщина » » » » (с/п) 1.82 1.68 1.85 1.75 1.82 1.70 Діаметръ глаза въ длинѣ головы (с/0) 4.6 4.4 4.3 4.4 4.6 4.47 » » въ ширинѣ лба (1"/0) 1.65 1.58 1.42 1.47 1.50 1.89 » » въ длинѣ рыла (г/0) 1.48 1.42 1.21 1.26 1.17 1.47 » » въ заглазвичн. простр. . 2.43 2.21 2.16 2.26 2.23 2.31 Автедорсальн. разст. въ длинѣ тѣла (9д?) 1.87 1.93 2.00 2.00 1.93 1.90 Постдорсальн. » » » » (9з,) 2.77 2.61 2.57 2.52 2.65 2.72 Длина хвост. стебля въ дл. тѣла (1/р) 5.0 4.6 4.8 4.65 4.5 5.0 » » » превосх. наим. выс. тѣла (Р/д). 1.88 2.00 2.00 2.05 2.13 1.77 Наиболып. высота тѣла въ длинѣ тѣла (9я) .... 4.1 3.8 3.86 3.8 3.3 3.44 » » превосх. ваим. (я/д) 2.27 2.42 2.47 2.46 2.89 2.57 Длина I) въ дливѣ тѣла (9я) 9.5 9.1 — 8.7 8.8 9.3 Высота Т) » » » (1]он) 5.8 5.9 — 5.9 5.5 5.9 Длина А » » » (9д) 7.9 8.3 — 8.3 8.0 8.0 Высота А » » » (9ая) 7.5 7.0 — — 7.1 7.2 Длина Р » » » (9р) 5.6 Э-.7 — 6.0 5.8 5.6 » V » » » (9?) 6.7 6.9 — 6.8 7.0 6.1 Длина Р въ промежут. (іп (іівіапііа) Р— V 1.37 1.33 — 1.44 1.33 1.44 » V » » (» » ) V—А... 1.45 1.39 — 1.50 1.46 -1.38
120 Л. БЕРГЪ. 26. Сѣепорііагуп^ойоп Зтешвлсішев. СіепорІіагупдоЛоп ЗіеіпйасЬиег. ѴегЬ. гооІ.-Ьоі. Сез. 'ѴѴіеп, XVI, 1866, р. 782 ^ѣіісерз — ісіеііа). Ргізііосіоп БуЬо>ѵвкі. Изв. Сиб. Отд. Геогр. О., VIII, 1877, стр. 26 (зіетіопоѵіі = ісіеііа). Глоточные зубы двурядные 4.1(2)—2(1).5(4), вѣнчики ихъ сильно сжатые съ боковъ и бока рѣзко складчатые; на жевательной поверхности продольная бороздка. Чешуя сред- ней величины (40—45). Регііопеит — бурое (почти черное). Въ остальномъ — какъ Ъеисізсиз. Очень близокъ къ р. Зсагсііпіиз Вопар., отъ котораго отличается нѣсколько иной Формой вѣнчиковъ зубовъ (которые у 8сагй. на бокахъ не складчаты, а лишь зазубрены на жевательной поверхности и лишены продольной бороздки), несжатымъ брюхомъ позади основанія К, темнымъ регііопеит, болѣе длиннымъ кишечнымъ каналомъ. Всего 1 видъ въ Вост. Азіи: 35. СѣепорЬагуп^осІоп ісіеііа (Ѵаъекоіекиев). Амуръ. Ъеисізсиз іИеТІа Ѵаіепсіеппез. Нізі. паі. роізз., ХѴШ, 1844, р.362 (СЬіпе). — КісЬагйзоп. Кер. 15-іЬ тееііп^ Вгіі. Аззос. айѵ. 8с., (1845), Ьопйоп, 1846, р. 297 (Сапіоп). Ъеисізсиз ізсігіііепзіз Вазі1е\ѵзку. К Мёт. 8ос. №аі. Мозсои, X, 1855, р. 233 (зіпиз ТзсЬіііепвіз, гагіиз адиіз іп еит іепДепііЬиз; МапізсЬигіа). Сіепоркагупдосіоп Іаіісерз ЗіеіпДасЬпег, 1. с., 1866, р. 782 (Ноп^коп^). Сіепорііагупдойоп ісіеііиз СгйпіЬег. Саіаі. йзЬез, VII, 1868, р. 261 (СЬіпа). — Апп. Ма&. №аі. Ніві. (4), XII, 1873, р. 247 (8Ьап§Ьаі). — Реіегз. МопаізЬег. Ак. Вегііп (1880), 1881, р. 926 (Ноп^коп^). Ъеисізсиз ісіеііиз ВІеекег. ѴегЬ. Ѵеіеп. Акай. Атзіегйат, XII, 1871, р. 47; ТаЕ X, Г. 2 (Тап»-ізе-кіап§). Ргізііосіоѣ зіетіопоѵіі Дыбовскій, 1. с., 1877, стр. 26 (Ашиг, ІТззигі, Зип^аізсЬі, СЬапка). СіепорІіагупдоЛоп ісіеііиз КАгоІі. Тегшёзг. Еиз., V, 1882, р. 180 (Мш^ро). — Герценштейнъ п Варпахов- скій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 36 (Амуръ, № 5509). — Логйап апй Еѵегтапп. Ргос. Пп. 8і. Хаі. Миз., XXV, 1902, р. 322 (Еогтоза). Мѣстныя названія. У русскихъ амуръ, амуръ-рыба, у гольдовъ курой (Дыб.), у Хабаровска кора (Солдатовъ), у маньчжуровъ сауга (Дыбовскій), у китайцевъ хой-юй (Базилевскій). 5509. Амуръ (Атиг). Мааск 1855. 10653. Уссури у ст. Козловской (ІТззигі Ьеі Коз1оѵгзка,]’а). Быковъ, 1894, 24. VI. 13786. Уссури, ниже устья р.Хоръ (ІТззигі, ипіегЬаІЬ Дег СЬог-Мйпйипе). Пальчевскій 1904,6.ІХ. В III 7, А III 8, 1. 1. 43 45. *) о Описаніе. Лобъ очень широкій. Ротъ полунижній. Начало закругленнаго В нѣсколько впереди основанія V. Задній уголъ рта приходится на вертикали передняго края глаза. Тѣло удлиненное, не сжатое сбоковъ; спина предъ В и брюхо за основаніемъ К не сжаты, V далеко не хватаетъ до апиз. А закругленъ. Орегсиіиш съ радіальными полосками. Система головныхъ каналовъ у большихъ экз. сильно развита. Боковая линія идетъ посреди хвосто- 1) У китайскихъ экз. I, 1. 40—41, во это, вѣроятно, оттого, что изслѣдовались лишь мелкіе экземпляры.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНѴОЬООІА АМНКЕЫ8І8). 121 вого стебля. Жаберныя тычинки короткія, рѣдкія, числомъ около 12. Глот. зубы 2.5—4.2 (№ 10653). Отношенія см. въ таблицѣ на стр. 121. Достигаетъ значительной длины: нашъ набитый экз. № 5509 имѣетъ 920 шш. Распространеніе. Гонконгъ, Кантонъ, Фу-чжоу (№ 6759, Поляковъ 1884), Формоза, Шанхай, Янъ-цзы-цзянъ, басс.Пей-хо, басс. Амура. Судя по словамъ Базилевскаго, водится и въ морѣ, въ Печилійскомъ заливѣ. Въ бассейнѣ Амура, по Дыбовскому, распространенъ въ среднемъ и нижнемъ теченіи Амура, въ р. Уссури, Сунгари и въ озерѣ Ханка, по разска- замъ, попадается всего чаще въ р. Сунгари, откуда зимою маньчжуры привозятъ его въ Бла- говѣщенскъ. Вѣситъ 10—15 Фунтовъ. Объ образѣ жизни этой интересной рыбы ничего не- извѣстно. Цвѣтъ тѣла у живыхъ экземпляровъ (ио Дыбовскому), какъ у сазана, съ тѣмъ отличіемъ, что бока тѣла свѣтлѣе, съ едва замѣтнымъ золотистымъ отливомъ. Спина и го- лова темно-оливковыя съ металлическимъ блескомъ. Всѣ плавники окрашены въ болѣе или менѣе густой сѣро-оливковый цвѣтъ (у спиртовыхъ экз. всѣ плаввики совершенно черные). Радужина золотистая съ мѣдно-краснымъ оттѣнкомъ. Основаніе каждой чешуи бурое. Сіепоркагупдосіоп ійёііа. № 6759. Б'и-ізсЬои. № 13786. Пззигі. 5ес. ВуЪо'П'экі. Длина всего тѣла (тш) (X) -* 450 800 655 640 Длина тѣла безъ С (?) 380 675 565 557 Длина головы въ длинѣ тѣла (*/с) 4.06 4.27 4.55 4.32 Высота головы въ длинѣ головы (с/?п) 1.30 1.37 1.29 1.35 Толщина » » » » (с/п) 1.46 1.58 1.50 1.50 Діаметръ глаза въ длинѣ головы (°/0) • • • • 6.7 9.3 7.5 7.6 » » въ длинѣ рыла (г/0) 2.4 2.6 2.6 2.5 » » въ заглазн. простр. (°Р]0) 3.6 5.8 4.3 4.3 » » въ ширинѣ лба (г/0) 3.5 4.0 4.0 4.0 Длина хвост. стебля въ длинѣ тѣла (*/р) 5.8 5.4 5.4 5.6 Высота хвоста въ длинѣ хвост. стеб. (Р/л) 1.41 1.60 1.42 1.39 Наибольшая высота тѣла въ длинѣ тѣла (^/д) 4.8 4.3 3.8 4.1 п » » превосх. наименьш. (Я/д). . . .... 1.8 2.0 2.0 1.9 Длина въ длинѣ тѣла (^д) • 9.7 9.2 10.1 9.8 Высота I) » » » (І/ян) ............ 5.9 5.9 6.1 5.2 Длина А » » » (*/а) 12.6 10.2 11.1 11.8 Высота А » » » С/ан) 7.4 7.5 8.3 7.7 Длина Р » » » (1/р) ............. 5.6 5.0 5.4 5.1 » V » » » (^/ѵ) 6.8 6.6 6.6 ’ 6.7 Длина Р въ промеж. (іп бізіапііа) Р—V 1.44 1.41 — — Антедорсальное простр. превосх. постдорсальн. . . .... 1.23 1.12 1.27 1.22 Зап. Фяз.-Мат, Отд. 16
122 Л. ВЕРГЪ. 27. Рзѳисіазріиз Пуво^вкі. Рвешкиріия ВуЬоѵѵакі. ѴегЬ. яооІ.-ЪоІ. Оезеіі. "ѴѴіеп, XIX, 1869, р. 953 Церіосеркаіиз). — Герценштейнъ и Варпаховскій. Тр. СПб. О. Е. XVII, 1877, стр. 33. — Вег^. Апп. Миз. 2оо1. РёіегзЪ., X (1905), 1907, р. 328. Тѣло удлиненное, сжатое съ боковъ, покрытое мелкой чешуей, 90—100 въ боковой линіи. Боковая линія изогнута книзу, на хвостовомъ стебелькѣ идетъ посреди тѣла. Голова клиновидная, сплющенная, высота ея посреди глазъ меньше толщины или равна толщинѣ въ этомъ мѣстѣ. Ротъ конечный, широкій, нижняя челюсть съ неболь- шимъ бугоркомъ, выдается надъ верхней. Задній конецъ бепіаіе не заходитъ за вертикаль средины глаза. Усиковъ пѣтъ. Махіііаге не заходитъ за передній край глаза. Губы тонкія, нижняя прервана у симФизпса. РгаеогЬііаІе большое, касается глаза, но не заходитъ за его передній край, 1-е виЬогЪііаІе узкое, длинное, 2. и 3. широкія. РобіогЪйаІе не хватаетъ до края ргаеорегсиіпш на разстояніе равное своему продольному діаметру. Жаберныя пере- понки прикрѣплены позади вертикали задняго края глазъ, чуть впереди задняго края ргае- орегспіиш. Брюхо округлое, безъ киля. Жаберныя тычинки короткія, малочисленныя, рѣдкія (около 10). Спинной плавникъ короткій, съ 6—7 вѣтв. лучами, безъ колючки, отне- сенъ кзади, его начало гораздо ближе къ основанію хвостового, чѣмъ къ концу рыла, не- много позади основанія брюшныхъ; подйвостовой умѣренный, съ 8—9 вѣтв. лучами, безъ колючки, позади вертикали конца спинного, его основаніе немного ближе къ началу брюш- ныхъ, чѣмъ къ основанію хвостового. Глоточные зубы двурядпые, 2.4—4.2 г), цилин- дрическіе, вытянутые въ слабый крючекъ. Кишечный каналъ короткій. Регііопешп сере- бристое. 1 видъ Р. Іеріосеркаіиз (РаІІ.) въ бассейнѣ Амура. Родъ этотъ очень близокъ къ р. Ъегісізсиз Спѵіег (—Вциаііиз Вонар.), отъ котораго отличается 1) уплощенной головой, толщина которой посреди глазъ больше высоты здѣсь, тогда какъ у Реисізсиз обратныя отношенія, 2) закругленнымъ (за К) брюхомъ, тогда какъ у Реисізсиз брюхо за V сжато (хотя и безъ киля). Можетъ быть, Рзеи&азріиз не заслужи- ваетъ даже выдѣленія въ особый, отдѣльный отъ Ілисізсиз, родъ. Что касается рода Ѳііа Ваігсі & Сігагб, то судя по словамъ Логбап & Еѵегшапп’а (ГізЬ. X. Аінег. I, 1896, р. 226), родъ этотъ едвали отличимъ отъ Ъеисгзсиз Спѵ. (= 8диа- Іиіз Воп.); чешуя у него мелкая (80—98), но отъ РзеиЛазргиз онъ отличается невыдаю- щейся нижней челюстью и темнымъ регііопеиін. Глоточные зубы у Ѳііа: 2.5—4.2; рас- пространенъ онъ въ западныхъ штатахъ, и именно въ бассейнѣ р. Колорадо. 1) По Ды бов скому (1877) бываетъ ивогда 2.5—4.2, I на лѣвой кости 5 зубовъ, по 5-ый былъ совершенно за- но я такого числа не находилъ; однажды мнѣ попалось | чаточный.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (1СПТНѴОБООІА АМИЕЕЫ8І8). 123 РзсгиНазрігіз, несомнѣнно, родственъ оригинальной рыбѣ изъ Янъ-цзы-цзлна, опи- санной Блеекеромъ подъ именемъ ІлісіоЬгата іуриз *), по у нея глоточные зубы одно- рядные: 4—4; относительно рода ІлісіоЪгата Віеекег замѣчаетъ «іі езі ѵоізіп би ^епге Азріиз». По общему ІіаЪііиз’у Рзеи^азріиз очень похожъ на Азріиз езосіпиз Кеззіег изъ Аму-дарьи а). Какъ я теперь убѣдился, послѣдній видъ нельзя оставить въ родѣ Азріиз, отъ котораго опъ отличается существенно; напротивъ, онъ ближе къ Реисізсиз, но отли- чается и отъ него, и отъ Рзеисіазріиз; я его выдѣлилъ въ особый родъ Азріоіисіиз 3). 36. Рзешіазріиз ІерѣосерЬаіиз (Раъьаз). Красноперъ. Сургіпиз Ісріосерііаіиз Раііаз. Веізе, ІП, 1776, р. 703, 207 (Паигіа; Опоп).— Сеог^і. Кеізе, I, 1775, р. 356 (ХегізсЪіпзк, ЗсЬіІка). — Раііаз. X. Асі. Асай. Реігор., I, 1787, р. 357, ТаЬ. XI, Г. 10 (Іпдойа, Опоп); Хоо^г. Возз.-Аз., III, 1811, р. 312 (Опоп, Іп§о<іа)4). — Маакъ. Путеш. по Усури, I, 1861, стр. 197 (ЗипдаізсЬа). Ъеисізсиз (бгііа) Іеріосерііаіиз (хйпіЬег. Саі. Еізк., ѴІП, 1868, р. 242 (зес. Раііаз). Азріиз Ісріосерііаіиз ОуЬотгзкі. Сургіп. Ьіѵіапйз, 1862, р. 173 (зес. Раіі.). Рзеисіазріиз Ісріосерііаіиз ПуЪо'ѵгзкі. ѴегЬ. гооІ-Ьоі. Оез. 5Ѵіеп, XIX, р. 953, ТаГ. XVI, Еі§. 6 (Опоп, Іп^ойа); Дыбовскій. Изн. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 14 (весь Амуръ). — Герценштейнъ и Варпаховскій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 33, фиг. 3 (Атиг рг. Оптоі, Куги; ЕІ. Зігеіка, СЬіпдап; № 5357—8, 5363-4, 6120—1, 6229). — ГотНег. Ргос. Ас. Хаі. 8с. РЬіІай. (1899) 1900, р. 180 (Таог-Ііо, ігіЬ. оГ 8пп§агі). — Бергъ. Рыбы Туркестана, 1905, стр. 149 (р. Херулюнъ, № 12680). — Вег§. Апп. Миз. Хооі. РёіегзЬ. X (1905), 1907, р. 328; XII, отчетъ, стр. 68 (Ми-іап- кіап§ № 14081). Мѣстныя названія. Русс. красноперъ, бурят. уланхулъ, гольфа суніада, маньчж. хуни-базау, гиляки колъ (Дыбовскій), кит. хузба-сауза (Маакъ), ольча и гольды сова и суа (Шревкъ). 5357—8. Даурія (Паигіа). Седаконъ. 5363. Онмой .(Оптоі, Ппі. Атиг). ЗсЬгепск 1855.. 5364. р. Стрѣлка (8іге1ка-Е1.). Поповъ 1854. 6120. Куги? Ваййе 1856. 6121. Хинганъ (СЫп^ап, Зігот&еЬіеі й. Вигез'а). ВасНе 1858. 6228. р. Ононъ (Опоп). Ваййе 1856 (2). 6229. Бурея (Виге]а-Г1.). Ваййе 1858 (3). 12515. оз. Хавка, устье ЛеФу (СЬапка-8.). Пальчевскій 1902. 12677. Монголія (Моп^оііеп). Солдатовъ 1899. 12678. р. Халха (СЬаІсЪа-ГІ.). Солдатовъ 1899, VIII. 12679—80. р. Херулюпъ (КегиІеп-ЕІ.). Палибинъ 1899. 13678. р. Уссури ниже уст. Хора (Пззигі). Пальчевскій 1904, IX. 13858. оз. Чля (ТзсЫ)а-З., Ьеі Хікоіазечѵзк). Бражниковъ 1902, 2—4. ѴШ (4). 1) Кесслеръ. Рыбы (Пут. въ Туркестанъ Фед- ченко), 1874, стр. 28, таб.Ѵ, фиг. 18; Бергъ. Рыбы Тур- кестана, 1905, стр. 157. 2) Подробности см. въ моей статьѣ пъ Апп. Миз. РёіегзЬ., X, р. 328. 3) Віеекег. ѴегЬ. АкасІ.'ѴѴеі. Ашзі., XI, 1871, р. 51, Т. I, Г. 2, также Хейег. ТуйзсЬг. Иіег., IV, 1873, р. 89 [= Ъ. тасгосерііаіа (Ьасерёйе)]: В II 8, А III 11, ]. 1. 120. 4) «Іп Опопе еі Іпдойа й. Ггециепз. Зішііііисіо поіа- Ьіііз сит ргаесейепіе (Сургіпиз гарах), зей -іп сііегіогі- Ьиз ЗіЪегіае йеезі, иі ізіс іп Йиѵііз ігапзигаІепзіЬиз.»
124 Л. БЕРГЪ. 13884. Амуръ у Николаевска (Атиг Ъеі Иіко1а]‘е^ѵбк). Бражниковъ 1902 (2). 14081. р. Мудань-цзяпъ (Ми-Іап-кіап^, Еийизэ д.8ип§агі). Байковъ 1907, 1—2. VI. 14629. м. Налео (Каіео-Кар іт Атиг-Ьітап). Солдатовъ 1908, 20. VI (]иѵ.). Б III 6—7, А III 8—9, 1. 1. 91^^102.») № 12680. № 13678. Рзеисіазріиз Іеріосерііаіиз. Кегиіеп. Нвбигъ Длина всего тѣла съ хвост. плав. (шш) (І) 640 540 Длина тѣла безъ хвост. плав. (7) 555 480 Боковая линія (Іів. Іаі.) 94—94 ѵ*эу2 94^98 Длива головы въ длинѣ тѣла (9с) 3.88 3.78 Высота головы въ дливѣ головы (с/,п) 1.88 2.01 Толщина » » » » (с/п) 2.55 2.11 Діаметръ глаза въ длинѣ головы (с/0) 8.0 9.0 » » въ ширинѣ лба (%) - 1.66 2.0 » » въ длинѣ рыла (г/0) 2.4 2.8 » » въ заглазвич. простр. (°Р/0) 4.8 5.1 Автедорс. простр. преносх. постдорс. (х/у} 1.59 1.58 Длина хвост. стебля въ длинѣ тѣла (7р) 5.5 5.7 » » » провосх. наим. выс. тѣла (*/л) 1.82 1.77 Наибольшая выс. тѣла въ дливѣ тѣла (1/н). 4.9 4.6 » » » превосход. наимевьш. (#/д) 2.04 2.19 Длина Т) въ длинѣ тѣла (9р) 11.3 10.9 Высота I) » » » (^/рл) 7.0 6.8 Длина А » » » (*/д) 11.5 10.4 Высота А » » » (1/ан) 9.5 8.7 Длина Р » » » (^р) 7.8 7.3 » V » » » 8.3 7.8 Длина Р въ проыеж. (іп бізіапііа) Р—V . 2.1 2.0 » V » » (» » ) V—А ................. 1.8 1.66 1) По моимъ даннымъ, во Дыбовскому и Варпаховскому.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСВТВѴОЬОСІА АМНКЕК8І8). 125 Описаніе. Голова плоская, заостренная. Махіііаге у маленькихъ экз. доходитъ до вер- тикали ноздрей, у большихъ до вертикали передняго края глаза. Вершина рыла у малень- кихъ на уровнѣ средины глаза, у большихъ на уровнѣ верхняго края глаза. Лобъ выпук- лый. Хвостовой плав. не очень сильно выемчатый. Жаберныхъ тычинокъ 8—10. Ргае- огЬііаІе большое, длинная ось его расположена по длинѣ головы, задній край его не захо- дитъ за вертикаль передняго края глаза; первое зпЬогЬИаІе длинное и очень узкое; оно на- чинается нѣсколько впереди вертикали передняго края глаза или па этой вертикали и кон- чается не доходя вертикали задняго края глаза, 2. и 3. зпЪогЫіаІіа широкія; 3-е — у большихъ экз. по длинѣ не меньше ргаеогЬііаІе. Окраска (по Палласу): спинной плав. темноватый, остальные, особенно подхвостовой, красные; хвостовой темно-красный. Длина до 640 милл. Распространеніе. Весь бассейнъ Амура: Ононъ, Ингода, Шилка, Амуръ вплоть до лимана, бассейнъ Аргуни (р. Халха, Херулюнъ), Сунгари, Уссури съ оз. Ханка. По словамъ г. Крюкова встрѣчается въ Забайкальѣ преимущественно въ Шилкѣ, а въ Ононѣ и Ар- гуни рѣдко; достигаетъ вѣсу до 6 Фун. 28. Орзагіісііѣііуз Въеекен. Орзатііскіііуз Віеекег. Ѵега1а§. еп Мейейеі. К. Акай. ^Ѵеіепзск. Атзіегйат, XV, 1863, р. 263; Аііаа ісІііЬ. III, Сургіпз, 1863, р. 28 — Логйап & РотНег. Ргос. Ѵп. 8і. Ыаі. Миз., XXVI, 1903, р. 855. Тѣло удлиненно-овальное. Чешуя средней величины (44—50). Ротъ конечный, косой, большой, углы его доходятъ или заходятъ за вертикаль передняго края глаза. Задній ко- нецъ бепіаіе доходитъ до вертикали задняго края глаза. Ргаешахіііаге съ выемкой, въ ко- торую входитъ весьма сильный бугорокъ на нижней челюсти; по обѣ стороны этого бугорка на нижней челюсти замѣтная выемка; на верхней челюсти этимъ выемкамъ соотвѣтствуютъ выступы. Усиковъ нѣтъ; губы слабо развиты. Глоточные зубы трехрядные 5.4.2—2.4.5 или 5.4.2—2.4.4, цилиндрическіе, загнутые въ слабый крючекъ. Жаберныя щели большія, жаберныя перепонки прикрѣплены подъ вертикалью средины глаза. Жаберныя тычинки короткія, рѣдкія. Подглазныя косточки широкія. 1-е зпЬогЬііаІе шире въ поперечномъ на- правленіи, чѣмъ въ продольномъ; задній конецъ его доходитъ до вертикали средины глаза; 2-е зпЪ. значительно больше перваго, его поперечное протяженіе равно діаметру глаза, продольное больше діаметра глаза, оно покрываетъ значительную часть щеки, такъ что свободной остается немного большая часть, чѣмъ покрытая имъ. 3-е зпЪ. по величинѣ немного больше 1-го. Спинной плавникъ короткій (7 вѣтв. лучей), безъ колючки, надъ основаніемъ брюшныхъ. Подхвостовой короткій (9—19 вѣтв. лучей), начинается за концомъ И, у поло- возрѣлыхъ самцовъ передніе лучи его сильно удлинены. Основаніе А ближе къ началу V, чѣмъ къ С. Регііопешп серебристое. Брюхо безъ киля. 1 видъ: О. ипсігозігіз (8сЫе^е1) въ Японіи, Янъ-цзы-цзянѣ, Ляо-хэ, Кореѣ, южныхъ притокахъ Амура.
126 Л. БЕРГЪ. 37. Орзагіісііѣііуз ипсігозѣгіз (Зоньеоеб). Ъеисізсиз ипсігозігіз 8сЫс§е1. Гаипа^ароп. Роіззопа, 1842, р. 211, рі. СИ. Г. 2 ^а^азакі; 1. 1. са. 50). ОрзагігсКіЪ,у8 ипсігозігіз ВІеекег, 1863, 1. с. (зес. ЗсЫе^еІ). — СйпіЬег. Саі. ГізЬ., VIII, 1868, р. 295 (аес. 8сЫе §е1). Орзатіісііікуз Ъііепз СйпіЬег. Апп. Ма§. №аІ. Нізі. 1873, р. 249 (8Ьаи§Ьаі; 1.1. 44). — ВіеіпйасЬпег. БепкзсЬг. АкайЛѴіеп, ЫХ, 1892, р. 368 (Когеа, 8би1; Дап^-Ізхе-кіап^; 1.1. 46—48; = О.ипсігозігіз? вес. Зіеіпй.). — СгйпіЬег. Апп. Миз. 2оо1. РёІегзЬ., I, 1896, р. 216 (Кап-зи: Ниі-Ьзіеп; № 10984, 10985). — Гочѵіег. Ргос. Ас. №аІ. 8с. РЬіІа. (1899), 1900, р. 180 (Таог-Ьо-В., ігіЪиІ. оГ іЬе Зипдагі). Орзатіісіііііуз тоггізопі СйпіЬег. Апп. Ма§. ХтаІ. Нізі. (7), I, 1898, р. 262, рі. XIII, Г. А (Ые^ѵсЬ^ап^, К. СЬіпа; 1.1. 48). ОрзагіісЫііуз ріаіуриз (поп 8сЫе§е1) Вои1еп§ег. Ргос. 2оо1. 8ос. Іюпйоп, 1901, I, р. 270, рІ.ХХІѴ, С. 2 (Ьеай) (Кіп^-ро). Орзатіісіііііуз ипсігозігіз Догйап & Готсіег. Ргос. П. 8. №аІ. Миз., XXVI, 1903, р. 855 (Дарап: Ь. Віѵга, Ь. Ѵо§о іп Міпо, Озака; 1. 1. 50). Орзатіісііііѵуз Ъісіепз РаррепЬеіш. 8іІзЬег. Сез. паі. Гг. Вегііи, 1908, р. 102 (КапкапЬо, Дап§-1зге-кіап§). 10984—5. Хой-сянь (Ниі-Ьзіеп іп Капзи). Березовскій 1892, VI(12). I) II 7, А III 9, 1. 1. 44 46. о /2 Описаніе1). Углы рта заходятъ за вертикаль передняго края глаза. Глаза сидятъ вы- соко, непосредственно подъ верхнимъ профилемъ головы. Вершина рыла на уровнѣ верхней трети глаза. Лобъ широкій, плоскій. Спинной плавникъ то нѣсколько впереди, то нѣсколько позади основанія брюшныхъ. Верхній край его округленъ. Начало В на равномъ разстояніи отъ основанія хвост. плав. и отъ конца рыла. Грудные плав. не доходятъ до брюшныхъ, брюшные не хватаютъ до апиз. Боковая линія изогнута къ брюху, при началѣ хвостового стебелька идетъ въ нижней части его, а при концѣ посреди. Между боковой линіей и сре- диной брюха 5 рядовъ чешуй. Длина очень косой нижней челюсти равна болѣе половины длины головы. Ширина подглазныхъ косточекъ у экз. въ 140 милл. равна3/* діаметра глаза (у экз. въ 300 милл.=діаметру глаза, по Штейндахнеру). Глоточныя кости длинныя, тонкія, зубы у №10985: 1.4.4—4.3.1. У самцовъ первые вѣтвистые лучи подхвост. плав. удлинены и хватаютъ до начала хвостового. Хвостовой плав. сильно выемчатый, нижняя лопасть немного длиннѣе верхней. Регііонепш серебристое. Челюсти одинаковой длины, по у половозрѣлыхъ самцовъ нижняя челюсть выдается надъ верхней. Кромѣ того у половозрѣлыхъ самцовъ, по Гюнтеру, голова покрыта «рого- выми» бугорками, расположенными въ нѣсколько рядовъ на нижней челюсти и въ одинъ рядъ вдоль края ргаеорегсиіиш, подъ глазомъ, вдоль нижняго края БиЪогЪііаІіа и на меж- челюстной кости 2). Отношенія см. ниже (вмѣстѣ съ р. НурорМкаІтісМкуз). Длина, по Штейндахнеру, до 300 милл. 1) За неимѣніемъ амурскихъ экземпл. описано по I 2) Теперь всѣ эти бугорки спали и ихъ на нашихъ № 10985. экз. не замѣтно.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМБКЕ№19). 127 Сравнительныя замѣтки. Штейндахяеръ выяснилъ, что между О. ипсігозігіз и О. Ысіепз различіе лишь въ числѣ чешуй между боковой линіей и срединой брюха-, у перваго, по Шлегелю, 8, у второго 5, причемъ высказалъ предположеніе, что число Шлегеля оши- бочно. Такъ оно и оказалось: <1ог(іап и Гомгіег приводятъ для японскихъ экз. 5 рядовъ чешуй до брюха. Поэтому остается только соединить эти два вида. Что касается О. тоггі- зопі изъ Нью-чжуана, то я не вижу никакихъ отличій отъ О. Ысіепз, если не считать уве- личенія первыхъ лучей А, но это вторичный половой признакъ самца. Число чешуй у япон- скихъ особей «около 50», у тоггізопі 48, у южно-китайскихъ Ысіепз 44—46 (по моимъ даннымъ и Гюнтеру), по Штейндахнеру у экз. изъ Янъ-цзы-цзяна и Кореи 46—48. Если бы оказалось, что у японскихъ экз. на 1 — 2 чешуи больше, то китайскіе можно было бы выдѣлить въ особый подвидъ О. ипсігозігіз Ысіепз. Распространеніе. Японія, Китай: Янъ-цзы-цзянъ, Шанхай, Нинбо; сѣв. Китай: Нью- чжуанъ; Корея (Сеулъ); въ бассейнѣ Амура пока указанъ для р. Таоръ-хэ, притока Сунгари. 29. ЗдиаІіоЪагЪиз Псхтнев. ЗдиаІгоЪагЪгіз СгйпіЬег. Саі. ЕізЬ., VII, 1868, р. 297 (сиггісиіиз). Тѣло удлиненное, покрытое средняго размѣра чешуей (40—47 въ бок. л.). Спинной плавникъ короткій (7—8 вѣтв. лучей), немного впереди брюшныхъ, безъ колючки. Под- хвостовой короткій, 7—8 вѣтв. лучей. Ротъ слабо-косой, конечный, небольшой. Въ углахъ рта по едва замѣтному усику; иногда еще пара усиковъ на верхней челюсти. Зубы въ три ряда: 5.4.2—2.4.4, или 4.3,2—2.3.4, или 5.3.2—2.3.4; сжатые. Брюшина черная. Жа- берныя тычинки короткія, рѣдкія. Жаберныя перепонки прикрѣплены на вертикали зад- няго края ргаеорегсиіпш. Брюхо безъ киля. Два вида: 8. сгіггісиіиз въ Китаѣ и бассейнѣ Амура и $. саисіаііз Заііѵа^е (1884), въ Тонкинѣ. Для бассейна Амура ранѣе не былъ извѣстенъ. 38. ЗдиаІіоЪагЪиз сиггісиіиз (Віснавовох). Ъеисізсиз сигггсиіиз ВісЬагйзоп. Кер. XV тееі. Вг. Аззос. (1845), 1846, р. 299 (Сапіоп; 1. 1. 40). Ілисізсиз Іегеііизсиіиз Вазііеѵѵзку. X. Мёт. 8ос. Хаі. Мозс., X, 1855, р. 232, ТаЬ. IV, Г. 1 (Тіеп-ізіп, № 5635). КазЬога сигггсійа Віеекег. Ргойг. Сург., 1860, р. 286 (зес. ВісЬагсізоп). НазЪога іегеііизсиіа, Віеекег. Ргойг. Сург., 1860, р. 286 (зес. Вавііеѵвку); Хей. ТуДгзсЬ. Віегк., II, 1865, р. 26 (СЬіпе). 8агсоскеіІіскікуз іегеііизсиіиз Кпег. Хоѵага-Веізе, ЕізсЬе, 1865—67, р. 356 (8сЬап§Ьаі: А II 9, 1. I. 46). Й'диаІгоЬагЬиз сигтісиіиз СгйпіЬег. Саі. ЕізЬ., VIII, 1868, р. 297 (СЬіпа, 1. 1. 40—42).— Віеекег. ѴегЬ.'ѴѴеіепзсЬ. Ак. Атзіегй., XII, 1871, р. 48, ТаЬ. ХІП, Г. 3 (Хіп§-ро, Дап^-ізге-кіап^, Кіи-кіап^; 1. 1. 44—45). 8диаІіоЪагЪи8 сгіггісиіиз ѵаг. Кесслеръ іп: Пржевальскій. Монголія и страна тавгутовъ, II, Рыбы, 1876, стр.19 (Нѵап^-Ьо; № 2482). 8циаІіоЪагЪиз сигггсиіиз ЗіеіпйасЬпег. ВепкзсЬг. Акай.^Ѵіеп, ЫХ, 1892, р. 370 (Когеа,8ои1). — РаррепЬеіт. ЗіігЬег. Сез. паі. Ег. Вегііп, 1908, р. 102 (Напкон).
128 Л. БЕРГЪ. Мѣстныя названія. Китаііск. цзунъ-юи (Пекинъ, Базилев.). 5635. Сіііпа аеріепі. Вааііетсзку 1865 (2) (типъ или котипъ Ъ. іегеігизсиігіз). 2482. Хуапъ-хе (Нѵ^ап^-Ьо). Пржевальскій 1874. 9210. Рап-ііп^ іп ТасЬі-Іі. Потапинъ 1880. 6897. Реі-Ьо. » 1884. 7007. ЕіьівсЬои. Поляковъ 1884. 13769. Харбинъ (НагЬіп, Зип^агі). П. Шмидтъ 1901, X (5). Б III 7, А III 8, 1. 1. 43^^47. 2 72— О Описаніе. Ротъ конечный, слабо-косвенный, вершина его на уровнѣ нижней трети глаза, иногда почти на уровнѣ нижняго края глаза. Иногда (№ 2482) на нижней челюсти слабо замѣтный бугорокъ. Верхняя челюсть чуть выдается надъ нижней. Задній край шахіііаге доходитъ до вертикали передняго края глаза г). Губы топкія, нижняя у симФизиса прер- вана. Усики въ углахъ рта — съ плоскимъ основаніемъ, короткіе, едва замѣтные; верхне- челюстные—еще короче, иногда отсутствуютъ (№ 13769). Лобъ плоскій, широкій, какъ у головля. 3-е зиЬогЬііаІе широкое, шире 2-го и гораздо шире 1-го. Задній уголъ ргаеорег- сніиш закругленъ. Грудные плавники далеко не хватаютъ до брюшныхъ, брюшные не до- стигаютъ аниз. На первой жаберной дугѣ около 13 короткихъ жаберныхъ тычинокъ. Гло- точные зубы у № 13769: 2.4.4—5.4.2, 2.4.4—5.4.3. Окраска этого вида очень характерна: на бокахъ тѣла (кромѣ самаго нижняго ряда чешуи) на каждой чешуйкѣ, при основаніи ея свободной части, находится темное пятно; благодаря этому на тѣлѣ нѣсколько параллельныхъ рядовъ пятенъ. Грудные и брюшные плавники желтоватые, прочіе сѣроватые. Наибольшій изъ экземпляровъ изъ Сунгари имѣетъ 200 милл., по Блеекеру до 404 милл. (Нин-бо). Сравнительныя замѣтки. Экземпляръ изъ Хуанъ-хэ длиной въ 185 милл. Кесслеръ счи- талъ разностью $. сиггісиіиз: у него на нижней челюсти есть маленькій бугорокъ, задній край ргаеорегсиіпш закругленъ (а не прямой, какъ на рисункѣ Блеекера), дл. головы въ длинѣ всего тѣла «едва болѣе 5 разъ», а по Блеекеру 6 разъ. Врядъ ли, однако, эти раз- личія существенны: длина головы въ дл. тѣла (безъ С) у № 2482=4%, а по Блеекеру «сігса 5», но экземпляръ этого автора въ длину имѣлъ 404шт.; у нашего экз. длиной въ 321 тт. это отношеніе=43Д. Ргаеорегсніиш у всѣхъ нашихъ экземпляровъ закругленъ и на рисункѣ Блеекера, вѣроятно, ошибка. Наконецъ, бугорокъ на нижней челюсти такъ слабъ, что этому признаку нельзя придавать значенія. Распространеніе. Китай: Кантонъ, Фу-чжоу, Нинбо, Шанхай, Янъ-цзы-цзянъ,Хуанъ-хэ, Тянь-цзинь, Бао-динъ-Фу. Въ бассейнѣ Амура ранѣе не былъ извѣстенъ; найденъ пока въ Сунгари у Харбина. 1) И у № 2482.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМІІКЕК8І8). 129 ЗдиаНоЬагЬиз сгіггісгііиз. № 13769. НагЬіп. № 6897. Веі-Ьо. № 5635. Сіііпа Ъогеаііз. Длина всего тѣла съ хвост. плав. (шт) (і) 200 321 са. 290 — Длина тѣла безъ хвост. плав. (!) 165 272 252 200 Боковая линія (Ііп. Іаі.) 47—47 44^ 46?47 Длина головы въ длинѣ тѣла (*/0) 4.46 4.77 4.9 4.65 Высота головы въ дливѣ головы (С/М1) 1.42 1.52 — — Толщина » » » » (с/п) 1.72 1.73 — — Діаметръ глаза въ длинѣ головы (с/0) 4.6 5.7 5.1 — » » въ ширинѣ лба (г'/0) 1.94 2.55 2.35 — » » въ длинѣ рыла (г/0) 1.38 1.80 — — « » въ заглазн. простр. (°Р/0) 2.4 3.0 — — Антедорсальв. простр. въ длинѣ тѣла (^/д.) 2.02 2.22 — — Постдорсальн. простр. » в » (7у) 2.36 2.25 — — Наибольшая высота тѣла въ длинѣ тѣла (Ѵя) • • • 4.3 5.1 — — » » » превосход. наимепьш. (ЯД) 2.03 1.77 — — Длина хвост. стебля въ длинѣ тѣла (*/р) 5.4 5.5 4.9 5.4 » » » превосход. наименьшую высоту - тѣла (Р/д) 1.60 1.63 — — Длина Р въ дливѣ тѣла (7р) 10.0 9.3 — — Высота Р » » » Сіон) 5.2 6.2 — — Длина А » » » (*/д) 12.7 11.8 — — Высота А » » » (Ѵая) 7.5 8.5 — — Длина Р » » » (^/р) 5.1 6.0 — — - » V » » » (^/г) 6.3 7.3 — — Длина Р въ промежуткѣ (іп дізіавііа) Р— V ... . 1.41 2.02 — — » V » » (» » ) V—А .... — — 1 — Зап. Фие.-Млт. Отд. 17
130 .1. ВЕРГЪ. 30. Хепосургіз Опитнев. Хепосургів СПпіЬег. Саі. ГізЬ., VII, 1868, р. 205 (агдепіеа (ргаеоссир.) = дйпікегі 8аиѵ.). Ріадіодпаікиз БуЪотсзкі. Ѵегк.гооІ.-Ьоі.Сгез.АѴіеп, ХХІГ, 1872, р. 216 (эеізкіі = тісгбіергз) (пош. ргаеосс. ГіеЬег 1858, Нетіріега). Р1адгодпа.ікор8 (зиЬ^еп.) Вег§. Апп. Миа. 200]. РёіегвЪ. XII (1907), р. 419 (тісгбіеріз). Тѣло удлиненное. Спинной плав. короткій (съ 7—8 вѣтв. лучами), съ гладкой колюч- кой, начинается нѣсколько впереди основанія брюшныхъ. Подхвостовой короткій, съ 9—12 вѣтв. лучами; безъ колючки. Чешуя средней величины или мелкая (50—84). Ротъ нижній, поперечный, нижняя челюсть пріострена (но безъ роговой обкладки); усиковъ нѣтъ. Гло- точные зубы сжатые, въ три ряда: 2.4.6—7.4.2 или 2.3.6—7.4.2 или 2.3.6 — 6.3.2, или 2.3.7—7.3.2 и т. д. Жаберныя тычинки короткія, довольно густо сидящія; жаберное отверстіе невелико; жабервыя перепонки прикрѣпляются на вертикали задняго края глаза или немного позади. Брюхо безъ киля на всемъ протяженіи или съ килемъ за брюшн. плав- никами (зиЪ§. Ріадіодпаікорз). Плавательный пузырь двураздѣльный. 6—7 видовъ въ Китаѣ и бассейнѣ Амура. а. Киля за брюшными плавниками пѣтъ (Сагіпа розі ріппав ѵепітаіев аЬезі) (зиЪ^. Хепосургіз). Ъ. Высота тѣла въ длинѣ его не менѣе 4 разъ; бок. лин. 50—55......................................................X. тасгоіеріз. ЪЪ. Высота тѣла въ длинѣ его менѣе 4 разъ; бок. лин. 57—61 .....................................................X. Іатрегіі. аа. Квль за брюшными плавниками есть (Сагіпа розі ріппаз ѵепігаіез айезі) (зиЬ&. РІадіодпаіЬорз Вег&.). с. Бок. линія 76—84 ....................................X. тісгоіергз. Виды этого рода извѣстны очень мало: описано до 10 видовъ, большею частью по одному экз. Ниже я даю предварительную таблицу для различенія всѣхъ извѣстныхъ мнѣ видовъ: а. Киля за брюшными плавниками нѣтъ (Хепосургів <т(1піЪ.). Ъ. Высота тѣла въ длинѣ его не менѣе 5 разъ, бок. линія 54 (—59)г). ЪЪ. Высота тѣла въ длинѣ его менѣе 5 разъ. 11—12 е. Бок. линія 65 І0_9 , -4 III 11—12, высота тѣла 32/3, длина го- ловы 5....................................................... ее. Бок. линія не болѣе 61, А не болѣе III 10. X. дйпікегі 8аи ѵ. (= X аг- депіеа СгйпіЬ.). X йаѵійі Вікг. 1) 59 указываетъ Реіегз. МопаізЪег. Ак. Вегііп (1880), 1881, р. 1034 (Нопд-коп§).
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТВѴОЬООІА АМѴКЕХ818). 131 А. Высота тѣла не менѣе 4 разъ въ длинѣ его, боковая ли- нія 50—55............................................. Высота тѣла 4 разъ нъ длинѣ его. X.тасгоіеріз Вікг. (= Х.іа- реіпозота Вікг.)т). ' е. Бок. линія 50...................................................X, аепеа 8аиѵ.1 2). ее. Бок. линія 57—61............................• . . . . X. Іатрегіі Роріа. аа. Киль за брюшными плавниками есть (Ріадіодпаікорз Вег§). /. Бок. линія 76—84........................................X. тісгоіеріз В1 к г. у. Плохо описанный видъ, который нужно выбро- X. агдепіеа (Вазііетс.). сить изъ системы........................... 39. Хепосургіз тасгоіеріз Вьеекев. . ? Хепосургіз агдепіеа СгйпіЬег. Саі. ЕізЬ., VIII, 1868, р. 205 (СЬіпа, 1. 1. са. 54, А III 10, Ьеай 41/3, йеріЬ 5). [= X. дипікегі Заиѵа^е 1874]. Хепосургіз тасгоіеріз Віеекег. ѴегЬ.'ѴѴеіепзсЬ. Асай. Атзіегй., XII, 1871, р. 53, ТаЬ. V, Г. 2 (Тап^-ізе-кіап»?; 1. 1. са. 508/,, А III 9—10; 148 тш., сариі 41/2, аііііпйо согрогіз 4). Хепосургіз іареіпозота Віеекег, 1. с., р. 55, ТаЬ. XI, Г. 1 (Тап»-ізе-кіап^, 1.1. са. 507/5_6, -4 ІП 9—10, 115 тт, сариі 4, аііііийо согрогіз 4). Хепосургіз агдепіеа «Вазііетсзку» (поп Ваз., поп ? СгйпіЬ.), Варпаховскій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 32 (Пззигі, № 3223). Хепосургіз тасгоіеріз (сх рагіе) КгсуепЬег§ ипй РаррепЬеіт. ЗіігЬег. Сез. паіигѣ Ег. Всгііп, 1908, р. 100 (Тап^-із2е-кіап§). 3223. Уссури, устье р. Мурень (Пззигі ап йег Мигеп-Мйпйипд). Максимовичъ 1859. В III 7, А III 9, 1. 1. 55у, 1оп§. са. 160 ішп. Описаніе. Брюхо за брюшн. плавн. безъ киля. Нижняя челюсть съ бугоркомъ. Задній край тахіііаге достигаетъ лишь до вертикали ноздрей. Ротовая щель на уровнѣ нижняго края глаза. Жаб. перепонки прикрѣплены на уровнѣ вертикали задняго края глаза. Грудн. плавн. не хватаютъ до брюшныхъ, брюшные не достигаютъ апиз. Длина до 160 милл. Сравнительныя замѣтки. Блеекеръ поставилъ со знакомъ вопроса Веисізсиз агдепіеиз Вазііеіѵзку въ синонимы своего X. тасгоіеріз. Между тѣмъ, Базилевскій въ діагнозѣ (какъ и всегда, весьма скверномъ) говоритъ «аЫошіпе сагіпаіо», тогда какъ X. тасгоіеріз по Блеекеру, характеризуется «ѵепіге іпГегпе ріапо, ппІІіЬі сагіпаіо» (р.54). По этому при- знаку Ъеисізсиз агдепіеиз Ваз. скорѣе можно было бы отождествить съ X. тісгоіеріз 3 * *). 1) Віеекег (1871) высказалъ предположеніечто, Ъеи- сізсиз іезеІІаЧ оЛ., описанный по китайскому рисунку, мо- жетъ оказаться тожестненымъ съ этимъ видомъ. 8аи- ѵаке, 1874, измѣнилъ названіе X. іареіпозота наХ.уе- зе11а}ноэто названіе совершенно должнобытьустранено. Тоже впредь до подробнаго описанія относится п къХ.зі- топі (Вікг). Если аітопі есть дѣйствительно Хепосургіз, то X. аепеа является ея синонимомъ, по моему мнѣнію. 2) Апп. 8с. Хаі. 1, 1874, р. 13. 3) Я привожу здѣсь описаніе Базилевскаго (X. Мёт. 8ос. Хаі. Мозсоп, X, 1855, р. 232): «Ъеисізсиз аг- депіеиз: Сариі сотргеззит, тейіосге, арісе асиіит, зирга оііѵасеит, ай Іаіега еі зиЬіиз аІЬит. Оз рагѵит, тахіііа іпГегіоге айасепйепіе, Ьгеѵіоге — зирегіоге ѵеге ргоігасіііі. Осиіі гиЬгі, гоіипйі, арісі ргоргіогез. Согриз сотргеззит, рагѵиііз здиатіз ѵезіііит, аг^епіеит, йогзо Ііѵійо, іп тейіо ѵіх агсиаіо, аЬйотіпе сагіпаіо, саийа зиЬіиз сопзігісіа. Ьіпеа Іаіегаііз тейіа, апіегіиз ѵіх іп- Йеха. Ріппае раііійае; йогзаііз 9-гайіаіа, йиоЬиз гайііз асиіеаііз, іпаедиаІіЬиз; апаііз 9-гайіаіа, ресіогаіез 12 гайіаіае; саийаііз е1оп§аіа, йзза. НаЪііаі іп адиіз ргоре Рекіпит еі Тіеп-ізіп. СЬіпепзіЬиз ѵосаіиг сяо-бай-юй. Ьоп§. 4 роіі., Іаі. 1 роіі.»
132 Л. БЕРГЪ. Въ виду этого экз. № 3223, у котораго нѣтъ киля, никакъ нельзя отнести къ X. агдепіеиз Ваз., какъ это сдѣлалъ Варпаховскій. Заиѵа^е (Апп. 8с. паі. (6) 1874, р. 13), которому слѣдовалъ Варпаховскій, при- знавъ X. тасгоісріз Вікг за синонимъ X. агдепіеа Ваз., переименовалъ одноименный видъ Гюнтера въ X. дипікегі. Что касается до X. агдепіеа СгйпіЬег, то этотъ видъ очень близокъ къ X: пгасгоіеріз, но отличается отъ него менѣе высокимъ тѣломъ; насколько этотъ признакъ имѣетъ существенное значеніе, должны показать дальнѣйшія изслѣдованія. Въ одной изъ своихъ позднѣйшихъ работъ СгйпіЬег г), упоминая о X. агдепіеа СгйпіЬег изъ верхняго Янъ-цзы-цзяна, пишетъ «I ат ипаЫе іо (іізііп^иізЬ Ггот іі X. Лаѵісіг Вікг». Однако, X. йаѵіёіі—это другой видъ, отличающійся болѣе мелкой чешуей и близкій къ X. Іатрегіі (см. ниже). Распространеніе. Янъ-цзы-цзянъ. Въ бассейнѣ Амура пока извѣстенъ лишь для Уссури. 40. Хепосургіз Іатрегѣі 'Рорта. (Табл. II.) ? Хепосургіз агдепіеа Виііег (поп Сгйпііі.). Ргос. Ас. Каі. 8с. РЬіІа. (1897) 1898, р. 59 (З^ѵаіоѵ?; 1. 1. бО11/^, Л III 9; Ъеай 4»/*, йеріЪ 3%). Хепосургіз зипдагіепзіз Вег§. Виіі. Асай. 8с. РёіегзЪ., 1907, 15(28)]иіп, р. 326; 1 (14)*осіоЪге, р. 492 (Ашиг- ОеЪіеі; потеп пийит). Хепосургіз Іатрегііі Роріа. 2оо1. Апг., XXXII, 15 ОкіоЬег 1907, р. 243 (Каізег-КапаІ). Хепосургіз зипдагіепзіз Вег&. Апп. Миз. зооі. РёІегзЬ., XII, № 3, 1907, осіоЪге р. 418 (№ 13765, 14079). Хепосургіз Іатрегіі Бергъ. Ежег. Зоол. М. Ак. Н., ХП (1907), 1908, отчетъ, стр. 68 (Наіііи, № 14079). Хепосургіз сіаѵісіг (поп ВІеек.). КгеуепЬ. еі РарреиЬеіт. ЗіізЬ. паі. Сез. Вегііп, 1908, р. 100 (Хап^-ізге). 13765. Харбинъ (НагЪіп). П. Шмидтъ 1901, X (4). 14079. ст. Хайлинъ на р. Хайлинъ (Наіііп). Н. Байковъ 1907, 24. VII (2). В III 7, А III 9, 1. 1. 57^^=^61. Описаніе. Отъ X. тасгоіеріз отличается болѣе мелкой чешуей и болѣе высокимъ тѣ- ломъ. Киля за брюшн. плав. нѣтъ. Глоточные зубы 6.3.2—2.3.6. Плав. пузырь двураз- дѣльный. Нижняя челюсть съ бугоркомъ. Длина до 300 милл. Сравнительныя замѣтки. Видъ этотъ очень близокъ къ X. сіаѵісіі ВІеекег (1871, р. 56, ТаЬ. VI, Г. 4), описанному изъ Янъ-цзы-цзяна (?), во отличается отъ него другой Формулой (X. сіаѵісіі: 1.1. са 65 А III 11—12, дл. 211 милл,), болѣе длинными Р, болѣе ко- роткимъ А (у йаѵісіі = или немного длиннѣе Р). Можетъ быть, будущія изслѣдованія покажутъ тожественность этихъ видовъ (X. сіаѵійі описанъ по 1 экз.), но пока мнѣ ка- жется существеннымъ меньшее число чешуй ниже б. л. у Іатрегіі (6 противъ 9 —10 у йаѵісіі'}. Распространеніе. Пока извѣстенъ только для бассейна Сунгари (Харбинъ; р. Хайлинъ). 1 1) Апп. Ма§. Хаі. Нізі., 1889, р. 225.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМПКЕЫ818). 133 Хепосуртіз. Хепосуртіз тісгоіергз. Х.тасто- Іеріз. Хепосуртіз Іатретіі. Зес. Ву- Ьочѵвкі. № 13683. СЬапка-8. № 3223. Пззигі. № 13765. НагЬіп. № 14079. Наіііп. Длина всего тѣла (I) (шш) 387 са.600 са.160 175 163 300 Длина тѣла (безъ хвост. плав.) (?) 320 430 130 143 135 245 Боковая линія (На. Іаі.) — 76у79 5б| 58^60 59^60 6 0 57^ 6 Длина головы въ длинѣ тѣла (%) 5.08 5.22 4.64 4.9 4.6 4.55 Высота головы у зат. въ длинѣ головы (с/т). . . . 1.43 1.19 1.36 1.26 1.28 1.31 Толщина головы въ длинѣ головы (с/п) 2.03 1.78 1.87 1.81 1.96 1.72 Діаметръ глаза въ длинѣ головы (с/0) 4.8 47 3.7 3.6 3.5 4.4 » » въ ширинѣ лба (1/о) 1.92 1 94 1.40 1.37 1.26 1.68 » » въ длинѣ рыла (г/0) 1.53 1.54 1.06 1.12 1.06 1.40 » » въ заглазв. простр. (°Р/0) 2.53 2.28 1.73 1.69 1.53 2.00 Длина хвост. стебли въ длинѣ тѣла (^/р) 6.1 6.6 5.8 6.2 6.0 6.0 » » » превосх. наим. выс. тѣла (Р/д) . 1.48 1.30 1.73 1.6 1.6 1.52 Наибольш. высота тѣла въ длинѣ тѣла (^/л) .... 3.6 3.1 4.2 3.66 3.55 3.50 » » » превосх. наименьш. (д/д). • 2.54 2.76 2.38 2.7 2.7 2.6 Антѳдорсальн. разст. превосх. постдорс. (®/у) . . . 1.10 1.13 1.17 1.06 1.16 1.21 Высота I) въ длинѣ тѣла (г/рн) 4.26 5.0 4.6 4.4 4.5 4.8 Длина I) » » » (Ѵл) 9.1 8.8 7.9 8.0 8.1 8.0 Высота А » » » (1іан).......... 7.6 — 7.9 8.4 8.2 8.4 Длина А » » » (/а) .......... 8.6 8.9 10.0 10.6 9.6 - 10.4 » Р » » » (Ѵр) 5.6 6.2 5.0 5.1 5.0 5.2 » V » » » (7ѵ) • • 5.6 7.0 6.0 5.8 6.0 6.3 Длина Р въ промежуткѣ Р— V — — 1.31 1.44 1.41 1.43 41. Хѳпосургіз тісгоіѳріз Вьеекев. Хепосуртіз тісгоіергз Віеекег. ѴегЬ. ^ѴеіепзсЬ. Асай. Атзі., XII, 1371, р. 58, ТаГ. IX (Ѵап^-ізе-кіап^; ЯШ 11—12, 1. 1. 76). РІадіодпаіТіиздеізкіг ВуЪочѵзкі. ѴегЬ. гооІ.-Ьоі. Сгез. АѴіеп, XXII, 1872, р. 216 (Пззигі, СЬапка-8.). — Дыбов- скій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 17 (оз. Хавка, Уссури) (4 III 11 — 12, 1. 1. 79—84). Хепосуртіз тістоіеріз КгеуепЬег^ еі РаррепЬеіт. ЗііаЪег. Сгез. паіигі. Рг. Вегііп, 1908, р. 100 (Тип§ііп§-8ее).
134 Л. ВЕРГЪ. Мѣстныя названія. Рыбчикъ, рыбецъ, подустъ, красноперъ (Дыбовскій). 13683. оз. Ханка у устья Леа>у (СЬапка-8.). Пальчевскій 1902, VI. В III 7, А III 11—12, 1. 1. 76^^84.х) Описаніе. Нижняя челюсть съ небольшимъ бугоркомъ. Спина подымается довольно кру- той дугой. Брюхо за брюшными плав. съ килемъ. Груд. плав. далеко не хватаютъ до брюш- ныхъ, брюшные далеко не достигаютъ до апиз. Длина до 600 милл. Сравнительныя замѣтки. Нашъ экз. совершенно подходитъ къ описанію Блеекера; ни- чтожныя различія въ величинѣ глаза объясняются тѣмъ, что у Блеекера былъ меньшій экз. (328 милл.). X. агдепіеа (Вазііехѵзку) [поп СгііпіЬ.] долженъ быть близокъ къ этому виду (см. выше). Распространеніе. Янъ-цзы-цзянъ. Бассейнъ Амура: Уссури, оз. Ханка. 81. РагаЪгатіз Вьеекек. РагаЪгатіз ВІеекег. Иейегі. ТуйзсЬг. Віегкипйе, II, 1865, р. 21 (рекіпепзіз)-, ѴегЬ. "ѴѴеі. Акай. Атвіегй. XII, 1871, р. 80. МедаІоЪгата ВуЬолѵвкі. ѴегЬ. еооі.-Ьоі. Сгезеіі. ‘ѴѴіеп, ХХП, 1872, р, 212 (зкоікоѵіі = іегтіпаііз). Тѣло высокое, сжатое съ боковъ, покрытое средней величины чешуей (45 — 60). Ротъ маленькій, конечный или полунижній, безъ усиковъ, нижняя челюсть не выдается надъ верхней, безъ бугорка. Глоточные зубы трехрядные, сжатые, вытянутые въ слабый крючекъ 2.5.3—3.5.2, или 1.5.3 — 3.5.2, или 2.4.5—5.4.2, или 2.4.4—5.4.2 ит.д. Бо- ковая линія почти прямая, посреди тѣла. Спинной плавникъ короткій (7—8 вѣтв. лучей), съ гладкой колючкой, начинается позади брюшныхъ, онъ ближе къ началу подхвостового, чѣмъ къ брюшнымъ. Подхвостовой удлиненный, съ 29—33 вѣтв. лучами, безъ колючки. На брюхѣ киль отъ прикрѣпленія грудныхъ плав. до апиз, или (подродъ МедаІоЪгапіа) только-позади брюшныхъ плав. Жаберныя перепонки прикрѣпляются нѣсколько позади вертикали задняго края глазъ. Жаберныя тычинки не очень длинныя, тонкія, густо си- дящія. Плавательный пузырь изъ трехъ частей. 3 — 4 вида въ бассейнѣ Амура, Китаѣ, на Формозѣ: а. На брюхѣ киль отъ горла до задне-проходнаго отверстія. Спина за затылкомъ подымается пологой дугой..................Р. рекіпеп$і$. аа. На брюхѣ киль только за брюшными плавниками. Спина за затылкомъ подымается крутымъ горбомъ (зиЬ&. Медаіо- Ъгата ПуЬ.)......................................................Р. іегтіпаііз. 1) По моимъ даннымъ и по Дыбовскому.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНѴОЬООІА АМПКЕК8І8). 135 42. РагаЪгатіз рекіпепзіз (Вавіъеѵвку). Лещъ амурскій. АЪгатіз рекіпепзіз Вазііезѵзку. К. Мёт. 8ос. Хаі. Мозсоп, X, 1855, р. 238, ТаЬ. VI, Г. 2 (йиѵ. зіпиз ТѳсЬіІіепзіа; № 5637). — Маакъ. Пут. на Усурп, I, 1861, р. 198 (Зип^аівсЬа). АсапікоЪгата рекіпепзіз Віеекег. Асіа 8ос. 8с. іпйо-пеёгі., ѴП, 1860, р. 282, 399. РагаЪгатіз рекіпепзіз Віеекег. Хедегі. ТцдзсЬг. Віегкипйе, II, 1865, р. 22 (СЬіпа). Сиііег рекіпепзіз Кпег. Хоѵага-Веізе, ЕізсЬе, р. 360, Т. XIV, Г. 3 (8Ьап§Ьаі). Скапо&іскікузрекіпепзіз СгйпіЬег. Саі. ГізЬ., VII, 1868, р. 327 (зес. Віеекег). РагаЪгатіз рекіпепзіз Віеекег. ѴегЬ. ѴѴеіепзсЬ. Асай. Атзіегйат, XII, 1871, р. 80 (Тап^-ізе-кіап^). МедаІоЪтата зкоікоѵіі ѵаг. сагіпаіиз ПуЬотсэкі. ѴегЬ. гооІ.-Ьоі. Сез. ^Ѵіеп, XXII, 1872, р. 213 (тіиі. и. ипіег. Атиг, Пззигі, 8ип§агі и. СЬапка-8.). — Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. 0., VIII, 1877, стр. 13 (сред. Амуръ, Уссури, Сунгари, оз. Хавка). СкапосНскіку8 рекіпепзіз КАгоІі. Тегтёзг. Ейз. V, 1882, р. 181 (Сапіоп). РагаЪгатіз рекіпепзіз Герценштейнъ и Варпаховскій. Тр. СПб. 0. Ест., XIX, 1887, стр. 42 (по Дыбов- скому; № 5637). Скапо&іскІкуз рекіпепзіз (тйпіЬег. Апп. Ма^. Хаі. Нізі. 1889, р. 227 (Кіп-кіап^, прр. Уап^-ізе-кіап^). ? Скапойіскікуз зіепеіі Роріа. 2оо1. Апг., 1907, р. 246 (Каізег-Капаі). Мѣстныя названія. Русс. лещъ, у гольдовъ каре, маньчж. бълнхо-ю (Дыб.), китайск. бянь-юй Пекинъ; Базилев.). 5637. СЬіпа Ъогеаііз. Вазііетсзку 1865 (3) (типъ А. рекіпепзіз)' 1.1. 54—59, А III 29—30. 11273. Амуръ у Хабаровска (СЬаЬаготсзк). Быковъ 1896, V (2); 1.1. 56—57, А III 30. 13686. оз. Ханка, устье Леоу (СЬапка-8.). Пальчевскій 1903, 4. I; 1.1. 57, А III 31. 13772. Харбпвъ (НагЪіп). П. Шмидтъ 1901, X (6); 1.1. 54—59, А III (28) 29—31. 13840. оз. Чля (ТзсЬЦа-8. Ьеі Хіко1а]еѵзк). Бражниковъ 1902, 2—4 VIII; 1.1. 59—58, А III 29. 13951. Амуръ у Николаевска (Міко1а]ечѵзк). Бражниковъ 1902; 1.1. 57, А III 33. ЛШ 7, А ІИ (28) 29—33, 1. 1. (54) ббЦ^бЭ.1) Описаніе. На брюхѣ киль, непокрытый чешуей отъ горла до апиз. Тѣло менѣе высокое, чѣмъ у предыдущаго вида. Спина за затылкомъ не дѣлаетъ крутой дуги. Ротъ маленькій, конечный, верхняя челюсть нѣсколько длиннѣе нижней. Вершина рта чуть ниже уровня верхняго края глаза. Задній край тахіііаге почти доходить до вертикали передняго края глаза. Орегсиінт съ радіальными ребрышками. Жаберныя тычинки его очень длинныя, тонкія, на первой дугѣ числомъ до 20. Глоточные зубы у № 11273: 4.5.2—2.5.3. Плавательный пузырь изъ трехъ частей, причемъ заднія двѣ сравнительно малы; длина отдѣльныхъ частей по одному экз. № 13772: 27 милл., 8 милл., 5 милл. Груд. плав. достигаютъ до вертикали основанія брюшныхъ, брюшные не хватаютъ до апиз. Спинная колючка сильная, но на концѣ мягкая. Подхвост. плав. начинается на вертикали послѣдняго или предпослѣдняго луча В. Концы всѣхъ плавниковъ черноватые. Длины достигаетъ до 522 милл. Распространеніе. Китай: рѣки Печилійскаго зал., Янъ-цзы-цзянъ довольно далеко вверхъ (Кіи-кіап§), Шанхай; бассейнъ Амура: среднее и нижнее теченіе вплоть до самыхъ устьевъ (оз. Чля), Сунгари, Уссури, оз. Ханка. 1) У одного изъ экз. № 13772 справа было 54 чешуи, слѣва 59.
136 Л. БЕРГЪ. 43. РагаЪгатіз ѣегтіпаііз (Вюнавпвок). (Табл. п.) АЬгатгз іегтіпаііз КісЬагдзоп. Кер. XV тееі. Вгіі. Аввосіаі., (1845), 1846, р.294 (Сапіоп, 1.1. 58, по рисунку!). ? АЪгатіз тапізскигісгіз Вазііеѵвку. Ы. Мёт. 8ос. №аіиг. Мовсои, X, 1855, р. 239 (Моп^оПа, МапівсЬигіа). СкапойісМІіуз іегтіпаігз ОйпіЬег. Саі. ГівЬ., VII, 1868, р. 326 (СЬіпа; А III 23,1.1. 55). МедаІоЪгата зкоікоѵіі ВуЬотсвкі. ѴегЬ. гооІ.-Ъоі. Сезеіі. ДѴіеп, XIX, 1869, р. 213 (тіШ., ипі. Атиг, Пввигі, 8ип- ^агі, СЬапка-8.; А III 29—32, 1.1. 53—57). — Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 13 (Ср. Амуръ, Уссури, Сунгари, оз. Хавка). РагаЬгатіз Ъгатиіа (поп С. V.) Герценштейнъ и Варпаховскій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 41 (Атиг, № 5582, 6863). Сііаподіскіііуз іегтіпаііз Киііег. Ргос. Асай. №аі. 8с. РЫІайеІрЬіа (1897), 1898, р. 59 (8\ѵаіотс; 1.1. 52, А 28). Мѣстныя названія. Русс. лещъ, гольды каре, маньчж. бъянхо-ю (Дыбовскій), гиляки кумингъ (Шренкъ). 5582. Амуръ у Този (Атиг). ЗсЬгепск 1855 (1. 1. 54). 12672. Уссури (Пззигі). Читинскій Музей 1899 (1.1. 55, А III 27). В III 7, А III 27—32, Ііп. Іаѣ. 53 -|^ 57. 1) Описаніе. Брюхо впереди брюшныхъ плав. плоское, безъ киля, позади брюшныхъ съ килемъ, непокрытымъ чешуей. Ротъ маленькій, конечный; верхняя челюсть едва выдается надъ нижней. Верхушка рта чуть ниже уровня верхняго края глаза. Задній край тахіііаге немного не доходитъ до вертикали передняго края глаза. Жаберныя тычинки не очень длинныя, до 20 па первой дугѣ. Глоточные зубы у № 12672: 3.5.2—2.5.4. Плавательный пузырь— не изслѣдованъ за недостаточностью матеріала. Орегснішп съ радіальными полосками. Спина за затылкомъ восходитъ крутой дугой. Тѣло высокое. Грудные плав. немного заходятъ за основаніе брюшныхъ; брюшные достигаютъ аппз. Спинная колючка сильная, но на концѣ мягкая. Подхв. плав. начинается сейчасъ же за концомъ В. Концы всѣхъ плавниковъ черноватые. Длины достигаетъ до 523 милл. Сравнительныя замѣтки. Видъ этотъ очень близокъ къ Р. Ъгатиіа (Ѵаі.) и, вѣроятно, окажется тожественнымъ, но за малой изслѣдованностью Р. Ъгатиіа я не рѣшаюсь соеди- нить эти виды (какъ это сдѣлалъ Герценштейнъ). Признакомъ, отличающимъ ихъ, является болѣе мелкая чешуя у Р. іегтіпаііз: 52—59, тогда какъ у Ъгатиіа 45—50 (по ВісЬагсІ- зоп’у: 41, но эта цифра ненадежна, т. к. взята съ китайскаго рисунка; по Віеекег’у 45—50 [Сург. СЬіпе, р. 78; А II 27—28], по Гюнтеру 46 [А 31]). А. тапізскигісиз имѣетъ по Базилевскому плавательный пузырь дву раздѣльный, тогда какъ у рода Рага- Ъгатіз онъ трераздѣльвый; но не исключена возможность ошибки со стороны Бази- левскаго. — Подъ названіемъ Р. Ъгатиіа КгеуепЬег^ и РаррепЬеіш (8іігЬ. Сез. паі. Гг. Вегііп, 1908, р. 104) смѣшали какъ Ъгатиіа, такъ я рекіпепзіз. Распространеніе. Китай (Кантонъ, Зхѵаѣоѵѵ); въ бассейнѣ Амура: въ среднемъ и нижнемъ теченіи, Уссури, Сунгари, оз. Ханка. 1) По моимъ даннымъ и по Дыбовскому.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМПКЕК8І8). 137 32. СЬапоЛісЫЬуз Вьеекен. СІіапоЛгсМЪуз ВІеекег. Ргосіг. Сург. 1860, р.4ОО {топдоігсиз)] ІТесіегІ. ТцсІзсЬг. Біегкипсіе, II, 1865, р.23; ѴегЬ. Акай. \Ѵеі. АтзіегД. XII, 1871, р, 81. Тѣло удлиненное, сжатое, покрытое мелкой чешуей (ок. 80). Ротъ большой, косвен- ный. Нижняя челюсть выдается, безъ бугорка на спмфизисѢ. Жаберныя перепонки при- крѣплены на вертикали средины глаза. Брюхо закруглено, совершенно безъ киля какъ спереди, такъ и сзади брюшныхъ плав. Спинной плав. начинается чуть позади основанія брюшныхъ, короткій (съ 7—8 вѣтв. лучами), съ колючкой. Подхвостовой удлиненный (19—22 вѣтв. л.). Глоточные зубы трехрядные 2.3.5—5.3.2 или 1.3.5—5.3.1. Плава- тельный пузырь изъ двухъ частей. 1 видъ въ водахъ Китая и въ бассейнѣ Амура. 44. СЬапоііісІіѣЪуз тол&оіісиз (Вазіьелѵбкт). І^еріоссркаіиз*') топдоіісиз Вазііеѵгзку. К Мёт. 8ос. Ыаі. Мозсои, X, 1855, р. 234, ТаЬ. IV, Г. 2 (Моп^оііа, МапізсЬигіа). Сішпосігскіііуз топдоіісиз ВІеекег. ѴегЬ. Ѵ^еіепзсЬ. Асай. Атзіегйаш, ХІГ, 1871, р. 62, ТаЬ. П, Г. 3 (Тап^-ізе- кіап^)2). — Герценштейвъ и Варпаховскій. „Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 41 (Пззигі, № 5572). — СйпіЬег. Апп. Ма». Каі. Нізі., 1889, р. 227 (Кіп-кіап§, ирр. Тапд-ізе-кіапё). Мѣстныя названія. Китайск. въ Пекинѣ хупъ-чи-юй (= красноперая рыба, Базилевскій). 5572. р. Дома (Пззигі). Максимовичъ 1860 (ехиѵ.). Б III 7, А III 21, 1. 1. 81^. Описаніе. Ротъ большой, косвенный; задній конецъ тахіііаге доходитъ до вертикали передняго края глаза. Вершина рта на уровнѣ верхняго края глаза. Тѣло удлиненное; спина не образуетъ горба за затылкомъ. Р далеко не хватаютъ до 7, послѣдніе далеко не достигаютъ апиз. Распространеніе. Сѣв. Китай. Верхній Япъ-цзы-цзянь. Въ Амурѣ извѣстенъ только для Уссури. 33. Сиіѣег Вазіьелѵзкт. Сиііег Вазііечтзку. К. Мёт. 8ос. Каі. Мозсои, X, 1855, р.236 (аІЬигпиз).'— ВІеекег. Аіі. ІсЬіЬуоІ., III, Сургіпз, 1863, р. 33 (аІЪигпиз). — СйпіЬег. Саі. ЕізЬ., VIII, 1868, р. 328. Тѣло удлиненное, покрытое мелкой или средней величины чешуей (65—95). Боковая линія мало изогнута и на хвостовомъ стебелькѣ не дѣлаетъ изгиба. Ротъ обращенъ вверхъ, безъ усиковъ. Спинной плавникъ короткій (съ 7—8 вѣтв. лучами), съ гладкимъ колючимъ 1) Базилевскій отнесъ эту рыбу къ роду «іеріо- ссрііаіиз Раіі.». Такого рода у Палласа нѣтъ, и Ба- зилевскій, очевидно, хотѣлъ установить новый родъ (котораго онъ, впрочемъ, не описываетъ), типомъ кото- Зап. Фиэ.'Мат. Отд. раго является Сургіпиз ІеріосерЪаІиз Раіі., но Ъеріосе- ркаіиз потеп ргаеоссираіит: Зсороіі 1777 (= Сопдег Іагѵ.). 2) 1. 1. 781|^, АП 19—22. 18
138 Л. ВЕРГЪ. лучомъ, начинается позади основанія брюшныхъ, рѣдко (О. топдоіісиз) надъ срединой осно- ванія брюшныхъ. Подхвостовой удлиненный (съ 19—29 вѣтв. лучами), безъ колючаго луча. Глоточные зубы трехрядные, сжатые, загнутые въ небольшой крючокъ, 2.4.4—5.4.2, или 2.4.4—4.4.2, или 2.3.5—4.3.2, или 2.4.5—4.3.2, или 2.4;5—4.4.2, или 2.4.4—5.2.1, или 2.3.5—4.4.2 и т. д. Брюхо съ килемъ или на всемъ протяженіи отъ горла до апиз, или только за брюшными плав. Плавательный пузырь изъ трехъ частей. Жаберныя ты- чинки длинныя, тонкія, очень густо сидящія. Жаберныя перепонки прикрѣплены на вер- тикали задняго края глаза. Около 10 видовъ У въ бассейнѣ Амура, въ Китаѣ и Тонкинѣ. а. Брюхо на всемъ протяженіи отъ основанія груд. плав. до заднепроходнаго отверстія съ килемъ (Сагіпа ргае ріппаз ѵепігаіез) (знЪ&. Сиііег). Ъ. Боков. линія 69 — 71; А III 26—28.................... 45. С. аІЬигпыз. [ЬЬ. Боков. линія 61—67....................................С.ЬгеѵісаиЛа\. аа. Брюхо къ килемъ только за основаніемъ брюшн. плавн. (Сагіпа ргае ріппаз ѵепігаіез аЬезі) (зиЪ&. ЕгуіЬгосиНег поѵ.). с. Ротовая щель вертикальная, нижняя челюсть весьма сильно заворочена кверху. Въ боковой линіи наичаще 90—95 чешуй, во всякомъ слу- чаѣ не менѣе 80. А III 21—25. Спинной плав- никъ позади брюшныхъ................................46. С. егуікгоріегиз. сс. Ротовая щель косвенная, нижняя челюсть съ бугоркомъ, входящимъ въ выемку верхней. Въ боковой линіи менѣе 80 чешуй. сі. Спина за затылкомъ поднимается крутой ' дугой. Тѣло высокое (высота его не болѣе 31/2 разъ въ длинѣ тѣла). А ІИ 25—28, 1.1.65—66. Спинной плав. позади основанія брюшныхъ. Грудные плав. заходятъ за основаніе брюшныхъ.............................47. С. охусеркаіиз. сісі. Спина за затылкомъ подымается довольно равномѣрно.Тѣлоудлиненное(высота его бо- лѣе 3%, обыкновенно 4 раза въ длинѣ тѣла). А III 19—21, 1.1. 73—78. Спинной плав. надъ срединой основанія брюшныхъ. Грудн. плав. не достигаютъ до основ. брюшныхъ. .. 48. С. топдоіісиз. I) Кромѣ описанныхъ здѣсь: С.гесигѵісерз бгйпіЬег Вікг, С. Тіурзеіопоіиз Вікг, С. гесигѵігозіггз баиѵа^е. (что представляетъ собою С.гссигѵісерз ПісЪ. изъ Кан- Нѣкоторые изъ этихъ бидонъ по ревизіи, безъ сомнѣ- тона сказать трудно), С.Ъгеѵісаисіа СгйпіЬег, С.ЛаЪтуг нія, окажутся синонимами.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬОСІА АМИВЕК8І8). 139 45. Сиіѣег аІЪигшіз Вазіъе^ѳку. Сиііег аІЪигпиз Вааііехѵвку. И. Мёт. 8ос. Иаі. Мозсои, X, 1865, р. 236, ТаЬ.ѴІІІ, Г. 3 (іи Йиѵііз ѵегзиз зіп. ТзсЬі- Ііепзет іепйепііЬиз?; № 5585; 1. 1. 70). Мѣстныя названія. Китайск. цяо-тоу-бай (въ Пекинѣ, Базилевскій). 5585. СЬіпа зері. Вавііехѵзку 1865 (типъ С. аІЬигпиз). 12711. оз. Буиръ-норъ (Виіг-пог). Солдатовъ 1899, 16. VI (2). 12712. р. Уршунь, басс. Буиръ-нора. Палибинъ 1899. 13782. Харбинъ (НагЬіп). Шмидтъ 1901, X (2). В III 7, А III 26—28, 1. 1. 69 71. Описаніе. Вдоль брюха отъ основанія грудныхъ плавниковъ до аппз тянется киль, не- покрытый чешуей. Нижняя челюсть очень сильно загнута вверхъ, такъ что ротовая щель почти вертикальна; вершина рта лежитъ выше уровня верхняго края глаза. Задній край шахіііаге на вертикали ноздрей. Нижняя челюсть сильно выдается надъ верхней. Ргаеог- Ъііаіе пятиугольное, касается глаза. Спина за затылкомъ восходитъ сравнительно не очень крутымъ горбомъ. Орегсиіиш слегка полосчатое. Грудные плавники достигаютъ до начала брюшныхъ, брюшные не хватаютъ до аппз. Жаберныхъ тычинокъ на передней части 1-ой жаберной дуги 25; у экз. длиной 280 милл. самыя длинныя равны % діаметра глаза; на задней половинѣ 1-ой дуги и на всѣхъ прочихъ дугахъ тычинки очень короткія. Глоточные зубы у экз. № 13782: 5.3.2 —2.3.4 и 5.4.2—?. > 5585: 4.4.2—2.4.5, № 6895: 4.3.2—1.4.5. Измѣренія на стр. 140. Длины достигаетъ до 320 милл. Сравнительныя замѣтки. Сиііег аІЪигпиз до сихъ поръ былъ загадочнымъ видомъ: Сгйпіѣег (VII, р. 328) его относилъ къ С. гесигѵісерз (ВісЬ.), тоже дѣлаетъ и Віеекег, Герценштейнъ и Варпаховскій отождествили совсѣмъ съ другимъ видомъ (см. ниже). Между тѣмъ въ Музеѣ Академіи Наукъ имѣется экземпляръ-типъ Базилевскаго (№ 5585), который разрѣшаетъ всѣ сомнѣнія1): у него вдоль всего брюха тянется киль, и по общему ЬаЪііиз’у онъ тожественъ съ (7. Ъгеѵісаисіа Сгйпііі. Описаніе Базилевскаго, гдѣ сказано: «богзо гесііпзспіо, гесіо; аѣсіотше сотргеззо, сагіпаіо», тоже подходитъ къ этому экземпляру. Длина этого экз. около 325 милл., бок. линія 7013/в, въ А болѣе 25 вѣт- вистыхъ лучей. С. Ъгеѵісаисіа Сгйпіѣ.а) чрезвычайно близокъ къ С. аІЪитиз Вазіі., вѣ- 1) Этотъ экз. не былъ изслѣдованъ Герценштей- номъ и Варпаховскимъ; по крайней мѣрѣ, нъ ихъ работѣ о.немъ не упоминается. 2) Сиііег Ъгеѵісаисіа СтйпіЬег. Саі. ЕівЬ., VII, 1868, р. 329 (Еогтова, А 28—29, 1.1. 65, Я. рЬ. 2.4.5-4.3(4).2, 1. 1. 65). — Віеекег. ѴегЬ.Акай."ѴѴеіепвсЬ. Атвіегйат, XII, 1871, р.69, ТаЬ. XI, Г. 3 (Уап§-ізе-кіап§, АIII28—29, 1.1. са. 65, й. рЬ. 2.4.5—4.4.2). — СгйпіЬег. Апп. Ма§. Хаі. Нізі. (4), XII, 1873, р. 250 (ЗЬап^Ьаі). — Логйап апй Еѵегтапп. Ргос. II. 8. Н. М., XXV, 1902, р. 322 (Еогтоза, А 28, 1. 1. 67, й. рЬ. 1.4.5—2.4.4). Сиііег ііепізіпепзіз АЬЬоіі. Ргос. П. 8. И. М., XXIII, 1901, р. 489, (Тіеп-ізіп, А 28, I. 1. 60, й. рЬ. 1.3.4— 4.3.1). 6895. Реі-Ьо. Потанинъ 1884. 6765. Ги-івсЬоп. Поляковъ 1884 (5). 18*
140 Л. ВЕРГЪ. роятно, составляетъ подвидъ этого послѣдняго и можетъ быть даже дальнѣйшія изслѣдованія покажутъ пхъ тожественность. Я могъ усмотрѣть между экз. изъ бассейна Амура и изъ рѣкъ Китая, начиная отъ Пей-хо слѣд. разницу: у амурскихъ чешуя мельче 69—71 въ бок. лип., тогда какъ у 5 экз. № 6765 изъ Фу-чжоу я нахожу: 65, 65, 63, 61—62, 64; у № 6895 изъ Пей-хо 61, по Гюнтеру у экз, изъ Формозы 65, по Блеекеру (Япъ-цзы- цзяпъ) 65, по Джордану и Эвермапну (Формоза) 67, по Абботу (Тянь-цзинь) 61; такимъ образомъ у (7. Ъгеѵісаисіа 1.1. 61 — 67, а у аІЬигпгізбд—71; различіе малое, но если Сиііег аІЬигпиз. № 12711. Вніг-пог. № 13782. НагЪіп. сі я Г? 3 сі 'о і-і т 2 & Длина всего тѣла съ хвост. плав. (тт) (І). 320 280 300 Длина тѣла безъ хвост. плав. (?) 273 231 250 Боковая дивія (Ин. Іаѣ.) 69^70 О 70у70 Число лучей въ подхвост. плавн. (гай. іп ріопа апаіі) III 28 III 28 III 26 Длина головы въ дливѣ тѣла ((/с) 4.20 4.53 4.36 Высота головы въ дливѣ головы (с/то) 1.58 1.43 1.43 Толщина » » » » (с/п) 2.50 2.43 2.33 Діаметръ глаза въ длинѣ головы (с/0) 5.6 4.6 5.0 » » въ межглазн. простр. (%) 1.22 1.18 1.16 » » въ длинѣ рыла (г/0) 1.56 1.32 1.41 » » въ заглазнич. простр. (°^Ѵ0) 3.13 2.32 2.80 Длина хвост. стебля въ длинѣ тѣла ((/р) 8.5 7.5 7.1 » » » превосходитъ ваим. выс. тѣла (Р/д) 1.10 1.22 1.32 Наибольшая высота тѣла въ длинѣ тѣла (^/я) 3.7 3.55 3.8 » » » превосходитъ наименып. (^/д) 2.5 2.5 2.5 Автедорсалыюе разст. превосходитъ постдорс. (,т/у) 1.36 1.24 1.26 Высота Р въ длинѣ тѣла (^/йя) . 6.0 5.8 6.3 Длина Р » » » (і/о) 11.6 11.8 11.9 Длина А » » » (*/д) 4.0 3.5 3.9 Высота А » » » (1/ан) 7.8 7.9 • 8.1 Длина Р » » » ...................... 4.8 4.9 5.0 » V » > » (1/ѵ)..................... 5.8 5.8 6.2
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬОША АМПНЕК818). 141 оно существуетъ въ дѣйствительности, то Ъгеѵісаисіа заслуживаетъ быть выдѣленнымъ въ качествѣ подвида. Правда, экз. типъ Базилевскаго имѣетъ 70 чешуй, и видъ этотъ про- исходитъ, судя по тексту автора, изъ «рѣкъ впадающихъ въ зал. Псчили», т. е., вѣроятно, изъ Пей-хо, но очень можетъ быть, что экземпляръ А?. 5585 былъ доставленъ Базилев- скому съ Пекинскаго рынка, куда онъ могъ попасть изъ рѣкъ С. Маньчжуріи, т. е. бас- сейна Амура. Распространеніе. Бассейнъ Амура: оз. Буиръ-норъ (сист. Аргуни), р. Уршунь (басс. Буиръ-нора), Сунгари у Харбина. Очень близкій С. Ъгеѵісаисіа встрѣчается на Формозѣ, Фу-чжоу, въ Янъ-цзы-цзянѣ, Пей-хо. (7. аІЪигпиз, описанный Кнеромъ (Кпег. Коѵага-Кеіке, р. 362), не можетъ быть тожественнымъ съ С. аІЬигпиз Ваз., такъ какъ у экземпляра Кнера брюхо впереди V безъ киля. Что это за видъ — сказать трудно. 46. Сиііег егуѣИгорѣѳгиз Вазіьетсвкт. Верхоглядъ. Сиііег етуііъгоріегиз Ваеііечѵзку. X. Мёт. 8ос. ^аѣ. Мозсои, X, 1855, р. 236, ТаЬ. VIII, 1 (іп Яиѵ. зіп. ТзсЬі- Ііепзіз). Сиііег згеЪоІсІіі БуЬоѵѵзкі. ѴегЬ. хооІ.-Ъоі. Оезеіі. ХѴіеп, XXII, 1872, р. 214 (Міііі. Атиг, Нззигі, Зип^аізсЬі, СЬапка). — Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 14 (Ханка, Сунгачи, Уссури) (X. III 23, 1.1. 19/92/12). Сиііег егуікгоріегиз Герценштейнъ н Варпаховскій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 42 (№ 5684). Сиііег аІЬигпиз (поп Вазііеѵѵзку) Герценштейнъ и Варпаховскій, I. с. 1887, стр. 43 (Пззигі, № 5583; 1.1. 80, А III 23). Сиііег ііізкае/огтіз Віеекег. ѴегЬ. Ѵ7еіепзсЬ. Акай. Атзіегйат, XII, 1871, р. 67, ТаЬ. X, 1 (Хапд-ізе-кіапд) (А III21—23,1.1. са. 80). — СгйпіЬег. Апп. Ма&. Хаі. Нізі. 1888, р. 430 (ІсЬап§, Ѵап^-ізе-к.); 1889, р. 227 (Прр. Хапд-ізе-кіапд). Сиііег етуіТѵгоріегиз СгйпіЬег. Апп. Ма§. Хаі. Нізі. (7), I, 1898, р. 262 (Хечѵ-сЬтсапд; = С. гіізкае/огтгз іезіе СгйпіЬег). Сиііег аІЬигпиз (поп Ваз.) РаррепЬеіт. 8ііхЬ. Оез. паі. Гг. Вегііп, 1908, р. 104 (Тип§ііп§-8ее, Напкои; 1.1. 87). Мѣстныя названія. Русск. верхоглядъ, бѣлая рыба •, у гольдовъ сацхы, зацхьг, у маньчжуровъ даусо-ю (Дыбовскій); орочи таву (Протодьяконовъ); гиляки ва (Шренкъ); китайцы хэбай-юй (Пекинъ, Базилевскій); ольча и гольды дзадзхи (Шренкъ). 5583. Уссури у Гуисса (Пззигі). Махітотсісг 1860 (ехиѵ.); 1.1. 80, А ІП 23. 5684. Амуръ у Корми (Атпг). 8сЬгепск 1855 (ехиѵ.); 1.1. 95, А III 23. 11274. Амуръ у Хабаровска (СЬаЪаго^ѵзк). Быковъ 1896, V; 1.1. 92, А ІП 25. 13789а. Уссури виже Хора (Пззигі). Пальчевскій 1904, 6. IX (2); 1.1. 90—92, А III 25. 137 89Ь. Уссури (Пззигі). Пальчевскій 1903, IX; 1. I. 97, А III 25. 13871. оз. Чля у Николаевска (ТзсЬЦа-8. Ьеі Хіко1а]е\ѵзк). Бражниковъ 1902, 2—4, ѴШ (3); 1. I. 86—93, А III 21—23. 12508а. оз. Ханка у устья Лесу (СЬапка-8.). Пальчевскій 1902; I. 1. 93, А III 24. 12508Ь. » » » » » » » 1903,4. I; I. 1. 90, АIII 25. 13778. Харбинъ (НагЪіп). П. Шмидтъ 1901, X (іиѵ.). 13872. Амуръ у Николаевскъ (Хікоіа^етѵзк). Бражниковъ 1902; 1. I. 91, А III 24. I) III 7, А III 21—25, 1. 1. (80) 86 97, ѵи1§о 90—95.
142 Л. ВЕРГЪ. Описаніе. Брюхо впереди брюшныхъ плавниковъ округлено, безъ киля, позади брюш- ныхъ заострено, съ килемъ непокрытымъ чешуей. Спинной плавникъ начинается позади основанія брюшныхъ. Грудные плавники немного не достигаютъ до основанія брюшныхъ. Ротовая щель вертикальная, нижняя челюсть чрезвычайно сильно загнута кверху. Верхушка рыла нѣсколько выше уровня верхняго края глаза, нижняя челюсть выдается надъ верхней. На нижпей челюсти бугорка, входящаго въ выемку верхней, нѣтъ, но снаружи зушрЬузіз очень сильно выдается впередъ. Задній край тахіііаге хватаетъ до вертикали ноздрей. Профиль спины прямой, безъ горба у затылка. Брюшные плав. далеко не хватаютъ до апиз. Глот. зубы у № 11274: 2.4.4—4.4.2. Измѣренія на стр. 144. Длины достигаетъ до 620 милл. Въ спирту всѣ плавники на концахъ темные; каждая чешуя по заднему краю покрыта ободкомъ изъ многочисленныхъ черныхъ точекъ. Сравнительныя замѣтки. Сиііег ііізкае/огтіз Вікг отличается отъ С. егуікгоріегиз только меньшей чешуей: у ііізк. по Блеекеру, 1. 1. 80х), а у егуікгоріегиз обыкновенно не менѣе 90. С. аІЪигпиз Герценштейна и Варпаховскаго (№ 5583) имѣетъ въ боковой линіи 80 чешуй и совершенно подходитъ къ описанію ііізкаерогтіз (къ аІЬигпиз онъ ни- коимъ образомъ не можетъ быть отнесенъ, такъ какъ лишенъ киля впереди Г), къ кото- рому я его сначала и отнесъ; но затѣмъ среди 3 экз. изъ оз. Чля я нашелъ слѣд. число чешуй: 1) А III 21, 1. 1. 93, 2) А III 23, 1. 1. 92, 3) А III 23, 1. 1. 86—86; экзем- пляры эти ничѣмъ другъ отъ друга не разнятся. Такимъ образомъ, становится вѣроят- нымъ, что количество чешуй у этого вида подвержено значительнымъ индивидуальнымъ колебаніямъ, а потому представляется не цѣлесообразнымъ выдѣлять С. ііізк. въ особый видъ. Въ Л я находилъ наичаще 23—25 вѣтвистыхъ лучей, у ііівк. по Блеекеру 21—23; у одного изъ экз. изъ оз. Чля (см. выше) я нашелъ тоже Л ІП 21. СгйпіЬег въ 1898 году также призналъ Жзк. за синонимъ егуікг. С. охусеркаіоі&ез РаррепЬеіт (1. с.) изъ бас- сейна Янъ-цзы-цзяна очень близокъ къ С. егуікг. Распространеніе. Басс. Амура: Амуръ въ среднемъ теченіи вплоть до самыхъ низовій (оз. Чля), Сунгари (Харбинъ), Уссури, оз. Ханка. Сѣв. Китай (Нью-чжуанъ: Ляо-хэ), южн. Китай (Шанхай; Янъ-цзы-цзянъ довольно далеко вверхъ: до Кіи-кіап^ и даже до ІсЬап& въ 100 миляхъ отъ устья). 47. Сиііег охусерЬаІиз Вееекеп. Сиііег охусеркаіие ВІеекег. ѴегЬашІ. ѴГеіепзсЬ. Акай. АтзіегЛ., XII, 1871, р. 74, ТаЬ. V, Г. 3 (Тап^-ізе-кіап^). Сиііег аЪгатоиіез БуЪотсзкі. ѴегЬ. гооІ.-Ьоі. (Іез. ТѴіеп, XXII, 1872, р. 213 (Пззигі, СЬапка-8.). — Дыбовскій. Изв. Сиб. От. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 14. 1) Между бок. Ливіей и освов. Р по Блеекеру ок. I кими, а, судя по другимъ описаніямъ, Блеекеръ этихъ 15 чешуй, но къ основанію Р чешуи становятся мел- | мелкихъ чешуй въ расчетъ не принимаетъ.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМННЕК8І8). 143 Мѣстныя названія. У русск. чехонь, у гольдовъ фалѣ (Дыбовскій). 12509. оз. Ханка, устье ЛеФу (СЬапка-8.). Пальчевскій 1902. Р II 7, А III 27, 1. 1. 66 у. Описаніе. Брюхо отъ основанія грудныхъ плав. до брюшныхъ гладкое, безъ киля. Нижняя челюсть ве такъ сильно заворочена кверху, какъ у аІЬигпиз, и ротовая щель имѣетъ не вертикальное, а косвенное направленіе. Вершина рта чуть ниже уровня верхняго края глаза. Задній край шахіііаге доходитъ до вертикали заднихъ ноздрей. Нижняя челюсть съ бугоркомъ, входящимъ въ выемку верхней; немного выдается надъ верхней. РгаеогЬііаІе четыреугольное, касается глаза. Спина за затылкомъ восходитъ очень крутымъ горбомъ. Тѣло высокое, голова заостренная. Послѣдній колючій лучъ Р очень сильно утолщенъ. Спин. плавн. позади основанія V. Р хватаетъ немного за основаніе V, Брюшвые плав. до- стигаютъ до аииз. Концы плавниковъ черноватые. Измѣренія на стр. 144. Длина до 360 шш. Сравнительныя замѣтки. С. охусеркаіиз Вікг., безъ сомнѣнія, тожественъ съ С. аЬга- тоиіез БуЬ.; ничтожныя различія, какія можно усмотрѣть между описаніемъ Блеекера и моимъ, объясняются меньшей величиной экземпляра Блеекера (290 милл.). Въ текстѣ Блеекера сказано «ріппіз ресіогаІіЬиз ѵепігаіез пои аШп&епііЬиз», но на рисункѣ Р дохо- дитъ до V. — С. аЪгатоіЛез, приводимый Паппенгеймомъ (1. с.) для Ханькоу (1.1. 70—73, высота тѣла 33/4, длина головы З3/3 въ длинѣ тѣла), представляетъ, повидимому, другой видъ. Распространеніе. Извѣстенъ пока для Явъ-цзы-цзяна, а въ бассейнѣ Амура въ оз. Ханка н Уссури. 48. Сиіѣег шоп^оіісиз Вабіъеуѵбкт. Красноперъ. Сиііег топдоіісиз Ваэііечѵэку. И. Мёт. 8ос. Паі. Мозсои, X, 1855, р. 237 (Моп&оііа; М 2950, 2951). Сиііег гиіііиз ОуЪоѵѵзкі. ѴегЬ. гооІ.-Ьоі. Сез. Ѵ’іеп, XXII, р. 214 (тіііі. Атиг, Пззигі, Зип&аізсЬі, СЬапка-8.). — Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд,. И. Р. Г. О., VIII, 1897, стр. 14 (оз. Ханка, р. Уссури). Сиііег топдоіісиз Герценштейнъ и Варпаховскій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 44 (№ 2950, 2951). — РаррепЬеіш, 1. с., 1908, р. 104 (Тип§ііп^-8ее). Мѣстныя названія. Русск. красноперъ, бѣлая рыба (Дыбовскій). 2950-1. СЬіпа зеріепіг. Вазііетсзку 1865 (4). 12668—9, 12684. оз. Буиръ-норъ (Впіг-пог). Солдатовъ 1899, 16. VI (15). 12788. р. Иманъ (Ітап, ХиЯизз без Пззигі). Шмидтъ 1901. 13839. оз. Хавка у устья ЛеФу (СЬапка-8.). Пальчевскій 1903, 4. I; 520 шш. 13779. Харбинъ (НагЬіп, 8ип§агі). Шмидтъ 1901, X (3). 13829,13838. оз.Чляу Николаевска (ТзсЫ]а-3. ЬеіПікоІа^етѵзк). Бражниковъ 1902,2—4. ѴШ (12). Р П 7, А III 19—21, 1. 1. 73 ^=^78. 6—7 1) По Дыбовскому В III 7, А II—ПІ 28, 1.1. I А III 25—26, I. I. 65 (Р I 13, V II 7)-, я нашелъ у 65ІІ=^66 (Р I 12, VII 8); по Блеекеру БШ 7-8, І№ 12509: Р115, VII 8.
144 Л. БЕРГЪ, Сиііег п РагаЪгатіз. Сиііег охусерііаіиз. С. топдоіісиз. С. егуііігоріегиз. РагаЪгатіз реѣіпепзіз. РагаЪтатіі іегтіпаііе. № 12509. СЬапка-8ее. •іі[8МодХ(і -ээд № 2950. СЬіпа зеріеліг. № 13779. НагЬін. № 12668. Виіг-пог. А» 12788. Пззигі-СеЬіеі. А» 13789 а. ІТззигі. № 11274. СЬаЬагодѵзк. •Эпврппі\[->іпшѵ № 13686. СЬапка-8ее. СО 1— с* Г— со о ю 2 03 с в о о со 03 * О а о ф СО .Ѵ> 12672. ІІ3811ГІ. Длина всего тѣла (шт) (і) са.360 310 341 296 са.35О 475 620 335 288 са.430 232 — 523 522 са.24О Длина тѣла безъ хност. плав. (?) 310 261 275 240 282 391 516 278 235 360 185 203 435 428 192 Боковая линія (Ііп. Іаі.) 66? — 73^75 77^ 7Ѳу 76Т 907 86^86 О 57т 57Т 6 59— 7 — — 532 Длина головы въ длинѣ тѣла (^/с) 3.9 4.2 4.0 4.1 4.0 4.3 4.45 4.48 4.43 5.5 5.0 4.8 5.5 5.4 4.7 Высота головы у затылка въ длинѣ головы (с/т) . . 1.61 1.69 1.58 1.70 1.55 1.67 1.59 1.44 1.39 1.21 1.25 1.27 1.16 1.11 1.26 Толщина головы нъ длинѣ головы (с/п) 2.39 2.44 2.1 2.5 2.5 2.4 2.39 2.63 2.30 1.60 1.76 1.93 1.84 1.65 — Діаметръ глаза въ длинѣ головы (с/0) 6.1 4.7 6.2 5.8 6.4 7.0 6.1 4.8 4.8 4.5 3.7 3.7 4.6 5.1 3.4 » » въ ширинѣ лба (^/0) 1.50 1.19 1.91 1.65 1.82 2.08 1.21 1.04 1.04 1.86 1.40 1.39 2.05 2.25 1.42 » » въ длинѣ рыла (г/0) 1.69 1.54 1.91 1.90 2.00 2.27 2.05 1.46 1.64 1.14 0.95 1.00 1.41 1.44 1.04 » » въ заглазничн. простр. (°Р/0). . . . 3.15 2.54 3.2 2.9 3.4 3.8 3.13 2.31 1.63 2.38 1.80 1.74 2.59 2.69 1.58 Длина хност. стебля въ дл. тѣла (1/р) 6.7 6.7 6.1 6.2 6.3 5.9 6.0 5.9 5.9 8.6 8.4 8.2 6.8 6.7 6.3 » » » преносх. нави. выс. тѣла (Р/д). 1.25 1.39 1.47 1.55 1.55 1.60 1.56 1.74 1.74 1.03 1.00 1.06 1.28 1.25 1.27 Наибольш. высота тѣла въ длинѣ тѣла (*/я) .... 3.4 3.5 3.7 4.1 4.0 4.3 4.1 4.2 4.1 2.63 2.57 2.82 2.59 2.34 2.21 » » превосх. наим. (-Я/д) 2.4 2.6 2.4 • 2.3 2.4 2.2 2.27 2.52 2.48 3.41 3.27 3.13 3.36 3.58 3.62 Антедорсальн. разст. прен. постдорсальн. (х/у}. . . 1.38 1.30 1.19 1.14 1.20 112 1.27 1.13 1.13 1.22 1.21 1.21 1.12 1.08 1.09 Высота 2) въ длинѣ тѣла .......... 5.0 5.5 4.6 4.7 5.2 5.2 5.6 5.4 5.3 4.9 4.3 — 5.1 3.72 3.59 Длина Б » » » (11я).......... 9.7 10.6 9.8 11.1 10.2 10.5 11.2 11.1 11.1 8.5 Ѳ.Ѳ 8.8 8.1 8.5 7.8 Высота А » » » (1/лн) 8.4 8.4 Ѳ.Ѳ Ѳ.Ѳ 8.2 9.4 7.2 7.5 7.9 — 8.4 — 8.3 7.6 6.7 Длина А » » » (Уд) 3.9 4.1 4.9 5.4 5.5 5.3 4.8 4.5 4.5 3.0 2.9 — 3.1 3.1 3.2 » Р » » » (^//>) 5.1 5.3 5.7 5.8 5.9 6.1 4.8 5.0 5.0 5.5 5.1 5.2 5.4 4.37 4.63 » V » » » (^/у) 5.4 5.6 6.5 6.5 6.5 6.7 5.8 6.2 6.2 6.5 6.2 6.2 6.4 5.56 5.64 Длина Р въ промежуткѣ (іп сіізіапѣіа) между Р—Ѵ . — — — 1.34 1.31 1.42 1.09 1.11 1.05 1.26 — —. — — —
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМИКЕХ’816). 145 Описаніе. Брюхо впереди брюшныхъ плавниковъ округлено, безъ киля, позади брюш- ныхъ заострено, съ килемъ непокрытымъ чешуей. Спинной плав. начинается надъ срединой основанія брюшныхъ. Грудные плавники у мален. экз. немного не достигаютъ брюшныхъ, у большихъ довольно далеко. Ротовая щель косвенная, нижняя челюсть не очень сильно заворочена кверху; нижняя челюсть выдается надъ верхней, на вершинѣ съ бугоркомъ, входящимъ въ выемку верхней. Вершина рта на уровнѣ верхняго края глаза. Задній край тахіііаге доходитъ до вертикали передняго края глаза. Спина за затылкомъ сравнительно ровная, безъ горба. Глоточные зубы 4.4.1—2.4.5. Длины достигаетъ до 520 милл. Сравнительныя замѣтки. Этотъ видъ рѣзко отличается отъ всѣхъ, описанныхъ Блее- керомъ, малымъ числомъ лучей въ Л, выдвинутымъ впередъ I), короткими Р и др. Распространеніе. Видъ этотъ, пока съ достовѣрностью извѣстенъ лишь для бассейна Амура, гдѣ онъ распространенъ начиная отъ средняго теченія и до самаго устья (оз. Чля), а также въ системахъ Аргуни (Буиръ-норъ), Сунгари (Харбинъ), Уссури, Сунгачи, оз. Ханка. 34. Нетісиііег Вьеекев. Нетісиііег Віеекег. ІсЬШ. Аг’сЬ. Іпд. Рго<іг. II, Сург., 1860, р. 401 (Іеисізсиіиз). — ЛѴаграсЬотѵвкі. Мёі. Ьіоі. Асад. РёіегзЪ., XII, 1887, р. 693. Удлиненное тѣло покрыто средняго размѣра чешуей (40—57), легко спадающей. Боковая линія круто спускается внизъ и отъ основанія брюшныхъ плавниковъ идетъ парал- лельно нижнему профилю тѣла, будучи отдѣлена отъ средины брюха 1—3 рядами чешуй, затѣмъ за концомъ подхвост. плавника загибается вверхъ и на хвостовомъ стебелькѣ идетъ посреди тѣла. Спинной плавникъ короткій (7—8 вѣтвистыхъ лучей), первый лучъ его пред- ставляетъ гладкую колючку. Подхвостовой плав. удлиненный (съ 10 — 17 вѣтв. лучами), безъ колючки. Брюхо съ килемъ отъ горла до апиз, иногда1) впереди V безъ киля. Ротъ конечный. Глоточные зубы крючковидно изогнутые, въ 3 ряда: 5.4.2—2.4.5 или 5.4.1 — 1.4.5. Жаберныя тычинки короткія, многочисленныя. Плавательный пузырь изъ двухъ частей. 3—4 вида: И. Іеисізсиіиз (Ваз.) въ Китаѣ и басс. Амура, Н. Іеисізсиіиз ІисіЛиз (БуЪ.) въ басс. Амура, Н. Ъаіпеі 8аиѵ. Тонкинъ и И. Ыеекегі Ѵ7агр. Янъ-цзы-цзянь? а. Высота спинной колючки менѣе длины головы. Высота тѣла въ длинѣ тѣла немного болѣе 4 разъ................. 49. Н. Іеисізсиіиз. аа. Высота спинной колючкп болѣе длины головы или равна ей. Высота тѣла въ длинѣ тѣла не болѣе 4 разъ....... 49а. Н. Іеисізсиіиз Іисі&из. 1) Нетісиііег Ыеекегі "ѴѴагр. = Н. Іеисізсиіиз Віеекег, поп Вазііе^зку. Зап. Фпз.-Мат. Оті.
146 Л. БЕРГЪ. 49. Нетісиііег Іеисізсиіиз (Вавіьелѵвкт). Востробрюшка. ? ІѴозігоЪгдизскка {Сургіпиз} беог^і. Ееізе, I, 1775, р. 356 (Аг^ип). 'іСіиреае зресіез (УѴозігоЪгдизсІіка} Раііаз. 2оо§г. Вова. Ав., III, 1811, р. 208 (оэі. Й. 8сЬі]ка еі Аг^ип). Сиііег Іеисізсиіиз Вавііеѵгаку. К. Мёт. 8ос. Ыаі. Моасои, X, 1855, р. 238 *) (іп адиіа ѵегэив в. ТвсЬіііепвет сиг- гепііЬив) (Л° 5272). — Кпег. Хоѵага Веіве. ГізсЬе, 1865, р. 362 (8Ьап§Ьаі) (А II 13,1. 1. 50). СЪапойісМІіуз Іеисізсиіиз бйпіЬег. Саі. ЕівЬ., ѴП, 1868, р. 327 (вес. Кпег). Нетісиііег зсіігепскі Варпаховскій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 46, фиг. 4 (Еи-ІвсЬои, Л» 7032; А ІП 11, 1. ]. 48). — ѴѴаграсЬ о^ѵзкі. Мёі. Ьіоі. Ас. РёіегвЬ., XII, 1887, р. 699 (Еи-ізсЬои, № 7032, 7033). Нетісиііег Іеисізсиіиз 'ѴѴаграсЬо’ѵгэкі. Мёі. Ьіоі. Ас. РёіегзЬ., XII, 1887, р. 695 (№ 5272: А III 11,1. 1. 50—53). Нетісиііег кпегі ‘ѴѴаграсЬоѵт’ѳкі, 1. с., р. 697 (пасЬ Кпег). Нетісиііег Иізраг Ѵ7аграсЬоѵувкі, 1. с., р. 703 (пасЬ Реіега). Нетісиііег Іеисізсиіиз (Кпег) СгйпіЬег. Апп. Ма§. Паі. Ніві., 1888, р. 433 (Уап§-іве-кіап§). Нетісиііег ѵаграскогѵзкіі Хікоівку. Апп. Миз. 2оо1. Асаб. РёіегвЬ., ѴІП, 1903, р. 359 (Ь. Виіг-Иог, Моп§о1іа огіепі.; № 12789: А ІП 15,1. 1. 53—55). Нетісиііег Лізраг Реіегв. МопаІэЬег. Акаб. Вегііп, (1880) 1881, р. 1035, й&. 7 (Ноп^-коп^, А III17,1.1. 50). Нетісиііег кпегі КгеуепЪег§ еі РаррепЬеіт. ЗіізЪег. Сев. паі. Ег. Вегііп, 1908, р. 105 (Папкой; А III 14, I. 1. 53). Мѣстныя названія. Востробрюиіка, верхоглядъ (Дыбовскій). 5272. СЬіпа веріепіг. Вавііеѵгзку 1865 (2) (типъ Сиііег Іеисізсиіиз}. 7032, 7033. Фу-чжоу (Еи-ІвсЬои). Поляковъ 1884 (2) (типъ Нетісиііег зсіігепскі}. 7045. Фу-чжоу (Еи-ІвсЬои). Поляковъ 1884 (1). 12681—2, 12682а. оз.Буиръ-воръ (Виіг-пог, Зігот^еЪіеі бев Атиг). Солдатовъ 1899 (много экз.). 12789. оз. Булръ-норъ (Виіг-пог, Атиг). Солдатовъ 1899 (типъ Н. ѵаграскогсзкіі}. В III 7, А (10) (11) (12) 13—16 (17), 1. 1. 50 51 2). 1 ““"О Описаніе. Челюсти одинаковой длины. Махіііаге хватаетъ кзади до вертикали перед- няго края глаза. Оконечность рта приходится на одномъ уровнѣ съ верхнимъ краемъ глаза. Нижняя челюсть съ бугоркомъ, входящимъ въ выемку верхней. Задній край нижней че- люсти подъ вертикалью передняго края глаза. 1-ое знЪогЪііаІе (ргаеогЫЫе) пятиугольное, касается глаза, 2. и 3. знЬогЬ. удлинены; 3. гораздо шире 2-го, оно не доходитъ или почти доходитъ до угла ргаеорегсніиш. Жаберныя перепонки прирощены къ ібЙшшб на уровнѣ задняго края ргаеорегсніиш. Жаберныя тычинки короткія, числомъ до 25, густо сидящія. Брюхо съ явственнымъ килемъ на всемъ протяженіи отъ горла до аппз. Спинной плавпикъ начинается нѣсколько позади основанія брюшныхъ. Грудные почти достигаютъ до брюшныхъ, брюшные далеко не хватаютъ до апнз. Хвост. плав. сильно выемчатый. 1) «Сариі аЬ апіесебепІіЬив {аІЪитпиз, егуікгоріегиз, топдоіісиз; рекіпепзіз, ехідииз} зресіеЬив бійегі писЬа поп аЪЪгеѵіаіа, тахіПа іпіегіоге Ьеисіэсо вітііі,— ріппа апаіі аЪЪгеѵіаіа. Согриэ ап^изіит, ех аг^епіео аІЬит, рагѵиііэ вдиатіз Іесіит; богзо гесіо, Іегеііизсиіо, аЬбо- тіпе поп сотргезэо, Геге гесіо, саиба сопзігісіа. Ріппае раІИбае; богваіів зіаііт аЪботіпаІев ропеіпзегіа, иігадие 9-габіаіае. Саибаіів йвва. Ьіпеа Іаіегаіів апіегіив аб 2 роПісеа бевсепбепэ, ровіеа зиЬііо геѵегѳа еі аЬботіпі ѵаібе арргохітаіа, ивдие аб роэіісат рагіет ріппае апаііэ гесіа ехсиггепз, аЬіпбе вигвит гесигѵаіа еі аб саибат тебіат ргора^аіа. Ѵевіса аёгеа ЬіІоЪа. Іп Рекіпі аиіитпо Ьіс іпбе оссигіі, еі сит ргаесебепіе сопіипбііиг. Ьоп^іі. 6 роіі., ]аі. 1 роП.» 2) У экз. № 12682 а: А III 13, 1. 1. 44145; измѣре- нія его см. въ таблицѣ на стр. 149.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ЮНТНТОЬОбІА АМИКЕЫ8І8). 147 Регкопенш болѣе или менѣе уоѣяно черными точками и иногда бываетъ совершенно чер- нымъ. Глоточные зубы я находилъ: 4.4.2—2.4.5 и 4.4.1—1.4.5 (№ 7045). Длины достигаетъ до 175 милл. Сравнительныя замѣтки. Хотя Вазііемгзку въ описаніи своего С.Іисісіиз говорить «аЪ- (іотіпе поп сотргеззо», тѣмъ не менѣе у двухъ экземпляровъ-типовъ № 5272 впереди и позади V имѣется совершенно явственный киль. Ниже я воспроизвожу синоптическую таблицу, данную Варпаховскимъ (Мё]. Ъіоі. 1887, р. 694) для различенія всѣхъ видовъ р. Нетісиііег: а, АпаІЯоаве шіі 11—14 ѵегавіеііеп ЗігаЫеп. Ъ. ВаисЬ §екіе1і. с. КорНапде ^ІекЫ йег КбгрегЬбЬе. И. КорЛап§е іп йег Кбгрегійпде теЬг аіа 4.5 епіЬаІіеп...................... Н. Іеисізсиіиз. йЛ. » » » » 4 Маі епіЬаІіеп........................... Н. кпегі. сс. КорПйпде кіеіпег аіа КбгрегЬбЬе. е. беііепііпк кепі^ег аіа 50..................................................... И. зсіігепскі. ее. » теЬг аіа 50...................................................... Н. Ъаіпеі. ЪЬ. ВаисЬ пісЬѣ ^екіеіі..............................;............................... Н. Ыеекегі. аа. АпаІЙоээе тіі 16—17 ѵегааіеііеп ЗігаЫеп. /. Корйап^е ^ІеісЬі йег КбгрегЬбЬе................................. Н. йгзраг. и §егіп§ег аіа йіе КбгрегЬбЬе............................... Н. Іисісіиз. Я не вижу никакихъ основаній отдѣлять Н. кпегі отъ Н. Іеисізсиіиз', типъ послѣд- няго сохраненъ очень плохо, будучи положенъ въ спиртъ сухимъ, отчего высота тѣла у него стала меньше. По моему мнѣнію, Кпег вполнѣ вѣрно отождествилъ свой экземпляръ изъ Шанхая съ Н. Іеисізсиіиз Базилевскаго. Типы Н зсіігепскі (№ 7032 и 7033) ничѣмъ не разнятся отъ Н. Іеисізсиіиз и кпегі. По Кнеру у Іеисізсиіиз длина головы = высотѣ тѣла и въ длинѣ тѣла около 4 разъ; по Варпаховскому у Н.зсіігепскі длина головы 4.3, а высота тѣла 4.8-въ длинѣ тѣла. Типы Н. зсіігепскі № 7032, 7033 очень плохо сохранены, размякли отъ долгаго лежанія въ спирту и измѣрить точно у нихъ высоту тѣла невозможно. Добытый Поляковымъ въ томъ же мѣстѣ (Фу-чжоу) экземпляръ № 7045 былъ опредѣленъ С. М.Герценштейномъ совершенно правильно за Н. Іеисізсиіиз-, онъ рѣшительно ничѣмъ не отличается отъ экзем- пляровъ Н. зсіігепскі. Н. сіізраг Петерса имѣетъ въ А Ш 17 лучей, въ остальномъ же не видно никакой разницы отъ Іеисізсиіиз. Чтобы выяснить, имѣетъ ли діагностическое значеніе этотъ признакъ, я просмотрѣлъ множество экз. Н. Іеисізсиіиз, доставленныхъ В. К. Солдатовымъ изъ оз. Буиръ-норъ (№. 12681—2, 12789), и нашелъ у нихъ вѣт- вистыхъ лучей въ А: у 1 экз. — 11 » 1 » — 12 » 14 » — 13 » 15 » — 14 у 5 экз. — 15 » 2 » — 16 » 1 » — 17
148 Л. БЕРГЪ. Я не вижу поэтому основаній считать Н. йізраг, къ тому же основанный на одномъ экз., за отдѣльный видъ. И. ѵаграсііошзкіі имѣетъ въ А III 15 лучей; это обстоятельство, повидимому, побудило А.М. Никольскаго выдѣлить его въ особый видъ, но это число встрѣчается нерѣдко и у Н. Іеисізсиіиз, къ которому была А. М. Никольскимъ отнесена часть экземпляровъ изъ оз. Буиръ-норъ (№ 12681—2), добытыхъ г. Солдатовымъ. За- мѣчу здѣсь, что у обоихъ экз. типовъ Н. Іеисізсиіиз я нахожу въ А Ш 11, у типовъ Н. зсіігепскі III 11—12, а у экз. Н Іеисізсиіиз изъ Фу-чжоу (№ 7045) у одного III 11, а у двухъ другихъ III 10; у Я. іеисізсиіиз Кпег (= Н. кпегі ’ѴѴагр.) Л II 13, 1. 1. 50(по Кнеру). Н. Іеисізсиіиз Віеекег (пои Вазіі.), описанный Блеекеромъ въ Сург. сіе СЬіпе (изъ Янъ-цзы-цзяна?, р. 76г) имѣетъ 1. 1. 40^^42 и брюхо впереди V совершенно безъ киля(?). Варпаховскій справедливо выдѣлилъ его въ особый видъ Н.ЪІеекегі. Нетісиііег Ъаіпеі 8апѵ. изъ Напоі въ Тонкинѣ имѣетъ 1. 1. 57^ и, кажется, тоже представляетъ осо- бый видъ; хотя я долженъ замѣтить, что счетъ чешуй у р. Нетісиііег дѣло очень трудное, такъ какъ добыть экз. съ неопавшей чешуей удастся сравнительно рѣдко, и, если чешуя и есть, то сосчитать ее нелегко. О Н. Іисісіиз см. ниже. Къ этому ли виду, или къ Н. Іисійгіз относятся слѣд. слова Георги (1775), сказать не берусь за неимѣніемъ экземпляровъ изъ Аргуни: иІѴозігоЪгрізсІіка (Сургіпиз). Ег зіеі&і Ьізѵѵеііеп іп гіешІісЬег Меп^е аиз дет Ашиг іп беп Аг&ип, оіі аЬег уѵігб іп еіпег Іап^еп 2еіі кеівег §еГап§еп. Ег ізі зеЬг зсЬтаІ, иші зоіі еіпеп Ьо^еп- обег іпе88егГбгті§еп ВаисЬ ЬаЬеп, ипсі аиі 2 Зраппеп 1ап& зеіп.» Съ этимъ же впдомъ Георги тожествена, очевидно, востробрюшка, которую Раііаз въ 2оо§гарЬіа (р. 208) ошибочно отнесъ (посухому экз.) къ Сіиреа и о которой онъ пишетъ: «раг аіѵеоз асі зузіеташ Атпг й. регііпепіез, ргаезегііт 8сЬі1кат еі Аг&шшт, айбсепбіі Сінреае ересіее, Воззіз потіпе УѴозігоЪгрізсІіка^ а ѵепіге іп асіет сошргеззо арреііаіа, дпае тіЬі оЬзспга тапзіі. Сит Рііізсііагсіо поп ипіиз еззе бресіеі, ргоЬаѵіі.тіЬі ргппа апі та§із ехіепза, еі Ііпеа Іаіегаііз ѵаШе сопзрісиа. Ріига е зіссаіо зресітіпе адсіеге поп ]иѵаі.»2) Распространеніе. Китай, басс. Амура. Въ Китаѣ встрѣченъ въ Гонгъ-конгѣ, Янъ- цзы-цзянѣ, Шанхаѣ, Фу-чжоу, въ рѣкахъ, впадающихъ въ Печилійскій зал. Въ бассейнѣ Амура найденъ пока въ оз. Буиръ-норъ, находящемся черезъ посредство р. Уршунь и оз. Далай-норъ въ связи съ Аргунью. 1) Въ Аііаз ісЬіЬуо1о§ідие, III, р. 31 и въ ІсЫЬ. АгсЬ. іпй. Ргойг. II, Сург., р. 401 Віеекег ссылается на Сиііег Іеисізсиіиз Ваз. и, слѣд., здѣсь онъ имѣетъ въ виду настоящій Н.Іеисізсиіиз. Такимъ образомъ, типомъ рода Нетісиііег является во всякомъ случаѣ іеисіз- сиіиз. 2) Въ Веізе (ІП, 1776, р. 427) Палласъ былъ скло- ненъ считать эту рыбу близкой къ своему Сургіпиз сіи- реоійез [= АІЬигпиз сііаісоі&ез (Сг іі 1 сі.)]; какъ ему пере- давали, ова водится «по сосѣдству съ оз. Далай-норъ, а въ самой Аргуни къ зимѣ».
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМПКВ№І8). 149 Нетісиііег. Н. Іеисізсиіиз. Н. ЫсгНиз. № 5272. 1) СЬіпа зері. № 12681. Впіг-пог. № 12682а. Виіг-пог. № 12682. Виіг-пог. 8ес. БуЪотсзкі. Длина всего тѣла съ хвост. плав. (тт) (і) — са. 150 са. 130 са. 150 5 163 $ 154 Длина тѣла безъ хвост. плавн. (шш) (!) 136 125 113 125 - 137 127 Боковая линія (Ііп. Іаі.) 50? 515 4 5? 44 50? — — Число лучей въ подхвост. плавн. (гай. ріпп. апаі.). . Ш 11 III 13 III 13 Ш 14 — — Длина головы въ длинѣ тѣла (*/с) 4.7 5.0 5.0 5.1 5.5 5.3 Высота » въ длинѣ головы (с/т) — 1.39 1.35 1.29 1.35 1.41 Толщина » » » » (с/л) — 2.27 2.42 2.23 2.27 2.18 Діаметръ глаза въ длинѣ головы (с/0) 3.6 3.3 3.8 3.5 3.6 3.4 » » въ межглазн. простр. (г'/0) 1.00 1.06 1.08 1.11 1.07 1.07 » » въ дливѣ рыла (г/0) 0.81 0.80 0.91 0.86 0.86 0.86 » » въ заглазв. простр. (°Р]0) 1.75 1.60 1.83 1.64 1.71 1.57 Длина хвост. стеб. въ дливѣ тѣла $р) 5.4 5.4 5.0 5.1 5.5 6.0 » » » превосх. наимен. выс. тѣла (Р/д). 1.92 1.91 1.85 1.72 1.92 1.61 Наибольш. высота тѣла въ дливѣ его (^/д) 4.85(?) 4.31 4.0 4.17 4.03 3.85 » » » превосх. наимен. (%). . . 2.1б(?) 2.41 2.66 2.41 2.61 2.54 Антедорсальн. разст. превосх. постдорс. (®/у) . . . 1.25 1.11 1.11 1.14 1.06 1.11 Высота В въ дливѣ тѣла (^/дл) — 5.2 5.1 4.8 4.7 4.4 Длина Р о » » (*/д) 10.5 12.5 9.8 9.8 10.5 9.8 Длина А » » » (9д) — 7.0 6.8 6.6 6.0 5.7 Высота А » » в (9ал) — 10.4 9.4 10.0 8.8 8.5 Длина Р » » » (^/р)........... 5.1 4.6 4.5 4.5 4.0 4.0 » V « « « (^/ѵ) 6.8 6.2 6.6 6.2 7.2 6.3 1) Типъ Н. Іеисізсйіиз Ваз.
150 Л. БЕРГЪ. 49а. Нешісиіѣег Іеисізсиіиз Іисісіиз (Т)уво\ѵакі). Востробрюшка. Сиііег ІисіЛиз БуЬоѵѵзкі. ѴегЬ. 2оо1.-Ьоі. Сеа. ѴГіеп, XXII, 1872, р. 214 (СЬапка-8ее; А III 16, 1. 1. 49—62). — Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 14 (оз. Хавка). Нетісиііег іисісіиз Варпаховскій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 46 (аес. БуЬо'.ѵзкі. — ^ѴаграсЬо^ѵэкі. Мёі. Ыоі. Асаб. РёіегзЬ., ХП, 1887, р. 704 (аес. ВуЪочѵэкі). Мѣстныя названія. Востробрюшка, верхоглядъ (по Дыбовскому). (Варш. Унив.) № 6061. оз. Хавка (СЬапка-8ее). БуЬоѵѵакі (2) (типы Сиііег ІисіАиз). I) III 7, А III 15—16, I 1. 49^52. Описаніе. Получивъ два плохо сохраненныхъ экземпляра-типа Сиііег Іисісіиз изъ оз. Ханка, я прихожу къ выводу, что они чрезвычайно близки къ Н. Іеисізсиіиз' отличіемъ является большая высота спинной колючки, которая больше или равна длинѣ головы, тогда какъ у типичнаго Іеисізсиіиз она меньше длины головы, затѣмъ у Іисісіиз голова меньше, а тѣло нѣсколько выше, чѣмъ у Іеисізсиіиз. Совокупность этихъ признаковъ дала бы возмож- ность выдѣлить Іисісіиз въ особый видъ, но экземпляры изъ оз. Буиръ-норъ являются пере- ходными отъ Іеисізсиіиз къ Іисісіиз. Измѣренія см. на стр. 149. Извѣстенъ пока лишь для оз. Ханка; длина до 163 милл. 35. ЕІорісЬШуз Вьеекев. Еіорісііікуз Віеекег. ІсЬіЬ. АгсЬ. ІпсІ. Ргобг. II, Сург. 1860, р. 286, 427 (Лаитісиз == ЪатЪиза). — Віеекег. Кейегі. Ті]'сІ8сЬг. Біегк., II, 1865, р. 27. Иазиз (Вазі 1 елѵаку)!) БуЬочѵзкі. ѴегЬ. гооІ.-Ьоі. Сеаеіі. МГіеп, XIX, 1869, р. 214 (сіакигісиз = ЪатЪиза). Чешуя мелкая (около 100). Тѣло удлиненное. Спинной плав. средней величины (съ 10—12 вѣтв. лучами), безъ колючки, основаніе его нѣсколько позади основанія брюшныхъ. Подхвостовой удлиненный, съ 10—13 вѣтв. лучами. Ротъ конечный, очень большой, углы рта у маленькихъ до вертикали средины глаза, у большихъ — заходятъ за вертикаль зад- няго края глаза. Рыло удлиненное, заостренное, образовано удлиненными ргаешахіііагіа, соединенными между собой швомъ и не выдвижными2); шахіііагіа частью срощены съ 1) Базилевскій (К. Мёт., 1855, р. 234) отнесъ свой видъ къ роду Назиз", характеристики этого по- слѣдняго онъ не даетъ, но пишетъ: «Назиз Сиѵ. (Сург. Иазиз Ьіпп.)». Рода Назиз у Сиѵіег нѣтъ (есть На- зеиз Сиѵіег Кё^не Апіт., II, 1817, р. 33, сем.АсапіЬи- гісіае). Очевидно, Базилевскій хотѣлъ указать, что его видъ относится къ тому же отдѣлу Сургіпібае, что и Скопсігозіота пазиз. Характеристика р. Иазиз при- надлежитъ Дыбовскому (1869), но это названіе было еще въ 1860 году замѣнено ва Еіорісііікуз Блеекеромъ, считавшимъ, что Базилевскій по ошибкѣ написалъ Иазиз вм. Иазеиз. 2) У молодыхъ (№ 5362) ргаетахіііаге выдвижное и шовъ легко замѣтенъ (Віеекег, 1865, р. 28, пи- шетъ: Іез ініегтахШаігеэ пе зоні пиПетепі ргоігас- іііеа »).
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМИВЕ№18). 151 ргаетахіііагіа. Нижняя челюсть съ сильнымъ бугромъ у симФизиса, входящимъ въ углу- бленіе на нижней сторонѣ сросшихся ргаетахіііагіа. Усиковъ нѣтъ. Глоточные зубы трех- рядные, слегка сжатые п вытянутые въ едва замѣтный крючекъ: 2.4.4—5.4.2 или 1.4.4— 4.4.2. Жаберныя перепонки прикрѣплены нѣсколько позади вертикали задняго края глаза (у маленькихъ — на вертикали задняго края глаза). Жаберная щель большая. Жаберныя тычинки средней величины, довольно рѣдко сидящія. Губы, очень тонкія, хорошо развиты на нижней челюсти, слабо на верхней. Киля на брюхѣ нѣтъ ни предъ Г, ни за V, 1 видъ въ Китаѣ и бассейнѣ Амура. 50. ЕІорісЫііуз ЪатЪиза (Віснавбзок). Желтощекъ. Ъеисізсиз ЪатЪиза ВісЬагЙБОп. Ѵоуа^е ЗиІрЬиг, ІсЬіЬ., 1844, р. 141, рі. 63, Г. 2 (Сапіоп; В 13, А 14); Кер. XV тееі. Вгіі. Аза. (1845) 1846, р. 299 (Сапіоп). Еазиз дакигісиз Вазііетсзку, 1. с., 1855, р. 234, ТаЬ. VII, Г. 1 (Моп§о1іа, МапізсЬигіа) (№ 5898). Еіоріскікуз ЪатЪиза Віеекег. Аііав ІсЬіЬ., III Сургіпа, 1863, р. 32; Хей. Тірі. Біегк., II, 1865, р. 27 (Б III 10, А III 10, 1. 1. са. 90). Орзагіиз (Ватіігиз) ЪатЪиза Кпег. Коѵага Веізе, р. 357 (8Ьап§Ьаі) (В ПІ 10, А III 11, 1.1. са. 110). ЕІорісМкуз ЪатЪиза СгйпіЬег. Саі. ЕізЬ., VII, 1868, р. 320 (СЬіпа; В 13, А 14,1.1. са. 100). Еазиз сіакигісиз БуЬотсзкі. ѴегЬ. аооІ.-Ьоі. Сгевеіі. ХѴіеп, XXII, 1872, р. 215 (Пззигі, СЬапка-Зее; В ІП 10, А III 10, 1.1.21—116—6). — Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 15 (р. Уссури, оз. Хавка). ЕіоріскІкуз йакигісиз Віеекег. Ргосеей. 2оо1. Зос., 1875, р. 534 (Уап§-ізе-кіап§) (В III 11—12, А ПІ 12—13, 1.1. са. 100). Еіоріскікуз ЪатЪиза Реіегв. МопаізЬег. Ак. Вегііп (1880) 1881, р. 926 Щіп§ро). — Герценштейнъ и Варпа- ховскій. Тр. СПб. О. Кст, XIX, 1887, стр. 41 (Ашиг; №5898,5362,5511,5682—3,5686). — Кгеуеп- Ьег§ еі РаррепЬеіт. ЗіігЪег; без. паі. Ег. Вегііп, 1908, р. 103 (Нап-кои). Мѣстныя названія. Желтощекъ, сычъ-, у гольдовъ сычи-, у маньчжуръ кандхео (Дыб.); въ Пекинѣ хуанъ-цзуанъ-юй (Базил.). 5898. СЬіпа веріепі. Вазііетсзку 1865 (іурив зресіеі Еазиз Лакигісиз}. . 5362. Ашиг. ЗсЬгепск 1854 (125 шш). 5511. Ашиг. Мааск 1855 (2 ехиѵ.). 5682—3. Амуръ у Каки (Ашиг). ЗсЬгепск (2) (ехиѵ.). 5686. іпсегіае вебіз (1оп§. 1200 тт) (ехиѵ.). 6756. Ги-ізсЬои. Поляковъ 1884. I) III 10, А III 10, 1. 1. 109 у ПО. Описаніе. Вершина рта на уровнѣ нижней трети глаза. Челюсти равной длины, или же (№ 5898) верхняя немного выдается надъ нижней. Верхъ головы плоскій. Профиль спины подымается равномѣрно. Грудные плав. далеко не хватаютъ до брюшныхъ, брюш- ные не достигаютъ до подхвост. Подхвостовой и хвостовой плав. сильно выемчатые. Чешуя довольно плотно сидящая. Глот. зубы у № 6756 слѣва 5.4.2. Длины достигаетъ до 1200 шш.
152 Л. ВЕРГЪ. Еіоріскіііуз. Еіорісіііііуз ЪатЪиза. № 5898. «Назиз ИаЪигісиз» Туриз. Зес. Бу- Ьо’й’зкі. (Атиг.) № 6756. Б'и-івсіюи. № 5511,ехиѵ. Атиг. № 5362. Атиг. Длина всего тѣла (шш) (і) 940 340 1120 125 са. 510 Длина тѣла безъ хвост. плав. (?) 825 295 1010 103 450 Боковая линія (Ііп. Іаі.) — 110 110—109 — 108—110 Длина головы въ длинѣ тѣла (^/с) 4.2 4.2 4.0 3.8 4.0 Высота головы у затылка въ дл. головы (с/,п) . . . 1.96 1.94 — 2.00 — Толщина головы въ длинѣ головы (с/п) 2.75 2.45 — 3.00 — Діаметръ глаза въ длинѣ головы (с/0) 1.23 7.7 13.9 5.4 8.2 » » въ ширинѣ лба (»/0) 3.4 2.0 4.4 1.4 2.1 » » въ длинѣ рыла (г/0) 3.6 2.6 4.7 2.0 2.5 » » въ заглазн. простр. (°^/0) 7.8 4.3 8.2 2.8 4.9 Длина хвост. стеб. въ длинѣ тѣла (^). . . . 4.85 (?) 5.3 6.1 6.4 6.0 » » » превосх. наим. выс. тѣла (Р/д). . 3.2 (?) 2.4 2.5 2.0 2.2 Наибольшая высота тѣла въ длинѣ тѣла (^/я) . . . 6.8 5.1 6.6 5.7 — » » » превосх. наим. (^/д ) . . . 2.26 2.47 2.37 2.50 — Антедорсал. разст. превосх. постдорс. (®/у) .... 1.21 (?) 1.37 1.50 1.55 — Высота I) въ длинѣ тѣла (Ѵоя) 6.2 7.3 — 7.3 — Длина 2) » л » (%) 10.2 10.9 9.5 10.8 — Высота А » » » (?ІАН) - 8.2 9.2 9.6 — — Длина А » » » (1/а) 10.2 7.3 13.6 10.3 — Длина Р » » » (^/р) 5.5 7.3 — 7.3 — » V » » » (^/ѵ) 8.0 9.0 — 7.9 — Длина Р въ промеж. Р—V — 1.88 1.88 2.14 — » V'» » Ѵ-А (^) — 2.21 2.21 1.73 —
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМПВЕХ8І8). 153 Окраска (по описанію Ричардсона 1846): Спина каштаново-коричневая; челюсти и плавники (кромѣ спинного) охряно-желтые, спинной—зеленовато-синій; верхняя лопасть хвостового плав. съ зеленоватымъ оттѣнкомъ. Основанія хвост. и брюшн. плавн. слегка карминовыя. Сравнительныя замѣтки. Сравнивъ типъ 2Ѵ. Закигісиз Базилевскаго (правда, очень плохо сохраненный) съ небольшимъ экз. Е.ЪатЪиза изъ Фу-чжоу и съ рисункомъ Ричард- сона, я не нахожу между ними существенныхъ отличій. Распространеніе. Китай: Кантонъ, Фу-чжоу, Нинбо, Шанхай, Янъ-цзы-цзянъ; сѣв. Китай. Басс. Амура: р.Уссури и оз. Ханка, среди. Амуръ. 36. НурорЫЬаІтісІійіуз ВъЕЕКЕЕ. Серкаіиз Вазііедѵзку. К. Мёт. 8ос. Каіиг. Мозсои, X, 1855, р. 235 (тапізскигісиз = тоііігіх) (пот. ргаеоссир. іп 8Ьа\ѵ 1804 = ОгЙіайогізсиз). Нуроркіііаітіскікуз ВІеекег. ІсЬіЬ. АгсЬ. Іп<1. Ргодг., И, Сург., 1860, р. 283, 405 (тоііігіх). Серкаіив ЗіеіпйасЬпег. ѴегЬ. з.-ЬоІ. &ез. ЛѴіеп, XVI, 1866, р. 883 (куроркікаітиз [поп ВісЬ.] = поЪІІіз). АЪгатосеркаІиз 8іѳіп<1асЬпег. Зііяип^зЬ. Ак. ЛѴіеп, т.-паі. (Л., ЬХ, 1869, р. 302 (тісгоіеріз). Опускосіоп ВуЬомгзкі. ѴегЬ. а.-Ъок. без. АѴіеп, XXII, 1872, р. 211 (тапізскигісиз = тоііігіх). Чешуя очень мелкая (90—125). Спинной плав. короткій (7—9 вѣтв. лучей), безъ костяного луча, чуть позади основанія брюшныхъ; подхвостовой удлиненный, съ 11—14 (15) вѣтвистыми лучами, безъ костяного луча. Успковъ нѣтъ; ротъ косой, смотритъ вверхъ. Глаза сидятъ очень низко, нижній край ихъ ниже уровня угловъ рта. Жаберныя перепонки срощены и образуютъ большую складку поперекъ ібЙщшб, къ которому онѣ не приращены1). Жаберныя тычинки длинныя, тонкія, то болѣе, то менѣе сростающіяся между собою въ сплошную ленту вдоль всего передняго края каждой жаберной дуги. Надъ каждымъ ері- ЪгапсЫаІе съ внутренней стороны находится особый «супрабранхіальный» органъ3). Гло- точные зубы однорядные 4—4, очень сильные, сжатые. На глоточныхъ костяхъ большія сквозныя отверстія. Брюхо позади брюшныхъ плавниковъ (обыкновенно и впереди) обра- зуетъ острый киль. 5—6 видовъ въ водахъ Амурскаго бассейна, Китая и Тонкина. Въ бассейнѣ Амура одинъ видъ. Дыбовскій приписывалъ своему р. Опусііосіоп два жаберныхъ луча съ каждой сто- роны; однако, я нахожу ихъ 3, чтб, впрочемъ, подтверждается и указаніемъ 8іеіп(іас1і- пег’а (1866). 1) Этимъ признакомъ, насколько мнѣ извѣстно, Ну- 2) Вопіеп^ег, Ст. Оп іЬе ргезепсе о! а знрегЬгап- роркікаітіскікуз отличается отъ всѣхъ прочихъ Сургі- сЬіа! ог^ап іп НурорЫЬаІтісЬіЬув (тоііігіх). Апп. Ма§. пійае. На4. Н. (7) ѴПІ, 1901, р. 186—188, Зап. Фпз.-Ыат. Отд. 20
154 Л. БЕРГЪ. 51. НурорМкаІшісЬШуз тоііѣгіх (Ѵаъексшшев). Толпы г а. Ъеисізсиз тоііітіх Ѵаіепсіевпез. Нізі. паѣ. Роізз., XVII, 1844, р. 360 (СЬіпе, зес. й^игат). Ъеисізсиз Тіуроріііііаітиз (Сггау) ВісЬагдзоп. Ѵоуа^е о! ЗиірЬиг, ІсЬіЬуок, 1844, р. 139, рі. 63, Г. 1 (Сапіоп). Ъеисізсиз тоііітіх КісЬагдзоп. Вер. XV (1846) тееі. Вгіі. Авзос., 1846, р.295 (Сапіоп). Серкаіиз тапізсііигісиз Вазііеѵзку. К. Мёт. Зос. Хаі. Мозсои, X, 1855, р. 235, Т. VII, I. 3 (МапсЬигіа, Моп- §61іа, № 5899). Нуроріііііаітісіііііуз тапізсііигісиз Віеекег. ІсЬіЬ. АгсЬ. Іпд. Ргодг. II Сург., 1860, р. 283. Нуроріііііаітісіііііуз тоііітіх Віеекег. Аііаз дез Сургіпз, III, 1863, р. 28. — СгйпіЬег. Саіаі. ГізЬ., ѴП, 1868, р. 299 (СЬіпэ, іуре о!Ъ. ТіурорМкатиз). — Віеекег. ѴегЬ. Атзі. Акад. 5Ѵеі., XII, 1871, р. 83, ТаЬ. XII, I. 1 (Тап§-ізе-кіап§) [= Н. ИаЪтуі Віеекег 18781. Опусіюсіоп тапізсііигісиз БуЪочѵзкі. ѴегЬ. гоок-Ьоі. ПезеП. "ѴѴіеп, XXII, 1872, р. 211 (Пззигі, СЬапка-8.). — Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. 0., VIII, 1877, стр. 10 (сред. и нижн. Амуръ, Уссури, Сун- гари, оз. Ханка). Нуроріііііаітісіііііуз тоііітіх Віеекег. Ѵегзі. еп Медедеі. Копіп. Акай. "ѴѴеіепвсЬ. Атзіегдат (2), XII, 1878, р. 211, ТаЬ. 1 (поп Н. тоііітіх Вікг. 1871, іезіе Віеекег) (8Ьап§Ьаі). Нуроріііііаітісіііііуз даЪтуі Віеекег, I. с. 1878, р. 210 (= Н. тоііітіх Вікг. 1871). Нуроріііііаітісіііііуз йуЪотзкіі Неггепзіеіп іп Герценштейнъ и Варпаховскій. Тр. СПб. 0. Ест. XIX, 1887, стр. 38 (Атнг; СЬіпа: Еи-ізсЬои). Нуроріііііаітісіііііуз тоііітіх СгйпіЬег. Апп. Ма§. Иаі. Нізі. (7), I, 1898, р. 262 (Хе\ѵоЬѵгап§: Ьіао-Ьо). Мѣстныя названія: Китайцы си-лин-бай (Базилевскій); русскіе толпыга', гольды хазели; маньчжуры цынгенъ (Дыбовскій); у Хабаровска русс. толстолобикъ (но сообщ. г. Быкова); гиляки мимкъ (Шренкъ); ольча и гольды такко и таво (Шренкъ). 5510. Амуръ (Атнг). Мааск 1855 (іуриз зресіеі Нур, АуЪоиззІсіі Неси.). 5576. Амуръ между Еммеро и Хейлюза (противъ горъ Геовъ) (ПпіегІапГ дез Атпг). ВсЬгепск 1855 (іуриз зресіеі Н. йуЪоиззкіір 5899. СЬіпа зеріепіг. Вазііечѵзку 1865 (типъ Серііаіиз тапізсііитісиз Вав.). 7043. Еи-ізсЬои (Китай). Поляковъ 1884. 6999. » » » » 10654. р. Тунгузка, прит. Амура (Тип^изка-ЕІ. іт Атиг-СеЪіеі). Быковъ 1894, 6. Ѵ.: 11276. р. Амуръ бл. Хабаровска (СЬаЪагочѵзк). Быковъ 1896, V. 12548. Уссури, ст. Иманъ (Ітап-Еі.: Пззигі). П. Шмидтъ 1900 (2). 13780. Харбинъ (НагЪіп). П. Шмидтъ 1901, X (5). 13949. Амуръ у Николаевска (Ыікоіазетезк, Атцг-Мйпдип§). Бражниковъ 1902. I) III 7, А II—ІП 12-14, 71 7, 1. 1. 110 116 Ч Описаніе. Челюсти одинаковой величины; нижняя съ бугоркомъ, верхняя съ слабой выемкой. Жаберныя тычинки длиннѣе жаберныхъ лепестковъ и съ каждой стороны (пра- вой и лѣвой) срощены въ сплошную ленту, въ верхней части которой, однако, отдѣльныя тычинки можно различить, основанія же тычинокъ слиты въ губчатую массу. Въ мѣстѣ перехода восходящей части глоточной кости въ нисход ящую большое отверстіе; на нисхо- дящей вѣтви нѣсколько мелкихъ отверстій; посреди жевательной поверхности каждаго зуба идетъ продольное вдавленіе, справа и слѣва къ которому направляются очень нѣжныя полоски. На брюхѣ киль, начиная отъ горла и до анальнаго отверстія, особенно рѣзко вы- раженный позади начала брюшныхъ плав.; въ самомъ началѣ покрытъ чешуей, сзади не по- 1) Въ южн. Китаѣрееп уи (Вееѵез, зес. ВісЬагд- зоп) = широкая рыба; въ Ньк>-чжуанѣ сіііапд-рап- іои-уои (Моггізоп, зес. СгйпіЬег 1898). 2) По Дыбовскому 113?8 32 124.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬОША АМПКЕХЗІЗ). 155 крытъ, но свободная отъ чешуя полоска очень узка. Боковая линія ближе къ брюху, чѣмъ къ спинѣ, спереди сильно изогнута внизъ. Грудные плавники хватаютъ за начало брюш- ныхъ. Брюшные не хватаютъ до аппз. Хвостовой сильно выемчатый. РгаеогЬііаІе и зирга- огЬііаІе касаются глаза. Нижняя вѣтвь ргаеорегсніиш пещеристая, орегснішп съ тон- кими многочисленными полосками. Задній край жаберной перепонки позади задняго края глаза. Плавники окрашены въ темный цвѣтъ. По Базилевскому, достигаетъ длины до 4 Футъ и вѣсу до 20 Фунговъ. Сравнительныя замѣтки. Въ 1878 году Віеекег призналъ видъ, описанный имъ въ 1871 году подъ именемъ Н.тоііігіх, за особый видъ Н.АаЪгуі', для различенія этихъ ви- довъ онъ далъ такую табличку: а. Теих поп гесоиѵегіа раг Іез ргёогЪііаігез ои раг Іез зизогЬііаігез. МасЬоіге вирёгіеиге ріиз 1оп§ие цие 1’іпГёгіеиге, 41/3 Гоіз сіапэ Іа Іопдеиг сіе Іа іёіе. V II 7.............................Н. тоііігіх. аа. Теих гесоиѵегіэ еи йеззиз раг Іез ргёогЬііаігез еі Іез зизогЬііаігез. МАсЬоіге вирёгіеиге ріиз соигіе дие 1’іпіёгіеиге, 4 Гоіз сіапз Іа Іоп^иеиг сіе Іа іёіе. V II 6............................... Н. йаЪгуі. Что касается перваго признака, то, насколько я понимаю текстъ Блекера, вопросъ идетъ о томъ, касается ли или не касается зиргаогрііаіе и ргаеогЬііаІе глаза. Просмотрѣвъ нашу коллекцію, я прихожу къ выводу, что у Нур. этотъ признакъ не имѣетъ реальнаго значенія: у подсушеныхъ экз., гдѣ перепонка, окружающая снаружи глазницу, подсохла, зиргаогѣііаіе касается глаза, у хорошо консервированныхъ—не касается. И на рисункахъ Блекера видно, что это различіе, врядъ ли дѣйствительное. Обѣ челюсти, верхняя и ниж- няя, у этого вида почти одинаковой величины, и у однихъ экз. болѣе длинной кажется верх- няя, у другихъ — нижняя. Просматривая описаніе и рисунки Блекера, я при самомъ тща- тельномъ сличеніи не могу найти никакихъ отличій; если и есть разница, то она обусло- влена тѣмъ, что въ одномъ случаѣ (1871) были экземпляры длиной 230—265 милл., а въ другомъ (1878) экземпляръ въ 365 милл. Для меня не подлежитъ сомнѣнію, что Н. тоііігіх и Н. сІаЬгуі тожественны. Въ той же работѣ Віеекег (р. 214) призналъ, что Серкаіиз тапізскигісиз Ваз. есть Н. тоііігіх. С.М. Герценштейнъ же считаетъ Н. тапізскигісиз за особый видъ, который онъ характеризуетъ: «сагіпа ѵепігаіі розі ріппаз ѵепітаіез іпсіріепіе». Типъ Базилев- скаго находится въ нашемъ Музеѣ подъ №. 5899. Хотя онъ и плохо сохраненъ и хотя брюхо у него вскрыто, тѣмъ не менѣе видно, что киль на брюхѣ простирается и впереди основанія К Сравнивая этотъ экз. съ описаніемъ и рисунками тоііігіх, я не нахожу ни- какой разницы: чешуй между бок. лин. и основаніемъ V можно насчитать 16—18 рядовъ, а у тоііігіх по Блекеру около 14—15 (рисунки Блекера въ этомъ отношеніи не схо- дятся съ текстомъ). Н. сІуЪоъѵзкіі Негх., по Герценштейну, отличается отъ тапізскигісиз сплошнымъ килемъ на брюхѣ, а отъ тоііігіх «ріппіз ѵепігаІіЬпз сагіиае уепігаИ ргохіші». Сравнивъ типъ сІуЪоюзкіі изъ Фу-чжоу (№7043. Поляковъ) съ экземпляромъ №. 6999, онредѣлен- 20*
156 Л. БЕРГЪ. • НурорІііІіаІтілМІіуз тоііігіа. Орзатіісіііііуз ипсігозігіз. № 7043. Гп-івсЬои. № 13780. НагЬіп. *І5[6АОд^(І •ээд •лпшу № 13949. Атиг- Мііпсіип^. № 10984, $ аа. 8ге-сЬиеп. Длина всего тѣла съ хвост. пл. (X) 395 273 880 402 162 Длина тѣла безъ хвост. плав. (милл.) (I) 318 220 780 338 135 Боковая линія (Ііп. Іаі.) П6іАз 110П — 116 44%'А Длина головы въ длинѣ тѣла (^/с) 8.51 8.75 4.21 8.77 3.6 Высота головы въ длинѣ головы (°/т) 1.16 1.04 1.12 1.19 1.42 Толщина » » » » (°/п) 1.81 1.93 1.92 1.95 2.05 Діаметръ глаза въ длинѣ головы (с/0) 6.9 5.6 8.4 7.8 5.3 в в въ межглазн. простр. (*/0) 3.1 2.5 4.1 3.2 1.65 в и въ длинѣ рыла (г/0) 2.15 1.75 2.77 2.45 2.00 » в въ заглазничн. простр. (^/о). . . . 4.2 8.4 5.2 4.7 2.7 Длина хвост. стебля въ длинѣ тѣла (^/р) 5.4 5.7. 5.7 5.5 5.8 » » » превосх. наим. выс. тѣла (Р/д). 1.71 1.45 1.74 1.67 1.70 Наибольш. высота тѣла въ длинѣ его (^/я) 3.42 3.23 3.61 3.63 3.75 л в превосх. наимен. (%) 2.70 2.54 2.77 2.82 2.66 Антедорсальн. разст. превосх. постдорс. (®/у). . . . 1.38 1.29 1.10 1.23 1.40 Высота Л въ длинѣ тѣла (^/яя). 5.5 5.3 7.0 5.5 6.1 Длина Р » » » (^/я) 10.4 9.8 9.5 9.0 8.7 Длина А в в » (^/л) 6.9 6.8 6.5 6.2 8.4 Высота А в в » (^лл) ......... 8.3 7.6 10.5 7.2 са. 5.0 в Р » в » (^/р) 4.4 4.5 4.6 4.7 5.3 • » V в » в (^/ѵ) 6.5 5.8 7.5 6.2 7.1 Длина Р въ промежуткѣ (іп (ііаіапііа) Р— V .... — — — — 1.37 » V я » » » Ѵ—А.... • — — — — 1.37
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬОѲІА АМОВЕК8ІЗ). 157 нымъ Герценштейномъ за Н. тоііігіх и доставленнымъ Поляковымъ оттуда же, я не вижу никакой разницы въ положеніи К; и во всѣхъ остальныхъ признакахъ (ІуЪогѵзкіі схо- денъ съ тапізсііыгісиз, а этотъ послѣдній съ тоііігіх. Число чешуи ниже боковой линіи подвержено колебаніямъ: я нахожу 16—18, Герценштейнъ даетъ 20. Какъ кажется, АЬгатосерІіаІгіз тісгоіеріз Біеіпб. есть тоже Н. тоііігіх. Распространеніе. Китай: Фу-чжоу, Кантонъ, Шанхай, Ян-цзы-цзянъ, Ляо-хэ. Въ бассейнѣ Амура: средній и нижній Амуръ вплоть до Николаевска, Сунгари, Уссури, оз. Ханка. По Дыбовскому, достигаетъ длины 1 метра. Подсем. СоЪіѢійіпі. Верхняя челюсть образована одними только ргаешахіііагіа. Тѣло удлиненное, сжатое съ боковъ или цилиндрическое, покрытое очень мелкой, иногда скрытой въ кожѣ, чешуей или голое. Голова обтянута голой кожей или (у ЪериІосерІіаІісМІіуз, ЬеріЛосерІіаІиз и ЬеріоЪоііа) на головѣ бываетъ чешуя. Подглазныя косточки вытянуты въ шиловидные от- ростки, скрытые въ кожѣ или выдающіеся наружу. Глаза маленькіе. Ротъ нижній, ма- ленькій, окруженъ мясистыми губами и 6—12 усиками. Глоточные зубы однорядные, въ умѣренномъ количествѣ, жерновокъ отсутствуетъ. РзеибоЬгапсЬіае отсутствуютъ. Плава- тельный пузырь частью или совсѣмъ заключенъ въ костяную капсулу. ІзіЪпшз очень ши- рокій, жаберныя отверстія очень узкія. Глоточный отростокъ Ьазіоссірііаіе плохо развитъ, обѣ вѣтви его не соединяются подъ аортой. ОрізіЬоіісиш (іпіегсаіаге) отсутствуетъ. ОгЬііо- зрЬепоіб есть или нѣтъ. Весь передній отдѣлъ головы, состоящій изъ еіЬшоібепт, ѵошег и зеріотахіПагіа, подвижно соединенъ съ прочимъ черепомъ1). Еіззпга оссірііаііз есть, умѣренной величины, меньше іогашеп оссірііаіе. Еозза іетрогаііз въ Формѣ узкаго канала. Гозза зиЫетрогаІіз нѣтъ. Маленькія прѣсноводныя рыбы Европы, всей Азіи (съ Японіей и Борнео), Абис- синіи?). Въ Россіи 6 родовъ: кромѣ ВірІорИуза Кеззіег (Туркестанъ) всѣ прочіе имѣются въ бассейнѣ Амура: а. Подъ глазомъ нѣтъ складного шипа. Ъ. Усиковъ 10, изъ нихъ 4 на нижней челюсти................... 37. Міздигпиз. ЪЬ. Усиковъ 8 или 6: с. Усиковъ 8, причемъ одна пара у переднихъ ноздрей; плавательный пузырь имѣетъ свободную часть, лежащую въ брюшной полости........................................ 38. Ьеіиа. сс. Усиковъ 6 (у ноздрей усиковъ нѣтъ); плавательный пу- зырь не имѣетъ свободной части въ брюшной полости.. 39. Метасйеііиз. аа. Подъ глазомъ есть складной шипъ — Усиковъ 6. 1) За^етеЫ. МогрЬоІ. ЛаЪгЬ., XVII, 1891, р. 499, 2) Синопсисъ всѣхъ 20 родовъ см. у Ь. Ѵаіііапі. 510. Роівзопз іи Вотёо. Ыоіев Ггот Йіе Ьеусіеп Миз. XXIV, 1902, р. 133.
158 Л. БЕРГЪ. й. Хвостовой плавникъ усѣченный или закругленный; бока головы голые; плавательный пузырь не имѣетъ свободной части въ брюшной полости........................... 40. СоЬіііз, Хвостовой плавникъ съ глубокой выемкой; бока головы покрыты чешуей; плавательный пузырь имѣетъ свободную часть въ брюшной полости (но зачаточную)............................................... 41. ІеріоЬоііа. 37. Міздигпиз Ьасереое. Міздигпиз ЪасёрМе. Нізі. паі. Роіэз., V, 1803, р. 16 (/оззік'з). СоЫііскікуз г) Віеекег. Ргосіг. Сург., 1860, р. 58, 81 (апдиіііісаисіаіиз). Ѵззигіа Ыікоізку. Апп. Миз. 2оо1. РёіегзЬиг^, ѴШ, 1903, р. 362 (Іеріосеркаіа = апдиіііісаисіаіиз). Удлиненное тѣло покрыто мелкой, но явственной чешуей. Усиковъ 10 или 12, изъ нихъ 4 на нижней челюсти, 2 или 4 на верхней. Подъ глазами нѣтъ складного шипа. Спин- ной плавникъ короткій, надъ брюшными. Хвостовой — закругленъ. Плавательный пузырь заключенъ въ костяную капсулу. 5 видовъ въ Европѣ, басс. Амура, Японіи, Китаѣ, Бенгаліи, Борнео: М./088ІІІ8 (Б.) (и зиЬзр. апуигІИсаи^аіиз Сапіог), М. роіупета (Віеекег) Японія, А/. сезіоі&еиз Кеззіег 1876 Китай, АГ.тігоіергз ПипНіег Китай, М.ЪагЬаІгіІогсІез Віеекег Борнео, АГ.Іаіегаііз Сйніііег Борнео. Въ бассейнѣ Амура подвидъ европейскаго АГ. [оззіііз: 52 . Міе^игаиз ГоззіИз ап&иіііісаисіаѣиз (Сайтов). Вьюнъ. СоЬіііз/оззіііз Пеог^і. Кеізе, 1, 1775, р. 35І (ЗсЬіІка). — Раііаз. 2оо§г. гозз.-аз., ІП, 1811, р. 166 («аі іп ЗіЬігіае адиіз попбит оЬзегѵаіиз іиіі »). СоЬіііз апдиіііісаисіаіиз Сапіог. Апп. Ма§. Хаѣ Нізі., IX, 1842, р. 485 (СЬизап, пеаг ВЬап^Ьаі). СоЬіііз сіесетсіггозиз Вазііетсзку. Мёт. Зос. Ыаі. Мозсои, X, 1855, р. 239 (ргоре Рекіп^ еі Тіеп-іэіп). СоЬіііз /оззіііз ѵаг. токоііу ПуЬотс’зкі. ѴегЬ. хооі.-Ьоі. Пез. ХѴіеп., XIX, 1869, р. 957 (Виійиг^а; Опоп, Іпдоіа). — Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., ѴШ; 1877, стр. 22 (тинистыя озера сист. Онона). ’ Міздигпиз/оззіііз Варпаховскій. Вѣст. Рыбопр., VII, 1892, стр. 153 (р. Цехезы, бассейнъ оз. Ханка; № 8414). СоЬіііз аусіап (ВуЬокъкі) Синицынъ. Спис. ихт. колл. Варш. Ун., 1900, стр. 49 (Опоп, № 2769 Варш. Ун.; потеп писіит). Міздигпиз апдиіііісаисіаіиз Логсіап апсі Гоѵіег. Ргос. Пп. 8і. Ыаі. Миз., XXVI, 1903, р. 766 (Ларап, Еогтоза, см. здѣсь полную синонимію). Міздигпиз сіесетсіггозиз Логйап апсі Зпуйег. Ргос. Пп. Зі. Ыаі. Миз., XXX, 1906, р. 833 (ХЕ СЫпа) еі М. ап- 0ш7Ксамйаіи8(Ларап, ЗЕ-СЫпа, СЬизап, 8Ьап§Ьаі). Пззигіа Іеріосеркаіа Ыікоізку. Апп. Миз. 2оо1. РёіегзЬ., ѴІП, 1903, р. 362 (Пззигі, Кегиіеп; № 10655, 12791). Міздигпиз /оззіііз апдиіііісаисіаіиз Вегсг. Ргос. П. 8. Хаі. Миз., XXXII, 1907, р. 435 (Ьазіп оГ КЬапка Ъаке, Пззигі аі КЬаЬагоѵзк, Кегиіеп ёіс.); Апп. Миз. 2оо]. РёіегзЬ. XII, 1907, р. 8 (НеитЬе, Когеа). Мѣстныя названія. У Нерчинска вьюнъ, пискунъ (Георги); по Онону лежень, питалка; бурят. лоіой или могойты-сагасу (Дыбовскій); у Хабаровска вьюнъ (по сообщ. г. Быкова); на Уссури пищуха (по сообщенію Н. А. Пальчевск’аго); китайцы въ Пекинѣ ни-цю (Базилевскій). 8414. р. Цехеза, басс. оз. Ханка СгеЪіеі сі. СЬапка-Зеез). Рыбопр. Выст. 1889 (6). 10655. Уссури, 30 в. отъ Хабаровска (Пззигі). Быковъ 1894, 15. IV (1) (іуриз зр. С. Іеріосеркаіа). 1) = Міздигпиз Віеекег. Аііаз ісЬіЬуоІ. III Сургіпз, 1863, р. 13.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНѴОЬОСНА АМПКЕК8І8). 159 12791. Херулюнъ (басс. Аргуни) (Кегиіев). Палибинъ 1899 (I) (іуриз зр. II. Іеріосеркаіа}. 137X3. р. Дачуанъ, притокъ Мудань-цзяна, басс. Сунгари (46° X) (СеЬіеі Дез 8ип§агі). Мягковъ 1903, 31. ѴП (4). 13784, Уссурійскій край, уроч, Владимировка (Пззигі). Пальчевскій 1904. (Варш. Ун.) 2769. Ононъ (Оіюп). БуЪотсзкі 1869 (2) («СоЫііз арІап»). Описаніе. Усиковъ 10, изъ нихъ 4 на верхней челюсти на концѣ рыла, пара въ*углахъ рта, 4 — на ннжней челюсти; нижне-челюстные успки малы и представляютъ собственно отростки двулопастной нижней губы. Тѣло сжатое съ боковъ, но степень сжатія весьма различна въ зависимости отъ того, имѣемъ ли мы исхудавшій или жирный экземпляръ. Межглазнпчное пространство выпуклое. Начало спинного плав. почти на равномъ разстоя- ніи отъ затылка и отъ конца хвостового; оно находится надъ началомъ V. Брюшные очень коротки, не хватаютъ до апиз. Р обыкновенно меньше длины головы, но вообще очень сильно по длинѣ варьируютъ и бываютъ равны длинѣ головы. Подхвостовой плав. за кон- цомъ 7); разстояніе отъ начала V до начала А равно разстоянію отъ конца Б до осно- ванія С. Боковая линія тянется до конца тѣла. Длина до 200 милл. По окраскѣ амурскіе вьюны сильно варьируютъ: у экз. изъ бассейна Ханки (ДО 8414) цвѣтъ тѣла темный, вдоль боковъ идетъ неясная, топкая бѣлая полоска; выше и ниже ея темвыя расплывчатыя пятна. Экз. изъ Уссурійскаго края (ДО 10655) имѣютъ буроватую окраску безъ рѣзко выраженныхъ темныхъ пятенъ и полосъ, но при основаніи хвостового плавника вверху рѣзкое темное пятно1). У экз. изъ бассейна Сунгари (ДО 13713) по основ- ному темному Фону разбросаны въ безпорядкѣ темныя пятнышки. Сравнительныя замѣтки. Сравнивъ амурскихъ и китайскихъ вьюновъ съ европейскими (см.табл.), я пришелъ къ выводу, что они весьма близки другъ къ другу (что замѣтилъ еще СгйпіЬег, Саі. ГівЬ., VIII, 1868, р. 345); единственнымъ болѣе или менѣе вѣрнымъ при- знакомъ является цвѣтъ: у европейскихъ вьюновъ па тѣлѣ по бокамъ идетъ широкая бурая полоса съ неясной бѣлой полоской посрединѣ; выше и ниже этой бурой полосы идетъ по- лоса, составленная изъ темныхъ пятнышекъ; голова и спина въ темныхъ пятнышкахъ. Тогда какъ у европейскихъ вьюновъ рисунокъ въ видѣ полосъ, у китайскихъ полосъ не бываетъ, а вмѣсто нихъ неправильно разбросанныя пятнышки. У амурскихъ наблюдается какъ бы намекъ на полоски. Въ виду отсутствія отличительныхъ пластическихъ признаковъ я считаю амурско-китайско-японскаго вьюна за подвидъ европейскаго. Этотъ подвидъ варьируетъ гораздо сильнѣе основной Формы, что дало поводъ кромѣ М. апдигІІісаиЛ. (типъ изъ Чжу-сана, близъ Нин-бо, южнѣе Шанхая) описать цѣлый рядъ Формъ: гиЪгіргппіз 8сЫ., тасиіаіа 8сЫ., епаііоз Вікг, &іс1шс1ітои8 Вікг для Японіи, рзаттізтиз Віск. и йесетсіггозиз для Китая и др. Особенно подвержена варіаціямъ длина грудныхъ плавниковъ: среди экз. изъ бассейна Сунгари (ДО 13713) есть такіе, у которыхъ длина Р = длинѣ головы, и такіе, у которыхъ Р гораздо меньше головы, будучи I) Это темное пятно бываетъ очень рѣзко выражено и у вьюновъ изъ Хоіі-сяня, въ Гань-су (Бере- зовскій, 1892, № 10986).
160 Л. БЕРГЪ. равно лишь длинѣ отъ конца рыла до задняго края глаза. Толщина тѣла и высота подвержены громаднымъ колебаніямъ въ зависимости отъ того, имѣемъ ли мы дѣло съ худой или жирной особою. На сильную измѣнчивость вост.-азіатскаго вьюна обратилъ вниманіе еще (хйпіЬег (1. с.), указавшій, что варіаціи эти не связаны съ опредѣленной географической областью. Изучая японскихъ вьюновъ, Іогбап и Б'о\ѵ1ег(19ОЗ) пришли къ тому же выводу. Однако, въ 1906 г. Іогсіап и Впубег нашли нужнымъ выдѣлить вьюна сѣверо-восточнаго Китая (Пекинъ, Тянь-цзинь), придавъ ему названіе, подъ которымъ его обозначилъ еще въ 1855 году Базилевскій, именно: М.Зесетсіггозііз (Ваз.). Различія между общераспространеннымъ апдигііісаисі. и (Іесетсіггозиз, по цитированнымъ авторомъ, заключаются въ слѣдующемъ: а. Чешуя сравнительно крупная, около 112 (отъ 105 до 118) нъ боковой линіи; тѣло довольно высокое, высота его 61/3—61 2/3 разъ въ длинѣ тѣла; длина головы 6г/4— 74/5 въ длинѣ тѣла; усики длинные, наибольшій 13/4— 22/3 въ длинѣ головы; діаметръ глаза 2—3 раза въ длинѣ рыла; окраска— сравнительно одноцвѣтная, полосы и пятна не очень замѣтны. С. В. Китай (Пекинъ, Тянь-цзинъ).....д,есетсіггозиз. аа. Чешуя сравнительно мелкая, около 148 (143—154) въ бок. лин.; тѣло удлиненное, высота его 62/а-—8 въ длинѣ, голова 6!/3—6У4 въ дл. тѣла, усики короткіе, наи- большій 31/4—4ув въ дл. головы, глазъ 22/а—3 въ длинѣ рыла; окраска го- раздо ярче, но весьма измѣнчива; тѣло съ темными неопредѣленными пятнами на бокахъ мі болѣе или менѣе многочисленными мелкими черными пятнышками. Японія — повсюду; Ю. В. Китай, Чжу-санъ, Шанхай и др................апдийіісаи&аіиз. По этому поводу я просмотрѣлъ значительную коллекцію вьюновъ нашего Музея изъ Амура, Китая и Японіи и не могу согласиться съ мнѣніемъ Іогбап и Зпудег’а. Прежде всего въ отношеніи чешуи. У экземпляра-типа апдиіІІісаиЛаіиз (архип. Чжу-санъ, къ ю.-в. отъ Шанхая) Ке&ап нашелъ 136—145 чешуй (см. у Догіап & Бпусіег, 1. с.); такимъ образомъ различіе по чешуѣ выражается тѣмъ, что у йесетсіггозиз 105—118, а у апдиШ. 136—154; различіе—не очень большое, но на имѣющихся у насъ экз. я совер- шенно не въ состояніи подмѣтить и такового. У двухъ экземпляровъ изъ Пекина, гдѣ долженъ быть (Іесетсіггозиз, я нахожу 145 (Ж°. 2341 и 8640), у экз. изъ Рі-киа1) (№. 8640) 150, а у экземпляровъ изъ Японіи 155 (№ 7515) —170 (№ 4280); такимъ обра- зомъ, для (іесетсіггозиз получилась бы 1.1. 105—150, а для апдиііі. 136—170, другими словами различія не оказывается. Вообще, количество чешуй у такого мелкочешуйнаго вида, естественно, должно варьировать: у М. /оззіііз изъ р.Горыни Волынской губ. я на- хожу 165—175 чешуй, изъ Базеля 170, а по Ѵаіепсіеппез’у2), единственному, у кого я нашелъ на этотъ счетъ указанія, ихъ 135—140, тогда какъ для тісгориз3) (= ап- диіІІісаиЛ.) тотъ же авторъ указываетъ 170. Что касается высоты тѣла, то у японскихъ экз. я нахожу 6.3—9.1 (въ дл. тѣла), ау сѣв.-китайскихъ 6.7—7.2; если же мы при- соединимъ сюда еще и амурскихъ, то получимъ 6.7—9.0. Изъ таблицы отношеній видно, 3) Сиѵ.-Ѵаі., 1. с., р. 30. 1) Гань-су (Потанинъ). 2) Сиѵ.-Ѵаі. ХѴШ, 1846, р. 48.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСПТНТОЬСШІА АМПВЕХ919). 161 что и всѣ прочіе, приводимые Я. & 8., отличительные признаки не могутъ па самомъ дѣлѣ служить для различенія этихъ видовъ. Что касается окраски, то она варьируетъ весьма сильно, причемъ и въ Японія, и въ Сѣв. Китаѣ бываютъ вьюны то болѣе или менѣе пестрые, то одноцвѣтные. Но лучше всего меня убѣдило въ невозможности отличить пекинскій видъ (или подвидъ) сравненіе экземпляровъ изъ Японіи (№ 4280, изъ коллекціи Шлегеля) и изъ Пекина (ДО 2341): они принадлежатъ оба къ высокой разности и рѣшительно ничѣмъ не разнятся другъ отъ друга, ни даже по окраскѣ: оба одноцвѣтные. Съ другой стороны пестрые и длинные экз. изъ Нагасаки (№7515) совершенно неотличимы отъ такихъ же изъ бассейна Амура (№12791, р. Херулюнъ). Такимъ образомъ, во всей вост. Азіи встрѣчаются вмѣстѣ и высокія одно- цвѣтныя, и длинныя пестрыя особи, и придавать имъ значеніе видовъ, принимая во вниманіе ихъ громадную способность къ варіаціямъ, немыслимо. Относительно установленнаго А. М. Никольскимъ рода Ѵззигіа (пош. ргаеосспр.), нужно замѣтить, что онъ основанъ на недоразумѣніи. По діагнозу этотъ родъ отъ Міздигпиз отличается лишь присутствіемъ 8 усиковъ вмѣсто 10, причемъ недостаетъ одной пары на нижней челюсти. Но А. М. Никольскій, очевидно, просмотрѣлъ вторую нижнечелюстную пару, потому что у обоихъ экз.-типовъ, № 10655 изъ Уссури и № 12791 изъ Херулюна, я нахожу по 10 усиковъ, только у ДО 10655 они нѣсколько сморщились отъ подсушиванія, у № 12791-же видны вполнѣ явственно. Въ остальномъ же оба эти экз. ничѣмъ не отли- чаются, согласно описанію автора, отъ апдиіІІісаиЛаіиз. Дна экземпляра длиной до 120 мцлл., полученные мною подъ названіемъ СоЪіііз ауіап изъ Варшав. Унив., представляютъ, безъ сомнѣнія, типы СоЪіііз /оззіііз ѵаг. токоііу БуЬ.; названіе аріап было, очевидно, въ печати измѣнено Дыбовскимъ на токоііу. Эти экзем- пляры совершенно сходны съ типами Ѵззигіа Іеріосеркаіа. Распространеніе. Подвидъ этотъ широко распространенъ въ Вост. Азіи: бассейнъ Амура, Японія отъ Хакодате до Нагасаки, Формоза, Китай: Пекинъ, Шанхай, Гань-су (Нні-Ьзіеп, Рі-кпа); р. Улугуй, внутр. бассейнъ В. Монголіи (№> 12725, 12733 Палибинъ). Кантонъ, Корея (13783 Хынхе. Шмидтъ 7. VIII. 1900). Въ бассейнѣ Амура онъ распространенъ по всему теченію его начиная отъ Онона, Ингоды и Шилки, Аргуни (Херулюнъ), Сунгари и вплоть до Уссури и оз. Ханка. Изъ низовьевъ Амура у насъ нѣтъ экземпляровъ, но нельзя сомнѣваться, что вьюнъ водится и тамъ. Основная же Форма М. {оззіііз, повидимому, въ Сибири встрѣчается лишь на самой восточной и западной окраинахъ ея. Въ нашемъ Музеѣ изъ Сибири имѣются 7 экземпля- ровъ отъ МиддендорФа (№3522), помѣченные «Охотское море»; они происходятъ, вѣ- роятно, изъ р. Удъ или съ Шантарскихъ острововъ, откуда есть и другіе сборы Мидден- дорФа. По окраскѣ они приближаются къ типичной {оззіііз, но продольныя полосы у нихъ составлены каждая изъ отдѣльныхъ пятнышекъ, вытянутыхъ въ рядъ. Относительно на- нахожденія вьюна на восточномъ склонѣ Урала имѣются неопредѣленныя указанія Саба- Зап. фце.-Мат. Отд. 21
162 Л. БЕРГЪ. иѣева1). Въ Европѣ вьюнъ распространенъ на востокъ до Рейна, на югъ до бассейна Дуная (въ бассейнѣ Средиземн. моря его нѣтъ), на сѣверѣ: его нѣтъ въ Англіи, Даніи и Скандинавіи; въ Финляндіи онъ рѣдокъ: Меіа2) его приводитъ для р. Вуоксы (южн. Фин- ляндія), а Раітеп3) нашелъ въ Ваніиз и Кігккоіатрі. Въ Евр. Россіи онъ распространенъ въ бассейнахъ Балтійскаго (есть и въ Невѣ), Чернаго и Каспійскаго морей. На Кавказѣ и въ Туркестанѣ нѣтъ вьюна. Міздигпиз /о88ІІІ8 апдиіііісолісіаіиз. № 2447. Вазеі. № 10144. р. Горынь (СгеЬ. ѵоп Бпіерг). № 8414. р. Цехеза. СеЬіеі б. СЬапказеез. СО тз ьо ^НгО я =, ф Я № 10655. Пззигі. № 2341. Рекіп§. № 8640. Рі-киа, Кап-зи. | № 7515. Хаеааакі. № 7515. Ха§азакі. № 8439. Мадазакі. № 4280. Дарап. Длина всего тѣла (тт) (і) 182 168 135 134 197 143 194 147 156 137 117 141 Длина тѣла безъ хвост. плав. (/). . . • . 155 145 117 116 170 125 165 123 136 120 100 121 Боковая линія (Ііп. Іаі.) 170 175 165 170 — — 145 150 155 — — 170 Высота тѣла въ дливѣ тѣла (^/д) . . . 7.0 7.6 9.0 8.6 6.8 8.6 6.7 7.2 9.1 8.0 7.5 6.4 Длина головы въ длинѣ тѣла (^/с). . . 6.7 6.2 7.3 6.8 6.6 7.8 6.2 6.1 6.8 6.7 6.4 6.7 Длива усиковъ въ длинѣ головы (Іоп&іі. сігг. іп'1оп§. сарііів) 2.62 2.61 2.66 2.61 3.40 2.66 3.12 3.47 2.96 3.00 2.58 3.00 Діаметръ глаза въ длинѣ рыла (г/0). 3.0 4.0 2.0 3.1 4.4 2.4 2.4 2.3 2.3 2.2 2.6 2.3 Толщина тѣла въ длинѣ тѣла (сгаззіі. согр. іп 1оп«. согрогіа) ...... 9.7 . 10.8 11.7 11.0 8.9 13.1 9.2 8.0 13.3 11.8 10.0 9.3 Антедорсал.разст.въ°/одливы тѣла (1/х) 58.4 60.0 59.8 62.0 63.2 58.8 58.1 59.2 55.8 56.2 57.0 58.2 Постдорс. » » °/0 » » (1/у) 35.5 33.1 30.0 30.1 30.0 36.0 34.5 33.3 38.2 36.2 35.5 35.5 Длива Р въ длинѣ тѣла (^/р) . . 8.6 9.1 6.6 8.3 11.3 10.4 9.1 8.0 10.8 10.9 5.7 10.1 » » » Р— V 3.9 3.8 2.8 3.7 5.3 4.3 4.0 3.5 4.8 4.6 2.4 4.1 Длива хвост. стебля въ длинѣ тѣла (^) 5.7 5.5 6.2 6.1 6.8 5.5 5.9 6.5 6.5 5.0 5.7 5.5 Длина Р въ % длины головы (с/р о/0) 61 68 109 82 58 112 67 77 63 67 78 75 1) Сабанѣевъ (Позвоночныя Ср. Урала. Москва, 1874, стр. 204) пишетъ: «по собраннымъ свѣдѣніямъ вьюнъ изрѣдка встрѣчается въ Богословскомъ прудѣ (?), Каквѣ (?), въ окрестностяхъ Тагила, также въ прудѣ у водочнаго завода, въ предмѣстьѣ Екатеринбурга — Мельковкѣ,—что всего вѣроятнѣе. Во всякомъ случаѣ, С. /оззгііз долженъ быть весьма рѣдокъ на восточномъ склонѣ». Весьма интересно было бы подтвержденіе этихъ данныхъ для восточнаго склона Урала. 2) Меіа. ѴегІеЪгаіа Геппіса, 1882, р. 312, Таѣ. X. (повидимому, со словъ Раітёп’а, см. ниже). 3) Раітеп. Мейй. 8ос. рго Гаипа еі ЕІога Геппіса, ѴП, 1881, р. 148.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНѴОЬООІА АМПКЕК9І9). 163 38. ЬѳГиа Нев2еы8теіы. Осіопета Негаепзіеіп іп: Герценштейнъ и Варпаховскій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887,стр.47 (рІезкеі= созіаіа) (пош. ргаеоссир.). Іл/иа Негхепзіеіп. Рггетсаізкі’з ЕізсЬе, 1888, р. 91 (ріезкеі = созіаіа). Еіхіз Логдап & Еотсіег. Ргос. V. 3. Хаі. М., XXVI, 1903, р. 768, й§. (піккопіз). Тѣло покрыто рѣдкой чешуей, почти скрытой въ кожѣ. Усиковъ 8, одна пара у пе- реднихъ ноздрей, прочіе, какъ у І^етасііеііііз. Подъ глазами нѣтъ складного шипа. Спинной плавникъ надъ брюшными (начало его нѣсколько позади основанія брюшныхъ). Хвостовой — закругленъ. Плавательный пузырь имѣетъ свободную часть въ брюшной полости. 3 вида: і. созіаіа Кеззі. въ бассейнѣ Амура, въ Сѣв. Китаѣ и въ Кореѣ, Ъ. пік- копіз (Догб. апб Еоіѵіег) въ Японіи (Кікко, ІЬигі) и Ъ. ескідопіа Логсі. & ВісЬ. въ Японіи (Есігі^о, №ѴѴ. Ношіо). 53. ЬѳГиа созѣаѣа (Кеззьев). Ыріоркуза созіаіа Кесслеръ іп: Пржевальскій. Монголія и Страна Тангутовъ, II, 1876, отд. 4, стр. 29, . таб. III, фиг. 3 (Баіаі-пог зері., Моп^оііа, №2477). Осіопета ргезкеі Негхепзіеіп. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, р. 48, фиг. 5 (й. ЬеГи, аЙ. Іасиз СЬапка, № 7209). Ье/иа созіаіа Негхепзіеіп. Рггетсаізкі’з ЕізсЬе, 1888, р. 93 (№ 2477). Іх]'иа ріезкеі Негаепзіеіп, 1. с., 1888, р. 95 (№ 7209). ЕетасЪлІиз йіхопі Еотсіег. Ргос. Асай. Хаі. 8с. РЬіІад. (1899), 1900, р. 181 (Тап-Іап-Ьо, пеаг Воіоп-пог, ігіЬ. о! Ьіао-Ьо). Іх/иа созіаіа Бергъ. Рыбы Туркестана. СПб. 1905, стр. 181 (ІІ1и§иі-Г]., Озі-Моп§о1іеп, внутр. бассейнъ 1), № 12766). Еіхіз согеапиз Логсіап апй Зіагкз. Ргос. Пп. 8і. Хаі. Миз. XXVIII, 1905, р. 201, Й§. 7 (Сепзап, Гизап). Ъе]иа созіаіа Вег§. Ргос. II. 3. Хаі. Миз. XXXII, 1907, р. 437 (Баіаі-пог, ІЛи^иі В., КЬапка Ь., зузі. о! Зип^агі, Ѵіабіѵозіок, Сепзап); Апп. Миз хооі. РёіегзЪ. XII, 1907, р. 8 (Сгепзап). 7209. р. ЛеФу, бас. оз. Ханка (Напка-Зее). Плеске. 13720. р. Дачуанъ, сист. р. Мудань-цзяна, басс. Сунгари (Зип^агі). А. Мягковъ 1903, VII—VIII (6)- 13768. ручей у Владивостока (^Ѵіайіѵозіок). Пальчевскій, 1906,25. VII (6ч-). 7)116—7, А II 5, РІ 10—11, /15—6. Описаніе. Голова плоская. Переднее носовое отверстіе лежитъ довольно далеко отъ задняго и вытянуто въ усикъ, который, будучи отогнутъ кзади, доходитъ до вертикали средины глаза; усики въ углахъ рта — до задняго края глаза, усики на концѣ рыла не хва- таютъ до передняго края глаза. Ротъ нижній или почти нижній; верхняя челюсть безъ бугорка. Р и А закруглены, V далеко не хватаютъ до апиз. На хвостовомъ стебелькѣ по верхнему и нижнему краю болѣе или менѣе развитая кожистая складка. Боковая линія не явственна. Длина до 90 милл. Пропорціи см. на стр. 170. 1) А не бассейнъ Амура, какъ неправильно сказано у меня. 21*
164 Л. ВЕРГЪ. Окраска этого вида рѣзко бросается въ глаза: вдоль средины всего тѣла, начиная отъ копца рыла, тянется рѣзкая черно-бурая полоса, переходящая и на хвостовой плавникъ, гдѣ опа оканчивается, не доходя до копца его; ипогда эта рѣзкая полоска состоитъ изъ тѣсно сомкнутыхъ пятнышекъ. Хвост. и спин. плав. съ рядами темныхъ пятнышекъ. Основной цвѣтъ тѣла свѣтло-желтый или свѣтло-бурый; по бокамъ тѣла неправильно- округлыя мелкія бурыя пятнышки, то болѣе, то менѣе развитыя, иногда совсѣмъ отсут- ствующія. Сравнительныя замѣтки. Родъ Ъе/гіа Негг. имѣетъ полное право на существованіе; онъ близокъ къ р. Віріорііуза, отъ котораго отличается лишней парой усиковъ у переднихъ ноздрей. Что же касается вида Ъ. ріезкеі Негг., то самъ Герценштейнъ сомнѣвался въ его самостоятельности; единственнымъ отличіемъ отъ 7>. созіаіа онъ выставилъ то обстоя- тельство, что у Ъ. ріезкеі разстояніе отъ начала I) до основанія С не больше разстоянія отъ начала С до жабервой крышки, а у созіаіа больше. У экземпляровъ же №13720 я нахожу первое разстояніе то меньше, то равнымъ, то больше второго. Распространеніе. Видъ этотъ извѣстенъ для бассейна Амура (бассейнъ оз. Ханка и р. Сунгари), Ляо-хэ (Еочѵіег), для внутреннихъ бассейновъ С. Китая (р. Улугуй, оз. Далай- норъ); Н. А. Пальчевскій доставилъ большое количество экз. изъ горнаго ручья, впа- дающаго въ Уссурійскій заливъ (у Владивостока; №13768). 39. ЫетасЬеіІиз Набѳеьт. №тас1ісгІиз НаззеИ. А1§ет. Копзі. еп ЬеІіегЪ. II, 1823, р. 133 (/азсіаіа) (йде Віеекег). Асоигиз Зѵгаіпэоп. Хаі. Нізі. ЕізЪ., АтрЬ., Вері. II, Ьопдоп, 1839, р. 190 («асаісэ попе, саидаі йп ^епегаііу ІоЪед», Іуриз поп іпдісаі.; = зедпепіі). Асоига Зѵаіпзоп, 1. с., р. 310 («§епега! аігисіиге оГ СоЪііез, Ъиі іЬе Воду дезіііиде оГ асаіез, апд ІЬе сайда] йп ^епегаПу ІоЪед». Іпдіа: С. оЪзсига Н. В. [=Х. заѵопа Н. В.], С. агдепіеа Н. В. [= ]У. іигіо Н. В.], С. сіпегеа Н. В. [= IV. сол'ся Н. В.]). СоЪііез Зтсаіпзоп, ]. с. р. 310 (ЪагЪаіиІиз). АсапіІюсоЪіігз Реіегз. МопаІзЪег. Ак. Вегііп, 1861, р. 712 (Іопдіріппгз = раѵопасеиз). РагасоЪііез Віеекег. Аііаз дез Сургіп. III, 1863, р. 3 (таіаріегигиз). Ыетасііііиз СгііпіЬе г. Саі. ГіэЪ. VII, 1868, р. 347 (ЪагЪаіиІиз). РзеиНосІоп Кезаіег (зиЪ^еп.). Рыбы Пут. Федченко. Изв. О. Люб. Ест. Москва, XI, в. 3, 1874, стр. 40 (Іопді- сайда — таіаріегигиз). (потп. ргаеоссир.). Огеіаз Заиѵа^е. Веѵие еі Ма§. де Иооіо^іе (3), XXXVII, 1874, р. 334 (<1аЪгуі‘} «саидаіе Ігопциёе. ТіЬеІ огіепі. Еат. Зііигідае»!!). Кетасііііісіііііуз Вау. ГізЪез оГ Іпдіа, 1878, р. 611 (гиррёіі). Огііѵгіаз «Гогдап & Готсіег. Ргос. Пп. 81. X. М. XXVI, 1903, р. 769 (огеаз = ЪагЪаіиІиз). Подъ глазомъ пѣтъ складного шипа. Усиковъ 6: 4 на концѣ рыла и 2 въ углахъ рта. Спин. плавникъ короткій или умѣренной длины (съ 7 —18 вѣтв. лучами); начало его немного впереди или позади брюшныхъ. Плавательный пузыръ заключенъ въ костяную капсулу. Хвостовой плав. усѣченный или выемчатый. На верхней челюсти иногда бываетъ
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМПКЕК318). 165 зубовидный отростокъ. Тѣло голое или покрыто очень мелкой чешуей. Голова голая. Много видовъ въ Азіи, Европѣ и Абиссиніи. Въ бассейнѣ Амура 1 видъ. Система этого рода еще не установлена. Выдѣлить изъ р. Нетасііеііиз Формы съ усѣченнымъ хвостовымъ плавникомъ въ особый родъ — нельзн, потому что есть всѣ переходы между усѣченной и выемчатой Формой С. Этимъ признакомъ, а также длиной спин. плавн. можно руководиться лишь для установленія подродовъ, попытка группировки коихъ представлена ниже: 1. I) ша^із дпаш 9 габііз біѵізіз. С ріиз шіпизѵе ЬіІоЬа.......................................... . зиЪ§. №тасЬеіІиз Назз. 1823. {=]^е’тас1ііІіс1і11іу8 І)ау 1878). 2. Б 7 — 9 габііз біѵізіз. С ігиисаіа з. Іаеѵііег етаг^іпаіа.............................................зиЬ&. Огеіаз 8аиѵ. 1874. (= Огііігіаз 1. & Е. 1903). 3. Б 7—9 гасіііз біѵізіз. С ріиз тіпизѵе ЫІоЪа.. зиЬ&. Асоига Зѵѵаіпз. 1839. 4. Б 7 — 9 габ. біѵізіз. С ігипсаіа з. Іаеѵііег етаг&іпаіа. рогзит сагіпа асііроза розі ріппат. Махіііа зирегіог ІиЪегсиІо ргаебііа....................зиЬ^. РагасоЬНіз ВІеекег 1863. (—РзеиЛойоп Кеззіег 1874). 5. Б та&із диат 9 гасіііз сііѵізіз (14 — 18). С ЬіІоЬа. Махіііа зирегіог ІиЪегсиІо ргаебііа .... зиЬ^.АсапіЬосоЬііізРеіегзІвбІ. 55. КѳтасЪѳіІиз ЪагЪаѣиІиз ѣопі (Буво^вкі). Голецъ. СоЫііз ЪагЪаіиІа Раііаз. Кеізе Й. Виззіапй, III, 1776, р. 207 (Опоп). — (Зеог^і. Кеізе, I, 1775, р. 354 (ЗсЬіІка). СоЬііІ8 іопі ОуЬо^зкі. ѴегЬ. гоо1.«Ъоі. Оезеіі. ІѴіеп, XIX, 1869, р. 957, ТаГ. XVIII, Г. 10 (АтигееЬіеі: Опоп, Іп^ойа); 1. с. XXIV, 1874, р. 392 (ВаікаІ^еЬіеі: Ап^ага, Зеіеп^а, Коззо^оі-З.); Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VII, 1876, стр. 22 (Ангара, Селенга, оз. Косоголъ); 1. с. VIII, 1877, стр. 23 (ручьи системы Онона). ? Нетаскііиз сотргевзіговіггз Варпаховскій. Апп. Миз. 2оо1. РёІегзЬ., II, 1897, р. 270 (Зееп <1. КХѴ. Моп^оііеп, СеЪіеі й. ОЬ). Нета&іііиз рескіііепзів Ротсіег. Ргос. Асай. Иаі. Зс. РЬіІайеІрЬіа (1899), 1900, р. 181 (Ьіао-Ьо). №таскгІи8 іопі Вег§. Апп. Миз. 2оо1. РёІегзЬ., V, 1900, р. 362, таб. VIII, ф. 10 (ВаікаІзее-беЬісі: р. Балега, р. Киранъ, прит. Чикоя). СоЫіів Іопдітапиз (ОуЬоѵгзкі). Синицынъ. Спис. ихтіол. колл. Варш. Унив., 1900, стр. 49 (Опоп; № 2773 (Іпіѵ. Ѵагз.; пош. пийиш). Огііѵгіаз огеав Логйап апй Б'оѵіег. Ргосеей. ІІп. Зі. Иаі. Миз. XXVI, 1903, р. 769, й§. 2 (Ларап: СЬііозе іп ІЬигі, Ноккаійо). ЛетасЪеІІив ЬагЬаіиІив іопі Вег^. Тгаѵ. Зесі. Тгоіігкозаѵзк-КіакЬіа Зос. Ішр. К. Сёо^г. VIII (1905), 1906, р. 66 (Коззо^оі-З., Ашиг-беЪіеі, ЗасЬаІіп); Ргос. II. 3. Каі. Миз. XXXII, 1907, р. 438 (КЬапка Ь., Аг§ип В., шоиіЬ оі Ашиг); Апп. Миз. гооі. РёіегзЬопгё, XII, 1907, р. 8 (Рип^-іип^, Когеа). ^таскейив зіЪітісив Граціановъ (Огаігіапотс). Опытъ обзора рыбъ Росс. Имп. Москва, 1907, стр. 164, 168 (Віізк ап йег ОЬ). ОтІКтіав огеав Танака. Аппоі. гооі. ]ар., VI, № 4,1908, р. 236 (ЗоиіЬ ЗакЬаІіп: СЬірезапі, ѴІайітігоГка, Тгоіізкое). Кетаоііегіиз ЪатЬаіиІиз іопі Вег^. Апп. Миз. гооі. РёІегзЬ., XIII, 1908, р. 104 (Коіуша).
166 Л. БЕРГЪ. (Варш. Ун.). 2773. Опонъ (Опоп). БуЪоѵзкі 1869 («СоЪііів Іопдітапив»). 3174. Шилка (Зсіпіка). Маакъ 1855 (2). 3205. Аргунъ, Чалбуча (Аг^пп). Радде 1856 (4). 8485. ЛеФу, басс. оз. Ханка (СЬапка-8.). Плеске. 1884(6). 13828. оз. Чля у Николаевска на Амурѣ (ТзсЫ^а-З.). Бражниковъ 1902, 2—4 VIII (2). 14102. р. Шаньши, притокъ Хайлина, басс. Мудань-цзяна и Сунгари (ЗсЬапэсЬі-РІ., 2ийпэ0 дез НаіІіп-РІ., ЗігошбеЬіеі беэ Мн-іап-кіап^ ипй Зип^агі). Байковъ 1907, ѴП (2). 14597. р. Ингода (Іп^ойа-ГІ.). С. Сергѣевъ 1908 (3). 14654. м. Налёо (Ашиг-Ьітап). Солдатовъ 1908, 12. V. 7) II 7, А II 5, 7 11 6, РІ 10. Описаніе. Тѣло покрыто очень мелкими, разрозненными чешуйками, наполовину скры- тыми въ кожѣ. Нижняя губа двураздѣльвая и каждая изъ лопастей состоитъ въ свою очередь изъ двухъ лопастинокъ. Передніе усики не хватаютъ до вертикали передняго края ноздрей, средніе доходятъ до вертикали передняго края глаза, угловые—до средины глаза. Носовыя отверстія сближены, переднія вытянуты въ очень короткую трубочку. Боковая линія яв- ственна до основанія хвост. плавника. Начало 7) чуть впереди основанія 7. 7 не хватаютъ до апив. Соин. плавн. закругленный. Хвостовой плавникъ усѣченный, у большихъ — по краямъ слегка закругленный. Длина нашихъ экз. до 160 милл., по Дыбовскому до 210 милл. Окраска измѣнчива: тѣло покрыто неправильными бурыми пятнышками. В и С съ рядами темныхъ пятнышекъ. Подвидъ этотъ весьма незначительно отличается отъ европейскаго А7. ЪагЪаіиІиз. Полученный мною изъ Варш. Унив. подъ названіемъ аСоЫііз Іопдітапиз» экземпляръ въ 205 милл. длиной, безъ сомнѣнія, есть одинъ изъ типовъ СоЫііз іопі; названіе Іопді- тапиз было, очевидно, въ печати измѣнено Дыбовскимъ на іопі. Во всякомъ случаѣ, въ работѣ 1877 года Дыбовскій говоритъ только о іопі, а не о Іопдітапиз. Распространеніе. Сибирь, басс. Амура, Сѣв. Китай (Ляо-хэ), Корея, Сѣв. Японія (Хоккайдо), Сахалинъ. Въ бассейнѣ Амура извѣстенъ отъ верховьевъ до самыхъ устьевъ, въ бассейнѣ Сунгари, а также въ басс. оз. Ханка. Сравнительныя замѣтки. Подвидъ этотъ весьма сильно варьируетъ, причемъ крайними ступенями являются экземпляры изъ р. Шань-шл (№ 14102) и изъ оз. Чля (№ 13828) (см. таблицу отношеній): первые сильно вытянуты въ длину, сжаты съ боковъ, имѣютъ большіе, сближенные - между собой глаза, высокіе и короткіе В и А, тѣло густо покрытое плоскими чешуйками позади начала В, рѣдко—впереди, и почти голое надъ основаніемъ Р; передняя часть спины и брюхо голые; вторые имѣютъ сравнительно высокое, толстое тѣло, маленькіе глаза, длинные В и Л; тѣло лишь сзади покрыто густыми чрезвычайно мелкими чешуйками, а кромѣ того все тѣло, бока, спина, низъ и голова густо покрыты мелкими папиллами1). Въ виду того, что и типичный ]У. ЬагЪаіиІиз варьируетъ чрезвычайно сильно (см. таблицу отношеній), врядъ ли въ настоящее время представляется необходимымъ разбивать амур- скаго гольца па рядъ разновидностей. 1) Экземпляръ этотъ во всѣхъ отношеніяхъ совершенно сходенъ съ экэ. «Отііігіаз огеав», изображен- нымъ у Логсіап апсі Го\ѵІег’а ва р. 770.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (іСНТНТОЬОбНА АМѴВЕМ818). 167 Лгс т а с 1і с г I и 8 ЪагЪаіиІиз іопг. У. ЪагЪаіиІиз. № 8485. ЪеГи-ЕІ. (СЬапка-8.). № 3205. Агдип. Кай Де. № 14102. Зип^агі-СгеВіе!. $ поп аД. № 13828. ТзсЫ]а-8ее. 2 поп аД. № 13796. Коззо§о1-8. 3 VII. 1903. № 3159. Ваікаізее. № 10600. Депіззеі Ьеі Кгазшуагзк. № 8522. ІгіузсЬ Ъеі Зешіраіаііпзк. № 13797. ЗасЬаІіп, Агаки1-Е1., Апітса-ВисЬі. Шмидтъ. № 7949. ЕІ. МезсЬісЬа (Мііііеге АѴо1§а) Варпаховскій. № 13795. 81. РеіегзЬиг§. 25. IV. 1906. № 10164. ІІеІІепогш Ъеі Вограі. № 4912. ОезіеггеісЬ. № 9044. Кип^иУ (СеЪіеі Д. Каша). Длина всего тѣла съ хвост. пл. (милл.) (X) 135 119 120 175 106 102 135 155 1201/2 187 ' 110 128 115 101 120 Длива тѣла безъ хвост. плав. (2) 116 101 104 154 91 88 115 135 105 161 95 111 99 85 105 » головы въ дливѣ тѣла (%) 5.4 5.0 4.9 5.5 4.9 4.4 5.0 5.4 5.0 5.4 4.9 4.8 4.7 5.1 5.5 Толщива головы въ дливѣ го* ловы (с/п) 1.95 2.00 2.10 1.93 1.52 1.66 1.92 1.78 1.55 1.55 1.77 1.48 1.61 1.73 1.73 Высота головы въ длинѣ го- ловы (с/т) 1.95 2.00 2.20 2.00 1.85 1.82 2.09 1.92 1.75 1.74 1.86 1.7&> 1.75 1.65 1.90 Діаметръ глаза въ длинѣ го- ловы (с/0) 5.4 6.7 5.0 5.6 6.1 5.7 5.2 6.2 5.3 7.0 4.9 7.6 6.0 5.5 5.4 Діаметръ глаза въдлин. рыла(г/0) 2.12 3.00 2.00 2.8 2.7 2.43 2.32 2.75 2.51 3.06 1.87 3.33 2.71 2.31 2,28 Діаметръ глаза въ заглазномъ пространствѣ (°Р/Г) 2.50 3.00 2.37 2.4 2.7 2.43 2.32 2.75 2.40 3.41 2.50 3.33 2.71 2.66 2.57 Діаметръ глаза въ шир. лба (1/0) 1.12 1.50 1.18 1.05 1.66 1.43 1.28 1.37 1.51 1.88 1.25 2.11 1.71 1.66 1.43 Длина хвостов. стебля въ дливѣ тѣла (;/р) 5.6 6.0 5.6 5.0 6.1 5.8 6.2 5.0 5.5 5.6 5.6 5.8 6.0 5.8 5.8 Наимевьш. высота тѣла въ длпв. хвост. стебля (Р/д) 2.05 1.79 2.31 2.38 2.14 2.14 2.17 2.79 1.90 2.00 1.88 1.73 1.50 1.81 2.00 Навбольш высота тѣла въ длин. тѣла (9я) 7.5 7.2 8.7 8.6 7.0 7.3 7.4 7.5 6.5 7.3 7.6 6.2 6.2 6.8 7.0 Наибольш. высота тѣла превосх. наимевьш. (Д/д) 1.55 1.48 1.50 1.38 1.86 1.71 1.82 1.90 1.60 1.51 1.39 1.64 1.45 1.56 1.66 Длива I) въ длинѣ тѣла (^) . 10.0 9.2 9.7 11.0 7.8 8.8 10.0 9.6 10.5 10.0 10.5 8.5 9.4 9.4 9.1 Высота I)» » » (1/ѵн) • 7.7 7.5 8.7 7.1 7.0 7.3 6.8 7.5 8.4 9.5 7.3 7.1 6.6 7.4 7.2 Длива А » » » (1іл) 13.6 12.6 16.0 17.1 11.4 13.5 16.4 15.0 15.0 16.9 13.6 13.0 13.2 14.2 14.0 Высота А » » » (1іая) 9.6 8.8 9.2 8.6 9.1 8.8 8.8 8.4 10.5 10.0 6.3 9.6 8.6 9.4 7.5 Длина Р » » » (1іг) . . 7.2 7.2 6.1 7.0 6.5 5.8 6.0 6.4 6.5 7.3 7.0 6.5 6.8 6.8 7.0 » V » » » (^/г) . . 8.6 8.8 8.3 8.1 8.3 7.7 7.2 8.4 8.1 8.5 8.6 7.6 7.6 8.5 8.1 » Р въ промеж. между осно- ваніями Р и V (р—уІР) .... 2.19 2.43 1.88 2.29 2.14 1.80 1.87 2.16 2.06 2.34 2.29 1.97 2.21 2.32 2.47 Автедорсальвое разст. превосхо- дитъ постдорсальвое (х/у) • • 1.40 1.38 1.45 1.33 1.35 1.58 1.41 1.34 1.39 1.30 1.39 1.45 1.44 1.46 1.49 Толщина тѣла у основ. хвостов. стеб. въ дливѣ хвостов. стеб. (сгазв. согрогіз асі Ъазіп реДипс. сапД. іп Іоп^. реД. саиД.) . . . 4.10 4.25 4.62 3.87 2.61 3.00 3.36 3.85 3.16 2.85 4.25 2.92 2.54 2.90 3.00 Наиб. толщива тѣла въ длинѣ тѣла (сгазз. согрогіз тах. іи Іопдіі. согрогіз) 10.5 10.6 12.2 11.0 6.7 8.0 10.5 10.8 7.5 7.3 9.5 6.5 6.8 8.5 8.7 Наим. высота тѣла въ длинѣ тѣла (%) 11.6 10.6 13.0 11.8 13.0 12.6 13.5 14.2 10.5 11.1 10.5 10.9 9.0 10.6 10.5
168 Л. ВЕРГЪ. Подвидъ іопі обыкновенно въ передней части покрытъ менѣе густо чешуей, чѣмъ типичный ЪагЪаіиІиз. Однако, необходимо имѣть въ виду, что и у типичнаго ЪагЪаіиІиз чешуя бываетъ болѣе или менѣе густой лишь въ задней части тѣла, передняя же иногда бываетъ почти голой (№6857: Дунай). Съ другой стороны, и у подвида іопі въ передней части бываютъ хотя мелкія, но вполнѣ явственныя чешуйки, напр., у экземпляровъ изъ Аргуни (№3205). Экземпляры изъ Бійска съ голой передней частью тѣла были описаны какъ особый видъ А^. зіЪігісиз. Изъ вышеизложеннаго ясно, что этотъ признакъ не можетъ имѣть діагностическаго значенія. Сравнивъ алтайскихъ гольцовъ нашего Музея (№ 12018: оз. Ташъ-оболопъ-баши, П. Г. Игнатовъ, №.12019 Чебакъ-куль и др.) съ Н". іопі изъ Байкала, Косогола и Аргуни, я не нахожу между ними отличійх). 40. СоЪіііз ЬіИЕЕ. СоЪіііз Ьіппё. 8узі. Каі., X ей., 1758, р. 303 (апаЫерз, ЪатЪаіиІа, Іаепіа, /оззіііз). АсапіЪорзіз А^аваіз. Мёт. 8ос. 8с. паіпг., ЫеисЬаіеІ, I, 1835, р. 36 (іаепіа: пот. ргаеосс. Ѵап Наваеіі 1823). СоЪіііз СИіпіЬѳг. Саіаі. ГісЬ., ѴП, 1868, р. 362 (ех рагіе: іаепіа). Тѣло удлиненное, сжатое съ боковъ, покрытое очень мелкой чешуей. Голова голая, 6 усиковъ, расположенныхъ—4 на концѣ рыла и 2 въ углахъ рта. Подъ глазомъ выдвижной двураздѣльный шипъ на зиѣогЪііаІе. Спинной плавникъ короткій, начало его надъ осно- ваніемъ брюшныхъ или немного впереди. Хвостовой плавникъ усѣченный или закругленный. Плавательный пузырь заключенъ въ костяную капсулу. Глаза покрыты кожей («ѵеіаіі»: около нихъ нѣтъ свободной вѣкообразной складки). Боковая линія неявственная. 2 вида: С. іаепіа Б.: Европа, Кавказъ, Сибирь, Туркестанъ, Китай, Японія и С. саисазіса Вег§ Сѣв. Кавказъ3). 54. СоЪіііз іаепіа Ьіеые. Шиповка. АсапіЪорзіз іаепіа ВуЪоѵвкі. ѴегЬ. зооІ.-Ъоі. Сгевеіі. ЗѴіеп, XIX, 1869, р. 958 (Бпійигда: Опоп, Іп^ойа). СоЪіііз іаепіа Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. 0., ѴІП, 1877, стр. 23 (8уаі. йпт. Іп^ойа еіОпоп).—Герцен- штейяъ и Варпаховскій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 47 (р. Леоу, (ЗеЪіеі й. СЬапка-8еев; № 7099). — Варпаховскій. Вѣсти. Рыбопр., VII, 1892, стр. 153 (р. Цехеза, басс. оз. Ханка, № 8410). 1) Для IV. зіЪігісиз указывается кромѣ того какъ признакъ: «переднія ноздри отдѣлены отъ заднихъ значительнымъ промежуткомъ», тогда какъ у IV. Ъаг- ЪаіиІиз—«ноздри сближевы». Просмотрѣвъ вашу кол- лекцію IV. ЪагЪаіиІиз и IV. іопі, я не нахожу никакого различія въ положеніи носовыхъ отверстій у того и другого вида. 2) Родъ близкій къ СоЪіііз есть Вотйеріез Зтсаіпвоп (Віеекег) съ 1 видомъ: 8. допдоіа (Нат.-ВисЬ.) (= СапіЪ,орЪ.туз аІЪезсепз Зѵгаіпэ.) въ Ассамѣ; ср. Вау. КізЬ. Іпйіа, 1878, р. 608, рі. СЬѴ, й§. 2.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНІОБОбІА АМИКЕЫ8І8). 169 СоЪіііз іаепіа уаропіса ЗсЫе^еІ. Еаипа ^аропіса. Роіазопе, 1842, р. 222, рі. СШ, 3, За. ^арап). СоЫііз іаепіа Логсіап & Еотсіег. Ргос. II. 3. Хаі. М. XXVI, 1.903, р. 771 (ех рагіе, ехсі. О. зіпепзіз — іаепіа зіпепзіз) (Ларап Ггот Аотогі зоиНтагіа). — Вег§. Ргос. П. 8. Ыаі. Миз. XXXII, 1907, р. 438 (Аг§ип, АІЬазіп, КЬіп^Ьап, КЬапка Ь., ІТззигі К., тоиіЬ о! Атиг). Мѣстныя названія: у русскихъ пищуха, у бурятъ ирегэнэ (Дыбовскій). 3164. Аргунъ (Аг§ип). Поповъ 1854 (2). 3175. Албазинъ (АІЬазіп). Маакъ 1855 (3). 3214. Хинганъ (Ніп^ап). Радде 1858. 7099. р. Леоу, оз. Хавка (СЬапка-Зее). Ріезке 1884. 8410. р. Цехеза, оз. Ханка (СЬапка-Зее). Рыбопр. Выст. 1889 (5). 13710. р. Уссури, пос. Павло-Федоронскій, бл. ст. ПІмаковской, Уссур. жел. дор. (ІТззигі). Паль- чевскій 1903, 26 VIII (3). 13809. оз. Тугуръ (Ти§иг-8.). Бражниковъ 1899 (2). 13832. Пувръ (Ашиг-Ьітап). Бражниковъ 1902, 17 VII (4). 13831. оз. Чля, около Николаевска (ТзсЬЦа-8.). Бражниковъ 1902, 2—4 VIII (2). 14601. р. Ингода (Іп^ойа-ЕІ.). С. Сергѣевъ 1908. I) II—III 6—7, А II—III 5—6, V II 5—6. Описаніе, Амурская шиповка ничѣмъ не отличается отъ европейско-сибирской. Тѣло сжатое сбоковъ, но толщина его сильно варьируетъ. Усики короткіе: самые длинные изъ нихъ, угловые, хватаютъ только до вертикали передняго края глаза или средины глаза. Нижняя губа двулопастная, причемъ каждан изъ лопастей раздѣлена въ свою очередь на двѣ лопастинки, принимающихъ иногда Форму очень короткихъ усиковъ. Переднія ноздри вытянуты въ коротенькую трубочку. Длина до 90 милл. Окраска: основной цвѣтъ свѣтло- желтый. По бокамъ тѣла рядъ крупныхъ округлыхъ или четыреугольныхъ бурыхъ пятенъ, то болѣе, то менѣе яркихъ. Бока тѣла выше этихъ пятенъ въ неправильныхъ буроватыхъ пятнышкахъ, иногда среди нихъ выдѣляется продольный рядъ болѣе крупныхъ пятенъ. На спинѣ передъ и за спин. плав. крупныя бурыя пятна. Темное пятно при основаніи хвост. плав. вверху, иногда отсутствующее. Темная узкая полоска отъ конца рыла къ глазу. Спипной и хвостовой плавники съ рядами темныхъ пятнышекъ. Степень яркости окраски сильно варьируетъ. Сравнительныя замѣтки, Я сравнилъ амурскихъ шиповокъ съ европейскими и японскими (6459. Токіо. йсЬпеісіег 1882) и не нахожу различій. Что касается С. зіпепзіз, описанной Запѵа&е’емъ1) для зап. Сы-чуана, то она, какъ кажется, по окраскѣ отлична отъ (7. іаепіа и представляетъ подвидъ (С. іаепіазіпепзіз), характеризующійся очень длинными и узкими поперечными пятнами, которыя внизъ простираются такъ далеко, какъ это, повидимому, не бываетъ у іаепіа. Я сужу по имѣющемуся у насъ экз. изъ Рпп^-іип§—Корея (№9662, Негг 1888). Для 8Ьеп-зі йаиѵа^е упоминаетъ типичную шиповку (которую онъ называетъ С. іаепіа уаропіса). 1) Апп. 8с. Хаі. (6). Хооіодіе, I, 1874, р. 16. Зап. Фнз.-Мат. Отд. 22
170 Л. ВЕРГЪ. Распространеніе шиповки весьма обширно: Европа отъ Португаліи, Испаніи и Ма- кедоніи до самаго сѣвера (Англія, Скандинавія, Финляндія), Кавказъ, Сибирь, Туркестанъ, Японія, Корея, Китай (ВЬеп-ві, Вге-ізсііиап)г). Въ бассейнѣ Амура она распространена повсемѣстно: Снопъ, Ингода, Аргунь, Амуръ, Уссури, устья Амура. Ъе/иа созіаіа. СоЪіііз іаепіа. ВеріоЪоііа тапізсЪигіса. № 13720. Зип^агі- беЬіеі. № 13768 ѴѴІабіѵозіок. № 13831. ТасЫ|а-8ее, ивѣ Атиг. № 13809. Ти§иг. № 14085. Ми-іап-кіап^. Длина всего тѣла(і) 72 69 78 80 88 77 215 195 » тѣла безъ хв. пл. (Т)........ • . . 61 58 65 69 76 66‘/2 182 166 » головы въ дл. тѣла (^/с) 4.7 4.5 4.8 5.3 • 5.8 5.1 4.55 4.6 Высота головы въ длинѣ головы (с/т) 1.86 1.84 1.93 1.53 1.62 1.62 1.86 1.83 Толщина » » » » (с/п) 1.53 1.62 1.80 2.17 2.36 2.36 2.66 2.88 Діаметръ глаза въ длинѣ головы (с/0) 6.5 7.5 6.0 5.2 6.5 5.2 8.0 7.2 » » въ ширинѣ лба (г/0) 2.0 2.2 2.0 1.00 1.05 1.42 1.3 1.0 » » въ длинѣ рыла (г/0) 2.5 2.4 2.2 2.2 3.0 2.1 3.8 3.4 » » въ заглазн. простр. (°Р/0) — — — — — — 3.6 3.0 Наибольшая высота тѣла въ длинѣ тѣла (1/в) . . . 6.4 6.1 6.5 6.9 8.4 6.0 са 5.5 — » » » превосход. ваименып. (Д/д) 1.19 1.19 1.25 1.66 1.50 1.77 са 1.6 — Длина хвост. стебля въ длинѣ тѣла (*/р) 6.8 6.4 5.9 7.2 5.2 7.2 7.1 7.0 Антедорсальн. разст. превосх. постдорс. (х/у) . . 2.17 2.00 1.83 1.25 1.17 1.22 1.34 1.45 Длина Р въ длинѣ тѣла ((//)). 12.2 11.6 13.0 9.8 10.8 11.1 6.9 6.9 Высота В » » » 9.3 8.3 10.0 6.9 8.4 8.3 7.3 7.5 Длина А » » » ^/а) 13.5 14.5 13.0 13.8 12.6 13.3 15.2 14.4 Высота А » » » (1/лн) . 11.1 9.3 9.3 11.5 12.6 11.1 8.7 9.8 Длина Р » » » (1/р)........... 7.1 6.4 6.5 6.9 8.4 5.8 7.6 7.4 » V » » » (^/г) 10.1 9.0 8.7 8.1 8.9 8.3 8.3 8.3 » Р въ промежуткѣ между оси. Р и V ( —р") • 3.7 3.2 3.0 2.0 2.7 1.8 2.6 2.8 Наименьш. выс. тѣла въ дл. хвост. ст. (Р/^) .... — — — — — — 1.3 1.3 1) Въ вашемъ Музеѣ имѣется 5 экз. типичной С. іаепіа изъ Портъ-артура отъ д-ра Русанова (№13719).
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСВТНТОЬООІА АМНКЕЫ8І8). 171 На Кавказѣ типичная С. іаепіа встрѣчается въ Черномор. губ. и къ югу отъ низовьевъ Куры; на южн. берегу Касп. м. и въ Закасп. обл. замѣнена С. іаепіа аигаіа Гіі., въ бас- сейнѣ Куры С. іаепіа кокепаскегі Кеззі., въ Каспійскомъ морѣ С. іаепіа сазріа ЕісЬаѵ., въ Туркестанѣ С. іаепіа агаіепзіз Кеззі. Въ Е'вроп. Россіи пока неизвѣстна для бассейна Бѣлаго моря и для Печоры. Въ Сибири распространена въ Оби, бассейнѣ Байкала и Енисеѣ (10240 Красноярскъ. Кибортъ 1892). Изъ Восточной Сибири, не считая басс. Амура, въ Музеѣ Академіи имѣются только экземпляры, собранные МиддендорФомъ въ 1843 г. въ р. Удъ (№3523) (сѣвернѣе устьевъ Амура), но Раііаз (2оо$г., III, р. 166) приводитъ ея названія для Алдана (басс. Лены), Колымы и Хатанги. 41. ЬерѣоЪоѣіа Вьеекев. ТлріоЪоііа ВІеекег. Ѵегэіа^. еп МейедееІ. Акад. ДѴеіепэсЬ. Атзіегбат, (2) IV, 1870, р. 256, ТаЕ. (еіопдаіа). 8аиѵа§е. Апп. 8с. пакиг. (6), 2оо1. I, 1374, р. 17. Тѣло удлиненное. Подъ глазомъ складной шипъ, основаніе котораго подъ переднимъ краемъ глаза. 6 усиковъ: 4 на концѣ рыла и 2 въ углахъ рта. Перегородка между пе- реднимъ и заднимъ носовымъ отверстіемъ вытянута въ короткую лопастинку, напоминающую короткій усикъ. Бока головы впереди ргаеорегспіпт (иногда и верхній край орегспінт) покрыты замѣтной чешуей; чешуи на затылкѣ нѣтъ. Спинной плав. умѣренной длины, начинается нѣсколько впереди основанія брюшныхъ. Хвостовой пл. сильно выемчатый. Тѣло удлиненное. Голова сильно сжата сбоковъ, рыло удлиненное, заостренное. Плава- тельный пузырь имѣетъ свободную (но очень слабо развитую часть) въ брюшной полости. Глаза свободные («ІіЬегі»), около нихъ есть вѣкообразная складка кожи. Родъ этотъ близокъ съ одной стороны къ Верійосеркаііскікуз Вікг, у котораго, однако, 8 усиковъ (два лишнихъ на нижней челюсти) и хвостовой плав. не выемчатый, и къ Ъерійосеркаіиз Вікг (спин. плав. за брюшными), а съ другой къ Воііа Сгау *), отъ ко- тораго отличается присутствіемъ чешуи на головѣ. Два вида: Ъ. ёіопдаіа Вікг въ Янъ-цзы-цзянѣ и Ь. тапізскигіса Вег§ въ бассейнѣ Амура. 55. ЬерѣоЪоѣіа тапѣасішгіса Вено. ЪеріоЪоііа тапізскигіса Вег§. Апп. Миз. 2оо1. РёІегзЬоиг^, ХИ, 1907, р. 420 (№ 14085). 14085. р. Мудань-цзяяъ (Ми-іап-кіалд, 2иЙиѳѳ еі. Зип&агі). Банковъ. 1907, 1—2 VI (2 $ ад.). I) III 9, А III 5. 1) ЛогНап еі ГоѵНег (Ргос. И. 8. Хак Миз. XXVI, 1903, р. 772) выдѣляютъ японскій видъ Воііа сигіа (8сЫе§е1) съ 6 усиками въ особый родъ Нутепоркуза М ’ СI е 11. Однако, послѣдній родъ основанъ на В. сіагіо, имѣющей 8 усиконъ. Синонимія рода Воііа дается ниже, см. стр. 172 (въ примѣчаніи): 22*
172 Л. ВЕРГЪ. Видъ этотъ можно отличить отъ Ъ. еіопдаіа Вікг по слѣдующей таблицѣ: а. Рыло удлиненное, заостренное, длина его чуть больше заглаз- пичнаго пространства. Глаза расположены посреди головы, сравнительно большіе: 7—8 разъ въ длинѣ головы, ЗѴ2—3% раза въ длинѣ рыла, 1—1% раза въ ширинѣ лба. Подглаз- ничный шипъ при основаніи несетъ еще одинъ очень маленькій зубчикъ (иногда подглазн. шипъ почти скрытъ подъ кожей); шипъ коротокъ, задній конецъ его доходитъ не далѣе вер- тикали средины глаза. Верхній край орегснінт покрытъ че- шуей. Спин. плавн. начинается немного впереди брюшныхъ, длина равна его высотѣ. Грудн. плавн. содержатся болѣе двухъ разъ въ промежуткѣ отъ ихъ начала до основанія брюшныхъ. Длина нижней лопасти хвостового плав. около 6 разъ въ длинѣ всего тѣла....................................Ъ. тапізскигіса. аа. Рыло нѣсколько закругленное, гораздо короче, длина его за- мѣтно меньше заглазничнаго пространства. Глаза расположены въ передней части головы, маленькіе: 13 разъ въ длинѣ головы, болѣе 4 разъ въ длинѣ рыла, около 2 разъ въ ширинѣ лба. Подглазничный шипъ простой, безъ добавочнаго зубчика при основаніи; шипъ длинный, задній конецъ его немного заходитъ за вертикаль задняго края глаза. Верхній край орегснінт не покрытъ чешуей1). Спин. плавн. начинается немного позади основанія брюшныхъ, длина его меньше высоты. Грудные Воііа Сгват. Воііа Сггау. 2оо1о§іса1 Міасеііапу. Ьопд. 1831, р. 8 [сйтоткае] сіггі 8). Віасапіііа Зхгаіпаон. Ыаі. Ніві. оГ ЕіаЬ., АтрЬ., Кері. II, 1839, р. 310 (геЬга = деіо; аес. СгйпіЬег. Саі. VIII, 1868, р. 366 = сіагіо, аес. Эау. ЕівЬ. Іші. 1878, р. 606 = арес. діаііпсі.; сіггі 8). Зскізіига М’СІеІІапй. Іпсііап Сургіпійае. Ааіаііс ВеаеагсЬез, XIX, 2 рагі, Саісиііа, 1839, р. 306 (йагго). Нутепорііуза М’СІеПапй, 1. с., р. 443 (йагго). Зупсгоззиз ВІуіЬ. Лоитп. Аа. 8ос. Веп^аі, XXIX (1860), 1861, р. 166 (Ъегйтогеі-, сіггі 6; сѣ Вау ЕізЬ. Іші. 1878, р. 607, рі. СЫѴ, йд. 3). Если выдѣлять нъ особый родъ Формы Воііа съ 6 усиками, то этому роду (или подроду) нужно при- своить названіе Зупсгоззиз. Собственно, у него нижвяя губа вытявута въ двѣ лопастинки (какъ и у ВеріоЪоііа), почему для 5. Ъегсітогеі иногда указываютъ 8 усиковъ (срав. Бау Ргос. 2оо1. 8ос. 1869, р. 549; ЕіаЬ. Іші. I, 1889, р. 217). З'ѵѵаіп (Веѵіе\ѵ о! бтсаіпзов’з &енега о! йаЬеа. Ргос. Ас. Каі. 8с. РЬПайеІрЬіа (1882), 1883, р. 282) считаетъ и Сапікоркгуз Зтгаіпз. синонимомъ Воііа‘, однако, ср. сказанное выше, стр. 168, примѣчаніе 2. 1) По крайней мѣрѣ, Віеекег въ описаніи этого вида не упоминаетъ о чешуѣ здѣсь, и она ве видна и на рисункѣ.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНѴОІ.ООІА АМ0КЕЫ8І8). 173 плав. содержатся менѣе 2 разъ въ промежуткѣ Р—V. Длина нижней лопасти хвост. плавн. около 5 разъ въ длинѣ всего твла.....................................................Р. еіопдаіа. Пропорціи тѣла Р. тапізсішгіса см. въ таблицѣ па стр. 170. Въ дополненіе къ выше- приведеннымъ признакамъ приводимъ еще слѣдующіе: ротъ окруженъ мясистыми губами, особенно широкими въ углахъ рта; нижняя губа, какъ и верхняя, посреди не прервана. На верхней челюсти большой клювообразный бугорокъ, выдающійся впередъ нижней; верхній край закругленной нижней челюсти пріостренъ. На концѣ рыла 4 усика; основанія ихъ сближены, причемъ болѣе длинная пара расположена надъ болѣе короткой и свѣтлѣе окрашенной нижней. Верхняя пара хватаетъ кзади за носовыя отверстія; длина ихъ втрое болѣе діаметра глаза. Усики въ углахъ рта хватаютъ до вертикали передняго края глаза. Длина лопастинки, вытянутой между носовыми отверстіями, не болѣе ширины зрачка. Чешуя на бокахъ головы идетъ почти до тахіііаге. Жаберныя щели сравнительно широки. Тѣло покрыто замѣтной чешуей; мелкая чешуя есть и на брюхѣ. Хвостовой плавникъ короче, чѣмъ у Ъ. еіопдаіа. На тѣлѣ неправильной Формы темныя пятна, имѣющія стремленіе въ задней части тѣла принять видъ поперечныхъ полосъ; отъ начала анальнаго плавн. кзади такихъ по- лосъ 4. На бокахъ и верху головы округлыя темныя пятна. У конца боковой линіи темное пятно. Верхняя пара усиковъ сверху темная. На непарныхъ плавникахъ 2 — 3 ряда темныхъ пятенъ. Парные плавники желтые, грудные сверху съ темнымъ оттѣнкомъ. Длина двухъ экземпляровъ (половозрѣлыхъ самокъ) 195 и 215 милл. Найдены въ р. Мудань-цзянѣ, бассейнѣ Сунгари (сборы Н. А. Байкова произведены въ р. Шаньши у ст. Хандаохедзы 1. VI. 07 и въ р. Мудань-цзянъ у Эхэ 2. VI. 07 — цба пункта недалеко отъ линіи Кит. Восточной ж. д.). Сем. V. ЗПигісіае. Вои1еп§ег. Роіазопз (іи Ваааіп сіи Соп§о. 1901, р. 237—247 г). Тѣло голое или покрыто костяными пластинками, но никогда чешуей. 1 — 4 пары усиковъ. Ротъ не выдвижной, окаймленъ ргаетахіііагіа и тахіііагіа или одними только ргаетах.; тахііі. часто зачаточные и служатъ поддержкой усику. Обыкновенно на челюстяхъ зубы. Грудные плавн. сидятъ низко, часто съ костянымъ шипомъ, спинной плавн. тоже 1) Краткій, но превосходный очеркъ остеологіи.
174 Л. БЕРГЪ. часто съ шипомъ. Жировой плавп. обыкновенно есть. Рагіеіаііа обыкновенно слиты съ зиргаоссірііаіе, образуя одну широкую пластинку (рагіеіо-оссірііаіе). Зушріесіісиш, шеіар- Іегу^оібепш и зпЪорегспІиш нѣтъ. Орегсиіит хорошо развито. Ребра сидятъ на нижней поверхности длинныхъ парапоФизовъ; еріріепгаііа нѣтъ. Около 1000 видовъ, распространенныхъ по всему свѣту. Сем. йііигісіае Гюнтера (1864) разбито Буланже (1901, 1904) ва 3 сем.: йііпгібае, Богісагіісіае и Азргесііпібае. Свое сем. йііпгібае Воиіеп^ег раздѣляетъ на 8 подсемействъ, изъ коихъ въ басс. Амура встрѣчаются лишь 2: 1) Зііигіпі: спинной плавн. очень короткій или отсутствуетъ совсѣмъ, анальный очень длинный, жаберныя перепонки свободныя: Рагазііигиз, 2) Вадгіпі: спин. пл. короткій, есть жировой плав., анальный короткій или умѣренный, жаб. пер. свободныя: Масгопез: а. Жирового плавн. нѣтъ; въ подхвостовомъ плав. около 80 лучей; усиковъ 4........................................................42. Рагазііигиз. аа. Жировой плавн. есть; въ подхвостовомъ плавн. около 20 лучей; усиковъ 8............... ........................................43. Масгопез. 42. Рагазііигиз Въеекев. (тІапІ8 А^аэзіи. Ргос. Атег. Асасі., III, 1857, р. 333 {агг$іоіеІІ8, пот. ргаеосс.). Рагазііитиз ВІеекег. Аііаз ісЬіЬ. Іпдез пёегі., II, 1862, р. 17; Кедегі. ТцдзсЬг. Біегк. I, 1863, р. 114 (Уарошсмз= азоіиз). Только 4 усика: 2 на верхней челюсти и 2 на нижней, въ остальномъ какъ 8іІиги8 тѣло и голова совершенно голыя, очень короткій спинной плавн. расположенъ впереди, безъ колючки; жирового плавн. нѣтъ, подхвостовой — очень длинный (ок. 80 лучей), сли- вается или почти сливается съ хвостовымъ; грудные съ колючкой, иногда на внѣшней сторонѣ зазубренной. Брюшные нѣсколько позади основанія спинного, съ 9 —12 вѣтв. лучами. Хвостовой закругленъ. Зубы на челюстяхъ и на ѵошег; на ѵошег въ видѣ попе- речной полоски, посреди не прерванной или чуть прерванной. Голова плоская, верхній профиль ея прямой. Глаза выше угловъ рта. 6 видовъ въ Гималайяхъ, Индо-Китаѣ, Китаѣ, Формозѣ, Японіи, Кореѣ, басс. Амура, Греціи (Р. агізіоіёііз А^азз.). Описанный Соважемъ & сііапігеі, будто-бы происходящій изъ Куры, тоже относится къ этой группѣ1). Въ басс. Амура 1 видъ. 1) Близкій родъ ЗИигиз, отличающійся лишь при- сутствіемъ еще одной пары усиковъ на нижней че- люсти, имѣетъ 2 вида: 1) въ Вост. Европѣ, Зап. Азіи {діапіз X.) и 2) Гималаяйхъ (іоупаасіепзіз Бау). Рагазйигиз скорѣе можно разсматривать какъ под- родъ Зііигиз.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМ0КЕЫ818). 175 56. Рагазііигиз азоіиз (Ьіыые). Згігігиз азоіиз Ьіппё. Зузі. паі., ей. X, 1758, р. 304 (Азіа). Згіигиз'азоіиз Раііаз. Кеізе, III, 1776, р. 207 (Опоп). — Оеог^і. Кеізе, I, 1775, р. 355 (ЗсЬіІка). Зйи/гиз даііитісиз Раііаз. X. Асіа Асай. Реігор., I, 1787, р. 359, Т. XI, Г. 11 (Іп^ойа, Опоп, Аг§ип). Зііигиз азоіиз Раііаз. 2оо§г. Козз.-Аз., III, 1811, р. 81 (Гп§ойа, ЗсЬіІка, Опоп, Аг§ип;=& йакитгсиз іезіе Раііаз). ТГаИа^о (?) йаитісиз Віеекег. ІсЬіЬ. АгсЬ. Іші. Ргойг., I, Зііигі, 1858, р. 256 (потеп; зес. Раііаз). Зйигісіііііуз (?) Ъазііеѵозіѵіл Віеекег, 1. с., р. 256 (потеп; = 8. азоіиз зес. Вавііеѵѵзку). Зііигиз азоіиз Маакъ. Пут. по Усури, I, 1861, стр. 194 (Атиг, йЬегаІІ; Пззигі, Зип^аізсЬі).—ОуЪотѵзкі. ѴегЬ. 2.-Ь. О. "ѴѴіеп, XIX, 1869, р. 950 (Опоп и. Іп§ойа— зеііеп); Дыбовскій. Изв.-Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 8 (Атиг — йЬегаІІ). — Герценштейнъ и Варпаховскій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 24 (Опоп: № 3209, 5874—5, Зігеіка-П.: 5609, Пззигі № 5685).— Варпаховскій. Вѣсти. Рыб. VII, 1892, стр. 149 (ЕесЬеаа, № 8412). Рагазііигиз азоіиз Вег^. Апп. Миз. 2оо1., XII, стр. 68 (Ми-іап-кіап§, № 14082). Мѣстныя названіи: русск. солю, буряты шорбулту, гиляки мупъ (по Шренку мубъ), гольды шыффа (Дыб.), гольды (ходзены) сифа (Маакъ), орочоны на Уссури сифа (Надаровъ)!), орочи лаха (лаЬа) (Леонтоничъ)2), ольча и гольды лаха (Шренкъ), маньчжуры ніеиъ~ю (Дыб.), китайцы на Уссури ньѣ-ю (Маакъ), кит. нъ Пекинѣ нянь-юй (Базилевскій), японцы на Амурѣ и въ Японіи намазу (Хоккенъ, Л'огй. еі Готгіег) (= «рыба водящаяся въ илу»). 3209, 5874—5. Ононъ (Опоп). Ваййе 1856. 5609. р. Стрѣлка (Зігеіка И.). Поповъ 1854. 5685. Многолюдная (Пззигі). Махітоѵгісв 1860. 8412. р. Цехеза (СЬапка-8.). Рыб. Выст. 1889. 10650. Уссури, ст. Козловская (Пззигі). Быковъ 1894, 28. VI. 12463. устье ЛеФу (СЬапка-Зее). Пальчевскій 1902. 13669. » » » » » , 1903, 4. I (2). 12516. м. Налео (Атигтйпйип§). Пальчевскій 1902. 12667. оз. Буиръ-норъ (Виігпог-8.). Солдатовъ 1899, 16. VI. 12694. р. Херулюнъ (Кеги1ип-Е1.). Пал ибинъ 1899. 13671. 2 в. ниже устья Хора (Пззигі). Палибинъ 1904. 13687. бл. пос. З-Снятит. (Пвзигі). Палибинъ 1904, 13 IX. (2). 13708. пос. Павло-Федоровскій, бл. ст. Шмаковской (Пззигі). Пальчевскій 1903, 26. ѴІП. 13774. Харбинъ (НагЬіп). П. Шмидтъ 1901, X. 14082. р. Мудань-цзялъ (Миіап-кіап§, ЕиЯизз й. Зип^агі). Байковъ. 1907, 1—2 VII. 1)4—5, А 79—80, 71 10—11. Описаніе. Верхнечелюстные усики длинные, достигаютъ до конца грудныхъ плавн.; нижнечелюстные почти втрое (2уз — З’Д) короче3). Ротъ обращёнъ вверхъ, нижняя челюсть длиннѣе верхней. Задній уголъ рта доходитъ почти до вертикали средины глаза. Полоска 1) Надаровъ И. Сѣв.-Уссур. край. Зап. И. Р. Г. О. по общ. Г., XVII, № 1, стр. 165. 2) Названіе, очень похожее на киргизское лакка (сомъ). 3) Длина нижнечелюстныхъ усиконъ подвержена колебаніямъ, иногда она всего въ 13/4 раза меньше длины верхнечелюстныхъ (№ 13774, Сунгари).
176 Л. ВЕРГЪ. зубовъ па ѵопіег сплошная1). Внѣшній край сильной грудной колючки зазубренъ; грудные немного пе хватаютъ до начала брюшныхъ; брюшные заходятъ за начало подхвост. Под- хвостовой сливается съ хвостовымъ. Есть анальная папилла. Жаберныхъ лучей 14'—15. Длина до 600 милл., но обыкновенно меньше. Окраска: у живыхъ, по Дыбовскому, тѣло оливково-зеленое съ неясными темными пятнами. Плавники у спиртовыхъ всѣ темные. Отношенія по двумъ экз. № 13687 длиной 256 милл. (до конца позвоночника 232 милл.) и №13774 длиной 400 милл. (до конца позв. 356 милл.). Длина головы въ дл. тѣла (до конца позв.) 4’Д, 43/42); высота головы у затылка въ длинѣ головы 1.76, 2.05, толщина головы—1.36, 1.57. Діаметръ глаза въ длинѣ головы 10.0,10.7, въ ширинѣ лба 5.0, 4.9, въ длинѣ рыла 4.0, 4.0, въ заглазничномъ простр. 6, 6*/4. Наибольшая высота тѣла 4.6, 6 разъ въ дл. тѣла. Автедорсальвое простр. въ 1.43, 1.44 раза болѣе длины головы. Дл. грудныхъ въ 1.81, 1.74, а длина брюшныхъ въ 2.37, 2.34 меньше длины головы. Усики верхніе въ 32/3, ЗѴ3 раза длиннѣе нижнихъ. Сравнительныя замѣтки. Даурскій сомъ сначала былъ описанъ Палласомъ какъ 8. сіа- Ііи/гісиз, но затѣмъ (1811) соединенъ совершенно правильно съ 8. азоіиз: длина нижнихъ усиковъ, какъ показано выше, подвержена значительнымъ индивидуальнымъ отличіямъ; въ остальныхъ же признакахъ я не нашелъ отличій между забайкальскими и уссурійскими экземплярами. Распространеніе. Сомъ этотъ водится во всемъ Китаѣ, начиная отъ Фу-чжоу (№>.6957. Поляковъ) и вплоть до Пекина, Тянь-цзина и т. д., на Формозѣ, въ ІО. и Ср. Японіи, въ Кореѣ и въ басс. Амура. Въ послѣднемъ онъ распространенъ повсемѣстно отъ верховьевъ (Ингода; Шилка, Ононъ, Аргунь) и до низовьевъ (устье Амура); водится въ изобиліи также въ бассейнахъ Сунгари и Уссури. По Дыбовскому, въ Опонѣ онъ рѣдокъ. Икрометаніе въ вост. Забайкалья въ іюнѣ. Маакъ (1861) пишетъ объ этой рыбѣ: «на Уссури ее можно найти повсюду, чаще же всего находили мы этихъ рыбъ въ Сунгачи и близъ ея истока у Лунгъ-мяо. Въ началѣ августа (1859 г.) мы видѣли ихъ въ большомъ числѣ: онѣ без- престанно плескались въ водѣ и часто выставлялись изъ нея всѣмъ тѣломъ, — вѣроятно, это было время метанія икры; онѣ легко ловятся удами, на которыхъ насажены мясо двустворчатыхъ раковинъ или Саштагпз. Самые большіе изъ пойманныхъ были длиною въ 3 Фута и вѣсомъ 30 — 40 Фун. Туземцы употребляютъ этого сома въ пищу только по недостатку другой рыбы». По Крюкову (1894) въ СуЙФунѣ ловится сомъ; судя по размѣрамъ (1 — 30 ф.), вѣроятно, Р. азоіиз. 1) У китайскихъ экз. зта полоска иногда бываетъ I 2) Первое число относится къ меньшему экз., вто- съ небольшой выемкой, ср. СгйпіЬег. СаГ ГізЪ. V, I рое — къ большему. 1864, р. 33. — Кесслеръ. Рыбы въ: Пржевальскій.! Монг. и стр. танг., 1876, стр. 9. (Хуанъ-хе). [
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУ0Б06ІА АМПВЕЫ8І8). 177 43. Масгопез Впмевіь 1855. Мастопсз ч—РвеиЛоЪадгизч- Ілосаззіз бйпіЬег. Саі. ЕізЬ., V, 1864, р. 74—90. — Масгопез ОйпіЬег. Апп. Ма§. Хаі. Нізі. (4) XII, 1873, р. 244. — Ѵіпсі^иегга. Апп. Миз. Сіѵ. Сепоѵа (2), IX, 1889—90, р. 211. Можно вполнѣ согласиться съ (тйпіііег’омъ (1873) и Ѵіпсі^иегга, что тѣ признаки, которыми пользовался ВІеекег для того, чтобы разбить родъ Масгопез на болѣе дробные роды (Беіосаззіз, ВкгпоЪадгиз, РзеиМадгиз, РеІіеоЪадгиз, НетіЪадгиз, НеіегоЪадгиз, АзріЛоЪадгиз, НурзеІоЪадгиз, Масгопез), совершенно несущественны, такъ какъ признаки эти часто варьируютъ не только въ предѣлахъ рода, во даже и вида. Въ настоящей работѣ я удерживаю дѣленіе на 3 подрода, сообразно съ принятыми первоначально Гюнтеромъ родами; я оставляю это дѣленіе несмотря на то, что эти подроды связаны цѣлымъ рядомъ переходовъ, только потому, что указанные роды приняты Вопіеп^ег’омъ (1904)х), кото- рый, вѣроятно, пользовался остеологическими данными для ихъ различенія. Зубы на небѣ въ видѣ одной сплошной полоски. Усиковъ 8. Спинной плав. съ 5 — 8 вѣтв. лучами. Зубцы на спинной колючкѣ не направлены вверхъ. а. Верхнечелюстные усики длинные: доходятъ до начала груд. плав. или далѣе. Колючка грудныхъ плавниковъ на внѣш- ней сторонѣ мелко зазубрена. Кожа на верхней сторонѣ головы очень тонкая, такъ что чрезъ нее обыкновенно видны сильно зернистые щитки............................ 57. М. (РзеисІоЬадгиз) /гіІѵіАгасо. аа. Верхнечелюстные усики короткіе, не доходятъ до начала грудн. плав. Голова сверху покрыта толстой кожей, черезъ которую щитковъ не видно (иногда бываетъ виденъ лишь затылочный отростокъ и основная пластинка спин. плав.). [Ьеіосаззіз]. Ъ. Затылочный отростокъ и основная пласт. спин. плав. гладкіе, не зернистые, покрыты толстой кожей и со- всѣмъ не замѣтны изъ подъ нея; зат. отр. соприка- сается съ основной пластинкой спинного плав. и по длинѣ замѣтно короче ея. Брюшные плав. немного не достигаютъ до начала подхвост. «Ргосеззнз Ьпше- гаііз» длинный, доходитъ кзади нѣсколько дальше средины грудной колючки. Хвостовой плав. слабо выемчатый. А 18—20................................. 59. М. (Ьеіосаззіз) кегзепзіеіпі. 1) Вои1еп§ег А. СашЪг. Яаі. Нізі., VII, 1904, р. 588. Зап. Фия.-Ыат. Отд. 23
178 Л. БЕРГЪ. ЪЬ. Затылочный отростокъ и основная пластинка спин* ного плавника не покрыты кожей или, если покрыты, то тонкой, черезъ которую просвѣчиваютъ кости. Затылочный отростокъ равенъ по длинѣ основной пласт. или больше ея. с. Брюшные плав. заходятъ за начало подхвост. Затылочный отростокъ слабо зернистый, длин- ный, вдвое длиннѣе основного. «Ргос. Ьпшегаііз» короткій не доходитъ до средины грудной ко- лючки. Хвостовой плав. сильно выемчатый. Длина жирового плав. замѣтно меньше длины подхво- стового. А 22—24...................................... 60. 7И. (Ъеіосаззіз) Ьгазігпікогѵі. сс. Брюшные плав. не хватаютъ до начала под- хвост. Затылочный отростокъ ясно зернистый, совершенно не покрытъ кожей, подлинѣ равенъ основному и отдѣленъ отъ него замѣтнымъ про- межуткомъ. «Ргос. Ішшегаііз» длинный, захо- дитъ за средину грудной колючки. Хвостовой плав. очень слабо выемчатый. Длина жирового плав. равна или больше длины подхвост. (иногда немного меньше). А 18—21............................... 58. М. (Ъеіосаззгз) гіззигіепзіз. 8иЬ§\ РеешіоЪа&гиз Вьеекек. РьешіоЬадгиз Віеекег. ІсЬіЬ. АгсЬ. Іпб. Ргойг^ I, 8і1игі; Ваіаѵіа, 1858, р. 60 (іуриз пиііиз: «ѵіііа (іеиііит ѵот.- раіаі. зітріех іийіѵіза, ріп. саисі. іпіе§га, сариі Іаеѵе»); Аііаз ісЬіЬуо!., II, 1862, р. 9; Хесіегі. ТцдзсЬ. Ьіегк., I, (1862) 1863, р. 95 (аигапігасиз)*)•— СгйпіЬег. Саі. ЕізЬ. V, 1864, р. 84. — Логсіап & Еоѵгіег. Ргос. И. 8. Хаі. Миз., XXVI, 1903, р. 906. РеІіеоЬадгиз Віеекег. Хедегі. ТцбзсЬг. Біегкиисіе, II, 1865, р. 9 (еаІѵатіиз=/иІѵіЛгасо)1 2). Ріиѵісігасо Логсіаи & Еотѵіег, 1. с., р. 904 (гапзоппеігі-н/йіт^гасо). 1) «Рзеи&оЪадтиз: сариі (іегрездіидсиіит, сиіе Іаеѵі ѵезіііит, сгізіа іиіеграгіеіаіі оз іпіегзріподит ѵіх аіііп- §епіе. Веиіез ѵотего-раіаііпі іп ѵіііат ігаизѵегзат іпсіі- ѵізат (Нзродііі. Осиіі ѵеіаіі. 8ріиае оддеае, (іогзаіід едеп- іиіа. Ріпиа апаііз еі абіроза шиііо 1оп§іогез диат аііае. Богзит Іаіит сагиодит. Саидаіід іпіе§га. Вг. 8 — 9, О I 7». 2) «РеІіеоЬадтиз: сарііе (іергеззо, дсиіо §гапозо Гои- іісиіід ІаіегаІіЬиз пиіііз; сгізіа іиіеграг. ^гаиова 08 іп- іегзріи. аіііп^еиіе; йепііЬиз тахіііізеі ѵот.-раіаі. ріигі- зегіаііз рагѵід асиіід, ѵот.-раіаі. іп ѵіііат зетііипагет сопііпиат дізрозіііа; осиіід ІіЬегіз зиЪѵегіісаІіЬиз; йогзо сагпозо гоіипсіаіо; вріпіз, (іогзаіі розіісе ейепіиіа, ресіо- гаІіЬид зеггаііз; р. асііроза іпесііосгі тесііае аиаіі еіои- &аіае оррозііа; р. апаіі еіопдаіа сопѵеха оЬіиза ахііроза сіиріо Іоп^іоге; р. саийаіі ЬіІоЬа. Вг. 9, В I 6, А 22».
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ГСНТНТОЬООІА АМИВЕЫ8І8). 179 Спинной плав. короткій, съ колючкой и 5 — 7 вѣтвистыми лучами. Подхвостовой — удлиненный, съ не менѣе, чѣмъ 20 (считая съ невѣтвистыми) лучами. Грудные съ сильной за- зубренной колючкой, брюшные съ I 5 лучами позади спинного. Хвостовой плавникъ закруг- ленный или усѣченный, или же болѣе или менѣе сильно выемчатый. Жировой плав. ко- роткій или немного болѣе спинного, сзади свободный. Голова сверху покрыта толстой кожей и гладкая, или же очень тонкой кожей, такъ что кости выступаютъ наружу. Глаза умѣренной величины, покрытые кожей или свободные (непокрытые кожей). 8 усиковъ, верх- нечелюстные— длинные, достигаютъ основанія груд. плав. Зубы на челюстяхъ и на небѣ; послѣдніе образуютъ непрерванную поперечную или полулунной Формы- полоску. Ноздри удалены одна отъ другой; переднія вытянуты въ небольшую трубочку, заднія съ усикомъ. Около 10 видовъ въ Индіи, Индо-Китаѣ, Китаѣ, бассейнѣ Амура, Кореѣ и Японіи. Віеекег, а за нимъ и Логбап & Еочѵіег разбиваютъ этотъ подродъ на 2: 1) Рзегі- Мадпіз: С усѣченный, голова покрыта толстой кожей, глаза безъ вѣкообразной складки, 2) РёІіеоЪадтгіз Вікг = Еіит^гасо I. & Г.: С выемчатый, голова покрытой тонкой кожей, черезъ которую видны щитки; глаза съ вѣкообразной складкой. На примѣрѣ рода Беіосаззіз видно, что степень выемчатости О не можетъ служить основаніемъ для раздѣленія на роды, такъ какъ есть всѣ переходы между закругленнымъ и очень сильно выемчатымъ С. Тоже и относительно покрововъ на головѣ: какъ у Р. ѵаскеііі, такъ и у Р. (иІѵгНгасо иногда голова покрыта кожей, черезъ которую едва замѣтны щитки. Присутствію или отсутствію вѣкообразной складки, какъ указалъ Ѵіпсі^иегга (1. с., р. 215), тоже нельзя придавать существеннаго значенія: иногда складка бываетъ развита впереди и отсутствуетъ сзади, что «даже можетъ зависѣть отъ способа консервировки». 57. Масгопез (РзеийоЬа^гиз) Гиіѵійгасо (Віснаішзок). Косатка. Рітёіосіиз 7/иіѵісігасо КісЬагйзоп. Кер. XV шееі. Вгіі. Азз. (1845), 1846, р. 286 (Сапіоп). Зііигиз саіѵагіиз Вазііетсзку. Мёт. 8ос. №аі. Мозсои, X, 1855, р. 241г), ТаЬ. IX, Г. 1 (іп адиіз ЯиепііЬиз еізіа**- папііЬиз аідие іп зіпй ТзсЬіІепзе). Вадгиз саіѵагіиз Віеекег. ІсѣіЬ. АгсЬ. Іпй. Ргойг. I, Зііиг., 1858, р. 145 (зес. Вазіі.). — (Вгапйі). Маакъ. Пут. по Усури, I, 1861, стр. 195 (Апшг гѵпзсЬ. Пззигі и. Оогіп, Пззигі, Зип^аізсЬі). РзеисІоЪадгиз /иіѵійгасо ОііпіЬег. Саі. ЕізЬ., V, 1864, р. 85 (СЬіпа; = ? 8. саіѵагіиз іезіе СйпіЬег). РеІіеоЪадгиз саіѵагіиз Віеекег. Ыей. ТцйзсЬг. Біегк., II, 1865, р. 9; ѴегЬ. Коп. Акай. "ѴѴеі. Атзіегй. XVIII, 1879, р. 3 (8Ьап§Ьаі, пот.). Вадгиз саіѵагіиз ? ПуЬоѵзкі. ѴегЬ. гооІ.-Ъоі. О. "ѴѴіеп, XIX, 1869, р. 950 (Опоп, Ваіга-8. Ьеі 8і. Зоійаізказ'а); Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. 0., ѴІП, 1877, стр. 9 (оз. Байца у ст. Солдатской въ долинѣ Онона, ср. и нижн. Амуръ). Масгопез (РзеисІоЪадгиз)/иіѵійгасо СйпіЪег. Апп. Ма§. Хаі. Нізі. (4) XII, 1873, р. 244 (ЗЬап^Ьаі; = & саіѵагіиз іезіе ОііпіЬег).— Реіегз. МопаізЪег. Ак. Вегііп (1880), 1881, р. 924 (Ыіп§ро; потеп). —Герцен- штейнъ и Варпаховскій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 24 (№ 3178 Опоп; 3185, 3212, 3217 I) «Сариі ѵігійезсепз, зирга гийе, іпіе§итепііз йепийаіит, айіизіаг саіѵагіае, ех оззіЬиз сгапіі Гогтаіае изцие ай Ьазіп ріппае йогзаііз ехіепзае, зі@паіиті>. 23*
180 Л. БЕРГЪ. 7101 Пззигі; 3211 оЬ. Атиг). — (тйпіЬег. Апп. Ма§. №аІ. Нізі., 1889 8ерІ., р. 219 (Лап§1эекіап§: Кіи-кіаид; потеп). — ЗіеіпйасЬпег. БепкзсЬг. Ак. АѴіеп, ЫХ, 1892, р. 370 (Зеоиі; пот.). Масгопез ѵасііеііі (ех рагіе) СгйпіЬег. Апп. Ма§. №аІ. Нізі. (7), I, 1893, р. 261 (— 5. саіѵагіиз). Іі'ІиѵіИгасо /иІѵіЛгасо Логсіап & Зеаіе. Ргос. П. 3. №. Миз., XXIX, 1905, р. 519 (8Ьап§Ьаі). Масгопез (РзеисІоЪадгиз) /иіѵісігасо Бергъ. Ежсг. Зоол. Муз. Ак. II., XII, отчетъ стр. 68 (8сЬапзі-Е1., № 14106). Мѣстныя названія: русск. по Овону каменный сомъ, по Амуру косатка, скрыпунъ, гольды глануіъху, хойза, мавьчя:. хойза, нюйбаганъ (Дыб.), маньчж. нюй-ба (Маакъ), гольды (ходзены) качакта и чичяхча, гольды на Амурѣ между уст. Уссури и Горина дудзи (Маакъ), кит. въ Пекинѣ гая-юй (Базилевскій), орочи на р. Тумнинъ качіакта (Леонтовичъ). 2333—4, 5610. Сѣв. Китай (СЬіпа зері.). Вазііеѵэку 1865 (6). 2338. Пекинъ (Рекіп). Вип^е 1833 (2). 3178. Устье Онона (Опоп-П.). Маакъ 1855. 3185. Устье Уссури (Пззигі-БЧ.). Шренкъ 1855 (6). 3211. р. Дарья (оЬ. Ашиг). Кайсіе 1857 (4). 3212. Уссури (Пззигі) Ваййе 1857 (2). 3217. ЦиФяку (Пззигі). Максимовичъ 1859. 6998. Фу-чжоу (Еи-ІзсЬои). Поляковъ 1884 (6). 7101. р. ЛеФу (СЬапка-8.). Плеске 1884. 9868. Тянь-цзинъ (Тіеп-Ізіи). Путята 1892 (2). 12511. м. Налео (Атигтйп<1ип§). Пальчевскій 1902. 12512. Устье ЛеФу (СЬапка-8.). Пальчевскій 1902. 12673. р. Уссури (Пззигі). Читинскій Музей 1899. 13776. Харбинъ (НагЬіп). Шмидтъ 1901, X (5). 13680. у пос. Трехъ-свнтительскаго (Пззигі). Пальчевскій 1904, 5. IX. 13707. у пос. Павло-Федоровскаго (Пззигі). Пальчевскій 1903, 26. VIII (]иѵ.). 14086. р. Мудань-цзянъ (Ми-1ап-кіап§, Хийизэ <1. Зип^агі). Байковъ 1907, 1—2. VI. 14106. р. Шанпіи, притокъ Хайлива (8сЬапэі-Г1., 2иЯиээ <1. Наіііп, СгсЪіеІ ѵоп Ми-Іап-кіап^) Байковъ 1907, VII. В I 6 — 7, А 21—22. Описаніе. Кожа на верхней части головы очень тонкая, такъ что черезъ нее свободно видны зернистые щитки1). Голова сверху плоская; отъ межглазничнаго пространства до затылка идетъ плоская бороздка, оканчивающаяся у основанія затылочнаго отростка. Длина затылочнаго отростка3) вдвое (или чуть больше у большихъ: 2%) его ширины, на заднемъ концѣ онъ слегка выемчатый; очень узкимъ промежуткомъ (у большихъ почти исчезающимъ) онъ отдѣленъ отъ щитка, лежащаго у основанія спин. плав.8). Этотъ спин- ной щитокъ имѣетъ треугольную Форму и длиной едва короче затылочнаго; посреди его идетъ поперечный шовъ очень слабый, у большихъ почти незамѣтный, отъ заднихъ концовъ его справа и слѣва отдѣлены швомъ по очень маленькому щитку4). Верхнечелюстные усики длинные: у большихъ равны длинѣ головы и доходятъ до начала грудн. плав., а у неболь- шихъ еще дальше; носовые — у большихъ до задняго края глаза, у маленькихъ до зад- 1) Особенно ясно это замѣтно у небольшихъ экз., у большихъ же (№ 12512) щитки иногда частью покры- ваются кожей. 2) Сгізіа іпіеграгіеіаііз ВІеекег. 3) Оз іпіегзріиозит ВІеекег. 4) Какъ изображено на рисункѣ у СгйпіЬег. Саі. ЕізЬ., V, р. 86.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМПКЕХЗІЗ). 181 няго края-ргаеорегспкші, нижнечелюстные крайніе у большихъ почти доходятъ до начала грудныхъ, у маленькихъ заходятъ за край грудныхъ; нижнечелюстные средніе доходятъ до задняго края жаберной крышки пли (у маленькимъ) немного заходятъ. Глаза не покрыты кожей, съ вѣкообразной складкой. Ротъ большой, поперечникъ его больше ширины лба; верхняя челюсть немного выдается надъ нижней. Губы довольно тонкія. «Ргосеззиз Ьише- гаііз» немного заходитъ за средину грудной колючки. Жаберныя перепонки свободны отъ ізіЬшпз и на заднемъ концѣ не срощепы между собою. Спинная колючка сильная, по длинѣ немного меньше грудной и сзади слабо зазубрена, иногда почти не зазубрена. Длина жиро- вого плавнпка равна или чуть больше длины спинного; начало его позади лачала Л, конецъ (т. е. задній край основанія) немного впереди конца А. Колючка грудного плав. очень силь- ная, гораздо сильнѣе спинной, на внѣшней поверхности мелко-зазубрепа, на внутренней — крупно; грудные хватаютъ до вертикали конца спинного; брюшные немного заходятъ за начало А. Начало подхвост. плав., на вершинѣ закругленнаго, ближе къ концу хвостового, чѣмъ къ вершинѣ рыла. Хвостовой плав. очень сильно расщепленъ, вырѣзка доходитъ почти до кожнаго покрова на основаніи плавника; лопасти хвост. плав. заострены. Бока тѣла въ передней части голые. Пропорціи на стр. 187. Длина до 308 милл. (№ 12512). Окраска. Основной фонъ желтый; по этому Фону идутъ широкія продольныя, не со- всѣмъ правильныя темныя полосы, мѣстами прерывающіяся. Лучи всѣхъ плавниковъ болѣе или менѣе темные; на каждой изъ лопастей хвост. плав. всегда есть продольная темная полоса, идущая до верхушки лопасти. Низъ бѣлый. Маленькій экз. № 13707 (Уссури) длиной 31 милл. имѣетъ весьма пеструю и рѣзкую окраску: посреди тѣла идетъ непрерванная, рѣзко очерченная, темная полоса; такая же полоса на спинѣ отъ затылка до основанія С; болѣе узкая полоса начинается надъ основа- ніемъ грудныхъ (подъ срединной полосой) и идетъ къ анальному отверстію, гдѣ правая и лѣвая полосы на брюхѣ соединяются, образуя темное пятно надъ брібшными; на головѣ 4 поперечныхъ полосы: одна короткая и болѣе расплывчатая впереди глазъ, другая, имѣющая неправильно треугольную Форму, на межглазничномъ пространствѣ, третья — на затылкѣ и бокахъ головы и 4-ая передъ началомъ 7). Довольно широкія темныя полосы вдоль первыхъ вѣтвистыхъ лучей Т)у Р и А; на С двѣ полосы, какъ у взрослыхъ; темное пятно на жировомъ плавникѣ. Сравнительныя замѣтки. Въ 1898г. Сгйпікег писалъ: «Еогтегіу I ѵѵаз іпсііпеб іо геГег <5. саіѵагіиз Ваз. іо Масгопез {иіѵійгасо^ Ьиі іЪаі пате I Ііаѵе поуѵ по (іопЬі ѵѵаз іоіепбей Гог іЬе ргезепі зресіез». Я сравнилъ имѣющіеся у пасъ многочисленные экземпляры — типы Базилевскаго съ экземплярами Р. [йіѵісігасо и Р. ѵаскеііі изъ Фу-чжоу и съ опи- саніемъ этихъ видовъ у Гюнтера (1864) и могу удостовѣрить, что 8. саіѵагіиз есть сино- нимъ Р. /иіѵі&гасо, а не ѵасігёіи. Амурскіе {иіѵі&гасо ничѣмъ не отличаются отъ сѣв.-китайскихъ, замѣтна развѣ только ничтожная разница въ окраскѣ.
182 Л. ВЕРГЪ. Распространеніе этого сома очень широко: овъ встрѣчается во всемъ Китаѣ, начиная отъ Кантона и до Пекина; водится и въ Кореѣ (очень близкій, если не тожественный, видъ есть и въ Японіи, Р. пиЛісерз Ваиѵа^е 1883, Іас. Віѵа). Въ бассейнѣ Амура извѣстенъ въ долинѣ Опона, въ сред. и ниж. Амурѣ вплоть до лимана его (м. Налео), въ бассейнѣ Сун- гари и Уссури; въ послѣднемъ онъ нерѣдокъ. По словамъ Маака(І861) сомъ этотъ весьма часто встрѣчается по всей Уссури, а особенно въ Сунгачи и въ болотистыхъ озерахъ, находящихся въ связи съ этой рѣкой; «въ этихъ послѣднихъ къ концу іюля и въ началѣ августа (1859) рыбы было такъ много, что мы, помимо другихъ видовъ, даже и этого сома во множествѣ ловили руками. Въ самой Сунгачи овъ также чаще другихъ рыбъ шелъ на уду. Въ концѣ іюля, безъ сомнѣнія, настало для этихъ рыбъ время метанія икры, потому что мы видѣли, не смотря на значительную мутность воды въ Сунгари, что онѣ плавали вверхъ брюхомъ совершенно у самой поверхности или массами сбирались между наноснымъ лѣсомъ, погруженнымъ въ водѣ. Вслѣдствіе этого у большей части изловленныхъ экземпляровъ плавники и хвостъ были стерты и изранены до крови. По г. Базилевскому, китайцы называютъ эту рыбу гая-юй, потому, будто бы, что плавая въ водѣ, она издаетъ звуки га...я, га...я. Мы слыхали нѣчто подобное только у рыбъ, едва вытащенныхъ изъ воды, и это было какое-то скрипѣніе или хрипѣніе. Эта рыба не такъ вкусна, какъ китайскій сомъ !), и туземцы только изрѣдка упот- ребляютъ ее въ пищу». (Маакъ). 8иЪо-еп. Ьѳіосаззіз Въеекек. Веіосаззіз Віеекег. ІсЫЬ. АгсЬ. Іпй. Ргойгот., I, Зііиг., 1858, р. 59, 139 (роесгіоріегив); Аііаа ісЫЬуо!., ІТ, 1862, р. 9, 52; Кейег]. ТуйзсЬг. Біегк., I, 1863, р. 94 1 2). Ілосаззгз СгйніЬег. Саі. РізЬ., V, 1864, р. 86. ТИипоЪадгиз Віеекег. №ей. Туй. Біегк., II, 1865, р. 7 (дмтетііі = Іопдігозігіз). Верхнечелюстные усики короче головы и не достигаютъ основанія груд. плав. Голова покрыта довольно толстой кожей; затылочный отростокъ и основной щитокъ спинного плав. иногда не покрыты кожей. Глаза покрыты кожей (около нихъ нѣтъ сво- бодной вѣкообразной складки). Въ подхвост. плав. 15—22 лучей (считая съ невѣтви- стыми). Около 10 видовъ въ Малайскомъ арх., Китаѣ, бассейнѣ Амура. Подродъ этотъ отличается отъ РзеисІоЪадтиз нѣсколько менѣе длинными усиками (какъ указалъ Ѵіпсі&пегга), признакомъ, очевидно, во имѣющимъ существеннаго значенія. Виды, которые Вау (ГізЬ. Іпбіа, I, 1878, р. 451; I, 1889, р. 163) относитъ къ этому роду, должны быть выдѣлены изъ р. Реіосаззіз, такъ какъ имѣютъ меньше 4 паръ усиковъ (если только это такъ). 1) Веіосаззіз иззигіепзіз? 2) «Зсиіит саріііз сиіе Іаеѵі ѵезіііит. Бепіез ѵот.- раі. іп ѵіііат ігапэѵегзапі іпйіѵізат йізрозііі. Ьаіега ѵіііоза. Осиіі ѵеіаіі. Мепіит рогіа сопарісиіа. Зріпае ѵаіійае зеггаіае. Саийаііз ЪіІоЬа. Вг. 9—11, В I 7».
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМИВЕХ8І8). 183 58. Масгопез (Ьеіосаззіз) иззигіепзіз (Охволѵакі). Таб. I. ? Ваугиз зіпепзіз ВгапйЬ іп Маакъ. Пут. по Усури, I, 1861, стр. 195 (Зип^аІвсЬі; потеп пиДит). Вадтиз иззигіепзіз БуЪоѵгзкі. ѴегЬ. г.-Ь. Сг. "ѴѴіеп, XXII, 1872, р. 210 (Пвзигі, Зип^аізсЬі, СЬапка); Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 9 (Уссури, Сувгачи1), Ханка). Масгопез (Веіосаззіз) иззигіепзіз Вег§. Апп. Миз. 2оо1. РёІегзЬ. XII, 1907, р. 422 (№ 2335); XII, отчетъ, стр. 68 (Ми-Іап-кіапд Л» 14088). Мѣстныя названія: по Дыбов., какъ у предыд. вида; по г. Быкову «косатка толстая». Варпі. Ун. 6075. р. Уссури (Пззигі). БуЬо\ѵѳкі 1869. 2335. СЬіпа зеріепі. 2) Ваѳі 1 еѵгѳку 1865 (3). 10648. р. Уссури, ст. Козловская (Пззигі). Быковъ 1894, 28. VI (2). 14088. р. Мудавь-цзявъ (Ми-Іап-кіап^, 2иЯизз ск Пззигі). Байковъ 1907, 1. VI. В I 7, А 18—21, Описаніе. Голова покрыта довольно толстой кожей, черезъ которую не видны щитки. Затылочный отростокъ и основная пластинка спин. плав. совсѣмъ не покрыты кожей, ясно зернисты. Ширина затылочнаго отростка посреди втрое меньше длины его; на заднемъ концѣ онъ закругленъ или слегка пріостренъ и отдѣленъ замѣтнымъ промежуткомъ (— уа діаметра глаза) отъ основной пластинки спин. плавника; эта послѣдняя по длинѣ только чуть меньше или чуть больше затылочнаго отростка; на задней трети ея небольшой попе- речный шовъ. Верхнечелюстные усики далеко не достигаютъ до основанія Р, носовые до вертикали средины глаза (у маленькихъ до конца глаза); крайніе нижнечелюстные не до- стигаютъ жаберной щели, средніе — въ Р/2 раза длиннѣе діаметра глаза. Глаза маленькіе, покрытые кожей (безъ вѣкообразной складки), лобъ выпуклый, безъ продольной ямки. Верхняя челюсть умѣренно длиннѣе нижней. Полоска зубовъ па небѣ очень узкая посреди. Жаберныя перепонки позади между собою не срощены; жаберныя'тычинки длинныя, тонкія, 8; діаметръ ротовой щели немного болѣе ширины лба. Тѣло въ передней части покрыто короткими ворсинками (особенно густы они у экз.-типа Дыбовскаго). Колючка спинного плавника сильная, сзади едва зазубрена (зубчики прямые), длиной равна грудной колючкѣ. Эта послѣдняя зазубрена только на внутренней сторонѣ. «Ргосез- 8П8 Ьишегаііз» сильный, покрытый продольными неправильными бороздками, заходитъ замѣтно за средину грудной колючки. Жировой плав. длинный, почти равенъ (то больше, то немного меньше) длинѣ А и много длиннѣе В; конецъ его основанія лежитъ немного позади конца основанія А и И, немного не хватаетъ до начала А. Хвостовой стебель длин- ный, низкій, къ заднему концу нѣсколько повышается. С очень слабо выемчатый (иногда почти закругленный) обѣ лопасти его закруглены, верхняя длиннѣе нижней. 1) Въ русскомъ изданіи напечатано «Сунгари», но I 2) Вѣроятно, Пекинъ или Тявь-цзинь, гдѣ собраны это, повидимому, опечатка. | всѣ коллекціи Базилевскаго.
184 Л. БЕРГЪ. Концы плавниковъ темные. Пропорціи см. на стр. 187. Описаніе составлено по 2 экз. >. 10648 длиной въ 220 и 328 милл., по экз. > 14088 изъ басс. Сунгари длиной 425 милл., а также по типу Дыбовскаго изъ Уссури (Л?. 6075 Варшав. Унив.). По Дыбовскому достигаетъ длины до 1000 милл. Наши экземпляры вполнѣ сходны съ типомъ Дыбовскаго. Экземпляры изъ Сѣв. Китая (наибольшій длиной въ 480 милл.) совершенно сходны съ уссурійскими. Распространеніе. Пока извѣстенъ для бассейна Уссури, Сунгари и для сѣвернаго Кптая (у Пекина пли Тяпь-цзиня). 59. Масгопез (Ьеіосаззіз) ііеггепзѣеіпі Вено. Таб. I. Мастопез иззигіепзіз Герценштейнъ и Варпаховскій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 24 (Опоп-Міпмі., № 7092) і) (поп Вадгиз иззигіепзіз ВуЬ.). Мастопез (Веіосаззіз) Ъетгепзіеіпі Вег§. Апп. Мизсе 2оо1. РёіегзЪ., XII, 1907, р. 421 (№ 7092). Мѣстныя названія: неизвѣстно. 7092. Устье Онона (Опоп-Мйпс1ип§). Маакъ 1855 (А III или IV—1-15). В I 7, А III 15—17 (всего 18—20). Описаніе. Голова сверху покрыта толстой кожей, черезъ которую не видны щитки. Затылочный и интернейральный щитокъ тоже покрыты кожей, не зернистые. Продольной ямки посреди верхней стороны головы совсѣмъ не замѣтно. Затылочный щитокъ короткій, короче интернейральнаго, длина его въ 2г/2 раза превосходитъ ширину, онъ соприка- сается съ интервейральнымъ. На интернейральномъ, имѣющемъ Форму длиннаго, спереди заостреннаго треугольника, нѣтъ поперечнаго шва и сзади нѣтъ добавочныхъ щитковъ. Верхнечелюстные усики короче головы, далеко не доходятъ до основанія грудныхъ плав.; носовые — до вертикали средины глаза, нижнечелюстные крайніе далеко не хва- таютъ до основанія Р; какъ крайніе, такъ и средніе не хватаютъ до задняго края жабер- ныхъ перепонокъ. Рыло тупое. Ротъ умѣренной величины, поперечникъ его (считая между внѣшними краями губъ) немного болѣе ширины лба. Верхняя челюсть сильно выдается надъ нижней. Губы не очень мясистыя. На нижней челюсти поры. Глаза покрыты кожей, вѣкообразноп складки кожи нѣтъ, маленькіе, болѣе 3 разъ въ ширинѣ лба. Жаберныя перепонки свободны отъ ізііішпз, но позади соединены между собой тонкой перепонкой. «Ргосеззиз Ьишегаііз» почти совсѣмъ не зернистый, длинный, доходитъ кзади нѣсколько дальше средины грудной колючки. Спинная колючка сильная, сзади слабо зазубренная, по длинѣ чуть короче грудной. Длина жирового плавника въ 13/4 раза больше длины спинного 1) Въ текстѣ по ошибкѣ № 7102.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМНВЕН818). 185 и немного только меньше длины А; конецъ его немного позади конца А. Колючка Р очень сильная, сильнѣе спинной, сильно зазубрена на внутренней сторонѣ, на внѣшней гладкая. Vнемного не доходятъ до начала А. Начало А ближе къ концу (7, чѣмъ къ вершинѣ рыла. Хвост. плав. мало выемчатый, лопасти его закруглены. Бока тѣла впереди покрыты очень мелкими кожными папиллами. Это описаніе составлено по экземпляру изъ Онона длиной въ 208 милл. Сравнительныя замѣтки. Сомъ этотъ отличенъ отъ всѣхъ прочихъ мнѣ извѣстныхъ ви- довъ РзеиМадгиз (а также Масгопез и Реіосаззів)-, Герценштейнъ и Варпаховскій (1. с.) полагали, что этотъ видъ близокъ къ «НетіЪадгиз» іарІъгорЫІиз 8аиѵа^ех), но, какъ мнѣ кажется, этотъ послѣдній отличается слабой спинной колючкой. Распространеніе. Извѣстенъ пока изъ устьевъ Снова. 62. Масгопез (Ьеіосаззіз) ЪгазЬпікозѵі Вено. (Таб. I.) Вег§. Апп. Миз. 2оо1. РёіегзЬ., XII, 1907, р. 421 (Атиг-МйпсІип§: № 13964—6). Мѣстныя названія: касатка (по сообщ. В. К. Бражникова). 13964. оз. Чля (Атиг-Мйпдипд). Бражниковъ. 1902, 2—4. ѴШ (2). 13965. бухта Пуиръ (Атиг-Мйпдипд). Бражннковъ 1902, 23. VII (2) «касатка». 13966. лиманъ Амура. Бражниковъ 1902. В I (6) 7, А IV (VI) (16) 19—20 [всего А 22—24 луча]. Описаніе. Голова сверху покрыта толстой кожей, черезъ которую не видны кости. Продольная ямка на верхней сторонѣ головы едва намѣчена. Затылочный и І-й интерней- ральный щитокъ не покрыты кожей. Затылочный щитокъ не зернистый, длина его втрое больше его ширины; онъ почти соприкасается съ треугольнымъ щиткомъ, лежащимъ впе- реди В; этотъ послѣдній щитокъ имѣетъ Форму короткаго, спереди закругленнаго треуголь- ника, по длинѣ вдвое короче затылочнаго; посреди его едва намѣченъ поперечный шовъ; маленькихъ добавочныхъ щитковъ у заднихъ концовъ щитка нѣтъ. Верхнечелюстные усики короче головы и даже у небольшихъ экз. не доходятъ до основанія грудныхъ плав.; носо- вые — до вертикали средины глаза, нижнечелюстные крайніе далеко не хватаютъ до осно- ванія Р; какъ крайніе, такъ и средніе не хватаютъ до задняго края жаберныхъ перепонокъ. Ротъ маленькій, поперечникъ его меньше ширины лба; верхняя челюсть сильно выдается надъ нижней. Губы толстыя. Зубы ва челюстяхъ и небѣ очень мелкіе, густо сидящіе. Жаберныя перепонки свободны отъ ізіЬтпз, но между собой назади соединены тонкой 1) Апп. 8с. паі., I, 1874, р. 6. Судя по краткому описанію, это РзеийоЬадгиз. Зап. Физ.-Мат. Отд. 24
186 Л. БЕРГЪ. перепонкой. Глаза покрыты кожей, вѣкообразной складки нѣтъ. «Ргосеазна Ьптегаііа» немного не доходитъ до средины длины грудной колючки. Спинная колючка сильная, по длинѣ равна грудной, сзади незазубренная. Длина жирового плав. замѣтно больше (до 1% разъ) длины Р, но замѣтно меньше длины Л; конецъ его немного впереди конца А. Раз- стояніе между концомъ Р и началомъ жирового плавника въ 1%—2 раза болѣе длины спинного. Колючка Р сильная, сильнѣе спинной, на внѣшней сторонѣ не зазубрена, на внутренней — съ крупными зубцами. Кпемного заходятъ за начало А. Начало закруглен- наго Л посреди между вершиной рыла и концомъ С. Хвост. плав. выемчатый, но нѣсколько менѣе, чѣмъ у {иІѵіАгасо. Бока тѣла впереди покрыты очень мелкими кожными папиллами. Пропорціи см. на стр. 187. Длина до 220 милл. Окраска, Основной фонъ сѣрый, на бокахъ неправильныя темныя пятна; концы всѣхъ плавниковъ темные. Сравнительныя замѣтки. Съ перваго взгляда этотъ сомъ можетъ показаться похожимъ на иззигіепзіз, однако онъ отличается отъ него цѣлымъ рядомъ существенныхъ признаковъ, изъ коихъ наиболѣе важнымъ мнѣ кажется большая длина затылочнаго щитка. Кромѣ ука- заннаго въ таблицѣ для опредѣленія, нужно упомянуть еще, что у него глаза значительно больше, тѣло выше, хвостовой стебель короче, А длиннѣе. Распространеніе. Найденъ В. К. Бражниковымъ въ низовьяхъ и лиманѣ Амура. Крюковъ (1894, стр. 73) упоминаетъ, что въ поселкѣ Верхне-Благовѣщенскомъ ловится «касатка» вѣсомъ %— 3 Фун. Какой это изъ видовъ РаеийоЪа^гпа, сказать невоз- можно. Сем VI. Езосійае. Воиіепдег. СатЪг. Каі. Нізі., VII, 1904, р. 609. Край верхней челюсти образованъ верхнечелюстными и межчелюстными костями. Зубы на межчелюстныхъ, сошникѣ, небныхъ и на нижней челюсти. Межчелюстныя кости не выдвижныя. Кости жаберной крышки хорошо развиты. Жаберныя перепонки не сро- щевы между собой и свободны отъ іаіЬтиа. Жаберныя тычинки бугорковидныя. Усиковъ нѣтъ. Грудные съ 12—15 лучами, сидятъ низко. Брюшные плав. за грудными, съ 6—11 лу- чами. Жирового плав. нѣтъ. Знргаоссірііаіе соприкасается съ Ггопіаііа и раздѣляетъ рагіеіаііа. Туловищные позвонки (кромѣ послѣднихъ) безъ парапОФизовъ. РоаНешрогаІе двураздѣльное. Роаісіаѵісиіа есть. Плавательный пузырь есть, соединенъ съ пищеводомъ. Желудокъ безъ слѣпого мѣшка и безъ аррепйісеа руіогісае. 2 рода: Езох и ПтЬга въ Европѣ, Сѣв. Азіи и Сѣв. Америкѣ. Въ бассейнѣ Амура лишь (стр. 188):
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬОША АМПКЕЫ818). 187 Масгопез. і. Ътазкпі- когѵі. № 7092. р. Ононъ. Опоп-Г1. В. кеггепеіеіпі. і. иззигіепзіз. Р. /иіѵісігасо. № 13965. м. Пуиръ Атиг-Ьішап. № 13964. 03. Чля ТасЬЦа-Зее. Нззигі. Туриа ѵоп ОуЪоѵакі. № 10648. Уссури. Назигі. № 2334. ' СЬіпа аерѣ. № 12512. оз. Ханка, СЬапка-8. № 3211. р. Дарья, Ваг^а-ГІ. Длина всего тѣла съ хвост. плав. (X) .... 190 220 208 363 220 328 295 308 240 » тѣла безъ хвост. плав. *) (?).... , 160 181 176 320 186 281 241 255 194 головы нъ длинѣ тѣла (9С) 4.1 4.1 4.2 4.85 4.5 4.9 3.76 3.8 3.6 Высота головы въ длинѣ ея (с/,п) 1.32 1.40 1.40 1.71 1.52 1.58 1.56 1.46 1.52 Толщина » » » » (с/п) 1.22 1.26 1.18 1.46 1.17 1.42 1.45 1.21 1.20 Діаметръ глаза въ длинѣ головы (с/0) .... 5.5 ,4.9 7.0 11.0 6.5 8.8 6.4 6.1 6.3 » « въ ширинѣ лба (*/0) 2.6 2.2 2.8 3.25 2.7 3.0 2.7 2.8 2.7 » » въ длинѣ рыла (г/0) 2.0 1.7 2.0 3.6 2.2 3.3 2.0 2.1 2.1 » » нъ заглазнич. простр. (°Р/0) . 2.71 2.44 3.8з 6.5 3.8 5.0 3.5 3.2 3.3 Наибольшая высота тѣла въ длинѣ тѣла (У'я) 4.2б 4.25 5.1 7.4 5.6 6.8 4.7 4.2б 4.6 » » » превосходитъ наи- меньшую (й/д) 2.98 2.74 2.7б 2.45 2.5з 2.49 2.4з 2.61 2.12 Длина хвост. стеблях) въ длинѣ тѣла (Ур) . . 6.1 6.6 5.8 5.3 5.0 5.0 7.1 6.9 8.1 » » » превосходитъ наим. выс. тѣла (Р/А) . 2.0 1.8з 2.48 3.4 2.8 3.4 1.62 1.61 1.20 Длина 2) въ длинѣ тѣла (^в) 10.3 9.0 8.4 10.7 7.6 10.2 10.0 9.1 8.5 Высота I) » » « (^дн) 5.3 5.5 5.4 5.8 5.8 5.8 4.9 5.1 4.5 Длина жиров. плавн. (1оп§. ріппае айірозае іп 1оп§. согрог. (/)) 7.4 7.9 4.8 5.1 5.5 3.6 7.8 9.6 9.2* Длина А въ длинѣ тѣла (У-4) 4.1 3.9 5.1 4.8 5.0 4.6 4.4 4.6 4.2 Высота А » » » 8.4 8.6 9.2 10.3 10.3 10.7 8.1 7.5 8.2 Длина Р » » » (Ѵр) 4.8 5.1 4.7 5.8 5.2 5.5 4.4 4.6 4.2 .> ѵ » > -> (9г) 7.3 7.4 7.8 9.0 8.5 9.2 7.2 7.3 6.7 1) До конца позвоночника (асі ѵегіеЬгаш иііітат). 24:
188 Л. БЕРГЪ. 44. ЕЗОХ (Антеві) Ьіыке. Езох Ьіппё. 8уві. паі., ед. X, 1758, р. 314. Імсіиз Вайпездие. Сагаіі. аіс. пиоѵі депегі, 1810, р. 59 (Іисіиз, Ьде <Тог(і. & Еѵегт.).— ДогдапЛ Еѵегт. ГівЬ. №. Атегіса, 1, 1896, р. 625 {Іисіиз). Тѣло удлиненное. Голова большая съ удлиненнымъ сплющеннымъ рыломъ. Ротъ очень большой. Верхне-челюстная кость съ придаточной косточкой. Зубы крѣпкіе, сидятъ и на языкѣ. Щеки и кости жаберной крышки частью покрыты чешуей. Спинной плавникъ далеко позади, надъ подхвостовымъ и по длинѣ почти равенъ ему, съ 10 —17 вѣтв. лучами (А 10 —14 вѣтв. лучей). Чешуя мелкая, болѣе 100 въ бок. линіи (105 —156); боковая линія у молодыхъ отсутствуетъ или неполная, у взрослыхъ полная. Жаберныхъ лучей 12—20. 6 видовъ въ Сѣв. Америкѣ, Европѣ, Зап. и Сѣв. Азіи; въ Евразіи 2 вида: Е. Іисіиз и Е. геісііегіі, послѣдній только въ бассейнѣ Амура. Іогбап & Еѵегт. (1. с.) различаютъ 3 подрода среди американскихъ щукъ: Езох (они его называютъ Ілісіиз) съ 1 видомъ Е. Іисіиз, Мазсаіопдиз (1 в.) и Кепога (3 в.). Амурская щука принадлежитъ къ подроду Езох. 63. Езох геісііегѣі Пуводѵзкі. (Таб. III). Щука. НесЪі Сеогді. Веізе, I, 1775, р. 355 (ЗсЬіІка). — Раііав. Веіве, ІП, 1776, р. 207 (Опоп). Езох Іисіиз ѵаг. Раііав. 2оо§г. Возв. Ав., III, 1811, р. 337 («іп Опопе еі аііів Баиигіае Яиѵіів захозіз тіге риі- сЬгат соІогіЪиз ѵагіеіаіет оЬвегѵаѵі, Гогта еі Гасіе ѵиі^агі Ьисіо вітіііітат: егаі іііа, ргаеіег богвит іивсит, іоіа сіпегео-аг^епіса, тасиііз аедиаІіЬиз, зиЪогЬісиІаіів, підгісапііЪиз сгеЬгів, іпсегіо огдіпе адврегва, зоіо іто ѵепіге еі сарііе виЫив піѵеіз»). Езох Іисіиз Маакъ. Пут. дол. Усури, I, 1861, стр. 200 (Пввигі Ьеі Оіопдо). Езох гейЯіетііі ПуЬоѵѵвкі. ѴегЬ. зооІ.-Ъоі. Сев. ѴГіеп, XIX, 1869, р. 956 (Опоп, Іпдойа); Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., ѴІП, 1877, стр. 22 (озера системы Амура). — Бергъ. Ежег. Зоол. Муз. Ак. Наукъ, V, 1900, стр. 370 (СЬаЪагохѵвк, № 11278); Рыбы Турк., 1905, стр. 213 (СЬаЬагохѵвк, СЬапка-8., СЬа1сЬа-Е1., № 11278, 12459, 12462, 12544, 12683); Ежег. Зоол. Муз. Ак. Н., XII, отчетъ, стр. 68 (ЗсЬапзсЬі-ЕІ., № 14100). Мѣстныя названія. Русск. щука, буряты дзурухай или цурухай, гиляки мсі (по Шренку ивыссъ), гольды іуцынъ (по сообщ. В. К. Солдатова гуця), маньчжуры іаусъ-ю (Дыб.), орочи кучэ (Леонтовичъ), оро- чоны на Уссури госа (Надаровъ)1), ольча коро, гольды гунна, самагиры гуча (Шренкъ), тунгусы по Ср. Амуру гуча (Маакъ 1859). 11278. Хабаровскъ (СЬаЬагоѵгак). Быковъ 1896, V. 12459, 12462. оз. Хавка у устья ЛеФу (СЬапка-8ее). Пальчевскій 1902 (2). 13685. » » » 1903,4. I. 12683. р. Халха (СЬа1сЬа-П.). Солдатовъ 1899, ѴІП. 13672. Уссури (Пззигі). Пальчевскій 1904. 13674*. Уссури ниже устья Хора (Пввигі). Пальчевскій. 1904, 8. IX. 13674ъ. » » пос. З-Свят. (Пззигі). Пальчевскій 1904, 11. IX. 1) Зап. И. Р. Г. О. по общ. Г., XVII, в. 1, стр. 165.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (1СНТНТ0Е0ѲІА АМПЕЕЫ8І8). 189 13873. Николаевскъ (Атигшйпдип^). Бражниковъ 1902. 14075. о. Лянгръ (Ашиг-Ьітап). Бражниковъ 1902, 20. VI (2 ]иѵ.). 14100. р. Шавьши, притокъ Хайлина, басс. Мудань-цзяна (ЗсЬапзсЬі-ЕІ., ИиЯиаз д. Наіііп, Зігот- ^еЪіеі дез Миіапкіап^ ииб Зип^агі). Байковъ 1907, VII. I) VI—VI 14, А IV—V 12—14, 1. 1. 146 156, гай. ЪгапсЬ. 13—14. Описаніе. Этотъ видъ отличается отъ европейско-сибирской Е. Іисіиз болѣе мелкой чешуей (у Іисіиз 1. 1. 105 — 134) и другой окраской1). Щеки совсѣмъ покрыты чешуей; орегсиішп — только въ верхней части. Голова у большихъ сверху иногда покрыта чешуей до самаго конца рыла (у Іисіиз—голая). Верхняя челюсть немного заходитъ за вертикаль передняго края глаза (у большихъ почти до вер- тикали средины глаза). На бокахъ тѣла и головы разбросаны довольно крупныя (діаметромъ около полуглаза) темныя пятна, имѣющія стремленіе располагаться въ правильные поперечно-косые ряды, числомъ 25 — 35 (начиная отъ задняго края глаза). Свѣтлой серебристой полосы на голой части орегсиіпт незамѣтно. Парные плавники сѣроватые, непарные съ рѣзкими темными пятнами; лучи хвост. плав. въ задней части темные. Маленькіе экз. одноцвѣтные. Длина до 635 милл. Отношенія по экз; ДО. 13674ъ длиной 380 милл., до конца позвоночника 330. Длина головы въ длинѣ тѣла 3.3, высота головы у затылка 2.4, толщина 2% въ длинѣ головы. Діаметръ глаза 8.3 въ длинѣ головы, 13Д въ ширинѣ лба, 4 въ длинѣ рыла, 3.5 въ заглаз- ничномъ пространствѣ. Наибольшая высота тѣла 51/2 въ длинѣ тѣла, въ 2.4 раза превос- ходитъ наименьшую; высота тѣла у начала I) 6 % въ длинѣ тѣла. Длина хвостового стебля въ длинѣ тѣла 8.8, превосходитъ наименьшую высоту тѣла въ 1% раза. Длина!) въ длинѣ тѣла 8.0, длина А 11.0, длина Р 8.7, длина V 8.5. Распространеніе. Амурская щука водится во всемъ бассейнѣ, начиная отъ верховьевъа) и вплоть до Амурскаго лимана. Очень многочисленна она въ бассейнѣ Уссури, водится и въ мелкихъ рѣчкахъ бассейна Сунгари. Держится преимущественно озеръ и въ низовьяхъ Амура достигаетъ, по Крюкову, вѣсу до 1 пуда. Въ верховьяхъ мечетъ икру въ концѣ мая и въ іюнѣ (Дыбовскій); мясо ея здѣсь очень цѣнится и ставится наряду съ сиговымъ. По сообщенію Крюкова (1894, стр. 77) щука водится въ р. Суйфунѣ, достигаетъ здѣсь вѣсу 2—20 Фун. и. весною составляетъ предметъ промысла. Вѣроятно, это Е. геісііегіі. У насъ есть большая щука упомянутаго вида изъ Владивостока, но она куплена на базарѣ и, можетъ быть, происходитъ изъ оз. Ханка. 1) Раііаа (Веізе, III, 1776, р. 207)говоритъ объ оной- 2) Крюковъ (стр. 3, 12) приводитъ ее для Аргуви, скихъ щукахъ: «щуки здѣсь имѣютъ такой золотистый Газимура, Шилки, Нерчв, Онона, Ингоды. - и пестрый видъ, какъ индійскія рыбы; съ перваго взгляда ихъ можно счесть за совсѣмъ особый видъ».
190 Л. БЕРГЪ. Сем. VII. СгаБѣегозьеШае. Тѣло веретенообразное, голое или покрытое костяными пластинками. Рыло конической или слегка трубковидной Формы. Передъ спиннымъ плавникомъ 2 или болѣе свободныхъ иголъ. Брюшные плав. замѣнены крѣпкой колючкой съ 1 — 2 рудиментарными лучами; иногда лучей совсѣмъ нѣтъ. РагіеіаІіа есть, сочлененіе Ьазіоссірііаіе съ атласомъ нормальное; ЪазізрЬепоібеит нѣтъ; отростокъ согасоібешп («іпіегсіаѵісиіа», по Зѵчппегіоп’у 1906 іпГгасІеііЬгиго), болѣе или менѣе развитъ; розісіаѵісиіа нѣтъ; Ьазаііа малы, безъ отверстій между ними; розііешрогаіе и зиргасіаѵіспіа есть; передніе позвонки почти не увеличины; туловищные позвонки съ хорошо развитыми парапоФизами; ребра есть, они свободны, не прикрѣплены къ накожнымъ щиткамъ. Кабіі ЪгапсЬіозіе^і 3. Кости жаберной крышки хорошо развиты; зпЬогЬііаІіа соприкасаются съ ргаеорегспіпт. Зубы на челюстяхъ и на рЬагуп^о-ЬгансЬіаІіа есть, на ѵошег и раіаііпа зубовъ нѣтъ. Плавательный пузырь естьг). 5 родовъ въ Европѣ, Алжирѣ, Сѣв. и Сред. Азіи, Сѣв. Америкѣ: Оазівгозіеиз, Рудозіеиз, Ареііез, Еисаііа, ВріпасЫа. Въ бассейнѣ Амура 2 рода: а. Передъ спин. плав. 7—12 колючекъ.........................................45. Рудозіеиз. аа. Передъ спин. плав. 2— 3 колючки...........................................46. базіегозіеиз. 45. Ру^озѣеиз Ввеѵоовт. Рудозіеиз Вгеѵоогі іи Сгііі. Ргос. АсасІ. №аі. 8с. РЪіІайеІрЪіа, 1861, 8иррІ., р. 39 (оссійепіаііз — рипдіііиз). бтазіегозіеа 8аиѵа§е. К. АгсЬ. Миз. Нізі. Иаі. Рагіз, X, 1874, р. 29 (рипдіііиз). Передъ спиннымъ плавникомъ 7 — 12 колючекъ, направленныхъ въ разныя стороны. Тазовыя кости совершенно срощены между собою и образуютъ треугольную или ланцето- видную пластинку посреди брюха, позади и между брюш. плавн. Рыло умѣренно удлиненное, не трубковидное. Брюшные плав. недалеко за грудными, съ I 0 — 1 лучами. Кожа голая или покрыта тонкими костяными пластинками. Хвостовой стебелекъ съ килемъ или безъ киля. Жаберныя перепонки срощены между собою и образуютъ свободную складку поперекъ ізіЬшпз. Европа, Сѣв. и Ср. Азія, Сѣв. Америка: 5 видовъ: Р. рипдіііиз (Б.), Р. іутепзіз (Хікоізку), Р. зіпепзіз (СгпісЬепоі), Р. Іаеѵіз (Спѵіег) и Р. ріаіудазіег (Кеззіег). Въ бассейнѣ Амура лишь два вида: а. Тѣло спереди голое............................................64. Р. рипдіііиз. аа. Тѣло спереди покрыто костяными пластинками....................65. Р. зіпепзіз. І) Остеологія этого сем.: 8іагкз. 8ЬоиИег ^ігдіе 8\ѵіппегіоп. (^иагі. «Тоигп. Місг. 8с., ХЬѴ, 1902; ХЫХ, апй сЬагасіегізііс озіеоіо^у оГ іЬе ЬетіЪгапсЬіаіе йзііез. 1906 (сЕ р. 379). Ргосеей. Пи. 8і. Хаі. Миз., XXV, 1902, р. 619 — 634.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТИТОЬООІА АМПВЕИЗІЭ). 191 64. Ру^озѣеиз рип^іѣіиз (Ьшие). Колючка. Сгаеіегасапікиз рипдііігіз Раііав. 2оо§г. Воззо-Авіаі., ІП, 1811, р. 228 (Еигора, КатізсЬаіка, ОсЬоіэк. Зее). Сазіетоеіеиз рипдіііиз ЪгаскуроЯа Веап. Ргос. И. 8. Ыаі. Миз., IV (1881), 1882, р. 240 (Аіазка). Сгазіегозіеиз рипдіііиз Герценштейнъ и Варпаховскій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 16 (Атиг Ьеі Ка1§Ьо; № 2362 ех рагіе, одинъ экз. = Р. зіпепзіз).. Сгазіегозіеиз рипдіііиз Никольскій. Зап. Акад. Наукъ, ЬХ, 1889, прилож. № б, стр. 292 (ЗасЬаІіп, Тут-Г1. № 6592, Зізка-ЕІ. № 6588). Рудозіеиз рипдіііиз «Іогйап апсі ОіІЬегі. ГізЬез о! Вегіп§ Зеа. 1889, р. 444 (АѵасЬа Вау). — Вег§. Ргос. Н, 3. Хаі. Миз. XXXII, 1907, р. 451 (Тала, Коіута, Зеа оГ ОкЬоізк, А]ап, ѵгезі соазі оГКатсЬаіка, АѵасЬа Вау, Аіазка, Зііка, Атиг аі КаІ^Ьо, Тут К. апй ЗізкаК іп ЗасЬаІіп; Накойаіе).— Еѵегтапп апй СоІйзЬогои^Ь. Виіі. Виг. ЕізЬег. XXVI, р. 273 (Аіазка). 2363. Амуръ у Калго (Атиг Ьеі КаІ^Ьо). Ь. ЗсЬгепск 1854 (1). 13807. зим. Петровское, Амурскій лим. (Атиг-Ьітап). В. Бражниковъ 1902, VIII (1^ ай.). I) X 10—11, А I 9—10, У I 1. Описаніе. Тѣло голое; только на хвостовомъ стебелькѣ киль, покрытый небольшими костяными щитками. Длина одного экз. 50 милл., другого 67; высота тѣла въ его длинѣ 6.1, —, голова 3.9, 3.7 разъ; діаметръ глаза въ длинѣ головы 3%, 4.0, средняя спинная колючка 2/3, 3/4 діаметра глаза, длина брюшной колючки 2%, 2% въ длинѣ головы. Распространеніе. Видъ циркумполярный. Сѣв. Европа, Сибирь, Камчатка, Аляска, Охотское море, Сахалинъ, Японія, Амуръ. Атлантич. берегъ Сѣв. Америки. Для Амура, помимо лимана, пока извѣстенъ лишь одинъ экз., добытый у Калго. 65. Ру&озѣѳиз зіпепзіз (Сшснекот). Колючка. Сгазіегозіеиз зіпеп8Із ОиісЬепоі. К. АгсЬ. Миз. Нізі. Хаі. Рагіз, V, 1869, р. 204, рі. XII, Г. 4 (СЬіпе, Тап§-ізе- кіап§? ех. 35 тш. іоп^іі.). — Заиѵаде, іЬій., X, 1874, р. 33 (ійет ехетрі.). Сгазіегозіеиз даропісиз ЗіеіпйасЬпег. Зіізип^зЬег. Акай. ѴЧел, таі.-паі. 01., ЬХХХП, 1880, р. 264, Т. III, Г. 2 (Зігіеіок Вау Ьеі "ѴѴІайі^озіок). Сгазіегозіеиз Ъиззеі Варпаховскій іп Герценштейнъ и Варпаховскій.Тр.СПб. 0.Ест.,XIX, 1887,стр. 13, фиг. 1 (ЬеГи-РІ., Вескеп й. СЬапка-8., №7100). — Варпаховскій. Вѣст. Рыбопр., VII, 1892, стр. 147 (р. Цехезы, Вескеп й. СЬапка-8., № 8670). Рудозіеиз зіеіпсіаскпегі Догйап апй Зпуйег. Ргос. Н. 3. Ыаі. Миз., XXVII, 1901, р. 747 (зес. ЗіеіпйасЬпег, Сгазіегозіеиз даропісиз пот. ргаеосс.) — Догйап апй Зіагкз, 1. с., XXVI, 1902, р. 61 (Токуо, Аотогі, ТатазЬіго). Рудозіеиз зіпепзіз Догйап апй Зіагкз. Ргос. Н. 8. Маі. Миз., XXVIII, 1905, р. 203 (Сепзап). — Вег§, іЬій., XXXII, 1907, р. 452 (ЬеГи В., ігіЪиіагу оГ КЬапка Ь., Пззигі, зузі. оГ Зип^агі, пеаг Ѵіайіѵозіок, Атиг К. аі КаІ^Ьо, Накойаіе). Мѣстныя названія. Гиляки макрамъ (Шренкъ). 13805. м. Озерпахъ (Атиг-Ьітап). Бражниковъ 1902, 11. VII. 13806. бухта Пуиръ (Риіг-Ваі, Атиг-Ьітап). Бражниковъ 1902, 17. VII (8). 13804. зал. Авива (ЗасЬаІіп: Апіѵа-Ваі). Бражниковъ 1902 (6). 13947. Портъ-Артуръ (Рогі АгіЬпг). Русановъ 1899—1900.
192 Л. ВЕРГЪ. 13800. въ устьѣ ручья, впадающаго въ бухту Горностай СѴѴІасІнѵозіок). Пальчевскій 1906, 25. VII (2). 2363а. Амуръ у Калго (Атпг Ьеі КаІ^Ьо). Ь. ЗсЬгепск 1854 (1). 7100. р. ЛеФу, притокъ оз. Ханка (СЬапка 8.). Ріезке 1884 (4). 8670. р. Цехеза, притокъ оз. Ханка (СЬапка 8.). Рыбопр. Выст. 1889 (5). 13711. пос. Павло-Федоровскій близъ ст. Шмаковской, Уссурійск. ж. д. (Пззигі). Пальчевскій 1903, 26. ѴШ (1). 13799. р. Да-чу-анъ, сист. р. Мудань-цзяна, прит. Сунгари, округъ Санъ-сина (8пп@агі). А. Мяг- ковъ 1903, VII—ѴІП (2). 14092. зал. Св. Ольги (Оі^а-Вау). Арсеньевъ 1906 1). 14094. р. Мутихэ (МиІісЬе-К1., ОзіаЪЬап^ й. 8ісЬоіа-А1іп ОеЪ.). Арсеньевъ 1906, 20. IX (6)1). 14090. р. Іодзыхэ (йойзусЬе-П., іЬійет). Арсеньевъ 1906, 20—30. IX (6) *). Г ѴШ—IX 8—11, А I 8—10, 7 11. Описаніе. Тѣло съ боковъ покрыто костяными пластинками числомъ около 35. Спинныя колючки обращены поперемѣнно то въ одну, то въ другую сторону; величина ихъ (а равно и брюшной колючки) находится въ зависимости отъ величины особи: у маленькихъ колючки сравнительно длиннѣе, у большихъ сравнительно короче. _Р. 8ІП6П8І8. Число спинныхъ колю- чекъ. (8р. йога.). Вся длина тѣла съ хвост. плав. шш. (Ъ). Длина тѣла безъ хвост. плав. (I). Вышина тѣла въ длинѣ а безъ С^/н). | Длива головы въ длинѣ 8 тѣла безъ С (^/0). I Длива глаза въ миллим. тш, (о). Длива сред. спин. ко- лючки (8р. йога., тш.). Длина брюш. колюч. въ миллим. (8р. ѵепіг., тш.). Длина брюш. колючки въ 1 длинѣ головы (с1ѵ). 1 р. ЛеФу (оз. Ханка) № 7100 IX 60і/2 54і/2 5.4 4.4 З’/ч 2Ѵ2 6 2.01 Уссури № 13711 IX 41 36 4.8 3.6 3 3 53/4 1.74 Сунгари № 13799 VIII 38і/2 34 5.2 4.0 21/2 21/2 *1/2 1.88 Устья Амура, м. Озерпахъ № 13805 . . ѴШ 73 66 5.5 3.7 5 4 8 2.25 Владивостокъ № 13800 IX 77 70 5.3 4.7 4 2’/з 6 2.01 Въ прѣсной водѣ эта колючка достигаетъ длины до 60 милл., въ морской же до 80 милл.; въ низовьяхъ Амура (и. Налео) встрѣчаются очень большіе экз. (82 милл.), очевидно, заходящіе изъ моря; изъ зал. Анива (Сахалинъ) В. К. Бражниковъ доставилъ колючекъ этого вида длиной до 85 милл. 1) У всѣхъ этихъ экземпляровъ костяныя пластинки развиты очень слабо.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬОѲІА АМПКЕЫ8І8). 193 Сравнительныя замѣтки. Рудозіеиз зіпепзіз былъ описанъ СгиісЬепоІ по маленькому экз. цлиной 35 милл.; у небольшихъ экз. вообще спинныя колючки значительно выше, чѣмъ у болѣе крупныхъ особей, описанныхъ Варпаховскимъ изъ бассейна Амура какъ 6г. Ьиззеі; въ остальномъ же я не вижу отличій, бгазіегозіеиз даропісиз былъ описанъ Штсйндахнеромъ по экз. изъ Владивостока; изъ той же мѣстности у меня были колючки, собранныя г. Паль- чевскимъ; онѣ ничѣмъ не отличаются отъ амурскихъ, бгазіегозіеиз зіепигиз изъ оз. Далай- норъ (В. Монголія, внутренній бассейнъ), описанныя Кесслеромъ1), весьма похожи на Р. зіпепзіз, но отличаются отъ нихъ только нѣсколько болѣе удлиненнымъ тѣломъ и состав- ляютъ подвидъ Р. зіпепзіз зіепигиз. Камчатскія колюшки, которыхъ Кесслеръ (1. с.) обозначилъ какъ 6г. июззпеззепзкуі, весьма близки къ этому подвиду; отличаются меньшимъ развитіемъ боковыхъ щитковъ, которые иногда прерываются; вообще эта Форма составляетъ переходъ отъ Р. зіпепзіз къ Р. рипдіііиз; я ее считаю подвидомъ первой и называю Р. зіпепзіз июззпеззепзкуі1 2 *). Р. зіпепзіз — видъ очень близкій къ Р. рипдіііиз и кромѣ того встрѣчающійся съ нимъ вмѣстѣ; единственное различіе заключается въ присутствіи у зіпепзіз костяныхъ пласти- нокъ по бокамъ тѣла; иногда пластинки эти развиты очень слабо. Все это наводитъ на мысль, не есть ли зіпепзіз варіететъ рипдіііиз, подобно тому какъ въ родѣ бгазіегозіеиз Форма Іеіигиз съ слабымъ развитіемъ накожныхъ щитковъ представляется лишь варіете- томъ Формы ігаскигиз съ сильнымъ развитіемъ щитковъ. Но въ отличіе отъ р. бгазіегозіеиз, гдѣ прѣсноводныя особи имѣютъ тенденцію стать голыми, а морскія—покрытыми, Рудозіеиз зіпепзіз и рипдіііиз оба встрѣчаются безразлично и въ морской, и въ прѣсной водѣ. Неіпске8) высказалъ мнѣніе, что 6г. Ьиззеі есть Форма переходная между бт. асиіеаіиз и 6г. рипдіііиз; взглядъ свой авторъ основываетъ на томъ, что у Ьиззеі, какъ и у асиіеаіиз, есть щитки, которыхъ у рипдіііиз никогда не бываетъ. Изъ вышеизложеннаго видно, что зіпепзіз (= Ьиззеі) есть видъ очень близкій къ рипдіііиз и по способу прикрѣпленія жа- берныхъ перепонокъ къ ізіЪтиз стоитъ очень далеко отъ асиіеаіиз. Гейнке, повидимому, осталось неизвѣстно, что имѣется еще одинъ видъ Рудозіеиз, покрытый щитками — это Р. ріаіудазіег (Кеззіег). Пользуюсь случаемъ обратить вниманіе на слѣдующее: Неіпске въ той же работѣ (стр. 400) пишетъ, что у морскихъ особей Р. рипдіііиз онъ находилъ киль на хвостовомъ стебелькѣ, а у прѣсноводныхъ—такого киля или совершенно не было, или же онъ былъ лишь у немногихъ особей и притомъ очень слабо развитъ. Лишенныхъ киля особей среди русскихъ Р. рипдіііиз мнѣ не попадалось; не имѣлъ ли Неіпске въ рукахъ экземпляровъ извѣстнаго для Англіи и Франціи Рудозіеиз Іаеѵіз (Сиѵіег)? 1) Кесслеръ іп Пржевальскій. Монголія и страна Тавгутовъ. С.-Пб. 1876, Рыбы, стр. 6, таб. III, <х>. 6. 2) На Камчаткѣ есть и типичныя Р. рипдіііиз. Зап, Фиа.-Мат. Отд. 3) Неіпске Е. ПпіегзисЬип^еп йЬег йіе ЗЦсМтде. ОГѵегзі^і К. Ѵеіепзкарз-Акай. ЕбгЬапб., ЗіоскЬоіш, ХЬѴІ, 1889, р. 409. 25
194 Л. БЕРГЪ. Распространеніе. Китай, Корея, Японія, Южн. Сахалинъ, басс. Амура. Въ бассейнѣ Амура извѣстенъ для нижняго Амура, Уссури, басс. оз. Ханка, Сунгари. Водится также въ морѣ у Владивостока. 46. Сгазѣегозѣеиз Ьшке. Сгазіегозіеиз Ьіппё. 8уві. Каі., ей. X, 1758, р. 295 (асиіеаіиз). Сгазіетасапікиз Раііав. 2оо§г. Вовзо-Авіаі., III, 1811, р. 228 (асиіеаіиз). Сгазіегозіеиз Зѵгаіпвоп. Каі. Нізі. ЕівЬ., АтрЬ., Вері., II, 1839, р. 242 (ігаскигиз = асиіеаіиз). Іібіигиз Зѵгаіпвоп, 1. с. (асиіеаіиз). Передъ спиннымъ плавникомъ 3 (рѣдко 4, какъ исключеніе 51)) колючекъ. Тѣло покрыто костяными пластинками, иногда почти совсѣмъ отсутствующими. Хвостовой сте- - белекъ съ килемъ, иногда слабо выраженнымъ. Жаберныя перепонки прирощены къ ібіЬтиз. Въ остальномъ — какъ Рудозіеиз. 1 видъ: 6г. асиіеаіиз — циркумполярный, со множествомъ варіететовъ. 66. Сгазѣегозѣеиз асиіеаіиз Ьппгё. Колючка. Сгазіетасапікиз асиіеаіиз Раііав. 2оо§г. Возз. Авіаі., III, 1811, р. 229 (іоі. Ішр. Вова., М. пі§гшп, М. агсіісиш, КатізсЬаіка). Сгазіетасапікиз саіарктасіиз Раііаз. 2оо§г. Возз.-Азіаі. III, 1811, р. 229 (КатізсЬаіка, Яиѵ. КатізсЬаіка, АѵаівсЬа, Рагаіипка). Сгазіегозіеиз саіарктасіиз Тііевіиз. Мёт. Асай. 8с. РёіегвЬ., III, 1811, р. 225, ТаЬ. ѴІП, Г. 1 (КатізсЬаіка, АѵаізсЬа, Рагаіипка), р. 234 (0. КатізсЬаіка, віп. РепзсЬіпепзів гаг.).— «Іогйап & Еѵегтапп. ЕівЬ. К. Атегіса, I, 1896, р. 749 !) (Зап Егапсівсо, Аіазка, КатсЬаіка). Сгазіегозіеиз асиіеаіиз «Іогйап & Еѵегтапп, 1. с., р. 747 1 2) (Сгеепіапй). Сгазіегозіеиз Ъізріпозиз (ЧѴаІЬаит) «Іогйап & Еѵегтапп, 1. с., р. 748 2) (ЬаЪгайог іо Кетс йегзеу). Сгазіегозіеиз игііігатзопг (Оігагй) «Іогйап & Еѵегтапп, 1. с., р. 750, 751 2) (Аіазка іо СаІіГогпіа). Сгазіегозіеиз саіарктасіиз «Іогйап & Зіагкз. Ргос. П. 8. Каі. М., XXVI, 1902, р. 59 2) (= саіарктасіиз-ь-гѵіИіат- зопі. «Гарап: «Тепо, Нопйо).—Та пака. Аппоі. гооі.з'ар., VI, №4,1908, р. 239 (зоиіЬЗакЬаІіпіЗивиуаВ., Ьовозеі Вау). — Еѵегтапп & Сго1йвЬогои§Ь, 1. с., р. 274, 23 (Аіазка). Мѣстныя названія. Япон. на ю. Сахалинѣ катгиюо (Тапака). 13835. Пуиръ (Риіг, Атиг-Ьітап). Бражниковъ 1902, 17. VI (2). 13833. о. Ляні’ръ (Ьап§г, Атиг-Ьітап). Бражниковъ 1902, 20. VI (2). 13836. Озерпахъ (ОвеграсЬ, Атиг-Ьітап). Бражниковъ 1902, 11. VII (4). Р III 12—14, А I 8—9, V I 1 3). 1) См. Неіпске, 1. с., также Ба у. ЕізЬ. (1г. Вгііаіп, I, 1880-84, р. 240. 2) Здѣсь см. синонимію. 3) «Іогйап & Зіагкз (1902, р. 60 прим.) даютъ слѣдующее число мягкихъ лучей: I) 11—14, А 8—10(11) У асиіеаіиз по Ьі11]еЬоге’у (І> 1891, р. 342) 2) 10—14 А 8—10.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНѴОЬООІА АМПКЕ№І8). 195 Описаніе. Тѣло покрыто приблизительно 35 вертикальными узкими пластинками, обра- зующими на хвостовомъ стебелькѣ киль. Согасоібент правой и лѣвой стороны сходятся спереди, сзади оставляя узкое треугольное пространство. Восточно-азіатская трехиглая колючка достигаетъ въ длину до 100 милл., обыкновенно около 75 — 80 милл.1). базіегозіеиз асиіеаіиз. Измѣренія въ миллиметрахъ. Бітепвіопез (тт). '3 Рч и ы> я св ►Л •. № 7203. Ві^а. № 5914. ЛѴоосІз Ноіі, Мавз. «О. Ъізріпозив». Длина всего тѣла (X) 77 7б’/2 67 51і/2 Длина тѣла (I) 67 66 59 44 Наибольшая высота тѣла (Н) 151/, 15 15 ІО1/, Длива головы (с) 18’/2 18 19 12 Толщина головы (л) 7 7 8 5 Діаметръ глаза (о) 41/, 43/. 5 4 Длина рыла (г) 6 6 6 4 Высота наибольшей колючки (ІВН]. . . . 7 7Ѵ2 6 4 » » » (І1ВН). . . в'/і 8 7 <1/2 Длина V (У) 11 11 9 7 Сравнительныя замѣтки. Восточію-азіатскую колючку обыкновенно описываютъ, какъ Ѳ. саіаркгасіиз, хотя Тотйап апб Еѵегтапп замѣчаютъ про нее: «ѵегусіозе іо (7. Ызргпозиз, апсі опіу бізііп&иізЬаЫе Ьу іЬе тоге гоЬизі іогт; ргоЬаЫу ЬоіЬ оі* іЬет іо Ье тетаніей аз ^ео^гарЫсаІ зиЬзресіез оГ 6г. асиіеаіиз, апб регЬарз поі геаііу гесо^пігаЫе аі аіі». Отличіями по синоптической таблицѣ этихъ авторовъ (р. 746) является то, что у асиіеаіиз спинныя иглы короче, будучи отогнуты онѣ не касаются другъ друга, а у Ызріпозиз и саіаркгасіиз — касаются. Мнѣ попадались и среди саіаркгасіиз экз. съ короткими иглами, да и вообще при громадной склонности къ варіаціямъ, наблюдаемой у 6г. асиіеаіиз3), этому 1) Европейскіе экз. достигаютъ изрѣдка тоже, длины 90 милл.: Ьі11]еЬог§, I, 1891, р. 344 (Воѣизійп и юж- ная Норвегія), 8шіИ, II, 1895, р. 648 (Гренландія). 2) Описанъ не менѣе, чѣмъ подъ 25 названіями. 25*
196 Л. БЕРГЪ. признаку, очевидно, нельзя придавать значенія. У имѣющагося у насъ экз. Ызріпозиз изъ \Ѵоо(І8 Ноіе, МаззасІіпзеКз (№5914, Зтііііз. Іпзі.) иглы даже короче, чѣмъ у такой же величины экз. изъ Европы; и въ остальныхъ признакахъ я не вижу рѣшительно никакихъ различій между асиіеаіиз и зап.-атлантической Ызріпозиз. Скорѣе можно удивляться тому, что восточно-азіатскія асиіеаіиз такъ мало отличаются отъ европейскихъ. Сначала я пред- полагалъ, что сравнительно болѣе значенія имѣетъ то обстоятельство,. что сходя*щіяся согасоібеа на брюхѣ у саіаріігасіиз оставляютъ менѣе широкое пространство, чѣмъ у аси- іеаіиз} по, сравнивъ достаточное число экз., я и въ этомъ не въ состояніи усмотрѣть какого нибудь закономѣрнаго различія: у экз. изъ Кронштадта напр. (№ 6215) расхожденіе согасоібеа даже меньше, чѣмъ у «саіаркгасіиз» изъ устьевъ Амура (о. Лянгръ № 13833). Поэтому я полагаю, что восточно-азіатскихъ трехиглыхъ колючекъ нельзя выдѣлять не только въ видъ, но даже въ подвидъ; это самыя типичныя асиіеаіиз. Установленіе же вида саіаріігасіиз Раііаз’омъ основано па недоразумѣніи: въ діагнозѣ асиіеаіиз у этого автора значится «согроге пибо», а у саіаріігасіиз «согроге саіаріігасіо», между тѣмъ на самомъ дѣлѣ какъ у того, такъ и другого степень развитія кожныхъ пластинокъ совершенно одинакова. Распространеніе. Эта колючка, подобнорипдіііиз, видъ циркумполярный: ойа извѣстна для Гренландіи, Исландіи, Англіи, Скандинавіи, Н. Земли (№ 5045 Тягинъ 1880), Кам- чатки, Командорскихъ о., Аляски, Лабрадора. На югъ она спускается въ Европѣ до Среди- земнаго1) и Чернаго моря, заходя въ прѣсныя воды Алжира, въ Азіи — до Владивостока, Японіи (№і§а!а на Ношіо), въ 3. Америкѣ до южн. Калифорніи, въ В. Америкѣ до Саре Сой (Маззасѣизеііз). — Въ басс. Амура она придерживается исключительно устьевъ: бухта Пуиръ, м. Озерпахъ, но попадается и въ совершенно прѣсной водѣ. Она весьма обыкно- венна на нсѣхъ берегахъ Охотскаго моря, на Сахалинѣ и Камчаткѣ. Сем. VIII. ОрИісѳр1іа1і(іаѳ. Вопіенье г. Роівв. (Зи Ваззіи «Іи Соп^о. Вгихеііез, 1901, р. 366. Тѣло удлиненное, впереди полуцилиндрическое. Голова сверху уплощена. Спин. плав. одинъ. Спинной и подхвост. плавники удлиненные, безъ колючихъ лучей. Грудн. плав. сидятъ низко, они ближе къ брюху, чѣмъ къ спинѣ; брюшные, если имѣются, недалеко кзади отъ груд., съ 6 мягкими лучами. Голова и тѣло покрыты циклоидной чешуей. Боковая линія полная, иногда прерванная. Ротъ большой, конечный, ограниченный одними ргаеша- 1) Хотя Зтііі; (Зсапй. ГівЪ. 1995, р. 653) и говоритъ, что этотъ видъ не водится въ Средиземномъ морѣ, однако наріететы агдугоротиз, Ъгаскусепігиз и іеіта* сапікиз, принимаемые Зшіи’омъ за синонимы оси* Іеаіиз, были описаны Сиѵіег и Ѵаіепсіеппев’омъ (Сиѵ. Ѵаі. IV, 1829, р. 498) изъ Тосканы. Въ нашемъ Музеѣ есть ѵаг. Ъгаскусепігиз изъ Неаполя.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМИКЕЫ8І8). 197 хіііагіа. Зубы на челюстяхъ, ѵотег и раіаііпа. Переднія двѣ пары реберъ сидячія, остальныя прикрѣпляются къ парапоФизамъ. Тазовыя кости соединены связкой съ нижнимъ концомъ сіаѵіспіае. Плават. пузырь есть, не соединяется съ пищеводомъ. Жаберныя от- верстія широкія, жаберныя перепонки не прирощены къ ізіЬтпз. Жабры 4, рзеибоЪгап- сЬіае нѣтъ. Надъ жаберной полостью находится прибавочная полость, служащая для удер- жанія воды; супербранхіальный органъ не развитъ. По Вопіеп^ег’у это сем. принадле- житъ къ подотряду Регсезосез. 2 рода: Оркгсерііаіиз В1. и Скаппа бгоп. въ зап. части Африки и ю. в. Азіи. Въ бассейнѣ Амура: 47. ОрЫсерЬаІиз Вьосн. ОрЪісерІіаІиз ВІосЬ. Хаіиг§езсЬ. й. аивіапй. ЕізсЬе. VII, Вегііп, 1793, р. 137 (рипсіаіиз). Возітускоідез Ьасерёйе. Нізі. паі. Роізз., III, 1802, р. 144; II, рі. 14, Г. 3, ай р. 533 (осеііаіиз). РМІурпоісІсз ВІеекег. Віеппіоій. еп боЬіоісІ. ѵ. Зоепйа-МоІикзсЬ. АгсЬ. ѴегЬ. Ваіаѵіа Сеп., XXII, 1848, 4°, р. 19 (зер.) (зигакатіепзіз = даскиа). ОрТгіосеркаІиз СгйпіЬег. Саі. ЕізЬ., III, 1861, р. 468. — ВІеекег. ѴегЬапй. Акай. УѴеіепзсЬ. Атзіегйаш, XIX, 1879, р. 32. — Воиіепеег. Роізз. Соп§о, 1901, р. 367. Брюшные плав. есть. Пилорическихъ придатковъ 2. Около 25 видовъ въ зап. части центр. Африки, южн. Персіи, Индіи, Индо-Китаѣ, Зондскихъ остр., Китаѣ, Кореѣ и бас- сейнѣ Амура, гдѣ встрѣчается 1 видъ: 67. ОрЬісерЬаІпз аг&из Саытов. ОрМсерТгаІиз атдиз Сапіог. Апп. Ма^. Ыаі. Нізі., IX, 1842, р. 484 (СЬизап). ОрТггсеркаІиз рекіпепзіз Вазііеіѵзку. Ы. Мёт. 8ос. Ыаі. Мозсои, X, 1855, р. 225, ТаЬ. IX, Г. 3 (ргоре Тіеп-ізіп; № 5343). Оркісеркаіиз підет БаЬгу йе ТЬіегзапі. Різсісиіі. еі РёсЬе еп СЬіпе. Рагіз, 1872, р. 179, рі. XXXVII, Г. 1 (СЬІпе)»). Оркіосеркаіиз атдиз СйпіЬег. Саі.-ЕізЬ., III, 1861, р. 480 (СЬизап, Б 49—50, А 33,1. 1. 62). — ВІеекег. Ыейегі. ТцйзсЬг. Біегк., IV, 1873, р. 127 (= рекіпепзіз).— Реіегз. МопаізЪег. Акай. Вегііп (1880) 1881, р. 923 (Ыіп^ро). — СйпіЬег. Апп. Ма§. Наі. Нізі., з'ип. 1888, р. 430 (Тапб-ізе-кіащ»: Кіи-кіап§). Оркіосеркаіиз рекгпепзіз Герценштейнъ. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 23 (Мигеп: Нззигі-СеЬіеі; I. I. 66 8/17 , № 5573). Оркіосеркаіиз атдиз ЗіеіпйасЬпег. БепкзсЬг. Акай. "ѴѴіеп, ЫХ, 1892, р. 370 (Согеа: Зеоиі).—СйпіЬег. Апп. Миз. гооі. РёІегзЬ., I, 1896, р. 209 (Зге-сЬиеп: СЬеп§-іи-Ги, № 10991). — АЬЬоі. Ргос. П. 8. И. Миз., XXIII, 1901, р. 490 (Тіеп-ізіп, Б 47—48). — Ве^ап. Апп. Ма^. Хаі. Нізі. (7), XIII, 1904, р. 192 (Типпап Ги). — Логйап & Зіагкз. Ргос. П. 8. Н. М., XXVIII, 1905, р. 206 (СЬеишІро). Оркісеркаіиз рекіпепзіз Логйап апй Зеаіе. Ргос. П. 8. Хаі. М., XXIX, 1905, р. 523 (ЗЬапдЬаі, Б 49, А 32, 1.1. 64). — РаррепЬеіт. 8ИгЬ. Сез. паі. Ег. Вегііп, 1908, р. 108 (Напкои; Б 47, А 32,1. I. 669/И). 1) Я не совсѣмъ увѣренъ, слѣдуетъ ли вообще цитировать это въ высокой степени невѣжественное про- изведеніе.
198 Л. БЕРГЪ. Мѣстныя названія. Кит. въ Сѣв. Китаѣ' (Тянь-цзинь) яяй-юй и хо-чай-тоу (Базилевскій). 2349. Пекинъ (Рекіп). Вип^е 1833 (2> 49, А 32, 1. 1. 65). 5343. Сѣв. Китай (№. СЬіпа). Вазііеѵѵзку 1865 (I) 50, А 32, 1. 1. 66). 5573. Добросовѣстная, устье Мурени (Мпгеп-П., Пззигі). Максимовичъ 1860. 9871—2. Тянь-цзинь (Тіеп-Ізіп). Путята 1892 (2) (I) 50, А 33,1. 1. 60). 10991. СЬеп^-іи-Ги, Зге-сЬиап. Роіапіп 1894, 16. ІП (4) (2> 47—50, А 31—32,1. 1. 60—61). 12458. устье Леоу (СЬапка-8.). Пальчевскій 1902 (I) 50, А 35, 1. 1. 63). 12543, 12787. Иманъ (Пззигі). П. Шмидтъ 1900, XII (2) (I) 50, А 34,1. 1. 66). Г 49—50, А 31—35, I I 60 ^=^66. Описаніе. Чешуя на верхней поверхности головы мелкая, не больше или едва больше, чѣмъ на бокахъ тѣла. 13 рядовъ чешуй между заднимъ краемъ глаза и заднимъ краемъ ргаеорегспіііт. На ргаетахіПагіа мелкіе щетинковидные зубы во много рядовъ. На бепіаіе спереди щетинковидные зубы во много рядовъ, сзади въ одинъ рядъ; между ними разбро- саны крупные, клыковидные. На раіаііпа нѣсколько щетинковидныхъ и нѣсколько крупныхъ клыковидныхъ въ одинъ рядъ. На ѵошег много щетинковидныхъ и мало клыковидныхъ. Всѣ клыковидные зубы расположены въ одинъ рядъ. Ротъ большой, шахіііаге заходитъ за задній край глаза. Подъ 15-мъ лучомъ спин. плав. боковая линія дѣлаетъ изгибъ и идетъ затѣмъ только немного выше средины тѣла. На головѣ замѣтны крупныя отверстія органовъ чувствъ. Грудные плав. немного не достигаютъ до вертикали начала подхвост. Жаберныя тычинки бугорковидныя, на 1-й жаб. дугѣ ихъ 8; среднія замѣтно крупнѣе бо- ковыхъ. Длина до 680 милл. (№5573). Окраска. На тѣлѣ выше и ниже бок. линіи неправильныя бурыя пятна, окаймленныя чернымъ цвѣтомъ и потому очень рѣзко очерченныя; пятна эти, особенно кзади, имѣютъ тенденцію располагаться въ поперечныя полосы, но только послѣднее пятно, лежащее почти у основанія хвост. плав., имѣетъ поперечную Форму; отъ хвостового плавника оно отдѣлено узкой серебристой полоской выступающаго здѣсь основного Фона. На всей спинѣ (по всему протяженію основанія спин. плав.), на затылкѣ и верхней сторонѣ головы двойной рядъ крупныхъ темныхъ пятенъ; на бокахъ головы за глазами тянутся двѣ длинныхъ узкихъ темныхъ полосы до самаго конца жаберной крышки. Низъ головы, губы и брюхо покрыты мелкими бурыми пятнышками. Непарные плавники буроватые, съ неопредѣленными тем- ными пятнышками на перепонкахъ. Сравнительныя замѣтки. Не можетъ быть сомнѣнія, что О. рекіпепзіз есть синонимъ О. агдиз, какъ предполагалъ еще Блеекеръ въ 1873 г. Я сравнивалъ находящійся у васъ типъ Базилевскаго (№ 5343) (также его изображеніе), экземпляры изъ Пекина и Тянь- цзина съ экз. изъ басс. Янъ-цзы-цзяна, опредѣленными Гюнтеромъ за О. агдиз (№ 10991), и не нахожу между ними никакой разницы ни въ Формулѣ, ни по зубамъ, ни въ окраскѣ и др. Что касается амурскихъ экз., то они ничѣмъ не разнятся отъ сѣв.-китайскихъ, развѣ только, что у нихъ А 33 — 35, а у сѣв.-китайскихъ А 32 — 33, но врядъ ли этому, по недостатку сравнительнаго матеріала, можно придавать существенное значеніе.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСВТНТОЬООІА АМОКЕК8І8). 199 Въ Вѣст. Рыбопр., ѴП, 1892, стр. 148, Н. А. Варпаховскій описываетъ два экз. О. рекіпепзіз изъ Владивостока (№ 8402 — 3), которые отличаются отъ сѣв.-китайскихъ лишь своей Формулой, именно Б 52 — 53, А 33 — 38, 1.1. 73 75. Я изслѣдовалъ экз. № 8403: по окраскѣ, зубамъ и пропорціямъ тѣла онъ не отличается отъ агдиз, но ОрМсеркаІиз агдиз. № 10991. СЬеп^-іп-Гп № 9871. Тіеп-Іаіп. № 12787. Ітап (Нззигі). № 12458. СЬапка-8. Число лучей В (габ. В) .................'. . 47 50 50 50 » » А (гай. Л) 32 33 34 35 Боковая линія *) (Ііп. Іаі.) 60— 14 60й 66Го 63Ѵ Длина тѣла съ хвост. плавн. (X) (шш) 275 321 555 590 » » безъ хвост. планв. (?) (шш) 230 280 475 — Длина головы въ длинѣ тѣла (*/с) 3.13 3.14 3.23 — Высота головы въ дливѣ ея (т/с) 2.26 1.98 1.86 — Толщива » » » » (то/с) 2.45 2.12 1.91 — Діаметръ глаза въ длинѣ головы (с/0) 8.2 9.9 13.4 — » » » » рыла (г/0) 1.5 1.7 2.3 — « » » ширинѣ лба (г/0) 1.5 2.0 3.0 — » » » заглазнич. простран. (°Р]0) 5.7 7.1 10.0 — Наибольшая высота тѣла въ дливѣ тѣла (*/д) 5.9 5.5 5.3 — » » » превосходитъ наименьшую (%). . . . 1.90 1.96 1.80 — Длина В въ длинѣ тѣла (%) 1.7 1.6 1.6 — Высота В » » » ................ 8.5 8.7 9.1 — Длина А » » » (Ѵа) 2.5 2.5 2.35 — Высота А » » » (Ѵан) 7.9 9.2 8.8 — Длива Р » » » (Ѵр) 6.7 8.0 6.5 — » V » » » (9ѵ) 10.2 11.7 10.9 — 1) Мелкія чешуи на хвост. плави, не сосчитавъ!.
200 Л. БЕРГЪ. чешуя у него замѣтно мельче: у него 16 рядовъ чешуй между глазомъ и заднимъ краемъ ргаеорегсніиш. Эти экз. слѣдуетъ считать за особый видъ или по крайней мѣрѣ.подвидъ, который я провизорно называю 0. агдиз ѵѵаграсііоѵѵзкіі зиЬзр. п.; къ сожалѣнію, нельзя поручиться, что эти экз. происходятъ именно изъ Владивостока: они доставлены были въ 1889 па Рыбопр. Выст. и, по всѣмъ вѣроятіямъ, куплены на рынкѣ въ Владивостокѣ, куда они могли быть привезены и изъ басс. оз. Ханка. Распространеніе. Весьма обыкновененъ въ Китаѣ, начиная отъ Юннана и до Пекина и Тянь-цзпна; по Янъ-цзы-цзяну заходитъ до Сы-чуаня. Водится и въ Кореѣ. Изъ бассейна Амура эта замѣчательная рыба впервые доставлена акад. Максимовичемъ и указана Герценштейномъ; она извѣстна здѣсь пока только изъ басс. Уссури. Въ Китаѣ, по Базилевскому, употребляется въ пищу. Повидимому, ѣдятъ ее и на Уссури. Русское названіе ея мнѣ неизвѣстно. Сем. IX. Сга(1і(1ае. С. Таіе Ке§ап. Апп. Ма§. Иаі. Нізі. (7), XI, 1903, р. 460. =;СаЗЫае Мегіисіідае -+-Вге^тасегоіідае Логд. & Еѵегт. ЕізЬ. К. Атег., III, 1898. Тѣло болѣе или менѣе удлиненное, покрытое мелкой циклоидной чешуей. Плавники безъ колючекъ. Спинной плавникъ одинъ (тогда удлиненный) или два, или три. Одинъ или два подхвост. плав. Хвостовой плав. есть, совершенно симметричный. Брюшные подъ грудными. Обыкновенно усикъ на подбородкѣ. Жаберныя отверстія широкія, жаб. пере- понки свободныя или узко прикрѣплены къ ізіЬтиз. Число Ъазаііа не увеличено. Сем. относится къ подотряду АпасапіЬіш, заключающему кромѣ того сем. Масгоигійае и Мигаепоіерійае. Въ басс. Амура 1 родъ: 48. Ьоѣа (Спѵіев) Океы1). іез Ілііез Сиѵіег. Вё^не Апіш., ед. 1, ѵ. II, 1817, р. 215 (Іоіа). Ъоіа Океп. «Ізіз», 1817, р. 1182 (Іоіа).— Сиѵіег. Вёд. Ап., ед. 2, ѵ. И, 1829, р. 333. Тѣло удлиненное, сзади сжатое, покрытое очень мелкой чешуей. Голова приплющена. На подбородкѣ непарный усикъ; съ каждой стороны у передней ноздри по небольшому 1) Зтііі (Зсапд. ЕізЬ., I, 1893, р. 531) называетъ этотъ родъ Ъоііа, пользуясь названіемъ, даннымъ Віззо въ 1826 году (Віззо. Нізі. паіиг. де 1’Еигоре тёгід., III, Рагіз, 1826, р. 217); однако, данный родъ установленъ Віззо дляЬоііа еІопдаіа=Мо!ѵа еіопдаіа и такимъ образомъ І&ііа 1826 = Моіѵа Еіеш. 1828.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНІОЬООІА АЫІІКЕ№І8). 201 усику. Два спинныхъ плав., первый короткій съ 10—16, второй удлиненный съ 67—82 (85) лучами; подхвостовой одинъ, длинный съ 65 — 76 (78) лучами. Хвостовой плав. за- кругленъ, не сливается съ спин. л подхв.; въ брюшныхъ по (5) 6—8 (наичаще 6—7) лучей. Вай. Ьгапсіі. 7 — 8. Жаберныя перепонки не прикрѣплены къ ізіЬтиз. Щетинковидные зубы на челюстяхъ и на ѵошег; клыковидныхъ зубовъ нѣтъ; на раіаііпиш нѣтъ зубовъ. 1 видъ въ Европѣ и Сѣв. Азіи съ 1 подвидомъ въ Сѣв. Америкѣ. 68. Ьоѣа Іоіа (Ьіыке). Налимъ. СгаНив Іоіа Пеог^і. Кеізе, I, 1776, р. 354 (ЗсЬіІка). — Раііаз. 2оо§г. Коза. Аз., III, 1811, р. 201 (ЗіЬегіа издие аД Ьеиаш еі «Осеапит зіпісит»). — Маакъ. Пуг. въ дол. Усури, I, 1861, стр. 194 (Нззигі Ьеі Іта). Ъоіа ѵиідагіз ИуЪоѵзкі. ѴегЬ. 2,-Ъ. Сг. ’ѴѴ'іеп, XIX, 1869, р. 949 (Опоп, Іп^осіа, Па, Сагазип еіс.); Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., ѴІІГ, 1877, стр. 8 (вся сист. Амура). — Герценштейнъ и Варпа- ховскій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 24 (П’ѳѣ-8іге1ка, № 4395). Мѣстныя названія. Русск. налимъ, бурвты гутаръ, гилвки маршъ, гольды сиіігацу'), маньчжуры хоанѣ-ю (Дыб.). 4395. Усть-Стрѣлка (Пзі-Зігеіка). Маакъ 1855. 5880. Многолюдная (Пззигі). Максимовичъ 1860. 12693. р. Херулюнъ (Кегиіеп, Аг§ип-(теЬ.). Палибинъ 1899. 13670. ниже пос. Трехсвятительскаго (Пззигі). Пальчевскій 1904, 12. IX (2). 13938. оз. Лянгръ (Атиг-Ьішап). Бражниковъ 1902, 20. VII. 13939. бухта Пупръ » » » 1902, 17. VII (2 з’иѵ.). I I) 11 — 14, II Б 75—82, А 76, V 6. Описаніе. Ротъ конечный, верхняя челюсть слегка выдается надъ нижней; тахіііаге у большихъ хватаетъ до вертикали задняго края глаза; усикъ, будучи отогнутъ, до вертикали передняго края; длина его вдвое больше діаметра глаза. Голова сверху плоская; у боль- шихъ экз. діаметръ глаза 2уа раза, у маленькихъ 2 раза въ ширинѣ лба. Жаберныя тычинки короткія, бугорковидныя, числомъ 9, нижнія слабо развиты. Грудные плавники достигаютъ до вертикали передняго края спинного. Второй лучъ брюшныхъ плав. вытянутъ въ нить, длиной у большихъ только немного уступающую остальной части брюшного плав- ника, у маленькихъ составляющую % — х/4 прочей части плавника. Голова покрыта сверху чешуей вплоть до носовыхъ отверстій. Жаберныя крышки, горло и основанія всѣхъ плав- никовъ покрыты чешуей. Пилорическихъ придатковъ я нашелъ около 25, т. е. столько же, сколько у европейскихъ и американскихъ экз.1 2). У экз. въ 540 мил. длиной длина головы 53/4 раза въ длинѣ всего тѣла (съ (7); діаметръ глаза 7.8 въ длинѣ головы, 2У2 въ ширинѣ 1) По сообщенію В. К. Солдатова, синга. 2) По Дыбовскому пилор. придатковъ 49 — 52, но это, очевидно, ошибка. У скандинавскихъ по Зтііі’у (р. 535) 20—24, у швейцарскихъ (Еаііо, II, 1890, р. 477) Зап. Физ.-Мат. Отд, 19—26, даже 30; этотъ же авторъ приводитъ, что тахішипі указываетъ Кгоуег въ Баптагкз Еізке: 38; у сѣв.-американскихъ 30 (Логсі. & Еѵегт., III, р. 2550). 26
202 Л. БЕРГЪ. лба; аптедорсальпое разстояніе 3.17 въ длинѣ всего тѣла. Длина груд. 1.65 въ дл. головы, 9.5 въ дл. всего тѣла; длина V(не считая нити) 2 раза въ дл. головы. Окраска. По основному темпо-бурому цвѣту тѣла и головы разбросаны большія свѣтлыя пятна; такія же пятна и на всѣхъ непарныхъ плавникахъ; края этихъ послѣднихъ обык- новенно темные. Длина до 700 милл. Икрометаніе, во Дыбовскому, въ теченіе всей зимы, смотря но мѣстности отъ ноября—декабря до марта. Сравнительныя замѣтки. Амурскій налимъ пичѣмъ не отличается отъ байкальскаго и вообще сибирскаго. Что касаетсн сѣв.-американскаго .палима (Ъ. тасгііоза Ьез.), то опъ только весьма незначительно отличается отъ европейско-сибирскаго и составляетъ лишь подвидъ его, ко- торый долженъ называться Ъоіа Іоіа тасгііоза (Ьезиеиг). Какъ мною указало раньше1), единственнымъ отличіемъ его является нѣсколько болѣе удаленный отъ конца рыла 1-й спинной плавникъ, какъ это видно изъ слѣд. таблички, гдѣ въ 1 столбцѣ приведено отношеніе длины всего тѣла къ аптедорсальпому пространству, во 2-мъ отношеніе длины.Р къ дл. головы, въ 3-мъ °/0 отношеніе длипы Р къ длинѣ всего тѣла: : - 1 ш 2(С/Р) 3 №»/о) С. Америка (Ы. Атегіка) (аиЪзр. тасиіова) . . 2.5 1.7—1.8 П % Амуръ (Атиг) ' 3.2 1.65 10.5 Уссури (№ 13670) (Нвзигі) 7 - 3.2 1.6 10.6 Колыма (Коіута) 3.1 1.6-1.7 11.5 Байкалъ (Ваікаіаее) 3.2 1.8 10.5 Обь (ОЬ) 3.0 1.3 14 Печора (РеІзсЪога). 3.1 1.7 11 Кама (Ката) 3.1 1.7 .11 Уралъ (Пга]-Я.). . 3.1 1.8 10.5 Нева (Кеѵга) 3.3 1.6 11 Висла СѴѴеісЪзеІ) 3.2 1.6 11.5 По Зтііі’у (р. 534) антедорсальное пространство у скандинавскихъ составляетъ 31У2 — 34У2°/0 дл. всего тѣла; у одного енисейскаго налима опъ нашелъ 371/а°/0, что является уже приближеніемъ къ сѣв. американ. (4О°/о). Распространеніе налима весьма обширно: опъ встрѣчается, начиная отъ средпей Европы, но всей Сѣв. Азіи и въ Сѣв. Америкѣ. На западѣ (въ Ср. Европѣ) его границу составляютъ 1) Ежсгодн. Зоол. Муз. Ак. Наукъ, ѴШ, 1903, стр.’ 105—6. (
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТПТОЬОСІА АМПКЕЫ8І8). 203 зап. Швейцарія, Савойя, басс. Сены (Могеап), Англія (кромѣ Ирландіи и Шотландіи); въ южной Европѣ (Испанія, Италія1), Балканск. нол.), а также въ Малой Азіи, на Кавказѣ и въ Туркестанѣ палима нѣтъ. Южная граница его распространенія въ Россіи совпадаетъ съ линіей: устья Дуная — Дона — Волги. Неизвѣстно, водятся-ли въ Терекѣ. Весьма обыкновененъ во всѣхъ рѣкахъ, текущихъ въ Сѣв. Ледовитый океанъ, гдѣ въ изобиліи встрѣчается повсюду отъ верховьевъ до устьевъ. Въ Сибири извѣстенъ до Колымы (Черскій, 20. IV. 1892; >. 10081) и даже до Анадыря (5890, Майдель 1871). Вѣроятно, есть и на Камчаткѣ, судя по тому, что Крюковъ (1894, стр. 82) приводитъ налима, какъ промысловую рыбу, для Гижиги. . Въ бассейнѣ Амура распространенъ рѣшительно повсюду, начиная отъ верховьевъ1 2) и вплоть до Амурскаго лимана (о. Лянгръ), а также въ бассейнѣ Аргуни и Уссури. Водится также па Сахалинѣ въ средней и южной части (по даннымъ Мицуль3). Американскій налимъ, составляющій лишь подвидъ евронейско-сибирскаго, распро- страненъ «отъ Н._ Англіи и области великихъ озеръ къ сѣверу до сѣверныхъ озеръ, къ западу до верховьевъ Миссури, бассейна р. Егагег и Берингова пролива; въ р. Огайо и верхнемъ Миссиссиппи рѣдокъ». Сем. X. 8ѳггапі(1аѳ. Воиіепвег. СатЬг. Каі. Ніаі. ѴП, 1904, р. 659; Саі. РізЬ. Вгіі. Миа., I, 1895, р. 113. Колючая часть спинного плав. обыкновенно хорошо развита; мягкая часть спин. плав. обыкновенно не на много длиннѣе анальнаго. Брюшные плавники съ не болѣе, чѣмъ 5 мяг- кими лучами. Жабры 4, за 4-й жаброй щель. 6—7 гай. ЬгапсЬіозі. Жаберныя перепонки не прирощены къ ізіЬшпз. Два носовыхъ отверстія съ каждой стороны. Передніе позвонки безъ нараноФизовъ; на позвонкахъ, гдѣ есть параноФизы, ребра прикрѣпляются къ нимъ. 2-ое зиЬогЬііаІе съ'отросткомъ, поддерживающимъ глазъ. Епіоріегу&оМент есть. Ѵошег и раіаііпа обыкновенно покрыты зубами. Очень обширное семейство (10 подсемействъ) съ массой видовъ, преимущественно морскихъ. Въ бассейнѣ Амура 1 родъ, относящійся къ подсем. 8еггапіпі: Махіііаге (по большей части) не совсѣмъ скрыто подъ ргаеогЬііаІе. Чешуя плотно сидящая. Подхвост. плав. съ 3 колючками. Оперкулярная перепонка сзади свободна. РзешіоЬгапсЬіае хорошо развиты. При основаніи брюшныхъ плав. не бываетъ чешуевидной лопасти. Позвон- ковъ 24 — 35. 1) Въ большихъ альпійскихъ озерахъ сѣв. Италіи 2) Крюковъ (1894) приводитъ налима для Аргуви; налимъ водитсл (Нескеі & Киег, Раѵезі, Раііо). Газимура, Шилки, Нерчи, Онона, Ингоды, Зеи. 3) Сел. Хоз. и Лѣс., 1873, ч. 114 ирилож., стр. 47. 26*
204 Л. ВЕРГЪ. 49. Зіпірѳгса Сіьь. Віпірсгса Сііі. Ргосееі Ас. Иаі. 8с. РЫІай. (1862) 1863, р. 16 (сЛиа-іаг). — Воиіеп^ег. Саі. ГізЬ. Вгіі. Миз., I. 1895, р. 136. Ріссігорегса Реіегв. МопаізЪег. Ас. Вегііп, 1864, р. 121 (Ъегепйіі = скиаізі). Асіспбісріз БуЬоѵѵзкі. ѴегЬ. гооІ.-Ъоі. Сезеіі. 'ѴѴіеп, ХХП, 1872, р. 210 (йіітагіі = скиаізг). Спишюй плавникъ одинъ, съ XII—ХПІ11 —15 лучами; подхвостовой съ III9—10 лу- чами; брюшные I 5, они расположены подъ грудными или чуть позади ихъ. Чешуя мелкая, циклоидная, щеки (обыкновенно) и жаберныя крышки покрыты чешуей; прочія части головы голыя; боковая линія полная. Зубы на челюстяхъ, ѵошег и раіаііиа. На челюстяхъ среди мелкихъ зубовъ бываютъ крупные клыковидные зубы. На языкѣ нѣтъ зубовъ. Ротъ большой, тахіііаге не скрыто подъ ргаеогЫШе, съ добавочной косточкой. Ргаеорегсиінт зазубрено, орегсиіит кончается колючкой. 7 габ. ЪгапсЬіозіеёі. 2 — 3 вида въ басс. Амура, Китаѣ и Японіи. Въ бассейнѣ Амура 1 видъ: 69. Зіпірѳгса сЪиаѣзі (Вабіютвку). Регса скгіа-ізі Вазііетѵзку. К. Мёт. 8ос. Хаі. Мозсои, X, 1855, р. 218, ТаЬ. I, Г. 1 (іп Яиѵ. ргоре Тіеп-ізіп). Регса скиап-іві Вазііе^зку, 1. с., р. 218, Т. II, Г. 1 (рг. Тіеп-ізіп). Регса скиа-ізі Маакъ. Пут. по Усури, I, 1861, стр. 194 (Пззигі, оЬегЬаІЬ Іша). Ріссігорегса Ъегеп&ііг Реіегв, I. с., 1864 (УокоЬата). Асіепоіеріз йіітагіі БуЬотѵзкі, 1. с., р. 210 (ипі. и. тіііі. Атиг, Нззигі, СЬапка-8.); Дыбопскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. 0., ѴШ, 1877, стр. 6 (среди, и нижн. Амуръ, Уссури, Сунгари, оз. Ханка). Зіпірегса скиаізі Герценштейнъ и Варпаховскій. Тр. СПб. 0. Ест., XIX, 1887, стр. 16 (Пззигі, Ьеіт БогГ Виззе, № 5584).— Воиіеп^ег. Саі. ЕізЬ., 1,1895, р. 136 (здѣсь см. прочіе синонимы).— Вег§. Апп. Миз. 2оо1. РёіегзЬоиг^, XII, 1907, р. 10 (Когеа, Кеитзап); XII, отчетъ, стр. 68 (№ 14097 Наіііп). Мѣстныя названія. Русск. пила-рыба, морской ершъ (Дыб.), ершъ (по сообщенію Н. А. Паль- чевскаго, на Уссури), гиляки фару, гольды аузанъ (Дыб.), аузяка (по сообщ. В. К. Солдатова), ходзеиы ауджа, аудзангъ (Маакъ), маньчжуры ауха, аухоа-ю (Дыб.), кит. на Уссури ауха (Маакъ), кит. у Тянь-цзина хуа-цзи, хуанъ-цзи-юй, хуа-цзи-юй (Базилевскій). 5584. пос. Буссе (Пззигі). Максимовичъ 1860. 12460, 12510. устье Ле<х>у (СЬапка-8ее). Пальчевскій 1902 (2). 13679. Уссури (Пззигі). Пальчевскій 1903, ср. IX. 13775. Харбинъ (8ищ»агі). Пальчевскій 1901, X. 13785. Уссури ниже устья Хора (Пззигі). Пальчевскій 1904, 6. IX. 14097. р. Хайлинъ (Наіііп-Г1., 8ип§агі-СеЪ.). Бай конъ 1907, 24. VII (2). 1) XII 13—14, А III 9—10. 1.1. 108—120, 8аи. 150^—Ц1801). ’ ’ з т. 75—35 У 1) Число чешуй взято изъ Вон1еп§ег’а; ниже бок. линіи число чешуй сосчитано до средины брюха.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМПКЕЫ8І8). 205 Описаніе. Тѣло сжатое съ боковъ; сппна за затылкомъ восходитъ горбомъ. Щеки по- крыты чешуей или голыя; орегспіпш покрыто чешуей; зиѣорегспіпт иногда голое. Боковая линія только ва хвост. стеб, идетъ посреди тѣла; въ передней же части тѣла она идетъ ближе, къ спинѣ. Ргаеорегспіпт съ многочисленными мелкими зубчиками по заднему краю (особенно острыми и хорошо развитыми у молодыхъ), два сильныхъ шипа въ углу и два по нижнему краю. Орегсиінш кончается плоскимъ шипомъ. Нижняя челюсть сильно вы- дается впередъ. Махіііаге доходитъ до вертикали задняго края у молодыхъ, еще немного кзади у большихъ. Зубы на раіаііпа и ѵошег щетинковидные. Клыковидные зубы иногда слабо развиты даже у маленькихъ экз. Если они есть, то встрѣчаются на переднихъ частяхъ ргаешах. и заднихъ бепіаііа. Спинной плав. начинается надъ основаніемъ грудныхъ; наи- высшія колючки 4, 5, 6; высота ихъ только немного меньше высоты мягкой части. Грудной плав. кончается подъ 7 колючкой. Колючки подхв. плав. очень сильныя, первая самая ко- роткая, длиной равна діаметру глаза, вторая самая длинная и равна длиной 3-ьей спинной колючкѣ. Колючка брюшныхъ плав. у маленькихъ экз. больше половины длины V, у боль- шихъ экз.— меньше. Хвостовой закругленъ. Жаберныхъ тычинокъ на нижней дугѣ около 5 (не считая зачаточныхъ), наибольшія изъ нихъ длиной равны жабернымъ лепесткамъ1). Окраска. У крупныхъ: бока зеленовато-желтые, покрытые неправильными, сливаю- щимися первыми пятнами. На всѣхъ плавникахъ, кромѣ груд. и брюш., крупныя черныя пятна. У молодыхъ между 6 и 7 колючкой начинается поперечная черная полоса; нѣсколько крупныхъ круглыхъ рѣзкихъ черныхъ пятенъ на бокахъ позади этой полосы; почти отъ передняго конца нижней челюсти черезъ глазъ по направленію къ 3-ьей спинной колючкѣ идетъ узкая темная полоса по верхней части боковъ головы. Длина до 550 милл. Распространеніе. Въ Амурѣ встрѣчается часто въ р. Уссури и оз. Ханка; распростра- ненъ въ среднемъ и нижнемъ Амурѣ, въ Сунгари. Весь Китай (особенно Янъ-цзы-цзянъ) на югъ до Фу-чжоу, откуда у насъ есть экземпляръ (№ 6758. Поляковъ). Корея, г. Кымсанъ (X?. 13974). Воиіеп^ег приводитъ этотъ видъ и для Японіи, но это, равно какъ и указаніе Петерса, требуетъ подтвержденія. Маакъ, первый упоминающій эту рыбу изъ бассейна Амура, говоритъ, что она живетъ въ самой Уссури и ея притокахъ, а изъ нихъ охотно пробирается въ болотистыя озера, съ которыми рѣка сообщается узкими каналами; въ одномъ изъ такихъ каналовъ множество ея попало въ верши 17 іюля. Быть можетъ, этотъ видъ, носящій здѣсь названіе ерша, подымается иногда въ верхнее теченіе Амура; этимъ, надо полагать, объясняется указаніе Палласа2) на распространеніе ерша въ Дауріи. 1) Близкій 8. зскетгеті Зіеінй. (Янъ-цзы-цзянъ) отличается болѣе удлиненнымъ тѣломъ, болѣе низкими спинными колючками. 2) Веізе, Ш, 1776, р. 209.
206 Л. БЕРГЪ. Віпірегса сііиаі&і. Соііиз каііу. № 13785. Цззнгі. № 13775. 8ип§агі (НагЬіп). № 13937. ТзсЬуа-8ее Ьеі Кікоіадетсзк. . № 13666. Ѵззигі. Длина всего тѣла съ С (шш) (Ь) ............... 490 177 177 114 » тѣла безъ С (шш) (1) .................. 420 145 145 94 Длина головы въ длинѣ тѣла (*/<.) 2.5 2.5 2.55 2.7. Высота » въ длинѣ ея (с/,п) 1.49 1.58 1.73 1.86 Толщина » » » » (°Іп) — 2.8 1.09 1.15 Діаметръ глаза въ длинѣ головы (с/0) 9.6 5.6 7.1 6.3 » » » ширинѣ лба (*/0) 1.35 1.5 1.7 І.З » » » длинѣ рыла (г/0) 2.2 1.5 2.4 — » » » заглазн. нростран. (°.Р/0) 5.4 з.і 3.5 2.7 Наибольшая высота тѣла въ длинѣ тѣла (^/я) . 2.7 2.8 4.2 4.9 » и » нреяосх. наименьш. (^/д) 3.0 3.0 3.6 3.4 Длина хвост. стебля въ длинѣ тѣла (^,) 6.9 8.0 8.0 6.3 » 11) » » » (^/ія) 2.8 2.8 4.6 5.7 » III) » » » (^/пя) 5.7 6.0 • 2.9 2.9 Высота 12) » » » 10.0 6.6 10.7 11.7 » ПI) » » » 8.4 6.0 7.0 8.1 Длина А » » » (1/л) ............ 6.3 5.7 3.9 3.9 Высота Л » » » (1/лн) 9.7 6.5 8.5 9.4 Длина Р » » )> (1/р) 6.4 5.1 3.6 3.6 » V » » » (!]}’) ............ 5.6 5.1 5.5 5.9 » Vвъ промежуткѣ (іп (Іізіапііа) между Vн А (Ѵ—А) . . . — — 1.62 1.69 -
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСІІТПѴОЬОПІА АМ0КЕМ818). 207 Сем. XI. ОоЫісІае. ВопІеп§ег. СашЬг. ЬтаІ. Піаі., VII, 1904, р. 689. — Логйап & Еѵеглі. ГівЬ. К Лтегіса, ІП, 1898, р. 2188. Тѣло удлиненное, покрытое циклоидной или ктеноидпой чешуей, или голое. Боковая линія отсутствуетъ. Обыкновенно два спинныхъ плав., то раздѣленныхъ, то соединенныхъ, то болѣе, то менѣе удлиненныхъ; въ первомъ, если онъ развитъ, не бываетъ колючекъ, 2 — 8 гибкихъ лучей. Брюшные подъ грудными, съ I 4 — 5 лучами, часто соединены въ присасывательный дискъ. Подхвостовой плав. развитъ какъ 2-й спинной. Жаберныя от- верстія довольно узкія, жаберныя перепонки прикрѣплены къ ізііішпз; жабры 4, за по- слѣдней щель. Обыкновенно есть анальная папилла. 8пЪогЪііа1іа перепончаты или отсут- ствуютъ. Всѣ пли почти всѣ туловищные позвонки съ параноФизами, несущими ребра; па послѣднихъ еріріепгаііа. Позвонковъ 24 — 37. Пилорическихъ придатковъ нѣтъ. Плават. пузыря обыкновенно пѣтъ. По Вопіев^ег’у это сем. составляетъ особый отдѣлъ (СгоЬііГогтез) въ подотрядѣ Асапііюріегу^іі. Множество родовъ и видовъ, распространенныхъ повсюду. Въ бассейнѣ Амура 1 родъ: 50. РегссоШш Бувслѵѳкі. РегссоИив Дыбовскій. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Г. 0., VIII, 1877, стр. 28 (діепіі =рІе$кеі?). Е зпЫашіІіа Еіеоіггпі, ^епегі Рііііуртіз аГйпіз, зеб бійегі бепііЬпз ѵотегіпіз іп Гоппа ѵіПае ппіпк іпіпіеггпріае, зріпіз ЪгапсѣіаІіЬпз зіуІіГоггоіЬпз, ріппіз ѵепігаІіЬпз ѵаіібіз, оззе ровііешрогаіі егізіае оссірііаіі, дпаш сгапіі таг^іпі, ргоргіоге. — Мапізсііпгіа. Изъ группы Еіеоігіпі. Близокъ къ Ріігіурпиз Ѵаі. Брюшные плавники не соединены въ дискъ, съ I 5 лучами, слабо развиты. На раіаііпа и языкѣ нѣтъ- зубовъ; зубы на ѵошег въ видѣ двухъ совершенно отдѣленныхъ одпа отъ другой группъ, правой и лѣвой, каждая съ 6 — 7 довольно крупными зубами; зубы на челюстяхъ въ нѣсколько рядовъ, щетинковидные, не исключая внѣшняго ряда подвижные, нѣсколько изогнутые; клыковидпыхъ зубовъ нѣтъ. Чешуя умѣренной величины, на бокахъ неясно ктеноидпая, на спинѣ циклоидная. Голова покрыта чешуей вплоть до средины лба; бока головы покрыты чешуей. Ргаеорегспіпт безъ шипа. Ізііітпз узкій, жаберныя от- верстія впередъ простираются почти подъ передній край ргаеорегспіпт. Жаберныя ты- чинки бугорковидпыя, далеко одна отъ другой, 8 —10. Тѣло не очень удлиненное, спереди вальковатое, сзади сжатое. Голова приплющена, ротъ широкій, нижняя челюсть выдается впередъ; тахіііаге у взрослыхъ достигаетъ до вертикали задпяго края глаза1). Л VI—ѴПІ, I—II10—11, АI—II 8—10, здп. 1. 37—43, здп. ігапзѵ. 18—22. Рагіеіаііа съ гребнемъ, 1) Носовыхъ отверстій съ каждой стороны по два, а не по одному, какъ пишетъ Дыбовскій.
208 Л. БЕРГЪ. начинающимся отъ мѣста прикрѣпленія розИетрогаІе и идущимъ впередъ почти до глаза, гдѣ правый и лѣвый гребень соединяются тонкимъ поперечнымъ гребнемъ; въ этомъ мѣстѣ черепъ нѣсколько вздутъ. Мѣсто прикрѣпленія розііетрогаііа ближе къ затылочному гребню, чѣмъ къ краю черепа. Разстояніе между точками прикрѣпленія розМетрогаІіа меньше, чѣмъ довольно узкое межглазничное пространство. Нижнеглоточныя кости закруглены. Суще- ствуетъ зачаточная супербрапхіальная полость1). Извѣстенъ пока 1 видъ въ бассейнѣ Амура и въ ‘ прилежащихъ рѣчкахъ къ югу и сѣверу отъ устьевъ этой рѣки. Родъ этотъ близокъ къ Ркііурпиз Ѵаі., но отличается отъ него цѣлымъ рядомъ при- знаковъ: у Ркііурпиз зубы на ѵотег въ видѣ поперечной сплошной полоски, жаберныя ты- чинки палочковидныя, мѣсто прикрѣпленія розііепірогаіе иное, брюшпые плав. сильно развиты и т. д. Въ р. Ркгіурпиз извѣстны 3 вида, распространенныхъ по атлантич. берегамъ Цептр. Америки отъ Техаса до Суринама и на Антильскихъ остр. (Рк. сіогтііог Ьас.), по тихо- океанскимъ берегамъ Ц. Америки отъ Калифорніи до Эквадора (Рк. тасиіаі'из СйпіЬ.)1 2) и одинъ видъ изъ Китая (Кіап^зі): Рк. сіпсіиз 8аиѵ.3); что касается послѣдняго, то весьма возможно, что онъ окажется принадлежащимъ къ р. РегссоМиз. 70. Регссоіѣиз ріезкеі (ЛѴаврасно\ѵвкі). Головешка. ? Регссоііиз діспіі ВуЪотсвкі, I. с. (1. ]. 59—61, еггоге рго 39—41?) (Пвзигі, И. и. 8еер). ? Еіеоігіз діёкпі Герценштейнъ и Варпаховскій. Тр. СПб. О. Ест., XIX, 1887, стр. 22 (вес. ВуЬоѵгвкі). Еіеоігіз ріезкеі ЧѴаграсЬоѵзкі, ]. с., р. 19, ТаЕ, Еі§. 2 (ЬеГп-ГІ., СгеЪіеѣ й. СЬапка-8., № 7094—5; )иѵ.). Еіеоігіз ИуЪоіѵзІсіі Негхві. & АѴагр , ]. с., р. 21 (СЬіп^ап-СеЬ., Л? 3216, ай.) (Л° 3216 = Регссоііиз діепіі вес. йе- іегтіп. БуЬоѵякі).— Варпаховскій. Вѣст. Рыб., ѴП, 1892, стр. 148 (ОеЬіеі й. СЬапка-8., № 8415—6 4). Мѣстныя названія. Русск. головешка (Дыб.), травянка (у Хабаровска, по сообщ. г. Быкова). 7094—5. р. ЛеФу (СЬапка-СеЬіеі). Ріезке 1884 (6). 9606. Владивостокъ (ѴѴІайшозіок). » 1884. 3216. Болото въ горахъ Хинганъ (еіп Моог іш СЬів§Ьап-6геЬ. Зігот^еЬіеі й. Вигена). Ваййе 1858. 8415—6. р. Цехеза (СЬапка-СеЬіеі). Рыбопр. Выст. 1889 (8). 12551. р. Сантахеза (СЬапка-СеЪіеі). Пальчевскій 1902. 12552. болото бл. устья р. Савтахеза (СЬапка-8.). Пальчевскій 1902. 13703. ур. Владимировка (Пззигі). Пальчевскій 1902. 13704. Уссури (Пвзигі). Пальчевскій 1903, IX (5). 13705. пос. Павло-Федоровскій бл. ст. Шмаковской (Пззигі). Пальчевскій 1903, 26. VIII (6). 10647. озеро въ 30 в. отъ Хабаровска (еіп 8ее 30 \Ѵ. тѵеіі ѵоп СЬаЬаплѵзк). Быковъ 1894, 5. IV. 1) Характеристика дана по образцу діагнозовъ у Віеекег. Ездиіззе й’ип зуэіёте паі. й. §оЬіоі‘йез. АгсЬ. пёегі. вс. паі., IX, 1874, р. 289—331 и йогйап & Еѵег- тавп. ЕізЬ. К. Атегіса, III, 1898, р. 2188. 2) Ср. Ке§ап Т. Різсез іп И. бгойтап’з Біо]. Сепіг.-Атег., рагі СХСПІ, 1906, р. 5. 3) Заиѵа^е, Апп. 8с. паѣ. (6), I, 1874, р. 3. 4) У Варпахопскаго указано мѣстонахожденіе «Владивостокъ», но въ каталогахъ Зоол. Музея эти экз., доставленвые на Рыбопр. Выст. 1889 г., помѣ- чены: «р. Цехеза, притокъ ЛеФу, басс. оз. Ханка».
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТИУОЬОША АМНКЕ№18). 209 13944. р. Дачуанъ, сист. Мудавь-цзяна, впадающаго въ Сувгари у г. Сянъ-сина; при спускѣ воды изъ стараго затинившагося шурФа (8ип§агі-СеЬ.). Мягковъ 1903, 31. VII (6). 13945. Никольскъ-Уссурійскій (Кікоізк-Ѵазигцвкі, паке ѵоп ѴПаіійѵозіок). Сюзевъ 1905. 13946. Портъ-Артуръ (РогЬ-АгШиг). Русановъ 1899—1900. 13943. р. Тугуръ, къ сѣверу отъ уст. Амура (Ти§иг-Г1., пбгЛісЬ ѵоп йег Атиг-Мйп(іип§). Бра- жниковъ 1899 (6). 14471. р. Ажэхэ у Харбина (АзсЬесЬо-ГІ. Ъеі СЬагЪіп). Ладыгинъ 1903, VII (4). В VI—VIII, I—II 10—11, А I—II 8—10, зци. 37—43, 1. ігапзѵ. 18—22. Описаніе. Какъ и у ыпогихъ другихъ БоЪіібае, и у этого вида наблюдаются половыя отличія: у самцовъ спинные плавники сближены, выше, ярче окрашены, чѣмъ у самокъ. Начало спинного плав. ближе къ концу рыла, чѣмъ къ основанію хвостового; самые высокіе лучи I В—3-й, 4-й, 5-й. Разстояніе между 1-мъ и 2-мъ спин. плав. немного менѣе діаметра глаза. Второй спин. немного выше перваго; высота его кзади нѣсколько увеличивается. Высота А равна или чуть меньше высоты II В; по Формѣ онъ совершенно напоминаетъ II В. Грудные закруглены, достигаютъ вертикали 3—4 луча II В. Хвостовой закругленъ. Брюшные нлав. не хватаютъ до апиз, слабые1), съ 5 вѣтвистыми лучами, самый длинный изъ нихъ третій (считая внутренній послѣднимъ); 5-й слабо развитъ, иногда трудно отличимъ, гораздо короче 3-го; колючка слабая, короткая, по длинѣ равна 3/5 длины 1-го вѣтв. луча; брюшные. Начало брюшныхъ подъ грудными. Горло то совсѣмъ покрыто че- шуей, то замѣтны лишь отдѣльныя разбросанныя чешуйки. Наибольшій экз. нашей коллекціи имѣетъ 200 милл. въ длину, средняя длина около 150 милл. По онраснѣ напоминаетъ нѣсколько ОрЫсерІгаІиз: на бокахъ тѣла неправильныя темно-бурыя пятна, имѣющія тенденцію располагаться въ поперечныя полосы. Отъ рыла черезъ глазъ къ концу ргаеорегсніиш идетъ узкая темная полоса. На брюхѣ неправильныя темныя пятнышки. На спинныхъ плав. 3 — 4 продольныхъ темныхъ полосы. Хвост. и подхвост. плав. съ рядами темныхъ пятнышекъ. Сравнительныя замѣтки. Е. ріезкеі, описанный по небольшимъ экз. до 80 милл. длиной, есть тотъ же видъ, который по экземпляру въ 175 мм. описанъ подъ названіемъ Е. &у- Ьогѵзкіі. Отличіе ихъ заключается въ томъ, что у Е. рЪезкеі «длина головы составляетъ почти уз длины тѣла», а у АуЪоюзкп 5/п, но дѣло въ томъ, что у молодыхъ ЕІеоѣгіз голова сравнительно меньше, чѣмъ у взрослыхъ (у большинства рыбъ, какъ извѣстно, бываетъ наоборотъ). Лучшимъ доказательствомъ тожественности этихъ видовъ служитъ то, что экземпляры изъ р. Цехезы (№ 8415) отнесены Варпаховскимъ къ д/уЪогѵзкіі, тогда какъ ихъ скорѣе можно было бы считать за ріезкеі'. длина головы 2.5 и 2.6 въ длинѣ тѣла, по величинѣ (ок. 120 мм.) они промежуточны между типами того и другого вида. Многочи- сленные экз. нашей коллекціи позволили найти всѣ переходы между маленькими экз. съ 1) У Ркііурпиз Ногтгіог брюшные плавн. хорошо развиты, I 5, послѣдній вѣтвистый лучъ хорошо раз- витъ, чуть короче предпослѣдняго. Зіш. Фяа.-Ыат. Отд. 27
210 Л. БЕРГЪ. маленькой головой (3 раза въ дл. тѣла) и большими—съ большой (2.4 — въ дл. тѣла). Что касается до Е. діепіі, то единственное различіе, какое видно изъ описанія Дыбовскаго, это болѣе мелкая чешуя: 59 — 61 въ б. л., вмѣсто 37 — 42. Но я нисколько но сомнѣ- ваюсь, что это опечатка вмѣсто «39 — 41», иначе чѣмъ объяснить, что число чешуй въ поперечномъ ряду у діепіі 21 — 22, т. е. столько же, сколько у ріезкег? Нѣкоторыя раз- личія въ пропорціяхъ (напр., меньшая высота головы у затылка) зависятъ, конечно, отъ способа измѣренія Дыбовскаго. Далѣе, у насъ имѣется болѣе 50 экз. этого вида изъ Уссури и др. мѣстъ и пи у одного нѣтъ б. л. 59 — 61, а между тѣмъ описанная Дыбов- Регссоііиз ріезкеі. «РегссоНи.8 діепіі» вес. РуЬоѵгвкі. № 3216. СЬіпдЬап «Е. (ІуЪолѵзкіі». № 7095. СЬапка-8ее. № 13703. Ѵввпгі. Длина всего тѣла (Ъ) ... . 192 са. 175 78 155 » тѣла безъ С *) (?) 164 146 65 125 » головы въ длинѣ тѣла (Дс) . . 2.4 2.4з 2.89 2.4 Высота » въ длинѣ ея (с/т) ............... . 2.72? 1.92 1.55 1.66 Толщина » » » » (с/п) 2.12 2.16 1.73 1.84 Діаметръ глаза въ длинѣ головы (с/0) (5.9)2) 7.4 5.3 7.3 » » въ межглазн. простран. (До) (1.04) 1.44 1.17 1.28 » » въ длинѣ рыла (г/0) (1.74) 2.25 1.41 2.1 » » въ заглаэн. простран. (°Р/0) (3-4) 4.4 3.0 с 4.3 Наибольшая высота тѣла въ длинѣ тѣла (Дн) 3.5 3.6 3.5 3.7 » » » превосх. наим. (яД) 2.0 2.2 2.3 2.2 ' Длина хност. стебля въ длинѣ тѣла ((Д) 4.0 4.7 3.8 5.7 » I I) » » » 8.0 8.6 10.0 8.0 » II2) » » » (Дцр) 5.75 5.7 5.6 5.0 » А » » и (Да) 7.0 7.1 7.6 7.0 » Р » » » (Др) 5.0 5.2 4.6 5.2 » V » » и (Ду) 5.6 7.5 8.1 8.0 1) До конца хвостовыхъ позвонковъ. 2) Очевидно, пзмѣревъ діаметръ глазницы, а не глаза.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬОЙІА АМНКЕЫ8І8). 211 скимъ рыба — очень обыкновенна по Уссури, судя по тому что онъ приводитъ для нея мѣстное русское названіе. Но пока не изслѣдованъ типъ этого вида (мнѣ неизвѣстно, гдѣ онъ хранится; въ Варш. Унив. его нѣтъ), я предпочитаю названіе Е. ріезкеі. Распространеніе. Видъ этотъ водится преимущественно въ стоячихъ водахъ, иногда даже въ болотахъ; свойственъ, главнымъ образомъ, бассейну Уссури, гдѣ онъ извѣстенъ на всемъ протяженіи отъ оз. Ханка до Хабаровска. Весьма замѣчательно, что В.К. Браж- никовъ добылъ этотъ видъ изъ р. Тугуръ, впадающей въ Тугурскій заливъ сѣвернѣе устья Амура (противъ Шаптарскихъ о.); очевидно, онъ сюда проникъ изъ низовьевъ Амура. Этотъ ж<? видъ найденъ въ Сунгари, въ СуЙФупѣ у Владивостока и, наконецъ, въ Портъ- артурѣ. Вѣроятно, будетъ обнаруженъ во всей Маньчжуріи. Сем. XII. СоШДаѳ. Вег^. 2оо1. Ап2., XXX, 1906, р. 906; СаіарЬг. й. Ваікаізеез, 1907, р. 37. Тѣло веретенообразное, голое или покрытое шипиками, небольшими пластинками, иногда отчасти (никогда совсѣмъ) чешуей. Голова приплющена, никогда не покрыта совсѣмъ щитками, часто вооружена. Съ каждой стороны по 2 носовыхъ отверстія. Боковая линія простая или въ передней части тѣла въ нѣсколько рядовъ. Жаберныя перепонки свободны или прикрѣплены къ ізіЬшиз. Зх/2 — 4 .жабры; щель за послѣдней мала или совершенно заростаетъ. РзеибоЬгалсЬіае есть. Жаберныя тычинки бугорковидныя, иногда въ передней части первой дуги отсутствуютъ. Жаберныя щели широкія. Зубы на челюстяхъ, иногда на ѵошег и раіаііпа. 2 спинныхъ плав., раздѣленныхъ промежуткомъ или соединенныхъ, въ первомъ 5 —18 лучей (иногда 1-й спин. плав. незамѣтенъ). Подхвост. плав. подобенъ вто- рому спин., безъ колючекъ. Брюшные плав. обыкновенно есть, сближены-, съ I 2—5 лучами. Хвостовой плав. закругленъ или усѣченъ. Аррепбісез руіогісае 4 —10. Плав. пузыря обыкновенно нѣть. 2-ос зиЬогЬііаІе соединяется съ ргаеорегсніиш. На переднихъ позвон- кахъ нѣтъ парапоФизовъ, илп есть только зачаточные. Еріріепгаііа есть на всѣхъ туло- вищныхъ позвонкахъ; они сидятъ па тѣлахъ позвонковъ позади парапоФизовъ. Ребра есть только на заднихъ туловищныхъ позвонкахъ. Розісіаѵіспіа есть или нѣтъ, бсариіа не сопри- касается съ согасоісіешп. Въ этомъ семействѣ множество родовъ, главнымъ образомъ морскихъ. Въ бассейнѣ Амура: а. Жаберныя перепонки прикрѣплены къ широкому ізіЬшиз, не образуя складки поперекъ него. Исключительно прѣсноводные виды................................................................51. СоНиз. аа. Жаберныя перепонки свободны отъ ізіЪшиз, образуя поперекъ него складку. Морскіе виды, случайно заходящіе нъ низовья Амура (не выше Николаевска). Ь. Нижняя челюсть не длиннѣе верхней...........................52. МуохосерЬаІиз. с ЪЪ. Нижняя челюсть длиннѣе верхней.............................53. МедаІосоНиз. 27*
212 Л. БЕРГЪ. 51. Соіѣиз (Актеоі) Ьіхее. Соііиз Ьіппё. 8уаі. Хаі., ей. X, 1758, р. 264 (саіаріѵгасіиз, диасітісогпіз, дгиппіепз, зсаЪег, зсогріиз, доЪго). Редесіісііз Кайпеадие. ІсЬіЬ. ОЬіеп., 1820, р. 85 (ісіаіорз, і. Логй. & Еѵегш.). СгапіИса Бе Кау. Хе^ѵ Тогк Гаипа; ГіеЬ. 1842, р. 61 (диісзсепз = дгасіііз). Соііиз Сігагй. Ргос. Возі. 8ос. Хаі. Нізі., III (1849), 1851, р. 188 (доЪго). Соііорзгз Сігагй. Ргос. Возі. 8ос. Хаі. Нізі., III (1850), 1851, р. 303 (азрег). Соііиз рагі. еі Сепіггсіетпіісіііііуз рагі. СйпіЬег. Саі. ГізЬ. II, 1860, р. 154, 169. Роіатосоііиз (И 11. Ргос. Возі. 8ос. Хаі. Нізі., ѴШ (1861), 1862, р. 40 (гісііагсізопі — геіаіорз}. Таигиіеа Логйап & Еісе. Мап. Ѵегі. Е. П. 8., ей. 2, 1878, р. 255 (псеі, Г. Логй. & Еѵегш). Соііиз-*- Ѵгапійеа Логйап & Еѵегтапп. ГізЬ. X. Атегіса, II, 1898, р. 1941, 1963. — Іогсіап & Зіагкз. Ргос. П. 8. Хаі. Миз., XXVII, 1904, р. 264, 268. Соііиз Вег§, 2оо1. Апг., XXX, 1906, р. 909. Мезосоііиз Сгаігіапож 2оо1. Апг., XXXI, 1907, р. 655 (йайеу). Голова слабо вооружена; шипы, если имѣются, то только на ргаеорегсиіит и зиЪо- регсиіит. Рѣзкихъ, выдающихся костяныхъ гребней за затылкомъ, на зиЪогЪіѣаІіа и на орегсиінт1) не бываетъ. Кожа голая или болѣе или менѣе густо покрытая шипиками. Зубы на челюстяхъ, ѵотег и иногда на раіаііна. Жаберныя перепонки прирощены къ широкому ізіЬтиз, не образуя складки. Щель за 4 жаберной дугой совершенно заросшая или полузаросшая. 2 спинныхъ плав. съ VI — IX, 14 — 22 лучами. Подхвост. плав. съ 11 — 22 лучами. Лучи верхней части грудныхъ плав. иногда вѣтвистые.. Брюшные плав. съ 14 — 3 лучами. Боковая линія въ одинъ рядъ, иногда неполная, отверстія ея очень малы. Розісіаѵіспіа есть. Позвонковъ 33 — 38. Прѣсныя воды Европы, Зап. и Сѣв. Азіи, Японіи и Сѣв. Америки. Въ предѣлахъ Россіи: С. доЫо Ь. въ Евр. Росс. и Туркестанѣ, С. зіЪігісиз Кеззі. Сибирь, С. зріпиіозиз Кеззі. Туркестанъ, С. роесііориз Неск. Евр. Россія, Сибирь, басс. Амура, С. кпегі ВуЪ. и С. кеззіегі ВуЪ. система Байкала, С. Ііаііеэ ВуЬ. Амуръ2). Въ этомъ родѣ я различаю 4 подрода: 1) Соііиз Б.: обыкновенно зубовъ на раіаііпа нѣтъ, V обыкновенно I 4; сюда отно- сятся всѣ русскія Формы этого рода, кромѣ С. Ігаііед ВуЪ. 2) Редейісііз ВаГ.: обыкновенно зубы на раіаііна есть, V обыкновенно 14 (синонимы: Соііорзіз, Роіатосоііиз, Таигі&еа). Прѣсныя воды Сѣв. Америки и Японіи. 3) Ѵгапісіеа Ве Кау: обыкновенно зубовъ па раіаііпа нѣтъ (есть у ЬепНігеі и дгеепеі}-, V обыкновенно I 3. Прѣсныя воды Сѣв. Америки (и Японіи?). 4) Мезосоііиз Сгаіг. Рудиментарные гребни на затылкѣ, присутствіе кожныхъ бу- горковъ на головѣ, зачаточная складка поперекъ ізііішнз. С. каііе? въ Амурѣ. 1) Признакъ рода Тгасклсіегтиз Неск. (= Сепігі- I 2) С. атЪІузіоторзіз ЗсЬтійі изъ ю. Сахалина йегтісМкуз ВісЬагйзоп). | стоитъ пъ родѣ Соііиз совершенно особнякомъ.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМНКЕК8І8). 213 Несмотря на обиліе видовъ (около 40), возвести эти подроды въ степень родовъ нельзя, потому что они связаны между собою цѣлымъ рядомъ всевозможныхъ переходовъ: такъ, у нѣкоторыхъ видовъ р. Соііиз, папр., С. роесііориз и С. каИеу, попадаются экземпляры, у коихъ въ V бываетъ иногда 3 вѣтвистыхъ луча вмѣсто нормальныхъ 4; у С. роесііориз 5-ый лучъ, кромѣ того, нормально зачаточный, т. обр. этотъ видъ соединяетъ подроды Соііиз и Пгапісіеа. Зубы на раіаііпа у нѣкоторыхъ видовъ то бываютъ, то отсутствуютъ (напр., у С. аппае Яогсіап & Зіагкз). Тѣло почти голое, только подъ грудными плав. едва замѣтные шипики. Шипъ на бокахъ головы слабый. Во 2-мъ спин. плав. 17 — 19 лучей.....................71. С, роесііориз. Тѣло густо покрыто шипиками. На бокахъ головы сильный шипъ, подъ нимъ нѣсколько болѣе слабыхъ. Во 2-мъ спин. 14 —15 лучей..........................................72. С. Каііе]. 71. Соѣѣиз роесііориз Нескеь. Подкаменьщпкъ. Соііиз сгапада, БуЬснѵѳкі. ѴегЬ. г.-Ь. 0. 'ѴѴіеп, XIX, 1869, р. 949, Т. XIV, Г. 1 (Опоп); Дыбовскій. Изн. Сиб. Отд. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 7 (Опоп, Іп^ойа). — Герценштейнъ и Варпаховскій. Тр. СПб. О. Е., XIX, 1887, стр. 17 (ЗсЬіІка, № 3172). Соііиз роесііориз Вег§. Тгаѵ. Зесі. ТгоІіэкоззаѵзк-КіакЬіа Зос. Киззе Сёо§г., VIII, Ііѵг. 1, 1905, р. 79 ("ѴѴеісЬзеІ) Опе§а-8., ОЬ, Лепіззеі, КЬаіап^а, Оіепек, Ьепа, Лапа, Коіуша, Когеа; Атиг-СгеЪіеі № 3172, 8847 (здѣсь см. полную синонимію); Ежег. Зоол. М. Ак. Н., XII, отчетъ, стр. 68 (8сЬапзі-Е1., № 14104). Соііиз тіпиіиз (Раіі.) Сгаіхіапо^. 2оо1. Ап г. XXXI, 1907, р. 657. Мѣстныя названія. Русск. худа-рыба, бурят. шанага-саіасу (Дыб.). 3172. Шилка (ЗсЬіІка). Мааск 1855 (5). 8847. Амурскій лиманъ (Ашиг-Ышап). МійДепйогД 1845. 13808. м. Усси (Атиг-Ытап). Бражниковъ 1902, VIII (2). 14655. р. Налео (Ыаіео-Гі., Атиг-Мйпйпп§). Солдатовъ 1908, 12. V ($ ай.). 14476. р. Такэма (Такхома), Зауссур. край (Такета-Е1., ОзіаЬЬап^ б. 8ісЬоІа-А1іп ОеЬ. ипіег 451/4° И). Арсеньевъ 1907, IX (3). 14089. р. Мутухэ (бухта Опричникъ, 44° К) (МиіисЬе-Е1., ОзѣаЬЬапд й. 8ісЬоІа-А1іп ОеЬ.). Ар- сеньевъ 1906, 20. IX (2). 14104. р. ІПаныпи, притокъ Хайлина, басс. Мудань-цзяна (ЗсЬапзі-ЕІ., ЕиЯивз й. Наіііп, СгеЬіеѣ й._ Ми-іап-кіап§ ипй 8ип§агі). Байковъ 1907, VII (2). В VIII—IX 17—19, А 13—151), 71 42). Описаніе. Тѣло почти голое, только подъ грудными плав. всегда находятся очень мелкіе, иногда едва замѣтные шипики. Боковая линія неполная, она никогда не достигаетъ осно- ванія хвост. плав.; не доходя конца подхв. плав., бок. линія прекращается; лишь иногда далѣе видна бороздка безъ отверстій, которая, сдѣлавъ изгибъ, простирается до хвост. плав.; боковая линія всегда идетъ выше средины тѣла. Зубовъ на раіаііпа нѣтъ. Голова довольно широкая; челюсти одинаковой длины; тахіііаге немного заходитъ за вертикаль передняго 1) По Дыбовскому 14—15, я нашелъ 15 у одного I 2) У экз. № 12476 изъ басс. Лены я нашелъ VI 3. изъ экз. № 13808.
214 Л. БЕРГЪ. края глаза. Межглазпичное пространство узкое, меньше продольнаго діаметра глаза. Голова сверху гладкая, безъ кожныхъ бугорковъ. Жаберныя перепонки прирощены къ широкому ізШшпз. Щели за 4-й дугой пѣтъ. Жаберныя тычинки па передней сторонѣ 1-й дуги совсѣмъ пе развиты, па задней довольно крупныя, числомъ 5. На ргаеорегспіпш одинъ слабый шипъ, загнутый кверху и почти совсѣмъ скрытый подъ кожей (подъ пимъ едва намѣченъ другой маленькій шипикъ); на зііЪорегспІпт—шипикъ, обращенный впередъ и скрытый подъ кожей. Никакихъ гребней пи на затылкѣ, ни на зиЬогЬііаІіа, пи на орегсніпт пе замѣтно. Розісіаѵісиіа есть. 1-й спинной плав. соприкасается со 2-мъ, наверху закругленъ. Грудные достигаютъ до начала подхвост., всѣ лучи ихъ невѣтвистые. Въ брюшныхъ плавникахъ 5 лучей: ко- лючка и 1-й гибкій лучъ облечены въ общую кожистую обкладку (такъ что съ перваго взгляда въ V всего 4 луча); самый длинный лучъ 2-й гибкій, внутренній (послѣдній гибкій) лучъ брюшныхъ— зачаточный, едва достигаетъ % длины предпослѣдняго. Брюшные плав. достигаютъ апгіз, иногда (особенно у самцовъ) даже заходятъ за начало подхвост. плав. Начало послѣдняго замѣтно ближе къ концу рыла, чѣмъ къ верхушкѣ хвостового. Хвостовой закругленъ. Окраска этого вида весьма характерна и съ замѣчательнымъ постоянствомъ сохра- няется отъ басс. Вислы до басс. Амура: на брюшныхъ плав. всегда есть рѣзкія темныя поперечныя полосы числомъ 5 —15 (отсюда названіе: «пестроногій»). Первый спинной плав. окаймленъ желто-оранжевымъ краемъ. Основной цвѣтъ у живыхъ оливково-зеленый съ мелкими буроватыми пятнами неправильнаго очертанія. На бокахъ тѣла выше бок. линіи замѣтны иногда 4 — 5 болѣе крупныхъ неправильныхъ бурыхъ пятенъ; одно пятно при основаніи хвост. плав. Всѣ плавники съ нѣсколькими рядами темныхъ пятнышекъ на самыхъ лучахъ, только па подхвост. пятнышекъ обыкновенно очень мало. Особенно ярка окраска у половозрѣлыхъ самцовъ: у нихъ ярко-оранжевая окраска, кромѣ 1-го спинного плав., по- является еще на брюшныхъ, а также на вершинахъ грудныхъ и подхвостового. Длина до 130 милл. Икрометаніе въ Забайкальѣ, по Дыбовскому, въ маѣ и іюнѣ. Въ устьяхъ Амура въ срединѣ мая (№ 14655). Однако, изъ бассейна Мудань-цзяна до- ставлены самцы съ зрѣлыми сѣмянниками, пойманные въ іюлѣ. Распространеніе этого бычка, описаннаго изъ бассейна Вислы1), весьма широко: онъ водится во всемъ бассейнѣ Сѣв. Ледовитаго океана, начиная отъ Скандинавіи и вплоть до Колымы; извѣстенъ въ бассейнѣ Амура и Кореѣ. На западѣ водится въ бассейнахъ Дуная, Днѣстра, Вислы, Одера, въ Норвегіи, Даніи; въ Онежскомъ озерѣ. Въ Сибири его смѣши- вали съ С. доЫо Ь., который здѣсь не встрѣчается, замѣняясь С. зіЫгісиз Кеззі. 1) Граціановъ (1. с.) считаетъ, что С. роесйорив есть синонимъ С. тіпиіиз Раііаз (2оо§г. гозз.-аз. III, р. 145), описаннаго изъ Охотскаго моря у остр. Талекъ въ Тауйской губѣ (60° с. ш.). Весьма возможно, что это и такъ, но не имѣя экземпляровъ изъ Тауйской губы, утверждать это во одному описанію Палласа невозможно.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНѴОЬООІА АМБКЕК818). 215 С. роееііориз. ДО 3172, ЗсЬіІка. •шэр I ДО 13808. м. Усси (Атиг-Ьітап). Число лучей въ спин. плавн. (гасі. ріп. богз.) IX, 19 ѴШ, 17 IX, 18 Число лучей въ подхв. плавн. (гад. ріп. апаі.) 14 13 ’ 14 Длина всего тѣла (тш) (і) 107 83 81 Длина тѣла безъ хвост. планн. (I) 91 .” 69 67 Въ % длины всего тѣла (съ хвост. плавн.). — °/0 1оп§. согр. іоі. (Ь) . . Длина головы (с) 24.0 24.1 23.4 Высота » (т) 14.5 13.2 15-7 Ширина » (и) 18.7 16.8 18.8 Продольный діаметръ глаза (о) 5.4 . 6.0 5.9 Длина рыла (г) 6.1 6.6 7.5 Наибольшая высота тѣла (И) 16.8 15.3 16.0 Наименьшая высота тѣла (7г) 5.6 5.4 6.1 Длина хвост. стебля (/»)г) 13.5 11.4 11.1 Антедорсальная длина (ж)1 2) 28.5 • 27.7 27.1 Постдорсальная длина Су)3) 6.8 8.4 4.0 Постанальная длива (1он§іі. розіапаііэ)4) 13.1 11.4 10.0 Превентральное разстояніе (1оп§. ргаеѵепіг.)5) 22.4 22.3 22.2 Преанальная длина (Іоп^. ргаеапаііз)6).; 46.7 47.0 45.6 Длина Р 21.5 22.9 24.7 » V 18.7 20.3 19.7 » I В 18.2 15.1 20.3 » II В 30.0 31.3 30.8 » А 22.4 22.3 24.0 Высота I В (I ВН) 7.0 7.6 7.4 » ІІЛ(ПРЯ) 11.2 11.4 11.9 » А (АН) 11.2 10.5 11.1 Длина А въ % преанальяаго разстоянія. (Ьоп§. А іп % 1оп&. ргаеапаііз) . . . 48.0 47.4 52.7 » А въ о/о антедорсальнаго разстоянія. (Ьоп§. А іп % Іоп^. апіедогз.) . . 78.7 80.5 88.6 » V въ 0/0 разстоянія между ихъ основ. и началомъ А (Ьоп§. V іп °/0 Іоп§. V—А) 76.9 85.0 84.2 » внутр. луча V въ °/0 длины У (Ьоп§. гасііі іпіег. У іп °/0 Іоп§. У) . . . 30.0 26.5 28.0 Разстояніе отъ бок. лин. до IIВ въ °/0 разстоянія отъ бок. лия. до А. (Сізіапііа іпіег Ііп. Іаі. еі Ъазіп IIВ іп °/0 сіізі. іпіег Ііп. Іаі. еі Ьазіп А) . . . . 53.8 45.7 48.2 Наименьшая высота тѣла въ °/0 длины хвост. стебля (Р/д °/0) 41.4 47.3 55.5 1) Отъ конца А до основанія С. 2) Отъ вершины рыла до начала 1В. 3) Отъ конца В (включая и перепонку) до начала крайнихъ лучей О. 4) Отъ конца А (включая и перепонку) до начала крайнихъ лучей С. 5) Отъ вершины рыла до V. 6) Отъ вершины рыла до А.
216 Л. БЕРГЪ. Въ бассейнѣ Амура распространенъ отъ верховьевъ вплоть до лимана Амура, а также въ бассейнѣ Супгари. Встрѣчается также въ рѣчкахъ, стекающихъ съ вост. склона хр. Сихота-алинъ (р. Мутухэ, Іодзыхэ, Такэма). Судя по тому, что найденъ и въ Кореѣ (№ 9621. Пупгъ-тупгъ), вѣроятно, окажется и въ бассейнѣ Уссури. 72. СоШ15 (Мевосоѣѣиз) Ьаііеі Буво^экі. (Таб. III). Бычекъ. Соііиз кагіе^ БуЬоѵѵзкі. ѴегЬ. хооІ.-Ъоі. Ст. Ѵ'іеп, XIX, 1869, р. 949 Таѣ XIV,2 (Опоп, Іп^ойа); Дыбовскій. Изв. Сиб. О. И. Р. Г. О., VIII, 1877, стр. 8 (Опоп, Іп^ойа). — Герценштейнъ и Варпаховскій. Тр. СПб. О. Е., XIX, 1887, стр. 18 (АІЬазіп № 3176, Кіга-ЕІ. [Опоп] № 3210, КЬіпеап № 3215). Мезосоіігіз каііед Огаіхіапотс. 2оо1. Апх., XXXI, 1907, р. 660. Мѣстныя названія. Русск. въ Забайкальѣ худа-рыба, бурят. іайтей-сагасу или мухай-саласу *) (Дыб.); ва Уссури и у Хабаровска бычекъ (по сообщенію Н. А. Пальчевскаго и г. Быкова); гиляки нам. Налео рыкъ (по сообщ. В. К. Солдатова). 3176. Албазинъ (АІЬазіп). Маасѣ 1855. 3210. р. Кира (Опоп-ОеЪіеі). Ваййе 1856 (3). 3215. Хинганъ (КЬіп^ап; Зузіет й. Вигена). Ваййе 1857 (2). 11279. Хабаровскъ (СЬаЪанжзк). Быковъ 1896, V. 12562. м. Налео (Ацшгтйпйип^). Пальчевскій 1902. 13666. р. Ср.-Седьмая у ст. Вяземской (Пззигі). Пальчевскій 1902, X (2). 13937. оз. Чля (ТзсЫ]а-8. Ъеі МікоІа]еѵѵ8к). Бражниковъ 1902, 2—4. VIII (3). 14603. р. Ингода (Іп^ойа-ТТ). С. Сергѣевъ 1908. Б ѴШ—IX, 14—15, А 10—12 (13)2), V I (3) 4. Описаніе. Бока тѣла и спина сплошь покрыты очень густо сидящими мелкими шипи- ками. Боковая линія состоитъ изъ очень мелкихъ отверстій, идетъ посреди тѣла и тянется до основанія хвост. плав. Зубовъ на раіаііпа нѣтъ. Голова очень широкая, приплюснутая, челюсти одинаковой длины; тахіііаге у большихъ экз. достигаетъ вертикали средины глаза. Голова сверху сплошь покрыта эпителіальными бугорками. Жаберныя перепонки прирощены къ широкому ізіЬшиз, но шовъ (или, лучше сказать, едва замѣтная складочка) па мѣстѣ срощенія замѣтенъ. Щели за 4-й дугой нѣтъ. Жаберныя тычинки короткія, бугорковидныя, на передней сторонѣ 1-й дуги ихъ всего — 3, на задней 5, на передней сторонѣ 2-й дуги 6. На ргаеорегспіпт 4 шипа: 1 сильный острый шипъ, слегка загнутый или прямой, обращенный назадъ, длиной равный діаметру глаза (продольному), основаніе его покрыто кожей; подъ нимъ 3 шипа, изъ коихъ верхній довольно острый, смотритъ иногда назадъ, иногда внизъ; нижніе же два, тупые, всегда обращены впередъ; на зпѣо- регспіпт небольшой шипикъ, обращенный впередъ. Голова покрыта довольно толстой кожей, но сверху на затылкѣ видны два очень слабыхъ костяныхъ продольныхъ гребня 1) Гайтей пли мухай по бурятски значитъ дурной I 2) У экз. изъ низовьевъ Амура и Уссури наичаще худой, сагасу рыба (Дыбопскій). | Ц VIII, 14; А 12.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬОША АМИКЕЫ8І8). 217 за глазами; съ внѣшней стороны каждаго гребня идетъ въ птеротической области еще по одному меньшему гребню; слабый гребень на косточкѣ, идущей поперекъ щекъ къ ргае- орегспіиш; наконецъ, такой же гребень въ верхней .части орегсиішп (всѣ эти гребни есть и у рода ТгасІгЫег'тиз, судя по описанію Зіагкз’а и нашимъ экз. №6963 изъ Фу-чжоу, но они у Тгаскісіегтгіз развиты несравненно сильнѣе). Розісіаѵісиіа есть. 1-й спин. плав. соприкасается со 2-мъ или отдѣленъ едва замѣтнымъ промежуткомъ. 1-й спин. на заднемъ концѣ закругленъ; наивысшіе лучи его 3 и 4. Наивысшіе лучи 2-го спин. средніех). Всѣ лучи грудныхъ плавниковъ невѣтвистые. Въ брюшныхъ колючка и 1 вѣтв. лучъ облечены въ кожистую обкладку; послѣдній вѣтвистый'лучъ едва только короче предпослѣдняго; у одного изъ экз. изъ Уссури (№ 13666) послѣдній (внутренній) вѣтвистый лучъ совсѣмъ не развитъ и плавникъ имѣетъ Формулу I 3. Брюшные не дости- гаютъ апиз. Хвостовой закругленъ. Начало подхвост. только немного ближе къ концу хво- стового, чѣмъ къ вершинѣ рыла. Общій фонъ сѣроватый; въ задней части тѣла выше боковой линіи замѣтны три рѣз- кихъ большихъ темно-бурыхъ пятна: одно между 4 и 7 лучомъ 2-го спин., другое подъ тремя предпослѣдними и третье у основанія хвост. плав. Неправильныя пятнышки иногда подъ 1-мъ спин. Низъ тѣла, а также брюшн. и подхвост. плав. безцвѣтные; всѣ прочіе плавники съ рядами темныхъ пятнышекъ. Измѣренія см. на стр. 206. Длина до 200 милл. (нашъ наибольшій экз. 177 милл.). Икрометаніе въ Забайкальѣ (по Дыбовскому) въ маѣ и іюнѣ. У самцовъ въ періодъ созрѣванія половыхъ продуктовъ лучи всѣхъ плавниковъ сильно утолщаются. Сравнительныя замѣтки. Видъ этотъ наиболѣе уклоняющійся изъ всѣхъ видовъ р. Соііиз^ свойственныхъ водамъ Россіи1 2). Сильное вооруженіе, рудиментарные гребни на затылкѣ, присутствіе кожныхъ бугорковъ на головѣ, зачаточная складочка поперекъ ізіЬшиз, ясно свидѣтельствуютъ, что этотъ видъ происходитъ отъ морскихъ СоШйае, и именно отъ Формъ близкихъ къ Муохосерішімз зіеііегі и 7И. Ъгап&іі. Его можно по указаннымъ признакамъ выдѣлить въ особый подродъ Мезосоііиз (тгаіг.3). Распространеніе. Весь Амуръ отъ верховьевъ и до низовьевъ (оз. Чля, также лиманъ Амура), включая и бассейнъ Уссури. 1) По Дыбовскому нѣкоторые лучи 2-го спин. и подхвост. бываютъ иногда развѣтвлены. 2) Если ве считать совершенно аберрантнаго С. атЪІузіоторзіз БсЬтійі изъ Южн. Сахалина (Рыбы Вост. морей, 1904, стр. 89, таб. II, ф. 1 — 3). По длиннымъ брюшвымъ плавн. его можно выдѣлить въ особый подродъ (Серкаіосоііиз Сггаіг.). Зап. Фпе.-Мат. Отд. 3) Граціановъ (1. с.) неправильно ставитъ этотъ родъ между байкальскими Азргосоііиз и АЪуззосоііиз". по отсутствію роаісіаѵісиіа эти послѣдніе два отно- сятся совершенно въ другую группу. 28
218 Л. ВВРГЪ. 52. МуохосѳрЬаІив Тіьезіпв. Муохосеркаіиз Тііезіиз. Мёт. Асай. РёіегзЬ.,'IV, 1811, р. 273 (зіеііегг). Асапікосоііиз Оігагй. Ргос. Возі. 8ос. Хаі. Нізі., III, (1849) 1851, р. 185 (дгоепіапсіісиз). Вогеосоііиз Оіі 1. Ргос. Ас. Хаі. 8сіеп. РЬіІай., 1859, р. 166 (ахіііагіз). Соііиз (рагі.) ОйпіЬег. Саі. ЕівЬ., II, 1860, р. 154. Муохосеркаіиз Іогйап & Еѵегтапп. ЕівЬ. И. Атегіса, II, 1898, р. 1970. — Іогйап & Зіагкз. Ргос. П. 8. Хаі Миз., XXVII, 1904, р. 271. Аіпосоііиз Іогйап & Зіагкз, 1. с., р. 283 (епзідег). Тѣло голое или покрытое разрозненными костяными пластинками или бугорками. Голова сильно воору- жена; шипы бываютъ на ргаеорегсніиш, орегсиіиш, зиЬорегсиІит, на сіаѵісиіа, на затылкѣ, надъ глазами, на носовыхъ костяхъ. Верхняя челюсть длиннѣе нижней. На ргаеорегсиіит 3, рѣже 4, шипа. Зубовъ на раіаііпа, не бываетъ, всегда есть на ѵотег. Жаберныя перепонки образуютъ свободную складку поперекъ ізіЬтиз. Щель за 4 дугой очень мала (пора) или отсутствуетъ. Въ брюшныхъ 1,3. Въ остальномъ, какъ Соііиз: Къ этому роду, куда относится обычный М. (Соііиз) зсотріиз, принадлежитъ около 15 видовъ, водящихся въ Сѣв. Атлантическомъ и Сѣв. Тихомъ океанахъ. Виды эти чрезвычайно варьируютъ и весьма трудно раз- личимы. Они принадлежатъ собственно къ морской Фаунѣ и лишь случайно заходятъ въ низовья рѣкъ. Срав- нительно чаще другихъ въ лиманѣ Амура и низовьѣ его до Николаевска попадаются М. ЪтапЛіі м М. ахгііаггз. а. Тѣло голое (только у очень большихъ экземпляровъ ниже боковой линіи бы- ваютъ скрытыя въ кожѣ костяныя пластинки). Ь. Межглазничное пространство вогнутое, узкое, меньше діаметра глаза . 73. М. Ъгапсііг ЪЪ. Межглазничное пространство равно діаметру глаза или въ І1^ раза больше его.......................................................74. М. зіеііегі. аа. Тѣло выше боковой линіи (иногда и ниже) покрыто круглыми костяными пла- стинками. Межглазничное пространство плоское, широкое, шириной не менѣе продольнаго діаметра глаза.............................................75. М. ахгііаггз. 73. МуохосѳрЬаІиз ЬгапЛі (Зтешоаснкев). Соііиз ЪгапЛіг біеіпйасЬпег. ЗИхип^зЪег. Ак. 'ѴѴ’іеп, т.-паі. К1., ЬѴ, 1 АЬі., 1867, р. 706, Таѣ III, Г. 1 (Атиг-' тйпйип^). Муохосеркаіиз Ъгап&іі Шмидтъ. Рыбы Вост. морей Росс., СПб. 1904, стр. 78 (здѣсь см. литературу). Охотское и Сѣв. Японское моря. 74. МуохооѳрЬаІив віѳііѳгі (Тіьезшз). Муохосеркаіиз зіеііегі Іогйап & Еѵегтапп. ЕізЬ. И. Атег., II, 1898, р. 1981 (Берингово море, Петропавловскъ, зал. Декастри). — Шмидтъ 1. с., стр. 76 (южн. ч. Охотск. моря и сѣв. Японскаго; лиманъ Амура, № 12952). 75. МуохосѳрЬаІив ахіііагіз (Сгіьь). Муохосеркаіиз ахгііаггз Іогй. & Еѵегт., 1. с., р. 1980 (Берингово м.). — Шмидтъ, 1. с., стр. 85 (запади, часть Охотск. и сѣв. Японскаго м,; лиманъ Амура у с. Петровскаго, № 12831). У У всѣхъ экземпляровъ нашей коллекціи я нахожу на ргаеорегсиіит 4 шипа, причемъ — 3-ій (считая сверху) добавочный разнитъ то болѣе, то менѣе; особенно замѣтенъ онъ у небольшихъ экз.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСЛТНТОЬООІА АМПКЕЫ8І8). 219 Логйан & Зіагкз установили родъ АіпосоНив по присутствію у него 4 шиповъ на ргаеорегспіпт; изъ только что упомянутыхъ данныхъ относительно ІИ. ахіИагіз слѣдуетъ, что выдѣлять этотъ родъ на основаніи одного этого признака совершенно невозможно. Замѣчу еще, что и у М. зсогріиз очень часто бываетъ 4 шипа на ргаеорегсиіиш: МбЪіиз н Неіпске нашли 4 шипа у 16% изъ изслѣдованныхъ ими нѣсколькихъ сотъ балтійскихъ зсогріиз. 53. Мѳ^аІосоШіа Ошъ. Медаіосоііиз СИ11. Ргос. Ас. Яаі. Зсіеп. РЫІай., 1861, р. 166 {ріаіусеркаіив').—Логйап&Еѵегтапп,1.с.,р. 1987. Этотъ родъ отличается отъ Муохосерііаіиз выдающейся нижней челюстью. Замѣтная щель за 4-й дугой. 76. Мѳ^аІосоНиз рІаѣусѳрЬаІиз (Раььаз). Соііиз ріаіусерііаіив Синицынъ. Спис. ихт. колл. Варш. Унив., Варга., 1900, стр. 14 («устья Амура: Нико- лаевскъ; 1 экз. отъ Дыбовскаго 1869»; потеп). Медаіосоііиз ріаіусерііаіив Шмидтъ, 1. с., стр. 87 (Камчатка, Охотское м.). Выше бок. линіи на тѣлѣ костяныя пластинки. Въ нашемъ Музеѣ нѣтъ экз. изъ лимана Амура, но видъ этотъ несомнѣнно заходитъ въ устья рѣкъ, какъ зто нидно изъ данныхъ П. Ю. Шмидта. Вѣроятно, и другія СоМійае входятъ въ устьн Амура (Шмидтъ, стр. 100, упоминаетъ еще Сегаіосоііив Иісетаив Раіі.), но мы не можемъ здѣсь останавливаться на этомъ, отсылая за подробностями къ работамъ Логйап & Еѵегтапп’а, Логйап & Зіагкз’а и Шмидта. 28*
Таблица распространенія рыбъ бассейна Амура. За Верхній Амуръ считается бассейнъ Амура выше сліянія Шилки и Аргуни, за Средній — Амуръ отъ сліянія Шилки и Аргуни до впаденія Уссури. За границу Сѣн. и Южн. Китая принята р. Янъ-цэы-цзянъ (рыбы этой рѣки отнесены къ Южн. Китаю). Графа «рѣчки Японскаго м.» обнимаетъ рѣчки Зауссурійскаго края отъ р. Суйфуна къ сѣверу. Верхній Амуръ. ОЬег. Атиг. Средній Амуръ. МІИ1. Атиг. Сунгари. 8ип§агі. Уссури. Нззигі. Нижній Амуръ. Цпі. Атиг. Амурскій лиманъ. Атиг-Ьітап. Рѣчки Япон. моря. Гіизз.й. йарап. Меег. Сахалинъ. 1 ЗасЬаІіп. 1 Сибирь. 1 ЗіЬігіеп. 1 Евр. Россія. Еиг. Виззіапй. Китай. СЬіпа. Японія. 1 Іарап. | ’з . Ш 13 и Й о зЕ 3 • я 2 й со 2 Еат. Реіготугопідае. 1. Ьатреіга йиѵіаііііз (Ь.) 2. Ь. ріапегі (В1.) X X X ? ? X ? ? X ? ? X X ? X X X X — — X X Гат. Асірепзегійае. 3. Низо йаигісив (Сеог^і) 4. Асірепзег зсЬгепскі Вт X X X X X X X X X X X X — — — — — — '— Еат. Заітопійае. 5. ОпсогЬупсЬиз ^огЪизсЬа (^Ѵ а 1Ь.) . . . 6. О. кеіа СѴѴаІЬ.) — О. пегка (^ѴаІЬ.) 7. Заіѵеііпиз аіріпиз таіта (ЛѴ а 1Ь.) .... 8. 8. Іеисотаепіз (РаІІ.) 9. 8. (НисЬо) Іаітеп (РаІІ.) 10. ВгасЬутузІах Іепок (РаІІ.) 11. Соге^опиз сЬайагу ВуЬ 12. С. иззигіепзіз Вег§ • 12а. С. иззигіепзіз ѵаг. зсЬтійіі Вег& 13. ТЬутаЛиз §гиЬеі ВуЬ 14. Овтегиз ерегіапиз йепіех Зіеіпй.. . . . 15. Мезорив оіійиз (РаІІ.) 16. ЗаІап^ісЫЬуз тісгойоп Вікг X X X X X X X X X X X X X ? X X X X X X X X X X X ? X X X X ? X X X X ? X X ? X X ? ? ? X ? X X X X X X X ? X ? X X ? X X у X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X Еат. Сургіпій ае. 17. Сургіпиз сагріо Ъ 18. Сагавзіиз сагаззіиз (Ь.) 19. НетіЬагЬиз ІаЬео (РаІІ.) 19а. Н. ІаЬео ѵаг. тасиіаіиз Вікг 20. ОоЬіо §оЬіо (Ъ.) 21. Ьеисо^оЬіо сЬапкаепвія (ВуЬ.) 22. Ьеисо§оЬіо іаепіаіиз СгйпіЬ 23. 8аиго§оЬіо йаЬгуі Вікг 24. Ьайізіаѵіа Іасгашлѵвкіі ВуЬ 25. ЗагсосЬеіІісЫЬуз зіпепзіз Іасизігіз (ВуЪ.) 26. РзеийогазЬога рагѵа (8сЫе§.) 27. КЬойеиз зегісеиз (РаІІ.) 28. АсапіЬогЬойеиз азтиззі (ВуЬ.) 29. АсЬеіІо^паіЬиз сЬапкаёпзів (ВуЪ.). . . . 30. Ъепсізсив Ъгапйіі (ВуЬ.) 31. РЬохіпиз рЬохіпиз (Ь.) 32. РЬ. регспигив (РаІІ.) 32а. Рг. регспигив тапізсЬигісиз Вег^. . . . 33. РЬ. сгекапоѵѵвкіі ВуЬ X X X X X X X X X X X X X X X X ? ? ? X X ? X X X X X X X X ? X ? X X ? ? X X X X X X X X ? ? X X X X ? X X X X X X X X X X ? X X X ? X X ? X X X X X X ? X X X X X X X X X X X X X ? X ? 9 ?1) X X X X X X X X X X X ? 1) Есть въ Кореѣ.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМБВЕЫ8І8). 221 А я Я Й * моря. Меег. Сахалинъ. ЗасЬаІіп. .«’я Китай. СЬіпа. я я У рр 93 . я й еС.’Й 2.3 о ьо я 2 я Йя о И о га «*Я «а ,а <! ’щ м іё И я 3 аа м я о я й » «Ч а « » (г1 т Я 3 Оч Ф ю «Д 3 Л Ой о ’оэ О со рм ® . Рч а и Ы а н 3 . и яз & о я О та ЗгД ® =И со Й .5 я и 2 о Л 3 34. РЬ. Іадо^вкіі ЬуЬ 35. Ійиа ѵаіескіі ВуЬ 36. СіепорЬагупдойоп ійеііа (Ѵаі.) . . 37. Рвеийазріиз ІеріосерЬаІив (Раіі.) . . . . 38. ОрзагіісЬіЬуз ипсігозігіз (8сЫед.). . . . 39. ЗдиаІіоЬагЬиз сиггісиіиз (ВісЬ.) 40. Хепосургіз тасгоіеріз Вікг. . • . • . • 41. X. Іатрегіі РоріЛ 42. X. тісгоіеріз Вікг 43. РагаЪгатіз рекіпепзіз (Ваз.) 44. Р. іегтіпаііз (ВісЬ.) 45. СЬаподісЬіЬуз топдоіісиз (Ваз.) 46. Сиііег аІЬигпиз Ваз 47. С. егуіЬгоріегиз Ваз 48. С. охусерЬаІиз Вікг 49. С. топдоіісиз Ваз 50. Нетісиііег Іеисізсиіиз (Ваз.) 50а. Н. Іеисізсиіиз Іисібиз (Г>уЬ.) 51. ЕІорісЬіЬуз ЬатЪиза (ВісЬ.) 52. НурорЬіЬаІшісЬіЬуз тоііігіх (V а 1.) . . . 53. Міздигпиз Гоззіііз апдиі11ісаи(іаіи8(Сапіог) 54. ЬеГиа совіаіа (Кеззі.) . 55. КетасЪеіІив ЬагЬаіиІив іопі (ЬуЬ.). . . . 57. ЬеріоЬоііа тапівсЬигіса Вегд. ..... Гат. ЗіІигіДае. 58. Рагазііигиз азоіив (Ь.) .......... 59. Масгопез'(РзеидоЬадгиз) Гиіѵідгасо ВісЬ.. 60. М. (Ьеіосаззіз) иззигіепзів (ВуЬ.) . . . • 61. М. (Ьеіосаззіз) Ьегхепзіеіпі Вегд 62. М. (Ьеіосаззів) ЪгазЬпікоѵгі Вегд.. . » . Гат. Езосідае. Гат. Сіазіегозіеійае. 64. Рудозіеиз рипдіііив (Ь.) Гат. ОрЬісерЬаІійае. 67. ОрЬісерЬаІиз агдиз Сапіог Гат. СгадіДае. Гат. Зеггапійае. 69. Зіпірегса сЬиаізі (Ваз.) Гат. СгоЬіійае. 70. Регссоііиз ріезкеі СѴ7 а г р.) Гат. Соііійае. 71. Соііиз роесііориз Неск X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X ? X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X ? X X X X X ? X X X ? X X X X X X X X X ? X X X X X X X X X X X X X X X X X X X ? X X X X X X X X X 7 X X X X X X X X X X ? X X X X X X X X X X X X X X X X X X X 2 2 2 2 X 2 2 X 2 X X X X X X X X X X ' X X X X X X X X X X X X 2 2 2 X 2 X 2 X ? 2 X X X X X X X X X X ? X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X 2
Литература по ихтіологической фаунѣ бассейна Амура. Вазііеѵѵзку 8. ІсЬіЬуо§гаркіа СЬіпае Ьогеаііз. X. Мёт. 8ос. Ыаіпг. Мозсои, X, 1855, 4°. Бергъ Л. О распространеніи Соііиз роесііориз въ Сибири. Тр. Троицкосавско-Кяхт. Отд. И. Р. Геогр. 0., VIII, в. 1, 1905, стр. 78 — 92. Вегд 1. ѴеЪегзісЬі сіег 8а1тоні(іеп ѵот Атиг-Вескеп, Хооі. Апг., XXX, 1906, р. 395—398. Вегд Ь. ИеЪегзісЬі сіег МагзіроѣгапсЬіі (іез ВиззізсЬеп КеісЬез. Виіі. Асай. 8сіеп. Рёіегз- Ьоигд (5), XXIV, 1906, р. 173 — 188. Бергъ Л. Замѣтки о нѣкоторыхъ палеарктическихъ видахъ р. РЬохіпиз. Ежегод. Зоол. Муз. Акад. И., XI (1906), 1907, стр. 196 — 213. Вегд I. Оезсгірііоп о! а иеѵг сургіпоіб йзЪ, АсЬеіІо^паіЬиз зі^піГег, ігот Когеа, ѵгііЬ а зупорзіз о! аіі іЬе кпозѵп ВЬосІеіпае. Апп. Ма§. Ыаі. Нізі. (7), XIX, 1907, р. 159 — 163. Бергъ Л. Замѣтка о группѣ ВЬобеіпае изъ бассейна Амура. Ежегод. Зоол. Муз. Акад. Н., XI (1906), 1907, стр. X —XIV. Вегд и А геѵіеѵг о! іЬе соЬііоіс! йзЬез о! іЬе Ъазіп о! іЬе Атиг. Ргос. Ѵп. 8і. Иаі. Миз. XXXII, 1907, р. 435 — 438. Вегд I. А геѵіеѵг оГ іЬе зресіез о! іЬе іеп-зріиеб зііскІеЪаскз ог Ру§озіеиз Ігот Еазі Азіа. Ргос. Нп. 8і. Иаі. Миз. XXXII, 1907, р. 451 — 454. Бергъ Л. Рыбы, въ: В. Бражниковъ. Матеріалы по Фаунѣ русскихъ восточныхъ морей, собранные шхуною «Сторожъ» въ 1899 — 1902 гг. Зап. И. Акад. Наукъ (8), Физ.-мат. отд., XX, № 6, 1907, стр. 179 — 181. Бергъ Л. С. Рыбы бассейна Амура (Предв. сообщ.). Изв. И. Акад. Наукъ, 1907, №11, 15 іюня, стр. 326 — 327. Вегд I. 8. ВезсЬгеіЬип^еп еіпі&ег пеиег ЕізсЬе аиз сіет 8ігот§еЬіеіе (іез Атиг. Апп. Мизёе 2оо1. Асай. 8і.-РёіегзЬоиг&, XII, № 3, 1907, р. 418 — 423.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (1СНТНТ0Е00ІА АМІЖЕХ8І8). 223 Вегд I.» Ѵогіаий^е Вешегкип&еп йЬег сііе еигораізсЬ-азіаіізсІіеп 8а1топіпеп, іизЬезопсіеге йЬег сііе СаНив^ ТЬутаІІиз. Апп. Мизёе 2оо1. 8С-РёіегзЪоиг§, XII, А?. 4, 1907, р. 500 — 514. Бергъ Л. Коллекція рыбъ, собранныхъ Н. А. Байковымъ въ Маньчжуріи въ бассейнѣ р. Мудань-цзяна. Ежег. Зоол. Муз. Ак. Н., XII, 1907, №4, отчетъ Зоол. Муз., стр. 67 — 68. Вегд Ь. 8. ПеЬег біе ОаКип^еп АсапіЬо^оЬіо Неггзі. писі НетіЬагЪиз Вікг. Апп. Мизёе 2оо1. 8(.-РёіегзЬоиг§, XIV, 1909, р. 103 — 106. Віеекег Р. Коіісе зиг І’ЕІорісЫЬуз баЬигісиз. Ргосеесі. 2оо1. 8ос. Ьоп(іопг 1875, р. 534 — 536, рі. ЪХ. Бражниковъ В. Рыбные промыслы Дальняго Востока. I. Осенній промыселъ въ низовьяхъ Амура. СПБ. 1900, стр. 133 съ 5 карт. и 8 табл. Изд.Мин. Земл. ВгапсП I. Г. Еіиі^е 'ѴѴогІе йЬег сііе епгораізсЬ-азіаіізсЬеп 8ібгагІеп (Біпгіопібез). Мёіап^ез Ьіоі., Іігёз сіи Виіі. Асаб. 8с. РёіегзЬ., VII, 1869, р. ПО —116. Описаніе Асірепзег всЬгепскі. Быковъ П. Т. Къ вопросу о рыболовствѣ по рѣкѣ Амуру. Вѣст. Рыбопр., XIII, 1898, стр. 113—122 (Приамур. Вѣд., № 204, 1897). Варпаховскій Н. и Герценштейнъ С. Замѣтки по ихтіологіи бассейна р. Амура и прилежащихъ странъ. Тр. СПБ. О. Ест., XIX, 1887, стр. 1 — 58 съ 1 таб. рис. Варпаховскій Н. Коллекціи рыбъ на всероссійской рыбопромышленной выставкѣ. Вѣст. Рыбопр., ѴП, 1892, стр. 145 —157. О нѣкоторыхъ рыбахъ бассейна Амура. ОуЬоѵѵзкі В. Ѵогіапб^е МіШіеіІип^ йЬег біе ЕізсЫаипа дез Опопбиззез ипсі дез Іп^ода іп ТгапзЬаікаІіеп. ѴегЬ. гооІ.-Ьоіап. (тезеІІ.ЛѴіеп, XIX, 1869, р. 945—958, тіі 5 Та Г. ОуЬоѵѵзкі В. 2иг Кеппіпізз <іег ЕізсЫаипа Дез Атиг^еЬіеІез. Ѵегіі. гооІ.-Ьоіап. СезеІІзсЬ. ТѴівп, XXII, 1872, р. 209 — 222. Дыбовскій Б. Рыбы системы водъ Амура. Изв. Сиб. Отд. И. Р. Геогр. О., Иркутскъ, VIII, №1 — 2, 1877, стр. 1 — 29, 4°. Описано 52 вида изъ бассейна Амура, изъ нихъ Ргівііобоп віетіопоѵіі и РегссоМиа §1епіі новые. Роѵѵіег Н. ѴѴ. Моіез оп а зтаіі соііесііоп о! сЬіпезе бзЬез. Ргосееб. Асад. №а(иг. 8сіеп. о! РЬіІабеІрЫа. (1899) 1900, р. 179 — 182. Описаніе Ьеисіасив Гагпиті и указаніе на ОраагіісѣіЬув Ьісіспз изъ р. Таоръ-хэ, бассейна Сунгари, беогді 1. 6. Ветегкип^еп еіпег Веізе іт ВиззізсЬеп ВеісЬ іт ТаЬге 1772. Вапсі I. 81. Ре- ІегзЬиг^. 1775. Герценштейнъ С. (Негхепзіеіп 8.) Рыбы въ: Научные результаты путешествій Пржеваль- скаго въ Центр. Азіи, изданные И. Акад. Наукъ, т. ІП, ч. 2, іп 4°, СПБ. 1888 — 1891. Описаніе ЬеГиа ріевкеі. Крюковъ Н. А. Нѣкоторыя данныя о положеніи рыболовства въ Приамурскомъ краѣ. Зап. Приамур. Отд. И. Р. Г. О., I, в. 1, 1894, стр. 1 —*87.
224 Л. БЕРГЪ. Маакъ Р. Путешествіе на Амуръ, совершенное въ 1855 г. СПБ. 1859, іп 4°. Маакъ Р. Путешествіе по долинѣ рѣки Усури. I, СПБ. 1861, іп 4°. Різсез, стр. 194 — 203. Моггізоп ѴѴ. Хоіез оп ѢІіе рііузісаі азресіз апсі оп (Ье іоосі йзііез о! ІЬе Біао Вазіп, МогіЬ СЬіпа. Апп. Ма§\ Ыаі. Нізі. (7), I, 1898, р. 263 — 266. Замѣчанія о бѣлугѣ, сигѣ («лѵЬіІе 6зЬ») и кетѣ изъ Сунгари. Никольскій А. М. Новые виды рыбъ изъ восточной Азіи: АсапіІю^оЬіо раІізсЬеѵзкіі, АсапіЬо- §оЬіо охугѣупсЬпз, Нетісиііег ѵаграсЬоѵзкіі, Нетісиіігеііа зоісіаіоѵі, Пззигіа Іеріосеркаіа. Ежег. Зоол. Музея Акад. Н., VIII (1903), 1904, стр. 356—363. Раііаз Р. 8. Різсіит поѵае зресіез йезсгіріае. Иоѵа Асіа Асай. 8сіепі. Реігороііі., I, 1787, р. 347 — 360, ТаЬ. IX —XI. Раііаз Р. 8. Хоо^гарЬіа гоззо-азіаііса. Ш. Апітаііа топосагбіа зеи Ггі^ісіі зап^иіпіз. Реіго- роіі. 1811, іп 4°. Раііаз Р. 8. Кеізе (ІигсЬ ѵегзсЬіейепе Ргоѵіпгеп дез ВиззізсЬеп КеісЬез. III, 8і. Реіегз- Ьиг&, 1776. 8сІігепск І_. ѵ. Веізеп ипсі ЕогзсЬип^еп іт Атиг-Ьапбе іп беп ЙаЬгеп 1854—1856. В.III, 2. Ьіеѣ Біе Ѵбікег без Атиг-Ьапбез. ЕіЬпо^гарЫзсЬег ТЬеіІ. Егзіе Наійе. 8і. РеіегзЬиг^, 1891, 4° (8 АЬзсЬпііі: ЕізсЫапё, іпзЬезопдеге 8іог-, Наизеп- ипсі ЬасЬзГап^. ЕізсІіегеі^егаіЬ. 8. 516 — 543). Синицынъ Д. Ф, Списокъ и описаніе ихтіологической коллекціи. Колл. Зоол. Каб. Варш. Унив., VI, Варшава, 1900, 4°. Перечисленіе нѣкоторыхъ типовъ Дыбовскаго. Солдатовъ В. К. Изслѣдованіе біологіи лососевыхъ въ низовьяхъ Амура, ч. 1. Изд. Департ. Земл. (Рыбные промыслы Дальняго Востока, IV). СПБ. 1910 (печатается). Шмидтъ П. Рыбы восточныхъ морей Росс. Имп. СПБ. 1904, іп 4°; изд. И. Рус. Геогр. О.
ОБЩАЯ ЧАСТЬ. Въ настоящемъ отдѣлѣ мы постараемся выяснить зоогеографическій характеръ Фауны рыбъ амурскаго бассейна. Цѣлью зоогеографическихъ изслѣдованій должно быть: 1) объясненіе состава (какъ видового, такъ и индивидуальнаго) населенія современными Физико-географическими, а также біологическими1) данными. Эта отрасль зоогеографіи — экологическая зоогеографія — только начинаетъ развиваться; 2) объясненіе происхожденія современнаго распространенія путемъ данныхъ, доставляемыхъ палеонтологіей и палеогеографіей. На первой задачѣ мы не останавливаемся, такъ какъ по экологіи рыбъ амурскаго бассейна имѣется очень мало данныхъ. Для выясненія же происхожденія ихтіологической Фауны Амура мы должны предварительно обрисовать вкратцѣ общій ея составъ, а затѣмъ выяснить ея положеніе среди другихъ зоогеографическихъ областей. 1. Общій характеръ ихтіологической фауны Амурскаго бассейна. Бассейнъ Амура обнимаетъ 2.054.510 квад. килом. и занимаетъ десятое мѣсто въ ряду рѣчныхъ бассейновъ всего міра. По количеству обитающихъ въ его водахъ рыбъ Амуръ не можетъ итти въ сравненіе съ многими изъ великихъ рѣкъ: ихтіологическая Фауна его заключаетъ всего 72 вида и 2 подвида, тогда какъ въ бассейнѣ Янъ-цзы-цзяна, нанр., извѣстно до 150 видовъ. Но, если мы для сравненія обратимся къ рѣкамъ Европы, Сѣ- верной и Западной Азіи, то Фауна рыбъ Амура окажется богатой9): Бассейнъ Оби...................45 видовъ Вся Сибирь 3)..................62 » Бассейнъ Амура.................72 о Туркестанъ.....................65 » Кавказъ .... Европ. Россія . Бассейнъ Дуная » Волги около 75 видовъ » 95 » ... 50 » ... 55 » 1) Подъ этимъ (біологическія данныя) мы подразу- мѣваемъ ту біологическую обстановку, среди которой организмамъ приходится вести борьбу за существо- ваніе, а также степень приспособленности данныхъ организмовъ къ внѣшнимъ условіямъ. Огішапп ((ігшккй^е йег тагіпев Тіег^ео^гарЫе. Депа, 1896, Зац. Фпа.-Мат. Отд. р. 41) называетъ совокупность этихъ условій «Віо- сйпозе». 2) Ср. нижеприведенный (стр. 232 сл.) списокъ прѣсноводныхъ рыбъ Россійской Имперіи (всего около 250 видовъ). 3) Безъ бассейна Амура и оз. Байкала. 29
226 Л. БЕРГЪ. Такимъ образомъ, изъ всѣхъ рѣкъ Россіи (и Европы) Амуръ оказывается наиболѣе богатымъ числомъ видовъ рыбъ. По семействамъ рыбы Амура распредѣлены слѣдующимъ образомъ: Реігошузопісіае.............................................. Асірепвегійае................................................ Заітопійае . . •............................................. Сургіпійае (изъ нихъ СоЬііійіпі 5 родовъ).................... ЗіІигЫае..................................................... Езосійае.............................................• . . . СІавіеговіеіДае.............................................. ОрЬісерЬаШае................................................. Сгадідае..................................•.................. Зеггапійае................................................... СгоЬіійае ................................................... Соііійае..................................................... 1 родъ 2 вида 2 » 2 )> 8 » 12 31 41 )> 2 » 5 » 1 1 2 » 3 » 1 » 1 » 1 » 1 » 1 1 » 1 » 1 1 » 2 » 52 рода 72 вида Преобладаютъ Сургіпібае, составляющія 57% всѣхъ видовъ рыбъ, затѣмъ идутъ йаішопіеіае—17%. Между тѣмъ въ Сибири послѣднія составляютъ до 40%. Въ бассейнѣ Амура нѣтъ ни одного семейства спеціально свойственнаго ему одному, изъ родовъ же эндемиченъ лишь одинъ — Рзеисіазріиз ВуЪ. Изъ 72 видовъ эндемичными для Амура являются: Ново йаигіеив Асірепзег всЬгепскі Соге^опиѳ сЬаіагу С. ивѳигіепѳіа ТЬутаІІиз §гиЬеі Ьеисо§оЬіо сЬапкДепвіѳ *) АсапіЬогЬойеив авшивві*) АсЬеіІо^паіЬив сЬапкаепвів ’) Сиііег топ^оіісив *) Ісіиз ѵаіескіі Рвеиіавріив ІеріосерЬаІиз ЬеріоЬоііа тапівсЬигіса Масгопев (Ьеіосавэів) ЬгавЬпіко'игі М. (Ь.) Ьегяепзіеіпі Евох геісЬегіі Соііиз Ьаііе]. Такимъ образомъ 16 видовъ, или 22%, являются эндемичными. Изъ прочихъ, не энде- мичныхъ родовъ и видовъ являются общими (ср. списки на стр. 220 — 221): родовъ видовъ съ Сибирью .. 22 23 » Евр. Россіей 22 183) » Китаемъ 36 34 — 36 » Японіей . . . . Л 26 (17) 21 (10) 2) Включая сюда и 4 подвида. 1) Можетъ оказаться и въ Сѣв. Китаѣ.
РЫВЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМНВЕЫ818). 227 Въ скобкахъ проставлено для Японіи число исключительно прѣсноводныхъ (не про- ходныхъ) рыбъ, общихъ съ бассейномъ Амура. Изъ этой таблицы мы видимъ сразу, что амурская ихтіофауна характеризуется пре- обладаніемъ китайскихъ родовъ съ значительной примѣсью европейско-сибир- скихъ и ничтожной эндемическихъ (1). Въ отношеніи видовъ придется повторить тоже, только число эндемичныхъ видовъ довольно велико. Чтобы еще рѣзче оттѣнить своеобразный характеръ ихтіологической Фауны Амура, укажемъ, что общихъ видовъ съ южнымъ Китаемъ, отъ Янъ-цзы-цзяна къ югу, насчи- тывается 281). Изъ эндемическихъ видовъ весьма характерны для Амура Низо еіаигісиз, Асірепзег зсіігепскі, Ісіиз гѵаіескіі, Рзеи&азріиз Ісріосерііаіиз, ЪеріоЪоііа тапізскигіса, Масгопез кеггепзіеіпі, М. Ьгазііпікогѵі. Езох геіскегіі и Соііиз каііе). Изъ 72 видовъ рыбъ 15 являются или проходными, т. е. входящими въ рѣки для икрометанія (всѣ Асірепвегійае [2 вида] и Заітопісіае, кромѣ тайменя, ленка, харіуса и, можетъ быть, 8а1ап§ісМ1іу8; изъ Сургіпісіае: Реисізсиз Ьгапсііі'), или разноводными, т. е. живущими одинаково и въ прѣсной, и въ морской водѣ—такими являются 3 представителя сем. Оазіегозіеісіае. Обращаясь къ распредѣленію рыбъ въ бассейнѣ Амура, мы видимъ, что наиболѣе богатыми являются нижнее теченіе и Уссури (ср. табл. на стр. 220 — 221), именно: въ бассейнѣ верхняго Амура.................35 видовъ » ср. Амурѣ (безъ Сунгари)............... 39 — 45 » » Сунгари................................ 43 — 52 » » нижнемъ Амурѣ (безъ Уссури)............ 43 — 50 » » Уссури.. .............................. 50 — 57 » Китайскіе роды только въ небольшомъ количествѣ проникаютъ въ верховья, именно всего 7 (НетіЪа/гЪиЗ) Расіізіаѵіа, РзеисІогазЬога, Сиііег, Нетісиііег, Рагазііигиз, Масгопез); число ихъ въ Ср. и Ниж. Амурѣ дѣлается больше, а въ Уссури мы ихъ находимъ уже 19. Оставляя въ сторонѣ наземную Фауну, замѣтимъ, что, подобно рыбамъ, и Фауна мол- люсковъ амурскаго бассейна, состоя изъ 35 видовъ (изъ нихъ половина палеарктическихъ), заключаетъ въ себѣ цѣлый рядъ китайскихъ Формъ: сѣверно-китайскихъ и корейскихъ представителей изъ группы Неііх, большія РаІиАіпа и громадныя рѣчныя двустворчатыя (АпоЛопіа тадпі/іса, Рірзаз ріісаіа), а также настоящую меланію (Меіапіа атигепзіз ОетзіГ.). Изъ Владивостока приводится представитель совершенно тропическаго рода Рірі- 1) Списокъ прѣсноводныхъ рыбъ Китая см. въ моей работѣ: «ПеЪегаісЫ сіег Зйва^ѵазаегЯэсЬе ѵоп СЫпа» въ Ежегод. Зоол. Муз. Ак. Н., XV, 1910. 29*
228 Л. ВЕРГЪ. оттаііпа'). Точно также и среди представителей сем. Япіопійае въ басс. Амура евро- пейскія Формы смѣшаны съ китайскими и японскими1 2). Изъ представителей сем. Реігошугопібае Амуръ населяютъ тѣ же два вида, что распространены по всей Европѣ, Сибири, Японіи и, вѣроятно, и С. Америкѣ. Въ Китаѣ это сем. совершенно отсутствуетъ. Въ сем. Асірепзегісіае — два вида, оба эндемичные. Замѣчательно, что ближайшій родственникъ Низо (Іаигісиз водится въ Каспійскомъ и Черномъ моряхъ: Низо Ііизо (Ь.). Въ Сибири это семейство представлено двумя видами: А. гиіііепиз Ь. и А. Ъаегі Вг., въ Китаѣ (южномъ) двумя, въ Японіи — тремя. Въ сем. Заішопібае заслуживаетъ вниманія отсутствіе представителей рода Заіто з. зіг., одинъ изъ видовъ котораго 3. тукізз ЛѴа1Ь. = & ригригаіиз РаІІ. водится на Камчаткѣ, а другіе въ Японіи, Сѣв. Америкѣ и Европѣ, совершенно отсутствуя въ Сибири. Многочисленные сибирскіе виды сиговъ, насколько извѣстно, не проникаютъ въ Амуръ, населенный своими (2 — 3) видами сиговыхъ; зато широкораспространенные въ Сибири таймень и ленокъ встрѣчаются по всему бассейну Амура. Географическое распространеніе обоихъ этихъ видовъ чрезвычайно интересно: чисто прѣсноводная рыба таймень (Заіѵеііпиз іаітеп), идущій на западъ до Волги, имѣетъ близкаго родственника (близкій видъ или подвидъ) въ лицѣ 3. Ііиско (Ь.) въ бассейнѣ Дуная; въ остальной же Евр. Россіи, кромѣ Волги, тайменя нѣтъ. Ленокъ {Вгасігутузіах Іепок, одинъ видъ въ родѣ), простирающійся на западъ до басс. Оби, имѣетъ родственную Форму, Заітоіігутиз оЫизігозігіз (Неск.), въ Далмаціи3). Изъ пяти представителей рода Опсогкупскиз вь Амуръ заходятъ только два, кета и горбуша (можетъ быть, еще и третій видъ—нерка), между тѣмъ какъ еще два вида: О. кі&иісіі 'ѴѴаІЬ. (== Заіто запдиіпоіепіиз РаІІ.) и 0. пегка УѴаІЬ. (= 8. ІусаоНоп РаІІ.) водятся у береговъ Сѣв. Японіи. Представитель любопытнаго рода ЗаІапдісМкуз заходитъ только въ низовья Амура изъ моря. Въ сем. СургіпМае (включая и подсем. СоЪііісІіоі) въ бассейнѣ Амура имѣется 41 видъ, т. е. столько, сколько ни въ одной изъ рѣкъ Европы и Сѣв. Азіи. Изъ 31 рода только 10 европейско-сибирскихъ, одинъ (Рзеисіазріиз) эндемичный, остальные же 19 1) КоЬеІІ "ѴѴ. Зіибіеп зиг Хоо^ео^гарЬіе. I. Біе МоІІизкеп й. раіаагкі. Ке^іоп. 'ѴѴіеэЬайеп, 1897, р. 122. 2) Зішрзоп СЬ. ТЬе сіаззійсаііоп апсі ^ео^гарЬ. йізігіЬиііоп оГ ІІіе реагіу Ггезіі уѵаіег Миззеіз. Ргос. V. 8. Хаі. Миз., XVIII (1895), 1896, р. 328. 3) Замѣтимъ здѣсь, что вообще Фауна рыбъ запад- ной части Балканскаго полуострова (имѣющей стокъ къ Адріатическому морю) обладаетъ ясно выражен- ными реликтовыми чертами. Такъ, здѣсь встрѣчается представитель оригинальнаго монотипнаго рода Аиіо- руде Неск.; родъ Рагаріюхіпиз Вікг имѣетъ вѣкото- рое сходство съ р. Огеоіеисізсиз 'ѴѴагр. изъ сѣв,-зап. Монголіи, многочисленные въ Далмаціи мелкочешуй- ные виды р. Ъеисізсиз родственны восточно-азіатскимъ и зап.-американскимъ. Укажемъ здѣсь въ качествѣ аналогіи, что предста- вители рода легочныхъ моллюсковъ Скоапотрііаіиз водятся въ числѣ 15 видовъ въ озерѣ Байкалѣ и въ одномъ — въ оз. Охрида (см. С. 'ѴѴевіегІипд. Ежег. Зоол. Муз. Ак. Н., ПІ, 1898, стр. 183; также ѴГ. Ьіпй- Ьоіт. Біе МоІІизкеп йез Ваікаівеез. "ѴѴізз. Ег§еЪп. й. Ваікаізее-Ехр., БіеГ. IV, 1909, р. 93). Вообще моллюски оз. Охрида носятъ реликтовый характеръ, обнаруживая сходство съ моллюсками изъ неогена Славовіи (см. Ко- Ъеіі. Зішііеп 2. Хоо§ео§гарЬіе. II, 1898, р. 303).
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬОѲІА АМПВЕИ8І8). 229 (собственно подс. Сургіпіні 18) являются общими съ Китаемъ. Именно это преобладаніе китайскихъ, тропическихъ родовъ Сургіпіпі накладываетъ чрезвычайно характерный отпе- чатокъ на ихтіологическую Фауну Амура. Переходя теперь къ подробному разсмотрѣнію этого семейства, нужно отмѣтить, что для Амура характерно отсутствіе европейско-сибирскихъ родовъ: Виіііиз ВаЕ (=Веисізсгі8 Неск.) (есть и въ Сѣв. Америкѣ), Тіпса, пѣтъ также расщепобрюхихъ карповыхъ (8сЬі- хоШогасіпае), которые такъ типичны для «нагорно-азіатской» Фауны, нѣтъ широко распро- страненнаго въ Сибири и Европѣ ельца (Ееисізсиз Іеисізсиз Ь.). Зато имѣется предста- витель рода Вкосіеиз, совершенно отсутствующаго въ Сибири, и, что замѣчательно, амур- скій видъ (Вк. зегісеиз Раіі.) тожественъ съ европейскимъ — рѣдкій, но для Амура не исключительный примѣръ раздѣльнаго существованія вида. Эндемичный для Амура родъ Рзеийазріиз съ однимъ видомъ Р. Іеріосеркаіиз близокъ съ одной стороны къ китайскому (и Тонкинскому) р. ЕгісіоЪгата Віеекег, а съ другой — аму-и сыръ-дарьинскому Азріоіисіиз Вег^. Во всѣхъ этихъ родахъ по одному виду. Виды Сургіпиз сагріо, Сагаззіиз сагаззіиз, СоЫо доЪіо, Вігосіеиз зегісеиз, Ркохіпиз ркохіпиз и Рк. регспигиз являются общими съ Евр. Россіей и, кромѣ сазана и горчака, съ Сибирью. Ркохіпиз сзекапоіѵзкіі и Рк. іадогѵзкіі — общими съ Сибирью, европейско- сибирскій же язь Ісіиз ісіиз представленъ очень близкимъ видомъ I. іѵаіескіі, водящимся кромѣ того на Сахалинѣ. Сургіпиз сагріо къ западу отъ Яблоноваго хребта отсутствуетъ, нѣтъ его во всей Сибири, овъ появляется снова лишь въ бассейнѣ Арала и нѣкогда принадлежавшемъ къ бассейну послѣдняго Иссыкъ-кулѣ, на Кавказѣ и въ Ю. Россіи. Точно таково же распростра- неніе и обширной группы ВагЪиз (въ широкомъ смыслѣ), представителемъ котораго въ Амурѣ является распространенный въ Китаѣ и Японіи родъ НетіЪагЪиз. Изъ обширной группы СгоЪііиае, въ водахъ Россіи, помимо бассейна Амура, имѣется всего три вида, въ Китаѣ же, Японіи и бассейнѣ Амура она представлена весьма богато: въ послѣднемъ уже найдено 6 видовъ. Родъ Еасіізіаѵіа, описанный первоначально изъ Амура, найденъ кромѣ того въ Кореѣ и, вѣроятно, будетъ обнаруженъ и въ Сѣв. Китаѣ. Родъ ЕеисодоЪіо извѣ- стенъ для Сѣв. Китая, Кореи, Амура и Японіи. Точно также и группа Вйойеінае, пред- ставителемъ которой въ Европѣ является одинъ только Вкоіеиз зегісеиз, въ бассейнѣ Амура заключаетъ три рода, изъ коихъ Асапікогкосіеиз и Аскеііодпаікгіз въ Китаѣ заключаютъ много видовъ. Весьма замѣчательно присутствіе въ Амурѣ сейчасъ названнаго Вк. зегісеиз, водящагося въ Европѣ, но совершенно отсутствующаго въ Сибири и Туркестанѣ. Амурскіе экземпляры, откуда этотъ видъ впервые былъ, описанъ Палласомъ, не оказалось возможнымъ выдѣлить даже въ особый подвидъ. Роды Еіорісііікуз, Хепосургіз, РагаЪгатіз, Скапоііскікуз, Сиііег, Нетісиііег, Сіе- порішгупдоіоп, ЗдиаІіоЪагЪиз, Орзагііскікуз, Нуроркікаітіскікуз—все это китайскіе роды!), 1) ОрзагіісМкув водится и въ Японіи.
230 Л. БЕРГЪ. присутствіе которыхъ въ Амурѣ придаетъ ихтіофаунѣ послѣдняго тропическій характеръ. РагаЪгатіз есть родъ въ нѣкоторыхъ отношеніяхъ близкій къ европейскому р. ЛЬгатіз, отсутствующему въ Сибири1) и появляющемуся на западѣ не ближе, чѣмъ въ бассейнахъ Арала и Каспія. Реисізсиз Ъгап&іі принадлежитъ къ группѣ мелко-чешуйныхъ Ъеисізсиз, весьма обильно представленныхъ въ водахъ Японскаго, сѣв. части Охотскаго моря и въ Сѣв. Америкѣ, а съ другой—въ Далмаціи (ср. прим. ва стр. 228). Въ отличіе отъ прочихъ Сургінісіае, видъ этотъ встрѣчается въ открытомъ морѣ; онъ входить и въ рѣки, но для икрометанія ли, — неизвѣстно. Изъ нодсем. СоЪііісііпі въ бассейнѣ Амура водится всего 5 родовъ и столько же видовъ, — очень малое число, если принять во вниманіе богатство водъ Китая, а особенно Центральной Азіи представителями этого подсемейства. Три вида, Міздигпиз [оззіііз, Ее- тасііеііиз ЪогЪаіиІиз и СоЫііз іаепіа, тѣже, что и въ Европѣ, но первые два представлены особыми подвидами, встрѣчающимися кромѣ того въ Китаѣ и Японіи. Замѣчательно, что Міздигпиз /оззіііз не встрѣчается въ Сибири2) и Туркестанѣ. Родъ Ъе/иа, заключающій два вида, свойственъ Сѣв. Китаю, Кореѣ, басс. Амура и Японіи. Родъ ЪеріоЪоііа имѣетъ всего двухъ представителей, одного въ Янъ-цзы-цзянѣ, другого въ бассейнѣ Сунгари. Бассейнъ Амура весьма богатъ представителями сем. Зііпгісіае: въ водахъ всей остальной Россіи водятся только два сома: Вііигиз діапіз Ь. (Евр. Россія, Кавказъ, Тур- кестанъ) и Ехозіота зіоііезкаі Бау (Туркестанъ), тогда какъ въ бассейнѣ Амура мы имѣемъ два рода съ 5 видами, изъ коихъ три встрѣчаются и въ Китаѣ, а два являются эндемичными для Амура. Замѣчательно, что Зііигібае отсутствуютъ въ Сибири и затѣмъ снова появля- ются въ бассейнѣ Арала. Сем. Езосібае представлено на всемъ континентѣ Евразіи однимъ видомъ Езох Іисіиз Ь. (переходящимъ и въ Сѣв. Америку), и лишь въ бассейнѣ Амура его замѣщаетъ близкій, по все же отличный видъ Е. геіеііегіі БуЬ. Сем. Оазіегозіеібае не представляетъ ничего заслуживающаго упоминанія. Но присутствіе сем. ОрЬісерЬаІійае чрезвычайно характерно для нашего бассейна: СгйпіЬег считаетъ родъ ОрЫсерІіаІиз исключительно свойственнымъ и характернымъ для своей индійской области экваторіальной или тропической зоны3), сѣверную границу которой онъ проводитъ по Янъ-цзы-цзяню, Гималайскому хребту, Афганистану и Персіи. Весьма любопытно въ одномъ и томъ же бассейнѣ встрѣтить Орігісерішіиз вмѣстѣ съ такимъ типичнымъ представителемъ сѣверной зоны Гюнтера (или приблизительно палеарктики-і- неарктики), какимъ въ сем. Сгайібае является налимъ. 1) Пользуюсь случаемъ отмѣтить, что Біісса Ъ^оегіспа (Ь.), приводимая Варпаховскимъ для р. Исети, на самомъ дѣлѣ оказалась, по изслѣдованіи мною экз. № 8530, лещемъ (АЪгатіз Ъгата Ь.); послѣдній разве- денъ на вост. склонѣ Урала искусственно. 2) Срав. стр. 161 — 162. 3) СгйпіЬег А. НапйЬисЬ <1. ІсЬіЬуоІоеіе, йЬегз. ѵоп Науек, АѴіеп, 1886, р. 147 — 153.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМПКЕХЗІ8). 231 Сем. Регсійае совершенно отсутствуетъ въ водахъ Амура: въ Дауріи къ востоку отъ Яблоноваго хребта не встрѣчается ни окунь, ни ершъ (Асегіпа сегпиа), зато въ амур- скомъ бассейнѣ имѣется китайскій видъ изъ сем. Зеггашсіае — Зіпірегса скиаізі. Изъ сем. бгоЬіійае въ водахъ Амура встрѣчается только одинъ совершенно прѣсно- водный родъ Регссоііиз, единственный видъ котораго распространенъ, помимо Амура, и въ Маньчжуріи, а также въ р. Тугуръ (сѣвернѣе устьевъ Амура). Родъ Регссоііиз близокъ къ центрально-американскому прѣсноводному роду Ркііурпизг). Фактъ этотъ аналогиченъ распространенію жуковъ изъ рода Саіііродоп (сем. СегатЪусібае), водящихся съ одной стороны въ Ю. Уссурійскомъ краѣ (С. геіісіиз 8еш.), а съ другой (3 вида) въ центральной Америкѣ между 20° с. ш. и 15° ю. ш.а) А. П. Семеновъ, впервые указавшій этого чрез- вычайно интереснаго жука для предѣловъ Россіи, объясняетъ Фактъ его нахожденія тѣмъ, что это — реликтъ третичной Фауны8). Изъ сем. Соііісіае въ Амурѣ живутъ два вида: Соііизроесііориз, широко распростра- ненный почти во всей Европѣ и Сѣв. Азіи, и эндемическій С. каііед, по всѣмъ даннымъ, ведущій свое происхожденіе отъ морскихъ родичей, и именно изъ Охотскаго моря, въ водахъ котораго встрѣчается много родовъ и видовъ этого семейства, близкихъ къ Соііиз. Чтобы сдѣлать вышеизложенныя данныя болѣе наглядными, мною составлена таблица распространенія прѣсноводныхъ рыбъ Россійской Имперіи (см. ниже). Въ таблицѣ не при- няты во вниманіе подвиды, въ нѣкоторыхъ группахъ еще плохо изученные. Не включены въ таблицу также представители морскихъ родовъ, частью акклиматизировавшихся въ прѣсной водѣ (Мидіі, Аікегіпа, Зупдпаікиз, Ріеигопесіез). Виды р. Согедопиз, принадле- жащіе къ басс. Балтійскаго моря, изслѣдованы пока очень плохо, почему нами приведены лишь два вида С. аІЬиІа и С. Іаѵагеіиз, Формы же, группирующіяся около этихъ видовъ (особенно, около послѣдняго, каковы тагаепа, /его, гѵагітаппі и др.)4), опущены. Въ таб- лицу частью включены результаты моихъ новѣйшихъ, еще неопубликованныхъ изслѣдованій надъ рыбами Кавказа. Рыбы Сѣв. Кавказа (Кубани и Терека) отнесены въ рубрику «Евр. Россія». ...... 1) Относительно РЛ. сіпсіиз 8апѵ., см. выше, стр. 208. 2) Семеновъ А. Саіііродоп (Еохепиз) геіісіизн. вр., представитель неотропическаго рода дровосѣковъ (Се- гашЬусідае) въ русской Фаунѣ. Тр. Русск. Энт. Общ. XXXII, 1898, стр. 562—580; см. также Рус. Энт. Обозр. 11, 1902, стр. 328. 3) 1. с., 1898, стр. 573. 4) Ср. 8тііі. Зсапйіпаѵ. ЯвЬев, II, 1895, р. 894, 898—9, 905.
Таблица распространенія прѣсноводныхъ рыбъ Россійской Имперіи. ЮізѣгіЬиѣіо ^ео^гарЫса різсіиш, диае адиаз сіиіссз Ітрегіі Воззісі ЪаЪПапѣ, Бассейны: — Зузіетае: Евр. Россія Воззіа еигораеа. Сѣв. Ледов. океанъ. — Осеапиз (Яасіаііз. Балтійское море. — М. Ваііісит.' Черное море.—М. пі§гит. Каспійское море. — М. сазріит. I. Гат. Реіготугопійае. 1. Реіготугоп тагіпиа Ь — X 2. Сазріотугоп ѵга^пегі (Кезаі.) —- — X 3. Ьатреіга Диѵіаііііз (Ь.) . . . . • X X X 4. Ь. ріапегі (ВІосЬ) X X •X X 11. Рат. Асірепзсгісіае. 5. Низо Ьизо (Ь.) — — X X 6. Н. Даигісиа (Сеог^і) — — — 7. Асірепзег пийіѵепігіз Ьоѵ -— «— X X 8. А. гиіЬепиз Ъ — — X X 9. А. ^йійепзіаеоісі Вг — — X X 10. А. зіигіо Ь — X X 11. А. Ьаегі Вг — — 12. А. зсЬгепскі Вг — 13. А. зіеПаіиз Раіі X X 14. РзеибоасарЬігЬупсЬиз каиГтаппі (Во^Й.). . . . — — 15. Р. ГейівсЬепкоі (Кевзі.) — — 16. Р. Ьегтапт (8еѵг.) — — — — III. Гат. Сіиреібае. 17. Аіоза савріа (ЕісЬ\ѵ.) — — — X 18. А. кеззіегі (Сгітт) — — X 19. А. ропііса(ЕісЬ\ѵ.) — — X 20. А. іапаіса (Сггітт) — X 21. А. погбтаппі Апііра « X — 22. Сіиреа сиіігіѵепігіз Иогйт —. — X ? 23. С. йеіісаіиіа Когбт — X X Зап. Закавказье. — Тгапв- саисааіа оссійепіаііз. Вост. Закавказье. — Тгапзсаи- сазіа огіепіаііз. Туркестанъ. — Тигкевіап. Сибирь. — ЗіЪігіа. Байкалъ. — Ь. Ваікаі. Амуръ. — Атиг. Китай. — СЬіпа. ----X| | ІІІХІІІХІХІХ X - | | X X X X X X X X X X X X X 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 х | -1 | | 1 1 1 1 1 1 1 1 X X X X 1111 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 II I X X Японія. —Яаропіа.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬООІА АМОКЕК8І8). 233 к Бассейны: — Зувісшае: Евр. Россія. Воззіа еигораеа. Зап. Закавказье. — Тгапзсаи- 1 сазіа оссісіепіаііз. 1 Вост. Закавказье. —Тгапзсаи- сазіа огіепіаііз. Туркестанъ. — Тигкезіап. 1 Сибирь. — ЗіЬігіа. Байкалъ. — Ь. Ваікаі. Амуръ. — Атиг. Китай. — СЬіпа. Японія. — Даропіа. | Сѣв. Ледов. океанъ. — Осеапиз Ѳіасіаііз. Балтійское море. •— М. Ваііісит. Черное море.—М.пі&гит. Каспійское море. — М. сазріит. IV. Гат. ЗаІтопИае. 24. Заіто заіаг Ь X X X ? 25. 3. Ігиііа Ь X X 9 X X X X — — — — — 26. 8. Гагіо Ь X X X X X X X — — — — — 27. 8. ізсЬсЬап Кеззі X 28. 8. тукізз УѴаІЬ — X 29. ОпсогЬупсЬиз догЬизсЬа (\Ѵа1Ь.) — — — — •— -— — X — X — X 30. 0. кеіа (ѴѴ аі Ь.) — — — — — — — X — X — X 31. 0. ізсЬаѵѵуізсЬа (АѴаІЬ.) X 32. 0. кізиізсЬ (\Ѵа1Ь.) X X 33. 0. пегка (ІѴаІЬ.) — -— — — — ~ — X — ? — X 34. Заіѵеііпиз аіріпиз (Ь.) X X — — — — — X X X — X 35. 8. Іеисотаепіз (Раіі.) —- ~ — — — — X — X — X 36. 8. іаітеп (Раіі.) — — X — — — X X X — — 37. 8. реггуі (Вгеѵ.) — — — — — — — X — — — X 38. ВгасЬутузіах Іепок (Раіі.) — — — — — •— X X X — — 39. Зіепоіиз иеіта (Сгйісі.) •х — — X — — — X — — -— — 40. Соге^опиз аІЬиІа Ь ? X — X 41. С. тегкі СгйпіЬ X X 42. С. аиіитпаііз Раіі X — — — — — -— X — — — 43. С. ті^гаіогіиз Сгеог^і — — — — — — — X — — — 44. С. іи^ип Раіі X — — — — — — X — — — — 45. С. реіеі АѴаІЬ X — — — — — — X — — — 46. С. Іаѵагеіиз Ъ. . X X — •— — — — X — — — — — С. Ьаегі Кеззі X — / — — , •— — — — — 47. С. ріізсЬіап Сгтеііп X — — — — — — X X -— — — 48. С. зтіііі "ѴѴ агр X 49. С. пазиз Раіі X — — — — — — X — — — — 50. С. суііпйгасеиз Раіі X 51. С. тикзип Раіі. ... X — — — — — — X — — — — 52. С. сЬабагу ВуЬ ... —і. X 53. С. иззигіепзіз Вег§ X 54. ТЬутаІІиз іЬутаІІиз (Ь.) X X X X 55. ТЬ. агсіісиз (Раіі.) — — — -— — — X X — — — 56. ТЬ. раііазі Ѵаі X 57. ТЬ. дгиЬеі В у Ь X 58. Озтегиз ерегіапиз (Б.) X X ? X — — — X — X — X V. Еат. Сургіпібае. ЗиЫат. Саіозіотіпі. 59. Саіозіотиз саіозіотиз (Еогвіег). ...... — X ЗиЪГат. Сургіпіпі. 60. Сургіпиз сагріо Ь . X X X X X X X X 61. Сагаззіиз сагаззіиз (Ь.) X X X X ? X X X X X X X Зпп. Физ.-Мат. Отд. 30
оооофооои^иффеффщфакюспиозозсосососо'зч^ччч^'і'ічг-. <1 р СЛ оэ р О р 00 О р ,СЛ (й. СО ЬЭ ,-* О $О 00 <1 р «Л СО Ю ф о О СО <1 р р >₽>. р ьэ >-* О р СП О р сл *>- со ьэ Г,гІ>>й^и^та^^фффуууууусосо^ѵзсрсдсдсдсоа>щ(зиии««!ЛИиРоас>с>а алч и в сг1 о оч « «-о Ц Й • й-°ч ИОЙНІ И і і ІИ !'Н >н Р іИм ІІ^И1! И Ш “ “ 5 й ~ 5= , ,-і - СТА . М ° " И » Зф и • м • ® • .- « 2 • • ? & с «" ₽ « & “ ’ О - • • • нч — ‘ ™ ” Е. • л со’ И л и , . И . и. . . . . О X? К И —-л р Е й* й. м ^ й Г 5 “ м г - &Р.О » ® т — Т'<-л “.^ми “• -! • В • • • • • • - ІГ’ Р =•• ® Щ ; . . 2 —, . со . —. . р . . »2. ® о ’. . -п. . . ьс. . и ‘ ео ~4 . ” ’ “« • 2 • • • . Л4 ’ '— Дл • • ® ^ ’ • е* • • • **. • • о Бассейны: — Зузістае: 1 X | | | | 1 | | | | 1 | X | | | | | | I 1 | 1 | 1 1 1 I 1 | I I I I I | II 1 I 1 I I [ I Сѣв. Ледов. океанъ. — Осеапиз Сгіасіаііз. Евр. Россія. Коззіа еигораеа. 1 X 1 | X 1 г I 1 1 1 1 1 X || | 1 | | | I- | | | 1 | I | 1 1 X 1 1 1 1 | | 1 X | | | | I | Балтійское море. — М. Ваііісит. XX | | X I 1 | 1 1 1 1 XX | | | | | | 1 | | | | 1 1 1 1 1 I X 1 1 1 1 1 X <х | | | 1 1 | Черное море.—М.пі^гшп. 1X|,X|||11|1XXI|1|I|||1111111|1I[XX||1X111111| Каспійское море. — М. сазріит. 1 1 1 1X| | | 1 | | 1 | X | 1 1 1 1 1 I 1 1 I I I I I I 1 1 I I ] I I I х | | 1 | XX | 1 Зап. Закавказье. — Тгапзсаи- сазіа оссМепіаІіа. 1 1 1 1 X ] 1 | | | | X 1 | 1 | | 1 1 -I I I 1 1 I 1 1 1 1 1 1 I ххххх 1 1 | | 1 | 1 XX Вост. Закавказье. — Тгапзсаи- сазіа огіепіаііз. | I I I I | | | | | | I | ХХХХХХХХХХХХХХХХХ [ 1 1 XX | 1 1 1 | XX 1 1 1 1 Туркестанъ. — Тигкезіап. 1 X I 1 I 1 1 1 1 II 1 1 X 1 | II 1 | 1 1 | | 1 | 1 1 I 1 1 1 | I I I 1 | I I | 1 I | 1 1 Сибирь. — ЗіЪігіа. 1 X | 1 1 1 I 1 1 [| I | X 1 1 1 | I 1 1 1 1 1 1 1 1 I 1 I 1 1 1 1 I 1 I I I 1 I I I 1 1 1 Байкалъ. — Ь. Ваікаі. I | ххххххххх 1 1 х 1 1 | | 1 | | 1 | I | | 1- | | | X 1 | | | | 1 1 | | 1 | 1 | I 1 Амуръ. — Атиг. 1|| <хххххх1111I1ХХХХ1XIIIX1|XXX|11|1|111111111 Китай. — СЬіпа. 1 1 1 1 1 X | | | | | | 1 1 | | | 1 | 1 1 | | | 1 1 | 1 1 | X | 1 1 1 1 1 | 1 1,1 1 1 1 1 1 Яповія. — Іаропіа. 234 л. БЕРГЪ,
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬОѲІА ЛМПКЕН8І8). 235 Бассейны:— Зузісшае: 108. Іі. шеЬсіет (ѴѴагр.).......................... 109. Ь. зсктісИі (Неггві.)......................... 110. Ь. ІеЬтаппі В гсіѣ............................ 111. Ь. Іаіив (Кеуз.).............................. 112. Ь. серЬаІиз (Іі.)............................. 113. Ь. здиаііизсиіиз (Кевві.)..................... 114. Іі. ЬогузіЬепісиз (Кеззі.).................... 115. Іі. а^йатісиз (Кат.).......................... 116. Ь. Ьгапсііі (БуЬ.)............................ 117. Іі. (?) заіииіпі Вег&......................... 118. РЬохіииэ рЬохіпиз (I.). ...................... 119. РЬ. сгекаиоіѵзкіі БуЬ......................... 120. РЬ. зарозсЬпікотсі КазЬсЬ................. . 121. РЬ. Іа^охѵзкіі БуЬ............................ 122. РЬ. регспигиз (Раіі.)......................... 123. Ісіиз ісіиз (Ь.).............................. 124. I. охіапиз Кеззі.............................. 125. I. лѵаіескіі БуЬ.............................. 126. Рзеисіазріиз ІеріосерЬаІиз (Раіі.)............ 127. Зсагйіпіиз егуіЬгорЬіЬаІтиз (I.).............. 128. СіепорЬагуп^ойоп ісіеііа (С. V.).............. 129. Киіііиз гиіііиз (Б.).......................... 130. К. ѵіг§о (Неск.).............................. 131. К. Ггізіі (Ног<іт.)........................... 132. Огеоіеисізсиз Ьитіііз ЛѴагр................... 133. О. роіаиіпі (Кеззі.).......................... 134. О. і§паіот Кік................................ 135. Азріиз азріиз (Іі.) . ........................ 136. Азріоіисіиз езосіпиз (Кеззі.)................. 137. Ьеисазріиз (іеііпеаіиз (Неск.)................ 138. АІЬигииз аІЬигииз (I.)........................ 139. А. сЬагизіпі Неггзі........................... 140. А. ЬоЬепаскегі Кеззі.......................... 141. А. пйасгоріегиз Каш........................... 142. А. сЬаІсоійез (Ой 1(1.)....................... 143. А. Ыірріі Кеззі............................... 144. А. Ьірипсіаіиз (В1.).......................... 145. А. рипсіиіаіиз Кеззі.......................... 146. А. іаепіаіиз Кеззі............................ 147. Сиііег аІЬигииз Ваз........................... 148. С. егуіЬгоріегиз Ваз.......................... 149. С. охусерЬаІиз Вікг........................... 150. С. топдоіісиз Ваз............................. 151. Нетісиііег іеисізсиіиз (Ваз.)................. 152. Реіесиз сиіігаіиз (Ь.)........................ 153. АЬгатіз Ьгата (Ь.)............................ Евр. Россія. Ковзіа еигораеа. Зап. Закавказье. — Тгапвсаи- сазіа оссіЛепіаІів. Вост. Закавказье. — Тгапзсаи- сазіа огіепіаііз. Туркестанъ. — Тигкезіап. । Сибирь. — ЗіЬігіа. Байкалъ. — Ь. Ваікаі. Амуръ. — Атиг. | Китай. — СЬіпа. Сѣв. Ледов. океанъ. — Осеапиз Сіасіаііз. Балтійское море. — М. Ваііісит. Черное море.—М.ш^гит. Каспійское море. — М. сазріит. X — — — — — — X — — -— — — — — •— — •— X — — — —. — — — — — X — — — — X X X X X X — — «— — — — — -— — — X — — — — — X — X — — ’— — — — — — — —- — X — — — — — — — — — — —— — •— — X — — •— — — — X — — — X X X X X X X X X — — — — — — — X X — X — — — — — — — — X ‘— — — — — — — ’— — X — X X X X X — — — X — X — X X X X — — — X X — — — — —— — — -— X •— — — — — — — •— — — — — — — X — — — — — — — — X — X X X X X X — — — -— — • — — — — X X X X X X X X X X X — X X — — — — — — •— X X ? X •— •— — — — — — — — — -— -— X — — — — — — — -— -2— X ‘— — — — — — — — — —- X — X X X X X X — -—• — — — — — — — X — — X X X X ? X — — — — X X X X — — — — — — — — — X — •— — — — — — — — — — — X — •— — • — — — — — — X .— — — X X X X X — — — — — —• — —— — X —- — — — — X X X X’ X X — — — — — — — — — X — ’— — — — — — — — — X — — ч—— — — — — — — — — — — X ? — — — — — — — — X X — — — — — — — .— — X X — •— — — — — — — — X ? — — «— •— — — — X X — X X X X X X — — X X X X X X X - Японія. — Даропіа. 30*
236 Л. БЕРГЪ. Баси * і і ны: — 8у яіегпас: Евр. Россія. Воззіа еигораеа. Заи. Закавказье. — Тгапзсаи- сазіа оссійепіаііз. Вост. Закавказье. — ТгапЗсаи- сазіа огіепіаііз. Туркестанъ. — Тигкезіап. біЬігіа. — Сибирь. Байкалъ. — Ь. ВаікаІ. Амуръ. — Атиг. Китай. — СЬіпа. Японія. — Ларопіа. | Сѣв. Ледов. океанъ. — Осеапиз СНасіаІіз. Балтійское море. — М. Ваііісит. Черное море.—М. пі§гит. Каспійское море. — М. саэріит. 154. А. зара (Раіі.) X X X ? X X 155. А. Ъаііегиз (Ь.) — X X X ? — 156. ѴітЪа ѵітЪа (Ь.) —- X X — X — ’— — — — — — 157. V. регаа (Сгтеііп) — — — X — X — -— — «— — 158. Віісса Іцоегкпа (Ь.) X X X X X X — — — — — —• 159. РагаЪгатіз рекіпепзіз (Ваа.) X X — 160. Р. іегтіпаііз (ВісЬ.) X X — 161. СЪапосІісЬіЬуз топдоіісиз (Ваз.) X X — 162. АсапіЬоЪгата кизсЬакежізсЬі Кеззі.. . . . . X 163. ЕІорісЬіЬуз ЪатЬиза (ВісЬ.) X X — 164. СЬопсІгозіота пазиз (Ь.) — X X X X 165. СЬ. охугЬупсЬит Кеззі X 166. СЬ. сугі Кеззі X 167. Хепосургіз тасгоіеріа Вікг — X X — 168. X. Іатрегіі Роріа X X — 169. X. тісгоіеріз Вікг X X — 170. 8^иа1іоЬа^Ьи8 сиггісиіиз (ВісЬ.) X X — - 171. ОраагіісЬіЬуз ипсігозігіз (8сМе§е1) X X X 172. Тіпса ііпса (Ь.)...... X X X X X X — X X — — — 173. НурорЫЬаІтісЬіЬуз тоііігіх (Ѵаі.) ЗиЪГат. СоЪііісІіпі. X X — 174. Міздигпиз іоззіііа (Б.) ‘ 1 X X X — — ,— / — X X X 175. Ьеіиа созіаіа (Кеззі.) . X X — 176. БірІорЬува зігаисЬі Кеззі — — — — • 1 — X — — — X — 177. Б. ІаЬіаіа Кеззі X 178. Б. йогзаііз (Кеззі.) •—- — — — — X — — — X —- 179. КетасЬеіІиз ЬагЬаіиІиз (Ь.) X X X X — — — X X X ? X 180. К. зіоіісгкаі 8іп<1 — — — — — — X — — — X 181. К. киасЬакешізсЬі Неггзі X 182. К. таіаріегигиз (С. V.) — — — — — X — — — — 183. X. іі^гіз (Неск.) — — — — X — — — — — — 184. Ы. тег§а (Кгуп.) — X X — — — — — — — 185. X. Ьгапйіі Кеззі — — — X — — — — — — 186. X. ап^огае 8іп(1 — — — — X X — — —. — — 187. X. Даѵиа В е г » • X 188. СоЬіііз іаепіа Ь X X X X X X X X X X X X 189. С. саисазіса Вег§ — — X X — — — — — — — 190. ЬеріоЬоііа тапізсЬигіса Вег^ VI. Еат. Зііигісіае. X 191. Зііигиа §1апіз Ь — X X X X X X — — — — — 192. Рагазііигиз азоіиз (Ь.) X X X 193. Ехозіота зіоіісгкаі Бау X
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНѴОЬОША АМНКЕЫ8І8). 237 Бассейны: — бувіетас: Епр. Россія. Возвіа еигораса. Зап. Закавказье. — Тгапзсаи- сазіа оссійепіаііз. Вост. Закавказье. — Тгапзсаи- сазіа огіепіаііз. Туркестанъ. — Тигкевіап. Сибирь. — ЗіЬігіа. | Байкалъ. — Ь. Ваікаі. 1 Амуръ. — Атиг. | Китай. — СЬіпа. Японія. — Іаропіа. 1 Сѣв. Ледов. океанъ. — Осеапиз Сгіасіаііз. Балтійское море. — М. Ваіііситі Черное море.—М. пі^гит. Каспійское море. — М. сазріит. 194. Масгопез Гиіѵібгасо (ВісЬ.) X X 195. М. иззигіепзіз (БуЪ.) X X — 196. М. Ьеггепзіеіпі Вег§ — — —— * - — — — X — — 197. М. ЬгазЬнікош Вег^ — — — — — — — — — X — — VII. Гат. Ап§иі11іс1ае. 198. Апдиіііа ап^иіііа (Ь.) — X / / — — — — — — ? — VIII. Гат. ЕзосіДае. 199. Езох Іисіиз Ь X X X X — X X X X — — — 200. Е. геісЬегіі БуЪ X 201. ѴтЬга итЪга (Сиѵ.) X IX. Гат. Раіііійае. 202. Баіііа ресіогаііз Веап . — X X. Гат. Сгазіегозіеібае. 203. Сазіегозіеиз асиіеаіиз Ь X X X — X — — X — X — X 204. Ру§озіеиз рип^іііиз (Ь.) X X — — — — X — X — X 205. Р. зіпепзіз ((ІиісЬ.) X X X 206. Р. іутепзіз (Хік.) . . . X X 207. Р. ріаіу^азіег (Кеззі.) — — X X X X X — — — — — XI. Гат. ОрЬісерЬаІійае. 208. ОрЬісерЬаІиз аг§из Сапі — X X — ХП. Гат. СайіЛае. 209. Ъоіа Іоіа (Ь.) X X X X — — — X X X — — XIII. Гат. Регсійас. 210. Регса Йиѵіаііііз Ь X X X X X X X X X — — 211. Р. зсЬгепкі Кеззі X 212. Ьисіорегса ѵоі^епзіз (РаІІ.) — — X X ? 213. Ь. Іисіорегса (Ь.) .— X X X X X X — — -— — — 214. Дзрго 2іп§е1 (Ь.) X 215. А, эігеЬег 8іеЬ X 216. Регсагіпа йетійоШ Когсіт X 217. Р. таеоііса Кихп X 218. Асегіпа сегпиа (Ь.) X X X X х- X X -
238 Л. ВЕРГЪ. Бассейны: — Зувіетае: Евр. Россія. Воввіа еигораеа. Зап. Закавказье. — Трапвсаи- савіа оссібепіаііз. Вост. Закавказье. —Тгапвсаи- саяіа огіепіаііз. Туркестанъ. — Тигкезіап. Сибирь. — ЗіЬігіа. Байкалъ. — Б. Ваікаі. Амуръ. — Атиг. Китай. — СЬіпа. Японія. — Заропіа. | Сѣв. Ледов. океанъ. — Осеапив Сіасіаііз. Балтійское море. — М. Ваііісит. Черное море.—М.пі^гит. Каспійское море. — М. саэріит. 219. А. асегіпа (Стеі.) X 220. А. зсЬгаеізег (Б.) — — X — XIV. Гат. Зеггапійае. 221. Зіпірегса сЬиаіві (Ваз.) — —- — — — — — — — X X X XV. Гат. СоЬіійае. 222. СоЪіиа тагтогаіиз Раіі X X ? X 223. Сг. Іи^епэ Коніт ...... — — X — 224. Сг. тасгориз Гіі — — — — X — — — « 225. С. сопзігисіог Копію — —— — X 226. С. кеззіегі СІпіЬг — — X X ? 227. Сг. Йиѵіаііііз Раіі — — X X ? — 228. Сг. ^утпоігасЬеІиз Кеззі — — X 229. С. сугіиз Кеззі . — — — — X X — — — — 230. Сг. теіаиозіотив Раіі — — X X X — — 231. ВепіЬорЬіІиз тасгосерЬаІиз (Раіі.) — — X -— 232. Регссоііиз ріевкеі (ѴГагр.) — — — — — — — / — X X — XVI. Гат. Соііійае. 233. Соііиз §оЬіо Ь X X X X X 234. С. віЪігісиз Кеззі — — — — — — X 235. С. зріпиіозиз Кеззі — — — — — — X — 236. С. кпегі БуЬ . — — — — — — X X — 237. С. кеззіегі БуЬ — — — — — — — X X 238. С. роесііориз Неск ? X X — — — — X X X 239. С. Ьаііе] БуЬ — •-—• — — — — — — — X 240. МуохосерЬаІив диасігісогпіз (Ь.) X X — -— — — / — 241. АЬувзосоііив когоіпе/й Вег^ — — — — — — X 242. А. діЬЪозив Вег^ X 243. А. Ьоиіеп^егі Вег§ — — — — — X 244. Бітпосоііиз §ос11е5ѵзкіі (БуЬ.) — — — — —. — — X 245. Б. тедаіорз (Сгаіг.) . — -— — — — — — X 246. Ргосоііиз зеіііеіеві (БуЬ.). — — —. — х — _ 247. ВаігасЬосоШіз Ьаісаіепвіз (БуЬ.) X 248. В. пікоккіі (Вег§) «... —- — — — — — — х 249. Авргосоііиз Ьеггепзіеіпі Вег^ — — — — — I—. — — X — — — XVII. Гат. СоііосотерЬогійае. 250. СоііосотерЬогиз §ге\ѵіп§кі (БуЬ.) — — — — — — — — X — — — XVIII. Гат. СотерЬогійае. 251. СотерЬогиз Ьаісаіепвіз (Раіі.) — — — — — — — — X — — —
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМБКЕЫ818). 239 2. Рыбы Амура съ точки зрѣнія зоологической географіи. Вопросъ о географическомъ распространеніи прѣсноводныхъ рыбъ является еще мало разработаннымъ. Первымъ авторомъ, писавшимъ объ этомъ, является Джилль (Тіі. СгіП)1). Въ своей краткой замѣткѣ онъ предложилъ (1875) такое дѣленіе: 1) Саѳпоегаѳа съ двумя областями (гедіоп): а) агсіодаеап—Европа, С. Азія и С. Америка, Ъ) азіаігс— тропическія части Азіи, 2) Ео^аѳа съ тремя областями: с) а/гісап— Африка къ югу отъ Сахары, (1) атегісап— тропическая и Ю. Америка, е) аизігаіазіап — Австралія и острова. Въ слѣдующемъ, 1876 году вышло извѣстное сочиненіе Уоллэса о географическомъ распредѣленіи животныхъ1 2). Какъ извѣстно, этотъ авторъ, принявъ на основаніи изученія, главнымъ образомъ, распредѣленія млекопитающихъ шесть областей (ге^іопез) Склэтера (1858): палеаркти- ческую, эѳіопскую, индійскую, австралійскую, неарктическую и неотропическую, распростра- нилъ свое дѣленіе и на прѣсноводныхъ рыбъ. Уоллэсъ затронулъ зоогеографію рыбъ только попутно. Единственный авторъ, основательно разработавшій интересующій насъ вопросъ, это — Гюнтеръ, предложившій (1880) слѣд. раздѣленіе Фауны прѣсноводныхъ рыбъ3): I. Сѣверная зона. Асірепзегійае, немного Зііигійае, много Сургіпійае, Заітопійае, Езосійае. 1. Европейско-азіатская иди палеарктическая область. Нѣтъ костистыхъ (хапоійеа. СоЪііійіпі и ВагЬиз многочисленны. 2. Сѣверо-американская или неарктическая область. Костистые Сапоійеа, Атіигіпа, Саіозіотіпі; нѣтъ СоЬііійіпі и ВагЬиз. II. Экваторіальная зона. Сильное развитіе Сургіпійае. А. Области съ карповыми. Есть Сургіпійае и ЬаЬугіпіЬісі. 3. Индійская область. Нѣтъ Пірпоі. ОрЬісерЬаІійае и МазіасетЪеіійае есть. СоЬііійіпі много- численны. 4. Африканская область. Есть Пірпоі и Роіуріегійае. СЬготійае и СЬагасіпійае многочисленны. Есть Могтугійае. СоЬііійіпі нѣтъ. .В. Области безъ карповыхъ. Нѣтъ Сургіпійае и ЬаЬугіпіЬісі. 5. Тропическая американская область. Есть Пірпоі. СЬготійае и СЬагасіпійае многочисленны. Суптоіійае. 6. Тропическая тихоокеанская область (— острова къ востоку отъ линіи Уоллэса, о-ва Тихаго океаяа, Австралія безъ Ю. В. части, Н. Зеландія). Есть Оірпоі. Нѣтъ СЬготійае и СЬага- сіпійае. III. Южная зона. Нѣтъ Сургіпійае, мало Зііигійае; НарІосЬііопійае и баіахіійаѳ замѣщаютъ собою Заі- топійае и Езосійае сѣверной зоны. 7. Антарктическая область. Мало видовъ. Виды 1) Тасманійской (= Тасманія и Ю. В. Австралія), 2) Новозеландской, 3) Патагонской (=Чили, Патагонія, Огненная Земля и Фальклэнд. о.) подобластей почти тожественны. Это же подраздѣленіе принимаетъ и Джордэнъ4). 1) Сгііі ТЬ. Оп іЬе §ео§гарЫса1 йізігіЬиііоп оГйзЬез. Апп. Мад. Яаі. Нізі. (4), XV, 1875, р. 251—255. 2) АѴаПасе А. ТЬе део§гарЬісаІ йіаігіЬиііоп оі апітаіз. Ьопйоп, 1876, 2 ѵз. 3) СгйпіЬег А. НапйЬисЬ й. ІсЫЬуоіодіе. \Ѵіеп, 1886, р. 147. 4) Догйап О. 8. Зсіепсе, 11 ОсіоЬег 1901, р. 561—2; Сгиійе іо іЬе віийу оі йзЬев, I, 1905, р. 249.
240 Л. БЕРГЪ. Первыя шесть областей Гюнтера совпадаютъ въ общихъ чертахъ съ шестью обла- стями Склэтера и Уоллэса. Что же касается 7-й, антарктической области, то признавать таковую для рыбъ мы въ настоящее время не имѣемъ достаточныхъ основаній. Правда, существованіе въ третичную эпоху обширнаго антарктическаго материка кажется мнѣ весьма пріемлемымъ. О прежнемъ болѣе обширномъ распространеніи земли у южнаго полюса предполагалъ еще Ноокег, открывшій па антарктическихъ островахъ (мелкіе острова, Тасманія, И. Зеландія, Огненная Земля) тожественные виды растеній. Изъ зоогеографовъ идею объ антарктическомъ материкѣ развиваютъ между прочимъ Огітапп1), ОвЪогп2), ІЬегіп^3 *), принимающіе соединеніе ІО. Америки и Австраліи черезъ посредство антарктики въ концѣ мѣлового періода или въ теченіе эоцена (ІЬегіп^ даетъ этому материку названіе АгсЬіпоііз). Однако, распространеніе прѣсноводныхъ рыбъ антарктической области пе кажется мнѣ слѣдствіемъ существованія верхнемѣлового или эоценоваго материка — АгсЬіпоііз. Въ самомъ дѣлѣ, среди представителей прѣсноводныхъ рыбъ названной области характерны сем. Оаіахіісіае, Ваітопміае (подсем. Агдепііпіпі, родъ Реігоріппа), Наріоскііопісіае и Реіготуяопі&ае. Всѣ эти семейства очень древнія и — замѣчательнымъ образомъ — всѣ родственны или тожественны съ семействами голарктической области. Оаіахіісіае, коихъ прежде ставили въ близкую связь съ щуками (Езосісіае), по новѣйшимъ изслѣдованіямъ оказываются родственными сем. Раітопі&ае (точнѣе подсем. Агдепііпіпі) и весьма близки къ НарІос№іопі&аеі'у, въ сущности Оаіахіісіае (представители коихъ водятся въ Н. Зеландіи, Австраліи, Тасманіи, Капской колоніи, Фальклэндскихъ о., Огненной Землѣ, Ю. Чили) морскія рыбы5)’; лишь часть изъ нихъ приспособилась къ жизни въ прѣсной водѣ. Во всякомъ случаѣ, несомнѣнно, что они ведутъ происхожденіе отъ одного родоначальника съ Заітопісіае; родоначальникъ этотъ долженъ былъ быть распространеннымъ космополити- чески (чтобы дать близкія семейства въ арктикѣ и антарктикѣ). Родъ Реігоріппа (Н. Зе- ландія)— морской, близкій къ водящимся и въ Японіи Озтегиз и Мезориз. Миноги, Оеоігіа (Австралія, Н. Зеландія, Чили) и Могсіасіа (встрѣчается и въ морѣ; Австралія, Тасманія, Чили), — очень древняя группа6), распространенная въ голарктпкѣ и, очевидно, бывшая космополитомъ. Наконецъ, сем. Наріосііііопі&ае (два рода: Ргоіоігосіез въ Тасманіи, Н. Зе- ландіи, вост. Австраліи, и Наріосііііоп на Огненной Землѣ и Фальклэндскихъ о.), и именно р. Ргоіоігосіез, весьма близокъ къ р. Озтегиз (подсем. Агдепііпіпі) и къ Реігоріппа] отно- сительно него справедливо то же, что сказано о Оаіахгісіае. Такимъ образомъ, является 1) Огѣтапп. ТЬе ^ео^гарЬіса! діаігіЬиііоп оГГгевЬ- дѵаіег десаройз апй іѣз Ьеагіп§ ироп апсіепѣ ^ео^гарЬу. Ргос. Атег. РЬПозорЬ. 8ос. РЬіІай., ХЫ, 1902, р. 335. 2) ОзЬогп Н. Г. Соггеіаѣіоп Ьеѣѵгееп ѣегѣіагу тат- таІз.Ьогігопз о! Еигоре апсі Атегіса. Апдаіз Хетс Уогк АсаД. о? Зсіен., XIII, 1900—01, р. 53. 3) ІЬегіп.2 Н. АгсЬЬеІеніз шій АгсЬіпоііз. Ьеіргі^, 1907. 4) С. ТаѣеВе^ан. Апп. Ма&. Хаѣ. Нізі. (8), III, 1909, р. 82. 5)0. ТаіеВе^ап. А геѵізіоп оГ Ніс ЯзЬез о! ІЬе Гатііу Сіаіахіиіае. Ргос. 2оо]. 8ос. Ьопйоп, 1905, II, р. 364. 6) Миноги извѣстны изъ девона Англіи (ОІй гесі запсізіопе): Раіаеозропйуіиз дгіппі Тгадиаіг.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНѴОЬООІА АИНКЕН8І8). 241 весьма правдоподобнымъ, что всѣ перечисленныя прѣсноводныя рыбы антарктической области ведутъ свое происхожденіе не со временъ эоценовой Агсѣіпоііз, а являются остат- ками гораздо болѣе древней Фауны, давшей начало также и арктическимъ представителямъ семействъ Реіготухопібае и Заітопісіае. Притомъ происхожденія разобранные предста- вители «антарктической области» разновременнаго. Не признавая, такимъ образомъ, значенія за установленной Гюнтеромъ «южной зоной» и «антарктической областью», мы должны вмѣстѣ съ тѣмъ отмѣтить, что принципъ, положенный имъ въ основу подраздѣленія его прочихъ зонъ на отдѣльные зоогеограФИ- ческіе участки нельзя не признать чрезвычайно плодотворнымъ, какъ это видно будетъ изъ дальнѣйшаго. Необходимо имѣть въ виду, что современное географическое распространеніе прѣсно- водныхъ рыбъ находится лишь въ сравнительно малой зависимости (меньшей, чѣмъ можно было бы ожидать) отъ нынѣшнихъ климатическихъ условій. Такъ, современными клима- тическими условіями невозможно объяснить отсутствіе многихъ европейскихъ видовъ въ Сибири, напр., представителей родовъ АЬгатіз, АІЬигпиз, Сургіпиз, іЗИигиз и др. Для истол- кованія приходится прибѣгнуть къ геологическому прошлому. Поэтому подраздѣленія на царства, области и подобласти до тѣхъ поръ не могутъ быть прочно обоснованы, пока они не опираются на точныя геологическія и палеонтологи- ческія данныя. До того же подобныя подраздѣленія имѣютъ лишь временное или, лучше сказать, лишь вспомогательное значеніе, давая возможность съ большей или меньшей точ- ностью охарактеризовать данный участокъ съ зоогеографической стороны1). Излишне было бы въ настоящее время доказывать, что для всѣхъ группъ животнаго царства создать одну схему географическаго распространенія — немыслимо: само собой разумѣется, что особенности распространенія такихъ древнихъ группъ, какъ насѣкомыя или рыбы, будутъ другія, чѣмъ у сравнительно молодыхъ птицъ цли млекопитающихъ. Поэтому, если мы желаемъ создать зоогеографическія схемы, которыя подошли бы болѣе или менѣе одинаково ко всѣмъ группамъ наземныхъ животныхъ, мы должны во всѣхъ пзслѣдуемыхъ группахъ класть въ основу зоогеографической классификаціи такія таксоно- мическія единицы (роды, семейства, отряды и т. п.), которыя геологически распростра- нились одновременно. Млекопитающія, географическое и геологическое распространеніе коихъ сравнительно хорошо изучено, служатъ по праву основой зоогеографическихъ классификацій. Распространеніе высшихъ млекопитающихъ по земному шару имѣло мѣсто начиная съ эоцена. Поэтому, изучая распрострапевіе прѣсноводныхъ рыбъ, мы можемъ создать схему вполнѣ подходящую къ млекопитающимъ, если воспользуемся распредѣле- ніемъ, напр., семейства Сургіпійае, представители коего, и именно наименѣе низко органи- зованнаго подсемейства Саіозіотіпі, извѣстны изъ эоцена Сѣв. Америки, а представители собственно подсем. Сургіпіпі, начиная съ нижняго олигоцена (Европы). 1) Срав. А. Е. Огітапп. Ргос. Атег. РЪіІ. 8ос., РЬіІайеІрЫа, ХЫ, 1902, р. 269 — 270. Зан. Фпз.-АІат. Отд. 31
242 Л. БЕРГЪ. Въ теченіе эоцепа и, можетъ быть, олигоцена Юж. Америка была отдѣлена проливомъ отъ сѣверной *). Когда въ теченіе міоцена произошло образованіе Панамскаго перешейка, Сургіпійае не могли проникнуть въ Южную Америку, какъ не проникаютъ и теперь, потому что мѣсто ихъ занято близкимъ семействомъ и, по всѣмъ вѣроятіямъ, родичами ихъ Сііагасіпійае. Австралія, по общепринятому мнѣнію1 2), послѣ верхне-юрской эпохи (мальмъ) пе сое- динялась съ Азіей, и сюда, очевидно, Сургіпійае проникнуть не могли. На Мадагаскарѣ Сургіпійае нѣтъ, хотя онъ былъ соединенъ съ Африкой вплоть до міоцена. Очевидно, это семейство распространилось по Африкѣ уже по отдѣленіи Мадагаскара, въ теченіе пліоцена, или, если еще въ теченіе міоцена, то не успѣло въ это время дойти до Мадагаскара. Основываясь на вышесказанномъ, мы предлагаемъ для распространенія прѣсноводныхъ рыбъ принять слѣдующія зоогеографическія царства, области и подобласти (см. карту па стр. 249)3): Сѣверная зона. (=АгсѢо^аѳа Нпхіеу). Европа, Африка (безъ Мадагаскара), Азія, Малайскій архипелагъ къ востоку до линіи Уоллэса, Сѣв. Америка до Гватемалы (безъ Антилльскихъ о.).—Характеризуется повсемѣстнымъ присутствіемъ сем. Сургі- пісіае (зепзи Іаіо). А. Царство Агсіо&аеа. I. Голарктическая (или періарктическая) область: Европа, сѣв.-запад. Африка (Атласъ), Азія къ сѣверу отъ Гималаевъ и Маньчжуріи, сѣв. Японія, Сѣв. Америка. — Подсем. Заішопіпі. а. Циркумполярная секція: басс. Ледовитаго океана въ Европѣ, Азіи, Америкѣ. 1. Циркумполярная подобласть. 2. Байкальская » Ъ. Мезевразійская секція: Европа, кромѣ баре. Ледов. ок., Внутренняя Азія. 3. Средиземноморская подобласть. 4. Нагорноазіатская » с. Сонорская секція: Сѣв. Америка, кромѣ басс. Ледов. ок. 5. Миссиссиппская подобласть. 6. Колорадская » 1) НіП (Сгеоі. Ьідіогу о! ІЬе ізіЬпшз оГ Рапата. Виіі. Миз. Сотр. 2оо1., ХХѴІП, 1898, р. 264 — 268, 270) принимаетъ существованіе перешейка уже съ начала олигоцена. Но МаііЬе^ (НуроіЬеІісаІ оиіііпез оГІЬе сопііпепѣз іп іегііагу іішез. Виіі. Ашег. Миз. Хаѣ. Нізі., ХХП, 1906, р. 376) стоитъ за существованіе пролива въ теченіе міоцена (фауна Машшаііа). 2) Огѣтапп, 1. с., 1902, р. 378—9, принимаетъ со- единеніе Аястраліи съ Ю. Азіей въ теченіе нижне- мѣлового періода. ІЬегіп^, впрочемъ, указывая на присутствіе нѣкоторыхъ Ріасепіаііа на Н. Гвинеѣ и въ Австраліи, склоненъ отдѣленіе оріентальной обл. отъ австралійской относить къ нижнему міоцену (АгсЬЬеІ. ипй АгсЬіп., 1907, р. 194). (Воі. ЛаЬгЬ., XVII, 1893). 3) Въ подробности относительно отдѣльныхъ зоогео- граФическихъ единицъ мы не имѣемъ возможности здѣсь вдаваться. Мы предполагаемъ посвятить этому вопросу спеціальное изслѣдованіе.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬООІА АМИКЕЫ8ІѲ). 243 С5 С СЕ сЗ X о а> сг б: и о н о а> сЗ II. Сино-Индійская область: Собственно Китай, Индо-Китай, Индостанъ, о-ва Малайскаго арх. до линіи Уоллэса. 7. Китайская подобласть. 8. Индійская » III. Африканская область. 9. Средне-африканская подобласть1) (бассейны всѣхъ большихъ рѣкъ къ югу до Замбези). 10. Восточно-африканская подобласть1) (Абиссинія, Брит. и Герм. Вост. Африка, до устьевъ Замбези). 11. Южно - африканская подобласть1) (къ югу отъ Замбези). Южная зона. (=ЫоѢо^аѳа Нихіеу). Малайскій Архипелагъ къ востоку отъ линіи Уоллэса, Австралія, Тихоокеанскіе о-ва, Н. Зеландія, Ю. Америка (отъ Гвате- малы), Антилльскіе о-ва, Мадагаскаръ. — Сем. Сургіпібае отсутствуетъ. В. Царство Иоіо^аеа 8. 81г. IV. Мадагаскарская область. 12. Мадагаскарская подобласть. V. Австралійская область. 13. Австралійско-тихоокеанская подобласть. 14. Тасманійско-новозеландская » С. Царство К ео^аеа. VI. Неотропическая (Южно-американская) область. 15. Бразильская подобласть1 2 * *). 16. Патагонская » 2). Принятое нами для прѣсноводныхъ рыбъ подраздѣленіе замѣчательнымъ образомъ совпадаетъ съ дѣленіемъ, предложеннымъ еще въ 1868 году Гекели на основаніи изу- ченія распредѣленія куриныхъ птицъ8). Именно, Гёксли различаетъ: 1) сѣверную часть земли (Агсіодаеа), куда относитъ Европу, Азію до «линіи Уоллэса», Африку (съ Мадага- скаромъ), 2) южную часть земли (ІЯоіодаеа): Австралію съ островами къ востоку отъ линіи Уоллэса и Ю. Америку. Арктогея характеризуется отсутствіемъ сем. Ме^аросіідае и Сга- сісіае и присутствіемъ Теігаопібае, РЬазіапідае, Кптідібае, Меіеа^гісіае. Дѣленіе Гёксли 1) См. Воиіеп^ег 6. А. ТЬе оІізігіЪиііоп оГАітісап ГгезЬ-ѵаіег ЬзЬез. ВгііізЬ Аззос. Гог ѣііе аДѵапсет. оГ зсіеп., 1905, зесііоп Б., р. 1—21. 2) Еі^ептапп С. ТЬе ГгезЬ-ѵгаіег йзЬез о! ЗоиіЬ апоі МіДоіІе Атегіса. Рориіаг Зсіепсе МопіЫу, ЬХѴПІ, 1906, (р. 515—530), р. 516. 3) Нихіеу Т. Од ѣЬе сіаззійсаііоп апоі дізігіЪи- ііоп о? іЬе АІесіоготогрЬае апоі НеіеготогрЬае. Ргос. 2оо1. 8ос. Ьопсіоп, 1868, р. 314—315, тар асі р. 294.
244 Л. БЕРГЪ. принимаютъ для птицъ Ньютонъ1) и Гадовъ1 2 3). Ньютонъ различаетъ: Атсіодаеа съ обла- стями: Ноіагсііс, ЕіЬіоріап, Іпйіап и ІЯоіодаеа съ областями: Хеуѵ-Хеаіапсі, Аизігаііап, Неоігорісаі. Гадовъ принимаетъ Агсіодаеа съ періарктической областью (подобласти: па- леарктика и пеарктика) и палеотроппческой областью (подобласти: оріентальная и афри- канская) и НЫодаеа съ австралійской и неотропической областями. Мадагаскаръ обоими авторами присоединенъ къ Африкѣ. Тѣ же подраздѣленія даетъ Гадовъ8) и для амфибій, только здѣсь «періарктическую» область онъ дѣлитъ на три подобласти: западную палеарк- тику, восточную палеарктику и неарктику, а «палеотропическую» на четыре (эѳіопская, индо-малайская, мадагаскарская, папуасская). Еще ранѣе, въ своей кнпжкѣ «А сіаззій- саііоп о! ѴегіеЪгаіа, гесепі апй ехііпсі» (Ьопйоп, А. Віаск, 1898, р. 55) Н. Сасіохѵ распространилъ свое дѣленіе на всѣхъ позвоночныхъ, давъ такую схему (для рыбъ, впро- чемъ, почти не обоснованную авторомъ): Коѣоё’аѳа. I. Аизігаііап ге^іоп. 1. Ке\ѵ-2еа1апй) 2. Аивігаііап } зиЬге^іоп. 3. Рариавіап | II. Неоігорісаі ге^іоп. 1. 8оиіЬ-Атегісап I , 2. Апііііеап / виЬге8ЮП- Агсіоё’аеа. III. Регіатсііс (=Но1агсііс Неііргіп) ге^іоп. 1. Раіаеагсііс зиЪге§іоп. а. Еигавіап ргоѵіпсе. Ъ. МеДііеггапеап ргоѵіпсе. 2. Ыеагсііс зиЬгебіоп. а. Сападіап ргоѵіпсе. Ь. Зопогап » IV. Раіаеоігорісаі ге^іоп. 1. АГгісап зиЬгедіоп. а. ЕіЬіоріап ргоѵіпсе. Ъ. Маіа^аззу » 2. Огіепіаі эиЬгееіоп. а. Іпоііап ргоѵіпсе. Ъ. Маіау » Въ общихъ чертахъ дѣленіе для рыбъ, предложенное нами, совпадаетъ съ схемой распространенія млекопитающихъ, данной въ 1890 г. БлэнФордомъ4), отличившимъ три области (ге^іоп): I) Аизігаііап, II) 8оиік-Атегісап, III) Агсіодаеап', для послѣдней Блэн- Фордъ далъ слѣдующее подраздѣленіе: 1) Мадагаскаръ, 2) Африка къ югу отъ тропика Рака, 3) Восточная=юго-вост. Азія и Малайскій арх. до «линіи Уоллэса», 4) Аквилонія = Европа, Азія до Гималаевъ, Африка до тропика Рака, С. Америка къ югу до 45°, 5) Средне-Колумбія: С. Америка между 25° и 45°К — Въ 1893 г. Р. Б. Зсіаіег5) пред- 1) А. Кеуѵіоп. Оео^гарЬ. йіэігіЬиііоп. Бісііопагу оГ Ьігйд. Ьопйоп, 1893, р. 314. 2) Н. Оайоуѵ. Вгопп’э Кіаазеп ипй Огйпип^еп Йез ТЬіег-ВеісЬѳ, VI, 4, Ѵо§е1, II, Ьеіргі^, 1893, р. 296. 3) Н. байоѵѵ. АтрЬіЪіа апй Веріііез. СатЬгій§е ЬГаіиг. Ніак, VIII, Ьоийои, 1901, р. 74—77. 4) УѴ. Т. ВІаиГогй. ТЬе аппіѵегвагу аййгезз оГѣЬе ргезійепі. С^иагі. Доигп. Сеоі. 8ос. Ьопй., ХЬѴІ, 1890, Ргосеей., р. 76—77. 5) (Р. Ь. бсіаіег). ТЬе пеагсііс ге§іоп апй ііз тат- таіз. ЬГаіигаІ бсіепсе, III, 1893, р. 288—292 (не про- смотрѣно мной).
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНѴОЬОСНА АМПКЕЯ8І8). 245 дожилъ для этихъ трехъ главныхъ «областей» имена Ноіодаеа, Жеодаеа и Агсіодаеа1). Дѣ- ленія БлэнФорда (и названіи Склэтера) вполнѣ принимаютъ для Маттаііа Ьуйеккег1 2), а также ОзЪогп3). Независимо отъ этихъ авторовъ Циттель (1893) даетъ точно такое же дѣленіе (Австралія, Ю. Америка и Арктогея) для млекопитающихъ, указывая, что центрами распространенія названныхъ животныхъ съ третичной эпохи служили три упомянутыхъ «царства»4). Для птицъ то же дѣленіе принимаетъ В. Л. Біанки (австралійская суша, южно-американская суша и третичная суша)5). ТѢ же три царства съ нѣкоторыми различіями въ границахъ принимаетъ и Якоби6); въ Хео§аса онъ различаетъ двѣ области 1) необореальную; отъ 45° К до Сред. Америки и 2) неотропическую: Ср., Южн. Аме- рика, Вестъ-Ивдія. Излишне говорить, что въ распространеніи прѣсноводныхъ рыбъ мы не находимъ никакихъ подтвер- жденій теоріи «пендуляціи» Рейбиша (1901) — Зимрота7 *), въ оцѣнкѣ которой мы совершенно сходимся ’) съ Ортманомъ9) въ противность сочувственному отзыву, который далъ о ней Якоби10). Выше мы воспользовались какъ основаніемъ для зоогеографическихъ подраздѣленій семействомъ Сургіпійае, распространеніе коего восходитъ къ началу третичнаго періода. Можно положить въ основу другое обширное, распространенное въ Ю. Америкѣ и Аф- рикѣ сем. прѣсноводныхъ рыбъ, Сііагасіпісіае, относительно котораго можно полагать, что оно получило начало въ верхне-мѣловую эпохуг1). Въ такомъ случаѣ мы получимъ другое распредѣленіе зоологическихъ царствъ: Юж. Америка вмѣстѣ съ Африкой составятъ тогда особое царство, Агсіікёіепіз Іеринга. Но пользоваться для установленія зоологическихъ царствъ сравнительно столь древними группами какъ СЬагасіпісІае, очевидно, нѣтъ осно- ваній, если мы желаемъ сопоставить современное распредѣленіе прѣсноводныхъ рыбъ съ современнымъ распространеніемъ такихъ сравнительно молодыхъ группъ, какъ высшія Маттаііа и птицы. Но если мы пожелаемъ свести въ одну схему распространеніе болѣе древнихъ группъ, каковы, напр., прѣсноводные Моііпзса или Бесаройа, тогда имѣетъ полное основаніе мнѣніе Іеринга12) о необходимости соединенія Африки и Ю. Америки въ отдѣльное царство АгсЫіеІепіз. 1) См. также \Ѵ. 1». бсіаіег. ТЬе ^ео§гарЬу оГ таттаіз. I. Сео§гарЪ. Лоигп., III, 1894, р. 97. 2) К. Ьуйеккег. А ^еодгарЬісаІ Ьізіогу о! тат- таіз. СатЪгійде, 1896, р. 27; тар. 3) Н. Г. ОзЪогп. Соггеіаііоп Ъеічѵееп іегііагу тат- таіз Ьогігопз о? Епгоре апсі Атегіса. Апп. К. Уогк Ас. оГ 8сіеп., XIII, 1900-01, р. 46—49. 4) К. ѵ. 2іііе1. Віе ^еоі. Епішскеіип^, НегкипГі ипсі ѴегЪгеііип§ <Іег 8аи§еіЬіеге. ЗіігЬег. таі.-рЬуз. СІ. Ьауег. Ак. "ѴѴізз., XXIII, 1893, р. 195—198 (тоже въ: НапоІ. Д. Раіаопі., IV, 1893). б) В. Л. Біанки. Основныя понятія о зоогеограФИ- ческихъ единицахъ вообще и о внѣтропическихъ Ста- раго Свѣта въ частности. «Естеств. и Геогра®.» (Москва), 1905, № 7. 6) А. ЛасоЬі. Ьа§е ипй Гогт Ъіо^еозгарЬізсЬег ОеЬіеіе. ХеіізсЪг. Оезеіі. Г. Егйкипоіе, Вегііп, XXXV, 1900, р. 157, ТаГ. 7. 7) ЗітгоіЬ Н. Віе Репоіиіаііопзіѣеогіе. Ь., 1907. 8) См. нашъ рефератъ въ «Землевѣдѣніи», 1909, кн.II, стр.60 —62. Ср. также ТЬ. Агійі. Віе ЗітгоіЬвсЬе РепбиІаііопзіЬеогіе. АтсЬ. Г. ХаІиг^езсЬ., 75 ЛаЬг§., I, 1909, р. 189—302. 9) Огітапп. Оеодг. ЛаЬгЬисЬ, XXVI (1903), 1904, р. 447; XXXI, 1908, р. 238. 10) А. ЛасоЬі. Реіегт. Мііі. 1909, № 1, Ьііег.-Вег. № 24. 11) В о и 1 е п § е г. ТЬе йізігіЬиІіопоГаігісапГгезЬ-ѵгаіег йзЬез. Вер. Вгіі. Аззос. айѵапс. зс. 1905, зесі. В, р. 6. 12) ІЬегіпд Н. АгсЬЬеІепіз ипсі АгсЬіпоііз. Ьр. 1907, р. 295.
24 6 Л. ВЕРГЪ. Оправданіе соединенія материковъ, входящихъ въ составъ Арктогеи, въ одно царство заключается въ томъ, что въ теченіе пліоцена и начала плейстоцена всѣ земли, предста- вляющія Арктогею, въ предѣлахъ нами очерченныхъ выше, были соединены между собою1). Такъ, въ теченіе пліоцена сѣв.-вост. Африка была соединена съ Сѣв. Индіей, Японія, Борнео, Суматра съ Явой входили въ составъ материка Азіи; Англія, Исландія, Гренландія съ одной стороны, Шпицбергенъ и Земля Франца-Іосифа съ другой были соединены съ мате- рикомъ Европы; Аляска — съ АзіейI) 2). — Въ началѣ плейстоцена Японія (южнѣе пролива Цугара) черезъ посредство Кореи была соединена съ материкомъ Азіи, равнымъ образомъ въ составъ послѣдняго входили Формоза, Гайнанъ, Борнео, Суматра съ Явой, Цейлонъ; Аравія была непосредственно соединена съ Индіей, М. Азія съ Балканами, Аляска съ Чукотскимъ пол. и Камчаткой3); Гибралтарскаго пролива не существовало; было соеди- неніе Италіи черезъ Сицилію съ Африкой. Разъединеніе Англіи отъ Франціи произошло въ эпоху Еіерііаз апіідииз; къ концу той же эпохи исчезъ мостъ, соединявшій Италію съ Африкой черезъ Сицилію; Мальта превратилась въ островъ, на которомъ Е. апіідииз вы- родился въ карликовую Форму Е. теііііепзіз. Еще въ эпоху мамонта, слѣдовавшую за эпохой Е. апіідииз, Европа была населена родами, нынѣ ограниченными въ своемъ распростра- неніи индійской и африканской областями, каковъ ИЫпосегаз (видъ: ИсІютЫпиз). Намъ предстоитъ нѣсколько подробнѣе остановиться на границахъ отдѣльныхъ царствъ. Границу между Агсіодаеа и Кео^аеа въ Америкѣ для прѣсноводныхъ рыбъ можно провести приблизительно по границѣ между Мексикой и Гватемалой: въ р. Ивн- шасіпіа найденъ самый южный сѣв.-американскій представитель сем. Сургіцібае, Сагріо&ез тегіеііопаііз (бгйнііі.)4) изъ нодсем. Саіозіотіпі, самый же южный представитель подсем. Сургіпіпі найденъ въ Южн. Мексикѣ, въ р. Кіо Ваівав (Мехсаіа), подъ 17°Х, именно, Еоігоріз Ъоисагсіі (СгйпіЬ.)5); самый южный представитель лососевыхъ, Заіто ігіеіеиз (тіЪЬ., идетъ до рѣчекъ, стекающихъ въ Калифорнійскій зал. съ Зіегга Мабге на границѣ про- винцій СЬіІіоаЬпа и Бигап^о6). Наконецъ, роды Ъатреіга, Атеіигиз, Мохозіота и НуЪорзіз не идутъ южнѣе Кіо Ьегша, притока Кіо (хгапбе бе Запііа^о7). Съ другой стороны пред- I) Мадагаскаръ въ теченіе пліоцена и постпліоцена былъ отдѣленъ отъ Африки. Мы его отдѣляемъ отъ Агсіодаеа, другіе же авторы (см. выше) соединяютъ. 2) См. палеогеографическія карты у ТЬ. Агі<11. Сіе ЕпЬѵіск1ип<т Дег Копііпепіе. Ьр. 1907; ср. также Маі- іЬсчѵ, 1. с.; въ частностяхъ оба автора различаются. 3) Сѣв.-зап. Америка и сѣв.-вост. Азіи 'были соеди- нены между собой въ теченіе пліоцена. Такое соеди- неніе съ зоогеограФическоп точки зрѣнія является необходимымъ постулатомъ для объясненія современ- наго распространенія многихъ родовъ. См. ОзЬогп. ТЬе ^еоіо^ісаі апй Гаипаі геіаііоп о Г Еигоре апд Ате- гіса гіигіпе Тегііагу. Апп. X. Уогк Асад. Зсіеп., ХШ, 1900. — Огішапп. 6ео§г. сіізіг. оГ Десародѳ апд ап- сіепі ^еодгарЬу. Ргос. Атег. РЬі). Зос. РЬіІасІ., ХЫ, 1902, р. 316—9, р. 385 (карта). Тоже и съ ботавико- геограФической точки зрѣнія: Флоры Сѣв. Азіи (и Сѣн. Европы) и Сѣв. Америки представляютъ одно цѣлое; см. О. Сгиде. НапДЬ. д. Рйапгеп^ео^гарЬіе. ЗіиЦ^4, 1890, Кагіе асі р. 150, р. 339 Г. — Зирап. Сгипсіг. д. рЬуз. Сео^г., 4. АиЙ. 1908, ТаГ. XIX. 4) 8. Е. Меек. ТЬе ігезЬ-пгаІег ПзЬез оГ Мехісо погіЪ оГ іЬе ізіЬтиз оГ ТеЬиапіерес. ГіеМ СоішпЬ. Миз. РиЫіс., гооі. зегіез, V, 1904, СЬіса^о, р. 26. 5) Меек, 1. с., р. ХЬѴІ, 68. 6) Меек, 1. с., р. 96. 7) 1. с., р. ХЫХ,
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНТОЬОѲІА АМПКЕЫ818). 247 ставитель сем. Сѣагасіпісіае Теігадопоріегѵз техісапиз ЕП. (= агдепіаіиз Ваігб & Сгіг.) доходитъ до Віо бггапсіе сіеі Когіе и южнаго Техаса, являясь здѣсь единственнымъ пред- ставителемъ названнаго семейства въ предѣлахъ Сѣв. Америки. Граница между Агсіодаеа и Хоіо&аеа замѣчательнымъ образомъ совпадаетъ съ т. н. линіей Уоллэса, т. е. съ проливомъ между оо. Бали и Ломбокъ. Именно, на Бали есть еще два представителя сем. Сургіпісіае, именно ВагЪиз тасиіаіиз С. V. и ВазЬога агдугоіаепіа Вікг1), а на островѣ Сумбавѣ — ни одного (рыбы Ломбока неизвѣстны); нѣтъ Сургіпібае и на Целебесѣ1 2 3), между тѣмъ на Борнео ихъ очень много, есть и на Филиппинахъ. Голарктическая (или періарктическая) область характеризуется .ей исключительно свойственными сем. Заітопісіае 8. 8іг., РаІІііАае, Езосісіае, Неіегорудіі, Сасіісіае ' (Воіа Іоіа Ь.), Верійозіеісіае, Атіісіае, родомъ Соііиз, сем. Сотеркогісіае, Соііосотеркогісіае, Регсорзісіае, Аркге&осіегісіае, Регсісіае (въ объемѣ, принимаемомъ Воиіеп^ег), подсем. Зсаркігііупскіпі; большимъ распространеніемъ Асірепзегісіае, Реіготугопісіае, Сазіего- зіеісіае и СепІгагсІіі&ае. Напротивъ, Зііигісіае распространены мало; сравнительно больше ихъ (Атіигіпі) въ сѣв.-американской подобласти. Голарктическую область мы дѣлимъ на три секціи: 1) циркумполярную, 2) мезевра- зійскую, 3) сонорскую. Циркумполярная секція обнимаетъ бассейнъ Ледовитаго океана въ Европѣ, Азіи и Америкѣ, рѣчки тихоокеанскаго побережья къ сѣверу отъ Амура, Сахалинъ, Іезо, Курильскіе о-ва, Камчатку и Аляску. Она характеризуется присутствіемъ значительнаго числа представителей Заітопісіае. Сургіпісіае сравнительно малочисленны. Широко распро- странены роды: Заіто, Заіѵеііпиз, Опсогііупсііиз, Согедопиз, Зіепосіиз, ТкутаИиз, Вгаску- тузіах, Ватреіга, Воіа, Веисізсиз, Виіііиз, Ваіііа, Езох, Саіозіотиз, Асірепзег, Соііиз. Въ этой секціи двѣ подобласти: 1) циркумполярная и 2) байкальская. Послѣдняя обнимаетъ собою только одно озеро Байкалъ, имѣющее два эндемичныхъ семейства рыбъ: Сотерко- гісіае и Соііосотерііогісіае и одно эндемичное подсемейство АЬуззосоіііпі (изъ сем. Соііі&ае}, всего въ Байкалѣ 50% эндемичныхъ Формъ3). Мезевразійская секція занимаетъ всю остальную, расположенную въ Старомъ Свѣтѣ, часть Голарктики. Эта секція отличается преобладаніемъ сем. Сургіпісіае и 1) "ѴѴ’еЬегМах. Біе ВйззѵгаззегйзсЬе йез ІпйізсЪеп АгсЬіреІз, цеЪзі Ветегкпп^еп йЪег йеп Бгзргип^ йег Еаипа ѵоп СеІеЪеэ, іп: М. 'ѴѴеЬег. Еооі. Ег^еЬп. еіпег Кеізе іп піейегі. Озі-Іпйіеп, III, Ьеійеп, 1894, р. 445, 454-5. 2) 'ѴѴеЬег, 1. с., р. 431, 468. Названный авторъ при- ходитъ къ заключенію (р. 472), что ихтіологическая Фауна Целебеса воситъ характеръ обѣдненной индій- ской и что нѣтъ оснонаній относить этотъ островъ въ одну зоогеографическую единицу съ Австраліей. Съ точки зрѣнія положенныхъ выше намп въ основаніе принциповъ подраздѣленія, мы не можемъ согласиться съ такимъ взглядомъ. 3) См. въ моей работѣ: Біе СаіарЬгасіі йез Ваікаізеез. ЛѴізз. Ег^еЪп. й. Ваікаізее-Ехрейіііоп. ЬіеГ. III, 1907, р. 69.— Изъ моллюсковъ для Байкала эндемичны 90% (изъ всего числа 89 видовъ; см. IV. Ьіпйкоіп). Біе Моііизкеп йез Ваікаізеез. Тоже изданіе. ІлеГ. IV, 1909, р. 89), изъ О1і§осЪаеіа 86°/0 ("ѴѴ. МісЪаеІзеп. Біе ОІі- ^осЬаеіеп й. Ваікаізеез. Тамъ-же. БіеГ. I, 1905, р. 3).
248 Л. БЕРГЪ. болѣе слабымъ развитіемъ Заітопісіае. Опа состоитъ изъ двухъ подобластей: 1) средиземно- морской и 2) нагорноазіатской. Средиземноморская подобласть занимаетъ всю Европу къ югу отъ ледовитоокеанскаго склона, сѣв.-зап. Африку и переднюю Азію на востокъ до бассейна Арала и Афганистана. На сѣверѣ эта подобласть совершенно незамѣтно переходитъ въ циркумполярную. Она характеризуется уменьшеніемъ числа 8аІпгопгсіае и преобладаніемъ Сурггпісіае. Въ бас- сейнѣ Средиземнаго моря появляются немногочисленные СурггпоАопіі&ае. Европейская провинція средиземноморской подобласти характеризуется отсутствіемъ р. Сароеіа, весьма характернаго для азіатской (начиная съ М. Азіи и Закавказья). Въ азіатскую провинцію начинаютъ проникать представители нагорно-азіатской Фауны. Нагорно-азіатская подобласть чрезвычайно характерна: она обнимаетъ всѣ внут- ренніе, безисточные бассейны всей Центральной Азіи, начиная на западѣ съ Балхаша, а также верховья рѣкъ Сыра, Аму, Чу, Инда, Меконга, Янъ-цзы-цзяна и Хуанъ-хэ. Для нея отличительно присутствіе родовъ Зсііігоіігогах^ РіусІюЪагЪиз. Зсіггяорудорзіз, Іііріусііиз, Біріорііуза, множество І^етаскегіиз. Сем. 8аІтопіЛае отсутствуетъ1). Эта подобласть ха- рактерна пе только для рыбъ, но и для другихъ животныхъ1 2), а также для растеній3). Сонорская секція обнимаетъ всю Сѣв. Америку за исключеніемъ бассейна Сѣв. Ледовитаго океана (и Аляски). О южныхъ границахъ ея мы говорили выше (стр. 246—7). Эта секція раздѣляется Скалистыми горами на двѣ подобласти, западную, которую мы на- зовемъ колорадской, и восточную — миссиссиппскую. Спеціально сонорской секціи свойственны Ъерісіозіеісіае. Атіісіае, Роіуо&оп, Арііге- (Іосіегісіае, Неіегорудіі (= АтЫуѵрзісІае), Атеіигіпае (одинъ, А. Іасизігіз ХѴаІЬ., и въ Саскачеванѣ), большинство Сепігагскгсіае, изъ которыхъ лишь очень немногіе встрѣчаются и въ рѣкахъ ледовитоокеанскаго склона (АтЫорІііез гирезігіз ВаГ., Місгоріегиз заІтоіАез Ьас.). Сино-индійская область обнимаетъ собою собственно Китай, Индокитай, Индостанъ и о-ва Малайскаго архипелага на востокъ до линіи Уоллэса (см. выше, стр. 247). Эта об- ласть отличается отсутствіемъ цѣлаго ряда семействъ характерныхъ для голарктической области (см._ выше) и присутствіемъ значительнаго числа исключительно ей свойственныхъ родовъ Сурггпісіае (подсем. Сургіпіпі, Саіозіотіпі, СоЪіігсІіпі и Нопгаіоріеггпі), множествомъ родовъ Зііигійае^ изобиліемъ Орііісерішіісіае и АпаЬапііёІае, Озркготепісіае, НапсИЛае, МазіасетЪёІгйае^ р. Еігоріиз изъ сем. Сісіііісіае (СІіготіАае). Сипо-индійскую область мы раздѣлимъ на двѣ подобласти: сѣверную, китайскую вплоть до бассейна Си-цзяна (8і-кіап§), и южную, индійскую, въ которую войдетъ Индія, 1) Въ верховьяхъ Аму есть Форма Заіто рагіо Ь. (5. охіапиз КевзІ.). 2) Для птицъ; см. В. Л. Біанки. Монголія и Камъ. Тр, Эксп. И. Р. Геогр. О., V, 1907, стр. XXXVIII сл. 3) Для растеній: 0. ЭгиДе. НапДЬ. (1. Рйапхеп&ео- ^гарЬіе. ВіиИбагі, 1890, Кагіе.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСПТНУОЬООІА АМІІКЕК9І8). 249 Географическое распространеніе прѣсноводныхъ рыбъ. I. Ве§іо коіатсііса: 1) зиЬге^іо сігситроіагіз, 2) а. Ьаісаіепвіз, 3) а. тейііеггапеа, 4) з. авіаііса топіаиа, 5) а. тіазіззірріепзіз, 6) з. соіогасіепаіа. II. Ве&іо зіпо-іпсііса: 7) 8. зіпепзіз, 8) з. іисііса. III. Ке^іо а/гісапа: 9) з. тейі-аГгісапа, 10) а. аГгісада огіепіаіів, 11) а. аГгісапа аизігаііз. IV. Ве§іо тададазсатіепзіз: 12) з. тайа^азсапепаіз. V. Ведіо аизітаііз: 13) а. расіНса аиаігаііэ, 14) в. ѣавтапо-поѵогеіапйіса. VI. Ве&іо псоігоріса: 15) з. Ъгазіііедзіа, 16) в. раіа^опіса. Пунктиромъ обозначены переходныя области. Заи. Фпз.-Мат. Отд. 32
250 Л. БЕРГЪ. Ипдо-Кптай п острова Малайскаго архипелага. Китайская подобласть заключаетъ еіце нѣко- торые намеки па голарктику, такъ, въ ней есть представители сем. Лсірспзегісіае, есть р. Рііохіпиз, СоЫііз, два рода изъ Саіозіотіпі, представители ссм. Сазіегозіегсіае. Всѣ этп Формы чужды индійской подобласти, для которой характеренъ цѣлый рядъ родовъ изъ сем. Зііигісіае и подсемействъ Сургіпіпі, СоЫіісІіпі, Нотаіоріегіпі. Африканская область характеризуется присутствіемъ семействъ (звѣздочкой обозна- чены эпдемичныя семейства) СургіпіИае, СісЫісІае (Сігготісіае), Зіікгісіае, *МонпугісІае, 'Роіуріегісіае, Орііісерііаіісіае, РаЪугіпіІіісі, МазіасетЬеІісІае, *КпегіісІае, *Рапіос1опІі(1ае, *Р1ігасІоІаетісІае и др. Мы не имѣемъ возможности останавливаться здѣсь на подробностяхъ, отсылая интересующихся къ цитированной нами выше (стр. 243) статьѣ Булапже. Изъ принимаемыхъ нами трехъ областей Арктогеи сино-индійская область имѣетъ болѣе сродства съ африканской, чѣмъ съ голарктической. Это справедливо не только въ отношеніи рыбъ, по и другихъ классовъ, и АПеп (1892) предложилъ даже для Машшаііа соедпнпть эѳіопскую (африканскую) и оріентальную области Уоллэса въ одну «ипдо-аФри- капскую»1); этому слѣдуетъ и Н. Сгасіохѵ (1893, 1. с.) для птицъ и амфибій, устанавливая палеотропическую область съ «оріентальной» и «африканской» подобластями. На характеристикѣ областей южной зоны мы не имѣемъ возможности здѣсь оста- навливаться, замѣтимъ лишь, что всѣ земли, входящія въ составъ южной зоны2), были въ непосредственномъ соединеніи между собой въ концѣ мѣлового періода (сенопъ) и, можетъ быть, еще въ началѣ третичнаго (начало эоцена). Установленіе рѣзкихъ границъ между подобластями, областями и царствами, конечно, немыслимо, и мы вмѣстѣ съ Неііргін’омъ3) должны въ мѣстахъ соприкосновенія отдѣль- ныхъ зоогеограФическихъ единицъ выдѣлить переходныя территоріи (для рыбъ, правда, не совсѣмъ совпадающія съ тѣми, которыя устанавливаетъ Неііргів). Такъ, въ Сиріи и Палестинѣ встрѣчается средиземноморская подобласть голарктики съ сино-ипдійской и афри- канской областями: въ Тиверіадскомъ озерѣ есть Сісіііійае, а въ Тигрѣ роды МазіасетЬеІііз (есть и въ.Алеппо) и Масгопез. Обращаясь теперь къ вопросу, къ какой изъ вышеочерченпыхъ областей нужно от- нести бассейнъ Амура по его ихтіологической Фаунѣ, мы видимъ, что онъ лежитъ на гра- ницѣ циркумполярной подобласти голарктической области и китайской подобласти сино- индійской области; по присутствію сем. Реіготугопісіае, Заітопідае, Сасіісіае (Ьоіа), Рзо- сідае, рода Соііиз мы должны отнести его къ циркумполярной подобласти, по присутствію 1) А Не». ТЬе бео^г. йізігіЬиііоп о! 2і. Атегісап Зіаттаіз. ВиІІ. Атег. Миз. Хаі. Нізі., Кеіѵ Тогк, IV, 1892, р. 207. Въ своей компилятивной работѣ «Сіе Епіѵѵіскіипд Дег Копііпепіе» (Ьеіргі^, 1907, р. 22; также Оео§г. 2еіізсЬг., 1906, р. 212—222) ТЬ. Агісіі объединяетъ эѳіопскую и оріентальную области нъ особое царство, которому даетъ мало подходящее названіе Мезодаеа. Два другихъ царства этого автора: Раімодаеа (австра- лійская обл., неотропичеекая обл. и мадагаскарская обл.) п Саеподаеа (голарктическая обл.). 2) Быть можетъ, кромѣ Повой Зеландіи. 3) А. Неііргіп. ТЬе §ео§гарЬіса1 апй §ео1о§іса! йізігіЪиііоп оГ апішаіэ, Ьопйоп, 1894, 2-сІ ей., р. 66.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (1СПТНѴ0Ѣ0СІА АМѴВЕХ818). 251 родовъ Орііісерііаіиз, Масгопез, Зіпірегса, значительнаго числа тропическихъ родовъ Сургі- пиіае — къ китайской подобласти. Изъ 52 родовъ рыбъ, населяющихъ амурскій бассейнъ: сипо-индійскихъ....................................... 25 родовъ голарктическихъ....................................... 15 » общихъ той и другой области........................... 11 » эндемичныхъ........................................... 1 родъ Такимъ образомъ, бассейнъ Амура образуетъ смѣшанную территорію, стоящую на границѣ циркумполярной и китайской подобластей. Подобной же переходной территоріей является и Японія (къ югу отъ пролива Цугара): опа заключаетъ 15 голарктическихъ, 26 сино-индійскпхъ1) и 8 смѣшанныхъ родовъ. Орііісерііаіліз отсутствуетъ въ ЯпоніиI) 2). 3. Происхожденіе ихтіологической фауны Амура. Какъ изложено выше, въ бассейнѣ Амура мы находимъ весьма значительный про- центъ китайскихъ Формъ. Теперь является вопросъ, чѣмъ объяснить такую особенность ихтіологической Фауны Амура: представляетъ ли прпмЕсь южныхъ Формъ исконное свой- ство пашего бассейна или же это — результатъ позднѣйшаго переселенія южныхъ, китай- скихъ Формъ на сѣверъ? Другими словами, кто является первичными обитателями Амура— южныя Формы (китайской подобласти) или сѣверныя (циркумполярной)? Положительный отвѣтъ па этотъ вопросъ моглп бы дать палеонтологическія данныя, но таковыми въ отно- шеніи рыбъ Амура мы не располагаемъ. Поэтому попытаемся освѣтить этотъ вопросъ инымъ способомъ. . При разсмотрѣніи состава ихтіологической Фауны Амура мы неоднократно обра- щали вниманіе на цѣлый рядъ случаевъ раздѣльнаго существованія тожествен- ныхъ илп близкихъ видовъ. Области распространенія этихъ впдовъ оказываются огра- ниченными съ одной стороны бассейномъ Амура, съ другой—Южной Россіей (и Кавказомъ), I) Считая съ эндемичными, носящими вполнѣ енно- индійскій характеръ. — Прѣсноводные СоЬіісіае Японіи не приняты во вниманіе. 2) Если переходнымъ территоріямъ давать особыя названія, тогда бассейнъ Амура и Японію (къ югу отъ прол. Цугара) пришлось бы выдѣлить нъ особую облаетъ (т. к. ни въ голарктическую, ни въ спно-пндійскую вмѣстить упомянутыя территоріи нельзя). Эта область частью соотвѣтствовала бы китайско - гималайской или восточно-азіатской областгі (гедіо аетодо-зегіеа) Сѣверцова [см. Н. А. Сѣверцовъ. О зоологическихъ (преим. орнптолог.) областяхъ внѣ-тропическихъ частей нашего материка. Изв. И. Р. Геогр. О., XIII, 1877, стр. 132, 153, карта] или же (пъ значительно большей степени) — палеанарктгіческой области А. П. Семе- нова (Тр. Рус. Эвт. Общ., XXXII, 1899, стр. 579). За- мѣтимъ здѣсь, что Сахалинъ и о. Іезо по своей ихтіоло- гической Фаунѣ относятся всецѣло къ голарктической области. 32*
252 Л. БЕРГЪ. въ Сибири же — ихъ недостаетъ1). Если мы для сравненія привлечемъ, кромѣ видовъ, также близкіе роды, то число такихъ Формъ еще болѣе увеличится: Бассейнъ Амура. Низо еіаигісиз. ВЪоіІеиз зегісеиз. Мізйигпиз Гоззіііз ап^иіііісаиііаіиз (Амуръ, Китай, Японія). РагаЬгатіз (Амуръ, Китай 1 2). ПстіЬагЬиз (Амуръ, Китай, Японія). Рагазііигиз (Амуръ, Японія, Китай, Южн. п Зап. Азія, Греція). Сургіпиз сагріо (Амуръ, Китай, Японія 3). СіепорЬагупйОсІоп (Амуръ, Китай). Рзеисіазріиз (Амуръ). Южн. Россія, Кавказъ, Туркестанъ. Низо Ьизо (басс. Касп. и Черн. м.). КЬойеиз зегісеиз (Зап. Европа, Ю. Россія, Кавказъ). Міз^игпиз Гоззіііз (Европа). АЬгатіз (Европа, арало-касп. басс., атлантпч. штаты Сѣв. Америки). ВагЪиз (Европа, Ю. и Зап. Азія, въ Сибири нѣтъ). Зііигиз (Европа, арало-касп. басс., въ Сибири нѣтъ). Сургіпиз сагріо (Европа, арало-касп. басс., въ Сибири нѣтъ). Зсагсііпіиз (Европа, арало-касп. басс.). Азріоіисіиз (басс. Арала). Для объясненія этого въ высокой степени интереснаго явленія можно сдѣлать два предположенія: или 1) въ недавній геологическій періодъ въ Центральной Азіи находился полупрѣсный пли прѣсный бассейнъ, изъ котораго распространились отмѣченные выше виды съ одной стороны па востокъ въ бассейнъ Амура, съ другой на западъ; пли 2) мѣсто- нахожденія интересующихъ насъ видовъ въ Европѣ, на Кавказѣ и на Амурѣ суть остатки, реликты прежняго сплошного распространенія ихъ по всей Сѣверной Азіи,- имѣвшаго мѣсто въ прежній геологическій періодъ. Первая гипотеза привлекалась уже, между прочимъ, для объясненія нѣкоторыхъ Фактовъ изъ области распространенія моллюсковъ. Дѣло въ томъ, что въ среднемъ пліоценѣ Далмаціи и Славоніи встрѣчается цѣлый рядъ Формъ, имѣющихъ нынѣ ближайшихъ род- ственниковъ въ Китаѣ; таковы роды Сатреіота, Туіорота, Тгорісііпа, Роззагиіиз, Ргозо- зікепіабольшіе, своеобразно скульптированные Цпіо, бывшіе извѣстными прежде изъ бассейна Миссиссиппи, а потомъ найденные въ Китаѣ и Кореѣ; озеро Тали въ Юннь-анѣ Неймайръ считаетъ по его малакологической Фаунѣ реликтомъ левантинскаго бассейна4). Кобельтъ, указывая на эти Факты, полагаетъ, что они проще всего объяснялись бы присутствіемъ «прѣсноводнаго ханхайскаго бассейна отъ Дуная черезъ Хапхап до Китая». Не говоря уже о томъ, что геологія не знаетъ «ханхайскаго бассейна» подобнаго протяженія, самъ Кобельтъ при этомъ разрѣшеніи вопроса затрудняется объяснить полное отсутствіе такой Фауны въ Аральскомъ и Каспійскомъ моряхъ. 1) На этотъ Фактъ мною уже было указано въ предварительномъ сообщеніи въ Изв. Ак. Наукъ, 1907, №11, 15 іюня, стр. 326—327. 2) Вездѣ подразумѣвается собственно Китай. 3) Видъ этотъ въ моемъ предвар. сообщеніи не былъ упомянутъ, такъ какъ я считалъ, что область его распространенія въ Закавказьѣ связана съ китайской черезъ посредство Закаспійской обл., Персіи, Индо- китая. Однако, теперь, убѣдившись, что въ Закаспій- ской обл. сазана, пока его не переселили (см. выше стр. 69, прим. 3), не было, я прихожу къ выводу, что С. сагріо, подобно прочимъ названнымъ въ текстѣ Формамъ, имѣетъ прерывистое распространеніе. Воз- можно, что на Явѣ онъ разведенъ искусственно. „ 4) КоЪеІі. Зіийіеп гиг Еоо^еодгарЬіе. Г, 1897, р. 124. Срав. также Зиезз. АпіШх Йег Егіе, III, 1901, р. 74.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНУОЬОСІІА АМІІКЕХ5І8). 253 Далѣе, что касается ханхайскаго бассейна, то если въ пліоценовый періодъ и былъ въ Центральной Азіи такой бассейнъ, то онъ не доходилъ даже до Передней Азіи. Мало того, въ послѣднее время многіе склоняются къ взгляду, что т. н. ханхайскія отло- женія принадлежатъ не только не къ морскимъ или прѣсноводнымъ, а являются отложе- ніями наземными, происшедшими подъ вліяніемъ субаеральной денудаціи1 2). Вторая гипотеза (о реликтовомъ характерѣ Фауны рыбъ Амура) кажется мнѣ вполнѣ пріемлемой, тѣмъ болѣе, что она подтверждается распространеніемъ другихъ животныхъ, удивительными Фактами изъ области географіи растеній, а также данными палеонтологіи. Все говоритъ за то, что Фауна рыбъ нашего бассейна есть остатокъ субтропической Фауны, имѣвшей въ копцѣ третичнаго и началѣ послѣтретичнаго періода сплошное распростра- неніе по всей Евразіи. Приведемъ сначала нѣсколько аналогичныхъ Фактовъ прерывчатаго распространенія другихъ животныхъ — обитателей восточной Азіи. Голубая сорока, Суапоргса суапиз (Раііаз), водится по Амуру отъ Дауріи до Кореи и въ Японіи (Іезо), близкій подвидъ С. суапиз ыоігііюеі Нагіегі извѣстенъ изъ долины Янъ- цзы-цзяна (Кіп-кіаи§), а близкій видъ, Суапоргса соокі Вопар., на Пиренейскомъ полу- островѣ; этотъ видъ настолько близокъ къ амурскому, что орнитологъ Нагіегі2) считаетъ его подвидомъ этого послѣдняго, называя Суапоріса суапиз соокі Вр.3) — Асгесіиіа ігіѵіг- даіа (Тепло. & 8сЫ.), водящаяся въ Японіи (къ югу отъ Іезо) и въ Кореѣ, наиболѣе близка къ А. гозеа ВІуіЬ, которая свойственна Великобританіи, Франціи, Зап. Германіи, сѣв. Италіи и сѣв. части Балканскаго полуострова; въ Сибири мѣсто этихъ видовъ занимаетъ рѣзко отличный отъ обоихъ видъ А. саисіаіа Ь.4). Аналогичный Фактъ представляетъ распространеніе обезьянъ рода Масасиз Ьас., одинъ изъ видовъ котораго, М, (Іппииз) іппииз Ь., живетъ на Гибралтарѣ, въ Марокко и Алжирѣ5), тогда какъ цѣлый рядъ видовъ обитаетъ въ Вост. Азіи и между прочимъ М. (Масасиз) зресіозиз Сиѵ. въ Японіи. Распространеніе, совершенно совпадающее съ распространеніемъ р. АНздитиз, имѣетъ р. ВотЪіпаіог, два вида коего (В, ідпеиз Ьапг. и В. расііуриз Еііг.^) водятся 1) См. у М. ЕгіейегісЬаеп. Реіегт. §ео^г. Міііеіі., 1903, р. 135. 2) Е. Нагіегі. Сіе Ѵо^еі <іег раІаагкіівсЬеп Еаппа. НеГі I, Вегііп, 1903, р. 24. 3) Кромѣ голубой сороки Ѵ7а11асе(Із1ап(і ІіГе, 1880, р. 22, 64—65) приводитъ еще другіе восточно-азіатскіе виды птицъ, появляющіеся — послѣ извѣстнаго пере- рыва въ распространеніи — въ качествѣ тожествен- ныхъ или близкихъ Формъ въ Европѣ (вагтиіиз даръ- пісиз, Россйе раіизігів, ЕтЬегіга, вскоепіеіиз). Однако, ЗееЬоЬт (ТЬе Ьігбз о! ІЬе Ларапезе Ешріге. Ьошіоп, 1690, р. 38) относительно названныхъ видовъ отвер- гаетъ наличность перерыва нъ распространеніи. Во- просъ этотъ, впрочемъ, требуетъ переизслѣдовавія, такъ какъ я нахожу у Спбома необъяснимыя для меня противорѣчія. 4) ЗееЬоЬш, 1. с., р. 41, 87; также ЗееЬоЬш. А Ьізіогу оГ ЬгііізЬ Ьігбз, I, 1883, р. 487; о распростра- неніи‘см. V. ВіапсЬі. Апп. Мив. Хооі. РёіегзЬ., VII, 1902, р. 256—257. Работы Сибома были указаны мвѣ В. Л. Біанки. 5) Близкіе къ нему виды найдены въ пліоценѣ Ю. Франціи, Италіи, Германіи, Швеціи, Англіи. См. Е.-Ь. Тгоиезвагі. СаіаІо§изМаттаііпт. фиіпдиевпаіе зирріет. Вегііп. 1904, р. 17.
254 Л. БЕРГЪ. въ Европѣ п па сѣв. Кавказѣ, а два въ Вост. Азіи (В. огіепіаііз В1§г. въ Китаѣ, Кореѣ, Владивостокѣ, Хабаровскѣ, Японіи; В. тахітиз Юннь-апъ), совершенію отсутствуя въ Сибири, Передней п Центр. Азіи1). Изъ бабочекъ Етазігіа сіізііпдиеп&а 8і§г. (сем. Хосѣпідае) указана лишь для Уссурій- скаго края, Японіи, Кореп и сѣв.-зан. Кавказа (Майкопъ), а Аеіііез тизсиіиз Мёпёі. (тоже семейство) изъ Майкопа тожественъ съ экземплярами изъ Кореи (видъ этотъ водится еще на Уссури и въ Японіи)1 2). Рѣчной ракъ, РоіатоЪіиз 8аш. (== Азіасиз апсі.), въ числѣ 4 видовъ [подродъ3) СатЪагоійез Гах.] живетъ въ бассейнѣ Амура, въ Кореѣ и Сѣв. Японіи; другой подродъ, РоіатоЪіиз 8. 8іг., съ 8 видами обитаетъ въ Европѣ, Закавказья и въ бассейнѣ Сыръ- дарьи и, наконецъ, 5 видовъ того же подрода населяютъ преимущественно тихоокеанскіе штаты Сѣв. Америки на сѣверъ до Аляски. Въ Сибири представителей рода (или группы родовъ) РоіатоЪіиз нѣтъ; хотя Огітанп и полагаетъ (1. с., р. 288), что таковые можетъ быть будутъ найдены «въ горахъ Сибири и сѣв. Китая», но не подлежитъ сомнѣнію, что такія замѣтныя животныя не могли укрыться отъ взоровъ собирателей. Очевидно, ихъ нѣтъ на протяженіи отъ Урала и Сыръ-дарьп до Амура по той же причинѣ, почему въ Сибири нѣтъ представителей р. Низо. Нижеслѣдующія данныя, касающіяся распространенія наземныхъ моллюсковъ, не относятся непосред- ственно до бассейна Амура, но они обрисовываютъ реликтовый характеръ Закавказья, но многихъ отноше- 1) См. 8іезпе§ег Ь. Негреіо1о§у оГ Ларап апй а<Ца- сепі ІеггИогу. ЗшііЬзоп. ІпзШ;., И. 8. Хаі. Миз., Виіі. Л» 58, 1907, р. 50—1, также Виіі. Атег. Сеоёг. 8ос., XXXVII, 1905, р. 91—3. Сем. Візсодіоззісіас вообще имѣетъ удивительно прерывчатое распространеніе; кромѣ рр. ВотЪіпаіог, Візсодіоззиз (Зап. Евр., С.-З. Афр.), Л?г//е5(3ап, Евр.),въвемъ еще дна рода, съ однимъ видомъ каждый: р. Азсаркиз въ штатѣ Вашингтонъ и р. Ілорёіта въ Н. Зеландіи. 2) Шапошниковъ X. Замѣтка о МасгоІсріДоріега центр. части сѣв.-зап. Кавказа. Ежег. Зоол. Муз. Ак. Н., IX, 1904, стр, 232, 234. Оба опредѣленія провѣрены О. Ф. Герцомъ и Н. Я. Кузнецовымъ. На эту ра- боту мнѣ указали Г.Г. Якобсонъ и Н. Я. Кузнецопъ. Распространеніе бабочекъ въ Сибири и въ Ср. Азіи еще мало извѣстно, почему примѣры, относящіеся къ этому отряду животныхъ, являются пока мало убѣди- тельными. Возможно, что при болѣе подробномъ из- слѣдованіи Фауны Сибири упомянутыя МосіиИае бу- дутъ найдены и тамъ. Не можемъ не отмѣтить здѣсь, однако, интересныхъ Фактовъ изъ области распро- страненія крупныхъ бабочекъ изъ субтропическаго сем. ВгаЬтасісІае, на которое обратилъ мое вниманіе Н. Я. Кузнецовъ: Вгактаеа сегікіа ГаЬг. водится на Амурѣ, Уссури, пъ Кореѣ и Китаѣ, В. Іедегегі Во§. въ Киликіи, В. скгі$іоркг 8і§г въ Ленкорани (см. Зіанйіп^ег ипй НеЬеІ. Саѣаіо^ бег Ьѳрійорі. б. ра- ІйагИ. Еаипеп§;еЪ., I, 1901, р. 128); прочіе ниды этого рода водятся въ Японіи, Индіи, Африкѣ. Равнымъ образомъ замѣчательно распространеніе крупныхъ ба- бочекъ изъ р. Тгораеа (сем. 8аІигпіі(Іае): Тт. (бггаеіізга) гзаЪеИае Сг. водится въ Испаніи, Тгораеа (Асігаз) агістіз Вгсш. и Т. (Асііаз) зеіепе тапйзскигіса 8і^г на Амурѣ, въ Китаѣ, Кореѣ и (первая) въ Японіи, а Т. Типа (Ь.) нъ восточныхъ штатахъ Сѣв. Америки; другіе виды этой группы родовъ водятся нъ Японіи, Китаѣ, Индіи, Гватемалѣ (см. Ѵ7. КігЪу. А зупопушіс саіа- Іо^ие оГ ЬѳріЛорІега Ьеіегосега. I, Ьопдоп, 1892, р. 765; Н. Буаг. А 1І8І оГ X. Атегісап Ьерісіорісга. Виіі. ЕГ. 8. Хаі. Миа., Л» 52, 1902, р. 73; 8іаис1іп§ег, 1. с., р. 126; частью указываетъ на эти Факты УѴ. МагзЬаІІ. ЕГеЬег іЬіег§;ео§г. ВѳхіеЬип§еп йез зйсЫезІІ. ТЬеПз Йег раІаагИ. Ве^іоп хи Дегеп озЙісЬеп НаІЛе. ХеіІзсЬг. Г. Хаіипѵізз., Ъеірхі^, ЬХѴІІ, 1894, р. 424—5). Можно было бы упомянуть еще о бабочкѣ Адііа іаи (Ь.) (сем. ЗаіигпіИае), извѣстной изъ Европы, Амура и Японіи, но неизвѣстной изъ Сибири, но, повторяемъ, бабочки Сибири плохо извѣстны. 3) Огітапп. Ргос. Атег. РЬіІ. 8ос. РЬіІаб. ХЫ, 1902, р. 286. — Скориковъ. Ежег. Зоол. Муз. Ак. Н., XII, 1907, стр. 116. А. С. Скориковъ недавно выдѣлилъ (1. с.) этотъ подродъ въ особый родъ, но это не мѣняетъ существа дѣла.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНѴ0Б06ІА АМѴКЕК8І8). 255 ніяхъ аналогичнаго бассейну Амура (см. ниже данныя о Флорѣ). Представители подрода Ркаейиза (подродъ рода Сіаизіііа) водятся нъ Китаѣ (на сѣверъ до Сы-чуапя и Гавь-су)1) и на южномъ склонѣ'Гималаевъ, но одинъ видъ, РкаеНиза регіисепз Вм§., встрѣчается нъ Закавказьѣ, и именно нъ Карабахѣ (ГеленендорФъ) и нъ Талышѣ (Ленкоран. у.), а также въ Сѣв. Персіи 1 2). Родъ Сусіѵіиз распространенъ въ Ю. и Ср. Китаѣ 2) и восточной части Индокитая, два же (или три) вида найдены въ Талышѣ и въ-Сѣв. Персіи, именно С. зіеѵегзі РГг. въ лѣсахъ у Ленкорани, Астары, въ Гилянѣ 3) и С. Іісггі въ горахъ у Астрабада4). Представителей рода Сусіоіиз нѣтъ ни въ Туркестанѣ, ни нъ Ю. Персіи, Афганистанѣ и Белуджистанѣ, нѣтъ также нъ Индо- станѣ и зап. части Индокитая. Зато въ третичвыхъ отложеніяхъ Европы этотъ родъ широко распространенъ. Кобел ьтъ 5), указывая на эти Факты, считаетъ ихъ самыми удивительными «изъ загадокъ, какія предста- вляетъ географическое распространеніе моллюсковъ въ палеарктикѣ». Кавказскія Формы названный авторъ разсматриваетъ какъ реликты третичнаго періода, имѣвшіе возможность выжить въ субтропическомъ климатѣ Закавказья въ то время, когда сородичи ихъ въ остальной части палеарктики вымерли. Замѣчательно, что распространеніе моллюсковъ родовъ Сусіоіиз и Ркаейиза аналогично распространенію дерева Ріегоеатуа (см. ниже). Наконецъ, укажемъ, что сѣверно-европейская Магдагііапа тагдагііг/ега (Ь.) по- является снова (въ Формѣ Ппіо Лаііигісиз Міскі.) па Амурѣ, по Уссури, на Сахалинѣ, въ Японіи, а также въ Сѣв. Америкѣ (кромѣ центральныхъ частей послѣдней). Въ Сибири М. татд. повидимому, отсутствуетъ. Переходимъ теперь къ изложенію Фактовъ, взятыхъ изъ области ботанической гео- графіи. Еще Еп^іег отмѣтилъ, что растительность Маньчжуріи и Японіи носитъ ярко выраженный реликтовый характеръ; другой реликтовой областью — и притомъ во многихъ отношеніяхъ удивительно схожей съ восточно-азіатской — является восточно-американ- ская6). Трудами проф. Н. И. Кузнецова выяснена реликтовая природа растительности третьей области, именно Западнаго Закавказья7). Приведемъ нѣсколько Фактовъ, рисующихъ реликтовый характеръ Флоры Мань- чжуріи и показывающій удивительную аналогію съ тѣмъ, что мы видѣли выше относи- тельно рыбъ и другихъ животныхъ. Мы будемъ пользоваться главнымъ образомъ данными о древовидныхъ растеніяхъ. Дубъ, ^иегсиз ресіипсиіаіа ЕЬгІі., не переходитъ къ востоку за Уралъ8), а затѣмъ въ восточномъ Забайкальѣ появляется весьма близкій къ нему видъ топдоііса ГізсЬ. и другіе виды дубовъ. Во всей Сибири дубъ совершенно отсутствуетъ. Однако, въ относи- 1) О распространеніи этихъ моллюсковъ въ Китаѣ см. О.ѵ. МбПепііогГѢ Віппеп-МоПизкеп аиз ѴѴезісЬіпа ипЛ Сепігаіазіеп. Апп. Миз. 2ооІ. РёІегзЬ. VI, 1901, Таѣ 2) Воеіі§ег іп Каййе. Біе Еаипа иші Еіога Дез зйсКѵезІІ. Сазрі-ПеЬіеіз, Ьр. 1886, р. 311, 3) ВосИдсг, I. с., р. 330. 4) ВоеКдег. Біе Віппептоііизкеп Тгапзказріепз ипсі СЬогаззапз. ХооІ. ДаЬгЬ., АЫ. Зузіеш., IV, 1889, р. 971. 5) КоЪеІі. Зішііеп гиг Еоо^еодгарЬіе, И, 1898, р. 49, 52. 6) А. Еп§Іег. ѴегзисЬ еіпег Епіѵѵіск1ип§з§езсЬісЬіе йег РЙапгетѵек, іпзЪезопйеге Дег ЕІогепдеЬіеіе зеіѣ йег Тегііагрегіосіе. I. Ьеіргі^, 1879, р. 16—46. 7) II. И. Кузнецовъ. Элементы Средиземномор- ской области въ Зап. Закавказьѣ. Зап. И. Р. Г. О. по общ. Г., XXIII, № 3,1891.—Принципы дѣленія Кавказа ва ботан.-геограФ. провинціи. Зап. Ак. Наукъ, (8), Физ.-мат. отд., XXIV, № I, 1909. 8) Кбрреп, Ег. ТЬ. СгеодгарЬізсЪе ѴегЬгеііип» <іег НоІ2°;е'ѵасЬзе йез Еиг. Киззіапйз иші йез Каиказиз. 81. РсіегзЬигд, II, 1889 (= Веііг. г. Кеипі. Д. Кизз. ВеісЬ., VI), р. 87, Кагіе № II. На Кавказѣ есть нѣсколько видовъ дуба, въ Турке- станѣ же дубъ отсутствуетъ.
256 Л. БЕРГЪ. мыхъ предположительно къ пліоцену отложеніяхъ долины Бухтармы (Алтай) былъ найденъ дубъ (^и. еіутойтуз ТІп^., стоящій близко къ сѣверо-американскому (атлант. штаты) (^и. ргіпоз Ь.1). Спутникомъ дуба повсюду является лещипа, Согуіиз аѵеііапа Ь., отсут- ствующая въ Сибири и появляющаяся снова вмѣстѣ съ дубомъ (фи. топдоііса) па Аргуни п въ Маньчжуріи — въ Формѣ ('. Іісіегорііуііа Гізсіі.1 2) 3). Въ ископаемомъ видѣ С. аѵеііапа (или, быть можетъ, близкая къ ней С. тасдиаггіі Неег) найдена въ Сибири, въ выше- упомянутыхъ отложеніяхъ въ долинѣ Бухтармы4). Грабъ (Смріпиз Ъеіиіиз Ь.) имѣетъ или, лучше сказать, имѣлъ до средины XIX ст.5) распространеніе па востокъ не далѣе западныхъ склоновъ Общаго Сырта и р. Урала; за- тѣмъ грабъ растетъ въ Крыму, на Кавказѣ, въ Закавказьѣ, въ М. Азіи и въ Сѣв. Персіи. Въ Сибири граба нѣтъ. И вотъ грабъ снова появляется въ Формѣ С. согйаіа Вішпе въ Ю. Маньчжуріи, Кореѣ, Японіи и въ пров. Шэнь-си п Сы-чуань въ Китаѣ. Въ Гима- лаяхъ и въ атлантическихъ штатахъ Сѣв. Америки есть свои виды граба. Въ пліоцено- выхъ отложеніяхъ Алтая найденъ (7. Ъеіиіоісіез Гп&., а въ міоценѣ Гренландіи, Аляски, Сахалина, Японіи, Тургайской обл. и Европы очень широко распространенъ С. дгап&гз Ѵп&. Липа (Тіііа согсіаіа Мііі.) растетъ въ Европѣ и Зап. Сибири, островками попадается въ Салаирскомъ кряжѣ, Кузнецкомъ Алатау и у Красноярска6), а затѣмъ въ Формѣ чрез- вычайно близкой, Т. атигепзіз Кош., появляется на Амурѣ и по Уссури. Кромѣ того въ Маньчжуріи растетъ Т. чпапЛзІшгіса Кпрг. еі Мах., близкая къ европейской (растущей и въ Подоліи и Бессарабіи) Т. агдепіеа БезГ. Ѵітиз топіапа ЛѴііѣег имѣетъ прерывистое распространеніе:.съ одной стороны въ Европѣ отъ Пиренеевъ до Урала (онъ переходитъ за Уралъ только въ южной части Пермской губ.), въ Крыму, на Кавказѣ и въ Закавказьѣ, въ М. Азія; отсутствуетъ во всей остальной Азіи, а затѣмъ снова появляется на Среднемъ Амурѣ, въ Маньчжуріи, Сы-чуанѣ, Сѣв. Японіи и на Сахалинѣ7). Родъ 2еІкоѵа йрасіі (= АЪеІісеа КсЬЪ.; сем. ІЛшасеае), широко распространенный въ третичныхъ отложеніяхъ, представленъ въ настоящее время четырьмя видами: 2. сіаѵісіі Веоііі. апсі Ноок. растетъ въ Китаѣ, Кореѣ и Маньчжуріи8), 2. кеакі 8іеЬ. въ Японіи, 1) ЗсѣтаІЬаизеп Л. ІІеЬег іегііаге Рйапгеп аиз бот ТЬаІе Лез ЕІпззез ВисЬіогта. «РаІаеопіо^гарЬіса», XXXIII, 1887, р. 207. 2) Кбрреп, I. с., II, р. 165 — 166. — Комаровъ. В. Л. Флора Маньчжуріи. Тр. СПб. Ботан. Сада, XXII, 1903, стр. 65. Видъ этотъ близокъ сѣв.-американскому (атлантическіе штаты) С. атетгсапа АѴаІі. 3) Въ Туркестанѣ вообще лещина, какъ и дубъ, отсутствуетъ. Но недавно Д. И. Литвиновъ (Тр. Бот. Муз. Ак. II., II, 1905, стр. 50) указалъ на островное нахожденіе лещины (С. аѵеііапа Ь.) въ горахъ Анди- жанскаго у., справедливо предполагая, что, вѣроятно, здѣсь- нѣкогда былъ и дубъ, но вымеръ. 4) ВсЬтаІЬаизеп, I. с., р. 203. 5) Корреи, I. с., II, р. 176 —177, Кагіе № II. 6) Крыловъ П. Флора Алтая и Томской губ. I, 1901, стр. 186, 187 (= Изв. Томск. Унив., XX, 1902). Въ другой работѣ (Изв. СПб. Ботан. Сада, II [1902], стр. 87) этотъ авторъ отмѣчаетъ кузвецкую липу какъ ѵаг. згЫгіса. 7) Кбрреп, 1. с., II, р. 43 — 48; Комаровъ. Тр. СПб. Бот. Сада, XXII, стр. 89,90. 8) Комаровъ, I. с., стр. 90 — 91. Нѣкоторые вы- дѣляютъ этотъ видъ въ особый родъ Нетіріеіеа РІапсЬ.; см. С. К. 8сЬпеі(іег. НапдЬ. Д. ЬапЫюІакпшІе, 2. ЬіеГ., Лепа, 1904, р. 224.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНХОЬООІА АМНКЕИ818). 257 Китаѣ (Цзяпъ-су, Чжэ-цзянъ), Кореѣ1), 2. аЬеІісеа 8ІМ11. на Критѣ и Кипрѣ и, наконецъ, 2. сгепаіа ЗрасЬ.1 2 3) въ Закавказьѣ (Кутаисск. губ., Карабахъ, Талышъ) и Сѣв. Персіи. Близкій родъ Ріа/пега имѣетъ одного представителя (Р. адиаііса Сшеі.) въ восточныхъ штатахъ Сѣв. Америки. 2. сгепаіа найдена въ пліоценѣ долины Бухтармы. Ріегосагуа [гахіпі/оііа 8расЬ (сем. Лі^іапсіасеае) встрѣчается въ Закавказьѣ и Сѣв. Персіи, а другіе два вида этого рода — Р. зіепоріега Саз. въ Китаѣ и Р. гкоі/оііа 8іеЬ. еі 2исс. въ Японіи; весьма близкая къ кавказскому виду Р. сіепзіпегѵіз ЗсЬшаІЬ. найдена въ пліоценѣ Алтая; близкая Форма имѣется и въ міоценѣ Швейцаріи. Тиссъ (Тахиз Ьассаіа Ь.) встрѣчается въ Европѣ, Сѣв. Африкѣ, на Кавказѣ, въ Ги- малаяхъ, а затѣмъ въ близкихъ подвидахъ на Амурѣ, Уссури, Сахалинѣ, въ Японіи, Канадѣ3). Малоазійскому РіциійатЪаг огіепіаііз МіІІ. соотвѣтствуетъ Ъ. тахітогсісгіі Мід. въ Японіи и Ъ. зіугасі/іиа Ь. въ атлантическихъ штатахъ Сѣв. Америки; западно-европейскому и закавказскому Сазіапеа ѵгйдагіз Ьашк.— подвиды даропіса БС. въ Японіи и атегісапа ПС. въ восточныхъ штатахъ Сѣв. Америки. Японско-китайскій РкоЛоЛепЛгоп зіпепзе 8\ѵееі представленъ на Кавказѣ (главнымъ образомъ на Зап. Кавказѣ), въ М. Азіи и юго-зап. Россіи (Волынь, Пинская низм.) викар- нымъ видомъ Рк. /Іаѵит Поп. (= Агаіеа ропііса Ь.), весьма близкимъ въ свою очередь къ многочисленнымъ сѣверо-американскимъ видамъ подрода А^аіеа4). Ркосіосіепсігоп скгу- запікит Раіі., распространенный въ бассейнѣ Амура, Сѣв. Монголіи, Алтаѣ, басс. Лены, Охотскомъ краѣ, Камчаткѣ, Сахалинѣ и на о. Ситхѣ5), чрезвычайно близокъ къ кавказ- скому Рк. саисазісит Раіі.6). Маньчжурская и китайская сирень Ругіпда ѵіііоза ѴаЫ. имѣетъ весьма близкій видъ въ Гималаяхъ (8. етосіі) и въ Трансильваніи (З.дозікаеа Іасд.), равнымъ образомъ восточно-азіатская оЫаіа Ьіпбі. весьма близка къ персидской и кашмирской 8. регзіса ’ѴѴіІІсІ. и къ обыкновенной & ѵиідагіз Ь., дикорастущей въ Венгріи и Пьемонтѣ7). Сѣв.-американскій и сѣв.-корейскій ѴіЬигпит раисі/іогит Руіаіе близокъ къ кавказ- скому V. огіепіаіе Раіі.8). Ропісега підга Ь., свойственная средней и южной Европѣ, была найдена въ тожественной Формѣ (даже не разновидность) въ верховьяхъ Ялу9). Ркатпгіз саікагііса Б., распространенная въ Ср. и Ю. Европѣ, Ср. и Ю. Россіи, на Кавказѣ и въ Закавказьѣ, Туркестанѣ и Ю. 3. Сибири (не переходя къ востоку за Енисей), встрѣчается 1) ЗсЬпеійег, 1. с., р. 226 [виЪ: АЪёІгсеа Ііітіа (ТЬЬ^) ЗеЬп.]. 2) = АЪеІгсеа иітогіез (Сйій.) ЗсЬпеійег = Ріапега гісТіагдл МісЬх. 3) Кеппевъ. Геогр. распр. хвойныхъ деревъ въ Евр. Росс. и на Кавказѣ. Зап. Ак. Н,, Ь, прилож. № 4, 1885, стр. 498. 4) Н.Кузнецовъ. Мат. для Флоры Кавказа. Вып. 1. Юрьевъ, 1901, стр. 13, 35. Зап. Физ.-Мат. Отд. 5) В. Комаровъ. Флора Маньчжуріи. Тр. СПб. Бот. Сада, XXV, 1, 1905 — 7, стр. 205. 6) Кузнецовъ, іЪісіет, стр. 30. 7) Комаровъ, іЬійет, стр. 256 — 7. 8) Комаровъ, іЪійеш, стр. 509. 9) Комаровъ, іЬійет, стр. 522 — 3. 33
258 Л. ВЕРГЪ. въ Дауріи и Маньчжуріи въ видѣ близкой Формы Вк. йакигіса Раіі.; точно также евро- пейская Вк. захаііііз Ь. представлена въ Сѣв. Китаѣ, Маньчжуріи и Дауріи близкой Вк. рагѵі/оііа Віш^о1).'Еѵопутиз ѵеггисозиз Зсор. не переходитъ къ востоку за Уралъ, есть въ Крыму и на Кавказѣ, но восточнѣе нигдѣ не извѣстенъ; по среднему и нижнему Амуру и въ Маньчжуріи бересклетъ снова появляется въ видѣ чрезвычайно близкой Формы Е. ѵеггисозиз виЬвр. рсшсі/іогиз Ве§е1 ?). Подобныхъ примѣровъ можно было бы привести еще много, укажемъ лишь, не останавливаясь на подробностяхъ, что виноградъ есть на Кавказѣ (Ѵіііз ѵіпі^ега Ь.) и на Амурѣ (К атигепзгз Вирг.); тутъ и тамъ жасминъ; тро- пическій родъ травянистаго растенія Вгозсогеа имѣетъ представителя на Кавказѣ (7). саи- сазіса Ьірзку) и на Амурѣ (7). диіпдиеІоЬа ТІіЬг^). И. В. Палибинъ обратилъ мое вниманіе на замѣчательные Факты изъ области распро- страненія печеночницы и ландыша. Первая (Апетопе кераііса Ъ.), будучи весьма обычной въ лѣсахъ Сѣв. Россіи, совершенно отсутствуетъ на востокѣ Евр. Россіи, Уралѣ и въ Сибири; затѣмъ она снова появляется въ Ю. В. Монголіи (по изслѣдованіямъ И. В. Пали- бина), въ вост. Маньчжуріи и Кореѣ; кромѣ того она довольно широко распространена въ лѣсахъ Сѣв. Америки (Канада—Флорида — Айова). — Ландышъ (Сопѵаііагіа та- даііз Ь.) встрѣчается въ Евр. Россіи не восточнѣе губерній Вятской, Уфимской и Орен- бургской; въ Сибири ландыша пѣтъ; но въ лѣсной полосѣ Маньчжуріи, Кореи, Японіи и Сѣв. Америки мы снова находимъ его. Для сравненія съ распространеніемъ рыбъ и моллюсковъ системы Амура большой интересъ представляютъ данныя о водной растительности амурскаго бассейна. И. В. Пали- бинъ былъ столь добръ, что сообщилъ мнѣ нѣкоторыя сюда относящіяся данныя, которыя я съ его любезнаго разрѣшенія помѣщаю здѣсь: «1) НуАгШа ѵегіісіііаіа Сазр. (сем. НусІгосЬагііасеае). Встрѣчается изрѣдка въ за- падной Европѣ, у насъ въ Западномъ краѣ и Курляндіи, а затѣмъ появляется уже по рр. Буреѣ, Суйфуну и въ нѣкоторыхъ другихъ мѣстахъ восточной Маньчжуріи. Общее распространеніе: Японія, Китай, Остъ-Индія, Австралія, Африка1 2 3). 2) Аісігоѵаѵсіа ѵезісиіоза Ь. (сем. Пгозетасеае). Встрѣчается въ Зап. Европѣ, Ц. Африкѣ, О. Индіи, Австраліи и у насъ въ Пинскомъ у., въ устьяхъ Дуная, на Днѣпрѣ, въ дельтѣ Волги, Аму-дарьи и, наконецъ, по рр. Амуру и Буреѣ, а также въ Японіи4). 3) Ваіѵіпіа паіапз (Ь.) (сем. Заіѵініасеае). Встрѣчается на югѣ Европы и у насъ въ 1) Комаровъ, іЬійеш, стр. 9 — 14. 2) Кбрреп, іЬійеш, I, р. 129. Комаровъ, іЬійет, стр. 705 — 708 (зпЬ Е. раисіЦога Махіш.). 3) Вопросу о распространеніи Нуйгіііа посвящена статья А. А. Бирули: НуЛггІІа ѵегіісіііаіа Сазр., какъ «езрёсё (Ііззоіпіе» Декандоля. Вѣствикъ Естестнозн., 1890, стр. 208 — 212; дана сводка нсей литературы вопроса. 4) Срав. С. Ко ржи не кій. Матеріалы къ географіи, морфологіи и біологіи Аійгоѵапсііа ѵезісиіоза Ь. Тр. Общ. Естествоисп. при Казанск. Универс., т. XVII, 1887, вып. 1, стр. 26 сл. — Недавно А. ѵезісиіоза найдена А. Н. Сѣдельниконымъ на оз. Зайсанѣ совмѣстно съ Тгара паіапз и ВаЪппіа, а Магзйіа есть на Черномъ Иртышѣ (см. Записки Зап.-Сиб. Отд. И. Р. Геогр. О., XXXIII, 1907).
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (ІСНТНѴОЬООІА АМПКЕН8І8). 259 Польшѣ, Литвѣ, въ южной Россіи, на Кавказѣ и въ бассейнѣ Аральскаго моря. От- сутствуя во всей восточной полосѣ Россіи и Сибири, появляется въ бассейнѣ р. Амура по Уссури, на озерѣ Ханка и по р. Мудань-цзяну, въ Сѣв. и Ср. Китаѣ, Японіи. 4) СаІДезіа рагпаззі^оііа Рагі. (сем. Аіізтасеае). Встрѣчается въ средней и южной Европѣ и на юго-западѣ Россіи. Въ тропическихъ странахъ найдена въ Африкѣ (верхній Нилъ), на Мадагаскарѣ, затѣмъ въ Остъ-Индіи и Австраліи. Въ области внѣтропической извѣстна лишь изъ Маньчжуріи, гдѣ встрѣчена на р. СуЙФунѣ близъ г. Никольска1). 5) Еигуаіе {егох Заіізѣ. (сем. Хушрѣаеасеае). Встрѣчается, повидимому, въ третич- ныхъ отложеніяхъ Европы. Нынѣ обитаетъ въ южной и восточной. Азіи до Пекина и средней Японіи; въ Маньчжуріи найдено въ долинѣ рр. Сунгачи и Уссури1 2 3). 6) ѣгазепіа ригригеа Сазр. (сем. ХутрИаеасеае). Въ Ср. Европѣ найдена въ тре- тичныхъ и потретичныхъ отложеніяхъ. Нынѣ обитаетъ въ Сѣв. Америкѣ отъ Н. Шотландіи до Калифорніи, Мексики, Флориды и Кубы, въ О. Индіи и Австраліи. Найдена въ Японіи, а въ Маньчжуріи встрѣчена въ большомъ количествѣ по Суйфуну около Никольска и въ нижнемъ теченіи р. Бурей. 7) НеІитЪо писі/ега Сгаегіп. (=ХеІптЬіиш зресіозпт ЛѴ’іІМ.). Встрѣчается въ устьяхъ р. Волги, мѣстами въ Закавказья и въ Персіи; внѣ области тропической Азіи (Остъ-Индіи, Индо-Китая и Китая) произрастаетъ лишь въ восточной Маньчжуріи, около оз. Ханка, по р. Уссури, по р. Амуру (па западъ до ст. Иннокентіевской); на югѣ Мань- чжуріи, въ Японіи, Австраліи, Кореѣ и сѣверномъ Китаѣ лотосъ встрѣчается лишь въ культурномъ состояніи. Въ Сѣв. Америкѣ замѣняется Іиіеит *ѴѴі11сІ.х)». Изъ предыдущаго можно сдѣлать выводъ, что водная (частью и наземная) Флора и Фауна амурскаго края, Маньчжуріи и Японіи носятъ реликтовый характеръ: это есть остатокъ субтропической Флоры и Фауны, имѣвшей въ верхнетретичвую эпоху распро- страненіе по всему сѣверному полушарію, а затѣмъ вымершей въ Сибири3). Остатки такой Флоры и Фауны мы находимъ, кромѣ того, въ умѣренныхъ широтахъ еще въ Ю. Европѣ (и Ю. Россіи) и на Кавказѣ. Палеонтологическія доказательства вышесказаннаго для растеній можно привести въ изобиліи; частью мы указали ихъ ранѣе; далѣе можно отмѣтить, что въ Средней Европѣ во время пліоцена расли Тахойіит сіізіісііііт (теперь въ южной части Сѣв. Америки), 1) В. Комаровъ. Флора Маньчжуріи. Тр. СПб. Имп. Бот. сада, т. XX, 1901, стр. 231, 237; XXII, в. 1, 1903, стр. 215 а слѣд., гдѣ приведена вся литература о вод- ныхъ растеніяхъ страны. 2) Сѣмена этого вида найдевы въ ископаемомъ со- стояніи въ межледниковыхъ отложеніяхъ Тульской губ.; см. ЗикаіасЬей: Ж Вег. й. йеиІзсЬ. Ьоі. ОезеІІ., 1908. 3) Еп§1ег (1. с., р. 51 — 71) предполагалъ, что тре- тичная Флора восточной Азіи соприкасалась съ Флорой средиземноморской области Европы черезъ посредство Гималаевъ, Гиндукуша, горъ Персіи и Малой Азіи. Однако, находки остатковъ пліоценовыхъ растеній въ долинѣ Бухтармы дѣлаютъ возможнымъ, что обмѣнъ этотъ шелъ также и черезъ Сибирь. Сран. также Н. И. Кузнецовъ. Тр. Ботан. Сада Юрьев. Увив., VIII (1907), 1908, стр. 288. 33*
260 Л. БЕРГЪ. Т. Іісіегорііуііит (Китай), Ріпиз зігоЪиз (С. Ам.), Ъидіапз сіпегеа (С. Ам.), Ріегосагуа (гахіпі/оііа (Понт. обл.), Сагуа (виды въ С. Америкѣ), а въ южной Европѣ: ІѴоойюагсІіа гасіісапз, Ріпиз сеігіЬга, Ъаигиз поЪіІіз, Нех Ъаіеагіса, Вихиз зетрегѵігепз, Рипіса дга- паіит, ІЯегіит оіеапйег, Аезсиіиз кірросазіапит. Другіе пліоценовые виды произростаютъ и теперь ва тѣхъ же мѣстахъ: Рісеа ехсеіза, Ріпиз сетЬга, Веіиіа аІЬа, Согуіиз аѵеііапа. Переходя къ Фаунѣ и въ частности къ водной Фаунѣ, нужно отмѣтить, что палеонтоло- гическія данныя здѣсь весьма скудны. Выше было уже указано на сходство пліоценовыхъ моллюсковъ Славоніи съ нынѣ живущими въ Китаѣ1). Точно также въ рѣкахъ Ю. Россіи и Сибири жила, по изслѣдованіямъ Н. И. Андрус'ова, въ концѣ третичнаго періода Фауна моллюсковъ, напоминающая нынѣшнюю китайскую1 2). Въ пліоценѣ бассейна Иртыша В. В. Богачевымъ найдены наземные моллюски тѣхъ же видовъ, что теперь живутъ только на Амурѣ, или родственныхъ амурскимъ: ІІпіо ігапзгуркаеиз Во&. весьма близокъ къ со- временному 17. топдоіісиз МісИ. изъ басс. Амура, а РаІиАіпа іепиізсиіріа Магі. почти то- жественна съ Р. иззигіепзіз (З-егзЬГ. Этимъ же авторомъ были изслѣдованы пліоценовыя прѣсноводныя рыбы Зап. Сибири (съ береговъ Иртыша), причемъ найдены остатки родовъ АЪгатіз, Ъеисізсиз, Асірепзег и др3). Особенно замѣчательно здѣсь нахожденіе р. АЪгатіз (или близкаго къ нему)4), остатки коего я, благодаря любезности В. В. Богачева, имѣлъ возможность лично видѣть, — рода, который теперь въ Сибири не сохранился; пред- ставители его извѣстны изъ Европы, басс. Арала и Сѣв. Америки, а кромѣ того близкіе роды (РагаЪгатіз) встрѣчены въ басс. Амура и Китаѣ. Такимъ образомъ все дѣлаетъ вѣроятнымъ, что въ пліоценовую эпоху въ Сибири жила водная Фауна, близкая къ теперешней амурской5). Весьма любопытно было бы сравнить въ этомъ отношеніи пліоценовую Фауну рыбъ Евр. Россіи и Зап Европы, но, къ сожалѣнію, для выясненія этого вопроса матеріаловъ почти нѣтъ6). Болѣе или менѣе извѣства прѣсноводная верхнеміоценопая Фауна Оепів^еп’а; она, по даннымъ, провѣреннымъ "ѴѴоойѵгагй’омъ7), пред- ставлена слѣдующими видами: Езох Іерісіоіиз Ад., РгоІеЪіаз /игсаіиз ("ѴѴіпкІег), СгоЪіо апаііз Ад., Ъеисізсиз 1) Сранп. также СЬ. Зішрзоп. ТЬе сіазвійсаііоп апсі део§гарЬісаІ бізігіЪиііоп оГ іЬе реагіу ГгезЬ ѵгаіег Миз- эсіз. Ргос. П. 8. Хаі. Миз., ХѴПІ (1895), 1896, р. 340. Пліоценовыя ПпіопіДае Славоніи весьма сходны съ нынѣшними китайскими, а также сѣв.-американскими изъ восточныхъ штатовъ. 2) Н. Андрусовъ. Слѣды палюдиновыхъ пластовъ въ южн. Россіи. Зап. Кіев. О. Ест., XX, вып. 3, 1908, стр. 407. • 3) Богачевъ В. О зап.-сиб. пліоценовыхъ Фаунахъ (предв. сообщ.). Тр. Юрьев. Бот. Сада, ѴШ, вып. 4, 1908, стр. 285 — 287. — Прѣсноводныя пліоценовыя Фауны Зап. Сибири. Изв. Геолог. Ком., XXVII (1908), стр. 266 — 7. Подробная работа В. В. Богачева бу- детъ напечатана въ Труд, Геолог. Комит. 4) Необходимо имѣть въ виду, что роды ископае- мыхъ рыбъ, принимаемые палеонтологами, въ таксо- номическомъ отношеніи далеко ве равны тѣмъ, кото- рые приняты въ ихтіологіи для нынѣ живущихъ; иско- паемые роды обнимаютъ цѣлыя группы родовъ. 5) Что касается наземной Фауны пліоценовой эпохи, то, напр., пліоценовыя млекопитающія Европы были, какъ извѣстно, весьма близки къ индійскимъ (см. 2ііІе 1. 8іігЬ. Ьауег. Ак., XXIII, 1893. р. 179). 6) Видгальмъ приводитъ для степного известняка Одессы Асірепзег еиііизо ЛѴМЬ., Вііигиз діапіз, Сургіпиз ргізіі, — Фауну, напоминающую нынѣшнюю (<І. Ѵ7і<1- Ьаіш. Біе Гоззііеп Ѵо^еІ-КпосЬеп <1ег Ойеззаег біерреп- каІкзіетЪгйсЬе. Ойезза, 1886, 4°, р. 3, 9 [= прнлож. къ X т. Зап. Нонор. О. Ест.]. Упоминаемая нъ біографіяхъ Видгальма работа его «БеЬег Діе Гоззііеп 8ібге» на самомъ дѣлѣ никогда не была напечатана). 7) А. 8. ‘ѴѴоойѵѵагіІ. Саіа1о§ие оГ іЬе Гоззіі бзЬез іп іЬе ВгііізЬ Мизеиш, ѵ. IV, Ьопйоп, 1901.
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (іСНТНУОЬОбІА АЛШКЕК8І8). 261 оспіпдепзгзЧѴоойѵ., Тіпса /игсаіа А§., Т. Іеріозота А&., Ркосіеиз еіопдаіиз А§., Рк.іаііог А§., Азріиз дгасйіог А§., А. тіпиіиз (Ѵ.7іикІ.), СоЪіііз сепігоскіт А»., С. апдизіа (А§.), С. серІгсЛоіез А§.} Апдиіііа еіедапз ЧѴіпкІег, РаЪгах оспіпдепзгз ^Ѵоойѵг., Аерійосоііиз Ъгсѵіз (А^.). Къ сожалѣнію, о родствѣ ея съ китайской нельзя судить, такъ какъ почти всѣ родовыя опредѣленія мало надежны. Обращаясь къ прпчипамъ исчезновенія въ послѣтретичное время субтропической Фауны и Флоры въ Сибири, мы должны приписать истребленіе ея ледниковому періодут). Въ эту эпоху въ умѣренныхъ широтахъ растительное и животное населеніе должно было или вымереть, или удалиться въ болѣе южныя широты. Осталось оно лишь въ мѣстахъ, ко- торыя и въ теченіе ледниковаго періода сохраняли болѣе умѣренный климатъ: таковы Зап. Закавказье, Маньчжурія, Талышъ (Ленкоран. у.), Японія, атлантическіе штаты Сѣв. Америки1 2). 1) Сплошного оледенѣнія нъ Сибири, какъ извѣстно, не было, и дѣйствіе ледниковаго періода выразилось въ пониженіи температуры; однако, мѣстами ледники въ гористыхъ частяхъ Сибири достигали болѣе или менѣе значительнаго распространенія. Такъ, въ бас- сейнѣ р. Бодайбо (притокъ Витима) В. А. Обручевъ нашелъ обширвыя моренныя отложенія, оставленныя ледниками, спускавшимися съ Патомскаго нагорья (1400—1500 м. абс. высоты). (Обручевъ. Бассейнъ р. Бодайбо. Геол. изсл. въ золот. обл. Сибири. Ленскій золотой, раіонъ, II, 1903, стр. 24; его-же: Геол. карта Ленскаго золот. района. Опис. лист. IV — 1 и IV — 2. СПб. 1907, стр. 231.) В. А. Обручевъ принимаетъ два оледенѣнія, но А. П. Герасимовъ [тамъ же, 1903, стр. 73] не склоненъ раздѣлять этотъ взглядъ. По мнѣнію Герасимова, ледники спускались съ юга, съ Делюнъ-Уранскаго хр. [Геолог. изслѣд. въ Ленскомъ горн. окр. 1903. Ленскій золотой, раіонъ, IV, 1907, стр. 26]. 2) Для Флоры Маньчжуріи (и Японіи), помимо род- ства ея съ кавказской, весьма характерно сходство съ Флорой атлантическихъ штатовъ Сѣв. Америки, хотя, казалось бы, понятнѣе было бы большее родство съ Флорой тихоокеанскихъ. Для примѣра укажемъ, напр., ольху Аіпиз іпсапа Ь., распространенную въ Европѣ на Кавказѣ и Зап. Сибири, появляющуюся въ видѣ зпЬзр. згЪіггса ГізсЬ. въ Дауріи, въ видѣ зиЪзр. кггзиіа Тигсг. въ Вост. Сибири и Маньчжуріи, въ видѣ А.діаиса МісЪх. въ восточныхъ штатахъ Сѣв. Америки. Соѵуіиз Іісіегоркуііа ЕізсЪ. изъ Маньчжуріи, Китая и Японіи родствена сѣв.-амер. атлантической С. атеггеапа ЛѴаІі. и. т. д. (Срав. Еп^Іег. Ѵегзпсѣ еіпег Епіѵгіскеіипдз^е- зсЬісѣіе а. Рйапгепѵгеіі, р. 30 — 34). Въ Фаувѣ рыбъ Амура мы подобнаго сходства почти не замѣчаемъ; заслуживаетъ упоминанія лишь то, что представители группы АЪгашісІіпае, широко представленной въ Ки- таѣ и басс. Амура, встрѣчаются въ атлантической части Сѣв. Америки (есть они и въ Европѣ и на Кав- казѣ). Но слѣдуетъ отмѣтить аналогичный Фактъ въ распространеніи окуня (Регса риѵіаігііз Ь.; въ басс. Амура не водится!): онъ имѣется въ Европѣ и въ всей Сѣв. Азіи, а затѣмъ въ Формѣ Р. $иѵіаііІіз зиЪзр. $а- ѵезсепз МіісЬ. появляется въ восточныхъ штатахъ Сѣв. Америки. Для Китая мы можемъ представить болѣе разитель- ные примѣры аналогіи съ растительнымъ царствомъ: такъ, сомы изъ рода Атеіигиз нодятся въ Ю. Китаѣ (А. сапіопепзіз С. V.) и въ числѣ 12 видовъ въ восточ- ныхъ штатахъ Сѣв. Америки. Другіе подобные Факты: Рзер/іигиз дІаЛіиз (Магіепз) изъ бассейна Янъ-цзы- цзнна и Роіуосіоп зраіііиіа [ѴѴаІЬ.) въ Миссиссиппи, оз. Эри и южныхъ штатахъ, АПідаіог зіпепзіз Еаиѵеі въ Янъ-цзы-цзянѣ и А. тіззіззгрріепзіз Гаиб. въ ю. в. штатахъ Сѣв. Америки отъ Ріо-Гранде до Сѣв. Каро- лины. Родъ хвостатыхъ амфибій СгуріоЪгапсІьиз, весьма близкій къ западноевропейскому міоценовому Аяйтгаз, имѣетъ одного представителя въ Японіи и Китаѣ (СгуріоЪгапскиз зіѵе МедаІоЪаІгаскиз уаропіеиз Теппп.), а другого въ восточныхъ штатахъ Сѣв. Америки [Сгурі. аііедігепіепзіз (Бапй.)]. А. А. Бируля обратилъ мое вниманіе на слѣд. Фактъ; Риіогіиз еѵегзтаппі'Ьезз. распространенъ отъ Венгріи черезъ Ю. Россію, Ю. Си- бирь, Центр. Азію, Гималаи вплоть до Гань-су (зиЪзр. Іатѵаіиз Ной^-), а чрезвычайно близкій видъ Р. пгдтгрез Апй. водится въ Сѣв. Америкѣ къ востоку отъ Скали- стыхъ горъ. — Для объясненія этихъ Фактовъ, по моему мнѣнію, мы должны принять, что въ верхне- третичную эпоху ва всѣмъ протяженіи, начиная отъ Японіи на западъ черезъ всю Евразію и Сѣв. Америку и вплоть до Скалистыхъ горъ, могъ происходить сво- бодный обмѣнъ Флоръ и Фаунъ. Мостъ, соединявшій Европу съ Сѣв Америкой, шелъ, вѣроятно, черезъ Авглію, Исландію и Гренландію.
262 Л. БЕРГЪ. Выводъ этотъ въ отношеніи Флоры не является новостью. Изслѣдователи верхнетре- тичпыхъ моллюсковъ (Зішрвоп, Андрусовъ, Богачевъ) тоже приходятъ къ выводу о губительномъ вліяніи ледниковаго періода на богатую, субтропическую Фауну моллюсковъ умѣренныхъ широтъ Европы, Азіи и Америки. Такимъ образомъ, на поставленный нами выше вопросъ, представляютъ ли китайскіе элементы среди рыбъ Амура — переселенцевъ съ юга или аборигеновъ, мы должны отвѣ- тить, что это аборигены, остатки прежней пліоценовой Фауны. Прибавленіе къ стр. 253 — 4. Когда все предыдущее уже было сверстано, мною была получена работа А. М. Никольскаго «Географія животныхъ» (Харьковъ, 1909), гдѣ на стр. 217 приведены интересные Факты изъ области распространенія амфибій во- сточной Азіи. Зеленая лягушка, Вапа езсиіепіа Ь., водится въ Европѣ, въ С. 3. Африкѣ, на Кавказѣ, въ М. Азіи, Персіи, въ Туркестанѣ, а затѣмъ въ видѣ зиЪзр. підготасиіаіа Наіі. появляется въ басс. Амура, въ Кореѣ, Японіи, Китаѣ и Сіамѣ, отсутствуя въ Си- бири.— Древесная лягушка, Нуіа агЪогеа Ь., распространена въ Европѣ, С. 3. Африкѣ, Малой Азіи, на Кавказѣ; въ Сибири ея недостаетъ, но на Амурѣ, въ Кореѣ, Китаѣ и Японіи она замѣнена близкими подвидами (о чемъ см. 8іе]пе^ег. Негреіоіо&у оГ Іарап, 1907, р. 76 вд.). ।
Исправленія и дополненія. Стр. 10 сл. Слѣдующія, сообщенныя мнѣ В. К. Солдатовымъ, мѣстныя Названія не могли попасть въ соотвѣтственныя мѣста текста. Названія гольдовъ на р. Тунгузкѣ у Хабаровска: минога—надо-саніа (см. выше, стр. 10), кета—кэта (стр. 28), лепокъ—согдена (стр. 46), сигъ—сау (стр. 51). Названія гиляковъ яа м. Налео: кета лѣтняя — велъ, кета осенняя логи (стр. 28), кунжа — хуи, качё (стр. 37), сигъ — ивйника, уасъ (стр. 51), харіусъ — гаріылъ, чаркачъ (стр. 55). Стр. 27 и 30. Въ теченіе 1907 — 8 годовъ В. К. Солдатовъ производилъ наблюденія надъ біологіей лососевыхъ въ низовьяхъ Амура; отчетъ его въ настоящее время печатается Департаментомъ Земледѣлія. Съ любезнаго разрѣшенія Влад. Конст. я помѣщаю ниже нѣкоторыя данныя, заимствованныя мною изъ письма его ко мнѣ отъ 17. XI. 1908 г. изъ Хабаровска: «Ходъ рыбы въ лиманъ Амура представляется въ такой послѣдовательности. Съ конца мая начинаетъ появляться горбушка,—сначала въ единичныхъ экземплярахъ, и только съ середины іюня начинается массовый ходъ ея. Распространяется вверхъ по Амуру горбушка всего верстъ около 400 (до селенія «Зеленый боръ»), въ промысловомъ количествѣ она идетъ только до с. Софійски. Съ конца іюня начинается и ходъ лѣтней кеты и продолжается весь іюль, а иногда захватываетъ и середину августа (1907 г.). Распространяется лѣтняя кета («сильна») вверхъ по Амуру до с. Верхне-Тамбовскаго, т. е. верстъ на 600 отъ Николаевска; выше, до Троицкаго проходятъ лишь единичные экземпляры. Отдѣльными экземплярами осенняя кета начинаетъ итти уже во вторую половину іюля, но лишь 9 августа (самое раннее) начинается массовый ходъ ея. Распространяется осенняя кета болѣе 2000 верстъ вверхъ по Амуру и Уссури, поднимаясь нъ значительныхъ количествахъ еще нъ Кумару. Скорость ея хода около 40 верстъ съ небольшимъ нъ сутки: помѣченная въ лиманѣ рыба была поймана на 700 н. вверхъ черезъ 17 дней. Результаты помѣтки показали, что въ лиманѣ не всякая рыба идетъ сразу нъ Амуръ, а болѣе или менѣе ходитъ взадъ и впередъ и уже потомъ идетъ непрерывно, вѣроятно съ скоростью, мѣняющейся въ различныхъ частяхъ рѣки. Чѣмъ отличается осенняя кета, помимо большей вели- чины, могу сказать лишь по обработкѣ значительнаго, собраннаго мною, матеріала. Въ отношеніи полового развитія рыба (какъ горбуша, такъ и кета) приходятъ на разныхъ степеняхъ половой зрѣлости, отъ совершенно свѣтлой и, судя по еще живымъ паразитамъ изъ Сореройа на тѣлѣ, только что покинувшей морскую воду (въ прѣсной водѣ эти паразиты не могутъ жить) до совершенно уже готовой выметывать свои половые продукты. Въ косякахъ горбуши и кеты въ лиманѣ самцы и самки находятся въ почти равныхъ отношеніяхъ, и только «передовики» осенней кеты исключительно почти Въ рѣкахъ близъ мѣстъ нереста количество отно- сится по моимъ наблюденіямъ къ количеству $$ какъ 6 :1 или даже иногда какъ 10:1. Время нереста для горбуши — отъ середины іюля (въ верхнемъ теченіи рѣкъ) до конца августа. Лѣтняя кета начинаетъ выметывать свои половые продукты съ конца іюля; конецъ трудно указать, такъ какъ къ се- рединѣ августа на мѣстахъ нереста появляется уже осенняя кета, трудно отличимая отъ лѣтней въ своемъ брачномъ одѣяніи. Нерестъ осенней надо считать съ конца августа — по конецъ ноября. Послѣ икрометанія значительная часть горбуши и кеты погибаетъ частью отъ истощенія, частью отъ неблагопріятныхъ внѣшнихъ условій (спада воды, завалы, порча звѣремъ), но, какъ показали мои ловы въ предустьевомъ пространствѣ, а равно непосредственныя наблюденія отъ мѣстъ нереста до устья рѣки, часть рыбы скатывается иногда въ значи- тельномъ количествѣ къ устью рѣкъ, а оттуда въ лиманъ — иногда въ очень значительномъ количествѣ
264 Л. БЕРГЪ. (оз. Чля, р. Чоми). Количество откладываемой рыбою икры таково: для горбуши до 2000, для лѣтней кеты отъ 2000 до 3000 и для осенней до 4000 икринокъ. Вполнѣ созрѣвшая икра горбушки 6—6.5—7 мм. діаметромъ, кеты 7 — 7.5 мм. Цвѣтъ икры какъ той, такъ и другой рыбы блѣдно-оранжевый, черезъ слой воды кажется матово-розовымъ. Икра откладывается горбушкой уже вблизи отъ устья частью среди песчанаго и мелкокаме- нистаго грунта, и тогда засыпается пескомъ, благодаря чему у многихъ отнерестовавшихъ рыбъ хвостовой плавникъ совершенно обламывается, частью же среди крупнаго галечника и плитняка (въ верхнемъ теченіи рѣкъ), и тогда икра развивается свободно между камнями. Икра кеты откладывается на болѣе глубокихъ мѣстахъ (до 2 аршинъ), а также, очень вѣроятно, и на болѣе глубокихъ ямкахъ (недоступныхъ для изслѣдованія), какъ показываютъ вскрытія желудковъ пойманныхъ здѣсь Ваіѵеі. кипсізка и & таіта,-содержащихъ только что заглоченную икру съ пескомъ... Въ октябрѣ мѣсяцѣ икра кеты и горбуши заключала въ себѣ уже вполнѣ Сформировавшагося малька съ глазками (р. Налео). Въ ноябрѣ въ р. Чоми среди икры съ двигающимся уже внутри малькомъ я обнаружилъ значительное количество оболочекъ отъ икры съ характерной поперечной щелью, остающейся послѣ выхода изъ икры мальковъ... Въ январѣ въ рѣкѣ Лянгръ я нашелъ значительное количество икры съ хорошо развитымъ малькомъ осенней кеты (лѣтняя туда не идетъ), а также и самихъ мальковъ, частью только что вылупившихся изъ икры, частью же съ пузыремъ, уже нѣсколько всосавшимся... Въ р. Налео первыхъ мальковъ я нашелъ въ началѣ декабря.., До середины марта у мальковъ въ рѣкахъ (на мѣстахъ нереста) желточные пузыри еще не были вполнѣ всосавшимися. Различіе въ ростѣ и быстротѣ развитія стоитъ въ прямой зависимости отъ того, въ какой части рѣки была отложена икра, такъ какъ воды въ раз- личныхъ частяхъ рѣки далеко не одинакова, и тамъ, гдѣ есть выходы ключей, она даже зимою сохраняетъ і° выше вуля и, если и покрывается тонкимъ слоемъ льда, то всеже на днѣ сохраняетъ температуру выше 0°; гдѣ нѣтъ выхода ключей, температура, какъ и обычно въ рѣкахъ зимою, близка къ 0°. По мѣрѣ того, какъ всасываются желточные пузыри, мальки покидаютъ мѣста нереста, и я обнаружилъ ихъ на плёсахъ въ нижнемъ теченіи рѣки Налео путемъ лова въ мелкоячеистую мережу. Здѣсь рыбка держится до самаго прохода льда; послѣ чего скатывается въ лиманъ и въ громадныхъ количествахъ держится на предустьевыхъ отмеляхъ. Въ бухтахъ рѣчекъ и на отмеляхъ Амура мальковъ мы находимъ въ іюнѣ, іюлѣ и даже въ первыхъ числахъ августа, послѣ чего они, вѣроятно, уже покидали прѣсную воду »... Стр. 69, строка 15 сверху: Фразу «куда онъ проникъ, очевидно, съ юга» — выбросить. Стр. 80. Указаніе на распространеніе СгоЪіо доЪіо въ Закавказьѣ слѣдуетъ выкивуть: я убѣдился теперь, что вида этого тамъ нѣтъ (ср. стр. 234). Стр. 86. Видъ ВаигодоЪіо йаЪгуі по ошибкѣ помѣченъ № 22 вмѣсто № 23; начиная съ этого №, нумерацію видовъ слѣдуетъ увеличить единицей вплоть до Ад 53 Ъе/иа созіаіа (стр. 163), Начиная съ СоЬіііз іаепіа (стр. 168) нумерацію видовъ слѣдуетъ увеличить двумя вплоть до Масгопез кеггепзіеіпі (стр. 184). Стр. 86. При видѣ ВаигодоЪіо сІаЬтуг нужно сдѣлать ссылку на рис. на табл. II. Стр. 91, строка 9 сверху: напечатано Ватсосііеіііскікуз зіпепзіз, нужно ? Вагсоскеіііскікуз зіпепзіз. Стр. 99. При видѣ Асапікогкойеиз азтиззі нужно сдѣлать ссылку на рис. на табл. II. Стр. 107. Ъеисізсиз йогоЪас ІвЬіка^а есть синонимъ Ъ. іоиуі Догй. & 8п. (см. Тапака. Аппоі. хооі. ]ароп., VII, 1909, р. 134). Стр. 112. При Ркохіпиз регспигиз тапізсііигісиз нужно сдѣлать ссылку ва рисунокъ на табл. II. Стр. 132, строка 2 снизу: при указаніи распространенія Хепосургіз Іатрегіі не отмѣчено, что видъ этотъ извѣстенъ для Императорскаго канала и Янъ-цзы-цзява (см. въ синонимикѣ). Стр. 142. При указаніяхъ на распространеніе Сиііег егуікгоріетизЪтз. слѣдуетъ прибавить Нин-бо (Реіегз. МопаізЪег. Ак. Вегііп, 1880, р. 926) и Сеулъ (8іе іпсіасЬ п ег. ПепкзсЬг. Ак. "ѴѴіеп, ЫХ, 1892, р. 370, зпЪ С. ііізкае/огтіз}. Стр. 147, строка 4 сверху: вмѣсто С (иііег). Іисісіиз вужно С. Іеисізсиіиз Ваз. Стр. 163, строка 16 сверху: вм, ргезкеі нужно ріезкеі. Стр. 165, строка 13 сверху: вм. I. & Е. нужно <1. & Е. Стр. 165, строка 14 снизу: вм. Хетаскгіиз рескіііепзіз нужно ? Хетаскііиз рескіііепзіз. Стр. 200, строка 3 сверху: при Орііісеркаіиз атдиз гѵаграскогѵзісіі нужно сдѣлать ссылку на рисунокъ на табл. III.
Указатель русскихъ и инородческихъ названій рыбъ. [Ср. предисловіе, стр. IV]. абарга 16 абтаха 70 аджи 16 адзи 16 ади 16 адни-рами 76 аме-мазу 34 амемасу 37 амемасъ 37 амуръ 120 амуръ-рыба 120 аныдами 75 аптха 70 ауджа 204 аудзангъ 204 аузавъ 204 аузяка 204 ауха 204 аухоа-ю 204 бейбхіауза 117 бени-масу 32 бишехенъ-коленты 96 бычекъ 216 бьянхо-ю 135, 136 бѣлая рыба 141, 143 бянь-юй 135 Ва 141 валФтонгъ-нонахъ 16 вахесъ-чо 51 велъ 32 не ль 262 верхоглядъ 141, 146, 150 востробрюшка 146, 150 вьюнъ 158 вьюнъ (неправ.) 14 Гайтей-сагасу 216 гаргыль 262 гаусъ-ю 188 гая-юй 180, 182 гелагене 117 гера 46 глануцху 180 голецъ 165 головешка 208 Зап. Физ.-Мат. Отд. гольянъ 110, 112,113 гольянъ озерный 111 гольянъ рѣчной 110 горбуша 26, 262—263 горбушка 26 горчакъ 96 — 98 госа 188 гунгулп 78 гутаръ 201 гуцца 188 гуцынъ 188 гуця 188 гуча 188 Дабага 28 дабга 28 дава 28 данахса 28 дамха 28 дао 28 даусо-ю 141 дауу 28 джели 41 джёлп 41 джель 41 джерахай 95 джигоаса 70 джили 41 джяли 41 дзадзхи 141 дзели 41 дзело 41 дзоло 41 дзурухай 188 дудзп 180 ё 46 ебуа 55 ебуцха 55 ершъ 204 ершъ морской 204 Желтопузикъ 111 желтощекъ 151 Зауна 46 зацхы 141 зибы 46 зибыгэ 46 зубатка 27, 28, 31 Ивана 34 ивиника 262 ивыссъ 188 изгохъ 86 измохъ 78 изнгнохъ 86 ирегэнэ 169 ировъ 46 иснми 26 ито 44 Кавабука 20 кадалэ 34, 36 кайча 70 кали 70 калуга 16 кандхео 151 карась 70, 72 караФуто-мазу 26 каре 135, 136 каса 34, 37 касатка 185, 186 катри 70 качакта 180 каче 262 качіакта 180 кета 27, 28, 30, 31, 262-263 килема 16 килимы 20 кильтыге 70 кильФу 20 кирфу 20 кіенфу 117 кіури 59 кой 68 коленты 70 коль 123 колючка 191, 194 конгдо 20 кондохо 20 конёкъ 75 конь 75 кора 120 коро 188 корюшка 58, 59, 60 косатка 179, 180 косатка толстая 183 костерка 20 красная рыба 32 красноперка 105, 106, 108 красноперъ 106, 123 красноперъ (вепр.) 134,143 кумингъ 136 кунджа 37 кундо 20 кунжа 37 курое 120 кучэ 188 кыццп 68 кэта 28, 262 Лаги-чо 28 лаха 175 лахи-чо 28 лежень 158 'ленокъ 46, 48 — 50 лень 91 леренкъ 70 лерингъ 70 лещикъ 100 лещъ (амурскій) 135, 136 лидза 68 лииза 68 линь 91 ліовшъ 55 логи 262 лоимангъ 34 лоягршъ 35 лонгръ 34 лугичъ 16 люгп 28 Мазу 26 макрамъ 191 мальма 33, 34 маршъ 201 махта 16 мимкъ 154 минога рѣчная 10 миногъ 10, 14 34
266 Л. БЕРГЪ. йогой 158 могой-сагасу 158 моринъ-джерахай 78, 89 моринъ-сагасу 75 мубъ 175 мупъ 175 мухай-сагасу 216 мыкыкъ 117 мырго 68 Надо-сайга 262 налимъ 201 намазу 175 немала 46 немла-чо 46 нерка 32 нп-цю 158 ніемнэ 46 ніенъ-ю 175 нохланъ-чо 59 ньѣ-ю 175 нюй-ба 180 нюйбаганъ 180 нянь-юй 175 Огуречникъ 58, 59 ое 37 окавабука 16 око 26 осетръ 20 ояга 68 Паркъ 16 патха-чо 16 патхъ-чо 16 пескарь 78, 80, 86 пескарь-конекъ 89 пескарь морской 76 пеструшка ПО пила-рыба 204 пиленгаръ-чо 68 пиленгатъ 68 пискунъ 158 питалка 158 пищуха 158, 169 подкаменьщикъ 213 подустъ 134 про 59 пырнышъ 68 рыбецъ 134 рыбчикъ 134 рыкъ 216 Сану 51 сазанъ 68—70 саке 28 сау 262 сауга 1*20 сахана 41 саху 51 сацхы 141 селке 32 серебрянка 28, 31 сигъ 51 силе 46 сили 46 си-лин-бай 154 сильча 28 сингацу 201 си«а 175 скрыпунъ 180 сона 123 согдека 262 сомъ 175 сомъ каменный 180 сорожка 96 сорочка 96 стерлядь 23 суа 123 сунгада 123 сура 20 сычи 151 сычъ 151 Тана 28 тано 154 таву 141 таймень 40—42, 44 такко 154 талнадзъ-нонахъ 16 тамаха 28, 31 тенги 26 тенги-чо 26 тинги-чо 26 тозки 16 толпыга 154 толстолобикъ 154 травянка 208 туанъ 28 тубухе 75, 76 тугы 20 тукичъ 20 туккн-чо 20 тулу 41 Уасъ 262 угай 106 уйя 68 уккъ 76 укъ 76 уланхулъ 123 уру 26, 32 уэ 37 Фалю 143 Фару 204 Форель 34 Форель морская 34 фуна 70 Хабтаганъ-джерахай 96 хадары 51 хазели 154 хайрузъ 55 ханго 70 хавгу 70 харіуно 194 харіусъ 55 хартоо 68 хартхо 68 хелке 32 хіпрбу 75 хоанѣ-ю 201 хойза 180 хой-юй 120 хорхой-сагасу 14 хо-чай-тоу 198 хуанъ-цзи-юй 204 хуанъ-цзуанъ-юй 151 хуа-цзи 204 хуа-цзи-юй 204 худа-рыба 213, 216 хуи 262 хуни-базау 123 хунча 37 хуэ 44 хэ-бай-юй 141 хуэба-сауза 123 хэй-юй 198 Цзунь-юй 128 цилифу 20 цингъ-хуанъ 16 цинь-хуанъ-юй 16 цурухай 188 цынгенъ 154 цяо-тоу-бай 139 Чавыча 44 чаркачъ 262 чебакъ 117 чебачекъ 95 чебачекъ пестрый 95 чевица 44 чехонь 143 чжелу 41 чпка 60 чили 41 чичнхча 180 чка 60 чума 26 чун-чунъ 76 чуруфу 20 Шаке 28 шанага-сагасу 213 шаниза 96 шва 41 шиле 46 шипонка 168, 169 шорбулту 175 шыФФа 175 шяке 28 щука 188 Эронъ 46 Юсъ 188 яалю 86 язь 117 ярхо 86, 117 янумеунагп 10 яцха 28
Указатель латинскихъ названій. [Относится только къ систематической части, стр. 9—219]. АЫ атосерйаіиз 153 аЪгатоійез (ВагЪиз) 75 аЬгатоідез (Сиііег) 143,144 АсапіЪосоЪіііз 164,165,168 АсапіЪосоІІиз 218 АсапікодоЪіо 74—76 АсЪеіІодпаіЪиз 102 Асірепзег 19 Асірепзегісіае 15—23. Асоига 164, 165 Асоигиз 164 Асіепоіеріз 204 асиіеаіиз (ѲазіегасапіЬиз) 194 асиіеаіиз (Ѳазіегозіеиз) 194 айеіе (Ьеисізсиз) 105, 107 Аіпосоііиз 218, 219 а]йап (СоЪіііз) 158, 161 аІЬигпиз (Сиііег) 139—142* аіріпиз (Заіѵеііпиз) 33—39 атагиз (Сургіпиз) 96 атагиз (ВЬоЛеиз) 96,99,101 атЫузіоторзіз (Соііиз) 217 Аттосоеіез 9 атигепзіз (ѲоЪіозота) 86 атигепзіз (РзеидодоЪіо) 86 апдиіііісаисіаіиз (СоЪіііз) 158 . аидиіііісаиііаіиз (Міздиг- пиз) 158 Апіасеиз 19, 20 агсіісиз (Ткутаііиз) 55—57 агдепіеа (Хепосургіз) 131, 132 агдепіеиз (Ьеисізсиз) 131 Агдепііпіпі 56 агдиз (Оркісеркаіиз) 197 Агдугозотиз 50 азтиззі (АсапіЪогкойеиѳ) 99, 100 азтиззі (Беѵагіо) 99 азоіиз (Рагазііигиз) 175 азоіиз (Зііигиз) 175 Азріоіисіиз 123 аігапаііз (АсапіЪогкойеиз) 101 аигаіиз (Сагаззіиз) 71, 72 аигеа (Ьатреіга) 10, 13 аигеиз (Аттосоеіез) 10,13 аивопіі (Заіто) 34 ахіПагіз (Муохосеркаіиэ) 218, 219 Вадгіпі 174 Ъаіса1епзіз(ТЬута11из)55— 57 Ваіопе 32 ЪатЪиза (Вагіііиз) 151 ЪашЪиза (ЕІоріскіЪуз) 151 ЪатЪиза (Ьеисізсиз) 151 ЪатЪиза (Орзагіиз) 151 ЬагЪаіиІа (СоЪіііз) 165 ЪагЪаіиІиз (ЫетасЪеіІиз) 165-167. ВагЬойоп 90 ЪагЪиз (Сургіпиз) 68 ЪагЪиз (ѲоЬіо) 75 ЪагЪиз (НетіЪагЪиз) 75, 76 Ъазііеѵѵзкіі (Зііигіскікуз) 175 Ваікузіота 103 Ъегепйііі (Ріесігорегса) 204 Ъісіепз (Орзагііскікуз) 126 Ызріпозиз (Ѳазіегозіеиз) 194, 195, 196 Ъпѵае (ЬеисодоЪіо) 84 Ъіаскізіопі (Ниско) 44 Ъіаскізіопі (Заіто) 44 Ъіеекегі (Нетісиііег) 147, 148 Вогеосоііиз 218 Возігускоідез 197 Воііа 171, 172 Вгаскутузіах 44—45 ЪгасЪуройа (Ѳазіегозіеиз, зиЪзр.) 191 Ъгатиіа (РагаЪгатіз) 136 ЪгапсЫаІіз (Аттосоеіез)14 Ъгапсііі (Асірепзег) 18 Ъгашііі (Соііиз) 218 Ъгашііі (Ьеисізсиз) 105— 108 Ьгапйіі (Муохосерка1из)218 Ъгапдіі (Теіезіез) 105 Ъгазкпікоіѵі (Ьеіосаззіз) 185, 187 ЪгазЬпікоѵѵі (Масгопез) 185 Ъгеѵісаида (Сиііег) 138,139, 140 Ъиззеі (Ѳазіегозіеиз) 191, 193 еаііагіз (Заіто) 33 саіѵагіиз (Вадгиз) 179 саіѵагіиз (РеІіеоЪадгиз) 179 саіѵагіиз (РзеидоЪадгиз) 179 саіѵагіиз (Зііигиз) 179, 181 сатізскаіісиз (Епіозркепиз) 12, 13 сатізскаіісиз (Реіготухоп) 12 сапіз (Заіто) 28 Сагаззіиз 70 сагаззіиз (Сагаззіиз) 70 сагаззіиз (Сургіпиз) 70 сагіиаіиз (МедаІоЪгаша, ѵаг.) 135 Сагріо 68 сагріо (Сургіпиз) 68 саіарЪгасіиз (Ѳазіегозіеиз) 194—196 Сепігідегтіскікуз 212 Серкаіосоііиз 217 Серкаіорзіз 103 СерЪаІиз 103, 153 скасіагу (Согедопиз) 51 скайаѵу (Согедопиз) 51 скапкаёпзіз (Аскеііодпа- іЪиз) 103 скапкаёпзіз (Беѵагіо) 103 сЪапкаёпзіз (ЬеисодоЪіо) 83 скапкаёпзіз (Здиаіідиз) 83 СкапоЫскікуз 137 сЬапігеі (Зііигиз) 174 сЪіпепзіз (Асірепзег) 21 Скогедоп 54 скиап-ізі (Регса) 204, скиаізі (Регса) 204 скиаізі (Зіпірегса) 204 сіЪагіа (Ьатреіга) 14 сіпсіиз (РЫІурпиз) 208 СоЪііез 164 СоЬіііскікуз 158 СоЪіііііпі 157 СоЪіііз 168 сотргеззігозігіз (№етасЫ- Іиз) 165 сопзиеіиз (Заіто) 28 согеапиз (Еіхіз) 163 Согедопиз 50 согедопоідез (ВгасЬушу- зіах) 46 согедопоійез (Заіто) 46 созіаіа (Біріоркуза) 163 созіаіа (Ьеіиа) 163, 164 Соііійае 211—219 Соііорзіз 212 Соііиз 212 сгисИег (Ркохіпиз) 112 Сіепоркагупдоііои 120 Сиііег 137, 138 сиггісиіа (ВазЬога) 127 спггісиіиз (Ьеисізсиз) 127 сиггісиіиз (ЗдиаІіоЪагЪиз) 127 супоссрііаіиз (ѲоЪіо, ѵаг. 78, 79 Сургіпорзіз 70 сгекапочѵзкіі (Ркохіпиз) 112, 113, 116 Сургіпісіае 63—173 Сургіпіпі 64 Сургіпиз 68 сгапада (Соііиз) 213 йаЪгуі (Нуроркікаітіск- Ікуз) 154, 155 сіакгуі (ЗаигодоЬіо) 86 Йакигісиз (Еіоріскікуз) 151 йакигісиз (№азиз) 151 Йакигісиз (Зііигиз) 175,176 сіакигісиз ("ѴѴаІІадо) 175 сіаигісиз (Асірепзег) 16 сіаигісиз (Низо) 16 сіаигісиз (Ркохіпиз, ѵаг.) 111 сіаигісиз (Зіегіеіиз) 16 (ЗаѵіЛ (Хепосургіз) 132 сіесетсіггозиз (СоЪіііз) 158 йесетсіггозиз (Міздигпиз) 158, 160 сіепіех (Озтегиз) 58 сіепіех (Реіготугоп) 11, 13 Негтаііпиз (Заіто) 28 Беѵагіо 102 Йісегаиз (Сегаіосоііиз) 219 Біасапіка 172 Біріоркуза 157, 163, 164 сііітагіі (Асіепоіеріз) 204 сііхопі (№етаскі!из) 163 (іізраг (Нетісиііег) 146,147, 148 Йишегііі (ЗаигодоЪіо) 87 ИуЪотеэкіі (Еіеоігіз) 208,209 (ЗуЬолѵзкіі (Нуроркікаіш- ісЬіЬуз) 154, 155, 157 Еіеоігіпі 207 Еіеоігіз 208
268 Л. БЕРГЪ. еіопдэіа (ЬеріоЬоііа) 172, 173 ЕІорісЬіЬуз 160 Еіхіз 163 Епіозркепиз 12, 13 Ерегіапиз 58 ерегіапиз (Озтегиз) 58 срегіапиз (Заіто) 58 Ерііотупіз 32 егпзііі (Реіготугоп) 10 егуіЬгоріегиз (Сиііег) 141, 263 егуіЬгогЬупсЬиз (8а1то) 34 Езосійае 186—189 Езох 188 Гагіо (Заіто) 33, 35, 46 Гагіорзіз (ВгасЬутузіах) 34, 36 Гагіорзіз (Заіто) 34, 36 Гагпиті (Ьеисізсиз) 117 Йиѵіаііііз ((хоЬіо) 178 Йиѵіаііііз (Ьатреіга) 10 Йиѵіаііііз (Реіготугоп) 10 Йиѵіаііііз (Заіто) 40, 42 Гіиѵібгасо 178, 179 Гоззіііз (СоЬіііз) 158 Гоззіііз (Міздигпиз) 158 Гиіѵібгасо (Еіиѵійгасо) 180 Гиіѵібгасо (Масгопез) 179, 181 Гиіѵібгасо (Рітеіобиз) 179 Гиіѵібгасо (РзеибоЬадгиз) 179 Сгайійае 200—203 СгазіегасапіЬиз 194 Сгазіегозіеа 190 СгазіегозіеіДае 190—196 Оазіегозіеиз 194 діЬЪег (Заіто) 26 Сііа 122 Сгіапіз 174 дІеЬпі (Еіеоігіз) 208, 210 діепіі (Регссоііиз) 208, 210 СоЪіійае 207—211 ОоЬіо 78 доЪіо (Соііиз) 214 доЬіо (Сургіпиз) 78 доЬіо (СгоЬіо) 78, 263 СгоЬіоЪагЬиз 73 ОоЬіозота 65 догЬизсЬа (ОпсогЬупсЬиз) 26 догЬизсЬа (Заіто) 26 дгасіііз (АсапіЬогЬойеиз) 103 дгиЬеі (ТЬутаІІиз) 55 дгиЬеі (ТЬутаІІоійез) 55 дгиЬіі (ТЬутаІІиз) 55 диепіЬегі (АсапіЬодоЪіо) 75 дипіЬегі (Хепосургіз) 130, 132 ІіаЬегі (ОпсогЬупсЬиз) 28 НаЪгоІеріа 103 Ьаііеэ (Соііиз) 216 Ьаііеэ (Мезосоііиз) 216 Ьакиепзіз (Ьеисізсиз) 106, 107 Неіорз 20 НетіЬагЬиз 73 Нетісиііег 145 Ьеггепзіеіпі (Ьеіосаэзіз) 184 Ьеггепзіеіпі (Масгопез) 184 НисЬо 32, 33 ЬисЬо (НисЬо) 44 ЬисЬо (Заіто) 40, 44 Низо 15 Ьиао (Ниао) 17, 18 НутепорЬуза 171, 172 Нуротезиз 59 НурорЬіЬаІтісЬіЬуз 153 ЬурорЬіЬаІтиз (Ьеисізсиз) 154 Ьурзеіопоіиз (АсапіЬогЬб- йеиз) 101 НурзіГагіо 25 ІйЬагиз'(Сургіпиз) 117 ійеііа (СіепорЬагупдобоп) 120 ійеііа (Ьеисізсиз) 120 ібеііиа (СіепорЬагупдобоп) 120 ійеііиз (Ьеисізсиз) 120 Ісіиз 117 ійиз (Миз) 117, 119 НізЬаеГогтіз (Сиііег) 141, 142, 263 іпдЬадЬіізсЬ (Заіто) 58 ^аропепзіз (Заіто) 28 Іаропіса (СоЬіііз, эиЪзр.)169 ]аропіса (Ьатреіга) 10 Іаропісиз (Оазіегозіеиз) 191, 193 Іаропісиз (Мезориа) 60 Іаропісиз (Реіготугоп) 10 .Іеізкіі (РЬохіпиз) 111, 113 деізкіі (РІадіодпаіЬиз) 133 ^езеііа (Ьеисізсиз) 131 ]езе11а (Хеиосургіз) 131 З'оііепі (НетіЬагЬиз) 76 З’огсіапі (ЬеисодоЪіо) 84 катізсЬаіісиз (Реіготугоп) 10 кауко (Заіто) 27 кеіа (ОпсогЬупсЬиз) 27, 28 кеіа (Заіто) 27 кікисЬіі (Асірепзег) 21 кпегі (Нетісиііег) 146, 147 коіепіу (Сагаззіиз, ѵаг.) 70 кипбзсЬа (Заіѵеііпиз) 37 кипйзЬа (Заіто) 39 кипбзЬа (Заіѵеііпиз) 37 ІаЬео (ВагЪиз) 75, 76 ІаЪео (Сургіпиз) 75 ІаЬео (бгоЬіоЪагЪиз) 75 ІаЬео (НетіЬагЬиз) 75 ІаЬіаіа (Аттосоеіез) 14 Іасизігіз (ВагЬобоп) 91 Іасизігіз (ЗагсосЬеіІісЬіЬуз) 91 Іасизігіз (Сургіпиз) 117 Іасизігіз (ЗагсосЬеіІісЬіЬуз, ѵаг.) 91 Ьайізіаѵіа 89 Іаеѵіз (РЬохіпиз) ПО Іаеѵіз (Рудозіеиз) 193 ІадосерЬаІиз (ОпсогЬуп- сЬиз) 28 ІадосерЬаІиз (Заіто) 27 ІадосерЬаІиз (Тгиііа) 28 . іадоѵѵзкіі (РЬохіпиз) 113 Іатрегіі (Хепосургіз) 132, 263 Іаіісерз (СіепорЬагупдойоп) 120 Ьатреіга 9 Іаѵагеіиз (Заіто) 51 Іебае (Ьеисізсиз) 105, 107 ЬеГиа 163 ЬеГиа созіаіа 170 Ьеіосаззіз 182 Ьеіигиз 194 Іепок (ВгасЬутузіах) 46 Іепок (Заіто) 46 ЬерібосерЬаІісЬіЬуз 171 ЬерісІосерЬаІиз 171 ЬеріоЬоііа 171 ІеріосерЬаІа (Нззигіа) 158, 161 ІеіЛосерЬаІиэ (Азріиз) 123 ІеріосерЬаІиз (Сургіпиз) 123 ІеріосерЬаІиз ((хііа) 123 ІеріосерЬаІиз (Ьеисізсиз) 123 ІеріосерЬаІиз (Рзеийазріиз) 123 Іеисізсиіиз (СЬапойісЬіЬуз) 146 Іеисізсиіиз (Сиііег) 146, 263 Іеисізсиіиз (Нетісиііег) 146—147 Ьеисізсиз 103 ЬеисодоЬіо 82 Іеисотаепіз (Заіто) 37 Іеисотаепіз (Заіѵеііпиз) 37 Ьіосазэіз 177, 182 Ьіопізсиз 19 Іопдітапиз (СоЬіііз) 165, 166 Іопдігозігіз (АсапіЪодоЪіо) 75 Ьопдигіо 85 Іогбіі (Заіто) 34, 35 Ьоіа 200 Іоіа (Сіасіиз) 201 Іоіа (Ьоіа) 201 Ьоііа 200 Іисібиѳ (Сиііег) 150 Іисійиз (Нетісиііег) 150 ЬисіоЪгата 123 Ьисіиз 188 Іисіиз (Езох) 188, 189 Іусаойоп (ОпсогЬупсЬиз) 32 Іусаобоп (Заіто) 32 тасгоіеріз (Хепосургіз) 131 Масгопез 177 тасиіаіиз (АсапіЬодоЬіо)76 тасиіаіиз (ѲоЬіоЬагЬиз, ѵаг.) 76 тасиіаіиз (НетіЬагЬиз, ѵаг.) 76 тасиіаіиз (НетіЬагЬиз) 76 тасиіоза (Ьоіа) 202 таіта (Заіто) 33, 34 таіта (Заіѵеііпиз) 33, 34 тапізсЬигіса (ЬеріоЬоііа) 171, 172 тапізсЬигісиз(АЪгатіз)136 тапізсЬигісив (Асірепзег) 16 тапізсЬигісиз (СерЬаІи.з) 154, 155 тапізсЬигісиз (НурорЬіЬ- аІтісЬіЬуз) 154, 155 тапізсЬигісиз (ОпусЬойоп) 154 тапізсЬигісиз (РЬохіпиз, ѵаг.) 112 тагіпиз (Реіготугоп) 10, 12 тазои (ОпсогЬупсЬиз) 25, 26 тауебае (Ьеисодокіо) 84 тебігозігіз (Асірепзег) 21 МедаІоЬгата 134 Медаіосоііиз 211, 219 Мезосоііиз 212, 217 Мезориз 59 тіапотсзкіі (Місгазріиз) 94 Місгазріиз 94 тісгобоп (ЗаІапдісЬіЬуз) 62 тісгойоп (Заіапх) 62 Місгоіеріз 103 тісгоіеріз (Хепосургіз) 130, 133 тісгориз (Міздигпиз) 160 тікайоі (Асірепзег) 21 тіпиіиз (Соііиз) 213, 214 Міздигпиз 158 тііэикигіі (Ьатреіга) 14 тоЬоііу (СоЬіііз, ѵаг.) 158, 161 тоііігіх (НурорЬіЬаІтісЬ- іЬуэ) 154 тоііігіх (Ьеисізсиз) 154 топдоіісиз (СЬапойісЬіЬуз) 137 топдоіісиз (Сиііег) 143 топдоіісиэ (ЬеріосерЬаІиэ) 137 тогбах (Озтегиз) 59 тоггізопі (ОрзагіісЬіЬуз) 126 тйгдо (Сургіпиз, ѵаг.) 68 МуохосерЬаІиз 211, 218 Казиз 150. №етасЬеі1из 164, 165 ХетасЬіІісЬіЬуз 164, 165 №етасЬі!из 164 песка (ОпсогЬупсЬиз) 32 песка (8а1то) 32 підег (ОрЬісерЬаІиэ) 197 пибісерз (РэеибоЪадгиз) 182 питтіГег (Заіто) 34
РЫБЫ БАССЕЙНА АМУРА (іСНТНТОЬООІЛ АМІЛ:Еі\818). 269 ОЫоп§іі8 (Сагаззіиз) 72 оЬіизігозігіз (Заіаг) 45 оЬіизігозігіз (Заіто) 45 Осіопета 163 оіісіиз (Нуротезиз) 60 оіісіиз (Мезориз) 60, 61 оіісіиз (Заіто) 60 оіі^осіои (Озтегпз) 60, 61 Опсогііупсііиз 25 ОпусЬосіоп 153 ОрЬісерЬаІісіае 196—200 ОрЬісерЬаІиз 197 ОрЬіосерЪаІиз 197 орізіойоп (Ьатреіга) 13 ОрзагіісЬіЬуз 125 огеаз (ОгіЬгіаз) 165 Огеіаз 164, 165 огіепіаііз (Асірепзег) 16 огіепіаііз (Низо) 16 огіепіаііз (Заіто) 44 ОгіЬгіаз 164, 165 Озтегиз 58 охусерЬаІоісіез (Сиііег) 142 охусерЬаІиз (Сиііег) 142,143 охугЬупсЬиз (АсапіЬо^оЬіо) 75 раІізсЬеѵзкіі (АсапіЬо^о- Ьіо) 76 РагаЬгатіз 134 РагасоЪіііз 164 Рагазііигиз 174 рагкеі (Заіѵеііпиз) 34 рагѵа (РзеисІогазЬога) 94, 95 рагѵиз (Ьеисізсиз) 94 рагѵиз (Орзагиз) 94 ресЬіІіепзіз (ЪГетасЬіІиз) 165, 263 Ре§е<іісіІ8 212 рекіпепзіз (АЪгатіз) 135 рекіпепзіз (АсапіЬоЬгата) 135 рекіпепзіз (СЬапосІісЫЬуз) 135 рекіпепзіз (Сиііег) 135 рекіпепзіз (ОрЬісерЬаІиз) 197, 198 рекіпепзіз (РагаЬгатіз) 135 Ре1іеоЪа§гиз 178, 179 Регссоііиз 207 регспигиз (РЬохіпиз) 111, 116 регепигиз (РЬохіпиз) 111 реггуі (НисЬо) 44 реггуі (Заіто) 44 реггуі (Заіѵеііпиз) 44 Реіготугоп 9 Реіготугопісіае 9—14 РЬПурпоісІез 197 РЬіІурпиз 207 РЬохіпиз 109 рЬохіпиз (Сургіпиз) 110 рЬохіпиз (РЬохіпиз) 110,111 Р1а§іо§паіЬиз 130 ріапегі (Ьатреіга) 11, 14 рІаіусерЬаІиз (Соііиз) 219 рІаіусерЬаІиз(МейаІосоііиз) 219 ріаіу^азіег (Ру§озіеиз) 193 ріаіуриз (ОрзагіісЬіЬуз) 126 Ріесігорегса 204 ріезкеі (Еіеоігіз) 208, 209 ріезкеі (ЬеГиа) 163 ріезкеі (Осіопета) 163 ріезкеі (Регссоііиз) 208 ріиѵіиз (Заіѵеііпиз) 34, 35 роесііориз (Соііиз) 213 роЦакоѵіі (РЬохіпиз) 113 Роіатосоііиз 212 ргеііозиз (Мезориз) 61 Ргізііосіоп 120 ргоіеиз (ОпсогЬупсЬиз) 26 ргоіеиз (Заіто) 26 Рзеийазріиз 122 РзеиДоБа^гиз 177—179 Рзсисіосіоп 164, 165 Рзеийо^оЬіо 85, 86, 93 РгеийогазЬога 94 рипдіііиз (СазісгасапіЬиз) 191 рипдіііиз (Сазіегозіеиз) 191, 193 рипдіііиз (Ру§озіеиз) 191, 193 ризіііа (РзеисІогазЬога) 94 ризіііиз (Ьеисізсиз) 94 Руёозіеиз 190 Гесигѵісерз (Сиііег) 138,139 геісЬегіі (Езох) 188 геіззпегі (Реіготугоп) 14 КЬіпоЬа§ги8 182 ВЬосіеиз 95 ВЬупсЬосургіз 109 гіѵиіагіз (Сургіпиз) ПО гіѵиіагіз (СоЪіо) 93 гіѵиіагіз (РЬохіпиз) ПО, 111 гіѵиіагіз (Рзеи<1о§оЬіо) 93 гиіііиз (Сиііег) 143 гиіііиз (Сургіпиз) 117 ВасЬаІіпепзіз (Ьеисізсиз) 106, 107 8а1ап§ісЬіЬуз 61 Заіапдіпі 61 Заіапх 61 Заітопісіае 23—63 Заітоиіпі 24 ЗаІтоіЬутиз 45 Заіѵеііпиз 32 заіѵеііпиз? (Заіто) 46 ЗагсосЬеіІісЬіЬуз 90 Заиго§оЪіо 85 зсЬеггегі (Зіпірегса) 205 ЗсЬізіига 172 зсЫе^еІіі (ВагЬиз) 75 зсЬтіДіі (Соге§опиз, ѵаг.) 53 зсЬгепскі (Асірепзег) 20 зсЬгепскі (Нетісиііег) 146, 147 зсЬгепскі (Зіигіо) 20 зсЬура (Асірепзег) 16, 18 зсогріиз (Соііиз) 218, 219 зсогріиэ (Муохосеркаіиз) 218, 219 зсоиіегі (ОпсогЬупсЬиз) 26 зсоиіегі (Заіто) 26 зетіЪагЬиз (ВагЬиз) 76 зегісеиз (Сургіпиз) 96 зегісеиз (ВЬосіеиз) 96 Зеггапісіае 203—206 зіЪігісиз (ХетасЬеіІиз) 165, 168 зіеЪоМіі (Сиііег) 141 зіетіопоѵіі (Ргізііосіоп) 120 ЗіІигісЗае 173—187 Зііигіпі 174 Зііигиз 174 зіпепзіз (Ва§гиз) 183 зіпепзіз (СоЪіііз) 169 зіпепзіз (Сазіегозіеиз) 191 зіпепзіз (Рзеисіо§оЬіо) 93 зіпепзіз (Ру§озіеиз) 191,193 зіиепзіз (ВЬосіеиз) 98, 99 зіпепзіз (ЗагсосЬеіІісЬіЬуз) 91 зіпепзіз (Ту1о§паіЬиз) 93 Зіпірегса 204 зкоікоѵіі (Ме^аІоЬгата) 135, 136 зоійаіоѵі (Нетісиіігеііа) 117 ЗрігіпсЬиз 58 зрігіпсЬиз (Озтегиз) 58 зрігіпсЬиз (Заіто) 58 Зциаіісіиз 82 ЗдиаІіоЪагЪиз 127 Зциаііиз 103 зіеіпсіасЬпегі (Ру^озіеиз) 191 зіеііегі (МуохосерЬаІиз) 218 зіепигиз (Сазіегозіеиз) 193 зіепгіі (СЬапосіісЬіЬуз) 135 Зіегіесіиз 20 Зіегіеіиз 19 Зіигіо 19, 20 зіигіо (Асірепзег) 20 зип§агіепзіз (Хепосургіз) 132 Зупсгоззиз 172 Іасгапоѵзкіі (Ьасіізіаѵіа) 89 іасгапо\ѵзкіі(Ьеисізсиз) 105, 106, 107 іаепіапаііз (АсапіЬогЬо- сіеиз) 99, 101 іаепіаіиз (Ьеисо§оЪіо) 84 іаепіа (СоЬіііз) 168,169,170 іаепіа (АсапіЬорзіз) 168 іаітеп (НисЬо) 40 іаітеп (Заіто) 40 іаітеп (Заіѵеііпиз) 40 іареіпозота (Хепосургіз) 131 іарЬгорЬіІиз (НетіЬадгиз) 185 Таигісіеа 212 Теіезіез 103, 105 іегеііизсиіа (ВазЪога) 127 іегеііизсиіиз (Ьеисізсиз) 127 іегеііизсиіиз (ЗагсосЬеіІісЬ- іЬуз) 127 іегтіпаііз (АЪгатіз) 136 іегтіпаііз (СЬапосІісЬіЪуз) 136 іегтіпаЪз (РагаЬгатіз) 136 ТЬутаІІоійез 54 ТЬутаІІиз 54 іЬутаІІиз (Заіто) 55 ііепізіпепзіз (Сиііег) 139 іопі (СоЪіііз) 195 іопі (№етасЬеі1из) 165 ТгасЬійегтиз 212, 217 ІзсЬачѵуізсЬа (ОпсогЬуп- сЬиз) 44 ізсЬатсуізсЬіГогтіз (Заіто) 26 ізсЬіІіепзіз (Ьеисізсиз) 120 ОтЫа 32 ипсігозігіз (Ьеисізсиз) 126 ипсігозігіз (ОрзагіісЬіЬуз) 126, 156 ІІгапійеа 212, 213 Пззигіа 158, 161 иззигіепзіз (Ва§гиз)183,184 иззигіепзіз (Соге^опиз) 51 иззигіепзіз (Ьеіосаззіз) 183 иззигіепзіз (Масгопез) 183, 184 ѴасЬеІіі (Рзеи<1оЪа§,тіі8) 179, 180, 181 ѵагіе^аіа (Ьатреіга) 10, 12 ѵаграсЬо\ѵзкіі (Нетісиііег) 146, 148 ѵи!§агіз (Сагаззіиз) 70 ѵи!§агіз (Ьоіа) 201 ѵгаіескіі (Ісіиз) 117—119 5ѵі11іатзопі (Сазіегозіеиз) 194 ѵгоззпеззепзкуі (Сазіегоз- іеиз) 193 5ѵаграсЬо\ѵэкіі (Ьеисізсиз) 107 5ѵаграсЬо5ѵзкіі (ОрЬісерЬа- Іиз, зиЪзр.) 200 Хепосургіз 130 34*
Объясненіе таблицъ рисунковъ. Таблица I. Масгопез (Реіосаззіз) Ътазкпікогоі Вег§. По экземпл. № 13964. Нат. вел. (Стр. 185). Масгопез (Реіосаззіз) иззигіепзіз (БуЪ.). По экземпл. № 10648. Пат. вел. (Стр. 183). Масгопез (Реіоеаззіз') Ъетгепзіеіпі Вег&. По экземпл. № 7092. Нат. вел. (Стр. 184). Таблица II. Хепосургіз Іатрегіі Роріа. По экземпл. № 13765 изъ Харбина. Нат. вел. (Стр. 132). Ркохіпиз регспигиз тапізсііитісиз Вегд. По экземпл. № 13890. Нат. вел. (Стр. 112). ВаигодоЪіо сіакгуі Вікг. По экземпл. № 13848. Нат. вел. (Стр. 86). РагаЪгатіз іегтіпаііз (Вісіі.). По экземпл. № 12672 изъ Уссури. Уменьшено вдвое. (Стр. 136). Асапікогкосіеиз азтиззі (БуЪ.). По экземпл. № 13802 изъ Николаевска. Нат. вел. (Стр. 99). Таблица III. Оркісеркаіиз агдиз гоаграекогсзкИ Вог§. По экземпл. № 8403 изъ Владивостока. Нат. вел. (Стр. 200). Соііиз Ііаііе] БуЪ. По экземпл. № 13666. Нат. вел. (Стр. 216). Езох геісксгіг І)уЪ. По экземпл. изъ низовьевъ Амура. Уменьшено вдвое. (Стр. 188).
Масгопез иззигіепзіз ОуЪ- Масгопез ( Ьеіосаззіз ) иззигіепзіз ОуЪ Масгопез (Ьеіосаззіз) Иѳггепзіѳіпі Вѳг^. Масгопез ( Ьеіосаззіз ) ЬгазЪпіко^і Вег^.
Масгопез иззигіепзіз СуЬ. БЕРГЪ. Рыбы Амура. Зап. Имп. Ак. Наукъ, Фпз.-мат. отд.; т. ХХ111. Таб.
Хепосургіз Іатрегіі Роріа РагаЬгатіз іѳгтіпаііз ВісН АсапіЬогйосіѳиз азтиззі ВуЬ, РЬохіпиз регспигиз тапізсііигісиз Вег§', 8аиго§'оЬіо йаЬгуі Вікг. БЕРГЪ, Рыбы Амура. Зап. Имп. Ак. Наукъ, Физ.-мат. отд.; т ХХ111. Таб. II.
П, БЕРГЪ, Рыбы Амура. Зап. Имп. Ак. Наукъ. Физ.-мат. отд.; т. ХХ111. Таб Ш.
Цѣна: 3 руб.; Ргіх: 6 Мгк. 70 Рі. Продается у коммиссіонеровъ Императорской Академіи Наукъ: И. И. Глазунова и К. Л. Ринкера въ С.-Петербургѣ, Н. П. Карбасминова въ С.-Петерб., Москвѣ, Варшавѣ и Вилыгѣ, Н. Я. Оглоблина въ С.-Петербургѣ и Кіевѣ, Н. Киммеля въ Рвгѣ, Фоссъ (Г. В. Зоргенфрей) въ Лейпцигѣ, Люзанъ и Комп. въ Лондонѣ. Сотшіввіоппаігев де 1’Асадётіе імревіаье дез йсіепсев: і. біазоипоі еі С. Яісксг а 81. -РеіегвЬоигв, М. КагЬевткоІ ѣ 8і. - РеіегвЬоигв, Мовсои, Ѵагеоѵіе еі Ѵііпа, !М. ОдІоЫІпе ѣ 8і. - РбіогвЬоигд ві КіеГ, !М. КуттеІ ѣ Віда, Ѵозз' $ог(ітепі (6. №. Зогдепігеу) а Ьеірвіс, ѣихао А Сіе а Ьопйгее.