ІКОРОТКИЙ
ПУТІВНИК
О РДЕНА ТРУДОВОГО
Ч ЕР В ОНОГО ПРАПОРА
В ИДАВНИЦТВО ПОЛІТИЧНО]
Л ІТЕРА ТУРИ УКРАІНИ
КИІВ-1976

91 (С2)(069)
Д14
© Політ■"1ДlІ8 УкрlІЇНИ , 1976
20904-034 148-75
ДМ201 (04)-76
І·.

СТОЛИЦЯ КВІТУЧО Ї
РЕСПУБЛІКИ

5
Він прекрасний будь-якої пори року, древній вічно
юний Київ. Незабутнє враження справля є місто влітку ,
потопаючи в яскравій зелені широких вулиць і наддніп ­
ровських парків, які здобули Києву славу міста-сад а .
Тонким ліризмом сповнені тут прозор і дні золото ї осе ­
ні, коли в ясному повітрі плавно кружля є наскрізь про ~­
вічене сонцем пожовкле листя. До лиця місту і пухна с ­
тий білосніжний наряд зими, що немовби підкреслю є
стрункість йоrо величних контурів .
Особливо ж прекрасний Ки ї в навесні . В цю пору буя н ­
ня природи неможливо відірвати поrляд від чарівн ої
картини квітучих каштанів, чиї ніжні свічі наче пере гу ­
куються кольором із світлою керамікою білокам ' яни х
будинків. У такі дні можна годинами милуватися сво є­
рідною красою Хрещатика, широкою панорамою Рус а-
нівки, будинки
дують морськ і
якої з висоти дніпровських круч на га ­
корабл і на рейді , монументальн іс т ю
споруд Печерська, мрійливою задумливі стю
багатьох
тихих провулків Лук ' янівки . В обрисах міста орган і чн о
поєднались і округлі лінії древніх бань, і нестримна на ­
ціленість у небо унікальної інженерної споруди - н о ­
вої телевежі, і широк і вітражі сучасних будівель і з
бетону, скла та алюмінію .
Розкинувшись на мальовничих берегах Дніпра, нижч е
гирла Десни, Київ підніс до сонця свої світлі квартал и
на межі Полісся і Лісостепу. Ще донедавна він майж е
◄ Пам'ятник В. І, Леніну

6
повністю був розташований на високому правому бере­
з і Славутича . Але в повоєнні роки місто все енерг і .;ніше
к року є на Лівобережжя. На місцях колишніх пустирів
і піщаних кучугур ·виросли цілі житлові масиви - Руса­
н і вка і Березняки, Лісовий і Воскресенський. Стрімка
траса блакитних поїздів метрополітену з'єднала найвід­
даленіші райони міста, яке рік у рік усе більше зростає
і вшир, і вгору.
Київ - ·політичний, економічний, науковий і культур­
ний центр Радянської України, вільної серед вільних,
рівної серед рівних у сім'ї братніх республік Країни
Рад. На прапорі Української РСР, трудящі якої в бра­
т ерському союзі з усіма народами соціалістичної Бать ­
ківщини пройшли славний героїчний шлях боротьби
і перемог, 5=яють два ордени Леніна, орден Жовтневої
революці ї і орден Дружби народів. На спільному уро­
чистому засіданні ЦК Компартії України і Верховної Ради
Української РСР, присвяченому врученню республіці ор­
де на Дружби народів, Генеральний секретар ЦК КПРС
т овариш Л. І. Брежнєв підкреслив: «Орден, який одер­
жує сьогодн і ваша республіка,- це висока оцінка
вкладу, який народ Укра їн и вносить в економ і чний, со­
ц іа л ьно-пол і тичний
культурний розвиток Радянської
держави, у зм і цнення інтернаціональної дружби наро­
дів нашо ї країни» .
Могутня сучасна і ндустрія республіки менш як за два
дні випускає нині стільки продукції , ск і льки її випуска­
л ося п і встоліття тому з а цілий рік . Високого розвитку
набули створені за роки Радянсько ї влади авіаційна,
с уднобудівна , тракторна , приладобуд і вна, автомобільна,
р ад і отехнічна та і нші галузі промисловості . Круто вгору
п ішло с ільське г осподарство республіки, перебудоване
на соціалістичних засадах. За останні піввіку збір зерна

7
зріс більш як утроє . У 1973 і 1974 роках Україна заси­
пала в засіки Батьківщини по мільярду пудів зерна.
Нині всі радянські люди з величезним ентузіазмом
піднесенням трудяться над виконанням накреслень
XXV з'їзду Комуністичної парт і ї Радянського Союзу. Цей
найвищий партійний форум комуністів нашої країни став
подією всесві т ньо-історичного значення, видатним рубе­
жем на шляху будівництва комуністичного суспільства,
переконливим свідченням торжества ленінізму . Звітна
доповідь Центрального Комітету парті ї , з якою висту ­
пив Генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Ілліч Бре'!'­
нєв, документи з'їзду збагатили теорію і практику мар ­
ксизму-ленінізму, стали дороговказом для всіх трудів­
ників багатонаціональної соц і алістичної Батьківщини,
ввійшли яскравою сторінкою в історію світового кому ­
ністичного руху .
XXV з ' їзд КПРС визначив широкі обрії нашого тво­
рення в десятій п'ятирічці . Головне завдання її полягає
в послідовному здійсненні курсу Комуністичної партії н~
піднесення матеріального і культурного рівня життя на ­
роду на основі динамічного і пропорційного розвитку
суспільного виробництва і підвищення його ефективнос ­
ті, прискорення науково-техн і чно го прогресу , зростання
продуктивності праці, всемірного поліпшен~я якості ро­
боти в усіх ланках народного господарства .
Пліч-о-пліч з усіма народами-братами нашої Вітчизни
зд1иснюють грандіозні накреслення парт11 на десяту
п'ятирічку трудящі Радянської України . На XXV з ' їзді
Компартії України було визначено високі рубежі нашої
республіки . На 30-34 проценти збільшиться обсяг про­
мислового виробн1:1цтва. Якщо в минулій п ' ятирічці се­
редньорічні валові збори зернових досягли 40 мільйо ­
нів тонн, то рубіж на десяту - 46 - 48 мільйонів тонн

10
щороку. На 25-27 процентів зростуть на Україн і су­
спільні фонди споживання .
Нових усп і хів у розвитку економіки, науки , культури
досягнуть в десятому п'ятиріччі трудящі столиці Укр аї­
ни - Києва . Набагато зросте випуск екскаваторів, елект­
ронних обчислювал ь них машин , верстатів-автома т ів, мо­
тоциклів, телевізорів, тканин , взуття , швейних виробів ,
поліпшиться якість продукції .
Два ордени Леніна і Золота Зірка прикрашають пра­
пор столиці Радянської Укра і ни міста-героя Києва, який
уславився сво їми ратними і трудовими подвигами .
Древній Киів - «мати міст руськи х »
-
відіграв велику
роль в історії стародавньої Русі, колиски трьох братніх
народів - російського, українського і білоруського.
Його бурхливий сьогоднішній розвиток, як і стрімкий
злет усієї республіки, невіддільний від трудових звер ­
шень, дружньо ї допомоги усіх народів соціал і стичної
Батьківщини, насамперед братнього російського народу.
В листі великому російському народові з нагоди визво­
лення рідного міста від німецько - фашистських загарб ­
ників трудящі Києва писали : «Всенародно стверджуємо:
свобода і щастя Украіни - в непохитному союзі з ро ­
сійським народом і всіма радянськими народами -бра­
тами . Всенародно клянемося зміцнювати цей священ­
ний союз! І клятву свою заповідаємо наш и м д і тям ,
нашим нащадкам на віки вічні!».
Повною мірою можна оцінити красу сьогодн і шнього
Києва, масштаби трудового подвигу міста, велич · його
злету, лише згадавши, що три десятиліття тому місто
лежало в згарищах. Німецько-фашистські окупанти вби­
ли 200 тисяч киян, 1ОО тисяч насильно ви г на л и на ка­
торжні роботи до Німеччини , зруйнували 1ООО п роми сло­
вих підприємств , понад 40 процентів житлови х будинк і в,

Будннок Р11дн Міністрів УРСР
11

12
розграбували музе ї, театри, університет, інститути та
інші культурні заклади . Відродження великого міст а
вимагало титанічних зусиль .
На заклик Комуністичної партії десятки тисяч киян з
перших днів визволення столиц і України вийшл и на
вулиц і і приступили до відбудови рідного міста. З усі х
кінців країни поспішала допомога. Ешелони з цемен том
і цеглою, машинами і устаткуванням, промисловими й
продовольчими товарами йшли з Москви , Уралу , Сибі­
ру, Закавказзя , Середньої Азії. Випробуване під ча с
будівництв а соціалізму, загартоване в боротьб і проти
німецько-фашистських загарбників «чуття єдиної роди ­
ни», дружба і єднання всіх радянських народів-браті в
з новою силою виявляється в повоєнний час. І саме за ­
вдяки цій безкорисливій братерській допомоз і й під ­
тримці Київ швидко піднявся з руїн, став ще прекрас ­
нішим, ще величнішим. Порівняно з довоєнним пері о­
дом випуск промислової продукції міста зріс майж е
в двадцять раз! У кілька разів збільшивс я житловий
фонд Києва .
Сьогодні столиця Укра ї ни - це двом і льйонне м істо,
що поділяється на дванадцять адміністра т ивних райо ­
нів - Дарницький, Дн і провський, Жовтневи й, Зал ізнич­
ний, Ленінградський , Ленінський, Мінський , Московськи й,
Печерський, Подільський, Радянський , Шевченківськи й .
Воно відоме в найвіддаленіших куточках Радянсько го
Союзу і далеко за його межами своєю могутньою ін ­
дустрією, продукція якої йде в 60 країн світу, різнобі ч ­
ною науковою діяльністю, талановитим мистецтвом .
Швидкими темпами розвивається господарське і куль ­
турне будівництво соціалістичного Києва .
В столиці УРСР працюють Центральний Ком іт ет К о -­
муністичної партії України, Верховна Рада Українсько ї

В с есіНному запі Верховноі Рад~.і УРСР
13

14
РСР - найвищий орган державної влади республіки,
Рада Міністрів УРСР - уряд республіки . В Києві відбу­
ваються з'їзди Компартії України, пленуми її Централь­
ного Комітету, сесії Верховної Радм Української РСР,
республіканські наради новаторів виробнмцтва, форумм
діячів наукм та культурм.
В одному з мальовнмчмх куточків Києва на вмсокому
дніпровському березі між Радянським і Першотравне­
вим парками здіймається велична споруда, увінчана
скляним куполом. Це будинок Верховної Ради Україн­
ської РСР, зведений за проектом визначного українсько­
го архітектора професора В. Заболотного в 1936-1939
роках .
.Непод алік
від будівлі Верховноі Ради, по вулмці Кі­
рова, знаходиться монументальна багатоповерхова спо­
руда, прмкрашена стрункими колонами . Стіни її опоряд­
жені кам'яними брмлами. Це будинок Радм Міністрів
УРСР . Його споруджено у 1938 році за проектом видат­
ного радянського архітектора академіка І . Фоміна з
участю архітектора П. Абросимова . Тут працює уряд
республіки.
Центр архітектурного ансамблю вулиці Орджонікід­
зе - будинок Центрального Комітету Комуністичної пар­
тії Украіни . Як і дві 'попередні будівлі, він теж спору­
джений у трмдцятих роках.
Біля . мальовничої Володимирсько ї гірки, на високому
наддніпровському пагорбі височить красива споруда,
обрамлена колонами. Тут розмістилися Киівськмй облас­
ний і міський комітети Комуністичної партії України,
виконавчий комітет Київ.ської обласної Ради депуrаrів
трудящих, а rакож Центральний Комітет, обласний і місь­
кий комітетм Ленінської Комуністмчної Спілки Молоді
Українм.

Будинок міськрад.,.
15
В центр і міста на Хрещатику, між вулицями Леніна і
Свердлова, привертає увагу монументальна будівля ви ­
конкому Київської міськради, збудована в п'ятдесяті
роки.
Депутати міськради - найдостойніші люди столиці
Украіни: новатори виробництва, вчені, митці, вчителі,
лікарі, партійні та радянські працівники, Герої Соціаліс-

16
тичної Праці і Герої Радянського Союзу, комуністи і
безпартійні, чоловіки і жінки, ветерани праці і молоді
трудівники . Київська міськрада - повноправний госпо•
дар міста. Тї депутати - народні обранці
-
беруть най­
активнішу участь в керівництві промисловістю і будів­
ництвом Києва, дальшим розвитком його економіки,
культури, охорони здоров'я, народної освіти , торгівлі
та ін. Бюджет міської Ради, що складається переважно
з відрахувань від прибутків підприємств , спрямовується
насамперед на задоволення постійно зростаючих потреб
трудящих .
Невичерпне джерело трудової звитяги киян, їх вели­
ких досягнень у господарському і культурному будівни­
цтві - дружнє змагання і систематичний обмін досвідом
з трудящими братніх союзних республік. Уже багато ро­
ків виробничники Подільського району Києва змагають­
ся з трудівниками Краснопрєсненського району Москви,
дарничани - з трудящими Київського району столиці
СРСР. Міцніє, збагачується новими гранями, приносить
нові творчі успіхи трудова співдружність київського
заводу верстатів - автоматів імені Горького • і московсь­
кого - «Краснь1й пролетарий» . Таких прикладів багато .
Міцніють дружні зв'язки трудящих Києва з братніми
країнами соціалістичної співдружності, розширюються
економічні й культурні зв ' язки столиці України з мі ста­
ми і нших держав. Міста-побратими Києва - Лейпціг ,
Краків , Братіслава. Споріднені міста Києва - Тампере ,
Флоренція, Тулуза, Кіото .
Зростає міжнародний авторитет Радянського Союзу -
прапороносця інтернаціоналізму, миру й дружби наро ­
дів, успішно втілюється в життя ленінська Програма
миру, висунута Комуністичною партією. Значний
вклад у боротьбу за мир, зміцнення економічної та

Нод Верховною Радою УРСР -
Держоажtй прапор республіки
17

оборонної могутності Кроінн Род,світовоі снстемн соціо­
лізму внос"ть своєю працею і труд"щі Укроінськоі РСР.
З трнбунн Оргонізоціі Об'єдноннх Ноцій луноє і nов­
нопровннй голос Род!Інськоі Украінн, !ІКІІ є одннм із іі
·зосно1ннкі1. Предстовннкн ношоі республікн рішуче вн­
ступоють зо зміцненн" мнру і дружбн між нородомн ,
протн імперіолізму, неоколоніолізму і роснзму. •
В Кнєві зноход!Ітьс!І генерольні консул~.ство Нородноі
Республікн Болгоріі, Німец~.коі Демокротнчноі Ресnублі­
кн , Пол~.с~.коі Нородноі Республікн, Соціолістнчноі Рес­
публікн Румунії, Угорс~.коі Нородноі Республікн, Чехо­
словоцькоі Соціолістнчноі Республікн, Соціолістнчноі
Федеротн ■ ноі Ресnублікн Югослові'і.
Столнц" Укроінн - однн із внзночннх центрів науки
і кул~.турн. Успішно діє _ Акодемі" Ноук УРСР. Богато ■ н­
дотннх вчених плідно процюют~. у різннх голуз!Іх ноукн:
вони створюют~. розумні електронні мошннн, nроникоют~.
1 тоємннці отомо, сннтезуют~. чудесні мотеріали, внвчо­
ют~. природні ресурси республіки, досліджують її істо­
рію, кул~.туру, літеротуру.
Но кні ■ ськнх вулнцях і nлощох привертоють увогу
офіші семи театрів, сто клубів і полоці ■ культури, фі­
лормоніі, цирку, естради . В місті діють 140 кіноустоно­
вок, nонод 1300 бібліотек , три кіностудії, роді.о- і те­
ле ■ ізійннй центри. Мосовнми тнрожамн ■нnускають
у світ художню, політичну, ноукову літературу ■ ндов­
ницт ■ о республіки, що ЗНІІХОДЯТЬС!І • Києві. в столиці
Украіни ■ идаютьс" дес!Ітки газет і журнолі ■. Тут плідно
процюють творчі спілки: n1<сьменннкі ■, композиторі ■,
художників, орхітекторі ■, журнолістів, nраці ■ ннкі ■ кіне­
матографії Укроіни.
По ■ нокровним, цікавим і змістовним творчим життям
живуть труді ■ ннки Києва .

ЕСТАФЕТА
ГЕРОТКИ

21
Граніт і бронза пам'ятників, мармур меморіальних
дошок - як хвилюючі сторінки кам'яного літопису, що
воскрешають у серці овіяні легендарною славою бу­
ремні дні революції і громадянської вIини, звитяжні
роки перших п' яти річок, мужність і відвагу, виявлені в
роки боротьби проти німецько-фашистських загарбників.
Вони втілюють зв'язок часів, наступність поколінь, славну
естафету революційних, бойових і трудових традицій .
Численні монументи, які доносять до нас гарячий
подих вікопомних подій, навіки вкарбовані в силует
Києва, стали невід'ємною рисою його архітектурного
обличчя.
У наі:,люднішому місці столиці Радянської України,
там, де сходяться дві центральні міські магістралі -
Хрещатик і бульвар Т. Г . Шевченка, здіймається пам'ят ­
ник засновникові Комуністичної партії і творцеві Радян ­
ської держави, геніальному вчителеві трудящих усього
світу Володимиру Іллічу Леніну . Фігура з червоного по­
лірованого граніту підноситься на постаменті, викона­
ному з чорного полірованого лабрадориту . Цеі:,
пам'ятник, створений народним художником СРСР
С. Меркуровим, відкрито 5 грудня 1946 року .
На постаменті золотом сяють пророчі слова вождя :
«При єдиніі:, дії пролетарів великоруських і українських
вільна Україна можлива, без такої , єдності про неї. не
◄
П~м·ятннк учасннкам Січневого збройного повстання
1918 року, які заг"'нул11 в боротьбІ за владу Рад

22
може бути й мови». На другому боці постаменту викар­
бувано: «Ніколи не переможуть того н<1роду, в якому
робітники і селяни І 'більшості своїй пізнали, відчули
і побачили, що вони відстоюють свою, Р<1дянську вла­
ду - вл<1ду трудящих, що відстоюють ту справу, пере­
мога якої ім і їх діт11м з<1безпечнть можливість корнс­
тув<1тися всім-, бл<1r<1ми культури, всім, що створено
людською nр<1цею•.
З іменем В. І. Леніна тісно пов'язані всесвітньо-іс­
торичні перемоги радянського народу, героїчна .бороть­
ба за утвердженнІІ влади Рад на Україні, успішне вті­
лення в життя величної програми комуністичнс:го бу ­
дівництва .
В центрі міста, на вулиці Володимирській, в 1938 році
було відкрито Київський філіал Центрального музею
В. І . Леніна. З глибоким душевним хвилюванням nрН'­
ходять сюди кияни і гості столиці Украіни . В залах му­
зею вони 2найомляться з священними реліквіями, які
розповідають про життя й революційну діяльність
Леніна. Серед кількох тисяч експонатів - численні ори­
гінали документів, першодруки ленінських праць, фото­
копії рукописів. Відвідувачі зупиняються перед експ:,­
натами, що розкривають гігантську роботу вождя
революції по створенню і загартуванню партії більшови­
ків, по підготовці й проведенню першої в світі пере­
можної пролетарської революції в жовтні 1917 року,
по відбудові народного господарства країни та розробці
перспективних планів соціалістичного будівництва . Чи­
мало документів музею присвячено вкладу В . І . Леніна
в утворення багатонаціональної соціалістичної держа­
ви - СРСР.
Експозиція музею постійно збагачується. Нові мате­
ріали на його стендах • розповідають про боротьбу тру-

23
д11щих України за успішне втілення в життя геніальних
заповіті ■ вождя. І глибоко символічно, що саме в музеї
В. І. Леніна в урочистій обстановці молодь дає кл11тву
бути вірною ленінським ідеалам, примножувати ударною
працею героїчні традиції партії та народу .
Завжди багатолюдно і біля невеличкого двоповерхо­
вого будинку по вулиці Ульянових, 12. З надпису на
меморіальній доwці дізнаємось, що напередодні пер­
шо ї російської революції а 1903-1904 роках тут жила
сім'я Ульянових: мати Леніна - Марія Олександрівна
і сестри Марія та Анна. Дмитро Ілліч Ульянов ·- брат
Володимира Ілліча - спочатку меwкав на Фундуклєєв­
ській {нині вулиц11 Леніна) - в будинку NO 80, а потім
на Пушкінській, 32 .
Рідні Леніна прибули в Киів, щоб подати допомогу
членам російської частини ЦК РСДРП у виконанні ріwень
11 з'їзду партії і налагодити тісні зв'язки з місцевими
партійними організаціями. Незважаючи на жорстокий по­
ліцейський режим, репресії, Ульянови вели невтомну
підпільну роботу: розповсюд?f<ували марксистську літе­
ратуру, вишукували коwти на її виданн11. Вони вели ак­
тивне листування з закордонним більшовицьким цент­
ром, з Володимиром Іллічем, який уважно стежив за
розвитком революцIиних подій на Украj ні .
У січні 1904 року Д . І. Ульянова, М . І . Ульянову і
А. І. Ульянову-Єлізарову царський уряд кинув за грати
Лук'янівської тюрми. Згодом царські жАндарми змушені
були випустити Ульянових на волю, і вони знову вклю­
чилися в активну революційну діяльність .
Вплив ідей вождя на політичне виховання київських
робітників був величезний . Ще в 1901 році в місті було
організовано групу сприяння «Искре», яка підтримува­
ла систематичний зв' язок з редакцією , з В. І. Леніним .

24
Музей В . І. Леніна

Кубннс~.кі студентw а музеї 8 . І . Леніна
25
До цехів заводів і фабрик, студентських аудиторій доли­
нало прн<:трас,~е слово нелегальної заrальноросійськоі
політичноТ rазет"1 . В 42 номерах «Искрь1» було вміщеІ'Іо
93 статті про київ і Київську губернію. Ці статті до ре­
дакції надсилали київсь~і кореспондентJ.1.
Назви багатьох київських вулиць, меморіальні дошки
на фасадах підприємств доносять відгомін класових битв

26
к>1ївського пролетаріату, як>1й разом з російськ>1м>1 ро­
бітн>1кам>1, пролетар і атом усієї країн>1 мужньо піднімався
на боротьбу прот>1 самодержавства I капіталістів.
Неподалік від к>1ївського залізничного вокзалу в>1со­
чать потужні корпус>1 електровагоноремонтного заводу
імені Січневого nовстанн11. Це одне з найстаріw>1х nід­
прнємств міста. Кілька років тому з нагодн 1ОО-річч11
з часу заснування воно було нагороджено орденом Тру­
дового Червоного Прапора. Щоранку, йдучн на зміну,
внробннчннкн бачать біл11 прохідної меморіальну доwку,
яка нагадує, що в 1879 році тут, у колнwніх Головннх
майстернях Південно-Західної залізннці, було проведе­
но страйк. Перwнй страйк кнівськнх робітннкі1, що увін­
чався перемогою: робочий день було зменwено з 11 до
10 годнн.
Колн з площі Калініна поїдете тролейбусом убік ново­
го велнкого жнтлового м.1снву - Снрця, то потрапите на
одну з wнрокнх пожвавленнх магістралей міста - ву­
лицю Мельннкова. Кн11ни свято wанують пам' ять робіт ­
ника-слюсаря, професіонального революціонера, видат­
ного організатора перwих маркснстських гуртків на Ук­
раї ні Ювеналія Дмнтровнча Мельникова. Саме з його
ініціатнвн в 1895 році був створеннй перwнй у Києв і Ро­
бітннчий комітет, який мав керуватн страйковою бороть­
бою київського пролетаріату .
Вулиці Л. Кецховелі, Б. Жаданівського ... Ці імена теж
добре відомі ж>1телям міста . Вони нагадують про славні
сторінки революційного руху . Висланий із Тифліса за
участь у революційному гуртку, Ладо Кецховелі в се­
ред>1ні дев' яностих років приїхав до Києва і , встановив­
wи зв'язок з робітниками, розгорнув активну пропаган­
ду марксизму, розповсюдження революційної літера ­
тури .

будннок, І Jtкому ж.-int!I cfм'Jt Ул~.Jtно ■ н,с
27
Палке слово nравди доходило до глибини робітничих
сердець, запалювало їх на боротьбу. Велику агітаційно­
пропагандистську роботу здійснював київський «Союз
боротьби за визволення робітничого класу».
У грізний 1905 рік робітники Південно-російського ма­
шинобудівного заводу (нині «Ленінська кузня»), заводів
Гретера і Криванека (нині «Більшовик»), Неєдли і Унrер-

28
мана (нині «Червоний екскаватор») та інших підприємств
Києва на знак протесту проти кривавої розправи над ро­
бітниками Петербурга 9 січня застрайкували. Активну
участь взяли вони і в жовтневому політичному страйку,
створенні Київської Ради робітничих депутатів. Уранці
18 листопада 1905 року повстали солдати саперної брига­
ди на чолі з двадцятирічним підпоручиком Еі- Жаданів­
ським. До них приєдналися робітники заводів «Арсенал»,
Південно-рос і йського машинобудівного, Головних май­
стерень Південно-Західної залізниці, бойові дружини
Шулявського фабрично-заводського району, який здобув
горде, крилате ймення Шулявської республіки . Під зву­
ки «Варшав ' янки» мирна демонстрація роб і тників і сол­
датів проходила містом. Та в районі Галицької площі
(нині площа Перемоги) царські війська зустріли повста­
лих вогнем . Було поранено Б . Жадс!Інівського , впали на
мокру від дощу бруківку вбмті робітники - токар Кар­
пенко , маляр Добровольський, столяри Крикун та Люб­
ченко . Про це нагадує нащадкам меморіальна дошка на
одному з цехів «Ленінської кузні», який виходить фа­
садом на вулицю Б. Жаданівського (колишню Жи ­
лянську) .
Революційну свідомість робітників заводу , збройний
виступ саперів високо оцінив В . І . Ленін . Царські кати
жорстоко розправилися з учасниками революц і йних по ­
дій . Підпоручика Б. Жаданівського, який очолив зброй­
ний виступ саперів , було спочатку засуджено до роз­
стрілу, згодом заміненого каторгою . Певний час разом
~ іншими учасниками повстання він був в'я ·знем ки ї всько ї
військово-політичної тюрми Косий Капонір - т і єї самої ,
де в різний час в і дбували ув'язнення більшовики
О. Г. Шліхтер, Г. І. Чудновський та інші. Нині в Косому
Капонірі - музей . Його численні експонати на г адують

Пам'янннс герою громадямськоі віймw М . О . Щ о р су
29

30
П•м'атн1оtк екіn~жу ле rt:,.дарноrо бpowenor з.ao Т аращаl-ІеЦь1
н11щадкам про героїчний шлях боротьби революціонерів
311 світле м11йбутнє народу.
Революція 1905-1907 років у Росіі була першою на ­
родною революцією епохи імпері11лізму. В. І. Ленін н11-
звав 11 «генеральною репетицією» Жовтня . 8 червня
1906 року в Києві вийшов перший номер легальної біль­
шовицької газети «Работник». Центральне місце в номер і

Пам'11rник комсомольцІfм 20-х років
31

32
Монумент Слави

Моrнла НевІдомоrо солдата
33

З4
заммала статт11 В. І. Леніна «Напередодні», в 11кім nід­
креслювалос11: «Ми стоїмо напередодні величезних іс­
tоричних nодім, ми - напередодні другого великого
tтуnен11 росімськоі революції». Ці слова вождя трудя­
щи11 виявилися пророчими . Характерно, що газета «Ра­
ботник» - nepwa більwо ■ ицька газета на Украіні, в якім '
була надрукована стаття В. І. Леніна.
У вогні класових бої ■ мужнів, гартувавс11, готувався до
вирІwальних боїв проти самодержавства київським про­
летаріат. Звістка про перемогу Лютневої революції в
Петрограді облетіла всю країну, 11к і nо ■сюдно, виклика­
ла революцімне nіднесенн11 1 Києві.
Гар11че відгукнулися київські робітники на історичний
hостріл «Аврори», усім серцем вітали перемогу Жовт ­
невого збромного nовстанн11 в Петрограді. Перwа в світі
hереможна пролетарська революці11 стала поворотним
hунктом I історіі людства. Під ■ nливом Великого Жовт­
н11, nерwими на Украіні nідн11ли червоне знамено бо­
ротьби за Рад11нс1,ку владу робітники київського заводу
«Арсенал», де I жовтні було створено ревком на чолі
а видатним ре1олюціонером-більwо1иком Андрієм
І ■ ановим. Само ■ іддана борот1,ба арсенальці ■ проти
аімськ буржуазного Тимчасового ур11ду і контрре ■ олю­
цімноі Централ1,ноі ради в ■ імwла 11скра1ою сторінкою 1
літопис ре ■ олюційно і героїки робітничого класу країни .
На ■ І ть без боєприпасів і nродо ■ольства, повсталі - !'ІРО­
довжу ■ аnи геройськи захищатись. Вдерwис1, на завод,
nетлюрі ■ ці жорстоко розnра1илис11 з арсенальц11ми: 300
роб І тникі ■ розстріл11ли, багатьох порубали на місці . За
особистою 1казі1кою В. І. Леніна, на допомогу київсько­
му Пролетаріату nрийwли червоноармійські загони, мат­
роси . Післ11 кіл1,каденних вуличних боїв петлюрівці були
розбиті .

35
Посічені кулями арсенальські стіни · - це пам'ятка под­
вигу легендарної пролетарської фортеці. Навпроти тричі
орденоносного заводу «Арсенал» імені В. І . Леніна, біля
станції метро «Арсенальна», на постаменті з червоного
граніту встановлено гармату, з 11коі робітники вели во­
гонь по військах контрреволюції.
Разом з арсенальцями в Жовтневому і Січневому
збройних nовстанн11х брали активну участь робітники
інwих київських заводів і фабрик, революційні солдати .
На площі перед будинком Президії Верховноі Ради спо­
руджено пам'ятник учасникам Жовтневого повстання,
вірним синам київського пролетаріату, які віддали своє
життя за щаст11 народне . На чорному лабрадориті по­
стаменту на братській могилі урочисті слова: «Героям
Великої Жовтневої соціалістичної революції - робітни­
кам і солдатам, які загинули смертю хоробрих в боях
за владу Рад у м . Києві 11-13 листопада (29-31 жовт­
ня) 1917 року».
В суворі й ажкі часи боротьби з ненависною буржу~
азно-націоналістичною Центральною р11дою і Директо­
рією, nолчищ11ми Денікіна і Врангеля, петлюрівцями т11
інтервент11ми робітники і селяни Украіни зміцнюв11ли
бр11терський союз з російським та інwими народами на­
wоі країни.
У січні 1918 року вели боротьбу проти Цент­
ральної ради радянські війська під командуванням
Ю. М. Коцюбинського і загони Червоного козацтва на
чолі з В. М. Примаковим. Сьогодні ім'11 Ю. Коцюбин­
ського увічнено в назві однієї з вулиць Києва. На ма­
льовничому березі Дніпра, біля моста імені Патона, одно
із улюблених місць відпочинку киян - затиwні алеї пар­
ку імені В. Прим11кова. В центрі парку- пам'ятник орга­
нізаторові і кері1нико1і Червоного козацтв11.

Зб
5 лютого 1919 року рад,~ ·нські військ<!!, в склlІді JІких
були уславлені Богунський і Т<!!р<!Іщанський полки під ко­
мандуваннJІм М. О . Щорса і В. Н . Боженка, розгромили
петлюрівців і вступили ■ місто . Микол<!І Олександрович
Щорс ст·ав перw"им комендlІнтом рlІдJІнського Києва . Лю­
бов'ю й wаною народною оточені імена цих легенд<!Ірних
полководці ■, герої ■ rром<!ІдJІнськоі війни . В дні святку­
вання 300-річчя ■ озз'єдн<!ІННJІ Укр<!Ііни з Росією Hll буль­
варі Шевченка, тlІм, де в нього вливається вулиця Ко­
мінтерна, відкрито пам'ятник Щорсу. Скульптори М . Ли­
сенко, М . Суходолов і В . Бород<!ІЙ відтворили виразний
образ героя-полководця. Усл<!Івлений полководець верхи
на коні немовби віт<!Іє киян і гостей міста - так само, як
у буремному дев'ятнlІдцятому вітав він населення щой­
но визволеного •Києва. А на вулиці БоженкlІ, бі ля меб­
левої ф<!!брики імені Боженка, сто іть пам'ятник коман­
дирові Т<!!ращ<!Інського полку Перwоі Украінської радян ­
ської дивізії В. Н . Боженку .
В 1974 році в столиці Украіни створено бронзову ком­
позицію, як<!! · увічнює героїчний подвиг екіп<!Іжу броне­
поїзда «Т<!!ра!J.Іl!Нець» . «Помираємо, <!!Ле не зд<!Іємос,~І» -
з цими словіІмн сліІвні сини революці ї підірвlІлися ра­
зом з бронепоїздом , щоб він не потрапив до ворог<!! .
В різних р<!Ійонах Кнєв<!І встановлено пам'ятники ви­
датним діяч<!Ім Комуністичної партії та Радянської дер­
жави, чиє життя і діяльність були пов ' язані з Києвом:
Г. І. Петровському, С. В. Косіору, В. Я. Чуб<!Ірю, Д. З. Ма­
нуїльському, Д . С . Коротченку.
Бійці ревоnюції Tll гром<!Ідинсько і війни передали ес­
тафету героям перwих п ' ятирічок. В двадциті й тридцяті
роки по всій нlІw і й крlІ і ні піднімаnися корпуси нових
заводів і ф<!Ібрик. НароджувlІлнся нові галузі промисло ­
вост і . Виростали нові вулиц і й площі . В П<!Ірку імен і

П«м ' •тннн емдгrному р&д•нс~.кому
nопко1одцю М . Ф . В•тутlну
37

38
Ленінського комсомолу стоїть величний монумент ком­
сомольцям 20-х років . Він увічнює образ представника
покоління, на долю якого випало воювати з бандитами
і будувати вузькоколійку в Боярці, зводити нові цехи
і встановлювати трудові рекорди. Це покоління творців
нового світу, прекрасне плем'я корчаrінців.
Мирну працю радянських людей 22 червня 1941 року
порушив віроломний напад фашистської Німеччини, по­
чалася Велика Вітчизняна війна. Уся країна піднялась на
захист завоювань Жовтня . Могутніми бастіонами соці11 -
nізму, живим втіленням героїзму р11дянськоrо н11роду на
wnяxy ворожих полчищ ст11nи міста Москве і Ленінrр11д,
Київ і Сталінград, Сев11стоnоnь і Одес11, Новоросійськ і
Керч, удостоєні зв11ння міст-героїв, а Брест - зв11ння
фортеці-героя. 83 дні і ночі сорок nepworo року н11
смерть стояли р11дянські воїни, трудящі під стінами міс­
та над Дніпром, захищ11ючи його від ф11wистів.
У чорні дні окупації Киів не скорився заr11рбникам,
боровся, зберіr11ючи віру у визволення. Воно npийwno
зі сходу в rімн11стерці воїна, загартованого і змужнілого
в історичних битвах під Москвою, н11 Волзі, на вогненній
Курській дузі. Столицю Украіни визволяли представники
народів усіх братніх республік, об'єднаних ідеями проле­
тарського інтернаціоналізму, міцно згуртованих навко­
ло Комуністичної партії.
Битва за Дніпро і Киів ввійwnа яскравою сторінкою
в літопис Великої Вітчизняної війни. На Київському на­
прямі ворог зосередив до ЗО дивізій, у тому числі де­
в'ять танков1<х і моторизованих. Війська 1-ro Українсько­
го фронту під командуванням генерала армії М . Ф. Ва­
тутіна оволоділи на правому березі Дніпра рядом плац­
дармів, найважливішими з яких буn1< Букринський - на
південь від столиці України і Лютізький - на північ .

39
6 листопада 1943 року - в nередден~. 26-і річниці Ве­
ликої _ Жовтневої соціалістичної революції - столиця на­
wоі Батьк і 1щини Москва салютувала героям битви за
визволення Києва . У цій битві особливо відзначилис~.
війс~.ка генералів К . С. Москаленка, І. Д . Черн11ховс1,ко ­
го, П. С . Рибалка, С . Я. Красовського , П. М . Корол~.кова.
Переправою війс~.к на Лютізький плацдарм , яка відігра­
ла вирішальну рол~. у досягненні успіху , керував застуn­
ннк
командуючого
фронтом
генерал-полковник
А. А . Гречко, нині Маршал Радянського Союзу, м і ністр
оборони СРСР . У складі радянс~.ких військ у битві за
визволення столиці Радянської Украіни боролась Перw<'\
Чехословац~.ка окрема бригада під командуванням 11ол­
ковника Л . Свободи . За мужніст~. і героїзм 65 з' єднань
і частин діючої армії дістали найменування «Ки ї вських» .
Близько двох з половиною тисяч во ї нів , які виявили ви ­
няткову мужність в боях за Дніпро , були удостоєні зван ­
ня Героя Радянського Союзу .
Поруч з представниками старшог о nоколінн11 мужньо
боролися nрот_и • ворога вихованці київської комсомолі ї,
молодь столиці Украіни. Широко відомі імена Геро ї в
Радянського Союзу снайпера Людмили Павличенко , Ма­
рії Боровиченко , Віталія Ульянова т а багатьох інших . За
відвагу в роки Великої Вітчизняно ї війни , активну участь
'у господарському і культурному будівництві, nлодотвор­
· ну роботу по вихованню підростаючого покоління і ~
зв'язку з ЗО-річчям визволення Радянсько ї Украіни ві,ц
німец~.ко -фаwистських загарбників Указом Президії 8ер­
хо1но і Ради СРСР Київську міську комсомол~.ську ор­
ганізацію в 1974 році нагороджено орденом Червоного
Прапора .
Кияни свято шанують безсмертний подви г радянс~.кн ~
воїнів, які принесли місту щас т я внзволення .

Мон у мент ■ wз ■ о~wтеnJІм • Ho•wx Петріец•х
41

42
З особливим хвилюванн11м приходять люди на крутий
пагорб, з якого відкриваєтьс11 широка панорама Дніпра.
Ще здалеку впадає в око строгий і величний обеліск,
висічений з сірого полірованого граніту. Він nіднявс.11
у височінь неба на 26 метрів. Біл11 nідніжж11 nам'11тни.
ка - могила Невідомого солдата, над нею nалахкотит~,
вогонь. Вічни,:;і вогонь безсмерт11. Вогонь нашої священ­
ної пам'яті - пам'яті серц11. Ми ніколи не забудемо ти~с,
хто віддав своє житт11 за свободу, честь і незалежніст ►
Батьківщини. В парку вздовж широкої алеї - могил11,
над якими тихо і урочисто шепоче лист11 тополь, кашта­
нів, кленів. Тут поховані 34 герої Великої Вітчизн11ної
війни - генерал-полковник М. Кирпонос, відважний тан­
кіст Н. Шолуденко, який в грізному сорок третьому
першим увірвавс11 на площу Калініна, та інwі воїни.
На мармурових плитах - незабутні імена героїв, що
загинули в бо11х за визволенн11 столиці Украіни, пред­
ставників різних народів Рад11нської Вітчизни. Бойове по­
братимство скріплене кров'ю.
Ніхто не . забутий, ніщо не забуте! В цьому ще раз пе­
реконуєшся на вулиц11х і площах, у парках і скверах
Києва; Як символ стійкості, мужності й героїзму радІІІ-і•
ських воїнів-визволителів раз-у-раз зустрічаєш монумеІоі­
ти на честь героїв Великої Вітчизняної війни. Не зарос:­
тають· стежки до народних святинь. Імена солдатів, офі­
церів і генералів увічнені в назвах багатьох міських ма­
гістралей. Минуть дес11тиріччя, віки, але вдячні нащад­
ки - спадкоємці слави старших поколінь
-
завжди бу­
·дуть пам'ятати тих, хто сто11в на смерть в Голосіївському
лісі і форсував під суцільним вогнем Дніпро, хто боров­
ся в партизанах і в київському підпіллі, всіх патріоті,,
які в суворих воєнних випробуваннях наближали світлий
і радісний день Перемоги .

43
Обеліск на честь учасників героїчної оборони Києва
на місці боїв у Голосіївському парку, пам'ятники загиб­
лим робітником заводу верстатів-автоматів імені Горь­
· кого, викладачам і студентам політехнічного інституту,
футболістом київського «Динамо» ; які в дні окупації
грали матч смерті, юному підпільникові Казику Гопонен-
• ку . . . Під'їжджаючи до Києво з півночі, біля села Нові

44
Предст«внмкм тр"ох понолін" арсен11л~.ціа зустріл,.. , .11
~Іл• історнчноі ~тІнм рідн_оrо заа9ду

В ' їзд у_ міст-о-героМ Кні•
45

Петрівці побачите nам',~тник воїно1і-1изволителю. Тут у
сорок трет~.ому проходив передній край бит1и за сто­
лицю України. Прославленому радянс~.кому полковод­
цеві генералу армії М. Ф . Ватутіну встановлено пам'ят­
ник у Радянс~.кому парку. Автор скул~.nтури - Є. Ву­
четич. На постаменті пам'ятника напис: «Герою Ра­
дянс~.коrо Союзу генералові Ватутіну ■ ід українс~.кого
народу»,
Два монументи нескореним зведено I Дарниці. Один
з них - пам'ятник радянс~.ким громадянам і 1ійс~.ко10-
nолоненим солдатам і офіцерам Радянс~.кої Армії, роз-
' ст р і ля н и м фаwистами. Дру гий - меморіал ~.ний комплекс
пам'яті радянс~.ких бійці ■, закатованих у Дарниц~.кому
концтаборі. «Останн,~ тропа закатованих . Знесилені, го­
лодні, закривавлені, вони йwли цією стежкою на розст­
ріл, несучи • серцях нена1ист1, до ворогів і ■ іру в наwу .
перемогу» - ці слова викарбувані на камені біля до­
ріжки, що веде до галявини смерті.
Священна nам'ят~. про героїку революційних битв,
про мужніст~. і відвагу легендарних захисників соціа­
лістичної Бат~.ківщини • роки Великої Вітчизняної війни
живе і вічно житиме в серці й свідомості ниніwніх і май­
бутніх nоколін~.. Перемога Радянс~.коrо Союзу над гітле­
рівс~.ким фаwизмом, безсмертний подвиг нaworo наро­
ду в ім'я миру і щастя на землі викликає захоплення
і глибоку ■ дячніст~. yci.oro прогресивного людства.
З особливою силою це проявилося I хвилюючі дні ЗО­
річчя перемоги над гітлерівцями. Цю знаменну дату ми
відзначили урочисто і піднесено як велике і прекрасне
свято радянс~.кого народу, всіх чесних людей планети.

подих
ВІКІВ

49
Легенда розповідає, що Київ заснували три брати -
Кий, Щек, Хорив та сестра їхня Либідь . Ці імена лиши­
лися в назві міста, його урочищ, невеличкої річки.
Немає точного підтвердження цій- легенді, але зна­
хідки археологів дають змогу дедалі повніше уявити
історію міста, що виникло, зг і дно з останніми дослід­
женнями, мало не півтора тисячоліття тому . Протягом
майже трьох віків Київ був столицею Київської Русі
і здобув почесне ім'я матері міст руських .
Донедавна найстарішими спорудами Києва вважалися
будівлі ХІ століття. Та ось, прокладаючи трасу метропо­
літену на Подолі, будівельники відкрили дерев'яні зруби
кількох помешкань ремісників . Найдавніше, яке, до речі,
добре збереглося, збудовано в ІХ столітті . Нині його
можна побачити на території Київського музею народної
архітектури та побуту . Завдяки зусиллям реставраторів
воно стоятиме віки, розповідаючи н11щадкам про те, як
жив, .чим ·займався трудови~- :люд древнього Києва ,
А на горі, в район і сучасної Радянської площі , там, де
зараз починаються вулиці Володимирська, Велика Жи­
томирська , Героїв революції, руками талановитих май­
стрів зводилися князівські палаци, виростали церкви ,
хороми знатних людей . За князювання Володимира кия­
ни збудували Десятинну церкву, архітектура якої викли­
кала захоплення сучасників , Цю чудову кам ' яну споруду
зруйновано під час монгольського нашестя,
тільки
◄ Золоrі ворота - ronos ниH в 'їзд до древмьоrо Кнєв ~

50
фундамент на подвір'ї Державного історичного музею
розпов і дає про її розміри та форми .
Киянам досить часто доводилося братися за зброю :
полчища кочівників раз у раз підступали до міських
стін . У 1037 році Ярослав Мудрий , вщент розбивши із
своєю дружиною печенігів , заклав на честь перемоги
на місці сьогоднішньої площі Бо гдана Хмельницького
Соф і йський собор . Кілька разів добудований і перебу­
дований, в і н і понин і захоплює в і двідувачів величчю
архітектури , високим мистецтвом оздоблення.
Найб і льшу увагу привертає унікальний мозаїчний і
фресковий розпис . Про високий професійний рівень
майстрів мозаїки свідчить хоча б те , що тут налічується
близько 180 різних відтінків смальти. Фресковий живо­
пис вражає передусім світським характером своєї т ема ­
тики . Знаменно, що в культовій споруді, головному на
той час храмі , поряд і з церковними сюжетами - сцени
з життя київського двору, полювання, різні ігри та зма ­
гання . Є навіть образи весельчаків-скоморо.хів .
Художники-реставратори провели копітку роботу по
розчищенню і відновленню старовинних мозаїк і фре­
сок, які були вкриті багатьма пізнішими нашаруваннями .
Одна з релікв1и собору - мармуровий саркофаг
Ярослава Мудрого .
Софія була не тільки релігійним, а й культурно-освіт­
нім центром . Тут писали літописи, що донесли до нас
відгомін древньої історії. При соборі була заснована
школа і перша на Русі б і бліотека. •
На південний захід від Верхнього міста на Старокиїв­
ській горі Ярослав Мудрий заклав «град великий Київ»,
обнісши його валом та іншими укріпленнями . Це була
неабияка фортифікаційна споруда: попід валами і стіна­
ми заввишки 16 і завширшки 18 метрів, було викопано

51
глибокі рови. Реwткн цих споруд будівельники знаходять
і тепер.
В оборонних валах було зроблено кілька воріт, з яких
збереглися лнwе реwткн Золотих. В ХІ столітті Золот і
ворота служили головним в'їздом до Києва , а також бу­
ли визначною архітектурною спорудою . Вони складалися
з двох паралельних кам ' яних стін, з'єднаних вгорі скле­
пінням . Над ворітьми стояла невеличка церква. Час
заІдав Золотим воротам значних румнувань. У середині
XVIII століття за розпорядженням властем їх засипали
землею - «для збереження». На початку трндцятнх
років минулого століття ворота розкопав київським ар­
хеолог К. Лохвицьким.
Гора, Поділ і Печерськ - із цих трьох частин скла­
дався Киів у ХІ-ХІІ століттях. У 1070-1077 роках в уло­
говині однієї з придніпровських круч було споруджено
Вндубецькнм монастир. Легенда, пов'язана з походжен­
ням назви Вндубечі, переносить нас у минуле тисячоліт ­
тя, до часів хрещення Русі . В цьому місці, за переказа­
ми, «видибав» з води скннуtнм у Дніпро язичеським ідол
Перун .
Про хрещення княн нагадує: і спорудженні; у 1В53 році
на Володимирськім г ірці пам'ятник князеві Володимиру.
його бронзова постать заввнwкн 4,5 метра, а висота
всього пам ' ятника з постаментом - понад 20 метрів .
Проект пам'ятника виконав росімськнм скульптор В . Де­
мут-Малнновськнм, а в натурі мого зробив професор
академії мистецтв П. Клодт.
У сивім давнині губиться вік підземних лабіринтів
Києво-Печерської лаври {нині державного історико-куль­
турного заповідника), де творив свою безсмертну «По­
вість временних літ» легендарним Нестор-літописець,
де рятувалися княнн від набігів кочівників , В ХІ столітт і

52
С офія . Архітектурно - історичн..,й музей-заnовід..,иІ<

Софія . Ста
Сарнофаr :одавня фрес t(а
рослава Мудро г о

54
тут оселнлися монахи. Особливі кліматичні умови склад
грунтів сприяли мум і фікації тіл померлих . Спрнтні мо­
нахи видавали їх за «св,пі мощі». Завдяки цьому Пе­
черська лавра зажила широкої слави, перетворившись
подалі на велике кріпосницьке господарство.
Головну споруду лаврн- Успенськ1,1й собор , який
зв'язав у єднну архітектурну компознціІО всі монастирсь­
к і будівлі , було закладено в 1073 році за князя Свято­
слава - енна Ярослава . Стінн собору буnм пншно оздоб ­
лен і фрескамн та моза ї кою, підлога внІ(ладена з шнфе­
РУ, інкрустованого мармуром На жаль, цю споруду
варварськи зруйнували фашистські окупанти в роки
Велнкої Вітчнзняної війнн .
Наприкінці ХІ - на початку ХІІ століть біля Печерської
лаврн було споруджено церкву Спаса на Берестові, яка
з пізнішнмн перебудовамн збереглася до наших днів .
Вона правнла за родову уснпальннцю князів з динктії
Мономаховичів . В 1157 році там поховалн князя Юрі•
Долгорукого - засновника Москви .
На тернторії заповідника діє кілька музеїв і виста1ок .
Одна з найцікав і шнх експознцій - музей історнчних
коштовностей, де зібрані численн і знахідки археологів .
Тут можна ознайомнтися також із розвитком друкарства
на Україні , виробамн давніх ремісників .
На rернторії лаври поховано В . Кочубея та І . Іскру ,
укра ї нських патріотів , які внступали за зміцнення друж­
~іх зв'взків з російськнм народом і були страчені зрад­
ником Мазепою в 1708 році .
У середині ХІІ століття в урочнщі Дорогожичі, на
північних підступах до Кнєва, чернігівські князі Ольгови­
ч і сnоруднлн монастир і кам'яну церкву в ім'я святого
Кнрила . Там, у родовій усипаnьннці князів, поховано
героя « Слова о полку Ігоревім» - Святослааа . Кирнлів -

Пам ' ,tтнІ-fн нн11зю Володнмнру
55

56
Пам ' ятн~к боrдану Хмельнwцьному
57

58
ська церква не зберегл~ первісного вигляду, її було
капітально реконструйовано в XVII-XVIII віках. Але
тут ще й сьогодні трапляються старовинні розписи
ХІ І століття.
У центрі міста, навпроти Софійського собору, внсо­
чнть пам'ятник видатному державному діячеві і полко­
водцю України Богдану Хмельницькому. З його ім'ям
пов'язана одна з найвнзначнішнх подій в історії укра­
їнського !;4 ароду - визвольна війна 1648..:_1654 років
проти польсько-шляхетського гніту, за возз'єднання з
братнім російським народом .
Саме на площі, де ннні встановлено пам ' ятник, у груд­
ні 1648 року княнн урочисто вітали очолюввне Богданом
Хмельницьким військо, що 1же уславилося блнскучнмн
перемогами над шляхтою. Саме тут у 1654 році після
переможного закінчення визвольної війни населення
міста радо зустрічало російське посольство і одностайно
схвалило історичне рішення Переяславської Радн про
возз'єднання України з Рос і єю .
Пам'ятник відкрито в 1888 році . Бронзову фігуру геть­
мана на коні відлито у Петербурзі за проектом худож­
ника М. Мікешнна. Булава в руці Богдана Хмельницького
спрямована в бік Москви, що символізує прагнення
українського народу до возз'єднання з рос і йськнмн бра­
тами .
Значну цінність становлять споруди п і зн і шого періоду ,
пов'язані з іменами чудових зодчих - С. Ковніра, А. Ме­
ленсько г о, 8. Растреллі, І. Мічуріна та інших . Яскравим
зразком стилю барокко XVIII століття є колишній цар­
ський палац біля будівлі Верховної Ради УРСР та Андрі­
ї вська церква на схилах Дніпра. Проекти обох будівель
розробив відомий зодчий В . Растреллі . Вони в і дзна­
чаються стрункістю форм , легкістю та ажурністю .

59
Н• Подолі, на розі Хоревої і Костянтинівської вулиць,
є маленький будиночок . Він цікавий тнм, що в 1706-
1707 роках тут зупинявся Петро І.
Наприкінці XVIII на початку ХІХ століття в Києві ро3 -
гортаєт1ос11 спорудження адміністративних, культурно-ОС•
вітніх та торговельних споруд. Тільки лічені з них збе­
реглися до нс1шого часу. Серед них так званий Гостнний
двір на нинішній Червоній площі (;lодолу.
Проект його ро3робнв відомий петербурзький архі­
тектор Л. Руско, а будівельні роботи почалися в 1809 ро­
ці . Т-, велика пожежа 1811 року знищила і збудоване,
і проект. Потім будівництву nерешкодила Вітчизняна
війна 1812 року , і лише 1826 rх,ку воно відновилося .
Але за браком коштів не бу110 доведено до кінця.
І лише в 1974 році, б і льш як 11ерез півтораста років,
у Ленінграді серед архівних 401~1ументів пощастило
знайти другий примірник проекту 3 авторським підпи­
сом . Прийнято рішення про реконструкцію Гостиного
двору - тут розмістяться різні побутові та торговельні
служби .
З Червоною (колишня Контрактова) площею зв'язані
пам'ятні сторінки в житті м і ста і вс і є ї держави - рух
декабрист і в . Як відомо, у 1821 році ними було створе- .
но «Південне товариство», до якого увійшли П. І. Пес­
rель , С. І . Муравйов - Апостол, М . П . Бестужев-Рюмін ,
С . Г. Волконський та інші. Члени цього товариства збн­
рс1лися тут з 1822 по 1825 рік, під час щорічних контр­
актових ярмарків, на свої з'їзди.
Визначною пам' яткою культової архітектури ХІХ сто­
ліття є Володимирський собор , що височить на розі
бульвару Шевченка та вулиц і Леонтовича . Перший про­
ект споруди з 1З ку_поламн розробив професор
І . Штром, але незабаром дл я здешевлення йо г о зміни -
•

60
Андріївська церква .
Архіте1<турна nам'JІтна XV 11 і століття

Пектораль. Археологічна з нахідка .
ФрагмеН'!'" пекторалі
61

ли, лишивши сім кулолів. Потім чергові зміни вніс ар­
хітектор О. Беретті, під керівництвом якого в 1862 році
і почалося будівництво. Закінчено спорудження собору
в 1896 році . Особливу цінність становлять внутрішні ху ­
дожні розписи, які робили під керівництвом професора
А . Прахова такі відомі російські художники, як В . Вас­
нецов , М . Нестеров та інші.
Серед оригінальних споруд передреволюційного пе­
ріоду - початку ХХ століття
-
можна назвати Бессараб­
ський критий ринок на Хрещатику (автор проекту - ар­
хітектор Г . Г-,й), будинок місько ї залізнично ї каси на
Пушкінській вулиці (О. Вербицький) та чимало інших .
Усі пам',пки історіі і архітектури ретельно охороня­
ютьс,~ державою . Щороку відвод,~ться значні коwrи для
їх реконструкції, оновлення, проводяться роботи по на­
данню найціннішим пам ' яткам іх первісного вигляду .

МІСТО
ТВОРЧОТ ПРАЦІ
'!ШІ· пв ,..
~
,

~
65
Сьогодні столиця України - великий індустріальний
ц ентр Радя н ського Союзу . В н айвіддал ені ших куточках
країни і далеко за її межами відомі стрімкі літаки
«АН-24 » і риболовецькі судна , швидкод ію ч і електронно­
обчи с лювальні машини і г ідравлічн і екскаватори, верста­
ти-автомати і мотоцикли, фотоапарати , тканини та бага ­
то різноманітних виробів народного споживання . 700-ти­
сячний загін робітничого класу столиці України - це
творці найдосконалішої продукції, які славляться висо ­
кою майстерністю і технічною зрілістю . Для порівняння
нагадаємо , що до революції в промисловості міста на ­
лічувалось лише 15 тисяч індустріальних робітників .
За роки радянської влади докорінно змінився не
тільки к і лькісний , а . і якісний склад робітників. Люди
високої виробничої культури і політичної зрілості, вони
мають справу з найновішими досягненнями науки і
техніки, оволодівають найсучаснішими професіями, по ­
кликаними до життя нинішньою науково-технічною ре ­
волюці є ю . Щоб скласти уявлення про освітній ценз сьо ­
годнішнього робітник а столиці України , пошлемося на
приклад хоча б заводу « Точелектроприлад» . Кожний
другий робітник багато т и с ячного колективу цього під­
приємс т ва ма є с ередню загальну або технічну осві т у ,
кожний во с ьмий - вищу , Посада
-
робітник, освіта -
вища технічна . Так і запи с и можна побачити в трудових
кни ж ках б аг атьох виробничників заводів елек т ронних
◄ Продунція заводу худож1-1ьоrо с1<па

66
З 1ідсн берут~, старт кнівсьні літаки
обчислювальних і керуючих машин, «Радіоприлад», реле
та автоматики й інwих .
Сьогодні і ндустрія столиці Українw за обсягом про­
мислової продукціі - це 17 довоєнних Києвів . І справа
не лиwе в зростанні обсягу виробництва . Змінилася са­
ма структура індустрії міста . Створено цілком нові галу ­
зі промисловості - радіоелектроніка, напівпровідників ,

Народжук:ться ниівсь1<і "Мерндімн-,.,
67
в11робн11цтво uаучн11х алмазів, хім і чн11х волокон, штучно ·~
шкір11 тощо. Шв11дк11м11 темпам11 розв11ваються і трад11-
ційні галузі к11ївської індустрії - електропр11ладобуду­
вання, маш11нобудування, хімічна, легка і харчова про­
м11словість . Розв11ток цей відбувається на якісно нові й
основі - реконструюються і технічно переозброюютьа
старі цех11, стають до ладу нові потуж~і корпуси.

68
Перевірка ;;~кості го т ової п ро ду к ції
Взяти , наприклад, одне з найстаріших машинобудівних
п і дприємств столиці України - « Більшовик» . До револю­
ц і ї це був завод, що належав іноземному капіталу. За
м і зерну плату робітники змушені були пра ц ювати по
13 - 14 годин на добу в нелюдських умовах жорсто к о ї
ек с плуатації і знущань з боку адмі н істраці ї, в приземку ­
в ат их виробничих приміщеннях із п ідсліпуватими вік о н -

До бро ю сла во ю к ори стую ть ся магнітофон"' 11М аяк 11
69
цями . Тоді тут випускалася досить примітивна продук­
ція. А завітайте на «Більшовик» сьогодні . В його просто­
рих цехах одержують путівку в життя найдосконаліші
агрегати для потреб хім і чного машинобудування Ра ­
дянського Союзу та інших країн. Нині « Б і льшовик » -
завод завод і в . Його технікою оснащен і й оснащуються
цілі підприємства - найбільш і новобудови п' яти річки .

70
В боротьбі за технічни.; прогрес виробничники підпри­
ємства невпинно зміцнюють свої зв'язки з наукою .
Сьогодні «Більшовик» - науково-виробниче об'єднання,
до якого входять науково-дослідни.; та проектни.; інсти­
тут «Укрндіпластмаш» .
Таки.; безпосередні.; союз науки і заводської практи­
ки - веління часу . В столиці України утворюється все
б і льше виробничих і науково-виробничих об'єднань -
справжніх форпостів індустріального Києва. «Київарма­
тура», «Київтрактордеталь» та інші вже здобули собі
добру славу і високим технічним рівнем своєї продук­
ції, і крутим зростанням темпів виробництва .
Трудівники Києва борються за перетворення столиці
України в місто високопродуктивної праці, високої куль ­
тури і зразкового громадського порядку . В авангарді
цього руху ідуть ноаатори виробництва, правофлангові
соціалістичного змагання, колективи передових заводів
і фабрик міста . Тх девіз: дати більше продукції кращої
якості з меншими витратами. В сузір'ї Героїв Соціаліс­
тичної Праці імена на.;більш досто.;них громадян сто­
мщі України, гордість і цвіт славної трудової гвардії
міста - робітники заводу «Арсенал» імені В. І . Леніна
Анатолі.; Якимович Донченко, Меланія Григорівна Пав­
ленко, Віктор Петрович Філіппов, Віктор Петрович Щер­
бина, бригадир судномонтажників заводу «Ленінська куз­
ня» Микола Романович Молодченко, швачка фабрики
~мені Смирнова-Ласточкіна Тамара Василівна бнченок,
будівельники Василь Андрі.;ович Ягола, Ганна Мусіїв­
на Сіра, Григорі.; Іванович Донець та інші. Господарі
свого життя, своє 'і оновленої країни, вони проникливим
розумом і працьовитими руками створюють на.;більші
цінност і на наші.; землі, вносять еві.; вагоми.; вклад в
побудову комунізму .

O n eplJцiю робнr~. М . М . Амосое
71

72
Київські робітники завжди виступали застрільниками
нових форм соціалістичного змагання, поборниками
всього передового, прогресивного. Перегорнемо сто­
рінки документів , вчитаємось в історію робітничого кла­
су міста . Коли в тридцяті роки на заклик Комуністичної
партії виховувати кадри, здатн і оволодіти технікою і ру­
хати її вперед, по всій країні широкою хвилею розгорс
нувся всенародний стахановський рух, одними із перших
включилися · в нього робітники ки ївських заводів і фаб­
рик. Приклади високої продуктивності праці, відмінної
якості продукці ї показували стахановці « Арсеналу», «Ле­
нінської кузні» , «Більшовика», 4-ї взуттєвої фабрики та
інших.
Кияни продовжують і розвивають кращі трудові тра ­
диції робітничого класу міста . Шириться рух за комуніс­
тичне ставлення до праці . Сьогодні в ньому беруть
участь сотні тисяч трудівників. Тисячі бригад, дільниць,
цехів, відділів, багато підприємств удостоєно високого
звання колективів комуністичної праці . В кожному цеху
ви зустрінете людей допитливої творчої думки - раціо­
налізаторів і винахідників, чий новаторський талант спря­
мований на удосконалення технологічних процесів , ре -
• во л ,юціон ізує
весь хід виробництва, ламаючи зас та ріл і
норми і відкриваючи шлях до трудових рекордів . Вони
успішно борються за здійснення рішень XXV з'їзду
КПРС, виконання завдань десятої п'ятирічки.
Познайомимось ще з кількома підприємствами столи ­
ці України .
Ордена Трудового Червоного Прапора завод верста­
тів-автоматів імені Горького часто називають заводом­
садом. Його цехи потопають у зеленій гущавині , вздовж
струнких алей в сіма кольо рами веселки ви гра ють квіти ,
і прямо на заводській територі ї звисаю т ь . до землі

В /нстІ-fтуrі ядерних досліджень АН УРСР
73

74
запашні плоди яблунь і груw. Продукція заводу відзна­
чається великою досконалістю і широко використовуєть­
ся в автотракторній, wарикопідwипниковій та інших галу­
зях промисловості. Київські верстати-автомати і автома­
тичні лінії добре відомі в десятках країн, куди вони
експортуються.
Найближчий сусід верстатозаводу - завод «Червоний
екскаватор». Він теж удостоєний ордена Трудового Чер­
воного Прапора, теж славиться високою культурою ви­
робництва . В близькі й далекі шляхи-дороги вирушають
з воріт підприємства невтомні металеві землекопи -
досконалі - гідравлічні екскаватори. Тх можна побачити
сьогодні і на численних будівельних майданчиках країни,
і в сільському господарстві.
Якщо «Червоний екскаватор» - один із ветеранів київ­
ської індустрії, історія якого сягає до рубежа дев'ятнад­
цятого і ,цвадцятого сто•літь, а завод верстатів-автоматів
можна віднести до підприємств, так би мовити, серед­
нього покоління, то завод електронних обчислювальних
і керуючих машин - представник молодшого покоління
промисловості міста. Йому років десять, але він уже
вийшов у ранг провідних підприємств і високим класом
своє'і роботи завоював добру славу далеко за межами
міста і всієї ·країни . Розумні електронні машини, народ­
жені тут, здатні розв'язувати комплекси найскладніших
народногосподарських завдань.
Передовий досвід кращих трудових колективів Києва,
~к і всієї нашої республіки, широко відображений на
Виставці досягнень народного господарства УРСР. Ви­
ставочне містечко розташувалося на південній околиці
Києва і займає площу понад триста гектарів. Це справ­
жня скарбниця новаторства, трудової майстерності й
звитяги людей праці . Тисячі експонатів, представлених

В інституті надтеерднх матеріалІе, керованому
Героєм Соцlалістнчноі Праці В . М . Бакулем
ї5
у численних павільйонах на майданчиках,- це хвилюю­
ча
вражаюча розповідь про трудові перемоги
українських гірників металургів, машинобудівників
хіміків, будівельників і транспортників, хліборобів і тва ­
ринників .
Успіхи трудящих республіки не можуть не окрилюва­
ти. Досить згадати, що · сьогодні Україна дає в 74 рази

76
більше продукції, ніж у 1913 році, в дев'ять разів більше,
ніж у 1950 році, і в три рази більше, ніж у 1960 році.
На Виставці також широко представлені досягнення
наукових установ республіки та її столиці. Це м природ­
но, адже в умовах розвинутого соціалізму прогрес науки
і техніки є головною підоммою створення матеріально­
техн і чної бази комунізму .
Вчені України, зміцнюючи тісні творчі зв ' язки з вчени­
ми Росімської Федерації , всіх братніх республік, вносять
вагомим вклад у скарбницю ві т чизняно ї та світової нау­
ки , усп і шно розвивають нов і напрями в р і зних галузях
математики , механіки, фізики, хімії, біології, сільськогос­
подарської і медичної науки, гуманітарних наук . У сп і в­
дружності з ученими союзних республік на У к раїні
вперше було розщеплено атомне ядро, збудовано пер­
ші вітчизняні електронно - обчислювальні машини, одер­
жано синтетичні алмази тощо. Чимало з цих при н ципо­
во важливих відкриттів зроблено в Ки є ві .
Бомовим штабом науки в республіці , одним і з мо г у т ніх
наукових центрів кра їни є ордена Леніна Академ і я наук
Української РСР - складова , органічна частина Академії
наук СРСР . Президія Академії наук УРСР розташована в
центр і Києва , на вулиці Володимирськім , 54 , в будинку,
спорудженому в 50-х роках ХІХ с т ол і ття за проек т ом
архітектора О. Беретті. Засновано Академію наук Украї­
ни у 1919 році, п і сля визволення К иє ва Червоною Арм і ­
єю від н і мецьких окупант і в і буржуаз н о-нац і оналістичних
петлюрівських вімськ . Заснуван н я пер ш ої в кра ї н і респуб­
ліканської академії - Академії наук України, становлен­
ня її з братерсь кою допомогою АН СРСР - яскравим
вияв ленінської національної політики Комуністичної
парт11, 11 батьківського піклування про піднесення еко­
номіки і розквіт культури народів Радянської країни.

8 одному з ц е х і в Дарницького шовково г о комбінат у
77
Біля колиски АН УРСР стояв видатний рос і йський вчений
академік Володимир Іванович Вернадський - її перший
президент.
Академія наук УРСР пройшла великиі:і і славний шлях .
Нині вона об'єднує понад 80 наукових установ , у яких
пл і дно працюють 12 тисяч наукових працівник і в , у тому
числ і сотні докторів і тисячі кандидатів наук , Герої

78
Соціалістичної Праці, лауреати Ленінської і Державної
премій СРСР, Державної премії УРСР. Чимало з цих
установ розтаwовано в Києві, науковий потенціал якого
з року в рік зростає.
На передові познцїі науково-технічного прогресу вий­
wлн київські інститути електрозварювання імен і Є. О . Па­
тоне, кібернетики, м~теріалознавства, надтвердих мате­
ріалів АН УРСР, а також інститут автоматики і ряд інwих
наукових закладів галузевих міністерств. Інститут елект ­
розварювання по праву називають зварювел~.ним цехом
країни. Серед здобутків украінс~.ких науковці ■ такі wи­
роко відомі сучасні методи, як електроwлако ■ е зварю­
вання і зварювання під флюсом, електродугове наплав­
лення, зварювання в середовищі захисних гезів, зварю­
вання електронним променем і вибухом, електроwлако­
вий переплав металів тощо .
Визначний вклад у розвиток вітчизняно ї науки вносять
видатні київські вчені, цвіт неwоі інтелігенції - прези­
дент Академії наук УРСР Б . Є . Патон, екадемікн О. К. Ан­
тонов, М. М. Амосов, М. П. Бажан, І . К . Білодід,
В. М. Глуwков, Р. Є . Кавецький, О. В. Кірсанов,
Ю . О. Митропольський, А . Ф . Прихоп,ко, І . М. Франце­
вич та інwі.
Пліч-о-пліч з наукою Академі ї розвивається наука ву­
зівська. Киів - місто вісімнадцяти вищих учбових закла­
дів, великий центр підготовки висококваліфікованих
спеціалістів багатьох галузей знань . Понад 140 тисяч мо­
.лодих людей здобувають вищу освіту в інститутах сто ­
лиці Украіни, • тому числі майже половииа - на ста­
ціонарі . Ті льки в двох найбільwих учбових закладах Кwє ­
ва - Державному університеті імені Т . Г. Шевченка і по­
літехнічному інституті оволодівають знаннями 45 тисяч
юнаків і дівчат, з них двадцять т~,,сяч вчаться без в і др~,,-

В л11116ор.норіі інст"fтуту проблем
мІцностІ м•тері11лJ ■ АН УРСР
79
ву від виробництва на заочному і вечірньому відділен­
нях.
Познайомимось ближче з цими флагманами київ­
ських ~узів.
Університет серед вузів міста - старійwина. Він за­
снований 1834 року. Головний корпус збудований за
проектом архітектGра В . Беретті в 1842 році.

80
Традиційно червоне забарвлення університетських
стін немовби символізує його героїчне минуле .
В 1901 році 183 студенти, які брали участь у револю­
ційних виступах проти царизму, були віддані в солдати
З цього приводу В . І. Ленін на сторінках «И скрьш на ­
друкував статтю, закликаючи підтримати революційне
студентство. Мітингами, страйками, створенням бойових
загонів відповіла молодь на злодіяння царського
уряду.
В Київському університеті одержали освіту такі
видатні вчені, громадськ1 1 державні радянські діячі ,
як О. Бах, Є. Тарле, М. Чеботарьов, О. Шмідт, М. Бо­
голюбов, В. Затонський , письменники М . Рильський ,
А. Корнійчук і інші.
Нині ордена Леніна Київський університет імені
Т. Г . Шевченка готує кадри для найрізноманітніших
галузей економіки і культури . З його стін виходять
фізики і математики, біологи
хіміки, економісти
історики, геологи і журналісти . Університет підтримує
тісні зв'язки з вищими учбовими закладами Рос і йської
Феде_рації, інших братніх союзних республік . Тут здобу­
вають вищу освіту представники різних нац іональн остей
Країни Рад. Вчаться в університеті і посланці со ціалістич ­
них країн, молодих незалежних держав Африки, Азі ї,
Латинської Америки . В КДУ спеціально створено фа­
культет для іноземних студентів .
Справжньою кузнею кадрів став ордена Лен іна
Київський політехнічний інститут імені 50-річчя Великої
Жовтневої соц і алістичної революції . Його засновано
1898 року. Всіма формами навчання тут охоплено нині
25 т исяч юнаків і дівчат . КПІ теж має славні револю ­
ційні традиції. В 1917-1918 роках ра йон інститут у
був місцем боїв з;~ встановлення Радян ської влади .

Центр наукоsо -rехІ'і ЇЧІ-fОЇ ін формаці ї
81
Тут перебував штаб червоногварді .;ськмх загоні в слав­
ної робітничої Шулявкм.
Нмнішні.; пол і технічнм.; не порівнятм з тим, якмм він
був ще кілька десятків років тому. Вмрослм нові корпу­
си, лаборатор ії оснащено найновішою апаратурою та
обладнанням. Спеціалістів вмсокої кваліфікації готують
численні факультеrм - механ і чний, рад і отехнічнмй, елек-

тронної техніки, електроенергетичний, теплоенергетич­
ний, автоматики і електроприладобудування та інwі.
Високою якістю підготовки спеціалістів відомі також
такі інститути міста як інженерно-будівельний, педаго­
гічний, автодорожний, інженерів цивільної авіації, ме­
дичний, культури, театрального мистецтва, Українська
сільськогосподарська академія та інші.
Додайте до студентської молоді ще 218 тисяч дітей,
які сідають за парти в 248 wколах і школах-інтернатах,
величезний загін учнів десятків вечірніх wкіл, профе ­
сійно-технічних училищ, і ви зумієте скласти уявлення
про численний контингент студентської і шкільної молоді
наwого міста .

ВІЧНО
МОЛОДИЙ

85
У кожного міста, як і у людини,- одне, своє облич­
чя, один характер . Яке ж арх і те 1< турне обличчя Києва!
У ХІІІ столітті його зрівняли з землею орди хана
Батия, йо г о винищували пожежі і нещастя в пізніші
часи , у роки другої світової війни нещадних руйнувань
завдали йому фашистські окупанти . Та старовинне місто,
мов казковий Фен і кс, щоразу вставало з попелу і
руїн і сьогодні вражає вс і х , хто зустрічається з ним
уперше, величчю своіх масивів, цільністю архітектурних
ансамблів, де день вчорашній гармонійно поєднується
з днем сьогоднішнім, молодістю струнких бульв а рів ,
проспектів , широких площ .
Люди називають його містом вічно ї молодост і, бо
і накшого ймення не даси містов і , яке лише за повоєн­
не тридцятиріччя збільшило свій житловий фонд у п'ять
раз і в, яке милу є око сонячним оздобленням красенів ­
будинків, барвис т им вбранням парк і в і садів , грандіоз ­
ним розмахом нового будівництва .
Знайомство з Ки є вом здебільшого п очинаю т ь з його
г оловної магістралі - Хрещатика. Колишня Хрещата
долина, перші споруди на якій з ' явилися наприк і нці
XVIII століття , стала своєрідною віссю, навколо яко ї
групу є ться основний ансамбль центрального району
міста . До нього входять і три площі - імені Ленінсько­
го комсомолу, що прилягає до придніпровських круто­
схилів, імені Кал і ніна, від якої розбігаються траси до
◄ Першотравнева демонсrраціа на Хрещdткку

86
Печерська та району старого міста , і Бессарабська -
тут Хрещатик вливається в одну з найдовших міських
магістралей - вулицю Червоноарм і йську.
У роки Велико ї Вітчизняної війни гітлерівські оку­
панти завдали Хрещатику нищівних руйнувань, на ньому
уціліли тільки лічені будинки . Після визволення Києва
від фашистів усі кияни піднялися на відбудову централь ­
ної вулиці. Ті було майже вдвоє розширено, вздовж
т ротуар і в створено зелені алеї . Хрещатик народився
вдруге, став стократ красивішим, ніж раніше.
Наближається до кінця реконструкція Червоноармійсь ­
кої вулиці - природного продовження Хрещатика , яка,
в свою чергу, вливається в проспект 40-річчя Жовтня.
Таким чином, ця траса з' єднує центр міста з Вис т ав- ,
кою досягнень народного господарства УРСР та Голо ­
с і і вським лісопарком. У недалекому майбутньому за
цим маршрутом проляже новий радіус столичного мет­
рополітену .
Буд і вництво метро найближчим часом вмкличе зміни
в архітектурному о'бличчі тих місць на Червоноармій­
ській вулиці, де розмістяться станції підземної елек­
трички . Зокрема, змінить свій вигляд площа Толстого.
В цілому ж на цій магістралі вже майже немає ста­
рих споруд. 7, 9, 14- nоверхові житлові корпуси, вико­
нані в строгій і раціональній сучасній манер і , надають
вул,щі вигляду певної архітектурної завершеності .
Окрасою магістралі став Палац культури «Україна» ,
споруджений на честь сторіччя з дня народження
В . І . Лен і на . Його зал розрахований майже на чотири
тисяч і чоловік . Споруда має в плані трапецієвидну фор­
му . Для опорядження фасаду застосовано анодований
алюмін і й, білий мармур , граніт. Найновіше устаткування
і апара т ура, а т акож акустичні особлмвост і залу дають

\
Ноеі споруди НА Череоноармі~ськf~ в у л1-1ц І
87
{\
~f
і:~.
t·
І,
'
,
,,
,
1'1

88
Панорама Рус4ніа1<н
89

90
можливість ВИ[<Ористовувати його як театрально-концерт­
ний зол і кінозал. Оригінально вирішено підвісну стелю
з незвичойним освітленням, застосованим тут вперше у
вітчизняній практиці.
Милує око nлоща імені Дзержинського з її красивим
шляхопроводом і оригінальною сnорудоІQ Центру на­
уково-технічної інформ11ції. Неподалік упорядковується
мальовничий nарк з озером.
Від своєрідної осі Хрещатик - Червоноармійська про­
лягло кілька магістралей, що ведуть до Печерська, де
до Жовтневої революції селилася міська знать. Є серед
них старі, але оновлені за роки Р11дянської влади ву­
лиці, иаnрикл11д, Кірова, що тягнеться nон11д зоною при ­
бережних парків до nлощі Слави з могилою Невідомо­
го солдата; Жовтневої революції, одна з архітектурних
окрас якої - Жовтневиііі палац
-
колишній будинок ін­
ституту благородних дівиць, реконструйований в пово­
єнний час; забудовані в основному старовинними спору­
дами ву111,щі К. Маркса та Ф. Енrе.11ьс11.
Ряд вулиць nрокладено заново, де11кі 3'11внлися на
місці кривих провулочків і стежок . Серед них - Мечни ­
кова, бульвар Лесі Українки та інші. Там, де раніwе були
ст11рі одноповерхові будиночки, з'явилися зразково
уnорядков11ні мікрорайони вулиць Січневого повстання,
Суворова, Московської тощо.
Невпинно змінюється вигляд колишніх околиць
Києва - Шулявки, Деміївки, Куренівки та інших,- ви­
ростають квартали нових жител, розширюються вулиці,
упорядковується територія. 1-111 Шуля1ці, наприклад, до
революції не було жодної школи, жодного культосвіт­
нього закладу чн навіть багатоповерхового будинку. Тe-
nep центральною артерією цього району став Брест-Ли ­
товський проспект - з11будована сучасними сnоруд11ми

91
магістраль. Навколо промислових підприємств, яких чи­
мало в Жовтневому районі, виросли нові житлові квар­
тали. Тут цілий ряд навчальних, науково -дослідних ін­
с т итут і в, великий комбінат друку «Радянська Україна» ,
де містяться редакції більшості періодичних видань .
Цілком сучасного вигляду набула площа Перемоги , в
яку вливається бу л ьвар Тараса Шевченка. Ті дом і нантні
риси - висотний будинок готелю «Либідь», універсаль­
ний магазин «Україна» , монументальна споруда Держав ­
ного цирку.
Реконструюється центральний район древнього По­
долу. Це викликано передусім прокладанням нового
радіуса метро, що проляже від Хрещатика до масиву
Оболонь. За останн і роки невпізнанно зм і нилася одна з
центральних вулиць району - Фрунзе, де зведено десят­
ки баrt~топоверхових житлових корпусів, нові споруди
nромислових підприємств , розбито мальовничий парк .
Ми вже говорили про Киів як про древнє і водночас
вічно молоде місто . Та не центральні його вулиці і nло­
щі, нав і ть реконструйовані, визначають молодість міста .
Його справжнє сучасне обличчя - це простор і , красиво
сплановані масиви, що з ' явилися на м і сц і вчорашніх
околиць і приміських сіл .
Гостям нашого міста, ЯКІ ~дуть з Бориспільського
аеропор т у і милуються чудовою панорамою Березняків,
Ленінградсько ї площі, Русан і вки , важко пов і рити в те,
що велике сонячне місто на Лівобережжі виросло за
якихось півтора десятиліпя . Його територія займає
близько п'яти тисяч гектарів, фонд житлової площі ста­
новить майже ш і сть мільйонів квадратних метрів, а на ­
селення наближається до півмільйона.
Харак0терно , що ряд масив і в Лівобережжя зведено на
місцях , раніше затоплюваних паводковими водами . Щоб

92
підвищити їх рівень, вперше в наш і й краIнI за с тосовано
метод гідронамивання грунту. Земснаряди подали сюди
13 мільйонів кубометрів дніпровського піску, зробивши
надійний фундамент для нових селищ .
Одним з найкрасивіших, наймальовничіших масивів не
тільки Лівобережжя, а й усього Києва вважається Руса­
нівський . Ансамбль його споруд, вулиць, скверів не­
від'ємний від Дніпра та широкого каналу, що оточує
весь мікрорайон . Кілька висотних будинків утворюють
своєрідні центри композицій, вигнутий півколом фасад
готелю «Славутич» вдало замикає ансамбль з боку мосту
імені Є. О . Патона .
У 1972 році на Всесоюзному огляді досягнень радян­
ської архітектури друге місце було присуджено житло­
вому масиву Березняки, розташованому навпроти Ру­
санівки. Рівнинний ландшафт тут не вражає одноманіт­
ністю завдяки вдало продуманому розміщенню будин­
ків різної висоти - від 16-18 - поверхових «свічок» до
двоповерхових центрів побутового та торговельного об­
слуговування.
Найсучасніший вигляд має, мабуть, Комсомольський
масив, що розкинувся обіч траси метрополітену. Над
усіма спорудами тут домінує розміщений півколом жит­
ловий будинок завдовжки понад півкілометра. Він най ­
більший у нашому місті: тут 24 під'їзди, а в 1152 квар ­
тирах - майже чотири тисячі мешканців. Крім розмірів
та незвичної форми, будинок-велетень відзначається й
привабливим оздобленням з блискучої глазуровано ї
плитки, що контрастує із зеленими лоджіями.
Майже 95 процентів усіх споруд на Комсомольському,
Березняках та ряді інших житлових масивів Лівобереж­
жя змонтовано з великих панелей. Саме завдяІ<И успіш­
ному освоєнню індустріального методу будівництва -

Шnя}(.опровід на площі імені Дзержинського
93
м онтажу споруд із великих залізобетонних панелей -
київські будівельники змогли добитися таких швидких
темпів робіт, звести навколо м і ста півтора десятка но ­
вих масивів , оновити обличчя багатьо х центральни х
вулиць .
Вод н очас із комплек с ною забудовою Дарниці ·почав
свою rрудову біографію домобудівний комбінат NO 1,

94
11кий першим у нашому місті вз11в на озброєнн11 про­
гресивну технологію будівництва «з коліс». Виготов­
лені на заводах комбінату конструктивні елементи -
готові стіни із вмонтованими віконними та дверними
блоками, стелі, розміром на кімнату, сантехнічні кабіни
тощо доставл11ють на об'єкти в послідовності і в строки,
необхідні дл11 монтажу . Баштовий кран знімає їх з па­
нелевозів і подає примо на поверхи, без проміжного
складуванн11 на майданчиках .
Саме на будовах цього комбінату народивс11 київський
швидкісний метод спорудження жител, взятий на озбро­
єння будівельниками всієї країни. Одним з його ініц і а­
торів був Герой Соціалістичної Праці Г . І . Донець, бри­
гада якого змонтувала 144-квартирний будинок менш як
за місяць.
Серед уславлених майстрів, чиїми руками відбудовано
столицю Радянської України, з_ведено стільки сонячних
кварталів,- Герої Соціалістичної Праці І. І. Бушма,
Г. М. Сіра, В. Д. Турчак, М. Т. Глушко та багато інших.
З умовного київського будівельного конвейєра кожні
15 хвилин сходить готова квартира . В середньому 1300 ти­
сяч квадратних метрів загальної житлової площі попов ­
нюють щороку міський фонд. Одночасно стають до
ладу школи, дитячі садки та ясла, магазини, ательє по­
буту, кінотеатри , спортивні та інші споруди.
Київ оточений суцільним кільцем нових житлових ма­
сивів . Основні лівобережні ми вже назвали, а на пра­
вому березі - це Першотравневий, В і драдний, Нивки,
Микільська Борщагівка, Сирецький, Мінське шосе, Ви­
ноградар, Оболонь та інші.
Найбільшим масивом Києва невдовзі стане Оболонь .
Він виростає на віддаленій околиці нового адміністра­
тивного району міста - Мінського, неподалік від Дніпра,

95
що створює його мешканцям вигідні кліматичні та ланд­
шафтні умови. Ідо того ж тут зводять будинки з поліп­
шеним плануванням квартир, найкраще обладнані мага­
зини та побутові служби . На Оболоні мешкатиме близь ­
ко 250 тисяч киян. Щоб здійснити такий велетенський
обсяг будівельних робіт (а поруч розмістився ще один
новий мас:ив - Мінський)
-
виникла необхідність ство­
рити тут відповідну базу будівельної індустрії. Саме на
Оболоні збудовано потужні заводи столярних і залізо ­
бетонних виробів та ряд інших підприємств.
Вже почалис:11 роботи по забудові нових масивів: Вм­
ноградар, на проспекті Дружби народів, розроблено
проект масиву Теремки, що розміститься поблизу Вис­
тавки досягнень народного господарства УРСР . Споруд­
ження жител на великих вільнмх територіях переважа­
тиме і в наступні рокм .
У житті великого міста надзвичайно важливу роль ві ­
діграє транспорт . У Києві дедалі більше навантаження
по перевезенню пасажирів припадає на метрополітен.
Будівництво київського метрополітену - одна з яс ­
кравих сторінок у літописі дружби і братерської взаємо­
допомоги радянських народів . Одразу ж після визво­
лення столиці Радянської Украіни від фашистських оку­
пантів, коли на Заході ще гриміли бої, уряд СРСР
прийняв рішення про будівництво Київського метро .
Республіка ще не мала спеціалістів з цієї галузі, і роз­
робку перших проектів здійснювали фахівці з- Москви.
Московські метробудівнмкм готували кадрм прохідників,
щедро передавали свій досвід . Устаткування, конструк­
ції, матеріали для п і дземної електрмчкм надсилали під ­
приємства з десятків міст Радянського Союзу.
Тепер київський метрополітен, перша ділянка якого
була здана в експлуатацію наприкінці 1960 року, став

96
такою ж невід'ємною р1-1сою міста, як уславлені кашта ­
н1-1, с1-1в1-1й Дніпро . Діюч1-1й радіус, що простягнувся від
Святош1-1на до Лівобережжя, зв'язав не просто дві від­
далені окол1-1ці, а найважл>1віші пром>1слові район'1 -
Жовтнев>1й, Ленінградськ>1й, Дарн>1цьк>1й, Дніпровськ>1і1 .
Щодня шв>1дкохідні голубі експрес1-1 перевозять понад
півм і льйона пасаж>1рів .
К>1ївськ>1й метрополітен цікав>1й і як ар х і т ектурн а та
інженерна споруда. Більшіс т ь підземн>1х вес т >1бюлів оз ­
доблено мармуром, г ран і том , ск 'ульптурам>1 , темат>1чн>1 -
М'1 панно .
Перш>1й радіус метрополітену налічу є чо т >1рнадцять
станцій. На Лівобережжі - траса наземна .
Пр>1 спорудженні метро було застосовано ч>1мало і н­
женерн>1х НОВ'1НОК , Так, назву « К'1ЇВСЬКОГО» НОС'1ТЬ меха­
нізоваН'1Й прохідн>1цьк1-1.- щю з ріжуч>1м органом у
в>1гляд і планшайби, « к1-1ївськ>1м» наз1-1вають метод опо­
рядження тунелів збірн1-1м>1 конструкціям1-1 , вперше в
практ1-1ці метробудування було опущено змонтовані на
поверхні землі проміжні залізобетонн і вес т >1бюлі на
станціях « Універс>1тет » , «Завод «Більшов1-1к» та « Арсе­
нальна » .
Н1-1ні будується нов1-1й радіус метро , як1-1й з ' єднає Обо­
лонь з Виставкою досягнень народного господарства
УРСР . Перша його черга з трьома станціям" проляже
від Хрещат1-1ка до Червоної площі на Подолі.
Закінчується будівн1-1цтво трас1-1 шв1-1дк і сного трамваю .
Цей зручн1-1й в1-1д транспорту допоможе меш ка н ц ям М1-1 -
кільської Борщагівк1-1 протягом к і л ь ка н адця т и хв>1 л >1 н
д і стат1-1сь до центральної част>1н>1 міст а .
Забудова К1-1єва здійснюється за гене р аль н1-1 м план ом .
розрахованим до 2000 року. Які ж його найхарактерніші
р>1си?

Міст мет-ро
97•
Наше місто виникло і розвивається на березі важливої
водної артері ї. І значення Києва, як річкового порту , де ­
далі зростає. А от природні властивості Дніпра досі ви­
користовувались недостатньо, процент жител, розмі ­
щених у безпосередній близькості до води, ще дуже
незначний. Генеральний план забудови виправляє цей

недолік. Переважна частина нового будівництва скон­
центрується вздовж ріки.
На прикладі Березняків, Русанівки, Оболоні ми вже ба­
чимо, як цей принцип втілюється в життя. В майбу_тньо­
му нові масиви з 20-30-поверховими корпусами ви­
ростуть у південному напрямку - у районі сіл Позняки,
Осокорки, Вишеньки, у північному - біля сіл Вигурів ­
щини та Троєщини. Для цього доведеться виконати
значний обсяг робіт по намиванню грунту, але витрати
компенсуються за рахунок зручностей для майбутніх
новосельців , до послуг яких будуть ріка, зелень, пляжі .
Звичайно, відбуватиметься і реконструкція старих ра­
йонів міста. Значних змін, зокрема, зазнає територія між
Червоноармійською вулицею та рікою Либідь, великий
комплекс нових споруд виросте уздовж вулиці Уриць­
кого та в багатьох інших місцях .
Прекрасний завтрашній день столиц і Радянсько! Украї ­
ни . Старовинне місто оновлюється, молодіє . Адже кияни
за прикладом трудящих столиці нашої Батьківщини -
Москви прагнуть зробити його зразковим.

ПІСНЯ
ПРО ЩАСТЯ

101
Під час ваwої мандрівки по Києву, можливо, зустрі­
неться вам симпатична середніх років жінка із Золотою
Зіркою Героя Соціалістичної Праці на лацкані жакета.
Це Ганна Мусіївна Сіра, бригадир опоряджувальників
тресту «Київміськбуд-4». Ті знають тисячі киян. Бо тися­
чі, навіть десятки · тисяч меwканців столиці Радянської
Украіни живуть у будинках, споруджених цією скром­
ною трудівницею. Сотням молодих юнаків і дrвчат вона
стала мудрою наставницею, прищепилі! любов до бла­
городної праці будівельника.
Ганна Сіра приїхала відбудовувати зруйнований війною
Киів. То була нелегка, але радісні!, вдячна праця. По­
рядкуючи ні! будовІ!х, дівчата часто співі!ли . На роботі,
в години відпочинку, а якось спробували свої сили на
сцені клубу будівельників .
Тепер хор будівельниць знають не тільки в наwому
місті. Вистуnі!ли вони і в Кремлівському палаці, і Зі!
кордоном побували. І в цьому факті - ще одне яскраве
підтвердження мудрих слів про те, що в наwій країні
пісня і труд - поруч ідуть. Самодіяльна, потім профе­
сіональна сцена - цей wлях типовий для багатьох ра­
дянських, і в тому числі київських, митців. Хіба не так
починали народні артисти Євгенія Міроwниченко, Дмит­
ро Гнатюк та інwі зірки пісні, танцю, слова, музики .
І як тут визначити межу - де кінчається мистецтво
самодіяльне і де починається професіональне?
◄ Внстуnt1є Держааннй 3аслуженнй ансам61111о танцю УРСР

102
Квітне культурне жютя столиці Радянської України .
Знайомлячись із щоденним репертуаром наших теат­
рів, концертних залів, палс1ців культури, ви не одразу
з робите вибір - де провести черговий вечір .
Заклично сяють вогні Київського державного акаде­
мічного театру опери і балету УРСР ім. Т. Г. Шевченка,
що на розі вулиць Леніна та Володимирської . У теат ­
ральній труп і, основи яко ї закладалися вже в радянсь­
кий час такими корифеями сцени , як І. Паторжинський ,
М . Литвиненко - Вольгемут, О . Петрусенко , З. Гайдай, ­
велика когорта талановитих співаків і танцюристів, а в
репертуарі - кращі твори украінської, російської та за­
рубіжної класики. Народні артисти СРСР А . Солов ' я­
ненко , Д. Гнатюк , В . Калиновська, О . Потапова , Є. Мі ­
рошниченко, народний артист УРСР А. Мокренко та чис­
ленні їхні колеги множать славні традиції колективу ,
радую ! ь слухачів і глядачів своїм щедрим талантом ,
Театр опери і балету за визначні досягнення в роз­
витку культури та мистецтва удостоєний орденів Леніна
і Трудового Червоного Прапора .
Ц і кавий репертуар у виконанні таких визначних май­
с т рів сцени, як народні артисти СРСР Н . Ужвій , О . Ку­
сенко, народні артисти УРСР П. Куманченко, А . Гашин­
ський, Н . Копержинська , ви можете побачити в Київсько­
му державному ордена Леніна академічному укра ї нсь ­
кому драматичному театр і імені Івана Франка, що зна ­
ходиться на площі І вана Франка .
До революці ї в його приміщенні не звучала україн­
ська мова - царизм • усіляко душив національну куль ­
туру . Справжній розквіт укра ї нського драматичного теа­
тру почався в роки Радянсько ї влади . На його сцені ви­
ступали незабутні Г . Юра, д . Бучма , Ю . Шумський ,
Д . Мілютенко та інші талановиті актори .

103
Значних успіхів у розвитку драматичного мистецтва
досяг колектив Київського державного ордена Трудово ,
го Червоного Прапора російського драматичного театру
імені . Лесі Українки . Його спектаклі, в яких беруть участь
відомі майстри сцени - народний артист СРСР В . Доб ­
ровольський , народні артисти республіки А . Роговцева ,
Ю. Мажуга, М. Руwковський, А. Реwетников та інwі,­
користуються великою популярністю .
Недавно відзначив своє півстоліття Ки ї вський ордена
Трудового Червоного Прапора театр юного глядача іме­
ні Ленінського комсомолу . Не одне покоління дітей ви­
ховувалося на його виставах, в улюблених героїв вчило­
ся мужності, любові до Батьківщини .
Любителям музично ї комедії пропонує широкий ре­
пертуар Київський державний театр оперети, що зна ­
ходиться на Червоноармійській вулиці, поблизу Цент­
рального стадіону, найменших киян приваблює лялько ­
вий ...
Та цим не вичерпується багатогранне театральне жит­
тя столиці Радянської Украіни. Впевнено заявляє про
себе мистецька молодь. До їі послуг - оперна студія
Державної консерваторії імені Чайковського, театр-сту ­
дія при інституті театрального мистецтва імен і І . Кар­
пенка-Карого .
Важко скласти уявлення про розквіт українського ра ­
дянського мистецтва , не побувавши на концертах Дер ­
жавного симфонічного оркестру, хору імені Верьовки ,
Державно ї заслуженої капели бандуристів, капели «Дум ­
ка», не відв і давши Державного цирку , Державної фі­
лармонії, не побачивши запальних танців у виконанні
всесвітньо відомого ансамблю, яким керує народний ар ­
тист СРСР П . Вірський, не взявwи участь у традиційно ­
му фестивалі «Київська весна» .

104
\..
Так, Киів - місто театрів, концертних залі ■, мелодій­
ної музики і веселої естради . Квітнуть його таланти, бо
когорта митці ■ весь час поповнюється численними ама­
торами. Адже в нашому місті понад 1ЗО тисяч самоді•
яльних артистів, співаків, танцюристів, які об'єднуються
в п'яти тисячах колективів .
П«м'11rннк T~pltcy Шееченку
105
Народний театр, народний хор або ансамбль - цими
висо Iкими званнями відзначено немало аматорських ко­
лект1~вів. Робітники промислових підприємств, будівель­
ники, транспортники, службовці, студенти, школярі ма­
ють всі умови для розвитку і вдосконалення своїх здіб­
ностей .

106
Т еетр оnерм та балету ім . Т. r. Ше•ченмо
На Брест-Литовському проспекті, неподалік корпусів
науково-виробничого об'єднання «Більшовик», розмістив­
ся будинок культури робітників підприємства . Виробнич­
ники можуть навчатися тут у численних студіях, гуртках,
показувати свою майстерність на сцені . Ще далі по цій
магістралі - світла будівля із бетону та скла
-
будинок

Чері ■ ннН голос Дмt-1тре Гн4тЮК4 31t-І8IOTtt • уса-ому с ■ Іті .
107
культури авіаційного заводу, який зовнішнім і внутріш ­
нім оформленням не поступається міським палацам
культури .
Свої будинки культури мають дарницькі шовковики ,
залізничники, харчовики, вчені, вчителі - працівники
найрізноманітнішого фаху . Тут же у світ чарівного

108
Пс1лс1ц кул-.турн «Укрс1інс1»
мистецтва входять їхні діти, для яких теж організова­
но студії та гуртки.
В 1965 році на вулиці Січневого повстання, в районі
площі Слави, збудовано Палац піонерів і wколярів. Йо­
го архітектурні обриси вдало гармонують з мальовни­
чим парковим оточенням. Флагwток у вигляді обеліску ,

П~м • •тннк ЛесІ Українці
109

11О
скло і бетон фасаду надають комплексові особливої
урочистості.
Казковий палац може одночасно приймати до 2500 ді­
тей. Кожному знайдеться заняття до дуwі - юним ху­
дожникам і музикантам, артистам і технікам, натураліс­
там і астрономам . У просторому актовому залі можна
подивитись цікавий концерт, взяти участь у диспуті.
Між Бессарабською площею та Центральним стадіо­
ном у 1960 році виріс велетень із скла і алюмінію -
Палац спорту. Споруджено його за проектом архітек­
торів М. Гречини, О. Заварова та інженера В . Реп'яха .
Тут відбуваються 'не тільки різні спортивні змагання, а
також концерти, театралізовані вистави, збори . Частина
залу для глядачів легко перетворюється на льодову
арену, де розгортаються захоплюючі поєдинки хокеїстів,
виступає балет на льоду . Зал · палацу може вмістити од­
ночасно 12 тисяч глядачів.
А майже поруч, на вулиці Саксаганського, в 1974 році
споруджено Будинок кіно. В нь~му три зали для пере­
гляду художніх, хронікально-документальних та науково­
популярних фільмів, конференц-зал, ресторан, бар, за­
тишні фойє. Оригінальне оформлення інтер'єрів, де су­
часні засоби виконання вдало поєднуються з народними
мотивами .
У Києві збудовано новий телецентр, що має одну з
найвищих у країні телевеж . Щовечора передаються три
телевізійні програми. Все більшою популярністю корис­
туються стрічки Київської студії телевізійних фільмів .
Деякі її твори, наприклад, «Як гартувалася сталь», ви­
ходил1< і на зарубіжний телеекран .
Відзначаючи сьогоднішній високий рівень розвитку
культури, м1<стецького життя Києва, ми ні на мить не за­
буваємо, який складний історичний wлях становлення
1

П11пс1ц с порту - одн• з наМкращwх
сnортн ■ннх спор уд Є■ропн
111
пройшпи вони , який благотворний вплив справили
спраsляють на них великий російський народ, братні
н ароди нашої багатонаціональної держави .
З одніє ї колиски вийшли росі йс~,кий та український
народи, з одного джерела беруть наснагу їхні культури,
rісні , нерозривні узи зв'язують іх. Ц і зв'язки ми просте­
жуємо і в давньому минулому, і в сьо годенні .

112
в... стуn•t: Держ•sн• кttneлa бандуристів

На фестнеалі (( Кніесь~а весна >,
113

114
На Печерську, біля будинку Верховноі Ради УРСР,
зберігсJІ м11ленький будиночок, де був11в безсмертний
Пушкін . Скромне погруддя поетові, JІК д11нина н11родноі
любові, було встановлене ще в передреволюційний час
біля будинку, де нині розмістивсJІ автомобільно-дорож­
ній інститут. А в 1962 році у Пушкінському парку від­
крито п11м'ятник великому російському поетові, створе­
ний скульптором О . Ков11льовим . На постаменті викар­
був11но короткий, але такий міс:ткю1 напис: «Пушкіну -
укр11інський народ».
Трохи вище площі Калінін11, в провулку Шевченка,­
ще один ст11рий маленький будиночок. Тут у 1846 році
жив великий укр11інський Кобзар, а тепер організовано
літер11турно-меморіальний музей Т . Г. Шевченка . В ек­
спозиції дорогоцінні реліквії - особисті речі поета , йо г о
ОДJІГ, прижиттєві виданнJІ його творів тощо.
В останні роки проведено реконструкцію меморі11ль ­
ного будинку.
У березні 1939 року, коли вся прогресивна громад­
ськість світу відзначала 125-річчя з дня народження
Т . Г. Шевченка, навпроти університету, у сквері було від­
крито пам'JІтник Кобзарю , виконаний скульптором
М . Манізером .
Про життя полум'яного поета-революціонера красно­
мовно розповідає експозиція Державного музею
Т . Г . Шевченка , що розмістився на бульварі його імен і.
У 24 його залах виставлено понад чотири тисячі експо ­
натів , а всього у фондах налічує т ься 35 тисяч матеріа­
лів. В музе ї зберігається . понад 800 художніх праць
Т . Г . Шевченка . Створений чверть століття тому, музей
дедалі збагачується . Баг11то його експонатів розповіда­
ють про велику дружбу Т. Г. Шевченка з російськими
революціонерами , митцями .

Но•• теnе ■ ежа
115
~~
• ..... ~1 :....-
(Т-)
,/ _,., .~
.... .'
/1
j»
~
,( і'-' •і
І~f
,.. '
/чс
.
І,i
.
І;і
...- -
-
•
.-
І
11<4,, \;,;- '
І"' (\/·~~ (,
'-"''· '
.!_' 1 ·'
-·
.,... . i,~ .
J,1~~
•
-
:~
1
~ -~~
--~
(.-
;~~ t'-\
•
,_ /\).
\\~t\i

116
Кияни свято бережуть пам' ять про народних співців­
поетів - російських і українських,- чия муза, чиє по­
лум'яне слово хвилюють людство і сьогодні.
Улюбленою піснею київського пролетаріату, що кли­
кала до боротьби за світлу долю, був хоровий твір
«Вічний революціонер» на слова Івана Франка, написа­
ний композитором Миколою Лисенком. Революціонер­
демократ І. Франко не раз бував у Києві. У будинку по
вулиці Леніна, де він зупинявся, зараз діє середня шко­
ла його імені, у сквері біля українського драматичного
театру встановлено пам'ятник вел>1кому Каменяреві .
Його відкрюо в 1956 році. Бронзове погруддя виконал>1
скульптор>1 А. Білостоцьк>1й та О. Супрун .
Меморіальні дошки на кількох буд>1нках розповідають
про те , що тут ж>1ла Леся Українка . На вулиці Саксаган­
ського є буд>1нок-музей уславленої поетеси. Ті ім' я но ­
сить красив>1Й бульвар, на якому в 1973 році споруджено
сповнен>1й лір>1зму і краси пам'ятник Лесі Українці. Він
створен>1й за проектом в>1значного скульптора Галини
Кальченко.
У 1965 році площу біля театру опери і балету прикра­
сив монумент основоположн>1кові української класичної
муз>1к>1 М. Лисенку. Під безпосереднім впливом М>1ко­
ли Віталійовича формувалася, зростала могутня когорта
українськ>1х композиторів - К. Стеценко, М . Леонтов>1ч,
Я . Степов>1й . Тх імена, як і імена П. Саксаганського,
І. Тобілев>1ча (Карпенка-Карого), М. Заньковецької та ін­
ш>1х діячів українського народного театру, увічнені в
назвах київських вул>1ць , викарбувані на меморіальних
дошках.
З К>1євом була пов'язана творча діяльність багатьох В'1-
датних П'1Сьменн>1ків , КОМПОЗ'1ТОрів , митців - представ­
ник і в російської культур>1 ХІХ - початку ХХ століть . Про

117
це нагадують численні меморіальні дошки, які вшанову­
ють пам' ять великого пролетарського письменника Мак­
сима Горького, художників В. Васнецова, М . Нестерова
та інших. Вони свідчать про те, що процес єднання двох
братніх культур має великі і давні традиції.
У цьому можна ще раз пересвідчитись, оглянувши
експозиції київських державних музеїв українського і
російського мистецтва.
Державний музей українського мистецтва міститься
в будинку по вулиці Кірова, 6, спорудженому на грані
ХІХ і ХХ ст. за проектом В. Городецького в стилі ста­
рогрецького доричного храму.
Тут зібрано значну колекцію образотворчих робіт
Т. Г. Шевченка, чий талант художника формувався під
великим впливом К. Брюллова; чимало творів М. Пи­
моненка, який підтримував тісні зв' язки з передовими
російськими художниками, зокрема, з І. Рєпіним; учня
Рєпіна О. Мурашка, визначного живописця, графіка та
ілюстратора І. Тжакевича, художників Ф. Красицького,
Ф. Кричевського та інших. Вони утверджують реалістич­
ні, демократичні основи українського образотворчого
мистецтва.
У кращих полотнах О. Шовкуненка, Т. Яблонської,
М. Дерегуса, В. Литвиненка, М . Глущенка та інших ху­
дожників радянської доби відтворені героїчна праця,
мужня боротьба нашого народу в роки громадянської
та Великої Вітчизняної воєн, краса рідного краю. Фонди
музею весь час поповнюються за рахунок творчості
талановитої молоді.
Вулиця Рєпіна, 9,- та ка
адреса Державного музею
російського мистецтва. Цю скарбницю мистецьких ше­
деврів засновано в 1922 році, проте в зібранні є твори
найдавніших часів. У глядачів викликає інтерес колекція

старовинних ікон, деякі з них відносяться ще до часів
Київської Русі. Широко представлено класичний росій­
ський живопис полотнами І . Шишкіна, В . Верещаг і на,
І. Айвазовського, В . Сєрова та багатьох інших, а також
радянських художників.
Поруч, на вулиці Рєпіна, 15, розмістився Державниіі
музей західного і східного мистецтва. У трьох його від ­
ділах - античного , західноєвропейського і східного мис­
тецтва - представлен і · визначні скульптури, полотна ві­
домих художн1,1ків, графіка тощо.
У виставочних залах столиці Радянської Укра іни постій­
но влаштовуються експозиції живопису, графіки місμе­
вих майстрів, пересувні в1,1ставки, демонструються віт­
чизняні і зарубіжні зібрання .
Киів - великий центр літературного жютя республі­
ки. Тут жили і творили такі визначні українські радянські
поети, прозаїки і драматурги, як М . Рильський, П . Тичи­
на, В . Сосюра, А . Малишко, О . Корнійчук, І . Кочерга ... Тх
і мена увічнені не тільки у високопатріотичних творах , а
й у назвах ки ї вських вулиць, бібліотек, шкіл . Тут і нині
плідно працюють на літературній ниві Микола Бажан,
Юрій Смолич, Олесь Гончар, Михайло Стельмах , Петро
Панч , Юрій Збанацький, Павло Загребельний та інші по ­
братими no перу, які натхненно оспівують нашу крила­
ту радянську добу, нашого _сучасника - людину-творця,
людину - першовідкривача, акт1,1вного будівника комуніз­
му, утверджують у своіх творах принцип партійності і на­
родно<;ті нашо ї літератури.

КВІТКА
КАШТАНА

121
Здається, н ібн в дні весн я ного бунноцвіття, колн Хре ­
щатик потопає в білосніжні;;; каштановім повені , чиясь
дбанлива рука обережно зняла з дерева тендітну гілоч ­
ку ;;; nрикр;nила її над входом до монументального бу­
динку-красеня . Відтоді навесні і влітку, в дні похмурої
осені і морозної зими на фасаді виконкому міськради -
квітка каштана . Вона вплетена в герб міста-героя .
І справді, наше місто неможливо уявити без розлогих
каштанів і струнких тополь, духмяних лип і замріяних
кленів. Загальна площа земель у межах міської смуги
становить 78 тисяч гектарів, з них понад 51 тисяча гек­
тарів - зелен і масиви та насадження. На кожного кия­
нина припадає 24 квадратні метри зелених насаджень .
З якого б боку ви не під ' їжджали до столиці України,
вас неодмінно зачарує панорама приміських лісів та
гаїв, неповторні nензажі Голосієва, Святошина , Кончі ­
Засnи, Пущі-Водиці .
У Києв і близько 240 парків, бульварів і скверів . По­
знаномимо вас з кількома парками культури і в і дпочин­
ку, що простягнулися на дніпровських кручах.
Мабуть, не знандеться жодно г о гостя нашого міста ,
яким би не відвідав знамениту Володимирську гірку . Це
улюблене місце відпочинку киян, звідки відкривається
чудовим вид на Дніпро, золоті київськ і пляжі , далекі за­
річні далі .
◄ 601·анічннН сад АН УРСР - зелена перпнне міс.та

122
Чоанн на озерах
Шwрокі сходw з площі Ленінського комсомолу повз
прwміщення філармонії ведуть у затwшок тін1о1ст1о1х алей
Піонерського парку. В ньому є всі умов1о1 для відпочwн­
ку й веселого дозвілля - естрада, куди в1о1 можете літ­
нього вечора пр1о1йт1о1 на концерт, куток розваг і атрак­
ціон і в, танцювальнwй майданчwк, кінотеатр ,

123
Ажурний пішохідний місточок, який повис над Петрів­
ською алеєю, приведе вас ;, Піонерського парку в Пер­
шотравневий. Колись це був один парк. Історія його
створення сягає в давнину. В середині вісімнадцятого
століття, в одному з наймальовничіших куточків Києва,
було заклс1дено пс1рк - водночс1с із спорудженням Цс1р­
ського пс1лацу. Пс1рк теж називався Царським . Буваючи
в місті, його охоче відвідували О . С. Пушкін, Л. М . Тол­
стой та інші видатні представники російської і українсь­
кої культури . Великий російський композитор П. І . Чай­
ковський в одному із листів писав, що в цьому парку є
TiJKi чарівні куточки, «... де можна просиджувати з не­
вимовною насолС)дою цілі години, милуючись крс1сою
крс1євидів».
На початку двс1дцятого століття було прорізано гору і
створено Петровську алею, яка відкривала вихід на
Дніпровські схили. Відтоді пс1рк поділився на два: Ку­
пецький (нині Піонерський) і Царський (нині Першотрав­
невий). Царський парк до революції було огороджено і
закрито для простих людей. Давно тут вже немає ніяких
огорож. Та й сам парк не пізнати . його реконструйова­
но: впорядковано алеї, висаджено ·чимало нових дерев,
споруджено павільйони, весело дзюрчать струмені фон­
танів. В теплі літні вечори кияни й гості міста охоче при­
ходять сюди відпочити, послухати симфонічні концерти,
які регулярно влаштовуються для цінителів музики.
За Першотравневим парком, від будинку Верховної
Ради вбік станції метро «Арсенальна», широкою смугою
простягнувся Радянський парк. Споруджені тут пам'ят­
ники героям революції і Великої Вітчизняної війни на­
гадують, якою ціною дісталася нам радість мирної праці,
чисте небо над головою, цвітіння дерев на дніпровських
кручах.

124
Стрункі алеї та звивисті стежки на кручах ведуть до
Зеленого театру, що вміщує до 4000 чоловік. Тут, під
відкритим небом, можна подивитись кінофільм, побува­
ти на концерті.
Розповідь про київські парки була б неповною, коли б
ми не згадали чудовий Шевченківський парк напроти
університету, парк Партизанської слави в Дарниці, Го­
лосіївський парк імені Максима Рильського та інші . Усі
не перелічиш. І все ж є дві зелені перлини, обійти які
не можна . Це Центральний республіканський ботанічний
сад Академії наук УРСР і університетський ботанічний
сад імені академіка О. Фоміна. Площа першого - бли~
зько 170 гектарів, другого - 22 гектари . Сад імені Фомі ­
на розташований в центрі міста, з тильного боку уні­
верситету . В обох садах ви можете побачити предс-rав­
ників флори усіх континентів . Особливо багата колекція
рослин зібрана в дендрарії Центрального республікан­
ського ботанічного саду Академії наук УРСР . Досить
сказати, що тут привільно почувають себе 1300 видів
різних дерев і чагарників, 1500 сортів плодоягідних рос­
лин, 2500 сортів квітів.
З віддалених куточків м і ста голубі експреси метропо­
літену за лічені хвилини доставлять вас у Гідропарк,
який за останні роки став одним з найулюбленіших
місць відпочинку киян. Секрет такої популярності досить
простий: з двох тисяч гектарів його площі близько п'ят­
сот - водна поверхня. І тому в жаркі дні сюди з'їжджа ­
ються десятки тисяч жителів м і ста, _щоб позагоряти на
сонці, скупатися, відпочити на свіжому повітрі . До іх по­
слуг також Центральний пляж на Трухановому острові з
ресторанjІми, буфетами, гардеробами, пунктами прокату
речей , чудові впорядковані пляжі біля гирла Десни, на
Довбичці та багатьох інших місцях .

126
Вся приміська зона Кнєва - це зона свіжого повітря,
зона здоров'я. В Пущі-Водиці і Ворзелі, Ірпені та Кончі­
Заспі, на берегах Дніпра , Київського моря, Деснн роз­
ташувалися корпуси десятків санаторіїв і будинків від­
починку . Тут же численні здравниці кнівськнх підпри­
ємств, установ, інститутів - заводські профілакторії, да­
чі, студентські табори. У гущавині лісів розмістнлнся
піонерські табори, де протягом літа набираються снл і
здоров'я десятки тнсяч кнівськнх школярів .
Дітям столиці Украіни надано всі можливості для нав ­
чання, розширення кругозору, веселого і змістовного
відпочинку. Побувайте в чнсленннх шкільних гуртках, і
вн побачите прекрасні плодн невичерпної дитячої фан ­
тазїі, юнацьких уподобань і захоплень, втілені в технічно
досконалих моделях, в творах кіно:любнтелів, фотогра­
фів, на полотнах юннх жнвопнсців .
А на Снрці дітн мають справу не з моделями, а з
справжніми локомотнвамн й вагонами . Щоправда, міні­
атюрннмн . Серце хлопчик і в і дівчаток полонила дитяча
залізниця - так звана Мала Південно-Західна . З якнм
задоволенням вирушають юні пасажири в рейси по пре­
красному Сирецькому парку, розглядаючи з вікон стан­
цїі « інженерні споруди» вздовж залізниці . І з ще біль ­
шим задоволенням виконують вонн обов'язки залізннч­
ннків - машиністів, провідників, диспетчерів .
Є в Кнєві місце, кудн з ве11нкнм інтересом приходять
і дітн, і дорослі . Це зоопарк. Він розташований на Брест­
Лнтовському проспекті, неподалік від станції метро
«Політехнічний інстнrут».
Для любителів спорту в столиці Украіни чимало пер­
шокласних споруд. І, звичайно, флагманом серед ннх по
праву вважається Центральний стадіон по Червоноар­
мі мськім, 51 , біля підніжжя Черепанової горн . У г ігант-

127
ській дво11русній чс1wі стс1діону вміщс1єтьс11 до 1ОО тис11ч
любителів футболс1, легкої атлетики, інших видів спорту .
А скільки цікс1вих спортивних бс1тс1лі й розrортс1єтьс11 на
зелених nол11х стс1діонів «Динс1мо», «Сnс1ртс1к», СКА,
«Авс1нгс1рд» та інших, на голубих доріжкс1х бс1гс1тьох ба­
сейнів, численних майданчикс1х, у фізкультурно-трену­
вальних nс1вільйонс1х . Серед ки11н бс1гс1то чудових спорт­
сменів . Усім любител11м спорту добре відомс1 киівськс1
футбольнс1 комс1нда «Динс1мо», 11кс1 nрослс1вилс1сь високи­
ми спортивними дос11гненн11ми в Рс1д11нському Союзі і
за кордоном.
Великс1 ув11г11 nриділ11ється пол і пшенню охорони здо­
ров ' я труд11щих. В місті працюють н11уково-дослідні ме­
дичні інститути, невпинно розширюється мереж~ л і ку­
в11льних з11кл11дів. Досить сказ11ти, що тільки з початку
дев'11тоі n'11тирічки кількість ліжок у лікарн11х збільwи­
л11сь майже н11 2500, споруджено дев'ять нових поліклі­
нік ; зокрема, на житлових масивах Нивки, Оболонь.
Сталс1 до лс1ду прекрасно облс1днс1нс1 сту~ентськс1 полік­
лініка .
Якщо ви гість нашого міста , то дл11 вас воно, 11к пра­
вило, nочинаєтьс,~ з готелю . Який обрати, де зупинити­
ся? До ваших послуг - шістнадцятиповерховий готель
« Москва» у район_і площі Калініна, що виходить фасадом
убік Хрещатика . В ньому понад 400 одно -, дво- і три ­
кімнатних номерів , в яких можуть розміститися близько
1ООО чоловік . Швидкісний л і фт доставить вас на будь-
11кий поверх , у тому числі на терасу wістнадц11того по­
верху, звідки відкривається захоплююча панорама сто­
лиц і Украіни, задніпровських далей .
Неподалік від «Москви», на площі Ленінського комсо­
молу - готель «Дніпро» . В ньому двісті комфортабель ­
них номерів , к і оски для продажу сувенірів , майстерні

128
Ресторан t<Вітряк11
побутового обслуговуван~я тощо. Добре відомі готелі
«Укра 'іна» на бульварі Шевченка, 5; « Театральний» на
вулиці Лен і на, 17; «Дружба» на бульварі Дружби наро­
дів, 5; «Золотий колос» на проспекті 40-р і ччя Жовтня, 95 ;
«Мир» на проспекті 40-річчя Жовтн я, 70 та інш і . Остан ­
нім часом сім ' я київських готел і в поповнилася трьома
новачками - велетами : « Либ і дь » на площ і Перемоги ,

Голос І івса.кнН 11~рк
129

1зо
«Київ» на вулиці Кірова і «Славутич» на Русанівці. Сучас­
ні інтер'єри, меблі зручних конструкцій створюють тут
затишок. До послуг автотуристів кемпінги в Дарниці
Саятошині,
В кожному з цих, а також і в інших готелях,- гарні
ресторани. Є бари, кафе, буфети. Досвідчені майстри
кулінарії пропонують відвідувачам великим вибір страв
на будь-яким смак. Широко представлені в меню страви
укрвїнської кухні - знаменитим борщ, вареники, котnети
"о-київськи тощо. До вподоби вам будуть вироби ро­
сійської, грузинської, вірменської кухні, улюблені страви
народів соціалістичних країн тощо. Останнім часом у
місті споруджено ряд оригінальних за своїм архітектур­
ним оформленням ресторанів, в яких приємно провести
з друзями еечір, відсвяткувати день народження чи ін­
ше торжество,- «М11ин», «Вітряк», «Мисливець», «Вер­
ховина» та інші.
Трохи статистики: в Києві 87 ресторанів мамже на 13
тисяч місць, 630 кафе і буфетів на 26,4 тисячі місць,
1ООО їдалень і чамних на 105 тисяч місць .
І ще одна промовиста цифра - в місті понад дві ти­
сячі різних магазинів. Перелічити їх, звичайно, неможли­
во. Тому назвемо лише кілька - універмаг «Україна» на
п11ощі Перемоги, Центральним універмаг на розі вулиць
Леніна і Хрещатика, магазини подарунків на вулиці Кар­
ла Маркса і бульварі Лесі Українки, магазини Ювелір­
торгу - «Перлина» на Хрещатику, «Каштан» на бульварі
Шевченка та чимало інших. Завітайте до них, і ви при­
дбаєте різноманітні вироби м сувеніри на згадку про пе­
ребування в столиці України. Багато в Києві гастрономів,
інших продовольчих магазинів. Справжніми палацами
торгівлі стали нові колгоспні криті ринки на вулицях
Воровського, Горького та інших. На їх прилавках можна

Іподром
131
зустріти всі дари, якими так багата щедра українська
земля .
В Києві близько 1300 майстерень ательє побутового
обслуговування населення. Вони завжди готові прийти
вам на допомогу, якщо треба полагодити одяг чи взут­
тя, фотоапарат чи радіоприймач, пошити якусь річ, ви­
прати білизну тощо . Кияни й гості міста добре знають

132
Г о лосіївському парку
Проsод1-t зими в

133
фірму «Світанок», що виконує найр;зноманітніші побуто­
ві послуги. Добру славу завоювала і фірма торговель­
них послуг «Київ».
Для того, щоб краще пізнати наше місто, вам, ясна
річ, доведеться скористатися міським транспортом. Тут
є всі його види - від трамваю до метро. До речі, київ­
ський трамвай- перший у країні: його рух було відкрито
в 1892 році. Сьогодні довжина трамвайних маршрутів
досягає 260 кілометрів, по них курсують понад 750 ва­
гонів. Протяжність тролейбусних трас - понад 200 кі­
лометрів, лінії метрополітену - близько 19 кілометрів.
Міськими магістралями перевозять пасажирів сотні ав­
тобусів і таксі .
Клімат Києва помірно континентальний, м'який . Серед­
ньорічна температура повітря плюс 7,2 градуса. Серед­
ня температура найтеплішого місяця, липня, плюс 19,5
градуса, найхолоднішого, січня,- мінус 5,8 . У найжар­
кіші дні року ртутний стовпчик піднімається до цифри
плюс 40, в найморозніші опускається до цифри мінус 34.
У середньому в районі Києва за рік опади становлять
600 міліметрів, а максимум їх перевищує 900 мілі­
метрів.
Ось ви ознайомились з нашим чудовим містом . Спо­
діваємось, воно залишить у вашому серці добрий і гли­
бокий слід, запам ' ятається назавжди .
Як ви думаєте їхати далі?
Теплоходом? Тоді спустіться до Дніпра фунікулером
від причалу річкового вокзалу вирушайте в путь широ-
кою голубою магістраллю республіки.
Поїздом? Будь ласка, завіта.;те на залізничний вокзал .
Звідси вдень і вночі ідуть пасажирські состави в найвід­
даленіші куточки Радянського Союзу, а також у р.яд
зарубіжних кра ї н .

Автобусомr Комфортабельні експреси від автовокзалу
доставлять вас у багато міст і районних центрів рес­
публіки та в ряд міст Російської Федерації, Білорусії
та ін.
Літакомr Тоді їдьте в Бориспіль або Жуляни. Це повіт­
ряні ворота Києва. З Борисполя стрімкі лайнери стар­
тують у Москву, Ленінград, Сочі, Іркутськ, Хабаровськ
та інwі міста . Бориспіль - найсучасніwий міжнародний
аеропорт . У десять країн вируwають звідси крилаті ма­
wини .
В добру путь! До побачення! Приїздіть знову до нас у
Київ І

КОРИСНІ ДОВІДКИ
НАУКОВІ ЗАКЛАДИ ТА ДЕЯКІ ВУЗИ
Презмдія Академії наук УРСР - Володмммрська No 54
Уні11ерсмтет ім. Т. Г. Шевченка - Володмммрська No 60
Вмща партійна школе nрм ЦК Компартії Українм - Рмль­
ськмй провулок No 1О
Консерваторія ім. П . І. Чайковського - Карла Мар~
КС/! No 1/3
Інженерно-будівельнмй
проспект No 99/101
інстюут - Повітрофлотськмй
Інстюут культурм - Чмгоріна No 20
Медмчнмй інстмтут ім . О. О. Богомольця - бульвар Та­
раса Шевченка No 13
Інстмтут народного госnодарс.тва ім. Д. С. Коротченка -
Брест-Лмтовськмй проспект No 98/1
Педагогічнмй інстмтут ім. О. М. Горького - бульвар Та­
раса Шевченка No 22/24
Педагогічнмй інстмтут іноземнмх мов - Червоноармій­
ська No 73
Політехнічнмй інстмтут - Брест-Люовськмй проспект No 39
Т ехнологічнмй інстмтут легкої nроммсловості - Неммро­
вмча-Данченка No 2
Технологічнмй інстмтут харчової nроммсловості - Воло­
дмммрська No 68

136
СпорrІоfвне свято на Центральному стадіоні
137

138
ТЕАТРИ І КОНЦЕРТНІ ЗАЛИ
Опери та балету ім. Т . Г . Шевченка - Володимир.ська
NO 50
Український драматичний театр ім . Ів . Франка - площа
Ів. Франка NO 3
Російський драматичний театр ім. Лесі Украї нки - Ле­
ніна NO 5
Оперети - Червоноармійська NO 53
Юного глядача ім . Ленінського комсомолу - Рози Люк ­
сембург NO 15/ 17
Ляльковий - Шота Руставелі NO 13
Філармонія - Володимирський спуск NO 2
Палац «Україна» - Червоноармійська NO 103
Цирк - площа Перемоги
ОСНОВНІ КІНОТЕАТРИ
«Україна» - Карла Маркса NO 5
«Ки ї в» - Червоноарм і йська NO 19
« Комсомолець України» - Свердлова NO 17
« Перемога» - Чкалова NO 79
Імені Довженка - Брест -Литовський проспект NO 66
«Дружба» - Хрещатик NO 25
«Орбіта» - Хрещатик NO 29
Кіноп11норама - Шота Руставелі NO 19
Імені Ватутіна - Червоноармійська NO 65
« Жовтень» - Костянтинівська NO 26
«Дніпро» - Кірова NO І -а
« Краків» - Русанівська набережна NO 12
« Лейпціг» - проспект 50-річчя Жовтня NO 6
« Ленінград» - Юрія Гагаріна NO 7
« Нивки» - Щербакова No 58
« Супутник» - Іскрівська NO 14

139
МУЗЕ! І ЗАПОВІДНИКИ
Кмівський філіал Центрального музею В . І. Леніна~
Володмммрська NO 57
Істормчнмй музей - Володиммрська NO 2
Музей Т. Г. Шевченка АН УРСР - бульвар Тараса Шев­
ченка NO 12
Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Г . Шевченка
АН УРСР - провулок Т . Г. Шевченка NO В-а
Музей Лесі Українки - Саксаганського NO 97
Музей українського образотворчого ммстецтва УРСР -
Кірова No 6
Музей російського мистецтва - Рєпіна NO 9
Музей західного і східного мистецтва - Рєпіна NO 15
Український державний музей історіі Великої Вітчмзняної
війни - Чекістів NO 8
Музей народної архітектури та побуту УРСР - Енгельса
NO 22
Музей театрального, музичного і кіномистецтва - Січне­
вого повстання NO 21 корпус 6
Музей Максима Рильського - Максима Рильського NO 7
Музей геології - Леніна NO 15
Музей зоології - Леніна NO 15
Києво-Печерськмй державний історико-культурнмй запо­
відник - Січневого повстання No 21
Державнмй архітектурно-історичнмй заповіднмк «Софій­
ський музей» - Володмммрська No 24
НАЙБІЛЬШІ БІБЛІОТЕКИ
Центральна наукова бібліотека АН УРСР - Володиммр­
ська No 62
Іст.орична бібліотека - Челюскінців No 17
Республіканська бібл і отека ' ім. КПРС - Кірова NO 1

140
Республіканська науково-мед11чна бібліотека - Горько­
го No 19/21
Науково-технічна бібліотека - Червоноармійська No 32
НАЙБІЛЬШІ
ТОРГОВЕЛЬНІ ПІДПРИЄМСТВА
Універмаг «Україна» - площа Перемог11
Центральн11й універмаг - Леніна No 2
Магаз11н подарунків - Карла Маркса No 9
«Д11тяч11й світ» - Хрещат11к No 15/ 17
Магаз11н «Ювелірторгу» «Каштан» - бульвар Тараса
Шевченка No 2
Магазмн «Ювелірторгу» «Перл11на» - Хрещат11к No 19
Зразково-показов11й універмаг «Художні вмроб11» - Чер­
воноармійська No 23
Універсам - Гната Юр11 No 7
Магазмн взуття No 17 - Хрещат11к NO 19/ 21
Будмнок мод жіночого одягу «С11лует» - Хрещат11к No 27
Кнмжков11й магаз11н в11давн11цтва АН УРСР - Кірова No 4
Магаз11н міжнародної літератур11 «Дружба» - Хрещатмк
Noзо
Магаз11н «Пропаганд11ст» - Леніна No 1О
ЗАКЛАДИ ТРАНСПОРТУ І ЗВ ' ЯЗКУ
«Аерофлот» (агентство) - бульвар Тараса Шевченка
No66
Філіал агентства «Аерофлот» - Карла Маркса No 6
Аеропорт11 - К11ївськ11й і Бормспільськ11й
Вокзал - К11їв-Пасажирськ11й
Каса попереднього продажу залізн11чн11х квнтків - Пуш­
кінська No 14
Річковмй вокзал

141
Пристань приміського сполучення - Набережне шосе
NoЗ
Автовокзал - Автовокзальна площа
Поштамт - Хрещатик No 22
РЕСТОРАНИ
« Верховина» - Святошина
«Вітряк» - проспект 40-річчя Жовтня No 150
«Динамо» - Кірова No З
«Дніпро» - площа Ленінського комсомолу
«Дубки» - Стеценка No 1
« Інтурист» - Леніна No 26
«Кавказ» - Червоноармійська No 22
«Кукушка» (літній) - на схилах Дніпра
«Киів» - Кірова No 26/1
«Ленінград» - бульвар Тараса Шевченка No 4
«Лейпціг» - Свердлова No 24 / 39
«Либідь» - площа Перемоги
«Метро» - Хрещатик No 19
« Мисливець» - Гідропарк
«Млин» - Гідропарк
« Москва» - площа Калініна
«Наталка» - Бориспільське шосе
«Прага» - Виставка досягнень народного
господарства УРСР, Голосієво
«Столичний» - Хрещатик No 5
«Театральний» - Леніна No 17
«Україна» - бульвар Тараса Шевченка No S
ГО ТЕЛІ
« Дніпро» - площа Лен і нського комсо молу
«Дружба» - бульвар Дружби народів No S

«Золотий колос» - проспект 40-річчя Жовтня NO 95
«Інтурист» - Леніна NO 26
«Київ» - Кірова NO 26/1
«Ленінградський» - бульвар Тараса Шевченка NO 4
«Либідь» - площа Перемоги
«Мир» - проспект 40-річчя Жовтня No 72
«Москва» - площа Калініна
«Першотравневий» - Леніна No 1/ 3
«Славутич» - Русанівка
«Театральний» - Леніна NO 17
«Україна» - бульвар Тараса Шевченка No 5

ЗМІ СТ
Столиця квітучої республіки 3
Естафета героїки 19
Подих віків 47
Місто творчої праці 63
Вічно молодий 83
Пісня про щастя 99
Квітка каштана 119
Корисні довідки 135

ДАЕН ЛЕОНИД АБРАМОВИЧ ,
ПОЗНЯК ПА ВЕЛ ИВА НО ВИЧ
КИЕВ.
Краткий путеводитель
Политиздат Украинь1
(На украинском язь1ке)
Редактор Івченко В . А .
Художнє оформлення Міщенн.1 О . М .
Художній редактор Личак Н . Н .
Технічний ред11ктор Таратуrа М . Я .
Коректор Т аеанець Л . І .
Здано н а виробництво 26 . 11 1 . 1975 р . Підп1о1-
с•но до друку S. 11. 1976 р, Форм•т 70Х901/з,.
БФ 33725. Фіз.-друк. •рк. 4,S . Ум.-друк. •Р•·
S,26. Обл.-■ид. •рк. 6,07. З•м. S-935. П•лір
для rлибо1<оrо друку . Тнраж 75 ООО . Цін-,
74 коп.
Політ в1-1дав Украіни . Киів, Десят1о1 нн а , 4/ 6 .
Голо1не підприємство Ресnублі кенсь1<ог о 1ироб ­
ннч ого об'єднання 1t Поліграфкннг~н) Держком •
видt1ву УРСР, м. Киї■, Довженк,11, З.
(