Державний комітет архівів України
Центральний державний історичний архів України, м. Київ
Державний архів Київської області
Наукове товариство
імені братів Вацлава і Едварда Руліковських
Товариство охорони старожитностей Київщини
Білоцерківська міська централізована бібліотечна система
Білоцерківський краєзнавчий музей
ПраЬобере>кний
^ерв.Ьник
Том II
Нотатки про легітимовану шляхту
Київської губернії (1801 - 1804 pp.)
Уклав Євген Чернецький,
член Українського Геральдичного Товариства
Біла Церква
Видавець Олександр Пшонківський
2007

ББК 63.3 (4уКРЗ)47-28+63.2(4уКР)
Рецензенти:
Сергій БІЛОКІНЬ, доктор історичних наук, кандидат філологічних наук
(Інститут історії України НАНУ)
Геннадій БОР ЯК, доктор історичних наук
(Державний комітет архівів України, Київ, Україна)
Леонтій ВОЙТОВИЧ, доктор історичних наук
(Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України)
Другий том "Правобережного гербівника" укладено на підставі
нотаток з протоколів №Nq 1-375 засідань "Комиссии Вьісочайше учрежденной
для ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания", які
відбулися в 1838 р. й були присвячені розгляду частини легітимацій за
1801-1804 pp. Нотатки доповнені відомостями із давніх гербівників та
публікацій XIX - початку XXI ст.
Видання допоможе в біографічних та генеалогічних дослідженнях.
$r$ygototoani( кгц£Ьі
bpto ntoiUtoe
ponton
Xubicj-Grlotoskieflo
(Видання дофінансоване завдяки щедрості
підприємця та мецената
п. Людмили Оригало
ISBN 978-966-8545-61-0 (повне зібрання)
ISBN 978-966-8545-72-6 (том 2)
© Є. А. Чернецький, 2007
© Видавець О. В. Пшонківський, 2007

ЗМІСТ
Кілька слів про завдання 'Правобережного гербівника" 13
Скорочення 16
Пояснення до нотаток 17
Нотатки про легітимовану шляхту Київської губернії (1801-1804 pp.) 21
Абрамовичі г. Ястшембєц 21
Александровичі г. Косьцєша 21
Александровичі г. Шренява 22
Андрикевичі г. Рубєш 23
Ачкевичі г. Погонь 24
Балицькі г. Остоя 24
Баранські г. Корвін 25
Баранські г. Шлєповрон 25
Бачинські г. Сас 25
Белінські г. Юноша 26
Бентковські г. Правдзіц 26
Бжоздовські г Леліва 27
Бидловські г. Топач 27
з Бистжановичів Бистжановські г. Стариконь 28
Білинські г. Сас 29
Блонські г. Наленч 29
Блюмські г. Доленґа ЗО
Бобровські г. Ястшембєц 30
Богдановичі г. Лада пр. Пєхотський 31
Богдашевські г. Наленч 31
Богуші г. Пулкозіц 32
Больчевські г. Равіч 32
Бонковські 33
Борейки г. Доленґа 33
Борецькі г. Голобок 34
Борецькі г. Голобок 34
Боровські 34
Броцькі г. Лодзя 35
Букоємські г. Плятер 35
Буткевичі г. Ястшембєц 36
Буцні г. Здан 36
Буцні г. Шкарпитка 37
Бялишевські г. Колюмна 37
Вадовські г. Остоя 37
Василевські г. Джевіца 38
З

Вежбицькі г. Корвін 39
Вежбицькі г. Нечуя 39
Вежбовські г. Правдзіц 39
Вжищі г. Задора 40
Висецькі г. Леліва 40
Високінські г. Шеліґа 41
Височанські г. Шеліґа 41
Вишковські г. Шлєповрон 41
з Вишполя Вишпольські пр. Михайлевич 42
з Вігуронець Вігури г. Шалава 42
Вінницькі г. Сас 42
Вінницькі г. Сас 43
Вітковські г. Новіна 43
Вітославські г. Нечуя 43
Волковінські г. Погонь 43
Володкевичі г. Радван 44
Волошини 44
Вроблевські г. Ястшембєц 45
Вроновські г. Старжа чи Топур 45
Гальчинські 46
Гачевські 46
Гириловичі г. Шлєповрон 46
Гладковські г. Доліва 46
Глінецькі г. Кораб 46
Гловацькі г. Прус І 47
Гловацькі г. Прус 47
з Магєрова Глоговські г. Ґжимала пр. Ворсун 48
Годлевські г. Ґоздава 48
з Голеєва Голеєвські г. Косьцєша, графи 48
Голембіовські г. Ґоздава 49
Головні г. Головня 49
Горські г. Порай 49
Гостомські г. Наленч 49
Гошовські г. Сас 50
Грабінські г. Помян 50
Гречини г. Корчак 51
Гречкови г. Корчак 51
Грицьковські г. Новіна 51
Грушецькі г. Любіч 51
Губачевські г. Леліва 52
Гуляницькі г. Остоя 52
4

Ґедзінські г. Правдзіц 54
Дворжицькі г. Остоя 54
Дещинські г. Шлєповрон 55
Джевецькі г. Равіч 55
Дзедзінські г. Видра 55
Дзівульські г. Топур 56
Длужевські г. Побуґ 56
Добжанські г. Леліва 56
Добжанські г. Сас 56
Добжелевські г. Порай 57
Добровольські г. Ґрабє 57
Добровольські г. Оґоньчик 57
Доброгойські г. Ґрабє 58
Долевські г. Крицини 59
Долинські г. Невлін 59
Домарадзькі г. Ястшембєц 59
Домбровські г. Порай 60
Еліашевичі г. Ґейш 60
Єльські г. Пєлєш 61
Єнджеєвські г. Наленч 61
Жарновецькі г. Ґжимала 61
Желінські г. Цьолек 62
Жешотарські г. Юноша 62
Жизновські г. Лєщиц 62
Житкевичі г. Ястшембєц 63
Жоравські 63
Жоховські г. Бродзіц 64
Жуковські г. Жуковський 64
Журовські чи Журавські г. Леліва 65
Заблоцькі г. Лада 65
Заборовські г. Равіч 66
Завадзькі г. Рогаля 66
Завістовські г. Лада 67
Загоровські г. Корчак 68
Зайковські г. Сас 68
Закшевські г. Лодра 68
Залевські 68
Залеські г. Любіч 69
Заржицькі г. Шлєповрон 69
Збожнякевичі г. Корвін 69
Зброжки г. Порай 70
5

Звежинські г. Погоньчік 70
Звежховські г. Ґрабє 70
Зданкевичі г. Ястшембєц 71
Зелецькі г. Доліва 71
Зелінські г. Брохвіч 72
Зелінські г. Цимберк 72
Злоторовичі г. Богорія 73
Івановські г. Лодзя 73
Каменські г. Шлєповрон 73
Камінські г. Ястшембєц 74
Канські г. Яніна 74
Казімирські г. Біберштейн 75
Капринські 75
Караскевичі г. Домброва 75
Карасовські г. Ястшембєц 75
Кардашевські г. Наленч 76
Карішковські г. Ястшембєц 76
Кастеллі г. Кастра Бел ля 77
Кашаровські г. Лук 78
Квасневські г. Пєлєш 78
Квятковські г. Новіна 78
Кежньовські г. Побуґ 79
Клечковські г. Тшаска 79
Ковалевські г. Юноша 80
Ковальковські г. Пшеґоня 80
Ковальські г. Вєрушова 81
Ковальські г. Вєрушова 81
Козицькі г. Любіч 81
Козловські г. Ястшембєц 82
Кольницькі г. Тромби 82
Компани г. Копасіна чи Компасіна 83
Контські г. Брохвіч 1 84
Коперницькі г. Ястшембєц 85
Копцевичі г. Оґоньчик 85
Короновські г. Лодзя 85
Короткевичі г. Корвін 86
Корчевські г. Швєньчиц 86
Корчевські г. Швєньчиц 86
Коссаковські г. Шлєповрон 87
Костецькі г. Лєщиц 87
Костшицькі г. Равіч 87
6

Котлінські г. Оґоньчик 88
Кошутські г. Лєщиц 88
Краснецькі г. Равіч 89
Красницькі г. Равіч 89
Красуцькі г. Новіна 90
Кросницькі г. Любіч 90
Круліковичі чи Крулікевичі г. Порай 90
Кубицькі 91
Кудельські г. Шлєповрон 91
Кулаковські г. Косьцєша 91
Куліковські г. Дроґомір пр. Ушак 92
Кульчицькі г. Сас 93
Кульчицькі г. Сас 94
Кучковичі чи Кучкевичі г. Ястшембєц пр. Грошик 94
на Куялові Куяловські г. Кораб 94
Кшимовські г. Шлєповрон 95
Лапчинські г. Сліта 95
Лащі г. Правдзіц 95
Левандовські г. Доленґа 95
Левицькі г. Наленч 96
Левицькі г. Роґаля 97
Левицькі г. Роґаля 97
Левицькі г. Роґаля 98
Ленчовські, Ленчевські чи Лінчевські г. Стшемєнь 98
Лещинські г. Корчак 99
Лігоцькі г. Шлєповрон 99
Лінчовські г. Стшемєнь 99
Ліпицькі г. Юноша 100
Лісицькі г. Дрия 100
Ліхтанські г. Покора 101
Лозінські г. Любіч 101
Лозінські г. Любіч 101
Лосінські г. Прус 102
Лякроа г. Кроатур 102
Майковські г. Ястшембєц 102
Маковецькі г. Помян 103
Маковські г. Ґриф 103
Маковські г. Правдзіц 104
Малицькі г. Юноша 104
Маркевичі г. Лабендзь 104
Марковські г. Боньча 105
7

Мархоцькі г. Остоя 105
Маршицькі г. Стшемєнь 105
Медекші г. Ліс 106
Меусанти г. Три Лілії 107
Медведєви 106
Мироновичі г. Лєщиц 107
Михальські 107
Мізіновичі г. Ястшембєц 108
Мілевські г. Корвін 108
Міхаловські г. Баволя Ґлова 108
Міхаловські г. Ясєньчик 109
Моравські г. Наленч 109
Мошинські г. Наленч 110
Мушинські г. Лодзя 110
Назаревичі г. Кораб 110
Напйорковські г. Прус III 111
Невінські г. Наленч 111
Недзялковські г. Равіч 111
Незвоєвські г. Голобок 112
Некори г. Остоя 113
Носкови г. Топур пр. Носач 113
Огродзінські г. Прус III 113
Олендзькі г. Равіч 114
Ольшевські г. Шлєповрон пр. Подсвінок 115
Опацькі г. Прус 115
Орловські г. Шашер 115
Орловські г. Ястшембєц 115
Ортинські г. Лабендзь 116
Ортинські г. Сас 116
Осецькі г. Помян 117
Осінські г. Вонж 117
Осменицькі г. Любіч 117
Осмульські г. Боньча 118
Островські г. Ґриф 118
Островські г. Кораб 118
Павловські г. Корвін 118
Павловські г. Пулкозіц 119
Павловські г. Ястшембєц 119
Падлевичі г. Топур 120
Паєвські г. Єліта 120
Паславські г. Новіна 120
8

Пацановські г. Єліта 120
Пашкевичі г. Задора 121
Пашковські г. Задора 121
Пенчинські г. Побуґ 122
Перекладовські г. Пшияцєль 123
Перетяткевичі г. Охота 124
Перро г. Прус І 124
Пісарські г. Шренява 125
Піскорські г. Доленґа 125
Пйотровські 125
Плюти г. Кшивда пр. Шатан 126
Позюмковські чи Поземковські г. Турзо 126
Пом’яновські г. Шлєповрон 126
Попелі г. Суліма 126
Попелі г. Суліма 127
Притики г. Равіч 127
Прусецькі г. Прус 127
Пташинські г. Леліва 128
Пшездзецькі г. Прус 128
Пюро г. Боньча 129
Пясецькі г. Ґоздава 129
з Пясечна Пясецькі г. Яніна пр. Скочиляс 130
Радванські г. Радван 130
Расевичі 130
Реки 131
з Рибна Рибінські 131
Рибчинські г. Шлєповрон 131
Рибчинські г. Шлєповрон 131
Ровінські г. Божа Воля 132
Рогозінські г. Абданк 132
Рожанські г. Порай 133
Рожанські г. Порай 133
Рожновські 134
Росовські г. Роспуст 134
Росоловські г. Прус 134
Росцишевські 135
Рудковські г. Боньча 135
Рудковські 135
Салмінські г. Корчак 136
Самборські г. Остоя 136
Самохоцькі г. Пулкозіц 136
9

Самусевичі г. Самсон 137
Сваричевські г. Наленч 137
Свідзінські г. Пулкозіц 137
Свйонтковські г. Любіч 138
Сем’яновські г. Ґжимала 138
Сеницькі г. Сас 138
Сенкевичі г. Лабендзь 138
Сержховські г. Джевіца 139
Сесецькі г. Баволя Ґлова (?) 139
Сецинські г. Рогаля 140
Сінкашевські чи Сінкаржевські г. Сєкєж 140
Скібінські г. Кучук 140
Скородінські 141
Скочинські г. Боньча 141
Скшинські 141
Собещанські г. Наленч 141
Соботкевичі г. Доліва 142
Совінські г. Чарлінський 143
Соколовські г. Помян 143
Соколовські г. Шлєповрон 144
Соколовські 144
Сосновські г. Наленч 145
Сохацькі г. Заґлоба 146
Сошинські 146
Ставіські г. Ґоздава 147
Ставницькі г. Ястшембєц 147
Станкевичі г. Моґіла 147
Старчевські г. Ястшембєц 147
Сташевські г. Остоя 148
Стебельські г. Остоя 148
Ступницькі г. Сас 149
Стшелецькі г. Окша 149
Стшелецькі г. Окша 149
Стшижевські г. Ґоздава 150
Сулігостовські г. Лабендзь пр. Дунін 150
Суходольські г. Шлєповрон 151
Тарнавські г. Єліта 151
Тарнавські г. Сас 151
Тарнавські г. Сас 151
Тишевичі г. Мондросткі 152
Тітмани г. Равіч 153
10

Тобілевичі г. Тшивдар 153
Топчевські г. Корвін 153
Турковські г. Ґжимала 154
Туровичі г. Доленґа 154
Тхоржевські г. Роґаля 155
з Тхоржніци Тхоржніцькі г. Єліта 155
Фалінковські г. Доліва 155
Федоровичі г. Прус 156
Фельштинські г. Наленч 156
Філліцькі г. Ястшембєц 156
Фіялковські г. Шлєповрон 157
Хаєнцькі г. Кораб 157
Харчевські г. Холева 157
Харчевські г. Ястшембєц пр. Голдич 157
Хмуржинські г. Леліва 158
Хоїнські г. Корчак 158
Хойнацькі г. Тшаска 159
Хойновські г. Холева 159
Хросцицькі г. Роля 160
Хросцицькі г. Роля 161
Церешкевичі г. Осорія 161
Цеслінські г. Юноша 161
Цеслінські г. Юноша 161
графи де Керештшейк (?) Чакі г. власного 162
Папські г. Леліва 163
Чарковські г. Наленч 163
Чарнецькі г. Чарнецький 163
Чарпінські г. Оґоньчик 164
Черепінські г. Любіч 164
Черленьовські г. Прус І 165
Чижевські г. Дрия 166
Чоловські г. Сас 166
Чосновські г. Колюмна 167
Шабловські г. Боньча 167
Шиманські г. Злота Вольношч 167
Шимичі 168
Шмігельські г. Лодзя 168
Шостовецькі г. Одинєц 168
Шпаковичі г. Одинєц 169
Шпілярські г. Ястшембєц 169
Шуманські г. Ястшембєц 169
11

Щигельські г. Сас 169
Юрковські г. Ястшембєц 170
Яблонські г. Ясєньчик 170
Яворські г. Сас пр. Балевич 170
Язловецькі г. Абданк 170
Ялдибуші г. Тромби 171
Яницькі г. Роля 171
Янушкевичі г. Любіч 172
Ясінські г. Сас 172
Ясінські г. Ястшембєц 172
Ястшембські г. Лабендзь 173
Яхімовичі г. Оґоньчик 173
Перелік гербів і родів 175
Адміністративний поділ Правобережної У країни 180
Покажчик 181

КІЛЬКА СЛІВ ПРО ЗАВДАННЯ
"ПРАВОБЕРЕЖНОГО ГЕРБІВНИКА"
Трагічні події кількох останніх років - спочатку пожежа в
одному зі сховищ Кам'янець-Подільського міського державного
архіву, а потім фіксація крадіжок із фондів Центрального державного
історичного архіву України, м. Львів, - набули широкого розголосу
та привернули увагу громадськості до проблеми збереження
колосальної документальної спадщини України. Ці події ще раз
нагадали, що процес втрати документальних пам'яток триває.
Щоправда, чимало громадських активістів, які заангажовані до
проблематики збереження документальної спадщини та бачать
корінь трагедій в постатях окремих державних службовців, на наш
погляд, підміняють причину наслідками. Причина цих трагедій в
злочинній неувазі державного апарату до архівної справи, яка
вкупі з багатьма іншими надважливими ділянками української
культури залишається в глухому закутку фінансування. Лишається
маловідомим страшний факт: втрати документальних пам'яток
минулого внаслідок людської діяльності (пожежі, підтоплення,
крадіжки) становлять дуже скромну частку порівняно із загальним та
невпинним процесом втрат внаслідок людської бездіяльності (вига-
сання тексту, старіння та трухнення паперу).
Слід одразу підкреслити: невеличкі колективи державних
архівів були сильно скорочені за часів першої президентської каденції
Л. Кучми, мають обмежену та застарілу матеріально-технічну базу,
працюють в приміщеннях, яких або невистачає для виконання
необхідних завдань, або вони були зведені давно та для цілком іншої
мети. За таких умов українські архівісти часом роблять більше, ніж
можна було б сподіватися. Йдеться про три основних напрямки
збереження пам'яток: 1) реставрація, 2) створення страхового
фонду, 3) публікація. Проте державна байдужість зводить ці зусилля до
дуже скромного рівня. Застаріла база реставраційних підрозділів
іноді призводить до прикрих результатів, а часто до відсутності
жодних. Страховий фонд високої якості створюється тільки
завдяки співпраці архівних установ України з Генеалогічним
Товариством Юти (США). Прекрасним прикладом видавничої діяльності
може слугувати нова серія довідників центральних й обласних
13

державних архівів України.
Порівняння проблем із здобутками дозволяє констатувати:
стан справ зі збереженням Національного архівного фонду
України загалом є трагічним, в окремих випадках - катастрофічним. Цей
висновок змушує нас переглянути роль наукової громадськості в
справі порятунку документальної спадщини України.
Першочерговим завданням цього видавничого проекту є
публікація джерел та відомостей з історії правобережної шляхти,
доповнених даними з геральдичних пам'яток XVI - XVIII ст. та
публікацій XIX - XXI ст.
Джерела, які ми плануємо видати, або використати в томах
"Правобережного гербівника", нагромадилися протягом першої
половини XIX ст. внаслідок легітимаційних зусиль правобережної
шляхти в архівах Київського, Волинського та Подільського
дворянських депутатських зібрань та були створені останніми. Значною
мірою вони збереглися та знаходяться зараз в державних архівах
Київської, Житомирської та Хмельницької областей. Ці великі
масиви джерел доповнюються фондами Центральної ревізійної
комісії та губерніальних і повітових установ, що зберігаються в
Центральному державному історичному архіві України (м. Київ) та
державних архівах правобережних областей України.
Враховуючи різноманітність та багатство збережених до
сьогодні джерел, можемо передбачити, що томи "Правобережного
гербівника" можуть бути трьох типів:
1) списки шляхти одного чи кількох сусідніх повітів, складені
на підставі багатьох джерел, що взаємно доповнюються;
2) відомості про невелику групу шляхетських та дворянських
родів, об'єднаних певними теренами (повітом чи сусідніми
повітами), терміном першої легітимації (рік чи кілька років) тощо, та
побудовані на однотипних джерелах (родовідні книги, легітимаційні
рішення, справи про дворянське походження тощо);
3) відомості про певний рід чи роди, об'єднані однаковим чи
близькими прізвищами або одним гербом та охоплені джерелами з
цілого Правобережжя.
Зважаючи на сказане вище, можемо підсумувати, що
публікація та використання джерел у "Правобережному гербівнику"
збереже їх надійно та надовго. Проте масштаби роботи, до якої ми
стаємо, такі величезні, що більшу надію маємо на просвітницьку
фун14

кцію цього видавничого проекту. Наші книги мають
продемонструвати нащадкам правобережної шляхти реальні можливості щодо
дослідження власного родоводу. Якщо хоча б один з тисячі
перейметься дослідженням та публікацією історії власного роду, а один
з десяти тисяч підніметься вище власних зацікавлень та візьметься
за масштабніші дослідження, - ми будемо вважати завдання
"Правобережного гербівника" не лише цілком виконаними, але й
перевершеними.
Біла Церква, Піщаний масив, 26 серпня 2006 р. Укладач

СКОРОЧЕННЯ
арк. - аркуш
в. - воєводство
г. - герб
губ. - губернія
з. - земля
зв. - зворот аркуша
зг. - згадується
м-ко - містечко
оп. - опис
пов. - повіт
пол. - польською мовою
пр. - придомок
p.-рік
рос. - російською мовою
с. - село
сл. - слобода
спр. - справа
ур. - уроджена
ур. - урочище
ф. - фонд
16

ПОЯСНЕННЯ ДО НОТАТОК
Відчуваю потребу написати кілька слів про історію нотаток, які
стали основою цієї книги та увійдуть до кількох наступних томів.
Це викликано не лише бажанням залишити тут штрихи до кількох
біографій, але й необхідністю надати тобі, шановний Читачу,
пояснення до питань, які напевно виникнуть під час ознайомлення з
цим скромним доробком.
Мої перші зацікавлення фондом № 481 («Центральна комісія
по ревізії дій дворянських депутатських зібрань Київської,
Подільської і Волинської губерній»), який зберігається в Центральному
державному історичному архіві України (м. Київ), сягають 1996 p.,
що знайшло свій відбиток в одній з пізніших публікацій1. Згодом,
діючи за порадою історика С. М. Лисенка, я звернув увагу на п'ять
справ2, в яких відклалися протоколи за 1838-1839 pp. «Комиссии
Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворян-
ского депутатского собрания». Перше захоплення закінчилося
вивченням структури цих справ (нотатки зі справи N° 13 датовані
10 січня 2001 p.). До тогочасних моїх напрацювань ввійшли
відомості про прізвища й герби родів, рішення про дворянську гідність
яких ревізувала Комісія, а також дані про їхній соціальний статус
(дідичі, чиновники, чиншовики тощо), повіт, у якому вони
мешкали, дати легітимацій та самих протоколів, нарешті посилання на
джерело.
Наступна хвиля зацікавлення припала на кінець 2002 р. На той
момент мені разом з шановним співавтором С. М. Лисенком по
закінченню першого спільного проекту3 випало шукати шляхи
подальшої роботи над «масштабною кодифікацією легітимованої
шляхти»4. На той момент наступний проект бачився у вигляді польсь-
комовної книги зі списком легітимованої шляхти Київської
губер1 Чернецький Є. А. Генеалогічні етюди. - Біла Церква: Мустанг, 1998. - С. 15.
2 ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9,10,13,14,15.
3 Йдеться про опрацювання матеріалів Центральної ревізійної комісії, яке
вийшло в світ 2002 р. Див.: Лисенко С, Чернецький Є. Правобережна шляхта (кінець XVIII -
перша половина XIX cm.). - Біла Церква: Видавництво ТОСК, 2002. - 394 с.
4 Лисенко С., Чернецький Є. Правобережна шляхта (кінець XVIII - перша половина
XIX cm.). - Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2007. - С. 7.
17

нії. Свідченням цих планів є характерні для Сергія Миколайовича
помітки олівцем на маргінесі моїх нотаток 2001 р. (наприклад, «II00
4 XII 02 BZ»).
Здається, дещо раніше вже відбулася усна домовленість мойого
співавтора з видавцем-геральдистом Романом Сьверчком з Познані
щодо цієї ідеї, а наприкінці 2002 р. вона була конкретизована з
урахуванням наявного матеріалу. Проте моїх малоінформативних
нотаток було замало для такого проекту й тому я взявся за подальші
опрацювання. Було спільно вирішено, що на мою долю припадає
виписати з джерел описи найдавніших документів, які були подані
кожним родом на доказ свого дворянського походження, а також
відомості про значніших членів тих родів (дідичів, урядників,
військових тощо). Сергій Миколайович брався написати на цьому
матеріалі з додатком власних напрацювань «родограми» про кожен
рід.
Проте оптимізм щодо цього проекту доволі швидко згас через
обсяги роботи та силу часу, який витрачався на опрацювання
джерел. Вже 2003 р. з'ясувалося, що проект складно закінчити в
обумовлені строки й вони кілька раз переносилися. Того ж року
економічні проблеми, що відчутно позначилися на Польщі, цілком
поховали цей «познанський» проект. На той момент мені вдалося
опрацювати справи NoNo 13 (1683 аркуша), 14 (1735 аркушів) та за
інерцією опрацьовувалася справа № 9 (1076 аркушів).
За тих обставин з'явилася ідея нового великого проекту, який
пізніше отримав назву «Легітимована правобережна шляхта». Було
вирішено значно скоротити обсяги потрібного матеріалу, на що
вплинув характер та стан джерел про шляхту Подільської та
Волинської губерній. З того моменту я зобов'язався закінчити в
скороченому вигляді опрацювання справи № 9 та опрацювати справи
№№ 10 й 15, а С. М. Лисенко взявся за опрацювання джерел про
шляхту Волинської губернії.
Опрацювання мною справи № 10 (1154 аркуша) тривало з 4
вересня до ЗО жовтня, а на нотатках зі справи № 15 (2021 аркуш) є
помітки, що охоплюють період з 26 листопада до 2 грудня 2003 р. На
цьому з пізнішим додатком ще кількох джерел, що мали хоча б
частково закрити наявні лакуни, ми припинили опрацювання джерел
про шляхту Київської губернії. Згодом цей матеріал, згідно з
при18

йнятою програмою, було опубліковано5.
З причин, які були враховані в програмі «Легітимованої
правобережної шляхти», більшість опрацьованого матеріалу зі справ
№№ 13, 14 та, частково, 9 не могли потрапити до видання. Поза
тим певні невеличкі нотатки я робив також під час опрацювання
решти джерел. Пізніше чимала купа цих нотаток ставали мені в
нагоді при вирішенні різноманітних дослідницьких задач, але,
зрозуміло, в рукописах зовсім нелегко щось віднайти.
Після публікації 2-5 томів «Легітимованої правобережної
шляхти» (2006 р.) я відчув спочатку дрібний дощик запитів, який
згодом перейшов у зливу листів на мій e-mail. На жаль, тенденція
свідчить про можливість більш потужних інформаційних катаклізмів
у недалекому майбутньому в обмеженому просторі мого
дослідницького світу. Через поєднання цих проблем я змушений був
розмірковувати над подальшою долею моїх нотаток 2001-2003 років.
Слід одразу зауважити, що, опрацьовуючи програму
«Правобережного гербівника», я відмовився від ідеї публікації текстів
протоколів як губерніальних, так і Центральної ревізійних комісій. На
мій погляд, ці джерела, хоча й дуже вигідно сконцентровані в
одному місці, мають дуже суттєві недоліки.
Всі, хто досліджував справи про дворянське походження
шляхетських родів, знають, що вони містять в собі чимало
різноманітних помилок, описок та непорозумінь, а також непоодиноких
фальсифікатів. Зрозуміло, що в укладених на їх підставі родовідних
книгах кількість таких прикростей зросла. Проте максимальна
концентрація помилок має міститися саме в документах
губерніальних та Центральної ревізійних комісій. Цьому сприяли, по-
перше, вторинність таких відомостей по відношенню до мети
згаданих комісій, та, по-друге, великий поспіх в діяльності останніх.
Користуючись власними нотатками, мені випало на багатьох
прикладах спостерігати ці численні помилки, які вдавалося виправити
лише вивчаючи або родовідні книги, або справи про дворянське
походження.
Цей недолік - сила помилок - знецінює протоколи як
генеало5 Легітимована правобережна шляхта (кінець XVIII - середина XIX cm.). Т. 2: Список
легітимованої шляхти Київської губернії. / Уклад.: С. Лисенко, Є. Чернецький. - Біла
Церква: Видавець О. Пшонківський, 2006. - 224 с.
19

гічне джерело. Проте вони лишаються важливими пам'ятками
свого часу, а також можуть слугувати страховим фондом інформації у
випадках, коли первинні джерела втрачено.
Через ці останні міркування слід визнати, що наші публікації,
побудовані на протоколах ревізійних комісій, завжди стануть в
пригоді ретельному та обережному досліднику. Таким чином,
публікацією власних нотаток мені хотілося б підсумувати певний
дослідницький період у моїй біографії з надією, що шановний Читач
дослухається до наведених пересторог. Запевняю, що до цього
видання увійшли всі мої нотатки зі справи № 9, навіть скорочення та
дрібні помітки розгорнуто в повноцінні речення. Всіх, кому
виданого матерілу не досить, адресую до державних архівів, адже ніщо
не збагачує дослідника так потужно, як опрацювання
першоджерел.
На останок хочу нагадати, що нотатки робилися з розрахунку
на їхнє переопрацювання та переклад на польську мову. Тому мені
не випадало обтяжувати себе дотриманням точності щодо давньої
абетки та повного копіювання стилю джерела. Тому всі наведені в
цій книзі цитати є такими, що робилися з моїх нотаток й можуть не
співпадати з першоджерелом у всіх подробицях. Сподіваюся, що
навіть таке полегшене цитування все ж стане в пригоді й зорієнтує
дослідників в їхній нелегкій, але такій потрібній справі.
Біла Церква, Заріччя, 28 січня 2007 р. Укладач
20

НОТАТКИ ПРО ЛЕГІТИМОВАНУ ШЛЯХТУ
КИЇВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ
(1801-1804 pp.)
АБРАМОВИЧІ г. Ястшембєц
(рос. «обь АбрамовичЬ», пол. Abramowicz)
Рід з Великого князівства Литовського. В XVI ст. згадуються у
Віденському та Лідзькому повітах.
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 30.12.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
2.06.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 17.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
26.09.1709 p.: метрика про хрещення в церкві с. Деревиці Івана, сина
Івана і Маріанни Абрамовичів.
В ревізьких сказках 1795 та 1800 pp. по Уманському пов. не
записані ні серед шляхти, ні серед підданих графа Потоцького.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 306-307.
Література: Herbarz polski. Cz?sc І. Wiadomosci historyczno-genealogiczne
o rodach szlacheckich / Ulozyl і wydal Adam Boniecki. - Warszawa, 1899. -
Tom I. - S. 19-20; Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: 6wiat Ksi^zki, 2004. - S. 183.
АЛЕКСАНДРОВИЧІ г. Косьцєша
(рос. «обь АлександровичЬ», пол. Alexandrowicz)
Рід відомий з XVII ст. у Віденському та Мінському вв.
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 9.12.1803, 16.09.1820 та 8.02.1829 pp. й були легітимовані по
Махнівському пов. 9.12.1803,18.09.1826 та 11.02.1829 pp. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. та
перенесенням (в 1829 р.) до шостої частини. Легітимації перевірені «Комиссией
Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 31.05.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
1662 p.: «Вьіпись из конституции об освобождении от всех повинностей
и тягостей городских каменного дома в Вильне на улице Троцкой сос-
21

тоящий в зади костела Марии Девьі, которьій от давного времени в
посессионном владении у дворянина Константина Александровича
судьи гродзеньского находится».
Костянтин, у 1666 р. судився в Бжеському повітовому суді з Геле-
ною Гутовською та іншими за с. Демянчиці Бжеського в.
Стефан, маршал і війт гродненський (зг. 1690 p.).
Стефан, син Стефана, ротмістр волоської корогви під
командуванням генерал-лейтенанта над усіма фортецями Великого князівства
Литовського Гайна (зг. 1708 p.).
Гжегож, син Стефана, онук Стефана, правнук Костянтина,
праправнук Яна, був одружений з Анною, ур. Жеповською, 4.01.1768 р.
підписав тестамент з розподілом свого рухомого та нерухомого майна
між дружиною та сестрою.
Міхал, син Гжегожа, переїхав на терени майбутньої Київської губ.
із с. Кудня Бжеського в. («Цесарского кордона») за часів «польских за-
мешательств», служив сержантом у Київському гренадерському полку,
вийшов у відставку в 1797 р. й мешкав у с. Войтівці Махнівського пов.
(зг. 1802 p.).
Під час складання додаткових ревізьких сказок у 1800 р. записаний
в с. Войтівці Махнівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 228-232 зв.
Література: Гербоунік беларускай шляхти. Т. 1. / Т. Капіца,
А. Леучьік, С. Рьібчонак і інш. - Менск: БелНДІДАС, 2002. - С. 139-141:
Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. - Warszawa: Swiat Ksi^zki,
2004. - S. 184.
АЛЕКСАНДРОВИЧІ г. Шренява
(рос. «обь Александровичахь», пол. Alexandrowicz)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 31.12.1802 р. та ще одне без дати й були легітимовані по
Чигиринському пов. 13.07.1803 р. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией
Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянско-
го депутатского собрания» 12.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 1.02.1759 p.: метрика про хрещення в Білопільському костьолі
Ігнация, сина Томаша і Гелени Александровичів.
- від 30.05.1798 p.: «Свидетельство данное от житомирского уезд-
ного предводителя дворянства Бержинского дворянину Фоме Алекса-
ндровичу в том, что он по представленньїм документам о дворянском
22

своем происхождении по дворянской книге тамошнего уезда записан-
ньїм состоит».
Ігнаций, син Томаша, онук Міхала, служив хорунжим у
національній кавалерії (зг. 1790 p.), присягнув на вірність російському
престолу (свідоцтво від 18.06.1793 р. видане в Чигирині від Йоахима Сухо-
дольського).
По ревізії 1795 р. родина записана серед неосілої шляхти
Чигиринського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 530-531 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 184.
АНДРИКЕВИЧІ г. Рубєш
(рос. «обь Андрьікевичахь», пол. Andrykiewicz)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 4.06.1802, 11.12.1802 та 4.12.1833 pp. й були легітимовані по
Уманському пов. 29.05.1803 та 15.12.1833 pp. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимації перевірені
«Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевско-
го дворянского депутатского собрания» 28.06.1838 р. з негативним
висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 15.08.1732 p.: «Свидетельство данное в Лятьічеве четьірмя по-
мещиками Никифору, Казимирову сьіну, Андрьікевичу с удостовере-
нием о дворянском его происхождении»;
- від 1.07.1748 p.: «Решение состоявшееся в Барском замке, по кое-
му извет дворян Волковинских на счет происхождения из податного
звання Никифора Андрьікевича и женьї его Дарии найден
неправильним и что оньїе Андрьікевичи по четьірем предварительньїм решени-
ям того замка, основанньїх на присяжних местньїх разьісканиях, при-
знаньї происходящими из дворянского звання».
Базиль, Яку б, Анджен, Ян і Томаш, сини Кшиштофа-Никифора,
онуки Казімежа, дідичі трьох частин в с. Волковинці, звані
Коваленковою, Чернишиною та Карасьовою, за які судилися в 1789 р. з Гудами-
Волковинськими.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Волковинці Летичівсь-
кого пов. Подільської губ. та в с. Лисяча Балка Звенигородського пов.
Київської губ., а по останньому селу також і в 1811 та 1816 pp.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 382-385.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
23

Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 184.
АЧКЕВИЧІ г. Погонь
(рос. «обь Ачкевичахь», пол. Aczkiewicz)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 2.12.1802 р. та ще одне без дати й були легітимовані по
Уманському пов. 17.06.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского де-
путатского собрания» 20.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
9.12.1782 	p.: «Свидетельство вьщанное из Львовского дворянского суда
дворянам Григорию, Йвану и Василию Федоровьім сьінам Михайло-
вьім внукам равно двоюродному их брату Ачкевичу в том, что они Ач-
кевичи как до присоединения, так и по присоединению Галиции и
Лодомерии к Австрийской империи всегда пользовались преимущест-
вами дворянству присвоенньїми и по дворянским спискам Львовской
земли на основании представленньїх от них доказательств состоят за-
писанньїми».
Іван, Василь, Андрій, Лев і Михайло, сини Григорія, були
легітимовані 18.11.1802 р. в Подільському дворянському депутатському
зібранні з внесенням до шостої частини родовідної книги дворян
Подільської губернії.
По ревізії 1795 р. записані по Уманському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 332-334.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 183.
БАЛИЦЬКІ г. Остоя
(рос. «о Балицкихь», пол. Balicki)
В 1860 р. одна з родин була легітимована в Царстві Польському.
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 12.12.1802, 4.07.1803, 5.08.1832, 24.08.1832 та 7.04.1834 pp. й
були легітимовані по Уманському й Таращанському пов. 28.10.1803,
24.08.1832 та 10.04.1834 pp. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимації перевірені «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского де-
путатского собрания» 11.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 1722 p.: «На четвертей неделе Великого поста, дарственная
24

запись сознанная в Жидачевском гродском суде дворянами Яковом и
Йваном Балицкими в сторону Василия Балицкого на часть селения
прозьіваемого Сулятьічи со всеми к оному приналежностями»;
- від 14.06.1796 p.: «Свидетельство от двенадцати благородньїх лиц
Руского воєводства данное в Балице Пржемьісльской земли дворянам
Антону, Андрею, Йвану, Казимиру, Павлу, Степану и Фоме родньїм
братьям Васильевьім сьіновьям, Ильиньїм внукам, Николаевьім
правнукам, а Игнатьевьім праправнукам Балицким с заверением что они
действительно єсть дворянского происхождения и что предки их жи-
тельствуя с древних времен в том же Руском воеводстве вели жизнь
благородную и принадлежали сословию дворянскому».
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Березянка
Уманського пов. та с. Жашків Таращанського пов., а в останньому ще й
під час ревізії 1816 р.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 252-255 зв.
Література: Herbarz polski. Cz?sc 1. Wiadomosci historyczno-genealogiczne
o rodach szlacheckich / Ulozyl і wydal Adam Boniecki. - Warszawa, 1899. -
Tom I. - S. 85; Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. - Warszawa:
Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 186.
БАРАНСЬКІ г. Корвін
(рос. «о Бараньскихь», пол. Baranski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 12.06.1803 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 654-655.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: 6wiat Ksi^zki, 2004. - S. 186.
БАРАНСЬКІ г. Шлєповрон
(рос. «о Баранскомь», пол. Baranski)
Були легітимовані по Уманському пов. 6.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Подобна Уманського
пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 899-899 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 186.
БАЧИНСЬКІ г. Сас
(рос. «о Бачинскомь», пол. Baczynski)
25

Рід з Бачина в Самборському пов.
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 28.10.1802 р. та ще одне без дати й були легітимовані по
Уманському пов. 20.07.1803 р. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией
Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 17.06.1838 р.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
5.01.1764 	p.: метрика про хрещення в Новоселецькій церкві (в Липове-
цькому пов.?) Федора, сина Івана і Марії Бачинських.
В додаткових ревізьких сказках 1800 р. записані серед шляхти м.
Умань.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 288-289 зв.
Література: Herbarz polski. Cz$sc І. Wiadomosci historyczno-genealogiczne
o rodach szlacheckich / Ulozyl і wydal Adam Boniecki. - Warszawa, 1899. -
Tom I. - S. 66; Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. - Warszawa:
Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 185.
БЕЛІНСЬКІ г. Юноша
(рос. «о БЬлинскихь», пол. Bielinski)
Рід з Белян та Оран (Оранне) в Радомському й Стенжицькому пов.
Володіли тими маєтками вже в XV ст.
Були легітимовані по Київському пов. 6.04.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізіях 1782,1795 pp. та при доповненні останньої в 1800 р. по
Київському пов. не записані.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 753-754.
Література: Herbarz polski. Cz^sc І. Wiadomosci historyczno-genealogiczne
o rodach szlacheckich / Ulozyl і wydal Adam Boniecki. - Warszawa, 1899. -
Tom I. - S. 224; Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. - Warszawa:
Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 189.
БЕНТКОВСЬКІ г. Правдзіц
(рос. «о Бентковскомь», пол. B^tkowski)
В XVII ст. рід згадується у воєводствах Поморському й
Познанському та на Волині.
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали в листопаді 1802 р. та ще одне без дати й були легітимовані
по Чигиринському пов. 17.12.1803 р. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Коми-
26

ссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 7.07.1838 р.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
26.09.1728 p.: метрика про хрещення в Менчицькій церкві Юзефа, сина
Ігнация і Анни Бентковських.
По ревізії 1795 р. та її доповненні в 1800 р. записані серед шляхти
Чигиринського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 442-443 зв.
Література: Herbarz polski. Cz?sc I. Wiadomosci historyczno-genealogiczne
o rodach szlacheckich / Ulozyl і wydal Adam Boniecki. - Warszawa, 1899. -
Tom I. - S. 164; Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. - Warszawa:
Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 188.
БЖОЗДОВСЬКІ г. Леліва
(рос. «о Бржоздовскомь», пол. Brzozdowski)
Рід з Бжоздовців у Львівському пов., започаткований в XV ст. Яном,
сином Гюнтера із Сеняви.
Були легітимовані по Київському пов. 6.04.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізіях 1782,1795 pp. та при доповненні останньої в 1800 р. по
Київському пов. не записані.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 763-764.
Література: Herbarz polski. Cz$sc І. Wiadomosci historyczno-genealogiczne
o rodach szlacheckich / Ulozyl і wydal Adam Boniecki. - Warszawa, 1900. -
Tom II. - S. 194-195; Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 195.
БИДЛОВСЬКІ г. Топач
(рос. «о Бьідловскихь», пол. Bydlowski)
Рід з Бидлова в Шльонську (Сілезії) )відомий з початку XV ст.
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 19.12.1802 р. й були легітимовані по Сквирському пов.
7.10.1803 	р. та 25.11.1832 р. з внесенням до шостої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимації перевірені «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 30.03.1838 р. з позитивним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
18.04.1690 p.: «Рядная, по которой регимент-квартирмейстер полка Его
Королевского Величества Карл Годанот и жена его Кристина Голови-
чевна при отдаче дочери их Ефросинии в замужество за товарища па-
27

нцирной хоругви Петра Бьцщовского назначили ей приданное 4000
злотьіх польских с тем, что в случае неотдачи оньїх на назначенньїй
срок дозволяют взять в закладное владение местечко Шепетинцьі, ко-
торая 14 октября 1745 года в Винницком гродском суде явлено».
Ян, син дрогицького скарбника Пйотра, сохачевський скарбник,
пошлюбив Маріянну, ур. Пшилуську (зг. 1744 p.).
Домінік, жидачівський чашник, разом з братом Яном дідич
частини маєтку Хоцима в Галицькій землі Руського воєводства (розподіл
того маєтку в 1756 p.).
Томаш, син Яна, реєнт Київського гродського суду (зг. 1777 p.),
традиційний власник половини с. Ступник («увязка сознанная ЗО ап-
реля 1777 года в Винницком гродском суде»), орендний посесор с.
Житниці Київського повіту та воєводства згідно з контрактом від
11.04.1778 	р. з опікуном спадкоємців покійного підсудка
Житомирського повітового суду Яна Хоєцького київським хорунжим і підвоєводою
Францішком-Казімежем Хоєцьким.
Ян, посесор с. Острожок (зг. перед 1777 p.), новогрудський чашник.
Щенсний-Антоній-Томаш та Бонавентура, сини Томаша, дідичі
300 кріпаків чоловічої статі в с. Великі Єрчики (зг. близько 1802 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 59-64.
Література: Herbarz polski. Cz^sc I. Wiadomosci historyczno-genealogiczne
o rodach szlaclwckich / Ulozyl і wydal Adam Boniecki. - Warszawa, 1900. -
Tom II. - S. 274; Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 197.
з Бистжановичів БИСТЖАНОВСЬКІ г. Стариконь
(рос. «о Бьістржановскомь», пол. Bystrzanowski)
Рід відомий з XV ст. Походить із с. Бистжановиця в Лельовському
пов. Краківського в.
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 7.05.1802 р. й були легітимовані по Васильківському пов.
19.10.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 12.03.1838 р. з позитивним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
1.12.1790 p.: «Статья вьщанная за подписом полковника польских войск
Ерлича из хорунгви генерала артиллерии коронной Потоцкого сови-
28

того регистра6 Иосифа Бьістржановского о новопоступивших на
службу с 1789 г. поставившего двух солдат с лошадьми и всем прибором».
Войцех, син Станіслава, онук Миколая-Владислава, хорунжий
колишніх коронних військ, трирічний орендний посесор с. Мирівка
(«увязка сознанная 28 марта 1799 года в Богуславского-Васильковском
уездном суде»), чотирирічний орендний посесор с. Яцки («увязка
сознанная 15 апреля 1801 года в Богуславского-Васильковском уездном
суде»).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 19-21 зв.
Література: Herbarz polski. Cz§sc I. Wiadomosci historyczno-genealogiczne
o rodach szlacheckich / Ulozyl і wydal Adam Boniecki. - Warszawa, 1900. -
Tom II. - S. 292; Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 197.
БІЛИНСЬКІ г. Сас
(рос. «о Билиньскихь», пол. Bilinski)
Рід походить з Білина в Самборському пов.
Були легітимовані по Богуславському пов. 6.07.1803 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 656-657.
Література: Herbarz polski. Cz^sc I. Wiadomosci historyczno-genealogiczne
o rodach szlacheckich / Ulozyl і wydal Adam Boniecki. - Warszawa, 1899. -
Tom I. - S. 265; Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. - Warszawa:
Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 190.
БЛОНСЬКІ г. Наленч
(рос. «о Блонскихь», пол. Blonski)
Рід із с. Блонє в Дорогичинській з.
Були легітимовані по Липовецькому пов. 22.04.1803, 15.03.1818 та
30.09.1831 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 733-736 зв.
Література: Herbarz polski. Cz^sc І. Wiadomosci historyczno-genealogiczne
o rodach szlacheckich / Ulozyl і wydal Adam Boniecki. - Warszawa, 1899. -
Tom I. - S. 292; Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. - Warszawa:
Swiat Ksicjzki, 2004. - S. 190.
6 Совитий регістр - можливо, два комплекта вояцького спорядження. Пор.: сови-
то - вдвоє більше (Волинські грамоти XVI ст. / Упорядники В. Б. Задорожний, А. М.
Матвієнко. - Київ: Наукова думка, 1995. - С. 236).
29

БЛЮМСЬКІ г. Доленґа
(рос. «о Блюмскихь»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 13.12.1802 р. та 24.09.1832 р. й були легітимовані по Махнівсь-
кому пов. 30.04.1803 р. та 30.09.1832 р. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. та перенесенням згодом до
шостої частини. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 31.05.1838 р. та 30.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
13.10.1713 p.: «Право данное генерал-майором коронньїх войск подко-
морием и генеральним коммисаром зкономии Его Королевского Ве-
личества Станиславом-Михаилом Домбровским дворянину Йвану
Блюмскому и жене его Софии из Почобутов на три с половиною уво-
локи земли в с. Великой Рьіце в Бржеской зкономии состоящие в
йменнях столовьіх королевских за заслуги».
Ян, одружений із Софією, ур. Почобут, власник двох уволок землі
в сс. Плоське та Литовське в Кобринській економії (право надане
14.10.1713 р. Станіславом-Міхалом Домбровським), власники сс. Дарко-
вщизна і Павщизна, які віддали в 1736 р. у заставне володіння
подружжю Феліціяну і Маріанні Терпіловським.
Станіслав, власник земель в сс. Задарковщизна і Паївщизна (зг.
1717 p.).
Олександр-Август-Юзеф, син Людвіка, онук Станіслава, правнук
Яна, визнаний 15.12.1802 р. Подільським дворянським депутатським
зібранням в дворянській гідності з внесенням до шостої частини
родовідної книги дворян Подільської губ.
Адам, син Ігнатія, власник частини в нерозподіленому маєтку в с.
Паївщизна Кобринського пов. Гродненської губ., а також 160 моргів із
сіножаттю і будинком по пожиттєвому праву в с. Халаїмгородок
Махновського пов. від Сузанни, ур. Хоментовської, удови по летичівському
скарбнику Матеушу Лодзя-Івановському (зг. 1825 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 222-227.
БОБРОВСЬКІ г. Ястшембєц
(рос. «о Бобровскихь», пол. Bobrowski)
Рід із с. Боброво в Серпському пов. на Мазовії. Згадуються також у
XVIII ст. в Новогрудському пов.
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 15.12.1802 та 15.09.1834 pp. й були легітимовані по
Умансько30

му пов. 10.12.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги
дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 20.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
27.03.1744 p.: метрика про хрещення в Гранівському костьолі Антонія,
сина Якуба і Катажини Бобровських.
Юзеф, син Антонія, онук Якуба, унтер-офіцер Гренадерського
полку генерал-майора і кавалера Борозніна (відставка від 15.09.1798 р. у
м. Москва).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 344-346.
Література: Гануш А., Леучьік А., Рьібчонак С., Шпунт А., Яцкевіч
Зм. Мали гербоунік наваградзкай шляхти / Складальнік С. Рьібчонак. -
Менск: БелНДІДАС, 1997. - С. 18; Herbarz polski. Cz^sc І. Wiadomosci
historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich / Uiozyi і wydal Adam
Boniecki. - Warszawa, 1899. - Tom I. - S. 310-311; Znamierowski A. Herbarz
rodowy: Kompendium. - Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 191.
БОГДАНОВИЧІ г. Лада пр. Пєхотський
(рос. «о Богдановичі», пол. Bogdanowicz)
Були легітимовані по Радомишльському пов. 19.05.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Корогодза
Радомишльського пов. з прізвищем Пєхотський.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1032-1033 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 191.
БОГДАШЕВСЬКІ г. Наленч
(рос. «о Богдашевскомь», пол. Bogdaszewski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 20.11.1802 р. й були легітимовані по Таращанському пов.
17.06.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 27.04.1838 р. з позитивним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
2.06.1794 p.: «Паспорт об отставке данньїй в местечке Погребищах
бригадиром и кавалером Йваном Исаевьім служившему в Брацлавской
бригаде и поступившему в Российскую Ее Императорского Величества
31

службу товаришем Феликсу Богдашевскому с увольнением от военной
службьі на свободное следование Брацлавской губернии в с. Писаров-
ку».
Фелікс, син Юзефа, онук Каетана, служив товаришем у
коронному війську (зг. близько 1802 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 73-75 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 191.
БОГУШІ г. Пулкозіц
(рос. «о ИосифЬ и БалтазарЬ Богушахь», пол. Bogusz)
Рід із Зембліц у Віслицькому пов.
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 24.03.1803 р. й були легітимовані по Махнівському пов.
9.05.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 15.03.1838 p.: щодо Юзефа висновок позитивний із
застереженням про необхідність перенесення його з першої до другої частини
родовідної книги; щодо Балтазара висновок негативний через
відсутність у справі про дворянське походження його патента.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
8.04.1793 	p.: «Паспорт данньїй от армии генерал-порутчиком коман-
дующим войсками первой части а кавалером Валентием Дерфенденом
Иосифу Богушу служившему до присоединения областей к Российс-
кой империи в войсках Речи Посполитой польской шефа генерал-
майора Карвицкого в 1 легкой кавалерии полку наместником в том,
что он уволен по принятию на верность присяги сходно с его желани-
ем на своє жилище».
Балтазар, син Міхала, онук Станіслава, брат Юзефа, служив
товаришем у коронному війську (зг. близько 1803 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 31-33.
Література: Herbarz polski. Cz?sc I. Wiadomosci historyczno-genealogiczne
o rodach szlacheckich / Ulozyl і wydal Adam Boniecki. - Warszawa, 1899. -
Tom I. - S. 355; Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. - Warszawa:
Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 191.
БОЛЬЧЕВСЬКІ г. Равіч
(рос. «о Больчевскомь»)
Були легітимовані по Богуславському пов. 6.07.1803 р. з внесенням
32

до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, оп. ї, спр. 9, арк. 652-653.
БОНКОВСЬКІ
(рос. «о Бонковскомь»)
Були легітимовані по Чигиринському пов. 11.07.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Цжерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 921-922 зв.
БОРЕЙКИ г. Доленга
(рос. «о Борейкахь», пол. Boreyko)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 22.06.1802 р. та 30.09.1832 р. й були легітимовані по
Звенигородському пов. 7.03.1802 р. та 13.10.1832 р. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. та перенесенням згодом до
шостої частини. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 31.05.1838 р. та 30.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 17.03.1704 p.: «Дарственная запись учиненная Сигизмундом,
Михайлом и Григорием Сьірокомскими, вотчинниками с. Гродзянки,
которьіе продали Гавриилу Борейке оное селение со всеми к оному
приналежностями и крестьянами и с уступкою суммьі 1000 злотьіх
польских обеспеченной на имении господ Тьішкевичей»;
- від 16.05.1754 p.: метрика про хрещення в Білоцерківському
костьолі Вавжинця (Лаврентія)-Юзефа, сина Яна і Анети Борейків;
- від 11.10.1777 та 4.05.1780 pp.: «Инструкция данная 11 октября
1777 года в Льісянке Йваном Пржибьіжевским регентом кременецким
управляющим Льісянским имением дворянину Лаврентию Борейке, а
4 мая 1780 года в Ляховцах господином Мощенским по силе данного
доверия от княгини Яблоновской».
Міхал, син Габріеля, власник с. Гродзянка («ввод сознанньїй ЗО ап-
реля 1723 года в Киевском гродском суде»), мозирський стольник (зг.
1772 p.).
Павел, син Міхала, житомирський підчаший (привілей короля
Станіслава-Августа від 6.03.1784 p.).
Міхал, син Яна, онук Міхала, намісник полку коронної булави (зг.
1797 p.).
Калікст, син Яна, онук Міхала, віце-реєнт Черкаського повітового
суду.
2 7-79
33

По ревізіях 1795,1811 та 1816 р. родина записана серед шляхти
Радомишльського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 215-220 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 193.
БОРЕЦЬКІ г. Голобок
(рос. «о Борецкомь», пол. Borecki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 18.12.1802 р. й були легітимовані по Васильківському пов.
24.03.1803 	р. та 19.12.1832 р. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 16.03.1838 р. з позитивним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
1.04.1793 	p.: «Отставка данная бригадиром польских войск народовой
кавалерии Йваном Свейковским служащему в его бригаде товаришем
Йвану Борецкому с увольнением его от службьі».
Ян, син Теодора, онук Леона.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 35-37 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 193.
БОРЕЦЬКІ г. Голобок
(рос. «о Борецкихь», пол. Borecki)
Були легітимовані по Уманському пов. 18.02.1804 та 18.08.1814 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти Уманського пов.
Згадуються в с. Березівка.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 988-990 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 193.
БОРОВСЬКІ
(рос. «о Боровскомь», пол. Borowski)
Родина походила з Перської землі.
Були легітимовані по Махнівському пов. 15.10.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Один з Боровських служив підпоручиком у військах Французької
Республіки.
34

Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1048-1049 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 193.
БРОЦЬКІ г. Лодзя
(рос. «о Броцкихь», пол. Brocki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 15.12.1802, 16.04.1834, 17.12.1834 та 29.12.1834 pp. й були
легітимовані по Махнівському пов. 30.05.1803 р. та 25.11.1835 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. та
перенесенням згодом до шостої частини. Легітимація перевірена «Комиссией
Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 31.05.1838 р. та 30.06.1838 р. з висновком про
сумнівність прав шляхтичів Броцьких на російську дворянську
гідність.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
12.08.1726 p.: «Уступочная запись учиненная в Житомире, а 13 августа
того же года сознанная в Житомирском гродском суде помещиком
части селения Мартинец Йваном Броцким, по коей он означенную часть
свою по натуральному праву уступил в вечное потомственное владе-
ние сьіну своєму Станиславу Броцкому».
Антоній, Каетан і Юзеф, сини Станіслава, онуки Яна, дідичі
частини с. Маратинці (?) Київського в., яку продав Віслоцькому за 9800
польських злотих.
По ревізії 1795 р. родина записана в с. Великий Чернятин
Махнівського пов. серед чиншової шляхти, а в 1816 р. в с. Курава Махнівського
пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 191-195 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 194.
БУКОЄМСЬКІ г. Плятер
(рос. «о Букоемскомь», пол. Bukojemski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 20.12.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
16.12.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 17.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
35

10.03.1782 	p.: метрика про хрещення в церкві с. Багва Йосипа, сина
Григорія і Вікторії Букоємських.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Уманського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 308-309.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 196.
БУТКЕВИЧІ г. Ястшембєц
(рос. «о БуткЬвичЬ», пол. Butkiewicz)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 29.11.1802, 17.10.1832 та 3.02.1833 pp. й були легітимовані по
Чигиринському пов. 21.07.1803, 8.11.1832 та 22.04.1833 pp. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимації
перевірені «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 11.07.1838 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
10.03.1721 p.: метрика про хрещення в Чешкому (?) костьолі Юзефа,
сина Габріеля і Терезії Буткевичів.
Юзеф, син Габріеля, служив товаришем у національній кавалерії
(зг. близько 1802 p.).
По ревізіях 1795, 1811 та 1816 pp. родина записана серед шляхти
Чигиринського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 526-528 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 197.
БУЦНІ г. Здан
(рос. «обь Йвані и ПетрЬ Буцняхь»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 8.09.1802 р. й були легітимовані по Васильківському пов.
23.03.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 30.03.1838 р. та 4.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
20.03.1746 p.: «Тестамент учиненньїй Петром Степановьім сьіном, Са-
муйловьім внуком Буцнем, по которому он отказал сьіновьям его
Йвану, Гавриилу и Василию Буцням вотчинную свою по предкам землю
Лятьічевского уезда Подольского воєводства в с. Тьіхновичах состоя-
36

щую с принадлежностями».
Іван, спадковий власник частин сс. Волковинець, Миронова та Го-
ловчина по спадку від покійного Григорія Буцня («увязка сознанная 12
марта 1787 года в Лятичевском гродском суде»).
Гаврило, дідичний власник землі Тихновичі в с. Волковинці Лети-
чівського пов. Подільського воєводства, яку відказав у спадок своїм
синам Івану першому, Івану другому, Петру та Антону (тестамент
30.03.1789 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 65-67.
БУЦНІ г. Шкарпитка
(рос. «обь АлександрЬ БуценЬ»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 9.12.1802 р. й були легітимовані по Таращанському пов.
2.12.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии дейсгвий Киевского дворянского депутатского
собрания» 27.04.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
2.02.1702 p.: метрика про вінчання в Чернелецькому костьолі Михайла
Стефанового сина Буцня з Катериною Радзіковською.
Людвік, власник частини с. Буцень (зг. 1746 p.).
Самійло, хорунжий великої коронної булави пішого регіменту (зг.
1746 p.).
Миколай, хорунжий Барського ґродського (!) суду (зг. 1754 p.).
Миколай, Станіслав і Людвік, власники частини с. Буцень, яку
віддали 20.03.1758 р. за 4000 польських злотих у трирічну заставу Горчин-
ському.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 77-79 зв.
БЯЛИШЕВСЬКІ г. Колюмна
(рос. «о Бяльїшевскомь»)
Були легітимовані по Богуславському пов. 3.07.1803 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та її доповненні в 1800 р. по Богуславському пов.
«в окладе не состоит».
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 658-659.
ВАДОВСЬКІ г. Остоя
(рос. «о Вадовскихь», пол. Wadowski)
37

Були легітимовані по Богуславському пов. 18.07.1803 та 2.12.1832
pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ.
По ревізії 1795 р. записані в м. Київ та в с. Хабне Радомишльського
пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 612-615.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 304.
ВАСИЛЕВСЬКІ г. Джевіца
(рос. «о Василевскихь», пол. Wasilewski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 22.12.1802 р. та ще одне без дати й були легітимовані по
Радомишльському пов. 20.03.1803 р. (Ян із сином Томашем та небожем
Яном, сином Матеуша) з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 30.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
30.04.1778 	p.: «Вечнопродажньїй контракт совершенньїй в Житомире,
по которому дворянин Михаил Ходаковский продал Йвану Василевс-
кому вотчинную свою часть половину имения Ходаков или Бардов
Киевского воєводства Житомирского уезда состоящую со всеми к оной
приналежностями за сумму 650 злотих польских».
Ян, продав 29.11.1781 р. в Овручі частину с. Бардок чи Ходаків ша-
ломецькому старості Анджею Комару.
Ян, власник половини с. Димарка Радомишльського пов. («увязка
сознанная 4 сентября 1797 года в Радомьісльском земском суде»).
Ян, син Антонія, онук Еліаша (Іллі), правнук Юзефа, мав сина То-
маша, володів 15 кріпаками.
Томаш, син Яна, юриспрудент Овруцького повітового суду (зг.
1793 p.), інстригатор того ж суду (зг. 1795 p.), віце-реєнт того ж суду
(документ на цю посаду від 23.06.1796 р. від реєнта того ж суду Каетана
Русецького), реєнт Київського повітового суду (інструкція від
15.03.1799 р. від писаря того ж суду Юзефа Балакшия й така ж від
22.01.1800 р. від такого ж писаря Шимона Свірчевського), колезький
реєстратор (патент від Сената від 20.12.1801 p.), губерніальний
секретар (патент від Сената від 25.11.1804 p.).
Ян, син Матеуша, мешкав у Таращанському пов., поступив на
військову службу і загинув під час Турецької війни.
38

По ревізії 1795 р. родина записана серед шляхти Радомишльського
пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 420-424.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 304.
ВЕЖБИЦЬКІ г. Корвін
(рос. «о ВЬржбицкомь», пол. Wierzbicki)
Були легітимовані по Таращанському пов. 14.04.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
В 1800 р. записані до шляхетських відомостей по Таращанському
пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 889-890.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 306.
ВЕЖБИЦЬКІ г. Нечуя
(рос. «о ВЬржбицкомь», пол. Wierzbicki)
Були легітимовані по Махнівському пов. 19.03.1804 р. з внесенням
до шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Один з найдавніших документів у справі про дворянське
походження від 18.01.1794 p.: «Копия трехлетнего арендного контракта, за-
ключенного в Дубне между Александрою с Енгельгардтов Браницкою
и смоленским скарбником Андреем Вержбицким, по которому первая
отдает последнему в трехлетнее арендное владение деревню Войнаро-
вку со всеми к оной принадлежностями за сумму 15619 польских
злотих 18 грошей, которьій того ж года апреля 20 дня в Брацлавском
гродском суде явленньїй».
1787 р. судилися з великим коронним гетьманом Браницьким. В
1794 р. орендували с. Войнарівка. По ревізії 1795 р. записані серед
дворян в с. Янишівка (?) Таращанського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1022-1024 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 306.
ВЕЖБОВСЬКІ г. Правдзіц
(рос. «о ВЬржбовскомь», пол. Wierzbowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 21.10.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
9.06.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
39

Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 9.06.1838 р. та 30.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
30.04.1778 	p.: метрика про хрещення в Грущанській церкві Яна, сина
Міхала і Магдалини Вержбовських.
Антоній, товариш Волинської бригади національної кавалерії
(відставка від 18.06.1794 р. від полковника Глухівського карабінерного
полку Алексєя Текучева).
Ігнацій, уповноважений у справах графа Щенсного Потоцького
(доручення видане в Тульчині 18.10.1800 p.).
Ян, рідний брат Ігнація, син Міхала, онук Миколая.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 244-246.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 306.
ВЖИЩІ г. Задора
(рос. «о Вржищахь», пол. Wrzyszcz)
Були легітимовані по Черкаському пов. 12.07.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. не записані по с. Гута Мошинська Черкаського
пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 757-758.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 311.
ВИСЕЦЬКІ г. Леліва
(рос. «о ВьісЬцкомь», пол. Wysiecki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 13.02.1803 р. й були легітимовані по Уманському пов.
2.06.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 11.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
2.05.1764 	p.: метрика про хрещення в Вишневецькому костьолі Зигмун-
та-Пйотра-Яна, сина Юзефа і Аполонії Висецьких.
Зигмунт-Пйотр-Ян, ревізор голованівського відкупа в маєтку
графа Станіслава Потоцького (зг. 1802 p.), ревізор пропінації (зг. близько
1803 p.).
40

Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 270-271 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 311.
ВИСОКІНСЬКІ г. Шеліга
(рос. «о Вьісокинскихь», пол. Wysokinski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 12.11.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
19.08.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 7.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
21.11.1777 	p.: метрика про хрещення в Жидовецькій церкві Федора,
сина Йосипа і Олени Високінських.
По ревізії 1795 р. записані серед неосілої шляхти Чигиринського
пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 444-445.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 311.
ВИСОЧАНСЬКІ г. Шеліґа
(рос. «о Вьісочанскомь», пол. Wysoczanski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 3.07.1803 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 676-677.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 311.
ВИШКОВСЬКІ г. Шлєповрон
(рос. «о Вьішковскихь», пол. Wyszkowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 20.12.1802 та 24.06.1803 pp. й були легітимовані по
Черкаському пов. 20.10.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 27.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
10.11.1723 p.: «Доверенность учиненная в Пиньске дворянкою Анаста-
сиею Вьішковскою урожденною Роткевичевою в сторону сьіна ее Ста-
41

нислава Вьішковского на отьіскание части имения Ходорков в Киевс-
ком воеводстве состоящее со всеми к нему приналежностями».
Марцин, власник частини Ходоркова (тестамент підписаний
8.01.1731 р. в Ходоркові).
Юзеф, син Станіслава, онук Самійла, власник частини мастка Хо-
дорковщизна («ввод сознанньїй 20 марта 1756 года в Житомирском
гродском суде»), довічний власник будинка з угіддями в с. Матусів
Черкаського пов. (зг. близько 1803 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 366-367 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 312.
з Вишполя ВИШПОЛЬСЬКІ пр. Михайлевич
(рос. «о Вьішпольскомь», пол. Wyszpolski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 18.07.1803 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 640-641 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 519.
з Вігуронець ВІГУРИ г. Шалава
(рос. «о Вигурахь», пол. Wigura)
Були легітимовані по Сквирському пов. 14.12.1803 р. з внесенням
до шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 837-838 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 495.
ВІННИЦЬКІ г. Сас
(рос. «о Винницкихь», пол. Winnicki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 24.10.1802 та 23.09.1803 pp. й були легітимовані по
Уманському пов. 23.10.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги
дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 11.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
10.07.1714 	p.: метрика про хрещення в церкві с. Чайківка Антонія, сина
Міхала і Юліанни, ур. Дрогоєвської, Вінницьких.
Юзеф, перемишльський мечник, був одружений з Катажиною,
42

власники частин сс. Лопушна та Урузи, за які судилися в 1746 р. із
Стефаном Уруським-Корбленичем, тоді ж вони судилися за частини
сс. Кошківка та Литнівка.
Ігнаций, син Антонія, канцелярист Уманського нижнього
земського суду (зг. 1803 p.).
В 1800 р. за додатковими ревізькими сказками записані по м.
Умань.
Економія графа Потоцького наполягала на тому, що Вінницькі є
графськими підданими, тобто кріпаками.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 256-258.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 307.
ВІННИЦЬКІ г. Сас
(рос. «о Винницкомь», пол. Winnicki)
Були легітимовані по Уманському пов. 7.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 951-952 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 307.
ВІТКОВСЬКІ г. Новіна
(рос. «о Витковскихь», пол. Witkowski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 4.09.1803 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Цжерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 670-671.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 308.
ВІТОСЛАВСЬКІ г. Нечуя
(рос. «о Витославскомь», пол. Witoslawski)
Були легітимовані по Таращанському пов. 19.12.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 919-920.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 308.
ВОЛКОВІНСЬКІ г. Погонь
(рос. «о Волковинскихь», пол. Wolkowinski)
Були легітимовані по Уманському пов. 9.02.1804 та 6.06.1830 pp. з
43

внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 947-950 зв.
Література: Dunin-Borkowski J.-S. hr. Spis nazwisk szlachty polskiej. -
Lwow, 1887. - S. 508.
ВОЛОДКЕВИЧІ г. Радван
(рос. «о ВолодкевичЬ», пол. Woiodkiewicz)
Були легітимовані по Уманському пов. 9.11.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Пеньківці Уманського
пов.
Цжерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 968-969 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 310.
ВОЛОШИНИ
(рос. «обь ИванЬ ВолошинЬ»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 5.09.1803 (?!) р. й були легітимовані по Черкаському пов.
4.09.1803 	(?!) р. з внесенням до другої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 27.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 30.10.1786 p.: «Свидетельство данное из Киевского наместни-
чества дворянского собрания значковому товаришу Василию и сьіно-
вьям же его значковим товарищам Йвану и другому Йвану
Волошинам в том, что они по доказательствам признаньї дворянами и имеют
право пользоваться всеми преимуществами»;
- від 19.06.1795 p.: «Свидетельство данное из Коммисии о разборе
дворянства Екатеринославского наместничества дворянину корнету
Йвану Васильєву сьіну Волошину с заверением, что по представлен-
ньім от отца его также корнета Василия Волошина доказательствам, с
детьми внесен в дворянскую родословную книгу во 2-ю часть».
Іван, син Василя, колезький секретар, секретар Черкаського
нижнього земського суду, власник нерухомого маєтку в Черкаському пов.
(десять кріпаків).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 362-363.
Література: Легітимована правобережна шляхта (кінець XVIII -
середина XIX ст.) / Уклад.: С. Лисенко, Є. Чернецький. - Біла Церква:
Ви44

давець О. Пшонківський, 2006. - Т. II. - С. 44.
ВРОБЛЕВСЬКІ г. Ястшембєц
(рос. «о Вроблевскихь», пол. Wr6blewski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 14.12.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
17.12.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 9.06.1838 р. та 30.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
7.03.1743 p.: метрика про хрещення в Городинському костьолі Фран-
цишка, сина Анджея і Маріянни Вроблевських.
Францишек, закладний посесор частини с. Войтівці від камергера
Ритаровського (трирічний контракт на 3000 польських злотих було
укладено 2.05.1781 р. в с. Войтівці та заявлено 14.01.1782 р. в Летичівсь-
кому ґродському суді).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 240-242.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 311.
ВРОНОВСЬКІ г. Старжа чи Топур
(рос. «о Вроновскомь», пол. Wronowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 31.12.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
9.12.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 18.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
8.04.1759 p.: метрика про хрещення в Сем'янівському костьолі Станіс-
лава-Вікентія, сина Антонія і Богуміли Вроновських.
Станіслав-Вікентій, син Антонія, онук Миколая, мурграбій (?!) на
службі в графа Потоцького (зг. близько 1802 p.).
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в м. Умань.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 326-327 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 310.
45

ГАЛЬЧИНСЬКІ
(рос. «о Гальчинскомь»)
Були легітимовані по Радомишльському пов. 7.12.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 998-999 зв.
ГАЧЕВСЬКІ
(рос. «о Гачевскихь»)
Були легітимовані по Подільській губ. 2.10.1802 р. та по
Радомишльському пов. Київської губ. 30.03.1804 р. з внесенням до шостої
частини родовідних книг дворян Подільської та Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1034-1034 зв.,
1037-1037 зв.
ГИРИЛОВИЧІ г. Шлєповрон
(рос. «о ГириловичЬ»)
Були легітимовані по Богуславському пов. 7.07.1803 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 648-649.
ГЛАДКОВСЬКІ г. Доліва
(рос. «о Гладковскихь»)
Були легітимовані по Таращанському пов. 18.03.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
24.11.1718 p.: «Предбрачная сделка учиненная между дворянами Теля-
тьіцкими с дворянином Антоном Гладковским с назначением в при-
данное весемьдесят шесть талеров при вьщаче в замужество за послед-
него дочери своей Розалии, которая 1720 года в пятницу на первой не-
дели Великого поста в Пржемьісльском гродском суде явлена и в вьіпи-
си вьщана».
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в м-ку Соколів Уманського
пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 869-870.
ГЛІНЕЦЬКІ г. Кораб
(рос. «о Глинецкомь», пол. Gliniecki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 25.09.1803 р. й були легітимовані по Черкаському пов.
29.10.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
46

Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 27.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 7.10.1781 p.: метрика про вінчання в Смілянському костьолі
Матеуша Глінецького з дівицею Ядвігою Вакуловською;
- від 25.01.1803 p.: «Свидетельство данное зкономом и жителями
селения Константинова в том, что Матвей Глинецкий привезен бьів-
шим посесором скарбником Стопчинским в оное селение в молодьіх
его летах, которьій Стопчинский владел сим селением восемь лет, а
после смерти его владела оного Стопчинского жена лет восемь и помя-
нутьій Глинецкий находился при ней, после откуплею от ее оное име-
ние, а он остался даже и до сего дня и живет лет тридцать пять».
Матеуш, син Войцеха, онук Йоахима, був слугою («в услужении»)
у родині маршала дворянства Звенигородського пов. Мадейського
(свідоцтво від 19.09.1803 p.).
По ревізії 1795 р. родина записана серед шляхти Черкаського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 378-379 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 217.
ГЛОВАЦЬКІ г. Прус I
(рос. «о Гловацкихь», пол. Glowacki)
Були легітимовані по Махнівському пов. 7.04.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. в Махнівському пов. не записані.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1014-1015 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 218.
ГЛОВАЦЬКІ г. Прус
(рос. «о Гловацкихь», пол. Glowacki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 15.12.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
19.12.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 18.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
12.11.1766 p.: метрика про хрещення в Білоцерківському костьолі Ан-
47

джея, сина Антонія і Гелени Гловацьких.
Анджей, син Антонія, онук Яна, намісник національної кавалерії
(зг. 1802 p.), разом з рідним братом Каролем перебував на економічних
посадах у маєтках графа Щенсного Потоцького (свідоцтво від
18.12.1803 	р. від Фелікса Врублевського, уповноваженого графа
Щенсного Потоцького).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 318-319 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 218.
з Магерова ГЛОГОВСЬКІ г. Ґжимала пр. Ворсун
(рос. «о Глоговскихь», пол. Gtogowski)
Були легітимовані по Київському пов. 4.03.1803 та 1.03.1838 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.,
а потім перенесенням до шостої частини.
По ревізії 1795 р. записані серед посесорів Житомирського пов.
Волинської губ. Рід Глоговських було легітимовано в 1832 р. по
Волинській губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 737-742.
Література: Легітимована правобережна шляхта (кінець XVIII -
середина XIX ст.) / Уклад.: С. Лисенко, Є. Чернецький. - Біла Церква:
Видавець О. Пшонківський, 2006. - Т. III. - С. 188; Znamierowski A. Herbarz
rodowy: Kompendium. - Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 217.
ГОДЛЕВСЬКІ г. Ґоздава
(рос. «о Годлевскихь», пол. Godlewski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 7.07.1803 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 628-629 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 218.
з Голеєва ГОЛЕЄВСЬКІ г. Косьцєша, графи
(рос. «о ГолЬевскихь», пол. Golejewski)
Диплом на графський титул отримали 8.02.1783 р. від імператора
Йозефа II.
Були легітимовані по Київському пов. 4.03.1803 р. з внесенням до
шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Під час обряду поховання російської імператриці Марії Федорівни
в Санкт-Петербурзі Голеєвський ніс зображення московського герба.
48

Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 785-790.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 218.
ГОЛЕМБІОВСЬКІ г. Ґоздава
(рос. «о Голембіовскомь», пол. Gol§biowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 2.12.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
12.06.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 17.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
24.06.1748 p.: метрика про хрещення у Волковецькій церкві Івана, сина
Йосипа і Анни Голембіовських.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 304-305.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 219.
ГОЛОВНІ г. Головня
(рос. «о ГоловнЬ», пол. Holownia)
З цього роду походить оршанський греко-католицький єпископ (в
1809-1826 pp.).
Були легітимовані по Богуславському пов. 16.12.1803 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 644-645 зв.
Література: Дзядзенка Зьм. Аршанская шляхта. - Менск. 1996. - С.
16; Dunin-Borkowski J.-S. hr. Spis nazwisk szlachty polskiej. - Lwow, 1887. -
S. 121.
ГОРСЬКІ г. Порай
(рос. «о Горскомь», пол. Gorski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 4.12.1803 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 708-709 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 219.
ГОСТОМСЬКІ г. Наленч
(рос. «о Гостомскомь», пол. Gostomski)
49

Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 23.09.1802 та 30.03.1816 pp. й були легітимовані по
Черкаському пов. 8.08.1803 та 25.04.1816 pp. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимації перевірені
«Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 30.06.1838 р. з негативним висновком,
крім Матеуша, якого вважали за необхідне переписати до другої
частини родовідної книги.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
6.02.1777 	p.: метрика про вінчання у Мошнівському костьолі Юзефа
Гостомського з дівицею Терезісю.
Матеуш, син Юзефа, онук Якуба, служив у російських військах в
43-му єгерському полку, у відставку вийшов у чині підпоручика «по
Вьісочайшему повелению за получением в сражении раньї с мундиром
и полньїм пенсионом жалованья», кавалер ордена св. Анни 3-го
ступеня, якого отримав за хоробрість під час війни проти турків (рескрипт
російського імператора Александра І від 25.07.1810 р. в Санкт-
Петербурзі).
По ревізіях 1795 й 1811 pp. родина записана серед шляхти
Черкаського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 434-436 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 220.
ГОШОВСЬКІ г. Сас
(рос. «о Гошовскомь», пол. Гошовскомь)
Були легітимовані по Черкаському пов. 5.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 813-814.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 225.
ГРАБІНСЬКІ г. Помян
(рос. «о Грабинскомь», пол. Grabinski)
Були легітимовані по Київському пов. 9.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 767-768.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 220.
50

ГРЕЧИНИ г. Корчак
(рос. «и о другихь Гречинахь», пол. Hreczyna)
Були легітимовані по Махнівському пов. 5.12.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Махнівського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1016-1017 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 225.
ГРЕЧКОВИ г. Корчак
(рос. «о СтефанЬ ГречковЬ»)
Рід походить з Гетьманьщини.
Були легітимовані по Київському пов. 30.03.1804 р. (Стефан) з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 769-770.
ГРИЦЬКОВСЬЮ г. Новіна
(рос. «о Грицковскихь»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 2.12.1802 р. й були легітимовані по Сквирському пов.
10.12.1803 	р. з внесенням до шостої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 30.03.1838 р. з позитивним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
15.05.1597 p.: «Право данное Киевского воєводства старостою (!) князем
Островским (!) земянину его Василию Грицковскому на часть Маневец
свободою на 6 лет владения заселення вольньїми людьми, а по истече-
нии того срока должен он Грицковский исполнять положенную
землянам службу, которое 12 мая 1644 г. в Кременецком гродском суде
явлено».
Бенедикт-Базиль, син Теодора, онук Стефана, красноставськин
ґродський віце-реєнт (зг. 1791 p.), довічний посесор частини м-ка Паво-
лоч (зг. 1802 p.), саноцький чашник.
Пйотр-Базиль, служив товаришем у національній кавалерії (зг.
близько 1802 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 55-58.
ГРуїІІЕЦЬКІ г. Любіч
(рос. «о Грушецкомь», пол. Gruszecki)
51

Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 13.02.1803 р. й були легітимовані по Уманському пов.
9.06.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 9.06.1838 р. та 30.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
29.12.1782 	p.: «Предбрачная сделка заключенная в Острове дворянами
Войцехом и Юльяном Прьігоцкими с одной да с другой стороньї Ива-
ном-Францом, сьіном Андрея-Климентия, Александровьім внуком,
Александровьім правнуком Грушецким при вьщаче за него дочери
Варварьі с назначением приданого 6000 злотьіх польских».
Ян, син Анджея, орендний посесор с. Салівка (?) Звенигородського
староства (зг. близько 1803 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 234-238 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 222.
ГУБАЧЕВСЬКІ г. Леліва
(рос. «о Губачевскомь»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 16.12.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
17.06.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 18.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
16.10.1752 	p.: метрика про хрещення в Скалатенському костьолі Теодо-
ра, сина Ігнация і Марії Губачевських.
Теодор, син Ігнация, орендний посесор с. Зуховата.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 314-315 зв.
ГУЛЯНИЦЬКІ г. Остоя
(рос. «о Гуляницкихь», пол. Hulanicki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 24.12.1802, 19.07.1803, 22.01.1818 та 15.11.1827 pp. й були
легітимовані по Чигиринському пов. 12.08.1803 та 17.11.1827 pp. з
внесенням до шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимації перевірені «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 12.07.1838 р. з
52

негативним висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 1642 p.: «На первой неделе Великого поста, заставной
контракт заключенньїй в Коростьішове между Пудовиком и Францишкою с
Делебян супругами Волчковичами Олизарами, а Йваном и Варварою с
Халаймов супругами Творковскими по коему первьіе отдали послед-
ним в трехлетнее засгавное владение за 10000 злотьіх польских селения
Щиглиовку и Старую Вилию с крестьянами и всеми к оньїм принад-
лежностями»;
- від 18.05.1743 p.: «Протест сознанньїй в Житомирском гродском
суде Самойлом Вацлавовьім сьіном, Самойловьім внуком Гуляницким,
от имени своего и родного своего брата Йвана Гуляницкого противу
дворян Домицели с Четвертинских Олизаровой покойного киевского
стольника Иосифа Олизара вдовствующей жене и прочими
вотчинниками селений Щиглиовки и Старой Вилии о разньїе насилля и обидьі
нанесенньїе в означенньїх селениях»;
- від 6.06.1768 p.: «Уступочная запись в Луцком гродском суде при-
знанная по коей дворянин Андрей Самойлов сьін Вадлава внук а Са-
мойлов правнук Гуляницкий обще с родньїми Фомою, Семеном, Вац-
лавом и Петром, а также двоюродньїми его братьями Николаем,
Доми ником и Пудовиком Ивановьіми сьіновьями Гуляницкими квитуя
синицкого старосту Константина Олизара в получении от него 10725
польских злотьіх данной прабабкой его Андрея Варварою урожденною
из дворян Халаймов по первому браку Творковскою, а по второму Гу-
ляницкою, деду Олизара, Пудовику по учиненному между ними 1642
года на первой неделе Великого поста заставному контракту на
владение имениями Щиглиовкою и Старою Виллиею уступил всех прав и
преимуществ какие ему Андрею с прочими наследниками
Гуляницкими на те имения принадлежали»;
- від 14.10.1806 p.: метрика про хрещення в Балтському костьолі
Іроніма, сина Захарія і Францишки Гуляницьких.
Томаш, Анджей, Шимон, Вацлав і Пйотр, рідні брати, а також їхні
двоюрідні брати Миколай, Домінік і Пюдвік, спадкоємці Самійла,
заставні посесори сс. Щигліївка та Стара Вілія від синицького старости
Костянтина Волчкевича-Олізара (трирічний заставний контракт
укладений 8.08.1762 р. в Луцьку за 10725 польських злотих).
Захарій, син Анджея, власник будинку в м-ку Кошовата Таращан-
ського пов. підкоморія Млодецького, де й записаний серед шляхти під
час доповнення ревізії в 1800 р.
N, в 1813 р. був звинувачений в поширенні пошесті в слободі Бо-
53

човій, від якого звільнений 19.01.1814 р. повісткою від предводителя
дворянства Ренського.
По ревізії 1795 р. помилково пропущені, а в 1811 та 1816 pp. неза-
писані по Таращанському пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 532-535 зв.
Література: Dunin-Borkowski J.-S. hr. Spis nazwisk szlachty polskiej. -
Lwow, 1887. - S. 124,475.
ҐЕДЗІНСЬКІ г. Правдзіц
(рос. «о ГЬдзинскомь», пол. Giedzinski)
Були легітимовані по Уманському пов. 14.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
В 1800 р. по ревізії в м. Умань не записані.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 964-965.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 216.
ДВОРЖИЦЬКІ г. Остоя
(рос. «о Дворжьіцкихь», пол. Dworzycki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 12.12.1802 та 3.06.1804 pp. й були легітимовані по
Чигиринському пов. 12.08.1803 та 6.06.1804 pp. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимації перевірені
«Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 11.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
1651 p.: «В пятницу пред праздником святого Мартина, дарственная
запись совершенная в Красноставском гродском суде, по коей
дворянин Андрей Носовский уступил в вечное и потомственное владение в
пользу дворянина Йвана Васильєва сьіна Цворжицкого пахатную
землю состоящую Красноставского уезда в селении Ясликах, с принадле-
жащим к оной земле крестьянином Войцехом Лошковьім».
Войцех, власник частини землі в с. Ясліки, в 1730 р. судився разом з
Миколаєм Середницьким і Петром Вадецьким проти чернігівського
підчашого Рудніцького з приводу різних земельних претензій.
Антоній-Цомінік, син Войцеха і Терезії, обвінчався 10.07.1756 р. в
Хелмському костьолі з дівицею Брігідою, ур. Франковською, власник
землі в с. Яслики, в 1753 р. судився із Середницьким з приводу різних
земельних претензій щодо маєтку Яслики.
По ревізії 1795 р. родина записана серед чиншової шляхти
Чиги54

ринського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 510-513.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 211.
ДЕЩИНСЬКІ г. Шлєповрон
(рос. «о Дещинскомь»)
Були легітимовані по Махнівському пов. 13.07.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
В 1801 р. згадуються в м-ку Прилука Махнівського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1012-1013.
ДЖЕВЕЦЬКІ г. Равіч
(рос. «о Држевецкихь», пол. Drzewiecki)
Були легітимовані по Таращанському пов. 17.12.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 867-868.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 210.
ДЗЕДЗІНСЬКІ г. Видра
(рос. «о ДзЬдзинскихь»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 15.11.1802 р. й були легітимовані по Васильківському пов.
28.05.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 12.03.1838 р. з позитивним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
8.12.1734 p.: метрика про хрещення в Сасовецькому (?) костьолі Юзефа,
сина капітана коронних військ Анджея і його дружини Анни Дзедзін-
ських.
Олександр, син Юзефа і Теодозії, онук Анджея (метрика про
хрещення в Білоцерківському костьолі від 25.04.1765 p.), адвокат (зг.
1786 p.), віце-реєнт (інструкція від 24.11.1790 р. від реєнта Київського
повітового суду Якуба Кал енського).
Ян, син Юзефа, онук Анджея, архіваріус (інструкція від
24.09.1789 	р. від реєнта Київського повітового суду).
Олександр і Ян близько 1802 р. володіли с. Млинищі
Житомирського пов. Волинської губ. по заставному контракту.
55

Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 15-17 зв.
ДЗІВУЛЬСЬКІ г. Топур
(рос. «о Цзивульскомь»)
Були легітимовані по Богуславському пов. 7.07.1803 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 634-635.
ДДУЖЕВСЬКІ г. Побут
(рос. «о Длужевскихь», пол. Dluzewski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 14.12.1803 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Богуславського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 632-633.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 207.
ДОБЖАНСЬКІ г. Леліва
(рос. «о Добржанскомь», пол. Dobrzanski)
Були легітимовані по Звенигородському пов. 2.07.1803 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 24.05.1838 р.
та 2.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
15.03.1773 	p.: метрика про хрещення в Станіславівському костьолі Ши-
мона-Юзефа, сина Юрія і Марії Добжанських.
Юзеф-Шимон, син Юрія, онук Миколая, саноцький скарбник,
хорунжий національної кавалерії (зг. 1801 p.), орендний посесор с.
Новоселиця Звенигородського пов. (зг. близько 1802 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 141-143.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 208.
ДОБЖАНСЬКІ г. Сас
(рос. «о Цобржанскомь», пол. Dobrzanski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 13.11.1802 р. й були легітимовані по Сквирському пов.
7.07.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
56

денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 6.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 25.04.1706 p.: метрика про хрещення в Ясинському костьолі
Георгія, сина Базиля і Анни Добжанських;
- від 10.08.1769 p.: «Третейское решение состоявшееся в селении
Бровках по делу дворян подчашицов бржеских куявских Франца и Ка-
етана родньїх братьев Юрьевьіх сьіновей Добржанских, с новомирго-
родским чесником Леоном Володковичем и другими о разньїх взаим-
ньіх между ними претензиях возникших из оставшагося после сестрьі
их Анньї Добржанской а женьї Леона Володковича недвижимого
ймення, которое того ж года ноября 2 дня в Кневском гродском суде
явлено».
Ксаверій, син Єжи (Юрія), сяноцький мечник (привілей від
13.08.1784 р. наданий у Варшаві від короля Станіслава-Августа).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 440-441 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 208.
ДОБЖЕЛЕВСЬКІ г. Порай
(рос. «о Добржелевскомь», пол. Dobrzelewski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 7.07.1803 та 31.10.1832
pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 650-651 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 208.
ДОБРОВОЛЬСЬКІ г. Ґрабє
(рос. «о Добровольскихь», пол. Dobrowolski)
Були легітимовані по Таращанському пов. 1.06.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед дворян в м-ку Кошовата Таращан-
ського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 863-865.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 208.
ДОБРОВОЛЬСЬКІ г. Оґоньчик
(рос. «о Добровольскомь», пол. Dobrowolski)
57

Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 21.12.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
23.06.1803 	та 24.07.1834 (?) pp. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией
Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 11.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
12.06.1796 p.: «Свидетельство данное бьівших польских войск Первой
Малопольской дивизии бригадиром генерал-майором Годзевичем
дворянину двух имен Дмитрию Антону Добровольскому в том, что он
Добровольский за пятнадцатилетнюю службу продолженную им тех
же войск в народовой кавалерии при отставке действительно награж-
ден бьіл по патенту короля польского чином хорунжого и что таковой
патент во время бьівших в Польше замешательств в канцелярии его
Годзевича затерян».
Дмитро-Антоній, син Шимона, онук Антонія, в 1794 р. судився в
Брацлавському повітовому суді разом з Яном Бутовичем проти Глем-
боцьких з приводу різних грошових та земельних претензій, служив
хорунжим у національній кавалерії (зг. 1796 p.), разом з двоюрідними
братами Каролем і Яном володів 25 кріпаками й 28 кріпачками (зг.
близько 1802 p.).
Вікентій, син Дмитра-Антонія, коронний засідатель Черкаського
земського суду, титулярний радник (зг. 1834 p.).
Теофіл, син Вікентія, охрещений в Смілянському костьолі, юнкер
Єлизаветградського уланського полку (зг. 1834 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 524-525 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 208.
ДОБРОГОЙСЬКІ г. Ґрабє
(рос. «о Доброгойскихь», пол. Dobrogojski)
Були легітимовані по Київському пов. 6.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та її доповненні в 1800 р. по Київському пов. не
записані.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 803-804 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 207.
58

ДОЛЕВСЬКІ г. Крицини
(рос. «о Долевскихь»)
Були легітимовані по Таращанському пов. 24.02.1804 та 7.07.1832
pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ.
По ревізіях записані: в 1795 р. серед неосілої шляхти в с. Богатирка
Таращанського пов., в 1795, 1816 та 1822 pp. серед шляхти Таращансь-
кого пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 982-985.
ДОЛИНСЬКІ г. Невлін
(рос. «о Цолинскихь», пол. Dolinski)
Були легітимовані по Уманському пов. 17.02.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Попівка Уманського
пов. Згадуються в с. Кантелина Липовецького пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 881-882 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 208.
ДОМАРАДЗБКІ г. Ястшембєц
(рос. «о Домарадзкомь», пол. Domaradzki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 31.12.1802 р. й були легітимовані по Звенигородському пов.
9.07.1803 	р. та 9.07.1832 р. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 24.05.1838 р. та 2.07.1838 р. з негативним
висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 20.03.1788 p.: «Дележная сделка заключенная в Маханиове
скарбником плоцким Францом Домарадзким с распределением между
сьіновей его Йвана, Иосифа и Викентия денежньїх сумм обеспеченньїх
заставньїм правом на селении Маханиовке с обьяснением, что
старший сьін его Феликс по продаже части в селении Хелхоле Цехановской
земли Мазовецкого воєводства полученньїе деньги употребил в свою
пользу»;
- від 24.08.1791 p.: «Отставка данная вице-бригадиром народовой
кавалерии Мокроновским служившему в той же бригаде намесником
дворянину Феликсу Домарадзкому с увольнением его от военной слу-
59

жбьі с дозволением носить мундир».
Фелікс (Феліціян), син Францишка, онук Станіслава.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 145-147.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 208.
ДОМБРОВСЬКІ г. Порай
(рос. «о Домбровскомь», пол. D^browski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 20.09.1802 р. й були легітимовані по Черкаському пов.
8.08.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 27.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
6.10.1765 p.: метрика про хрещення в Дубненському костьолі Лукаша,
сина Анджея і Марії Домбровських.
Анджей, син Антонія, головний економ Шполянської волості
бригадира російських військ і кавалера князя Любомирського (свідоцтво
про звільнення від 7.09.1777 p.), економ (чи посесор) с. Ротмістрівка
князя Любомирського (зг. 1790 p.), пожиттєвий власник будинку з
угіддями «за верньїе услуги» в с. Ротмістрівка Брацлавського в. від князя
Любомирського (згідно права, наданого 22.05.1789 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 368-369 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 206.
ЕЛІАШЕВИЧІ г. Ґейш
(рос. «обь Еліашевиче», пол. Eliaszewicz)
Були легітимовані по Уманському пов. 6.06.1802 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 20.06.1838 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
30.03.1779 	p.: «Протест в Житомирский уездньїй суд занесенньїй
дворянином Костецким против имения Блощинского ключа наместника
Йвана Елиашевича в том, что он Елиашевич приобрев право на засе-
ление чрез 6 лет слободьі прозьіваемой Крживьі по содержании конт-
ракта неуплатил Костецкому следуемой принадлежности а равно
шес60

ти червонцев по заемному его письму».
Ігнаций, син Антонія, орендний посесор частини с. Стржальчик
від Станіслава Мйончинського7 (контракт від 7.11.1783 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, оп. ї, спр. 9, арк. 330-331 зв.
Література: Dunin-Borkowski J.-S. hr. Spis nazwisk szlachty polskiej. -
Lwow, 1887.-S. 87.
ЄПЬСЬКІ г. Пєлєш
(рос. «о Ельскомь», пол. Jelski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 9.07.1803 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 626-627.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 229.
ЄНДЖЕЄВСЬКІ г. Наленч
(рос. «о Ендржеевскихь», пол. Jedrzejewski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 12.12.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
17.06.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 11.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
20.06.1651 p.: метрика про поховання з Кульчинецької церкви Теодора
Єнджеєвського.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Уманського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 264-265 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 229.
ЖАРНОВЕЦЬКІ г. Ґжимала
(рос. «о Жарновецкомь», пол. Zarnowiecki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 31.12.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
19.10.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
7 Згадується в 1789 р. вінницьким скарбником.
61

собрания» 7.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
11.09.1766 	p.: метрика про хрещення в Копистеринській церкві
Феодосія, сина Гаврила і Анастасії Жарновецьких.
Феодосій, син Гаврила, онук Василя, економічний службовець в
маєтку генерал-майора Висоцького (зг. 1800 p.).
По ревізії 1795 р. записані серед неосілої шляхти Чигиринського
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 450-451.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 317.
ЖЕЛІНСЬКІ г. Цьолек
(рос. «о Желинскихь», пол. Zelinski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 20.07.1803 та 31.10.1832
pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ.
По ревізіях 1795, 1811 та 1816 pp. записані серед шляхти Богуслав-
ського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 710-711 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 318.
ЖЕШОТАРСЬКІ г. Юноша
(рос. «о Ржешотарскихь», пол. Rzeszotarski)
Були легітимовані по Радомишльському пов. 8.06.1804 та 21.09.1832
pp. з внесенням до шостої частини родовідної книги дворян Київської
губ.
13.06.1794 	р. у Білій Церкві один із Жешотарських, колишній вояк
коронної армії, вийшов у відставку. По ревізії 1795 р. записані серед
шляхти в м-ку Рожів Радомишльського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1060-1063.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 281.
ЖИЗНОВСЬКІ г. Лєщиц
(рос. «о Жизновскихь», пол. Zyznowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 21.10.1802 р. й були легітимовані по Махнівському пов.
12.11.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
62

Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 30.03.1838 р. з позитивним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
10.06.1783 	p.: «Вечно дарственная запись признанная в Остроленцком
гродском суде, по которой ломжинский уездньїй коморник Яков Кази-
миров сьін Жизновский продал родньїм своим братьям Павлу и
Антону Жизновским часть с. Завадьі в Ломжинской земле состоящую».
Антоній-Казімеж, син Казімежа, онук Матеуша, правнук Міхала,
праправнук Томаша, київський канонік, білопільский настоятель (зг.
близько 1802 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 51-53 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 319.
ЖИТКЕВИЧІ г. Ястшембєц
(рос. «о ЖиткевичЬ», пол. Zytkiewicz)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 28.02.1803 р. й були легітимовані по Богуславському пов.
20.07.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 20.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
24.11.1789 	p.: «Протест поданньїй в Киевский гродский суд от имени
дворянина Игнатия Житкевича и брата его с обьяснением, что будет
отьіскивать наследственное имение состоявшее с частей селений Речи-
цьі и Ржечи в Руском воеводстве находящееся после деда его Семена
Житкевича оставшееся и ему принадлежащее».
Ігнаций, син Кшиштофа, онук Шимона, шляхтич, мешканець Ме-
двина, сплачував чинш до економії графа Браницького (зг. 1802 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 598-599 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 319.
ЖОРАВСЬКІ
(рос. «о Жоравскихь», пол. Zorawski)
Були легітимовані по Київському пов. 28.01.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 807-808.
63

Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 318.
ЖОХОВСЬКІ г. Бродзід
(рос. «о Жоховскихь», пол. Zochowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 19.07.1802 та 22.09.1832 pp. й були легітимовані по Липовець-
кому пов. 25.11.1802, 22.09.1832 та 29.09.1832 pp. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ., а в 1832 р. з
перенесенням до шостої частини. Легітимації перевірені «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 30.05.1838 р. та 30.06.1838 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
1731 p.: «Во вторник после праздника святой Тройцьі, вечнодарствен-
ная запись признанная в актах гродских замбровских дворянкою Ев-
вою Лаврентиевою дочерью Галасевскою в сторону дворянина Матвея
Францова сьіна Жоховского на проданньїе части имения в селениях
Тиборах, Езерной, Ольшевьях и других состоящие со всеми принадле-
жностями».
Матеуш, син Францишка, одружений з Ядвігою Лесневською (зг.
1746 p.).
Ян і Миколай, сини Матеуша, власники частин сс. Тібори і Єзерна
в Дорогичинській землі, які 12.12.1787 р. продали Стефану Бслому за
1200 польських злотих (вічнопродажний контракт тоді ж заявлений в
Замбровському гродському суді).
Ян, служив товаришем у коронному війську, мешканець с.
Свинарна, в якій отримав від князя Героніма Сангушка три хати із селянами.
По ревізіях 1795,1811 та 1816 pp. Жоховські записані серед шляхти
Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 171-175 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 318.
ЖУКОВСЬКІ г. Жуковський
(рос. «о Жуковскихь», пол. Zukowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 31.12.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
29.09.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
64

денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 7.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
14.04.1780 	p.: «Отставка данная поручиком народовой кавалерии
Казимиром Вевиоровским служившему в той же кавалерии капралом
дворянину Якову Жуковскому с увольнением его от военной службьі».
Якуб служив з Кіндратом Дзємілєвським, майбутнім засідателем
Чигиринського нижнього земського суду, який видав 15.09.1802 р. його
синам свідоцтво про Якубове дворянське походження.
Ян, син Якуба, онук Яна, канцелярист, служив «при письменньїх
делах» чигиринського городничого (атестат із звільненням від
19.11.1802 	р. від чигиринського городничого Майвілова).
Теодор, син Якуба, онук Яна, служив «при делах» Чигиринської
міської поліції (атестат з відставкою від 19.11.1802 р. від чигиринського
городничого Майвилова).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 446-447 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 318.
ЖУРОВСЬКІ чи ЖУРАВСЬКІ г. Леліва
(рос. «о Журовскихь», пол. Zurowski)
Були легітимовані по Радомишльському пов. 30.05.1804, 2.06.1825
та 13.08.1832 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги
дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Радомишльського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1028-1031.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 318.
ЗАБЛОЦЬКІ г. Лада
(рос. «о Заблоцкомь», пол. Zablocki)
Були легітимовані по Уманському пов. 25.05.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та її доповненню в 1800 р. по м. Умань не
записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 986-987 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 312.
3 7-79
65

ЗАБОРОВСЬКІ г. Равіч
(рос. «о Заборовскомь», пол. Zaborowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 8.12.1802 р. й були легітимовані по Звенигородському пов.
15.10.1803 р. з внесенням до шостої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 24.05.1838 р. та 2.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
5.06.1715 	p.: «Дожизненное право данное в Дубенском замке сандомир-
ским старостою князем Александром Любомирским Йвану Заборовс-
кому, коим отдано в его владение имение селение Зелинцьі Кременец-
кого уезда Вольїнского воєводства с тем однако, чтобьі он в военное
время находился на своем иждивении на службе».
Кунегунда і її син Бенон, син Ігнатія Заборовського, дідичні
власники с. Стара Буда Звенигородського пов., яке купили в Києві
25.01.1801 р. в княгині Сапєжини.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 121-125.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 312.
ЗАВАДЗЬКІ г. Рогаля
(рос. «о Завадзкомь», пол. Zawadzki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 4.12.1802 р. й були легітимовані по Богуславському пов.
20.07.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 18.07.1838 р. з висновком про сумнівність прав шляхтичів
Завадзьких на гідність російського дворянства.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
25.07.1745 	p.: метрика про хрещення в Тарчевському костьолі Леона,
сина Міхала і Теофілії Завадзьких.
Міхал, люблінський стольник, уповноважений від Йоахима
Потоцького на отримання від равського воєводи Грановського 10000
червінців (доручення від 22.05.1754 p.).
Леон, син Міхала, онук Марцина, служив хорунжим у полку
легкої кавалерії (відставка від 5.07.1783 р. від короля Станіслава-Авґуста).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 560-561 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
66

Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 314.
ЗАВІСТОВСЬКІ г. Лада
(рос. «о Завистовскихь», пол. Zawistowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 10.12.1802, 7.06.1832, 26.10.1832 та 18.12.1833 pp. й були
легітимовані по Радомишльському пов. 19.10.1803, 6.07.1832, 8.11.1832 та
21.12.1833 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ., а в 1832 р. з перенесенням до шостої частини.
Легітимації перевірені «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 30.06.1838 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
10.12.1732 	p.: метрика про хрещення в Пружанському костьолі
Амброзія, сина Миколая Завістовського.
Амброзій, в 1760-1770-ті pp. листувався щодо економічних питань
з люблінськими воєводами князями Любомирськими та самогітським
старостою графом Ходкевичем, бжесько-куявський ловчий, орендний
посесор с. Огники від графині Людвіки Ходкевич, ур. Жевуської
(трирічний контракт, укладений 1.06.1783 р. в Чорнобилі), в 1788 р. судився
в Люблінському трибуналі за 4000 польських злотих з Брігідою Богда-
новичевою, ур. Яцковською, та її синами, власник будинку з угіддями в
м-ку Чорнобиль («по уступке признанной Пьішковским 18 февраля
1802 года в Радомьісльском уездном суде»).
Леон-Конрад, син Дионизія, онук Миколая, правнук Яна,
праправнук Миколая, прапраправнук Себастіана, небіж Амброзія, служив
хорунжим у коронному війську (зг. 1797 p.), засідатель Махнівського
повітового суду (зг. близько 1802 p.).
Аполінарій, син Леона, підпрапорщик 35-го єгерського полку
(відставка від 6.08.1833 р. в Києві від командира Якутського піхотного
полку, полковника і кавалера Селіванова).
Частина роду була легітимована 21.04.1811 р. по Гродненській губ.
з внесенням до шостої частини родовідної книги тамтешнього
дворянства. В тому легітимаційному протоколі зокрема зазначено: «Николай
Севестиянов сьін наследственное имение с крестьянами Балки8 заве-
щал сьінам своим Йвану и Федору по духовной совершенной в 1686 г.,
из них от Йвана имение зто по законньїм актам перешло во владение
сьіна его Николая и внуков Амброзия, Петра и Дионизия Николаевьіх,
8 Або Байки в Пружанському пов.
67

из коих Амброзий и Петр доводящиеся на них участки оного имения
переуступили брату своєму Дионизию по документу совершенному ЗО
сентября 1778 года, от сего Дионизия показаньї происшедшими Леон-
тий, Карл, Гилярий и Казимир, от Карла же родились сьіновья
Адольф-Максимилиан и Станислав-Людвик».
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 426-433.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 314.
ЗАГОРОВСЬКІ г. Корчак
(рос. «о Загоровскихь», пол. Zahorowski)
Були легітимовані по Уманському пов. 6.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Уманського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 954-955 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 313.
ЗАЙКОВСЬКІ г. Сас
(рос. «о Зайковскомь», пол. Zajkowski)
Були легітимовані по Таращанському пов. 30.05.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Сквирського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 879-880.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 313.
ЗАКШЕВСЬКІ г. Лодра
(рос. «о Закржевскомь», пол. Zakrzewski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 20.07.1803 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 684-685.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 313.
ЗАЛЕВСЬКІ
(рос. «о Залевскомь», пол. Zalewski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 3.07.1803 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 678-678 зв.
68

Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 313.
ЗАЛЕСЬКІ г. Любіч
(рос. «о ЗалЬскихь», пол. Zaleski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 23.12.1802 р. й були легітимовані по Липовецькому пов.
30.04.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 25.05.1838 р. та 2.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
26.12.1756 p.: метрика про смерть та поховання з Монастирійського
костьолу Никодима Залеського.
Юзеф, син Никодима, орендний посесор с. Футори від
вінницького хорунжого Антонія-Людвіка Чечеля (орендний контракт від
18.06.1775 p.), дорогичинський ловчий, орендний посесор сс. Костівці
(чи Кустинці) та Слобідка від графині Любомирської (орендний
контракт від 6.07.1785 р. заявлений в Брацлавському ґродському суді),
одружився з Барбарою, дочкою саноцького стольника Вікентія Якубовсь-
кого (передшлюбна угода від 27.01.1787 p.), закладний посесор с.
Зарубинці («увязка сознанная 12 апреля 1792 года в Винницком гродском
суде»; згадується в такій ролі ще в 1802 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. І, спр. 9, арк. 149-151.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 313.
ЗАРЖИЦЬКІ г. Шлєповрон
(рос. «о Заржьіцкихь», пол. Zarzycki)
Були легітимовані по Уманському пов. 30.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Коржова
Уманського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 895-896.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 314.
ЗБОЖНЯКЕВИЧІ г. Корвін
(рос. «о ЗбожнякевичЬ»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
69

подали 5.12.1802 р. й були легітимовані по Черкаському пов.
14.10.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 27.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
10.12.1720 p.: метрика про поховання з Городинського костьолу Фран-
цишка Збожнякевича.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 364-365.
ЗБРОЖКИ г. Порай
(рос. «о Зброжкахь», пол. Zbrozek)
Були легітимовані по Таращанському пов. 28.11.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
В 1800 р. записані по ревізії в слободі Зброжківка Ольвіопольського
пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 891-892 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 315.
ЗВЕЖИНСЬКІ г. Погоньчік
(рос. «о Звержьінскомь», пол. Zwierzynski)
Були легітимовані по Уманському пов. 30.05.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Димитріївка
Уманського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 966-967.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 317.
ЗВЕЖХОВСЬКІ г. Ґрабє
(рос. «о ЗвЬржховскихь», пол. Zwierzchowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 11.12.1802 р. й були легітимовані по Таращанському пов.
8.06.1803 р. та 5.04.1816 р. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимації перевірені «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 29.04.1838 р. з висновком про сумнівність їхніх
дворянських прав.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
70

30.06.1783 	p.: «Привилегия жалованная в Варшаве королем Станисла-
вом-Августом Игнатию Звержховскому на уряд подкомория, которая
10 сентября 1783 года в Киевском уездном суде явлена».
Ігнаций, син Міхала, онук Миколая, власник частин сс. Маркуш та
Обухівки, за які судився з Яном Костюшкою (зг. 1789 p.).
Юзеф-Антоній, син Яна, овруцький мечник.
Миколай, син Яна, житомирський підстолій.
Ігнаций, син Міхала, онук Миколая, шамбелян Його Королівської
Величності, колишній депутат 2-го департамента Головного суду
(згодом цивільна палата), власник 236 кріпаків чоловічої статі в с. Високе
Таращанського пов. (зг. близько 1802 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 87-92.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 317.
ЗДАНКЕВИЧІ г. Ястшембєц
(рос. «о Зданкевичахь»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 22.11.1802 та 17.09.1803 pp. й були легітимовані по
Чигиринському пов. 17.09.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 7.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
7.10.1802 	p.: «Свидетельство данное благородними лицами Киевской
губернии дворянам Димитрию и Андрею родньїм братьям, Александ-
ровьім сьіновьям Игнатьевьім внукам Зданкевичам удостоверяющее о
дворянском их происхождении».
По ревізії 1795 р. родина записана серед неосілої шляхти
Чигиринського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 448-449.
ЗЕЛЕЦЬКІ г. Доліва
(рос. «о ЗЬлЬцкомь», пол. Zielecki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 1.12.1802 р. й були легітимовані по Таращанському пов.
10.07.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 27.04.1838 р. з позитивним висновком.
71

Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 16.01.1764 p.: метрика про хрещення в Золтановському
костьолі Северина-Пйотра, сина Анджея і Маріянни Зелецьких;
- від 22.06.1792 p.: «Свидетельство данное из статов Галиции и Ло-
домерии дворянину Северину-Павлу двух имен Зелецкому дворян
Андрея и женьї его Марии сьіну а Павлову с удостоверением что он на
основании представленньїх документов признан в дворянском досто-
инстве».
Пйотр-Северин, служив товаришем у національній кавалерії (зг.
близько 1802 p.).
В1795 р. родина була записана по Таращанському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 69-72.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 316.
ЗЕЛІНСЬКІ г. Брохвіч
(рос. «о ЗЬлинскихь», пол. Zielinski)
Були легітимовані по Уманському пов. 3.11.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Помийники
Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 956-957 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 316.
ЗЕЛІНСЬКІ г. Цимберк
(рос. «о ЗЬлинскомь», пол. Zielinski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 23.09.1802, 31.12.1803,15.02.1804 pp. та ще одне без дати й
були легітимовані по Уманському пов. 21.10.1803 р. та 17.02.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимації перевірені «Комиссией Вьісочайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания»
11.06.1838 	р. з негативним висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 21.01.1665 p.: метрика про хрещення в церкві с. Дворець
Степана, сина Гаврила і Анни Зелінських;
- від 7.02.1741 p.: «Право данное от хорунжего Брацлавского
воєводства Калитинского дворянину Степану Зелинскому поселить пус-
той степ назьіваемьій Хутор с пожалованием ему в награду сего неско-
72

лько десятин грунту в дожизненное владение».
По ревізії 1795 р. записані серед чиншовиків Уманського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 272-273 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 316.
ЗЛОТОРОВИЧІ г. Богорія
(рос. «о ЗлоторовичЬ», пол. Zlotorowicz)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 18.12.1802 р. й були легітимовані по Богуславському пов.
20.07.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 19.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
17.09.1790 p.: «Отставка данная порутчиком народовой кавалерии Ма-
настьірским товаришу оной народовой кавалерии Матвею Злоторови-
чу об увольнении его от военной службьі, в коей пояснено, что Матвей
Злоторович служил в корпусе народовой кавалерии под знаменем хо-
рунжего посла хелмского Суходольского Второй бригадьі Малопольс-
кой дивизии рядовьім тридцать месяцев, капралом сто тридцать во-
семь месяцев, вахмистром 12 месяцев и товаришем 1 месяц».
Матеуш, син Олександра, онук Юзефа.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 588-589.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 316.
ІВАНОВСЬКІ г. Лодзя
(рос. «обь Ивановскомь», пол. Iwanowski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 9.07.1803, 12.02.1804 та
26.11.1832 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ.
По ревізіях 1811 та 1816 pp. записані серед шляхти Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 727-728 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 226.
КАМЕНСЬКІ г. Шлєповрон
(рос. «о Каменьскомь», пол. Kamienski)
Були легітимовані по Уманському пов. 30.05.1804 р. з внесенням до
73

першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
В документах, які Каменські подали до Київського дворянського
депутатського зібрання як доказ свого дворянського походження,
згадується в 1752 р. таборівський староста Самійло Лубковський.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 901-902.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 231.
КАМІНСЬКІ г. Ястшембєц
(рос. «о Каминьскомь», пол. Kaminski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 16.09.1803 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
17.09.1803 р. внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 7.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
1762 p.: метрика про хрещення в Смілянському костьолі Антонія, сина
Міхала і Анни Камінських.
По ревізії 1795 р. родина не була записана серед казенних та по-
міщичих селян Чигиринського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 464-465.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 231.
КАНСЬКІ г. Яніна
(рос. «о Канскомь», пол. Kanski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 17.10.1803 р. й були легітимовані по Черкаському пов.
2.11.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 27.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
12.02.1763 	p.: метрика про хрещення в Птичинському костьолі Павла,
сина Юзефа і Анастазії Канських.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 380-381 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 231.
74

КАЗІМИРСЬКІ г. Біберштейн
(рос. «о Казимирскомь», пол. Kazimirski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 27.11.1802 р. та ще одне без дати й були легітимовані по
Чигиринському пов. 13.08.1803 р. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией
Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 9.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
9.06.1783 	p.: метрика про хрещення в Смілянському костьолі Юзефа,
сина Антонія і Софії Казімірських.
Юзеф, син Антонія, онук Юзефа, кадет Таганрозького
драгунського полку («пашпорт с отпущением для окончания начатьіх наук вьі-
данньїй 5 генваря 1788 года от шефа того полку генерал-майора Петра
Раенверка»).
По ревізії 1795 р. родина записана серед неосілої шляхти
Чигиринського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 490-491.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 232.
КАПРИНСЬКІ
(рос. «о Капрьінскомь»)
Були легітимовані по Богуславському пов. 10.07.1803 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 660-661 зв.
КАРАСКЕВИЧІ г. Домброва
(рос. «о Караскевичахь»)
Були легітимовані по Васильківському пов. 3.10.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1072-1073 зв.
КАРАСОВСЬКІ г. Ястшембєц
(рос. «о Карасовскихь», пол. Karasowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 28.02.1803 та 26.11.1832 р. й були легітимовані по
Богуславському пов. 9.07.1803 та 15.12.1832 pp. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимації перевірені
«Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворян-
75

ского депутатского собрания» 19.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
1.10.1777 	p.: «Отставка данная полковником и комендантом полка пе-
редней стражи Войною служащему в оном полку товаришем
Казимиру Карасовскому об увольнении его от военной службьі».
Станіслав, власник маєтку Прушава (?) в Теребовльському пов.
Руського в.
Анджей, служив хорунжим у полку передньої сторожі під
корогвою ротмістра Пшилуського.
Казімеж, син Анджея, онук Станіслава.
По ревізіях 1795,1811 та 1816 pp. родина записана серед дворян с.
Шупики Богуславського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 576-577 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 231.
КАРДАШЕВСЬКІ г. Наленч
(рос. «о Кардашевскомь»)
Були легітимовані по Таращанському пов. 21.03.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 873-874.
КАРІШКОВСЬКІ г. Ястшембєц
(рос. «о Каришковскихь»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 29.11.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
23.11.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 11.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
27.08.1700 	p.: «Купчая крепость данная в Баре дворянином Федором
Степановским (!) дворянам Йвану и Анне урожденной Степанковской
(!) Каришковским из коих первьій продал последним половину с. Сте-
панок состоящего в Барском старостве Подольского воєводства со все-
ми к оному приналежностями и отдал в полное владение за сумму 500
злотьіх польских».
Ян, син Гжегожа, ректор Уманських училищ (зг. близько 1802 p.).
Базиль, син Гжегожа, економ Уманських училищ, власник десяти
кріпаків у с. Степанки (зг. близько 1802 p.).
76

Теодор, син Домініка, власник п'яти кріпаків у своєму дідичному
маєтку с. Степанки (зг. близько 1802 p.).
По ревізії 1795 р. записані серед дворян Літинського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 266-269.
КАСТЕЛЛІ г. Кастра Белля
(рос. «о ФранцЬ КастеллЬ»)
Рід походить з Верони.
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 13.12.1802 р. й були легітимовані по Звенигородському пов.
15.07.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 30.05.1838 р. та 30.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
23.05.1780 	p.: «Протест поданньїй в Каменец-Подольский земский суд
помещиком части селения Скотинян Николаем Кастеллем с обжалова-
нием по оному бьівшего арендного той части владельца дворянина
Йвана Войцицкого за притеснение тамошних крестьян и захвачение
их имуществ».
Миколай, син Миколая, нурський (в іншому записі - червоногрод-
ський) чашник, власник частини с. Скотиняни, яку продав 14.12.1785 р.
шляхтичу Юзефу Витвицькому за 15000 польських злотих.
Флоріан, син Миколая, поручик колишніх коронних військ (зг.
близько 1802 p.).
Войцех, син Миколая, підпрапорщик колишніх коронних військ
(зг. близько 1802 p.).
Стефан, син Миколая, полковник російських військ (зг. 1790 p.),
генерал-майор російських військ (зг. близько 1802 p.).
До книги запису купчих на нерухоме майно Київської палати
цивільного суду за 1835 р. було внесено такий документ: 22 квітня 1835 р.
«помещики Звенигородского уезда Марианна с Чахурских Костелина,
в ассистанции мужа своего, Йван Чахурский именем своим и по
духовному завещанию родной сестрьі умершей Фекльї Ярчевской, Ипо-
лит Косинский именем своим и по духовному завещанию матери, Вик-
тория с Чахурских Чижевская, в законной ассистанции мужа своего,
чрез уполномоченного помещика Звенигородского уезда Йвана Доб-
ржинского по доверенности от 17 декабря 1834 г. в Чигиринском уезд-
ном суде сознанной, действующие, из собственного недвижимого
ймення в Чигиринском уезде состоящего, доставшемся верителям моим по
77

наследству после смерти родного брата, а некоторьіх лиц дяди Людви-
ка Чахурского, подкомория Чигиринского уезда, приобретенного
покупкою умершим от генерал-майора Вьісоцкого, продали помещику
сего ж уезда бьівшему предводителю дворянства Петру Антонову Су-
ходольскому в вечное потомственное и бесповоротное владение
четвертую часть селения Липянки за 120 тьісяч рублей ассигнациями». По
ревізії 1834 р. за цим маєтком числилось 256 кріпаків чоловічої статі.
Купчу підписали: поміщик Звенигородського пов., суддя і кавалер Ян
Добжинський, син Антонія, гвардії штабс-капітан у відставці, кавалер і
поміщик Пьотр Лопухін, син Фьодора та предводитель дворянства
Чигиринського пов. Лев Нечай, син Миколая.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 185-188 зв.; ф.
486, оп. 5, спр. 57, арк. 8 зв.-12.
КАШАРОВСЬКІ г. Лук
(рос. «о Кашаровскихь»)
Рід походить з Гетьманщини.
Були легітимовані по Київському пов. 26.05.1804 та 11.06.1821 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
В 1777 р. згадуються в с. Жидівська Гребля, в 1782 р. - в с. Боярка.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 817-820.
КВАСНЕВСЬКІ г. Пєлєш
(рос. «о Квасневскомь», пол. Kwasniewski)
Були легітимовані по Уманському пов. 9.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 883-884 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 244.
КВЯТКОВСЬКІ г. Новіна
(рос. «о Квятковскомь», пол. Kwiatkowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 1.03.1803 та 28.09.1803 (двічі) pp. й були легітимовані по
Богуславському пов. 28.09.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 18.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
11.11.1748 p.: метрика про хрещення в Гродзицькому костьолі Анджея-
78

Станіслава, сина Марцина-Юзефа і Марії (Марцияни), ур. Вежбицької,
онука Марка-Юзефа Квятковських.
В1797 р. родина мешкала у Васильківському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 570-571 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 244.
КЕЖНЬОВСЬКІ г. Побут
(рос. «о КЬржніовскомь», пол. Kierznowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 8.11.1802 та 18.07.1803 pp. й були легітимовані по
Богуславському пов. 18.07.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 19.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
23.04.1782 	p.: «Свидетельство данное писарем Бржиской таможни Дмо-
ховским Игнатию Кержковскому (!) в том, что он служил при Гусятьін-
ской заставе стражником один год, вел себя добропорядочно и по его
просьбе уволен».
Ігнаций, економійний писар (свідоцтво видане в Каневі
28.12.1789 	p.).
По ревізії 1795 р. родина записана серед чиншової шляхти в м-ку
Корсунь.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 578-579.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 233.
КЛЕЧКОВСЬКІ г. Тшаска
(рос. «о КлЬчковскомь», пол. Kleczkowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 16.12.1802 та 16.12.1803 pp. й були легітимовані по
Уманському пов. 19.12.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги
дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 17.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
25.06.1739 	p.: метрика про вінчання в Білоцерківському костьолі Юзефа
Клечковського з дівицею Розалією Вендреговською (після 1748 р. вона
79

вийшла вдруге9 за Станіслава Курдовського).
Юзеф, син Станіслава.
Ян, син Габріеля, священик (зг. у Львові в 1802 p.).
В додаткових ревізьких сказках 1800 р. записані в м. Умань.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 278-279 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 234.
КОВАЛЕВСЬКІ г. Юноша
(рос. «о Ковалевскомь», пол. Kowalewski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 6.12.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
13.08.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 9.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
4.06.1794 	p.: «Отставка или паспорт данная бригадиром Густавом Стал-
лем товарищу Йвану Ковалевскому с увольнением его из военной слу-
жбьі для жительства в Брацлавской губернии».
Ян, син Пйотра, онук Якуба, наглядач казенних будівель (атестат
про звільнення від 15.09.1802 р. від Чигиринського нижнього земського
СУДУ)-
При доповненні ревізії 1795 р. в 1800 р. родина записана серед
неосілої шляхти в с. Осока Чигиринського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 492-493.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 239.
КОВАЛЬКОВСЬКІ г. Пшеґоня
(рос. «по Ковальковскимь», пол. Kowalkowski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 3.07.1803 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 680-681.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 239.
9 При цьому записана як Розалія з Вендревецьких Клєчковська.
80

КОВАЛЬСЬКІ г. Вєрушова
(рос. «о Ковальскихь», пол. Kowalski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 17.12.1802, 22.01.1817 та 17.11.1822 pp. й були легітимовані по
Богуславському пов. 10.08.1803 та 18.11.1822 pp. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимації перевірені
«Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 20.07.1838 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
4.06.1730 p.: метрика про хрещення в Харжовському костьолі Яна, сина
Антонія і Аполонії Ковальських.
Войцех, серазький коморій, чиновник грошових зборів у Теребов-
лянському та Коломийському пов. (патент від 2.08.1764 р. виданий в
Станіславові маршалом конфедерації Мар'яном Потоцьким).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 604-606.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 239.
КОВАЛЬСЬКІ г. Вєрушова
(рос. «о Ковальскихь», пол. Kowalski)
Були легітимовані по Махнівському пов. 23.01.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1004-1005 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 239.
КОЗИЦЬКІ г. Любіч
(рос. «о Козицкомь», пол. Kozicki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 26.12.1800, 2.10.1802 та 23.11.1803 pp. й були легітимовані по
Уманському пов. 22.05.1803 р. та 7.12.1803 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимації перевірені
«Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 11.06.1838 р. з негативним
висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 25.01.1726 p.: метрика про хрещення в Янівській церкві Гже-
гожа, сина Матеуша і Гелени Козицьких;
- від 10.09.1748 p.: «Виктория Калиновская уродженная Малаховс-
81

кая сознала в Винницком гродском суде уступку Михайлу-Антону Ко-
зицкому некоторой суммьі, находящейся у князя Иосифа Любомирс-
кого».
Міхал-Антоній, син Матеуша, цехановський мечник, одружений з
Вікторією, ур. Малаховською (зг. 1749 p.), дав 12000 польських злотих
вінницькому старості Чосновському, похований 7.06.1759 р. з
Вінницького костьолу.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Таращанського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 274-276 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 240.
КОЗЛОВСЬКІ г. Ястшембєц
(рос. «о Козловскомь», пол. Kozlowski)
В XVII ст. рід згадується в Мінському й Берестейському вв.
Були легітимовані по Уманському пов. 11.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Уманського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 897-898.
Література: Яцкевіч Зм. Мальї гербоунік халопеніцкай шляхти. -
Менск: Беларускі кнігазбор, 1999. - С. 37; Znamierowski A. Herbarz
rodowy: Kompendium. - Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 240.
КОЛЬНИЦЬКІ г. Тромби
(рос. «о Кольницкихь», пол. Kolnicki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 8.12.1802 та 9.12.1816 pp. й були легітимовані по Черкаському
пов. 19.09.1803 р. та 9.12.1816 р. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимації перевірені «Комиссией
Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 28.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
7.04.1777 	p.: метрика про вінчання в Корецькому костьолі Вікентія,
сина Яна і Францишки Кольницьких.
Марцин, син Базиля-Яна, онук Юзефа, служив товаришем у
національній кавалерії, виконав присягу на підданство Російському
престолу (білет з відставкою від 10.04.1793 р. від генерал-майора,
командира передового загону і кавалера графа Розумовського на вільний
проїзд в м. Чигирин Київського в. чи інше місце в російських губерніях).
Вікентій, син Базиля-Яна, хорунжий коронних військ (зг. 1816 p.).
82

Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, оп. ї, спр. 9, арк. 390-393.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 236.
КОМПАНИ г. Копасіна чи Компасіна
(рос. «обь Андрее и Викентии Компанахь»)
Були легітимовані по Таращанському пов. 8.06.1803 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 29.04.1838 р. з
висновком: «права [на дворянство] подлежат сомнению».
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 5.02.1745 p.: «Право данное князем, воєводою и генералом ра-
вских земель, полковником Его Королевского Величества и Республики
Станиславом Викентием Яблоновским Белоцерковской милиции рот-
мистру Андрею Компану в награду за заслуги дозволяющее на
урочище Потиевки заселять крестьян из предоставлением пользоваться все-
ми доходами из онаго» (в іншому місці з того ж документу: «... ротмис-
тру Андрею Компану князем Станиславом Яблоновским Белоцерковс-
ким старостою надано право на заселение Слободьі именуемой Потие-
вка с тем, чтобьі в продолжении 3-х лет пригласил 80 человек для отп-
равления службьі на своих лошадях»);
- від 20.05.1750 р: «Приказ данньїй тем же князем Яблоновским
старшему ротмистру Андрею Компану с поручением в его команду
Белоцерковского надворного Его Князя Яблоновского полка»;
- від 31.07.1773 p.: «Патент данньїй краковским каштеляном,
графом и кавалером Юрием Вандалином Мнишхом Йвану Компану на
чин хорунжего старостинской милиции»;
- від 6.12.1779 p.: «Патент данньїй от великого коронного гетмана
и кавалера Франца Браницкого Йвану Компану на чин порутчика на-
дворной уланской Белоцерковской милиции, с тем, чтобьі все военньїе
и гражданские состояния в том ему Компану пожалованном чине
признавали и почитали»;
- від 22.11.1790 p.: «Пашпорт данньїй от Гражданско-военной ко-
миссии порутчику войск гетмана Браницкого Антону Компану на сво-
бодньїй проезд в разньїе места».
Напевно Антон, «поручик коронних військ», у 1801 р. згадується в
ролі довічного власника частини с. Скибин Таращанського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 81-86.
Література: Дідичі та посесори Київської губернії на початку XIX
сто83

ліття / Уклав Є. Чернецький. - Біла Церква: Видавництво ТОСК, 2002.
- С. 20.
КОНТСЬКІ г. Брохвіч І
(рос. «о Контскомь», пол. K^tski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 21.09.1802 р. й були легітимовані по Липовецькому пов.
28.04.1803 	р. з внесенням до шостої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 24.05.1838 р. та 2.07.1838 р. з висновком про сумнівність прав
шляхтичів Контських на російську дворянську гідність.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 1667 p.: «В пятницу на третьей неделе Великого поста,
протест поданньїй в Краковский гродский суд владельцем с. Яновец
Альбертом Христофоровьім сьіном Контским с жалобою на родного его
брата Мартина и дядю саноцкого стольника Йвана Контских и других
за неправильное совершение купчих крепостей во время его малолетс-
тва на продажу с. Яновец»;
- від 1712 p.: «В среду на кануне праздника Христова Тела, купчая
крепость совершенная в Краковском гродском суде оберштлейтенан-
том коронньїх войск Станиславом, каноником каменецким Иосифом и
Фомою, родньїми братьями, ксензкого (?) коморника Войцеха Контс-
кого сьінами, от имени своего и брата их Йвана Контского, на придан-
ное Анне Шембековой с. Яновец»;
- від 19.04.1790 p.: «Определение состоявшееся в Опочинском
гродском суде по делу наследников дворянина Фомьі Контского Терезии
Гноинской, Магдалиньї Ржевуской и Иосифиньї (?) Бьїковской, урож-
денньїх Контских, с помещицею Болеславскою (?) и винницким гродс-
ким вицерегентом Мартином Контским за имение Яновицу».
Войцех, «из Соболева, а после граничньїй коморник» (зг. 1712 p.),
одружився з Аполінарією, яка в першому шлюбі була за Міхалом Ора-
чевським.
Юзеф, син Войцеха, кам'янецький канонік, отримав від батька у
спадок частину с. Завадівка, яку уступив своєму рідному брату
Станіславу в 1712 р.
Томаш, син Войцеха, отримав від батька у спадок частину с. Зава-
дищ, яку уступив своєму рідному брату Станіславу в 1712 p.,
одружився з Ельжбетою, уродженою Мальчіковською (зг. 1719 p.).
Станіслав, син Войцеха, оберштлейтенант коронної артилерії,
од84

ружився з Анною, уродженою Ясенською (зг. 1725 p.).
Антоній, капітан коронних військ, власник с. Завадів з
фільварком, які купив у пана Скорупки.
Марцин, син Антонія, онук, Станіслава, правнук Войцеха,
галицький ґродський віцереєнт (зг. 1776 p.), вінницький гродський віцереєнт
(зг. 1791 p.), посесор с. Данківка від княгині Сангушки (зг. 1793 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 131-140 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 232.
КОПЕРНИЦЬКІ г. Ястшембєц
(рос. «о Коперницкихь»)
Були легітимовані по Київському та Сквирському пов. 28.11.1803,
19.12.1836 та 7.07.1838 pp. зі внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед посесорів у с. Гуровщина
Київського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 855-861 зв.
КОПЦЕВИЧІ г. Огоньчик
(рос. «о КопцевичЬ», пол. Kopciewicz)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 19.12.1802 р. й були легітимовані по Богуславському пов.
9.07.1803 р. з унесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 19.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
15.04.1742 p.: метрика про хрещення в Оликському костьолі Войцеха,
сина Шимона і Францишки Копцевичів.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 582-583.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 237.
КОРОНОВСЬКІ г. Лодзя
(рос. «о Короновскихь», пол. Koronowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 20.12.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
13.08.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
85

денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 8.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
5.05.1799 p.: «Свидетельство данное за подписом богуславского уездно-
го предводителя и кавалера Игнатия Головинского дворянину Йвану
Игнатьеву сьіну а Фоминову внуку герба Лодзя Короновскому в том,
что по представлений документов о дворянстве своем и по разсмотре-
нии оньїх, найдя достаточньїми, записал его же в число дворян в Книгу
под № 287 а для утверждения представил того года генваря 15 дня за
№ 22 Правительствующего Сената в Герольдию».
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 474-475 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 238.
КОРОТКЕВИЧІ г. Корвін
(рос. «о КороткевичЬ»)
Були легітимовані по Богуславському пов. 9.07.1803 та 29.11.1832
pp. з унесенням до шостої частини родовідної книги дворян Київської
губ.
По ревізіях 1795, 1811 та 1816 pp. родина записана серед шляхти
Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 610-611 зв.
КОРЧЕВСЬКІ г. Швєньчиц
(рос. «о Корчевскомь», пол. Korczewski)
Використовували придомки Богданович, Василевич.
Були легітимовані по Богуславському пов. 2.07.1803 та 22.11.1816
pp. зі внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 729-732 зв.
Література: Dunin-Borkowski J.-S. hr. Spis nazwisk szlachty polskiej. -
Lwow, 1887. - S. 170.
КОРЧЕВСЬКІ г. Швєньчиц
(рос. «о Корчевскихь», пол. Korczewski)
Були легітимовані по Київському пов. 6.06.1804 р. зі внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
У XVIII ст. згадуються в с. Велика Солтанівка. По ревізії 1795 та її
доповненні в 1800 р. по Київському пов. не записані.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 771-772.
86

Література: Dunin-Borkowski J.-S. hr. Spis nazwisk szlachty polskiej. -
Lwow, 1887. - S. 170.
КОССАКОВСЬКІ г. Шлєповрон
(рос. «о Коссаковскомь», пол. Kossakowski)
Були легітимовані по Махнівському пов. 3.12.1804 р. з унесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в сільці Волоські Махари-
нці Махновського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1006-1007 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 238.
КОСТЕЦЬКІ г. Лєщиц
(рос. «о Костецкомь», пол. Kostecki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 28.02.1803 р. й були легітимовані по Богуславському пов.
9.07.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 19.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
18.11.1715 	p.: метрика про хрещення в Ставському костьолі Пйотра,
сина Анджея і Барбари Костецьких.
Яку б, син Пйотра, служив товаришем у національній кавалерії (зг.
близько 1803 p.), богуславський судця (зг. 1792 p.), власник дідичного
хутора, в якому п'ять кріпаків, та в слободі Криничовата
Новоросійська губ. тридцять п'ять кріпаків (зг. близько 1803 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 580-581 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 238.
КОСТШИЦЬКІ г. Равіч
(рос. «о Костржьіцкомь»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 18.12.1802 р. й були легітимовані по Богуславському пов.
9.07.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 18.07.1838 р. з негативним висновком.
87

Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
30.03.1773 	p.: метрика про хрещення в Богуславській церкві Івана, сина
Івана і Марії Костшицьких.
Іван, син Івана, «находится при конторе писарем» (зг. близько
1802 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 572-573.
КОТШНСЬКІ г. Оґоньчик
(рос. «о Котлинскомь», пол. Kotlinski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 9.07.1803 р. й були легітимовані по Богуславському пов.
10.07.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Коииссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 19.07.1838 р.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
10.06.1777 	p.: метрика про хрещення в Тайгорському костьолі Яна-
Кантія, сина Станіслава і Софії Котлінських.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 584-585.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 239.
КОШУТСЬКІ г. Лєщиц
(рос. «о Кошутскомь», пол. Koszutski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 29.12.1802, 5.10.1803 та 22.12.1832 pp. й були легітимовані по
Уманському пов. 23.11.1803 та 31.12.1832 pp. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимації перевірені
«Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 20.06.1838 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
7.07.1789 	p.: «Доверенность данная в Умани главноуправляющим
ймення графа Щенсного Потоцкого Дунаевским дворянину Антону Ко-
шутскому, которою он дал полное право заключать контракти на счет
продажи разньїх зкономических припасов».
Антоній, син Яна, онук Францишка, економ в маєтку графа Пото-
цького (зг. близько 1803 p.).
По ревізії 1816 р. родина записана серед шляхти Уманського
повіту.
88

Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 348-349 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 239.
КРАСНЕЦЬКІ г. Равіч
(рос. «о Краснецкомь», пол. Krasnecki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 9.09.1802 та 13.10.1803 pp. й були легітимовані по
Чигиринському пов. 14.10.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 9.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
1755 p.: «На другой день после праздника святого Францишка, вьіпись
протеста поданного в Сандомирский гродский суд дворянином Тео-
филом Краснецким с уничтожением крепостной сделки служащей
родному брату его Северину Краснецкому на имения Славутова и Ко-
сцешки».
Міхал, син Богумила, онук Пйотра, служив намісником у
національній кавалерії (відставка від 19.06.1791 р. від полковника Корицького).
По ревізії 1795 р. родина записана серед дворян Чигиринського
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 496-497.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 241.
КРАСНИЦЬКІ г. Равіч
(рос. «о Красницкомь», пол. Krasnicki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 6.12.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
15.10.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 9.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
10.01.1783 	p.: «Уступка, по коей бьівшей народовой кавалерии польской
Казимир Вевиоровский уступил Казимиру Красницкому так назьівае-
89

мьій совитьій регистр10 с лошадьми и другими войсковьіми приборами
за сумму двести рублей серебром».
Казімеж, син Антонія, онук Станіслава, служив товаришем у
національній кавалерії, закладний посесор слободи Щербакова від князя
Любомирського (трирічний контракт від 17.12.1785 р. на суму 6800
польських злотих).
По ревізії 1795 р. родина записана серед неосілої шляхти
Чигиринського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 494-495.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 241.
КРАСУЦЬКІ г. Новіна
(рос. «о Красуцкомь», пол. Krasucki)
Були легітимовані по Богуславському пов. 2.07.1803 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 692-693 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 240.
КРОСНИЦЬКІ г. Любіч
(рос. «по Кросницкимь», пол. Krosnicki)
Були легітимовані по Уманському пов. 30.05.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та її доповненні в 1800 р. по Уманському пов. не
записані.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 903-904.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 241.
КРУЛІКОВИЧІ чи КРУЛІКЕВИЧІ г. Порай
(рос. «[о деле] Круликовичовь», пол. Krulikiewicz)
Були легітимовані по Богуславському пов. 10.07.1803 та 3.11.1832
pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания»
20.07.1838 	р.
10 Див. пояснення у відомостях про з Бистжановичів Бистжановських г. Стари-
конь.
90

По ревізіях 1795, 1811 й 1816 pp. родина записана серед шляхти в
сс. Шандра та Миколаївка Богуславського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 608-609 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 241.
КУБИЦБКІ
(рос. «о Кубицкомь»)
Були легітимовані по Уманському пов. 21.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Уманського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 885-886.
КУДЕЛЬСЬКІ г. Шлєповрон
(рос. «о Кудельскомь», пол. Kudelski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 13.10.1802 р. й були легітимовані по Богуславському пов.
2.07.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 16.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
4.06.1794 	p.: «Отставка данная в Богуславе командиром Переяславского
конно-егерского полка бригадиром и кавалером Густавом Сталлем
служившему в Днепровской бригаде поступившему из польской в рос-
сийскую службу товарищу Францишку Кудельскому с увольнением
его от военной службьі, которую того ж года июля 27 дня в смотрите-
льстве над Богуславским уездом явлено».
Францишек, син Якуба, онук Юзефа, служив товаришем у
національній кавалерії (зг. 1797 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 542-543.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 243.
КУЛАКОВСЬКІ г. Косьцєша
(рос. «о Кулаковскомь», пол. Kulakowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 9.09.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
10.08.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
91

денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 9.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
1.01.1792 p.: «Уступочная запись, по которой народовой кавалерии на-
местник Антон Вержбицкий уступил в пользу дворянина Осипа Кула-
ковского описанньїе по регистру все военньїе наличности, то єсть пару
лошадей, со всем обмундированием на двух рядовьіх и прочие как он
Вержбицкий имел во время службьі».
Юзеф, син Казімежа, онук Кшиштофа, закладний посесор с.
Осоки від князя Яблоновського (трирічний контракт від 18.08.1800 р. за
15000 польських злотих; йшлося про дванадцять селян «со всеми
приналежностями», землями та сіножаттю), посесор с. Весота, в якому
володів 24 кріпаками й 21 кріпачкою (зг. близько 1802 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 498-499.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 243.
КУЛІКОВСЬКІ г. Дрогомір пр. Ушак
(рос. «о Куликовскомь», пол. Kulikowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 21.01.1801, 7.09.1802,1.12.1803 та 2.06.1835 pp. й були
легітимовані по Звенигородському пов. 22.04.1801, 1.12.1803 та 10.07.1835 pp. з
внесенням до другої частини родовідної книги дворян Київської губ., а
потім (в 1835 р.) перенесенням до шостої частини. Легітимації
перевірені «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 31.05.1838 р. та 30.06.1838 р.
з негативним висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 31.05.1728 p.: «Ввод сознанньїй в Житомирском гродском суде,
по которому дворянин Михаил Куликовский вступил в вотчинное и
потомственное владение частью с. Чернявка в Киевском воеводстве
состоящее, после смерти отца своего дворянина Йвана Куликовского в
наследство ему доставшеєся»;
- від 8.09.1760 p.: метрика про хрещення в Чортківському костьолі
Мар'яна-Францишка, сина Антонія і Анни Куліковських;
- від 9.09.1782 p.: «Аттестат данньїй из Пржемьісльского цесарско-
королевско-гродского суда дворянам Лаврентию и Антону Антоновьім
сьінам, а Михайловьім внукам Ушаков-Куликовским, помещикам Ма-
зовецкого воєводства в том, что они от деда и прадеда на основании
конституции 1505 года Пржемьісльской земли почитаются действите-
92

льньїми и точними дворянами».
Міхал, син Яна, продав 29.01.1763 р. свою дідичну частину с. Чер-
нявка Юзефу Скорупському.
Францишек, син Антонія, онук Міхала, хорунжий Королівської
корогви національної кавалерії (патент від 16.07.1792 р. виданий у
Варшаві від короля Станіслава-Августа).
Антоній, син Антонія, намісник коронних військ, згодом
служив у російському війську (відставка від 2.06.1794 р. від армії
бригадира Ісаєва), близько 1835 р. згадується як хорунжий польських
військ, засідатель Звенигородського нижнього земського суду та
власник будинку.
Міхал, син Антонія, онук Міхала, намісник національної кавалерії
(зг. близько 1835 p.).
По ревізії 1795 р. родина записана серед дворян Таращанського
пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 207-214.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 243.
КУЛЬЧИЦЬКІ г. Сас
(рос. «о Кульчицкомь», пол. Kulczycki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 18.10.1802 р. й були легітимовані по Черкаському пов.
18.08.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 28.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
1.10.1774 p.: «Протест поданньїй в Винницкий гродский суд
дворянином Иосифом Кульчицким с жалобою на дворян Йвана Навроцкого и
Андрея Яворского о разньїх претензиях».
Юзеф, син Войцеха, онук Станіслава, економійний службовець в
маєтку віце-бригадира Національної кавалерії Роха Єрлича (зг.
1779 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 394-395 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 243.
93

кульчицькі г. Сас
(рос. «о Кульчицкомь», пол. Kulczycki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 25.10.1802 та 2.10.1803 pp. й були легітимовані по
Чигиринському пов. 2.10.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги
дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 20.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
12.10.1701 	p.: метрика про хрещення в Кульчицькому костьолі Анджея,
сина Яцентія і Маріянни Кульчицьких.
Пйотр, дідич у с. Кульчиці (зг. 1785 p.).
Якуб, син Анджея, небіж Пйотра, служив у Миколаївській
контрольній експедиції (зг. 1822 p.), колезький реєстратор (зг. 1822 p.).
По ревізії 1795 р. родина записана серед шляхти с. Херсон
Чигиринського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 592-593 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 243.
КУЧКОВИЧІ чи КУЧКЕВИЧІ г. Ястшембєц пр. Грошик
(рос. «о КучковичЬ»)
Були легітимовані по Черкаському пов. 30.05.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Головківка
Черкаського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 815-816 зв.
на Куялові КУЯЛОВСЬКІ г. Кораб
(рос. «о Куяловскомь»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 15.10.1802 р. та ще одне без дати й були легітимовані по
Уманському пов. 19.12.1803 р. з внесенням до другої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 17.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
10.08.1787 p.: «Свидетельство вьщанное помещиками Пржемьісльской
земли Руского воєводства Никите Иванову сьіну Григорьеву внуку и
Евстафиеву правнуку на Куялове Куяловскому о несомнительном его
94

дворянском происхождении как равно что он єсть вотчинником части
селения Куялович с пояснением герба Корабль фамилии их служаще-
го».
Афанасій, син Микити, онук Івана, колезький реєстратор, власник
п'яти кріпаків та одної кріпачки.
По ревізії 1795 р. родина записана серед дворян Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 280-281 зв.
КШИМОВСЬКІ г. Шлєповрон
(рос. «о Кржимовскихь», пол. Krzymowski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 11.07.1803 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 712-713 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 242.
ЛАПЧИНСЬКІ г. Єліта
(рос. «о Лапчинскомь», пол. tapczynski)
Були легітимовані по Черкаському пов. 16.11.1803 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 624-625 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 248.
ЛАЩІ г. Правдзіц
(рос. «о Лащахь», пол. taszcz)
Були легітимовані по Уманському пов. 7.03.1802 р. з внесенням до
шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 700-703 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 248.
ЛЕВАНДОВСЬКІ г. Доленґа
(рос. «о Левандовскомь», пол. Lewandowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 3.11.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
23.11.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 18.06.1838 р. з негативним висновком.
95

Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
30.08.1732 	p.: метрика про хрещення в Зозулинській церкві Александра,
сина Андрія і Анни Левандовських.
Теодор, син Александра, онук Андрія, намісник коронних військ
(відставка від 1.09.1792 р. від полковника коронних військ Каменсько-
го).
В 1802 р. згадуються серед шляхти Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 322-323 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 246.
ЛЕВИЦЬКІ г. Наленч
(рос. «о Левицкихь», пол. Lewicki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 9.07.1803 та 15.10.1832 pp. й були легітимовані по
Богуславському пов. 10.07.1803 та 20.10.1832 pp. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ., а потім перенесенням до
шостої частини. Легітимації перевірені «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 20.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 25.02.1700 p.: «Право каневским старостою Николаем Потоц-
ким утвержденное козацкому хорунжему Михайлу и сьіну его Корни-
лию Левицким Каневского староства в селении Студеньцьі на восемь
крестьян с землею и со всеми к оной принадлежностями»;
- від 1.09.1790 p.: «Право данное управляющим имениями князя
Понятовского Федором Ячевским по коему он Ячевский состоящий в
местечке Каневе жьілой, с пристройками дом принадлежавший Кор-
нелию Левицкому на удовлетворение долгов сего Левицкого подле-
жащих тамошней зкономии и местньїм жителям отдал во владение за
сто пятьдесят рублей серебром дворянину Сьітковскому».
Корнилій, хорунжий, 20.03.1773 р. отримав від полковника
коронних військ Тадеуша Венгерського в трирічну орендну посесію с. Синя-
вка.
По ревізіях 1795, 1811 та 1816 pp. родина записана серед шляхти
Богуславського пов., зокрема, в 1795 р. в с. Студенець поміщика Пйотра
Мальчевського.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 594-597.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 246.
96

ЛЕВИЦЬКІ г. Рогаля
(рос. «о Левицкихь», пол. Lewicki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 15.12.1802 та 26.06.1836 pp. й були легітимовані по Київському
пов. 14.03.1803 та 10.09.1836 pp. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ., а потім перенесенням до шостої
частини. Легітимації перевірені «Комиссией Вьісочайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания»
30.05.1838 	р. та 30.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
14.03.1684 p.: «Тестамент учиненньїй в Доманове, коим Матеуш Левиц-
кий вотчинное своє имение часть селения Доманова отказал в потомс-
твенное владение сьіну его дворянину Томашу Левицкому, которьій 20
октября 1684 года в Житомирском гродском суде явлен».
Габріель, син Томаша, власник частини с. Доманова, отриману
ним у спадок від батька («увязка сознанная 14 декабря 1716 года»).
Міхал, син Габріеля, дідич частини с. Доманова, яку від свого імені
та від імені свого сина Яна продав Яну Завальському.
Ян, син Міхала, онук Габріеля, вахмістр колишніх коронних військ
(зг. 1802 p.).
Тимофій-Юзеф, син Яна, кольокаційний власник частини м-ка
Телепине Чигиринського пов. (в його власності було 3 кріпаки і 3
кріпачки).
По ревізії 1795 р. родина записана в с. Точевики Острозького пов.
Волинської губ. В 1832 р. записані по Чигиринському пов. Київської
губ. серед дворян 1-го розряду, а в 1834 р. по м-ку Телепине
Чигиринського пов. серед дворян та дворян 2-го розряду.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 177-183 зв.
Література: Легітимована правобережна шляхта (кінець XVHI -
середина XIX ст.) / Уклад.: С. Лисенко, Є. Чернецький. - Біла Церква:
Видавець О. Пшонківський, 2006. - Т. IV. - С. 144-145; Znamierowski А.
Herbarz rodowy: Kompendium. - Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 246.
ЛЕВИЦЬКІ г. Рогаля
(рос. «о Левицкихь», пол. Lewicki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 2.10.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
30.07.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
4 7-79
97

собрания» 17.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
19.08.1764 	p.: метрика про хрещення в Жубриській церкві Теодора,
сина Миколая і Маріянни Левицьких.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 298-299 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 246.
ЛЕВИЦЬКІ г. Роґаля
(рос. «о ЛевЬцкомь», пол. Lewicki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 29.11.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
14.08.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 8.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
14.05.1752 	p.: метрика про хрещення в Шаравському костьолі
Станіслава, сина Францишка і Вікторії Левицьких.
По ревізії 1795 р. родина записана серед шляхти Чигиринського
пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 484-485 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 246.
ЛЕНЧОВСЬКІ, ЛЕНЧЕВСЬКІ чи ЛІНЧЕВСЬКІ г. Стшемєнь
(рос. «о ЛЬнчовскихь», пол. Lenczowski)
В кінці XVIII - на початку XIX ст. були «вотчинньїми крестьянами»
в Злотопольскому маєтку генерала і кавалера Ніколая Висоцького.
Його уповноважений дворян Афанасій Мілевський заявляв, що кріпак
Сава називав себе Лещинським, а кріпаки Бугаєнки - Ленчевськими.
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 31.12.1802 р. та ще одне без дати й були легітимовані по
Чигиринському пов. 13.07.1803 р. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией
Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 11.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
25.12.1739 	p.: метрика про хрещення в Маньківській церкві Івана, сина
Стефана і Катерини Ленчовських.
98

Василь, син Кирила, власник будинку в с. Стебне
Звенигородського староства в Катеринопільському пов. (зг. близько 1802 p.).
Григорій й Федір, сини Онисима, власники будинків в м. Возне-
сенськ Вознесенського намісництва.
По ревізії 1795 р. родина записана серед шляхти Чигиринського
пов. та не записана «в поселянском звании и в подушном окладе» по
Катеринопільському пов. Згадуються серед мешканців сс. Кошарна й
Турія.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 514-515 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 245.
ЛЕЩИНСЬКІ г. Корчак
(рос. «о Лещинскомь», пол. Leszczynski)
Були легітимовані по Таращанському пов. 22.10.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Ружична Таращансь-
кого пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 871-872 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 246.
ЛІГОЦЬКІ г. Шлєповрон
(рос. «о Лигоцкомь», пол. Ligocki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 11.03.1803 р. й були легітимовані по Уманському пов.
25.11.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 17.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
17.01.1781 	p.: метрика про хрещення у Василівській церкві Антона,
сина Андрія і Софії Лігоцьких.
В ревізьких сказках 1795 та 1800 pp. по м. Умань не записані.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 296-297.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 246.
ЛІНЧОВСЬКІ г. Стшемєнь
(рос. «о Линчовскомь», пол. Linczowski)
99

Були легітимовані по Махнівському пов. 15.02.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти Махнівський
пов. з прізвищем Лінкевич.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1018-1019 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 246.
ЛІПИЦЬКІ г. Юноша
(рос. «о Липицкихь», пол. Lipicki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 17.12.1802 р. та 31.10.1832 р. й були легітимовані по
Звенигородському пов. 17.07.1803 р. та 30.11.1832 р. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ., а 1832 р. з перенесенням до
шостої частини. Легітимації перевірені «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 25.05.1838 р. та 2.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 28.07.1670 p.: «Дожизненное право данное в Тарновском замке
Его Сиятельством князем Александром Янушем на Острове и Заславе
графом на Тарнове воєводою краковским ротмистру Апександру, жене
его и сьіну Йвану Липицким за усердную службу отдал в дожизненное
владение селение Головчицьі со всеми приналежностями»;
- від 7.01.1771 p.: метрика про хрещення в Андрушовецькій церкві
Яна, сина Павла і Анни Ліпіцьких.
Ян, поручик, 19.12.1694 р. підписав тестамент з розпорядженням
власного маєтку - частини с. Федорівка, якого тримав на заставному
праві, на користь своїх синів Адама, Стефана і Павла.
Ян, син Павла, унтер-офіцер колишніх коронних військ (зг.
близько 1802 p.).
По ревізіях 1795, 1811 та 1816 pp. Ліпицькі були записані серед
шляхти Звенигородського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 161-165.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 246.
ЛІСИЦЬКІ г. Дрия
(рос. «о Лисицкомь», пол. Lisiecki)
Були легітимовані по Богуславському пов. 13.07.1803 та 11.07.1823
pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
100

губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, оп. ї, спр. 9, арк. 720-721 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 246.
ЛІХТАНСЬКІ г. Покора
(рос. «о Лихтанскомь», пол. Lichtanski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 31.12.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
14.08.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 8.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
24.06.1745 	p.: метрика про хрещення в Чернявській церкві Яна, сина
Стефана і Марії Ліхтанських.
Ян, син Стефана, онук Войцеха, служив товаришем у
національній кавалерії (відставка від 29.06.1781 р. від поручика Національної
кавалерії Сем'яновського), 10/21.06.1793 р. присягнув російській
імператриці Єкатєрінє II та її спадкоємцю Павлу Пєтровічу.
Блажей, син Стефана, служив товаришем у національній кавалерії
(зг. близько 1802 p.).
По ревізії 1795 р. родина записана по Чигиринському пов. з
прізвищем Ліхтінські.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 488-489 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 246.
ЛОЗІНСЬКІ г. Любіч
(рос. «о Лозинскомь», пол. tozinski)
Були легітимовані по Махнівському пов. 19.03.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані в сільці Бродзьку (?).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1002-1003 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 250.
ЛОЗІНСЬКІ г. Любіч
(рос. «о Лозинскомь», пол. tozinski)
Були легітимовані по Чигиринському пов. 7.04.1804 р. з внесенням
101

до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед неосілої шляхти в с. Чаплиці
Чигиринського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 915-916.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 250.
ЛОСІНСЬКІ г. Прус
(рос. «о Лосинскихь»)
Були легітимовані по Уманському пов. 1.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Сухова
Уманського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 905-906.
ЛЯКРОА г. Кроатур
(рос. «о МихайлЬ Лякроа»)
Рід італійського походження.
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали без дати й були легітимовані по Уманському пов. 11.03.1803 р. з
внесенням до четвертої частини родовідної книги дворян Київської
губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания»
17.06.1838 	р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
4.12.1802 	p.: «Свидетельство данное почетньїми лицами Киевской и
Подольской губерний в том, что Михаил Лякроа жительствуя несколь-
ко лет в сем крає вел благородную жизнь».
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 294-295 зв.
МАЙКОВСЬКІ г. Ястшембєц
(рос. «о Майковскомь», пол. Majkowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 21.11.1802 р. й були легітимовані по Богуславському пов.
20.07.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 16.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 28.02.1782 p.: «Отставка данная в Кринках (?) командиром
102

полка передней стражи полковником и кавалером Йваном Горичем
служившему в том товаришем дворянину Карлу Майковскому с уво-
льнением его от военной службьі»;
- від 1.04.1788 p.: «Таковая же отставка данная в Корсуне
командиром полка легкой кавалерии полковником Кенигом Карлу
Майковскому, что он в том полку служил товарищем 81 месяц и вел себя доб-
ропорядочно».
Кароль, син Антонія, онук Миколая.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 556-557.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 251.
МАКОВЕЦЬКІ г. Помян
(рос. «о Маковецкомь», пол. Makowiecki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 24.12.1802 р. й були легітимовані по Богуславському пов.
16.07.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 18.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
29.05.1767 	p.: «Постановление учиненное в Княжном собравшимись
дворянами и чиновниками Подольского воєводства о вьіборе с оного
воєводства маршала конфедерации Потоцкого в числе прочих в по-
мощь ему советников скарбника червоногродского Стефана Маковец-
кого».
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 558-559.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 251.
МАКОВСЬКІ г. Ґриф
(рос. «о Маковскомь», пол. Makowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 20.09.1802 р. й були легітимовані по Черкаському пов.
8.08.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 28.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
1.05.1772 	p.: метрика про хрещення в Мошченському (?) костьолі Якуба,
103

сина Юзефа і Маріянни Маковських.
Якуб, син Юзефа-Анджея, онук Юзефа, реснт Чигиринського
повітового суду (зг. 1799 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 398-399 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 251.
МАКОВСЬКІ г. Правдзіц
(рос. «о Маковскомь», пол. Makowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 10.12.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
27.11.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 18.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
13.10.1742 	p.: метрика про хрещення в Нівранській церкві Михайла,
сина Іллі і Реґіни Маковських.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 324-325.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 251.
МАЛИЦЬКІ г. Юноша
(рос. «о Малицкомь», пол. Malicki)
Були легітимовані по Чигиринському пов. 9.06.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
В1800 р. записані по ревізії в с. Тишкове Чигиринського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 927-928.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 251.
МАРКЕВИЧІ г. Лабендзь
(рос. «о Маркевичахь», пол. Markiewicz)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 12.12.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
27.11.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 17.06.1838 р. з негативним висновком.
104

Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
16.02.1742 	p.: метрика про хрещення в Пінському костьолі Антонія,
сина Марцина і Агати Маркевичів.
Антоній, син Марцина, служив у Покровецькому маєтку Макси-
міліана Рилло (зг. 1771 p.).
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, оп. ї, спр. 9, арк. 290-291 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 252.
МАРКОВСЬКІ г. Боньча
(рос. «о Марковскихь», пол. Markowski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 16.07.1803 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 646-647 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 252.
МАРХОЦЬКІ г. Остоя
(рос. «о Мархоцкомь», пол. Marchocki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 5.12.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
26.11.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 17.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
10.07.1778 	p.: «Решение состоявшееся в Киевском гродском суде по делу
Флориана Мархоцкого и женьї его Софии по первому браку Островс-
кой, а по второму Тосхнеровой урожденной Чаплинской и ее сьіна
Крьіштофа Островского с каневским старостою Йваном Потоцким и
прочими о сумме 2000 злотьіх польских с назначением отсрочки».
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 292-293.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 252.
МАРШИЦЬКІ г. Стшемєнь
(рос. «о Маршицкомь», пол. Marszycki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
105

подали 22.12.1802 р. й були легітимовані по Васильківському пов.
17.10.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 14.03.1838 р. з позитивним висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 10.04.1747 p.: метрика про хрещення в Гранівському костьолі
Бенедикта, сина Юзефа і Терезії Маршицьких;
- від 21.10.1782 p.: «Свидетельство данное из вьіводовьіх книг Га-
лиции и Лодомерии Пржемьісльского земского суда что помещики
части села Корчина каноник Антон да Лудовик и Михайло, помещика
части селений Корчина и Братковича Станислава Маршицкого сьіньї
представленньїми в оньїй суд доказательствами удостоверили дворян-
ское рода своего происхождение».
Станіслав, жидачівський скарбник (привілей короля Авґуста III від
26.05.1755 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 27-29 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 252.
МЕДВЕДЄВИ
(рос. «о МедведевЬ»)
Були легітимовані по Київському пов. 1.12.1804 р. з внесенням до
третьої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 775-776.
МЕДЕКШІ г. Ліс
(рос. «о Викентие Медекшьі», пол. Medeksza)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 28.02.1803 р. й були легітимовані по Богуславському пов.
14.07.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 18.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
13.02.1759 	p.: метрика про вінчання в Кайданському костьолі Казімежа
Медекші з Теофілею, ур Мілашівною11.
Вікентій, син Казімежа, онук Стефана, служив намісником у полку
11 В іншому документі вона Богумила Мілошівна.
106

легкої кавалерії (відставка в Корсуні 1.01.1786 р. від командира полку
легкої кавалерії полковника Кеніґа), власник успадкованої від батька
третьої частини с. Медекше Київського (?!) пов., яку продав Юзефу
Якубовичу («продажная сделка сознанная 3 марта 1797 года в Киевском
уездном суде»), скарбник Ковенського пов., власник успадкованих по
батькові та дідові маєтків с. Анушевичі та фільварка Медекші в Ковен-
ському пов., які продав рідному брату Юзефу та двоюрідному також
Юзефу Медекшам.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 566-567 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 253.
МЕУСАНТИ г. Три Лілії
(рос. «о ФеликсЬ и ФранцЬ Меусантахь»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 7.12.1802 р. та ще одне без дати й були легітимовані по
Богуславському пов. 1.12.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 18.07.1838 р.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
9.10.1774 p.: метрика про вінчання в Могилівському костьолі Анджея
Меусанта з Марією, ур. Ленковською (Ленкавською?).
Під час доповнення ревізії в 1800 р. записані серед неосілої шляхти
в с. Глушки Богуславського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 568-569 зв.
МИРОНОВИЧІ г. Лєщиц
(рос. «о Мироновичахь»)
Були легітимовані по Черкаському пов. 6.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 755-756 зв.
МИХАЛЬСЬКІ
(рос. «о Михальскомь», пол. Michalski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 9.05.1803 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
14.08.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
107

собрания» 11.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
15.09.1781 	p.: «Привиллегия данная в Варшаве подканцлером
коронним Яцентием Малаховским Антону Михальскому на должность
возного по всем воєводствам, землям и уездам польского Края с посвиде-
тельствованием на обороте оного вьіполнения им на ту должность
присяги».
Антоній, син Стефана, онук Еразма.
По ревізії 1795 р. родина записана серед шляхти в с. Оситничка
Чигиринського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 516-517.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 253.
МІЗІНОВИЧІ г. Ястшембєц
(рос. «о Мизиновиче»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 22.11.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
14.08.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 9.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
12.11.1757 	p.: метрика про хрещення в Стадницькій церкві Івана, сина
Стефана і Марії Мізіновичів.
По ревізії 1795 р. родина записана серед шляхти Чигиринського
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 508-509 зв.
МІЛЕВСЬКІ г. Корвін
(рос. «о Милевскихь», пол. Milewski)
Були легітимовані по Київському пов. 18.05.1803, 15.10.1826,
29.01.1829,12.09.1832 	та 5.12.1832 pp. з внесенням до шостої частини
родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 825-836 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 255.
МІХАЛОВСЬКІ г. Баволя Ґлова
(рос. «о Михаловскомь», пол. Michalowski)
108

Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 8.10.1802 р. й були легітимовані по Звенигородському пов.
1.06.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 20.05.1838 р. та 2.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
15.03.1794 	p.: «Отставка данная бьівших польских войск бригадиром
Ожаровским служившему в тех войсках в народовой кавалерии намес-
тником Гавриилу Михаловскому с увольнением его от военной службьі
впредь до получения указа об отставке с чином хорунжего».
Габріель, син Яна, онук Францишка.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 117-119.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 253.
МІХАЛОВСЬКІ г. Ясєньчик
(рос. «о Михаловскихь», пол. Michalowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 28.02.1803 р. й були легітимовані по Богуславському пов.
14.07.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 16.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
20.07.1753 	p.: «Доверенность данная дворянином Карлом Михаловским
сьіну его Иосифу Михаловскому на получение разньїх сумм по заем-
ньім письмам ему принадлежащих».
Ян, син Юзефа, онук Кароля, служив намісником у національній
кавалерії (зг. близько 1803 p.).
Бартоломій, син Юзефа, онук Кароля, служив вахмістром у
національній кавалерії (зг. близько 1803 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 540-541.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 253.
МОРАВСЬКІ г. Наленч
(рос. «о Моравскомь», пол. Morawski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 3.09.1802 р. й були легітимовані по Черкаському пов.
109

5.08.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 28.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
30.03.1793 	p.: «Отставка данная подполковником Романовским
дворянину Матвею Моравскому в том, что он Моравский служил в полку
передовой стражи в зскадроне его фершалом и с тем же званием уво-
лен от службьі».
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 396-397 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 257.
МОШИНСЬКІ г. Наленч
(рос. «о Мошинскихь», пол. Moszynski)
Були легітимовані по Черкаському пов. 5.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
В 1793 р. згадуються в Білій Церкві. По ревізії 1795 р. записані
серед шляхти м-ка Мошни Черкаського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 781-783 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 257.
МУШИНСЬКІ г. Лодзя
(рос. «о Мушинскихь», пол. Muszynski)
Були легітимовані по Уманському пов. 3.11.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в сільці Помий-
ники Уманського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 907-908 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 258.
НАЗАРЕВИЧІ г. Кораб
(рос. «о Назаревичахь», пол. Nazarewicz)
Були легітимовані по Київському пов. 10.11.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та її доповненні 1800 р. записані по Київському
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 747-748 зв.
110

Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 259.
НАПЙОРКОВСЬКІ г. Прус III
(рос. «о Напіорковскомь», пол. Napiorkowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 8.09.1802 р. й були легітимовані по Богуславському пов.
12.10.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 16.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
1.01.1787 	p.: «Патент данньїй в Варшаве за подписом короля Станисла-
ва Августа служащему наместником в полку Его Величества и Респуб-
лики под командою полковника Кенига дворянину Йвану Напиорков-
скому с пожалованием его при увольнении от службьі чином
хорунжого».
Ян, служив хорунжим у коронному війську, власник будинку в
Корсуні (тестамент від 12.05.1792 р. підписаний ним у Корсуні).
Казімеж-Пйотр, син Антона, спадкоємець свого рідного дядька
Яна, інстигатор і возний Васильківсько-Богуславського повітового суду
з 1797 р. (зг. 1802 p.).
Адам, син Юзефа, служив хорунжим у національній кавалерії (зг.
близько 1802 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 554-555.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 259.
НЕВІНСЬКІ г. Наленч
(рос. «о НЬвинскомь», пол. Niewinski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 16.06.1803 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Медвин Бо-
гуславського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 668-669 зв.
Література: Dunin-Borkowski J.-S. hr. Spis nazwisk szlachty polskiej. -
Lwow, 1887. - S. 279.
НЕДЗЯЛКОВСЬКІ г. Равіч
(рос. «о НЬдзялковскихь», пол. Niedzialkowski)
111

Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 31.12.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
14.08.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 11.07.1838 р. з висновком про внесення «Шимона в список
имевших право с перенесением во вторую часть, а Владислава в список
неимевших права по непредставлению метрики о его крещении».
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
21.02.1773 	p.: «Предбрачная сделка заключенная в Брагилове между
мечниковою жидачевскою Елеонорою с Пожуховских Ортьіньскою с
одной, да с другой стороньї войским завикржевским Фабианом Анто-
новьім сьіном Недзялковским при вьщаче ею Ортьіньскою в замужест-
во дочери своей Лудовики Ортьіньской за вьішесказанного Фабиана
Недзялковского с назначением им приданного 6000 злотьіх польских».
Фабіан, служив товаришем у національній кавалерії (відставка з
чином хорунжого від 12.04.1782 р. надана у Варшаві королем Станісла-
вом-Авґустом), цолнер Верецацької (?) прикордонної митниці у Возне-
сенській губ. (звільнення з посади в 1795 р. у зв'язку із скасуванням
митниці згідно імператорського указу).
Шимон і Владислав, сини Фабіана, та їхні двоюрідні брати Вікен-
тій, Леон і Теодор, сини Анджея, власник п'яти кріпаків й трьох
кріпачок (зг. близько 1802 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 520-521 зв.
Література: Dunin-Borkowski T.-S. hr. Spis nazwisk szlachty polskiej. -
Lwow, 1887. - S. 275.
НЕЗВОЄВСЬКІ г. Голобок
(рос. «по НЬзвоевскимь», пол. Niezwojewski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 27.12.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
14.08.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 9.07.1838 р. з висновком про сумнівність прав шляхтичів Нє-
звоєвських на російську дворянську гідність.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 19.03.1728 p.: метрика про хрещення в Бердичівському
костьолі Юзефа-Матеуша, сина Стефана та Іоанни Незвоєвських;
- від 15.04.1746 p.: «Консенс данньїй в Константинове острогским
112

ординатом мечником Великого княжества Литовского князем Янушом
Сангушкою, стольнику саноцкому дворянину Стефану Незвоевскому
и сьіновьям его Иосифу, Антону и Фадею а в особенности сьіну Иоси-
фу на урочище Бураки назьіваемое, Киевского воєводства в Житомир-
ском уезде состоящее со всеми к оному приналежностями, которое из
давних времен принадлежало рьіцерству, пожалованное вьішесказан-
ному Стефану Незвоевскому за военньїе у слуги чинимьіе в отечестве,
которое того ж года мая 4 в Житомирском гродском суде явленное».
Стефан, сяноцький стольник, власник урочища Бураки в
Житомирському пов. Київського в. (зг. 1746 p.).
Юзеф, син Стефана, ловчий, житомирський підстолій (привілегія
від 1.10.1785 р. надана у Варшаві королем Станіславом-Августом), був
одружений з Брігідою, ур. Домбровською.
Пйотр, син Юзефа, кольокаційний власник с. Китайгрод (162
кріпаки чоловічої статі) князя Станіслава Яблоновського (зг. 1802 p.),
служив хорунжим у національній кавалерії (зг. близько 1802 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 506-507 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 261.
НЕКОРИ г. Остоя
(рос. «[о Григорие] НекорЬ»)
Рід походить з молдовських дворян.
Були легітимовані по Київському пов. 25.10.1804 р. (Григорій) з
внесенням до другої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 765-766 зв.
НОСКОВИ г. Топур пр. Носач
(рос. «о Носкові»)
Нащадки обозного Війська Запорозького Хоми Носача, нобіліто-
ваного в 1659 р. (серед доказів дворянського походження подали
привілей короля Яна-Казімежа). Переселилися до Київського пов. з
Гетьманщини.
Були легітимовані по Київському пов. 16.03.1803, 18.07.1814,
26.04.1832 	та 30.06.1834 pp. з внесенням спочатку до першої, а з 1814 р.
до шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 743-746 зв.
ОГРОДЗІНСЬКІ г. Прус III
(рос. «обь Огродзинскомь», пол. Ogrodzienski)
113

Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 25.05.1802 р. й були легітимовані по Липовецькому пов.
14.07.1803 	р. з внесенням до шостої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 5.05.1838 р. з висновком про сумнівність прав шляхтичів
Огродзінських на російську дворянську гідність.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
1666 p.: «В четверток после праздника святого апостола Матвея, запись
учиненная в Черском гродском суде, по которой дворяне Йван Вале-
риянов сьін Огродзинский и жена его Агнеся урожденная Гржегоржев-
ская друг другу записали в дожизненное владение все потомственное
своє недвижимое и движимое имение».
Ян, син Валеріана, власник с. Госневичі, яке в 1712 р. уступив
своєму синові Станіславу, власник селян, які втікли із с. Бржеця трембо-
вельського стольника Яна герба Прус Горського і дружини його Су-
занни (дарчий запис від 1714 р. від Горського Огродзінському в Стен-
жицькому ґродському суді).
Міхал, син Станіслава, власник спадкових маєтків, відказаних на
сплату його боргів (протест від 1729 р. в Черському гродському суді).
Станіслав, син Міхала, онук вілкомірського чашника Станіслава,
одружився з Агнесою, дочкою шляхтича Яна Шинка (передшлюбна
угода від 1.02.1774 р. в Збичині), довічний власник с. Скибин
Вінницького пов. Брацлавського в. від князя Іроніма Сангушка (пожиттєве
право укладене 24.03.1787 р. в Ілінцях), черський коморник (настанова від
10.10.1789 р. від підсудка Черського повітового суду Мроковського),
колишній підкоморій Черкаського пов. (зг. близько 1802 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 111-115 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 263.
ОЛЕНДЗЬКІ г. Равіч
(рос. «обь Олендзкомь», пол. Ol^dzki)
Були легітимовані по Радомишльському пов. 31.05.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. не записані серед чиншової шляхти м-ка
Чорнобиль Радомишльського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1038-1039 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 263.
114

ОЛЬШЕВСЬКІ г. Шлєповрон пр. Подсвінок
(рос. «обь Ольшевскихь», пол. Olszewski)
Були легітимовані по Уманському пов. 15.02.1804, 26.02.1804,
23.05.1832 	та 26.07.1834 pp. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ.
По ревізіях записані в Уманському пов.: в 1795 р. серед шляхти в с.
Куча, в 1816 р. серед дворян с. Собківка та серед шляхти в с. Текуча.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 992-995 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 263.
ОПАЦЬКІ г. Прус
(рос. «обь Опацкомь», пол. Ораскі)
Були легітимовані по Уманському пов. 30.01.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 980-981 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 263.
ОРЛОВСЬКІ г. Шашер
(рос. «обь Орловскихь», пол. Orfowski)
Були легітимовані по Уманському пов. 7.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Краснопілка
Уманського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 909-910.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 264.
ОРЛОВСЬКІ г. Ястшембєц
(рос. «обь Орловскомь», пол. Orlowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 5.12.1802 та 12.12.1832 pp. й були легітимовані по
Черкаському пов. 14.10.1803 та 23.12.1832 pp. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимації перевірені
«Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 28.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 21.04.1710 p.: метрика про хрещення в Лінецькому костьолі
Войцеха, сина Станіслава і Марії Орловських;
115

- від 28.07.1828 p.: метрика про поховання з Фастівського костьолу
Томаша Орловського, сина Войцеха.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 386-387 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 264.
ОРТИНСЬКІ г. Лабендзь
(рос. «обь Ортинскомь», пол. Ortynski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 5.12.1802 та 9.10.1803 pp. й були легітимовані по Черкаському
пов. 9.10.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги
дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 27.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
30.11.1764 	p.: метрика про хрещення в Оринінському костьолі Анджея,
сина Пйотра і Терезії Ортинських.
По ревізії 1795 р. родина записана серед шляхти Черкаського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 376-377 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 264.
ОРТИНСЬКІ г. Сас
(рос. «обь Ортьіньскомь», пол. Ortynski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 31.12.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
19.08.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 11.07.1838 р. з висновком про сумнівність прав шляхтичів
Ортинських на гідність російського дворянства.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
28.07.1754 	p.: «Предбрачная сделка учиненная между подстолиною
инфляндскою, по первому браку Посуховскою, а по второму Любише-
вскою, да мечником жидачевским Михаилом Ортьіньским при вьщаче
ею дочери своей Леонорьі Посуховской в замужество за вьішесказанно-
го Михаила Ортьіньского с назначением для них приданного 4400 зло-
тьіх польских, которая 1787 года мая 9 дня в Винницком гродском суде
явленная».
N, сеймиковий посол (лист із запрошенням на сеймик від
116

24.08.1767 	р. з Варшави від короля Станіслава-Авґуста).
Казімеж, син Міхала, онук Шимона, служив товаришем у
національній кавалерії, власник сімох кріпаків та трьох кріпачок (по
доповненню ревізії в 1800 p.), був обраний засідателем Чигиринського
земського суду (зг. близько 1802 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 522-523.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 264.
ОСЕЦЬКІ г. Помян
(рос. «обь ОсЬцкомь», пол. Osiecki)
Були легітимовані по Чигиринському пов. 7.04.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та її доповненню в 1800 р. по Чигиринському пов.
не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 917-918.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 264.
ОСІНСЬКІ г. Вонж
(рос. «обь Осинскихь», пол. Osinski)
Були легітимовані по Уманському пов. 1.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Уманського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 911-912.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 264.
ОСМЕНИЦЬКІ г. Любіч
(рос. «обь ОсмЬницкомь»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 2.10.1802 р. й були легітимовані по Черкаському пов.
8.08.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 28.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
21.03.1774 	p.: метрика про хрещення в Соколовецькій церкві Якова,
сина Семена і Маріанни Осменицьких.
По ревізії 1795 р. родина записана серед дворян в с. Матусів
Чер117

каського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 404-405.
ОСМУЛЬСЬКІ г. Боньча
(рос. «обь Осмусльскомь», пол. Osmolski)
Були легітимовані по Уманському пов. 6.11.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та її доповненню в 1800 р. по Уманському пов. не
записані.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 913-914.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 264.
ОСТРОВСЬИ г. Ґриф
(рос. «обь Островскомь», пол. Ostrowski)
Були легітимовані по Київському пов. 15.02.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. по Київській губернії не записані.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 749-750.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 265.
ОСТРОВСЬКІ г. Кораб
(рос. «обь Островскомь», пол. Ostrowski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 17.07.1803 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 664-665 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 265.
ПАВЛОВСЬКІ г. Корвін
(рос. «о Павловскихь», пол. Pawlowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 4.02.1802, 31.12.1802 та 1.09.1832 pp. й були легітимовані по
Уманському пов. 9.07.1803 р. та 9.09.1832 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимації перевірені
«Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 20.06.1838 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
118

1684 p.: метрика про хрещення в Ходаківській церкві Михайла Павлов-
ського.
По ревізії 1795 та додатковій 1828 pp. записані серед шляхти по
Уманському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 336-338 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 267.
ПАВЛОВСЬКІ г. Пулкозіц
(рос. «о Павловскомь», пол. Pawlowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 9.09.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
13.10.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 7.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
17.05.1747 p.: метрика про хрещення в Бушівському костьолі Яна-
Непомуцена, сина Станіслава і Марії Павловських.
Ян-Непомуцен, син Станіслава і Маріанни, ур. Старжинської,
онук Юзефа і Катажини, ур. Назеровської, служив поручиком у
національній кавалерії, хорунжий Чигиринського пов., заставний посесор с.
Головківка Чигиринського пов. (зг. близько 1802 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 452-453.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 267.
ПАВЛОВСЬКІ г. Ястшембєц
(рос. «о Павловскомь», пол. Pawlowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 24.11.1802 та 17.11.1803 pp. й були легітимовані по
Богуславському пов. 19.11.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 16.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
27.07.1743 	p.: метрика про хрещення в Піщанській церкві Леонтія-
Пантелеймона, сина Олександра і Розалії Павловських.
Леонтій, син Олександра, онук Адама.
По ревізії 1795 р. родина записана в с. Курилівка Богуславського
119

пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 550-551 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 267.
ПАДЛЕВИЧІ г. Топур
(рос. «о ПадлевичЬ»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 8.12.1802 р. й були легітимовані по Черкаському пов.
9.09.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 27.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
18.04.1778 	p.: метрика про хрещення в Яронському костьолі Онуфрія,
сина Казімежа і Вікторії Падлевичів.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, оп. ї, спр. 9, арк. 370-371 зв.
ПАЄВСЬКІ г. Єліта
(рос. «о Паевскомь», пол. Pajewski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 17.07.1803 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 672-673.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 266.
ПАСЛАВСЬКІ г. Новіна
(рос. «о Паславскомь», пол. Paslawski)
Були легітимовані по Черкаському пов. 11.07.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 759-760.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 267.
ПАЦАНОВСЬКІ г. Єліта
(рос. «о Пацановскомь», пол. Pacanowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 7.10.1802 та 1.11.1832 pp. й були легітимовані по Уманському
пов. 1.06.1803 р. та 18.11.1832 р. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией
120

Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 20.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 1754 p.: «В четверг на кануне праздника обращения апостола
Павла, протест поданньїй в Летичевский гродский суд дворянином
Матвеем Пацановским на варшавского мечника Иосифа Дульского,
жену его Анну урожденную Борковскую и прочих, с жалобою о неудо-
влетворении его трудов за сделанньїй им расчет прихода в имении
селениях Вербке, Зелинке и Левковцах»;
- від 19.06.1802 p.: «Протест поданньїй в Звенигородско-Уманский
уездньїй суд дворянином Войцехом Матвеевьім сьіном Пацановским в
том, что он по известному всем случаю во время производимого бунта
и кровопролития толпою украинских козаков в г. Умани, лишился
своих родителей в детских летах, для чего не в состоянии кроме вьіше-
упомянутьіх документов представить другие доказательства на
дворянство, а так же изьясняет в оном, что предки его владели недвижи-
мьім имением в Краковском воеводстве Пацанов, Руславице, Ратае и
прочих состоящее».
Войцех, син Матеуша, онук Кшиштофа, власник будинку в м.
Умань (зг. близько 1802 p.), перебував на службі в маєтку графа Пото-
цького (свідоцтво від 21.07.1804 р. від економа Уманського ключа Кри-
жановського).
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в м. Умань.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 340-342 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 265.
ПАШКЕВИЧІ г. Задора
(рос. «о ПашкевичЬ», пол. Paszkiewicz)
Були легітимовані по Чигиринському пов. 18.02.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед неосілої шляхти Чигиринського
(?) пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 893-894.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 267.
ПАШКОВСЬКІ г. Задора
(рос. «о Пашковскомь», пол. Paszkowski)
Легітимовані по Васильківському пов. 23.10.1803 р. та 13.12.1835 р. з
121

внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания»
12.03.1838 	р. з позитивним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
2.03.1735 p.: «Взаимная дожизненная запись, по которой даниловский
староста Йван Пашковский и жена его Мариянна из Борейков Пашко-
вская записали себе взаимно на всем их движимом и недвижимом
имуществе дожизненное право, которая тогда же в Луцком гродском
суде признана».
Ян, брацлавський чашник (зг. 1779 p.).
Войцех, син Яна, онук, Антонія, ревізор при митниці в Трилісах
(зг. 1791 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1-3 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 267.
ПЕНЧИНСЬКІ г. Побут
(рос. «о Пенчинскомь», пол. P^czynski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали без дати й були легітимовані по Богуславському пов.
17.07.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 18.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 3.05.1752 p.: метрика про хрещення в Карпилівському
костьолі Яна-Вікентія, сина Антонія і Констанції Пенчинських;
- від 7.02.1780 p.: «Свидетельство данное благородними лицами
Речицкого уезда собравшимись в город Речицу для вьібора депутатов в
Главньїй трибунал Великого княжества Литовского дворянам Антону
и сьіновьям его Йвану, Осипу и Францу Пенчинским в том, что
дворянин Антон Пенчинский прибьівший из Ошмянского в Речицкий уезд
доказательства на дворянство представил и в том уезде поселившись
прижил оньїх сьіновей и приобрел недвижимого часть имения Сяно-
женки назьіваемом»;
- від 23.10.1787 p.: «Уступочная запись сознанная в Речицком земс-
ком суде дворянином Станиславом Миткевичем в сторону дворян
Йвана, Иосифа и Франца Пенчинских на часть имения Церцешу с од-
ной уволоки земли состоявшуюсь, и отца Антона Пенчинского в 1751
122

году Миткевичами за сумму ЗО таляров купленную, а после того сьіно-
вьям его отпроданную»;
- від 28.02.1799 p.: «Свидетельство данное за № 63 предводителем
дворянства Богуславского уезда дворянину Йвану Антонову сьіну Пе-
нчинскому в том, что документа на дворянское его происхождение
вместе с гербом назьіваемом Побог приняв и признав достаточньїми, в
книгу под № 316 записав и того года января 15 дня, под № 72 отправил
на утверждение Правительствующего Сената в Герольдию».
Ян, син Антонія, служив товаришем у національній кавалерії,
«сорока восьми лет от роду» (зг. 1802 р.?).
По ревізії 1795 р. родина записана серед чиншової шляхти в с.
Ісайки Богуславського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, оп. ї, спр. 9, арк. 564-565 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 268.
ПЕРЕКЛАДОВСЬКІ г. Пшияцєль
(рос. «о Перекладовскихь», пол. Perekladowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 13.11.1802 р. й були легітимовані по Липовецькому пов.
5.11.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 25.05.1838 р. та 2.07.1838 р. з наступним висновком: шляхтичі
Шимон із сином Даніелем не мали прав на російську дворянську
гідність, а права Матеуша і Юзефа сумнівні через те, що вони не подали
свого часу патенти на військові звання.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
7.03.1714 p.: «Дарственная запись признанная в Луцком гродском суде
помещиком части селения Перекладович дворянином Стефаном Вац-
лавовьім сьіном Перекладовским, по коей он вотчинньїе свои части в
селении Перекладовичах уступил в вечное и потомственное владение
родному брату своєму Николаю Перекладовскому и жене его Екатери-
не урожденной Борейковне».
Шимон, син Георгія, одружився з Францишкою, уродженою Па-
йончковською, яка в першому шлюбі була за Якубом Глінським, 1799 р.
вони судилися в Летичівському гродському суді з червоногродським
хорунжим Анджеєм Борейком за 500 польських злотих, які вимагали
від останнього.
Матеуш, син Георгія, онук Стефана, бригадир російських військ,
123

орендний посесор с. Хржанівка (зг. близько 1802 p.).
Юзеф, син Георгія, підполковник російських військ, мав за
дружиною частину с. Мисаївка (?) Вінницького пов. Подільської губ. (зг.
близько 1802 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 157-159.
Література: Dunin-Borkowski J.-S. hr. Spis nazwisk szlachty polskiej. -
Lwow, 1887. - S. 308.
ПЕРЕТЯТКЕВИЧІ г. Охота
(рос. «о ПеретїаткевичЬ», пол. Peretiatkewicz)
Були легітимовані по Махнівському пов. 7.11.1804 р. з внесенням
до шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Згадуються в Острозькій ординації.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1050-1051 зв.
Література: Dunin-Borkowski J.-S. hr. Spis nazwisk szlachty polskiej. -
Lwow, 1887. - S. 308.
ПЕРРО г. Прус I
(рос. «о ФранцЬ Перро»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 21.04.1803 р. й були легітимовані по Васильківському пов.
6.05.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 17.03.1838 р. з позитивним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
18.05.1793 	p.: «Паспорт данньїй генерал-порутчиком и кавалером Дер-
фельденом служащему до присоединения областей к Российской им-
перии в войсках Республики Польской в полку народовой кавалерии
бригаде Сухаржевского товарищем Францу Перро с увольнением его
по вьіполнении на верность присяги от службьі для свободного проез-
да в местечко Мендзибож».
Францишек, син Міхала, онук Ігнация. Його нащадками можуть
бути: Пйотр, син Францишка, та Володимир, власники частини с. Ко-
тюжинці Бердичівського пов., Юзеф, син Францишка, власник сс. Пів-
ці та Малі Прицки Канівського пов. й Липів Ріг Київського пов., Цеза-
рій, власник с. Ялцівка Радомишльського пов. Всі вони згадуються в
1840-1850-х pp.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 43-45 зв.
Література: Сказания о населенньїх местностях Киевской губернии или
124

Статистические, исторические и церковньїе заметки о всех деревнях, селах,
местечках и городах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похи-
левич. - Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2005. - С. 49, 84, 99,
239,460.
ПІСАРСЬКІ г. Шренява
(рос. «о Писарскомь», пол. Pisarski)
Були легітимовані по Таращанському пов. 29.03.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
В 1800 р. записані в шляхетські відомості в с. Скибинці Таращансь-
кого пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 875-876.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 269.
ПІСКОРСЬКІ г. Доленґа
(рос. «о Пискорскомь», пол. Piskorski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 8.09.1802 р. й були легітимовані по Богуславському пов.
1.07.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 16.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
1761 p.: метрика про хрещення в Молятицькому костьолі Тимофія,
сина Якуба і Марії Піскорських.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 552-553.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 270.
ПЙОТРОВСЬКІ
(рос. «о Піотровскихь», пол. Piotrowski)
Були легітимовані по Радомишльському пов. 2.11.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Ульшка (?)
Радомишльського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1010-1011.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 269.
125

ПЛЮТИ г. Кшивда пр. Шатан
(рос. «и о другихь Плютахь», пол. Pluta)
Були легітимовані по Богуславському пов. 17.07.1803 та 21.03.1816
pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ.
В 1748 р. згадуються в метричній книзі Білоцерківського костьолу.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 688-690 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 270.
ПОЗЮМКОВСЬКІ чи ПОЗЕМКОВСЬКІ г. Турзо
(рос. «о Позюмковскомь»)
Були легітимовані по Богуславському пов. 17.07.1803 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед дворян Київського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 666-667.
ПОМ'ЯНОВСЬКІ г. Шлєповрон
(рос. «о Помяновскомь», пол. Pomianowski)
Були легітимовані по Уманському пов. 17.02.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 958-959.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 272.
ПОПЕЛІ г. Суліма
(рос. «о Поп&ляхь», пол. Роріеі)
Користувалися придомком Колодруб Литовчик (зг. 1672 p.), Лито-
вчик (зг. 1726 p.), Литовчик чи Колодруб (зг. 1782 p.).
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 12.03.1803 р. й були легітимовані по Липовецькому пов.
18.05.1803 	р. з внесенням до шостої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 25.05.1838 р. та 2.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
1645 p.: «В понедельник после праздника святой великомученицьі
Маргаритьі, протест поданньїй в Пржемьісльский гродский суд Анною
из Уницких Попелиовой оставшеюсь после покойного дворянина
Федора Колодруб Попеля вдовою в том, что она всех прав как дожизнен-
126

ного так и простьім долгом сказанньїм ее мужем на селениях Попеле,
Котове и Мурче обеспеченньїх изрекается».
Теодор, син Антонія, онук Андрія, правнук Стефана, праправнук
Яна, прапраправнук Теодора, адвокат Таращансько-Липовецького
повітового суду (зг. близько 1803 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 153-155.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 272.
ПОПЕЛІ г. Суліма
(рос. «о ПопЬлЬ», пол. Роріеі)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 10.12.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
20.08.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 8.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
грудня 1750 p.: метрика про хрещення в Бучинській церкві Андрія,
сина Антона і Анастасії Попелів.
Андрій, син Антона, службовець в маєтку поміщика Михальського
(квитанція від адміністратора того маєтку Марцина Висоцького від
3.12.1801 	p.), спадковий власник 28 селян в с. Буцні Могилівського пов.
Подільської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 486-487 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 272.
ПРИТИКИ г. Равіч
(рос. «и о прочихь Притьїкахь»)
Були легітимовані по Подільській губ. 6.10.1802 й 15.12.1803 pp. та
по Радомишльському пов. Київської губ. 15.06.1804, 22.03.1805 та
16.09.1835 	pp. з внесенням до шостої частини родовідних книг дворян
Подільської та Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1040-1043 зв.
ПРУСЕЦЬКІ г. Прус
(рос. «о ПрусЬцкомь», пол. Prusiecki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 3.12.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов. 3.12.1803 р.
127

з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания»
18.06.1838 	р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
7.01.1764 	p.: метрика про хрещення у Волосовецькій церкві Василя,
сина Федора і Анни Прусецьких.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 316-317 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 273.
ПТАШИНСЬКІ г. Леліва
(рос. «о Пташинскомь», пол. Ptaszynski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 9.09.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
14.12.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 9.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
9.05.1790 p.: метрика про хрещення в Чарнівській церкві Лаврентія,
сина Матвія і Анни, онука Івана Пташинських.
По ревізії 1795 р. родина записана серед дворян Чигиринського
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 500-501.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 275.
ПШЕЗДЗЕЦЬКІ г. Прус
(рос. «о ПржездзЬцкомь», пол. Przezdziecki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 27.12.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
20.08.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 7.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
1.03.1762 	p.: метрика про хрещення в Базалійському костьолі Казімежа,
сина Яна і Барбари Пшездзецьких.
128

По ревізії 1795 р. родина записана серед шляхти по м-ку Олексан-
дрівка Чигиринського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 454-455.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 274.
ПЮРО г. Боньча
(рос. «и о другихь Піорахь», пол. Рібго)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 9.12.1802 та 10.09.1832 pp. й були легітимовані по
Радомишльському пов. 16.03.1803 та 19.09.1832 pp. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. та перенесенням (в 1832 р.) до
шостої частини. Легітимації перевірені «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 20.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
1711 p.: «Миролюбная сделка заключенная на другой день праздника
святого Йвана Крестителя, в Дрогицком гродском суде признанная
рожанским чесником Петром Краснодембским и от имени вотчинника
новогродского чесника Феликса Бейдьі Ржевуского с дворянами
Йваном, Андреем и Михаилом Пиорами и другими имения Великие Пио-
рьі назьіваемого Любельского воєводства в Лукомской земле состояще-
го вотчинними совладельцами по делу размежевания оньїх имений».
Гжегож, син Гжегожа, титулярний радник (зг. 1826 p.), мозирський
повітовий землемір, колезький секретар (зг. 1827 p.).
По ревізії 1816 р. записані серед шляхти Радомишльського пов. та
дворян Київського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 350-355.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 269.
ПЯСЕЦЬКІ г. Ґоздава
(рос. «о Пясецкомь», пол. Piasecki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 9.07.1803 р. й були легітимовані по Богуславському пов.
17.07.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 19.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
5 7-79
129

19.09.1768 	p.: «Приказ данньїй в Белой-Церкви Семеном Рьільским ро-
тмистру белоцерковской милиции дворянину Францу Пясецкому, да-
бьі он с своєю командою учинил обьезд в границах Белоцерковского
староства для отьіскания бродяг».
Францишек, орендний посесор с. Мар'янівка Шполянського
ключа, орендне право на яку уступив йому Олександр Цьонглінський, а
сам Пясецький переуступив їх 15.07.1776 р. князю Любомирському,
20.05.1778 	р. у Шполі Войцех Хмельовський переуступив йому 15-річне
орендне право від князя Любомирського на седлище Коритина Балка,
розташоване нижче с. Соболівка Шполянського маєтку.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 590-591 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 268.
з Пясечна ПЯСЕЦЬКІ г. Яніна пр. Скочиляс
(рос. «о Пясецкомь», пол. Piasecki)
Були легітимовані по Радомишльському пов. 26.01.1804 р. з
внесенням до шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
В 1790 р. продали трьох селян великому коронному гетьману Бра-
ницькому.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1068-1070 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 268.
РАДВАНСЬКІ г. Радван
(рос. «о Радванскомь», пол. Radwanski)
Були легітимовані по Чигиринському пов. 19.01.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 929-930.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 276.
РАСЕВИЧІ
(рос. «о РасЬвичЬ», пол. Rasiewicz)
Були легітимовані по Таращанському пов. 30.05.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
В 1800 р. записані в шляхетських відомостях в с. Обозівка Таращан-
ського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 877-878.
Література: Dunin-Borkowski J.-S. hr. Spis nazwisk szlachty polskiej. -
130

Lwow, 1887. - S. 353.
РЕКИ (од. Рек)
(рос. «о ФранцЬ РекЬ»)
Були легітимовані по Київському пов. 29.11.1804 (Францишек) та
2.08.1823 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 791-792 зв.
з Рибна РИБІНСЬКІ
(рос. «о Рьібинскомь», пол. Rybinski)
Були легітимовані по Радомишльському пов. 24.10.1804 та
27.09.1817 pp. з внесенням до шостої частини родовідної книги дворян
Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1064-1067.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 281.
РИБЧИНСЬКІ г. Шлєповрон
(рос. «о Рьібчинскомь», пол. Rybczynski)
Були легітимовані по Махнівському пов. 17.11.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
В 1800 р. записані по ревізії серед шляхти в сільці Степанки
Махнівського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 996-997.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 280.
РИБЧИНСЬКІ г. Шлєповрон
(рос. «о Рьібчиньскомь», пол. Rybczynski)
Були легітимовані по Чигиринському пов. 24.01.1804, 16.01.1817 та
25.05.1835 	pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед неосілої шляхти Чигиринського
пов. та серед шляхти в м-ку Білозір'я того ж повіту.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 960-963.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 280.
131

РОВІНСЬКІ г. Божа Воля
(рос. «о Ровинскомь», пол. Rowinski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 10.12.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
16.10.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 8.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
1796 p.: «Свидетельство двенадцати благородних лиц Киевской губер-
нии данное Мартину Ровинскому в том, что он єсть Даниила герба
Божа Воля Ровинского сьіном, а Антония внуком и что как предки его,
так равно и он дворянскими преимуществами пользуется».
Марцин, економічний службовець в маєтках судці Чигиринського
пов. Гжегожа Вроблевського (свідоцтво про звільнення від 3.05.1798 р.)
та генерал-майора Густава Сталля (свідоцтво про звільнення від
10.09.1801 	p.).
По ревізії 1795 р. родина записана серед шляхти в с. Любомирка
Чигиринського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 478-479 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 279.
РОГОЗІНСЬКІ г. Абданк
(рос. «о Рогозинскомь», пол. Rogozinski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 19.12.1802 р. й були легітимовані по Богуславському пов.
17.07.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 16.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 3.03.1758 p.: метрика про хрещення в Блотницькому костьолі
Казімежа-Антонія, сина Войцеха і Іоанни Рогозінських;
- від 11.06.1794 p.: «Пашпорт данньїй в Белой-Церкви от армии ге-
нерал-майором командующим отрядом войск и кавалером Петром
Ислентиевьім служившему в Днепровской конной бригаде и поступи-
вшему из польской в российскую Ея Императорского Величества
службу товарищу Казимиру Рогозинскому с увольнением его вовсе от
службьі и дозволением отлучиться на жительство в местечко Каниов».
132

Казімеж-Антоній, син Войцеха, онук Фелікса, служив товаришем у
національній кавалерії (зг. близько 1802 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 546-547 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 278.
РОЖАНСЬКІ г. Порай
(рос. «о Рожаньскомь», пол. Rozanski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 8.09.1802 р. й були легітимовані по Богуславському пов.
1.07.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 16.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
18.01.1752 	p.: метрика про хрещення в Глогівському костьолі Себастяна,
сина Станіслава і Анни Рожанських.
Себастян, син Станіслава, онук Марцина, економійний
службовець (зг. близько 1802 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 538-539.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 279.
РОЖАНСЬКІ г. Порай
(рос. «о Рожанскихь», пол. Rozanski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 20.12.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
9.10.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 11.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
3.08.1787 	p.: «Сьездовое решение состоявшеесь на грунте местечка
Городищ по делу Феликса Рожанского с дворянами Терлецким и Видз-
гою о неправильное завладение ими собственньїх его денег и налично-
стей».
Фелікс, син Томаша і Терезії, ур. Вільчкольської, онук Міхала і Ка-
тажини, ур. Голембіовської, довічний власник будинку з угіддями в с.
Листопадівка (зг. близько 1802 p.).
Ян, син Філона, майор і кавалер, старооскольський поміщик, в
133

1827 р. доводив свої права на дворянську гідність по Курській губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 518-519 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 279.
РОЖНОВСЬКІ
(рос. «о Рожновскихь», пол. Roznowski)
Були легітимовані по Уманському пов. 6.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Корсунь
Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 937-939.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 279.
РОСТОВСЬКІ г. Роспуст
(рос. «о Росовскихь», пол. Rosowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 21.11.1802 р. й були легітимовані по Богуславському пов.
17.07.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 16.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 8.11.1744 p.: метрика про хрещення в Романівській церкві
Михайла, сина Антона і Агафії Росовських;
- від 14.09.1802 p.: «Свидетельство данное священником Сквирско-
го уезда селения Дедовщиньї Елисею священника Михаила сьіну Росо-
вскому в том, что по испрошению старожильїх людей, которьіе созна-
ли, что дед его Антон проживая в оном селении вел жизнь
благородную, пользовался грунтом, но в каком году родился не помнят, метрик
же при оной церкви с давних лет по причине давних замешательств не
имеется».
Михайло, священик у Потапській церкві (зг. 1780 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 548-549 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 279.
РОСОЛОВСЬКІ г. Прус
(рос. «о Росоловскомь», пол. Rosolowski)
134

Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 16.10.1802 та 3.09.1803 pp. й були легітимовані по
Чигиринському пов. 3.09.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги
дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 8.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
29.06.1759 	p.: метрика про хрещення в Коцюбівському костьолі
Олександра, сина Анджея і Маріянни Росоловських.
Олександр, син Анджея, онук Стефана, служив вахмістром у
коронному війську (зг. близько 1802 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 476-477 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 279.
РОСЦИШЕВСЬКІ
(рос. «о Росцишевскомь», пол. Rosciszewski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 3.07.1803 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 662-663.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 279.
РУДКОВСЬКІ г. Боньча
(рос. «о Рудковскихь», пол. Rudkowski)
Були легітимовані по Черкаському пов. 26.10.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти м-ка Сміла Черкаського
пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 779-780.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 280.
рудковські
(рос. «о Рудковскихь», пол. Rudkowski)
Були легітимовані по Радомишльському пов. 10.06.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
В 1774 р. згадуються у зв'язку з Білоцерківською ландміліцісю. По
ревізії 1795 р. записані серед шляхти в сільці Пічине Ковельського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1044-1045 зв.
135

Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 280.
CAJIMIHCbKI г. Корчак
(рос. «о Салминскихь»)
Були легітимовані по Черкаському пов. 14.04.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 761-762.
САМБОРСЬКІ г. Остоя
(рос. «о Самборскомь», пол. Samborski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 31.12.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
14.08.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 7.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
15.12.1721 p.: метрика про хрещення в церкві с. Ліпляве Йоакима (Яки-
ма), сина військового осавула Переяславського полку Івана-Андрія і
Ксенії Самборських.
Яким, син Андрія, священик с. Лузанівка (зг. близько 1802 p.).
Тимофій, син Якима, священик с. Матусів Черкаського пов. (зг.
1795 p.).
Матвій, син Якима, священик м-ка Вільшана (зг. близько 1802 p.).
Михайло, син Якима, священик (при батькові) с. Лузанівка (зг.
близько 1802 p.).
По ревізії 1795 р. записані серед духівництва в с. Матусів
Черкаського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 460-461 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 282.
САМОХОЦЬКІ г. Пулкозіц
(рос. «о Самохоцкихь»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали двічі без дати й були легітимовані по Черкаському пов.
29.10.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
136

собрания» 27.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
13.11.1791 p.: метрика про поховання з Смілянського костьолу Стефана
Самохоцького.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Черкаського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 372-373 зв.
САМУСЕВИЧІ г. Самсон
(рос. «о СамусЬвичЬ»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 25.11.1802 та 15.12.1803 pp. й були легітимовані по
Богуславському пов. 15.12.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 16.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
20.10.1757 	p.: метрика про хрещення в Цимковецькому костьолі Схоля-
стика-Цирилія, сина Тадеуша і Маріанни Самусевичів.
Схолястик-Цирилій, син Тадеуша, онук Станіслава, лісничий Кор-
сунського староства (свідоцтво Йоахима Суходольського від
7/18.07.1793 р. про виконання Самусевичем присяги «на верность и
подданство Ея Императорскому Величеству Екатерине Второй»),
лісничий в с. Тараща (зг. близько 1802 p.).
По ревізії 1795 р. родина записана серед шляхти в с. Тараща Богу-
славського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 536-537.
СВАРИЧЕВСЬКІ г. Наленч
(рос. «о Сваричевскомь», пол. Swaryczewski)
Були легітимовані по Уманському пов. 1.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані в с. Черповод Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 943-944.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 293.
СВІДЗІНСЬКІ г. Пулкозіц
(рос. «о Свидзинскомь», пол. Swidzinski)
Були легітимовані по Київському пов. 17.11.1804 та 8.05.1834 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
137

По ревізії 1795 р. записані в сільці Родесса Бжестського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 793-795.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 298.
СВЙОНТКОВСЬКІ г. Любіч
(рос. «о Свіонтковскихь»)
Були легітимовані по Уманському пов. 9.04.1804 та 9.09.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізіях записані: в 1795 р. в с. Галайки Таращанського пов., в
1795,1811 та 1816 pp. в с. Шукайводи Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 976-979 зв.
СЕМ'ЯНОВСЬКІ г. Ґжимала
(рос. «о СЬмяновскихь», пол. Siemianowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 9.06.1803 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
22.06.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 7.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
21.03.1778 	p.: метрика про хрещення в Жаботинському костьолі
Габріеля, сина Павла і Барбари Сем'яновських.
По ревізії 1795 р. родина записана в Чигиринському пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 458-459.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 284.
СЕНИЦЬКІ г. Сас
(рос. «о СЬницкихь», пол. Sienicki)
Були легітимовані по Богуславському пов. 20.07.1803 р. з
внесенням до шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 616-619 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 285.
СЕНКЕВИЧІ г. Лабендзь
(рос. «о СЬнкевичахь», пол. Sienkiewicz)
Були легітимовані по Радомишльському пов. 1.04.1804 та 6.09.1832
138

pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти с. Потриківка (?) Проску-
рівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1074-1076 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 285.
СЕРЖХОВСЬКІ г. Джевіца
(рос. «о СЬржховскихь», пол. Sierzchowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 13.10.1802 р. й були легітимовані по Богуславському пов.
2.07.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 18.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 21.09.1769 p.: метрика про хрещення в Дибинецькій церкві
Кіндрата, сина Дем'яна і Катерини Сержховських;
- від 4.06.1794 p.: «Поспорт данньїй в лагере при местечке Богусла-
ве от армии бригадиром командующим Переясловским конньїх егерей
полком и кавалером Густавом Сталем, служившему в Днепровской
бригаде поступившему из польской в российскую службу рядовому
Даниилу Сержховскому увольненному вовсе от службьі на прежнее
жилище в присоединенную Брацлавскую губернию».
Кіндрат і Данило, сини Дем'яна, онуки Михайла.
По ревізії 1795 р. родина записана серед шляхти в м. Богуслав.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 562-563 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 285.
СЕСЕЦЬКІ г. Баволя Ґлова12 (?)
(рос. «о СЬсЬцкомь»)
Були легітимовані по Уманському пов. 24.02.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. по Уманському пов. не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 974-975 зв.
12 В джерелі «Буйвола (?)».
139

СЕЦИНСЬКІ г. Рогаля
(рос. «о СЬцинскомь», пол. Siecinski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 25.09.1803 р. й були легітимовані по Черкаському пов.
25.11.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 27.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
2.01.1773 	p.: метрика про хрещення в Сульманській церкві Василя, сина
Федора і Маріянни Сецинських.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Черкаського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 374-375 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 284.
СІНКАШЕВСЬКІ чи СІНКАРЖЕВСЬКІ г. Сєкєж
(рос. «о Синкаржевскомь»)
Були легітимовані по Таращанському пов. 21.07.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед духівництва в м-ку Дзюньків.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 887-888.
СКІБІНСЬКІ г.Кучук
(рос. «о Скибинскомь», пол. Skibinski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 30.12.1802 та 29.07.1803 pp. й були легітимовані по
Богуславському пов. 30.07.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 16.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
27.04.1798 p.: «Свидетельство вьщанное благородними лицами Киевс-
кой губернии дворянину Василию Николаеву сьіну, Иосифову внуку
герба Кучук Скибинскому удостоверяющее о дворянском его
происхождении».
Базиль, син Миколая, онук Юзефа, служив намісником у
національній кавалерії, документи про його дворянське походження
зберігалися в будинку підсудка Васильківського і Богуславського повітів Кае-
тана Красінського і були загублені в 1802 р.
140

По ревізії 1795 р. помилково не записані в м. Богуслав.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 544-545 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 286.
СКОРОДІНСЬКІ
(рос. «о Скородинскомь»)
Були легітимовані по Київському пов. 27.02.1804 р. з внесенням до
другої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 751-752.
СКОЧИНСЬКІ г. Боньча
(рос. «о Скочьінскихь», пол. Skoczynski)
Були легітимовані по Черкаському пов. 4.11.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Лебедин
Чигиринського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 777-778 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 286.
СКШИНСЬКІ г. Лабендзь
(рос. «о Скржинскомь», пол. Skrzynski)
Були легітимовані по Уманському пов. 13.10.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в сільці Бабанка
Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 941-942 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 286.
СОБЕЩАНСЬКІ г. Наленч
(рос. «о СобЬщанскомь», пол. Sobieszczanski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 22.11.1802 р. й були легітимовані по Липовецькому пов.
13.06.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 5.05.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
141

29.11.1762 	p.: «Запись учиненная в Луцке, по которой оставшаяся вдо-
вой после киевского мечника Адама Собещанского дворянка Виктория
Собещанская уродженная Янишевская уступила для сьіновей своих
Иосифа и Франца третью часть половиньї села Кржечкович и Козлина
и 15000 злотьіх польских, которая тогда же в Луцком гродском суде
явлена».
Ян-Непомуцен, син Францишка, гостинський ґродський бургра-
бій (зг. 1774 p.), довічний власник частини земель в с. Цибулів (зг.
близько 1802 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 107-109.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 288.
СОБОТКЕВИЧІ г. Доліва
(рос. «о СоботкЬвичахь»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 18.12.1802 р. та 8.11.1832 р. й були легітимовані по
Радомишльському пов. 1.10.1803 р. та 15.11.1832 р. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. та перенесенням згодом до
шостої частини. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 31.05.1838 р. та 30.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
26.01.1651 p.: «Решение состоявшееся в Луцком земском суде между
дворянином Стефаном Соботкевичем с одной, да дворянином Нико-
лаем Дмитриевичем с другой сторони о сумме 5 злотих 5 грошей 5
шелягов и 5 денег польских, которую обоюдно согласились уничто-
жить».
Рецесс-Ян-Контій, син Яна, онук Стефана, правнук Павла,
віцереєнт Радомишльського повітового суду (зг. 1802 p.), заставний
посесор с. Пилиповичі Радомишльського пов. (зг. 1812 p.), разом з
братом Юзефом заставні посесори с. Ставки від графа Вонсовича
(зг. 1815 р.), радомишльський повітовий писар, довічний посесор
частин сс. Чайківка та Слобода Текленівка (зг. 1823 p.).
Юзеф-Гжегож-Ян-Непомуцен, син Яна, засідатель
Радомишльського земського суду (на цю посаду обирався на дворянських
виборах та обіймав її з 1.09.1808 р. до 10.02.1818 p.), чиновник при
казенних спорудах (на цю посаду також обирався на дворянських
виборах та обіймав її з 29.11.1820 р. до 1.05.1827 p.).
142

Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 197-204 зв.
СОВІНСЬКІ г. Чарлінський
(рос. «о Совинскомь», пол. Sowinski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали без дати й були легітимовані по Чигиринському пов.
17.12.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 8.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
25.10.1767 p.: метрика про хрещення у Володимирівському костьолі
Тадеуша-Еліозарія, сина Францишка і Барбари Совінських.
Тадеуш, син Францишка, онук Станіслава, овруцький писар для
збирання коронних прибутків (резолюція від 7.12.1789 р. відбулася у
Варшаві в Комісії коронного скарба Речі Посполитої), чотири роки
служив писарем митних продовольчих зборів (атестат про звільнення
виданий Скарбовою комісією про прибутки за підписом голови, віце-
губернатора і кавалера Грохольського).
Алоїзій, син Францишка, онук Станіслава, довічний власник у с.
Доманине Кременецького (?) пов. (зг. близько 1797 p.).
По ревізії 1795 р. родина записана серед шляхти Чигиринського
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 480-481 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 289.
СОКОЛОВСЬКІ г. Помян
(рос. «о Соколовскомь», пол. Sokolowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 1.10.1802 р. й були легітимовані по Васильківському пов.
19.12.1803 р. з внесенням до другої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 14.03.1838 р. з позитивним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
17.04.1795 p.: «Свидетельство данное благородними лицами и родст-
венниками Захарию Акимову сьіну герба Помян Соколовскому о дво-
рянском его происхождении».
Захарій, юнкер гусарського полку російських військ (зг. 1798 p.),
143

прапорщик Кінбурзького драгунського полку, 20.11.1801 р. вийшов у
відставку з чином підпоручика (відставка засвідчена генерал-майором і
шефом Кінбурзького драгунського полку, кавалером князем
Долгоруковим).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 23-25 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 289.
СОКОЛОВСЬКІ г. Шлєповрон
(рос. «о Соколовскихь», пол. Sokolowski)
Були легітимовані по Київській та Волинській губ.
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 30.12.1802 та 13.06.1803 pp. й були легітимовані по
Васильківському пов. 30.09.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 30.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
18.02.1743 	p.: «Предбрачная сделка учиненная в Янушинцах между
дворянином Станиславом Ивановьім сьіном Соколовским с одной, да с
другой сторони женой покойного Александра Кулаковского Анною,
матерью и дочерью Антониною13 с назначением приданного».
Павел, син Станіслава, намісник, 16.07.1784 р. вийшов у відставку з
чином хорунжого (патент виданий у Варшаві королем Станіславом-
Авґустом), писар Торговицької митниці (указ 6.03.1787 р. в Чуднові від
супер-інтенданта Української провінції коронних митниць Жоровсь-
кого), писар Чорнобильської митниці (зг. 1796 p.).
Базиль, син Станіслава, експедитор Триліської митниці
(звільнений від служби 9.07.1796 р. у зв'язку з ліквідацією митниці).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 414-418 зв.
Література: Легітимована правобережна шляхта (кінець XVIII -
середина XIX ст.) / Уклад.: С. Лисенко, Є. Чернецький. - Біла Церква:
Видавець О. Пшонківський, 2006. - Т. V. - С. 129-132; Znamierowski А.
Herbarz rodowy: Kompendium. - Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 289.
СОКОЛОВСЬКІ
(рос. «о Соколовскомь», пол. Sokolowski)
Родина походила з Черського староства.
13 Стала дружиною Станіслава Соколовського.
144

Були легітимовані по Київському пов. 27.01.1804 р. з внесенням до
шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 797-799.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 289.
СОСНОВСЬКІ г. Наленч
(рос. «о Сосновскихь», пол. Sosnowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 19.12.1802 р. й були легітимовані по Сквирському пов.
6.10.1803 	р. з внесенням до шостої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 21.03.1838 р. з позитивним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
25.05.1769 	p.: метрика про поховання з Любарського костьолу
Звенигородського чашника Лукаша Сосновського.
Міхал, син Лукаша, онук Павла, київський гродський бурграбій,
заставний посесор с. Городище від великого коронного підскарбія і
кавалера князя Адама Лодзя-Понінського (трирічний контракт від
25.09.1775 	р. укладений в Чуднові з умовою сплати 20000 польских
злотих), 30.08.1775 р. підписав у Чуднові тестамент; по ньому залишився
будинок в с. Великі Єрчики, який згорів в 1789 p.; був одружений з Ба-
рбарою (в другому шлюбі за Томашем Бидловським).
Лукаш-Едвард, син Міхала, мальтійський кавалер (свідоцтво
видане 5.08.1788 р. у Варшаві великим коронним підскарбієм, великим
мальтійським пріором, генерал-лейтенантом і кавалером князем Ада-
мом Лодзя-Понінським в тому, що Лукаш-Едвард Сосновський згідно з
мальтійським законом довів своє поколінне шляхетське походження й
сплатив audemium у суммі 240 червінців йому, князю Понінському, до
скарбниці Мальтійського ордену, через що визнаний мальтійським
кавалером з дозволом носити мальтійський хрест), полковник
коронних військ, в 1799 р. імператор Павєл І визнав його в своїй державі
мальтійським кавалером (лист від 2.10.1799 р. з Санкт-Петербургу від
віце-канцлера і командира орденів Гуссе до Сосновського).
Станіслав, син Міхала, відставний ротмістр російських військ,
дідич 1200 кріпаків в с. Новий Малин Острозького пов. Волинської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 47-50.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 289.
145

СОХАЦЬКІ г. Заґлоба
(рос. «о Сохацкихь», пол. Sochacki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 16.12.1802 р. й були легітимовані по Васильківському пов.
26.11.1803 	р. та 9.01.1835 р. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 12.03.1838 р. з позитивним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
4.02.1779 р.: «Увязка сознанная в Киевском гродском суде, по которой
дворянин Франц-Ксаверий Сохацкий и жена его Богумила уроджен-
ная Винарская на основании дожизненного права данного им 2 февра-
ля 1777 года Киевской кафедрьі деканом Ходорковской волости
вотчинником введеньї в дожизненное владение домом в местечке Ходор-
кове со всеми к оному принадлежащими постройками и землями».
Павел, син Францішка-Ксаверія, граничний реєнт Київського
воєводства (28.03.1786 р. отримав «наставление данное судьями и комми-
сарами пограничньїми Киевского воєводства житомирским хорунжим,
полковником польских войск Максимилианом Потоцким и Игнатием
Дедовичем из Триполья Трипольским»), коморник Київського
воєводства, власник будинку з угіддями в с. Перегонівка від Юзефи Проску-
риної (зг. 1801 p.), київський повітовий коморник (затверджений на
посаді в 1798 р. замість Казімежа Грабовського).
Казімеж, син Францішка-Ксаверія, підпоручик коронних військ,
довічний власник будинку з угіддями в м-ку Ходорків (зг. 1801 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. І, спр. 9, арк. 9-13 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 288.
СОШИНСБКІ
(рос. «о Сошинскихь», пол. Soszynski)
Були легітимовані по Звенигородському пов. 31.03.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та її доповненню в 1800 р. записані серед
чиншової шляхти в с. Поташ Уманського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 972-973 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 289.
146

СТАВІСЬКІ г. Ґоздава
(рос. «о Ставискихь», пол. Stawiski)
Були легітимовані по Махнівському пов. 14.01.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1020-1021 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 290.
СТАВНИЦЬЮ г. Ястшембєц
(рос. «о Ставницкихь»)
Були легітимовані по Уманському пов. 9.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Домбрівка Уманського
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 945-946.
СТАНКЕВИЧІ г. Моґіла
(рос. «о Станкевичахь», пол. Stankiewicz)
Були легітимовані по Уманському пов. 30.05.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в м. Умань.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 970-971 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 290.
СТАРЧЕВСЬКІ г. Ястшембєц
(рос. «о Старчевскихь», пол. Starczewski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 7.09.1802 та 12.06.1819 pp. й були легітимовані по
Черкаському пов. 5.07.1803 та 12.07.1819 pp. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимації перевірені «Комиссией
Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 28.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
4.09.1740 p.: метрика про хрещення в Прежечлавській (?) церкві Фран-
цишка, сина Лаврентія і Анни Старчевських.
По ревізії 1795 р. родина записана по м-ку Крилів Чигиринського
пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 400-403.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
147

Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 290.
СТАШЕВСЬКІ г. Остоя
(рос. «о Сташевскомь», пол. Staszewski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 27.11.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
1.12.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 9.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
1765 p.: метрика про хрещення в Жорницькому костьолі Казімежа,
сина Яна і Аполонії Сташевських.
Казімеж, син Яна, онук Антонія, власник по традиційному праву
с. Вензівка (протест поданий 21.01.1786 р. до Київського ґродського
суду Каетаном Юковським від імені Казімежа Сташевського), економій-
ний службовець в маєтку Вензівка, який перебував протягом чотирьох
з половиною років в орендній посесії Іполіта Камінського (зг. 1790 p.),
відсудив у традиційне володіння с. Бірки Чигиринського пов. від
Антонія, Лаврентія і Анджея Замлинських (зг. 1798 p.).
По ревізії 1795 р. родина записана серед шляхти Чигиринського
пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 502-503.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 290.
СТЕБЕЛЬСЬКІ г. Остоя
(рос. «о Стебельскомь», пол. Stebelski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 12.12.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
7.12.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 17.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
14.11.1752 	p.: метрика про хрещення у Владичинській церкві Пилипа,
сина Івана і Тетяни Стебельських.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Уманського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 302-302 зв.
Література: Dunin-Borkowski J.-S. hr. Spis nazwisk szlachty polskiej. -
148

Lwow, 1887. - S. 419.
СТУПНИЦЬКІ г. Сас
(рос. «о Ступницкомь», пол. Stupnicki)
Були легітимовані по Богуславському пов. 18.07.1803 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 682-683 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 292.
СТШЕЛЕЦЬКІ г. Окша
(рос. «о Стржелецкомь», пол. Strzelecki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 18.12.1802 р. й були легітимовані по Липовецькому пов.
7.11.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 4.05.1838 р. та 15.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
28.10.1682 p.: метрика про хрещення в Бугському костьолі Матеуша,
сина «заседателя Галицкого уездного суда» Юзефа і Анни Стржелець-
ких.
Матеуш, дідичний власник сс. Стрельця і Негребки (зг. 1717 p.).
Войцех, офіцер коронних військ, служив під командою
полковника Хойновського (свідоцтво від Хойновського від 2.12.1802 p.).
Базиль, син Марцина, онук Матеуша, ад'ютант князя Любомирсь-
кого (зг. 1780 р. та в родинному списку 5.12.1802 p.), служив товаришем
у коронному війську, потім на російській військовій службі (відставка з
паспортом від армії бригадира Ісакова від 2.07.1794 р. на вільний
переїзд до Ізяславської губ.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 101-105 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 292.
СТШЕЛЕЦЬКІ г. Окша
(рос. «о Стржелецкомь», пол. Strzelecki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 15.11.1802 р. й були легітимовані по Сквирському пов.
27.10.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
149

денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 12.03.1838 р. з позитивним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
4.06.1794 	p.: «Отставка данная в Богуславу бригадиром а командиром
Переяславского конньїх егерей полка и кавалером Стальем поступив-
шему из польской в российскую службу в Днепровской бригаде това-
рищу Яну Стржелецкому с увольнением от оной на прежнее жилище
Брацлавской губернии».
Ян, син Лаврентія, служив товаришем у національній кавалерії.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 5-7 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 292.
СТШИЖЕВСЬКІ г. Ґоздава
(рос. «о Стржьіжевскихь», пол. Strzyzewski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 12.11.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
14.12.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 7.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
21.10.1782 	p.: метрика про хрещення в Чуднівському костьолі Яна, сина
Станіслава і Аполонії Стшижевських.
Станіслав, син Юзефа, економійний службовець в маєтку Великий
Романів житомирського старости Кастановського (свідоцтво про
звільнення від 13.10.1789 p.).
По ревізії 1795 р. родина записана серед шляхти Чигиринського
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 456-457 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 292.
СУЛІГОСТОВСЬКІ г. Лабендзь пр. Дунін
(рос. «о ДунинЬ Сулигостовскомь», пол. Suligostowski p. Dunin)
Були легітимовані по Богуславському пов. 18.07.1803 р. з
внесенням до шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 620-622 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 293.
150

СУХОДОЛЬСЬКІ г. Шлєповрон
(рос. «о Суходольскомь», пол. Suchodolski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 17.07.1803 та 23.11.1805
pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 638-639 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 292.
ТАРНАВСЬКІ г. Єліта
(рос. «по Тарнавскимь», пол. Tamawski)
Були легітимовані по Київському пов. 7.04.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 773-774.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 299.
ТАРНАВСЬКІ г. Сас
(рос. «о Тарнавскомь», пол. Tamawski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 1.12.1802 р. й були легітимовані по Звенигородському пов.
20.06.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 25.05.1838 р. та 2.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
10.01.1793 	p.: «Отставка данная в Бильске бьівших польских войск
бригадиром Гадзевичем служившему в тех войсках наместником
дворянину Матвею Тарнавскому с увольнением его от военной службьі».
Матеуш, син Антонія, онук Валеріана, намісник національної
кавалерії, служив під командою ротмістра князя Яблоновського.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 167-169.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 299.
ТАРНАВСЬКІ г. Сас
(рос. «о Тарнавскихь», пол. Tamawski)
Були легітимовані по Махнівському пов. 1.12.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
151

По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в сільці Осеча
Махнівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1026-1027 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 299.
ТИШЕВИЧІ г. Мондросткі
(рос. «о Тьішевичахь», пол. Tyszewicz)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 13.03.1802 р. й були легітимовані по Махнівському пов.
8.04.1801, 14.06.1802, 12.07.1832 та 15.10.1836 pp. з внесенням до шостої
частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 29.04.1838 р. з негативним
висновком.
Найдавніші документи в справі про дворянське походження:
- від 22.07.1655 p.: «Перевод заставного права, по которому краков-
ский воєвода князь Владислав-Доминик Острогский дворянину
Андрею Тьішевичу отдал в заставное владение село Тьішевичи за 4000
злотих польских»;
- від 15.12.1728 p.: «Тестамент учиненньїй в Козине дворянином
Вацлавом Васильєвим сином Тишевичем с распределением движимо-
го имения его и денежних сумм своих синовей (!) Иосифа, Петра, Мат-
вея, Станислава, Андрея, Николая и Йвана Тишевичей, которий 27
мая 1783 года в Житомирском гродском суде явлен».
Стефан, посесор с. Тишевичі Кременецького пов. Волинського в., в
1718 р. судився за захоплення землі в тому ж селі з грабовецьким
старостою Грабовським.
Пйотр, син Вацлава, онук Базиля, заставний посесор частини с.
Вершхова Луцького пов. Волинського в. від генерал-ад'ютанта
Коронної Булави Анджея Сераковського («увязка сознанная 25 апреля 1761
года в Луцком гродском суде»).
Міхал, син Пйотра, Звенигородський скарбник, власник с. Овся-
ники Брацлавського в. («увязка 29 октября 1768 года сознанная в Вин-
ницком гродском суде»), новогрудський скарбник, згідно з
контрактом, внесеним 27.01.1780 р. до лубенських контрактових книг, отримав
у довічне заставне володіння за 54785 польських злотих с. Овсяники
Вінницького пов. Брацлавського в. від віденського воєводи князя Каро-
ля Радзівілла і генерал-лейтенантші литовських військ з князів Радзі-
віллів Муровської, галицький стольник (привілей від 11.11.1780 р.
ви152

даний у Варшаві королем Станіславом-Августом), дідичний власник с.
Овсяники, в якому надав у 32-річне орендне володіння два будинки з
угіддями Габріелю-Міхалу і Матеушу, синам Яна, а також Яну і Фран-
цишку, синам Матеуша, а разом онукам Вацлава, Тишевичам («аренд-
ньій контракт 19 июля 1800 года в Махновском уездном суде явлен»).
Францишек, син Матеуша, корнет Волинської бригади (паспорт з
відставкою від 4.09.1794 р. від генерал-аншефа і кавалера Солтикова на
вільний проїзд у Брацлавську губ.), відставний прапорщик Сіверського
карабінерного полку (зг. близько 1802 p.).
Матеуш, маршал шляхти Махновського пов. (зг. 1808 p.), був
одружений з Гертрудою, ур. Скульською, помер перед 1832 р.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 93-99 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 302.
ТІТМАНИ г. Равіч
(рос. «о ФранцЬ ТитманЬ»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 5.12.1802 р. й були легітимовані по Черкаському пов.
14.10.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 27.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
1.12.1777 	p.: метрика про поховання з Костянтинівського костьолу
Юзефа Тітмана.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 360-361 зв.
ТОБІЛЕВИЧІ г. Тшивдар
(рос. «о ТобилевичЬ», пол. Tubilewicz)
Були легітимовані по Чигиринському пов. 15.04.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Чигиринського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 931-932.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 301.
ТОПЧЕВСЬКІ г. Корвін
(рос. «о Топчевскомь», пол. Topczewski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
153

подали 9.07.1803 р. й були легітимовані по Уманському пов. 7.12.1803 р.
з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания»
9.06.1838 	р. та 30.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
3.09.1782 	р.: «Свидетельство данное из Галицкого гродского суда
дворянину Войцеху Матвееву сьіну, а Иванову внуку герба Корвин Топче-
вскому в том, что он в оном суде удостоверил подлинньїми
документами дворянское своє происхождение».
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 248-250.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 300.
ТУРКОВСЬКІ г. Ґжимала
(рос. «о Турковскихь», пол. Turkowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 30.12.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
15.12.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 8.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
20.06.1755 	p.: метрика про хрещення в Тилявському костьолі Онуфрія,
сина Яна і Марії Турковських.
Онуфрій, син Яна, онук Миколая, служив стражником у відомстві
Української митниці (інструкція від 9.07.1784 р. з Комісії Міністерства
фінансів Речі Посполитої; звільнення від 29.09.1795 р. в Новомиргороді
від дійсного статського радника і кавалера Гарсеванова), близько
1802 р. згадується в ролі колишнього експедитора.
Базиль, син Яна, стражник прикордонної митниці (зг. близько
1802 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 482-483 зв.
Література: Dunin-Borkowski J.-S. hr. Spis nazwisk szlachty polskiej. -
Lwow, 1887. - S. 471.
ТУРОВИЧІ г. Доленга
(рос. «о Туровичахь», пол. Turowicz)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 22.05.1802 р. й були легітимовані по Липовецькому пов.
154

26.06.1802 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 6.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
5.08.1731 	p.: метрика про хрещення в Лідській церкві Анджея, сина
Пйотра і Марії Туровичів.
Ян, син Анджея, онук Пйотра, служив товаришем у національній
кавалерії, перейшов з коронної служби до російського війська (паспорт
з відставкою від 4.06.1794 р. від бригадира російських військ Сталля).
Шимон, син Анджея, онук Пйотра, колезький реєстратор (патент
від Сената від 23.11.1800 p.), власник будинку з угіддями в с. Ротмістрі-
вка Липовецького пов. (зг. близько 1802 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 438-439 зв.
Література: Dunin-Borkowski J.-S. hr. Spis nazwisk szlachty polskiej. -
Lwow, 1887. - S. 471.
ТХОРЖЕВСЬКІ г. Рогаля
(рос. «о Тхоржевскихь», пол. Tchorzewski)
Були легітимовані по Чигиринському пов. 15.12.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед неосілої шляхти Чигиринського
пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 933-934.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 299.
з Тхоржніци ТХОРЖНІЦЬКІ г. Єліта
(рос. «о Тхоржницкомь», пол. Tchorznicki)
Були легітимовані по Богуславському пов. 20.07.1803 р. з
внесенням до шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 714-716 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 299.
ФАЛІНКОВСЬКІ г. Доліва
(рос. «о Фалинковскихь»)
Були легітимовані по Черкаському пов. 16.04.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. по с. Завадівка Черкаського пов. не записані.
155

Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 811-812 зв.
ФЕДОРОВИЧІ г. Прус
(рос. «о Федоровичахь», пол. Fedorowicz)
Були легітимовані по Богуславському пов. 15.10.1803 та 29.09.1832
pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ.
По ревії 1795 р. записані серед шляхти Богуславського пов., а в
1816 р. - так само по Київській губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 630-631 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 213.
ФЕЛЬШТИНСЬКІ г. Наленч
(рос. «о Фельштинскомь», пол. Felsztyriski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 29.09.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
21.05.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 18.06.1838 р. з позитивним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
23.04.1773 p.: «Трехлетний заставной контракт заключенньїй влодзи-
мирскими гродскими старостами Ледуховскими с одной, да с другой
стороньї товаришем панцерного знака дворянином Игнатием Фельш-
тинским на часть с. Замкова за сумму 33000 злотьіх польских, которьій
4 июля 1774 года в Винницком гродском суде явлен».
Ігнаций, син Ігнация, товариш панцирного знака (відпустка від
31.05.1775 p., видана в Тетієві від ротмістра панцирного знака і регімен-
таря Української та Подільської партій Дзєржка), нобілітований з
наданням герба Наленч (нобілітація підписана 16.05.1780 р. у Варшаві
королем Станіславом-Августом), служив товаришем у національній
кавалерії, орендний посесор с. Орадівка Уманського пов. (в тому
маєтку було 300 кріпаків чоловічої статі) (зг. близько 1802 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 320-321 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 213.
ФІЛЛІЦЬКІ г. Ястшембєц
(рос. «о Филлицкомь»)
156

Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 2.12.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
17.07.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 17.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
17.10.1779 	p.: метрика про хрещення в церкві с. Котів (рос. «Котовь»)
Андрія, сина Івана і Марти Філліцьких.
. По ревізії 1795 р. родина записана серед шляхти с. Попівка
Уманського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 284-285.
ФІЯЛКОВСЬКІ г. Шлєповрон
(рос. «о Фіялковскомь», пол. Fijalkowski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 21.12.1803 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані по с. Самородня Брацлавського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 674-675 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 213.
ХАЄНЦЬКІ г. Кораб
(рос. «о Хаенцкомь», пол. Chaj^cki)
Були легітимовані по Богуславському пов. 6.07.1803 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 686-687.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 198.
ХАРЧЕВСЬКІ г. Холева
(рос. «о Харчевскомь», пол. Charczewski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 6.07.1803 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 636-637.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 198.
ХАРЧЕВСЬКІ г. Ястшембєц пр. Голдич
(рос. «о Харчевскихь», пол. Charczewski)
157

Були легітимовані по Радомишльському пов. 21.10.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед дворян в м. Махнівка, а в 1800 р. -
серед селян в с. Козятин Махнівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1052-1054 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 198.
ХМУРЖИНСЬКІ г. Леліва
(рос. «о Хмуржинскихь»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 18.12.1802 та 12.10.1832 pp. й були легітимовані по
Васильківському пов. 20.10.1803 та 17.11.1832 pp. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимації перевірені
«Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 30.06.1838 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
24.08.1760 p.: метрика про хрещення в Ходорківському костьолі Барто-
ломія-Каетана, сина Юзефа і Маріанни Хмуржинських.
Юзеф, син Якуба, похований 28.06.1797 р. з Білоцерківського
костьолу.
Каетан, товариш національної кавалерії (зг. 1791 p.).
По ревізії 1816 р. записані серед офіціалістів графа Браницького
по Васильківському пов. Дворяни першого розряду.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 406-408.
Література: Правобережний гербівник / Уклав Є. Чернецький. - Біла
Церква: Видавець О. Пшонківський, 2006. - Т. І. - С. 115.
ХОЇНСЬКІ г. Корчак
(рос. «о Хоинскомь», пол. Choinski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 10.03.1803 р. й були легітимовані по Липовецькому пов.
15.05.1803 	р. з внесенням до шостої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 24.05.1838 р. та 2.07.1838 р. з висновком про сумнівність прав
шляхтичів Хоїнських на російську дворянську гідність.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
15.02.1700 p.: «Предбрачная сделка заключенная каштеляншею прже-
158

мьісльскою Анною Устржицкою с дворянином Гавриилом, сьіном вой-
ского красноставского, Хоинским, по которой она Устржицкая при
вьщаче племянницьі своей Катериньї Мархоцкой в замужество за его
Хоинского назначила ему в приданное 6000 злотьіх польских, которая
ЗО февраля 1700 в Пржемьісльском гродском суде сознана».
Францишек-Антоній, красноставський войський, 2.06.1705 р.
підписав тестамест з розподілом частини с. Витвичне та іншого між своїми
синами Міхалом і Габріелем, який того ж року в понеділок перед
святом св. Марії-Магдалини був заявлений у Холмському гродському суді.
Теодор, красноставський войський, 1765 р. судився в
Люблінському трибуналі з холмським підсудком Людвіком Бонецьким за не
повністю сплачену останнім сумму за частини сс. Витвичне і Пеша Воля, які
раніше були дідичними маєтками його батька Казімежа Хоїнського,
дідичний власник частини с. Іваньки Липовецького пов., до якої
належало 100 кріпаків чоловічої статі та 82 жіночої (зг. близько 1803 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 127-129.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 200.
ХОЙНАЦЬКІ г. Тшаска
(рос. «о Хойнацкомь», пол. Chojnacki)
Були легітимовані по Уманському пов. 1.02.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед дворян в сільці Колодисте
Уманського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 935-936 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 200.
ХОЙНОВСЬКІ г. Холева
(рос. «о Хойновскомь», пол. Chojnowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 6.10.1803 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
7.10.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 8.07.1838 р. з висновком про необхідність переписати Хой-
новських з першої до другої частини родовідної книги.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
21.09.1732 	p.: метрика про хрещення в Шаровецькому костьолі Фран-
159

цишка, сина Міхала і Катажини Хойновських.
Францишек, служив в національній кавалерії спочатку
товаришем, потім хорунжим (наказ від 13.09.1779 р. наданий у Варшаві від
каштеляна Сандомирського в. Адама Лонцького) і нарешті поручиком
(патент від 5.10.1786 р. наданий у Варшаві від короля Станіслава-
Авґуста), був серед осіб, згаданих у «Вьісочайшей грамоте пожалован-
ной в 1795 году мая 3 дня Ея Императорским Величеством блаженной
памяти государьіни императрицьі Екатериньї II дворянству Екатери-
нославской губернии за разньїе подвиги монаршее благоволение»,
володів нерухомим маєтком з 68 кріпаками та 54 кріпачками (зг. близько
1803 p.).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 470-471 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 200.
ХРОСЦИЦЬКІ г. Роля
(рос. «о Хросцицкомь», пол. Chroscicki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 12.12.1802 р. й були легітимовані по Сквирському пов.
9.10.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 17.03.1838 р. з позитивним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження з р.
1745 перед святом святої мучениці Маргарити: «Заставной контракт
признанньїй в Ливском гродском суде, по коему дворянин Петр Лав-
рентьев сьін Хросцицкий отдал родному брату его дворянину Йвану
Хросцицкому вотчинньїе грунта в селении Хрощице состоящие до
времени отдачи суммьі 37 польских злотьіх».
Мартін, дідич частин сіл Хрощиці, Вонси, Шмибари і Тараші, які
10.05.1770 р. продав Пйотру Хрощицькому (!), сину Яна (Лівський грод-
ський суд).
Якуб, син Пйотра, онук Яна, служив товаришем у національній
кавалерії, перейшов на російську службу до Дніпровської кінної
бригади (відставка від 13.06.1794 р. від генерал-майора Іслентьєва), мав про
своє походження свідоцтво від 20.10.1802 р. від реєнта Лівської землі
Адама Ячевського.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 39-41 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 200.
160

ХРОСЦИЦЬКІ г. Роля
(рос. «о Хросцицкихь», пол. Chroscicki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 31.12.1803 р. (?!) й були легітимовані по Черкаському пов.
26.10.1803 	р. (?!) з внесенням до першої частини родовідної книги
дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 28.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
19.09.1772 p.: «Предбрачная сделка учиненная в Пржемощенице между
дворянином Степаном, Францовьім сьіном, а Гаврииловьім внуком,
Хросцицким с одной, да с другой стороньї дворянкою Анною Домара-
довою, урожденною Погорскою, по коей при вьщаче в замужество до-
чери своей, записали в приданное наличньїе суммьі без всякого обес-
печения».
По ревізії 1795 р. родина записана серед дворян Черкаського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 388-389 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 200.
ЦЕРЕШКЕВИЧІ г. Осорія
(рос. «о ЦЬрешкевичахь»)
Були легітимовані по Черкаському пов. 6.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в м-ку Мошни
Черкаського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 809-810 зв.
ЦЕСЛІНСЬКІ г. Юноша
(рос. «о ЦЬслинскомь», пол. Cieslinski)
Були легітимовані по Махнівському пов. 5.04.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1008-1009 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 202.
ЦЕСЛІНСЬКІ г. Юноша
(рос. «о ЦЬслинскомь», пол. Cieslinski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
6 7-79
161

подали 22.12.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
10.07.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 17.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
8.07.1771 p.: метрика про поховання з Острозького костьолу Казімежа
Цєслінського.
По ревізії 1795 р. родина записана серед шляхти Уманського пов.
(помилково з прізвищем Числінський).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 300-301.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 202.
графи де Керештшейк (?) ЧАЮ г. власного
(рос. «обь АнтонЬ ЧакЬ», пол. Czaki)
Рід із Спішської землі14. На сеймі 1768 р. Францишек-Флоріан-
Каетан Чакі отримав нобілітацію («Do kleynotu szlachectwa polskiego
przyiqczonym у w konstytucy^ 1768 r. umieszczonym zostal utrzymui^c si?
przy herbu wlasnym przodkom swoim sluz^cym»), яку було реалізовано
у Варшаві 8.02.1794 р. для його синів Антонія, Яна-Непомуцена та
Юзефа-Яна-Хрестителя.
Були легітимовані по Богуславському пов. 6.07.1803 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Граф Францишек, закликав «do rebelij о wolnosc Oyczyzny swoiey
w W§grzech», емігрант.
Граф Францишек-Флоріан, син графа Францишка, служив
капітаном у коронній артилерії, королівський географ та інженер.
Граф Антоній, син графа Францишка-Флоріана, онук графа
Францишка, поміщик м-ка Богуслав, 15.04.1793 р. присягнув на вірність
російській імператриці Єкатсрінє II та її спадкоємцям у м-ку Паволоч
(свідоцтво про складання присяги видали за підписами офіцерів Кін-
бурнського драгунського полку). Граничний комірник. На початку XIX
ст. в м. Богуслав в його власності було сім кріпаків чоловічої статі. Був
одружений із Зузанною, ур. графинею Дунін-Сулігостовською. Мав
сина Вільгельма-Аніцета.
Джерела: ДАКО, ф. 782, on. 1, спр. 12795, арк. 1-22 зв.; спр. 12796,
14 Історична область у Західних Карпатах з центром у м. Спіш (пол. Spisz, словац.
SpiS).
162

арк. 1-2; ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 642-643 зв.
Література: Album armorum nobilium Regni Poloniae XV-XVIII saec.:
Herby nobilitacji і indygenatow XV-XVIII w. / Wst^p, opracowanie і edycja
Barbara Trelinska. - Lublin, 2001. - S. 522, 818-819; Herbarz polski. Cz^sc I.
Wiadomosci historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich / Ulozyl і wydal
Adam Boniecki. - Warszawa, 1900. - Tom III. - S. 263-264; Rodzina. Herbarz
szlachty polskiej / Opr. przez S. hr. Uruskiego przy wspoludziale
A. A. Kosinskiego, wykonczony і uzupelniony przez A. Wlodarskiego. -
Warszawa, 1905. - T. II. - S. 352-353; Dunin-Borkowski J.-S. hr. Spis nazwisk
szlachty polskiej. - Lwow, 1887. - S. 61.
ЧАПСЬКІ г. Леліва
(рос. «о Чапскомь», пол. Czapski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 12.12.1802 р. та 24.10.1803 р. й були легітимовані по
Уманському пов. 30.10.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 17.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
30.11.1779 	p.: метрика про хрещення в Серповецькій церкві Анджея,
сина Войцеха і Ядвіги Чапських.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти с. Доброва
Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 286-287 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 203.
ЧАРКОВСЬКІ г. Наленч
(рос. «о Чарковскихь», пол. Czarkowski)
Були легітимовані по Радомишльському пов. 12.07.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. не записані по Радомишльському пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1056-1058 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 203.
ЧАРНЕЦЬКІ г. Чарнецький
(рос. «о Чарнецкомь», пол. Czarnecki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
163

подали 12.11.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
11.08.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 8.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
25.04.1799 p.: «Свидетельство данное благородними лицами Киевской
губернии дворянину Онуфрию Адамову сьіну а Васильєву внуку Чар-
нецкому удостоверяющее о дворянском его происхождении».
Під час доповнення в 1800 р. ревізії 1795 р. родина записана серед
неосілої шляхти Чигиринського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 466-467 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 203.
ЧАРПІНСЬКІ г. Огоньчик
(рос. «о Чарпинскомь»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 27.12.1802 та 29.07.1803 pp. й були легітимовані по
Чигиринському пов. 30.07.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 8.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
15.11.1732 	p.: метрика про хрещення в Ортинській церкві Андрія, сина
Василя і Олени Чарпінських.
По ревізії 1795 р. родина записана серед неосілої шляхти
Чигиринського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 468-469 зв.
ЧЕРЕПІНСЬКІ г. Любіч
(рос. «о Черепинскомь»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 21.12.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
11.08.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 7.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
19.08.1741 p.: метрика про хрещення в Тростянецькій церкві Андрія,
164

сина Федора і Зеновії Черепінських.
Степан, син Андрія (?), 1808 р. був під слідством у Черкаському
земському суді з підозрою у видачі трьох фальшивих свідоцтв.
По ревізії 1795 р. родина записана серед шляхти Чигиринського
пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 462-463 зв.
ЧЕРЛЕНЬОВСЬКІ г. Прус І
(рос. «о Черленіовскихь», пол. Czerleniowski)
Клопотання щодо визнання свого дворянського походження Чер-
леньовські подавали 19.03.1796 р. (до Вознесенської дворянської
комісії), 1803, 22.04.1821 та 8.07.1835 pp. (до Київського дворянського
депутатського зібрання) й були легітимовані по Чигиринському пов.
31.10.1796 р. «Вознесенской комиссией о разборе дворянства» та
30.07.1803, 4.05.1821 та 11.07.1835 pp. в Київському дворянському
депутатському зібранні з внесенням до першої частини родовідної книги
дворян Вознесенського намісництва, а згодом Київської губернії.
Григорій, син Лукаша, легітимований в 1835 р., був внесений до другої
частини родовідної книги. Легітимації перевірені «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 30.06.1838 р. з негативним висновком, окрім
легітимації 1835 p., яку ухвалили повернути до Київського дворянського
депутатського зібрання «как верное и неподлежащее ревизии».
.Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
20.10.1698 p.: «Привиллегия данная в Лежанске польским королем Ав-
густом II с дозволением крестьянам Григорию и Луке родньїм братьям
Локинцам уступить дожизненное их право на мельницу с корчмою в
селении Сельце состоящую товарищу знака ротмистра одолянского
старости коронного подчашия Станислава Лещинского уродзонему
Войцеху Черленевскому».
Ян, син Марцина і Петрунелі, ур. Серацької, онук Єжи, разом з
рідними братами Базилем, Юзефом і Валентісм, а також родичами Сте-
фаном, Томашем, Яном і Базилем, як дідичі частин с. Черленівка,
судилися між собою 1738 р. в Летичівському ґродському суді.
Єжи, син Яна, служив товаришем у коронному війську (кінець
XVIII ст.).
Юзеф, син Яна, служив товаришем у коронному війську (кінець
XVIII ст.).
Войцех-Тадеуш, син Яна, онук Марцина, правнук Войцеха, служив
товаришем у національній кавалерії, на початку XIX ст. володів двома
165

кріпаками.
Амброзій, син Яна, онук Марцина, служив підпоручиком у
коронному війську (зг. на початку XIX ст.).
Лукаш-Авґуст, син Яна, онук Марцина, експедитор коронної Зло-
топольської прикордонної митниці з 1775 р. (атестат від 29.09.1795 р.
від дійсного статського радника Вознесенського намісництва,
поручика і кавалера Горесванова), мав у дідичному володінні сто десятин
землі, десять кріпаків і чотири кріпачки (зг. на початку XIX ст.).
Цирилій, син Яна, онук Марцина, служив намісником у
коронному війську (зг. на початку XIX ст.).
Валентій, син Марцина, служив товаришем у коронному війську
(зг. на початку XIX ст.).
Гжегож, син Лукаша, поступив на військову службу в 1807 p.,
вийшов у відставку 24.06.1821 р. (указ про відставку «с мундиром и пан-
сионом полного жалованья» підписав у Тульчині генерал від кавалерії,
головнокомандувач 2-ї армії граф Вітгенштейн), відставний штабс-
капітан (зг. 1835 p.).
По ревізіях 1795 тв 1816 pp. родину було записано серед шляхти
Чигиринського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 410-413 зв.
Література: Dunin-Borkowski J.-S. hr. Spis nazwisk szlachty polskiej. -
Lwow, 1887. - S. 64.
ЧИЖЕВСЬКІ г. Дрия
(рос. «о Чижевскомь», пол. Czyzewski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 1.07.1803, 5.11.1832 та
19.11.1832 	pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 722-726.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 205.
ЧОЛОВСБКІ r. Cac
(рос. «о Чоловскомь», пол. Czolowski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 21.12.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
11.08.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 9.07.1838 р. з негативним висновком.
166

Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
28.07.1780 	p.: «Прошение поданное в Чигирине Антоном, Петром и
Димитрием Чоловскими к Его Сиятельству князю Яблоновскому о
учинении удовлетворения за понесенньїе ими обидьі во время украин-
ского возмущения, и что разньїе документьі сожженьї гайдамаками, на
котором положена тем же князем Яблоновским резолюция с предпи-
санием гражданской и духовной части во всех отношениях просящим
давать помощь».
Петро, син Івана і Єфросинії Чоловських (свідоцтво про хрещення
в 1756 р. від священика с. Адамівка).
Антон, син Івана, онук Хоми, служив капралом в коронному
війську (зг. близько 1802 p.).
По ревізії 1795 р. родина записана серед шляхти Чигиринського
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 504-505 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 205.
ЧОСНОВСЬКІ г. Колюмна
(рос. «о Чосновскихь», пол. Czosnowski)
Були легітимовані по Київському пов. 16.04.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та її доповненні в 1800 р. по Київському пов. не
записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 801-802 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 205.
ШАБЛОВСЬКІ г. Боньча
(рос. «о Шабловскомь», пол. Szablowski)
Були легітимовані по Махнівському пов. 19.03.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1000-1001.
Література: Znamierowski А? Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 294.
ШИМАНСЬКІ г. Злота Вольношч
(рос. «о Шиманскихь», пол. Szymanski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 28.08.1802 р. й були легітимовані по Черкаському пов.
167

5.08.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 27.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
14.03.1740 p.: метрика про хрещення в Лупницькому (?) костьолі Тео-
дора, сина Юзефа і Ельжбети.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 356-358.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 297.
ШИМИЧІ
(рос. «о ПетрЬ ШимичЬ>)
Рід походить з Кроації (Хорватії).
Були легітимовані по Київському пов. 11.10.1804 р. (Петро) з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 805-806 зв.
ШМІГЕЛЬСЬКІ г. Лодзя
(рос. «о Шмигельскомь», пол. Smigielski)
Були легітимовані по Радомишльському пов. 13.04.1804 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. не записані в с. Ворсівка Радомишльського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 1046-1047.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 297.
ШОСТОВЕЦЬКІ г. Одинєц
(рос. «о Шостовецкомь», пол. Szostowicki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 19.12.1802 та 10.10.1832 pp. й були легітимовані по
Богуславському пов. 18.07.1803 та 28.10.1832 pp. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимації перевірені
«Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 19.07.1838 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
21.02.1756 	p.: метрика про хрещення в Стадницькій церкві Казімежа,
сина Міхала і Аполонії Шостовецьких.
По ревізії 1795 р. родина записана серед шляхти по Богуславсько-
168

му пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 586-587 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 296.
ШПАКОВИЧІ г. Одинєц
(рос. «о Шпаковичахь»)
Користувалися придомками Рафа, Філоненко, Йовченко.
Були легітимовані по Радомишльському пов. 17.10.1801 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. та
29.09.1832 	р. з перенесенням до шостої частини.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 839-854 зв.
ШПІЛЯРСЬКІ г. Ястшембєц
(рос. «о Шпилярскомь»)
Були легітимовані по Київському пов. 8.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. по Переяславському пов. не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 821-823 зв.
ШуМАНСЬКІ г. Ястшембєц
(рос. «о Шуманскихь»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 8.09.1802 та 21.09.1832 pp. й були легітимовані по
Богуславському та Махнівському пов. 25.06.1803 та 27.09.1832 pp. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимації
перевірені «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 20.07.1838 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
8.11.1699 p.: метрика про хрещення в Тарговицькому костьолі Фран-
цишка, сина Пйотра і Розалії, ур. Черничової, Шуманських.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 600-603.
ЩИГЕЛЬСЬКІ г. Сас
(рос. «о Щигельскихь», пол. Szczygielski)
Були легітимовані по Чигиринському пов. 21.06.1804 та 9.03.1833
pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ.
По ревізії 1795 р. записані в с. Сердюківка Чигиринського пов.
169

Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 923-925.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 295.
ЮРКОВСЬКІ г. Ястшембєц
(рос. «о Юрковскомь», пол. Jurkowski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 8.07.1803 та 1.06.1827 pp.
з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
В 1767 р. мешкали в с. Скибина Гребля.
В документах кінця XVIII ст., які засвідчували дворянське
походження Юрковських, згадується наглядач Білоцерківської округи Гера-
симов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 704-706 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 230.
ЯБЛОНСЬКІ г. Ясєньчик
(рос. «о Яблонскомь», пол. Jablonski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 3.08.1803 р. з внесенням
до шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 698-699.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 226.
ЯВОРСЬКІ г. Сас пр. Балевич
(рос. «о Яворскихь», пол. Jaworski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 25.06.1803 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 718-719 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 229.
ЯЗЛОВЕЦЬКІ г. Абданк
(рос. «о Язловецкихь», пол. Jazlowiecki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 23.09.1802 р. та ще одну без дати й були легітимовані по
Уманському пов. 10.08.1803 р. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией
Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 11.06.1838 р. з негативним висновком.
170

Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
29.06.1721 p.: метрика про хрещення в Балінській церкві Петра, сина
Базиля Язловецького.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Уманського пов.
Предки цієї родини володіли на дідичному праві с. Язловиця
Галицької землі Руського воєводства. Частина родини судилася з
бароном Вейдліхом за незаконне закріпачення («отьіскивала вольность из
крестьянства»).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 260-262.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 229.
ЯЛДИБУШІ г. Тромби
(рос. «о Мартин^ ЯлдьібушЬ»)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 11.12.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
17.06.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 17.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
24.04.1743 p.: метрика про поховання з Черніївського костьолу Яна Ял-
дибуша.
Марцин, син Яна, його вінчання відбулося 15.11.1747 р. в Заславсь-
кому костьолі, фельдфебель (відставка від 25.05.1786 р. від генерал-
лейтенанта графа Станіслава Потоцького).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 282-283 зв.
ЯНИЦЬКІ г. Роля
(рос. «о Яницкомь», пол. Janicki)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали без дати й були легітимовані по Уманському пов. 4.11.1803 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания»
18.06.1838 	р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
2.05.1794 p.: «Паспорт данньїй за № 427 в Богуславе бригадиром наро-
довой кавалерии Днепровской бригадьі Матвеем Перекладовским то-
варищу той же кавалерии Станиславу Яницкому в том, что он служил
171

пять лет в той же кавалерии и с увольнением его от военной службьі».
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 312-313 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 227.
ЯНУШКЕВИЧІ г. Любіч
(рос. «о Янушкевичахь», пол. Januszkiewicz)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 30.10.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
17.06.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 20.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
4.02.1731 	p.: метрика про вінчання в Вінницькому костьолі Юзефа
Янушкевича з Катажиною Лавецькою.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Уманського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 328-329 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 227.
ЯСІНСЬКІ г. Сас
(рос. «по Ясинскимь», пол. Jasinski)
Були легітимовані по Богуславському пов. 8.07.1803, 8.10.1832 та
15.12.1832 	pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 694-696 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 228.
ЯСІНСЬКІ г. Ястшембєц
(рос. «о Ясинскихь», пол. Jasinski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 13.11.1802 р. й були легітимовані по Уманському пов.
17.12.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учреж-
денной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 18.06.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
23.02.1777 	p.: метрика про хрещення в Доротанському костьолі Матеу-
172

ша, сина Анджея і Марії Ясінських.
По ревізії 1795 р. та її доповненні в 1800 р. записані серед шляхти
Уманського пов.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 310-311 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksiqzki, 2004. - S. 228.
ЯСТШЕМБСЬКІ г. Лабендзь
(рос. «о Ястржембскихь», пол. Jastrz^bski)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подали 6.12.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов.
13.08.1803 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 8.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
4.12.1776 p.: «Патент данньїй полковником князем Ксаверием Любоми-
рским дворянину Францу Ястржембскому на чин хорунжего надвор-
ной милиции».
Францишек, син Юзефа, стражник по митницям комор
Української провінції (інструкція від 9.04.1781 р. від суперінтенданта
Української провінції Францишка Ласоцького; відставка від 9.01.1788 р. від
суперінтенданта Української провінції Якуба Жоравського).
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 472-473 зв.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 228.
ЯХІМОВИЧІ г. Оґоньчик
(рос. «о ЯхимовичЬ», пол. Jachimowicz)
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 7.12.1802 р. та ще одне без дати й були легітимовані по
Богуславському пов. 26.10.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 19.07.1838 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
19.03.1784 p.: «Свидетельство данное князем Ксаверием Любомирским
дворянину Иосифу Яхимовичу в том, что он в имении Смилянском
служил зкономическим писарем в Буде Жаботинской».
Ігнаций, Лаврентій і Онуфрій, сини Юзефа, онуки Войцеха,
влас173

ники будинку в Каневі (зг. близько 1802 p.).
По ревізії 1795 р. родина записана серед чиншової шляхти в м.
Канів Богуславського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 9, арк. 574-575.
Література: Znamierowski A. Herbarz rodowy: Kompendium. -
Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. - S. 226.

ПЕРЕЛІК ГЕРБІВ І РОДІВ
Герб АБДАНК (Herb Abdank, зоб.: т. І): Рогозінські, Язловецькі
Герб БАВОЛЯ ШОВ A (Herb Bawola Gfowa, зоб.: т. І): Міхаловські,
Сесецькі
Герб БІБЕРСТЕЙН (Herb Biberstein, зоб.: в наступних томах): Казі-
мирські. Зображення див. в наступних томах.
Герб БОГОРІЯ (Herb Bogoria, зоб.: т. І): Злоторовичі
Герб БОЖА ВОЛЯ (Herb Bozawola, зоб.: т. І): Ровінські
Герб БОНЬЧА (Herb Boncza, зоб.: т. І): Марковські, Осмульські,
Пюро, Рудковські, Скочинські, Шабловські
Герб БРОДЗІЦ (Herb Brodzic, зоб.: т. І): Жоховські
Герб БРОХВІЧ (Herb Brochwicz, зоб.: т. І): Зелінські, Контські
Герб ВЄРУШОВА (Herb Wieruszowa, зоб.: в наступних томах):
Ковальські
Герб ВИДРА (Herb Wydra, зоб.: в наступних томах): Дзедзінські
Герб ВОНЖ (Herb W3z, зоб.: т. І): Осінські
Герб ГОЛОБОК (Herb Holobok, зоб.: т. І): Борецькі, Незвоєвські
Герб ГОЛОВНЯ (Herb Holownia, зоб.: в наступних томах): Головні
Герб ҐЕЙШ (Herb Geysz, зоб.: в наступних томах): Еліашевичі
Герб ҐЖИМАЛА (Herb Grzymala, зоб.: т. І): Глоговські, Жарнове-
цькі, Сем'яновські, Турковські
Герб ҐОЗДАВА (Herb Gozdawa, зоб.: т. І): Годлевські, Голембіовсь-
кі, Пясецькі, Ставіські, Стшижевські
Герб ҐРАБЄ (Herb Grabie, зоб.: т. І): Добровольські, Доброгойські,
Звежховські
Герб ҐРИФ (Herb Gryf, зоб.: т. І): Маковські, Островські
Герб ДЖЕВІЦА (Herb Drzewica, зоб.: т. І): Василевські, Сержховські
Герб ДОЛЕНҐА (Herb Dol^ga, зоб.: т. І): Блюмські, Борейки, Леван-
довські, Піскорські, Туровичі
Герб ДОЛІВ A (Herb Doliwa, зоб.: т. І): Гладковські, Зелецькі, Собот-
кевичі, Фалінковські
Герб ДОМБРОВА (Herb Dqbrowa, зоб.: т. І): Караскевичі
Герб ДРИЯ (Herb Dryja, зоб.: т. І): Лісицькі, Чижевські
Герб ДРОҐОМІР (Herb Drogomir, зоб.: т. І): Куликовські
Герб ЄЛІТА (Herb Jelita, зоб.: т. І): Лапчинські, Паєвські, Пацанов-
ські, Тарнавські, Тхоржницькі
Герб ЖУКОВСЬКИЙ (Herb Zukowski, зоб.: в наступних томах):
Жуковські
Герб ЗАҐЛОБА (Herb Zagloba, зоб.: т. І): Сохацькі
175

Герб ЗАДОРА (Herb Zadora, зоб.: т. І): Вжищі, Пашкевичі, Пашков-
ські
Герб ЗДАН (Herb Zdan, зоб.: т. І): Буцні
Герб ЗЛОТА ВОЛЬНОШЧ (Herb Zlota Wolnosc, зоб.: т. І): Шиман-
ські
Герб КАСТРА-БЕЛПЯ (зоб.: в наступних томах): Кастеллі
Герб КОЛЮМНА (Herb Kolumna, зоб.: т. І): Бялишевські, Чоснов-
ські
Герб КОПАСІНА (Herb Kopasina, зоб.: т. І): Компани
Герб КОРАБ (Herb Korab, зоб.: т. І): Глінецькі, Куяловські, Назаре-
вичі, Островські, Хаєнцькі
Герб КОРВІН (Herb Korwin, зоб.: т. І): Баранські, Вержбіцькі, Збож-
някевичі, Короткевичі, Мілевські, Павловські, Топчевські
Герб КОРЧАК (Herb Korczak, зоб.: т. І): Гречини, Гречкови, Заго-
ровські, Лещинські, Салмінські, Хоїнські
Герб КОСЬЦЄША (Herb Kosciesza, зоб.: т. І): Александровичі,
графи Голеєвські, Кулаковські
Герб КРИЦИНИ (Herb Krycyny, зоб.: т. І): Долевські
Герб КРОАТУР (зоб.: в наступних томах): Лякроа
Герб КУЧУК (Herb Kuczuk, зоб.: в наступних томах): Скібінські
Герб КШИВДА (Herb Krzywda, зоб.: в наступних томах): Плюти
Герб ЛАБЕНДЗЬ (Herb Lab^dl, зоб.: т. І): Маркевичі, Ортинські,
Сенкевичі, Скшинські, Сулігостовські, Ястшембські
Герб ЛАДА (Herb Lada, зоб.: т. І): Богдановичі, Заблоцькі, Завістов-
ські
Герб ЛЕЛІВА (Herb Leliwa, зоб.: т. І): Бжоздовські, Висецькі, Губа-
чевські, Добжанські, Журовські, Пташинські, Хмуржинські, Чапські
Герб ЛЄЩИЦ (Herb Leszczyc, зоб.: т. І): Жизновські, Костецькі,
Кошутські, Мироновичі
Герб ЛІС (Herb Lis, зоб.: т. І): Медекші
Герб ЛОДЗЯ (Herb Lodzia, зоб.: т. І): Броцькі, Івановські, Коронов-
ські, Мушинські, Шмігельські
Герб ЛОДРА (зоб.: в наступних томах): Закшевські
Герб ЛУК (Herb Luk, зоб.: т. І): Кошаровські
Герб ЛЮБІЧ (Herb Lubicz, зоб.: т. І): Грушецькі, Залеські, Козицькі,
Кросницькі, Лозінські, Осменіцькі, Свйонтковські, Черепинські, Яну-
шкевичі
Герб МОҐІЛА (Herb Mogila, зоб.: т. І): Станкевичі
Герб МОНДРОСТКІ (Herb M^drostki, зоб.: в наступних томах):
Тишевичі
176

Герб НАЛЕНЧ (Herb Nal^cz, зоб.: т. І): Блонські, Богдашевські, Гос-
томські, Єнджеєвські, Кардашевські, Левицькі, Моравські, Мошинські,
Невінські, Сварічевські, Собещанські, Сосновські, Фельштинські, Чар-
ковські
Герб НЕВЛІН (Herb Newlin, зоб.: в наступних томах): Долінські
Герб НЕЧУЯ (Herb Nieczuja, зоб.: т. І): Вежбицькі, Вітославські
Герб НОВІНА (Herb Nowina, зоб.: т. І): Вітковські, Грицьковські,
Квятковські, Красуцькі, Паславські
Герб ОҐОНЬЧИК (Herb Ogonczyk, зоб.: т. І): Добровольські, Копце-
вичі, Котлінські, Чарпінські, Яхімовичі
Герб ОДИНЄЦ (Herb Odyniec, зоб.: в наступних томах): Шостове-
цькі, Шпаковичі
Герб ОКША (Herb Oksza, зоб.: т. І): Стшелецькі
Герб ОСОРІЯ (Herb Osorya, зоб.: в наступних томах): Церешкевичі
Герб ОСТОЯ (Herb Ostoja, зоб.: т. І): Балицькі, Вадовські, Гуляни-
цькі, Дворжицькі, Мархоцькі, Некори, Самборські, Сташевські, Сте-
бельські
Герб ОХОТА (зоб.: в наступних томах): Перетяткевичі
Герб ПЄЛЄШ (Herb Pielesz, зоб.: в наступних томах): Єльські, Ква-
сневські
Герб ПЛЯТЕР (Herb Plater, зоб.: в наступних томах): Букоємські
Герб ПОБУҐ (Herb Pobog, зоб.: т. І): Длужевські, Кержньовські, Пе-
нчинські
Герб ПОГОНЬЧІК (зоб.: в наступних томах): Звежинські
Герб ПОГОНЬ (Herb Pogon, зоб.: в наступних томах): Ачкевичі, Во-
лковінські
Герб ПОКОРА (Herb Pokora, зоб.: т. І): Ліхтанські
Герб ПОМЯН (Herb Pomian, зоб.: т. І): Грабінські, Маковецькі, Осе-
цькі, Соколовські
Герб ПОРАЙ (Herb Poraj, зоб.: т. І): Горські, Добжелевські, Домб-
ровські, Зброжки, Круліковичі, Рожанські
Герб ПРАВДЗІЦ (Herb Prawdzic, зоб.: т. І): Бентковські, Вежбовські,
Гедзінські, Лащі, Маковські
Герб ПРУС (Herb Prus, зображення невідоме): Гловацькі, Лосінські,
Опацькі, Прусецькі, Пшездзецькі, Росоловські, Федоровичі
Герб ПРУС I (Herb Prus І, зоб.: т. І): Гловацькі, Перро, Черленьов-
ські
Герб ПРУС III (Herb Prus III, зоб.: т. І): Напйорковські, Огродзінські
Герб ПУЛКОЗІЦ (Herb Polkozic, зоб.: т. І): Богуші, Павловські, Са-
мохоцькі, Свідзінські
7 7-79
177

Герб ПШЕҐОНЯ (Herb Przegonia, зоб.: т. І): Ковальковські
Герб ПШИЯЦЄЛЬ (Herb Przyjaciel, зоб.: т. І): Перекладовські
Герб РАВІЧ (Herb Rawicz, зоб.: т. І): Больчевські, Джевецькі, Забо-
ровські, Костшицькі, Краснецькі, Красницькі, Недзялковські, Олендзь-
кі, Притики, Тітмани
Герб РАДВАН (Herb Radwan, зоб.: т. І): Володкевичі, Радванські
Герб РОҐАЛЯ (Herb Rogala, зоб.: т. І): Завадзькі, Левицькі, Сецин-
ські, Тхоржевські
Герб РОЛЯ (Herb Rola, зоб.: т. І): Хросцицькі, Яницькі
Герб РУБЄШ (Herb Rubiesz, зоб.: т. І): Андрикевичі
Герб САС (Herb Sas, зоб.: т. І): Бачинські, Білинські, Вінницькі, Го-
шовські, Добжанські, Зайковські, Кульчицькі, Ортинські, Сеніцькі,
Ступницькі, Тарнавські, Чоловські, Щигельські, Яворські, Ясінські
Герб САМСОН (Herb Samson, зоб.: в наступних томах): Самусевичі
Герб СЄКЄЖ (Herb Siekierz, зоб.: т. І): Сінкашевські
Герб СТАРИКОНЬ (Herb Starykon, зоб.: т. І): Бистжановські
Герб СТШЕМЄНЬ (Herb Strzemien, зоб.: т. І): Ленчовські, Лінчовсь-
кі, Маршицькі
Герб СУЛІМА (Herb Sulima, зоб.: т. І): Попелі
Герб ТОП АЧ (Herb Topacz, зоб.: т. І): Бидловські
Герб ТОПУР (Herb Торбг, зоб.: т. І): Вроновські, Дзивульські, Нос-
кови, Падлевичі
Герб ТРИ ЛІЛІЇ (зоб.: в наступних томах): Меусанти
Герб ТУРЗО (Herb Turzo, зоб.: в наступних томах): Позюмковські
Герб ТРОМБИ (Herb Tr^by, зоб.: т. І): Кольницькі, Ялдибуші
Герб ТШАСКА (Herb Trzaska, зоб.: т. І): Клечковські, Хойнацькі
Герб ТШИВДАР (Herb Trzywdar, зоб.: т. І): Тобілевичі
Герб ХОЛЄВА (Herb Cholewa, зоб.: т. І): Харчевські, Хойновські
Герб ЦИМБЕРК (зоб.: в наступних томах): Зелінські
Герб ЦЬОЛЕК (Herb Ciolek, зоб.: т. І): Желінські
Герб ЧАРЛІНСЬКИЙ (Herb Czarlinski, зоб.: в наступних томах):
Совінські
Герб ЧАРНЕЦЬКИЙ (Herb Czarnecki, зоб.: в наступних томах): Ча-
рнецькі
Герб ШАПАВА (Herb Szalawa, зоб.: т. І): Вігури
Герб ШАШЕР (зоб.: в наступних томах): Орловські
Герб ШВЄНЬЧИЦ (Herb Swienczyc, зоб.: в наступних томах):
Корчевські
Герб ШЕЛІҐА (Herb Szeliga, зоб.: т. І): Високінські, Височанські
Герб ШКАРПИТКА (зоб.: т. І): Буцні
178

Герб ШЛЄПОВРОН (Herb Slepowron, зоб.: т. І): Баранські, Вишков-
ські, Гириловичі, Дещинські, Заржицькі, Каменські, Коссаковські, Ку-
дельські, Кшимовські, Лігоцькі, Ольшевські, Помяновські, Рибчинські,
Соколовські, Суходольські, Фіялковські
Герб ШРЕНЯВА (Herb Sreniawa, зоб.: т. І): Александровичі, Пісар-
ські
Герб ЮНОША (Herb Junosza, зоб.: т. І): Белінські, Жешотарські,
Ковалевські, Ліпицькі, Маліцькі, Цеслінські
Герб ЯНІНА (Herb Janina, зоб.: т. І): Канські, Пясецькі
Герб ЯСЄНЬЧИК (Herb Jasienczyk, зоб.: т. І): Міхаловські, Яблонсь-
кі
Герб ЯСТШЕМБЄЦ (Herb Jastrz^biec, зоб.: т. І): Абрамовичі, Боб-
ровські, Буткевичі, Вроблевські, Домарадзькі, Житкевичі, Зданкевичі,
Камінські, Карасовські, Карішковські, Козловські, Коперницькі, Кучко-
вичі, Майковські, Мізіновичі, Орловські, Павловські, Ставницькі, Стар-
чевські, Філлицькі, Харчевські, Шпілярські, Шуманські, Юрковські,
Ясінські

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОДІЛ
ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ
(середина XIX ст.)
• - губерніальне місто
о - повітове місто
180

ПОКАЖЧИК
Абрамовичі г. Ястшембєц, 21
Авґуст II, король, 165
Авґуст III, король, 106
Австрійська імперія, 24
Адамівка, с., 167
Александр І, російський
імператор, 50
Александровичі г. Косьцєша, 21
Александровичі г. Шренява, 22
Андрикевичі г. Рубєш, 23
Андрушовецька церква, 100
Анушевичі, с., 107
Ачкевичі г. Погонь, 24
Бабанка, сільце, 141
Багва, с., 36
Базалійський костьол, 128
Байки, с., 67
Балакшиї, 38
Балевич, придомок Яворських г.
Сас, 170
Балицькі г. Остоя, 24
Бали ця, с., 25
Балінська церква, 171
Балки, маєток, 67
Балтський костьол, 53
Бар, м., 76
Баранські г. Корвін, 25
Баранські г. Шлєповрон, 25
Барди, с., 38
Бардки, с., 38
Барське староство, 76
Барський ґродський (!) суд, 37
Барський замок, 23
Бачин, с., 26
Бачинські г. Сас, 25
Бейда, придомок Жевуських, 129
Белінські г. Юноша, 26
Бентковські г. Правдзіц, 26
Бердичівський костьол, 112
Бердичівський пов., 124
Березівка, с., 34
Березянка, с., 25
Бержинські, 22
Бєлі, 64
Бєляни, с., 26
Бжестський пов., 138
Бжеська економія, 30
Бжеське в., 22
Бжеський повітовий суд, 22
Бжець, с., 114
Бжиська митниця, 79
Бжоздовські г Леліва, 27
Бжоздовці, с., 27
Бидлов, с., 27
Бидловські, 145
Бидловські г. Топач, 27
Биковські, 84
Бистжановиця, с., 28
Бистжановичі, шляхетське
гніздо, 28, 90
Бистжановські г. Стариконь, 28
Біла Церква, м., 15, 62, 110, 130,
132
Білин, с., 29
Білинські г. Сас, 29
Білозір’я, м-ко, 131
Білопільський костьол, 22
Білоцерківська округа, 170
Білоцерківське староство, 130
Білоцерківський костьол, 33,47,
55, 79, 126, 158
Більськ, м-ко, 151
Бірки, с., 148
Блонє, с., 29
Блонські г. Наленч, 29
Блотницький костьол, 132
Блощинський ключ, 60
181

Блюмські г. Доленґа, ЗО
Боброво, с., ЗО
Бобровські г. Ястшембєц, ЗО
Богатирка, с., 59
Богданович, придомок
Корчевських г. Швєньчиц, 86
Богдановичі, 67
Богдановичі г. Лада, 31
Богдашевські г. Наленч, 31
Богуслав, м., 91, 139, 141, 150,
162,171
Богуславська церква, 88
Богуславський пов., 25, 29, 32,
37, 38,41,42,43,46,48,49,
56, 57,61,62, 63,66, 68,73,
75, 76, 78, 79, 80,81,85,86,
87, 88,90,91,95,96, 100,102,
103, 105, 106, 107, 109, 111,
118, 119, 120, 122, 123, 125,
126, 129, 132, 133, 134, 135,
137, 138, 139, 140, 149, 150,
151, 155, 156, 157, 162, 166,
168, 169, 170, 172, 173, 174
Богуславсько-Васильківський
повітовий суд, 29, 111
Богуші г. Пулкозіц, 32
Болеславські (?), 84
Больчевські г. Равіч, 32
Бонецькі, 159
Бонковські, 33
Борейки, 122, 123
Борейки г. Доленґа, 33
Борецькі г. Голобок, 34
Борковські, 121
Боровські, 34
Борозніни, 31
Бочова, слобода, 54
Боярка, с., 78
Брагилів, м., 112
Браницькі, 83, 130
Браницькі, графи, 39, 63, 158
Братковичі, с., 106
Брацлавська губ., 32, 80, 139,
150, 153
Брацлавське в., 60, 72, 114, 152
Брацлавський ґродський суд, 39,
69
Брацлавський пов., 157
Брацлавський повітовий суд, 58
Бржець, с.. див. Бжець, с.
Бржоздовские. див. Бжоздовські
г. Леліва
Бровки, с., 57
Бродзьок (?), с., 101
Броцькі г. Лодзя, 35
Бугаєнки, 98
Бугський костьол, 149
Букоємські г. Плятер, 35
Бураки, ур., 113
Буткевичі г. Ястшембєц, 36
Бутовичі, 58
Буцні г. Здан, 36
Буцні г. Шкарпитка, 37
Буцні, с., 37, 127
Бучинська церква, 127
Бушівський костьол, 119
Бялишевські г. Колюмна, 37
Вадецькі, 54
Вадовські г. Остоя, 37
Вакуловські, 47
Варшава, м., 57, 71, 93, 108, 112,
113, 117, 143, 144, 145, 153,
156, 160, 162
Василевич, придомок
Корчевських г. Швєньчиц, 86
Василевські г. Джевіца, 38
Василівська церква, 99
Васильківський пов., 28, 34, 36,
55,75,79, 106, 121, 124, 140,
143, 144, 146, 158
Вевьоровські, 65, 89
Вежбицькі, 79
182

Вежбицькі г. Корвін, 39
Вежбицькі г. Нечуя, 39
Вежбовські г. Правдзіц, 39
Вейдліхи, барони, 171
Велике князівство Литовське,
21,22, 113, 122
Венгерські, 96
Вендревецькі, 80
Вендреговські, 79
Вензівка, маєток, 148
Вензівка, с., 148
Вербка, с., 121
Верецацька (?) прикордонна
митниця, 112
Вержбіцькі, 92
Верона, м., 77
Вершхова, с., 152
Весота, с., 92
Вжищі г. Задора, 40
Винарські, 146
Висецькі г. Леліва, 40
Високе, с., 71
Високінські г. Шеліґа, 41
Висоцькі, 62, 78, 98, 127
Височанські г. Шеліґа, 41
Витвицькі, 77
Витвичне, с., 159
Вишковські г. Шлєповрон, 41
Вишневецький костьол, 40
Вишполе, шляхетське гніздо, 42
Вишпольські, 42
Вігури г. Шалава, 42
Вігуронці, шляхетське гніздо, 42
Відзги, 133
Військо Запорозьке, 113
Віденське в., 21
Віденський костьол Марії Діви,
22
Віденський пов., 21
Вілія Стара, с., 53
Вільно, м., 21
Вільчкольські, 133
Вільшана, м-ко, 136
Вінницький ґродський суд, 28,
69, 82, 93, 116, 152, 156
Вінницький костьол, 82, 172
Вінницький пов., 114, 124, 152
Вінницькі г. Сас, 42, 43
Віслицький пов., 32
Віслоцькі, 35
Вітгенштейни, графи, 166
Вітковські г. Новіна, 43
Вітославські г. Нечуя, 43
Владичинська церква, 148
Вознесенськ, м., 99
Вознесенська губ., 112
Вознесенська дворянська
комісія, 165
Вознесенське намісництво, 99,
165, 166
Войнарівка, с., 39
Войни, 76
Войтівці, с., 22,45
Войцицькі, 77
Волинська губ., 17, 18, 55, 97,
144,145
Волинське в., 66, 152
Волинське дворянське
депутатське зібрання, 14
Волинь, 26
Волковецька церква, 49
Волковинці, с., 23, 37
Волковінські, 23
Волковінські г. Погонь, 43
Волковінські пр. Гуда, 23
Володимирівський костьол, 143
Володкевичі г. Радван, 44
Володковичі, 57
Волосовецька церква, 128
Волоські Махаринці, с., 87
Волошини, 44
Вонси, с., 160
183

Вонсовичі, графи, 142
Ворсівка, с., 168
Ворсун, придомок Глоговських
г. Ґжимала, 48
Вроблевські, 132
Вроблевські г. Ястшембєц, 45
Вроновські г. Старжа чи Топур,
45
Врублевські, 48
Гадзевичі, 151
Гайни, 22
Галайки, с., 138
Галасевські, 64
Галицька з., 28, 171
Галицький ґродський суд, 154
Галицький повітовий суд, 149
Галичина, 24, 72, 106
Гальчинські, 46
Гарсеванови, 154
Гачевські, 46
Ґедзінські г. Правдзіц, 54
Генеалогічне Товариство Юти,
13
Герасимови, 170
Герольдія, 86, 123
Гетьманщина, 78, 113
Гетьманьщина, 51
Гжегожевські, 114
Гириловичі г. Шлєповрон, 46
Гладковські г. Доліва, 46
Глембоцькі, 58
Глінецькі г. Кораб, 46
Глінські, 123
Гловацькі г. Прус, 47
Гловацькі г. Прус 1,47
Глогівський костьол, 133
Глоговські г. Ґжимала, 48
Глушки, с., 107
Гноінські, 84
Годаноти, 27
Годзевичі, 58
Годлевські г. Ґоздава, 48
Голдич, придомок Харчевських
г. Ястшембєц, 157
Голеєв, шляхетське гніздо, 48
Голеєвські г. Косьцєша, 48
Голембіовські, 133
Голембіовські г. Ґоздава, 49
Голованівський маєток, 40
Головичівна, 27
Головінські, 86
Головківка, с., 94, 119
Головний трибунал Великого
князівства Литовського, 122
Головні г. Головня, 49
Головчин, с., 37
Горесванови, 166
Горичі, 103
Городинський костьол, 45, 70
Городище, м-ко, 133
Городище, с., 145
ГОрські г. Порай, 49
Горські г. Прус, 114
Горчинські, 37
Госневичі, с., 114
Гостомські г. Наленч, 49
Гошовські г. Сас, 50
Грабінські г. Помян, 50
Грабовські, 146, 152
Гранівський костьол, 31, 106
Грановські, 66
Гречини г. Корчак, 51
Гречкови г. Корчак, 51
Гржегоржевські. див.
Гжегожевські
Грицьковські г. Новіна, 51
Гродзицький костьол, 78
Гродзянка, с., 33
Гродненська губ., 30, 67
Грохольські, 143
Грошик, придомок Кучковичів г.
Ястшембєц, 94
184

Грушецькі г. Любіч, 51
Грущанська церква, 40
Губачевські г. Леліва, 52
Гуляницькі г. Остоя, 52
Гуровщина, с., 85
Гуссе, 145
Гусятинська застава, 79
Гутовські, 22
Данківка, с., 85
Дарковщизна, с., ЗО
Дворець, с., 72
Дворжицькі г. Остоя, 54
Делебяни, 53
Демянчиці, с., 22
Деревиця, с., 21
Державний архів Житомирської
області, 14
Державний архів Київської
області, 14
Державний архів Хмельницької
області, 14
Дерфельдени, 124
Дерфендени, 32
Дещинські г. Шлєповрон, 55
Джевецькі г. Равіч, 55
Дзедзінські г. Видра, 55
Дзємілєвські, 65
Дзєржки, 156
Дзівульські г. Топур, 56
Дзюньків, м-ко, 140
Дибинецька церква, 139
Димарка, с., 38
Димитріївка, с., 70
Дідовичі з Трипілля
Трипольські, 146
Дідовщина, с., 134
Длужевські г. Побуґ, 56
Дмитриєвичі, 142
Дмоховські, 79
Добжанські г. Леліва, 56
Добжанські г. Сас, 56
Добжелевські г. Порай, 57
Добжинські, 78
Добржинські. див. Добжинські
Доброва, с., 163
Добровольські г. Ґрабє, 57
Добровольські г. Оґоньчик, 57
Доброгойські г. Ґрабє, 58
Долгорукови, князі, 144
Долевські г. Крицини, 59
Долинські г. Невлін, 59
Доманине, с., 143
Доманів, с., 97
Домарадзькі г. Ястшембєц, 59
Домаради (?), 161
Домбрівка, с., 147
Домбровські, 30, 113
Домбровські г. Порай, 60
Дорогичинська з., 29, 64
Дорогичинський ґродський суд,
129
Доротанський костьол, 172
Дрогоєвські, 42
Лубенський замок, 66
Лубенський костьол, 60
Дубно, м., 39
Дульські, 121
Дунаєвські, 88
Дунін, придомок
Сулігостовських г. Лабендзь,
150
Еліашевичі г. Ґейш, 60
Енгельгардти, 39
Єзерна, с., 64
Єкатєріна II, російська
імператриця, 101, 160, 162
Єльські г. Пєлєш, 61
Єнджеєвські г. Наленч, 61
Єрличі, 28, 93
Єрчики Великі, с., 28, 145
Жаботинська Буда, 173
Жаботинський костьол, 138
185

Жарновецькі г. Ґжимала, 61
Жашків, с., 25
Жевуські, 67, 84
Жевуські пр. Бейда, 129
Желінські г. Цьолек, 62
Жеповські, 22
Жешотарські г. Юноша, 62
Жидачівський ґродзький суд, 25
Жидівська Гребля, с., 78
Жидовецька церква, 41
Жизновські г. Лєщиц, 62
Житкевичі г. Ястшембєц, 63
Житниця, с., 28
Житомир, м., 35, 38
Житомирський ґродський суд,
35,42, 53,92, 97, 113, 152
Житомирський пов., 22, 38,48,
55, 113
Житомирський повітовий суд,
28,60
Жоравські, 63, 173
Жорницький костьол, 148
Жоровські, 144
Жоховські г. Бродзіц, 64
Жубриська церква, 98
Жуковські г. Жуковський, 64
Журавські г. Леліва. див.
Журовські г. Леліва
Журовські г. Леліва, 65
Заблоцькі г. Лада, 65
Заборовські г. Равіч, 66
Завадзькі г. Роґаля, 66
Завади, с., 63
Завадищі, с., 84
Завадів, с., 85
Завадівка, с., 84, 155
Завальські, 97
Завістовські г. Лада, 67
Загоровські г. Корчак, 68
Задарковщизна, с., 30
Зайковські г. Сас, 68
Закшевські г. Лодра, 68
Залевські, 68
Залеські г. Любіч, 69
Замбровський ґродський суд, 64
Замкова, с., 156
Замлинські, 148
Заржицькі г. Шлєповрон, 69
Зарубинці, с., 69
Заслав, м., 100
Заславський костьол, 171
Збичин, с., 114
Збожнякевичі г. Корвін, 69
Зброжки г. Порай, 70
Зброжківка, слобода, 70
Звежинські г. Погоньчік, 70
Звежховські г. Ґрабє, 70
Звенигородське староство, 52, 99
Звенигородський нижній
земський суд, 93
Звенигородський пов., 23, 33, 47,
56, 59, 66, 77, 78, 92, 100, 109,
146, 151
Звенигородсько-Уманський
повітовий суд, 121
Зданкевичі г. Ястшембєц, 71
Зелецькі г. Доліва, 71
Зелинці, с., 66
Зелінка, с., 121
Зелінські г. Брохвіч, 72
Зелінські г. Цимберк, 72
Зембліци, с., 32
Злотопольский маєток, 98
Злотопольська прикордонна
митниця, 166
Злоторовичі г. Богорія, 73
Зозулинська церква, 96
Золтановський костьол, 72
Зуховата, с., 52
Івановські г. Лодзя, 30, 73
Іваньки, с., 159
Ізяславська губ., 149
186

Ілінці, м-ко, 114
Ісаєви, 31, 93
Ісайки, с., 123
Ісакови, 149
Іслентьєви, 160
Іслєнтьєви,132
Йовченко, придомок
Шпаковичів г. Одинєц, 169
Йозеф II, імператор, 48
Казімирські г. Біберштейн, 75
Кайданський костьол, 106
Каленські, 55
Калитинські, 72
Каліновські, 81
Кам’янецький земський суд, 77
Кам’янець-Подільський міський
державний архів, 13
Каменські, 96
Каменські г. Шлєповрон, 73
Камінські, 148
Камінські г. Ястшембєц, 74
Канів, м., 79, 96, 132, 174
Канівське староство, 96
Канівський пов., 124
Канські г. Яніна, 74
Кантелина, с., 59
Капринські, 75
Караскевичі г. Домброва, 75
Карасовські г. Ястшембєц, 75
Карасьова частина с.
Волковинці, 23
Карвіцькі, 32
Кардашевські г. Наленч, 76
Карішковські г. Ястшембєц, 76
Карпати Західні, 162
Карпилівський костьол, 122
Кастановські, 150
Кастеллі г. Кастра Белля, 77
Катеринопільський пов., 99
Катеринославська губ., 160
Катеринославське намісництво,
44
Кашаровські г. Лук, 78
Квасневські г. Пєлєш, 78
Квятковські г. Новіна, 78
Кежньовські г. Побуґ, 79
Кеніги, 103, 107, 111
Київ, м., 38, 66, 67
Київська губ., 17, 18, 21, 22, 23,
71,73,86, 97, 102, 118, 144,
151, 156, 161
Київська кафедра, 146
Київська палата цивільного
суду, 77
Київське в., 28, 35, 38, 42, 51, 82,
92, 113, 146
Київське дворянське
депутатське зібрання, 14
Київське намісництво, 44
Київський ґродський суд, 28, 33,
57, 63, 105, 146, 148
Київський пов., 26, 27, 28,48, 50,
51,58, 63,78,85, 86, 97, 106,
107, 108, 110, 113, 118, 124,
126, 129, 131, 137, 141, 145,
151, 167, 168, 169
Київський повітовий суд, 38, 55,
71, 107
Китайгрод, с., 113
Клечковські г. Тшаска, 79
Клєчковські, 80
Княжне, м-ко (?), 103
Кобринська економія, 30
Кобринський пов., 30
Ковалевські г. Юноша, 80
Коваленкова частина с.
Волковинці, 23
Ковальковські г. Пшеґоня, 80
Ковальські г. Вєрушова, 81
Ковельський пов., 135
Ковенський пов., 107
187

Козин, с., 152
Козицькі г. Любіч, 81
Козлин, с., 142
Козловські г. Ястшембєц, 82
Козятин, с., 158
Колодисте, сільце, 159
Колодруб Литовчик, придомок
Попелів г. Суліма, 126
Колодруб, придомок Попелів г.
Суліма, 126
Коломийський пов., 81
Кольницькі г. Тромби, 82
Комари, 38
Комісія коронного скарба, 143
Компани г. Копасіна чи
Компасіна, 83
Контські г. Брохвіч І, 84
Коперницькі г. Ястшембєц, 85
Копистеринська церква, 62
Копцевичі г. Оґоньчик, 85
Корбленич, придомок Уруських,
43
Корецький костьол, 82
Коржова, с., 69
Коритина Балка, седлище, 130
Коріцькі, 89
Корогодза, с., 31
Короновські г. Лодзя, 85
Коростишів, м-ко, 53
Короткевичі г. Корвін, 86
Корсунське староство, 137
Корсунь, м-ко, 79, 103, 107, 111
Корсунь, с., 134
Корчевські г. Швєньчиц, 86
Корчин, с., 106
Косінські, 77
Коссаковські г. Шлєповрон, 87
Костецькі, 60
Костецькі г. Лєщиц, 87
Костівці, с., 69
Костшицькі г. Равіч, 87
Костюшки, 71
Костянтинів, м., 112
Костянтинів, с., 47
Костянтинівський костьол, 153
Косцешки, маєток, 89
Коти, с., 157
Котлінські г. Оґоньчик, 88
Котов, с., 127
Котюжинці, с., 124
Коцюбівський костьол, 135
Кошарна, с., 99
Кошківка, с., 43
Кошовата, м-ко, 53, 57
Кошутські г. Лєщиц, 88
Краківське в., 28, 121
Краківський ґродський суд, 84
Красінські, 140
Краснецькі г. Равіч, 89
Красницькі г. Равіч, 89
Краснодембські, 129
Краснопілка, с., 115
Красноставський ґродський суд,
54
Красноставський пов., 54
Красуцькі г. Новіна, 90
Кременецький ґродський суд, 51
Кременецький пов., 66, 143, 152
Кржечковичі, с., 142
Крива (Кржива), с., 60
Крижановські, 121
Крилів, м-ко, 147
Криничовата, сл., 87
Кринки (?), с., 102
Кроація, 168
Кросницькі г. Любіч, 90
Круліковичі (Крулікевичі) г.
Порай, 90
Кубицькі, 91
Кудельські г. Шлєповрон, 91
Кудня, с., 22
Кулаковські, 144
188

Кулаковські г. Косьцєша, 91
Куліковські г. Дроґомір пр.
Ушак, 92
Кульчинецька церква, 61
Кульчиці, с., 94
Кульчицький костьол, 94
Кульчицькі г. Сас, 93, 94
Курава, с., 35
Курдовські, 80
Курилівка, с., 119
Курська губ., 134
Кустинці, с.. див. Костівці
(Кустинці?), с.
Куча, с., 115
Кучковичі (Кучкевичі) г.
Ястшембєц пр. Грошик, 94
Куялов, шляхетське гніздо, 94
Куяловичі, с., 95
Куяловські г. Кораб, 94
Кшимовські г. Шлєповрон, 95
Лавецькі, 172
Лапчинські г. Єліта, 95
Ласоцькі, 173
Лащі г. Правдзіц, 95
Лебедин, с., 141
Левандовські г. Доленґа, 95
Левицькі г. Наленч, 96
Левицькі г. Роґаля, 97, 98
Левковці, с., 121
Ледуховські, 156
Лежанськ, м. (?), 165
Лельовський пов., 28
Ленкавські. див. Ленковські
Ленковські, 107
Ленчевські г. Стшемєнь. див.
Ленчовські г. Стшемєнь
Ленчовські г. Стшемєнь, 98
Лесневські, 64
Летичів, м., 23
Летичівський ґродський суд, 37,
45, 121,123, 165
Летичівський пов., 23, 36, 37
Лещинські, 98, 165
Лещинські г. Корчак, 99
Липів Ріг, с., 124
Липовецький пов., 26, 29, 59, 64,
69, 84, 114, 123, 126, 141, 149,
154, 155, 158, 159
Липянка, с., 78
Лисенко С. М., 17, 18
Листопадівка, с., 133
Лисянка, м-ко, 33
Лисянський маєток, 33
Лисяча Балка, с., 23
Литнівка, с., 43
Литовське, с., 30
Литовчик, придомок Попєлів г.
Суліма, 126
Лівська з., 160
Лівський ґродський суд, 160
Лігоцькі г. Шлєповрон, 99
Лідзький пов., 21
Лідська церква, 155
Лінецький костьол, 115
Лінкевич. див. Лінчовські г.
Стшемєнь
Лінчевські г. Стшемєнь. див.
Ленчовські г. Стшемєнь
Лінчовські г. Стшемєнь, 99
Ліпицькі г. Юноша, 100
Ліпляве, с., 136
Лісицькі г. Дрия, 100
Літинський пов., 77
Ліхтанські г. Покора, 101
Ліхтінські. див. Ліхтанські
Лодомерія, 24, 72, 106
Лозінські г. Любіч, 101
Локінці, 165
Ломжинська з., 63
Лонцькі, 160
Лопухіни, 78
Лопушна, с., 43
189

Лосінські г. Прус, 102
Лошкови (?), 54
Лубковські, 74
Лузанівка, с., 136
Лукомська з., 129
Лупницький (?) костьол, 168
Луцьк, м., 53, 142
Луцький ґродський суд, 53, 122,
123,142,152
Луцький земський суд, 142
Луцький пов., 152
Львів, м., 80
Львівська з., 24
Львівський дворянський суд, 24
Львівський пов., 27
Любарський костьол, 145
Любішевські, 116
Люблінське в., 129
Люблінський трибунал, 67, 159
Любомирка, с., 132
Любомирські, графи, 69
Любомирські, князі, 60, 66, 67,
82, 90, 130, 149, 173
Лякроа г. Кроатур, 102
Ляховці, м., 33
Магеров, шляхетське гніздо, 48
Мадейські, 47
Мазовецьке в., 59, 92
Мазовія, 30
Майвілови, 65
Майковські г. Ястшембєц, 102
Маковецькі г. Помян, 103
Маковські г. Ґриф, 103
Маковські г. Правдзіц, 104
Малаховські, 82, 108
Малин Новий, с., 145
Малицькі г. Юноша, 104
Мальтійський орден, 145
Мальчевські, 96
Мальчіковські, 84
Манастирські, 73
Маневці, с., 51
Маньківська церква, 98
Мар’янівка, с., 130
Маратинці (?), с., 35
Марія Федорівна, російська
імператриця, 48
Маркевичі г. Лабендзь, 104
Марковські г. Боньча, 105
Маркуші, с., 71
Мартинці, с., 35
Мархоцькі, 159
Мархоцькі г. Остоя, 105
Маршицькі г. Стшемєнь, 105
Матусів, с.,42, 117, 136
Маханів чи Маханівка,
поселення, 59
Махнівка, м., 158
Махнівський пов., 21, 22, 30, 32,
34, 35,39,47,51,55,62,81,
87, 100, 101, 124, 131, 147,
151, 152, 153, 158, 161, 167,
169
Махнівський повітовий суд, 67,
153
Медведєви, 106
Медвин, м-ко, 63, 111
Медекше, с., 107
Медекші г. Ліс, 106
Медекші, фільварок, 107
Меджибож, м-ко, 124
Менчицька церква, 27
Меусанти г. Три Лілії, 107
Миколаївка, с., 91
Миколаївська контрольна
експедиція, 94
Мирівка, с., 29
Миронове, с., 37
Мироновичі г. Лєщиц, 107
Мисаївка (?), с., 124
Михайлевич, придомок
Вишпольських, 42
190

Михальські, 107, 127
Мізіновичі г. Ястшембєц, 108
Мілаші (?), 106
Мілевські, 98
Мілевські г. Корвін, 108
Міністерство фінансів Речі
Посполитої, 154
Мінське в., 21
Міткевичі, 122, 123
Міхаловські г. Баволя Ґлова, 108
Міхаловські г. Ясєньчик, 109
Мйончинські, 61
Млинищі, с., 55
Млодецькі, 53
Мнішхи, графи, 83
Могилівський костьол, 107
Могилівський пов., 127
Мокроновські, 59
Молятицький костьол, 125
Монастирійський костьол, 69
Моравські г. Наленч, 109
Москва, м., 31
Мошинська Гута, с., 40
Мошинські г. Наленч, 110
Мошни, м-ко, 110, 161
Мошнівський костьол, 50
Мошченський (?) костьол, 103
Мощенські, 33
Мроковські, 114
Муровські, 152
Мурча, с., 127
Мушинські г. Лодзя, 110
Навроцькі, 93
Назаревичі г. Кораб, 110
Назеровські, 119
Напйорковські г. Прус III, 111
Національний архівний фонд
України, 14
Невінські г. Наленч, 111
Негребка, с., 149
Недзялковські г. Равіч, 111
Незвоєвські г. Голобок, 112
Некори г. Остоя, 113
Нечаї, 78
Нівранська церква, 104
Новогрудський пов., ЗО
Новомиргород, м., 154
Новоросійська губ., 87
Новоселецька церква, 26
Новоселиця, с., 56
Носач, придомок Носкових г.
Топур, 113
Носачі, 113
Носкови г. Топур пр. Носач, 113
Носовські, 54
Обозівка, с., 130
Обухівка, с., 71
Овруцький повітовий суд, 38
Овруч, м., 38
Овсяники, с., 152, 153
Огники, с., 67
Огродзінські г. Прус III, 113
Ожаровські, 109
Олександрівка, м-ко, 129
Олендзькі г. Равіч, 114
Оликський костьол, 85
Олізари пр. Волчкович, 53
Ольвіопольський пов., 70
Ольшев’я, с., 64
Ольшевські г. Шлєповрон пр.
Подсвінок, 115
Опацькі г. Прус, 115
Опочинський ґродський суд, 84
Орадівка, с., 156
Оранне,-с., 26
Орачевські, 84
Оринінський костьол, 116
Орловські г. Шашер, 115
Орловські г. Ястшембєц, .115
Ортинська церква, 164
Ортинські, 112
Ортинські г. Лабендзь, 116
191

Ортинські г. Сас, 116
Осецькі г. Помян, 117
Осеча, сільце, 152
Оситничка, с., 108
Осінські г. Вонж, 117
Осменицькі г. Любіч, 117
Осмульські г. Боньча, 118
Осока, с., 80, 92
Острів, поселення, 52
Остров, м.. див. Острог, м.
Островські, 105
Островські г. Ґриф, 118
Островські г. Кораб, 118
Острожок, с., 28
Острозька ординація, 124
Острозький костьол, 162
Острозький пов., 97, 145
Острозькі, князі, 51, 152
Остроленцький ґродський суд,
63
Ошмянський пов., 122
Павєл І, російський імператор,
101, 145
Павловські г. Корвін, 118
Павловські г. Пулкозіц, 119
Павловські г. Ястшембєц, 119
Паволоч, м-ко, 51, 162
Павщизна, с., 30
Падлевичі г. Топур, 120
Паєвські г. Єліта, 120
Паївщизна, с., ЗО
Пайончковські, 123
Паславські г. Новіна, 120
Пацанов, с., 121
Пацановські г. Єліта, 120
Пашкевичі г. Задора, 121
Пашковські г. Задора, 121
Пенчинські г. Побуґ, 122
Пеньківці, с., 44
Перегонівка, с., 146
Перекладовичі, с., 123
Перекладовські, 171
Перекладовські г. Пшияцєль,
123
Перемишльська з., 25, 92, 94
Перемишльський ґродський суд,
46, 126, 159
Перемишльський земський суд,
106
Перемишльський цесарсько-
королівсько-ґродський суд, 92
Перетяткевичі г. Охота, 124
Переяславський пов., 169
Переяславський полк, 136
Перро г. Прус І, 124
Пеша Воля, с., 159
Пєхотський, придомок
Богдановичів г. Лада, 31
Пилиповичі, с., 142
Писарівка, с., 32
Пишковські, 67
Півці, с., 124
Пінськ, м., 41
Пінський костьолі, 105
Піори Великі, с., 129
Пісарські г. Шренява, 125
Піскорські г. Доленґа, 125
Пічине, сільце, 135
Піщанська церква, 119
Пйотровські, 125
Плоське, с., 30
Плюти г. Кшивда пр. Шатан, 126
Погорські, 161
Погребища, м-ко, 31
Подільська губ., 17, 18, 23, 24,
ЗО, 46, 102, 124, 127
Подільське в., 36, 37, 76, 103
Подільське дворянське
депутатське зібрання, 14, 24,
30
Подобна, с., 25
192

Подсвінок, придомок
Ольшевських г. Шлєповрон,
115
Пожуховські, 112
Познанське в., 26
Познань, м., 18
Позюмковські (Поземковські) г.
Турзо, 126
Покровецький маєток, 105
Польща, 18, 58
Помийники, с., 72, 110
Поморське в., 26
Пом’яновські г. Шлєповрон, 126
Понінські г. Лодзя, князі, 145
Понятовські, князі, 96
Попелі г. Суліма, 126, 127
Попель, с., 127
Попівка, с., 59, 157
Посуховські, 116
Потапська церква, 134
Поташ, с., 146
Потіївка, сл., 83
Потіївка, ур., 83
Потоцькі, 28, 66, 81, 96, 103, 105,
146
Потоцькі, графи, 21,40,43,45,
48, 88, 121, 171
Потриківка (?), с., 139
Почобути, 30
Правобережжя, 14
Прежечлавська (?) церква, 147
Пржемощеница, с.. див.
Пшемощениця, с.
Пригоцькі, 52
Прилука, м-ко, 55
Притики г. Равіч, 127
Прицки Малі, с., 124
Проскури, 146
Проскурівський пов., 139
Пружанський костьол, 67
Пружанський пов., 67
Прусецькі г. Прус, 127
Прушава (?), маєток, 76
Пташинські г. Леліва, 128
Птичинський костьол, 74
Пшездзецькі г. Прус, 128
Пшемощениця, с., 161
Пшибишевські, 33
Пшилуські, 28, 76
Пюро г. Боньча, 129
Пясецькі г. Ґоздава, 129
Пясецькі г. Яніна пр. Скочиляс,
130
Пясечне, шляхетське гніздо, 130
Радванські г. Радван, 130
Радзівілли, князі, 152
Радзіковські, 37
Радомишльський земський суд,
38, 142
Радомишльський пов., 31, 34, 38,
39,46, 62, 65,67, 114, 124,
125, 127, 129, 130, 131, 135,
138, 142, 158, 163, 168, 169
Радомишльський повітовий суд,
67, 142
Радомський пов., 26
Раєнвєрки, 75
Расевичі, 130
Ратай, с., 121
Рафа, придомок Шпаковичів г.
Одинєц, 169
Реки,131
Ренські, 54
Республіка Польська, 124
Речицький земський суд, 122
Речицький пов., 122
Речиця, м., 122
Речиця, с., 63
Ржевуські. див. Жевуські
Ржеча, с., 63
Рибінські, 131
Рибне, шляхетське гніздо, 131
193

Рибчинські г. Шлєповрон, 131
Рилли, 105
Рильські, 130
Ритаровські, 45
Рица Велика, с., 30
Річ Посполита, 32, 143, 154
Ровінські г. Божа Воля, 132
Рогозінські г. Абданк, 132
Родесса, сільце, 138
Рожанські г. Порай, 133
Рожів, м-ко, 62
Рожновські, 134
Розумовські, графи, 82
Романів Великий, маєток, 150
Романівська церква, 134
Романовські, 110
Російська імперія, 32, 124
Росовські г. Роспуст, 134
Росоловські г. Прус, 134
Росцишевські, 135
Роткевичі, 41
Ротмістрівка, с., 60, 155
Рудковські, 135
Рудковські г. Боньча, 135
Рудніцькі, 54
Ружична, с., 99
Русецькі, 38
Руславиця, с., 121
Руське в., 25, 28, 63, 76, 94, 171
Салівка (?), с., 52
Салмінські г. Корчак, 136
Самборський пов., 26, 29
Самборські г. Остоя, 136
Самородня, с., 157
Самохоцькі г. Пулкозіц, 136
Самусевичі г. Самсон, 137
Сангушки, князі, 64, 85, 113, 114
Сандомирське в., 160
Сандомирський ґродський суд,
89
Санкт-Петербург, м., 48, 50, 145
Сапєги, князі, 66
Сасовецький (?) костьол, 55
Сваричевські г. Наленч, 137
Свейковські, 34
Свинарна, с., 64
Свідзінські г. Пулкозіц, 137
Свірчевські, 38
Свйонтковські г. Любіч, 138
Селіванови, 67
Сельце, с., 165
Сем’янівський костьол, 45
Сем’яновські, 101
Сем’яновські г. Ґжимала, 138
Сенат, 38, 86, 123, 155
Сеницькі г. Сас, 138
Сенкевичі г. Лабендзь, 138
Сенява, с., 27
Сераковські, 152
Серацькі, 165
Сердюківка, с., 169
Середницькі, 54
Сержховські г. Джевіца, 139
Серповецька церква, 163
Сесецькі г. Баволя Ґлова, 139
Сецинські г. Роґаля, 140
Сєрпський пов., 30
Синявка, с., 96
Сирокомські, 33
Ситковські, 96
Сілезія, 27
Сінкаржевські г. Сєкєж. див.
Сінкашевські г. Сєкєж
Сінкашевські (Сінкаржевські) г.
Сєкєж, 140
Скалатенський костьол, 52
Скарбова комісія, 143
Сквирський пов., 27,42, 51, 56,
68, 85, 134, 145, 149, 160
Скибин, с., 83, 114
Скибина Гребля, с., 170
Скибинці, с., 125
194

Скібінські г. Кучук, 140
Скородінські, 141
Скорупки, 85
Скорупські, 93
Скотиняни, с., 77
Скочиляс, придомок Пясецьких
г. Яніна, 130
Скочинські г. Боньча, 141
Скульські, 153
Скшинські г. Лабендзь, 141
Славутова, маєток, 89
Слобідка, с., 69
Сміла, м-ко, 135
Смілянський костьол, 47, 58, 74,
75, 137
Смілянський маєток, 173
Собещанські г. Наленч, 141
Собківка, с., 115
Соболів, с. (?), 84
Соболівка, с., 130
Соботкевичі г. Доліва, 142
Совінські г. Чарлінський, 143
Соколів, м-ко, 46
Соколовецька церква, 117
Соколовські, 144
Соколовські г. Помян, 143
Соколовські г. Шлєповрон, 144
Солтанівка Велика, с., 86
Солтикови, 153
Сосновські г. Наленч, 145
Сохацькі г. Заґлоба, 146
Сошинські, 146
Спіш, м., 162
Спішськаз., 162
Ставіські г. Ґоздава, 147
Ставки, с., 142
Ставницькі г. Ястшембєц, 147
Ставський костьол, 87
Стадницька церква, 108, 168
Сталль, 80, 91, 132, 139, 150, 155
Станіслав-Август, король, 33, 57,
71,93, 	111, 112, 113, 117, 144,
153, 156, 160
Станіславів, м., 81
Станіславівський костьол, 56
Станкевичі г. Моґіла, 147
Стара Буда, с., 66
Старжинські, 119
Старчевські г. Ястшембєц, 147
Сташевські г. Остоя, 148
Стебельські г. Остоя, 148
Стебне, с., 99
Стенжицький ґродський суд, 114
Стенжицький пов., 26
Степанки, с., 76, 77
Степанки, сільце, 131
Степанковські, 76
Степановські, 76
Стопчинські, 47
Стрельці, с., 149
Стржальчик, с., 61
Студенець, с., 96
Ступники, с., 28
Ступницькі г. Сас, 149
Стшелецькі г. Окша, 149
Стшижевські г. Ґоздава, 150
Сулігостовські г. Лабендзь пр.
Дунін, графи, 150, 162
Сульманська церква, 140
Сулятичі, с., 25
Сухаржевські, 124
Сухова, с., 102
Суходольські, 23, 73, 78, 137
Суходольські г. Шлєповрон, 151
США, 13
Сьверчек Роман, 18
Сяноженки, маєток, 122
Тайгорський костьол, 88
Тараші, с., 160
Тараща, с., 137
195

Таращанський пов., 24, 25, 31,
37, 38, 39, 43,46, 53, 54, 55,
57, 59, 68,70,71,72, 76, 82,
83,93,99, 	125,130,138, 140
Т аращансько-Липовецький
повітовий суд, 127
Тарговицький костьол, 169
Тарнавські г. Єліта, 151
Тарнавські г. Сас, 151
Тарнов, м., 100
Тарновський замок, 100
Тарчевський костьол, 66
Творковські, 53
Текленівка, с., 142
Текуча, с., 115
Текучеви, 40
Телепине, м-ко, 97
Телятицькі, 46
Теребовлянський пов., 76, 81
Терлецькі, 133
Терпіловські, 30
Тетіїв, м., 156
Тибори, с., 64
Тилявський костьол, 154
Тихновичі, земля в с.
Волковинці, 37
Тихновичі, с., 36
Тишевичі г. Мондросткі, 152
Тишевичі, с., 152
Тишкевичі, 33
Тишкове, с., 104
Тібори, с., 64
Тітмани г. Равіч, 153
Тобілевичі г. Тшивдар, 153
Топчевські г. Корвін, 153
Торговицька митниця, 144
Тосхнери, 105
Точевики, с., 97
Триліси, с., 122
Триліська митниця, 144
Трипілля, с., 146
Трипольські, 146
Тростянецька церква, 164
Тульчин, м-ко, 40, 166
Турія, с., 99
Турковські г. Ґжимала, 154
Туровичі г. Доленґа, 154
Тхоржевські г. Роґаля, 155
Тхоржніца, шляхетське гніздо,
155
Тхоржніцькі г. Єліта, 155
Угорщина, 162
Україна, 13, 14
Українська митниця, 154
Українська провінція, 173
Українська провінція коронних
митниць, 144
Ульшка (?), с., 125
Уманський ключ, 121
Уманський нижній земський
суд, 43
Уманський пов., 21, 23, 24, 25,
26,31,34,35,36, 39,40, 42,
43, 44, 45, 46, 47, 49, 52, 54,
59, 60,61,65,68,69, 70, 72,
73,76, 78,79,81,82, 88,90,
91,94, 	95,96, 97, 99, 102, 104,
105, 110, 115, 117, 118, 119,
120, 126, 127, 128, 134, 137,
138, 139, 141, 146, 147, 148,
154, 156, 157, 159, 162, 163,
170, 171, 172, 173
Уманські училища, 76
Умань, м., 26, 43, 45, 54, 65, 80,
88,99, 	121, 147
Уніцькі, 126
Урузи, с., 43
Уруські пр. Корбленич, 43
Устржицькі. див. Устшицькі
Устшицькі, 159
Ушак, придомок Куліковських г.
Дроґомір, 92
196

Фалінковські г. Доліва, 155
Фастівський костьол, 116
Федорівка, с., 100
Федоровичі г. Прус, 156
Фельштинські, 156
Фельштинські г. Наленч, 156
Філліцькі г. Ястшембєц, 156
Філоненко, придомок
Шпаковичів г. Одинєц, 169
Фіялковські г. Шлєповрон, 157
Франковські, 54
Французька Республіка, 34
Футори, с., 69
Хабне, с., 38
Хаєнцькі г. Кораб, 157
Халаїмгородок, с., 30
Халаїми, 53
Харжовський костьол, 81
Харчевські г. Холева, 157
Харчевські г. Ястшембєц пр.
Голдич,157
Хелмський костьол, 54
Хелхоле, с., 59
Херсон, с., 94
Хмельовські, 130
Хмуржинські г. Леліва, 158
Ходаки, с., 38
Ходаківська церква, 119
Ходкевичі, графи, 67
Ходорків, маєток, 42
Ходорків, м-ко, 146
Ходорківська волость, 146
Ходорківський костьол, 158
Ходорковщизна, маєток, 42
Хоєцькі, 28
Хоїнські г. Корчак, 158
Хойнацькі г. Тшаска, 159
Хойновські, 149
Хойновські г. Холева, 159
Холмський ґродський суд, 159
Хоментовські, 30
Хорватія, 168
Хоцима, маєток, 28
Хржанівка, с., 124
Хросцицькі г. Роля, 160, 161
Хрощицькі, 160
Хрощиця, с., 160
Хутір, порожній степ, 72
Царство Польське, 24
Центральна ревізійна комісія, 14
Центральний державний
історичний архів України, м.
Київ, 14, 17
Центральний державний
історичний архів України, м.
Львів, 13
Церешкевичі г. Осорія, 161
Церцеша, маєток, 122
Цесарський кордон, 22
Цеслінські г. Юноша, 161
Цеханувська з., 59
Цибулів, с., 142
Цимковецький костьол, 137
Цьонглінські, 130
Чайківка, с., 42, 142
Чакі, графи, 162
Чаплиці, с., 102
Чаплінські, 105
Чапські г. Леліва, 163
Чарковські г. Наленч, 163
Чарнецькі г. Чарнецький, 163
Чарнівська церква, 128
Чарпінські г. Оґоньчик, 164
Чахурські, 77, 78
Черепінські г. Любіч, 164
Черкаський земський суд, 58,
165
Черкаський нижній земський
суд, 44
Черкаський пов., 40, 41, 42, 44,
46, 47, 50, 60, 70, 74, 82, 93,
94, 95, 103, 107, 109, 110, 114,
197

115, 116, 117, 118, 120, 135,
136, 137, 140, 141, 147, 153,
155, 161, 167
Черкаський повітовий суд, 33
Черленівка, с., 165
Черленьовські г. Прус І, 165
Чернелецький костьол, 37
Черничови (?), 169
Чернишина частина с.
Волковинці, 23
Черніївський костьол, 171
Чернявка, с., 92, 93
Чернявська церква, 101
Чернятин Великий, с., 35
Черповод, с., 137
Черська з., 34
Черське староство, 144
Черський ґродський суд, 114
Черський повітовий суд, 114
Четвертинські, князі, 53
Чечелі, 69
Чешкий (?) костьол, 36
Чигирин, м., 23, 82, 167
Чигиринська міська поліція, 65
Чигиринський земський суд, 117
Чигиринський нижній земський
суд, 65, 80
Чигиринський пов., 22, 23, 26,
27, 33,36,41,52, 54, 55,58,
61,62, 64,71,74, 75,77, 78,
80, 85, 89, 90,91,94, 97, 98,
99, 101, 102, 104, 107, 108,
112, 116, 117, 119, 121, 127,
128, 129, 130, 131, 132, 133,
135, 136, 138, 141, 143, 147,
148, 150, 153, 154, 155, 159,
164, 165, 166, 167, 169, 173
Чигиринський повітовий суд, 77,
104
Чижевські, 77
Чижевські г. Дрия, 166
Числінські. див. Цєслінські г.
Юноша
Чоловські г. Сас, 166
Чорнобиль, м-ко, 67, 114
Чорнобильська митниця, 144
Чортківський костьол, 92
Чосновські, 82
Чосновські г. Колюмна, 167
Чуднів, м., 144, 145
Чуднівський костьол, 150
Шабловські г. Боньча, 167
Шандра, с., 91
Шаравський костьол, 98
Шаровецький костьол, 159
Шатан, придомок Плют г.
Кшивда, 126
Шембеки, 84
Шепетинці, м-ко, 28
Шиманські г. Злота Вольношч,
167
Шимичі, 168
Шинки, 114
Шльонськ, 27
Шмибари, с., 160
Шмігельські г. Лодзя, 168
Шостовецькі г. Одинєц, 168
Шпаковичі г. Одинєц, 169
Шпілярські г. Ястшембєц, 169
Шпола, м-ко, 130
Шполянська волость, 60
Шполянський ключ, 130
Шполянський маєток, 130
Шукайводи, с., 138
Шуманські г. Ястшембєц, 169
Шупики, с., 76
Щербакова, сл., 90
Щигельські г. Сас, 169
Щиглівка, с., 53
Щигліївка, с., 53
Юковські, 148
Юрковські г. Ястшембєц, 170
198

Яблоновські, 167
Яблоновські, князі, 33, 83, 92,
113, 151, 167
Яблонські г. Ясєньчик, 170
Яворські, 93
Яворські г. Сас пр. Балевич, 170
Язловецькі г. Абданк, 170
Язловиця, с., 171
Якубовичі, 107
Якубовські, 69
Ялдибуші г. Тромби, 171
Ялцівка, с., 124
Яницькі г. Роля, 171
Янишівка (?), с., 39
Янівська церква, 81
Янішевські, 142
Ян-Казімеж, король, 113
Яновиця, маєток, 84
Яновці, с., 84
Янушинці, с., 144
Янушкевичі г. Любіч, 172
Яронський костьол, 120
Ярчевські, 77
Ясенські, 85
Ясинський костьол, 57
Ясінські г. Сас, 172
Ясінські г. Ястшембєц, 172
Яслики, с., 54
Ясліки, с., 54
Ястшембські г. Лабендзь, 173
Яхімовичі г. Оґоньчик, 173
Яцки, с., 29
Яцковські, 67
Ячевські, 96, 160
Abramowicz, 21
Aczkiewicz, 24
Alexandrowicz, 21, 22
Andrykiewicz, 23
Baczynski, 25
Balicki, 24
Baranski, 25
B^tkowski, 26
Bielinski, 26
Bilinski, 29
Blonski, 29
Bobrowski, 30
Bogdanowicz, 31
Bogdaszewski, 31
Bogusz, 32
Borecki, 34
Boreyko, 33
Borowski, 34
Brocki, 35
Brzozdowski, 27
Bukojemski, 35
Butkiewicz, 36
Bydlowski, 27
Bystrzanowski, 28
Chaj^cki, 157
Charczewski, 157
Choinski, 158
Chojnacki, 159
Chojnowski, 159
Chroscicki, 160, 161
Cieslinski, 161
Czaki, 162
Czapski, 163
Czarkowski, 163
Czamecki, 163
Czerleniowski, 165
Czolowski, 166
Czosnowski, 167
Czyzewski, 166
D^browski, 60
Dhizewski, 56
Dobrogojski, 58
Dobrowolski, 57
Dobrzanski, 56
Dobrzelewski, 57
Dolinski, 59
Domaradzki, 59
Drzewiecki, 55
199

Dworzycki, 54
Eliaszewicz, 60
Fedorowicz, 156
Felsztynski, 156
Fijalkowski, 157
Giedzinski, 54
Gliniecki, 46
Glogowski, 48
Glowacki, 47
Godlewski, 48
Golejewski, 48
Gol^biowski, 49
Gorski, 49
Gostomski, 49
Grabinski, 50
Gruszecki, 51
Hotownia, 49
Hreczyna, 51
Hulanicki, 52
Iwanowski, 73
Jabtonski, 170
Jachimowicz, 173
Janicki, 171
Januszkiewicz, 172
Jasinski, 172
Jastrz^bski, 173
Jaworski, 170
Jazlowiecki, 170
Jelski, 61
J^drzejewski, 61
Jurkowski, 170
Kamienski, 73
Kaminski, 74
Kanski, 74
Karasowski, 75
Kazimirski, 75
K^tski, 84
Kierznowski, 79
Kleczkowski, 79
Kolnicki, 82
Kopciewicz, 85
Korczewski, 86
Koronowski, 85
Kossakowski, 87
Kostecki, 87
Koszutski, 88
Kotlinski, 88
Kowalewski, 80
Kowalkowski, 80
Kowalski, 81
Kozicki, 81
Kozlowski, 82
Krasucki, 90
KraSnecki, 89
KraSnicki, 89
Krosnicki, 90
Krulikiewicz, 90
Krzymowski, 95
Kudelski, 91
Kulczycki, 93, 94
Kulikowski, 92
Kulakowski, 91
Kwasniewski, 78
Kwiatkowski, 78
Lenczowski, 98
Leszczynski, 99
Lewandowski, 95
Lewicki, 96, 97, 98
Lichtanski, 101
Ligocki, 99
Linczowski, 99
Lipicki, 100
Lisiecki, 100
Lapczynski, 95
Laszcz, 95
Lozinski, 101
Majkowski, 102
Makowiecki, 103
Makowski, 103, 104
Malicki, 104
Marchocki, 105
Markiewicz, 104
200

Markowski, 105
Marszycki, 105
Medeksza, 106
Michalski, 107
Michalowski, 108, 109
Milewski, 108
Morawski, 109
Moszynski, 110
Muszynski, 110
Napiorkowski, 111
Nazarewicz, 110
Niedzialkowski, 111
Niewinski, 111
Niezwojewski, 112
Ogrodzienski, 113
Ol^dzki, 114
Olszewski, 115
Opacki, 115
Orlowski, 115
Ortynski, 116
Osiecki, 117
Osinski, 117
Osmolski, 118
Ostrowski, 118
Pacanowski, 120
Pajewski, 120
Paslawski, 120
Paszkiewicz, 121
Paszkowski, 121
Pawlowski, 118, 119
Perekladowski, 123
Peretiatkewicz, 124
P^czynski, 122
Piasecki, 129, 130
Piotrowski, 125
Pioro, 129
Pisarski, 125
Piskorski, 125
Pluta, 126
Pomianowski, 126
Popiel, 126, 127
Prusiecki, 127
Przezdziecki, 128
Ptaszynski, 128
Radwanski, 130
Rasiewicz, 130
Rogozinski, 132
Rosolowski, 134
Rosowski, 134
Rosciszewski, 135
Rowinski, 132
Rozanski, 133
Roznowski, 134
Rudkowski, 135
Rybczynski, 131
Rybinski, 131
Rzeszotarski, 62
Samborski, 136
Siecinski, 140
Siemianowski, 138
Sienicki, 138
Sienkiewicz, 138
Sierzchowski, 139
Skibinski, 140
Skoczynski, 141
Skrzynski, 141
Sobieszczanski, 141
Sochacki, 146
Sokolowski, 143, 144
Sosnowski, 145
Soszynski, 146
Sowinski, 143
Stankiewicz, 147
Starczewski, 147
Staszewski, 148
Stawiski, 147
Stebelski, 148
Strzelecki, 149
Strzyzewski, 150
Stupnicki, 149
Suchodolski, 151
Suligostowski, 150
201

Swaryczewski, 137
Szablowski, 167
Szczygielski, 169
Szostowicki, 168
Szymanski, 167
Smigielski, 168
Swidzinski, 137
Tamawski, 151
Tchorzewski, 155
Tchorznicki, 155
Topczewski, 153
Tubilewicz, 153
Turkowski, 154
Turowicz, 154
Tyszewicz, 152
Wadowski, 37
Wasilewski, 38
Wierzbicki, 39
Wierzbowski, 39
Wigura, 42
Winnicki, 42, 43
Witkowski, 43
Witoslawski, 43
Wolkowinski, 43
Wotodkiewicz, 44
Wronowski, 45
Wroblewski, 45
Wrzyszcz, 40
Wysiecki, 40
Wysoczanski, 41
Wysokinski, 41
Wyszkowski, 41
Wyszpolski, 42
Zablocki, 65
Zaborowski, 66
Zahorowski, 68
Zajkowski, 68
Zakrzewski, 68
Zaleski, 69
Zalewski, 68
Zarzycki, 69
Zawadzki, 66
Zawistowski, 67
Zbrozek, 70
Zielecki, 71
Zielinski, 72
Zlotorowicz, 73
Zwierzchowski, 70
Zwierzynski, 70
Zamowiecki, 61
Zelinski, 62
Zochowski, 64
Zorawski, 63
Zukowski, 64
Zurowski, 65
Zytkiewicz, 63
Zyznowski, 62
202

Наукове видання
ПРАЮБЕРЕЖНИЙ ГЕРБІВНИК
ТОМИ
НОТАТКИ ПРО ЛЕГІТИМОВАНУ ШЛЯХТУ
КИЇВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ
(1801-1804 pp.)
Уклав Євген Чернецький
Редактор В. О. Іванців
Комп'ютерний набір Є. А. Чернецький
На обкладинці використано зображення герба
графів Чакі з Богуславського повіту.
Підписано до друку 7.02.2007 р.
Формат 60x84/16. Папір офсетний.
Гарнітура "Antiqua Rex". Друк офсетний. Наклад 1000 прим.
Зам. № 7-79.
Видавець О. В. Пшонківський
Реєстраційне свідоцтво ДК № 1500 від 22.09.2003 р.
Поштова адреса: а/с 43, м. Біла Церква,
Київська обл., Україна, 09112
Тел.: (044) 33-111-42, (04463) 32122, факс: (04463) 44122
E-mail: janina-book@ukr.net
www.janina-book.com.ua
Адреси Є. Чернецького:
поштова: а/с 526, м. Біла Церква,
Київська обл., Україна, 09117
E-mail: bcvugt@magnus.kiev.ua
www.ntr.com.ua
Друк ВАТ "Білоцерківська книжкова фабрика7'
вул. Леся Курбаса, 4, м. Біла Церква,
Київська область, Україна, 09117

Правобережний гербівник / Уклав Є. Чернецький. -
П68 Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2007. -
ISBN 978-966-8545-61-0
Т. 2: Нотатки про легітимовану шляхту Київської
губернії (1801-1804 pp.). - 204 с.
ISBN 978-966-8545-72-6
Другий том "Правобережного гербівника" укладено
на підставі нотаток з протоколів №№ 1-375 засідань «Ко-
миссии Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания», які
відбулися в 1838 р. й були присвячені розгляду частини легіти-
мацій за 1801-1804 pp. Нотатки доповнені відомостями із
давніх гербівників та публікацій XIX - початку XXI ст.
Видання допоможе в біографічних та генеалогічних
дослідженнях.
ББК 63.3 (4уКРЗ)47-28+63.2(4уКР)