Автор: Ткач Л.
Теги: монографія українська літературна мова буковина матеріали до словника народна мова
ISBN: 966-568-272-5
Год: 2000
Текст
ЛЮДМИЛА ТКАЧ
УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРНА МОВА
НА БУКОВИНІ
CHERNIVTSI J. FEDJKOVYCH STATE UNIVERSITY
LJUDMYLA TKACH
UKRAINIAN
LITERARY LANGUAGE
IN BUKOWYNA
THE END OF THE XIXth CENTURY -
THE BEGINNING OF THE XXth CENTURY
PARTI
DICTIONARY DATA
CHERNIVTSI
RUTA
2000
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
ЛЮДМИЛА ТКАЧ
УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРНА МОВА
НА БУКОВИНІ
В КІНЦІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX СТ.
ЧАСТИНА ПЕРША
МАТЕРІАЛИ ДО СЛОВНИКА
ЧЕРНІВЦІ
РУТА
2000
ББК: 81.411.4-0
УДК: «08.3-024
Т484
Ткач Людмила. Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX
- на початку XX ст. Частина 1: Матеріали до словника. - Чернівці:
Рута, 2000.-408 с.
Монографія "Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX - на початку XX ст." -
перша спроба подати цілісну характеристику регіонального функціонування української мови в
зазначений період у контексті істориш-культурних чинників, які впливали на соціальний статус
української мови, її функціональні сфери та ступінь внутрішнього розвитку.
У першій частині монографії представлено словникові матеріали, з яких постає загальний
образ західного варіанта тодішньої української літературної мови у зіставних зв'язках із її
сучасними лексичними, граматичними, фонетичними нормами тощо. Реєстрову частину словника
укладено з таких лексичних одиниць, що у їх формі, значенні й особливостях слововживання
виявилася історична специфіка літературномовного процесу на західноукраїнських землях, зокрема
й на Буковині, - вплив живої народної мови - діалектів південно-західного наріччя,
співтериторіальних мов, які функціонували в місцевому соціумі в силу поліетнічного складу
населення, діяльності чужомовної державної адміністрації часів Австро-Угорщини.
Матеріали до словника містять близько 3500 словникових статей. Ілюстративні матеріали
мають різне функціонально-стилістичне спрямування, у них використано тексти публіцистики,
навчальних посібників, листування, художньої літератури, зразки інформаційного мовлення -
хроніку громадсько-політичного життя, рекламу, оголошення тощо. У коментарях до кожної
словникової статті подано зіставні мовні факти з польської, німецької, російської, румунської та
інших мов.
Друкується згідно з ухвалою Вченої ради Чернівецького державного
університету ім.Ю.Федьковича, протокол №2 від 23 березня 2000 р.
Рецензенти: доктор філологічних наук, професор В.В.Левицький,
доктор філологічних наук, професор А.М.Поповський
Відповідальний редактор: доктор філологічних наук, академік НАН України
В.М.Русанівський
ISBN 966-568-272-5
© Людмила Ткач, 2000
ПЕРЕДМОВА
Обґрунтування ідеї словника української літературної мови на Буковині
в кінці XIX - на початку XX ст. В історії української літературної мови
кінець XIX - початок XX століття позначений рядом суспільно-політичних
чинників, які вирішально вплинули на її соціальний статус, міру проникнення
в різні сфери суспільного життя, на освітній рівень українців та їх
економічно-правові можливості захищати та задовольняти свої національно-
культурні потреби. Повсюдне вживання рідної мови було і залишиться
пріоритетним у ряду цих потреб, бо лише національна мова є найважливішим
засобом самоідентифікації і виразником культури народу, його історично-
культурної самобутності, а також одним з найважливіших засобів
інтелектуального зростання особистості та її причетності до тієї чи іншої
культурної спільноти. Розвиток національної мови, її місце в
комунікативному просторі, формування громадських запитів на спілкування
тією чи іншою мовою й становлення її загальної літературної норми завжди
відображає соціальні характеристики мови в той чи інший історичний період
та безпосередньо залежить від ролі мови в житті суспільства, від ставлення
до неї з боку суспільних еліт. Соціальні характеристики української мови
названого періоду визначалися насамперед політико-адміністративними
чинниками, які в попередні історичні періоди призвели до порушення
цілісності географічного простору української мови, - державною політикою
Російської та Австро-Угорської імперій, які підпорядкували українські землі,
та ставленням їхніх суспільних еліт до потреб національного розвитку.
Розділені між двома імперіями, Росією та Австро-Угорщиною, українці
до першої світової війни перебували в таких умовах, коли обстоювати свої
національні права означало щодня долати спротив середовища - чужомовної
адміністрації, чужомовного міста, задавнених уявлень громадської свідомості
щодо комунікативної придатності української мови. Складовою такого
середовища на підросійській Україні були сформульовані царським Емським
указом 1876 р. державні заборони на вживання української мови в
громадському житті та пов'язані з ним цензурні утиски друкованого
українського слова й театральних вистав, а до того ще й культивоване
урядом обивательське глузування з української мови як "мужицької" та
політичні вердикти щодо неї як мови колишніх мазепинців-сепаратистів та
сучасних українофілів, як називали представників західноукраїнської
інтелігенції, що брали учать в культурному відродженні й економічному
піднесенні українців Галичини й Буковини.
На підавстрійській Україні офіційних заборон щодо української мови не
було. Статус однієї з краєвих мов, якого вона набула згідно зі ст.ХІХ
6
державного основного закону Австро-Угорщини від 1867 р., надав
-українській мові можливість розширити свою соціальну базу в Галичині і
Буковині, оскільки не було формальних перешкод для її вживання в
місцевому урядуванні, судочинстві, нотаріальній практиці, на транспорті,
в торгівлі, у різних сферах культурного життя міста та селянських громад.
Наприкінці XIX ст. (з 1893 р.) українська мова набула офіційно
затверджених і впроваджених у шкільну практику правописних норм за
"Руською граматикою" чернівецьких професорів С.Смаль-Стоцького та
Ф.Ґартнера і поступово заповнювала освітній простір у тих навчальних
закладах, де навчалася українська молодь. Львів та Чернівці стали осередками
творення міської україномовної верстви учителів, професорів, лікарів,
священиків, адвокатів, підприємців, ремісників. У сільських громадах дедалі
більшого розповсюдження набувало використання української мови у
місцевому самоврядуванні, в діяльності громадських товариств, що сприяло
формуванню освіченої україномовної верстви й у селянському середовищі.
Проте й на західноукраїнських землях становище українське мови аж ніяк
не було відповідним до потреб тутешнього українського населення, а було
лише відносно кращим, ніж на Наддніпрянській Україні.
Розширення прав української мови в суспільному житті, піднесення її
соціального престижу, а отже, й розвиток її функціональних стилів значною
мірою залежали від зростання національної свідомості, від інтелектуально-
емоційних зусиль представників української інтелігенції, від послідовних
правних дій у цьому напрямі, оскільки існувало чимало фактичних
перешкод для реалізації офіційного статусу української мови як краєвої.
Через невиробленість юридичних механізмів утвердження української мови
як однієї з офіційних мов краю в Галичині та Буковині в усіх офіційних
сферах, куди її формально допущено, українська мова перебувала в умовах
жорсткої конкуренції та психологічного тиску на її носіїв з боку мов, більш
розвинених для таких потреб, - польської та німецької, за якими була
більш тривала традиція в галузях адміністрування та освіти. У церкві панівне
місце посідала церковнослов'янська мова, а представники москвофільської
інтелігенції, які своїм походженням і сферою діяльності належали переважно
до православного духівництва, оскаржували право української мови на
духовно-релігійну сферу, нав'язуючи громадськості своє знижене трактування
української мови як "корчемної мови Києва та Харкова". Українські
інтелігентні родини були переважно двомовні. В Галичині така двомовність
виявлялася як польсько-українська, на Буковині - як німецько-українська,
румунсько-українська. Таким чином, як на східних, так і на західних
українських землях українській мові доводилося долати негативні суспільні
стереотипи, що позначалися на низькому рівні її соціального престижу.
Та попри низький соціальний престиж суспільні умови функціонування
української мови в Галичині і Буковині все ж дозволяли зміцнюватися
національно свідомій українській еліті, яка у тісних взаєминах з українською
інтелігенцією підросійської України зберігала і забезпечувала цілісність
7
культурного простору української мови, була її творцем і споживачем: "Ця
щораз буйніше вбивана в колодочки літературна мова розвивалася не на
основі старого язичія, а на основі того, що було вироблене перед тим на
Великій Україні, зокрема і особливо Шевченком і "Основою", а вже на цей
ґрунт нашаровувалися впливи галицьких народних говірок і інтелігентського
койне. Українські інтелігенти, територіально поділені між двома
державами, зуміли створити єдиний україномовний культурний простір,
звести надкордонні містки між Києвом і Львовом, між Наддніпрянщиною і
Наддністрянщиною.
Сукупність об'єктивних та суб'єктивних чинників, що впливали на
розширення соціальної структури української мови в Галичині і Буковині
та зміцнення її культурно-об'єднавчої ролі, сприяли виробленню ряду
функціональних стилів української мови у сферах масового чи колективного
спілкування (преса та інформативні жанри для висвітлення державно-
політичного, економічного життя; публіцистика; термінологія галузей
культури - шкільництва, літератури, театру, музики; офіційне письмове
ведення справ громадських товариств, їх фінансової діяльності). Яскравим
свідченням високої функціональної достатності тогочасної української мови
є величезний обсяг текстів так званих нехудожніх стилів. Значення цього
досвіду ми ще й досі належно не усвідомили ані з погляду методологічних
засад історії нашої мови, ані з погляду опанування закріпленими в цих текстах
її тодішніми здобутками, ані з погляду практичних перспектив, які постають
для української мови вже наприкінці XX ст.
В усталених рамках розвиток української мови в кінці XIX - на початку
XX ст. постає насамперед як літературномовний процес на Наддніпрянській
Україні, представлений художнім та епістолярним стилями та мовним
досвідом біографічно пов'язаних з цією територією українських
письменників. Мову західноукраїнських письменників, навіть такого велетня,
як І.Франко, вивчено лише побіжно, без глибокого висвітлення зв'язків із
місцевими історичними витоками розвитку літературної мови, з
територіальними діалектами української мови, без накладання на тодішній
загальний західний слововжиток. Що ж до мови інших видатних
письменників, то її розглядали зазвичай у контексті місцевого колориту
мови, створюваного вживанням діалектизмів, залишаючи поза увагою, що
мова цих письменників, виявлена не лише в художніх творах, айв
епістолярних текстах, у публіцистиці, становила собою новий писемно
закріплений соцільний щабель української мови. Упереджено-негативне,
згори нав'язане ставлення до мови української інтелігенції кінця XIX -
початку XX ст. як до категорії ідеологічної, а не соціально-історичної,
виявлялося навіть в термінології: означення "галицький", "західний"
вживалися переважно в лапках або ж часто мали при собі модальний
'Шевельов Ю. Внесок Галичини у формування української літературної мов/
Українознавча бібліотека НТШ. Число 7. - Львів - Нью-Йорк, 1996. - 192 с- С 25.
8
компонент "так званий", що надавало зниженої оцінки цим поняттям і
виводило їх поза коло реально вартісних для наукових досліджень та
практичної перспективи мовних явищ. Західні норми чи особливості
літературної мови дістали статус діалектних, рідковживаних, розмовних,
застарілих, західних - словом, таких, які в сучасній літературній мові мають
обмежену сферу вживання і знижують якісний рівень української
літературної мови як унормованої системи. Значна частина таких слів,
типових для західного варіанту літературної мови, засвідчених їх активним
вживанням у мові періодики, приватному листуванні, у творах
Ю.Федьковича, І.Франка, В.Стефаника, Марка Черемшини, О.Маковея,
О.Кобилянської, Л.Мартовича, Б.Лепкого та багатьох інших письменників,
ввійшла до реєстру академічного 11-томного "Словника української мови",
проте в переважній більшості з обмежувальними стилістичними позначками.
Немало слів та зворотів залишилося за межами цього нині найповнішого
нашого словника, що змушує упорядників та видавців раз у раз подавати
списки слів, які потребують пояснення, і вміщувати їх у перевиданих творах
українських письменників, що походили із Західної України. Списки ці
мають різні назви - словнички малозрозумілих слів, словники рідковживаних
та застарілих слів, хоч багато з них живуть і досі в південно-західних
діалектах української мови й цілком зрозумілі. Найчастіше такі списки й
не називають словниками, а просто - пояснення слів. Такі пояснення слів,
вміщені у кожному томі 50-томного видання творів І.Франка, доповнені
відповідним студіюванням самих текстів, могли б укластися в повноцінний
словник, з якого одразу б постав образ української літературної мови кінця
XIX - початку XX ст. у її західному варіанті. Та це справа майбутнього.
До майбутніх справ належить і вивчення українського мовного середовища
тодішніх міських культурних центрів, зв'язків української мови із
співтериторіальними мовами - польською, німецькою, румунською, оскільки
й у цій галузі маємо лише монографії М.А.Жовтобрюха про мову
західноукраїнської періодики, ряд праць львівських мовознавців про
українське наукове термінотворення цього періоду, а також праці
Ю.О.Жлуктенка, присвячені особливостям мови української діаспори в
Канаді, частину з яких, зокрема спричинених впливом польської мови на
мову канадських українців, учений пов'язує з галицькими нормами
української мови кінця минулого століття. Вже давно настав час практичного
засвоєння попереднього мовного досвіду в усій повноті його соціологічного
і культурного контекстів. Без такого засвоєння годі знайти міцний і тривкий
ґрунт для його застосування, примноження й удосконалення - для
повноцінного життя української мови не лише на сторінках літературної
класики, не лише в устах людей, фахово причетних до неї, а в усіх проявах
людських взаємин - від родини до найвищих професійних та державних
сфер українського суспільства. Природно, що не всі слова і норми
слововживання, властиві для західноукраїнського варіанта літературної
мови, придатні для сучасних мовних потреб, проте значна їх частина
9
заслуговує на шанс знайти себе у стилістичній системі сучасної української
літературної мови. Образно кажучи, настав час розкривати лапки в усьому,
що стосується історичного осмислення регіонального функціонування
української літературної мови та її здобутків у той чи інший період, і робити
це на ґрунті її власних завдань, внутрішніх можливостей та соціальної бази.
Мовний досвід Буковини належить до таких явищ, які без будь-яких
застережень мають самодостатню вартість для дослідника, оскільки цей
досвід був не суто локальним, а частиною загального. Буковина кінця XIX
- початку XX століття - це частина західноукраїнського географічного й
культурного простору, продуктивний громадський осередок, в якому
згуртувалися українські культурні сили й з-поза Буковини. До них належали
завідувач кафедри української мови і літератури Чернівецького університету
Степан Смаль-Стоцький, професори й викладачі гімназій та учительської
семінарії Володимир Кміцикевич, Мирон Кордуба, Аґенор Артимович,
Омелян Попович, Василь Сімович, Василь Равлюк, учителі Сергій Канюк,
Кость Кракалія, депутати до державної ради у Відні Єротей Пігуляк, Микола
Спинул та ін., священики Єротей Федорович, Теофіль Драчинський та ін.,
письменники та публіцисти Осип Маковей, Ольга Кобилянська, Євгенія
Ярошинська, Теодот Галіп, бібліотекар Зенон Кузеля, видавці Лев Когут
та Іван Захарко, адвокат Стрийський, а також багато інших освічених людей,
чиї імена історія не зберегла для нас. Саме їх зусиллями українська мова
здобувала для себе дедалі більше прав у громадському житті, в їх взаємному
спілкуванні й спільній діяльності вироблялися загальні норми української
мови усного й писемного зразка. Один з видатних діячів національно-
культурного руху на Буковині проф.В.Сімович зазначав, що початок першої
світової війни застав українців Буковини "політично майже
врівноправленими з іншими народами Буковини" - буковинський сойм
налічував 16 послів українців, до державної ради у Відні висилали з
Буковини 3-ох представників, по селах і містах були читальні, кооперативи
мало не в кожнім селі ("Селянська Каса"), скрізь були "Січі" (гімнастично-
пожежні товариства), "Народні доми", театральні гуртки; "завершенням
шкільної політики українського політичного проводу з проф.Стоцьким на
чолі було утворення окремого українського інспекторату для всіх українських
шкіл" в 1906 p.; серед 700 учителів народних шкіл було 240 українців; у 1898
р. українці здобули на теологічному факультеті Чернівецького університету
кафедру церковнослов'янської мови, яку очолив проф.Є.Козак, та кафедру
гомілетики, українська мова була викладовою на кафедрі української мови і
літератури, яку з 1883 р. очолював проф.С.Смаль-Стоцький2.
Істотним соціальним чинником розвитку української літературної мови
в Галичині і Буковині була її взаємодія з іншими, співтериторіальними
2Сімович В. Українське шкільництво па Буковині // Українське шкільництво па
Буковині, в Галичині, на Закарпатті та в Канаді. - Прага, 1932. - С.5-33 - (Праці
Українського Педагогічного Товариства в Празі; Т.О.
10
національними мовами. Підтримувана територіальним розташуванням,
українсько-польська, українсько-німецька, українсько-румунська
двомовність "охоплювала ширші маси населення і зумовлювала більш
активний процес взаємодії цих мов, які виступали мовами-
макропосередниками (німецька, польська) і впливали на формування
офіційно-ділового стилю, стилю масової інформації, наукової та навчальної
літератури, на щоденне усне мовлення представників усіх соціальних верств.
На початку століття в Чернівцях виходять друком "Словарь чужих слів"
З.Кузелі A910), "Німецько-український словник" В.Кміцикевича і Спілки
A912). Численними були й перекладні видання, які виходили в серії
"Бібліотека для молодежі". Переклади з німецької, французької, російської
й інших європейських мов здійснювали переважно своїми силами буковинські
гімназійні професори, учителі, письменники. У такому багатомовному
середовищі вироблялися загальні норми української мови, які, дістаючи
відповідне писемне закріплення, розповсюджувалися від центра до периферії
і захоплювали дедалі ширший соціум. Цьому сприяли як економічні,
культурно-політичні чинники, так і чинники психологічного ряду - мовна
свідомість активних учасників процесу нормотворення української
літературної мови на Буковині - фактична двомовність, а то й тримовність
місцевої української інтелігенції, а також представників інших соціальних*
верств. Проте "для розвитку всеосяжної літературної мови, що задовольняла
б усі потреби народу в науці і торгівлі, в щоденному побуті і в техніці, в
навчанні і в поезії, база літературної мови, перенесеної зі сходу, і галицьких
народних говірок була недостатня і надто вузька"; саме тому в літературній
мові Галичини і Буковини з'являється чимало запозичень і кальок з німецької
та польської мов, якими засвоювалися культурні здобутки світу, "але
рівнобіжно йде й органічний розвиток свого словотворення, зміни значення
слів'4.
Наявніть кальок з польської та німецької мов засвідчувала природний
перехідний етап розвитку мови, коли брак власних засобів для позначення
тих чи інших понять суспільного життя надолужувався калькуванням та
запозиченням чужомовних елементів. Запозичення стосувалося
загальнокультурної лексики, що є одним з напрямків розвитку літературної
мови5. Позитивний бік цього процесу полягав не лише в засвоєнні
українською мовою нових понять, айв активізації пошуків найбільш
відповідних до системи української мови питомих засобів їх вираження.
Взаємодія з чужими мовами створювала відповідне тло, на якому чіткіше
^Муромцева О.Г. Розвиток лексики української літературної мови в другій половині
XIX - па початку XX ст. - Харків, 1985. - 152 с - С. 61.
4Шевельов Ю. Назв, праця. - С. 25-26.
"Фусаиівський В.М. Співвідношення літературної мови і діалектів етнічних груп //
Функціонування і розвиток сучасних слов'янських мов: Збірн. наук, праць / АН УРСР.
Інститут мовознавства ім.О.О.Потебні, відп.ред. акад. В.М.Русаиівський. - К.: Наук,
думка, 1991. - С.24-32.
11
усвідомлювано самобутні ознаки української мови, а також пітримувано ті
мовні паралелі, в яких збережено давні риси української мови, відтворювані
місцевими діалектами.
До проблем мовної взаємодії часто підходили доволі спрощено, поза
площиною можливого позитивного впливу на розвиток української мови.
Надто ж у періоди національних змагань за незалежність будь-який
чужомовний вплив асоціювався насамперед з політичними та економічними
утисками й однією із складових гасла відродження мови і культури було
очищення рідної мови, видалення з неї чужомовних елементів. У боротьбі за
чистоту української мови особливою гостротою відзначалися оцінки польського
та російського мовного впливу, оскільки кожній з цих мов випала роль
знаряддя асиміляції й нейтралізації визвольних прагнень поневолених народів.
Причому, таку гостру боротьбу провадили і частина патріотично налаштованих
українських діячів (як письменник І.Нечуй-Левицький, мовознавець
І.Огієнко), що в ній нерідко доходило до емоційної пересади, й їх пізніші
опоненти - більшовицькі мовознавці, які "знищували коріння українського
націоналізму на мовному фронті" за допомогою відповідних державних
постанов, що містили прямі заборони на вживання тих чи інших слів в науковій
термінології. Між тим уникнути крайніх оцінок можливо лише тоді, коли
докладно вивчити всі історичні та внутрішньосистемні підстави входження
чужомовних елементів в українську мову як в її літературному вияві, так і
на діалектному рівні. Адже наявність запозичення в територіальних діалектах
української мови свідчить про певну об'єктивну зумовленість і відбиває
живомовні зв'язки носіїв української мови із сусідніми народами та їх
культурами. Тому різноманітні запозичення, які побутували і досі побутують
у діалектному мовленні, зберігають потенційну можливість входження до
складу загальної лексики з певним стилістичним маркуванням, і їх варто
вивчати у контексті літературномовного процесу на тій чи іншій території.
Настанова словника. Матеріали до словника української літературної
мови на Буковині кінця XIX - початку XX ст. - одна зі спроб практичного
засвоєння попереднього мовного досвіду, спосіб побачити українську мову
у її переднормованому стані. Цей стан характеризувався єдністю різнобіжних
тенденцій вироблення і зміцнення власних рушіїв розвитку на народній
основі, зв'язку з територіальними діалектами та взаємодії української
мови з іншими - польською та німецькою мовами як офіційно-
адміністраційними, румунською як територіально суміжною мовою
найближчих сусідів, російською як мовою прогресивної російської періодики
та літератури. Властивою ознакою цього стану була повсякчасна осциляція
української мови між двома потужними силами - спорідненими із нею
польською та російською мовами. На цю особливість західноукраїнської
літературної мови вказував свого часу перший директор Коломийської
гімназії, один з укладачів відомого "Малорусько-німецького словаря" A886
p.) С.Недільський. У дискусії з приводу порушеної І.Нечуєм-Левицьким теми
12
про недоліки галицької мови С.Недільський зазначав, що в мові галичан "багато
русицизмів, яких ми уживаємо, аби уникнути польонізмів, так як у російських
українців попадаються польонізми із незнання польської мови. Вже в наш
час про це явище писала 3.Франко, пояснюючи його законом гіперизму: "Так,
у західноукраїнському варіанті закріплювались часто слова, однокореневі з
російськими, наприклад: слідуючий, окружения, напримір (і приміром),
завсігди, ціль, зов, [...], тоді як у східному - з польськими: наступний,
оточення, наприклад, мета, поклик, завше'.
Настанова словника - насамперед у тому, щоб системно виявити
об'єктивно-історичні типові особливості західного слововживання, які
створювали варіантні відносини між західним та східним зразком тодішньої
української писемної мови на різних рівнях системи - лексичному,
синтаксичному, фразеологічному, фонетичному, морфологічному,
морфемному, словотвірному - і виявлялися в текстах різного стильового
спрямування. Лише такий системний підхід дозволить в майбутньому чітко
визначити роль західноукраїнського струменя у загальному потоці мовного
розвитку кінця XIX - початку XX ст., який забезпечив українській мові
повноводне русло - поняттєву глибину, здатну живити і збагачувати усі
куточки мовного простору - і в географічній горизонталі, і в соціальній
вертикалі, і в самопізнанні, і в мистецькій творчості. Одне із завдань
словника - показати вплив багатомовного середовища на формування ознак
української мови в її територіальному писемному вияві: на форму, значення
слова, його зв'язки в синтаксичному довкіллі, окреслити явища мовних
паралелей, протиставлень, аналогій, мовної інтерференції, запозичень,
кальок, активізації власних засобів і сил розвитку тощо.
Джерела словника. Текстовими джерелами обрано такі, які були звернені
до масового читача, враховували його мовні навички, а також формували
культурне мовне середовище. До них належать публікації, вміщені в
найавторитетнішому тогочасному періодичному виданні - газеті національно-
демократичного спрямування "Буковина" A885 - 1910), що у своїй мовній
практиці спиралася на народні традиції української літературної мови, від
1888 р. видавалася фонетичним правописом й на своїх шпальтах надавала
можливість висловити свої погляди багатьом діячам української культури з
підросійської України, друкувала переклади творів європейської класики.
Редакторами "Буковини" у різний час були добрі знавці української мови й
видатні майстри художнього слова Ю.Федькович, О.Маковей, критики та
письменники О.Луцький та Я.Весоловський та ін. Щодо мовного стилю
публікації "Буковини" становлять різнобічне явище. У них представлено
6Наша школа / Орган товариства "Учительська громада". Річник II. - У Львові, 1910.
- С 148.
7Фрапко З.Т. Варіантність, чи територіальна відмінність, української літературної мови
// Українська історична та діалектна лексика / Збірник наукових праць. Вип. 2. - К.:
Наукова думка, 1995. - С169-178.
13
зразки писемного мовлення стилю масової інформації та підстилів хроніки
політично-державного й економічного життя, реклами, оголошень, звітів
тощо, офіційно-діловий стиль (у сфері місцевого самоврядування та
парламентської діяльності, підприємницька діяльність кооперативів,
протоколи засідань громадських культурних товариств, зразки документації),
а також власне публіцистичний стиль, художній, професійний (освіта, галузі
сільського господарства, банківсько-фінансова діяльність), науково-
популярний. З публікацій "Буковини" можна скласти уявлення й про зразки
тогочасного усного мовлення представників різних соціальних верств - це
тексти офіційних промов, інтерпеляцій українських депутатів, їх виступів
у дебатах з приводу того чи іншого питання на сесіях Буковинського сойму,
засіданнях депутатських комісій, шкільної ради міста, дописи та листи з
селянських громад, які містять чимало розмовних елементів і характеризують
мовлення буковинського освіченого селянства.
До текстових джерел словника залучено й видані в Чернівцях та менших
містечках Буковини шкільні посібники, підручники, спеціальні брошури на
різні теми соціально-економічного та громадського життя буковинців, авторами
яких були місцеві шкільні учителі, професори, редактори. Спеціальний інтерес
становить листування того часу, оскільки з нього також можна скласти певний
образ живої мови. Для укладання словника використано опубліковані листи
О.Кобилянської, вміщені в різних виданнях, листи О.Маковея, а також
збережені в архівній частині фонду В.Сімовича в Науковій бібліотеці
Чернівецького університету автографи листів видатного українського
мовознавця, фахівця з класичної філології, колишнього директора Кіцманської
гімназії Аґенора Артимовича, що походив з українсько-німецької родини і
засвоїв мовні навички буковинського середовища кінця XIX - початку XX
ст. Саме з цієї причини фрагменти листів А.Артимовича включено до
ілюстративної частини словника, хоч хронологічно вони й виходять за його
межі. Тексти художнього стилю представлено творами О.Кобилянської, які
становили найвище досягнення в українській літературі Буковини названого
періоду. Зіставлення регіональних мовних особливостей творів письменниці
з тогочасними текстами нехудожніх стилів виявило, що переважну більшість
цих особливостей, за винятком ряду фонетичних та морфологічних рис,
збережено в сучасних перевиданнях творів О.Кобилянської, що дозволило
користуватися саме цими виданнями при укладанні ілюстративної частини
словника. Докладні відомості про текстові джерела подано у списку умовних
скорочень.
Методика укладання словника. Реєстрову частину словника склали
лексичні одиниці, обрані з різних мотивів й за різними ознаками на основі
зіставлення із сучасними фонетичними, морфологічними, словотвірними,
лексичними, граматичними нормами української літературної мови, її
лексичним та фразеологічним фондом. Ядро словника становлять й дотепер
відомі слова, які своєю формою, значенням, синтаксичними зв'язками та
14
функціонально-стилістичним навантаженням виявляють відмінність від
сучасної літературної норми та узвичаєного слововживання і з погляду
історичного розвитку літературної мови кінця XIX - початку XX ст. можуть
розглядатися як регіоналізми. Ця група лексики походить як з питомо
українського джерела, так і з чужих мов і характеризується спадковою
закріпленістю в територіальних діалектах та писемною-книжною традицією
на західноукраїнських землях. Окремі з таких слів належать до міжстильової
лексики сучасної української мови, проте закріплені в ній саме завдяки
вживанню в західноукраїнському літературному варіанті (для таких слів
подано відповідний коментар за 11-томним "Словником української мови"
із зазначенням авторства поданих у ньому ілюстративних контекстів).
Запозичена лексика представлена рядом одиниць, які належать до активно
вживаних і відомих у сучасній українській мові. Зазвичай їх сприймають
як порівняно нові терміни, проте, зафіксовані в українській літературній
мові Буковини понад століття тому, вони дозволяють інакше уявити ступінь
її тогочасного функціонального розвитку.
Надзвичайно цікаву частину словникового реєстру становлять слова, яких
не знайдемо в сучасних лексикографічних джерелах української мови і які в
переважній частині невідомі сучасному освіченому мовцеві. Природа таких
слів різна ~ це 1) діалектизми, 2) запозичення з польської, німецької, румунської
мов, які свого часу проникли в українську літературну мову західного зразка,
3) новотвори. Як засвідчує сучасний стан української мови, всі ці слова
відсіялися на попередніх щаблях розвитку та кодифікації її літературних норм.
У побудові словникової статті використано традиційну схему слово -
тлумачення його значення - ілюстративний контекст з джерельною
паспортизацією. Цю схему спрощено щодо граматичної характеристики
слова: відомості про частиномовні ознаки подано для іменників, відмінних
від сучасної норми своєю словозміною, а також для ряду прислівників,
службових частин мови; дієслова подано 1) видовими парами, з яких
реєстровими є форми доконаного виду, 2) варіантні морфологічні форми
того самого виду подано через двокрапку, 3) форму одного з видів дієслова
подано в реєстровій частин в тих випадках, коли лише ця форма наявна в
досліджуваних текстових джерелах, що не виключає принципової можливості
існування форми протилежного виду в тогочасній літературній мові виду,
4) зі словозмінних ознак дієслова спеціально зазначено безособовість.
Важливе спрямування ілюстративної частини словникової статті полягає в
тому, щоб якомога повніше відобразити синтагматичні зв'язки того чи
іншого слова, типові контексти його вживання, входження до
ціліснооформлених мовних одиниць фразеологічного характеру.
Принциповим доповненням схеми словникової статті є зіставний коментар,
який розкриває причини того чи іншого мовного явища, зумовлені
особливостями мовного середовища Буковини та загальними тенденціями
розвитку літературної мови на західноукраїнських землях, впливом
співтериторіальних мов та місцевих українських діалектів. У такому
15
контексті польська та німецька мови постають не лише як джерела
чужомовних запозичень, а й як мови-посередники; у російськомовних
впливах простежуються залишкові ознаки колишнього "язичія" (див.
відповідну словникову статтю), а також тенденція звільнити українську
мову від польських впливів. Складовою частиною коментаря є посилання
на українські словники іншомовних слів, які далеко не завжди однаково
висвітлюють взаємини української мови з іншими мовами і зазвичай не
враховують посередницький вплив польської та німецької мов. Надзвичайно
цінні відомості для коментарів містить "Словник чужомовних слів" (вперше
виданий у Харкові 1932 p., перевиданий в Україні 1996 р. як репринт з
другого, нью-йоркського, видання 1955 p.), оскільки в реєстровій та
тлумачній частинах цього словника певним чином враховано запозичену
лексику, що побутувала і в територіальних діалектах, і в літературній мові
західноукраїнського мовного простору. Це передусім лексика предметно-
побутової та офіційно-громадської сфер, привнесена контактами з польською,
німецькою, румунською мовами. Щоправда, упорядники словника
обмежилися позначкою гал. - "у галицьких говорах" та описовою вказівкою
"в Галичині", які були цілком умотивовані тодішнім станом вивчення
української літературної мови у її західному варіанті, типовому не лише
для Галичини, а й Буковини, який своїми окремими рисами проникав і в
мову письменників з підросійської України. Матеріали до словника
української літературної мови на Буковині в кінці XIX - на початку XX ст.
дозволяють подати ширше функціональне тло таких запозичень.
Правописні особливості словника полягають у тому, що в усіх ілюстративних
контекстах дотримано правопису джерела - переважно фонетичного, зрідка -
з елементами етимологічного, виняток становить лише вживання апострофа, у
якому поєднано старі (напр., з:'організований) та сучасні норми (напр., зв'язь).
Варіантні написання того чи іншого слова в реєстрі словника подано поряд,
через кому. Якщо джерелом ілюстративного контексту є перевидані в новіший
час художні твори, то реєстрове слово подається за нормами фонетичного
правопису кінця XIX - початку XX ст., а поряд у квадратних дужках - за
нормами сучасного українського правопису. В усіх інших випадках сучасний
правописний відповідник не подається, оскільки освіченому читачеві неважко
подумки його відтворити і перевірити за "Орфографічним словником української
мови".
Людмила Ткач
16
З ПОДЯКОЮ ДО КОЛЕГ
Вихід наукової книжки до читацької громади завжди
завершує тривалий час роздумів, сумнівів, пошуків і
знаходження відповідей на питання з досліджуваної проблеми,
маленьких відкриттів, які й становлять справжню радість для
науковця. На жаль, в сучасних умовах ця радість
потьмарюється численними зовнішніми, здебільшого
фінансовими, перепонами, які постали на шляху української
книжки до свого читача. Проте й за таких несприятливих
обставин неодмінно знаходяться люди, що їх безкорислива і
щира підтримка - дружнім ставленням, фаховою допомогою
чи матеріальними засобами - робить видання української
книжки не такою вже й безнадійною справою.
Сердечно дякую всім, хто так чи інакше допоміг мені у
підготовці до друку словникової частини монографії
"Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX - на
початку XX століття", а особливо - асистентові кафедри
філології Буковинського фінансово-економічного інституту
Інні Шепетюк, студентам філологічного факультету ЧДУ
Галині Золотарюк та Ірині Марко, кандидатові фізико-
математичних наук Олександрові Валю, працівникам Наукової
бібліотеки ЧДУ - зав. відділом рідкісної книги Тетяні
Антоновій, зав. відділом читальних залів Наталії Грималюк,
зав. сектором читального залу наукової літератури Ларисі
Ворнік, бібліотекарям Оксані Гермаківській, Любові Порайко,
а також директорові бібліотеки А.Я.Волощуку, директорові
Чернівецької обласної друкарні М.Г.Михайлову.
За фінансову підтримку видання щиро дякую докторові
технічних наук, Заслуженому винахідникові України, голові
науково-виробничої фірми "Композит" Державного НДІ
будівельних конструкцій Маркові Шиковичу Файнеру (м. Київ).
З повагою.
Автор
17
НАЧЕННЯ НАЗВ
УМОВШ ПОЗІ
Текстові джерела:
Арт. - Автографи листів Аґенора Артимовича
до Василя та Ізидори Сімовичів з часу
1923-1935 pp. [Зберігаються у відділі
рідкісної книги Наукової бібліотеки
Чернівецького державного університету
ім.Ю.Федьковича, фонд В.Сімовича,
справа № 1, од.зберіг. 1- 55; у посиланні
подано дати листів].
Б. - газета "Буковина", виходила в Чернівцях
у 1885-1910рр.,у 1913-1914-під назвою
"Нова Буковина" [наступними цифрами
після скороченої назви позначено
відповідно рік, число, сторінку; якщо
ілюстративний матеріал подано з
рекламних текстів чи оголошень, то
зазначено лише рік, оскільки ті самі
рекламні тексти та оголошення друкували
в багатьох числах газети, на останній D-
ій) сторінці].
Галіп - Галіп Т. Перші зорі. - Чернівці, 1895.
-132 с.
Галіп, Думки та пісні - Галіп Т. Думки та
пісні. - Чернівці, 1901. - 36 с
Галіп, Спомини, ч.1-2; Ч.З-4- Галіп Теодот.
З моїх споминів // Буковинський журнал:
громадсько-політичний, літературно-
мистецький і науково-освітній часопис. -
1994.-Ч.1-2.-С. 152-179; Ч.З-4.-С. 71-
100.
Звідомл., 1914 - Звідомленє з діяльности
Виділу "Товариства руских православних
священників на Буковині" за час від 19
червня B липня) 1906 р. до 1 A4) мая 1914
p. - Чернівці, 1914. - 68 с.
Календар, 1908 - Календар для україньских
школярів на рік 1908 / Видав Кость
Кракалія. - Черепківці, 1908. - 32 с
Канюк, 1906 - Канюк С. Про нову спілку
господарску "Стоваришенє для випасу
худоби". - Чернівці, 1906. -46 с
Канюк, 1911 - Канюк С Дидактика,
доповнена "Основами льогіки". -
Чернівці: Накладом товариства
"Українська школа", 1911. - 118 с
Кміц., 1908 - Кміцикевич В. Мудрець із народа
Григорій Савич Сковорода // Товариш:
2-7017
Народний календар на рік звичайний 1909.
-Чернівці, 1908.-С.59-67.
Кміц., 1912 - Кміцикевич В. Передмова //
Кміцикевич В. і Спілка. Німецько-
український словар. - Чернівці, 1912. - С
VII-XIII.
Коб., [Банк рустикальний, Битва, Вовчиха,
Жебрачка, За готар, Земля, Некультурна,
Огрівай, сонце..., Природа, Impromtu
phantasie,Valse melancilique]
Кобилянська О.Ю. Вибрані твори. - К.:
Дніпро, 1977.-686 с
Коб., Листи. - Кобилянська О.Ю. Твори в
п'яти томах. Т.5. - К., 1963. - 768 с
[наступними цифрами після скороченої
назви позначено відповідно номер листа
та сторінку за цим виданням].
Коб., Про себе саму. - Кобилянська О. Про
себе саму (Автобіографія в листах до
проф. д-ра Степана Смаль-Стоцького) //
Ольга Кобилянська: Альманах в пам'ятку
її сороклітньої письменницької діяльности
A887-1927) / Зладив др. Лев Когут. -
Чернівці, 1928.-С.41-65.
Коб., Слова... - Кобилянська О.Ю. Слова
зворушеного серця: Щоденники;
Автобіографія; Листи; Статті та спогади /
Упоряд., передм. Ф.П.Погребенника. -К.:
Дніпро, 1982.-359 с
Корд., 1904 - Кордуба М. Утраквізм в
гімназиї. - Чернівці, 1904. - 46 с
Кузеля, 1910 - Кузуля 3. Ціль і значінє
студентсьих (кружкових) бібліотек /
Відбитка з II ч. "Молодої України" з 1910
p.-Львів, 1910.-9 с
Маковей, Листи. - Листи О.Маковея до
В .Щурата // Записки Наукового товариства
імені Шевченка. Том CCXXXIV: Праці
Філологічної секції. - Львів, 1997. - С
543-565. (Публікація Петра Баб'яка).
Сімович, 1908 - Сімович В. Розвиток
студентського життя в Чернівцях // Січ:
Альманах в пам'ять 40-х роковин
основания товариства "Січ" у Відні /
Зібрали і видали 3.Кузеля і М.Чайківський.
-Львів, 1908.-С.502-531.
18
Сімович, 1938 - Леся Українка на Буковині
(Спомини) // Сімович В. Листування Лесі
Українки з Й.Маковеєм. З додатком
власних споминів про побут Лесі Українки
в Чернівцях. - Львів, 1938. - С.37-62, 71-
78.
См.-Стоцький, І]ромада - Смаль-Стоцький
С Громада, або який лад і порядок має
бути в громаді, які права має громада,
громадянин, старшина і рада громадска,
як вибирає ся раду громадску і старшину /
Для руских громад на науку - Чернівці:
Накладом тов. "Руска Рада", 1900. - 44 с
ГГкс - Гуцульські говірки. Короткий словник
Відповідальний редактор Я.Закревська. -
Львів, 1997.-232 с
ЕСУ М - Етимологічний словник української
мови. У семи томах. - Т.1 - К.: Наукова
думка, 1982. - 632 с; Т.2.- 1985. - 572 с;
Т.З -1989.-552с.
ІМіСУ - Історія міст і сіл Української РСР.
Чернівецька область. - К.: Головна
редакція Української радянської
енциклопедії АН У РСР, 1969. - 704 с
ІФ - Іван Франко. Зібрання творів у
п'ятдесяти томах. - К.: Наукова думка,
1976 - 1986. (Цифри після скороченої
назви означають відповідно номери тому
та сторінки).
Огуй, 1997 - Огуй О.Д. Монетно-лічильні
найменування на Буковині та в Молдові
(кінець 14 - перша третина 19 ст.):
Проблема функціональних поліномінацій
в адаптивних терміносистемах. - Чернівці:
Рута, 1997.-224 с.
М
англ. - англійська
гінд. - гінді
гол. - голландська
гр - грецька
іт. - італійська
ісп. - іспанська
лат. -латинська
мад. - мадярська (угорська)
нім. - німецька
См.-Стоцький, Порадник - Порадник, як
закладати каси пожичкові і щадничі
(райфайзенскі) / Для руских громад на
Буковині. - Чернівці: Накладом
товариства "Рускої Бесіди", 1900. - 52 с
Справозд., 1913 - Справозданє Дирекциї
Товариства "Руска Каса для ощадности і
пожичок", стоваришеня, зареєстрованого
з ограниченою порукою в Чернівцях за
діловий рік 1912. - Чернівці, 1913. - 8 с
Товариш, 1908 - Товариш: Народний
календар на рік звичайний 1909. -
Чернівці, 1908.-322 с
ПСГ - Голоскевич Г. Правописний словник
(за нормами "Українського правопису"
Всеукраїнської Академії Наук, Харків,
1929 р.) / Видання дванадцяте. - Нью-
Йорк - Париж - Сидней - Торонто - Львів,
1994.-460 с
СІС - Словник іншомовних слів / За ред.
академіка АН УРСР О.С.Мельничука.
Видання друге, виправлене і доповнене. -
К.: Головна редакція Української
радянської енциклопедії, 1985. - 968 с
Сл.Г^). - Грінченко Б.Д. Словарь української
мови. Т.1-4. - К. 1907-1909 (Перевидано
фотоспособом. - К., 1958).
СУМ - Словник української мови в
одинадцяти томах. К.: Наукова думка, 1970
- 1980.
СЧС - Бойків І, Ізюмов О., Калишевський
Г., Трохименко М. Словник чужомовних
слів: Репринт з 2-го перероб. Вид. 1955 р.
- К.. Музей Івана Гончара; видавнича
фірма "Родовід", 1996. - 535 с
Іовн
перс. - перська
пол. - польська
рос. - російська
рум. - румунська
стел. - старослов'янська
тур. - турецька
укр. - українська
фр. - французька
швед. - шведська
Довідкові та лексикографічні праці:
19
Умовні позначки лінгвістичних термінів, словникових поміток
безособ. - безособове дієслово
бук - буковинське (діалектне) слово
бухг. - бухгалтерський термін
виг. - вигук
відм. - відмінюваний іменник
військ. - військовий термін
гал. - галицьке регіональне слово, значення
див. -дивись (дивитись)
діал - діалектне слово, значення
дієприкм. - дієприкметник
док в. - дієслово доконаного виду
експр. - експресивне слово
жр - іменник жіночого роду
жарт. - жартівливе слово
заст. - застаріле слово, значення
збірн. - збірне слово, значення
зменш. - зменшений, зменшувальний
знач. - значення слова
зневажл. - зневажливе слово
ілюстр. контекст - ілюстративний контекст
ім - іменник
ірон. - іронічне слово
іст. - історизм
книжн. - книжне слово, значення
мн - множина (іменника)
напр. - наприклад
наук. - науковий термін
невідм. - невідмінюваний іменник
недок. в - дієслово недоконаного виду
обл. - обласне слово
оголош. - оголошення
перен. - переносне значення слова
поет. - поетичне слово
порівн. - порівняй (порівняти)
предик, приел. - предикативний прислівник
прийм. - прийменник
прикм. - прикметник
присл. - прислівник
прост. - просторічне слово
прям. - пряме значення слова
рекл. - рекламне повідомлення
розм. - розмовне слово, значення
с.р. - іменник середнього роду
сполуч. - сполучник
субст. - субстантивований прикметник
театр. - театральний термін
торг. - торговельний термін
у порівн. - у порівнянні
у сполуч. - у сполученні
уроч. - урочисте слово
ч.р. - іменник чоловічого роду
част. - частка
числ. - числівник
юр. - юридичний термін
Українська абетка
Аа
Єє
Кк
Сс
Бб
Жж
Лл
Тт
Шш
Вв
Зз
Мм
Уу
Щщ
Гг
Ии
Нн
Фф
Ьь
Ґґ
Іі
Оо
Хх
Юю
Дд
її
Пп
Цц
Яя
Ее
Йй
Рр
Чч
Абдикувати
20
Абдикувати. Зректися, відмовитися від впади,
усунутися. Австрийске правительство, - каже
п.Хома, абдиковало перед псевдоавстрийскими
польскими патріотами, щоби показати
новоеристам нове поле діяльности, а іменно
Буковину (Б., 1895, 54, 1) / пол. abdykowac -
зректися, відмовитися від влади.
Аблеґер, перен., експр. Паросток, нащадок.
Можете бути переконані, що я би з
"панськими" аблеґерами ніколи так не
браткалася, ну, але зате вони би мені і не
оповідали так, як мала "Тодосійка ", що вона і
в "цебли" купається, що святочних сорочок
має лише дві і тд.іт д. (Коб., Листи, 54,355)
/ порівн пол. ablegier-сш). відсадок, паросток,
відплок, ablegrowac - відсаджувати; нім.
ablegen - відкладати, залишати; порівн.
аблеґер торфовий, нім. - самостельниця,
транспортер, що передає на сушильне поле й
розстелює на ньому торф'яні цеглини (СЧС,
500).
Абонента. Абонемент. Абонента на обіди і
вечери в найдешевших цінах (Б., 1907, рекл.) /
порівн. пол. abonent - 1) абонент, 2)
передплатник і abonament- 1) абонемент, 2)
передплата, 3) абонементний квиток.
Абсентуватися. Бути відсутнім. Одна третина
послів ческих (на 35 всіх) правильно не буває
на засіданях ради, а пильнує своїх домашних
интересів. Др. Ґреґр єсть, приміром сказавши,
рідкостию в палаті посольскій, а і другі посли
абсентують ся дуже часто (Б., 1895, 43, 1) /
пол absentowac si? - бути відсутнім, не
відвідувати, ухилятися від відвідування,
absencja-нез'явлення, невідвідування (зборів,
засідань тощо).
Абсинт. Абсент. Чималу конкуренцию роблять
виноградарям всілякі здоровельні напої, звані
"apertifs", а також: абсинт, який розвельмож-
нюєть ся у Франциї щораз більше (Б., 1907, 69,
3) / пол. absynt- абсент; порівн. абсент, фр. -
французька міцна полинівка з ганусом (СЧС, 3).
Абсолютория, абсолюторія. Ствердження,
схвалення. /Вділити (уцілити) абсолюторию
(абсолюторію) - затвердити, схвалити. По
прийнятю звіту до відомостиуділено старому
виділови абсолюторию і вибрано новий виділ
(Б., 1907, 68, 3); Старшина просить, щоб
Загальні Збори приняли до відома нинішнє
справозданє за рік 1912 і вділили її
абсолюторию (Справозд., 1913, 3); По
переведеній дебаті ухвалено одноголосно обі
виділом внесені резолюції і принято до відома
ціле звідомленє діяльности виділу і уділено
одноголосно уступаючому виділови
абсолюторію (Звідомл., 1914, 29); / Дістати
абсолюторію - бути обраним більшістю
голосів. Від грудня до марта 1883/4 нема
засіданя, [...] в товаристві дуже великий
нелад, забрано гроші, що товариство виграло
на льосах, функціонарі не складають
справозданязі своєї діяльності, наслідком того
ні один член виділу не дістає абсолюторії
A9.ХІ.1884) (Сімович, 1908, 507-508); /
Уділене абсолюриї - затвердження,
схвалення. Ще перед уділенєм абсолюториї
зараз по відчитаню справозданя з цілорічної
діяльности виділу вив 'язала ся довша дебата
над справозданєм, яку отворив о.Катеринюк
обширною критикою діяльности виділу і
товариства взагалі (Звідомл., 1914, 50) / пол.
absolutorium - 1) ствердження, схвалення, 2)
затвердження фінансового звіту виконавчого
органу, udzielic absolutorium - затвердити,
схвалити (діяльність).
Абсольвент. Випускник. Осип Нехцай. Робітня
обуви мужескої і дамскої (специяліст -
абсольвент Чернов[ецкого] технольопчного
курсу, полковий доставець обуви при 22 полку
оборонному] краєв[ому]) в Чернівцях
принимає всілякі роботи і виконує їх солідно і
дешево (Б., 1903, рекл.) / пол. absolwent -
випускник, той, хто закінчує курс навчального
закладу; нім. der Absolvent - випускник, той,
хто закінчує курс навчального закладу,
absolvieren - 1) закінчувати навчальний
заклад, 2) провадити, виконувати.
Абстинент. Непитущий. О.Бриндзан, парох з
Мамаївці Нових, підніс справу поборюваня
п 'яньства і домагав ся строгого переведеня
21 Ад'юнкт
замкненя картелі в неділі і сьвята. На се
о Копачук, вказуючи на превелику важність сеї
алькогозічної справи для нашого народу,
доказував, що ніякі закони, ані заборони тут
не поможуть, як ми, сьвященники, наукою і
добрим приміром не переконаємо нарід о
шкідливости п'яньства. Сьвященники самі
повинні стати всі абстинентами і оснувати і
плекати товариства тверезости (Звідомл.,
1914, 20) / пол. abstynent- непитущий,
abstynencja - утримання, невживання.
Абшит. Документ про звільнення з військової
служби. Найурочистіша хвилина була, однак,
для нього тоді, як витягав свій військовий
абшит і показував його своїм гостям. І він не
опускав ніколи такої нагоди, коли міг
похвалитися тим документом (Коб., Земля,
265) / нім. der Abschied - 1) прощання,
розлучання, 2) відставка, звільнення.
Аванз. Просування, підвищення у службі.
Чесних і самостійно думаючих суддів тримає
ся здалека від всяких політичних процесів
карних, а коли ж деякі взагалі оказують
забогато самостійности, то їх попросту
поминає ся при аванзі (Б., 1907, 96, 1) / пол.
awans - просування, підвищення у службі.
Автентичний. Той, що ґрунтується на
першоджерелі, вірогідний. Тим виділам
повітовим, котрі дадуть потверджуючу
відповідь на згадане питане, уділить виділ
краєвий автентичних вістий о услів'ях
емітрациї до Бразилії (Б., 1895, 20, 3) / пол.
autentyczny - справжній, автентичний; нім.
authentisch - справжній, автентичний.
Автомобіль. Автомобіль. Перегони самоїздів
(автомобілів) з Пекіна до Парижа! Хоч як се
дивно виглядає - та дійсно розпочали ся вони
ще 10.червня с.р. [...] Мости, на ріках
попсовані, під тягарем автомобілів тріщали і
погинали ся. Тому мусіли подорожні дуже
часто розбирати самоїзди і частями
перетягати через ріку (Б., 1907, 87, 2) / пол.
automobil, заст. - автомобіль.
Агенда. Пам'яткова книжка, справа. /
Переказуване агенд - передання справ.
Дальше домагаєся більшої помочи для околиць
Галичини, навіщених елементарними
нещастями, обостреня закона о лихві,
примусового обезпеченя і постепенного
переказуваня нотарияльних агенд судам (Б.,
1907,80, \)Іпол. agenda-пам'яткова книжка,
книга (журнал) біжучих справ, мн. agendy -
справи, przekazac agendy - передати справи;
порівн. агенда, лат. - 1) книжка справ до
виконання, 2) у латинській і протестантській
церквах - книга правил, що їх належить
додержувати під час служби (СЧС, 10).
Агёнция. 1. Надання послуг. Зголошеня о уділене
аґенциї в місцевостях, де нема агентів
"Дністра ", принимають ся (Б., 1895,17,4). 2.
Інформаційне агентство. Досить сензацийну
вість подає з Риму аґенция (Б., 1895, 14, 3) /
пол. agencja - агентство, agencja prasowa -
агентство преси (інформації).
Агітувати. Агітувати. Московскі агенти закинули
сітку на всю австрийску Русь і агітують
безнастанно за тим, щоби австрийскі Русини
стратили всяку надію на свій розвій (Б., 1895,
13, 1) / пол. agitowac - агітувати.
Аграфа [аграфа]. Застібка. / У порівн. Не можу
її забути, як там сиділа... Довгу чорну
ротонду, обшиту хутром коло шиї і аж до ніг,
закинула наопашки, спинаючи її недбало на
грудях своєю рукою докупи, мов білою аграфою
(Коб., Valse melancolique, 120) / пол. agrafa,
заст. - застібка, agrafka - англійська шпилька,
застібка.
Агрест. Аґрус. Бараболя має дрібні зелені ягоди,
а в них так само, як в аґресті, дрібне, пласкате
насінє (Товариш, 1908,250-251) І пол. agrest-
аґрус.
Адепт. Практикант. З особливою сердечністю
звернув свій братерский привіт іменем цілого
товариства в сторону молоденьких адептів
духовного стану, членів товариства
"Православна Академія ", котрий то привіт
приняли збори грімким "Славно" (Звідомл.,
1914, 31)/пол. adept- 1) адепт, послідовник,
прибічник; 2) початківець, практикант; нім. der
Adept - прихильник, послідовник; порівн.
адепт, лат. -1) колись - посвячений у таємниці
альхемії, 2) тепер - прихильник, наслідувач
якоїсь теорії чи ідеї (СЧС, 12).
Ад'юнкт [адьюикт]. Помічник посадової
особи. Галицка ц.к. краєва Дирекция скарбу
іменувала провізоричного ад 'юнкта касового
Тита Моравецкого дійсним ад'юнктом
касовим (Б., 1895, 23, 2) / пол. adjunkt - 1)
помічник посадової особи, 2) молодший
науковий співробітник; порівн. адьюнкт,лат.
Ажіо 22
- І) помічник професора або й молодший
урядовець на Заході, 2) помічник пастора в
євангелитській церкві (СЧС, 13).
Ажіо, відм., с.р. Ажіо. Краї з золотою монетою
уважають срібло за товар. Що тут може
хоть би і яке високе цло супроти ажія, котре
накладають краї з золотою монетою в
зносинах своїх на краї з срібною монетою [...]
(Б., 1895, 136,2); Наше ажіо золотерівнає ся
майже нулі, а рента стоїть понад Pari (Б.,
1895,137, \)Іпол. аііо,ар.-ажіо;порівн.ажіо,
іт. - приплата до номіналу, різниця між
номінальною і справжньою ціною цінних
паперів (СЧС, 14).
Азотовий. Азотний. До азотових штучних
погноїв належить: чілійска салітра і сірчан
амоновий; до фосфорових: суперфосфат,
томасівка, кістяна мучка; до потасових:
каїніт (калуска сіль) і сорокпроцентова сіль
потасова; до вапнових: палене і непалене
вапно, мергель і гіпс (Товариш, 1908,231) /пол.
azotowy - азотний.
Академік, академик. Студент університету,
академії. І є у нас тих всяких функций і
функцийок, а що гірше зривків і зарібочків на
народній шкірі досить богато: у нас не вагаєсь
навіть один роздрапувач в спілці з яким
"триособовим" чи тристільцевим другим
роздрапувачемурвати бідному академікови для
свого сина диюрну або перехапнути
ґімназияльному студентови стипендию (Б.,
1899, 20, 1); Генрик Сєнкевіч назвав у своїй,
оголошеній в Zeit-i, відповіди Бєрнзонови
голодівку львівских академіків - шопкою,
зааранжованою з біфштиками і вином. Щоб
сій підлій видумці дати належну відправу
радить звісний поет і член голодуючої громади
Петро Карманьский оскаржити Сєнкевіча о
обиду (Б., 1907, 58, 3); Ще в тім часі, коли
"Союз " вже як так стояв на ногах A900p.),
гімназисти устами свого речника заявили на
своїх зборах в притомности кількох
академиків, що вони "сьвідомі Українці, але
лагодять ся не до "Союза ". Се була одна з
причин, що засновано "Молоду Україну"
(Сімович, 1908, 515) / пол. akademik - 1)
студент університету, академії, 2) академік.
Аклямация. Одностайне обрання без
спеціального голосування. Отворив збори
п.надучит[еля] Ельсгольц, до презідиї
покликано через аклямацию на предсідателя
п. начальника] гром[ади] з Селєтина
Ігнатюка (Б., 1907, 46, 1) / пол. aklamacja -
акламація, wybrany przez aclamacje -
одноголосно вибраний, aklamowac, заст. -
оголошувати когось обраним (без голосування),
голосно виявляти свою згоду, схвалювати.
Аклямбваний. Обраний одностайно.
Аклямований зборами, заявив п.Василько
готовість обняти однодушно препоручений
йому мандаті^., 1907,44,1Iпол. aklamowac,
заст. - оголошувати когось обраним (без
голосування), голосно виявляти свою згоду,
схвалювати; див. іще аклямация.
Актуальний. Щоденний. Адміністрація має не
меньшу вагу, як конституция, бо вона
безпосередно входить в актуальне житє і
щоднини стикає ся з населенєм (Б., 1907, 80,
2) / пол. aktualny - щоденний, пекучий,
актуальний.
Акцийний. Акціонерний. / Акцийне
товариство - акціонерне товариство
Австрийске сполучене акцийне корабельно-
перевозове тов[ариство] в Триєсті.
Правдивий пасажирский оборот до Америки
через Трієст-Ню-Йорк (Б., 1904, рекл.) / пол.
akcyjny - акціонерний, spolka akcyjna -
акціонерне товариство, kapital akcyjny -
акціонерний капітал.
Алчущий. Спраглий. Американьскі шинкарі
мають звичай в оголошенях, захвалюючих н[а]
пр[иклад] "знамениту" горівку, подавати свій
портрет, щоби всі алчущі напитку, мали до
них довір'є (Б , 1895, 12, 1) І рос. алщущий -
спраглий.
Алярм. 1. Тривога. На алярм здержано поїзд і
огонь придушено (Б., 21,3). 2. Переполох, шум.
Ся сцена наробила великого алярму на царскш
дворі (Б, 1895, 17, 3) / пол. alarm - сполох,
alarmowac - бити на сполох, здіймати тривогу,
alarmowy - тривожний; нім. der Alarm -
сполох, сигнал тривоги, alarmieren - 1) бити
на сполох, 2) тривожити, турбувати.
Алькоголічний. Алкогольний. Подібно ведуть
ся і списи про алькоґолічні (горячі) напитки,
також: задля податку (Товариш, 1908, 146) /
пол. alkoholiczny - алкогольний.
Альпака. Вовна свійських тварин з родини
верблюдових (лам). Склад ц.к. упривілейованої
фабрики товарів з альпаки і хіньского срібла
23
Анонс
В.Баумана і Сп[ілки] у Відни (Б., 1900, рекл.) /
пол. alpaka, alpaga-альпака-1) назва тварини,
2) назва тканини; альпака, ісп. - вовна
свійських тварин з родини верблюдових (лам),
яких розводили у Перу й Болівії (СІС, 46-47).
Альтернатива. Одне з двох можливих
розв'язань проблеми. Централістична ідея в
А встриїнині вже майже не має приклонників,
лишає ся проте альтернатива: краєва або
национальна автономия (Б., 1909, 79, 2). 2.
Двочленне протиставлення суджень (у логіці).
Розстайний присуд, що складаєть ся лиш із
двох членів, зветь ся альтернативою (Канюк,
1911, 27) / пол. alternatywa- альтерна-тива;
порівн. альтернатива, лат. -конечність вибору
одної з двох речей, думок тощо (СЧС, 25).
Аматорский. Легкий, поблажливий, невисокий
(про рівень чогось). Щодо змісту угоди
президент міністрів не може дати близших
пояснень. Одно є певне, що сим разом не
заплатимо аматорскої ціни за угоду (Б., 1907,
79, 1) / пол. amatorski - любительський,
непрофесійний; порівн. аматорський, лат. -
належний, властивий аматорові; аматор - 1)
прихильний, охочий до чого-небудь, 2) людина,
що працює в мистецтві для розваги, а не як
фахівець (СЧС, 26).
Амбасадор. Посол. Іменоване хр. Петра
Капніста амбасадорому Відни оголошено вже
урядово (Б., 1895,21,3);Втій справі відбували
ся пересправи між австрийским амбасадором
маркграфом Паллавічіньом а великим везиром
і провізоричним міністрам заграничних справ
(Б., 1909, 63, 2) / пол. ambasador - посол,
ambasada -посольство; порівн. амбасада, фр.
- посольство, амбасадор, фр. - посол,
уповноважений відпоручник при уряді чужої
держави (СЧС, 26)
Амортизация. Амортизація - плата за
зношуваність машин при їх використанні.
Сівачка 11-рядкова, на прим[ір] "Колюлібія
Дріль ", коштує 646 корон, а може бути на 12-
15 літ. [...] Річний кошт сівачки є такий:
сплата (амортизация) машини - 40 К 60 с;
чинш -16 К15 с; ризико 1 і пів проц від 646 -
9 К 69 с.; направки 10 проц. від 646 -64 К 60 с.
Разом річний кошт - 131 К 04 с. (Товариш,
1908, 216)/ пол. amortyzacja - амортизація.
Аналіза, ж.p. Аналіз. В посліднім числі
варшавского двотижневника Niwa подано
цікаві досліди аналізи хемічної (Б., 1895,2,4)
/ пол. analiza, ж.р. - аналіз; порівн. аналіза,
гр. - розклад цілого на його складові частини,
розбір, розслід та ін. (СЧС, 30).
Ананас, перен. Тип, суб'єкт ( про людину, чия
поведінка заслуговує осуду). Таким чином
завдяки теророви і надужитям виборчим [...]
побідила безправно мафія, вибираючи до нової
ради громадскої старих випробуваних
ветеранів маґістратско-паньскої кліки.
Бачимо там цілу китицю тих пречудових
ананасів. На чолі красуєть ся п.Фрайтаґ із
своїм вітчимом п.Балошескулом, а дальше є
там дідичівский економ Вєржейский, другий
економ Зейлик Ліфшис і иньші такі манекіни
(Б., 1907, 95, 2) / пол. ananas - 1) ананас; 2)
перен., ірон.тт, суб'єкт.
Ангажоване. Запрошення на роботу. І я через то
на ті користи, які мені при анїажованю мене
на редактора обіцювано, вже давно махнув
рукою. Най Бог прийме, за ті самі гроші, які я
заробляв у Львові, я роблю ту щонайменьче два
рази більше (Маковей, Листи, 551) / пол
angazowac -брати, приймати, запрошувати на
роботу; порівн. ангажувати, фр. - 1)
запрошувати, наймати когось на певний час,
напр., артиста, 2) просити до танцю (СЧС, 32).
Ангельский. Англійський. Коси з маркою
"Косар" з анґельскої срібностали (Б., 1890,
рекл.) / пол. angelski - англійський.
Анімози, анімозії, мн. Роздратування,
дратівливість. Кожда критика мусить мати
якусь свою висшу ідею. Не є ніякою критикою
лайка, оперта на особистих анімозах. Вона
лиш деморалізує загал (О. Луцький, Б., 1907,81,
1); От "Буковина" повтаряє ще раз, що
засадничих ріжниць між програмами обох
наших партий нема, головно личні анімозії
одиниць (Б., 1909, 94, 1) / пол. animozja -
антипатія, неприязнь, драстичність, нім.
animos - збуджений, роздрат- ваний, die
Animositat - дратівливість; пор вн. анімозія,
лат. - сильне упередження (СЧС, 34).
Анонс. Оголошення. Оголошеня (анонсы) поякъ
найдешевшой цішії посля угоды принимає
наша администрація до поміщеня вь
"Буковини" и "Буковиньскбмъ Календари " на
рокъ 1887. (Б., 1889, рекл.) / пол. anohs -1)
анонс, оголошення, 2)заст. повідомлення про
прихід відвідувача; порівн. анонс, фр. -
Ане а 24
оповіщення, друковане в газетах або на
листівках; коротеньке оголошення про вистави,
концерти тощо (СЧС, 35).
Анса. Неприязне, недоброзичливе ставлення,
ворожість. Я зачинаю тепер самоту любити.
Впрочім, мені навкучило те товариство.
Знаєте, Галіп почуває вже якісь "анси " і до
Вас, і грозить руським літератам критикою
(Коб., Листи, 48, 342) / пол. ansa, заст. -
неприязне, недоброзичливе ставлення,
ворожість, miec (do kogos) ansf - мати,
почувати неприязнь, ставитися
недоброзичливо (до когось).
Антішамбрувати. Прислужуватися. Перша
горстка поборює другу, що стоїть під
проводом Мустяци, за те, що нічо не робить,
антішамбрує (стоїть по-льокайски в
передпокою волоского клюбу), служить
послужно румунізациї і своїм личним вигодам
і доходам (Б., 1895, 9, 4) / пол. antyszam-
browac, заст. - дожидатися в передпокої,
оббивати пороги; рум. §ambrana - наличник
на дверях [антішамбрувати - буквально
стояти при дверях, навпроти наличників].
Апель. Апеляція, заклик, звернення про перегляд
справи. / Звернутися з апельом - подати
звернення, запит (до парламенту). Навівши ще
кілька таких горендальних практик при
виборах в Галичині і назвавши причиною всіх
тих злочинів Графа Потоцкого, звернув ся
бесідник з апельом до парляменту, щоби
признано наглість справи, бо в противнім разі
народ візьме собі сам своє право - силою (Б.,
1907, 73, 2) / пол. apel - 1) заклик, звернення,
2) перекличка, збір; apelowac - апелювати,
звертатися, закликати, zwrocic щ z apelem -
звернутися із закликом, запитом; нім. der
Appell - 1) заклик, звернення, 2) перекличка,
збір; порівн. апель, фр. - 1) гасло на збір у
кінноті, 2) умовний термін у грі в кеґлі й лявн-
теніс (СЧС, 40).
Аплявдувати. Аплодувати, схвалювати. У всім
Полякам аплявдували їх любезні союзники з
рамени християньско-соціяльного сторон-
ництва. Сі обі партії характеризує найліпше
приповідка: яке їхало, таке здибало (Б., 1907,
73, 1) / пол. aplaudowac - аплодувати,
схвалювати; див. іще аплявз.
Аплявз. Аплодисменти, оплески. З самих дієвих
осіб оперети визначила ся як звичайно добрим
сьпівом і знаменитою грою п-на Лінґ, яка
збирала аплявз за відспіване своєї мадярскої
аріїї(Б., 1907,121,3)/пол. aplauz - схвалення,
aplaudowac - аплодувати, схвалювати; нім.
der Applaus - аплодисменти, оплески; порівн.
апльодисменти, фр. - оплески й короткі
гукання, що ним вітають акторів у театрі,
промовців тощо; апльодувати, фр. -
оплескувати (СЧС, 41).
Апостазия [апостазія]. Відступництво, зрада.
Так був [Іван Головацкий] практичним
апостатом від народної почви і народної мови,
а вислід єго 25-літної небилиці є, що загатив
був своєю апостазиєю та іґноранциєю одно
важне русло для розвою нашої мови, яким є
"Вістник законів державних" (Б., 1899,19,1);
Така і доля усіх апостатів1.. Погибли усі на
чужині, а мнима їх праця, без ідеї, а тілько
хліба ради -як простих хлібоїдів - минула ся з
їх фізичним житєм. [... ]Яку ж заплату дати
апостаті по смерти?. .Та .. .хиба прощене його
тяжких поміток та його апостазиї вольної
чи невольной.. (Б., 1899, 19, 1); Не без участи
українського табору почалася акція переходу
на греко-католицьке віросповідання, зокрема
у великім селі Раранче частина людности
перейшла зараз-таки на греко-католицький
обряд. Це дало волоській ієрархії привід до ще
більших атак проти Смаль-Стоцького, а
також проти його співтовариша Єротея
Пігуляка, якому, як православному, закидали
апостазію (Галіп, Спомини, ч.1-2, 158) / пол.
apostazja - (віро)відступництво; порівн.
апостасія, гр. - зречення віри, переконань,
відступництво, ренегатство; апостасійний, гр. -
віровідступний, ренегатський (СЧС, 42); див.
іще апостат.
Апостат. Відступник. Така і доля усіх
апостатів!.. Погибли усі на чужині, а мнима
їх праця, без ідеї, а тілько хліба ради - як
простих хлібоїдів ~ минула ся з їх фізичним
житєм. [...]Яку ж заплату дати апостаті
по смерти?.. Та ...хиба прощене його тяжких
помилок та його апостазиї вольної чи
невольной.. (Б., 1899, 19, 1) / пол. apostata -
(віро)відступник; порівн. апостат, гр. -
віровідступник, ренегат, перекинчик (СЧС, 42).
Априкоза, ж.р. Абрикос, абрикоса Найслав-
нійші в сьвіті заліщицкі априкози, щодень
сьвіжо рвані, висилає ся за посліплатою
25
Артикул
кошиками E кільо) по З корони ЗО сотиків (Б.,
1903, рекл.) / нім. die Aprikose - абрикос,
абрикоса; порівн. пол. morela - абрикос.
Апробата Апробація. Перша руска читанка для
2. и 3. року школьного, составлена
А.Кириловичемъ и учителями К Шкурганомъ и
ЕА.Поповичемъ, одержала вже апробату в ц.к.
министерН и появитъ ся небавомъ (Б., 1886,
рекл.) / пол. aprobata - апробація, схвалення,
aprobowac - апробувати, схвалювати.
Аранжёр, частіше - експр. Організатор,
розпорядник, людина, яка влаштовує вистави,
гастролі, організовує інші форми, вияви
громадського життя. На віче явило ся зо 500
осіб, між ними 5 аранжерів віча (Б., 1899,35,
3); Ледво кількох хрунів стояло по стороні
"русскихь аранжеровь " сего віча (Б., 1899,35,
3); Всі аранжери повинні числити ся з тим,
що мають права жадати участи тільки тих,
для кого їхні вистави специяльно призначені і
відповідні{Б., 1909,55, У)\Аранжерам сего віча
був з порученя кацапского штабу, який в самім
Сереті становлять судовий ад'юнкт
Могильницкий і ймн[азійний] проф. Тофан,
писарина Шилипюк (Б., 1907, 91, 2) / пол.
aranzer - 1) організатор, розпорядник, 2)
оранжувальник, У)заст. розпорядник танців,
aranzowac - 1) влаштовувати,
організовувати, 2) муз. оранжувати; порівн.
аранжер, фр. - 1) людина, що уряджає
забави, танці, 2) в ширшому значенні -
організатор (уїдливо) (СЧС, 44); див. іще
аранжоване, аранжувати.
Аранжоване. Назва дії за знач, аранжувати.
Молодо-Чехи осіли, проте, вже другий раз на
леді, раз при складаню антикоалициї
славяньскої, тепер знов вдруге при
аранжованю пустої обструкции(Б., 1895,43,
1) / див. аранжувати.
Аранжувати. Організовувати, влаштовувати. У
Відни знають дуже добре, що демонстрации
аранжувало сербске правительство, щоби
потім виглядало, немов оно мусить числити
ся з волею народу (Б., 1909, 66, 1) / пол.
aranzowac -1) влаштовувати, організовувати,
2) муз. оранжувати; порівн. аранжувати, фр.
- 1) готувати, улаштовувати, пристосовувати,
2) перекладати вірші на музику або музичну
п'єсу з нот для одного музичного інструменту
на ноти для іншого (СЧС, 44).
Аренда. Оренда, винайм. Через ті невдачі іта-
лійскі мужики [...] взяли ся до організації спілок
[...], які були й перед тим, додали лиш ще одну
форму спілок- для аренди (винайму) і спільного
оброблюваня землі. Ті спілки беруть в посесию
(аренду) землю від дідичів, платять їм чинш
(аренду) і обробляють єїспільними силами на
спільний рахунок і за взаїмною порукою
(Товариш, 1908, 136) / пол. arenda, заст. - 1)
оренда, wzi^c w arend? - взяти в оренду, 2)
корчма, arendowac, заст. - орендувати.
Ароґанция. Нахабство, пиха. Хоч ми не
приписуємо "Царанулови " великої ваги і
будучности, мусимо дивувати ся над
безмірним фанатизмом і ароґанциєю попа-
зайди і его поплечників з-поза громади (Б., 1907,
28,3) І пол. arogancja -нахабство, зухвальство,
arogancki- нахабний, зухвалий, arogant -
нахаба; нім. arrogant-зарозумілий, зухвалий;
рум. aroganta-зухвальство, нахабство, пиха;
порівн. ароґанція, лат. - зарозумілість,
чванькуватість; ароґантний, лат. -
зарозумілий, чванливий; арогант, лат. -
зарозумілий чванько (СЧС, 47).
Артизм. Вмілість, мистецтво, вправність.
Парляментарне житє се зовсім окремий світ
[...] Тут володіє безмежно і єдино беззглядний
природний закон "сильний пожирає слабшого
або "годуй ся потом праці слабшого!", а сила
лежить в числі голосів, в артизмі
дипльоматичнім або в хитрім махерстві (Б.,
1907, 71, 1) / пол. artyzm - вмілість,
майстерність, художність; артизм, лат. -
майстерність, художність (СЧС, 47).
Артикул1. Стаття. Ви, певно, маєте писанину
"вступних артикулів ", а я приходжу до Вас з
Бог знає чим, важним і неважтш (Коб., Листи,
30 295); Посипали ся в дневниках артикули
pro і contra, збирали ся збори і фахові анкети,
які всесторонно обговорювали сю справу
(Корд., 1904, 3) / пол. artykul - стаття,
параграф; порівн. артикул, лат. - 1) розділ у
законі, договорі тощо, 2) військово-карний
статут царя Петра 1, що мав силу до 1839 p., 3)
у граматиці - родівник, 3) стаття (СЧС, 47).
Артикул2. Товар, предмет торгівлі, тип виробу.
Між тим, коли вимоги на житє в краю з дня
на день стають тяжші по причині дорожні,
так що деякі живности, деякі артикули одіня
і паливо побільшили ся в ціні подвійно[...], то
Артист
винагорода учительства на Буковині застояла
ся на тім самім місци (Б., 1907,74, \)\Доставці
для буковиньского зв 'язку урядників Мінцер і
Шехтер поручають свій богато асортований
склад осінних і зимових артикулів: капелюхи з
льодену, фільцу і плішу (Б., 1909, рекл);
Артикули для саночників, артикули для
подорожи(Б., 1909, рекл)/пол. artykul - товар,
предмет торгівлі; див. артикул1.
Артист. Художник. Каварня "Габсбург" отвирає
ся 29.грудня ср. о 7 год. рано. Ціле заведене є
після наймоднійшого стилю уладжене.
Уряджене прямо будить подив. Мальовила кисти
перворядних артистів (Б., 1909, рекл) / пол.
artysta - художник, митець; порівн. артист, фр
- мистець, людина, що працює в якійсь галузі
мистецтва (актор, музика, маляр) (СЧС, 47).
Ас. Туз (картярський термін). Ще малим хлопцем
приглядав ся я не раз, як моя покійна тітка клала
кабалу, та з того часу затямив я собі, що дама
або король кер означає особу, для котрої кладе
ся кабалу і що почавши від сеї карти числить
ся до сім вправо і вліво; що дама треф означає
бабу-пльоткарку, ас каро лист, десятка каро
гроші, і на тім кінчились мої кабалярскі
відомости(І.Мшев,Б., 1895,17, \)Іпол. as-1)
туз (одна з гральних карг); 2) ас - майстер своєї
справи; нім. das As -1) ас, майстер своєї справи,
2) туз (у картах); порівн. ас, лат. - 1)
староримська дрібна монета = 12 унцій, 2)
найстарша гральна карта - туз (СЧС, 49).
Асекурация, ассикурация. Забезпечення,
страхування від нещасних випадків. Ото
погорів знов один господар Петро Бойчук в
Товтрах, що жалував кілька левів на
асекурацию, а тепер стратив сотки(Ь., 1895,
10, 4); В справі ассикурациї худоби подало
стоваришенє для випасу худоби в Бродині до
Виділу краевого просьбу (Канюк, 1906,21) І пол.
asekuracja -страхування; порівн. асекурація,
асекурування, лат. - убезпечення майна від
стихійного лиха; убезпечення життя (СЧС, 49).
Асекурбваний. Дієприкм. від асекурувати.
Хати і всі річи та знаряди згоріли; хати не
були асекуровані (Б., 1895, 21, 4) / див.
асекурувати.
Асекурувати. Страхувати, забезпечувати майно
від втрати, від нещасних випадків. Членом того
товариства може бути юждий (власновільний)
член товариства убезпечень "Дністер", т.е.
той, хто асекурує в "Дністрі" тревало свої
будинки або движимірічи або хто посідає уділ
фонду основного "Дністра" (Б., 1895, 60, 2) /
пол. asekurowac -1) страхувати (майно, життя),
2) охороняти, оберігати; асекурувати, лат. -
убезпечувати майно від огню, води, граду тощо;
убезпечувати життя (СЧС, 49).
Асекуруватися. Страхуватися, забезпечуватися
від втрати майна, від нещасного випадку тощо.
В "Дністрі", котрий має 600 агентів, асекурує
ся кільканайцять тисяч селян (Б., 1895, 18, 1)
Дорогенькі мої, любі! Вчера я Вам, або
властиво Дорі, післав книжку від Лити. Він
каже, що не можна з заграниці на життя
асекуруватися, але мені здається, що то
неправда, то тільки заборонено в Польщі, але
тут, дозволено, евентуально не виплачується,
але я все таки думаю, що шкода грошей,
також я від Ротта проспект залучив, але то
мало що варто (Арт., 7.ХІІ.1934) / пол.
asekurowac si$ - страхуватися; див. іще
асекурувати, асекурація.
Асентерунковии. Призовний. Правительство
краєве рішило завести в Чернівцях сталу
комісию асентерункову (Б., 1895, 23, 3); До
резервових справ війскових приходять сегороку
резервісти з асентерунковихроків 1886., 1888.,
1890. (Б., 1895, 26,4) / пол. asenterunek, обл.
- рекрутський набір; порівн. асентерувати,
фр. - брати до війська (у Галич[ині]),
асентерунок - бранка, набір до війська (у
Галичині]) (СЧС, 50).
Асесор. Асесор, засідатель. На вість о випадку
має начальник контрольного обшару
скарбового дібрати собі асесора (начальника
громади або жандарма) і сейчас на місци
випадку провірити обставини і пересьвідчити
ся, чина підставі приписів службових вільно
було ужити оружя чи ні (Б., 1895,18,4)/ пол.
asesor, заст. - асесор, засідатель.
Асистёнция. Присутність, супроводження.
Дивна річ, що зрілим і повнолітним громадянам
не вільно без повідомленя і дозволу власти та
без поліцийної асистенциї говорити о своїх
справах, так що навіть посол після
довершеного вибору не сьміє без тих
формальностий явити ся перед своїми
виборцями (Б., 1907, 90, 2) / пол. asysta,
asystencja- 1) присутність, супроводження,
w czyjejs asyscie - у супроводі (кого); порівн.
6
27
Бавити
асистенція, лат. - 1) почет, 2) присутність,
допомога у роботі (СЧС, 50).
Асортований. Забезпечений різноманітними
товарами (асортиментом). Доставці для
буковиньского зв 'язку урядників Мінцер і
Шехтер поручають свій богато асортований
склад осінних і зимових артикулів: капелюхи з
льодену фільцу і плішу (Б., 1909, рекл) / пол.
asortowac - підбирати товари за асортиментом.
Аспанна. Панянка, панночка. - Але я знаю, чия
се справка; се той проклятий Бичок перенюхав,
що аспанна має пару крейцерів, то хотів би
пошити ся (І.Матієв, Б., 1895, 15, 2) / пол.
aspanna - панночка, порівн. aspani, заст.,
розм - пані (скороч. wasz mosc pani).
Аспірация, перен. Прагнення до якоїсь мети. В
інтересі наших суспільних аспіраций, що
капітал і його зиск мусить бути підчинений
жаданям праці, кажемо: Прочистьте дорогу
для спілкової продукциї, а дозріє жниво
национального добробуту і ми відберемо
великим капіталістичним злукам можність
діяти кривду (Товариш, 1908, 179) / пол.
aspiracje, мн. - прагнення, змагання (до
чогось); порівн. аспірація, лат. -1) вдихання
повітря, 2) усмоктування, 3) прагнення до
якоїсь мети (СЧС, 51).
Атентат. Зазіхання, замах на життя. Так на всі
лади забезпечено доляри перед атентатом
непокликаних "гостий" (Б., 1909, 25, 3) / пол.
atentat, заст. - замах на життя (на політичному
грунті); him. das Attentat - замах, політичне
вбивство; порівн. атеїггат, фр. - замах на життя
урядової особи з політичних міркувань (СЧС, 53).
Атинёнция. Належність, власність. Скоро нас
лиш розпустили на різдвяні фериї, так ми
зібрались і пішли на Денисівку (Старожуцку
атиненцию). Тут попасало коло коршми богато
фір (І.Синюк, Б., 1907, 2, 2) / пол. atynencja -
юр. приналежність, власність, угіддя.
Атрамент. Чорнило. Казав Ярошинський, що
теперішня руська література спочиває в руках
старих кавалерів, котрі не мають що робити
Бавити. 1.Розважати, забавляти. Тим часом
веселе товариство, не шкодуючи співу,
затягнуло ще одну пісню та й ще одну і довго
ще бавило стоячу наулиці громаду то гучними
та беруться до літератури, і старих
"істеричних" панєн, себто в Ваших і моїх
руках, плів ще много небилиць в нашу честь,
але шкода атраменту повторяти те (Коб.,
Листи, 48, 342) / пол. atrament - чорнило;
атрамент, лат. - чорнило (СЧС, 54).
Атрофія. Притуплення, втрата якого-небудь
чуття, властивості. Та годі диспутувати із
пресою польскою. Вона такрозхорувала ся на
атрофію етичну, що льойки і справедливості
годі від неї вимагати (Б., 1907, 20, 1) / пол.
atrofia - атрофія; порівн. атрофія, лат. -
зникнення якихось прикмет або властивостей
та ін. знач. (СЧС, 54).
Афера. 1. Справа. Під якими обставинами
приходить ся їм [недержавним народам
Угорщини] бороти ся за найелєментарнійші
справи, про се наглядно свідчить афера
румуньского посла Вайди, якого - попросту
сказавши - викинули з салі парляментарних
засідань, бо він, мовляв, образив мадярску
націю (Б., 1907, 70,2); Загальні збори із 18.111
1907 констатують потребу відлученя
теольогічного факультету від університету,
а в знаній афері Вармунда в 1908 році
товариство солідарно заявило ся за страйком
на університеті (Сімович, 1908, 531). 2.
Шахрайський вчинок. Навіть "Kurjer
Lwowski" (ч.ЗІО) характеризує загально
повиборчу галицку дебату в парляменті як
скандальну для Поляків аферу і признає, що в
тій справі побідила не справедливість і не
рація, але дуже сумнівний ґешефт і "тхіряча
політика нечистої совісти" (Б., 1907, 74, 1) /
пол. afera - 1) афера, темна справа, 2) заст.
справа; нім. die Affare - (неприємна) справа,
афера; порівн. афера, фр. - ризикована,
непевна справа, 2) шахрайство (СЧС, 54).
Афіш, ч.р. Афіша, оголошення. Мусимо тут
згадати ще про один афіш, який розліплено в
дні виборів і який вже своєю ярко-червоною
краскою впадав в очи (Б., 1909,34,1) І пол. afisz,
ч.р. - афіша.
козачками, то лагідними думками (Галіп,-27);
Я ходила, коли почало смеркатися, з братом
наймолодшим до города. Пора не була
відповідна, бо був вітер сильний і дощ ішов.
Б
Бавовна 28
Однак я боялася, що хто прийде до нас і я буду
мусила бавити гостей (Коб., Листи, 39, 314).
2 Проводити час, перебувати, баритися. Вчора
вечором вернула я з Димки, де бавила-м майже
три неділі, і перший мій лист до Вас (Коб.,
Листи, 54,352); У Львові, де я бавила один день
і вечором в Шевченковім Товаристві була, -знов
мене просив [Липа, щоб я часом не забула, що
"обіцяла дрібничку "] (Коб., Слово..., 282) / пол.
bawic' - 1) бавити, розважати, забавляти, 2)
гостювати, перебувати.
Бавовна, бавблна. Бавовна. Склад білои и
барвнои баволны, нитокъ, нитчаныхъ тасьмъ,
гафтовь, мужескихъ кроватокъ и т.д. (Б.,
1886, рекл.); / Не завиваючи правди в
бавовну - не приховуючи правди, говорячи без
натяків, недомовок. Коли вже можна говорити
у нас про особисті ціли в тім гіршім значіню,
то ми найвиразнійше бачимо їх у нашої
вередливої суспільности, до котрої всякий
залицяє ся, хто хоче собі її зискати, і в тій
ціли говорить їй компліменти, а мало хто, не
завиваючи правди в бавовну, кине їй ту правду
в очи. (Б., 1895,73,2) І пол. bawelna - бавовна,
obwijac w bawelnie - говорити натяками,
манівцями, mowic nie owijaj^c w baweln$ -
говорити просто, без натяків; нім. die
Baumwolle - бавовна.
Бадане. Медичний огляд. Бадання д-ра
ЛХетського рівняється баданню професорів з
клініки. Одним словом, він для своїх пацієнтів
дуже добрий і взглядний (Коб., Листи, 179,599)
/ пол. badanie - 1) дослідження, 2) огляд,
обстеження (хворого), badac -1) досліджувати,
вивчати, 2) оглядати, обстежувати.
Байдужно. Байдуже. - Тень-тень, аби минув
день! - сказала мати ніби дуже байдужно
(Галіп, 82).
Байка. У знач. предик, приел, байдуже, все
одно. У Гаврісана була я до товару. В мене
коні та воли, а хатня робота мені байка (Коб.,
Некультурна, 70);- Для мене рік нужди більше
або менше - байка; я вже й так майже кліка,
змарнував всю силу на тяжкій роботі.,. (Коб.,
Банк рустикальний, 39)/ порівн. пол. to nie
bojka - то (мені) байка - (мені) байдуже, все
одно - (мені) легко зробити.
Байца. Протруювач, протруйник зерна для його
збереження від дії шкідливих комах,
мікроорганізмів тощо. Проти сніти в пшениии
і житі і прочих збіжах поручає Спілка для
господарства і торговлі в Перемишли
знамениту і певну насінну заправу (байцу) Dinie
(Б., 1906, рекл.) / пол. bajca, bejca -
протруювач; нім. beizen- 1) витравлювати, 2)
роз'їдати, 3) консервувати, маринувати, солити
(овочі, фрукти); порівн. байц, нім. - щавна
фарба, байцувати, нім. - вищавлювати їдкими
речовинами, 2) заправляти м'ясо корінням,
оцтом (СЧС, 57).
Балёвий. Бальний, парадний, святковий. Банфі,
котрий свою неприсутність звинив тим, що
не взяв з собою болевого иніформу, від "їхав о
год 11. Втчи (Б., 1895, 27, 4) / пол. balowy -
бальний, sala balowa - бальна зала.
Баляст, Баласт. А що при тих умовах майже весь
географічний материял мусить остати
неперетравленим балястом, то й молодечий
ум швидко єго позбуває ся і вислідом цілорічної
праці і тяжкої науки являє ся нуля, або стан,
дуже близький до нулі (Корд., 1904, 17) / пол.
balast - баласт.
Бандерия. Кіннота, вершники. В Лужанах вийшла
напротив него [о.Купчанка] бандерия під
проводом лужаньского панотця Дана (Б., 1895,
7, 2); Чудесно виглядала бандерия селєтиньскої
"Січи "ІНа тлі прекрасних гір-50 їздців на конях,
з синьо-жовтими хоругвами - се само вже було
справді надзвичайно гарно (Б., 1907,46,1) / пол.
banderia -1) почет вершників, 2) заст. хоругва,
прапор; бандерія, лат. - 1) загін кінноти, що
колись мусіли ставити угорські шляхтичі на
поклик короля; 2) тепер - на Західній Україні і
Польщі - кінний почет, що зустрічає й проводжає
почесних гостей (СЧС, 59).
Баиковість. Банківська справа. Філія Союзного
банку віденьского в Чернівг\ях поручає ся до
переведеня трансакций з обсягу банковости,
а особливо до: ескомту і інкаса купонів і
вильосованих цінних паперів; до уділюваня
позичок на цінні папери, на варранти і біжучі
товари через вінкуляцію; до перехову льосів і
иньших цінних паперів в ціли забезпеченя перед
втратою з причини вильосованя; до виданя
промес на всі тягненя. Сейчасне полагоджене
всякого рода поручень, так в дорозі
кореспонденцийній, як і в конторі виміни
(Товариш, 1908,308, рекл.) І пол. bankowosc-
банківська справа, порівн. biurowosc -ведення
справ.
29
Безпеченьство
Бараболянка. Вид горілки. Пан Базильуважав
за справу чести мати під рукою найрозмаїтші
напої - від краєвої бараболянки до тонкого
коньяку (Галіп, 41).
Бачний. Уважний, пильний. / Слідити бачним
оком - уважно, пильно стежити. [Газета] буде
займати ся справами всіх частин [Руси -
України], буде тримати свою руку на живчику
матери Руси, слідити бачним оком розвій і
упадок руского духа, рускої сили, буде
баштовим сторожем Руси (Б., 1895, 11,2)/
пол. baczny - уважний, пильний, зіркий, sledzic
bacznym wzrokiem -уважно, пильно стежити.
Бачність. Увага. /Звернути бачність-звернути
увагу, надати уваги. На се тим більшу і тим
пшьнійшу треба звернути бачність, що в
школах трактують ся ті предмети або надто
поверховно, або односторонно, або вкінци
затеоретично (Кузеля, 1910, 6); / Мати
бачність (на когось, на щось) - зважати (на
когось, на щось), брати до уваги (когось, щось).
Також прошу ласкаво мати бачність на теє,
щоби моє ім 'я не друкувалося "Кобилянська ", а
просто "Кобиляньска " (Коб., Листи, 163,575) /
пол. bacznosc -увага, пильність, miec bacznosc
(па kogos, па cos) -зважати (на когось, на щось),
брати до уваги (когось, щось), стежити (за кимсь,
чимсь), дотримуватися (чогось).
Баштінаш. Корінний мешканець, краянин.
Цікаво доводить Воронка, що нерумунізация,
яка запанувала на поли церковнім, винна тому,
що так мало Русинів вступає на теольоґію.
Він виводить се зовсім після згаданого воює
памфлету "Се kateva cuvinte", що
гіперпродукция волоских сьвящеників виходить
із економічної, етичної і культурної висшости
волоских баштінашів супроти "руских зайдів "
(Б, 1899,4, 1) Ірум bastina - 1) походження,
рід; 2) вітчизна, батьківщина; de bastina -
корінний, місцевий, тутешній.
Беззглядний. Невблаганний, безжальний.
Парляментарне житє се зовсім окремий світ
[...] Тут володіє безмежно і єдино беззглядний
природний закон ' 'сильний пожирає слабшого''
або "годуй ся потом праці слабшого!", а сила
лежить в числі голосів, в артизмі
дипльоматичнім або в хитрім махерстві(Б.,
1907, 71, 1) / порівн. зглянутися - виявити
милосердя, співчуття до когось; мати взгляд
(згляд)- брати до уваги, враховувати -пол. miec
wzgla^d (па cos); без взгляду - без огляду на
когось, щось, незважаючи на когось, щось -
пол. bez wzglf du.
Безінтересний. Безкорисливий. Виділ
тов[ариства] руских ремісників "Зоря " в
Чернівцях складає сердешну подяку своєму
спомагаючому членови Вп.п.Васильови
Сімовичови, студентови фільос[офиї] за
безінтересне переведене на руску мову
театральної штуки Нестроя п[ід]
заголовком] "Трійца гільтайска" (Б., 1901,
оголош.) / пол. bezinteresowny - 1)
безкорисливий, 2) безкоштовний, безоплатний,
bezinteresownosc - безкорисливість.
Безличний. Безсоромний, нахабний. Що за
безличне крутарство словом: русскій! (Б.,
1895,12,2).
Безличність. Безсоромність, нахабство. Але
подивляти треба ту їх цинічну безличність в
юдженю Росиї против нас, в доносах на чесних
людий(Б., 1895, \6,2\);Далі має сей фанатик
безличність писати, що не Волохи ворогують
супроти мови рускої, а навиворіт. Чи не сам
Воронка написав брошуру "Cateva cuvinte ", де
в нечувано простацкий спосіб нападає на руску
мову? Тенор сеї брошури, а єго - однаково
культурний (Б., 1899, 3,1).
Безнастанний. Безперервний, безупинний. В
середній Европі панують безнастанні сніжні
бурі, що в многих околицях здержали
правильний рух поїздів (Б., 1895, 6,4).
Безосновний. Безпідставний. Всякі толки о зміні
назви і програми нашої часописи та всі иньші
- зовсім безосновні (Б., 1895, 10, 3) / рос.
безосновательный - безпідставний
Безпеченьство. Безпека. Тим способом не
наражає ся ще безпеченьства суспільних
порядків; але ніколи а ніколи не можна уживати
посягати ся на реліґійно-обичайне образованє
народа, ані обниженя поверхні реліґійно-
обичайних понять у народа за средство борби
против него, бо то йде рука в руку зі здичінєм
людскої натури і з нараженєм безпеченьства
загальних суспільних порядків (Є.Пігуляк, Б.,
1895,6,2); Особливо ж [громада] має право: І.
завідувати маєтком громадским, 2. дбати о
безпеченьство всіх громадян і їх маєтку [...],
9.має догляд над будовами і має дбати о
безпеченьство від вогню (См.-Стоцький,
Громада, 4) / пол. bezpeczenstwo - безпека.
Безрога
Безрога. Свиня. Вечером варив він бараболю для
безрог в кітлі, замурованім в стіні, до пізнього
часу (Б., 1895, 2, 3); Установлено число
одиниць на худобу і так: за кожду товарину,
що має меньше як 2роки, 10 одиниць; за кожду
вівцю -1 одиниця; за кожду безрогу- 7 одиниць
(Канюк, 1906,15);До недавна і ніхто не думав
про ліпші раси безрог. Тому взяла ся Рада
культури і до сеїгалузи господарства. Рік річно
спроваджує призначену скількість
чистокровних безрог йоркшірских, з котрих
закладає в поодиноких місцевостях стациїдля
вихову або для покріпленя крови наших
доморослих безрог або передає їх поодиноким
господарям нарозплодок, і то кнура - даром,
а льошку - за половину ціни. До тепер
спроваджено з чужих країн і роздано між
господарів 81 кнурів і 77 льох. Стациї для
вихову чистокровних рас йоркшірских є в
Чернівцях, Будинци, Сторожинци, Іванківцях,
Кадобівцях і в Іспасі (Товариш, 1908, 208); /
досі вона ще сама. Ґаздує, вештається по своїй
хаті і своїм городі, і гуртом тягнуться за нею
її собачка, кури, кіт і дві білі плекані безрогії,
котрі назвала іменем Іван та Параска (Коб ,
Некультурна, 85); - Ми там усе з Ілією
прилагодили: закололи безрогу, нарізали качок,
я привезла з міста п 'ятдесят буханців хліба і
сто булок, а в печі в мене допікаються ще колачі
з муки таки господарів. Всього буде доволі, а
трунків теж: не забракне (Коб., Земля, 459).
Безужиточний. Той, який не вживається для
практичних потреб. А з другого боку весь
Грунт, припираючий до ринку (від суду до
двора), належить рівно ж до дідича і для
міста є безужиточний, бо там нема ніяких
помешкань, ані склепів і в ту сторону взагалі
не може місто розширяти ся (Б , 1907, 94, 1)
/ пол. bezuzyteczny - ні до чого не придатний,
bezuzytecznosc - непридатність (для
використання).
Безуслівно. Безумовно. Саме слово правди
зможе богато в боротьбі з бріхнею, але ще
більше вчинить дно, і то діло не тільки на
користь загалу, але й у справах личних
поодиноких людий. Тому безуслівно конечно,
щоби наші діячі по селах займали ся
якнайусерднійшейличними справами люду (Б.,
1907, 78, 2) І рос. безусловно - безумовно.
Безхосенність. Марність. Грінка, побачивши
безхосенність свого лежат в пилу під ліжком,
гепнув кулаком о дошки, аж по комнаті луна
пішла (Галіп, 35) / див. хосенність, хосен.
Безхосенно. Присл. до [* безхосенний] - без
доброго наслідку, без користі. І от я звертаюся
до Вас, високоповажаний пане, з просьбою
уділити мені впливу Вашої високоповажаної,
загально так почитуваної особи і звернутись
до [секційного шефа], щоб був ласкавий
зайнятись моєю справою остільки, щоб вона:
1) пішла скорше, як можливо, ще сього року,
2) щоб моя просьба о уділене самої стипендії
не випала безхосенно (Коб., Слова..., 247).
Безчельність. Безсоромність. Справді, тільки
підла безчельність може придумати і
поважитись голосити явно такі безличні
сплетні, котрі збити можуть книги касові,
протоколи та десятки сьвідків під присягою
(Б., 1895, 5, 3) / пол. bezczelnosc - нахабство,
безсоромність, bezczelny - нахабний,
безсоромний, порівн. пол jakim czoJem! - як
не соромно!, з яким лицем.
Безчисленний. Незліченний. Здоровий на тілі і
бистрий на умі, дав наш нарід докази великої
сили свого ума і серця в безчисленних
прекрасних народних піснях (Б., 1895, 27, 1) /
рос. бесчисленный - незліченний.
Берег. 1. Край, марґінес. При скаліченях береги
рани треба можливо злучити і тисненєм
зменьшити уплив крови, також: при помочи
оцту, алуну, таніни (Товариш, 1908, 283); З
локомотивом появилась горстка людей. Вони
ледве важились ступити через недоступний
берег пралісу в його глибінь (Коб., Битва, 42); /
Станути над берегом руїни - стати на краю
прірви. Отож: і не дивно, що полуднево-
французкі виноградарі, станувши над берегом
материяльноїруїни, заворушили ся, тим більше,
що доскулили їм до живого високі податки від
управи вина, а ще більш вишрубований податок
ґрунтовий (Б., 1907, 69, 3) / пол. nad brzegiem
przepasci -перен. на краю прірви, над прірвою
2. Обріз (книжки). Книжки - красно оправлені,
з позолоченими берегами (Б., 1890, рекл.) / пол
brzeg- 1) берег, 2) край, 3) обріз (книжки).
Бёренля'нд, експр. Дикий, нецивілізований край.
Від довшого часу сліджу, що діє ся в тій
ославленій Галичині, і признаю ся Вам, що так
гарно з'організованої банди опришків для
виборчих розбоїв, як в Галичині, мабуть, нема
0
з
1
Бит
на цілім сьвіті. Се, що нам щоденна преса
подає, не може нам дати докладного образу
того, що діє ся в тім нещаснім беренлянді(Б.,
1907, 62, 3) / порівн. нім. der Bar- ведмідь,
das Land - країна, земля, das Barenland -
дикий {буквально - ведмежий) край, [порівн. з
іншим контекстом: Здасть ся, німецке виховане
у школах і загальна ґерманізация в краю, хоч і
приносили те добро, що "медведі" з Буковини
пізнавали німецку культуру, не одушевляли
наших людей до праці для свого народу так,
як би можна по тій культурі сподівати ся
(О.Маковей, Б., 1909, 10,1)].
Бесіда. І.Мова. Колись-то всі отсі народи
[Москалі, Русини-Українці, Поляки, Чехи,
Словаки, Серби, Хорвати, Словінці,
Болгари]були одним народом, жили разом і
говорили одною бесідою. Аж пізнійше, коли їх
стало більше на землі, вони порозходили ся, їх
бесіда ставала чимраз, то більше неоднакова,
аж витворили ся з того ріжні бесіди, ріжні
народи (Товариш, 1908, 126). 2. Промова.
Адреса скупштини парафразує тронову бесіду
і зазначує то, що насильне видалене родичів
короля з краю було встидом і ганьбою для
Сербів (Б., 1895, 25, 2); Бесідник зазначив, що
хоть сесия тревала тілько п 'ять неділь, то
мимо того в так короткім часі рускі посли
виголосили 10 бесід, поставили більше як ЗО
внесень і 85 запитань (Б., 1907, 28, 2);
[п.Спинула] запрошено на близькі нові збори в
Вашківцях н[ад] С[еретом] в ціли виголошеня
програмової бесіди (Б., 1907,44,1).
Бесідник. Промовець, доповідач. Не раз зітхав
він, бачучи, як на підлогу летіли склянки і як
стогнали дубові столи під кулаками занадто
вже промовистих бесідників (Галіп, 43); На
послідних засіданях україньского клюбу
порішили наші посли внести на найблизшім
повнім засіданю палати послів самостійне
нагляче внесене в справі галицких надужить
виборчих, причім яко внескодавці і головні
бесідники виступлять пп. Окуневский і
Давидяк(Б., 1907,69,1).
Бесідницкий. Прикм. від бесідник, бесідниця.
В своїй основі релігійна натура, належить він
по своїм переконаням до рішучо
вільнодумного напряму. З цілої промови видно
його визначний бесідницкий дар (Товариш,
1908,175).
Бесідниця. Форма жін. роду до бесідник. Я не
бесідниця, не управлена в тім, і не знаю основи
красномовства - і тому простіть, що хоч не
многими словами, а все-таки на часок займу
Вашу увагу (Коб., Слова..., 301)
Бёштано. Критиковано. Сели б за те, що не дам
нічого до календаря, "гніванось" або
"бештано", то бороніть мене, бо я справді
не можу - а може, і я стану Вам колись у
пригоді! (Коб., Листи,26, 288) / пол. besztac -
сварити, виповідати, докоряти.
Бёштати. Критикувати, докоряти. Бештаєте
мене за "Лілії". Але пригадайте собі. [...]
Будьте ласкаві, об 'ясніть мені тепер, хто ті,
тепер нікому на Божому світі не відомі, глупі
і незрозумілі "Акорди" переложив? На якого
біса було їх перекладати? Тогди треба було
мені їх назад відіслати і сказати: "Жінко
Божаї Не пиши таких дурниць, бо ніхто се
ані не розуміє, ані за 5 років розуміти не буде!"
(Коб., Слово..., 284) / пол. besztac - сварити,
виповідати, докоряти.
Бёштифранти, експр. Новина, закордонні
дурнички (про нові способи господарювання
на землі) За кілька літ господарка в
Гараздівцях змінила ся на ліпше не до пізнаня.
Старші люди спочатку собі кепкували з
молодих хаздів, що вони заводять якісь
бештифранти. Але з часом побачили, що то
таки добре, то й собі взяли ся за нову моду
(Товариш, 1908, 153) / порівн. нім. bestellen -
обробляти поле, die Bestellung - обробіток
(поля) і пол. frant,заст. -мандрівний комедіант,
блазень; бештефранти - вигадки (ІФ, 2, 527)..
Биржа. Біржа, торговиця. Краї з золотою
монетою уважають срібло за товар. Що тут
може хоть би і яке високе ило супроти ажія,
котре накладають краї з золотою монетою в
зносинах своїх на краї з срібною монетою. Дня
15-го липня 1895 р. виносило ажіо: в Індиї -
45%, в Росиї - 48%, в Мексику - 97%, в
Аргентини - 249% (!). Наслідком того може
Арґентинія на льондоньскій торговиці завсіди
продавати дешевше, ніжРосия (Б., 1895,136,
2); Від яких 20 літ ціни збіжа і всяких товарів
залежать від курсу срібла на льондоньскій
биржі(Б., 1895, 137, 1).
Бит. Існування, життя. Лиш самопоміч дає
найпевнійшу запоруку, що колись діб 'ємо ся до
ліпшого биту і независимости від ворожих нам
Бібула і
кляс суспільности (Канюк, 1906,6);Де є народ,
там і культура, й сила буде - де його нема, не
буде й биту тієї нації(Коб., Автобіографія, 61);
/ Рация биту - право на існування. їв обороні
опозицийної немочи "Діло "своїми теориями
про неплатник мосвофілів готово навіть
піддержувати дальше наше рутенство та
москвофільство, бо само, будучи десператом,
признає рацию биту всім иньшим
десператом. [...] Але хто десперат, той скрізь
бачить тілько саму кривду і зло! (Б., 1895,40,
2) / пол. byt - 1) буття, 2) існування, життя,
racja bytu - право на існування.
Бібула. Папір низького сорту. Потребу більшого
очитаняясам відчуваю, а ще більше відчуваю,
що потону в бібулі ґазетярскій. Такмало остає
ся часу на свобідну роботу, що я аж тупію з
дня на день (Маковей, Листи, 554) І пол. bibula
- 1) тонкий папір, 2) газетний папір, 3) папір,
який швидко промокає, промокальний папір.
Бібулистий. Прикм. від бібула. Ціле пополуднє
я стратив, заким у тих бібулистих книгах
віднайшов свій родовід (О.Маковей, "Мій
прадід", Б., 1896,165-166,1)/порівн.бук. діал.
бібула - товстий папір, картон низької якості,
який швидко промокає.
Бігун. Полюс. "Pall Mail Gazette" доносить, що
анґлійскій експедициї під проводом поручника
Шаклєтона удало ся дійти до полудневого
бігуна (Б., 1909, 66, 3) / пол. biegun - полюс.
Бігуновий. Прикм. від бігун. /Бігунове колесо
- полярне коло. Всі фахові учителі сего
предмету звертали приріжних нагодах увагу
на се, як тяжко приходить ся осягнути тут
позитивні результати. 10-12 літні хлопці
мають зрозуміти такі абстрактні річи, як
круговорот сонця (з геоцентричної точки
погляду), значінє математичних ліній на
картах і ґльобі (полудневників, рівнолежників,
зворотників, бігунових колес) і т.ин. (Корд.,
1904, 14) / пол. biegunowy- полярний, koto
biegunowe - полярне колесо.
Біжучий. Поточний. Міністерство просьвіти
призначило на підмоги на біжучий рік 200
зр[иньских] (Б., 1895, 15, 3); Канцелярия
товариства полагоджує звичайні біжучі
справи адміністрацийні: стягає чинші,
оплачує припадаючі податки ірати позичкові,
а взагалі виконує ухвали головного виділу (Б.,
1895, 26, 3); / Сучасний. Відповідно до своєї
ціли збирає [бібліотека] стару і біжучу
літературу, порядкує і укладає її так, щоби
легко було знайти, що кому потреба (Кузеля,
1910, 3) В минувшім діловім році виділ
відтримав 8 засідань, на котрих полагоджував
біжучі справи (Звідомл., 1914,25); / Біжучий
рахунок - поточний рахунок. Поки каса
пожичкова і щаднича ще не заможна, доти
Старшина не повинна вдавати ся з ніким в
умову, давати єму пожички на біжучий
рахунок (См.-Стоцький, Порадник, 43) / пол.
biez^cy -1) проточний, 2) поточний, нинішній;
sprawe biezqce - біжучі справи, w roku
biez^cym - в поточному (біжучому) році.
Білє. Білизна. Правдиве білє Єґера, др.Лямана,
спідня убор, правдиве білє з вовни верблюда,
огрівачі черева, колін, пульсів і грудий, вовняні
камізельки для пань і панів, паньчохи, камаші і
чепці {Б., 1907, рекл.).
Білянс. Баланс. Наша'нещасна регуляция
валюти, перемлинкована в раді державній з
наскрізь у мученими послами, -[...] се початок
того, що торговельний білянс безнастанно
погіршає ся, що з кождим днем невдоволенє
росте. [.. .]Наше ажіо золотерівнає ся майже
нулі, а рента стоїть понад Pari. Нащо ж
давати нагоду, аби наше золото могло іти за
границю, аби чужий імпорт подвоїти, а білянс
зруйнувати (Б., 1895,137,1); Обрахунок річний
і білянс має бути після припису §83 і 76
статута оголошений (См.-Стоцький,
Порадник, 50) / пол. bilans - баланс.
Біметалізм. Подвійна монетна система, за якою
карбують золоту і срібну монету. Найліпший
спосіб, аби уздоровити стан нашого
рільництва, се певно не перехід до золотої
валюти, якого дуже домагають ся лише банки,
доставники золота, але перехід до
межинародного біметалізму з Анїлією на чолі!
(Б, 1895, 137, 1).
Біметалістичний. Прикм. від біметалізм.
Крайна пора [...] роз 'яснити загалови публики
важну справу валюти і старати ся о то, щоб
срібло назад стало грошем в біметалістичнім
змиш(Б., 1895,137, 1).
Біфштик. Біфштекс. Генрик Сєнкевіч назвав у
своїй, оголошеній в Zeit-i, відповіди Бєрнзонови
голодівку львівских академіків - шопкою,
зааранжованою з біфштиками і вином. Щоб
сій підлій видумці дати належну відправу,
2
33 Блудний
радить звісний поет і член голодуючої грам ади
Петро Карманьский оскаржити Сєнкевіча о
обиду (Б., 1907, 58, 3) / пол. befsztyk -
біфштекс.
Біцикліст. Велосипедист. Задля виобразуваня
війскових біциклістів (їздців на двох колесах),
для цілий воєнних можуть резервісти
відбувати свої правильні вправи війскові яко
біциклісти (Б., 1895,24, ЪIпол. bicykl, заст.
- велосипед (з високим переднім колесом).
Біцикль, бісикль. Велосипед. Театр, концерти,
Lawn-Tennis, Croguet, їзда біциклями, забавави
діточі Прогульки в околицю фірами, верхом
або сплавами (Б., 1900, рекл.); Біцикль,
утриманий в добрім стані, мало уживаний є
на продаж (Б., 1902, оголош.); Механік виконує
всякі інсталяцій і репарациї телеграфів,
телефонів, громозводів, електричного сьвітла
Репаратури машин до шитя і писаня, як
також: лікарских фізикальних інструментів.
Репаратури, нікльованє і емайльованє бісиклів
(Б., 1903, рекл.) І пол. bicykl, заст. -велосипед
(з високим переднім колесом).
Бічний. Сторонній. Вони обоє знали ся всего два
місяці і були лишень два рази вкупі[...] Не було
ту коли розбалакати ся про бічних людий
(Галіп, 8).
Блават. Волошка. - Потолочимо колосся! -
сказала [Анна] вже цілком лагідно й щасливо,
погладжуючи рукою тяжке золотисте
колосся, між яким тепер темнів високий
блават (Коб., Земля, 286) / пол. blawatek,
blawat - волошка.
Блаватний. Шовковий. / Блаватні товари -
тканини, мануфактурні товари. Закупивши
великі маси наймоднійших материй, як; шовку,
адамашку, плюшу, сатину, ріжного полотна,
заявляю рішучо, що ніхто не зможе так
дешево продавати, як я, і ніхто не витримає
зі мною конкуренции Иосиф М.Горовіц.
Магазин товарів блаватних (Б., 1901, рекл.) /
пол. blawatny, заст. - 1) шовковий, 2)
мануфактурний, sklep biawatny -
мануфактурна крамниця, 3) волошковий, синій;
blawat -1)заст. блакитний, синій шовк, 2) те
саме, що blawatek; див. іще блават.
Блахман. Туман. / Пускати блахмана в очи -
напускати туману, вводити в оману (людей).
Честь, кому честь, але кому належить ся гірке
слово правди, тому треба його сказати. Хто
працював перше, той і тепер працює, а хто
колись пускав блахмана людям в очи, той і далі
буде пускати (О.Маковей, Б., 1909, 94, 2) /
порівн. укр. діал. [блахман] - туман перед
очима, запозич, з пол. blachman - більмо,
полуда (ЕСУМ, 1,206).
Блискавичний. Швидкий (про поїзд).
Блискавичні поїзди будуть заведені від І.мая
між Віднем і Львовом (Б., 1895,15,3).
Блуц. Помилка. Отже, тут є той другий блуд,
котрого ти, розумієть ся, не бачив. Ти не
бачив, що той стосунок, в який ти хотів
вступити, попросту був би став для тебе
понижаючий, а для неї смішний, для обоїх же
вас утяжливий (Галіп, 104); "Ваша високість,
битва під Кустоцою буде сьвітлим приміром
вумієтности війни, але-вибачайте мені мою
сміливість - Ви зробили одну таки помилку".
Слухачі остовпіли, але Архікнязь осьміхнув ся
і сказав: "Молодий друже, ми не лише один
блуд зробили, а більше; але Бог нам простив і
нашіхоругвипобідили"(Б.і 1895, \&,4);Помалу
зміняє ся думка і про "Буковину" - і то на
користь єї, хоч, звістно, она свої блуди має
(Маковей, Листи, 547); Бараболю до садженя
вибирає ся середну красну. Садженя бараболі,
дуже дрібно краяної або дрібної, є великим
блудом і причиняє ся до того, що бараболя
вироджує ся (Товариш, 1908,248); Щодо моєї
рукописі, то прошу ласкаво лиш переписувати
і орфографічні похибки справляти або, може,
як де якийсь одинокий блуд, зле сказане слово,
що надто впадає в око, то также прошу
поправити (Коб., Листи, 206,643); Через таке
скорочення [викладу] не знаю, чи все буде Тобі
ясно. А потім я машиною скандально
переписав. Тьма-тьменна блудів! (Арт.,
27. V. 1934); /Впроваджувати в блуд - вводити
в оману. Тому треба дуже уважати, аби
замовити правдивий мій препарат, бо
підроблень є багато, які Публику в блуд
впроваджують, суть вужитю і виманюють
від Публики багато гроша (Товариш, 1908,
рекл.) / пол. bl^d - помилка, wprowadzic w
ЬЦсі - ввести в оману.
Блудний. Хибний. /Блудне колесо-хибне коло.
Береть ся засновками такі вискази, в змісті
яких містить ся останній висновок (вислід).
А доказує ся через В, а В через А. Сю хибу
називаємо блудним колесом (circulus vitiosus)
3-7017
Бляґа 34
(Кан, Дидактика, 49) / пол. bl^dne
(zaczarowane) koto - хибне коло.
Бляґа. Хвастощі, нахваляння, хвальба,
фразерство. їх вічні фрази о мирі стають ся
пустою бляхою, а правдивий образ розкривавсь
перед соймом (Б., 1895,5,2); Проч гнати буде
ся від сьвятині народної тих всіх, що
неробством і бляхою, безідейністю і апетитом
на посади вбили себе морально або колодою
валялись тоді, коли треба було запалу
шляхотного іпраці(Б., 1907,74,2)\Рідкохто,
що учив ся по чужих Хімназиях, переживав той
час инакше! Писали ся вірші, диспутувало ся
про штуку, про мову, ганьбило ся усіх за те,
що сьміли себе уважати за розумнійших,
обожало ся твори сьвітових хеніїв, які нераз
знані були тільки по імени, вичислювало ся
томи нібито прочитаних книжок, яких не
мало ся в руках і на очи не бачило ся, і не читало
ся, і т.д., і т.д. Одним словом, над умами
повисала темна хмара галицької "бляхи ", до
якої деякі з більш увіткнених поетів писали цілі
оди (В.Сімович, Б., 1907,151, Ъ)\Инакша фаза
зачинаєть ся тоді, як найдеть ся енерхічний
учитель, із великим засобом знаня, а противний
всякій блязі. Маю тут на думці фахових
учителів україньскої мови (В.Сімович, Б., 1907,
151, 3); Ні, добродію учителю, се не ваги
заповіт, тілько се ваша пуста деклямация і
патриотична бляха, яка заїдає людий на
Буковині, бо ви самі не то під обух, але навіть
під прутик "ворогів " свої шкіри доси не
підставите. На те ж дав Бог усякі
криптоніми, щоби не дістати обухом в голову
(СШаковей, 1909, 94, 1) / пол. blaga -
нахваляння, хвальба, балаканина, базікання,
blagier - хвалько, пустомолот, прибріхувач,
blagowac - хвастати, нахвалятися,
прибріхувати; порівн. бляга, фр. - удавання,
гордування, напускання туману, брехня,
бляґер, фр. - базіка, бовкало, хвалько,
брехунець (СЧС, 70).
Бляхманити. Затуманювати, дурити. /
Бляхманити очі - затуманювати очі,
обдурювати, дурити. Они [наймленні труженники]
задягали ризи найправеднійших жреців
народних, стаючи до народного жертівника,
бляхманили очи проснувшим ся іно-що
Русинам, і много праведних жертв пропало для
україньскої ідеї безвинно в найлучшій вірі, хоч
і "жалованій або пасобій " они й не бачили (Б.,
1899, 19, 1) / порівн. укр. діал. [блахман] -
туман перед очима, запозич, з пол. blachman -
більмо, полуда (ЕСУМ, 1,206).
Бобкбвий. Лавровий. /Бобкове листя -лаврове
листя. Поручає ся на сьвята цукор, каву,
чеколяду і чай. Риж, сахо, ріжні макарони,
гриби, муку, смалець, фіхі, повила, муштарду
ріжнородні сири і бриндзю. Бобкове листя,
шафран, гвоздики, родзинки, міхдали. Товари
сьвіжі -услуга скора і точна (Б., 1906, рекл.)
/ пол. bobkowy lisc - лаврове листя.
Болиголов. Головний біль. Від такого винового
завзятя лишень гірший болиголов буває,
лишень прикрійше похмілє! (Галіп, 43).
Бомбон, бонбон. Цукерка. Сальмякові бомбони,
солодкі пастілі і цибулькові бомбони - средства
десінфекцийні (Б., 1906, рекл.); Від 1812 року
реномована Торговля товарів корінних, вин і
делікатесів СТЕФАНҐАЇНА, перед тим Антін
Табака𠳥аїна, Ринок ч.ІОв Чернівцях, поручає
свій богатий склад товарів корінних і
кольоніяльних, іменно: каву, цукор, полудневі
овочі, каравановий чай, чеколяду, какао,
десерові бонбони[...] (Товариш, 1908, рекл.) /
пол. bombonierka - бонбоньєрка, коробка
цукерок (для цукерок); рум. bomboana -
цукерка, bombonerie - кондитерська,
bomboniera - бонбоньєрка; укр. бонбон, фр.
- цукерка, ласощі (СЧС, 72).
Бонбонярка. Вазочка для цукерок, оздоблена
коробка для парфумів. Артикули бронзові,
альбоми, ташки дамскі, рукавички, підставки на
листи, табакерки, тютюнярки, харнітури до
куреня, до писаня, касети, бонбонярки, перфуми,
мила, спинки до маншетів, шпильки до волося і
ріжне. Склад товарів Б.Бальтінестра
молодшого(Б., 1907, рекл )Іпол. bombonierka -
бонбоньєрка, коробка цукерок (для цукерок);/?уж
bomboniera - бонбоньєрка; укр. бонбон, фр. -
цукерка, ласощі (СЧС, 72), бонбоньєрка, фр. -
оздобна коробка для цукерок (СЧС, 72), заст.
вишукано оздоблена коробка для цукерок або
парфумерії (СІС, 127).
Борба. 1. Боротьба. Майже в кождім соймі
обговорювали ся справи народні і вела ся борба
межи поодинокими народностями і партиями
(Б., 1895, 6, 3); / як же при такій борбі з
язиковими трудностями виглядає властива
ціль науки грецкоїмови в хімназиї: пізнане духа
35 Бранка
і культури клясичної старини (Корд., 1904,
11-12); Поділ Австриї на так звані коронні
краї дає у привілейованим народам
можливість гнобити иньші народи: ся борба
продовжає ся далі і з своєї сторони ділає на
центральну власть і центральний парлямент,
які все більше підпадають під вплив сеїборби
і заражують ся нею (Б., 1907, 60, 1);
Ненаситна жадоба власти і зиску є понукою
промислової конкуренции а над тим тяжить,
як брудна хмара, несовісність. Кождий боре
ся лиш о себе, щоби не дати ся пілкнути.
Слабі є жертвами борби і звичайно
найгірший, а не найліпший виходить
побідником з тої борби (Товариш, 1908,176).
2 мн. Бої, змагання. Послідної неділі
розпочато наново в Німе в старім римскім
амфітеатрі борби з биками (Б., 1895,17,4) /
рос. борьба - боротьба.
Борбництво. Фехтування. В 57ч. "Буковини"
взиває гімнастичне moefapucmeo] "Січ" в
Чернівцях нашу публику до "гімнастичних
вправ шермєрки або борбництва " і заявляє, що
позискало "рутинованого Гімнастика,
шермєра і борбника" і т.д. Коли ж авторам
сих відозв чи повідомлень незвісні поки щорускі
технічні вирази й назви, то я ось позволю собі
пособити їм в тім ділі. І так: замість
гімнастика, гімнастик. Гімнастичний маємо
слова руханка. руховик. руховий. Замість
невдалого, з польщини взятого слова шермєрка.
шермєр є наші слова: борбниитво. борбник.
місце борбництва - борище. борбнича школа
(С.Яричевський, Б , 1909, 73, 3); Ті, що їх
товариство обходить, придумують
найріжнійші способи, щоб удержати те, що
ще не розлетіло ся. Задумують утворити
школу борбництва BIX. 1893), рішають, що в
товаристві вільно грати в карти і купують
карти та штони (Сімович, 1908,513)/ порівн.
пол. szermierka - 1) фехтування, 2) перен.
змагання, szermowac - 1) фехтувати, 2)
боротися, 3) хвастати, хизуватися, szermierz-
1) фехтувальник, 2) перен. борець.
Борзо. Скоро, незабаром. Лиш дівчина сьпіває,
та борзо і вона за нелюбом замовкне,
застрашена, сумна (Галіп, Думки та пісні, 30);
- О, розумієтьсяf Треба борзо голівку під очіпок
пхати. Я таки кажу: царство на землі
належиться все-таки тобі (Коб., Valse
melancolique, 109) / укр.діал. борзо - скоро,
швидко (СУМ, 1,218).
Бороздити. Перешкоджати, шкодити. Ледво
розпочалась отея спасенна робота, так зараз
найшли ся баламути, що против читалень
"Рускої Бесіди " стали отворяти ніби-
православні читальні лиш на то, аби
бороздити пожиточній роботі, аби
викликувати в селі межи людьми заколот,
скаргу, незгоду (Б., 1899,33, \);Нащо було мамі
бігти "на гвалт "до міста Ч. Вона, Санда,
могла дістати ближче і в містечку С зеленої
масті. Могла, йдучи по неї, здибатися з
Савкою, пару слів із ним поговорити, а так
мама все і всюди бороздить і її, Санди, не
питає: "Як тобі, доню, в серці? "Мама тверда,
як камінь, не вломиш, не впросиш (Коб.,
Вовчиха, 157) / пол. bruzdzic - перен.
перешкоджати, устромляти палиці в колеса.
Бочка. / Зачати з иньшої бочки - змінити тему
розмови, спробувати зайти з іншого боку (в
розмові). З иньшої бочки зачав др.Роман
Алексевич, що, хоч ніби інтелігент, наговорив
більше дурниць, як той затуманений мужик з
Каменки (Б., 1907, 90, 1) / пол. zacz^c z innej
beczki - змінити тему розмови, спробувати
зайти з іншого боку (в розмові).
Боязнь. Побоювання, острах. Особливо перед
Великодними сьвятами, коли торжественно
оповідає ся про страсти Христові, має та
сьвята боязнь, що обгортає дитину, свій вплив
і на пізнійші літа мужчини (Б , 1895, 7, 2) /
пол. bojazn - страх, острах; рос. боязнь -
страх, острах.
Бравурність. Спритність, завзяття. Огнева
сторожа з Заставни, яка появила ся таки
вночи на місці пожежі, працювала з такою
бравурностию, що їй удалось виратувати з
вогню стодолу, яка містила кілька соток
метрових сотнарів збіжа (Б., 1907,66,3) І пол.
brawura- 1) бравада, 2) муз. бравурність,
brawurowy -1) спритний, хвацький, завзятий,
2) муз. бравурний.
Бранка. Військовий призов. Бранка відбуде ся
сего року на Буковині в отсім порядку: в
Вижници, в Сереті[...]. Обов 'язані до бранки
хлопці уроджені в роках 1872, 1873, 1874 (Б.,
1895, 2, 3); - Я навіть і думати не можу про
відпочинок, навесні йде Михайло до бранки, а
там... чи довго лишуть вони мені його ще
З*
Брати
36
дома?... - А не можете його вибрати з
війська? - спитала Докія зниженим голосом
(Коб., Земля, 239) / пол. branka, заст. - набір
в армію, на примусові роботи
Брати. 1 .Сприймати. Нехай кождий такі докори
бере передовсім до себе-а певно, буде меньше
бесіди про особисті ціли (Б., 1895, 73, 2); Ти
можеш обмежитися на своїм грунті, бо
мусиш; він вузький, але моє поле широке,
безмежне, і тому я живу таким життям [ ..]
Так наказує чуття артистичне. Я беру все зі
становища артизму. А й ти повинна
звертатися за ним; усі, цілий загал (Коб., Valse
melancolique, 90); / Брати поважно -
сприймати серйозно (щось), ставитися
серйозно (до чогось). Розуміє ся, що появляють
ся ріжнородні вісти, часом собі цілком
противні, так що неможна їх брати поважно,
а треба вижидати певних і докладних вістий
(Б., 1895,24,3);3адля того один дістає догану
одну по другій, другий "тиран", бо надто
совісний. Щоправда, тих доган нема що брати
поважно, бо друге засіданє одноголосно їх
зносить, як перше одноголосно їх ухвалило
(Сімович, 1908, 514-515); Мала двадцять і
кілька років, була знімчена полька і брала своє
заняття дуже поважно. Дразлива і химерна,
коли малювала, була в щоденнім житті
наймилішою людиною (Коб, Valse
melancolique, 89); / Брати легко - сприймати
легко, неглибоко (щось), ставитися легко,
неглибоко (до чогось). Було багато речей у
житті, які брала страшно легко, ледве
доторкалася їх крилами своєї вибагливої душі,
а інші... падала ниць перед їх важністю; але в
штуці була поважна і глибока, як море... (Коб.,
Valse melancolique, 102) І пол. brae powaznie -
приймати, сприймати серйозно. 2. Вивчати. У
Росиї та Сербії воно не так; там і в висшій
ґімназиї учать граматики; у нас мають її
брати лиш у низшій [...] Є в ґімназияльній
бібліотеці твори Грінченка. Треба їх читати;
Грінченка ж беруть у літературі в VIII. клясі
(В.Сімович, Б., 1907, 151, 3) / порівн. пол.
pobierac nauki - вчитися.
Брёмзер. Гальмівний кондуктор. Описано факт:
з Галичини до Чернівців їхали два панотця
греко-уніятских і розмовляли по-руски, а коли
на Буковині висіли з поїзда, то почали до
кондукторів і бремзерів говорити по-польски
(Б., 1907, 136, 1) / нім. der Bremser -
гальмівний кондуктор; див. іще бримза.
Брём'я. Тягар. Най ми зайдемо в наші села,
передовсім в наші гірскі оселі, де нарід стогне
під бременем визиску і шахрайства, найми на
зборах і на вічах навчимо нарід політично і
національно думати (Б., 1907, 80, 1) / пол.
brzemie- тягар; рос, ст. ел. бремя-тягар,
важка ноша, гніт.
Бримза. Гальмо. Зате управа трамваєвогоруху
щось не дуже піклує ся доброю дорогою, а се
доказує найліпше ряд нещасть в посліднім часі.
Там бримза була нездала, віз летів в шаленім
темпо і покалічив коня на смерть, а візникові
завдано також: чималі рани (Б., 1907, 93, 3) /
нім. die Bremse - гальмо.
Бритийский. Британський. Можемо сказати,
що п 'ята часть бритийского населеня дістає
поживу, одіж: за посередництвом наших 1.566
записаних спілок і їх численних філій (Товариш,
1908, 178) / пол. brytyjski - британський.
Бровар. Броварня, пивоварня. У нашім паровім
бровари (перше Ґебля), устроєнім після
найновійшої системи, вже почали спускати
вишинкове пиво[...] Небавом будемо могли
оголосити, що зачнемо спускати пиво-лежак
в бочівки і фляшки (Б., 1895, 16, рекл.) / пол.
browar - пивоварня.
Бронз, чр. Бронза. Найкрасші товари з бронзу-
гарнітури до писаня, зиґарки, канделябри,
підставки, ліхтарі, тарілі на овочі, альбуми і
т.п. (Б., 1900, рекл.) / пол. br^z, ч.р. - бронза.
Бросквиня. Персик. Учитель говорив гладко і з
зрозумінєм предмету; але все те було, властиво,
не більше, як шкільний виклад, теоретичний,
котрий хиба о стілько був приноровлений до
місцевих обставин, що учитель не говорив про
управу бросквині, морелів і т. д., бо їх там зовсім
неможливо ховати (Б., 1895, 1, 1) / пол.
brzoskwinia - персик.
Буцжетовий. Бюджетний. В кругах посольских у
Відни говорять, що п.міністер торговлі
ґр.Вурмбранд заявив на засіданю комісиї
буджетової дня 23.см., що правительство
відрочило акцию удержавненя зелізниць (Б.,
1895, 20, 3); Поліпшена платня державних
урядників, яка після ухвали буджетової комісиї
мала б зобов'язувати від І.цвітня 1907. p.,
представляє ся (Б., 1907, 2, 1); / Буджетова
провізория - тимчасовий бюджет. Палата
37 Буршівський
принта буджетову провізорию без дальшої
дебати. В специяльній дебаті полагоджено
буджетову справу і в третім читаню. Першою
точкою вівторкового засіданя є дефінітивний
вибір президиї! (Б., 1907, 80, 1) / пол. budzet -
бюджет; prowizorium budzetowe - попередній
проект бюджету; нім. das Budget - бюджет,
provisorisch - тимчасовий.
Будучність. Майбутнє. Брак виглядів на
будучність стримує руску молодіж від
посьвячуваня ся студиям теольойчним (Б., 1895,
6,2); А є се діло тим важнійше, коли зважимо
се, що від теперішного поведеня австрийскої
Руси, де конституцийна управа уможливте
природний розвій нашої народної справи,
залежати буде ілучша будучність цілої України-
Руси(Б.у 1895,7, \)\Тепер її гадки і думки звернули
сялиш в однім напрямі - на будучність Ріти (Б.,
1899,35,1 );/справді, її талант і замилування до
музики заповідали їйуже тепер ясну будучність
(Коб., Valse melancolique, 121) / порівн. рос.
буцущее - майбутнє.
Бук. Палиця, кийок. / Без бука не приступай -
і не підступишся, і не підходь, годі
підступитися (про зарозумілих, задавакуватих
людей). А як "задля браку материялу" або
"задля незалежних від редакциї причин " котра
часопись помістить якийсь "твір " молодого
"поета ", - тоді до него без бука не приступай.
Тоді він вже не лиш "поет з Божої ласки ",
але й критик, що "розуміє поезию ", говорить
про штуку (В.Сімович, Б., 1907, 151, 3) /
порівн. пол. bez kija ani przystap (do kogos) -
без кия і не підступай.
Бульва. Бульба, коренеплід. Средство, зване
Франкка Енрільо, витворюване фаховим
способом з краєвих продуктів збіжевих і бульв.
Скушавши єго, тяжко повірити, що нема в нім
ні дрібки зернистої кави, так подібним є єго
смак до смаку кавового (Календар, 1908, рекл.)
/ пол. bulwa - 1) земляна груша, 2) бульба,
коренеплід.
Бумель. Гультяйство, прогулянка без мети. Отся
зависимість законодатноїпраці в Австриївід
дражливости национальних чи радше
шовіністичних почувань, від бумлю німецких
студентів в Празі або від ческого поданя в суді,
стає дійсно нестерпна (Б., 1909, 25, 1) / нім.
der Bummel - розм. прогулянка, прогул;
bummeln - гуляти, тинятися.
Бурш. 1. Денщик, хлопець-солдат для доручень.
А Николайка знали ви9 Ви його знали! І він радо
йшов до війська, а що з ним сталося? Він був
буршем в одного лейтенанта [...] Робив лад у
хаті, щоб усе стояло на місці, як пан любив, бо
він був чемний хлопець і лейтенант його любив
(Коб., Земля, 311). 2.Член німецького
студентського товариства. "-Ото, коби сі хлопці
колись хотіли пристати до нас! - думав він. Під
тим "до нас" розумів він нечисленну, веселу
громадку студентів, котра жила після
статутів давних воївничих німецких буршів і
носила навіть осібну назву Карпатця. - Ми би
з сими хлопцями верховодили в місті1 - думав
Корчевич і з любов 'ю придивив ся на свою
широченну, барвисту "карпатянську" шапку
та й почув, як в єго жилах заграв карпатянський
патріотизм. - Най живе Карпатия!" (Галіп,
68-69) / нім. der Bursche - парубок, хлопець;
порівн. бурш, нім. - "назва студента-
націоналіста в Німеччині, що належить до якоїсь
корпорації -буршеншафту (СЧС, 79).
Буршеншафт. Товариство студентів-ншців,
парубоцьке товариство. В часописі "Молода
Україна", що виходила у Львові, появила ся
безіменна допись на "Союз" (згадка в
протоколах 23.V.1900), де між иньшим
закидуєть ся товариству, що нічого не
робить, а тілько думає над тим, як перемінити
"Союз" на буршеншафт з шапками, з
мундурами, з дуелями і т.д. І якраз на тім полі
появила ся велика ріжниця між Галичанами і
Буковинцями, вихованими на німецьких
звичаях. Сі буршівські тенденції останніх
викопали гріб між: молодіжю того самого
народа (Сімович, 1908,520) І нім. der Bursche
- парубок, хлопець, die Burschenschaft -
парубоцьке товариство.
Буршівський. Прикм. від бурш. Німецький
звичай носити ленты все дуже перестерігаєть
ся в Чернівцях. На ленту - відзнаку
товариства на зверх - горді всі ті, що її
носять. Здерти комусь ленту з грудий або
сказати що на неї уваж:аєть ся великою
образою, за яку обидник мусить давати
сатисфакцію в поєдинку. (Се саме відносить
ся до шапок, бо єй товариства, що крім лент
носять буршівські шапочки) (Сімович, 1908,
509-510); В часописі "Молода Україна", що
виходила у Львові, появила ся безіменна допись
Буршікозний
38
на "Союз " (згадка в протоколах 23. V.1900), де
між иньшим закидуєть ся товариству, що
нічого не робить, а тілько думає над тим, як
перемінити "Союз" на буршеншафт з
шапками, змундурами, з дуелями і т.д. І якраз
на тім полі появила ся велика ріжниця між
Галичанами і Буковинцями, вихованими на
німецьких звичаях. Сі буршівські тенденції
останніх викопали гріб між: молодіжю того
самого народа (Сімович, 1908,520).
Буршікозний. Пащекуватий, грубуватий,
нестриманий. На настрій в товаристві
вказують нам протоколи з 1894 р. Тон бесід
членів "Союза"легкий, буршікозний. Невидно
поваги, падаютьріжні дотинки, а вслід за тим
лайка (Сімович, 1908, 514)/ нім. burschikos -
пащекуватий, грубуватий, розв'язний,
молодецький.
Бута. Пиха, зарозумілість. В своїм особистім
поводженню [граф Тишкевич] був правдивий
аристократ, але без панської бути, скромний,
із делікатними манерами (Галіп, Спомини, ч.З-
4, 90) / пол. buta - пиха, зарозумілість.
Бутний Пихатий, чванливий. Публікаруска, що
була тоді в соймі, була сим до крайности
обурена, бо ж і найбільше холоднокровний
чоловік не міг би знести такої обиди, киненої
бутним волоским бароном наруский нарід (Б.,
1899,44, \)Іпол. butny-пихатий, чванливий,
зарозумілий.
Бухт. Солодкий пиріжок. Всі поспішили відтак
на "бухти помиреня" до ческого посла і в
спокою та згоді з "їли яких десять до двайцять
таких бухтів моравского домашного виробу.
Той посол - то був сьвященик з Морави,
котрому его виборці з вдячности за оборону їх
інтересів прислали цілий кіш таких бухтів (Б.,
1909,25,3)/ чеськ. buchta - солодкий пиріжок;
пол. buchta, обл. - ватрушка.
Буяти. Ширяти, літати. / Буяти по облоках -
перен. ширяти (буяти) понад хмарами, жити
Вага. Вага, терези. / Класти вагу (на щось),
покладати вагу (на щось) - зважати на щось,
надавати увагу чомусь. Не знаю, як ви думаєте
про ту опінію; я кладу на ню мало ваги
(Маковей, Листи, 546-547); Як письменник
кладе більшу вагу на суд одного знавця-
відірвано від реальності. Так само діє ся у нас і
в політичнім житю. І тут нераді ми держати
ся землі, а радше буяємо по облоках. Ми не
зважаємо на розум, у нас більше рішає серце, а
властиво пристрасть^., 1895,8, \)Іпол. bujac
w oblokach - ширяти (буяти) понад хмарами.
Бюрко. Письмовий стіл. Ваша фотографія дуже
живо нагадала мені Гейне. Дякую Вам за неї,
я її буду шанувати. Вона стоїть на моїм бюрку
завита, так що я її кожну хвилю
доторкнутись можу (Коб., Слова..., 262) І пол.
biurko - письмовий стіл.
Бюро. Установа, контора. Хто хоче мати услугу
того бюра [для женитьб], приносить туди З
рублі, свою фотографію і опис житя (Б., 1895,
45,3); Коли тому богачеви навкучить ся сидіти
при своїм бюрі, приулиці Бродней в Ню-Йорку
то він бере свою жінку і доньку до свого
окремого поїзду та їде з ними трохи на прохід
по зелізницях (Б., 1909, 80, 3); Як тихо,
безгомінно помагала вона батькові, що, мов у
ярмі, працював день у день низшим урядником
у бюрі, без відпочинку, без відпусток, вірно,
щиро, повних 45 років, виховувати діти (Коб.,
Автобіографія, 15) / пол. biuro - 1) канцелярія,
2) установа, контора; das Btiro - бюро, установа.
Бюровець. Службовець, урядовець. Розумний
чоловік знає, що справдішну осьвіту не набуває
ся через скількість укінчених кляс та іспитів,
але можна набути її самообразованєм, отже,
ремісник так само може бути образованим,
як перший бюровець (Б., 1907, 92, 2) / порівн.
пол. pracownik biurowy - канцелярський
службовець, урядовець і biurowiec -
адміністративна будівля.
Бюровий. Прикм. від бюро. / 3наряди бюрові
- канцелярське приладдя. Цуже тане жерело
до закупна паперів, приборів шкільних, книжок
купецких та знарядів бюрових є в Иосифа
Горовіца (Б., 1899, рекл.) / пол. biurowy -
канцелярський, конторський.
літерата, ніж на суд сотні баранів з провінциї,
так він якочоловік мусить класти більшу вагу
на суд також: знавця, товариша, приятеля або
взагалі розумного чоловіка, як на суд
незнайомих або засліплених (Маковей, Листи,
557); Я знаю, що Ви мені се не повірите - Ви
В
39 Вакациї
взагалі не дуже покладаєте вагу на те, що я
кажу (Коб., Листи, 95, 454); Вже від самого
початку повинно ся старати вщіплювати у
молоденьких учеників більше зрозумінє твору,
який віддають, і не класти виключної ваги на
поправне виконане его з технічної сторони (Б.,
1907,70,3); / Стати язичком при вазі-мати
вирішальне значення, відігравати вирішальну
роль. В часі цілої сесії правительство немало
сталої більшости [...] Для звичайних справ
отся більшість могла б вистарчити. Для
важнійших-ні. Треба ще правительству яких
п 'ятдесят кілька голосів. В такій ситуації міг
биукраїньский клюб найти собі вельми корисне
місце і стати справді язичком при
парляментарній вазі (Б., 1907, 81,2)/ див. іще
язичок.
Вагувати. Вагатися, зволікати. Наші гроші не
мандрували б тоді в чужі руки, а позістались
би таки в нашого народу Тому ж то й не
вагуймо й берім ся до хову кріликів! (Товариш,
1908, ПО) / нім. wagen - зважувати.
Вагон. Вагон. В році 1904-ім сам Союз
хліборобских спілок в Східній Швайцариї
закупив і розпродав членам 314 вагонів всілякої
паші для худоби, 93 вагони цукру, 70 вагонів
вугля, 67 вагонів пшеничної муки (Товариш,
1908, 96); Скоро поїзд на якій стациї стане,
причіпають зараз телеграфічні проводи
канцелярийного вагона до телеграфічних
проводів на стациї, щоби "король" [зелізниці]
міг висилати свої прикази на всі сторони
З'єдинених Держав (Б., 1909, 80, 3) / нім. der
Wagen, der Waggon - вагон.
Вадия. Вадія - застава, грошова зарука Союз
руских хліборобских спілок на Буковині
иСеляньска Каса", стоваришенє,
зареєстроване з обмеженою порукою,
повідомляє, що він отворив в себе осібний
відділ на вадиї і кавциї (Б., 1909, рекл) / пол.
wadium - грошова заства; порівн. вадія, лат.
- застава, грошова зарука (СЧС, 81).
Важний. Чинний, дійсний. Розклад їзди важний
від І.юлія 1890р. (Б., 1890, оюпош.)\ Аби вибори
були важні, треба три четвертин всіх радних.
Можна голосувати картками. При рівности
голосів рішає льос (См.-Стоцький, Громада,
42); / Узнати важним - визнати дійсним.
Списи виборчих актів предкладає президент
віку палаті, яка без дебати рішає, чи вибір
треба узнати важним, чи акт виборчий
передати лєгітимацийному виділови до
розгляненя (Б., 1907, 64, 3); Радними
громадскими або заступниками радних
вийдуть з виборів лиш ті, що одержали більш
як половину всіх відданих важних голосів (Б.,
1909, 36, 1). 2. Впливовий, вагомий. Спосіб
уладнаня своїх внутрішних відносин, а відтак
явний виступ на політичній арені може
видвигнути україньских послів на важний
чинник в політичнім концерті австрийскім,
або й кинути їх у невихідний кут і знівечити
всі надії, які народ покладав на своїх
заступників (Б., 1907, 71,1)/ пол. wazny - 1)
дійсний, чинний, dokument jest wazny od ...
do... - документ чинний (дійсний) з... до...,
2) вагомий, важливий.
Важність. Чинність, дійсність (про квитки,
виборчі голоси, угоди тощо).До сих поїздів, як
також: до осібних поїздів буковиньских
льокальних зелізниць, буде ся видавати у всіх
стациях, через які наведені поїзди переходити
будуть, білети поворотні по знижених цінах,
котрих важність вигасає 7-го зглядно 8-го
липня б.р. (Б., 1907, 68, 3); Коли би Австро-
Угорщина не могла задля браку часу або задля
парляментарних відносин залагодити
торговельного договору до 31.марта 1909,
тоді сербске правительство готове згодити
ся на те, щоб продовжено важність сего
договору провізоричнд до 31.грудня 1909. (Б.,
1909,58,3) І пол. waznosc -чинність, дійсність,
okres waznosci - термін дії, чинності, termin
waznosci - термін придатності.
Вайло, вайльо, виг. Ого! -Але подиви ся лишень
на ту красуню, що онде йде. Чи то на ній
станика нема, чи що се за чудасія? - Агій на
тебе! Се вона так декольтована. - Вайю!.. -
Та не кричи, бо тебе ще напудить ся ота панна
онде... (Галіп, 97) / бук. діал. еійльо - ого
(вживається для підсиленні. вираження
модальності висловлення).
Вакациї, вакації, мн. Канікули. Спитайтеся її
[Кохановську], чи вона вже ілюструє "Битву ",
- я забула в листі спитати; відтак, чи поїде
сього року в гори, і коли в неї вакації
зачинаються (Коб., Слова..., 248); Я тепер
чуюся так свіжо, як я тепер перед вакаціями
або як коли до Вас приїхав, перед Варшавою
(Арт., 7.ХІІ.1934); За "Карби ", за час вакацій
Вакзал 40
(липень - серпень), поприходило досить
багатенько таки гроший. Ллє ж, замісць них,
ми від вакаційного адміністратора нашого
видавництва, д.Антона Крушельницького,
дістали тільки касовий зшиток і поважну купу
книжок, здебільша, його таки новель, що й так
розходилися дуже пиняво (Сімович, 1938,58) /
пол. wakacje, мн. - канікули; вакації, лат. -
час, вільний від навчання або іншої роботи;
канікули (СЧС, 81), заст. вільний від занять у
школах чи установах час, відпустка, канікули
(СІС, 141).
Вакзал. Вокзал Страйкарі робітники,
побачивши в розрухах між: поліцаями[-
ірляндцями] піддержку, зачали ламати
повозки, на яких возять вугля з вакзалу до
фабрик, і взагалі припинили підвіз вугіля (Б.,
1907, 87, 2); 3 Вашої картки я бачу, що,
мабуть, на Буковині, то є в Чернівцях, ми не
побачимося, а хіба в Кракові на вокзалі
(Bahnhof) (Коб., Слова..., 278) / порівн. пол.
dworzec - вокзал; рос. вокзал; вокзал (від
англ. Vauxhall) - назва парку і закладу для
розваг, який належав у 17 ст. Джейн Вокс, що
згодом стало використовуватися для назв
споруд для обслуговування на станціях шляхів
сполучення (СІС, 158).
Вакувати. Бути вакантним, вільним,
незайнятим. [Пос.Романчук] домагав ся
якнайскоршої обсади опорожнених руских
катедр на факультеті правничім. Катедра
права цивільного по бл[аженної] п[ам'яти]
Олек.Огоновским вакує по нинішний день (Б.,
1895,48, 2) / пол. wakowac - бути вакантним,
вільним, незайнятим.
Вальман. Уповноважений громадою для
виборів. П.Домбровский в довгій промові
обговорював давне курияльне право виборче з
"вальманами ", а потім теперішнє, та виказав
користи, які приносять для мужиків се нове
право виборче (Б., 1907,26,2) Інім. die Wahlen
- вибори, der Wahler - виборець, der Mann -
чоловік.
Вандрівний, мандрівний. Мандрівний. /
Вандрівний учитель - учитель-консультант,
який, ходячи від села до села, навчає умілого
ведення господарства. Курс для пасічників
устроює філія товариства для пчоловодства
в Чернівцях і в окрестности в порозуміню з
краевою радою культури дня 2.-4.липня с.р. для
пчоловодів в Старих Мамаївцях у шкільнім
будинку під управою мандрівного учителя для
пчільництва і практичного пасічника
п.надуч[ителя] Ілі Прокоповича (Б., 1907, 67,
3); Розуміючи недостачу правительствених
шкіл, позаводили за помочию громад округів і
міністерства вандрівнихучителів, яких є вже
70. Тоті учителі ідуть від села до села і
заходять в найтемнійші закутки та учать
людий всюди кращої господарки [. ]І в нас на
Буковині є для Українців один такий учитель,
що ходить від села до села, его настановила
Рада краєвої культури (Товариш, 1908, 136) /
пол. wandrowac - мандрувати; нім. wandern
- подорожувати (пішки), мандрувати,
переміщатися.
Вар, ж.р. Варення, спекота, марудна робота на
кухні. Fraulein Амалія твердо вірила, що
з 'явить ся колись якийсь хоч не німецкий лицар,
то бодай славяньский "панич з доброго
стану", котрий її визволить із горячої кухні, з
безперестанної незносної варі (Галіп, 13) І пол.
war, ч.р. - 1) окріп, 2) спека, спекота.
Варрант. Варант. Філія Союзного банку
віденьского в Чернівцях поручає ся до
переведеня трансакций з обсягу банковости,
а особливо до: ескомту і інкаса купонів і
вильосованих цінних паперів; до уділюваня
позичок на цінні папери, на варранти і біжучі
товари через вінкуляцію; до перехову льосів і
иньших цінних паперів в цілизабезпеченя перед
втратою з причини вильосованя (Товариш,
1908,308, рекл.) / варант, анґл. - посвідчення
товарового складу, що він прийняв на схов
певні товари (СЧС, 83).
Варстівня. Підприємство. Товщ Ceres є се чиста
товщ з кокосовихростин, які, сьвіжо зірвані,
сейчас на сонци висушуєсь і висилаєсь до Авсіг
н[ад] Е[льбою]. Там піддаєсь їх під праси в
варстівні артикулів поживних, званих "Ceres "
акцийного тов[ариства] Шіхт (Товариш,
1908, рекл.) / порівн. пол. warsztat - майстерня,
підприємство.
Вартний. Цінний. / Вартні папери - цінні
папери. Весь рухомий і нерухомий маєток
громадский, т.зн. готові гроші, папери вартні,
ґрунта,' ріжні права, н.пр. право побираня
оплат на торгах і т.д., т.зн. все те, що є
власностю громади, повинно бути списане в
осібній книзі, котра називає ся инвентар (См.-
Стоцький, Громада, 5); Центральний Банк
Ческих Щадниць [...] купує і продає вартні
папери, девізи, валюти, монети і т.п.
Безплатно переховує і наглядає над вартними
паперами і того рода ефектами (Б., 1909,
рекл) / порівн. пол. papiery wartosciowe - цінні
папери; нім. der Wert - вартість, цінність, ціна,
die Wertpapiere - цінні папери.
Вартостёвий. Вартісний. Важне для кождогої
Випродаж! За неімовірно тану ціну можна
полупити ґарнітурик, складаючий ся з
чотирнайцять вартостевих, понизше
висказаних елєґанцких предметів (Б., 1900,
рекл.) І пол. wartosciowy - вартісний, цінний.
Варунок. Умова, підстава. Будьте ласкаві
передати працю редакційному комітетові
''Літер[атурно]-науков[ого] вісника " під
тими самими варунками, і нехай він друкує
повість (Коб., Листи, 106,484); Чи Ви не могли
би габілітуватись тут на доцента руської
літератури? Вам би се прецінь було можливо.
Варунки у Вас до того є, що Вам могло б зайти
в дорогу (Коб., Листи, 128,517); / Під жадним
варунком - в жодному разі, ніяким чином.
[Тетяна] ж в повісті троїть в божевіллю, з
тою гадкою, що то вона не його, а саме лиш
лихо троїть, що спонукало його двох кохати.
Значить, під жадним варунком не з пімсти, а
в думці, що то якесь лихо в нім сховалося (Коб.,
Листи, 189, 615) / пол. warunek - умова, pod
warunkiem - під умовою; варунок, пол. -
умова (СЧС, 83).
Вато ванни. Ватний, на ваті. Фрізієр Лев Вайс,
котрий щоб охоронити своїх гостий перед
скірними недугами, завів у себе всякі
найновійші гігієнічні урядженя, пр[иміром]
карболєзованє бритв, механічні розпилячі до
пудрованя, карболізовані ватовані перев 'язки
на шию (Б., 1901, рекл.) / пол. watowac -
підбивати ватою, watowany -на ваті, підбитий
ватою.
Ватра. Вогнище. /Чужі печені при нашій ватрі
- хтось користає з праці іншого. При нашій
ватрі печуть усі свої печені. Одні Українці
домагають ся, н[а]пр[иклад], безнастанно
своїх национальних шкіл народних в Чернівцях,
а коли прийшло дорішеня справи, то Поляки і
Волохи дістали їх і для себе. Так воно все діє
ся, так і з місцем віце-бурґомістра [...] На
кождий спосіб наші любі сусіди гріють свою
41 Ввоженє
печеню при нашій ватрі (Б., 1909, 50, 1) /
порівн. пол. upiec wlasn^ pieczen przy czyims
ogniu - поживитися чужим коштом; przy
jednym ogniu upiec dwie pieczenie - при
одному вогні спекти дві печені (порівн. убити
двох зайців одразу); укр.діал. ватра - вогонь,
вогнище.
Вахадловий. У сполуч. вахадловий годинник
- годинник з маятником. Вахадлові годинники
"Renaissans" і "Barok". За кожде купно і
репарацію гарантує ся (Б., 1902, рекл.) / пол.
wahadto - маятник, wahadlowy -
маятниковий.
Вахляр. Віяло. Вахлярі коронкові і з правдивих
струсьових пер, ручки перлові і з черепахи (Б.,
1902, рекл.); Для дам наймоднійші черевики
балеві, загортки, хази і вахлярі. Хусточки
батистові, шовкові, паньчохи шовкові, так
звані "Fler" гладкі і "ajaer", ірхові
"Maraboutf"(b., 1909, рекл); Мені не жаль за
ним. Він навчив мене ненавидіти й задавив цілу
мою істоту від голови до стіп упокоренням.
Був першим, що дав мені відчути поганість
покори. Від часу до часу відчуваю на своїй душі
ту брудну пляму і, мабуть, не змию її ніколи. Я
подала йому свою душу, розложила її перед
ним, мов вахляр, а він - мужик... - з
неописаною погордою вимовила се слово (Коб.,
Valse melancolique, 117) / пол. wachliar - 1)
віяло, 2) перен. діапазон, коло (проблем,
завдань тощо).
В ах л яру в ато. На всі боки, подібно до віяла.
Буйна ясно зелена папороть розкинулася
вахлярувато в своїй розкішній красі вшир і
вздовж:, а їдовиті гриби червоної краски
показувалися на світ і звертали на себе увагу
(Коб., Битва, 44) / див. вахляр.
Вважати. Уважно слухати, бути уважним.
Ученикмусить вважати, бо ж кождоїхвилини
учитель може його завізвати до відповіди
(Канюк, 1911, 71) / пол. uwazac ~ 1) бути
уважним, дивитися (слухати) уважно, 2)
спостерігати, стежити, 3) розмірковувати, 4)
вважати, мати певну думку на щось; див. іще
уважати.
Ввоженє. Ввезення. Ввоженємашин до Хин має
бути вільне, чужинці мають право будувати
фабрики, а ріки мають до точно означених
міст бути отвореними для торгівлі (Б., 1895,
14,4).
Вволити
42
Вволити. Задовільнити чиєсь прохання. Однак
"адміністрация " не вволила его волі (Б., 1895,
17,4).
Вганяти. Бігати, гасати, шукаючи когось, щось.
В комнату влетів Грінка. - На маєш! -
викликнув він, видивляючи ся на Самсонюка, -
я за ним вганяю по всіх усюдах, а він тут
сидить! (Галіп, 99).
Вділятися. Надаватися (про знання, освіту,
інформацію різного роду). Під час того
виправляють діти, котрі самі видять, що
наука релігії не вділяєсь як слід, свої збитки
(Б., 1895, 6, 1) / пол. udzielac lekcji- давати
уроки, udzielac wiadomosci - повідомляти,
інформувати; нім. erteilen - давати (поради),
den Unterricht erteilen - давати уроки,
викладати, teilen - ділити.
Вднину, присл. Вдень. Вона перепрошує, що
приходить у тій, трохи пізній порі, але вднину
дуже зайнята; боялася, що, прийшовши
скорше, не застала би мене дома, а їй залежало
на тім, щоб застати мене... (Коб., Valse
melancohque, 102) / див. днина.
Вдоволене. Задоволення (потреб). Ми
позакладали читальні, котрим не надали
такого змісту, щоб там хлібороб найшов *|
вдоволене своїх потреб - моральних і
материяльних (Б., 1895, 19, 2) / порівн. пол.
zadowolenie -1) задоволення (потреб), 2) втіха,
3) сатисфакція; рос. удовлетворение -
задоволення (потреб).
Вдохновеиє. Надхнення, запал. І ми, мої панове,
зібрали свої сили, щоби закупити "Народний
Дім ", що вам добре знаний, і зробили ми се
також: з патріотизму, так само як волоска
партия национальна, о котрій п.посол барон
Мустаца з такою фумою зазначив, що вона з
национально-патриотичного вдохновеня з
приватних фондів зібрала суму купна (Б., 1895,
10, 2) І рос. вдохновение - запал.
Вдяка. Дяка, вдячність. Треба думати про
спільну хліборобску справу і єї відчувати - се
повинно стати другою натурою провідників
читальняних без огляду на те, чи буде за сю
працю яка вдяка, чи ні (Б., 1895, 19, 2).
Вегетувати, перен. Жити рослинним життям, без
високих прагнень, поривань. Тепер я лиш
вегетую і коли і забралась я знов до якоїсь нової
праці, то лише одиноко під впливом його
[брата Володимира] пам 'яті, котрому праця
була в житті - все і всім і котрого остаточно
і сама пожерла (Коб., Слова..., 287) / пол.
wegetowac - 1) виростати, рости, 2) перен.
жити сутужно, животіти, wegetacja - 1)
вегетація, 2) животіння.
Великість. Велич. Ато не дужий на таку манію
великости, тому простити треба всякі
нісенітниці (Б., 1895,12, \)Іпол. wielkosc- 1)
величина, 2) велич.
Веліновий, веленевий. Сорт паперу. Ціна
книжки (звиш 400 сторін) 2 рублі, на веліновім
папери - 3 рубл (Б., 1900, рекл.);
Передплатники, які виплатять всі гроші F
карбованців) за рік - чи одразу чи ротами -
можуть одібрати, доплативши 2 карбованці
додаток МАркас "Істория України-Руси" на
веленевому папері (Б., 1909, рекл) / пол.
welinowy - веленевий, papier welinowy -
веленевий папір, welin - 1) веленевий папір,
2) велюр (відповідним чином вироблена
шкіра).
Вёрва. Завзяття, запал, надхнення. Добірні
солісти, які, може, в опері де-не-де
недописували, але в опереті були панами
ситуації, врешті саля, повна гостий,
підбадьорувала акторів, які грали і співали з
видимим вдоволенєм і вервою (Б., 1907, 121,
3); Саля світила пусткою [...], та сей брак в
амфітеатрі незразив акторів. Грали з вервою,
весело, природно (Б., 1909, 79, 3) / пол. werwa
- надхнення, запал, темперамент; mowic z
werwa^ - говорити палко, пристрасно; верва,
фр. - захоплення, надпоривність, надхнення
(СЧС, 86).
Верем'я. Погода. Віддавна вэюе люди, що не мають
іншої роботи, слідили за тим, яке верем 'я
товаришить великим мужам в їх подорожах (Б.,
1895, 26, 3); Як ліси здалека виглядають
темнійші, як звичайно, се предсказує близьке вогке
верем 'я[...]. Сильні вітри завше приносять зміну
верем 'я, они або розганяють дощові хмари, або
проганяють гарну погоду. Західні вітри
приносять дощ, північні остре зимно, полудневі
і східні сухе і тепле верем я (Товариш, 1908,267-
268) Іукр.діал. верем'я - погода, тепла, сонячна
погода.
Верифікація. Підтвердження, перевірка
легітимності, справжності. І так, коли на чергу
прийшли протести зглядомукраїньских послів,
п.Будзиновский звернув ся до комісиї з
43
Взгляд
просьбою, щоб она веріфікацию всіх
укр[аїнских]послів приділила Полякам, бо
Русини публичного розбору своїх мандатів не
боять ся (Б., 1907, 75, 2) / пол. weryfikacja -
верифікація, підтвердження справжності;
верифікація, лат. - перевірка, посвідчення
автентичности (СЧС, 86), перевірка істинності
(СІС, 150).
Верк. Механізм. Специяліст від анґлійских і
американьских зитарків, як також: відріжних
граючих верків (Б., 1901, рекл.); Великий склад
стінних, столових і кишенкових годинників із
золота, срібла, ніклю, стали з преціозними
верками (Б., 1905, рекл.) / нім. das Werk - 1)
справа, праця, робота, 2) твір, наукова праця,
видання, 3) виробниче підприємство, 4)
споруда, будівля, 5) механізм (годинниковий та
ін.); порівн. верки, нім. - окремі частини
фортеці (СЧС, 86).
Вернути. Повернутися, приїхати звідкись.
Перебуваючі за границею на відпустці
обов 'язані зараз вернути до краю і вступити
в свої обов 'язки, скоро лиш держава розпічне
яку війну (Б., 1895, 1,4)/ порівн. пол. wrocic -
повернутися, приїхати звідкись;/?ос. вернуть
- повернути, віддати.
Верства. І.Шар (речовини, що вкриває
поверхню). На полях верства снігу доходить
до грубини чотирох метрів (Б., 1895, 5, 4);
Рівнини покриті були грубою верствою піску
(Б , 1907, 87, 2); В р. 1891. зробив Lippmann в
Парижі скляні плити з емульзиїбромаку срібла
і поволік їх верствою ртути, через що
повстала зеркальна площа (Б., 1907, 60, 2);
Знаємо, що нова народна штука Мидловского
"Наші поселенці" вже через півроку чекає на
оцінку пп. референтів театральних щодо
кваліфікації на сцену, а манускрипт вже,
певно, покрила груба верства пороху, а шкода,
бо штука добра (Б., 1899, 6, 3). 2. Соціальна
група. Найважнійшими моментами сего
проекту є: засади примусового вивласненя і
засада утвореня верстви державних
чиншівників-хліборобів (Б., 1907,62,2) / порівн.
пол. warstwa - 1) шар, 2) верства, соціальна
група; укр. верства2 - 1) шар (напр., верства
листя, верства пороху, верства води - ілюстр.
контексти з творів 1.Франка, В.Стефаника,
М.Коцюбинського), 2) частина суспільного
класу, соціальна група; верства3, заст., діал.
- вік, вікова група (ілюстр. контекст зі Сл.Гр.)
(СУМ, І, 331-332).
Вертепка. Те саме, що шопка. Ся папірня має
на складі великий вибір прикрасок на різдвяне
деревце. Суть також на складі ріжнородні
вертепки (Б., 1902, рекл.) / порівн. вертеп,
стел. - назва старовинного українського
лялькового театру, де, поруч з різдвяною
містерією, виставляли й сценки з народного
життя (СЧС, 87); пол. wertepy, мн. -
бездоріжжя, непроїжджі місця; укр. вертеп -
1) заст. печера, 2) старовинний пересувний
ляльковий театр, де ставили релігійні та
світські п'єси (СУМ, 1, 332).
Верх, прийм. На. Самсонюк вхопив плащ, прикрив
ним книжки, а сам сів верх них з наміром не
встати (Галіп, 31).
Верховодитель. Керівник, проводир. Як можна
когось публично зневажати і жадати, щоби
він був верховодителем? Жадають, щоби
Владика провадив безусловну борбу против
правительства [...] і не питають, чи з того
може бутихосен, чи ні (Б., 1895,30,2) / порівн.
рос. руководитель - керівник, проводирок/?.
верховода - заводіяка, проводир, ватажок.
Верш. Рядок. Кожда праця має складатись
меньше-більше з 2000 вершів друку (Б., 1895,
2,4) / пол. wiersz - 1) рядок; 2) вірш.
Вжитковане. Вживання, використання. Дальше
є ще 80 спілок для спільного вжиткованя
хліборобских машин (Товариш, 1908,96) І пол.
uzytkowac - користуватися.
Взадгузь, присл. Назадгузь, задкуючи.
Представляли ся гімназисти, все по одному
виступаючи з гурту. По сій церемонії кождий
вертав ся взадгузь, при чім діло не обходило ся
без того, що Малярчук став на пальці
Лемчукови, аЛемчукПилипчукови (Галіп, 67).
Взгляд. Погляд, увага. /Мати взгляд (на когось,
щось) - зважати. При тім треба мати також:
взгляд нарозличні прикмети місцеві (Б., 1895,
1,3) І пол. miec wzgl^d (na cos) -брати до уваги,
враховувати; / Без взгляду - без огляду на
когось, щось, не зважаючи (на когось, щось).
Всякі петициї, без взгляду на число підписів,
остануть ся без успіху (Б., 1895, 6, 3) / пол.
bez wzglf du - незважаючи на когось, щось; /
В тім взгляді - стосовно того, щодо того. При
такім стані річий відпадає в тім взгляді
дальше урядове поступованє (Б., 1895, 6, 1);
Взглядний
Леся Укр[аїнка] вже стільки листів писала!
Кажу вам, вона хіба в тім взгляді зо мною
може рівнятися. Попросту не вміємо коротко
писати (Коб., Слова..., 252); / Під тим
взглядом, взглядом (когось, чогось) - у
якомусь стосунку, стосовно, щодо когось,
чогось. Ніхто сего не перечить, що
дотеперішний тягар податковий найбільше
давив ті верстви суспільні, котрі під взглядом
економічним суть найслабші (Б., 1895, 21, 1);
А треба знати, що тамошні гори не
уступають під взглядом красоти
романтичних видів навіть найкрасшим
партиям ШвайцариїіЬ., 1895,24,4) І пол. pod
tym wzglfdem -у якомусь стосунку, стосовно,
щодо когось, чогось; / Під кождим взглядом
- в усіх відношеннях, з будь-якого боку.
Географічне положене руских земель, як
України, Поділя, Волині, Галичини, Буковини і
закарпатскої, т.зв. угорскої Руси - є під
кождим взгядом дуже корисне (Б., 1895,27,1)
/ пол. pod kazdym wzglfdem - в усіх
відношеннях, з будь-якого боку. / Зі взглядів
на здоровлє - за станом здоров'я. Урядово
оголошено спенсионованє бувшого посла
росийского в Білграді Персіянього "зі взглядів
на здоровлє" (Б. 1895, 23, 2) / пол. z tedo
wzglqdu - зважаючи на те; через те, що; ze
wzgl^dow (па cos) - зважаючи (на щось),
враховуючи (щось).
Взглядний. Уважний, співчутливий. Бадання д-
раЛовінського рівняється баданню професорів
з клініки. Одним словом, він для своїх пацієнтів
дуже добрий і взглядний. До нього іде так
звана тонша публіка, бо він дуже тонкий і
совісний чоловік і не використовуєхорих (Коб.,
Листи, 179, 599) / пол. wzgl^dy, мн. -
доброзичливість, поблажливість, чуйність,
wzgl^dny - пристойний; див. іще взгляд,
взгляд нити, у взгляд нити.
Взгляднити, взглядняти. Те саме, що
увзгляднити. Сіно розпродує ся між членами
[стоваришеня], а треба при тім взглядняти
найбільше бідних людий (Канюк, 1906, 8);
Ухвалено підписати (заключити) дотичний
договір, позаяк дирекция дібр релігійного]
фонду бажаня стоваришеня взгляднила
(Канюк, 1906,23).
Взглядно. 1. Стосовно, щодо. Се урядове письмо,
відчитане мною тепер, відкриває так виразно
цілу великість сумного положеня буковиньских
Русинів на полі церковнім і щодо науки релігії в
руских школах, і взглядно реліхійно-обичайного
вихованя Русинів, що яснійте переконуючо
бути не може (Є.Пігуляк, Б., 1895, 6, 2). 2.
Зокрема Управненими до вибору в сих двох
виділах, взглядно в клясі виборчій для
робітників, єсть кождий австрийский
горожанин, що переступив 24. рік житя (Б.,
1895, 46, 2); Рада шкільна місцева не є
властию, котрій підлягали б деякі підчинені
органи; она є лише інституциєю, котра
виконує то, що власти шкільні, взглядно, Рада
шкільна повітова єїпоручає і наказує (Б., 1899,
35, 2); На православну захоронку, взглядно на
moefapucmeo] прав[ославних] Русинок в
Чернівцях, зложили далі С[го] Е[ксцеленция]
митрополит др. Рента за місяць цвітень 10
кор[он], пані інсп[екторова] Купчанко 4
кор[они], пані радн[ого] Галіпова 1 кор[ону],
а пані Мігайчук подарувала З хліби. Щедрим
дателям щире спасибіг (Б., 1909, 75, 3) / пол.
wzglfdnie- 1) помірно, не різко, 2) стосовно.
Взглядом, прийм. Стосовно, щодо (кого, чого).
Пос. Тітінгер вносить, щоби виділ кр.[аєвий]
розібрав теперішну господарку громадску
взглядом реформи податкової, яку задумує ряд,
і поставив дотичні внесеня (Б., 1895, 5, 3); Я
давлена обставинами на кожнім кроці і тим,
що єсьм зависима взглядом средств
матеріальних, немов той невільник(Ко6.,
Листи, 21, 279) / пол. wzglfdem - стосовно,
щодо (кого, чого).
Взивати. Закликати. [Двірник]має дбати, аби в
громаді не волочили ся жебраки і відсилати
шупасом тих жебраків, що не належать до
громади; в часах пошести або зарази взиває
він Староство до помочи (См.-Стоцький,
Громада, 28) / пол. wzywac - кликати,
закликати; рос. взывать - те саме.
Взимі. Взимку. Взимі мають ся комини
вимітати що б неділь, а еліті раз на 3 місяці.
Старшина громадскамає бодай Зрази до року
робити ревізиї в селі, чи всі ті приписи
виповняють ся (См.-Стоцький, Громада, 19).
Взір. Приклад, зразок. Політична праця сих
послів не могла, отже, бути взором для нашої
політики, котру ми вже від 10 літ одностайно,
ясно, сміло і, можна сказати, із желізною
консеквенциєю, заступаємо (Б., 1895,8, \)Іпол.
45
Вивіновуванє
wzor - 1) приклад, зразок, взірець, модель, 2)
малюнок
Взорець. Приклад, зразок. Примір і взорець має
на людий найбільшу силу, і доконечне
постарати ся, аби взірці у всім були людям
перед очима (Б., 1895, 19, 2); Тут подаємо
взорець такого реґуляміна, або приписів, яких
повинна старшина тримати ся в своїм
урядованю (См.-Стоцький, Порадник, 34) /
порівн. пол. wzor -1) приклад, зразок, взірець,
модель, 2) малюнок.
Вйаванзувати. Пройти до вищих щаблів у
службовій кар'єрі. Ані в жаднім товаристві,
ані взагалі в політичнім житю теперішний пан
посол [Курилович] не брав ніякої участи. Яким
же чином виаванзував на заступника руского
народа в соймі і державні Раді? (Б., 1907, 96,
1) / пол. awans - просування, підвищення у
службі, awansowac - іти вгору (службово),
просувати (когось) службово.
Виарендований. Дієприкм. від виарендувати.
Але в Сицилії і иньших частях Італії
засновували собі мужики такі спілки на то,
аби позбути ся великих посесорів-визискувачів,
що були посередниками між: ними а дідичом,
бо винаймали ся всі добра від дідичів і
відпускали виарендовану землю малими
кавалками, очевидно, дуже дорого мужикам
(Товариш, 1908, 138).
Виарендувати. Взяти в оренду. Та воно ніби
якось так, як ви кажете, куме, але ж відки
нам взяти тілько гроший, аби ми могли
виарендувати паньскі лани. Таже то зверх
тисяч морив поля! Треба суми суменної, -
говорили читальники (Товариш, 1908,140-141)
/ пол. arenda, заст. -1) оренда, wzia^c w arende
- взяти в оренду, 2) корчма, arendowac, заст.
-орендувати.
Вибавити. 1. Звільнити (від чогось неприємного,
обтяжливого). Вибавте мене вже раз від того
неприємного обов 'язку держати щороку тут,
в тій Високій Палаті, подібного рода промови
(Б., Є.Пігуляк, 1895, 6, 2); 3 мого клопоту
вибавила мене служниця, що ввійшла до
гостинної і дала знати, що обід готовий
(І.Матієв, Б., 1895, 16, 2). 2. Визволити,
врятувати. Віками калічили тебе вороги твої.,
і тільки твій добрий дух вибавив тебе і вернув
тобі почорнілі ниви, щоби на та зазолотило
ся руске житє, - бо знов мають настати
гаразд і слава нарускій землі!.. (Галіп, Думки
та пісні, 7) / пол. wybawic - вибавити,
визволити, врятувати; рос. избавить -
врятувати.
Вибавитися. Врятуватися, позбутися,
звільнитися. То все правда, що ви говорите про
то, як нам доскулюють пани; ми то і самі
знаємо, та ти научи нас, як вибавити ся від
всього того (Б., 1899, 35,2) І пол. wybawic sie
- вибавитися, врятуватися, визволитися.
Вибормахер, експр. Фальсифікатор результатів
виборів. Пани ювіляти - се підстава
теперішнього режіму громади, найстравнійші
"вибормахери ", найпевніші заушники двірника
і найгірші русиноїди! (Б., 1907, 70, 2) / пол.
macher - розм. ділок, крутій, комбінатор,
шахрай.
Вивандравувати. Виїздити, емігрувати. А тим
часом в краях без порівнаня урожайніших, як
у нас, наприклад, селяни не можуть виживити
ся з своєї землі і тисячами вивандровують, аби
з голоду не померти (Товариш, 1908, 97) /
порівн. пол. wandrowac - мандрувати, нім.
wandern -подорожувати (пішки), мандрувати,
переміщатися.
Вивести. Вивести. / Вивести в поле - ошукати,
підманути. Люди самі заложили собі "Січ ",
"Склеп " і "Читальню ". Люди не мали нікого
інтелігентного, а при тім найшов ся один
хитрий, що вивів людий в поле; тепер всі
товариства упали, люди нарікають, членів
"взаїмної вигоди "ліцитують (Б., 1907,66,3) /
пол. wywiesc w pole - ошукати, підманути.
Вивисшенє. Підвищення, подіум. Гірченко
стояв на вивисшеню, що вело навкруг салі і де
находили ся стінні столики та канапки до
відпочинку (Галіп, 94) / порівн. пол. wywyzszyc
- підвищити.
Вивіновуванє, вивінованє. 1. Наділення
(чимось). Просьвіта - се образованє духових
сил, а не вивіновуванє їх самим знанєм (Канюк,
1911, 86). 2. Матеріальне забезпечення (напр.,
обладнанням, коштами). На розвиток наших
висших шкіл моє правительство буде
звертати особливу увагу, як також буде
дальше вести справу якнайскоршого
вивінованя інститутів, а особливо клінік в нові
будинки і всякі потрібні наукові средства (Б.,
"Престольна промова", 1907, 68, 2) / див.
вивінувати, вивіновувати.
Вивінувати 46_
Вивінувати, вивіновувати. 1. Наділити
(наділяти). Народна школа має за завдане:
виховувати діти морально-релігійно,
розвивати їхні духові сили, вивіновувати їх
відомостями і зручностями, потрібними в
житю задля дальшого образованя, і покласти
підвалини задля того, щоб виобразувати з них
здатних людий і добрих членів громадянства
(параграф 1 Шкільного закона про народні
школи) (Канюк, 1911,104). 2. Наділити посагом
при одруженні. Розібравши се добре,
старшина каси в Гараздівцях зачала між
людьми ширити думку, аби господарі для своїх
доньок від родин аж до відданя складали
місячно малими сумами гроші на вкладку
щадничу, аби було чим вивінувати на нове
господарство (Товариш, 1908, \5\)/укр. віно
- посаг, придане, вінувати -давати віно, посаг
(як заст. у СУМ, 1, 677, 678); пол. wiano -
придане, посаг; порівн. пол. wyposazac - 1)
давати придане, виділяти частину майна,
наділяти; 2) постачати, обладнати, устаткувати;
див. випосажити.
Вивласненє. Назва дії за знач, вивласнити.
Фонд, потрібний на всякі вивласненя, на
добровільне закупно, як і наустроюванє фарм,
буде в міру потреби повставати з продажи
державної ренти (Б., 1907, 62, 2); І так
жадають буковиньскі посли: усуненя
дотеперішних несправедливостий зглядом
православних буковиньских Русинів на поли
церковнім, а радикальна група замаркувала
острійше слідуючі постуляти: 1. Признане
права голосованя женщинам для всіх
репрезентативних і законодатних тіл; 2.
Однорічна служба при войску: 3. Увільнене
школи від впливу церкви; 4. Розділ церкви від
держави; 5. Примусове вивласненє землі на
користь безземельних (Б., 1907, 74, 2) / див.
вивлащенє, вивласнити.
Вивласнити. Викупивши, вилучити з чиєїсь
власності. Кождий ляндльорд обов 'язаний
після сего проекту призначити означену
кількість своєї землі на малі фарми і
випахтувати їх хліборобам на 80 літ за чинш,
вже згори назначений. Коли сего не вчинить з
якої-небудь причини, тоді ради культури,
утворені в кождім графстві (повіті),
видержавлять від него сю землю на такий час,
або куплять її, а в разі опору ляндльорда -
вивласнять примусово і заплатять
установлену в даній місцевості ціну (Б., 1907,
62, 2) / пол. wywlaszczac, wywlaszczyc -
відчужувати, відчужити.
Вивлащенє. Вивласнення, відчуження. Але на
кождий спосіб гадка сама дуже здорова і
добра, і коли б єїдобре перевести в житє, то
напевно спинило б ся вивлащенє хліборобів із
землі (Б., 1895, 43, 3) / пол. wywlaszczac,
wywlaszczyc - відчужувати, відчужити.
Вив'язатися, вив'язуватися. 1. Розгорнутися,
розгорітися, виникнути (про обговорення,
дискусію). Над сею резолюциєю вив 'язала ся
широка розправа, в котрій взяли участь 5
визначнійших послів (Б., 1899,36,1); Дальше в
справі церковної газети "Канделя " вив 'язала
ся оживлена дебата по причині, що
консистория примушує кождого сьвященника
передплачувати сю Газету, а статті, писаних
фонетикою, не принимає(Звщомя., 1914, 17);
По сім рефераті вив 'язала ся довша, дуже
жива диску сия, в якій забирали голос Копачук,
Радик, Щербанович, Гнідий, Калинюк,
Козарищук (Звідомл., 1914, 50). 2. Впоратися
(з чимось), вийти зі (скрутного) становища.
Бути веселим і високо держати прапор
товариства, до якого належить ся, - ось і
цілий зміст студентського житя німецької
молодіжи. І наша молодіжрада б ступити в
ті сліди, та попадає на кождім кроці в
конфлікти. Як вив 'язувала ся вона з них, як все
ще вив 'язуєть ся, се показує отсей образок
(Сімович, 1908, 503) / пол. wywi^zac si$ - 1)
виникнути, 2) впоратися з чимось.
Вигасати. 1. Зникати. Вистаравши десь гроший,
купив собі ученик кілька книжок сам, або,
заложивши маленьку спілочку між
товаришами, на спілку з ними, і начитуєть ся
досхочу "україньскими клясиками". Поволи
вигасають у нього останки "бляги ", він
загарливо, але далеко серіозніше береть ся до
справи (В.Сімович, Б., 1907, 151, 4). 2.
Припинятися, вичерпуватися, завершуватися
(про чинність чогось). До сих поїздів, як також
до осібних поїздів буковиньских льокальних
зелізниць, буде ся видавати у всіх стациях,
через які наведені поїзди переходити будуть,
білети поворотні по знижених цінах, котрих
важність вигасає 7-го зглядно 8-го липня б.р.
(Б., 1907, 68, 3) / пол. wygasac - 1) гаснути,
47
Видатність
вигасати; 2) минати, закінчуватися (про термін,
чинність чогось).
Вигідно. Зручно, вигідно. Але аби семінаристі
вигідно могли стояти, то повигонила
старшина громадсщ самих мужиків з церкви,
лишень лишила ся сама шляхта всередині (Б.,
1895, 6, 3) / пол. wygodnie - зручно, вигідно.
Вигладити. Відредагувати.^свою довгу повість
не зможу Вам скорше вислати, як еліті, бо
мушу її ще до друку вигладити, а тепер
викінчую її до друкуна малоруській мові(Коб.,
Листи, 101, 468) / пол. wygladzic - 1)
вигладити, розрівняти, 2)перен. вишліфувати.
Вигляди, мн. Сподівання, надії (на успіх). Брак
виглядів на будучність стримуєруску молодіж
від посьвячуваня ся студиям теольоґічним (Б.,
1895, 6, 2); Вільні Всенімці (група Вольфа)
мають в Чехії несогірші вигляди. Всенімці
Шенерера пішли цілком врозсипку. Головна
підпора Шенерера, п.Франко Штат, може
упасти против социялъного демократа
Шумаєра (Б., 1907, 44, 2); Отже, вигляди на
успіх правительственного предложеня і,
значить, на працю парляменту, дуже невеликі
(Б., 1909, 25, 1); Ми дуже добре знаємо, чому
наші "щирі" зверхники з одного боку нам
відраджують учити ся боголословія, а з другої
сторони форсують до богословія Волохів, для
котрих вже від років нема посад і нема навіть
виглядів на посади (Звідомл., 1914, 40); При
першій нагоді, що одержу який гонорар -аямаю
вигляди, - я їх [гроші] відошлю і гарненько
подякую, що ждали (Коб., Слова..., 265); / Без
всяких виглядів - без чітких планів, намірів.
Провадити опозицийну політику проти
правительства, котре нам по можности
прихильне, без всяких виглядів, тілько для шуму,
длярозривки галєриїі потіхиулиці [...]- се взагалі
не дасть ся оправдати з поважного становиска
(Б., 1895,29,1)/порівн./?<%\ вид -вигляд, виды,
мн. - сподівання, підстави для успіху, виды на
будущее - добрі сподівання на майбутнє.
Вигнітач. Прес. З масниці дає ся масло на
вигнітач, витискає ся підмаслє і формує ся в
чверть кілеві фаски з вибитою фірмою
"Молочарска спілка вГараздівцях "(Товариш,
1908, 161) / пол. wygniesc - 1) витиснути,
вичавити, 2) зім'яти.
Виграна, ім., р.в. - виграної. Виграш, приз.
Замінити теперішну нужду суспільної
організації на кооперативну орґанізацию
значить тільки, що замінити п 'ятак на золоту
монету. Для загалу, для консументів була би се
лиш виграна, що ж при тім мали би до
страченя? Нічо - зовсім нічо. Але скажіть о
тім першому ліпшому! В очі розсьміє ся і
спитає, чи його бере ся за дурня; а богато
найде ся таких, що не завагує ся назвати
визискувачами (Товариш, 1908,192);/Головна
виграна - головний виграш, приз. В Білгороді
вильосовано при тягненю клясової льотериї
дня 31. мая головну виграну на суму 150.000
(Б., 1895,44,3); Справдішнє щастє так само
рідко припадає супругам, як грачам головна
виграна, і для того на те не можна зважати
(Б., 1895, 45, 3); Льотерия Карльсбадска. 2
тягненя без доплати, 6164 виграних, головна
виграна 100.000 корон в готівці. Перше
тягнене вже 6 серпня 1907року. Ціна льосу 1
корона (Б., 1907, рекл.) / пол. wygrana -
виграш, успіх, glowna wygrana - головний
виграш, приз.
Видайність. Вигідність, прибутковість.
Средство, зване Франкка Енрільо,
витворюване фаховим способом з краєвих
продуктів збіжевих і бульв. Скушавши его,
тяжко повірити, що нема в нім ні дрібки
зернистої кави, так подібним є єго смак до
смаку кавового. При тім є оно внасьлідок своєї
видайности найдешевним средством,
заступаючим каву (Календар, 1908, рекл.) І пол.
wydajnosc - 1) продуктивність, 2)
прибутковість, вигідність, 3) урожайність.
Видатний.Вигідний, економічний,
продуктивний. Магістрат продає добре та видатне
паливо в ціні 72 К за сажень враз з доставою
та порядним уставленєм (Б., 1909, рекл) /
порівн. пол. wydajny - 1) продуктивний, 2)
прибутковий, 3) родючий.
Видатність. Те саме, що видайність. 1.
Продуктивність, приріст. Таким чином осягне
ся безпечно остаточну ціль всяких
господарских змагань, а то - видатність
господарства якнайбільше піднести (Б., 1895,
1, 1); Іменно отруби житні впливають на
приріст м 'яса в худобі, а не впливають на
видатність молока. Дальше, молоко то буде
давати тверде і меньше смачне масло. Для
того житний Грис не є надто добра паша для
коров, можна єго давати найбільше 1 кґ. на
Видвигнути 48
днину (Товариш, 1908,271). 2. Продуктивність,
родючість (землі). Штучні погної оказали ся
великим добродійством для хліборобів, зробили
правдиву революцию в сільскім господарстві,
бо змогли дуже значно побільшити
видатність землі (Товариш, 1908, 229) / пол.
wydajny - 1) продуктивний, 2) прибутковий,
3) родючий, wydajnosc - 1) продуктивність,
2) прибутковість, вигідність, 3) урожайність
Видвигнути. 1. Зрушити, підняти. Митрополит
всякі пільги давав бідним волоскам студентам,
так що кільканайцять докторів теольойв
видвигнено з біди ізабутя (Б., 1895, 27, 2). 2.
Висунути. Спосіб уладнаня своїх внутрішних
відносин, а відтак явний виступ на політичній
арені може видвигнути україньских послів на
важний чинник в політичнім концерті
австрийскім, або й кинути їх у невихідний кут
і знівечити всі надії, які народ покладав на своїх
заступників^., 1907,71,1); 7а численна місія
не мала належної можливості розвинути
ширшу діяльність, бо ще не прийшов був час
видвигнути українську справу перед
конференцією міжнародної дипломатії, що
збиралася в Парижі (Галіп, Спомини, ч.З-4,
90) І рос. выдвинуть - висунути, піднести на
вищий щабель (життя, службової кар'єри,
позиції у суспільстві).
Видержавити. Те саме, що вивласнити.
Кождий ляндльорд обов 'язаний після сего
проекту призначити означену кількість своєї
землі на малі фарми і випахтувати їх
хліборобам на 80 літ за чинш, вже згори
назначений. Коли сего не вчинить зякої-небудь
причини, тоді ради культури, утворені в
кождім графстві (повіті), видержавлять від
него сю землю на такий час, або куплять її, а
в разі опору ляндльорда - вивласнять
примусово і заплатять установлену в даній
місцевости ціну (Б., 1907, 62, 2) / пол.
wydzierzawic - 1) (komus) віддати в оренду,
2) (od kogos) взяти в оренду; див. іще держава,
вивлащенє, вивласненє, вивласнити.
Вйдержавлений. Дієприкм. від видержавити.
Евентуально може се жерело враз з цілковито
урядженим заведенєм до наповнюваня [водою]
бути видержавлене. Рефлєктанти зволять
дотичні оферти вносити до ц.к. дирекциїдібр
гр.-ор. фонду релігійного, де рівно ж довідають
ся о близших виясненях (Б., 1903, рекл.).
Видженє Івидження]. Вигляд. / Знати (когось)
з видження - знати (когось) в обличчя, з
вигляду, зовні. Ви збудили в мені симпатію, про
яку, мабуть, і не снили, хоч знаю вас лише з
видження, бачила вас під час викладів науки
гармонії (Коб., Valse melancolique, 104) / пол.
wiedzenie -1) бачення, 2) побачення (з хворим,
ув'язненим і т.ін.), znac\ kogos z wydzenia -
знати когось в обличчя, з вигляду.
Виділ. 1. Відділ, відділення - як частина
установи. Згадане рішене скарбової
адміністрациїподав виділ краєвий всім виділам
повітовим до відомости з порученєм звернути
увагу громад на конечну потребу, щоби
властителі грунтів у власнім інтересі відповіли
як належить обов 'язкови згаданих донесень
(Б., 1895, 20, 1); На теольоґії можна було
рівночасно слухати викладів виділу
фільозофічного (Б., 1895, 20, 1). 2. Рада,
правління громадського товариства, обране на
загальних зборах, до якого належали голова,
заступник голови, писар, скарбник і господар
Комітет той радить, ухвалює і предкладає
свої внесеня головному виділові товариства в
справах винайму і виповіди льокалів
перебудованя, розкладу, направ в адаптациі
дому, як також у всіх тих справах, котрі
мають бути порішені головним виділом
товариства (Б., 1895,26, Ъ)\Може, Вам відомо
з "Діла", що виділ Товариства руських женщин
в Станіславові розписав конкурс на повісті для
дітей (Коб., Листи, 20, 277); Окрім вибору
нового виділу ухвалили [загальні збори]
подякувати руским послам за успішне
співділанє при виєднаню підвисшеня конґруї
(Звідомл., 1914, 15) / пол. wydzial- 1) відділ,
відділення, секція, 2) факультет.
Виділовий1. Прикм. від виділ. На внесене
о.Калинюка поручено виділови, щоби просив
преосьвященного митрополита о відступленє
льокалю в резиденции де би відбували ся
виділові засіданя і загальні збори (принято)
(Звідомл., 1914, \2)/пол. wydzialowy-прикм.
від wydzial.
Виділовий2, субст. Член громадської організації,
обраний до ЇЇ виділу (ради). Коли наші
товариства розвивають ся, то се звичайне
заслуга двох-трех виділових в данім
товаристві. Они ведуть всіх, але йроблять за
всіх (Б., 1895, 48,1) / див. виділ 2.
49 Виживитися
Видіти. Бачити. На такі погляди згодити ся не
можу. Я не хотів би видіти наших людий
дерунами та посіпаками (Б., 1895,2,2); Ось і
видите, добрі люди, яка то в тих часах була
мудрість паньска, яка вдячність паньска за
хліб і сіль (Кміц., 1908, 59-60); Без помочи
друкованого слова ціла та діяльність не може
обійти ся. Тож: видимо й в Швайцариї, що там
є часописи спілкові і книжки учені і популярні
для агітациї - і всі ті друковані письма
виховують людий в засадах спілкових і
боронять спілки перед нападами ворогів
(Товариш, 1908, 98); Аби наші читачі виділи,
які гарні доми побудували собі швайцарскі
спілки, подаємо тут кілька образків тих
будинків (Товариш, 1908, 100); Цілий 1885рік
тягнеть ся та страшна боротьба між
одними а другими. Вкінці Українці, видячи, що
дальше пожитє з кацапами неможливе,
виключають галабурдників з товариства B4.
цьвітня 1886 р.) (Сімович, 1908,508) / порівн.
бук.діал. видіти - бачити; пол. widzied -
бачити, baczyc, книжн. - дивитися, звертати
увагу; рос. видеть - бачити.
Видко. 1. предик, присл. Видно. По лицю видко
було, що він, наговоривши ся доволі, збирав
плоди своїх слів (Галіп, 103); В минувшу
п 'ятницю на сам празник Богоявленія видко
було в Чернівцях перед вечером на східній
части неба величаву дугу, якої в літі рідко
побачити (Б., 1895, 2, 3); 3 сего запрошеня
також видко, які вигоди мають члени з
стоваришеня (Канюк, 1906,2 Х)\Німецка преса
з малими виїмками щось дуже мовчить про
вистави україньскої дружини. Видко, що та
преса не служить штуці, але підприємцям (Б.,
1909, 81, 3). 2. вставне слово. їх [волохів]
сьвященство чує ся з агр оженим в
дотеперішнім абсолютнім панованю над
руским народом і гадає силою, революцийним
способом задержати свою власть. І зовсім
безцеремонно бере митрополита на коротко,
чи він годив ся на іменоване Манастирского
[генеральним вікарієм консисторским]. Він,
видко, заявив, що не годив ся, що волоске
сьвященство посуджує правительство о
сторонничість, за яку, однак, похваляє
митрополита (Звідомл., 1914, 59).
Виелімінований. Дієприкм. від виелімінувати.
Увисшій гімназії вже трохи на те вважаєть
ся, щоб фаховий учитель учив літератури; у
низшій правильно вчить нефаховець. Учить
нефаховець-учитель там саме, де якраз
повинен вчити фаховий, бо ж лиш у низшій
Гімназиїучать ся ученики мови, граматики, у
висшій граматика з Гімназиї виелімінована
(В.Сімович, Б, 1907, 151,3).
Виелімінувати. Вилучити. Тим часом ся надія
завела, народний парлямент не тільки не
виелімінував национальні спори з політичного
житя Австриї, але й сам так тяжко
занедужав ними, що дехто сумніває ся, чи
взагалі парлямент поверне до здоровля (Б.,
1909,30, \)Іпол. wyeliminowac- 1)видалити,
вилучити, 2) усунути.
Виєднанє. Назва дії за знач, ви єднати. Посол
Н.Василько виголосив справозданє з своєї
діяльности в парляменті і соймі і яко головну
задачу заступників мужицких в новім
парляменті навів слідуючі програмові точки:
розпарцельованє великої посілости збіднілих
дідичів між: селян; виєднанє дешевого кредиту
для них; скорочене служби войскової, зглядно
заведеня дворічної служби (Б., 1907, 44, 1);
Окрім вибору нового виділу ухвалили [загальні
збори] подякувати руским послам за успішне
співділанє при виєднаню підвисшеня конгруї
(Звідомл., 1914, 15).
Виєднати, виєднувати. Домогтися,
виклопотати. На Буковині осущено доси тільки
те, що одну, і то, на жаль, досить далеку від
осередку міста, а надто маленьку уличку
названо іменем Шевченка; годі було виєднати
що більше у чужої нам управи міста (Б., 1909,
65, 1) / пол. wyjednac, wyjednywac -
клопотати, домагатися, просити.
Виживити, виживляти. Прогодувати,
прохарчувати. Земля і так не може всіх
виживити (Б., 1895, 7, 3); 5 осіб одягнути,
виживити, і всякі і всі видатки тою сумою
покрити неможливо (Коб., Слова..., 236) І пол.
wyzywic, wyzywiac - прогодувати,
прохарчувати.
Виживитися. Прогодуватися, прохарчуватися. Л
тим часом в краях без порівнаняурожайніших,
як у нас, наприклад, селяни не можуть
виживити ся з своєї землі і тисячами
вивандровують, аби з голоду не померти
(Товариш, 1908,91); Два рази в рік відбувалися
величаві посмертні обіди. Один восени, а
4-7017
Визика 50
навесні, як бідним людям найтяжче
виживитися, - другий. Столи їх угиналися;
багаті й бідні, здалека й зблизька, кріпилися
на їх хлібі (Коб., Земля, 493) І пол. wyzywic sif,
wyzywiac sif - прогодуватися, прохарчуватися.
Визика. Назва дії за знач, визичити. Папір
(гарний, гладкий) добував він сам, сам складав
із рукопису в друкарні поза годинами праці (по
б. год. ввечір) і платив друкарні тільки за
визику черенок та за машину - тим-то вклад
його в видання з грошевого боку не був дуже
великий (Сімович, 1938, 77).
Визискати. Використати, обернути на свою
користь. В висшій політиці повинні наші
провідники, яко немічні, бути дуже розважні,
не повинні поривати ся, як то кажуть, з
мотикою на сонце, а противно - повинні уміти
хісновати із кождоїхвилі, повинні визискати
кожду і найменьшу дрібницю, що зможе
принести користь для нашого національного
розвою (Б., 1895,29,1 )\Дідичі і висша церковна
срархія, що за часів підданьства вели ряд в краю
і мали меньше-більше визначний вплив, старали
ся визискати сю нову свобіднійшу хвилю для
піддержаня своєї власти (Б., 1895,41,2)/ пол.
wyzyskac - 1) використати щось на свою
користь, скористатися чимсь, wyzyskac sytuacj^
- скористатися становищем, 2) піддати (людину)
експлуатації, визискові.
Визичуваний. Дієприкм. від визичувати.
Належала до різних товариств, не жалувала
нічого, а визичуваних товаришкам грошей не
приймала ніколи назад (Коб., Valse
melancolique, 94).
Визичити, визичувати. Позичити. Ще нім
прийшло до виплачуваня паїв та чиншу,
ухвалено визичити 800 К (Канюк, 1906, 37);
Маруся Сімович була в мене і оповідала, що в
Берліні є закордонні українки, що мають
українські строї і могли б їх визичити на показ.
Я на це не спускаюся, але посилаю картки,
після чого можна би поорієнтуватирежисера
фільму (Коб., Слова..., 291) / порівн. пол.
pozyczyc, pozyczac - 1) позичити, дати в борг,
2) позичити, взяти в борг; wypozyczyc,
wypozyczac - те саме.
Виїмка, ж.р. і виїмок, ч.р. Виняток. Старшині
треба дуже уважати на то, щоб членьский
чинш був вимірений по правді. Статут ділить
худобу після років: але і тут є виїмки. Не вся
худоба від 2 до 3 рік однакова. Треба, отже,
уважати, щоб той, що має більшу штуку, і
більше заплатив (Канюк, 1906,33); Поручаемо
нашій і иньшій публиці вистави україньского
театру, які стоять чи не на більшій
артистичній висоті, як німецкоїдружини [...]
Німецка преса з малими виїмками щось дуже
мовчить про вистави україньскої дружини.
Видко, що та преса не служить штуці, але
підприємцям (Б., 1909, 81,3); / 3 виїмком - за
винятком. Голови сих товариств поскладали
свої чини, а головні збори вибрали їх поновно з
виїмкою в. Чернецкого (Б., 1895, 12, 4); З
виїмком одного члена тої комісиї, заступали
всі прочі той погляд, що мав би він [дорадник]
підлягати ц[ісарско] -[к]оролівскому
міністерству рільництва у Відни (Б., 1899,35,
1); Нагляче внесене в справі кольпортажи, а
також другі наглячі внесеня, з виїмком
внес[еня] пЛюехера в справі цісарского ювилею
і п.Ренера в справі реформи виборчої ординації
до краєвих соймів, - відкликано (Б., 1907, 73,
2) / порівн. пол. wyj^tek - виняток, z wyj^tkiem
- за винятком.
Виїмковий. Винятковий. Що затрудняє
положене місцевих підприємців, котрі лиш у
виїмкових случаях можуть видержати
конкуренцию з заграницею (Б., 1895, 19, 2) /
порівн. пол. wyja^kowy.
Вийнявши, прийм. За винятком, крім. Людий
Ірина, може, вже з чверть години тут не
бачила, вийнявши товстолицого хлопця, що,
лишень в камізельці, сидів в напротивнім вікні
та вчив ся (Галіп, 80); /Не вийнявши (кого?) -
не оминаючи (кого?), включно з (ким?). Пляшку
з ромом одіткали, попили за порядком, не
вийнявши й самої Зої, та й помовкли (Коб.,
Вовчиха, 157) / порівн. пол. z wyja^kiem - за
винятком, крім.
Вийти, виходити. Виграти, одержати зиск,
користь з якоїсь справи. Зібравши все докупи,
показує ся ясно, що у нас нерівною міркою
мірять, що у нас все на тих людий кричать,
котрі щось роблять, а дійстні нероби, лизуни,
кариєровичі і т.д. виходять при тім
якнайліпше: вони добрі патріоти, вони чисті
характери, вони золото не люди ...Оттак
сьвіт у нас перевернув ся (Б., 1895, 79, 1);
Кождий мишкує, щоби лише де дешевше
купити, а дорого спродати, а на тім
51 Виклад
мишкованю часто зле виходить і шкодить
справі загальній (Б., 1896, 76, 2);
Нез 'організовані такі спілки істнують в нас
не від сегодня, от хоть би одаї, стаї, дійники,
як то їх називають. Річ певна, що люди, котрі
пристають до дійника, виходять на тім ліпше,
як ті, що не пристають. Дома і від 5 овець на
зиму бриндзі не спрячеш, а в дійнику і від двох
мати меш досить (Канюк, 1906, 6); Яз своєї
сторони напишу до редактора і об'ясню, що
матеріал такий, що годі його втиснути в такі
тісні рамці, і він буде мусив пристати на те.
При тім і Ви вийдете ліпше, бо дістанете
гонорар за дві праці(Коб., Листи, 43,321 -322);
Я хтіла би її надрукувати [...] окремою
книжкою тут в Чернівцях, бо в Німеччині не
хочу, бо дуже зле вийшла я з накладчиком
"Kleinrussische Novellen" - I.C.C.Bruns'oM, і
вже волію тут (Коб., Листи, 157, 564); Люди
бачили, що господарка спілкова на добре їм
виходить, то й всіма силами підпирали
конзумцийну спілку (Товариш, 1908,155) І пол.
wyjsc (na czyms) - виграти, дістати зиск,
прибуток, порівн. wyjsc (na czyms) jak
Zablocki па mydle - укр. виграти, як Мошко
на милі (програти, не дістати зиску).
Виказ. Відомість, список. Руский нарід числить
після статистичного виказу звиш 20 міліонів
голові^., 1895,27,1); Подає адміністративна
комісия до відомости сойму слідуючий виказ
(Б., 1899, 35, 1); Отже разом зібрано за З
місяці 141 к[орону], що в порівнаню до наших
місячних виказів мало що значить, бо місячне
запотребованє виносить около 450 корон (Б.,
1907, 91, 3); / Дати виказ - надати, подати
відомості, звіт про фінансову діяльність. Про
вислід сеї контролі має начальник повідомити
старшину на найблизшім засіданю і повинен
тоді дати старшині виказ всіх приходів і
видатків після книги головної, а также всіх
залеглих рат після осібних книг головних, а
также здати справу про се, чи і який мали
скутокупімненя{Си.-Оїо\хькш, Порадник, 46)
/ пол. wykaz - відомість, список, реєстр, перелік.
Виказати, виказувати. 1.Показати,
оприлюднити, аргументувати. ПДомбровский
в довгій промові обговорював давне курияльне
право виборче з "вальманами", а потім
теперішнє, та виказав юристи, які приносить
для мужиків се нове право виборче (Б., 1907,
26, 2). 2. Виявити, довести. Більше розумна,
як чувствительна, більше оглядна, як
авантурнича, більше отже ясна і мирна
політика у нас поки що майже цілком не має
місця. Така політика значить у нас тепер підле
служальство, становить політику самолюбну,
зраду народну, хотяй би ся політика виказала
і якнайбільший можливий загальний хосен (Б.,
1895, 8, 1); Послідні дати статистичні
виказують, що наудержанє 41.133 клм. доріг
громадских служив фонд 1.589.656зр[иньских]
(Б., 1895, 20, 1); В часі безпарляментарнім
хотів сей австрийский бюрократ [барон
Бінерт] пімстити ся на ческих
обструкционістах і уладив формальну нагінку
на них. Пішли ревізиї, переслуханя,
арештованя, викрито мниму противійскову
пропаганду. Чи слушні були сі обвинуваченя,
викаже судова розправа (Б., 1909, 53,1) / пол.
wykazac- 1) виявити, виказати; 2) довести.
Виказатися. 1. Довести, підтвердити
документами. Першою безпосередною
причиною є то, що власти шкільні при
установленю учителів релігії не зважають на
то, аби ті, так само як світскі учителі,
виказали ся знанєм рускоїмови в слові і письмі
(Б., 1895, 6, 2); Всюди, де [начальник каси]
платить гроші, нехай жадає квита або
рахунку, аби перед старшиною міг виказати
ся, де подів гроші (См.-Стоцький, Порадник,
34); Скоро устануть морози і можна буде
відкривати виноград, буде у мене на продаж:
1500 дуже добре закорінених корчів винограду
імпортованого. Панам учителям і тим
селянам, що викажуть ся сьвідоцтвом
убожества від учителя, даю іще дешевше^.,
1903, рекл.); Судячи по вашім добрім серці, ви
готові приймити першу-ліпшу швачку до
спілки, коли лише викажеться свідоцтвом
моральності - розуміється, міщанської - і
божим виглядом... (Коб., Valse melancohque,
95). 2. Виправдатися. Повертаючи [з міста,
Зоя] купила ще "зеленої" масті, про котру
була б майже забула, щоб нею виказатись
перед цікавими, і котрою мастила іноді ноги
від ревматизму (Коб., Вовчиха, 148) / пол.
wykazac sif - довести, підтвердити
документами.
Виклад, частіше мн. - виклади. 1. Лекція,
навчальний курс. На теольоґії можна було
4*
Викупно 52^
рівночасно слухати викладів виділу
фільозофічного (Б., 1895, 20, 1); Люба
сестричко! Отже з перекладом мого викладу
(з 14.V готов і на машині вже надрукував)
великі труднощі, головно з початку. Посилаю
Тобі й рівночасно Василеві (Арт., 27.V.1934).
2. Популярні лекції для селян. На кождих
зборах були виклади про хліборобскі спілки, про
тверезість, про осьвіту і про ріжні иньші
хліборобскі справи (Товариш, 1908,148) / пол.
wyklad - лекція.
Викупно. Викуп, викуплення. [Господар] мав
би через довгі літа помалу сплачувати ціну
викупна, аби відтак стати на своїм грунті
дійсним господарем (Б., 1895, 43, 2) / порівн.
пол. kupno - купівля, купування; укр.
викупити.
Виладувати. Розрядити. Капітане, залишіть ті
приготовленя. Гармати можете виладувати
(Б., 1895, 17, 4) / пол. wyladowac - 1)
вивантажити, 2) розрядити (зброю); нім.
abladen - 1) вивантажувати, розвантажувати,
2) розряджати (зброю).
Вилеліяти. Виплекати. Кличі, що їх кинув
Хмельницкий, ідеал, що вилеліяв в своїй душі,
жиє в повній силі (Б., 1907,89,1) / порівн.рос.
взлелеять - виплекати.
Вилєґітимуватися. Посвідчити свою особу. Але
й Дорошенкові не обійшлося без допомоги
"городовика ", якому мусів вилєґітимуватися
й назвати своє ім я (Сімович, 1938, 39) / пол.
wylegitymowac (kogo?) - перевірити
документи на підтвердження особи (у кого?),
wylegitymowac si^(komu?) -посвідчити свою
особу.
Виливарня. Ливарня. Ф.Майфарт і Спілка.
Фабрика господарских машин, виливарня і
виріб желізних товарів з ковального желіза.
[...] Нагороджений 610 золотими медалями.
Знамениті ілюстровані катальоґи gratis.
Заступники і відкупці пожадані (Товариш,
1908, рекл.) / порівн. пол. odlew - відливка,
лиття, wylew - вилив, виливання, lejarnia -
ливарня, wylac, wylewac - вилити; укр.
вилляти, виливати.
Вилічити. Вилікувати. А Кирило знав, що
виратував Циля з тяжкого лиха, що вилічив
его прудко і тривко (Галіп,105) / рос.
вылечить - вилікувати; пол. wyleczyc -
вилікувати.
Вилонитися. Виникнути на певній основі, вийти
з певного середовища (букв, вийти з лона). В
Чернівцях вимагаєть ся більше дружнього
пожитя, дружніх відносин, а всьо иньше
підрядна річ. Завести ж такі відносини між:
півсотнею людий із ріжним вихованєм, із
ріжними поглядами - неможливо. Тим-то й
поясняєть ся, що в Чернівцях богато
студентських товариств, деякі ж з них
мають статутом приписане число членів,
звичайно не більш 20. Се пізнійше A907 р.)
стало ся із "Союзом ", число якого зросло було
до того року до яких 60 чоловіка. З нього
вилонило ся два товариства: "Православна
Академія"і "Запороже"(Сімович, 1908,527)
/ порівн. пол. wyznaczyc ze swojego lona -
виділити зі свого складу, wylonic ze swego
grona- те саме, wylonic щ - 1) з'явитися,
показатися., 2) перен. виникнути, народитися.
Вильосованє. Назва дії за знач, вильосувати.
Внаслідок вильосованя вступає 12 членів із
Буковиньскоїторговельно-промислової палати
і після законних постанов мають дня 14.грудня
б[іжучого] р[оку] відбути ся нові вибори (Б.,
1905,13 листопада, оголош.); По престольній
бесіді приступає палата до веріфікациї
виборів. В тій ціли відбуває ся вильосованє
послів в дев ятьох відділах. Кождий посол буде
жеребом призначений до якогось відділу, а
потім також жеребом передає ся виборчі
акти поодиноким відділам (Б., 1907, 64, 3);
Філія Союзного банку віденьского в Чернівцях
поручає ся до переведеш трансакций з обсягу
банковости, а особливо до: ескомту і інкаса
купонів і вильосованих цінних паперів; до
уділюваня позичок на цінні папери, на варранти
і біжучі товари через вінкуляцію; до перехову
льосів і иньших цінних паперів в ціли
забезпеченя перед втратою з причини
вильосованя (Товариш, 1908, 308, рекл.) / див.
вильосувати.
Вильосований. Дієприкм. від вильосувати.
Філія Союзного банку віденьского в Чернівцях
поручає ся до переведеня трансакций з обсягу
банковости, а особливо до: ескомту і інкаса
купонів і вильосованих цінних паперів
(Товариш, 1908,308, рекл.).
Вильосувати. Обрати шляхом жеребкування.
Перед кождим збором весняним треба на
однім засіданю старшини вильосувати тих
53
Вимовитися
членів старшини і ради надзорчої, котрі після
§ 16 і §32-го статута мають уступити (См.-
Стоцький, Порадник, 51);Якби всі 8 одержали
рівне число голосів, то радними будуть лиш
ті 6, котрих вильосує предсідатель виборчої
комісиї (Б., 1909, 36, 1) / пол. wylosowac - 1)
витягти жеребок, 2) виграти за лотерейним
квитком; отримати за жеребком, wyci^gn^c
los - витягти жеребок; порівн. нім. das Los
werfen, losen - кидати жеребок, das Los -
1) жереб, 2) лотерейний квиток, 3) доля,
талан.
Вимарш. Вирушення, виступ війська у похід.
Дня 17.квітня о 7-ій годині вечером
заалярмувала тамошний гарнізон команда 11.
корпуса у Львові, щоби був зараз готовий після
мобілізаційних приписів до вимаршу (Б., 1895,
19,4) / пол. wymarsz - вирушення в похід.
Вимертя. Вимирання. Вперед допроваджено
майже до вимертя руске сьвященство, а
натомість розмножено по руских парохіях
волоских душпастирів, які [...] насаджують
майже злочинними способами румунізацію,
управляють масове національне
душехватство серед повіреного їх пастві
руского народу (Звідомл., 1914, 5).
Вимівка. Вимовляння, докоряння. Щоби не
стратити й одного острого слова з упреків
жіночих, не відповідав звичайно Ярема нічо, а
записував тільки все якнайстараннійше. Та
диво, вимівки Оксанині ставали що раз, то
коротші (Б., 1895, 8, 2) / пол. wymawiac - 1)
вимовляти, 2) докоряти; пол. wumowka- 1)
відмовка, викрут, 2) закид, докір.
Виміна. Обмін. /Виміна гадок - обмін думками.
Замісць безпристрасним, чесним і поважним
способом, а то: поважною, отвертою і щирою
виміною гадок прояснити всі непорозуміня і
підозріня, бавимо ся, мов незрілі діти,
докорами, лайками (Б., 1895, 36, 1); Крім цеї
справи, інтересувала нас ще справа виміни
старих австрійських банкнот на чеську корону
(Галіп, Спомини, ч.З-4, 88) / пол. wymiana -
обмін.
Вимінюване. Те саме, що виміна. /
Вимінюване гадок - обмін думками. Приязне
вимінюване гадок між Росиєю а Німеччиною саме
в критичній хвилі прискорило залагоджене сего
питаня на тій підставі, яка зовсім не нарушує
бажань Росиї(Б., 1909, 75, 2).
Вимір. Визначення, обсяг, розмір (покарання).
Оборонці обоїх обжалуванихзголосилирекурс
щодо висоти виміру кари (Б., 1895, 24, 3);
Старшина громадска (а не сам двірник) має
право карати грішми і арештом за те, коли
хто не виповняє заряджень і приписів
поліцийних. Засуд і вимір кари западає
більшостю голосів Старшини (двірника і
присяжних) (См.-Стоцький, Громада, 28);
[Обрахунок річний і білянс] треба
предложити в поданю без штемпля ц[ісарско]-
к[оролівскому] Староству для ц[ісарско]-
к[оролівского] Начальства краевого, а так
само і до начальства податкового задля виміру
податку (См.-Стоцький, Порадник, 50) / пол.
wymiar - величина, розмір, wymiar
sprawiedliwosci - акт правосуддя, wymierzyc
karf - визначити покарання, накласти
стягнення.
Вимірений. 1. Розрахований, спрямований,
націлений (нг.що1).Аґітациївиміреніще, крім
того, на цілковиту загладу нашоїнародности
(Б., 1895, 11,2); Головний удар був вимірений
проти голови Селянської Каси проф. Смаль-
Стоцького (Галіп, Спомини, ч.1-2, 168). 2.
Визначений, призначений, обчислений (про
розмір суми). Старшині треба дуже уважати
на то, щоб членьский чинш був вимірений по
правді. Статут ділить худобу після років: але
і тут є виїмки. Не вся худоба від 2 до 3 рік
однакова. Треба, отже, уважати, щоб той,
що має більшу штуку, і більше заплатив
(Канюк, 1906, 33). / пол. wymierzyc - 1)
визначити, виміряти, 2) націлити, спрямувати,
3) накласти стягнення, податок, штраф -
wymierzyc komus karf, podatek, grzywn$.
Вимовитися, вимовлятися. Відмовитися,
посилаючись на якусь причину. Більші
приватні бібліотеки все ще у нас новина, а в
богато "домах " обмежує ся ціла література
до молитвенника, календаря або ще кількох
книжечок, які удало ся впхати зручному
аґітаторови при якійсь публичній
маніфестації, де вже неможна було вимовити
ся і треба було таки купити (Кузеля, 1910,5);
Я міцний, і недурно кажуть, що я як медвідь.
Сава вимовляється все тим, коли не хоче мішки
з насінням виносити на під. "У тебе плечі, як
у медведя, - каже він, - неси ти! "(Коб., Земля,
286) / пол. wymawiac si$ - відмовлятися.
Вимовнійше
54
Вимовнійше. Промовистіше. Сі числа говорять
вимовнійше, чим найживійша аргументация.
Вони показують, які величезні гекатомби з
шкільної молодіжи приносить ся сему
мольохови утраквізму (Корд., 1904, 34) / пол.
wymowny - красномовний.
Винаймленє. Орендування. Ухвалено далі, щоб
старшина віднеслась до дирекциї дібр
релігійного фонду з просьбою о знижене чиншу
та щоб уладила дотичний договір винаймленя
сеї полонини і предложила его свого часу
загальному зборови (Канюк, 1906,16)/порівн.
пол. wynaj^cie - орендування, наймання
(помешкання), wynajm -1) наймання (житла),
2) (komus) віддання в оренду, 3) прокат.
Винаймлювати. Брати в оренду. Пан Н.Н.
роз'яснив членам приписи статута і подав
потім до відомости, що в Бродині винаймлює
дирекция релігійного фонду велику полонину за
1600 К річного чиншу, на котру можна гонити
ПО штук худоби і 200 овець (Канюк, 1906, 15)
/ пол. wynajmowac - наймати, брати в оренду.
Вино. Виноград. На обширнім, диким вином
оброслім ґанку, стояла поважна, вже дійшла
в роках пані в білім очіпку (Галіп, 2) / бук.діал.
вино - виноград; пол. wino - 1) вино, 2)
виноград.
Виновник. Винуватець. Великої відваги
потрібно тепер тим, хто серед того
загального гулюваня і погоні за виновниками
неудачі остатних виборів осьмілить ся
сказати своє безпристрастне, спокійне слово.
Такі люди в одній хвилі тратять популярність
(Б., 1895, 133, 1) / порівн. рос. виновник -
винуватець; пол. winowajca - винуватець.
Виноград, перен. Поле діяльності. Всі і
найсправедливійші жалоби на оргіїрумунізациї
мусять однаково замовкнути, коли самі Русини
задоволені з зручного кадженя і масних слів
хитрих Візантийців, стають ся ревними
діятелями в винограді волоского підступу (Б.,
1895, 39, 3) / порівн. стел, виногрддъ -
виноградник, сад (ЕСУМ, 1,377); пол. winnica
- виноградник.
Виносити. 1. Дорівнювати, становити (про обсяг,
суму грошових операцій різного роду)
Передплата выносить за чверть року 1 зол.
(Б., 1885, рекл.); Числа говорять: оборот
касовий виносив в тім році 7.430 зр[иньских]
96 к[о]р[он] (Б., 1895,24,3); Шкода виносить
до 50міліонів франків (Б., 1895,24,24); Фонд
резервовий, котрий з кінцем 1894. року виносив
21.218 зр [иньских] 81 кр[ейцарів], побільшив
ся до кінця мая на суму 27. 963 зр [иньских] 82
кр[ейцари] і єсть відповідно до закона
ульокований в цінних паперах (Б., 1895,47, 3);
Після рахунку списаної худоби є 1725 одиниць,
загальний розхід ме виносити найменьше 1700
К (Канюк, 1906,2Ъ)\Я мусіла всі письма свої,
німецькі і руські, предложити, а що я до того
лиш одна компетентка на цілу Буковину, так
певність є, що я одержу її. Стипендія має
виносити 400-500 фр[анків] (Коб., Слова...,
257); Прихід з премій і відсотків виносив ер.
1907 понад 150 міліонів корон. Надвишкаяко
дивіденда виносить ер. 1907понад 31 міліонів
корон. Цілком нові і дуже приступні услів 'я.
Ґенеральна аґенция на Буковину: Чернівці,
вулиця Головна, 20 (Товариш, 1908,304, рекл.);
Недобір виносить 129 корон (Звідомл., 1914,
48); / про будь-які кількісні відомості. Довжина
цілого шляху виносить 17.3 кільометра (Б.,
1895,18,4);Найвисший стан води, невиданий
від 40 літ, виносив висше 7 метрів понад зеро
(Б., 1895, 14, 4). 2. Коштувати. Я давніше
тримала "Gesellschaft", но тепер пренумерую
"Neue Deutsche Berliner Rundschau", і мені
замного виносить оплачувати дві німецькі
часописі, ще маю і руські держати (Коб,
Листи, 101,477). 3. Тривати. Се спізнане може
виносити в відношеню до інших літ 2-3 тижні
(Б., 1895, 25, 4) / пол. wynosic - 1) виносити
2) дорівнювати, становити.
Виобразити, вйобразувати. 1.Утворити
влаштувати. Скажіть на ласку Божу! Яку
школу можна виобразити за 125 рублів? (Б.,
1895, 20, 2). 2. Розвинути, сформувати.
Розвиток духа дитини починаєть ся зі
змислових спостережень, і аж опісля
розвиваєть ся у неї пам'ять, творча уява і
розум; то так і вчитель повинен вйобразувати
в дітий передусім здібність докладного
спостеріганя, потім пам'ять і творчу уяву, а
вкінці розсуд і розум (Канюк, 1911, 90) / рос.
образовать - утворити, влаштувати,
сформувати.
Виобразованє, виобразуванє. Вишколення,
тренування. Задля виобразуваня війскових
біциклістів (їздців на двох колесах), для цілий
воєнних можуть резервісти відбувати свої
правильні вправи війскові яко біциклісти (Б.,
1895, 24, 3); / удосконалення, висока
освіченість. Кождий нарід, у котрого не
затупів і не замовк ще наклін і нагін до висшого
виобразованя, старає ся зі всеїсили о духовне
образованє своєї молодіжи (Б., 1895, 10, 7) /
порівн. рос. образование - навчання; пол.
wyksztalcenie - освіта.
Виобразований. Освічений. Управитель школи
народної пошукує чесної вдови або добре
вихованої і виобразованої панни, котра могла
б перебрати ведене малого господарства, а
заразом і виховане 10-літної донечки. Близші
порозуміня вредакциї "Буковини" (Б., 1900,
оголош.) / рос. образованный - освічений;
див. іще виобразоватися.
Виобразоватися. Дістати освіту. На підставі
знаня, придбаного в школах народних, молоді
люди мали нагоду фахово виобразовати ся о
стілько, щоби зуміли вести в спосіб
раціональний селяньске господарство (Б., 1895,
2,4) / порівн. пол. wyksztakzyc щ -1) (о kims)
дістати освіту, 2) (о czyms) розвинутися.
Випадати, безособ. Треба, варто, належиться. На
кождий спосіб випадає нашим послам і
впливовим патріотам нав 'язувати з польскими
послами і другими провідниками Поляків
частійші зносини (Б., 1895,38,2) І пол. wypada
- безособ., випадає, треба, варто, належиться.
Випасти. Відбутися (про урочистості, свята
тощо). Звісний нам добродій і щирий
прихильник народа п.Кароль Давидович,
ц[ісарско]-к[оролівский] судия в Бурштині і
начальник місцевої сторожи огневої докладає
всяких заходів і трудів, щоби відкрите
якнайторжественнійше випало (Б., 1895, 21,
3); З "їзд мусить випасти дуже скромно, бо
Українців не буде, а з наших хто знає чи богато
приїде (Маковей, Листи, 545); Яхтіла до Вас
зразу по нашім ювілею К[отляревського]
написати та розказати, як все випало, але, як
вже споминала-м, не стало мені часу (Коб.,
Листи, 64, 382) / пол. wypadac- 1) випадати,
2) траплятися, припадати на якийсь час,
відбуватися.
Випахтувати. Віддати в оренду. Кождий
ляндльорд обов'язаний після сего проекту
призначити означену кількість своєї землі на
малі фарми і випахтувати їх хліборобам на 80
літ за чинш, вже згори назначений. Коли сего
55 Виплив
не вчинить з якої-небудь причини, тоді ради
культури, утворені в кождім графстві (повіті),
видержавлять від него сю землю на такий час,
або куплять її, а в разі опору ляндльорда -
вивласнять примусово і заплатять
установлену в даній місцевості ціну (Б., 1907,
62,2) І пол. wypachtowac- 1) (komus) віддати
в оренду, 2) (od kogos) взяти в оренду; нім.
pachten -орендувати, брати в оренду; див. іще
пахтувати, запахтувати, пахтяр,
вивласнити, видержавити.
Виписаний. Оголошений (про конкурс, вибори
тощо). Конкурси виписані для обсадженя місця
учителя при школах в Кечері і Низших
Шерівцяхз викладовою мовою рускою (Б., 1895,
14, 4) / порівн. пол. rozpisac konkurs -
оголосити конкурс, rozpisac wybory -
призначити вибори; нім. eine Stelle
ausschreiben - оголосити {букв, виписати,
розписати) конкурс.
Виплатитися, виплачуватися. 1.Окупитися,
бути вигідним для придбання чи використання;
бути прибутковим, покривати видатки.
Пересилка сирих виробів і півфабрикатів
зелізницею не виплачуєсь навіть в краях, де
ціни за них значно більші (Б., 1899, 36, 1);
Обрахуймо тепер, кілько коштує машинове
сіяне і як оно виплачуєть ся (Товариш, 1908,
216); Богато людий чує до сеї ростини
[шпарайв] велике упереджене. Кажуть, що
коло неї дуже богато заходів, що вона вимагає
дуже плодовитої землі, - тому не виплатить
ся єї управа (Товариш, 1908, 259); Йому не
поможе ніхто. Він надто убогий, щоби кому-
небудь виплатилось подати йому помічну руку,
він се знає, або щоб доля його стиснула кого-
небудь за серце (Коб., Банк рустикальний, 39).
2. перен. Бути вартим витрачених зусиль і часу.
Сели Ви мені на то дасте раду, значить, як
його позбутися, то я посвячу Ва • одну з своїх
праць, з тих, які задумую и е написати.
Видите? Може, виплатиться подумати над
тим ...(Коб., Листи, 36, 308) / пол. wyplacic
sif - бути вигідним.
Виплив. Наслідок. Ґімназиї роблять з одного
боку уступку духови часу і приймають у свій
плян нові науки, з другого однак стоять все
ще на становиску старого клясичного
образованя. Випливом сего є вироблене сталої
схеми лекций, які ученик в семи або осьми
Виповідженє
56
предметах муситьрік-річно переробити, коли
не хоче перепасти (Корд., 1904, 36) / порівн.
пол. wyptywac - випливати, виходити,
виявлятися (наслідком).
Виповідженє. Попередження про намір забрати
з ощадної каси свої кошти. Речинці для
виповідженя вкладок щадничих установлено
такі: до 20 корон має каса виплачувати
вкладки щадничі без виповідженя; хто хоче
вибрати з каси вкладку від 20-100 корон, той
має тиждень наперед в касі се виповісти, а
хто хоче вибрати з каси свою вкладку на суму
100-500 корон, той має дві неділі наперед дати
про се знати касі; а хто хоче вибрати з каси
500-1000 корон, для того установляє ся три
неділі речинець до вжовідженя(См.-Стощ>тї\,
Порадник, 22-23) / пол. wypowiedzenie - 1)
висловлення, 2) оголошення, 3) відмова, пол.
wypowiedziec- 1) висловити, виповісти; 2)
оголосити, 3) відмовити.
Виповідь. Відмова у наданні квартири. Комітет
той радить, ухвалює і предкладає своївнесеня
головному виділові товариства в справах
винайму і виповіди льокалів перебудованя,
розкладу, направ в адаптациї дому, як також
у всіх тих справах, котрі мають бути порішені
головним виділом товариства (Б., 1895,26, 3)
/ див. іще виповісти ].
Виповісти1. Відмовити. Контракт заінтабу-
лювали, аби, якби пан вмер або продав кому
лани, єго наслідник спілці не виповів (Товариш,
1908, 167) / пол. wypowiedziec- відмовити,
wypowiedziec mieszkanie - відмовити в
квартирі.
Виповісти 2. Повідомити, попередити. Речинці
для виповідженя вкладок щадничих
установлено такі: до 20 корон має каса
виплачувати вкладки щадничі без
виповідженя; хто хоче вибрати з каси вкладку
від 20-100 корон, той має тиждень наперед в
касі се виповісти, а хто хоче вибрати з каси
свою вкладку на суму 100-500 корон, той має
дві неділі наперед дати про се знати касі (См.-
Стоцький, Порадник, 22-23) / пол.
wypowiedziec - 1) висловити, виповісти; 2)
оголосити, 3) відмовити.
Виповнюване. Заповнення (виборчих бюлетенів
тощо). П.Марквичиньскийзавзивав вічовиків до
згоди в так важній порі і робив уважними при
виповнюваню карт до голосованя (Б., 1907,39,
2) / порівн. пол. wypelnic, wypelniac -
заповнити, заповнювати; рос. выполнять -
виконувати.
Випожичувач. Позичальник. Люди, властивці
приватних бібліотечок, навчені досьвідом, що
солодкі випожичувачі із їхніх книжок
складають собі свої приватні бібліотечки
(В.Сімович, Б., 1907,151,4) І пол. wypozyczac
- позичати.
Випозичальня. Заклад, у якому позичають речі,
дають (беруть) їх напрокат. - Пігмеї! -
повторяв він [Тухольский] ніби про себе. -1
література у них така, що хоч би й під пахою
усю її передвигнеш, але вони і тої не
підпирають, і сила у них така, що її один
багнет розжене на чотири вітри, але піґмей,
лежачи в ліжку, цілий сьвіт вшиває та ще й
витріщає очи, як дехто не хоче за єго
прикладом пальцем в чоботі кивати!.. Але зате
про социяльнірічи вже й не говори! Вони собі
пани! Певно!Хиба Пінкеле Деришкіра для кого
тримає випозичальню фраків?.. (Галіп, 101)/
пол. wypozyczalnia - заклад, у якому речі дають
(беруть) напрокат.
Випозичений (від кого?). Позичений, узятий для
тимчасового використання. Комерсом проводив
син Омеляна Поповича, Олександер (у
"козацькім" одягу, випозиченім від Ілярія
Карбулицького), уже покійний, умер у
Дрогобичі 1936 р. (Сімович, 1938, 72) / пол.
wypozyczyc (od kogos) - позичений, узятий
напрокат.
Випозичуване. Позичання. Крім того, я
користувалась і випозичуванєм книг - головно
німецких, чи то з міської бібліотеки, чи з
приватних ліпших домів, з котрих назву лиш
дім одного поважного й високоосвіченого - дім
старости Кохановского (Коб., Автобіографія,
18) / див. випозичений.
Випосажений. 1. Наділений. Коли моєму
батькові було на 14-ийрік, дідо мій Яків помер,
і батько, усунений вже з школи, не маючи чим
оплачувати науку, покинув рідні молодші й
старші сестри зі злою мачухою й пішов,
випосажений 14-ма роками й прегарним
голосом, у світ (Коб., Про себе саму, 41). 2.
Забезпечений, обладнаний. Школа є каменем
прібним спосібности кождої громадскоїради;
- є рада громадска прихильна просьвіті - то
школа у тій громаді гарна і як слід випосажена
(Б., 1907, 94, 1) / пол. wyposazac - 1) давати
придане, виділяти частину майна, наділяти; 2)
постачати, обладнати, устаткувати.
Випосажити. Наділити чимось Наш нарід вислав
тепер свій цвіт інтелігентних людий у
боротьбу за свою утрачену правду, за своє
добре, за свій народний інтерес [...]. Він
випосажив їх великим довір 'єм в їх добру волю
і здібність (Б., 1907, 71,1)/ пол. wyposazac -
1) давати придане, виділяти частину майна,
наділяти; 2) постачати, обладнати, устаткувати.
Виправа. Убрання, стрій. [Пральня] також
приймає портієри, білє на крохмалене
всілякого сорта, мужеску гардеробу з вовни,
шевйоту, піки, далі виправи весільні (Б., 1899,
35, рекл.); Новости в хусточках до носа,
постели, як також: в комплєтних виправах
слюбних, фіранках тканих і коронкових,
сторах, диванах, стелівках (Б., 1905, рекл.) /
порівн. пол. wyprawa - 1) похід, 2) вичинка
(шкіри).
Випровадитися, випроваджуватися. Виїхати,
переїхати до нового помешкання. В маю ми
випровадимося звідси, з сеїхати, і будемо мати
помешкання, звідки буде недалеко в поле (Коб.,
Слова..., 241); Одного дня випровадилося наше
vis-a-vis з нашої вулиці, і спровадився якийсь
молодий технік із жінкою. По речах, які
звозилися, було видко, що се були люди маючі
(Коб., Valse melancolique, 112); Адріян тепер
працює, робить кімнату для мене. Той москаль
випровадився й він хоче до 20/8уже все готове
мати (Арт., VIII. 1932) / порівн. пол.
wyprowadzic sif - виселитися, виїхати,
wyprowadzic si$ z mieszkania - виїхати з
помешкання.
Випродаж, ж.p. Розпродаж. Важне для
кождогої Випродаж! За неімовірно тану
ціну можна получити харнітурик,
складаючий ся з чотирнайцять
вартостевих, понизше висказаних
елєтанцких предметів (Б., 1900, рекл.) / пол.
wyprzedaz, ж.р. - розпродаж.
Випростувати. Виправити, випрямити. /
Горбатого і могила не випростує.
"Галичанинь " накинув ся на своїх послів
за вступленє до україньского клюбу на
знаних у слів'ях останними словами. Зве
їх прямо зрадниками! - Горбатого і
могила не випростує (Б., 1907, 66, 2) /
57 Вирівняти
пол. wyprostowac - випростувати,
випрямити.
Виректися. Відмовитися. Рідна мати не
допустила на суді Соломона, щоби
розпайкувати дитину, вона воліла виречи ся
хоть і своєї дитини, аби лиш жила дитина (Б.,
1895, 2, 2); Цілком не розумію, чому не
присилаєте кінця перекладу. Вже тілько жду!
Чи прогнівали ся чого? Чи вирекли ся свого
перекладу? Дайте звістку доконче (Маковей,
Листи, 548) / пол. wyrzec" щ - відмовитися,
зректися.
Вирити. Вигравірувати, викарбувати. В каплици
в місті Казерта находить ся таблиця зі спіжу,
на котрій в єврейскій мові виритий єзасуд на
Ісуса Христа (Б., 1895, 13, 4); Адреси на
дорогоціннім материялі одержав князь від 28
міст, адреса Монахови [Монако] вирита на
золотій плиті (Б., 1895,18,4) І пол. wyryc - 1)
вирити; 2) вигравірувати.
Виріб. 1. Виробництво. Засади спілкові захопили
вже всі области господарства: рільництво,
торговлю, обезпеченя, кредит, виріб. Вже в
році 1904-ім було в Швайцариї 1.536 спілок для
виробу знаного на весь сьвіт швайцарского
сира (Товариш, 1908, 96); Але сумліня каже
нам, що є ціна справедлива: є то ціна, що
достаточно винагороджує працю, посьвячену
на виріб, і що позволяє працюючим жити з
овочів праці (Товариш, 1908, 199); Виріб
чорнила до писаня "Anthracen", чорнила до
копіованя, чорного цісарского чорнила і чорно-
синавого шкільного чорнила (Б., 1909, рекл.).
2. Одиниця виробленого товару. В році 1904-
ім сам Союз хліборобских спілок в Східній
Швайцариї закупив і розпродав членам 314
вагонів всілякої паші для худоби, 93 вагони
цукру, 70 вагонів вугля, 67 вагонів пшеничної
муки, за 500.000 к[орон] ріжних виробів
зелізних і т.д. (Товариш, 1908,96) І пол. wyrob
- 1) виготовлення, виробництво, 2) виріб,
продукт; порівн. пол wyrobnictwo -
поденщина, поденна робота.
Вирівняти; вирівняти. 1. Полагодити,
залагодити. О скілько зачувати, приняв цісар
Банфіого дуже ласкаво і заявив, що
непорозуміня між Кальноким і Банфім можна
і мусить ся в добрій дорозі вирівнати(Б.і 1895,
27, 4); Поміж: старшим поколінєм,
справдішними зробками, а молодшими се ще є
Вирозумінє 58^
провалина, котру один чоловік старає ся
вирівнати, але десять про все не дбає, даючи
навіть молодшим відчувати їх недозрілість і
недосьвідність, замість, щоб їх навчити і
богато похибок простити (Б., 1895,48, 1). 2.
Сплатити борг, покрити видатки. За прислани
гроші прислано буде только ексемплярівь
надрукованой книжки, щобь на склепова ціна
єі выровняла датокъ (Б., 1886, рекл.); Проти
довжників, котрі не вирівнают свою
залеглість цілковито до слідуючого числа,
примушені будемо ужити средств немилих і
коштовних (Б., 1889, оголош.); Треба на то
напирати, щоб свій довг він вирівнав (Канюк,
1906,41 );Хто дотепер не вирівнав передплати
за р. 1906, слідуючого числа нашої часописи
вже не дістане. Реклямациї остануть
безуспішні. Від видавництва (Б., 1907, 2, 1) /
пол wyrownac zaleglosc - сплатити борг,
заборгованість, wyrownac rachunek -
сплатити рахунок.
Вирозумінє. Порозуміння, толерантність. Брак
товариськости та взаїмного вирозуміня
доводить до того, що коли порушена кимось
справа не найде більшости на засіданю, зараз
підносить ся галас так крик, опісля ж
внескодавець із прихильниками виступають з
товариства, а в товаристві лишають ся самі
менш-більш однодумці (Сімович, 1908, 515) /
порівн. пол. wyrozumiaty - толерантний,
поблжищ wyrozumialosc
поблажливість, вибачливість.
Вйслід. 1.Результат, наслідок. Оголошене висліду
конкурсу в часописях і виплата премій
наступить в місяци падолисті с[его] р[оку]
(Б., 1895, 24, 3); Президент Сель перебував
знов у Відни і конферував з гр. Туном, але до
якихось додатних вислідів не прийшло (Б.,
1899, 35, 2); Про вйслід сеї контролі має
начальник повідомити старшину на
найблизшім засіданю і повинен тоді дати
старшині виказ всіх приходів і видатків після
книги головнш (См.-Стоцький, Порадник, 46);
А що при тих у мовах майже весь географічний
материял мусить остати неперетравленим
балястом, то й молодечий ум швидко єго
позбуває ся і вислідом цілорічної праці і тяжкої
науки являє ся нуля, або стан, дуже близький
донулі(Кощ., 1904, \1)\Зборизакінчивголова,
завзиваючи членів до праці наукової і до
приєднуваня товариству якнайбільше членів,
щоби вйслід праці міг бути якнайкрасший (Б.,
1907,68,3);Пописучеників музичної школи ім.
М. Лисенка в Чернівцях. Дня 27. падолиста
зійшли ся батьки і мами учеників та учениць
нашої Музичної школи та немало гостий, щоб
почути вйслід науки в тій нашій будучій
консерваторії. Попис вийшов незвичайно гарно
(Б., 1907, 70, 3); Вйслід заходів тих двох
довірочних зборів подамо при кінци сегорічного
справозданя, а тут вичислимо найважнійші
події з засідань виділу (Звідомл., 1914, 46). 2.
Остаточне, кінцеве судження. Ті присуди, із
котрих висновуємо новий присуд, звемо
засновними присудами, або просто засновками
(преміссами), а виснуваний присуд вислідом, або
конклюзиєю (Канюк, 1911,30).
Висновуване. Назва дії за знач, висновувати.
В кождім набезпечнім присуді стоїть підмет
до присудка в певних відносинах. Аби ті
відносини ліпше зрозуміти, то треба
поставити присудок на місце підмета. Отеє
буде висновуване на основі лицьованя. Як оба
присуди мають однакову скількість, то
лицьоване зветь ся чистим (Канюк, 1911,33)/
див. виснувати, висновувати.
Виснуваний. Дієприкм. від виснувати. Ті
присуди, із котрих висновуємо новий присуд,
звемо засновними присудами, або просто
засновками (преміссами), а виснуваний присуд
вислідом або конклюзиєю (Канюк, 1911, 30).
Виснувати, висновувати. Логічно вивести. Ті
присуди, із котрих висновуємо новий присуд,
звемо засновними присудами, або просто
засновками (преміссами), а виснуваний присуд
вислідом або конклюзиєю (Канюк, 1911, 30) /
пол. wysnuc, wysnuwac - 1) виснувати,
витягнути (нитку), 2) логічно вивести, зробити
висновок.
Високість. Те саме, що висота. Після сеї
реформи має вийти полегшене для податку
ґрунтового до високости 10 процент від
одного лева, а для промисловців дрібних до
18 процент (Б., 1895, 7, 3) / пол. wysokosc -
1) висота, 2) розмір, обсяг (платні, податків
тощо).
Високопарний, перен. Високий, складний для
розуміння. Не гадаємо ми тут запускати ся в
високопарні економічні теориї, аби для одної
або для другої з них приєднати читачів (Б.,
59
Вистосований
1895, 19, 2) / рос. высокопарный -
високопарний, складний для розуміння.
Висота. Обсяг, розмір, величина грошової суми
тощо. Всіх тих, до котрих відносять ся сі
приписи о зародковім податку, поділять на 4
кляси, відповідно до висоти плаченого податку
(Б., 1895, 24, 3); Оборонці обо'їх обжалуваних
зголосилирекурс щодо висоти виміру кари (Б.,
1895, 24, 3); Рада громадска має право
накладати такі податки аж до висоти 50
сот[иків] від кождої корони податку (См.-
Стоцький, Громада, 7); Заразом мусить
стоваришенє зложити в згаданій дирекциї
кавцию в висоті 800К (Канюк, 1906, 15);
Поденний зарібок обчислюєть ся після тої
висоти, яку платило ся під час заключеня
контракту аренди (Товариш, 1908, 137) /
порівн. нім. die Hohe - величина, розмір, die
Lohnhohe - величина заробітної плати, hoch
- високий.
Вистава. 1. Вітрина магазину. Пані Мурашко як
зачала мене водити з собою та показувати
всякі материї по склепових виставах, геть
знудила мене! (Галіп, 3) / пол. wystawa
sklepowa - вітрина магазину. 2. Виставка,
експозиція. Голубий віденьский крілик появив
ся перший раз на виставі кріликів у році 1895.
Отеє найновійша і найліпша раса, бо
доставляє великих дорогих шкірок і відповідно
до своєї величину значну скількість дуже
смачного м'яса (Товариш, 1908, 112); Чи не
поїдете Ви, пані, в серпні до Києва, се ж там,
як Вам звісно, та археольопчна вистава, там,
мабуть, більше австрійських русинів
вибереться (Коб., Слова..., 256) І пол. wystawa
- виставка.
Виставати Виступити, видатися вперед. Уста
були напівотворені, спідня губа трохи
виставала (Галіп, 102) / пол. wystawac - 1)
видаватися наперед, 2) виступати, стриміти.
Вистанути. Вистачити. Чей же отсей спис
богатого змісту бук[овиньского] Календаря
вистане, щоби невеличкий накладрозійшов ся
якнайскорше і покрив грошеві видатки
тов[ариства] "РускаБесЬда"(Б., 1890,рекл.)
/ порівн. укр. стати - вистачити; пол.
wystarczyc - вистачити.
Вистарчити, вистарчати. Вистачити,
вистачати. В часі цілої сесії правительство не
мало сталої більшости [...] Для звичайних
справ отея більшість могла б вистарчити. Для
важнійших - ні. Треба ще правительству яких
п 'ятдесят кілька голосів. В такій ситуації міг
биукраїньский клюб найти собі вельми корисне
місце і стати справді язичком при
парляментарній вазі (Б., 1907, 81, 2); Між
нашими людьми вкорінив ся погляд, мовби до
банкового фаху вистарчає іспит з державної
рахунковости в намісництві. В дійсности
однак він надає уздібненє виключно до
державної служби в скарбових і
адміністративних урядах, а з торговельно-
банковими справами не має нічого спільного
(Б., 1907, 90, 1); Щоби придбати більше
фондів, му сіли б кружкові бібліотеки мати
якнайбільше число членів зі сталими
місячними вкладками: се був би сталий і
певний дохід і вистарчав би вповні на
комплєтованє і ведене бібліотеки (Кузеля,
1910, 8) / пол. wystarczyc, wystarczac -
вистачити, вистачати.
Вистерігатися. Уникати, оминати, стерегтися.
Для моїх знакомих я лише "ein geistreiches
Madchen ", котрій уже час віддаватись і котру
подеколи добре мати в товаристві. О тім, що
я пишу, натякнути їм хоть би і одним словом
я вистерігаюсь (Коб., Листи, 21,279); Кашель!
Хто єго не вистерігає ся, грішить против
власного тіла!Кайзера грудні цукорки з трома
соснами, лікарскими повагами випробовані і
поручені против кашлю, хрипли, катару,
зафлєїміня і нежиту катарального (Б., 1906,
рекл.); Осторога! Належить вистерігати ся,
аби не купити або не замовити иньших
подібних, меньше вартних і наслідованих
бальсамів, котрі далеко стоять поза моїм
виробом (Товариш, 1908, рекл.); Треба
вистерігати ся вчити дітий всего того, що
самі знаємо. Се відносить ся головно до
вчителів-новиків, котрі раді нераз все своє
знане так і вперти в голови учеників (Канюк,
1911, 94) / пол. wystrzegac si$ - уникати,
остерігатися.
Вистосований. Звернений до когось,
адресований комусь. Росийский цар приказав
отворити осібну канцелярию в міністерстві
царского дому, в котрій будуть
залагоджувати всякі петициї, вистосовані до
царя (Б., 1895, 11, 4) / пол. wystosowac -
звернутися.
Виступити
60
Виступити, виступати. Вийти зі складу партії,
організації тощо. Брак товариськости та
взаїмного вирозуміня доводить до того, що
коли порушена кимось справа не найде
більшости на засіданю, зараз підносить ся
галас так крик, опісля ж внескодавець із
прихильниками виступають з товариства, а
в товаристві лишають ся самі менш-більш
однодумці (Сімович, 1908,515); Радні-Русини
роздумували над тим, чи не виступити б їм
зовсім із ради громадскої, та зваживши, що
сецесия завсігди виходить на шкоду
сецесіоністів, особливо коли вони вменьшости,
радні рішили ся виждати ще (Б., 1909,49,2) /
пол. wystajHC - виступити, вийти.
Виступлене. Назва дії за знач, виступити. Не
належить ся прив 'язувати великої ваги до
виступленя барона Дінавліого з сего ж
субкомітету (Б., 1895, 27, 3); Зголошенє
виступленя або виповідженя паїв має бути на
письмі після формуляра, який можна собі
купити (См.-Стоцький, Порадник, 36);
Заявленя виступленя [із стоваришеня] повинні
бути лиш писемні (Канюк, 1906,31).
Витвір. Виробництво, продукування. Зиск в
нашім житю економічнім є одинокою
принукою для витвору (продукциї) (Товариш,
1908, 200 / пол. wytwarzac - виробляти,
продукувати, витворювати, wytworczosc -
виробництво, wytwornia - фабрика, завод.
Витвбрець. Виробник. Вивіз сирих виробів і
півфабрикатів може лиш тоді бути
користним для витворця і торговельника, коли
будуть водні дороги (Б., 1899, 36, 1) / пол.
wytworca -виробник.
Витичений. Намічений, накреслений. Наші
люди не ходили би напомацки, але мали би вже
витичену дорогу (Б., 1895, 2, 2);
Предсідатель[...] спімнув в загальних зарисах
поступ в розвою товариства, не оминаючи і
перепони, які стояли в дорозі розростови его
житя, і висловив надію, що сильна віра в
слушність справи, задля якої основане
товариство, доведуть до осягненя витиченої
ціли (Звідомл., 1914, 22) / пол. wytyczyc,
wytyczac - 1) провісити, 2) намітити,
накреслити, позначити.
Виточити. Піддати судовому розглядові. Суд
французкий виточив в сій справі процес, в
котрім засуджено властителя арени на
грошеву кару одного франка D5 кр.а.в.), а їздців
увільнено (Б., 1895, 17, 4) / пол. wytoczyc - 1)
висунути, 2) порушити судову справу, wytoczyc
pretensje - висловити претензії, wytoczyc
proces - порушити справу в суді, wytoczyc
powodztwo - подати позов.
Витрималий. Стійкий перед хворобою. В той
спосіб може господар вигодувати збіже,
витримале на заразники (головні, матки і
т.ин.) (Товариш, 1908,250) І пол. wytrzymaty
- витривалий, тривкий.
Витримане. Витримка. / Не до витриманя -
несила терпіти, нестерпно, неможливо.
[Панотець з Станівців Горішних]ходить по
селах, ділить православний нарід на два ворожі
табори, на так званих "уніятів" і на
православних та троюдить в своїй газеті
"Народнійраді" так, що по селах стало не до
витриманя (Б., 1907, 29, 1) / пол. nie do
wytrzymania - несила терпіти, нестерпно,
неможливо.
Витрутити, перен. Вивести, вибити. /
Витрутити з рівноваги - вивести з рівноваги.
Волохи, навпаки, заохочені усьпіхами
румуньского королівства в балканьскій
кампанії гордо підняли голову вгору і лагодили
ся перебрати керму в краю в свої руки. А тут
приходить ся знести невдачу з вікарієм. Се
витрутило'їх з рівноваги (Звідомл., 1914, 59) /
пол. wytr^cic z rownowagi - вивести з
рівноваги.
Витятий. Викапаний, дуже схожий, подібний. /
Витятий з очей -викапаний. Чи він, батько,
не знав досі, який в нього був гарний хлопець?
Люди говорили, що він йому, старому, з очей
витятий, так дуже походив на нього, але він
сьому не вірив (Коб., Земля, 260) / пол. wyci^c
- 1) вирізати, 2) зрізати, вирубати 3) перен.
утнути (коника), 4) wyci^c policzek - дати
ляпаса, wycia^c prawdf w oczy - сказати правду
в очі, jak wyciety (z zurnala) - викапаний,
достеменно подібний.
Вихіснуванє. Використання, споживання,
експлуатація. Також прийнято внесеня посла
бар. Капрого, щоби зарадити вихіснованю
робітників через заостренє приписів щодо
посередників, котрі займають ся
достарчу'ванємробітників (Б., 1895, 5,2).
Вихіснувано; вихісновувано. Використано.
Більше материялів до словаря довело ся мені
61
Вишрубований
найти при перегляді та перевірці манускрипту
латинсько-українського словаря, зладженого
Ю.Кобилянським, бо дивним дивом у первісній
редакциї (р.1905) мав се бути латинсько-
німецько-український словар (отже у трьох
мовах!); тут найшов я, як і легко догадати ся,
здебільшого засіб слів з обсягу латинських
авторів, читаних по наших школах, при чім
вихіснувано здебільшого українсько-німецький
словар Желехівського-Недільського та словар
Уманця і Спілки (Кміц., 1912, VII).
Вііхіснувати, вихісновувати. Використовувати
(що?), користати (з чого?). Зате збирав я за
той довгий час материяли до німецько-
українського словаря, вихісновував якомога
нашу перекладну літературу з німецької мови,
що появляла ся і книжками і книжочками, і
листками (Кміц., 1912, VII); Мала домашніх
клопотів і праці, написала якийсь там нарис,
а тепер сиджу над довшою працею і
вихісновую кожду свобідну хвилину (Коб.,
Слова..., 266).
Вихов. Вирощування. Стация для вихову худоби
расової, а то раси бернско-сіментальскої,
заложена дотепер в Німецких Тереблештах,
Ст. Онуфрию, Глібоці, Старих Фратівцях,
Катарінендорфі, Черешенці, Товтрах і
Раранчу (Товариш, 1908, 207) / порівн. пол.
chow - вирощування, плекання, розведення.
Виховавчиня. Вихователька. Пошукує ся
ріжного рода службовий персонал, а іменно:
мамки, няньки, дівчата, панни-служниці,
кухарки, покоївки, панни до товариства,
гардероб яни, бони, виховавчині(Б., 1900,рекл.)
/ пол. wychowawczyni - вихователька.
Виховувати. Вирощувати. Для того, щоби люди
звикали до кращого обробітку землі,
позаводили сі товариства за помочию своїх
центральних товариств в Чернівцях взірцеві
поля і садки, де виховують найліпші сорти
хліба, трави та овочевих дерев (Товариш,
1908,153)/порівн.пол. chowac- 1)ховати,2)
виховувати, 3) вирощувати, розводити, плекати
(свійських тварин); wychowywac - 1)
виховувати, 2) вирощувати.
Вицофати. Витягнути, вилучити. До кінця
лютого сегороку вицофали каси державні 81
міліонів і 616 тисяч банкнотів по риньскому,
по п'ять і 50риньских (Б., 1895, 10, 4) / пол.
wycofac - взяти назад, вилучити.
вичислений. Дієприкм. від вичислити.
Дякуючи Вам ще раз за труд в моїй справі,
передаю і передрук всіх моїх вище вичислених
писем Вашій ласкавій опіці і пишуся з
правдивим поважанням Ольга Кобидянсъка
(Коб., Листи, 163, 576).
Вичислити, вичислювати. Перелічити,
перерахувати, назвавши вичерпну кількість
чогось. Годі всіх справ тут вичислити, бо їх
без ліку (Б., 1895,19,2); Взагалі у всіх справах,
що належать до Ради громадскої- ті справи
ми вже вичислили, - можуть громадяни
удавати ся до Ради і просити залагодженя
(См.-Стоцький, Громада, 31); Задля сего, що
не можемо тут вичислювати всі наші
артикули, тому просимо Вп.П.Т.Публику, аби
зволила ласкаво заглянути до нашого
новоурядженого льокалю (Б., 1902, рекл.);
Вислід заходів тих двох довірочних зборів подамо
при кінци сего річного справозданя, а тут
вичислимо найважнійші події з засідань виділу
(Звідомл., 1914, 46) / порів. пол. wyliczyc -
перелічити, перерахувати, назвати вичерпно все.
Вичислюватися, безособ. Перелічуватися,
перераховуватися. Рідко хто, що учив ся по
чужих ґімназиях, переживав той час инакше!
Писали ся вірші, диспутувало ся про штуку,
промову, ганьбило ся усіх за те, що сьміли себе
уважати за розумнійших, обожало ся твори
сьвітових геніїв, які нераз знані були тільки по
імени, вичислювало ся томи нібито
прочитаних книжок, яких немало ся в руках і
на очи не бачило ся, і не читало ся, і т.д., і т.д.
(В.Сімович, Б., 1907, 151,3).
Вишник. Шинок. Покликуючись на повисшу
відозву, маю честь заявити Вп.Панам
властителям реставраций, вишинків, що се
живецьке пиво можу на жадане в бочілках або
фляшках відставляти до домів (Б., 1900, рекл.)
/ пол. wyszynk - роздрібний продаж спиртних
напоїв.
Вишинковий. Призначений для продажу
вроздріб (про пиво). У нашім паровім бровари
(перше Ґебля), устроєнім після найновійшої
системи, вже почали спускати вишинкове
nueof...] Небавом будемо могли оголосити, що
зачнемо спускати пиво-лежак в бочівки і
фляшки (Б., 1895,16, рекл.) / див. вишник.
Вишрубований. Збільшений, підвищений (про
ціни, податки тощо). Полуднево-францускі
Виштудерувати <
виноградарі, станувши над берегом
материяльної руїни, заворушили ся, тим
більше, що доскулили їм до живого високі
податки від управи вина, а ще більш
вишрубований податок ґрунтовий (Б., 1907,69,
3) / пол. wysrubowac - підбити, підвищити
(ціни, податки); порівн. нім. schrauben - 1)
загвинчувати, 2) підвищувати ціни (податки).
Виштудерувати. Вдатися до якихось
надзвичайних вчинків. / Виштудеровати
штучки - встругнути, втнути (про якийсь
вчинок). Не доста, що пустили в світ
безстидні клевети, попідписували на них
людий, котрі своє чесне ім !я на щось подібного
ніколи би не дали, без їх відомости, але ще
сміють таких людий публично до відповіди
потягати і безчестити. Здає ся, що то
о.Микитович з о.Вольчиньским такі штучки
виштудеровали (Б., 1895, 8,4).
Вищевимінений. Вищеназваний,
вищезгаданий. Просила би-м Вас дуже, ласкава пані,
подати мені адресу редакції ілюстрованої
часописі Липської "Leipziger illfustrierte]
Zeitung " і з ласки своєї написати, чи при ній не
є співробітником звісний писатель Emil
Franzos або чи не є він сам одвічальний
редактор тієїчасописі? Яхтіла би-м до нього
написати, і мені все здається, що він є при
редакції вищевиміненої часописі (Коб., Листи,
16, 273) / пол. wyzejwymieniony -
вищезгаданий.
Відай, част. Мабуть, здається. Доказувати, що
наведені статути найвідповіднійші для
сільского люду, відай, непотрібно (Б., 1895, 1,
3); Високий сойме! Ні одному, відай, знавцеви
господарских відносин на Буковині не уйшло
уваги, що в торговельно-політичнім взгляді
може господарка краю лишень тоді
піднестись, коли переведе ся регуляция
природою нам даних доріг водових (Б., 1899,
36, 1); Се, відай, наші Гімназисти, - сказав
Матвійчук до протопопи(Галіп, 66); -Як була
убрана? - питала Ганнуся. - Красно? Стара
здвигнула плечима: -Або я знаю? Не вважала.
Відай, якось чорно, відай не дуже красно (Коб.,
Valse melancolique, 96) І бук. діал. відай, відей
- мабуть, здається.
Відбиратель. Споживач, клієнт. Новоотворена
Молочарня в Березові Середнім пошукує
сталих відбирателів на масло десерове (Б.,
1905, рекл.) / пол. odbierac - приймати,
одержувати, odbiorca -одержувач, споживач.
Відбувати. Проводити певний час за якимось
заняттям. / Відбувати перегляд - спостерігати,
оглядати. Коло Гірченка стало двоє молодих
людий й почали собі відбувати перегляд
перехожих. Розумієть ся, що се їм додавало
немало материялу до цікавих уваг (Галіп, 96) /
пол. odbywac -робити, здійснювати, проводити,
odbywac spacery - прогулюватися.
Відвічальний. Відповідальний. Та впосеред тих
мрій 19-літньоїдівчини - впало мені нараз на
думку - що професор, одержавши таке
письмо, "зробить відвічальним " за його зміст
мого брата Юліяна, вийде скандал і той не
зможе кінчати свої студ' (Коб.,
Автобіографія, 59) / порівн. рос.
ответственный - відповідальний; пол.
odpowiedzialny - відповідальний.
Відвічальність. Відповідальність. Вони ж і
свідомі тої великої відвічальности, яка з того
всего на них тяжить (Б., 1907, 71, 1);
Відвічальність паде на центральне
правительство, котре від тисячу літ даєученій
образованности функционаріврішаючий вплив
на всіх полях адміністрациї (Б., 1895, 16, 2);
Спілка - то товариство, в котрім згуртували
ся люди на підставі спільної поруки і
відвічальности та рівного права всіх для тої
ціли, аби в спільнім діловодстві осягнути для
себе маєткові користи (Товариш, 1908, 89);
Так само складаємо відвічальність на державу
під час, коли дореформеників тариф кличемо:
"Ми вам не віримо" (Товариш, 1908, 176) /
порівн рос. ответственность
відповідальність; пол. odpowiedzialnosc-
відповідальність.
Відворотний. Зворотній. Посилки на провінцию
все відворотною почтою (Б., 1899, рекл.) І пол
odwrotny - протилежний, зворотній.
Віддаватися. Виходити заміж. - Ні, ні і ще раз
ні! - розпучливо боронила ся панна, - я
віддавати ся не хочу, бо подружє - то щось
поганого (Галіп, 95).
Віддати, віддавати, перен. Передати,
відтворити, зберегти первісний зміст.
[Переводити з чужої мови] - тут треба добре
вдумати ся в гадки чужого автора і віддати
їх відповідними, якнайбільш підходячими
зворотами своєї мови, а при тім дбати, щоби
2
63 Відміна
ті звороти не грішили против духа тієї мови,
на яку переводищ (Корд., 1904, 9); П[анн]а
Стрийска віддала субтельно весь
романтичний запах "Калини ", а п.Лукіянович
передав всі змінчиві настрої і думки "Кавказа "
з великим відчутєм і розумінєм (Б., 1907, 65,
3); Вже від самого початку повинно ся
старати вщіплювати у молоденьких учеників
більше зрозумінє твору, який віддають, і не
класти виключної ваги на поправне виконане
его з технічної сторони (Б., 1907, 70, 3); При
обрібці поодиноких слів ми старали ся німецьке
слово віддати українським синонімом або й
кількома синонімами і то на першім місці
словами загально українськими, а далі і
такими, які загально приняті в австрийській
Україні, хоч меньше в закордонній, - або й
навпаки, а в кінці - в разі конечної потреби - і
словами, запозиченими з иньшихлітературних
мов, міжнародними, щоб ними висловити
абстрактні, наукові понятя, загалом понятя
новійшого культурного житя, які і давнійше
приняли ся вже і зжили ся з нашою
літературною мовою і донині жиють-
тривають (Кміц., 1912, X); "Товаришці на
спомин", чудовий вірш, такий глибокий
змістом, розумінням нашої незавидної рабської
натури, а такий повний віри в нашу перемогу
[...] Вірш цей віддав він сам, Лушпинський,
найкращий наш декляматор (я думаю, що
взагалі найкращий тоді в Чернівцях) - як
завжди, незвичайно гарно (Сімович, 1938,55)
/ пол. odd а с - 1) віддати, 2) помістити, 3)
передати, відтворити, oddac wiernie oryginal
-точно відтворити оригінал.
Віддиховий. Дихалний Сировиця
унеможливляє ріжні комплікациї хороби,
зменьшає горячку і не допускає хоробового
процесу на провід віддиховий (Б., 1895,15,3)/
пол. drogi oddechowe - дихальні шляхи.
Віденьчук. Мешканець Відня. Сьвято мало
мати і характер звичайної прогульки маєвої
(eines Ausflugs ins Freie), в чім віденьчуки дуже
любують ся (Б., 1895,27, 2).
Відживляючо. Відновлювально. Вапнисто-
желізний сируп. Від 39 літ лікарями
випробований і поручуванийяко грудний сируп.
Усуває флєґму, лагодить кашель, побуджує
апетит. Приспорює травлінє і ділає
відживляючо на кров і розвій костий (Б., 1909,
рекл) І пол. odzywic -1) відживити, підкріпити
додатковим харчуванням, 2) заст. відновити,
повернути до життя.
Відживний. Поживний. "НЕСТЛЯ. Мучка для
дітий містить в собі найлучше альпейске
молоко, по 40-літнімуживаню на цілім сьвіті,
як випробована, є наилучшим віджившім
средством для немовлят і дітий " (Товариш,
1908, 306, рекл.) / порівн. пол. odzywczy -
поживний.
Відібрати, відбирати. Одержати, дістати,
отримати. Він сказав мені при тій нагоді, що
вислав Вам тогід цілу скриню часописей і
книжок і не получив від Вас письма, котре
підтверджувало би, що Ви відібрали їх дійсно
(Коб., Листи, 28,291) І пол. odebrac - прийняти,
одержати, odebrac list - отримати лист.
Відказувати (чого?). Відмовляти (у чому?).
Посідаючі верстви мусіли переконати ся, що
підкопують власний ґрунт, коли їх
представителі відказують державі пошани і,
здержуючись від праці, позбавляють її способів
істнованя (Б., 1907, 70, 1) / порівн. пол.
odmawiac (czegos) - відмовляти (у чомусь).
Відкликатися. Звертатися. Член [стоваришеня]
може відкликатись до Мирового суду, котрий
остаточно рішає (Канюк, 1906, 32) / порівн.
пол. odzywac si§ (do kogos) - 1) звертатися,
промовляти (до когось), 2) відгукуватися.
Відкупець. Те саме, що відспродавець.
Ф.Майфарт і Спілка. Фабрика господарских
машин, виливарня і виріб желізних товарів з
ковального желіза. [...] Нагороджений 610
золотими медалями. Знамениті ілюстровані
катальоґи gratis. Заступники і відкупці
пожадані (Товариш, 1908, рекл.) І пол. odkupic
- 1) перекупити, знову купити (у когось), 2)
купити щось нове замість втраченого.
Відміна. Вид, різновид. Як хочемо мати ліпші
відміни ростин, то не можна спровадити
новий ґатунок з чужого краю, але треба таки
в своїм краю, на своїй землі витворити нові
ґатунки. [...] Дуже часто лучає ся, що
управлюване збіже є мішаниною ріжних
відмін, приміром пшениця гола помішана з
вусатою, ячмінь двогранний з чотиро- або
шестигранним. Вибираючи колосе, треба
вибирати одну лиш відміну, таку, яку хотів би
в себе розвести (Товариш, 1908, 249) / пол.
odmiana - 1) зміна, 2) різновид.
Віднесений
64
Віднесений. Дієприкм. від віднести. Вражінє,
віднесене з попису, було несподівано вдоволяюче
F., 1907, 70, 3) / пол. odniesc - 1) віднести, 2)
домогтися, дістати, odniesc wrazenie -
отримати, дістати враження.
Віднести. Отримати, дістати. Програма була, як
видно із сих пісень, дуже добірна, а її виконане
заслугує теж: на похвалу Присутні віднесли
добре вражінє (Б., 1907, 65, 3) / пол. odniesc -
1) віднести, 2) добути, домогтися, дістати,
odniesc wrazenie - отримати, дістати
враження; порівн. нім. den Eindruck gewinnen
- дістати враження, gewinnen - 1) вигравати,
2) добувати, діставати, 3) витягати.
Віднестися, відноситися. Звернутися. Єсли
схочете що до мене писати, то віднесіться
право до мене (Коб., Листи, 12, 268); Потім
віднестися до заряду еміґрацийного дому в
Новім Йорці о поясненя щодо долі емігрантів
(Б., 1895,20,3); Якже ж би завести осередок
для всіх у Львові і Чернівцях, куда відносили ся
би товариства з своїми справами, то зарадило
би ся тій перепоні (Б., 1895, 1, 3); Тож
поручаемо якнайгорячійше сю книгарню, котра
гідна того, щоб Русини лиш туди зі всіма своїми
орудками відносили ся (Б., 1898, рекл.); Ухвалено
далі, щоб старшина віднеслась до дирекцій дібр
релігійного фонду з просьбою о знижене чиншу
та щоб уладила дотичний договір винаймленя
сеї полонини і предложила его свого часу
загальному зборови (Канюк, 1906, 16) / пол.
odnieSc si? - 1) поставитися, виявити своє
ставлення (до когось), 2) звернутися (до когось).
Відоме'рщина. Відумерщина - спадок по
померлих родичах. Що слово скаже п.Гакман,
а тут обсиплють зібрані його "ганьбами".
П.Бричук говорив, що годі Гакманови вірити,
бо він навіть свою фамілію бідну обдер,
забравши від неї якусь там відомерщину
(Б.,1907,44,2).
Відо'мість. Повідомлення, заява. / Уділити
відомість - повідомити, поінформувати. Тут
Гірченко та й Опалка ще дещо доповіли про
конець вечора. Мамайчук уділив
високоповажаним товаришам відомість про
те, як він справді вчера освідчив ся (Галіп, 107)
/ пол. udzielic wiadomosci - повідомити,
поінформувати; / Без відомості - без відома.
Нарис мій "В долах " також видрукуваний там
без моєї відомості (Коб., Листи, 178,598) І пол.
bez (czyjejs) wiadomosci - без (чийогось)
відома; / Подати до відомости - подати до
відома Згадане рішене скарбової
адміністрації подав виділ краєвий всім виділам
повітовим до відомости з порученєм звернути
увагу громад на конечну потребу, щоби
властителі ґрунтів у власнім інтересі відповіли
як належить обов 'язкови згаданих донесень
(Б., 1895, 20, 1); У мене таке пересьвідченє,
що треба приготовити кілька рефератів у
Львові (не вдавати ся до нікого поза Львовом,
бо тяжкий нарід), приготовити кілька
тематів до дискусиї, подати їх публично до
відомости, щоб на з "їзді була дискусия жива
(Маковей, Листи, 545-546); Заряд торговлі
паперу moefapucmea] "Рускої Ради" в
Чернівцях подає до відомости Вп.П. ТПублиці,
що "Буковиньский правосл[авний]
ілюстрований календар " вже вийшов і є до
набутя в торговли паперу (Б., 1901, рекл.); Пан
Н.Н. роз'яснив членам приписи статута і
подав потім до відомости, що в Бродині
винаймлює дирекция релігійного фонду велику
полонину за 1600 К річного чиншу, на котру
можна гонити 120 штук худоби і 200 овець
(Канюк, 1906, 1906, 15) / пол. podac do
wiadomosci - подати до відома.
Відпадки, мн. 1. Відходи. Паші треба дуже
мало, бо крілі їдять і всякі відпадки кухенні, а
літньою порою й дитина назбирає тілько
бур'яну, що може погодувати ним і кілька
десяток кріликів (Товариш, 1908,101); Клітки
для кріликів не коштують дорого, бо можна
зробити їх з тонких дешевих дощок-відпадків
(Товариш, 1908,118);Я«/, всюди, де спинився
погляд, лежали пні, лежало дерево, дошки,
відпадки (Коб., Битва, 55). 2. перен. Залишки,
те, що залишилося, відсіялося.Япотребувала
б зо дві новелки, приміром] "Згадка про двох
братів Тимошів " і "Пімста ", а якби Вам не
потрібно - і новелку "Не смійтеся ", то я б їх
надрукувала там, де мене вже від кількох років
просять "бодай о які відпадки", і я не
приходжу до того, [щоб] туди що-небудь
вислати (Коб., Листи, 213, 656) / порівн. пол.
odpadek - 1) мн. відходи, 2) уламок, обрізок,
odpadac -1) відпадати, 2)перен. відсіюватися;
рос. отходы, мн. - відходи.
Відперти. Відкинути, не взяти до уваги,
спростувати. Міністер скарбу Пленер,
генеральний бесідник Менгер і справоздавець
Бер пояснили основно і всесторонно напрям
реформи і зміст єї і тим відперли хиткі
аргументи опозицийнихречників (Б., 1895,21,
2); Поставлений висказ або переведений доказ
можна відперти; можна показати, що
попередиш висказ був хибний, зате противний
йому висказ правдивий (Канюк, 1911, 50); По
рефераті о.Драчиньского забрав слово
о.проф.Катеринюк, представляючи
присутним потребу віддячити ся цісареви і
правительству, як також нашим
парляментарним і соймовим послам, за
одержане генерального вікарія, як також: з
обуренєм, при тім мужньо і достойно,
відперти образливі напади волоского
сьвященства (Звідомл., 1914, 60) / пол.
odpierac - відкидати, порівн. роріегас -
підтримувати, сприяти. І
Відпиране. Назва дії за значенням відперти, [
відпирати. Подрібних законів задля відпираня
доказів подати годі, бо се залежить у першій
мірі від самої річи (Канюк, 1911, 50 / пол.
odparcie - 1) спростування, 2) відсіч,
argument nie do odpiercia - неспростовний
аргумент, доказ
Відпис. Копія. Всехвальний ц[ісарско]-
к[оролівский] Суде! На підставі статута,
предложеного тут А. в оригіналі, а Б. в \
удостовіренім відписі для реєстру
стоваришень, основало ся в Балківцях
стоваришенє з необмеженою порукою під
назвою: ''Каса пожичкова і щаднича для
громади Балківці, стоваришенє,
зареєстроване з необмеженою порукою'' (См.-
Стоцький, Порадник, 15); В суді вимагають
трох примірників статуту, тому треба
приладити ще один начальником
удостовірений відпис статута і приложити
до сего поданя (Канюк, 1906, 19); Позаякя
собі жодного відпису з нарису не лишила, а
хочу його для одної з берлінських часописей
на німецьку мову переложити, то прошу
мене ласкаво повідомити, чи буде нарис мій
друкуватися і коли (Коб., Листи, 136, 539-
540) / пол. odpis - копія, zrobic odpis - зняти
копію.
Відпорний. Стійкий. Сей крілик невибагливий і
дуже відпорний проти всяких хвороб, студент
йспеки (Товариш, 1908, 116); Прерізні лісні
Відправа
кущі малини, яловець і інші сильні та відпорні
рослини й цвіти, що буяли колись у повній
розкоші, прилягли тепер до землі й були майже
з корінням повитягані (Коб., Битва, 57) / пол
odporny - витривалий, стійкий.
Відпорно. Стійко, непохитно. Молоді ялинки
стояли так густо, простягали так відпорно
галуззя від себе, що дальший хід був майже
неможливий. Вони кололи в лице, рвали волосся
і чіпалися ворожо одежі(Коб., Битва, 44) І див.
відпорний.
Відпоручник. Представник, уповноважений.
Дуже добре запросити на той день якого
відпоручника "Рускої Бесіди" або "Селяньскоі
Каси" (Канюк, 1906, 20); Конечне є, аби всі
каси райфайзенскі поприсилали своїх
відпоручників. Можна вислати і кілька
відпоручників, але голосувати буде лиш один
(Б., 1907, 65, 3); По виборі і уконституованю
виділу наступили вільні внесеня. О.Драчиньский
вносить, щоби виділ вислав відпоручників до
Високопреосьвященного митрополита, які би
передали статут товариства і просили о
архиєрейске благословеньство (Звідомл., 1914,
11); На будуче висилає до краєвоі шкільної ради
по одному заступникови духовного стануруска
і румуньска консистория. Так само висилає
кожда консистория самостійно по одному
відпоручникови до повітової шкільної ради
(Звідомл., 1914,67).
Відправа. Відсіч, відповідь на словесні напади
Далі відповідав пос. Вольчиньский
п. Тітінґерови, а пос. Пігуляк і др. Стойкий дали
належну відправу Цурканови та Калінескулови
та їх союзникам (Б., 1895, 5, 3); Бо коли ті
самі баламути на вічу в Вашківцях ухвалили
резолюцію, щоби учителі не брали жадної
участи в народно-політичних справах, о що їм
і головно ходить, то чи не є се чиста
дволичність? За се дістав сей бесідник
належиту відправу (Б., 1899, 36, 2); Генрик
Сєнкевіч назвав у своїй, оголошеній в Zeit-i,
відповіди Бєрнзонови голодівку львівских
академіків - шопкою, зааранжованою з
біфштиками і вином. Щоб сій підлій видумці
дати належну відправу, радить звісний поет
і член голодуючої громади Петро Карманьский
оскаржити Сєнкевіча о обиду (Б., 1907,58,3)
/ пол. odprawa - відсіч, відповідь на закиди,
ostra odprawa - різка відповідь, відсіч.
5-7017
Відпуст 66
Відпуст, церк. Проща, відпущення гріхів, храм
(свято). Великий тиждень, званий також
тижнем муки Христа, або тижнем відпусту,
бо в нім приступали давно (та й тепер)
грішники до сповіди і св. причастія (Б., 1895,
13,4)/ пол. odpust - відпуст, храмове свято.
Відпустка. Відпустка, тривала перерва в роботі
для відпочинку. Майже всі члени виділу були
на відпустці, все ж таки старанєм
товариством відбуло ся до 20 популярних
відчитів (Б., 1907, 65, 3) / порівн. пол. bye na
urlopie - бути на відпустці; див. іще урльоп.
Відродний Відступник, той, що відродився,
відрікся від свого народу. Боронить Росиї
відродний Русин, десператска, льокайска душа,
котра не може поняти , що можна бути
паном на своїй землі, не служачи ані інтересам
відбудованя Польщі, ані Московщині {Ь., 1895,
14,2); Боронить Росиї відродний Чех, забувши,
що сотки тисяч Чехів, виемігрувавших на
Волинь, там раз назавсігди пропали для народу
ческого (Б., 1895,14,2) / порівн. пол. odrodzic
sif - 1) відродитися, воскреснути, 2)
виродитися, не мати властивостей батьків,
відокремитися від роду, odrodek - виродок.
Відроченє. Назва дії за знач, відрочити. Отся
зависимість законодатноїпраці в Австриївід
дражливости национальних чи радше
шовіністичних почувань, від бумлю німецких
студентів в Празі або від ческого поданя в суді,
стає дійсно нестерпна. Але помиляють ся ті,
що думають усунути їївідроченєм парляменту
або хоч би й законопроектами для одної
провінциї (Б., 1909, 25, 1) / пол. odroczenie -
відстрочка.
Відро'чити. Відкласти на пізніший термін,
перенести (засідання парламенту, сойму тощо).
В кругах посольских у Відни говорять, що
пміністер торговлі ґр.Вурмбранд заявив на
засіданю комісиї буджетової дня 23.см., що
правительство відрочило акцию удержавненя
зелізниць (Б., 1895, 20, 3) / пол. odroczyc -
відкласти, відстрочити.
Відрубний. Окремий. Руска народність не є
нічиєю причепою, а сама для себе відрубна і
самостійна (Б., 1895, 11,2)/ пол. odrebny -
окремий, особливий.
Відручний. Власноручний, за власним підписом.
Урядова газета CzemowitzerZeitung оголошує
в числі з неділі, дня 3. марта, відручне письмо
Єго Вел. Цісаря з подякою за заяви співчутя з
нагоди смерти Єго Високости Архікнязя
Альбрехта (Б., 1895, 8,4) / пол. list odrexzny -
1) лист, написаний від руки, 2) особисте
послання.
Відсвіжено, перен. Відновлено до обговорення.
Мої панове, жалую дуже, що сю справу знов
відсьвіжено, але коли воно раз сталось, коли
се білє знов прано, то дайте нам вже раз
спокій! (Б., 1895, 12, 3) / пол. odswiezac - 1)
освіжати, 2) відновлювати, поновлювати.
Відсвіжити. Відновити в пам'яті. Коли маєш
там якусь зайву фотографію мами, то будь-
ласка, пішли мені. Радо я мав би її, відсвіжив
собі її образ, іАдріянтакож, він їїдуже любив
і любить (Арт, 28.IV. 1934) / пол. odswiezyc -
1) освіжити, 2) відновити, обновити, odswiezyc
w ратнзсі - відновити в пам'яті.
Від слона, театр. В ід слона, ява, дія. О третій
годині пополудни відограють члени тов. "Січ "
в Волоці [над Черемошем] "Артистку", драму
в чотирох відслонах Крушельницкого (Б., 1907,
74, 3) / пол. odstona - ява, dramat w trzech
aktach і pi^ciu odslonach - драма в трьох діях
і п'яти явах (картинах).
Відслонене. Відкриття (пам'ятника). Статя з
нагоди відслоненя пам 'ятника Котляревскому
в Полтаві написана з повним знанєм річи (Б.,
1903, рекл.) / пол. odslonic pomnik - відкрити
пам'ятник, odsionif cie pomnika - відкриття
пам'ятника.
Відспродавець. Перепродувач, підприємець,
який закуповує товар гуртом, а потім продає
його вроздріб. Пошукує ся також: за
відспродавцями і агентами (Б., 1900, рекл.) /
пол. odsprzedac, odsprzedawac, обл. -тесаме,
що odprzedac, odprzedawac - перепродати,
перепродавати, odprzedawca - перепродувач.
Відставити, відставляти. 1.Доставити,
постачати. Коли селянин із Поділя є при грошах
восени, гірняк навесні, а людям на Покутю
взимі, як відставлять тютюн, найлегше довг
заплатити (Б., 1895, 1, 3); Покликуючись на
повисшу відозву, маю честь заявити Вп.Панам
властителям реставраций, вишинків, що се
живецьке пиво можу на жадане в бочиїках або
фляшках відставляти до домів (Б., 1900, рекл.).
2. Доставити, допровадити. [Микола Шемет]
мотивував своє прохання тим, що за це мені,
австрійському громадянинові, нічого не
67
Відтягнутися
станеться, мене тільки відставлять до
кордону (Сімович, 1938, 39) / пол. odstawiac,
odstawic - 1) відставити, відсунути, 2)
доставити, допровадити; odstawic na miejsce
towar - допровадити товар на місце.
Відставлятися. Постачатися, допроваджуватися.
На бажане відставляє ся лід до дому (Б., 1900,
рекл.) / пол. odstawiac, odstawic - 1)
відставити, відсунути, 2) доставити,
допровадити; odstawic па miejsce towar -
допровадити товар на місце.
Відступити (чого?) Поступитися (чим?). Се є
право Ради громадскої приймати собі писаря,
який єї любий, і того права не повинна Рада
громадска нікому відступити - ні двірникови,
ні старості (См.-Стоцький, Громада, 11) І пол.
ostqpic (kogos, czegos) - відступитися,
відмовитися, поступитися.
Відступленє. Вилучення, відчуження. Виділ
краєвиймає порозумітись з релігійним фондом
та з громадою Сучавою щодо відступленя
ґрунтів для сих шкіл і здати з того справу на
слідуючій сесиї(Б., 1895, 5,2).
Відтам. Звідти. Відтам походить пророк України
Михайло Петрович Драгоманов (Б., 1895,13,2).
Відтручене. Вирахування, вилучення із загальної
суми коштів. Ось основи Райфайзенових кас:
всі зиски втивають до фонду резервового по
відтрученю видатків, до чого причисляють ся
дивіденди і відсотки від вкладок (Б., 1895, 2,
2); Чистий зиск, який покажеть ся по
відтрученю аренди, податків і денного зарібку
тих, що робити муть на тій землі, розділюєть
ся по рівній пайці між власником землі і
мужиками (Товариш, 1908, 137); По
відтрученю видатків від доходів остає в касі
готівки 303 к[орони] 66 с[отиків] (Звідомл.,
1914, 48) / пол. odtr^cic - 1) відкинути,
відштовхнути, 2) відкинути, відхилити
(пропозицію), 3) вирахувати, відрахувати,
вилучити, порівн. wytr^cic, wytr^cac - 1)
вибити, виштовхнути, вивести, 2) вирахувати.
Відтягнути, відтягати. Відняти, відрахувати.
Стан пожичок для членів. Се робить ся так,
що відтягає ся суму сплачену на довги, від суми
уділених пожичок (См.-Стоцький, Порадник,
47); Будьте ласкаві зробити мені тую прислугу
- закупити всі письма, як можливо і
"Царівну", і вислати впрост на мій адрес
сюди. Належитість за них прошу відтак
відтягнути з тих грошей, котрі вишлете від
"Видав[ничої] спілки "(Коб., Листи, 166,579);
Наш край Буковина має всего 700.000 душ.
Пропінаторів на Буковині є 152. Вони платять
самого чиншу за пропінацию 1 міліон 223.700
К річно. Вони мають з продажи горячих
напитків зарібку 3 міліони 80.000 К. Як
відтягнути з того, що вони платять за чинш,
то виходить, що їм, тим 152 пропінаторам,
лишаєть ся чистого зиску 1 міліон 856 300 К
(Товариш, 1908, 145) / порівн. нім. abziehen,
мат. - відняти (ziehen - тягнути).
Відтягнутися, відтягатися. 1. Відмовитися,
ухилятися (від роботи). Через те, що шарварок
не всі відробляють (особливо свояки двірника,
радні і звичайно также жиди відтягають ся
від шарварку), то найліпше, аби на потреби
доріг громадских стягали также гроші, бо
, тоді кождому припаде по справедливости
однаково крейцарів від лева податку (См.-
Стоцький, Громада, 13); На загальних зборах
констатуєть ся, що товариш голова "не
старав ся о переведене щодо взятя участи в
виставі львівській, а при уряджуваню
прогульки відтягав ся, а працю звалював на
других; т.касієр поїхав з грішми і не було марок
на запросини, а голову то нічо не обходило "
A5. V.1895) (Сімович, 1908, 514); Доки був він
іще провізоричним, доти був з него і добрий
учитель, і щирий патріот, але заледво став
сталим і вбравши ся в пір 'є обернув зараз таки
кожух. В школі працював гейби за напасть, від
народної роботи відтягав ся чим раз, то
більше (Б., 1909, 51, 2); Становище, яке
занимала німецка політика під час цілої крізи
на сході, найшло в горожаньских партиях
удобрене і признане, від чого навіть провідники
соціяльних демократів не могли відтягнути ся
(Б., 1909,75,3). 2. Уникати, відокремлюватися.
Опрочім, я є замкнена натура і не люблю, як
груба цікавість вдирається в моє нутро, а що
фарисейство мені так само противне і я
неправду не можу говорити, так я
відтягнулася від людей імені наймиліше в моїй
кімнаті між: моїми книгами(Ко6., Листи, 134,
538); Сам спосіб відчування дівчини разив,
здається, ту незвичайно тонко зорганізовану
натуру... Подеколи, в поодиноких хвилях,
відтягалася від неї, мовби відпихана почуттям
якогось болю, що мав її стрінути від тої
Відтяти
68
сильної натури. Але артистка й не замічала
сього (Коб., Valse melancolique, 111)/ пол.
ociajac щ, - зволікати, тягти (з виконанням
чогось); порівн. нім. sich entziehen - перен.
ухилятися, Ziehen - тягнути.
Відтяти, відтинати, перен. Різко відповісти,
відрубати. - Се зовсім не маскарад, - відтяв
Грінка, обтріпуючи пил та солому, - се
Люстрация до комедиї, котра називає ся руска
відвага (Галіп, 35); Мама ніколи не любила
поділятися з своїми господарськими планами.
- Ти сього не зробиш добре, - відтинала, як
котре з дітей хотіло їй у чім помагати або
спитати (Коб., Вовчиха, 145) / пол. odciqc -
1) відсікти, відрубати, 2) відрізати,
огризнутися.
Відтятий, перен. Відрізаний, ізольований.
Богато міст просто відтятих від світа з
причини перерваноїкомунікациї'(Б., 1895,6,4)
/ пол. bye odci^tym od swiata - бути відрізаним
від світу, бути в ізоляції.
Відфотоґрафуватися. Сфотографуватися. По
замкненю нарад зібрані на пам 'ятку сего
радісного дня і на спомин про него
від фотографу вались спільно на подвір'ю
"Народного Дому" (Б, 1909, 181, 2) / пол.
odfotografowac щ, заст. - сфотографуватися.
Відхочуватися, безособ. Втрачатися (про
інтерес, бажання щось робити). В послідних
часах беруть ся наші господарі до купованя
машин господарских. Але при тім часто
дають ся ловити всяким несовісним агентам,
що без жалю обманюють їх так, що
господаревії потім відохочуєть ся воює від
дальшого придбаня (Товариш, 1908, 211) /
порівн. протилеж за знач. пол. zachciewac si$,
безособ. - хотітися.
Відчислити. Відійняти, відрахувати, вилучити
з загальної кількості. Зі Львова до Відня є 746
кільометрів, то на годину випало би 75?
кільометрів, але звиш годину треба відчислити
на перестанки (Б., 1895, 15, 3) / порівн. пол.
odliczyc - 1) відрахувати, 2) вирахувати,
вилучити із загальної кількості.
Відчитувати. Перелічувати. В дебаті забрав
голос на загальне здивоване славний із своєї
мовчаливости посол Волян і став відчитувати
з карточок, що єму списав п. Тиміньский, жалі,
що правительство заіменувало інспектора для
руских шкіл (Б., 1895,5,2)/ пол. odczytywac -
1) відчитувати, прочитувати, 2) розбирати,
розтлумачувати.
Відшибнути. Відкинути при підрахунку, відняти.
З того загального числа треба однако ж
відшибнути значну часть, коли хоче ся мати
число виборців [...]Дужестаранні обчисленя
показали, що таким способом пришилось би
відшибнути кругло 40 процент (Б., 1895, 45,
2) / порівн. нім. schieben - рухати, совати,
штовхати, abschieben- відсувати, abziehen,
мат. - відняти (ziehen - тягнути); пол.
szybowac - пливти, відштовхуючись веслом.
Відшкодо'ванє. Відшкодування, компенсація. За
те дістане за кождоразові вправи з каси
війскової 20 зр[иньских] відшкодованя (Б.,
1895,24, 3); За худобину, забиту задля зарази
з порученя уряду, платить держава
відшкодованя (См.-Стоцький, Громада, 15) /
пол. odszkodowanie - відшкодування збитків,
компенсація.
Віз. Вагон трамвая, поїзда. Рух возів трамваєвіа
і повозів не був нігде спинений (Б., 1895,27,3),
Читаєш ті написи і не знаєш, чи се по-руски,
чи по-варварски. Вершок таких "руских"
написий найдете в возах трамваєвих. Здаєсь,
що автор тих всяких пересторог врускіймові
вчив сярускоїмови десь... аж на Камчатці, а
там Ті ніяк не вміють. Наведу лише одно
монструм пересторог в возах трамваєвих'
"Под час 'hdu не свободно прискаковати і
выскаковати ". Признаю ся, що яко Русин сего
ніяк не можу поняти (Б., 1907, 74, 3); /
"омнібусам ", і фіякрам черновецким не веде
ся добре, зате трамваєвий завід процвитає
неабияк. Особливо еліті вози переповнені, бо
публика їде до Прута; в возах такий натовп,
що душу витискають, часом два-три вози, що
їдуть близько один за другим, такзаняті, що
й ігли годі пропустити (Б., 1907, 93, 3); Ви
виділи в місті, як женуть вози вулицями без
жадного вугля. Жене їх електрика (Товариш,
1908, 144); До відома ц[ісарсько]-
к[оролівської] управи руху. Що лише вчера
скаржили ся ми на переповнене желїзничних
возів, як воює сегодня наспіла до нас поновна
скарга (Б., 1909, 144, 3); Вдолині ждав на
повалених умисний поїзд. Він складався з
кільканадцятьох возів, сп 'ятих докупи, і з
локомотива, що нетерпеливо сопів. На кождий
візладовано чотири до шість пнів і сковувано
69 Вікт
грубими, мов рамена, ланцюгами (Коб., Битва,
49) / пол. woz - 1) віз; 2) вагон; 3) автомобіль.
Візванє. 1.Назва дії за знач, вввати. -Позвольте
же ще лишень хвилинку побути з вами. - 3 сими
словами він поклав книжку на стіл і, не
чекаючи на візванє, с/в(Галіп, 87). 2. Звернення,
відозва В році 1894 ухвалив галицкий сойм
візванє до правительства (Б., 1895,20,1) І пол.
wezwanie - 1) заклик, 2) відозва; рос.
воззвание - відозва.
Візвати. 1.Закликати. Мимо того візвало
міністерство скарбу всі податкові уряди, щоби
не робили сторонам трудностий, та щоби, о
скічько можна, вимінювали згадані монети на
нові (Б., 1895, 15, 3); Такі обставини мусять не
тілько Русина, але кождого розумно і
справедливо мислячого чоловіка візвати до
охорони перед подібними з явищами (Б., 1895,6,
2). 2. Запросити, покликати, викликати. О процесі
укр[аїнских] студентів доносить "Zeit", щодо
віденьского краевого суду надійшло донесене
львівского суду краевого такого змісту, що там
в найблизших днях відбуде ся в справі процесу
против укр[аїнских] студентів провірка
ідентичности особи [...] Візвав суд около 60
сьвідків, котрих буде конфронтувати в салі
судовій в ціли провіреня тожсамости особи
винних. Адвокати студентів зажадали, щоб
слідчий суддя, який провадив в Відни слідство в
тій справі, поїхав до Львова і перепровадив
особисто провіренєтожсамости особи (Б., 1907,
70, 3) / порівн. пол. wezwac - 1) закликати, 2)
покликати, викликати; рос. воззвать, книжн. -
закликати (до чогось).
Візита, ж.р. Візит, відвідини, гостина. Бесіду
нашу перервала якась візита (Б., 1899, 35, 2);
Рано ми трохи заспали, а хоть я і зібралася,
то казали, що ми спізнимося до потягу, і я вже
лишила ту візиту (Коб., Листи, 59, 368) / пол.
wizyta, ж.р. - візит; порівн. візита, фр. -
відвідини, гостина (СЧС, 88), візит (фр. visite,
від лат. visito - відвідую) - відвідання кого-
небудь, переважно офіційне (СІС, 154).
Візитация. Огляд, перевірка, інспектування.
Коло половини мая виїздить [митрополит] на
візитацию в деканат гусятиньский (Б., 1895,
18, 3); [Михайло] що лише міг у руки взяти -
очищував, порядкував і загалом працював із
такою охотою, неначеб вижидав щодня
візитації самого генерала або й якої іншої
військової старшини (Коб., Земля, 406) / пол.
wizytacja - перевірка, інспектування; порівн.
візитація, лат. -1) огляд або ревізія установи,
2) огляд хворих удома або в лікарні, 3) огляд
чужих купецьких кораблів, щоб перевірити, чи
нема там контрабанди (СЧС, 88), візитація
(лат. visitatio - огляд) - примусовий огляд у
відкритому морі судна та перевірка його
документів військовим кораблем іншої
держави (СШС, 154).
Візитовий. Вихідний, парадний, візитний (про
одяг). Товариство україньских студентів
"Січ " в Чернівцяхустроює в суботу [...] великі
вечерниці з танцями. Музика глинища вже
замовлена. Вступ від особи 4 кор[они]. Стрій
народний або візитовий (Б., 1909, 25, 3); /
Карта візитова - візитна картка, візитка.
Перша на Буковиніруска друкарня в Народнім
Домі приймає всякі роботи друкарскі, як: діла,
' брошури, оголошеня, табелі, цінники, рахунки,
карти візитові, запрошеня весільні, карти
заручин, наголовки на листи і коверти (Б.,
1899, рекл.) / пол. wizytowy - візитний, bilet
wizytowy - візитна картка.
Віко. 1. Покришка, верхня частина предмета, яка
закриває його. Треба ще придбати таблицю
оголошень. Є се скрипочка, котрої віко з
дротяної сітки (Канюк, 1906, 20). 2. Назва
місткості як міра ваги, кількості. Вівчар
обов 'язує ся дбати, щоб добро стоваришеня
не зазнало шкоди, атотим,що[...]ме кождий
здій списувати в книжці, а так само всю
добуту бриндзю. За те обов 'язує ся
стоваришенє дати Миронови Никофоровому
5 ведер по 10 вік бриндзі і 2 оці масла, і то при
кінци служби (Канюк, 1906, 30) / порівн. укр.
віко - верхня частина діжки, скрині тощо, якою
їх закривають (СУМ, 1,671); пол. wieko - віко,
покришка; рос. веко - "невысокая круглая
лубочная коробка, лукошко, где держат
печеный хлеб" (Даль, I, 175).
Віковий. Літній, похилого віку.
В[исоко]преосв[ященство] Митрополит -
чоловік віковий, має 77 літ: тому у нього
інфлюенца, що тепер ширить ся в Чернівцях,
викликала таку грізну недугу (Б., 1895,14,4) /
пол. wiekowy -1) віковий, столітній, 2) старий.
Вікт. Харчі, харчування. Вь честный рускій домь
принимає ся сь новымъ шкбльнымъ рокомъ
дівчата на мешканье и вікть (Б., 1886,
Віктуали 70
оголош.); / Мати на вікті - мати на
утриманні. Я тепер сама вдома, мама
виїхала до сестри, маю на вікті брата, і
його жінку, і доньку, і своїх (Коб., Листи,
82, 428) / пол. wiktuaty - харчові запаси,
wiktowac - годувати, утримувати на чиїхось
харчах, marny wikt - мізерні, нужденні
харчі; порівн. вікт,лат. -харчі, харчування
(у Галичині]) (СЧС, 88).
Віктуали, мн. Харчові запаси, продукти.
Якраз тепер, на початку шкільного року, є
найбільше видатків: то треба інвентар
зужитий відновити, помешканє
зреставрувати, закупити дров і віктуалів
на зиму і т.п. (Б.91907,9\,3);Від 1812 року
реномована Торговля товарів корінних, вин
і делікатесів СТЕФАН ҐАЇНА, перед тим
Антін Табакар і Ґаїна, Ринок ч.ІО в
Чернівцях, поручає свій богатий склад
товарів корінних і кольоніяльних [...],
щоденно сьвіже масло, всякі віктуали і
консумцийні артикули, крупи, мука
(Товариш, 1908, рекл.) / пол. wiktuaty -
харчові запаси, wiktowac - годувати,
утримувати (на харчах); порівн. віктуали,
лат. - харчі, припаси живности (у
Галич[ині]) (СЧС, 89); див. іще вікт.
Віктуальнии. Харчовий. Товари корінні і
віктуальні, що лише потрібно для кухні і
дому. Розаліси і пр[оче]. Чай порошковий,
висівки з наилучших чаїв (Б., 1904, рекл.) /
пол. wiktuaty - харчові запаси, wiktowac -
годувати, утримувати (на харчах).
Вільно, предик, присл. Можна, дозволено, не
заборонено (у поєдн. з інфінітивом). На
вість о випадку має начальник
контрольного обшару скарбового дібрати
собі асесора (начальника громади або
жандарма) і сейчас на місци випадку
провірити обставини і пересьвідчити ся, чи
на підставі приписів службових вільно було
ужити оружя чи ні (Б., 1895, 18, 4); /
Кождому вільно - кожний має право.
Кождому вільно свою рухому річ пустити
на ліцитацию, бо нераз таким чином
можна єїліпше збути, аніон: на торзі (См.-
Стоцький, Громада, 21); Не лише самим
членам, але кождому вільно складати свої
гроші до каси на процент (См.-Стоцький,
Порадник, 37-38); Первісного змісту не
вільно перемазувати так, щоб єго опісля не
мож було прочитати, і стирати не вільно
ніколи (Канюк, 1906, 35); В теперішній
хвилі не вільно нам зражуватись ніякою
дрібницею, не вільно входити в ніякі
дрібонькі згляди, а всім треба однодушно і
з запалом взятись до роботи, щоб виборче
діло довести до гарного кінця! (Б., 1907,44,
1); Дивна річ, що зрілим і повнолітним
громадянам не вільно без повідомленя і
дозволу власти та без поліцийної
асистенциї говорити о своїх справах, так
що навіть посол після довершеного вибору
не сьміє без тих формальностий явити ся
перед своїми виборцями (Б., 1907, 90, 2);
Навіть і тут вільно задемонструвати ad
oculos, що церква на Буковині не
православна, а волоска, що слово Боже не
має ублагородняти серця віруючих, але
замаркувати стан посіданя румуньского
народу в церкві! (Б., 1909,81, \)Іпол. wolno
- можна, nie wolno - не можна.
Віно. Посаг, придане. Один перед другим
встидав ся, як не мав у касі складених
гроший на віно для дітий (Товариш, 1908,
151); Того часу не подавалось жінкам
середньої верстви великої науки.
Господарське знання, знання красного
шиття, гафтів, краснопись... знання
Святого Письма, читання взагалі, знання
французької мови (хоча б лише поверховне),
гра на ґітарі, на фортеп 'яні, танці - от і
все, що давалось дівчині як духовне віно
(Коб., Автобіографія, 46) /укр. віно - посаг,
придане, вінувати - давати віно, посаг (як
заст. у СУМ, І, 677, 678); пол. wiano -
придане, посаг.
Віск. У сполуч. тілько воску й свічки -все,
що є кращого. Дві сотні з половиною
сьвідомих інтелігентних Русинів - тілько
всего воску й сьвічки маємо ту, а решта -
то несьвідомий нарід, котрий жде не
нажде ся, щоби хтось взяв єго у свою опіку
та почав єго учити (Б., 1895, 121, 1); Я
певний, що не спічнеш на лаврах, так як
богато иньших докторів, що тільки в них
сьвічки і воску, що лише їх грімкий титул
сьвітить ся, як золочена вивіска на склепі
з тандитою (Маковей, Листи, 552) / порівн.
нім. das Wachslicht - (воскова) свічка, das
71
Вкусний
Licht - 1) світло, вогонь, 2) освітлення, 3)
світило, розум, er ist kein grofies Licht -
він не відзначається особливим розумом,
sein Licht under Scheffel stellen -
приховувати свої таланти (здібності).
Вість. Звістка, повідомлення. Сю вість зі
Львова заперечують рішучо черновецкі
сфери войскові (Б., 1895, 14, 4) / пол. wiesc
- звістка, чутка, поголос;/?ос. весть -звістка,
новина, повідомлення.
Віче. Загальні збори громади, товариства, спілки.
По зборах буде спілкове віче. Просимо о
численну участь (Б., 1907,65,3); В неділю, 10.
марта ср., відбуло ся в Глібоці велике
передвиборче в/че(Б., 1907,26,2); Аби Визнали,
любі читачі, який поступ зробили Гараздівці
за сей цілий час, то послухайте, що пише нам
наш писатель Іван Діброва про віче, яке було
ще за перших часів орґанізациї Гараздівців
(Товариш, 1908, 128); Провід Громади
постановив скликати до Чернівців віче, щоб
заспокоїти широкий загал, який був дуже
збентежений банкротством і щоб
установити відповідальність за банкротство
проф. Смаль-Стоцькому (Галіп, Спомини, ч. 1 -
2, 168) / пол. wiec - 1) мітинг, 2) іст. віче,
wiecowac - брати участь у мітингу,
мітингувати, wiecowy - 1) мітинговий, 2)
вічовий; порівн. віче - 1) народне зібрання в
давній Русі, на якому вирішували
найважливіші справи, 2) громадські збори,
мітинг у Галичині (СЧС, 90).
Вічовик. Учасник віча, демонстрант.
П.Марквичиньский завзивав вічовиків до згоди
в так важній порі і робив уважними при
виповнюваню карт до голосованя (Б., 1907,39,
2); Демонстрантів привезло аж 200 поїздів, а
ще більша частина їх примандрувала возами
або таки пішки. Перед містом вічовики
уставили ся були у величезну лаву і потягли на
вічеву площу (Б., 1907, 69, 3) / див. віче.
Віщованє. Прогноз (погоди). Таке віщованє
погоди не завше мусить сповнити ся, але на
100 разів є в 80-90 разах правдиве (Товариш,
1908, 265-266) / пол. wiescic - передвіщати,
віщувати.
Вказівка Стрілка годинника. Означене сторін
сьвіта при помочи зихарка. Кождий годинник,
що добре іде, може служити до означуваня
сторін сьвіта. Як звернути малу вказівку, що
показує години, в сторону сонця, то полуднє
буде лежати насередині між малою вказівкою
а цифрою 12 години. Як малу вказівку о 6 -ій
годині звернути до сонця, то полуднє буде в
напрямі цифри 9 і т.д. Перед полуднем треба
шукати полудневу сторону наліво від цифри
12, а по полудни - направо (Товариш, 1908,281
/ пол. wskazowka - стрілка годинника.
Вкладка. Грошовий внесок, членський внесок.
Чи ж диво, що чим раз меньше людий
приходить до читальні, що вкладок ніхто не
платить і нарешті читальня засипляє? (Б.,
1895, 19, 2); Взірцева читальня "Просьвіти"
в Микулинцях числила з кінцем 1894 року 150
членів, котрі зложили вкладок на суму 82 зр.
40 кр. (Б., 1895,24,3); Найбільша вкладка, яку
оден чоловік може зложити до каси, може
бути лише 2.000 корон, а найменьша -1 корона
(См.-Стоцький, Порадник, 22); Щоби
придбати більше фондів, мусіли б кружкові
бібліотеки мати якнайбільше число членів зі
сталими місячними вкладками: се був би
сталий і певний дохід і вистарчав би вповні на
комплєтованє і ведене бібліотеки (Кузеля,
1910,8); О. Тиміньский годить ся на сі замітки
і заявляє, що приступає до товариства яко
член-основатель, се роблять також: оо. Юрій
Калинюк з Прилипча і Дм.Козарищук з
Оршівців з просьбою, щоби сплачували
припадаючу вкладку місячними ратами. При
вписі зложено готівкою 93 к[орони] (Зыдомп ,
1914, 10) / пол. wkladka - внесок.
Вкрутитися. Утертися в довіру. Подавав себе
шляхтичем, хоч того шляхотства не міг
винайти галицкий виділ краєвий, а при тім
своєю елегантною появою вмів вкрутити ся
до висших сфер і відтак надуживати тої
знакомости при своїх обманьствах (Б., 1895,
20,4) / порівн. пол. ukrqcic -1) скрутити, звити,
2) розтерти.
Вкусний. Мистецький, вишукр іий. Выдало
товариство "Просвіта" збор <у 20 гарныхъ
дереворытдвъ розныхъ заслуженыхъ Русиндвъ,
для котрои звіістна въ краю роботня
переплетнича п.Спожарского у Львові
доробила дуже гарни и вкусни теки (Б., 1887,
рекл.) / порівн. перен. знач. у пол. - gust - смак,
рос. вкус -те саме,^/7. смак -те саме; прям,
знач. у пол. smak - смак, рос. вкус - те саме,
укр. смак - те саме.
Владичити
72
Владичити. Панувати, владарювати. А там і
днесь, в сумній далечині, сьвята земля
туманами повита, владичуть там, як в ті
забуті дні, і страх, і плач, і дума сумовита
(Галіп, Думки та пісні, 12).
Власність. Властивість. Єсли я зможу Вам
надалі чим служити, якими книгами або чим-
небудь, то прошу, звертайтеся лиш домене, я
з великою радістю сповню все, — а може я
прецінь заїду раз вже в золоту Прагу, тогди
пофатиґую Вас показати мені найкращі її
власності (Коб., Листи, 40,318) І пол. wlasnosc
- 1) власність, 2) властивість, прикмета.
Власновільний. Добровільний. Членом того
товариства може бути кождий
(власновільний) член товариства убезпечень
"Дністер",тє. той, хтоасекуруєв "Дністрі"
тревало свої будинки або движимірічи або хто
посідає уділ фонду основного "Дністра" (Б.,
1895,60, 2) / порівн. пол. па wlasne zyczenie -
за своїм бажанням, з доброї волі.
Властивець. Власник. Люди, властивці
приватних бібліотечок, навчені досьвідом, що
солодкі випожичувачі із їхніх книжок
складають собі свої приватні бібліотечки
(В.Сімович, Б., 1907, 151, 4) / порівн. пол.
wlasciciel - власник.
Властивий. Власний. / Властива ціна -
собівартість. Хто хоче добре і по властивій ціні
купити, най іде до складу товарів
Б.Бальтінестра (молодшого) (Б., 1900, рекл.)
/ порівн. пол. koszty wlasne - собівартість.
Властитель. Власник. Не знаю, чи вони
[книжки] у вас заборонені, але знаю, що у нас
їх властителі не бувають преміовані (Галіп,
19); При нових виборах до виділу ввійшли яко:
сеніор др. Шараневич, заступники его проф.
Поляньский і радник суду Голиньский, а яко
члени совіта кандидат нотаріяльний Ром.
Бачиньский, радник судовий Теоф.
Бережницкий, властитель реальности
Волиньский (Б., 1895, 20, 4); Перед вигоном
товару з полонини мусить дотичний
ветеринар для досьлідженя стану здоровля
худоби удатись на полонину, що сполучено з
великими коштами властителів товару (Б.,
1899, 35,1); Одного разу йшло нам фінансово
круто; а що найгірше - властитель дому
підвищив чинш за кімнати (Коб., Valse
melancolique, 92); За багнистою левадою, на
тлі, де здіймалися легкі прозорі імли й неначе
на границі другого села, лежав сам для себе
"сусідній " ліс. Чужий, невеликий і лиш рідко
побережниками звідуваний. Неначе добро без
властителя, де кожний міг ограбувати дерево
(Коб., Земля, 289) / пол. wlasciciel - власник.
Властителька. Власниця. Одна властителька
малої реальности в Тернополи, хотячи
прибільшити собі доходу, задумала займати
ся сватанєм за гроші (Б., 1895,23,3) / порівн.
пол. wlasciciel - власник.
Вложувати. Укладати, складати (про думки,
слова, мову). Чим більше вдивлював ся [в
депутата], тим більше ставав він для Івана
страшнійшим, недоступним. "Якзаговорити
до него? Страшно, але мушу, не можу
стерпіти кривди", - і почав у голові
вложувати реченя, шукав за словами та
пригадував, як то старі люди говорили з
панами, що часом чував на торзі та в склепах
(Товариш, 1908,129) І пол. ulozyc-1) укласти,
скласти, 2) скласти, створити (про вірш тощо).
Внесене. Пропозиція. На внесене п.Зоти
ухвалила волоско-русская більшість, аби се
внесене передати ще виділови краевому до
дальшого розслідженя (Б., 1895, 5, 4); За
особисту образу особи, стоячою поза палатою
послів, можна на внесене відповідної комісії
покарати винного посла відобранєм дієт
навіть на протяг 4 тижнів або виключенєм із
14 засідань, очевидно без дієт (Б., 1907, 69,
1); /Ставити внесенє- вносити пропозицію.
Опалка піддав зібраній громаді до ухвали таке
внесенє, що кожда склянка мала би випити ся
до дна (Галіп, 28); Торічної сесиї закидували
мені з тамтого боку, що я лиш жалую ся і
нападаю, а не ставлю в тім напрямі жадних
конкретних внесень (Б., 1895,6,2); О.Гр. Лаза
ставить внесенє, щоби зі згляду на то, що
статут кождий з присутнихмає від тижня в
руках, відступлено від его читаня, коли ж сему
внесеню противлять ся поодинокі участники,
секретар відчитує статут в повній основі
(Звідомл., 1914, 9); [О.Гнідий] заявляє на се,
що дуже відчуває брак станової газети і думає,
що найскорше довела б до ціли в сім згляді
акцийна спілка і ставить внесенє, щоби виділ
до двох місяців обміркував сю справу докладно
і скликав ad hoc надзвичайні загальні збори для
зреферованя своєїопініїі для єї евентуального
73
Водовий
ухваленя, що й принято одноголосно (Звідомл.,
1914, 29) / пол. stawiac wniosek - вносити
пропозицію; нім. einen Antrag stellen -
вносити пропозицію (antragen - пропонувати,
підносити, tragen - носити, нести, stellen -
ставити); / Пильне внесене, нагляче внесене
- терміновий запит, пропозиція до порядку
денного. Перервано дискусию і приступлено
до пильних внесень (Б., 1895, 24, 2); На
послідних засіданях україньского клюбу
порішили наші посли внести на найблизшім
повнім засіданю палати послів самостійне
нагляче внесене в справі галицких надужить
виборчих, причім яко внескодавці і головні
бесідники виступлять пп. Окуневский і
Давидяк (Б., 1907, 69, 1); Нагляче внесене в
справі кольпортажи, а також другі наглячі
внесеня з виїмком внес[еня] п.Люеґера в справі
цісарского ювилею і п.Ренера в справі реформи І
виборчої ординації до краевых соймів - 1
відкликано (Б., 1907, 73, 2) / пол. nagl^cy -
негайний, терміновий, невідкладний, naglqca
sprawa - невідкладна справа.
Внескодавець. Подавач депутатських запитів,
пропозицій до порядку денного. На послідних
засіданях україньского клюбу порішили наші
посли внести на найблизшім повнім засіданю
палати послів самостійне нагляче внесене в
справі галицких надужить виборчих, причім
яко внескодавці і головні бесідники виступлять
пп. Окуневский і Давидяк (Б., 1907, 69, 1); В \
промовах внескодавців містив ся біль галицкої
мужицкої душі, якій безсовісні польскі
потентати рабують останну віру в
справедливість (Б., 1907, 73, 1); Брак
товариськости та взаїмного вирозуміня
доводить до того, що коли порушена кимось
справа не найде більшости на засіданю, зараз
підносить ся галас так крик, опісля ж
внескодавець із прихильниками виступають з
товариства, а в товаристві лишають ся самі
менш-биьш однодумці (Сімович, 1908, 515) /
пол. wnioskodawca - людина, що вносить
пропозицію на розгляд зборів.
Внесок. Пропозиція. На внесок пана Фридрика
Фішера ухвалила рада громадска дати на сю
добродушну ціль з громадскої каси 2о6 кор. В
той спосіб закуплено богато теплої одежі і
обув 'я для шкільної бідної дітвори. За се
складаю в ім'я цілої громади насамперед панови
Фридикови Фішерови, котрий впав на таку
добру гадку і дав до сего почин. Ілля Меленка,
начальник з Рогізної'(Б., 1907,26,3); / Ставити
(ставляти) внесок (внески) - вносити
пропозиції до порядку денного. Кождий член
може промовляти в тих справах, що подані в
порядку нарад, і ставляти внески (См.-
Стоцький, Порадник, 20); Дир[ектор]
КДанилюк з Вилавча ставить передовсім
внесок на заключенє дебати. (Внесок прийнято)
(Б., 1909, 89, 2) / пол. wniosek - пропозиція,
stawiac wniosek - вносити пропозицію.
Внести. Подати на розгляд, подати до відома. На
послідних засіданях україньского клюбу
порішили наші посли внести на найблизшім
повнім засіданю палати послів самостійне
нагляче внесене в справі галицких надужить
виборчих, причім яко внескодавці і головні
бесідники виступлять пп. Окуневский і
Давидяк (Б., 1907, 69, 1); / Внести (вносити)
на руки - вручити. Громадяни мають право
скаржити ся на зарядженя двірника або
Старшини громадскої; скарги вносити треба
на руки двірника до Ради (См.-Стоцький,
Громада, 30); При вільних внесках подано
зборам до відома, що богослови-Українці
внесли на руки ректора універзитету, бо декан
богословского факультету Ґеорхів не хотів
таке письмо приняти, письмо з домаганєм
україньских викладів на теольохічнім
факультеті (Звідомл., 1914, 52) / порівн. пол.
skladac па czyjes r$kf - вручати комусь.
Внішний. Зовнішній. Будущий дієписець нашого
культурного житя на Руси-України спинить
ся, певно, на не одній неприродній появі, котрої
не буде в силі виправдати прямим висновком з
давних обставин питомих, наших внутрішних,
ані вислідом самої еволюциї культурних
змагань наших, лише хиба зможе їх виснувати
з чисто внішних впливів та вряди-годи
пояснить їх хиба неблагородними прикметами
одиниць з нідра нашого загалу (Б., 1899,18,1)
І рос. внешний - зовнішній.
Воловий. Водний. Високий сойме! Ні одному,
відай, знавцеви господарских відносин на
Буковині не уйшло уваги, що в торговельно-
політичнім взгляді може господарка краю
лишень тоді піднестись, коли переведе ся
регуляция природою нам даних доріг водових
(Б., 1899,36,1) / порівн. пол. wodny - водний.
Воздух
Воздух. Повітря. Діти і жінки терплять від тої
зміни воздуха і наглої вогкости (Б., 1895, 18,
4); У долині воно трохи інакше. Там воздух,
бачиться, повен запаху айстрів, і на всьому
лежить легкий сум (Коб., Природа, 10); /
Моцно в воздусі - на піднесенні. Щодо
" Бук[овини] ", то правда, що вона тепер
моцно в воздусі, але если б була і друга часопись,
не було б зле (Коб., Листи, 45, 334) / порівн.
пол. powietrze - повітря \рос. воздух-повітря.
Воліти. Бажати, надавати перевагу чомусь. В
1855-ім році дають йому добру парафію, але
він волить працювати длямолодіжи (Б., 1895,
20,1) / пол. wolec - воліти, надавати перевагу;
нім. wollen - хотіти, бажати.
Волос. У сполуч. не попускати (попустити) ані
на волос - не робити ані найменших поступок,
не відступатися анітрохи. З тої точки
програмової не можна ані на волос попустити,
бо вона є істотою самої програми (Б., 1896,
74, 2); Тепер ми тут покажемо, які то є ті
межі в правах Ради громадскої, а які в правах
двірника, а знов які межі в правах громадян,
аби кождий їх знав і ніяким чином не дав тоті
межі переступити, а з своїх прав ані на волос
нікому не попускав (См.-Стоцький, Громада,
23) / порівн. пол. ani na wlos - ні на волосок,
анітрохи; нім. nicht um ein Haar, kein
Haarbreit - ні на волос, анітрохи.
Волосок. У сполуч. на волосок - достоту, до
найменшого, достеменно. Але ти їх не
порозумів. Твої гадки - серце, їх гадки - голова.
Вони думають по закону і докажуть тобі на
волосок, що ти не мав права рубати тої
смереки, хоч ліс такий великий (Коб., Природа,
15); /Ні на волосок-анітрохи. За те просидів
[Григорій] у криміналі довгий час, однак, коли
вийшов на волю, не став ні на волосок ліпший
(Коб., Земля, 297) / див. волос.
Воля. Бажання, намір. / Мати найліпшу волю
- мати якнайкращі наміри, бажання. На Ваш
перший лист я Вам, щоправда, не відписала,
хоть мала найліпшу волю, але коли відтак
прийшов Ваш рекомендований лист, то я таки
зараз, того самого дня відписала Вам (Коб.,
Листи, 29, 292); Пане Стефаник! Вже аж
тепер Ви на мене загніваєтеся, що я так довго
не писала! А я мала найліпшу волю якнайборше
заговорити до Вас (Коб., Листи, 73, 408); /
Мимо найліпшої волі - незважаючи на
найкращі наміри, всупереч найкращим намірам.
Бо панотець з Руспебоула, як імногі иньші его
товариші в Буковині, мимо найліпшої волі не в
силі застосувати ся до згаданого наказу, бо не
знає по-руски (Б., 1895,6,2); / При найліпшій
волі - при всьому бажанні, маючи найкращі
наміри. Такі панотці і при найліпшій воли не
можуть відповісти своїй преважній задачі (Б.,
1895,5,1) І нім. beim besten Willen -при всьому
бажанні; / Полишатися до волі (кому) -
передавати, залишати на розсуд (кого), здаватися
на чий розсуц. Констатуючи, що всі члени клюбу
признали істнованє малорускої нації, полишає
ся поодиноким партиям і членам клюбу до волі
при публікованю урядових енунціяцій клюбу
уживати на означеня клюбу і нації або терміну
"малоруский", або терміну "україньский". В
німецкій мові офіціяльна назва клюбу є
"Ruthenenklub" (Б., 1907, 66, 2); В Чернівцях
будуть дві православні парохії, ато- однаруска
з передмістями Манастериско і Калічанка, а
одна румуньска з передмістями Клокічка і
Горича. Православним вірним середмістя
полишає ся до волі, до якої з сих двох парохій
хотять належати (Звідомл., 1914, 65); /
Щира воля - якнайкращі, добрі наміри. Коли
б вони мали навіть найщирішу волю сповнити
переняте на себе завдане (Б., 1895, 1, 1); Не
сумніваюся ані хвильки, що причина того, що
з українок не явився ніхто, лежить в махінації
наших "м 'яких " патріотів - спасибі їм за теє!
Вони тут дійсно не бачать нічого іншого,
жодної щирої волі - лише рублі - ірубл і! (Коб.,
Листи, 12,266); Чи сіжаданя несправедливі і
неслушні, коли має бути рівноправність, хоть
ще далеко не повна, зміркують самі читачі, а
коли переговори розбили ся, то не з вини
Русинів. Впрочім, в щиру волю Румунів, щоб
поладнатираз сю справу як слід, ніхто ніколи
не вірив і не вірить (Звідомл., 1914, 64) / пол.
wola - воля, бажання, do woli -доволі, досхочу,
mimo woli - мимоволі, мимохіть, wolec (kogos,
cos od kogos, czegos) - воліти, виявляти
бажання, надавати перевагу (чомусь перед
чимось); нім. wollen - бажати, хотіти, der Wille
- воля, бажання.
Вольно. Те саме, що вільно. Кожному вольно
заводити друкарні, друковане повинно було
бути цілком вільним^., 1895,13,2) І пол. wolno
- можна, nie wolno - не можна.
4
Вопіючий. Нечуваний, вкрай обурливий. Панове
з більшости відчувають тоді, що настав день
обрахунку, всі надужитя на політичнім і
національнім поли виходять на верх, право
більшости, на яке вони завсігди покликують
ся, показує ся вопіючим безправством. їх вічні
фрази о мирі стають ся пустою бляхою, а
правдивий образ розкривавсь перед соймом (Б.,
1895, 5, 2) / рос. вопиющее бесправие -
нечуване, вкрай обурливе безправство.
Боркати Буркати, бурчати. -Людина, адже не
собака1 - воркнув він і пустив ся далі (Галіп,
32) / бук. діал. воркати, відворкувати -
буркати, бурчати.
Ворогівство. Ворогування, вороже ставлення. В
сій справі забрав перший голос посол вірменин
Абрагамович, зазначив ворогівство Волохів
супроти Поляків (Б., 1895, 5, 3) / порівн. пол.
wrogosc - вороже ставлення.
Ворожити. Заповідати, пророкувати, провіщати. 1
[Кн. Ліхтенштайн] уважає шляхту яко
природно уродженого заступника прав
народних, а ворожить, що в недалекім часі
лівиця втратить до 24 мандатів (Б., 1895,60,
1); Голоси їх, коли узгляднити короткий час
науки, бо всего один рік, суть вже тепер добре
вишколені і ворожать, що можуть дійти в
будучности, очевидно, при дальшій
неутомимій праци, до того степеня, котрий
називаємо правдивим артизмом (Б., 1907, 70,
3); Наша письменниця [Леся Українка]
прочитувала кожну новельку й ділилася зо
мною, редактором видань "Молодої України ",
своїми вражіннями. "Добре хлопець пише,
цікавий талант і оригінальний " - такий був її
погляд на Черемшину, якому ворожила гарне
майбутнє в літературі (Сімович, 1938, 48) /
пол. wrozyc - 1) ворожити, 2) заповідати,
пророкувати, провіщати.
Ворохобний, перен. Бунтівливий, нестримний,
бентежний. О, та гама! Та нам добре знана
ворохобна гама! Збігала шаленим льотом від
ясних вуків до глибоких, а там - неспокій,
глядання, розпучливе нишпорення раз коло разу,
топлення тонів, бій, - і знов збіг звуків
удолину... (Коб.,Valse melancolique, 113,124)/
порівн. укр. ворохобити - 1) ворушити, 2)
бунтувати, непокоїтися, ворохобитися - 1)
ворушитися, ) бунтуватися, обурюватися,
ворохобний - те саме, що бунтівний (СУМ, І,
Вписове
742); укр.діал. ворох - неспокійна юрба,
неспокій (ЕСУМ, 1,429); пол. warch - сварка,
гнів, warchol - заколотник, баламутник.
Ворохобня. Заворушення. Перший постарав ся
о заборону видавництва журнала "Руская
Жизнь ", а другий зробив з петициї студентів
університетских ворохобню і бунт (Б., 1895,
6, 3) / укр. діал. ворохібини, ворохібня -
заколот (ЕСУМ, 1,429); див. іще ворохобний.
Впасти. Знайти, натрапити. / (Хтось) впав на
добру гадку - (комусь) спала (прийшла) добра
думка (ідея)Яд внесок пана Фридрика Фішера
ухвалила рада громадска дати на сю
добродушну ціль з громадскої каси 200 кор. В
той спосіб закуплено богато теплої одежі і
обув 'я для шкільної бідної дітвори. За се
складаю в ім 'я цілої громади насамперед
панови Фридикови Фішерови, котрий впав на
таку добру гадку і дав до сего почин. Ілля
Меленка, начальник з Рогізної (Б., 1907,26,3).
Вперти. Втиснути. / Вперти в голову - вбити,
втиснути в голову. Треба вистерігати ся вчити
дітий всего того, що самі знаємо. Се
відносить ся головно до вчителів-новиків,
котрі раді нераз все своєзнанє так і вперти в
голови учеників (Канюк, 1911, 94).
Впис. Вступ у члени громадського товариства з
вплатою вступного внеску. О.Тиміньский
годить ся на сі замітки і заявляє, що приступає
до товариства яко член-основатель, се
роблять також: оо. Юрій Калинюк з Прилита
і Дм.Козарищук з Оршівців з просьбою, щоби
сплачували припадаючу вкладку місячними
ратами. При вписі зложено готівкою 93
к[орони] (Звідомл., 1914, 10) / пол. wpis -
офіційний запис.
Вписовё, субст. Вступний внесок. Ось основи
Райфазенових кас: вписове найбільше 1
зр[иньский]; уділи малі і вкладки ограничені
до щадниці(Б.91895,2,2);Відтаккождий член
має зараз заплатити вписове 2 короні, а
также і пай (або цілий, або хоть 2 короні
завдатку на пай) (См.-Стоцький, Порадник,
12); Вписового або яких плат на кошта
адміністрації не бере ся, бо всі кошта
враховують ся до загальних розходів, які потім
ділить ся на одиниці (Канюк, 1906, \0);Лише
на основини бібліотеки треба би більшої суми,
і до того можна би ужити окремих датків,
субскрипції, вписового (наприклад, по 1 або 2
5
Вплив 76
к[орони] від особи), як се робить ся і поріжних
публичних бібліотеках (Кузеля, 1910, 8);
Членами товариства, іменно звичайними,
можуть бути сьвященники, що вплатять 2
к[орони] вписового і річно 4 К[орони]
(Звідомл., 1914, 10) / пол. wpisowe - 1)
вступний внесок, 2) плата за право навчання.
Вплив. Місце, де одна річка впадає в другу.
Загальновідомою є річ, що дійсно існує договір
міжАвстриєю, Росиєю і Румунією, після котрого
має бути в певнім часі Прут зреґульованим і
зробленим сплавним від Новоселиці аж до єго
впливу в Дунай (Б., 1899,36,1) / пол. wptyw - 1)
втікання, 2) впливання, входження, 3)
надходження, 4) вплив; див. іще впливати.
Впливати. Надходити. Ось основи Райфайзено-
вих кас: всі зиски впливають до фонду
резервового по відтрученю видатків, до чого
причисляють ся дивіденди і відсотки від
вкладок (Б., 1895,2,2); Впливають і датки від
поодиноких осіб по десять до двайцять
зр[иньских] (Б., 1895,18,4); Ми поводуємо ся
принципом, що потреби кождого повинні бути
заспокоєні і що всі податкові гроші мають
впливати до фонду краевого чи до фонду
краевого шкільного; не повинно ся робити
р і жниці між рускими і волоскими
податковими грішми і жадна народність не
повинна бути вивисшена на кошт другої
(С.Смаль-Стоцький, Б., 1899, 51. 2); Треба
пам 'ятати, що щадничі вкладки повинні бути
головним жерелом, відки до каси має впливати
оборотовий капітал, який потрібний для
стоваришеня (См.-Стоцький, Порадник, 37) /
порівн. пол. wptywac, wptyn^c - 1) вливатися,
втікати (про річку), 2) впливати, 3) надходити
(про замовлення, кошти тощо), 4) впливати,
справляти вплив (на когось, щось).
Вповномочувати. Уповноважувати. Учитель
М.Г. нарушив справу солідарности, заявляючи,
що він вже наперед заключив компроміс з
румуньскими учителями, хоч його до того
ніхто не вповномочував (Б., 1907, 65, 2) /
порівн. рос. уполномочить - уповноважити;
пол. pelnomocnictwo - повноваження,
доручення, udzielic pelnomocnictw- наділити
повноваженнями.
Вподоба. Уподобання. / Після вподоби - на
власний розум, розсуд; за власним розсудом.
Можна вчити після якихось певних засад і
законів або і припадково, після вподоби (Канюк,
1911, 63); Україньско-руске духовенство
протестує якнайрішучійше проти того, щоб
Високопреподобна консистория після вподоби
перетворювала чисторускі парохії, якКучурів
Малий, Горошівці, Робожешти, Карапчів над
Черемошем, Костинці, Волоку іиньші в мішані
і вимагала від компетентів Русинів зовсім
непотрібно испишу з румуньскої мови
(Звідомл., 1914, 53) / порівн. пол. postfpowac
wedle swego upodobania - чинити (діяти) на
власний розсуд (за власним розсудом).
Впоминати (кого?, що?). Навчати, застерігати.
З захмареного тла відзиває ся голос, що нас
впоминає бути обережним, щоби дух
ґешефтярский, жадоба фунтів, шілінтів і
феників не забили ідеалізму і не попсували
чистоти наших цілий (Товариш, 1908, 190) /
пол. upominac - нагадувати, застерігати.
Вправляти. Займатися (чимось). / Вправляти
уряд - виконувати обов'язки, займатися
урядуванням. А треба знати, що всі сі
становиска безплатні, а таких людий, що
вправляють який уряд безплатно, є дуже мало,
тому горніть ся коло свого учителя або
сьвященика, бо той за свою щиру працю плати
не візьме (Канюк, 1906, 10) / порівн. пол.
uprawiac (cos) -1) займатися (чимось), 2)
вирощувати, розводити (щось), порівн.
sprawowac zarzqd - керувати, адмініструвати
Впровадити, впроваджувати. Ввести, завести.
Як знаємо, займає вівця в нашім краю дуже
важне місце. Від неї має господар не лиш
молоко, бриндзю і м 'ясо, але і потрібне одінє.
Тому і старала ся Рада культури впровадити
такі раси, котрі мали би відповідати обом цілям
(Товариш, 1908,208); /Впровадити в (добрий)
гумор - надати доброго настрою. Правду
сказавши, Ви зробили мені велику несподіванку,
бо я тепер над тим не думала - впрочім,
впровадили-стемене в дуже добрий гумор (Коб.,
Листи,24, 286); / Впроваджувати в блуд -
вводити в оману. Тому треба дуже уважати,
аби замовити правдивий мій препарат, бо
підроблень є багато, які Публику в блуд
впроваджують, суть в ужитю і виманюють
від Публики багато гроша (Товариш, 1908,
рекл.) І пол. wprowadzic w Ыцд - ввести в оману.
Впрост. Безпосередньо. Замовляти можна через
часописи рускі або відносячись впрост до виділу
касина (Б., 1890, рекл.); Він, певно, прислав би
критику впрост на руки Стоцького, а від сього
вже не вирве ніхто нічо, бо він дрожить над
своєю часописею, як батько над дитиною (Коб.,
Листи, 47,337); Сходить бесідник на культурні
завданя, які повинна сповняти велика посілість,
але котрі вона не сповняє, ба навіть впрост
противділає їм, винаймаючи свої добра другим
(Б., 1899,29,1); Води спроваджує ся впрост з
жерела (Б., 1899, рекл.); Паризькі товариства
замість поганих вин, купованих у купців, дають
своїм членам знамениті вині нараз впрост від
властителів винниць полудневої Франциї
(Товариш, 1908, 193) / пол. wprost- прямо,
безпосередньо.
В рбзтіч [врозтіч], приел. У різні боки, врізнобіч.
Сил у нас, Богу дякувати, доволі, але ті сили
ідуть врозтіч; треба лиш всі сили сполучити
до одної ціли, треба роботі надати якийсь ,
один напрям (Б , 1895, 19, 2) / див. розтіч.
Все. Завжди. З того ще не виходить, що кожда
лєкция мусить містити в собі тих п'ять
формальних ступенів; тримаючи ся їх усе,
учитель легко може попасти у бездушний
шабльон (Канюк, 1911, 65); / Раз на все - раз
назавжди. Ся метода ставить щодо
дидактичної рутини вчителя дуже богато вимог
і раз на все лишить ся ідеалом доброї методи
(Канюк, 1911,68)/ порівн. пол. zawsze - завжди.
Вспиратися. Підтримувати один одного. Сі
обставини ясно вказують також: на потребу,
щоб такі товариства доконечно зносили ся з
собою, аби взаїмно вспирали ся (Б., 1895,1,3)
/ пол. wspierac sif - підтримувати одне одного,
допомагати одне одному.
Вставитися, вставлятися (за ким?, за чим?).
Заступитися, поклопотати (за кого?, за що?).
[Виділ] вислав письмо до наших послів у Відни
на руки посла Николая Василька з просьбою,
щоби вставили ся за підвисшенєм конґруї
буковиньского православного духовеньства
(Звідомл., 1914, 14); Заступник голови
вставляв ся в Консисториїі правительстві за
принятєм наших богословів до духовної
семинариї (Звідомл., 1914, 34) І пол. wstawiac
sif (za kirns, za czyms) - 1) заступатися, 2)
клопотатися.
Вступ. Вхід. Через цілу ніч читано молитви, а
вступ для публики був вільний (Б., 1895,18,3);
Вступ на салю був вільний лише на личні
11 Втиснутися
запросини через знакомых (Б., 1895, 21, 4);
Вступ на салю 50 кр[ейцарів]. Білєт
фамілійний на 3 особи 1 зр[иньский] 20
кр[ейцарів] (Б., 1895, 18, 4); Провінция глуха.
Публичних бібліотек не найдеш, а як вони в
якім товаристві і є, то вступ дляучеників туди
заборонений (В. Сімович, Б., 1907,151,3) І пол
wste^p - вхід, wstf p wolny - вхід вільний.
Вступатися (за чим?). Виступати (за що?, на
користь чого?). Ми знаємо зміродатнихжерел,
що Австрия не хоче війни і важна особа в
Австро-Угорщині вступає ся за супокоєм (Б ,
1909, 66, 1) / порівн. вставитися,
вставлятися (за ким?, за чим?).
Вступити. Зайти. [Ярема] по дорозі вступив до
книгарні, купив книгу в чорній оправі, а опісля
вступив ще на шкляночку вина, щоби напевно
спізнитись на обід (Б., "Подружний протокол",
1895, 9, 1) / пол. wstajpic - зайти, увійти; укр.
діал. вступити до хати - зайти в хату.
Вступитися. Піти геть. Правда, ґазди, щомусіли
вступити ся зі свого прадідівского ґрунту,
вішали пси на него, говорили, що він їх скривдив
(Товариш, 1908,122) / порівн. пол. ustajjic -1)
поступитися, 2) відступити, відійти, 3) піти,
усунутися, ustajjic z drogi, z pola- вступитися,
піти геть з дороги, з поля; укр. діал.
вступитися - відійти, відступитися,
поступитися (чимось).
Вступленє. Вступ. "Галичанинь " накинув ся на
своїх послів за вступленє до україньского клюбу
на знаних у слів'ях останними словами. Зве їх
прямо зрадниками! - Горбатого і могила не
випростує (Б., 1907,66,2) / порівн. пол. wstfp
- вступ; рос. вступление - вступ.
Втеряти. Втратити. За листом там спадає лист
пожовклий, житє втерявши молоде (Галіп,
Думки та пісні, 13).
Втираючи [*втирати]. Розтирати. - Як він
остро цілує1 Аж укусив мене! - шептала вона,
пригладжуючи трохи розхрістане волосе та
втираючи палаючі щоки (Галіп, 7) / порівн. пол.
ucierac - 1) заст. утирати, витирати, 2)
розтирати,терти.
Втиснутися, втискатися. Зайти, проникнути
Білецкий просив очима вибаченя, що, мовляв,
все-таки втискаю ся в хату, і великими
кроками наздогонив панну Ірину{Галіп, 4); Чим
більше зрушимо землю, тим глубше втисне ся
на зиму мороз до рілі (Товариш, 1908, 260) /
Втратити
78
пол. wcisn^c si$ -1) пропхатися, протиснутися,
2)перен.,розм. пробратися, пролізти.
Втратити. Запізнитися (на поїзд). Коби не
втратити поїзду до Львова (Галіп, 108).
Вуцжешїна, збірн. Вироби з вудженого м'яса. Від
1812 року реномована Торговля товарів
корінних, вин і делікатесів СТЕФАН ҐАЇНА,
перед тим Антін Табакар і Ґаїна, Ринок ч.Юв
Чернівцях, поручає свій богатий склад товарів
корінних і кольоніяльних, іменно: каву, цукор,
полудневі овочі, каравановий чай, чеколяду,
какао, десерові бонбони, францускі овочі,
ярину сири, консерви, компоти, астраханьский
кав 'яр, маринати, риби, дичину, страсбурскі
паштети, праґскі шинки, делікатеси
вудженини, муштарду і пр. і пр. (Товариш,
1908, рекл.) / пол. w^dzic - вудити, коптити
(м'ясо, рибу), wfdzenie - вудження; укр.
вудити2- закопчувати, вудженії ця -те саме,
Габілітуватись. Захищати дисертацію. Чи Ви не
могли би габілітуватись тут на доцента
руської літератури? Вам би се прецінь було
можливо. Варунки у Вас до того є, що Вам
могло б зайти в дорогу (Коб., Листи, 128,517)
/ пол. habilitowac si$ - захищати дисертацію,
habilitacja - прилюдний захист дисертації.
Гадка. 1 .Те саме, що думка. У него в умі блиснула
гадка, дуже важна в ту хвилю (Галіп, 90);
Інстанция скарбова, розглянувши справу і
висказавши свою гадку, віддає єїдо державної
прокураториї(Б.у 1895,18,4);/Здорова гадка
- слушна думка. Не дає пробити ся здоровій
гадці, а тим самим відсуває пожадане скоре
з'єднане всіх народних сил на неозначений
дальший час (Б., 1895, 7, 3); / Хід гадок - хід
думок. Лиш ще треба дивити ся, щоб при
описах був якийсь лад і льоґічний хід гадок
(Канюк, 1911,70); / намір щось зробити. Яєго
справді люблю і коли би він лишень залишив
гадку про якусь женитьбу, я би єго ще дужче
любила (Галіп, 84); Сегодня протопопа був
власне на раді з кількома родимцями,
буковинцями і галичанами, де обговорювано
гадку удати ся до Відня з представленями
національної кривди Русинів (Галіп, 6); /
пропозиція, ідея щось зробити. "А як би то
було, якби ми для нашого родимця та дали
що шинка (ілюстр. контекст з творів
О.Маковея (СУМ, І, 781-782), укр. діал.
будженина - буженина (СУМ, 1,247), будити
- коптити (м'ясо, рибу).
Вузькошляховий. Вузькоколійний. Лінія
Хабівка-Закопане буде вузкошляхова, а прочі
нормальні (Б., 1895, 15, 3) / порівн. пол.
w^skotorowy - вузькошляховий, tor - шлях,
tor kolejowy, tramwajowy - залізнична,
трамвайна колія.
Вуйко. Дядько, родич по материнській лінії.
Панок з Волині, котрий, приїхавши на Буковину
в село Н в дрібних спадкових справах, пізнав
ся там з одним з Цилевих вуйків, а від сего
дістав ся на кватиру студента (Галіп, 36) /
пол. wuj - дядько (брат матері), wujenka,
wujna - дядина (дружина материного брата),
бук. діал. - вуйко -1) дядько, 2) селюк, вуйна
- 1) тітка, 2) баба, селючка.
вечер ? Я принаймні що вже з півроку не гуляв'',
-гадка була висказана в добрий час (Галіп, 74);
-Знаєш що? Перебери ся, чоловіче! А там уже
дамо раду. — Гадка не зла, - одобрив Самсонюк
розважно (Галіп, 37); / Виринула гадка -
виникла думка, ідея. Посеред дружних розмов,
які обертали ся около нашого сумного
положеня і невідрадних обставин, в яких
проживає наш буковиньско-руский
православний нарід, виринула однодушна гадка
о конечній потребі оснувати в Чернівцях
осередок, відки виходили би вказівки для нашого
поступованя, щоби не блудити осібняком, а в
зорганізованій верстві стати справді
хосенним чинником рускої суспільности і
трудити ся на духовну іматерияльну користь
руского народу (Звідомл., 1914,7) / Впасти на
гадку, безособ.і особ. - прийти в голову,
додуматися до чогось. Впало мені гадку
питати мені хлопчину "Отченаш" (Б., 1895,
6, 3); За кілька хвилин Білецкий був на ринку і
хотів уже навернути наліво, аби дістати ся на
своюулицю, аж тут впало єму на гадку, що він
сегодня ще й не обідав (Галіп, 12); В той спосіб
закуплено богато теплої одежі і обув 'я для
шкільної бідної дітвори. За се складаю в ім'я
цілої громади насамперед панови Фридрикови
Фішерови, котрий впав на таку добру гадку і
Г
79
Галабурда
дав до сего почин. Ілля Меленка. Начальник з
Рогізної (Б., 1907, 26, 3); / Піддати гадку -
підказати ідею. Просьба слідуюча: чи хтось
біленький не міг би се оповідання ["У неділю
рано зілля копала "] переробити на сцену? Будь
то яко драму, будь то на оперу. Одна старша
образована акторка піддала комусь
чорненькому сю гадку, впевняючи, що се був би
"ein Kassastuck von grossem Erfolge" (Коб.,
Листи, 181,602); /Підноситься гадку, безособ.
-наголошуватися, підкреслюватися, виділятися
(про думку, справу). Того ж року дискутуєть
ся поважно над справою видаваня академічної
часописи, причім підносить ся гадку, щоб до сеї
справи втягнути і иньші товариства (Сімович,
1908, 512); / Прийти на гадку - згадатися. В
такій задумі прийшли мені нараз на гадку слова
нашого Спасителя: "Якою збруєю хто воює, від
такої мусить і загинути" (Б., 1899, 36, 2); /
Ділити гадки - поділяти (чиїсь) погляди, бути
тієї самої думки (з кимсь щодо чогось). По
заключеню зборів питомець православної
духовноїсеминариїНиколай Копачук подякував
зібраним сьвященникам іменем 19 богословів,
що позволено їм прислухувати ся нарадам,
запевняючи, що всі богослови і взагалі всяруска
молодіж цілковито ділить гадки і наміри, тут
висказані, і вступить по Божій волі небавом в
сліди щирого і ревного руского духовенства
(Звідомл., 1914, 13); / Після своєї гадки - на
свій власний розсуд, з огляду на власні інтереси.
Сей союз не основано на то, щоби котра-небудь
з партий осягнула через него політичний поступ
після своєї гадки (Б., 1895, 18, 3); / Мати на
гадці - мати на увазі. А зрештою, той раб
божий, що тут є, теє...? - спитав він трохи
гнівно, маючи на гадці Матвійчука (Галіп, 57);
/ На мою гадку - на мою думку. На мою гадку,
завсігди той винен, хто дає ся за ніс водити
(Галіп, 56); 2 Зміст. Інаменьші помилки треба
звертати увагу без огляду на те, чи вони
відносять ся до самої гадки, чи до способу
вислову. Однак не треба ніколи забувати, що
головна річ при задачі завсіди гадка (Канюк,
1911,97).
Газардовий. Азартний./Газардові гри-азартні
ігри. Справді, зле мусіло вже бути з
товариством, яке задумало притягати до себе
людий... картами. Справа гри в карти в
льокалю товариства - і то до того в газардові
гри - тягнеть ся червоною ниткою в "Союзі"
мало аж не до йогорозв 'язаня (Сімович, 1908,
513)/ пол. hazard - 1) ризик, ризикова справа,
2) азартна гра, hazardowy - азартний, gry
hazardowy - азартні ігри.
Гакастйчний. Шовіністичний, гнобительський.
При всій перфідности давно предвиджених
"Кої-ом Polsk-им" спеціяльних галицких
справді злодійских застережень бачимо нині
упокорену шляхотско-вшех-гакастичну
Польщу! Кілька разів йшов нарід наш до
голосованя, а все держав ся кріпко і відважно!
Житє своє віддавав карабінам, бо чув, що пора
се велика є!..[...]Часописи польскі признають,
що недооцінювали силу руского селянства (Б.,
1907, 59, 1) / порівн. пол. hakatystyczny -
прикм. від hakata, hakatysta - 1) член
товариства "Hakata"; 2) перен. пригноблювач
L поляків; див. іще гаката.
Гаката. Шовіністична налаштованість певної
частини суспільства, що виявляється у
відповідних діях щодо пригноблюваних
представників інших національностей. В
Галичині однак ще довгі, здасть ся, роки
шляхотско-паньска власть буде давити нас і
гнобити, а при тім все буде нам повтаряти
вшехпольска гаката о надмірній ласкавости
зглядом нас і доброті (Б., 1907, 36, 1); Ся
радість - се знак, що наше московство - се
поміч польскій, шляхотскій гакаті, а заразом
доказ, що силу проти польско-шляхотского і
всякого иньшого бандитизму зглядом нашого
народа становимо лише ми, "польска
інтрига", Українці! (Б., 1907, 78, 1) / порівн.
пол. hakata - назва німецького реакційного
антипольського товариства, яке утворене за
першими літерами прізвищ трьох його
засновників; hakatysta - 1) член товариства
"Hakata"; 2) перен. пригноблювач поляків.
Галабурда. Колотнеча, конфлікти, інтригування.
Яку б роботу не задумували енертічнійші,
сьвідомійші люди, кацапня все псує. Лихі, що
виділ зложений у більшости з Українців,
кацапи роблять страшні галабурди,
декомплєтують виділ, ображують своїх
товаришів, інтригують Буковинців проти
Галичан, православних проти уніятів і т.д.
(Сімович, 1908,508) / пол. halaburda, заст. -
1) заколотник, призвідця скандалу, 2) скандал,
суперечка, заколот.
Галабурдник
80
Галабурдник. Інтриган, заколотник, призвідця
конфліктів. Яку б роботу не задумували
енергічнійші, сьвідомійші люди, кацапня все
псує. Лихі, що виділ зложений у більшости з
Українців, кацапи роблять страшні галабурди,
деком плету ють виділ, ображують своїх
товаришів, інтригують Буковинців проти
Галичан, православних проти уніятів і т.д.
Цілий 1885 рік тягнеть ся та страшна
боротьба між одним а другими. Вкінці
Українці, видячи, що дальше пожитє з
кацапами неможливе, виключають
галабурдників з товариства B4. цьвітня 1886
р.) (Сімович, 1908, 508) / порівн. пол.
halaburda, заст. - 1) заколотник, призвідця
скандалу, обл. галабурдник, 2) скандал,
суперечка, заколот.
Галка. Куля, кулька, ручка у формі кулі. Ніс він
якусь жіночу загортку, в другій [руці] держав
блискучу тростинову паличку з ще більше
блискучою золотою галкою (І.Матієв, Б., 1895,
16, 1) / пол. galka - 1) куля, кулька; 2) ручка у
формі кулі.
Галя. Зала. Огонь на ческій виставі. Вже
арештовано виновника. Є то 33-літний
робітник Карол Петрілка. Він признав ся, що
хотів наляти собі в свою лямпу нафти. При
наливаню нафти засьвітив сірник, а тоді
нафта вибухла [...] Через те згоріла галя
машин (Б., 1895,42, 3) / пол. hala- зала; hala
maszyn - машинне відділення.
Гальт, присл. Незважаючи ні на що, непорушно,
як стій. Мушу гальт далі в тій непевності
гризтися... Мушу учитися, бути терпеливим,
бути меншим телясом... (Арт., 14.VII.1934)/
нім. halten - 1) тримати, дотримуватися, 2)
зупинятися, halt - стій [порівн.: Між иншим,
львівський комітет молоді, боячися
конфіскати у Львові, прислав був нам до друку
брошуру С.Вітика (на один аркуш) "Як
поступати в часі страйку ". Ми дістали наказ
її якнайшвидче видати йяк-стій доставити
до Львова (Сімович, 1938, 73) / укр. як стій -
1) негайно, 2) зненацька, 3) непорушно, твердо
(СУМ, IX, 745)].
Гамуватися. Припинятися, відмінятися.
[Протест против вибору] треба вносити лиш
на письмі і до начальника громади найдальше
до вісім днів по закінченім виборі і мусять там
бути наведені докладно певні конкретні
факти, після яких можна би розсудити, чи
вибори відбули ся протизаконно і не в порядку.
Одначе мимо протесту не гамуєть ся тим
урядоване но во вибраної ради громадскої
(Товариш, 1908, 300) / пол. hamowac щ -
стримуватися, hamowac - 1) гальмувати,
затримувати, 2) стримувати, приборкувати.
Гандель, гандль. 1. Справа, підприємство.
Кавчукові печатки і кавчукові черенки до друку
продає по найтаньших цінах Лев Киніх. Гандель
паперу (Б., 1899, рекл.); / Вигідна справа.
Молодою дівчиною навчилася від кочуючих
циганів ворожбитства в карти і силу деякого
зілля і розпочала тим свій гандель (Коб., Земля,
437). 2. Користь, вигода. Не дивую ся мужикам,
але шляхті, що з роззявленим ротом
прислухувала ся такій дурній бесіді
семинаристих, котрі дальше твердили, що без
волоокої бесіди нема жадного "гандлю" (Б.,
1895, 6, 3) / пол. handel - 1) торгівля, 2) заст.
торгівельний заклад; нім. handeln - 1) діяти,
2) торгувати, 3) домовлятися, торгуватися, der
Handel - торгівля.
Гандлювати Торгувати. Звідки йшов?.. Хто
він?.. Ані старий він, ані молодий., з роботи,
може, якої вертав. Руки в нього дьогтем
помарані, неначе дьогтем гандлював (Коб., За
готар, 131) / нім. handeln - 1) діяти, 2)
торгувати, 3) домовлятися, торгуватися; див.
іще гандель.
Гаразд, ім. Добробут. Глядаючи зі становища
суспільного гаразду, не може ніякий рух міряти
ся з нашим (Товариш, 1908,177).
Гарбарня. Майстерня, де вичиняють шкірки. В
такім випадку закладеть ся й велика гарбарня,
яка могла б виправляти денно сотками кріличі
шкіри. Тоді черновецкі купці не спроваджували
б ріжних підроблених шкірок з-за границі за
солені гроші, але набували би в нас саме такі
шкіри по дешевшій ціні (Товариш, 1908,110) /
пол. garbarz - чимбар, garbowac - вичиняти
шкіру, дубити, garbarstwo - шкіряна
промисловість.
Гарбатка, розм. Вечірка, зібрання (за
чаюванням). Якою "симпатією " тішила ся
"Молода Україна " серед "старих" видко з
того, що в Чернівцях не було одних зборів, не
відбула ся одна "гарбатка ", щоб не обкидано
болотом молодіжи, що "розбила стару
фірму "[...], що "виступаєпроти сідоголових
81 Геца
патріотів, які свої зуби з "їли на патріотичній
роботі" (Сшович, 1908, 522) / пол. herbatka
- 1) чай, чайок, 2) чаювання, заст. herbatka
tancujqca - вечірка.
Гарувати. Тяжко, без відпочинку працювати.
Ласкавий пане! Доперва тепер можу я до Вас
заговорити, а то досі я гарувала собою, як в
тій фабриці (Коб., Листи, 83, 429); Якби Ви
були тут в моїй скромній хаті і бачили, як я
майже щодня без відпочинку гарую і працюю,
Ви б мені мою провину простили (Коб., Листи,
149, 554) І пол. harowac -розм. 1) виконувати
важку роботу, 2) нидіти над роботою.
Гафт. Гаптування. Помежи виноград на терасі
посіяла цьвіти і сиділа там звичайно занята
яким гафтом (Б., 1899, 35, 1); Того часу не
подавалось жінкам середньої верстви великої
науки. Господарське знання, знання красного
шиття, гафтів, краснопись... знання Святого І
Письма, читання взагалі, знання французької
мови (хоча б лише поверховне), гра на гітарі,
на фортеп 'яні, танці - от і все, що давалось
дівчині як духовне віно (Коб., Автобіографія,
46) / пол. haft - вишивання, гаптування.
Гафтованє. Гаптування, вишивання.
Невідклично останний курс! Мальоване на
материях заступаєрабуюче час гафтованє, а
при тім є далеко красше й дешевше, і через те
мож його поручити особливо паням (Б., 1906,
рекл.) / пол. haftowac - вишивати, гаптувати.
Гачкований. Плетений гачком. Зимові річи,
гачковані: правдивий спіднийубир єґерский, всі
сорти - вовняні кафтаники, сподні, паньчохи
до огріваня черева, колін і т.п., камаші.
Кужухові рукавиці до поїзду (Б., 1900, рекл.).
Гебановий. Виготовлений з чорного дерева
(ебенового дерева). Переховували єї [таблицю]
довший час в захристиї монастиря Картузів
недалеко Неаполю, аж вкінци замкнену в
гебановій скрині, помістили єї в каплиці в
Казерта (Б., 1895, 13, 4) / пол. heban - ебен,
drzewo hebanowe -бот.ебенове (чорне)
дерево; hebanowy - чорний, як смола.
Гегемонія. Панування, панівне місце, гегемонія.
Пан Крек заявляє ся за рівноуправненєм всіх
народностий і виступає проти гегемонії
Німців (Б., 1907, 79, 1) / пол. hegemonia -
гегемонія.
Гекатомба. Гекатомба, жертва. Сі числа говорять
вимовнійше, чим найживійша аргументация.
Вони показують, які величезні гекатомби з
шкільної молодіжи приносить ся сему
мольохови утраквізму (Корд., 1904, 34) / пол.
hekatomba - гекатомба.
Гербата. 1 .Чай. Специяльність в найліпшій росий-
скій каравановій гербаті в оригінальних пакетах
і пушках (Б., 1899, рекл.); По закусці, при котрій
сконсумувалими, три заступники сильного полу,
- дами й не тикали страви - богато горівки і
гербати з румом, висунулись старі з хати,
оставивши нас самих молодих (І.Синюк, Б.,
1907,2-3,2); Не думайте, що се має бути якась
новелка до гербати, буде се праця поважна, як
"Земля ", лише з інтелігентного життя (Коб.,
Слова..., 21f А); Кооперативна спілка споживна
забезпечує товари найліпшого ґатунку і
непофалшовані. Не кажемо вже о анґлійских
спілках, що при помочи товариств для
гуртовного закупна спроваджують
безпосередно і на своїх кораблях масло з Данії
або Нормандиї, а гербатузХін (Товариш, 1908,
193). 2. Трава. Часом боса, часом в пантофлях,
без хустки або капелюха на голові, з парасолею
від дощу над головою, а часом і без того - і я
збирала в поліріжні "гербати ", в котрих буду
зимою змамов купатися (Коб., Листи, 54,353)
/ пол. herbata - чай.
Гершт. Патрон, проводир. Та все-таки під
впливом сьвідомих одиниць (Колесса) скоро
наступає метаморфоза у думках більшости
членів "Союза ". Се бачимо хоч би з того, що
ухвалою з 31.V.1891 р. іменовано Франка
(отже, провідника галицьких радикалів), а
13.V.1893 Драгоманова (самого гершта)
почесними членами товариства (Сімович, 1908,
512)/порівн.шл. herszt-отаман, ватажок; нім.
die Herrschaften - панове, господарі, die
hochsten Herrschaften - їх величність.
Гёца. Переслідування, підступи, скандал. Автор
взагалі уважає правительство краєве за
вороже Полякам і каже: "З жалем треба
згадати, що в діяльности, а радше в тій "геці
антипольскій", яку веде краєве
правительство, пособляють єму також иньші
елементи" (Б., 1899, 6, 1); Через своїх
заступників зажадав він [Польоний] від
Гальмоша вияснень. А коли сей заявив, що
готовий дати тільки в суді, уважав
джентельмен Польоний за найвідповіднійше
назвати поступованє Гальмоша політичною
6-7017
Гідність 82
гецою і... сісти самосьвідомо і супокійно назад
на міністерский фотель (Б., 1907, 2, 3) / пол.
heca.pom. - підступи, переслідування, скандал.
Гідність. Висока посада, звання. Показали ся в
товаристві незгоди, а копець того був такий,
що голова товариства гр. Н.П.Іґнатьєв
зложив гідність голови товариства (Б., 1899,
35,3); Виділових засідань відбуло ся два FX1
н.ст. 1908. І 25.XII. н.ст.), на котрих
висловлено через депутацію ґратуляції Єго
Ексцелєнції Преосьвященному Митрополи-
тови з нагоди відзначеня Єго гідностю
"тайного радника" (Звідомл., 1914, 15);
[Православні сьвященники україньскої
народности, зібрані 10. жовтня н.ст. 1913р.
в Чернівцях] витають якнайсердечнійше
новоіменованого генерального вікарія
Високопреподобного о.Архімандрита
Арт.Манастирского [...] і запевняють Його
про свою вірність та кождочасну готовість
поперти Його в Його новій гідности, а з
погордою відкидають всякі несправедливі
напади та напасти волоскихзагорільців на Єго
Всечесну особу та нову Єго гідність (Звідомл.,
1914, 61)/ пол. godnosc - 1) гідність, честь, 2)
висока посада, звання.
Гієна, перен. Хижак (про людину). Він [посол
Вітик] обговорюєвиборченадужитя, кажучи,
що "граф Потоцкі, цар Галичини, розділив 2
міліони корон між виборчі гієни і купців карт
виборчих" (Б , 1907, 73, 2); Виборчі гієни сих
панків платили за голоси по 20 корон і як курс
підвисшав ся відповідно до приближеня часу
виборів на 120 корон за голос; горівка, пиво,
бараболі були завсіди додатком до гроший (Б.,
1907, 73, 1) / пол. hiena - 1) гієна, 2) перен.
живолуп, грабіжник.
Гінтерґрунт. 1. Задній план, тло. Дуже дешево
декорациї театральні з вільної руки до
продажи. Величина задних стін 4x3.
Обнимають: куртину, просценіюм гірне і два
бічні, хату, покій, вільну околицю, гінтерґрунт,
місто, два палідамента (Б., 1906, рекл.). 2.
перен. Підґрунтя. Як живеться Вам, дорогий
товаришу? Чи пишете знов щось нове?..
Наколи я Вас згадую, то іт Hinterggrunde
Вашої особи здіймаються самі з себе... образи
Ваших ідилій перед моєю душею (Коб., Листи,
161, 572) / нім. der Hintergrund - 1) задній
план, тло, 2) перен. підґрунтя.
Гіпокризія. Лицемірство. "Незважаючи на
подлости й гіпокризиї Українців "русскій"
нарід все-таки вибрав своїх 5 заступників"
[москвофілів]. Авторови [цих слів] навіть на
гадку не приходить, що дорога до українства
веде в першій мірі через любов до
простонародя, через бажанє захистити єго
індивідуальність, підняти єго культуру, єго
мову (Б., 1907, 72, 1) / пол. hipokryzja -
лицемірство, святенництво.
Гіпокрйта, чр. Лицемір. "Незважаючи на
подлости й гіпокризиї Українців "русскій "
нарід все-таки вибрав своїх 5 заступників"
[москвофілів]. Авторови [цих слів] навіть на
гадку не приходить, що дорога до українства
веде в першій мірі через любов до
простонародя, через бажанє захистити єго
індивідуальність, підняти єго культуру, єго
цову [...] Зрештою, [на думку автора],
україньскі інтелігенти - се самі гіпокрити (Б.,
1907, 72, 1) / пол. hipokryta, ч.р. - лицемір,
святенник.
Гірник. Гірник, шахтар. Виборцями в новій
(робітничій) куриї суть робітники промислові
і ремісничі та гірники (робітники в копалнях)
(Б., 1895,45, 2) / пол. gornik - гірник, шахтар.
Гладкий. Гладкий, верткий, промітний. Гладка
тобі, якугор! Аж злість бе/?е(Галіп, 14)/нш.
glatt - гладкий, слизький (про дорогу),
улесливий, верткий, glatt wie ein Aal - перен.
слизький, верткий, як угор.
Глупо. Беззмістовно, без мети. Тепер мусили-
сьмо ще якусь панночку до себе прийняти, чи
хтіли, чи ні - час трачу окрутним способом -
мама мені все нездужає потрохи, якось так
все глупо уходить, що я до нічого не приходжу
(Коб., Листи,89,442) /лол.^Кіріе-безмістовно,
безглуздо; рос. глупо - те саме.
Гляданє [глядання], перен. Шукання, пошук,
неспокій. Відтак заграла. Був сумерок, і вона
грала з пам 'яті. Почала злегка, граціозно,
немногими тонами якийсь вальс. Перша часть
була весела, зграбна й елегантна. Друга
змінилася. Почалося якесь глядання між
звуками, неспокій, розпучливий неспокій^
Спинялася раз по раз на басових тонах, то
нижчих, то вищих, відтак покидала іх і
переходила шалено скорою болючою гамою до
вищих звуків. Звідси бігла з плачем наново до
басів, - і знов глядання, повне розпуки й
83 Годитися
неспокою... все наново, і знов ряд звуків
углибину [...] О, та гама! Та нам добре знана
ворохобна гама! Збігала шаленим льотом від
ясних вуків до глибоких, а там - неспокій,
глядання, розпучливе нишпорення раз коло разу,
топлення тонів, бій, - і знов збіг звуків
удолину... (Ko6.,Valsemelancolique, 113,124)/
див. глядіти, глядати.
Глядіти; глядати. Шукати. Такий вітер
льокального патріотизму ще справді у
Буковині віє та й буде ще до часу віяти - з
чого особливо радість для декотрих мельників,
що на чужім млині хотять своє зерно молоти
- та даремно глядаємо у тих льокальних
патріотів якоїсь роботи на ширші розміри (Б.,
1895,121, \); Молодий вчитель глядитьлєкциї
на селі. Припоручає себе особливо до
підготовлень до ґімназиї. Може учити
учеників з низших кляс ґімназиї, як також:
уділяти німецкої конверзаціїї (Б., 1903, рекл.);
Я збирав ся, було, писати до Вас, та не знав,
де Вас глядати (Маковей, Листи, 547); Знайде
ся відповідне число членів, тоді най основатель
- як не цікавив ся сим вже дотепер - пічне
глядіти, де б і котрі пасовиска можна
винаймити і за яку ціну (Канюк, 1906, 11);
Темнота і велике убожество довели до того,
що нарід покидає громадно свої рідні ниви,
котрі не приносять йому вже нічого, окрім
нужди, і глядить нової батьківщини за морем
(Б., 1907, 79, 2); Побажавши собі взаємно
щасливої дороги, поїхали ми кожний в
протилежнім напрямі глядати - один
інформації, а другі порятунку(Галіп, Спомини,
ч.З-4,76) / порівн.укр.діал. глядіти - шукати,
пол. spoglqdac - подивлятися, поглядати,
споглядати.
Говірка. Розмова, повідомлення, інформація.
Рівночасно сказав др. Цуркан, що семінаристи
учать ся по-руски в семінариї[...] Алея не вірю
в таку говірку. Хиба, учать по-руски тайком
(сьміх), бо на универзитеті нізто не знає о
такій науці (Є.Пігуляк, Б., 1895, 7,2).
Годен. Який може, має сили і здатність
виконувати, робити що-небудь. Пан Волян, як
звістно, засідає разом з послами Волохами в
клюбі Гогенварта, отже належить до
коаліциїй підпирає голосованєм (бо більше не
годен, "сарака ") теперішнє правительство
(Б., 1895, 12, 4); До стоваришеня приймати
лиш самих чесних і тверезих господарів і
ґаздинь, бо що один п 'яниця пошкодить, того
десять тверезих потім залагодити не годні
(Канюк, 1906,10);Хто не годен платити цілої
місячної квоти, хай докаже свою бідноту
сьвідоцтвом (Б., 1907, 88, 3); Коли описую в
"Землі" братовбивство, що як той грім спало
на нещасних родичів і зревольтувало село, що
донині ніхто докладно розв 'язати не годен,
виходить - воно "неправда ", бо занадто вже
несподівано наспіло! А, власне, та страшна
несподіванка становить трагедію, та
несподіванка потягнула за собою кривавий біль
і безіменне горе (Коб., Слово..., 283).
Годцти. Мирити. Годити людий може також
Старшина, коли люди добровільно на суд
громадский пристануть (См.-Стоцький,
Громада, 20) І пол. godzic - 1) мирити, 2)заст.
(kogos) наймати, домовлятися (про оплату
роботи), 3) цілитися, важити.
Годитися. 1. Погоджуватися. Годжуся з тим, що
основою образованя повинна бути матерна
мова, але в такім краю, як Буковина, мова
німецка є конче потрібна для дальшого
образованя і селянина, і жовніра (Б., 1895,5,4).
2. Узгоджуватися, збігатися, суміщатися. Вона
[Анна] навчилася в дворі багато, чого вони не
знали і чого дівчина не могла затаїти -
вигладжувати білля, варити і т.ін. -а що се
незнання тої роботи не годилося з їхньою
гідністю ґаздинь, то вони глумилися з неї і
кепкували при кожній нагоді (Коб., Земля, 278).
3. Збігатися зі змістом оригіналу, відповідати
змістові оригіналу. Відтак має писар каси
зробити відпис із протоколу, списаного на
загальнім зборі, а на тім відписі потверджує
начальник каси, що він є правдивий, такими
словами: "Удостовіряю моїм власноручним
підписом, що сей відпис протоколу годить ся
докладно із протоколом, списаним на загальнім
зборі" (См.-Стоцький, Порадник, 25); Другий
примірник статута, Б, треба зладити яко
відпис статута А, а ц[ісарсько]-
к[оролівський] нотар чи ц[ісарсько]-
к[оролівський] суд має удостовірити, що сей
відпис статута годить ся докладно із
статутом ориґінальним (Канюк, 1906,. 16) /
пол. godzic щ - 1) миритися, погоджуватися,
примирятися. 2) сполучатися, суміщатися,
збігатися, узгоджуватися.
6*
Гойність 84
Гойність. Щедрість, витратність, марнотратство.
Другий гріх наш, хоч і не так страшний, але
все-таки не меньше погубит для нас, то наша
безгранична гойність. Коли всі народи [...]
складають крейцар до крейцара і безупинною
ощадностю збирають величезні капітали,
уміщують їх по своїх банках, будують
камениці, отвирають склепи, фабрики, то наш
нарід кидає грішми, як та нерозумна дитина
(Б., 1909,78,5)\Пожадана також: і контроля
над краевою господаркою, бо зробить конець
неузасадненій гойности соймів і поодиноких
послів, на яку і в нас не без причини нарікають
(Б., 1909, 90,1) / пол. hojnosc - щедрість; див.
іще гойно.
Гойно. Присл. до [гойний] - щедро, безоглядно
(витрачати гроші). Українці стали дуже
популярні вріжних нічних локалях [Відня] тіш,
що гойно платили за дорогі трунки (Галіп,
Спомини, ч.З-4, 83) / пол. hojny - щедрий,
hojny dar - щедрий дар, hojnq rq 1ц - щедрою
рукою; див. іще гойність.
Голий, перен. 1. Відкритий, неприкритий. Віче
в Вашківцях н[ад] Ч[еремошем] відбуло ся
минувшоїсуботи під голим небом, при значнім
здвизі народа (Б., 1907, 27, 1); Ніхто не сьміє
ходити з голим сьвітлом на під, до стайні, до
стодоли; в кождій хаті має бути ліхтарня
(См.-Стоцький, Громада, 19). 2. У сполуч.
голим оком - без окулярів. Коли білі облаки
на небі зміняють своє місце так скоро, що се
видно голим оком, то за 12 до 36 годин буде
дощ (Товариш, 1908,267) І пол. gotymokiem-
голим оком (без окулярів).
Головно Головним чином, найбільшою мірою.
Рускі повіти є властивими податниками краю,
отже, головно причиняють ся до витвореня
краевого фонду (Б., 1895,10,2);Бо коли ті самі
баламути на вічу в Вашківцях ухвалили
резолюцію, щоби учителі не брали жадної
участи в народно-політичних справах, о що їм
і головно ходить, то чи не є се чиста
дволичність? За се дістав сей бесідник
належиту відправу (Б., 1899, 36, 2); Курс
призначений головно для руских селян-
пасічників, які дістануть навіть по 1К денно
на стравне (Б., 1907, 67, 3) / пол. glownie -
головно, головним чином.
Головство. Перебування на посаді голови
(товариства), головування. Товариство має
тоді дуже енерґічного голову, Ст. Стоцького,
якого вибирає чотири раз по раз головою
товариства, а який цілу свою душу вкладає в
нього [...] За його головства устроюєть ся
більше, чим звичайно декляматорсько-
вокальних вечерниць (Сімович, 1908,506-507)
/ порівн. пол. ministerstwo, заст. - посада
міністра.
Голос. Право голосу, право обстоювати свої
права. / Допустити до голосу - дати право
висловитися. До голосу мусять бути допущені
всі люди, що стоять на національній точці
погляду - від скрайних правих до скрайних лівих
(Б., 1907,60,1) І пол. dopuscic dogtozu - дати
висловитися.
Голосити. Оголошувати, повідомляти,
оприлюднювати. Тиміньский знав про рублі
давно, бо й сам для себе їх дістав, а проте
віднекував ся їх і доси, та й голосив світови,
що рублі - то видумки і денунцияциї Українців
(Б., 1895, 5, 3); Він [Г.Сковорода] голосить
свою науку все і всюди, де лиш міг, і по дорогах,
і по майданах-толоках, і по ярмарках, і по
пасіках (Кміц., 1908, 62) / пол. glosic -
оголошувати, повідомляти, провіщати.
Голосувати (за ким?, за чим?; на кого?, на що?).
Голосувати (за кого?, за що?). Також: найдуть
ся і посли з німецкої лівиці, котрі будуть
голосувати за отворенєм [дебати] (Б., 1895,
7, Ъ)\При виборах двірника, писаря і т.д. може
Рада громадска ухвалити, аби голосувати
картками. Картками голосує ся на те, аби
ніхто не знав, хто за ким голосує, та й аби
відтак не було гніву (См.-Стоцький, Громада,
27); Клюб буде засадничо голосувати за
удержавленєм желізниць, тому що уважає за
користне для публики, як желізниці находять
ся в державнім заряді (Б., 1909, 56, 1);
Промовець оповідає, як виборців україньских
силують лісничі голосувати на польских
кандидатів (Б., 1907,73,2) / пол. glosowac (na
kogos, па cos; za kims, za czyms) - голосувати
(за кого?, за що?).
Гонор. Честь, почесть. Коли трумна переїздила
попри брами Бурґу, на одваху давали їй гонори
войскові(Б., 1895,7,2); /За гонор, для гонору
- безоплатно, на громадських засадах, для
морального задоволення. Загальний збір може
скинути старшину і раду надзорчу, як вони
своїх обов 'язків не сповняють. А мають вони
85
Господар
ті обов'язки сповняти безплатно, за гонор.
Хиба як десь мусіли б їхати або що, то видатки
грішми, які вони мають, повинна їм каса
повернути (См.-Стоцький, Порадник, 1)\Коли
би у Тебе був такий плян, то міг бись на
університеті ту габілітувати ся для гонору
(для гонору тому, бо ту ані слухачів нема, яких
2,3 мав би-сь, - ну, і гроший се не дає) - а при
тім в ґімназиї бути (Маковей, Листи, 550) /
пол. honor - честь.
Гонорувати. Платити гонорар. З Липська
дістала я перед двома тижнями від одної
книгарні, чи, властиво, Verleger'a, письмо, де
просить мене перевести йому кілька діл
Толстого на німецьке [...] Між: стрічками
можна читати, що гонорував би добре (Коб.,
Листи, 39,313) І пол. honorowac -1) надавати
почестей, 2) брати до уваги, зважати, 3) платити
гонорар.
Горендальний. Нечуваний, жахливий,
обурливий. Друга польска оксцелєнция в
кабінеті, граф Дзєдушицкі, ділав яко кандидат
дійсні чуда. Його вибором так зраділи вмерлі,
що сьвяткували масове воскресенє. (Загальний
сміх. Посол Шумаєр: "То була, правдоподібно,
генеральна проба до страшного суду").
Навівши ще кілька таких горендальних
практик при виборах в Галичині і назвавши
причиною всіх тих злочинів графа Потоцкого,
звернув ся бесідник з апельом до парляменту
щоби признав наглість справи (Б., 1907,73,2)
/ пол. horrendalny - нечуваний, жахливий,
обурливий; horrendum, книжн. - жахлива,
нечувана річ, жах.
Город. Сад, парк. Напишіть, коли Ви знов будете
в Чернівцях. Може, тогди зможемо піти
трохи до городу на прохід (Коб., Слова..., 251);
В нас є тут величезний народний город -іядо
нього іду (Коб., Слова..., 262) / порівн. пол.
ogrod - 1) сад, 2) парк, ogrod miejski - міський
парк; нім. derGarten-сад,derGeimisegarten
- город, zoologischer Garten -зоопарк, зоосад.
Городовий. Прикм. від город. /Забави городові
- розваги у парку, в саду. Програма фестину
ось яка: забава цьвітова, почта, колесо щастя,
забави городові і танці. -Двімузики (Б., 1907,
64,3) І пол. grodowy -1) замковий, 2) міський;
див. іще город.
Городчик. Дитячий садок. Треба ще згадати про
діточі захистки (захоронки), діточі городчики
(фреблівскі школи), сирітскі доми, доми
поправи, заклади для сліпих і глухонімих і т.д.
Всі вони є також: почасти науковими
закладами (Канюк, 1911, 103) / порівн. пол.
ogrodek -1) садочок, палісадник, 2) літнє кафе
в саду, ogrodek jordanowski - дитячий
майданчик.
Горожанин. Громадянин. Доказ се, що люди,
котрі надають собі право говорити в імени
80-міліонного народу в Росиї, настілько
недозрілі, що не можуть австрийскому
горожанинові признати права обставати за
всіх австрийских горожан взагалі, а за тих,
що дали ему мандат, специяльноі^., 1895,12,
2); Українці так само добрі і все вірні
горожаниросийскі, як іРосияни, хочросийске
правительство обходить ся з ними по-
мачошиному (Б., 1895,13, 1) / порівн. рос.
гражданин - громадянин і пол. obywatel -
громадянин.
Горстка. Купка, нечисленна група людей. Перша
горстка поборює другу, що стоїть під
проводом Мустяци, за те, що нічо не робить,
антішамбрує (стоїть по-льокайски в
передпокою волоского клюбу), служить
потужно румунізациї і своїм личним вигодам
і доходам, як Тиміньский, Волян, і Бежан, не
придбавши доси для народу нічого, хиба кривду
і нечесть (Б., 1895, 9, 4); Така мала горстка
людий не могла нічого зробити навіть для себе.
Вона мусіла бороти ся безнастанно з
матеріяльними засобами (Сімович, 1908,509);
З локомотивом появилась горстка людей. Вони
ледве важились ступити через недоступний
берег пралісу в його глибінь (Коб., Битва, 42) /
пол. garstka - 1) пригорща, долоня, кулачок,
2) купка, Ъ)перен. купка, невелика, нечисленна
група людей.
Господар. Назва виборної посади у виділі
громадських товариств - розпорядник,
староста, завгосп. До виділу товариства
ввійшли після оживленої дискусиї: о.протоєрей
Єротей Федорович з Ревної, голова; єго
заступник і контрольор - професор
універзитету о.Денис Єремійчук; секретар -
професор ґімназіяльний о.Євгеній Семака;
господар - парох з Оршівців о.Дмитро
Козарищук; касиєр - парох з Товтрів о. Теофіль
Драчиньский (Звідомл., 1914, 11); / Господар
кляси - класний керівник. Нашим господарем
Господарка 86
кляси був викладач латини з титулом
професора тиролець Мор (Галіп, Спомини,
4.1-2, 155) / пол. gospodarz - 1) господар,
хазяїн, селянин, 2) розпорядник, gospodarz
klasy - староста класу, класний керівник.
Господарка. Господарство, спосіб ведення
господарства, господарювання. Посол Тітінґер
вносить, щоби виділ кр[аєвий] розібрав
теперішну господарку громадску взглядом
реформи податкової, яку задумує уряд, і
поставив дотичні внесеня (Б , 1895, 5, 3); 36-
літня Русинка, зукінченою школою господарки
і провадженя кухні в Празі, прийме посаду
ґаздині дому лише у Русина (сьвященника) за
скромним винагородженєм (Б., 1904, оголош.);
Та вже в року 1902-ім настали між обома
Трупами спілок незгідливі відносини. СілЬскі
спілки стали по стороні тих, що жадали
охоронних мит для продуктів сільскої
господарки, а міскі спілки, що їх членами є
переважно робітники, стали за вільну
торговлю (Товариш, 1908, 94) / пол.
gospodarka - 1) господарство, економіка, 2)
ведення господарства, господарювання.
Гостина. Гостювання. Німецкі газети подають
вість, що цар росийский вибере ся в маю разом
з царицею в гостину до Берліну (Б., 1895, 10,
3) / пол. goscina - гостювання, bye w goscinie
-гостювати.
Готар Межа, кордон (між селами, землями, що
належать до сусідніх сіл). - Хата Магдалени
дивиться лицем у ліс, - сказав молодший. -Бо
люта, що за плечима чигає вже чуже село, -
відповів старший. - За її же городцем уже
готар. Оце простягається сусідня толока. її
хата саме на роздоріжжі стоїть. Слухає, як
вовки лісом виють і фортуна ніччю гуляє. Аби
ви знали, - додав, об 'ясняючи, що тому в неїй
стільки недолі. Се, кажуть, щастя обминає
того, хто на готарі сидить. Воно тягнеться
або в одну сторону, або в другу, а хто на готарі
стає, тому нічого не дістається (Коб., За
готар, 130) / рум. hotar - 1) кордон, межа,
межовий знак, 2) перен. край, кінець, межа, 3)
поміщицька садиба, володіння; бук. діал. готар
- кордон, край, межа.
Готелевий. Готельний. Пані Стефанія так
глубоко увірила в мій пророчий талант, та
мабуть, ще й доси ся віра у неї остала, а я,
щоби не утратити моєї кабалярскої слави, а
потроху з сорому, що був сьвідком пам ятної
готелевої сцени, не зрадив ніколи своєї тайни
(І.Матієв, Б., 1895, 17, 2) / пол. hotelowy -
готельний.
Границі, мн. Межі, рамки. Тоді було б се задачею
правительства або примусити товариство,
щоб воно держалось в границях, назначених
йому статутом, аборозв 'язати єго (Б., 1895,
12, 2) І пол. granice, мн. - межі;/?ос. границы
- межі.
Греміяльний, греміяльний. Загальний,
колективний, у повному складі. Більше число
Вп. панів зголосили одним письмом свій
греміяльний вступ до "Україньского Касина ".
Виділ того ж товариства на підставі
однодушної ухвали з дня 16. червня повідомив
сих панів, що після §5. Статутів греміяльний
вступ не предвидимий, а членами касина
можуть стати Українці (Українки) - отже,
лише поодинокі особи, яких прийме виділ
товариства щонайменьше 4 голосами (Б.,
1907, 70, 3); З часом ті, що виступили,
надумають ся, або й "дістануть
сатисфакцію", і вступають знов до
товариства; найшовши там з часом
прихильників, зневолюють своїх противників
до того, що і вони, змайоризовані при
голосованю, виступають з товариства. Ся
(івандрівка народів", все ґреміяльне
вступлюванє і виступлюванє з "Союза ",
повтаряють ся каждого року аж до самого
розв 'язаня товариства 1901 р. (Сімович, 1908,
515) / пол. gremium - увесь склад, увесь
колектив; gremialny -загальний, колективний.
Греміяльно. Присл. до греміяльний.
Товариство "Січ" відспівало на двірци "Ще
не вмерла" і "Не пора" і відпровадило
греміяльно посла додому. Тут промовляв в
імени "Січи " господар Корійчук, висказуючи
послови Семаці повне довір 'є руского народу
(Б., 1907, 84, 3) / пол. gremialnie - у повному
складі, разом.
Гривна. Штраф. Перша судова інстанція
покарала Дашиньского гривною 100 К Однак
краєвий суд на апеляцію про куратора засудив
його на три тижні в тюрму (Б., 1907, 65, 3);
Між тим карає ся сотки, ба тисячі мужиків
за ношене відзнак гривною або арештом (Б.,
1907, 93, 2); Після карного закону §§ 23 і 25,
кождий, хто купить нібито мого виробу
препарат, [...Jа пересьвідчить ся, що він
дійсно є фальсифікатом, може скаржити
продавця, який заплатить 4000 К кари або
покарають его арештом до одного року,
евентуально гривною 4000 К (Товариш, 1908,
рекл.); Місцеві селяни під проводом свого
ватажка на ім 'я Давимука виступили чинно
проти страйколомів. Давимуку і товаришів
(близько ЗО) прокурор притягнув до
відповідальности, але суд покарав їх лише
мінімальною гривною (Галіп, Спомини, ч.1-2,
174) / пол. grzy wna - штраф.
Грижа. Мука, докори сумління. [Докія] добре
бачила, що її будучий зять не був ані гарний,
ані видний хлопець, і що Парасинка влягла її
майже розпучливим мольбам, що виходила за
нього. Хвилями відзивалося у ній щось, немов
грижа совісті (Коб., Земля, 235) / порівн. пол.
gryzc sif - мучитися, згризатися.
Гризота. Клопіт. Звістно є, що старий Кріспі *
має з своїм сином богато гризоти задля
ріжних справок, котрі противлять ся законам
карним (Б., 1895,42,Ъ)\ Думаю, що, може, вже
сього року здійсниться те моє бажання, а то
все було в мене стільки гризот і клопотів!
(Коб., Листи, 138,543); Ну, і як тут було жити,
аби не задовжити ся. Прийшла і старість. А
старість не радість. Клопоти й гризоти
стару паню у гріб загнали (Товариш, 1908,123)
/ пол. zgryzota - клопіт, жаль, смуток.
Гризтися Клопотатися, непокоїтися. Не досить
клопоту з дітьми, щей з робітниками гризи
ся (Товариш, 1908, 123) / пол. gryzc sif -
мучитися, побиватися.
Грище. Стадіон. Українське громадянство, що
заповнило трибуну чернівецького грища, де
відбувся здвиг, з одушевлениям вітало
січовиків, представників молодої народньої
сили (Галіп, Спомини, ч. 1 -2,167) / порівн. пол.
igrysko - ігри, змагання, турніри.
Гріб. Могила. Ну, і як тут було жити, аби не
задовжити ся. Прийшла і старість. А
старість не радість. Клопоти й гризоти
стару паню у гріб зягна/ш (Товариш, 1908,123);
/ Мурований гріб - склеп. Поховали
пок[ійного] о.Василя Ільницкого в мурованім
гробі побіч церкви в Підпечарах (Б., 1895, 18,
3); Мощі бл[аженної] п[ам'яти] Омеляна
Огоновского будуть заходом родини перенесені
в другій половині мая ср. до мурованого гробу
87 Громадно
(Б., 1895, 25, 3) / пол. grob - могила, гріб.
Гріш, збірн. 1. Кошти. Ухвалив сойм краєвий дати
таку поміч людям, що як люди в якій громаді
заложать собі касу, то Виділ краєвий має тій
касі з гроша краевого дати насамперед запомогу
на покрите коштів заложеня каси в сумі 600
корон (См.-Стоцький, Порадник, 10). 2. Те саме,
що гроші, заощадження. Весь свій зайвий гріш
покійний жертвував на друк книжок не лиш
свого, але й чужого пера (Б., 1895, 5, 3) / пол.
grosz - 1) гріш, 2) збірн. гроші.
Громада. 1.Сукупність. Громади предметів
(тямок), що належать до обсягу одної і тої
самоїтямки творять Гатунки тоїтямки: ялиці,
дуби, липи... се Гатунки родової тямки "дерева"
(Канюк, 1911, 13); ТЬе деякі тямки мають так
богато признак, що попросту неможливо
убгати усі їх у дефініцию; тоді-то подаємо
головну признаку (означуємо громаду тямок, до
котрих ся тямка належить) (Канюк, 1911,19);
/ велика кількість чогось. Прошу Вас, напишіть
мені кілька слів, що-небудь, лиш аби я мала що
читати, мені так гірко лежати, читати не
можу, хоть маю громаду до читання, але се
все самі трудні речі (Коб., Листи, 26, 288). 2.
Цілісна частина. Поділити шкільні предмети на
якісь певні громади не так легко. Звичайно
ділять їх на відомости ізручности. Географія й
істория - се відомости, рисунки й гімнастика
- зручности (Канюк, 1911,56)/ пол. gromada -
1) велика кількість, маса, 2) громада, 3)
суспільство, 4) сільські збори.
Громадити. Збирати, добирати, накопичувати,
комплектувати в одному місці. По столицях
(приміром у Відні і в Будапешті) істнують
великі центральні складниці книжок, які
гуртують систематично усі виданя, що
появили ся в границях даної держави або
відносять ся до неї; краєві бібліотеки
громадять знов краєві видавництва (Кузеля,
1910,4) / див. іще гуртувати.
Громадини. Громадський. Щирі і ідеєю
громадного діла огріта опозиція і іьояльна розумна
більшість - отеє і весь фундамент нашої
громадної національно-політичної праці (Б.,
1907, 80,1) І пол. gromadny - 1) колективний,
масовий, 2)заст. громадський, сільський.
Громадно. Громадою, масово. Темнота і велике
убожество довели до того, що нарід покидає
громадно свої рідні ниви, котрі не приносять
Громадярка !
йому вже нічого, окрім нужди, і глядить нової
батьківщини за морем (Б., 1907, 79, 2) / пол.
gromadnie- 1) масово, 2) всією громадою,
спільно.
Громадярка. Машина для згромаджування.
Союз руских хліборобских спілок на Буковині
"Селяньска Каса "[...] продає всякіхліборобскі
машини ізнаряди, як серпи, коси, плуги, борони,
рала (культіватор), млинки до меленя
(шрутовники), млинки до чищенязбіжа, кроячі
бураків, млинок до тертя яблук і грушок,
громадярки (Товариш, 1908, рекл.) / пол.
gromadzic - збирати, згомаджувати, згортати;
укр. громадити -згортати, збирати (граблями).
Грубий 1. Товстий, масивний. На камізельці
блищав грубий золотий ланцух враз з
множеством ріжних девізок і на одній руці,
убраній в блискучу рукавичку, ніс він якусь
жіночу загортку (І.Матієв, Б., 1895, 16, 1) /
пол. gruba deska - товста дошка. 2. Товстий,
цупкий, щільний. Полотна краєві чистоленні,
від найтонших до грубих гатунків на сорочки,
ногавиці, простирала, сінники і т.п. (Б., 1891,
рекл.) / пол. gruby кос - товста, цупка ковдра.
3. Щільний, непроникний. Знаємо, що нова
народна штука Мидловского "Наші поселенці"
вже через пів року чекає на оцінку
пп.референтів театральних щодо кваліфікацій
на сцену, а манускрипт вже, певно, покрила
груба верства пороху, а шкода, бо штука -
добра (Б., 1899, 36, 3); На зиму даємо понад
шпарасами грубу верству мерви, щоби мороз
їх не пошкодив (Товариш, 1908, 261); / Груба
шкіра (у когось) - (хтось) не відчуває докорів
сумління, ігнорує думку інших щодо своїх
негідних вчинків. Публична опінія надіяла ся,
що Польоний виступить проти Гальмоша зі
скаргою, але помилила ся, забувши, що в сего
добродія дуже груба шкіра (Б., 1907,3,2) І пол.
gruboskorny - товстошкірий, нечутливий,
нечулий. 4. Значний. На Народний Дім зібрали
в нас лиш на самій "святочній веч[ері] " більше
як 100 фр[анків]. Всі видатки покриті, а вони
були грубі - і ще якась надвишка на Народ [ний]
Дім (Коб., Листи, 62,377) І пол. grube pieni^dze
- великі гроші, порівн. grube straty - великі
збитки, gruby zysk - значний прибуток.
Грубина. Товщина. На полях верства снігу
доходить до грубини чотирьох метрів (Б.,
1895, 6,4) / порівн. пол. grubosc - товщина.
Грубо. Значно, великою мірою. Тому нікому не
радимо купувати у малих купців на дрібно, бо
завше можна грубо ошукати ся і за товар, що
варта, пршфром], пару шісток, заплатити
кілька або кільканайцять корон (Товариш,
1908, 241); Прошу помістити отеє моє
спростоване, бо шановний дописуватель 67.
числа грубо обминув ся з правдою, накидаючи
ся на мене і підсуваючи мені, наче б я цілу
громадску роботу робив на власну користь (Б.,
1909, 79, 1) / пол. grubo si$ mylic - значно
помилятися.
Градучий. Прийдешній, майбутній. За два роки
буде півстолітя, як Україна поховала свого
найкрасшого сина, Тараса, а на всій широкій
україньскій землі немає й доси ще ніде знаку,
який би прилюдно сьвідчив про ту пошану, яку
єму винні грядучі поколіня (Б., 1909,65,3); Так
нам не упадати на дусі, а приготовляти дорогу
для грядучих поколінь (Звідомл., 1914,8) І рос,
стел, грядущий - прийдешній, майбутній.
Гурт. У сполуч. гурт на гурт - більш-менш, в
середньому. Якби лічити на кождий гектар
(фальча) землі на цілу Буковину, гурт на гурт
навіть по 2.000 корон, що є добре раховано,
то за тих 15 міліонів корон, які ми щороку
пропиваємо, можна би закупити в однім році
8.000 гектарів поля (Товариш, 1908,147) / пол.
hurt -1) оптова торгівля, 2)заст. гурт (череда,
отара), 3) заст. загін для худоби.
Гуртівник. Оптовий торгівець. Крамниця
купувала всякі товари у гуртівників за готові
гроші і продавала людям також:лиш за готові
гроші, а ніколи на борг. Хто не міг купувати
кождого часу все за готівку, той виставив у
касі запис довжний, напр., на сто корон
(Товариш, 1908, 155) / пол. hurtownik -
оптовик.
Гуртовний. Оптовий. Иноді книгарі хапають ся
форсовних способів для зверненя на себе уваги
купуючих: так уживаєть ся гуртовних цін,
сензацийних ілюстраций, а навіть часто -
полиць на книжки, при чім купуючий дістає
роман як премию (Б., 1907, 80, 3);
Кооперативна спілка споживна забезпечує
товари найліпшого ґатунку і непофалшовані.
Не кажемо вже о анґлійских спілках, що при
помочи товариств для гуртовного закупна
спроваджують безпосередно і на своїх
кораблях масло з Данії або Нормандиї, а
89
Ґатунковий
гербату з Хін (Товариш, 1908, 193)/ пол.
hurtowny, заст. - те саме, що hurtowy -
оптовий.
Гуртом, присл. Оптом, гуртом. Папір і прибори
до писаня продають ся гуртом і подрібно (Б.,
1890, рекл.); Є ще й спілки для того, аби
дешевше та вигіднійше купувати всякі товари
і все, що потрібно в нашім житю, гуртом і
потім відпродувати своїм членам. Се будуть
спілки споживні, або конзумцийні (Товариш,
1908, 90) / пол. hurtem - оптом, гуртом.
Гуртувати. Збирати в одне місце, зосереджувати
в одному місці, комплектувати. По столицях
(приміром у Відні і в Будапешті) істнують
Ґаза, ж.р. Газ (різновид тканини), марля.
Новости в хусточках до носа, постели, як
також в комплєтних виправах слюбних,
фіранках тканих і коронкових, сторах,
диванах, стелівках. Новости в крепах,
хазах, тюлях (Б., 1905, рекл.) / пол. gaza -
газ (тканина), марля.
Ґаздиня. Господиня. 36-літня Русинка, з
укінченою школою господарки і провадженя
кухні в Празі, прийме посаду ґаздині дому лише
у Русина (сьвященника) за скромним
винагородженєм (Б., 1904, оголош.) І бук. діал.
ґаздиня - господиня.
Ґалєрия. 1. Галерея, верхні яруси театру,
цирку, інших приміщень, де на поздовжніх
балконах є місця для публіки. 2. перен.
Публіка, що посідає верхні яруси в
театральному чи іншому подібному домі. Весь сойм і
галєриї прийняли гострі слова маршалка
бурею оплесків, а засліплений наймит ворогів
руского народу замовк серед окликів "стид "
і "ганьба" (Б., 1895, 5, 2). 3. перен.
Невибаглива публіка, люди невисокого
культурного рівня. Провадити опозиційну
політику проти правительства, котре нам
по можности прихильне, без всяких виглядів,
тілько для шуму, длярозривки ґалєриїі потіхи
улиці [...]- се взагалі не дасть ся оправдати
з поважного становиска (Б., 1895,29, \)/пол.
galeria - 1) галерея; 2) верхній ярус у ггатрі;
3)розм. глядачі верхніх ярусів.
Гарантія. Гарантія. В додатку [до годинника]
гарний ланцюшок і футерал з трирічною
великі центральні складниці книжок, які
гуртують систематично усі виданя, що
появили ся в границях даної держави або
відносять ся до «еі'(Кузеля, 1910,4).
Гутірка. Дискусія, обговорення. До пів до третої
години минув час в дуже оживленій, майже
пристрасній гутірці про іменоване вікаріїв
(Звідомл., 1914, 56).
Гуторити. Говорити, розмовляти. Але воно
завернулося на інше. Почав приходити п 'яний.
І раз, і другий, і третій. Виджу - зле! Вночі не
спить, а гуторить, аж ляк збирає. Встає,
кричить, баламутить, знов лягає, знов встає.,
ей Боже! (Коб., Некультурна, 83).
писемною гарантією, коштує разом лиш 4 кор.
Замовленя залагоджує ся відворотною
почтою (Товариш, 1908, рекл.) / див.
ґваранция.
Гардероба, ж.р. Гардероб, одяг. [Пральня]
також приймає портієри, біле на крохмалене
всілякого сорта, мужеску гардеробу з вовни,
шевйоту, піки, далі виправи весільні (Б., 1899,
35,4, рекл.) / пол. garderoba, ж.р. - гардероб.
Ґардероб'ян. Костюмер, гардеробник.
Пошукує ся ріжного рода службовий
персонал, а іменно: мамки, няньки, дівчата,
панни-служнщі, кухарки, покоївки, панни до
товариства, гардероб 'яни, бони, виховавчині
(Б., 1900, рекл.) І пол. garderobjany, театр.
- гардеробник, костюмер.
Ґарець. Міра місткості, дорівнює приблизно 30 л.
Пани за часів панщини привчали нас до горівки.
Щоб збільшити свої доходи, силою накидали
нам горівку, по стілько і скілько ґарців щороку
на кождий нумер. Хоч випий, хоч на гній вилий,
а горівку відроби! А тепер настала нібито
воля, а мужик лишив ся невольником корити
(Товариш, 1908, 141) / пол. garniec (р.одн.
garnca ъЪорозм. garca) - 1)заст. ґарець (міра
рідких чи сипких тіл), 2) глиняний горщик,
горнець.
Ґатунковий. Прикм. від ґатунок. Головна
признака - се родова тямка, окремі
(характеристичні) признаки, що
відріжняють сю тямку від других, звуть ся
і атунковоюріжницею (Канюк, 1911,19) І пол.
gatunkowy - видовий, якісний.
Ґ
Ґатунок 90
Ґатунок. 1. Вид, різновид. Громади предметів
(тямок), що належать до обсягу одної і тої
самої тямки, творять гатунки тої тямки:
ялиці, дуби, липи... се гатунки родової тямки
"дерева " (Канюк, 1911,13). 2. Сорт, вид товару.
Кооперативна спілка споживна забезпечує
товари найліпшого ґатунку і непофалшовані.
Не кажемо вже о анґлійских спілках, що при
помочи товариств для гуртовного закупна
спроваджують безпосередно і на своїх кораблях
масло з Данії або Нормандиї, а гербату з Хін
(Товариш, 1908, 193) / пол. gatunek - 1) рід,
вид, категорія, 2) сорт, вид товару.
Ґварантувати. Гарантувати, запоручати. Як) час
злуки Буковини з Галичиною була наша
прадідна православна віра виставлена на
тяжкі небезпеки, яких позбула ся назавше не
так відділенєм від Галичини, а скорше
конституциєю з року 1867, яка ґварантувала
рівноправність всіхреліґій (Звідомл., 1914, 5)
/ пол. gwarantowac - гарантувати.
Ґваранция. Гарантія, запорука. Позолочений
зеґарок, дуже красний, під хваранциєю, добре
ходящий, разом з ланиушком (Б., 1899, рекл.);
Австро-німецкий союз є найліпшим
інструментом в европейскім концерті і
найліпшою хваранциєю миру в Европі (Б., 1909,
91, 1) / пол. gwarancja - гарантія.
Ґеометер. Землемір. Треба зараз цив[ільного]
геометра для поміру ліса, а також: паньского
мастка середноївеличини (Б., 1905, оголош.);
Аби держава знала, кілько і хто має платити
той податок, на то є ґеометер державний
(землемір) при кождім уряді податковім. Він
має в уряді податковім вести спис всіх ґрунтів
і їх властителів (Товариш, 1908, 146) / пол.
geometra, ч p. - землемір, межівник.
Ґердан. Жіноча нашийна прикраса з бісеру. Душа
радуєть ся, коли побачить людина оті
гуцульскі прикраси: полиці, столики, калитки,
а відтак ручники, ґердани, вишивки і т.п. Се є
гарне, і вся наша громада, що купує все
тандитні і сьмішні дивани, чи там всяку
иньшу віденьску сецесію, повинна тепер
звернутись до краевого базару і купувати там
всьо своє, не дороге, а справді дуже гарне (Б.,
1907, 74, 3); Збіркою гуцульських ґерданів і
вишивок займуся дуже охотно. Перші
позамовляла я вже у жінок деяких руських
околиць (Коб., Листи, 8, 261); Одно, що знала
добре й чинила радо, - шила та вишивала білля,
силяла ґердани та бодзики і товар випасала
(Коб., Земля, 223) / рум. gherdan - 1) кольє,
намисто, 2) вінок, корона; порівн. ґердан, рум.
- широка стрічка, вишита дрібними
пацьорками, що її носять на Західній Україні
дівчата на шиї, парубки - на брилях, силянка
(СЧС, 120).
Ґестикуляция. Жестикуляція. Учитель повинен
вистерігати ся балакучости (базіканя),
неспокійної ґестикуляциї, не повинен надто
голосно і скоро говорити, бігати по кімнаті,
учачиіт.п. (Канюк, 1911,82) /пол. gest- жест,
gestykulacja - жестикуляція.
Ґешефт. 1. Вигідна справа На жаль, наш
хлібороб не дуже радо бере ся до веденя якого
"ґешефту", як то декотрі називають й
товариства (Канюк, 1906,4). 2. Користь, зиск,
вигода. Але окрім темних людий, які не знають,
що наша віра православна, є ще лихі люди,
облудники, які вмисно перекручують назву
нашої віри, аби тим в каламутній воді рибу
ловити. Се такі люди, що вийшли з нашого
народу, але з ґешефту пристали до Волохів і
раді би тепер нас всіх перетягнути на волоокий
бік (Б., 1909, 48, 1). 3. Побутова справа,
пов'язана з витрачанням чи вкладанням
коштів. А тепер мушу я писати про свої
ґешефти (Арт., 1.XII. 1934)/лая. geszeft,/?cm/.
-1) прибуткова, вигідна справа, 2) спекуляція,
ґешефт; нім. das Geschaft -1) справа, заняття,
2) торговельна операція, угода, 3) фірма,
торговельне підприємство, магазин.
Ґешефтяр. Підприємець, спритна у грошових
справах людина, ділок, спекулянт. А до села
внадить ся якийсь ґешефтяр, купить від Івана
фальчу поля, від Петра 2, від Гаврила 3 ітд.
Небавом має яких 100 фалеч, загніздить ся в
селі, а знаючи пристрасть нашого народу до
поля, відпродує знов кожну фальчу богато
дорозше та заробляє на тім тисячі (Б., 1909,
78,5) І пол. geszefciarz, розм.,зневажл. -ділок,
спекулянт, ґешефтяр.
Ґешефтярский. 1. Прикм. від ґешефтяр,
корисливий, спрямовий до здобуття грошового зиску.
З захмареного тла відзиває ся голос, що нас
впоминає бути обережним, щоби дух
ґешефтярский, жадоба фунтів, шілінґів і
феників не забили ідеалізму і не попсували
чистоти наших цілий (Товариш, 1908,190). 2.
91 Ґуст
перен. Тимчасовий, низькопробний, здійснений
з корисливих міркувань.Христіяньскі соцшли і
молодочехи підперли "польске коло " і шляхотскі
мохери не підуть до криміналу... Польска преса
приняла цю вістку з великою втіхою, але ся
втіха має також: дуже прикрі сторони...
Передовсім успіх сей - се лиш хвилевий,
ґешефтярский успіх [...]Безперечно, польскі
практики виборчі здемасковано в палаті так
досадно, що все їх плюгавство побачили всі
сторонництва і ні одно з них не могло не вірити
в правду доказів, які представили наші і
соціялістичні бесідники (Б., 1907, 74, 1). 3.
Практичний, буденний, побутовий,
матеріальний (про справи). А тепер хочу я
насамперед всякі ґешефтярскірічі писати, щоб
не забув, як і в останнім листі (Apr., 14. IV. 1933)
/ порівн. пол. geszefciarski, розм., зневажл. -
спекулянтський, ґешефтярський.
Ґімназия, гімназія. Гімназія. Бачимо відтак
о Ільницкого кілька літ на директурі ґімназиї в
Тернопож (Б., 1895, 20, 1); Попри се треба
згадати ще про одно, від якого терплять всі
австрийскі і німецкі ґімназиї, котре однак в
утраквістичних закладах степенує ся до
неімовірних розмірів. Маємо тут на думці
перетяженє учеників домовою роботою,
завданими лекциями (Корд., 1904,35); Увисшій
гімназії вже трохи на те вважаєть ся, щоб
фаховий учитель учив літератури; у низшій
правильно вчить нефаховець. Учить
нефаховець-учитель там саме, де якраз повинен
вчити фаховий, бо ж лиш у низшій ґімназиї
учать ся ученики мови, граматики, у висшій
граматика з ґімназиївиелімінована (В.Сімович,
Б., 1907,151,3)/ пол. gimnazjum - гімназія.
Пмназияльний, ґімназіяльний. Прикм. від
ґімназия, гімназія. І є у нас тих всяких
функций і функцийок, а що гірше зривків і
зарібочків на народній шкірі досить богато: у
нас не вагаєсь навіть один роздрапувач в спілці
з яким "триособовим " чи тристільцевим
другим роздрапувачем урвати бідному
академікови для свого сина диюрну або
перехапнути ґімназияльному студентови
стипендию(Б., 1899,20, \)\Цілиюґімназіяльної
науки є підготувати учеників до академічних
студий, дати їм загальну підставу, потрібну
до дальших фахових студий, або т. зв. загальне
образованє (Корд., 1904, 6); Тій важній ціли
[просвіти] служать з одного боку бібліотеки
при всіляких народних, виділових, ґімназіяльних
і ин. школах, з другого боку публичні, загально
доступні бібліотеки, получені переважно з
читальнями (Кузеля, 1910, 4) / пол.
gimnazjalny - гімназійний.
Ґліцерина, ж.р. Гліцерин. Щоби вода не
замерзала, треба додати до неї десяту часть
гліцерини (Товариш, 1908,277) І пол. gliceryna,
ж.р. - гліцерин.
Ґрасувати, перен. Гарцювати, товктися, лютувати.
Се перше [манерна, безсоромна безілюзійність
нашої молоді] ґрасує в нас, а друге [розуміння
краси і героїчного] - дасть Біг (Коб., Листи,
95,455) / пол. grasowac - лютувати.
Ґратулювати (кому?). Вітати, поздоровляти
(кого?). Ґратулюю Вам до вашої "пенсії". Ви
тепер багатші, як мій батько (Коб., Листи,
43, 327) / пол. gratulowac (komus czegos) -
вітати, поздоровляти.
Ґратуляція. Привітання, поздоровлення
Виділових засідань відбуло ся два F.ХІ. н.ст.
1908. І 25.XII. н.ст.), на котрих висловлено
через депутацію ґратуляції Єго Ексцелєнції
Преосьвященному Митрополитови з нагоди
відзначеня Єгогідностю "тайногорадника"
(Звідомл., 1914, 15) / пол. gratulacja -
привітання, поздоровлення.
Ґрис. Висівки. [Коршмар] дасть корець
кукурудзів і корець ґрису для худібки на
відробок еліті без проценту. А прийшла осінь
- віддати два корці кукурудзів без причинку за
корець кукурудзів і корець ґрису. Два корці взяв,
два корці віддав по справедливости, аби нікому
не було кривди (Товариш, 1908, 122); Іменно
отруби житні впливають на приріст м 'яса в
худобі, а не впливають на видатність молока.
Дальше, молоко то буде давати тверде і
меньше смачне масло. Для того житний ґрис
не є надто добра паша для коров, можна его
давати найбільше 1 кґ. на днину (Товариш,
1908,271) / пол. grys - висівки.
Ґрунт. Основа. / 3 ґрунту - в самій основі, в
корені. Дуже часто можна стрінути погляд,
мовто в торговельній] академії "учать на
склепових суб 'єктів ".Се з ґрунту хибна думка
(Б., 1907, 90, 1) / пол. z gruntu nieshisznie - з
грунту (в самій основі) хибно.
Ґуст. Смак, стиль. Котари на двері, якими не
посоромив ся би і перший аристократичний
Ґустовно
92
сальон, а не уступаючі щодо густу і ефекту
виробам найперших фабрик заграничних (Б.,
1896,165-166,4); Я маю в себе ще одну новелку
Стефаника, "Катрусю", цілком в густі
"Мужицької смерті" Мартовича - і її можна
би до "Листу " доложити (Коб., Слова.. .,249)
/ пол. gust - смак, схильність; gustowny -
вишуканий, зі смаком; рум. gust - 1) смак,
присмак; 2) почуття вишуканого смаку.
Ґустовно. Вишукано, зі смаком. На подвір'ю
одноповерхового, ґустовно збудованого дімка,
стояли вози з усяким домашнім знарядєм
(Галіп, 1) / пол. gustownie - вишукано, зі
смаком, див. ґуст.
Давний. Попередній. Канцелярия друкарні і
книгарня остають ся в давнім місци приулици
Академічній число 8(Б., 1895,26,3);Вибраний
новий двірник має від давного двірника
перебрати уряд громадский (См.-СтоцЬкий,
Громада, 43) / пол. dawny - 1) колишній,
старий, попередній, 2) давній, стародавній.
Далековид. Далекоглядна труба. Льорнети
парискі, далековиди в оправі мосяжній,
ніклевій і иньшій (Б., 1905, рекл.) / пол.
dalekowidz, заст. - далекоглядна труба.
Дармувати. Байдикувати. А лінива громада рада
з того, що може дальше дармувати, та що
має адвокатів на своє лінивство, і стогне
дальше, що єї спиняють в роботі (О.Маковей,
Б., 1895, 11,3).
Даскалувати. Дякувати, виконувати обов'язки
дяка в церкві. Парох Еміль Грибовскі
відправляє службу Божу з семинаристими,
котрі стояли в жіночнику і даскалували (Б.,
1895,6,3) І рум. dascal -1) учитель, 2) учений,
3) паламар, дяк; порівн. дидаскалія, гр. - 1) в
Стародавній Греції - репетиція театральної
п'єси, 2) рід навчального церковного казання
(СЧС, 140), дидаскал, гр. - учитель у
Стародавній Греції та у Візантії; учитель у
братській школі на Україні та греко-латинській
школі в Російській державі 17 ст. (СІС, 253).
Дата. Дата. / (Людина) старшої (старої) дати -
(людина) старої закваски, старого,
традиційного виховання, старих (застарілих)
поглядів, моральних засад тощо. Молодша
генерация галицких москвофілів, т.зв.
Ґуша. Горло. Бельґійский крілик-великан буває
заячо-сивої, темно-сивої, сталево-сірої,
чорної, білої, синьої і жовтавої масти. Самиці
мають сильну ґушу (підгорлє) (Товариш, 1908,
111); Француский крілик-баран коротший від
бельгійского великана [...]Уха бувають 36-45ст
довгі, а около 8 cm широкі, на кінцях гарно
заокруглені й звисають - отвором д'лобови
звернені - повільно вділ. Самичка має троха
меньшу голову в красну Сушу (Товариш, 1908,
112) / рум. gusa - 1) воло, 2) горло, 3)
підборіддя, подвійне підборіддя, 4) зоб
(хвороба); бук.діал. ґуша - 1) воло, 2) горло,
3) зоб (хвороба).
д
І москвофільскірадикали, або "неомосквофиіи ",
постановили в послідних днях відорвати ся від
москвофілів старшої дати і зав 'язати окрему
політичну партию (Б., 1907,36,3);Мій батько
був строгий, "старої дати " щодо "моралі",
а мати - ах, Боже... подумавши лише про
вираз їх лиць, - мені всього відхотілося. І
книжок, і грошей, і грання це'ї або тої ролі, і
всього (Коб., Автобіографія, 56) / пол. czlowiek
starej daty - людина старої закваски.
Датель. Пожертвувач, жертводавець. На
православну захоронку, взглядно на
moefapucmeo] прав [о славних] Русинок в
Чернівцях, зложили далі С[го] Е[ксцелєнция]
митрополит др. Рента за місяць цвітень 10
кор., пані інсп[екторова] Купчанко 4 кор., пані
радн[ого] Галіпова 1 кор., а пані Мігайчук
подарувала 3 хліби. Щедрим дателям щире
спасибіг (Б., 1909,75,3) / порівн. пол. dawca -
дарувальник, дародавець, ofiarodawca -
жертводавець; рос. жертвователь -
жертводавець.
Дати, ім., мн. Відомості. Жадна людина приватна
за найліпшими обставинами не спроможеть ся
сама, власними силами зібрати стільки
І статистичних - все ж пак не вигаданих, а
більше-меньше певних - дат. Треба тільки
уважати, щоб дати були певні, і ліпше нехай
буде їх меньше, та певних, ніж: багацько, та
хибних (Б., 1895, 13, 2); Послідні дати
статистичні виказують, що на удержанє
41.133 клм. доріг громадских служив фонд
1,589.656 зр[иньских] (Б., 1895, 20, 1); Як вже
93 Движимість
вписало ся досить членів до стоваришеня (яких
40) і є гарне число худоби (хоть 80), а основатель
має певні дати про винаймленєякого пасовиска,
тоді треба, щоб всі вони знов зійшли ся одної
днини разом і врадили остаточно, чизаложити
се стоваришенє. Се є збори основателів
стоваришеня (Канюк, 1906,12).
Даток, частіше ми. - датки. Пожертви,
доброчинні внески. Впливають і датки від
поодиноких осіб по десять до двайцять
зр[иньских] (Б., 1895, 18, 4); Коли найде ся в
громаді якийсь дуже спосібний хлопчина до
шкіл, то громада не повинна жалувати гроша,
а допомочи ему, коли він бідний, до дальших шкіл,
хоть би малим датком [...] Коли нема нікого з
села в висших школах, то той даток повинна
прислати до "Руского Народного Дому в
Чернівцях " на бурсу, де виховують ся біднірускі
школярі, котрі колись, вийшовши в люди,
принесуть честь громадам і цілому народови
(См.-Стоцький, Громада, 20); Позаякученик сей,
сирота, є крайно бідним, але пильним і
талановитим, звертавсь тому підписаний до
жертволюбивих Родимців з уклінною просьбою
скинутись малими датками на оплату шкільну
(Б., 1901, рекл.); Лише на основини бібліотеки
треба би більшої суми, і до того можна би
ужити окремих датків, субскржції, вписового
(наприклад, по 1 або 2 к[орони] від особи), як се
робить ся і по ріжних публичних бібліотеках
(Кузеля, 1910,8); Вкінци загальні збори ухвалили
на внесок Калинюка солідаризувати ся з
виводами тов. Радика проти радикалів в
"Буковині", приняли внесок Радика, щоб всі
сьвященники Русини місто новорічних і
сьвяточних карток і бажань посилали датки
на бурси (Звідомл., 1914, 16) / пол. datek -
пожертва, доброчинний внесок.
Дахівка. Черепиця. Виріб машиновий дренівки
(вріжних промірах), трикутники, жолобівки,
дахівки, деревлянки, цегли, красовані,
формовані (Б., 1904, рекл.); Стережіть ся
огня і асекуруйте ся в "Дністрі"! Щороку
горять хлопскі міліона неасекуровані.
Покривайте свої хати черепом (дахівками) (Б.,
1905, рекл.) / пол. dachowka - черепиця.
Двигненє. Зростання, розвиток. Економічне
наше двигненє - се одна з перших і головних
задач наших (Б., 1895, 1,3)/ пол. dzwign^c щ
- підійнятися, зрушитися з місця.
Двигнути, перен. Підійняти, піднести,
підштовхнути, зрушити до розвитку. Ми
сповнили свій обов'язок, працюючи тяжко
уже шестийрік в щирім намірі двигнути наш
ріднийруский народ (Б., 1890, рекл.); Отаким
способом могли б ми двигнути наш нарід з
материяльної нужди (Б., 1895,1, 3); Днесь
доказує ['Діло "] в шумних статях, що лише
народна просьвіта зможе двигнути наш
темний нарід, а завтра маловажить повалені
здобутки на поли руского шкільництва з
послідних часів (Б., 1895, 8, 2); Кидають ся
на всі боки, аби двигнути нарід з
байдужности, осьвітити, навчити, показати
дорогу, спосіб, але ті одиниці, не сполучені
разом, як рибонька об лід, побивають ся
марно, -успіх з їх щирої праці невеликий (Б.,
1895, 19, 2) / пол dzwign^c - 1) піднести,
л підійняти; 2) підняти, відновити.
Двигнутися. Зрушитися, піти, почати рух.
Зібрана і добре упорядкована маса, числяча
однако ж не більше, як 40 до 50 тисяч голов,
двигнулась відтак попри парлямент, музея,
оперу (Б., 1895, 27, 2); Не будь сеї думки у
представителя корони, то противники нового
права виборчого [...] зуміли б певно поховати
ще на довгий час ідею народного
заступництва, незважаючи на великий та
імпозантний рух народних мас, що двигнув ся
був за рівним та загальним правом виборчим
(Б., 1909, 30, 1) / пол. dzwign^c щ -
підійнятися, зрушитися з місця.
Движимий. Рухомий. / Движиме майно,
движимі річи - рухоме майно. 'Дністер ",
опертий на засаді взаємности своїх членів,
обезпечає всяке майно движиме і недвижиме
против шкід огневих під найприступнійшими
у слів 'ями і почислюєможливо найнизші премії
(Б., 1895,5,4); Членом того товариства може
бути кождий (власновільний) член товариства
убезпечень "Дністер", т.є. той, хтоасекурує
в "Дністрі" тревало свої будинки або движимі
річи або хто посідає уділ фонду основного
"Дністра" (Б., 1895, 60, 2) / порівн. рос.
движимое имущество - рухоме майно; пол.
ruchomy majqtek - рухоме майно.
Движимість. Рухоме майно. В тім році було в
товаристві "Дністер" 2451 обеспечень
движимостий і збіжа в соломі (Б., 1895, 8,4)
/ див. движимий.
Двірник 94
Двірник. Начальник селянської громади.
Старшина громадска - се є начальник
громадский (двірник), і найменьше двох
присяжних; їх вибирають з-межи себе радні
громадскі (См.-Стоцький, Громада, 5); -3 моєї
хати, що мені її батько полишив, і йти в
жебри? О правдонько, де ти?! Жебрати,
жебрати!.. Я! Я, що мій дід був заможним
ґаздою і першим церковним братом, був
двірником! Де батько мій помер, як чесний
господар, я би мав... я піду хоч би і нині! -
кликнув по якійсь розпучливій задумі з
несказанною гореапо (Коб., Банк
рустикальний, 39); Цигани мали тут свого,
окремого двірника, своїх громадських радних і
держалися кріпко своїх звичаїв і циганських
установ (Коб., Земля, 296).
Двірникувати. Бути на посаді двірника,
виконувати обов'язки двірника. А вже
найбільше клопоту й сварні було, як прийшло
до громадских виборів. Кождий хотів ввійти
до ради, кождий прецінь ґазда. Чому б ему й
не двірникувати (Товариш, 1908,121).
Дволичний. Лукавий, нещирий, нечесний,
дволичний. "Народна Рада " не годить ся на
політику свого голови, бо п.Волян провадить
дволичну політику (Б., 1895,12, 4) / порівн.
пол. dwulicowy - лукавий, нещирий,
дволичний, лицемірний, нечесний; рос.
двуличный - те саме.
Дволичність. Лукавість, нещирість,
дволичність. Бо коли ті самі баламути на вічу
в Вашківцях ухвалили резолюцию, щоби учителі
не брали жадної участи в народно-політичних
справах, о що їм і головно ходить, то чи не є
се чиста дволичність? (Б., 1899,36,2) / порівн.
пол. dwulicowosc - лукавість, нещирість,
дволичність; рос. двуличность - те саме.
Дворець. Вокзал. Новий дворець в Перемшили.
Позаяк теперішний дворець в Перемшили не
відповідає зростаючомурухови особовому, то
львівска дирекция зелізниць рішила ся его
заступити новим, хорошим, відповідаючим
вимогам новочасної техніки двірцем (Б., 1895,
39,3);#д двірци попращалиАрхікнязя всі члени
цісарскої родини, котрі в Зальцбургу
перебувають, намістник і офіцири (Б., 1895,
15, 3); Кошута, вибраного в Топольчи,
повитала на двірци в Будапешті велика товпа
людий і много депутаций і зроблено ему велику
овацию - занесено з двірця на руках аж до
помешканя (Б., 1895, 15, 3); В середу від'їхав
кн.Віндішґрец до Відня, пращаний на двірци
достойниками і шляхтою (Б., 1895,18,3); На
двірци колієвім в Бродині ждало на приїзд
посла Василька кількасот Гуцулів і вся місцева
і околична інтеліґенция (Б., 1907,46,1 )\[Петко
Тодоров] має ще в Кракові побути кілька день.
Я писала йому, що буду вертати 3-го н[ового]
м[ісяця] і, може, будем на двірці в Кракові
бачитись (Коб., Слово..., 280); В тому вирі
думок я зайшов до моєї покійної мами, котра
мене на дорогу поблагословила, і я пішов
насамперед на чернівецький залізничий дворець
з наміром поїхати в напрямі Вижниці в
Карпатські гори (Галіп, Спомини, ч.З-4,74) /
пол. dworzec - вокзал, порівн. нім. der
Bahnhof - залізничний вокзал, der Hof- 1)
подвір'я, 2) садиба, 3) готель, заїжджий двір,
4) двір (царський).
Двошрубовий. Двогвинтовий (корабель).
Щосуботи двошрубові почтові кораблі з
Бремен до Бальтіморе (Б., 1907, 1, 4, рекл ) /
пол. srubowiec-гвинтовий корабель, srubowy
- гвинтовий; нім. doppelschrauben -
двогвинтовий, der Schnelldampfer -
пароплав-експрес [порівн. в іншому контексті:
Проста переправа без пересіданя знаним із
своєї скорости почтовим і посьпішним
кораблем т.зв. Doppelschrauben Schnelldampfer
(Б., 1907, 19,4, рекл.)].
Дебата, ж.р. Обговорення, дебати. В сій справі
була ще дебата в парляменті, котру
соціялісти використали і кабінет провалили
(Б., 1895,1,4); Слідуючого разу буде вести ся
дебата над оподаткованєм зелізниць (Б., 1895,
25, 2); Генеральна дебата пливе вже третій
день зовсім спокійнійшою струєю, як се бувало
давнійшими роками (Б., 1895, 60, 1); Списи
виборчих актів предкладає президент віку
палаті, яка без дебати рішає, чи вибір треба
узнати важним, чи акт виборчий передати
лєґітимацийному виділови до розглянеш (Б.,
1907,64, У)\Дир[ектор] К.Данилюк з Вилавча
ставить передовсім внесок на заключенє
дебати (Б., 1909, 89, 2) / пол. debata, ж.р. -
обговорення, дебати.
Девіза1, ж.р. 1. Девіз, гасло. Заосмотрити як
працю, так і залучену замкнену коверту,
містячу в собі ім 'я, прізвище і адресу автора,
95 Денно
одвітною девізою або знаком (Б., 1895,24,3).
2. Назва, заголовок. Зголошеня під девізою
"Висока Провізия" через адміністрацию сеї
часописи (Б., 1900, рекл.) І пол. dewiza, ж.р. -
девіз, гасло, haslo - 1) девіз, 2) знак, 3)
заголовне слово (у словнику), стаття в
енциклопедії.
Девіза2, частіше - мн. Девіза - вексель,
виписаний у чужоземній валюті. Центральний
Банк Ческих Щадниць [...] купує і продає
вартні папери, девізи, валюти, монети і т.п.
Безплатно переховує і наглядає над вартними
паперами і того рода ефектами (Б., 1909,
рекл) / пол. dewizy, мн. - девізи, валюта, kurs
dewiz - курс валют; порівн. девіза, фр. -
вексель (звичайно переказовий), виписаний в
чужоземній валюті, що його належить
оплатити за кордоном (СЧС, 129).
Девізка. Ланцюжок до годинника. На камізельці
блищав грубий золотий ланцух враз з
множеством ріжних девізок і на одній руці,
убраній в блискучу рукавичку, ніс він якусь
жіночу загортку (І.Матієв, Б., 1895, 16, 1) /
пол. dewizka - ланцюжок до годинника.
Дезідерат. Бажання, побажання. Всіх, що
зголосять охоту свого приступленя до сеї нової
нашої праці, скличе "Національна Рада " на
публичні збори і там полагодять ся вже всі
важні дезідерати всеї нашої дальшої
діяльности (Б., 1907, 61, 1) / пол. dezyderat -
бажання, побажання.
Декорация, перен. Нагородження, вручення
нагороди. Сеї неділі, т.є. 20.с.м. у нас парада:
декорация пана Шнайдера і Реюти медалем
заслуги за 25 літну пожарничу діяльність (хоч
у нас сторожа огнева всего від 15 літ) (Б.,
1907, 70, 2) / пол. dekoracja - 1) оздоблення,
оформлення, 2) декорація, 3) нагородження,
вручення нагороди.
Декорувати. 1. Прикрашати, декорувати. По
людях, які тепер ще жиють і беруть живу
участь в політичнім житю, можна
догадувати ся, що число "м 'ягких "збільшуєть
ся і хоч протоколи, головно з 1879 і 1880 p.,
писані дуже твердою мовою, хоч товариство
подає о запомогу до "общества Народый
Домь" у Львові, то все-таки до товариства
спроваджують твори Квітки, Куліша та
Устіяновича, декорують кімнату портретами
Шевченка, Устіяновича (побіч Наумовича,
Качковського та Продана 13.XII.1881)
(Сімович, 1908,506). 2. перен. Нагороджувати
без достатніх заслуг. Пан Штронер декорує
радних, певно, буде їм плести лаврові вінки, а
у нас в громаді безголов 'я і нелад, що сором!
(Б., 1907, 70, 2) / пол. dekorowac - 1)
прикрашати, декорувати, 2) нагороджувати,
вручати нагороду.
Деліґат. Делегат. Дальше жадає бесідник, щоби
на загальні збори читалень висилано деліхатів
чи то з рамени головного виділу, чи то з рамени
філій (Б., 1909, 88, 1) / пол. delegat - делегат.
Дементувати. Заперечувати, спростовувати.
Після вісти з Йокогами дементують вість, що
в договорі мира Япан застеріг собі контролю
над хіньскими приходами митовими (Б., 1895,
20, 4) / пол. dementowac - офіційно
спростовувати; порівн. дементувати, фр. -
заперечувати, спростовувати (СЧС, 133).
Демолюючи. Дієприсл. від демолювати -
нищити, руйнувати. Промовець оповідає, як
виборців україньских силують лісничі
голосувати на польских кандидатів, як
жидівских виборців тероризують, демолюючи
їх склепи (Б., 1907, 73, 2) / пол. demolowac -
нищити, руйнувати; порівн. демолювати,
лат. - нищити, руйнувати (СЧС, 134).
Денникар. Газетяр, журналіст. Вжеж, жаден
денникар не скаже сам на себе, що він "смалені
дуби плете", але зате в другого добачить він
зовсім вигідно "смалені дуби ", так я тепер
рад-не-рад добачую їх у Ділі, котре замісць
розібрати точка за точкою серию статті в
"Буковині" п[ід] заголовком] "Політика
реальна" кине з-поза плоту каменюку
"величанерабства і власти" (О.Маковей, Б.,
1896, 72, 1) / пол. dziennikarz - газетяр,
журналіст.
Денно. На день. Сівачка 11-рядкова, на прим[ір]
"КолюмбіяДріль ", коштує 646 корон, а може
бути на 12-15 літ. Денно обсіває 3 і пів фальчі
(півшеста морґа) при обслузі двох коний на
переміну і двох людий по 1 короні (Товариш,
1908, 216); Не хочу Вас бунтувати проти
Вашої філософії - цілуйтеся з нею і по сто
разів денно в уста, і нехай вона Вас огріває
(Коб., Листи, 36,308); Сімсот пнів денно!Як
же безсердечно-виразно звучало се! Сімсот
товаришів їх нищено денно, а кожний з них
потребував десяток літ, ба сотень літ, щоб
Денунціяция !
розвинутись до оцього славного об'єму (Коб.,
Битва, 53).
Денунціяция. Донос, наклеп. Тиміньский знав
про рублі давно, бо й сам для себе їх дістав, а
проте віднекував ся їх і доси, та й голосив
світови, що рублі - то видумки і денунцияциї
Українців (Б., 1895, 5, 3); Волян згадав про
ріжні денунцияциї та клевети (Б., 1895,8,3) /
пол. denuncjacja - донос, наклеп,
denuncjowac - доносити (на когось),
прискаржувати (когось).
Депримуючо, присл. Гнітюче, пригнічуюче. Все-
таки факт лишаешь ся фактом, що названі
три посли [дд. Король, Давидяк і Курилович]
зіґнору вали з'їзд "яйцеметателів ", а се мусить
вельми депримуючо відбитись в цілій партії
"Русская Рада" (Б., 1907, 81, 1) / пол.
deprymowac - пригнічувати, гнобити,
deprymuj^cy -такий, що гнітить, пригноблює.
Депутатйвно. Через депутатів, депутацію.
[Виділ]удав ся депутатйвно до Митрополита
з просьбою, щоб позволив чим скорше руским
семинаристам оснувати ними задумане
товариство "Православна Академія"
(Звідомл, 1914, 14).
Депутбваний, субст. Депутат. [Новий
президент републики Франсоа Фелікс Фор] в
1881р. вибраний в Ґаврі депутованим і від того
часу безпереривно засідає в парляменті (Б.,
1895, 2, 3) / пол. deputowany - депутат.
Держава1. Оренда, право тимчасової власності.
Єї [землю] будуть роздавати чиншівникам в
державу на літ щонайменьше 14, а найдовше
на 35 (Б., 1907,62,2) І пол. dzierzawa-оренда,
орендоване земельне володіння.
Держава2. Адміністративно-територіальна
одиниця, штат. Проворна скупарка померла
недавно в Північній Америці, в державі Ню-
Жерсей, не лишивши по собі ніяких гроший (Б.,
1895,19,4).
Державець. Власник. "Готель Централь"
дотепер належить до перворядних готелів,
тому державець єго чванить ся і запевнює
Вп.Гостям всяку вигоду, а дякуючи за
дотеперішнє довіріє цілої Маси, запевнює
надалі всяким забаганям в цілій повні солідно
відповісти (Б., 1903, рекл.) І пол. dzierzawca --
орендар.
Держати (з ким?). Підтримувати стосунки,
перебувати в стосунках. [Софія Окуневська]
заговорила до мене українскою мовою,
переконуючи мене, що мені треба писати не
по-німецки, а для свого народу - по україньски
- навчила фонетикою писати, надавала
україньских книжок, стала моєю щирою
подругою й заступила Ольгу Устиянічівну з
котрою ми, на жаль, лиш раз нарік бачили ся,
дарма що щиро любились і з собою вірно
держали (Коб., Про себе саму, 54).
Десеровий. Десертний. Новоотворена
Молочарня в Березові Середнім пошукує
сталих відбирателів на масло десерове (Б.,
1905, рекл.); Мід пчільний з цьвітів, найліпше
десеровий, пушка 5 кільоґ. - за 7 корон 25
сотиків (Б., 1909, рекл); Виноград десеровий і
курацийний, солодкий (Б., 1909, рекл) / пол.
deserowy - десертний.
Десперат. Зневірена людина, песиміст. / в
обороні опозицийної немочи "Діло "своїми
теориями про неплатних москвофілів готово
навіть піддержувати дальше нашерутенство
та москвофільство, бо, само будучи
десператом, признає рацию биту всім иньшим
десператам.[.. .]Але хто десперат, той скрізь
бачить тілько саму кривду і зло! (Б., 1895,40,
2); Опозиция - се гасло у нас дуже популярне,
та як же ж мало є таких Русинів, що єго
розуміють, що за гадкою того оклику беруть
ся до діла! У нас мала групка діяльних
опозиціоністів, зате тисячі невдоволених
песимістів, десператів!(Б., 1895,63,1-2) /пол.
desperat - зневірена людина.
Десператскии. Прикм. від десперат. Боронить
Росиї відродний Русин, десператска, льокайска
душа, котра не може поняти, що можна бути
паном на своїй землі, не служачи ані інтересам
відбудованя Польщі, ані Московщині (Б., 1895,
14, 2) / пол. desperacki - зневірений.
Десперация. Відчай, розпука, деморалізація.
Вічне наріканє на гнет польский, а рівночасно
крайна байдужність до громадскої роботи,
якої й само "Діло" не перечить, - се
наилучший спосіб доводити нарід до
десперациї, котра -якзвістно - єсть також:
матер 'ю нашого москвофільства. Щирячи
таку десперацию поміж: руским народом,
"Діло" стає духовним союзником
"Галичанина" і помагає ширеню
москвофільства (Б., 1895, 40, 1) / пол.
desperacja - відчай, розпука.
6
Дефензива. Охорона, оборона. Україньский
нарід був завсігди в дефензиві, в обороні своїх
найпримітивнійших прав, котрі загарбали
йому, власне, сусіди (Б., 1909, 35, 1) / пол.
defenzywa - оборона.
Дефінітивний. Остаточний. Палата приняла
буджетову провізорию без дальшої дебати. В
специяльній дебаті полагоджено буджетову
справу і в третім читаню. Першою точкою
вівторкового засіданя є дефінітивний вибір
президиї! (Б., 1907, 80, 1) / пол. definitywny -
остаточний.
Дефравдация. Крадіжка грошей. Бувший
директор скарбовий в Чернівцях і звісний з
великого процесу о дефравдациї Тищєнєцкий
помер (Б., 1895, 2, 4) / пол. defraudacja- 1)
розтрата, розкрадання, крадіж, 2) заст.
контрабанда, defraudant - 1) розтратник,
розкрадач, 2) заст. контрабандист,
defraudowac - 1) розкрадати, 2) заст.
займатися контрабандою; порівн.
дефравдація, лат. - 1) обман, ошуканство, 2)
контрабанда, крадіжка грошей; дефравдант,
лат. - 1) ошуканець, 2) контрабандист,
перемитник, 3) злодій (СЧС, 138).
Децімований. Десяткований, зменшений у числі
на кожного десятого. Посол Вітик (укр.-соц.)
вказує на вірну службу христіяньских соціялів
колу польскому, але обі сі партиї мають по
шістьох роках увійти в палату в децімованім
числі (Б., 1907,73,2) /порівн. децимація, лат.
- десяткування, кара на смерть кожного
десятого, коли злочин заподіяла маса; в
європейських державах уживали її до XIX ст.,
у Росії до 1868 p.; децимувати, лат. - 1)
десяткувати, нищити (про пошесть), 2) карати
на смерть кожного десятого (СЧС, 139); пол.
dziesi^tkowac -1) карати (страчувати) кожного
десятого, 2) винищувати, завдавати великих
втрат; див. іще здесяткований, здесяткувати.
Джума. Чума. На Буковині, правда, чорносотенці
говорили доси дуже потихо, та се не значить,
що так надальше буде. Джума, що лютує в
Галичині, може легко перенести ся і на Буковину
(Б., 1907, 91) / пол. dzuma - чума; порівн.
джума, перс. - чума (СЧС, 140).
Дзвонина. Різновид сплаву міді й олова. Якусь
тямку, що її вважаємо чимось цілим,
розкладаємо на частини, що склали ся на неї, н.пр.:
як стопимо 80 частий міди із 20 частями цини,
97 Диєцезия
то дістанемо новий металь, який звемо
дзвониною (аналітична дефіниция- розбірна)
(Канюк, 1911,20).
Дзёстра. Придане, посаг. -А ви кажете, Юзько
не візьме моєї Анички? Вашими кіньми перевезе
дзестру моєї доньки до вашої хати... коли моя
донька схоче жити з вами в одній хаті (Коб.,
Вовчиха, 194) / рум zestre, ж.р. - придане,
посаг, бук. діал. дзестра, зестра, ж.р. і дзестро,
с.р. - придане, посаг; порівн. дзестра, рум. -
придане (гал., СЧС, 506)
Диван. Килим. Складь товаровь чисто полот-
няныхъ, столовыхъ приборовъ, укрытя для
меблікь, коверціівь (дивановь) (Б., 1886, рекл.); При
звиненю певної фабрики удало ся мені дешево
закупити 8000 стінних диванів і 11000 накривал
[...] Лиш через короткий час! Оздоба для кождої
комнати! (дивани інакривала)(Б., 1904, рекл.);?ся
наша громада, що купує все тандитні і сьмішні
дивани, чи там всяку иньшу віденьску сецесію,
повинна тепер звернутись до краевого базару і
купувати там всьо своє, не дороге, а справді дуже
гарне (Б., 1907,74,3) / пол. dywan - килим.
Дивіденда, ж.р. Дивіденд. Дивіденда обмежена,
не повинна перевисшати проценту від вкладок
щадничих (Б., 1895, 2, 2); Уділи позістають
власностию членів і приносять дивіденду в
висоті, означеній загальними зборами з чистого
зиску з кінцем року (Б., 1895, 60, 2); Дивіденд
виплачувати не вільно (Канюк, 1906, 34); За
перший рік, в якім випав неврожай, мужики
дістали окрім поденної плати ще й малу
дивіденду (Товариш, 1908,131)/пол. dywidenda,
ж.р. - дивіденд.
Дивниця. Дивина. / Не дивниця - не дивина, не
дивно. Єсли хто через 60 років не називав ся
Цурканович, і я від молодости навик до того
імени, то не дивниця, що язик часом хоче
звернути на Цуркан (веселість)(Б., 1895,7,2) /
порівн. пол. nie dziwota,розм. - нічого дивного,
не дивина, не дивно.
Диєцезия, дієцезия, дієцезія. Єпархія.
Материяльне ужитковане православного
релігійного фонду пристоїть, однак, кождому
владиці в міру потреб диєцезиї в рівній мірі і не
залежить від їх взаємного порозуміня (Звідомл.,
1914, 61);Переходячи до об 'ясненя постулятів,
що їх поставили буковиньскі Русини до
правительства, об'яснив посол Семака потребу
поділу дієцезиїнаруску і волоску. Русини, сказав
7-7017
Диєцезяни 98
посол, хочуть мати национальну церкву, а се буде
можливо тілько з поділом дієцезиї (Б., 1907,92,
2); Колирічевий і ясний реферат д-ра Григорія і
дискусия над ним дали можність всім присутним
переконати ся о великій хосенности поділу
дієцезії для православного руского народу,
прочитав о.Копачук виготовлений меморіял до
митрополита, в котрім коротко, але дуже
влучно поставлено і мотивовано домаганєподілу
дієцезії і впровадженя рускої мови на викладах
на богословскім факультеті в Чернівцях
(Звідомл., 1914, 52) І пол. diecezja - єпархія.
Диєцезяни, мн. Православні парафіяни, що
належали до тієї самої митрополії, але різних
дієцезій (єпархій) за національною ознакою.
На Буковині - православні українці та румуни.
Нашу повагу так підорвано, що майже
заперечують наше істнованє і при ріжних
починах не оглядають ся вже зовсім на се, що
в краю жиють диєцезяни двох народностий з
відмінними потребами (Звідомл., 1914,8) І див.
диєцезия.
Дилетантский. Аматорський. Представлене
заповідає ся дуже гарно, як самі проби вже
показують. Також: будуть грати нові, дуже
добрі сили, що грали на иньших, дилетантских
сценах (Б., 1902, ре|кл.) / пол. dyletancki -
дилетантський.
Димісія, демісія. Відставка з посади в установі
чи уряді. Велике число громадских радних в
Вижници зложило свої мандати, а то з тої
причини, що наслідком вибору нового
бурмістра годі було прийти до згоди між
обома ворожими собі таборами. Демісію
подано до відомаурядуючому бурмістрови (Б.,
1907, 66, 3); Оба міністри земляки Жачек і
Шрайнер поставили кілька внесків на зміну
деяких постанов і зголосили vota separata, але
коли рада відкинула їх внески - ні один, ні
другий не вважали потрібним вносити димісиі
(Б., 1909, 25, 1) / пол. dymisja - відставка,
podac щ do dymisji - піти у відставку,
dymisjonowac -звільнити у відставку; порівн.
димісія, лат. - відставка, відстановлення від
посади в установі чи від уряду в
демократичних країнах (СЧС, 141).
Дипльбм. Диплом. Право вибору мають всі
громадяни (австрийскі піддані - чужинці ні!),
що платять наименьше від року в громаді
якийсь податок (чи ґрунтовий, чи домовий, чи
заробковий або доходовий), сьвященники-
парохи (сотрудники ні!), рабіни, урядники
державні і краєві, офіцири на пенсиї,
управитель школи, і хто має дипльом доктора
або магістра, і товариства такі, що
оплачують якийсь податок (См.-Стоцький,
Громада, 31) / пол. dyplom - диплом.
Директора. Директорська посада. Бачимо
відтак о.Ільницкого кілька літ на директурі
ґімназиїв Тернополи (Б., 1895, 20, 1) / порівн.
пол. dyrektorstwo - посада директора,
діяльність директором, dyrekcja - дирекція,
посада директора.
Дискреція. Конфіденційність, дотримання
таємниці. Урядник літ 32 доходом річних 3600
корон желає познакомити ся з образованою
женщиною. Посаг пожаданий. За дискрецію
ручить ся словом чести. Poste restante "A.M.",
Борислав (Б., 1907, рекл.) / пол. dyskrecja - 1)
вміння дотримувати таємницю, 2) тактовність,
делікатність.
Диспозиція. Розпорядження. / Мати до
диспозиції - мати (у своєму) розпорядженні.
Перший закон політики: мати у
парляментарнім бою якнайбільше голосів до
диспозиції. А позаяк тут часто один голос
більше рішає, то кожда одиниця необчислено
важна (Б., 1907, 71, 1) / пол. dyspozycja -
розпорядження, наказ, miec do dyspozycji -
мати у своєму розпорядженні, розпоряджатися.
Диферёнция. Розбіжність, суперечність. Справу
між: Войтиховским і Комплєром вже
залагоджено в корисний спосіб і усунено всякі
диференциї, які зайшли були між: ними (Б.,
1909,79, ЪIпол. dyferencja,3tfcm. -1) різниця,
відмінність, 2) суперечне питання.
Диіорна. Стипендія, одноразова грошова
допомога. І є у нас тих всяких функций і
функцийок, а що гірше зривків і зарібочків на
народній шкірі досить богато: у нас не вагаєсь
навіть один роздрапувач в спілці з яким
"триособовим" чи тристільцевим другим
роздрапувачемурвати бідному академікови для
свого сина диюрну або перехапнути
ґімназияльному студентови стипендию (Б.,
1899, 20, 1) / порівн. пол. diurnista - заст.
позаштатний співробітник.
Дідизна. Те саме, що дідицтво. Проте як
кооперация помножить особисту власність,
то яким способом витворить власність
збірну? На позір є то собі суперечне. Але в
дійсности так не є. Не є зовсім неможливим,
а навіть треба сего желати, щоби збірна
дідизна росла разом з особистим дідицтвом
(Товариш, 1908,199).
Дідицтво. Спадкова власність. / Особисте
дідицтво - особиста, приватна власність.
Проте як кооперация помножить особисту
власність, то яким способом витворить
власність збірну? На позір є то собі суперечне.
Але в дійсности так не є. Не є зовсім
неможливим, а навіть треба сего желати,
щоби збірна дідизна росла разом з особистим
дідицтвом (Товариш, 1908,199) / порівн. пол.
dziedzictwo - спадщина, спадок, dziedziczyc
-успадковувати.
Дієти, лш. Бюджетні виплати депутатам на добові
та транспортні видатки, державне забезпечення
депутатів Якраз ті "заступники", що
називають ся лише тому послами, що
побирають дієти, мають повну причину
розпрощати ся сердечно з парляментом, в
якому засядуть нові люди (Б., 1907,7, \)\Між
послами ходить чутка, що Поляки тільки тому
поставили Стажиньского кандидатом, аби
его материяльно запомогчи, бо він має довги,
а яко віце-презідент потягає дієти регулярно
через цілий рік безріжниці, чи сесія єсть, чи її
нема (Б., 1907,69,1); За особисту образу особи,
стоячою поза палатою послів, можна на
внесене відповідної комісії покарати винного
посла відобранєм дієт навіть на протяг 4
тижнів або виключенєм із 14 засідань,
очевидно без дієт (Б., 1907,69, \)Іпол. diety—
добові гроші на відрядження.
Діймавші. Відчутний, значний. Коли ж краєви
і інтересантам із торговельно-промислових
кругів має ся бодай по можности заощадити
шкідливу виборчу борбу, - то кожда партия в
інтересі миру, який є прецінь кардинальним
услів 'єм для спокійного розвитку і сильного
розцьвіту торговлі й промислу, - понести
часами й діймаві особисті жертви при виборі
кандидатів (Б., 1905, 13 листопада, 4) / пол.
dojmuj^cy - діткливий, пронизливий,
dojmuj^cy bol - пекучий біль.
Дійник. Традиційна форма спільного випасу
худоби. Нез 'організовані такі спілки істнують
в нас не від сегодня, от хоть би одаї, стаї,
дійники, як то їх називають. Річ певна, що
Діланє
люди, котрі пристають до дійника, виходять
на тім ліпше, як ті, що не пристають. Дома і
від 5 овець на зиму бриндзі не спрячеш, а в
дійнику і від двох мати меш досить (Канюк,
1906,6); Чинш був таньший, пасовиско ліпше
(бо не брало ся замного худоби на один кусень),
а в дійнику був найліпший порядок (Канюк,
1906,6).
Дійшлий. Зрілий, стиглий. / Дійшлий в роках
- літнього віку. Дійшла в роках пані в білім
очіпку, з-під котрого де-не-де визирали срібні
повісемця колись русявого волося (Галіп, 1) /
пол. dojrzaty-1) стиглий, зрілий, 2) літній (про
вік людини), wiek dojrzaty, podeszty - літній
вік.
Діланє. І.Дія, діяльність, чин. Буде тому
найвідповіднійше стреміти до побільшеня
числа міских ветеринарів, котрих діланє мав
би наглядати приналежний до того краєвий
ветеринар (Б., 1899, 35, 2); / Круг діланя -
коло діяльності. Вправді рада шк[ільна]
місц[ева] має свій круг діланя (але сей уряд
значить тілько, що "сказав пан, - зробив
сам "), поданий в §8. устави з року 1869, який
ограничу є ся на 14 точках, поданих в повисшім
§ згаданої устави (Б., 1899,35,2) / порівн. пол.
zakres dzialania - коло діяльності і рос. круг
дятельности - коло діяльності; / Об'єм
(обсяг) діланя - обсяг, коло діяльності.
Засіданя секцій економічноїукраїньского клюбу
відбуло ся дня 3. липня с.р. під проводом д-ра
Костя Левицкого. Передовсім усталено об 'єм
діланя секції, приділюючи їй отсі справи: [ ..]
справа зарібкової і пересельної еміграції;
справа зміни ординації екзекуцийноїв напрямі
охорони мінімум екзистенциї від екзекуції і
допустимости ліцитациї хліборобских
недвижимостий (Б., 1907, 78, 2);
Непрактично, однак, розширювати обсяг
діланя товариства на більше, як 3-4громаді,
бо тоді неможлива контроля (Канюк, 1906,8)
/ порівн. пол. zasifg dzialania - обсяг діяльності
і рос. объём деятельности - обсяг діяльності.
2. Дія, вчинок. Двірник відповідає перед Радою
громадскою за всі свої діланя в справах власних
громади, а перед Староством за справи
поручені (См.-Стоцький, Громада, 29); / Дати
свобідну руку діланя - дати свободу в діях.
Треба висланих послів наділити великою
порцією довір 'я, дати їм свобідну руку діланя,
7*
Ділати 100
а кроки і тактику їх осуджувати аж на
підставі успіхів або невдач в посольскій роботі
(Б., 1907,68,1); /Полишити (повну) свободу
діланя - надати (повну) свободу дій (вчинків).
Ґр[аф] Фріс подібно подивив ся на справу -
[...] треба правительству полишити повну
свободу діланя, щоби лише довести до мира.
Все одно, чи буде се довершене новими
розпорядженями, чи октройованим законом,
щоби лише покінчити з теперішним неладом
(Б., 1899,36, \)Іпол. dzialanie-дія,діяльність.
Ділати. 1. Впливати, мати вплив. Кошут заявив,
що дуже рад з того, що може тепер ділати
на пожиток независимо!' свобідної Угорщини
(Б., 1895,15,3); Можна собі представити, як
деморалізуючо ділають на молодечий ум
руских дітий такі яркі сцени, о котрих годі і
споминати! (Б., 1895, 6, 2); Припустити
заступництво робітничої кляси до
праводавчих тіл, котре, складаючись з фахових
людий, могло биуспішнійше ділати в справах
робітничих (Б., 1895, 23,2); Поділ Австриїна
так звані коронні краї дає упривілєйованим
народам можливість гнобити иньші народи:
ся борба продовжає ся далі і з своєї сторони
ділає на центральну власть і центральний
парлямент, які все більше підпадають під
вплив сеїборби і заражують ся нею (Б., 1907,
60, 1); Зміст вражіня лишаєть ся в нашій
сьвідомости і тоді, як відповідний предмет на
наші змисли вже й не ділає; тоді ми собі те
вражінєуявляємо (Канюк, 1911, %)\Якраз з тих
сіл, де ділають душпастирі-Українці, нема
учеників в середних школах і не напливають
ніякі жертви на добродійні ціли, як на бурси,
захоронки, "Україньску школу " і ин. (Звідомл.,
1914, 55) / порівн. пол. wptywac - впливати,
oddziatywac - впливати. 2. Діяти, чинити. Він
далі не зможе спільно ділати і з релігійних
причин та з огляду на свою жінку не може
більше оставати в шлюбі (Б., 1895,12, Ъ)\Ми
словом чести зобов 'язались ділати в тім дусі
(Б., 1895, 12, 3); Щоб сі спілки господарскі
були безпечні і могли відразу ширше ділати,
треба їх конечно реєстровати, то значить
вписувати до реєстру судового (Канюк, 1906,
8); Було би, скажім, дуже користною річею
будувати в містах помешканя для робітників,
але доми для богатійших дають більші зиски,
проте мало хто займає ся будованєм
робітничих домів. Те саме можна сказати о
многих иньших підприємствах, що були би
дуже користні для людий, а що мимо того не
входять в житє, бо не дали би доброго зиску
підприємствам і капіталістам. З того слідує,
що зиск, замість побуджувати продукцию,
ділає впрост противно, так, як деревляний
черевик, що давить (Товариш, 1908, 200);
Індукция поучає нас, що закони природи
ділають правильно, що серед тих самихумовин
покажуть ся ті самі прояви (Канюк, 1911,48);
Добре каже Стюарт Мілль: єсли жінка пише,
або малює, або що інше таке ділає, що
виходить поза круг її звичайного заняття, то
вона се робить все в незвичайний час (Коб.,
Слова..., 270). 3. Впливати, давати результат.
Суперфосфат ділає найліпше на лагідних
глинковатих землях і на марґлевих та
глинястих, в котрих є дещо вапна (Товариш,
1908, 232) / пол. dzialac - діяти, podzialac -
подіяти, вплинути.
Діло. Художній твір. Шкода його
[Пшибишевського] таланту, що розбив на
хоробу Скільки разів починала я його діла
читати - так не могла їх кінчити. Та вічна
бабранина його в відносинах між: жінкою і
чоловіком в грубшім смислі слова, та брудна
хоробливість - вона мене все так поражала,
що я з обридженням кидала його книжку з рук
і не брала її більше (Коб., Листи, 101, 469) /
пол. dzielo - 1) діло, робота, 2) твір, витвір,
dziela literackie - художні твори.
Діловодство. 1.Ведення справ. В діловодстві
парляменту не предвиджено случаю, щоби
референт з трибуни міг промовляти в язиці
не-німецкім (Б., 1895, 7, 3); Спілка - то
товариство, в котрім згуртували ся люди на
підставі спільної поруки і відвічальности та
рівного права всіх для тої ціли, аби в спільнім
діловодстві осягнути для себе маєткові
користи (Товариш, 1908, 89). 2. Ведення
ділової документації. Люди самі не годні були
дати собі ради з діловодством (Б., 1895,1,3);
О.Маланчук заявляє, що справді істнує в
Чернівцях сьвященниче товариство, однак оно
не знає Русинів, а провадить діловодство по-
волоски і проповідує волоский характер церкви
(Звідомл., 1914, 11).
Діткливо. Дошкульно, вразливо. Господи, як він
діткливо зажартуваві - аж здригнула ся Ірина
101 Дневник
(Галіп, 64); Ще ніколи буковиньскі Русини не
відчували так діткливо румуньского гнету в
рідній православній церкві, як саме в посліднім
часі (Звідомл., 1914, 48) / порівн. пол. dotkliwy
- відчутний, дошкульний, образливий,
гострий, dotknqc do zywego - зачепити за
живе.
Діткнений. Дієприкм. від діткнути. Я все при
бюрку і працюю. Найгірше в мене сього року
те, що мені на нездорову, паралічем до
половини діткнену ногу погіршилося, що пальці
тієї ноги мене так сильно болять, що лиш з
трудом ходжу (Коб., Листи, 207,645); 3 цілою
повагою, яка була їй властива, пробилася її
глибока любов; з цілою потугою молодої, лиш
десь-не-десь культурою діткненої душі
розлилася вона тепер і розігралася гучно (Коб.,
Земля, 283).
Діткнути. 1. Торкнутися, зачепити. Окружені
великими синдикатами, перед лицем
прихильників охоронних мит, що уживають
парляментарну машину в інтересі
капіталістичних продуцентів, а на шкоду
організації консументів, в виду нових
проблємів, що виринають на політичнім та
суспільнім горизонті, в виду так многих саль
для хорих в шпитали житя, що їх не діткнула
еще ніяка лічнича сила, - як можна тепер
сказати, що ми з політикою не маємо нічо до
діла? (Товариш, 1908,189). 2. перен. Вразити,
дошкулити. Тішилася великою симпатією
межи своїми товаришками по заняттю, а
навіть і самі професори, гострі подеколи до
нечемности супроти своїх учеників і учениць
любили їїпо-батьківськи і робили їй свої закиди
й уваги в найлагідніший спосіб, щоб лиш не
діткнути Г/'(Коб., Valse melancolique, 89) І пол.
dotknqc - 1) доторкнутися, 2) зачепити, 3)
перен. зачепити, дошкулити, скривдити,
dotkn^c do zywego - зачепити за живе.
Діятель. Діяч. Руско-народні товариства у
Львові упросили телеграфічно проф.Кокорудза
зі Станіславова, щоби їх заступив на
похоронах, та вислали від себе вінець з написею
"Руско-народні товариства - заслуженому
діятелеви" (Б., 1895, 18, 3); Всі і
найсправедливійшіоісалоби на оргіїрумунізациї
мусять однаково замовкнути, коли самі
Русини, задоволені з зручного кадженя і масних
слів хитрих Візантийців, стають ся ревними
діятелями в винограді волоского підступу (Б.,
1895, 39, 3) / порівн. рос. деятель - діяч; пол.
dzialacz - діяч.
Діятельність. Діяльність. І тут мушу відповісти
на виводи пана справоздавця більшости
фінансової] комісиї (др.Зоти), будь-то
товариство "Народний Дім" об'являє
політичну діятельність і що зачерез те сойм
не може розділяти гроші на політичні ціли.
Се попросту неправда, що товариство
політичне (С.Смаль-Стоцький, Б., 1895,10.2)
/ порівн. рос. деятельность - діяльність; пол.
dzialalnosc - діяльність.
Днёвний. Денний. / Порядок дневний -
порядок денний. Установлене інжінєра
краевого так само тепер є на порядку дневнім
(Б., 1899, 35, 1); Найбільш скрайна лівиця
поставила внесене, щоб на порядку дневнім
найблизшого засіданя найшлась справа знесеня
смертної кари і проект амнестії. Внесене се
поперла правиця, що се вмішуваня Думи в
прерогативи царя станесь причиною
розв 'язаняДуми (Б., 1907,62,2); Загальні збори
україньского акад[емічного] moefapucmea]
"Союз" відбудуть ся в суботу з таким
порядком дневним: 1. Прочитане протоколів;
2. Справозданє функционарів; 3. Уділене
абсолюториї; 4. Вибори; 5. Евентуалія (Б.,
1909); Збори отворив іменем скликаючого
комітету о.Маланчук і, витаючи щиро всіх
прибувших отців і богословів, вказав на
важність справ, які стоять на дневнім
порядку, і завізвав вибрати собі предсідателя
(Звідомл., 1914, 49-50)/ порівн. пол. porzqdek
dzienny - порядок денний.
Дневник. 1 .Щоденний часопис. При тім доношу
вам, що всякі здогади дневників німецких, хто
увійде до нового кабінету (нам[існик] Бадені,
Кільмансеґ, Ґавч і т.д.) суть взяті з воздуха. В
кругах компетентних о сім не було бесіди (Б.,
1895,60, \)\Посипали ся в дневниках артикули
pro і contra, збирали ся збори і фахові анкети,
які всесторонно обговорювали сю справу
(Корд., 1904, 3). 2. Щоденник. Для ліпшого
перегляду справ стоваришеня добре би було
заложити собі осібну книжку на дневник
подань і в тім дневнику вписувати день поданя,
число его, якої справи воно тичеть ся, коли і
як его полагоджено (См.-Стоцький, Порадник,
49); Відтак молочар записує скількість молока
Дневникар
102
в дневник молочарский, а заразом і в книжку
доставил, де й підписує ся (Товариш, 1908,
157) / порівн. пол. dziennik - 1) газета, 2)
щоденник, журнал для обліку.
Дневникар. Те саме, що денникар. Новий
тиждневик політичний має видавати в
Чернівцях хоруючий на манію дневникаря
Обстґартен, що доси видавав Theater- und
Litteratur Zeitung (Б., 1899,35,3)/ порівн. пол.
dziennikarz - газетяр, журналіст.
Днесь. Сьогодні. "Діло ", напр., поборює нераз
кацапскі напади на фонетику, а салю все ще
уживає етимольоґії, днесь завзиває своїх
приклонників до довірчивих нарад з кацапами,
а завтра зараз по тім доказує сим своїм
союзникам яскраві замахи кацапів на
найсьвятійші народні ідеали (Б., 1895, 8, 2) /
стел, дьньсь - сьогодні, нині.
Днина. День. На другий вечір були-сьмо на бесіді
якоїсь там наукової секції - де професор
Верхратський розводився і прів над якимись
словами; на другу днину ввечір знов на кнайпі,
авп ятницюмалая вже всього доста і поїхала
на пару день до Кобринської, де мені час дуже
гармонійно зійшов (Коб., Листи, 60, 370); /
Таки тої днини - в той самий день. Відтак
має кождий член зараз заплатити паї (або
більшу половину). Тепер аж вони є членами
стоваришеня і їх треба вписати таки тої
днини до книги спису членів (Канюк, 1906,12)
/ бук. діал. днина - день.
Добити. Досягти. / Добити торгу - 1)
сторгуватися, 2) домовитися про майнові
справи, стосунки. Микола оповів коротко, як і
що, аж до останнього слова йрішення батька
й матері щодо поля. - Та ти, мой, стоїш тут
і торгуєшся з мамою? Ти знаєш, що з нею
торгу ще ніхто не добив. Лиши. Бери дівчину,
тато нехай дадуть тобі поля... (Коб., Вовчиха,
163); / Торгу добито, перен. - торг відбувся
(про досягнення безпринципової, лише на
корисливій підставі, згоди між конкурентами).
Поляки ввійшли в порозумінє з
христ[иянскими] соціялами і зобов 'язали ся
голосувати на Вайскірхера, коли партія
Люеґера боронити буде заквестіоновані
польскі мандати влєґітимаційній комісії. Торгу
добито (Б., 1907, 72, 1) / пол. dobic targu -
вдарити по руках, сторгуватися; див. іще
інтерес (interes, dobic interesu).
Добра, ім., мн., рідше - одн. 1.Земельні
володіння. Всі добра тих Поляків, котрі брали
участь в повстаню в році 1863, мають їм
звернути ся, коли єще доси їх не продано
приватним особам (Б., 1895, 17, 3);
Ґарчиньский, числячи 33 літ, пробував всего:
був зарібником, цукорником, помічником
аптикарским, редактором, посередником в
продажи дібр, промисловцем і т.д. (Б., 1895,
20, А)\Иого батько, що утратив маєток через
п 'янство, оставив його в одного управителя
якогось польського добра, а сам вернув додому,
здається, до Познаня (Коб., Автобіографія, 45);
Великі грошеві потреби, які притискали
аграрне землеволодіння (високі податки),
зростаюча заробітня плата сільського
робітника, гіпотечні довги, що обтяжували
панські добра - все це примушувало місцевих
землевласників продавати землю грошовитим
зайдам (Галіп, Спомини, ч.1-2, 173). 2.
Найвищі здобутки, досягнення. Розглянувшись
добре, заявляємо виразно, що після нашого
найглубшого переконаня наш руский нарід
зможе аж тоді здобутись на найвисші добра
культури (Б., 1895,11,2); Хто бажає подати
єму спосіб розжити ся на найвисші добра
культури, той мусить найбільшу вагу класти
на піднесене рільництва серед руского народу
- в землі наша сила народна (Б., 1895, 19, 1) /
пол. dobra, мн.- 1) велике землеволодіння,
земельна власність, 2) блага, цінності, майно,
dobra materialne і kulturalne - матеріальні
та культурні цінності.
Добробит. Добробут. Отакими ріжнородними
спілками хлібороби в Швайцариї дійшли до
просто блискучого добробиту помимо того,
що земля там мало урожайна (Товариш, 1908,
97) / пол. dobrobyt - добробут.
Доброта. Якість, добра якість. За доброту
кождоїкоси даю повну поруку!(Б., 1890, рекл.);
Знамениті меди питні і меди овочеві
домашного виробу. За чистоту і доброту
Гарантую (Б., 1905, рекл.) / пол. dobroc - 1)
доброта, 2) добра якість, добротність, dobroc
materiatu - доброякісність матеріалу.
Довг. Борг, заборгованість. Відтак, щоб не
остати ся в довзі з відповідями на згадані
повисше докори, скажемо коротко ось що:
саме обмежене числа коршем не поможе
заведеню тверезости (Б., 1895, 13, 4); Скоро
103 Доживотний
колись буде сплачений довг, що тяжить на тім
домі (Б., 1895,10,2); Коли хто в шиньку винен
вже щось за напої, а властитель шиньку дає
ему дальше набор трунки, то такий довг
неважний, і неможна єго перед Судом за той
довг скаржити (См.-Стоцький, Громада, 17);
На мою думку, я взяла лише те, що
"Видав[нича] спілка " сама призначила. Ну, але
коли вже є довг, то і не журіться тим (Коб.,
Листи, 152,551); А як прийде хоть один термін
платности, а робітник не заплатить довгу,
тогди всі рати, вже сплачені, пропадають
(Товариш, 1908, 194); На тім його малім
господарстві тяжив уже віддавна в
рустикальнім банку довг його родичів (Коб.,
Банк рустикальний, 37) / порівн. пол. dlug -
борг, обов'язок; рос. долг - борг, обов'язок.
Довжини Борговий. / Запис довжини -
позичковий запис, лист. Члени мають з каси в
разі, як потребують пожички, такі вигоди:
не пишуть векслів, ані не мусять іти до нотара
і позволяти интабулювати довг на своїм
господарстві, лиш підписують у селі у своїй
касі при двох сьвідках запис довжний (той
запис довжний має, окрім довжника,
підписати ще также оден або і дваручителі)
(См.-Стоцький, Порадник, 5); Крамниця
купувала всякі товари у гуртівників за готові
гроші і продавала людям також лиш за готові
гроші, а ніколи на борг. Хто не міг купувати
каждого часу все за готівку, той виставив у
касі запис довжний, напр., на сто корон
(Товариш, 1908, 155); / Скрипт довжний -
позичковий лист (бланк). Скрипти довжны для
товариств "Власна поміч " продає по 50 кр.
за лібру (Б., 1890, рекл.) / порівн. пол. dluzny
- борговий, skrypt dluzny - позичковий запис,
лист; рос. долг - борг, долговой - борговий,
заёмное письмо - позичковий запис, лист.
Довжник. 1.Позичальник, боржник. Члени
мають з каси в разі, як потребують пожички,
такі вигоди: не пишуть векслів, ані не мусять
іти до нотара і позволяти интабулювати довг
на своїм господарстві, лиш підписують у селі
у своїй касі при двох сьвідках запис довжний
(той запис довжний має, окрім довжника,
підписати ще также оден або і дваручителі)
(См.-Стоцький, Порадник, 5). 2. перен.
Боржник, людина, яка чимсь зобов'язана іншій.
За те, що покорегував мені "Людину", -
перевела я йому працю. Запевняє мене, скільки
бачуся з ним, що він ще завше моїм довжником
(Коб., Листи, 43, 323) / порівн. пол. dluznik -
божник; рос. должник - боржник.
Довід. 1. Доказ, аргумент. Бо для кого наведений
тут урядовий акт не є доводом, того не
переконають і 50 ліпших подібних випадків (Б.,
1895, 6, 2). 2. Документальне свідчення,
підтвердження. Треба сю книгу [ліквідацийну]
- нім ще в неї що впише ся - понести до уряду
податкового і остемплювати. Тоді вона ме
мати перед судом право доводу (Канюк, 1906,
37) / пол. dowod - 1) доказ, аргумент, 2)
документальне свідчення, підтвердження;/?ос.
довод - доказ, аргумент.
Довіренник. Довірена особа, наділена
повноваженнями від громади. Задля того не
сьміють вони [мужики] прирозписаню виборів
заложити руки, але мусять вибирати до ради
громадскої своїх довіренників в такім числі,
щоби вони мали там все більшість (Товариш,
1908, 301); [Штаб] складався з кількох
старших гонведів, між: котрими був
інтендант, семигородський сасзпоходження,
довіренник і права рука старого генерала
(Галіп, Спомини, ч.1-2, 178).
Довіренність. Довіра. Та й того не треба
забувати, що вкладки щадничі дають
найліпше сьвідоцтво про касу, про єї розвиток,
єї добру господарку і про довіренність, яку
мають люди до каси (См.-Стоцький,
Порадник, 37).
Догідний. Вигідний для клієнта. Догідний доїзд
від зелізничої стациї в Кімполюнгу підводами,
що ожидають кождого поїзду (Б., 1899, рекл.);
Більші замовленя - на догідні рати (Б., 1909,
рекл) / пол. dogodny - вигідний, зручний,
сприятливий, dogodne warunki - вигідні
умови, dogodna komunikacja - вигідне
сполучення.
Доглупатись. Зрозуміти. З їх пислнини можна
легко доглупатись, чого їм / є достає (Б.,
1895,9,1).
Додатний. Позитивний. Президент Сель
перебував знову Відни і конферував з гр. Туном,
але до якихось додатних вислідів не прийшло
(Б., 1899,35,2) / пол. dodatni - позитивний.
Доживотний. Довічний. Всі волоскі товариства
мали в нім [митрополиті] ревного мецената,
діставали від него місячну доживотну значну
04
Дозорець 1
вкладку (Б., 1895, 27, 2) / пол. dozywotni -
довічний.
Дозорець. Доглядач. Плекане дерев овочевих
піддержувано преміями для дозорців повітових
доріг і иньших дорожників (Б., 1895, 16, 4) /
пол. dozorca - 1) сторож (дому), 2) наглядач,
доглядач.
Докладно. Сповна, у повній кількості.Господарі
не повинні завдавати слугам більшу роботу,
як вони на себе приняли; вони повинні обходити
ся зі слугами лагідно і людяно і виплачувати
їм докладно їх заслуженину (См.-Стоцький,
Громада, 15) / пол. dokladnie - 1) старанно,
детально, 2) точно, рівно, акуратно.
Доконаний. Дієприкм. від доконати.
Тверджене зборів волоского сьвященства, що
іменоване о[тця] совітника консисторского
АМанастирского вікарієм доконане без згоди
і против волі князя церкви, остало без
опрокиненя і приводить Архипастиря
[В. Ренту], що повинен бути рідним отцем для
обох в Архидієцезиї сполучених народів, в
якнайострійше противенство до Русинів,
більшости вірних д/а/е?ш (Звідомл., 1914,61).
Доконати. Виконати, зробити, довершити. На
сих двохзасіданях виділ доконав слідуюче: вніс
просьбу до Консисториї, щоб вона зрускими
парохіяльними урядами переписувала ся в
рускій мові (Звідомл., 1914, 14); Чого не
доконав батько в вихованню на дітях своєю
повагою, строгістю, фанатичною
консеквенцією - те довершила вона [мати]
своїм супокійним розумом, лагідним наказом,
погладженнєм, повним любови, рукою по голові
- і все сповнялося (Коб., Автобіографія, 46) /
пол. dokonac - довершити, зробити.
Доматор. Господар дому. Кольо сидів коло своєї
нареченої, щозваласяАїлая. Мені призначено
місце між моєю будущою нареченою,
Авророю, а доматоркою. Доматор, що власне
прибув з польованя, сидів коло своєїподружної
половини, а наймолодша донька, Аристея,
заняла крісло коло свого батька (І.Синюк, Б.,
1907, 2, 2); Матвійчук балакав там дуже
ревно з доматором, котрий і сегодня навідав
ся до своїх родимих (Галіп, 53); Розмовники
змовкли. Білецкий, бачучи, що доматор не
бажає з ним дальше розмовляти, невесело
попрощав ся (Галіп, 10) / пол. domator -
господар дому.
Доматорка. Господиня дому. Гості перебрали ся
до комнати, де сиділи оба політики. Тут
Білецкий нарешті привитав ся з доматоркою,
котра дуже задоволено усьміхнула ся (Галіп,
56); Кольо сидів коло своєї нареченої, що звала
ся Аґлая. Мені призначено місце між- моєю
будущою нареченою, Авророю, а доматоркою
(І.Синюк, Б., 1907, 2, 2); Доматорки щось не
було видко. Вона, бачило ся, несла незавидну
долю господині дому, тобто десь, певно,
порала ся в кухні коло варі (Галіп, 53) / пол.
domatorka - господиня дому.
Доматорский. Прикм. від доматор, доматорка.
Аж по довшій хвилі згадав Циль своїдоматорскі
повинности і підійшов до старшого гостя
(Галіп, 17) / пол. domatorski- господарський
(про обов'язки господаря дому).
Домена, частішемн. -домени. 1. Державні або
королівські земельні володіння (маєтки).
Управитель домен Антін Страньский
іменований управителем лісів при дирекциї
православного] фонду релігійного в Чернівцях
(Б., 1895, 13, 3); Дальше жадає бесідник
реформи краєвих фінансів, зміни податкової
ситеми, децентралізациї адміністрації,
зелізниць, домен і лісів іт.и. (Б., 1907, 68, 1);
Ц[ісарско]-к[оролівский] радник домен Еміль
Баєр заступає господарску науку, справи
торговельні і митові, господарскі вистави,
плекане і продукцию ростин, гноярство і
господарскі тварини (Товариш, 1908, 204). 2.
Власність, володіння, вотчина. Але настав
крутий поворот в українофільськім курсі
Відня. Галичину проголосили доменою
проектованої Речі Посполитої Польської, а про
Буковину говорилося, що вона відійде до
угорської корони (Галіп, Спомини, ч.1-2,179)
/ пол. domeny, мн. - державні або королівські
земельні маєтки.
Домовий. 1. Домашній. Хто хоче дістати
дешево добрий домовий і здоровий харч, то
прошу зголоситись у МариїНовіцкої'(Б., 1901,
рекл.); Інтелігентний Русин, замешкалий
стало під Віднем, пошукує для своєї 9-літньої
доньки учительки домової'(Б., 1903, оголош.);
Попри се треба згадати ще про одно, від якого
терплять всі австрийскі і німецкі хімназиї,
котре однак в утраквістичних закладах
степенує ся до неімовірних розмірів. Маємо
тут на думці перетяженє учеників домовою
105
Допоминатися
роботою, завданими лекциями (Корд., 1904,
35); Задля більшого обороту знижаю ціну
старого меду до питя домового виробу (Б.,
1904, рекл.); Чоботи з холєвами, з Boxcalf
суконні для панів і хлопців. Обув домова
ріжнородна (Б., 1907, рекл.). 2. Хатній,
присадибний (про господарство). [Союз
сільских спілок кантона Берн]ріжнить ся від
попередного тилі, що не доставляє своїм
членам так, як передший [Союз сільских спілок
Східної Швайцариї], всіх потрібних в сільскім
і домовім господарстві товарів, але лиш сирі
продукти (Товариш, 1908, 95); / Домовий
податок - податок на нерухомість (будинок).
Властителі домів і грунтів мають, як доси,
платити податки домові і ґрунтові, однак з
опус том 10 до 15%, а кромі того платити
муть податок особисто-доходовий (Б., 1895,
21, 1); Новий устав громадский установляє в
§16., що ті властителі дотеперішних обшарів
двірских, які платять домового і ґрунтового
податку без додатків річно наименьше 200 К,
[..] без всякого вибору належати муть до
ради громадскої (Товариш, 1908, 293) / пол.
domowy - домашній, хатній.
Домородний, перен. .Доморослий, свій,
тутешній. Прозиване своєї матерної рускої
мови "хахольскою ", мови, що тепер уживає
ся у нас у всіх церквах і школах, на
університеті, у всіх урядах і парляменті, - се
свідчить наглядно про безграничну підлість і
нікчемність, якими можуть воювати лише
такі нікчемні люди, якими власне є наші
домороднімоскалі (Б., 1895,31,1)/порівн.иш.
domorosty -доморослий, свій (про талановиту
людину);/?ос. доморощенный - доморослий,
свій, тутешній.
Домочиншовий. Орендний (про податок,
квартирну плату). Нові будівлі в Любляні і
околици мають бути на 25літ вільні від всяких
податків, а мешканці від домочиншового
податку на час трех кварталів (Б., 1895, 21,
2) І пол. czynsz -1) іст. чинш, оброк, 2) орендна
плата за нерухомість, 3) квартирна плата; див.
іще чиншовий, чиншовий дім.
Доносити. Повідомляти, сповіщати. До Times
доносять з Шанґаю: договор мира між:
Япаном і Хиною вже заключений (Б., 1895,17,
3) І поп. donosic -1) доносити, 2) повідомляти,
доповідати.
Доохрёсний. Довколишній. Залиті були
доохресні дороги, а між иньшими доїздова
дорога від двірця до Сокаля, на котрій
відбувала ся комунікация човном на просторі
около 100метрів (Б., 1895,14,4) / порівн. пол.
dookolny - навколишній; рос. окрестный -
навколишній.
Допевнившись [*допевнитися].
Пересвідчившись, переконавшись. [Опалка] з 'явив ся
аж по якійсь хвилі, допевнивши ся, що у вуйка
Базиля нема ректора (Галіп, 43).
Допильнувати. Дотриматися, зберегти.
Берлиньска преса підняла величезний крик на
хіньско-япанский договір і доказує, що вже
найвисша пора, щоби держави европейскі
допильнували своїх інтересів на далекім Всході
(Б., 1895, 19, 3) / пол. dopilnowac - 1)
доглянути, 2) допильнувати.
Дописати, дописувати. Бути на висоті,
справдити сподівання, не підвести. Той князь буе в
послідних часах директором цирку. З своєю
трупою гостив кілька літ тому в Варшаві, але
що интерес йшов зле, Ґіка звинув буду і переніс
ся на якийсь час до Станіславова. І тут цирк
не дописував (Б., 1899,36,3); Добірні солісти,
які, може, в опері де-не-де не дописували, але
в опереті були панами ситуації, врешті, саля,
повна гостий, підбадьорувала акторів, які
грали і сьпівали з видимим вдоволенєм і вервою
(Б., 1907,121,3);Діяльність виділу була млява,
бо й інтерес членів до товариства не
дописував, що показує найяркійше у великій
залеглости сплати членьских вкладок
(Звідомл., 1914, 33) / пол. dopisac - 1)
дописати, 2) приписати, 3) (частіше з піе)
справдити сподівання, не підвести, zdrowie
піе dopisuje - здоров'я підводить.
Дописуватель. Дописувач, кореспондент. Від
одного нашого дописувателя, селянина,
отримали ми перед кількома днями допись, в
котрій він наводить кілька страшних случаїв
смерти від загару між: нашим сільским народом
(Б., 1895,2,3); Комітет редакцийний приєднав
также сталих дописувателів зі всіх сторін Руси
(Б., 1895, 11, 3); А чей не одна думка нашого
сталого дописувателя зі Львова застановить
львівских Русинів і они, оцінюючи дану справу,
возьмуть єї на увагу (Б., 1895,13,3).
Допоминатися. Вимагати, домагатися,
намагатися отримати належне. Русини
Допроваджено 1
невдоволені з дотеперішної єрархії церковної
на Буковині і они не покинуть допоминати ся,
аби князь церкви дбав передовсім ореліґійно-
моральний вплив церкви на нарід (Б., 1895,19,
1) / пол. dopominac si$ - домагатися,
dopominac sif o swoje prawa - домагатися
своїх прав.
Допроваджено. Доведено справу до завершеного
стану. Вперед допроваджено майже до
вимертя руске сьвященство, а натомість
розмножено по руских парохіях волоских
душпастирів, які [...] насаджують майже
злочинними способами румунізацію,
управляють масове національне
душехватство серед повіреного їх пастві
руского народу (Звідомл., 1914, 5) / пол.
doprowadzic - здійснити, doprowadzic do
konca - довести до кінця.
Допровадити, допроваджувати. Довести до
завершення, здійснити. До сего треба конче
допровадити, бо без того є лиш деморалізація,
і застій, і кваси. Кождий знає, що
ретроградність мусить впасти (Б., 1907, 80,
1) / пол. doprowadzic - здійснити,
doprowadzic do konca - довести до кінця.
Дорада. Порада, настанова. Запитуємо ся
коротко: Хто донедавна в Кіцманецкій Руси
вибирав на посла до державної ради проводира
Волохів9 Рускі селяни, за ласкавою дорадою
волоского духовеньства! (Б., 1895,39,2) / пол.
dorada - порада, za doradq - за порадою.
Доривочиий. Уривчастий, тимчасовий,
нерегулярний. Се необхідне жадане, без его
сповненя ціла наша праця в тих околицях буде
завсігди тільки принагідна і доривочна (Б.,
1907, 91, 1) / пол. dorywczy - уривчастий,
тимчасовий, випадковий.
Дорога. 1. Шлях. / Зайти в дорогу -
перешкодити. Чи Ви не могли би габілітуватись тут
на доцента руської літератури? Вам би се
прецінь було можливо. Варунки у Вас до того
є, що Вам могло б зайти в дорогу(Коб., Листи,
128, 517); / Стояти в дорозі (кому?, чому?),
ставати в дорогу (кому?, чому?) -
перешкоджати, бути перепоною (для кого?,
чого?). Г[аліп] з 0[льгою] вже так як
заручений, а що він всюди, де лиш русини
покажуться, іде, так я не хочу йому в дорогу
ставати. Ліпше з ніким не приставати, як з
такою товпою (Коб., Листи, 48, 342); Я не
гнівалась. Я була переконана, що в Вас стояло
що-небудь в дорозі: або недуга, або що інше
(Коб., Листи, 119, 501); Стали судити послів.
Але послам не дали знати, щоби і вони прийшли
на суд та й могли оправдати ся. Самі
оскаржували, значить - обчорнювали послів,
самі й судили ірозумієть ся, самі засуджували
тих людий, що стоять їм в дорозі (Б., 1909,
37, 1); Предсідатель[...] спімнув в загальних
зарисах поступ в розвою товариства, не
оминаючи і перепони, які стояли в дорозі
розростови его житя і висловив надію, що
сильна віра в слушність справи, задля якої
основане товариство, доведуть до осягненя
витиченоїціли (Звідомл., 1914, 22) І пол. stance
komus na drodze -перешкоджати, бути комусь
на заваді, порівн. також ustajnc komus z drogi
- уступитися з дороги, дати дорогу, zejsc
(usun^c siej komus z drogi - зійти з дороги,
поступитися. 2. перен. Спосіб здійснення
чогось, характер дій, шлях / певною (якоюсь)
дорогою, певним (якимсь) чином. П.Пігуляк
постарає ся о другу розправу судову, котра
певно инакше закінчить ся, і доходити буде
правди законними дорогами (Б., 1895, 16, 1);
Так отже поступає і у нас розв 'язанє
социяльного питаня природною дорогою все
чимраз більше наперед (Б., 1895, 23, 2);
Правительство і сторонництва повинні
доложити всяких заходів, щоби язикове
питане в Австриї порішили законодатною
дорогою в парляменті (Б., 1899, 36, 1); В
урядових кругах впевняють, що якби сего не
вдало ся полагодити парляментарною
дорогою, тоді правительство розв'яже
парлямент (Б., 1909, 42, 1); / В (на) дорозі -
певним чином (способом, шляхом). Всяке
нарушенє сего права буде товариство
переслідувати евентуально в дорозі судовій (Б.,
1891, оголош.); В тім згляді порозуміли ся ми
воює в короткій дорозі з декотрими
виднійшими галицкими патріотами (Б., 1895,
7, 1); Ц.к. рада шкільна краєва розписала
конкурс на посаду [...]. Подаватись треба в
дорозі службовій до кінця цьвітня (Б., 1895,
13, 3); В листі заповідає ся війну на законній
дорозі против теперішного ладу в Росиї (Б.,
1895, 7, 4); О скілько зачувати, приняв цісар
Банфіого дуже ласкаво і заявив, що
непорозуміня між: Кальноким і Банфім можна
6
107
Доставник
і мусить ся в добрій дорозі вирівнати (Б., 1895,
27,4); За пропінацийний додаток громадский
була би громада в дорозі ліцитациї дістала
щонайменьше 4000 К, а так винаймила за 1500
К (Б., 1907, 94, 2); Філія Союзного банку
віденьского в Чернівцях поручає ся до переведеня
трансакций з обсягу банковости.[...]Сейчасне
полагоджене всякого рода поручень, так в
дорозі кореспонденцийній, як і в конторі виміни
(Товариш, 1908, 308, рекл.); Плян науки
укладаєть ся часть на якийсь час для всіх шкіл
тоїсамоїкатеґориїв дорозі законодавства або
в адміністрацийній дорозі при помочи
розпорядків шкільних властий (Канюк, 1911,
60) І пол. droga^ sluzbowa^ w drodze urz^dowej
- у службовому порядку, w drodze sqdowej -
судовим порядком.
Дороговий. Шляховий, дорожній. Комунікати
виділу краевого в справах: реформи дорогового
закона і ревізиї ґрунтового кадастру
податкового (Б., 1895, 20, 1); При повітовім
заряді дороговім в Кіцмани буде з днем
І.цьвітня 1904р. опорожнена посада надзорці
доріг із осідком в Кіцмани і річною платнею
1440 корон (Б., 1904, оголош.);Дальше позволяє
новий закон в §§ 85-до 90. властителям бувших
обшарів двірских виконувати на своїй
сполученій териториї дідичівскій через своїх
власних урядників і повновласників поліцию
дорогову, полеву огневу, будівничу і місцеву
(Товариш, 1908, 293) / пол. drogowy -
дорожній, sluzba drogowa - шляхова служба.
Доручити. Дати до рук, вручити. Рівночасно має
начальник громади доручити всім, що мають
право вибору, лєґітимациї виборчі, а також і
заосмотрені громадскою печаткою карти до
голосованя (Товариш, 1908,298) І пол. dorfczyc
- вручити, передати, доставити.
Досадно. Дошкульно, до глибини, наочно.
Безперечно, польскі практики виборчі
здемасковано в палаті так досадно, що все їх
плюгавство побачили всі сторонництва і ні
одно з них не могло не вірити в правду доказів,
які представили наші і соціялістичні бесідники
(Ё., 1907, 74, 1) / порівн. пол. dosadny - 1)
влучний, міцний, дошкульний, dosadny J?zyk
- гострий язик, dosadne slowo - міцне слівце,
2) переконливий, наочний.
Достава. Постачання. [Польский посол
Козловский] підніс справу достав для армії і
жадав увзглядненя дрібних промисловців і
ремісників (Б., 1895, 11,4); Міністерство війни
веде переговори з фабрикою в Штаєр в справі
достави 200.000 карабінів (Б., 1895, 15, 3); В
тім напрямі намірені дальші облегшеня щодо
повненя обоє 'язків войскової служби дальші
полекші для убогих родин, а в кінці якнайдальше
ідучі узглядненя рільничих і промислових
продуцентів в доставах для армії (Б., 1907,
68, 2); Магістрат продає добре та видатне
паливо в ціні 72 К за сажень враз з доставою
та порядним уставленєм (Б., 1909, рекл) /
доставления, допровадження. Поодинокі
випуски ["Буковини"] по 20 кр[ейцарів] за
аркуш (8 сторін), 10 кр[ейцарів] за lh аркуша
D сторони) і 5 кр[ейцерів] за *А аркуша B
сторони) або на цілий річник без почтової
достави 2 зр[иньских] 4 кр[ейцари], а з
доставою 3 зр[иньских] (Б., 1895,12,4) / пол.
dostawa - постачання, доставляння.
Доставець. Постачальник. Осип Нехцай.
Робітня обуви мужескоїі дамскої (специяліст
- абсольвент Чернов[ецкого] технольойчного
курсу, полковий доставец обуви при 22 полку
оборонному] краєв[ому]) в Чернівцях
принимає всілякі роботи і виконує їх солідно і
дешево (Б., 1903, рекл.); [Молочар] відчитує
на скалі, який є процент товщи в молоці. Се
записує собі молочар і кождий доставець
дістає за кождий 1 процент товщи в літрі
молока по 2-3 сотики, взимі дорозше, еліті
тоньше (Товариш, 1908, 158); Доставці для
буковиньского зв 'язку урядників Мінцер і
Шехтер поручають свій богато асортований
склад осінних і зимових артикулів: капелюхи з
льодену, фільцу і плішу (Б., 1909, рекл) / пол.
dostawca - постачальник.
Доставити, доставляти. Доставити, доставляти,
постачати. Голубий віденьский крілик появив ся
перший раз на виставі кріликів у році 1895.
Отеє найновійша і найліпша раса, бо
доставляє великих дорогих шкірок і відповідно
до своєї величини значну скількість дуже
смачного м'яса (Товариш, 1908, 112)/ пол.
dostawic, dostawiac - доставити, доставляти,
постачати.
Доставник. Постачальник. Найліпший спосіб,
аби уздоровити стан нашого рільництва, се,
певно, не перехід до золотої валюти, якого
дуже домагають ся лише банки, доставники
08
Достарчити 1
золота, але перехід до межинародного
.біметалізму з Англією на чолі! (Б., 1895, 137,
1) / див. доставляти, доставець.
Достарчити, достарчати. Постачати, привозити.
Фабричний склад електричних лямп. Лямпові
углі, як і всі додатки, потрібні для електричних
інсталяций. Авг.ЧЕРНЯВСКИЙ. Чернівці,
ул.Палати краєвої, 16 А. (Власний дім). [...]
Моїм стремлінєм є все достарчати першого
сорта товарів з перворядних фабрик і давати
по можливо найдоступнійшим цінам, об чім
може легко кождий переконати ся, зробивши у
мене одну покупку (Товариш, 1908, рекл.) / пол.
dostarczyc, dostarczac - достачити, постачати.
Достаточний. 1. Достатній, наявний у достатній
кількості. Той, хто хоче заложувати таке
стоваришенє, най купить собі один, але ліпше
відразу з 10 статутів і достаточне число
заявлень (Канюк, 1906, 11). 2. Достатній,
поважний (про причину). Друге засіданє
скликає вже політична власть повітова,
котра на всіх радних, що не явили ся на
засіданю без достаточно}'причини, накладає
грошеву кару до висоти 200 кор (Б., 1909, 42,
1). 3. Задовільний, прийнятний (про стан
чогось). Ми бачили, що майже 2/3 дітий ходить
до школи, що уряджене шкіл достаточне та
що шкільництво вправді поволи все ж таки
поступає наперед (Б., 1895, 5, 3). 4.
Задовільний (про оцінку). В четвертій
утраквістичній клясі на 49 учеників дістало
при першій конференції с.р. 39-ох нагану або
напімненєз греки, [...] шкільна грецка задача
в тій же клясі виказує 7 нот достаточних, а
всі прочі недостаточні (Корд., 1904, 12-13 /
пол. dostateczny - 1) достатній, 2) задовільний.
Достойник. Високопоставлена особа. При
вчерашнім прийнятю при дворі цісарем і
цісаревою були архікнязі, архікнягині, найвисші
достойники двора [...], дипльомати і
аристокрация (Б., 1895,27, А) І пол. dostojnik
- сановник, високопосадова особа.
Досьвід. 1. Доказ, аргумент, приклад. Позволю
собі ще навести деякі досьвіди з практики (Б.,
1895, 2, 2). 2. Висновок. За цей час зробило
руске православне сьвященство богато дуже
цінних досьвідів, які повинні собі живо
запам'ятати для дальшої науки.
Найважнійшим досьвідом є те, що потреба
такого станового товариства показала ся аж
надто конечною (Звідомл., 1914, 3). 3. мн.
Випробування, життєвий досвід. Такої лихої
думки про своїх сусідів не був він ніколи, помимо
стількох досвідів у своєму житті! Він лише
дуже лякався надто добрих і лихих очей, боявся
сили деякого зілля (Коб., Земля,- 244) / пол
doswiadczac - 1) (kogos) випробовувати,
досліджувати, спостерігати, 2) відчувати,
doswiadczenie - 1) досвід, досвідченість, 2)
випробовування, doswiadczony -досвідчений,
випробуваний.
Досьвідний. Дослідний, дослідницький. В Італії
є 13 хліборобских стаций досьвідних, де
досліджують якість насіня, штучних гноїв,
роблять всякі госпдарскі проби,
ублагородняють зерно для насіня (Товариш,
1908, 135) І див. досьвщ.
Досьвідчений. Знаний з досвіду, випробуваний.
При даваню пожичок треба поступати
якнайрозважнійше. Бо се вже річ досьвідчена,
що деколи такі Каси пожичкові, уділюючи
легкодушно пожички на річи непотрібні або
навіть шкідливі, своїм членам замість
пожитку приносили шкоду, бо давали їм
можність піячити, грати в карти і т.п. (См.-
Стоцький, Порадник, 39) / пол. doswiadczony
- досвідчений, випробуваний.
Дотикати. Стосуватися (чого?), бути пов'язаним
(з чим?). Тому, що кождий, молодий чи старий,
мусить знати близше те окруженє, серед
якого виростає, а в першій мірі свій край і
нарід, його минувшину, теперішнє положене і
потреби, повинна кружкова бібліотека
містити доконче гарний і великий вибір тих
праць і видань, що дотикають, обговорюють
або розсліджують повисші справи (Кузеля,
1910, 6) / пол. dotykac- 1) торкатися (кого?,
чого?), доторкатися (до кого?, до чого?), 2)
перен. стосуватися (кого?, чого?).
Дотикаючий. Стосовний, який має стосунок (до
когось, чогось). Національні [бібліотеки] (як
приміром польське Ossolineum або український
з заложеня Народний Дім) старають ся
зібрати і переховати усі виданя, вже
оголошені в даній мові або дотикаючі рідної
території(Кузеля, 1910,4) / див. дотикати.
Дотйнок. Шпилька, перен., кпини, мн. На
настрій в товаристві вказують нам
протоколи з 1894р. Тон бесід членів "Союза "
легкий, буршікозний. Не видно поваги, падають
109 Дранка
ріжні ботинки, а вслід за тим лайка (Сімович,
1908, 514) / пол. docinek - шпилька, кпини,
мн., docinac - 1) дотинати, дорізати, 2)
підрізати, підрівнювати, 3) підганяти (батогом),
підхльоскувати, 3)перен. підпускати шпильки,
шпигати, уїдати, говорити уїдливо.
Дотйчити. Стосуватися. Що ж дотичить
заснованя рускої школи в Чернівцях, то др.
Стойкий відпер внесене Воляна (Б., 1895,5,2);
Ухвалу Ради громадскої, що дотичить
наложеня податку громадского, мусить двірник
оголосити в громаді (См.-Стоцький, Громада,
9); В православній реальній школі в Чернівцях
має при іменованю учителів убігатель тої
народности першенъство, яка находить ся в
меньшости. Те саме, що сказано про реальну
школу, дотичить і православний дівочий ліцей
в Чернівцях (Звідомл., 1914, 66) І пол. dotyczyc
(kogos, czegos) -стосуватися, зачіпати.
Дотичний. Відповідний до чогось, стосовний до
чогось. Посол Тітінґер вносить, щоби виділ
кр[аєвий] розібрав теперішну господарку
громадску взглядом реформи податкової, яку
задумує уряд, і поставив дотичні внесеня (Б.,
1895, 5, 3); До рогової худоби наймлено З
пастухів, а для овець 2 вівчарів і 1 ватага та 1
загонника. Старшина має зробити з ними
дотичний договір (Канюк, 1906,24); Ухвалені
на загальних зборах резолюції подав виділ до
відома дотичних вяястіш (Звідомл., 1914, 45);
Україньско-рускі сьвященники рішучо
протестують, що Високоподобна
консистория відкидає рускі назви місяців, як
січень, лютий і т.д., признані державними
властями, [...] і вимагають відкликаня
дотичного розпорядку (Звідомл., 1914, 54)/
пол. dotyczyc - стосуватися.
Дотично. Щодо, стосовно. Ческий намісник ір.
Тун видав під днем 8. марта чотири
розпорядженя до директорів шкіл середних і
семинарий учительских дотично виховуваня
молодіжи шкільної (Б., 1895, 11,4).
Доходженє. Слідство, розслідування. Такими
самими словами збивали і давнійше мої жалоби
на поли шкільництва народного, а преці
показало ся на підставі урядових доходжень,
що справді в школах народних діялись річи
протизаконні (Є.Пігуляк, Б., 1895,7,2); Се та
таємниця, котра буде предметом здогадів і
доходженя поліцій (Б., 1895,19,4). Пороблено
в тій справі доходженя і по довгім часі аж
минувшогороку дає справозданєректорат, що
мої виклади ніколи не були заборонені
(С.Смаль-Стоцький. Б., 1899, 52, 1) / пол.
dochodzenie - слідство, розслідування.
Доходовий. Прикм. від дохід. / Податок
доходовий - прибутковий податок. Властителі
домів і грунтів мають, як доси, платити
податки домові і грунтові, однак з опустом
10 до 15 %, а кромі того платити муть
податок особисто-доходовий(Б., 1895,21,1);
[Річні обрахунки] треба предложити ц.-к.
Староству яко податковій власти зізнанє
податку доходового (Канюк, 1906, 34) / пол.
dochodowy - прибутковий, рентабельний,
podatek dochodowy - прибутковий податок.
Дохрапатися. Досягти, домогтися (великими
зусиллями). Нема надії, що на будуче сей
сумний стан поліпшить ся, бо наше молоде
сьвященство, гаразд, що дохрапало ся куска
хліба, не думає й не працює над власною
осьвітою, надрозширенєм духового горизонту
(Звідомл., 1914,39) І пол. dochrapac щ -розм.
досягти, домогтися (великими зусиллями).
Дочислити. Додати. До сих видатків треба би
ще дочислити і ту шкоду, яку роблять своїй
родині і чужим наші люди, як поп'ють ся
(Товариш, 1908,143) І пол. doczyslic-додати.
Дощівка. Дощова вода. / перен. Алкогольний
напій низької якості. Американьскі шинкарі
мають звичай в оголошенях, захвалюючих н.
пр. "знамениту" горівку, подавати свій
портрет. [... J Думає собі кождий, що коли єго
портрет подобає ся, то вже за се може
продавати людям замість "віски " дощівку (Б.,
1895, 12, 1).
Драґбн. Драгун. В Відни змовили ся не
працювати 4.000 цегольників, а стереже їх 300
поліциянтів, також: стоїть готовий 13. полк
драгонів(Б., 1895,19,4)/йол. dragon-драгун
Дранка. 1. Убога одежа, одежина. - Не на те я
тяжко працюю воює третій рік, відколи вернув
з війни, щоб не мав права збирати сам з поля,
що засію й оброблю. Щоб не мав права і
спродати дещо так купити собі хоч яку-таку
дранку на плечі (Коб., Вовчиха, 189). 2. перен.
Непотріб, нікчема, пройдисвіт. Наші люди
перед кождим урядником ба навіть перед
возним гнуть ся в три погибелі, кожда лянка,
навіть дранка у наших людий пан, перед яким
10
Драстичний 1
кланяютъ ся до землі (Б., 1909, 102, 1) / гра
стъ'.укр. ляпка - лляна сорочка і пол. dran -
негідник, пройдисвіт.
Драстичний. Дошкульний, дражливий,
непристойний. [о.Т.Драчиньский] наводить
деякі драстичні приміри і вказує на живу
діяльність в румуньскім сьвященичім
товаристві, хотяй нам сто разів бтьше праці
потрібно, ніж Румунам (Звідомл., 1914, 28) /
пол. drastyczny - 1) дражливий, 2)
дошкульний, непристойний.
Драча. Здирство. Вічно лише драча на
товариства, а хісна з них мало (Б., 1895, 19,
2); Тут, знаєте, така дорожня, драча, а
німецька точність і акуратність така для
мене страшна, що не дивуйтеся, коли я боюся
зайти з нею в колізію (Коб., Листи, 166, 577).
Дріб, збірн. Свійські птахи (птаство - кури, гуси,
качки, індики). Нарешті немалу вагу мають і
господарскі вистави, на яких всі господарі
виставляють свою худобу, дріб, господарскі
продукти, садовину, городнину зерно і усе, що
тілько є в господарстві (Товариш, 1908, 153);
В Чернівцях істнує вже від кількох літ
"Товариство для плеканя дробу і малих
зьвірят ". Товариство се старає ся піднести в
краю плекане дробу, то є курий, качок, гусий,
кріликів і т.д. і посередничити при продажи
покладків (Товариш, 1908, 206) / пол. drob -
збірн. домашні (свійські) птахи.
Дрібка. Мала кількість чогось, дещиця. На світі
є весна і дрібка якоїсь там краси, котру Ви з-
помежи премудрих рефлексів не видите!
Киньте той плюндер від себе і задивіть ся на
хвильку на них [на фіалки]. Такі дрібосенькі
речі мають задачу украшати життя (Коб.,
Листи, 31,297); Отже честь, кому честь, кому
не задурно, і не одному, бо ціле командо
фаєрманів бере собі дрібку того гонору, і ціла
управа громади горда, що такі люди знайшли
ся (Б., 1907, 70, 2). / Ані дрібки - анітрохи.
Ми не боїмось ані дрібки, щоб з таких зносин
вийшла яка шкода для нас (Б., 1895, 120, 2) /
порівн. пол. drobina - дрібка.
Дрібностковість. Дріб'язковість. Се в Вас є - і
чому не мали би-сте "стріляти " в руську
публіку? Тоненькими стрілками або сатирою,
як Гейне. Саме тепер повинні Ви се зробити Я
би казала: проти руського сервілізму, проти
солодкавого того "питомого" елемента, що
лиш в "своїй хаті" любується (надто ревні
українці!), проти безграничное глупоти і
грубості руської - і проти дрібностковості в
руській натурі (Коб., Листи, 95, 455) / пол.
drobnostka - дрібниця, марниця,
drobnostkowosc -дріб'язковість, доскіпливість.
Дроґерия, дроґерія, дроґуерия. Крамниця
парфумерії, косметичних та лікувальних засобів,
предметів особистої гігієни. Юзефи і Мілєр.
Дроґерия, склад фарб, материялів, перфумерий,
хемікалій і пр. (Б., 1904, рекл.); Молочне мило з
лелії є і остане ся із всіх медичних мил
найуспішнійшим проти соняшник виприсків на
шкірі, як також: служить до одержаня і
плеканя сьвіжої, м 'ягкої і рожевої цери. -
Штука 80 сот[иків] у всіх дроґериях, складах
парфум і торговлях мила. Найліпші тукраєві і
заграничні фабрикати (Б., 1907, 20, рекл.);
ЮЗЕФІ І МІЛСР. ДРОҐУЕРИЯ. Склад
хемікалій, парфум і торгов[их] ріжних
материялів. Чернівці, ул.Ратушева число 4
(Товариш, 1908, рекл.) / пол. drogeria -
аптекарський магазин, парфумерний магазин;
порівн. дроґерія, фр. - крамниця, магазин
аптечного краму (СЧС, 151)
Дроґіст. Продавець аптечних, парфумерно-
косметичних товарів. А знаєш Ти, що я тепер
щаджу Коронами, поодинокими Коронами. От
і научився. Той дрогісту Праці, Ти вже знаєш,
Тебе здоровить, властиво вона (Арт.,
27.V. 1934) / пол drogista, заст. - продавець
аптекарських товарів; дроґіст, фр. - крамар,
що продає аптечний крам (СЧС, 151).
Дружи'на. Театральна трупа, колектив.
"Буков[иньский] Руский Народний Театр " під
дирекциєю Івана Захарка дасть у Вашківцях
над Черемошем на фільварку п. Фрайтата два
представленя[...] Сподіємо ся, що всі місцеві і
замісцеві Русини радо привитаютьу себе нашу
аматорску театральну дружину (Б., 1907,58,
3); Поручаемо нашій і иньшій публиці вистави
україньского театру, які стоять чи не на
більшій артистичній висоті, як німецкої
дружини [...] Німецка преса з малими
виїмками щось дуже мовчить про вистави
україньскої дружини. Видко, що та преса не
служить штуці, але підприємцям (Б., 1909,81,
3) / порівн. нім. die Truppe - 1) театральна
трупа; 2) військова частина, загін; укр.
дружина - військовий загін, княже військо.
и
1
Душком
Друки, мн. Бланки, зразки документації.
Ухвалено купити врускій друкарні в Чернівцях
всі потрібні для каси книжки і друки (См.-
Стоцький, Порадник, 33); Друкарня "Рускої
Ради " в Чернівцях має на складі книги і друки
до кас райфайзеньских (Б., 1907, 1, рекл.);
Друкарня товариства "Руска Рада" має на
складі і поручає отсі друки судові: 1.
Спротивлене против екзекуциї; 2. Позов о
заплату ціни купна; 3. Позов робітника слуги
о платню з правом убогих; 4. Позов о звернене
пожички; 5. Внесене о позволенє екзекуциї на
движимости; 6. Внесене о позволенє екзекуциї
на недвижимости (Б., 1909, рекл.) /пол. druk,
частіше мн. (dryki) - бланк, форма.
Друксбрта. Різновид бланку, зразок обов'язкової
документації. Папірня "Рускої Бесіди "!
Обслужить тебе аж мило! Там є зошити і
крейда, ручки, оловці, чорнило, пера, стирки і
друксорти - всего там дістанеш, брате, до
виборуріжні сорти; от дай іївторговати (Б.,
1903, 13B6) серпня, рскя.);Важне для
управителів шкіл. Намість друксорти
"Jahresausveis" краєва Рада шкільна
припоручила виготовити нову друксорту
"Fragebogen", яку можна вже тепер
набувати в друкарни "РускоїРади " (Б., 1907,
рекл.); Наш селянин стає "со страхом і
трепетом " перед суд і або не знає своїх прав,
або не важить ся жадатируских протоколів.
Наша інтелігенция також не ставить сего
жаданя [...] По наших судах нема навіть
руских друксортів (Б., 1909, 68,1) / пол. druk,
частіше ^«.(dryki) - бланк, форма.
Друкувати. Пліткувати. Роблю Вас лише на те
уважним, аби Ви з нею дуже одверто не
говорили, бо вона дуже друкує, так як і її
найстарша сестра і брат, і відтак розповідає
несотворенні речі (Коб., Листи, 54, 354) /
порівн.нш. drucken -тиснути, класти печатку
на документ, укр. друкувати, стукати
(клацати) на друкарській машинці і нім.
klatschen I - плескати, клацати, стукати (про
дощ), klatschen II - пліткувати.
Дуга. Веселка, райдуга. В минувшу п 'ятницю на
сам празник Богоявленія видко було в Чернівцях
перед вечером на східній части неба величаву
дугу, якої еліті рідко побачити (Б., 1895,2,3) /
пол. d^ga, daj*a - дуга, веселка; стел, дуга -
дуга, веселка (ЕСУМ, 2,140); порівн. нім. das
Regenbogen - веселка, райдуга {букв, дощова
дуга), das Bogen - 1) дуга, вигин, 2) арка.
Дуёль, ч.р. Поєдинок, двобій. Що тоді богато
"вступало ся і виступало ", те має свою
причину. Річ у тім, що ухвалою засіданя
виділового з 24. VI899 виключено з товариства
члена, що не поєдинкував ся. Одні загальні
збори не потвердили виключеня, отже
прихильники поєдинків виступили з
товариства, бо ж їм не бути в однім
товаристві з таким, що "нечесно собі
поступив". Другі збори висказали ся
більшостю голосів за виключене, отже
виступають з товариства противники дуелю
(Сімович, 1908,517).
Дусити. Душити. Депутат дусиву собі сьміх і
записав до своєї книжочки побіч других кривд
своїх виборців також: і кривду Івана
Безглуздного та обіцяв йому помочи (Товариш,
1908, 132) / пол. dusic - душити, тиснути.
Дутий. Духовий (про музичний інструмент,
оркестр). Заряд "Музичної школи " готов вже
і сего року завести науку дутих інструментів,
коли лише зголосить ся відповідне число
учеників (Б., 1907,97,3) / пол. d$ty - духовий,
orkiestra df ta - духовий оркестр.
Духовий. Духовний, світоглядний. Те, як
займають ся одні і другі під час науки, як
учитель подає ученикам духову поживу і як
діти її приймають, зветь ся формою вченя
(Канюк, 1911, 69); Нема надії, що на будуче
сей сумний стан поліпшить ся, бо наше молоде
сьвященство, гаразд, що дохрапало ся куска
хліба, не думає й не працює над власною
осьвітою, надрозширенєм духового горизонту
(Звідомл., 1914,39)/лол. duchowy-духовний,
duchowe potrzeby - духовні потреби.
Душехватство. Полювання за душами людей.
Вперед допроваджено майже до вимертя
руске сьвященство, а натомість розмножено
по руских парохіях волосках душпастирів, які
[...] насаджують майже злочинними
способами румунізацію, управляють масове
національне душехватство серед повіреного
їх паствіруского народу (Звідомл., 1914, 5)
Душком, присл. Одним духом, за один дух. Я
тримаю таки з Угорскою Русию! - обізвав ся
Опалка, душком випорожнивши склянку (Галіп,
47) / пол. duszkiem - миттєво, одним духом
(випити щось).
Евентуалія
112
Евентуалія, збірн. Можливість вільних внесень,
пропозицій. Загальні збори україньского
акад[емічного] moefapucmea] "Союз"
відбудуть ся в суботу з таким порядком
дневним: 1. Прочитане протоколів; 2.
Справозданє функционарів; 3. Уділене
абсолюториї; 4. Вибори; 5. Евентуалія (Б.,
1909) / порівн. пол. ewentualny- можливий,
здогадний.
Евентуальний. Можливий, здогадний. Самі
наші каси сільскі і черновецкі, сам факт, що
громада наша своїми маленькими средствами
закупила три великі села і розпарцелювала їх
або парцелює ще й тепер між наших
малоземельних селян, вже се одно є
найкрасшою відповідею на евентуальний
закид, що у нас веде ся політику вгорі, а не
дбає ся про людові низини. З другої сторони, є
ще богато недостач і ніхто не думає їх під
корець ховати (Б., 1907, 80, 1); [О.Гнідий]
заявляє на се, що дуже відчуває брак станової
газети і думає, що найскорше довела б до ціли
в сім згляді акцийна спілка і ставить внесене,
щоби виділ до двох місяців обміркував сю
справу докладно і скликав ad hoc надзвичайні
загальні збори для зреферованя своєї опінії і
для єї евентуального ухваленя, що й принято
одноголосно (Звідомл., 1914, 29); Подорож у
ті часи відбувалась возом, треба було їхати
цілу довгу днину, попасати, бути виставленим
на всякі евентуальні немилі перепони, епізоди.
Але ми були молоді, і молодість тішиться всім,
буває на все радо приготована і чудово
легкодушна (Коб., Автобіографія, 49) / пол.
ewentualny - можливий, здогадний.
Евентуально. Можливо, за певних умов.
Евентуально може сежерело враз з цілковито
урядженим заведенєм до наповнюваня [водою]
бути видержавлене. Рефлєктанти зволять
дотичні оферти вносити до ц.к. дирекциїдібр
гр.-ор. фонду релігійного, дерівнождовідають
ся о близших виясненях (Б., 1903, рекл.) / пол.
ewentualnie - можливо, здогадно.
Евіденцииний. Обліковий, справджувальний.
Сели повінь зробила постійні зміни в предметі,
повинні урядники евіденцийні переводити
справджуване по мисли §12 згаданого закона
(Б., 1895,20,1) І пол. ewidencja -облік, обробка
відомостей; ewidencyjny - такий, що завідує
обліком.
Едукация. Освіта, виховання. Ірині треба було
"едукаціїї". Протопопиха добре казала, що
дівчина на селі хіба ще гірше змужичіє, що
гувернантки, що іїдоси вчили, лишень богато
завдавали клопоту (Галіп, 5) / пол. edukacja,
заст. - виховання, освіта, edukowac, заст. -
виховувати, давати освіту.
Екзекувати. Стежити за стягненням податків.
Тому, що уряди податкові, а не начальники
громадскі, будуть стягати і екзекувати і від
дідичів громадскі додатки, неможлива є
жадна полекша для дідичів і иньших богатих
податників в некористь громад (Товариш,
1908, 293) / пол. egzekutor - судовий
виконавець, egzekwowac -1) стягати (податки
тощо), 2) виконувати, здійснювати, див. іще
екзекуция.
Екзекутивний. Виконавчий. Для контролі
вибрано комісию екзекутивну, яка має
пильнувати, щоби члени точно виконували
обов'язки, статутом постановлені (Б., 1909,
56, 1) / пол. egzekutywny - виконавчий.
Екзекуция, екзекуція. Виконання судового
присуду (розпорядження) щодо майна,
примусове стягнення, вилучення майна.
Передовсім усталено об'єм діланя секциї,
приділюючи іїотсі справи: справа зарібковоїі
пересельноїеміґрациї; справа зміни ординациї
екзекуцийної в напрямі охорони мінімум
екзистенциї від екзекуциї і допустимости
ліцитациї хліборобских недвижимостий (Б.,
1907, 78, 2); Велику мороку має "Союзь" з
довжниками т.зв. запомогового фонду, що
дуже неправильно, а той зовсім не віддавали
пожичок. Через те каждого року новий виділ
на своїх засіданяхжалієть ся на своїх колишніх
товаришів, напоминає, лає, а навіть грозить
судовою екзекуцією (Сімович, 1908, 506);
Друкарня товариства "Руска Рада " має на
складі і поручае отсі друки судові: 1.
Спротивлене против екзекуциї; 2. Позов о
заплату ціни купна; 3. Позов робітника слуги
о платню з правом убогих; 4. Позов о звернене
пожички; 5. Внесене о позволенє екзекуциї на
113
Емеритований
движимости; 6. Внесене о позволенє екзекуциї
на недвижимости (Б., 1909, рекл.); Треба було
б нараз роздобути мільйонову готівку, щоб
викупити векслі, і то до трьох днів. А тут
покладних грошей не було, тож і масам
селянства загрозила екзекуція, а проти проводу
Селянської Каси почали судове слідство за
невиплатність і банкротство (Галіп,
Спомини, ч.1-2,168) / пол. egzekutor - судовий
виконавець, egzekucja -1) виконання судового
присуду (вироку), 2) примусові майнові
(грошові) стягнення, 3) тілесні покарання.
Екзистёнция. Існування. / Мінімум
екзистенцій - прожитковий мінімум.
Господарство сільске здрібніло так, що не дає
minimum екзистенциї, а то стає тим
страшнійше, що мужик не находить зарібку
ні в промислі, ні в торговлі (Б., 1899, 28, 1);
Передовсім усталено об 'єм діланя секциї,
приділюючи її отсі справи' справа зарібкової і
пересельної еміґрациї; справа зміни ординациї
екзекуцийної в напрямі охорони мінімум
екзистенциї від екзекуциї і допустимости
ліцитациї хліборобских недвижимостий (Б.,
1907, 78, 2) / пол. egzystencja - існування,
minimum egzystencji -прожитковий мінімум.
Експльозия. Вибух. Дня 1. червня по полудни
лучило ся величезне нещастє в Феліксдорфі
коло Відня. В фабриці пороху [...] наступила
експльозия, котрої жертвою упало шестеро
людий [...] Експльозия була така сильна, що
рознесла будинок до крихти (Б., 1895,47, 3) /
пол. eksplozja - вибух; експльозія, лат. -
сильний вибух (СЧС, 157).
Експозе, невідм. Урядове пояснення,
повідомлення. Часопись підносить, що
принято прихильно експозе Більова про
німецко-анґлійскі відносини і мароканьске
питане (Б., 1909,75,3)/екпозе,ф/?. -урядове
пояснення, повідомлення (СЧС, 157).
Елєґанция [елеганція]. Елегантність,
вишуканість. Любила над усе елеганцію,
називаючи се третьою важною заповіддю в
умовах до щастя; бувала через се не раз навіть
несправедлива в осуді людей, але до елеганції
тягло її, мов дитину до чічки (Коб., Valse
melancolique, 94) / пол elegancja -
елегантність, вишуканість.
Елєґанцкий. Елегантний, вишуканий,
витончений.Важне для кождого! Випродаж!
За неімовірно тану ціну можна получити
ґарнітурик, складаючий ся з чотирнайцять
вартостевих, понизше висказаних елєґанцких
предметів (Б., 1900, рекл.) / пол. elegancki -
елегантний, вишуканий, витончений.
Елюкубрация, ельокубрация, перен., експр.
Писанина, нездарні журналістські дописи. Нам
просто дивно, як "Народ", на котрий з
остатного тягуть ся Українці, котрий зараз
завмирає, скоро не прийдуть правдиві рублі,
може давати місце на такі дитячі
ельокубрациї (Б., 1895, 54, 1); Часопись руска
"Діло" справедливо назвала авторів сих
елюкубраций "кровожадними псами".
Справді! Псами є ті, що жаждуть крови своїх
руских співгорожан (Б., 1907, 96, 2) / пол.
elukubracja - писанина, твір нездари; порівн.
елюкубрація, лат. - результат тяжкої
розумової роботи і безсонних ночей (напр. -
друковані праці, статті тощо) (СЧС, 160).
Еляборат. Виріб, витвір. На тих зборах були
присутні пп. Гохенбурґер, Велєнгоф і ґр.Штрік,
котрі предложили вже готовий еляборат (Б.,
1899,35,2) І пол. elaborat (часто -ірон.) -твір,
трактат, документ; порівн. еляборат, лат. -1)
писана вправа, 2) виріб (СЧС, 160).
Елястйчний [еластичний], перен. Гнучкий.
Прегарні мужчини, стрункі, мов смереки, і
еластичні, сиділи в хаті тут і там у
найвигідніших позах на світі. І їх стрій був не
менш оригінальний. Червоні ногавиці, до того
біла вишивана сорочка й багато вишивані
кептарики (Коб., Битва, 50) І пол. elastyczny-
1) еластичний, пружний, гнучкий, 2) перен.
гнучкий, elastyczna polityka - гнучка політика.
Елястичність. Еластичність, гнучкість. Так само
й ученик, що вчить ся предметів вже річево
тяжких, а до того щей в чужій мові, тратить
дуже скоро елястичність ума, єго опановує
змучене, зневіра у свої сили, а за сим знеохочене
до цілої Тімназияльної науки (Корд., 1904, 37-
38) І пол. elastycznosc - еластичність, гнучкість.
Емерит. Пенсіонер. Важне для Вп.Емеритів! Маю
на продаж в Снятині гарну реальність,
складаючу ся із трех кімнат, кухні і гарної
веранди, дальше із стодоли, стайни, а при тім
всім є красний садок, морг левади (Б., 1902, рёкл.)
/ пол. emeryt- пенсіонер, emerytura - пенсія.
Емеритований. На пенсії.Лікар дітий Др. Сидір
Бедеа, емеритований І. секундар шпиталю
8-7017
Еміненция 114
діточого сьв. Иосифа у Відни (Б., 1906, рекл.)
/ пол. emerytowany - переведений на пенсію,
відставний, emerytowac - переводити на
пенсію; див. іще емерит.
Еміненция. Еміненція, преосвященство.
Справді була вже крайна пора, аби Єго
Еміненция взяв в свої самодержавні руки ті
невзгодини (Б., 1895, 7, 2) / пол. eminencja
- преосвященство (титул католицького
єпископа і кардинала); еміненція, лат. -
за давніших часів титул королів і
імператорів, а з XVII стол. - титул
католицьких єпископів та кардиналів (СЧС,
161).
Емфаза. Пишномовність, піднесеність. Чех
їде там [до Петербургу] як Чех, Словінець
як Словінець і вертають звідтам як вірні
сини своєї вітчини. Цілком инакше має ся
річ із Богатирцем і товаришами]'. По
австрийскім морю плавають під флягою
старорусинів, по тамтім боці границі
кличуть вони з емфазою, що вони "істинно
русскі люди". За ту емфазу платять в
Петербурзі готовими грішми, які мусять
бути немалі (Б., 1909, 31,2)/ пол. emfaza -
1) пишномовність, 2) піднесеність, 3)
пихатість, бундючність; порівн. емфаза, гр.
- захват, надхнення, гордість (СЧС, 161).
Енунціяція. Заява, декларація. Констатуючи,
що всі члени клюбу признали істнованє
малорускої нації, полишає ся поодиноким
партиям і членам клюбу до волі при
публікованю урядових енунціяцій клюбу
уживати на означеня клюбу і нації або терміну
"малоруский ", або терміну "україньский ". В
німецкій мові офіціяльна назва клюбу є
"Ruthenenklub" (Б., 1907, 66, 2) / пол
enuncjacja, книжн. - заява, декларація.
Еністул а. Лист В нас від передвчора дуже красна
погода, а в городі вже лавки. Я собі буду і сама
ходити на прохід і не чекати на товариство.
Можете бути приготовані на тото, що
дістанете колись із города мазані епістули
(Коб., Листи, 47,339-340) І пол. epistola, жарт.
-лист, послання; порівн. епістоля, лат. -лист,
послання, грамота (СЧС, 164).
Есёнция. Суть. В тім лежить есенциярічи (Б.,
1895, 27, 2); Нині дістаю два числа "Neue
Revue", де находиться мій нарис "Auf den
Feldem " (той, що хочу його Вам післати), але
такий скорочений, і стільки слів в нім
перемінено на якісь шаблонові, що я по
перечитанню його просто казилася; був 'їм
задовгий і вони по-швабсъки, чей же
Schlussakkord, в котрий я звичайно вкладаю
есенцію, опустили (Коб., Листи, 48, 341);
Найгеніальніші жінки, і такі самі мужчини,
любили в своїм житті, Гете так само, як і
Ковалевська, і George Sand і інші не могли без
любові обійтися - але щоб се знов саму
есенцію їх життя становило, - не можна
сказати (Коб., Слова..., 235) / пол. esencja -
1) есенція, концентрований розчин, 2) перен.
суть; порівн. есенція, лат. - 1) різного роду
сумішки з складних етерів, що пахнуть, як
овочі, квіти, рослини; вживають їх у
кондиторських, парфумерних виробах; 2)
міцна сполука, що її при користуванні
розводять водою, 3) суть, істотне, головне в
чому-небудь (СЧС, 165).
Ескорта, ж.р. 1. Екскорт, супровід. Гвардия
піша і кінна творила ескорту (Б., 1895, 7, 2).
2. Варта, охорона. Я майже цілими днями не
мав нічого в роті; а в грудній кишені мав я
одробину своєї рідної землі, котру мені
батько всунув в кишеню, коли ми прощалися
впосліднє [...] Тепер мені відібрали і її, так
само, як і оружіє, коли мене віднайшли.
Відтак взяли мене під ескорту і поставили
перед воєнний суд (Коб., Лист засудженого
вояка до своєї жінки, 142) / пол. eskorta -
екскорт, супровід; порівн. ескорта, фр. - загін
війська, що охороняє обоз або якусь особу,
конвой (СЧС, 165).
Етаблісема, невідм., с.р. Підприємство,
заклад. Наймоднійше етаблісема уборів
Убори зладжені після найновійшого крою
(Б., 1905, рекл.); Найперше і найбільше
буковиньске етаблісема в тій галузи -
хемічна пральня і фарбарня дамскої і
мужескої Гардероби (Б., 1909, 52, 4) / нім.
das Etablissement - заклад, підприємство,
фірма.
Етуя, етюя. Футляр. Кишенкове зеркальце в
етуї(Б., 1900, рекл.); Подорожні прибори,
склад найгарнійших куфрівручних і валізок,
ташки з урядженєм або без урядженя,
пуделка на мужескі і дамскі капелюхи, етюї
на парасолі, коші на їду, торбинки (Б., 1901,
рекл.) / пол. etui, невідм., с.р. - футляр,
115
Жадний
коробочка; нім. das Etui - футляр,
портсигар.
Ефекти, мн. Цінні (вартні) папери.Центральний
Банк Ческих Щадниць [...] купує і продає
вартні папери, девізи, валюти, монети і т.п.
Єжевічно. Щоразу і завжди. Лише та струя
суспільна, той напрям суспільних змагань
може жити і всіх до житя і розвитку вести,
що має в собі силу природну, що виріс на грунті
природної потреби, що є конечністю всіх
сердечних почувань і потреб, єжевічно нових
бажань (Б., 1907, 19,2).
Єреміяда. Плачі, скарги. На сім кінчать ся
Жадане. 1. Вимога, потреба. Ми розуміємо,
що горячо відчутий патріотизм, хоч се й
дуже гарна прикмета у чоловіка, нераз
засліплює єго і робить нетерпимим на
жаданя руского народу, однак мимо того
мусимо жадати, щоби на так впливовім
становищи, як єсть владиче, находив ся
чоловік, у котрого безоглядна
справедливість була би першою, провідною
засадою в діяльности, а личний патріотизм
виступав тілько там, де можна (Б., 1895,
19, 1); / Поставити (ставити) жадане -
висунути вимоги. Словінці поставили були
іменно кілька жадань, маючих на ціли
піднесене словіньского шкільництва і
економічне піддвигненє населеня
словіньского (Б., 1895, 6, 3); Такі наші
жаданя мусимо поставити до будучого
владики (Б., 1895, 19, 1); Громадяни мають
право в ріжних справах громадских
ставити жаданя до Ради громадскої, аби
вона їх ухвалила (См.-Стоцький, Громада,
31). 2. Прохання. Коли я відтак став сам
вандрівним учителем і небавом потім на
жадане одного господарского товариства
мав в однім малім селі говорити про управу
садовини, тоді мені живо пригадала ся
тота подія (Б , 1895, 1, 1); Се жадане й
доси не сповнене, і ми мусимо повторити
єго тепер з тим більшим притиском (Б.,
1895, 19, 1); / На оправдане жадане - на
Безплатно переховує і наглядає над вартними
паперами і того рода ефектами (Б., 1909,
рекл) / пол. efekt - 1) ефект, 2) результат,
наслідок, 3) мн. заст. майно, 4) мн. цінні
папери.
єреміяди нашого автора, а починаєть ся
"пісньрадостна". Бо "русекій" нарід не дав
ся зловити на солодкі слова мантіїв (Б., 1907,
84, 1).
Єствованє. Існування "Новий-Йорк".
Товариство обезпеченя на житє. Нова поліса
неоспорима вже по піврочнім єствованю (Б.,
1903, рекл.).
вимогу, яка має під собою поважні, слушні
підстави. Членам позволяє ся на окреме
оправдане жадане сплачувати членьский
чинш за пасовиско в двох ратах, а то:
першу рату на 1. мая, а другу на 15. липня
(Канюк, 1906, 23) / пол. zqdanie - вимога,
па czyjes zadanie - на чиюсь вимогу.
Жадати. Вимагати. Кількох послів жадало,
щоби знесено другий рік служби войскової
у однорочних охотників (Б., 1895, 11, 3);
Кілько такі "мужики" дали жертв на
" Народний Дім "або наруску бурсу? Нічого
не дали; они вміють тілько горлати,
обкидати щирих патріотів болотом,
жадати сего й того (Б., 1895, 13, 4);/так
жадають буковиньскі посли: усуненя
дотеперішних несправед-ливостий зглядом
православних буковиньских Русинів на поли
церковнім (Б., 1907, 74, 2); Сільскі спілки
стали по стороні тих, що жадали
охоронних мит для продуктів сільскої
господарки, а міскі спілки, що їх членами є
переважно робітники, стали за вільну
торговлю (Товариш, 1908, 94); Жадають
від мене заєдно праць з народного життя,
а я не вмію на розказ писати (Коб , Листи,
123, 510) / пол. zadac - вимагати.
Жадний. 1.Спраглий. В них [німців] щодо
сценічних праць такі колосальні вимоги, що
жадні лиш заєдно чогось екзотичного, що я,
оскільки мені звісний і смак, і критики в тім
8*
16
Жалувати 1
напрямі, - не обіцяю Вам успіху (Коб., Листи,
174, 589); Ще значна меньшість нашого
сьвященства не може отрясти ся з
байдужности і сторонить від нашого
товариства, уникаючи всяку спільність з
товаришами в роботі [...] До тих скаже
колись нарід: "Я був голоден, а ви мене не
наситили, був жадний, а ви мене не напоїли "
(Звідомл., 1914, 3). 2. Голодний. Злагодьте
дещо для нього! Спечіть кілька хлібів або
малаїв, доложіть кусень сиру й масла, а як
маєте солонини, дайте й солонини;
принесіть до мене, і я або Ілія передамо йому
По слабості буде жадний маминого хлібця
(Коб., Земля, 355) / пол. zadny, книжн. -
спраглий, zadny wladzy - владолюбний,^/?.
діал. жадний (хліба, води тощо) - голодний,
який відчуває голод (на щось), нестачу
(чогось).
Жалувати. Шкодувати. Се одна річ в життє,
от тота музика, за котрою буду жалувати.
Доки життя мого, - що мене не давали вчити
родичі (Коб., Слова..., 262); Страх жалую, що
не осталася я ще два дні довше з Вами (Коб.,
Листи, 180, 600) / пол. zatowac - шкодувати,
жалкувати;укр.діал. жалувати -те саме.
Желанє. Бажання. Та ж він завсігди вволяв мою
волю, не відказував мені в ніякім, хоч трохи
оправданім желаню (Б., 1895, 9, 1); Я маю
тепер лиш одне желания: заробити собі доволі
грошей і виїхати за границю (Коб., Листи, 134,
538) І рос. желание - бажання.
Желати. Бажати.Желаемо славним читальникам
раранецким і з нашого боку якнайліпшого
успіху до розумного діла (Б., 1895, 10,4) І рос.
желать - бажати.
Же піль Вид тканини. Шалі і хустки з женілі,
вовни і шовку (Б., 1909, рекл).
Жентиця. Сироватка з овечого молока. В
монументальнім закладі купелевім подає ся
купелі по найновіщім системам, також
гідропатичні купелі, а обслуга випрактикована.
Курациї молочні, жентицею і з захованєм
дієти (Б., 1899, рекл.) / укр. діал. жентиця -
сироватка з овечого молока; пол. z^ntyca,
zentyca - те саме;/тул*. jfntita- осад сироватки
з крупинками овечого сиру (ЕСУМ, 2,193).
Женщина. Жінка. Яко досвідчена в світі
женщина, пані Матушиньска приступала до
грядучоїприємности не прудко, легкодушно, але
з певними думками (Галіп, 77) / порівн. рос.
женщина - жінка, пол. kobieta - жінка, zenski
- жіночий.
Жереляний. Джерельний. Склад усіх уживаних
мінеральних вод, сьвіжо наливаних, і продуктів
жереляних, сьвіжо приготованих (Б., 1899,
рекл.) / пол. zrodlany - джерельний.
Жертва. Пожертва, матеріальна допомога,
внесок. Але де треба самому причинити ся хоч
би маленькою жертвою для народної справи,
там їх нема (Б., 1895, 13, 4); Кілько такі
"мужики " дали жертв на "Народний Дім "або
на руску бурсу? Нічого не дали; они вміють
тілько горлати, обкидати щирих патріотів
болотом, жадати сего й того (Б., 1895,13,4);
Комітет, зав 'язаний для збираня жертв, зібрав
доси 32 000 зр[иньских]; Якраз з тих сіл, де
ділають душпастирі-Українці, немаучеників в
середних школах і не напливають ніякі жертви
на добродійні ціли, як на бурси, захоронки,
"Україньску школу" і ин. (Звідомл., 1914, 55) /
порівн. пол. ofiara - жертва, пожертва.
Жертвенник. Вівтар. За 15 літ свого
архипастирства сотворила его рука все, що
Волохи тепер мають, бо митрополит поклав
свій маєток, свій розум, свій весь вплив і своє
здоровлєна жертвенник свого народу (Б., 1895,
27, 2) І рос. жертвенник - вівтар.
Живитель. Годувальник. Маємо тепер 2.
434.085 членів, передовсім живителів і голов
родини. Можемо сказати, що п'ята часть
бритийского населеня дістає поживу, одіж: за
посередництвом наших 1.5 66 записаних спілок
і їх численних філій (Товариш, 1908,178) І пол.
zywiciel - годувальник, zywic - годувати, zywic
rodzin? - годувати родину.
Живло. Стихія, джерело. Деякі молодці,
одушевлені горячою любов 'ю до нещасного
народу, зуміли розбудити лагідний рух і
спонукали иньші живла, охочі до роботи,
протиділати веденій par force гнобителями
мадяризациї[...] Поки що малі ще успіхи сих
людий, позаяк власти роблять їм нечувані
перепони^»., 1907,79,2) І пол. zywioi-стихія.
Живо. Швидко. - Чи чула ви що про українофілів,
- спитав він [Грінка] живо. - Ні! - відповів
Гірченко по хвилі надуми (Галіп, 46) / порівн.
пол. zywo -швидко, хутко,рос. живо - быстро,
укр. діал. живо - швидко, хутко.
Животина. Тварина. Воскресає земля,
117
Зааплявдувати
воскресають ростини, животини вилазять з
своїх нор і прямують до сонця і наші серця
пруть ся щасливі і веселі тою радостию
душевною до сонця Правди (Б., 1895, 14, 4) /
рос. животина - тварина.
Живчик. Пульс. Любов до неї росла щохвилини,
з кождим ударом живчика. Циль уже був не
лишень її невільником, але й її оборонцем, її
охоронителем (Галіп, 89) / порівн. пол. tftno,
puis - пульс .
Жизненний. 1.Живий, сповнений життєвих
сил. "Буковина", то хоть буде єї заслуга, що
вона відсвіжить бодай трохи соки в
жизненнім, але ослабленім рускім тілі і
побудить его до нового житя (Б., 1895, 11,
3). 2.Життєвий. Сотками літ воювали дикі
орди на просторих жизненних руских землях,
та внаслідок сих злиднів настали у нас дуже
невідрадні політичні і суспільні обставини (Б.,
1895, 7, 1) / порівн. рос. жизненный -
життєвий, пол. zyzny - плодючий, zyciowy -
життєвий.
Жизненность. Життєвість, витривалість.
Новійші спілки для винайму, заложені самими
мужиками, визначають ся більшою
Заабсентуватися Не прибути, бути відсутнім
на зборах, засіданні тощо. В п 'ятницю, дня 21-
го червня D. липня) с.р. [1913] відбули ся
довірочні збори, на які були запрошені всі
сьвященники, що признають ся до Русинів.
Дійсно явило ся 33 сьвященників, а решта,
очевидно, з байдужности, заабсентувала ся,
начеб мовчки хотіла і далі терпіти
румунізаторске ярмо (Звідомл., 1914, 49); В
другій годині пополудни того дня [10. жовтня
н.ст. 1913] зібрало ся в льокали товариства
руских богословів "Православна Академія" в
митрополичій резиденцій в Чернівцях взагалі
найвисше число, яке осягнули колись збори
руских сьвященників, бо понад 60, хоть, на
жаль, заабсентували ся такі, які ще ніколи не
опускали такої нагоди і яких брак якраз тепер
дуже відчував ся (Звідомл., 1914, 55) / пол.
absentowac si$ - бути відсутнім.
Заалярмувати. Підняти по тривозі (військо).Дня
17.квітня о 7-ій годині вечером заалярмувала
тамошний гарнізон команда 11. корпуса у
жизненностю і більшою силою (Товариш,
1908, 138) І рос. жизненность - життєвість.
Жіночник. Місце в церкві, де під час відправи
жінки стоять окремо від чоловіків. Парох
Еміль Грибовскі відправляє службу Божу з
семинаристими, котрі стояли в жіночнику
і даскалували (Б., 1895, 6, 3) / порівн. укр.
заст. бабинець - місце в церкві, де під час
відправи жінки стоять окремо від чоловіків.
Жниво. Урожай. А кажуть люди, що як збіже
добре зійде, то вже половина жнива. [...]
Можна по засіяню машиною винищити на
поли бур 'яни, рівночасно зрушити (справити)
землю поміж: рядками і в такий спосіб еще
більше поліпшити обставини, серед яких жиє
ростина, і через то побільшити жниво
(Товариш, 1908, 216) / порівн. пол. zniwo - 1)
жниво, 2) урожай.
Жона. Дружина. Вона (пані Матушиньска)
цілком по-фільософски відкрила в сім
одинокім явищу систему, спосіб мисленя
протопопи, его погляд на неї, его жону, і
була з сего задоволена (Галіп, 77) / порівн.
пол. zona - дружина, рос. жена -
дружина.
Львові, щоби був зараз готовий після
мобілізаційних приписів до вимаршу (Б., 1895,
19,4) / пол. alarm - сполох, alarmovvac - бити
на сполох, здіймати тривогу, alarmowy -
тривожний; der Alarm - сполох, сигнал
тривоги, alarmieren - 1) бити на сполох, 2)
тривожити, турбувати.
Заанґажований. Дієприкм. від заангажувати.
Надзір в інституті веде, крім учительских сил,
ще й одна пані, заанґажована із Парижа, яка
має сьвідоцтва зложених державних іспитів
(Б., 1906, рекл.) / пол. zaangazowany -
запрошений.
Заангажувати. Запросити на роботу. Проект
М.Василька щодо місії в Римі прийнято, і він
заанґажував мене яко радника тої місії, а
пізніше яко керуючого місією (Галіп, Спомини,
ч.З-4, 93) / пол. zaangazowac - прийняти,
запросити на роботу.
Зааплявдувати. Зааплодувати, заплескати в
долоні. Сему знов зааплявдував єще з початку
стихійно успособлений люд одночасним, як з
Зааранжований
11
8
одної губи, кличем "Сумно!" (Б., 1907, 40, 2) /
пол. aplauz - схвалення, aplaudowac -
аплодувати; нім. der Applaus - аплодисменти,
оплески.
Зааранжований. Влаштований. Генрик Сєнкевіч
назвав у своїй, оголошеній в Zeit-i, відповіди
Бєрнзонови голодівку львівских академіків -
топкою, зааранжованою з біфштиками і
вином. Щоб сій підлій видумці дати належну
відправу, радить звісний поет і член голодуючої
громади Петро Карманьский оскаржити
Сєнкевіча о обиду (Б., 1907, 58, 3) / пол.
zaaranzowac - влаштувати, організувати.
Забавитися. Забаритися, затриматися. Опісля
булу мусила і переписувати її [повість] ще
начисто до друку, отже, забавлюсь з тої
причини з пересилкою (Коб., Листи, 13, 269) /
пол. zabawic si? - 1) розважитися, забавитися,
2) загостюватися, 3) затриматися, забаритися.
Забавний. Розважальний. Приймаємо також
осібну передплату на ілюстрований науковий
і забавний додаток "Неділя " по 2 зр[иньских]
нарік (Б., 1895, 12, 4) / пол. zabawny -
кумедний, розважальний.
Забіги, мн. Підступи, заходи, зусилля. На жаль,
треба признати, що грунт, податний для забігів
наших ворогів, лежить в самім народі.
Згадавши хоч би ту преважну обставину, що у
нашого мужика православний - Волох, а Русин
- уніят, обставину, що при відомій
нетерпимости релігійній і несовістности агітаторів,
які нею аж надто часто послугують ся, відіграє
одну з найважнійшихроль (Б., 1907,91,1) І пол.
zabiegi, мн. - зусилля, заходи.
Забір. Загарбання, окупація. Жерело сеїхороби
спочиває безперечно в сій історичними
фактами справдженій природній захланности
і ахресивности московского народу, що з цілою
силою преросийску державу до безнастанних
нових заборів (Б., 1895, 31, 1) / пол. zabor -
загарбання, окупація.
Забірний. Загарбницький. Сязабірча політика і
довголітнє тяжке крепацтво затирали чим
раз більше наші народні прикмети (Б., 1895,
27, 1); Славнозвістні росийскі агенти, як
Погодін, Раєвский і другі приготовляли і тут
терен для забірчоїросийскої політики (Б.,
1895, 31, 1) / пол. zaborczy - загарбницький.
Забороло, перен. Перепона, перешкода,
засторога. Найбільше успішним заборолом
против надужитку власти дідичів і їх
приклонників в діловодстві громади є то, що
мужики мають рішаючий вплив при складі
заступництва громад (Товариш, 1908, 294);
Утворення української держави зустрічали
мадяри симпатично, як забороло проти
Москви, яка в році 1848 помагала австріякам
здавити мадярську революцію (Галіп,
Спомини, ч. 1 -2,179) / порівн. стел, злкрдло -
стіна міської фортеці, укр. забороло - щит на
мурі фортеці; частина шолома (ЕСУМ, 2,214);
рос. забрало -частинашолома, що прикриває
обличчя.
Забрати. Взяти. / Забрати голос - взяти слово.
-Ні, позвольте мені, панове, забрати голос. Я
прошу вас і гадаю, що не відмовите мені -
будьте нині мої гості (Галіп, 36) І пол. zabrac
glos - взяти слово.
Забувати (на кого?, на що?). Забувати (про кого?,
про що?). Хто, проте, згадуватиме з пошаною
ім 'я обновителя україньского слова Івана
Котляревського, нехай ніяк не забуває і на
батька Григорія Савича Сковороду (Кміц.,
1908, 66) / пол. zapomniec (па kogos, па cos) -
забувати (про когось, про щось).
Завагуватися. Завагатися, сумніватися.
Замінити теперішну нужду суспільної
орґанізациї на кооперативну орґанізацию
значить тільки, що замінити п'ятак на
золоту монету. Для загалу, для консументів
була би се лиш виграна, що ж при тім мали
би до страченя? Нічо - зовсім нічо. Але
скажіть о тім першому ліпшому! В очі
розсьміє ся і спитає, чи його бере ся за дурня;
а богато найде ся таких, що не завагує ся
назвати визискувачами (Товариш, 1908,192)
/ порівн. пол. zawahac si? - похитнутися,
завагатися, засумніватися; >тф. завагатися -
те саме.
Завалидорога. Ледащо, ледар, дармоїд. Нині
цінять чоловіка, і не лише чоловіка, а цілі партиї
і нарід після їх позитивної роботи. Нині дивлять
ся, чи нарід сильний, чи можна з ним числити
ся, і коли бачать, що він не є завалидорогою, а
сильним членом в спілці державній, тоді
поважають єго і дають єму се, що єму
належить ся (Б., 1895, 28, 1); Кілько по тих
містах є невдоволених з такого ладу Русинів,
котрі й нарікають, і пишуть о тім по
часописях; самі ж дійстно на місци соромлять
11
9
Зависимость
ся поговорити з міщанином, бо їм їх
бюрократична пиха на се не позваляє. Они раді
з того, коли хто, поправляючи рускі відносини,
упаде жертвою борби, але они самі не мають
волі, енергії до того, они самі боять ся згинути.
Вся їх діяльність обмежає ся на наріканє. Такі
люди то не опозиціоністи, то завалидороги для
дійсних опозиціоністів. Вони ширять лише
одчайдушність, лінивство і байдужість [...]
Але прийде час - і соромно нам стане за таких
домашних дармоїдів (Б., 1895, 63, 2) / пол.
zawalidroga - ледащо, дармоїд.
Завдавати. У сполуч. Завдавати ходу й заходу
- завдавати клопотів. Господарство і ріжні
духовні відправи завдавали ему немало ходу й
заходу (Галіп, 58).
Завельонбваний [завелонований]. Закритий
вуаллю (в є льон ом) Тут були густо
завелоновані пані, несміливі, делікатно вбирані
дівчата і молоді люди з глумливим усміхом на
устах та зворушеним поглядом (Коб., Земля,
349) / пол. welon - 1) вуаль, 2) welon slubny -
фата; укр. діал вельон - фата.
Завести. Не справдити сподівань, підвести.
Тимчасом ся надія завела; народний парлямент
не тільки не виелімінував национальні спори з
політичного житя Австриї, але й сам так
тяжко занедужав ними, що дехто сумніває ся,
чи взагалі парлямент поверне до здоровля (Б.,
1909, 30, 1); / Завести в надіях, завести надії
- ошукати. Рідко де побачиш в молодого
сьвященника-Русина руску газету як "Діло ",
' 'Раду'', 'Літер [атурно]-науковий вісник "або
руску книжку. Ніхто не ітересує ся потребами
житя народу [...] Тому єузасаднена обава, що
добра часть сеї верстви сьвященників
здеґенерує, змужичіє і заведе всі ті великі надії,
які нарід до неїприв 'язував (Звідомл., 1914, 39)
/ пол. zawiesc- 1) завести, запровадити; 2)
підвести, обманути, zawiesc kogos w nadziejach,
czyjes nadzieje - завести в надіях, ошукати.
Завестися. Не дістати сподіваного, ошукатися.
Після Празького конгресу Українці одержали
дві нові катедри на Львівскім університеті, 2
міліони корон на заложенє земельного банку,
а навіть заложенє самостийного
універзитету у Львові. "Росийска " партия
завела ся навіть в своїх надіях на отворенє
обіцяної катедри росийскої мови та
літератури (Б., 1909,31,2)/ пол. zawiesc si? -
ошукатися, zawiesc kogos w nadziejach, czyjes
nadzieje - завести в надіях, ошукати.
Завзивати, завізвати. Закликати. Потім
завзивав їх до пильної науки і до любови свого
рідного народу (Б., 1895, 9, 4); Замість дати
хосенну пораду і поміч, завзивають н.пр.
"Буковинскіи вііїомости", аби били буками
тих, що отворяють народні читальні,
крамниці, шпихлірі (Б., 1895, 13, 4); Далі
ухвалено завізвати кр[аєвий] виділ, щоби на
слідуючій сесиїздав справу й поставив внесеня
дотично просьби Кімполюнгу о позвіл на
побиранє оплати за оглядини худоби і м 'яса
(Б., 1895, 5, 4); Перед самими виборами має
голова комісиї (двірник або єго заступник)
сказати виборцям, кого можна, а кого не
можна вибирати, відтак пояснити порядок
при голосованю і спосіб, як голоси лічать ся, і
завізвати виборців, аби вони голосували після
свого сумліня, маючи лиш добро громади на умі
(См.-Стоцький, Громада, 35); Збори отворив
іменем скликаючого комітету оМаланчук і,
витаючи щиро всіх прибувших отців і
богословів, вказав на важність справ, які
стоять на дневнім порядку, і завізвав вибрати
собі предсідателя (Звідомл., 1914, 49-50).
Завзиваючи. Дієприсл. від завзивати. Збори
закінчив голова, завзиваючи членів до праці
наукової і приєднуваня товариству
якнайбільше членів, щоби вислід праці міг бути
якнайкрасший (Б., 1907, 68, 3); На вступі
голова п.Романчукроздав між членів статут
клюбовий, завзиваючи товаришів до точної
участи в засіданях клюбових, комісийних і
парляментарних, а для контролі вибрано
комісию екзекутивну, яка має пильнувати,
щоби члени точно виконували обов'язки,
статутом постановлені {Б., 1909, 56,1).
Завзятися, перен. Настирливо вчепитися. Я
відчуваю таке скавуління цілим т лом від стіп
до голови. Стараюсь не зверта ш на се уваги
і пробую бути ніби глухим Год:! "Змилуйтесь
над нещасливою, а Бог заплатить вам' "Воно
завзялося на мене, впилося в мене, а я вслухався
з нервозністю, ба з охотою, повною
скаженості, в те скавуління (Коб., Жебрачка,
31) / пол. zawzi^c si? (na kogos) - вчепитися,
в'їститися, настирливо причепитися.
Зависимість. Залежність. Отся зависимість
законодатної праці в Австриї від
Зависіти 120
дражливости национальних чи радше
шовіністичних почувань, від бумлю німецких
студентів в Празі або від ческого поданя в суді,
стає дісно нестерпна (Б., 1909,25,1)/ порівн.
пол. zaleznosc - залежність, zawislosc -
залежність; рос. зависимость - залежність.
Зависіти. Залежати. Від удачі чи невдачі проби,
піднятої правительством Бінерта, зависіти
ме не лиш судьба правительства, але, мабуть,
і доля парляменту в найблизшій будучности (Б.,
1909, 25, 1) / порівн. пол. zalezec- залежати,
zawisnqc - 1) зависнути, 2) нависнути (про
небезпеку), 3)книжн. опинитися в залежності
(від чогось); рос. зависеть - залежати.
Завити. Зав'язати, обгорнути. /Завити голову
- віддати заміж. - Парасинко, душко, як Бог
дасть, то зав 'ємо твою головку рушником сеї
вже зими1 (Коб., Земля, 228) / порівн. пол.
zawic, заст. - те саме, що zawin^c - 1)
завернути, обгорнути, зав'язати (голову
хусткою), 2) відігнути край, загнути догори;
укр. діал. завити - завернути, обгорнути,
зав'язати (голову хусткою).
Завід1. Ошукання, розчарування. Ніколи не
спроваджувати збіжа після заграничних
цінників на підставі шумних описів, великих
образків і т.ин. В тім разі чекає господара
страта гроша і завід (Товарищ, 1908, 248) /
пол. zawod1 - розчарування.
Завід2.1. Підприємство. / "омнібусам ", і фіякрам
черновецким не веде ся добре, зате трамваєвий
завід процвитає неабияк. Особливо еліті вози
переповнені, бо публика їде до Прута; в возах
такий натовп, що душу витискають, часом
два-три вози, що їдуть близько один за другим,
такзаняті, що й ігли годі пропустити^., 1907,
93, 3). 2. Фах, професія, спеціальність. Маючи
поверх 20-літну практику в тім заводі - свого
часу оба затруднені у загальнознаної фірми
Якова Ґольда -маємо надію, що Вп.П. Т.Публика
нашу новоотворену фірму буде посіщати (Б.,
1904, рекл.) / пол. zawod2 - професія, фах.
Завід атель. Завідувач. Телеграфічно заявили свою
однодушність зі зборами оо.: Георгій Мунтян,
парох з Зеленева, і Ілярій Бриндзан, завідатель
з Крищатика (Звідомл., 1914,55) / порівн. пол.
zawiadowca - завідувач, начальник
(залізничної станції тощо)\рос. заведующий -завідувач.
Завізванє. Заклик, вимога. На завізванє виділу
краевого предложив директор школи рільничої
в Чернівцях, Еміль Байер, краевому соймови
проект організації шкілрільничо-господарских
на Буковині (Б., 1895, 2, 4) / порівн. пол. zawo-
ianie - заклик, клич, па zawolanie - за першою
вимогою; рос. воззвание - заклик, клич
Завізвати, завзивати. Закликати, викликати.
Ученикмусить вважати, бо ж кождоїхвилини
учитель може його завізвати до відповіди
(Канюк, 1911, 71); Питане - се властиво
недокінчена думка, якою завзиваємо
запитаного, аби її доповнив якимось певним
присудом, себто аби дав відповідь (Канюк,
1911, 74) / порівн. пол. zawolac - 1)закликати,
покликати (на допомогу), 2) викликати,
zawolac ро і mi e niu - викликати за іменем.
Завішене. Тимчасове відкладення,
призупинення виконання чогось. /Лишити в завішеню -
відкласти, призупинити. Принципіяльний опір
монарха і австрийских міродатних чинників
против роздвоюваня армиї спонукав угорских
політиків лишити в завішеню війскову квестию
і наразі домагати ся тільки самостійного
картелевого банку (Б., 1909, 89, 1) / пол.
zawieszenie - призупинення, відкладення,
відстрочення, zawiesic - 1) завісити, повісити;
2) відкласти виконання чогось, призупинити;
порівн. нім die Schwebe - висяче положення,
in der Schwebe - напереваги; das bleibt in der
Schwebe - це залишається невирішеним.
Завішений. Призупинений. Україньский радний
консисториї Манастирский відважив ся
голосувати в краєвій шкільний раді разом з
україньскими членами краєвоїради шкільної.
Як випаде завішене дисциплінарне слідство
серед таких обставин і після теперішних
досьвідів, можна легко передвидіти (Б., 1909,
31,2I пол. zawiesic - 1) завісити, повісити; 2)
відкласти виконання чогось, призупинити.
Заводовий. 1 .Професійний.По великім страйку
хліборобских робітників в роках 1900. і 1901.
повстало в Італії богато заводових товариств
сільских робітників і двірских наймитів
(Товариш, 1908,136); На місце такої'заводової
орґанизациїзачали розвивати ся организация
спілкова, зачали закладати мужики і сільскі
робітники спілки для спільноїаренди (винайму)
землі (Товариш, 1908,139); Ганнуся переконує
мене, що мій син не буде ніколи артистом, - і,
може, правда по її стороні. Але зате її син
буде артистом, як не заводовим, то бодай по
душі (Коб., Valse melancolique, 126). 2.
Фаховий, професійно-технічний (про
навчальний заклад). Школи, що привчають
молодіж до певних заводів, називають ся
заводовими, або фаховими. До таких шкіл
належать: промислові та торговельні,
війскові, лісові, хліборобскі (агрономічні),
вчительскі семинариї, музичні школи (Канюк,
1911, 103) / пол. zawod - професія, фах,
zawodowy - професійний; див. іще завід 2.
Заволодіти. Дістати в своє розпорядження. Тож
нема сумніву, що конечно треба було старати
ся заволодіти над голосами тих п'ятьох
москвофілів (Б., 1907, 71, 1) / порівн. пол.
zawiadna^c - заволодіти, підпорядкувати собі;
рос. завладеть, овладеть - те саме.
Заворожити. Залагодити, зупинити. Питане
національне в Австриї не дасть ся вже
заворожити инакше, як лиш ділами (Б.,
1899,36, 1).
Завстидати. Посоромити.-Покажися, козаче!
- ніби кождий говорить. І Самсонюк не
завстидав товаришів, а погуляв собі на славу
(Галіп, 98) / пол zawstydac - присоромити,
посоромити; укр. завстидати - те саме.
Зав'язаний. Дієприкм. від зав'язати. Комітет,
зав 'язаний для збираня жертв, зібрав доси
32.000зр[иньских]_(Б., 1895, 26,4).
Зав'язати, зав'язувати. Заснувати,
започаткувати (про комітет, товариство тощо).
Ми зав 'язали комітет для видавництва сего
більшого політичного органу для цілої
австрійскоїРуси(Б.< 1895,7,1); На другу днину
зрання ходили літерати до "Бесіди " на нараду,
щоб зав'язати "Видавничу спілку" (Коб.,
Листи, 60, 369-370); Гуртуймо ся, братя
резеші, подаймо собі руки, та зав'яжім
товариство нашихрускихрезешів і дбаймо о
нашу будучність (Б., 1901, оголош.); Молодша
генерация галицких москвофілів, т.зв.
москвофільскірадикали, або "неомосквофіли",
постановили в послідних днях відорвати ся від
москвофілів старшої дати і зав 'язати окрему
політичну партию (Б., 1907,36,3); Як в нас, в
Гараздівцях, зав'язали поступовійшілюди касу
пожичкову і щадничу систему Райфайзена, то
в касі було, як се звичайно на початку буває,
пусто (Товариш, 1908, 148-150); З
товариством нашим річ мається так.
Головною ініціаторкою його єсть пані
121 Заговорець
Матковська, вона ніби числиться до старої
партії, єсть, однак, дуже толерантна жінка,
ми подали собі руку, щоб зібрати всіх русинок
буковинських] та, зав'язавши товариство,
хоронити наших дівчат та дітей - біднішої
класи головно - від румуньщиняся, котрому
западають чимраз, то сильніше (Коб., Листи,
12, 266) / пол. zawiqzac, zawi^zywac - 1)
зав'язати, перев'язати, 2) заст. зав'язати
(розмову), налагодити, встановити, 3)
утворити, заснувати (товариство).
Зав'язатися, зав'язуватися. Заснуватися,
утворитися.Під опікою клюбу Русинок зав 'язав
ся ту кружок любителів сцени (Б., 1895,13,3)
/ пол. zawiqzac si?, zawiqzywac si$ - 1)
зав'язатися, перев'язатися, 2) заст. зав'язатися
(про розмову), налагодитися, встановитися, 3)
утворитися, заснуватися (про товариство).
Зав'язуване. Назва дії за знач, зав'язати,
зав'язувати. Наші люди повинні знати, що
жандарми не сьміють ставити ніяких
перепон при зав'язуваню і веденю читалень
(Б., 1895,25,3).
Заглада. Занепад, вимирання, загибель.
[Райфайзеньскі каси позичкові в Німеччині]
вже тепер скуповують на ліцитациїмужицкі
господарства, віддають їх господарям за
сплату до ужитку і таким чином ратують
хліборобскі родини від заглади (Б., 1895,43,3);
/ Винародовлення, асиміляція. Агітациї
вимірені ще, крім того, на цілковиту загладу
нашої народности (Б., 1895, 11, 2); Та в
посліднім часі, головно від 1848. року, починає
нам грозити національна заглада. А особливо
від року 1880. напосіла ся загоріла волоска
єрархія в нашій церкві вирвати з нашого серца
найдорожший, дарований нам небом скарб -
нашу дорогу понад все руску народність
(Звідомл., 1914, 5-6) / пол. zaglada -
вигублення, винищення, загибель.
Заговор. Змова. Головні осередки заговору
против Росиїсуть полудневі губерниїРосиї-
Київ, Херсон, Волинь, Бесарабія, Чернигів,
Харків і Полтава (Б., 1895,13,2)/ порівн. пол.
zmowa - змова, spisek - те саме, spiskowac -
змовлятися; рос. заговор - змова.
Заговорець. Змовник. Ми знаємо імена
заговорців в полудневій Росиї (Б., 1895,13,2)/
порівн. рос. заговорщик - змовник, пол.
spiskowiec - змовник. -
Загорілець
122
Загорілець. Завзятець, фанатик. Я не думаю
писати житєписи ні п.Барвіньского, ні
п.Вахнянина; я би рад лише звернути увагу
загорільців, що як легко зневажати людий
праці, так самому дуже тяжко працювати
так, як они (Б., 1895, 32, 1); [Православні
сьвященики україньскої народности, зібрані
ІО.жовтнян.ст. 1913р. в Чернівцях]витають
якнайсердечнійше новоіменованого
генерального вікарія Високопреподобного
о.Архімандрита Арт.Манастирского [...],
запевняють його про свою вірність та
кождочасну готовість поперти Його в Його
новій гідности, а з погордою відкидають всякі
несправедливі напади та напасти волоских
загорільців на Єго Всечесну особу та нову Єго
гідність (Звідомл., 1914, 61) / пол. zagorzalec
- палкий, запеклий прибічник чогось.
Загорілий. Завзятий, фанатичний. Та в посліднім
часі, головно від 1848. року, починає нам
грозити національна заглада. А особливо від
року 1880. напосіла ся загоріла волоска єрархія
в нашій церкві вирвати з нашого серца
найдорожший, дарований нам небом скарб -
нашу дорогу понад все руску народність
(Звідомл., 1914, 5-6) І пол. zagorzaty- палкий,
запеклий, фанатичний.
Загостити. Заїхати, завітати. Поїду на
археольойчну виставу до Києва; вона [Леся
Українка] дуже просила загостити до неї -
так до Києва, як до неї на хутір, около Гадяча
(Коб., Слова..., 251 )\Вашою карткою я вельми
врадувалася, бо не знала, властиво, де Ви
пробуваєте і чи загостите до моєї дорогої
Буковини (Коб., Слова..., 278) І пол. zagoscic -
\)заст. зупинитися, погостювати в когось, 2)
заст. (do kogos, doka^ds) - завітати, прибути з
візитом (до когось, кудись).
За граничний. Закордонний. Коли нарешті
справа в такий спосіб вияснила ся, радість
була велика. Студенти радували ся приходови
такої "рідкости ", як заграничний родимець,
а заграничний родимець урадував ся, що
знайшов таких мудрих "братів" Слов'ян
(Галіп, 36) / порівн. пол. zagraniczny -
закордонний, зовнішній;/юс. заграничный-
закордонний.
Загризений. Змучений, прибитий клопотами.
Бідна моя мати лежить безнадійно хора, я
сама через її доглядання та неспання ночами
спала з сил, ізаєдно така зайнята і загризена,
що не знаю, звідки взяти тоїсвобідноїхвилини,
щоби врешті до Вас обізватися і Вашу просьбу
увзгляднити (Коб., Листи, 170, 584) / порівн.
пол. zagryzc si? - розм. вимучити себе,
згризтися.
Загрожений. Такий, що перебуває у небезпеці,
під загрозою. Ваш лист не дуже велику потіху
справив мені, бо я з нього відчуваю, що Ви
журитеся за "Вісник", кажучи, що
видавництво загрожене неприхильними
оцінками. Не журіться! (Коб., Листи, 47,336);
Русини Буковиньскої землі! Прибувайте
десятками тисячів на Народне віче. В інтересі
загроженої народної справи треба нам всім
явитись на віче, як один муж:! (Б., 1905, 19
червня, 3); їх [волохів] сьвященство чує ся
загроженим в дотеперішнім абсолютнім
панованю над руским народом і гадає силою,
революцийним способом задержати свою
власть. І зовсім безцеремонно бере
митрополита на коротко, чи він годив ся на
іменоване Манастирского [генеральним
вікарієм консисторским]. Він, видко, заявив,
що не годив ся, що волоске сьвященство
посуджу є правительство о сторонничість, за
яку, однак, похваляє митрополита (Звідомл.,
1914, 59) І пол. zagrozony-загрожений, такий,
що перебуває у небезпеці, під загрозою,
zagrozenie - загроза, небезпека.
Загрозйти (кого?). Налякати (кого?), пригрозити
(кому?). Проте треба довжникам завсіди
пригадати речинець, а як довжник залягає із
сплатою рати довше, як тиждень, то треба
єгоупімнути, аби заплатив до 8 дніврату; коли
ж се не поможе, то треба довжника
завізвати до сплати і загрозити скаргою до
суду (См.-Стоцький, Порадник, 41); Коли ж
загальні збори величезною більшостю - в тім
числі і православних членів - відкинули бажаня
кількох людий, речник їх загрозив, що витягне
з того консеквенції(С'тотч, 1908,525) І пол.
zagrozic (kogo?) - 1) піддати під небезпеку,
створити небезпеку (для кого?), 2) налякати
(кого?), пригрозити (кому?).
Задержанє. Дотримання, збереження.
Правительство мусить реформу виборчу
довести до кінця, але з задержанєм
заступництва інтересів, з ненарушенєм прав
стану селяньского та міщаньского і лиш в
123
Зажаленє
порозуміню з коаліцийними сторонництвами
(Б., 1895, 7, 4) / порівн. zachowanie - 1)
дотримання, збереження, 2) заст. повага,
zatrzymanie - 1) зупинка, затримка, 2)
затримання, 3) збереження, залишення (у
незмінному стані), 4) затримання, арешт; рос.
задержание - те саме, що zatrzymanie.
Задивитися. Ставитися, надавати певної оцінки.
Від нього самого я нічо не знаю, як він про тую
працю задивився і чи умістив він її де-небудь?
(Коб., Листи, 167, 580) / порівн. пол.
zapatrzywac щ - 1) задивлятися на когось,
милуватися, zapatrzywac щ w dal -дивитися
вдалину, 2) дивитися, мати певний погляд
(думку) щодо чогось.
Задивованє. Здивування. Пані добродійка
цікаво, хотя й з легким задивованєм подивила
ся крізь окуляри на молодих людий (Галіп, 4) /
пол. zadziwienie - здивування, подив.
Задля, прийм. 1.Через (певну причину). Книжка
ся ще не розпродує ся, ані не розсилає ся, бо
ц.к. прокуратория задержала єї задля
недоповненя якихсь правша пржисів(Б., 1888,
оголош.); Задля браку дзвінка подзвонив він
порожними склянками (Галіп, 12); Перед тим
мав митрополит довшу розмову з князем
болгарским, котрий єго любить і задля єго
великих здібностий дуже поважає (Б., 1895,
2,3); Ціле місто Лісбона було тамтого тижня
зворушене задля пригоди, яка стала ся в голярні
Avenide de Liberdade (Б., 1895, 21,4); Оба ті
ліски, з яких і1 сусідній " був удвоє від панського
більший, ділила від себе велика левада, звана
багном задля своєї багнистої землі (Коб.,
Земля, 270). 2. Завдяки. По довгих змаганях
удало ся зелізничому урядникови Іванови
Константинови Шульцови в р. 1894.
витворити отсюрасу [кріликів], яка то задля
своїх гарних прикмет розповсюднила ся в
короткім часі по всім сьвіті (Товариш, 1908,
113)/ порівн. пол. dla - вживається також для
вказівки причини, powody, dla ktorych... -
причини, через які..., dlaczego - чому, dlatego
-тому, тому що.
Задбвжений. Такий, що має борги, обтяжений
боргами. Міністерство тим спілкам поставило
дуже важне завдане скуповувати на власність
дуже задовжені господарства селяньскі (Б.,
1895,43,2); Панни не могли повіддавати ся, бо
женихи всі знали, що старий задовжений і не
дуже то квапили ся (Товариш, 1908, \24); Маю
і я, приміром, шматочок землі, ідержеїїворенді
тано німець-шваб, бо сама не годна ґаздувати.
Та той мій посесор так страшно задовжений,
що лиш дуже погано і неправильно платить
(Коб., Листи, 207, 645) / пол. zadluzony -
обтяжений боргами, jestem zadluzony - маю
боргів по вуха.
Задовжитися. Заборгувати, затриматися з
чимось. Я тепер так привалена домашніми
обов 'язками, що вже геть задовжилася з
листами (Коб., Листи, 139,543) / пол. zadluzyc
si$ - заборгуватися.
Задокументувати. Виявити, засвідчити,
ствердити. Треба взагалі скинути з себе плащик
байдужности для церкви і особливо в таких
разах, де можна б супроти иньших
задокументувати приналежність до рускої
народної церкви, треба се і зробити (Б., 1895,
89,2) І пол. zadokumentowac - 1) підтвердити
документами, 2) розм. виявити, проявити,
показати, zadokumentowac solidarnosc -
виявити солідарність.
Задусйти. Задушити. Через засипуванє ученика
нестравним і невідповідним кормом може
школа перепинити або й задусйти початки
образованя (Корд., 1904, 8) / пол. zadusic -
задушити.
Зажадати. Поставити вимогу, наказати зробити
щось. Від виділів повітових в повітах північно-
східних зажадав виділ краєвий справоздань, чи
в данім повіті істнує еміхрацийний рух до
Бразилії (Б., 1895, 20, 3); Не раз добре
запитати ученика про причину, чому він так
сказав, а не інакше, і зажадати прикладів від
дитини (Канюк, 1911, 79) / пол. zaz^dac -
поставити вимогу.
Зажаленє. Скарга. Рада шкілька краєва
постарає ся там лад зробити, але повторяю,
що від иньших громад не було зажалень (Б.,
1895,5, Ъ)\Аж коли в такий спосіб привернено
порядок, удали ся грецкий патриярх і
вірменьский сьвященник до каплиці сьв. гробу.
Вірченьский патриярх вислав скаргу на Греків
до Порти; розуміє ся, що й Греки вишлють
зажаленє (Б., 1895,44,4); Що се було просте
вкорочене прав руских богословів, се зовсім
ясно. Русини внесли на то зажаленє до ц.к.
міністерства, а навіть у тодішного міністра
просьвіти Ґавча явила ся руска депутация зі
Заживний 124
скаргою на то (С.Смаль-Стоцький. Б., 1899,
52,1) / пол. zazalenie - скарга, офіційна заява.
Заживний. Опасистий, тілистий, вгодований.
Напереді ішов якийсь заживний панок, убраний
дуже елєґантско. Повне, набрякле лице,
виголене гладко, блищалось против сонця та
пригадувало мені живо велику жовту диню
(І.Матієв, Б., 1895, 16, 1) / пол. zazywny -
тілистий, вгодований.
Заздростити. Заздрити. Коли їм близше
придивимо ся, то переконаємо ся, що ті
горлані майже самі мальконтенти, котрі або
чують особисту якусь уразу, або заздростять,
суть занадто горді і тим не вдоволені, що не
они верховодять, хотячи коштом иньшого себе
вивисшити (Б., 1895, ЗО, 2-3) / пол. zazdroscic
-заздрити.
Зазив. 1. Заклик. Подаємо нині друге оголошеня
з горячим зазивом до наших П. Т.Хпіборобів,
щоби надсилали нам замовленя на осінь на
суперфосфати вже тепер (Б., 1906, рекл.);#/<}
цьвітня до жовтня голова не скликає засіданя
і члени "офіцияльно, на письмі", звертають
ся до голови із зазивом, "щоб скликав загальні
збори" (Сімович, 1908, 517). 2. Запитання (на
уроці). Ял мій зазив, щоби описав сюростину,
ученик почав швидко рецитувати лєкцию,
переказуючи майже до слова все, подане в
книжці (Корд., 1904,22) / порівн. пол. zawolac
- 1) закликати, покликати (на допомогу), 2)
викликати, zawolac po imieniu - викликати за
іменем, викликати на уроці; рос. зазывать -
1) закликати, кликати.
Зазначити. Виявити, продемонструвати.
Прихильник п.Романчука вважає доконче
потрібним зазначити свою ворожість при
першій лучшій нагоді, в касині, торговли, в
товаристві, на забаві - де-будь, аби тілько
понизити противника (Б., 1895,13,3)/ порівн.
пол. zaznaczyc -1) позначити, відмітити,
помітити, 2) відзначити, підкреслити, звернути увагу.
Заінтабулювати. Вписати (внести) в актову
книгу, в реєстр. Контракт заінтабулювали,
аби, якби пан вмер або продав кому лани, єго
наслідник спілці не виповів (Товариш, 1908,167)
/ пол. intabulacja - запис (в книгу актів),
внесення в реєстр, zaintabulowac - записати
в актову книгу, внести в реєстр.
Заїлий. Завзятий, фанатичний, безоглядний.
Андрієвич-Морар, заїлий ромунізатор, що за
ласкою прихильного Волохам правительства
дістав ся в році 1880 на митрополичий
престіл, здесяткував насамперед руске
сьвященство найлютійшими переслідуванями
(Звідомл., 1914, 57) / пол. zajadly- ярий,
завзятий, запеклий.
Заїлість. Злостива завзятість, безоглядність,
запеклість, ворожнеча. А з якою заїлостию при
тім поступає ся, можуть панове з того видіти,
що то тов[ариство] дам, котре тішить ся
ласкою більшости краевого виділу, на випадок
розв'язаня призначило після статутів свій
маєток на богаті товариства львівскі, щоби
тільки нічо не дісталось бук[овиньским]
Русинам (Б., 1895,10,2);Яне була сподівалася,
що партійна заїлість могла так далеко сягати,
щоби аж кандидата особисто зачіпати, як Вас,
з такими глупими аргументами, що буцімто в
Бога не вірите, а Ваші діти "нехрещені",
виступаєте проти супружеського життя і
т.п., а надто, що Бл[ажкевич] вбралася в
хлопський кожух (Коб., Листи, 207,644); Мене
дивує ця заїлість, що ці "партії" проти себе
виступають. Це ж не має жадного значіння. А
все таки... До того той козацький звичай,
відмовлятися (Арт., 5. XI. 1933) І пол. zajadlosc
- завзятість, запеклість, ворожнеча.
Зайти. Виникнути, трапитися, статися. Зайшло
питане: чи брати їх у спільний україньский
клюб? чи не допустити їх до клюбу? (Б., 1907,
80, 1); / Зайшли диференциї - виникли
суперечки. Справу між: Войтиховским і
Комплєром вже залагоджено в корисний спосіб
і усунено всякі диференциї, які зайшли були між
ними (Б., 1909, 79, 3); / Зайшли клопоти -
виникли клопоти. Мала замір зараз вислати
фотографію, тим часом зайшли вдома такі
різні клопоти, що забрали мені і час, і настрій
до писання (Коб., Листи, 168, 580-581) / пол.
zajsc - 1) зайти, 2) виникнути, статися,
трапитися, zajscie - інцидент, випадок.
Заказано. Заборонено. Яке становиско займає
тих кількох теольогів в семинариї, найліпше
пізнати з сего, що від р. 1886 заказано їм
слухати на університеті рускої мови і
літератури, як також: з брутального
поступованя супроти руских семинаристів зі
сторони волоских товаришів і ректорату
(С.Смаль-Стоцький, Б., 1895, 6, 2) / див.
заказати.
125
Заключити
Заказати, заказувати. Заборонити. Був припис
церковний, що у Великий тиждень не можна
робити жадної тяжкої роботи, а право
світске так само заказувало тяжко
працювати (Б., 1895, 13, 4) / пол. zakazac,
zakazywac - забороняти, zakaz - заборона,
zakazany - заборонений, zakazowy -
заборонний.
Закасувати. Перевершити усіх у роботі чи
іншими діями, залишити інших далеко позаду.
Один брат все чванить ся перед другим:
'Того ' - каже, в мене грунт такий, що жнивами
всіх сусідів закасую, вродить мені, що я схочу".
А другий брат не вірить в ту велику силу ґрунту
і хоч оре та сіє, але не чванить ся: "Чим,
мовляв, хвалити ся, коли ґрунт ще слабий.
Щоби тілько не прийшло ся на переднівку
позичати у сусідів, то ще було би добре, а вже
щоб закасувати їх, то далеко до того "
(О.Маковей, Б., 1895,11,3) / пол. zakasowac -
перевершити, затьмарити.
Закватирувати. Взяти до себе на квартиру.
Юліан писав до львівського Озаркевича, та
просив, щоби приїхав та до нього заїхав. (Він
хтів або Вас, або його в себе закватирувати)
(Коб., Листи, 62, 377) / пол. zakwaterowac -
взяти на квартиру, розташувати.
Заквестіонований. Підданий сумнівам,
сумнівний. Поляки ввійшли в порозумінє з
христ[иянскими] соціялами і зобов 'язали ся
голосувати на Вайскірхера, коли партія
Люеґера боронити буде заквестіоновані
польскі мандати в лєґітимаційній комісії. Торгу
добито (Б., 1907, 72, 1); Непризнанє
о.Манастирского не може мати ніяких
правних наслідків. Іменованєм двох вікаріїв
право наслідства стало заквестіоноване
(Звідомл., 1914, 59)/ пол. zakwestionowac -
піддати сумнівам.
Закид. Докір. /Без закиду - без докорів, якісно.
Мірні ціни. Виконане без закиду (Б., 1909, рекл.)
/ порівн. пол. zarzucic - 1) закинути, кинути
(якір, вудку тощо), 2) закидати, наповнити (рів,
ринок товарами тощо), 3) накинути,
перекинути, кинути (на плечі), 4) перен.
закинути, перестати, припинити робити щось,
5) перен. кинути докір, звинуватити когось у
чомусь: zarzuczenie - 1) імен, від zarzucic, 2)
мн. докори, звинувачення; укр. закинути -
перен. дорікнути.
Заким. Поки. Дальша проґрама робіт не єсть
ще постановлена, але єсть надія, що заким
скінчить ся дискусия над реформою
податковою, упорає ся комісия буджетова з
своєю роботою і тогди розпічне ся дебата
буджетова (Б., 1895,8,3);-Заким то станешь
ся, - обізвав ся Самсонюк, -ми собі здвигнемо
маленький, але тривкий пам ятник в серцях
буковиньских дівчат і дамо вечерниці! Отже,
завтра до роботи, патріоти! (Галіп, 76).
Закладовий. Статутний (про капітал). Беззмислу
купецкого ніякий промисловец не вдіє нічого,
хоч би він мав і не знати яке фахове образованє
і який капітал закладовий та оборотовий (Б.,
1895,19,2); /Закладовий маєток-статутний
капітал. Той маєток громадский, як толоки і
т.д., з котрого громада має доходи, т.є.
маєток закладовий, не сьміє Рада громадска
ані продати, ані дарувати без Виділу краевого
(См.-Стоцький, Громада, Є) І пол. zakladowy -
заст. закладний, fundusz zakladowy -
статутний фонд, kapital zakladowy -
статутний капітал.
Заключенє. 1. Закриття, завершення роботи
(зборів, парламенту тощо). Дир[ектор]
К.Данилюк з Вилавча ставить передовсім
внесок на заключенє дебати. (Внесок
прийнято) (Б., 1909, 89, 2). 2.Висновок. По
довгих переговорах прийшли до того
заключеня, що хліборобский стан тоді ме
розцвитати та розвивати ся, як мати ме в
кождій країні свій окремий краєвий уряд, що
мав би дбати о піднесене кождої галузи
господарства (Товариш, 1908, 203) / див.
заключити, заключати
Заключений. Дієприкм. від заключити 1, 2. В
силу договору, заключеного з Товариством
взаїмних обезпечень в Кракові, "Дністер"
принимає обезпеченя на житєу всіх можливих
комбінациях (Б., 1893, рекл.); В заключенім
договорі увзгляднено інтереси Америки (Б.,
1895, 24, 3) / див. заключити.
Заключити, заключати. 1. Зробити висновки.
Реформа дотепер не наступила і о скілько
можна заключати з опінії, мабуть, зовсім не
наступить (Б., 1895, 20, 1). 2. Завершити,
закінчити, підсумувати. По вичерпаню
дневного порядку загальних зборів, які тревали
відЗ. до 7. пополудни, о.предсідатель заключив
наради широкою промовою для участників,
Заколотити
126
дякуючи їм за труд і підносячи многолітство
монархови (Звідомл., 1914, 12). 3. Укласти
(угоду тощо). Ухвалено підписати (заключити)
дотичний договір, позаяк дирекция дібр
рел[іґійного] фонду бажаня стоваришеня
взгляднила (Канюк, 1906, 23) / порівн. рос.
заключить - 1) зробити висновки, 2)
завершити, закінчити виступ, промову, роботу
зворів тощо, 3) укласти (угоду); пол.
wywnioskowac - зробити висновки, zamkn^c
- завершити, закінчити роботу зборів тощо,
zawrzec - укласти (угоду).
Заколотити, перен. Потьмарити. Тої радости не
змогли мені заколотити ті два голуби, котрі
так гарно вміють колотити чисту воду (Б ,
1895, 11, 1) / порівн. укр. заколотити - розм.
порушувати спокій, викликати занепокоєння,
заколотник - розм. той, хто порушує спокій
людей, баламут, підбурювач (СУМ, III, 154);
пол zaklocic, zaklocac - порушувати (порядок,
спокій, тишу, сон тощо), zakloczenie - 1)
порушення (порядку), розладнання (функцій),
2) збурення (магнітне), 3) перебої, перешкоди
(у постачанні).
Заколочено, перен. Порушено (про спокій, мир
тощо). О скілько звістно, то нігде не
заколочено спокою (Б., 1895, 27, 3) / порівн.
пол. zaklocic* - порушити, zaklocic porz^dek -
порушити порядок; див. іще заколотити.
Законодатний. Законодавчий. / Законодатне
тіло - законодавчий орган. / так жадають
буковиньскі посли: усуненя дотеперішних
несправедливостий зглядом православних
буковиньских Русинів на поли церковнім, а
радикальна група замаркувала острійше
слідуючі постуляти: 1. Признане права
голосованя женщинам для всіх
репрезентативних і законодатних тіл; 2.
Однорічна служба при войску; 3. Увільнене
школи від впливу церкви; 4. Розділ церкви від
держави; 5. Примусове вивласненє землі на
користь безземельних(Б., 1907,74,2) / порівн.
пол. ustawodawczy - законодавчий, cialo
ustawodawcze - законодавчий орган; рос.
законодательный - законодавчий.
Законсервований. Дієприкм. від
законсервувати. Не читати лиш, але треба
спробувати здавна вже законсервоване Леліове
молочне мило Берґмана і Спілки в Дрезні і
Тетшині над Ельбою (марка охоронна 2
гірняки). Мило се хоронить від соняшних
виприсків, робить кожу білою, як також надає
свіжий вигляд (Б., 1906, рекл.).
Законсервувати. Затримати, утримати, зберегти.
З Лашківки пишуть нам: "Мабуть, на цілій
Букровині нема другого такого дива, яку нас.
Іменно печатка парохіяльного уряду
законсервувала ще доси на собі волоску мову,
хоть Лашківка - се чисто руска громада, де
Волоха і на лік не знайшов би, а часи, коли все
було волоске, вже давно минули. Хиба лише ще
отея печатка нагадує їх нам. Час воює дати
сю старинність до волоского музею, а
постаратируску печатку" (Б., 1909, 80, 1) /
пол. zakonserwowac - 1) законсервувати, 2)
заст. затримати, зберегти, утримати.
Закрій, перен. Заміри, погляди, задуми. Посли
найкрайнійшого радикального закрою сказали
отверто, що по такій заяві нема рациї
відтрутити москвофілів від себе (Б., 1907,68,
1) І пол. zakroj, заст. - 1) крій, покрій, 2)
масштаб, обшир, 3) перен. заміри, погляди, задуми.
Закроєний. Замислений. Поплило [те дитиня]
хто знає куди ... і не прийде. І виросте з нього
така сама пальма, як його мати... висока,
тоненька ...з сумно закроєними очима - і буде
коритися (Коб., Листи, 35, 306) / пол.
zakrojony-1) скроєний, 2)перен. замислений,
загаданий, розрахований.
Закрут. Поворот, вигин Отут, ніби за закрутом
гори, ясно і дзвінко засьпівав гурт (Галіп, 65) /
пол. zakrft- поворот, вигин, звивина (річки)
Закуп. Закупівля, купівля. При закупі і спродажи
худоби повинна старшина йти членам "на
руку", значить, повинна бути їм помічною
(Канюк, 1906, 31) / пол. zakup - закупівля,
купівля, robic zakupy - купувати, isc po
zakupy - іти за покупками.
Закупно. Купівля Загальний збір членів
"Просьвіти " поручив виділови старатись о
закупно дому "Просьвіти" (Б., 1895, 17, 4);
Анкета, розглянувши річ, представила виділови
корисність закупна камениці пп.Леваковских і
виділ ухвалив приступити до закупна(Б., 1895,
17, 4); Так само призначено господарскому
товариству 800 зр. на закупно добрих
гуцульских копий нарозплодок (Б., 1895, 5,2);
При закупні треба дуже уважати і брати
фляшки лише з охоронною маркою "Котвиця "
за правдиві (Б., 1895, 19, 4); Фонд, потрібний
127 Залеглість
на всякі вивласненя, на добровільне закупно,
як і наустроюванє фарм, буде в міру потреби
повставати з продажи державної ренти (Б.,
1907, 62, 2); Зрештою, коли б рух за
кружковами бібліотеками обіймив ширші
круги, [...] то і наші книгарні поспішили б з
помічю, давали б при закупні готівкою значний
опуст, як це, приміром, робить Книгарня
Наук[ового] Toefapucmea] ім. Шевченка
(Кузеля, 1910, 8); В минулім році виділ уділив
25 к[орон] запомоги для закупна теплої одіжи
бідній молодіжи православного дівочого ліцею
в Чернівцях (Звідомл., 1914,46) І пол. zakupno,
заст. - купівля.
Закупня. Закупка, все, що куплене, закуплене.
Санда вибігла, а Зоя розклала свою закупню і
все обмацувала, чи не обдурили іїв місті (Коб.,
Вовчиха, 150) / див. закуп, закупно.
Залагоджене. Вирішення, розв'язання справ у
ході задоволення потреб, вимог до вищих
інстанцій. А що правительство бажає
предложити Палаті, котра має тепер ще до
залагодженя так валені задачі, - основні пляни
акциїв справі удержавненязечиниць, для того
в сім случаю не може Палаті проектів щодо
удержавненя поодиноких ліній (Б., 1895,20,3);
Взагалі у всіх справах, що належать до Ради
громадскої, - ті справи ми вже вичислили -
можуть громадяни удавати ся до Ради і
просити залагодженя (См.-Стоцький,
Громада, 31) / див. залагодити, залагоджувати.
Залагоджено. Розв'язано (суперечку, складну
справу тощо). Справу між: Войтиховским і
Комплєром вже залагоджено в корисний спосіб
і усунено всякі диференциї, які зайшли були між
ними (Б., 1909, 79, 3) / див. залагодити,
залагоджувати.
Залагоджуватися, безособ. Виконуватися (про
замовлення) В додатку [до годинника] гарний
ланцюшок і футерал з трирічною писемною
гарантією, коштує разом лиш 4 кор[они].
Замовленя залагоджує ся відворотною
почтою (Товариш, 1908, рекл.) / порівн. пол.
zalagodzic щ - заспокоїтися, затихнути (про
суперечку) і zaspokoic щ - заспокоїтися,
задовольнитися (про потреби).
Залагодити, залагоджувати. Вирішити,
розв'язати справу в ході задоволення потреб, вимог
до вищих інстанцій. В таких разах звертав ся
я до незадовжених членів, щоби затягнули
пожичку і так заратували товариша; а щоби
поскорити то, залагоджував я такі справи
обіжником до членів виділових (Б., 1895,2,2);
Далі згадав президент на слова проф.Пігуляка,
що правительство не пускає справи основаня
рускої Тіимназиїз ока, що сю справу пильнує й
небавом успішно залагодить (Б., 1895, 5, 3);
Росийский цар приказав отворити осібну
канцелярию в міністерстві царского дому, в
котрій будуть залагоджувати всякі петициї,
вистосовані до царя (Б., 1895,11,4); При тім
залагодила палата ще й цілий ряд иньших
предложень, що мають більше або меньше
значінє (Б., 1895, 13, 3); Коли би Австро-
Угорщина не могла задля браку часу або задля
парляментарних відносин залагодити
торговельного договору до 31.марта 1909,
тоді сербске правительство готове згодити
ся на те, щоб продовжено важність сего
договору провізорично до 31.грудня 1909. (Б.,
1909, 58, 3) / порівн. пол. zalagodzic - 1)
пом'якшити, заспокоїти (біль), залагодити
суперечку, 2) пом'якшити, задобрити,
zaspokoic -заспокоїти, задовольнити потреби;
нім. erledigen - зробити, закінчити, уладнати,
die Formalitaten erledigen - оформити,
залагодити формальний бік справи.
Залёглий. Заборгований, вчасно не сплачений.
Про вислід сеї контролі має начальник
повідомити старшину на найблизшім засіданю
і повинен тоді дати старшині виказ всіх
приходів і видатків після книги головної, а
также всіх залеглих рат після осібних книг
головних, а также здати справу про се, чи і
який мали скуток упімненя (См.-Стоцький,
Порадник, 46); Перш усього, знаючи добре, що
без гроший ніяке товариство не може
зреалізувати своїх замірів, постановив види,
стягнути всі залеглі членьскі вкладки в сумі
485 корон і припімнув сей обов 'язок членам в
осібній відозві (Звідомл., 1914, 25); Писар
списав 8 протоколів виділових засідань і 1
протокол загальних зборів, вислав 48 карток,
запрашаючих на виділові засіданя і 50 писем з
напімненєм до членів, щоб сплатили залеглі
вкладки (Звідомл., 1914, 47) / пол. zalegty -
затриманий, заборгований.
Залеглість. Заборгованість, затримка зі сплатою.
На вас, Вп.патріоти, тепер черга сповнити
свій обов'язок - прислати чим скорше
Залежати 128
залеглість грошеву, на котру ми і так надто
довго ждали, спускаючись на вашу
ретельність (Б., 1890, оголош.); Діяльність
виділу була млява, бо й інтерес членів до
товариства не дописував, що й показує ся
найяркійше у великій залеглости сплати
членьских вкладок (Звідомл., 1914, 33); /
Вирівняти залеглість - сплатити борг,
заборгованість. Проти довжників, котрі не
вирівнають свою залеглість цілковито до
слідуючого числа, примушені будемо ужити
средств немилих і коштовних (Б., 1889,
оголош.); Передовсім пригадуємось нашим
довжникам, щоби найдальше до двох неділь
вирівнали залеглість (Б., 1890, оголош.) / пол.
zaleglosc -заборгованість, недобір, wyrownac
zaleglosc - сплатити борг, заборгованість,
wyrownac rachunek - сплатити рахунок.
Залежати (на кому?, на чому?), безособ. Хотітися,
бути бажаним, мати для когось значення, бути
предметом зацікавлення. Фотографію, що
маєте в себе, не употребляйте. Пішлю Вам
другу [...]. Наймиліше було би мені, якби Ви
фотогр[афію] не давали в книжку, мені
справді на тім дуже мало залежить (Коб.,
Листи, 45, 329); / (мені, тобі, йому, їй...)
залежить на тім, щоб... - (для мене, тебе,
нього, неї...) має значення те, що (щоб)...
Найважніше, і мені много на тім залежить,
щоби Ви мені те повірили, себто: єсли я на
Вас огірчена, то лиш тому і тогди, як я до
Вас пишу і пишу а Ви мовчите (Коб., Листи,
36, 307); Передусім залежить на тім, щоби
усі наші люди явили ся при голосованю. В тій
ціли треба мати під руками кілька фір, щоби
мож байдужних або занятих роботою скоро
приставляти назад (Б., 1907, 49, 1); Вона
перепрошує, що приходить у тій, трохи пізній
порі, але вднину дуже зайнята; боялася, що,
прийшовши скорше, не застала би мене дома,
а їй залежало на тім, щоб застати мене...
(Коб., Valse melancolique, 102) / пол. zalezec
(komus па kirns, па czyms) - хотітися, бути
бажаним (для когось).
Заліг. Заклад, парі (суперечка). Та завзятий
хлопець був той Андрій. Уночи можна було
його післати, де хто хотів, а скілька раз, то
ночував він навіть на цминтари, заложившись
з другими парубками в пачку. І ніколи ще він не
програв заліг, через що парубки вже навіть не
хотіли з ним заложувати ся (Календар, 1908,
26-27) / пол. zalozyc si$ - побитися об заклад,
іти в парі.
Залога. Команда, загін військових. До години
було вже все приготовлене до походу і вся
залога вижидала дальших приказів цілу ніч (Б.,
1895, 19,4) / пол. zaloga - 1) екіпаж, команда;
2)колектив.
Заложенє. Засада, основа, підстава діяльності. /
В зал оженю - в основі, в засадах (діялності).
Кружкові бібліотеки мають в головнім
заложеню ту саму ціль, що й кожда инша
бібліотека; вони стають на послугах просвіти
і науки і закладають ся на те, щоб дати
молодому і палкому поколіню відповідну та
цікаву лектуру (Кузеля, 1910, 4) / порівн. пол.
zalozenie - заснування, закладення і рос.
основание - 1) фундамент, підпора, 2)
заснування, започаткування, 3) засада, підстава,
основа, в оснований - в основі, в засадах.
Заложений. Дієприкм. відзаложити. /Сидіти
з заложеними руками - склавши руки. /
єсли се назветься колись якоюсь заслугою,
то се і справді буде справедливо сказано, бо
ми таки не будем з заложеними руками
сидіти (Коб., Слова..., 249) / пол. zalozyc
rexe - скласти, схрестити руки, нічого не
робити, siedziec z zalozonymi r$kami -
сидіти склавши руки.
З ал ожити. 1. Закласти, заснувати, утворити.
Треба б заохотити при тім читальників, щоб
заложити свою власну шкілку овочеву, відки
читальники могли б діставати задаремно
щепи (Б., 1895, 19, 2) / нім. den Grundstein
legen - закладати, започатковувати; legen - 1)
укладати; 2) лягати; пол. zalozyc-1) закласти;
2) заснувати, започаткувати; zalozenie -
заснування, закладення. 2. Скласти. /
Заложити руки - скласти руки, нічого не
робити. Задля того не сьміють вони [мужики]
при розписаню виборів заложити руки, але
мусять вибирати до ради громадскої своїх
довіренників в такім числі, щоби вони мали
там все більшість (Товариш, 1908, 301); /
Заложивши руки - склавши руки, бездіяльно.
Мужики не дбають про поліпшене своєї долі,
они тілько стогнуть, охають, бідкають ся та
плачуть, заложивши руки. А письменні
дурисьвіти вторують їм [...], падькаючи
лукаво над "бідним, нещасливим, угнетеним "
129 Замешкати
людом (Б., 1895, 13, 4) / пол. zalozyc r^ce -
скласти, схрестити руки, нічого не робити.
Заложитися, залежуватися. Побитися об
заклад, закластися. / Заложитися в пачку -
побитися об заклад проти цілої компанії
(приятелів). Та завзятий хлопець був той
Андрій. Уночи можна було його післати, де
хто хотів, а скшькараз, то ночував він навіть
на цвинтари, заложившисъ з другими
парубками в пачку. І ніколи ще він не програв
заліг, через що парубки вже навіть не хотіли
з ним заложувати ся (Календар, 1908,26-27) /
пол. zalozyc щ, - побитися об заклад, іти в парі,
paczka - жарт, компанія.
Залучений. Дієприкм. від залучити.
Заосмотрити як працю, так і залучену
замкнену коверту, містячу в собі ім 'я, прізвище
і адресу автора, одвітною девізою або знаком
(Б., 1895, 24, 3).
Залучити, залучати (залучувати). Додавати,
долучати, докладати. Рефлєктанти на
перебрані підприємства сеїгуртовноїпродажи
соли мусять вносити писемні поданя,
заосмотрені стемплем на І К, і залучити: 1)
сьвідоцтво приналежности; 2) політичними
властями виставлене сьвідоцтво
моральности; 3) виказ оподаткованя, з якого
можна евентуально видіти, чи підписаний
трудив ся доси продажию соли (Б., 1902,
оголош.); Опрочім, оскільки ми можемо на
критики і похвали покладати і оскільки вони
можуть нам бути міродайними -
переконайтесь з листів, котрі Вам залучаю
(Коб., Слово..., 282); Таких листів, як сі, що
залучаю Вам їх, в мене ще багато (Коб.,
Слово..., 282); Отже, щоб я Вам про вчера
писав, був український концерт. Програму
залучую (Арт, 23. IV. 1933) / пол. zal^czac -
додавати, докладати (до листа), zalqczam
pozdrowienia, ... - з привітанням і т. ін.
(фомула кінцівки листа).
Залягати (з чим?). Затримуватися, запізнюватися
з оплатою, заборговувати. Членів, що
залягають з вплатоюрат на паї, треба бодай
щокварталу раз на письмі упімнути (См.-
Стоцький, Порадник, 37); Виділ "Нар[одного]
Дому " звертає сим поновно увагу тих членів-
основателів, котрі залягають з вкладками,
щоби їх конче доповнили (Б., 1901, оголош.);
До хвальних читалень черновецкого повіту.
Взиваємо всі читальні черновецкого повіту, які
дотепер ще не вплатили членьскі вкладки D
кор.) до "Рускої Бесіди", щоби заплатили
найдальше до кінця лютого.[...] Дотепер
залягають з вкладкою на рік 1909 слідуючі
читальні: Ґоґолина, Добринівці, Жучка Стара,
Жучка Нова... (Б., 1909,32, 3); В минулім році
виділ ухвалив напімнути всіх членів, що
залягають з членьскими вкладками (Звідомл.,
1914, 46) / пол. zalegac - 1) (cos) лежати,
суцільно заповнювати щось; 2) (z czyms) перен.
відставати з виконанням чогось, zalegac z
wyplat^ -заборговувати виплату, задавнювати
виплату, 3) затягатися (про справу); див. іще
залеглий, залежність.
Замаркувати. Відзначити, особливо
підкреслити, задемонструвати. І так жадають
буковиньскі посли: усуненя дотеперішних
несправедливостий зглядом православних
буковиньских Русинів на поли церковнім, а
радикальна Група замаркувала острійше
слідуючі постуляти [...] (Б., 1907, 74, 2);
Національне почуте кріпшає о стілько, що
товариство не бере участи в обході
Ґрільпарцера, щоби тим замаркувати, що на
Буковині, в українсько-волоськім краю, не
повинно бути місця обходам, які скріпляють
ще більш германізацію країни, а до того
обходом займаєть ся культуртрегерська,
жидівсько-німецька "Akademische Lesehalle ",
яка нехтує національні стремліня в Австрії
(Сімович, 1908, 510); Навіть і тут вільно
задемонструвати ad oculos, що церква на
Буковині не православна, а волоска, що слово
Боже не має ублагородняти серця віруючих,
але замаркувати стан посіданя румуньского
народу в церкві! (Б., 1909, 81, 1) / пол.
zamarkowac - поставити марку, знак.
Замешкалий. Який стало живе в певному місці.
Загал всіх замешкалих в одній місцевости
творили яко члени громади сільску громаду
(Товариш, 1908, 292) / пол. zamieszkaly - 1)
який живе, мешкає в певному місці, 2)
житловий, заселений.
Замешкати, замешкувати. Оселитися, найняти
житло, кімнату. В домі появили ся якісь чужі
люди, котрих перше ніхто не бачив і не знав.
Був се якийсь магнетизер Жув і єго жінка, що
займала ся спіритизмом. Они обоє замешкали
у вдови і рядили ся там, так як у себе (Б., 1895,
9-7017
[ЗО
Замилуванє 1
42,3); Вона замешкує низеньку комнату, стеля
закрашена писанками, червоними і голубими
стяжками, позолоченими орішками та силою
иньшого дивацтва (Б., 1895, 12, 1) / пол.
zamieszkac - оселитися, zamieszkac карелі -
найняти куток (в когось).
Замилуванє [замилування]. Цікавість,
допитливе ставлення до чогось. А то буває
таке, що часто-частенько оповідаєть сярічи,
зовсім не цікаві, нічого не варті; то й не диво,
що богато дітий, скінчивши школу, не виказує
жадного замилуваня до книжки (Канюк, 1911,
70); / Захоплення (чимось). І справді, її талант
і замшування до музики заповідали їй уже
тепер ясну будучність (Коб., Valse
melancohque, 121) І пол. zamilowanie - любов
до чогось, захоплення чимось, потяг до чогось,
robic cos z zamilowaniem - робити щось із
захопленням, з внутрішнього потягу,
покликання до чогось.
Замір. Намір, задум, план. Тим часом він відослав
манускрипт і писав, що мав завсіди замір
друкувати їх, і лише через масу матеріалу, що
в нього напряталась, мусив все наші новели
відкладати (Коб., Листи, 106, 481); Перш
усього, знаючи добре, що без гроший ніяке
товариство не може зреалізувати своїх
замірів, постановив виділ стягнути всізалеглі
членьскі вкладки в сумі 485 корон і припімнув
сей обов 'язок членам в осібній відозві (Звідомл.,
1914, 25); Якби члени правильним плаченєм
своїх вкладок дали виділови дорозпорядимости
потрібний капітал, а всі якби перебрали на себе
розпродаж книжочок, то піднесений замір
легко здійснити (Звідомл., 1914, 30) / пол.
zamiar - намір, задум, план.
Заміт. 1. Заувага, репліка. Деякі речники
висказали суд, мовто субкомітетові при
укладаню сего проекту недоставало етичної
серіозности Заміт сей (зроблений із сторони
Молодочехів) відпираю яко недостаточний(Б.,
1895,47,1); На слушний заміт, що на се треба
гроша, а відки его взяти, скажу, що кожде
сторонництво потребує передусім гроша.
Тому "Национальна Рада "мусить наложити
на всіх членів сторонництва відповідний до
їхніх доходів податок (Б., 1907,78,2). 2. Запит.
П.Пігуляк відповів на ті заміти виборців і
відтак одержав від зібраних вотум довір 'я (Б.,
1895, 48, 3) / рос. замечание - заувага,
зауваження; порівн. пол. uwaga, upomnienie
- заувага, зауваження.
Замішанина. Сум'яття, метушня, замішання,
збентеження. Зібрані огірчені до крайности
таким поступком попів, котрі все старають
ся задержати ся при президияльнім столі.
Нараз постає страшний крик і лайка. Така
замішанина треває але до 2-ої години (Б., 1899,
36, 2) / порівн. пол. zamieszanie - сум'яття,
метушня, замішання, збентеження; рос.
замешательство - те саме.
Замкнене. 1 .Закриття, припинення роботи. Сей
спосіб був би для правительства о стілько
догіднійший, що з замкненєм сесиїупадають
всі наглячі внески (Б., 1909, 25, 1); Зі
специяльного становища национальних
інтересів руского народу руский клюб
парляментарний не уважає сего замкненя
ради державної за безпосередну шкоду, але
мусить отеє уважати за шкоду для
парляментаризму і за можливе скріплене
бюрократії, в Галичині Русинам неприязної
(Б., 1909, 30, 1); По замкненю нарад зібрані
на пам 'ятку сего радісного дня і на спомин
про него відфотоґрафувались спільно на
подвір'ю "Народного Дому "(Б., 1909,181,2)/
пол. zamkni^cie posiedzenia - закриття
засідання. 2. Підбиття рахунків, підсумок. /
Замкнення рахункове - баланс. В книзі
головній треба щомісяця зробити замкнене
рахунків і се замкнене рахункове має підписати
в книзі старшина і касиєр (См.-Стоцький,
Порадник, 46) / пол. zamknif cie rachunkowe
- баланс.
Замкнений. Закритий, запечатаний (про конверт,
пакунок тощо). На кожній праці дає ся знак
або число; те саме пише ся і на замкненій
коверті, в котрій містить ся ім 'я, прізвище і
адреса автора (Б., 1895, 2, 4); Заосмотрити
як працю, так і залучену замкнену коверту,
містячу в собі ім 'я, прізвище і адресу автора,
одвітною девізою або знаком (Б., 1895,24,3) /
пол. гаткгцс - закрити, скласти, згорнути,
zamknqc ksiqzke^ - закрити книжку і подібн.
Замкнено. Закрито, завершено (про засідання,
збори тощо). По славній промові п. Пігуляка
замкнено засіданє, щоби дати тяжко
оскарженим два дні часу приготовити яку-
таку крутизну на своє оправдане (Б., 1895, 5,
2) / див. замкнути2.
131
Занехуватися
Замкнути, замикати. 1. Закрити, затулити,
стулити, заплющити (очі). Молода гуляла з
дружбою Михайлом і замкнула очі. Чому?..
Чому?.. Хто замикає очі, коли має його перед
собою? (Коб., Земля, 234); / Замкнути очі -
померти. Ти ж не видиш, що я все більше та
більше ослабаю, а тато - Боже, прости йому
гріхи! - пересиджує у Мендля, як у рідного
тата свого, задовжує тайком, як я оноді
довідалася, поля, тратить гроші, - і що з тебе
буде, як я замкну очі?.. (Коб., Земля, 229); /
Замкнути (замикати) уста - примусити
мовчати. Найновійша "об'єдинительная"
робота росийского правительства замкнула
диким способом міліонам наших братів на
Україні уста і держить їх всею силою в
кайданах духової неволі (Б., 1895, 27, 1); І то
іменно чим меньше котрий чоловік має право
обзивати ся, не маючи за собою ніякої роботи
для загалу, тим більше горлає він, кривить ся,
зневажає... Таким людям у иньших народів
просто уста замикають, але не дуже делікатно
(Б., 1895, 32, 1); [Оксана] чула добре, що той
протокол замкне їй уста, позбавить єїпереваги
над чоловіком, панованя в дому, котре мала доси
(Б., 1895, 9, 1) / пол. zamknqc, zamykac -
зачинити, закрити (usta - уста, рот), стулити
(powieki - повіки), заперти (на ключ); нім. die
Augen schlieBen - заплющити очі, schliefien -
1) закривати, 2) зачиняти, замикати. 2. Закрити
збори, завершити, припинити роботу зборів. На
сім дневний порядок вичерпав ся і предсідатель
замкнув збори подякою всім учасникам за
уважне і поважне трактоване справ
товариства (Звідомл., 1914, 41) / пол.
zamknqc, zamykac (posiedzenia, dyskusje) -
закрити, оголосити закритими (про засідання,
збори тощо), припинити обговорення. 3.
Підбити підсумки. "Замкнути" касову книгу
значить зрахувати при кінци місяця всі приходи
і видатки (Канюк, 1906, 34) / пол. ганікіцс
(bilans, rachunek) - скласти баланс, підбити
підсумки; нім.schliefien -закінчувати,робити
висновок.
Замогтй. Подужати щось, впоратися з чимось.
Вона зачала читати вступну статю під
заголовком "Наші кривди ". Перечитала перше
речене, замогла друге, навіть і третє (Галіп,
77) / порівн. пол. zmoc -1) побороти, здолати,
2) обл. (cos) - впоратися (з чимось).
Замотане. Складні, заплутані обставини. Біда
лиш в тім, що парлямент - не академія, ні
принцип, ані теорія, а реальне житє зі всіма
своїми незбагненними замотанями, грубостями
і шорсткостями (Б., 1907, 71, 1) / порівн. пол.
zagmatwanie - плутанина, безлад, нелад.
Замотаний, перен. Складний, заплутаний. Наша
суспільна орґанізация є машиною дуже
замотаною. Можна очевидно єї подивляти, як
се подивляє ся зиґарки, що показують не лиш
день і години, але і дату місяця, відміни місяця,
дні сьвяточні і переступні роки. Але такі
зиґарки коштують дуже дорого і борзо
псують ся, а для щоденного ужитку кождий
воліє мати простий зиґарок. З теперішною
суспільною машиною є зовсім так само:
коштує дорого, а безнастанно псує ся
(Товариш, 1908, 196); Думкам треба давати
напрям після певного порядку: зачинати від
найпростійших і для розуму найприступнійших
думок, щоб крок за кроком доходити до
труднійших і більш замотаних (Канюк, 1911,
52) / порівн. пол. zagmatwac - заплутати,
сплутати, ускладнити, zagmatwana sprawa -
заплутана, складна справа.
Занедужанє. Захворювання. На Поділю було від
10. до 23. марта 11 занедужань і 6 случаїв
смерти (Б., 1895, 15, 3).
Занеханє. Припинення (роботи). На страйковім
терені був посол Ілля Семака, до якого відніс ся
нарід з повним довір 'єм. Він успокоював людий
та інтервеніюваву старостві. З своєї сторони
можемо тільки візвати страйкарів, щоб не дали
провокувати ся до жадних ексцесів, але мирним
способом старшій ся наклонити страйколомів
до занеханя роботи (Б., 1907, 93, 1) / пол.
zaniechanie - 1) припинення, відмова від
роботи, 2) бездіяльність , що тягне за собою
юридичну відповідальність.
Занехати, занехувати. Занедбати Але
[Ярошинська] була обарчена працею шкільною,
а до того і не занехувала працю домашню, так
що, коли взяти на розвагу, яка одробина часу
оставала тій енергічній і щирій робітниці, -
нема що і дивуватися, що дальше допровадити
не могла (Коб., Листи, 170,585) І пол. zaniechac
- 1) припинити, кинути робити шЬсь,
відмовитися від чогось, 2) занехаяти, занедбати.
Занехуватися. Припинятися, занедбуватися.
Такі комерси тягнуть ся в історії "Союза "
9*
Заниканє 132
довгий час. До них прилагоджують ся
"Союзами" з промовами, піснями, з
деклямаціями і через те ті комерси носять
самі собою п 'ятно чогось поваленого,
потрібного; та з часом вони переходять в
чисту кнайпу, а далі цілком тратять своє
значінє і занехують ся зовсім (Сімович, 1908,
505) / див. занехати, занехувати.
Заниканє. Зникнення, втрата. Признати можна,
що ученики висшихкляс мають більшу вправу у
німецкім вислові, як, приміром, в Галичині, де
німецкої мови учать лише як звичайного
предмету, але до свобідного орудуваня сею
мовою не доходять. Ай се невеличке plus осягає
ся коштом знаня рідної мови. Бо коли слідити
умовийрозвійучеників від початку ґімназияльної
науки через кілька років, то зараз кидає ся у
очи постепенне заниканє відчуваня духа рідної
мови (Корд, 1904,40) /пол. zanik -1) зникнення,
відмирання, 2) втрата, завмирання.
Заникнути. Зникнути, пропасти. "Буковиньскіи
Ведомости" пустили в сьвіт неправдиву
вість, котру повинні спростувати, коли у
редакторів єї не заникло почуте совісти і
правди (Б., 1895, 16, 1) / пол. zaniknqc -
зникнути.
Заниматися. Займатися. Таке стоваришенє добре
заснувати і в иньших селах, хоть би там і не
було ні полонин, ніпасовиск, нітолік, але де люди
хоть сяко-тако занимають ся хованєм худоби
(Канюк, 1906,8) І рос. заниматься-займатися;
порівн. пол. zajmowac щ - займатися.
Заноситися, безособ. Здаватися, мати ознаки
наближення чогось, збиратися. Заносило ся,
наприклад, на се, що "Ватра " і "Академічне
Братство " мали злучити ся, що для розвою
спільного товариства було дуже важне.
Отже, не дійшло до того, пішли в хід
підозріня, сплетні і личні антагонізми - і до
злуки товариств не дійшло (Б., 1895, 13, 3);
Заносить ся на те, що европейскі держави
вмішають ся в справу, щоби забезпечити свої
інтереси на В сход і (Б., 1895,19,3); В Монако,
славнім місті гри, де тисячі людий потратило
майно і житє, заносить ся на революцию
против пануючого князя з причини змін і
заведеня ощадностий в заряді міста (Б., 1895,
44, 3) / пол. zanosic si? - безособ, збиратися,
готуватися, zanosic si$ na burz^ - буде гроза,
заноситься на дощ.
Заосмотрений. Дієприкм. від заосмотрити.
Коли б ви подумали, що ті мучені бідні молодці
рускі, що виховують ся, не знаючи рускої
істориї, істориї свого народу, виставлені
аґітациям панслявістичних, а ліпше сказавши,
панросийских агітаторів, заосмотрених
завсігди богатими грошевими средствами,
котрі явно проповідують, що Русини - не
Русини, а Москалі (Б., 1895, 10, 2); Навіть
народи, котрі мають ледво по кількасот
ісповідників християнізму - і ті вже
заосмотрені перекладами Біблії на свою рідну
мову (Б., 1895, 20, 4); Позаяк "Видав[нича]
спіл[ка] " вже "заосмотрена " творами нарік
1906, то може лишитися друкування згаданої
новели нарік 1907? (Коб., Листи, 152, 558);
Парівці "Гамбург-Америка " лінії відзначають
ся тим, що суть заосмотрені в знаменитий
харч, чисті каюти і пасажири їдуть ними
скоро і безпечно (Б., 1907, рекл.); Рівночасно
має начальник громади доручити всім, що
мають право вибору, лєґітимациї виборчі, а
також і заосмотрені громадскою печаткою
карти до голосованя (Товариш, 1908,298) І див.
заосмотрити.
Заосмотрити. 1. (в що?) Забезпечити, надати
додаткові послуги. Склад ріжних приборів і
додатків кравецких, котрий я заосмотрив в
найбільший вибір названих товарів, а то: в
материї шовкові, кльоти, гафтки, стелівки.
Новости в крепах, Хазах, тюлях (Б., 1904,
рекл.); Низше підписані подають отсим Вп.
П. Т.Публіці до відома, що в суботу, 16. жовтня
ср. отворили в Чернівцях приулици Паньскій
число 12 Торговлю масарску і делікатесів і
заосмотрили єїв елєґантну комнату до снідань
і знаменитий буфет (Б., 1909, рекл)^Підписані
властителі сего заведеня не щадили трудів ні
коштів, а урядили сю подиву гідну каварню з
найвибагливійшим комфортом, заосмотрили
єї у кутки, надаючі ся до ріжнородних сходин,
любовних, приятельских і взагалі для
приклонників веселих годин (Б., 1909, рекл.). 2.
(чим?) Забезпечити супровідними
документами (або іншими додатковими
засобами, предметами). Заосмотрити як
працю, так і залучену замкнену коверту,
містячу в собі ім 'я, прізвище і адресу автора,
одвітною девізою або знаком (Б., 1895,24, 3);
Поданя треба вносити до 20 вересня 1904 у
133 Запасти
підписаного, заосмотривши їх в слідуючі
прилоги: 1) урядове сьвідоцтво, 2) виказане
знанярускоїмови в слові і письмі, 3) сьвідоцтво
моральности (Б., 1904, рекл.) / порівн. пол.
zaopatrzywac, zaopatrzyc - 1) (w cos)
забезпечувати, запасатися, споряджати,
zaopatrzywac w zywnosc - забезпечувати
харчами, zaopatrzywac па drogf - споряджати
в дорогу, 2) (w cos) подавати супровідні
предмети, додаткові засоби для чогось,
zaopatrzywac w komentarz- супроводжувати
коментарем, zapatrzywac si$ - дивитися,
задивлятися; рос. предусмотреть -
передбачити, забезпечити.
Заостренє. Зміна приписів у напрямку
обмеження прав, уведення більш суворих
правил якоїсь діяльності. Також прийнято
внесене посла бар. Капрого, щоби зарадити
вихіснованю робітників через заостренє
приписів щодо посередників, котрі займають
ся достарчуванємробітників (Б., 1895, 5,2) /
пол. zaostrzyc- 1) загострити, заточити,
затесати, 2) посилити, поглибити, zaostrzyc
dyscyplinf - посилити дисципліну
Заостро. Надто суворо, понад міру суворо.
Всякий чоловік, котрий може чинити, а не
чинить добра, не має права докоряти другому,
що чинить добро після свого розуму і
спроможности. Лучче хоч троха добре діло,
ніж: найкрасша невиконана рада. Не судім себе
заласкаво, а других заостро! (Б., 1895, 32,1)/
див. остро.
Заострювати. Загострювати, посилювати,
збуджувати. Здобутки мають ще й то добре в
собі, що завсіди заострюють енергію до
дальшої праці (Б., 1895, 11, 2) / пол. zaostrzac
1) загострювати, точити; 2) перен.
збуджувати, посилювати, викликати, zaostrzac
ciekawosc, apetyt - викликати цікавість,
апетит.
Заохота. Охота, нахил, бажання. Дав би Бог
всемогучий і другим членам заохоту до доброго
діла, - то в короткім часі, таки сего року,
бисьмо побудовали свою власну хату (Б., 1895,
10, 4) / порівн. пол. zachfta - заохочення,
стимул, stanowic zache^ (do czegos) -сприяти,
викликати бажання, нахил (до чогось).
Заохотити. Зацікавити. Треба б заохотити при
тім читальників, щоб заложита свою власну
шкілку овочеву, відки читальники могли б
діставати задаремно щепи (Б., 1895, 19, 2) /
порівн. пол. zachfcic, zachfcac (kogos) -
викликати (у когось) бажання, зацікавлення
зробити щось.
Запавший. Дієприкм. від запасти. Жоден член
ради шкільної місцевої не може нічого робити
на свою руку, а робить то ціла рада шкільна
місцева з предсідателем на чолі, котрий по
засягненю опінії у других членів і запавшої
ухвали виконує поручену єму справу в імени
ради шкільної місцевої (Б., 1899, 35, 2) / див.
запасти К
Запасти1, западати. Прийматися, бути
прийнятим (про ухвали зборів). Старшина
громадска (а не сам двірник) має право карати
грішми і арештом за те, коли хто не виповняє
заряджень і приписів поліцийних. Засуд і вимір
кари западає більшостю голосів Старшини
(двірника і присяжних) (См.-Стоцький,
Громада, 28); Наради підкомітету тримають
ся в тайні, але, як доносять декотрі газети,
то справа реформи виборчої поступила
наперед імали навіть вже запасти якісь ухвали
(Б., 1895, 7, 3); До Politik доносять з Відня,
що на оногдашній раді міністрів, котра
відбула ся під проводом С[го] Вел[ичности]
Цісаря і тревала 4 години, запала в сій справі
остаточно рішуча ухвала (Б., 1895, 9, 4); У
віторок відбуло ся засіданєукраїньского клюбу,
які ухвали запали на нім, поки що нам невідомо
(Б., 1909, 56, 1) / пол. zapasc - 1) запасти,
завалитися, 2) провалитися, зануритися, 3)
настати, запанувати, залягти (про ніч, морок,
тишу, мовчання), 4) захворіти, 5) заховатися,
zapadia decyzja (uchwala, wyrok, klamka) -
ухвалено рішення, вирок, розв'язано питання.
Запасти2, западати. Піддаватися (впливові). З
товариством нашим річ мається так.
Головною ініціаторкою його єсть пані
Матковська, вона ніби числиться до старої
партії, єсть, однак, дуже толерантна жінка,
ми подали собі руку, щоб зібрати всіх русинок
буковинських] та, зав'язавши товариство,
хоронити наших дівчат та дітий - біднішої
класи головно - від румуньщиняся, котрому
западають чимраз, то сильніше(Коб., Листи,
12, 266) / порівн. пол. ulegac wptywowi -
піддаватися впливові і zapasc, zapadac - 1)
залягти, запанувати, 2) захворіти, zapadalnosc
- захворюваність.
34
Запахтувати 1
Запахтувати. Орендувати, взяти в оренду. Там
повинно таке стоваришенє ті толоки від
громади запахтувати і ужити їх на дійсні
пасовиска або зробити з деяких куснів
сіножати (Канюк, 1906,1I пол. zapachtowac,
заст. - взяти в оренду; див. іще пахтувати,
пахгяр.
Запевнити. Пообіцяти. Зараз таки стали
заохочувати нас, щоб ми "Буковину" видавали
настійте, і запевнили нам навіть свою
моральну і материяльну поміч (Б., 1895,11,3)
/ пол. zapewnic -1) запевнити, 2) забезпечити,
пообіцяти, гарантувати.
Заплата. Оплата, плата, винагорода. Така і доля
усіх апостатів!.. Погибли усі на чужині, а
мнима їх праця, без ідеї, а тілько хліба ради -
як простих хлібоїдів - минула ся з їх фізичним
житєм. [...]Яку ж заплату дати апостаті
по смерти?.. Та ...хиба прощене його тяжких
помилок та його апостазиї вольної чи
невольной.. (Б., 1899,19, \)\Кождий член має
право за заплату жадати один примірник
статута. Треба завсіди мати на складі
членьскі книжочки і статути (См.-Стоцький,
Порадник, 36); Члени Старшини мають то
знати, що вони урядують задаремно, і
вдоволяти ся самою почестию. Заплати за свої
труди на сьміють жадати (См.-Стоцький,
Порадник, 48-49) І пол. zaptata - оплата, плата,
винагорода, zaplata za pracf - оплата праці.
Запобігати. Передбачати, дбати. Треба також
піднести вдячно, що ц.к. правительство
запобігає в новійшім часі чим раз дальше
ідучому значіню наших рік тим, що на підставі
дотичних законних приписів зачинає енерпчно
видаляти водні млини (Б., 1899, 36, 1) / пол.
zapobiegac - попереджати, передбачати;
zapobiegliwy - дбайливий, передбачливий,
господаровитий.
Заповідати. 1. Оголошувати про якусь подію.
Сходини були справді гарні й дуже оживлені.
Було багато людей, із інтелігенціїй чернівських
міщан, [...] були й люди з-поза Чернівців,
головно вчителі, бо сходини заповідала
"Буковина"вже 19. травняйзапрошувала "вп.
пань і панів із Черновець і з провінциї"
(Сімович, 1938, 54). 2. Обіцяти, провіщати.
Видано одличні рускі книжки шкільні,
покликано одного Русина до урядованя в ц.к.
раді шкільній краєвій, взяло ся живійше до
розширюваня шкіл народних вруских повітах
- се все факта, що заповідають Русинам ліпшу
будучність(Б., 1895,6, \)\І справді, її талант
і замилування до музики заповідали їй уже
тепер ясну будучність (Коб., Valse
melancolique, 121) / пол. zapowiadac,
zapowiedzic - 1) оголошувати про щось,
попереджати, повідомляти про щось завчасно,
заздалегідь, 2) провіщати, давати обіцянку на
майбутнє, обіцяти.
Заповідатися. Обіцяти бути якимсь. Засіви
заповідають ся добре; цукрові бураки і
бараболі, котрі воює де-не-де садять,
видадуть, здасть ся, меньше обильні плоди (Б.,
1895,25,4); Представлене заповідає ся дуже
гарно, як самі проби вже показують. Також
будуть грати нові, дуже добрі сили, що грали
на иньших, інших дилетантских сценах (Б.,
1902, рекл.) / пол. zapowiadac sie- обіцяти бути
якимсь, подавати надії, (on) si$ swietnie
zapowiadal - (він) подавав великі надії.
Заповідаючий. Дієприкм. від заповідатися. По
5-10 роках покажеться, чи в неї справдішній
талант, бо коли згадую таку Мих[айлину]
Рошкевич, Олесю Бажанську, Навроцьку і ще
одну, що були свого часу заповідаючі таланти,
то мені не хочеться по першій новелці ще бог
знає, що думати (Коб., Слова..., 244).
Заповіджений. Оголошений заздалегідь, даний
до відома. Друга часть сеїпраці заповіджена
й появить ся небавом яко відбиток з ґазети
(Б., 1890, рекл.); В неділю, дня 21 с.м.
пополудни, відбуло ся заповіджене віче
черновецких робітників (Б., 1895, 20,4); Сі
побої зовсім невинних людий збули ся на очах
судиї Могильницкого і провідників любови
ближнього, протоєреїв Велигорского і Козака
та "отців духовних" Богатирця, Тофана,
Велигорского іДрачиньского та проф. Тофана!
Поліциїне було, бо віче не було заповіджене в
старостві (Б., 1907, 91,2); Твоєю карточкою
з 13/7 і таким же листом заповіджений гість,
що мав передати мені твій дарунок, ще досі
не був (Коб., Листи, 194,623) І пол. zapowiedzic
- оголосити, попередити про якусь подію
заздалегідь, попередити про (своє) прибуття,
zapowiedzic swoja^ wizytf - заздалегідь
повідомити про свій візит.
Запомога. Матеріальна (найчастіше - грошова)
допомога, що надається урядово або за ухвалою
135
Запомогтися
громадських організацій. Виділ краєвий має
удатись до міністерства рільництва о
запомогу на уряджене йудержанє сих шкіл (Б.,
1895,5,2); "Народний Дім " не просить ласки
у Волохів, а жадає запомоги з фондів краєвих,
на котрі руский нарід платить найбільше
податків, а дістає лиш третину того, що
moefapucmeaj румунізаторскі (Б., 1895,5,3);
Опісля роздавано запомоги ріжним
товариствам. На остаток поручено просьби
кількох громад Кіцманецкого повіту та
Банилова Руского і Вашківців о запомогу на
керниці виділови кр[аєвому], щоби поставив
дотичні внесеня на слідуючій сесиї (Б., 1895,
5, 3); В сему разі єдино доброю запомогою,
навіть джерелом, з якого можна користувати
ся материялом на зеркало, стає уряд (Б., 1895,
13, 2); До краєвих товариств, що мають
запомоги із скарбу державного, і то великі
запомоги, з Русинів мало хто належить (Б.,
1895, 19, 2); Ухвалив сойм краєвий дати таку
поміч людям, що як люди в якій громаді
заложать собі касу, то Виділ краєвий має тій
касі з гроша краевого дати насамперед
запомогу на покрите коштів заложеня каси в
сумі 600 корон (См.-Стоцький, Порадник, 10);
"Буковина " розкричалась - що запомога,
котру получило теє тов[ариство], єсть
румунська! Та нехай буде собі і хінська, най не
забувають, однако, звісні "м'які" патріоти,
що гроші тоті не підуть на румунських дітий,
лише на наших, руських (Коб., Листи, 12,267);
Ні, нехай собі вже думають, як хочуть, але се
справді чисте добродійство, що жебрання
заборонено. По малих містах існує ще та кара
божа, хоч для бідних суть і там якісь запомоги
(Коб., Жебрачка, 31); / Уділити запомоги
(запомогу) - надати грошову підтримку,
допомогу. В минулім році виділ уділив 25
к[орон] запомоги для закупна теплої одіжи
бідній молодіжи православного дівочого ліцею
в Чернівцях (Звідомл., 1914, 46); / Уділенє
запомоги - надання грошової підтримки,
допомоги. При стислійшій організації і більшій
рухливости виділу могло би наше товариство
успішно відвернути не одну кривду від своїх
членів, як приміром, при обсаді парохій, при
уділеню запомог і похвальних грамот і т.ин.
(Звідомл., 1914,39)/лол. zapomoga-грошова
допомога, підтримка, zapomagac - надавати
грошову допомогу, zapomogowy fundusz -
фонд грошової підтримки, dac, udzielic
zapomog? - надати грошову допомогу.
Запомоговий. Прикм. від запомога. /
Запомоговий фонд - фонд грошової
підтримки (допомоги). У нас прямо оно
приймилось уважати всякі інституциї за
якийсь рід запомогових товариств, і де лише
заблисне готовий гріш, там зараз явно й
потайно тиснуть ся всякі патріотичні діячі,
і то якраз такі, котрих без того гроша до
якоїсь народної роботи і медом би не звабив
(Б., 1899,20,1); Велику мороку має "Союзъ" з
довжниками т.зв. запомогового фонду, що
дуже неправильно, а той зовсім не віддавали
пожичок (Сімович, 1908, 506) / пол.
zapomogowy fundusz - фонд грошової
підтримки (допомоги), zapomogowa kasa -
каса взаємодопомоги.
Запомогти, запомагати. Надати фінансову
підримку, допомогу з державних фондів або
заходами громадських організацій. Одно з них
[товариств] веде діло дотепер якнайліпше і
найуспішнійше, має фонд резервовий з
кільканадцяти тисяч, викупило сельскі
заставлені грунта і передало їх в оренду
властителям, запомагає бідних хаздів, що
через нещасні припадки підупали (Б., 1895,1,
3); Бо ж прецінь на те була заложена каса
пожичкова, аби запомочи товариша (Б., 1895,
2,2); Я просив би Вас дуже о то, се ж справа
мала, де йде о то, щоб запомогчи
товариство, що є добродійне (Б., 1895, 12,
3); Фонду [убогих] громади не сьміють
спожиткувати, лиш відсотки (процента), які
наростуть, видає Виділ краєвий громадам,
коли того зажадають, і ухвалять запомочи
тими грішми бідних (н.пр. школярів) (См.-
Стоцький, Громада, 18); Був вдоволений малим
кусником хліба, а не приймав ніяких більших
підмог, кажучи: запоможіть других, що
потребують більше помочи, ч їм я (Кміц.,
1908, 65) / пол. zapomoc, заст. - надати
грошову допомогу.
Запомогтися, запомагатися. Одержувати
грошову підтримку з державних фондів або
заходами громадських організацій. З того
фонду повинні запомагати ся убогі тої громади
(См.-Стоцький, Громада, 17) І див. запомогти,
запомагати.
Запоручений 1
Запоручений. Дієприкм. до запоручити. До
року 1764 шанували Москалі почасти, бодай
про людске око запоручену козакам автономію
(Б., 1895,31,1); Можемо запоручити, щоклюб
руский безперестанно заходить ся коло того,
щоби права народу руского, запоручені
основними законами державними, з паперу
перенести в дійсність (Б., 1895,43,1).
Запоручено. Забезпечено, гарантовано,
запевнено, обіцяно. Де ж зрештою має
шукатируска інтеліґенция пристановище для
рускої народности, як не в Австриї, в котрій
засадничими уставами кождій народности
запоручено можність свобідногорозвитку (Б.,
1895, 11,2)/ див. запоручити.
Запоручити, запоручати. 1. Запевнити. Однако
ж, о скілько тут запоручають, цісар не прийме
димісиї ґр.Кальнокого, а се буде для
президента угорского міністерства сказівкою,
що ему самому треба уступити (Б., 1895, 27,
2). 2 Забезпечити, гарантувати. Можемо
запоручити, що клюб руский безперестанно
заходить ся коло того, щоби права народу
руского, запоручені основними законами
державніши, з паперу перенести в дійсність
(Б., 1895, 43, 1) / порівн. пол zar$czyc - 1)
запевнити, переконати, 2) ручитися,
гарантувати, zar^czyc bezpieczenstwo -
гарантувати безпеку; porf czyc - поручитися,
підтвердити, засвідчити; укр. запорука -
гарантія, забезпека.
Запорядити, запоряджати (запоряджувати).
Давати розпорядження. Як учитель учить,
тоді ученик не сьміє мати нічого в руках, бо
се зараз відвертає увагу, тому добре
запоряджувати, аби ученики все, що мають
робити, робили разом, н.пр., щоб разом
виймали книжки, зшитки і т.д. (Канюк, 1911,
99) / порівн. пол. zarz^dzic, zarz^dzac -
розпорядитися, віддати розпорядження,
наказати; рос. распорядиться - те саме.
Запорядок. Назва дії за знач, запорядити. На
Лесин запорядок рукопис мені хтось (не
пам 'ятаю, хто) передав зі Львова (це було,
здається, 1902. p.), і я всіма силами добивався,
щоб найти де гроші на наклад. Та цим разом
мені не поталанило (Сімович, 1938, 59).
Запотребованє. 1. Попит, замовлення. Коли
продуцента немає стрінути важка кріза, то
між продукциєю його артикулу, а між:
запотребованєм на него із боку покупнів
мусить бути певна рівновага (Б., 1907,69,2);
У другій половині минулого столітя продукція
торговельного артикулу "романи" нечувано
розвинула ся, а тепер є на тім полі продукція
далеко більша, ніж: запотребованє (Б., 1907,
80,3); Велике запотребованє дівчат виказують
також: Росия та Румуния і платять за товар
високі суми. Тому в Чернівцях, що творять
останний і найважнійший узол між: Заходом
а згаданими краями, цвите торговля
дівчатами на високу скалю (Б., 1907,90,3). 2.
Потреба. Отже разом зібрано за Уh місяці 141
к[орону], що в порівнаню до наших місячних
виказів мало що значить, бо місячне
запотребованє виносить около 450 корон (Б.,
1907,91,3); Промислова основа суспільности
зміцнить ся, чим меньше енергії праці піде
марно при випродукованю річий для нашого
запотребованя і чим більше при тім кождий
прийде до свого права (Товариш, 1908, 179) /
пол. zapotrzebowanie - 1) попит, замовлення,
2) потреба, вимога, zaspokoic zapotrzebowanie
- задовольнити попит, потреби.
Заправляти (до чого?). Привчати, готувати (до
чого?). Передовсім мусить кружкова
бібліотека містити книжки, що
ублагороднюють чоловіка, виробляють в нім
характер і заправляють його до житя, бо ж
загально звісно, що найкращий матеріял до
усього дають характерні одиниці та що "раз
добром нагріте серце в вік не прохолоне"
(Кузеля, 1910, 6); Та воно не так легко
заправляти цілий час науки молодіж до
самостійного думаня - се вимагає від учителя
дуже тяжкої праці, а передусім докладного
знаня ступіня духового розвитку дитини
(Канюк, 1911, 87); Заправляючи дітий до
самостійности, будимо у них передусім
ріжносторонне зацікавлене, интерес, як його
звеГербарт (Канюк, 1911,87) Упол. zapravviac
- 1) заправляти, приправляти (напр., їжу). 2)
(do czegos) привчати, тренувати.
Заправлятися (до чого ?). Привчатися,
тренуватися. Я би відступив "Неділю" і
фейлетони нашим молодим авторам і нехай
заправляють ся; я так уже й роблю і зібрав
біля себе купку людий (Маковей, Листи, 547);
Такі питаня годять ся до науки вже в
найнизшому ступіні науки і з них великий хосен,
\6
137 Зарватися
бо діти заправляють ся до думаня (Канюк,
1911, 75); Як меньше талановиту дитину
напровадить учитель і вона дійде до доброї
відповіди, то нема більшої втіхи для неї, як
те, що вона відповіла. Крім того, така дитина
[меньше талановита] зачинає вірити в свої
сили і заправляєть ся до самостійности
(Канюк, 1911, 79) / пол. zaprawiac - 1)
заправляти, приправляти (напр., їжу). 2) (do
czegos) привчати, тренувати.
Запрашаючий. Дієприкм. від запрашати -
запрошувати. Писар списав 8 протоколів
виділових засідань і 1 протокол загальних
зборів, вислав 48 карток, запрашаючих на
виділові засіданя і 50 писем з напімненєм до
членів, щоб сплатили залеглі вкладки (Звідомл.,
1914,47) / пол. zapraszac - запрошувати.
Запренумерувати. Передплатити (періодичне
видання). "Комар " ч. ч. 7 і 8 (по конфіскаті) з
дня 19 цьвітня визначає ся гарними
ілюстрациями і веселим гумором. Хто хоче
сьміятися до розпуку, най запренумерує собі
сю одиноку у нас гумористичну часопись (Б.,
1902, рекл.); Як тілько появив ся "Народ",
товариство рішило його запренумерувати і -
здасть ся - чи не під впливом думокз "Народа "
"Союз" дає своїм членам, які хотіли бути
рівночасно і в "Союзі" і в новозаснованім
католицькім товаристві "Unitas",
альтернативу: або там, або тут (Сімович,
1908, 511) / пол zaprenumerowac -
передплатити, виписати (періодичне видання).
Заприсяженє. Прийняття присяги. При запри-
сяженю маринаркиу Вільхельмсгафен
виголосив цісар німецкий слідуючі характеристичні
слова (Б., 1895, 8, 3); Почувши, як відбуло ся
заприсяженє вікаріїв і що наш вікарій є перший
і що він буде мешкати в резиденції, а не Волох,
ожили навіть зневірені і скептики (Звідомл.,
1914, 56) / пол. zaprzysi^zenie - прийняття
присяги, приведення до присяги, zaprzysi^gac
- 1) приводити до присяги (когось), приймати
присягу (від когось), 2) присягати, обіцяти.
Запросини, мн. Запрошення. [Ірина] обережно
приступила до стола, взяла запросини з
непевної руки Циля та й зачала читати (Галіп,
87) / порівн. пол. zaprosiny, мн. - запросини,
zaproszenie - запрошення.
Запряговий. Гужовий. У всіх меньших
господарствах повинно ся уживати коров до
запрягових робіт. До деяких робіт, як волочене,
вожене зеленої паши і ин., надають ся корови
ліпше, як воли, бо ходять скорше і лекше
(Товариш, 1908, 252) / пол zaprzfgowy- 1)
запряжний, гужовий, 2)субст. їздовий.
Запрятувати. Набивати, накладати (чимось). /
Запрятувати голови - забивати,
затуманювати голови; завдавати зайвих
клопотів Ще по селах та містах маємо людий,
що наосліп за леда покликом не йдуть [...]- і
на них уже час приходить сказати
проводирам: "Гов! Досить уже тих
експериментів! Не запрятуйте нам чим
иньшим голов, бо ми хочемо робити"
(О.Маковей, Б., 1895,134,3) / пол. zaprzqtac -
1) забирати, поглинати (увагу), 2) завалювати,
захаращувати, zaprz^tac (komus) glow$ -
морочити комусь голову, zaprzqtac (sobie)
gtow$ - морочити собі голову, nie zaprz^taj
sobie tym glowy - не забивай собі тим голову,
zaprz^tac (kogos) swoimi sprawami
(klopotami) - обтяжувати когось своїми
клопотами.
Запукати. Постукати (у двері, вікно). Втім хтось
у двері запукав, але так рішучо, що Самсонюк,
єдиний "чуваючий" член кумпанії, мимохіть
здригнув ся (Галіп, 29); Запукаєхто до дверей,
вона й не ворухнеть ся з місця (Коб.,
Некультурна, 63) І пол. zapukac - постукати (у
двері, у вікно).
Запускатися. Удаватися, заглиблюватися у щось,
широко розводитися про щось. В імени "Кола "
польского заявив ґр.Піниньский, що він в
мериторичну сторону проекту тепер
запускати ся не може, бо "Коло" не
пересправляло ще над проектом (Б., 1895, 47,
2); Не думаю тут запускати ся далеко в
теоретичні розсьліди (Корд., 1904, 8) / пол.
zapuszczac si$ - заглиблюватися, далеко
заходити.
Зарвати. Захопити, вхопити в руки (про роботу).
Зоя ходила, робила кожну роботу, що зарвала
в руки, завзято, гарячково, а все була сердита,
все гнівна, все чогось їй не доставало (Коб.,
Вовчиха, 168) / порівн. пол. zarwac kawal nocy
- просидіти за роботою до ночі.
Зарватися. Вкинутися, потрапити (про
помилки). Щодо Німеччини мого брата, то не
єсмь певна, чи не зарвались де похибки, не
шалі ще часу переглянути перевід (Коб., Листи,
Зарис 138
86,436) / порівн. пол. zaszla pomylka -зайшла
(потрапила) помилка; нім.
Зарис. Риса. Отеє в головних зарисах провідні
думки, котрим вірно і щиро як служила, так і
буде служити "Буковина" (Б., 1895, 11, 3);
Предсідатель [...] отворив збори вступною
промовою, в якій привитав сердечно прибувших
численнійше, як досі, членів, спімнув в
загальних зарисах поступ врозвою товариства
(Звідомл, 1914, 22).
Заробковий. Прибутковий (про податок).
Полагоджено вже першу часть проекту о
загальнім податку зародковім з дуже малими
змінами (Б., 1895,11, 3); Л податки громадскі
мусять всі платити, хто лиш платить який-
небудь податок ґрунтовий, домовий, заробковий
ідоходовий, лиш урядники, сьвященики і учителі
не платять такого податку від своєї платні,
але як вони мають в громаді свою посілість,
тоді від того платять і громадский податок
(См.-Стоцький, Громада, 8).
Зарукавка. Муфта. Правдиві перскі зарукавки
найліпшого гатунку. Правдиві перскі шапки для
мужчин (Б., 1900, рекл.) / пол. zar^kawek -
нарукавка, zar$kawek futrzany - муфта.
Заряд. 1. Керівництво, керівний орган,
правління. Заряд центральний повинен би
обіймати лишень одну провінцию (Б., 1895,
1, 3); Посол Пернерсторфер говорив про
нужду цегольників на Вайнбергу і надужитя
заряду фабрики цегол (Б., 1895,24,2); Окрім
того, треба ще людям зараз сказати, який
має бути заряд в касі. Отже, в касі є
насамперед старшина, вона завідує касою,
приймає нових членів, даєпожички, стараєся
придбати для каси потрібних гроший, складає
щороку обрахунок всіх приходів і видатків
каси, взагалі орудує всіми грішми і справами
каси [...] Старшина має до помочи касиєра,
той провадить всі рахунки і книжки каси.
Над старшиною є рада надзорча [...] Над
старшиною і над радою надзорчою є ще одна
контроля, а то - загальний збір всіх членів
(См.-Стоцький, Порадник, 6-7); Заряд
торговлі паперу moefapucmeaj "РускоїРади "
в Чернівцях подає до відомости
Вп.П.Т.Публиці, що "Буковиньский
правосл[авний] ілюстрований календар " вже
вийшов і є до набутя в торговли паперу (Б.,
1901, рекл.); Підписаний заряд шкільний
складає отсим сердечну прилюдну подяку
навиденим добродіям, явним приятелям школи
за їх прикладу гідне, благородне діло (Б., 1902,
12 цьвітня, 3); Заряд стоваришеня складає ся
зі старшини, що числить 5 членів (голова,
заступник голови, книговодчик і ще двох
членів) і з ради надзорчої, що має найменьше
лиш 3 членів (Канюк, 1906, 9). 2. Керування,
управління. Віденьска урядова газета
оголосила надане концесій графам
Вільґельмови Сіменьскому і Романови
Потоцкому на будову і ведене під власний
зарядом льокальної зелізнщі зі Львова до
Янова (Б., 1895, 18, 4); В Монако, славнім
місті гри, де тисячілюдий потратило майно
і житє, заносить ся на революцию против
пануючого князя з причини змін і заведеня
ощадностий в заряді міста (Б., 1895, 44, 3).
3. Підпорядкування. Клюб буде засадничо
голосувати за удержавленємжелЬниць, тому що
уважає за користне для публики, як желізниці
находять ся в державнім заряді (Б., 1909,56,1); /
Стояти (бути) під (чиїмось) зарядом - бути під
чиєюсь орудою, у віданні, підпорядкування кого,
чого. Посол Зота здаєсправупро завідуванє фондів,
стипендий і т.п., що стоять під зарядом краевого
видшу {Принято до відомости) (Б., 1895, 5, 3); У
нас на Буковині ухвалив сойм таке, що фонд убогих
кождоїгромади (окрімміст) має бути під зарядом
Виділу краевого (См.-Стоцький, Громада, 18) /
порівн. «iw.Zustandig - належний до чиєї-небудь
компетенції; пол bye pod czyims zarzqdem -
перебувати під чиїмось керівництвом, у чиїмось
віданні; пол. zarza^d - 1) правління, управління, 2)
адміністрація.
Заряджене. Розпорядження, заходи. Краєве
правительство поробило великі зарядженя в
ціли приміщеня недужих і оставших ся без
стріхи, завело всілякі санітарні порядки і
установило комісию, котра має зараз
розділити межи потерпівших цісарску
запомогу (Б., 1895,18,4); Се заряджене, певно,
найде загальне одобренє, бо сим запобігло ся
всяким трудностям і неприємностям при
міненю гроший (Б., 1895, 20, 4); Громадяни
мають право скаржити ся на зарядженя
двірника або Старшини громадскої; скарги
вносити треба на руки двірника до Ради (См.-
Стоцький, Громада, 30) / пол zarz^dzenie -
розпорядження.
139
Заскаржити
Заряджений. 1. Дієприкм. від зарядити. При
поіменнім голосованю, зарядженім на жадане
посла др.Стоцкого, відкинено просьбу
и Народного Дому" 14-ма голосами проти 11
(Б., 1895,12,4). 2. Обладнаний, споряджений.
З Тернополя поїхали ми через Красне до Бродів.
По дорозі бачили ми гарно заряджений
санітарний поїзд з повним устаткуванням,
який війькове українське командування
включило до свого військового майна (Галіп,
Спомини, ч.З-4, 76).
Зарядити (що?). 1. Зробити розпорядження про
проведення, здійснення чогось. В случаях, де
власть скарбова догляне, що ужите оружя
після інструкції службової не зовсім законне,
має против провинившого ся стражника
зарядити слідство дисциплінарне, але аж по
запавшій ухвалі судовій (Б., 1895, 18,4); Після
розпорядженя міністерства для внутрішних
справ взиває ся, щоби зарядили складку для
потерпівших від землетрясеня в Країні(Б., 1895,
23,3); Скажи рішучо, щоб я знав, що зарядити,
бо инакше найду ся в "'затруднительном
положеній " (Маковей, Листи, 555); Они [пани-
предсідателі] ані одного засіданя в році не
зарядять, хіба одно-однісеньке при записи дітий
до школи (Б., 1899, 35, 2); / вжити заходів.
Підписані питають ся Високоповажаного
управителя міністерства просьвіти і Єго
Ексцелєнцию міністра внутрішніх справ: [...]
Чи панам міністрам відомо, що гр[еко]-
ор[ієнтальна] консистория терпить і попирає
всеросийску пропаганду о. Д-ра Касіяна
Богатирця!; Що думають вони зарядити, щоб
захистити австрийских Українців перед такою
айтациєю? (Б., 1909, 31, 2). 2. Організувати,
повести справи певним чином. Мене не раз
розпука бере! Часом я кажу: те або те треба
зарядити - видиш, тато з дня на день в 'яне, а
він [брат] цілком того не розуміє, хоть він є
добрий іхтів би добре! (Коб., Листи, 121,506);
Треба й нам розумно і спільно взяти ся до праці,
як то вже віддавна роблять Швайцарці, аби
зарядити собі ліпшу господарку і на полю, і дома,
а біда зачне від нас утікати - не ми від біди
(Товариш, 1908, 97). 3. перен. Розпорядитися
обставинами. Христос Воскрес! Так припадок
зарядив сього року, що я на Великодні свята буду
сама-саміська вдома (Коб., Листи, 72,404)/ пол.
zarzqdzic - розпорядитися, наказати.
Засада. Принцип, основа. То була в діяльности
єго хибна засада, котра спиняла єго сповнити
точно свою високу задачу (Б., 1895, 15, 2).
Засаднйчо. Принципово. Клюб буде засадничо
голосувати заудержавленєм желізниць, тому
що уважає за користне для публики, як
желізниці находять ся в державнім заряді (Б.,
1909, 56, 1) / пол. zasadniczo - принципово.
Засипляти. Засинати. / перен. Припиняти свою
роботу, занепадати. Чи ж диво.що чим раз
меньше людий приходить до читальні, що
вкладок ніхто не платить і нарешті читальня
засипляє? (Б., 1895, 19, 2) / кім. einschlafen -
1) засинати; 2) розм. згасати, поступово
припинятися; див. іще уснути.
Засіб. 1.Продукт, виріб. Тим часом пивниці
французких виноградарів переповнені, і то не
лиш засобами із року минулого, а то й літ
давнійших (Б., 1907,69,2). 2.3апас, сукупність.
Тому педагогія науки географії у першій клясі
хімназий має свою велику літературу і цілий
засіб поглядових приладів, що узмисловлюють
абстрактне (Корд., 1904, 15); Инакша фаза
зачжаєть ся тоді, як найдеть ся енергічний
учитель, із великим засобом знаня, а противний
всякій блязі. Маю тут на думці фахових учителів
україньскоїмови (В.Сімович, Б., 1907, 151,3);
Але такий розвиток [без помочи учителя], без
науки був би дуже повільний, а людина не
набрала ся б доволі знаня, засіб відомостий був
би дуже обмежений (Канюк, 1911, 4) / пол.
zasob, частіше мн. (zasoby) - запас, ресурси,
zasobny (w cos) - багатий, сповнений (чимсь).
Заскаржити, заскаржувати (кого?). Оскаржити,
подати скаргу. /Заскаржити до суду (кого?) -
подати в суд (на кого?). А якби двірник не хотів
добровільно звернути тих гроший, тоді най
Рада громадска заскаржить двірника до суду,
а від Староства зажадає, аби такого двірника
скасувати (См.-Стоцький, Громада, 11);
Побережник заскаржив його там, у місті,
перед панами за "переступ лісового права ",
за те, що самовільно втяв смереку (Коб.,
Природа, \2)/пол. zaskarzyc (kogos)-подати
скаргу (на когось), zaskarzyc do sqdu (kogos)
- подати в суд (на когось).
Заслати, засилати. Надіслати, відправити. Виділ
заслав протест до редакції "Кандели " проти
вживаня "язичія" в тім журналі, однак, як
доказує руска частина "Кандили", наш
Заслати 140
протест трафив на глухі вуха (Звідомл., 1914,
26); В народі заховалися старі перекази та
історичні пісні. Учителька Ярошинська
(покійна) зібрала в селі Брідок над Дністром,
кілька com пісень народних, які заслала до
петроградської Академії наук на руки проф.
Ламанського і які там були надруковані (Галіп,
Спомини, ч.1-2, 171) / пол. zaslac, заст. -
відіслати, відправити, надіслати.
Заслуженина. Плата, належна за виконання
обов'язків слуги. Господарі не повинні
завдавати слугам більшу роботу, як вони на
себе приняли; вони повинні обходити ся зі
слугами лагідно і людяно і виплачувати їм
докладно їх заслуженину (См.-Стоцький,
Громада, 15).
Засмітитися, перен. Заскніти, знидіти, занепасти.
Видавнича комісія зійшла ся була на одно
засіданє, члени її розділили між себе реферати,
але з причини, що ніхто не присилав материялів
до друку, а члени комісії, перетяжені власними
обоє 'язками, не мали коли писати, справа
заснітила ся (Звідомл., 1914, 37);На перешкоді
тому стала звичайна у нас нетерпимість і
бажання поставити на своїм за всяку ціну, без
огляду на вищі загальні інтереси. При таких
обставинах діяльність Директоріїзаснітилася,
не знайшовши підтримки з боку емігрантських
кіл (Галіп, Спомини, 4.3-4,99) І пол. zasniedziec
- 1) позеленіти, вкритися патиною, 2) перен.
заскніти, знидіти.
Заспокоєне. Назва дії за знач, заспокоїти.
Найзамітнійший виступ нашого сьвященства
як представителя інтересів і жадань руского
клєру і руского народу в православній церкві
ще перед основанєм нашого товариства
припадає нарік 1899, в котрім то році [наше
сьвященство] виступило одностайно в осібнім
пропам'ятнім письмі до Митрополита і
Консисториї з жаданєм заспокоєня потреб
руского народу в православній церкві на
Буковині (Звідомл., 1914,6) І пол. zaspokojenie
- задоволення (потреб, бажань тощо).
Заспокоєний. Дієприкм. від заспокоїти. Ми
поводуємо ся принципом, що потреби кождого
повинні бути заспокоєні і що всі податкові
гроші мають впливати до фонду краевого чи
до фонду краевого шкільного; не повинно ся
робити ріжниці між рускими і волоокими
податковими грішми і жадна народність не
повинна бути вивисшена на кошт другої
(С.Смаль-Стоцький, Б., 1899, 51.2).
Заспокоїти, заспокоювати. Задовольнити
(потреби, бажання тощо). Нові потреби
виринають з кождим днем, і коли они не
заспокоюють ся, то витворюють невдоволенє,
спонукують до опозициї супротив тих, що
мають ті потреби заспокоїти (Б., 1895,63,1);
Та претенсіональна суспільність наша не
спосібна до піддержаня сильного розвою
інституций, як "Просьвіта ", "Гуиульска Спілка "
і п[одібні] - словом, та суспільність жадає дуже
богато, а не дає майже нічого. Так боїть ся
заспокоїти особисті ціли своїх слуг, що радше й
другому їсти не дасть, і сама не їсть (Б., 1895,
73,2);Кружкова бібліотека має проте, подібно
як і инші бібліотеки, заспокоювати попит за
книжками і зараджувати взагалі братви
лектури (Кузеля, 1910, 5); Можна вчити, щоб
заспокоїти лиш якусь припадкову, зверхню
потребу когось або з метою придбати
вихованцеви осьвіту і виховати його (Канюк,
1911,3); Більше материялів до словаря довело ся
мені найти при перегляді та перевірці
манускрипту латинсько-українського словаря,
зладженого Ю.Кобилянським, бо дивним дивом
у первісній редакциї (р.1905) мав се бути
латинсько-німецько-український словар (отже
у трьох мовах!); тут найшов я, як і легко
догадати ся, здебільшого засіб слів з обсягу
латинських авторів, читаних по наших школах,
при чім вихіснувано здебільшого українсько-
німецький слотрЖелехівського-Недільського та
словар Уманця і Спілки (Кміц., 1912, VII) / пол.
zaspokoic - 1) заспокоїти, 2) задовольнити
(потреби, бажання тощо).
Заспокоїтися. Задовільнитися, задоволитися.
Суспільність - се не якесь абстрактне понятє,
тілько конкретне - се громада одиниць.
Суспільні потреби - се не якісь незвичайні
потреби, тілько потреби одиниць. Коли
кождого поодинокого чоловіка заспокоїть ся,
тоді і суспільність заспокоєна (Б., 1895,63,1)
/ див. заспокоїти.
Застановити. Зупинити, припинити,
призупинити. [Двірник] має право застановити
виконане якоїсь ухвали Ради громадскої, коли
думає, що вона виходить поза межі, приписані
правом (См.-Стоцький, Громада, 28); Ірина не
переставала грати, аж доки втомлені
141
Заступити
пальчики не пригадали їй застановити гру
(Галіп, 91) / порівн. пол. zastanowic -змусити
замислитися, здивувати, вразити.
Застановитися, застановлятися. Докладно
обмірковувати, замислюватися. Коли над якою
справою застановить ся більше число людий,
котрі обзнакомлені з тою справою, то молена
мати певнійшу надію, що діло піде добре (Б.,
1895,1,3); Сели тепер застановимо ся над тим,
що кождийучитель, а воює передовсім катехит,
в очах малого дитяти являє ся як символ
совершенства (Б., 1895,6,2)\Над тим питанєм
мож застановляти ся, але серед иньших
обставин, котрі не зносять тепер і межи
найбільше просвіченими народами (Б., 1895, 7,
3); Застановимось на сей раз над наслідками
сеї румунізациї щодо одного-одніського
урядового письма, себто метрик хрещеня (Б.,
1895, 10, 1); Кождий громадянин має право
взглянути в прелімінар і робити свої уваги устно
або письменно двірникови; над тими увагами
Рада грамадска мусить застановити ся (См.-
Стоцький, Громада, 7); Кілько то вишивок,
ґерданів і всяких прикрас можуть тепер добре
збути наші дівчата в краєвім базарі. Над тим
треба би застановитись (Б., 1907,74,3); Тому
застановили ся на тим сойми та виділи краєві
всіх австрийских країв, а вкінци і міністерство
рільництва, в який би то спосіб сему лиху
запобічи (Товариш, 1908,203); Чи потрібні вони
[думки] були кому, чи ні, -яв молодих літах
мало над тим застановлялася, а все дальше
писала, то є до часу, доки не злагодила першу
новелку до друку (Коб., Слова..., 302);
Болгарський письменник (на жаль, уже
померший) на ім 'я І.Петко Тодоров, що
відвідував мене в році J 903 особисто, звернув
мою увагу на народні пісні, їх багацтво і
свіжість. Я застановилася над його
висловленими передімною думками й написала
"В неділю рано зілля копала"... (Коб.,
Автобіографія, 61); Була інша, як другі сільські
дівчата. Не знав саме докладно, чим різнилася
від інших, не застановлявся над тим ніколи
глибше. Він відчував лише сліпо різницю (Коб.,
Земля, 276); Як я роздумувала над тим, то та
гадка чим раз більше вподобувала ся мені, я
зживала ся з нею чим раз більше - не
застановляючись ні над чим іншим, як над тим
одним, що коло такого "вченого " чоловіка і я
могла б набратись якнайбільше знаня (Коб.,
Автобіографія, 59) / пол. zastanowic si$ -
обміркувати, замислитися.
Застановлене. Назва дії за знач, застановитися.
Після нашого глубокого застановленя, ся
справа не була така важна, щоб задля неї бити
у всі дзвони; такий голос не може нічим
причинити ся до зміцненя польского елементу
на Буковині, а хиба лиш викличе нові кваси в
нашім краю і утруднить найліпші для всіх
заміри теперішної правительственно!'управи
(Б., 1895, 30, 4); Цілим краєм заволоділо
найбільше подразнене і здавало ся, що завзята
виборча борба стане неминучою. Одначе ліпше
застановлене і добре зрозумілий інтерес купців
і промисловців викликали незабаром у
противних партиях безперечну вірну
сьвідомість, що ніяке зване не вимагає так
дуже мира і спокою для свого розвитку, як саме
торговля і промисл (Б., 1905,13 листопада, 4)
/ пол. zastanowienie -роздум, розмірковування.
Застерегти. Юридично обумовити свої майнові
права. Після вісти з Йокогами дементують
вість, що в договорі мира Япан застеріг собі
контролю над хіньскими приходами митовими
(Б., 1895,20,4);Кромі сего редакция застерігає
собі право друкованя всіх тих праць з-поміж
надісланих, котрі будуть для "Зорі" відповідні
(Б., 1895, 2, 4) / пол zastrzec, zastrzegad -
обумовити своє право, залишити за собою
право на щось.
Застережений. Зарезервований, заздалегідь
призначений для когось. - Одна половина салі
вже повна молодих паннів. -А друга половина?
Певно, застережена для старих кавалерів! -
відповів Мамайчук понятливо та й обкрутив
ся на каблуках (Галіп, 93) / пол. zastrzezony -
застережений, заздалегідь обумовлений,
заброньований, залишений (за кимось).
Заступити, заступати. 1. Замінити (замінювати).
Новий дворець в Перемишли. Позаяк
теперішний дворець в Перемишли не відповідає
зростаючому рухови особовому, то львівска
дирекция зелізниць рішила ся єго заступити
новим, хорошим, відповідаючим вимогам
новочасної техніки двірцем (Б., 1895, 39, 3);
Просьвіта в нинішних часах найважнійшаріч,
єї не можна заступити ні грішми, ні чим
иньшим, для того-то громада повинна дбати
якнайбільше о школу, аби там діти набирали
Заступлений
142
розуму і способу до житя (См.-Стоцький,
Громада, 19); Сама ж вроджена проворність
та практика не заступлять знаня, осягненого
систематичною та всесторонною наукою (Б.,
1907,90,1); Змаганє нашої мови до того, щоби
чужі слова заступити своїми, рідними, можна
лише похвалити; одначе там, де їх годі
заступити своїми рідними, мусять ті чужі
слова наразі робити свою службу як "malum
necessarium" (Кміц., 1912, X). 2.Обстоювати,
захищати, представляти чиїсь інтереси.
Головною задачею сего органу буде заступати
цілком об 'єктивно політику, основану на строго
национальній засаді і реальних підставах (Б.,
1895, 7, 3); Ми обширно доказали конечну
потребу заснованя більшого органу, котрий мав
би заступати народну політику цілої
австрийскої Руси(Б., 1895,8,1); Ми не можемо
на то згодити ся, щоби лиш одна партия
заступам в раді шкільній краєвій интересы
краю і ми будемо старати ся всіми средствами,
які маслю в руках, щоби край не репрезентували
в раді шкільній краєвій лиш Волохи, але щоби
також і Русини дістали там свого законного
представителя(С.Смапь-Стощ>ткуБ., 1899,52,
1); Голова іменем товариства кондолював
панови президентови краю храфови Меранови
з нагоди смерти его матери, а теольойчному
факультетови в Чернівцях з нагоди смерти
проф. Т. Тарнавского і заступав всюди наше
товариство, де сего було потрібно (Звідомл.,
1914,46) І пол. zastajHc, zastejpowac - замінити,
заступити, prawo zast^pstwa - право
представництва, zast^pczo - у порядку
заступництва, представництва.
Заступлений. 1. Дієприкм. від заступати (у
знач, заміняти). Коли мандаторство було
заступлене іншою інституцією, був батько
прийнятий яко слідчий суддя до суду (Коб.,
Автобіографія, 12). 2. Дієприкм. від заступати
(у знач, представляти). Волян тогід зв'язав
ся з нами словом чести стреміти до того,
щоби в краєвім виділі всі партій' були
рівномірно заступлені (Б., 1895, 12, 3); Одна
спілка, в якій були заступлені знатні
промислові фірми, убігала ся о винайм лісів,
запевнюючи фондови частину чистого доходу
(Б., 1907, 81,3)/ див. заступити, заступати.
Заступник. 1. Представник. Кожда держава в
Европі прислала свого заступника (Б., 1895,7,
Г} Похорон бл [аж енної] п[ам 'яти]
Митрополита д[окто]р[а] Сильвестра
Мораря-Андрієвича відбув ся в четвер, дня 18.
с[его] м[ісяця] при участи майже двох соток
сьвященства, заступників урядів і товариств і
публики, котру можна було числити тисячами
(Б., 1895, 17, 3); До нагляду над школою є
шкільна Рада місцева, до котрої висилає Рада
громадска своїх заступників; най же Рада
громадска жадає від них, аби вони якнайбільше
дбали за школу (См.-Стоцький, Громада, 20);
Спосіб уладнаня своїх внутрішніх відносин, а
відтак явний виступ на політичній арені може
видвигнути україньских послів на важний
чинник в політичнім концерті австрійскім або
й кинути 'їху невихідний кут і знівечити всі надії,
які народ покладав на своїх заступників (Б.,
1907, 71, 1); На будуче висилає до краєвої
шкільної ради по одному заступникови
духовного стануруска ірумуньска консистория.
Так само висилає кожда консистория
самостійно по одному відпоручникови до
повітовоїшкільноїради(Звщомл, 1914,67); Був
одним з наилучших між: тими, що пробували
виступати яко заступники Буковиньскої Руси
(Галіп, 6). 2. Представник фірми, торговий агент.
Заступника і розпродавана тих машин пошукує
ся (Б., 1901, рекл.). 3. Той, хто заступає, заміняє
когось на якійсь посаді. Заступниками виділових
суть: Василь Видинівский, Митро Максим 'юк
і Петро Олексюк (Б., 1895,13,4) І пол. zastfpca
- представник, заступник.
Заступництво. Представництво. Припустити
заступництво кляси до праводавчих тіл,
котре, складаючись з фахових людий, могло
биуспішнійше ділати в справах робітничих (Б.,
1895, 23, 2) / див. заступство.
Заступство. Виконання обов'язків заступника
(голови зборів тощо). / В заступстві голови -
виконуючи обов'язок заступника голови (зборів
тощо). В заступстві голови повитав зібраних
учеників пос[ол] Єр.Пігуляк теплою промовою,
в котрій показав кількома ясними примірами,
як далеко приводить праця (Б., 1895,9,4) І пол.
zasterjstwo -заступництво, представництво^
czyims zast^pstwie - виконуючи обов'язки
заступника когось.
Засуд. Вирок. [Понтийский Пилат, намістник
Галилеї] забороняє всім богатим особам
перешкоджати у виконаню засуду смерти на
143
ley сі (Б., 1895,13,4); Старшина громадска (а
не сам двірник) має право карати грішми і
арештом за те, коли хто не виповняє
заряджень і приписів поліцийних. Засуд і вимір
кари западає більшостю голосів Старшини
(двірника і присяжних). Всі такі засуди мають
бути вписані до осібної книги. Там має стояти:
кого суджено, за що засуджено і на яку кару
(См.-Стоцький, Громада, 28-29) І пол. zasqdzic
- засудити, винести вирок.
Засягненє. Назва дії за знач, засягнути. /
Засягненє опінії - ознайомлення з (чиєюсь)
думкою, точкою зору на щось. Жоден член ради
шкільної місцевої не може нічого робити на
свою руку а робить то ціла рада шкільна
місцева з предсідателем на чолі, котрий по
засягненю опінїїу других членів і запавшої ухвали
виконує поручену єму справу в імени ради
шкільної місцевої^., 1899,35,2) І пол. zasi^gn^c
opinii - довідатися про (чиюсь) думку.
Засягнений. Дієприкм. від. засягнути. Після
докладних інформаций, засягнених в цій справі,
сконстатовано, що... (Б., 1895,1,4).
Засягнути (чого?). Дістати, отримати. "Хірург"
ще не друкований, бо мусила-м позволения від
автора засягнути, переконавшися з зошита
"Rundschau", що не можна самовільно з неї
письма перекладати (Коб., Листи, 190, 616); /
Засягнути опінії-довідатися (про інформацію,
думку, точку зору). Вкінцирішив виділ краєвий
засягнути опінії проф. д-ра Йос[ифа]
Семирадского, знаючого відносини польских
кольоний в Бразилії (Б., 1895, 20, 3);
Віцемаршалоккраю Т.Драчиньский, засягнувши
опінії виділу, реферував про церковну справу на
краєвих зборах мужів довір 'я дня 25. січня 1913.
/?<жу (Звідомл., 1914,34) І пол. zasi^gn^c rady-
звернутися за порадою, zasifgn^c opinii -
довідатися про думку, zasiggna^c wiadomosci -
дістати інформацію.
Затарасбваний. Загороджений,
забарикадований. Ми все-таки без пригод дісталися до
Тернополя і хотіли звідти через Підволочиськ
від "їхати залізницею на схід, до Києва. Але в
Підволочиську шлях був затарасований
транспортами російських військовополонених,
що повертали з полону додому (Галіп,
Спомини, ч.З-4, 75-76) / пол. zatarasowac -
загородити, завалити, забарикадувати; порівн.
тарас, нім. - хмиз, греблі гатити (СЧС, 413).
Затягнути
Затіснитися. Зімкнутися, обмежитися. / Світ
затіснився - стало скрутно, важко жити.
Помалу люди на нужду сходили. Сьвіт їм
затіснив ся. Не приярмили пани людий
панщиною, бо єї скасовано, то приярмив їх
голод (Товариш, 1908, 139) / пол. zaciesnic si$
- 1) зімкнутися, ущільнитися, 2) перен.
звузитися, обмежитися.
Затківочка. Пляшковий корок. Ґазда Павло
надармо силувався затвердлими від праці,
неповоротними пальцями вибрати затківочку
з плящинирому, що, мовби небесне об 'явлення
згоди й любові, опинилася в саму відповідну
хвилю на столі між: двома білими крамничними
булками йусміхалася до нього (Коб., Вовчиха,
156) / порівн. пол. korek - корок (від пляшки),
zatkac - закрити, затиснути, затикнути, zatkac
butelk^ - закоркувати пляшку, zatkac uszy
wata^ - закрити (затикнути) вуха ватою, zatkac
usta - замовчати; бук. діал. заткати - те саме.
Затратитися. Загубитися, запропаститися.
Писати я від часу, як Ви були в мене, не писала
нічого, лише автобіографію для Вас, як
обіцяла, - і то та затратилася десь під час
моєї недуги (Коб., Листи, 154, 561-562) / пол.
zatracic si$ -втратитися, загубитися, зникнути,
пропасти.
Затруднений. Дієприкм. від [*затруцнити] -
надати роботу, прийняти на роботу. Маючи
поверх 20-літну практику в тім заводі - свого
часу оба затруднені у загальнознаної фірми
Якова Ґольда - маємо надію, що
Вп.П. Т.Публика нашу новоотворену фірму буде
посіщати (Б., 1904, рекл.) / пол. zatrudnic
(kogo?) - надати роботу (кому?), прийняти на
роботу (кого?).
Затягнений. Дієприкм. від затягнути. Готівкою
заплачено 60.000 зр., а на решту суми 70.000
зр. перенято довг на каменици, затягнений в
банку краєвім (Б., 1895, 17, 4); В році 1906.
виносив стан затягнених пожичок в
[Швайцарскому союзі райфайзеньских кас]
суму 265.000 фр. (Товариш, 1908, 94).
Затягнути. Взяти, отримати (про позику, кредит).
Та ще і та перепона, що член, не сплативши
одної позички, не має права затягнути другу
позичку (Б., 1895, 2, 2); Ухвалено призволити
черновецкій громаді затягнути позичку 65.000
зр[иньских] на будову касарні для краєвої
оборони (Б., 1895, 5, 3); Чи має ся затягнути
Затяжник
144
десь позику для стоваришеня, се мусить
старшина на своїм засіданю ухвалити (См.-
Стоцький, Порадник, 38); Часом треба буде
затягнути яку позичку{Канюк, 1906,33) І пол.
гасіадгіцс (Hug - взяти в борг, zaciqgnqc kredyt
- взяти кредит, zaci^gn^c pozyczk$ - взяти
позичку.
Затяжник, перен. Найманець, безпринципний
діяч. А відтак під проводом п.Василька понад
розбурхані голоси й крики загомонів могутний
гимн "Ще не вмерла", просьпіваний
україньскими послами як протест проти всіх,
хто думає нас згнобити. Заметушились
коаліцийні затяжники, а найгірше обурені
"Koiow-ці". Президент дзвонить і просить о
тишу, але безуспішно (Б., 1907,73,2) / порівн.
пол. zacif znik, icm. - найманець, найманий вояк.
Затяти, затинати. Зціпити. / Затяти зуби -
стиснути, зціпити зуби. З-під тонких, скорих
кіньских ніг вилітали іскорки, а вона, затявши
зуби, почала звільна спускатись із горбка (Б.,
1899,35,3); Коли, однак, її погляд стрічався з
постаттю Василя, що, п 'яний, то сам гуляв,
то викрикував, то сміявся або співав, - стягала
грізно чоло в зморшки й затинала зуби, аби не
зойкнути вголос із болю (Коб., Земля, 235) /
пол. гасцс- 1) затяти, порізати, 2) надрізати,
надсікти, 3) загострити, zaci^c zeby-стиснути,
зціпити зуби.
Заушник. Приспішник, прихвостень. Пани
ювіляти - се підстава теперішного режіму
громади, найстравнійші "вибормахери",
найпевнійші заушники двірника і найгірші
русиноїди. Отже чому не зробити їм гонору!
(Б., 1907, 70, 2) / пол. zausznik - приспішник,
прислужник.
Захвалювати. Рекомендувати, хвалити,
висловлюватися на користь чогось,
рекламувати. Отже, захвалюю всім касам
пожичковим таку практику, а безпечно не
одного висвободять ізруклихвярских^., 1895,
2, 2) / пол. zachwalac - розхвалювати,
підносити, захвалювати.
Захвалюючий. Дієприкм. від захвалювати.
Американьскі шинкарі мають звичай в
оголошенях, захвалюючих н.пр. "знамениту"
горівку, подавати свій портрет, щоби всі алчущі
напитку мали до них довір 'є (Б., 1895,12,1).
Захід. 1. Клопіт, зусилля. Зміна статутів
вимагає поновного зареєстрованя судового, а
се получене з видатками і иньшими заходами
(Б., 1895, 2, 2); Мощі бл[аженної] п[ам'яти]
Омеляна Огоновского будуть заходом родини
перенесені в другій половині мая ср. до
мурованого гробу (Б., 1895,25, Ъ)\Ямушу себе
перед Вами трохи похвалити. Я вправді в
"живім образі" не брала жадної участі, але
постаралася, що 6 осіб було моїм заходом
дуже гарно прибрано (Коб., Листи, 62, 377);
Заходами і працею п.Володимира Ілюка для
уморальненя шкільної дітвори і заохоченя єї
до пильного посіщеня школи відограно дня 19.
грудня 1908 в тутейшій школі сценічне сьвято-
Николаївске представлене, при чім роздано
дітєм без ріжниці партий і віроісповідань -
дарунки (Б., 1909, 65, 2); / Забарна, марудна
праця, яка потребує докладання великих
зусиль, часу, терпіння. Около хованя більших
домашних зьвірят більше заходу, бо треба на
то багато паші, часу до роботи та гроший і
т.и.,а ховане крілика не справляє майже ніяких
трудностий, бо тою працею можуть
займати ся навіть і діти, коли привчені до того
(Товариш, 1908,101); Богато людий чує до сеї
ростини [шпаратів] велике упереджене.
Кажуть, що коло неї дуже богато заходів, що
вона вимагає дуже плодовитої землі, - тому
не виплатить ся єї управа (Товариш, 1908,
259); Тепер не треба так богато заходів.
Обходить ся зростиною так, як сего вимагає
єї природа - сего буде доста, щоб мати з
шпараіівгарні плоди (Товариш, 1908,259) /пол
zachod, частіше мн. (zachody) - зусилля,
клопіт, старання; /Докладати заходів і трудів
- ретельно працювати. Звісний нам добродій і
щирий прихильник народа п.Кароль Давидович,
ц.к. судия в Бурштині і начальник місцевої
сторожи огневої докладає всяких заходів і
трудів, щоби відкрите якнайторжествен-
нійше випало (Б., 1895,21,3); /Завдавати ходу
й заходу - потребувати багато часу й зусиль.
Господарство і ріжні духовні відправи
завдавали єму немало ходу й заходу (Галіп, 58);
/ Не варт заходу - не вартує зусиль, праці.
Воно справді не варт заходу - кидати із-за
тих мізерних кілька com левів вогонь незгоди
межи маси народу (Б., 1895,10,3) / пол. to nie
wart zachodu - це не вартує зусиль, праці; /
Робити захід - завдавати клопотів своєю
присутністю, клопотами про себе. Вправді мав
145 Захристия
я деяких знакомых в тім місті, але щоб нікому
не робити заходу, рішив ся я переночувати в
одній не дуже вибагливій, але і несогіршій
гостинниці (І.Матієв, Б., 1895, 15, 1). 2.
переважн. мн. Сукупність певних дій,
спрямована на досягнення певної мети.
Правительство і сторонництва повинні
доложити всяких заходів, щоби язикове
питане в Австриї порішили законодатною
дорогою в парляменті(Б.> 1899,36,1); Вислід
заходів тих двох довірочних зборів подамо при
кінци сего річного справозданя, а тут
вичислимо найважнійші події з засідань виділу
(Звідомл., 1914,46); Так зажив виділ зі своїми
добрими намірами і заходами гіркого
розчарованя (Звідомл., 1914,26); /Заходами і
працею - завдяки зусиллям і праці. Хай ті
згадки дадуть хоч малесенький образ того
живого руху, в якому так певно посувався наш
національний віз-заходами і працею і старого,
і молодого тодішнього покоління (тепер воно
теж:уже старе!)... (Сімович, 1938,61-62).
Заховане. Дотримання. В монументальнім
закладі купелевім подає ся купелі по найновіщім
системам, також гідропатичні купелі, а
обслуга випрактикована. Курациї молочні,
жентицею і з захованєм дієти (Б., 1899, рекл.)
/ пол. zachowanie - дотримання, zachowanie
diety - дотримання дієти.
Заховати, заховувати (що?). Дотримувати,
дотримуватися (чого?). Члени обов'язані
заховувати докладно виданий устав для випасу
(Канюк, 1906,32) І пол. zachowac-1) зберегти,
2) дотримати.
Заховатися, заховуватися. 1. Зберегтися. На
жаль, дідо Яків Кобилянський і батько його,
греко-католицький парох у Микитинцях у
Галичині, не подбав про те за життя, щоб
диплом шляхетства заховався для одинака сина,
а коли його (як не раз оповідав нам батько)
упоминали й зверталиувагу його на доцільність
такого диплому навіть вище поставлені поляки,
ба між: тим і одна знана дідичка, він махав
байдуже рукою, промовляючи: "Виживе й без
того, в нього добра голова" (Коб., Про себе
саму, 42); Ваш любий довгий лист [...], вкотрім
заховалися засушені цвіти і досі, я одержала і
дуже Вам дякую за нього (Коб., Листи, 196,626);
Окрім хати, що стояла недалеко панського
дому, мали ще тут, на полях, два бурдеї. В
одному мешкав усе хтось зимою й літом, у
другім заховувались бджоли (Коб., Земля, 243);
В народі заховалися старі перекази та
історичні пісні. Учителька Ярошинська
(покійна) зібрала в селі Брідок над Дністром,
кілька com пісень народних (Галіті, Спомини, ч. 1 -
2, 171). 2. Повестися, поводитися, чинити,
триматися певним чином. При самих виборах
треба заховувати ся тихо, спокійно, оскілько
можна, навіть ні до кого не говорити, аби не
було жадної напасти, а вже ж борони Боже
кричати, сварити ся, бити ся (См.-Стоцький,
Громада, 41 -42);Якби кінь тепер обернувся та
й тріпнув її ногами? Ба! се було неможливо! І
він не вдарив її. Заховувався спокійно і, ведений
дрібненькою рукою, ступав слухняно (Коб.,
Impromtu phantasie, 34) / пол. zachowac щ - 1)
зберегтися, вціліти, затриматися, 2) поводитися.
Заходити. Полягати (в чомусь). Одна ріжниця
заходить в тім, що Райфазенові каси
виплачують відсотки від уділів і вкладок (Б.,
1895, 2, 2) / пол. zachodzic - 1) заходити, 2)
відбуватися, траплятися, виникати, zachodzi
pytanie - виникає, постає питання, 3) полягати
в чомусь, zachodzi roznica - є різниця, різниця
полягає в тому, що..., zachodz^ obawy - є
побоювання.
Заходитися (коло чогось). Клопотатися, дбати
про щось. П. староста Захар коло сеї справи
заходиться віддавна(Б., 1895, \2,4);Можемо
запоручити, що клюб руский безперестанно
заходить ся коло того, щоби права народу
руского, запоручені основними законами
державними, з паперу перенести в дійсність
(Б., 1895,43,1).
Захорбна. Захист. З Риму доносять, що
мешканців міст обгортає розпука, бо не мають ніякої
захорони перед зимном (Б., 1895, 6,4).
Захоронка. Дитячий освітній заклад. Треба ще
згадати про діточі захистки (захоронки),
діточі городчики (фреблівскі школи), сирітскі
доми, доми поправи, заклади для сліпих і
глухонімих і т.д. Всі вони є також: почасти
науковими закладами (Канюк, 1911,103).
Захрйстия. Ризниця. Переховували єї [таблицю]
довший час в захристиї монастиря Картузів
недалеко Неаполю, аж вкінци, замкнену в
гебановій скрині, помістили єї в каплиці в
Казерта (Б., 1895,13,4) І пол. zakrystia - церк.
ризниця.
10-7017
Зацофаний 146
Зацофаний. Відсталий, обмежений, із
застарілим світоглядом. Сам редактор
"Листка " Фенцик такий зацофаний, як би
виховав ся в середних віках (Б., 1895, 2, 4);
Камаріля росийска, складаюча ся з самих
зацофаних людий, як Побідоносцев, міністри
Дурново і другі, взяла верх і видко, що має вплив
на царя (Б., 1895, 6, 3) / пол. zacofany -
відсталий.
Зачати. Почати. Сей порядок napfoxa]
Е Грибовского не подобав ся людям і зачали они
просити, аби на Івана Крестителя була
служба в шляхотскій церкві (Б., 1895, 6, 3).
За через, прийм. Через, внаслідок. / тут мушу
відповісти на виводи пана справоздавця
більшости фінансової] комісиї (др.Зоти),
будь-то товариство "Народний Дім " об 'являє
політичну діятельність і що зачерез те сойм
не може розділяти гроші на політичні ціли.
Се попросту неправда, що товариство
політичне (С.Смаль-Стоцький, Б., 1895,10.2);
Русини з усіх боків окружені народами, котрі
зачерез щасливі історичні обставини дістали
перевагу в свої руки (Б., 1895, 11, 1); Одним
словом, всі напитки мали зачерез таке піти
чисто на ніщо, бо мійскі панночки і чути не
хотіли нічого про танці (Б., 1895, 12, 1); Ціни
збіжа такі низькі, що ледве чи оплачує ся
робота, вложена в землю, де зачерез те
примушені хлібороби покидати свою рідну,
потом і кровію своїх дідів та прадідів
скроплену землю {Б., 1895, 19, 1).
Зашахровано. Ошукано, обдурено. Вона
[старшина] не повинна допустити до того,
щоб якого члена при закупі або спродажи
зашахровано, а се зможе в той спосіб зробити,
що ме членів повідомляти, як стоїть плата
худоби (Канюк, 1906,31) /пол. zaczachrowac,
розм. - ошукати, обдурити.
Заявлене. Заява Як вже списало ся в громаді
досить членів до каси (хоть яких ЗО або і
більше), тоді треба, щоб всі вони знов зійшли
ся одної днини разом і установивши собі, який
має бути завеликий оден пай (наприклад, 10
корон), насамперед попідписували заявленя, що
приступають до каси (См.-Стоцький,
Порадник, 11); Той, хто хоче заложу вати таке
стоваришенє, най купить собі один, але ліпше
відразу з 10 статутів і достаточне число
заявлень (Канюк, 1906,11); Кождий член має
підписати (як в касі) окреме заявлене, що
приступає до стоваришеня (§2 статута) і що
піддає ся всім приписам статута (Канюк,
1906,13) / порівн. рос. заявление - заява, пол.
podanie - заява (письмова).
Заявитися, заявлялися (за чим?). Виступати (за
кого?, за що?), обстоювати (кого?, що?),
виступати на боці (кого?, чого?). Пан Крек
заявляє ся за рівноуправненєм всіх
народностий і виступає проти гегемонії
Німців (Б., 1907,79,1); Загальні збори із 18.111
1907 констатують потребу відлученя
теольогічного факультету від університету,
а в знаній афері Вармунда в 1908 році
товариство солідарно заявило ся за страйком
на університеті (Сімович, 1908, 531); 3уваги
на дуже сумне просьвітне і економічне
положене нашого народу україньско-руске
сьвященство, узнаючи солідарне співділанєусіх
інтеліґентних верств прямо категоричною
конечностию, заявляє ся зосібна рішучо за
дружним співділанєм з україньским
учительством (Звідомл., 1914, 53) / порівн.
пол. oswiadczyc si?, oswiadczac si? (za kims,
czyms) - 1) обставати (за кимсь),
висловлюватися на користь (когось, чогось), 2)
заст. висловлювати свою думку, oswiadczenie
- 1) заява, оголошення, 2) запевнення.
Збавити, збавляти. Позбавити. Були наші діди
темні і збавили своїх внуків, то ми мусимо бути
розумні і мудрі, щоб змогли назад дістати
паньскілани в свої руки (Товариш, 1908,134) /
пол. zbawic, zbawiac - 1) позбавити,
врятувати, 2)заст. забрати (щось), позбавити
(чогось), 3) обл. згубити, знищити.
Збити, збивати, перен. Спростувати, відкинути,
заперечити (докази, аргументи тощо). От
такої плів заступник консисториїі пудив сойм
щось через дві годині, не збивши ні одного
факту, наведеного пос[лом] Пігуляком (Б.,
1895, 5, 2); А на остаток признав пос[ол]
Калінеску дословно, що не може збити виводи
пос[ла] Пігуляка, бо єму не мож так вільно
говорити, як пос[лови] Пігулякови (Б., 1895,5,
3); Справді, тиіьки підла безчельність може
придумати і поважитись голосити явно такі
безличні сплетні, котрі збити можуть книги
касові, протоколи та десятки сьвідків під
присягою (Б., 1895, 5, 3); Такими самими
словами збивали і давнійше мої жалоби на поли
147 Збір
шкільництва народного, а преці показало ся
на підставі урядових доходжень, що справді в
школах народних діялись річи протизаконні
(С.Пігуляк, Б., 1895, 7, 2); Оба огородники
зійшли ся в тім огороді коло одного деревця і
зачинають виказувати свої погляди. Старий
практик, бачите, вже не з одної печи хліба
кушав, показує на деревце і каже: "З часам
буде хороше, лиш треба его доглядати і
плекати" [...] Молодий теоретик зачинає
збивати виводи практика (Б., 1909,64,3) І пол.
zbic - 1) збити, 2) розбити, 3) спростувати, zbic
dowody - спростувати, збити докази; нім.
umstofien - 1) збити з ніг; 2) спростувати
(теорію) [порівн. в іншому контексті -
побивати аргументами: Із нею було тяжко
дійти до кінця... Побивала мене аргументами,
що хоч і не були б признані загально-
справедливими, то не були ніяк самі по собі
неслушними (Коб., Valse melancolique, 102)].
Збитий. Стислий, компактний. /В збитій формі
- стисло. Становище і засади єї дуже добре
знані читателям ''Буковини", але треба
доконечно тепер визнати їх в збитій формі
прилюдно, щоб і ті, що не мали доси нагоди
запізнати ся близше з "Буковиною", [...] не
були ні на хвильку щодо напряму єї в
непевности (Б., 1895,11, 1); / В збитій масі -
компактно, компактною групою. В північній
части по ріку Серет мешкає в збитій масі
270.000 Русинів, в полудневій части поза рікою
Серетом 208.000 Волохів, а в містах і в
нечисленних кольоніях 133.000 Німців і Жидів,
дальше 23.000 Поляків, а решту людности
разом 12.000 становлять Мадяри, старовірці
Москалі, Вірмени і Слов'яни (Б., 1895,19,1); /
Збитою громадою - компактно, щільно. Інший
характер має східна частина Волоки, урочище
Маркова. Ця Маркова суто українське селище
-расою, мовою, звичаями й ношею. Це супроти
шляхотського центра села - світ замкнений у
собі. Ці "хлопи" живуть тісно збитою
громадою під солом 'яними стріхами, тоді як
шляхта покриває свої домики драницею або
ґонтами (Галіп, Спомини, ч.1-2, 153); / Як
збита лава - згуртовано, одностайно. Колими
в будучім парляменті будемо поступати, як
збита лава, тоді даремний всякий напад на
нашу позицію і ми здобудемо собі на
законодавство і на державну управу
приналежний нам вплив (Б., 1907, 44, 2) /
порівн. пол. zbity thim - щільний натовп; нім.
dichte Bevolkerung - щільне населення, dicht
- 1) щільний, 2) густий, 3) тісний, dichten - 1)
ущільнювати (тканину), 2) ущільнювати,
наглухо забивати, збивати.
Збиток. Витрати. / Позволити собі на такий
збиток - дозволити собі на таку розкіш (такі
витрати). Ніякий монарх европейский не може
собі позволити на такий збиток і такі вигоди,
з якими їздить американьский король
зелізничий Геррімен (Наггітап) (Б., 1909, 80,
3) / пол. zbytek - розкіш, надлишок, надмір.
Збитошний. Задерикуватий, здатний на різні
витівки. Ірина глянула Цилеви в очи поглядом
любовним, але заразом трохи збитошним
(Галіп, 57) / пол. zbytny, обл. - здатний на
витівки, пустотливий, бешкетний, zbytnik -
пустун, бешкетник, збитошник.
Збіже, збірн. Зернові культури. Недбале
приготоване зерна на засів наражує господаря
на великі страти, богато лихого зерна не
сходить, поля покривають ся бур'янами,
політки з кождим роком є меньші, збіже
вироджуєть ся (Товариш, 1908,248) / порівн
пол. zboze - хліб, зерно.
Збіжевий. Прикм. від збіже. Средство, зване
Франкка Енрільо, витворюване фаховим
способом з краєвих продуктів збіжевих і бульв.
Скушавши его, тяжко повірити, що нема в нім
ні дрібки зернистої кави, так подібним є єго
смак до смаку кавового. При тім є оно
внасьлідок своєї видайности найдешевним
средством, заступаючим каву (Календар, 1908,
рекл.) / пол. zbozowy - хлібний, зерновий.
Збір. Збори. Загальний збір членів "Просьвіти"
поручив виділови старатись о закупно дому
"Просьвіти" (Б., 1895,17,4); Над старшиною
і над радою надзорчою є ще одна контроля, а
то - загальний збір всіх членів, т.зн. всі члени
докупи. Що всі члени ухвалять, того мусить
старшина докладно тримати ся, а рада
надзорчамає пильнувати, щоб старшина тих
ухвал загального збору не переступала (См.-
Стоцький, Порадник, 7); Загальний збір скликує
начальник стоваришеня (як він
перешкоджений, то єго заступник) (Канюк,
1906,11); /Приготовляючий збір -установчі
збори. Протокол пригтовляючого збору
основателів каси пожичкової і щадничої для
10*
Збірка 148
громади Балківці, списаний дня 15-го вересня
1900. [...] Ухвалено, щоб вибрана старшина
пЬробила все, що потрібно, аби якнайскорше
касу запровадити (См.-Стоцький, Порадник,
13) / пол. zbior - зібрання, zebranie - збори,
zebranie konstytucyjne - установчі збори.
Збірка. Збирання. Посол Айм інтерпелював в
справі відмовленя резервістам відпустки,
котрі хотіли помочи своїм родинам при збірці
буряків цукрових (Б., 1895,24,2) І пол. zbiorka
- збір, збирання (врожаю).
Збірний. Колективний. / Збірна власність,
збірна дідизна - колективна (спільна)
власність. Проте як кооперация помножить
особисту власність, то яким способом
витворить власність збірну? На позір є то
собі суперечне. Але в дійсности так не є. Не є
зовсім неможливим, а навіть треба сего
желати, щоби збірна дідизна росла разом з
особистим дідицтвом (Товариш, 1908, 199) /
пол. zbiorowy - колективний, wspolna
(zbiorowa) wlasnosc - колективна (спільна)
власність.
Зблямувати. Зганьбити, осоромити,
скомпрометувати. По німецькому звичаю
молодші люди, як вступлять до якого
товариства, довго мусять там мовчати і лиш
придивляти ся до того, що роблять ті, що були
вже в товаристві, щоб, не дай Боже, не
знаючи товариських традицій, не
"зблямували " товариства (Сімович, 1908,513)
/ пол. zblamovvac si$ - ганьбитися,
компрометуватися; нім. blamieren sich -
зганьбитися, скомпрометувати себе, blamabel
- ганебний, скандальний, die Blamage -
ганьба, сором; порівн. блямаж, фр. -
компромітація, невдача, блямуватися, фр. -
компромітуватися, осоромлюватися (СЧС, 70).
Зблямуватися. Зганьбитися, осоромитися,
скомпрометуватися. Я навіть з нею
[Кобринською] не можу мірятися, в своїх
письмах ми так є відмінні, що одна другу ніколи
не "перепише". В неї є літературне
образования, чого в мене не було і не буде.
Колесса страшне зблямувався, що поминув її в
своїм відчиті; повинен був про неї бодай те
сказати, що поляки говорять, чи там,
властиво, пишуть (Коб., Листи, 59,367) І пол.
zblamovvac sif - зганьбитися, осоромитися,
скомпрометуватися; див. іще зблямувати.
Збути, збувати. Ухилитися, зробити щось про
людське око, відбутися легшим, зігнорувати.
Так само збуло товариство мовчки і ту
обставину, що уніят др.Кордуба фіґурує як
редактор православного календаря "Рускоі
Бесіди "зарік 1913 (Звідомл., 1914, 35);Досить
порівняти вибір (антольогію) "Віку" творів
тодішньої української "модерни ", де Лесю
Українку збуто кількома віршами, не поміщено
нічого з творів О.Кобилянської, їв. Липи й ин.
(Сімович, 1938,71) /порівн.пол. zbyczartami
- відбутися жартами.
Зверифікованє. Перевірка, справдження.
Протокол шестих звичайних загальних зборів
"Товариства руских православних
сьвященників на Буковині", які відбули ся дня
3. мая н.ст. 1912. р. о годині 2-ій по обіді в
"Народнім Домі" в Чернівцях зі слідуючим
дневним порядком: 1. Зверифікованє протоколу
з попередних звичайних загальних зборів [...]
(Звідомл., 1914, 21) / пол. zweryfikowac -
перевірити, звірити.
Звернути, звертати. Віддати, повернути (що-
небудь). Хто не хоче нашої Газети, най буде
ласкав се число нам звернути (Б., 1895,1,4); А
якби двірник не хотів добровільно звернути тих
гроший, тоді най Рада громадска заскаржить
двірника до суду, а від Староства зажадає, аби
такого двірника скасувати (См.-Стоцький,
Громада, 11 )\Коли довжниксплатить весь довг,
то треба звернути єму запис довжний (См.-
Стоцький, Порадник, 43) І пол. zwrocic, zwracac
- віддати, повернути (що-небудь).
Звёрхний. Зовнішній. Один, добірно
причепурений, тримав ся, хоч був дуже блідий,
досить жваво, тимчасом коли другий і в
зверхнім вигляді, і в рухах ніби давав пізнати,
що в него сегодня будень. Се йшли Білецкий і
Самсонюк (Галіп, 51) / пол. zwierzchni - 1)
заст. зовнішній, верхній (про одяг), 2) вищий,
чільний (про владу).
Звидіти, звиджувати. Відвідати, оглянути. А
слідуючого року звидів Стирию, Країну,
Істрию, Триест, Венецию, Горішну Італію,
звідки через Альпи вибрав ся до Тиролю та до
ГорішноїйДолішноїАвстри'ЦЬ., 1895,20,1);
Раулавицку панораму на виставовій площи у
Львові отворять знов з днем 1 мая ср., а
звиджувати єї буде можна щодня від 9-ої
години рано до 8-ої вечером (Б., 1895, 23, 3) /
149 Зв'язь
пол. zwidzic, zwiedzac (miasto, muzeum)-
відвідати, оглянути (місто, музей тощо).
Звиненє. Назва дії за знач, звинути. При
звиненю певної фабрики удало ся мені дешево
закупити 8000 стінних диванів і 11000
накривал (Б., 1904, рекл.).
Звинути, звивати. Згорнути, припинити
(роботу). Той князь був в послідних часах
директором цирку. З своєю трупою гостив
кілька літ тому в Варшаві, але що интерес
йшов зле, Ґіка звинув буду і переніс ся на
якийсь час до Станіславова. І тут цирк не
дописував (Б., 1899, 36, 3) / пол. zwina^c - 1)
згорнути, скрутити, 2) згорнути, припинити
(роботу).
Звинятися. Вибачатися, перепрошувати.
Просила би я вас близше, але в нас нема ще
ладу, - звиняла ся она отверто (Галіп, 3); /
виправдовуватися, відмовляючись від чогось.
- До коломийки, товаришу! - кликнув хтось
голосно. - Не вмію! - звиняв ся Гірченко (Галіп,
97) / порівн. рос. извиняться - вибачатися,
перепрошувати; порівн. пол. przepraszac - те
саме, wybaczac - вибачати, пробачати.
Звиш, прийм. Понад. Зі Львова до Відня є 746
кільометрів, то на годину випало би 75V2
кільометрів, але звиш годину треба відчислити
на перестанки (Б., 1895, 15, 3) / порівн. рос.
свыше - понад; пол. ponad - те саме.
Звідати, звідувати. Відвідувати. Сей уривок
призначений для тих, що звідують гуцульску
хату на теперішній виставі віденьскій (Б.,
1890, рекл.) / пол. zwiedzic - відвідати,
оглянути; див. іще звидіти, звиджувати.
Звідомленє. Повідомлення, подання до відома.
Сі загальні збори: 1. Приняли до відома, окрім
звідомленя виказаної в IV. діловім році
діяльности виділу, ще й справозданє касове, з
якого виходило, що товариство мало в минулім
році приходів 104 кор[они] 87 сот[иків], а
розходів 68 кор[он] 74 сот[ики] і має готівку
в касі 36 кор[он] 13 сот[иків] (Звідомл., 1914,
21); Взагалі в тому часі A900 - 1903) ми,
молодь, жили все в якомусь духовому
піднесенні: університетська справа у Львові;
сецесія наших студентів із львівського
університету; аграрні страйки в Галичині;рік-
річні великі студентські з "їзди у Львові, де
кожна університетська група з різних міст
Австрії здавала звідомленє із своєї роботи
(Сімович, 1938, 47) / пол. zawiadomienie -
повідомлення, подання до відома.
Звідтам. Звідти. Там могли б ми всі господарскі
справи обговорювати, звідтам виходив би
напрям для хосенноїпраці (Б., 1895,19,2).
Звісти ий. Певний. -Де ж ти був? - В ратуши,
питав, де тут єзвістне товариство! (Галіп,
39) / порівн. рос. известный - 1) відомий, 2)
певний (определённый, некоторый); пол. znany
- відомий, знаний, wiadomy - те саме, pewny
- певний,деякий.
Зворот. 1. Поворот, зміна. Се велика річ
потрафити звернути увагу і завзятість
Русинівзамісць на всіляких "ворогів "-на себе.
Коли Русини прийдуть до пізнаня, що
передовсім они самі - найбільші свої вороги
через те, що не дбають о свою силу, тоді
настане зворот долучшого(Б., 1895,82,1). 2.
Повернення (чогось). Підписаний просить
уклінно всіх тих Вп. Панів, котрі дотепер ще
не заплатили за вислану їм книжку "Чоловік
чести", о надіслане якнайскорше
належитости або о зворот в добрім стані
книжки (Б., 1904, оголош.) / пол. zwrot- 1)
поворот, 2) перен. поворот, зміна, 3)
повернення, відшкодування.
Зворотник. Тропік. Всі фахові учителі сего
предмету звертали приріжних нагодах увагу
на се, як тяжко приходить ся осягнути тут
позитивні результати. 10-12 - літні хлопці
мають зрозуміти такі абстрактні річи, як
круговорот сонця (з геоцентричної точки
погляду), значінє математичних ліній на
картах і Гльобі (полудневників, рівнолежників,
зворотників, бігунових колес) і т.ин. (Корд.,
1904,14) / пол. zwrotnik - тропік.
Зв'язло. Ясно, логічно, зрозуміло. Що ж до
самого статуту, то треба признати, що
статут "Власної помочи " уложений зв 'язло
(Б., 1895,2,2) / порівн. пол. krotko і w^ztowato
- коротко і ясно; нім. kurz und bundig -
коротко і ясно, bundig - зв'язний (про мову),
стислий, лаконічний, das Bund - зв'язка,
в'язанка, сніп, пучок.
Зв'язь. Зв'язок, стосунок. Ось нашерозумованє:
Нема тепер ніде жадного житя культурного,
винятого із зв 'язи державної (Б., 1895, П, 1);
Нарід наш втягнути в тісну а певну зв 'язь
орган із ацийну, щоб одним словом в самім
найдальшім долі уґрунтувати нашу руску
Згашене 150
політичну силу в нашім краю (Б., 1907,61,1);
До 1901.року приклонники спільництва в
Швайцариї сподівали ся, що межи сільскими і
міскими спілками пануватиме дружна зв'язь
(Товариш, 1908, 94); Коли б усі науки лишали
ся в пам 'яти учеників без всякоїзв 'язи, то не
тільки в їхніх думках, але і у вчинках повстав
би великий нелад та розгардіяш (Канюк, 1911,
6 \)\Люди в селі прозивали його "дурнуватим ",
хоч він був лише фантаст. Був у поході року
59-го, служив дванадцять років у війську й
оповідав кожному, наймолодшій дитині, свої
пригоди з того героїчного часу. При тім
закидав тут і там італійськими словами, що
вправді не стояли з оповіданнями в жодній
зв 'язі, але мали на цілі прикрасити оповідання
(Коб., Земля, 263) / порівн.рос. связь - зв'язок,
стосунок; пол. l^cznosc, zwi^zek - зв'язок.
Згашене. Старшина має уважати, щоб виплата
паїв наступала аж по згашеню поруки члена
(§5 уступ 3 статута) (Канюк, 1906,32).
Згідний. Узгоджений, одностайний, однаковий.
/ Гадки не зовсім згідні - думки не зовсім
збігаються. Хто зруских послів сойму більше
або виключно управнений заступати Русинів
в краю, сего не беру ся рішати, бо пробуваю в
краю недавно, а гадки про се питане і в самім
соймі не зовсім згідні (Б., 1895,5,3); Відповідь
бар[она] Банфіого на інтерпеляцию посла
Тереніого не згідна з пересьвідченями і
поглядами гр[афа] Кальнокого, та що ся
відповідь не схожа з фактичним положеням
справи (Б., 1895,27,2).
Згірдливий. Зарозумілий, зневажливий,
презирливий. В наших згірдливих учинках і
спорах о першеньство будьмо чесними
суперниками^., 1895,14, \)Іпол. wzgardliwy
- зневажливий, презирливий.
Згладити. Винищити, вигубити. 1так, закидаючи
буковиньским Українцям неправду, сам
[о.Купчанко] на свою оборону уживає
безцеремонно неправди. Каже, н.пр., що
буковиньскі Українці хотіли єго перше зловити
лестними словами, а потім зі сьвіта згладити
і під шибеницю підвести (Б., 1895, 12, 1) / пол.
zgladzic - 1) вирівняти, згладити; 2) вбити,
винищити.
Згладитися. Винищитися, загинути, зникнути.
Хвіст [комети] буде з самого кип 'ятку, так
що весь сьніг від него стопить ся, найвисші
гори щезнуть, дерева пісхнуть, а весь рід
людский згладить ся (Б., 1895, 12, 1) / пол.
zgladzic si? - загинути, зникнути.
Згляд. 1. Стосунок, певний бік (аспект) справи,
явища; те саме, що взгляд. В тім згляді
порозуміли ся ми вже в короткій дорозі з
декотрими виднійшими галицкими
патріотами (Б., 1895, 7, 1); Знана річ, що
руский нарід в економічнім згляді підупав (Б.,
1895, 11, 2); В теперішній хвилі не вільно нам
зражуватись ніякою дрібницею, не вільно
входити в ніякі дрібонькі згляди, а всім треба
однодушно і з запалом взятись до роботи, щоб
виборче діло довести до гарного кінця! (Б,
1907,44,1); /Під тим зглядом - стосовно того.
Сьвященники тамошні ставлять собі за ціль
житя збирати маєток і байдуже їм про селян
(славні суть під тим зглядом угорскі
сьвященники в Америці вруских кольоніях) (Б.,
1895, 2, 4); Україньско-рускі православні
сьвященники не признають ніякого волоского
характеру буковиньскої православної церкви і
протестують рішучо проти приписуваня єї
волоского характеру, а признають згідно з
правдою, що буковиньска православна церква
під історичним і національним зглядом має
характер руско-румуньский, а під зглядом
державної приналежности має характер
австрийский, бо належить до Австриї, а не
до Румунії (Звідомл., 1914, 53) / порівн. пол.
wzgl^d - заст. погляд, pod tym wzglfdem -
стосовно того. 2.мн. Доброзичливе, прихильне
ставлення, увага. Черновецкий кружок
"ЖіночоїГромади " поручаєласкавим зглядом
П.Т.Публики свою першу на Буковині
україньску Робітню дамских суконь, костіюмів
і біля в Чернівцях, в "Народнім Домі",
ул.Петровича ч.2. І пов[ерх] (Б., 1909, рекл);
Як та вода загачена, що найшла цілою масою
і розриває греблю, так і любов його ломила всі
згляди і обов 'язки проти родителів, і він ішов
до неі'(Коб., Земля, 247) / пол. wzgl^dy, мн. -
доброзичливе ставлення, прихильність,
поблажливість, увага.
Зглядом, прийм. Щодо. Отже, коли я жалую ся
на такі відносини, а тамті панове (Цуркан і
Калінеску) на се обурюють ся, то чейже не
мої жалоби, а таке поступованє зглядом
руских дітий повинно обурювати (Б., 1895,7,
2) / пол. wzgl^dem - прийм. щодо (кого, чого).
151 Здвиг
Згодитися. Домовитися про ціну. Віднаймемо в
пана посесию єго ланів, загосподаруємо ся, а
відтак, може, на вічне купимо. З посесорами
нам не жити. З ними нам воювати ся.
Віднаймемо лани, а потім оцінимо, згодимо ся,
заплатимо- і земля наша (Товариш, 1908,143)
/ пол. zgodzic si$ - заст. найнятися до праці
(за домовлену ціну).
Зголошений. Оголошений, повідомлений,
оприлюднений. Тепер примирені [народовці]
не мають "Барвінщуків " навіть за людий, ба
навіть уважають за добре вилучити їх з
новоосновуючого ся банку, позбавляючи їх
кручками права членьства, навіть помимо
зголошених або вже й вплачених уділів (Б.,
1895,38,2) / пол. zgtosic - оголосити, заявити,
внести (пропозицію), запропонувати.
З гори [згори], присл. Заздалегідь, завчасно,
перед тим. Кождийляндлорд обов 'язаний, після
сего проекту призначити означену кількість
своєї землі на малі фарми і випахтувати їх
хліборобам на 80 літ за чинш, вже з гори
назначений (Б., 1907, 62, 2); Парляментарне
житє се зовсім окремий світ [...] Тут володіє
безмежно і єдино беззглядний природний закон
"сильний пожирає слабшого " або "годуй ся
потом праці слабшого!", а сила лежить в числі
голосів, в артизмі дипльоматичнім або в
хитрім махерстві. Сторонництво, котре тут
отсими "гарними" прикметами не володіє,
вже з гори засуджене на немилосердний і
безвихідний стан паріясів(Б., 1907,71, \)\Коли
би вже з сего акту показало ся, що вибори
відбули ся незаконно, то правительство навіть
не читати ме протестів, але уневажнить
вибори і розпише нові. [...]Протести, котрі
не будуть підперті такими сьвідоцтвами, що
можуть уневажнити вибори в цілости або
лиш поодиноко, будуть з гори відкинені. Проти
сего рішеня нема рекурсу (Б., 1909, 36, 1); У
висновку засновки ведуть нас (при помочи
думаня) до висліду у доказі вже з гори знаємо
вислід, до якого простуємо і після нього
укладаємо собі засновки (Канюк, 1911,45); Та
може бути й таке, що у нас уже з гори намір
утворити хибний висновок (Канюк, 1911,49);
Треба знати, що кождий учитель має вже з
гори якийсь вплив на дітвору; треба тільки
той вплив скріпити і зберегти його на все
(Канюк, 1911,85); /Платити з гори - вносити
передплату. Звичайно треба старати ся, щоб
члени [стоваришеня] не пасли [худоби] "на
конто", а щоб платили чинш і всі
належитости з гори, бо потім треба їх
напоминати, а се річ для обох сторін дуже
неприятна (Канюк, 1906,41)/ пол. z gory - 1)
згори, 2) наперед, заздалегідь, placic z gory -
платити наперед, вносити передплату.
Згромаджене. Зібрання, збори. Основної
реформи вимагає також: закон о товариствах
і о праві згромаджень (Б., 1907, 90, 2) / пол.
zgromadzenie - 1) накопичення; 2) зібрання,
збори.
Згуста. Частенько, доволі часто. Він згуста мусів
їхати з своєї недалекої парафії до міста (Галіп,
6) / порівн. пол. g$sto - 1) густо, щільно, 2)
часто, cz$sto g$stoypo3M. - дуже часто, багато
разів; укр. часто-густо, укр. діал. згуста - 1)
густо, 2) часто (СУМ, III, 527).
Зграбно. Вправно, вміло, граціозно. Матвійчук
зграбно повів рукою по своїй чуприні (Галіп,
57); До коломийки, товаришу!-кликну в хтось
голосно, не дуже зґрабно стиснув Гірченкови
руку і побіг далі (Галіп, 97) / пол. zgrabny - 1)
стрункий, 2) витончений, граціозний, 3)
меткий, вправний, 4) складний, вишуканий.
Зданє [здания]. Думка, оцінка. В кождім разі,
прошу мені вже по прочитанні її написати
своє здання о ній, бо я дуже не довіряю своїм
здібностям і непокоюсь (Коб., Листи, 19,276)
/ пол. zdanie -думка, погляд, оцінка, судження.
Здати. 1. Дати, представити. / Здати справу -
зробити звіт, відзвітувати. О сім має виділ
краєвий здати справи, чи там поставити
внесеня (Б., 1895, 5, 3); Перед кількома
тижнями загостив до нас і наш посол Пігуляк,
щоби здати справу з свого посольства. Нарід
витав єго хлібом і солию, як свого приятеля
(Б., 1907,29,1) / пол. zdac sprawe^ (z czegos) -
зробити звіт, відзвітувати. 2.Збути, передати,
передоручити, перекласти (ш о клопоти,
відповідальність). -Біда? З біда; и ти обертай
ся до Білецкого. Я на него здав даіьший клопіт
з сим вечерком (Галіп, 99) / пол. zdac -
передати, доручити, zdac na wlasne sily -
передати, здати на власні сили.
Здвиг. 1. Скупчення, велике зібрання людей.
Відбув ся похорон покійника при великім здвизі
учеників єго і рускої громади (Б., 1895, 5, 4);
Торжество страстного тижня і сьвітлого
Здвигненє 152
Воскресеня відбуло ся в катедрі
станіславівскій при великім здвизі вірних A895,
18, 3); Віче в Вашківцях н[ад] Ч[еремошем]
відбуло ся минувшої суботи під голим небом
при значнім здвизі народа (Б., 1907, 27, 1);
Похорони [Теофіля Козака] відбули ся при
великім здвизі місцевого народу, як також:
місцевої і позамісцевої інтеліґенциї (Б., 1909,
76, 2). 2. З'їзд, форум. В році 1910 відбувся в
Чернівцях січовий здвиг, на який зіїхалися
тисячі січовиків з краю [...] Великим числом
учасників та зразковим, військовим порядком
викликав здвиг загальний подив в місті. У здвизі
прийняли участь всі національно свідомі круги
(Галіп, Спомини, ч.1-2,166-167)/порівн. пол.
zjazd - з'їзд, зібрання, dzwign^c si$ - 1)
підійнятися, підвестися, 2)перен. підійнятися,
відродитися; див. іще здвигнути.
Здвигненє. Назва дії за знач, здвигнути .
Кождий сьвідомий Українець повинен
зложити хоч би який малий даток на сю
патріотичну ціль, на здвигненє пам 'ятника
Шевченкови в головнім городі України (Б.,
1909,65,1).
Здвигнути. 1. Підійняти, піднести, покращити.
Але "Перша австрийска каса ощадности " ще
богатша, а її силу здвигнули люди небогаті (Б.,
1895, 16,4). 2. Спорудити. Ми собі здвигнемо
маленький, але тривкий пам 'ятник в серцях
буковиньских дівчат і дамо вечерниці! Отже,
завтра до роботи, патріоти! (Галіп, 76) /
порівн. рос. воздвигнуть - підняти, звести,
спорудити; пол. dzwign^c - 1) підійняти,
зрушити з землі, 2) перен. підійняти, відновити,
покращити 3) звести, побудувати, спорудити.
Здекомплєтувати, декомплстувати.
Зігнорувати, не бути присутнім на зборах,
засіданнях товариств та інших колегіальних
органів з метою перешкодити їх роботі через
брак достатньої (чи повної) кількості
присутніх. Яку б роботу не задумували
енергічнійші, сьвідомійші люди, кацапня все
псує. Лихі, що виділ зложений у більшости з
Українців, кацапи роблять страшні галабурди,
декомплєтують виділ, ображують своїх
товаришів, інтригують Буковинців проти
Галичан, православних проти уніятів і т.д.
(Сімович, 1908, 508); Ніхто не хоче
перебирати на себе жадних функцій; загальні
збори треба скликати три рази, бо "раз не
зійшли ся товариші, а раз товариш
здекомплєтував збори, пішовши на вечерю "
(Сімович, 1908, 514) / пол. zdekompletowac -
розрізнити, розкомплектувати, зробити
неповним склад колекції, команди, зборів тощо.
Здекомплєтуватися. Розкомплектуватися.
Дорогий Василю! Присилай скрипт дальше!
Випусками Федьковича не хочемо продавати,
бо здекомплєтує ся, лише томами (Маковей,
Листи, 560) / пол. zdekompletowac si$ -
розкомплектуватися; див. іще комплєт,
комплєтний.
Здемаскбвано |*здемаскувати], перен.
Викрито, показано справжнє обличчя (чогось).
Безперечно, польскі практики виборчі
здемасковано в палаті так досадно, що все їх
плюгавство побачили всі сторонництва і ні
одно з них не могло не вірити в правду доказів,
які представили наші і соціялістичні бесідники
(Б., 1907,74, \)Іпол. zdemaskowac - викрити,
зірвати маску.
Зденервований. Нервовий, знервований. Не
люблю таких мужчин і не люблю тих
зденервованих авторів (Коб., Листи, 101,469)
/ пол. zdenerwowac (si$) - знервувати(ся),
рознервувати(ся).
Здесяткований. Дієприкм. від здесяткувати. З
Відня доносять, що президіяльна канцелярія
посольскоїпалати має тепер немало клопоту
з "розпарцельованєм " посольских лав в той
спосіб, щоби кожде сторонництво було
вдоволене з призначених для него фотелів та
щоби могло займати ті місця, на яких сиділо
в попередній каденциї. Та задача нелегка тому,
що деякі сторонництва вийшли з виборів
кількакротно скріплені, а деякі здесятковані
(Б., 1907, 58, 3) / див. іще децімований.
Здесяткувати (кого?). Завдати великих втрат
(кому?), вигубити. Андрієвич-Морар, заїлий
ромунізатор, що за ласкою прихильного
Волохам правительства дістав ся в році 1880
на митрополичий престіл, здесяткував
насамперед руске сьвященство найлютійшими
переслідуванями (Звідомл., 1914, 57) / порівн.
пол. zdziesi^tkowac (cos) - 1) завдати великих
втрат, 2) стратити кожного десятого
Здецидуватися. Зважитится, відважитися,
вирішити. Думаю, що було би не зле, якби Ви
здецидувалися змінити заголовок "Понад
хмари" на "З гірських дум ", або "Гірські
153
Зиґарок
думи", або "Гірські мелодії"'-вже як схочете
(Коб., Листи, 62, 374) / пол. zdecydowac щ -
зважитися, відважитися.
Зділати. Зробити, здійснити. / Зділати пролом
- зробити позитивні зрушення. Тепер гадає
адміністративна комісия припоручити
соймови до принятя ті резолюции що були
справоздавцем порушені, докладно обговорені
і признані, котрих здійснене мусить зділати
пролом в справі культури краєвоїі^., 1899,36,
1) І рос. сделать пролом - зробити зрушення,
зрушити; пол. zdzialac - зробити (щось),
домогтися (чогось).
Здогад. Гіпотеза, припущення. Часто не знаємо
причини якогось явища, але що ми у своїй
сьвідомости все простуємо до основности і
докладносте то таки стараємо ся бодай
уявити собі якусь загальну причину, щоби
таким способом пояснити відповідне явище.
Таке пояснене, чи то таким способом утворена
думка (присуд), зветь ся здогадом (гіпотеза)
(Канюк, 1911,48).
З долини, присл. Опісля, післяплятою. За харч,
чи то поодинокої особи, чи цілих родин, можна
платити з гори або з долини, на жаданє посилає
ся їду до домів (Б., 1901, рекл.); Віднині
принимаемо вкладки на книжочки щадничі, які
опроцентовуємо на 4%з долини (Б., 1905, рекл.)
/ пол. z dohi - знизу, опісля; див. іще з гори.
Здренувати. Осушити. Найголовніщі роботи на
сіножатях - то здерти мох (снідь) осібними
до того боронами, а друге - давати штучні
гної. Мокрі квасні сіножати треба єще крім
того осушити (здренувати). Тогди не такі би
сіна росли на сіножатях /(Товариш, 1908,239)
/ пол. zdrenowac - здренувати, осушити.
Зеро. 1. Нуль. Найвисший стан води, невиданий
від 40 літ, виносив висше 7 метрів понад зеро
(Б., 1895, 14, 4). 2. перен. Нуль, ніщо. Не раз
треба прочитати два-три аркуші дрібного
письма на те, аби переконати ся, що фактична
основа дописи рівняєть ся зеру, а особистим
підозріням, інвективам, негодованям і т.д.
немає кінця. Таких дописий ми очевидно не
будемо поміщати (Б., 1907, 85, 3) / пол. zero -
нуль, powyzej zera - вище від нуля.
Зефір. Вид тканини. Мужеске біле, англійскі
зефіри, ковніри, маншети і краватки (Б., 1901,
рекл.) / нім. der Zephir (Zephyr) - зефір, вид
тканини.
З'єднати. Здобути, привернути на свій бік.Бувши
головою комісиї, що займалась виданєм і
справленємрускихучебників, Ільницкийз'єднав
собі велику заслугу в справі руского
шкільництва (Б., 1895,20,1); Залізничний рух,
як я вже згадував, був припинений, але один
залізничний службовець, якого я собі з 'єднав
добрим словом і деяким дзвінким доказом,
сказав мені, що має надійти окремий потяг
німецького командування, котрим я міг би
від "їхати (Галіп, Спомини, 4.3-4, 78) / пол.
zjednac - здобути, привернути на свій бік.
Зиґармістр. Годинникар. Ново отворений!
Американьский склеп з зихарками,
С.Танненблят, зиґармістр. Приймає ся всяку
направу викіньчити, належачу до того фаху,
по найнизшій ціні (Б., 1901, рекл.) / пол.
zegarmistr - годинникар; порівн. нім.
Uhrmacher - годинникар.
Зиґарок. Годинник. Наша суспільна організація
є машиною дуже замотаною. Можна очевидно
єї подивляти, як се подивляє ся зиґарки, що
показують не лиш день і години, але і дату
місяця, відміни місяця, дні сьвяточні і
переступні роки. Але такізиґарки коштують
дуже дорого і борзо псують ся, а для щоденного
ужитку кождий воліє мати простий зиґарок. З
теперіш-ною суспільною машиною є зовсім так
само: коштує дорого, а безнастанно псує ся
(Товариш, 1908, 196); Означене сторін сьвіта
при помочи зиґарка. Кождий годинник, що добре
іде, може служити до означуваня сторін сьвіта
(Товариш, 1908, 281); Великий склад зиґарків
швайцарских кишенкових, зиґарків бронзових,
віденьских стінних пендльових, колєєвих і
француских будинників (Б., 1899, рекл.); У
порівн. як в зиґарку-точно, злагоджено. Коли
б всі: і громада, і Рада громадска, і двірник
докладно знали, що до них належить і яку вони
мають силу, і все те робили, тоді в кождій
громаді ішло б все так, як в зиґарку, [...] тоді в
громаді був би лад і гаразд (См.-Стоцький,
Громада, 21-22) / пол. zegarek - годинник, jak
w zegarku - точно; порівн. дзиґар, дзиґарок,
пол.- годинник (СЧС, 140); /Зиґар до будженя,
зиґар пендльовий - будильник. Зиґар до
будженя найліпшої конструкции ВіденьсКий
зиґар пендльовий (Б., 1901, рекл.) / порівн. пол.
budzik - будильник, budzic - будити, p^dzic do
pracy - підганяти до роботи.
Зимний 154
Зимний. Холодний. Боюся, що наше
помешкання буде дуже зимне і то буде дуже
гірко (Коб., Листи, 59, 369) / пол. zimny -
холодний; ук/?. діал. зимний - холодний.
Зимно, їм. Холод. З Риму доносять, що мешканців
міст обгортає розпука, бо не мають ніякої
захорони перед зимном (Б., 1895, 6, 4); Сильні
вітри завше приносять зміну верем я, они або
розганяють дощові хмари, або проганяють
гарну погоду Західні вітри приносять дощ,
північні остре зимно, полудневі і східні сухе і
тепле верем 'я (Товариш, 1908,2Щ\Ще вмарті
панувала студінь 26 степенів під нулею, а в
східній части Галичини замерзало живе срібло,
що стає ся аж при 32-ох степенів зимна (Б.,
1909, 63, 3) / пол. zimno - холод.
Зиск. 1. Дохід. З рахунку зиску і страт показала
ся сума 202 зр[иньских] 56 кр[ейцарів], а
чистого зиску було 102 зр[иньских] 8 кр[ейцарів
(Б., 1895, 24, 3). 2. Добрий результат, користь
від чогось. Товариства академічні перестали
помагати своїм членам материяльно, бо не
мають фондів, а морального зиску дають мало
(Б., 1895, 13, 3) / порівн. пол. zysk - 1) бариш,
прибуток, дохід, 2) користь.
Зискати; ззискати. 1. (на чому?). Виграти, мати
добрі наслідки (у чому?). Я гадаю, що моя
справа дуже богато на тім зискала, бо сей наш
радник консисториї піднімає ся боронити
справи (Б., 1895,7,2);Небавом стояв богослов
у міскім убраню. Правда, єго вигляд від тої
переміни не зискав, бо вузкий одяг лишень
спиняв єго рухи (Галіп, 38); Приужитю тої
машини можна зискати на часі, роботі і
грошах (Б., 1901, рекл.); На другий рік Ви
будете мусили з нами в гори їхати, се Вам нічо
не поможе, впрочім, Ви на тім не зискаєте
нічого, як не будете і про себе дбати (Коб.,
Листи, 54, 355); Мило Шихта є найлучше!
Жадне иньше мило не має в собі такої сили
чищеня. Коли його уживаємо, зискаємо тоді
на часі, праці і грошах!(Товариш, 1908, рекл.).
2. (комусь когось). Привернути когось начнись
бік, здобувати чиюсь прихильність. Коли вже
можна говорити у нас про особисті ціли в тім
гіршім значіню, то ми найвиразнійше бачимо
їх у нашої вередливої суспільности, до котрої
всякий залицяє ся, хто хоче собі її зискати, і в
тій ціли говорить їй компліменти, а мало хто,
не завиваючи правди в бавовну, кине їй ту
правду в очи. Гірка та правда, коле она [...]
Нехай кождий такі докори бере передовсім до
себе-а певно, буде меньше бесіди про особисті
ціли (Б., 1895, 73, 2); Але як то трудно
намовити людий до роботи, Ви не маєте
понятя. З цілого "Союза "я лиш Галіпа ззискав
собі, прочим хоч би я казав писати про любу їм
радикальну партию, не напишуть, бо заліниві
(Маковей, Листи, 547); Січ", маючи
талановитих аматорів, зачинає давати
аматорські драматичні вистави, або сама,
або у спілці з другими товариствами. Рік-
річно, починаючи з 1904 роком, товариство
продукуєть ся перед публикою в Чернівцях і на
провінції і зиску є заслужені похвали (Сімович,
1908,529) І пол. zyskac-1) здобути, 2) виграти.
Зільник. Палісадник, квітник. Ми ходили довго
по гарнім саді і оглядали розкішний зільник під
вікнами приходства. Про що говорили, не
пригадую... може, про літературу і писання.
Ми були потрохи змішані. З зільника подала я
тобі перед прощанням якусь білу цвіточку з-
помежи широкого буйного листя, що пахла
on 'яняючим запахом (Коб., Слова..., 303);Вона
має ясні чисті вікна, невеличкий сад із
шляхетними овочами, в зільнику такі ж самі
цвіти, а в хаті всюди взірцева чистота йлад
(Коб., Земля, 222) / порівн. пол. zielnik -
травник, zielnictwo, заст. - 1) травознавство,
2) городництво, садівництво.
Зіритуватися. Розхвилюватися, роздратуватися.
Я вже знаю, що вона [мама] мусила там
якимись справами зіритуватися і тепер слаба.
Нині поїхав батько туди, і може, вернуть
бодай в неділю! (Коб., Листи, 35, 303) / пол.
zirytowac si? -розхвилюватися, розсердитися.
Зіштивнілий. Нерухомий, непорушний,
застиглий Неначе зіштивніле море,
простерлася земля з полудня на захід, і лише з
одної сторони темнівся ліс (Коб., Земля, 232)
І див. штивний.
Зладжений. Дієприкм. від зладити. В каварнях
ранішні гості не одержали булок. Помагають
собі там колонами та солодкими тістами, бо
печиво, зладжене помічним перзоналом,
недопечене і нездале (Б., 1907, 28, 3);
Наймоднійше етаблісема уборів. Убори
зладжені після найновійшого крою (Б., 1905,
рекл.); З богатої лєксикальної літератури в
закордонній Україні згадаю про словарі, якими
хіснували ся ми доволі, про "Словарь
р о сийсъко-український ", зладжений
М.Уманцем і А.Спілкою, та про "Русско-
малороссійскій словарь" Е.Тимченка і
"Словарь української мови "Б.Грінченка A907-
1909), найповнійшу і найгарнійшу лєксикальну
працю, якій і завдячуємо найбільше (Кміц.,
1912, VIII).
Зладити, зладжувати. Виготовити, приготувати,
підготувати, укласти. Другий примірник
статута, Б, треба зладити яко відпис
статута А, а ц.-к. нотар чи ц.-к. суд має
удостовірити, що сей відпис статута годить
ся докладно із статутом оригінальним (Канюк,
1906, 16) / порівн. пол. przygotowac -
приготувати, ladowac, заст., обл. - готувати,
підготовляти
Злісниця. Негідниця. - Тут маєш сидіти,
зліснице! Чого роботу кидаєш ? Ані з місця мені!
- добродійка заступила дівчині дорогу (Галіп,
85) / порівн. пол. zlosnica - злюка.
Злоба. 1. Ненависть, лють. Тілько цілковите
нерозумінє річи або безгранична злоба могли
закинути Русинам так званого "нового курсу"
недозрілість або підлий самолюбний сервілізм
за те, що они, прозрівши ясно цілу політичну
ситуацию, в найліпшій вірі підпирали теперішнє
правительство (Б., 1895, 25, 2). 2. Пекуча
щоденна потреба, буденні клопоти. Ми раді би,
щоб оклик: ' Торі імієм сердця і'' підняв наші уми
понад щоденну злобу і дав нам ясними очима
поглянути в сьвітлу будуччину (Б , 1895,14,1);
[Дай Тобі, Боже,] до того ж всього ще й гроший
богато-богато, щоби Ти не потребував журити
ся злобою дня, а міг писати і паки реку: писати
(Маковей, Листи, 550) / порівн. рос. злоба дня
- пекуча тема, злободневный - пекучий,
актуальний (про потреби, теми тощо); пол. па
aktualny temat - на злобу дня.
Зловіщо. Зловісно. Докінчивши свій протокол,
зумів ся Ярема, бо пані Оксана ані не
розлютилась, ні розплакалась і не втікла до
другої комнати [...], навіть усьміхалась якось
зловіщо (Б., 1895,9,2) / порівн. пол. ztowrogo -
зловісно, ворожо, зловорожо; рос. зловеще -
зловісно.
Зложений. Дієприкм. від зложитися. Яку б
роботу не задумували енергічнійші, сьвідомійші
люди, кацапня все псує. Лихі, що виділ зложений
у більшости з Українців, кацапи роблять
155 Зложити
страшні галабурди, декомплєтують виділ,
ображують своїх товаришів, інтригують
Буковинців проти Галичан, православних проти
уніятів і т.д. (Сімович, 1908, 508) / пол. zlozyc
sif - скластися.
Зложити. 1. Скласти, зібрати (на що?),
пожертвувати. Взірцева читальня "Просьвіти "
в Микулинцях числила з кінцем 1894 року 150
членів, котрі зложили вкладок на суму 82 зр. 40
кр. (Б., 1895,24,3);); На православну захоронку,
взглядно на moefapucmeo] прав [о славних]
Русинок в Чернівцях, зложили далі СЕ.
митрополит др. Рента за місяць цвітень 10
кор., пані інсп[екторова] Купчанко 4 кор., пані
радн[ого] Галіпова 1 кор., а пані Мігайчук
подарувала 3 хліби. Щедрим дателям щире
спасибіг (Б., 1909, 75, 3); Кождий сьвідомий
Українець повинен зложити хоч би який малий
даток на сю патріотичну ціль, на здвигненє
пам'ятника Шевченкови в головнім городі
України (Б., 1909, 65, 1); [Депутация] мала
іменем цілогоруского сьвященства висказати
подяку правительству за попертє іменованя
о.Манастирского і зложити чолобитну
пошану новоіменованому Генеральному
вікарієви (Звідомл., 1914, 63) / пол. zlozyc -
зібрати, zlozyc ofiare^ - пожертвувати. 2.
Подати, представити. /Зложити справозданє
- підготувати, зробити звіт. Дирекция
товариства зложила справозданє о чинностях
своїх, поступі, організації і розвою в
четвертім кварталі (Б., 1895,8, А) І пол. zlozyc
sprawozdanie - подати звіт. 3. Висловити. /
Зложити кондолєнцию - висловити
співчуття. На початку засіданя парляменту в
середу присьвятив президент палати Патай
покійному теплу згадку, яку вислухали посли
стоячи, а барон Бінерт зложив жен і
помершого кондолєнцию іменем
правительства (Б., 1909, 65, 2) / пол. zlozyc
kondolencje;, podzi^kowanie - висловити
співчуття, подяку, zlozyc gratulacje -
привітати. 4. Скласти іспит. А бувши
богословом у Відни [В.Ільницкий] слухав
заразом і естетики, істориїфільозофії, науки
про господарство, педагогіки і фізики - що
відтак дуже придалось єму в єго діяльности і
з чого зложив іспит (Б., 1895,20, \)Іпол. zlozyc
egzamin - скласти іспит. 5. Скласти (з себе)
повноваження. Недавно "Діло " подало вість,
Зломити
156
що п.Барвіньский уступив з виділу
"Просьвіти " і тим самим зложив уряд
заступника голови, "мотивуючи се станом
свого здоровля "(Б., 1895,26,3); Показали ся в
товаристві незгоди, а конець того був такий,
що голова товариства гр. Н.П.Іґнатьєв
зложив гідність голови товариства (Б., 1899,
35, 3) / пол. ztozyc (cos)- відмовитися від
чогось, zlozyc pelnomocnictwa - скласти (з
себе) повноваження.
Зломити. Порушити, не дотримати (слова,
обіцянки тощо). / Зломити слово - не
дотримати слова Волян каже, що не зломив
слова, а зробив так як посол Стефанович (Б.,
1895,5,4);- Тримайся мене, Анно, як я піду! -
промовив поважно. -Ая тобі також слова не
зломлю! Скоро поверну, зробимо весілля І'(Коб.,
Земля, 284) / порівн. пол. zlamac stowo, umowe;
- порушити слово, обіцянку, zlamac prawo -
порушити закон; нім. der Wort brechen -
порушити слово, обіцянку, brechen - ламати.
Злостити. Сердити, гнівати. Ярему стало се
гнівати, злостити, він же так рад був списати
якнайбільший протокол жіночих гріхів (Б.,
1895,9,1) І пол. ztoscic - сердити, гнівати,>>кр.
діал. злостити - те саме.
Злука. 1.Об'єднання. Заносило ся, наприклад, на
се, що "Ватра" і "Академічне Братство"
мали злучити ся, що для розвою спільного
товариства було дуже важне. Отже, не
дійшло до того, пішли вхід підозріня, сплетні
і личні антагонізми - і до злуки товариств не
дійшло (Б., 1895,13,3); Вже в жовтні 1901 р.
говорить ся про злуку обох товариств під
умовою, що оба вони мають розв 'язати ся і
члени їх мають утворити нове товариство з
новою назвою та новими відзнаками (Сімович,
1908, 524). 2. Поєднання, одночасне
використання. / У злуці- у поєднанні. Узлуці
з иньшими формами можна сею формою
[мнемонічною] і тепер користуватись
(Канюк, 1911,71). 3. Єдність. Та йу всіх иньших
господарских справах спілкова злука є
найважнійшим способом ратунку, щоби
селянин при теперішних тяжких обставинах
не лиш не згинув, але утримав ся при своїй
земли та поліпшив своє господарске положене
(Товариш, 1908,228). 4. Корпорація. В інтересі
наших суспільних аспіраций, що капітал і його
зиск мусить бути підчинений жаданям праці,
кажемо: Прочистьте дорогу для спілкової
продукциї, а дозріє жниво национального
добробуту і ми відберемо великим
капіталістичним злукам можність діяти
кривду (Товариш, 1908,179).
Злучений. Дієприкм. від злучити. Із сим злучена
й трета характеристична прикмета спілок,
а іменно рівноправність всіх членів спілки
(Товариш, 1908,89).
Злучити. З'єднати. При скаліченях береги рани
треба можливо злучити і тисненєм
зменьшити уплив крови, також: при помочи
оцту, алуну, таніни (Товариш, 1908,283) І пол.
ztyczyc - з'єднати.
Злучитися. 1. З'єднатися, поєднатися. Хвильку
дивились одне на одного; бачилось, немовби в
очах обох заблисла раптом полумінь і злучилася
в огонь. Обоє опустили очі (Коб., Природа, 17).
2. Об'єднатися. Заносило ся, наприклад, на се,
що "Ватра " і "Академічне Братство " мали
злучити ся, що для розвою спільного
товариства було дуже важне. Отже, не
дійшло до того, пішли вхід підозріня, сплетні
і личні антагонізми - і до злуки товариств не
дійшло (Б., 1895, 13, 3) / пол. zl^czyc si$ - 1)
з'єднатися, поєднатися, 2) об'єднатися.
Змаганє. Прагнення до чогось, завдання в
досягненні чогось. Неправда також:, що на
тих зборах була піятика, що люди випили п 'ять
бочок пива, бо головним змаганєм нашої
читальні є ширити тверезість (Б., 1895, 16,
1) /порівн. пол. zmagac - долати, перемагати,
осилювати.
Змайоризбваний. Переможений чисельною
перевагою противників тієї чи іншої
пропозиції. З часом ті, що виступили,
надумають ся, або й "дістануть
сатисфакцію", і вступають знов до
товариства; найшовши там з часом
прихильників, зневолюють своїх противників
до того, що і вони, змайоризовані при
голосованю, виступають з товариства
(Сімович, 1908, 515) / пол. zmajoryzowac -
перемогти, взяти гору завдяки чисельній
переваі majoryzowac (kogos) -
використовувати чисельну перевагу при
голосуванні, majorytet - чисельна перевага,
більшість (при голосуванні).
Змилка. Помилка. Аби в тих поданях не було якої
змилки, найліпше було б прислати їх до д-ра
157
Знадвірний
Стойкого в Чернівцях, щоб їх переглянув (См.-
Стоцький, Порадник, ЗО) / порівн. пол. omylka,
pomylka - помилка; бук.діал. змилити -
помилитися.
Змисл. 1. Чуття. Се чиста пісня лісів, ще й до того
смерекових, і я думаю, що вона подобається
кожному, хто розуміється на природі і на
супокою в природі. Хто має слух і змисл до голосу
лісного (Коб., Листи, 62, 378); / частіше мн.
Органи чуття. Доки не замітимо яких виїмків у
проявах, що підходять під наші змисли, доти
мусимо вважати їх справжніми (Канюк, 1911,
48) / пол. zmysl - чуття, відчуття, zmysty, мн. -
органи чуття. 2. Внутрішній потяг, чуття до
чогось, здатність відчувати, розуміти. Коли
зважить ся змисл населеня до ощадности, то
можна без сумніву твердити, що Австрия не
уступає жадній державі середноїЕвропи щодо
моральних елементів в характері своєї
людности (Б., 1895,16,4); Без змислу купецкого
ніякий промисловець не вдіє нічого, хоч би він
мав і не знати яке фахове образованє, і який
капітал закладовий та оборотовий (Б., 1895,
19,2); Самі ті голоси показують, яклихо стоїть
справа у нас з рільництвом, коли у наших
хліборобів нема ще змислу для товариства
господарского (Б., 1895,19,2)\Нашою цілею
єлюдем виробити змисл до висшого способу
житя і для духових розкошів (Товариш, 1908,
180); [Тома В. Allen] - репрезентант того
типу анґлійских кооператистів, у котрих є
гармонійно злучений практичний змисл з
широким суспільним ідеалізмом (Товариш,
1908, 175) / пол. zmyzl - почуття, розуміння,
zmyzl humoru - почуття гумору, zmyzl do
handlu - торгова жилка; / Не мати змислу -
не мати почуття, розуміння чогось, не дбати
про щось. Сьвященники-румунізатори, як
чужі межи руским народом, не тілько не
мають змислу для єго национальних потреб,
але відносять ся до них байдуже, ба навіть
ворожо й агресивно (Б., 1895, 10, 1); "Таке
товариство, як "Unitas", - читаємо в
протоколах - не має у людий поступових
змислу і межи сьвітлійшими академіками
навіть подібна згадка не може повстати. Ми,
Русини, маємо иньші тенденції і иньші ідеали,
ніж пропаговане католицизму; а против
самого католицизму ніхто з товаришів ніколи
не виступав (Сімович, 1908,511).
Змисловий. Наочний, який сприймається
органами чуття. Розвиток духа дитини
починаєть ся зі змислових спостережень, і аж
опісля розвиваєть ся у неї пам'ять, творча уява
і розум; то так і вчитель повинен виобразувати
в дітий передусім здібність докладного
спостеріганя, потім пам'ять і творчу уяву, а
вкінці розсуд і розум (Канюк, 1911,90); Всі наші
уявліня, все наше знане, все се має свій початок
у змисловім спостережені, себто в оглядинах
предметів, у погляді (Канюк, 1911, 92) / пол.
zmystowy - чуттєвий; див. іще змисл2.
Змисловість. Чуттєвість. Немило вразило мене
у Вас те шаблонове переконання про жінок,
що нібито вони воліють як-небудь заміж
вийти, ніж цілком без чоловіка жити. Я
думаю, що до такого кроку спонукують жінку
лише дві причини: 1) хліб насущний; 2)
хоробливазмисловість (Коб., Слова..., 243) /
пол. zmyslowosc - чуттєвість.
Змінчивий. Змінний, мінливий. Ми люди не
змінчиві, тут син такий самий, який колись
був батько: покірний і німий (Галіп, ''Думки
та пісні", ЗО) / порівн. пол. zmienny - змінний,
мінливий; рос. изменчивый - мінливий.
Змірятися, змірятися (змірюватися).
Поборотися. "Навчить біда попити", каже
пословиця, а коли ні, то зміряє ся з баламутами
народу сам нарід ще ліпше (Б., 1899, 35, 3) /
порівн. пол. zmierzyc si$ -помірятися силами,
поборотися, позмагатися; рос. померяться
силами - те саме.
Зміст. Вміст. Небавом став рядочком малий полк
чорних фляшок, зміст котрих викликував повне
довір 'є до себе (Галіп, 23).
Змога. Можливість. / По змозі - по можливості.
По змозі повинен учитель приладити собі
задачі вже на якийсь час, а навіть і на цілий
рік, і то так, аби перші були лекші, а далі
чимраз труднійші (Канюк, 1911, 97).
Зможність. Можливість. Предмети, про які в
школи говорить ся, треба на найнизшім
ступені - головно в початках - завсіди, а у
висших клясах по зможности показувати
ученикам правдиві, з природи (Канюк, 1911,92)
/ порівн. пол. moznosc, mozliwosc -
можливість; рос. возможность - те саме.
Знадвірний. Зовнішній, сторонній. Столітні
[дерева] оберігали їх досі своїми об 'ємистими
раменами від усього, - але відтепер? А коли б
Знадвору J
вони й опиралися всьому? Всьому жару сонця,
що випивав так жадібно їх молоді соки, всім
бурям, що бажали зломити їх корони, всій
студені йусім прочим знадвірним погрозам, -
так що ж тоді? (Коб., Битва, 57).
Знадвору. Ззовні. Начальник чи там призначений
на то надзиратель каси має у себе ключ до
середноїскриньки в касі (тресор), а касиєрмає
ключ до самої каси знадвору В тресорі мають
переховувати ся всякі гроші, записи довжні,
цінні папери і т.д., а в місци під тресором
мають бути книжки касові (См.-Стоцький,
Порадник, 45); Як тяжко працювала [мама]
днями та ночами, щоб ті її, дорогі її діти, мали
можливість станути хоч під один сонячний
парусник світла, духу й культури, огрітись ніш
душею, нагодуватись, щоб колись заробляти
своїми руками на себе, враз із тим стати
чесними людьми й громадянами, сповняючи всі
на них механізмом-державою вложен і
обов 'язки й бути в ній хоч малесеньким, ледве
замітним колісцем порядку, сили, внутрішної
і зовнішної, непохитности, творчости, й
силою проти всякої ворожнечі, несупокою і
неладу, так знутра, як і знадвору (Коб., Про
себе саму, 47).
Знакомість. Знайомство. / Поробити
знакомости - зав'язати знайомства Лавра
поробила нові знакомости з першими родинами
(Б., 1899, 35, 1) / порівн. пол. znajomosc -
знайомство, porobic znajomosci - зав'язати
знайомства; рос. знакомство - знайомство.
Знаменитий. Якнайкращий, чудовий. Парівці
"Гамбург-Америка "лінії відзначають ся тим,
що суть заосмотрені в знаменитий харч, чисті
каюти і пасажири їдуть ними скоро і безпечно
(Б., 1907, рекл.); Низше підписані подають
отсим Вп. П. Т.Публіці до відома, що в суботу,
16. жовтня ср. отворили в Чернівцях при
улици Паньскій число 12 Торговлю масарску і
делікатесів і заосмотрили єї в елегантну
комнату до снідань і знаменитий буфет (Б.,
1909, рекл) / пол. znamienity - 1) знаменитий,
2) якнайкращий, чудовий.
Знамено. Ознака. Календар сей носив назву
"Calendariulpentru toti Romani" і містить в собі
стихи, котрих зміст заключає в собі знамена
злочину головної зради і нарушеня публичного
спокою (Б., 1895, 8, 4) / пол. znami? - 1) знак,
ознака, риса, 2) заст. прапор, знамено.
Знахар. Знавець. -А яке се відповідне місце для
поєдинку! І не заобширне і не завузке, - сказав
бурш з міною знахаря (Галіп, 62) / порівн. пол.
znachor - знахар, znawca - знавець, pierwszy
znawca - перший знавець; рос. знахарь -
знахар, первый знаток - перший знавець.
Зневолити, зневолювати. Те саме, що
приневолити, приневолювати. З часом ті, що
виступили, надумають ся, або й "дістануть
сатисфакцію", і вступають знов до
товариства; найшовши там з часом
прихильників, зневолюють своїх противників до
того, що і вони, змайоризовані при голосованю,
виступають з товариства (Сімович, 1908,515)
/ пол. zniewolic - 1) присилувати, примусити
(до чогось), 2) підкорити.
Знеґувати. Знехтувати, відкинути. Кн.
Ліхтенштайн хоче передовсім знеґувати всі
национальні здобутки Чехів і на тій " основі"-
формальній tabula rasa - регенерувати
Австрию яко "deutsche Ostmark" після рецепти
Шенерера (Б , 1899, 36, 2) / пол. znegowac -
знехтувати, відкинути, заперечити.
Зненападу, присл. Зненацька, несподівано. -А
тьфу тобі, цур та пекі-засьпівав він дзвінким,
сильним тенором і зненападу луснув Грінку по
плечах, що той аж присів (Галіп, 28) / порівн.
пол. znienacka - несподівано, раптово,
зненацька.
Знеохотитися, знеохочуватися. Втратити
інтерес, охоту, бажання до якоїсь роботи,
заняття. По кількох невдачних пробах
одержати за свою працю відповідне
признане і оцінку зі сторони професора,
чуючи при тім свою цілковиту безсильність
в конкуренції з товаришами-Німцями,
знеохочують ся до дальшої праці, відтак і
до самого предмету і обмежують ся
пересічно лише на то, що необходиме для
осягненяноти "genugend" (Корд., 1904,21)
/ пол. zniech^cic si?, zniechfcac sie^ -
втратити інтерес, охоту, бажання до якоїсь
справи, занепасти духом.
Знеохочене. Назва дії за знач, знеохотитися;
розчарування, духовний занепад. А зазнавали
они перепон в своїм спасеннім ділі із сторони,
з котрої сподівались скорше підпори, аніж
спротивленя і знеохоченя (Б., 1895, 5, 1); Так
само й ученик, що вчить ся предметів вже
річево тяжких, а до того щей в чужій мові,
159 Зносини
тратить дуже скоро елястичність ума, его
опановує змучене, зневіра у свої сили, аза сим
знеохочене до цілоїГімназияльноїнауки (Корд.,
1904,37-38) /пол. zniechf сепіє -розчарування,
духовний занепад.
Знеохочений. Дієприкм. від знеохотитися. Я
вчора вернула з комерсу дуже знеохочена.
Певно, причинилося до того і те, що я була
вже цілу зиму розстроєна - а відтак, як на
таку душу упаде щось грубше, воно зараз двічі
відчувається (Коб., Листи, 30,295).
Знесене. Скасування, відміна. ["Буковинскіи
Ведомости "] докоряють послам Пігулякови і
Стоцкому (!), що не зажадали в соймі
обмеженя числа коршем, обмеженя
нотарияльних, податкових і митових
належитостий, знесеня заборони мочити
коноплі по ріках і потоках (Б., 1895, 13, 4);
Доложить ся стараня, щоб здійснити
найважнійші бажаня мужицтва, а то
украєвленє доріг і знесене рогаток (Б., 1907,
44, 1) / пол. zniesienie - скасування, відміна,
усунення.
Знесений. Дієприкм. від знести. Передовсім
мають бути знесені дотеперішні баранячі
шапки, котрі на літо були затяжкі, а будуть
заведені шоломи з дашками, мабуть, на лад
німецких пікельгавб (Б., 1895, 25,2).
Знесено. Скасовано, відмінено. Була сего тижня
депутация гр[еко]-пр[авославних]
сьвященників буковиньских під проводом
гр[еко]-пр[авославного] пароха Сидора
Мартиновича і просила, щоби знесено приписи,
після котрих парохіяни обов 'язані платити
свому сьвященникови за єго функціїї(Б., 1895,
5, 4); Два роки пізнійше приймаєть ся "з
одушевленєм проект, щоби завести іспити з
рускої істориї і рускої літератури, щоби раз
товариство отрясти з заколотів", та ту
ухвалу також: знесено, а рішено уряджувати
відчити для молодих членів у Народнім Домі
(Сімович, 1908, 516) / див. знести.
Знеслість. Усе пережите, усе, що витрималося,
перетерпілося, чого зазналося. Спомини про
його при війську перебуте життя зміняли його
цілковито, і здавалося, він бачив усю велич, усю
красу і знеслість того часу аж тепер, і се
поривало його. Він пристроював кожний і
найдрібніший епізод фантастично, говорив,
мов поет, і брехав, віруючи свято в те, що
говорив (Коб., Земля, 264) / порівн. пол. zniesc
- витримати, витерпіти, зазнати, перетривати,
meinie zniesc bol - мужньо витримати біль,
zniesc krywd$ - зазнати кривди, стерпіти
кривду.
Знести, зносити. Скасувати, відмінити. Задля
того один дістає догану одну по другій, другий
"тиран ", бо надто совісний. Щоправда, тих
доган нема що брати поважно, бо друге
засіданє одноголосно їх зносить, як перше
одноголосно їх ухвалило (Сімович, 1908, 514-
515); Ческі часописи доносять, що бар [он]
Бінерт має намір знести цілком інституцию
міністрів краянів, бо так Українці, як і
полудневі Славяни є противниками тої
інституциї (Б., 1909, 42, 1); Свою церковну
єдність ще з православним тоді Галичем
[Буковиньска православна Русь] задержала
аж до року 1414, коли то перекинчик
Володислав II. Ягайло зніс православну
митрополію в Галичі і оснував латиньску у
Львові, наділяючи єї величезними добрами,
зрабованими немилосердно від рускої
митрополії(Звщомя ,1914,5);Дальше в справі
церковної Газети "Канделя " вив 'язала ся
оживлена дебата по причині, що консистория
примушує кождого сьвященника
передплачувати сю Газету, а статий, писаних
фонетикою, непринимає. Ухвалено попросити
Преосьвященного Митрополита, щоб зніс
згаданий примус і позволив друкувати рускі
проповіди і розвідки також: фонетичною
правописю (Звідомл., 1914, 17) / пол. zniesc -
1) знести; 2) скасувати, відмінити.
Знестися, зноситися. Скасуватися
(скасовуватися), відмінятися. На засіданю з дня 29.
квітня предложив міністер фінансів проект
закона, котрим зносить ся премія для тих, що
виловлять контрабанду (Б., 1895, 24, 2);
Натомість мають зовсім знести ся
дотеперішний податок заробковий і
доходовий, а на їх місце настануть' 1)
загальний податок заробковий; 2) податок
заробковий товариств акцийних і т.п. (Б.,
1895, 21, 1) / порівн. пол. zniesc, znosic - 1)
знести, 2) скасувати, відмінити, усунути.
Зносини, мн. Стосунки. Бо то певно, що в
зносинах з людом найважнійше те, щоби-м в
тім взгляді посередничили тільки такі люди,
що вийшли з мужицтва, зросли ся з народом
Зноситися
160
(Б., 1895,10, 2); Москвофілам здає ся, що ми,
Русини, можемо і повинні відділити ся від
Поляків хіньским муром і жити собі окремо,
не входячи в ніякі зносини з ними (Б., 1895,17,
1); / Нав'язувати зносини - зав'язувати,
налагоджувати стосунки. Тоді перший раз
студенти нав'язують зносини зі селом.
Щоправда, число читалень, з якими
товариство зносить ся, розсилаючи туди
книжки, невеличке (Сімович, 1908, 507) /
порівн. пол. stosunki, мн. - відносини,
стосунки, nawi^zywac stosunki -
налагоджувати стосунки; рос. отношения -
стосунки; див. іще зноситися.
Зноситися, тільки недок. Мати стосунки,
підтримувати стосунки з кимось. [Марійка]
зісохла, мов скіпка, а [Івоніка] передчасно
постарівся. Чи жаль, чи тяжка праця їх
так позбавила із сил? Здається - одне й
друге. З ніким не зносилися і жили лише, як
здавалося, для своєї землі і для своєї худоби,
а праці не покидалися (Коб., Земля, 493);
Тоді перший раз студенти нав'язують
зносини зі селом. Щоправда, число
читалень, з якими товариство зносить ся,
розсилаючи туди книжки, невеличке
(Сімович, 1908, 507) / пол. znosic sif,
книжн. -підтримувати стосунки.
Зорганізований. Згуртований, організований.
Стан хліборобский, котрий витворює з тої
землиці щоденний хліб та потрібну страву не
лиш для себе, але й для кождого иньшого стану
без ріжниці, не є ще відповідно згуртований
або, инакше сказавши, він не з 'організований
(Товариш, 1908, 203) / пол. zorganizowac -
згуртувати, зорганізувати.
Зосібна, присл. Зокрема, окремо. В покій увійшла
Ірина і запросила паньство до їдальні. До
Білецкого вона підійшла зосібна (Галіп, 56);
Тому по моїй неміродайній думці було би добре,
якбирускі, волоскі і німецкіучителі поступали
зосібна в справах станових і зосібна в справах
національних (Б., 1907, 151,2)/ пол. z osobna
- зосібна, зокрема, окремо.
Зрадити, зраджувати (зраджати). Виявляти
назовні. Лишень Мамайчук зраджував повну
певність і все ще кланяв ся то туди, то сюди
(Галіп, 68);2? їдальні паньства Матушиньских
панувала пізна пообідна тиша, лишень
подеколи переривана невиразним шелестом,
котрий зраджував присутність мовчки
занятих людий (Галіп, 77) / пол. zdradzic,
zdradzac - 1) зрадити, 2) виказати, викрити,
3) виявити, показати назовні.
Зразити, перен. Відштовхнути від себе,
налаштувати проти себе. Своїм поганим
поступком зразили мене українці так, що не
вступила би-м ніколи в тоте товариство,
котре б вони заснували, лучче до жодного, як
до такого, де сліпий фанатизм убиває всі
шляхетніші почуття в людині (Коб., Листи,
12, 267) / пол. zrazic - 1) відтовхнути,
налаштувати проти себе, 2) відбити охоту,
розчарувати, Ъ)заст. зразити, повалити.
Зразйтися, зражатися (зражуватися). Дати
відштовхнути себе, зневіритися,
розчаруватися. Незражайтеся, дорогі панове,
тими коршемними лайками, що списані в
"Православной Бук[овине]" (Б., 1895, 10, 3);
В теперішній хвилі не вільно нам зражуватись
ніякою дрібницею, не вільно входити в ніякі
дрібонькі згляди, а всім треба однодушно і з
запалом взятись до роботи, щоб виборче діло
довести до гарного кінця! (Б., 1907,44, \)\Ще
ліпша і певнійша дорога до розведеня
уліпшеного ґатунку збіжа є розмножуване з
одного колоска. Тут залежить успіх від
доброго вибору і якби раз не удало ся, то нема
що зражувати ся, і пробувати далі (Товариш,
1908,250);Явислала короткі нариси до одного,
новелку до другого - і оба [редактори] казали
працювати у всяких обставинах, працювати
дальше і ніким і нічим не зражуватися (Коб.,
Слова..., 303) / пол. zrazic щ - розчаруватися
(в комусь, чомусь), втратити симпатію (до
когось, до чогось), nie zrazic щ-не злякатися
(труднощів, обставин тощо).
Зреалізувати. Здійснити, впровадити. Лихі
обставини не посприяли зреалізувати отсю
умову (Б., 1895, 13, 2) / пол. zrealizowac -
здійснити, виконати, впровадити.
Зреасумувати. Підбити підсумки. Аж на
посліднім засіданю сойму зреасумували
попередну ухвалу, бо ся борба проти Русинів
здавалась навіть баронови Кравсови трохи
небезпечною (Б., 1895, 10, 2) / пол.
zreasumowac - підбити підсумки.
Зревідувати. Зробити ревізію, перевірити. Члени
каси мусять ухвалити на своїм загальнім зборі,
що піддають касу під контролю Виділу
161 Зручність
краевого. Таким чином, можуть вони мати ще
більшу обезпеку, що в касі буде добра
господарка, бо щороку приїде до каси хтось з
Виділу краевого, аби єї зревідувати (См.-
Стоцький, Порадник, 10-11) /пол. zrewidowac
- зревізувати, переглянути, перевірити.
Зревольтувати. Сколихнути, збунтувати. Коли
описую в "Землі" братовбивство, що як той
грім спало на нещасних родичів і
зревольтувало село, що донині ніхто докладно
розв'язати не годен, виходить - воно
"неправда", бо занадто вже несподівано
наспіло! А, власне, та страш-на несподіванка
становить трагедію, та несподіванка
потягнула за собою кривавий біль і безіменне
горе (Коб., Слово..., 283) / пол. zrewoltowac
- сколихнути, збунтувати, rewolta - бунт.
Зрезиґнувати (з чого?). Відмовитися, відійти
(від чого ?). Так дальше не може бути, коли не
хочемо зрезиґнувати з тисячів нашого народа,
що їх доля звела в сусідство з чужинцями (Б.,
1907, 91, 1) / пол. zrezygnowac - 1)
відмовитися, 2) змиритися, примиритися.
Зректися, зрікатися (кого?, чого?). Відмовитися
(від кого?, від чого?). / Зректися (зрікатися)
приємностей (приятностей) -позбавити себе
комфорту, відмовитися від втіх. "Я не можу
зрікатися всього так, як ти!" - говорила не
раз роздразнено, коли я напоминала їй
числитися ліпше з грішми і зрікатися деяких
приємностей (Коб., Valse melancolique, 90);
Отся ціла збірка мені доволі праці сто'їла. Та
Ви се зрозумієте, дорогий товаришу, коли Вам
скажу, що я зрікаюсь всяких інших
приятностий, щоб лише могла перу і
літературі служити, а не маю, на жаль, часу
для неї, бо в мене мати хоровита і я
хазяйством кермую (Коб., Листи, 99,463) І див.
іще приятність.
Зрефероване. Виклад, доповідь. [О.Гнідий]
заявляє на се, що дуже відчуває брак станової
газети і думає, що найскорше довела б до ціли
в сім згляді акцийна спілка і ставить внесене,
щоби виділ до двох місяців обміркував сю
справу докладно і скликав ad hoc надзвичайні
загальні збори для зреферованя своєї опінії і
для єї евентуального ухваленя, що й принято
одноголосно (Звідомл., 1914, 29) / пол.
zreferowac - доповісти, зробити доповідь.
Зриньский. Назва грошової одиниці, монети.
Ось основи Райфазенових кас: вписове
найбільше 1 зр[иньский]; уділи малі і вкладки
ограничені до щадниці (Б., 1895,2,2);До кінця
марта ср. стягнено 52562 зр[иньских]
одногульденівок і знищено їх, так що осталось
в обігу ще 5.321.159 зр. по 1 зр. (Б, 1895, 13,
4); 100-300 зр[иньских] місячно можуть
заробити певно і честно особи кождого стану
у всіх місцевостях без капіталу і ризику
продажиюзаконно дозволенихльосів(Б., 1899,
рекл.); Ціна одного слоїка 1 зр[иньский], 2
зр[иньских], 3 зр[иньских] і 5 зр[иньских].
Щоденна висилка за попередним надісланєм або
за побранєм належитости (Б., 1907, рекл.)
[польський злот після анексії Галичини
Австрією отримав означення ренський (до
Rheinisch), приховуючи за слов'янізованою
назвою австрійський лічильний "гульден";
порівн. ще 1 рейнський флорин = 60 крейцерів
(Огуй, 1997,107-121)].
Зробок. Спрацьована, виснажена працею
людина. Поміж- старшим поколінєм,
справдішними зробками, а молодшими се ще є
провалина, котру один чоловік старає ся
вирівнати, але десять про се не дбає, даючи
навіть молодшим відчувати їх недозрілість і
недосьвідність, замість, щоб їх навчити і
богато похибок простити (Б., 1895, 48, 1) /
порівн. пол. zroby, мн. - старі виробітки,
випрацьований простір.
Зручний. 1.Спритний, вправний, умілий. -Що?
Ти відважила ся вітчима, що тебе не бачив
кілька літ, підійти приправленою бородою і
такими ж вусами? -Яхотіла довідатись, чи
зручний з мене детектив? ("По-
американьски", Б., 1895, 45, 2). 2. Спритний,
промітний, меткий. Більші приватні
бібліотеки все ще у нас новина, а в богато
"домах" обмежує ся ціла література до
молитвенника, календаря або ще кількох
книжечок, які удало ся впхати зручному
аґітаторови при якійсь публичній
маніфестації, де вже неможна було вимовити
ся і треба було таки купити (Кузеля, 1910, 5)
/ пол. zr§czny - спритний.
Зручність. 1. Вправність, умілість, спритність.
Япан завдяки великій зручности своєї
дипльоматиї і знаменитій організації армії
переможе слабу Хіну (Б., 1895, 23, 2); В тім,
як добивати ся добрих відповідий, показуєть
II -7017
Зручно
162
ся талант і зручність учителя (Канюк, 1911,
80); Почався напад. З диким криком "гурра!"
почали його наемники. Вони вдерлися з
котячою зручністю на першу гору; один хотів
другого випередити, неначеб се маю бути
геройським учинком на ціле життя - бути
тим, котрого рука приложила перша сокиру
до праліса (Коб., Битва, 44). 2. Вправність,
уміння, практичні навички. Наука (учене) в
найширшім значеню се нарочна і на основі пляну
вложена діяльність учителя, яка змагає до
того, аби ученик присвоїв собі певні відомости
ізручности (Канюк, 1911,3);Поділити шкільні
предмети на якісь певні громади не так легко.
Звичайно ділять їх на відомости і зручности.
Географія й істория се відомости, рисунки й
гімнастика -зручности (Канюк, 1911,56) І пол.
zr?cznosc - спритність, вправність.
Зручно. Присл. до зручний. Добрий знавець
народньої мови і психіки буковинського
селянина, Купчанко своїм сільським часописом,
що засипав буковинські села, робив зручно
російську пропаганду, вихваляючи російські
порядки, за яких нібито там можна жити
"приспівуючи"(Галіп, Спомини, ч.1-2,163)
З'ужиткувати. Використати. / взагалі повинна
Старшина Каси тримати ся того, що давати
пожички якому членови може лише тоді, коли
Икзистувати. Існувати. Ось як характеризує
житє в товаристві 1899р. сам голова В.К.:
11 На самім засіданю товариші дуже скоро і
жваво беруть ся до поставленя якого-небудь
рішеня, так, що ті рішеня летять одно по
другім, так би сказати, гейби з рукава їх хтось
витрісав [...] - але всі ті рішеня звичайно
жиють і икзистують лиш на тоє, щоб
заповнювати ними картки протоколів наших,
а перевести їх в житє-се вже цілком иньша
річ, о тім ся більше не думає " (Сімович, 1908,
517)/ пол. egzystowac - існувати.
Инвентар, інвентар. Інвентар - книга, в яку
вписане все рухоме і нерухоме майно. Весь
рухомий і нерухомий маєток громадский, т.зн.
готові гроші, папери вартні, Грунта, ріжні
права, н.пр. право побираня оплат на торгах і
т.д., т.зн. все те, що є власностю громади,
повинно бути списане в осібній книзі, котра
має наперед обезпеку, що він ту пожичку
зужиткує на добре (См.-Стоцький, Порадник,
39); Збойкотована в 1904 р. старшим
поколінєм за дурницю ("Січ" не пішла на
вечерниці, що їх уладжував "Кружок
україньских дівчат "), "Січ " замкнула ся на
яких два роки сама в собі і весь цей час,
спокійний час, з 'ужиткувала на реорганізацію
товариства (Сімович, 1908, 529) / пол.
zuzytkowac - використати.
Зумітися. Знетямитися, здтуватпся.Докінчивши
свій протокол, зумів ся Ярема, бо пані Оксана
ані не розлютилась, ні розплакалась і не втікла
до другої комнати [...], навіть усьміхалась
якось зловіщо (Б., 1895,9,2) І рос. изумиться
- знетямитися, здивуватися; порівн. пол.
zdumiec si$ - знетямитися, здивуватися.
Зчаста. Часто, часто-густо Поодиноким
товариствам порозуміти ся межи собою тяжко
буде, а зчаста і неможливо (Б., 1895,1,3).
З'явиско [з'явисько]. Явище. Очевидно,
старають ся тепер дійти до того, під якими
метеорольогічними з 'явисками відбувають ся
подорожи президента Фора (Б., 1895,26, 3) /
пол. zjawisko - явище.
З'явище. Явище. Спитаймо тепер ліпше о
причини сего з 'явища і як би сему зарадити
(Б., 1895, 6, 2) / порівн. з'явиско.
називає ся инвентар. Всі зміни в маєтку
громадскім треба завсіди в инвентарі
зазначити (См.-Стоцький, Громада, 5) пол.
inwentarz- 1) інвентар, 2) опис.
Иніформ. Уніформа, мундир. Банфі, котрий
свою неприсутність звинив тим, що не взяв з
собою болевого иніформу, від "їхав о год. 11.
вночи (Б., 1895, 27, 4) / порівн. пол. uniform,
ч.р. - уніформа, мундир; нім. die Uniform -
мундир, форма.
Интерес, інтерес. Інтерес, справа. [Франсоа
Фелікс Фор] незабаром переселив ся до Ґавру
де з своїми ощадностями заснував
торговельний интерес (Б., 1895, 2, 3) / пол.
interes - 1) справа, wycofac sif z interesow -
відійти від справ, 2)розм. торгівельна справа,
zalozyc interes - відкрити приватне
підприємтво, заклад, wtasny interes - власне
підприємство.
И
163
Ім'я
Интересовний. Цікавий. Ся книжонка повинна
бути въ каждой школ*к и читальни, у
простолюдина, у дитини и ученыхь, така
вона интересовна (Б., 1866, рекл.) / порівн.
пол. interesowny - користолюбний,
корисливий, ciekawy, interesuj^cy - цікавий.
Ирха, ірха. Замша. Рукавички наймоднійші з
тукраєвих, як і заграничних шовків,
фулярові, рукавичкі нитяні і з найліпшоїирхи
Ігла. Голка У вислові ігли годі пропустити -
дуже тісно, людно, напхом напхано. /
"омнібусам", і фіякрам черновецким не веде
ся добре, зате трамваєвий завід процвитає
неабияк. Особливо еліті вози переповнені, бо
публика їде до Прута; в возах такий натовп,
що душу витискають, часом два-три вози, що
їдуть близько один за другим, так заняті, що
й ігли годі пропустити (Б., 1907, 93, 3) / пол.
igla - голка, рос. игла - голка.
Ігнороване. Ігнорування, нехтування. Під тою
відвагою їх, з якою підписують ся на
противнародних відозвах, криє ся така слаба
віра в будуччину свого народу, таке
"колінопреклоненіє" перед чужими богами,
таке ігнороване народу, з котрого жиють, що
направа їх хибних думок повинна кождому
лежати на серцю (О.Маковей, Б., 1895, 11,3)
/ пол ignorowanie - ігнорування, нехтування.
Ідентичність. Справжність, тотожність. О
процесі укр[аїнских] студентів доносить
"Zeit", що до віденьского краевого суду
надійшло донесенельвівского суду краевого
такого змісту, що там в найблизших днях
відбуде ся в справі процесу против
укр[аїнских] студентів провірка
ідентичности особи (Б., 1907, 70, 3) / пол.
identycznosc - ідентичність, тотожність;
див. іще тожсамість.
Іменоване. Назва дії за знач, іменувати. П. др.
Волян сказав, що его не вдоволило іменоване
інспектора руских шкіл (Б., 1895, 5, 3);
Іменоване приняв збір грімкими окликами
"Hoch" і "Многая літа"! І ухвалив
повідомити о тім д[октора] Ом[еляна]
Поповича телеграфічно (Б.. 1895, 8, 4); Зі
сторони нашого сьвященства і палцем не
кивнули, щоб прискорити іменоване
(Б., 1905, рекл.) / пол. ircha - замша білого
кольору; порівн. ірха, нім. з лат. - замша (СЧС,
509); нім. das Wildleder - замша.
Ирховий, ірховий. Замшевий. Lawntennis-
черевики і білі черевики ірхові (Б., 1900, рекл.);
Хусточки батистові, шовкові, паньчохи
шовкові, так звані "Fler" гладкі і "ajaer",
ірхові "Maraboutf" (Б., 1909, рекл) І пол. ircha
- замша, irchowy - замшевий.
І
І генерального вікарія і обсаджене вакантного
місця совітника консисторского (Звідомл.,
1914, 35) / див. іменувати.
Іменовано. Призначено (на посаду). Вікторію
Подвишиньску іменовано сталою молодшою
учителькою в Вашківцях (Б., 1895, 7, 4) / див
іменувати.
Іменувати. Призначити на посаду, присуджувати
звання, чин. Галицка ц.к. краєва Дирекция
скарбу іменувала асистентів касових
Ів.Дурского і Володислава Шиманьского
провізоричними офіциялами касовими (Б.,
1895, 23, 2) / пол. mianowac па stanowisko -
призначити на посаду.
Імпозантний. Показний, значний, що викликає
до себе повагу (СЧС, 176). Не будь сеїдумкиу
представителя корони, то противники нового
права виборчого [...] зуміли б, певно, поховати
ще на довгий час ідею народного
заступництва, не зважаючи на великий та
імпозантний рух народних мас, що двигнув ся
був за рівним та загальним правом виборчим
(Б., 1909,30, 1)
Імпортований. Імпортний, ввезений з-за кордону.
Скоро устануть морози і можна буде
відкривати виноград, буде у мене на продаж
1500 дуже добре закорінених корчів винограду
імпортованого. Панам учителям і тим селянам,
що викажуть ся сьвідоцтвом убожества від
учителя, даю іще дешевше (Б., 1903, рекл.) І пол.
importowac - імпортувати, ввозити.
Ім'я. У сполуч. (йому, їй) було на ім'я... -(його,
її) звали... У неї був і брат, одинокий лише.
Петро було йому на ім 'я (Коб., Земля, 224); / В
імени - від імені. В імени учеників подякував
виділови товариства ученик V. кляси Когут Лев
короткою, добре обдуманою промовою, в
котрій в імени товаришів щирими словами
11*
Інавгураційний
164
обіцював допровадити пильностию і
примірним поведенєм (Б., 1895, 9,4); В імени
"Кола " польского заявив ір.Піниньский, що він
в мериторичну сторону проекту тепер
запускати ся не може, бо "Коло" не
пересправляло ще над проектом (Б., 1895,47,
2) / пол. w (czyims) imieniu - від імені (кого,
чого); / Зветься дитину по імени, безособ. -
речі називають їх справжніми назвами
(іменами). Тут не говорить ся воює
загадочними викрутасами, але зве ся дитину
таки як має бути по імени (Б., 1895, 9, 1); /
Треба дати дитині ім'я -треба називати речі
їх справжніми назвами (іменами). Чи справді
вистарчить лизнути дещо із писань
Драгоманова, Павлика або Франка, щоб
статись корінним радикалом? Чи справді є
радикалізм щось такого, що можна через ніч
переміняти, як біле? Чи не профанує ідею
радикалізму всякий той, що називаєсь
радикалом, а своє поступованє радикалізмом
лише тому, що, мовляв, "треба дати дитині
ім'я" (Б., 1909, 82, 1) / нім. die Dinge beim
rechten Namen nennen - називати речі їх
справжніми (правильними) іменами, das Ding
-1) річ, 2) справа, обставина, У)розм. малятко.
Інавгураційний. Вступний, урочистий з нагоди
початку, відкриття (чого-небудь). /
Інавгураційне представлене - відкриття
театрального сезону (перша вистава). Руский
"Селяньский Театр " під дирекциєю Ів.Захарка.
У вівторок, 4 цьвітня 1905, в великій сали
moefapucmeaj музичного в Чернівцях
інавіурацийне представлене "Не судилось "(Б.,
1905, 20 марта, 4) / пол. przedstawienie
inauguracyjne - відкриття пеатрального
сезону (перша вистава), inauguracja - 1)
урочисте відкриття (сезону, навчального року
і т.ін.), 2) заст. урочистий вступ на посаду;
inauguracyjny - урочистий з нагоди початку,
відкриття (чого-небудь), перший; порівн.
інавгурація, лат. - 1) урочисте відкриття
пам'ятника, будинку тощо, 2) урочистий вступ
на посаду (СЧС, 176).
Інвазия. Вторгнення. Корейці приготовляють
ся, щоб евентуальну інвазию росийску до Кореї
спинити (Б., 1895, 16, 2) / пол. inwazja -
вторгнення, нашестя; порівн. інвазія, лат. -
напад, втручання, набіг збройний (СЧС, 176).
Інвентар, инвентар. Власність. Власностию
(інвентарем) товариства є слідуючі річи:
1.Книга протоколів; 2. 2 книжочці касові; 3.
Печатка товариства; 4. 10 примірників
статута; 5. Старі акта. б. Бібліотека,
вказана вгорі (Звідомл., 1914, 47) / див.
инвентар.
Інкасо. Інкасо, інкасування - одержування
грошей. Філія Союзного банку віденьского в
Чернівцях поручає ся до переведеня
трансакций з обсягу банковости, а особливо
до: ескомту і інкаса купонів і вильосованих
цінних паперів; до ескомпту і інкас векслів і
девіз (Товариш, 1908, 308, рекл.) І пол. inkaso,
с.р. -одержання, надходження грошей; порівн
інкасо, інкасування, іт. - 1) одержування
грошей на вексель чи інші зобов'язання з
доручення банку чи іншої установи, де живе
боржник (СЧС, 178).
Інтабуляция. Запис в актовій книзі, внесення
до реєстру. Товариство взаїмного кредиту
"Дністер", стоваришенє, зареєстроване з
обмеженою порукою, уділяє пожички за
оплатою 6Чг % за інтабуляциєю або порукою
двох відповіднихручителів і приймає вкладку
до опроцентованя (Б., 1900, рекл.) / пол.
intabulacja - запис в актовій книзі, внесення
до реєстру.
Інтенция [інтенція]. Намір, задум. Артист
відчув інтенциї артиста - і так вийшла сама
щира правда (Б., 1903, рекл.); Отже, акція
віденської Директорії виходила з інтенції
заступати українську державну ідею
незалежно від Польщі і Москви на
міжнародній арені (Галіп, Спомини, 4.3-4,98);
/ На (якусь) інтенцию - на (чиюсь) користь.
Підійшовши близше, розвідав ся я, що се
будинок міского касина і що ту нині відбуває
ся баль на добродійні ціли. Не тямлю вже, на
яку то інтенцию тогді танцювали, чи на
голодних, чи на погорільців...(І.Матієв,Б., 1895,
15,1)/ пол. intencja - намір, задум; па intencj^
(kogos, czegos) - на користь кого, чого; заради
кого, чого; порівн. інтенція, лат. - 1) намір,
задум, тяжіння, 2) напруження (СЧС, 181).
Інтервеніювати. Втручатися (у справу),
з'ясовувати (справу). На страйковім терен і був
посол Ілля Семака, до якого відніс ся нарід з
повним довір 'єм. Він успокоював людий та
інтервеніював у старостві (Б., 1907, 93, 1) /
пол. interweniowac - втручатися,
165 Іритация
інтервеніювати; порівн. інтервеніювати, лат.
- втручатися, переводити інтервенцію,
інтервенція,лат. - 1) втручання, здебільшого
збройне, але буває й фінансове, господарче
тощо, одної держави в справи іншої (СЧС, 181);
див. іще інтервенція.
Інтервенція. Втручання (у справу), клопотання.
Відвідав Буковину й археолог Вадим
Щербаківський. Цей мав пригоду: його
арештувала була жандармерія за
фотографічний апарат, але на інтервенцію
місцевої української громади інцидент
зліквідовано (Галіп, Спомини, ч.1-2,178) І пол.
interwencja - 1) інтервенція, втручання,
заходи, interwencja zbrojna - військове
втручання, interwencja dyplomatyczna -
дипломатичні заходи, 2) клопотання,
посередництво у справі.
Інтерес, интерес. 1 .Справа. [Франсоа Фелікс
Фор] незабаром переселив ся до Гавру, де з
своїми ощадностями заснував торговельний
интерес (Б., 1895, 2, 3); Компанія хоче
заробити і відпускає сей інтерес спілкам
кораблевим; спілки хотять заробити і
віддають інтерес агентам, агенти хотять
заробити і наймають собі своїх підручних
агентів - а всім остаточно платить наш
темний і нерозважний селянин, котрий
думаючи, що найде щастє, пхає ся ще в
більшу біду (Б., 1895, 20, 3); Той князь був в
послідних часах директором цирку 3 своєю
трупою гостив кілька літ тому в Варшаві,
але що интерес йшов зле, Ґіка звинув буду і
переніс ся на якийсь час до Станіславова. І
тут цирк не дописував (Б., 1899, 36, 3);
Стоваришенє не сьміє вдавати ся в ніякі
непевні (ризиковні) интереси, а лиш
обмежати ся на ті справи, що приписані в §2-
ім статута, бо инакше стягне на себе законні
кари (§§53 і 96 cmfamymaj) (См.-Стоцький,
Порадник, 35); По закінченню інтересу
вдоволені обі партії повставали із своїх місць;
люди - щоб вернути додому, а Марта - щоб
відбігти до недалекого склепику по муку (Коб.,
Огрівай, сонце..., 213). 2. Користь,
зацікавлення. / Не представляти ніякого
інтересу - не становити ніякого інтересу.
Особливо Українці підносять, що
міністерство для Галичини приносить
користь лише Полякам, а для Українців не
представляє воно ніякого інтересу (Б., 1909,
42, 1) / рос. не представлять никакого
интереса - не становити жодного інтересу;
див. іще интерес.
Інтересант. Зацікавлена особа. Коли ж краєви і
інтересантам із торговельно-промислових
кругів має ся бодай по можности заощадити
шкідливу виборчу борбу, - то кожда партия в
інтересі миру, який є прецінь кардинальним
услів 'єм для спокійного розвитку і сильного
розцьвіту торговлі й промислу, - понести
часами й діймаві особисті жертви при виборі
кандидатів (Б., 1905, 13 листопада, 4) / пол.
interesant - 1) відвідувач у справі, 2) клієнт, 3)
зацікавлена особа.
Інтересовании. Зацікавлений. Уложенє такого
закона, котрий би всіх безпосередно
інтересованих міг вдоволити (Б , 1895, 20, 1)
Інтермеццо Інтермецо, якийсь дрібний
випадок серед інших важливих подій (СЧС,
182). На останнім засіданю Державної Ради
прийшло знова до цікавого інтермецца.
Викликав його кацапский посол Марков тим,
що промову свою почав по-росийски. Плян
п.Маркова покінчив ся цілковитим фіяском.
Йому відобрано голос і одиноке, що осягнув
д. Марков, є цілковите осьмішенє свого наміру
і своєї особи (Б., 1907, 75, 1).
Інтерпеляция, інтерпеляція. 1 .Депутатський
запит до уряду, офіційно оголошений під час
парламентських засідань. Всі інтерпеляції в
палаті послів мусять мати 25 підписів. На
інтерпеляції можна відповідати і письмом,
якого вже в палаті не прочитуєсь (Б., 1907,
70, 1); Одним-одніським указом з 9. мая 1904.
спинило косівске староство діяльність ІЗ
Січий в косівскій окрузі.[...] Щось подібного
стало ся в богатьох иньших случаях, а всі
інтерпеляції, урґенси і т.д. позістали без успіху
(Б., 1907,93,2). 2. перен. З'ясування стосунків.
Про їх [москвофілів] роботу можемо вже
мати ясний суд і піддержувати їх хоч би
інтерпеляциями при чорній каві в кав 'ярни ми
не повинні (Б., 1895, 13,3); /пол. interpelacja
- запит, interpelacja sejmowa - запит в сеймі.
Іритация. Нервування, збудження. За "Valce"
говорять мені люди компліменти, а і
Будзиновський казав мені, що моя "байка "
дуже йому подобається. Ольга Біл[инкевич] в
іритації - відгадує себе в одній з трьох
Іритований
166
товаришок, хотяйя цілком немала її на думці,
творячи тих типів (Коб. у Листи, 39,312);7ут
пишу, а тут думаю, чи двері на веранді
зачинені, чи гуси в шопці їду мають, чи в
лямпах нафта є, і чи кітка на стриху не
замкнена - пункт ненастанної іритациїмоєї
мами, що дуже дбає о добро тої, вічно
вигріваючоїся під грубою, "особи" (Коб.,
Слова..., 284) / пол. irytacja -роздратування,
злість.
Іритований. Дієприкм. від іритуватися. Я
лаявся з ними, сказав, що буду їх "славу"
ширити. Що вже судьба покарає їх за бідного
емігранта і, копець кінцем, я був вже
іритований. Коли розходиться о Вас, то я не
вибираю словами (Арт., 28.IV. 1934).
Іритуватися. Нервуватися, дратуватися. Не
іритуйтесь за такий листковий папір, вже
по раз другий, як пишу до Вас, кінчиться мені,
а я не люблю листів переривати (Коб.,
Слова..., 256);На статтю Єфремова і стара
Косачева хоче відповідати. Чого люди
іритуються, коли я сама собі з всього нічого
не роблю цілком? Коли яка праця є сильна, то
вона сама борониться, а як вона несильна, то
що їй оборона поможе (Коб., Листи, 133,533)
/пол. і ry to wac -дратувати, сердити,irytowac
si$ - дратуватися, сердитися; див. іще
іритация.
Іррідента. Іредента. Доктор Волян сказав, що
на Україні в Київі є якась руска іррідента. Се
попросту неправда. О ірріденті мож
їзда. Поїздка Одна їзда з ринку до Прута
коштувати буде 4 кр[ейцари], а туди й
назад 6 кр[ейцарів] (Б., 1895,9,4) І пол. jazda
- 1) їзда, 2) поїздка, 3) рух, сполучення .
Ймитися. Схопитися, взятися. / перен. Ужити.
Признаю, що в борбі, де етичні момента і
принципи не грають головної ролі, можна
ймити ся навіть так сумного средства, як
утиск духовного образованя цілого народа в
сьвітских справах, бо тим способом не наражає
ся ще безпеченьства суспільних порядків; але
ніколи а ніколи не можна уживати посягати ся
говорити, сли за границею є якась самостійна
держава того народу. Мож: говорити
пр[иміром] о ірріденті італійскій. Сли ж
розважити стан Русинів на Україні, де
Русини не мають ні найменьшого права, то
річ дуже цікава, як можна говорити о якійсь
тамошній ірріденті (Є.Пігуляк, Б., 1895, 7,
3); Щодо рублів, то я тамтого року докладно
пояснив, як- то за їх помочею ту в Австриї
витворяєсь іррідента, але не руска, а
московска (С.Смаль-Стоцький, Б., 1895, 8,2)
/ пол. irredenta - іредента; порівн. іредента,
іт. - 1) частина заселених італійцями земель,
що не ввійшли в склад Італії в момент її
об'єднання в 70-их роках XIX стол.
(Півд Тіроль, Істрія, Мальта, Корсіка тощо);
2) звідси в ширшому розумінні - частини
держави, що через національний склад
населення прагнуть об'єднатися з іншою
державою (СЧС, 509), іредентизм -
політичний рух партій поневоленої нації, що
має за мету об'єднати в одну державу
територію свого народу, підлеглу кільком
державам (СЧС, 184).
Іррідентский. Прикм. від іррідента. Збори
народних радикалів німецких у Відни
видвигнули явно іррідентский оклик
пангерманізму (Б., 1899, 35,2).
Іспитований. Перевірений, досвідчений.
Антонія Дребот, іспитована довголітною
практикою сьвідома і совістна повитуха,
поручає свої услуги (Б., 1902, рекл.).
їзденка. Абонементна картка (квиток) на
проїзд Купив собі ще їзденку, потім близько
в місті цукорки для Марусі (Арт., 29. VI.
1933).
на реліґійно-обичайне образованє народа, ані
обниженя поверхні релігійно-обичайних понять
у народа за средство до борби против него, бо
то йде рука в руку зі здичінєм людскої натури і
з нараженєм безпеченьства загальних
суспільних порядків (С.Пігуляк, Б., 1895, 6,2) /
пол. imac si? (kogos, czegos) -взятися, схопитися
(за когось, за щось).
И
И
167 Каденция
К
Кабала. Ворожба на картах з метою передбачити
майбутнє. Бесіду з моєю сусідкою, се є
ясноволосою красавичкою, розпочав я про
кабалу, котрій она перед обідом так цікаво
приглядала ся. Я питав єї, чи она уміє класти
кабалу, чи вірить в ню і чи уживає коли сего
способу, щоб розвідати будучність (І.Матієв, Б.,
1895,16,2) І пол. kabala -1) кабала; 2) ворожба
на картах; klasc kabat? - ворожити на картах.
Кабаляр. Той, хто займається кабалою,
ворожбит. Ллє ж і кабаляр з вас, пане,
неабиякий! Тож: ви згадали точнісінько все
так, як оно справді було. То не лише моя мати,
що вірить в кабалу, яку сьвяте письмо, але й
ми всі не могли вам начудувати ся (І.Матієв,
Б., 1895, 17, 2) / пол. kabalarz - ворожбит.
Кабалярство. Заняття кабалою, ворожбитство,
ворожіння (на картах). Коли я знаю з істориї
так много про кабалярство сказати, то мушу
певно вміти класти кабалу (І.Матієв, Б., 1895,
16, 3) / див. кабала, кабаляр.
Кабінетовий. Кабінетний. / Криза кабінетова
- урядова криза. В Мадриді прийшло до кризи
кабінетової, котрої причиною був напад 300
офіцирів на редакциї кількох ґазет (Б., 1895,
10, 3) / пол. gabinet - кабінет, przesilenie
gabinetowe - урядова криза.
Кавалок. Шматск Особливо лютував
о.Кисилівский, який за кавалок хліба покинув
віру своїх батьків та й думає, що й ми такі
скорі до сего (Б., 1895,10,3); [Старий Івоніка]
був чоловік добрий і щирий, як кавалок хліба
(Коб., Земля, 387) / бук. діал. кавалок -
шматок; пол. kawalek - шматок.
Каварня. Кав'ярня. В каварнях ранішні гості не
одержали булок. Помагають собі там
колонами та солодкими тістами, бо печиво,
зладжене помічним перзоналом, недопечене і
нездале (Б., 1907, 28, 3); На чернівський
університет сецесіоністів не приняв
шовіністичний німецько-румунський сенат. За
прйняття була тоді тільки колегія
фільософічного факультету, якій ми
влаштували були в каварні овацію після того,
як відпровадили були непринятых товаришів
на залізницю (Сімович, 1938, 73) / пол.
kawiarnia - кав'ярня.
Кавция. Завдаток. Союз руских хліборобских
спілок на Буковині "Селяньска Каса",
стоваришенє, зареєстроване з обмеженою
порукою, повідомляє, що він отворив в себе
осібний відділ на вадиїі кавциї(Б., 1909, рекл);
Центральний Банк Ческих Щадниць [...]
опроцентовує на 4 процент банкові записи
довжні, пупілярні, надаючи ся до кавциї (Б.,
1909, рекл.); /Зложити кавцию - дати завдаток.
Заразом мусить стоваришенє зложити в
згаданій дирекциї кавцию в висоті 800К(Канюк,
1906, 15); Дамо вам той самий чинш, що й
посесор, і кавцию зложимо (Товариш, 1908,140);
Поговорили з паном делегати нашої спілки,
поторгували ся з ним, згодили ся і наймили в
пана єго лани на 10 літ по 15.000 К за рік,
списали контракт аренды і зложили на кавцию
книжку щадничу, виставлену на ім 'я спілки, на
суму 6.000 К (Товариш, 1908,167) / пол. kaucja
- грошова застава, завдаток, skladac kaucj$ -
давати грошову заставу, завдаток; кавція,лят. -
застава, заклад, грошове забезпечення його
(СЧС,187).
Кав'яр. Ікра - харчовий продукт. Від 1812 року
реномована Торговля товарів корінних, вин і
делікатесів СТЕФАН ҐАЇНА, перед тим Антін
Табака𠳥аїна, Ринок ч.Юв Чернівцях, поручає
свій богатий склад товарів корінних і
кольоніяльних, іменно: каву, цукор, полудневі
овочі, каравановий чай, чеколяду, какао,
десерові бонбони, францускі овочі, ярину сири,
консерви, компоти, астраханьский кав 'яр [...]
(Товариш, 1908, рекл.) І пол. ка>УІог-ікра;«ш.
der Kaviar - ікра; порівн. кав'яр, тур. -
солона спресована ікра (СЧС, 509).
Каденция. Термін скликання (парламенту,
сойму). / так сказати б, якра° сим тром
неділям треба завдячити, що парлямент,
лишаючи за собою якісь закони, .ложе майже
із вдоволенєм глянути на ссою працю, бо
взагалі кажучи, сеїкаденциїпрацьовано пиняво
(Б., 1907, 7, 1); 3 Відня доносять, що
президіяльна канцелярія посольскоїпалати має
тепер немало клопоту з "розпарцельованєм "
подольских лав в той спосіб, щоби кожде
сторонництво було вдоволене з призначених
для него фотелів та щоби могло займати ті
Кадженє 168
місця, на яких сиділо в попередній каденциї. Та
задача нелегка тому, що деякі стороннщтва
вийшли з виборів кількакротно скріплені, а
деякі здесятковані (Б., 1907, 58, 3) / пол.
kadencja- 1) термін скликання, скликання; 2)
термін повноважень; 3)муз. каденція.
Кадженє, перен. Кадіння, улещування,
догоджання. Всі і найсправедливійші жалоби
на оргії румунізації мусять однаково
замовкнути, коли самі Русини, задоволені з
зручного кадженя і масних слів хитрих
Візантийців, стають ся ревними діятелями в
винограді волоокого підступу (Б., 1895,39,3) /
пол. kadzenie - 1) обкурювання ладаном,
кадіння; 2) перен. куріння тиміяну.
Кадовб. Тулуб. Срібний крілик належить до
меньших рас кріликів і тому годують его не
так на м'ясо, як більше на шкірки. Кадовб
збитий, тугий, а хребет гарно вигнений
(Товариш, 1908,114) / пол. kadlub - тулуб.
Казане, перен. Казання, проповідь, читання
моралі Мій Боже, чом допустив Ти, що з милої
женщины стала ся Ксантипа7 Чом наділив Ти
мою Оксану таким гострим язиком і таким
засобом слів, що й ціле годинне казане не годне
єїумучити^іЬ., 1895,8, \)\Нарешті зачав знов
щось балакати про значінє істориї, сказав
кілька речень і знов лишень усьміхаєть ся.
Чуємо ми, клясова пані покашлює, ще, гадаємо,
прочитає йому казане! (Галіп, 82); / Слухати,
як турецького казаня - слухати не
розуміючи. Таким незрозумілим і гидким
язичієм ніби-руским пише консистория й свої
посланія не то до одних панотців, але навіть
до неписьменного народу, що слухає тих слів,
як турецкого казаня (Б., 1899, 38, 1); Сидіти,
як на турецкім казаню - бути присутнім на
зібранні і не розуміти нічого зі сказаного.
Майже всі предмети викладають ся по-
волоски, а тим-то теольоґ-Русин або сидить
на них, як на турецкім казаню, або, що
звичайнійше, кандидати духовного стану вже
в гімназій беруть ся до науки волоскоїмови, а
покидають свою рідну руску, або знов, що нині
вже стало правилом, Русини не йдуть зовсім
на теольохію (Б., 1899, 38, 1) / пол. kazanie -
проповідь, prawic kazania - читати проповіді,
нотації; siedziec, jak па tureckim kazaniu -
сидіти, як на турецькому казанні [порівн.: "То
imaginacja, ze со rosyjslde a ruskiejedno і to samo
- taze w mowie straszenna roznica - rozumie si$,
kiedy siq prawdziwie po rosyjski mowV Na tym
zjezdzie archeologicznym my jak na tureckim
kazaniu siedzieli" (Коб., Листи, 78, 421) і На
археологічному з "їзді ми сиділи, як на туреиькій
проповіді" (Коб., Листи, 78,424) - у перекладі
упорядників, підкресл. наше - Л.Т.]
Калєндариюм. Календар. "Козак" містить
калєндариюм, досить спору часть
белетристичну (Б., 1903, рекл.) / пол.
kalendarium - хронологічний перелік подій.
Калярёпа. Кольрабі (сорт капусти). Не лиш
жито, але так само капуста і калярепа скоро
змішають ся. Відміни гороху так само треба
сіяти далеко від себе, аби не змішали ся (Товариш,
1908, 250) / пол. kalarepa - кольрабі; порівн.
каляріпа, іт. -рід капусти з їстівним
потовщеним стеблом; листя неїстівне (СЧС, 510).
Камаріля. Камарилья. Камаріля росийска,
складаюча ся з самих зацофаних людий, як
Побідоносцев, міністри Дурново і другі, взяла
верх і видко, що має вплив на царя (Б., 1895,6,
3) І пол. kamaryla - камарилья, двірська кліка;
порівн. камарилья, ісп. - група чи партія
придворних людей, що має таємний вплив на
державні справи (СЧС, 190).
Камрат. Товариш. Напишіть, коли Ви знов
будете в Чернівцях. Може, тогди зможемо
піти трохи до городу на прохід. Ой, пане
Стефаник, не маю я тут властивих камратів
(Коб., Листи, 73, 409) / пол. kamrat - жарт.
приятель, товариш; нім. der Kamerad - 1)
товариш, приятель, 2) колега; порівн. камрад,
нім. -товариш (СЧС, 192).
Кандиду вати. Бути кандидатом, балотуватися.
Та він втратив ґрунт під ногами не лиш в своїм
повіті, де тілько разів кандидував і все
перепадав, але навіть у своїй громаді, иначе
би не компетував о худе місце катехити при
ґімназиї в Кіцмани, покидаючи ситу парохію
(Б., 1909, 58, 2) / пол. kandydowac - бути
кандидатом, балотуватися.
Капуза. Хутряна шапка, капюшон. Конфекция
діточа: плащі, убраня, капузи, капелюхи,
шапки, рукавиці, зарукавки (Б., 1907, рекл.) /
пол. kapuza - хутряна шапка, капюшон.
Кара. Штраф. Марки почтові мусять бути
приліплені тільки на передній (адресовій)
стороні письма, инакше прийдесь адресатам
платити кару (Б., 1895, 11, 4); Хто продає
169 . Каса
м 'ясо з такої худобини, що не була оглядана,
той тратить все м 'ясо і буде ще окрім того
караний за першим разом карою від 50 кор[он]
до 400 кор[он], за другим разом подвійно, а за
третим тратить право купецтва. Про таке
переступство повинен двірник зараз донести
Судови (См.-Стоцький, Громада, 14);
[Речинець] може, приміром, виносити місяць
для научных, а дві неділі для белетристичних
книжок: для приміру можна навіть накладати
кару за проволоку, хоть би тільки по 10 сотиків
за кождий день поречинци (Кузеля, 1910,9) /
пол. kara - 1) покарання; 2) штраф.
Караний. Оштрафований. Кого подибле
Старшина цілком п'яного, того повинна
подати до Суду, а він буде караний грішми аж
до 100 кор[он], але не лиш він, а і той шинькар,
що его так вчастував. Як нема відки взяти кару
грошеву, то кару змінити можна на арешт до
одного місяця (См.-Стоцький, Громада, 16) І пол.
karac - накладати кару (штраф).
Каригідний. Такий, що заслуговує на кару,
покарання. Преса підносила вже не раз
значнійші моменти із його діяльности, на що
Польоний не реагував особисто, а власти
бачили в його поступованю, обговоренім по
газетах, лише некоретність, а нічого
каригідного (Б., 1907, 2, 2); Радо помістимо
всякий голос, який висвітлить нам причину сеї
каригідної недбалости нашої. В першій мірі
звертаємось тут до наших пп.учителів (Б.,
1907, 77, 3) / пол. karygodny - такий, що
заслуговує на кару, покарання.
Кариєрович, карієрович. Кар'єрист. Зібравши
все докупи, показує ся ясно, що у нас нерівною
міркою мірять, що у нас все на тих людий
кричать, котрі щось роблять, а дійстні
нероби, лизуни, кариєровичі і т.д. виходять при
тім якнайліпше: вони добрі патріоти, вони
чисті характери, вони золото не люди
...Оттак сьвіт у нас перевернув ся (Б., 1895,
79, 1); Тут примістять ся всі амбіції і заясніє
кожда личність, коли в ній є ідейна думка, а не
лиш сам дух нищеня або підтоптана
недотепність із-за загальмованоїкарієри. Тоді
вияснить ся і вся наша публична мораль. По
одній стороні стануть ідейні і залюблені в
працю люди, а по другій пустоголові карієровичі
(Б., 1907, 80,1) / пол. karierowicz - кар'єрист.
Карний. Дисциплінований, відповідальний. В
"Національній Раді нашій повинні лунати всі
думки і погляди національно сьвідомих гуртків
наших, бо тоді доперво така організація наша
була б висловом думок всеї нашої національної
громади, анашізмаганя політичні тим лекше
могли б тоді все і всюда найти одну карну і
солідарну народну громаду, яка в кождій справі
йшла б лавою до бою за права народні" (Б.,
1907, 61, 1) / пол. karny- дисциплінований;
див. іще карність.
Карність. Дисципліна. Щодо реґуляміну клюбу,
то принято засаду, що в справах національно-
політичних значіня обов 'язує безоглядна
клюбова солідарність і карність та що жаден
посол в своїх посольских виступах не сьміє
станути в суперечности з основною
програмою клюбу (Б., 1907,66,2); Гараздівскі
люди в своїх товариствах і спілках привчили
ся у всіх товариских, спілкових і громадских
справах дотримувати карности (Товариш,
1908, 170) / пол. karnosc- дисципліна; див.
іще карний.
Каро, невідм. Бубнова масть гральних карт. Ще
малим хлопцем приглядав ся я нераз, як моя
покійна тітка клала кабалу, та з того часу
затямив я собі, що дама або король кер означає
особу, для якої кладе ся кабалу і що, почавши
від сеї карти, числить ся до сім вправо і вліво
і щось з тої самої карти ворожить ся; що
дама треф означає бабу-пльоткарку, ас каро
лист, десятка каро гроші, і на тім кінчились
мої кабалярскі відомості (І.Матієв, Б., 1895,
7,2) І пол. karo - бубнова масть гральних карт.
Карта. Картка, листівка Від листопада
м[инулого] р[оку] не можна було їх знайти,
хоч они раз написали карту кореспонденцийну
до свого приятеля в Ґльоґнізу (Б., 1895, 19,4);
Карта до голосованя - виборчий бюлетень.
П.Марквичиньский завзивав вічовиків до згоди
в так важній порі і робив уважними при
виповнюваню карт до голосованя (Б., 1907,39,
2); Рівночасно має начальник громади
доручити всім, що мають право вибору,
лєґітимациї виборчі, а також і заосмотрені
громадскою печаткою карти до голосованя
(Товариш, 1908,298) І пол. karta do gtosowania
- виборчий бюлетень.
Каса. 1. Установа, де видають і приймають гроші.
/ Каса пожичкова і щаднича - ощадна каса.
Каса закладає ся на то, аби приймати від
170
Касарня 1
людий гроші до своєї каси на процент і таким
чином осягнути се, щоб всі гроші в громаді,
що даремнісенько лежать в скринях, несли
тим людям процент, а щоб другим знов була
з них поміч (См.-Стоцький, Порадник, 4-5);
От з того то гуртка людий повстали в селі
перші товариства, читальня, Січ, а вкінци і
каса пожичкова і щаднича систему
Райфайзена (Товариш, 1908,127). 2. У сполуч.
каса желізна - сейф. Начальник повідомляє
старшину, що запомогу з фонду краевого
отримав в уряді податковім, так що треба
тепер справити желізну касу і книжки до
каси. Ухвалено, щоб купити таку касу
желізну, аби в ній могли помістити ся всі
книжки касові (См.-Стоцький, Порадник, 33)
/ пол. kasa oszczf dnosci - ощадна каса, kasa
ogniotrwala (pancerna) - вогнетривка шафа,
сейф.
Касарня. Казарма Але в нашім краю маємо
шпиталі, касарню, готелі і більші гостинниці,
котрі потребують богаторіжноїбілизни, як
простирал, серветів, ручників і т.д. (Товариш,
190$, 210)/порівн.иал. koszary-.w«. казарма;
нім. die Kaserne - казарма.
Касиєр. Касир, скарбник - назва виборної посади
в громадських товариствах.Виділ, вибраний на
тогідних загальних зборах, уконституував ся
так: голова - проф. університету] Д. Среміїв;
містоголова - посол. Теоф.Драчиньский; писар
- Н.Копачук; касиєр - dp. Ф.Григорій; господар
- Cm. Маланчук (Звідомл., 1914, 25) / пол.
kasjer - касир.
Каспію Клуб - одна з форм громадських
національно-культурних товариств кінця XIX-
початку XX ст. на західноукраїнських землях.
Підійшовши близше, розвідав ся я, що се
будинок міского касина і що ту нині відбуває
ся баль на добродійні ціли. Не тямлю вже,
на яку то інтенцию тогді танцювали, чи на
голодних, чи на погорільців...(І.Матієв, Б.,
1895, 15,1); "Україньске Касино" в
Чернівцях подає сим до загальноївідомости,
що вступ до Касина й до города і кругольні,
які Касино віднаймило від "Народного
Дому", вільний тільки для членів і гостий,
що мають карту вступу (Б., 1907, 62, 3);
/ Тоді?уло огнище, куди сходила ся руська
інтелігенція в Чернівцях. Було ніш товариство
"Руська Бесіда ", засноване 1869 р. Се був рід
касина. Там відбувають ся наради
акад[емічної] молодіжи, там обговорюють ся
статути, там же містить ся довгий час
льокаль нового товариства (Сімович, 1908,
504) / пол. kasyno - 1) клуб, зібрання (напр.,
офіцерський клуб тощо), 2) казино.
Катальоґ. Каталог, цінник. Власний склад і
аґенция для Буковини господарских машин
рільничих, як: льокомобіль, січкарень, парових
молотілок і взагалі всяких знарядів
господарских. Найліпша олива до машин.
Катальоґи на жадане даром і оплатно
(Товариш, 1908, рекл.) І пол. katalog - каталог
Качка, перен. Чутка, неправдива інформація. Се
тілько ґазетярскі качки, лишені всякої основи
(Б., 1895, 7, 3) / пол. kaczka dziennikarska -
газетна качка (чутка), puscic kaczke^ - пустити
качку (неправдиву чутку).
Квартал. Четверта частина року C місяці), за
яку належиться звітувати у господарсько-
фінансовій діяльності. Дирекция товариства
зложила справозданє о чинностях своїх,
поступі, організації і розвою в четвертім
кварталі (Б., 1895, 8, 4) / пол. kwartal - 1)
четверта частина року, 2) чверть шкільного
(навчального) року, Ъ)заст. міський квартал.
Квас. 1.Кислота. По скінченю всеї иньшої
роботи в молочарні контролює ся молоко в
такий спосіб: бере ся 10 cm3 квасу сірчаного
(тягар питомий 1.82) дає ся єго до
бутірометра, а опісля додає 1 cm3 амілевого
спиритусу, але так обережно, аби спирт не
змішав ся з квасом сірчаним (Товариш, 1908,
157-158); Суперфосфат ділає своїм
фосфоровим квасом, що є в воді
розпускальний (Товариш, 1908, 232). 2. мн,
перен. Суперечки, розходження, розбіжності.
Після нашого глубокого застановленя, ся
справа не була така важна, щоб задля неї
бити у всі дзвони; такий голос не може нічим
причинити ся до зміцненя польского елементу
на Буковині, а хиба лиш викличе нові кваси в
нашім краю і утруднить найліпші для всіх
заміри теперішної правительственно!'управи
(Б., 1895, 30, 4); А коли я що не дописав або
недобре написав, то напишіть, панове
громада, свої відмінні думки в сій преважній
для буковиньских Русинів справі щиро й
отверто в "Буковині" задля всесторонного
осьвітленя сего пекучого питаня, що
171
Керат
положить край непорозуміням, квасам і
незгоді, які закрадаютъ ся до нашої громади
(Б., 1907, 78, 2); До сего треба конче
допровадити, бо без того є лиш деморалізація,
і застій, і кваси. Кождий знає, що
ретроградність мусить впасти (Б., 1907, 80,
1) / пол. kwas- кислота, kwasy, мн., перен. -
сварки, суперечки.
Квестіонований. Піддаваний сумнівам,
дискутований. Коли ж міністер справ
внутрішних запевнив, що суд провірить
квестіоновані події при виборах і винуватих
покарає та як відтак предложить висліди
палаті, то, після думки сторонництва
бесідника, ціль наглячих внесень вже осягнено
(Б, 1907,73,2) І пол. kwestionowac -піддавати
сумнівам, оскаржувати.
Квестія, квёстия. Проблемне питання, справа,
яка потребує обговорення й розв'язання.
Найважливішою задачею парляменту є
квестія буджетова і питане про визиск праці
рільника з сторони великого капіталу (Б.,
1907, 75, 1); Оптимістом заявив себе барон
Бек в палаті панів і то зглядом національної
квестії в Австрії. Здасть ся йому, що
ситуація політична тепер, більш як коли-
небудь вперед, надасть ся до веселого погляду
на національне питане (Б., 1907, 82, 1);
Принципіяльний опір монарха і австрийских
міродатних чинників против роздвоюваня
армиї спонукав угорских політиків лишити в
завішеню війскову квестию і нараз домагати
ся тільки самостійного картелевого банку
(Б., 1909, 89, 1); Імн. Питання, стосунки. Без
виробленого світогляду не може людина
з 'орієнтувати ся у всіляких не лише
теоретичних, але і практичних квестіях і
обставинах і в дійсности ніколи не буде
свідомою свого становища серед людий і
природи і своїх цілий (Кузеля, 1910, 6) / пол.
kwestia - проблема, питання.
Квит, квіт. Квитанція, розписка. Коли ж двірник
не зможе добре вияснити обрахунку або не
буде мати квитів або иньших паперів, аби
доказати, на що він ужив доходів громадских
[...], взагалі коли Рада громадска переконає ся,
що двірник грішми громадскими зле
госцодарив, то най не затверджує обрахунку
(См.-Стоцький, Громада, Ю); Кол* прийде з
Виділу краевого наказ виплати запомоги, тоді
треба написати квит так: "Квит. На 600 К,
т.є. шістсот корон, котрі каса пожичкова і
щаднича для громади Балківці, стоваришенє,
зареєстроване з необмеженою порукою,
нинішного дня отримало в готівці від ц.к. уряду
податкового в Сиреті на підставі розпорядку
Виділу краевого з дня 28-го жовтня 1900
4.4638. Серет, дня 2.листопада 1900.
Печатка. Підписи ". З квитом іде начальник
каси до уряду податкового по гроші (См.-
Стоцький, Порадник, 32); Всякий прихід і
видаток мусить бути вписаний в касовій книзі,
а крім того, має бути до кождого видатку
ще й квіт (рахунок). Лиш на сотикові видатки
квитів не треба (Канюк, 1906, 33); Та
товариство показало ся супроти неточности
і несловности своїх членів зовсім безсильним.
Річ у тім, що в часі занепаду товариства
попропадали квіти тих, що позичали гроші, а
на урґенції товариства стереотипно
відповідали довжники: "я віддав" або
"віддам" (Сімович, 1908, 506) / пол. kwit -
розписка, квитанція.
Квиток. Те саме, що квит. На підставі ухвал
Старшини і списаних про се протоколів має
начальник каси на всякий прихід до каси і на
всякий видаток з каси дати касиєрови квиток
("Каса побере ", "Каса виплатить "), а такий
самий другий квиток у себе для контролі
лишати (См.-Стоцький, Порадник, 44).
Келіх. Келих - чашечка квітки. Деякі ростини
замикають свої келіхи, як має бути дощ
(Товариш, 1908, 267) / пол. kielich - 1) чарка,
кубок, 2) чашечка квітки.
Кер, невідм. Чирвова масть гральних карт. Ще
малим хлопцем приглядав ся я нераз, як моя
покійна тітка клала кабалу, та з того часу
затямив я собі, що дама або король кер означає
особу, для якої кладе ся кабалу (І.Матієв, Б.,
1895,7,2)/ пол. kier - чирвова масть гральних
карт, kierowy - чирвовий.
Кёрат. Привід.Керати. Млинки до чищенязбіжа,
трієри, лущак кукуруз, січкарні Гекса з
патентованими валками, жолобковими
вставами, дуже легко ходять, краяк бураків,
шротовник (Товариш, 1908, рекл.)/ио/z. kierat
- привід (напр., кінний, електричний); порівн.
керат, нім. -зубчасте колесо, же обертають коні,
а то й люди, що*вправляє в рух якусь машину
(напр., у млині) або жпіднімає вагу (СЧС, 512).
172
Керма 1
Керма. Керівництво. Генеральна дебата пливе
вже третій день зовсім спокійнійшою струєю,
як се бувало давнійшими роками. Причини
прояву того не належить, однако ж, шукати
в обставині, що державна керма перейшла в
руки провізоричного урядничого кабінету (Б.,
1895,60,1); На Буковині звільна приходять до
офіцияльної керми і наші щирі та трудящі
люди, тому є надія, що они поведуть се дію,
як слід (Б., 1907, 36, 1); Волохи, навпаки,
заохочені усьпіхами румуньского королівства
в балканьскій кампанії, гордо підняли голову
вгору і лагодили ся перебрати керму в краю в
свої руки (Звідомл., 1914, 59); А політикам,
що стоять при кермі, кажемо, що кожде
ремесло витворює не лише роботу, ач є також
безробітє, а ми зі своєї сторони жадаємо,
щоби ті, що мають зиск з безробітя, також:
зарадили лиху, що з него виросло (Товариш,
1908, 176); Прокурор був того погляду, що і
всі бувші функціонарі, які вже перед роками
відійшли від керми в Селянській Касі, мають
відповідати за положення в останніх часах
(Галіп, Спомини, ч. 1 -2, 168) / иорівн.укр. діал.
керма - кермо на дарабі (ГГкс, 93); керма,
заст. - кермо, стерно (СУМ, IV, 142; ілюстр.
контексти з творів І.Франка, Г.Хоткевича).
Керманич. Керівник, провідник. Се есе
витворило дуже тяжку задачу для керманичів
державних і вимагає від них дуже великої і
розважної праці (Б., 1895, 25, 1) порівн. укр.
діал. керманич-той, хто керує дарабою (ГГкс,
93), стерновий (СУМ, IV, 142).
Кермоване. Назва дії за знач, кермувати. У нас,
в нашій австрійскій державі, утрудняєхосенне
кермоване політично-суспільними справами ще
крім того в великій мірі іріжнородний склад
населеня (Б., 1895, 25, 1) / порівн. пол.
kierowanie - керівництво, управління.
Кермувати. Правити, керувати. Всякі такі
пристрастю ечєменти, як Молодочехи,
антисеміти або навіть німецкі націонали, цілком не
спосібні до сконсолідованя державної сили,
отже й не спосібні кермувати державною
управою (Б., 1895,25,2); Тим відділам кермував
заступник начальника каси кум Данило
(Товариш, 1908, 152); Се є той демон журна-
лістичний, котрий кермує читаючою публікою,
куди хоче (Коб., Листи, 95,455);Івоніка був нині
сам не свій. Не кермував добре плугом, бо все
наново звертався його погляд від плуга до сина
(Коб., Земля, 260) / порівн. пол. kierowac -
керувати, управляти.
Кертиця. Кріт. Перелякані, змішані лиця
тиснулися цікаво до малих віконних шиб, а тут
і там чорнілися поскидані на землю капелюхи,
мов кертицями вириті купочки (Коб., Земля,
431) І укр. діал. кертиця-кріт (СУМ, IV, 143).
Кертичний Таємний, прихований, підривний.
Штука, сила і опасність дотеперішної
політики кацапскої лежала в єї кертичній
роботі (Б., 1895, 9, 1) / див. кертиця.
Керунок. Напрямок. / В тім керунку - стосовно
того, щодо того. Се одинока моя надгорода і
вдоволення в житті, наколи хтось обізветься
домене в тім керунку щирим словом (Коб., Листи,
187,613) / пол. kierunek - напрямок, курс.
Кисть. Пензель. Каварня "Габсбург" отвирає ся
29.грудня ср. о 7 год. рано. Ціле заведене є після
наймоднійшого стилю уладжене. Уряджене
прямо будить подив. Мальовила кисти
перворядних артистів (Б., 1909, рекл) / порівн.
рос. кисть художника - пензель, пол. kisc -
1) кисть, kisc r^ki - кисть руки, 2) китиця,
гроно, 3) пензлик.
Кількакротно. У кілька разів. З Відня доносять,
що президіяльна канцелярія посольскої палати
має тепер немало клопоту з "розпар-
цельованєм " посольских лав в той спосіб, щоби
кожде сторонництво було вдоволене з
призначених для него фотелів та щоби могло
займати ті місця, на яких сиділо в попередній
каденциї. Та задача нелегка тому, що деякі
сторонництва вийшли з виборів кількакротно
скріплені, а деякіздесятковані (Б., 1907,58,3)
/ пол. kilkakrotnie - у кілька разів.
Кір. Чорне сукно (на знак жалоби). Всередині
костела оо.Капуцинів, оббитого зовсім кіром,
ждали на обряд похоронний Женщини
Найв[ищого] Дому цісарского, спеціяльні посли,
тайні радники, міністри (Б., 1895, 7, 2) / пол.
kir -1) чорне сукно (на знак жалоби); 2) жалоба.
Кіт. 1 .Замазка, цемент. Шмід іРоктін. Гуртова і
часткова торговля фарб, материялів і
дроґериї. Вата до затиканя шпар у вікнах, кіт
і гіпс. Хірургічні товари і бандажі. Бронзові
фарби, золота, срібна і иньша, у плині і в
порошку (Б., 1906, рекл.); Змягченє віконного
кіту Нераз треба виймити шибу з вікна, а як
кіт є дуже твердий, треба розбивати єго
173
Клюбовий
ножем або долотом, при тім легко можна цілу
шибу збити. Для того ліпше кітрозм 'ягчити.
На то уживає ся лугу потасового, що можна
купити, можна дома зробити (Товариш, 1908,
276). 2. перен. Те, що міцно зв'язує, поєднує.
Але й для міністерства прийде рішаюча хвиля:
згода з Угорщиною. Тут покаже ся, чи кіт,
яким споєні великі партії, себто забезпечене
мандатів і ратованє кількох захитаних
міністрів, чи той кіт здержить їх при угоді
(М.Василько, Б., 1907. 83, 1) / бук. діал. кіт -
замазка, якою ущільнюють прилягання шибки
до віконної рами, кітувати - замазувати
щілини кітом; пол. kit - замазка, kitowac -
замазувати, kitowanie - замазування; нім. der
Kitt—замазка, цемент; wie Kitt halten - перен.
міцно поєднувати; див. іще прикітований,
розкітуватися, розкітований.
Кіш. Редакторський кошик. / Закинути в кіш,
кинути до коша - відхилити від друкування.
Свої редактори, себто українські автори,
думала я, може, не скажуть правду, або
переоцінять, або не схочуть "свого " ганити,
відстрашити, або цілком закинуть в кіш (Коб.,
Слова..., 303) / пол. kosz - кошик, kosz na
раріегу - кошик для (непотрібних,
використаних) паперів
Клевета. Наклеп, обмова. Не доста, що пустили
в світ безстидні клевети, попідписували на них
людий, котрі своє чесне ім 'я на щось подібного
ніколи би не дали, без їх відомости, але ще
сміють таких людий публично до відповіди
потягати і безчестити. Здає ся, що то
о.Микитович з о.Вольчиньским такі штучки
виштудеровали (Б., 1895, 8, 4); А хоч-не-хоч
мусіли замовкнути фонетику, "польских
запро-данців", "уніятів" і т.п. клевети на
Русинів (Б., 1899, 35, 3) / рос. клевета -
наклеп, обмова.
Клеветник. Наклепник. Негідні клеветники, що
загубили совість і міру справедливости1
Думають сараки, що хто не помагає їм в їх
поганім, чорнім ділі, то вже тим самим не
поступає так, як повинен... Та сим дали они
ще одно сьвідоцтво своєї моральної вартости
(Б., 1907,95,2).
Клеймо. Тавро. Ось то сим діячам належить
ся велика заслуга за те, що вкінци щезло те
погане клеймо з чола людскости - крепацтво!
(Кміц., 1908, 66) І рос. клеймо - тавро.
Клёптати, перен. Клепати, довбати, морочити
(голову). Нарід, котрому і так панросийскі
агенти при кождій нагоді не перестають
клептати голову, що царросийский є царем всіх
Русинів (Б., 1895, 5, 1); [Пан Куба] казав:
"Візьмеш її за жінку, буде тебе довіку тримати;
дівка - як блискавиця, буде вам добре в мене".
Іншим разом клептав йому знов голову: "ВЬьми
Параску, бо вхопить її тоді другий з-під носа, як
яструб курку!" (Коб., Некультурна, 71).
Клєрик. Належний до кліру -духовенства, особа
духовного сану. Хоч не всі сьвященники явили
ся, то збори майже сотки україньских клєриків
робили приємне вражінє, що підносило і
підбадьорувало духа (Звідомл., 1914,49) / пол.
kler - духовенство.
Клієнтеля, збірн. Клієнтура. Я отворив під
знаком "Матери Божої" аптику, котра від
тої днини стояти буде на услуги
Вп.П. Т.Клєнтелі (Б., 1904, рекл.);В день Нового
Року засилаю Всій своїй Клієнтелі міскій і
заміскій Многая Літа. Дім товаровий
В.Бальтінестра молодшого (Б., 1909, рекл) /
пол. klientela - клієнтура.
Клінт. Клієнт. Тепер, коли Райхер утік, поліция
збирає імена пошкодованих. Однак небогато
їх зібрала, бо клінтами Райхера були
переважно лихвярі, які боять ся руки
справедливости (Б., 1909, 80, 3) / пол. klient —
клієнт, замовник, покупець.
Кліша, ж.р Кліше. Фальшівників ув 'язнено, а
кліши і богато фальшивих банкнотів забрано
(Б., 1895, 18, 4) / пол. klisza, ж.р. - кліше.
Клюб. Клуб, парламентська фракція. Щодо
реґуляміну клюбу, то принято засаду, що в
справах національно-політичного значіня
обов 'язує безоглядна клюбова солідарність і
карність та що жаден посол в своїх посольских
виступах не сьміє станути в суперечности з
основною програмою клюбу (Б., 1907, 66, 2) /
пол. klub - клуб.
Клюбовий. Прикм. від клюб. На вступі голова
п.Романчук роздав між членів статут
клюбовий, завзиваючи товаришів до точної
участи в засіданях клюбових, комісийних і
парляментарних, а для контролі вибрано
комісию екзекутивну, яка має пильнувати,
щоби члени точно виконували обов'язки,
статутом постановлені (Б., 1909, 56, 1);
Щодо реґуляміну клюбу, то принято засаду,
Кляк 174
що в справах національно-політичного значіня
обов 'язує безоглядна клюбова солідарність і
карність та що жаден посол в своїх посольских
виступах не сьміє станути в суперечности з
основною програмою клюбу (Б., 1907, 66, 2) /
пол. klubowy - клубний.
Кляк. Головний убір. Шапки найновійшогорода,
циліндри, кляки (Б., 1899, 35,4, рекл.).
Клякер. Клакер. У товпі думка критична паде
дуже низько. Возьмім приклади. Кінчить ся
акт якоїсь слабої штуки театральної, публика
ще не має певности щодо вартости штуки,
але скоро заслона запала, розтавлені клякери
починають плескати. Публика в тій хвилі не
може оперти ся супестиї, підхоплює оплески
і сама плеще навзаводи (О.Маковей, Б., 1895,
46,1) І пол. klaka, театр. - кляка-організація
найманих оплескувачів у театрі, klakier -
клякер; порівн. кляка, фр. - організація
найманих оплескувачів у театрі, щоб
демонструвати успіх п'єси чи окремих акторів,
клякер, фр. - найнятий оплескувач у театрі
(СЧС, 206); клака - в капіталістичних країнах
група найманих антрепренером глядачів для
створення штучного успіху або провалу
акторів, вистави тощо (СІС, 412).
Кляса. І.Клас у різних значеннях. На се
вказують і новійші податкові устави і проекти
до таких устав, котрі далеко більше, як се було
давнійше, увзглядняють біднійші кляси
суспільности, щоби тим способом
вирівнювати нерівний поділ майна (Б., 1895,23, 2). 2.
Виборча курія, те саме, що тіло виборче. Всіх
тих, до котрих відносять ся сі приписи о
заробковім податку, поділять на 4 кляси,
відповідно до висоти плаченого податку (Б.,
1895, 24, 3); Зробивши такий спис, лічить ся
відтак докупи суму всіх податків. Ту суму
ділить ся на три (або в меньших громадах на
два) паї, і після того робить ся три (або дві)
кляси виборців. До першої кляси належать
тоді найвисше оподатковані, що платять
першу трету пайку податків, до другої ті
середно оподатковані, що платять другу
третину всіх податків, а до третої всі
найнизше оподатковані, що платять трету
пайку всіх податків. Тепер робить ся осібний
спис виборців (лісту) для кождоїкляси зокрема
(См.-Стоцький, Громада, 33) І пол. klasa, ж.р.
-клас.
Кнайпа. 1.Невелика корчма, шинок. [Софія
Окуневська] зближалася чимраз то більше до
повзятої цілі, здаючи в Швейцарии Цюриху і в
Відні всі іспити, не єднаючися з тією
емансипацією жінок, що виявлялася в той час
у багатьох у підстриженім волоссі, братанні
з мужчинами, сходинах по кнайпах, виїзді сам
на сам на прогулки і т.ін. ніби для удовіднення
тим свого права на існування рівноправності
(Коб., Слова..., 300). 2. Вечірка. Такі комерси
тягнуть ся в історії "Союза " довгий час. До
них прилагоджують ся "Союзани" з
промовами, піснями, з деклямаціями і через те
ті комерси носять самі собою п 'ятно чогось
поважного, потрібного; та з часом вони
переходять в чисту кнайпу, а далі цілком
тратять своє значінє і занехують ся зовсім
(Сімович, 1908,505);Яд другий вечір були-сьмо
на бесіді якоїсь там наукової секції - де
професор Верхратський розводився і прів над
якимись словами; на другу днину ввечір знов
на кнайпі, а в п 'ятницю мала я вже всього
доста і поїхала на пару день до Кобринської,
де мені час дуже гармонійно зійшов (Коб ,
Листи, 60,370) / пол. knajpa - шинок, корчма,
закусочна, нім. die Kneipe - невелика корчма,
пивниця, шинок.
Книговодець. Діловод, бухгалтер. "Селяньска
Каса" в Чернівцях прийме зараз добре
обзнакомленого з подвійною банковою
бухгальтериєю фахового книговодця з доброю
платнею (Б., 1906, рекл.).
Ковбаса. У сполуч. ковбаси виборчі - підкуп
виборців. / так з одної сторони терор, а з
другої горівка, пиво, ковбаси і дриглі виборчі
та оселедці, якими збаламучених виборців
трактовано публично в паньскій хаті, в
пропінациїі-якялося-в... польскій чительни,
мимо того, що закон про охорону свободи
виборів такі публичні трактамента забороняє
(Б., 1907, 95, 2) / пол. kielbasa wyborcza -
підкуп виборців.
Ковёрта, ж.р. Конверт. Перша на Буковині
руска друкарня в Народнім Домі приймає
всякі роботи друкарскі, як: діла, брошури,
оголошеня, табелі, цінники, рахунки, карти
візитові, запрошеня весільні, карти заручин,
наголовки на листи і коверти (Б., 1899,
рекл.); Лиш 3 р[иньскі] за 1000 білих коверт
урядових або купецких разом з друком можна
175 Колода
полупити в друкарні "РускоїРади"(Б., 1900,
рекл.); Отже, будьте добрі і вишукайте те
моє писаніє і майте десь зверху, або,
найліпше, вложіть в коверту запечатане і
передайте через Юліана на "Бесіді" по
святах (Коб., Слова..., 271) / пол. koperta,
ж.р. - конверт.
Ковнярик. Комірник, комірець. Товари обув 'яні,
чоботи до польованя, циліндри і кляки,
охоронячі ковняриків, щіточки до голови і до
зубів, коци до подорожи (Б., 1899, рекл.) /
порівн. пол. kolnierz - комір.
Кожух. Хутро. З кріличих шкір підробляють,
наслідують кожухи з иньших звірят, як н.пр.
бобра, горностая, тхора, куницю, соболя, парда,
киртицю, видру, зебру, тигра, дику кітку і ин.
(Товариш, 1908, 108); Бельїійский заячук
завбільшки полевого заяця й зовсім подібний
зверхним виглядом на него. Очи великі й веселі.
Кожух повинен бути красної лисячої масти.
Кінці верхноїшерсти лискучі й чорні (Товариш,
1908, 111); Так впроваджено вівці так звані
"каракули", котрі відзначають ся гарним
чорним кожухом (вовною), за який добре
платять, і є добрі при сім на молоко і м 'ясо
(Товариш, 1908,208).
Кожушок. 1. Хутро, шубка тварини. Сей крілик
трохи меньший від бельґійского великана, бо
буває довгий лише на 65 cm і важить 5-7 kg.
Кожушок м'ягонький і лискучий та чистої
темно-синьої масти. Кушнірі платять за
шкірку із сего крілика 1-5 корон (Товариш, 1908,
114) / порівн. пол. futerko - 1) шкурка
хутрового звіра, 2) хутряна шубка . 2. перен.
Верхній застиглий шар, пінка (на молоці, каві
тощо). Раз [пані Матушиньска] через
короткозорість дала свому дякови склянку кави
з чистісенькою сметанкою, ще й з кожушком,
а свому протопопі налила збираного молока,
з-за чого потім скоїла ся велика неприємність
в домі (Галіп, 7) / пол. kozuszek па mleku -
плівка, шкурка, кожушок (на молоці).
Кокетёрия. Кокетство. Кокетерия анґлійских дам
винайшла нове поле, на котрім штука зуміє
поправити і надгородити те, чого природа не
дала. Від якогось часу жиє в Льондоні
винахідник штучних рісниць і бров (Б., 1895,
50,3) / пол. kokieteria - кокетство.
Колідувати. Приходити у невідповідність,
суперечити чомусь. Чи такі практики не
колідують з Законом о охороні свободи виборів?
(Б., 1907, 95, 2) / пол. kolidowac - приходити
до зіткнення, у невідповідність.
Колідуючий. Дієприкм. від колідувати. Але під
час заявленя тої сердечної приклонности не
могли ми стриматись від посторонних думок,
колідуючих з собою і затемнюючих ясність
саме що запанувавшої благосклонности (Б.,
1895,27,2).
Колієвий. Залізничний. На двірци колієвім в
Бродині ждало на приїзд посла Василька
кількасот Гуцулів і вся місцева і околична
інтеліґенция, із котрої деякі вже від кількох
стаций колієвих товаришили п.Василькови в
його подорожи (Б., 1907, 46, 1) / пол. kolej
zelazna - залізниця, kolejowy - залізничний.
Колірований. Кольоровий. Коли безпосередний
погляд неможливий, то вчитель повинен
унагляднити свою науку бодай препаратом,
моделем, картиною, рисунком на таблиці,
описом або порівнанєм. Сам модель має бути
вірний, тобто відповідати дійсній річи; як є
ніш картина, то вона повинна бути велика і
колірована (Канюк, 1911, 93) / пол. kolorowac
розмальовував kolorowanie
розмальовування, розфарбовування.
Колода. Перепона. Вони собі так уклали, що
"Союз " мав "розвалити ся ", або бодай зі
зміненими статутами змінити назву, щоб по
нім, по тій "гнилій колоді, зякоїхісна нема, по
тій рудері з кацапськими основами, з лихою
славою" B2.ХІ.1900) не лишило ся й сліду
(Сімович, 1908, 520); / Валятись колодою -
бути бездіяльним, бути перешкодою для роботи
інших. Проч гнати буде ся від сьвятині
народної тих всіх, що неробством і бляхою,
безідейністю і апетитом на посади вбили себе
морально або колодою валялись тоді, коли
треба було запалу шляхотного і праці (Б., 1907,
74, 2); / Кидати колоди (під ноги) - чинити
перепони. Таким робом ми показали вже, що
значить утраквізм в практиці, які колоди кидає
він ученикам під ноги при науці поодиноких
предметів і які страшні висліди дає він при
клясифікациї (Корд., 1904, 35); / Колода в
(чиїхось) очах - великий недолік в очах тих,
хто, не бачачи своїх великих недоліків
(помилок), критикує інших за менші (незначні)
недоліки (помилки). їв п 'ятницюрано відповів
др. Стоцкий Волохам, прочитав 'їм цілий текст
Кольпортажа 1
"Ще не вмерла Україна", незнаючим рускої
мови переклав на німецке і спитав, де є тут
ho, що найшов пан барон. Нап 'ятнував сильно
таке поведеня п.Жоржа Василька і закінчив
промову, кажучи, щоби Волохи не шукали
тріски врускім оці, але заняли ся колодою, що
є в очах у них (Б., 1899,44,1); Отже, замість
кидати колоди під ноги другим, що йдуть
иньшою дорогою до одної ціли, [...] робіть,
панове радикали, позитивну реальну роботу
(Б., 1909,51,2).
Кольпортажа. Продаж товарів (переважно
книжок) шляхом рознесення до покупців.
Нагляче внесене в справі кольпортажи, а
також: другі наглячі внесеня з виїмком
внес[еня] п.Люеґера в справі цісарского
ювилею і п.Ренера в справі реформи виборчої
ординації до краєвих соймів - відкликано (Б.,
1907, 73, 2); Брак своєї книгарні давав ся
Русинам буковиньским болюче відчувати;
окрім того є ще одна перешкода розвитку
товариства, а іменно-заборона кольпортажі
(Б., 1909, 89, 2) / пол. kolportaz, ч.р. -
розповсюдження преси, торгівля книжками та
іншими друкованими виданнями через
рознесення їх до покупців; kolportowac - 1)
торгувати газетами, книжками і т.ін., розносячи
їх до покупців, 2) перен. розповсюджувати
чутки, новини; нім. die Kolportage -1) продаж
рознесенням товарів (переважно книжок); 2)
перен. поширення чуток.
Командо, с.р. Команда, загін. Отже честь, кому
честь, кому не задурно, і не одному, бо ціле
командо фаєрманів бере собі дрібку того
гонору, і ціла управа громади горда, що такі
люди знайшли ся (Б., 1907, 70, 2) / нім. das
Kommando- 1) наказ, команда; 2) загін.
Комерс. Святкове зібрання, прийняття з
урочистої нагоди, фуршет. Я вчора вернула з
комерсу дуже знеохочена. Певно, причинилося
до того і те, що я була вже цілу зиму
розстроєна - а відтак, як на таку душу упаде
щось грубше, воно зараз двічі відчувається
(Коб., Листи, 30, 295); Промови були гарні,
живі, а він [Франка] сам найкраще говорив.
По "парадах "наступив комерс, і если б всі були
задоволені, як я, - було би добре (Коб., Листи,
60, 369); В неділю дня 2 с.м. відбув ся у гарно
прибраній великій салі tlНародного Дому"
концерт і комерс "Жіночої громади"[...].
Очевидно, зібрало ся передовсім місцеве і
позамісцеве наше жіноцтво (Б., 1907, 59, 2);
П[анн]а Стрийска віддала субтельно весь
романтичний запах "Калини", а п.Лукіянович
передав всізмінчиві настрої і думки "Кавказа "
з великим відчутєм і розумінєм. "Ще не
вмерла " і "Не пора " залунали по останній
точці програми - і почав ся комерс під
проводом п.посла Пігуляка і посла до галицкого
сойму п.АМогильницкого. Знов полились щирі
слова ...І на концерті, і на комерсі було богато
місцевих і околичних селян. Ціле сьвято
викликало в душах учасників дуже добрий,
дуже гарний настрій (Б., 1907,65,3>);Рік-річно
в пам'ять основаня товариства "Союзь"
справляє комерс або, яку статутах записано,
"кабакь" D.ХП.1876), на якім бувають
звичайно старші Русини і представники
академічних труських товариств, що "жили"
з "Союзом" [...] Пісня, українська пісня
притягала і чужих і своїх на вечерки та
комерси "Союза" і товариство такою
романтичною (з нашого теперішнього
становища) роботою робило своє, робило
богато (Сімович, 1908, 505); Пригадую собі,
що коли з нагоди заснування "Молодої
України "у грудні 1900. р. приїхала була до нас,
до Чернівців,львівська "АкадемічнаГромада"
з величавим концертом, на комерсі,
влаштованому після концерту, із старих ніхто не
промовив був ні слова (в них була про це окрема
ухвала!) (Сімович, 1938,46) І нім. der Kommers
- 1) пивничка, 2) студентська вечірка.
Комірне, субст. 1. Наймане житло. Женитися не
хотів, бо, як казав, своєї власної хати немає,
а в винаймленій не хотів сидіти. Гонор не
позволяв. Не був із такого роду, щоб,
оженившися, іти зараз на жіноче або комірне
(Коб., Земля, 225). 2. Плата за наймане житло.
Через будівельну спілку комірник стає
властителем дому; платить комірне собі
самому яко членови спілки -тож: сам себе за
двері не викине (Товариш, 1908,201). 3. перен.
Перебування у приймах, на чужій ласці. Дня 5
руского січня с.р. сталось у нас слідуюче:
Понеже з "читальнею " не можна нігде
подітись, і через то нема жодного ладу, - бо
лише в своїй хаті своя правда і воля, а в
комірнім не так (Б., 1895,10,4); В той час, як
згадано, українська державна справа
'6
177 Комплєт
переживала часи повної прострації.
Правительство УНР сиділо в Польщі в
комірнім і натурально не мало так званої
свободи рухів. На самій Україні панувала
Москва почерез так званий український
радянський уряд (Галіп, Спомини, ч.З-4, 99) /
порівн. пол. komorne - житлова плата; див. іще
комірник.
Комірник. 1.Мешканець, що наймає кімнату
(куток) у чужій оселі, не маючи власної. Через
будівельну спілку комірник стає властителем
дому; платить комірне собі самому яко членови
спілки - то ж сам себе за двері не викине
(Товариш, 1908, 201). 2. перен. Чужинець,
приймак [Православні сьвященники
україньскої народности, зібрані 10. жовтня
1913 р. в Чернівцях,] протестують
якнайрішучійше проти ображаючого і
провокуючого україньский православний нарід
рішеня волоского сьвященничого віча, котрим
домагаєть ся "віддаленя" православних
"Українців" із православної буковиньскої
архідієцезиї, немов яких наймитів чи
комірників, а уважають і обстають твердо
при тім, що обом православним нациям
Буковини, і Українцям, і Волохам, належать
однакові права в православній буковиньскій
архидієцезиї(Зв\домл., 1914,62) І пол. komornic
- мешканець, який наймає кімнату (куток),
komornica -1) безземельна селянка, яка мешкає
в чужій хаті, 2) мешканка; див. іще комірне.
Коміс. Комісія. Видане тих творів, зроблене
харківским повітовим земством, беруть в
коміс сусідні земства - полтавске,
александрівске, миргородске і иньші, щоб
розповсюднити по школах свого обсягу (Б.,
1895, 25, 3); Краєвий базар перебирає такі
товари в коміс, але буде також: закуповувати
такі товари за готівку і продавати на власний
рахунок, як ціна їх покаже ся відповідною (Б.,
1907, рекл.) / пол. komis - 1) комісія, brae w
komis - брати на комісію; 2)розм. комісійний
магазин.
Комісар. Спостерігач, який стежить за законним
перебігом виборів. До виборів може
Староство вислати свого комісаря. Він має
на те уважати, аби вибори відбували ся так,
як приписує закон, аби при виборах був супокій
і порядок, більше нічо(См.-Стоцький, Громада,
38) / пол. komisarz - комісар, член комісії.
Комітент. Особа, що дає доручення іншій особі,
комісіонерові. Союзрускиххліборобских спілок
на Буковині "Селяньска Каса " [...] перебирає
до переховку цінні папери, дорогі металі і
иньші дорогоцінності, купує і продає цінні
папери на рахунок своїх комітентів (Б., 1909,
рекл) І пол. komitent, торг. - комітент; порівн.
комітент, лат. - особа, що дає доручення іншій
особі, комісіонерові (СЧС, 212); комітент (нім.
der Kommittent, від лат. committens - той, що
доручає) - особа, яка доручає комісіонерові
укласти угоду від імені останнього, але за
рахунок комітента (СІС, 429-430).
Компензата. Компенсація. Місце президента
уважає ся нарівні з портфельом міністерским.
Отже, презідіюм буде посідаючій партиї
раховане як компензата за міністерску теку
(Б., 1907, 64, 3) / пол. kompensata -
компенсація, відшкодування збитків.
Компетёнт. Претендент, кандидат, подавач заяви,
клопотання, відповідник ж.р. - компетёнтка.
Мають компетенти доказати, що не є они
молодші, як 24 роки, а не старші, як 40 років
(Б., 1903, рекл.); Я му сіла всі письма свої,
німецькі і руські, предложити, а що я до того
лиш одна компетентка на цілу Буковину, так
певність є, що я одержу її. Стипендія має
виносити 400-500 фр[анків] (Коб., Слова...,
257); В консисториї засідає цілий штаб
румунізаторский [...] Консистория
перетворює всі чисто-рускі парохії в мішані і
вимагає від руских компетентів іспиту з
волоскоїмови(Звідомл., 1914, 49)/ порівн. пол.
petent - прохач, подавач заяви, клопотання.
Компетувати. Подавати клопотання (про
допомогу). Та він втратив грунт під ногами
не лиш в своїм повіті, де тілько разів
кандидував і все перепадав, але навіть у своїй
громаді, иначе би не компетував о худе місце
катехити при ґімназиї в Кіцмани, покидаючи
ситу парохію (Б., 1909, 58, 2) / порівн. пол.
kompendium - посібник; див. іще компетент.
Комплєт. Комплект. Писаня О.Федьковича в
чотирох томах. Ціна за комплєт 6-9 злр Хто
зложить до жовтня 5 злр, дістане 25% опусту
з ціни виданя. Поодинокі томи будуть
продавати ся дорожше (Б., 1901, рекл.);7 В
комплєті - у повному складі. Руска Молдавиця
була пристроєна сьвяточно, тисячі Гуцулів
творили шпалір від входу в село аж до
12-7017
Комплєтний
178
громадского уряду. Тут привитали нашого
посла [Н.Василька] представителі громади в
комплєті (Б., 1907, 83, 1); Зате явили ся
україньскі богослови звиш п 'ятдесятки всі в
комплєті, щоб прислухувати ся нарадам і
піддати під обраду і своє некористне положене
на богословскім факультеті (Звідомл., 1914,
49) / пол. komplet- 1) комплект, 2) група, w
komplecie - в повному складі.
Комплєтний. Повний. Принимав ся також
замовлене на комплєтні урядженя церков і
каплиць (Б., 1904, рекл); Одинокеруске
Артистичне Бронзовниче Заведене Володимира
Будзіньского, Чернівці, ул.Руска, ч.9, виконує
комплєтні церковні урядженя вріжних стилях
для православного обряду (Звідомл., 1914,
форзац) / пол. kompletny - повний,
комплектний; нім. komplett - повний, комплектний.
Комплєтованє. Комплектування. Щоби
придбати більше фондів, мусіли б кружкові
бібліотеки мати якнайбільше число членів зі
сталими місячними вкладками: се був би
сталий і певний дохід і вистарчав би вповні на
комплєтованє і ведене бібліотеки (Кузеля,
1910, 8) / пол. kompletowanie -
комплектування, kompletowac bibliotek^ -
комплектувати бібліотеку; нім. komplettieren
-комплектувати.
Ком и л і кац и я. Ускладнення Сировиця
унеможливлює ріжні комплікациї хороби,
зменьшає горячку і не допускає хоробового
процесу на провід віддиховий (Б., 1895,15,3)/
пол. komplikacja - ускладнення; нім. die
Komplikation - ускладнення.
Комплікований. Складний, важкий для
розуміння. Характер Ваш прямий до якогось
часу, значить geradlinig, і легкий до окреслення
і зрозуміння, але там, де він переходить в
тонкості і варіанти поета, там він дуже
комплікований і тяжкий до зрозуміння (Коб.,
Слова..., 275) / пол. komplikowac -
ускладнювати; нім. kompliziert - складний.
Комунікация. Транспортне сполучення, рух. В
Соколи здержано комунікацию возову через
міст на Бузі і лише піших перепускали (Б., 1895,
14, 4) / пол. komunikacja - транспортне
сполучення, зв'язок.
Конверзация, конверзація. Урок усної
практики з іноземної мови. Молодий вчитель
глядить лєкциї на селі. Припоручає себе
особливо до підготовлень до ймназиї. Може
учити учеників з низших кляс ймназиї, як
також уділяти німецкоїконверзациї(Б., 1903.
рекл.); По обіді закинула Ганнуся лижви на
плечі й поїхала на совганку, а я пішла на годину
конверзації англійської мови (Коб., Valse
melancolique, 98) / пол. konwersacja - 1)
бесіда, розмова, 2) урок усної практики з
іноземної мови; нім. die Konversation -
бесіда, розмова.
Конвпікт. Інтернат, пансіон, бурса [До
товариства] надходять численні замовленя
ріжнородних виправ для дівчат до конвінктів,
виправ слюбних і таких иньшихрічей (Б., 1896,
165-166, 4) / пол. konwinkt - заст. бурса,
пансіон, обл. інтернат.
Кондолєнция. Висловлення співчуття (частіше
- у письмовій формі). / Зложити (скласти,
виразити) кондолєнцию - висловити
співчуття. Кондолєнцию з нагоди смерти
архікнязя Альбрехта складали в середу
краевому президентови представителі ріжних
корпораций (Б., 1895,6,3); Позволяемо собі сею
дорогою висказати нашу найсередечнійшу
подяку всім тим, що виразили своє
заспокоююче співчутє через кондолєнцию або
участь в похоронах (Б., 1902, оголош );
Приневолені ми тою дорогою зложити
сердечну подяку Вс[е]ч[есному] Духовеньству
всім П. Т. урядникам, представителям властий
і товариств, знакомим, врешті всім
участникам похорону, котрі будь-то заявили
нам своє співчутє, будь-то зложили
кондолєнциї, будь особисто не пожалували
труду, беручи участь в тім сумнім обряді (Б.,
1905,12 серпня, оголош.); На початку засіданя
парляменту в середу присьвятив президент
палати Патай покійному теплу згадку, яку
вислухали посли стоячи, а барон Бінерт зложив
жені помершого кондолєнцию іменем
правительства (Б., 1909, 65, 2) / порівн. пол.
kondolencja - висловлення співчуття; zlozyc
kondolencjf - висловити співчуття; нім. die
Kondolenz - співчуття, seine Kondolenz
ausdrucken - висловити (своє) співчуття;
кондоленція, лат. - вияв співчуття (СЧС, 513).
Кондолювати. Офіційно висловлювати
співчуття Голова іменем товариства
кондолював панови президентови краю
ґрафови Меранови з нагоди смерти его
179
Консеквенция
матери, а теольоґічному факулътетови в
Чернівцях з нагоди смерти проф. Т. Тарнавского
(Звідомл., 1914,46) /пол. kondolowac,заст. -
висловлювати співчуття; нім. kondolieren -
висловлювати співчуття див. іще
кондолєнция.
Конечний. 1. Нагальний, пекучий, необхідний
(про потреби, завдання, тощо). Згадане рішене
скарбової адміністрації подав виділ краєвий
всім виділам повітовим до відомости з
порученєм звернути увагу громад на конечну
потребу, щоби властителі грунтів у власнім
інтересі відповіли, як належить, обов 'язкови
згаданих донесень (Б., 1895, 20, 1). 2.
Необхідний, потрібний для чогось, когось,
обов'язковий. Здогади - се конечні кроки при
вишукуваню чогось певного, і майже все те,
що тепер зветь ся теориєю (наукою), було
колись гіпотезою (здогадом) (Канюк, 1911,49)
/ пол. konieczny - необхідний, обов'язковий.
Конечність. Нагальна, пекуча потреба,
необхідність. Доказавши своїми цікавими
виводами конечність орґанізациїукраїньского
сьвященства, закінчив бесідник зазивом
вибрати тим часом комітет з п 'яти мужів
для переведеня наміреноїорґанізаціїї(Зтд,омп.
1914, 50); 3 уваги на дуже сумне просьвітне і
економічне положене нашого народу
україньско-руске сьвященство, узнаючи
солідарне співділанєусіх інтелігентних верств
прямо категоричною конечностию, заявляє ся
зосібна рішучо за дружним співділанєм з
україньскішучительством (Звідомл., 1914, 53)
/ пол. koniecznosc - нагальна, пекуча потреба,
необхідність.
Конкурсовий. Конкурсний. Пізнійше прислані
твори не можуть уважати ся конкурсовими,
хоч можуть бути друковані (Б., 1895, 2, 4);
Вибрана конкурсова комісия оцінить надіслані
праці (Б., 1895, 24, 3); / Конкурсове
поступованє - розпродаж майна
неплатоспроможного боржника Не
допускаєть ся до виконаня права вибору отсі
особи, що над їх маєткам отворено конкурс,
доки триває конкурсове поступованє
(Товариш, 1908, 296) / пол. konkursowy -
конкурсний, masa konkursowa - майно
неплатоспроможного боржника.
Консеквентний. Послідовний, урівноважений,
наполегливий. Була гарна сама собою [...]
Збудована була прегарно... А що в своїх
постановах була скора й консеквентна, - я
любила її безгранично, пристосовувалася до неї
без надумування (Коб., Valse melancolique, 92);
її щоденні сходини з панею і панною,
чутливими і благородними жінками, що її
дуже любили за її тиху і консеквентну вдачу,
відібрало її єству жорстокість
неповоротність некультурної селянки з першої
руки, а натомість надало її поважній душ,
корму, гнучкості і свого роду інтелігенції'(Коб.,
Земля, 277) / пол. konsekwentny -
наполегливий, послідовний, логічний; нім.
konsequent-1) послідовний, 2) наполегливий,
завзятий.
Консеквентно. Послідовно, неухильно. В однім
лиш поступають "Буковинскі Відомости"
консеквентно, а іменно на 20 кілька сегорічних
нумерів не було ще одного, в котрім би не було
напастий на пп.Стоцкого і Пігуляка - і на
фонетику(Б.у 1895,54, l)//ia,7.konsekwentnie
-наполегливо, послідовно, неухильно; див. іще
консеквентний.
Консеквенция, консеквенція. 1.Наслідок,
результат. В фабриці, в варштаті, в склепі
заняла жінка місце попри мужчину, тому єї
економічні інтереси ідентифікують ся в
основах з інтересами загалу робітництва і се
є зовсім природна консеквенция, коли она
жадає признаня свого людского становища -
рівного права (Товариш, 1908, 188); /
Витягнути консеквенції-зробити висновки.
А щодо Русинів місточка і округа Вашківці,
то думаємо, що они витягнуть консеквенції з
упослідженя знаного і поважаного директора
і поступлять зглядом паради панів Штронер,
Шнайдер і комп[анії] так, як їм се честь
велить (Б., 1907,70,2); Коли ж загальні збори
величезною більшостю - в тім числі і
православних членів - відкинули бажаня
кількох людий, речник їх загрозив, що витягне
з того консеквенції (Сімович, 1908, 525);
"Доля ", пане Маковей, се щось дивне! І у Вас є
чудна доля. Мені хочеть ся деякі консеквенції
з Вашої "долі" і характеру потягнути,
розуміється, і з других (Коб., Слова..., 274) /
порівн. пол. wyci^gn^c konsekwencje -
зробити висновки; нім. die Konsequenzen
ziehen - робити висновки, ziehen - тягнути. 2.
Послідовність у вчинках, виявлення вольових
12*
Консервація 180
якостей людини. Політична праця сих послів
не могла, отже, бути взором для нашої
політики, котру ми воює від 10 літ одностайно,
ясно, сміло і, можна сказати, із желізною
консеквенциєю, заступаємо (Б., 1895,8,1); Чи
справді у нас так богато визначних, несамо-
любних людий, щоби можна помітати ся
чоловіком, котрому ніхто не може закинути,
що він [Барвіньский] не щирий народовець, що
він не працює понад сили свої, що він до
вибраної мети не йде з зелізною
консеквенциєю [...] Він працею і зелізною волею добив ся
сих становищ і використовує їх для народу (Б.,
1895,32,1); Чого не доконав батько в вихованні
на дітях своєю повагою, строгістю,
фанатичною консеквенциєю - те довершила
вона [мати] своїм супокійним розумом,
лагідним наказом, погладженєм, повним
любови, рукою по голові - / все сповняло ся
(Коб., Про себе саму, 46)/пол. konsekwencja
- послідовність, наслідок, результат; нім. die
Konsequenz - 1) послідовність, 2) мн.
наслідки, висновки; див. іще консеквентний.
Консервація. Збереження, догляд. Скорість
автомобілю рівнає ся скорости поспішного
потягу, коли не перевисшає його. При тім для
автомобілю не потрібно того цілого
великаньского апарату, тихмілійонів на будову
зелізничого шляху, тих будок і стаций і
великого числа урядників і людий до обслуги
потягу пасажирів і до консервації зелізничого
шляху (Б., 1907, 93, 3) / пол. konserwacja - 1)
консервація, 2) збереження, зберігання.
Консервоване. Назва дії за знач, консервувати.
От що посідають гр[еко]-ор[ієнтальні]
Русини на поли церковно-обичайного
образованя і вихованя, посідане, котрого
консервоване зі сторони наших т.зв.
"консервативних Русинів " не знати, чи дуже
виходить на користь рускому народови (Б.,
1895,6,2).
Консервувати. Зберігати, утримувати. Вони
поклали собі за ціль свого житя консервувати
на Руси всякі злидні, нужду, біду,
безхарактерність, підлоту, простацтво,
глупоту темноту і т.п. (Б., 1895, 11,4)/ пол.
konserwowac - 1) зберігати, 2) затримувати
існування чогось.
Конскрипция. Перепис населення. При
конскрипциїзр. 1890 відкрито там зато нараз
313 Волохів, а найшло ся лиш 452 Русинів (Б.,
1895, 6,2); / то баламутство, ту в о лоску
віру занесли в наші села саме з резиденции Бо
от прийде наприклад нарік конскрипция, то
нафабрикують знов з Русинів кілька тисяч
Волохів на Буковині, яких по правді нема (Б.,
1909,48,1) І пол. konskrypcja -1) конскрипція,
2) перепис, опис.
Констернация. Сум'яття, розгубленість. В
кругах парляментарних наступила досить
виразна констернация. Всякий питає: що буде
дальше? Як довго потриває провізория? Хто
увійде до будучого кабінету? Яка більшість
зложить ся в палаті посольскій7 (Б., 1895,54,
2) І пол. konsternacja - сум'яття, розгубленість.
Конститууючий. Установчий. Будучність наша,
в се ми твердо віруємо. Тому то не відкажіть
Вашої присутности на перших
конститууючих загальних зборах, які
відбудуть ся невідклично в понеділок, 19.
червня B. липня) о 3 годині пополудни в
"Народнім Домі" в Чернівцях (Звідомл.,
1914, 8) / пол. konstytuanta - установчі
збори, konstytuowac - засновувати,
започатковувати.
Консум. Споживче товариство. Кому несе хосен
читальня? Певно, що не мені. - Виділовий
наймив за песі гроші склеп читальні - сей сам
виділовий і голова консуму продає марфу -
шинкує горілкою, люди п 'ють - і робота йде
(Б., 1909, 79, 2) / пол. konsum, обл., заст. -
споживчий кооператив; нім. der Konsum -
1) споживання, 2) споживче товариство,
кооперація.
Консумент. Споживач. Окружені великими
синдикатами, перед лицем прихильників
охоронних мит, що уживають
парляментарну машину в інтересі
капіталістичних продуцентів, а на шкоду
орґанізациї консументів, в виду нових
проблємів, що виринають на політичнім та
суспільнім горизонті, в виду так многих саль
для хорих в шпитали житя, що їх не діткнула
єще ніяка лічнича сила, - як можна тепер
сказати, що ми з політикою не маємо нічо до
діла? (Товариш, 1908, 189) / пол. konsument
- споживач; нім. der Konsument - споживач.
Консумувати. Споживати. Для того ясна річ,
чому богатий так мало консумує росолу і
телячого м'яса (Б., 1895, 2, 4) / пол.
181
Контроля
konsumowac - споживати, їсти; нім.
konsumieren - споживати.
Консумцййний, конзумцййний. Споживчий. Є
ще й спілки для того, аби дешевше та
вигіднише купувати всякі товари і все, що
потрібно в нашім житю, гуртом і потім
відпродувати своїм членам. Се будуть спілки
споживні, або конзумцийні (Товариш, 1908,90);
Богато говорить ся тепер у нас, як піднести
наш нарід з економічного занепаду. Богато
дотепер вже зроблено на тім полі, от хоч би
через сиіьскі каси, а подекуди через консумцийні
товариства (Б., 1909, 78, додаток); /
Консумцийні артикули - споживчі товари,
продукти харчування. Від 1812 року
реномована Торговля товарів корінних, вин і
делікатесів СТЕФАН ҐАЇНА, перед тим Антін
Табака𠳥аїна, Ринокч.Юв Чернівцях, поручає
свій богатий склад товарів корінних і
кольоніяльних [...], щоденно сьвіже масло,
всякі віктуали і консумцийні артикули, крупи,
мука, води мінеральні і всякі насіня стручкових
плодів, цьвітів і паші (Товариш, 1908, рекл.) /
пол. konsumpcyjny - споживчий; нім. der
Konsumverein - спілка споживчих товариств.
Консумция. Споживання. Заграниця наложила
високі оплати на вина французкі, через що
піднесла їхню ціну, отже й уменьшила збут.
Недобре дієть ся також: із консумциєю вина в
самій Франциї (Б., 1907, 69, 3) / пол.
konsumpcja - споживання; нім. die
Konsumtion - 1) ек. споживання, 2)
виснаження.
Конто. Рахунок. 31. грудня підкреслює ся все і
обраховує ся стан "конта " (Канюк, 1906,40);
Пишете, що я "вибрала стільки", що
лишається ще на моє конто 80 корон (Коб.,
Листи, 152,557);/На конто- 1) на рахунок, в
борг. Звичайно треба старати ся, щоб члени
[стоваришеня] не пасли "на конто ", а щоб
платили чинш і всі належитости згори, бо
потім треба їх напоминати, а се річ для обох
сторін дуже неприятна (Канюк, 1906,41); 2)
перен. на рахунок кого, чого - щодо (когось,
чогось). Була би-м Вас просила зайти до нас,
алелучче не приходіть (не гнівайтесь, що я се
пишу, але я одверта на конто приязні і з
ненависті до всякої ложі) (Коб., Листи, 23,
284); Франкова писала мені щось два дні перед
ювілеєм, що він доконче приїде. Я на конто
того приладила для нього один покій та брат
виїжджав на двірець -keine S/?wr(Ko6., Листи,
62, 376-377) / пол. konto - рахунок; нім. das
Konto - рахунок, das kommt auf dein Konto
- це тобі зарахується.
Контор, ч.р. Контора, агентстю, бюро. Отворив
я правительстом концесіонований контор
посередництва "під Проведінієм" (Б., 1900,
рекл.) / порівн. нім. das Kontor - контора.
Контрапозиция. Те саме, що переставка.
Контрапозиция - се лицьоване, при котрім
зміняєть ся якість присуду. Переставка буває
чиста або змінена: [...] Дещо, що красне,
непожиточне; дещо, що непожиточне, красне
(Канюк, 1911,34).
Контроверзи, мн. Суперечки, розбіжності у
поглядах. Під час фактичного спростованя
посла Ерлєра прийшло до довготреваючих
контроверзівміж ческими аграриями і ческими
кат[олицкими] націоналами, які закінчили ся
тумультом. Всі заходи президента, щоб
привернути спокій, остали довго без успіху (Б.,
1907, 80, \)І пол. kontrowersja - розбіжність,
розходження у поглядах, суперечка,
kontrowers- іст., юр. 1) довгорічна тяжба
(за землю), 2) спірна ділянка землі,
kontrowertowac - оскаржувати, сперечатися,
позиватися у суді; нім. die Kontroverse -
суперечка, розбіжність, спірне питання; порівн.
контроверза, лат. - суперечки, здебільшого
наукові (СЧС, 219); контроверза (фр.
controverse, з лат. controversia - суперечка) -
розбіжність думок, спір, здебільшого науковий
(СІС, 446).
Контроля, ж.р. Контроль. Росийский міністер
справ внутрішних з міністром осьвіти
заходять ся коло того, щоб задушити всяку
приватну ініциятиву і працю коло осьвіти
народу та взяти все під контролю урядову (Б.,
1895, 20, 2); Непрактично, однак,
розширювати обсяг діланя товариства на
більше, як 3 - 4 громаді, бо тоді неможлива
контроля (Канюк, 1906,8); Опозиція в кождій
партії пожадана, бо вона є не тільки
найліпшою контролею діл партії, але й єї
"живущою водою", охороною проти
оспалости й застою (Б., 1907, 75, 1); На
загальних зборах вибирають собі члени
старшину і контролю, провірюють обрахунки,
ціле діловодство старшини та радять над
Конфекция 182
всіма справами товариства (Товариш, 1908,
89); /Піддати під контролю-підпорядкувати
для контролю. Члени каси мусять ухвалити на
своїм загальнім зборі, що піддають касу під
контролю Виділу краевого. Таким чином,
можуть вони мати ще більшу обезпеку, що в
касі буде добра господарка, бо щороку приїде
до каси хтось з Виділу краевого, аби єї
зревідувати (См.-Стоцький, Порадник, 10-11)
/ пол. kontrola, ж.р. - контроль, poddac - 1)
віддати, 2) підпорядкувати, віддати в
розпорядження, під владу (когось, чогось); нім.
die Kontrolle - контроль.
Конфекция. Готовий одяг. Конфекциямужеска,
тирольскі ковняри від дощу, анїлійскізагортки
(Б., 1907, рекл.); Конфекция діточа: плащі,
убраня, капузи, капелюхи, шапки, рукавиці,
зарукавки (Б., 1907, рекл.) / пол. konfekcja -
готовий одяг; нім. die Konfektion -1) пошиття
одягу, 2) готовий одяг, das Konfektiongeschaft
- магазин готового одягу.
Конферувати. Вести переговори, домовлятися.
Президент Сель перебував знов у Відни і
конферував з гр.Туном, але до якихось
додатних вислідів не прийшло (Б., 1899,35,2);
Від листопада хоче пан професор з Вами
меш[кати] і має вже одну дуже файну хату
на Новім світі на оці, конферує вже з
господарем. Було би добре, якби-сте мали у
молодих Івасюків через тії два місяці мешкати
(Коб., Листи, 77,418-419) / пол. konferowac -
1) радитися, 2) вести переговори, домовлятися;
нім. konferieren -радитися, вести переговори.
Конфіската. Конфіскада. [Рішенням
тутешнього краевого карного суду]
затверджено конфіскату літурґічних
церковних книжок, які "господинь"
І.Григорович перешварцував з Росиї до
Буковини (Б., 1895, 5, 1); Між: иншим,
львівський комітет молоді, боячися
конфіскати у Львові, прислав був нам до друку
брошуру С.Вітика (на один аркуш ) "Як
поступати в часі страйку". (Сімович, 1938,
73).
Конфітури, конфітюри, мн. Джем, варення.
Перекажіть там вис[око]пов[ажаним] панам
комітету ("Спілки" / "Наук[ового]
віс[ника] "), що ніяк не годиться з руськими
літератками торгуватися, бо хоть вони і
поетеси, та, проте, по рожах не ходять;
навіть коли хотять конфітюри з рож: варити,
на те самі рожі не вистачають (Коб., Листи,
109,5%5);Великий вибір сегорічної смаженини
конфітур, сербетів, як також: тукраєвих і
заграничних сирів (Б., 1906, рекл.) / пол.
konfitury, мн. - варення; нім. die Konfiture -
варення, джем; порівн. конфітюр (фр.
confiture, від лат. confire - варити у цукрі) -
різновид джему, желе з плодів (ягід), уварених
з цукром і желейними речовинами (СІС, 448).
Конфронтувати. Робити очну ставку. О процесі
укр[аїнских] студентів доносить "Zeit", що
до віденьского краевого суду надійшло донесене
львівского суду краевого такого змісту, що
там в найблизших днях відбуде ся в справі
процесу против укр[аїньских] студентів
провірка ідентичности особи [...] Візвав суд
около 60 сьвідків, котрих буде конфронтувати
в салі судовій в ціли провіреня тожсамости
особи винних (Б., 1907, 70, 3) / пол.
konfrontowac - 1) зіставляти, 2) робити очну
ставку; нім. die Konfrontation - 1) юр. очна
ставка, 2) порівняння.
Концептовий. Частина у складених назвах посад
урядовців - референтів, які відбувають
заплановану практику за своїм фахом перед
призначенням на посаду. Фінансові
практиканти концептові Ернст
Рукенштайнер і Аурелій Балан в Чернівцях
іменовані конципістами фінансовими (Б., 1899,
35,3)/ порівн. пол. praktykant konceptowy -
назва посади урядовця нижчого рангу, який
відбуває практику, koncept - 1) проект, задум,
2) ідея, думка; нім. das Konzept - план,
конспект; див. іще конципіст, конципієнт.
Концертовий. Концертний. В новозбудованім
домі курацийнім є ресторани, кофейні,
концертова саля (Б., 1899, рекл.) / пол.
koncertowy - концертний, sala koncertowa -
концертний зал.
Коїіцесия. Дозвіл, згода. "Дністер ", товариство
взаїмних обезпечень, засноване на підставі
концесиїц.к. міністерства справ внутрішних
(Б., 1895,19,4)/ио7. koncesja- \)ек. концесія,
2) поступка; нім. die Konzession - 1) дозвіл,
поступка, 2) ек. концесія; порівн. концесія,
лат. - договір на довготермінову оренду
державного підприємства або якої-небудь
галузі приватним особам з умовою частину
прибутків відраховувати державі (СЧС, 220-
183 Користний
221); концесія (від лат. concessio - надання,
дозвіл, згода) - 1) договір передачі на певних
умовах і на певний строк громадянам або
юридичним особам, здебільшого іноземним,
права експлуатації лісів, надр, підприємств
тощо, які належать державі або місцевим
органам, 2) підприємство, що діє за договором
концесії (СІС, 450).
Концесіоноваиий. Дозволений, який діє за
дозволом. Всяких інших інформаций щодо їзди
в Полудневу Америку, Африку уділяє
концесіоноване ц[ісарско]-к[оролівским]
міністерством справ внутрішних бюро
подорожнє (Б., 1904, рекл.) / пол.
koncesionowac - давати концесію,
koncesionowany - концесійний; див. іще
концесія.
Конципієнт. Референт, помічний урядовець.
Почтовий конципієнт В.Турпель зі Львова
іменований комісарем при почт[овій] дирекциї
в Чернівцях (Б., 1895, 9, 4) / пол. koncypient,
заст. - референт; порівн. конципієнт, лат. -
помічник адвоката, урядовець, що приватно
складає заяви, листи, скарги (СЧС, 221).
Конципіст, концепіст. Те саме, що конципієнт.
Фінансові практиканти концептові Ернст
Рукенштайнер і Аурелій Балан в Чернівцях
іменовані конципістами фінансовими (Б., 1899,
35, 3); Так інтерпретував справу й невисокий
іще тоді урядовець буковинської адміністрації,
здається, концепіст, тепер великий достойник
на Закарпатті, з невиразним тепер
національним обличчям (тоді був -українець)
- др. Лев Єх (Сімович, 1938, 72) / порівн. пол.
koncypient, заст. - референт.
Коншахти, мн. Закулісні переговори. На
оправдане всіляких коншахтів народовців з
москвофшами "ДЬло " виводить против нас
нову теорию, котрою думає пересьвідчити нас
і своїх читачів {Б., 1895,40, \)/пол. konszachty
- закулісні переговори.
Копито. У сполуч. перелицьовувати на інше
копито - перевертати на інший лад. Але
о.Кисилевский пізнав, що тут нічого не
вдіють, зачав сей реферат перелицьовувати
на иньше копито в той спосіб, що люди повинні
не лише старати ся навчити свої діти читати
і писати, а повинні і старі вчити ся (Б., 1899,
36,2) / порівн. пол. wszyscy па jedno kopyto -
всі на один лад, всі одним миром мазані; укр.
на своє копито - на свій лад, по-своєму (СУМ,
IV, 281; ілюстр. контекст з творів І.Франка).
Кореспондувати. Листуватися. Цікава ще
записка з того року: "Ухвалено, щоб
товариство маніфестувало ся яко руске і
кореспондувало виключно в рускім язиці.
Внесене перейшло більшостию голосів"
(9.ХІІ.1894) (Сімович, 1908, 515); Зібрані
згодили ся на внесене о.Копачука вести
урядоване парохіяльне врускій мові і правописи
фонептчній (бо волоскі сьвященники, всі без
виїмки, кореспондують з консисторією лиш по-
волоски) і вписати наше товариство в члени
"НародногоДому"і "РускоїБесіди"(Звідомл,
1914, 18); [Ґеорґ Адам] займався в той час
малими слов 'янськими літературами. Ми ще
і після з собою кореспондували, він був навіть
в мене в Чернівцях. Цікаво було б розвідатися,
чи він ще жиє (Коб., Слова..., 293) / пол.
korespondowac - листуватися; нім.
korrespondieren - листуватися (з ким?).
Корець. Давня міра місткості, дорівнює 106 л.
[Коршмар] дасть корець кукурудзів і корець
ґрису для худібки на відробок еліті без
проценту. А прийшла осінь - віддати два корці
кукурудзів без причинку за корець кукурудзів і
корець ґрису (Товариш, 1908,122); Як виберемо
на насінє з найтіснійших корчів [бараболі], то
урожай може бути більший о кількадесять
кірців на морг (Товариш, 1908, 250); Хто хоче
мати ДОБРИЙ ЛЕН, нехай вже тепер
замовляє насінє. Для Буковини й Галичини є
найліпше пернавске насінє. Корець (около 92-
93 кір.) коштує 40 К вже в Чернівцях (Товариш,
1908, рекл.); / Ховати під корець -
приховувати. Сам факт, що громада наша своїми
маленькими средствами закупила три великі
села і розпарцелювала їх або парцелює ще й
тепер між наших малоземельних селян, вже
се одно є найкрасшою відповідею на
евентуальний закид, що у нас ве> є ся політику
вгорі, а не дбає ся про людові / лзини. З другої
сторони, є ще богато недостач і ніхто не
думає їх під корець ховати (Б., 1907, 80, 1) /
пол. korzec - корець (міра сипучих тіл), chowac
pod korcem -приховувати, ховати під спудом.
Користний. Вигідний, прибутковий. Вивіз сирих
виробів і півфабрикатів може лиш тоді бути
користним для витворця і торговельника, коли
будуть водні дороги (Б., 1899, 36, 1); Недавно
Користність
184
одержав підписаний під сими стрічками від
одного більшого заграничного банку порученє
вишукати молодого а фахового Українця для
обнятя користноїпосади в тім же банку (Б.,
1907,90,1) / порівн. пол. korzystny - вигідний,
прибутковий, korzystny interes - вигідна
справа, 2) корисний, сприятливий, 3)
позитивний, korzystna opinia - позитивний
відгук, korzystny rezultat - позитивний
результат; рос. корыстный - корисливий,
користолюбний.
Користність. Вигідність, доцільність. Анкета,
розглянувши річ, представила виділови
користність закупна камениці пп.Леваковских
і виділ ухвалив приступити до закупна (Б.,
1895, 17, 4) / див. користний.
Користно [користно]. Присл. до користний.
Бесідник покликує ся на досьвід, зроблений в
сім напрямі в Німеччині, Франції та Росії, і
просить, щоби просьби батьків-рільників в
справі урльопів для їх синів на час жнив
поладнувано користно [...]. В кождім разі
зроблено несьмілу пробу урльопованя на час
жнив (Б., 1907, 75, 1); Обставини не
складалися ніколи під тим взглядом для мене
корисно, дарма що я день і ніч об тім мріяла
(Коб., Листи, 185, 607) / пол. korzystnie -
позитивно, з позитивним результатом
Корінний. Бакалійний. Склеп корінних товарів
(Б , 1907, рекл.) / пол. korzenny - 1) пряний,
korzenny smak - пряний смак, 2) заст.
бакалійний, kupiec korzenny - бакалійник,
towary korzenne - бакалійні товари.
Кормитель. Хлібодавець, годувальник.
[Григорій Сковорода] став ганьбити-лаяти
панів-неробів за те, що жиють кривдою
людскою та ще сьміють поневіряти та
збиткувати той народ, що їх кормив та
одягав, став їх лаяти за ту грубу невдячність
для своїх хлібодавців та кормителів (Кміц.,
1908, 60) / порівн. рос, стел, кормить -
годувати, кормилец - годувальник.
Кормити. Годувати. [Григорій Сковорода] став
ганьбити-лаяти панів-неробів за те, що
жиють кривдою людскою та ще сьміють
поневіряти та збиткувати той народ, що їх
кормив та одягав, став їх лаяти за ту грубу
невдячність для своїх хлібодавців та
кормителів (Кміц., 1908, 60) / порівн. рос,
стел, кормить - годувати.
Короводи, мн. Тяганина, заморока, тривалі
клопоти, зусилля. Тим часом по довгих короводах
відбули ся 31. вересня 1901 року перші загальні
збори "МолодоїУкраїни"(Сімович, 1908,522)
/ порівн. пол. korowod - 1) процесія, похід,
валка, 2) мн. зайві клопоти, церемонії і укр.
корогщ - перезва (Сл.Гр., 2, 286), перезва -
весільний обряд: в понеділок, після першої
шлюбної ночі родичі молодої ідуть на
частування в хату до батьків молодого, співаючи
при тому відповідні пісні (Сл.Гр., 3,118).
Коронковий. Мережаний, із зубчастим краєм
Вахлярі коронкові і з правдивих струсьових пер,
ручки перлові і з черепахи (Б., 1902, рекл.); її
гарні, бліді, перснями прикрашені руки лежали
обімлілі на лоні і знімалися важко й нерухомо
від чорноїсукні коронкової(Коб., Природа, 9)/
пол. koronka - мереживо, koronkowy -
мережаний, мереживний.
Корч. Кущ. Чіпнули Тебе і мене недотепні
фейлетоністи "Діла ", але в мене вже се не
новина після напастий Яричевского. Треба
привикнути і потішити ся пословицею, що
лише в високі дерева громи б 'ють, а не в корчі
(Маковей, Листи, 552); Скоро устануть
морози і можна буде відкривати виноград,
буде у мене на продаж: 1500 дуже добре
закорінених корчів винограду імпортованого
(Б., 1903, рекл.); Як виберемо на насінє з
найтіснійших корчів [бараболі], то урожай
може бути більший о кількадесять кірців на
морг (Товариш, 1908, 250) / бук. діал. корч -
кущ.
Кофеїна, ж.р. Кофеїн. З тої причини старали
ся фабриканти сурогатів кавових вже здавна
винайти для таких осіб якесь средство,
заступаюче зернисту каву, смаком подібне до
неї, однак немаюче нічого спільного з кавовою
ростиною і цілком вільне від кофеїни
(Календар, 1908, рекл.) / пол. kofeina, ж.р. -
кофеїн.
Коц. Плед, ковдра, покривало. Артикули для
подорожи: нецесарія, ташки, жіночи куфри
до пакованя подорожи і валізи, специяльні
куфриМсиїїег-азЛипска, пуделка на капелюхи,
пледи, коци (Kamelhaar), анхлійскі пледи для
пань і панів і т.д. (Б., 1907, рекл.) / пол. кос -
плед, ковдра.
Кошиковий. Плетений з лози. Оздоби до комнат
- кошикові меблі, вишивані накривала,
185 Крепа
матераци і т.п. (Б., 1902, рекл.) / порівн. пол.
koszykarski - 1) плетений, 2) кошиковий.
Кошт. 1. Вартість. Сівачка 11-рядкова, на
прим[ір] "КолюмбіяДріль ", коштує 646 корон,
а може бути на 12-15 літ. [...] Річний кошт
сівачки є такий: сплата (амортизация)
машини -40 К 60 с; чинш -16 К 15 с; ризико
1 і пів проц від 646 - 9 К 69 с; направки 10
проц. від 646 -64 К 60 с Разом річний кошт -
131 К 04 с (Товариш, 1908, 216). 2. Витрати,
збитки. Хто не пришле гроший до означеного
висше дня, наразить сам себе на неприємности
і на кошта, без яких можна обійти ся (Б., 1906,
рекл.) І пол. koszt- 1) витрати, видатки, 2) ціна,
вартість; нім. die Kosten - кошти, витрати,
kosten - коштувати.
Коштовний. Збитковий, який забирає багато
коштів. Проти довжників, котрі не
вирівнають свою залеглість цілковито до
слідуючого числа, примушені будемо ужити
средств немилих і коштовних (Б., 1889,
оголош.) / пол. kosztowny - 1) який багато
коштує, дорогий, 2) цінний, коштовний; див.
іще кошт.
Коштувати (кого?). Коштувати (кому?). Вони
хотять організувати окрему секцію на
філос[офскому] конгресі в вересні [...] Я
викладав би про потенціяльність мови. Це
мене коштує, бо мушу приїхати з Берегова до
Праги, а потім на з'їзд слов['янскої]
філ[ьоьлойї], що я не хочу опускати на жоден
спосіб случай (Арт., 5. XI. 1933) / пол.
kosztowac (kogo?) -коштувати (кому?), drogo
nas to kosztowalo - це нам дорого коштувало.
Краєвий. Тутешній, місцевого виробництва.
Перша Бродскарафінерия спіритусу, фабрика
руму і лікерів братів Капелюш. Концесіоновані
напитки, а то: контушівку, житнівку, краєві
руми, кминівку і ріжні розаліси та лікери по
найдешевших цінах (Б., 1907, рекл.) / пол.
krajowy- 1) краєвий, який стосується краю,
держави, 2) вітчизняний, тутешній, przemysl
krajowy - вітчизняна промисловість,
produkcja krajowa -вітчизняна продукція, 3)
місцевий.
Красний. 1. Гарний. В нас від передвчора дуже
красна погода, а в городі вже лавки (Коб.,
Листи, 47, 339). 2. Добре облаштований. В
краснім купелевім забудованю мож побирати
купелі після наймодернійших системів (Б.,
1900, рекл.). 3. Мальовничий. Куплю малу
реальність в красній, здоровій і теплій стороні
на підгір 'ю або в горах, близько ліса іжелізниці
у сх[ідній] Галичині або в п[ів]н[ічній] Буковині
(Б., 1901, рекл.) / порівн. укр. красний, нар,-
поет. -гарний;пол. krasny, поет. -1) гарний,
2)вродливий.
Красно. Присл. до красний. Ціле уряджене для
сип 'яльні з оріхового дерева і ціле уряджене
для їдальні з дубового -усе вироблено красно і
натурально по дуже низькій ціні (Б., 1900,
рекл.) / див. красний
Краяч. Знаряддя для нарізання буряків. Союз
руских хліборобских спілок на Буковині
"Селяньска Каса "[...] продає всякі хліборобскі
машини ізнаряди, як серпи, коси, плуги, борони,
рала (культі в am ор), млинки до меленя
(шрутовники), млинки до чищенязбіжа, кроячі
бураків, млинок до тертя яблук і грушок,
громадярки (Товариш, 1908, рекл.) / пол.
krajacz - овочерізка.
Крёйцар. Назва дрібної розмінної монети. За
переведене такоїліцитациїплатить ся тому,
хто викликуваврічи на продажи, за цілий день
26 кр[ейцарів] по селах, a5Vh кр[ейцарів] по
містах, а на бідних громади 1% (лева від ста),
а на протокол ліцитациї штемпель після ІІІ-ої
скалі, наименьше ж на 50 кр[ейцарів] (См.-
Стоцький, Громада, 21) / пол. krajcar, grajcar
- крейцар; порівн. крейцар, крейцер - у
колишній Австро-Угорщині, Німеччині та
деяких інших західноєвропейських країнах (до
кінця XIX ст.) - дрібна розмінна монета G100
гульдена - в Австро-Угорщині, 760 гульдена -
у Німеччині) (СУМ, IV, 332-333).
Креованє. Створеня, утворення, заснування.
Зараз на першім засіданю палати послів
[Українці] мають поставити два наглі внески •
оден в справі креованя україньского
універзитету у Львові, другий о креованє
україньскої академиї наук (Б., 1909, 85, 2);
[Збори] приняли до відома кому ні кат
о. Сремієва, що в справі креованя україньских
катедр при теольоґічнім факультеті склала
ся на зазив правительства комісія ad hoc, до
котрої належить і бесідник (Звідомл., 1914,
21) / пол. kreowac - створити, утворити.
Крепа. Креп - чорна жалобна тканина.
Німецький звичай носити ленти все дуже
перестерігаєть ся в Чернівцях. На ленту -
86
Крижованс 1
відзнаку товариства на зверх - горді всі ті,
що її носять. Здерти комусь ленту з грудий
або сказати що на неїуважаєть ся великою
образою, за яку обидник мусить давати
сатисфакцію в поєдинку. На знак жалоби
покриваєть ся ленту чорною крепою, а крім
того не дасть ся ні вечерків, ні забав на час
жалоби (Сімович, 1908,509-510) /лш.кгера,
ж.р. - креп.
Крижованє. Схрещення. Для вихову і для
крижованя з нашими вівцями передано і то по
одному баранови і по дві вівці господарам
Слежукови в Виженці і Бонкешови в Дорна-
Ватрі, а одного барана господареви
Ростоцкому в Кіцмани (Товариш, 1908, 208) /
порівн. пол. krzyzowac - 1) схрещувати, 2)
розпинати (на хресті), krzyzowanie -
схрещення.
Крикуньство. Балаканина, демагогія. А все-
таки статочна праця бере верх над пустим
крикуньством (Б., 1895, 44, 3) / порівн. пол.
krzykacz - крикун, балакун, пустомолот,
krzykactwo, розм. - балаканина, демагогія.
Крій, перен. Те саме, що закрій. Лизуновичі,
Іскаріоти, шкаралупники, мари лихого крою
родять ся з дня на день в перестрашаючім
числі. Пруть ся на чужину шукати доброго
добра!.. (Б., 1895,11,3)/ порівн. пол. jednego
kroju - варті одне одного.
Кріликарство. Кролівництво. В Німців появило
ся богато книжок про кріликарство (Товариш,
1908,104) / порівн. пол. krolik - кріль, hodowla
krolikow - кролівництво.
Кріликарский. Прикм. від кріликар,
кріликарство. Коли б того не варта, то нащо б
писали тілько багато книжок та на що
придались й ті кріликарскі газети? (Товариш,
1908, 104).
Кромішній. Непроглядний, кромішний (про
темряву). Інтеліґенция угорско-руска мусить
перше сама поправити ся і не блукати в тьмі
кромішній та не служити чужим богам (Б.,
1895, 2, 4) / рос. кромешная тьма -
непроглядна, кромішна темрява.
Кругольня. 1.Пивниця, пиварня. Відновлена
кругольня "Народного Дому " буде отворена від
неділі 18 мая для членів всіхруских товариств
(Б., 1902, рекл.); "Україньске Касино" в
Чернівцях подає сим до загальноївідомости, що
вступ до Касина й до города і кругольні, які
Касино віднаймило від "Народного Дому",
вільний тільки для членів і гостий, що мають
карту вступу (Б., 1907, 62,3) / нім. der Kriigel
- кухоль для пива. 2. Кегельбан. І пол. kr^gielnia
- кегельбан, krfgli -мн. кеглі.
Кружко вий. Прикм. від кружок. Кружкові
бібліотеки мають в головнім заложеню ту саму
ціль, що й кожда инша бібліотека; вони
стають на послугах просвіти і науки і
закладають ся на те, щоб дати молодому і палкому
поколіню відповідну та цікаву лектуру (Кузеля,
1910,4) І рос. кружковый - гуртковий.
Кружлівка. Центрифуга. На насінє належить
уживати найтяжіие і найздоровійше зерно.
Для відділеня найтяжшого зерна служить
машина, звана кружлівкою (центрифугою)
Кайзера (Товариш, 1908, 224) / порівн. пол.
krqzenie - 1) обертання, 2) циркуляція.
Кружок. Гурток. Самсонюк [...] ступав собі
домів, вертаючи ся з літературних вечерниць,
що відбули ся були в кружку товаришів (Галіп,
32) І рос. кружок - гурток.
Крутар. Крутій, лупіжник, шахрай. - Чорт би
їх ухопив! Вони всі крутарі, усі тоті голодні
сурдутовці! Таже Бог сотворив ліс для всіх
людей; се вони не можуть заперечити та й не
переконають мене, най собі будуть і сто раз
панами і вміють писати й читати (Коб.,
Природа, 15) / порівн. пол. krftacz -
пройдисвіт, крутій, шахрай.
Крутарство. Крутійство, виверти. Що за
безличнекрутарство словом'русскій1(Б., 1895,
12, 2); А тепер ще лиш подамо віночок зі слів
самохвальби і крутарства Купчанка (Б., 1895,
12, 2) / порівн. пол. kr^tactwo - крутійство,
виверти; див. іще крутар.
Кужуховий. Кожуховий - хутряний. Зимовірічи,
гачковані: правдивий спіднийубир єґерский, всі
сорти - вовняні кафтаники, сподні, паньчохи
до огріваня черева, колін і т.п., камаші
Кужуховірукавиці до поїзду (Б., 1900, рекл.).
Кульмінувати. Домінувати, переважати. Не
лише подавляюча більшість преси станула на
противнім утраквізмови становищу; [...] а
навіть вислані інспектори зложили, як показує
заява Галицкої шкільної краєвої ради в соймі,
справозданє своїй власти, яке кульмінує у
висказі, що утраквізм зовсім не сповняє тих
надій, які на него покладають (Корд., 1904, 5)
/ пол. kulminowac - домінувати, переважати.
187 Куфер
Культіватор. Культиватор. Союз руских
хліборобских спілок на Буковині "Селянъска
Каса "[...] продає всякі хліборобскімашини і
знаряди, як серпи, коси, плуги, борони, рала
(культіватори), млинки до меленя
(шрутовники), млинки до чищенязбіжа, краяні
бураків, млинок до тертя яблук і грушок,
громадярки (Товариш, 1908, рекл.).
Кумнат. Свояк, чоловік сестри. Рано прийшов
його брат, і родина, і кумнати - ціла компанія
(Коб., Некультурна, 74) Ірум. cumnat -1) брат
дружини, брат чоловіка, 2) чоловік дружининої
сестри, 3) зять, чоловік сестри, 4) свояк; бук.
діал. кумнат- те саме.
Кумпан. Компаньйон, супутник, товариш.
Олександер, Віргінія і я вийшли-съмо рано в
поле і вернули аж о 2-ій, під час ходу споминали
ми, що нема четвертого кумпана, помучили-
сьмо-ся, попріли так, як, певно, Ви під час
Ваших тутейших цвічень, не спочивали-сьмо
майже ніде (Коб., Листи, 54, 355) / пол.
kompan - компаньйон, товариш.
Купе, ч.р. Купе, відділення у пасажирському
вагоні. Отже, насамперед опис їзди. Все йшло
програмово. На Вільзонові ми відразу, коли
приїхали, сіли й найшли ще порожній купе
(Арт., 29. VI. 1933) / порівн. нім. das Abteil -
1) купе, 2) відділ; див. іще переділ.
Купелёвий. Прикм. від купелі. В
монументальнім закладі купелевім подає ся
купелі по найновіщім системам, також:
гідропатичні купелі, а обслуга випрактикована.
Курациї молочні, жентицею і з захованєм
дієти (Б., 1899, рекл.) / пол. kaj)ieIowy - 1)
купальний, 2)курортний.
Купелі, мн. Лікувальні ванни. В монументальнім
закладі купелевім подає ся купелі по найновіщім
системам, також гідропатичні купелі, а
обслуга випрактикована. Курациї молочні,
жентицею із захованєм дієти(Б., 1899, рекл.);
В краснім купелевім забудованюмож побирати
купелі після наймодернійших системів (Б., 1900,
рекл.) / пол. kaj)iel - купання, kajuele, мн. - 1)
ванни (лікувальні), 2)заст. курорт.
Купно, ім. Купівля. Справа купна власного дому
"Просьвіти" датує ся вже від 7-8літ(Б., 1895,
17, 4); Можна, отже, давати пожичок на
купно коров, копий, безрог і т.п., на купно
насіня, штучного навозу, паші, рільничих
машин, на купно сирого материялу, потрібного
для домашного промислу, [...] на купно землі,
коли член має также і власні гроші (См.-
Стоцький, Порадник, 40) / пол. kupno -
купівля, купування.
Купчий. Купівельний. / Сила купча -
купівельна спроможність. Із урядових
сьвідоцтв показує ся, що, пр[иміром], в Індиі
аж до прошлого року і в Мехику фунт срібла
задержав тоту саму силу купчу. І сегодня
купите там, як і вперед, тоту саму скількість
збіжа за фунт срібла (Б, 1895,136,2); Отже,
власне, золото іде щодо ціни вгору, а сила купча
срібла в краях з срібною монетою остала
тота сама (Б., 1895, 137, 1); Сила купча
капіталу росте далеко більше, ніж: стопа
процентовападе(Б., 1895,137,1)/порівн./гш.
sila nabywcza - купівельна спроможність.
Курателя. Опіка, опікунство. Від права вибору
виключені женщини, дальше ті особи, що стоять
під отцівською властею, під опікуньством або під
курателею (Товариш, 1908,295) / Ha/z.kuratela -
1) юр. опіка, wri^c w kuratel^ (pod kuratele) взяти
під опіку, 2) перен. нагляд, контроль.
Курацийний. Дієтичний, лікувальний, корисний
для здоров'я. Виноград десеровий і курацийний,
солодкий (Б., 1909, рекл) / пол. kuracyjny -
курортний, лікувальний, kuracja -лікування;
порівн. нім. die Kur - курс лікування, zur Kur
sein - перебувати на лікування, die Kurzeit -
лікувальний сезон.
Куруватися. Лікуватися (оздоровчими ваннами).
З Лесею мала-м трохи гризоти, то є не щоби
вона мені яку прикрість виробила, але
попросту поставила мені щиро те питання,
чи не могла б в мене бути зо 4-6 тижнів, але
під тим варунком, щоб могла тут водою
керуватись (Коб., Листи, 143, 547) / пол.
kurowac - лікувати, kurowac si$ - лікуватися.
Куфер. Валіза. Подорожні прибори, склад
найгарнійших куфрів ручних і валізок, ташки
з урядженєм або без уряджень, пуделка на
мужескі і дамскі капелюхи, етюі на парасолі,
коші на їду, торбинки (Б., 1901, рекл.);
Артикули для подорожи: нецесарія, ташки,
жіночи куфри до пакованя подорожи і валізи,
специяльні куфри Madler-a з Липска, пуделка
на капелюхи, плєди, коци(КатеІпааг), анґлійскі
плєди для пань і панів і т.д. (Б., 1907, рекл.) /
пол. kufer-1) скриня, валіза, 2)розм. багажник
легковика; нім. der Koffer - валіза.
Куферок
188
Куферок. Зменш, до куфер. Ми говорили по-
українськи, і це звернуло увагу агента, котрий
закликав залізничну варту, яка, незважаючи на
мої протести, силоміць отворила наші
куферки (Галіп, Спомини, ч.З-4, 83).
Кухённий. Прикм. від кухня. Сегодня в полудни
від "їжджає віденьске товариство рятункове з
трама возами кухенними доЛюбляни, де завтра
зраня зачне під проводом шефового лікаря
Харраса варити страви (Б., 1895, 18,4) / пол.
kuchenny - кухонний; нім. ktichen - кухонний.
Кушати. Куштувати, пробувати на смак.
Кушаючи мід, пізнаємо, що він солодкий; сю
Лагідний 1. Легкий, м'який на смак (про напої).
Вуйко Базиль підходив звичайно до скляної
шафи, де рядами стояли принадні, чепурні,
блискучі фляшки, і частував себе самого міцніш
коньяком або лагідним лікером (Галіп, 42) 2.
М'який, пухкий (про землю). Суперфосфат
ділає найліпше на лагідних глинковатих землях
і на марґлевих та глинястих, в котрих є дещо
вапна (Товариш, 1908, 232) / пол. lagodny - 1)
легкий, м'який, 2) лагідний.
Лагодити. 1. Готувати. [Параска] порала ся вже
в новій кухні і лагодила до обіду (Галіп, 2); /
Лагодити (до друку) -готувати до друку. Воно
потягнеться, може, ще якийсь час, бо я
лагоджу тепер збірник малоруських новел в
німецькій мові для одного накладця в Дрездені,
але як упораюсь з тою працею - візьмуся знов
до повісті (Коб., Листи, 81,428). 2. Тамувати,
заспокоювати (біль, спрагу). Той душевний
спокій лагодить всякі людскі болі та терпіня,
кріпить нас в недолі, додає нової сили на
тяжкій дорозі житя (Кміц., 1908, 64);
Вапнисто-желізний сируп. Від 39 літ лікарями
випробований і поручуваний яко грудний сируп.
Усуває флегму, лагодить кашель, побуджує
апетит. Приспорює травлінє і ділає
відживляючо на кров і розвій костий (Б., 1909,
рекл) / пол. lagodzic - 1) пом'якшувати,
заспокоювати, тамувати, гамувати (біль, спрагу).
Лагодитися. Те саме, що ладитися. Побідитель
Хіни лагодить ся до нової війни, - до війни з
Росиєю(Б., 1895,23,2); Коли бя не мала нічого
проти того, що вона грає... вона лагодиться
до консерваторії... то пристала б на всякі
прояву зовемо вражінєм(Канюк, 1911, 8); /Не
з одної печі хліба кушав (не з одної печі
хліба їв) - про когось, хто має великий
життєвий досвід. Оба огородники зійшли ся в
тім огороді коло одного деревця і зачинають
виказувати свої погляди. Старий практик,
бачите, вже не з одної печи хліба кушав,
показує на деревце і каже: "З часом буде
хороше, лиш треба єго доглядати і плекати "
[...] Молодий теоретик зачинає збивати
виводи практика (Б., 1909,64,3) / порівн. пол.
nie z jednego pieca chleb jadal - не з одної
печі хліба їв, тертий калач, бувалий у бувальцях
умови, ставлені мною, і спровадилася б зараз,
завтра або позавтра (Коб., Valse melancohque,
103) / див. іще лагодити.
Ладитися. Готуватися. Сонце ладило ся заходити
і на заході запалало небо рожевим блеском
(Коб., Б, 1899,35,3).
Ладбвано. Вантажено, навантажувано. Вдолині
ждав на повалених умисний поїзд. Він
складався з кільканадцятьох возів, сп 'ятих
докупи, і з локомотива, що нетерпеливо сопів.
На кождий візладовано чотири до шість пнів
і сковувано грубими, мов рамена, ланцюгами
(Коб., Битва, 49) / пол. ladowac - класти,
навантажувати.
Лакомий. Ласий. "-А то щастє, що не знайшов
ся ніхто лакомий на сей кусень землі. А я воює
бояла ся, що треба буде зробити retour"
(Галіп, 62) / пол. lakomy - 1) жадібний,
зажерливий, 2) ласий, лакомий.
Лакомисть, перен. Спрагле очікування, бажання,
жага. В моїх побожних мріях я уявляю собі, як
ти станеш черновецким громадянином; така
сила придала би ся нам дуже і вся громада
вміла би Тебе цінити. А якби я тішив ся! Не
так з лакомисти редакторскої на Твою роботу,
як тим, що ми оба при своїй друкарні могли би
сотворити буков [иньский] Піємонт
навдивовижу Руси (Маковей, Листи, 549) /
порівн. пол. lakomstwo - 1) ненажерливість,
2)заст. жадібність, ненаситність.
Латка, перен. Наліпка, ярлик. / Приліпити
(причепити) латку - обмовити (когось), дати
безпідставно несхвальну оцінку (комусь). Але
щоби "Народному Домови " приліпити таки
Л
189
Лента
якусь латку, то переслав барон Кравс
прихильне рішене в[исокого] міністерства
товариству з напімненєм (Б., 1895, 10, 1); З
його праць визирає подекуди його історія. Десь
була якась панна, що її любив, а вона його в
дурні пошила. Се він цілому жіночому полові
не може простити і причіпає йому латки
(Коб., Листи, 128, 517); Час би нашим людям
призадумати ся над тим, що з таких напастий
на своїх може вийти для народної справи.
Злобні крикуни напастують своїх на те, аби
їм причепити латку, аби їх усунути з місця,
яке займають (Б., 1909, 102, 2); / Обкидати
латками - називати, прозивати. Але то вже
раз так на світі велося, як хто лиш нічого не
давав, не робив дарунків, нічого з хати не
роззичував, а хотів і собі дещо оставити, той
був зараз ''скупий " і того обкидували такими
латками, що матінко Христова! (Коб., Земля,
250) / порівн. пол przypiqc (przyczepic) komus
latke^ - обмовити когось, начепити наличку,
заплямувати.
Лев. Назва монети, що була в обігу в Австро-
Угорщині, в тому числі на землях Галичини,
Буковини. Воно справді не варт заходу -
кидати із-за тих мізерних кілька com левів
вогонь незгоди межи маси народу (Б., 1895,
10,3); За переведене такої ліцитациї платить
ся тому, хто викликуваврічи на продажи, за
цілий день 26 кр[ейцарів] по селах, a 5Vh
кр[ейцарів] по містах, а на бідних громади
1% (лева від ста), а на протокол ліцитациї
штемпель після Ш-ої скалі, наименьше ж на
50 кр[ейцарів] (См.-Стоцький, Громада, 21) /
[термін монетно-лічильної системи лев
(давніше -лей) вперше вжито 1589 p., з 1633
р. зафіксоване регулярне вживання термінів
лев, лей, левковий, яке характеризувало у
буковинських документах конкретну талярну
монету - левендаальдер Нідерландів, у 1670-
их роках назва цієї монети витісняє термін
таляр з практичного вжитку, позначаючи всі
види талярів (Огуй, 1997, 111- 116)].
Легковажити. Ставитися недбало, несерйозно.
Поправка мусить бути дуже совісна і докладна,
бо через поверховну поправку закорінюють ся
тільки ще більш помилки і діти легковажать
собі науку (Канюк, 1911,74).
Легкодушний. Легковажний. Він уже зрозумів,
що сі хлопці, що вели безжурне, легкодушне,
майже бурлацке житє, бажали добра для
того просторікого, безпомічного народу
(Галіп, 72); Подорож у ті часи відбувалась
возом, треба було їхати цілу довгу днину,
попасати, бути виставленим на всякі
евентуальні немилі перепони, епізоди. Але ми
були молоді, і молодість тішить ся всім, буває
на все радо приготована і чудово легкодушна
(Коб., Автобіографія, 17) / пол. lekkoduch -
вітрогон, легковажний, lekkoduchostwo -
легковажність.
Леда, частк. Будь-який, перший-ліпший. Я(вло
селах та містах маємо людий, що наосліп за
леда покликом не йдуть [...]- і на них уже час
приходить сказати проводирам: "Гов! Досить
уже тих експериментів! Не запрятуйте нам
чим иньшим голов, бо ми хочемо робити"
(О.Маковей, Б., 1895, 134, 3); / Леда який -
найменший, найнижчий, незначний,
маловартний, перший-ліпший, будь-який.
Нарід перед леда яким писариною зі староства
гне ся в три погибели (Б., 1896, 76, 2) / пол.
lada - частка, в сполуч. з іменниками вказує
на малозначність чогось, lada jaki - перший-
ліпший, нікчемний.
Ледівня. Холодне приміщення, в якому за
допомогою льоду зберігають харчові продукти.
На тім самім засіданю вибрали сина кума
Данила, Івана [...], на молочара і вислали єго
зараз на практику до кількох молочарских
спілок в Галичині, аби навчив ся виробляти
масло. Через літо вибудували дім з ледівнею
(Товариш, 1908, 156) / пол. lodownia - 1)
льодовик, холодильник, 2) холодне
приміщення.
Ледінь. Леґінь, парубок. Але иньшоїради нема.
А як він щось, може, зачне витворяти, то я з
ним зірву цілковито. Най собі йде! Овва, що за
ледінь! Най почекає, аби хоч трохи вус підріс!..
(Галіп, 84) / бук. діал. леґінь - парубок.
Лен. Яъон.Хто хоче мати ДОБРИЙ ЛЕН, нехай
вже тепер замовляє насінє. Для Буковини й
Галичини є найліпше пернавске насінє. Корець
(около 92-93 кір.) коштує 40 К вже в Чернівцях.
В падолисті, найдальше в грудни треба вже
купити (Товариш, 1908,рекл.)/лш. Іеп-льон.
Лепта. Стрічка. Німецький звичай носити ленти
все дуже перестерігаєть ся в Чернівцях. На
ленту - відзнаку товариства на зверх - горді
всі ті, що її носять. Здерти комусь ленту з
Лепта 190
грудий або сказати що на неї уважаєть ся
великою образою, за яку обидник мусить
давати сатисфакцію в поєдинку. (Се саме
відносить ся до шапок, бо єй товариства, що
крім лент носять буршівські шапочки). На знак
жалоби покриваєть ся ленту чорною крепою,
а крім того не дасть ся ні вечерків, ні забав на
час жалоби (Сімович, 1908,509-510)/порівн.
рос. лепта - стрічка, пол. wstqzka - стрічка.
Лепта, перен. Вклад у яку-небудь спільну справу.
Завзиваємо їх [буковиньских Українців], щоби
причинили ся і своєю лептою до пошанованя
найбільшого Українця[...] Хто коли-небудь
читав чи чув хоч одне вогненне слово
безсмертного Кобзаря, не зможе і не сьміє
відказати ся зложити єму глибокий поклін, не
поскупить малої лепти (Б., 1909,65, 1).
Лёстний. Улесливий, підступний, лукавий,
оманливий. / так, закидаючи буковиньским
Українцям неправду, сам [о. Купчанко] на свою
оборону уживає безцеремонно неправди.
Каже, н.пр., що буковиньскі Українці хотіли
єго перше зловитилестними словами, а потім
зі сьвіта згладити і під шибеницю підвести
(Б., 1895, 12, 1) / рос. лестный - улесливий,
підступний, лукавий.
Лєґер. Сорт пива - витримане пиво. Отворив
каварню театральну, котру заосмотрив в
окоцімске пиво, бочкове і фляшкове, лєґер і
експортове пиво, знамениту кухню, як також:
умолдавскі і иньші натур[альні] вина (Б., 1904,
рекл.) / порівн. пол. lezak - витримане пиво;
нілі. der Leger - сорт пива, legen - класти,
укладати, liegen - лежати; порівн. лєґер, гол.
- велика бочка з водою на кораблі (СЧС, 231);
див. іще лежак.
Лєґітимацийний, лєгітимаційний. Прикм. від
легітимація. / Лєгітимаційний виділ -
мандатна комісія. Списи виборчих актів
предкладає президент віку палаті, яка без
дебати рішає, чи вибір треба узнати важним,
чи акт виборчий передати лєґітимацийному
виділови до розгляненя (Б., 1907,64,3); Поляки
ввійшли в порозумінє з христ[иянскими]
соціялами і зобов 'язали ся голосувати на
Вайскірхера, коли партія Люетера боронити
буде заквестіоновані польскі мандати в
лєгітимаційній комісії. Торгу добито (Б., 1907,
72,1); / Карта легітимацийна - посвідчення
особи. Карта легітимацийна важна лиш для
означеної особи або тої ж уповновласненого
(Б., 1904, оголош.) / див. леґітимация.
Легитимация, легітимація [легітимація].
Посвідчення особи. Ну, промене вже досить
насмарував. А як з Вами ? Не забути наДорину
легітимацію (Арт., 28. VII. 1933); Небавом
зайшов до нашого переділу молодий мадяр,
котрий представився мені яко журналіст і
показав легітимацію від якогось мадярського
часопису (Галіп, Спомини, ч.З-4, 83); /
Леґітимация виборча-посвідчення виборця
Рівночасно має начальник громади доручити
всім, що мають право вибору, легітимації
виборчі, а також і заосмотрені громадскою
печаткою карти до голосованя (Товариш, 1908,
298) / пол. legitymacja - посвідчення особи.
Лектура. Лектура, читання, література для
читання. Кружкові бібліотеки мають в
головнім заложеню ту саму ціль, що й кожда
инша бібліотека; вони стають на послугах
просвіти і науки і закладають ся на те, щоб
дати молодому і палкому поколіню відповідну
та цікаву лектуру (Кузеля, 1910, 4) / пол.
lektura - читання, література для читання;
лектура, лат. - 1) читання, начитаність, 2)
кількість прочитаних книжок, творів (СЧС, 232).
Лежак. Сорт пива - витримане пиво. У нашім
паровім бровари (перше Ґебля), устроєнім після
найновійшої системи, вже почали спускати
вишинкове пиво[...] Небавом будемо могли
оголосити, що зачнемо спускати пиво-лежак
в бочівки і фляшки (Б., 1895, 16, рекл.) / пол.
lezak- витримане пиво; див. іще лєґер.
Лижва, частіше мн. - лижви. Ковзани. По обіді
закинула Ганнуся лижви на плечі й поїхала на
совганку, а я пішла на годину конверзації
англійської мови (Коб., Valse melancolique, 98)
/ пол. tyzwa, частіше мн. (lyzwy) - ковзани.
Лизун. Підлабузник, підбрехач. Йдуть до сеї
каси майже самі лизуни, що за порцию люри
дали би йрідну маму (Бб, 1907,32,2) / порівн.
пол. lizuch - 1) ласун; 2) підлабузник,
підбрехач, lizus, розм. - підлабузник,
підлещував lizusowac, розм.
підлабузнюватися, підлещуватися.
Лизунович, експр. Підлабузник. Лизуновичі,
Іскаріоти, шкаралупники, мари лихого крою
родять ся з дня на день в перестрашаючім
числі. Пруть ся на чужину шукати доброго
добра (Б., 1895, 11,3)/ порівн. інші одиниці
191 Лівиця
словотвірного типу на - owicz: frazesowicz -
фразер, любитель гарних фраз (висловлень),
karierowicz - кар'єрист, kajnelowicz, розм. -
курортник, procesowicz, розм. - сутяжник,
позивайло, urlopowicz - відпускник.
Лику вати. Радіти, тріумфувати. / небавом A2.
марта 1880) змогла волоска партия
національна ликувати, бо їй удалось
видвигнути свого любимця на престіл
митрополичий (Б., 1895, 27, 2); Ще до того
правительство задля якихось формальностий
відкидало двічи чи тричі статути. "Союз "
ликував, а старі раді були, що, мовляв, воно
якось уложить ся і що ще хто знає, чи буде
нове товариство (Сімович, 1908, 522) / рос,
стел, ликовать - радіти, тріумфувати.
Лихий. 1. Лютий, розлючений, сердитий. Яку б
роботу не задумували енерґічнійші, сьвідомійші
люди, кацапня все псує. Лихі, що виділ
зложений у більшости з Українців, кацапи
роблять страшні галабурди, декомплєтують
виділ, ображують своїх товаришів,
інтригують Буковинців проти Галичан,
православних проти уніятів і т.д. (Сімович,
1908, 508). 2. Поганий, непридатний, погано
зроблений. Там мав дуже добрий млин бути,
що молов в деяких днях для бідних дурно.
Дорога туди мала бути лиха, і тому молов
мельник вже і дурно, щоб люди в його млин
приходили (Коб., Некультурна, 75-76); /
неякісний (про товар). Мусимо тут ще
перепросити наших в[исоко]п[о]в[ажних]
читачів за лихий папір, на якім тепер
"Буковина " друкує ся, бо замовлений лучший
папір ще не поспів до друкарні (Б., 1895,14,4);
Кождий знає, кілько то лишає ся гроший в
ріжних купців на то, аби купити усе готово,
чого треба в хаті. Годують таким чином
чужих людий і дістають в додатку за добрі
гроші ще й лихий товар (Товариш, 1908, 90) /
пол lichy - 1) поганий, убогий, бідний; licha
gleba - поганий, бідний ґрунт, liche drogi -
погані, погано зроблені дороги, 2) малий,
мізерний, жалюгідний.
Лихо, присл. Погано, невдало. Але, на жаль, ще
дуже лихо стоять дотичні відносини (Б, 1895,
6, 1); / погано, бідно. Не вважаю, що-м лихо
вбраний, ходжу і взимі домоїхзнакомих, котрі,
дай їм Боже здоров 'є, мене в лихій годині в себе
перетримують (Б., 1895, 6, 2) / пол. licho -
погано, бідно, licho ubrany - бідно одягнений.
Лицьоване, терм. Перестановка місцями. В
кождім набезпечнім присуді стоїть підмет до
присудка в певних відносинах. Аби ті відносини
ліпше зрозуміти, то треба поставити
присудок на місце підмета. Отеє буде
висновуване на основі лицьованя. Як оба
присуди мають однакову скількість, то
лицьованезветь ся чистим (Канюк, 1911,33).
Лиця, мн. Ланити, щоки, лице. Навколо її уст
лежали риса завзятої рішучості, повіки були
спущені, їх довгі темні рясниці чудово
відбивали від білих, як сніг, лиць (Коб., Природа,
18); Треба було вмити ся, пригладити волосе і
трохи папушити горячі лиця (Галіп, 36) / пол
lico, книжн. - лице, ланити.
Личини. Особистий, приватний. Ніякий щирий
заступник справи народної не буде панькати
ся там, де може жадати, хоч правда й те,
що "з мотикою на сонце " пускає ся хиба той,
кому "й море по коліна ". Думаю, проте, що
кождий, кому дорога справа народна, а не
лична, хоч би тілько амбіция, стане під прапор
"НаціональноїРади " Русинів на Буковині (Б.,
1907,77,1); Саме слово правди зможе богато
в боротьбі з бріхнею, але ще більше вчинить
дшо, і то діло не тільки на користь загалу, але
й у справах личних поодиноких людий [...] Тому
безуслівно конечно, щоби наші діячі по селах
займали ся якнайусерднійше і личними
справами люду (Б, 1907,78,2); От "Буковина "
повтаряє ще раз, що засадничихріжниць між
програмами обох наших партий нема[...],
головно личні анімозіїодиниць (Б., 1909,94,1)
І рос. личный - особистий, приватний.
Лібра. Деста - міра паперу, дорівнює 24
аркушам. Скрипти довжны для товариств
"Власна поміч " продає по 50 кр. за лібру (Б.,
1890, рекл.)/яол. libra-1 )деста-міра паперу,
2) аптекарський фунт A2 унцій); порівн. лібра,
ісп. - еспанська і потруґальська міра ваги =
460 грамам (СЧС, 233); лібра (ісп. libra, від
лат. libra - фунт) - 1) старовинна римьска
одиниця ваги (близько 327,45 г), 2) міра ваги в
країнах Латинської Америки (близько 460 г)
(СІС, 489); деста, перс. - лібра, міра паперу =
24 аркушам (СЧС, 137).
Лівиця. Збірна назва партій чи фракцій лівого
спрямування, ліве угрупування. Також:
найдуть ся і посли з німецкої лівиці, котрі
Лік 192
будуть голосувати за отворенєм [дебати] (Б.,
1895, 7, 3); Сполучена лівиця ради державної
висказала вчера своє повне довір 'єміністрови
Плєнерови і рішила підпирати
правительственну програму з 23. січня 1893
р. (Б., 1895,20, А)\Лівиця внесла поправку до §
100. (там говорить ся о оподаткованю кас
щадничих) (Б., 1895, 24, 2); Лівиця стоїть
солідарно, правиця знов найшла ся вкупці, а
посеред сими таборами стоїть вже тепер
дійстно невтральне провізоричне
міністерствоурядниче(Б., 1899,150, \)\Вісти
про розе 'язанєДуми не вгавають. -Найбільш
скрайна лівиця поставила внесене, щоб на
порядку дневнім найблизшого засіданя
найшлась справа знесеня смертної кари і
проект амнестії. Внесене се поперла правиця,
що се вмішуваня Думи в прерогативи царя
станесь причиною розв'язаня Думи (Б., 1907,
62,2)/ пол. lewica -ліві сили, лівіугрупування.
Лік. Ліки. Найважнійшим ліком на сю народну
хоробу є, безперечно, совістна і уміла
публіцистична праця (Б., 1895,7,3); / помічний
засіб, засіб зарадити (чомусь). Вона душею -
артистка, хоч її твори не здобудуть собі,
може, європейської слави. На те нема ліку. Ні
чоловік, ні діти не вилічать її з тогт (Коб.,
Valse melancolique, 111); / На лік нема (не
мати, не знайти) - нема анітрохи, зовсім нема.
Провінция глуха. Книгарні, крім єгипетських
сонників, видань Білоуса, Руської Кухарки, на
лік руської книжки не мають (В.Сімович, Б.,
1907, 151, 3); 3 Лашківки пишуть нам:
"Мабуть, на цілій Буковині нема другого
такого дива, як у нас. Іменно печатка
парохіяльногоуряду законсервувала ще доси на
собі волоску мову, хоть Лашківка - се чисто
руска громада, де Волоха і на лік не знайшов
би, а часи, коли все було волоске, вже давно
минули. Хиба лише ще отся печатка нагадує
їх нам. Час вже дати сю старинність до
волоского музею, а постарати руску
печатку" (Б., 1909, 80, 1) / порівн. пол. lek -
лік, ліки.
Лікоть, локіть. 1. Міра довжини, дорівнює 78
см. Савка дивився ласими очима на полотно,
що майже сріблом блищало біллю проти сонця.
Його око кушніра зараз зміркувало і змірило,
скільки ліктів там буде і скільки варте (Коб.,
Вовчиха); / Показати, по чому локіть каші
- показати, по чім ківш лиха; дати відсіч. Дивно
нам лиш, що наша інтеліґенция і нарід
терпить в своїм осередку такі циганьскі
витребеньки і не покаже ромунізаторам, по
чому локіть каші (Б., 1907, 28, 3).
Лінія. У сполуч. в першій лінії - насамперед, в
першу чергу. Під теперішними обставинами
конечна потреба такого органу, і то в першій
лінії для політичного вихованя ірозвою руского
народу (Б., 1895,8,2); Наші провідники повинні
в першій лінії старати ся про зміцнене нашої
національної сипи через народну просьвіту (Б.,
1895, 29, 1); Здоровля, здоровля - то є, що я
Вам у першій лінії бажаю (Арт., 19.VI.1934) /
нім. in erster Linije - насамперед, в першу чергу.
Ліста, листа. Список, реєстр. / Ліста виборча
- виборчий список (кандидатів). Насамперед
кладе ся в лісті сьвященників, урядників,
офіцирів і управителів школи, а відтак всіх
иньших громадян за порядком після податків
від найвисше до найнизше оподаткованих
(такий спис після податків має громаді дати
уряд податковий) (См.-Стоцький, Громада, 32-
33); Черновецкі лісти виборчі можна
переглядати в ціли вношеня реклямаций
щоденно в читальни "Народного Дому" від
години 5-ої вечером (Б., 1907, 37, 3);
Християньско-социяльні висунули доси 184
кандидатів, а 'їхліста ще незамкнена(Б., 1907,
44,2)\Для вибору ради громадскоїмає начальник
громади насамперед виготовити докладний
спис всіх тих громадян, що мають право вибору
(лісту виборців) (Товариш, 1908, 297); Навіть
митрополит сказав, що московских перевертнів
не хоче знати [...] І деякі "Староруси "заявили,
що на новий, московский курс не годять ся, й
голосували при громадских виборах на руску
лісту (Б., 1909, 33, 3); Ухвалено після санкциї
нового виборчого закона скликати надзвичайні
загальні збори товариства для провіреня лісти
виборчої і порученя кандидата (Звідомл., 1914,
18); По десять-мінутній перерві приступлено:
ad3) до вибору нового виділу. Тут поставлено З
майже рівнозвучні листі, з-помежи котрих
перейшла майже одноголосно листа,
пропонована товаришем Гнідим, що обнимала
сих кандидатів до виділу: ТДрачиньского,
СтМаланчука, д-ра Григорія, Петра
Катеринюка і НКопачука (Звідомл., 1914, 38)
/ пол. lista - список, реєстр; lista wyborcza -
193 Лічити
виборчий, список; нім. die Liste - список,
відомість.
Літерат. Письменник, літератор. Признамся, що
мушу відкликати те, що писала-м Вам в однім
з послідніх листів про Коб[ринську]. Хтось на
її конто прогрішився проти мене, а ми се
повірили. Кривду їй заподіяли. Вона тепер
дуже нездорова, щось недобре з нашими
літератами. На ніц зводяться (Коб., Листи,
114,494); Не сходжуся ані з літератами, ані з
ученими, і розривки мої дуже примітивної
натури. Може бути, що тому що я все з
наймолодших літ не могла ділитися думками,
- в мене виробилося таке, що не маю
найменшого дару до бесіди (Коб., Листи, 40,
317); Як письменник кладе більшу вагу на суд
одного знавця-літерата, ніж на суд сотні
баранів з провінцій, так він якочоловік мусить
класти більшу вагу на суд також: знавця,
товариша, приятеля або взагалі розумного
чоловіка, як на суд незнайомих або засліплених
(Маковей, Листи, 557) / пол. literat -
письменник, літератор.
Літератский [літератський]. Прикм. від
літерат. В мене нема жадної зарозумілості
літератської - я пишу, бо є в мене триб до
того, пишу просто, що мене найбільше займає
і переймає і що найліпше розумію (Коб., Листи,
57, 362) / пол. literacki - літературний.
Ліцитация, ліцитація. 1.Аукціон, розпродаж.
Кождому вільно свою рухому річ пустити на
ліцитацию, бо нераз таким чином можна єї
ліпше збути, аніж: на торзі (См.-Стоцький,
Громада, 21); Публична ліцитация
движимостий, як: образів, диванів, цьвітів і
т.д., належачих до полишеного маєтку по
помершій Иосифі Ваґнер, відбуде ся в домі при
ул. Франца ч. 2 і продавати буде ся ті річи
також: по ціні ошацованя (Б., 1900, рекл.); /
Купити при ліцитациї- купити на аукціоні,
розпродажі. А треба вам знати, що наш
коршмар мав в селі дві хати. Одну собі сам
збудував, а другу купив в якогось п'яниці на
ліцитациї. Було й городу трохи коло хат і яких
тридцять фалеч найліпшого поля, купленого
також при ріжних ліцитациях (Товариш,
1908, 122); Справа тепер взагалі
безпредметова, бо в Кожланахудається таку
ванну стару купити при ліцитації, так що вже
далі не треба шукати (Арт, 16. VIII. 1932); /
В дорозі ліцитациї - шляхом продажу на
аукціоні, через аукціон. За пропінацийний
додаток громадский була би громада в дорозі
ліцитациї дістала щонайменьше 4000 К, а так
винаймилаза 1500К. (Б., 1907,94,2). 2. Складка.
- Отже маємо ліцитацию, панове! Хто що
дасть? Що ти даш, Білецкий? - спитав,
обертаючи ся до спорячих. - Ну, що дати? В
тебе вже, властиво, в чубку темно, але бочку
пива ще покладу!-Хвальна громадо! - обернув
ся Опалка до решти двох. - Чого хочете - пива
чи вина?-І пива, і вина, а на потуху ще й сивуху'
- випалив Грінка (Галіп, 37) / пол. licytacja - 1)
аукціон, прилюдний розпродаж, 2) суперництво,
3) карт, оголошення гри, kupic na licytacji -
купити на ліцитації.
Ліцитувати. Забирати майно на ліцитацію через
несплату податків. Люди самі заложили собі
"Січ ", "Склеп " і "Читальню ". Люди не мали
нікого інтелігентного, а при тім найшов ся
один хитрий, що вивів людий в поле; тепер всі
товариства упали, люди нарікають, членів
"взаїмної вигоди " ліцитують (Б., 1907,66,3)/
пол. licytowac - 1) продавати з аукціону, 2)
пропонувати ціну (на аукціоні).
Ліцитуватися. Продаватися на ліцитації. Мені
припала задача заявити одному убогому
мужикові, вітцеві чотирьох малих дітей, що
його господарство має ліцитуватися. На тім
його малім господарстві тяжив уже віддавна
врустикальнім банку довг його родичів (Коб.,
Банк рустикальний, 37) / див. іще ліцитація,
ліцитувати.
Лічити1. Рахувати, обчислювати. Якби лічити на
кождий гектар (фальча) землі на цілу Буковину,
гурт на гурт навіть по 2.000 корон, що є добре
раховано, то за тих 15 міліонів корон, які ми
щороку пропиваємо, можна би закупити в
однім році 8.000 гектарів поля (Товариш, 1908,
147). 2. Вважати. Статути "Союза"позволяли
лічити себе членами товариства цілі три роки
по скінченю університету (Сімович, 1908,509)
/ пол. liczyc - 1) рахувати, враховувати, 2)
оцінювати, 3) налічувати, 4) розраховувати (на
когось, щось) і рос. считать - 1) рахувати, 2)
вважати.
Лічити2. Лікувати. Коли б слуга з вини господаря
заслаб, то господар мусить єго власним
коштом лічити і не сьміє тих видатків на ліки
потручувати із заслуженини (См.-Стоцький,
13-7017
Лічниця 194
Громада, 15) / пол. leczyc - лікувати; рос.
. лечить - лікувати.
Лічниця. Лікарня. На знатока бактериольоаії
для черновецкого окружного суду іменовано
проректора краєвоїлічниці др.Гуґа Равбічека
(Б, 1909, 75,1) / пол. lecznica - лікарня.
Лічничий. Лікувальний. Всіх сих нещасних
мають вислати до лічничого заведеня в
Букарешті (Б., 1895,2,4); Окружені великими
синдикатами, перед лицем прихильників
охоронних мит, що уживають парляментарну
машину в інтересі капіталістичних
продуцентів, а на шкоду організацій
консументів, в виду нових проблємів, що
виринають на політичнім та суспільнім
горизонті, в виду так многих саль для хорих в
шпитали житя, що їх не діткнула еще ніяка
лічнича сила, - як можна тепер сказати, що
ми з політикою не маємо нічо до діла?
(Товариш, 1908, 189) / пол. leczniczy -
лікувальний.
Ловецтво. Мисливство. Віце-президент [Ради
культури краєвої], також: іменований цісарем,
- Антін Лукасевич, посесор дібр, котрий
заступає плекане копий і ловецтво (Товариш,
1908, 204) / пол. lowca, icm. - ловчий,
мисливець, Jowiectwo - мисливство,
мисливський промисел.
Лож. Неправда, фальш, брехня. Одинокою,
отже, підпорою кацапского ідола в тій формі,
в яку його тепер прибрано, є темнота і
сьвідома бріхня! Що на темноті і на ложи
вирости бажає, се мусить завмерти (Б., 1907,
78,1) І рос. ложь - неправда, брехня.
Лож ний Неправдивий, фальшивий. Отже
нехай не лякають ся ложних поголосок в
"Буковинскихь В^амостяхь ", котрим радимо
змінити свій титул на "Фальшиві Відомости "
(Б., 1895,25, 3) І рос. ложный - неправдивий,
фальшивий, підробний.
Лоно. Середовище. З лона учительства
промовляли: надуч[итель] Івасюк, щоби
зарахували учителям приобіцяне 50-
проц[ентне] підвисшенє від 1. січня 1907;
надуч[итель] Маренчук в справі дифінитивного
полагодженя платні (Б., 1907,26,2); Наколи б
наш нарід не мав ворогів - а найгірші вороги є
перекиньчики-кацапи, що вийшли таки з лона
народу, - то праця около здобутя сего мандату
була б не трудна, а тим-то і успішна (Б., 1907,
27,1); По сім вибрано виборчий комітет з лона
учителів, котрий складає ся з всіхукр[аїньских]
шкіл народних в сім окрузі (Б., 1907,29,1); Тут
треба згадати, що вже якийсь час перед тим
велася зі Львова і Коломиї (др.К. Трильовський)
пропаганда, щоби при Січах і Соколах
формувалися відділи військової муштри.
Пригадую, що і в лоні буковинського Січового
Союза обговорювалася ця справа (Галіп,
Спомини, ч. 1 -2,176) І пол. lono -1) лоно, утроба,
2) надра, глибінь (землі), w lonie - у складі,
всередині (якогось колектива, організації),
wyznaczyc ze swojego lona komisj^ - виділити
зі свого складу комісію.
Лоскіт. Грюкіт, тріск, шум. Ліхтарня впала з
великим лоскотом, а відтак ми утікли бігцем
(Б., 1895, 12, 3); Жаден усьпіх мого житя не
зробив мені більшої втіхи, як коли величезний
дуб з лоскотом впав (Б., 1895, 4); Блискавиці
летіли в смереки, розколювали без милосердя
найкращі пні, а грілі пробував розсаджувати
гори. З таким лоскотом і гуком потрясав ними,
неначеб хотів їх присилувати виступити
зовсім із свого непохитного супокою (Коб.,
Битва, 42) / пол. loskot - грюкіт, тріск, шум.
Лоскотати; лоскотіти. Гуркотіти, шуміти. До
самого рана мучив мене сон, що я десь стою
під лотоками, вода шумить по колесах, а в
млині питель лоскотить, що аж вухах сверлує
(І.Матієв, Б., 1895, 15, 2) / пол. loskotac -
гуркотіти, шуміти.
Лучити. Об'єднувати, поєднувати. Страшний
хаос, який послідними часами запанував між:
нашою інтеліхенциєю (особливо в Галичині), сей
правдиво хоробливийрозстрій наших народних
сил, що замість лучити всю нашу інтеліґенцию
до хосенної спільної народної праці, розбиває
її на найдрібнійші атоми і роздуває, як то
кажуть, на чотири вітри (Б , 1895,7, \)\Цілею
товариства є: Лучити руских православних
сьвященників на Буковині задля вза'імноїпраці
(Звідомл., 1914,9) і'пол. tyczyc-1) об'єднувати,
поєднувати, 2) пов'язувати, зв'язувати.
Лучитися1. Об'єднуватися. Члени кождоїкляси
будуть лучити ся в так звані "стоваришеня
податкові" (Б., 1895, 21, 2); Нам не втікати
перед ворогом, а лучити ся в спілки і спільними
силами стати до борби з противником. Котрі
люди сего держали ся, ті завсігди побідили
(Канюк, 1906,4);Кожда верства суспільности
195 Льокальний
лучить ся в станові товариства, щоби
вибороти собі повагу, значінє і вплив посеред
неї (Звідомл., 1914, 7). 2.Поєднуватися,
пов'язуватися. При показовій формі треба
показувати дітям тільки такі предмети, що
лунать ся безпосередно із набутими вже
дитиною спостереженями іуявленями (Канюк,
1911, 70) / пол. tyczyc sif - 1) об'єднуватися,
поєднуватися, 2) пов'язуватися, зв'язуватися.
Лучйтися2, безособ. Трапитися. Певно, що воно
було би гарно такого соловея почути, як
Крушельницька; і я знаю наперед, що если мені
лучиться почути її коли, спів її мене спаралізує,
як взагалі музика страшно сильно впливає на
л/еие(Коб., Листи, 52,349);Досьвідучить, що
чоловік дуже часто наріжні лади помиляєть
ся, і найрозумнійшій людині може лучити ся,
що помилить ся і що утворить хибний
висновок несьвідомо і нехотячи (Канюк, 1911,
49) / порівн. рос. случиться -трапитися,^/?.
лучйтися, лучатися, діал. - трапитися,
траплятися (СУМ, IV, 559).
Лучність. Зв'язок, спільність. Через вислане
своїх провідників до кабінету партиї не
зобов 'язували би ся нічим супроти
правительства, ані правительство супроти
партий. При тім істнувала би певного рода
лучність між: партиями а правительством (Б.,
1909, 30, 1); [Др. Григорій] сконстатував, що
лучність з нашими богословами вже здійснена
хоч би й нинішними загальними зборами, а на
будуче використовувати мемо кожду нагоду,
щоб плекати близшу спільність з ними
(Звідомл., 1914, 38)/ пол. Iqcznosc - зв'язок.
Льодён. Неваляне, непромокальне сукно з цупкої
вовни. Доставці для буковиньского зв 'язку
урядників Мінцер і Шехтер поручають свій
богато асортований склад осінних і зимових
артикулів: капелюхи з льодену фільцу і плішу
(Б., 1909, рекл)/йол. loden- 1)вовняна тканина
з довгим ворсом, 2)розм. пальто з цієї тканини;
нім. der Loden - неваляне, непромокальне
сукно з цупкої вовни.
Льожа. Ложа. Ціни місць: льожа б корон, фотель
в перших трохрядах 1 корона, в дальших - 80
сотиків, крісло - 60 сотиків, балькон - 40
сотиків, партер - 40 сотиків, халєрия - ЗО
сотиків (Б., 1902, рекл.) / пол. loza - ложа.
Льокайский. Рабський, прислужницький.
Боронить Росиї відродний Русин, десператска,
льокайска душа, котра не може поняти, що
можна бути паном на своїй землі, не служачи
ані інтересам відбудованя Польщі, ані
Московщині (Б., 1895,14,2) І пол. lokaj -лакей;
порівн. льокай, нім. - 1) служник, 2)
людина, що принижується, запобігає перед
ким-небудь (СЧС, 242).
Льокайство. Рабство, прислужництво. Як
подали ми в попереднім числі, "славний " з "їзд
мужів довір 'я москвофільскоїпартиї не то що
не приніс москвофілам ніякого сьвітла на їх
шляху, але затемнив їх калабаню так, що
тепер, властиво, ніхто не знає, що почати з
новим кацапским фантом, якому на ім'я
царске, а на призвище льокайство (Б., 1907,
81, 1) / див. льокайский.
Льокаль. 1. Приміщення. Рано відбувались в
ріжнихльокалях передміских зібраня (Б., 1895,
27, 2); Заки виборець піде з карткою до
виборчого льокалю, переконтролю вати у
кождого, чи картка виповнена на нашого
народного кандидата (Б., 1907, 49, 1); На
внесене о.Калинюка поручено виділови, щоби
просив преосьвященного митрополита о
відступленє льокалю в резиденциї, де би
відбували ся виділові засіданя і загальні збори
(принято) (Звідомл., 1914,12); Свій осідок має
товариство в льокали "Православної
Академії" в митрополичій резиденциї і там
відтримує свої виділові засіданя (Звідомл.,
1914, 47). 2. Ресторан, кафе. Склад товарів
корінних, сьвіжих і найлучшійякости по цінах
дешевих, як також свій льокаль до снідань (Б.,
1900, рекл.) / пол. lokal - 1) приміщення, 2)
ресторан; нім. das Lokal - 1) приміщення, 2)
ресторан, кафе; порівн. льокаль, лат. -
будинок, приміщення якої-небудь установи
(СЧС, 242).
Льокальний. 1.Місцевий. Дня ЗО. квітня с.р.
зіткнув ся поїзд льокальний ч. 17, відходячий з
Кракова о год. 6 мін. 40 вечером, через
неосторожність служби желізної, з поїздом
товаровим на станиці в Бохни (Б., 1895, 27,
4). 2. перен. Містечковий, вузькоглядний,
обмежений. Таким льокальним, узкоглядним
патріотам найлучше відповісти "Мели, Іване,
поки вітру стане ". Такий вітер льокального
патріотизму ще справді у Буковині віє та й
буде ще до часу віяти -з чого особливо радість
для декотрих мельників, що на чужім мчині
13*
Льокация
196
хотять своє зерно молоти - та даремно
глядаємо у тих льокалъних патріотів якоїсь
роботи на ширші розміри (Б., 1895, 121, 1) /
пол. lokalny - місцевий.
Льокация. Уміщення, розміщення, вкладення
(коштів, капіталу тощо). Товариство приймає
до обороту капітали своїх членів
опроцентовує їх натепер 5% - що против
звичайної тепер низької стопи процентовок
представляє дуже користну льокацию (Б.,
1895, 60, 2) / пол. lokacja - 1) уміщення,
вкладення, 2) визначення місця розташування,
lokowac - розташовувати, поміщати, lokowac
kapital - вкладати кошти (капітал).
Льорнёт. Бінокль. Льорнети парискі, далековиди
в оправі мосяжній, ніклевій і ішьшш (Б., 1905,
рекл.) / пол. lornet, lornetka - бінокль.
Льос. 1. Жеребок. Як більше осіб має однаково
тілько голосів, то тягне ся льос на те, аби знати,
хто вибраний, а хто ні (См.-Стоцький,
Громада,38); Аби вибори були важні, треба три
четвертини всіх радних. Можна голосувати
картками. Прирівности голосів рішає льос{См.-
Стоцький, Громада, 42). 2. Лотерейний квиток. В
Білгороді вильосовано при тягненю клясової
льотериїдня 31. марта головну виграну на суму
150.000 подвійно. Наперед признано єї льосови
ч. 28. C88), а потім льосови ч.Ю. 067. Властитель
першого з тягнених льосів подав скаргу до суду,
позаяк виграної, котру уневажнено, не хотять
єму виплатити (Б., 1895, 44, 3); Льотерея
Карльсбадска. 2 тягненя без доплати, 6164
виграних, головна виграна 100.000 корон в готівці.
Перше тягнене вже 6 серпня 1907 року. Ціна
льосу 1 корона (Б., 1907, рекл.); Від грудня до
марта 1883/4 нема засіданя, [...] в товаристві
дуже великий нелад, забрано гроші, що
товариство виграло на льосах, функціонарі не
складають справозданя зі своєї діяльності,
наслідком того ні один член виділу не дістає
абсолюторії A9 Jd. 1884) (Сімович, 1908, 507-
508). 3. Облігація. 100-300 зр[иньских] місячно
можуть заробити певно і честно особи каждого
стану у всіх місцевостях без капіталу і ризику
продажию законно дозволених льосів (Б., 1899,
рекл.); Філія Союзного банку віденьского в
Чернівцях поручає ся до переведеня трансакций
з обсягу банковости, а особливо до: ескомту і
інкаса купонів і вильосованих цінних паперів; до
уділюваня позичок на цінні папери, на варранти
і біжучі товари через вінкуляцію; до перехову
льосів і иньших цінних паперів в ціли забезпеченя
перед втратою з причини вильосованя (Товариш,
1908, 308, рекл.) / пол. los- 1) доля, талан; 2)
жереб; 3) лотерейний квиток; нім. das Los - 1)
жереб, 2) лотерейний білет, 3) доля, талан.
Льосбванє. Тираж, розіграш. [На вечерницях
"Товариства для жіночого промислу домашного
в Городенці"] відбулось льосованє дуже гарних
фантів, котре закінчилось повною гумору,
сьміху і дотепів ліцитациєю деяких
невильосованих предметів (Б., 1896,165-166,4)
/ пол. losowanie - 1) жеребкування, 2) тираж.
Льосу вати. Обирати тягненням жереба (льосу).
Якби і при другім голосованю дві особи дістали
рівне число голосів, то предсідатель льосує,
хто з них має бути начальником громади (Б.,
1909, 42, 1) / пол. losowac - тягнути жереб,
обирати тягненням жеребу.
Льотерия. Лотерея. Вони перешкодили тим
часом запомозі "Народного Дому" з
добродійної льотериї, для котрої товариство
було записане у Є[го] В[еличности] Цісаря,
відмовили тогід запомоги в сій в[исокій] палаті
(Б., 1895, 10, 1)/ пол. loteria - лотерея.
Людність. Населення. Так стане знати, що на
Україні один студент припадає на 4 і пів
тисячі людности (Б., 1895,14,2)/лш. ludnosc
- населення.
Людбвий. Народний. /Людові низини-народні
низи. Самі наші каси сільскі і черновецкі, сам
факт, що громада наша своїми маленькими
средствами закупила три великі села і
розпарцелювала їх або парцелює гце й тепер
між: наших малоземельних селян, вже се одно є
найкрасшою відповідею на евентуальний закид,
що у нас веде ся політику вгорі, а не дбає ся про
людові низини. (Б., 1907, 80, 1) / пол. ludowy -
народний.
Люка, ж./?. Прогалина, люк. Такзновь одна люка
вь рускомь школьництві на Буковини
заповнена (Б., 1886, оголош.) / пол. luka - 1)
прогалина, 2) вилом; нім. die Luke - люк.
Люра. Бовтанка, рідка юшка, рідка кава. Йдуть
до сеїкаси майже самі лизуни, що за порцию
люри дали би й рідну маму (Б., 1907, 32, 2) /
пол. lura - бовтанка, рідка юшка, рідка кава.
Лявн-теніс, невідм. Вид гри з м'ячем. Домові
мешти і пантофлі до лявн-теніс, методи Кнайпа,
Лямана і т.д. (Б., 1899, рекл.); Театр, концерти,
197
Майоризувати
Lawn-Tennis, Civguet, їзда біцик-лями, забавави
діточі. Прогульки в околицю фірами, верхом або
сплавами (Б., 1900, рекл.) / лявн-теніс, англ. -
гра в м'яча, при якій учасники кидають його
особливими сітковими лопатками (СЧС, 239).
Лякер. Лак. Великий ново сортований магазин
фарб тертих, олійних, лякерів, покостів,
посторонків, щіток, пендзлів, чеколяди,
смарованя до шкір, артикулів до праня (Б.,
1904, рекл.) / пол. lakier- лак; порівн. нім.
der Lack - те саме.
Ля'керки, мн. Лаковані черевики, туфлі.
Підставу тої блискучої фіхури творили блискучі,
Магазин. Склад. Крім сего, позакладала Рада
культури в повітових містах так звані взірцеві
магазини машин для тих господарів, що далеко
мешкають. Дотепер є такі магазини при
господарскій школі в Кіцмани, при середній
школі господарскій в Чернівцях, при школі
кошикарскій в Сторожинци і в Сереті
(Товариш, 1908,211)/ пол. magazyn -1) склад,
2) магазин.
Маґльоваїїє. Прасування. Приймає ся чисто
пране біле до маґльованя з поодиноких домів
(Б , 1899, рекл.) / пол. magiel - знаряддя для
прасування білизни, maglowac - прасувати
(білизну).
Маєтковий. Матеріальний, майновий. Спілка -
то товариство, в котрім згуртували ся люди
на підставі спільної поруки і відвічальности
та рівного права всіх для тої ціли, аби в
спільнім діловодстві осягнути для себе
маєткові користи (Товариш, 1908, 89) / пол.
majqtkowy - майновий, stan maj^tkowy -
майновий (матеріальний) стан.
Маєток. 1. Майно. / Рухомий і нерухомий
маєток - рухоме і нерухоме майно. Весь
рухомий і нерухомий маєток громадский, т.зн.
готові гроші, папери вартні, ґрунта, ріжні
права, н.пр. право побираня оплат на торгах і
т.д., т.зн. все те, що є власностю громади,
повинно бути списане в осібній книзі, котра
називає ся инвентар. Всі зміни в мастку
громадскім треба завсіди в инвентарі
зазначити (См.-Стоцький, Громада, 5). 2.
Капітал. "Віктория. В Берліні". Стан
маєтковий товариства 1 міліярд 640міліонів
мов скло, лякерки (І.Матієв, Б., 1895, 16, 1);
Черевики правдиві Box, Chevreaux, лякерки,
Klir-Hid, Puck, з шкіряними або
лякерованими обкладами, з плішовим
футрованєм або без того, для пань, панів,
панночок, хлопців і дітий (Б., 1907, рекл.) /
пол. lakierki,pi. -лаковані черевики,туфлі.
Лякероваїїий. Лакований. Черевики правдиві
Box, Chevreaux, лякерки, Klir-Hid, Puck, з
шкіряними або лякерованими обкладами, з
плішовим футрованєм або без того, для пань,
панів, панночок, хлопців і дітий (Б., 1907, рекл.)
/ пол. lakier -лак; нім. lackieren - лакувати.
кор[он]. Загальний маєток 700 міліонів корон.
Прихід з премій і відсотків виносив ер. 1907
понад 150 міліонів корон. Надвишка яко
дивіденда виносить ер. 1907понад 31 міліонів
корон. Цілком нові і дуже приступні услів 'я.
Генеральна аґенция на Буковину: Чернівці,
вулиця Головна, 20(Товариш, 1908,304, рекл.);
/ Маєтокзакладовий-статутний капітал. Той
маєток громадский, як толоки і т. д., з котрого
громада має доходи, т.є. маєток закладовий,
не сьміє Рада громадска ані продати, ані
дарувати без Виділу краевого (См.-Стоцький,
Громада, 6); / Збивати маєтки - збивати
капітали, наживатися. Я воює в Наугеймі по раз
четвертий і, знаючи мову німецьку, як свою,
знаюсь тут справді у всім, можу Вам у всім
помічною бути. Щодо лікаря, то єсть се в
Наугеймі важна річ. Майже всі вонихтіли б з
заграничних маєтки збивати, а декотрі вже і
збили (Коб., Листи, 179, 598) / пол. majqtek -
1) маєток, панська садиба, 2) майно, багатство,
ruchomy (nieruchomy) majqtek - рухоме
(нерухоме) майно; порівн. нім. die Fahrnis -
рухоме майно.
Майоризувати (кого?). Використовувати
чисельну перевагу при голосуванні. В
національних справах не могли би в такім разі
майоризувати одні других, а в станових
справах висилало би кожде краєве товариство
своїх делєґатів на спільну раду (Н.Спинул, Б.,
1907, 151, 2) / пол. majoryzowac (kogos) -
використовувати чисельну перевагу при
голосуванні, majorytet - чисельна перевага,
більшість (при голосуванні).
М
Маленькість 198
Маленькість. Дитячі літа. / 3 маленькости -
змалку, з малих літ. До такого викладаня
ріжних намірів він звик з маленькости, з тих
часів, як его водно вчили: "Терпи, козаче,
отаманом будеш!" (Галіп, 73) / пол. od
malenskosci - змалку, з малих літ.
Маловаженє. Назва дії за знач, маловажити.
[Москвофіли] поставили собі за головну ціль
ширити саме лише невдоволенє межи руским
народом і маловаженє національної ідеї (Б.,
1895,11,2).
Маловажити. Легковажити, ігнорувати. На
Буковині Русинів є о 62 тисячі більше, як
Волохів, значить Русинів ніяким чином не
можна маловажити (Б., 1895, 19, 1); Одні
рускі православні сьвященники дотепер
блукали манівцями в безправній темряві і тому
їх маловажено і уживано до преріжних
поступків, які незгідні з нашими особистими і
національними інтересами (Звідомл., 1014, 8)
/ порівн. пол. malowazny - незначний,
малозначний.
Мальконтёнт, субст. Невдоволений. Коли їм
близше придивимо ся, то переконаємо ся, що
ті горлачі майже самі мальконтенти, котрі
або чують особисту якусь уразу, або
заздростять, суть занадто горді і тим не
вдоволені, що не они верховодять, хотячи
коштом иньшого себе вивисшити (Б., 1895,30,
2-3) / пол. malkontent - субст. невдоволений,
порівн. niekontent - невдоволений.
Мальовило. Розпис, настінні малюнки. Сварня
"Габсбург" отвирає ся 29.грудня ср. о 7 год.
рано. Ціле заведене є після наймоднійшого
стилю уладжене. Уряджене прямо будить
подив. Мальовила кисти перворядних артистів
(Б., 1909, рекл) / пол. malowidlo- настінні
малюнки, живопис.
Мальтретувати. Знущатися, поштуркуватися
Перед кількома днями дістав я докладне
справозданє, як [п.Лєшек Ценьский] тепер
мальтретує наємних робітників, кажучи їм
майже вмирати з голоду та пити воду з
засмерділого ставку (Б., 1907, 94, 3) / пол.
maltretowac - знущатися, поштуркуватися.
Маніфестуватися. Представлятися, називати,
ідентифікувати себе певним чином. Члени
["Союза"] рухливі, кидають ся на всі боки,
збирають підпомоги, закладають бібліотеку,
основують читальню, зачинають видавати
коштом товариства метелики, а всюди
маніфестують ся Русинами, щоб
задокументувати, що Буковина - се не
виключно волоський край, политий зверха
німецькою культурою (Сімович, 1908, 504) /
пол. manifestowac si? - проявлятися,
представлятися, демонструватися.
Мантилька. Плащ, легке пальто. Накинь-но
мантильку, бо аби ти не застудила ся, то вже
ніч, уважай! (Галіп, 65) / пол. mantyla -
мантилья; нім. der Mantel - пальто, плащ;
порівн. мантилья, ісп. - 1) легкий жіночий
верхній одяг, 2) у еспанок- покривало на голову
й лице (СЧС, 247); мантилья (ісп. mantilla, від
лат. mantellum- покривало, плащ) -1) в Іспанії
мереживна біла або чорна жіноча накидка, що
накриває голову й верхню частину тулуба, 2)
коротка жіноча накидка без рукавів (СІС, 514);
мантля, нім. - плащ, шинеля (гал., СЧС, 517)
Мантій. Крутій, облудник. На сім кінчать ся
єреміяди нашого автора, а починаєть ся
"пісньрадостна". Бо "русскій" нарід не дав
ся зловити на солодкі слова мантіїв (Б., 1907,
84, 1) / порівн. пол. mftniak, розм. -крутій,
mftowac -говорити заплутуючись, вимовляти
лічилки (про дитячі ігри) і mantyczyc, заст.,
розм. - жебрати, канючити.
Мантійка. Здирниця, крутійка, облудниця. І ішов
інтерес досить доьре, аж в кінци вмішала ся
в справу поліция і попросила дотепну мантійку
до Іванової хати (Б., 1895,23, У) І див. мантій.
Мапа. Карта (географічна, історична тощо).
"История Руси"[...] зъ 40 илюстраціями и 2-
мамапами историчными въ 18 аркушахъ друку
(Б., 1890, рекл.); Його кабінет з великою
бібліотекою, землеписними мапами України на
писальнім столі вказував вже сам собою на вчену
працю господаря (Галіп, Спомини, ч.З-4, 90) /
пол. тара- карта; порівн. нім. die Mappe- 1)
папка, портфель, 2) етюдник і нім. die Karte -
карта, die Landkarte - географічна карта; мапа,
лат. -рисунок на папері або полотні земної кулі,
окремої країни чи місцевости (СЧС, 248).
Маргарина. Маргарин. Отрійну горівку,
фалшоване вино, фалшовану каву, масло з
маргарини, штучний цукор, сьмітє замість
перцю - все те з "ідают ь уста народу з великою
шкодою для здоровля і спосібности до праци
(Товариш, 1908,193) І пол. margaryna, ж.р. -
маргарин.
199
Масарувати
Мари, мн. Ноші для перенесення мерців. Тіло
покійника положено на мари в величавій сали
синодальній (Б., 1895, 18, 2); Перед марами
читав сьвященник своїм монотонним голосом
молитви(Б., 1895,18,2)/лш. тагу,лш. -ноші
(для покійників).
Маринарка. Морський флот. Призаприсяженю
маринарки у Вільґельмсгафен виголосив цісар
німецкий слідуючі характеристичні слова (Б.,
1895, 8, 3); Міністерство війни і маринарки
наразі не обсаджені і управляє ними тим часом
президент міністрів Рібо (Б., 1895, 5,4); Дня
20.С.М. поплине ся міжнародна ескадра в
Гольтенав, де вечером в академиї маринарки
буде баль (Б., 1895, 45, 3) / пол. marynarka -
1) флот, 2) піджак; нім. die Marine -військово-
морський флот; порівн. маринарка, фр. - 1)
короткий сертук, піджак, 2) фльота (гал., СЧС,
517).
Маркантний. Значкий. Народні і иньші
приповідки подавано призначкім (маркантнім)
слові (Schlagwort), звичайне при іменнику
(н[а]пр[иклад] "der Wunsch ist der Water des
Gedankens " s. Wunsch!), деколи і при дотичнім
дієслові (Кміц., 1912, ІХ-Х) / нім. markant-
характерний, визначний; порівн. маркантний,
фр. - визначний, яскраво означений (СЧС, 517).
Марний. 1.Нетривкий, незначний. Я мимоволі
став ся тою пружиною, що марною дрібницею
житє [мого товариша] в иньшу, дякувати
Богу щасливу, сторону повернула (І.Матієв,
Б., 1895, 15, 1). 2. Нікчемний, жалюгідний,
мізерний. / знайшли ся і між Русинами такі
зрадники свого народу, що за марну копійку
продали свою совість і свій народ (Б., 1895,
31, 1) / пол. marny - 1) нетривкий, минущий;
2) нікчемний, жалюгідний, мізерний.
Марниця. 1. Дріб'язок. Крілика купить собі й
найбіднійший зарібник за 6-8 корон та
примістить єго в якій-небудь видкій скрини
в якімсь сухім закутку й погодує єго якою-
небудь марницею (Товариш, 1908, 101). 2.
перен. Щось марне, незначне, несуттєве у
житті. [Чоловік] ради би розумом збагнути
будучність, щоб заздалегідь усяке лихо від
себе відвернути, а ту дивись, якась марниця,
що і подумати сьмішно, попсує єму всі єго
рахуби (І.Матієв, Б., 1895, 15, 1); / Задля
марниці - намарне, даремно. Родичів вже
повідомлено і они пізнали своїх дітий, котрі
задля марниці загибли (Б., 1895, 19, 4) / див
іще марний.
Марсиліяика. Марсельєза. З Петербурга
доносять, що звісні розрухи студентскі пішли
з того, що студенти у всіляких публичних
льокалях домагали ся, щоби грано марсиліянку
(Б., 1895,9,4) І пол. marsylianka - марсельеза.
Марфа. Товар. А ще треба і те знати, що всі
люди в селі бідні - треба в дечім помагати і
улекшувати злидні. Тому хочу їх діточкам
марфу дешево купити -знаєш, як беру богато,
купець мусить щось спустити (Б., 1903,13B6)
серпня, рекл.); Отже, будучи примушеним
купувати у дрібних купців, що продають на
кредит, [робітник] приневолений споживати
всякі товари (марфу) надпсовані, що
становлять славу торговлі наших днів
(Товариш, 1908, 192); Кому несе хосен
читальня? Певно, що не мені. - Виділовий
наймив за песі гроші склеп читальні - сей сам
виділовий і голова консуму продає марфу,
шинкує горілкою, люди п 'ють - і робота йде
(Б., 1909, 79, 2) І рум. marfa- товар; порівн.
марфа, рул*. - крам (гал., СЧС, 517).
Марцёвий. Березневий - сорт пива Головний
склад цісарского експортового і марцевого
пива, як також: портеру (Б., 1900, рекл.) / нім.
der Marzbier, Marzenbier - березневе пиво,
der Marz - березень; пол. marcowy -
березневий, бук. діал. марець - березень.
Маршалок. Голова сейму. Бувший маршалок
краєвий Низшої Австриї, князь Кольоредо
Мансфельд, помер (Б., 1895, 19, 4) / пол.
marszalek - 1) військ, маршал, 2) голова сейму,
marszalek szlachty - провідник шляхти.
Масакра. Побиття, розправа. В четвер промовив
перший міністр Бінерт, який на підставі
реляцій галицкого намістника оборонював
того ж намістника і урядників польских, в
відповідний спосіб пояснював подію в Горуцку
і масакру в Перемишли, обіцюслв розслідити
поодинокі закиди (Б., 1907, 73, 2) / пол.
masakra - побиття, розпраьа, нищення;
порівн. масакра, фр. - кривава бійка, різня,
нищення (СЧС, 517).
Масакру вати. Вбивати, нищити, розправлятися.
Тих шість узброєних компаній разом із 5
сотками маніфестантів виломили брами
нових касарень і приневолили їх залогу, яка вже
лежала в ліжку, вибирати ся разом в похід до
Масарський
200
Иарбони, щоби виступити против кірасиєрів,
якімасакрують нарід (Б., 1907,69,3);Бесідник
признає коректне поведене війска, яке
поступало собі по-людски. Зовсім инакше
магістрат, який казав масакрувати людий на
славу национально-польскої ідеї, якої
заступники сидять в палаті (Б., 1907, 73, 1);
Хто вискочив з павільону, уникнувши кола,
впадав під павільоном в руки решти банди, що
ножами, камінєм і держаками від церковних
ікон масакрувала всякого, хто видавав ся їй
"украинцемь" (Б., 1907, 97, 3) / пол.
masakrowac - убивати, нищити; порівн.
масакрувати. фр. - впень нищити,
винищувати, в крові топити (СЧС, 517).
Масарский. М'ясний. / Торговля масарска -
торгівля м'ясними виробами. Яшше підписані
подають отсим Вп. П. Т.Публіці до відома, що
в суботу, 16. жовтня ср. отворили в Чернівцях
при улици Паньскій число 12 Торговлю
масарску і делікатесів і заосмотрили єї в
елегантну комнату до снідань і знаменитий
буфет (Б., 1909, рекл) / пол. masarski -
ковбасний, м'ясний, sklep masarski - магазин
ковбасних (м'ясних) виробів, wyroby
masarski - ковбасні вироби, masarz -
ковбасник, власник крамниці ковбасних
виробів.
Маси, мн. У сполуч. в масах - гуртом, оптом.
Перша буковиньскарафінерия спірітусу, руму
і фабрика лікерів С.Рудіха в Радівцях отсим
повідомляє, що її знаменито продуковані
спірітуалія, руми і лікери будуть продавати
ся в масах і подрібно в Чернівцях (Б., 1907,
рекл.) / порівн. пол. masa towarowa - товарна
маса.
Мати (до кого?, до чого?). Стосуватися кого, чого.
/ Не мати нічого до річи - не стосуватися до
справи. Що під час "славної" діяльности
згаданих панів фаєрмани не мали майже ніяких
приладів, а нову, тану сикавку, куплену за
дорогі гроші, "зіпсували " чищенєм пивниць за
два роки, се також не має нічого до річи, бо,
властиво, не о се ходить, а о щось инного (Б.,
1907, 70, 2); / Що се має до речі - це не має
значення, суті (справи) не стосується. Ви були
перші, що писали про мене і витягнули мене
перед публіку, а тепер мали би другі що писати!
Нехай собі будуть другі і "бистроумні", але
що се має до речі? (Коб., Листи, 47, 337) /
порівн. пол. miec do... -мати до... (у сполуч. з
приймен. до та віддієслівними іменниками
означає можливість або мусовість: со masz do
powiedzenia? - що можеш сказати?, on nie ma
nic do stracenia - йому нічого втрачати) та
належати до... - стосуватися до (справи): пол
to nie nalezy do rzeczy - це (до) справи не
стосується.
Матися. 1. Бути в певному стані (про справи). /
Має ся річ (річ має ся, річ мається) так (не
так) - справа полягає в тому, що... (справа
така). Здає ся, що в сім випадку річ так має ся
(Б., 1895, 12, 2); 3 товариством нашим річ
мається так. Головною ініціаторкою його
єсть пані Матковська, вона ніби числиться до
старої партії, єсть, однак, дуже толерантна
жінка (Коб., Листи, 12, 266); Річ має ся так.
Я йому, Piernson 'у, писала, що або най мені
манускрипт відошле, або най заплатить (Коб.,
Листи, 106,481); Тут має ся річ подібно, як з
1ео1рафією,зтоюхибаньріжницею, що число
слів і назв, незрозумілих дляучеників, ще бічьше
(Корд., 1904, 21); Наколи б наш нарід не мав
ворогів - а найгірші вороги є перекиньчики -
[...] то праця около здобутя сего мандату була
б не трудна, а тим-то і успішна. Та, на жаль,
як відомо, має ся річ не так (Б., 1907, 27, 1);
Не ліпше має ся річ також: на Буковині. Там
жаден урядник не є обов 'язаний знати руску
мову в слові і письмі. В судах є богато судиїв,
що не розуміють сторін. (Б., 1907,79,2); От
так маються справи коло мене,
високоповажаний добродію, та маю надію, що
колись все зміниться на ліпше (Коб., Листи,
138, 543); Щодо новели "Ніоба", то справа з
нею малася така (Коб., Листи, 152, 557); /
Инакше має ся річ (з ким?, чим?) - справа
виглядає інакше (щодо кого, чого?). Чех їде там
[до Петербурга] як Чех, Словінець як
Словінець і вертають звідтам як вірні сини
своєї вітчини. Цілком инакше має ся річ із
Богатирцем і товаришами] (Б., 1909, 31,2);
/ Річ не мала ся так - справа стояла інакше,
справа полягала в іншому. Але річ не мала ся
так, як п.посол др.Волян сказав (Б., 1895, 12,
3) І пол. rzecz si$ ma tak a tak, sprawy si$ majq
tak a tak - справа стоїть таким чином, справа
виглядає таким чином. 2. безособ. Бути - про
наявність чогось у когось. Рідко хто, що учив
ся по чужих Гімназиях, переживав той час
201
Манати
инакше! Писали ся вірші, диспутувало ся про
штуку, про мову, ганьбило ся усіх за те, що
сьмиїи себе уважати за розумнійших, обожало
ся твори сьвітових геніїв, які нераз знані були
тільки по імени, вичислювало ся томи нібито
прочитаних книжок, яких немало ся в руках і
на очи не бачило ся, і не читало ся, і т.д., і т.д.
(В.Сімович, Б., 1907, 151, 3). 3. безособ. У
сполуч. з інфінітивом уживається для
позначення того, що повинно відбутися,
настати, що потрібно зробити. Начальник
подає порядок нарад: має ся установити
речиниі виповідженя для вкладок щадничих і
речинці платности відсотків від вкладок
щадничих; має ся установити стопу
процентову для вкладок щадничих і для
пожичок (См.-Стоцькш,Порадник, 2\);Коли
ж краєви і інтересантам із торговельно-
промислових кругів має ся бодай по можности
заощадити шкідливу виборчу борбу, - то
кожда партия в інтересі миру, який є прецінь
кардинальним у слів 'єм для спокійного розвитку
і сильного розцьвіту торговлі й промислу, -
понести часами й діймаві особисті жертви
при виборі кандидатів (Б., 1905,13 листопада,
4); Ще після цісарского патенту з року 1848 і
після конституцій з року 1849 мало ся
Галичину поділити на дві части і україньска
частина мала уконституовати ся як осібний
коронний край. На жаль, ніколи не здійснено
сих постанов (Б., 1909, 47, 1); Якраз вчора
одержала я з Одеси письмо від одного українця,
що має ся видавати знов один альманах
малоруських новеї і запросив до співуділу; тож
треба буде щось написати (Коб., Листи, 134,
537); Так нищать чужі антихристи наші
прекрасні ліси, що становлять маєток нашого
краю. Бог знає, але їх пани сокотять їх зле і
будуть раз за те перед Богом відповідати.
Тепер мається сей прекрасний матеріал
вивозити, мабуть, аж за море! І що має наш
край з того? (Коб., Битва,53) / порівн. пол. та
щ rozumiec - це повинно розумітися (саме
собою) і т.ін.
Матура. Іспит на атестат зрілості. Я була не
менш вдоволена. Здавала саме письменну
матуру, тішилася надією, що й усна піде
незгірше, а що найкраще - я була нареченою
професора... того, з години конверзації
англійськоїмови!'(Коб., Valse melancolique, 122)
/ пол. matura - 1) іспит на атестат зрілості, 2)
атестат зрілості, свідоцтво про закінчення
навчального закладу; порівн. матура, лат. -
дореволюційний термін - останній іспит при
закінченні гімназії, що давав право перейти до
університету (СЧС, 252).
Мафія. Мафія. Таким чином завдяки теророви і
надужитям виборчим, з одної сторони, а
безхарактерности зі сторони тих, котрі
повинні бути провідниками "меньшого брата "
і тих, котрим Ісус Христос сказав "віддати
житє своє за вівці свої" - отже, завдяки тому
всему побідила безправно мафія, вибираючи до
нової ради громадскої випробуваних ветеранів
маґістратско-паньскоїкліки (Б., 1907,95,2) /
пол. mafia- 1) мафія, 2) кліка.
Махер. Ошуканець, шахрай, який, вдаючись до
незаконних методів, мав завдання досягти
бажаного для свого кандидата результату
виборів. Вже при виборі президиї, в котрій
селяни хотіли мати своїх людий, счинилась із-
за опору мохерів така буча, що тревала довгий
час (Б., 1899, 35, 3); Христіяньскі соціяли і
молодочехи підперли "польске коло" і
шляхотскі мохери не підуть до криміналу...
Польска преса приняла цю вістку з великою
втіхою, але ся втіха має також дуже прикрі
сторони... Передовсім успіх сей - се лиш
хвилевий, ґешефтярскийуспіх. (Б., 1907,74,1)
І пол. macher -розм. ділок, комбінатор, крутій,
шахрай; нім. machen-робити, діяти, чинити,
die Mache - 1) робота, обробка, 2) розм.
хитрощі, ошуканство, der Macher - 1)
виробник, 2) комбінатор, ділок, заводіяка.
Махерство. Комбінаторство, крутійство,
шахрайство. Парляментарне житє се зовсім
окремий світ [...] Тут володіє безмежно і
єдино беззглядний природний закон "сильний
пожирає слабшого " або ' 'годуй ся потом праці
слабшого!", а сила лежить в числі голосів, в
артизмі дипльоматичнім або в хитрім
махерстві (Б., 1907, 71, 1) / нім. die
Machenschaften - підступи, махінації,
інтриги; див. іще. махер.
Манати. У сполуч. манати руки (у справу) -
бути причетним, втручатися (у справу),
неофіційно, приховано впливати на щось. Нам
декілька разів уряд відкидав статути й один
раз за те, що ми звали себе українцями, мовляв,
українців в Австрії немає. І це нас настроювало
Машиновий
202
проти старих. Ми думали, що то вони мочають
у цю справу свої руки: мовляв, будуть нам
відкидати статути, доки ми не наберемось
розуму й не закинемо думки про нове
товариство... Я не міркую, щоб це була правда,
але тоді ми так думали (Сімович, 1938, 46) /
порівн. пол. umaczac w czyms pake - мати
стосунок, бути причетним до якоїсь справи.
Машиновий. Машинний. Вкінци задумує [Рада
культури] давати запомоги на відповідні
мочула (сажавки), роздавати машини для
приготовленя повісма, то ємашинові терлиці
по зниженій ціні, і роздавати даром або дешево
і на дальше насінє лену і конопель (Товариш,
1908, 210); Обрахуймо тепер, кілько коштує
машинове сіянє і як оно виплачуєть ся
(Товариш, 1908, 216) / пол. maszynowy -
машинний.
Маячити. Белькотати щось невиразне, марити.
/ всі ті панове маячать про так звану
солідарність, що не є нічим иньшим, як
обопільною асекурациєю на мандат і ґешефт
(Б., 1907, 87, 2) / пол. majaczyc - 1) маячіти,
стовбичити, мигтіти; 2) марити.
Мёва. Чайка Моі білі меви, так літали його
тужні думки крізь тиху широку рівнину до
молодого сина (Коб., Земля, 318)/ пол. mewa -
чайка; нім. die Mowe - чайка.
Медаль, ч.р. Медаль. Він іменно обдарував
кождого з них на пам 'ятку того дня медалем
(Б., 1895, 26, 4); Мусимо тут згадати ще про
один афіш, який розліплено в дні виборів і який
вже своєю ярко-червоною краскою впадав в очи
[...] Сей афіш - пише далі "Вик. Volksbl" -
такий нікчемний, що ним мусимо бути
якнайвисше обурені. Се один бікмедалю, а тепер
другий...(Б., 1909, 34, 1) / пол. medal, ч.р. -
медаль; порівн. нім. die Medaille - медаль.
Медіюм, невідм., с.р. Медіум, посередник.
Отже приймім, що вони є тим, за щохотять
уходити, але треба мати все на оці те, що
"Старорусини " є посередником, через котрий
московскі агенти мають приступ до нашого
народу. А що за цінне то староруске медіюм,
то найліпше можемо пізнати з похвальних
гимнів їх ортанів[...] Отже, коли ті
"Старорусини" становлять то так
небезпечне медіюм, то що ж нам, правдивіш
Русинам, лишає ся, як не бороти ся з ними
(Б., 1895, 7, 3) / пол. medium - 1) медіум, 2)
книжн. середовище.
Мельдуватися. Заявляти (про себе). Він уже від
тижня хорий на горло, - оповідав син дальше,
-мельдувавсяхорий, але лікар, що оглядав його,
казав, що йому нічого не хибує і нехай вертає
назад до служби (Коб., Земля, 324) / пол.
meldowac sif -1) з'являтися, представлятися,
2) записуватися; нім. melden sich - 1)
з'явитися, 2) повідомляти про себе; порівн.
мельдувати, нім. -доповідати, рапортувати,
мельдуватися - з'являтися (гал., СЧС, 518).
Мельдунок. Заява (про якусь подію, вчинок,
випадок). - Ти! - просила вона. - Чого ти
прийшла сюди і під "їдаєш мене твоїми
мельдунками? Іди собі геть, відки прийшла, і
не лізь мені в очі! Я тобі не оповідаю, що люди
про тебе розказують! (Коб., Земля, 393) І пол.
meldunek - 1) повідомлення, сповіщення,
заява, рапорт, 2) прописка, запис щодо місця
перебування, проживання; нім. die Meldung -
1) повідомлення, 2) військ, рапорт, 3) заява,
заявка на участь у чомусь.
Меморіял. Звернення, доповідна записка. Коли
річевий і ясний реферат д-ра Григорія і
дискусия над ним дали можність всім
присутним переконати ся о великій
хосенности поділу дієцезії для православного
руского народу, прочитав о.Копачук
виготовлений меморіял до митрополита, в
котрім коротко, але дуже влучно поставлено
і мотивовано домаганє поділу дієцезії і
впровадженя рускої мови на викладах на
богословскім факультеті в Чернівцях
(Звідомл., 1914, 52) / пол. memorial -
доповідна записка.
Меморованє. Заучування напам'ять. Виклади і
поясненя в школі тут для учеників по більшій
части страчені, бо незрозумілі, а на виучене
лєкциї, яку би ученик в рідній мові поборов за
годину, зуживає двічи або тричі тілько часу і
то з меньшою користию для свого знаня, бо
більше помагає меморованєм, як зрозумінєм
річи (Корд., 1904,37) / пол. memorowac -
вивчати, завчати напам'ять.
Мёнер. Лідер, проводир. А коли "Народ " докорив
нам якимись рублями, то єму, певно,
пригадались в тій хвилі ті рублі, що їх ділять
між: себе щороку шановні редактори і
сотрудники "Народа " і менерирадикальні (Б.,
1895, 54, 1); Ческі і деякі німецкі дневники
203
Мисленний
коментують заяву ґр.Кільмансеґа догадом, що
гр.Тун думає ще раз покликати ческих та
німецких менерів за зелений стіл, щоби
впослідне спробувати компроміс (Б., 1899,36,
2) / пол. mener - лідер, проводир, верховода.
Мерва. Зужита солома, яка використовується для
підстилання худобі та інших господарських
потреб. На зиму даємо понад шпараґами грубу
верству мерви, щоби мороз їх не пошкодив
(Товариш, 1908, 261) / пол. mierzwa - 1) гній,
добриво, 2) стара, зужита солома, підстилка,
mierwic - удобрювати (землю); укр. діал.
мерва - 1) зужита, м'ята, терта солома,
підстилка, 2) гній, мервити - м'яти, терти,
бгати, перетолочувати, угноювати, мервитися
- 1) гнити, пріти, втрачати кормові якості
(ЕСУМ, 3, 438), 2) перен. марно витрачатися,
переколочуватися (день змервився - день
(час) витрачено марно).
Мервистий. Такий, що містить, має у своєму
складі мерву. Щоби ростити шпарапв взимі
не змерзли, то треба накрити рови мервистим
гноєм (Товариш, 1908, 261) / див. мерва;
порівн. укр.діал. мервистий -пом'ятий,
потертий; прілий, гнилий; змішаний з прілою
соломою (ЕСУМ, 3,438).
Мериторичний. Істотний, посутній. В імени
"Кола " польского заявив ґр.Пінипьский, що він
в мериторичну сторону проекту тепер
запускати ся не може, бо "Коло" не
пересправляло ще над проектом (Б., 1895,47,
2) / пол. merytoryczny - посутній.
Металь. Метал. Якусь тямку що її вважаємо
чимось цілим, розкладаємо на частини, що
склали ся на неї, н.пр : як стопимо 80 частий
л і іди із 20 частями цини, то дістанемо новий
металь, який звемо дзвониною (аналітична
дефіниция -розбірна) (Канюк, 1911,20) / пол.
metal - метал.
Метода. Метод, методика. Вчитель мусить при
науці тримати ся якихось законів та засад -
мусить придержувати ся якоїсь методи
(Канюк, 1911, 63) / пол. metoda, ж.р. - метод,
спосіб, система.
Мёшти, мн. Туфлі. Домовімешти і пантофлі до
лявн-теніс, методи Кнайпа, Лямана і т.д. (Б.,
1899, рекл.); Капелюхи з фільцу, ковнярики і
маншети для панів і хлопців, куфри до
подорожи і татки для пань, мешти для пань,
панів і дітий, сандалки для пань, панів і дітий
(Б., 1907, рекл.) І пол. meszty,^«. обл.-1) м'які
домашні туфлі, 2) напівчеревики, туфлі.
Микати. Смикати, скубти. Иноді крамар дуже
вже поважно похитував сивою головою і
нетерпеливо микав борідку (Галіп, 41).
Микнути. Утекти. Ми собі сегодня микнули з
школи, бо то мав Клапган з математики
питати, а ми ще хотіли трохи підучити ся
(Галіп, 66) / пол. тукіцс, рідко - втекти,
ушитися, дременути\рос. умыкнуть -втекти.
Мильно. Помилково. Я мильно писала, що
"губерн.Омск". Омськ - се лише буде
цензурний город (Коб., Листи, 194, 622) / пол.
mylnie - помилково.
Мимо, прийм. Незважаючи на; попри те, що. Бо
панотець з Руспебоула, як і многі иньші єго
товариші в Буковині, мимо найліпшої волі не
всилі застосувати ся до згаданого наказу, бо
не знає по руски (Б., 1895, 6, 2); Але знані в
Буковині і часто вживані махинациї при
конскрипциї мимо того не потрафлять ані
одну руску громаду справді перемінити на
волоску (Б., 1895, 6, 2); Русини не мають
богатых боярів, вони материяльно
найбіднійший нарід сего краю, але мимо того
платять сорозмірно найбільші податки (Б.,
1895,10,2); Шкіл мимо первістного оголошеня
ще не отворено (Б., 1895,18,4)/ пол. mimo to
(mimi tego) - незважаючи на те, що.
Минати. Проходити повз когось, щось. Тут
попри Гірченка минув Грінка з панночкою
(Галіп, 95); Самсонюк прудко пішов далі, а
минаючи попри дім, неприязно глянув вгору, де
блищали ся високі вікна бель-етажа (Галіп, 52)
Минатися. Розминатися, бути не відповідним
до чогось. Такі психічні об'яви товпи
застановили в свій час і провідників нашої
народовскої партиї, коли они прийшли на
справедливу думку, що віча минають ся зі
своєю цілею, що віча суть пустою
демонстрациєю навіть тоді, коли скликує ся
людий, щоби їх чогось научити (О.Маковей,
Б., 1895,46, \)Іпол. min^c si^ - розминутися,
розійтися, не досягти бажаного, бути у
невідповідності з чимось, поза чимось.
Мисленний. Мислений, уявний. Зрікши ся
сьвіта, я обертаю свій мисленний зір у рідну
минувшину (Галіп, "Думки та пісні", 5) / рос.
мысленный взор - уявний погляд; порівн.
пол. myslowy-мислений,уявний,розумовий.
Мисль 204
Мисль. 1 .Думка. Я собі лиш подумав, от як
оцінює ваші чорні гадки і поступки чоловік,
котрий не має жадних скритих мислий (Б.,
1899, 36, 2). 2. Зміст. / По мислі (чогось) -
згідно з (чимось). Єсли повінь зробила постійні
зміни в предметі, повинні урядники евіденцийні
переводити справджуване по мисли §12
згаданого закона (Б., 1895, 20, 1); Клюб
жадати буде національної автономії
україньского народа в україньских областях
Галичини і Буковини і установленя закону в
мисли артикулу XIX. державних основних
законів з 21. грудня 1867. (Б., 1907,74,1) / пол.
w mysl (czegos) -згідно з (чимось); / В добрій
мислі - не втрачаючи надії. Ми тілько в добрій
мислі раді дійти до якоїсь ясности та до
якихось вихідних точок серед нашої
теперішної блуканини (Б., 1895, 51, 1) / пол.
bye dobrej mysli - не втрачати надії, не
занепадати духом.
Мито. Податок, грошовий збір. Міста не
можуть без него [мита] обійти ся. Оно
справедливе, бо хто буде за тими, що
продають в місті, прятати і замітати, хто
буде стерегти їх і їх майна, коли на те не буде
гроша з мита? (Б., 1895, 13, 4) / порівн. пол.
myto, заст. - плата (за роботу) і do - мито,
плата на митниці, податок.
Митовё, субст. Митний збір. Нехай селяни не
возять ся по торгах за нічим, а радше нехай
один з них позбирає у сусідів все призначене на
продаж і їде сам продавати, тоді й варта буде
за все разом заплатити тих кілька крейцарів
митового (Б., 1895, 13,4).
Митовий. Митний. Після вісти з Йокогами
дементують вість, що в договорі мира Япан
застеріг собі контролю над хіньскими
приходами митовими (Б., 1895, 20, 4);
Ц[ісарско]-к[оролівский] радник домен Еміль
Ваєр заступає господарску науку, справи
торговельні і митові, господарскі вистави,
плекане і продукцию ростин, гноярство і
господарскі тварини (Товариш, 1908, 204).
Мишкованє. Назва дії за знач, мишкувати.
Кождий мишкує, щоби лише де дешевше
купити, а дорого спродати, а на тім
мишкованю часто зле виходить і шкодить
справі загальній (Б., 1896, 76, 2).
Мишкувати. Шукати поживи, зиску, крутити,
хитрувати. Кождий мишкує, щоби лише де
дешевше купити, а дорого спродати, а на тім
мишкованю часто зле виходить і шкодить
справі загальній (Б., 1896, 76, 2) / пол.
myszkowac - 1) шукати, вишукувати,
нишпорити, видивлятися, 2) шукати,
порпатися; порівн. нім. mausen - 1) ловити
мишей, крастися, підкрадатися, 3) вкрасти,
поцупити, потягнути.
Мід. І.Мед. Мід пчільнии з цьвітів, найліпше
десеровий, пушка 5 кільоґ. - за 7 корон 25
сотиків (Б., 1909, рекл). 2. Медовий напій.
Задля більшого обороту знижаю ціну старого
меду до питя домового виробу. Сей мід чистий,
сичений з чистого меду. Помічний напиток для
недокровних (здоровий, як маляґа з желізом) і
реконвалєсцентів (Б., 1904, рекл.); / Меди
питні - різновид напоїв. Знамениті меди питні
і меди овочеві домашного виробу. За чистоту
і доброту гарантую (Б , 1905, рекл ) /пол. miod
pitny - напій
Мізерия. Злидні, мн. Щоби вже раз сій мізериї
нашого народа зробити конець, завзиває ся
правительство до заснованя складу дров в
самім Кіцмани, тим більше, що в полудневій
части Буковини суть богатіліси фундушеві, з
котрих до Кіцманя дрова спроваджувати не
буде дуже трудно (Б., 1907, 81, 3) / пол.
mizeria, заст. - убозтво, злидні.
Мізерний. Бідний, убогий, злиденний. Він,
зобачивши чужинця, все зрозумів .-убогий
селянин-мандрівник занедужав у дорозі і якраз
тут повалився. Мізерна одіж:, зужита
торбина при боці, худеЮ як віск, лице,
роз 'яснило йому все (Коб., За готар, 131).
Міна. Вираз обличчя, гримаса, міна. Отже,
сходять ся тутешні Русини, шепочуть таємно
по кутках, оглядають ся, чи хто не підслухує,
і з мінами незвичайно поважними вертають,
наприклад, до стола читати газети (Б., 1895,
13,3)/ пол mina - вираз обличчя, міна.
Міненє. Обмін. Се заряджене, певно, найде
загальне одобренє, бо сим запобігло ся всяким
трудностям і неприємностям при міненю
гроший(Б., 1895,20,4).
Міністерия, міністерія. Міністерство. Перша
руска читанка для 2. и 3. року школьного,
составлена А.Кириловичемъ и учителями
Н.Шкурганомь и Е.А.Поповичемъ, одержала
еже апробату в ц.к. мшистеріі; и появитъ
ся небавомъ (Б., 1886, рекл.); Рукописи руских
205
Містоголова
книжок гр[еко]-ор[ієнтальної] релігії лежать
віддавна в міністериї віроісповіданя і
просьвіти (Б., 1895, 6, 2) / пол. ministerium -
міністерство.
Міністерияльнии. Міністерський. Краєва
дирекция скарбу оповістила на основі
міністерияльного рішеня виділови краевому,
що скарбова адміністрация не мала би права
зарядити доходженя (Б., 1895, 20, 1) / пол.
ministerialny - міністерський.
Міра. У сполуч. у першій мірі- в першу чергу,
головним чином, насамперед. Добрий спосіб
або тон науки (вченя) безперечно залежить у
першій мірі від всесторонноїосьвіти вчителя
(Канюк, 1911, 80) / порівн. пол. w pewnej
mierze - певним чином; ze wszech miar - з
кожного боку, з усіх боків, гасіїц miarq - в
жодному разі, жодним чином.
Мірний. Помірний, невисокий (про ціну).Міри/
ціни. Виконане без закиду (Б., 1909, рекл.) І пол.
mierny - помірний, середній.
Міродайний. Впливовий, авторитетний. Сели,
отже, з міродайної сторони за рускими
панотцями нема попиту, а навіть їх попросту
і знати не хотять, то не дивниця, щозрускої
сторони так мало їх зголошує ся (Є.Пігуляк,
Б.,1895, 6, 2); Міродайна власть іменно не
позволяє друкувати книжки для науки релігії в
рускій мові, в новій, правительством
запровадженій правописи (Б , 1895, 6, 2); Для
мене в тій справі міродайна і рішаюча та
обставина, чи той або сей чоловік належить
до того або другого народу, чи послугує ся тою
або иньшою мовою (С.Смаль-Стоцький, Б.,
1895, 8, 2); А іменно треба, щоб впливові і
міродайні люди наші сей час перевели або
скріпили нашу народну орґанізацию в тих
громадах руских, що входять наразі при
виборах до неруских виборчих округів (Б., 1907,
27, 1); Опрочім, оскільки ми можемо на
критики і похвали покладати і оскільки вони
можуть нам бути міродайними -
переконайтесь з листів, котрі Вам залучаю
(Коб., Слово..., 282); / забезпечений
авторитетом, правом впливу. Між межами
Кроато-Славоніїхорватска мова яко урядова
є міродайна для органів спільного
правительства (Б., 1907, 70, 3); / найміро-
дайнійший - найбільш авторитетний,
впливовий. Та найбільший вплив зробило на
мене письмо одного з найміродайнійших
учителів, які причинили ся до звісного виступу
одної части учительства Кіцманецкого повіту
(Б., 1907, 151, 1) / пол. miarodajny ~
авторитетний, впливовий.
Міродатний. Те саме, що міродайний. В
міродатний кругах Порти [Туреччини]
запевняють, що протокол договору буде
напевно принятий (Б., 1909, 75, 3);
Принципіяльний опір монарха і австрийских
міродатних чинників против роздвоюваня
армиї спонукав угорских політиків лишити в
завішеню війскову квестию і наразі домагати
ся тільки самостійного картелевого банку{Б.,
1909, 89, 1); / 3 міродатних джерел - з
авторитетних джерел (інформації). Ми знаємо
з міродатних жерел, що А встрия не хоче війни
і важна особа в Австро-Угорщині вступає ся
за супокоєм (Б., 1909, 66, 1) / пол. z
miarodajnych zrodel -з авторитетних джерел.
Місто, прийм. 1 .Замість. В кінци загальні збори
ухвалили на внесок Калинюка солідаризувати
ся з виводами тов. Радика проти радикалів в
"Буковині", приняли внесок Радика, щоб всі
сьвященники Русини місто новорічних і
сьвяточних карток і бажань посилали датки
на бурси (Звщомп., 1914,16). 2. Перша частина
у складних словах, що за значенням дорівнює
заступник. Що собі маломісточкові поваги,
пан секретар Шнайдер (у нас кождий радний
якийсь "секретар ") і пан містодвірник Реґота,
роблять параду, се нас дуже мило вражає (Б.,
1907, 70, 2); Виділ, вибраний на тогідних
загальних зборах, уконституував ся так-
голова - проф. університету] Д.Єреміїв;
містоголова-посол ТеофДрачиньский; писар
- Н.Копачук; касиєр - dp. Ф.Григорій; господар
- Cm. Маланчук (Звідомл., 1914, 25) / пол.
miasto, заст. - замість.
Містоголова. Заступник голови. Довідуємо ся,
що на днях помер в Сопові, по довгій недузі,
М[икола] Харжевский, колишній голова
акад[емічного] тов[ариства] черное[ецького]
"Молода Україна", кол[ишній] містоголова,
голова акад[емічного] тов[ариства]
черное [ецького] "Січ " і бувший суплєнт при
учит[ельскій] семинариїв Чернівцях (Б., 1907,
29, 3); Виділ, вибраний на тогідних загальних
зборах, уконституував ся так: голова - проф.
унів Д.Среміїв; містоголова - посол.
206
Містодвірник 2
Теоф.Драчиньский; писар - Н.Копачук; касиєр
- dp.Ф.Григорій; господар - Cm. Маланчук
(Звідомл., 1914, 25).
Містодвірник. Заступник двірника - голови
сільської громади. Що собі маломісточкові
поваги, пан секретар Шнайдер (у нас кождий
радний якийсь "секретар") і пан містодвірник
Регота, роблять параду, се нас дуже мило
вражає (Б., \907, 70, 2).
Мітінґ. Мітинг, збори, віче. Коли будете хоч що-
небудь робити тут не по приказу міністра,
то постраждаєте! - казав [пристав]
депутатови. Але депутат не дуже злякав ся і
таки тої ночи зібрав в поли чималий мітінх
(Б., 1907, 55,2)\Вірменьский комітет скликає
на завтра мітінґ, щоби з огляду на ухвалену
конституцией) рівність зажадати
чимскоршогорозширеня обоє 'язку служити у
війску також: і на не-Могамеданів, як також:
знесеня такси за увільнене від війсковоїслужби
(Б., 1909,78,3)/
Мішанка. Суміш. Юліана Майнля мішанки
палених кав, для знатоків найліпші (Б., 1904,
рекл.) / пол. mieszanka- 1) суміш, 2) асорті,
порівн. mieszanka ziolowa - суміш лікарських
трав, mieszanka czekoladowa - шоколадне
асорті.
Мнимий. Уявний, гаданий. За мниму обиду чести
жандармів суд засудив несправедливо пЛігуляка
на 5 зр[иньских] кари (Б., 1895, 25, 3); Замісць
безпристрасним, чесним і поважним способом,
а то: поважною, отвертою і щирою виміною
гадок прояснити всі непорозуміня і підозріня,
бавимо ся, мов незрілі діти, докорами, лайками
та гадаємо мілкими дотепами побороти своїх
мнимих противників (Б., 1895, 36, 1); В часі
безпарляментарнім хотів сей австрийский
бюрократ [барон Бінерт] пімстити ся на
ческих обструкціоністах і уладив формальну
нагінку на них. Пішли ревізиї, переслуханя,
арештованя, викрито мниму противійскову
пропаганду. Чи слушні були сі обвинуваченя,
викаже судова розправа (Б., 1909, 53, 1); Се
становище росийского правительства
підбадьорус також Сербів і робить їм надію,
що на случай війни можуть числити на поміч
мнимого їх защитника (Б., 1909, 66, 1) / рос.
мнимый - 1) уявний, гаданий, 2) не
підтверджений фактами, мнить - вважати,
думати.
Мнінє. Думка, погляд. Як бачимо, то мніня
п 'ятьох речників розійшлись на п 'ять вітрів
(Б., 1899, 36,1)/рос. мнение-думка, погляд.
Многе, субст. Багато що. Балакали про житє-
бутє народу на Волині а на Буковині, де в чім
відмінне, в многім подібне (Галіп, 38) / рос.
многое, субст. - багато що.
Много, приел. 1 .Багато. Народу зібралось повно,
хата була битком набита, бо много народа
стояло в сінях та під вікнами (Б., 1895, 5, 3);
Щастя, що не говорю так много, як пишу, бо
би люди від мене утікали (Коб., Листи, 47,339);
Обширні полонини винаймає ся поодиноким
особам (підприємцям), котрі потім беруть за
пасовиско великий чинш і принимають много
худоби, через що приймлена худоба лиш нидіє
(Канюк, 1906,7); / О много - набагато. Здасть
ся, що ему завдячують чілійскі конституционіс-
ти заведене в своїй армії карабінів Манліхера і
бездимного пороху, котре подало їм змогу
перевитяжити о много сильнійшу партию
Бальмацеди (Б., 1895,23, 3). 2. Перша частина
у складних словах, яка за своїм значенням
збігається з багато або дуже. Особливо
улюблений був вуйко Базильу многонадійних поповичів,
котрі й охрестили єго крамницю православною
(Галіп, 41) / рос. много - багато; пол. mnogo,
заст.- багато.
Многолітствіє. Урочисте привітання,
вшанування на честь поважної особи з побажанням
довгих років життя. Збори замкнув о.Купчанко
дуже гарною промовою про згоду і єдність.
Панотець ще раз висказав свою подяку
Василькови за його славну працю для народа і
вніс многолітствіє в честь найяснійшого пана
(Б., 1907, 39, 2); В понеділок, дня 17. .м
отворено перший справді народний парлямент
в Австриї. По короткій промові підніс
предсідатель многолітствіє в честь цісаря (Б.,
1907,65,1) / порівн. укр. многая літа, вигук -
вживається для побажання здоров'я, довгого
життя, для вшанування з урочистої нагоди\рос.
многая лета - те саме, що укр. многая літа
Многолітство. Те саме, що многолітствіє. По
вичерпаню дневного порядку загальних зборів,
які тревали від 3. до 7. пополуднії,
о.предсідатель заключив наради широкою
промовою дляучастників, дякуючи їм за труд
і підносячи многолітство монархови (Звідомл.,
1914, 12).
207
Моментально
Ми о го надійний, ірон. Поважний, солідний.
Особливо улюблений був вуйко Базиль у
многонадійних поповичів, котрі й охрестили
его крамницю православною (Галіп, 41).
Многосторонний. Всебічний. Діяльність его
була досить многосторонна (Галіп, 6) / рос.
многосторонний - всебічний.
Множество. Величезна кількість, багато. В
надрічних селах множество домів у воді (Б.,
1895,14,4); Приходжу і яз своїм приятелем і
застаю множество людий, а межи ними 10
семинаристих (Б., 1895,6, Ъ)\В брамі костела
тру мну з пок[ійним] Архикнязем приняло
духовеньство і зложило на катафальку перед
головним престолом серед множества сьвічок
(Б , 1895, 7, 2) І рос. множество - величезна
кількість, дуже багато; пол. mnostwo -
величезна кількість, дуже багато.
Мова. Промова, виступ. Мої панове, сли
розважите дальше, що такий
високоповажаний архімандрит сьміє
подавати за факт такі нісенітниці, як що я
мою мову в суботу читав, а крім того, що ту
мову мені хто иньший виробив, то можете
набрати понятя о способі їх войованя
(Є.Пігуляк, Б., 1895,7,3) І пол. mowa -1) мова,
мовлення, 2) промова, wyglosic mow? -
виголосити промову; порівн. нім. die Sprache
- мова; der Sprecher -1) промовець; 2) диктор;
3) спікер.
Модель, ч.р. Модель, унаочнення. Коли
безпосередний погляд неможливий, то вчитель
повинен унагляднити свою науку бодай
препаратом, моделем, картиною, рисунком на
таблиці, описом або порівнанєм. Сам модель
має бути вірний, тобто відповідати дійсній
річи; як є ним картина, то вона повинна бути
велика і колірована (Канюк, 1911, 93);
Рівночасно з тим я бралась за олівець, маючи
незначні майже початки рисунків зі школи, і
починала рисувати. Та не в природі шукала я
моделів - на те ніхто не звертав уваги, але з
інших ілюстраций. Остаточно ... звернулася
і до природи (Коб., Про себе саму, 52) / пол.
model, ч.р. - модель.
Модерний. Сучасний. З другої, однак, сторони
вічні скріпленя армії, вічні видатки на модерні
збруї і т.д. не позволяють нам поважно вірити
у мирну будучність (Б., 1907, 78, 3) / порівн.
пол. moderna - модернізм.
Можний. Впливовий, могутній. Коли ті пани
бачать в тім свою гордість, то не завидую їх
теперішному можному становиску (Б., 1895,
10,2); За те московска читальня лає можних
опікунів, даровані Газети й книжки й
розпаношилась в громадскій школі (Б., 1895,
10, 3) / пол. mozny - впивовий, могутній,
багатий.
Можність. Спромога, можливість. Де ж
зрештою має шукати руска інтеліґенция
пристановище длярускої народности, як не в
Австриї, в котрій засадничими уставами
кождій народности запоручено можність
свобідного розвитку (Б., 1895, 11, 2);
Провадити опозицийну політику проти
правительства, котре нам по можности
прихильне, без всяких виглядів, тілько для шуму,
для розривки ґалєриї і потіхи улиці [...]- се
взагалі не дасть ся оправдати з поважного
становиска (Б., 1895,29,1); В інтересі наших
суспільних аспіраций, що капітал і його зиск
мусить бути підчинений жаданям праці,
кажемо' Прочистьте дорогу для спілкової
продукциї, а дозріє жниво национального
добробуту і ми відберемо великим
капіталістичним злукам можність діяти
кривду (Товариш, 1908, 179); Коли річевий і
ясний реферат д-ра Григорія і дискусия над
ним дали можність всім присутним
переконати ся о великій хосенности поділу
дієцезії для православного руского народу,
прочитав о.Копачук виготовлений меморіял до
митрополита (Звідомл., 1914, 52) / пол.
moznosc - 1) можливість, 2) здатність.
Моздір. Рушниця. Чесний ґазда повитав
делегатів хлібом і солею, і тогди почали
стріляти з моздірів (Б., 1895, 2, 1) / пол.
mozdzierz - іст. мортира.
Моздіровий. Прикм. від моздір. На кожду
промову, по кождім привіті відповідали оба
панове посли серед сальв моздірових і серед
великого одушевленя народу (Б., 1907, 38, 2) /
пол. mozdzierzowy, прикм. від mozdzierz -
іст. мортира.
Мозківниця, експр. Голова, черепок, макітра,
довбешка. Що пияк - то сьпівак, і навідворот,
тям се в своїй плескатій мозківниці! (Галіп,
36) / пол. mozgownica, жарт. - голова.
Моментально. Саме в цей час. Прочих нарисів і
новелу не висилаю, бо всіх чисел
Монограм 208
"Літ[ературно]-н[аукового] вісника"
моментально вдома не маю, бо, подаючись
там о якусь артистичну стипендію, мусила-
м всі письма з просьбою предложити (Коб.,
Листи, 163, 576) / порівн. пол. momentalnie -
миттєво, блискавично і w tym momencie -
саме в цей час, в цю хвилину.
Монограм, ч.р. Монограма. Кишенковий
годинник никливий Анкер Рем. З красно
гравірованим моноґрамом, найправильнійше
показуючий, з трилітною їваранциєю (Б., 1900,
рекл.) / пол. monogram, ч.р. - монограма.
Монструм, невідм., с.р. Монстр, потвора,
жахіття. Читаєш ті написи і не знаєш, чи се
по-руски, чи по-варварски. Вершок таких
"руских " написий найдете в возах трамваєвих.
Здаєсь, що автор тих всяких пересторог в
рускій мові вчив сярускоїмови десь... аж на
Камчатці, а там її ніяк не вміють. Наведу
лише одно монструм пересторог в возах
трамваєвих: "Под час Ъди не свободно
прискаковати і выскаковати ". Признаю ся, що
яко Русин сего ніяк не можу пошти (Б., 1907,
74,3); В справі принятя до "Канделі "дописий
фонетичною правописею довів виділ до
порозуміня в той спосіб, що консистория
згодила ся поміщати фонетичні дописі, як
такі справді прийдуть до редакції. Тож в
рускій части "Канделі" введено утраквізм
фонетично-етимольоґічний, таке монструм,
яке не трафляє ся на цілій кулі земскій, а то
через нерішуче становискорускогоредактора
"Канделі"(Звідомл., 1914, \9)/пол. monstrum,
с.р. - потвора, монстр.
Морґ. Міра площі землі, дорівнює 5784 м2. Міри
площі. Нові: 1 км2 = 100 гектарів(гр) = 1000
арів(а) = 1 міліонм2; Ігр = 100а = 10000 м2;
1а = 100 м2. Старі: 1 морг = 1600 сяжнів =
5784 м2. Заміна: 1 м2 = 10 стіп. -1а = 27
сяжнів і 28 стіп; 1 гр = 1 морг і 1180 сяжнів
(Товариш, 1908, вкладка); Та воно ніби якось
так, як ви кажете, куме, але ж відки нам
взяти тілько гроший, аби ми могли
виарендувати паньскі лани. Таже то зверх
тисяч морґів поля! Треба суми суменної, -
говорили читальники (Товариш, 1908,140-141);
Сівачка 17-рядкова, на прим[ір] "Колюмбія
Дріль ", коштує 646 корон, а може бути на 12-
15 літ. Денно обсіває 3 і пів фальчі (півшеста
морґа) при обслузі двох коний на переміну і двох
людий по 1 короні (Товариш, 1908, 216); Маю
на продаж: 11 морґів поля найліпшого на
Буковині. Одна фальча поля - до 40 корців
збіжа (Б., 1909, рекл) / пол. morg, morga, ч. і
ж.р. -міраплощі, дорівнює; ук/?. морґ-заст.
у Польщі, Литві та на загарбаних ними
українських землях у XVI - XVIII ст., а в
Західній Україні - до 1939 р. - міра землі, що
дорівнює 0,56 га (СУМ, IV, 800), морґ- міра
площі угідь, молдавський морг дорівнював
0,5784 гд(ІМіСУ, 669).
Моралізованє. Моралізування, моралізаторство,
повчання. Не моралізованє, не довгі проповіди
виробляють моральний характеру молодіжи,
а куди більше приклад самого вчителя; він не
раз більше значить, як сотня моральних
напімнень (Канюк, 1911,85) І пол. moralizowac
- моралізувати, повчати.
Морвовий. Шовковичний. / Морвове дерево -
шовковиця. Шовківництва учать ся в богато
школах полудневої Росиї. Заразом займають
ся сі школи розширюванєм морвового дерева.
В тім напрямі є найрухливійший повіт
Харківский (Б., 1895, 38, 3) / пол. morwa -
шовковиця; укр. діал. морва - шовковиця.
Морёля. Абрикоса Учитель говорив гладко і з
зрозумінєм предету; але все те було, властиво,
не більше, як шкільний виклад, теоретичний,
котрий хиба о стілько був приноровлений до
місцевих обставин, що учитель не говорив про
управу бросквині, морелів і т.д., бо їх там зовсім
неможливо ховати (Б., 1895,1,1) / пол. morela
- абрикоса, укр. діал. мореля - абрикоса.
Мосяжний. Латунний. Льорнети парискі,
далековиди в оправі мосяжній, ніклевій і
иньшій (Б., 1905, рекл.); Також: п'ять- до
десять процентовий розтвір потасу нищить
мохи і порости, але при тім не треба уживати
мосяжних або мідяних сикавок, бо потас їх
надгризає (Товариш, 1908,269); Груди, шия й
руки були окрашені срібними й мосяжними
ланцюгами та хрестиками (Коб., Природа, 11)
/ пол. mosi^dz - латунь, moifzny - латунний;
укр. мосяж - латунь, жовта мідь, укр. діал.
мосіндз, мосінж - те саме, мосяжний - із
жовтої міді (ЕСУМ, 3, 520).
Мотати. Плутати, заплутувати, неясно
висловлюватися. Се все, що пишу Вам в своїм
тяжкім смутку, наборзі, висок[о]по-
важ[аний] добродію, і простіть, коли не
209 Мужеский
висловлююся ясно. Відкладати письма до Вас
не хочу, тому спішуся, щоби не ждали Ви довго,
і мотаю одне з другим (Коб., Листи, 170,585)
/ пол. motac - 1) намотувати, накручувати, 2)
плутати (нитки, пряжу, волосся), 3) перен.,
розм. плутати, збивати, неясно
висловлюватися.
Мотика. Сапа, кирка, кайло. / Пориватися
(пускатися) з мотикою на сонце - братися
до непосильної (нездійсненної) справи. В
вистій політиці повинні наші провідники, яко
немічні, бути дуже розважні, не повинні
поривати ся, як то кажуть, з мотикою на
сонце, а противно, повинніхісновати із кождої
хвилі, повинні втискати кожду і найменьшу
дрібницю, що зможе принести користь для
нашого національногорозвою (Б., 1895,29,1);
Ніякий щирий заступник справи народної не
буде панькати ся там, де може жадати, хоч
правда й те, що "змотикою на сонце" пускає
ся хиба той, кому "й море по коліна " (Б., 1907,
77, 1) / пол. porywac si$ z motyka^ па stance -
братися до непосильної (нездійсненної)
справи; порівн. пол. motyka, рос. мотыка,
мотыга, стел, мотыка - сапа, кирка.
Моторбвий. Моторний. Як пристало ще більше
членів до молочарні і було вже більше молока,
як 500літрів, то треба було купити кружлівку
"Alfa В", яка переробляє за годину 450 літрів.
З часом і сеї було замало і молочарня
спровадила собі кружлівкумоторову "AlfaAI"
(Товариш, 1908, 159) / пол. motorowy -
моторний.
Моцно. Міцно, сильно, дуже Щодо
"Бук[овини]'"', то правда, що вона тепер
моцно в воздусі, але если б була і друга часопись,
не було б зле (Коб., Листи, 45,334) І пол. mocno
- міцно, сильно.
Моша. Акушерка. Кожда громада повинна
постарати ся о добру учену акушерку (мошу).
Коли, не дай Боже, трапить ся в селі яка
пошесть, то двірник зараз має дати знати
Староству і жадати лікаря (См.-Стоцький,
Громада, 15) / рум. тоа§а - акушерка, баба-
повитуха, mosj -приймати пологи; моша, рум.
- акушерка (гал., СЧС, 519).
Мошёнка, мошонка. 1. Торбинка. Найбільший
вибір валізок, куфрів, пуделок, ташок, клунків
і ремінців до пакованя, касет, циратових
мішочків, нецезарків, пледів, дамских мошонок
на дорогоцінности(Б., 1905, рекл.). 2. Калитка.
В неділю прибирається [Параска] кокетливо і
йде до церкви, а по обіді - або відвідає її хто,
а як ні -розпирається вигідно на призьбі [ ..]
- і пакає люльку... - Гай, в місто! - кличуть
деякі знакомі ґаздині, минаючи її хату Вона
здвигає плечима і сміється: - Загубила
мошонку, нема за що купувати горілки! (Коб.,
Некультурна, 85); / перен. скарбниця. Але
зовсім иначе обходять ся панове з краевою
мошенкою, коли розходить ся о підмоги для
волоских товариств, без взгляду на те, чи они
займають ся політикою, чи ні (Б., 1895,10,2)
/ пол. moszna, заст. - калитка, торба, гаманець,
рос. мошна- калитка, капшук; ук/?. мошонка
- діал. гаманець (СУМ, IV, 815).
Муж. 1.Чоловік, один з подружжя. Добродійка
Матушинська нині "читала". її уважливий
муж: власне прислав їй цілу купу Нашого Слова,
що виходило у Львові і уважало ся за дуже
поважну часопись (Галіп, 77). 2. Діяч, видатна
особа. Віддавна вже люди, що не мають ліпшої
роботи, слідили за тим, яке верем 'є
товаришить великим мужам в їх подорожах
(Б., 1895,26,3); /Муж довір'я -представник,
уповноважений, довірена особа. Як подали ми
в попереднім числі, "славний" з'їзд*мужів
довір 'я москвофільскої партиї не то що не
приніс москвофілам ніякого сьвітла на їх
шляху, але затемнив їх калабаню так, що
тепер, властиво, ніхто не знає, що почати з
новим кацапским фантом (Б., 1907, 81/1);
Віцемаршалок краю Т.Драчиньский,
засягнувши опінії виділу, реферував про
церковну справу на краєвих зборах- мужів
довір 'я дня 25. січня 1913. року(Звщомп;, 1914',
34) / порівн. пол. пцг zaufania - довірена
особа, zaufanie -довіра; / Всі, як один муж -
всі як один. Русини Буковиньскої землі!
Прибувайте десятками тисячів на Народне
віче. В інтересі загроженої народної справи
треба нам всім явитись на віче, як один муж:!
(Б., 1905,19 червня, 3)/лоя. jakjedenm^z- всі
як один; порівн. пол. пцг-1) чоловік, подружжя,
2) діяч;/?ос. муж -1) чоловік, подружжя, 2) діяч;
укр. муж - 1) книжн. державний, науковий,
громадський і т.ін. діяч, 2)заст.,уроч. чоловік,
подружжя (СУМ, IV, 820).
Мужеский. Чоловічий. Панна в ясній сукні, в
сивій мантильці, в маленькім мужескім
14-7017
Мужчина
210
капелюшку на попелястім волосю голосно
витала ся з старою панею (Галіп, 2); Несесери
'з накритєм до стола, пуделка на капелюхи
мужескі і дамскі, піхви на парасолі, ремінці до
клунків, пледи і плахти на пледи і шуби (Б.,
1899, рекл.); Осип Нехцай. Робітня обуви
мужескої і дамскої (специяліст - абсольвент
Чернов[ецкого] технольоґічного курсу,
полковий доставец обуви при 22 полку
оборонному] краєв[ому]) в Чернівцях
принимав всілякі роботи і виконує їх солідно і
дешево (Б., 1903, рекл.); Конфекциямужеска,
тирольскі ковняри від дощу, антійскі загортки
(Б., 1907, рекл.); Найперше і найбільше
буковиньске етаблісема в тій галузи -хемічна
пральня і фарбарня дамскої і мужескої
гардероби (Б., 1909, 52,4) / порівн. пол. m^ski
- чоловічий, plec mf ska - чоловіча стать,
krawiec mfski - чоловічий кравець; рос.
мужской - чоловічий.
Мужчина. Чоловік, особа чоловічої статі. Річи зі
скіри: торби для дам і мужчин до подорожи,
касети, пуделка на листи, дамскі пуляреси
кешонкові і ручні з найліпшої шкіри (Б., 1900,
рекл.); Щоправда, модна література страшне
плекає так в жінці, як і в мужчині всякі підрядні
інстинкти і виходить таке, що незаміжня
жінка мусить бути невільником змисловості
(Коб., Слова..., 235); В фабриці, в варштаті, в
склепі заняла жінка місце попри мужчину, тому
єї економічні інтереси ідентифікують ся в
основах з інтересами загалу робітництва
(Товариш, 1908,188) / порівн. пол. meiczyzna -
мужчина, чоловік; рос. мужчина - мужчина,
чоловік.
Музёум, невідм., с.р. Музей. Дуже радо
прибула би я до Праги; не скажу, що не
приїду бо ж чоловік ніколи не знає, що за
його плечима стоїть. Хтіла би-м оглянути
На дрібно. Вроздріб. Тому нікому не радимо
купувати у малих купців на дрібно, бо завше
можна грубо ошукати ся і за товар, що варта,
приміром], пару шісток, заплатити кілька
або кільканайцять корон (Товариш, 1908,241).
На безпечний Ймовірний. В кождім
набезпечнім присуді стоїть підмет до
присудка в певних відносинах. Аби гщрдносини
і збірку Вашу вмузеум, о котрій оповідав мені
і брат мій (Коб., Листи, 44,328) І пол. muzeum,
с.р. - музей.
Музикалія, мн. Ноти, нотні видання. Ромуальд
Шалі. Торговля книжок, музикалій і творів
штуки. Чернівці, Ринок (будинок
магістрацкий) (Товариш, 1908, рекл.) / пол.
muzykalia, мн. - ноти, нотні видання.
Мундур. Мундир. В росийскім міністерстві
війни ведуть ся тепер наради над зміною
мундурів в росийскім войску (Б., 1895, 25, 2) /
пол. mundur - мундир, форма.
Мус. Необхідність, неминучість. Я набрала з
собою з дому писанини (щось переводжу),
але з того всього не роблю нічо, лиш або
ходжу в поле (наймиліше мені іти
вузенькими стежечками житом), або
перележую в лісі. Се недобре, бо в
Чернів[цях] не буде багато часу, хіба що як
вже "мус " притисне та і попишеться все
(Коб., Листи, 53, 351) / пол. mus -
необхідність, примус, musiec - мусити, бути
змушеним; нім. das Muss - необхідність,
примус, mussen - мусити, бути змушеним.
Муштарда. Гірчиця. Від 1812 року реномована
Торговля товарів корінних, вин і делікатесів
СТЕФАНҐАЇНА, перед тим Антін Табакар і
Ґаїна, Ринокч.10 в Чернівцях, поручає свій
богатий склад товарів корінних
кольоніяльних, іменно: каву, цукор, полудневі
овочі, каравановий чай, чеколяду, какао,
десерові бонбони, францускі овочі, ярину
сири, консерви, компоти, астраханьский
кав 'яр, маринати, риби, дичину страсбурскі
паштети, пратскі шинки, делікатеси
вудженини, муштарду і пр і пр. (Товариш,
1908, рекл.) І пол. musztarda- гірчи ця, рум.
mil§tar - гірчиця; порівн. муштарда, іт.
приправа до м'яса з олії й гірчиці (СЧС, 520).
ліпше зрозуміти, то треба поставити
присудок на місце підмета. Отеє буде
висновуване на основі лицьованя. Як оба
присуди мають однакову скількість, то
лицьованезветь ся чистим (Канюк, 1911,33).
Набезпечність. Певність, ймовірність. Після
степеня набезпечності (певности), з якою
виска зуєть ся присуд, а то чи полученє
Н
21
1
Нав'язати
підмета з присудком виявляєть ся дійсним,
непевним (можливим) або конечним, ділимо
присуди на: [1) дійсні; 2) непевні; 3) конечні]
(Канюк, 1911,27).
Набігти. Вкритися, покритися. Окуляри здіймала
вона тому, бо вони в кухні зараз так набігали
парою, що в них ще меньше можна було
видіти, ніж без них (Галіп, 6) / пол. nabiegnqc
-налитися, наповнитися, набрякнути, do oczu
nabiegry Izy - до очей набігли (підступили)
сльози.
Набор, присл. Набір, у борг, у кредит. Коли хто в
шиньку винен воює щось за напої, а властитель
шиньку дає ему дальше набор трунки, то
такий довг неважний, і не можна его перед
Судом за той довг скаржити (См.-Стоцький,
Громада, 17).
Наборзі, присл. Швидко, миттю, відразу ж.-Дай
тобі Боже здоровля, Самсонюк, що остеріг!
- подумав Грінка наборзі та й одним духом
став коло паки, другим гепнув ся на землю, а
третім уже був за пакою - під ліжком!..
(Галіп, ЗО); Недалеко підніжжя ограблених гір
будувалися наборзі з грубих балок мости (Коб,
Битва, 48).
Набраний. Наповнений. Дівка звернула ся,
схилила ся до кошика, що був набраний усяким
скляним товаром (Галіп, 4) / пол. nab гас -
набрати, накласти, наповнити, nabrac peine
kieszenie - наповнити кишені.
Набуте. Придбання. Реальність, складаюча ся з
мурованого дому з прачкарні, пивниці, шопи,
стайні, огороду яринового і овочевого F
пражин) і керниці на подвір 'ю, є дуже дешево
до набутя (Б., 1903, рекл.); Всюди до набутя.
При купні належить зауважити аби кождий
кавалок мила мав напис "Schicht" і повисшу
марку охоронну (Б., 1904, рекл.) / порівн. укр.
набути, набувати - придбати, купувати (СУМ,
V, 20) і пол. nabywac - придбати.
Навидений. Дієприкм. від навидіти.
Підписаний заряд шкільний складає отсим
сердечну прилюдну подяку навиденим
добродіям, явним приятелям школи за їх
прикладу гідне, благородне діло (Б., 1902, 12
цьвітня, 3).
Навидіти. Шанувати, приязно ставитися.
Правда, наш преосьвященний владика
Володимир добрий і благий, але панотці в
резиденції таки дуже навидять Волохів і все
для них горнуть, а ми завше лишаємо ся на
цідилі. Все для них, нічо для нас (Б., 1909, 48,
1) І укр. діал. навидіти - любити, поважати.
Навинутися. Трапитися, підвернутися (про
нагоду, випадок тощо). / звідки мала
остаточно набирати стільки грошей? Вона
стидалася просити у пані грошей, але [брат]
не вірив їй і бив тайком, коли лиш навинулася
нагода (Коб., Земля, 272); Коли навинеться Вам
вільна хвилина промовити і до мене (Коб ,
Листи, 417) / пол. nawin^c si? - 1) навитися,
намотатися, 2) трапитися, попасти,
підвернутися, nawin^c щ pod ге^ - попасти
(підвернутися) під руку.
На виривки. Нарізно, врозкид. Під час науки
требаучеників часто перепитувати, і то не за
рядом, а на виривки, щоб ні один не знав, коли
прийде на нього черга відповідати (Канюк, 1911,
99) І пол. па wyrywki -врозкид; wyrwac ucznia
-розм. викликати учня (для відповіді).
Навістити. Навідати, спіткати. Величезна повінь
навістила іменно Сокальщину(Б., 1895,14,4)
/ порівн. пол. nawiedzic - спіткати, kraj
nawiedzila powodz - країну спіткала повінь,
рос. навестить - навідати.
Навкучитися. Набриднути. Коли тому богачеви
навкучить ся сидіти при своїм бюрі приулиці
Бродней в Ню-Иорку, то він бере свою жінку і
доньку до свого окремого поїзду та їде з ними
трохи на прохід по зелізницях (Б., 1909,80,3) /
порівн. пол. dokuczyc - набриднути; рос.
наскучить - те саме.
Навпёред (кого? чого?), прийм. Поперед. Панич
говорив голосно, по-німецки, а панночка
поглядали навперед себе і лишень зрідка
обережно кидали позором на перехожих або
стоячих панів (Галіп, 95).
Нав'язати, нав'язувати. Зав'язати, налагодити,
встановити (про стосунки тощо). Па кождий
спосіб випадає нашим послам і впливовим
патріотам нав 'язувати з польскими послами
і другими провідниками Поляків частійші
зносини (Б., 1895, 38, 2); Тоді перший раз
студенти нав'язують зносини зі селом
Щоправда, число читалень, з якими
товариство зносить ся, розсилаючи туди
книжки, невеличке (Сімович, 1908, 507);
Перебуваючи в Празі, наша місія нав 'язала
знайомства з деякими особами чеського
політичного, господарського і культурного
14*
Нав'язатися
212
світа (Галіп, Спомини, 4.3-4, 88) / пол.
nawiqzac - 1) нав'язати, зв'язати; 2) перен.
зав'язати, налагодити, встановити, nawi^zac
stosunki - налагодити стосунки.
Нав'язатися, нав'язуватися. Логічно
випливати з вищесказаного, з попереднього.
Питане відповідаєходови науки, як нав'язуєть
ся до попереднього питаня, підготовляє до
другого з черги і спричиняєусьпішне закінчене
лєкциї (Канюк, 1911, 11) І пол. nawiqzac sie,
nawi^zywac sie - бути пов'язаним із
попереднім, nawi^zuj^c do przedmowcy... -
у зв'язку з тим, що сказане попереднім
промовцем.
Нагана. Догана. Знані випадки, що волоскі
питомці чинно зневажалируских семінаристів
за то, що сі жадали в с еминариї руских
часописий або книжок, а за то, що сьпівали
по-руски при службі божій, дістали від
ректора семинариї остру нагану (Б., 1895, 6,
2); В четвертій утраквістичній клясі на 49
учеників дістало при першій конференції с.р
39-ох нагану або напімненє з греки, [ ..]
шкільна грецка задача в тій же клясі виказує
7 нот достаточних, а всі прочі недостаточні
(Корд., 1904, 12-13) / пол. nagana - догана.
Нагінка. Переслідувані В часі
безпарляментарнім хотів сей австрийский
бюрократ [барон Бінерт] пімстити ся на
ческих обструкционістах і уладив формальну
нагінку на них. Пішли ревізиї, переслуханя,
арештованя, викрито мниму противійскову
пропаганду. Чи слушні були сі обвинуваченя,
викаже судова розправа (Б., 1909, 53,1) / пол.
nagonka - 1) мисл. цькування, 2) перен.
переслідування, цькування, нападки.
Нагле, нагло. Присл. до наглий. Спокійний
звичайно Буг почав нагле прибувати (Б., 1895,
14,4); Вночи з 29. на ЗО. марта вода піднесла
ся нагле до такої висоти, що передмістя,
положені в полудневій і 'всхідній стороні
місточка, найшли ся під водою (Б., 1895,14,4);
А тут ні сіло, ні пало стає нагло перед ними
учитель географії і стає їм говорити про
виднокруг, про полуденники і рівнолежники і
т.п. -по-німецки1(Корд., 1904, \5)/пол. nagj^
- 1) враз, раптом, зненацька, 2) нагально,
спішно, негайно.
Наглий. 1. Раптовий, несподіваний. Діти і жінки
терплять від тої зміни воздуха і наглої
вогкости (Б., 1895, 18, 4). 2. Негайний,
терміновий (про депутатські запити,
пропозиції тощо). Наглі внесеня мусять мати
сто підписів. Як бачимо, законопроект нового
реґуляміну не визначаєсь великою лагідністю
(Б., 1907, 70, 1) / пол. nagty - 1) несподіваний,
раптовий, 2) негайний, терміновий, спішний.
Наглити. Підганяти, квапити. Я боялася, що,
виїхавши пізніше з Наугейма, не застану його
[брата] більше в Відні, тим часом він доперва
сими днями виїде. Тоді о тім ще не знав, а то
був би не наглив на мене (Коб., Листи, 180,600);
Тим часом час наглив нашу утворену фінансову
місію до виїзду в напрямі Стрий, Лавочне,
Ужгород, Прага (Галіп, Спомини, 4.3-4, 87) /
пол. naglic - 1) квапити, підганяти, 2)
змушувати.
Наглість. Нагальність, невідкладність. Навівши
ще кілька таких горендальних практик при
виборах в Галичині і назвавши причиною всіх
тих злочинів Графа Потоцкого, звернув ся
бесідник з апельом до парляменту, щоби
признав наглість справи, бо в противнім разі
народ візьме собі сам своє право - силою (Б.,
1907, 73, 2) / пол. naglosc - 1) несподіваність,
раптовість, 2) нагальність, терміновість,
невідкладність, 3) спішність, квапливість.
Наглячий. Те саме, що наглий. Нагляче внесене
в справі кольпортажи, а також: другі наглячі
внесеня з виїмком внес[еня] п.Люегера в справі
цісарского ювилею і п.Ренера в справі реформи
виборчої ординації до краєвих соймів -
відкликано (Б., 1907, 73, 2); Хоч отже муж
довір'я ческих партий остає ся дальше в
кабінеті, котрий вносить язиковий проект,
вони самі, ческіпартиї, гадають законопроект
обструувати, не допустити єгонавіть до
першого читаня і поставили в тій ціли вже
цілу купу наглячих внесків (Б., 1909, 25, 1); З
редакції "Літературно-наук[ового] віс[ника] "
дістаю вже по раз другий нагляче прохання о
висилку якого, хоч би і дрібного кусника, з своїх
писань для тієї часописі (Коб., Листи, 192,620)
/ пол. nagl^cy - терміновий, спішний,
невідкладний, nagl^ca sprawa - термінова,
невідкладна справа, naglqce potrzeby - пекучі
потреби.
Наголовок. Заголовок. Перша на Буковині руска
друкарня в Народнім Домі приймає всякі
роботи друкарскі, як: діла, брошури,
21
З
Найтися
оголошеня, табелі, цінники, рахунки, карти
візитові, запрошеня весільні, карти заручин,
наголовки на листи і коверти (Б., 1899, рекл.);
Книжка ["Відгуки "] вийшла (справді чепурна)
з кінцем квітня 1902. р., в розмірі 12719, і
обіймала - 96 сторінок, себто повних 6
аркушів: кожний вірш на окремій сторінці,
поодинокі циклі з наголовками посередині
сторінки (Сімович, 1938, 58) / пол. naglowek
-заголовок
Надвижка. Націнка, набавка. З одної сторони
бачимо дуже богато товарів, що продають
ся по цінах нечувано високих, о много висших
від їх дійстноі вартости, при чім надвишка,
пі брана посередником торговельним
перевисшає часом п 'ять і шість разів
вартість ціни, плаченої за працю
виробляючому той товар (Товариш, 1908,199);
"Віктория. В Берліні". Стан маєтковий
товариства 1 міліярд 640 міліонів Кор[он].
Загальний маєток 700 міліонів корон. Прихід
з премій і відсотків виносив ер. 1907 понад
150 міліонів корон. Надвишка яко дивіденда
виносить ер. 1907 понад 31 міліонів корон.
Цілком нові і дуже приступні услів'я.
Генеральна ахенция на Буковину: Чернівці,
вулиця Головна, 20 (Товариш, 1908,304, рекл.)
/ пол. nadwyzka - надлишок, надбавка.
Над зір. Нагляд. [Громада] має право надзору над
торгами, особливо над тим, чи міра і вага
справедливі, вона має надзирати над всім, що
належить до здоровля (См.-Стоцький,
Громада, 4); Досить остро напали одні на
других в справі закона о надзорі над
споживними товарами. Селяни голосували за
тим законом, бо він хоронив їх продукцию від
міских фальсифікатів, а робітники голосували
против (Товариш, 1908, 94); Здобути надзір
над средствами продукции виміни -сеє наша
ціль і ми воює спричинили зміну так щодо духа,
як щодо метод управи працею (Товариш, 1908,
179) / пол. nadzor - нагляд, контроль.
Надзорця, ч.р. Наглядач. При повітовім заряді
дороговім в Кіцмани буде з днем І.цьвітня 1904
р. опорожнена посада надзорці доріг із осідком
в Кіцмани і річною платнею 1440 корон (Б.,
1904, оголош.) / пол. nadzorca - наглядач.
Надзорчий. Наглядовий. /Рада надзорча-рада
наглядова. Райфайзенка через то дуже красно
розвивала ся. До того й старшина і рада
надзорча дуже точно сповняла обов'язки, які
вкладали на них закон, статути і накази Союза
хліборобских спілок (Товариш, 1908, 148);
Заступники виділових: о. Turn Тимінский, парох
з Довгополя; о. Стефан Маланчук, парох з
Лукавця. Рада надзорча: парох з Ширівців о.
Мирон Ґрібовский, парох з Зеленева о. Ґеорпй
Мунтян і парох з Прилита о.Юрій Калинюк
(Звідомл., 1914, 11) / пол. nadzorczy -
наглядовий, контрольний, rada nadzorcza -
наглядова рада.
Надужитє. Зловживання, надуживання. Низші
урядники при управі публичних робіт
допустили ся великих надужить (Б., 1895,18,
3) І пол. naduzycie-надужиття, надуживання,
naduzycie wladzy - надуживання владою,
перевищення влади, naduzyc - надужити,
вжити на зло.
Надужиток. Те саме, що надужетє. Найбільше
успішним заборолом против надужитку
власти дідичів і їх приклонників в діловодстві
громади є то, що мужики мають рішаючий
вплив при складі заступництва громад
(Товариш, 1908, 294) / див. надужитє.
Назвиско. Прізвище. В тім списі членів має
бути подане ім 'я і назвиско кождого члена,
день приступленя до каси, а окрім того ще і
рубрика "вписове" (См.-Стоцький, Порадник,
25) / пол. nazwisko - прізвище.
Наймлёний. Дієприкм. від [*наймити|. Пані
добродійка мусіла згодити ся на мешканє в
наймленій хаті (Галіп, 5) / пол. najmowac -1)
наймати, 2) наймати житло, najmowac pokoj
- наймати кімнату.
Наймодернійший. Найсучасніший. В краснім
купелевім забудованю мож побирати купелі
після наймодернійших системів (Б., 1900,
рекл.).
Найтися. Опинитися. Українці так само добрі і
все вірні горожани росийскі, як і Росияни, хоч
росийске правительство обходить ся з ними
по -мачушиному, найшли ся знов під обухом (Б.,
1895, 13, 1); Вночи з 29. на ЗО. марта вода
піднесла ся нагле до такої висоти, що
передмістя, положені в полудневій і всхідній
стороні місточка, найшли ся під водою (Б.,
1895,14,4); Скажи рішучо, щоб я знав, що
зарядити, бо инакше найду ся в
"затруднительном положеній" (Маковей,
Листи, 555);Лівиця стоїть солідарно, правиця
Найусерднійше
214
знов найшла ся в купці, а посеред сими
таборами стоїть вже тепер дійстно
невтральне провізоричне міністерство
урядниче (Б., 1899, 150, 1); Як всі ростини
найдуть ся в меньше-більше однакових
обставинах, то будуть однаково розвивати ся
і в однім часі дозріють (Товариш, 1908, 214);
Та тільки тоді, в Полтаві, ми найшлися були у
двох різних "таборах". Я, ясна річ, попав між
молодь, головно Р.У.П-івську, [...] а Леся
Українка була в товаристві старших громадян
та письменників - і ми зустрічалися не часто
(Сімович, 1938, 38) / пол. najdowac sif, заст.
- перебувати, опинятися, траплятися.
Найусерднійше [*усердно|. Якнайретельніше.
Саме слово правди зможе богато в боротьбі
з бріхнею, але ще більше вчинить діло, і то
діло не тільки на користь загалу, але й у
справах личних поодиноких людий. Тому
безуслівно конечно, щоби наші діячі по селах
займали ся якнайусерднійше й личними
справами люду (Б., 1907,78,2) І рос. усердно
- ретельно.
Найчільнійший [*чільний|. Видатний.
Найчільнійші фільозофи твердять, що воно
справді на таке виходить, - сказав поважно
Матвійчук (Галіп, 57).
Накладець. Видавець. Се видання берлінське
має вийти дуже гарне, як писав мені
накладець; він видає книжку на власний кошт
і зобов 'язався поділитися зі мною доходом
(Коб., Листи, 81, 427) / пол. nakladca - 1)
вкладник коштів, інвестор, 2) видавець.
Наклоніїти Схилити, умовити до чогось. На
страйковім терені був посол Ілля Семака, до якого
відніс ся нарід з повним довір 'єм. Вінуспокоював
людий та інтервеніював у старостві. З своєї
сторони можемо тільки візвати страйкарів,
щоб не дали провокувати ся до жадних ексцесів,
але мирним способом старали ся наклонити
страйколомів до занеханя роботи (Б., 1907, 93,
1) І пол. naklonic -1) (do czegos) умовити, схилити
до чогось, 2) схилити, нагнути.
Накуп. Закупівля, купівля у великій кількості.
Ухвала про накуп ліків (Канюк, 1906^28) /
порівн. пол. nakupic, укр. накупити, рос.
накупить - накупити, закупити у великій
кількості.
Наладоваїїий. Навантажений. Поки що укладаю
в своїй голові плян такого експорту, виджу в
уяві вже вагон, наладований ріжними
хорошими виробами гуцульскими (Б., 1895,28,1) /пол.
naladowany - 1) дієприкм. від наладу-вати,
2) перен. наповнений, сповнений, насичений,
naladowac - навантажити, наповнити,
накласти; нім. laden - вантажити, aufladen -
навантажувати, вантажити (вагон, товар).
Належати (до кого?, до чого?). 1. Бути у
власності, належати (кому?, чому?). А з другого
боку весь ґрунт, припираючий до ринку (від
суду до двора), належить рівно ж до дідича і
для міста є безужиточний, бо там нема ніяких
помешкань, ані склепів і в ту сторону взагалі
не може місто розширяти ся (Б., 1907,94,1).
2. Стосуватися (до кого?, до чого?). Ся штука
припадає Вам і належить до Вас, бо се Вам є
вроджене. Посідаєте дар сортування,
вигребування, а все проче виходить само від
себе (Коб., Листи, 95, 457); [Громада] має
право надзору над торгами, особливо над тим,
чи міра і вага справедливі, вона має надзирати
над всім, що належить до здоровля (См.-
Стоцький, Громада, 4); / належати до чиєїсь
компетенції, перебувати в чиємусь віданні,
входити в чиїсь обов'язки. Коли б всі: і громада,
і Рада громадска, і двірник докладно знали, що
до них належить і яку вони мають силу, і все
те робили, тоді в кождій громаді ішло б все
так, як в зиґарку, [...] тоді в громаді був би
лад і гаразд [...]Най же собі кождий добре
бере в тямку, що до него належить, і най не
попускає своїх прав ш'каму/(См.-Стоцький,
Громада, 21-22); Взагалі у всіх справах, що
належать до Ради громадскої- ті справи ми
вже вичислили, -можуть громадяни удавати
ся до Ради і просити залагодженя (См.-
Стоцький, Громада, 31). 3. безособ. Варто, слід,
потрібно (у сполуч. з інфінітивом) Примітити
належить, що такий великий додаток
завинили головно пп. Тиміньский, Волян з
послами-Волохами, котрі тогід против прочих
щирих заступників народних ухвалили
просити, щоби цісар не давав на школи з
релігійного фонду (Б., 1895, 5, 2); Належить
добре уважати, аби уникнути підроблень, бо
всі скрипочки без марки охоронної "Якор " суть
імітациєю, тому не принимати їх; було би
нерозвагою свої добрі гроші на пусто-дурно
викидати, купуючи безвартістні
наслідовництва (Б., 1905, рекл.); Причини
215
Належитість
прояву того не належить, однако ж, шукати
в обставині, що державна керма перейшла в
руки провізоричного урядничого кабінету (Б.,
1895, 60, 1) / пол. nalezec (do kogos, czegos) -
1) бути чиєюсь власністю, належати (кому?,
чому?), 2) стосуватися, мати стосунок (до кого?,
до чого?), бути в чиємусь віданні, 3) безособ.
слід, треба, книжн. належить.
Належатися. 1.Належати, належатися,
припадати комусь, на чиюсь частку. Усьвітлий
вівторок в Лапшині коло Бережан прийшов до
Івана Бриндака его вітчим Юрмигей і став
упоминати ся о кусник поля, котрий ему не
належав ся (Б., 1895, 20, 4); / стосуватися. В
кінці слово подяки належить ся Вис[окій]
шкільній Владі, і краєвій, і центральній, за
полекші у службових обов 'язках протягом
кількох років, що дало мені змогу більше
вільного часу присьвятити словарній праці
(Кміц., 1912, XIII). 2. безособ. Слід, потрібно,
годитися (годиться). Не належить ся
прив 'язувати великої ваги до виступленя
барДіпавліого з сего ж субкомітету (Б., 1895,
27,3); /Як ся належить - як слід, як годиться.
Приладивши отак все, як ся належить, пише
ся просьбу до Виділу краевого так: Високий
Виділе краєвий! Каса пожичкова і щаднича для
громади Балківці, стоваришенє зареєстроване
з необмеженою порукою, предкладає Високому
Виділови краевому: 1) декрет зареєстрованя,
2) відпис статута, 3) спис членів, 4) відпис
протоколу першого загального збору, 5) всі
заявленя чяеш'в(См.-Стоцький, Порадник, 26)
/ пол. nalezec si? - 1) належати, припадати на
чиюсь частку (на чиюсь адресу), starszym
nalezy si? szacunek - старшим належить (ся)
повага, старшим треба поважати, 2) безособ.,
заст. слід, варто, годиться, jak si? nalezy - як
слід, як годиться.
Належитий (до кого?, до чого?). 1 .Належний (до
кого?, до чого?; кому?, чому?), який має зв'язок
з кимось, чимось. / Належиті до себе -
пов'язані одне з одним. В кождім книговодстві
на всіх мовах принято для означеня двох
належитих до себе листків, лівий і правий бік,
вираз "фоліо". Се слово італійске: означає
тілько що "лист ". В книговодстві воно має
таке значінє, як висше сказано. Воно є
терм'ном технічним в книговодстві. Термін -
то слово латиньске і означує тілько, що
"назва ". Технічний - також: латиньске слово
- означає тілько, що "фаховий". Отже,
термін технічний значить "фахова назва"
(Канюк, 1906, 39). 2.Належний, відповідний
(до чогось).Хіньских відпоручників, котрі були
до Япану приїхали, аби вести переговори о
мирі, відослали назад Япанці, бо відпоручники
не мали належитих повномочий (Б., 1895, 5,
4); Бо коли ті самі баламути на вічу в
Вашківцях ухвалили резолюцію, щоби учителі
не брали жадноїучасти в народно-політичних
справах, о що їм і головно ходить, то чи не є
се чиста дволичність? За се дістав сей
бесідник належиту відправу (Б., 1899, 36, 2) /
ло/j.nalezyty - 1) відповідний, такий, як слід,
2) заст., обл. те саме, що nalezny - який
належить до чиєїсь власності, за правом,
припадає на чиюсь частку (про майно, гроші,
права, честь тощо).
Належитість. Належне до сплати, обов'язкові
сплати ["Буковинскіи ВЬдомости"]
докоряють послам Пігулякови і Стоцкому (!),
що не зажадали в соймі обмеженя числа
коршем, обмеженя нотарияльних, податкових
і митових належитостий, знесеня заборони
мочити коноплі по ріках і потоках (Б., 1895,
13,4); Нарешті треба ще написати і подати
просьбу до ц.к. Дирекциї скарбової в Чернівцях,
аби признала Касі пожичковій і щадничій
право на полекші в належитостях, т.зн. на
меньші оплати штемплеві на записах
довжних, які виставляють довжники, беручи
пожичкузкаси (См.-Стоцький, Порадник, 29);
Щодо гонорару, то жадаю від аркуша
др[укованого] 25 ринських. Якусь часть B00
фр[анків]) прошу мені ласкаво вислати з
початком липня, як можливо, найдальше до
14-го, а прочу належитість - зараз по
надрукуванні книжки (Коб., Листи, 108,483);
Підписаний просить уклінно всіх тихВп. Панів,
котрі дотепер ще не заплатил: за вислану їм
книжку "Чоловік чести" о надіслане
якнайскорше належитости або о зворот в
добрім стані книжки (Б., 1904, оголош.); Се
дасть ся в той спосіб зробити, що
стоваришенє закупить ті сіна і дасть за ту
саму ціну членам з тою полекшою, щоб
належитість була сплачена ратами до
певного речинця (Канюк, 1906,3 \)\Ціна одного
слоїка 1 зр[иньский], 2 зр[иньских], З
Намагати 216
зр[инъских] і 5 зр[инъских]. Щоденна висилка
за попередним надісланєм або за побранєм
належитости (Б., 1907, рекл.) / пол.
nalezytosc, заст., обл. - те саме, що naleznosc
-1) належне до сплати (в певній сумі грошей);
2) борг, заборгованість.
Намагати. Досягати. Виклади і поясненя в школі
тут для учеників по більшій части страчені,
бо незрозумілі, а на виучене лєкциї, яку би
ученик в рідній мові поборов за годину, зуживає
двічи або тричі тілько часу і то з меньшою
користию для свого знаня, бо більше помагає
меморованєм, як зрозумінєм річи (Корд., 1904,
37) / порівн. пол. nadrabiac - надолужувати,
zmagac si$ - надолужувати.
Намацальний. Практичний, відчутний. Нарід
хоче намацальної корысти з науки. Я
придержую ся засади, кождий най працює зі
всіх сил в своїм закутку, де єго судьба посадила,
для загалу нашого народа в кождім напрямі -
чи то в просьвітнім, чи економічнім так, аби
наш нарід мав з тої праці якусь видну
намацальну користь (Б., 1909, 36, 2) / пол.
namacalny - відчутний.
Намолотність. Намолот, вимолот (зерна). Щоб
збільшити намолотність жита, дає ся на морг
1-2 метр. сотн. суперсфосфату (Товариш,
1908; 236) / порівн. пол namlot - намолот,
вимолот, namlotny - намолотний.
Нанашка Хрещена мама. Докія і Василь Чоп 'як
' видавали заміж: свою одніську дитину, доньку
свою Парасинку, за Тодорику, сина Онуфрія
Жемчука, і йшли враз із донькою й нареченим,
З батьками, нанашками і дружбами до пана,
щоб просити його на весілля (Коб., Земля, 232)
{'бук^діал. нанашка - хрещена мама,
нанашко - хрещений батько; порівн. рум.
< пап5 ^-звертання до старшого брата або взагалі
да старшого.
Напастувати. Нападати, чіплятися,
присікуватися. Час би нашим людям
призадуматися над тіш, що з таких напасший
на своїх може вийти для народної справи.
Злобні крикуни напастують своїч$їа те, аби
їм причепити латку, аби їх усунути з місця,
яке займають (Б., 1909, 102, 2) / пол.
napastowac ~ 1) нападати, 2) непокоїти,
чіплятися, турбувати.
Напімненє. 1 .Нагадування, вимога, жадання.
Проти сего напімненя внесло товариство знов
рекурс, що місцевому правительству не
пристоїть право давати таким товариствам
напімненя (Б., 1895, 10, 1); Члена
[стоваришеня], що помимо напімнень не
сповняє своїх обоє 'язків, треба виключити
(Канюк, 1906,32); Писар списав 8 протоколів
виділових засідань і 1 протокол загальних
зборів, вислав 48 карток запрашаючих на
виділові засіданя і 50 писем з напімненєм до
членів, щоб сплатили залеглі вкладки (Звідомл.,
1914,47). 2.3ауваження, нотація. В четвертій
утраквістичній клясі на 49 учеників дістало
при першій конференції с.р. 39-ох нагану або
напімненєз греки, [...] шкільна грецказадаа в
тій же клясі виказує 7 нот достаточних, а всі
прочі недостаточні (Корд., 1904, 12-13); Не
моралізованє, не довгі проповіди виробляють
моральний характер у молодіжи, а куди більше
приклад самого вчителя: він не раз більше
значить, як сотня моральних напімнень
(Канюк, 1911, 85) / порівн. пол. upomnienie -
нагадування, зауваження.
Напливати. Надходити. Якраз з тих сіл, де
ділають душпастирі-Українці, нема учеників
в середних школах і не напливають ніякі
жертви на добродійні ціли, як на бурси,
захоронки, "Україньску школу " і ин. (Звідомл ,
1914,55) / порівн. пол. naplywac-1) натікати,
2) перен. напливати, припливати, 3) перен.
прибувати, надходити; див. іще впливати.
Напоминати. Те саме, що упоминати. Звичайно
треба старати ся, щоб члени [стоваришеня]
не пасли "на конто ", а щоб платили чинш і
всі належитости згори, бо потім треба їх
напоминати, а се річ для обох сторін дуже
неприятна (Канюк, 1906, 41); Велику мороку
має "Союзъ "здовжниками т.зв. запомогового
фонду, що дуже неправильно, а той зовсім не
віддавали пожичок. Через те кождого року
новий виділ на своїх засіданях жалієть ся на
своїх колишніх товаришів, напоминає, лає, а
навіть грозить судовою екзекуцією (Сімович,
1908, 506) / порівн. пол. napominac (kogos) -
звертати увагу на щось, робити зауваження
щодо чогось, ставити на карб; рос.
напоминать - нагадувати; див. іще
упоминати.
Напослід. Вкінці, наприкінці. Напослід прилучив
ся до них гучний баритон Білецкого (Галіп, 25)
/ порівн./wc. напоследок-вкінці, наприкінці.
217
Насилувати
Направа. Ремонт, поправлення. Можна, отже,
давати пожички на будову або направухати,
стодоли, стайні (См.-Стоцький, Порадник,40);
Великий склад зихарків швайцарских
кишенкових, зихарків бронзових, віденьских
стінних пендльових, колєєвих і француских
будинників. Всякі направи приймає ся і скоро
виконує ся (Б., 1899,рекл.)/лоя. naprawa-1)
ремонт, ремонтування, полагодження (взуття,
одягу, мостів, доріг тощо), 2) перен.
виправлення, відновлення, поліпшення.
Направити. Виправити. Ученик має спромогу
пізнати свої хиби у своїй науці і направити їх
(Канюк, 1911, 72) / порівн. пол naprawic - 1)
відремонтувати, полагодити, 2) виправити,
покращити;/?^, направить - скерувати, спрямувати.
Направки, мн. Ремонт. Сівачка 17-рядкова, на
прим[ір] "КолюмбіяДріль", коштує 646 корон,
а може бути на 12-15 літ. [...] Річний кошт
сівачки є такий: сплата (амортизация)
машини - 40 К 60 с; чинш-16 К15 с; ризико
1 і пів проц від 646 - 9 К 69 с; направки 10
проц від 646 -64 К 60 с. Разом річний кошт -
131К 04 с. (Товариш, 1908,216) І див. направа.
Напрасно. Рвучко, різко, зненацька. Опалка,
мабуть, відчував на собі допитливий позір
гостя, бо не питаючи богато, напрасно
зіскочив з ліжка, розправив підрясник,
упорядкував волосє і по-вояцки представив ся
гостеви (Галіп, 35) / порівн. укр. діал.
напрасний - різкий, гострий у поводженні,
напрасний -1) несправедливий, 2) зухвалий,
3) раптовий, наглий, напрасно - 1)
несправедливо, 2) зухвало, образливо, 3)
зненацька, нагло (Сл.Гр., 2, 512); рос.
напрасный - даремний.
Напрятаний. Дієприкм. від [*напрятати] -
назбирати, наскладати. Ніхто не зна, скільки
полотна, напрятаного її власними руками,
ховалося в скрині (Коб., Земля, 249).
Напрятатися, напрятуватися. Назбиратися.
Окрім того, напрятуєть ся від 200-300 крілів
за цілий рік гарна купа доброго гною, якого
потрібно й біднійшим людям, котрі не мають
нагоди до того, щоби перетворити малу
скількість своєї паші в добрий гній (Товариш,
1908,108); Тим часом він відославманускрипт
і писав, що мав завсіди замір друкувати їх, і
лише через масу матеріалу, що в нього
напряталась, мусив все наші новели
відкладати (Коб., Листи, 106,481) / порівну/?.
діал. прятати -прибирати, складати, збирати;
рос. прятать - ховати \див. ш/езапрятятувати.
Напушйти. Напудрити, припудрити. Треба було
вмити ся, пригладити волосє і трохи
напушйти горячі лиця (Галіп, 36).
Нап'ятнений. Позначений, з виразними
ознаками, слідами чогось. Горішньої частини
лиця не бачу ще добре; нижча нап'ятнена
глибоким, давно затетерілим болем (Коб.,
Жебрачка, 31) / див. нап'ятнувати.
Нап'ятновано. Викарбувано, позначено. На моїй
долі написано, ні - нап 'ятновано, що вона від
початку життя до кінця коритися має{Коб.,
Листи, 110,4Щ/ див. нап'ятнувати.
Нап'ятнувати, нап'ятнувати, перен.
1 .Позначити, причепити мітку, наличку Таким
способом не вдався намір противників
нап 'ятнувати "Народний Дім " політичним
товариством (Б., 1895, 10, 1); На вічу в
Вашківцях [...] людий, котрі щиро і з
пожертвованєм працюють для народу,
змішали з болотом і хотіли нап 'ятнувати
перед тим народом зрадниками і запроданцями
(Б., 1899,36,2). 2. Засудити, виявити негативне
ставлення (до чогось), затаврувати (щось). / в
п 'ятницюрано відповів др. Стоцкий Волохам,
прочитав їм цілий текст "Ще не вмерла
Україна ", незнаючим рускоїмови переклав на
німецке і спитав, де є тут то, що найшов пан
барон. Нап 'ятнував сильно таке поведеня
пЖоржа Василька і закінчив промову, кажучи,
щоби Волохи не шукали тріски в рускім оці,
але заняли ся колодою, що є в очах у них (Б.,
1899, 44,1) / пол. napiftnowac - 1) поставити
знак, тавро, 2) перен. відбитися, накласти свій
відбиток, позначити, 3) перен. затаврувати,
суворо засудити.
Нарваний. Неврівноважений, нервовий. Яко
людина має бути незвичайно добра, но дуже
нещаслива, і говорять, що тепер вже трохи
нарвана в наслідок, що грає все такі лиш
трагічні ролі (Коб., Листи, 120, 503) / пол.
narwany - шалений, неврівноважений,
навіжений.
Насилувати. Зневажати, кривдити. Не
відкидаємо, каже п.Стефанович, згоди, але
доки будете наші права насилувати, будемо
стояти на нинішнім становиску як довго
будемо засідати в парламенті (Б., 1895, 5,3).
Наслаждатися
21
8
Наслаждатися. Тішитися, насолоджуватися.
Тепер станиславівскі опозиціоністи
"наслаждають ся" здобутками своєї
примирительно!'політики (Б., 1895,44,3) І рос.
наслаждаться - тішитися, насолоджуватися.
Наслідник. Наступник, спадкоємець. Мусить
числити ся з тим фактом наслідник
бл[аженної] п[ам 'яти] владики (Б., 1895, 19,
1) І рос. наследник - наступник, спадкоємець.
Наслідовництво. Підробка, фальсифікат
(товару). Належить добре уважати, аби
уникнути підроблень, бо всі скрипочки без
марки охоронної "Якор" суть імітациєю,
тому не принимати їх; було би нерозвагою свої
добрі гроші на пусто-дурно викидати, купуючи
безвартістні наслідовництва (Б., 1905, рекл.)
/ пол. nasladownictwo - 1) підробка,
фальсифікат, 2) наслідування.
Наслідуване. Назва дії за знач, наслідувати. 3-
поміж усіх кріличих рас отсей [росийский]
крілик має найкоротшу шерсть, яка дуже
густа й м'ягонька. Єго шкір уживають до
наслідуваня, підробпюааня дорогих шкірок
горностаїв (Товариш, 1908,116);Поступаєте
цілком хибно і шкодите власним інтересам,
коли уживаєте безвартісних, ба й шкідливих
наслідувань замість правдивого бальсаму і
центифолійної масти виробу аптикаря
А.Тієрого (Товариш, 1908, 302, рекл.) / пол.
nasladoYvanie - наслідування; див. іще
наслідовництво.
Наслідувати. Імітувати, підробляти. З кріличих
шкір підробляють, наслідують кожухи з иньших
звірят, як н.пр. бобра, горностая, тхора,
куницю, соболя, парда, киртицю, видру, зебру,
тигра, дику кітку і ин. (Товариш, 1908, 108) /
пол. nasladowac (kogos, cos) - 1) наслідувати
(когось, щось), Зароблятися (під когось, під
щось), 2) брати приклад (з когось, чогось).
Насмарувати, перен. Нашмарувати, написати
(про лист). Ну, про мене вже досить
насмарував. А як з Вами? (Арт., 28. VII. 1933);
Отже, насмарував Вам досить, без зв 'язку і
певно багато забув, що я хотів Вам писати
(Арт., 23. IV. 1933) / пол. nasmarowac -
нашмарувати,жарт, написати, намазати (про
лист чи щось інше недбало написане), пол.
nasmarowac list, жарт. - нашкрябати,
надряпати листа.
Натручуватися. Набридати, докучати, муляти.
/ Натручуючися (як присл.)- нав'язливо,
набридливо, мулько. Остає тільки боротьба
за осьвіту, о поступ, а в тім ділі виходить
конфлікт тільки в справах віри; не тикаючи її
впрост після засади о свободі віри, не буде й
отвертоїборотьби між сьвітскою а духовною
інтеліґенциєю, а правдива осьвіта зробить
своє й не натручуючи ся, не влізаючи в людску
душу постолами (Б., 1907,77,1) / порівн. пол.
natretny - нав'язливий, набридливий,
уїдливий, улазливий.
Натуга. Напруга, переживання, стрес. Єго лице
стало на третину меньше, очи глубоко запали,
їм немов не давали виступити товсті, з-на
палець синці під ними. Се був вираз перебутої
натуги - після бурі Циль байдужно дивив ся
навперед себе (Галіп, 103) / порівн. пол. natezyc
щ - напружитися.
Наука. 1. Навчання, навчальний процес. Так
само й ученик, що вчить ся предметів вже
річево тяжких, а до того ще й в чужій мові,
тратить дуже скоро елястичність ума, єго
опановує змучене, зневіра у свої сили, а за сим
знеохочене до цілоїґімназияльноїнауки (Корд.,
1904, 37-38); Наука (учене) в найширшім
значеню се нарочна і на основі пляну вложена
діяльність учителя, яка змагає до того, аби
ученик присвоїв собі певні відомости і
зручности (Канюк, 1911, 3). 2. Навчальний
предмет. А бувши богословом у Відни
[В.ільницкий] слухав заразом і естетики,
істориї фільозофії, науки про господарство,
педагогіки і фізики - що відтак дуже придалось
ему в єго діяльности і з чого зложив іспит (Б ,
1895, 20, 1); Коли б усі науки лишали ся в
пам 'яти учеників без всякої зв 'язи, то не
тільки в їхніх думках, але і у вчинках повстав
би великий нелад та розгардіяш (Канюк, 1911,
61); / Побирати науку - діставати освіту,
навчатися. Дідо Яків живу Бучачи, завідуючи
часть лісу славного монастиря Василіянів, за
що було дозволено моєму батькові побирати
науку в славній на той час школі отців-монахів
Василіянів (Коб., Автобіографія, 11) / порівн
пол. nauka - 1) наука, 2) вчення, 3) знання, 4)
навчання, наука, pobierac nauki - навчатися.
Науковий. Навчальний. Треба ще згадати про
діточі захистки (захоронки), діточі городчики
(фреблівскі школи), сирітскі доми, доми
поправи, заклади для еліта і глухонімих і т.д.
21
9
Невильосований
Всі вони є також почасти науковими
закладами (Канюк, 1911, 103).
Научка. Наука, те, що дає життєвий досвід. /
Тямити научку - закарбувати, врахувати
попередній (прикрий) досвід, помилки. -
Отже ми рішили, -зачав він знов, не підводячи
очий, - що все, що ми тепер пережили,
належить вже до істориї. І з усего випадку
лишаєть ся нам одно - на будуче тямити
научку (Галіп, 119) / порівн. пол. dac nauczke^
(komus) - дати науку, провчити.
Начинє. Посуд. Казимір Левіцкий зі Львова в
переїзді через Галичину і Буковину затримає
ся тут і урядить приулиці Ратушевій виставу
порцеляни, шкла і мішаних товарів, камінного
франиуского начиня, предметів до декорованя
комнат (Б., 1901, рекл.) Іукр. діал. начиння -
посуд; пол. naczynie - посуд.
Небавом. Незабаром. Далі згадав президент на
слова проф.Пігуляка, що правительство не
пускає справи основаня рускоїґіимназиїз ока,
що сю справу пильнує й небавом успішно
залагодить (Б., 1895,5,3); Небавом після того
хтось в двері запукав і в комнату ввалив ся
насамперед щирий Опалка (Галіп, 106) / пол.
niebawem, книжн. - незабаром.
Небезпечёньство. Небезпека Церков
православна на Буковині була в небезпеченьстві
(Б., 1895,7,2); Богач може собі позволити без
великого небезпеченьства купувати на кредит;
бідак мусить того стеречи ся (Товариш, 1908,
193); Відтак сильні руки, погорджуючи всяким
небезпеченством і перепонами, котили
тяжких великанів (Коб., Битва, 48) / пол.
niebezpieczenstwo - небезпека, загроза.
Небезпечність. Небезпека. Надійшла вість, що
вода заливає велике село Сілець і що
небезпечність грізна (Б., 1895, 14, 4) / пол.
niebezpiecznosc - небезпека.
Нёбо. У сполуч. перерости о ціле небо -
незмірно переважати когось, бути на цілу
голову вищим за когось. На сей раз ми подамо
поперед усього характеристику
москвофільства першої половини XIX cm.
словами самого ж таки москвофіла д-ра
Свєнціцкого, який, правда, інтеліхенциєю та
етикою переріс своїх однодумців о ціле небо
(Б., 1907,96, \)Іпол. przewyzszackogosоcale
niebo - незмірно переважати когось, бути на
цілу голову вищим за когось.
Небога, експр. Бідолаха, сердега. Довго ще не
вмовкали музики, довго ще шуміла коломийка,
аж потомили ся небоги, аж погуляли досхочу
молодята (Галіп, 98) І пол. nieboga -1) книжн.
бідолаха, сердега, 2) заст. кохана.
Неважний. Нечинний, недійсний. Коли хто в
шиньку винен воює щось за напої, а властитель
шиньку дає ему дальше набор трунки, то такий
довг неважний, і не можна его перед Судом за
той довг скаржити (См.-Стоцький, Громада,
17); Двірник або єго заступник скликає Раду
громадску на засіданє. Він мусить повідомити
о тім найменьше 24 годині перед засіданєм всіх
радних, що є на той час в громаді. Коли двірник
не повідомить всіх радних, або повідомить не в
час B4 годині перед засіданєм), то така сесия
неважна (См.-Стоцький, Громада, 29); При
тіснійших виборах можна голосувати лиш на
тих, котрі вже при перших виборах одержали
найбільше голосів, хоч не здобули більшости.
Голоси, віддані на иньших людий, будуть
неважні (Б., 1909, 36, 1); Якби присяжними
вибрано особу споріднену або посвоячену до
третого степеня з начальником громади, то
сей вибір неважний (Б., 1909, 42, 1) / пол
niewazny - недійсний.
Неважіїість. Нечинність, недійсність. Недавно
помер міліонер Джентіль в Месині і записав
цілий свій маєток єзуїтови ґрафови Месини.
Свояки помершого роблять подане
неважности того запису (Б., 1895,26,4) І пол.
niewazny - недійсний.
Невданє. Невдача, поразка. Хто веде війну при
зеленім столику, той мусить програти
боротьбу при поли битви. Судити треба
послів по успіхах або невданях, а не по їх
хвилевих тактичних рухах. Критика мусить
мати також: певну міру (Б., 1907, 71,2)/ пол
nieudany - невдалий, невдатний, nieudana
proba - невдала спроба.
Невзгодини. Непорозуміння. Справді була вже
крайна пора, аби Сго Еміненция взяв в свої
самодержавні руки ті невзгодини (Б., 1895, 7,
Невильосований. Не виграний у тиражі,
розіграші. [На вечерницях "Товариства для
жіночого промислу домашного в Городенці"]
відбулось льосованє дуже гарних фантів,
котре закінчилось повною гумору, сьміху і
дотепів ліцитациєю деяких невильосованих
Невиплатність
220
предметів (Б., 1896, 165-166, 4); див.
вильосовувати, льос.
Невиплатність. Неплатоспроможність. Треба
було б нараз роздобути мільйонову готівку,
щоб викупити векслі, і то до трьох днів. А тут
покладних грошей не було, тож: і масам
селянства загрозила екзекуція, а проти проводу
Селянської Каси почали судове слідство за
невиплатність і банкротство (Галіп,
Спомини, ч.1-2, 168) / порівн. пол.
niewyplaczalnosc - неплатоспроможність,
неспроможність.
Невисказанє. У сполуч. до невисказаня -
неви-мовно. Мати любила єїдо невисказаня
і пести-ла, цілувала, гладила єї волосе... (Б.,
1899,35', 1).
Невихідний. Безвихідний. / Невихідний кут -
глухий кут, безвихідь. Спосіб уладнаня своїх
внутрішних відносин, а відтак явний виступ
на політичній арені може видвигнути
україньских послів на важний чинник в
політичнім концерті австрійскім, або й
кинути їх у невихідний кут і знівечити всі надії,
які народ покладав на своїх заступників (Б.,
1907,71,1).
Невідкличний. Неминучий, незмінний,
необхідний, конечний. Жаден труд, жадна
праця для Вас мені не затяжкі, щодо гумових
панчіх, то я їх можу виміняти, то умова.
Отже, ще нічого не є невідкличне (Арт.,
16.VI. 1934) / порівн. пол. nieodzowny -
необхідний, конечний, неминучий, незмінний.
Невідклично. Незмінно, обов'язково. Ціну
товарів установляє остаточно і невідклично
право попиту і продаж, чим меньше товарів
нариІЇ$, а більше їх потребують, тим більші
ціни (Товариш, 1908, 199) / порівн. пол.
nieodzownie -незмінно, обов'язково, неминуче.
Невідрадний. Сумний, незадовільний. Мушу
виразити Цуркановимою найсердечнійшу подяку,
що саме він був такласкавий і підняв ся боронити
того невідрадного стану (Б., 1895,7,2) / порівн.
рос. неотрадный - невтішний.
Невтомимий. Невтомний. Наш невтомимий
заступник народа п.посол Сротей Пігуляк не
відмовив людям помочи (Б., 1895,10,3) / порівн.
рос. неутомимый - невтомний.
Недвижимість. Нерухоме майно. Засіданя секцій
економічноїукраїньского клюбу відбуло ся дня
3. Липня с.р. під проводом д-ра Костя
Левицкого. Передовсім усталено об'єм діланя
секції, приділюючи їй отсі справи: [...] справа
зарібковоїі пересельної'еміграції; справа зміни
ординації екзекуцийної в напрямі охорони
мінімум екзистенциї від екзекуції і
допустимости ліцитациї хліборобских
недвижимостий (Б., 1907,78,2) / порівн. пол.
nieruchomosc, maj^tek nieruchomy -
нерухоме майно; рос. недвижимость,
недвижимое имущество - нерухоме майно
Недіскреция. Невміння дотримати таємниці,
нескромність. Румуньска газета "Вяца нова "
подала в своїй осібній прилозі до публичної
відомости жаданя, які поставили Русини
Румунам в справі церковній. Із-за сеї
недіскрециї з боку Румунів не маємо причини,
щоб не подати і нашим читачам сі жаданя
(Звідомл., 1914, 62)/ пол. niedyskrecja - 1)
невміння дотримати таємниці, 2) нескромність.
Недобір. Непокриття витрат, недостача. Наш
справдішний театр заїздить до Львова мало,
і тому, може, що він будь-що-будь дорогий і
не кождародина руска спроможна ходити на
всі театральні вистави, мало коли не виїздить
зі Львова з недобором (Б., 1895,13,3); Недобір
виносить 129 корон (Звідомл., 1914,48) / пол.
niedobor - 1) нестача, недобір, niedobor w
kasie - недостача в касі.
Недоварений, перен. Недорозвинутий, розумово
недозрілий. - / справді, для него було дуже
кепско, що він ще не мав жадного
університетского іспиту. - Такому
недовареному та женихати ся! - думав він, і
самому ставало маркотно (Галіп, 41); Але
чому в селі [Гатні] було спокійно, поки не
прийшов до Гатни попик Боднарескул і почав
з якимись недовареними Гімназистами
троюдити против рускої школи іучителів?'(Б.,
1907, 98, 2) / пол. niedowarzony - перен.
недорозвинутий, розумово недозрілий.
Недовірчивість. Недовірливість. Тому ж то й
покиньмо нашу байдужність і недовірчивість та
переймаймо собі добрий приклад від культурних
народів, що жиютьуприкрійших обставинах, а
все-таки жиють о много ліпше, легше й
вигіднійше від нас (Товариш, 1908,108) / порівн.
пол. nieufnosc - недовіра, недовірливість; рос.
недоверчивость - недовірливість.
Недостаток. 1. Недостача, нестача. Регулювати
надвишку і недостаток капіталу у поодиноких
221 Немило
місцевих товариств (Б., 1895,1,3). 2. Недолік,
хиба. В часі дебати вказано на недостатки,
котрі власне саме з наведених мною причин
випливають (Б., 1895,5,3)/рос. недостаток-
1) нестача, недостача, 2) недолік, хиба. 3. мн.
Нестатки, бідність, нужда. Уважав наш посол
Пігуляк за свій найважнійший посольский
обов 'язок вказати під час сегорічної соймової
розправи на кривди і недостатки, які мусять
терпіти православні Русини на Буковині (Б.,
1895, 5, 1) / пол. niedostatek - 1) бідність,
нужда, нестатки, 2) книжн. недолік.
Недостаточний. Незадовільний (про оцінку). В
четвертій утраквістичній клясі на 49учеників
дістало при першій конференції с.р. 39-ох
нагану або напімненє з греки, [...] шкільна
грецка задача в тій же клясі виказує 7 нот
достаточних, а всі прочі недостаточні (Корд.,
1904, 12-13) / пол. niedostateczny - 1)
недостатній, 2) незадовільний.
Недостижимий. Недосяжний. Сі самі
ілюстрації ми би відтак і до Берліна післали,
вона [Густа] се гарно зробить; з нею можна
говорити, се не така недостижима велич, як
Івасюк (Коб, Листи, 66, 393) / порівн. рос.
недостижимый - недосяжний; пол.
niedost^pny - недоступний, недосяжний.
Неекспльодуючий. Невибуховий. Хто хоче
мати найкрасше сьвітло, най купує лиш у мене
найліпшу сальонову нафту. Також: продаю
подвійну рафіновану цісарску олив. Обі сі
сорти суть неекспльодуючі, без одору і чисті,
як вода (Б., 1902, рекл.) / пол. nieeksploduj^cy
-невибуховий.
Незавважно. Непомітно, між іншим. -Так? А
той відки так прудко взяв ся? -усьміхнув ся
протопопа незавважно. - То їй легко
порядкувати в кумпанії" (Галіп, 5); Циль був
би їїобіймив за таку чутливість, коби нелюди.
Тому-то задоволив ся незавважно стиснути
її маленьку ручку (Галіп, 58) / порівн. пол.
niezauwazalno - непомітно.
Независимість. Незалежність. Лиш самопоміч
дає найпевнійшу запоруку, що колись діб 'ємо ся
до ліпшого биту і независимости від ворожих
нам кляс суспільности (Канюк, 1906,6) / порівн.
рос. независимость - незалежність,
самостійність; пол. niezawislosc - те саме.
Независлий. Незалежний. У Львові зав'язав ся
вже другийрусконародний комітет виборчий.
Комітет сей назвав себе "независлим" (Б.,
1895, 5, 4) / порівн. пол. niezawisly -
незалежний, самостійний;рос. независимый
- незалежний, самостійний.
Незбитий. Неспростовний. Незбитими
доказами із істориї і просто із уст нашого
народу доказав "маститий " оратор велику
історичну правду (Ъ., 1895,9, \)Іпол. niezbity
- неспростовний, niezbite dowody -
неспростовні докази; див. іще збити.
Незгідливий. Суперечливий, суперечний,
недружний. Та воює в року 1902-ім настали
між обома Групами спілок незгідиві відносини.
Сільскі спілки стали по стороні тих, що
жадали охоронних мит для продуктів сільскої
господарки, а міскі спілки, що їх членами є
переважно робітники, стали за вільну
торговлю (Товариш, 1908, 94) / порівн. пол.
niezgodny - 1) не відповідний до чогось,
суперечний до чогось, 2) суперечливий,
недружний, сварливий.
Незручно. Невправно. Відколи пишу переважно
по-малоруськи, мені іде потрохи незручно
Німеччина з пера (Коб., Листи, 161, 571)/ пол.
niezr^cznie - невправно, незугарно; див. іще
зручний, зручно.
Некористно. Несприятливо, негативно. В
товаристві добре з 'організованім найдуть
товариші защит і оборону від кривд зі сторони
зі всяких властий. Теперішна невідрадна
народна політика поділала некористно і на
успособленє нашого сьвященства (Звідомл.,
1914, 38) / пол. niekorzystnie - несприятливо,
невигідно, негативно.
Немилий. Неприємний, прикрий, дошкульний.
Проти довжників, котрі не вирівнают свою
залеглість цілковито до слідуючого числа,
примушені будемо ужити средств немилих і
коштовних(Б., 1889, огопош.); Немила пригода
трафила ся одному з угорских послів (Б., 1895,
26, 3); Клич сей, хоч в засаді цілком слушний,
не числив ся з психольоґією молодіжи, яка
потребує також: і поживи до уяви, і викликав
в остатніх часах немилу реакцію, яка проявила
ся в тім, що молодіж кинула поважні книги, а
взяла ся з захопленєм до читаня модерної
белетристики (Кузеля, 1910, 7) / пол. niemily
- неприємний, прикрий.
Немило. Присл. до немилий. Немило вразило
мене у Вас те шаблонове переконання про
>22
Неміродайний 2
жінок, що нібито вони воліють як-небудь
заміж: вийти, ніж: цілком без чоловіка жити.
Я думаю, що до такого кроку спонукують
жінку лише дві причини: 1) хліб насущний; 2)
хороблива змисловість (Коб., Слова..., 243); А
не напровадити дитини, злегковажити хибну
відповідь та ще й насьміяти ся над нею - се
тяжкий гріх проти дидактики, бо се все дитину
дуже немило вражає, а навіть болить (Канюк,
1911,79)/ пол. niemilo - неприємно, прикро.
Неміродайний. Неавторитетний. Тому по моїй
неміродайній думці було би добре, якби рускі,
волоскі і німецкі учителі поступали зосібна в
справах станових і зосібна в справах
національних (Б., 1907, 151, 2) / пол.
пі є mi a rod a jny - неавторитетний,
некомпетентний.
Непереведимий. Нездійсненний, недосяжний
Я ніколи в моїм житті не держала промову. В
других ся вмілість мені імпонувала, але
особисто мені здавалося, що се для мене
непереведиме (Коб., Слова..., 302) І див.
перевести, переводити.
Непідхлібний. Непохвальний, несхвальний,
неприємний. За се бідачиско відсидів 16 годин
карцеру, забрав ся до иньшоїгімназиї, і від того
часу я з ним більше не сходив ся. Аж тут
несподівано чую его ім'я з уст гнівної мамуні,
та ще з такими непідхлібними епітетами
^ (І.Матієв, Б., 1895, 15, 2) / порівн. пол.
niepochlebny - несхвальний, непохвальний;
див. підхлібний, підхлібити.
Непоколебимий. Непохитний. [Православні
сьвященники україньскої народности, зібрані
10. жовтня н[ового] с [тил юJ в Чернівцях]
запевняють Преосьвященного Архиепископа і
Митрополита д-ра Володимира де Ренту про
свою і свойого народу непоколебиму
преданність сьв[ятій] правосл[авній] церкві
та пошану до свойого кождочасного князя
церкви (Звідомл., 1914, 61) / рос.
непоколебимый - непохитний.
Непоколебимо. Приел, до непоколебимий.
Набалакавши відтак повну фіру того, що
москвофіли називають показуванєм грушок на
вербі, посол Глібовицкий заявив, що "русско-
народна " партия стоїть непоколебимо при
своїм "рускім " імени і при своїй прабатьківскій
церкві - (оскілько знаємо, посол Глібовицкий -
уніят), і ще раз потішив присутніх, що
Українцям буде незадовго капут "(Б., 1907,90,
1) І рос. непоколебимо - непохитно.
Непорадність. Непрактичність, безпорадність.
Відгороджений від проблем поточного
життя, учень клясичної гімназії виявляв велику
непорадність у практичнім житті, а заразом
немалу порцію зарозумілости за своє ''клясичне
образования" (Галіп, Спомини, ч. 1-2,155-156)
/ пол. nieporadnosc - безпорадність,
непрактичність, nieporadnosc zyciowa -
непристосованість до життя.
Непотрібниця. Безсоромниця - Чорнобривий1
У тебе кождий зараз чорнобривий1 Вона на
брови дивить ся, непотрібниця одна!.. (Галіп,
86) / порівн. пол. niepotrzebny - непотрібний,
зайвий; рос. непотребный - безсоромний,
непристойний.
Неправильно. Нерегулярно, неточно (платити)
Велику мороку має "Союзь " з довжниками
т.зв. запомогового фонду, що дуже
неправильно, а то й зовсім не віддавали
пожичок (Сімович, 1908, 506); Маю і я,
приміром, шматочок землі, і держеїі в оренді
тано німець-шваб, бо сама не годна ґаздувати.
Та той мій посесор так страшно задовжений,
що лиш дуже погано і неправильно платить
(Коб., Листи, 207, 645) / порівн. пол.
nieregularny -1) нерегулярний, неритмічний,
2) неправильний.
Неправно. Незаконно, незаконним способом
Взагалі, коли Рада громадска переконає ся, що
двірник грішми громадскими зле господарив,
то най не затверджує обрахунку і най жадає
від двірника, аби з своєї кишені звернув громаді
гроші, видані неправно, а отім най зараз
повідомить Виділ краєвий (См.-Стоцький,
Громада, 10) / порівн. пол. nieprawny -
незаконний, беззаконний.
Непригідний. Непридатний, неприйнятний. Але
позаяк тамошні відносини стали для мене
непригідні, виступив я по 2 роках [з
товариства] (Б., 1895, 12, 3) / порівн. рос.
непригодный - непридатний; пол.
nieprzydatny - непридатний.
Неприявність. Неприсутність, відсутність.
Посол Василько здивований, чому я не прийшов
раніше перед його приїздом, щоби разом з
іншими послами в його неприявности
полагодити інцидент, сказав, що вже пізно і
нам треба йти до гостинниці на вечерю (Галіп,
223
Нетикальність
Спомини, ч.1-2, 170) / порівн. пол.
nieprzytomnosc - заст. відсутність,
nieobecnosc - відсутність, obecnosc -
присутність, jawnosc - відкритість.
Нерозвага. Нерозважливість, легковажність,
необережність. Належить добре уважати,
аби уникнути підроблень, бо всі скрипочки без
марки охоронної "Якор" суть імітациєю,
тому не принимати їх; було би нерозвагою свої
добрі гроші на пусто-дурно викидати, купуючи
безвартістні наслідовництва (Б., 1905, рекл.)
/ пол. nierozwaga - нерозважливість,
легковажність, необережність.
Несесер. Скринька з необхідними для подорожі
предметами туалету, іншими предметами для
певного роду занять. Несесери з накритєм до
стола, пуделка на капелюхи мужескі і дамскі,
піхви на парасолі, ремінці до клунків, пледи і
плахти на пледи і шуби (Б., 1899, рекл.) / пол.
neseser - несесер; порівн. несесер, фр. -
спеціяльний ящичок, скринька для зберігання
ріжних речей туалети, шитва тощо (СЧС, 277).
Несловний. Такий, що не дотримує слова,
обіцянки. Лише людям трудящим,
господарним, статочним, тверезим,
ретельним, що мають добру славу і віру у
людий, може Старшина давати пожички;
легкодухам, недбайлицям, марнотратникам,
несловним не вільно давати пожички, хоч би
давали і добру поруку (См.-Стоцький,
Порадник, 40-41) / пол. niesJowny -
ненадійний, безвідповідальний, такий, що не
дотримує слова, обіцянки.
Несловність. Недотримання слова, порушення
обіцянки. Однак иньші три панове, хотяй були
присутні при голосованю, та здержали ся від
него, - викликали своєю несловностию
правдиве пригноблене і певно не заслужили собі
у противників урядничої лісти на поважане
(Б., 1907, 95, 2); Та товариство показало ся
супроти неточности і несловности своїх
членів зовсім безсильним. Річ у тім, що в часі
занепаду товариства попропадали квіти тих,
що позичали гроші, а на урґенції товариства
стереотипно відповідали довжники: "я
віддав" або "віддам" (Сімович, 1908, 506) /
пол. nieslownosc - ненадійність,
безвідповідальність, недотримання слова.
Несогірше. Непогано, незле, не гірше, ніж інші
(в інших). Правда, я маю фамілійного тепла з
моїми "Галями", малими хлопчиками, і моїм
так зв[аним] "зятем ". Досі дуже гарно
держимося. Гадаю, їм і зі мною несогірше
(Коб., Листи, 209, 649).
Несогірший. Непоганий, не з гірших. Вправді
мав я деяких знакомих в тім місті, але щоб
нікому не робити заходу, рішив ся я
переночувати в одній не дуже вибагливій, але
і несогіршій гостинниці (І.Матієв, Б., 1895,15,
1); Збіжжя було звезене все з поля, скирта,
хоч і невелика, була зразково складена, стодола
повна, набита, замкнена, округ хати було
чисто повимітувано, і хто б не вступив був на
подвір 'я Жмутів, мусив на перший погляд
признати, що тут жили несогірші ґазди (Коб.,
Вовчиха, 159).
Нестемпльований. Без марки гербової сплати.
Взиваємо всіх господарів-хліборобів, щоби
вдавали ся в потрібних случаях або просто, або
будь за посередництвом читалень або
повітових спілок господарских до Ради
культури краєвої в Чернівцях. Просьби чи
переписи нестемпльовані треба писати по-
руски (Товариш, 1908,212)/ порівн. пол. oplata
st^plowa - гербовий збір; див. іще
остем плювати.
Нестравний. 1. Важкий для засвоєння (про їжу),
нестравний. До росолу переходить лиш клей
м'ясний, сильно нестравний і для жолудка
просто шкідний (Б., 1895, 2, 3). 2. перен.
Важкий для зрозуміння, засвоєння свідомістю.
Через засипуванє ученика нестравним і
невідповідним кормом може школа
перепинити або й задусити початки
образованя (Корд., 1904, 8)/ пол. niestrawny-
1) нестравний, важкий для засвоєння (про їжу),
2) перен. незрозумілий, важкий для зрозуміння.
Нетерпеливити. Дратувати, виводити з
терпіння. -Ану-но, ще не видко Магдалениної
хати? - кликнув нараз позад бесідуючих
панотець, якого почала мандрівка
нетеперпеливити (Коб., За готар, 130) / пол.
niecierpliwic -дратувати, виводити з терпіння.
Нетикальність. Недоторканність. / Посольска
нетикальність - депутатська
недоторканність. П. Тиміньский тепер сьміє під покривкою
посольскоїнетикальности в безличний спосіб
говорити, що гроші не передавано товариству,
а розділювано, роздаровувано (Б., 1895, 5, 3);
[Провідник польских соціялістів] Гнат
>24
Нетолєрантний 2
Дашиньский, не маючи тепер посольскої
нетикальности, мусить відбути тринедільну
кару, на котру его засуджено перед кількома
роками за те, що не лише висьмівав агента
поліциї, але й вдарив його в лице. Перша судова
інстанція покарала Дашиньского гривною 100
К Однак краєвий суд на апеляцію прокуратора
засудив його на три тижні в тюрму (Б., 1907,
65, 3) / пол. nietykalnosc - недоторканість.
Нетолєрантний. Нетерпимий. Львівскі Русини
- маю на думці тих, що інтересують ся
народними справами, - попали в якийсь стан
нервовий, котрий робить їх нетолєрантними
на чужі думки (Б., 1895, 13, 3) / порівн. пол.
nietolerancyjny - нетерпимий, nietolerancja
- нетерпимість; див. іще толєранция.
Неузасаднений. Безпідставний,
необгрунтований, невмотивований. Пожадана також: і
контроля над краевою господаркою, бо зробить
конець неузасадненій гойности соймів і
поодиноких послів, на яку і в нас не без причини
нарікають (Б., 1909,90, \)Іпол. nieuzasadniony
- безпідставний, невмотивований
Неумістність Недоречність, беззмістовність.
Правда, буковиньский шкільний заряд зрозумів
вже в части неприродність і неумістність
сего рода науки і зробив маленький крок для
поправи лиха (Корд., 1904,17) / порівн. рос.
неуместность - недоречність; пол.
^niedorzecznosc -безглуздість, беззмістовність,
недоречність.
Нехіснованє. Невикористання, нехтування,
відкидання. Пані Матушиньска хоч би і не
одушевляла ся "Пашим Словом ", -та не взяти
его до рук - се було для неї те саме, що для
народу нехіснованє з нових свобідномисленних
установ (Галіп, 77).
Нехосённо. Невигідно. Не тримати гроший в
себе, бо се, перше, небезпечно, а, друге,
нехосенно. Решту вложити до Каси
райфайзенки (Канюк, 1906, 33).
Нецезарія, нецесарія.Те саме, що несесер.
Накритя столові з альпаки і хіньского срібла
під гаранциєю, куфри до подорожи, нецезарія
до подорожи, гарнітури до писаня, прибори
до шитя, коробки на блискотки (Б., 1899,
рекл.); Артикули для подорожи: нецесарія,
ташки, жіночьі куфри до пакованя подорожи
і валізи, специяльні куфри Madler-a з Липска,
пуделка на капелюхи, пледи, коци
(Kamelhaar), анґлійскі пледи для пань і панів
і т.д. (Б., 1907, рекл.).
Нецезарок. Те саме, що нецезарія, нецесарія,
несесер. Найбільший вибір валізок, куфрів,
пуделок, ташок, клунків і ремінців до
пакованя, касет, циратових мішочків,
нецезарків, пледів, дамских мошонок на
дорогоцінности (Б., 1905, рекл.).
Нечесть. Образа гідності, ганьба. Перша
горстка поборює другу, що стоїть під
проводом Мустяци, за те, що нічо не робить,
антішамбрує (стоїть по-льокайски в
передпокою волоского клюбу), служить
послужно румунізациї і своїм личним вигодам
і доходам, як Тиміньский, Волян і Бежан, не
придбавши доси для народу нічого, хиба кривду
і нечесть (Б., 1895, 9, 4); / Мати собі за
нечесть - вважати приниженням своєї
гідності. Правда, є Русини, котрих не болить,
що на рускі ниви розкинула сіти
румунізаторска спілка, що на рускій землі
процвитає волоска політика [...], що на рускій
землі не може витворити ся питома осьвічена
верства, що на рускім хлібі виростають
паничі, котрі мають собі за нечесть находити
ся на такім місци, де красують ся рускі барви
(Б., 1895,39,3).
Нечинність. Бездіяльність, байдужість. На
жаль і шкоду, обзиває ся у нас, на превеликий
жаль, замало голосів у нашій пресі, ба навіть
на зборах, за те богато носить ся із своїми
думками, мовляв, "козак мовчить, а все знає ",
а тому, що мовчить, ніхто не знає, що він
гадає, ніхто не знає, чим він дише, навіть, чи
він свій, чи ні. Не добудеш у него слова, а тим
меньше діла, хиба на оправдане своєї
нечинности скаже, що він иньшої думки або
навіть з иньшої партії (Б., 1907, 75, 2) / пол.
nieczynnosc - бездіяльність, байдужість.
Неявний. Закритий (про засідання, збори тощо).
З цього приводу прийшло на одному з неявних
засідань міського представництва до
оживленої обміни думок (Галіп, Спомини, ч. 1 -
2,175) І пол. niejawny -таємний, закритий (про
засідання, збори); див. іще явний.
Никати. Сновигати, снувати, нипати, ходити з
кутка в куток. Другі члени кумпанії, невиспані,
никали по комнаті, стараючи ся де-будь
примостити ся (Галіп, \06)/укр. діал. никати
- сновигати, тинятися.
225 Нотар
Нідро. Надра, глибина. Будущий дієписець
нашого культурного житя на Руси-України
спинить ся, певно, на не одній неприродній
появі, котрої не буде в силі виправдати прямим
висновком з давних обставин питомих, наших
внутрішних, ані вислідом самої еволюциї
культурних змагань наших, лише хиба зможе
їх виснувати з чисто внішних впливів та вряди-
годи пояснить їх хиба неблагородними
прикметами одиниць з нідра нашого загалу (Б.,
1899, 18, 1) / порівн. рос. недра, мн. - надра,
глибина, глибінь; пол. glajb, glebia, lono -надра,
глиб, глибина, глибінь.
Нім, спол. Поки, перш ніж. Тепер треба зо дві
неділі почекати, нім прийде декрет з суду
(Канюк, 1906, 19); Ще нім прийшло до
виплачуваня паїв та чиншу, ухвалено визичити
800 К (Канюк, 1906,37) Іукр. діал. нім - поки,
поки ще, перш ніж; пол. піт, спол. - поки,
переш ніж.
Ніц. Ніщо. / На піц - на ніщо, нанівець.
Признамся, що мушу відкликати те, що
писала-м Вам в однім з послідніх листів про
Коб[ринську]. Хтось на її конто прогрішився
проти мене, а ми се повірили. Кривду їй
заподіяли. Вона тепер дуже нездорова, щось
недобре з нашими літератами. На ніц
зводяться (Коб., Листи, 114,494)/лол. піс- 1)
займ. ніщо, 2) присл. зовсім, нічого, 3) ніщо,
нікчема, wielkie піс - цілковита нікчема, па піс
- даремно, нанівець.
Новёля. Новела - доповнення до закону,
положення, статуту тощо. Відколи та новеля
істнує, показало ся, що она посунула справу
поправи комунікациїдуже значно (Б., 1895,20,
1); Шрубою податковою крутить ся таки
добре. Она не увзглядняє зовсім новелі
екзекуцийної з 1886 р. і виводить безрадному
селянинові послідну корову із стайни, витягає
послідну подушку з постелі (Б., 1895, 75, 2) /
пол. nowela - 1) оповідання, новела, 2) юр.
новела, доповнення, nowela ustawodawcza -
доповнення до закону,
Новість. Нововведення до закону. Сей закон
містить в порівнаню з дотеперішнимуставом
громадским і правом виборчим до громад з року
1864. отсі найважніщі новости (Товариш,
1908, 291) / порівн. пол. nowosc - 1) новинка,
нововведення, 2) новизна, нова ознака, риса;
рос. новость - новина.
Новоіменований. Новопризначений на посаду.
Новоіменований директор черновецкоїґімназиї
радник шкільний Клявзер перебрав вчера, в
четвер, своє урядоване (Б., 1895,7,3) / порівн
пол. mianowac па stanowisko - призначати на
посаду.
Ногавиці, мн. Штани. Полотна краєві чисто
ленні, від найтонших до грубих Гатунків на
сорочки, ногавиці, простирала, сінники і т.п.
(Б., 1891, рекл.); Прегарні мужчини, стрункі,
мов смереки, і еластичні, сиділи в хаті тут і
там у найвигідніших позах на світі. І їх стрій
був не менш оригінальний Червоні ногавиці,
до того біла вишивана сорочка й багато
вишивані кептарики (Коб., Битва, 50) / укр
діал. ногавиці - штани; пол. nogawica,
nogawka - штанина, zawina^c nogawki -
закотити (підкотити) штани.
Нота. Оцінка. Вчетвертій утраквістичній клясі
на 49учеників дістало при першій конференції
с.р. 39-ох нагану або напімненє з греки, [...]
шкільна грецка задача в тій же клясі виказує 7
нот достаточных, а всі прочі недостаточні
(Корд., 1904, 12-13); По кількох невдачних
пробах одержати за свою працю відповідне
признане і оцінку зі сторони професора, чуючи
при тім свою цілковиту безсильність в
конкуренції з товаришами-Німцями,
знеохочують ся до дальшої праці, відтак і до
самого предмету і обмежують ся пересічно
лише на то, що необходиме для осягненя ноти
"genugend"(Корд., \904,2\); Бо ж звістно, що
добрі ученики не виступають протягом
шкільного року, хиба в дуже рідких случаях (при
зміні місця побуту родичів), agros виступаючих
- се злі або слабі ученики, що тим родом хочуть
ратувати ся перед злою нотою і забезпечити
собі перехід до висшої кляси як приватисти
(Корд., 1904,24); Вона [школа] в очахучеників
не розсадник науки, атак собі інституция, яку
треба покінчити, щоб чимсь бути. А учителі,
що таке учителі? Учителі, по їх думці,
наставники, що мають їм видавати
сьвідоцтва, писати ноти - більш нічого
(В.Сімович, Б., 1907,151,3) І пол. nota -1) нота,
2) примітка, пояснення, 3) оцінка, бал.
Нотар. Нотаріус. Взявши отеє подане до суду і ті
три статути, що їх прилагодило ся, іде
старшина, всі п 'ять, до нотара (або до свого
суду) і там всі п 'ять підписують подане раз
15-7017
Нотес
226
всередині, а раз на кінци, а нотар або суд має
на поданю удостовірити (потвердити), що
оба сі підписи на поданю кождого члена
старшини є власноручні (См.-Стоцький,
Порадник, 17); Сі підписи кладуть члени аж
перед нотарем або перед судом (Канюк, 1906,
18); Попрощавшися з молодими моїми
сопутниками, я зайшов до місцевого нотаря,
покійного Стрийського, відомого українського
патріота, і поінформував його про ситуацію
в Чернівцях(Галіп, Спомини, 4.3-4,74) / порівн.
пол. notariusz - нотаріус; нім. der Notar - те
саме.
Нотес. Записник, блокнот. [Папірня] поручає:
зошити, нотеси, оловці, пера, стирки, чорнило
в ріжних красках, бібулу, крейду, таблички,
губки, лінії, фарби і т.п. (Б., 1902, рекл.) / пол.
notes - записник, блокнот; нім. das Notizbuch
- записна книжка; порівн. нотес, пол. з фр. -
блокнот {гал. СЧС, 520).
Ноторйчний. Невиправний, закорінений. На
внесеня дел.Ґріґоровича рішено в случаях
ноторичної бідности відступити від кари
арештом за занедбане школи (Б., 1907,94,2) /
порівн. пол. notoryczny - невиправний,
запеклий, несусвітнЯГ
Ноторично. Присл. до ноторйчний. Наші
сьвященники терплять кривду навіть від своїх
дієцезальних інспекторів, які на глум всякій
справедливости наділяють похвальними
грамотами навіть ноторично недбалих
душпастирів-Волохів по руских громадах, а
О, прийм. На. Для панни Амалії сей гість мав о
стілько широке значінє, що не лишень завсігди
похваляв кухню, але й кухарочку (Галіп, 13).
Обава. Осторога, занепокоєння, передбачення
небезпеки. Виділи повітові приступили до
сповненя свого обов'язку з приналежним
зрозумінєм досяглости того закона і з
увзглядненєм натури жителів краю, приймаючи
кожду повість з якимось недовір 'єм і обавою
(Б., 1895, 20, 1); Нема, отже, кажуть, обави,
щоби Росия схотіла розпочати війну (Б., 1895,
27,3); Єузасаднена обава, що добра часть сеї
верстви сьвященників здеґенерує, змужичіє і
заведе всі ті великі надії, які нарід до неї
прив'язував (Звідомл., 1914, 39); Несупокій
жалують заслуженого признаня ревним
душпастирям-Русинам (Звідомл., 1914, 36).
Ноша. Одяг, народний костюм. Чернівці
зароїлися молодими, кремезними подолянами
і зграбними гуцулами. Всі ті козаки, як в
народі почали звати січовиків, виступили в
мальовничих одягах народної ноші з
нагрудними лентами, з топірцями, а дехто
в новім, січовім однострої (чумарка,
шаравари, висока смушева шапка) (Галіп,
Спомини, ч.1-2, 166-167) Іукр. діал. ноша-
одяг, вбрання.
Нуля, ж.р. Нупь.[Наша громада] доси своєю
взаїмною щиростию і єдністю за короткий час
здобула все те, що маємо, зробила
буковиньских Русинів з політичної нулі
поважним чинником в краю (Б., 1907, 78, 2);
Ще в марті панувала студінь 26 степенів під
нулею, а в східній части Галичини замерзало
живе срібло, що стає ся аж при 32-ох
степенях зимна (Б., 1909,63,3);Л що при тих
умовах майже весь Географічний материял
мусить остати неперетравленим балястом,
то й молодечий ум швидко єго позбуває ся і
вислідом цілорічної праці і тяжкої науки являє
ся нуля, або стан, дуже близький до нулі (Корд.,
1904, 17) / нім. die Null - нуль.
Нута. Мелодія. Голоси прудко поуладжували ся
- і розлила ся немов пісня пісень, чарівна то
страстно гремуча, то покірно стухаюча
любовна нута (Галіп, 25) І пол. nuta - 1) нота,
2) нотка, відтінок, 3)розм мелодія.
О
І вокруги, гамір, витворений війною, обава, вічна
тривога - ох, як се все торгає нерви, підкошує
здоров 'я (Коб., Листи, 194,623-624) І пол. obawa
- осторога, занепокоєння.
Обавлятися. Остерігатися, боятися, непокоїтися.
Ви все-таки побоюєтесь, що я попаду в
"містичну темряву" і стану баламутити.
Тому Ви і сказали: "Горе письменникові, що
жиє лише літературою ". Але того Ви не
потребуєте обавлятися, і, якби Ви були
"Землю" прочитали, Ви б побачили, що я
живого життя держуся (Коб., Листи, 132,
530) І пол. obawiac sif -остерігатися, боятися.
Обарчёний. Обтяжений працею, заклопотаний.
Але [Ярошинська] була обарчена працею
227 Облако
шкільною, а до того і не занехувала працю
домашню, так що, коли взяти на розвагу, яка
одробина часу оставала тій енерґічній і щирій
робітниці, - нема що і дивуватися, що дальше
допровадити не могла (Коб., Листи, 170,585);
З Вашого листа я бачу, що Ви страшенно
обарчені працею і що та праця Вас ніколи не
опустить з своїх обіймів (Коб., Листи, 209,647)
/ пол. obarczony - обтяжений працею,
заклопотаний, obarczac, obarczyc -
обтяжувати, завдавати клопотів, obarczac sif,
obarczyc sif - обтяжувати себе, завдавати собі
клопотів.
Обезпёка. Забезпека, гарантія. Члени каси
мусять ухвалити на своїм загальнім зборі, що
піддають касу під контролю Виділу краевого.
Таким чином, можуть вони мати ще більшу
обезпеку, що в касі буде добра господарка, бо
щороку приїде до каси хтось з Виділу краевого,
аби єї зревідувати (См.-Стоцький, Порадник,
10-11)/ порівн.рос. обезпечить -забезпечити,
гарантувати.
Обезпеченє. Страхування. Крім обезпечень на
житє поручає ся обезпеченя на ренти,
обезпеченя від випадків взагалі та від випадків
желізничих (Б., 1909, рекл).
Обеспечений. Застрахований. Шкода около
25.000 зр[иньских], а лиш один господар був
обезпечений, і то, мабуть, сам аґент
"Дністра" (Б., 1895,26,3).
Обеспёчати. Страхувати від нещасних випадків.
"Дністер", опертий на засаді взаємности
своїх членів, обезпечає всяке майно движиме і
недвижиме против шкід огневих під
найприступнійшими услів 'ями і почислює
можливо найнизші премиї(Б., 1893, рекл.).
Обзирати. Оглядати. Ходім, будемо обзирати
наше рапутє, - защебетала дівчина прудкою
мовою, принадним голоском (Галіп, 4).
Обзорйни. Оглядини. Як, таки так без обзорин
та й женити? - сказав Гірченко, ніби він
справді говорив поважно (Галіп, 74).
Обйда. Образа. Щоби свій самовільний і
безправний поступок якось закрити, подали до
суду фальшивий донос на посла Пігуляка о
обиду чести (Б., 1895, 16, 1) / порівн. пол.
obraza - образа; рос. обида - образа.
Обильний. Рясний. Засіви заповідають ся
добре; цукрові бураки і бараболі, котрі вже
де-не-де садять, видадуть, здасть ся, меньше
обильні плоди (Б., 1895,25,4) І рос. обильные
плоды - рясний, щедрий урожай.
Обичай. Традиція, звичай. Забуті ми, забуті і
сьвітом, і людьми, дрімаємо у мраці
ріднесенької тьми! У нас порядок давний і
давний обичай: від ранку аж до ночи роби, не
спочивай! (Галіп, Думки та пісні, 30) / пол.
obyczaj -звичай,звичка, норови; нім. dieSitte
- звичай.
Обичайний. Моральний. / взагалі щодо
реліґійно-обичайного образованя і вихованя
Русинів в школі і в церкві суть відносини, котрі
не дадуть ся одним словом схарактеризувати
(Б., 1895, 6, 1) / пол. obyczajny, obyczajowy,
заст. - пристойний, ввічливий, шанобливий,
моральний, добропристойний; нім. sittig -
добре вихований, скромний; див. іще
обичайність.
Обичайність. Моральність, доброчесність.
[Громада] має уважати, аби в громаді
панувала обичайність, має опікувати ся
бідними і дбати о заведеня добродійні (См.-
Стоцький, Громада, 4) / пол. obyczaj nose,
obyczajowosc, заст. - пристойність,
ввічливість, шанобливість, obycie - манери,
вміння себе поводити, obyczaic, заст. -
навчати звичаїв, доброї поведінки; нім. die
Sittenlehre, die Sittlichkeit - мораль,
моральність.
Обідовий. Обідній. По одногодинній обідовій
перерві приступили збори до другої точки
дневного порядку (Звідомл., 1914, 51) / пол.
obiadowy - обідній, przerwa obiadowa -
обідня перерва.
Обіжник. Циркуляр. В таких разах звертав ся я
до незадовжених членів, щоби затягнули
пожичку і так заратували товариша; а щоби
поскорити то, залагоджував я такі справи
обіжником до членів виділових (Б., 1895,2,2) /
порівн. пол. obiegowy - обіговий, обіжний,
karta obiegowa - обхідний листок; див. іще
окружник.
Обіймити. Обійняти. Самсонюк лишень обіймив
друга і повів єго заруку на крісло, що стояло
трохи набоці (Галіп, 102).
Облако. Хмара. Прозорі облаки - знак гарної
погоди, тяжкі-знак вітру, як скоро спускають
ся, буде дощ (Товариш, 1908, 266); / Буяти по
облоках, перен. - ширяти (буяти) понад
хмарами, жити відірвано від реальності. Так
15*
Область 228
само діє ся у нас і в політичнім житю. І тут
нераді ми держати ся землі, а радше буяємо по
облоках. Ми не зважаємо на розум, у нас більше
рішає серце, а властиво пристрасть (Б., 1895,
8, \)Іпол. obtok-хмара;/?ос, стел, -облако
- хмара; пол. bujac w oblokach, рос. витать
в облаках- ширяти (буяти) понад хмарами.
Область. Галузь, сфера (діяльності). Щоб вже
сі загальні збори причинили ся до поліпшеня
нашого і усуненя найбільш разячих кривд,
пропонує бесідник внесене пропам ятного
письма до консисториї і правительства в
справі наших кривд на церковній области
(Звідомл., 1914, 40) / порівн. рос. область -
галузь, сфера (діяльності); пол. dziedzina - те
саме.
Обминутися, обминатися. Розминутися,
розійтися. / Обминутися (розминутися) з
правдою - суперечити істині, розминутися з
істиною Прошу помістити отеє моє
спростоване, бо шановний дописуватель 67.
числа грубо обминув ся з правдою, накидаючи
ся на мене і підсуваючи мені, наче б я цілу
громадску роботу робив ^власну користь (Б.,
1909, 79, 1); Тут є, вправді О.Л[уцький], але
він мені так опротивів тепер, через те, що
дуже обминається з правдою, як говорить, і
хвалиться, і понижається, щоб здобувати
ласку других (Коб., Листи, 186, 612); Видно,
отже, що або Козаркевич, або Алексєвич...
(шануючи сонячко сьвяте)... розминає ся з
правдою, а хто, то най вони оба між собою
яким спеціяльним приладом розрахують ся (Б.,
1899, 36, 3) / пол. оиіііцс si$, omijac sk;, заст.
- розійтися, пройти, проминути, omijac sie; z
pravvdq - суперечити істині, розминутися з
істиною.
Обновитель. Відновлювач Хто, проте,
згадуватиме з пошаною ім 'я обновителяукра-
їньского слова Івана Котляревського, нехай ніяк
не забуває і на батька Григорія Савича
Сковороду (Кміц., 1908,66) / порівн./юс. возобновить
- відновити; пол. odnowic - відновити.
Обняти, обнимати. 1. Охоплювати,
поширюватися (про вплив тощо).
Стоваришенє се мусить мати осідок в одній
громаді, однак обсяг єго діланя може
обнимати кілька сусідних громад (Канюк,
1906, 8). 2. Прийняти, взяти в свої руки. /
Обняти чин - стати до виконання службових
обов'язків. Проф[есор] тутешного
учительского семинара п.Василь Сімович, який
задля слабости пробував цілий рік на відпустці,
обняв вже свій чин наново (Б., 1907, 44, 3) /
порівн. пол. оЪ]ЦС sluzbf - стати до виконання
службових обов'язків; / Обняти уряд - стати
на посаду, здобути посаду. Відколи
митрополит Морар-Андрієвич обняв свій
теперішний уряд, запанував в буковиньскій
консисториї і у всіх других церковних урядах і
заведеняхрумунізаторский шовінізм (Б., 1895,
5,1) І пол. obj^c urz^d (stanowisko) - стати на
посаду. 3. Становити, містити. Другий виділ
обнимає всі иньшіуправнені до вибору особи в
громадах. Управненими до вибору в сих двох
виділах, взглядно в клясі виборчій для
робітників, єсть кождий австрийский
горожанин, що переступив 24. рік житя (Б.,
1895, 46, 1-2); Секретар відчитує статут в
повній основі, який обнимає 20 параграфів
(Звідомл., 1914,9); По десять-мінутній перерві
приступлено [.. J до вибору нового виділу. Тут
поставлено 3 майже рівнозвучні листі, з-
памежи котрих перейшла майже одноголосно
листа, пропонована товаришем Гнідим, що
обнимала сих кандидатів до виділу:
ТДрачиньского, Ст.Маланчука, д-ра Григорія,
Петра Катеринюка і Н.Копачука (Звідомл.,
1914, 38)/ пол. objцс-\) обійняти, обхопити,
2) охопити, поширитися, 3) охопити, вмістити,
становити в собі.
Обожатися, безособ. Обожнюватися. Рідко хто,
що учив ся по чужих ґімназиях, переживав той
час инакше! Писали ся вірші, диспутувало ся
про штуку, про мову, ганьбило ся усіх за те,
що сьміли себе уважати за розумнійших,
обожало ся твори сьвітових геніїв, які нераз
знані були тільки по імени, вичислювало ся
томи нібито прочитаних книжок, яких не
мало ся в руках і на очи не бачило ся, і не читало
ся, і т.д., і т.д. (В.Сімович, Б., 1907, 151, 3)/
рос. обожать - обожнювати.
Обора, збірн. Череда. Окрім стаций для плеканя
худоби істнують і так звані чистокровні
обори, що виховують чистокровний і расовий
відповідний приховок лиш одної раси. Такі
обори раси бернско-симентальскої є в
Берегометі н[ад] Серетом (барон Василько),
в Черешу (Абрагамович) в Буденцях
(др.Вольчиньский), в Кіцмани (при школі
229 Обрахунок
рільничій), в Сторожинци (др. Фльондор), в
Жадові (де Ґоян), вПетрівцях н [ад] Серетом
(Бродовский), а пінцґавскоїраси в Радівцях при
школі рільничій (Товариш, 1908, 207) / пол.
obora - 1) коровник, хлів, загорода, 2) збірн.
худоба, череда.
Оборона. Захист, обстоювання Під час нарад
виступили певні непорозуміня, котрі ми хочем
уважати яко средства для оборони поглядів,
ніяк однако ж не приписуєм їм наміреня сіяти
в краю неспокій (Б., 1895, 5, 4); В умі мав
Самсонюк готову адвокатску оборону для
поратунку книжок від усякого можливого на
них замаху (Галіп, 34) / порівн. пол. obrona -
1) захист, оборона, 2)юр. захист, обстоювання
прав.
Оборотовий. Оборотний. Без змислу купецкого
ніякий промисловец не вдіє нічого, хоч би він
мав і не знати яке фахове образованє і який
капітал закладовий та оборотовий (Б., 1895,
19,2); Треба пам 'ятати, що щадничі вкладки
повинні бути головним жерелом, відки до каси
має впливати оборотовий капітал, який
потрібний для стоваришеня (См.-Стоцький,
Порадник, 37) / пол. obrotowy - 1)
обертальний, 2) оборотний, kapital obrotowy
- оборотний капітал.
Обрада. Нарада, засідання, обговорення. Мусимо
прийти до пізнаня, що в будучій нашій
національній організації (якій по вічах і обрадах
надамо такий програмовий і тактичний
зміст, за яким заявить ся більшість), до голосу
мусять бути допущені всі люди, що стоять
на національній точці погляду - від скрайних
правих до скрайних лівих (Б., 1907, 60, 1); /
Піддати під обради - винести на обговорення.
[На своїх двох засіданях виділ] обмірковував
потребу власної газети для сьвященничого
стану і ухвалив подати сю справу під обради
найблизших загальних зборів (Звідомл., 1914,
17) / пол obrada, obrady, мн. - 1) засідання,
2) обговорення, poddac pod obrady - винести
на обговорення.
Образованє. Освіта. Бракує їм все-таки
потрібного фахового образованя, а також і
часу, щоби вдіяти на тім поли щось путнього
(Б., 1895, 1,1); Але ніколи а ніколи не можна
уживати посягати ся на релігійно-обичайне
образованє народа, ані обниженя поверхні
реліґійно-обичайних понять у народа за
средство борби против него, бо то йде рука в
руку зі здичінєм людскоїнатури і з нараженєм
безпеченьства загальних суспільних порядків
(Є.Пігуляк, Б., 1895,6,2); Цілию пмназіяльної
науки є підготувати учеників до академічних
студий, дати їм загальну підставу, потрібну
до дальших фахових студий, або т. зв. загальне
образованє (Корд., 1904, 6); Розумний чоловік
знає, що справдішну осьвіту не набуває ся
через скількістьукінчених кляс та іспитів, але
можна набути її самообразованєм, отже,
ремісник так само може бути образованим,
як перший бюровець (Б., 1907, 92, 2); Одначе
ні формальне, німатерияльне образованє само
про себе не вистачає. Добра, справжня
виховна наука мусить брати на увагу і один, і
другий бік образованя (Канюк, 1911, 89) /
порівн. рос. образование - освіта; пол
oswiata, nauka - освіта.
Образований. Освічений. Кружкова бібліотека
має далі дати пильним читачам доконче
потрібний запас знаня, якого вимагаєть ся від
загально образованого чоловіка (Кузеля, 1910,
6) / порівн. рос. образованный - освічений;
пол. wyksztakony - освічений.
Образу вати. Сформувати. Коли вчитель
стараєть ся передусім розбудити духову
діяльність, образувати в ученика думанє, то
його наука тоді формальна (Канюк, 1911, 88)
/ порівн. рос. образовать - 1) дати освіту, 2)
утворити, сформувати; пол. uformowac -
сформувати.
Образуватися. Здобувати освіту, ставати
освіченою людиною. Одної днини пришло мені
на гадку, що се було б для мене дуже добре
вийти за [того професора] заміж. В мене не
було великих вимог, я б його доглядала, то зате
будучи його жінкою, я б могла дальше
образуватися-вчитися, зложити докторат і
писати, писати досхочу! (Коб., Автобіографія,
24) / див. образований, образувати.
Обраховуватися. Нараховуватися,
підраховуватися. Відсотки (процента) від вкладок
щадничих обраховують ся і виплачують ся дня
30-го червня і 31-го грудня (См.-Стоцький,
Порадник, 23) / пол. obrachowywac si? -
нараховуватися, підраховуватися.
Обрахунок. 1.Фінансовий звіт. Найдальше два
місяці по скінченім році мусить двірник ще
осібно предложити Раді громадскій обрахунок
230
Обрус 2
всіх приходів і всіх видатків за прошлий рік
(См.-Стоцький, Громада, 9); Річні обрахунки
треба оголошувати у "Вістнику" (Канюк,
1906,34);#а загальних зборах вибирають собі
члени старшину і контролю, провірюють
обрахунки, ціле діловодство старшини та
радять над всіма справами товариства
(Товариш, 1908, 89); Не допускаєть ся до
виконаня права вибору, що [...] не здали
громаді обрахунку з орудуванєм маєтку
громадского, доки не здадуть свого обрахунку
(Товариш, 1908, 296). 2. перен.
Відповідальність, розплата / День
обрахунку - день (час), коли треба
відповідати за свої вчинки. Панове з
більшости відчувають тоді, що настав день
обрахунку, всі надужитя на політичнім і
національнім поли виходять на верх, право
більшости, на яке вони завсігди покликують
ся, показує ся вопіючим безправством. (Б.,
1895,5,2) І пол. obrachunek -1) підрахунок,
обчислення, розрахунок, 2) перен. рахунки,
порахунки, obrachunki osobiste - особисті
порахунки.
Обрус. Скатерка. Полотна краєві чисто лянні,
від найтонших до грубих гатунків на сорочки,
ногавиці, простирала, сінники і т.п., надто
ручники, хусточки, обруси, серветки (Б., 1891,
рекл.) / пол. obrus - скатерка; укр. діал. обрус
- скатерка.
Обсада. 1. Зайняття вакантної посади.
Розписаний конкурс для обсади вільного місця
громадского писаря в Долішніх Станівцях над
Черемошем під слідуючим услів'єм (Б., 1903,
рекл.). 2. Підбір кадрів для зайняття вакантних
посад. При стислійшій орханізациї і більшій
рухливости виділу могло би наше товариство
успішно відвернути не одну кривду від своїх
членів, як приміром, при обсаді парохій, при
уділеню запомог і похвальних грамот і т.ин.
(Звідомл., 1914, 39) / пол. obsada - 1) склад
людей, колектив, 2) підбір складу (людей).
Обсаджене [обсадження]. Зайняття посади.
Конкурси виписані до обсадженя місця учителя
при школах в Кечері і Низших Ширівцях з
викладовою мовою рускою(Ь., 1895,14,4); Чи
та толєранция не зникне по повнім обсадженю
митрополичого престола? (Б., 1895, 27, 2); В
тім напрямі намірені дальші облегшеня щодо
повненя обов 'язків войскової служби, дальші
полегші для убогих родин, а в кінці якнайдальше
ідучі узглядненя рільничих і промислових
продуцентів в доставах для армії (Б., 1907,
68,2); О.Ґеоргій Мунтян просить, щоби виділ
відважно обставав за покривдженими
сьвященниками-Русинами, котрих Волохи
упосліджують. Коли він просив консисторию
о справедливе єго узгляднене при обсадженю
парохії, о.совітник Беяну так офукнув ся:
Rasieren sie sich und dehen sie zum Wassilko
(обголіть ся і йдіть до Василька)! (Звідомл.,
1914, 12); Зі сторони нашого сьвященства і
палцем не кивнули, щоб прискорити іменоване
генерального вікарія і обсаджене вакантного
місця совітника консисторского (Звідомл.,
1914, 3 5); В той час знов виринула на порядок
дня справа нового обсадження дипломатичної
місії в Римі (Галіп, Спомини, ч.З-4, 93) / див.
обсаджено, обсаджений.
Обсаджений. Зайнятий (про посаду).
Міністерство війни і маринарки наразі не
обсаджені і управляє ними тим часом
президент міністрів Рібо (Б., 1895, 5, 4);
Управу гр[еко]-пр[авославної] архиепархії в
Чернівцях передав президент краєвий на нас,
поки місце архиепископа не буде обсаджене
(Б., 1895, 17, 3); В громаді Руска Молдавиця
буде обсаджена стала посада громадского
секретаря після закону із ІЯ.грудня 1889р. (Б.,
1904, оголош.) / див. обсаджено.
Обсаджено. Зайнято (посаду), знайдено
кандидатуру (на посаду). Позаяк однак не
обсаджено місця інспектора культури краєвої,
а в дальшій части сего справозданя поставить
ся внесене на установлене краєвої ради
культурної, то треба б розважити питане,
чи не було б відповідно іменувати культурного
інспектора краевого до службової чинности
при ц[ісарско]-к[оролівскім] правительстві в
Чернівцях (Б., 1899, 35, 1) / пол. obsadzic - 1)
обсадити (чимось), 2) зайняти посаду, 3)
призначити на посаду, укомплектувати штати.
Обсервация. Спостереження, обстеження. Але
най перше підуть там ті люди, котрі мне туди
посилають, а коли вже всі до одного найдуть
ся під обсервациєю єго сина [лікаря-
психіатра], то і я там прийду (Б., 1895, 7,2) /
Споглядання. Перші хвилі по обіді посьвятив
я заспокоєню апетиту, а опісля заняв ся
обсервациєю фізіономії моїх сусідів з готелю
231 Обшар
(І.Матієв, Б., 1895, 16, 2); Так підхопити рух
(Bewegung), і то не многими, але важними
чертами, - вміє лиш він. Але ж увесь вік свій
працювала его обсервация і тому під шестий
хрестик став творити справді чудові -
знамениті /?Лш (С.Яричевський, Б., 1899,20,
3) / пол. obserwacja - спостереження.
Обсервувати. Спостерігати, помічати.
Особлившого нового нема нічого, але, оскільки
я Вас нині обсервувала, Ви дуже втомлено
виглядаєте. Мабуть, дуже багато працюєте
і мало спите? (Коб., Листи, 102, 472) / пол.
obserwowac - спостерігати, помічати.
О беку раті ній. Ворожий до поширення освіти
та поступового руху в суспільстві. Дехто
надіяв ся, що в товаристві возьме верх
трохи меньше обскурантний дух, як за часів
Іґнатьєва (Б., 1899, 35, 3) І пол. obskurant -
обскурант, obskurantyzm - обскурантизм;
порівн. обскурант, лат. - прихильник
обскурантизму, обскурантизм,лат. - вороже
ставлення до поширення освіти та
поступового руху в суспільстві (СЧС, 281);
обскурант (від лат. obscurans - той, що
затемнює) - захисник обскурантизму,
реакціонер, мракобіс; обскурантизм - вкрай
вороже ставлення до прогресу, культури,
науки, освіти, захист реакційних ідей,
відсталості; мракобісся (СІС, 592).
Обстанова. Умеблювання. Обстанова єго
гостинних комнат - се для єго відвідачів
значило богато (Галіп, 42) / порівн. рос.
обстановка - умеблювання (кімнати).
Обструувати. Влаштовувати обструкцію,
блокувати, заперечувати. Хоч отже муж:
довір'я ческих партий остає ся дальше в
кабінеті, котрий вносить язиковий проект,
вони самі, ческі партиї, гадають
законопроект обструувати, не допустити
єго навіть до першого читаня і поставили в
тій ціли вже цілу купу наглячих внесків (Б.,
1909, 25, 1) / порівн. пол. obstrukcja -
обструкція.
Обув, ж.р. Взуття. Чоботи з холєвами, з Boxcalf
суконні для панів і хлопців. Обув домова
ріжнородна (Б., 1907, рекл.) / рос. обувь -
взуття.
Обув'є. Взуття. В той спосіб закуплено богато
теплої одежі і обув 'я для шкільної бідної
дітвори (Б., 1907,26, У) І пол. obuwie - взуття.
Обув'яний. Прикм. від обув'є. Товари обув 'яні,
чоботи до польованя, циліндри і кляки,
охоронячі ковняриків, щіточки до голови і до
зубів, коци до подорожи (Б., 1899, рекл.) /
порівн. пол. sklep z obuwiem - взуттєвий
магазин, obuwniczy - взуттєвий.
Обхід. Святкування, урочисте вшанування.
Національне почуте кріпшає о стілько, що
товариство не бере участи в обході
Ґрільпарцера, щоби тим замаркувати, що на
Буковині, в українсько-волоськім краю, не
повинно бути місця обходам, які скріпляють
ще більш германізацію країни (Сімович, 1908,
510)/ пол. obchod - 1) обхід, 2) мн. (obchody)
святкування, вшанування.
Обходити. Святкувати, відзначати. Власне,
сегодня рік, як Ярема Чорновус обходив своє
весілє (Б., 1895, 8,1); Кілько вже тих великих
тижнів було і як ріжно називають їх та
обходять від віків на кули земній (Б., 1895,13,
4);Пам 'ять Кобзаря нашого Тараса Шевченка
будуть проживаючі в Петербурзі Українці
обходили вечером дня 24. с.м. (Б., 1895, 21,4);
Є великі сьвята церковні, як різдво, йордан,
великдень, зелені сьвятки і т.д., котрі
обходить наш нарід з осібними народними
звичаями: треба ірускій інтелїсенциїті сьвята
обходити по-народному, а не по-німецки, по-
волоски або Бог знає по-якому (Б., 1895,89,2)
/ пол. obchodzic- 1) обходити; 2) святкувати,
obchodzic rocznicf - святкувати річницю.
Обчислений. Розрахований, спрямований (на
когось). [При істориї] само зрозумінє
предмету не ставить таких перепон, бо в
низшій ґімназиї обмежує ся наука істориї
властиво лише на переповідане мітів і
житєписий, [...]хоча і тут приписані учебники,
обчислені знова на німецку молодіж, писані
подекуда не дуже приступним стилем (Корд.,
1904, 19) / порівн. пол. obrachowany - 1)
підрахований, 2) перен. зважений,
обміркований, розрахов» $ bye
obrachovvanym na cos - бути розрахованим,
спрямованим на щось.
Обчисляти. Визначати суму коштів. Шкоду
обчисляють на 600зр[иньских]. (Б., 1895, 21,
4) / порівн. пол. obrachowywac -
підраховувати, рахувати, укр. числити -
нараховувати, налічувати; див. іще числити.
Обшар. Простір, площа, приміщення. На вість
>32
Обшустати 2
о випадку має начальник контрольного обшару
скарбового дібрати собі асесора (начальника
громади або жандарма) і сейчас на місци
випадку провірити обставини і пересьвідчити
ся, чи на підставі приписів службових вільно
було ужити оружя чи ні (Б., 1895, 18, 4);
Найкрасша і найрентовнійша часть Вашківців
належить до обшару двірского (Б., 1907, 94,
1); Новий устав громадскийустановляє в §16.,
що ті властителі дотеперішних обшарів
двірских, які платять домового і ґрунтового
податку без додатків річно наименьше 200 К,
[...J без всякого вибору належати муть до
ради громадскої (Товариш, 1908, 293) / пол.
obszar - 1) простір, площа, 2) територія.
Обшустати. Ошукати, обдурити. Давніще було
вештали ся по селіріжні аґенти, вихвалювали
кождий свою фабрику. Не одного вони
обшустали, приславши за добрі гроші нікому
до нічого нездатний крам (Товариш, 1908,152)
/ пол. oszust - шахрай, аферист, ошуканець,
oszustwo - шахрайство, ошуканство.
Об'ява, об'яв, ж. і ч. р. Явище, прояв чогось,
ознака чогось. Неуймаючи о.Боканчезаслуг на
тім поли, скажемо заразом, що треба вміти
найти ріжницю поміж: дійстною заслугою а
тим, що єсть обов'язком кождого
сьвященника. Коли сьвященник-Волох врускій
громаді для морального веденя єїуживає рускої
мови, то се обов 'язок єго, а не заслуга. Инакше,
уважаючи такі об'яви заслугою і ласкою,
витворимо зовсім фальшиве понятє о
обов 'язку сьвященика врускій громаді(Б., 1895,
39, 3);... Крім того, давав мені і рік за роком
щось зізнати з життя, з переживань, з чого
черпала я поживу, врешті від людий, з об 'яв
соціальних і політичних, а се сильніше кликало
до самого життя, до праці (Коб., Слова...,
303); О.Катеринюк вказав на дуже мізерні
життєві об 'яви товариства сьвященничого
з причини майже цілковитої байдужности
членів (Звідомл., 1914, 35) / пол. objaw- 1)
явище, 2) прояв, ознака, симптом..
Овация. Овація, привітання. Кошута, вибраного
в Топольчи, повитала на двірци в Будапешті
велика товпа людий і много депутаций і
зроблено єму велику овацию - занесено з двірця
на руках аж до помешканя (Б., 1895, 15, 3) /
пол. owacja - овація, urzqdzic (zgotowac)
owacje - зробити овацію.
Овоч. 1. Фрукт, частіше мн. (овочі) - фрукти.
Вікно, закрите решіткою, пускало більше
сьвітла, а марморні овочі на столі ставали
гарнійші. Але небавом сказала Ріта, що ті
овочі старомодні, і вони счезли зі стола (Б.,
1899, 35, 1); Найліпші насіня цьвітів і
огородовини. Склад товарів мішаних,
кольоніяльних, овочів полудневих (Б., 1903,
рекл.); / справді, в його городці було "всьо ".
Він мав найшляхетніші овочі, мав малини,
суниці, великі ягоди й інші овочі, що водяться
по ліпших садах(Коб., Земля, 264) І пол. owoce,
мн. - фрукти. / Засмакувати овочів - перен
пізнати смак, скуштувати (чогось), спокуситися
(чимсь). Стид і ганьба батькам-Русинам, що
з невинних дітий виховують ворогів руского
народу;дай Господи, щоб вони перші
засмакували гірких овочів безхарактерности,
яку засівають в серцях рідних дітий (Б., 1899,
20, 3) / пол. zasmakowac - скуштувати. 2.
перен. Плід, результат, здобуток праці. Але
сумліня каже нам, що є ціна справедлива: є то
ціна, що достаточно винагороджує працю,
посьвячену на виріб, і що позволяє працюючим
жити з овочів праці (Товариш, 1908, 199);
Кільканацять літ плянової, щирої праці - і ми
своїми ще очима оглядаємо овочі власних
трудів (Б., 1909, 165, 1); Один мислитель
сказав, що книжка, мовляв, - це матеріальна
посудина для імматеріального; що вона є
чудом людскости, чудом її культури. Таку одну
скромну посудину - я підкреслюю слово
скромну - дала я своєму народові, видаючи її з
себе, як пускає деревина з себе листя, цвіт -
овочі (Коб., Слова. ..,301)/ порівн. пол. zbierac
owoce - перен. збирати, пожинати плоди.
Овочевий. Фруктовий, плодовий. Увзгляднено
по змозі поданя громад, рільничих товариств
повітових і місцевих і роздано їмвминувшім
році 5000 дерев овочевих по знижених цінах
(Б., 1895, 16, 4); Плекане дерев овочевих
піддержувано преміями для дозорців повітових
доріг і иньших дорожників (Б., 1895, 16, 4);
Дерева овочеві потерпіли місцями від снігу (Б.,
1895,25,4); Може ту нас потішити афоризм
німецкий, що камінєм і патиками кидають
лише на овочеві дерева (хоч би на каштани,
коли не на яблуні) - але то потіха мала
(Матвей, Листи, 551);[Рада культури] уділяла
нагороди (премії) за чищене садів і приставляла
233 Огород
даром праси для овочевого вина (Товариш,
1908,210); Коло хати город, а в городі всячина.
Овочеві дерева, огородовина, соняшники,
цвіти, васильок, а жовтих гвоздиків цілі дві
грядки (Коб., Некультурна, 62) І пол. owoce, мн.
- фрукти, drzewa owocowe - фруктові дерева.
Огірчений. Дієприкм. відогірчити, огірчитися.
Найважніше, і мені много на тім залежить,
щоби Ви мені те повірили, себто: если я на Вас
огірчена, то лиш тому і тогди, як я до Вас пишу
і пишу, а Ви мовчите (Коб., Листи, 36, 307);
Зібрані огірчені до крайности таким поступком
попів, котрі все старають ся задержати ся при
президиячьнім столі. Нараз постає страшний
крик і лайка. Така замішанина треває аж до 2-
оГгодшш (Б., 1899,36,2).
Огірчити. Прикро вразити, засмутити. Внесене
більшости на неуділене запомоги для
"Народного Дому" мусить Русинів в
найвисшім степени огірчити (Б., 1895,10,2) /
рос. огорчить - прикро вразити, засмутити;
див. іще огірчитися.
Огірчитися, огірчуватися. Засмутитися,
почувати прикрість. Консистория дійсно друкує
дотичний порядок і по-руски, але не опубліковує
єго в рускій ані в волоскій мові. Отже з
ненависти до рускої мови воліє обійти ся без
порядку в церкві. І дійсно, в найбільш урочисті
празники, як і при процесіональних походах, в
Чернівцях панує такий старшний непорядок,
що всі вірні огірчують ся, а чужинці з нас,
православних, сьміють ся (Звідомл., 1914,19)/
порівн. рос. огорчиться, огорчаться -
засмутитися, почувати прикрість; пол. zmartwic
(siej, zasmucic (sif) - засмутитися.
Оглядини. Огляд, перевірка, обстеження. Далі
ухвалено завізвати кр[аєвий ] виділ, щоби на
слідуючій сесиїздав справу й поставив внесеш
дотично просьби Кімполюнґу о позвіл на
побиранє оплати за оглядини худоби і м 'яса
(Б., 1895,5,4)Для піднесеня плеканя сих звірят
уладжено відповідні оглядини і роздано
хователям 2.488 кор[он] 68 сот[иків], 29
медалів срібних і 5 дипльомів. Пригнано, себто
виставлено, було для оглядин 441 штук копий
(Товариш, 1908, 206-207) / пол. ogledziny - 1)
огляд, 2) перевірка, обстеження.
Огневий. Пожежний. /Сторожа (страж) огнева
- пожежна сторожа, охорона. Сейчас по вічу в
Селєтині виїхав п.Василько в супроводі
селєтиньскої "Січи" до Шипота
камерального. По дорозі здержав ся похід при
новім тартаку, який прибрано фанами і зеленю
на привіт п.Василькови. Тут ждали на него
всі урядники від трачки, робітники і сторожа
огнева (Б., 1907, 47, 1) / пол. ogniowy - 1)
вогневий, 2) пожежний, straz ogniowa -
пожежна сторожа, охорона.
Огнетревалий. Вогнетривкий. / Огнетревала
каса - вогнетривка шафа, сейф. [Нападники]
відтак зажадали, щоби урядник в пакунковім
возі отворив двері, а коли сей не хотів того
зробити, виважили їх. Однако се не богато
придало ся, бо огнетревалої каси не могли
розбити, а в вагоні були самі маловартні річи
(Б., 1895, 26, 4) / пол. ogniotrwaly -
вогнетривкий, ogniotrwala kasa - вогнетривка
шафа, сейф.
Оголосити, оголошувати. Опублікувати,
повідомити. Урядова газета Czernowitzer
Zeitung оголошує в числі з неділі, дня 3. Марта,
відручне письмо Сго Вел. Цісаря з подякою за
заяви співчутя з нагоди смерти Єго Високости
Архікнязя Альбрехта (Б., 1895, 8, 4) / пол.
oglosic, oglaszac-1) оголосити, повідомити, 2)
опублікувати, надрукувати, oglosic drukiem -
опублікувати.
Оголошений. Дієприкм. від оголосити. Генрик
Сєнкевіч назвав у своїй, оголошеній в Zeit-i,
відповіди Бєрнзонови голодівку львівских
академіків - шопкою, яку зааранжовано з
біфштиками і вином. Щоб сій підлій видумці
дати належну відправу, радить звісний поет
і член голодуючої громади Петро Карманьский
оскражити Сєнкевіча о обиду (Б., 1907,58,3);
Національні [бібліотеки] (як приміром
польське Ossolineum або український з
заложеня Народний Дім) старають ся зібрати
і переховати усі виданя, вже оголошені в даній
мові або дотикаючірідної території(Кузєпя,
1910,4) / див. оголосити.
Огород. Сад. В зоольогічнім огороді уряджено
бенкет, на якім секретар заграничних справ
Мільберґзаявив, що всякі вістки про збільшеня
збруйноїсили Німеччини є неправдиві (Б., 1907,
58,3); Оба огородники зійшли ся в тім огороді
коло одного деревця і зачинають виказувати
свої погляди. Старий практик, бачите, вже
не з одної печи хліба кушав, показує на деревце
і каже: "З часом буде хороше, лиш треба єго
Огородник 2
доглядати і плекати "[...] Молодий теоретик
зачинає збивати виводи практика (Б., 1909,64,
3) / пол. ogrod - сад, ogrod zoologiczny -
зоопарк, зоосад; нім. der Garten - сад, der
Gemiisegarten - город, zoologischer Garten -
зоопарк, зоосад.
Огородник. Садівник. [Ілюстр. контекст див.
огород] / пол. ogrodnic - садівник.
Огород овина. Овочі, городина, ярина. Коло хати
город, а в городі всячина. Овочеві дерева,
огородовина, соняшники, цвіти, васильок, а
жовтих гвоздиків цілі дві грядки (Коб.,
Некультурна, 62) / пол. ogrodowizna - овочі,
городина, ярина.
Ограничитися, огранйчуватися. Обмежитися,
вдоволитися меншим. Ограничимо ся сим
разом лише на сконстатованє факту, що
"Діло" в своїй сліпій завзятости не перестає
баламутити опінію (Б., 1895, 8, 2); Вправді
рада шк[ільна] місц[ева] має свій круг діланя
(але сей уряд значить тілько, що *'сказав пан,
- зробив сам "), поданий в §8. устави з року
1869, який ограничуєся на 14 точках, поданих
в повисшім § згаданої устави (Б., 1899,35,2) /
рос. ограничиться - обмежитися,
вдоволитися меншим; пол. ograniczyc sif -
обмежитися.
Одвітний. Відповідний. Заосмотрити як працю,
так і залучену замкнену коверту, містячу в собі
ім 'я, прізвище і адресу автора, одвітною
девізою або знаком (Б., 1895, 24, 3) / порівн.
рос. соответствующий - відповідний; пол.
odpowiedni - відповідний.
Одвічальний. Відповідальний. Просила би-м
Вас дуже, ласкава пані, подати мені адресу
редакції ілюстрованої часописі Липської
"Leipziger ill[ustrierte]Zeitung"ізласки своєї
написати, чи при ній не є співробітником
звісний писатель Emil Franzos вбо чи не є він
сам одвічальний редактор тієї часописі? (Коб.,
Листи, 16, 273); П.Іван Созаньский,
одвічальний редактор нашої газети, спровадив
сими днями руский Псалтир (Б., 1900, рекл.) /
порівн. рос. ответственный - відповідальний;
пол. odpowiedzialny - відповідальний.
Одвічальність. Відповідальність. Се повинно
вчинити правительство, бо впроваджене
метрик - то робота уряду державного,
поручена тільки урядам парохіяльним, за
котру тих, що єї сповняють, можна
потягнути до одвічальности за кожду
неправильність (Б., 1895, 10, 1); Заведено
невідмінно до нового 1896 р. усі написи на
двірцях, шляхах, оповістках і т.п. в трех мовах,
то єсть рускій, польскій і німецкій, і то під
острою одвічальностю (Б., 1895, 157, 3); З
другої сторони треба подбати, щоби населене
мало охорону перед адміністрацію; треба
видати закон про одвічальність
адміністрацийних урядників за шкоду,
заподіяну сторонам переступленємурядового
обов'язку при урядованю (Б., 1907, 80, 2) /
порівн рос. ответственность
відповідальність; пол. odpowiedzialnosc -
відповідальність.
Одинокий. Єдиний. Наше учительство не піде
шукати висше згаданих предметів у чужих,
лиш удасть ся до нашої папірні "Рускої
Бесіди", а тим самим зазначить свій
патріотизм, скріпить істнованє сеї одинокої
рускої папірні (Б., 1902, рекл.) / порівн. пол.
jedyny - єдиний; рос. одинокий - самотній.
Одібрати. Одержати, дістати. Передплатники,
які виплатять всі гроші F карбованців) зарік
- чи одразу чи ротами - можуть одібрати,
доплативши 2 карбованці додаток М.Аркас
"Істория України-Руси " на веленевому папері
(Б., 1909, рекл) / пол. odebrac - прийняти,
одержати, дістати.
Одіжний. Наряджений, чепурний. Виступає
Самсонюк з своєю парою, чорнобривою
одіжною, по-подільскому одягненою красунею,
і пішов з нею удвох перед цілим товариством
(Галіп, 97) / порівн. пол. odziez - одіж, костюм,
odziewac щ, книжн. -наряджатися, одягатися.
Одіне. Одяг. Як знаємо, займає вівця в нашім
краю дуже важне місце. Від неї має господар
не лиш молоко, бриндзю ім 'ясо, але і потрібне
одінє. Тому і старала ся Рада культури
впровадити такі раси, котрі мали би
відповідати обом цілям (Товариш, 1908,208) /
пол. odzienie, книжн. - одяг.
Одличний. Найкращий, якнайкращий,
першорядний. Линва одлична і тревала (Б.,
1890, рекл.); Видано одличні рускі книжки
шкільні, покликано одного Русина доурядованя
в ц.к.раді шкільній краєвій, взяло ся живійше
до розширюваня шкіл народних в руских
повітах - се все факта, що заповідають
Русинам ліпшу будучність (Б., 1895, 6, 1) /
4
235
Одушевлений
порівн. рос. отличный - якнайкращий; пол.
doskonaiy, pierwszorzgdny - найкращий,
досконалий, першорядний.
Одлично. Присл. від одличний. Інспектор
сучавский і ґурагуморский знає по-волоски
добре, впрочім не можна від інспекторів
жадати, щоб вони знали всі мови одлично (Б.,
1895,5,3) / порівн. рос. отлично-досконало,
якнайкраще; пол. doskonale - досконало,
якнайкраще.
Одногульденівка. Грошова одиниця - один
гульден. До кінця марта с.р. стягнено 52562
зр[иньских] однотульденівок і знищено їх, так
що осталось в обігу ще 5.321.159 зр. по І зр.
(Б., 1895,13,4).
Однодушність. Одностайна підтримка.
Телеграфічно заявили свою однодушність зі
зборами оо.: Георгій Мунтян, парох з Зеленева,
і Ілярій Бриндзан, завідатель з Крищатика
(Звідомл., 1914, 55) / рос. единодушие -
одностайність.
Однодушно. Одностайно. В теперішній хвилі не
вільно нам зражуватись ніякою дрібницею, не
вільно входити в ніякі дрібонькі згляди, а всім
треба однодушно і з запалом взятись до
роботи, щоб виборче діло довести до гарного
кінця! (Б., 1907, 44, 1) / рос. единодушно -
одностайно.
Одностайний. Одноманітний. Одностайне і
непривітне житєльвівскої громади, про котре
я другим разом докладнійше вам напишу (Б.,
1895, 11, 3); "Царівна" писана кровією мого
серця. Банда циганів-музиків - із чудовим
капельмейстром Хрістофом - дала почин до
написаня цеї повісти. Я шаліла внутрішньо від
музики, до того неустанна туга вирвати ся з
зачарованого кола домашного одностайного
житя, де я мало що знаходила для своєї душі і
фантазії, допровадила мене до того, що я,
замкнена, дуже маломовна, не маючи що з
"фантом "у своїм нутрі починати, писала це
оповідане(Коб., Про себе саму, 23);Мешканці
тих хатин, що звернені лицем до рівнини,
дивляться взимі в сумну, одностайну картину
(Коб., Земля, 222) / пол. jednostajny -
одноманітний, монотонний, jednostajne zycie
- одноманітне життя.
Одобренє. Схвалення. Се заряджене, певно,
найде загальне одобренє, бо сим запобігло ся
всяким трудностям і неприємностям при
міненю гроший (Б., 1895, 20, 4) / рос.
одобрение - схвалення.
Одобрити. Схвалити. Ухвалено одобрити зміну
приписів для іспитів громадских писарів (Б.,
1895, 5, Ъ)\Як старшина приймила і одобрила
справозданє касове начальника, то се вписує в
протокол (См.-Стоцький, Порадник, 47) /
порівн.рос. одобрить- схвалити; пол. przyj^c
z uznaniem, udzielic absolutorium - схвалити
діяльність.
Одор. Запах. Хто хоче мати найкрасше сьвітло,
най купує лиш у мене найліпшу сальонову
нафту Також продаю подвійну рафіновану
цісарску олив. Обі сі сорти суть
неекспльодуючі, без одору і чисті, як вода (Б.,
1902, рекл.) / порівн. лат. odor - запах.
Одробина. Дрібка, крихта, дещиця. Не дуже так
дбають люди промене, як воно виглядає, тому
я вдячна кожному, хто подає одробину краси
(Коб., Листи, 52, 349); "Спішіть на поміч,
люди! - нещасний гине, приходіть рятувати.
Приходіть, бійтеся Бога!" Лише одробина ще
якої іншої сили -1 вона [Магдалена] затягне
його в хату. [...] Лише одробина! Він
відживе... заговорить, і все буде добре... (Коб.,
За готар, 134) / пол. odrobina - крихта,
крихітка.
Одушевленє. Піднесення, надхнення, запал. На
тім збори закінчено, серед великого
одушевленя, що вже Лужани мають свою
руску читальню (Б., 1895, 2, 3); Одушевленє
публики було незвичайно велике (Б., 1895, 17,
4); / 3 одушевленєм - охоче, гаряче. Якийсь
час сиділи ми, мов стовпи, аж нарешті зробив
Кольо внесок, щоби грати ся "фантів ", на що
всі згодили ся з одушевленєм (І.Синюк, Б., 1907,
2-3, 2); Все те підприняв виділ в певнім
сподіваню, що ціле сьвященство з одушевленям
підопре сей почин (Звідомл., 1914, 26) І рос.
воодушевление - піднесення, надхнення, с
воодушевлением-охоче, гаряче; порівн. пол.
zapal - піднесення, надхнення.
Одушевлений. Надхненний. Деколи здає ся
мені, що я не серіозний, одушевлений,
постійний писатель, тілько ділєтант - і мене
прикро вражає навіть похвала тому, що я не
можу відтак "поставити ся ", не стає часу і
сили (Маковей, Листи, 553); Деякі молодці,
одушевлені горячою любов 'ю до нещасного
народу, зуміли розбудити лагідний рух і
Одушевляти 2
спонукали иньші живла, охочі до роботи,
протиділати веденій par force гнобителями
мадяризациї [...]. Поки що малі ще успіхи сих
людий, позаяк власти роблять їм нечувані
перепони (Б., 1907,79,2) І рос. одушевлённый
- надхненний [порівн. бук. діал. наголос у
дієприкм. замкнений, зроблений, течений і
подібн ].
Одушевляти. Надихати. Де ж у народу нема
рідної інтеліґенциї, там не може розвинути
ся жадне почуте національне, жаден интерес
до держави, там не може розвинути ся такий
патріотизм, що одушевляв би цілий нарід (Б.,
1895, 11, 1)/рос. одушевлять - надихати.
Оздобний. Декоративний (про дерева). [З-за
муру], немов у задумі, вигинали ся на тиху
улицю густі акациї та иньші оздобні дерев'я
(Галіп, 59) / пол. ozdobny - 1) візерунковий,
2) орнаментальний, квітчастий, 3)
декоративний, rosliny ozdobne - декоративні
рослини.
Оказия. Можливість, нагода. Найбільша
різдвяна оказия закупна в домі товаровім
В.Бальтінестра молодшого (Б., 1909, рекл) /
пол. okazja - випадок, можливість.
Оклик. Гасло, девіз. Збори народних радикалів
німецкихуВідни видвигнули явно іррідентский
оклик пангерманізму (Б., 1899, 35, 2) / порівн.
пол. hash) - гасло, девіз.
Око1, очі. У висловах: На око - зовні, на перший
погляд. На око малозначні, але в своїх наслідках
вельми важні річи (Б., 1895, 10, 1); Воно на
око сьмішно, щорускі села жадають волоскої
ґімназиї та що волоскі громади з околиці
Сучавскої хотять волоских клясу Чернівцях;
а в дійсности се дуже сумно (Б., 1895, 11,4)/
пол. па око - зовні, на вигляд, на перший
погляд; / Не пускати з ока - не спускати з
думки (очей, ока), з уваги. Далі згадав
президент на слова проф.Пігуляка, що
правительство не пускає справи основаня
рускої ґіимназиїз ока, що сю справу пильнує й
небавом успішно залагодить (Б., 1895, 5, 3) /
пол. nie spuszczac oka (oczu) - не спускати
очей; нім. j-n nich aus den Augen lassen - не
пускати (спускати) з очей; / Мати на оці -
мати на увазі (на меті, на думці), зважати (на
що?), бути уважним (до чого?). Отже приймім,
що вони є тим, за що хотять уходити, але
треба мати все на оці те, що "Старорусини"
є посередником, через котрий московскі агенти
мають приступ до нашого народу (Б., 1895,7,
3); Обробляючи, впрочім, темат "людини",
малая на оці дійсно лише "людину " без взгляду
на національність (Коб, Листи, 7, 260); При
посереднім унагляднюваню треба мати на оці
таке: показувати лиш те, що добре і придатне
для науки (Канюк, 1911,93)/ порівн. пол. miec
па oku (kogos, cos) - 1) не спускати очей, 2)
бути уважним, 3) мати когось на прикметі;
Пильнувати (стерегти, берегти), як ока в
голові - берегти, як зіницю ока. Списав я Вам,
громадяни, отеє на пораду і науку. Читайте,
учіть ся і пізнавайте, які маєте права'
шануйте свої права і пильнуйте їх, як ока в
голові, аби вам ніхто їх не відобрав (См.-
Стоцький, Громада, 43); В останних, проте,
днях, як ока в голові, бережім нашої справи.
Осьвідомлюймо і переконуймо людий,
контролюймо виборчі карти, виповнюймо і
справляймо їх (Б., 1907, 49, 1); - Спродайте
[молоді бички] та гроші заховайте добре, а
як я поверну, то купимо іншу худобу. - Сього я
вже не зроблю! - відповів Івоніка. - А якби
зробив, то таки зараз на їх місце купив би
молоді, доглядав би, як ока в голові, бо вони
були б твої, як і оці, синку (Коб., Земля, 263) /
пол. strzec jak oka w glowie - берегти, як
зіницю ока; / Стати до очей - виступити
відкрито, сказати в очі, ыч-на-ыч. Дотепер ті
киринники, що із-за плота кидають камінєм,
ще ані на однім вічу, ані на однім посольскім
справозданю не встали і не доказали, в чім
посли схибили або чим вони не ретельні. До
очий вони ще ніколи не стали, але поза очи
стоять напоготові з болотом у жменях (Б.,
1909, 37, 1) / порівн. пол. stawic do oczu -
ставити до очей, віч-на-віч; / Голим оком -
без окулярів. Коли білі облаки на небі зміняють
своє місце так скоро, що се видно голим оком,
то за 12 до 36 годин буде дощ (Товариш, 1908,
267) / пол. gotym okiem - голим оком (без
окулярів); / В живі очі - прямо в очі, в очі
(насміхатися, брехати тощо). Видно, що панове
"істинно-русекі" уміють не лиш туманити
нарід, але й сьміяти ся з него в живі очі (Б.,
1907, 90,1) / пол. klamac w zywe oczy -розм.
брехати прямо в очі; / В чотири очи - віч-на-
віч, сам-на-сам. Товариш Штравхер не довіряв
Відманови, через що сей вишукував мене не раз
\е
237
Октройований
в моїм помешканю в ціли розвіяня сумнівів
Штравхера і, в части, в чотири очи, але и
кілька разів в присутности редактора
Штекля, клянучись своею родиною і т.п.,
говорив мені, що його поступованє з
християньско-німецким напрямком має лише
на ціли виєднати собі довір 'є представників
сего сторонництва (Н.Василько, Б., 1907,44,
3); / Розмова в чотири ока - розмова сам-на-
сам, віч-на-віч. Той інтендант проявив
зацікавлення до моєї скромної особи і, між
іншим, запросив мене до себе на закуску і для
розмови в чотири ока (Галіп, Спомини, ч.1-2,
178) І пол. pomowic w cztery oczy -поговорити
віч-на-віч; нім. unter vier Augen - віч-на-віч
(букв. - під чотирма очима).
Око2. Одиниця ваги. Вівчар обов 'язує ся дбати,
щоб добро стоваришеня не зазнало шкоди, а
то тим, що [...] ме кождий здій списувати в
книжці, а так само всю добуту бриндзю. За
те обов 'язує ся стоваришенє дати Миронови
Никофоровому 5 ведер по 10 вік бриндзі і 2 оці
масла, і то при кінци служби (Канюк, 1906,
30) / укр. заст. око - одиниця ваги, що
приблизно дорівнює 1,2 кг (СУМ, V, 672).
Околиця. Місцевість. В середній Европі
панують безнастанні сніжні бурі, що в многих
околицях здержали правильний рух поїздів (Б.,
1895,6,4); Дальше домагає ся більшої помочи
для околиць Галичини, навіщених
елементарними нещастями, обостреня закона
о лихві, примусового обезпеченя і постепенного
переказуваня нотарияльних ахенд судам (Б.,
1907, 80, 1); В околицях, де є богато садів,
оплатить ся виробляти вина овочеві (Товариш,
1908, 228) / пол. okolica - 1) околиця, 2)
місцевість.
Окруженє. Оточення, середовище, довкілля.
Тому, що кождий, молодий чи старий, мусить
знати близше те окруженє, серед якого
виростає, а в першій мірі свій край і нарід, його
минувшину, теперішнє положене і потреби,
повинна кружкова бібліотека містити
доконче гарний і великий вибір тих праць і
видань, що дотикають, обговорюють або
розсліджують повисші справи (Кузеля, 1910,
6); Л ніяк не в силі грати з тим переконанням,
що хтось із окружения зазнає через гру
прикрість, а з нею - і через мене! (Коб., Valse
melancolique, 104) / порівн. рос. окружение -
1) оточення (назва дії за знач, оточити), 2)
оточення (довкілля, навколишнє середовища),
коло життя, спілкування і пол. okrqzenie - 1)
оточення (назва дії за знач, оточити), 2) обхід,
об'їзд (навколо чогось), otoczenie -1) оточення
(назва дії за знач, оточити), 2) оточення
(довкілля, навколишнє середовища), коло
життя, спілкування.
Окружник. Циркуляр. З Петербурга доносять,
що головна управа по ділам печати розіслала
до Газет, підозріних о лібералізм, окружник (Б.,
1895, 10, 3) / порівн. пол. okr^zny - 1)
кільцевий, 2) обіжний, пересувний, okolnik -
циркуляр, pismo okolne (okr^zne)- циркуляр.
Окрутний. Жорстокий, болісний. Тепер мусили-
сьмо ще якусь панночку до себе прийняти, чи
хтіли, чи ні - час трачу окрутним способом -
мама мені все нездужає потрохи, якось так
все глупо уходить, що я до нічого не приходжу
(Коб., Листи, 89, 442) / пол. okrutny -
жорстокий, болісний.
Октройованє. Запровадження закону без ухвали
(участі) парламенту. Кн[язь] Аверсберґ годив
би ся проте на случай невдачи компромісу
сторін на октройованє язикового закона, [...]
гр[аф] Фріс подібно подивив ся на справу-[...]
треба правительству полишити повну свободу
діланя, щоби лише довести до мира. Все одно,
чи буде се довершене новимирозпорядженями,
чи октройованим законом, щоби лише
покінчити з теперішним неладом (Б., 1899,36,
1) / пол. oktrojowac -запровадити закон без
ухвали (участі) парламенту, oktrojowanie -
запровадження закону без ухвали (участі)
парламенту; порівн. октруа, фр. - заведення
закону без ухвали парляменту (СЧС, 521);
октруа (відфр. octroi - подарування, надання)
- за середньовіччя у Франції - ввізне мито на
користь феодала або міста; в 16 - 18 ст. -
привілеї монопольних торговельних компаній
(СІС, 596); див. іще октройований.
Октройований. Заведений без ухвали (участі)
парламенту (про закон, конституцію тощо). Все
одно, чи буде се довершене новими
розпорядженями, чи октройованим законом,
щоби лише покінчити з теперішним неладом
(Б., 1899, 36, 1) / пол. oktrojowany -
запроваджений без ухвали (участі) парламенту
(про закон); порівн. октройована
конституція - конституція, вироблена без
138
Окульбачити 2
участі парламенту та інших представницьких
органів і "дарована" народові монархом (від
фр. oktroyer-дарувати, СІС, 596);октруа, фр.
- заведення закону без ухвали парляменту
(СЧС, 521), октруа (від фр. octroi -
подарування, надання) - за середньовіччя у
Франції - ввізне мито на користь феодала або
міста; в 16 - 18 ст. - привілеї монопольних
торговельних компаній (СІС, 596); див. іще
октройованє.
Окульбачити, перен. Осідлати, ретельно взятися
до чогось. А хто по тих товариствах працює?
Звичайно лиш кілька людий, а решта придивляє
ся собі здалека та ''критикує". Особливо
молоділе як окульбачить свого "критичного "
коника, то так на нім вибрикує, [...] а скажи
написати такому простенький лист до якої
читальні, зробити се або то, то єго нема (Б.,
1895,79,1) / порівн. пол. okulbaczyc - осідлати,
okulbaczenie - 1) сідлання, 2) кульбака - сідло
з високою лукою.
Олій, ч.р. Олія. / Олій до машин - мастило.
Найліпший і найтаньший олій до машин (Б.,
1893, рекл.) / пол. olej, ч.р. - олія, olej
maszynowy - мастило.
Оминутися. Те саме, що обминутися. Наука
(учене) без знаня головних законів льогіки так
само може зійти на боки і оминути ся з метою
(Канюк, 1911, 6) / пол. отіїцс щ> omijac sie,
заст. -розійтися, пройти, проминути.
Омнібус. Карета "для всіх" - різновид
громадського транспорту. П'ятсот слуг при
омнібусах рішили вчера зробити страйк з
причини малої платні і пенсий (Б., 1895,19,4)
/ пол. omnibus - 1) омнібус, 2) перен. жарт,
універсальна людина, універсал; порівн.
омнібус, лат. ("для всіх") - громадська карета,
що курсувала між певними пунктами й
перевозила громадян за невелику плату (СЧС,
285); омнібус {лат. omnibus, букв. - для всіх)
- кінна багатомісна карета з платними місцями
для пасажирів, що здійснювала регулярні
рейси в містах і між містами (СІС, 599).
Оногди, оногді. Позавчора. Figaro помістив
оногди діяльохпрезидента з своїм нотарем (Б.,
1895, 17, 4); 3 Ґрацу доносять, що оногді
відбули ся там збори мужів довір 'я німецкої
опозицій в Стириї, щоби уложити свої
народно-політичні постуляти (Б., 1899,35,2);
По хвили додала: "Ага, я воює хотіла тебе
оногди просити. Ти, Ірино, уважай, не дуже
вдавай ся з тим Білецким, особливо, як де перед
людьми " (Гал іп, S3)/пол. onegdaj -позавчора.
Опал. Паливо. Принято внесене д-ра Касияна
Бриндзана, щоб у порозуміню з волоскими
сьвященством виклопотати дрова на опал
даром і для тих парохій, де нема лісарелігійного
фонду (Звідомл., 1914, 18) / пол. opal - 1)
опалення, 2) паливо.
Опаловий. Паливний. Не вільно читати тим,
хто платить дорого за опалові дрова, лиш
тим, хто хоче мати сухі, здорові, гладкі дрова
по найтаньшій ціні (Б., 1909, рекл) / пол.
opalowy - паливний.
Опаска. Бандероль. / Вислати під опаскою -
вислати (надіслати) бандероллю. Колись, як се
Вам не завдасть клопоту, будьте ласкаві
вислати мені під опаскою новелки
Якобовського (Коб., Листи, 88, 439) / пол.
opaska (przepaska) -1) пов'язка, 2) бандероль,
wyslac pod opaskq - вислати (надіслати)
бандероллю; порівн. нім. das Streifband -
бандероль, streifen - накладати смужки, das
Band - 1) стрічка, тасьма, 2) зав'язка.
Опертий. Заснований,узасаднений. "Дністер"
опертий на засаді взаїмности своїх членів (Б.,
1895, 19, 4) / пол. opierac - 1) підпирати,
спирати (на щось, на чомусь), 2) засновувати,
узасаднювати.
Опінія Громадська думка. Ограничимо ся сим
разом лише на сконстатованє факту, що
"Діло " в своїй сліпій завзятости не перестає
баламутити опінію (Б., 1895, 8, 2); Реформа
дотепер не наступила і о скілько можна
заключати з опінії, мабуть, зовсім не
наступить (Б., 1895, 20, 1); [О.Гнідий]
заявляє на се, що дуже відчуває брак станової
Газети і думає, що найскорше довела б до ціли
в сім згляді акцийна спілка і ставить внесене,
щоби виділ до двох місяців обміркував сю
справу докладно і скликав ad hoc надзвичайні
загальні збори для зреферованя своєї опінії і
для єїевентуальногоухваленя, що й принято
одноголосно (Звідомл., 1914, 29);
Віцемаршалок краю Т.Драчиньский,
засягнувши опінії виділу, реферував про
церковну справу на краєвих зборах мужів
довір'я дня 25. січня 1913. року (Звідомл.,
1914, 34) / пол. opinia - 1) думка, погляд, 2)
оцінка; порівн. опінія, лат. - думка загалу
239 Опуст
про когось або про якийсь вчинок (СЧС, 521).
Оплатитися, оплачуватися. Окупитися, бути
вигідним, вартим (витрачених зусиль, праці,
грошей). Суперфосфат оплачує ся найкраще
на збіжа, бараболі і бураки. Загалом уживає
ся того погною на мало чинних, спійних,
тяжких землях, а на легких пісковатих землях
- ні (Товариш, 1908,232-233); В околицях, де є
богато садів, оплатить ся виробляти вина
овочеві (Товариш, 1908,228) І пол. oplacic si$,
oplacac щ - окупитися, бути вартим, wydatki
nie oplacaj^ sif - видатки не виправдовують
себе, tego si$ nie oplaca robic -того робити не
варто, не вигідно.
Оповістка. Оголошення. Заведено невідмінно до
нового 1896 р. усі написи на двірцях, шляхах,
оповістках і т.п. в трех мовах, то єстьрускій,
польскій і німецкій, і то під острою
одвічальностю (Б., 1895, 157, 3) / порівн./юс.
оповестить - повідомити, сповістити і пол.
opowiastka - оповідання
Оповіщати. Сповіщати, казати. її чоловікуходив
до хати й оповіщав тучу надворі, вказуючи на
страшну хмару, що насувала, та напоминав,
щоб зганяти з поля худобу, дріб і все інше
рухливе, щоб, не дай господи, туча не збила,
шкоди не зробила, вона вибігала прожогом
перед хату, оглядалася сюди-туди й, вертаючи,
преспокійно говорила до нього: Може, й буде
туча, треба згонити худобу (Коб., Вовчиха,
145) / порівн. пол. oglosic - сповістити,
оголосити, повідомити;рос. оповестить- те
саме.
Оповіщене. Оголошення, повідомлення. /
Таблиця оповіщень - дошка оголошень.
Ухвалено справити для каси таблицю
оповіщень з дротяною сіткою (См.-
Стоцький, Порадник, 33) / порівн. рос.
оповещение - повідомлення, оголошення;
пол. ogloszenie, obwieszczenie - оголошення,
повідомлення, tablica ogloszen - дошка
оголошень.
Опона. Оболонка, покрив. Рентґенівский луч
просьвічує ту мниму опону "історіческіх
начал", а там в основі сияє цілим своїм
блеском... не "русская ідея"... а русский рубель
(Б., 1899,18, \)Іпол. оропа, книжн.- оболонка,
покрив.
Опорожнений. Звільнений (про посаду). При
повітовім заряді дороговім в Кіцмани буде з
днем І.цьвітня 1904 р. опорожнена посада
надзорці доріг із осідком в Кіцмани і річною
платнею 1440 корон (Б., 1904, оголош.) /
порівн. пол. oprozniac - 1) спорожняти,
спустошувати, 2) вивільняти, звільняти
(приміщення, помешкання).
Оправданий. Поважний, обґрунтований,
здійсненний (про прохання, бажання). Та ж
він завсігди вволяв мою волю, не відказував мені
в ніякім, хоч трохи оправданім желаню (Б.,
1895, 9, 1); Продовжати сплату пожички
можна лише на оправдану просьбу довжника
в надзвичайних випадках (См.-Стоцький,
Порадник, 41); Членам позволяє ся на окреме
оправданежаданесплачувати членьский чинш
за пасовиско в двох ратах, а то: першу рату
на 1. мая, а другу на 15. липня (Канюк, 1906,
23) / порівн. рос. оправданный -
виправданий, здійсненний.
Опровадити. Провести, відзначити. Взагалі
сказавши, робітники опровадили те сьвято
своє спокійно (Б., 1895, 27, 2) / порівн. пол.
oprowadzic - обвести, провести (показуючи
щось).
Опрокйненє. Спростування. Тверджене зборів
волоского сьвященства, що іменоване о[тця]
совітника консисторского А.Манастирского
вікарієм доконане без згоди і против волі князя
церкви остало без опрокиненя і приводить
Архипастиря [В.Репту], що повинен бути
рідним отцем для обох в Архидієцезиї
сполучених народів, в якнайострійше
противенство до Русинів, більшости вірних
дієцезиї (Звідомл., 1914, 61) / порівн. рос.
опровержение - спростування; порівн. пол.
sprostowanie - спростування.
Опуст. Знижка. Надіють ся також, що прийде і
опуст з податку домово-клясового (Б., 1895,
7, 3); Властителі домів і ґрунтів мають, як
доси, платити податки домові і ґрунтові,
однак з опустом 10 до 15 %, а кромі того
платитимуть податок особисто-доходовий
(Б., 1895, 21, 1); Писаня О.Федьковича в
чотирох томах. Ціна за комплєт 6-9 злр. Хто
зложить до жовтня 5 злр, дістане 25% опушу
з ціни виданя. Поодинокі томи будуть
продавати ся дорожше (Б., 1901, рекл.);
Зрештою, коли б рух за кружковими
бібліотеками обіймив ширші круги, [...] то і
наші книгарні поспішили б з помічю, давали б
Опустити
240
при закупні готівкою значний опуст, як це,
приміром, робить Книгарня Наук[ового]
Тов[ариства] ім. Шевченка (Кузеля, 1910,8) /
пол. opust - знижка, уцінка.
Опустити, опускати. 1. Покинути, залишити. Як
приятелі мої, так і сили мої мене опускають.
У болях і бажанях чую ся щораз більше слабим
і прибитим ("На оливній горі", Б., 1895,13,1);
Почала-м Вашу повість в "Зорі" читати. Се
дуже цікавий темат; мене не опускала думка,
що се Ви з Вашого душевного життя писали
- впрочім, може, і помиляюсь (Коб., Листи, 23,
286); На мурах домів з явилися оголошення, з
яких наказувалося всім тим, що не належали
(не були приписані) до Рівного, опустити місто
до 24 години під загрозою суворих кар (Галіп,
Спомини, ч.З-4, 78). 2. Проминути,
пропустити. На жаль, заабсентували ся такі
[рускі сьвященники], які ще ніколи не опускали
такої нагоди і яких брак якраз тепер дуже
відчував ся (Звідомл., 1914, 55). 3.
Поступитися, знизити вимоги. Пахтярі
податків за живности жалували ся, що они
понесли втрату і просили раду громадску в
Чернівцях, щоб їм опустила з чиншу 30.000 К
[...] Мають провірити ся книжки
віднаймників, чи они мають право жадати
такого опусту (Б., 1907,66,3);/ Не опустити
точки над йотою -не поступитися ні на йоту.
Кн. Альойс Ліхтенштайн сів на високого коня
політики. Після его погляду полагодаязикового
спору через парлямент немислима. Ані Німці,
ані Слов'яни не опустять з своїх домагань
одної точки над йотою. В парляменті прийшло
би on 'ять до борби навкулачки (Б., 1899,36,1)
/ пол. opuscic - 1) опустити, 2) залишити,
покинути, 3) проминути, пропустити, 4)
поступитися, скинути (в ціні).
Ордер. Орден. На пенсию перейшов президент
висшого суду краевого у Львові Якив Сімонович
і отримав при сій нагоді вузнаню своїх великих
заслуг на поли судівництва великий хрест
ордеру Франц-Йосифа (Б., 1895, 1, 4) / пол.
order - орден.
Ординація. Положення (про вибори, як також
про інші державні виконавчі заходи). Нагляче
внесене в справі кольпортажи, а також: другі
наглячі внесеня з виїмком внес[еня] п.Люехера
в справі цісарского ювилею і п.Ренера в справі
реформи виборчої ординації до краєвих соймів
- відкликано (Б., 1907, 73, 2); Засіданя секції
економічноїукраїньского клюбу відбуло ся дня
3. липня с.р. під проводом д-ра Костя
Левицкого. Передовсім усталено об'єм діланя
секції, приділюючи їй отсі справи: [...] справа
зарібковоїі пересельноїеміграції; справа зміни
ординації екзекуцийної в напрямі охорони
мінімум екзистенциї від екзекуції
допустимости ліцитациї хліборобских
недвижимостий (Б., 1907, 78, 2I пол.
ordynacja - статут, положення, ordynacja
wyborcza - положення про вибори.
Ординувати. Приймати хворих, проводити
медичне обстеження. Лікар, др.Альфред
Шаффер, з Відня ординує від 20. червня як
курацийний і купелевий лікар вДорнаватрі(Б.,
1907, 65, 3); Бадання д-ра Ловінського
рівняється баданню професорів з клініки.
Одним словом, він для своїх пацієнтів дуже
добрий і взглядний. [...] Він ординує перед
обідом від 77-10 години, а по обіді від 3-5
(Коб., Листи, 179, 599) / пол. ordynowac - 1)
виконувати обов'язки ординатора, 2) приймати
хворих, 3) заст. призначати, прописувати
(ліки), ordynacja, заст. - припис (лікаря).
Ореченє. Наказ, розпорядження. Міністер
Варту подав ся в відставку, бо не в силі
виконати сего ореченя против свого
переконаня (Б., 1895, 1,4)/ пол. orzeczenie -
1) розпоряджень рішення, постанова, 2) вирок.
Орнат. Риза. Зайферт і Тучапский. Модерна
фарбарня, апретура і хемічне заведене до
праня і чищеня біля. Перше і найбільше
заведене такого рода на Буковині! Приймає до
чищеня і фарбованя в дорозі хемічній [...] одіж:
і орнати духовеньства (Товариш, 1908, рекл.);
Одиноке руске Артистичне Бронзовниче
Заведене Володимира Будзіньского, Чернівці,
ул.Руска, ч.9, виконує комплєтні церковні
урядженя вріжних стилях для православного
обряду. Великий вибір орнатів, покривал на
вівтарі, хрестів на вівтар і до процесий,
хоругов, павуків, ліхтарів на вівтар,
поставників, церковних книг (Звідомл., 1914,
форзац) / пол. ornat - риза.
Орудка. 1. Потреба. Тож: поручаемо якнайгоря-
чійше сю книгарню, котра гідна того, щоб
Русини лиш туди зі всіма своїми орудками
відносили ся (Б., 1898, рек.); Одного разу взяв
мене батько з собою до Снятина, де відбува-
241
Основатель
лися торги. В містечку батько пішов за
орудками, а я залишився на возі та став
приглядатися до вуличного життя (Галіп,
Спомини, ч. 1-2, 155). 2. Справа, грошова
операція. По скінченю урядованя з людьми, що
мали з касою якусь орудку, має касиєр тої самої
днини повписувати все за порядком після
отриманих від начальника квитків усі належні
касові книги, гроші перерахувати, аби
переконати ся, що каса з книжками годить ся
(См.-Стоцький, Порадник, 44-45) / порівн. оруда
- діал. робота, клопоти, орудка - діал. справа,
переважно дрібна, незначна (СУМ, V, 750).
Орудуванє. Володіння. Чужа мова о стілько
нам потрібна, о скілько отворяє нам скарби
своєї літератури і дає нам можність
познакомити ся з творами людского ума,
списаними власне у тій мові. А до сего не
конечно аж вимагати цілком свобідного
ору дуваня сею мовою в слові і письмі (Корд.,
1904, 38) / див. орудувати.
Орудувати. Розпоряджатися, використовувати.
Рада громадска наглядає, чи двірник з
присяжними добре орудують маєтком
громадским (См.-Стоцький, Громада, 26);
Членом каси може бути кождий
повнолітний чоловік або і жінка, як вони
мають щось свого, чи господарство, поле,
хату чи що иньшого, і тим орудують після
своєї волі (то значить не мають над собою
опікуна ані куратора) (См.-Стоцький,
Порадник, 6); Орудуючи чужим грошем в
касі, треба якнайбільше про се дбати, аби
він був безпечний і добре ужитий (См.-
Стоцький, Порадник, 35); Стоваришенє
орудує чужими грішми, тому знай: на чуже
треба ліпше уважати, як на своє (Канюк,
1906, 32) / порівн. укр. орудувати - розм.
користу-ватися, володіти, послуговуватися
чим-небудь (СУМ, V, 750); рос. орудовать
(владеть) - вправно діяти, розпоряджатися
чим-небудь.
Осередок. Центр (міста). Хто купить, не
пожалує! Парцелі під будову, в дуже краснім
місци, майже осередок Чернівців (Б., 1901,
оголош.); На Буковині осущено доси тільки
те, що одну, і то, на жаль, досить далеку
від осередку міста, а надто маленьку уличку
названо іменем Шевченка; годі було виєднати
що більше у чужої нам управи міста (Б., 1909,
65, 1) / пол. osrodek - центр, осереддя,
осередок, srodmiescie - центр міста
Осібний. 1. Окремий. Для сих справ буде мати
осібний виділ (Б., 1895, 11, 2), Двірник не мас
права без осібного дозволу Ради громадскої
переступити прелімінар, т.зн. видати на що-
небудь більше гроший, ніж ухвалила Рада (См -
Стоцький, Громада, 8); Протоколи засідань
старшини списують ся в осібній книжці
(Канюк, 1906, 27); Виробом вин і напоїв
овочевих найліпше як займуть ся осібні спілки,
так, як маємо молочарскі спілки для перерібки
молока (Товариш, 1908, 228). 2. Те саме, що
особовий. До сих поїздів, як також: до осібних
поїздів буковиньскихльокальнихзелізниць буде
ся видавати у всіх стациях, через які наведені
поїзди переходити будуть, білети поворотні
по знижених цінах, котрих важність вигасає
7-гозглядно 8-го липня б[іжучого]р[оку]. (Б ,
1907,68,3)/пол. osobny-окремий, особливий
Осідок. Місцеперебування, місцезнаходження
Стоваришенє се мусить мати осідок в одній
громаді, однак обсяг єго діланя може
обнимати кілька сусідних громад (Канюк,
1906,8); Свій осідок має товариство в льокали
"Православної Академії" в митрополичій
резиденції і там відтримує свої виділові
засіданя (Звідомл., 1914, 47) / порівн. пол
osiadac - 1) осідати, 2) облаштовуватися,
siedziba - місцеперебування установи; укр
садиба - будинок з прилеглим до нього садом,
городом та господарськими будівлями.
Осісти. У сполуч. осісти на леді (на льоду) -
залишитися ні з чим, вхопити облизня.Мж>0\э-
Чехи осіли, проте, вже другий раз на леді, раз
при складаню антикоалициї славяньскої, тепер
знов вдруге при аранжованю пустої
обструкциї (Б., 1895, 43, 1) / пол. osiadac na
lodzie -залишитися ні з чим, вхопити облизня.
Основатель. Засновник. Основателі читальні
приняли гостий хлібом і солею, якруский звичай
каже, а промовляв до них д.Орза (Б., 1895, 5,
3); Основателі каси попідписували заявленя,
позаплачували вписове по 2 короні і так же
пай або дещо на пай (См.-Стоцький, Порадник,
\Ъ)\На зборах ["Товариства опіки над сліпими
і глухими "] принято нові статути; після них
виносить членьска вкладка річно найменьше
2 корони. Одноразово платний даток основа-
телів виносить 200 корон, а фундаторів 1000
16-7017
Основати 242
корон (Б., 1907,67,3) / порівн./?ос. основатель
- засновник; пол. zalozyciel - засновник.
Основати, основувати. Заснувати,
започаткувати. Посеред дружних розмов, які обертали
ся около нашого сумного положеня і
невідрадних обставин, в яких проживає наш
буковиньско-руский православний нарід,
виринула однодушна гадка о конечній потребі
оснувати в Чернівцях осередок, відки йшли би
вказівки для нашого поступованя, щоби не
блудити осібняком, а в з'організованій верстві
стати справді хосенним чинником рускої
суспільности і трудити ся на духовну і
материяльну користь руского народу
(Звідомл., 1914, 7) / порівн. рос. основать -
заснувати, започаткувати; пол. zalozyc -
заснувати, започаткувати.
Основини, мн. Заснування, організування,
закладення, відкриття. Лише на основини
бібліотеки треба би більшої суми, і до того
можна би ужити окремих датків, субскрипції,
вписового (наприклад, по 1 або 2 к[орони] від
особи), як се робить ся і поріжних публичних
бібліотеках (Кузеля, 1910, 8) / див. основати
Особовий. Пасажирський. До Львова
від "їжджають з Чернівців' поспішний потяг
о 3 год 4 мін по полудни, особові потяги о 6
год. 54 мін. зраня, 6 год 45 мін. вечером (Б.,
1895, 24, 3) / пол. osobowy - 1) особистий,
персональний, 2) пасажирський, pociqg
osobowy - пасажирський поїзд, statek
osobowy - пасажирське судно, samochod
osobowy - легковий автомобіль.
Останок. Решта. Всі прочі доходи зраховуємо до
купи і аж тоді пошукуємо за останком, себто
ріжницею між: доходами дотичними і
видатками (Канюк, 1906, 37) / порівн. пол.
ostatek - залишок, решта; рос. остаток -
залишок, решта.
Остати1, оставати. Залишитися. При таких
обставинах що ж остає нам? (Б., 1895, 6, 2);
/ ніхто мене не здоймав на рівні ноги - лиш
одна праця, одне переконання, що добро і
правда все мусять остати побідителем. І те
переконання гнало мене чимраз далі і вище до
праці. Раз, бо внутрішній триб-голос не давав
супокою, а по-друге, що я не стояча сама-
одна. без ґрунту (Коб., Слова..., 303) / пол.
ostac ', ostawac, обл., поет. - залишитися.
Остати2, оставати. Залишитися без уваги, без
змін. Запроваджене обов 'язкової науки
повторительноїв школах народних має велике
значінє, а при належнім єї поглубленю не
остане вона без добродійного скутку для
духовного образованя буковиньского населеня
(Б., 1895, 6, 1); Хто дотепер не вирівнав
передплати за р. 1906, слідуючого числа нашої
часописи вже не дістане. Реклямациї
остануть безуспішні. Від видавництва (Б.,
1907,2,1 )\Як воно й надалі остане при старім,
то наше товариство не сповнить своєї ціли.
Без мінімального співділаня всіх членів самий
виділ, хоч би й найліпший, нічого не вдіє
(Звідомл., 1914, 26); Тверджене зборів
волоского сьвященства, що іменоване о[тця]
совітника консисторского А.Манастирского
вікарієм доконане без згоди і против волі князя
церкви остало без опрокиненя і приводить
Архипастиря [В.Ренту], що повинен бути
рідним отцем для обох в Архидієцезиї
сполучених народів, в якнайострійше
противенство до Русинів, більшости вірних
дієцезиї (Звідомл., 1914, 61) / порівн пол.
ostac2, заст. - те саме, що ostac щ2, заст - 1)
утриматися, устояти, 2) вціліти, зберегтися
Остемплювати [оштемплювати]. Поставити
штемпель, сплативши гербовий збір Треба сю
книгу [ліквідаційну] - нім ще в неї що впише
ся - понести до уряду податкового і
остемплювати Тоді вона ме мати перед судолі
право доводу (Канюк, 1906, 37); Щоб інфляції
положити кінець, міністер А.Рашін зарядив,
щоби австрійські корони, що курсували в
Чехах, до певного речинця оштемплювати, а
дальший ввіз заборонити (Галіп, Спомини, ч.З-
4, 88) / пол. ostemplowac - покласти
(прикласти) штемпель, проштемпелювати,
порівн. oplata st^plowa - гербовий збір.
Острий. 1. Сильний, різкий, пронизливий Осінні
засіви перетримали досить добре остру зиму
хоч пшениця трохи потерпіла на перезимованю
(Б., 1895,25,4); Сегорічна зима буде записана в
метеорольоґічних річниках Европи яко
незвичайно остра (Б , 1895, 6,4); Сильні вітри
завше приносять зміну верем 'я, они або
розганяють дощові хмари, або проганяють
гарну погоду. Західні вітри приносять дощ,
північні остре зимно, полудневі і східні - сухе і
тепле верем 'я (Товариш, 1908,268) І пол. ostra
zima - сувора (холодна) зима, ostry wiatr -
243 Осудити
пронизливий вітер. 2. Сильний, влучний,
дошкульний. В ті хибні думки треба стріляти
з "армат" острими набоями, бо они
підривають грунт иньшій народній роботі! (Б.,
1895,11,3)/ порівн. пол. ostry strzal -сильний
удар. 3. Суворий, вимогливий. Уже при моїм
в "їзді до Франції в місяці лютім, коли я з Італії
прибув на італійсько-французьку граничну
станцію Вентімігліа, показалося, що українці
стоять під острійшим контролем, як чужинці
з заприязнених держав (Галіп, Спомини, ч.З-
4, 92); / Остра нагана - сувора догана. Знані
випадки, що волоскі питомці чинно зневажали
руских семінаристів за то, що сі жадали в
семинариїруских часописий або книжок, а за
то, що сьпівали по-руски при службі божій,
дістали від ректора семинариї остру нагану
(Б, 1895, 6, 2) / пол. ostra nagana - сувора
догана; / порівн. нім. scharf- 1) гострий (про
ніж), 2) різкий, чіткий, ясний, виразний, 3)
сильний, різкий, пронизливий, scharfe Luft -
холодне повітря, 4) їдкий, гострий, 6) сильний,
радикальний, 7) суворий, 8) рішучий,
категоричний, ein scharfer Protest - рішучий
протест.
Остро. Приел, до острий. Друге розпорядженє
наказує плекати національну терпимість і
виступає остро против всяких заходів і
змагань, викликуючих між учениками ріжних
народностий ненависть (Б., 1895, 11, 4);
Перепрошую Вас дусисе, що не всі ґердани суть
однакової довгості, себто 14 cent., - однак
робітниці декотрих тих взірців не могли
поняти, що то треба коротеньких куснів, хоч
я давала пожадану міру і наказувала остро не
робити довших, та се не помагало нічо (Коб.,
Листи, 11,265);Вчитель буде домагати ся від
більш талановитих докладнійшого знаня, від
слабших меньше докладного, такого, на який
стати їхнім силами. Випитуючи, учитель
поступати ме із талановитійшими острійше,
слабшим буде помагати (Канюк, 1911, 91) /
пол. ostro - 1) гостро, 2) стрімко, 3) різко,
швидко, рвучко, 4) різко, чітко, рельєфно
(виділятися на тлі чогось), 5) різко, суворо,
ostro trzymac - суворо поводитися (з кимось),
тримати в шорах (лещатах); порівн. нім. scharf
- гостро, рішуче, категорично, пильно, суворо
Острота. Суворість, жорстокість, доскіпли вість.
Таким чином, була іїбудучність обмежена на
працю рук, неустанний пострах перед матір 'ю
і остротою брата (Коб., Земля, 277) / порівн.
пол. ostrosc - 1) гострота, загострення, 2)
різкість, окресленість, 3) суворість,
доскіпливість; див іще острий
Осуд. 1. Думка, міркування, погляд, судження.
Відповідь др.Воляна в тій річи ще більше
скріпила мій осуд (Б., 1895, 8, 2); Не можуть
осудити ніякої справи безсторонно, не
втягнувши в осуд личних антагонізмів,
зависти і підозріня (Б., 1895, 13, 3); Сли такі
справедливі жалоби називає ся підбурюванєм
проти православної церкви, то осуд тої річи
можу я зовсім спокійно полишити панам, бо
я певний, що люди неопереджені инакше єі
осудять (Б., 1895, 7, 3); Зачинаю від Ваших
поезій. Ви дурно побоювались, що я не буду
щирою в осуді їх та буду Вам компліменти
говорити (Коб., Листи, 62, 373); Славимо
нашу школу не тому, що она україньска, але
тому, що она справді гарна й добра школа О
строгий осуд останнього попису (бо добра
справа компліментів та реверансів не
потребує) попросили ми фахового знатока
Вп. д-ра ВГузара (Б., 1907, 70, 3); Ми
думаємо, що наша школа обійде ся без
патріотичної поблажливости і сьміло
стаємо під суворий осуд загачу чи то своїх,
чи чужих, певні, що він випаде в користь сеї
молодої інституциї (Б., 1907, 89, 3) 2.
Ставлення. Любила над усе елеганцію,
називаючи се третьою важною заповіддю в
умовах до щастя; бувала через се не раз
навіть несправедлива в осуді людей, але до
елеганцїі тягло ії, мов дитину до чічки (Коб.,
Valse melancolique, 94) / пол. os^d - суд,
судження, думка, міркування.
Осудити, осуджувати. Сприйняти, оцінити,
скласти власну думку на щось. Сли такі
справедливі жалоби називає ся підбурюванєм
проти православної церкви, то осуд тої річи
можу я зовсім спокійно полишити панам, бо я
певний, що люди неопереджені инакше єїосудять
(Б., 1895, 7, 3); Треба висланих послів наділити
веткою порцією довір 'я, дати їм свобіднуруку
діланя, а кроки і тактику їх осуджувати але на
підставі успіхів або невдачупосольскій роботі
(Б., 1907,68,1)/ порівн. пол. osqdzic -1) оцінити,
висловити думку (про когось, щось), 2) засудити,
винести вирок; рос. осудить - 1) засудити,
Осущенє
244
висловити негативне ставлення (до когось,
чогось), 2) засудити, винести вирок.
Осущенє. Здійснення, виконання. Господарска
школа в Кіцмани, до котрої дав почин не
Тішіньский, а староста Захар, котрий коло
сеї справи заходить ся пильно віддавна,
зближає ся до свого осущеня (Б., 1895,12,4) /
рос. осуществление - здійснення.
Осущено. Здійснено, досягнено. На Буковині
осущено доси тільки те, що одну, і то, на
жаль, досить далеку від осередку міста, а
надто маленьку уличку названо іменем
Шевченка; годі було виєднати що більше у
чужої нам управи міста (Б., 1909, 65, \)І рос.
осуществлено - досягнено.
Осягнути, осягати. Досягнути, домогтися,
здобути. Сей союз не основано, щоби котра-
небудь з партий осягнула через него
політичний поступ після своєї гадки (Б., 1895,
18, Ъ)\Каса закладає ся на то, аби приймати
від людий гроші до своєї каси на процент і
таким чином осягнути се, щоб всі гроші в
громаді, що даремнісенько лежать в скринях,
несли тим людям процент, а щоб другим знов
була з них поміч (См.-Стоцький, Порадник,
4-5); Батько був пильний, охочий до кождої
науки, до того талановитий з природи [...],
поздавав з часом на той час деякі так звані
правничі іспити, що уможливляло йому
осягти місце підрядного урядника (Коб., Про
себе саму, 42) / пол. osi^gnqc - досягти,
домогтися, osi^gnqc eel - досягти мети,
osiqgn^c swoje - домогтися свого.
Отвёртий. Відкритий, розкритий, відчинений
(для доступу повітря тощо). Трирічи потрібно
для справи наших сіножатий • поздирати з них
мох, піддобрити землю штучними погноями,
особливо каїнітом і томасиною, а мокрі
сіножати осушити отвертими ровами або
дренами (Товариш, 1908, 219). 2. Явний,
прилюдний, розрахований на багатьох. В
Петербурзі розкинено тисячі примірників
отвертого листу до царя Николая, котрий
остро обговорює послідне виступлене і заяву
царя з нагоди принятя депутаций земств (Б.,
1895, 7, 4). 3. Щирий, неприхований. Хто
честнійший - чи отвертий воріг, чи
безхарактерний хитрун? (Б., 1895, 12, 4); Ба
навіть і панове шляхта високо поважали
мудреця за єго глибоку науку, за єго отверте і
розумне слово (Кміц., 1908,63); /З отвертими
раменами - з відкритими обіймами. При
вступнім іспитіруску дитину пустять, чи вміє
що, чи ні, бо ж їм не о науку ходить, але о
винародовленє; румуньскі бурси приймуть їх з
отвертими раменами (адже в черновецкій
румуньскій бурсі з третина вихованків -рускі
діти) і за два-три роки такаруска дитина стає
найлютішим ворогом свого руского імени (Б.,
1907, 91, 1) / пол. otwarty - 1) відкритий,
відчинений, 2) відкритий, явний, прилюдний,
3) щирий, неприхований, відвертий, прямий, z
otwartymi ramionami -з відкритими обіймами.
Отвертість. Відкритість, щирість, відвертість.
Покійний в послідних роках не брав участи в
політичнім житю, а відзначав ся
отвертостию і чесним характером (Б., 1895,
15,3) І пол. otwartosc -1) відкритість, явність,
2) відкритість, щирість, відвертість.
Отвиранє. Назва дії за знач, отвирати. Всі
коршми і шиньки повинні вечером о 10-ій годині
замикати ся. За позволенє отвираня шиньків
поза той час має платити властитель шиньку
за кождийраз 52 1/г кр[ейцарів] на фонд убогих
села (См.-Стоцький, Громада, 16) / порівн. пол.
otwierac (drzwi, zamek) - відчиняти,
відмикати (двері, замок).
Отвираний. Дієприкм. від отвирати. Вашлист
не застав мене дома і пролежав не отвираний
аж донедавна (Коб., Листи, 10,263).
Отвирати. Те саме, що отворяти. Тяжко
прийшло товтрянам отвирати свою
читальню(Б., 1895,5,1); Позволили почтовим
урядникам отвирати навіть приватні листи,
щоби тілько напасти на сьлід якої
беззаконности (Б., 1895, 16, 1); Двірник, а в
разі перешкоди єго заступник, веде провід на
раді - без двірника або єго заступника не може
відбути ся рада. Він отвирає і кінчить
засіданє, уважає на порядок, оголошує ухвали
Рсди (См.-Стоцький, Громада, 29);
Предсідатель збору Іван Павлюк отвирає збір
і назначує п.учителя Н.Н. писарем (См.-
Стоцький, Порадник, 21); Отсим подаю до
відома Вп.П. Т.Публиці, що кухню вреставрациї
приул. (Rotkirchgasse ч. 10) напротив міского
театру, яку я свого часу замкнув, отвираю
наново і ведене тої поручив я пані Елеонорі
Грабчук (Б., 1909, рекл.); / Отвирати очи -
показувати, відкривати справжню суть речей.
245 Отворитися
Ось він [Григорій Сковорода], набравшись
розуму-науш, став отвирати темному
народови очи, став добувати йому кращої долі
(Кміц., 1908, 59) / пол otworzyc, otwierac -
відкрити, відчинити, відімкнути, otwierac
(komus) oczy (na cos) - відкривати
(розкривати) очі (на щось).
Отворенє. Назва дії за знач, отворити.
Незабаром будуть отворені дальші такі
читальні, а рівночасно з читальнями
приготовляє ся отворенє крамниць і кас
пожичкових (Б , 1895, 1, 4); Коли свого часу
мало відбути ся торжественне отворенє
моста над рікою Тібер, а того дня дощлюнув,
запитав бургомістер короля, чи не відложити
б торжества (Б., 1895, 15, 4); Програму
урочистостий при отвореню каналу північного
вже оголошено (Б , 1895, 45, 3); Після
Празького конгресу Українці одержали дві нові
катедри на Львівскім університеті, 2 міліони
корон на зачоженє земельного банку, а навіть
заложенє самостийного універзитету у
Львові. "Росийска " партия завела ся навіть в
своїх надіях на отворенє обіцяної катедри
росийскої мови та літератури (Б., 1909,31,2)
/ порівн пол. otworzyc - розпочати роботу
зборів, засідання тощо, otworzyc posiedzenie
- розпочати засідання, otworzyc wystawe^ -
відкрити виставку.
Отворений. Дієприкм. від отворити. Над
широко отвореними дверми висів прапорець
(Галіп, 10); Фортеп'ян був отворений. Циль
розтріпано ударив по клявішах (Галіп, 55);
Ввоженє машин до Хин має бути вільне,
чужинці мають право будувати фабрики, а
ріки мають до точно означених міст бути
отвореними для міжнародної торгівлі (Б.,
1895, 14, 4); Учитель говорить, пояснює,
показує, пріє з натуги, щоб все подати, так
би сказати, на тарели, ученики сидять з
широко отвореними очима і слухають (Корд ,
1904, 15); Над широко отвореними дверми
висів прапорець (Галіп, 10); Фортеп'ян був
отворений. Циль розтріпано ударив по
клявішах (Галіп, 55); Немов соняшник, стояла
її душа, отворена для незвісного якогось
щось...(Коб.. Природа, 8).
Отворити, отворяти. 1. Відкривати,
розкривати, розтуляти (уста), розплющувати
(очі). Мій кулак знали добре всі замолоду, та
й і в Гаврісана. Ніхто не міг його в мене
отворити; і по два люда пробують і не
можуть (Коб., Некультурна, 6%)\ Ірині стало
горяче, вона отворила уста, аби дихнути
вільнійше (Галіп, 64); / Отворити уста
висловити щось сокровенне, таємне. Коли б
не Ви, дорогий пане професоре, котрому я
посилаю цю автобіографію, я би про те
ніколи в житю не була б "отворила уста"
(Коб., Автобіографія, 24). 2. Розпочати збори,
засідання тощо. Крім того, взяли участь на
вічу майже все руске учительство
Серетского виборчого округа, але і богато
иньшої інтелігенцій. Збори отворив
п надучитель Сергій Канюк (Б., 1907, 26, 2);
Збори отворив іменем скликаючого комітету
о.Маланчук і, витаючи щиро всіх прибувших
отців і богословів, вказав на важність справ,
які стоять на дневнім порядку і завізвав
вибрати собі предсідателя (Звідомл , 1914,
49-50). 3. Відкрити, започаткувати. В тій цілії
заснували Русини "Народний Дім ", котрий
має головну задачу - отворити бурсу (Б ,
1895, 10, 1); Замість дати хосенну пораду і
поміч, завзивають н.пр. "Буковинскіи
ведомости", аби били буками тих, що
отворяють народні читальні, крамниці,
шпихлірі (Б., 1895, 13, 4); Ледворозпочалась
отся спасенна робота, так зараз найшли ся
баламути, що против читалень "Рускої
Бесіди" стали отворяти ніби-православні
читальні лиш на то, аби бороздити
пожиточній роботі, аби викликувати в селі
межи людьми заколот, скаргу, незгоду (Б.,
1899, 33, 1); "Селяньска Каса" в Чернівцях
пізнала вартість ізначінє кріликарства й на
то отворить у себе осібну секцию, яка має
займати ся ширенєм кріликарства між
нашим народом (Товариш, 1908, 108) / пол
otworzyc, otwierac - 1) відкрити,
започаткувати, otworzyc konto - відкрити
рахунок, 2) відчинити, розкрити, відкрити,
otworzyc usta - відкрити, розтулити рот,
otworzyc oczy - відкрити, розплющити очі,
3) розпочати роботу зборів, засідання тощо,
otworzyc posiedzenie - розпочати засідання,
otworzyc wystawf - відкрити виставку.
Отворитися, отворюватися. 1. Розкритися,
звільнитися. Чи тяжка туга на серці лишить
ся тугою, чи й воно раз отворить ся тихою
Отвором 246
весною? (Галіп, Думки та пісні, 9). 2
Відкритися, стати можливим. В цілій Европі
каналізують ріки і отворюють ся нові водні
дороги. Всюди признали вже важність
Середземної плавби (Ю., 1899, 36, 1) / пол.
otworzyc si$ - відкритися, розпочатися,
звільнитися, стати доступним.
Отвором, присл. Навстіж, нарозтвір. В "їздова
брама стояча отворам (Галіп, \)\ Ми мусимо
числити ся ще й з тим, що наш мужик має
свою льоґіку, диктовану зрештою самим
житєм. Нащо йомурускоі школи, щозахосен
йому з рускоі науки, коли він з нею не може
нікуди послати дитину, бо навкруги школи
волоскі, уряди волоскі, церкви волоскі. Ніно
дивного, що при таких обставинах він
користас з кождої нагоди, при якій може
навчити дитину волоскої мови, бо тоді
волоскі школи стоять для неї отвором (Б.,
1907, 91, 1) / пол. otworem - навстіж,
нарозтвір, drzwi stojq otworem - двері
відчинено навстіж.
Отруби,мн Висівки. Щодо вартости поживної
отруби житні від пшеничних майже нічим не
ріжнять ся (Товариш, 1908,271) І пол. otrejby
- висівки; рос. отруби - висівки.
Отруя. Отрута Корінь, що діти найшли, був
переступень (bryonia alba). Сильна отруя (Б.,
1895,26,3) / порівн. пол. otruc - отруїти, otruc
щ - отруїтися.
Отягатися. Не поспішати, зволікати, ухилятися,
затримуватися То біда, що старі зачинають
отягати ся, - пояснював Самсонюк свої
сумніви, обертаючи ся до Прченка (Галіп, 93)
/ пол. ociqgac si?, - зволікати, тягти (з
виконанням чогось); порівн. нім. sich entziehen
- перен ухилятися, ziehen - тягнути.
Оферта. Пропозиція. Рефлєктанти зволять
дотичні оферти вносити до ц[ісарско]-
к[оролівскої] дирекцій дібр гр[еко]-
ор[иєнтальпого] фонду релігійного, де рівно
ж довідають ся о близших виясненях(Б., 1903,
рекл.); Одна спілка, в якій були заступлені
знатні промислові фірми, убігала ся о винайм
лісів, запевнюючи фондови частину чистого
доходу. Сю оферту добре розглянено, і то не
лише при помочи функціонарівлісів, але також:
фаховців з кругів хазяїнів лісових. Хоч оферта
ся запевнює фондови частину з чистого доходу,
та міністерство з важних причин не могло
рішитись на принятє сеїоферти (Б., 1907,81,
3); Проспекта коштів і цінники даром [. .]
Писемні оферти адресувати на повисшу фірму
(Б., 1909, 55, рекл.) / пол. oferta - пропозиція,
пропонування своїх послуг.
Офірливий. Жертовний, відданий справі,
самовідданий. До того потрібно дуже
богато мати сприту, бути офірливим,
безкористливим, віддати ся справі читальні
душею і тілом, треба думати про спільну
хліборобску справу (Б., 1895, 19, 2) / порівн.
пол. ofiarny - жертовний, самовідданий,
czlowiek ofiarny - самовіддана людина,
ofiara - 1) жертва; 2) пожертвування; 3)
обіцянка; ofiarowac - принести в дар,
пожертвувати
Офіруватися. Дати собі обіцянку, постановити
собі Кажу я до начальника' "Но, та вже як
ми ся офірували, так ідім "Вжити з церкви і
справили ся на місце, де мало відбути ся віче
(Б., 1899,36,2) / ofiarowac щ - пожертвувати
собою, дати обіцянку чогось; див. іще
офірливий.
Офіцини, мн. Флігель, офіцини. Ми приїхали і
застали Івана Серйєвича в его помешканю, в
офіцинах в парку п.Віярдо (Б., 1899, 35, 2) /
пол. oficyna - флігель; порівн. офіцшіа, лгш
- прибудова при більших будинках, флігель
(СЧС,521).
Офіциял. Чиновник. Галицка ц.к. краєва
Дирекция скарбу іменувала провізоричних
офіциялів касових Ів.Котловского і
Стан.Шедівского дійсними офіциялами
касовими (Б., 1895, 23, 2) / пол oficjal - заст.
1) офіціял, 2) чиновник; порівн. офіціяліст,
лат. - приватний службовець (гал., СЧС, 521).
Офукнутися. Прикрикнути, буркнути,
осмикнути. Коли він [о.Георгій Мунтян]
просив консисторию о справедливе его
узгляднене при обсадженю парохїі, о совітник
Беяну так офукнув ся: Rasieren sie sich unci
dehen sie zum Wassilko (обголіть ся і йдіть до
Василька)!(Звідомл., 1914, \2)Іпол. ofuknqc
- прикрикнути, осмикнути, присадити,
fukn^c - 1) дмухнути, 2) напуститися,
прикрикнути, 3)буркнути.
Охота. Бажання, готовність. Зростають в чоловіці
віра в добро і правду на сьвіті, любов до людий
і охота постояти за покривджених до загину
(Б., 1895,14, \);Ми,звістно, дуже раді би мати
247
Панорамовий
власну друкарню, та від охоти до діла занадто
далеко (Б., 1895,25, 3) / пол. ochota - бажання,
готовність; рос. охота - бажання.
Очитанє. Начитаність. Потребу більшого
очитаняя сам відчуваю, а ще більше відчуваю,
що потону в бібулі газетярскій. Так мало остає
ся часу на свобідну роботу, що я аж тупію з
дня на день (Маковей, Листи, 554) / пол.
oczytanie - начитаність.
Очитаїїий. Начитаний. Треба на бібліотекарів
вибирати передовсім солідних і очитаних
товаришів (хоть би й не гімназистів) і не
зміняти їх що кілька місяців, а тримати їх
через довший час (Кузеля, 1910, 9) / пол.
oczytany - начитаний.
Ошацованє. Оцінка. / По ціні ошацованя -
за раніше встановленою ціною. Публична
ліцитация движимостий, як: образів, диванів,
иьвітів і т.д , належачих до полишеного
Пай Частка, акція Отже, насамперед кождий
член мусить дати свій пай (або акцию) до каси;
оден пай може бути, наприклад, 10 корон (См.-
Стоцький, Порадник, 8); Члени мають
повплачувати зараз всі заявлені паї і хоть
половину чиншу за пасовиско (Канюк, 1906,10).
Пака. Ящик, коробка. -Дай тобі Боже здоровля,
Самсонюк, що остеріг! - подумав Грінка на
борзі та й одним духом став коло паки, другим
гепнув ся на земчю, а третім уже був за пакою
- під ліжком?.. (Галіп,'30) / пол. рака - ящик,
коробка.
Пакунковий. Багажний. / Пакунковий віз -
багажний вагон. [Нападники] відтак
зажадали, щоби урядник в пакунковім возі
отворив двері, а коли сей не хотів того
зробити, виважили їх Однако се не богато
придало ся, бо огнетревалоі каси не могли
розбити, а в вагоні були самі мал о вартні річи
(Б., 1895, 26, 4) / пол. woz pakunkowy -
багажний вагон.
Палений. Смажений (про каву). Юліана Майнля
мішанки палених кав, для знатоків найліпші
(Б., 19С4, рекл.) / пол. palic - 1) палити,
спалювати, 2) топити, нагрівати, 3) палити
(цигарки), 4) смажити (каву і подібн.), palona
kawa - смажена кава (кавові зернята).
маєтку по помершій Йосифі Ватер, відбуде
ся в домі приул. Франца ч. 2 і продавати буде
ся ті річи також по ціні ошацованя (Б., 1900,
рекл.) / пол. oszacowac - оцінити (когось,
щось), дати оцінку (комусь, чомусь).
Ощадність. 1 .Збереження, заощадження грошей.
Країньска каса ощадности каже соткам
людий роздавати харч (Б., 1895, 18, 4) / пол.
oszczf dnosc - ощадність, kasa oszcz^dnosci -
ощадна каса. 2. мн. Заощадження, кошти.
[Франсоа Фелікс Фор] незабаром переселив ся
до Гавру, де з своїми ощадностями заснував
торговельний интерес (Б., 1895,2,3); Є спілки
кредитні, що дбають про те, як роздобути
для членів якнайтаньше гроший і дають їм
також: змогу складати свої ощадности на
процент, аби вони не лежали даремно
(Товариш, 1908, 89-90) І пол. oszczfdnosci,^w
- заощадження, кошти.
Паморока, перен. Темнота, плутанина. Не
дивуємо ся, що безпросьвітна паморока впала
на уми значного числа галичан (Б , 1895,13,1).
Пам'ятати (на що?). Пам'ятати (про що?)
Старшина має уважати на то, щоб доки Каса
пожичкова не зміцнить ся, не давати пожички
на роки, а найбільше на оден рік, і то на сплату
кількома ратами. Умовлених і установлених
рат треба докладно пильнувати, бо чим ліпше
каса пам 'ятає на довжника, тим більше
довжник пам 'ятає на касу (См.-Стоцький,
Порадник, 41); Коли нас тримають разом
здобутки минувшини, то є добре завше на то
пам 'ятати, що минувшина не завше має бути
дороговказом, тим ідолом, перед котрим
падаємо (Товариш, 1908, 188); На одно лиш
треба завсіди пам 'ятати, що ціла бібліотека
стоїть на бібліотекари і що від шбору особи
залежить цілий розвій бібліо' іеки (Кузеля,
1910, 9) / пол. pami^tac (na cos, заст.)-
пам'ятати (про що?).
Панорамовий. Панорамний. Особливо добрий
апарат до зниманя краєвидів є панорамовий.
Під час фотоґрафованя обертає ся він так,
що цілий краєвид довкруги дасть ся зняти (Б.,
1907, 61, 1) / порівн. пол. panoramiczny -
панорамний.
Панькати 248
Панькати Просити, кланятися, випрошувати.
Крім того, не потребують люди панькати, в
кого не треба, щоб приняв їх худібку на
пасовиско (Канюк, 1906,7)
Паиькатися. Те саме, що панькати. Ніякий
щирий заступник справи народної не буде
панькати ся там, де може жадати, хоч
правда й те, що "з мотикою на сонце " пускає
ся хиба той, кому "й море по коліна ". Думаю,
проте, що кождий, кому дорога справа
народна, а не лична, хоч би тілько амбіция,
стане під прапор "Національної Ради " Русинів
на Буковині (Б , 1907,77, 1).
Папірня. Магазин канцелярського приладдя
Прибори до писаня ірисованя поручає папірня
"РускоїРади"(Б., 1901,рекл.); Сяпапірнямає
на складі великий вибір прикрасок на різдвяне
деревце. Суть також: на складі ріжнородні
вертепки (Б., 1902, рекл.); Папірня "Рускої
Бесіди "! Обслужить тебе аж мило! Там є
зошити і крейда, ручки, оловці, чорнило, пера,
стирки і друксорти - всего там дістанеш,
брате, до вибору ріжні сорти; от дай її
вторгованій (Б, 1903, 13B6) серпня, рекл);
Дневник касовий можна купити в кождій
папірні (Канюк, 1906, 36) / порівн. пол.
papiernia - паперова фабрика, sklep
papierniczy - магазин канцелярського
приладдя.
Парада, ж р. Парад, урочистості. З тої нагоди
устроїв полк ему параду, при чім війскова
музика між иньшими грала і рускі думи, що,
певно, приємно вражали кождого руского
вояка (Б , 1895, 13, 3); Сей вечір - се була їх
заслуга, а заразом і їх клопіт. Товариші
відбували параду і ворожили про усьпіх
сегодняшного "підприїмства" (Галіп, 92); /
Маніфестація, демонстрація Межи
запрошеними гостями був і Трофим Стришка,
бо без него не може відбути ся жадна
румунізаторска парада в Малім Кучу рові (Б.,
1895, 6, 3) / пол parada, ж.p. - парад,
урочистості, святкування.
Парасоль ч р Парасоля. Парасолі від дощу, з
чистого анґлійского шовку, як також палиці
для проходу (Б., 1899,35,4, рекл.) І пол parasol,
ч p. - парасоля, ж p., parasolka- парасолька.
Парівець. Пароплав. Парівці "Гамбург-
Америка" лінії відзначають ся тим, що суть
заосмотрені в знаменитий харч, чисті каюти
і пасажири їдуть ними скоро і безпечно (Б ,
1907, рекл.) / пол. parowiec - пароплав.
Паріяс. Парія. Парляментарне житє се зовсім
окремий світ [...] Тут володіє безмежно і
єдино беззглядний природний закон "сильний
пожирає слабшого " або "годуй ся потом праці
слабшого1", а ста лежить в числі голосів, в
артизмі дипльоматичнім або в хитрім
махерстві. Сторонництво, котре тут отсими
"гарними " прикметами не володіє, вже з гори
засуджене на немилосердний і безвихідний
стан паріясів (Б., 1907, 71, 1) / пол. parias -
парія; порівн. парія, гінд. - 1) найнижча каста
гіндуського суспільства, з якою інші касти не
мають ніяких зносин; 2) від усіх погорджувана
людина (СЧС, 305).
Парляментаріїий. 1. Прикм. від парлямент,
парламентський. Під якими обставинами
приходить ся їм [недержавним народам
Угорщини] бороти ся за найелєментарнійші
справи, про се наглядно свідчить афера
румуньского посла Вайди, якого - попросту
сказавши - викинули з салі парляментарних
засідань, бо він, мовляв, образив мадярску
націю (Б., 1907, 70, 2) 2. Семінарський (про
форму навчання). Парляментарної форми [...]
вживаєть ся при тяжких задачах, щоб
приневолити дітий до думаня та суперництва,
хто краще та скорше відповість. Конференцій,
які відбувають ученики учительскоїсеминариї,
се також рід парляментарної форми вченя
(Канюк, 1911, 73) / пол. parlamentarny -
парламентський, parlamentarna debata -
парламентська дискусія.
Партика. Доля, талан. Недурно й прозвали її
[Магдалену] чорною. Лиш хрестить та й
хоронить, хрестить тай хоронить. Не знаю,
як її земля носить; яка у неї душа з жалю. А
пальці її так само покрившо, як чоловікові,
лише їй з роботи. Смерть і слабість у хаті
все повижирали. Якби не та дитина, що
світить у хаті очима, вона пішла би сама в
землю, атак дитина та йробота держать її
при собі. Така її вже партика на сім світі.
Але-бо й партика1 - аж заспівав молодий
товариш (Коб., За готар, 129) / порівн. пол.
partyka, обл. - окрасць; нім. die Partikel -
частинка (речовини); див іще парть
Партия, партія. 1.Частина, сторона, куточок. А
треба знати, що тамошні гори не уступають
249 Парцеляция
під взглядом красоти і романтичних видів
навіть найкрасшим партиям Швайцаріїї (Б.,
1895, 24, 4); Я би хтіла, щоби Ви закреслили
партію, стор. 14-а і деякі місця - 15-16 -
змінили, бо я відчуваю, що з "історією" в
"Царівні" Ви ставляєте мене на фальшиве
становисько (Коб., Слова..., 235); Київ сам
чудовий. Особливо ж одна партия, вид на
Дніпер, насувала мені все уявлення з "Tausend
unci einer Nacht"! (Коб., Слова..., 261); Цілу
гірську окочицю містечка, де проживала, знала
так добре, як свою власну кімнатку, а одна з
найкращих і найдикших партій була цілісіньке
літо ціллю її прогулок (Коб., Природа, 7). 2.
Одна зі сторін у справі. По закінченню інтересу
вдоволені обі партії повставали із своїх місць;
люди - щоб вернути додому, а Марта - щоб
відбігти до недалекого склепику по муку (Коб.,
Огрівай, сонце..., 213); Розумієть ся, між
обома партіями невеличкого товариства
ведеть ся потайна, нікому не шкідлива
боротьба. На се вказує дискусія над
недотепною лайливою запискою в часописі
"Зеркало " на "Народ " та йутш, що Франка
предкладаєть ся аж двічи загальним зборам
до іменованя почесним членам. Видко, перший
раз ухвала му сіл а перейти незначною
більшістю голосів (Сімович, 1908, 512). 3.
Політична група, угруповання Здасть ся, що
єму завдячують чілійскі конституционісти
заведене в своїй армії карабінів Манліхера і
бездимного пороху, котре подало їм змогу
перевитяжити о много сильнійшу партию
Бальмацеди (Б., 1895,23,3); Поляки ввійшли в
порозумінє з христ[иянскими] соціялами і
зобов 'язали ся голосувати на Вайскірхера, коли
партія Люехера боронити буде
заквестіоновані польскі мандати в
лєхітимаційній комісії. Торгу добито (Б., 1907,
72,1); Опозиція в кождій партії пожадана, бо
вона є не тільки найліпшою контролею діл
партії, але й єї "живущою водою ", охороною
проти оспалости й застою (Б., 1907,75,1); В
канцелярії президента міністрів рішаєть ся
над судьбою ріжних, дуже важливих
предложень по утяжливих пересправах з
поодинокими парляментарними партиями (Б.,
1909,46,2); І пол. partia - 1) політична партія,
2) загін, група людей. 3) партія, частина
(товару) тощо; нім. die Partei - сторона (у
судовому процесі, змаганні); рум. parte -
сторона, учасник (справи).
Партблити. Робити щось недбало, абияк.- Обід
уже готовий? - Та там Параска щось ніби
партолить, - відповіла протопопиха (Галіп,
6) / порівн. пол. partolic, розм. -робити абияк,
партачити, partola - партач, халтурник.
Парть. 1.Частка. / Є (з чогось) парть - добре
ведеться з чогось, є добрий пай, прибуток (з
чогось). Вона добра сусідка; знається нарізних
зіллях і на руку добра. Дасть що, є з всього
парть - не можна гніватися на неї (Коб.,
Некультурна, 85). 2 Доля, талан, щастя Видко,
гризло її сумління за мене або, може, дав їй
Бог сон взяти сироту до себе. Та й добре
зробила вона, що послухала Божої волі, може,
прийде їй за те яка парть на тамтім світі
(Коб., Некультурна, 82) / рум. parte - 1)
частина, частка, 2) перен. доля, талан, щастя,
3) строна, учасник (справи), 4) пай.
Парцелювати. Ділити землю на ділянки і
роздавати їх селянам. Самі наші каси сільскі і
черновецкі, сам факт, що громада наша своїми
маленькими средствами закупит три великі
села і розпарцелювала їх або парцелює ще й
тепер між: наших малоземельних селян, вже
се одно є найкрасшою відповідею на
евентуальний закид, що у нас веде ся політику
вгорі, а не дбає ся про людові низини. З другої
сторони, є ще багато недостач і ніхто не
думає їх під корець ховати (Б , 1907, 80, 1) /
пол. parcelacja - парцеляція, подрібнення землі
на ділянки, parcelowac - нарізати землю
невеликими ділянками; див. іще парцеля.
Парцеля. Ділянка землі. Хто купить, не
пожалує! Парцелі під будову, в дуже краснім
місци, майже осередок Чернівців (Б , 1901,
оголош.); Нераз трафляєть ся, що дідич
продав би охотно землю селянам чи разом, чи
парцелями (Товариш, 1908, 172); [Треба]
постарати ся, щоб наші сьвята шановано по
урядах нарівні з римо-католицкими і щоб
репіпйний фонд не дарував римо-католикам
парцелі задурно, а відмовляв сего рівночасно
православним (Звідомл., 1914, 36) / пол
parcela - парцела, ділянка землі; нім. die
Landparzelle - невелика ділянка землі
Парцеляция. Розподіл землі між селянами.
Один перед другим встидав ся, як не мав у касі
складених гроший на віно для дітий. До того
Парцелька
250
кождий числив на парцеляцию паньских ланів,
бо так вже густо ставало в селі, що не було
Ъе клаптика землі дістати (Товариш, 1908,
151), Велика часть [людий] з великої утіхи
кидає ся до горівки, найробить довгів по уха, і
дивись, оден сегодня продав своє поле, котре
недавно придбав на парцеляциї, другий завтра
і т д. (Б., 1909,78, додаток) / пол. parcelacja -
парцеляція, подріблення землі на ділянки; див.
іще парцели.
Парцелька. Зменш, від парцеля. Вліті і осени
косить ся кожду парцельку зосібна і з кождої
зосібна сіно збирає ся, важить і записує
(Товариш, 1908,245).
Пас. Смуга. Мореплавство на північнім
побережи Европи цілковито спинене, а паси
ледів загороджують кораблям дорогу через
Катехат (Б , 1895,6,4) / пол. pas - 1) пояс, 2)
зона, смуга.
Паства. Знущання, збиткування. Вперед
допроваджено майже до вимертя руске
сьвященство, а натомість розмножено по
руских парохіях волоских душпастирів, які [.. ]
насаджують майже злочинними способами
румунізацію, управляють масове національне
душехватство серед повіреного їх пастві
руского народу (Звідомл., 1914,5) / порівн. пол.
pastwa - те саме, що pastwienie sif - знущання,
збиткування, pastvvic si? - знущатися,
збиткуватися (з когось), терзати, мучити.
Патент. Патент, свідоцтво. Байдуже нам се, що
самі дають собі патенти на "правдивыхъ
русскихь патріотовь" (Б., 1895, 12, 1) / пол.
patent -заст. диплом, патент; нім. das Patent
- свідоцтво (диплом) про набуту кваліфікацію.
Патруля, ж. Патруль. Ся дурниця нас не злякає,
треба вислати патрулю на звіди (Б., 1895,12,
3) І пол. patrol, ч.р. - патруль, розвідка; порівн.
патруль, фр. - невеликий загін солдатів,
піший, чи кінний, для обходу й дозору (СЧС,
309); патруля - ж.р. (фр. la patrouille) і (під
рос. впливом) патруль (ПСГ, 273).
Пахтувати. Орендувати, брати в оренду.
Анхлійскі льорди, на яких богатства
складають ся заморскі підприємства, чиншові
доми і т.п., не стоять о управу землі, ахотячи
уникнути непорозумінь з пахтярами, зовеш не
пахтують зелиіі, а позміняли єїу ловецкіревіри,
де в напівдикім стані виводять масу зьвірини,
яка достарчає їм осению мисливских
приятностийі... доброї "печені"(Б., 1907,62,
2)/пол. pachtowac, заст. - орендувати; нім
pachten - орендувати; порівн. пахтувати,
нім. - наймати, орендувати (гал , СЧС, 522),
див. іще пахтяр.
Пахтяр. Орендар, платник податку. Пахтяри
податків за живности жалували ся, що они
понесли втрату і просили раду громадску в
Чернівцях, щоб їм опустила з чиншу 30.000 К
(Б., 1907, 66, 3) / пол. pachciarz - орендар,
pachciarka - орендарка, pacht, icm. - оренда;
нім. pachten-орендувати; див. іще пахтувати.
Пацьорки,мн. Бісер. Шопки з ангеликами, пояси
з пацьорків, омивальні, альбуми на фотографії.
"Сокільский базар" у Львові (Б., 1907, рекл.) /
пол. paciorki, мн. - намисто, бісер.
Пачка. Коробочка, скринька, пачка. -А принести
вам і тютюну? Чи ви, може, вже перестали
курити? - питала ніби поважно пані. - Ой, де
перестала1 - відповіла вона майже з
переляком. - Ще більше злюбила^ - Так7 Ну,
то я прийду і принесу вам пачку, а ви приладьте
велику китицю жовтих гвоздиків.. вже десь
розцвілисяу вас1... (Коб., Некультурна, 64) І пол
paczka - 1) пакунок, згорток, 2) коробочка,
пачка, див. іще пака.
Пачкар. Контрабандист. Президент зазначив,
що Садаґурі пошукувано за росийским
тютюном і знайдено его та арештовано
пачкарів (Б., 1895,5, 2) / порівн. укр. пачкар,
пачковоз - контрабандист, п ач кар ю вати -
займатися контрабандою (Сл.Гр., З, 104);
пачкар, пачкарство, пачкарський,
пачкарювати (ПСГ, 273); пол. paczka - 1)
пачка, пака, тюк, 2) розм. компанія, zgrana
paczka, експр. - добірна компанія і paskarz -
спекулянт, paskarka - спекулянтка,
paskarstwo - спекулянтство.
Пень. 1. Стовбур дерева Тонкі ніжні берези
поперепліталися з поваленими дубами і ясними
літніми ночами блистять, мов у срібло одягнені
їх листя дрижить неспокійно, а граціозні, легко
повигинані пні приманюють до себе ніжністю
та білістю, мов русалки (Коб., Земля, 221). 2.
Зрізаний стовбур дерева, колода. Безліч
непотятих пнів дожидало ще своєї смерті. Тут
лежали велетні в об 'ємі майже кількох метрів.
Справдешні чудеса старості й краси, і стрункі
молоденькі ялинки. Майже безперестанку
закочувано свіжії пні до фабрики, щоб їх вже
251 Перевитяжити
по недовгім часі, порозтинані на тонкі дошки,
висувати знов на двір(Коб., Битва, 52). 2. Вулик.
Річний дохід доброго пня є, проте, як до року,
пересічно від 2 і пів до 8 і пів кґр меду[...]
Сильний пень має в часі роєня: одну матку,
2.000 до 5 000 трутнів, 30.000 до 60.000
робітниць, 60 000 до 70.000 комірок з яєчками,
І до 15 маточних комірок (Товариш, 1908,283-
284) / порівн. пол. ріегї - 1) стовбур дерева, 2)
пень, пеньок, 3) колода, на якій рубають дрова,
дровітня, 4) борть, вулик.
Перворядний. Першорядний, найважливіший.
Церков є у Русинів, серед котрих письменність
все ще мало що розширена, а школа не
запустила ще глубоких корінів, культурним
чинником перворядної ваги (Б., 1895, 11, 2) /
порівн. пол. pierwszorz^dny - першорядний,
і рос. первоочередной - першорядний.
Переведене. Провадження, проведення,
здійснення. Заступники громади Руспебоул, що
підняли скаргу, дістали по переведеню
слідства слідуюче письмо (Б., 1895, 6, 1); За
переведене такоїліцитациїплатить ся тому,
хто викликуваврічи на продажи, за цілий день
26 кр[ейцарів] по селах, a5V/i кр[ейцарів] по
містах, а на бідних громади 1% (лева від ста),
а на протокол ліцитациї штемпель після III-
оїскалі, наименьше ж на 50 кр[ейцарів] (См.-
Стоцький, Громада, 21); Доказавши своїми
цікавими виводами конечність організації
україньского сьвященства, закінчив бесідник
зазивом вибрати тим часом комітет з п 'яти
мужів для переведеня наміреної організації
(Звідомл., 1914, 50) / порівн. пол.
prowadzenie - проведення, провадження,
prowadzic - вести, проводити (у сполуч. з
деякими іменниками: prowadzic walkf, spor
- провадити війну, суперечку, prowadzic
sledstwo - провадити слідство, prowadzic
handel - провадити торгівлю, торгувати); див.
іще перевести, переводити.
Перевести, переводити. Здійснити, виконати,
провести. Вправді волів я був дивити ся на
красні личка живих дам, що сиділи передо
мною, ніж: на мальовані дами на картах, але
треба було перевести мою ролю до кінця,
тож: я лиш часами заглядав на них з-під ока
(І.Матієв, Б., 1895, 17, 1); Щодо реформи
виборчої, то правительство наміряє єї
перевести за всяку ціну в тій формі і в тім
об 'ємі, як проект реформи виборчої вийшов з
субкомітету (Б., 1895, 43, 1), Багато часу і
гроша потратили они, нім їм удалось
перевести своє горяче бажане в діло (Б., 1895,
5, 1); [Громада] має право мирити людий,
коли вони здадуть ся на суд громадский,
переводити публичну продаж, коли хто сего
зажадає (См.-Стоцький, Громада, 4); Ось як
характеризує житє в товаристві 1899р. сам
голова В.К.: "На самім засіданю товариші
дуже скоро і жваво беруть ся до поставленя
якого-небудь рішеня, так, що ті рішеня
летять одно по другім, так би сказати, гейби
з рукава їх хтось витрісав, то против граня
в карти, то знов якесь рішене, щоб оснувати
якийсь фонд - але всі ті рішеня звичайно
жиють і икзистують лиш на тоє, щоб
заповнювати ними картки протоколів наших,
а перевести їх в житє-се вже цілком иньша
річ, о тім ся більше не думає " (Сімович, 1908,
517); Переводити доказ (доказовий хід)
можна аналітично або синтетично (Канюк,
1911,45); Строгого поділу тут не переведеш,
бо мета науки, ученик і науковий материял
при науці не стоять кожде для себе зокрема,
а тісно сполучені зі собою (Канюк, 1911,85);
Повітовий комісар і народний комітет, що
утворився в місті, переводили тим часом
цивільну організацію в місті і повіті (Галіп,
Спомини, ч.З-4, 75) / порівн. пол.
przeprowadzic, preprowadzac - провести,
здійснити, виконати; рос. провести,
проводить - провести, здійснити, виконати.
Перевестися, переводитися. Впровадитися,
здійснитися, бути впровадженим, здійсненим.
В торговельно-політичнім взгляді може
господарка краю лишень тоді піднестись, коли
переведе ся регуляция природою нам даних доріг
водових (Б., 1899, 36, 1); Але й в тих дев'яти
хімназиях переводить ся утраквізм не після
одного пляну, і майже кождий заклад мас свій
окремий устрій або бодай деякі питомі ціхи
(Корд., 1904,4) / див. перевести, переводити;
переведене.
Перевитяжити. Перемогти. Здасть ся, що єму
завдячують чілійскі конституционісти
заведене в своїй армії карабінів Манліхера і
бездимного пороху, котре подало їм змогу
перевитяжити о много сильнійшу партию
Бальмацеди (Б., 1895, 23, 3) / порівн. пол.
Перевід 2
zwycif zyc - перемогти, подолати, zwyci^zca -
переможець, zwyci^stwo - перемога.
Перевід. Переклад. Абсолютні вимоги
професорів у высших клясах, щоби перевід був
поданий в дусі і стилю німецкої мови,
приневолюють учеників до уживаня т.зв.
недозволених способів, як друкованих переводів,
заміток між стрічками і т.п. (Корд., 1904,12)
/ порівн рос. перевод - переклад; пол. przeklad
- переклад.
Перевіз. Перевезення. їдьте лишень через
Гамбург1 Кораблі нашого товариства суть
найлучші, і перевіз тріваєлиш б день (Б., 1904,
рекл.) / пол przewoz - перевезення,
провезення.
Переводжене. Перекладання. Виходить новий,
небувалий досі дивогляд, рівночасний утраквізм
при науці одного предмету. І тепер треба
давати поясненя рівночасно в двох мовах,
тратити без потреби вдвоє тільки часу і
пописуватись перед учениками зручностию в
переводженю з одної мови на другу (Корд ,
1904, 18) / порівн. рос. переводить -
перекладати, пол przekladac - перекладати (з
однієї мови на іншу).
Перевозовий. Ирикм. від перевіз Австрийске
сполучене акцийне корабельно-перевозове
moefapucmeo] в Триєсті. Правдивий
пасажирский оборот до Америки через Трієст-
Ию-Йорк (Б., 1904, рекл.) / пол. przewozowy -
перевізний, провізний, транспортний.
Перегляд. Огляд. Цар Николай II. відбуде в
слідуючім місяци перегляд над цілою залогою
війскового округа Петербург (Б., 1895,16,2); /
ревізія, звіт. Місцеві товариства треба б
зобов 'язти присилати свій статут,
інструкцій і щомісяця перегляд касовий до
центрального заведеня (Б., 1895, 1,3)/ пол.
przegl^d - огляд, перевірка.
Передбесідник. Попередній промовець. Другий
з ряду бесідник др.Григорій, як виділовий,
пояснив, які властиво причини стояли на заваді
сповненю майже всіх передбесідником слушно
вимаганих завдань виділу (Звідомл., 1914,36) /
порівн. пол przedmowca - попередній
промовець.
Передвидіти Передбачити. В моїм друкованім
листі є уступ, де запрошую людий до роботи,
але й застерігаю ся, щоб не уважали се за
штучку в користь "Буковини". Можливі
здогади я передвидів і тому відразу застеріг
ся (Маковей, Листи, 558); Україньскийрадний
консисториї Монастирский відважив ся
голосувати в краєвій шкільний раді разом з
україньскими членами красвоі ради шкільної
Як випаде завішене дисциплінарне слідство
серед таких обставин і після теперішних
досьвідів, можна легко передвидіти (Б., 1909,
31,2)/ рос предвидеть - передбачити; пол.
przewidziec - передбачити; укр. діал видіти
- бачити.
Передвчора. Позавчора. [Стефаник] сими
днями від "їхав до Кракова (був досі вдома, коло
Снятина, на селі) на стаю, писав передвчора
(Коб., Слова..., 239) / пол. przedwczoraj -
позавчора.
Передискутовано. Обговорено. Відтак
відчитано і передискутовано наспівші з деяких
повітів письма, обговорювано подрібно справу
дальшої організацій повітової і поручено в тих
справах президій переписати ся з мужами
довір 'я (Б., 1895, 26, 3) / пол. przedyskutowac
-обговорити.
Переділ. Купе, окреме відділення для пасажирів
купейного вагону Князь [. . J купив коминярам
білети до першої кляси і кождого завів до
окремого переділу, щоби там саджею поваляв
добре аксаміти (Б., 1895, 1,4); Я їхав дуже
добре, не так зовсім повно, аж до останнього
містечка, 5-6 осіб у передні (Арт, без дати);
На станції в Коростені наш потяг спинився.
Почалася перевірка подорожніх паперів. До
нашого переділу прийшов молоденький
офіцерик з окликом: "Ваші документи,
господа" (Галіп, Спомини, ч.З-4, 78) / пол.
przedzial - купе, відділення (у поїзді, літаку);
нім. das Abteil - 1) купе, 2) відділ, teilen -
ділити.
Передобідє. Передобіддя, передобідній час.
Немалої ваги є ще й те, чи який предмет
припадає на передобідє чи з полудня (Канюк,
1911, 61) / порівн. пол. przedobiedni -
передобідній
Передплата Попередня плата за отримування
періодичних видань на майбутній рік
Приймаємо також осібну передплату на
ілюстрований науковий і забавний додаток
"Неділя " по 2 зр[иньских] на рік (Б., 1895, 12,
4) / пол. przedplata - попередня плата за
отримування періодичних та книжкових
253
Перелицьовуватися
видань; порівн. рос. подписка - передплата.
Передплачувати. Вносити попередню плату за
періодичні видання. Уклінно просимо всіх
щирих Русинів не лиш передплачувати
"Буковину", але і ширити єї якнайбільше (Б.,
1895, 11,3); Просилю всіх прихильників нашої
часописи повідомити нас, чи бажають
передплачувати "Буковину" з "Неділею",
щоби усталити число друкованих примірників
(Б., 1895, 13, 3) / див. передплата.
Передпотоповий. Допотопний, дуже давній. З
предовгої промови, виголошеної перед-
потоповим "язичієм ", вбило ся мені в пам 'ять
найбільше те, що бесідник зачислив покійних
Куземского, Качковского, Малиновского і
иньших між угодників божих, котрих ждуть
почести престола (та певно! де новоеристам
до небесного Єрусалиму) (Онисим Миронюк,
З життя, Б., 1895, 38,3) / пол. przedpotopowy,
розм. - допотопний, дуже давній.
Перейти, переходити. 1. Пройти, подолати.
Бувши студентом університету р. 1844 пішки
перейшов він дорогу з Відня на Пшебурґ (Б.,
1895, 20, 1). 2. Мати успіх. Коли Ваша драма
буде ставитись в Берліні, то напишіть; се
мене вельми займає. Желаю Вам найкращого
успіху. Сели в ній стільки жизні, стільки
есенції, стільки гарячого пульсу, що в Ваших
гарних листах, то вона, певно, перейде (Коб.,
Листи, 101, 471-472). 3. Бути прийнятим,
ухваленим (про справу). Тепер позволю собі ще
одне внесене поставити, котре і тамтого
року було поставлене в соймі, а упало лише
через один голос більшости; сподіюсь, що воно
сего року певно перейде (Б., 1895, 8, 2);
Розумієть ся, між: обома партіями невеличкого
товариства ведеть ся потайна, нікому не
шкідлива боротьба. На се вказує дискусія над
недотепною лайливою запискою в часписі
"Зеркало " на "Народ " та йу тім, що Франка
предкладаєть ся аж двічи загальним зборам
до іменованя почесним членом. Видко, перший
раз ухвала мусіла перейти незначною
більшістю голосів (Сімович, 1908,512); Справді,
зле мусіло вже бути з товариством, яке
задумало притягати до себелюдий... картами.
Справа гри в карти в льокалю товариства - і
то до того в газардові гри - тягнеть ся
червоною ниткою в "Союзі'' мало аж не до його
розв 'язаня. Читаємо то про ухвали, щоб
завести гру в карти, то знов, "щоби виключити
з товариства тих товаришів, котрих застане
ся в карти грати ". Відповідно до того, як який
виділ. Як до керми доберуть ся старші члени,
котрим з товариства нема ніякої користи,
переходить перша ухвала, як же молодші, то
друга (Сімович, 1908,513); Цікава ще записка з
того року: "Ухвалено, щоб товариство
маніфестувало ся яко руске і кореспондувало
виключно в рускім язиці. Внесене перейшло
більшостию голосів''(9.XII. 1894) (Сімович,
1908, 515). 4. Бути обраним, виграти вибори. З
ліберальних Словінців перейде, здає ся, лише
бурмістр Любляни, популярний др.Грібар. Иньші
мандати здобуде католицке сторонництво (Б.,
1907, 44, 2); По десять-мінутній перерві
приступлено [...] до вибору нового виділу. Тут
поставлено 3 майже рівнозвучні листі, з-
помежи котрих перейшла майже одноголосно
листа, пропонована товаришем Гнідим, що
обнимала сих кандидатів до виділу:
ТДрачиньского, Ст.Маланчука, д-ра Григорія,
Петра Катеринюка і Н.Копачука (Звідомл.,
1914, 38)//7a/z.przeisc,przechodzic-1) пройти,
перейти, подолати (вулицю, межі, тощо), 2)
пройти, припинитися (про хворобу тощо), 3)
пройти, бути ухваленим (про пропозицію тощо),
wnisek preszedl wi^kszoscia glosow -
пропозицію ухвалено більшістю голосів; нім.
vorwartsgehen - досягати успіху (букв. - іти
вперед, пройти, перейти).
Перекупець. Перекупник. Так, наприклад, через
конзумцийні спілки обминають люди всяких
купців та перекупців, привчаючи членів до
того, аби вони разом були і купцями, і
продавцями (Товариш, 1908,90) / порівн. пол.
przekupic - заст. перепродати, przekupien -
заст. лоточник, перепродавець; укр.
перекупка - лоточниця
Перелетіїо. Побіжно, мало. З тепер[ішнім]
редактором знаюсь лиш перелетно, якось не
могла ся я з ним розбалакати - і знаю, що і на
будуче "нерозбалакаюсь" (Коб., Листи, 80,
427) / пол. przelotnie - побіжно, мигцем.
Перелицьовуватися, безособ. Перекладатися з
однієї мови на іншу. Власні імена осіб подамо
окремо при кінці словаря і то лиш такі, що в
україньській мові мають відмінний вид, ніж: у
німецькій; увійшли вони до словаря в невеличкій
скількости, бо й не прив 'язувано до та більшої
>54
Перелицювати ^
ваги, а саме з уваги на те, що в найновійших часах
у нас їх звичайне не перелицьовуєть ся, а лише
транскрибуєть ся (Мап=Йоган, саме так, як
наше Іван пишут ь Німці Iwan) (Кміц., 1912, IX).
Перелицювати, перелицьовувати. 1.
Перекладати, перевертати. Але о.Кисилевский
пізнав, що тут нічого не вдіють, зачав сей
реферат перепицьовувати на иньше копито в
той спосіб, що люди повинні не лише старати
ся навчити свої діти читати і писати, а
повинні і старі вчити ся (Б , 1899, 36, 2) 2
Переставити місцями. Всі трикутники - се
фігури з трьома боками. Перелицюймо, а
дістанемо всі трибічні фР.ури є трикутники
(Канюк, 1911,34).
Переломовий. Переломний, вирішальний.
Просвітня, організаційна праця Громади мала
переломове значення в житті народу.
Народився тип селянського потуповця-
читальника, свідомого своєї народности і
прагнучого засвоїти собі по змозі здобутки
матеріяльної і духової культури (Галіп,
Спомини, ч.1-2, 166).
Перемлинкований [*перемлинкувати], перен.
Пересіяний, кілька разів переглянутий. Наша
нещасна регуляция валюти, перемлинкована в
раді державній з наскрізь у мученими послами,
- [...] се початок того, що торговельний
білянс безнастанно погіршає ся, що з кождим
днем невдоволенєросте (Б, 1895, 137, 1) /
порівн пол mtynkowac - 1) просіювати,
очищувати зерно; 2) перен крутитися.
Перенесений Переведений по службі Вісаріон
Грібовский перенесений яко секретар
правительственнийдо Чернівців^., 1895,14,
4); 41.полк піхоти буде, як кажуть, восени з
Чернівців перенесений до Прешбурха на Уграх
(Б., 1895, 14, 4); Я родила ся року 1863, 27
падолиста в малім містечку Ґура-Гумора в
буковиньских горах. Звідти був батько
перенесений службово до Сучави, де побув знов
кілька років (Коб., Автобіографія, 15) / пол.
przeniesc - 1) перенести, 2) переселити, 3)
перевести на іншу посаду.
Перенестися. Переїхати. Мій батько звідти
родом [з Полтавщини], але купив земчю по
одному Ляшкови на Волині і переніс ся сюди
(Галіп, 45); Якби Ви схотіли перенести ся в
Чернівці, дав би Вам певний заробок (Маковей,
Листи, 547) / пол. przeniesc щ - переїхати,
переселитися, перебратися на інше місце;
порівн. нім. verziehen - переїхати; ziehen -
нести, тягти.
Перепавший. Дієприкм. від перепасти. "Баль
гопчества Карпать " відбув ся без участи
репрезентантів верховних властий, а явили ся
тільки матадори християньских соціялів,
себто перепавші кандидати до ради громадскоі
Відман і Адельсбергер (Б., 1909, 33, 3).
Перепаска Паперова смужка, на якій писали
адресу та наклеювали поштову марку,
відсилаючи щось бандероллю. Здасть ся, що
можна писати на підставі перепасок газетних
з адресами поодиноких осіб? Прийде газета,
здирає ся перепаску і викидає ся єі, бо ж там
нічого нема і нічо не повинно бути, кромі
адреси та почтової марки Тим часом такі
перепаскиу нас бувають не раз дуже поучаючі,
а іменно тоді, коли они разом з Газетою
вертають від Русина retour до адміністрації
Газети. Кільканайцять таких поучаючих
перепасок подала мені адміністрацій
"Буковини" зі словами: "Може, що з того
зробите" (О.Маковей, 3 життя (поучаючі
перепаски газетні), Б., 1895, 42, 1) / пол.
przepaska - перев'язка; him. das Kreuzband
- бандероль, kreuzen- складати, перев'язувати
навхрест; див. іще опаска.
Перепасти, перепадати. 1. Не бути обраним,
програти вибори, провалитися на виборах. Та
він втратив Грунт під ногами не лиш в своїм
повіті, де тілько разів кандидував і все
перепадав, але навіть у своїй громаді, иначе би
не компетував о худе місце катехити при
Гімназиїв Кіцмани, покидаючи ситу парохію(Б ,
1909, 58, 2). 2. Не скласти іспиту, не пройти
атестацію, провалитися. В рубриці "Перепали
при клясифікациї" зібрані всі, котрі дістали
поправку, двійку і трету -бо ж поправка вказує
на се, що ученик протягай шкільного року не
відповів вимогам і винятково дозволено єму
працею в часі великих ферий виповнити
недостачі знаня (Корд., 1904, 24); Ґімназиї
роблять з одного боку уступку духови часу і
приймають у свій плян нові науки, з другого
однак стоять все ще на становиску старого
клясичного образованя. Випливом сего є
вироблене сталої схеми лекций, які ученик в
семи або осьми предметах мусить рік-річно
переробити, коли не хоче перепасти (Корд ,
255
Пересаджувати
1904, 36) / пол przepasc, przepadac - 1)
пропасти, зникнути, згубитися, 2) зазнати
поразки, провалитися, wniosek przepadl -
пропозицію не ухвалено, розм. пропозиція
провалилася; нім. durchfallen - розм.
провалитися на іспитах, fallen - падати.
Перепачку вати, препачковувати. Перевезти,
переправити через кордон нелегально,
контрабандою. Оно [товариство] має задачу
всякі заборонені письма, книжки і часописи
перепачковувати до Росиї (Б., 1895, 13, 2);
Чернівці зрештою славні з безлічи всяких
каварняних спелюнок, дамских капель, співачок,
шансонеток. "Klein Wien " - каже не один
щасливий мешканець столиці Буковини, а тим
часом у багатьох випадках під тою покришкою
перепачковують дівчата на "експорт". Се лихо
добачили вже й впасти (Б, 1907, 90, 3) / див.
п ач кар.
Переплётня. Палітурна майстерня. Хто хоче
мати красні і дешеві рами до образів, най
удасть ся до переплеты книг Еміліяна Канюка,
а з певностию не ошукає ся (Б , 1902, рекл.);
Перша україньска ПЕРЕПЛЕТНЯ КНИГ на
Буковині оправляє всякого рода книги церковні
в шкіру, в адамашки, полотно і ж.; виконує
стяжки до вінців, картонажі, роботи
галянтерийні [...]З поважанєм Омелян Канюк,
Чернівці, ул.Паньска, 24. (Товариш, 1908,
рекл.); Переплетня книг Омеляна Канюка в
Чернівцях від 1-го мая ср. находить ся приул.
Університетскій ч.4 (Б , 1909, рекл) / порівн.
рос. переплётная мастерская - палітурна
майстерня
Перепроваджене. Те саме, що перепровадиш!
Ми переписувалися з собою рідко і, з винятком
кількох листів, що при перепровадженню мені
затратилися, - се всі листи, що Вам їх
пересилаю (Коб , Листи, 170,585) / порівн. пол
przeprowadzka - переїзд, переселення.
Перепровадини, мн. Переїзд на інше місце.
Недавно можна було в Ню-Йорку бачити цікаві
перепровадини. Банк "National City "перевозив
ся до нової хати (Б., 1909, 25, 3) / пол.
przeprowadziny, мн., заст. - переїзд,
переселення.
Перепровадити. Здійснити, втілити. Оно не
тілько старає ся перепровадити точно засаду
горожаньскоїрівности права для всіх станів і
кляс (Б., 1895, 23, 2); Адвокати студентів
зажадали, щоб слідчий суддя, який провадив в
Відни слідство в тій справі, поїхав до Львова і
перепровадив особисто провіренє
тожсамости особи (Б., 1907, 70, 3) / пол
przeprowadzic -провести, здійснити, втілити.
Перепровадитися, перепроваджуватися.
Переїхати на інше місце помешкання. В мене
було много клопотів з недугою матері, відтак
перепроваджували-сьмо ся, мала-м заняття
прерізного сорту (Коб., Слова..., 256) / пол.
przeprowadzic sif, przeprowadzac si$ -
переїхати, переселитися.
Переразити. Вразити, жахнути. Вчора прийшов
брат мій з міста і казав, що О Маковей
передав йому для мене ту сумну вість, котру
вичитав з часописі, що Люд[віґ] Якобовський
помер. Я се не хтіла вірити, воно мене надто
переразило (Коб., Листи, 99, 461) / пол.
przerazic - вразити до жаху, жахнути.
Перерібка. Переробка Виробом вин і напоїв
овочевих найліпше як займуть ся осібні спілки,
так, як маємо молочарскі спілки для перерібки
молока (Товариш, 1908, 228) / пол przerobka
- переробка.
Пересада. Перебільшення."Оферма" видко з
життя, котре Ви добре знаєте, в оповіданні
нема жадної пересади і воно полишає добре
вражіння (Коб., Листи, 21, 280); / Без
пересади - без перебільшення. Дотично
розділу земельної посілости, то можна без
пересади сказати, що такі або подібні
відносини ґрунтової посілости годі найти хоть
би в якім иньшім поверховно культурнім краю
(Б., 1899,29,1); Ядивуюся їй [Ґусті] не раз, за
що вона мене, властиво, так любить Коли
від'їжджає до В[ідня], цілує мені руки і
страшне боїться, щоби я Ті не забула. Се я
пишу без пересади. Аіе я її ніколи не забуду,
ані не спроневірюся. При ній я все оживаю
(Коб., Слова..., 248); Можна би, проте,
сказати майже без пересади, що через
кооперацию щадить ся при помочи роблених
видатків (Товариш, 1908, 195) І пол. przesada
- перебільшення, bez przesady - без
перебільшення.
Пересаджувати. Перебільшувати. Щоб не
думали Ви, високоповажаний пане, що я
пересаджую в своїм жалю, я висилаю
рівночасно з листом умисне повище згадане
число ' Літер [атурно]-науков[ого] вісника " на
156
Пересадний 2
Ваші руки з просьбою хоч оком кинути, як
погано друкується, калічиться моя праця
' (Коб., Листи, 188, 614) / пол. przesadzac - 1)
пересаджувати, 2) розм. перестрибувати,
перескакувати, 3) перебільшувати.
Пересадний. Перебільшений. То певна річ, що
суд, виданий поодинокими людьми, єсть
лучший і справедливійший, ніж товпи. Суд
товпи все пересадний в один або другий бік,
тому й годі до него мати довір 'є (О.Маковей,
Б., 1895,46,2); Ніхто не хоче навіть на пробу
годувати сеїярини, бо кажуть, що вона не буде
рости на нашій землі, а тоді шкода праці та й
поля. Але се все старі пересадні байки, які один
від другого слухає та й нерозумно повтаряє
(Товариш, 1908, 259) / пол. przesadny -
перебільшений.
Пересічний. Середній. Але коли брати під
розвагу цілу іімназию, то сі аномалії
вирівнують ся і виходить дійстно реальний
образ пересічних успіхів (Корд., 1904,34); В р.
1907. дала ся ростина [тютюн] пересічного
доходу 4 7 корон 13 сот[иків] за 100 кхр. листя
або 525 корон 20 сот[иків] на фальчу
(Товариш, 1908, 210) / порівн. пол. przeci^tny
- середній, посередній, сіас - тяти, рубати,
сікти.
Пересічно. Присл. до пересічний. Та гадаєте,
що Французи уміють лише їсти м'ясо, а за
кріличі шкіри не вміють лупити гроший!... От
і самі повбирають ся пишненько, а решту
виправлених шкір вивозять за границю до
иньших держав і беруть за то все пересічно
щороку верх 40міліонів корон (Товариш, 1908,
107) / пол. przeci^tnie - в середньому.
Переслухане. Допит. В часі безпарляментарнім
хотів сей австрийский бюрократ [барон
Бінерт] пімстити ся на ческих
обструкционістах і уладив формальну нагінку
на них. Пішли ревізиї, переслуханя,
арештованя, викрито мниму противійскову
пропаганду. Чи слушні були сі обвинуваченя,
викаже судова розправа (Б., 1909, 53, 1) І пол.
przesiuchac, przesluchiwac - допитати,
допитувати, przesluchanie - допит.
Пересправи, мн. Перегляд, обговорення справ.
В канцелярій президента міністріврішаєть ся
над судьбою ріжних, дуже важливих
предложень по утяжливих пересправах з
поодинокими парляментарними партиями (Б.,
1909, 46, 2); В тій справі відбували ся
пересправи між австрийским амбасадором
маркграфом Паллавічіньом а великим везиром
і провізоричним міністром заграничних справ
(Б., 1909, 63, 2) / порівн. пол. przetarg - 1)
торги, конкурс, 2) мн аукціон, 3) мн
переговори, суперечки.
Пересправляти. Обговорювати справи.В імени
"Кола " польского заявив ґр.Піниньский, що він
в мериторичну сторону проекту тепер
запускати ся не може, бо "Коло" не
пересправляло ще над проектом (Б., 1895,47,
2); Як справу першої ваги в церковнім питаню
подаємо тут до відома всего руского клиру
жаданя, які поставила руска делегація,
вибрана на довірочних зборах всего руского
народу дня 25. січня н.с. 1913, щоб
пересправляти в церковній справі з такою ж
делєхацисю Румунів (Звідомл., 1914, 64) / див.
пересправи.
Перёставка. Зміна місцями підмета і присудка,
яка супроводжується зміною якості
Контрапозиция - се лицьоване, при котрім
зміняєть ся якість присуду. 1 переставка буває
чиста або змінена: [...]Дещо, що красне,
непожиточне; дещо, що непожиточне, красне
(Канюк, 1911, 34) / пол. przestawka - наук
перестановка, метатеза.
Перестанок. Зупинка, простій. Зі Львова до
Відня є 746 кільометрів, то на годину випало
би 75V2 кільометрів, але звиш годину треба
відчислити на перестанки (Б., 1895, 15, 3) /
пол. przestanek - заст. зупинка, стоянка,
przestac - простояти.
Перестерігатися. Дотримуватися, зберігатися
(про звичаї). Німецький звичай носити ленти
все дуже перестерігаєть ся в Чернівцях
(Сімович, 1908, 509-510) / пол. przestrzegac
(ski) - 1) попереджувати(ся), застерігати(ся),
2) дотримувати(ся) таємниці, правил
поводження тощо.
Пересторога. Попередження про небезпеку. Для
перестороги других поміщуємо сю допись
дуже радо (Б., 1895, 2, 3) / порівн. пол
przestroga - пересторога, попередження.
Переступити, переступати. Порушити .Двірник
не має права без осібного дозволу Ради
громадскої переступити прелімінар, т.зн.
видати на що-небудь більше гроший, ніж
ухвалила Рада (См.-Стоцький, Громада, 8); Над
старшиною і над радою надзорчою є ще одна
контроля, а то -загальнийзбір всіх членів, т.зн.
всі члени докупи. Що всі члени ухвалять, того
мусить старшина докладно тримати ся, а рада
надзорча має пильнувати, щоб старшина тих
ухвал загального збору не переступала {Си.-
Стоцький, Порадник, 7) / порівн.иол. przestajnc
- 1) переступити, перейти, 2) перен. порушити
(закон); рос. переступить - переступити,
преступить - порушити.
Переступлене. Назва дії за знач, переступити.
Такий крок предсідателя є переступленєм
свого урядованя, бо рада шкільна місцева не
уповноважнила его писати в єїімени (Б., 1899,
35,2); З другої сторони треба подбати, щоби
населене мало охорону перед адміністрациєю;
треба видати закон про одвічальність
адміністрацийних урядників за шкоду,
заподіяну сторонам переступленєм урядового
обов'язку при урядованю (Б., 1907, 80, 2) /
порівн. рос. преступление - порушення
(закону), злочин.
Переступний. У сполуч. переступний рік -
високосний рік. Буковиньскій илюстрованый
Календарь на переступний рфкь 1888. (Б.,
1887, рекл.); Наша суспільна орханізация є
машиною дуже замотаною. Можна очевидно
єї подивляти, як се подивляє ся зиґарки, що
показують не лиш день і години, але і дату
місяця, відміни місяця, дні сьвяточні і
переступні роки (Товариш, 1908, 196); Земля
обходить наокруг сонця в 365 днях, 5 годинах,
48 мінутах і 46 секундах. У звичайнім році
лічимо ми рівно 365 днів, а з решти годин
виходить за 4 роки мало не цілий день, через
що все четвертий рік буває переступний і має
366 днів (Календар, 1908, 17) / пол. rok
przestejmy - високосний рік.
Переступство.Те саме, що переступлене. Хто
продає м 'ясо з такої худобини, що не була
оглядана, той тратить все м 'ясо і буде ще
окрім того караний за першим разом карою
від 50 кор[он] до 400 кор[он], за другим разом
подвійно, а за третим тратить право
купецтва. Про таке переступство повинен
двірник зараз донести Судови (См.-Стоцький,
Громада, 14) / пол. przest^pstwo - порушення
(закону).
Пересьвідченє [пересвідчення]. Переконання.
Відповідь бар. Банфіого на інтерпеляцию посла
257 Переховок
Тереніого не згідна з пересьвідченями і
поглядами ґр. Кальнокого, та що ся відповідь
не схожа з фактичним положеням справи (Б.,
1895, 27, 2); В мене нема відповідного
образования до писання, а з тим, що я знаю
досі, не зайду далеко, ні, з таким
"образованиям " неможна зовсім писати! Се
пересвідчення здавлює всімоїповзяття (Коб.,
Листи, 21, 278-279); У мене таке
пересьвідченє, що треба приготовити кілька
рефератів у Львові (не вдавати ся до нікого
поза Львовом, бо тяжкий нарід), приготовити
кілька тематів до дискусиї, подати їх публично
до відомости, щоб на з "їзді була дискусия жива
(Маковей, Листи, 545-546); Коли [Онуфрій]
спинився коло вуліїв, командував, голосно
викрикуючи, мов між жовнірами, і жив у
пересвідченні, що вони розуміли і слухали його
(Коб., Земля, 265) / пол. przeswiadczenie -
переконання, упевненість.
Пересьвідчити. Переконати, довести. Ну1 Кого
він такими доказами пересьвідчить, того нам
ужежаль(Б., 1895,12,2); Горбатого і могила
не виправить, запроданця не пересьвідчиш і
найчистійшою правдою (Б., 1895, 12, 2); На
оправдане всіляких коншахтів народовців з
москвофілами "Д'Ьіо " виводить против нас
нову теорию, котрою думає пересьвідчити нас
і своїх читачів (Б., 1895, 40, 1) / пол.
przeswiadczyc - переконати.
Переторг. Розпродаж. Між иньшими прийшли
до переторгу також і такі дорогоцінности,
що були заставлені в заставничім уряді,
котрих до назначеного речинця не викуплено
(Б., 1909, 25, 3) / пол. przetarg - 1) торги,
конкурс, 2) мн. аукціон.
Перетяженє. Переобтяження, перевантаження
(працею). Попри се треба згадати ще про
одно, від якого терплять всі австрийскі і
німєщ Хімназиї, котре однак в
утраквістичних закладах степенує ся до
неімовірних розмірів. Маємо тут на думці
перетяженє учеників домовою роботою,
завданими лекциями (Корд., 1904, 35) / пол.
przeci^zenie - переобтяження,
перевантаження.
Переховок. Те саме, що переховуване. Союз
руских хліборобских спілок на Буковині
"Селяньска Каса "[...] перебирає до переховку
цінні папери, дорогі металі і иньші
17-7017
258
Переховуване 2
дорогоцінності, купує і продає цінні папери на
рахунок своїх комітентів (Б., 1909, рекл).
Переховуване. Назва дії за знач, переховувати.
Більше знаним способом переховуваня м 'яса є
товщ. Товщ варить ся, потім м 'ясо вкаладає
ся до великого горшка, обливає ся зі всіх сторін
товщем, що опісля стигне і твердне та тим
способом здержує приступ повітря до м 'яса
(Товариш, 1908, 279) / пол. przechowanie -
зберігання (фруктів, овочів тощо).
Переховати, переховувати. 1.Зберегти, мати на
зберіганні, тримати в певному, означеному
місці. Переховували єї [таблицю] довший час
в захристиї монастиря Картузів недалеко
Неаполю, аж в кінци замкнену в гебановій
скрині, помістили єї в каплиці в Казерта (Б.,
1895,13,4); Краєві бібліотеки громадять знов
краєві видавництва, а національні (як приміром
польське Ossolineum або український з
заложеня Народний Дім) старають ся зібрати
і переховати усі виданя, вже оголошені в даній
мові або дотикаючірідної території(Кузеля,
1910, 4). 2. (перед ким?, перед чим?)
Охороняти, уберігати, убезпечувати (від кого?,
чого?). [Бібліотека] переховує дбайливо і
старанно зібрані книжки і рукописи для
будучих поколінь перед знищенєм (Кузеля, 1910,
4) / пол. przechowac, przechowywac - 1)
зберегти, 2) сховати, заховати.
Переховатися, переховуватися. Зберегтися
(зберігатися) в певному, означеному місці. Всі
доходи і видатки мають бути вписані в осібну
книжку, котра має переховувати ся в касі
громадскій (См.-Стоцький, Громада, 17); В
тресорі мають переховувати ся всякі гроші,
записи довжні, цінні папери і т.д., а в місци
під тресором мають бути книжки касові (См.-
Стоцький, Порадник, 45) / пол. przechowac si$,
przechowywac si$ - зберегтися (зберігатися),
вціліти.
Переходовий. Перехідний (про час). Очевидно,
жиють тепер в Білграді в часі переходовім,
а се навіть правительство не заперечує (Б.,
1895,18,3); Галичина і Буковина, краї майже
виключно хліборобскі, знаходять ся в
переходовім стані - наші хлібороби змушені нині
шукати собі иньшого способу до житя (Б.,
1895, 19, 2) / порівн. пол. przechodni - 1)
перехідний, 2) прохідний, 3) заст.
тимчасовий, минущий.
Перечислите Перелічити, перерахувати.
Розклала огонь, приставила вечерю,
перечислила всі кури й качки і злагодила в
клуночок снідання на завтра (Коб., Земля, 251).
Перешварцувати. Перевезти нелегально через
кордон. [Рішенєм тутешного краевого карного
суду] затверджено конфіскату літурґічних
церковних книжок, які "господинь"
І.Григорович перешварцував з Росиї до
Буковини для нашогоруского народу (Б., 1895,
5, 1) / пол. przeszwarcowac, розм. - 1)
перевезти (пронести) контрабандою, 2)перен.
протягти, szwarcowac - 1) займатися
контрабандою, 2) перен. протягати, проштовхувати;
нім. schwarz - 1) чорний; 2) похмурий; 3)
нелегальний, schwarzen - 1) намащувати
ваксою, чорнити, 2) покривати кіптявою, 3)
розм. провозити контрабандою, schwarzgehen
- 1) полювати без дозволу, як браконьєр, 2)
нелегально перетинати кордон.
Перешкоджений. Який не має змоги зробити
що-небудь. Загальний збір скликує начальник
стоваришеня (як він перешкоджений, то єго
заступник) (Канюк, 1906,1906, 19).
Перзонал. Персонал. В каварнях ранішні гості
не одержали булок. Помагають собі там
калачами та солодкими тістами, бо печиво,
зладжене помічним перзоналом, недопечене і
нездале (Б., 1907, 28, 3) / нім. das Personal -
персонал; порівн. пол. personel - персонал.
Періода, ж.р. Період. При першій вплаті або
виплаті вкладок по кождій періоді
опроцентованя треба в книжочці для вкладок
щадничих дописати також: і процента (См -
Стоцький, Порадник, 38) / пол. period, ч.р. -
період; нім. die Periode - період.
Перловий. Перламутровий. Вахлярі коронкові і
з правдивих струсьових пер, ручки перлові і з
черепахи (Б., 1902, рекл.); / Перлова матиця
- перламутр. Найкраще, що було в неї, то був
її фортеп 'ян. Чорний, з дорогого дерева,
прикрашений на краях арабесками з перлової
матиці, лискучий, мов дзеркало (Коб., Valse
melancolique, 105); У порівн. її голова була
завита червоною хусткою, кінці ззаду
зав 'язані, а лице й шия були розкриті. Лице
біле, як перлова матиця ...І гарне ...а очі великі
й блискучі, та безконечно сумні... (Коб.,
Природа, 14) І пол. per Jo wy - перламутровий,
macica perlpwa - перламутр; порівн. нім. die
259 Печатка
Perle - перлина, die Perlmutter - перламутр,
die Mutter - мати.
Перфідиий. Підступний, лукавий, зрадливий,
неправдивий. Отже ми, хоч би й раді з
д.Купчанком серіозно спорити, на таку
категоричну, а до того перфідну заяву
скажемо коротко, що ему і его товаришам не
думаємо хліба відбирати і байдужіє нам се, що
самі собі дають патенти на "правдивыхъ
русскихь патріотовь" (Б., 1895, 12, 1) / пол.
perfidia - підступність, лукавство,
брехливість, зрадництво; perfidny - прикм.
до perfidia; нім. die Perfidie - підступність,
підлість, зрадництво, perfid(e) - підступний,
підлий, зрадливий.
Перфідність. Підступність, лукавство,
віроломність. При всій перфідности давно
предвиджених "Коі-ом Polsk-им " спеціяльних
галицких справді злодійских застережень
бачимо нині упокорену шляхотско-вшех-
гакастичну Польщу! Кілька разів йшов нарід
наш до голосованя, а все держався кріпко і
відважно! Житя своє віддавав карабінам, бо
чув, що пора се велика є!.. [...]Часописи польскі
признають, що недооцінювали силу руского
селянства (Б., 1907, 59, 1) І див. перфідиий.
Першеньство [першенство]. Перевага.
Женщини з кваліфікацієв до веденя почтового
уряду мають першеньство (Б., 1889, оголош.);
В наших згірдливих учинках і спорах о
першеньство будьмо чесними суперниками (Б.,
1895, 14, 1); В православній реальній школі в
Чернівцях має при іменованю учителів
убігатель тої народности першеньство, яка
находить ся вменьшости. Те саме, що сказано
про реальну школу, дотичить і православний
дівочий ліцей в Чернівцях (Звідомл., 1914, 66);
Між тим, коли я тепер нічо такого під рукою
не маю, прийшло мені на гадку вислати туди
казку "Яблуня ", в разі б вона, як сказала я вже
повище, не здалася до Вашої часописі - хоч
вона має першенство його друкувати (Коб.,
Листи, 192, 620) / пол. pierwszenstwo -
першість.
Песій. У сполуч. за песю ціну (за песі гроші)-
за безцінок, задармо. До коршми вже ніхто з
порядних ґаздів не ходив. Та й посесорам житє
було немиле, бо люди вже не хотіли іти на лан
робити за песю ціну або за порцию горівки і
топку соли (Товариш, 1908, 128); Кому несе
хосен читальня? Певно, що не мені. -Виділовий
наймив за песі гроші склеп читальні - сей сам
виділовий і голова консуму продає марфу,
шинкує горілкою, люди п 'ють - і робота йде
(Б., 1909, 79, 2) / пол. za pse pieniqdze -
задармо.
Петёнт. Прохач, подавач заяви, клопотання,
претендент. Загальні збори "Товаристваруских
православних сьвященників на Буковині"
протестують рішучо проти обсадженя
руских парохій душпастирями-Волохами без
огляду на те, що дотичні петенти мають
нібито іспит зрускоїмови (Звідомл., 1914, 41)
/ пол. petent - прохач, подавач заяви,
відвідувач; порівн. петент, лат. - прохач,
особа, що вдається з петицією (СЧС, 522).
Шх.розм. Клопоти, прикрість.Бідний Карпомав
страшенний "пех" під тим взглядом: де він
появив ся, там дощ ляв, як з коновки (Б., 1895,
26, 3); Ми мали щастя! На дорозі один з
студентів Цегельський мав пех! Йому
визамінили Куфер і він мусів Лепня-Міхалани
висідати, щоб свій Куфер, що я його взяв був,
знов назад дістати. Той пан, що його взяв, уже
телеграфував був, і хотів також: свій куфер
дістати! (Арт., 29. VI. 1933) / пол. pech -
прикрий випадок, неталан, ktos ma pecha -
комусь не щастить; нім. das Pech - 1) пек,
смола; 2)розм. клопіт, er hat Pech mit den... -
йому не щастить (з чимось, в чомусь); порівн.
пех, нім. - невдача (гал., СЧС, 522).
Печаливість. Турбота, опіка, клопотання.
П.Ронґуш дякував в[се]ч[есному] о[тцеві]
Злепковияко голові зауміле проваджене зборів,
як і за всесторонну печаливість для справ
товариства, за що всі відсьпівали єму грімке
"Многая літа" (Б., 1899, 1, 3) / пол.
peczalowitosc - турботливість, клопотання.
Печатати. Позначати, випікаючи знак, тавро.
Худобу ме гонити ся на полонину 25. мая.
Члени зженуть єї, кождий член окремо, і то
на воловодах, на площі під лісом, де ме ся єї
печатати (Канюк, 1906, 25) / порівн. пол.
pieczf towac - ставити печатку.
Печатка. 1. Знаряддя дії за знач, печатати.
Ухвалено замовити у коваля печатку, котрою
ме ся значити приймлену худобу, випікаючи єї
на стегні знак Т'(Канюк, 1906,29). 2. Штамп,
яким посвідчують дійсність документа.
Кавчукові печатки і кавчукові черенки до друку
17*
Печать
260
продає по найтанъших цінах Лев Kunit Ганделъ
паперу (Б., 1899, рекл.); Рівночасно має
начальник громади доручити всім, що мають
право вибору, лєгітимациї виборчі, а також і
заосмотрені громадскою печаткою карти до
голосованя (Товариш, 1908, 298); 3 Лашківки
пишуть нам: "Мабуть, на цілій Букрвині нема
другого такого дива, яку нас. Іменно печатка
парохіяльногоуряду законсервувала ще доси на
собі волоску мову, хоть Лашківка - се чисто
руска громада, де Волоха і на лік не знайшов
би, а часи, коли все було волоске, вже давно
минули. Хиба лише ще отся печатка нагадує
їх нам. Час вже дати сю старинність до
волоского музею, а постарати руску печатку "
(Б., 1909, 80, 1) / порівн. пол. pieczajka -
печатка, przyiozyc piecz^tkf - покласти
печатку, засвідчити документ.
Печать. 1. Друк, видавництво. З Петербурга
доносять, що головна управа по ділам печати
розіслала до газет, підозріних о лібералізм,
окружник (Б., 1895, 10, 3). 2. перен. Відбиток,
слід. У долині воно трохи інакше. Там воздух,
бачиться, повен запаху айстрів, і на всьому
лежить легкий сум. Се меланхолія усього
готового, що на всім витискає свою печать.
Се краса, котрою вонарозкошується, в котрій
купає свою душу (Коб., Природа, 10) / порівн.
рос. по делам печати - у справах друку; пол.
piecz^c -1) печатка, 2)заст. печать, знак, тавро.
Печенєрж. Дармоїд, похлібець. -На ґрунті засів
якийсь "печенєрж:" і не хоче зо мною
полагодити ся по-доброму. Мушу взяти ся до
адвоката. - "Печенєрж "? А се що таке? - Ну,
печенєрж, той, що другим помагає печені їсти.
У нас так звуть з 'убожілих підпанків, що
перетримують ся по паньских дворах. -
Дармоїди, циганьщина! - поясняв Самсонюк,
котрому ся інституция вже була знакома
(Гал in, 72) І пол. pieczeniarzstwo - дармоїдство,
pieczeniarz - дармоїд, pieczenia - печеня.
Печеня. Печеня. /Чужі печені при нашій ватрі,
гріти свою печеню при нашій ватрі - хтось
живиться не за свій, а за наш кошт; хтось інший
(чужий) користає з нашої праці. При нашій
ватрі печуть усі свої печені. Одні Українці
домагають ся, н[а]пр[иклад], безнастанно
своїх национальних шкіл народних в Чернівцях,
а коли прийшло дорішеня справи, то Поляки і
Волохи дістали їх і для себе. Так воно все діє
ся, так і з місцем віце-бурґомістра [...] На
кождий спосіб наші любі сусіди гріють свою
печеню при нашій ватрі (Б., 1909, 50, 1) /
порівн. пол. upiec wlasna^ pieczen przy czyims
ogniu - поживитися чужим коштом; przy
jednym ogniu upiec dwie pieczenie - при
одному вогні спекти дві печені (порівн. убити
двох зайців одразу).
Пєнкний. Гарний, вишуканий, витончений. Ні
Шевченко, ні Федькович, ні М.Вовчок не
вживали тих слів - і вони мої буковинські уха
дуже разять. Най українці або і галичани
пишуть здорові, як хочуть, - але я не хочу. І Ви
давно не писали так, а проте Ваша мова була
пєнкна. Не знаю, що Вас споводувало
покинутиь згаданих слів (Коб., Листи, 49,346)
/ пол. pi^kny - 1) гарний, 2) вишуканий,
витончений.
Пєнкно. Присл. до псикнин. Дайте "Савчиху".
Я її ще раз перегляну, приладжу пєнкно до
друку і пішлю Вам (Коб., Листи, 70, 401) /
порівн. пол. piejoio - краса.
Пива, мн. Різноманітні сорти пива. Перша
буковиньска броварня, Акцжне товариство в
Чернівцях, поручає свої на складі зложені
знамениті пива (Товариш, 1908, рекл.).
Пивниця. Підвал, погріб. Тим часом пивниці
французких виноградарів переповнені, і то не
лиш засобами із року минулого, а то й літ
давнійших (Б., 1907, 69, 2); На поді склад
збіжа, в пивницях склад ріжних товарів, як
вина і иньших(Товариш, 1908,92) / порівн. пол.
piwnica - 1) підвал, погріб, 2) заст. винний
погріб, 3) заст. підземелля, тюрма; укр. діал.
пивниця - погріб.
Пизатий, перен. Круглий, повнощокий. Тепер, в
отім сонячнім надвечір 'ю, якусе затихло, пизата
гарбузина неначе навмисне висунулася на межу
та шелестіла між: собою (Коб., Земля, 361) І пол.
pyzaty,/?0m - повнощокий, повновидий.
Пйняво. Повільно. Літа плили поволи, тіняво, -
але таки минали, як все минає на сьвіті (Б.,
1899,35, Х)\1так сказати б, якраз сим тром
неділям треба завдячити, що парлямент,
лишаючи за собою якісь закони, може майже
із вдоволенєм глянути на свою працю, бо
взагалі кажучи, сеїкаденциїпрацьовано пйняво
(Б., 1907, 7, 1); Його ноги ніби постарілися,
все ніби одно місце топтали... Пйняво йшлося
йому сьогодні (Коб., Земля, 422); Саме вчора
261
Пібраний
закінчила я ту автобіографію, котра так мені
ішла з-під пера пиняво, що думала-м, що не
закінчу її вже (Коб., Слова..., 294); За
"Карби", за час вакацій (липень - серпень),
поприходило досить багатенько таки гроший.
Але ж, замісць них, ми від вакаційного
адміністратора нашого видавництва,
д. Антона Крушельницького, дістали тільки
касовий зшиток і поважну купу книжок,
здебільша, його таки новель, що й так
розходилися дуже пиняво (Сімович, 1938,58) /
укр. діал. пиняво - повільно, спроквола.
Пир. Бенкет. Вечером того ж дня відбув ся пир,
устроений послами в честь краевого маршалка
і краевого президента (Б., 1895, 5,4) / порівн.
рос, стел, пир - бенкет; укр. пир, заст. -
бенкет, учта (СУМ, VI, 356).
Письмо. 1.Періодичне видання. Без помочи
друкованого слова ціла та діяльність не може
обійти ся. Тож: видимо й в Швайцариї, що там
є часописи спілкові і книжки учені і популярні
для агітацій - і всі ті друковані письма
виховують людий в засадах спілкових і
боронять спілки перед нападами ворогів
(Товариш, 1908, 98). 2. мн. Листи,
документація. Так само має двірник перебрати всі
письма громадскі в порядку, а особливо:
книжку ухвал громадских, книжку шарваркову,
книжку фонду убогих, виказ податковий,
книжку засудів і кар громадских, протокол
діланя уряду громадского, в котрім вписують
ся коротко всі письма, які приходять до
громади і які виходять з громади (См.-
Стоцький, Громада, 43). 3. Друковані праці.
Мені дуже прикро, що мушу письменсто
занедбувати, а, з другої сторони, думаю собі
часом, що, може, воно і ліпше, коли мовчу; а
от - що там за такий хосен народові з моїх
писем? (Коб., Листи, 138,542) І пол. pismo-1)
письмо, графічні знаки, 2) почерк, 3)
періодичне видання, 4) лист, послання, 5) мн.
твори, зібрання творів, друковані праці.
Питбменний. Свій, власний. Тут неходить однак
о се, а ми попросту застерігаємо ся, що ті пани
мішали ся в наші питоменні справи рускі (Б.,
1895,8, Ъ)\1для відродженяукраїньского слова
заслужив ся Сковорода дуже богато: в його
творах пробиваєсь скрізь велика любов до
питоменної природи України, до єї звичаїв-
обичаїв, до єї живої рідної мови (Кміц., 1908,
66); / індивідуальний. В нього були чисто
слов 'янські черти взагалі, та в нім було щось і
питоменне. Щось притягаюче, силуюче, щось
таке, що збудило її увагу (Коб., Природа, 10).
Питомець. Вихованець духовної семінарії чи
богословського факультету. Знані випадки, що
волоскі питомці чинно зневажали руских
семінаристів за то, що сі жадали в семинариї
руских часописий або книжок, а за то, що
сьпівали по-руски при службі божій, дістали
від ректора семинариї остру нагану (Б., 1895,
6, 2); По заключеню зборів питомець
православної духовної семинариї Николай
Копачук подякував зібраним сьвященникам
іменем 19 богословів, що позволено їм
прислухувати ся нарадам, запевняючи, що всі
богослови і взагалі вся руска молодіж
цілковито ділить гадки і наміри, тут
висказані, і вступить по Божій волі небавом в
сліди щирого і ревного руского духовенства
(Звідомл., 1914, 13); Від 1908-го року число
руских питомців духовної семинариї зрівняно
з числом волосках питомців (Звідомл., 1914,
59) І рос. питомец- вихованець.
Питомий. Свій, зі свого середовища, власний.
Правда, є Русини, котрих не болить, що на
рускі ниви розкинула сіти румунізаторска
спілка, що на рускій землі процвитає волоска
політика[...], що на рускій землі не може
витворити ся питома осьвічена верства, що
на рускім хлібі виростають паничі, котрі
мають собі за нечесть находити ся на такім
місци, де красують ся рускі барви (Б., 1895,
39,3);Будущий дієписець нашого культурного
житя на Руси-Україні спинить ся, певно, на
не одній неприродній появі, котрої не буде в
силі виправдати прямим висновком з давних
обставин питомих, наших внутрішних, ані
вислідом самої еволюциї культурних змагань
наших, лише хиба зможе їх виснувати з чисто
внішних впливів та вряди-годи пояснить їх
хиба неблагородними прикметами одиниць з
нідра нашого загалу (Б., 1899, 18, 1).
Пібраний. Дієприкм. від побрати. З одної
сторони бачимо дуже богато товарів, що
продають ся по цінах нечувано високих, о
много висших від їх дійстної вартостй, при
чім надвишка, пібрана посередником
торговельним, перевисите часом п 'ять і шість
разів вартість ціни, плаченої за працю
Піврік 2
виробляючому той товар (Товариш, 1908,199)
/ див. побрати, побирати.
Піврік. Семестр. Місце бл[аженної]п[ам 'яти]
проф. Омеляна Огоновского мають поки що
заступати др. Коліна, що викладати меруску
мову, і др. Колесса, що вчити буде рускої
літератури на львівскім університеті вже в
літнім півроку (Б., 1895,11,4); На кождийрік
чи піврік припадає все новий предмет (Канюк,
1911, 59) / порівн. пол. polrocze - півріччя.
Півтретя, числ. Два з половиною. Оборот Союза
виносив в році 1906-ім зверх півтретя міліонів
франків (Товариш, 1908, 95) / укр. діал.
півтретя - два з половиною.
Півшеста, числ. П'ять з половиною. Сівачка 17-
рядкова, например] "КолюмбіяДріль", коштує
646 корон, а може бути на 12-15 літ. Денно
обсіває 3 і пів фальчі (півшеста морга) при
обслузі двох копий на переміну і двохлюдий по 1
короні (Товариш, 1908,216) І укр. діал. півшеста
- п'ять з половиною.
Піґулка. Пілюля, таблетка Поручаемо
знаменито перечищаюче средство - пігулки
Феллєра з маркою "Elsapillen ", 6 пуделочок 4
к[орони]. Они дуже добре ділають в терпінях
жолудкових, затверднінях і т.д. (Б., 1906,
рекл.) / пол. pigulka - 1) пілюля, таблетка, 2)
кулька, грудочка.
Під. Горище. На поді склад збіжа, в пивницях
склад ріжних товарів, як вина і иньших
(Товариш, 1908, 92) І укр. діал. під-горище.
Підбивач. Ракетка з сіткою для гри в теніс.
Воальки. Підбивачі до гри "Tennis" для пань і
панів (Б., 1906, рекл.) / пол. podbijac -
підкидати, підбивати ударом знизу.
Підданьство. Кріпацтво. Дідичі і висша церковна
єрархія, що за часів підданьства вели ряд в
краю і мали меньше-більше визначний вплив,
старали ся визискати сю нову свобіднійшу
хвилю для піддержаня своєї власти (Б., 1895,
41, 2); Обшари двірскі складають ся з тих
земель, що в р.1848, то є за часів знесеня
підданьства (паньщини) належали дідичам,
що мали право судейске над своїми підданими
і до 1864 року не вступили в зв 'язь громадску
(Товариш, 1908, 292) / пол. poddanstwo - 1)
підданство, 2) кріпацтво, poddanstwo
chlopskie - кріпацька залежність.
Піддати, піддавати. Подати. / Піддати до
ухвали - подати до розгляду, внести. [Опалка]
піддав зібраній громаді до ухвали таке внесене,
що кожда склянка мала би випити ся до дна
(Галіп, 28) / пол. poddac - 1) здати, віддати
(під чиюсь владу), 2) піддати (критиці), poddac
pod glosowanie - винести на голосування,
poddac pod dyskusj$ -подати до обговорення.
Піддатися (чому?), піддаватися (чому?).
Виконувати, визнавати (що?),
підпорядкуватися (чому?). Членами центрального
такого заведеня могли б бути тілько
товариства, котрі піддадуть ся тим самим
услів'ям (Б., 1895, 1, 3); Я, Василь Козачук,
господар з Балківців, заявляю сим, що вписую
ся в члени стоваришеня "Каса пожичкова і
щаднича для громади Балківці, стоваришеня,
зареєстрованого з необмеженою порукою " з
одним паєм по 10 корон, разом 10 корон, і що
піддаю ся приписам статута сего
стоваришеня, которі докладно знаю, а також
і всім правно зміненим приписам і ухвалам
загального збору (См.-Стоцький, Порадник,
11); Кождий член має підписати (як в касі)
окреме заявлене, що приступає до
стоваришеня (§2 статута) і що піддає ся всім
приписам статута (Канюк, 1906, 13) / пол.
poddac si$ - 1) здатися, піддатися, 2)
підпорядкуватися.
Піддвигненє. Назва дії за знач, піддвигнутися.
Ми тішимо ся з приязни московских і
румуньских патріотів і архиепископскої
поваги, що певно в такім союзі дуже
причинить ся до піддвигненя православія (Б.,
1895,7,2).
Піддвигнути, перен. Відродити, підійняти.
Нехай село присядуть ріжні лихварі, як
саранча, нехай рада громадска буде зложена з
самих поплечників лихварских, нехай ціле село
буде збором старців з довгими руками, коли
сьвященник хоче піддвигнути своїх селян з
упадку, він найде на то час і спосіб, а помалу
доведе до свого (Б., 1895, 48, 1) / див.
двигнути, здвигнути.
Піддвигнутися, піддвигатися, перен.
Зміцнитися, підійнятися, розвинутися,
відродитися. Нарід, над упадком котрого
"працювали " своїй не свої люди кількадесять
літ, не піддвигне ся за два-три роки так, щоб
з ним сусіди мусіли числити ся (Б., 1895, 40,
2); В році 1800 дід Ротшільда не мав і шелюга,
але від часу битви під Ватерльо почав ся
2
263 Підперти
фінансово піддвигати (Б., 1895, 15, 4) / див.
двигнути, двигнутися, здвигнути.
Підійти. Обдурити. Обманець підійшов нотаря,
представивши ему якогось чоловіка яко купця
Малєра(Б., 1895,27,3); Добре підійшов якийсь
незнакомий злодій шевского хлопця Иосифа
ДзяткевичауЛьвові(Б., 1895,39,3); -Хоч люди
вважають мене скупарем, але доньку я вивіную
по щирости. - Коли так, то скидаю маску!
Сама донька просила тебе, о тату, о поясненя.
Якраз вчера осьвідчив ся мені один молодий
лікар. -Що? Ти відважила ся вітчима, що тебе
не бачив кілька літ, підійти приправлено
бородою і такими ж вусами? - Я хотіла
дізнати ся, чи зручний з мене детектив ("По-
американьски", Б., 1895,45,2) І пол. podejsc -
1) підійти, наблизитися; 2) підкрастися; 3)
перен. обдурити, перехитрити.
Підкопувати, перен. Послаблювати. Отже,
такий чоловік, як архімандрит, котрий сам
займає урядове становиско і так дуже домагає
ся пошанованя для власти, най не підкопує
власть шкільну (Б., 1895, 8, 3); О.Маланчук
обговорює справу заснованя рускої
сьвященничої Газети, що попри церковні діла
заступала би ся і за справи руского
православного духовеньства, якого повагу
незаслужено підкопують в народі такі крайно
партійні газетки, як "Вііторул" і "Народна
Рада" (Звідомл., 1914, 12); / Підкопувати
власний грунт - підривати основи свого
існування. Посідаючі верстви мусіли
переконати ся, що підкопують власний грунт,
коли їх представителі відказують державі
пошани і, здержуючись від праці, позбавляють
її способів істнованя (Б., 1907, 70, 1) / пол.
podkopywac - 1) підкопувати, 2) перен.
підривати, підточувати, послаблювати.
Підлягати. Піддаватися, бути схильним до
чогось. Тяжка то духова хороба - ся сліпа
завзятість. А вже ніхто таклегко не підлягає
сій хоробі, як Русини. У нас до сліпої
завзятости не треба важнійшої причини:
цілком вистарчить тут ліпша одіж у
товариша, красша хата у сусіда, висша посада
або бодай тіснійші зносини з висше
поставленими особами, шляхотнійше виховане
або відповідне такому вихованю поведене в
ширшім сьвіті, богато причиняє ся до сего всім
добре знана природна руска упертість (Б.,
1895, 8,1) / порівн. пол. ulegac - піддаватися,
підлягати (чомусь).
Підмога. Стипендія. При школі єсть бурса на 11
учеників, прочіученики дістають підмоги(Б.,
1895,15,3).
Піднести, підносити. 1.Підійняти, здійняти
вгору, /перен. Голосувати, виступити (за що?),
підтримати (що?). Ми з щирим серцем піднесли
нашу руку, щоби голосувати за приспоренєм
цілий не тілько ваших волооких, але й других
товариств (Б., 1895, 10, 2). 2. Наголосити,
особливо підкреслити, виділити. Особливо
Українці підносять, що міністерство для
Галичини приносить користь лише Полякам,
а для Українців не представляє воно ніякого
інтересу (Б., 1909, 42, 1) / пол. podniesc - 1)
підійняти вгору, піднести, 2) підвищити,
podniesc gtos - підвищити голос.
Піднестися, підноситися. Підійнятися. Вночи
з 29. на ЗО. марта вода піднесла ся нагле до
такої висоти, що передмістя, положені в
полудневій і всхідній стороні місточка, найшли
ся під водою (Б., 1895,14,4) / пол. podniesc sif
- підійнятися.
Підперти, підпирати. Підтримати,
підтримувати. Просимо і нашихь буковиньскихь
братдвь повисшу ціпь подперты (Б., 1887,
рекл.); Тепер черга на руску патріотичну
інтеліґенцию, щоб морально і материяльно
підперла нас, і тим помогла нам сповнити
велике діло (Б., 1895, 11, 3); Правительство
росийске буде, мабуть, енергічно підпирати
Хіну при заключеню мира так, що Япан не
одержить ані кусника хіньскоїземлі (Б., 1895,
12,4); Схоче хто з тих, що вжемаєлучшу чи
гіршу фірму, підперти мене - то добре; справа
преці має загальне значінє, а не особисто моє,
а не схоче - то звістно, я не маю способу
притягнути (Маковей, Листи, 558); Лнадіюсь
звістки про стипендію. Не знаю, чи я Вам
писала, що я лиш одна-одніськ, компетентка
була і що мою просьбу звіс :и дуже гарно
підперли? (Коб., Листи, 75, 410); Рада
громадска повинна підпирати читальню в селі,
а як нема читальні, то щороку призначити
бодай 3-5 зр[иньских] на книжки до бібліотеки
громадскої (шкільної) (См.-Стоцький, Громада,
20); Люди бачили, що господарка спілкова на
добре їм виходить, то й всіма силами
підпирали конзумцийну спілку (Товариш, 1908,
Підпертий 2
155); Гіпотеза є тим певнійша, чи більше
підпирає її аргументів, признаних уже
•правдивими (Канюк, 1911, 48); Все те
підприняв виділ в певнім сподіваню, що ціле
сьвященство з одушевленям підопре сей почин
(Звідомл., 1914, 26) / порівн. пол. popierac -
підтримувати, підкріплювати, сприяти,
podpierac - підпирати, підтримувати.
Підпертий. Підкріплений, підтверджений. Коли
би вже з сего акту показало ся, що вибори
відбули ся незаконно, то правительство навіть
не читати ме протестів, але уневажнить
вибори і розпише нові. [...]Протести, котрі
не будуть підперті такими сьвідоцтвами, що
можуть уневажнити вибори в цілости або
лиш поодиноко, будуть згори відкинені. Проти
сегорішеня немарекурсу (Б., 1909,36,1) І див.
підпирати.
Підпиране. Підтримка Цілею товариства є:
Лучитируских православних сьвященників на
Буковині задля взаїмної праці і помочи на поли
дидактично-душпастирскої чинности,
підпираня інтереси православної церкви і
руского православного духовенства,
спомагати морально і материяльно членів
товариства, їх вдів і сиріт і плекати
товариске житє між руским православним
духовенством (Звідомл., 1914,9) / порівн. пол.
popieranie - підтримка, підкріплення,
сприяння; див. іще підпирати.
Підпомога. Допомога, матеріальна підтримка.
Тому вживають всі нациї й народи ріжних
способів до підпомоги своїх талановитих, але
бідних молодих людий (Б., 1895, 10,1).
Підпомогти (кого?). Допомогти (кому?). Треба
працювати громадою, щоб один другого
підпоміг, піддержав (Б., 1895,19,2).
Підприємець. Господар, господарник. Обширні
полонини винаймає ся поодиноким особам
(підприємцям), котрі потім беруть за
пасовиско великий чинш і принимають много
худоби, через що приймлена худоба лиш нидіє
(Канюк, 1906, 7) / порівн. рос.
предприниматель - підприємець; пол.
przedsi^biorca - те саме.
Підприємство; підприємство. Підприємство,
справа, захід. Міністер скарбу Вишнеградский
- великий богач, котрий на всіляких
підприїмствах зелізничих зробив великий
маєток (Б., 1895,13,4); Він виманив у ріжних
людий 5000зр[иньских], обіцюючи їм будь-то
посади, будь-то заробок при підприїмствах,
які мав ввести в житє[...] Тими видуманими
підприїмствами були: будова зелізничого
двірця в Кракові, будова центральної касарні
в Будапешті, асекурация худоби в Угорщині,
використане патенту для улегшеня курам
зносити яйці (!) (Б., 1895, 20, 4); Друга річ,
котру треба знати, се та, що каса може лише
своїм членам давати пожички на потреби в
господарстві або до якого підприємства (См -
Стоцький, Порадник, 5); Сей вечір - се була їх
заслуга, але заразом і їх клопіт. Товариші
відбували параду і ворожили про усьпіх
"підприїмства "(Галіп, 92) І рос. предприятие
- справа, підприємство, успех предприятия
- успіх справи.
Підприняти. Здійснити, вчинити. Все те
підприняв виділ в певнім сподіваню, що ціле
сьвященство з одушевленям підопре сей почин
(Звідомл., 1914, 26) / рос. предпринять -
здійснити.
Підрядний. Другорядний, неголовний. Я з Вами
не говорила посліднього вечора... мені було
дуже жаль [...]. Мені було жаль, бо я вже
напевно знаю, що для них Ви лиш сила робоча,
підрядна, котрій вони ніколи не дадуть
розвинутися (Коб., Листи, 59,366); Яв маючи
руских ремісників, даємо заробляти
чужинцями, і той гріш руский переходить в
чужі, не раз ворожі руки, а то все для того,
бо ремесло уважає ся у нас за підрядну річ (Б.,
1907, 92, 2); Щоправда, модна література
страшне плекає так в жінці, як і в мужчині
всякі підрядні інстинкти і виходить таке, що
незаміжня жінка мусить бути невільником
змисловості (Коб., Слова..., 235) / пол.
podrzedny - другорядний.
Підсонє [підсоння]. Клімат. Ану-ко, добрі люди,
хто піде за прикладом Гараздівців? Та же
таким чином при добрій згоді можна добре
урядити своє житє в рідній стороні, не
кидаючи її, не руйнуючи ся і не гинучи під час
переселеня до чужого, далекого, невідомого
краю, де багато людий, що не звикли до
тамтешого господарства і підсоня,
позбувають ся свого добра, а то й цілком
гинуть, змордувавши ся важкою дорогою
(Товариш, 1908, 171-172); При зміні насіня
треба уважати, щоби спроваджувати з
А
265 Підшепт
гіршого підсоня до ліпшого, з холодних околиць
до теплійших, з гірших земель на ліпші
(Товариш, 1908,248); Збіжа, уліпшені в иньшім
краю, на иньшій земли, в иньшім підсоню,
теплійшім, лагіднійшім і вогкійшім,
спроваджені до нашого краю, виродять СЯ вОіСе
по однім році або скорше і не дадуть
сподіваного жнива (Товариш, 1908,248-249);
За два місяці побуту в Буркуті (липень -
серпень) здоровяя її трохи підправилось. Але
ж у Карпатах вона для себе ліку більш не
шукала. Не гірське карпатське підсоння, не
карпатські праліси з їх вогкістю, не
буркутська залізна вода могла зміцнити її
кволий організм, а палюче сонце й сухе повітря
Єгипту, чи спокійне Адрійське море (Сімович,
1938, 60).
Підхлібити, підхлібляти (кому?, чому?). 1.
Улестити, висловитися прихильно щодо когось,
чогось. Фейлетон про мене в Politik дуже мені
підхлібив, хоч я не у всім згоджу ся з Монатом
(Маковей, Листи, 554). 2. Підлещуватися,
підлабузнюватися. Тут є, вправді О.Л[уцький],
але він мені так опротивів тепер, через те, що
дуже обминається з правдою, як говорить, і
хвалиться, і понижається, щоб здобувати ласку
других, і підхлібляє взагалі, одним словом
кажучи, він для мене не існує (Коб., Листи, 186,
612); / безособ.Тішити самолюбство. Між
дівчатами велося навпаки. Хоч і знали вони, що
парубоцтво по весіллях не було трьом Жмутам
прихильне, їм все-таки підхлібляло, коли котрий
із "трьох" брав їх у танець (Коб., Вовчиха, 158)
/ пол. pochlebiac, podchlebiac - лестити; укр.
хлібити- лестити, догоджати (Сл. Гр., 4,401).
Підхліблюватися. Запобігати ласки,
підлещуватися. Друга моя засада така, що я не вмію і
не хочу підхліблювати ся нашим мужикам, бо
тим їх лиш псуємо, я старою ся їх переконати
(Б., 1909, 36, 2) / див. підхлібити.
Підхлібне, субст. Позитивні, схвальні відгуки
про когось, схвальна характеристика.
Самсонюк наговорив мені навіть так богато
підхлібного про вас, що я був би вдоволений,
хоч би десятина того була правда (Галіп, 17) /
див. підхлібний.
Підхлібний. Схвальний, ласкавий. / Підхлібне
слово - комплімент. [Петро] уходив у
сільських дівчат за якогось недоступного
героя, на якого не ялося їм підносити очей. їм
лестило се, наколи він закинув до них своїм
дзвінким, геройським, далекосяглим голосом
яке-небудь підхлібне слово, або,
зажартувавши, обняв яку, блискавкою
притискаючи її до себе, але думати про нього,
як про жениха, не вспіла ніколи ні одна (Коб.,
Земля, 225); Загонистий трохи, задиркуватий
(ми його звали ще з-італійська "Modesto
furioso " - він служив у війську у південних
сторонах колишньої Австрії, здається, у
Трієсті, де навчився по-італійськи й досить
добре говорив цією мовою), він проте мав хор
здисциплінований, хоч бували конфлікти, бо ж
із його уст нераз виривалися не дуже то
солодкі та підхлібні слова на адресу
"фальшівників", чи "свавольців" (Сімович,
1938, 77) / пол. pochliebny, podchliebny -
підлесний.
Підхлібство. Улесливість, запобігання (перед
владою або людьми, вищими за соціальним
становищем). Крім того, оснували ті польскі
політики рептільні часописи, котрі на сором
друкують ся навіть рускими буквами і
пропагують підлість, народну зраду і
підхлібство (Б., 1895,14,2) І пол. pochlebstwo
- підлесливість, улесливість, pochlebca -
підлесник, облесник; див. іще підхлібити.
Під чинений. Підпорядкований, підлеглий. Рада
шкільна місцева не є властию, котрій підлягали
б деякі підчинені органи; она є лише
інституциєю, котра виконує то, що власти
шкільні, взглядно, Рада шкільна повітова, єї
поручає і наказує (Б., 1899,35,2)/ порівн./юс.
подчинённый - підпорядкований, підлеглий;
пол. zalezny, ulegty - те саме.
Підшепт. 1. Нашіптування, намовляння,
підмовляння, намова. Вмісто поборювати
ворожу, нас погубляючу систему подає та
часопись ще поміч волоским підшептам
доходити доухруских. Маємо на думці допись
з Чуйкова, котру "Буковиньски Ведомости" в
числі 18. з с.р. подали до відомости без всякої
резерви (Б., 1895, 39, 2); До Ради належали
члени з усіх територій України так, що
Національна Рада була також: виявом
української соборної державності. Це якраз
було причиною, що чужі агенти, а за їх
підшептами і деякі наші люди, постаралися
чгу Національну Раду роздвоїти (Галіп,
Спомини, ч.З-4,98); / частіше мн. Підступи. Я
Пізнане 266
постановила собі вже в сотий раз [...]
сторожити над нею, що в погоні за красою не
зважала на зловісні підшепти перепон життя
і була би не одно горе перетерпіла, коли б не я
(Коб., Valse melancolique, 91). 2. Спонукання,
спонука. - А з мене ти б также сміявся? -
запитала свавільно і немов під впливом якого
внутрішнього підшепту та й вдивилася в його
лице (Коб., Природа, 16) / пол. podszept -
нашіптування, намовляння, підмовляння.
Пізнане. Впізнання. / Не до пізнаня -
невпізнаваний, змінений на краще. Навіть
урядник на почті запримітив велику зміну
Тепер було вже сила ріжних газет і книжок.
Одні йшли до товариств, а иньші таки до
людий. Село не до пізнаня (Товариш, 1908,128)
/ пол. zmienic sif nie do poznania - змінитися
до невпізнання.
Пізнатися. Познайомитися. Се стояв перед ними
панок з Волині, котрий, приїхавши на Буковину
в село Н. в дрібних спадкових справах, пізнав
ся там з одним з Цилевих вуйків, а від сего
дістав ся на кватиру студента (Галіп, 36) /
пол. poznac si$ - познайомитися.
Піка. Вид тканини. Складь товаровь чисто
полотняныхъ, столовыхъ приборовъ, перкалю,
бархату и піковь (Б., 1886, рекл.); [Пральня]
також приймає портієри, біле на крохмалене
всілякого сорта, мужеску Гардеробу з вовни,
шевйоту, піки, далі виправи весільні (Б., 1899,
35, 4, рекл.) / пол. ріка - піке, вид матерії;
порівн. піке, фр. - цупка бавовняна матерія з
рельєфним узором (СЧС, 321).
Пілкнути. Зачепити, вразити. Ненаситна жадоба
власти і зиску є понукою промислової
конкуренции а над тим тяжить, як брудна
хмара, несовісність. Кождий боре ся лиш о
себе, щоби не дати ся пілкнути. Слабі є
жертвами борби і звичайно найгірший, а не
найліпший виходить побідником з тої борби
(Товариш, 1908,176).
Пірвати. 1. Схопити, ухопити. Івоніка гукнув
нараз із несамовитою веселістю, зірвався із
молодечою жвавістю із лави, гримнув пляшкою
до землі так, що аж на дрібні кусні
розскочилася, а гуляючі на хвилю мов укопані в
гульбі зупинились. Відтак пірвавДокію заруку
й потягнув у танець (Коб., Земля, 241-242). 2.
перен. Захопити, надихнути. Яко горячий
волоский патріот, зумів проф.Пумнул пірвати
за собою старших і молодших, і ся его щира
праця стала безперечно кріпкою підвалиною
теперішного національно-політичного розвою
Волохів на Буковині (Б., 1895, 44, 1); Я тут
сиджу в Відні і снуюсь межи німцями. Не дуже
мені подобається. Подобається мені лише
театр ("Hofburg "), але це ліпше, театр, що
має такого великого артиста в себе, якКеіпь
Я бачила тут ''Затоплений дзвін ", і він грав
Гейнріха. Я багато гарних речей тут бачила -
та не скажу, що мене пірвали. Він мене пірвав
(Коб., Слова..., 280); Скільки сердець, умів
воскресло, скільки сплячих проснулося, Боже!
Так десь і тебе, моя зозуле, пірвала струя праці
(Коб., Слова.. .,288) І пол. porwac -1) розірвати,
пірвати; 2) схопити в обійми; 3)перен. захопити,
повести за собою, вплинути; mowca porwal
sluchaczy - промовець захопив слухачів.
Пірватися. Захопитися, піддатися. І я дала
пірватись препоганому чувству злобному та й
вилляла його на Вас. Потім жалувала, як дістала
картку (Коб., Слова..., 260) / див. пірвати.
Після (чого?), прийм. Згідно з (чим?), за (чим?).
Чи дали наші панотці після припису знати до
староства про сі збори? (Б., 1895, 9, 4);
Правительство не думає робити ніяких змін, а
газети, котрі ширять противні гадки, будуть
карані після закона (Б., 1895, 10, 3);
Загальновідомою є річ, що дійсно існує договір
між: Австриєю, Росиєю і Румунією, після
котрого має бути в певнім часі Прут
зреґульованим і зробленим сплавним від
Новоселиці аж до єго впливу в Дунай (Б., 1899,
36, 1); Старшина має доглядати, чи будинок
будує ся після пляну і після приписів (См.-
Стоцький, Громада, 18); Відтак в школі, коли
професор питає після книжкового шабльону,
[ученик] рецитує докладно все з гори на долину
- часом лише яке qui pro quo, яке непорозумінє
або перекручене уріжнороднює ситуацию
(Корд., 1904, 16); Кождий ляндльорд
обов'язаний після сего проекту призначити
означену кількість своєї землі на малі фарми і
випахтувати їх хліборобам на 80 літ за чинш,
вже з гори назначений (Б., 1907,62,2); Ще після
цісарского патенту з року 1848 і після
конституции з року 1849 мало ся Галичину
поділити на дві части і україньска частина
мала уконституовати ся як осібний коронний
край. На жаль, ніколи нездійснено сих постанов
267 Плин
(Б., 1909,47, 1); Після степеня набезпечности
(певности), з якою висказуєть ся присуд, а то
чи полученє підмета з присудком виявляєть ся
дійсним, непевним (можливим) або конечним
ділимо присуди на: [І) дійсні; 2) непевні; 3)
конечні] (Канюк, 1911, 27); При внутрішнім
уладжуваню школи треба в першій мірі
уважати на поділ дітий після кляс, після віку
та талантуучеників (Канюк, 1911,105); / Після
звичаю - за звичаєм. Минувшого тижня
похоронено помершого в Ґрініч Хінця на
кладовищи в Льондоні строго після хіньского
звичаю. Коли спущено вже трумну в могилу,
покрито єї рижом і річами з паперу і
поставлено фляшку вина женевского (Б., 1895,
42,3); /Після моєї думки - на мою думку. Після
моєї думки, повинен статут бути короткий,
щоби єго кождий міг поняти (Б., 1895, 2, 2); /
Після себе - по собі, порівнюючи з собою.
Кождий, звісно, судить других після себе (Б.,
1895,12,1).
Піхва. Чохол Несесери з накритєм до стола,
пуделка на капелюхи мужескі і дамскі, піхви
на парасолі, ремінці до клунків, плєди і плахти
на плєди і шуби (Б., 1899, рекл.) / пол. pochwa
- футляр.
Піймати. Розуміти. Певно, пане Матвей, що ми
всього не розуміємо, і не можемо зрозуміти, а
я таки багато не розумію, бо і звідки.
Дисципліну думки я так піймаю, як і дисципліну
чуття (Коб., Листи, 137, 541) / див. поняти,
понимати.
Плавба. Судноплавство. Румуньский парлямент
ухвалив угоду Румунії з Росиєю і Австро-
Угорщиною в справі плавби на Пруті і других
меньших ріках (Б., 1895, 13, 3); В цілій Европі
каналізують ріки і отворюють ся нові водні
дороги. Всюди признали вже важність
Середземної плавби (Ю., 1899, 36, 1).
Платність. Сплата. / Термін (речинець)
платності -термін сплати. А як прийде хоть
один термін платности, а робітник не
заплатить довгу, тогди всі рати, вже
сплачені, пропадають (Товариш, 1908, 194);
Спішіть із замовленями, доки погода, бо ціни
з кождим днем ростуть. При замовленях
просить ся о точну адресу. Речинці
платности після умови (Б., 1909, рекл.) І пол.
platnosc - сплата, termin platnosci - термін
сплати.
Плахта. Полотняний мішок, чохол. Несесери з
накритєм до стола, пуделка на капелюхи
мужескі і дамскі, піхви на парасолі, ремінці до
клунків, плєди і плахти на плєди і шуби (Б,
1899, рекл.) / порівн. пол. plachta- 1)
полотнище, парусина, 2) велика шматок полотна.
Плащик, перен. Покривка, прикриття. /
Плащик байдужности - прикриття
байдужості. Треба взагалі скинути з себе
плащик байдужности для церкви, і особливо в
таких разах, де можна б супроти иньших
задокументувати приналежність до рускої
народної церкви, треба се і зробити (Б., 1895,
89, 2); Все, що з народу виходило, покидало
разом з заміною сірака на сурут также все
те, що було народним, відцурувалося від
народу. [...] Треба скинути з себе плащик
байдужности і народ навчить ся нас
відріжняти від иньших сурдутовців (Б., 1896,
81,1) / пол. pod plaszczykiem - під виглядом,
під ширмою, під покривкою.
Плекане. Догляд, вирощування, розведення
(свійських тварин та сільськогосподарських
культур). Міністер рільництва готов
іменувати дорадника для молочного
господарства, плеканя товару і господарского
кредиту на Буковині^., 1899,35,1); "Зарібків
великих стоваришенє не ме мати, але сего не
сьміємо й бажати, бо ціль стоваришеня не є
здобуте великого зарібку, але нести членам
полекші при плеканю худоби" (Канюк, 1906,
10); Ц[ісарско]-к[оролівский] радник домен
Еміль Баєр заступає господарску науку, справи
торговельні і митові, господарскі вистави,
плекане і продукцию ростин, гноярство і
господарскі тварини (Товариш, 1908, 204);
Ц[ісарско] -к[оролівский] радник
правительства Антін Захар заступає плекане
худоби рогової, безрог, овець, кіз і птахи
домашної, молочарство і статистику
(Товариш, 1908, 204); Віце-президент [Ради
культури краєвої], також: іменований цісарем,
- Антін Лукасевич, посесор дібр, котрий
заступає плекане коний і ловецтво (Товариш,
1908,204) / порівн.укр. плекати -доглядати,
годувати; нім. pflegen - доглядати, ходити (за
ким, чим), die Pflege - догляд, турбота.
Плин. Рідина, розчин. Шмід іРоктін. Гуртова і
часткова торговля фарб, материялів і
дроґериї. Вата дозатиканя шпар у вікнах, кіт
Плиткий 268
і гіпс. Хірургічні товари і бандажі. Бронзові
фарби, золота, срібна і иньша, у плині і в
порошку (Б., 1906, рекл.) / пол. ptyn - рідина.
Плиткий 1. Міл кий. Буваєнеразі таке, що раки
за житя є червоні, а то в плитках водах, де на
них сильно ділає сонце, бо сьвітло також:
нищить ту синю закраску(Б., 1903,20 серпня
B) вересня, 3); Рівні поля [села Д.] пригадували
б степ, якби не те, що місцями вони
западають, мов знеохочені своїм положенням,
творячи плиткі невеликі кітли (Коб., Земля,
221). 2. перен. Поверховий. Читаючи такі
статті, котрих зміст і задушевні думки не
иньші, як отсі наведені нами, ми не можемо
затаїти нашого здивованя, що у нас такі
плиткі гасла можуть повставати і жити (Б.,
1895, 120, 1) / пол. plytki - 1) мілкий,
неглибокий; 2) перен. поверховий.
Плиткість. Поверховість. І так розпаношуєть
ся поверховністьу нашої молодіжи, плиткість
(В.Сімович, Б., 1907, 151,3)/ пол. plytki- 1)
мілкий, неглибокий; 2) перен. поверховий.
Плитко. Присл. до плиткий. Стерню треба
якнайскорше по зібраню збіжа плитко
приорати, заволочити і переїхати тяжким
перстеневим валком, щоби якнайменьше води
- випарувало (Товариш, 1908,270-271).
Пліт. Огорожа. /Стріляти кулею в пліт-марно
витрачати зусилля, не досягати мети. А коли
приходить кому охота поговорити про буко-
виньскі відносини, нехай же розгляне ся в справі
як слід, щоб не стріляти кулею в пліт (Б., 1895,
11,3)/ порівн. пол. trafic jak kuty w plot -
попасти пальцем у небо; попасти кулею в пліт.
Плюндер. Копирсання, марудна робота.
Устаете їх [фіалки] де-небудь, про мене - і
на столі, при котрім придумуєте культуру і
перли для русинів. Може, їм вдасться
побороти цигарковий дим, в котрім, певно, Ви
цілу днину пересиджуєте, і звернути на себе
увагу. На себе і на те, що на світі є весна і
дрібка якоїсь там краси, котру Ви з-помежи
премудрих рефлексів не видите! Киньте той
плюндер від себе і задивіть ся на хвильку на
них [на фіалки]. Такі дрібосенькі речі мають
задачу украшати життя (Коб., Листи, 31,
297) / пол. plqdrowac - 1) грабувати, 2)
нишпорити, копирсатися, pl^drowanie - 1)
грабіж, 2) хазяйнування; нім. plundern - 1)
знімати плоди (з дерева), 2) знімати іграшки (з
новорічної ялинки), 3) спутошувати, грабувати.
Плякатовий. Плакатний. Новоотворене в
Чернівцях велике бюро для оголошень іреклям
плякатових "Успіх" (Erfolg) находить ся при
ул. Др.Рота ч.4. (Б., 1909, рекл.) / пол.
plakatowy - плакатний.
Плян. І.План, порядок. А що правительство
бажає предложити Палаті, котра має тепер
ще до залагодженя так важні задачі, основні
пляни акциїв справі удержавненязелізниць, для
того в сім случаю не може предкладати
Палаті проектів щодо удержавненя
поодиноких ліній (Б., 1895, 20, 3); / Після
одного пляну-за одним (тим самим) планом.
Але й в тих дев'яти ґімназиях переводить ся
утраквізм не після одного пляну, і майже
кождий заклад має свій окремий устрій або
бодай деякі питомі ціхи (Корд., 1904, 4); /
Науковий плян - навчальний план. Поділ всеї
науки якоїсь школи на шкільні предмети і
розділ тих предметів між: поодинокі ступіні
науки зветь ся науковим пляном (Канюк, 1911,
58). 2. Задум На останнім засіданю
Державної Ради прийшло знова до цікавого
інтермецца. Викликав його кацапский посол
Марков тим, що промову свою почав по-
росийски. Плян п.Маркова покінчив ся
цілковитим фіяском. Йому відобрано голос і
одиноке, що осягнув д.Марков, є цілковите
осьмішенє свого наміру і своєї особи (Б., 1907,
75, 1) / пол. plan - план.
Плястра. Стільник, вощина. Цілком сьвіжий
десертовий мід гірский в плястрах, рамках. 1
кільо по 2 К(Б.У 1903, рекл.) І пол. plastry miodu
- стільники меду, miod w plastrach - мед у
стільниках.
Пняк. Пень, пеньок. Як далеко око сягало,
стрічало найбільше спустошення, а
відражаюча нагота вершин будила жаль у
серці Біляві спорохнявілі пняки стирчали густо
одні коло одних, неначе кістяки з пожовклої
трави (Коб., Битва, 56) / пол. pniak - пень.
Побнранє. Назва дії за знач, побирати. Далі
ухвалено завізвати кр[аєвий] виділ, щоби на
слідуючій сесиї здав справу й поставив
внесеня дотично просьби Кімполюнґу о
позвіл на побиранє оплати за оглядини
худоби і м'яса (Б., 1895, 5, 4) / порівн. пол.
pobierac - 1) брати, одержувати, 2) стягувати
(мито тощо).
269 Побрати
Побит. Становище, стан. їв пресі, і по земствах,
і по иньчих громадских і приватних
орґанізациях - скрізь чутно було голоси про
сю сьвяту і велику справу; що не задовольнивши
її, годі й гадати про яке-будь ґрунтовне
поліпшене і побиту економічного (Б., 1895,20,
2) / порівн. пол. pobyt - перебування.
Побіда. Перемога. В борбі нашій народній
против чужих елементів, заливаючих наш
край, не вийдемо з побідою, не витворивши
економічної питомої народної противваги
чужим економічним чинникам (Б., 1895,1, 3);
Дорога спасеня довга, як будучі віки, а дні
людскі почислені. Побіда криє ся поза кінцем
сьвіта, а піддавати ся і корити ся для неї
треба без упину і віддиху ("На оливній горі",
Б., 1895,13,1) /порівн. рос. побед а- перемога;
пол. zwycifstwo - перемога.
Побідйтель. Переможець. Побідитель Хіни
лагодить ся до нової війни, - до війни з Росиєю
(Б., 1895, 23, 2) / порівн. рос. победитель -
переможець; пол. zwycifzca - переможець.
Побідити. Перемогти. Нам не втікати перед
ворогом, а лучити ся в спілки і спільними
силами стати до борби з противником. Котрі
люди сего держали ся, ті завсігди побідили
(Канюк, 1906, 4) / порівн. рос. победить -
перемогти; пол. zwyci$zyc - перемогти.
Побідник. Переможець. Ненаситна жадоба
власти і зиску є понукою промислової
конкуренции а над тим тяжить, як брудна
хмара, несовісність. Кождий боре ся лиш о
себе, щоби не дати ся пілкнути. Слабі є
жертвами борби, і звичайно найгірший, а не
найліпший виходить побідником з тої борби
(Товариш, 1908, 176)/ див. побідити.
Побільшене. Збільшення. Відтак рішено, щоби
хитре-мудре, а дороге внесене Гормузакого на
побільшене числа членів виділу краевого на 5
віддати виділови краевому для - похороненя
(Б., 1895, 5, 4) / порівн. пол. powiejtszenie -
збільшення, зростання.
По-бляґерски, присл. Бездоказово,
спекулятивно, ігноруючи факти. Сподіваємо ся по вас
хоч тілько совістности, що не відважите ся
наших слів по-бляґерски запротестувати.
Радикальною бляхою, обчисленою на тупоумні
голови, єсть се, що будь-то би Поляки
відступили новоеристам Волохів на поталу.
Зважте тілько, що Поляки не можуть і не
сьміють нікому давати в дарі 200.000 голов
волоского народу, котрому конституция
запоручила свобідний розвій (Б., 1895, 54,1) /
див. бляґа.
Поборюване. Назва дії за знач, поборювати.
Краєве правительство видало для поборюваня
заразливих хороб ось який припис: З помешкань
і обійсть, в яких панує заразлива хороба (віспа,
плямистий тиф, азиятска холєра, дифтерия,
шкарлятина, кір, кишковий тиф і т.д.) не
можна ні вивозити, ні переносити живности,
ані ніяких иньшихрічий (Б., 1909, 80, 3).
Поборювати (кого?, що?). Змагатися, боротися
(проти кого?, чого?). Волохи прийдуть до
переконаня, що ліпше трудитись спільно для
краю, як поборювати себе взаїмно, в тій надії
голосує бесідник за буджетом (Б., 1895,5,3);
По ядренній бесіді п.Малика порішено
одноголосно попирати лише кандидатуру
п.Спинула, а поборювати всяку иньшу (Б., 1907,
44, 1); Довкола цього ідеалу [самостійної
України] й крутилися всі промови на комерсі.
А що зі "старих" ніхто не промовив, то ми
так і зрозуміли, що цей наш національний ідеал
не в політичній концепції наших "старих", а
що ми - самостійники, то старі мусять нас
поборювати (Сімович, 1938,47).
Побране. 1.Назва дії за знач, побрати. При
виплаті треба добре на то уважати, чи той,
що прийшов з книжочкою для побраня вкладки
щадничої, має право єї побрати (См.-
Стоцький, Порадник, 38). 2. Післяплата. / За
побранем - післяплатою. Висилка скора але
тільки за готівку або побранем (Б., 1890,
рекл.); Ціна одного слоїка І зр[иньский], 2
зр[иньских], 3 зр[иньских] і 5 зр[иньских].
Щоденна висилка за попередним надісланєм
або за побранем належитости (Б., 1907, рекл.)
/ пол. pobranie pocztowe - післяплата.
Побрати, побирати. 1.Отримати, одержати,
дістати. При поіменнім голосованю відкинено
просьбу "Нар[одного] Дому" більшостию 2
голосів, себто запроданців, котрі ділять ся
грішми краєвими з поту і крови народу, а для
дітий того народу, що голодні і босі вчать ся
по школах черновецких, жалують і половини з
того, що кождий з них пусто-дурно щороку
побирає з фондів краєвих (Б., 1895, 5, 4); П.
посол др.Цуркан сказав, що я побирав зруского
тов[ариства] "НароднийДім "рублі(Б., 1895,
270
Побут 2
12,3); Надіємо ся, що Русини побирати муть
видане руске, котрого поліпшеня в язиковім і
правописнім взгляді від ц.к. правительства сим
жадаємо (Б., 1895, 12, 4); Спілка кредитова
закладе ся на то, щоби уділяти своїм членам
дешевого гроша, а не на то, щоби побирати
за гроші можливо найвисші проценти
(Товариш, 1908, 201); Кожда місцевість
побирає свій дощ завше з певної околиці неба
(звичайно з північного сходу) (Товариш, 1908,
268); / Побирати купелі - приймати
лікувальні ванни. В краснім купелевім
забудованю мож побирати купелі після
наймодернійших системів (Б., 1900, рекл.); /
Побирати оплату торгову - отримувати
комісійні. Кожда громада, в котрій
відбувають ся торги, має право побирати
оплату торгову від кождого, хто в день
торговий на торзі громадскім продає свій
товар (См.-Стоцький, Громада, 14). 2.
Діставати освіту. / Побирати науку (науки)
- навчатися, вчитися. Народна школа подає
основи загальної осьвіти; вона підготовляє
учеників до дальшої науки, але й подає
заокруглене загальне образованє і таким
дітям, що не мають спромоги користати з
дальшої науки, таким, що по скінченю
народної школи не побирають уже ніде
дальшої науки (Канюк, 1911, \М)\Дідо Яків жив
у Бучачи, завідуючи часть лісу славного
монастиря Василіянів, за що було дозволено
моєму батькові побирати науку в славній на той
час школі отців-монахів Василіянів (Коб.,
Автобіографія, 11); Побираючи науку в народній
(початковій) школі, я вчилася 3-4 місяці ще й
окремо по-україньски в одної вчительки
українки на ім'я - Процюкевич (Коб.,
Автобіографія, 17) / пол. pobierac - 1) брати,
одержувати, 2) стягувати (мито тощо), pobierac
nauke - вчитися.
Побут. Перебування. Карточки дві твої з Криму
з посліднього твого побуту я одержала, а
отеє і перед тижнем твою грошову посилку
на руки панни Тосі Баглій. Щиро тобі дякую,
Мевочко (Коб., Слова..., 288); /Сталий побут
- стале місце проживання. Петро Фердинанд
приїхав вчера о год 2 пополудни на сталий
побут до Чернівців (Б., 1895, 17, 3) / порівн.
пол. pobyt - перебування, miejsce pobytu -
місце перебування.
Поведене [поведения]. Поведінка. Тяжка то
духова хороба - ся сліпа завзятість. А вже
ніхто так легко не підлягає сій хоробі, як
Русини. У нас до сліпої завзятости не треба
важнійшої причини: цілком вистарчить тут
ліпша одіж у товариша, красша хата у сусіда,
висша посада або бодай тіснійші зносини з
висше поставленими особами, шляхотнійше
виховане або відповідне такому вихованю
поведене в ширшім сьвіті, богато причиняє ся
до сего всім добре знана природна руска
упертість (Б., 1895, 8, 1); Хоч і якою милою
була не раз у словах і в поведенні, та проте не
прив 'язувала нікого до себе (Коб., Земля, 338) /
порівн. рос. поведение - поведінка; пол.
zachowanie - поведінка.
Поверховний. Поверховий, неглибокий (про
рівень знань, культури тощо). Через те його
наука стане поверховна, діти її не розберуть,
як треба, а про успіхи нема що й казати
(Канюк, 1911, 59); Поправка мусить бути
дуже совісна і докладна, бо через поверховну
поправку закорінюють ся тільки ще більш
помилки і діти легковажать собі науку
(Канюк, 1911, 74) / пол. powierchowny -
поверховий, неглибокий.
Поверховність. 1. Зовнішній вигляд,
зовнішність. Особа інтелігентна, приємної
поверховности, знаюча ся на господарстві
домовім, шукає місця яко ключниця, господиня
дому, зарядителька або товаришка (Б., 1903,
оголош.). 2. Поверховість, неглибокий рівень
знань, культури тощо. І такрозпаношуєть ся
поверховність у нашої молодіжи, плиткість
(В.Сімович, Б., 1907, 151, 3) / пол.
powierchownosc - 1) зовнішність, зовнішній
вигляд, 2) поверховість.
Поверховіш. Присл. до поверховний. Дотично
розділу земельної посілости, то можна без
пересади сказати, що такі або подібні
відносини ґрунтової посілости годі найти хоть
би в якім иньшім поверховно культурнім краю
(Б., 1899, 29, 1) / див. поверховний.
Повестися, поводитися. 1. безособ. Вестися,
провадитися (про справи, добробут, тощо). У
нашій читальні добре ся поводить, сходять
ся ґазди і читають книжки і газети (Б., 1895,
13, 4); Але де маєте щирого учителя або й
сьвященника, там будьте безпечні, що вам
поведе ся добре, лиш як мете слухати его ради
271
Поводуватися
(Канюк, 1906, 9) / порівн. пол. powiesc -
повести, попровадити. 2. тільки док. в. Вийти,
вдатися. Проба повела ся (Б., 1895, 21, 3);
Правительство і сторонництва повинні
доложити всяких заходів, щоби язикове
питане в Австриї порішили законодатною
дорогою в парляменті. Наколи би однако ж се
не повелось, то треба правительству лишити
свобідну руку (Б., 1899, 36, 1); Мимо того
представителям держав на Гахскій
конференції повело ся довести до порозуміня,
такого, очевидно, що нічого нікому не шкодить
і нічого нікому не помагає (Б., 1907, 89, 2) /
пол. powiesc si$ - вдатися, пощастити.
Повздержатися. Стриматися, втриматися. Я не
плаксива, Христе, плачу рідко коли, а прецінь
мене нараз, прощаючись з Вами, Дерпою, обняв
несказанний жаль. Я ніяк не могла
повздержатися і через те встидалась
визирати плачучи на Вас (Коб., Листи, 180,
600) / порівн. пол. powsci^gn^c sif -
стриматися, втриматися, powstrzymac щ - те
саме.
Повзістати. Залишитися в незмінному стані.
Теперішна система виборча, опираюча ся на
репрезентации станів, повзістане та сама, а
до істнуючих чотирох курий виборчих прибуде
ще п 'ята (Б., 1895,10,3) / порівн. пол. pozostac
- 1) залишитися, 2) зберегтися.
Повисший. Вищезгаданий. Вправді рада
шк[ільна] місц[ева] має свій круг діланя (але
сей уряд значить тілько, що "сказав пан, -
зробив сам "), поданий в §8. устави з року 1869,
який ограничує ся на 14 точках, поданих в
повисшім § згаданої устави (Б., 1899, 35, 2) /
пол. powyzszy-вищеназваний, вищезгаданий.
Повити. Народити. Троє дітий повила дня 21.с.м.
Аниця Летвіньска на передмістю Калічанка в
Чернівцях. Всі троє зараз по породі умерли (Б.,
1895,39, Ъ)\Наш Цісар - прадідом. Архікняжка
Августа, дочкаАрхікнягиніҐізелі (дочки нашого
Цісаря) повила 26.марта в Берні Архікнязя
Осипа-Августа (Б., 1895, 12, 4) / пол. powic -
1) спеленати; 2) обмотати; 3) народити.
Повірений. Ввірений, доручений, даний під
опіку. Дорожив він дуже моральним поведенєм
молодіжи і доброю славою повіреної собі
гімназиї(Б., 1895, 20, 1) / пол. powierzyc- 1)
доручити, 2) довірити, powierzyc czyjejs opiece
- дати під опіку.
Повнене. Виконання (обов'язку). В тім напрямі
намірені дальші облегшеня щодо повненя
обов 'язків войсковоїслужби дальші полегші для
убогих родин, а в кінці якнайдальше ідучі
узглядненя рільничих і промислових
продуцентів в доставах для армії (Б., 1907,
68, 2) / пол. pelnic - виконувати (обов'язки),
нести службу.
Повновластник. Повноважний представник,
уповноважений. Япаньске правительство в
Вашінґтоні одержало урядову вість, що між
повновластниками Япану і Хіни прийшло вже
до порозуміня (Б., 1895,15,3); Дальше позволяє
новий закон в §§ 85-до 90. властителям бувших
обшарів двірских виконувати на своїй
сполученій териториї дідичівскій через своїх
власник урядників і повновластників поліцию
дорогову, полеву, огневу, будівничу і місцеву
(Товариш, 1908,293).
Повновласть. Повноваження. Право вибору
виконує ся особисто; співвластителі одної
реальности мають лиш один голос. Коли вони
є супруги, що жиють в су пружнім зв 'язку, то
виконує чоловік право вибору; инакше мусять
співвластителі одному з-межи себе або кому
иньшому передати повновласть до виконаня
права вибору (Товариш, 1908,296).
Повномбчия, мн. Повноваження. Хіньских
відпоручників, котрі були до Япану приїхали,
аби вести переговори о мирі, відослали назад
Япанці, бо відпоручники не мали належитих
повномочий (Б., 1895, 5, 4) / порівн. рос.
надлежащие полномочия - належні
повноваження; пол pelnomocnictwo -
повноваження.
Повномочник. Уповноважений. Кождий
виборець може лиш сам особисто голосувати,
але за жінку голосує чоловік, а за таку жінку,
що немає чоловіка, єї повномочник; за особи,
котрі в справах громадских або публичних
мусіли виїхати на час виборів із села, їх
повномочники. [...] Повномочником може
бути лише той, що сам має право вибирати,
він мусить мати на те законне письмо (при
двох сьвідках, штемпля не треба), а може
заступати лиш одного виборця (См.-Стоцький,
Громада, 37) / порівн. пол. pelnomocnik
-уповноважений;/?^, уполномочений - те саме.
Поводуватися. Керуватися, брати до уваги. Ми
поводуємо ся принципом, що потреби кождого
Поволокти
272
повинні бути заспокоєні і що всі податкові
гроші мають впливати до фонду краевого чи
до фонду краевого шкільного; не повинно ся
робити ріжниці між: рускими і волоокими
податковими грішми і жадна народність не
повинна бути вивисшена на кошт другої
(С.Смаль-Стоцький, Б., 1899, 51.2)/ пол.
powodowac sie^ - керуватися.
Поволокти. Покрити поверхню. В р. 1891.
зробив Lippmann в Парижі скляні плити з
емульзиї бромаку срібла [...] і поволік їх
верствою ртути, через що повстала зеркальна
площа (Б., 1907,60,2) І пол. powlec, powlekac
- покрити (поверхню) шаром (чогось).
Повсегдашний Повсякчасний, вічний. Своєю
працею і своїми чеснотами поставив він собі
в наших вдячних серцях нерукотворний
пам 'ятник і заслужив у нас на вічну вдячність,
ревне наслідуване і повсегдашну пам'ять
(Звідомл., 1914, 32) І рос. всегда - завжди.
Повстати, повставати. Виникнути, з'явитися,
утворитися. Через це постановлене повстав
би один міліон їаздівств мужицких (Б., 1895,
21,3); Читаючи такі статі, з котрих зміст
і задушевні думки не иньші, як отсі наведені
нами, ми не можемо затаїти нашого
здивованя, що у нас такі плиткі гасла
можуть повставати і жити (Б., 1895, 120,
1); Фонд, потрібний на всякі вивласненя, на
добровільне закупно, як і на устроюванє
фарм, буде в міру потреби повставати з
продажи державної ренти (Б., 1907, 62, 2);
От з того то гуртка людий повстали в селі
перші товариства, читальня, Січ, а вкінци і
каса пожичкова і щаднича систему
Райфайзена (Товариш, 1908, 127); В такий
спосіб повстала перед сімома роками і в
нашій Буковині так звана Рада культури
краєвої. Уряд сей отримує ся грішми
краєвими і державними і має свою окрему
старшину і урядників (Товариш, 1908, 203) /
пол. powstac, powstawac - 1) виникнути,
з'явитися, утворитися, 2) встати, піднятися (з
місця), 3) повстати.
Повсть. Фетр. З кріличих шкір виправляють і
ремінь на дороге обув'є, рукавиці і т.ин., а з
шерсти виробляють гарну повсть і всякі
тканини (Товариш, 1908,108) І див. іщефільц.
Погадати. Потурбуватись, подумати (про щось),
забезпечити щось. Иньші почитателі
погадали о одіню князя (Б., 1895,18,4); Заким
побуджені з першого сну подорожні встигли
погадати о обороні, щезли розбишаки на
скорих конях (Б., 1895, 26, 4) / укр. гадати -
думати, порівн. подумати - погадати.
Погибати. Гинути, пропадати. Русини (і люд, і
інтелігенція) упадають тілом і душею
погибають, щезають (Б., 1895, 2, 4) / рос,
стел, погибать - гинути, пропадати.
Потаскати. Погладити, попестити. - Гай, в
місто! - кличуть деякі знакомі ґаздині,
минаючи її хату. [...] -Боюся, щоби мене хто
не врік! Ідіть здорові самі... в мене є діти, -
та й потаскає те, що саме найближче коло
неї: кота, або пса, або котре з курят... (Коб.,
Некультурна, 85) / пол. glaskac - гладити,
погладжувати, пестити.
Поглядовий. Наочний. Тому педаґоґія науки
географії у першій клясі ґімназий має свою
велику літературу і цілий засіб поглядових
приладів, що узмисловлюють абстрактне
(Корд., 1904, 15) / порівн. пол. naoczny -
наочний, poglqdowy - наочний, показовий;
рос. наглядный - наочний.
Попий. Добриво. Коли вже бесіда про сіяне, то
належить згадати про машини до сіяня
штучних погноїв, а особливо вапна, що здали би
ся в околицях, де потрібно рілю навозити
вапном. Млинок до розтираня салітри або
каїніту також добре мати в громаді, де є
розширене уживане штучних погноїв (Товариш,
1908, 219) / порівн. пол. nawoz - добриво,
nawozy mineralne - мінеральні добрива; рос.
навоз - органічне добриво, гній, минеральные
удобрения - мінеральні добрива.
Податися, подаватися. Подати клопотання. О
запомогу з тих гроший подало ся Юучеників,
з котрих виділ товариства увзгляднив 39 (Б.,
1895,9,4).
Податний. Сприйнятливий, сприятливий. /
Податний ґрунт - сприятливий ґрунт. На
жаль, треба признати, що грунт, податний
для забігів наших ворогів, лежить в самім
народі. Згадавши хоч би ту преважну
обставину, що у нашого мужика православний
- Волох, а Русин - уніят, обставину, що при
відомій нетерпимости релігійній і
несовістности агітаторів, які нею аж надто
часто послугують ся, відіграє одну з
найважнійших роль (Б., 1907, 91, 1) / пол.
273 Пожичка
podatny grunt - сприятливий ґрунт.
Податник. Платник податків. Тому, що уряди
податкові, а не начальники громадскі будуть
стягати і екзекувати і від дідичів громадскі
додатки, не можлива є жадна полекша для
дідичів і иньших богатих податників в
некористь громад (Товариш, 1908,293) / пол.
podatnik - платник податків.
Подивляти (кого?, що?). Дивуватися (з кого?, з
чого?; ким?, чим?). Але подивляти треба ту їх
цинічну безличність в юдженю Росиї против
нас(Б.у 1895, 16,2);Лавра подивляла поступи
своєї дочки (Б., 1899, 35, 1); Я подивляю Вас,
що Ви такі продуктивні, але Ви, мабуть, і
більше часу на те маєте (Коб., Слова..., 270);
Я подивляю Вас, що Buy всіх Ваших заняттях
і зворушеннях за суспільні справи маєте час і
настрій займатися новелістикою (Коб., Листи,
134, 537) / пол. podziwiac (kogos, cos) -
дивуватися (з когось, з чогось; кимось, чимсь).
Поділати. Вплинути, подіяти. Теперішна
невідрадна народна політика поділала
некористно і на успособленє нашого
сьвященства (Звідомл., 1914, 38) / пол.
podzialac - подіяти, вплинути.
Подобати. Бути подібним, схожим на когось. Він
був високий ростом, вищий від свого брата,
але ніжно збудований, як мати. З лиця подобав
також на неї і був би гарний, коли б не його
безустанно заблуканий погляд, що мав у собі
щось зимного й несупокійного (Коб., Земля,
251) / порівн. пол. podobny, рос. подобный -
подібний, схожий, пол. podobizna - портрет,
podobienstwo - подібність, схожість.
Подолати. Виконати. Самі задля недостачі
людий не можуть подолати всеї роботи,
котрої'збирає ся щораз більше (Б., 1895,13,3)
/ порівн. пол. podolac - впоратися, виконати
Подостатком, присл. Вдосталь, доволі. Нема
подостатком ні поля, ні ліса, ні пасовиска
(Товариш, 1908,138); Стручкові можуть лиш
тогди зовсім розвинути ся, як мають в земли
подостатком вапна. Проте на убогих в вапно
землях треба додати вапна або мерхлю, заки
будемо управляти стручкові ростини
(Товариш, 1908, 239) / пол miec pod
dostatkiem - мати вдосталь, доволі.
Подостаток. Необмежена кількість чогось.
Залізницею діставали щотяжня харч і що
потребували до життя, а перед вихром і
студінню хоронили їх колиби, сплетені з
обтятих соснових галуззів, що лежали вокруг
у великім подостатку (Коб, Битва, 46) / див.
подостатком.
Подрібно. Вроздріб. Перша буковиньска
рафінерия спірітусу, руму і фабрика лікерів
С.Рудіха в Радівцях отсим повідомляє, що її
знаменито продуковані спірітуалія, руми і
лікери будуть продавати ся в масах і подрібно
в Чернівцях (Б., 1907, рекл.).
Поєдинкуватися. Влаштовувати дуель,
поєдинок, брати участь у поєдинку. Що тоді
богато ''вступало ся і виступало ", те має
свою причину. Річ у тім, що ухвалою засіданя
виділового з 24. VI899 виключено з товариства
члена, що не поєдинкував ся. Одні загальні
збори не потвердили виключеня, отже
прихильники поєдинків виступили з
товариства, бо ж їх не бути в однім
товаристві з таким, що "нечесно собі
поступив" (Сімович, 1908, 517) / пол.
pojedynkowac si$ - брати участь у поєдинку.
Пожаданий. Бажаний. Школи мають бути
передусім практичні, мають обіймати
дворічну науку і пожадане є заведене т.зв.
інтернатів, в котрих ученики мали би
поміщене і ціле удержаніє (Б , 1895, 2, 4),
Перепрошую Вас дуже, що не всі ґердани суть
однакової довгості, себто 14 cent., - однак
робітниці декотрих тих взірців не могли
поняти, що то треба коротеньких куснів, хоч
я давала пожадану міру і наказувала остро не
робити довших, та се не помагало нічо (Коб ,
Листи, 11, 265) / пол. poz^dany - бажаний
Пожиток. Користь. Нарід має з державою такі
зносини, щоб се і самому народови і державі
через взаємини і тісне сполучене своїх власних
інтересів вийшло на користь і на пожиток^.,
1895, 11, 1); Коло будинків господарских
повинні господарі садити високі дерева
(волоскі горіхи, бо і пожиток з того), аби
охоронити ся від огню (См.-Стоцький,
Громада, 18) / пол. pozytek - користь.
Пожиточний. Корисний. Замість сидіти по
коритах, де застає ся піяцке товариство,
сходять ся члени спілки разом і проводять хвилі
на веселій та пожиточній балачці (Товариш,
1908, 197) / пол. pozyteczny - корисний.
Пожичка. Позичка, позика, кредит. Найперша
річ, котру повинні люди знати, се та, що та
18-7017
Пожичковий
274
каса закладає ся на то, аби давати членам
пожички на короткий речинець сплати
(найдальше на оденрік, та й то ще нарати)
(См.-Стоцький, Порадник, 4) / пол. pozyczka
- позика, кредит, dac pozyczke^ - дати позику.
Пожичковий. Прикм. від пожичка. Хто хоче
заложити в своїй громаді касу пожичкову і
щадничу, той повинен насамперед купити собі
врускій друкарні в Чернівцях оден або і кілька
статутів тої каси (См.-Стоцький, Порадник,
4) / пол. pozyczkowy - позиковий, kasa
pozyczkowa - позикова (кредитна) каса.
Позаяк. Оскільки. Раненько у вівторок пішли до
Заставної на віче, а позаяк тої днини торг в
Заставні, то по дорозі прилучило ся до нас ще
більше людий так з нашого, як і доохресних
сіл (Б., 1899, 36, 2); Ухвалено підписати
(заключити) дотичний договір, позаяк
дирекция дібр рел[Шйного] фонду бажаня
стоваришеня взгляднила (Канюк, 1906,23).
Позвіл. Дозвіл. Далі ухвалено завізвати кр[аєвий
] виділ, щоби на слідуючій сесиїздав справу й
поставив внесеня дотично просьби Кімполюнґу
о позвіл на подиране оплати за оглядини худоби
ім 'яса (Б., 1895,5,4) / порівн. пол. pozwolenie
- дозвіл; рос. позволение - те саме.
Позволити, позваляти. Дозволити. Кілько по
тих містах є невдоволених з такого ладу
Русинів, котрі й нарікають, і пишуть о тім по
часописях; самі ж дійстно намісци соромлять
ся поговорити з міщанином, бо їм їх
бюрократична пиха на се не позваляє. Они раді
з того, коли хто, поправляючи рускі відносини,
упаде жертвою борби, але они самі не мають
волі, енергії до того, они самі боять ся згинути.
Вся їх діяльність обмежає ся на наріканє (Б.,
1895,63,2); Адміністративна комісия позваляє
собі припоручити соймови до принятя слідуючу
резолюцию (Б., 1899, 35, 1); Не знаю, як буде з
виставою в Празі, я би дуже а дуже хтіла
поїхати туди, але не знаю, чи обставини
позволять мені на те (Коб., Листи, 10, 264 ) /
пол. pozwolic, pozwalac -дозволити, дозволяти;
рос. позволить, позволять - те саме.
Позір1. Погляд. Єго обгоріле лице мало вираз
твердости, але лагідний позір зраджував
чоловіколюбну людину (Галіп, 5); Панич
говорив голосно, по-німецки, а панночка
поглядали навперед себе і лишень зрідка
обережно кидали позором на перехожих або
стоячих панів (Галіп, 95); / Давати позір -
подивлятися, наглядати, стерегти. - Я йду в
село, Сандо, - сказала [Зоя]. -Давай позір на
хату, щоб нічо не пропало, бо я, може,
забавлюся [в місті] (Коб., Вовчиха, 165) Іукр.
позирати, поглядати.
Позір2. Вигляд, подібність. / Під позором - під
приводом .Де лиш заблисне готовий гріш, там
зараз явно й потайно тиснуть ся всякі
патріотичні діячі, і то якраз такі, котрих без
того гроша до якоїсь народної роботи і медом
би не звабив. Іроздрапують сі діячі під позором
сеї "роботи ", а справді - тандити (що за неї
би ніхто нігде инде й шелюга не дав, ба й дармо
б єї не приймив) - щомога сей нужденний
народний гріш (Б., 1899,20, \)Іпол. pozor- 1)
вигляд, подібність, 2) привід, pod pozorem -
під приводом.
Позістати, позіставати. Залишитися. Не
позіставало панотцеви нічо иньшого, як
переняти на себе науку релігії(Б., 1895, 6, 1);
Одним-одніськимуказомз9. мая 1904. спинило
косівске староство діяльність 13 Січий в
косівскій окрузі [...] Щось подібного стало ся
в богатьох иньших случаях, а всі інтерпеляції,
урґенси і т.д. позістали без успіху (Б., 1907,
93, 2) / пол. pozostac, pozostawac -
залишитися, залишатися.
Позувати (на кого?). Вдавати з себе (кого?).
Найприкрійшаріч чути іменно докори сего або
того чоловіка на становищи, котрий позує
навіть на радикала, але кромі роботи, з котрої
сам лише має хосен, нічого не робить длярускої
справи. Ітакі є у Львові (Б., 1895, 13, 3) / пол.
pozowac (na kogo?) - вдавати з себе (кого?).
По кладок. Яйце свійської птиці. Недавно щезли
їй [Зої], як під землю впали, дві найкращі курки:
Пуганка й Сивулька, одна з них несла по два
рази два покладки на тиждень, покладки-як
божа днина, покладки з двома жовтками, й
була іїскарбона. Вони самі не їли покладків, де
ховалося по два жовтки, не годилося... А
дівчиніСандітеж "неялося"таке... Тож:вона
несла їх межи панів і складала сотик до
сотичка за них (Коб., Вовчиха, 147); / мн.
(покладки) яйця для розплоду свійських птахів.
Покладки правдивих кур барманьских по 15 кр.,
голяндских чорних з великим білим чубком по
25 кр., правдивих стирійских кур по 10 кр,
довгої курки по 30 кр., трюханів ЗО кр. [. .] Я
275 Політок
розсилаю лиш покладки преміованих дуже
добрих зьвірят / принимаю всяку
відвічальність за добре заплодженє, як і за їх
прибутє, чистоту і правдивість раси . Макс
Павлі, Кефлях, Стирия (Б., 1895,37,4); Селяни
ходять лише з двома покладками на торг і
мусять платити митове (Б., 1895, 13, 4); В
Чернівцях істнує вже від кількох літ
"Товариство для плеканя дробу і малих
зьвірят ". Товариство се старався піднести в
краю плекане дробу, то є курий, качок, гусий,
кріликів і т.д. і посередничити при продажи
покладків (Товариш, 1908, 206) / порівн. пол.
pokladelko - яйцеклад (про комах).
Покмітити. Відзначити, помітити. Не була з
хлопського стану, се він покмітивзараз(Коб.,
Природа, 14).
Покмічений. Дієприкм. від покмітити. Часто
творять ся хибні висновки нарочне на те, щоб
когось зловити і обманити. У таких нібито-
висновках досить трудно розібрати ся,
особливо тоді, коли їх прибрано цілим рядом
гарних слів; ще труднійше покмічені нібито-
висновки розмотати та роз'яснити (Канюк,
1911,49).
Поконати. Перемогти, подолати, здолати. Для
тогонайважнійшою заданою народної роботи
є натепер поконати якнайскорше сю для
народної справи вельми шкідливу хоробу (Б.,
1895, 7, 3) / пол. pokonac - перемогти,
подолати, здолати.
Покрив. Привід. Щоб пімстити ся населеню,
яке під час виборів голосувало на мене,
замкнено торги в Рознові під малозначним
покривом, а на просьбу і мольбу людий є лиш
одна відповідь: "Ідіть до Трильовского! Хай
він вам отворить торги!" (Б., 1907, 91,2).
Покуса. Спокуса, знада. "Нар[одний] Дім " є
одиноке тов[ариство] руске на Буковині,
котре підтримує руску молодіж і єї проти
покуси спомагає, а ті пани відмовляють
запомоги з краєвих фондів (Б., 1895, 10, 2) /
пол. pokusa - спокуса.
Полёкша. Пільга. В справі набору соли для
худоби по знижених цінах завело міністерство
скарбу з кінцем року деякі полекші (Б., 1895,2,
3); Ся просьба пише ся так: Всехвальна ц.к.
Дирекция скарбова! Підписана Каса
пожичкова і щаднича просить о признане, що
се стоваришенє має законні вимоги, аби
користати із полекші в належитостях, яку
надає закон із дня 1-го січня 1889 (См.-
Стоцький, Порадник, 20); В тім напрямі
намірені дальші облегшеня щодо повненя
обов 'язків войскової служби дальші полекші
для убогих родин, а в кінці якнайдальше ідучі
узглядненя рільничих і промислових
продуцентів в доставах для армії (Б., 1907,
68,2); Сикавки і каси, при яких купні суть дуже
легкі і вигідні условини. Нігде не дістанете
дешевше, ніхто не обслужить вас так
ретельно і ніхто не годен дати вам таких
полекшийу сплатах (Б., 1907, рекл.); В кінці
слово подяки належить ся Вис[окій] шкільній
Владі, і краєвій, і центральній, за полекші у
службових обов 'язках протягом кількох років,
що дало мені змогу більше вільного часу
присьвятити словарній праці (Кміц., 1912,
XIII) / порівн. пол. ulga - пільга.
Поличник. Ляпас. Ся заява - се моральний
поличник для польского кола і нове посереднє
сьвідоцтво про польскі виборчі шахрайства (Б.,
1907, 75, 2); Сі два факти і промова
п.Трильовского та К.Левицкого - се добре
заслужений поличник всій польскій вельможній
олігархії (Б., 1907,81,2) /пол. policzek -1) щока,
2) ляпас, поличник, policzkowac - дати ляпаса.
Політок. 1. Наступний врожай із зібраного й
засіяного зерна. Чим більше зерно, то є чим
більше поживи найде в нім молода ростина,
тим скорше і сильнійше розвине ся, тим
буйнійше буде рости і ліпший політок дасть
(Товариш, 1908, 247); Недбале приготоване
зерна на засів наражує господаря на великі
страти, богато лихого зерна не сходить, поля
покривають ся бур 'янами, політки з кождим
роком є меньші, збіже вироджуєть ся
(Товариш, 1908, 248). 2. Річна, на час одного
врожаю (одне літо), оренда землі (саду),
оплачена частиною з цього врожаю або грішми.
- Так і так, Марто, [...] взяв би від вас поле на
політок, а вам, якби хотіли, частю хлібом,
кажім, уже готовою мукою сплатив; а як собі
захочете, то й грішми. У вас тягла нема, чим
поорете, заволочите, посієте? [...] А... за
сливки на леваді заплатив би зокрема або дав
би з макітру вже сушених на Різдво, наколи б
схотіли. Згода? [...] [Марта] згодилася по
дальшій недовгій балачці та загорнула
половину готівки, за яку віддала леваду і сливки
18*
Поліца
276
на політок, а другу мала дістати по засіві в
святу неділю (Коб., Огрівай, сонце..., 212); Ще
ліпше поділити толоку на малі кавалки і
давати людям на політки, бо і громада буде
мати з толоки якнайліпшу користь, та й
людям прибуде землі, а з землею гроша (См.-
Стоцький, Громада, 6) / порівн, політок -
заст. щорічний податок, річна оренда
(СУМ, VII, 83).
Поліца. Страховий поліс. Поліца на забезпечене
житя є на кождий випадок найбезпечнійша,
найощаднійша і найліпша вкладка (Б., 1890,
рекл.) / пол. polisa - поліс, polisa
ubezpeczeniowa - страховий поліс.
Поліциянт. Поліцай. В Відни змовили ся не
працювати 4.000 цегольників, а стереже їх 300
поліциянтів, також: стоїть готовий 13. полк
драґонів (Б., 1895, 19, 4) / пол. policjant -
поліцай.
Положене. Становище. Дуже тяжке положене
населеня в північній і середній Італії, де люди
не привикли до таких сильних морозів, які там
тепер панують (Б., 1895,6,4);Про фінансове
положене Франциїрозписують ся теперріжні
французскі часописи (Б., 1895, 17, 3); Пігуляк
промовою, що треба робити, щоб наше бідне
положене поліпшити, отворив збори (Б., 1895,
5, 3); На жаль, і тепер не знаходжу ся я в
богато відраднішим положеню з тим, що маю
сказати до теперішного предмету порядку
дневного (Б., 1895, 6, 1); Відповідь бар.
Банфіого на інтерпеляцию посла Тереніого не
згідна з пересьвідченями і поглядами хр.
Кальнокого, та що ся відповідь не схожа з
фактичним положеням справи (Б., 1895, 27,
2) / рос. положение - становище; пол.
polozenie - те саме.
Положений. Розташований. Був се богатий
панотець. В него вже була одна хата в
Чернівцях, але що була положена на
передмістю, то він для більшої вигоди хотів
докупити ще й хороший домок на
Альбертиньскій улиці (Галіп, 5); Ми переїхали
до Кімполюнґа, малого провінціяльного
містечка, чудово положеного між: горами, - і
тут почала я побирати науку (Коб.,
Автобіографія, 17) / порівн. пол. polozenie
miasta -розташування міста; нім. gelegen sein
- бути розташованим, розташуватися (про
населений пункт).
Полбмінь, ж. р. Полум'я. Всі они зближались
безжурно до пекельної поломіни, куда вже
перші з них падали (Б., 1895, 12, 1) / порівн.
пол. plomien, ч.р. - полум'я.
Полуцённик; полуцнёвннк. Меридіан. А тут
ні сіло, ні пало стає нагло перед ними учитель
ґеоірафіїі стає їм говорити про виднокруг, про
полуденники і рівнолежники і т.п. - по-
німецки! (Корд., 1904,15); Всі фахові учителі
сего предмету звертали при ріжних нагодах
увагу на се, як тяжко приходить ся осягнути
тут позитивні результати. 10-12 -літні
хлопці мають зрозуміти такі абстрактнірічи,
як круговорот сонця (з геоцентричної точи
погляду), значінє математичних ліній на
картах і ґльобі (полудневників, рівнолежників,
зворотників, бігунових колес) і т.ин. (Корд.,
1904, 14) І пол. poiudnik - меридіан.
Получений. Пов'язаний, поєднаний. Зміна
статутів вимагає поновного зареєстрованя
судового, а се получене з видатками і иньшими
заходами (Б., 1895, 2, 2); Тій важній ціли
[просвіти] служать з одного боку бібліотеки
при всіляких народних, виділових, ґімназіяльних
і ин. школах, з другого боку публичні, загально
доступні бібліотеки, получені переважно з
читальнями (Кузеля, 1910,4)/ пол. роЦсгус -
поєднати, з'єднати, пов'язати.
Пбльний. Польовий. У Відни за дозволом
міністерства війни отворено на наддунайских
полях т.зв. Zwischenbruck - осьмитижневі
вправи воєнних польних пекарень (Б., 1895,20,
4) / пол. polny - польовий.
Поминати. Обминати, не згадувати в розмові.
Найкрасша і найрентовнійша часть
Вашківців належить до обшару двірского.
Поминаєм те, що найліпші лани, найкрасші
сіножати - в руках паньских, бо се майже
всюда на Буковині так веде ся (Б., 1907, 94,
1) / пол. pominqc - 1) обійти, опустити
(подробиці), pomin^c milczeniem - обминути
мовчанням, не згадувати в розмові, 2)
пропустити, втратити, pomin^c okazje^ -
втратити нагоду.
Помір. Вимірювання, обмірювання. Треба зараз
цив[ільного]геометра для поміруліса, а також:
паньского мастка середноївеличини (Б., 1905,
оголош.) І пол. pomiar -обмірювання,
вимірювання, pomiar gruntow - межування земель
ТОЩО.
277 Попасати
Поміст. Підлога. Недавно найдено в Парижи на
помості спальні гр.де Шазейль урядника
міністерства скарбу - неживого (Б., 1895,15,
40) / порівн. пол. pomost - 1) підлога, 2)
поміст, платформа, майданчик, 3) перен.
з'єднувальна ланка.
Помітатися (ким?, чим?). Нехтувати, відкидати,
зневажати. Чи справді у нас так богато
визначних, несамолюбнихлюдий, щоби можна
помітати ся чоловіком, котрому ніхто не
може закинути, що він не щирий народовець,
що він не працює понад сили свої, що він до
вибраної мети не йдеззелізною консеквенциєю
(Б., 1895,32, \)Іпол. pomiatac (kims, czyms)-
нехтувати (кимсь, чимсь), відкидати, зневажати
(когось, щось).
Помічний. 1. Допоміжний. В каварняхранішні
гості не одержали булок. Помагають собі
там колачами та солодкими тістами, бо
печиво, зладжене помічним перзоналом,
недопечене і нездале (Б., 1907, 28, 3). 2.
Навідний (про питання). Буває й так, що
дитина не дала відповідь, бо вчитель
поставив питане неясно. Тоді треба питане
добре устилізувати, або можна і помічними
питанями добити ся від ученика відповіди
(Канюк, 1911, 80) / порівн. пол. pomocniczy -
підсобний, допоміжний.
Поміщене. Розташування, приміщення. Школи
мають бути передусім практичні, мають
обіймати дворічну науку і пожадане є заведене
т.зв. інтернатів, в котрих ученики мали би
поміщене і цілеудержаніє(Б., 1895,2,4) І пол.
pomieszcznie - приміщення; рос. помещение
- те саме.
Пониманє. Розуміння, сприйняття. А кождий
корм є нестравний, коли єго суть або форма, в
якій він поданий, не приготовлена відповідно
до ума ученика, не достроена до єгоможности
пониманя (Корд., 1904, 7) і рос. понимание -
розуміння, сприйняття.
Пониманий. Дієприкм. від понимати.
Товариство старає ся о ліпші приряди і материяли
робітничі, а побачим, що робота, так
понимана, се справді робота культурна (Б.,
1896,165-166,4).
Понбвний. Повторний. Зміна статутів вимагає
попоєного зареєстрованя судового, а се
полученез видатками і иньшими заходами (Б.,
1895,2, 2) / пол. ponowny - повторний.
Поновно. Присл. до поновіїий. Голови сих
товариств поскладали свої чини, а головні
збори вибрали їх поновно з виїмкою в.
Чернецкого (Б., 1895, 12, 4) / пол. ponownie -
знову, повторно.
Понука. Спонука, стимул. Ненаситна жадоба
власти і зиску є понукою промислової
конкуренції, а над тим тяжить, як брудна
хмара, несовістність. Кождий боре ся лиш о
себе, щоби не дати ся пілкнути. Слабі є
жертвами борби і звичайно найгірший, а не
найліпший виходить побідником з тої борби
(Товариш, 1908,176).
Понятє. Уявлення, поняття. Ніякий опис не дасть
понятя про вражінє з концерту - одно лиш
скажу, що справді поклонитись треба перед
генієм (Б., 1895, 11, 3) / рос. понятие -
уявлення, поняття; пол. poj^cie - те саме.
Поняти, понимати (понімати). Розуміти.
Боронить Росиї відродиш Русин, десператска,
льокайска душа, котра не може поняти, що
можна бути паном на своїй землі, не служачи
ані інтересам відбудованя Польщі, ані
Московщині (Б., 1895,14,2); Читаєш ті написи
і не знаєш, чи се по-руски, чи по-варварски.
Вершок таких "руских" написий найдете в
возах трамваєвих. Здаєсь, що автор тих
всяких пересторог врускіймові вчив сярускої
мови десь... аж на Камчатці, а там її ніяк не
вміють. Наведу лише одно монструм
пересторог в возах трамваєвих: "Под час fadu
не свобфдно прискаковати і выскаковати".
Признаю ся, що яко Русин сего ніяк не можу
поняти(Б., 1907,74,3);Не покидайте те поле
праці, бо воно Ваше, нехай би його ще і люди
не понімали (Коб., Листи, 161, 572) / порівн.
рос. понять, понимать - зрозуміти, розуміти;
пол. zrozumiec, rozumiec - зрозуміти,
розуміти; pojjjc, pojmowac - те саме.
Попасати. Очікувати, перечікувати, відпочивати
по дорозі. Скоро нас лиш розпустили на
різдвяні фериї, так ми зібрались і пішли на
Денисівку (Старожуцку атиненцию). Тут
попасало коло корити богато фір (І.Синюк,
Б., 1907,2,2); Подорож:у ті часи відбувалась
возом, треба було їхати цілу довгу днину,
попасати, бути виставленим на всякі
евентуальні немилі перепони, епізоди. Але ми
були молоді, і молодість тішиться всім, буває
на все радо приготована і чудово легкодушна
Поперте 2
(Коб., Про себе саму, 49) / порівн. пол. popas
- 1) зупинка, постій, 2) випасання (коней).
Паперте'. Назва дії за знач, поперти, попирати
[Депутация] мала іменем цілого руского
сьвященства висказати подяку правительству
за поперте іменованя о.Манастирского і
зложити чолобитну пошану новоіменованому
Генеральному вікарієви (Звідомл., 1914,63).
Поперти, попирати. Підтримати. По ядренній
бесіді п.Малика порішено одноголосно
попирати лише кандидатуру п.Спинула, а
поборювати всяку иньшу (Б., 1907, 44, 1);
Підписані питають ся Високоповажаного
управителя міністерства просьвіти і Єго
Ексцелєнцию міністра внутрішніх справ: [...]
Чи панам міністрам відомо, що гр[еко]-
ор[ієнтальна] консистория терпить іпопирає
всеросийску пропаганду о. Д-ра Касіяна
Богатирцяі; Що думають вони зарядити, щоб
захистити австрийских Українців перед
такою аґітациєю? (Б., 1909, 31, 2);
[Православні сьвященники україньскої
народности, зібрані 10. жовтня н.ст. 1913р.
в Чернівцях] витають якнайсердечнійше
новоіменованого генерального вікарія
Високопреподобного о.Архімандрита
Арт.Манастирского [...] і запевняють Його
про свою вірність та кождочасну готовість
поперти Його в Його новій гідности (Звідомл.,
1914, 61) / пол. popierac - підтримувати,
підпирати.
Попис. Показ, огляд. Попис учеників музичної
школи ім. М. Лисенка в Чернівцях. Дня 27.
падолиста зійшли ся батьки і мами учеників
та учениць нашої Музичної школи та немало
гостий, щоб почути вислід науки в тій нашій
будучій консерваторії. Попис вийшов
незвичайно гарно [...] Славимо нашу школу не
тому, що она україньска, але тому, що она
справді гарна й добра школа. О строгий осуд
останнього попису (бо добра справа
компліментів та реверансів не потребує)
попросили ми фахового знатока Вп. д-ра
В.Гузара (Б., 1907, 70, 3) / пол. popis - показ,
огляд, pole do popisu - можливість виявити
свої здібності; див. іще пописатися.
Пописатися, пописуватися. Похвалитися,
виставити напоказ, демонструвати. Молоді
кандидати на патріотів наговорили на зборах
великих слів велику силу і махнули на все рукою
- до других зборів, на котрих знов прийде ся
пописати своїм високим розумінєм задачі
академичного товариства і огнистими
промовами з радикальною закраскою (Б.,
1895, 13, 3); Виходить новий, небувалий досі
дивогляд, рівночасний утраквізм при науці
одного предмету. І тепер треба давати
поясненя рівночасно в двох мовах, тратити
без потреби вдвоє тільки часу і пописуватись
перед учениками зручостию в переводженю
з одної мови на другу (Корд., 1904, 18);
Учитель в тій школі був молодий тоді
ПартенійДанчул, привітний, жвавий, веселий
чоловік. Науку переплітав він сміхованками,
ходив з дітьми по городі та вчив їх співати,
приграваючи на гітарі або на скрипці.
Пописувася також поза школою в
товариськім кружку старших осіб. Данчул
відкись навчився деклямувати куплети з
наддніпрянських українських комедій і
розвеселяв ними (Галіп, Спомини, ч. 1 -2, 154-
155) / пол. popisac sif - похвалитися,
виставити напоказ.
Поплатили. Вигідний, високооплачуваний,
прибутковий. Висока наука для них, як і для
многих иньших, хоч і дуже почестна і красна,
але не поплатна, бо нині чи то урядник чи
професор жиють - як то кажуть - від
першого до першого (Б., 1895, 19, 2); Пан
секретар Шнайдер [...] перед кільканадцяти
літами прийшов до Вашківців бідним
стельмахом, а вступивши в службу громадску,
покинув се меньше поплатнеремесло, заняв ся
так щиро управою громади, що нічого не
робить, а вже має 4 хаті, - і є заможним
чоловіком (Б., 1907, 70, 2) / пол. poplatny -
прибутковий, вигідний.
Попла чувати ся. Бути вигідним, вартим заняття,
роботи. Штучні погної дуже значно, нераз
подвійно прибільшають урожайність, і як їх
розумно уживаємо, то завше поплачують ся
дуже гарно (ТовариШ. 1908, 230) / пол.
poplacac - бути вигідним, окуплятися.
Поплёчник. Прислужник, прихвостень,
посіпака. Нехай село присядутьріжнілихваря,
як саранча, нехай рада громадска буде зложена
з самих поплечниківлихварских, нехай ціле село
буде збором старців з довгими руками, коли
сьвященник хоче піддвигнути своїх селян з
упадку, він найде на то час і спосіб, а помалу
78
279 Порозумінс
доведе до свого (Б., 1895,48,1)/иол.рор1есгпік
- прислужник, посіпака.
Поправа. 1. Виправлення, усунення. / Поправа
лиха - виправлення, усунення негативних
наслідків чогось. Правда, буковиньский
шкільний заряд зрозумів вже в части
неприродність і неумістність сегорода науки
і зробив маленький крок для поправи лиха
(Корд., 1904,17). 2. Покращення, поліпшення.
Відколи та новеля [закону] істнує, показало
ся, що она посунула справу поправи комунікациї
дуже значно (Б., 1895, 20, 1) / пол. poprawa-
покращення, поліпшення.
Поправка. Перескладання іспиту,
переекзаменування. В рубриці "Перепали при
клясифікациї" зібрані всі, котрі дістали
поправку, двійку і трету - бо ж поправка
вказує на се, що ученик протягом шкільного
року не відповів вимогам і винятково
дозволено ему працею в часі великих ферий
виповнити недостачі знаня(Корд., 1904,24);
До матури в семінариї учительскій під
проводом проф. д-ра Смаль-Стоцкого
зголосилось 58 звичайних питомців. З того
здало 5 з відзначенєм, 35 здали з добрим
поступом, а 18 дістали поправку з одного
предмету (Б., 1907, 74, 2) / пол. poprawka -
1) виправлення; 2) переекзаменування.
Поправний. Правильний, досконалий. Виразна
і поправна мова вчителя - се найліпший засіб
навчити і дітий говорити виразно і поправно
(Канюк, 1911, 70); В низших клясах відповіди
хором мають ще й иньше значінє: вони
приневолюють неуважного до уваги,
несьміливій дитині додають відваги, а всі
ученики вправляють ся у поправнім вислові
(Канюк, 1911, 78) / пол. poprawny -
правильний, досконалий, poprawna wymowa
- правильна вимова.
Поправно. Присл. до поправний. Вже від
самого початку повинно ся старати
вщіплювати у молоденьких учеників більше
зрозумінє твору, який віддають, і не класти
виключної ваги на поправне виконане єго з
технічної сторони (Б., 1907, 70, 3); Виразна і
поправна мова вчителя - се найліпший засіб
навчити і дітий говорити виразно і поправно
(Канюк, 1911, 70) / див. поправний.
Попуканий. Дієприкм. від попукати. Текуча
живиця з попуканої кори дерев твердла на
воздусі й наповнювала його своїм запахом (Коб.,
Битва, 42).
Попукати, пукати. Потріскати, розтріскатися.
Начинєзмедом треба тримати в сухім місци
і стеречи взимі від морозів, аби начинє не
попукало (Товариш, 1908, 276) / пол. popfkac
- потріскатися.
Порадно. Бажано, рекомендовано як бажане.
Томасівка ділає не лиш в першім році, але
тримає через три або чотири роки. Для того
порадно єїуживати особливо, якрілю глубоко
обробляє ся і при довголітних ростинах
(Товариш, 1908, 234) / порівн. пол. porada -
порада, рекомендація, консультація, poradnia
- консультація.
Порёкло. Прізвище. Перед вибором треба собі
поробити картки і на картках повиписувати
порекла всіх тих, кого хочемо вибирати на
радних громадских та й на заступників (См.-
Стоцький, Громада, 35-36).
Порішене. Розв'язання, вирішення справи.
Прошу Вас, отже, високоповажаний
товаришу, зробити в моїм імені шановному
комітетові "Видавничої спілки " сей мій
проект, а відтак повідомити мене ласкаво о
результаті порішення (Коб., Листи, 162, 574)
/ порівн.рос. разрешение, решение (вопроса)
- розв'язання, вирішення (справи); пол.
rozwi^zanie (sprawy) -розв'язання, вирішення
(справи).
Пород. Пологи. Троє дітий повила дня ІІ.с.м.
АницяЛетвіньска на передмістю Калічанка в
Чернівцях. Всі троє зараз по породі умерли (Б.,
1895, 39, 3); / На смерть засуджена дитина
перед породом - справа, яка заздалегідь
приречена на неуспіх. Антикоаліция
славяньска без Поляків, Русинів та всіх
полудневих Славян була перед породом вже на
смерть засудженою дитиною (Б., 1895,43,1)
/ пол. porod - пологи.
Порозсівати, перен. Розповсюдити, поширити.
В селі порозсівано неправдиву звістку, що
"Руска Бесіда " забирає до своєї каси 75 Кр (Б.,
1895,5,1).
Порозумінє [порозуміння]. Згода. / Ввійти в
порозумінс - дійти до згоди, порозумітися.
Поляки ввійшли в порозумінє з
христ[иянскими] соціялами і зобов 'язали ся
голосувати на Вайскірхера, коли партія
Люехера боронити буде заквестіоновані
ISO
Портер 2
польскімандати влєґітимаційній комісії. Торгу
добито (Б., 1907, 72, 1); Сила українського
табору помітно росла. Наші політичні
провідники увійшли в порозуміння з лібералами
з німецького, румунського і жидівського
таборів, провели виборчу реформу до Краєвої
Ради і ухвалили ряд законів, котрими в Буковині
вводилася національна автономія в
шкільництві і в місцевім управлінню для
окремих народностей, що заселювали край
(Галіп, Спомини, ч.1-2, 159) / пол.
porozumienie -угода, згода, взаєморозуміння,
dojsc do porozumienia - дійти до згоди,
порозумітися.
Портер. Сорт пива Головний склад цісарского
експортового і марцевого пива, як також
портеру (Б., 1900, рекл.) / нім. der Porter,
Porterbier -портер, сорт пива; порівн. портер,
англ. - чорне густе англійське пиво з
перепаленого солоду (СЧС, 340); темне міцне
пиво (СІС, 671).
Порто. Поштово-телеграфні витрати.
Замовляючи зволять прислати 20 кр на порто, бо
кожду посылку требарекомандувати (Б., 1887,
рекл.); Висилка лиш за посліплатою або за
попередним надісланєм гроший, зглядно і за
зворотом порта Найліпші тукраєві і
заграничні фабрикати (Б., 1907, рекл.); "На
ревматизм, гостець, постріл і всілякі болі
поручає ся НЕРВОЛЬ (NERWOL) хемика д-ра
Юлія Францоза, аптикаря в Тернополі (в
Галичині). Ціна флякона 80 с Порто окремо.
- Юфляшок 8 корон франка, не числячи також
і опакованя " (Товариш, 1908,310, рекл.) І пол.
porto - плата за поштово-телеграфні витрати;
порівн. порто, іт. - поштова оплата
кореспонденції та пакунків (СЧС, 340);
поштово-телеграфні витрати, які кредитні,
страхові, торговельні та інші організації
відносять на рахунок своїх клієнтів (СІС, 671).
Порука. Відповідальність. Той поруки члени тоді
не мають зовсім чого лякати ся, як старшина
каси буде так ґаздувати, що ніде нічо не
пропаде, але кождий довжник каси віддавати
ме свій довг касі в призначенім речинци разом
з процентом (См.-Стоцький, Порадник, 9); /
Стоваришепє з обмеженою порукою -
товариство з обмеженою
відповідальністю. "Селяньска каса" стоваришенє з
обмеженою порукою, приймає вкладки на
книжки щадничі і вкладки на біжучімрахунку
і опроцентовує їх на 5Уг% (Б., 1909, рекл.) /
пол. porfka- порука, відповідальність; див. іще
стоваришенє.
Поручати. Рекомендувати. Перша буковиньска
рафінерия спірітусу, фабрикация руму і лікерів
"С. Рудіх. Радівці" поручає свої знамениті
спірітуози, руми і лікери в бочках і фляшках,
також: як спеціяльність - столову горівку і
ручить, що вона є чиста і без осаду по
найдешевших цінах (Товариш, 1908,303, рекл.);
Доставці для буковиньского зв 'язку урядників
Мінцер і Шехтер поручають свій богато
асортований склад осінних і зимових
артикулів: капелюхи з льодену, фільцу і плішу
(Б., 1909, рекл.); Черновецкий кружок
"ЖіночоїГромади " поручає ласкавим зглядам
П.Т.Публики свою першу на Буковині
україньску Робітню дамских суконь, костіюмів
і біля в Чернівцях, в "Народнім Домі",
ул.Петровича ч.2. Іпов[ерх] (Б., 1909, рекл) /
порівн. пол. porz^czac - ручатися; рос.
поручать -рекомендувати, ручатися.
Поручатися. Рекомендуватися. Як пчоли взимі
терплять голод, то поручає ся вкладати тонкі
плитки цукру між: рамами, а полицею
(Товариш, 1908, 272); Крім обезпечень на
житє поручає ся обезпеченя на ренти,
обезпеченя від випадків взагалі та від випадків
желізничих (Б., 1909, рекл) / див. поручати.
Порученє. Замовлення на виконання послуг.
Порученя з-поза міста виконує ся сейчас (Б.,
1899, рекл.) / порівн. рос. поручение -
доручення.
Порушити. Пускати в хід, в дію. / Порушати
небо і пекло - пускати в хід (використовувати)
всі засоби (для досягнення чогось). Вона
порушає небо й пекло, щоби сему товариству
не тілько не дати ніякої запомоги, але щоб єго
зовсім знівечити (Б., 1895,10,1) / порівн. пол.
poruszyc niebo і ziemi? - пустити в хід всі
засоби.
Порцеляна. Фарфор, посуд із порцеляни
(фарфору). Казимір Левіцкий зі Львова в
переїзді через Галичину і Буковину затримає
ся тут і урядить при у лиці Ратушевій
виставу порцеляни, шкла і мішаних товарів,
камінного француского начиня (Б., 1901,
рекл.) / пол. porcelana - фарфор, порцеляна;
порівн. порцеляна, іт. - найтонший і
281 Пословиця
найкращий виріб гончарський з каоліну;
визначається чистою білиною маси і
властивістю просвічувати і дзвеніти, як
скло (СЧС, 340).
Посередніш. Компромісний. Гадаю, проте, мої
панове, що, може, найде ся вихід, щоби
задоволити всіх і успокоїти маси, а то через
посереднє внесене, котрого принятє вам
припоручаю (Б., 1895, 10, 3).
Посередник-баришівник. Перекупник. Всі
спічки засновують ся для того, аби з часом
зовсім відсунути на бік всяких посередників-
баришівників або кілько лиш можна
зменьшити їх число і зиски (Товариш, 1908,90)
/ порівн. пол posredni - проміжний.
Посередництво. Назва дії за знач, посеред-
ничити. Бо то певно, що в зносинах з людом
найважнійше те, щоби в тім взгляді
посередничили тільки такі люди, що вийшли з
мужицтва, зросли ся з народом (Б., 1895, 10,
2) / пол. posrednictwo - посередництво.
Посерёдничити. 1.Виступати посередником в
акті купівлі-продажу. Рада культури продає, а
радше посередничить при продажи машин по
зниженій ціні і то о 20 проц. нарати, а о 25
проц. за готівку{Товариш, 1908,211). І.перен.
Бути з'єднувальною ланкою. Бо то певно, що
в зносинах з людом найважнійше те, щобим в
тім взгляді посередничили тільки такі люди,
що вийшли з мужицтва, зросли ся з народом
(Б., 1895,\0,2)/пол. posredniczyc-виступати
посередником.
Посёсня. Оренда. Посесию взяв-таки наш
сільский коршмар (Товариш, 1908, 123) /
порівн. пол. posesja - нерухоме майно; посесія,
лат. - 1) нерухоме майно, поміщицька
власність; 2) оренда (СЧС, 341).
Посесор. Орендар. Отак в нашім селі завели ся
посесори. Вони взяли ся добре до господарки,
їм і за робітника не так тяжко, як панови
(Товариш, 1908, 123) / посесор, лат. - 1)
властитель, посідач; 2) орендар, державець
(СЧС, 341).
Посідане. Володіння. При сій нагоді доповнимо
дотеперішні наші звістки про каменицю
"Просьвіти ", котра від 1.квітня с.р. перейшла
воює в посідане і на власність того товариства
(Б., 1895,17, 4) / див. посідати.
Посідати. Мати, володіти. Провалив ся один або
другий необачний Русину московску пропасть,
щоби з неї вже не вилазіти більше, бо слабо
коли посідав котрий з них стілько моральної
сили (Б., 1895,9,3); Ся штука припадає Вам і
належить до Вас, бо се Вам є вроджене.
Посідаєте дар сортування, вигребування, а все
проче виходить само від себе (Коб., Листи, 95,
457); Перший з тих артистів, се цінний
набуток, який посідає все те, що герой
посідати повинен: дзвінкий голос, гарна
вимова, постава, дикция, природні рухи і
знамените позованє (Б., 1909, 79, 3) / пол.
posiadac - мати, володіти (чимсь).
Посідач. Власник. Сегодня стоїть справа так,
що посідачі великих маєтків достають від
великих банків позичку на низький процент, а
посідачі малих маєтків - ні (Б., 1895, 43, 2) /
пол. posiadacz - власник.
Посілість. 1. Земельне володіння. Дотично розділу
земельної посілости, то можна без пересади
сказати, що такі або подібні відносини
ґрунтової посілости годі найти хоть би в якім
иньшім поверховно культурнім краю (Б., 1899,
29, 1). 2. Майно. Окрім тих мужчин, мають
ще право вибору і товариства і фундациї, що
платять громаді від нерухомої посілости,
промислу або доходу податки (Товариш, 1908,
295) / пол. posiadlosc - володіння, помістя,
нерухомість (нерухоме майно).
Посітйти, посіщати. Відвідати, відвідувати.
Маючи поверх 20-літну практику в тім заводі
- свого часу оба затруднені у загальнознаної
фірми Якова Ґольда - маємо надію, що
Вп.П. Т.Публика нашу новоотворену фірму буде
посіщати (Б., 1904, рекл.) І рос. посещать -
відвідувати.
Посинене. Відвідування. Заходами і працею
п.Володимира Ілюка для уморальненя шкільної
дітвори і заохоченя єї до пильного посіщеня
школи відограно дня 19.грудня 1908 в тутейшій
школі сценічне сьвято-Николаївске
представлене, при чім роздано дітєм без
ріжниці партий і віроісповідань - дарунки (Б.,
1909, 65, 2) І рос. посещение - відвідування.
Посліплата, післяплата. Післяплата.
Найславнійші в сьвіті заліщицкі априкози,
щодень сьвіжо рвані, висилає ся за
посліплатою кошиками E кільо) по З корони
ЗО сотиків (Б., 1903, рекл.) / порівн. пол.
pobranie - післяплата; див. іще побране.
Пословиця. Прислів'я.Л то справді виходить з
>82
Послуванє 2
такої дивної льоґіки знана пословиця: ліз на
грушку, рвав петрушку^., 1895,25,3) / порівн.
рос. пословица -прислів'я; пол. przyslowie -
прислів'я.
Послуванє. Перебування в статусі посла
(депутата). Коби Ви лише здоров'я не
втратили, пані, може, будуччина ще щось
ліпше для Вас ховає, чим послування (Коб.,
Листи, 207, 645) / див. послувати.
Послувати. Бути послом (депутатом). Дуже
шкода, що не мали вдостоту голосів, щоб
вийшли послувати з своєї партії як
представник жіноцтва (Коб., Листи, 207,644)
/ пол poslowac - бути послом (депутатом),
посланцем.
Посол. Депутат. З буковиньских послів вибрано
п.Василька до комісиї анексийної, буджетової
і зелізничої, п.Пігуляка до петицийної і
санітарної, п.Семаку до комісиїурядничої,
прасової і комісиї про посольску
нетикальність, пЛукашевича до комісиї про
належитости і заразу худоби, а п.Спинула до
комісиї державних урядників (Б., 1909,56,1)/
пол. pose! -посланець; posel na sejm -депутат.
Поспіх. Швидкість. Найбільший поспіх їзди
обмежений на 15 кільометрів на годину в тих
місцях, дезелізниця перетинає дороги, а до ЗО
кільометрів на вільнім просторі (Б., 1895,18,
4) / пол. pospiech - поспішність, швидкість.
Поспішний. Швидкий (про вид поїзда,
пароплава). До Львова від "їжджають з Чернівців:
поспішний потяг о 3 год А мін. по полудни,
особові потяги о б год. 54 мін. зраня, б год. 45
мін. вечером (Б., 1895,24,2>);Япоїхала в неділю
поспішним потягом і була на ювілею Франка
(Коб., Листи, 60,369); ІДовівтірка відходять
з Бремен до Нового Иорку славні поспішні
цісарскі кораблі, як: Kaiser Wilhelm aV Grosse,
Kaiser Wilhelm II, Kron-Prinz Wilhelm (Б., 1907,
рекл.) / пол. pospieszny - швидкий; див. іще
потяг.
Постава. Поза. Ученики повинні сидіти у
приписаній поставі, яка дає у великій мірі
запоруку, що ученики уважають (Канюк, 1911,
99) / пол. postawa - поза, положення, позиція,
w postawie siedzqcej - сидячи.
Постаратися. Придбати. Виділ читальні ухвалив
будовати власний дім на читальню і крамницю,
на що вже о дерево постарали ся (Б., 1895,15,
3) І пол. postarac si^-придбати, знайти, добути.
Постепённий. Поступовий, пощаблевий.
Признати можна, що ученики висших кляс
мають більшу вправу у німецкім вислові, як,
приміром, в Галичині, де німецкоїмови учать
лише як звичайного предмету, але до
свобідного орудуваня сею мовою не доходять.
Ай се невеличке plus осягає ся коштом знаня
рідної мови. Бо коли слідити умовий розвій
учеників від початку ґімназияльної науки через
кілька років, то зараз кидає ся у очи
постепенне заниканє відчуваня духа рідної
мови (Корд, 1904, 40); Новий лад є вислідом
постепенного розвою і може довершитись
лише спільною працею народу (Товариш, 1908,
177) / рос. постепенный - поступовий,
пощаблевий.
Постигнути. Спіткати. Минувшого року
постигло їх кілька нещасть: неврожай,
церковні реформи, латиньскі букви в книжках
і загальний упадок сил народних(Б., 1895,2,4)
І рос. постигнуть - спіткати.
Посторонок. Мотузок. "Се воно вже так мало
бути!"- подумав собі Івоніка поважно. [...]
Взяв на себе киптар, поверх того старий
сердак, скрутив із соломи посторок,
обперезався ним і, засунувши на голову стару
високу шапку, перехрестився, закинув мішок
за плечі і, взявши буку руки, пішов (Коб., Земля,
324); Дорогий товаришу мій! Не мали Ви чого
за наше приятельство побоюватись, бо не
такої Ви вдачі, щоб могли прикрості робити.
Тому, що Ви не такі і я інстинктом се відчуваю,
тому і звернулася до Вас, як другі мене ранили,
так як би в мене нерви як посторонки були
(Коб., Слова..., 279) / пол. postronek - 1)
мотузок, 2) посторонок, nerwy jak postronki
- сталеві нерви, нерви, як дроти.
Поступ. 1 .Успіх, результат. До матури в семінариї
учительскій під проводом проф. д-ра Смаль-
Стоцкого зголосилось 58 звичайних питомців.
З того здало 5 з відзначенєм, 35 здали з добрим
поступом, а 18 дістали поправку з одного
предмету (Б., 1907,74,2). 2. Досягнення. [Рада
культури] видавала два рази на місяць руску
господарску часопись "Хлібороб", котрою
старала ся познакомити господарів хліборобів
з найновійшими поступами господарскими
(Товариш, 1908, 212); / Зробити великі
поступи - піти далеко вперед, мати великі
успіхи. Через те, що і наука зробила великі
283
Потвердити
поступи і всі верстви народа звернули ся до
нового жерела, з якого черпають не лише знане
і загальну освіту, але також розривку і
розраду, - збільшило ся незвичайно число
видаваних книжок (Кузеля, 1910, 3) / пол.
post^p - 1) поступ, прогрес, 2) успіхи,
досягнення.
Поступити, поступати. 1.Чинити, провадити
справи, діяти. Ми думаємо, що ми,
домагаючись прав для народу руского на поли
церковнім і шкільнім, поступаємо в границях
австрийскоїконституції (Б., 1895, 8,3) І пол.
postfpowac - діяти, поводитися, чинити
певним способом рос. поступить,
поступать - діяти, чинити. 2.Заїхати по
дорозі. Німецкі газети подають вість, що цар
росийский вибере ся в маю разом з царицею в
гостину до Берліну, звідтам поїде відтак до
Парижа, а вертаючи до Росиї, поступить до
Відня (Б., 1895, 10, 3); Будьте увірені,
високоповажний добродію, що зробите
велику радість всім буковинським землякам,
поступаючи в своїй подорожі до Італії і до
наших Чернівців (Коб., Листи, 183,605) І пол.
postqpic - зайти, заїхати.
Поступованє [поступування]. 1. Поведінка,
сукупність певних дій. Яке становиско
займає тих кількох теольойв в семинариї,
найліпше пізнати з сего, що від р. 1886
заказано їм слухати на університеті рускої
мови і літератури, як також: з брутального
поступованя супроти руских семинаристів зі
сторони волоских товаришів і ректорату (Б.,
1895, 6, 2); Отже, коли я жалую ся на такі
відносини, а тамті панове (Цуркан і
Калінеску) на се обурюють ся, то чейже не
мої жалоби, а таке поступованє зглядом
руских дітий повинно обурювати (Б., 1895,
7, 2); Тоді треба таке поступованє назвати
играшкою, недостойною честних мужів (Б.,
1895, 10, 2); Але чи дипльоматичне
поступованє в сім разі поможе, о сім
сумнівають ся "Новости" і жадають
демонстрациївійскової(Б., 1895,21, 3); Три
дні буду ждати спокійно на Вашу відповідь,
а четвертого зачну своє поступування
критикувати, значить, зачну гризтись
собою (Коб., Листи, 23, 286); Є то
варварство, видумане найновійшими
критиками, що чим славнійший котрий
чоловік, то з тим більшимзавзятєм кидають
ся, як круки, на єго приватне житє і спосіб
поступованя, коли тим часом звичайні люди,
н[а]пр[иклад] в суді, находять оборону - і в
тайних розправах розбирають ся їх так звані
скандали (Маковей, Листи, 557); "Се,
товариші, є не тілько поведене, яке зовсім не
пристоїт патріотичному україньско-
руському академікови, але подобає таки,
даруйте за слово, на цілком дитиняче
поступованє" B.ХІ.1899) (Сімович, 1908,
517); Виринула однодушна гадка о конечній
потребі оснувати в Чернівцях осередок, відки
виходили би вказівки для ашого поступованя,
щоби не блудити осібняком, а в
зорганізованій верстві стати справді
хосенним чинником рускої су спільно сти
(Звідомл., 1914, 7). 2. Спосіб провадження
справ, судовий процес. В міністерстві
справедливості ведуть ся наради в справі
значного помноженя судів, особливо же
повітових, і збільшеня сил судейских, а то з
причини маючої настати реформи процедури
цивільної, розширяючої устне поступованє
(Б., 1895, 10, Ъ) /пол. postfpowanie - 1)
поведінка, 2) рух вперед, 3) юр. судовий
процес.
Поступовий. Прогресивний. В теперішніх
поступових часах люди можуть любувати ся
в таких "забавах" (Б., 1895, 17, 4) / пол.
posterjowy - прогресивний, передовий.
Потас. Поташ, калій. Також: п 'ять- до десять
процентовий розтвір потасу нищить мохи і
порости, але при тім не треба уживати
мосяжних або мідяних сикавок, бо потас їх
надгризає (Товариш, 1908, 269) / пол. potas -
калій.
Потасовий. Калійний (про мінеральні добрива).
До азотових штучних погноїв належить:
чілійска салітра і сірчан амоновий; до
фосфорових: суперфосфат, томасівка,
кістяна мучка; до потасових: каїніт (калуска
сіль) і сорокпроцентова сіль потасова; до
вапнових: палене і непалене вапно, мергель і
ґіпс (Товариш, 1908, 231) / пол. potasowy -
калійний, калієвий.
Потвердити. Підтвердити. Лиш Рада - а не
двірник! - має право продати або дарувати
дещо з маєтку громадского (але таку ухвалу
маєзавсігди щойно Виділ краєвий потвердити)
Потентат
284
(См.-Стоцький, Громада, 25) /пол. potwierdzic
- підтвердити.
Потентат. Можновладець, багатій, магнат. В
промовах внескодавців містив ся біль галицкої
мужицкої душі, якій безсовісні польскі
потентати рабують останну віру в
справедливість (Б., 1907,73,1) І пол. potentat
- можновладець, багатій, магнат; порівн.
потентат,лат. - можновладця, володар, магнат
(СЧС,341).
Потомок. Нащадок. Прикмети і хиби ростин,
так само, як і зьвірят та людий, переходять
на потомків, проте з якими прикметами колос
виберемо, таку відміну дістанемо (Товариш,
1908, 250) / рос. потомок- нащадок; пол.
potomek - те саме.
Потрактувати, трактувати. Пригостити. Ви би
прийшли до мене сеї зими раз, пане Маковей
[...] І потрактую Вас чаєм російським тонким
(один патріот український] післав з Москви),
і переглянете всю і всю кореспонденцію мою
за цілий той час, і вже (Коб., Листи, 126,514);
Ішли з музикою, аби заграти панові й погуляти
в його чеснім домі, аби потрактувати його і
його челядь доброю горівкою, приправленою
медом і корінням (Коб., Земля, 232) / пол.
potraktowac - 1) поставитися (до когось,
чогось) певним чином, сприйняти, прийняти
2) заст. пригостити; див. іще трактувати.
Потрафити. Зуміти, змогти. Львівский "Боян"
від осени минувшого року мав диригента
п.ОстапаНижанковского, чоловіка,відданого
всею душею музиці. Він потрафив
з 'організувати такий сильний і добрий хор,
якого ще в "Бояні" не було (Б., 1895,11, 3); Се
велика річ потрафити звернути увагу і
завзятість Русинів замісць на всіляких
"ворогів"-на себе. Коли Русини прийдуть до
пізнаня, що передовсім они самі - найбільші
свої вороги через те, що не дбають о свою силу,
тоді настане зворот до лучшого (Б., 1895,82,
1); Мені, признаю ся, навіть чудно троха, аби
Ти, мабуть, тепер лиш повнолітний, мав уже
за собою стілько дійстної, користноїроботи.
Хрін Тебе не взяв, мов з рукава сиплеш,
навдивовижу людям, та ще й докторат
робиш, і панну любиш, і тяжко вчену річ
друкуєш і - гроший не маєш. Се тілько Русин
так потрафить (Маковей, Листи, 550); Не є
се така знов велика штука [провадити
рахунки, книжкикасові, списувати протоколи
і т.д.], щоб єїне потрафив і господар, але все-
таки мусів би він тої штуки привчити ся (н.пр.
в Чернівцях в "Рускій Касі") (См.-Стоцький,
Порадник, 3); Наша доля в будучности
залежить від нас самих, як потрафимо в згоді
і неустрашимо всі разом і кождий поодиноко
нести й надалі високо народний прапор, тоді
побідамусить бути наша (Звідомл., 1914,67)
/ пол. potrafic - зуміти, змогти.
Потріб. Потреба. Звістнаріч, що господарі наші
сіють ті ростини [лен і коноплі] для свого
потрібу (Товариш, 1908, 210) / порівн. пол.
potrzeba - потреба.
Потрудитися. Проїхати, подолати далекий,
довгий шлях. Сротей Пігуляк потрудив ся
таку далеко дорогу і отворив читальню (Б.,
1895,10, 3) / пол. potrudzic si$ - пройти,
подолати шлях.
Потручувати. Вираховувати, стягати. Коли б
слуга з вини господаря заслаб, то господар
мусить єго власним коштом лічити і не сьміє
тих видатків на ліки потручувати із
заслуженини (См.-Стоцький, Громада, 15) /
пол. potrqcic - 1) зачепити, штовхнути, 2)
перен. зачепити, торкнутися справи, 3)
відрахувати, вирахувати,стягнути.
Потяг. Поїзд. До Львова від'їжджають з
Чернівців: поспішний потяг о 3 год. 4 мін. по
полудни, особові потяги о 6 год. 54 мін зраня,
б год. 45 мін. вечером (Б., 1895, 24, 3);
Тягаровий потяг зійшов з шин, через що
експльодували кітли обох машин, що тягли
більш як 40 возів (Б., 1907,44, 1); Залізничний
рух, як я вже згадував, був припинений, але один
залізничний службовець, якого я собі з 'єднав
добрим словом і деяким дзвінким доказом,
сказав мені, що має надійти окремий потяг
німецького командування, котрим я міг би
від'їхати (Галіп, Спомини, ч.З-4, 78) / пол.
poring - поїзд, потяг, poring pospieszny -
швидкий поїзд, pociqg osobowy -
пасажирський поїзд, poci^g ci^zarowy -
товарний поїзд.
Потягати1. Одержувати, діставати. [Закладено]
Мійскі каси задаткові з очевидною цілею від
вложених там гроший потягати якнайбільші
зиски, на котрі мали б, очевидно, зложити ся
самі наші мужики (Б., 1895,1,3); Між послами
ходить чутка, що Поляки тільки тому
285
Пошпацирувати
поставили Стажинъского кандидатом, аби
его материяльно запомогчи, бо він має довги,
а яко віце-презідент потягає дієти регулярно
через цілий рік безріжниці, чи сесія єсть, чи її
нема (Б., 1907, 69, 1) / пол. сі^іцс zysk -
діставати прибуток, вихісновувати.
Потягати2. Притягати (до суду, до
відповідальності тощо). Не доста, що пустили
в світ безстидні клевети, попідписували на них
людий, котрі своє чесне ім 'я на щось подібного
ніколи би не дали, без їх відомости, але ще
сміють таких людий публично до відповіди
потягати і безчестити. Здає ся, що то
о.Микитович з о.Вольчиньским такі штучки
виштудеровали(Б., 1895, %,4)\Радагромадска
має право надзирати у всім за двірником, чи
він добре виповняє ухвали Ради, і чи він сам
сповняє своїобов 'язки; Рада громадска може
на кождім засіданю потягати за те двірника
до відповіди, може навіть, як є на те причина,
жадати від Староства, аби двірника скинути
(См.-Стоцький, Громада, 23) / пол. poci^gac -
1) потягувати, сіпати, 2) притягати, poci^gac
do odpowiedzialnosci - притягати до
відповідальності.
Потягатися, безособ. Замовлятися, замовлено.
Оплата фрахтова від кождої коси 2-3
крейцари, коли потягає ся щонайменьше 10
штук (Б., 1890, рекл.).
Пофатиґувати. Потурбувати, завдати клопотів.
Сели я зможу Вам надалі чим служити, якими
книгами або чим-небудь, то прошу,
звертайтеся лиш до мене, я з великою радістю
сповню все, — а може я прецінь заїду раз вже
в золоту Прагу, тогди пофатигую Вас
показати мені найкращі її власності (Коб.,
Листи, 40, 318)/ пол. fatygowac - завдавати
клопотів, турбувати, fatygowac sie; - завдавати
собі клопотів, fatyga - 1) втома, 2) клопоти,
заходи, добровільно взяті задля когось,
fatygacja, заст. -клопіт, незручності; порівн.
фатиґа, фр. - праця, турботи (СЧС, 529).
Походня. Смолоскип. Побіч каравану з обох
сторін ішли: 4 камердінери прибічні, а 2
палатні і 4 чури з походнями в руках (Б., 1895,
7, 2) / пол. pochodnia - смолоскип.
Похопний. Швидкий, спритний. Нарід наш
похопний до затяганя позичок часто без
дійсної потреби, а до того спонуканий
всілякими агентами спішить до згаданого
товариства, платить значні кошта за
перепроваджене позички, але мало хто
звертає увагу нашого селянина на згубні
наслідкилегкомисноїпозички (Б., 1895,44,2) /
пол. pochop - 1) стимул; 2) заст. сприт,
спритність; pochopny - спритний.
Почати. Робити, діяти. / Що з тим почати - що
з тим діяти, як бути, як повестися. Неначе
злочинство, крила се в своїй молодій смутній
душі, не знаючи, що з тим почати, та купала
ту свою любов ночами в своїх сльозах (Коб.,
Земля, 279) І пол. pocz^c-no4aTH,cojapocznf
- що вдіяти, як мені бути.
Почва, перен. Ґрунт, основа. Так був [Іван
Головацкий] практичним апостатом від
народної почви і народної мови (Б., 1899, 19,
1); Згинути мусить всьо, що не має в собі
ніяких природних сил, що не вийшло із
природної потреби, не сягло корінями своїми
в жизненну почву що не може підняти ся до
сонця, не може зацвисти рясним, соняшним
цвітом (Б., 1907, 19, 2) / рос. стел, почва -
ґрунт, основа.
Почётний. Почесний. Се почетне місце займав
перед тим лицар Гіє (Б., 1895, 14, 4) / рос.
почётное место - почесне місце.
Почислити. Порахувати, полічити. Ніч була
така ясна, що можна було з легкістю виразно
почислити дрібне листя вишневих дерев, що
здіймалися довкола нужденної хатини (Коб.,
Земля, 398).
Почитатель. Шанувальник. Иньші почитателі
погадали о одіню князя (Б., 1895, 18, 4) / рос.
почитатель - шанувальник
Почтити. Вшанувати. Зібрані члени встанем з
місць почтили пам 'ять покійного і сю заяву
почести виписано на пам ятку до протоколу
(Б., 1895,276, 3) І рос. почтить - вшанувати.
Пошкодований. Потерпілий, який зазнав
шкоди. Тепер, коли Райхер [лихвар] утік,
поліция збирає імена пошкодованих. Між
пошкодованим находить ся якась Каса
ощадности з квотою 390.000 корон і якийсь
угорский банк з квотою 800.000 корон (Б., 1909,
80, 3) / пол. poszkodowany - потерпілий.
Пошпацирувати. Піти на прохід, на прогулянку.
- Давайте їсти, мамо! - сказав [Юзько]
гостро. - Я голодний, як пес, вижав майже
півзагону кукурудзи сам-один на горі, то й
варто, може, га? А тим часом ви з Сандою,
Поштукувати 2
чую, пошпацирували собі вдвох до міста в суд
на мене. Най буде так, - сказав і взявся попід
боки (Коб., Вовчиха, 190) І пол. pospacerowac -
піти на прохід, на прогулянку, spacer -
прогулянка; нім. spazierengehen - гуляти,
прогулюватися; der Spaziergang - прогулянка;
порівн. спацирувати, нім. -гуляти (СЧС, 526),
шпацеруватн, нім. - гуляти, проходжуватися,
шпацир, нім. - прогулянка (СЧС, 479).
Поштукувати. Скомпонувати, стулити,
написати. Взявши те все на розвагу, я поштукувала
якесь "Vorwort". Посилаю його Вам до
прочитання, eventuell, до покорегування (Коб.,
Листи,27, 289) / пол. sztukowac - зшивати,
доточувати, sztukowny - зшитий, доточений;
порівн. штукувати, нім. - 1) зашивати сукно
або якусь іншу матерію так, шво не було
помітне; 2) підбирати куски однакового кольору
та малюнку (СЧС, 481).
Пошукувати. Потребувати для роботи, шукати
кандидатуру. Управитель школи народної
пошукує чесної вдови або добре вихованої і
виобразованоїпанни, котра могла б перебрати
ведене малого господарства, а заразом і
виховане 10-літної донечки. Близші порозуміня
вредакциї "Буковини" (Б., 1900, оголош.); ?с/
прочі доходи зраховуємо до купи і аж тоді
пошукуємо за останком, себторіжницею між:
доходами дотичними і видатками (Канюк,
1906, 37) / пол. poszukiwac - шукати,
розшукувати.
Правдивий. 1. Справжній. При закупні треба
дуже уважати і брати фляшки лише з
охоронною маркою "Котвиця "за правдиві (Б.,
1895,19, рекл.); Правдиві персийскі зарукавки
і шапки для пань і всякі модні смушкові товари
(Б., 1899, рекл.). 2. Істинний.Із сього виходить,
що із двох присудів, з котрих один на те саме
притакує, що другий заперечує, мусить один
бути правдивий; якийсь третій присуд не є
можливий (Канюк, 1911,29)/ пол. prawdziwy
- 1) справжній, 2) істинний.
Правильно. 1. Як правило, зазвичай. У висшій
Гімназії вже трохи на те вважаєть ся, щоб
фаховий учитель учив літератури; у низшій
правильно вчить нефаховець. Учить
нефаховець-учитель там саме, де якраз
повинен вчити фаховий (В.Сімович, Б., 1907,
151,3). 2. Систематично, регулярно, точно (як
за правилом). Одна третина послів ческих (на
35 всіх) правильно не буває на засіданях ради,
а пильнує своїх домашних интересів (Б., 1895,
43, 1); Президия, бажаючи, щоби палата
інтензивно і правильно працювала,
предложила президентові міністрвів завести
сталі засіданя палати панів перед Новим
роком, перед Великодними сьвятами і перед
великими фериями (Б., 1907,82,2) / порівн. пол.
prawidlowy - правильний, закономірний.
Правительство. Уряд. Одначе самі люди
зробили для хліборобства богато більше, як
правительство (Товариш, 1908, 135) / рос.
правительство - уряд.
Правиця. Група парламентських партій
(фракцій) правого спрямування.Лівиця стоїть
солідарно, правиця знов найшла ся в купці а
посеред сими таборами стоїть вже тепер
дійстно невтральне провізоричне
міністерствоурядниче(Б., 1899,150, \)\Вісти
про розе 'язаняДуми не вгавають. - Найбільш
скрайна лівиця поставила внесене, щоб на
порядку дневнім найблизшого засіданя
найшлась справа знесеня смертної кари і
проект амнестиї. Внесене се поперла правиця,
що сі вмішуваня Думи в прерогативи царя
станесь причиною розв'язаня Думи (Б., 1907,
62, 2) / пол. prawica - праве крило, праві
(субст.).
Правний. Законний. Не гадаємо ми тут
розводити ся над тим, чи і о скілько се судове
рішене має правну підставу (Б., 1895, 5, 1);
Буде особливою задачею нововибраноїпалати
послів оправдати то довір 'є і доказати, що
далеко ідуче розширене політичних підстав
правних іде рука в руку зі згуртованєм і
скріпленєм політичних сил держави (Б., 1907,
67, 1) / пол. prawny - юридичний, правовий,
законний.
Правію. Присл. до правний. Я, Василь
Козачук, господар з Балківців, заявляю силі,
що вписую ся в члени стоваришеня "Каса
пожичкова і щаднича для громади Балківці,
стоваришеня, зареєстрованого з
необмеженою порукою" з одним паєм по 10
корон, разом 10 корон, і що піддаю ся
приписам статута сего стоваришеня, котрі
докладно знаю, а також: і всім правно
зміненим приписам і ухвалам загального збору
(См.-Стоцький, Порадник, 11) І пол. prawnie
- законно, згідно із законом.
І6
287
Предкладати
Право, приел. Прямо. Єсли схочете що до мене
писати, то віднесіться право до мене (Коб.,
Листи, 12,268);Дюшен наконець перегнув шию
на один бік, та и поглядав право в повітрє(Б.,
1895,12,3).
Правуватися. Доводити своє право, з'ясовувати
стосунки. -Ви старші, Зоє, але, як мені стане
вашого язика забагато, то будемо
правуватися. Ой, будемо. Але не в суді! Як ви
мою дитину кривдите та вшиваєте, тая вашу
хату, хоч ви в ній позачіплювали на вікнах
панські білі шмати, так їй понаставлю на все
село червоні знаки. Печатку, що будуть
обминати "вовчиху" з її Сандою (Коб.,
Вовчиха, 195).
Пражина. Давня міра довжини і площі землі.
Реальність, складаюча ся з мурованого дому,
з прачкарні, пивниці, шопи, стайні, огороду
яринового і овочевого F пражин) і керниці на
подвір 'ю, є дуже дешево до набутя (Б., 1903,
рекл.) / пражина - лінійна міра довжини і
площі угідь, використовувана у Молдавському
князівстві, що дорівнювала: довжина -
5,886 м, площа - 129,4668 м2 (ІМіСУ, 670).
Праса1. 1. Прес. [Рада культури] уділяла
нагороди (премії) за чищене садів і приставляла
даром праси для овочевого вина (Товариш,
1908,210); Перевертелі сіна, граблі; праси до
стисканя сіна і соломи, праси до витисканя
овочів і винограду, гідравлічні праси, млинки
до овочів, витискачі, сикавки до ростин
(Товариш, 1908, рекл.). 2. Друкарський станок,
друк. Вже вийшли з праси і суть на складі в
друкарни 'Рускої Ради " отсі друки шкільні (Б.,
1909, рекл) І пол. prasa-npec; порівн. прас,
прес, фр. - гніт, механічний прилад (СЧС,
343, 345).
Праса 2. Преса. Так само і більша часть рускої
праси, стоячи під погубним впливом
москвофільства, не таїть своєї завзятости
против Поляків і не раз закидує Полякам
навіть те, що ми самі, а не они, завинили (Б.,
1895, 38, 2); Дня 22. с.м. будуть маневри
фльоти під Кільом, почім вернуть домів.
Очевидно, прибудуть на отворенє північного
каналу також: представителі праси (Б., 1895,
45,3) І пол. prasa -преса, періодичні видання.
Преданність. Відданість. [Православні
сьвященники україньскої народности, зібрані
10. жовтня н[ового] с[тилю] в Чернівцях]
запевняють Преосьвященного Архиепископа і
Митрополита д-ра Володимира де Ренту про
свою і свойого народу непоколебиму
преданність сьв[ятій] правосл[авній] церкві
та пошану до свойого кождочасного князя
церкви (Звщомл., 1914,61) І рос. преданность
- відданість.
Предвиджений. Дієприкм. від пред видіти. При
всій перфідности давно предвиджених "Кої-
ом Polsk-им " спеціяльних галицких справді
злодійских застережень бачимо нині
упокорену шляхотско-вшех-гакастичну
Польщу! Кілька разів йшов нарід наш до
голосованя, а все держав ся кріпко і відважно!
Житя своє віддавав карабінам, бо чув, що пора
се велика є! (Б., 1907,59,1).
Предвиджено. Передбачено. В діловодстві
парляменту не предвиджено случаю, щоби
референт з трибуни міг промовляти в язиці
не-німецкім (Б., 1895, 7, 3) / див. предвидіти.
Предвнднмин. Дієприкм. від предвидіти.
Більше число Вп. панів зголосили одним
письмом свій греміяльний вступ до
"Україньского Касина". Виділ того ж
товариства на підставі однодушної ухвали з
дня 16. червня повідомив сих панів, що після §5.
Статутів греміяльний вступ не предвидимий,
а членами касина можуть стати Українці
(Українки) - отже, лише поодинокі особи, яких
прийме виділ товариства щонайменьше 4
голосами {Б., 1907,70,3).
Предвидіти. Передбачити. Тепер стоїть отея
справа на тім, що президент Палати не
покликає Стажиньского до заступництва.
Тим часом ведуть ся переговори між "Колом "
а україньским клюбом, аби ту справу якось
полагодити. Як та справа закінчить ся, не
мож тепер предвидіти (Б., 1907, 73, 3); На
зміну погоди є так богато ріжних впливів,
котрі тяжко предвидіти. Проте напевно
сказати, яка буде погода, є досить трудно
(Товариш, 1908, 268)/ рос. предвидеть -
передбачити; пол. przewidziec - передбачити.
Предкладано. Подавано. Предкладано ріжні
проекти, а мимо того не перевела Прусия
дотепер пожаданої реформи (Б , 1895,20,1) /
див. предкладати.
Предкладати. Подавати, пропонувати до ухвали,
для розгляду (проект, статут тощо). А що
правительство бажає предложити Палаті,
Предкладатися 2
котра має тепер ще до залагодженя так
важні задачі, основні пляни акциї в справі
удержавненя зелізниць, для того в сім случаю
не може предкладати Палаті проектів щодо
удержавненя поодиноких ліній (Б., 1895,20,3);
Комітет той радить, ухвалює і предкладає
своївнесеня головному виділові товариства в
справах винайму і виповіди льокалів
перебудованя, розкладу, направ в адаптацій'
дому, як також у всіх тих справах, котрі
мають бути порішені головним виділом
товариства (Б., 1895,26,3);Приладивши отак
все, як ся належить, пише ся просьбу до Виділу
краевого так: Високий Виділе краєвий! Каса
пожичкова і щаднича для громади Балківці,
стоваришенє зареєстроване з необмеженою
порукою, предкладає Високому Виділови
краевому: 1) декрет зареєстрованя, 2) відпис
статута, 3) спис членів, 4) відпис протоколу
першого загального збору, 5) всізаявленя членів
(См.-Стоцький, Порадник, 26); Предкладає
підписане стоваришенє один передрук свого
статута і просить: "Всехвальне ц.-к.
Староство зволить сей статут предложити
Високому ц.-к. Начальству краевому " (Канюк,
1906, 26); Списи виборчих актів предкладає
президент віку палаті, яка без дебати рішає,
чи вибір треба узнати важним, чи акт
виборчий передати лєґітимацийному виділови
дорозгляненя (Б., 1907, 64, 3); Сему противні
оо. Сремійчук, М.Ґрібовский і Ґ.Мунтян,
вказуючи, що заможнійші члени можуть
ставати зараз оснувателями з вкладкою 100
К[орон], а так треба би вже надрукований
статут наново предкладати правительству
і друкувати (Звідомл., 1914, 10);
Високоповажаний Пане! В справі звісних
потрібних Вам часописий і книжок звернулася
я до пана Гілярого Окуневського [...] і просила
о вистарання тих же, предкладаючи йому спис
книжок і часописий (Коб., Листи, 28,29\)\ Як
один з основателів товариства, отворив о.
проф. Д. Сремійчук збори, предкладаючи на
тимчасового предсідателя оД.Козарищука, а
на секретара о.проф. Семаку, на що збори
згодили ся (Звідомл., 1914,9) І пол. przedkladac
- пропонувати, вносити (проект і т.п.); див. іще
предложити.
Предкладатися, безособ. Пропонуватися,
подаватися до ухвал и. Розумієть ся, між: обома
партіями невеличкого товариства ведеть ся
потайна, нікому не шкідлива боротьба. На се
вказує дискусія над недотепною лайливою
запискою в часписі "Зеркало " на "Народ " та
йу тім, що Франка предкладаєть ся аж двічи
загальним зборам до іменованя почесним
членом (Сімович, 1908, 512) / див.
предкладати.
Предложенє. Подання, пропозиція. При тім
залагодила палата ще й цілий ряд иньших
предложень, що мають більше або меньше
значінє (Б., 1895, 13, 3); В канцелярии
президента міністрів рішаєть ся над судьбою
ріжних, дуже важливих предложень по
утяжливих пересправах з поодинокими
парляментарнимипартиями (Б., 1909,46,2)/
рос. предложение - подання, пропозиція.
Предложити, предкладати. Подати,
запропонувати для розгляду, ухвали. Тирольска
краєва рада шкільна ухвалила предложити
міністерству просьвіти, щоби у всіх німецких
Хімназиях в Тироли заведено обов 'язкову науку
італіяньскої мови (Б., 1895, 13, 3); Коли
громадяни міркують, що податок той
наложено несправедливо (зависоко), то мають
право до 14 днів по оголошеню ухвали подати
двірникови свої'уваги против того на письмі,
а двірник мусить предложити їх Виділови
краевого до рішеня (См.-Стоцький, Громада,
9); Ухвалено далі, щоб старшина віднеслась
до дирекціїідібррелігійного фонду з просьбою
о знижене чиншу та щоб уладила дотичний
договір винаймленя сеїполонини і предложила
его свого часу загальному зборови (Канюк,
1906,16); Предкладає підписане стоваришенє
один передрук свого статута і просить:
"Всехвальне ц.-к. Староство зволить сей
статут предложити Високому ц.-к.
Начальству краевому" (Канюк, 1906, 26); По
укінченю сего терміну мусить начальник
громади предложити внесені протести
протягом 8 днів власти повітовій, а ся
предложить їх до 3 днів політичній власти
краєвій (Б., 1909, 36, 1); Ямусіла всі письма
свої, німецькі і руські, предложити, а що я до
того лиш одна компетентка на цілу Буковину
так певність є, що я одержу ії. Стипендія має
виносити 400-500 фр[анків] (Коб., Слова...,
257); Прочих нарисів і новелу не вйо таю, бо
всіх чисел "Літ[ературно]-н[а/,:ового]
58
289
Презента
вісника " моментально вдома не маю, бо,
подаючись там о якусь артистичну
стипендію, мусила-м всі письма з просьбою
предложити (Коб., Листи, 163, 576) І рос.
предложить - запропонувати; / див. іще
предкладати.
Предплатитель. Передплатник. Якь мало
Русини дбають о выхованье и просе іту д ізпий
видно изь того сумного факту, що так
старанно редаговане выданье, якь
"Библіотека для молодежи " не має ихь
настолько предплатителгЬь, щоби зь того
можна покрыты выдатки (Б., 1886, рекл.) /
пол. przedplata - передплата.
Предприняли. Вжити заходів. Правительство
болгарске має предприняти кроки в справі
признаня кн.Фердинанда князем болгарским
(Б., 1895, 14, 3) / порівн. рос. предпринять -
вжити заходів
Предсідатель. Голова. Дає ся предсідателям
окружних рад шкільних заступника (Б., 1895,
2. \)\Предсідателем комітету екзекутивного
молодоческої партиї вибрано дотеперішного
посла соймового Подліпного (Б., 1895, 14, 3) /
рос. председатель - голова.
Предсказати, предсказувати. Віщувати,
заповідати. Ясний місяць віщує гарну погоду
Кружало довкола місяця предсказує вогку
погоду Як оно дуже велике, то люди сподіють
ся близького дощу (Товариш, 1908, 266) І рос.
предсказать - віщувати.
Представитель. Представник. Доси взяли
участь в розправах буджетових пред-
ставителімайже всіх сторонництв(Б., 1895,
60, 1); ); Ми не можемо на то згодити ся,
щоби лиш одна партия заступала в раді
шкільній краєвій интереси краю і ми будемо
старати ся всіми средствами, які маємо в
руках, щоби край не репрезентували в раді
шкільній краєвій лиш Волохи, але щоби також:
і Русини дістали там свого законного
представителя (С.Смаль-Стоцький, Б., 1899,
52, 1); Найзамітнійший виступ нашого
сьвященства як представителя інтересів і
жадань руского клєру і руского народу в
православній церкві ще перед основанєм
нашого товариства припадає на рік 1899, в
котрім то році [наше сьвященство]
виступило одностайно в осібнім пропам ятнім
письмі до Митрополита і Консисториї з
жаданєм заспокоєня потреб руского народу в
православній церкві на Буковині (Звідомл.,
1914, 6) / порівн. рос. представитель -
представник; пол. predstawiciel - те саме.
Представити1. Навести. Я тут представив
факти, що кидають сумне сьвітло на певні
справи (Б., 1895, 6, 2) / порівн. рос.
представить- 1) представити, познайомити,
2) подати, показати, навести; пол. przedstawic
- 1) показати, виставити напоказ, 2)
представити, познайомити.
Представити2. Уявити. Слава Богу, що Ви вже з
оков вирвалися, я собі можу представити, як
Ваша душевна м 'якість і ніжність у такім
грубім і деспотичнім milieu середовищі
терпіла! (Коб., Листи, 87, 437) / порівн. рос.
представить - уявити; пол. wyobrazic -
уявити.
Представлене1. Представлення, подання. Удали
ся посли Вахнянин і Мілевский до міністра
внутрішних справ Бакегема з представленєм
потреби, щоб держава прийшла в поміч
тамошним потерпівшим жителям (Б., 1895,
14, 4) І рос. представление - представлення,
подання; пол. przedstawienie - те саме.
Представлене2. Вистава. Як слабо у нас
розвинена охота піддержувати якесь розумне,
хоч би представлене аматорске, що відбуло ся
у нас дня 3 с.м. (Б., 1895, 13, 3); Ввечері було
представлене "Наталки" з прологом Франка,
скорочене поліцією, відтак співи, котрі мене
не дуже одушевляли (Коб., Листи, 60, 370); О
третій годині пополудни відограють члени
тов. "Січ" в Волоці [над Черемошем]
"Артистку", драму в чотирох відслонах
Крушельницкого. По представленю відбудеть
ся загальна Січова забава при звуках
рогізняньскоїмузики (Б., 1907,74, У)\Заходами
і працею п.Володимира Ілюка дляуморальненя
шкільної дітвори і заохоченя єї до пильного
посіщеня школи відограно дня 19.грудня 1908
в тутейшій школі сценічне сьвято-Николаївске
представлене, при чім роздано дітєм без
ріжниці партий і віроісповідань - дарунки (Б.,
1909,65,2) І рос. представление - вистава; пол.
przedstawienie teatralne - вистава, спектакль.
Презента. Призначення на парафію. Презенту
на опорожнену парохію в Баници цісарского
наданя уділило ц.к. намісництво о.Миронови
Черлюнчакевичеви (Б., 1895,27,3) / порівн. пол.
19-7017
290
Президент ^
prezentacja - представлення, рекомендація
(когось комусь); презента, лат. - колись
право парафій на Україні рекомендувати
єпископові своїх кандидатів на священики
(СЧС, 343), призначення на парафію за згодою
духовних властей і місцевого дідича на Зах.
Україні (СЧС, 523).
Президент. Президент. / Президент віку -
голова зборів на першому засіданні парламенту
нового скликання, яким є найстарший за віком
депутат. Члени палати послів зберуть ся о
11.год. в салі, передавши перед тим в
канцеляриї палати свої посольскі
цертифікати. Предсідателем аж до
уконституованя с найстарший віком з-між
послів, в сім разі др. Функе. Президент віку
покликує 8 наймолодших присутних членів на
писарів (Б., 1907,64,3).
Презідіюм, невідм, с.р. Президія, посада голови
парламенту. Місце президента уважає ся
нарівні з портфельом міністерским. Отже,
презідіюм буде посідаючій партиїраховане як
компензата за міністерску теку (Б., 1907,64,
3) / пол. prezudium, c.p. - президія.
Прелесть. Диво, чар, чарівність. Згори падає
знамените сьвітло; сьвітляні ефекти в
"Secession" - се чиста прелесть
(С.Яричевський, Б., 1899,20,2) І рос. прелесть
- чар, чарівливість.
Прелєґент. Лектор, доповідач Відчит
д.Г.Хоткевича відбув ся в середу. Шановний
прелєґент подав зібраним богато новин про
бандуру і бандуристів, а говорив так гарно,
цікаво, що подібного відчиту не будемо чути
скоро (Б, 1907, 70, 3); Рухлива черновецка
''Жіноча Громада "урядила в грудни сього року
цикль відчитів. О етапний виклад ' 'Про легкі"
мав посол Єротей Пігуляк. Прелєґент
познакомив публику з анатомією легких,
звертаючи заразом увагу на гігієнічне плекане
здоровля чоловіка, яким дуже часто
легковажить ся (Б., 1907, 150, 3) / пол.
prelegent -лектор, доповідач; прелєґент, лат.
- той, хто читає реферат, доповідь, доповідач
(СЧС, 523).
Прелімінар. Проект бюджету. Кождого року
мусить начальник громадский (двірник)
щонанайменьше місяць перед кінцем року
предложити Раді громадскій прелімінар всіх
приходів і видатків громадских на пришлийрік.
Що прелімінар вже готвоий і лежить в
канцеляриї о тім має двірник повідомити цілу
громаду щонайменьше 14 днів перед тим, нім
Рада громадска ме радити над прелімінарем
(См.-Стоцький, Громада, 7) / пол. preliminary
- проект бюджету, preliminowac - складати
бюджет, кошторис; порівн. прелімінар, лат.
- попередній, примірний кошторис, проект
видатків (СЧС, 344).
Премія. 1. Нагорода, премія. [Рада культури]
уділяла нагороди (премії) за чищенє садів і
приставляла даром праси для овочевого вина
(Товариш, 1908, 210); Прихід з премій і
відсотків виносив ер. 1907 понад 150міліонів
корон. Надвишкаяко дивіденда виносить ер.
1907 понад 31 міліонів корон. Цілком нові і
дуже приступні у слів я. Генеральна аґенция на
Буковину: Чернівці, вулиця Головна, 20
(Товариш, 1908,304, рекл.). 2. Страхувальний
внесок. иДністер", опертий на засаді
взаємности своїх членів обезпечає всяке майно
движиме і недвижиме против шкід огневих під
найприступнійшими услів 'ями і почислює
можливо найнизші премії (Б., 1895, 5,4) / пол.
premia - 1) премія, 2) страхувальний внесок.
Пренумерант. Передплатник. Просимо умильно
0 надіслане належностий, які зазначуємо
кождомуз поважних пренумерантів наших на
адресах сего числа (Б., 1889, рекл.) / пол.
prenumerant - передплатник.
Пренумерата. Передплата (періодичного
видання).Пренумературочну 2зол., поврочну
1 зол. Пріймає Администрація и Експидиція вь
Ярославлю (Б., 1886, рекл.) І пол. prenumerata
- передплата, prenumerata gazety -
передплата на газету; порівн. пренумерата,
лат. - передплата на журнал, газету тощо
(СЧС, 344).
Пренумерувати. Передплачувати. Я давніше
тримала "Gesellschaft", но тепер пренумерую
"Neue Deutsche Berliner Rundschau", і мені за
много виносить оплачувати дві німецькі
часописі, ще маю і руські держати(Коб., Листи,
101, 477) / пол. prenumerowac -
передплачувати, виписувати (періодичне видання);
порівн. пренумерувати, лат. -
передплачувати журнал, газету тощо (СЧС, 344).
Прёсия. Тиск. / Виконувати пресию - чинити
тиск. Ба не лише на біднішає населене, - навіть
на урядників виконувала кліка пресию (Б., 1907,
291 Прийнятися
95, 1) / пол. presja - тиск, примус; порівн.
пресія, лат. - натиск, примус (СЧС, 345).
Прецібзний. Точний. Великий склад стінних,
столових і кишенкових годинників із золота,
срібла, ніклю, стали з преціозншш верками (Б.,
1905, рекл.) / пол. precyzja - точність,
precyzyjnie - з великою точністю, precyzyjny
- точний, mechanika precyzyjna - точна
механіка; нім. prazis(e) - точний.
Прибори, мн. Приладдя. Папір і прибори до
писаня продають ся гуртом і подрібно (Б.,
1890, рекл.) / порівн. пол. przybory do pisania
- письмове приладдя; рос. приборы, мн. ~
прилади.
Прибрати. Набути якихось ознак, форм.
Італійске правительство займає ся
з 'орґанізованєм помочи, але нужда прибрала
надто великі розміри, щоби єї легко було
зарадити (Б., 1895, 6, 4) / пол przybrac - 1)
безособ, піднятися, прибути, 2) прийняти,
набути.
Привернене. Відновлення. Головні услів 'я для
приверненя мира ось які: виплата високого
відшкодованя воєнного, признане
независимости Кореї, відступленє Япанови
острова Формози (Б., 1895, 14, 3-4) / порівн.
пол. przywrocic -1) відновити (лад, порядок),
2) поновити в правах.
Прив'язувати. Надавати (ваги). Не належить ся
прив 'язувати великої ваги до виступленя
бар [она]Дінавліого з сего ж субкомітету (Б.,
1895,27,3) І пол. przywi^zywac -прив'язувати,
przywi^zywac wag? (znaczenie) (do czegos) -
надавати вагу (значення) (чомусь).
Пригнетеїіий. Пригнічений, смутний. Я сиділа
мовчки при вікні й дивилася на вулицю. І я була
дуже пригнетена (Коб., Valse melancohque, 99)
/ порівн пол. przygnfbiony - пригнічений,
смутний; рос. угнетенный - те саме.
Приготовавчий. Підготовчий. Концесіонована
приватна середна школа проф. А.Туркуса
получена з відділом приготовавчої кляси і
пенсіонатом для хімназияльних і реальних
учеників(Б., 1900, рекл.) І пол. przygotowawczy
-підготовчий.
Приєднати, приєднувати. Зголосити, залучити.
Аби ж вона ["Буковина"] могла уміло
сповнити своє завдане, то комітет
редакцийний приєднав для веденя редакциї
"Буковини" чоловіка [...] Комітет
редакцийний приєднав также сталих
дописувателів зі всіх сторін Руси (Б., 1895,11,
3); Не гадаємо ми тут запускати ся в
високопарні економічні теориї, аби для одної
або для другої з них приєднати читачів (Б.,
1895, 19, 2); Буду старати ся, аби
Вп.П.Т.Публику в цілій повні так під взглядом
якости харчу і напитків, так скорої ретельної
обслуги і надальше приєднати собі загальну
симпатию Гостий (Б., 1901, рекл.) / див.
з'єднати.
Приєднуване ( чому?). Назва дії за знач.
приєднувати. Збори закінчив голова,
завзиваючи членів до праці наукової і до
приєднуваня товариству якнайбільше членів,
щоби вислід праці міг бути якнайкрасший (Б.,
1907,68,3).
Призволено. Виділено, надано (про кошти). На
остаток призволено 500 зр[иньских] на
заложенє шкілок насінних (Б., 1895, 5, 2).
Призволити. Дозволити. Ухвалено призволити
черновецкій громаді затягнути позичку 65.000
зр[иньских] на будову касарні для краєвої
оборони (Б., 1895, 5, 3) / пол. przyzwalac -
дозволяти.
Признане. Визнання, прихильний відгук,
схвалення. За якість сего пива дістали ми вже
дуже прихильні признаня (Б., 1895, 19, 4);
Становище, яке занимала німецка політика під
час цілоїкрізи на сході, найшло в горожаньских
партиях удобрене і признане, від чого навіть
провідники соціяльних демократів не могли
відтягнути ся (Б., 1909, 75, 3) / порівн. рос.
признание- визнання; яол. uznanie -визнання.
Прийнятися (чого?); приймитися. Погодитися
(на що?). Перед самим вибором заявили посли
Стефанович, др.Рот і др.Стоцкий в імени
своїх товаришів, що не приймуть ся вибору
до виділу, доки в нім засідає такий чоловік, як
Волян (Б., 1895, 5,4); Подумай над тим, чи Ти
не міг би приняти ся редакциї творів
Федьковича для видавництва "Буковини"
(Маковей, Листи, 553); - Кажете, мамо, що
невістка мала би там багато роботи9 -
спитала живіше Парасинка. -Хоч би і десять
разів було там стільки роботи, то вже кожна
приймилась би до того, аби могла лише бути
її невісткою. Михайла візьметься кожна
ногами йруками. Другого Михайла нема в селі
(Коб., Земля, 231).
19*
>92
Прийти 2
Прийти, приходити. 1. Дійти, досягти. /
Прийти до голосу (до слова) - здобути право
голосу (в суспільному житті), здобути
можливість захищати свої права. Тілько через
вироблене поважної національної сили може
нарід, яко такий, заняти між: другими
народами поважне місце, прийти до голосу і
тим способом виробити собі відповідне значінє
та відповідний вплив на краєву та державну
управу (Б., 1895, 29, 1); По нещасливих війнах
в роках 1859 і 1866 прийшли до слова
заступники кількох сильних племен, що вміли
використати розпад державної власти:
Мадярам запевнено панованє в
Позалитавщині, для Поляків построено осібну
автономію в Галичині. А все проче мало
остати запевненим для Німців (Б., 1909, 46,
1) / порівн. пол. przyjsc do stowa - дістати,
взяти слово, домогтися права голосу, przyjsc
do grosza - досягти багатства, нажити гроші,
nie dopuscic do glozu - не дати говорити. 2.
безособ Дійти до кульмінації, до розв'язання.
Коло Аничківского мосту здержала їх поліция
і тут пришило до великої бійки, серед котрої
покалічено богато студентів, а ще більше
арештовано (Б., 1895, 7, 4); Президент Сель
перебував зновуВідни і конферував з гр. Туном,
але до якихось додатних вислідів не прийшло
(Б., 1899, 35, 2); Ще нім прийшло до
виплачуваня паїв та чиншу, ухвалено визичити
800 К (Канюк, 1906, 37); Під час фактичного
спростованя посла Ерлєра прийшло до
довготреваючих контроверзів між ческими
аграриями / ческими кат[олицкими]
націоналами, які закінчили ся тумультом. Всі
заходи президента, щоб привернути спокій,
остали довго без успіху (Б., 1907, 80, 1); При
нашій ватрі печуть усі свої печені. Одні
Українці домагають ся, н[а]пр[иклад],
безнастанно своїх национальных шкіл народних
в Чернівцях, а коли прийшло дорішеня справи,
то Поляки і Волохи дістали їх і для себе. Так
воно все діє ся, так і з місцем віце-бурґомістра
(Б , 1909,50,1) / порівн. пол. przyjsc (do czego)
- заст. дійти (до чогсь), досягнути, przyjsc
do skutku - здійснитися, відбутися.
Прикітбваиий [*прикітувати|. Прикріплений,
припаяний, скріплений. Іноді буває так, що
лямпа, прикітована до цинової підставки, або
пальник, прикітований до скляногорезервоару,
розкітують ся, і коли то на селі, то треба
чекати, аж хтось буде їхати до міста і возьме
лямпу до направи (Б., 1899, 123, 3) / пол.
kitowac- 1) замазувати; 2) шпаклювати; нім.
der Kitt - замазка, цемент; einkitten -
закітовувати, замазувати кітом; див. іще кіт,
розкітуватися.
Прикладний. Зразковий, взірцевий. Русини
стратили в нім чоловіка чесного і
працьовитого, щирого і прикладного учителя
(Б., 1895, 5, 4) / пол. przykladny - зразковий,
взірцевий; див. іще примірний.
Приклонник. 1. Прихильник. До 1901.року
приклонники спільництва в Швайцариї
сподівали ся, що межи сільскими і міскими
спілками пануватиме дружна зв"язь (Товариш,
1908, 94); Найбільше успішним заборолом
против надужитку власти дідичів і їх
приклонників в діловодстві громади є то, що
мужики мають рішаючий вплив при складі
заступництва громад (Товариш, 1908, 294);
Централістична ідея в Австриї нині вже
майже не має приклонників, лишає ся проте
альтернатива: краєва або национальна
автономия (Б., 1909, 79, 2). 2. Любитель.
Підписані властителі сего заведеня не щадили
трудів ні коштів, а урядили сю подиву гідну
каварню з найвибагливійшим комфортом,
заосмотрили єї у кутки, надаючі ся до
ріжнорожних сходин, любовних, приятельских
і взагалі для приклонників веселих годин (Б.,
1909, рекл.) / порівн. рос. поклонник -
шанувальник, прихильник; пол wielbiciel -
шанувальник, прихильник, wielbic - 1)
схилятися (перед кимось, чимось),
обожнюватии (когось, щось).
Прикмета. Добра ознака, властивість. Прикмети
іхибиростин, так само, як ізьвірят талюдий,
переходять на потомків, проте з якими
прикметами колос виберемо, таку відміну
дістанемо (Товариш, 1908,250).
Прилагодитися, безособ. Підготуватися. Взявши
отеє подане до суду і ті три статути, що їх
прилагодило ся, іде старшина, всі п 'ять, до
нотара (або до свого суду) і там всі п 'ять
підписують подане раз всередині, а раз на
кінци, а нотар або суд має на поданю
удостовірити (потвердити), що оба сі підписи
на поданю кождого члена старшини є
власноручні (См.-Стоцький, Порадник, 17).
293 Приневолений
Приладжений. Дієприкм. від приладити. Вь
кожддмъ числі будуть уміщени численны
илюстраціи; способь представленя
зрозумілий и ясный - приладжений до
практичного житя (Б., 1886, рекл.).
Приладити. Підготувати, пристосувати. В суді
вимагають трох примірників статуту, тому
треба приладити ще один начальником
удостовірений відпис статута і приложити
до сего поданя (Канюк, 1906, 19); По змозі
повинен учитель приладити собі задачі вже
на якийсь час, а навіть і на цілий рік, і то так,
аби перші булилекші, а далі чимраз труднійші
(Канюк, 1911,97)/ порівн. пол. przygotowac -
підготувати ;>>кр. при лагод йти -приготувати,
підготувати, пристосувати.
Приложити. Докласти, додати (супровідні
папери). В суді вимагають трох примірників
статуту, тому треба приладити ще один
начальником удостовірений відпис статута і
приложити до сего поданя (Канюк, 1906,19) /
порівн./?ос. прилагать -додавати, докладати
(супровідні папери); пол. przekladac -
подавати, додавати.
Прилюдність. Офіційне визнання документа.
Приватні школи можуть дістати від
шкільних властий (міністерства просьвіти)
право прилюдности, себто право видавати
засьвідченя (сьвідоцтва) зі силою публичных
шкм (Канюк, 1911,103).
Приміненє. Назва дії за знач, примінити. У нас,
на Буковині і в Галичині, спільні молотільні
можуть найти лиш мале приміненє, бо
позатілько наш господар збіжа має, що може
сам собі змолотити ціпом (Товариш, 1908,224)
/ порівн.рос. применение -застосування; пол.
zastosowanie - застосування.
Примінити. Застосувати, використати. Панове
будете мусіти дбати також: о те, аби
реґулямін палати примінити до відносин,
значно змінених від часу, коли дотеперішний
реґулямін укладано (Б., 1907, 67, 2) / порівн.
рос. применить - застосувати; пол.
zastosowac, uzyc - застосувати, використати.
Примір. Приклад. В заступстві голови повитав
зібраних учеників пос[ол] Єр.Пігуляк теплою
промовою, в котрій показав кількома ясними
примірами, як далеко приводить праця (Б.,
1895, 9,4); Помимо всіх змагань противників
станула читальня вЛужанах на примір другим
громадам (Б., 1895, 2, 3); Мушу для того се
важне питане за помочию кількох примірів
Вис[окій] Палаті близше об 'яснити (Б., 1895,
6, 1); Міг би я вам, панове, богато примірів
навести (Б., 1895, 8, 3); Вліті і восени можна
агітувати, вказувати на примірах на користи
з сего стоваришеня, але пора самого заложу-
ваня є зима (Канюк, 1906, 12); / порівн. рос.
пример - приклад; пол. przyklad - приклад.
Примірний. Зразковий. В імени учеників
подякував виділови товариства ученик V. кляси
Когут Лев короткою, добре обдуманою
промовою, в котрій в імени товаришів щирими
словами обіцював допровадити пильностию і
примірним поведенєм (Б., 1895, 9, 4) / порівн.
рос. примерное поведение - зразкова
поведінка; пол. wzorowy, przykladny - зразковий.
Примітити. Відзначити, підкреслити.
Примітити лиш хочу, що навіть тут, в
Чернівцях, поставлені при школах гр[еко]-
ор[ієнтальні] катехити і душпастирі, котрі
не знають по-руски (Б., 1895, 6, 2) / порівн.
рос. отметить, приметить - відзначити,
підкреслити; пол. podkreslic - відзачити,
підкреслити.
Приневолений. Дієприкм. від приневолити Я
жалую, що був приневолений піднести, що він
своє слово чести зломив, але се вже записано
в тогіднім стенографічнім протоколі (Б., 1895,
12, 4); В противнім разі товариство буде
приневолене иньшою дорогою домагати ся
своїхпретенсий(Б., 1903,18 цьвітня, оголош.);
Просимо всю патріотичну інтеліхенцию,
міщан і селян: "Споможіть нас, бурсу, в
теперішній хвили, бо заряд бурси знаходить
ся тепер у таких грошевих клопотах, що
наколи не підопре насруский загал грошевими
датками, то ми будемо, на жаль, приневолені
розв'язати бурсу" (Б., 1907, 91, 3); Перші
думали се зробити Буковинці, які нараджували
ся над основанєм товариства "Буковина "; се
ж мало настати тоді, якби їх житє в "Союзі"
стало неможливим і вони були б приневолені
покинути "стару фірму" противникам
(Сімович, \90&,5\9-520);[МодестЛевицький]
перебув щасливо війну, кам 'янецький період;
по війні ж, приневолений покинути Чернівці,
занявся був якийсь час організацією сільських
хорів у Теребовельщині в Галичині (Сімович,
1938,77).
>94
Приневолити 2
Приневолити, приневолювати. Змусити
(змушувати). Абсолютні вимоги професорів у
висших клясах, щоби перевід був поданий в дусі
і стилю німецкої'мови, приневолюють учеників
до уживаня т.зв. недозволених способів, як
друкованих переводів, заміток між стрічками
і т.п. (Корд., 1904, 12); Тих шість узброєних
компаній разом із 5 сотками маніфестантів
виломили брами нових касарень і приневолили
їх залогу, яка вже лежала в ліжку, вибирати
ся разом в похід до Нарбони, щоби виступити
против кірасиєрів, які масакрують нарід (Б.,
1907, 69, 3); Парляментарної форми [...]
вживаєть ся при тяжких задачах, щоб
приневолити дітий до думаня та суперництва,
хто краще та скорше відповість. (Канюк,
1911, 73); Учитель питанями і иньшими
засобами збуджує в ученику самостійність і
замилуванє (интерес), приневолюючи його тим
робом до самостійного винаходу все нових та
нових задач (гадок) (Канюк, 1911, 68); - Він
[Сава] не дуже охочий до праці, але хто має
вам помагати? Вимусите його приневолювати
до роботи, бо він забагато ходить по селі
(Коб., Земля, 261) / порівн. пол. zniewolic -
змусити, примусити (до чогось).
Принорбвленє. У сполуч. в приноровленю -
у застосуванні (до чого?), щодо, відносно
(чого?). А тепер придивім ся, як виглядає все
висше сказане в приноровленю до
утраквістичноїґіменазиї(Корд., 1904, 8).
Принос. Надходження від праці, здобутки. Не
може для нас бути байдуже, що з нашого
народу, з єго приносу ідуть щедрі дари на
підмогу волоским товариствам, тим часом
колирускі читальні, рускі товариства нидіють
і занепадають (Б., 1895, 39,2).
Принука. Те саме, що понука. Слабше була
заступлена сьвітска інтеліґенция, хоч без
прославлених москвофілів Дуди і д-ра
Дудикевича з Коломиї не обійшло ся, бо ті
панове для об 'єдинительноїроботи найлучша
фірма і принука (Б., 1895,44, 3); Зиск в нашім
житі економічнім є одинокою принукою для
витвору (продукциї) (Товариш, 1908,200).
Приобіцяти. Пообіцяти. Пан посол др.Волян
сказав, що я зломив так само слово, як він,
позаяк я приобіцяв словом чести, що вступлю
до клюбу Гогенварта (Б., 1895, 12, 3) / пол.
przyobiecac - пообіцяти.
Припадково. Випадково. Річ учителя дійти до
того, чи відповідь дитини самойстіна, чи не
підказав її сусід, або чи, може, ученик
припадково її не відгадав (Канюк, 1911, 79) /
пол. przypadkowo - випадково.
Припис. Інструкція. Ухвалено одобрити зміну
приписів для іспитів громадских писарів (Б.,
1895, 5,3);/Після припису-згідно з
інструкцією. Чи дали наші панотці після припису знати
до староства про сі збори? (Б., 1895,9,4);Взимі
мають ся комини вимітати що 6 неділь, а еліті
раз на 3 місяці. Старшина громадскамає бодай
З рази до року робити ревізиї в селі, чи всі ті
приписи виповняють ся (См.-Стоцький,
Громада, 19) / порівн. пол. przypisy, мн. -
пояснення, коментарі, примітки.
Припорученє. Доручення. На припорученє
нового президента складає Буржоа по другий
раз кабінет (Б., 1895, 2, 3) / порівн. пол.
polecenie - доручення, розпорядження; рос.
поручение - доручення, розпорядження,
наказ.
Припоручйти, припоручати. Подати на
розгляд, рекомендувати. Гадаю, проте, мої
панове, що, може, найде ся вихід, щоби
задоволити всіх і успокоїти маси, а то через
посереднє внесене, котрого принятє вам
припоручаю (Б., 1895, 10, 3); Тепер гадає
адміністративна комісия припоручити
соймови до принятя ті резолюциї, що були
справоздавцем порушені, докладно обговорені
і признані (Б., 1899,36,1) / порівн. пол. polecic
- доручити, рекомендувати; рос. поручить -
доручити.
Приректи. Пообіцяти. Міністр прирік уділити
відповідну поміч тамошним потерпівшим
жителям (Б., 1895, \А,4);Рівножзастаранєм
др.Мильковича прирекло й "Музичне
товариство" дати запомогу на ціль
археольоґічних розслідів (Б., 1907, 68, 3);
Преосьвященний владика, прочитавши
важнійші точки статуту, одобрив істнованє
товариства, прирік віддати єму уміщене в
резиденцій і свою поміч і уділив архиєрейске
благословеньство (Звідомл., 1914, 13) / пол.
przyrzec - пообіцяти, запевнити.
Приряд 1. Пристрій, пристосування. Найліпші
машини до шитя є т[ак] з[вані] обручкові. Сі
машини мають приряд до гафтованя і приряд
до остреня голок та ножиць (Б., 1900, рекл.).
295 Пристрій
2.мн. Знаряддя, інструмент. До сего переділу, в
котрім сидів кнізь, завів [кондуктор] шістьох
коминярівразом з їх прирядами (Б., 1895,1,4)
/ пол. przyrz^dy, мн. - прилади, інструменти.
Присісти, перен. Обсісти, позбавити можливості
руху, розвитку. Нехай село присядуть ріжні
лихваря, як саранча, нехай рада громадска буде
зложена з самих поплечників лихварских, нехай
ціле село буде збором старців з довгими
руками, коли сьвященник хоче піддвигнути
своїх селян з упадку, ві найде на то час і спосіб,
а помалу доведе до свого (Б., 1895, 48, 1) /
порівн. пол. przysiajc -1) присісти, 2) сідаючи
притиснути, 3) перен. притиснути.
Прислугувати. Бути властивим, притаманним
(для когось, чогось). Рішучий висновок - се
силльойстичний висновок, зложений із трьох
рішучих присудів. Він опираєть ся на основі:
що прислугує родови, те прислугує і ґатункови,
а що противить ся родови, те противить ся і
ґатункови (що говоримо про цілину обсягу, те
саме можемо сказати про частину обсягу)
(Канюк, 1911, 36) / пол. przyslugiwac (komus,
czemus) - належатися, бути властивим,
притаманним (для когось, чогось).
Приспішати. Прискорювати. Се є одиноке
средство проти випаданя волося, скріпляє і
приспішає его зріст, віддає великі прислуги
панам, котрим йде о красні вуси і бороду,
запобігає передчасному лисеню і сивіню (Б.,
1904, рекл.) І пол. przyspieszac -прискорювати,
пришвидшувати.
Приспоренє. 1. Збільшення, примноження. Ми
з щирим серцем піднесли нашу руку, щоби
голосувати за приспоренєм цілий не тілько
ваших волоских, але й других товариств (Б.,
1895, 10, 2) / пол. przysporzyc - збільшити,
примножити, додати. 2. Сприяння,
пришвидшення. Вапнисто-желізний сируп.
Від 39літ лікарями випробований і поручуваний
яко грудний сируп. Усуває флєґму, лагодить
кашель, побуджує апетит. Приспорює
травлінє і ділає відживляючо на кров і розвій
костий (Б., 1909, рекл) / див. приспорювати.
Приспбрити, приспорювати. Прискорювати,
сприяти. [Ілюстр. контекст див. на
приспоренєу / порівн. пол. spory - 1) досить
значний, достатній; 2) швидкий, жвавий,
бадьорий; пол. przysporzyc - збільшити,
примножити, додати.
Приставити, приставляти. Привезти,
припровадити. Тепер нехай начальник каси іде до
Черновець розпитати, де купити касу, нехай
касу сторгує і приставить її в село (См.-
Стоцький, Порадник, 34) / пол. przystawic,
przystawiac - доставити.
Пристояти. 1.Належати до чиєїсь компетенції.
Проти сего напімненя внесло товариство
зноврекурс, що місцевому правительству не
пристоїть право давати таким
товариствам напімненя (Б., 1895, 10, 1);
Мушу зазначити, що він в сій справі приписав
собі ролю, котра пристоїть тільки
найвисшому трибуналови (Б., 1895, 12, 4);
Після § 22 закона пристоїть таким книгам
право доводу (Канюк, 1906, Ъ5)\Материяльне
ужитковане православного релігійного фонду
пристоїть, однак, кождому владиці в міру
потреб диєцезиї в рівній мірі і не залежить
від їх взаїмного порозуміня (Звідомл., 1914,
67); Рускому православному єпископови
пристоїть в буковиньскім краєвім соймі
вірильний голос (Звідомл., 1914, 67). 2.
Належатися, личити. "Се товариші є не
тілько поведене, яке зовсім не пристоїт
патріотичному україньско-руському
академікови, але подобає таки, даруйте за
слово, на цілком дитиняче поступованє"
B.ХЇ.1899) (Сімович, 1908, 517); Другу
[часть] прошу Вас прочитати; Вам
пристоїть знати дещо з неї; впрочім, вона
дуже інтресна і читається легше, як перша
часть (Коб., Листи, 31, 297); Ніяк не можу
погодитися, щоби Ви розпрощались з
писанням. Воно пристоїть і належить Вам,
якмедвежість пристоїть лиш Вам тому, що
се Валі вроджене, а не напам 'ять вивчене
(Коб., Листи, 95,454); Ви любили Вашу маму
Тому, коли я тепер Вас згадую, згадую все і
Вашу маму, хоть я її не знала. Ви сильно
любили її, і терпіли з нею сильно - як
пристоїть С'тефаникові (Коб., Слова..., 266)
/ пол. prystac - 1) пристати, 2) прилягти
(щільно), 3) призупинитися; nie prystoi - не
личить, не годиться.
Пристрій. Заклад, установа. Не може бутирічи
про ступінь культури в народі темному, де
нема або занадто мало шкіл і інчих пристроїв
задляосьвітилюдскої(Б., 1895,13,2)/порівн.
пол. zaklad - установа.
Пристроєний 2
Пристроєний. Прибраний, наряджений. Руска
Молдавиця була пристроєна сьвяточно, тисячі
Гуцулів творили шпалір від входу в село аж до
громадского уряду Тут привитали нашого
посла [Н.Василька] представителі громади в
комплєті (Б., 1907, 83, 1); / образно. [Рунї] з
сторони північної був оброслий молодим лісом
і піднімався лагідно в гору. Зі сторони західної,
де стояв коло Маґури, був стрімкий, як вона, і,
як вона, пристроєний тут в самі старі, густо
виростаючі смереки (Коб., Некультурна, 58) /
пол. przystrojony - прибраний, наряджений.
Пристроїти. Прибрати, нарядити, прикрасити.
/ образно. Спомини про його при війську
перебуте життя зміняли його цілковито, і
здавалося, він бачив усю велич, усю красу і
знеслість того часу аж тепер, і се поривало
його. Він пристроював кожний і найдрібніший
епізод фантастично, говорив, мов поет, і
брехав, віруючи свято в те, що говорив (Коб.,
Земля, 264) / пол. przystroic - 1) прикрасити,
прибрати, 2) нарядити, оздобити.
Приступити, приступати. Підійти,
наблизитися. / Без бука не приступай - і не підходь,
і не підступишся (про зарозумілих, гордих
людей). А як "задля браку материялу" або
"задля незалежних відредакциїпричин " котра
часопись помістить якийсь "твір " молодого
"поета ", - тоді до него без бука не приступай.
Тоді він вже не лиш "поет з Божої ласки ",
але й критик, що "розуміє поезию ", говорить
про штуку (В.Сімович, Б., 1907, 151,3)/ пол.
przyst^pic - 1) підступити, підійти, 2)
приєднатися, долучитися (до когось, чогось),
bez kija ani przystap (do kogos) - без кия і не
підступай.
Приступленє. Вступ. В тім списі членів має
бути подане ім 'я і назвиско кождого члена,
день приступленя до каси, а окрім того ще і
рубрика "em/coee" (См.-Стоцький, Порадник,
25) / порівн. пол. przystaj)ic - 1) підступити,
підійти, 2) приєднатися, долучитися (до когось,
чогось).
Присуд. Судження, думка. Після степеня
набезпечності (певности), з якою висказуєть
ся присуд, а то чи полученє підмета з
присудком виявляєть ся дійсним, непевним
(можливим) або конечним ділимо присуди на:
[1) дійсні; 2) непевні; 3) конечні] (Канюк, 1911,
27); Часто не знаємо причини якогось явища,
але що ми у своїй сьвідомости все простуємо
до основности і докладности, то таки
стараємо ся бодай уявити собі якусь загальну
причину, щоби таким способом пояснити
відповідне явище. Таке пояснене, чи то таким
способом утворена думка (присуд), зветь ся
здогадом (гіпотеза) (Канюк, 1911,48).
Притакливий. Стверджувальний. Притакливий
присуд висказує, що відповідні тямки дадуть
ся в думці погодити з собою; заперечний присуд
подає, що відповідні тямки не дадуть ся в
думці з собою погодити і сполучити (Канюк,
1911,25).
Притакнути, притакувати. Ствердити,
стверджувати. А кождий щирий фільольог
притакне, що то чутє не дуже приємне - от
немовби тобі зв 'язали руки і ноги і пустили
пливати!(Кощ, 1904,9-Ю);/? сього виходить,
що із двох присудів, з котрих один на те саме
притакує, що другий заперечує, мусить один
бути правдивий; якийсь третій присуд не є
можливий (Канюк, 1911,29).
Притомний. Присутній. За чим обстає
більшість притомних радних, то стає ухвалою
Ради (См.-Стоцький, Громада, 27); Протокол
засіданя старшини, дня 3-го листопада 1900
Притомні: начальник, всі члени старшини і
касиєр (См.-Стоцький, Порадник, 33) / пол.
przytomny - присутній.
Притомність. 1. Присутність. Отже, як таким
чином назве виборець порекла тих, що їх хоче
вибрати радними і заступниками, то зараз
таки в притомности виборця вписують ся єго
голоси до лісти (виборець може дивити ся, чи
по правді записують) (См.-Стоцький, Громада,
36); Ще в тім часі, коли "Союз" вже як так
стояв на ногах A900 p.), гімназисти устами
свого речника заявили на своїх зборах в
притомности кількох академиків , що вони
"сьвідомі Українці, але лагодять ся не до
"Союза ". Се була одна з причин, що засновано
"Молоду Україну" (Сімович, 1908, 515).
2.Свідомість, усвідомлення. Розвиток уваги
важний не лиш для шкільної науки, але і для
майбутнього житя; вона є першою умовою
притомности людини; непритомний не може
уважати, а неуважний не матиме
притомности тоді, коли йому її треба (Канюк,
1911, 98)/ пол. przytomnosc- 1) присутність,
2) свідомість.
N
297 Проба
Притулище. Притулок, приміщення. Наступило
величаве принятє в домі госп[одаря] Олекси
Бережана, котрий відступив свою комнату на
притулище читальні (Б., 1895, 2, 3) / порівн.
пол. przytuiek - притулок.
Прихилитися. Задовільнити прохання. Най лиш
родичі внесуть письменно просьбу, а рада
шкільна повітова радо прихилить ся до неї (Б.,
1895, 6, 2) / пол. przychylic sie^ do zyczen -
задовільнити бажання.
Приховок. Приплід. Окрім стаций для плеканя
худоби істнують і так звані чистокровні
обори, що виховують чистокровний і расовий
відповідний приховок лиш одної раси. Такі
обори раси бернско-симентальскої є в
Берегометі н[ад] Серетом (барон Василько),
в Черешу (Абрагамович) в Буденцях
(др.Вольчиньский), в Кіцмани (при школі
рільничій), в Сторожинци (др. Фльондор), в
Жадові (деҐоян), вПетрівцях н[ад] Серетом
(Бродовский), а пінцтавскоїраси в Радівцях при
школі рільничій (Товариш, 1908, 207) / пол.
przychowek - приплід.
Причинитися, причинятися. Долучитися (до
чогось), допомогти, сприяти в якійсь справі.
Русини не мають богатих боярів, вони
материяльно найбіднійший нарід сего краю,
але мимо того платять сорозмірно найбільші
податки, позаяк рускі повіти є властивими
податниками краю, отже головно
причиняють ся до витвореня краевого фонду
що більшість сеї в[исокої] палати рік-річно
виймає із сеї миски найситніші кусні для
волоских цілий, а уділ Русинів зводить на
якнайменьше(Б., 1895,10,2);#е вільно давати
пожички на такіріжні домашні видатки, що
мають лиш спожити ся, н.пр., весілє, обіди,
одежу, коралі іт.д., бо такі видатки не
причиняють ся до піднесеня господарства, до
побільшеня зарібку або доходів (См.-Стоцький,
Порадник, 40); "Ніобу"я посвятила старому
і щирому приятелеві нашого дому - лікареві
одному, котрий один причинився до того, щоб
я з тяжкої недуги сяк-так вирвалася і що моя
дорога мама ще межи живучими (Коб., Листи,
161, 573); Книжочка ся причинила ся чимало
до розвою кас; і люди порозуміли з неї вигоду
каси, а иньші навчили ся як се товариство
закладати і провадити (Канюк, 1906, 4);
Завзиваємо їх [буковиньских Українців], щоби
причинили ся і своєю лептою до пошанованя
найбільшого Українця[...] Хто коли-небудь
читав чи чув хоч одне вогненне слово
безсмертного Кобзаря, не зможе і не сьміє
відказати ся зложити ему глибокий поклін, не
поскупить малої лепти (Б., 1909, 65, 1);
Полюбивши мого батька, а з тим і його рідну
мову, [мама] переступила без вагань на його
просьбу на його віру, причинившись так до
основаня чисто української хати (Коб., Про
себе саму, 46) / пол. przyczynic si$,
przyczyniac si$ - посприяти (чомусь),
вплинути (на щось).
Приярмити. Уярмити, підкорити. Не приярмили
пани людий панщиною, бо єї скасовано, то
приярмив їх голод (Товариш, 1908,139)/ порівн.
пол. ujarmic -уярмити, підкорити.
Приятність. Приємність, втіха. Се не справляє
мені ніяку приятність, і певно прикрійшемені
говорити в тій Вис[окій]Палаті такі гіркі
слова (Б., 1895, 6, 2); / Зрікатись всяких
приятностей - відмовлятися від усяких втіх.
Отся ціла збірка мені доволі праці стоїла. Та
Ви се зрозумієте, дорогий товаришу, коли Вам
скажу, що я зрікаюсь всяких інших
приятностий, щоб лише могла перу і
літературі служити, а не маю, на жаль, часу
для неї, бо в мене мати хоровита і я
хазяйством кермую (Коб., Листи, 99, 463) /
порівн. пол. przyjemnosc - приємність,
радість, втіха; рос. приятность - те саме
Прібки, мн. Зразки. Насіня ярих збіж, трав і
конюшини краєвоїпродукция з хваранциєю, що
сьвіжа і вільна від канянки, купує Спілка для
господарства і торговлі в Перемишли. Ласкаві
зголошеня і прібки разом з жаданою ціною і
Хваранциєю просимо надсилати просто до
Дирекциї спілки (Б., 1909, рекл) / пол. probka
- зразок.
Проба. 1. Спроба, дія з непередбачуваним
результатом. Час науки /тут - навчання] аж
надто короткий і дорогий, щоби вживати
його на проби та експерименти (Канюк, 1911,
84). 2. мн. Досліди, випробування. Участь в
дискусиї брали професори майже всіх німецких
і австрийских виділів медичних, котрі робили
проби з новим средством антідіфтеричним
(Б., 1895, 15, 3); 3. Репетиції. Представлене
заповідає ся дуже гарно, як самі проби вже
показують. Також: будуть грати нові, дуже
Проблем 298
добрі сили, що грали на иньших, інших
дилетантских сценах (Б., 1902, рекл.) / пол.
proba -1) спроба, 2) випробування, перевірка,
3) репетиція, proba generalna - генеральна
репетиція.
Проблем, ч.р. Проблема. Перед всіми иньшими
питанячи займав нас земельний проблем і став
предметом наших нарад(Товариш, 1908,187)
/ пол. problem, ч.р. - проблема.
Провадити. Вести. Двірник повинен провадити
книгу касову, в якій має бути записаний кождий
гріш, який приходить або видає ся громаді
(См.-Стоцький, Громада, 9) / порівн. пол.
przewodzic - керувати.
Провід. Керівництво. Перша найважнійша
заповідь є добрий провід стоваришеня (Канюк,
1906, 9); /Вести провід-керувати,провадити
(чимсь). Двірник, а в разі перешкоди его
заступник, веде провід нараді - без двірника
або его заступника не може відбути ся рада.
Він отвирає і кінчить засіданє, уважає на
порядок, оголошує ухвали Ради (См.-Стоцький,
Громада, 29); / Без проводу війско гине - без
керівництва немає успіху, перемоги. Без
проводу війско гине. Хто копає яму під
провідниками, той копає заразом і собі, і тому
народови-війскови (Б., 1909, 37, 1) / пол.
przewod - керівництво, pod czyims
przewodem - під чиїмсь керівництвом.
Провідник. Голова (зборів). Провідником збору
вибрано Івана Павлюка. Він назначує писарем
Петра Копачука (См.-Стоцький, Порадник, 13)
/ пол. przewodnik -1) провідник, провожатий,
2) голова, проводир, przewodnictwo -
керівництво, головування.
Провізорйчний. Тимчасовий. Галицка ц.к.
краєва Дирекция скарбу іменувала
провізоричного ад'юнкта касового Тита
Моравецкого дійсним ад 'юнктом касовим (Б.,
1895,23,2); Лівиця стоїть солідарно, правиця
знов найшла ся в купці а посеред сими
таборами стоїть вже тепер дійстно
невтральне провізоричне міністерство
урядниче (Б., 1899, 150, 1); Доки був він іще
провізоричним, доти був з него і добрий
учитель, і щирий патріот, але заледво став
сталим і вбравши ся в пір 'є обернув зараз таки
кожух. В школі працював гейби за напасть, від
народної роботи відтягав ся чим раз, то
більше (Б., 1909, 51,2); і? тій справі відбували
ся перетрави між австрийским амбасадором
маркграфом Паллавічіньом а великим везиром
і провізоричним міністром заграничних справ
(Б., 1909, 63, 2); Просимо напевно явити ся.
Сердечно пишемо ся у приязни: Провізорйчний
комітет "Товариства руских православних
сьвященників на Буковині" (Звідомл., 1914, 8)
/ пол. prowizoryczny - тимчасовий; нім.
provisorisch - тимчасовий; порівн.
провізорний, лат. - тимчасовий, попередній
(СЧС, 349).
Провізорйчно. Присл. до провізорйчний.
Рікард[ови] Кабрал[ю] провізорйчно повірено
з титулом генерального капітана команду
нашого міста (Б., 1895,16,1); Коли би Автро-
Угорщина не могла задля браку часу або задля
парляментарних відносин залагодити
торговельного договору до 31.марта 1909,
тоді сербске правительство готове згодити
ся на те, щоб продовжено важність сего
договору провізорйчно до 31.грудня 1909. (Б.,
1909, 58, 3); Адріян думає, щоб ми спочатку
провізорйчно туту Ржевницяхмешкали (Арт,
26.ХІ. 1934)/ пол. prowizoryczno -тимчасово;
нім. provisorisch - тимчасово.
Провізория, провізорія. Тимчасовий стан
речей. В кругах парляментарних наступила
досить виразна констернация. Всякий питає:
що буде дальше? Як довго потриває
провізория? Хто увійде до будучого кабінету?
Яка більшість зложить ся в палаті
посольскій? (Б., 1895, 54, 2); / Провізория
буджетова - тимчасовий бюджет. На всякий
случай по дискусиї над реформою податковою
буде ухвалена провізория буджетова (Б., 1895,
8, 3); Вісти, мовби правительство намірено
зажадати провізориї буджетової на третий
квартал, суть безосновні (Б., 1895, 27, 3); В
комісиї буджетовій ради державної
приступлено по принятю провізориї
буджетової до нарад над етапом
міністерства оборони краєвої(Б., 1895,11,3);
Міністер фінансів Коритовский предложив
проект фінансового закона, буджет на рік
1907. і буджетову п 'ятимісячну провізорію (Б.,
1907, 70, 1) / пол. prowizorium - тимчасовий
стан, становище, prowizorium budzetowe -
попередній проект бюджету; нім. provisorisch
- тимчасовий; провізоріюм, лат. - 1)
тимчасовий стан речей; 2) тимчасовий уклад,
299
Промовано
угода; 3) тимчасове користування чужими
речами (СЧС, 349).
Проводити (чому?). Керувати (чим?), вести
справи. Адміністративні справи кождої
дієцезиї будуть полагоджувати осібні
консисториї з рівним числом членів. Кождій
консисториї проводить дотичний владика
(Звідомл., 1914, 66) / пол. prowadzic- вести
справи.
Проволока. Зволікання, недотримання терміну,
невчасне виконання чогось. Для того треба
призвичаїти читачів до порядку і до
додержуваня речинця відданя, який може,
приміром, виносити місяць для научных, а дві
неділі для белетристичних книжок: для приміру
можна навіть накладати кару за проволоку,
хоть би тільки по 10 сотиків за кождий день
поречинци (Кузеля, 1910,9) / порівн.>тф. заст.
проволока - затримка, зволікання (у справі);
пол. przewtoka, заст. -те саме;/70с. проволока,
проволочка - те саме.
Програмовий. Програмний. Мусимо прийти до
пізнаня, що в будучій нашій національній
організації (якій по вічах і обрадах надамо
такий програмовий і тактичний зміст, за
яким заявить ся більшість), до голосу мусять
бути допущені всі люди, що стоять на
національній точці погляду - від скрайних
правих до скрайних лівих (Б., 1907,60,1) / пол.
programowy - програмний; порівн.
програмовий, гр. - що входить до програми,
випливає з неї (СЧС, 349).
Програмово. Присл. до програмовий. / Йти
програмово - йти за планом, програмою.
Отже, насамперед опис їзди. Все йшло
програмово. На Вільзонові ми відразу, коли
приїхали, сіли й найшли ще порожній купе
(Арт., 29. VI. 1933) / пол. programowo- за
планом, згідно з планом, програмою.
Продукуватися. Виступати з виставами,
концертами. "Січ ", маючи талановитих аматорів,
зачинає давати аматорські драматичні
вистави, або сама, або у спілці з другими
товариствами. Рік-річно, починаючи з 1904
роком, товариство продукуєть ся перед
публикою в Чернівцях і на провінції і зискує
заслужені похвали (Сімович, 1908, 529) / пол.
produkowac si$ - прилюдно виступати,
демонструвати своє вміння.
Продукция, продукція. Виступ, виконання
музичного твору, театральної вистави тощо.
Попис розпочав ся іспитом з обсягу теорії
музики, котрої учив сам управитель школи
п.М.Левицкий. Відтак слідували продукциї
музикальні і вокальні (Б., 1907, 70, 3); В тім
же році "Січ " думає про щосьуроділюдового
університету для міщан і в 1905 р. вже
відбувають ся виклади, получені з продукціями
"МіщанськогоХору "(Сімович, 1908,529) І'пол.
produkcja - 1) виробництво, 2) продукція,
продукти, 3) виступ, produkcje artystyczne -
виступи артистів.
Продуцент. Виробник. В тім напрямі намірені
дальші облегшеня щодо повненя обов'язків
войскової служби, дальші полегші для убогих
родин, а в кінці якнайдальше ідучі узглядненя
рільничих і промислових продуцентів в
доставах для армії (Б., 1907,68,2); Окружені
великими синдикатами, перед лицем
прихильників охоронних мит, що уживають
парляментарну машину в інтересі
капіталістичних продуцентів, а на шкоду
орґанізациї консументів, в виду нових
проблємів, що виринають на політичнім та
суспільнім горизонті, в виду так многих саль
для хорих в шпитали житя, що їх не діткнула
еще ніяка лічнича сила, - як можна тепер
сказати, що ми з політикою не маємо нічо до
діла? (Товариш, 1908, 189) / пол. producent -
виробник.
Проказати, проказувати. Виголосити,
прочитати. Панотці не годні в руских громадах
народови навіть "Отченашу" проказати (Б.,
1895,6,1).
Прольонґата. Продовження терміну дії
(чинності) чогось. Одного дня банк відмовив
давати більші кредити, а векслі, пред 'явлені
для прольонґати, відкинув та одночасно
зажадав заплачення готівкою всіх поданих і
досі не заплачених або не продовжених векслів
(Галіп, Спомини, ч.1-2,168) / пол. prolongata
- прологнація, продовження.
Промиснйй. Спритний, меткий. Щоби сему
зарадити, попала промисна женщина на гадку
сватати дівчата з своїм власним чоловіком (Б.,
1895, 23, 3) / пол. przemyslny - 1)
винахідливий, меткий, 2) спритний, хитрий.
Промовано (кого?) [* промувати]. Присвоєно
(присвоювати) звання доктора (кому?).
П.Михайла Пачовского, учителя
юо
Промовляти 2
ґімназияльного в Коломиї, промовано сегодня
на тутейшім університеті доктором
фільозофії. Ректора заступав проф. др.
Смаль-Стойкий, а промотором був проф.
др.Збіра (Б., 1895,48, 3) / пол. promowac - 1)
переводити в наступний клас, 2)заст. надавати
підтримку, 3)заст. рухати по службі; promocja
- 1) переведення до наступного класу, 2)
присвоєння звання професора; 3) рух по
службі; нім. promovieren - 1) захищати
дисертацію, здобувати науковий ступінь, 2)
надавати (присвоювати) учений ступінь, die
Promotion - 1) надання наукового ступеня, 2)
захист дисертації; див. іще промотор.
Промовляти. Виступати з промовою. Потім
промовляли деякі ґазди, а в кінци д.Лисинецкий,
котрий повитав нову читальню в імени
молодіжи (Б., 1895, 5, 2) / пол. przemawiac -
1) виступати з промовою, виголошувати
промову, 2) промовляти, звертатися (до когось).
Промотор. Людина, яка сприяє комусь, пітримує
когось. П.Михайла Пачовского, учителя
ґімназияльного в Коломиї, промовано сегодня
на тутейшім університеті доктором
фільозофії. Ректора заступав проф. др.
Смаль-Стойкий, а промотором був проф.
др.Збіра(Б., 1895,48,3)/йол. promoter,зяст.
- 1) натхненник, ініціатор, 2) покровитель;
порівн. промотор, лат. - в капіталістичному
суспільстві фактор, що допомагає улаштувати
якесь фінансове або промислове підприємство,
промоційний, лат. - що виносить на вищий
ступінь, промоція - 1) надання вищого
наукового ступеня, 2) підвищення в урядуванні,
3) перехід учня з нижчої кляси до вищої,
промувати, лат. - надавати вищий ступінь,
підвищувати кого в чому взагалі (СЧС, 352);
див. іще промовано, промувати.
Пропіпатор. Відкупник монопольного права на
торгівлю горілчаними напоями. До того
утримуємо собі на згубу наших найтяжших
ворогів - пропінаторів, коршмарів і иньших
лихварів, що висисають з нас послідну краплю
крови (Товариш, 1908, \45);Наш край Буковина
має всего 700.000 душ. Пропінаторів на
Буковині є 152. Вони платять самого чиншу
за пропінацию 1 міліон 223.700 К річно. Вони
мають з продажи горячих напитків зарібку З
міліони 80.000 К Як відтягнути з того, що
вони платять за чинш, то виходить, що їм, тим
152 пропінаторам, лишаєть ся чистого зиску
1 міліон 856.300 К (Товариш, 1908,145); Чту
пропінатори цісарскому законови не хотять
новину вати ся? Ми би дуже красно дякували
політичним властям, як також тим, що мають
повинність стеречи закони по громадах, щоби
закони державні було респектовано. Просимо
правительство дати наказ жандармериї і
начальникови громади, щоби може і в
Шубранци були корити позамикані в неділю і
сьвята. - Громадяни (Б., 1909, 85, 2) / пол.
propinator, icm. - відкупник монопольного
права на торгівлю горілчаними напоями; порівн
пропінатор,лат. - дідич, що мав право курити
й продавати горілку (СЧС, 352).
Пропінацййний. Прикм. від пропінация. Пос.
Бик поставив внесене, щоби податок від
галицкого фонду пропінацийного був
приписаний у Львові (Б., 1895. 24, 2); За
пропінацййний додаток громадский була би
громада в дорозі ліцитациї дістала
щонайменьше 4000 К, а так винаймила за 1500
К Коли до сего дадати иньші втрати через
протекцийну господарку, - то нікому не стане
дивно, коли довідає ся, що на громаді тяжить
130.000 довгу! (Б., 1907, 94, 2) / пол.
propinacyjny - пропінаційний, відкупний.
Пропінация, пропінація. 1.Монопольне право
на продаж алкогольних напоїв. Наш край
Буковина має всего 700.000 душ. Пропінаторів
на Буковині є 152. Вони платять самого чиншу
за пропінацию 1 міліон 223.700 К річно.
(Товариш, 1908,145). 2. Корчма, монополька.
Звільна ймовчазно вийшли на горбок, де стояв
найважнійший у селі будинок - корчма, - і
злучилися з іншими рекрутами. Півгодини
пізніше вирушило коло вісімнадцять мужчин і
кілька жінок із пропінації і звернулися на
широкий гостинець, що вів до самої залізничної
станції!(Коб., Земля, 315) /пол. propinacja-
icm. горілчана, винна монополія, відкупне
право на торгівлю горілчаними напоями;
порівн. пропінація, лат. - колись право
дідичів курити й продавати горілку (СЧС, 352).
Проповідь. Прогноз (погоди). При довгій вправі
і досьвіді можна предсказати погоду на два,
три дни наперед. Всі проповіди погоди на
тиждень, місяць, ба й нарік наперед не мають
ніякої вартости (Товариш, 1908,268) / порівн.
пол przepowiadac - пророкувати, віщувати,
ЗОЇ Противний
передбачати, przepowiadac pogod$ -
передбачати погоду, przepowiednia -
передбачення, пророкування.
Проспект. Рекламне повідомлення. Цілу
програму нашого органу ясно і докладно
оповістимо в осібнім проспекті, котрий в свій
час розішлемо (Б., 1895, 7,1)/ пол. prospekt-
проспект (рекламний і т.ін.).
Просто. Прямо, вертикально. Явальрадить при
писаню придержувати ся правила: зошит
тримати просто, писати просто, тіло
держати просто (Б., 1895,19,4) / порівн. пол.
prosto - 1) рівно, прямо, 2) без викрутів, прямо
(говорити); укр. просто - 1) рівно, прямо, 2)
без викрутів, прямо (говорити), 3) нескладно,
без мудрування (робити тощо); рос. просто -
нескладно, без мудрування (робити, говорити
тощо).
Простовісний. Вертикальний. Сей послідний
спосіб єсть відповіднійший для простовісного
письма (Б., 1895, 19, 4) / порівн. пол.
prostopadly - вертикальний,
перпендикулярний.
Просторонь. Простір, площа. Зборищем була
просторонь межи університетом а музеями
(Б., 1895, 27, 2) / порівн. пол przestronny -
просторий.
Простувати. Змагати, намагатися досягти,
прагнути. Часто не знаємо причини якогось
явища, але що ми у своїй сьвідомости все
простуємо до основности і докладносте то
таки стараємо ся бодай уявити собі якусь
загальну причину, щоби таким способом
пояснити відповідне явище (Канюк, 1911,48)
/ порівн. укр. простувати - йти прямим
шляхом; пол. prostowac - 1) вирівнювати,
випрямляти, 2) виправляти, 3) спрямовувати
(на шлях істини), 4) скорочувати (дорогу).
Протегувати (кого?, що?). Протегувати,
заступатися за когось. Вже як буде, так буде, алея
таки не покинуся писати по-німецьки; від німців
маю подвійну сатисфакцію. Раз, що знаю, що
не протегують мене, а по-друге, що платять
(Коб., Листи, 57, 362) / пол. protegowac -
протегувати, надавати підтримку (згори).
Противвага. Противага, засіб урівноваження. В
борбі нашій народній против чужих елементів,
заливаючих наш край, не вийдемо з побідою, не
витворивши економічної питомої народної
противваги чужим економічним чинникам (Б.,
1895, 1,3)/ пол przeciwwaga - противага,
przeciwwazyc (cos) - бути противагою
(чомусь).
Противділати. Протидіяти, чинити опір,
перешкоджати. Сходить бесідник на
культурні завданя, які повинна сповняти
велика посілість, але котрі вона не сповняє,
ба навіть впрост противділає їм,
винаймаючи свої добра другим (Б., 1899, 29,
1) / порівн. пол. przeciwdzialac - протидіяти;
рос. противодействовать - протидіяти.
Противёньство. Суперечність, непорозуміння,
конфлікт. При сім предметі більше, як при
кождім иньшім, вийдуть на верх ті
национальні противеньства, які вже раз
істнують в краю (Б., 1895,2,3); Тверджене
зборів волоского сьвященства, що іменоване
о[тця] совітника консисторского
АМанастирского вікарієм доконане без згоди
і против волі князя церкви остало без
опрокиненя і приводить Архипастиря
[В.Ренту], що повинен бути рідним отцем
для обох в Архидієцезиї сполучених народів, в
якнайострійше противёньство до Русинів,
більшости вірних <)/с^езш'(Звідомл., 1914,61)
/ пол. przeciwienstwo - протилежність,
суперечність.
Противитися. Суперечити змістові (закону,
статуту тощо). Президия магістрату стоїть
ще й доси на тім становищу, що резитованє
із функциї громадского радника противить
ся постановам громадского статута і тому
не може єго приняти (Б., 1909,79,3) / порівн.
рос. противиться - противитися, чинити
спротив; пол. bye przeciwnym czemus - не
погоджуватися з чимось, суперечити чомусь.
Противний. Протилежний. Правительство не
думає робити ніяких змін, а газети, котрі
ширять противні гадки, будуть карані після
закона (Б., 1895, 10, 3); Полагодити тілько
важних і дразливих справ, прояснити і
побороти всі противні погляди, усунути всі
фізичні і материяльні трудности, се може
тілько таке правительство (Б., 1895, 25, 1);
[Білецкий] хотяй не належав до тих, що
противне переконане уважають за особисту
образу, та яко член ''лівиці" мусів ставати
завзятим (Галіп, 10) / порівн. пол. przeciwny
- протилежний, протиставний, інакший (про
погляди, думки), bye przeciwnym czemus -не
302
Противно 3
погоджуватися з чимось; рос. противный -
.неприємний.
Противно. Навпаки. В вистій політиці повинні
наші провідники, яко немічні, бути дуже
розважні, не повинні поривати ся, як то
кажуть, з мотикою на сонце, а противно -
повинні уміти хісновати із кождої хвилі,
повинні визискати кожду і найменьшу
дрібницю, що зможе принести користь для
нашого національного розвою (Б., 1895, 29,
1); Православна школа для хлопців в
Чернівцях, звістна фабрика яничарів, не
тілько що не позбула ся доси опіки
ромунізатора Литвинюка, але противно, в
ній збільшає число членів сеї славної родини
(Б., 1899, 35, 3); Противно, Ірина почула ся
знов щасливою. Коло неї сидів милий і всего
себе, свою любов, своє молоде житє давав їй
до розпорядимости (Галіп, 64) / порівн. пол.
przeciwnie - навпаки; рос. противно -
неприємно.
Противорічити. Суперечити. Хто все відкидає,
той не вірить в ніщо; хто не вірить в ніщо,
той противорічить сам собі (бо вірить, що в
ніщо не можна вірити); хто собі
противорічить, не думає льогічно (Канюк,
1911,43) І рос. противоречить - суперечити.
Протиділати. Те саме, що противділати.
Деякі молодці, одушевлені горячою любов 'ю
до нещасного народу, зуміли розбудити
лагідний рух і спонукали иньшіживла, охочі
до роботи, протиділати веденій par force
гнобителями мадяризациї[...]. Поки що малі
ще успіхи сихлюдий, позаяк власти роблять
їм нечувані перепони (Б., 1907, 79, 2) / див.
противділати.
Протокол у вати. Вести протокол, записувати.
Ярема не знав, чи то ява, чи сон, чи справді
був він минувшого місяця тілько разів під
"Чорним орлом", як ему жінка з свого
протоколу відчитувала, що пробув там за
місяць 146 годин, повернув 11 раз аж по
півночи, стратив там 17 зр[иньских]?
[.. .]Хто кого побідив? Хто сорому набрав ся ?
"Но, милий друже, як гадаєш9 Будемо ще далі
протоколувати, чи станемо обоє жити так,
щоб ні одно з нас не мало що записувати до
чорної книги? " ("Подружний протокол", Б.,
1895, 9, 2) / пол. protokolowac - вести
протокол.
Прохід. Прогулянка. Парасолі від дощу, з
чистого англійского шовку, як також: палиці
для проходу (Б., 1899,35,4, рекл.); У мене така
робота, що й на проходи не ходжу (Маковей,
Листи, 546); [Моя улюблена вчителька] не
вчителювала більше в публічній школі-почала
хоріти, алея була їївибраниця, з котрою вона
любила ходити на довгі проходи і захоплювати
її своїм чудовим даром мов, оповідаючи їй
богато поважних і поучних епізодів (Коб., Про
себе саму, 50) / порівн. пол. przechadzka -
прогулянка.
Процесович. Людина, яка часто скаржиться до
суду (процесується), намагаючись через суд
розв'язати суперечку. Коли дивлю ся я на таку
тактику в нашій борбі партийны, то все
нагадую собі наші селянскі родини, в котрих
рідні брати процесують ся о грунт. Заким
діждуть ся кінця процесу, потовчуть ся
кулаками та колами так, що один брат
занедужає, і другий, і третий, а коло грунту
нема кому ходити, лежить собі перелогом та
бур 'яном заростає[.../. Так-боміж: братами-
народовцями - то вічні процесовичі народні, -
вже нема спору о сам грунт, о нарід, тілько о
то, як єго орати та що сіяти на нім. Жнив
сподівають ся однаких, але господарку рільну
розуміютьріжно (О.Маковей, Б., 1895,11,2-
3) / пол. procesowicz - сутяжник.
Процесуватися. Судитися. Коли дивлю ся я на
таку тактику в нашій борбі партийній, то
все нагадую собі наші селянскі родини, в котрих
рідні брати процесують ся о грунт. Закіш
діждуть ся кінця процесу, потовчуть ся
кулаками та колами так, що один брат
занедужає, і другий, і третий, а коло грунту
нема кому ходити, лежить собі перелогом та
бур'яном заростає[...] (О Маковей, Б., 1895,
11, 2-3); В селі Гараздівцях довго ходит люди
самопасом. Не було між ними ні єдности, ні
згоди. [..]То Іван Сорокатий вгієть ся тою
сивухою й посварить ся в похмілю з Петром
Надводним. І вже процесують ся, тягнуть ся
по судах, платять адвокатів, збирають
сьвідків - кождий своїх приятелів (Товариш,
1908, 121) / пол procesowac щ- судитися,
вести тяжбу в суді.
Прудко. Швидко, прудко. Голоси прудко
поуладжували ся - / розлила ся немов пісня
пісень, чарівна, то страстно гремуча, то
303
Пушка
покірно втухаюча любовна нута (Галіп, 25);
Яко досвідчена в світі женщина, пані
Матушиньска приступала до грядучої
приємности не прудко, легкодушно, але з
певними думками (Галіп, 77) / пол. prfdko -
швидко, прудко.
Прутні, мн. Бацили, палички. Скоро є добрий
ґрунт для деяких прутнів (байтів), то вони
ростуть і множать ся. А той добрий ґрунт
називає ся: брак зарібку, обезціненє праці і
продукциї(Б., 1895,137,1)/порівн. пол. pr$cik
- 1) прутик, гілочка, 2) паличка, 3) тичинка;
бацили (від лат. bacillum - паличка) -
паличкоподібні бактерії (С1С, 110).
Прятати. 1. Прибирати, складати. Міста не
можуть без него [мита] обійти ся. Оно
справедливе, бо хто буде за тими, що
продають в місті, прятати і замітати, хто
буде стерегти їх і їх майна, коли на те не
буде гроша з мита? (Б., 1895, 13, 4); Казала
Virginia, що в Вас в хаті usehr ordentlich".
Шкода, що в Вас не була, була би-м Вам
надробила паперу, аби-сте були мали за ким
прятати, бо не знаю, хто там має в Вас
смітити (Коб., Листи, 59, 369). 2. Збирати,
складати. Вороги мої най би завсіди такі ситі
були, як я була сита і твій тато в той чорний
час. Молоко я продавала, клала крейцарик до
крейцарика, і продавала яєчка, і прятала
крейцарики, і воно тривало якийсь час, заки
ми оцього доробилися, що маємо (Коб., Земля,
366); / образно. А я знаю, що я би тепер
писала! І я стільки собі прятала дум в душі
на осінь, а тепер жий від рання до вечора як
мужик, без пера (Коб., Листи, 35, 303) /
порівн. поя sprz^tac, sprz^tn^c - 1)
прибирати, складати, 2) збирати урожай;>тф.
діал. прятати - прибирати, ховати; рос.
прятать - ховати.
Псалтиря ж.р. Псалтир. За то читаю я єму
Псалтирю і приучую му хлопчину, котрий
ходить до сільскої школи вже до 3. кляси (Б.,
1895, 6, 3) / порівн. пол. psalterz, ч. і ж.р. -
псалтир; рос. псалтырь, ж.р. - псалтир; укр.
діал. сафтирія - псалтир.
Пструг. Форель. На основі сеї (індуктивної)
методи хлопчина доходить до висліду, що у
хмарний день найліпше ловлять ся пструги.
Таке пояснене, чи то таким способом
утворена думка (присуд), зветь ся здогадом
(гіпотеза) (Канюк, 1911, 48) / пол pstraj* -
форель; укр.діал. пструг - форель (Сл.Гр., З,
496).
Пуделко. Коробка, футляр. Я є нині в дуже
добрім гуморі! Представте собі - дістала-м з
Димки ціле пуделко фіалків - не важило цілком
п 'ять кілів. Післала-м деяким знакомим, і
посилаю декілька і Вам (Коб., Листи, 31,297);
Артикули для подорожи: нецесарія, ташки,
жіночи куфри до пакованя подорожи і валізи,
специяльні куфри Madler-a з Липска, пуделка
на капелюхи, плєди, коци(КатеІпааг), анґлійскі
плєди для пань і панів і т.д. (Б., 1907, рекл.) /
пол. pudelko - коробка.
Пудити. Нудити, наганяти нудьгу. От такої плів
заступник консисториї і пудив сойм щось
через дві годині, не збивши ні одного факту,
наведеного пос. Пігуляком (Б., 1895, 5, 2) /
порівн. пол. nudy па pudy, розм. - нудь,
нудота.
Пукавка. Трубочка, виготовлена з
порожнистого стебла рослини, яку діти
використовують для гри, стріляючи через неї
крупою, ягодами чи іншими дрібними
предметами. Дивно мені, що в нас до голуба
стріляють з гармати, а до медведя з пукавки
з бузини (О.Маковей, Б., 1895, 11,3)/ порівн.
пол. pukawka - 1) пугач, 2) зневажл.,
рушниця, пістолет, рикгцс - 1) гримнути, 2)
стрільнути.
Пукати. Стукати (у двері, вікно). Хтось пукає
у двері моєї хати. Входить дідусь в зеленім
сьвяточнім ґданьскім жупані, підперезаний
широким поясом, з шапкою на завісах в руках
(О.Маковей, "Мій прадід", Б. 1896, 165-166,
1) / пол. pukac - стукати.
Пулярес. Гаманець. Річи зі скіри: торби для дам
і мужчин до подорожи, касети, пуделка на
листи, дамскі пуляреси кешонкові і ручні з
найліпшої шкіри (Б., 1900, рекл.) / пол.
pugilares, заст. - гаманець; порівн
пуґілярес, лат. - кишенькова течка на
банкноти та папери, портфелька (СЧС, 358).
Пушка. Бляшана банка. Специяльність в
найліпшій росийскій каравановій гербаті в
ориґінальних пакетах і пушках (Б., 1899,
рекл.); Мід пчільний з цьвітів, найліпше
десеровий, пушка 5 кільоґ. - за 7 корон 25
сотиків (Б., 1909, рекл); [Ніхто не знав],
скільки подушок у неї було, скільки рушників
Пчільний
304
/ біля, скільки кептарів і що в тій бляшаній
круглій пушці, в якій ховав Івоніка свої важні
папери-контракти за поля й усякі інші
цидулки, - що там насподі лежали і банкноти
(Коб., Земля, 249) / пол. puszka - бляшана
банка.
Пчільний. Бджолиний. Мід пчільний з цьвітів,
найліпше десеровий, пушка 5 кільоґ. - за 7
корон 25 сотиків (Б., 1909, рекл) / порівн. пол.
pszczelny - бджолиний.
Пчоловод. Пасічник, бджоляр. Курс для
пасічників устроює філія товариства для
пчоловодства в Чернівцях і в окрестности в
порозуміню з краевою радою культури дня
2.-4.липня с.р. для пчоловодів в Старих
Мамаївцях у шкільнім будинку під управою
мандрівного учителя для пчільництва і
практичного пасічника п.надуч[ителя] Ілі
Рабат. Знижка, зменшення ціни. Хто бере
календарі на розпродажь, достане вддь
кождого спроданого калэндаря 5кр[ейцарів]
рабату (Б., 1890, рекл.); Знаєш, як беру
богато, купець мусить щось спустити, хоч би
десять процент з лева - ну, як куплю за
со тчи ну, вже з десятка о стає ся - от і
сердачки на зиму борабат з діточих гроший
чей собі не буду брати, а діточки з тих
процентів щось на зиму будуть мати (Б., 1903,
13B6) серпня, рекл.); Оголошеня приймає ся
по 20 com від стрічки. "Надіслане " по 40 com
від стрічки. При частійших замовленях
відповіднийрабат (Б., 1907, рекл.) І пол. rabat
- знижка, нім. der Rabatte - те саме; порівн.
рабат, фр. -знижка, зменшення ціни на крам
(СЧС, 361); рабат (нім. Rabatt, від фр. rabattre
- знижувати) - комерційна знижка з усієї суми
грошей, що належить за товар; надається при
сплачуванні готівкою, закупівлі товару оптом
(СІС, 698).
Рабувати. Грабувати. В промовах внескодавців
містив ся біль галицкої мужицкої душі, якій
безсовісні польскі потентати рабують
останку віру в справедливість (Б., 1907,73,1)
/ пол. rabowac - грабувати.
Радити (над чим?). Обговорювати, розглядати.
Буковиньский сойм, як кажуть, має бути
скликаний по великодни на коротку сесию, на
Прокоповича. Курс призначений головно для
руских селян-пасічників, які дістануть
навіть по 1 к[ороні] денно на стравне (Б.,
1907, 67, 3) / порівн. рос. пчеловод -
пасічник, бджоляр; пол. pszczelarz -
пасічник, бджоляр.
П'ястук. Кулак. Щось страшного втиснулося в
її серце і рвало його. Щось страшного, гіркого,
неописаного. Вона [Марійка] збила п 'ястуки,
щоб ними вдарити когось в груди, але того
"когось" не було (Коб., Земля, 487-488) /
порівн. пол. pi$sc - кулак; укр. діал. п'ястук -
кулак.
П'ятно. Слід, відбиток. Тяжка, ненастанна
праця й жура, що гнітила її, надали її
[Марійці] п 'ятно старості (Коб., Земля, 249)
І пол. pif tno -1) слід, відбиток, знак, 2) родима
пляма, 3) заст. тавро.
котрій будуть радити лише над будовою
льокальних зелізниць на шляхах Вижниця -
Неполоківці або Вижниця - Лукавець (Б.,
1895, 12, 4) / пол. radzic (nad czyms, kirns) -
обговорювати, розглядати (що?), радитися
(над чим?).
Радний, ім. Депутат, який має повноваження в
сільській або повітовій громаді. Де є 100-300
громадян, що мають право голосованя, там
до Ради громадскої вибирає ся 12 радних, а де
є 301-600 таких громадян, там 18 радних, а
де є 601-1000 таких громадян, там 24радних,
а де є більше ніж: 1000 таких громадян, там
вибирає ся ЗО радних (См.-Стоцький, Громада,
4-5); Велике число громадских радних в
Вижници зложило свої мандати, а то з тої
причини, що наслідком вибору нового
бурмістра годі було прийти до згоди між
обома ворожими собі таборами. Демісію
подано до відомаурядуючому бурмістрови (Б.,
1907, 66, 3); Друге засіданє скликає вже
політична власть повітова, котра на всіх
радних, що не явили ся на засіданю без
достаточное причини, накладає грошеву кару
до висоти 200 кор (Б., 1909,42,1) / пол. radny
-1) депутат, 2) член ради (управи), 3) іст. член
магістрату.
Радник. Те саме, що радний. Тому що більшість
радників громадских зрекла ся своїх мандатів,
Р
305 Рата
мусить ся тепер розписати нові вибори (Б., 1907,
66,3).
Райфайзёнка. Райфайзенська каса (за
прізвищем засновника ощадних кас Фрідріха
Вільгельма Райфайзена). В Швайцариї зачали
заводити райфайзеньскі каси не дуже давно.
Вр. 1887. були всего 2райфайзенці (Товариш,
1908,94).
Рамёно. Плече. / 3 рамени - від імені, за
дорученням. В міскім окрузі Бережани-Ходорів-
Рогатин виступав досі яко кандидат з рамени
україньскої соц.-демократичної партиї
др.Володимир Старосольский (Б., 1907,44, 1);
Тепер забрав слово з рамени полъсского слова
др.Малаховски (Б., 1907, 73, 2); Дальше жадає
бесідник, щоби на загальні збори читалень
висипано диліґатів чи то з рамени головного
виділу, чи то з рамени філій (Б., 1909, 88, 1); З
сенатором С.Шелухіним я познайомився ще в
місяці грудні 1918 року в Києві, де я тоді
пробував з рамени буковинського автономного
уряду (Галіп, Спомини, ч.З-4, 90) / пол. rami?,
гатіепіа - плече, плечі, z (czyjegos) ramienia -
від чийогось імені, за чиїмсь дорученням; нім.
іт Rahmen - в межах.
Рами,лі«. Рамки, межі (закону). Отже, громада
має право в рамах законів краєвих і державних
заводити у себе такі порядки, які єїлюбо і які
вона своїми власними силами може
перепровадити (См.-Стоцький, Громада, 4) /
нім. die Rahmen - межі, рамки.
Рампа. Залізничний переїзд. Вірник Іван Рус з
Бугшої, повіту Кімполюнґского, переїздив
зелізничу рампу в хвилі, коли над "їхав поїзд
особовийіБ., 1895,8,4)/лш.гатра-1)рампа,
платформа, 2) шлагбаум, залізничний переїзд.
Рам'я. Плече. / Взяти під рам'я - взяти попід
руку. Отець парох підбіг до мене і взявши під
рам 'я, представив своїм гостям (І.Матієв, Б.,
1895,16,1) І пол. ramie - плече, uj^c pod ramif
- взяти попід руку.
Ранга, ж.р. Ранг. Се, певно, є факт одинокий в
своїм роді, коли великий сьвятий навіть у війску
має війскову рангу (Б., 1895, 16, 2); Можна
вправдірозпочати із дорадником, для котрого
призначена плата X. рант (Б., 1899,35,1); Так
змінено аванс урядників від 3. до б.ранґи в їх
користь (Б., 1907, 2-3, 2); Немногі Русини, які
взяли участь [в бенкеті], були запрошені не як
репрезентанти Русинів, але як урядники і яко
такі явили ся [...] Рівно ж зазначити треба,
що Волохів і чужих позапрошувано із низших
ранґ, наколи прав[ославних] Русинів поминено
із высших (Б., 1907, 4, 3) / пол. ranga, ж.р. -
ранг, чин, звання; порівн. нім. der Rang - 1)
ступінь, розряд; 2) (військове) звання; ранґ,
нім. - ступінь чину буржуазної бюрократичної
ієрархії (СЧС, 363).
Рапутє. Перевезені і розставлені, покладені на
місця речі хатньої обстанови (в новому
помешканні). [Пані Матушиньска] давала
накази двом послугачам, що порали ся коло
возів і зносили на гору столи, шафи, образи,
крісла, зеркала і таке иньше. [...] - Ходім,
будемо обзирати наше рапутє, -защебетала
дівчина прудкою мовою і принадним голоском
(Галіп, 1,4)/ порівн. рум. repune - покласти
на місце, покласти знову.
Раса. Порода (про свійських тварин). Я розсилаю
лиш покладки преміованих дуже добрих зьвірят
і принимаю всяку відвічальність за добре
заплодженє, як і за їх прибутє, чистоту і
правдивість раси. МаксПавлі, Кефлях, Стирия
(Б., 1895,37, А); Продукция молока в Швайцариї
значо зросла в послідних роках тому, що
Швайцарці безперестанно поправляють уміло
раси коров (Товариш, 1908, %)\Михайло запріг
препишні тірольської раси воли до плуга й
поганяв їх, а Івоніка став на чепігах (Коб., Земля,
259) / пол. rasa - 1) раса; 2) порода; порівн.
раса, фр. - споріднена порода птахів або
тварин; расовий, фр. -завідський, племінний
(скот, коні) (СЧС, 363).
Рата. Внесок, одна з частин, якими сплачується
борг, належна плата за щось. В честь
Драгоманова прислали Українці в Росиї
росийско-україньскому просьвітному
товариству "Поступ "уЛьвові ІОООрублівяко
першу рату (Б., 1895, 13, 2); Виплата 100
міліонів долярів має наступити сріблом
ратамидо 5літ (Б., 1895,19,3);); Канцелярия
товариства полагоджує звичайні біжучі
справи адміністрацийні: стягає чинші,
оплачує припадаючі податки і роти позичкові,
а взагалі виконує ухвали головного виділу (Б.,
1895, 26, 3); Уділ виносить 50 корон B5
зр[иньских]). Вплата уділу може бути або в
цілковитій квоті або вратах, однак не меньше
як по дві короні A зр[иньский]) і під тим
услів 'єм, що рати в протягу року мусять
20-7017
Рафинерия 306
виносити щонайменьше 10 корон E
зр[иньских]) (Б., 1895, 60, 2); Старшина має
уважати на то, щоб доки Каса пожичкова не
зміцнить ся, не давати пожички на роки, а
найбільше на оденрік, і то на сплату кількома
ратами. Умовлених і установлених рат треба
докладно пильнувати, бо чим ліпше каса
нам 'ятає на довжника, тим більше довжник
пам 'ятає на касу (См.-Стоцький, Порадник,
41); Членам позволяє ся на окреме оправдане
жадане сплачувати членьский чинш за
пасовиско в двохратах, а то: першу рату на
1. мая, а другу на 15. липня (Канюк, 1906, 23);
Членам тої спілки може бути кождий член
україньскої суспільности, що приступить до
спілки з одним або більше уділами. Члени, які
приступлять в місяци с ер пни, можуть
розложити посилку уділів на двірати (Б., 1907,
83, 2); Чого б він [Івоніка] у місті аж до
позавтра бавився? Має лише рату заплатити
в банку, де визичив трохи грошей, аби купити
загінчик той під лісом, що припирав до його
поля, - поступить до пана й верне назад (Коб.,
Земля, 422); / Платити ратами - платити
частинами. Ті господарства віддавали б спілки
далі тим ґаздам, від котрих господарство
куплене, до ужитку, а ґазди мали б помалу
сплачувати ратами ціну купна спілкам (Б.,
1895, 43, 2); Передплатники, які виплатять
всі гроші F карбованців) зарік - чи одразу, чи
ратами - можуть одібрати, доплативши 2
карбованці, додаток М.Аркас "Істория
Украіни-Руси " на веленевому папері (Б., 1909,
рекл); О. Тиміньский годить ся на сі замітки і
заявляє, що приступає до товариства яко
член-основатель, се роблять також: оо. Юрій
Калинюк з Прилипча і Дм.Козарищук з
Оршівців з просьбою, щоби сплачували
припадаючу вкладку місячними ратами. При
вписізложено готівкою 93 к[орони] (Зв'щомл.,
1914, 10) / пол. rata - внесок, placid ratami -
платити частинами; порівн. рата, лат. - 1)
частина виплати (за кредитування, орендної
плати тощо); 2) термін, реченець сплати;
ратами виплачувати - платити не всю суму
зразу, а частинами (СЧС, 524).
Рафинерия, рафіперия. Переробний завод;
завод, на якому виробляють горілчані напої,
цукор-рафінад. В цегольнях працюють
робітники від З години рано до 12 вночи, в
броварах і рафинериях по 13 і 14 годин (Б.,
1895, 19, 2); Перша Бродска рафіперия
спіриту су, фабрика руму і лікерів братів
Капелюш. Концесіоновані напитки, а то'
контушівку, житнівку, краєві руми, кминівку і
ріжнірозаліси та лікери по найдешевших цінах
(Б., 1907, рекл.); Перша буковиньскарафіперия
стрітусу, фабрикация руму і лікерів "С. Рудіх.
Радівці" поручає своє знамениті стрітуози,
руми і лікери в бочках і фляшках, також: як
спеціяльність - столову горівку (Товариш,
1908, 303, рекл.) / пол. rafineria - переробно-
перегінний завод, rafineria cukru -
рафінадний завод; порівн. рафінарня,фр. -завод,
на якому виробляють рафінад; рафінувати,
фр. - очищати від домішок (СЧС, 364).
Рахуба, перен. Розрахунки, плани. [Чоловік]рад
би розумом збагнути будучність, щоб
заздалегідь усяке лихо від себе відвернути; а
ту дивись, якась марниця, що і подумати
сьмішно, попсує ему всі єго рахуби та поведе
єго житє такою дорогою, що він і сам не
надивує ся, як таке з ним могло стати ся
(І.Матієв, Б., 1895,15,1); /Прийти (входити)
в рахубу - взятися до уваги, відіграти певне
значення. Розуміє ся, коли б наша знана
уступчивість прийшла тут в рахубу, тохісна
вийшло б мало (Б., 1895, 120, 2); У Львові
шукаєш зі сьвічкою рускої написи між
польскими, у Чернівцях між: німецкими.
Правда, є й малі виїмки, які однак не входять
ніяк в рахубу (Б., 1907, 74, 3) І пол. rachuba -
рахунок, лічба, wchodzic w rachube^ - братися
(входити) до уваги; / Тратити рахубу днів
(часу) - втрачати лік часу. / справді, під час
ферий трачу я звичайно рахубу днів (І.Матієв,
Б., 1895, 17, 1) / пол. stracic rachube^ czasu -
втратити лік часу.
Рахувати (з чим?). Рахуватися (з чим?), брати
до уваги. Я рахував з тим, що Ви вже поїхали
до Черча і не знав Вашої адреси (Арт.,
2.ІХ.1934) / порівн. нім. rechen (mit D) -
рахуватися (з чим?), брати до уваги (що?).
Рахунковість. Рахування, облік, бухгалтерія.
Між нашими людьми вкорінив ся погляд, мовби
до банкового фаху вистарчає іспит з
державної рахунковости в намісництві. В
дійсности однак він надаєуздібненє виключно
до державної служби в скарбових
адміністративних урядах, а з торговельно-
307 Ревність
банковими справами не має нічого спільного
(Б , 1907, 90, 1) / пол. rachunkowosc -
бухгалтерія.
Рация. Слушність, раціональна думка. /
Признати комусь рацию-визнати слушність чиєїсь
думки. Львівскі нервові Русини не люблять
взагалі драм, в чім не можна їм не признати
частини раціїї (Б., 1895, 13, 3); Др.Мадейский
признав технікам рацию, що они домагають ся
відповідного титулу і степеня академичного (Б.,
1895, 14, 3) / пол. racja- слушність, правда,
істина, przyznac komus racjf - визнати
слушність чиєїсь думки; рація, лат. -
слушність, резон, підстава, причина (СЧС, 364).
Реактивований. Відновлений у роботі. "Союз "
висилає повідомлене про своєуконституованє
"Січи", назвавши своє товариство
реактивованим, тобто відновленим, і
зазначивши нагорі 60 семестер істнованя
(Сімович, 1908, 527) / пол. reaktywowac -
відновити діяльність.
Реальність. Нерухоме майно.При нових виборах
до виділу ввійшли яко сеніор др.Шараневич,
заступники его проф.Поляньский і радник суду
Голиньский, а яко члени совіта кандидат
нотаріяльний Ром.Бачиньский, радник судовий
Теоф.Бережницкий, властитель реальности
Волиньский (Б., 1895, 20, 4); Одна
властителька малої реальности в Тернополи,
хотячи прибільшити собі доходу, задумала
займати ся сватанєм за гроші (Б., 1895, 23,
3); Куплю малу реальність в красній, здоровій
і теплій стороні на підгір'ю або в горах,
близько ліса і желізниці у сх[ідній] Галичині
або в п[ів]н[ічній] Буковині (Б , 1901, рекл.);
Реальність, складаюча ся з мурованого дому,
з прачкарні, пивниці, шопи, стайні, огороду
яринового і овочевого F пражин) і керниці на
подвір'ю, є дуже дешево до набутя (Б., 1903,
рекл); Право вибору виконує ся особисто;
співвластителі одної реальности мають лиш
один голос. Коли вони є супруги, що жиють в
супружнім зв 'язку, то виконує чоловік право
вибору (Товариш, 1908, 296); При улици
Броварній число 94 є дешево на продаж: гарна
реальність з огородом під управу (Б., 1909,
рекл.) / пол. realnosc - 1) реальність, 2) заст.
нерухомість (нерухоме майно, садиба).
Реасекурувати. Повторно застрахувати. З
повисшої обеспеченої вартостиреасекуровано
5. 157.015 зр[иньских], т.е. 39% (Б, 1895, 8,
4) / пол. reasekurowac - перестрахувати.
Реванж. Відплата. / В реванж - на знак відплати,
щоб помститися (за образу гідності, поразку
тощо). Товариство не бере участи у вечерницях
"Союза " тоді, коли львівські товариші сидять
у тюрмі й голодують B9.1.1907), зате ж, як їх
випущено, устроено сходини, на які "Союзани"
в реванж не явили ся з причин, які наводити
уважають за непотрібне (Сімович, 1908,530)
/ пол. rewanz - відплата; порівн. реванш, фр.
- відплата, помста за вчинені збитки, образи,
поразку (на війні) (СЧС, 365).
Ревеляция. Відкриття, сенсація. Коаліция упала,
бо в самім кабінеті коаліцийнім був роздор
(ревеляция нова1) (Б., 1895, 60, 1) / пол.
rewelacja - 1) відкриття, сенсація, викриття,
2) признання, одкровення.
Реверенда. Ряса, сутана. Помимо всіх забіг
"г. Тыминского " й послушників консисторских
та й прочих москвофілів, зібрало ся всего-
навсего ледво три десятці "генералов",
понайбільше вреверендах (Б., 1895,6,4) / пол.
rewerenda, заст. - ряса, сутана; реверенда,
лат. - довга чорна мантія у католицького і
протестантського духівництва (СЧС, 365).
Ревідент. Ревізор. Отже належачи до такого
товариства то яко предсідатель, то яко касиєр
або ревідент, можу сказати, що коли, може,
не теорию, то певно практику маю за собою
(Б., 1895,1,3); Ярема зітхнув так голосно, що
аж старий ревідент із-за другого стола оглянув
ся і, усьміхаючи сь хитро, сазав: "Що там,
пане-товаришу? Чого то Ви нині знов так
тяжко зітхаєте? "(Б., 1895,8, \)Іпол. rewident
- 1) ревізор, 2) залізничний доглядач; порівн
ревідент,лат. -те саме, що ревізор (СЧС, 524).
Ревізия. Перевірка. Взимі мають ся комини
вимітати що 6 неділь, а еліті раз на 3 місяці
Старшина громадскамає бодай Зрази до року
робити ревізиї в селі, чи всі ті приписи
виповняють ся (См.-Стоцький, Громада, 19) /
пол. rewizja - перевірка, огляд, rewizia ksifg
- перевірка бухгалтерських книг, rewizia celna
- митний огляд.
Ревність. Завзяття, пильність у справах.
Завелись ту специялісти від сплетнів; котрі
по цілім Львові розносять всякі зачуті і
незачуті вісти, на потіху "Галичанина",
котрий з ревностию, гідною лучшої справи,
20*
Револьта
308
зараз їх нотує (Б., 1895, 13, 3); Як з сего
справозданя бачимо, в иньших краях дбають
о садівництво з всеюревностию (Б., 1895,16,
4) / порівн. рос. ревность, ревностность -
старанність, пильність, завзяття, щирість,
запад пол. rzewnosc - чутливість,
сентиментальність, чулість, зворушливість.
Револьта. Бунт. Ото "Gazeta kolomyjska",
льокалъна шляхоцка Газетка, в цілій сериї
статті [...] обговорює відносини в Коломиї і
Коломийщині та з'озібна обговорює
можливість хлопскоїревольти на Покутю (Б.,
1907, 96, 2) / пол. rewolta - бунт.
Реґулямін. Регламент, розпорядок, приписи. На
першім загальнім зборі, як вибрано раду
надзорчу, повинен єї небавом скликати
председатель ради надзорчою на засіданє, аби
установити реґулямін для старшини і касиєра,
або приписи, як має справувати ся старшина
каси в своїм урядованю (См.-Стоцький,
Порадник, 34); Щодо реґуляміну клюбу, то
принято засаду, що в справах національно-
політичних значіня обов'язує безоглядна
клюбова солідарність і карність та що жаден
посол в своїх посольских виступах не сьміє
станути в суперечности з основною
програмою клюбу (Б., 1907, 66, 2); Панове
будете мусіти дбати також: о те, аби
реґулямін палати примінити до відносин,
значно змінених від часу, коли дотеперішний
реґулямін укладано (Б., 1907, 67, 2); / одна і
друга партія лічила свої сили, рахувала голоси.
Одні й другі мали свої наради осібно, щоб у
товаристві однодушно поступати. Одні й
другі студіювали статути й реґулямін, щоб
знати, як покористувати ся яким параграфом,
коли буде того треба (Сімович, 1908, 519);
Сама ж зміна реґуляміну, н.пр. по мисли
проекта д-ра Штайнвендера, була би
замкненю парляменту не запобігла (Б., 1909,
30, 1 )\Для кружкових бібліотек повинні бути
окремі приписи (реґулямін), а бібліотекар
мусить їх придержувати ся строго і пильно
дбати, щоби книжки не нищили ся і не
пропадали (Кузеля, 1910,9) І пол. regulamin -
розпорядок, устф regulamin obrad
(posiedzen) - регламент; порівн. реґулямін,
лат. - те саме, що й реґлямент (СЧС, 524).
Редукований. Знижений, зменшений (про ціну).
Все по значно редукованих цінах (Б., 1907,
рекл.)/«ш. reduciert-знижений, скорочений.
Реєстровати. Записувати в реєстр. Щоб сі спілки
господарскі були безпечні і могли відразу
ширше ділати, треба їх конечно реєстровати,
то значить - вписувати до реєстру судового
(Канюк, 1906, 31) / пол. rejestrowac -
записувати в реєстр.
Резерва1, ж.р. Запас, резерв. Турецке
правительство змобілізувало значну часть
резерви і післало одну часть до Македонії, де
появили ся дуже підозріні непокої (Б., 1895,6,
3) / пол. rezerwa, ж.р. - запас, резерв.
Резерва2, ж.р. Стриманість. Вмісто
поборювати ворожу, нас погубляючу систему подає та
часопись ще поміч волоским підшептам
доходити доухруских. Маємо на думці допись
з Чуйкова, котру "БуковиньскиВедомости"в
числі 18. Зс.р. подали до відомости без всякої
резерви (Б., 1895, 39, 2) / пол. rezerwa -
стриманість, осторога, z rezerwq - стримано,
прохолодно (ставитися до когось).
Резервовий. Запасний, резервний. /Резервовий
фонд - резервний фонд. Всі зиски впливають
до фонду резервового по відтрученю видатків,
до чого причисляють ся дивіденди і відсотки
від вкладок (Б., 1895, 2, 2); Фонд резервовий,
котрий з кінцем 1894. року виносив 21.218
зр[иньских] 81 кр[ейцарів], побільшив ся до
кінця мая на суму 27. 963 зр[иньских] 82
кр[ейцари] і єсть відповідно до закона
ульокований в цінних паперах (Б., 1895,47, 3);
Після §80-го статута не сьміє фонд
резервовий уживати ся в касі, але треба его
доконечно зложити до безпечної щадниці або
купити за ті гроші які цінні папери (обліґациї
державні і краєві і т.п.), що несуть процент
(См.-Стоцький, Порадник, 52); Всякий чистий
зиск треба призначувати на резервовий фонд,
котрий мусить ся уміщувати в якій касі,
найліпше яко паїв Селяньскій Касі, до котрої
се товаришенє має пристати (Канюк, 1906,
10) / пол. rezerwowy - запасний, rezerwowy
fundusz - резервний фонд.
Резеші, л*н. Назва соціальної групи селян. Відозва
до всіхруских православнихрезешів. Гуртуймо
ся, братя резеші, подаймо собі руки, та
зав 'яжім товариство наших руских резешів і
дбаймо о нашу будучність (Б., 1901, оголош.)
/ рум. raze§ -розкріпачений селянин -дрібний
землевласник; резеші- назва соціальної групи
309
Реконвалєсцент
юридично вільних, без привілеїв державних
селян; вони жили громадою і спільно володіли
державною землею; у їхньому особистому
використанню також були землі - сади,
виноградники, присадибні ділянки тощо;
колишньою головною повинністю резешів була
участь у військових походах молдавських
господарів (ІМіСУ, 670).
Резиґнация [резиґнація] 1. Самочинна
відставка, усунення від офіційних обов'язків
без попередньої ухвали органів відповідної
компетенції. Вельми шановний Пане Бурмістр!
Я одержав Ваш ласкавий лист з дня 1. цьвітня,
з котрого виходить, що всечесна рада
громадска не зволила приняти моєїрезитациї
до відома (Б., 1909, 75, 3); Проф. Смаль-
Стоцький написав на мою адресу коротке
письмо, в якому вповні потвердив свою
резигнацію з тим, що уповноважнює мене
зробити з цього письма вжиток по моєму
міркуванню (Галіп, Спомини, ч.1-2, 169). 2.
Примирення з долею, покірливість. /З повною
резиґнациєю - не ремствуючи,
упокорившись. Аж тут немов спасенна стеблина тихо
запросила її до себе мила новинка "Дуже цікаві
вісти ". - Ну нарешті! - зітхнула читачка.
"Дуже цікаві вісти доходять до нас з Києва.
В однім з тутешніх архівів знайдено нові
документи, що кидають деяке сьвітло на
особу автора так званої Несторової
літописи... "Добродійка з повною резиґнациєю
згорнула часопись і розсіяно подивила ся знов
на першу сторінку (Галіп, 79) І пол. rezygnacja
- 1) відмова, зречення (боротьби, обов'язків
тощо), заява про відставку, самоусунення з
посади, 2) покірливість, примирення з долею;
порівн. резиґнація, лат. - самопожертва,
самовідданість (СЧС, 369).
Резиґнованє. Назва дії за знач, резиґнувати.
Президия магістрату стоїть ще й доси на тім
становищу, що резиґнованє із функциї
громадского радника противить ся
постановам громадского статута і тому не
може єго приняти (Б., 1909, 79, 3).
Резиґнувати (з чого?). Усуватися від виконання
офіційних обов'язків, складати з себе
повноваження. / так повстає суперечка між
Галичанами і Буковинцями під час дискусії над
вибором комісії, що має заняти ся справою
делєґаціїна академічне віче у Львові G. VII. 1899
p.), а голова (Галичанин)резиґнує із головства,
"щоби Буковинцям не стояти на перешкоді в
їх роботі" (ЗОЛІ. 1900) (Сімович, 1908, 520) /
пол. rezygnowac (z czego?) - 1) відмовлятися
(від чого?), зрікатися (чого?), 2) упокорюватися,
не ремствувати.
Резидувати. Перебувати, мешкати. В третім
[покої]резидуєуоружена неприступна власть,
до котрої бігають щохвилі через той "мій
покій " з страху непритомні вояки, минаючи
попри мене (Коб., Листи, 23, 284) / пол.
rezydowac - перебувати, мати резиденцію.
Рекляма. Реклама. Григорий Купчанко написав
собі в остатних двох числах свого видавництва
незвичайно сердечну оборону і американьску
рекляму що, мабуть, нікого не може дивувати
(Б., 1895, 12, 1); Саме я мав послужити за
рекляму для єго сина доктора (Б., 1895, 7, 2);
Потім доперва є потрібне виобразованє
моральне, що полягає в тім, [...] аби учити ся
інтересувати не лише своїми справами, але і
загальними, щоби знищити брехню під плащем
захвалюваня (реклями), щоби набути почуте
купецкої чести - отеє, річи, яких мусять
научити ся члени всіх спілок, що хочуть гарно
розвивати ся (Товариш, 1908, 198) / пол
reklama - реклама.
Реклямация. Оскарження. Передусім треба
заглянути докладно доліст, собі їх переписати
і дивити ся, чи вони справедливі; якщо ні, то
зараз подавати реклямациї, аби лісту
поправити. Справедлива ліста се найваж-
нійша річ (См.-Стоцький, Громада, 40); Хто
дотепер не вирівнав передплати за p. I906,
слідуючого числа нашої часописи вже не
дістане. Реклямациї остануть безуспішні. Від
видавництва (Б., 1907, 2, 1) / пол. reklamacja
- рекламація, оскарження.
Реклямувати (рекламувати]. Протестувати,
оскаржувати. Будьте ласкаві мені на картці
дати знати, чи Ви отримали книжки
Бриндзана, єслибні, так треба рекламувати
(Коб., Листи, 44, 327) / пол. reklamowac -
оголошувати рекламацію, відкликати.
Реконвалєсцент. Людина, яка видужує,
відновлює сили після хвороби. Задля більшого
обороту знижаю ціну старого меду да питя
домового виробу Сей мід чистий, сичений з
чистого меду. Помічний напиток для
недокровних (здоровий, якмаляґа з желізом) і
Рекурс
310
реконвалєсцентів (Б., 1904, рекл.) / пол.
rekonwalescencja - видужування, відновлення
сил, rekonwalescent - людина, яка видужує,
відновлює сили після хвороби; порівн.
реконвалесценція, лат.- видужування,
виздоровлювання (СЧС, 524).
Рекурс. Скарга, позовна заява у вищу інстанцію.
Проти сего напімненя внесло товариство знов
рекурс, що місцевому правительству не
пристоїть право давати таким товариствам
напімненя (Б., 1895, 10, 1); Оборонці обоїх
обжалованих зголосили рекурс щодо висоти
виміру кари (Б., 1895,24,3); Хоч п.Пігуляк сам
не робив рекурсу, суд увзгляднив его недугу,
задля котрої не міг явити ся на розправі, і
визначив другий речинець, на котрім увільнив
его зовсім від вини (Б., 1895,25,3); Нехай лиш
люди пишуть рекурс против двірника до ради
громадскої, як чують якусь кривду від него
(См.-Стоцький, Громада, 26); Протести, котрі
не будуть підперті такими сьвідоцтвами, що
можуть уневажнити вибори в цілости або
лиш поодиноко, будуть з гори відкинені. Проти
сегорішеня нема рекурсу (Б., 1909,36,1) І пол.
rekurs - позовна заява у вищу інстанцію;
порівн. рекурс, лат. - скарга вищій судовій
інстанції на вирішення нижчої; рекурсувати,
лат. - подавати скаргу на судовий присуд до
вищого суду (СЧС, 524).
Рекурувати. Подавати скаргу до вищої
інстанції. Товаристворекурувало, а в[исоке]
міністерство увзгляднило рекурс (Б., 1895,
10, 1); Сиплють ся догани; той, хто дістав
догану, рекурує до загальних зборів. Касієр
просить, щоб шанували шахи, за се йому
догана (Сімович, 1908, 514) І див. рекурс.
Реномований. Відомий, визнаний. Поновне
отворенє готелю "Централь " в Чернівцях.
Від 1.серпня 1903 є поновно реномований і
модно, з найбільшим конфортом уряджений
готель "Централь''(Б., 1903,рекл.); Від 1812
року реномована Торговля товарів корінних,
вин і делікатесів СТЕФАН ҐАІНА, перед тим
Антін Табакар і Ґаїна, Ринок ч.Юв Чернівцях,
поручає свій богатий склад товарів корінних
і кольоніяльних (Товариш, 1908, рекл.) / пол.
renomowany - 1) який має добру репутацію,
2) відомий, визнаний, renomowac -
реномувати, вихваляти.
Рентовний. Рентабельний. Найкрасша і
найрентовнійша часть Вашківців належить
до обшару двірского (Б., 1907, 94, 1) / пол.
rentowny - рентабельний.
Репаратура. Те саме, що репарація. Механік
виконує всякі інсталяциї і репарациї
телеграфів, телефонів, громозводів,
електричного сьвітла. Репаратури машин до
шитя і писаня, як також: лікарских
фізикальних інструментів. Репаратури,
нікльованє і емайльованє бісиклів (Б., 1903,
рекл.) / нім. die Reparatur - лагодження,
ремонт; reparieren - лагодити, ремонтувати.
Репарація. Лагодження, ремонт (взуття, одягу
тощо). Хто хоче мати машину до шитя, най
удасть ся домене, то, певно, не пожалує. Хто
купить у мене нову чи стару машину, за
репарацію не потребує журити ся, бо я роблю
тую безплатно через цілийрік(Б.у 1899, рекл.)
/ пол. reparacjа -лагодження, ремонт; див. іще
репаратура .
Репетёнт. Учень, який дістав незадовільну
оцінку на перевідних іспитах і залишається на
другий рік в тому самому класі. Взагалі в
Австрії 87,9 проц. учеників ґімназияльних
осягнуло бажану ціль науки. Щодо поодиноких
країв, то річ стоїть так: в Чехії осягнуло
бажану ціль 90,5 проц., в Австрії Горішній 90,
4 проц., в Далмації 89,7 проц., в Сольногороді
89, 2 проц., найгірше вийшла в сім згляді
Буковина, бо лише 78 проц. [...] Отже,
Буковина має релятивно найбільше Гімназистів
і- найбільше репетентів (Б., 1907,66,3)/пол.
repetent - учень-другорічник, repetowac,
розм. - залишатися на другий рік.
Репрезентативний. Представницький (орган
державної влади). І так жадають буковиньскі
посли: усуненя дотеперішних несправед-
ливостий зглядом православних буковиньских
Русинів на поли церковнім, а радикальна група
замаркувала острійше слідуючі постуляти: 1.
Признане права голосованя женщинам для всіх
репрезентативних і законодатних тіл; 2.
Однорічна служба при войску; 3. Увільнене
школи від впливу церкви; 4. Розділ церкви від
держави; 5. Примусове вивласненє землі на
користь безземельних (Б., 1907, 74, 2) / нім.
reprasentativ - представницький,
авторитетний, репрезентативний; порівн. пол.
reprezentacyjny - представницький, репрезен-
таційний.
311
Рецепіс
Репрезентувати. Представляти когось, чиїсь
інтереси. Ми не можемо на то згодити ся,
щоби лиш одна партия заступала в раді
шкільній краєвій интереси краю, і ми будемо
старати ся всіми средствами, які маємо в
руках, щоби край не репрезентували в раді
шкшьній краєвій лиш Волохи, але щоби також:
і Русини дістали там свого законного
представителя (С.Смаль-Стоцький, Б., 1899,
52, 1) / пол. reprezentowac - представляти
(когось, чиїсь інтереси), бути представником;
нім. reprasentieren - представляти, бути
представником.
Реитільний, перен Рептильний - примітивний,
низького рівня (про часописи та іншу
періодику). Крім того, оснували ті польскі
політики рептільні часописи, котрі на сором
друкують ся навіть рускими буквами і
пропагують підлість, народну зраду і
підхлібство (Б., 1895,14,2); порівн. рептилія,
лат. - 1) в зоології - плазун, 2) перен.
продажна, нечесна людина, що вислуговується,
запобігає ласки у кого-небудь; рептильний
фонд, лат. - суми, призначені від уряду або
адміністрації на підкуплення газет та журналів
(СЧС, 373).
Ресорт. Відомство. Ґр. Вурмбранд стаєсь з
кождим днем незручнійшим в веденю ресорту
свого (Б., 1895,3 8,3); Теки просьвіти і торовіл
ще не роздані. Кандидатами для теки
просьвіти суть ґр.Білянд і шеф секцийний
Бернд, теку торговлі обійме сам Вітек або
давнійший управитель сего ресорту Стібраль
(Б., 1899, 148, \)Іпол. resort- 1)відомство, 2)
компетенція, відання.
Респектовано. Дотримувано, не порушувано
(про закони, приписи, звичаї тощо). Ми би
дуже красно дякували політичним властям, як
також: тіш, що мають повинність стеречи
закони по громадах, щоби закони державні
було респектовано (Б., 1909, 85, 2) / див.
респектувати.
Респеюувати. Шанувати, дотримуватися (про
закони, приписи, звичаї тощо). Хоть я потрохи
безбожна, але дечого я дуже строго
притримуюся, отсі прастарі свята -
Великодні і Різдвяні - я люблю і дуже їх
респектую (Коб., Слова..., 248) / пол. respekt
- повага, пошана, respektowac -1) шанувати,
поважати, цінувати, 2) дотримуватися (правил,
зобов'язань); порівн.респект, фр. -пошана,
повага (СЧС, 373).
Реставрація; риставрация. Ресторан.
Проваджу риставрацию, трактиєрню і каварню (Б.,
1901, рекл.); Отсим подаю до відома
Вп.П.Т.Публиці, що кухню в реставрациї при
ул. (Rotkirchgasse ч. 10) напротив міского
театру, яку я свого часу замкнув, отвираю
наново і ведене тої поручив я пані Елеонорі
Грабчук (Б., 1909, рекл.) / пол. restauracja -
ресторан.
Реферувати, перен. Доповідати, докладно
повідомляти. Дорогий, любий мій Васильку
Отже маю Тобі реферувати: вчера D.ХІІ)
відбулися збори факультету (в інституті).
Мали вибирати декана. Знову не вибрали, бо
ніхто не дістав кваліфіковану, т.зн. абсолютну
більшість присутніх (Арт., 5. XI. 1933) / пол.
referowac-доповідати; порівн. реферувати,
лат. -доповідати, читати, викладати реферат
(СЧС, 374).
Рефлєктант. Претендент, подавач клопотання.
Евентуально може се жерело враз з
цілковито урядженим заведенєм до
наповнюваня [водою] бути видержавлене.
Рефлєктанти зволять дотичні оферти
вносити до ц.к. дирекциї дібр гр.-ор. фонду
релігійного, де рівно ж довідають ся о
близших виясненях (Б., 1903, рекл.);
Потребуємо до самостійного веденя книгарні
досьвідного книгаря, який працював довший
час у книгарні і єсть ознакомлений зі всіма
сортіментовими роботами. Рефлєктанти
мусять добре володіти україньскою і
німецкою мовою (Б., 1909, рекл.) / пол.
reflektant - предендент.
Рецепіс. Розписка про отримання
рекомендованого листа. Урядник не хотів приняти
руского письма і виставити руского рецепіса
(Б., 1895, \>4);Дуже здивувало мене, що Ви не
одержали ще книжки від пана Бриндзана,
котрий відослав Вам їх напевно і має рецепіс
поштовий в себе (Коб., Листи, 44, 327); / За
рецепісом - рекомендованим листом.
Написавши оттак се подане, треба вложити
в середину всі потрібні до него і прилагоджені
вже річі і післати все почтою за рецепісом до
Виділу краевого (См.-Стоцький, Порадник, 27);
Враз із сим листом відсилаю за рецепісом Ваш
манускрипт. Будьте ласкаві, повідоміть
Рецепта
312
карткою, чи все отримали (Коб., Листи, 174,
590) / пол. recepis - розписка, квитанція на
рекомендований лист; порівн. рецепіс, лат. -
розписка про одержання товарів (СЧС, 375).
Рецепта, ж.р. Рецепт. Ніяк не можна подати
якоїсь альхемічної, детальної рецепти для
такої роботи (Б., 1907, 33, 1) / пол. recepta,
ж.р. - рецепт.
Рецитувати. Декламувати, виголошувати. Відтак
в школі, коли професор питає після книжкового
шабльону, [ученик]рецитує докладно все згори
надолину - часом лише яке qui pro quo, яке
непорозумінє або перекручене уріжнороднює
ситуацию (Корд., 1904, Щ\Намійзазив, щоби
описав сю ростину, ученик почав швидко
рецитувати лекцию, переказуючи майже до
слова все, подане в книжці (Корд., 1904, 22) /
пол. recytowac - декламувати; порівн.
рецитація, лат. - читання вголос, голосне
читання (СЧС, 375).
Речинець. Термін. Речинець до вношеня подань
назначений до 20.с[его]м[ісяця] (Б., 1895, 8,
4); Окружна рада шкільна в Гусятині розписує
конкурс з речинцем до кінця мая ср. на посаду
римо- і греко-кат[олщкого] катехита (Б.,
1895,23,3); В такім разі має він зголосити ся
до двірника, а двірник оцінює ту річ, визначує
докладний речинець до продажи, оголошує се
в громаді і и/?ос)яє(См.-Стоцький, Громада, 21);
Кождий довжник каси віддавати ме свій довг
касі в призначенімречинциразом з процентом
(См.-Стоцький, Порадник, 9); Вже речинець
той, що я сама собі поставила, минув, а я
манускрипт ще не переслала (Коб., Листи, 147,
552); Спішіть із замовленями, доки погода,
бо ціни з кождим днем ростуть. При
замовлених просить ся о точну адресу.
Речинці платности після умови (Б., 1909,
рекл.); Для того треба призвичаїти читачів
до порядку і до додержуваня речинця відданя,
який може, приміром, виносити місяць для
научних, а дві неділі для белетристичних
книжок (Кузеля, 1910, 9).
Речник. Оратор, промовець. Міністер скарбу
Пленер, генеральний бесідник Менґер і
справоздавець Бер пояснили основно і
всесторонно напрям реформи і зміст єїі тим
відперли хиткі аргументи опозицийних
речників (Б., 1895, 21, 2). 1. Поборник,
представник, захисник. Розпочинаючи наради,
о.Козарищук тепло привитав присутних,
зазначуючи, що наспіла крайна пора заснувати
таке товариство, бо положене руского
православного духовеньства і народу дуже
сумне і ним ніхто не опікує ся, а противно,
поодинокі люди задля личних вигод обрали себе
его речниками, дарма що їх заходи не мають
нічого спільного з потребами сего
духовеньства і народу (Звідомл., 1914,9) І пол.
rzecznik - 1) поборник, захисник, 2)
представник, уповноважений, Ъ)юр. захисник
Решпект. Повага, шанобливе ставлення. /Мати
решпект (перед кимось) - ставитися повагою,
шанобливо (до когось). Був це знаменитий
педагог, який нас учив насамперед логічно
мислити і дивитися, так сказати б, у корінь
речей. При тім був суворий, як рідко, і хлопці
мали перед ним безмежний решпект (Галіп,
Спомини, ч.1-2, 155) / нім. der Respekt -
повага, пошана, der Respekt vor j-m haben -
ставитися з повагою, шанобливо (до когось);
див. іще респектовано, респектувати.
Ржбндца, ч.р. Управитель, керівник. Таж то
партия неабияка - стати дідичкою! Певно, сей
ржондца мусить бути якийсь старий,
піддоптаний кавалер, а може, серденько доні
вже кого иньшого вибрало (І.Матієв, Б., 1895,
15, 2) / пол. rzqdca - управитель, керівник,
rzqdca majqtku - управитель маєтку.
Риба, перен., експр. Поважна особа, персона. /
Велика риба - велике цабе. А тут з 'явила ся
якась "риба"тавимагаласальонової'поведінки
(Галіп, 34); Але таму вас є, відай, якісь великі
риби? - сказав Мамайчук незадоволено [ ..] А
ми поєдинчі люди! - додав він насмішкувато
(Галіп, 67) / пол. gruba ryba, gruba (wielka)
fisza - велике цабе, туз, поважна персона;
порівн. нім. der Fisz - риба.
Ригороза, ж.р. іриґороз, ч.р. Випускні іспити
в університеті. Якби Ти, не маючи иньшої
роботи, що шкрабнув для мене, то звістно,
придалось би. Але в Тебе тепер ригороза -
учи ся! Робота не втече (Маковей, Листи,
552); Завтра, в понеділок, я маю тяжкий
день Читаю в тижні, що знов наукове
засідання факультету] і також: ділове [...]
А рано я маю putороз, отже цілий день (Арт.,
23. IV. 1933) / пол. zygoroza - випускні
іспити [порівн. rigorosum, ср. -
[Стефаник] має посліднє rigorosum
313 Ріжниця
зробити, та не міг досі через своїх (Коб.,
Листи, 66, 394)].
Риж. Рис. Минувшого тижня похоронено помер-
шого в Ґрініч Хінця на кладовищи в Льондоні
строго після хіньского звичаю. Коли спущено
вже трумну в могилу покрито єї рижом і
річами з паперу і поставлено фляшку вина
женевского (Б., 1895,42, 3) / пол. ryz - рис.
Ризико. Ризик. Позістало на власне ризико 61%
вартости в сумі 7 міліонів 978.122 зр[иньскі]
(Б., 1895, 8,4) / пол. ryzyko, c.p. - ризик.
Риньский. Те саме, що зриньский. Лиш З
р[иньскі] за 1000 білих коверт урядових або
купецких разом з друком можна получити в
друкарні "РускоїРади"(Б., 1900, рекл.).
Рівник. Екватор. Жителі півночи не можуть
спати, коли не мають місця, щоб витягнути
ноги; противно -люди підрівником кулять ся,
якмалпи(Б., 1895,2,4) І пол. rownik - екватор.
Рівно. Так само, так само як. Немногі Русини,
які взяли участь [в бенкеті], були запрошені
не як репрезентанти Русинів, але як урядники
і яко такі явили ся [...] Рівно ж зазначити
треба, що Волохів і чужих позапрошувано із
низших ранг, наколи прав[ославних] Русинів
поминено із висших (Б., 1907,4,3) І пол. rownie
- так само, rowniez - так само, як.
Рівіюлежник. Географічна паралель. А тут ні
сіло, ні пало стає нагло перед ними учитель
географії і стає їм говорити про виднокруг, про
полу денники і рівнолежники і т.п. - по-
німецки! (Корд., 1904,15) І пол. rownoleznik-
географічна паралель.
Рівночасно. Одночасно. Незабаром будуть
отворені дальші такі читальні, а рівночасно
з читальнями приготовляє ся отворенє
крамниць і кас пожичкових (Б., 1895, 1, 4);
Війна хиньско-япаньска веде ся далі, а
рівночасно проводять ся переговори межи
воюючими державами в справі заключеня мира
(Б., 1895, 2, 3); "Стій!" - гукнула чорна
постать. Рівночасно надбігли, очевидно, на
той свист, ще якісь два чоловіки в білих від
сніговиці мантах (Галіп, 33); Новела "Битва"
була, оскільки собі пригадую, написана в роках
1894 або 95, друкувалася по-руськи в Чернівцях,
в "Буковині", а майже рівночасно в
Берлінськім літературно-науковім місячнику
"Gesellschaft" (Коб., Листи, 185,606-607); Що
пишешь ся на табіиці, те всі ученики повинні
вписувати рівночасно у свої зшитки (Канюк,
1911,88); [Гіпотеза] вдираєть ся у незнані нам
сьвіти, роз'яснює неясні явища, а рівночасно
приготовляє дорогу до дальших розслідів і до
воріт правди (Канюк, 1911, 4; [Треба]
постарати ся, щоб наші сьвята шановано по
урядах нарівні з римо-католицкими і щоб
релігійний фонд не дарував римо-католикам
парцелі задурно, а відмовляв рівночасно сего
православним (Звідомл., 1914, 36) / пол.
ibwnoczesnie - одночасно, нім. gleichzeitig -
одночасно, gleich - рівний, однаковий,
подібний, die Zeit - час.
Ріжішн. Різний. Друге розпорядженє наказує
плекати національну терпимість і виступає
остро против всяких заходів і змагань,
викликуючих між учениками ріжних
народностий ненависть (Б., 1895, 11, 4);
Сировиця унеможливляє ріжні комплікациї
хороби, зменьшає горячку і не допускає
хоробового процесу на провід віддиховий (Б.,
1895, 15, 3); Між многими причинами, що по
части споводували, по части прискорили
упадок господарства в краю, називано при
ріжних нагодах перше - розділ земельної
посілости і друге - брак промислових центрів
в краю (Б., 1899, 29, 1); Нашу повагу так
підорвано, що майже заперечують наше
істнованє і при ріжних починах не оглядають
ся вже зовсім на се, що в краю жиють
диєцезяни двох народностий з відмінними
потребами (Звідомл., 1914, 8) / пол. rozny -
різний, відмінний.
Ріжниця. Різниця. Не уймаючи о.Боканче
заслуг на тім поли, скажемо заразом, що
треба вміти найти ріжницю поміж
дійстною заслугою а тим, що єсть
обов'язком кождого сьвященника. Коли
сьвященник-Волох в рускій громаді для
морального веденя єї уживає рускої мови, то
се обов'язок єго, а не заслуга (Б., 1895, 39,
3); Черновецка рада громадска розписує на
рік 1907 конкурс на 4 стипендії в квоті по
100 К[орон], установлені 31. липня 1900 з
нагоди 70-літнихуродин цісаря [...] Убігати
ся можуть о них тутешні особи безріжниці
полу, національности і віроісповіданя,'які
переступили вже границю 70 літ, дальше є
убогими і нездалими до праці. Поданя треба
внести до магістрату найдальше до 30-го
Ріжнородний З
червня 1907. (Б., 1907, 59, 3) / пол. roznica -
різниця.
Ріжнородний. Різнорідний. Розуміє ся, що
появляють ся ріжнородні вісти, часом собі
цілком противні, так що не можна їх брати
поважно, а треба вижидати певних і
докладних вістий (Б., 1895,24,3); [Дорадник]
був би в стані займати ся такріжнородними
справами (Б , 1899, 35, 1) / пол. roznorodny -
різнорідний.
Рік-річний. Щорічний. Взагалі в тому часі A900
- 1903) ми, молодь, жили все в якомусь
духовому піднесенні: університетська справа
у Львові; сецесія наших студентів із
львівського університету; аграрні страйки в
Галичині; рік-річні великі студентські з'їзди у
Львові, де кожна університетська група з
різних міст Австрії здавала звідомленє із своєї
роботи (Сімович, 1938, 47) / порівн. пол.
rokrocznie - щороку.
Рік-річно. Щороку. Від року 1880 число їх
[студентів-теольойв] спадає рік-річно, так
що минувшого року було вже лише 6 (Б., 1895,
6, 2); Страсти Христови вертають рік-
річно, а з ними і вражіня, які відніс я в
молодости (Б., 1895, 7, 2); Рух метеора,
котрий перебігає небо, уважаємо
відокремленим фактом, але коли рік-річно
того самого місяця повторить ся той самий
рух, то (творячи індукцию) кажемо, що сей
рух метеорів буде в тім часі повтаряти ся і
на будуче (Канюк, 1911, 48); Коли читанка
добра, то можна її вживати довгі часи, се
для батьків корисно, бо не мають рік-річно
нових видатків (Канюк, 1911, 82). / пол.
rokrocznie - щороку.
Річ. Справа / Знана річ, що (...) -
загальновідомо, що (...). Знана річ, щоруский
нарід в економічнім згляді підупав (Б., 1895,11,
2).; / Має ся річ (так, не так)- справа полягає
в (тому, що...). Здає ся, що в сім випадку річ
так має ся (Б., 1895, 12, 2); 3 товариством
нашим річ мається так. Головною
ініціаторкою його єсть пані Матковська, вона
ніби числиться до старої партії, єсть, однак,
дуоке толерантна жінка, ми подали собі руку,
щоб зібрати всіх русинок буковинських] та,
зав'язавши товариство, хоронити наших
дівчат та дітий - біднішої класи головно -
від румуньщиняся, котрому западають чим
раз, то сильніше (Коб., Листи, 12,266); Річ має
ся так. Я йому, Piernson'y писала, що або най
мені манускрипт відошле, або най заплатить
(Коб., Листи, 106,481); Тут має ся річ подібно,
як з географією, з тою хибань ріжницею, що
число слів і назв, незрозумілих для учеників, ще
більше (Корд., 1904, 21); Наколи б наш нарід
не мав ворогів - а найгірші вороги є
перекиньчики -[...] то праця около здобутя
сего мандату була б не трудна, а тим-то і
успішна. Та, на жаль, як відомо, має ся річ не
так (Б., 1907, 27, 1); Чех їде там [до
Петербурга] як Чех, Словінець як Словінець і
вертають звідтамяк вірні сини своєївітчини
Цілком инакше має ся річ із Богатирцем і
товаришами]. По австрийским морю
плавають вони під флягою старорусинів, по
тамтім боці границі кличуть вони з емфазою,
що вони "істинно русскі люди ". За ту емфазу
платять в Петербурзі готовими грішми, які
мусять бути немалі (Б., 1909, 31,2);/ Річ не
мала ся так - справа стояла інакше, справа
полягала в іншому. Але річ немала ся так, як
п.посол др.Волян сказав (Б., 1895, 12, 3); / Не
мати нічого до річи - не стосуватися (до)
справи. Що під час "славної" діяльности
згаданих панів фаєрмани не мали майже ніяких
приладів, а нову, тану сикавку, куплену за
дорогі гроші, "зіпсували " чищенєм пивниць за
два роки, се також: не має нічого до річи, бо,
властиво, не о се ходить, а о щось инного (Б ,
1907, 70,2)) І пол. to nie ma nic do rzeczy - це
до справи (суті справи) не стосується; /Що се
має (мало) до речі - це не має значення, суті
не стосується. Ви були перші, що писали про
мене і витягнули мене перед публіку, а тепер
мали би другі що писати! Нехай собі будуть
другі і "бистроумні", але що се має до речі?
(Коб., Листи, 47,337); [Тодорика] був низького
росту і обертався все цілим тілом, де
вистачала не раз лише голову звернути.
Штивна була у нього шия. І в цілості робив
він погане враження; та що се мало доречР
Чоловік до всього звикає (Коб., Земля, 228; /
Так стоїть річ (річ стоїть так) - справи
виглядають так. Так стоїть річ у національних
хімназиях, де ученики учать ся в своїй рідній
мові (Корд., 1904, 15); Взагалі в Австрії 87,9
проц. учеників ґімназияльних осягнуло бажану
ціль науки. Щодо поодиноких країв, то річ
А
з
15
Рогатка
стоїть так: в Чехії осягнуло бажану ціль 90,5
проц., в Австрії Горішній 90,4проц., в Далмації
89,7 проц., в Сольногороді 89,2 проц., найгірше
вийшла в сім згляді Буковина, бо лише 78 проц.
[...] Отже, Буковина має релятивно найбільше
Гімназистів і - найбільшерепетентів (Б., 1907,
66, 3) / пол. rzeczy stoja^ tak - справи
виглядають так, так стоять справи.
Річевий. Істотний, суттєвий, конкретний.
Боротьба наша буде уміркована і річева (Б.,
1895, 11,3)/ пол. rzeczowy - 1) предметний,
істотний, 2) діловий, конкретний, rzeczowe
pytanie - предметне, істотне питання,
rzeczowy ton - діловий тон.
Річно. Щороку, на рік. Досить сказати, що в
Німеччині хлібороби спотребовують річно
самої томасівки міліон вагонів Якби всі ті
вагони томасини, що річно з 'уживають в
Німеччині, зложив докупи на шини в один поїзд,
то повстав би поїзд здовж: цілої Німеччини
від одного кінця до другого (Товариш, 1908,
230) / пол. rocznie - щороку, на рік.
Рішене. Ухвала, рішення. Не гадаємо ми тут
розводити ся над тим, чи і о скілько се судове
рішене має правну підставу (Б., 1895, 5, 1);
П.проф. Смаль-Стоцкий і проф. Вольчиньский
хотять поділу школи вправ наруску ірумунску,
котре рішене Сойм вже давнійше ухвалив (б.,
1895, 5, 3); Згадане рішене скарбової
адміністрацій подав виділ краєвий всім виділам
повітовим до відомости з порученєм звернути
увагу громад на конечну потребу, щоби
властителі грунтів у власнім інтересі відповіли
як належить обов 'язкови згаданих донесень
(Б., 1895,20,1) / порівн.рос. решение -ухвала,
рішення; пол uchvvala - те саме.
Рішучий. Категоричний. Рішучий висновок-се
силльогістичний висновок, зложений із трьох
рішучих присудів. Він опираєть ся на основі:
що прислугу є родови, те прислугу є іґатункови,
а що противить ся родови, те противить ся і
ґатункови (що говоримо про цілину обсягу, те
саме можемо сказати про частину обсягу)
(Канюк, 1911,36).
Робітня. Майстерня, ательє. Перша буковиньска
специяльна робітня обуви Івана Діка, що
скінчив промисловий курс в ц.-к. технольозічнім
промисловім музею в Відни (Б., 1900, рекл.);
Осип Нехцай. Робітня обуви мужескої і
дамскої (специяліст - абсольвент
Чернов[ецкого] технольоґічного курсу,
полковий доставец обуви при 22 полку
оборонному] краєв[ому]) в Чернівцях
принимає всілякі роботи і виконує їх солідно і
дешево (Б., 1903, рекл.); Черновецкий кружок
"Жіночої Громади " поручає ласкавим зглядам
П.Т.Публики свою першу на Буковині
україньску Робітню дамских суконь, костіюмів
і біля в Чернівцях, в "Народнім Домі",
ул.Петровича ч.2.1 пов[ерх] (Б., 1909, рекл) /
порівн. пол. pracownia - майстерня, ательє.
Робом, адверб. ім. У сполуч. тим (таким,
яким...) робом - так, тим (таким, яким...)
чином, способом. Бо ж звістно, що добрі
ученики не виступають протягом шкільного
року, хиба в дуже рідких случаях (при зміні
місця побуту родичів), a gros виступаючих -
се злі або слабі ученики, що тим робом хочуть
ратувати ся перед злою нотою і забезпечити
собі перехід до висшої кляси як приватисти
(Корд., 1904, 24); Таким робом ми показали
вже, що значить утраквізм в практиці, які
колоди кидає він ученикам під ноги при науці
поодиноких предметів і які страшні висліди
дає він при клясифікациї (Корд., 1904, 35);
Учитель питанями і иньшими засобами
збуджує в ученику самостійність і замилуванє
(интерес), приневолюючи його тим робом до
самостійного винаходу все нових та нових
задач (гадок) (Канюк, 1911, 68); Все ж таки
український рух, що почався в 80-х роках
минулого століття, розрісся згодом з малого
струмочка у могутню ріку. Цей розвій
зв 'язаний з іменем галичанина проф. Смаль-
Стоцького, який щасливим робом став
професором української мови і літератури в
Чернівецькому університеті і ввесь свій вільний
час вкладав в організаційну працю
буковинських "русинів " під гаслом українства
(Галіп, Спомини, ч.1-2, 157).
Рогатка. За часів Австро-Угорщини в Галичині
і Буковині застава на дорогах при в'їзді у місто,
що за проїзд через неї збирався митний збір
до цісарської скарбниці; шлагбаум. Опісля
позволено місту Чернівцям поставити
рогатку на цісарскій дорозі (Б., 1895, 5, 4);
Доложить ся стараня, щоб здійснити
найважнійші бажаня мужицтва, а то
украєвленє доріг і знесене рогаток (Б., 1907,
44, 1) / пол. rogatka - шлагбаум, rogatki
Рогачка
316
miejskie - міська застава, rogatkowe, іст. -
митний збір за проїзд через міську заставу, нім.
der Schlagbaum - рогатка.
Рогачка.Те саме, що рогатка. Цісарску санкцию
одержав закон, ухвалений буковиньским
соймом дня 12.січня ср., котрим дорогу з
Строєшт Брони зачислено до доріг повітових
і установлено на ній рогачку (Б., 1895,12,4).
Роговий. Рогатий. / Рогова худоба - велика
рогата худоба. Деяка худобина, особливо ж
рогова, буває іноді така, що не можна 'її
забути. Візьметься за чоловіком і держиться
його, й волочиться за ним, як тінь. Такий був
сей бичок... (Коб., Земля, 422); Рогову худобу
ділить ся на: а) корови молочні, б) корови ялові
і бики, в) телята. До рогової худоби наймлено
З пастухів, а для овець 2 вівчарів і 1 ватага та
J загонника. Старшина має зробити з ними
дотичний договір (Канюк, 1906, 24);
Ц[ісарско]-к[оролівский] радник
правительства Антін Захар заступає плекане
худоби рогової, безрог, овець, кіз і птахи
домашної, молочарство і статистику
(Товариш, 1908, 204) / порівн. пол. rogowy -
1) роговий, 2) наріжний, кутовий і rogaty -
рогатий, bydto rogate - рогата худоба.
Родимець. Земляк. Се був дуже цікавий тип
родимців, що не лишень балакали тою мовою,
котру він знав з першого дитиньства, не
лишень проявляли прихильність до землі, на
котрій він родив ся та згадували діянія
колишніх вольних козаків, прямих єго батьків
- але ще до сего всего приточували якісь осібні
думки, бажаня і надії! (Галіп, 49) / порівн. пол.
rodzimy - вітчизняний, рідний.
Родини, мн. Народження. Розібравши се добре,
старшина каси в Гараздівцях зачала між
людьми ширити думку, аби господарі для своїх
доньок від родин аж: до відданя складали
місячно малими сумами гроші на вкладку
щадничу, аби було чим вивінувати на нове
господарство (Товариш, 1908,151).
Розаліс. (??).Перша Бродска рафінерия
спіритусу, фабрика руму і лікерів братів
Капелюш. Концесіоновані напитки, а то:
контушівку житнівку, краєвіруми, кминівку і
ріжнірозаліси та лікери по найдешевших цінах
(Б., 1907,рекл.).
Розбитися, розбиватися. Припинитися,
перерватися, розладнатися (про різні справи). З
Білгороду доносять, що переговори з
королевою Наталією в справі єї приїзду до
Сербії розбили ся і она позістане і дальше за
границею (Б., 1895, 14, 3); Того ж року
дискутуєть ся поважно над справою видаваня
академічної часописи, причім підносить ся
гадку щоб до сеї справи втягнути і иньші
товариства. Та ся справа розбила ся о брак
гроший (Сімович, 1908, 512); Чи сі жаданя
несправедливі і неслушні, коли має бути
рівноправність, хоть ще далеко не повна,
зміркують самі читачі, а коли переговори
розбили ся, то не з вини Русинів (Звідомл., 1914,
64); Еміграційний уряд УНР предложив др.
ДБ. Антоновичеві знов виїхати до Риму, а з ним
і я мав поїхати. Але переговори з
Д.Антоновичем розбилися (Галіп, Спомини,
ч.З-4, 93) / пол. rozbijac щ - 1) розбитися, 2)
прост, лаятися, зчиняти скандал, rozbijanie -
роз'єднувальна, неконструктивна тактика (у
політиці); порівн. нім. die Sache steiterte -
справа розладналась, провалилась, steitern -
розбиватися, гинути (про корабель).
Розвага. Обмірковування, обговорення, увага. По
зрілій розвазі всіх теперішних і суспільних
стосунків, і місцевих обставин, прийшли ми
до сего переконаня (Б., 1895, 7, 3); Б кінці
оХнідий дає під розвагу зборів лист одного
сьвященика з України, в якім просить ся, щоб
товариство "Православна Академія" або
наше сьвящениче товариство перебрали
надруковане молитвеника україньскою мовою
і фонетичною правописю, присланого тим
сьвящеником і на єго ж кошт (Звідомл., 1914,
20); / Брати (взяти) на (під) розвагу -
враховувати, брати до уваги. Я би хтіла, щоби
Би були вдоволені з моїх праць, і я Бас буду
слухати, але Би беріть і обставини, в котрих
жию, на розвагу, се є дуже велика річ (Коб.,
Слова..., 284); Бозьмемо під розвагу се, що
Буковина, яко пограничний край, виставлена
більше на небезпечність зарази (Б., 1899, 35,
2); Кождий громадянин має право вглянути в
прелімінар і в річний обрахунок, коли вони
виложені в канцелярії, і робити до та свої
уваги двірникови, котрі Рада має взяти під
/?швдгу(См.-Стоцький, Громада, 30); Але ка/ш
брати під розвагу цілу ґімназию, то сі аномалії
вирівнують ся і виходить дійстно реальний
образ пересічних успіхів (Корд., 1904,34); Але
317 Розвиток
[Ярошинська] була обарчена працею
шкільною, а до того і не занехувала працю
домашню, так що, коли взяти на розвагу, яка
одробина часу оставала тій енерйчній і щирій
робітниці, - нема що і дивуватися, що дальше
допровадити не могла (Коб , Листи, 170, 585)
І пол. rozwaga-розважливість, здоровий глузд,
розсудливість, wzi^c pod rozwag$ - зважити,
обміркувати.
Розважити, розважувати. Обміркувати,
зважити, всебічно розглянути. Буду вдоволений,
коли Вп. патріоти ваші розважать порушену
мною тут справу і вискажуть свою думку (Б.,
1895,1,3); Мої панове, сли розважите дальше,
що такий високоповажаний архімандрит
сьміє подавати за факт такі нісенітниці, як
що я мою мову в суботу читав, а крім того,
що ту мову мені хто иньший виробив, то
можете набрати понятя о способі їх войованя
(Б., 1895, 7, 3); На заявлене губернатора
Волині, в котрім жадає ся заснованя шкіл
рільничих для селян, відповів цар, що сю справу
пильно розважить (Б., 1895, 14, 3); Позаяк
однак не обсаджено місця інспектора
культури краєвої, а в дальшій части сего
справозданя поставить ся внесене на
установлене краєвої ради культурної, то
треба б розважити питане, чи не було б
відповідно іменувати культурного інспектора
краевого до службової чинности при
ц[ісарско]-к[оролівскім] правительстві в
Чернівцях (Б., 1899, 35, 1); Старшина має
обов 'язок добре розважити ціль, на яку бере
хтось пожичку і після того означувати также
і речинці сплати (См.-Стоцький, Порадник, 39-
40); І коли прихильників язикового утраквізму
не переконали наші виводи, нехай заглянуть до
тогочасної педаґоґічноїлітератури [А встриї
половини XIXст.] і розважать ті аргументи,
які тоді вже підносили против сеї системи
(Корд., 1904, 39) / пол. rozwazyc, rozwazac -
1) розважити (на вазі), 2) перен. зважити,
обміркувати, розміркувати.
Розвельможніоватися. Посідати все більше
місця, розповсюджуватися, запанувати. Після
"Русалки Дністрової "з 1837 р., сего галицкого
літературного первісточка, і по кількох
річниках "Галицкої Зорі" чисто народною
рускою мовою - починаєсь і розвельможнює
ся паламарщина, сумішка: церковщини,
русчини, росийщини, польщини і Господь знає,
яких язикових елементів. Праця язикова на
галицкій Руси звела ся на безпутя (Б., 1899,
18, 1); Чималу конкуренцию роблять
виноградарям всілякі здоровельні напої, звані
"apertifs ", а також: абсинт, який розвель-
можнюєть ся у Франциї щораз більше (Б.,
1907, 69, 3) / порівн. пол. rozpanoszyc si$ - 1)
запаніти, 2) перен. розперезатися, розбуятися;
[іменники пан і вельможа, як синонімічні
твірні основи, використані за аналогією]; укр.
розпаношитися,/?шлі - \)заст. почати жити
по-панськи, запаніти, 2) почати надто зухвало,
пихато поводитися (СУМ, VIII, 757).
Розверствованє. Соціальне розшарування.
Особливо зросла управа вина з хвилею, як вона
по переведеню желізничих шляхів прибрала
ціху капіталістичну, ведучу за собою соціяльне
розверствованє між: богатими властителями
винниць а зарібними селянами і наймитами (Б.,
1907, 69, 2) / порівн. пол. rozwarstwic щ,
rozwarstwiac si? - розшаруватися,
rozwarstwienie - розшарування.
Розвестися, розводитися. 1 .Зчинитися. Дальше
розвелась велика сварка межи Тиміньским і
Козаркевичом, редактором " Буковиньских
Відомостий" (Б., 1895, 6, 4). 2. тільки недок.
е., перен. (над чим?). Зупинятися (на чому?),
докладно пояснювати (що?). Яка, мої панове,
ваша гадка про колишнє виключене двох членів
з "Народного Дому", над тим не маю я
розводитись (Б., 1895, 12, 2) / пол. rozwodzic
si$ (nad czyms, о czyms) - розводитися,
просторікувати.
Розвите. Розвиток. Всі великі здобутки в житю
социяльнім не суть ділом одної хвилі, не суть
ділом хвилевих приписів примусових, а суть
знаком морального розвитя людскої природи,
відклику до єї ліпших сил (Б., 1895, 16, 4) /
порівн. рос. развитие - розвиток.
Розвиток. Розвиток. Де ж зрештою має шукати
руска інтеліґенция пристановище для рускої
народности, як не в Австриї, в котрій
засадничими уставами кождій народности
запоручено можність свобідного розвитку{Б.,
1895, 11,2); На розвиток наших висших шкіл
моє правительство буде звертати особливу
увагу, як також буде дальше вести справу
якнайскоршого вивінованя інститутів, а
особливо клінік в нові будинки і всякі потрібні
Розвій 318
наукові средства (Б., "Престольна промова",
1907,68,2); Мрією п.Менчля було і єсть звести
докупи буковиньских Жидів, Румунів і Поляків,
щоби покласти тамурозвиткови україньского
народа /77. Метель] глубоко пересьвідчений в
тім, що для нас сто раз ліпше мати своїх
боднарів, як адвокатів, своїх шевців, як судиїв
(Б., 1909, 34, 1); Брак своєї книгарні давав ся
Русинам буковиньским болюче відчувати;
окрім того є ще одна перешкода розвитку
товариства, а іменно —заборона
кольпортажі(Б., 1909,89,2) І див. іще розвій,
розвите.
Розвій. Розвиток. Але ся справа, хоть як тамує
розвій буковиньского руского народа, не є ще
найгіршою кривдою Русинів (Б., 1895,6, 1); А
є се діло тим важнійше, коли зважимо се, що
від теперішного поведеня австрійскоїРуси, де
конституційна управа уможливтеприродний
розвій нашої народної справи, залежати буде
і лучша будучність цілої України-Руси (Б.,
1895, 7, 1); Дирекция товариства зложила
справозданє о чинностях своїх, поступі,
організації ірозвою в четвертім кварталі (Б.,
1895, 8, 4) / пол. rozwoj - 1) розвиток, 2)
розгортання, хід подій; див. іще розвите,
розвиток.
Розв'язане. Назва дії за знач, розв'язати. Вісти
пророзв 'язаняДуми не вгавають. -Найбільш
скрайна лівиця поставила внесене, щоб на
порядку дневнім найблизшого засіданя
найшлась справа знесеня смертної кари і
проект амнестиї. Внесене се поперла правиця,
що сі вмішуваня Думи в прерогативи царя
станесь причиною розв'язаня Думи (Б., 1907,
62, 2); Справді, зле му сіло вже бути з
товариством, яке задумало притягати до себе
людий... картами. Справа гри в карти в
льокаїю товариства - і то до того в газардові
гри - тягнеть ся червоною ниткою в "Союзі"
мало аж не до йогорозв 'язаня (Сімович, 1908,
513); На случай розв'язаня "Товариства
руских православних сьвященників на
Буковині" майно єго переходить на "Руску
православну бурсу імени Федьковича " в
Чернівцях (Звідомл., 1914, 10) / по і
rozwi^zanie - 1) розв'язування, 2) розпуск,
розформування; див. іще розв'язати.
Розв'язати, розв'язувати. Розпустити,
припинити діяльність (про заклад, товариство,
організацію, збори), розформувати. Тоді було
б се задачею правительства або примусити
товариство, щоб воно держалось в границях,
назначених йому статутом, або розв 'язати
єго (Б., 1895,12,2);3 огляду, що сам пан Гакман
переконав ся в часі своєї промови, що за ним
стоять хиба сі темні дві десятці, що все
кричали і за ним голосували, президия віча
розв 'язала збори (Б., 1907,28,2); Просимо всю
патриотичну інтеліхенцию, міщан і селян:
"Споможіть нас, бурсу, в теперішній хвили,
бо заряд бурси знаходить ся тепер у таких
грошевих клопотах, що наколи не підопре нас
руский загал грошевими датками, то ми
будемо, на жаль, приневолені, розв'язати
бурсу" (Б., 1907, 91, 3); В урядових кругах
впевняють, що якби сего не вдало ся
полагодити парляментарною дорогою, тоді
правительство розв 'яже парлямент (Б., 1909,
42, 1) / пол. rozwi^zac - 1) розв'язати, 2)
розпустити, розформувати, 3) розірвати
(стосунки, угоду тощо).
Розглянутися. Розібратися в справі, вникнути в
справу. А коли приходить кому охота
поговорити про буковиньскі відносини, нехай
же розгляне ся в справі як слід, щоб не
стріляти кулею в пліт (Б., 1895, 11,3).
Роздрапувати , перен. Розхапувати, розтягати.
Де лиш заблисне готовий гріш, там зараз явно
й потайно тиснуть ся всякі патріотичні діячі,
і то якраз такі, котрих без того гроша до
якоїсь народної роботи і медом би не звабив. І
роздрапують сі діячі під позором сеї "роботи ",
а справді - тандити (що за неї би ніхто нігде
инде й шелюга не дав, ба й дармо б єї не
приймив) - щомога сей нужденний народний
гріш (Б., 1899, 20, 1) / пол. rozdrapywac - 1)
роздряпувати, 2) перен. розхапувати, розтягати.
Роздрапувач. Розхапувач Роздрапувачі
[народного гроша] тямлять лише про свою
спілку. Они готові при тім все нові "функциі"
творити. "Платні" функціонери стались у нас
до певної міри убздуренєм, помимо що якраз
наші найкрасші народні почини й успіхи
завдячуємо лише пожертвованю, а платна
робота звела їх власне нераз нінащо (Б., 1899,
20, 1) / див. роздрапувати.
Роззухвалити. Підохотити, надати сміливості.
Тих остатних ("Старорусинів ")роззухвалило
против другої частини народовців, прозваних
319
Розпарцелювати
згірдно "Барвінщуками", особливо від часу,
коли кацапи на злість "Барвінщукам "помогли
примиреним народовцям віддати "поклін
Шевченкови вечерницями "(Онисим Миронюк,
Б., 1895,38,2) / порівн. пол. rozzuchwalic щ-
розперезатися, знахабніти.
Рбзказ. Наказ, рекомендація. Волян сам признав
ся, що нарозказ обох президентів і своєї жінки
перейшов до Волохів (Б., 1895,5, ) Жадають
від мене заєдно праць з народного життя, ая
не вмію на розказ писати (Коб,, Листи, 123,
51 ) Вони назвали його гордим птахом, на
котрого треба клітки... таким, що розказ
цісарський стоптав ногами... котрий
незабаром і в Бога не буде вірити... бо має
сотки овець і коней ...Він зі злості заскреготав
зубами. Навіть цісаря вмішали! І Господа Бога!
(Коб., Природа, 13) / пол. rozkaz- наказ.
Розказати, розказувати. Наказати. Можна
однак вже і тепер надіятись, що нова палата
не слухати буде, а розказувати. Якраз тому,
що не в'яже її в нічім ніяка давна традиція.
Клюбруский хоче задержати в новій палаті
вільну руку (Б., 19 , 2, 1) / пол. rozkazac -
наказати.
Розкітбваний. Дієприкм. від розкітуватися.
Іноді буває так, що лямпа, прикітована до
цинової підставки, або пальник, прикітований
до скляного резервоару, розкітують ся, і коли
то на селі, то треба чекати, аж хтось буде
їхати до міста і возьме лямпу до направи (Б.,
1899,123, 3) / див. розкітуватися.
Розкітувитися. Відкріпитися, відстати. Іноді
буває так, що лямпа, прикітована до цинової
підставки, або пальник, прикітований до
скляного резервоару, розкітують ся, і коли то
на селі, то треба чекати, аж хтось буде їхати
до міста і возьме лямпу до направи (Б., 1899,
123,3) / порівн. пол. kit - замазка, kitowac -1)
замазувати 2) шпаклювати нім. einkitten -
закітовувати, замазувати кітом див. іще кіт.
Розлюзнити, розлюзнювати. Послабити,
розхитувати. Кертиця є о тілько хиба
шкідлива, що, жиючи в земли, підносить і
розлюзнюєростини (Товариш, 19 8,2 5) І пол.
rozluznic, rozluzniac - 1) послабити,
відпустити (підпруги, дисципліну тощо), 2)
послаблювати, розхитувати (рослину тощо), 3)
розм. розгойдувати.
Розмбвитися. Розговоритися. При обіді вивернув
Ярема нехотячи-умисно шклянку, що й дало
повід его остроязикій жіночці відозватись не
конче привітним словом. Та ледво що
розмовилась на добре, встає єї чоловік
("Подружний протокол , Б., 1895, 8, 1) Про
ту справухтіла б я з Вами іуснорозмовитися
(Коб., Листи, 59,3 8) Та тим часом я
познайомився з начальником станції, молодим,
симпатичним українцем, і розмовився з ним про
ситуацію на УкраМ(Гшп, Спомини, ч.З- , ).
Розиайкувйти. Поділити, розділити. Рідна мати
не допустила на суді Соломона, щоби
розпайкувати дитину, вона воліла виречи ся
хоть і своєї дитини, аби лиш жила дитина (Б.,
1895,2,2).
Розианбшитися, розпаибшуватися. 1.
Розповсюджуватися, закорінюватися (про негативні
впливи, звички тощо). І такрозпаношуєть ся
поверховність у нашоїмолодіжи, плиткість.
Розпаношуєть ся ізакорінюєть ся одно і друге,
розпаношуєть ся надовго, і треба або дуже
великих впливів, або дуже великого
самовідреченя, що викорінило ся одно і друге
(В.Сімович, Б., 19 , 151, 3). 2. Розгорнути
свою діяльність, розперезатися, знахабніти. За
темосковска читальня лає можних опікунів,
даровані Газети й книжки й розпаношилась в
громадскій школі (Б., 1895, 1 , 3). 3. перен.
Розбуятись, запанувати, розгорнутися. 77 'ю ту
глибоку тишину, що розкинулася по всіх алеях,
здоровлю її! Відтак - самота, горда така і
все однакова, злучається з тишиною,
розпаношилася і знову мене приймає. Я рада
тому (Коб., Листи, 58, 3 ) І розпаношилася
полуднева тишина. В ній тонуть всі звуки, мов
у невидимім морі; розходиться далеко тут
шум старого лісу, де в нім лучаться Маґура з
Рунґом (Коб., Некультурна, 8 ) / пол.
rozpanoszyc si$ - 1) запаніти, 2) перен.
розперезатися, розбуяіися укр.
розпаношитися,/?0зм. - \)заст. почати жити
по-панськи, запаніти, 2) почати надто зухвало,
пихато поводитися (СУМ, Vlll, 5 ).
Розпарцелювати. Поділити землю на ділянки і
розподілити між селянами. Самі наші каси
сільскі і черновецкі, сам факт, що громада
наша своїми маленькими средствами закупила
три великі села і розпарцелювала їх або
парцелює ще й тепер між наших
малоземельних селян, вже се одно є
520
Розпарцельованс З
найкрасшою відповідею на евентуальний
закид, що у нас веде ся політику вгорі, а не
дбає ся про людові низини. З другої сторони, є
ще багато недостач і ніхто не думає їх під
корець ховати (Б., 1907, 80, 1) / пол.
rozparcelowac - поділити землю на парцелі
(малі ділянки); див. іще парцеля.
Розпарцельованс. 1. Назва дії за знач, розпар-
целювати Посол Н.Василько виголосив
справозданє з своєїдіяльности в парляменті і
соймі і яко головну задачу заступників
мужиі{ких в новім паріяменті навів слідуючі
програмові точки: розпарцельованс великої
посілости збіднілих дідичів між селян;
виєднанє дешевого кредиту для них; скорочене
служби войскової зглядно заведеш дворічної
служби (Б., 1907, 44, 1). 2. перен. Розподіл
(місць у парламенті). З Відня доносять, що
президіяльна канцелярія посольскоїпалати має
тепер немало клопоту з "розпарцельованєм"
посольских лав в той спосіб, щоби кожде
сторонництво було вдоволене з призначених
для него фотелів та щоби могло займати ті
місця, на яких сиділо в попередній каденциї. Та
задача нелегка тому, що деякі сторонництва
вийшли з виборів кількакротно скріплені, а
деякі здесятковані (Б., 1907, 58, 3) / пол.
rozparcelowanie -парцеляція, нарізання землі
невеликими ділянками, rozparcelowanie
maj^tkow ziemskich - парцеляція
поміщицьких володінь.
Розписаний. Дієприкм. від розписати. На
конкурс розписані посади секретарів громадских
вКіцмани, Берегометі над Серетом (Б., 1895,
2,3); Конкурс розписаний на посади секретарів
громадских для міста Сторожинців з річною
платою 600зр[иньских]'(Б., 1895,6,3). Вибори
до Галицкого сойму з громад сільских будуть
розписані аж на другу половину вересня (Б.,
1895,18, 3); Ще конкурс дорускоїґімназиїна
учителів першої кляси не розписаний (Маковей,
Листи, 550); В мене тепер і жури є доволі.
Хочу подаватися о якусь міністерством
просвіти розписану стипендію (Коб., Листи,
68, 398); Розписаний конкурс для обсади
вільного місця громадского писаря в Долішніх
Станівцях над Черемошем під слідуючим
услів 'єм (Б., 1903, рекл.).
Розписати, розписувати. 1. Оголосити конкурс.
Щоби розбудити живійший рух поміж
нашими письменниками, часопись "Зоря"
розписує конкурс на оповіданя, новелі, розправи
научні і т.п. (Б., 1895,2,4); Може, Вам відомо
з "Діла", що виділ Товариства руських женщин
в Станіславові розписав конкурс на повісті для
дітий (Коб., Листи, 20,277); Найліпше тепер
розписати конкурс і таким способом приняти
собі на писаря чесного чоловіка, що добре уміє
по-руски, аби міг в громаді урядувати по-руски
так, аби всі розуміли, що в громаді діє ся (См.-
Стоцький, Громада, 11); Товариство "Руский
Народний Дім" в Чернівцях розписує конкурс
на посаду: 1. Управителя "Бурси
ім.Федьковича"; 2. Господара "Бурси
ім. Федьковича "[...]. Православні убігателі
мають зголосити ся до виділу "Народного
Дому" найдальше до 1. липня с.р. (Б., 1907,67,
3) І пол. rozpisac konkurs -оголосити конкурс;
нім. eine Stelle ausschreiben - оголосити
конкурс, schreiben - писати. 2. Призначити
вибори. Тому що більшість радників
громадских зрекла ся своїх мандатів, мусить
ся тепер розписати нові вибори (Б., 1907, 66,
3); Коли би вже з сего акту показало ся, що
вибори відбули ся незаконно, то
правительство навіть не читати ме
протестів, але уневажнить вибори і розпише
нові. [...] Протести, котрі не будуть підперті
такими сьвідоцтвами, що можуть
уневажнити вибори в цілости або лиш
поодиноко, будуть згори відкинені. Проти сего
рішеня нема рекурсу (Б., 1909, 36, 1) / пол.
rozpisac wybory - призначити вибори; нім. die
Wahlen ausschreiben - призначити вибори.
Розписатися, розписуватися. Оголошуватися
(про конкурс, вибори тощо). Оповіщене,
котрим розписує ся термін зголошень зглядно
підприїмства гуртовної продажи соли в
"Буковині" (Б., 1902, рекл.) / див. розписати.
Розпорядимість. Розпорядження. / Мати до
розпорядимості - мати у своєму
розпорядженні. Ми маємо дорозпорядимостиматериял
народний, котрий потребує лише ліпшої
ортанізациї (Б., 1895, 16, 4); Але коли стану
писати, то бігме не знаю, бо мені "старі" так
голову завертають і так много уганяють, що
я маю лиш такі "віконця " до розпорядимості,
як Ви в школі (Коб., Листи, 131, 527);
Средствами, що маємо до розпорядимости,
працюємо постійно над збудоваксл! нового
321 Розривка
суспільного ладу, знаючи, що ніякий, хоч би як
сильний удар труб єрихоньских, не є в силі
довершити зміни, лише що новий лад є вислідом
постепенного розвою і може довершитись
лише спільною працею народу (Товариш, 1908,
177); / Дати (давати) до розпорядимості -
віддати, надати в (чиєсь) розпорядження.
Противно, Ірина почула ся знов щасливою. Коло
неї сидів милий і всего себе, свою любов, своє
молоде житє давав їй до розпорядимости
(Галіп, 64); Якби члени правильним плаченєм
своїх вкладок дали виділови до розпорядимости
потрібний капітал, а всі якби перебрали на себе
розпродаж: книжочок, то піднесений замір
легко здійснити (Звідомл., 1914, 30); / Стояти
(комусь) до розпорядимости - бути в
(чиємусь) розпорядженні. Міністрови війни
стоять, як доносять, лиш кілька баталіонів і
батерий до розпорядимости (Б., 1909, 79, 2);
Приміщене будучого україньского
православного Владики мусить бути в
черновецкій резиденции релігійний фонд має
стояти обом дієцезиям, іукраїньскій, і волоскій,
в однаковій мірідоудержаня і розпорядимости
(Звідомл., 1914,62) / порівн. пол. rozporzqdzac
- 1) розпоряджатися, наказувати, 2) мати у
своєму розпорядженні, посідати щось,
rozporz^dzenie - розпорядження, miec cos do
swego rozporz^dzenia - мати щось у своєму
розпорядженні, oddac cos do czyjegos
rozporzqdzenia - віддати щось у чиєсь
розпорядження.
Розправа. Розгляд, обговорення. По спростова-
нях послів Цуркана, Тиміньского, др. Стойкого
і проф.Пігуляка закінчено головну дебату а при
подрібній розправі вніс пос. др.Рот, аби
вділити Чернівцям на школи запомогу 3000
зр[иньских], за чим промовляв і голова міста
пос.Кохановский, але внесене упало
більшостию одного голосу (Б., 1895,5, Ъ)\Хоч
п.Пігуляк сам не робив рекурсу суд увзгляднив
єго недугу, задля котрої не міг явити ся на
розправі, і визначив другий речинець, на
котрім увільнив єго зовсім від вини (Б., 1895,
25, 3); Доси взяли участь в розправах
буджетових представителі майже всіх
сторонництв (Б., 1895, 60, 1); Над сею
резолюциєю вив'язала ся широка розправа, в
котрій взяли участь 5 визначнійших послів (Б.,
1899, 36, 1); Пішли ревізиї, переслуханя,
арештованя, викрито мниму противійскову
пропаганду. Чи слушні були сі обвинуваченя,
викаже судова розправа (Б., 1909,53, \)Іпол.
rozprawa - 1) обговорення, 2) юр. розгляд,
rozprawa sa^dowa - судове доходження.
Розпродавай. Те саме, що відспродавець.
Заступника і розпродавача тих машин
пошукує ся (Б., 1901, рекл.) І пол. rozprzedawac
-розпродавати.
Розпрягатися, перен. Розладнуватися,
занепадати. Та, видко, усьо в нашому сьвіті
грішному розпрягає ся, псує ся... вже й гумор
наш попсував ся і треба єго збивати, як бочку.
Родять ся Іскаріоти, Лизуновичі і недотепні
гумористи (Б., 1895, 11, 3) / пол. rozprzfgac
sif - розладнуватися, розкладатися, занепадати,
rozprz^zenie - розклад, дезорганізація, хаос,
rozprzejzenie obycazjow - розбещеність,
rozprzeienie duchowe - духовний занепад.
Розпук. Назва дії за знач, розпукати -
розтріскуватися. / Сміятися до розпуку -
[сміятися] - аж за живіт братися, дуже
сміятися. "Комар" ч.ч. 7 і 8 (по конфіскаті) з
дня 19 цьвітня визначає ся гарними
ілюстрациями і веселим гумором. Хто хоче
сьміятися до розпуку, най запренумерує собі
сю одиноку у нас гумористичну часопись (Б.,
1902, рекл.) / порівн. пол. smiac si? do rozpuku
- аж за животи братися від сміху, rozp$кас -
1) тріскати, розтріскуватися, 2) розпускатися
(про бруньки, пуп'янки).
Розпускальний. Розчинний. Суперфосфат
ділає своїм фосфоровим квасом, що є в воді
розпускальний (Товариш, 1908, 232) / див.
розпуститися.
Розпуститися, розпускатися. Розчинитися,
розчинятися (у воді тощо). Треба пам 'ятати,
що салітра дуже легко розпускає ся в воді
(Товариш, 1908, 232) / порівн. пол. rozpuscic
sif - 1) розпуститися, 2) розтопитися,
розплавитися.
Розпущений. Дієприкм. від розпуститися.
Кожда ростина (збіже, трави, конюшина) є
живим сотворінєм і до житя та розвою
потребує їсти. Корінцями побирає она з рілі
ріжні соли, розпущені в воді (Товариш, 1908,
229) / див. розпуститися.
Розривка. 1 .Забавка, розвага, втіха. Се може
дати Русинам не лише розривку, але дуже
часто й науку (Б., 1895, 13, 3); Через те, що і
21 -7017
Розслідженє
322
наука зробила великі поступи і всі верстви
народа звернули ся до нового жерела, з якого
Черпають не лише знане і загальну освіту, але
також розривку і розраду, - збільшило ся
незвичайно число видаваних книжок (Кузеля,
1910, 3); Була майже від чотирнадцяти літ
на службі у дворі, а забави і розривки її
сільських ровесниць були для неї цілковито
чужі (Коб., Земля, 277); / розрада, релаксація,
відпочинок. Від шістьох років не їжджу ніде
- хіба еліті в гори, в свою давню батьківщину
От видите, я справдішній "мужик". Не
сходжуся ані з літератами, ані з ученими, і
розривки мої дуже примітивної натури. Може
бути, що тому, що я все з наймолодших літ не
могла ділитися думками, - в мене виробилося
таке, що не маю найменшого дару до бесіди
(Коб., Листи, 40,317). 3. Розвага, розважання,
забавляння, потішання (когось). Провадити
опозицийну політику проти правительства,
котре нам поможности прихильне, без всяких
виглядів, тілько для шуму, для розривки ґалєриї
і потіхи улиці [...] - се взагалі не дасть ся
оправдати з поважного становиска (Б., 1895,
29, 1) / пол. rozrywka - розвага.
Розслідженє. Розгляд. На внесене п.Зоти
ухвалила волоско-русская більшість, аби се
внесене передати ще виділови краевому до
дальшого розслідженя (Б., 1895,5,4) / порівн.
рос. расследование - розгляд.
Розсліди, мн. 1. Дослідження, теоретизування.
Не думаю тут запускати ся далеко в
теоретичні розсліди (Корд., 1904, 8). 2.
Дослідження, діагноз. Мед[ичний] д[окто]р
Ґольдфельд повернув і виконує розсліди недуг
внутрішних і хірургічних промінями Рентгена,
якдоси (Б., 1902, оголош.).
Розслідити. Дослідити, вивчити. Старшина
має розслідити, чи можна такий будинок
ставити, має переслухати сусідів, а відтак
позволяє або ні. Хату при хаті не вільно
ставити, а між: хатами повинно бути бодай
З сяжні вільного місця (См.-Стоцький,
Громада, 18); В четвер промовив перший
міністр Бінерт, який на підставі реляцій
галицкого намістника оборонював того ж
намістника і урядників польских, в
відповідний спосіб пояснював подію в
Горуцку і масакру в Перемишли, обіцював
розслідити поодинокі закиди (Б., 1907, 73,
2) / порівн. рос. расследовать - дослідити,
довідатися.
Розстайний. Диз'юнктивний. Розстайний
присуд, що складаєть ся лиш із двох членів,
зветь ся альтернативою (Канюк, 1911, 27) /
порівн. пол. rozstaj -роздоріжжя, rozstajne
drogi - розхідні дороги.
Розтіч, розтин. Розбіжність, незгода у поглядах,
розбрід, розходження. В жаднім стані всі
обставини житя не промавляють так голосно
за тим, аби залишити вже раз всяку розтіч,
всякі відрубні нібито інтереси, а сполучити ся
до купи, як се іменно є в стані хліборобскім
(Б., 1895, 35, 3); Між: нашою рускою
академичною молодіжию у Львові і де-інде
нема таких різких відмінних пересьвідчень,
щоби то перешкоджало спільному житю. А
вишукувати малі ріжниці і роздувати їх до
форм страхопудів, робити з них casus belli не
тілько не годить ся з огляду на терпимість,
але й з огляду на нашурозтич велику в громаді,
яку оминати ми повинні поставити собі за
першу задачу (Б., 1896, 9, 1) / порівн. укр.
розточити - розпустити, розкотити;
розточитися - розпуститися, розпоротися,
втратити цілісний вигляд; пол. roztoczyc- 1)
розпустити, розгорнути, 2) поширити, 3)перен.
розкрити, відкрити, roztoczyc sif - 1)
розкритися, відкритися, 2) розгорнутися,
розпростертися, morze roztoczylo si$ do
horyzontu -морерозляглося (розкинулося) до
горизонту; див. іще врозтіч.
Розум. Розум, міркування. / На розум -
розважливо, розсудливо. Ми єго питали ся, як
розуміти ті статути, а він нам все добре і на
розум пояснив(Б.у 1895,2,1) / порівн. пол. wzi^c
па rozum - розважити, обміркувати.
Розумованє. Міркування, точка зору. Ось наше
розумованє: Нема тепер ніде жадного житя
культурного, винятого іззв 'язи державної(Б ,
1895, 11, 1) / пол. rozumowac - міркувати,
rozumowanie - міркування.
Розходитися, безособ. Йтися. Загал Русинів був
"твердий", "твердою" була і молодіж. їй
головно розходило ся о те, щоб репрезентувати
руськість, і вона, як знала, так її
репрезентувала (Сімович, 1908,504); Нам, русинам,
сей німець в літературних справах не раз у
пригоді може станути, іменно де буде о то
розходитися, щоб нашу літературу німцям
323 Рука
предложити (Коб., Листи, 96, 458); Марійка
засівала капусту. Взяла найбільший горнецъ,
який лише був у неї в хаті і в якім на пущення
варила завсіди капусту зі свининою, [...] Так
звичай велів. Такі великі мали бути опісля й
головки капусти, як он той горнецъ. Розходилося
головно о те, аби в тім горшку варилося (Коб.,
Земля, 363) / пол. rozchodzic щ (о cos) - йтися
(про щось); див. іще ходити, безособ.
Розчароване. Розчаруваня, зневіра. Так зажив
виділ зі своїми добрими намірами і заходами
гіркого розчарованя (Звідомл., 1914, 26) /
порівн. пол. rozczarowanie (do kogos, do
czegos) - розчарування, зневіра; рос.
разочарование - те саме.
Роз'юшений. Розлючений. Дасть Бог, що й наші
роз 'юшені голословною політикою Українці
прийдуть до голови по розум та переконають
ся кінець кінцем, що попри політичну та
просьвітну роботу серед нашого народу треба
взяти сяй до економічної організацій, аби стати
на рівні з иньшими культурними народами через
піднесене просьвіти, добробиту і
самосьвідомости (Товариш, 1908, 100); Мати
названої макітрою, що так само була тоді
обхляпана вапном, як її гостя, що недавно що
лиш кинула з рук пензель і щітку, як і інші ґаздині
сьогодні, скочила, мов роз'юшена квочка,
вилетіла з криком з кімнати і станула перед
Зоєю (Коб., Вовчиха, 194) / пол rozjuszony -
розлючений, оскаженілий, rozjuszyc -
розлютити, rozjuszyc si? - розлютитися.
Ролёта. Запона, штора. Спускаючи вечорами
ролети, затикала майже боязко найменші
щілини, щоб хто не зазирнув усередину, хоч
була переконана, що ніхто не міг заглянути
до нас, бо наші вікна були високо, а ролети
густі й нові (Коб., Valse melancolique, 112) /
пол. roleta - запона, штора; порівн. ролета,
фр. - штора (СЧС, 378).
Романолюб. Румунофіл. Надіятись усуненя сеї
кривди нашої від теперішної консисториї -
се значило б дурити себе самого, се
оставляємо нашим романолюбам, коли і вони
в запалі в те вірять, хоть ми переконані, що
ні (Б., 1895, 10, 1).
Росіл. Бульйон, м'ясний відвар. До росолу
переходить лиш клей м 'ясний, сильно
нестравний і для жолудка просто шкідний. Для
того ясна річ, чому богатий так мало консумує
росолу і телячого м 'яса (Б., 1895,2,3-4); Далі
почав [чоловік] воркотіти, що росіл
пересолений, надіючись, що жінка вибухне на
се, як звичайно, гнівом ("Подружний протокол'',
Б., 1895,9,1)/«ол. rosol-І) бульйон, 2) розсіл
(розчин для консервування овочів, фруктів);
укр. діал. росіл - бульйон.
Ростина. Рослина. Ц[ісарско]-к[оролівский]
радник домен Еміль Баєр заступає господарску
науку, справи торговельні і митові,
господарчі вистави, плекане і продукцию ростин,
гноярство і господарскі тварини (Товариш,
1908,204) / порівн. пол. roslina - рослина;/?ос.
растение - рослина.
Рублехапство, експр. Утриманство (про дотації
царського уряду Російської імперії, які
виділялися для підтримки москвофільських
товариств у Галичині та Буковині та діячів
москвофільського руху з-поміж місцевої
української інтелігенції). По невдалім
повстаню 1863 р. Поляки повернули круто в
бікАвстриїі стали підпорою трону і держави.
По подібних невдалих пробах з дакорумунскою
державою Волохи стали також: дужельояльні
доАвстриї, - і так Поляки, як і Волохи почали
збирати плоди за свою реальну політику. А ми,
нещасні Руснаки, і в Галичині, і в Буковині, саме
на той час, якАвстриїпо битві під Садовою
1866 р. було дуже прикро, придумали собі
москвофільство - і Волохи могли нам не без
причини у соймі закиду вати прилюдно тугу за
Росиєю і рублехапство уже в самих початках
"РускоїБесіди" (О.Маковей, Б., 1909, 69,1).
Рудёра, перен. 1. Порохнява колода, перешкода.
Вони собі так уклали, що "Союз" мав
"розвалити ся", або бодай зі зміненими
статутами змінити назву, щоб по нім, по тій
"гнилій колоді, зякоїхісна нема, по тійрудеріз
кацапськими основами, з лихою славою"
B2.Х1.1900) не лишило ся й сліду (Сімович, 1908,
520). 2. Руїна, жалюгідний стан. Передовсім ми
аж надто добре знаємо всю кацапску порохняву
рудеру і всю лож (Б., 1907,78,1)/ пол. rudera -
1) напівзруйнована хата, 2) руїна; порівн.
руд ера, лат. - руїна, зруйнований будинок
(СЧС, 525).
Рука. У сполученнях: /3 вільної руки -вільно,
на свій власний розсуд, самовільно. Винаєм
мита, ятки, карт, цвинтаря, пропінацийного
додатку громадского і т.п. повинен відбувати
21*
Рум
324
ся за ліцитациєю, та се все віднаймає ся з
вільної руки (Б, 1907, 94, 2); / На свою руку
(на свою руч), на власну руку - на свій
власний розсуд. Радник Чернецький,
під 'юджений бар[оном]Мустяцою, кандидував
на власну руку до Черновецкої ради громадскої
(Б., 1895, 12, 4); Жоден член ради шкільної
місцевої не може нічого робити на свою руку, а
робить то ціла рада шкільна місцева з
предсідателем на чолі, котрий по засягненю
опініїу других членів і запавшої ухвали виконує
поручену ему справу в імени ради шкільної
місцевої^., 1899,35,2);#егнівайтеся, що пишу
Вам одверто свою думку. Ви можете її і
покинути, і на власну руку поступати (Коб.,
Листи, 174, 589) / пол zrobic (cos) na wlasna^
rf kf - зробити (щось) на свій власний розсуд,
на свою відповідальність; / Вільна (вольна)
рука - перен. розв'язані руки, свобода дій.
Можна однак воює і тепер надіятись, що нова
палата не слухати буде, а розказувати. Якраз
тому, що не в 'яже її в нічім ніяка дав на
традиція. Клюбруский хоче задержати в новій
палаті вільну руку (Б., 1907, 62, 1) / пол. wolne
геч:е - перен. розв'язані руки; /Дати (лишити,
залишити, оставити) вільну (свобідну) руку
(діланя) - надати свободу дій. Треба висланих
послів наділити великою порцією довір 'я, дати
їм свобідну руку діланя, а кроки і тактику їх
осуджувати аж на підставі успіхів або невдач
у посольскій роботі (Б., 1907, 68, 1);
Правительство і сторонництва повинні
доложити всяких заходів, щоби язикове питане
в Австриї порішили законодатною дорогою в
парляменті. Наколи би однако ж се не повелось,
то треба правительству лишити свобідну руку
(Б., 1899, 36, 1); Редактор п.В.Пачовский дає
від себе до сего виданя ось таку увагу: Кладучи
своє ім я під часопись, оставив я зовсім вольну
руку самим молодим співробітникам сієї
невеличкої часописі (Б., 1907, 64, 3); Наше
товариство станове дбає про станові інтереси
каждого члена в рівній мірі, полишаючи при тім
кождому членови вільну руку в справах
партийно-політичних (Звідомл., 1914, 38);
Здається, після її повороту до Чернівців я
попросив у неї [Лесі Українки], щоб для нашого
товариства згодилася відступити збірку нових
своїх творів - і вона радо дала на це свою згоду
Ніяких умов вона не ставила, а домагалася
тільки, щоб видання було "чепурненьке", та
щоб коректа була переведена "по-людському ",
за рукописом. Щодо правопису, то залишала
цілком вільну руку (Сімович, 1938,56) І пол. dac
woln^ r$kf - надати свободу дій; / Застерегти
(застеречи) собі вільну руку - залишити за
собою, обумовити, застерегти для себе право на
свободу дій. Натомість в иньших справах, як
економічних, социяльних і культурних, о скілько
не мають національно-політичноїдосяглости,
кожда група і кождий член клюбу можуть
застеречи собі вільну руку (Б., 1907, 66, 2); /
Мати вільну руку - мати свободу дій; бути
вільним, нічим не зв'язаним у своїх діях.
Властиво, вся майже палата має тепер в
богатьох зглядах вільну руку (Б., 1907, 62, 1) /
пол. miec \уо1іц r$k$ - мати свободу дій; Мати
(в чомусь) свої руки - бути причетним,
замішаним у якусь справу. Одному ґазді пропали
деякі речі з хати й гроші, а вуйко посвідчив при
суді, що і його тато мав у тім свої руки (Коб.,
Земля, 246) / порівн. пол. maczac r$ C? (w czyms)
- бути замішаним у чомусь.
Рум. Ром. Перша буковиньска рафінерия спірі-
тусу руму і фабрика лікерів С.Рудіха в Радівцях
отсим повідомляє, що її знаменито продуковані
спірітуалія, руми і лікери будуть продавати ся
в масах і подрібно в Чернівцях (Б., 1907, рекл) /
пол. rum - ром; рум. rum, rom - ром.
Русиноїд. Переслідувач, пригноблювач русинів
(українців). Пани ювіляти - се підстава
теперішнього режіму громади, найстравнійші
"вибормахери ", найпевніші заушники двірника
і найгіршірусиноїди! (Б., 1907,70,2) / [порівн.
в іншому контексті нім. der Ruthenenfresser:
При оголошеню вибору Стажиньского урядили
рускі посли страшну бучу, кричали "ганьба ",
"кериня", били пультами, кричали невмовка-
ючи: Ruthenenfresser, лайдак, шахрай! і т д., і
не допустили Стажиньского до слова (Б.,
1907, 69, 1) / нім. fressen - 1) жерти, 2) перен.
переслідувати, поїдати, der Fresser, розм. -
ненаситний, ненажера].
Ручитель. Поручитель. Члени мають з каси в
разі, як потребують пожички, такі вигоди:
не пишуть векслів, ані не мусять іти до нотара
і позволяти интабулювати довг на своїм
господарстві, лиш підписують у селі у своїй
касі при двох сьвідках запис довжний (той
запис довжний має, окрім довжника,
325
Саля
підписати ще также оден або і дваручителі)
(См.-Стоцький, Порадник, 5); Заразом треба і
ручителів про се повідомити, аби вони
натиснули на довжника, аби були приготовані
на судову скаргу, бо іручителі відповідають за
пожичку (См.-Стоцький, Порадник, 41);
Товариство взаїмного кредиту "Дністер ", сто-
варишенє, зареєстроване з обмеженою
порукою, уділяє пожички за оплатою 6V2 %за інта-
буляциєю або порукою двох відповідних
ручителів і приймає вкладку до опроцентованя (Б.,
1900, рекл.) І пол. r^czyciel, зас/77. -поручитель.
Ручити. Ручатися, ручити, гарантувати, запев-
нювати, свою відповідальність за дотримання
чогось. За сумлінне виконане, умірковану ціну і
скору услугу ручить давна фірма (Б., 1899, 35,
4, рекл.); За ті чужі гроші, що вони в касі не
пропадуть, ручать всі члени цілим своїм
маєтком (См.-Стоцький, Порадник, 9); Перша
буковиньска рафінерия спірітусу, фабрикация
руму і лікерів "С. Рудіх. Радівці" поручає своє
знамениті стрітуози, руми і лікери в бочках і
фляшках, також: як спеціяльність - столову
горівку і ручить, що вона є чиста і без осаду по
найдешевших цінах (Товариш, 1908,303, рекл.)
/ пол. rexzyc - ручатися.
Ручник. Рушник. Полотна краєві чисто лянні,
від найтонших до грубих Гатунків на сорочки,
ногавиці, простирала, сінники і т.п., надто
ручники, хусточки, обруси, серветки (Б., 1891,
рекл.) / порівн. пол. r$cznik - рушник.
Руш, присл., ані руш. Нізащо, анітрохи, аніяк.
Наш-таки панотець Микитович не хотіли ані
руш згодити ся на відтворене тої читальні
(Б, 1895,2, Х)\Вкінциучитель хоче переконати
ся, як єго хлопці зрозуміли, ставить питане
одно, друге, третє - не йде ані руш! (Корд.,
1904, 15-16) / пол. ani rusz, розм. - нізащо.
Рядити. Керувати, заправляти. Так "розумно"
(читай хитро) зробила "Народна Рада", що
чейже має більше "змысла " (себто
хитрости), як такі простодушні кацапи Кобилянь-
ский іКозаркевич, бо в ній рядить Тиміньский,
що, мовляв, не з одної печи хліба їв (Б., 1895,
12, 4); Я роблю все в найспокійніший спосіб,
що лиш хата вимагає. Ряджу, виходжу за
всякими справунками, що хто захоче, ряджу
всім, а вночі я реву /(Коб., Листи, 121,505-506)
/ пол. rz^dzic - керувати, давати лад.
Рядитися. Хазяйнувати, поводитися, як у себе
вдома. В домі появили ся якісь чужі люди,
котрих перше ніхто не бачив і не знав. Був се
якийсь магнетизер Жув і єго жінка, що
займала ся спіритизмом. Они обоє замешкали
у вдови і рядили ся там, так яку себе (Б., 1895,
42, 3) / пол. rz^dzic si$ - розпоряджатися,
хазяйнувати, порівн. rz^dzic щ jak szara gfs
- хазяйнувати, розпоряджатися, як у себе
вдома.
Рясний. Рясний. / Рясні оплески - бурхливі
оплески. Сі слова з уст представниці
жіноцтва приняли збори рясними оплесками
(Б., 1909,89,2) І пол. rz^sisty-рясний, густий,
частий, rzfsiste oklaski - бурхливі оплески,
порівн. іще rzf sisty deszcz - рясний дощ,
rz$siste swiatlo - яскраве світло, rz§sisty pot-
рясний піт.
Рясниця. Вія. Навколо її уст лежали риса
завзятої рішучості, повіки були спущені, їх довгі
темнірясниці чудово відбивали від білих, як сніг,
лиць (Коб., Природа, 18) / пол. rzesa - вія.
Рятунковий. Рятувальний. Зараз вислано з
Соколя рятункові човни [...] Рятункова акция
з причини недостачі потрібноїскількости човен
була дуже утруднена (Б., 1895,14,4); Сегодня
в полудни від 'їжджає віденьске товариство
рятункове з трома возами кухенними до
Любляни, де завтра зраня зачне під проводом
шефового лікаря Харраса варити страви (Б.,
1895,18,4) / пол. ratunkowy - рятувальний.
новозбудованім домі курацийнім є ресторани,
кофейні, концертова саля (Б., 1899, рекл.);
Курациї молочно-жентичні. Новоотворений
дім курацийний з гарними салями їдальними,
концертовими, білярдовими(Б., 1900, рекл.);
Члени палати послів зберуть ся о 11.год. в
салі, передавши перед тим в канцелярии
Саля. Зала, зал. Вступ на салю був вільний лише
на личні запросини через знакомих (Б., 1895,
21, 4); Найбільше надії виявляв Грінка. З
видимим задоволенєм роззирав ся він по
вишках салі, трохи з трудом повертаючи
штучно причесану голову в стоячім, твердім,
як дошка, ковнірику (Галіп, 92); В
Сальва
326
" палати свої посольскі цертифікати.
Председателем аж до уконституованя є
найстарший віком з-між послів, в сім разі
др.Функе (Б., 1907, 64, 3); Під якими
обставинами приходить ся їм [недержавним
народам Угорщини] бороти ся за
найелєментарнійші справи, про се наглядно
свідчить афера румуньского посла Вайди,
якого - попросту сказавши - викинули з салі
парляментарних засідань, бо він, мовляв,
образив мадярску націю (Б., 1907, 70, 2);
Саля, повна гостий, підбадьорувала акторів,
які грали і співали з видимим вдоволенєм і
вервою (Б., 1907, 121, 3) / пол. sala, ж.р. -
зала; порівн. нім. der Saal - зал.
Сальва. Салют, залп. / Сальва моздірова -
салют пострілами з рушниць (на честь когось,
чогось). На кожду промову, по кождім привіті
відповідали оба панове серед сальв моздірових
і серед великого одушевленя народу (Б., 1907,
38,2) І пол. salwa - залп, салют, mozdzierzowy,
прикм. від mozdzierz- іст. мортира, dac salwe^
honorow^ - дати салют (на честь когось,
чогось); порівн. сальва, лат. -гуртовий вистріл
на чиюсь пошану; сальвувати,лат. -стріляти
гуртом на чиюсь пошану (СЧС, 525).
Самовідреченє. Самозречення, самовідречення.
[Поверховність і плиткість у нашої
молодїжи] розпаношуєть ся надовго, і треба
або дуже великих впливів, або дуже великого
самовідреченя, що викорінило ся одно і друге
(В.Сімович, Б., 1907, 151,3)/ порівн. рос.
самоотречение - самовідреченє, пол.
samoofiara - самопожертва.
Самоволя. Сваюля, свавілля, самоволя. Чи нема
вже сили, що положила би копець сій
ромунізаторскій самоволі? (Б., 1899, 35, 3) /
пол. samowola - свавілля, самоволя.
Самоїзд. Автомобіль. Перегони самоїздів
(автомобілів) з Пекіна до Парижа! Хоч як се
дивно виглядає - та дійсно розпочали ся вони
ще 10. червня с.р. (Б., 1907, 87, 2) / порівн.
пол. samochod - автомобіль.
Самохвальба. Самовихваляння. Л тепер ще лиш
подамо віночок зі слів самохвальби і
крутарства Купчанка (Б., 1895,12,2) / порівн.
пол samochwalstwo - самохвальба,
samochwalca, samochwala - хвалько.
Санация [санація]. Санація, оздоровлення. По
фериях мали би наші посли виступити з
внесенєм про кривди в шкільництві галицкім з
жаданєм санациїневідрадних стосунків через
поділ галицкої краєвої ради шкільної на дві
национальні секциї(Б., 1909,66,2); У всякому
разі він [Василько] не вжив свого тоді вже
великого впливу в міністерствах, щоби
помогти Селянській касі вийти з халепи. А це
могло міністерство вдіяти способом санації,
як то бувало вже в подібних випадках в інших
провінціях держави (Галіп, Спомини, ч.1-2,
169) / пол sanacja - санація, оздоровлення;
санація, лат. - оздоровлення (СЧС, 382).
Сарака, експр. Бідолаха. Пан Волян, якзвістно,
засідає разом з послами Волохами в клюбі
Гогенварта, отже належить до коаліциїй
підпирає голосованєм (бо більше не годен,
"сарака") теперішнє правительство (Б.,
1895, 12, 4); Негідні клеветники, що
загубили совість і міру справедливости1
Думають сараки, що хто не помагає їм в їх
поганім, чорнім ділі, то вже тим самим не
поступає так, як повинен... Та сим дали они
ще одно сьвідоцтво своєї моральної
вартости (Б., 1907, 95, 2) / рум. sarac -
бідний, нещасний, бідолашний, saracan -
бідолаха, бідака; бук. діал. сарака -
бідолаха, бідака, сарачатко - бідолашко.
Сатисфакція. Задоволення, втіха. Я не знаю, чи
Ви читали цей лист і опис, я мав велику втіху,
сатисфакцію, було мені тепло на серці (Арт.,
VII. 1933) / пол. satysfakcja - задоволення,
втіха.
Свобідний. Вільний. Де ж зрештою має
шукатируска інтеліґенция пристановище для
рускої народности, як не в Австриї, в котрій
засадничими уставами кождій народности
запоручено можність свобідного розвитку (Б.,
1895, 11, 2); / Дати свобідну руку діланя -
надати свободу дій. Треба висланих послів
наділити великою порцією довір 'я, дати їм
свобідну руку діланя, а кроки і тактику їх
осуджувати аж на підставі успіхів або невдач
у посольскій роботі (Б., 1907, 68, 1) / порівн.
пол. dac wolna^ r^kf - надати свободу дій; див.
іще рука, дати вільну руку.
Святочний. Святковий. Очікувала нетерпеливо
того сьвяточного дня, котрого й у наше
віконце загляне сонце(Б., 1895,10,3); Програма
сьвяточного вечера склада ся з двох частин
(Б., 1899, 35, 3) / пол. swi^teczny - святковий.
327 Середмістя
Сейчасний. Те саме, що сейчасовий. Філія
Союзного банку віденьского в Чернівцях
поручає ся до переведеня трансакций з обсягу
банковости.['. .]Сейчасне полагоджене
всякого рода поручень, так в дорозі
кореспонденцийній, як і в конторі виміни
(Товариш, 1908,308, рекл.).
Сейчасовий. Негайний. Тоді Австро-Угорщина
виступить одверто і зажадає від Сербії
сейчасовоїзаяви в справі воєнних приготовань
на австрійскій границі і рішучої відповіди (Б.,
1909, 56, 2) / порівн. пол. natychmiast -
негайно, зараз же, natychmiastowy - негайний,
невідкладний.
Секретар. 1.Складова частина назв
різноманітних посад у місцевих та вищих
органах влади. Конкурс розписаний на посади
секретарів громадских для міста
Сторожинців з річною платою 600
зр[иньских] (Б., 1895,6,3) /експр. Що собі мало
місточкові поваги, пан секретар Шнайдер (у
нас кождий радний якийсь "секретар ") і пан
містодвірник Реґота, роблять параду, се нас
дуже мило вражає (Б., 1907, 70, 2); В
зоольоґічнім огороді уряджено бенкет, на якім
секретар заграничних справ Мільберґ заявив,
що всякі вістки про збільшеня збруйної сили
Німеччини є неправдиві (Б., 1907, 58, 3). 2.
Назва виборної посади у громадських
організаціях, те саме, що писар. О.Гр. Лаза
ставить внесене, щоби зі згляду на то, що
статут кождий з присутнихмає від тижня в
руках, відступлено від єго читаня, коли ж сему
внесеню противлять ся поодинокі участники,
секретар відчитує статут в повній основі
(Звідомл., 1914,9) / пол. sekretarz - секретар,
sekretarzowac, розм. - писарювати.
Сензацийний. Сенсаційний, приголомшливий.
Досить сензацийну вість подає з Риму аґенция
(Б., 1895, 14, 3); Иноді книгарі хапають ся
форсовних способів для зверненя на себе уваги
купуючих: так уживаєть ся гуртовних цін,
сензацийних ілюстраций, а навіть часто -
полиць на книжки, при чім купуючий дістає
роман як премию (Б., 1907,80,3) / порівн. пол.
sensacyjny - сенсаційний.
Сервілізм. Прислужництво, запобігання перед
владею. Тілько цілковите нерозумінсрічи або
безгранична злоба могли закинути Русинам
так званого "нового курсу" недозрілість або
підлий самолюбний сервілізм за те, що они,
прозрівши ясно цілу політичну ситуацию, в
найліпшій вірі підпирали теперішнє
правительство (Б , 1895,25, 2); Се в Вас є - і
чому не мали би-сте "стріляти " в руську
публіку? Тоненькими стрілками або сатирою,
як Гейне. Саме тепер повинні Ви се зробити.
Я би казала: проти руського сервілізму, проти
солодкавого того "питомого " елемента, що
лиш в "своїй хаті" любується (надто ревні
українці!), проти безграничної глупоти і
грубості руської - і проти дрібностковості в
руській натурі (Коб., Листи, 95, 455) / пол.
serwilizm - прислужництво, лакейство;
сервілізм, лат. - підлещування, підслужу-
вання, рабська запобігливість (СЧС, 388).
Сервіліст. Прислужник. "Буковину" так
обезславили спершу всякі противники, що
помістити було що в ній значило • записати ся
в сервілісти або щось подібне, значило: піти
наперекір опінії галицко-рускій (Маковей,
Листи, 546) / пол. serwilista - прислужник,
лакей, попихач; див. іще сервілізм.
Сердак. Назва верхнього одягу селян. / перен
Мужик, селянин. Най ніколи не стане без
потреби сердак проти сердака! Тоді ми будемо
силою, яка всьо здобуде! (Б., 1909, 179, 1); По
попередишменчих довірочних нарадах відбула
ся в неділю, дня 22 с.м. перша ширша нарада
наших мужиків в черновецкім "Народнім
Домі". Зібралось понад три сотки сердаків.
Душа радувалась, сили нові і надії будились на
вид сих розумних лиць мужицких, а передовсім
під вражінєм чудових промов мужиків (Б.,
1909, 181, 1) / порівн. пол serdak - сердак
(розшита безрукавка); укр. сердак, сардак,
заст., діал. -рід верхнього теплого короткого
сукняного одягу (СУМ, IX, 129,58).
Середземний. Континентальний, розташований
на континенті. / Середземна плівба - річкове
судноплавство. В цілій Европікс іалізуютьріки
і отворюють ся нові водні )ороги. Всюди
признали вже важність Середземної плавби
(Ю., 1899, 36, 1) / пол. srydziemny -
континентальний, розташований на континенті.
Середмістя. Центр міста В Чернівцях будуть
дві православні парохії, а то - одна руска з
передмістями Манастериско і Калічанка, а
одна румуньска з передмістями Клокічка і
Горича. Православним вірним середмістя
Cepio 328
полишає ся до волі, до якої з сих двох парохій
хотять належати (Звідомл., 1914, 65) / пол.
srodmiescie - центр міста.
Серіо, присл. Серйозно, поважно. / На серіо -
серйозно. Міністер фінансів постаравсь о
реформу належитостий державних в користь
економічно слабших верств, то і покаже ся,
що коаліция на серіо думала і думає про
поправу положеня материяльного біднійших
кляс, не виключаючи клясихліборобів (Б., 1895,
43,2); Тепер я вже на серіо забралася до своєї
повісті і була б дуже рада, якби-м не
потребувала її знов переривати (Коб., Листи,
88, 439); / Брати на серіо - сприймати
серйозно. Поважно і на серіо можна брати,
мабуть, лише виводи кн.Аверсберґа, котрий
кличе до компромісу інтересовані сторони (Б.,
1899, 36, 1); Я обурений, що найдуться люди,
що такі "небелиці" беруть на серіо (Арт., 13.
XI. 1933) / пол. serio- серйозно, па serio -
серйозно, насправді.
Сёсия. Сесія - засідання депутатів під час роботи
сойму, парламенту. Буковиньский сойм, як
кажуть, має бути скликаний по великодни на
коротку сесию (Б., 1895, 12, 4) / пол. sesja -
сесія, sesyjny - сесійний.
Сецесийний. Прикм. від сецесия. Артист-
різьбар, специяліст від сецесийних рам
портретових, рогів до оздоби кімнат ловецких,
порталів (Б., 1903, рекл.) / пол. secesyjny - 1)
прикм. від secesja, 2) у стилі сецесії.
Сецёсия; сецесія. 1. Відокремлення. Радні-
Русини роздумували над тим, чи не виступити
б їм зовсім із ради громадскої, та зваживши,
що сецесия завсігди виходить на шкоду
сецесіоністів, особливо коли вони вменьшости,
радні рішили ся виждати ще (Б., 1909,49, 2);
Взагалі в тому часі A900 - 1903) ми, молодь,
жили все в якомусь духовому піднесенні:
університетська справа у Львові; сецесія наших
студентів із львівськогоуніверситету;рік-річні
великі студентські з "їзди у Львові, де кожна
університетська група з різних міст Австрії
здавала звідомленє із своєї роботи (Сімович,
1938, 47). 2. Сецесія - назва мистецької течії
кінця XIX - початку XX ст., вироби мистецтва
у цьому стилі. Душарадуєть ся, коли побачить
людина оті гуцульскі прикраси: полиці, столики,
калитки, а відтак ручники, ґердани, вишивки і
т.п. Се є гарне, і вся наша громада, що купує
вже тандитні і сьмішні дивани, чи там всяку
иньшу віденьску сецесію, повинна тепер
звернутись до краевого базару і купувати там
всьо своє, не дороге, а справді дуже гарне (Б.,
1907,74,3) Інім. die Sezession - відокремлення,
відділення; пол. secesja - 1) відокремлення,
відпад, 2) сецесія - мистецький стиль; сецесія,
сецесіон, лат. - 1) відокремлення, 2)
відступництво (СЧС, 389).
Сецесіоніст. Той, хто відокремився, відділився.
Радні-Русини роздумували над тим, чи не
виступити б їм зовсім із ради громадскої, та
зваживши, що сецесия завсігди виходить на
шкоду сецесіоністів, особливо коли вони в
меньшости, радні рішили ся виждати ще (Б.,
1909, 49, 2); На чернівський університет
сецесіоністів не приняв шовіністичний
німецько-румунський сенат. За приняття була
тоді тільки колегія фільософічного
факультету (Сімович, 1938, 73) / пол.
secesionista - 1) прибічник відокремлення, 2)
представник сецесії; порівн. сецесіоніст, лат.
- прихильник сецесіонізму в мистецтві; 2)
прихильник відокремлення від держави, партії,
громади, союзу тощо (СЧС, 389).
Сивіти. Сіріти, набувати сірого кольору. Срібні
крілики родять ся чорні і аж по 6-ох неділях
починають поволи сивіти (Товариш, 1908,116)
/ пол. siwiec - 1) сивіти, 2) блякнути, набувати
сірого кольору.
Сигнатура. Шифр книжки за каталогом
бібліотеки. Шкільні бібліотеки для учеників
[...] звичайно убогі на книжки і рідко коли
можуть повеличати ся більшим числом
"сигнатур", бо власти не дбають про
українські бібліотеки і призначують замало
гроший на їх потреби (Кузеля, 1910, 5) І пол.
sygnatura - 1) підпис, 2) бібліотечний шифр;
порівн. сигнатура, лат. - 1) зазначення,
визначення, 2) наліпка, копія рецепта, що
видається замовникові разом з ліками, 3) в
музиці - знаки цифрового басу (СЧС, 389).
Сидіти. Жити, мешкати. Женитися не хотів, бо,
як казав, своєї власної хати не мав, а в
винаймленій не хотів сидіти. Гонор не позволяв.
Не був із такого роду, щоб, оженившися, іти
зараз на жіноче або комірне (Коб., Земля, 225)
Іукр. діал. сидіти - мешкати (в певному місці).
Сикавка. 1. Помпа. Сикавка громадска згоріла,
отже, якби не дідич, котрий сам прибув з
329 Січовик
сикавкою та своєю радою та енергією
змушував людий доратованя, огневи неможна
би було дати ради (Б., 1895, 26, 3); Також:
п 'ять- до десять процентовийрозтвір потасу
нищить мохи і порости, але при тім не треба
уживати мосяжних або мідяних сикавок, бо
потас їх надгризає (Товариш, 1908, 269). 2.
Оприскувач, поливальний пристрій. Сіварки
рядові першої сорти. Всіляки сикавки огневі і
до огороду (Б., 1906, рекл.).
Сила. 1. Кількість. Дотична статистика
виказує, що Чернівці, помимо страшної
дорожні, споживають значну силу м'яса. Чи
крілича ятка не стане черновецким
мешканцям у пригоді, коли зможе продавати
м'ясо по дешевшій ціні, як де-инде? (Товариш,
1908, 110). 2.Кількість, чисельність,
потужність. / В силі - чисельністю. В
найновійшім часі висадили на берег Хиньскої
держави войско в силі ЗО. ОООлюда (Б., 1895,2,
3). /Зростати в силу- міцніти, набирати сили.
Чим більше наш нарід в Австриї'зростає в силу
під взглядом просьвітним і економічним, тим
агітация, обдумана на знищене єго, щораз
більшає(Б., 1895,13,1)/порівн. лол. rosnqc w
sile; - міцніти, sila 2, заст., обл. - сила, велика
кількість, тьма, sila zlego na jednego - сила
злого на одного. З.техн. Сила, потужність. /О
силі - потужністю. Котел о силі двох коней, з
ременями (Б., 1905, река.) / порівн. пол. moc-
сила, moc silnika - потужність двигуна, о
(wlasnej) mocy - (власною) силою, міццю.
Сильветка. 1. Образок, малюнок. Никлевий
ланцушок до годинника з сильветкою
париского систему (Б., 1900, рекл.). 2. перен.
Коротка характеристика певної особи,
переважно митця. [Додаток] містить
закінчене літературної сильветки п[ід]
заголовком] "Богдан Лепкий " з-під пера
Яр[ослава] Весоловского (Б., 1903, рекл.) І пол.
sylwetka - 1) силует, обриси, 2) фігура,
zgrabna sylwetka - струнка фігура, 3) образ,
обличчя, sylwetka bohatera - образ героя,
sylwetka duhowa - духовне обличчя; порівн.
сильветка, фр. - коротка характеристика
певної особи (СЧС 390), сильвета, силюета,
фр. - 1) малюнок, що подає профіль ооличчя,
змальованого в тіні від світла; 2) предмет, що
здалеку видно тільки його загальний обрис
(СЧС, 389).
Сип'яльня. Спальня. Ціле уряджене для
сип 'яльні з оріхового дерева і ціле уряджене
для їдальні з дубового -усе вироблено красно і
натурально по дуже низькій ціні (Б., 1900,
рекл.) / пол. sypialnia, pokoj sypialny -
спальня.
Сируп. Сироп. Вапнисто-желізний сируп. Від 39
літ лікарями випробований і поручуваний яко
грудний сируп. Усуває флєґму, лагодить
кашель, побуджує апетит. Приспорює
травлінє і ділає відживляючо на кров і розвій
костий (Б., 1909, рекл) / порівн. пол. syrop -
сироп, нім. der Sirup - сироп.
Систем, ч.р. і система, ж.р. Система, спосіб
організації. У нашім паровім бровари (перше
Ґебля), устроєнім після найновійшої системи,
вже почали спускати вишинкове пиво (Б., 1895,
16, рекл.); В краснім купелевім забудованю
мож побирати купелі після наймодернійших
системів (Б., 1900, рекл.); Треба змінити цілу
систему: мусить наступити тут вгорі
відповідний дух, а там, вдолині, мусять пани
при кождій нагоді діставати науку, що всяке
нарушенє закону, всяка сторонничість, всяке
уживане подвійної міри буде строго
трактоване і каране (Б., 1907,80,2); От з того
то гуртка людий повстали в селі перші
товариства, читальня, Січ, а вкінци і каса
пожичкова і щаднича систему Райфайзена
(Товариш, 1908,127)/ порівн. пол. system, ч.р.
- система; нім. das System - те саме.
Синений. Варений (про мед). Задля більшого
обороту знижаю ціну старого меду до питя
домового виробу. Сей мід чистий, сичений з
чистого меду. Помічний напиток для
недокровних (здоровий, як маляґа з желїзом) і
реконвалєсцентів (Б., 1904, рекл.) / пол.
syczenie miodu - варіння меду, sycic miyd -
варити мед;укр. сита, заст. - мед, розведений
водою, або медовий відвар на воді; ситити,
заст. -підсолоджувати медом (воду, квас) або
розводити мед водою; настоювати мед на чому-
небудь (СУМ, IX, 206, 207).
Січовик. Член "Січі" - українського
національно-патріотичного товариства, яке існувало
в Галичині і Буковині на початку XX ст. В році
1910 відбувся в Чернівцях січовий здвиг, на який
з "їхалися тисячі січовиків з краю. Січових
товариств було біля ста, загальна кількість
9000 "ленів - так подавали свого часу "Вісти
Сказівка
330
з Січи". Чернівці зароїлися молодими,
кремезними подолянами і зграбними гуцулами.
Всі ті козаки, як в народі почали звати
січовиків, виступили в мальовничих одягах
народної ноші з нагрудними лентами, з
топірцями, а дехто в новім, січовім однострої
(чумарка, шаравари, висока смушева шапка)
(Галіп, Спомини, ч.1-2,166-167).
Сказівка. 1. Вказівка. Однако ж, о скілько тут
запоручають, цісар не прийме димісиї
ґр.Кальнокого, а се буде для президента
угорского міністерства сказівкою, що ему
самому треба уступити (Б., 1895, 27, 2). 2.
Ознака. Те проміння, що б'є з них, ...се сказівка
на будучність (Коб., Слова..., 275) / пол.
wskazowka - 1) стрілка годинника, 2) вказівка,
sluzyc za wskazowk^ - бути (служити)
вказівкою, 3) ознака, симптом.
Скаля. 1 .Шкала. [Молочар] відчитує на скалі,
який є процент товщи в молоці. Се записує
собі молочар і кождий доставець дістає за
кождий І процент товщи в літрі молока по 2-
3 сотики, взимі дорозше, в літі таньше
(Товариш, 1908,158). 2. Тариф. За переведене
такої ліцитациї платить ся тому, хто
викликуваврічи на продажи, за цілий день 26
кр[ейцарів] по селах, a 5Vh кр[ейцарів] по
містах, а на бідних громади 1% (лева від ста),
а на протокол ліцитациї штемпель після ІІІ-ої
скалі, наименьше ж на 50 кр[ейцарів] (См.-
Стоцький, Громада, 21); При підписуваню
запису довжного через довжника іручителів
повинні бути два сьвідки. Штемплі після скалі
1-ої оплачує довж/ш/с(См.-Стоцький, Порадник,
43); /Скаля стемплева-таблиця обов'язкових
(гербових) сплат за поштові послуги (грошові
перекази, посилки тощо). Об'єм [календаря]
обнимає 24 аркуші друку -се є 384 сторін. Дуже
інтересного змісту. Суть в нім найважнійші
поради економічно-господарско-промислові,
скалі стемплеві, ріжні тарифи, оголошеня та
дуже поучаючі і цікаві оповіданя (Б., 1909,
рекл.). 3. Кількість, обсяг. / На високу
(широку) скалю - у великих обсягах,
масштабах. Велике запотребованє дівчат
виказують також Росия та Румуния і платять
за товар високі суми. Таму в Чернівцях, що
творять останний і найважнійший узол між:
Заходом а згаданими краями, цвите торговля
дівчатами на високу скалю (Б., 1907, 90, 3) /
пол. па szeroka^ skalf - на великий обсяг,
масштаб; / На малу і велику скалю -у малих
і великих обсягах. Набувати можна в Чернівцях
приулициЛелійній ч.З всі вироби на велику і малу
скалю. На жадане висилає ся цінники даром і
оплатно (Товариш, 1908,303, рекл.) І пол. skala
- 1) масштаб, 2) шкала, zyc па wielka^ skal$ -
жити на широку ногу, w malej і duzej skali - у
малих і великих обсягах.
Скаляти, перен. Заплямувати, зганьбити. Жаль
нам того імени, що его наша газета носить
чесно вже одинайцятийрік, ніколи не скалявши
єго ніяким негідним учинком (Б., 1895, 11,2)/
пол. skalac, книжн. -заплямувати, зганьбити.
Скарбонка. Скарбничка Наш учитель
спровадив до каси желізні скарбонки з
вертгаймівским ключем. Скарбону брали собі
діти додому і складали туди свої сотики. А
ключі були в касі (Товариш, 1908, 150) / пол.
skarbona, skarbonka - скарбничка (дерев'яна
чи глиняна).
Скасувати. Звільнити з посади за порушення
посадових обов'язків. А якби двірник не хотів
добровільно звернути тих гроший, тоді най
Рада громадска заскаржить двірника до суду,
а від Староства зажадає, аби такого двірника
скасувати (См.-Стоцький, Громада, 11) / пол.
skasowac -1) відмінити, скасувати, 2) усунути,
3) зробити недійсним.
Скиталець. Безпритульний. Ні, так далі не
може бути, коли із хліборобів не маємо стати
бездомними скитальцями (Б., 1895,19,2) і рос.
бездомный скиталец - безпритульний.
Скінчити. Закінчити. /Скінчити 24. рік життя
- мати повних 24 роки, (хтось) скінчив 24.
рік життя - (комусь) виповнилося 24 роки.
Право вибору мають лише мужчини, що або
мають в громаді родиме право, або платять
в громаді від своєї посілости або доходу
безпосередні податки, або такі, що від
найменьше двох років мешкають в громаді і
скінчили 24. рік житя (Товариш, 1908, 295) /
порівн. пол. on skonczyl (ukonczyl) 20 lat -
йому виповнилося 20 років.
Сюлькість. Кількість. На покрите видатків
ухвалюєсь виділови краевому сума в найвисшій
скількости 2500 зл[отих] (Б., 1899, 36, 1).
Скіра. Шкіра. Річи зі скіри: торби для дам і
мужчин до подорожи, касети, пуделка на
листи, дамскі пуляреси кешонкові і ручні з
331
Скомплікований
найліпшої шкіри (Б., 1900, рекл.) / порівн. пол.
skora - шкіра, skorzany wyroby - шкіряні
вироби, skorkowe r^kawiczki - шкіряні
рукавички.
Складка. Грошові внески приватних осіб,
організацій тощо, призначені на певну мету.
Третим розпорядженєм заказує ся носити
ученикам відзнаки национальні, особливо при
торжественних нагодах з поминенєм барв
державних, а четвертим розпорядженєм
збиране складок між учениками на недозволені
ціли і без дозволу висших властий (Б., 1895,11,
4); В кождім селі повинна Рада громадска
заняти ся добровільною складкою на запомогу
або на нагороду бідних, а пильних школярів
(См.-Стоцький, Громада, 20) / пол. skladka -
1) внесок, 2) спілка (для збирання й витрачання
грошей на одну мету), 3) збирання грошей,
пожертви.
Складковий. Прикм. від складка. Одні з них
[бібліотек] удержують ся на державний або
краєвий кошт, другі утримують ся з
приватних або складкових гроший при фахових
організаціях або при товариствах (Кузеля,
1910,4)/ пол. skladkowy - прикм. від skladka,
skladkowy obiad - обід на спілку.
Складниця. Місце, де збирають і зберігають
(книжки). По столицях (приміром у Відні і в
Будапешті) істнують великі центральні
складниці книжок, які гуртують
систематично усі виданя, що появили ся в границях
даної держави або відносять ся до /ш(Кузеля,
1910,4) / порівн. пол. skladnica - склад, порівн.
skladnica broni - склад зброї.
Склеп. Магазин, крамниця. Тож: навпростець
зайшли ми до "комнати снідань " одного склепу
руского, на котрого вивісці на синьому тлі
жовтів напис: народний (Б., 1895, 38, 1);
Випробований специяльний склеп в виборі
вигідних і вільних черевиків та чобіт до ловів і
їзди на конях (Б., 1900, рекл.); Маю честь
повідомити Високоповажану П. Т.Публику, що
з нинішним днем отворив я в Чернівцях модний
склеп з халянтериєю і забавками "Riesen Bebe "
(Б., 1905, рекл.); Чим більше вдивлював ся [в
депутата], тим більше ставав він для Івана
страшнійшим, недоступним. "Як заговорити
до него? Страшно, але мушу, не можу
стерпіти кривди", - і почав у голові
вложувати реченя, шукав за словами та
пригадував, як то старі люди говорили з
панами, що часом чував на торзі та в склепах
(Товариш, 1908, 129); Хоч ми вже дуже
привикли до чужих "шорів", але як правда, що
нема нічого вічного на сім сьвіті, так чей же
правда і то, що чужа упряж не спутала нас
навіки і тільки малодух може сказати, що ми
ще не доросли до того, аби могли удержати
свій рідний спілковий склеп (Б., 1909, 78, 2);
Нема місяця, щоби в Чернівцях не отворив ся
якийсь новий склеп (Б., 1909,78,2) І пол. sklep
- магазин, крамниця.
Склепар. Власник крамниці (склепу). Наше село
має 2500 душ, а на то є аж 11 коршем. І
коршмарям добре веде ся. їх діти-то панами
докторами, то посесорами, то знов
склепарами. Всі мають гроші. А відки то, як
не з нас? (Товариш, 1908, 141); Властитель
виноградника продає [фляшку вина] через
посередника торговельникови вин, а той через
иньшого посередника, фактора, продає
гуртівному купцеви. Той перепродує
склепареви, а аж у того можуть купити люди
(Товариш, 1908,196)/порівн. пол. sklepikarz
- власник крамниці (склепу), sklepowy, субст.,
заст.- продавець.
Склеповий. Прикм. від склеп. За прислани
гроші прислано буде только ексемплярівь
надрукованой книжки, щобь на склепова ціна
єі выровняла датокъ (Б., 1886, рекл.); Хлопця
до практики склепової пошукує "Читальня"
в Топорівцях (Б., 1907, рекл.); Дуже часто
можна стрінути погляд, мовто в
торговельній] академії "учать на склепових
суб 'єктів ". Се з ґрунту хибна думка (Б., 1907,
90,1) / пол. sklepowy - магазинний, sklepowy,
су бет., заст. -продавець; /Вистава склепова
- вітрина магазину. Пані Мурашко як зачала
мене водити з собою та показувати всякі
материїпо склепових виставах, геть знудила
мене! (Галіп, 3) / пол. wystawa sklepowa -
вітрина магазину;
Скомплікований. Складний. Се ж річ
природна, що кождий, хоч бий як добре обзнакомле-
ний з чужою мовою, коли хоче щось швидко
почислити, робить се в своїй рідній мові Се
при звичайнім численю, а що ж казати про
скомліковані математичні задачі висшої
ґімназиї! (Корд., 1904, 23) / пол.
skomplikowany - складний, заплутаний.
332
Скомплікувати 2
Скомплікувати. Ускладнити, загострити
(ситуацію, справу тощо). Ситуацию
скомплікували ще й знівеченя, які поробила у
тамошних винницях фільоксера, руйнуючи
особливо дрібних виноградарів, а вкінци безладе
в цілій францускій господарці виноградній (Б.,
1907,69,2) І пол. skomplikowac - ускладнити,
заплутати.
Сконсумувати. Спожити. По закусці, при котрій
сконсумували ми, три заступники сильного
полу, — дами й не тикали страви —богато
горівки і гербати з румом, висунулись старі з
хати, оставивши нас самих молодих (І.Синкж,
Б., 1907, 2-3, 2) / пол. skonsumowac - 1)
спожити, 2) жарт, з'їсти; див. іще
консумувати.
Сконтролювати. Проконтролювати, перевірити.
Начальник має в присутности старшини
кождого місяця сконтролювати касу. Се
сконтрольованє становить потім одну точку
дневного порядку на засіданю (Канюк, 1906,
34) / пол. skontrolowac - проконтролювати,
перевірити.
Сконтрольованє. Назва дії за знач,
сконтролювати. Начальник має в присутности
старшини кождого місяця сконтролювати
касу. Се сконтрольованє становить потім одну
точку дневного порядку на засіданю (Канюк,
1906, 34) / пол. skontrolowanie - перевірка.
Скорцик. Килимок. Вона молилася з цілої душі
за свої діти, понесла святому, що могла.
Меду, полотна, рушників і свічок, а навіть і
один гарний скорцик (килимок) в додатку
(Коб., Земля, 384) / бук. діал. скорца -
барвистий вовняний настінний килим, на
чорному (темному) тлі посередині - великі
червоні квіти; рум. scoarta - вовняний
килим.
Скрипт. 1. Рукопис, манускрипт. 2. Бланк
розписки. Скрипти довжны для товариств
"Власна поміч " продає по 50 кр. за лібру (Б.,
1890, рекл.) / пол. skrypt - 1) розписка, skrypt
dluzny - боргова розписка, 2) лекції, видані на
правах рукопису, 3)заст. лист, документ; порівн.
скрипт, лат. - рукопис, лист (СЧС, 526).
Скупуватися. Відчувати нестачу в грошах. Мій
дядько Товій дав мені сам п ятдесять франків
з своєї кишені, щоб лиш нічим не скупувати ся
(Б., 1895, 12, 1) / пол. skaj)ic - скупитися,
шкодувати.
Скупштина. Скупщина - назва парламенту в
Сербії. Білгород. Указом короля скликано
скупштинуна 10. B2) квітня до чину (Б., 1895,
18, 4); Як кажуть, скупштина наміряє ся
визначити сталу пенсию для родичів короля (Б.,
1895, 23, 2) / пол. skupsztyna - скупщина.
Скуток. Користь, наслідок, результат.
Запроваджене обов 'язкової науки
повторительної в школах народних має велике
значінє, а при належнім єї поглубленю не
остане вона без добродійного скутку для
духовного образованя буковиньского населеня
(Б., 1895, 6, 1); Отворенє рускої ґімназиї,
справа для Русинів пекуча, тягне ся десятки
літ без скутку (Б., 1895, 6, 1); Безліч слів
немилих, нелюбих і обидливих вражала ухо пані
Оксани. Стид і жаль огорнули єї душу і,
закривши очі заслезені хусточкою, вибігла з
їдальні до другої комнати. "О ти мій милий
протоколе, мій спасителю!" - крикнув Ярема
на вид такого неожиданого скутку
("Подружний протокол", Б., 1895, 8, 2); Про
вислід сеїконтролі має начальник повідомити
старшину на найблизшім засіданю і повинен
тоді дати старшині виказ всіх приходів і
видатків після книги головної, а также всіх
залеглих рат після осібних книг головних, а
также здати справу про се, чи і який мали
скуток упімненя(См.-Стоцькш, Порадник, 46)
/ поя skutek - користь, наслідок, результат,
osiqgna^c skutek - домогтися результату, bez
skutku - безуспішно.
Скушати, кушати. Покуштувати. Средство,
зване Франкка Енрільо, витворюване фаховим
способом з краєвих продуктів збіжевих і бульв.
Скушавши его, тяжко повірити, що нема в нім
ні дрібки зернистої кави, так подібним є єго
смак до смаку кавового (Календар, 1908, рекл.)
/ див. кушати.
Слєйд. Ручна праця, ручні вправи у школі,
ремесло. До зручностий треба ще дочислити
жіночі ручні роботи і ручні вправи (по-шведски
slojd, по-німецки Handfertigkeitsunterricht)
(Канюк, 1911,57); Богато можутьучителеви
помогти тут і ученики, збираючи для школи
ростини, мотилі, виробляючи з дерева моделі
(при науці слєйду) тощо (Канюк, 1911, 83) /
швед. Slojd - ручні вправи.
Сли, спол. Якби. Сли би хотів я ще виводити
жалі, то не одно міг би я сказати про
333
Смарованє
інспектора черновецкого заміского (Б., 1895,
5, 3); Доктор Волян сказав, що на Україні в
Київі є якась руска іррідента. Се попросту
неправда. О ірріденті мож говорити, сли за
границею є якась самостійна держава того
народу. Мож говорити пр. о ірріденті
італійскій. Сли ж розважити стан Русинів
на Україні, де Русини не мають ні
найменьшого права, то річ дуже цікава, як
можна говорити о якійсь тамошній ірріденті
(Є.Пігуляк, Б., 1895,7,3)/порівн.рос. если-
якщо, якби.
Слідний. Відчутний, який залишає слід. Рука
Побідоносцева слідна в найновійших
розпорядженях царя і правительства (Б.,
1895,6,3).
Слідуючий. 1. Наступний. Лишаючи обшир-
нійше справозданє очевидця до слідуючого
числа, скажемо натепер тілько, що на віче
явило ся зо 500 осіб (Б., 1899, 35, 3). 2. Такий.
Адміністративна комісия позваляє собі
припоручити соймови до принятя слідуючу
резолюцию (Б., 1899, 35, 1)/рос. следующий
- наступний, такий.
Сліпий, перен. 1. Невихідний, безвихідний. /
Сліпий кут - глухий кут, безвихідне
становище. Наріканє і негативне невдоволенє
не тільки не доведе нас до гарних вислідів, але
противно, може загнати нас в сліпий кут, у
якім, певно, ніхто із нас не хотів би опинити
ся (Б., 1907, 55, 2) / порівн. пол. slepa uliczka,
slepy zaulek - глуха (сліпа) вулиця. 2. Холостий
(про набої). А общ [єство] "Народна Рада",
котрої головою він є, воює "сліпими" набоями
в офіцияльнім своїм органі "Бук. Ведомости "
против ряду (Б., 1895, 12, 4) / пол. slepy - 1)
сліпий, 2) холостий (про набої).
Слоїк. Флакон, баночка Ціна одного слоїка 1
зр[иньский], 2 зр[иньских], З зр[иньских] і 5
зр[иньских]. Щоденна висилка за попередним
надісланєм або за побранєм належитости (Б.,
1907, рекл.) / пол. sloik - скляна банка; укр.
діал. слоїк - те саме.
Служальство. Прислужництво. Більше розумна,
як чувствительна, більше оглядна, як
авантурнича, більше отже ясна і мирна
політика у нас поки що майже цілком не має
місця. Така політика значить у нас тепер підле
служальство, становить політику самолюбну,
зраду народну, хотяй би ся політика виказала
і якнайбільший можливий загальний хосен (Б.,
1895, 8, 1) / пол. shizalstwo - те саме, що
sluzalczosc - прислужництво, догоджання,
лакейство, sluzalec - лакей, прислужник.
Служба. Службові убов'язки. /Бути в службі -
бути при виконанні службових обов'язків.
Показало ся, що жандарми, хоч були при зброї
при тім пригоді, але не були в службі і не мали
права являти ся на зборах читальні (Б., 1895,
25, 3) / пол. pelnic sluzb? - служити, бути при
службових обов'язках.
Случай. Випадок. На Поділю було від 10. до 23
марта 11 занедужань і б случаїв смерти (Б.,
1895, 15, 3); Такі случаї є в нашім краю на
Буковині (Б., 1895, 6, 2); Місцеві предприємці
лиш у виїмкових случаях можуть видержати
конкуренцию з заграницею (Б., 1895, 19, 2);
Одним-одніськимуказомз9.мая 1904. спинило
косівске староство діяльність 13 Січий в
косівскій окрузі.[..] Щось подібного стало ся
в богатьох иньших случаях, а всі інтерпеляції,
урґенси і т.д. позістали без успіху (Б., 1907,
93, 2); Се становище росийского
правительства підбадьорує також: Сербів і
робить їм надію, що на случай війни можуть
числити на поміч мнимого їх защитника (Б.,
1909, 66, 1) / порівн. рос. случай - випадок;
пол. wypadek - випадок.
Слюбний. Шлюбний. [До товариства]
надходять численні замовленя ріжнородних
виправ для дівчат до конвінктів, виправ
слюбних і таких иньших річий (Б., 1896, 165-
166,4); Новости в хусточках до носа, постели,
як також в комплєтних виправах слюбних,
фіранках тканих і коронкових, сторах,
диванах, стелівках. Новости в крепах, газах,
тюлях (Б., 1905, рекл.) / пол. slub - шлюб,
slubny - вінчальний, шлюбний.
Слюбувати. Присягати, обіцяти. /"Слюбувати"
від горілки - присягатися не пити горілки.
Раніше пили дуже, але під впливом
протигорілчаної кампанії, яка пішла по
Буковині під впливом і за прикладом галицьких
провідників тверезости, цілі громади стали
"слюбувати " від горілки і вкопувати по селах
так звані хрести тверезости (Галіп, Спомини,
ч. 1-2, 171) / пол. slubowac - давати обіцянку,
присягатися, клястися.
Смарованє. 1. Змащування. Машини до виробу
дахівок цементових і т.п., специяльні фарби
Снідь 334
цементові, оливу до смарованя форм і цемент
І.сорти по конкуренцийній найнизшій ціні
доставляє Спілка для господарстваі торговлі
в Перемишлі (Б., 1909, рекл). 2. Мастило, мазь.
Великий ново сортований магазин фарб
тертих, олійних, лякерів, покостів,
посторонків, щіток, пендзлів, чеколяди,
смарованя до шкір, артикулів до праня (Б.,
1904, рекл.) І пол. smarowanie - 1 )змащування,
2) мастило, мазь, smarowac - змащувати.
Снідь. Мох. Найголовніщі роботи на сшоэюатях
- то здерти мох (снідь) осібними до того
боронами, а друге-давати штучні гної. Мокрі
квасні сіножати треба еще крім того
осушити (здренувати). Тогди не такі би сіна
росли на сшоэюатях! (Товариш, 1908, 239) /
порівн. пол. sniedz - зелений наліт, sniedziec -
покриватися зеленим нальотом
Сбвганка. Ковзанка, ковзання. Черевики до
совганки для панів і пань (Б., 1902, рекл.); По
обіді закинула Ганнуся лижви на плечі й поїхала
на совганку, а я пішла на годину конверзації
англійської мови (Коб., Valse melancolique, 98)
/ порівн. пол. slizgawka - ковзанка, slizgac si$
- ковзатися, совгатися, slizgac si$ na lyzwach
- їхати на ковзанах.
Совершенство. Довершеність, досконалість.
Сели тепер застановимо ся над тим, що
кождий учитель, а вже передовсім катехит,
в очах малого дитяти являє ся як символ
совершенства (Б., 1895, 6, 2) І рос. символ
совершенства - символ досконалості.
Солений. У сполуч. за солені гроші - за
непомірно високими цінами, переплачуючи. В
такім випадку закладеть ся й велика гарбарня,
яка могла б виправляти денно сотками кріличі
шкіри. Тоді черновецкі купці не спроваджували
б ріжних підроблених шкірок з-за границі за
солені гроші, але набували би в нас саме такі
шкіри по дешевшій ціні (Товариш, 1908,110) /
пол. stone ceny - непомірно високі, завищені
ціни, zaplacic slona^ cenf - заплатити
утридорога.
Солєнізант. Іменинник, ювіляр, винуватець
урочистостей. На честь кн.Віндішґреца
проголосив намістник тоаст, висказуючи
надію, що достойному солєнізантови на его
новім уряді нераз ще прийде нагода заглянути
в Галичину (Б., 1895, 18, 3) / пол. solenizant,
заст. - іменинник, ювіляр, винуватець
урочистостей; солєнізант,лат. -іменинник
(гал., СЧС, 526).
Солідаризуватися. Об'єднатися, приєднатися
до когось, чогось. Вкінци загальні збори
ухвалили на внесок Калинюка солідаризувати
ся з виводами тов. Радика проти радикалів в
"Буковині", приняли внесок Радика, щоб всі
сьвященники Русини місто новорічних і сьвя-
точних карток і бажань посилали датки на
бурси (Звідомл., 1914,16) І пол. solidaryzowac
si$ - об'єднатися, солідаризуватися.
Солідарний. Спільний, одностайний. З уваги
на дуже сумне просьвітне і економічне
положене нашого народу україньско-руске
сьвященство, узнаючи солідарне співділанс
усіх інтелігентних верств прямо
категоричною конечностию, заявляє ся
зосібна рішучо за дружним співділанєм з
україньским учительством (Звідомл., 1914,
53) / пол. solidarny - спільний, одностайний.
Солідарність. Єдність, спільність. Щодо
реґуляміну клюбу то принято засаду, що в
справах національно-політичних значіня
обов 'язує безоглядна клюбова солідарність і
карність та що жаден посол в своїх посольских
виступах не сьміє станути в суперечности з
основною програмою клюбу (Б., 1907,66,2); /
ся фамозна солідарність [...] архишляхтичів
з екс-демократами є рівночасно нічим иньшим,
як впливом і об'явленєм сеї "moralo insanity",
про яку говорив ту др. Грос (Б., 1907, 87, 2) /
пол. solidarnosc - єдність, спільність,
солідарність.
Сорозмірно. Порівняно, відносно. Русини не
мають богатих боярів, вони материяльно
найбіднійший нарід сего краю, але мимо того
платять сорозмірно найбільші податки (Б,
1895, 10, 2) / порівн. рос. соразмерно -
порівняно, відносно; пол. stosunkowo -те саме.
Сорта, ж.р. Сорт. Хто хоче мати найкрасше
сьвітло, най купує лиш у мене найліпшу
сальонову нафту Також продаю подвійну
рафіновану цісарску олив. Обі сі сорти суть
неекспльодуючі, без одору і чисті, як вода (Б.,
1902, рекл.); Сіварки рядові першої сорти
Всіляки сикавки огневі і до огороду (Б , 1906,
рекл.) / порівн. нім. die Sorte - сорт, вид; пол.
gatunek - сорт, вид.
Сотворити. Створити. Сотворім царство щирої,
сердечної, невсипучої праці, зв 'яжім ся в
335
Спинка, спінка
братство труду. Всі сего бажають; давна
наша управа хоче сотворити новий можливий
грунт для такої праці (Б., 1907, 80, 1) І рос,
стел, сотворить - створити.
Сотнар. Давня міра ваги, дорівнює 100 фунтам
або 56 кг і 6 г; 1 сотнар метричний (або
подвійний) = 100 кг. Огнева сторожа з
Заставки, яка появила ся таки вночи на місці
пожежі, працювала з такою бравурностию, що
їм удалось виратувати з вогню стодолу, яка
містила кілька соток метрових сотнарів збіжа
(Б., 1907,66, ЗУМімеччина спроваджує з иньших
держав річно 20 тисяч метр, сотнарів сирих,
невиправених крілячих шкірок на суму около 7
міліонів корон (Товариш, 1908, 107); За
посліднийрік куплено в Італії4міліони. 600.000
сотнарів суперфосфату (Товариш, 1908, 135)
(Товариш, 1908, 147); В нас на Буковині
переводить щороку Рада культури краєвої
досьвіди з штучними гноями і завше показує ся,
як значно більше видає поле. На прим[ір], в
Борівцях пшениця негноєна видала з фальчі 8, 5
метр, сотнарів зерна а 18 метр[ичних]
сотнарів соломи. Покріплена штучними
погноями видала 11, 5 метр.сотн. зерна, а 27
метр.сотн. соломи. Або вВиженці конюшина без
штучних погноїв видала з фалчі 45 метр,
сотнарів, а погноєна томасівкою і каїнітом
видала 65 метр[ичних] сотнарів (Товариш, 1908,
230-231) / порівн. пол. cetnar - центнер,>тф. сто,
сотня; сотнар - центнер (ІФ, 1,494).
Сотнаровий. Прикм. від сотнар. [Сумне
скрипіння] походило від здорових, поодиноко
полишених ялиць, котрі, молодечо стрункі й
незвичайно буйного зросту, стояли без галуззя
і мали лише на самім вершку корони. Ті їх верхи
гнулися тепер лукувато до землі, мовби в їх
густій зелені була завішена сотнарова вага й
тягнула додолу (Коб., Битва, 56) / пол.
cetnarowy - вагою в один центнер, waga
centnarowa - вага для зважування вантажів
понад один центнер.
Сочка. Лінза. В ній [статті] немов проміні в
сочці, зібрали ся за волею і без волі автора всі
тоті високопарні а пусті фрази, всі туманні
думки, загалом ціла ідеольоґія, яку новітнє
москвофільство, прибравши єї в червону
плахту поступовости, хоче подавати за своє
ніби-нове слово (Б., 1907,84,1) І пол. soczewka
- лінза, soczewka oczna - очний кришталик.
Спасе ніс. Спасіння, порятунок. Доля Русинів в
Росиї занадто добре знана, так що ані хвильку
не може заманути ся щирому Русинови
шукати в Росиї спасенія для руского народу
(Б., 1895, 11, 2) / рос, стел, спасение -
спасіння, порятунок.
Спасенний. Корисний. З часом поприставали
до каси й найгірші бувші вороги, бо виділи
спасенну діяльність каси (Товариш, 1908,148).
Спелюнка. Гніздо, осередок. Чернівці зрештою
славні з безлічи всяких каварняних спелюнок,
дамских капель, сьпівачок, шансонеток.
"Klein Wien ", - каже не один щасливий
мешканець столиці Буковини, а тим часом у
багатьох випадках під тою покришкою
перепачковують дівчата на "експорт". Се
лихо добачили вже і власти (Б., 1907, 90, 3) /
пол. spelunka - кубло, гніздо.
Спенсионованє. Вихід на пенсію. Урядово
оголошено спенсионованє бувшого посла
росийского в Білграді Персіянього "зі взглядів
на здоровлє" (Б., 1895, 23, 2) / пол.
spensjonowac, заст. - перевести на пенсію.
Специяльність; спеціяльність. Особливість,
особлива страва (напій). Специяльність в
найліпшій росийскій каравановій гербаті в
оригінальних пакетах і пушках (Б., 1899,
рекл.); Перша буковиньска рафінерия
спірітусу, фабрикация руму і лікерів "С.
Рудіх. Радівці" поручає своє знамениті
спірітуози, руми і лікери в бочках і фляшках,
також як спеціяльність - столову горівку і
ручить, що вона є чиста і без осаду по
найдешевших цінах (Товариш, 1908, 303,
рекл.); Спеціяльність! Літературні твори,
на дарунки призначені. Твори молодих писа-
телів і письма для молодіжи (Товариш, 1908,
рекл.) / пол. specialnosc - 1) спеціальність,
фах, 2) specialnosc zakladu - фірмова страва;
нім. die Spezialitat- 1) фах, спеціальність;
2) особливість, фірмова страва.
Спинка; спінка, частіше мн. Запонка, застібка,
гапличок. Пара спінок до маншетів з маркою
"Garantie". 1 Гарнітур, складаючий ся з 5
штук спінок до ковняриків (Б., 1900, рекл.);
Артикули бронзові, альбоми, ташки дамскі,
рукавички, підставки на листи, табакерки,
тютюнярки, Гарнітури до куреня, до писаня,
касети, бонбонярки, перфуми, мила, спинки
до маншетів, шпильки до волося і ріжне.
Спирати 2
Склад товарів Б.Бальтінестра молодшого
(Б., 1907, рекл.) / пол. spinka - 1) запонка, 2)
шпилька для волосся.
Спирати. Підтримувати. Ми повинні се у власнім
інтересі спирати. Мені його знакомство дуже
в користь пішло (Коб., Листи, 121, 504) / пол.
wspierac- 1) підтримувати, бути опорою, 2)
надавати підтримку, допомогу.
Спис. 1.Перелік, список. Азбучний списъ звычай-
ныхъ ймень (мужескихъиженьскихъ) сьвятыхъ
грецкой церкви, ихъ значене и дні празднованя
(Б., 1888, рекл.); Перед виборами має двірник
уложити докладний спис (лісту) всіх тих
громадян, що мають право вибирати (См.-
Стоцький, Громада, 32); Для ліпшої контролі
повинен начальник мати окремий спис приходів
і розходів (Канюк, 1906, 34); Списи виборчих
актів предкладає президент віку палаті, яка без
дебати рішає, чи вибір треба узнати важним,
чи акт виборчий передати лєптимацийному
виділови дорозгляненя (Б., 1907,64,3). 2. Запис,
опис. Аби держава знала, кілько і хто має
платити той податок, на то є хеометер
державний (землемір) при кождім уряді
податковім. Він має в уряді податковім вести
спис всіх ґрунтів і їх властителів (Товариш,
1908, 146) / пол spis- перелік, список, опис,
реєстр, spis ludnosci - перепис населення,
wedhig spisu - за списком; див. іще списати.
Списаний. Дієприкм. від списати. Чужа мова
о стілько нам потрібна, о скілько отворяє нам
скарби своєї літератури і дає нам можність
познакомити ся з творами людского ума,
списаними власне у тій мові. А до сего не
конечно аж вимагати цілком свобідного
ору дуваня сею мовою в слові і письмі (Корд.,
1904, 38); Може, хоч для таких, [що їх
спомини, і то найкращі спомини в 'яжуть ся
із школою], цікаво буде прочитати отею
статю, списану у великій мірі на основі
пережитого, а писану із щирим бажанєм,
щоб усунути якнайскорше ті прогалини, які
добачить кожда людина, скінчивши ґімназию
(В.Сімович, Б., 1907, 151,3).
Списати, списувати. 1. Написати, скласти
(протокол тощо). Ярему стало се гнівати,
злостити, він же так рад був списати
якнайбільший протокол жіночих гріхів (Б.,
1895, 9, 1); Писар списав 8 протоколів
виділових засідань і І протокол загальних
зборів (Звідомл., 1914, 47). 2. Скласти угоду,
контракт. На пастухів до худоби наймлено
Петра Тополю, Семена Кушніра і Прокопа
Кобилицю і списано з ними договір (Канюк,
1906, 29). 3. Записати, внести (до реєстру,
реєстраційної книжки). Вівчар обов 'язує ся
дбати, щоб добро стоваришеня не зазнало
шкоди, а то тим, що [...] ме кождий здій
списувати в книжці, а так само всю добуту
бриндзю (Канюк, 1906, 30) / пол. spisac -
переписати, скласти список, перелік записати,
spisac protokol - скласти протокол, spisac
kontrakt - скласти угоду.
Списатися1, списуватися. Записуватися.
Протоколи засідань старшини списують ся в
осібній книжці (Канюк, 1906, 27) / див
списати.
Списатися2. Виявити (показати) себе, вчинити.
Цілую Вас і прошу паням від комітету сказати,
що дуже мені прикро, що "Слово" так
списалося, навіть не знаю, зідки взяли "Юду",
бо, крім мене, ніхто не мав, прошу Юлькові
дати (Коб., Листи, 197, 630) / пол. spisac щ -
виявити себе, показати себе, a to sif spisal! -
ото відзначився!
Співвласність. Спільна власність. Спілки власне
мають за ціль не зносити особистої
власности, але зробити єї для кождого
приступною, як не в виді чисто особистої
власности, то бодай в виді співвласности
(Товариш, 1908, 198) / поя wspohvlasnosc -
спільна власність, спільне майно.
Співвластйтель. Співвласник. Право вибору
виконує ся особисто; співвластителі одної
реальности мають лиш один голос. Коли вони
є супруги, що жиють в супружнім зв 'язку, то
виконує чоловік право вибору (Товариш, 1908,
296) / порівн. пол wspolposiadacz -
співвласник, posiadacz - власник, wlasciciel -
власник, wspohvlasciciel - співвласник.
Співдїланє. Співпраця, спільна діяльність в
певному напрямку. Спілкові придбане уділу на
хату є частиною таких реформ. Щоби ввести
нарід під дах, на то треба співділаня многих
сил і ми витаємо з вдоволенєм вигляди на
принятє "Housing and Sown Planning Bill"
(Товариш, 1908,1 Щ\Як воно й надалі остане
при старім, то наше товариство не сповнить
своєї ціли. Без мінімального співділаня всіх
членів самий виділ, хоч би й найліпший, нічого
\Ь
337
Сповнити
не вдіє (Звідомл., 1914, 26); 3 уваги на дуже
сумне просьвітне і економічне положене
нашого народу україньско-руске сьвященство,
узнаючи солідарне співділанє усіх
інтелігентних верств прямо категоричною
конечностию, заявляє ся зосібна рішучо за
дружним співділанєм з україньским
учительством (Звідомл., 1914, 53) / пол.
wspoldzialanie - 1) співпраця, взаємодія, 2)
співучасть, wspoldzialac - 1) діяти разом,
спільно, 2) брати спільну участь у чомусь.
Співодвічальність. Взаємна, спільна
відповідальність. Буде особливою задачею
нововибраної палати послів оправдати то
довір 'є і доказати, що далеко ідуче розширене
політичних підстав правних іде рука в руку зі
згуртованєм і скріпленєм політичних сил
держави, бо право співправліня накладає
обов 'язок співодвічальности за судьбу цілости
(Б., 1907, 67, 1) / порівн. пол. wspolodpo-
wiedzialnosc - співвідповідальність, взаємна
відповідальність; див. іще одвічальність.
Співправлінє. Спільне правління, керівництво.
[Ілюстр. контекст див. співодвічальність] /
порівн. пол. wspolrz^dzenie - спільне правління,
керіництво, wspolrz^dzic - керувати спільно.
Співуділ. Співучасть, допомога, співпраця.
Обіцяли нам щонайліпші патріоти наші в тих
країнах свій ласкавий співуділ (Б., 1895,11,2);
Якраз вчора одержала я з Одеси письмо від
одного українця, що має ся видавати знов один
альманах малоруських новел і запросив до
співуділу; тож: треба буде щось написати
(Коб., Листи, 134, 537) / пол. wspotudzial -
участь, співучасть.
Спіж. Бронза. В Каплици в місті Казерта
находить ся таблиця зі спіжу, на котрій в
єврейскіймові виритий єзасуд на Ісуса Христа
(Б., 1895, 13,4)//і0л. spiz- бронза.
Спільництво. Кооперація, кооперативний рух.
До 1901.року приклонники спільництва в
Швайцариї сподівали ся, що межи сільскими
іміскими спілками пануватиме дружна зв* язь
(Товариш, 1908,94) / порівн. пол. wspolnictwo
- 1) товариство, спільнота, 2) спільництво,
spoldzielnia - кооператив.
Спімнений. Вищезгаданий, наведений. При
виборі спімненого місця під будову нової
ґімназиї була рішаючою обставина, що в
сусідних передмістях найбільше мешкає
Русинів (Б., 1895, 5, 4) / пол wspomniany -
згаданий, наведений, wyzej wspomniany -
вищезгаданий.
Спімнути. Згадати, закинути слою, обмовитися.
Хто вигадав, піддав єму той чортівский
протокол? Він сам єго не придумав, ніколи й
слівцем про него не спімнув ("Подружний
протокол", Б., 1895, 9, 1); 3 страху перед
народом не важив ся він о сій справі і слова
спімнути, а зачав нарікати на великі податки
(Б., 1899, 36, 2) / пол. wspomniec ~ 1)
обмовитися, спімнути, 2) згадати.
Спірітуалія, мн., збірн. Загальна назва
алкогольних напоїв. Перша буковиньска
рафінерия спірітусу, руму і фабрика лікерів
С.Рудіха в Радівцях отсим повідомляє, що її
знаменито продуковані спірітуалія, руми і
лікери будуть продавати ся в масах і подрібно
в Чернівцях (Б., 1907, рекл.) / пол. spirytualia,
мн. - спиртні напої.
Сплавний. Судноплавний. Всюди здоровий
клімат, всюди великі простори плодоносних
піль, степів та лугів, розложених над
сплавними ріками, як: Дніпро, Буг, Дністер і
Прут (Б., 1895, 27, 1) / пол. splawny - 1)
судноплавний, splawna rzeka - судноплавна
річка, 2)заст. сплавний.
Сповнити, сповняти. 1. Виконати, виконувати.
В рускім селі Руспебоулі н.пр. сповняє
душпастирскі функциї сьвященник, що по-
руски цілком не вміє (Б., 1895, 6, 1); Сходить
бесідник на культурні завданя, які повинна
сповняти велика посілість, але котрі вона не
сповняє, ба навіть впрост противділає їм,
винаймаючи свої добра другим (Б., 1899, 29,
1); Старшина громадска має опікувати ся
слугами і не допускати, аби їх господарі
кривдили, а знов має право наказувати слуг,
котрі на службі не хотіли б сповняти своїх
обов'язків (С.-Стоцький, 1900, 15); Я ходжу,
сповняю свою хатню роботу і все маю на думці
Вашу драму (Коб., Листи, 144, 549). 2.
Здійснити, втілити в життя. Тепер черга на
руску патріотичну інтеліґенцию, щоб
морально і материяльно підперла нас, і тим
помогла нам сповнити велике діло (Б., 1895,
11, 3); Всечесні панове учителі! Поучайте
дітий в школі й Ваших громадах про хосен з
кріликарства, ширіть кріликарство у вашій
громаді й таким способом сповните велике
22-7017
Сповнитися
338
діло (Товариш, 1908, 120) / порівн. рос.
исполнить, исполнять - виконати; пол.
spelnic, spelniac - те саме, wykonac - 1)
виконати, зробити, 2) здійснити, втілити в
життя.
Сповнитися, сповнятися. Справдитися,
здійснитися. Дай Боже тому товариству
многі, многіліта працювати для нас, мужиків,
бо воно всьо зробило, що треба було, аби ваше
бажане якнайборше сповнило ся (Б., 1895, 2,
1) / порівн. рос. исполниться, исполняться
-здійснюватися, справджуватися; пол. spelnic
si?, spelniac щ - те саме.
Споводувати. Викликати, спричинити,
спонукати. Додамо хиба только ще три
обставини, котри повинни нашихь братдвь
споводувати до якь найширшого
розповсюдненя сего календаря (Б., 1890, рекл.);
Ні Шевченко, ні Федькович, ні М.Вовчок не
вживали тих слів - і вони мої буковинські уха
дуже разять. Най українці або і галичани
пишуть здорові, як хочуть, -алея не хочу. І Ви
давно не писали так, а проте Ваша мова була
пєнкна Не знаю, що Вас споводувало
покинутись згаданих слів (Коб., Листи, 49,
346); Між: многими причинами, що по части
споводували, по части прискорили упадок
господарства в краю, називано при ріжних
нагодах перше -розділ земельної посілости і
друге - брак промислових центрів в краю (Б.,
1899, 29, 1); Старшина спілки споводувала
пана, аби заскаржив посесорів. Запав вирок і
посесори мусіли до двора, в котрім вже
розгніздила ся наша спілка, і солому, і сіно, і
то тілько, кілько вони передше були продали,
принести (Товариш, 1908, \ 69): Всі нариси, всі
дрібніші новелки, як "Valce Melancolique", як
"Битва", котру бачила я своїми очима
(скрипінє у зрубі лісу поодиноко оставлених
молодих смерік), споводували мене до твореня
тих праць (Коб., Про себе саму, 26) / пол.
spowodowac - стати причиною, викликати.
Споживний. Споживчий (про спілку,
кооператив). Є ще й спілки для того, аби
дешевше та вигідніше купувати всякі товари
і все, що потрібно в нашім житю, гуртом і
потім відпродувати своїм членам. Се будуть
спілки споживні, або конзумцийні (Товариш,
1908, 90) / порівн. пол. spozywczy - 1)
продовольчий, харчовий, 2) споживчий,
spozywcа -споживач, spoldzielnia spozywcow
- споживчий кооператив.
Спожиткувати. Використати, застосувати,
витратити. Фонду того громади не сьміють
спожиткувати, лиш відсотки (процента), які
наростуть, видає Виділ краєвий громадам,
коли того зажадають і ухвалять запомочи
тими грішми бідних (См.-Стоцький, Громада,
18) / пол. spozytkowac, spozytkowywac -
використати, застосувати.
Сполучене. Поєднання. Одна форма має
доповняти другу, а успіх у науці залежить
головно від доброго вибору і належного
сполученя форм ученя (Канюк, 1911, 74) /
порівн. пол. polqczenie - поєднання.
Спомагати (кого?, що?). Допомагати, сприяти
(кому?, чому?), матеріально підтримувати.
Зате буде їздалекша, бо електричний приряд
має спомагати скорший оборот коліс (Б.,
1895, 11, 4); Заразом просить він в тім
посланію анґлійский нарід, щоби спомагав
папу в з'єднаню християньства (Б., 1895,20,
3); Оба статути мають ту саму ціль'
спомагати членів-селян, котрі підупали в
господарстві (Б., 1895, 2, 2); Цілею
товариства є: лучити руских православних
сьвященників на Буковині задля взаїмної
праці і помочи на поли дидактично-
душпастирскої чинности, підпирати
інтереси православної церкви і руского
православного духовенства, спомагати
морально іматерияльно членів товариства,
їх вдів і сиріт і плекати товариске житє
між: рус ким православним духовенством
(Звідомл., 1914, 9); Доки жив Христі брат,
славетний співак Іван Алчевський, що майже
постійно перебував при Паризькій опері, він
щиро спомагав матеріальними своїми
здобутками матір і сестру (Коб., Слова...,
304) / пол wspomagac (kogos) -
підтримувати (когось), надавати матеріальну
підтримку (комусь).
Спбрий. Досить великий, значний. "Козак"
містить калєндариюм, досить спору часть
белетристичну (Б., 1903, рекл.); Не згадую
вкінци про спору пайку реклямованої
літератури, що ширить нездорові гадки, як
приміром всілякі тепер популярні повісти на
сексуальнім підкладі (в найгіршім значіню),
кримінальні романи та страшилища і те усе,
339 Справити
що Німці охрестили назвою "Schundliteratur "
(Кузеля, 1910,5) І пол. spory - досить значний,
достатній.
Споруджений. Дієприкм. від [* спорудити]. /
Написи споруджені в четирех мовах -ті самі
написи чотирма мовами. Написи по обох боках
входу, споруджені в чотирех мовах, говорили
вже меньше високопарно. Руска напись
звучала: "Тут дістає пиво, вино, горівка,
дешевий харч" (Галіп, 10) / пол. sporz^dzic -
1) написати, скласти (protokol - протокол), 2)
підготувати, скласти (кошторис), 3) зробити,
скласти (testament -заповіт), 4) зробити копії.
Спосітити. Навідати, спіткати. Не конче ще
доказувати, що рільнича кріза, що головна
спосітила рільничі краї, пошкодила Буковині
більш колючо, чим иньшим коронним краям
монархії^., 1899,29,1) / порівн.рос. посетить
- навідати, пол. zwiedzic - навідати, відвідати.
Способити. Привчати. Передовсім же треба
звернути увагу наших купців і крамарів, щоб
они - чи то поодиноко, чи спілками - брали ся
до промислу та щоби своїх дітий способили
до промислу (Б., 1895, 19, 2) / пол sposobic,
заст. - готувати, привчати (до чогось).
Спотребувати, спотребовувати. Зужити,
використати для своїх потреб. Досить сказати,
що в Німеччині хлібороби спотребовують
річно самоїтомасівки міліон вагонів. Якби всі
ті вагони томасини, що річно з 'уживають в
Німеччині, зложив докупи на шини в один поїзд,
то повстав би поїзд здовж цілої Німеччини
від одного кінця до другого (Товариш, 1908,
230); Погана в нас осінь, бо мряки і мряки, хоч
вже "пишемо " грудень - то якось і снігу нема,
і морозів, лиш блискіти сонця, і болото; для
бідних добре, бо менше дров спотребують
(Коб., Листи, 212, 654) / пол. spotrzebowac,
spotrzebowywac, заст. - витратити,
використати, зужити.
Спочивати. 1. Перебувати. Жерело сеї хороби
спочиває безперечно в сій історичними
фактами справдженій природній захланности
і аґресивности московского народу, що з цілою
силою преросийску державу до безнастанних
нових заборів (Б., 1895, 31, 1). 2. перен.
Спиратися на когось, на щось. Ціла господарка
домова спочиває на мені, тим більше, що
вдома, окрім братів, нема ніякої іншої
покревненої "жіночої душі", щоб могла мене
в домашній господарці заступити, а в нас
родина велика і вимагає праці{Коб., Листи, 138,
542); / Спочивати на чиїхось плечах -
спиратися на чиїсь плечі. Ось як характеризує
житє в товаристві 1899 р. сам голова В.К.:
"Вся робота спочиває майже виключно на
плечах голови товариства" (Сімович, 1908,
517); / Спочивати в чиїхось руках -
перебувати,бути під чиїмсь впливом, опікою.
Фортеп 'яновий супровід спочивав в умілих
руках звісної у нас артистки панни Гедди Бухер
(Б., 1907, 65, 3); Казав Ярошинський, що
теперішня руська література спочиває в руках
старих кавалерів, котрі не мають що робити
та беруться до літератури, і старих
"істеричних" панєн, себто в Ваших і моїх
руках, плів ще много небилиць в нашу честь,
але шкода атраменту повторяти те (Коб.,
Листи, 48, 342) / пол. robota spoczywa w
czyjichs r^kach (na czyjichs barkach) -робота
спирається на чиїсь руки, плечі, пол.
spoczywac - 1) спочивати, 2) перебувати, 3)
перен. спиратися на когось, на щось, бути в
чиїхось руках.
Справджене; справджуване. Підтвердження,
перевірка правильності. При справдженю
протоколу й відчитаню просьби громади
Вашківці н[ад] С[еретом] о зачислене
тамошноїшколи до 2. кляси платні, відповідає
президент краю на запитане посла
Садаґурского повіту, чому власти фінансові
відбували ревізию і арештованя в божниці
садахурскій (Б., 1895,5,2); Сели повінь зробиш
постійні зміни в предметі, повинні урядники
евіденцийні переводити справджуване помисли
§ 12 згаданого закона також: тоді, коли о такій
зміні звідки инде дізнали ся або самі єїзамітили
(Б., 1895, 20, 1) / пол. sprawdzenie - перевірка
правильності, підтвердження, sprawdzic
rachunek - перевірити рахунок, sprawdzic z
oryginalem - зіставлення з оригіналом.
Справити1, справляти. 1.Завдати (клопотів,
жалю тощо), спричинити, викликати, зробити
(приємність, втіху тощо). Се не справляє мені
ніяку приятність, і певно прикрійше мені
говорити в тій Вис[окій]Палаті такі гіркі
слова (Б., 1895, 6, 2); Около хованя більших
домашних зьвірят більше заходу, бо треба на
то багато паші, часу до роботи та гроший і
т.и., а ховане крілика не справляє майже
22*
Справити 340
ніяких трудностий, бо тою працею можуть
займати ся навіть і діти, коли привчені до
того (Товариш, 1908, 101); Відколи з нею
сходиться, стає з дня на день гірший,
лінивіший і твердіший, справляє всім лише
гризоту та жаль (Коб., Земля, 254); Велику
втіху справляли дітворі "маївки "- прогулянки
до недалекого лісу, в котрих брали участь
батьки і старші свояки (Галіп, Спомини, ч. 1 -
2, 155). 2. Влаштувати. Рік-річно в пам'ять
основаня товариства "Союзь " справляє
комерс або, як у статутах записано,
"кабакъ" D.ХІІ.1876), на якім бувають
звичайно старші Русини і представники
академічних неруських товариств, що
"жили " з "Союзом " [...] Пісня, українська
пісня притягала і чужих і своїх на вечерки
та комерси "Союза " і товариство такою
романтичною (з нашого теперішнього
становища) роботою робило своє, робило
богато (Сімович, 1908, 505) / пол. sprawic,
sprawiac (bol, klopoty, sawod) - 1) завдати
(болю, клопоту, розчарування), спричинити,
викликати (hatas - галас, duze wrazenie -
сильне, глибоке враження), sprawic
przyjemnosc - зробити приємність (втіху),
втішити, 2) влаштувати (wesele - весілля,
pogrzeb - похорон).
Справити2, справляти. Виправляти (помилки
тощо). В останних, проте, днях, як ока в голові,
бережім нашої справи. Осьвідомлюймо і
переконуймо людий, контролюймо виборчі
карти, виповнюймо і справляймо їх (Б., 1907,
49,1); Щодо моєї рукопись, то прошу ласкаво
лиш переписувати і орфографічні похибки
справляти або, може, як де якийсь одинокий
блуд, зле сказане слово, що надто впадає в око,
то пшкже прошу поправити (Коб., Листи, 206,
643) / порівн. рос. исправить, исправлять -
виправити, поправити (помилки тощо); пол.
naprawic btyd - виправити помилку.
Справничий. Виконавчий. Головна влада
законодавча щоб була в руках национальное
ради, зложеної з полсів, вибраних народом, а
влада справнича була б в руках гетьмана,
вибраного вольними голосами (Б., 1895,13,2)/
порівн. пол. sprawnosc - точність, справність
у роботі, wykonawczy - виконавчий.
Справоздавець. Доповідач. На засіданю палати
посольскої дня 21. лютого повстав великий
шум із сторони німецкої в хвили, коли
справоздавець одноїпетициїческої, ґр.Кавніц,
з трибуни став одному ческому послови
відповідати no-чески (Б., 1895,7,3); Оставте,
мої панове, просто все проче на боці і
голосуйте за внесенєм справоздавця
меньшости комісиї фінансової для приспореня
добродійної ціли товариства (Б., 1895,10,2);
Справоздавець приписує собі і виділови
фінансовому права, котрі безперечно
належать до компетенции найвисшого
трибуналу (Б., 1895,12,4) І пол. sprawozdawca
-1) доповідач, 2) оглядач.
Справозданє. Звіт. Від виділів повітових в
повітах північно-східних зажадав виділ
краєвий справоздань, чи в данім повіті істнує
еміграційний рух до Бразилії (Б., 1895, 20, 3);
Лишаючи обширнійше справозданє очевидця
до слідуючого числа, скажемо натепер тілько,
що на віче явило ся зо 500 осіб (Б., 1899,35,3);
Пороблено в тій справі доходженя і по довгім
часі аж минувшого року дає справозданє
ректорат, що мої виклади ніколи не були
заборонені(С.Смаль-Стоцький. Б., 1899,52,1);
Посол Н.Василько виголосив справозданє з своєї
діяльности в парляменті і соймі і яко головну
задачу заступників мужицких в новім
парляменті навів слідуючі програмові точки:
розпарцельованє великої посілости збіднілих
дідичів між селян; виєднанє дешевого кредиту
для них; скорочене служби войскової, зглядно
заведеня дворічної служби (Б., 1907, 44, 1);
Загальні збори україньского акад[емічного]
moefapucmea] "Союз " відбудуть ся в суботу
з таким порядком дневним: 1. Прочитане
протоколів; 2. Справозданє функционарів; 3.
Уділене абсолюториї; 4. Вибори; 5. Евентуалія
(Б., 1909); Передаючи справозданє касове за
рік 1912, запрошуємо заразом Вашу
Всечесність на XVII. загальні збори, котрі
відбудуть ся у неділю дня 3. серпня 1913 р. о
годині 10-ій перед полуднем (Справозд., 1913,
1); П'яті звичайні загальні збори відбули ся
дня 7. B0.) марта 1911. p. [...]. Сі загальні
збори: 1. Приняли до відома, окрім звідомленя
виказаної в IV. діловім році діяльности виділу,
ще й справозданє касове, з якого виходило, що
товариство мало в минулім році приходів 104
кор. 87 com., а розходів 68 кор. 74 com. і має
готівку в касі 36 кор. 13 com. (Звідомл., 1914,
341
Спродавчий
21); / Складати справозданє - робити звіт,
звітувати. Від грудня до марта 1883/4 нема
засіданя, [...] в товаристві дуже великий
нелад, забрано гроші, що товариство виграло
на льосах, функціонарі не складають
справозданя зі своєї діяльності, наслідком того
ні один член виділу не дістає абсолюторії
A9Ж1884) (Сімович, 1908, 507-508) / пол.
sprawozdanie - звіт, доповідь, sprawozdanie
roczne - звіт за рік, sprawozdanie z
dzialalnosci - звіт про діяльність, zlozyc
sprawozdanie - зробити звіт.
Справунок. Справа, господарська потреба.
Івоніка вертав додому [...], там, у місті, не
зуміло його ніщо довше задержати, як скоро
упорався раз із своїми справунками (Коб.,
Земля, 426); Я роблю все в найспокійніший
спосіб, що лиш хата вимагає. Ряджу, виходжу
за всякими справунками, що хто захоче, ряджу
всім, а вночі я реву!(Коб., Листи, 121,505-506)
/ пол. sprawunek - покупка, придбання, isc po
sprawunki - іти за покупками, robic
sprawunki - купувати, робити закупи.
Сприт. Спритність, вправність, уміння. До того
потрібно дуже богато мати сприту, бути
офірливим, безкористливим, віддати ся справі
читальні душею і тілом, треба думати про
спільну хліборобску справу (Б., 1895,19,2);?ш
цілий вечір грав на скрипці милозвучні пісні,
думки і коломийки з чувством і спритом і
пригадуав нам таким чином наш край, нашу
Буковину (Б., 1909, 76, 3) / пол. spryt -
спритність, вправність, кмітливість, spryt
zyciowy - практична кмітливість, промітність.
Спроваджений. Дієприкм. від спровадити.
Ростини, спроваджені з теплійшого краю до
нас, вимерзають і треба нераз богато літ,
заки удасть ся витворити з них ростини, що
витримали би морози (Товариш, 1908,251).
Спровадити, спроваджувати. 1. Ввезти
(ввозити), експортувати./ в Анґліїгодуть велику
силу крілів та до того ще й спроваджують
туди незлічиму скількість кріликів з иньших
держав[...] Німеччина спроваджує з иньших
держав річно 20 тисяч метр, сотнарів сирих,
невиправлених крілячих шкірок на суму около
7 міліонів корон (Товариш, 1908, 107). 2.
Замовити, виписати. Хто хоче докладно
обзнакомити ся з кріликарством, то нехай
спровадить собі "Кріликаря ", який появив ся
накладом "Селяньскої Каси " в Чернівцях
(Товариш, 1908,119); Наш учитель спровадив
до каси желізні скарбонки з вертгаймівским
ключем. Скарбону брали собі діти додому і
складали туди своїсотики. А ключі були в касі
(Товариш, 1908, 150); По людях, які тепер ще
жиють і беруть живу участь в політичнім
житю, можна догадувати ся, що число
"м 'ягких" збільшуєть ся і хоч протоколи,
головно з 1879 і 1880р., писані дуже твердою
мовою, хоч товариство подає о запомогу до
"общества Народый Домъ" у Львові, то все-
таки до товариства спроваджують твори
Квітки, Куліша та Устіяновича, декорують
кімнату портретами Шевченка, Устіяновича
(побіч Наумовича, Качковського та Продана
13.Х11.1881) (Сімович, 1908, 506). 3.
Викликати. Як хто переоре комусь межу, то
він іде до Суду, спроваджує комісию і
боронить, як може, свого права (См.-
Стоцький, Громада, 23); Пан мусів
спроваджувати людий з дальших сіл, а се єго
дорозше коштувало. Зайшлі робітники часом
і шкоди панови робили або й обкрадали
(Товариш, 1908, 139); В місті Вашківці над
Черемошем був дідич на ім 'я Фрайтах, який
спровадив заробітчан з Галичини після того,
як місцеві селяни оголосили страйк, тому що
дідич відмовився підвищити заробітню плату
(Галіп, Спомини, ч.1-2, 174). 4. Спричинити,
заподіяти. В случаях, коли сторожа скарбова
в часі служби ужиє оружя і спровадить
зранене або смерть, поставило міністерство
судівництва таке поступованє (Б., 1895, 18,
4) / пол. sprowadzic, sprowadzac - 1) ввезти,
привезти, 2) замовити, виписати, 3) викликати,
привести, 4) спричинити, заподіяти.
Спровадитися, спроваджуватися. В'їхати,
переїхати на нове помешкання. Одного дня
випровадилося наше vis-a-vis з нашої вулиці, і
спровадився якийсь молодий технік із жінкою.
По речах, які звозилися, було видко, що се були
люди маючі (Коб. yVa\seme\mco\ique,U2)/пол.
sprowadzic sif, sprowadzac si$ - переїхати,
переселитися, sprowadzic sif do nowego
mieszkania - в'їхати в нове помешкання.
Спродавчий. Комерційний. Наконець треба
уважати на се, що стоваришенєможе вправді
підпирати засноване ріжних господарских
спілок в громаді, даючи членам на се пожички,
Спроневіренє 2
але що воно само на свій власний рахунок не
сьміє займати ся такими интересами, як
споживчий, продукцийні або спродавчі спілки
(См.-Стоцький, Порадник, 35) / порівн. пол.
sprzedac - продати, sprzedawca - продавець.
Спроневіренє. Назва дії за знач.
[*спроневірити]. Не мають права вибору,
хоть платять податок, особи, засуджені за
меньшу крадіж, ошуканьство, спроневіренє
або за участь в таких переступствах на час,
приписаний в засуді C роки) (См.-Стоцький,
Громада, 32) / спроневірити - пол.
sprzeniewierzyc, sprzeniewierzac
розтратити, вчинити розтрату (грошей),
sprzeniewierzyc pieni^dze panstwowe -
вчинити розтрату громадських грошей;
sprzeniewierzenie - розтрата; порівн.
sprzeniewierzenie щ - зрада, відступництво;
див. іще. спроневіритися.
Спроневіритися (кому?, чому?). Зрадити (кого?,
що?), зректися (кого?, чого?). Саме в тій хвилі
розлігся з кімнати, в котрій стояв інструмент,
страшенний лоскіт, а відтак слабий жалісний
зойк струн [...]- Резонатор [mpicj? - спитала
Ганнуся. - Струна.. - Отже, струна. 1 справді,
лише струна. Інструмент був цілком
відкритий, і ми всі похилилися над ним і бачили
ту струну. Одна з басових лежала аж звита з
сильного напруження між: іншими, просто
натягненими струнами, поблискуючи, мов
темним золотом до світла ...-Ая гадала, що
то резонатор спроневірився тобі!-обізвалася
Ганнуся вже своїм безжурним тоном, однак
вона не відповіла вже (Коб., Valse melancolique,
124-125); Я дивуюся їй [Густі] не раз, за що
вона мене, властиво, так любить. Коли
від "їжджає до В[ідня], цілує мені руки і
страшне боїться, щоби я ії не забула. Се я
пишу без пересади. Але я її ніколи не забуду,
ані не спроневірюся. При ній я все оживаю
(Коб., Слова..., 248) / пол. sprzeniewierzyc si?,
sprzeniewierzac sif (komu?, czemu?) -зрадити
(кого?, що?), зректися (кого?, чого?),
sprzeniewierzyc si$ obietnicy - не дотримати
обіцянки.
Спустити, спускати. 1. Випускати. / Не
спускати з ока - не випускати з уваги. Але не
можна спускати з ока того, що справдішна
просьвіта залежить не від лиш того, що
хтось богато чогось знає; правдива просьвіта
має свої коріні у знаню того, що важне й
головне, тауздібности використати тезнанє
(Канюк, 1911, 86) / пол. spuscic, spuszczac -
спустити, опустити, випустити, nie spuszczac
z oka (z oczu) - не випускати з уваги. 2.
Спустити, зменшити, скинути ціну, зробити
знижку. При уплаті цілої суми готівкою
спускаю із всіх цін 10% (Б., 1906, рекл.) / пол.
spuscic, spuszczac z ceny, розм. - спустити,
скинути ціну. 3. Зменшити, стишити, збавити.
/ Спустити з тону - знизити, стишити тон.
Наколи зважимо, що і др. Менґер і Експер (з
лівиці) спустили з улюбленого лівицею воєнного
тону против Чехів, то вийде з всего, що в
палаті повіяло будь-що-будь духом примиреня
(Б., 1895, 60, 1) / пол. spuscic ze swoich
wymagan - зменшити свої вимоги, spuscic z
tonu - збавити, стишити тон.
Спуститися, спускатися. Покладатися у справі
на когось іншого, перекладати відповідальність
на іншого. На вас, Вп.патріоти, тепер черга
сповнити свій обов'язок - прислати чим
скорше залеглість грошеву, на котру ми і так
надто довго ждали, спускаючись на вашу
ретельність (Б., 1890, рекл.); Не спускати ся
на нікого, на нікого не покладати надії, а
вірити лиш у власні сили (Б., 1895, 19, 2); Не
буду її [біографію] читати, як не схочете
того; можете спуститися на теє, що не буду,
як не схочете, але я її добре заховаю (Коб.,
Слова..., 242); Часом мені так, як би в мені
жили дві істоти. Одна, що думає практично,
на котру можна ся зі всіма справами
спустити, [...] одним словом, що робить всяку
християнську роботу, а друга - то є погана
"мімоза" - і шукає вибране життя (Коб.,
Листи, 35,304); Окрім того, не спускають ся
Італіянці на урожайність своєї землі і на
нерідкі дощі, а зрошують землю ще й штучним
способом (Товариш, 1908, 135); Маруся
Сімович була в мене і оповідала, що в Берліні є
закордонні українки, що мають українські
строї і могли б їх визичити на показ. Я на це
не спускаюся, але посилаю картки, після чого
можна би поорієнтувати режисера фільму
(Коб., Слова..., 291); - Спустися на мене, що
я не впроваджу тобі жодного невідповідного
матеріалу в хату, що ти й твоє артистичне
milieu не будете вражені ані його видом, ані
поведениям. Вже я постараюся (Коб., Valse
\2
343
Становисько
melancolique, 94) / пол. spuscic si?, spuszczac
sif (na kogos, cos), заст. - покластися (на
когось, на щось), довіритися (комусь).
Средство. 1. Засіб, кошти. Той дім купили ми не
на те, щоб там, може, уряджати балі, лиш на
те, щоби там колись, як на те позволять
средства, заложити бурсу для зовсім бідної
молодіжи рускої народности (Б., 1895, 10, 2);
Ви, мої панове, тих обох членів більшости
нагороджаєте тим, що відбираєте
добродійному товариству средства до
істнованя (Б., 1895,10,3); Посланія, візитациї
і розмови его були средством айтацийним для
волоских інтересів (Б., 1895,27,2); Средствами,
що маємо до розпорядимости, працюємо
постійно над збудованєм нового суспільного
ладу, знаючи, що ніякий, хоч бияк сильний удар
труб єрихоньских, не є в силі довершити зміни,
лише що новий лад є вислідом постепенного
розвою і може довершитись лише спільною
працею народу (Товариш, 1908, 177). 2.
Лікарський засіб. Щоби само средство
викликувало які лихі наслідки в організмі, сего
не могли бесідники запрішітити (Б., 1895, 15,
3); Се є знамените усмиряюче средство до
натираня против всяких ревматичних болів,
простудженя, ломаня костий, плечий, гістия і
нервових недуг. Прошу уважати на напись
"Nervol"iнепринимати ніяких "Нервотонів".
Аптикардр.Ю.Францоз, в Тернополи(Б., 1907,
рекл.) / порівн.рос. средство -1) знаряддя, засіб,
2) препарат (лікарський), 3)мн. засоби, кошти,
средства позволяют - є достатні кошти;
средства к существованию - засоби до
існування; пол. srodek -1) середина, центр, 2)
засіб, препарат, srodki lokomocji-транспортні
засоби, srodek leczniczy - лікарський засіб, 3)
мн. (srodki) - кошти, капітал, 4) частіше мн.
(srodki) заходи, засоби.
Стабілізований. Затверджений. Ілярій
Федорович, ймн[азіяльний]учитель вКіцмани,
зістав стабілізований з титулом професора
(Б., 1907, 65, 3) / пол. stabilizowac, заст. -
затвердити.
Ставитися. З'явитися, прийти. Треба о то
дбати, аби ніхто не відтягав ся від голосованя,
а аби всі, як один, ставили ся до виборів. На
то мусить комітет в часі виборів мати під
рукою кілька фір, аби, як треба, зараз за кимсь
поїхати і єго привезти (См.-Стоцький,
Громада, 41) / пол. stawic si$ - з'явитися,
прийти, stawic si$ na rozkaz - з'явитися за
наказом.
Ставляти. 1 .Ставити. /Ставляти опір - чинити
опір. Під час бомбардованя сих островів і при
нападах зістала хіньска фльота знищена, так
що Хіни не можуть ставляти на мори вже
ніякого опору Японцям (Б., 1895, 6, 3) / пол.
stawiac opor - чинити опір, опиратися. 2.
Ставити, вводити в певне становище. Я би
хтіла, щоби Ви закреслили партію, стор. 14-а
і деякі місця - 15-16 - змінили, бо я відчуваю,
що з "історією" в "Царівні" Ви ставляєте
мене на фальшиве становисько (Коб., Слова...,
235)/пол. stawiac w glupiej sytuacjі -вводити
в непевне становище.
Сталий. Постійний. / Сталий дописуватель -
постійний кореспондент. Комітет
редакцийний приєднав также сталих
дописувателів зі всіх сторін Руси (Б., 1895,11,
3) І пол. staty -постійний, порівн. staty bywalec
- постійний відвідувач.
Стало. Присл. до сталий. / Мешкати стало -
жити постійно (на тому самому місці).
Двірником не може бути ані сьвященник, ані
урядник, ані той, що не мешкає стало в
громаді (См.-Стоцький, Громада, 42); / На
стало - на постійно. [Стефаник] сими днями
від'їхав до Кракова (був досі вдома, коло
Снятина, на селі) на стало, писав передвчора
(Коб., Слова..., 239); Будьте такі добрі і
подайте мені його адресу, і напишіть, чи він
останеться вже на стало в Берліні, чи виїде
знов куди (Коб., Листи, 160, 570); Анна
працювала тепер у попових паннів. День у день
ходила туди на роботу, а від осені мала в них
на стало лишитися (Коб., Земля, 376) / пол.
stale - постійно, stale mieszkac, zamieszkiwac
- постійно мешкати (на тому самому місці),
па stale - на постійно.
Станґрет. їздовий. Пошукує ся дальше парубків,
сторожів, стангретів, фірманів, льокаїв,
камердинерів, економів, писарів, управителів,
офіциялістів, кухарів, стрільців і т.д. (Б., 1900,
рекл.) / пол. stangret - їздовий.
Становиско [становисько]. Становище. Яке
становиско займає тих кількох теольрґів в
семинариї, найліпше пізнати з сего, що від р.
1886 заказано їм слухати на університеті
рускої мови і літератури, як також з
Станути
344
брутального поступованя супроти руских
семинаристів зі сторони волоских тваришів і
ректорату (Б., 1895, 6, 2); Я би хтіла, щоби
Ви закреслили партію, стор. 14-а і деякі місця
- 15-16 - змінили, бо я відчуваю, що з
"історією " в "Царівні "Ви ставляєте мене на
фальшиве становисько (Коб., Слова..., 235) /
пол. stanowisko - становище, позиція.
Станути (до чого?). З'явитися, взяти участь. /
Станути до вибору - з'явитися на вибори,
взяти участь у виборах. До вибору стануло 109
виборців на 150управнених до вибору (Б., 1895,
6, 3) / пол stance (do pracy, do egzaminu) -
з'явитися до праці, витримати, скласти іспит.
Станция [станція] Перебування, тимчасове
мешкання в когось на квартирі (переважно, на
час навчання). Родичів нема вдома-мама вже
більше як тиждень в Димці, нині і батько
виїхав, і я перенеслася на один вечір до їх
кімнатки ночувати, бо хлопці, що в нас є на
станції, то такі несупокійні, що я просто
терплю від того (Коб., Листи, 35, 302); Від
смерті мого батька я майже нидію. Психічно,
особливо від осени м[инулого] р[оку] я єсмь
примушена держати у себе на станції чужі
дівчата (Коб., Листи, 191, 618) / пол. stancja,
заст. - 1) кімната, 2) пансіон, bye na stancji -
бути на пансіоні, на всьому готовому; порівн.
станція, лат. - приміщення (приватне) з
харчами для учнів (у Галич[ині],СЧС, 526).
Старйнності, мн. Старожитності. Сю таблицю
найшли в місті Азуїля в бувшім королівстві
неаполітаньскім коло року 1200 при нагоді
розслідів старинностий (Б., 1895, 13, 4) /
порівн. пол. starozytnosci - старожитності,
пам'ятки давнини; рос. старинный-давній,
старовинний.
Старшина, збірн. Керівництво, начальство,
провід. Аби семинаристі вигідно могли
стояти, то повигонила старшина громадска
самих мужиків з церкви, лишень лишила ся
сама шляхта всередині (Б., 1895, 6, 3); До
шкільної старшини покликали сего або того
Русина, котрий найбільше напрацював ся для
руского шкільництва (Б., 1895, 13, 4);
Троюдять нарід проти всякої віри,
народности, законів, правительства,
старшини, ладу та порядку (Б., 1895, 13, 4);
Старшина громадска - се є начальник
громадский (двірник), і найменьше двох
присяжних; їх вибирають з-межи себе радні
громадскі (См.-Стоцький, Громада, 5); На
загальних зборах вибирають собі члени
старшину і контролю, провірюють обрахунки,
ціле діловодство старшини та радять на
всіма справами товариства (Товариш, 1908,
89); В такий спосіб повстала перед сімома
роками і в нашій Буковині так звана Рада
культури краєвої. Уряд сей отримує ся грішми
краевыми і державними і має свою окрему
старшину і урядників (Товариш, 1908, 203);
Старшина циганської громади має довше
волосся, кучеряве, і мусить стару військову
блузу мати (звичайно синю), і там де ґудзики,
мусять бути попричіплювані дзвінки, які
вішають в нас коням або округ шиї, або почерез
хребет, круглі, діркуваті (Коб., Слова..., 291)
/ порівн. пол. starszyzna - збірн. старійшини,
начальство; укр. козацька старшина.
Стати. Вистачити. Не один вернув додому, бо
білетів не стало (Б., 1895,11,3).
Статися. 1. Відбутися, трапитися, мати місце.
При цілім похороні не стала ся Русинам жадна
кривда, бо все йшло напереміну: то євангеліє
волоске, торуске, то пісня похоронна волоска,
то руска, що робило дуже добре вражіня на
Русинах, котрі давно не баили такої
толєранциї(Б., 1895,18,3); Ціле місто Лісбона
було тамтого тижня зворушене задля
пригоди, яка стала ся в голярні Avenide de
Liberdade (Б., 1895, 21, 4); Одним-одніським
указом з 9. мая 1904. спинило косівске
староство діяльність 13 Січий в косівскій
окрузі.[..] Щось подібного стало ся в богатьох
инъших случаях, а всі інтерпеляції, урхенси і
т.д. позістали без успіху (Б., 1907, 93, 2). 2.
Перетворитися, набути певних нових ознак.
Мій Боже, чом допустив Ти, що з милої
женщини стала ся Ксантипа? Чом наділив Ти
мою Оксану таким гострим язиком і таким
засобом слів, що й ціле годинне казане не годне
єїумучити? (Б., 1895, 8, 1); Я мимоволі став
ся тою пружиною, що марною дрібницею
житє [мого товариша] в иньшу, дякувати
Богу щасливу, сторону повернула (І.Матієв,
Б., 1895,15,1); [Бібліотеки] сповняють велику
громадську службу і стали ся тому
невідступним і конечним товаришем культурного
поступу в усіх проявах (Кузеля, 1910, 3) / пол.
stac si$ - 1) відбутися, трапитися, мати місце,
345
Стоваришенє
2) (kirns, czyms) стати, зробитися (якимсь,
чимсь), перетворитися (на когось, на щось).
Стацийний. Прикм. від стация. Стацийний
уряд в Глібоці, яка є чисторуским селом, вислав
одному україньскому громадянинови з
Селєтина посилку на німецко-волоску
желізничну посилкову картку. Ми ставимо
запит до ц. -к. управи руху, чи она немає, може,
посилкових карт, випечатаних на руско-
україньскій мові, чи, може, се самоволя
стацийнихурядників в Глібоці? (Б., 1909,144,
3) / пол. stacyjny - станційний.
Стация. 1.Залізнична станція. На двірци
колієвім в Бродині ждало на приїзд посла
Василька кількасот Гуцулів і вся місцева і
околична інтеліхенция, із котрої деякі вже від
кількох стаций колієвих товаришили
п.Василькови в його подорожи (Б., 1907, 46,
1); До сих поїздів, як також до осібних поїздів
буковиньских льокальних зелізниць, буде ся
видавати у всіх стациях, через які наведені
поїзди переходити будуть, білети поворотні
по знижених цінах, котрих важність вигасає
7-гозглядно 8-го липня б.р. (Б., 1907,68,3). 2.
Науково-дослідна станція. В Італії є 13
хліборобских стаций досьвідних, де
досліджують якість насіня, штучних гноїв,
роблять всякі господарскі проби, ублаго-
родняють зерно для насіня (Товариш, 1908,
135) / пол. stacja - станція, stacja kolejowa -
залізнична станція, doswiadczalna stacja -
дослідна станція.
Стелівка. Підстилка. Новости в хусточках до
носа, постели, як також: в комплєтних
виправах слюбних, фіранках тканих і
коронкових, сторах, диванах, стелівках.
Новости в крепах, хазах, тюлях(Б., 1905,рекл.)
/ порівн. пол. sciel - підкладка, scieliwo -
підстилка.
Стёмпель. Те саме, що штемпель. Всі книги до
веденя товариства коштують враз з
стемплями 50 кор[он], з пересилкою 51
кор[ону] (Б., 1907, рекл.) / пол. stempel - 1)
штемпель, штамп, печатка; нім. stemmen -
притискати, der Stempel - 1) штемпель,
печатка, тавро, 2) перен. відбиток, слід,
stempeln - ставити печатку; див. іще
штемпель.
Степенуватися. 1 .Зростати. Попри се треба
згадати ще про одно, від якого терплять всі
австрийскі і німецкі ґімназиї, котре однак в
утраквістичних закладах степенує ся до
неімовірних розмірів. Маємо тут на думці
перетяженє учеників домовою роботою,
завданими лекциями (Корд., 1904,35). 2.
Поглиблюватися, ускладнюватися. Тяжке
економічне, а по більшій части й політичне
положене, в якім живе україньский нарід на
всіх частях своєї- не-своєїземлі, степенуєть
ся ще й тим, що ми з усіх боків окружені
жичливими сусідами, які би від щирого серця
раді змести нас з лиця землі (Б., 1907, 91, 1) /
порівн. пол stopniowac - поступово
збільшувати, посилювати, діяти поступово.
Степінь, ч.р. Градус. Того дня було 6 степенів
тепла (Б., 1895, 2, 3) / порівн. пол stopien -
градус, ступінь.
Стики, мн. Стосунки, зв'язки. Навесні 1918 р.
був я приділений до формації, що складалася з
угорців. З їх старшинами мав я
"добросусідські" стики. І от одного дня
підходить до мене офіцер-мадяр і з прямо
сяючим обличчям подає мені руку:
"Поздоровляю вас з утворенням української
держави "(Галіп, Спомини, ч. 1-2,179) / порівн.
пол. stykac щ - 1) стикатися, 2) дотикатися,
мати спільні справи; див. іще стичність.
Стичність. Стосунки, зв'язки. / Не мати
(жодної) стичности (з кимось) - не мати
жодних стосунків, нічого спільного (з кимось).
[Опалка] присяг, що авторитетів звичайно не
признає, а навіть старає ся з ними не мати
стичности (Галіп, 107) / пол. stycznosc -
контакти, стосунки, nie miec zadnej stycznosci
(z kirns, czyms) -не мати жодного стосунку (до
когось, чогось), не мати нічого спільного (з
кимось).
Стоваришенє. Товариство, кооператив. Члени
кождої кляси будуть лучити ся в так звані
"стоваришеня податкові" (Б., 1895, 21, 2);
Адміністративна комісия переконана, що той
дорадник заохочував би населене до закладаня
стоваришень (Б., 1899, 35, 1); 3 часом за
порадою товариства "Руска Бесіда " почали в
нас засновувати ся "Шпихлірі", "Каси
позичкові і щадничі" та иньші такі
стоваришеня (Канюк, 1906, 3) / пол.
stowarzyszenie -товариство, спілка, асоціація,
stowarzyszyc - об'єднати в спілку,
stowarzyszyc si$ - об'єднатися в спілку.
Столп 346
Столп, перен. Підпора, основа А все ж таки
монахи Києво-ПечерскоїЛаври знали і цінили
великі спосібности-таланти мудрця
[Сковороди], толе і просили его до себе в
монастир; они вговорювали его словами:
"Сьвята Лавра прийме тебе, як свою дитину;
ти будеш підпорою (столпом) церкви і окрасою
нашої оселі" (Кміц., 1908, 61) / рос, стел.
столп - стовп, опора, підпора, столпы
общества - основа суспільства.
Столпотвореніє, експр. Творення стовпів (гра
слів). А все ж таки монахи Києво-Печерскої
Лаври знали і цінили великі спосібности-
таланти мудрця [Сковороди], тож і просили
его до себе в монастир; они вговорювали его
словами: "Сьвята Лавра прийме тебе, як свою
дитину; ти будеш підпорою (столпом) церкви
і окрасою нашої оселі ".А на те відрік мудрець:
"Ах преподобні, досить і вас, столпів, у храмі
Божім, не хочу я собою помножати
столпотвореніє"(Кміц., 1908,61)/рос, стел.
столп - стовп, опора, підпора, порівн.
столпотворение - натовп, велике скупчення
людей.
Стопа. Грошова ставка при позичанні чи
вкладанні коштів до банку, ощадної каси тощо.
Треба отже щось зробити, аби также і стопу
процентову для малих господарств знижити,
щоб відтак замінити всі високо опроцентовані
довги на низше опроцентовані (Б., 1895, 43,
2); Начальник подає порядок нарад: має ся
установитиречинці виповідженя для вкладок
щадничих і речинці платности відсотків від
вкладок щадничих; має ся установити стопу
процентову для вкладок щадничих і для
пожичок (См.-Стоцький, Порадник, 21)/ пол.
stopa - 1) стопа, ступня, 2) фут, 3) норма,
ставка, stopa procentowa - процентна норма,
ставка, stopa dyskontowa - облікова ставка,
stopa zysku - норма прибутку.
Стора. Штора. Ріжнородні новости! Материї
на меблі, опори, накривала (Б., 1902, рекл.);
Новости в хусточках до носа, постели, як
також в комплєтних виправах слюбних,
фіранках тканих і коронкових, сторах,
диванах, стелівках (Б., 1905, рекл.) І пол. stora
- штора.
Сторонйти (від кого?, чого?). Триматися
осторонь (кого?, чого?). Ще значна меньшість
нашого сьвященства не може отрясти ся з
байдужности і сторонить від нашого
товариства, уникаючи всяку спільність з
товаришами в роботі [...] До тих скаже
колись нарід: "Я був голоден, а ви мене не
наситили, був жадний, а ви мене не напоїли "
(Звідомл., 1914, 3) / пол. stronic (od kogos,
czegos) -триматися осторонь (кого?, чого?).
Сторонництво. Фракція у парламенті, політична
партія, угрупування. Час до липня використає
правительство на переговори з поодинокими
сторонництвамиради державної^., 1895,27,
2); Розширене виборчого права в західній
Австриїзбільшило або (релятивно) зменьшило
число виборців поодиноких сторонництв. Дуже
богато кандидатів поставило також
християньско-социяльне сторонництво.
Обмежена доси майже лиш на сам Відень
партия зрозуміла, що сторонництво мусить
заплісніти і згинути, як обмежить ся до
льокальної борби в столицы (Б., 1907, 44, 1);
Австрійску Україну в будучім парляменті має
репрезентувати 32 послів: націонал-демократів
22, радикалів З, соціял-демократів 2 і
москвофілів 5 (Б., 1907,61,2) І пол. stronniztwo
- політична партія, угрупування.
Сторбнничість. Дотримання групових інтересів
на шкоду загальним, упередженість. Та в сьому
й є важна причина всього лиха, коли
адміністрация зійде з об 'єктивного становища
і віддасть себе на услуги одного сторонництва,
сторонництва більшости [...] Треба змінити
цілу систему: мусить наступити тут вгорі
відповідний дух, а там, вдолині, мусять пани
при кождій нагоді діставати науку, що всяке
нарушенє закону, всяка сторонничість, всяке
уживане подвійної міри буде строго
трактоване і каране (Б., 1907,80,2); їх [волохів]
сьвященство чує ся загроженим в
дотеперішнім абсолютнім панованю над
руским народом і гадає силою, революцийним
способом задержати свою власть. І зовсім
безцеремонно бере митрополита на коротко,
чи він годив ся на іменоване Манастирского
[генеральним вікарієм консисторским]. Він,
видко, заявив, що не годив ся, що волоске
сьвященство посуджує правительство о
сторонничість, за яку, однак, похваляє
митрополита (Звідомл., 1914, 59) / пол.
stronniczosc - упередження, упередженість,
необ'єктивність, небезсторонність.
347 Стравне
Стортінг. Парламент у Швеції. Як з Християни'
в Швециї доносять, наміряє лівиця ставити в
стортішу (раді державній) до правительства
запитане про теперішну ситуацию (Б., 1895,
15, 3) / пол. storting- парламент у Норвегії,
Швеції.
Стосунково. Відносно. Свій маєтковий
добробит, стосунково високий стан просьвіти
і горожаньскої сьвідомости завдячують
Швайцарці у великій мірі своїм спілкам
(Товариш, 1908, 99) / пол. stosunkowo -
відносно, порівняно.
Стояти. 1. Бути, перебувати, полягати (про стан
справ). Самі ті голоси показують, як лихо
стоїть справа у нас з рільництвом, коли у
наших хліборобів нема ще змислу для
товариства господарского (Б., 1895, 19, 2);
Сегодня стоїть справа так, що посідачі
великих маєтків достають від великих банків
позичку на низький процент, а посідачі малих
маєтків - ні (Б., 1895, 43, 2); Дуже
перепрошую, що так пізно обзиваюсь, ждала-
м, щоби щось певного написати. Буду
старатись устоятись в слові, але наколи б
вийшло, що не устоюсь, то знайте,
високоповажаний добродію, що тоді з
Кобилянською зле стоять справи (Коб., Листи,
141,546); Я рада, що вдержу її [Лесю] в себе,
може, хоть з на тиждень. Видко, з її здоров 'ям
не дуже-то славно стїть, але так вже буду її
доглядати, як лиш зумію (Коб., Листи, 143,
548); Так стоїть річ у національних ґімназиях,
де ученики учать ся в своїй рідній мові (Корд.,
1904,15)/ пол. tak rzeczy (sprawy) stojq - так
стоять справи (з чимось), такі справи (з
чимось), interesy stoja^ dobrze (zle) - справи
йдуть добре (погано); нім. die Sache verhalt
sich so - справа стоїть так; / Стояти під
зарядом (кого?) - бути в чиїйсь компетенції, в
чиємусь віданні. Посол Зота здає справу про
завідуванс фондів, стипендий і т.п., що
стоять під зарядом кр[аєвого] виділу.
(Принято до відомости) (Б., 1895,5,3) / порівн.
нім. zustandig - який належить до чиєїсь
компетенції, відання; Wer ist dafur zustandig?
- У чиєму це віданні?, stehen (stand,
gestanden) - стояти, der Stand - стан речей;
пол. bye pod zarzqdem - перебувати під
(чиїмсь) керівництвом, у (чиємусь) віданні; /
Стояти в дорозі (кому?, чому?), ставати в
дорогу (кому?, чому?) - перешкоджати, бути
перепоною (для кого?, чого?). Г[аліп] з
0[льгою] вже так як заручений, а що він
всюди, де лиш русини покажуться, іде, так я
не хочу йому в дорогу ставати. Ліпше з ніким
не приставати, як з такою товпою (Коб.,
Листи, 48, 342); Я не гнівалась. Я була
переконана, що в Вас стояло що-небудь в
дорозі: або недуга, або що інше (Коб., Листи,
119, 501); Самі оскаржували, значить -
обчорнювали послів, самі й судили ірозумієть
ся, самі засуджували тих людий, що стоять
їм в дорозі (Б., 1909, 37,1); Предсідатель [...]
спімнув в загальних зарисах поступ в розвою
товариства, не оминаючи і перепони, які
стояли в дорозі розростови его житя і
висловив надію, що сильна віра в слушність
справи, задля якої основане товариство,
доведуть до осягненя витиченоїціли (Звідомл ,
1914, 22) / пол. stance komus na drodze -
перешкоджати, бути комусь на заваді, порівн.
також ustajjic komus z drogi - уступитися з
дороги, дати дорогу, zejsc (usunqc siej komus
z drogi -зійти з дороги, поступитися. /Стояти
за (чиюсь) ласку - потребувати чиєїсь ласки,
доброго ставлення. В неї [Марійки] були лиш
три добрі знайомі, з якими ненастанно
зносилася. Дві зовсім старі жінки, білі, як сніг,
і одна молодиця. Ті ж старі ставали їй в різних
пригодах з порадою, а молодиця була
товаришкою її душі і при роботі. Більше не
стояла ні за чию ласку (Коб., Земля, 250) /
порівн. пол. bye w laskach (u kogos) - мати до
себе добре ставлення з боку когось; znalesc
laske; - дістати схвалення, добре ставлення;
нім. das Verhalten -1) поводження, поведінка,
2) ставлення, verhalten sich - поводитися,
тримати себе.
Стравне, субст. Добове харчування. Курс для
пасічників устроює філія товариства для
пчоловодства в Чернівцях і в окрестности в
порозуміню з краевою радою культури дня 2.-
4.липня с.р. для пчоловодів в Старих Мамаївцях
у шкільнім будинку під управою мандрівного
учителя для пчільництва і практичного
пасічника п.надуч[ителя] Ілі Прокоповича.
Курс призначений головно для руских селян-
пасічників, які дістануть навіть по ІК денно
на стравне (Б., 1907, 67, 3) / пол. strawne -
добове харчування.
Страж
348
Страж, ж., збірн. Сторожа, сторожова команда.
/ Страж огнева - пожежна сторожа. Хоч
страж огнева старала ся всіма силами
ратувати, то му сіла обмежити ся на охорону
сусідних хат, щоби й ті не погоріли (Б., 1895,
2,3) Рада громадска повинна мати все
напоготові сикавки, бочки на воду, коновки і
т.д. В кождій громаді повинна бути страж
огнева (См.-Стоцький, Громада, 19) І пол. straz
- варта, сторожа, straz ogniowa - пожежна
сторожа (охорона).
Страйколом. Порушник страйку, штрейкбрехер.
На страйковім терені був посол Ілля Семака,
до якого відніс ся нарід з повним довір 'єм. Він
успокоював людий та інтервеніював у
старостві. З своєї сторони можемо тільки
візвати страйкарів, щоб не дали провокувати
ся до жадних ексцесів, але мирним способом
старали ся наклонити страйколомів до
занеханя роботи (Б., 19 , 93, 1) Місцеві
селяни під проводом свого ватажка на ім 'я
Давимука виступили чинно проти
страйколомів. Давимуку і товаришів (близько
ЗО) прокурор притягнув до відповідальносте
але суд покарав їх лише мінімальною гривною
(Галіп, Спомини, ч.1-2, 1 ) / порівн. пол.
strajk - страйк, lamanie strajku -
штрейкбрехерство нім. der Streik - страйк,
brechen - 1) ламати, 2) порушувати, der
Streikbrecher - порушник страйку.
Стрйта. 1. Витрата, видатки. З рахунку зисків
і страт показала ся сума 202 зр[иньских]
56 кр[ейцарів], а чистого зиску було 102
зр[иньских] 8 кр[ейцарів (Б., 1895, 2 , 3). 2.
Розтрата. Самого ж фонду резервового не
сьміє ся рухати, хиба що при річнім
обрахунку показала б ся яка страта і
загальний збір ухвалив покрити єї із фонду
резервового (См.-Стоцький, Порадник, 52).
3.Втрата. Совісними поправками домашних
виробів, стеженєм за розумовим розвитком
хлопця такий учитель дуже легко і скоро
вилічить молодих людий і від "поезиї", і від
"універсального знаня". Молодий поет
пізнає, що не то про "універсальне знанє",
але про найпростійші справи не має ніякої
тямки, що його патріотизм та охота
прислужити ся "бідній україньскій
літературі" иисанєм нікому не потрібних
віршів - cj самообман, страта часу
(В.Сімович, Б., 19 ,151, ) / пол. strata -
втрата, збитки.
Стратити. Втратити. Русини стратили в нім
чоловіка ученого і працьовитого, щирого і
прикладного учителя (Б., 1895,5, ) Щоби не
стратити й одного острого слова з упреків
жіночих, не відповідав звичайно Ярема нічо, а
записував тільки все якнайстараннійше. Та
диво, вимівки Оксанині ставали що раз, то
коротші (Б., 1895,8,2) Хінці стратили в сій
битві 1900 людий; 600 Хінців дістало ся до
неволі (Б., 1895, 9, ) Ото погорів знов один
господар Петро Бойчук в Товтрах, що жалував
кілька левів на асекурацию, а тепер стратив
сотки (Б., 1895, 1 , ) Московскі агенти
закинули сітку на всю австрийску Русь і
агітують безнастанно за тим, щоби
австрийскі Русини стратили всяку надію на
свій розвій (Б., 1895, 13, 1) / пол. stracid -
втратити, позбутися.
Стрейк. Страйк. В Англії вийшла брошюра
"Студенческое движеніе 1899 года".
Брошюра є доволі обширна і подає дуже
інтересні вісти про студентскі стрейки в
Росиї (Б,, 19 , рекл.) / порівн. нім. der Streik
- страйк див. іще страйколом.
Стреміти. Прагнути, мати мету. Ну, мої панове,
до сеїшляхотної ціпи стремить тов[ариство]
"Народний Дім" (Б., 1895, 1 ,2) Щоби вони
уміли здати собі справу з того, куда має
стреміти нарід сам про себе і які відносини
мають бути межи ним а державою (Б,, 1895,
11,1) Буде тому найвідповіднійше стреміти
до побільшеня числа міских ветеринарів,
котрих діланємав би наглядати приналежний
до того краєвий ветеринар (Б., 1899, 35, 2)
Як давнійше, так і тепер яко довголітний
управитель висше згаданої фірми буду
стреміти до того, аби під кождим взглядом
Вп.П. Т.Публику вдоволити і прошу о ласкаве
довір'є (Б., 19 , рекл.) Буде україньский
клюб стреміти до здійснення слідуючих
постулятів: збереженя і розширеня
конституцийних прав і свобід і знесеня
постанов, які стоять в суперечности до
основ конституції (Б., 19 , , 1) / порівн.
рос. стремиться - прагнути (до чогось)
Стрій. Одяг, вбрання. А.Гембицка, Черновцы
улицяПаньска, ч. 17, поручаєсь пжпанямь до
якь найлучшого и найдешевшого выкснаня
349
Субкомітет
роботы жіночого строю (Б., 1886, рекл.); А
вбираєсь вона в якийсь стародавний стрій і
живить ся коржами, що причинявсь до єї
великої слави на цілу околицю (Б., 1895,12,1);
Товариство україньских студентів "Січ " в
Чернівцях у строює в суботу [...] великі
вечерниці з танцями. Музика глиницка вже
замовлена. Вступ від особи 4 кор[они]. Стрій
народний або візитовий (Б., 1909, 25, 3); Се
були майже самі панові сусіди, нині мали на
собі святочні строї (Коб., Земля, 232); /
образно.Поля простягалися обнаженізі свого
золотистого та різнобарвного строю, і тут,
і там спинялися громади товарини, випасаючи
багату стернину (Коб., Земля, 405) І пол. stroj
- вбрання, відповідне до певної нагоди
(святкове, візитове тощо); укр. діал. стрій -
одяг; див. іще пристроїти, пристроєний.
Стрільба. Рушниця. [Сава] побіг живо до
бурдея, зірвав зі стіни батькову стрільбу,
повернув на давнє місце, підняв стрільбу
догори, замірився на птахів і вистрілив (Коб.,
Земля, 248) / пол. strzelba - рушниця.
Стрітити. Зустріти- "Ага, добре, що я вас
стрітив, паничі! Я, власне, хотів з вами
попрощати ся" (Галіп, 39); При вході в сіни
Білецкого стрітила Ірина (Галіп, 52) / порівн.
пол. spotkac, napotkac - зустріти; укр.
спіткати; рос. встретить - зустріти.
Стрічка. Рядок. Недавно одержав підписаний
під сими стрічками від одного більшого
заграничного банку порученє вишукати
молодого а фахового Українця для обнятя
корисної посади в тім же банку (Б., 1907,90,
1); Оголошеня приймає ся по 20 сот[иків] від
стрічки. "Надіслане" по 40 сот[иків] від
стрічки. При частійших замовленях
відповідний рабат (Б., 1907, рекл.) / порівн.
рос. строчка -рядок;пол. wiersz -рядок;>тс/?.
вірш.
Струсёвий. Страусовий. Фарбарня шовків і
струсевих пер (Б., 1909, рекл) / пол strus -
страус, strusi, прикм. - страусовий.
Студиї, мн. Студії, заняття, навчання. Від 13.
вересня 1913 скарбник др.Григорій виїхав до
Відня на студиї і взяв від виділу відпустку, а
касу передав заступникови виділового
Тащукови(Звщомл., 1914,45)/йол. studium,
ср. - 1) дослідження, вивчення, 2) студія,
курси, 3) мн. (studia) - навчання, заняття .
Студінь,ж.р. Холод. В Анґліїморози так сильні,
що люди буквально мруть від студени (Б., 1895,
6,4) / порівн. пол. studnia - колодязь;^/?, діал.
студений - холодний; студінь - холод.
Ступінь, ч.р. Рівень, висота. Тому, хто бажає
побачити висшину ступня, на якому стоїть
культура того чи сего народу в тій чи в инчій
сфері єго житя, радимо не покладати ся на
самі тільки слова (Б., 1895, 13, 2) / порівн.
пол. stopa zyciowa - рівень життя, життєвий
рівень.
Стягнути. Накликати на себе. / Стягнути на
себе закид - накликати на себе звинувачення
(у чомусь), бути звинуваченим в упередженості
поглядів. Але заки відповімо на се питане,
приглянемо ся ще раз томуутраквізмови, щоб
не стягнути на себе закиду, немовто
покладаємо ся сліпо на verba magistri (Корд.,
1904,6) /порівн.пол. sciagn^c na siebie uwage^
- привернути до себе увагу.
Субвенция. Субвенція, грошова допомога. Не
треба ще і на се забувати, що сойм визначає
на субвенцию будови доріг повітових і
громадскихзначні суми (Б., 1895,20,1 );Немало
заслужила ся Рада культури краєвоїі тим, що
старала ся заохотити господарів до будівлі
взірцевих стайнів і давала їм на сю ціль
відповідні запомоги (субвенциї), разом 8.700
корон (Товариш, 1908,207) / пол. subwencja -
дотація, субсидія; субвенція, лат. - грошова
допомога, субсидія (СЧС, 404).
Субвенціонуватися (кого?), безособ. Наділяти,
наділятися грошовою допомогою (кого?). З тих
взглядів установлені в инних коронних краях
або ветеринарі краєві, або субвенціонує ся
ветеринарів, або установляє ся ветеринарів
повітових (Б., 1899, 35, 1) / пол. subwen-
cionowac - давати дотацію, субсидувати.
Суб'єкт. Продавець, прикажчик. Дуже часто
можна стрінути погляд, мовто в
торговельній] академії "учать на склепових суб 'єктів ".
Се з ґрунту хибна думка (Б., 1907,90, 1) / пол.
subiekt - 1) заст. продавець, прикажчик, 2)
суб'єкт (як філософське поняття).
Субкомітет. Підкомітет. В тім часі працювали
також мало не всі комісиї і субкомітет
виборчої реформи, котрий, як впевняють,
значно посунув вперед свою роботу (Б., 1895,
21,2); Щодо реформи виборчої, то
правительство наміряє єї перевести за всяку ціну в тій
Субскрибент З
формі і в тім об ємі, як проект реформи
виборчої вийшов з субкомітету (Б., 1895, 43,
1) / порівн. пол. subkomisja - підкомісія.
Субскрибент. Підписувач на акції, пайовик.
Кождий субскрибент має при субскрипції
зложити задаток (Б., 1900, рекл.) / пол.
subskrybent - підписувач, subskrypcja -
підписка, subskrypcja pozyczki - підписка на
позичку.
Субскрипция, субскрипція. Підписка.
Субскрипция на акциї підприїмства
електричного в Чернівцях не вдала ся так, як
сподівалися (Б., 1895, \3,2>);Назасіданюради
місті черновецкоїминувшого тижня вела ся
в тій справі обширна нарада, в котрій
піднесено гадку, щоби субскрипцию решти
109.000 зр[инъских] полишити філіїгалицкого
банку г іпотечного (Ь., 1895,13,4); Запрошене
до субскрипциї на 1.000 акций III емісиї
Галщко-Буковиньского акцийного Товариства
для виробу цукру (Б., 1900, рекл.); Лише на
основини бібліотеки треба би більшої суми, і
до того можна би ужити окремих датків,
субскрипції, вписового (наприклад, по 1 або 2
к[орони] від особи), як се робить ся і поріжних
публичних бібліотеках (Кузеля, 1910, 8) / пол.
subskrypcja - підписка, subskrypcja pozyczki
- підписка на позичку.
Субтельний. Тонкий, чутливий, витончений.
Кілько то вишивок, ґерданів і всяких прикрас
можуть тепер добре збути наші дівчата в
краєвім базарі. Над тим треба би
застановитись. Праця і тоді, коли продасть
ся, є іиляхотною чеснотою. Впрочім, хто
надто субтельний на точці продаваної
праці, то ми впевняємо, що о тім, хто
продає свої вироби в краєвім базарі, ніхто
не буде знати. (Б., 1907,74,3) І пол. subtelny
- тонкий, чутливий, витончений.
Субтёльно. Присл. до субтельний. П-а
Стрийска віддала субтельно весь
романтичний запах "Калини", а п.Лукіянович
передав всізмінчиві настрої і думки "Кавказа "
з великим відчутєм ірозумінєм (Б., 1907,65,3)
/ див. субтельний.
Суд. Точка зору, своя думка, уявлення, оцінка,
міркування щодо чогось. Він єї [граматики],
певно, не читав, а таки видає суд про неї (Б.,
1895, 8,3); Я попередно вже сказав, що в тій
справі мушу др. Волянови відмовити всякий суд
і подав на се причини (Б., 1895,8,2); Він не міг
собі виробити ніякого суду про наші наміри,
позаяк коаліция ледво що уконституовала ся
була (Б., 1895, 12, 3); Про їх роботу можемо
вже мати ясний суд і піддержувати їх хоч би
інтерпеляциями при чорній каві в кав 'ярни ми
не повинні (Б., 1895, 13, 3); Не думайте, що
Вас другі ліпше сфотографують1 Пане
Маковей, о скільки добивалися суди про Вас до
мене, до все вони відносилися лиш з тої
половини, що її життя молотами збило (Коб.,
Слова..., 275); Але він чесний чоловік, знаний
мені особисто, і на його слово і суд можете
спуститися (Коб., Листи, 174, 589) / порівн.
нім. urteilen - судити, міркувати, das Urteil -
1) думка, міркування, 2)юр. вирок; див. іще осуд.
Судёць. Той, хто судить, - висловлює свою думку,
оцінку, міркування щодо чогось. Воно мені
таки здає ся, що то якось не личить бути
судцем своєї власної справи (Б., 1895, 10, 2) /
див. суд, осуд.
Сума суменна. Величезна кількість грошей. Та
воно ніби якось так, як ви кажете, куме, але
ж відки нам взяти тілько гроший, аби ми могли
виарендувати паньскі лани. Таже то зверх
тисяч моріів поля! Треба суми суменної, -
говорили читальники (Товариш, 1908,140-141)
/ укр. діал. сума суменна (порівн. бук. діал.
роки рокенні - багато років).
Супремация. Верховенство, перевага. Найбільша
свобода є тоді можлива, коли не доходить до
самоволі одиниць, ані до впертої а нерозумної
супремациї т.зв. більшости (Б., 1907, 80, 1)/
пол. supremacja - верховенство, перевага;
порівн. супремація, лат. - верховодство,
першенство, перевага (СЧС, 405).
Супроти, прийм. Перед. Люди сьвідомі своїх
обов 'язків супроти народу, з котрого вийшли
(Б., 1895,1,3)/порівн.пол. wobec, прийм.- 1)
перед кимось перед чимось (про стосунки,
обов'язки), 2) перед ким, у присутності кого.
Сурдут. Сюртук, чиновницький мундир.Все, що
з народу виходило, покидало разом з заміною
сірака на сурдут также все те, що було
народним, відцурувало ся від свого народу (Б.,
1895, 89, 1) / пол. surdut - сюртук; порівн.
сурдут, фр. - довгий чоловічий одяг з
задньою розрізкою внизу (СЧС, 405).
Сурдутовець. Чиновник, бюрократ. Таким чином
нарід побачить нас вкупі з собою, він навчить
0
351
Такса
ся нас відріжняти від инъьиих сурдутовців і
до нас стане відносити ся з такою вірою, з
якою звичайно відносять ся до себе вірні одної
церкви (Б., 1895, 89, 2); - Чорт би їх ухопив!
Вони всі крутарі, усі тоті голодні сурдутовці!
Таже Бог сотворив ліс для всіх людей; се вони
не можуть заперечити та й не переконають
мене, най собі будуть і сто раз панами і
вміють писати й читати (Коб., Природа, 15)
/ див. сурдут.
Сурогат [сурогат]. 1. Замінник (продукту).
Дуже неохотно розстають ся зі смачною
зернистою кавою ті особи старші, а
особливо діти, котрим з огляду на здоровлє
не вільно єїуживати. З тої причини старали
ся фабриканти сурогатів кавових вже
здавна винайти для таких осіб якесь
средство, заступаюче зернисту каву, смаком
подібне до неї, однак не маюче нічого
спільного з кавовою ростиною і цілком вільне
від кофеїни (Календар, 1908, рекл.). 2.
Подоба, щось на зразок чогось. У Відні, як
уже згадано, перебувала також частина
всеукраїнської Національної Ради, що
утворилася була під час виїзду
правительства з України. Була думка, що ця
Національна Рада буде начебто сурогатом
всеукраїнського парляменту (Галіп,
Спомини, ч.З-4,98) І'пол. surogat-замінник,
сурогат, surogaty pieniqdza - грошові
замінники (еквіваленти).
Суспендувати. Звільняти від обов'язків (з
роботи). Двірник має влать над урядниками і
слугами громадскими і може їх суспендувати,
але лише Рада має право їх зі служби цілком
нагнати (См.-Стоцький, Громада, 28) / пол.
suspendowac - 1) призупиняти (дію закону,
розпорядження тощо), 2) звільняти від
обов'язків.
Суспільність. Суспільство. Буде україньский
клюб струміти до здійсненя слідуючих
постулятів: збереженя і розширеня
Такса. 1. Плата за різні види послуг. На
удостовіренє поданя і двох перших статутів
треба штемплів, а за все платить ся ще такса.
(Видатки на нотара і на штемплі разом
конституцийних прав і свобід і знесеня
постанов, які стоять в суперечности до основ
конституції, щоб конституцийні права і
свободи були рівно хосенні для всіх народів і
для всіх верств суспільности (Б., 1907,74,1) /
порівн. пол. spoleczenstwo - суспільство.
Сутерена.Напівпідвал. "ДівочаБурса"перейшла
до "Народного Дому", де заняла чотири
фронтові сьвітлі кімнати, а ґаздині Бурси
віддано в сутерені обширну кухню і дві кімнати,
де учениці можуть мити ся і прибирати ся (Б.,
1907, 74, 2) / пол. suterena - підвал.
Сфалшбванє. Підробка. Штучні погної мають
то до себе, що на них легке є обманьство
(сфалшованє). На око тяжко пізнати, чи то
правдивий штучний погній, чи лиш земля або
порох (Товариш 1908, 240) / пол. sfalszowanie
- підробка.
Схрупити,/?сш*. Попастися, влетіти. Ані один з
тих Кіцманецьких учеників не схрупив, головно
завдячую це своїм співробітникам (Равлюк,
Катеринюк...) з професорів також: мало
схрупили (Бокул, ГолубовичI (Арт., 28. VII.
1933) / порівн. пол. skrupic sie, безособ.
попасти, влетіти.
Счислити [зчислити]. Зчислити, полічити Довгії
старих членів ["Союза"] виносили, коли їх
счислити разом, яких 900-1000 кор[он], суму,
як бачимо, поважну (Сімович, 1908, 506);
Скільки їх [дерев] тут було, а їх було так
багато, що ніхто не був у силі зчислити - всі
виганялись вгору й благали о життя! (Коб.,
Битва, 47).
Сьвідоцгво. Свідоцтво, атестат зрілості. Вона
[школа] в очах учеників не розсадник науки,
а так собі інституция, яку треба покінчити,
щоб чимсь бути. А учителі, що таке
учитечі? Учителі, по їх думці, наставники,
що мають їм видавати сьвідоцтва, писати
ноти - більш нічого (В.Сімович, Б., 1907,
151,3)/ пол. swiadectwo - 1) свідчення, 2)
свідоцтво.
докупи не повинні виносити більше, як 34
корони 40 сотиків) (См.-Стоцький, Порадник,
18); Кожда громада повинна мати свій фонд
убогих. До сего фонду входять: а) кари грошеві,
Т
Тама 352
наложені через Старшину; б) кари грошеві,
наложені Судом карним за провини і
переступства; в) такси за позвіл на музики і
танці і за позвіл, аби шиньки могли бути
отворені по годині приписаній; г) третина
маєтку по сьвященнику, котрий помер, не
полишивши тестаменту та ін. (См.-
Стоцький, Громада, 17); Вписові такси [до ц.-
к. державної ґімназиї в Кіцмани], які треба
заплатити згори, разом з належитістю 12
сот[иків] за 1 примірник приписів
дисциплінарних виносять 7 кор[он] 32
comfuKu]. В разі непринятя ученика такси
звернуть ся назад (Б., 1907,66,3);Вірменьский
комітет скликає на завтра мітінґ, щоби з
огляду на ухвалену конституциєю рівність
зажадати [...] знесеня такси за увільнене від
війскової служби (Б., 1909, 78, 3); [Модест
Левицький] мав збережені гроші на іспитові
такси й позичив їх товариству з тим, що після
розпродажу якоїсь частини примірників
книжки ми йому позичку повернемо (Сімович,
1938,58) І пол. taksa -розцінка, розмір оплати;
нім. dieTaxe -такса,розцінка;порівн.такса,
лат. - урядова ціна на хліб, м'ясо тощо (СЧС,
409).
Тама. Гребля, загата. / Покласти (положити)
таму, перен. - припинити щось, покласти край
чомусь. Мрією п.Менчля було і єсть звести
докупи буковиньских Жидів, Румунів і Поляків,
щоби покласти тамурозвитковиукраїньского
народа /77. Метель] глубоко пересьвідчений в
тім, що для нас сто раз ліпше мати своїх
боднарів, як адвокатів, своїх шевців, як судиїв
(Б., 1909, 34, 1); Зі сторони нашого
сьвященства і палцем не кивнули, щоб
прискорити іменоване генерального вікарія і
обсаджене вакантного місця совітника
консисторского і положити таму нагальному
насаджуваню сьвящеників-Волохів по руских
парохіях (Звідрмл., 1914, 35) / пол. tama -
гребля, загата, klasc tamf - класти край; нім.
der Damm-гребля, загата; порівн. тама, нім.
-1) річна будова, загата з цегли, каміння, землі,
т?расу тощо, 2) перешкода (СЧС, 411); укр.
тама, заст. - гребля, гатка (ілюстр. контекст з
творів І.Франка, СУМ, X, 30).
Тамувати. Припиняти, гальмувати,
перешкоджати. /Тамувати розвій
(поступ)-гальмувати розвиток, перешкоджати розвиткові.
Але ся справа, хоть як тамує розвій буковинь-
ского руского народа, не є ще найгіршою
кривдою Русинів (Б., 1895, 6, 1) / порівн. пол.
tama - гребля, загата, klasc tame^ - класти край;
нім. dammen -1) загачувати (річку), 2) перен.
стримувати; дме. ш/етама; порівн. тамувати
(поступ) - спричинитися до стримування,
уповільнення якогось процесу, дії (ілюстр.
контекст з тв. М.Коцюбинського, СУМ, X, 32).
Тандита. 1. Лахміття, непотріб, дрантя. Я
певний, що не спічнеш на лаврах, так як богато
иньших докторів, що тільки в них сьвічки і
воску, що лише їх грімкий титул сьвітить ся,
як золочена вивіска на склепі з тандитою
(Маковей, Листи, 552). 2. Неякісна робота,
халтура. Де лиш заблисне готовий гріш, там
зараз явно й потайно тиснуть ся всякі
патріотичні діячі [...] Іроздрапують сі діячі
під позором сеї "роботи ", а справді-тандити
(що за неї би ніхто нігде инде й шелюга не дав,
ба й дармо б єї не приймив) - щомога сей
нужденний народний гріш (Б., 1899, 20, 1);
Явність і чисті руки - отеє оклики, на котрі
належало б у нас звернути найпильнійшу увагу
[...] Тоді збудемо ся й жебрущих "патріотів ",
що роздрапують за тандиту народний гріш,
та ще кплять собі, що за "такі" гроші їм
ліпше й більше робити - годі! (Б., 1899, 20,1)
/ пол. tandeta - 1) дешеві речі поганої якості,
дрантя, tandetny - 1) поганої якості, 2)
халтурний, низькопробний, tandetnik - 1)
лахмітник, 2) халтурник.
Тандитний. Неякісний або вживаний, такий, що
був у вжитку. Душарадуєть ся, коли побачить
людина оті гуцульскі прикраси: полиці,
столики, калитки, а відтак ручники, ґердани,
вишивки і т.п. Се є гарне, і вся наша громада,
що купує вже тандитні і сьмішні дивани, чи
там всяку иньшу віденьску сецесію, повинна
тепер звернутись до краевого базару і
купувати там всьо своє, не дороге, а справді
дуже гарне (Б., 1907,74,3) / пол. tandetny -1)
поганої якості, 2) халтурний, низькопробний;
див. іще тандита.
Таний. Дешевий.Дуже тане жерело до закупна
паперів, приборів шкільних, книжок купецких
та знарядів бюрових є в Иосифа Горовіца (Б.,
1899, рекл.); Що під час "славної" діяльности
згаданих панів фаєрмани немалимайже ніяких
приладів, а нову, тану сикавку, куплену за
353 Тека
дорогі гроші, "зіпсували " чищенєм пивниць за
два роки, се також не має нічого до річи, бо,
властиво, не о се ходить, а о щось инного (Б.,
1907, 70, 2); До того електрика ще таньша,
як вуголь, і не робить стілько диму і смроду,
як вуголь, не шкодить здоровлю (Товариш,
1908, 144); Не вільно читати тим, хто
платить дорого за опалові дрова, лиш тим,
хто хоче мати сухі, здорові, гладкі дрова по
найтаньшій ціні (Б., 1909, рекл) / пол. tani,
tanszy - дешевий, tanszym kosztem -
дешевше.
Тано. Приел, до танин. Маю і я, приміром,
шматочок землі, і держе її в оренді тано
німець-шваб, бо сама не годна ґаздувати. Та
той мій посесор так страшно задовжений, що
лиш дуже погано і неправильно платить (Коб.,
Листи, 207,645); [Молочар] відчитує на скалі,
який є процент товщи в молоці. Се записує
собі молочар і кождий доставець дістає за
кождий І процент товщи в літрі молока по 2-
3 сотики, взимі дорозше, еліті таньше
(Товариш, 1908, 158); С спілки кредитні, що
дбають про те, як роздобути для членів
якнайтаньше гроший і дають їм також змогу
складати свої ощадности на процент, аби
вони не лежали даремно (Товариш, 1908, 89-
90) / див. таний.
Тарифа, ж.р. Тариф. Тарифа оплат торгових
мусить бути предложена через Староство
Правительству краевому до затвердженя
(См.-Стоцький, Громада, 14) І пол. taryfa, ж.р.
- 1) тариф, 2) перен. пільга, скидка.
Тартак. 1. Лісопильний завод, тартак. Сейчас по
вічу в Селєтині виїхав п.Василько в супроводі
селєтиньскої "Січи" до Шипота
камерального. По дорозі здержав ся похід при
новім тартаку, який прибрано фанами і зеленю
на привіт п.Василькови. Тут ждали на него
всі урядники від трачки, робітники і сторожа
огнева (Б., 1907, 47, 1). 2. Приміщення. На
продаж: 2 трачки (тартаки), добрі на стодоли
або стайні (Б., 1909, рекл) / пол. tartak -
лісопильний завод, тартак.
Тацка Посилаю Вам цю Газету ховайте тільки,
бо я потім її возьму назад до Музею. А третє,
що я не знаю, які то тацки. Що то властиво
є? Я знаю таких деревляних або металевих
(Арт, 16.VI. 1934)/йол. tacka- невелика таця,
таріль.
Ташка. 1. Шкіряна дорожня сумка, портфель.
До гурту слухачів пристала власне нова, дуже
делікатна пара, пан і пані в подорожнім
убраню, з ташками, якісь, очевидно,
подорожні люди (Галіп, 26). 2. Дамська
сумочка. Артикули бронзові, альбоми, ташки
дамскі, рукавички, підставки на листи [...]
Склад товарів Б.Бальтінестрамолодшого (Б.,
1907, рекл.) / нім. die Tasche - 1) кишеня, 2)
портфель, сумка; бук. діал. ташка - шкільний
портфель; порівн. ташка, нім. - шкіряна
цяцькована торбинка в карпатських
верховинців (СЧС, 527); порівн. ще лол. tasznik
pospolite, бот. - укр. грицики звичайні,
калиточник, рос. пастушья сумка.
Твар. Лице, обличчя. Ярема замість відповіди
вклонив ся і радісний усьміх заяснив на єго
твори (Б., 1895, 9, 2); Галас, крик, стукіт і
лоскіт шуфлядками був такий сильний, що
Стажиньский на занятім місци в презідії
стояв з поблідлою, зміненою тварею і пробував
надармо по виборі своїх кілька слів палаті
зрозуміло заявити (Б., 1907, 73, 3); Аптикара
А.Тієрого правдиво анґлійска масть для
охорони шкіри і мило бораксове [...]ділають
скоро і певно проти всіх хвороб нашкірних,
хоронять від впливу непогоди і сонця; [...]
роблять рапаві і червоні руки ніжними і
гладкими, на'бають твари по довшім уживаню
молодечу сьвіжість і ніжність і роблять тіло
взагалі рум'яним (Товариш, 1908, рекл.); Гей,
що була я жваваї Сонце пече, землю
розтопити хоче... оцей годі на небо звернути,
так б'є з нього спека, а в мене руки не в 'януть.
Кров з тварі туй-туй трісне, так розгрібаюся,
але не перестаю [робити] (Коб., Некультурна,
67) / пол. twarz - лице, обличчя.
Тека. Портфель, папка. / перн. міністерський
портфель (посада). Теки просьвіти і торговлі
ще не роздані. Кандидатами для теки
просьвіти суть тр.Білянд і шеф секцийний
Бернд, теку торговлі обійме сам Вітек або
давнійший управитель сегоресорту Стібраль.
Будь-як-будь, новий кабінет буде наскрізь
урядничий{Б.у 1899,148,1);Місце президента
уважає ся нарівні з портфельом міністерским.
Отже, презідіюм буде посідаючій партиї
раховане як компензата за міністерску теку
(Б., 1907, 64, 3); / редакторський портфель
(запас праць до друку). В теці маю: велику
23-7017
Телеграм 354
повість Кобиляньскої "Царівна ", дві новелі,
приступну фільозофічну розправу "Ціль
житя" (Маковей, Листи, 550) / пол. teka -
портфель, папка, teka ministerialna -
міністерський портфель, teka redakcyjna -
редакційний портфель.
Телеграм, ч.р. Телеграма. А телеграм прийде до
нас скориге, як вітер, що має змінити погоду,
тому наперед будемо знати, яка буде погода
(Товариш, 1908, 265) / пол. telegram, ч.р. -
телеграма
Тенор. Зміст. Далі має сей фанатик безличність
писати, що не Волохи ворогують супроти мови
рускої, а навиворіт. Чи не сам Воронка написав
брошуру "Cateva cuvinte", де в нечувано
простацкий спосіб нападає на руску мову?
Тенор сеї брошури, а єго - однаково культурний
(Б., 1899, 3, 1)/пол. tenor-зміст.
Тёрён. Місце, територія, місцевість.
Славнозвістні росийскі агенти, як Погодін,
Раєвский і другі приготовляли і тут терен для
забірчоїросийскої політики (Б., 1895, 31, 1);
На страйковім терені був посол Ілля Семака,
до якого відніс ся нарід з повним довір 'єм. Він
успокоював людий та інтервеніював у
старостві (Б., 1907, 93, 1) / пол. teren -
місцевість, територія, район.
Термін. Виїзне засідання суду. Натомість
зарядило міністерство, щоби на місци в
Боянах відправлювали ся два рази в місяць
терміни(Б., 1895,7,4) І пол. termin- 1)термін,
проміжок часу, 2) термін, час, строк виконання
чогось; порівн. термін, лат. - день судової
розправи {гал. СЧС, 528).
Термінатор. Стажер, учень. Пос. Тітінґер здає
справу з діяльности краевого виділу дотично
промислових курсів наукових [...] і вносить,
щоби цехи не визволяли термінаторів
ремісничих без свідоцтва окінченої школи
народної (Б; 1895,5,4) І пол. terminator-учень
у майстра, terminowac - бути учнем у майстра;
порівн. термінувати, лат. - відбувати
практику у майстра якогось ремесла (СЧС, 528)..
Тёрно. Стажування. Власть церковна взяла в
терно лиш трох волоских компетентів, а о
Русинах, котрі тут в першій лінії мали
право, навіть не згадала (Б., 1895, 6, 2).
Терпеливість. Терплячість, терпеливість.
Даруйте, панове, що в так пізній порі забираю
слово' не буду надуживати вашої
терпеливости, відповім тілько на те, на що
конче відповісти мушу (Б., 1895, 8, 2) / пол.
cierpliwosc - терплячість.
Терпіне. Біль, болі. Поручаемо знаменито
перечищаюче средство - пігулки Феллєра з
маркою "Elsapillen ", 6 пуделочок 4 к[орони].
Они дуже добре ділають в терпінях
жолудкових, затверднінях і т.д. (Б., 1906,
рекл.) / пол. cierpienie - біль, болі.
Тестамент. Заповіт. Кожда громада повинна
мати свій фонд убогих. До сего фонду входять •
а) кари грошеві, наложені через Старшину [...]
г) третина маєтку по сьвященнику, котрий
помер, не полишивши тестаменту; ґ) иньші
гроші, які на те призначить Рада громадска
(См.-Стоцький, Громада, 17) / пол. testament
- заповіт.
Тикати. 1. Чіпати. Остає тільки боротьба за
осьвіту, о поступ, а в тім ділі виходить
конфлікт тільки в справах віри; не тикаючи її
впрост після засади о свободі віри, не буде й
отвертоїборотьби між сьвітскою а духовною
інтеліґенциєю, а правдива осьвіта зробить
своє й не натручуючи ся, не влізаючи в людску
душу з постолами (Б., 1907, 77, 1) І пол. tykac
- торкатися, чіпати, зачіпати. 2. Встромляти. /
Не тикати своїх пальців межи двері - не
втручатися в чужі справи. Ми ж в їх домашні
справи не мішаємо ся, не повинні і вони тикати
своїх пальців межи двері (Б., 1895, 107, 1) /
порівн. пол. nie kladz palca mi^dzy drzwi - не
загострюй стосунки, не йди на рожен.
Тичитися. Стосуватися. На 47 стор. м&тить
ся книжочка 23 одлични статіі: про все, що
тычитъ ся саддвництва (Б., 1887, рекл.); Для
ліпшого перегляду справ стоваришеня добре
би було заложити собі осібну книжку на
дневник подань, і в тім дневнику вписувати
день поданя, число єго, якої справи воно
тичеть ся, коли і як єго полагоджено (См.-
Стоцький, Порадник, 49) / пол. tyczyc щ -
стосуватися, со щ tyczy (...) - що ж до (...),
що стосується до (...).
Тік. Перебіг, тривання. / В тоці дискусії - у
перебігу (ході) дискусії. Сьогоднішні дебати
вукраїньскім клюбі, в яких взяла участь більша
частина членів, були присьвячені отсим трем
справам: 1. Справа галицких виборчих
надужить, яка тепер саме в тоці
парляментарної дискусії; 2. Справа віце-
355 Тішитися
президентуры Старжиньского (Б., 1907,73,3)
/ пол. tok - перебіг, тривання, хід, w toku
sprawy - у ході справі, w toku dzialania - у
ході дій.
Тіло, перен. 1. Орган, установа, що виконує певні
функції в державно-адміністративному
управлінні. Справа охорони дітий імолодіжи
єсть також: поважним суспільно-політичним
проблємом і дасть законодатному тілу в
многих напрямах багато роботи (Б., 1907,68,
2); Віче жадає введеня загального, рівного,
тайного і безпосередного права голосованя при
виборах до сойму, до громадских рад і до
иньших репрезентацийних тіл(Б., 1907,86,1);
Австрийскій палаті послів бракувала всім
спільна державна ідея, їй бракує психольойчна
підстава, котра мала би ціле законодатне тіло
з 'єднати в одну нероздільну цілість і як таку
єї зберегти (Б., 1909, 46, 1); Вже давно
поставили ми жадане, щоб Галичину і
Буковину поділити по національностям і щоб
україньскі частини обох країн перетворити в
одно адміністрацийне тіло з осібним соймом
і з осібною управою (Б., 1909,47,1) / пол. cialo
- перен. орган, cialo ustawodawcze -
законодавчий орган, cialo kierownicze -
керівний орган. 2. Об'єднання, колектив,
особовий склад. Додає ся до того п 'ята курия
виборча, зложена з нових виборців. Ся курия
складає ся з двох тіл виборчих, з котрих кожде
для себе окремо вибирає. До першого з тих тіл
виборчих належать ті виборці, що платять
якийсь безпосередний податок понизше 5
зр[иньских], а не належать до істнуючих
тепер курий. До другого тіла виборчого
належать кваліфіковані робітники промислові
(члени кас хорих і ин., що не платять
безпосередних податків) На обидва тіла
виборчі припаде разом около 70 мандатів і о
стілько має бути побільшене загально число
послів (Б., 1895, 21, 2); Рада громадска
виходить без виїмку на підставі виборів в трох
тілах виборчих [...] На підставі того спису
виготовляєть ся відтак осібні списи виборців
(лісти виборчі) окремо для кожного тіла
виборчого [...] Влісту першого тіла виборчого
маєть ся переписати з виготовленого спису
всіх виборців ті особи, що після порядкового
числа спису творять четверту часть всіх тих,
що мають право вибору В лісту другого тіла
виборчого переносить ся слідуючу трету
часть всіх тих, що мають право вибору. А
решту всіх тих, що мають право вибору,
вписуєть ся до лісти третого тіла (Товариш,
1908, 297-298) / порівн. пол. cialo - перен.
колектив, склад, сіаіо dyplomatyczne -
дипломатичний орган; нім. der Когрег-тіло,
тулуб, корпус, організм, die Kbrperschaft -
корпорація, колектив, об'єднання, орган.
Тісний, перен. Вузький (про значення).
Насамперед потрібне є виобразованє
економічне, в тіснім того слова значеню:
отже, умілість закладати підприємства, їх
вести, знаходити ринки збуту, предвиджувати
будучність, вишукувати спосібних людий і
піддавати ся їх управі, уміти цінити силу
здобутого багатства, порядку і ощадности
(Товариш, 1908, 197); / найтіснійший -
найщільніший, найповніший. Як виберемо на
насінє з найтіснійших корчів [бараболі], то
урожай може бути більший о кількадесять
кірців на морг (Товариш, 1908, 250) / порівн.
пол. ciasny - 1) тісний, щільний, 2) перен.
вузький (про погляди, значення тощо); /
Тіснійше голосовано, тіснійші вибори -
повторне голосування, другий тур виборів,
голосування. Німецкі людовці іменували доси
78 кандидатів. Обчисляють, що 35 з них
здобуде мандат гладко, а 10 при тіснійшім
голосованю (Б., 1907,44,2)\Право голосувати
при тіснійших виборах мають всі ті, що мали
голосувати при перших [...] Вибраними при
тіснійших виборах будуть ті, що одержать
найбільше голосів, хоч би воює й не одержали
більше, як половину всіх відданих голосів (Б.,
1909,36,1).
Тішитися. 1. Тішитися, радіти. Стоцький каже
Вам переказувати, що дуже тішиться, що
Ваша дисертація вже до половини готова.
Отже, подаю Вам до відомості. Пігуляк те
саме. Вони числять з певністю на Вас - ждуть
(Коб., Слова..., 253). 2. (чим?) Мати (що?),
користуватися (чим?). /Тішитися симпатією
(ласкою) - відчувати, мати до себе добре
ставлення. А з якою заїлостию при тім
поступає ся, можуть панове з того видіти,
що то тов[ариство] дам, котре тішить ся
ласкою більшости краевого виділу, на випадок
розв'язаня призначило після статутів свій
маєток на богаті товариства львівскі, щоби
23*
556
Товар З
тільки нічо не дісталось бук[овиньским]
Русинам (Б., 1895, 10, 2); Якою "симпатією"
тішила ся "Молода Україна " серед "старих "
видко з того, що в Чернівцях не було одних
зборів, не відбула ся одна "гарбатка ", щоб не
обкидано болотом молодіжи, що "розбила
стару фірму"[...], що "виступає проти
сідоголових патріотів, які свої зуби з "їли на
патріотичній роботі" (Сімович, 1908, 522);
Тішилася великою симпатією межи своїми
товаришками по заняттю, а навіть і самі
професори, гострі подеколи до нечемности
супроти своїх учеників і учениць любили їїпо-
батьківськи і робили їй свої закиди й уваги в
найлагідніший спосіб, щоб лиш не діткнути її
(Коб., Valse melancolique, 89); Були це
письменники, що в офіціяльних тодішніх
літературних колах (н.пр., у видавництві "Вік "
не великою тішилися симпатією): Олена
Пчілка, Михайло Старицький, Михайло
Коцюбинський, Гнат Хоткевич, Володимир
Самійленко, Леся Українка, здається, Іван
Липа, з галичан - Василь Стефаник.
Фотографії цієї мені не довелося бачити. Але
ж ціла група й досі стоїть мені перед очима
(Сімович, 193 8,40) / пол. cieszyc щ-\) (czyms,
z czegos, na cos) тішитися, радіти (з чогось,
чимсь), 2) (czyms) користуватися (чимсь), мати
(щось), cieszyc si? powodzeniem - мати успіх.
Товар. Велика рогата худоба. На полонині ме
пасти ся товар, а в лісі в зрубах вівці (Канюк,
1906,23) / порівн. пол. to war -товар \укр. діал.
товар - 1) худоба, 2) вичинена шкіра для
виготовлення взуття.
Товарина. Одиниця великої рогатої худоби.
Установлено число одиниць на худобу і так:
за кожду товарину, що має меньше як 2
роки, 10 одиниць; за кожду вівцю - 1
одиниця; за кожду безрогу - 7 одиниць
(Канюк, 1906, 15).
Товаришити. Супроводжувати в дорозі.
Віддавна вже люди, що не мають ліпшої роботи,
слідили за тим,яке верем'є товаришить
великим мужам в їх подорожах (Б., 1895, 26,
3); Я обіцяв дамам товаришити сего вечера
до Folies Borgires (Б, 1899, 35, 2); На двірци
колієвім в Бродині ждало на приїзд посла
Василька кількасот Гуцулів і вся місцева і
околична інтеліґенция, із котрої деякі воює від
кількох стаций колієвих товаришили
п.Василькови в його подорожи (Б., 1907,46,1)
/ пол. towarzyszyc - супроводжувати.
Товаровий. Товарний. Окрім грошевої
господарки заведено в Гараздівцях коло каси
щей товаровий відділ. Тим відділом кермував
заступник начальника каси кум Данило
(Товариш, 1908, 152) / Товаровий дім -
торговий (торговельний) дім, універмаг.
Найбільша різдвяна оказия закупна в домі
товаровім В.Бальтінестра молодшого (Б.,
1909, рекл) / пол. towarowy - товарний, dom
towarowy - універмаг.
Товстий. Масний, жирний. Всі наші ґрунти
дуже добрі! Земля товста така та красна,
що хоч що посій, то все пишно виросте! (Коб.,
Земля, 399); Правда, що корова, як робить, дає
трохи меньше молока, [...] зато молоко від
робучих коров є товстійше і густійше. А товщ
(сметана) є найдорозшою частею молока
(Товариш, 1908,253) І пол. thisty (вищ. ст. порівн.
thisciejszy) - 1) жирний, 2) жирний, товстий,
гладкий, огрядний (про людину), 3) масний.
Товщ. ч. іж.р. Жир. [Молочар] відчитує на скалі,
який є процент товщи в молоці. Се записує собі
молочар і кождий доставець дістає за кождий
1 процент товщи в літрі молока по 2-3 сотики,
взимі дорозше, еліті тоньше (Товариш, 1908,
158); Правда, що корова, як робить, дає трохи
меньше молока, [...] зато молоко від робучих
коров є товстійше і густійше. А товщ
(сметана) є найдорозшою частею молока
(Товариш, 1908,253);Пересічно мають житні
отруби в 100 кґ 45 кґ стравної мучки, 12 кґ
стравного білка і 12 і пів стравного товщу
(Товариш, 1908,271); Більше знаним способом
переховуваня м 'яса є товщ. Товщ варить ся,
потім м 'ясо вкаладає ся до великого горшка,
обливає ся зі всіх сторін товщем, що опісля
стигне і твердне та тим способом здержує
приступ повітря до м 'яса (Товариш, 1908,279);
Хмара суне по небі, як та розплила з товщу
молодиця, то, може, й розійдеться. Може,
всуне з-над нашої хати (Коб., Вовчиха, 145) /
пол. t!uszcz,4./7. - жир.
Тогід. Минулого року, торік. Примітити
належить, що такий великий додаток
завинили головно пп. Тиміньский, Волян з
послами-Волохами, котрі тогід против прочих
щирих заступників народних ухвалили
просити, щоби цісар не давав на школи з
357 Топка
релігійного фонду (Б., 1895, 5, 2); Він сказав
мені при тій нагоді, що вислав Вам тогід цілу
скриню часописий і книжок і не получив від
Вас письма, котре підтверджувало би, що Ви
відібрали їх дійсно (Коб., Листи, 28,291) / бук.
діал. тогід - торік.
Тогідний. Минулорічний, торішній. [Резолюция]
не нова, бо вже в тогідних просьбах учителів
виразно зазначена (Б., 1895, 5, 3); Винні тому
ті пани, що з досьвіду тогідного року добре
знали, що, коли просьбу знов відкинуть, справа
знов вийде наверх (Б., 1895,12,3)/порівн. лол.
zeszloroczny - минулорічний, tegoroczny -
нинішній, цьогорічний; бук. діал. тогідний -
торішній.
Тожсамість. Тотожність, ідентичність (особи).
Візвав суд около 60 сьвідків, котрих буде
конфронтувати в салі судовій в ціли провіреня
тожсамости особи винних. Адвокати
студентів зажадали, щоб слідчий суддя, який
провадив в Відни слідство в тій справі, поїхав
до Львова і перепровадив особисто провіренє
тожсамости особи (Б., 1907, 70, 3) / пол.
tozsamosc - тотожність, ідентичність.
Толерантно. Терпимо (ставитись до чужих думок,
поглядів тощо). Урядники буковиньскі не знають
н.пр. по-німецки так, як в німецких краях, тому
здало б ся в тій і в других справах в інтересі
краю поступати толерантно (Б., 1895,5,3) /
порівн. толерантний, лат. - терпимий до
чужих думок, вірувань (СЧС, 427).
Толєранция. Терпимість, повага до поглядів,
світогляду, способу життя інших людей. При
цілім похороні не стала ся Русинам жадна
кривда, бо все йшло напереміну: то євангеліє
волоске, то руске, то пісня похоронна
волоска, то руска, що робило дуже добре
вражіня на Русинах, котрі давно не бачили
такої толєранциї (Б., 1895, 18, 3); Що знов
та толєранция так яскраво виявилась 18.
квітня ср., дасть ся вияснити звільненєм
зелізних узів, якими зв 'язана була архі-
дієцезия через п 'ятнадцять літ (Б., 1895,27,
2) / пол. tolerancja - терпимість,
толерантність; порівн. толерантність, лат. -
терпимість до чужих думок узагалі, особливо до
думок релігійних, віротерпимість (СЧС, 427).
Толєрбваний. Дієприкм. від толерувати. Щоби
бути увзглядненим, толєрованим, не треба
гнути ся в три погибели (Б., 1895,27, 2).
Толерувати (кого?, що?). Виявляти повагу (до
когось, чогось), шанувати, поважати (когось,
щось). Рішене, "щоб Молоду Україну
толерувати лиш у Народнім Домі, а так
зірвати з нею всяку зв 'язь, і, що хто поважить
ся з членів піти на прогульку того-то
товариства, то його виключають"
B1. VI1901) - недовго має силу (Сімович, 1908,
523) / пол. tolerowac - терпіти, попускати,
виявляти поблажливість.
Толки, мн. Чутки, розмови. Всякі толки о зміні
назви і програми нашої часописи та всі иньші
-зовсім безосновні(Б.91895,10,3) І рос. толки
безосновательны - чутки, розмови
безпідставні.
Томасина. Томашлак - вид добрива Три річи
потрібно для справи наших сіножатий:
поздирати з них мох, піддобрити землю
штучними погноями, особливо каїнітом і
томасиною, а мокрі сіножати осушити
отвертими ровами або дренами (Товариш,
1908, 219); Якби всі ті ваґони томасини, що
річно з 'уживають в Німеччині, зложив докупи
на шини в один поїзд, то повстав би поїзд
здовж цілої Німеччини від одного кінця до
другого (Товариш, 1908, 230) / пол. tomasyna
-томасшлак.
Томасівка. Те саме, що томасина. Так з поля
забирає ся [фосфорову] сіль в зерні, а не дає
ся єї в гною. Ріля щораз більше убожіє в ту
сіль і мусить через то родити мало, і то
утлого зерна. Тому-то мусимо уживати
штучних гноїв, що мають в собі фосфорову
сіль, як суперфосфат і томасівка (Товариш,
1908,229)\На однім гектарі (фальчі) звичайно
збирано 150 метр[ичних] сотнарів бараболі,
а по ужитю томасівки зібрано 240
метр[ичних] сотнарів (Товриш, 1908, 230);
Томасівка, або жужлі Томаса, є також
фосфоровим погноєм, так як суперфосфат,
лиш що в ній фосфорова сіль не розпускає ся
в чистій воді, але в легко заквашенй,
приміром] цитриновим квасом (Товариш,
1908,233).
Топка. У сполуч. топка соли- мішечок, вузлик.
Музики пригравають, горівкугіють, а робота
йде, як з води. Весело людям на душі. 1 гріха
нема, бо гріх бере на себе посесор, і люди не
голіруч вернуть ся додому. Кождий дістане
вечером по топці соли. Не буде треба купити
Торгати 358
(Товариш, 1908, 124); порівн. пол. tobolek -
вузлик.
Торгати [торгати]. Шарпати, сіпати.Несупокій
вокруги, гамір, витворений війною, обава, вічна
тривога - ох, як се все торгає нерви, підкошує
здоров'я (Коб., Листи, 194, 623-624) / пол.
targac - 1) шарпати, сіпати, 2) перен.
нервувати, шарпати (нерви) - targac nerwy,
3) нехтувати, зневажати (права).
Торжество. Урочистості. Так закінчило ся
торжество, котре не одну слезу отерло
бідним і гідним ученикам (Б., 1895,9,4) І рос.
торжество - урочистості.
Тотумфацкий, субст. Людина на послугах,
панський попихач, посіпака. Відправляючи
пана Мережку, сказав тотумфацкий
п.Фрайтаґа п.Зейлик Ліфшис: "Ви маєте
другий голос. Голосуйте на паньскуруку, то і
дальше будете у пана служити ". Але чесний,
хоть бідний, слуга відповів: "Пан платить
мені за працю, а не за голосованя"(Б., 1907,
95, 2) / пол. totumfacki - 1) ірон. довірений
слуга, 2) людина на побігеньках, попихач.
Точка. 1. Пункт в порядку денному, програмі
тощо. Тепер добре, як хтось ще раз роз 'яснить
членам приписи статутів та точки, над якими
має радити загальний збір (Канюк, 1906, 22);
При другій точці дневного порядку ухвалено на
бажанє начальника, щоб відтепер кождий член
каси мусів також належати до місцевої
читальні "РускоїБесіди"(Б., 1909, 86, 3); По
сих словах наступила нарада над першою
точкою денного порядку, іменно дискусия над
статутами [...] По короткій перерві
приступлено до другої точки дневного порядку
- вибору виділу товариства (Звідомл., 1914,
9-Ю); Преосьвященний владика, прочитавши
важнійші точки статуту, одобрив істнованє
товариства, прирік віддати єму уміщене в
резиденции і свою поміч і уділив архиєрейске
благословеньство(Звідомл., 1914, \Ъ).2.перен.
Певна позиція, ставлення до когось, чогось.
З сеї точки погляду піймаю і я оборону д-ра
Цуркана (Б., 1895, 7,2);В виложеню сеїціли
і причин подані головні точки зору єї
програми^., 1895,11, 2) ;До голосу мусять
бути допущені всі люди, що стоять на
національній точці погляду - від скрайних
правих до скрайних лівих (Б., 1907, 60, 1) /
рос. точка - 1) крапка, 2) точка зору, погляд;
нім. der Punkt - 1) крапка, точка, 2) пункт,
параграф, стаття (закону).
Трактамент. Пригощання, частування. / так з
одної сторони терор, а з другої горівка, пиво,
ковбаси і дриглі виборчі та оселедці, якими
збаламучених виборців трактовано публично
в паньскій хаті, в пропінациї і - як яло ся-в ...
польскій чительни, мимо того, що закон про
охорону свободи виборів такі публичні
трактамента забороняє (Б., 1907,95,2) І пол.
traktowac, заст. - пригощати, частувати,
traktament -заст. пригощання, частування.
Тракти єрня. їдальня. Проваджу риставрацию,
трактиєрню і каварню (Б., 1901, рекл.) / див.
трактувати, трактамент.
Трактоване. Назва дії за знач, трактувати. На
сім дневний порядок вичерпав ся і предсідатель
замкнув збори подякою всім участникам за
уважне і поважне трактоване справ
товариства (Звідомл., 1914, 41); Поведене
Преосьвященного пояснюємо собі страхом
перед подібним трактованєм, якого зазнав
бл[аженної] п[ам 'яти] митрополит
Чуперкович від румуньского сьвященства
(Звідомл., 1914, 59) / пол. traktowanie -
поводження, ставлення.
Трактований. Дієприкм. від трактувати 1. Треба
змінити цілу систему: мусить наступити тут
вгорі відповідний дук, а там, вдолині, мусять пани
при кождій нагоді діставати науку, що всяке
нарушенє закону, всяка сторонничість, всяке
уживане подвійної міри буде строго трактоване
і каране (Б, 1907,80,2).
Трактувати (кого?, що?). 1. Сприймати,
оцінювати, ставитися (до когось, чогось). Наші
люди не вміють її [Кобринську] цінити, і єсли
би поляки таку жінку мали, вони би її інакше
трактували (Коб., Листи, 59, 367); Молитов
знав стільки, що й сам дяк, а своїх сільських
товаришів, що не підходили йому під пару,
трактував ізлегковаженням (Коб., Земля, 225).
2. Пригощати, частувати. І так з одної сторони
терор, а з другої горівка, пиво, ковбаси і дриглі
виборчі та оселедці, якими збаламучених
виборців трактовано публично в паньскій хаті,
в пропінациї і-як яло ся-в... польскій чительни,
мимо того, що закон про охорону свободи
виборів такі публичні трактамента забороняє
(Б., 1907,95,2); І здибує він мене не раз то тут,
то там, трактує тютюном і все мені
359
Триб
говорить: "Лелічко, - каже, - дуже мене за
вами серце болить1" (Коб., Некультурна, 83) /
пол. traktowac - 1) трактувати, обговорювати,
2) ставитися до когось, чогось, поводитися з
кимсь, чимсь, 3) заст. частувати, пригощати,
traktament - заст. пригощання, частування;
порівн. трактувати, лат. - 1) обмірковувати
науково якусь тему; 2) договорюватися з ким;
3) вітати, вгощати кого чим (СЧС, 431).
Трансакція. Банківська операція. Філія
Союзного банку віденьского в Чернівцях
поручає ся до переведеня трансакций з обсягу
банковости (Товариш, 1908, 308, рекл.) / пол.
transakcja - угода, оборудка, справа.
Трафити. 1. Влучити, поцілити. / Трафити дві
мухи одним шляґом - одним ударом влучити
двох мух (порівн. убити двох зайців -
одночасно зробити дві справи). Я мушу
старатися щось робити. Бо Ти також: хотіла,
щоб я науково працював. А то моя Марійка
також хоче. То я трафлю відразу дві мухи
одним шляґом1 (Куч., 26.ХІ.1934). 2. Спіткати.
Шкоди були на 209 полісах в 116 місцевостях в
141 случаях, котрі трафили 192 властителів
з 373 будинками (Б., 1895, 8,4). 3. Потрапити,
натрапити. Виділ заслав протест до редакції
"Кандели" проти вживаня "язичія" в тім
журналі, однак, як доказує руска частина
"Кандили ", наш протест трафив на глухі вуха
(Звідомл., 1914,26) І пол. trafic-1) потрапити,
влучити, 2) натрапити, зустріти; нім. treffen -
1) влучити, 2) зустріти, застати, 3) спіткати;
порівн. нім. zwei Fliegen mit einer Klappe
schlagen - одним пострілом двох зайців убити;
див. іще шляґ.
Трафіка. Тютюнова крамничка.
Русини!Жадайте у всіх трафіках, торговлях і крамницях
лише туток і паперців з першоїгалицко-рускої
фабрики Свгена Біліньского в Збаражи (Б.,
1909, рекл) / пол. trafika, заст. - тютюнова
крамничка; порівн. трафіка, іт. - тютюново-
цигаркова крамничка в Австрії (СЧС, 528).
Трафлений, перен. Вдало сфотографований,
схоплений. Як Вам подобається наша
львівська фотографія? Мені дуже, ми так всі,
за винятком Кобринської, дуже трафлені [...]
В групі я добре трафлена і се найліпша моя
фотографія (Коб., Листи, 64, 384) / пол.
trafiony - меткий, вдалий; порівн. трафність
- точність (ІФ, 29, 692).
Трачене. Витрачання. Богато в нас такого
непотрібного траченя енерґії на роботи, з
котрих хісна мало (Б., 1895,11,2)/ пол. trade
- витрачати, втрачати (час, силу, гроші тощо).
Трачка. Лісопильний завод, тартак. Сейчас по
вічу в Селєтині виїхав п.Василько в супроводі
селєтиньскої "Січи" до Шипота
камерального. По дорозі здержав ся похід при новім
тартаку, який прибрано фанами і зеленю на
привіт п.Василькови. Тут ждали на него всі
урядники від трачки, робітники і сторожа
огнева (Б., 1907, 47, 1); На продаж: 2 трачки
(тартаки), добрі на стодоли або стайні (Б.,
1909, рекл); В низині кипіло голосне життя.
Там гомоніла велика парова трачка (Коб.,
Битва, 52) / порівн. пол. tracz - розпилювач.
Трен. Обоз, валка Ось в Німеччині істнують
уже цілі відділи т.зв. "тренів ", де потягову
силу заступає автомобіль. При маневрах
показало ся, що автомобільні трени значно красше
виконують свою службу від кінних(Б., 1907,95,
3); / образно. Коло відокремленої громадки
хатин, мов коло своєї служби, стоїть і малий
панський дворик із величезним садом, неначе зі
штивним чорно-білим треном, і понурився
також в одностайну картину (Коб., Земля, 222)
/ пол. tren - 1) шлейф, 2) заст. обоз, валка;
порівн. трен, фр. - військовий обоз (СЧС, 528).
Тресор. Внутрішня скринька сейфу, яка
замикається на окремий ключ. Начальник чи
там призначений на то надзиратель каси має
у себе ключ до середної скриньки в касі
(тресор), а касиєр має ключ до самої каси
знадвору. В тресорі мають переховувати ся
всякі гроші, записи довжні, цінні папери і т.д.,
а в місци під тресором мають бути книжки
касові (См.-Стоцький, Порадник, 45).
Триб. Лад, нахил. В мене нема жадної
зарозумілості літератської - я пишу, бо є в
мене триб до того, пишу просто, що мене
найбільше займає і переймає, і що найліпше
розумію (Коб., Листи, 57,362); 1ніхто мене не
здоймав нарівні ноги-лиш одна праця, одне
переконання, що добро і правда все мусять
остати побідителем. І те переконання гнало
мене чимраз далі і вище до праці. Раз, бо
внутрішній триб - голос не давав супокою, а
по-друге, що я не стояла сама-одна... без
ґрунту (Коб., Слова..., 303) / пол. tryb - 1)
порядок, звичай спосіб, лад, 2) нахил.
360
Тримати 2
Тримати (з ким?). Підтримувати стосунки,
знатися з кимось. Я тримаю таки з Угорскою
Еусию! - обізвав ся Опалка, душком
випорожнивши склянку (Галіп, 47); Руске
населене [у Вашківцях над Черемошем]
майже виключно хліборобске. Населене, як
бачимо, доволі густе, а грунту мало, дуже
мало. Є вправді кількох богачів, але ті не
хотять тримати "зі старцями", они
"фудульні" на свої фальчі і ідуть за тим,
що має тих фалеч еще більше (Б., 1907, 94,
1) / пол. trzymac (z kirns, za kirns) - бути на
чиємусь боці, бути прибічником (кого?,
чого?).
Трієр, триср. Циліндр для очищення та
сортування зерна. Тимчасом у нас селяни не
вичищують збіжа, як належало би ся, а то
для того, бо не мають відповідних машин.
Перепустити лиш на млинку - то замало.
Треба ще конче пускати через циліндри
(трієри) (Товариш, 1908, 224) / пол. trier,
tryjer - трієр.
Тропо вий. Тронний. Адреса скупштини
парафразує тронову бесіду і зазначує то, що
насильне видалене родичів короля з краю було
встидом і ганьбою для Сербів (Б., 1895, 25, 2)
/ пол. tronowy - тронний, mowa tronowa -
тронна промова.
Троюджене. Назва дії за знач, троюдити. Тоді
мусіли б ви, мої панове, злякатись перед
троюдженєм, котре так легкодушно й сего
року проти "Нар.Дому"розпочали (Б., 1895,
10, 2) / див. троюдити.
Троюдити. Переслідувати, цькувати. В нас вже
є читальня, а другої людем не треба, хиба
панотцям нашим, щоби троюдити одну
читальню против другої (Б., 1895, 9, 4);
[Панотець з Станівців Горішних] ходить по
селах, ділить православний нарід на два
ворожі табори, на так званих "уніятів " і на
православних та троюдить в своїй ґазетці
"Народній Раді" так, що по селах стало не
до витриманя (Б., 1907, 29, 1) / бук. діал.
троюдити-цькувати, нацьковувати; див. іще
юдити, юдженє.
Трудженник. Трудівник. Я вирвав лиш кілька
квіток з цілої китиці, зложеної для добра
Матери Руси Є [го] Е[ксцеленциєю] Владикою,
і думаю, що се вистарчить, аби чолом вдарити
перед тим великим трудженником і
патріотом (Б., 1895, 30, 2) / порівн. рос.
труженик - трудівник.
Трумна. Труна, домовина. Там сьвященник
покропив тіло пок.Архікнязя, камердінери зняли
трумну з катафальку і перенесли єї на т.зв.
Щвайцарске подвір'є в Бурту (Б., 1895, 7, 3);
Минувшого тижня похоронено помершого в
Ґрініч Хінця на кладовищи в Льондоні строго
після хіньского звичаю. Коли спущено вже
трумну в могилу, покрито єїрижом і річами з
паперу і поставлено фляшку вина женевского
(Б., 1895,42,3) І пол. trumna-труна, домовина.
Трунок. Напій, найчастіше - алкогольний,
хмільний напій. Коли хто в шиньку винен вже
щось за напої, а властитель шиньку дає ему
дальше набор трунки, то такий довг
неважний і не можна его перед Судом за той
довг скаржити (См.-Стоцький, Громада, 17; /
Горячий трунок - алкогольний напій. По
иньших краях, у Чехиїта Моравиї, засновують
ся при кождій церкві братства тверезости.
Присягою в'яжуть ся не пити горячих трунків
(Товариш, 1908, Ы\);ВахдушжиевАвстрш
27 міліонівразом з дітьми. Ті 27 міліонів душ
платять отже самого державного
(цісарского, як в нас кажуть) податку від
горячих трунків 178 міліонів, то є від кождої
душі по 6 К 50 com., або як числити одну родину
на 5 душ, кругло по 34 К від кождої родини
податку (Товариш, 1908, 145) / пол. trunek -
алкогольний напій.
Трупа. Театральний або цирковий колектив. Той
князь був в послідних часах директором цирку.
З своєю трупою гостив кілька літ тому в
Варшаві, але що интерес йшов зле, Ґіказвинув
буду і переніс ся на якийсь час до Станіславова.
І тут цирк не дописував (Б., 1899, 36, 3) І пол.
trupa -трупа (театральна, циркова тощо); нім.
die Truppe -1) театральна трупа; 2) військова
частина, загін; див. іще дружина.
Туба. Рупор. Сю статю дословно повторив
"Czas", орґан краківских станчиків, що є
тубою рішаючих, галицких кругів (Б., 1907,96,
2) / пол. tuba - рупор.
Тузин. Дюжина. Пічну, як Федькович: Товаришу
любий та годний! Великий рости і нехай Тебе
всьо добро обсяде, дай Тобі, Боже, жінку, як
ягідку, / маленьких ангелообразних
Щуратенків і пів тузина за те, що Ти мені так
помагаєш (Маковей, Листи, 549-550);
361
Тяжкостравний
Правдивий більсам продає ся лиш 2 тузини
фляшочок по 5 Kfranko (Б., 1906, рекл.) / пол.
tuzin - 1) дюжина, 2) купа, велика кількість;
укр. діал. тузин - те саме.
Тукраєвий. Тутешній. Найліпші тукраєві і
заграничні фабрикати (Б., 1907, рекл.) / порівн.
пол. tutejszy - тутешній, місцевий.
Тумульт. Гамір, метушня, сум'яття. Під час
фактичного спростованя посла Ерлєра
прийшло до довготреваючих контроверзівміж
ческими аграриями і ческими кат[олицкими]
націоналами, які закінчили ся тумультом. Всі
заходи президента, щоб привернути спокій,
остали довго без успіху (Б., 1907, 80, 1) / пол.
tumult - гамір, метушня, сум'яття; порівн.
тумульт, лат. - метушня, збіговисько, заколот
(СЧС, 528).
Тутка. Папір для цигарок, паперовий пакуночок.
Русини! Жадайте у всіх трафіках, торговлях
і крамницях лише туток і паперців з першої
галицко-рускої фабрики Євгена Біліньского в
Збаражи (Б., 1909, рекл) / пол. tutka - 1)
паперовий пакуночок, 2) заст. паперовий
гільза (цигарки).
Тяг. Тяглість, тривалість. / В тягу року -
упродовж року. Нам потреба тепер по сьвятах
і в тягу року 10.000 робітників всякого рода.
Передовсім маємо велике запотребованє до
робіт в поли, при фабриках торфу, ґіпсу,
желіза, цегольнях і т.д. (Б., 1906, рекл.) /
порівн. пол. cia^g - хід, перебіг, ciaj* wydarzen
- перебіг подій, w ci^gu - упродовж (року,
місяця тощо); нім. der Lauf - хід, біг, рух, іт
Laufe (dieser Woche) - упродовж (тижня),
laufen - 1) бігати, 2) минати, бігти (про час),
3) текти, протікати.
Тягар. Вага. / Тягар питомий - питома вага.
По скінченю всеї иньшої роботи в молочарні
контролює ся молоко в такий спосіб: бере ся
10 cm3 квасу сірчаного (тягар питомий 1.82)
дає ся єго до бутірометра, а опісля додає 1
cm3 амілевого спиритусу, але так обережно,
аби спирт не змішав ся з квасом сірчаним
(Товариш, 1908,157-158)/ порівн.пол. chirzar
wlasciwy - питома вага.
Тягнене. Розіграш. Льотерея Карльсбадска. 2
тягненя без доплати, 6164 виграних, головна
виграна 100.000 корон в готівці. Перше
тягнене вже 6 серпня 1907року. Цінальосу 1
корона (Б., 1907, рекл.) / пол. ciajnienie- 1)
заст. назва дії за знач, тягнути, 2) розіграш,
тираж, ciajgnienie loterii - тираж лотереї.
Тямити. Розуміти, усвідомлювати. Він не
тямить, що таке папірус, він не має тямки
(понятя) про папірус (Канюк, 1911, 11) І укр.
діал. тямити-розуміти.
Тямка. Поняття. Коли хто, розмовляючи із
неграмотним чоловіком ужиє н.пр. слова
"папірус*', а він того папіруса на очі не бачив
ні в дійсности, ні намальованим і ніхто йому
того слова не пояснював, то він почув би
тільки саме слово, а не міг би уявити, як
виглядає той папірус і не мав биуявліня того
папіруса. Тоді-то кажемо: він не тямить, що
таке папірус, він не має тямки (понятя) про
папірус (Канюк, 1911,11 )\Впроче, я жию тут
зараз зовсім спокійним життям, з тямкою
фонеми не можу закінчити, все мушу думати
(Арт., 8.VIII.1932); / Не мати ніякої тямки -
не мати ніякого уявлення, поняття (про щось).
Совісними поправками домашних виробів,
стеженєм за розумовим розвитком хлопця
такий учитель дуже легко і скоро вилічить
молодих людий і від "поезиї", і від
"універсального знаня ". Молодий поет пізнає,
що не то про "універсальне знанє", але про
найпростійші справи не має ніякої тямки
(В.Сімович, Б., 1907,151,4);/ Брати (взяти) в
тямку -пам'ятати, затямлювати, розуміти. Най
же собі кождий добре бере в тямку, що до него
належить, і най не попускає своїх прав нікому!
(См.-Стоцький, Громада, 22) / див. тямити.
Тямучість. Рівень розуміння. В народній школі
треба вчити так, як того вимагає тямучість
учеників (Канюк, 1911, 64).
Тяжко стравний [тяжкостравний], перен.
Недоладно написаний, важкий для читання і
сприйняття, незрозумілий. Молода людина в
часі свого найживійшогорозвоюрадо горнеть
ся до книжки, щоби заспокоїти свою
невтишиму цікавість, [...] без розбору
хапаєть ся тоді за книжку, яка б вона не була,
бо голодний не питає, що їсти, коли голод
притискає, [...] пересиджуєть ся нераз над
недоладними або тяжко стравними
брошурами, а часом береть ся і за тяжкі
наукові книги, до яких бракує вправді
підготовленя (Кузеля, 1910, 4) / пол. cifzko
strawny - 1) нестравний, 2) перен.
незрозумілий.
Убздуренє
362
У
Убздуренє. Запаморочення, задурманення,
очманіння, перен. пунктик. Роздрапувачі
[народного гроша] тямлять лише про свою
спілку. Они готові при тім все нові
"функциї" творити. "Платні" функціонери
стались у нас до певної міри убздуренєм,
помимо що якраз наші найкрасші народні
почини й успіхи завдячуємо лише
пожертвованю, а платна робота звела їх
власне нераз нінащо (Б., 1899, 20, 1) / пол.
ubzdurac, ubrdac sobie, розм- вбити собі в
голову, порівн. bzdura - нісенітниця,
дурниця, bzdurny - безглуздий, нісенітний,
химерний, bzdurstwo - безглуздя,
очманіння, bzdurzyc - молоти дурниці,
городити нісенітниці.
Убігатель. Подавач заяви, клопотання.
Уб'Ьател'Ь-Русини мають предложити
свідоцтва о своихь студіяхь - особливо щодо
точного знаня народного руского языка (Б.,
1897, оголош.); Товариство "РускийНародний
Дім " в Чернівцях розписує конкурс на посаду:
1. Управителя "Бурси ім.Федьковича"; 2.
Господара "Бурси ім.Федьковича"[...].
Православніубігателімають зголосити ся до
виділу "Народного Дому" найдальше до 1.
липня с.р. (Б., 1907, 65, 3); В православній
реальній школі в Чернівцях має при іменованю
учителів убігатель тої народности
першеньство, яка находить ся в меньшости.
Те саме, що сказано про реальну школу,
дотичить і православний дівочий ліцей в
Чернівцях (Звідомл., 1914, 66) / порівн. пол.
ubiegac щ (о cos) - клопотатися про щось,
домагатися.
Убігатися (о що?). Подавати клопотання (про
що?), домагатися (чого?). Селяне! Убігайте ся
о аґенциї "Дністра"! (Б., 1902, оголош.);
Черновецка рада громадска розписує на рік
1907 конкурс на 4 стипендії в квоті по 100
Щорон], установлені 31. липня 1900 з нагоди
70-літних уродин цісаря [...] Убігати ся
можуть о них тутешні особи безріжниці полу,
національности і віроісповіданя, які
переступили вже границю 70 літ, дальше є
убогими і нездалими до праці. Поданя треба
внести до магістрату найдальше до 30-го
червня 1907. (Б., 1907, 59, 3); Одна спілка, в
якій були заступлені знатні промислові фірми,
убігала ся о винайм лісів, запевнюючи фондови
частину чистого доходу (Б., 1907, 81,3)/ пол.
ubiegac sif (о cos) - клопотатися про щось,
домагатися.
Убікация. Приміщення. В майбутнім будинку
мають містити ся урядові кімнати
торговельно-промислової палати, а лишні
убікациї служити муть яко помешканя,
евентуально бюра для купців, адвокатів і
нотарів (Б., 1906, рекл.) / пол. ubikacja - 1)
заст. приміщення, 2) розм. вбиральня.
Ублагороднювати. Ушляхетнювати,
облагороджувати. Передовсім мусить кружкова
бібліотека містити книжки, що
ублагороднюють чоловіка, виробляють в нім
характер і заправляють його до житя, бо ж
загально звісно, що найкращий матеріял до
усього дають характерні одиниці та що "раз
добром нагріте серце в вік не прохолоне"
(Кузеля, 1910, 6) / порівн. рос. благородный
- шляхетний, благородний, облагораживать
- ушляхетнювати, облагороджувати; пол.
szlachetny- 1) шляхетний, благородний, 2)
^ високої якості.
Убор, ж.р., збірн. Убрання. Правдиве білє Єґера,
др.Лямана, спідня убор, правдиве білє з вовни
верблюда, огрівачі черева, колін, пульсів і
грудий, вовняні камізельки для пань і панів,
паньчохи, камаші і чепці (Б., 1907, рекл.) /
порівн. пол. ubior, ч.р. - одяг, убрання.
Уважати. І.Бути уважним, уважно дивитися,
слухати. Розвиток уваги важний не лиш для
шкільної науки, але і для майбутнього житя;
вона є першою умовою притомности людини;
непритомний не може уважати, а неуважний
не матиме притомности тоді, коли йому її
треба (Канюк, 1911, 98); Відповідний жарт,
хоч би лиш одним словом, дає дітям нагоду
порухнути ся свобіднійше; вони може й
розсьміють ся, але зате за хвилину знов будуть
уважати (Канюк, 1911, 99). 2. Спостерігати,
стежити, слухаючи, навчаючись. Як учитель
добачить, що ученики втомили ся уважаючи,
то зараз повинен перервати науку на хвилину,
всунути у свою науку якесь оповідане, казку,
363
Угнетати
жарт тощо (Канюк, 1911,99) / пол. uwazac -
1) бути уважним, дивитися (слухати) уважно,
2) спостерігати, стежити, 3) розмірковувати, 4)
вважати, мати певну думку на щось.
Увзглядненє. Врахування чогось, зважання на
щось. Галицко-Руску бібліографію XIX. В fay
A801-1886) зь увзглядненємь eckcb рускихъ
выдам на Буковини и Угорщині вьідаєп.Ивань
Ем.Левщкій (Б., 1887, рекл.); Польский посол
Козловский] підніс справу достав для армії і
жадав увзглядненя дрібних промисловців і
ремісників (Б., 1895, 11, 4); Виділи повітові
приступили до сповненя свого обов 'язку з
приналежним зрозумінєм досяглости того
закона і зувзглядненєм натури жителів краю,
приймаючих кожду повість з якимось
недовір'єм і обавою (Б., 1895, 20, 1)*/ пол.
uwzgl^dnienie - взяття до уваги, врахування.
Увзгля'днено. Взято до уваги, враховано.
Увзгляднено по змозі поданя громад, рільничих
товариств повітових і місцевих і роздано їм в
минувшім році 5000 дерев овочевих по
знижених цінах (Б., 1895,16,4); В заключенім
договорі увзгляднено інтереси Америки (Б.,
1895, 24, 3) / див. увзгляднити.
Увзгляднити, увзглядняти. Задовільнити
прохання, взяти до уваги, врахувати.
Слов 'яньскі посли не будуть брати участи в
нарадах сейму, бо італійска більшість не
увзглядняє потреб населеня слов 'яньского (Б.,
1895, 1,4); О запомогу з тих гроший подало
ся 70 учеників, з котрих виділ товариства
увзгляднив 39 (Б., 1895,9,4); На се вказують і
новійші податкові устави і проекти до таких
устав, котрі далеко більше, як се було
давнійше, увзглядняють біднійші кляси
суспільности, щоби тим способом
вирівнювати нерівний поділ майна (Б., 1895,
23,2)\Шрубою податковою крутить ся таки
добре. Она не увзглядняє зовсім новелі
екзекуцийної з 1886 р. і виводить безрадному
селянинови послідну корову із стайні, витягає
послідну подушку з постелі (Б., 1895, 75, 2);
Сели б у Вас було настільки серця увзгляднити
отеюмою просьбу, то я, може, і згодилась би
на теє забути і дарувати Вам Ваш гріх, яким
прогрішились Ви супроти мене в Кімп[олунґу]7
(Коб., Листи, 23, 285) / пол. uwzgl^dnic -
врахувати, взяти до уваги, uwzgl^dnic prosb?
- задовільнити прохання.
Увзгляднитися. Бути взятим до уваги,
врахованим. Приуложеню статута повинно
ся увзгляднити дотичні досьвіди новійші (Б.,
1895, 1,3)/ див. увзгляднити.
Увидіти, вйдіти. Побачити. Тут світив місяць
ясно, як уднину, і вона увиділа світ. Увиділа
гори, як їх бачила з полудня, небо, що було
засіяне святими зорями (Коб., Некультурна, 79)
/ див. вйдіти.
Увільнити, увільняти. Звільнити. Краєварада
шкільна на засіданю з дня 9. марта ср.
ухвалила увільнити кільканайцять учеників від
оплати шкільної (Б., 1895, 9, 4) / порівн. пол.
uwolnic, uwalniac - звільнити; рос. уволить,
увольнять - освободить от обязанностей.
Увіренє [увірення]. Увірування. / Не до
увірення - щось неймовірне, неможливо
повірити (у щось). Але так, як воно зложилося,
було майже не до увірення. Найпорядніший,
найліпший хлопець у селі і один із
найпожаданіших любив ії. її, що нічого не
мала, була убога, і лиш виставлена на гнів
матері і штовханці брата (Коб., Земля, 284) /
пол. uwierzyc - повірити, увірувати (в когось,
в щось), uwierzenie - увірування, nie do
uwierzenia -неймовірно, неможливо повірити.
Увітхнений. Надхненний. Рідко хто, що учив
ся по чужих ґімназиях, переживав той час
инакше! Писали ся вірші, диспутувало ся про
штуку, про мову, ганьбило ся усіх за те, що
сьміли себе уважати за розумнійших, обожало
ся твори сьвітових ґеніїв, які нераз знані були
тільки по імени, вичислювало ся томи нібито
прочитаних книжок, яких немало ся в руках і
на очи не бачило ся, і не читало ся, і т.д., і т.д.
Одним словом, над умами повисала темна
хмара галицької "бляти ", до якої деякі з більш
увітхнених поетів писали цілі оди (В.Сімович,
Б., 1907, 151, 3) / порівн. пол. natchniony -
натхненний; рос. вдохновлённый -
натхненний.
Угнетати. Пригноблювати, гнобити, утискувати,
кривдити. Перед людским правом всі люди
рівні, закон забороняє один другого угнетати.
Зато є иньше право, правда, не писане, а
звичаєве, яке дає tl імущим власть " вільну руку
на угнетенє народу, жиючого в найбільших
злиднях, моральних і материяльних (Б., 1909,
67,2)\Десь недавно вичитав кс[ьондз] Марцелі
Завадовскі в "G.P." тяжкий закид на адресу
Угнетенє
364
пана старости, мовбито він замкненєм
польских читалень в Сереті і Глібоціугнетав
і шиканував Поляків (Б., 1909, 34, 1) / порівн.
рос. угнетать - пригноблювати, гнобити; пол.
uciskac, gnejbic - пригноблювати, утискувати,
гнобити.
Угнетенє. Назва дії за знач, угнетати. Перед
людским правом всі люди рівні, закон забороняє
один другого угнетати. Зато є иньше право,
правда, не писане, а звичаєве, яке дає "імущим
власть" вільну руку на угнетенє народу,
жиючого в найбільших злиднях, моральних і
материяльних (Б., 1909, 67, 2) / порівн. рос.
угнетение - пригноблення, гніт; пол. ucisk,
gn^bienie, przygnfbienie - утиск, гноблення,
пригноблення.
Угнетений. Дієприкм. в'щутетати.
Використовуючи трудне заграничне положене монархії
[румуньска партия апаратистів] представляє
пануючих в бук[овиньскій] правосл[авній]
церкві Румунів, всякій правді на глум, як
угнетених (Звідомл., 1914,63) І див. угнетати.
Уґрунтувати. Зміцнити, вкорінити. Ось наше
розумованє: Нема тепер ніде жадного житя
культурного, винятого іззв 'язи державної (Б.,
1895, 11, 1); Нарід наш втягнути в тісну а
певну зв 'язь організацийну, щоб одним словом
в самім найдальшім долі уґрунтувати нашу
руску політичну силу в нашім краю (Б., 1907,
61, \)Іпол. ugruntowac-зміцнити,вкорінити,
ugruntowac wladzf - зміцнити владу.
Ударемнити, ударёмнювати. Звести нанівець,
змарнувати, розладнати. Деякі молодці,
одушевлені горячою любов 'ю до нещасного
народу, зуміли розбудити лагідний рух і
спонукали иньші живла, охочі до роботи,
протиділати веденій par force гнобителями
мадяризациї [...]. Поки що малі ще успіхи сих
людий, позаяк власти роблять їм нечувані
перепони [...], а ті перепони можуть
ударемнити змаганя сих молодих людий (Б.,
1907, 79, 2) / пол. udaremnic, udaremniac -
звести нанівець, udaremnic plany -
розладнати, порушити плани.
Удатися, удаватися. 1. Звертатися з
клопотанням, проханням, в якійсь потребі. Виділ
краєвий має удатись до міністерства
рільництва о запомогу на уряджене й
удержанє сих шкіл (Б., 1895, 5, 2); Не
допросившись у них нічого, удали ся наші люди
до тих щирих проповідників правди і науки,
котрих слава непорочна дістала ся з Черновець
аж сюди до нас(Б., 1895,10,3); Удали ся посли
Вахнянин іМілевский до міністра внутрішних
справ Бакегема з представленєм потреби, щоб
держава прийшла в поміч тамошним
потерпівшим жителям (Б., 1895, 14, 4);
Сегодня протопопа був власне на раді з
кількома родимцями, буковинцями і
галичанами, де обговорювано гадку удати ся
до Відня з представленями про національні
кривди Русинів (Галіп, 6); Хто хоче мати
машину до шитя, най удасть ся до мене, то,
певно, не пожалує. Хто купить у мене нову чи
стару машину, за репарацію не потребує
журити ся, бо я роблю тую безплатно через
цілийрік(Б.у IS99, рекл.); Громадяни, коли щось
такого знають [о переступствах], най зараз
дають знати двірникови, а коли б він не хотів
зробити з того ужитку, най самі удають ся
до Староства і до Суду (См.-Стоцький,
Громада, 14); Взагалі у всіх справах, що
належать до Ради громадскої- ті справи ми
вже вичислили -можуть громадяни удавати
ся до Ради і просити залагодженя (См.-
Стоцький, Громада, 31); Наше учительство не
піде шукати висше згаданих предметів у
чужих, лиш удасть ся до нашої папірні "Рускої
Бесіди", а тим самим зазначить свій
патріотизм, скріпить істнованє сеї одинокої
рускої папірні (Б., 1902, рекл.); Хто хоче мати
красні і дешеві рами до образів, най удасть ся
до переплетні книг Еміліяна Канюка, а з
певностию не ошукає ся (Б., 1902, рекл.). 2.
Дістатися, виїхати кудись. Перед вигоном
товару з полонини мусить дотичний
ветеринар для досьлідженя стану здоровля
худоби удатись на полонину, що сполучено з
великими коштами властителів товару (Б.,
1899, 35, 1) / пол. udac ski, udawac shj- 1)
вдатися, пощастити, 2) вдатися, удатися (про
урожай), 3) вирушити, піти, поїхати, udac si?
w podroz - вирушити в подорож, 4) піти,
звернутися, udac si$ do sa^du - звернутися до
суду.
Удержавлене. Перехід, взяття у власність
держави, націоналізація. Отже, щоб зарадити
сим невідрадним відносинам, англійский
ліберальний кабінет вніс дня 29.мая ср. через
міністра Гаркурта правительственний
365
проект в палаті громад в справіудержавленя
землі (Б., 1907, 62, 2); Клюб буде засадничо
голосувати заудержавленєм желізниць, тому
що уважає за користне для публики, як
желізниці находять ся в державнім заряді (Б.,
1909, 56, 1) / порівн. пол. upanstwowic,
upanstwowiac - взяти (брати) у державну
власність, націоналізувати, пол. panstwo -
держава, порівн. пол. dzierzawa - 1) оренда,
2) орендоване земельне володіння, укр. діал.
додёржава - частина з розподіленого між
дорослими дітьми маєтку, яка залишається
одному з подружжя по смерті другого, пол.
dzierzawny - орендний, dzierzawca - орендар,
державець, wydzierzawienie - видержавлення,
віддання в оренду, взяття в оренду державцем,
із протилеж. знач wywlaszczenie -
відчуження, націоналізація чужої власності.
Удержаніє. Утримання. Школи мають бути
передусім практичні, мають обіймати
дворічну науку і пожадане є заведене т.зв.
інтернатів, в котрих ученики мали би
поміщене і ціле удержаніє (Б., 1895, 2, 4) /
порівн. рос. удержать, удерживать -
утримати, утримувати, удержание -
утримання, содержание - утримання, життя
за чиїсь кошти, забезпечення коштами; пол.
utrzymanie - 1) дотримання, збереження, 2)
утримання, харчування, koszty utrzymania -
прожитковий мінімум, srodki na utrzymania
- засоби на утримання, харчування, miec pokoj
z pelnym utrzymaniem - мати приміщення
(кімнату) з повним утриманням (харчуванням).
Уділ. 1. Участь. / Взяти (брати) уділ - взяти
(брати) участь. Дуже мені прикро, що мушу
сей раз відмовити Вашій щирій просьбі взяти
уділ в видавництві українських] праць (Коб.,
Листи, 139,543); Ґазетку, котру вислали мені,
я одержала і дякую, що не забуваєте. Тішить
мене, що берете уділ в працях, куди Вам Ваше
чуття наказує{Коб., Листи, 171,586);# остру
фазу увійшла кріза особливо від 9. червня. Того
дня уладили виноградарі Монпельє небувалу
доси демонстрацию, в якій взяло уділ поверх
шістсот тисяч осіб (Б., 1907,69,3) І пол. brae
udzial - брати участь; нім. teilnehmen - брати
участь, die Teilnahme - участь, співучасть. 2.
Частка, пай, членський внесок. Тепер
примирені [народовці] не мають
"Барвінщуків " навіть за людий, ба навіть
Уділене
уважають за добре вилучити їх з
новоосновуючого ся банку, позбавляючи їх
кручками права членьства, навіть помимо
зголошених або вже й вплачених уділів (Б.,
1895, 38, 2); Уділ виносить 50 корон B5
зр[иньских]). Вплата уділу може бути або в
цілковитій квоті або вратах, однак не меньше
як по дві короні A зр[иньский]) і під тим
услів'єм, що рати в протягу року мусять
виносити щонайменьше 10 корон E
зр[иньских]) (Б., 1895,60,2); Членом тої спілки
може бути кождий член україньскої
суспільности, що приступить до спілки з
одним або більше уділами. Оденуділ виносить
50 корон. [...] Члени, які приступлять вмісяци
серпни, можуть розложити посилку уділів на
дві рати (Б., 1907, 83, 2); / Посідати уділ -
володіти часткою, пакетом акцій. Членом того
товариства може бути кождий
(власновільний) член товариства убезпечень
''Дністер ", т.е. той, хто асекуруєв "Дністрі"
тревало свої будинки або движимірічи або хто
посідає уділ фонду основного "Дністра" (Б.,
1895, 60, 2) / пол. udzial - 1) участь, 2) доля,
талан, 3) частка, пай, внесок.
Уділене; уділюванє. Назва дії за знач, уділити,
уділяти (уділювати). Зголошеня о уділене
аґенциїв окресностях, де нема близько аґенциї
"Дністра", приймають ся (Б., 1900, рекл.);
Цілию товариства єсть подавати своїм
членам, особливо рільникам і ремісникам,
материяльну поміч через користне уміщуване
ощадностий і уділюванє їм позичок (Б., 1895,
60,2); Про уділюванє пожичок членам є в §62-
68 статута виразні приписи і їх треба
докладно тримати ся (См.-Стоцький,
Порадник, 39); І от я звертаюся до Вас,
високоповажаний пане, з просьбою уділити
мені впливу Вашої високоповажаної, загально
так почитуваної особи і звернутись до
[секційного шефа], щоб був ласкавий
зайнятись моєю справою остільки, щоб вона:
1) пішла скорше, як можливо, ще сього року,
2) щоб моя просьба о уділене самої стипендії
не випала безхосенно (Коб., Слова..., 247); /
Уділене абсолюторії - схвалення,
затвердження (роботи, звіту). Ще перед
уділенєм абсолюторії зараз по відчитаню
справозданя з цілорічної діяльности виділу
вив 'язала ся довша дебата над справозданєм,
Уділено 366
яку отворив о.Катеринюк обширною
критикою діяльности виділу і товариства
взагалі (Звідомл., 1914, 34) / пол. udzielenie -
надання (допомоги, кредиту, тощо); див. іще
уділити, уділено, абсолютория.
Уділено. Надано. / Уділено абсолюторию
(абсолюторію) - схвалено, затверджено
(роботу, звіт). По прийнятю звіту до відомости
уділено старому виділови абсолюторию і
вибрано новий виділ (Б., 1907, 68, 3); По
переведеній дебаті ухвалено одноголосно обі
виділом внесені резолюції і принято до відома
ціле звідомленє діяльности виділу і уділено
одноголосно уступаючому виділови
абсолюторію (Звідомл., 1914,29) І пол. udzielic
absolutorium - схвалити діяльність.
Уділити, уділяти. 1. Надати, подати. Після цих
приписів можна уділяти відпусток в часі
войскових вправ лише з огляду на здоровлє (Б.,
1895, 1,4); Міністр прирік уділити відповідну
поміч тамошним потерпівшим жителям (Б.,
1895, 14, 4); Близших пояснень уділяє
департамент IV. Львівского магістрату (Б ,
1895, 19, 4); Тим виділам повітовим, котрі
дадуть потверджуючу відповідь на згадане
питане, уділить виділ краєвий автентичних
вістий оуслів 'ях еміґрациїдо Бразилії^., 1895,
20, 3); Спілка кредитова закладає ся на то,
щоби уділяти своїм членам дешевого гроша, а
не на то, щоби побирати за гроші можливо
найвисші проценти (Товариш, 1908, 201); /
Уділити відомість - повідомити,
поінформувати. Тут Гірченко та й Опалка ще
дещо доповіли про конець вечора. Мамайчук
уділив високоповажаним товаришам
відомість про те, як він справді вчера освідчив
сл(Галіп, 107). 2. Надати, виділити (стипендію,
кредит, допомогу тощо). І от я звертаюся до
Вас, високоповажаний пане, з просьбою
уділити мені впливу Вашої високоповажаної,
загально так почитуваної особи і звернутись
до [секційного шефа], щоб був ласкавий
зайнятись моєю справою остільки, щоб вона:
1) пішла скорше, як можливо, ще сього року,
2) щоб моя просьба о уділене самої стипендії
не випала безхосенно (Коб., Слова..., 247) І пол.
udzielic, udzielac wiadomosci - повідомити,
поінформувати, udzielic instrukcji - надати
пояснення, інструкції, udzielic rady - дати
пораду, udzielic stypendium -виділити, надати
стипендію; порівн. нім. erteilen - давати
поради, уроки, викладати (teilen - ділити).
Уділитися, уділятися. Надатися, надаватися
(про інформацію, пояснення, кредити та ін.).
Які права і обов 'язки має голова і як має він
вести наради при засіданях виділових, в якім
порядку мають ся уділяти ся пожички (Б ,
1895, 2, 2); Всяких вияснень в справі їзди де-
небудь уділяє ся даром (Б., 1905, рекл.) / пол.
udzielic sie, udzielac si$ - надаватися,
повідомлятися; див. іще уділити, уділяти.
Уділбвий. Пайовий. Нашуділовий капітал, що
по більшій части складає ся з призбираних
зворотів за побрані товари дійшов до висоти
32.055.229 фунтів штерлінйв (Товариш, 1908,
178) / пол. udziatowy- пайовий.
Удобрене. Схвалення. Становище, яке занимала
німецка політика під час цілої крізи на сході,
найшло в горожаньских партиях удобрене і
признане, від чого навіть провідники
соціяльних демократів не могли відтягнути ся
(Б., 1909, 75, 3) / порівн. рос. одобрение -
схвалення, визнання; пол. uznanie -схвалення,
визнання.
Удовідненє [удовіднений]. Доказ, доведення,
підтвердження. [Софія Окуневська]
зближалася чимраз то більше до повзятоїцілі,
здаючи в Швейцариї, Цюриху і в Відні всі
іспити, не єднаючися з тією емансипацією
жінок, що виявлялася в той часу багатьох у
підстриженім волоссі, братанні з мужчинами,
сходинах по кнайпах, виїзді сам на сам на
прогулки іт.ін. ніби дляудовіднення тим свого
права на існування рівноправності (Коб.,
Слова..., 300) / пол udowodnienie - доказ,
підтвердження.
Удостовіренє. Назва дії за знач, удостовірити.
На удостовіренє поданя і двох перших
статутів треба штемплів, а за все платить
ся ще такса. (Видатки на нотара і на штемплі
разом докупи не повинні виносити більше, як
34 корони 40 сотиків) (См.-Стоцький,
Порадник, 18) / порівн. рос. удостоверение -
1) засвідчення, підтвердження, 2) посвідчення,
посвідка, свідоцтво; пол. zaswiadczenie - 1)
засвідчення, підтвердження, 2) посвідчення,
посвідка, довідка.
Удостовірений. Дієприкм. від удостовірити. В
суді вимагають трох примірників статута,
тому треба приладити ще один начальником
367
Узмисловити
удостовірений відпис статута і приложити
до сего поданя (Канюк, 1906, 19) / див.
удостовірити.
Удостовірити. Засвідчити, потвердити. Взявши
отеє подане до суду і ті три статути, що їх
прилагодило ся, іде старшина, всі п 'ять, до
нотара (або до свого суду) і там всі п 'ять
підписують подане раз всередині, а раз на
кінци, а нотар або суд має на поданю
удостовірити (потвердити), що оба сі підписи
на поданю кождого члена старшини є
власноручні (См.-Стоцький, Порадник, 17);
Всередину до сего поданя треба вложити той
третий статут, який нотар (або суд)
удостовірив, і післати почтою за рецепісом
до Дирекциї скарбової в Чернівцях (См.-
Стоцький, Порадник, 30); Треба чим скорше
виповнити належні місця у двох статутах,
написати дотичне подане і піти всім п 'ятьом
членам старшини до повітового суду або до
нотара, щоб удостовірив підписи (Канюк,
1906, 16) / порівн. рос. удостоверить -
засвідчити, потвердити; пол. zaswiadczyc,
poswiadczyc - засвідчити, потвердити.
Узасаднений. Дієприкм. відузасаднити. Рідко
де побачиш в молодого сьвященника-Русина
руску газету, як "Діло", "Раду",
"Літер [атурно]-науковий Вістник " або руску
книжку Ніхто не інтересує ся потребами
житя народу [...] Тому єузасаднена обава, що
добра часть сеї верстви сьвященників
здеґенерує, змужичіє і заведе всі ті великі надії,
які нарід до неїприв 'язував (Звідомл., 1914, 39)
/ пол. uzasadniony - обґрунтований,
мотивований; див. іще узасаднити.
Узасаднити, узасаднювати. Обґрунтовувати,
мотивувати. Дивно узасаднює п. посол др.
Вольчиньский своє становиско до сего питаня
[...]. Він недодержане слова чести тим
узасаднив, що оба президенти єго до сего
присилували (Б., 1895, 12, 3) / пол. uzasadnic,
uzasadniac - обґрунтувати, мотивувати.
Узгляднене. Те саме, що увзглядненє. В тім
напрямі намірені дальші облегшеня щодо повненя
обов 'язків войскової служби, дальші полегші для
убогих родин, а в кінці якнайдальше ідучі
узглядненярільничих і промислових продуцентів
в доставах для армії (Б., 1907,68,2); О.Ґеоргій
Мунтян просить, щоби виділ відвалено обставав
за покривдженими сьвященниками-Русинами,
котрих Волохи упосліджують. Коли він просив
консисторию о справедливе єго узгляднене при
обсадженю парохії, о.совітник Беяну так
офукнув ся: Rasieren sie sich und dehen sie zum
Wassilko (обголіть ся і йдіть до ВасилькаI
(Звідомл., 1914, \2)Іпол. uwzglfdnienie-взяття
до уваги, врахування.
Узгляднений. Дієприкм. від узгляднити. Щоби
бути узглядненим, толєрованим, не треба
гнути ся в три погибели (Б., 1895, 27,2).
Узгляднити. Те саме, що увзгляднити. Внесену
за почином тов. А.Міского просьбу, щоб для
научаня релігії православних руских дітий в
черновецких народних школах настановлено
православних катехитів з Русинів, рада шкільна
краєва не узгляднила з огляду на мале число
руских православних дітий (Звідомл., 1914,19) /
пол. uwzgl^dnic - врахувати, взяти до уваги,
uwzgl^dnic prosb$ - задовільнити прохання.
Уздїбненє. Фахова підготовка, придатність, фахові
навички. Між нашими людьми вкорінив ся
погляд, мовби до банкового фаху вистарчав
іспит з державноїрахунковости в намісництві
В дійсности однак він надаєуздібненє виключно
до державної служби в скарбових і
адміністративних урядах, а з торговельно-
банковими справами немає нічого спільного (Б.,
1907,90,1)/ порівн. пол. usprawnic, usprawniac
-удосконалити, поліпшити (вміння,навички),
sprawnosc -навички, здатність до якогось роду
занять, sprawny - чіткий, ясний, sprawny
umysl - чітке, ясне мислення, sposobic, заст. -
готувати, привчати до чогось, sposobny, заст. -
здатний, здібний ;рос. способность-здатність,
здібність.
Уздібня'ючий. Такий, що надає фахову
підготовку. Одинокою інституциєю,
уздібняючою до банкового фаху, є торговельна
академія (Б., 1907, 90,1) / див. уздібненє.
Узисканс. Здобуття. Також: треба замітити, що
й тепер для женщин не зовсім замкнена дорога
для узисканя гімназияльної осьвіти (Б., 1895,
10, 4) / порівн. пол. uzysk - отримання,
здобуття, uzyskac - 1) дістати, здобути,
uzyskac stopien naukowy - здобути науковий
ступінь, 2) домогтися.
Узмисловити, узмисловлювати. Наочно
показувати, давати уявлення, сприяти
зрозумінню чогось. Тому педагогія науки
географії у першій клясі гімназий має свою
Узнане 368
велику літературу і цілий засіб поглядових
приладів, що узмисловлюють абстрактне
(Корд., 1904, 15) / пол. uzmyslowic,
uzmyslowiac - наочно показувати, давати
уявлення (про щось).
Узнане. Визнання, схвалення. На пенсию
перейшов президент висшого суду краевого у
Львові Якив Сімонович і отримав при сій нагоді
в узнаню своїх великих заслуг на поли
судівництва великий хрест ордеру Франц-
Йосифа (Б., 1895, 1, 4) / пол. uznanie -
визнання, схвалення.
Узнаний. Дієприкм. від узнати. Праця, узнана
за першу, одержить премию 75 зр[иньских],
друга - 50 зр[иньских], третя - 25 зр[иньских]
(Б., 1895, 2,4) / пол. uznany - визнаний, який
має загальне визнання.
Узнано. Визнано. На виставі кріликівуЛьондоні
в р. 1904. узнано отсю расу чистою й
самостійною (Товариш, 1908,114) І див. узнати.
Узнати, узнавати. 1. Визнати, прийняти,
схвалити. З уваги на дуже сумне просьвітне і
економічне положене нашого народу
україньско-руске сьвященство, узнаючи
солідарне співдшанєусіх інтелігентних верств
прямо категоричною конечностию, заявляє ся
зосібна рішучо за дружним співділанєм з
україньским учительством (Звідомл., 1914,
53). 2. Визнати (чинним, дійсним), прийняти
до оплати. Списи виборчих актів предкладає
президент віку палаті, яка без дебати рішає,
чи вибір треба узнати важним, чи акт
виборчий передати лєгітимацийному виділови
до розглянеш (Б., 1907,64, У)\Неразн.пр. буде
можна найти, що двірник наложені на него
кари від Староства виплачує з каси громадскої
і вписує в книгу касову яко видаток громадский;
таких кар на двірника не повинна Рада узнати
за видаток громадский; най двірник платить
з своєї кишені, коли він що завинив! (См.-
Стоцький, Громада, 10) / пол. uznac - 1)
визнати, прийняти, схвалити, 2) визнати
чинним, дійсним, прийняти до оплати.
Уїдати. Уїдатися, насідатися, заповзятися.
О.Кисилівский та й нас би хотів перробити
на Москалів і тому так уїдає на "Руску Бесіду "
та науніятів, хоч сам зуніятами і Москалями
братає ся (Б., 1895, 10, 3) / пол. ujadac,/?03;w.
- 1) лаятися, сваритися, 2) чіплятися,
присікуватися, насідати, заповзятися.
Уймити, уймати. Применшити, відібрати
(заслуги). Друкуючи приватні листи таких
людий, я би ніколи не допустив до публичної
відомости таких скандалів, котрі абсолютно
не вчать нічого, хиба нівечать вражінє з
творів тих людий, а що більше -уймають їм
заслуги, а не повинні уймити (Маковей, Листи,
557);Неуймаючи о.Боканче заслуг на тім поли,
скажемо заразом, що треба вміти найти
ріжницю поміж: дійстною заслугою а тим, що
єсть обов 'язком кождого сьвященника. Коли
сьвященник-Волох в рускій громаді для
морального веденя єї уживає рускої мови, то
се обов 'язок єго, а не заслуга. Инакше,
уважаючи такі об'яви заслугою і ласкою,
витворимо зовсім фальшиве понятє о
обов 'язку сьвященика в рускій громаді (Б., 1895,
39, 3)/пол. uja^c, ujmowac (komus czegos) - 1)
взяти, 2) применшити, відібрати (в когось
щось), 3) не визнавати (за кимось заслуг тощо).
Уйтй. Уникнути. / Не уйшло уваги - не
залишилося поза увагою, не минулося. Високий
сойме! Ні одному, відай, знавцеви господарских
відносин на Буковині не уйшло уваги, що в
торговельно-політичнім взгляді може
господарка краю лишень тоді піднестись, коли
переведе ся регуляция природою нам даних
доріг водових (Б., 1899, 36, 1) / пол. ujsc,
uchodzic - 1) втекти, 2) уникнути, 3) минути,
минутися, nie uszto uwagi - не залишилося
поза увагою.
Укартбваний. Наперед визначений, задуманий,
укладений. Про те, щоб одна партія коли
могла переконати другу, не було бесіди. Все
було немовукартоване наперед, що коли забрав
слово бесідник з одної партії, то, само собою,
його сторонники голосували за ним навіть,
якби він говорив якнайбільші дурниці (Сімотч,
1908, 519) / пол. ukartowac - замислити,
підготувати, підлаштувати, скласти.
Укінченє. Закінчення (терміну). По укінченю
сего терміну мусить начальник громади
предложити внесені протести протягом 8
днів власти повітовій, а ся предложить їх до
З днів політичній власти краєвій (Б., 1909,36,
1) / пол. ukonczenie - закінчення, завершення
(терміну, часу чогось); рос. по окончании -
посля закінчення.
Укінчений. Дипломований, який закінчив
навчання. Укінчений юрист, володіючий
369 Уладжений
німецким, руским і румуньским язиком, знайде
сейчас занятє яко нотаріальний кандидат в
канцелярій нотаря др.Павла Бераса (Б., 1900,
рекл.) / порівн. пол. ukonczylc szkol? -
закінчити школу, on ukonczyl 20 lat - йому
виповнилося 20 років.
Укласти, укладати. Будувати, впорядковувати
(про думки, плани тощо), розраховувати на
щось. Поки що укладаю в своїй голові плян
такого експорту, виджу в уяві вже вагон,
наладований ріжними хорошими виробами
гуцульскими (Б., 1895,28,1); Купецкий зостав
ся з Грінкою укладати точки порозумінямежи
партиями (Галin, 50); Укладала плани з Лесею
Українкою поїхати до Ялти - та дарма. Не
складалося і не складалося (Коб., Листи, 149,
555); Вони собі так уклали, що "Союз " мав
"розвалити ся ", або бодай зі зміненими
статутами змінити назву, щоб по нім, по тій
"гнилій колоді, зякоїхісна нема, по тійрудері
з кацапськими основами, з лихою славою"
B2.ХІ.1900) не лишило ся й сліду (Сімович,
1908, 520) / пол. ukladac - 1) укладати,
складати, 2) класти, 3) складати (плани тощо),
4) складати, творити (вірші тощо).
Укластися, укладатися. Скластися (про
обставини). Мені по сьогорічних купелях поводиться
ліпше, хоча треба би ще з раз і на другий рік
виїхати, та хто знає, як воно укладеться (Коб.,
Листи, 168, 581) / пол. ukladac щ - 1)
укладатися, 2) складатися, розгортатися
певним чином (про події, обставини тощо).
Уконституованє. Зорганізування, затвердження
повноважень. По причині такого малого числа
присутних не відбули ся збори, лише нарада, а
уконституованє товариства має відбути ся
аж в жовтни (Б., 1907,74,3); "Союз " висилає
повідомлене про своє уконституованє "Січи ",
назвавши своє товариство реактивованим,
тобто відновленим, і зазначивши нагорі 60
семестер істнованя (Сімович, 1908, 527); По
виборі і уконституованю виділу наступили
вільні внесеня. О Драчиньский вносить, щоби
виділ вислав відпоручників до
Високопреосьвященного митрополита, які би
передали статут товариства і просили о
архиєрейске благословеньство (Звідомл., 1914,
11) / пол. ukonstytuowac - сформувати,
зорганізувати, затвердити склад чогось; див.
іще уконституоватися.
Уконституоватися; уконститууватися.
Сформуватися, зорганізуватися, утвердитися. Ще
після цісарского патенту з року 1848 і після
конституції з року 1849 мало ся Галичину
поділити на дві части і україньска частина
мала уконституовати ся як осібний коронний
край. На жаль, ніколи нездійснено сих постанов
(Б., 1909, 47, 1); Виділ, вибраний на тогідних
загальних зборах, уконституував ся так: голова
- проф. унів. Д.Среміїв, містоголова - посол
Тоеф.Драчиньский, писар - Н.Копачук, касиєр
- dp. Ф.Григорій, господар - Ст.Маланчук
(Звідомл., 1914, 25) / пол. ukonstytuowac
зреформуватися, зорганізуватися.
Украєвленє. Передання у власність краю.
Доложить ся стараня, щоб здійснити
найважнійші бажаня мужицтва, а то
украєвленє доріг і знесене рогаток (Б., 1907,
44, 1) / порівн. пол. upanstwowanie -
передання у державну власність.
Улагодити, улагоджувати. Те саме, що
уладити. Про якісь спори в товаристві і то
спори принціпіяльної натури не чути.
Товариство справляє поминки по уніятськім
Яхимовичу E. V. 1876), але йулагоджує вечір у
пам'ять православного Гакмана A.V.1875)
(Сімович, 1908, 504) / пол. ulagodzic -
пом'якшити, заспокоїти, утихомирити.
Уладженє. Обладнання, спорядження. Показало
ся, що бальки криші є зовсім добрі, а
вентиляцийне уладженє над салею не могло
бути причиною заваленя (Б., 1907,28,3) / див.
уладити.
Уладжений. Дієприкм. від уладити. В нас тут
є тепер нова елегантська кав 'ярня, збудована
і у ладжена на лад одної віденської кав'ярні
(Коб., Листи, 64, ЪЩ\Висше Наукове Заведене
для Дівчат. Приватний семинар для вчительок.
Приватна ґімназия дівоча. Ясні, воздушні
наукові салі, уладжені зовсім гігієнічно й
модерно. Вбиральні і саля рекреацийні
надзвичайно вигідні (Б., 1906, рекл.); Каварня
"Габсбург" отвирає ся 29.грудня ср. о 7 год.
рано. Ціле заведене є після наймоднійшого
стилю уладженє. Уряджене прямо будить
подив. Мальовила кисти перворядних артистів
(Б., 1909, рекл); Яких предметів у якій школі
треба вчити, се залежить від того, як та
школа уладжена і які поклала вона собізавданя
(Канюк, 1911, 55)/див. уладити.
7:24-7017
Уладити 370
Уладити. 1. Організувати, влаштувати. В остру
фазу увійшла кріза особливо від 9. червня. Того
дня уладили виноградарі Монпельє небувалу
доси демонстрацию, в якій взяло уділ поверх
шістсот тисяч осіб (Б., 1907, 69, 3); В часі
безпарляментарнім хотів сей австрийский
бюрократ [барон Бінерт] пімстити ся на
ческих обструкционістах і уладив формальну
нагінку на них. Пішли ревізиї, переслуханя,
арештованя, викрито мниму противійскову
пропаганду. Чи слушні були сі обвинуваченя,
викаже судова розправа (Б., 1909, 53, 1). 2.
Скласти, виготовити. Ухвалено далі, щоб
старшина віднеслась до дирекциї дібр
релігійного фонду з просьбою о знижене чиншу
та щоб уладила дотичний договір винаймленя
сеї полонини і предложила его свого часу
загальному зборови (Канюк, 1906,16)/порівн.
пол. uladzic, uladzac, jacw. -упорядковувати,
приводити до порядку.
Уласкавлене. Помилування. Се є хибна дорога
засудити обжалованого [М.Січиньского] на
смерть, числячи на уласкавлене. Про
уласкавлене годі тут говорити, бо се не в нашій
волі (Б., 1909, 85, 1) / пол. ulaskawienie -
помилування.
Уліпшенє Поліпшення, удосконалення.
Пожичку можна давати членам лише на
пожиточні потреби, на уліпшенє
господарства, на піднесене доходів з їх праці і
на заробкові потреби (См.-Стоцький,
Порадник, 40) / пол. ulepszenie - поліпшення,
удосконалення.
Уложенє. Назва дії за знач, уложити. При
уложеню статута повинно ся увзгляднити
дотичні досьвіди новійші (Б., 1895,1,3)/ пол.
ulozenie -укладання, складання (плану тощо).
Уложений. Дієприкм. від уложити. Адреса
уложена в мові волоскій ірускій (Б., 1895,1,4).
Уложити, укладати. 1.Укласти, упорядкувати.
Нариси уложіть за порядком, як хочете, лише,
щоб нариси "Смутно колишуться сосни " і
"Там звізди пробивалися " не були поруч (Коб.,
Листи, 163, 576). 2. Спланувати, повести. Ох!
То житє! То житє! Як его уложити, як
повести, щоби марно не прогайнувати его
(О.Маковей, "Мій прадід", Б., 1896, 165-166,
2); / Уложити собі - вирішити для себе,
скласти порядок (подальших дій, вчинків
тощо). На всякий раз я хочу якнайскорше бути
в Вас. І не знаю, чи Ви будете задоволені, алея
так собіуложив, що їду відси все таки в суботу
15.ЇХ і приїду, як все піде гладко о 9.5
евентуально о 10.25 вечером до Львова (Арт.,
2.ІХ.1934) / пол. ulozyc - 1) укласти, покласти
в певному порядку, стані, 2) скласти (плани
тощо, 3) написати, створити (про літературний
твір); ulozyc sobie cos w glowie - обміркувати
щось, скласти план чогось; див. іще укладати.
Улягти, улягати. Піддатися стороннім впливам,
підлягати, бути нестійким до чогось, перед
чимсь. Без того видавництво все буде
холітати ся, улягати всім флюктуациям в
припливах і хвилевих недостачах передплати
(Б., 1907, 83,2); Сще маємо цілу повінь наших
фінансових жерел з 'організувати на услуги
нашого руху, бо не улягає сумнівови, що
незвичайні суми впливають до каналів, що
пливуть проти наших інтересів (Товариш,
1908, 184); [Докія] добре бачила, що її будучий
зять не був ані гарний, ані видний хлопець, і
що Парасинка улягла її майже розпучливим
мольбам, що виходила за нього (Коб., Земля,
235) / порівн. пол. ulegac czyims wplywom -
піддаватися чиїмсь впливам, ulec pokusie -
піддатися спокусі, ulec koniecznosci -
підкоритися необхідності.
Ульокований. Дієприкм. від ульокувати. Фонд
резервовий, котрий з кінцем 1894. року виносив
21.218зр[иньских] 81 кр[ейцарів], побільшив
ся до кінця мая на суму 27. 963 зр[иньских] 82
кр[ейцари] і єсть відповідно до закона
ульокований в цінних паперах (Б., 1895,47,3) /
див. ульокувати.
Ульокувати. Помістити, влаштувати.Хто хотів
би в добрім місциульокувати на станцию свої
діти на час шкільний, евентуально від L
вересня ср., зволить зголосити ся доредакциї,
де довідаєсь о близших условинах (Б., 1901,
рекл.) / пол. ulokowac - 1) розмістити,
помістити, розташувати (в готелі тощо), 2)
, помістити, вкласти (капітал тощо).
Ульстер. Чоловіче демісезонне пальто. Кождого
сезону новости для конфекциї пань, панночок і
панів. Загортки, ульстри і шляфроки (Б, 1903,
рекл.) / нім. der Ulster - чоловіче демісезонне
пальто; порівн. улстер, англ. - довгі пальта з
широкою спинкою, від імени ірляндської
провінції, де їх почали шити (СЧС, 443).
Ультіматум, ультиматум, невідм. і відм., с.р
371 Унагляднити
Ультиматум. Се ультіматум, підписане
ріжними то "більшими", то "меньшими"
Буковинцями (богато з них ледви в 6 клясі
прийшло що лиш на Буковину), доволі цікаве
[. .] Богато з підписаних не знало властиво,
чого можна добити ся тим
"ультиматумом "(Сімович, 1908,526); В такім разі можна
сподівати ся зі сторони Австро-Угорщини,
здає ся, й рішучого ультіматум (Б., 1909, 56,
1) / пол. ultimatum, c.p. - ультиматум.
Ум. Розум. Житє Василя Ільницкого сьвідчить,
що був се ум, спрагнений наук і цікавий (Б.,
1895, 20, 1) / порівн. рос. ум - розум; пол.
umysl, rozum - розум.
Умильно. Ласкаво, уклінно (просити). Сим
числом розпочинаємо послідну третину сего
річника і просимо умильно о надіслане
належитостий(Б.у 1889,рекл.)//?ос. умильно
- ласкаво (просити).
Умисл. Свідомість, розум. Живо пригадую собі
з моєї молодости особливший вплив науки
релігії на діточий умисл (Б., 1895, 7, 2) / пол.
umysl - розум.
Умієтність. Уміння, вправність. "Ваша
високість, битва під Кустоцою буде сьвітлим
приміром вумієтности війни, але-вибачайте
мені мою сміливість - Ви зробили одну таки
помилку". Слухачі остовпіли, але Архікнязь
осьміхнув ся і сказав: "Молодий друже, ми не
лише один блуд зробили, а більше; але Бог нам
простив і наші хоругви побідили "(Б., 1895,18,
4) / пол. umiejftnosc - уміння, вправність.
Уміркований. 1.Поміркований, помірний,
поступовий. "Партия прав люду"[...] при
вступленю на престол нового царя видала
маніфест з жаданємуміркованихреформ (Б.,
1895,6,3). 2. Помірний, невисокий (про ціну).
За сумлінне виконане, умірковану ціну і скору
услугу ручить давна фірма (Б., 1899, 35, 4,
рекл.) / пол. umiarkowany - поміркований,
помірний.
Уміти. Знати мову, володіти мовою. Роками
жадає ся, аби інспектори уміли добре З мови
краєві, а сего не можна сказати о недавно
іменованих інспекторах {Б., 1895,5,3); Слими
домагаємо ся, аби власти державні і шкільні
уважали на то, чи катихити, іменовані
властию церковною, уміють язик дітий,
котрих мають учити, то се здає ся мені річ
зовсім справедлива (Б., 1895, 8, 3); Хлопець з
'А 24*
укінченою 6-ю клясою виділовою, що добре уміє
по-руски і по-німецки, знайде місце в друкарни
"РускоїРади " (Б., 1904, оголош.) / пол. umiec
- уміти, знати, umiec czytac - уміти читати,
umiec па pamif с - знати напам'ять, umiec po
polsku - знати польську мову.
Уміщуване. Вкладення, розміщення (капіталу,
коштів). Цілию товариства єсть подавати
своїм членам, особливо рільникам і ремісникам,
материяльну поміч через користнеуміщуване
ощадностий іуділюванє їм позичок (Б., 1895,
60,2) / порівн. пол. umieszczenie - поміщення,
вкладення, розміщення (капіталу, коштів).
Умовлене. Домовленість, згода. Сегорічна сесия
делегаций зачне ся після умовлень обох
правительств зараз по зелених сьвятах (Б.,
1895, 15, 3) / порівн. пол. umowa- 1) угода,
згода, контракт, 2) домовленість; рос.
условиться - домовитися, згодитися (щодо
чогось), условие - 1) умова, 2) домовленість.
Уморенє. Назва дії за знач уморити,
амортизація. [Ілюстр. контекст див. уморити]
І пол. umorzenie -ек. погашення, амортизація,
див. іще уморити.
Уморити, уморювати Відшкодувати,
виплатити, погасити. Чиншовий ґазда мав би не лише
платити відсотки і уморювати ціну купна
свого господарства[...], мусів би ще яких 6-
7% ціни купна, окрім відсотків іратумореня,
платити, а се ніхто не в стані, отже таким
чином не вирвало ся б хлібороба з нужди (Б.,
1895, 43, 3) / пол. umorzyc - 1) ек.
відшкодувати, виплатити, погасити,
амортизувати, 2) знищити, припинити, 3)
уморити, вимучити; див. іще уморенє.
Умученє. Втома. [Ручні] обсапникиєна колісцях,
а при тім дуже легкі, так що робота ними -
то чиста забавка та іде дуже скоро. Треба
лиш крок за кроком котити вперед, навіть малі
хлопці і дівчата можуть робити нею цілий
день без умученя (Товариш, 1908, 222) / пол.
um^czenie - втома, вимученість, перевтома,
umf czyc - вимучити, замучити.
Унагляднено. Унаочнено. Тямки, які дитя
набуває, лиш тоді ясні, коли їх унагляднено як
слід, т.зн., коли дитина дойшла до тих тямок
при помочи погляду (Канюк, 1911, 92) / див.
унагляднити, унагляднювати.
Унагляднити, унагляднювати. Унаочнити,
наочно показати, довести. Щоб унагляднити
Унагляднюванє
372
науку, до того служать ріжні способи та
наукові прибори, лиш треба ними користувати
ся як слід (Канюк, 1911, 92) / порівн. рос.
наглядный - наочний, пол. naoczny -
наочний; рос. сделать наглядным, показать
наглядно - унаочнити, пол. unaocznic,
unaoczniac - наочно показати, довести.
Унагляднюванє. Назва дії за знач.
унагляднювати. Унагляднюванє - се дуже
добрий засіб, щоб злегшити дітям науку
(Канюк, 1911,92)/йол. unaocznienie - наочне
підтвердження, доведення; див. іще
унагляднити, унагляднювати.
Ународбвленє. Зв'язок з народом, розуміння
народних потреб. Ми ще і сегодня не можемо
сказати, що той процес ународовленя рускої
інтеліхенциі закінчив ся, ще й сегодня мусимо
з жалем серця признати ся, що до того, аби
межи народом а его інтеліґенциєю була дійсна,
неуроєна спільність, аби у інтеліхенциі рускої
було живе почуте народне, досить ще далеко
(Б., 1895, 89, 1) / порівн. пол. unarodowic -
зробити власністю народу, націоналізувати,
unarodowienie - належність до народу.
Уневажнено. Визнано недійсним, нечинним.
Властитель першого з тягнених льосів подав
скаргу до суду, позаяк виграної, котру
уневажнено, не хотять ему виплатити (Б.,
1895, 44, 3) / див. уневажнити.
Уневажнити. Визнати недійсним, нечинним.
Коли би вжезсего акту показало ся, що вибори
відбули ся незаконно, то правительство навіть
не читати ме протестів, але уневажнить
вибори і розпише нові. [...] Протести, котрі
не будуть підперті такими сьвідоцтвами, що
можуть уневажнити вибори в цілости або
лиш поодиноко, будуть з гори відкинені. Проти
сегорішеня немарекурсу (Б., 1909,36,1) І пол.
uniewaznic - визнати недійсним, нечинним.
Унещасливити. Зробити нещасним,
нещасливим. Той Купчанко звербував кількадесят
руских родин мужицких за границю і тим їх
унещасливив (Б., 1895, 7, 3) / пол.
unieszczfslivvic - зробити нещасним,
нещасливим, позбавити (когось) щастя,
зруйнувати (чиєсь) щастя.
Унікат. Унікальний випадок. Школа в Вашківі(ях
н[ад] Ч[еремошем] істнує вже 120 літ, а не
має свого власного будинку. Се унікат не лиш
на цілу Буковину, але, мабуть, і на цілу
Австрию, щоби громада, маючи у себе через
120 літ школу, не спромогла ся на відповідний
будинок для неї (Б., 1907, 94,1) / пол. unikat-
унікум, унікальний випадок.
Упасти1, упадати. Провалитися, зазнати фіаско,
не пройти при голосуванні, програти вибори.
Вільні Всенімці (хрупа Вольфа) мають в Чехії
несогірші вигляди. Всенімці Шенерера пішли
цілком врозсипку. Головна підпора Шенерера,
п.Франко Штайн, може упасти против
социяльного демократа Шумаєра (Б., 1907,44,
2); / Внесене упало - пропозицію відхилено,
не прийнято. По спростованях послів Цуркана,
Тиміньского, др.Стоцкого і проф.Пігуляка
закінчено головну дебату, а при подрібній
розправі вніс пос. др.Рот, аби вділити
Чернівцям на школи запомогу 3000
зр[иньских], за чим промовляв і голова міста
пос.Кохановский, але внесене упало
більшостию одного голосу (Б., 1895,5,3); Сей
спосіб був би для правительства о стілько
догіднійший, що з замкненєм сесиїупадають
всі наглячі внески (Б., 1909, 25, 1) / пол. upasc
- 1) упасти, 2) занепасти, 3) провалитися,
зазнати фіаско, wniosek upadl - пропозиція не
пройшла, пропозицію не прийнято; порівн. нім.
durchfallen, розм. - провалитися, не пройти
(на екзамені тощо).
Упасти2, упадати. 1. Занепасти, занедбатися.
Наші кружкові бібліотеки упадають звичайно
через брак порядку і доброго проводу (Кузеля,
1910, 8). 2. (на чому?). Занепасти, підупасти
(чим?). Так нам не упадати на дусі, а
приготовляти дорогу для грядучих поколінь
(Звідомл., 1914, 8) / пол. upasc - занепасти,
занедбатися, upasc na duchu, па silach -
занепасти духом, підупасти силою.
Упїмненс. Нагадування, попередження про
обов'язкову сплату. Про вислід сеї контролі має
начальник повідомити старшину на
найблизшім засіданю і повинен тоді дати
старшині виказ всіх приходів і видатків після
книги головної, а также всіх залеглихрат після
осібних книг головних, а также здати справу
про се, чи і який мали скуток упімненя (См.-
Стоцький, Порадник, 46) / пол. upomnienie -
зауваження, нагадування.
Упімнути, упоминати. 1. Нагадувати (кому?),
спонукати (кого?). На жаль, дідо Яків
Кобилянський і батько його, греко-
373 Употребляти
католицький пароху Микитинцях у Галичині,
не подбав про те за життя, щоб диплом
шляхетства заховався для одинака сина, а коли
його (як не раз оповідав нам батько) упоминали
и звертали увагу його на доцільність такого
диплому навіть вище поставлені поляки, ба
між тим і одна знана дідичка, він махав
байдуже рукою, промовляючи: "Виживе й без
того, в нього добра голова" (Коб., Про себе
саму, 42). 2. Закликати. Громадяни можуть
лише прислухувати ся раді, а не сьміють
мішати ся до ради, говорити або грозити, бо
тоді двірник має право упімнути до спокою, а
навіть приказати вийти (і треба тоді без
опору послухати двірника1) (См.-Стоцький,
Громада, ЗО); Проте треба довжникам завсіди
пригадати речинець, а як довжник залягає із
сплатою рати довше як тиждень, то треба
єго упімнути, аби заплатив до 8 днів рату
(См.-Стоцький, Порадник, 41); Товариство має
тоді дуже енергічного голову, Ст. Стоцького,
якого вибирає чотири раз по раз головою
товариства, а який цілу свою душу вкладає в
нього. Він раз у раз упоминає "чтобы члени
старались по колько кождому возможно о
співі о отчеты" (відчити, не рахунки) і о
"уплаченіи членскихь вносовъ" A.Х.1879)
(Сімович, 1908, 506) / пол. upomniec,
upominac - 1) робити зауваження, звертати
увагу (на щось), 2) закликати.
Упімнутися, \поминатися. 1. Домагатися,
нагадувати про обіцяне, вимагати повернення
майна, заявляти про свої порушені майнові
права Як маємо упоминати ся о свої права?
(Б., 1895, 1,4); У сьвітлий вівторок в Лапшині
коло Бережан прийшов до Івана Бриндака єго
вітчим Юрмигей і став упоминати ся о кусник
поля, котрий єму не належав ся (Б., 1895, 20,
4); А я занадто ціню Ваш талант, щоб я старав
ся запрягти Вас в якесь хоч би маленьке ярмо,
щоб я силоміцю добував від Вас роботи, коли
Ви маєте спроможність де-будь їх друкувати,
бо всюди їх приймуть. Я крамі того знав, що
Ви нездужаєте, імені Вас було сердечно жаль
-можете мені вірити!-так з тих двох причини
я й не упоминав ся о нічо (Маковей, Листи, 547);
Скоро лишень перший раз скличе новий двірник
раду, то зараз на самім початку має
повідомити Раду, чи при переданюуряду найшов
все в порядку, аби Рада могла упімнути ся, якби
чого не доставало (См.-Стоцький, Громада, 43).
2. Протестувати, захищати права. Як се хоч по
частині в Вашій силі упімнутись, щоб не
калічили і надальше мені повість, то вчиніть
се. Інакше мені не остане нічо інше, як
запротестувати всіма силами проти появлення
відбиток з сеїповісті [.. .]Для мене нема гіршої
прикрості, як друкована праця, повна з
похибками (Коб., Листи, 188,614); Щоби за нас
упімнули ся другі, сего ніяк ожидати, через що
ми самі мусимо, і то чим скорше, організувати
ся на добро церкви, народности і наше власне
(Звідомл., 1914, %)Іпол. upomniec si§, upominac
sif (o cos) - поставити вимогу, домагатися,
вимагати повернення чогось.
Уплив. 1 .Закінчення терміну, певного проміжку
часу. Дальша полекша лежить в тім, що по
упливі двох днів від повідомленя власти
скарбової о надійшовшій до громади посилці
соли можна єї набувати (Б., 1895, 2, 3); В той
спосіб можна по упливі 15 літ, приміром, стати
властителем дому, збудованого при помочи
доходу з видатків на їду (Товариш, 1908, 195);
Відтак, по упливі кількох довгих важких хвиль,
піднявся із своєї постелі (Коб., Земля, 320) І пол.
ро uptywie terminu - із закінченням терміну,
ро uptywie pewnego czasu - через певний час.
2. Відтікання, втрата (крові). При скаліченях
береги рани треба можливо злучити і тисненєм
зменьшити уплив крови, також при помочи
оцту, алуну, таніни (Товариш, 1908,283) І пол.
uptyw krwi - втрата крові; uptyn^c, uptywac -
1) відпливти, 2) спливти, минути, termin uptywa
- термін минає, закінчується; порівн. рос. по
истечению срока - після закінчення терміну
3) заст. стекти, витекти, krew uptywa z rany -
кров витікає з рани.
Уповновласнений. Уповноважений. Карта
лєгітимацийна важна лиш для означеної особи
або тоїжуповновласненого (Б., 1904, оголош.)
/ порівн. пол. upelnoprawnic, upelnomocnic -
надати комусь всі права, повноваження (владу);
порівн. пол. upemomociony -уповноважений,
/неуполномоченный - уповноважений.
Употребляти. Використовувати. Фотографію,
що маєте в себе, не употребляйте. Пішлю Вам
другу [...]. Наймиліше було би мені, якби Ви
фотоґр[афію] не давали в книжку, мені
справді на тім дуже мало залежить (Коб.,
Листи, 45,329);і? Італії, говорив [кум Данило],
574
Управа З
загальна господарка за послідних 10 років
високо піднесла ся. Щораз, то більше
упдтребляють вже штучних гноїв (Товариш,
1908, 135) / порівн. рос. употреблять -
використовувати, вживати; пол. uzywac,
stosowac - вживати, використовувати.
Управа1. 1. Обробіток (землі). Щодо часової
неможливости управи ґрунту, то признане
увільненя від податку зависишь по мисли § 33
наведеного закона (Б., 1895, 20, 1); Ціла
полуднева Франция суха і продувна, нездатна
до управи рілі, а зате незвичайно пригожа для
культури винної лози (Б., 1907, 69, 2). 2.
Вирощування, розведення певної
сільськогосподарської культури. Особливо
зросла управа вина з хвилею, як вона по
переведеню жепізничих шляхів прибрала ціху
капіталістичну, ведучу за собою соціяльне
розверствованє між богатими властителями
винниць а зарібними селянами і наймитами (Б.,
1907, 69, 2); Отож і не дивно, що полуднево-
французкі виноградарі, станувши над берегом
материяльної руїни, заворушили ся, тим
більше, що доскулили їм до живого високі
податки від управи вина, а ще більш
вишрубований податок ґрунтовий(Ь., 1907,69,
3); Щоби піднести в нашім краю управу сеї
одинокої торговельної ростини [тютюну],
старала ся Рада культури, щоб господарів
заохотити садити тютюн (Товариш, 1908,
210); Коли я відтак став сам вандрівним
учителем і небавом потім на жадане одного
господарского товариства мав в однім малім
селі говорити про управу садовини, тоді мені
живо пригадала ся тота подія (Б., 1895, 1,1)
/ пол. uprawa (roli) - 1) обробіток ріллі (землі),
2) вирощування, розведення
сільськогосподарської культури, uprawiac (pole) -
обробляти поле.
Управа2. Устрій. А є се діло тим важнійше, коли
зважимо се, що від теперішного поведеня
австрійскої Руси, де конституцийна управа
уможливляє природний розвій нашої народної
справи, залежати буде і лучша будучність
цілої України-Руси (Б., 1895,7, 1); Се мусить
бути першорядною найважнійшою заданою
кождої рационально!' державної управи, та,
власне, на підставі сеї засади покликано
теперішнє коаліційне міністерство (Б., 1895,
25, 2); Коли ми в будучім парляменті будемо
поступати, як збита лава, тоді даремний
всякий напад на нашу позицію і ми здобудемо
собі на законодавство і на державну управу
приналежний нам вплив (Б., 1907, 44, 2). 2.
Керівництво. З Петербурга доносять, що
головна управа по ділам печати розіслала до
ґазет, підозріних о лібералізм, окружник (Б.,
1895,10,3); Отже честь, кому честь, кому не
задурно, і не одному, бо ціле командо фаєрманів
бере собі дрібку того гонору, і ціла управа
громади горда, що такі люди знайшли ся (Б.,
1907, 70, 2); За те управа трамваєвого руху
щось не дуже піклує ся доброю дорогою, а се
доказує найліпше ряд нещасть в посліднім часі.
Там бримза була нездала, віз летів в шаленім
темпо і покалічив коня на смерть, а візникові
завдано також чималі рани (Б., 1907, 93, 3); /
Під управою - під керівництвом. Курс для
пасічників устроює філія товариства для
пчоловодства в Чернівцях і в окрестности в
порозу міню з краевою радою культури дня 2.-
4.липня с.р. для пчоловодів в Старих Мамаївцях
у шкільнім будинку під управою мандрівного
учителя для пчільництва і практичного
пасічника п.надуч[ителя] Ілі Прокоповича (Б.,
1907,67,3) / порівн.рос. управлять - керувати
(державою тощо), управление - керування,
керівництво; пол. przewodzic, kierowac -
керувати, kierowanie, przewod, kierownictwo
- керування, керівництво, провід.
Управляти. 1. Вирощувати Виноград
управляють лиш в Сучавскім повіті. В тій
справі служила Рада культури краєвої
порадами і научними викладами (Товариш,
1908, 211); Стручкові можуть лиш тогди
зовсім розвинути ся, як мають в земли
подостатком вапна. Проте на убогих в вапно
землях треба додати вапна або мерґлю, заки
будемо управляти стручкові ростини
(Товариш, 1908, 239); Шпарахи належать до
таких ярин, що за ними дуже пошукують на
торгах та й платять добрі гроші. Але у нас
мало хто з людий управляє сю пожиточну
ярину (Товариш, 1908, 259). 2. перен.
Займатися, розгортати (діяльність). Вперед
допроваджено майже до вимертя руске
сьвященство, а натоміть розмножено по
руских парохіях волоских душпастирів, які [...]
насаджують майже злочинними способами
румунізацію, управляють масове національне
375
Урльоп
душехватство серед повіреного їх пастві
руского народу (Звідомл., 1914,5)/порівн. лол.
uprawiac - 1) вирощувати, 2) займатися
чимось;рос. управлять - керувати.
Управнений. Той, що має право до чогось, на
щось, уповноважений. Хто з руских послів
сойму більше або виключно управнений
заступати Русинів в краю, сего не беру ся
рішати, бо пробуваю в краю недавно, а гадки
про се питане і в самім соймі не зовсім згідні
(Б., 1895,5,3);До вибору стануло 109 виборців
на 150 управнених до вибору (Б., 1895, 6, 3);
Другий виділ обнимає всі иньші управнені до
вибору особи в громадах [...]. Управненими до
вибору в сих двох виділах, взглядно в клясі
виборчій для робітників, єсть кождий
австрийский горожанин, що переступив 24.
рік житя (Б., 1895, 46, 1-2). 2. Законний,
належний за правом. Далі спротивляє ся
президент резолюциї Воляна, щоби місто
Чернівці основало руску школу народну, зате
підпирає внесене др.Стоцкого на поділ
православної школи народної на руску й
волоску, що більше спосібне відповісти
управненим потребам Русинів (Б., 1895, 5,3) /
пол. uprawnic, uprawniac - надати
повноваження, уповноважити, uprawnienie -
право, повноваження, upelnoprawnic -
уповноважити.
Упрёк. Докір. Щоби не стратити й одного
острого слова зупреків жіночих, не відповідав
звичайно Ярема нічо, а записував тільки все
якнайстараннійше. Та диво, вимівки Оксанині
ставали щораз, то коротші (Б., 1895, 8, 2) /
рос. упрёк - докір.
Ураза. Ураження, кривда, образа. Коли їм близше
придивимо ся, то переконаємо ся, що ті горлані
майже самі мальконтенти, котрі або чують
особисту якусь уразу, або заздростять, суть
занадто горді і тим не вдоволені, що не они
верховодять, хотячи коштом иньшого себе
вивисшити (Б., 1895, ЗО, 2-3) / пол. uraza -
образа, кривда.
Урґенс. Нагадування про завершення терміну
чогось. Одним-одніськимуказом з 9. мая 1904.
спинило косівске староство діяльність 13
Січий в косівскій окрузі.[..] Щось подібного
стало ся в богатьох инъших случаях, а всі
інтерпеляції, урґенси і т.д. позістали без успіху
(Б., 1907, 93, 2) / пол. urgens, заст. -
нагадування про термін.
Урґенція. Те саме, що урґенс. Та товариство
показало ся супроти неточности і
несловности своїх членів зовсім безсильним. Річ
у тім, що в часі занепаду товариства
попропадали квіти тих, що позичали гроші, а
на урґенції товариства стереотипно
відповідали довжники: "я віддав" або
"віддам"(Сімович, 1908, 506).
Урґувати. Нагадувати про термін, квапити з
виконанням чогось. Ми три рази уртували
ц[ісарско]-к[оролівску] Раду краєву а вона
знов гр[еко]-пр[авославну] консисторию, аби
бодай рукописи назад дістати (Б., 1895,7,3);
Так само Наріжний, що я його уріував задля
іст[орії] Укр[аїни]. Казав нібито "жартом ",
що скорше не дасть, ніж: Ти зробиш для музею
(Арт., 21. XI. 1933)/ пол. urgowac, заст. -
нагадувати про термін, квапити, підганяти (з
виконанням чогось); див. іще урґенс.
Уріжнороднювати. Урізноманітнювати, вносити
різноманітність. Відтак в школі, коли професор
питає після книжкового шабльону, [ученик]
рецитує докладно все з гори на долину - часом
лише яке qui pro quo, яке непорозумінє або
перекрученеуріжнороднює ситуацию (Корд ,
1904, 16) / порівн. рос. разнородный,
разнообразный - різноманітний; пол.
urozmaicic, urozmaicac -урізноманітнювати,
, urozmaicony -1) розмаїтий, 2) різноманітний.
Урльоп. Відпустка. Нові приписи в відпустках
(урльопах) в войску Постановою з дня 21
грудня затвердив Є[го] В[еличність] Цісар (Б,
1895, 1, 4); А якби Ти був, то можна би хоч
побалакати по душі о спільних інтересах, що
нас обох обходять; можна би себе взаїмно
висилати на урльоп для набираня фантазиї і
сили (Маковей, Листи, 550-551); Бесідник
покликує ся на досьвід, зроблений в сім напрямі
в Німеччині, Франції та Росії і просить, щоби
просьби батьків-рільників в справіурльопів для
їх синів на час жнив поладнувано корыстно
[...]. В кождім разі зроблено несмілу пробу
урльопованя на час жнив (Б., 1907, 75, 1);
Дотепер бувало звичайно в таких випадках, що
правительство, піславши парлямент на
урльоп, добувало з-поміж основних законів §
14. і обходило ся без парляменту (Б., 1909, 30,
1); [Др. Касіян Богатирець] знає ся з
румуньскою консисториєю, якій висьвідчив не
Урльопованє
376
одну прислугу, тому й поїхав до Петербурга,
не беручиурльопу. (Б., 1909, 31,2) / пол. urlop
- відпустка; нім. der Urlaub - відпустка;
урльоп, нім. - відпустка (гал., СЧС, 528).
Урльопованє. Надання відпустки. Бесідник
покликує ся на досьвід, зроблений в сім напрямі
в Німеччині, Франції та Росії, і просить, щоби
просьби батьків-рільників в справіурльопів для
їх синів на час жнив поладнувано користно
[...]. В кождім разі зроблено несмілу пробу
урльопованя на час жнив (Б., 1907,75, \)Іпол.
urlopowac - надавати відпустку; див. іще
урльоп.
Уроєний. Уявний, гаданий, позірний. Ми ще і
сегодня не можемо сказати, що той процес
ународовленя рускої інтелігенциї закінчив ся,
ще й сегодня мусимо з жалем серця признати
ся, що до того, аби межи народом а его
інтелітенциєю була дійсна, не уроєна
спільність, аби у інтелігенциї рускої було живе
почуте народне, досить ще далеко (Б., 1895,
89, 1) / пол. urojony - уявний, гаданий,
позірний; див. іще уроїти.
Уроїти. Вигадати, уявити собі щось, створити у
мріях. Ніхто не може сказати, що таки
просто засяде по правій Бога-Отця. Треба б
вже занадто зухвалого чоловіка, щоб посьмів
собі уроїти, що так таки справді буде (Б.,
1895, 12, 1); - Ти, Ірино, уважай, не дуже
вдавай ся з тим Білецким, особливо, як де перед
людьми. Бо нащо? По першім, то тобі може
пошкодити, а по другім, хлопець ще може собі
щось уроїти, а з того лишень неприємности
бувають (Галіп, 83); - Ти, може, був перший
мужчина, з ким вона стрітила ся близше і
тому, цілком природно, звернула деяку пайку
своїх любовних бажань на тебе. Ти за те звалив
собі уроїти, що вона всю себе готова віддати
тобі! (Галіп, 103) / пол. uroic sobie (cos) -
вигадати, намріяти собі щось, uroilo mu si$ -
йому здалося, намріялося, примарилося,
urojenie - мрія, химера, примара; нім. der
Schwarm - рій, ausschwarmen - роїтися (про
бджіл), schwarmen - кружляти, schwirren -
роїтися, кружляти (про думки тощо),
schwarmenrisch - мрійливий.
Урочистості, мн. Урочистість, свято,
святкування. Програмуурочистостий при отвореню
каналу північного вже оголошено (Б., 1895,45,
3) / пол. uroczystosc - урочистість, свято.
Уряд. 1. Державна установа, відомство, а також
місцеве правління, адміністрація. Внаслідок
безнастанних жалоб, що податкові уряди,
приймаючи старі двайцятки і 4-крейцарові
штуки при плаченю податків, не хотять їх
вимінювати на теперішну монету, оповістила
віденьска дирекция скарбу, що згадані уряди
не мають до сего обов 'язку, а можуть старі
гроші вимінювати на нові лише тоді, коли
мають в касах досить готівки (Б., 1895, 15,
3); Прозиване своєї матерної рускої мови
"хахольскою ", мови, що тепер уживає ся у нас
у всіх церквах і школах, на університеті, у всіх
урядах і парляменті, - се свідчить наглядно
про безграничну підлість і нікчемність, якими
можуть воювати лише такі нікчемні люди,
якими власне є наші домородні москалі (Б.,
1895, 31, 1); Похорон бл.п.Митрополита др.
Сильвестра Мораря-Андоієвича відбувся в
четвер, дня 18. с.м. при участи майже двох
соток сьвященства, заступників урядів і
товариств і публики, котру можна було
числити тисячами (Б., 1895, 17,3); Ми мусимо
числити ся ще й з тим, що наш мужик має
свою льоґіку, диктовану зрештою самим
житєм. Нащо йому рускої школи, щозахосен
йому з рускої науки, коли він з нею не може
нікуди послати дитину, бо навкруги школи
волоскі, уряди волоскі, церкви волоскі. Нічо
дивного, що при таких обставинах він
користає з кождої нагоди, при якій може
навчити дитину волоскоїмови, бо тоді волоскі
школи стоять для неї отвором (Б., 1907, 91,
1). 2. Приміщення місцевої адміністрації,
представників громадського самоврядування.
Руска Молдавиця була пристроєна сьвяточно,
тисячі Гуцулів творили шпалір від входу в село
аж до громадского уряду. Тут привитали
нашого посла [Н.Василька] представителі
громади в комплєтЦБ., 1907,83,1). 3. Посада.
Найперше став ґр. Капніст аташе при
посольстві в Римі і перебув на тім уряді десять
літ (Б., 1895, 20, 3); / посадові обов'язки. Але
практика учить, що предсідатель по
найбільшій части не розуміє свого уряду, а
через те й надуживає своєї власти (Б., 1899,
35, 2); / Зложити уряд - скласти посадові
обов'язки. Недавно "Діло"подало вість, що
п.Барвіньский уступив з виділу "Просьвіти " і
тим самим зложив уряд заступнике голови,
"мотивуючи се станом свого здоровля"(Б.,
1895,26,3); / Обняти уряд - стати на посаду,
стати до виконання посадових обов'язків.
Відколи митрополит Морар-Андрієвич обняв
свій теперішнийуряд, запанував в буковиньскій
консисториї і у всіх других церковних урядах і
заведеняхрумунізаторский шовінізм (Б., 1895,
5, \)/пол. оЬ]цс urza^d (stanowisko) - стати на
посаду. 4. Найвищий орган виконавчої і
розпорядчої влади держави, уряд. Посол
Тітінгер вносить, щоби виділ кр[аєвий]
розібрав теперішну господарку громадску
взглядом реформи податкової, яку задумує
уряд, і поставив дотичні внесеня (Б., 1895, 5,
3); Се повинно вчинити правительство, бо
впроваджене метрик - то робота уряду
державного, поручена тільки урядам
парохіяльним, за котру тих, що єї сповняють,
можна потягнути до одвічальностиза кожду
неправильність (Б., 1895, 10, 1)/ пол. urza^d-
1) установа, відомство, управління, бюро, 2)
посада, посадові обов'язки, служба, ztozyc
urzqd - скласти посадові обов'язки, піти з
посади.
Уряджене. 1. Обладнання, облаштування. Ми
бачили, що майже 2/3 дітий ходить до школи,
що уряджене шкіл достаточне та що
шкільництво вправді поволи все ж таки
поступає наперед (Б., 1895, 5, 3); Цілковиті
урядженя для гостинниць, каварнів і цукорнів
(Б., 1901, рекл.). 2. Умеблювання. Каварня
"Габсбург" отвирає ся 29.грудня ср. о 7 год.
рано. Ціле заведене є після наймоднійшого
стилю уладжене. Уряджене прямо будить
подив. Мальовила кисти перворядних артистів
(Б., 1909, рекл); / меблевий гарнітур. Ціле
уряджене для сип 'яльні з оріхового дерева і ціле
уряджене для їдальні з дубового -усе вироблено
красно і натурально по дуже низькій ціні (Б.,
1900, реюъ) І пол. urzqdzenie - 1) організація,
влаштування, 2) обладнання, облаштування,
устаткування, Ъ)заст. умеблювання.
Уряджений. Дієприкм. від урядити, уряджати
2. Мали дві великі кімнати, елегантно
уряджені, майже з комфортом (Коб., Valse
melancolique, 90).
Урядити, уряджати. 1. Влаштувати,
організувати. Той дім купили ми не на те, щоб там,
може, уряджати балі, лиш на те, щоби там
колись, як на те позволять средства,
377 Урядоване
заложити бурсу для зовсім бідної молодіжи
рускої народности (Б., 1895, 10, 2); Ану-ко,
добрі люди, хто піде за прикладом Гараздівців7
Та же таким чином при добрій згоді можна
добре урядити своє житє в рідній стороні, не
кидаючи її, не руйнуючи ся і не гинучи під час
переселеня до чужого, далекого, невідомого
краю (Товариш, 1908, 171-172). 2.
Облаштувати, умеблювати. Підписані
властителі сего заведеня не щадили трудів ні
коштів, а урядили сю подиву гідну каварню з
найвибагливійшим комфортом (Б , 1909, рекл.)
/ пол. urz^dzic, urzqdzac - 1) влаштувати,
організувати, 2) обладнати, 3) заст.
умеблювати.
Урядник. 1. Державний службовець, посадова
особа. Спочатку їхала шкадрона кавалєриї, за
ними двірский фурієр на кони, служба,
камердінери і урядники покійного Архікнязя,
депутациї офіцирів, ад 'ютанти і иньші (Б.,
1895, 7, 2); Сейчас по вічу в Селєтині виїхав
п.Василько в супроводі селєтиньскої "Січи " до
Шипота камерального. По дорозі здержав ся
похід при новім тартаку, який прибрано
фанами і зеленю на привіт п.Василькови. Тут
ждали на него всі урядники від трачки,
робітники і сторожа огнева (Б., 1907,47,1);
З другої сторони, треба подбати, щоби
населене мало охорону перед адміністрациєю;
треба видати закон про одвічальність
ад міністр ацийних урядників за шкоду,
заподіяну сторонам переступленєм урядового
обов 'язку приурядованю (Б., 1907,80,2);Наші
люди перед кождимурядником, ба навіть перед
возним, гнуть ся в три погибелі, кождалянка,
навіть дранка у наших людий пан, перед яким
кланяють ся до землі (Б., 1909, 102, 1). 2.
Діловод. Літературне товариство "Руска
Бесіда" вь Черновцяхь пошукує для свого
діловодства урядника (Б., 1887, оголош.) І пол.
urzfdnik - службовець, урядовець,
посадовець, 2) канцелярист, діловод.
Урядоване. Виконання посадових обов'язків.
Новоіменований директор черновецкоїхімназиї
радник шкільний Клявзер перебрав вчера, в
четвер, своє урядоване (Б., 1895,7,3); З другої
сторони треба подбати, щоби населене мало
охорону перед адміністрациєю; треба видати
закон про одвічальність адміністрацийних
урядників за шкоду, заподіяну сторонам
25-7017
Урядово
378
переступленєм урядового обов'язку при
урядованю (Б., 1907, 80, 2) / пол. urz^dowanie
- виконання посадових обов'язків.
Урядово. Офіційно, з офіційних урядових
джерел. Урядово сконстатовано, що близько
98 проц. всіх домів і будинків ушкоджених (Б.,
1895, 18, 4); Іменоване гр. Капніста
амбасадором у Відни оголошено воює урядово
(Б., 1895, 21, 3); Урядово оголошено
спенсионованє бувшого посла росийского в
Білграді Персіянього "зі взглядів на здоровлє "
(Б., 1895, 23, 2) / пол. urz^dowo - офіційно, в
службовому порядку.
Ускутёчнюватися. Виконуватися,
здійснюватися (про замовлення). Замовленяускутечнюють
ся картками кореспонденцийними (Б., 1900,
рекл.) / пол. uskuteczniac si§, розм. -
виконуватися, здійснюватися, uskutecznienie
- здійснення, виконання.
Услів'є. Умова Головні у слів'я для приверненя
мира ось які' виплата високого відшкодованя
воєнного, признане независимости Кореї,
відступленє Япанови острова Формози (Б.,
1895, 14, 3-4); Тим виділам повітовим, котрі
дадуть потверджуючу відповідь на згадане
питане, уділить виділ краєвий автентичних
вістий оуслів 'ях еміґрациїдо Бразилії^., 1895,
20, 3); / Під услів'єм - за умови, з умовою.
Пожичкууділяє ся на короткий час підуслів 'єм
чотиротижнево'івимови (Б., 1895,2,2);Щодо
гонорару, то прошу за аркуш друку від
дрібніших писем по 20 з[олотих] р[инських],
а від "Царівни" по 10з[олотих]р[инських] -
се, однак, під тим услів 'ям, щоби я гонорар
могла перед друкуванням писем дістати (Коб.,
Листи, 162,574) /порівн.рос. условие -умова;
пол. umowa - 1) домовленість, 2) угода,
warunek - умова;/?ос. при условии - за умови,
пол. pod warunkiem - за умови.
Условини, мн. Умови. Хто хотів би в добрім
місци ульокувати на станцию свої діти на час
шкільний, евентуально від 1. вересня ср.,
зволить зголосити ся доредакциї, де довідаєсь
о близших условинах (Б., 1901, рекл.); Сикавки
і каси, при яких купні суть дуже легкі і вигідні
условини. Нігде не дістанете дешевше, ніхто
не обслужить вас так ретельно і ніхто не
годен дати вам таких полекшийу сплатах (Б.,
1907, рекл.) / порівн. пол. warunki - умови,
рос. условия - умови, укр. обставини.
Уснути, перен. Занепасти в роботі, поступово
припинити свою роботу. Була в селі читальня,
котра під вітцівською охороною панотців
щасливо уснула і - відновили єї, щоб звідси
підтримувати розлад між громадянами (Б ,
1895, 5, 2) / нім. einschlafen - 1) засинати, 2)
розм. згасати, поступово припинятися;див. іще
засипляти.
Успособленє, успосібленє. Характер, настрій.
З причини, що Наталка "думає", не є
пересічною лялькою, що є тонкогоуспособленя
і не іде на кулаки зі своїм окружениям, як би се
була повинна зробити на думку Груш[евського],
повстає прецінь повість (Коб., Листи, 45,330);
Можна припускати, що і в иньших
продукцийних спілках є до тої справи прихильне
успосібленє, а бодай дискутовано над питанєм
(Товариш, 1908, 186); В товащ&тві добре
з 'організованім найдуть товариші защит і
оборону від кривд зі сторони зі всяких властий.
Теперішна невідрадна народна політика
поділала некористно і на успособленє нашого
сьвященства(Звіпомп., 1914, 38) / пол.
usposobienie - 1) характер, 2) настрій; див. іще
успособлений.
Успособлений. Налаштований, схильний до
певного настрою. Сему знов зааплявдував єще
з початку стихійно успособлений люд
одночасним, як з одної губи, кличем "Сумно!"
(Б., 1907,40,2) І пол. usposobic-налаштувати,
прихилити, привернути до себе; див. іще
успособленє.
Усправедливленє. Виправдання, поважна
причина відсутності. Хто з радних не прийде
на те засіданє або перед виборами вийде без
усправедливленя, той мусить заплатити кару
40 кор[он](См.-Стои,ъкяи, Громада, 42) / пол.
usprawiedliwienie - виправдання,
usprawiedliwic (siej - виправдати(ся).
Устава. Закон, положення. Де ж зрештою має
шукатируска інтеліґенция пристановище для
рускої народности, як не в Австриї, в котрій
засадничими уставами кождій народности
запоручено можність свобідного розвитку (Б.,
1895,11,2); [Господар] мав би через довгі літа
помалу сплачувати ціну викупна, аби відтак
стати на своїм грунті дійсним господарем. І
для того то внесло міністерство рільництва
ще і проект устави о чиншових господарствах
(Б., 1895, 43, 2); Вправді рада шк[ільна]
379
Уступити
місц[ева] має свій круг діланя (але сей уряд
значить тілько, що "сказав пан, - зробив
сам "), поданий в §8. устави з року 1869, який
ограничу є ся на 14 точках, поданих в повисшім
§ згаданої'устави (Б., 1899,35,2) І пол. ustawa
- закон, положення, projekt ustawy -
законопроект.
Уставлене. Установлення, упорядування,
розставлення (на місце). Магістрат продає
добре та видатне паливо в ціні 72 К за сажень
враз з доставою та порядним у ставленєм (Б.,
1909, рекл) / пол. ustawienie - установлення,
упорядкування, розставлення (на місце).
Уставлятися. Ставати в певному порядку. В часі
огню в селі, де нема сикавок до гашеня, люди
уставляють ся ланцугом і передають воду з
рук до рук від керниці аж до огню (Товариш,
1908, 196).
Уставовий. Прикм. від устава. / Уставовий
проект-законопроект. О сім сьвідчить цілком
наглядно велике число уставових проектів для
важних реформ (Б., 1895,25,2) І пол. ustawowy
- законний, передбачений законом.
Установа. Настанова, засада. В сім відділі хочу
ще раз за порядком розказати, яких установ
повинна старшина держати ся, щоб
стоваришенє осягнуло свою ціль (Канюк, 1906,
30) / порівн. пол. ustanowic - встановити,
ввести, ustanowic zasady - встановити,
ухвалити засади.
Устати. Припинитися. Відзиваємось, проте, до
в[исокого] ц[ісарско] -к[оролівского]
правительства краевого і просимо положити
конець сій тенденцийній роботі, що не
відповідає фактичному становирічий, отже
не є законна й тому повинна устати (Б., 1895,
10, 1); Скоро устануть морози і можна буде
відкривати виноград, буде у мене на продаж:
1500 дуже добре закорінених корчів винограду
імпортованого (Б., 1903, рекл.); 1 так через
спільництво всяке економічне непорозумінє
устає з тої простоїрациї, що годі сварити ся
з собою самим (Товариш, 1908, 201-202); Він
[Сава] повинен іти до війська замість
Михайла. Він!.. Се було б для нього чистим
щастям! Там би, певне, зробили з нього людей!
Його приязнь до Рахіри - Боже, скарай її! -
устала би, і з тим покинула би його вся зла
натура (Коб., Земля, 254) / пол. ustac -
припинитися, вщухнути.
Устилізувати. Сформулювати, викласти. Буває
й так, що дитина не дала відповідь, бо вчитель
поставив питане неясно. Тоді треба питане
добре устилізувати, або можна і помічними
питанями добити ся від ученика відповіди
(Канюк, 1911, 80) / пол. ustylizowac,
wystylizowac - стилістично обробити.
Устоятися. Дотриматися. / Устоятися
(встоятися) в слові - дотримати слова,
виконати обіцянку. Цуже перепрошую, що так
пізно обзиваюсь, ждала-м, щоби щось певного
написати. Буду старатись устоятись в слові,
але наколи б вийшло, що не устоюсь, то
знайте, високоповажаний добродію, що тоді
з Кобилянською зле стоять справи (Коб.,
Листи, 141, 546); Дорогий Василю! [...]
Критичним виданєм Федьковича та ще
доброю біографією Ти поставив би собі
monumentum a ereperennius. [...] Зробиш тим
ще й мені вигоду - бо встоюся в слові супроти
передплатників, ай Ти позбудешся невеликим
коштом сотки довгу (Маковей, Листи, 555) /
порівн. пол. stawic sie_ па slowie, заст. -
дотримати слова; нім. das Wort halten -
дотримати слова, zu seinem Wort stehen -
тримати слово (букв, стояти в слові); порівн.
вставитися в слові - дотримати слова (ІФ,
1,490).
Устроєний. Дієприкм. від устроїти. Вечером
того ж дня відбув ся пир, устроєний послами
в честь краевого маршалка і краевого
президента (Б., 1895, 5, 4) І рос. устроенный
- влаштований; див. іще устроїти.
Устроїти, устроювати. Влаштувати. З тої
нагоди устроїв полк єму параду, при чім
війскова музика між: иньшими грала і рускі
думки, що, певно, приємно вражали кожного
руского вояка (Б., 1895, 13, 3); Товариство
україньских студентів "Січ" в Чернівцях
у строює в суботу [...] великі вечерниці з
танцями. Музика глиницка вже замовлена.
Вступ від особи 4 кор[они]. Стрій народний
або візитовий (Б., 1909, 25, 3) / порівн. рос.
устроить - влаштувати; пол. ustroic -
прикрасити, нарядити.
Уступити. 1. Вийти зі складу керівного органу.
Недавно "Діло" подало вість, що п.Барвінь-
ский уступив з виділу "Просьвіти " і тим
самим зложив уряд заступника голови,
"мотивуючи се станом свого здоровля"(Б.,
25*
Утаксувати З
1895, 26, 3); Перед кождим збором весняним
треба на однім засіданю старшини
вильосувати тих членів старшини і ради
надзорчої, котрі після § 16 і §32-го статута
мають уступити (См.-Стоцький, Порадник,
51). 2. Подати у відставку. Однако ж, о скілько
тут запоручають, цісар не прийме димісиї
гр.Кальнокого, а се буде для президента
угорского міністерства сказівкою, що ему
самому треба уступити (Б., 1895,27,2) І пол.
ust^powac - 1) поступатися, 2) відступатися,
3) подавати у відставку.
Утаксувати. Призначити таксу. Три знатоки
означають, який може бути наименьший дохід
з наймленої землі. Аби вони легше доходи добра
означили, дідич предкладає їм для оглядин
рахунки свої за попередні роки. Як вони
утаксують, таку мають мужики платити
аренду (Товариш, 1908,137) / пол. taksowac -
оцінювати; див. іще такса.
Утенсілія. Приладдя, начиння. Чорнило, ляк,
штучні фарби, утенсілія до мальованя і
рисованя. Чищені поташі, гірка сіль, алькернес,
рожаний олій (Б., 1906, рекл.); Саночки, скі і
утенсілія (Б., 1909, рекл.) / пол. utensylia -
приладдя, начиння (напр., шкільне,
канцелярське тощо).
Утиральник. Рушник. Так, переходячи з одної
вулиці в другу, закупила остаточно небагато
чого, опізнилася та й заночувала у знайомої пані,
котрій продавала кілька разів утиральники,
килими і два фунти вовни (Коб., Вовчиха, 148) /
укр. діал. утиральник - рушник.
Утлий. Кволий. Так з поля забирає ся
[фосфорову] сіль в зерні, а не дає ся єївгною.
Ріля щораз більше убожіє в ту сіль і мусить
через то родити мало, і то утлого зерна. Тому-
то мусимо уживати штучних гноїв, що мають
в собі фосфорову сіль, як суперфосфат і
томасівка (Товариш, 1908, 229) / порівн. пол.
wa^ly - слабкий, кволий, миршавий; укр.
утлий, вутлий - 1) неміцний, благенький,
старий, потертий, убогий, 2) слабкий,
недорозвинутий (СУМ, III, 789);/?ос. утлый -
1) кволий, старезний, трухлявий, 2) убогий,
мізерний
Утраквізм. Двомовне викладання в гімназіях. З
нагоди проекту, піднесеного зі сторони одної
трупи польских послів, щоби заснувати на пробу
кілька утраквістичних польско-руских
Хімназий, стало питане про "бути чи не бути "
утраквізму актуальним (Корд., 1904, 3) / пол.
utrakwizm - двомовне викладання в гімназії;
порівн. утраквізм, лат. - вживання в
державних та громадських установах
автономних провінцій колишньої Австрії (до
війни 1914-1918 р.) поруч з державною мовою
- мови місцевої людности (СЧС, 446).
Утраквістичний. Прикм. від утраквізм. Хто
лише через кілька літ учив сего предмету в
утраквістичних, а рівночасно в одноязикових
відділах, не може не запримітити величезної
ріжниці у вислові учеників обох категорий
(Корд., 1904,19).
Утульний. Затишний. Свій побут в Парижі
хотів я використати також для того, щоб
познайомитися з домашнім життям
французьким, і з тою метою закватирувався
у старенького вдівця п.Дюпонт, що мешкав у
латинськім кварталі з донькою учителькою в
утульнім помешканню (Галіп, Спомини, ч.З-
4,91) / порівн. пол. przytulny - затишний;/?ос.
уютный - затишний.
Утяжливість. Обтяжливість, прикрість.
Витривалий, мов лісна звірина, був загартований
проти всяких утяжливостей непогоди й мав
ноги, мов олень ! (Коб., Земля, 323) / пол.
uciqzliwosc - обтяжливість, прикрість.
Уходити (за кого?, за що?). Сприйматися,
здаватися, вважатися (ким?, яким?). Отже
приймім, що вони є тим, за що хотять
уходити, але треба мати все на оці те, що
"Старорусини " є посередником, через котрий
московскі агенти мають приступ до нашого
народу. А що за цінне то староруске медіюм,
то найліпше можемо пізнати з похвальних
гимнів їх органів[...] Отже, коли ті
"Старорусини" становлять то так
небезпечне медіюм, то що ж нам, правдивим
Русинам, лишає ся, як не бороти ся з ними (Б.,
1895,7,3); [Петро] уходив у сільських дівчат
за якогось недоступного героя, на якого не
ялося їм підносити очей (Коб., Земля, 225) /
пол. uchodzic - 1) втікати, 2) уникати, 3)
здаватися, вважатися, 4) минати.
Уцтивий. Учтивий, шанобливий. Шкода
тратити на суперечку уцтивих слів
(О.Маковей, Б., 1895, 11,2)/ пол. uczciwy -
чесний, сумлінний, порядний; порівн. рос.
учтивый - те саме.
0
381
Фальсифікат
Ученик. Учень. Краєварада шкільна на засіданю
з дня 9. марта с.р. ухвалила увільнити
кільканайцятьучеників від оплати шкільної^.,
1895, 9, 4); Відбув ся похорон покійника при
великім здвизіучеників его ірускої громади (Б.,
1895,5,4); В імениучеників подякував виділови
товариства ученик У.кляси Когут Лев
короткою, добре обдуманою промовою, в котрій
в імени товаришів щирими словами обіцював
допровадити пильностию і примірним
Фабрикант. Виробник. Але найбільше дали ся
взнаки виноградарям полудневої Франциї
північні фабриканти цукру, що стали
величезними масами продукувати штучне вино
і заливати своїми фальсифікатами
француский ринок, зарубуючи таким робом в
корінь полуднево-француского виноградництва
(Б., 1907, 69, 3) / пол. fabrykowac -
виготовляти, продукувати, fabrykant - 1)
фабрикант, промисловець, 2) заст. виробник;
нім. fabrizieren - виготовляти.
Фабрикат. Виріб, товар. Самостійна продаж
кальошів правдивих петербургскіа, черевики до
снігу з патентованими підошвами,
неперемакальними - нійліпші фабрикати (Б.,
1903, рекл.); Льорнети, побільшаючі шкла,
найліпші францускі фабрикати (Б., 1907,
рекл.); Найліпші ту краєві і заграничні
фабрикати (Б., 1907, рекл.) / пол. fabrykat -
фабрикат, промисловий виріб.
Фаєрверок. Феєрверк. Се лиш фаєрверок, на
котрий шкода пороху і труду (Б., 1896,76,2) /
пол. fajerwerk - феєрверк; нім. das Feuerwerk
- феєрверк.
Фаєрман. Пожежник. Що під час "славної"
діяльности згаданих панів фаєрмани не мали
майже ніяких приладів, а нову, тану сикавку,
куплену за дорогі гроші, "зіпсували " чищенєм
пивниць за два роки, се також не має нічого
дорічи, бо, властиво, не о се ходить, а о щось
инного (Б., 1907, 70, 2) / нім. der
Feuerwehrmann - пожежник.
Файний. Гарний, добрий, чудовий. Статя Твоя
про Франка в "Зорі" дуже файна! (Маковей,
Листи, 549); І лише тому, що я з Тобою за пан-
брат і що Ти такий "файний" хлопец, кричу я
так грімко (також: при помочи газети), бо
поведенєм (Б., 1895, 9, 4); Заряд "Музичної
школи " готов вже і сего року завести науку
дутих інструментів, коли лише зголосить ся
відповідне чилоучеників (Б., 1907,97,3); Якраз
з тих сіл, де ділають душпастирі-Українці, нема
учеників в середних школах і не напливають ніякі
жертви на добродійні ціли, як на бурси,
захоронки, "Україньску школу" і ин. (Звідомл.,
1914,55)/порівн.^ол. uczen -1) учень, школяр,
2) учень в ремісника; рос. ученик - те саме.
інакше - признавши ся - я не у всякого
"доктора " єго "вченість " пошаную; суть бо
доктори - поп docti, як і люди - не людяні
(Маковей, Листи, 552); Відтак буду до Лесі
Українки писати. Достала-м вчора від неї дуже
файний лист (Коб., Листи, 73,408) І пол. fajny,
розм. - чудовий, якнайкращий, надзвичайний;
нім. fein - гарний, чудовий, добрий; бук. діал.
файний - гарний, добрий, чудовий.
Файно. Присл. до файний. Файно ти навчив
ся від панотця Отченашу в школі (Б., 1895,
6, 3); Завтра зачинаю Вашу новелу
переводити. Знаєте, що вийде дуже файно в
німецькім (Коб., Листи,27, 289) / пол. fajno,
fajnie,/?03M. - чудово, гарно, добре; нім. fein
- чудово, тонко, вишукано; бук. діал. файно
- гарно, чудово.
Фальсифікат. Підробка, неякісний товар,
вироблений з порушеням технології. Але
найбільше дали ся взнаки виноградарям
полудневої Франциї північні фабриканти цукру,
що стали величезними масами продукувати
штучне вино і заливати своїми
фальсифікатами француский ринок,
зарубуючи таким робом в корінь полуднево-
француского виноградництва (Б., 1907,69,3);
Досить остро напали одні на других в справі
закона о надзорі над споживними товарами.
Селяни голосували за тим законом, бо він
хоронив їх продукцию від міских
фальсифікатів, а робітники голосували
против (Товариш, 1908, 94) / порівн. пол.
falszerstwo - фальсифікація, підробка,
falszowac - підробляти, фальсифікувати,
falszer - підробник, фальсифікатор; нім.
falschen - підроблювати, der Falscher -
підробник, фальсифікатор, die Falschung -
Фальча 382
фальсифікація, підробка; фальсифікат, лат.
- підроблений продукт (СЧС, 448).
Фальча. Міра поверхні землі. Руске населене [у
Вашківцях над Черемошем] майже виключно
хліборобске Населене, як бачимо, доволі густе,
а ґрунту мало, дуже мало. Є вправді кількох
богачів, але ті не хотять тримати "зі
старцями", они "фудульні" на своїфальчі і
ідуть за тим, що має тих фалеч еще більше
(Б., 1907,94,1); Якби лічити на кождий гектар
(фальча) землі на цілу Буковину, гурт на гурт
навіть по 2.000 корон, що є добре раховано,
то за тих 15 міліонів корон, які ми щороку
пропиваємо, можна би закупити в однім році
8.000 гектарів поля (Товариш, 1908,147); Така
машина обсіває коло 10 фалеч A8 морив) на
день, значить тільки, що трох дуже добрих
сівачів (Товариш, 1908,214);Л до села внадить
ся якийсь ґешефтяр, купить від Івана фальчу
поля, від Петра 2, від Гаврила 3 і т.д. Небавом
має яких 100 фалеч, загніздить ся в селі, а
знаючи пристрасть нашого народу до поля,
відпродує знов кожну фальчу богато дорозше
та заробляє на тім тисячі (Б., 1909,78,5) Ірум.
fake - давня міра землі = 14, 322 м2\ бук. діал.
фальча - молдавська міра площі угідь, 1,358-
1, 421 га (ІМіСУ, 671); порівн. фальча, рум. -
давня міра поверхні, = 14,322 км 2(СЧС, 529).
Фамілійний. Родинний, сімейний. Правда, я
маю фамілійного тепла з моїми "Галями",
малими хлопчиками, і моїм так зв[аним]
"зятем ". Досі дуже гарно держимося. Гадаю,
їм і зі мною несогірше (Коб., Листи, 209,649) /
пол. familijny, заст. - родинний, сімейний,
родовий.
Фамілія. Родина, родичі. Що слово скаже
п.Гакман, а тут обсиплють зібрані його
"ганьбами". П.Бречук говорив, що годі
Гакманови вірити, бо він навіть свою фамілію
бідну обдер, забравши від неї якусь там
відомерщину(Б., 1907,44,2) І пол. familia, заст.
-родина, сім'я; нім. die Familie -родина, сім'я;
укр. діал. фамілія - родина, рідня, родичі;
фамілія, лат. - родина, сім'я (СЧС, 529).
Фамбзний, експр. Знаний, вихвалюваний. / ся
фамозна солідарність [...] архишляхтичів з
екс-демократами є рівночасно нічим иньшим,
як впливом і об 'явленєм сеї "moralo insanity ",
про яку говорив ту др. Грос (Б., 1907, 87, 2) /
порівн. пол. fama - поголоска, чутка, слава.
Фана. Прапор. Сейчас по вічу в Селєтині виїхав
п.Василько в супроводі селєтиньскої "Січи " до
Шипота камерального. По дорозі здержав ся
похід при новім тартаку, який прибрано фанами
і зеленю на привіт п.Василькови. Тут ждали на
него всі урядники від трачки, робітники і
сторожа огнева (Б., 1907,47,1) І нім. die Fahne
- прапор, die Kirchenfahne - хоругва, корогва;
укр. діал. фана - прапор; порівн. фана, нім. -
прапор {гал. СЧС, 529).
Фант. 1. Предмет, який віддають у заставу або
для розіграшу. [На вечерницях "Товариства
для жіночого промислу домашного в
Городенці"] відбулось льосованє дуже гарних
фантів, котре закінчилось повною гумору,
сьміху і дотепів ліцитациєю деяких
невильосованих предметів (Б., 1896, 165-166,
4). 2.Предмет, який дає учасник гри у фанти
як штраф для визначення завдання; назва гри.
Якийсь час сиділи ми, мов стовпи, аж нарешті
зробив Кольо внесок, щоби грати ся "фантів ",
на що всі згодили ся з одушевленєм (І.Синюк,
Б., 1907,2-3,2). 2.Складна справа, яка потребує
розв'язання. Нещастє хотіло, що при
теперішних виборах вийшло в Галичині на 27
вибраних п 'ять послів, котрі не узнають наш
нарід за нарід, а тілько за прихвостень
московский. З тим прикрим фантом треба
було руским послам щось зробити. Зайшло
питане: чи брати їх у спільний україньский
клюб? чи не допустити їх до клюбу? (Б., 1907,
80,1); / Що почати (робити) з тим фантом?
- що з тим діяти?, як вчинити?>#к подали ми в
попереднім числі, "славний "з'їзд мужів довір 'я
москвофільскої партиї не то що не приніс
москвофілам ніякого сьвітла на їх шляху, але
затемнив їх калабаню так, що тепер,
властиво, ніхто не знає, що почати з новим
кацапским фантом, якому на ім 'я царске. а на
призвище льокайство (Б., 1907, 81, 1); З
концертом... то воно спало на мене все так
несподівано, і я так звикла сидіти дома, що
справді не знаю, що з тим фантом робити?
(Коб., Листи, 51, 347); "Царівна" писана
кровією мого серця. Банда циганів-музиків - із
чудовим капельмейтром Хрістофом - дала
почин до написаня цеї повісти. Я шаліла
внутрішньо від музики, до того неустанна
туга вирвати ся з зачарованого кола
домашного одностайного житя, де я мало що
383
Філіграновий
знаходила для своєї душі і фантазії,
допровадила мене до того, що я, замкнена,
дуже маломовна, не маючи що з "фантом "у
своїм нутрі починати, писала це оповідане
(Коб., Автобіографія, 23) / пол. fant - 1)
предмет, який віддають у заставу; 2) фант (у
грі), со z tym fantem robic? - як з тим чинити,
що з тим робити?
Фарбарня. Фарбувальня - заклад, в якому
фарбують, відновлюють колір одягу. Хемічна
пралня і фарбарня дамскої і мужескої
гардероби (Б., 1909, рекл) / пол. farbiarnia -
фарбувальня; нім. die Farbung - фарбування,
забарвлення.
Фарма. Ферма, селянське господарство. Кождий
ляндльорд обов 'язаний після сего проекту
призначити означену кількість своєї землі на
малі фарми і випахтувати їх хліборобам на 80
літ за чинш, вже згори назначений (Б., 1907,
62, 2); Фонд, потрібний на всякі вивласненя,
на добровільне закупно, як і на устроюванє
фарм, буде в міру потреби повставати з
продажи державної ренти (Б., 1907, 62, 2) /
пол. farma, ferma - ферма; нім. die Farm -
ферма, хутір.
Фаска. Діжка, кадовб. Якась пані питає ся за
маслом: "Від кого те масло?" - запитує,
всказуючи на фаску (О.Миронюк, Б., 1895,38,
2); 3 масниці дає ся масло на вигнітач,
витискає ся підмаслє і формує ся в чверть
кілеві фаски з вибитою фірмою "Молочарска
спілка в Гараздівцях" (Товариш, 1908, 161) /
пол. faska - діжка, кадовб, fasa - діжа, бочка,
чан; нім. das Fass - бочка; порівн. фаска, нім.
- діжка, кадовб (СЧС, 449), діжечка на масло,
масничка (СЧС, 529); фасочка - невеличкий
дерев'яний посуд у формі діжечки (ІФ, 2,530).
Фериї, мн. Канікули, свята, перерва в роботі на
свята. Давно було се, як були ми ще молоді, як
одного року перебувала я під час ферийу селі
Белелуї, у моїх свояків Сінгалевичів (Коб.,
Слова..., 303); Палата послів Ради державної
розпочала дня 4.с.м. свої фериї великодні і збере
ся на ново аж дня 23. с.м. (Б., 1895, 13, 3);
Великодні фериї дали партійній прасі нагоду
до дуже оживленої дискусиї про проект
перевороту в Німеччині (Б., 1895,15,3); Отже,
молодіж і родичі їх, і свояки передумують під
час ферий над тим, яку дорогу житя вибрати
для молодіжи, -тай справедливо, бо від сего
вибору залежить вся іїбудуччина (Б., 1895,92,
1); На фериї приїхала Ріта додому (Б., 1899,
35, 1); Президия, бажаючи, щоби палата
інтензивно і правильно працювала,
предложила президентові міністрвів завести
сталі засіданя палати панів перед Новим
роком, перед Великодними сьвятами і перед
великими фериями (Б., 1907,82,2); Одного разу
коли мій брат Юліян вернув на фериї в гори до
Кімполюнґа (тоді перебувала на фериях і Софія
Окуневска), оповідав він багато про професора
університету, філолога Вробля (Коб.,
Автобіографія, 24) / пол. ferie, мн. - канікули,
ferie parlamentarne -парламентські канікули;
нім. Ferien, мн. - канікули, відпустка.
Фестин. Святкова забава, народне гуляння. В
неділю, дня 16. с.м. відбував ся в недалекім
від нас галицкім місточку - Снятині -
народний руский фестин. Від часу останних
виборів, де Русини і Жиди станули проти
польского кандидата Мойси - прорвались всі
нитки між: місцевою рускою та польскою
громадою, тому можна надіятись, що
Поляки фестин руский в Снятині
збойкотують. Так і стало ся. Однак фестин
руский все виглядав величаво, приїхало до
Снятина богато селян з Буковини! [...]. Поза
селянством були на фестині снятиньскім
також: інтелігенти з Буковини (Б., 1907, 65,
3); Програма фестину ось яка: забава
цьвітова, почта, колесо щастя, забави
городові і танці. Дві музики (Б., 1907, 64, 3)
/ пол. festyn - святкова забава, народне
гуляння, festynowy - святковий, fest, заст. -
святкування, свято; нім. das Fest - свято,
святкування, гуляння, забава; порівн. фестин,
фр. - святкова забава, гулянка (СЧС, 529).
Фіглі, мн. Витівки, викрутаси. Не слухав я далі
тих небилиць, бо яковось мені стало, щоби
проповідник слова Божого та вигравляв такі
фіґлі, жарти та сьміхи, що їх % иба в корчмі
почути можна (Б., 1895, 9, 4) ' пол. figiel -
витівка, жарт, гра, figH-migli, мн. - витівки,
жарти, пустощі, веселощі, figlowac -
жартувати, пустувати.
Філіграновий [філіграновий]. Філігранний,
тонкий, вишука-ний. Я перечитала лиш першу
частину Вашого "Приспіву" - таке любе і
філігранове, а другу мусила на пізніше
відложити (Коб., Листи, 210, 651) / пол.
Фільц 384
filigranowy - 1) філігранний, 2) перен. тонкий,
делікатний, вишуканий, 3) ажурний.
Фільц. Фетр, повсть. Капелюхи з фільцу,
ковнярики іманшети для панів і хлопців, куфри
до подорожи і татки для пань, мешти для
пань, панів і дітий, сандалки для пань, панів і
дітий (Б., 1907, рекл.); Доставці для
буковиньского зв 'язку урядників Мінцер і
Шехтер поручають свій богато асортований
склад осінних і зимових артикулів: капелюхи з
льодену фільцу і плішу (Б., 1909, рекл) / пол.
file - фетр, повсть; нім. der Filz - фетр, повсть.
Фільцбвий. Прикм. від фільц. Літні капелюхи
легонькі, фільцові iLoden, полискуючі, Drapp і
в всіляких модних фарбах (Б., 1900, рекл.) І пол.
filcowy - фетровий, kapelusz filcowy -
фетровий капелюх.
Фіна. Похресниця. Санда випровадила маму аж
до воріт. Переходячи їх, Зоя ще сказала: -Коли
хто буде питати за мною, кажіть, я пішла
до фіни, не всі потребують знати, куди мені
дорога... (Коб., Вовчиха, 147) І рум. fin, fina-
похресник, похресниця (хрещениця); бук. діал.
фін, фіна - 1) похресник, похресниця, 2) для
вінчальних батьків - подружжя (чоловік і
жінка), при шлюбі яких вони були в церкві;
порівн. фін, фіна, рум. - хресник, хрещениця
у карпатських верховинців (СЧС, 529).
Фінта. Виверт, викрут, викрутас. [Др. Касіян
Богатирець] знає ся з румуньскою
консисториєю, якій висьвідчив не одну
прислугу, тому й поїхав до Петербурга, не
беручи урльопу. Вправді архиєпископови
говорив про подорож до Відня чи до Берліна,
але відложив тую і поїхав до Петербурга. Що
він задумував тою фінтою, годі добре
зрозуміти (Б., 1909,31,2)/ пол. finta - виверт,
викрут, викрутас, хитрощі.
Фіра. Віз, підвода, хура. Передусім залежить на
тім, щоби усі наші люди явили ся при
голосованю. В тій ціли треба мати під руками
кілька фір, щобимож байдужних або занятих
роботою скоро приставляти назад (Б., 1907,
49, 1); Колись я тут ішла собі на прохід на
Горєчу сама. Під гору тягнув якийсь кінь велику
фіру цегол (Коб., Слова..., 254); /перен. велика
кількість чогось. Набалакавши відтак повну
фіру того, що москвофіли називають
показуванєм грушок на вербі, посол
Глібовицкий заявив, що "русско-народна"
партия стоїть непоколебимо при своїм
"рускім" імени і при своїй прабатьківскій
церкві - (о скілько знаємо посол Глібовицкий -
уніят), і ще раз потішив присутніх, що
Українцям буде незадовго капут " (Б., 1907,90,
1) / пол. fura - віз, хура; нім. die Fuhre - віз,
підвода; }>к/?. діал. фіра-віз, підвода.
Фірма. 1. Організація, установа, фірма. Перші
думали се зробити Буковинці, які нараджували
ся над основанєм товариства "Буковина "; се
ж мало настати тоді, якби їх житє в "Союзі"
стало неможливим і вони були б приневолені
покинути "стару фірму" противникам
(Сімович, 1908,519-520). 2. Вивіска, зовнішня
назва. Що ти хилиш ся до радикалів, не думай,
що се возьму тобі в провину; фірма фірмою, а
робота роботою. Можна бути радикалом і
нічого користного не зробити; а можна бути
й клерикалом і прислужити ся людям
незвичайно - і навпаки (О.Маковей, Б., 1895,
134, 1); Слабше була заступлена сьвітска
інтеліґенция, хоч без прославлених москвофілів
Дуди і д-ра Дудикевича з Коломиї не обійшло
ся, бо ті панове для об 'єдинительноїроботи
найлучша фірма і принука (Б., 1895, 44, 3);
Навіть те, що фірму видавництва, себто, тов.
"Молода Україна", поміщено на четвертій
сторінці окладинки, - теж: справа п. Грабчука
(правда, в розі палітурок угорі, з правого боку
дав він нашу блакитно-жовту стрічку, що ми
її, студентським звичаєм у Чернівцях, носили
на грудях) (Сімович, 1938, 77); / Виробити
фірму - створити собі ім'я, певний образ
(імідж). Так працює між: Українцями ся
удержувана Петербургом партия "вгорі і в
долині", яка виробила між: правлячими кругами
в Австриї фірму народної партиїу Русинів. З
ними числять ся дійсно, якзрускою, а радше
старорускою партиєю. Чи се дієть ся з
незнаня положеня, чи з політичних мотивів в
цілирозділеня, ослабленя та неволеняукраїнців
після старого австрийского клича "діли та
пануй", се ще питаня (Б., 1909, 31, 2) / пол.
wyrobic sobie firm$ ~створити собі ім'я; /Під
фірмою - під маркою. Якраз тоді львівська
молодіж: рішила зробити прогульку до
Чернівців. Члени "Молодої України"
постарали ся, що львівська молодіж згодила
ся дати концерт під фірмою "Молодої
України "(Сімович, 1908, 521)/аюл. podczyj^s
385 Формуляр
firing - під чиєюсь маркою. 3.Торговельний
знак, марка виробничого закладу,
підприємства. З масниці дає ся масло на
вигнітач, витискає ся підмаслє і формує ся в
чверть кілеві фаски з вибитою фірмою
"Молочарска спілка в Гараздівцях " (Товариш,
1908,161) І пол. firma -1) фірма, торговий дім,
2) ім'я, репутація, марка.
Флегма. Мокрота Вапнисто-желізний сируп.
Від 39 літ лікарями випробований і
поручуваний яко грудний сируп. Усуває флєґму,
лагодить кашель, побуджує апетит.
Приспорює травлінє і ділає відживляючо на
кров і розвій костий (Б., 1909, рекл) / пол.
flegma - мокрота, слиз; порівн. флегма, гр. -
слиз (СЧС, 455).
Флюктуация. Хитання, коливання. Без того
видавництво все буде холітати ся, улягати
всім флюктуациям в припливах і хвилевих
недостачах передплати (Б., 1907, 83,2) / пол.
fluktuacja -1) хитання, коливання, мінливість,
плинність, 2) фіз. флуктуація.
Фляга. Прапор. Чех їде там [до Петербурга]як
Чех, Словінець як Словінець і вертають
звідтам як вірні сини своєї вітчини. Цілком
инакше має ся річ із Богатирцем і
товаришами]. По австрийским морю
плавають вони під флягою старорусинів, по
тамтім боці границі кличуть вони з емфазою,
що вони "істинно русскі люди ". За ту емфазу
платять в Петербурзі готовими грішми, які
мусять бути немалі (Б., 1909,31,2) І пол. flaga
- прапор;рос. флаг- прапор.
Фльор, ч.р. Флер, креп - тонка чорна тканина,
використовувана на знак трауру. Каплиця сама
була прикрита чорним фльором, а на середине
її, де стояв катафальк високий, поставлено
домовину з тілом покійника (Б., 1895, 18, 3) /
пол. flora, ж.p.- 1) флер, креп, 2) траурна
пов'язка з флеру, крепу; порівн. флер, фр. -
прозора тонка тканина з шерсти або шовку
(СЧС, 455).
Фльота, ж.р. Флот. Під час бомбардованя сих
островів і при нападах зісталахіньска фльота
знищена, так що Хіни не можуть ставляти
на мори вже ніякого опору Япанцям (Б., 1895,
6, 3); Дня 22 с.м. будуть маневри фльоти під
Кільом, по чім вернуть домів (Б., 1895,45,3) /
пол. flota - флот; нім. die Flotte - флот.
Фоліо, с.р. Аркуш у членській книзі, який
складається з двох сторінок - лівої та правої.
Вписує ся ту саму суму, на тих самих фоліях,
лиш з тоюріжницею, що тут треба головну
суму розділити на поодинокі рубрики (Канюк,
1906, 36); Книгу членьску треба заложувати
після слідуючого взірця, призначуючи каждому
членови осібне фоліо (дві стороні - ліву і
праву)[...] В кождім книговодстві на всіх
мовах принято для означеня двох належитих
до себе листків, лівий і правий бік, вираз
"фоліо ". Се слово італійске: означає тілько,
що "лист ". В книговодстві воно має таке
значінє, як висше сказано. Воно є терміном
технічним в книговодстві. Термін - то слово
латиньске і означує тілько, що "назва ".
Технічний - також латиньске слово - означає
тілько, що "фаховий". Отже, термін
технічний значить "фахова назва" (Канюк,
1906,39) І пол. folio, с.р., невідм. -1) бухг. фоліо,
2) формат у піваркуша; порівн. фоліо, іт. -
формат книги в піваркуша (СЧС, 457); права й
ліва сторінки у рахункових книгах, що мають
один і той самий порядковий номер (СІС, 887).
Фолкетінґ, невідм. Фолькетинг-державна рада
(парламент) у Данії. При нових виборах до
даньского фолкетінґ (ради державної)
побідила партия опозицийна (Б., 1895,15,3).
Форитованє. Протегування, особливе сприяння
комусь. Отже, і в сім згляді стоять Русини
гірше від Волохів, і Волохи не мають причини
скаржити ся на форитованє Русинів на полі
шкільництва [...] чи, може, се доказ
форитованя Русинів, аупослідженя Волохів?
(Б., 1899,49,2) / пол. forytowac (kogos, cos) -
підтримувати (когось), протегувати, сприяти
(комусь).
Форлядунок. Подання до суду (документ, зразок
документа). На кожнім вічу підносять люди
скарги про те, що майже всі судиї калічать
нашу мову, не тільки вироки, рішеня та оголо-
шеня, але навіть завізваня (терміни) видають
суди в руских сторонах по-німецки. Селянин
мусить просити шинкаря або писаря громад-
ского, щоби єму прочитав "форлядунок", бо ні
він, ні єго дитина не вміють німецкоїмови (Б.
1909,68,1) І нім. die Vorlage -1) проект,
пропозиція, 2) зразок, 3) подання (документів); порівн.
ферлядунок - виклик до суду (ІФ, 2, 530).
Формуляр. Бланк, зразок. Заявленеприступленя
в члени каси пише ся на приписанім формулярі;
Форса
386
старшина повинна о то дбати, щоб завсіди
мати на складі кілька таких формулярів, котрі
молена вже готові купити (См.-Стоцький,
Порадник, 35-36) / пол. formularz - бланк,
формуляр, анкета.
Форса. Гордість, предмет гордості. Коли
переглянеш 42 сегорічних чисел "Буковини ", то
щонайменьче фейлетонам признаш велику
ріжнородність, а може, й інтересні они. То
моя амбіция і моя форса (Маковей, Листи, 549)
/ порівн. пол. forsa, заст. - сила, енергія.
Форсовний. Посилений, нападний. Иноді
книгарі хапають ся форсовних способів для
зверненя на себе уваги купуючих: так
уживаєть ся гуртовних цін, сензацийних
ілюстраций, а навіть часто - полиць на
книжки, при чім купуючий дістає роман як
премию (Б., 1907, 80, 3) / пол. forsowny -
посилений, підсилений.
Форсувати. Підсилювати, напружувати. Слава
Богу, що Ви годні знову працювати; та вже
не форсуйте надто силами (Коб., Листи, 157,
5 64); Ми дуже добре знаємо, чому наші "щирі"
зверхники з одного боку нам відраджують
учити ся боголословія, а з другої сторони
форсують до богословія Волохів, для котрих
вже від років нема посад і нема навіть виглядів
на посади (Звідомл., 1914, 40); Очі не смію
форсувати, вечорами не пишу зовсім (Коб.,
Листи, 208,646) І пол. forsowac -посилювати,
підсилювати.
Фортуна. Хуртовина, заметіль. - Ех, що за
дорога, що за дорога! Се кара божа спадає на
нас, кара божа! - бурмотів [панотець],
засапуючись і опираючись важко на грубу,
ковану палиц. Біла довга борода аж штивніла
на морозі. - Таже дав Бог святий сніг, аякже,
- відказав молодший. -А, може, воно й добром
вийде весною землі? - А-і, "добром ", дурню!
Грішите, та п 'єте, та крадете, та грабуєте,
та свідчите фальшиво один на другого; на
боже не даєте - і добром має ставати стужа
та фортуна? Не плів би ти дурниць! (Коб., За
готар, 127) / порівн. пол. fortuna - доля,
фортуна, щасливий випадок; бук. діал.
фортуна - хуртовина, заметіль.
Форум, невідм., с.р. Форум, зібрання, місце
громадських зібрань. Високоповажаний
Товаришу! Зі згляду на нашу устнурозмову, хочу
Вам відповідно до моїх переконань, щобзавсігди
то, що тверджу, всюди і перед всяким форум
заступати, - слідуюче подати до добровільного
ужитку (Б., 1907, 44, 3); Ми вступили в сю
палату, сильні довір 'єм наших виборців, охочі
до праці, готові брати живу участь в роботі
сеї високої палати, і то тим більше, що мусимо
сей парлямент уважати за єдине форум, за
єдину трибуну, з котрої маємо спромогу
промовляти прилюдно (Б., 1907, 80, 2) / пол.
forum, ср., невідм. - форум, зібрання, wyniesc
па forum publiczne - перен. винести для
обговорення, винести на суд громадськості.
Фосфоровий. Фосфорний. До азотових
штучних погноїв належить: чілійска салітра
і сірчан амоновий; до фосфорових:
суперфосфат, томасівка, кістяна мучка; до
потасових: каїніт (калуска сіль)
сорокпроцентова сіль потасова; до вапнових:
палене і непалене вапно, мертель і ґіпс
(Товариш, 1908, 231) пол. fosforowy -
фосфорний, nawozy fosforowe - фосфорні
добрива.
Фотель. М'яке крісло. Ціни місць: льожа 6
корон, фотель в перших трох рядах 1 корона,
в дальших - 80 сотиків, крісло - 60 сотиків,
балькон - 40 сотиків, партер - 40 сотиків,
ґалєрия - ЗО сотиків (Б., 1902, рекл.); З Відня
доносять, що президіяльна канцелярія
посольскоїпалати має тепер немало клопоту
з "розпарцельованєм " посольских лав в той
спосіб, щоби кожде сторонництво було
вдоволене з призначених для него фотелів та
щоби могло займати ті місця, на яких сиділо
в попередній каденциї. Та задача нелегка тому,
що деякі сторонництва вийшли з виборів
кількакротно скріплені, а деякі здесятковані
(Б., 1907, 58,3)/йол. fotel-1) м'яке крісло, 2)
перен. посада, zasiasc w fotelu ministerialnym
- зайняти (обійняти) міністерську посаду.
Фотрований. Хутрований, оброблений
всередині хутром. Рукавички нитяні, шкіркові,
фотровані і гладкі Glace з Chair і шовку для
пань, панів і дітий. Найліпші вироби (Б., 1907,
рекл.) / пол. futrowac - 1) обмащувати
(глиною), 2) обшивати (дошками), 3)
підшивати, futrowka - 1) підкладка, обшивка.
Фрайдация. Задоволення, розвага. Якби Ви були
бачили, як Пігуляк поводився супроти мене
тепер, на вечірку, - були би-сте мали свою
фрайдацію, -понад "Вальс" і мене нема нічо.
387
Фудульний
Ну, справді, я не гадала-м, що він подобається
так людям (Коб., Листи, 43,325) /пол. frajda,
прост. - 1) задоволення, розвага, 2) вечірка.
Франко, невідм. Франко - безкоштовне
(оплачене продавцем) пересилання,
транспортування при оптових закупівлях
товару. Дуже дешеву і добру для всякого
ужитку оливу росийску до машин в бочках
около ПО кіло по 24 зол. за 100 кіло франко
бочка і франко до кождої стації желізниць
буковиньских поручає Альойс Гіблер, у Львові
(Б., 1889, рекл.); "На ревматизм, гостець,
постріл і всілякі болі поручає ся НЕРВОЛЬ
(NERWOL) хемика д-ра Юлія Францоза,
аптикаря в Тернополі (в Галичині). Ціна
флякона 80 с. Порто окремо. -10 фляшок 8
корон франко, не числячи також: і опакованя "
(Товариш, 1908,310, рекл.)/йол. franko, торг.
- франко; порівн. франко, іт. - 1) оплачений,
2) умова, коли за пересилання товарів платить
відсилач (СЧС, 461), вид торговельної угоди,
за якою частину витрат на транспортування
товарів покладають на постачальника
(продавця) (СІС, 896).
Фрахтовий. Прикм. від фрахт - вантаж; /
Оплата фрахтова - плата за перевезення
вантажів. Оплата фрахтова від кождої коси 2-
3 крейцари, коли потягає ся щонайменьше 10
штук (Б., 1890, рекл.) Інім. derFracht-вантаж.
Фреквентант. Відвідувач школи, іншого
навчального закладу. До вправ будуть
покликані однорічні охотники, фреквентанти
школи інтендатури воєнної {Б., 1895, 26, 4) /
див. фреквенция.
Фреквентациинии. Прикм. від фреквенция. /
Сьвідоцтва фреквентацийні -бланки обліку
відвідування навчального закладу.
"Сьвідоцтва фреквентацийні"рускі і німецкі
суть на складі в друкарні "Рускої Ради " в
Чернівцях, ул. Петровича ч. 4 (Б., 1899, рекл.).
Фреквенция. Відвідуваність, відвідання (школи
тощо). Ми бажаємо, щоби і на Буковині
фреквенция до школи в тій самій мірі
розвинулась, як в иньших західних краях, в
котрих почасти вже через много поколінь
відповідно упорядковано фреквенцию школи
(Б., 1895, 2, 1), / пол. frekwencja -
відвідуваність.
Фризиєрка. Перукарка. Яко дамска фризиєрка
"Secession ", як також: специялістка у всіх
париских дамских фризурах, поручає ся пані
Анна Вайс, котра у Відни за знаменитий смак
і за фризиєрску техніку була подвійно
відзначена медайлями (Б., 1901, рекл.) / пол.
fryzjerka -1) перукарка, 2) професія перукаря.
Фризієр, фрізієр. Перукар, власник перукарні.
ФрізієрЛевВайс, котрий, щоб охоронити своїх
гостий перед скірними недугами, завів у себе
всякі найновійші гігієнічні урядженя (Б., 1901,
рекл.) І пол. fryzjer - перукар; порівн. фризієр,
фр. - голяр (гал., СЧС, 530).
Фризиєрский, фризіє'рский. Прикм. від
фризи(і)єр, фризи(і)єрка. В Сальону
фризієрскому і на дальше удержую, кромі
ріжнородних артикулів косметичних і
тоалєтових, всілякі средства до скріпленя
поросту волося (Б., 1904, рекл.) І пол. fryzjerski
- перукарський, zaklad fryzjerski - перукарня.
Фризура. Зачіска Позаяк Тетяна - дівчина, а
не молодиця, то не сміє мати високу фризуру
в хустині, як на карточці, але просто мусить
виступати в довгих чорних звисаючих косах,
сплетеними на кінцях квітчастими
встяжками (Коб., Слова..., 291); її зараз
можна пізнати. Вона держиться просто...
гарна і має смутні очі. Але по фризурі можна
її вже певно пізнати. Чешеться цілком antique
і обвиває голову два раза вузькою чорною
оксамиткою, мов діадемою (Коб., Valse
melancolique, 98) / пол. fryzura - зачіска;
порівн. фризура, фр. -1) зачісування волосся,
2) завите волосся (СЧС, 461).
Фудулитися. Задаватися, гордувати, чванитися.
Вона нічого немає, бідна така. Хто їївізьме?
Фудулиться, кажуть деякі жінки, що всяку
роботу знає, але вже знає не знає, коби ґрунт!
А в неї- дасть біг! (Коб., Земля, 373) / рум.
fuduli - 1) чванитися, гордувати, 2) хвастати;
бук. діал. фудулитися - те саме.
Фудульний. Пихатий, гонористий, гордий. Руске
населене [у Вашківцях над Черемошем] майже
виключно хліборобске. Населене, як бачимо,
доволі густе, а грунту мало, дуже мало. Є
вправді кількох богачів, але ті не хотять
тримати "зі старцями", они "фудульні" на
своїфальчі і ідуть за тим, що має тих фалеч
єще більше (Б., 1907,94,1) І рум. fudulie - пиха,
бута, гонор, fudul - пихатий, гоноровий,
зарозумілий; порівн. фудулія, рум. - пиха,
зарозумілість, чванство {гал., СЧС, 530).
Фуляровий З
Фуляровий. Зроблений з фуляру (вид тканини).
Рукавички наймоднійші з тукраєвих, як і
заграничних шовків, фулярові, рукавичкі нитяні
і з найліпшої ирхи (Б., 1905, рекл.) / пол. fular
- 1) фуляр, вид тканини, 2) заст. фулярова
хусточка (до носа).
Фума. Пиха, пихатість, претензійність. / З
фумою - з претензією, претензійно,
гордовито. / ми, мої панове, зібрали свої
сили, щоби закупити "Народний Дім", що
вам добре знаний, і зробили ми се також з
патріотизму, так само як волоска партия
национальна, о котрій п.посол барон
Мустаца з такою фумою зазначив, що вона
з национально-патриотичного вдохновеня
з приватних фондів зібрала суму купна (Б.,
1895, 10, 2) / пол. fumy, мн., розм. - 1)
пихатість, гордовитість, чванливість, 2)
пиха, зарозумілість;рум. fum -1) дим, 2)мн.
пиха, чванливість, манія величі; cu fumuri - з
претензіями, fumuros - зазнайко, задавака;
порівн. фума, фр. - пиха, пишність (СЧС, 530).
Фундатор. Засновник доброчинного товариства,
організації, який вносить найбільші кошти на
їх утримання, здійснення ними статутних
завдань. На зборах ["Товариства опіки над
сліпими і глухими "] принято нові статути;
після них виносить членьска вкладка річно
наименьше 2 корони. Одноразово платний
даток основателів виносить 200 корон, а
фундаторів 1000 корон (Б., 1907, 67, 3) / пол.
fundator -1) засновник, людина, що
пожертвувала на якусь справу великі кошти, 2) розм.
людина, яка пригощає товариство, друзів.
Фундушевий. Фондовий. Щоби вже раз сій
мізериї нашого народа зробити конець,
завзиває ся правительство до заснованя
складу дров в самім Кіцмани, тим більше,
що в полудневій части Буковини суть
богаті ліси фундушеві, з котрих до Кіцманя
дрові спроваджувати не буде дуже трудно
(Б., 1907, 81, 3);Хто не годен платити цілої
місячної квоти, хай докаже свою бідноту
сьвідоцтвом. Однак знижених оплат буде
небогато, бо запомогу фундушеву мусимо
обертати на набуте інвентара, оплату
управи, сплату довгів і т.д. (Б., 1907, 88, 3)
/ пол. fundusz - фонд, кошти, капітал.
Функціонер. 1. Посадова особа, службовець.
Одна спілка, в якій були заступлені знатна
промислові фірми, убігала ся о винайм лісів,
запевнюючи фондови частину чистого доходу.
Сю оферту добре розглянено, і то не лише при
помочи функціонарів лісів, але також: фаховців
3 кругів хазяїнів лісових. Хоч оферта ся
запевнює фондови частину з чистого доходу,
та міністерство з важних причин не могло
рішитись на принятє сеїоферти (Б., 1907,81,
3). 2. Функціонер громадського товариства. Від
грудня до марта 1883/4 нема засіданя, [...] в
товаристві дуже великий нелад, забрано
гроші, що товариство виграло на льосах,
функціонарі не складають справозданя зі
своєї діяльності, наслідком того ні один член
виділу не дістає абсолюторії A9.ХІ.1884)
(Сімович, 1908, 507-508) / порівн. пол.
funkejonariusz - 1) посадова особа,
службовець, 2) функціонер; нім. der
Funktionar - діяч, працівник, активіст.
Функціоновати. Функціонувати, виконувати
обов'язки. Дальше в двох рядах сьвященники,
що функціоновали при похороні (Б., 1895, 18,
3) І пол. funkejonowac -функціонувати, діяти,
працювати.
Футералік. Зменш, від футераль. Бурштинові
цигарниці разом з футераліком (Б., 1900, рекл.).
Футераль, футерал. Футляр. Всякі артикули до
подорожи. Футерали до парасолів, мошонки,
коци, пуделка на капелюхи (Б., 1903, рекл.);
"Добра нагода! Купуйте! ВЕЛИЧАВИЙ
ГОДИННИК з ланцюшком і футералом. Тілько
4 кор[они]. Годинник РН "(Товариш, 1908,
рекл.) / пол. futeral - футляр.
Футро. Хутро. Загортки, шлафроки, футраміскі
і до подорожи (Б., 1899, рекл.); Товари з
футрів: ковніри дамскі найновійшого сорта з
ріжного ґатунку футрів (Б., 1900, рекл.) І пол.
futro - 1) хутро, 2) шуба.
Футрованє. Внутрішнє утеплення взуття.
Черевики правдиві Box, Chevreaux, лякерки,
Klir-Hid, Puck, з шкіряними або
лякерованими обкладами, з плішовим
футрованєм або без того, для пань, панів,
панночок, хлопців і дітий (Б., 1907, рекл.) /
див. футрований.
Футрянйй. Хутряний. Ковнярики футряні і
зарукавки перскі - з куни, лиса, бобра, дикого
кота і т.п. - для пань і панночок (Б., 1907,
рекл.) / пол. futrzany - хутряний, kolnierz
futrzany - хутряний комір.
!8
389
Хлібоїд
Хапчйвість.1. Крадіжка, хабарництво. Не
молена вибирати І.тих, що самі не мають
права вибору, 2. тих, що були карані за провини,
пороблені з хапчивости, або провини против
моральности, З.тих, що попали в
невиплатність, 4.тих, що яко публичні
урядники (двірники і т.д.) були вже раз в
дисциплінарній дорозі скасовані задля
хапчивости (См.-Стоцький, Громада, 32). 2.
Загребущість. - Вже-сте стали, як сушений
гриб, пальці ваші покривилися, а ви все
загарбуєте ними, все скупуєте. Ви почорніли,
мамо, з хапчивості перед вашими дітьми й
марнієте, зближаєтеся до гробу... не зі
злиднів, мамо, і з біди та праці... як другі, а зо
страху, мамо, що вам замало всього (Коб.,
Вовчиха, 191). 3. Схильність до крадіжок,
злодійкуватість. Коли спродавали що з Павлом
у селі - худобу яку, набіл, лошака або хоч би й
курку, - він ніколи не доставав гроша в руки,
все ховала їх перед чоловіком і дітьми. -Або
згубите їх, Павле, - вимовляла, - або хтось
"йому вкраде з рук, або купить щось зайве,
або щось станеться", і "їх праця розійдеться
марно ". В мене вони найліпше у сховку, Павле,
ніхто не дістанеться до них. Тепер і вікна
зрадливі, а не то що двері або мужицька
хапчивість (Коб., Вовчиха, 145) / порівн. укр.
хапкий, розм. - 1) беручкий до чого-небудь,
охочий що-небудь робити, проворний
моторний, 2) схильний до крадіжок,
хабарництва, хапкий на руку-те саме (СУМ,
XI, 22); пол. chapac, розм. - хапати, тягти,
chapn^c, розм. - 1) хапнути, вхопити, 2)
хапнути, потягти (вкрасти).
Хіньский. Китайський. Під час бомбардованя
сих островів і при нападах зістала хіньска
фльота знищена, так що Хіни не можуть
ставляти намори вже ніякого опору Япанцям
(Б., 1895, 6, 3); Після вісти з Йокогами
дементують вість, що в договорі мира Япан
застеріг собі контролю над хіньскими
приходами митовими (Б., 1895,20, А)\Накритя
столові з альпаки і хіньского срібла під
ґаранциєю, куфри до подорожи, нецезарія до
подорожи, гарнітури до писаня, прибори до
шитя, коробки на блискотки (Б., 1899, рекл.);
/ Хіньский мур - китайська стіна, перен.
непроникна загорожа. Москвофілам здає ся, що
ми, Русини, можемо і повинні відділити ся від
Поляків хіньским муром і жити собі окремо,
не входячи в ніякі зносини з ними (Б., 1895,17,
1) / пол. chinski - китайський, chinski mur -
китайська стіна.
Хіснувати; хісновати (з чого?). Користатися
слушним, сприятливим моментом. В висшій
політиці повинні наші провідники, яко немічні,
бути дуже розважні, не повинні поривати ся,
як то кажуть, з мотикою на сонце, а
противно-повинніуміти хісновати із кождої
хвилі, повинні втискати кожду і найменьшу
дрібницю, що зможе принести користь для
нашого національногорозвою (Б., 1895,29,1).
Хіснуватися. Користуватися, використовувати. З
богатоїлєксикальноїлітератури в закордонній
Україні згадаю про словарі, якими хіснували ся
ми доволі, про "Словарь росийсько-
український", зладжений М.Уманцем і
А.Спілкою, та про "Русско-малороссійскій
словарь" Є.Тимченка і "Словарь української
мови " Б.Грінченка A907-1909), найповнійшу і
найгарнійшу лєксикальну працю, якій і завдячує
мо найбільше (Кміц., 1912, VIII).
Хлібовий. Хлібний. Щодо переведеня проекту
гадає Барікен, то буджет хлібовий міг би бути
покритий добровільними складками, на які
мешканці міста, кождий по своїй
спроможности, записував би ся (Б., 1895, 61-
62, 7) / пол. chlebowy - хлібний.
Хлібоїд, експр. Безідейна людина, для якої
найбільшу вартість в житті має матеріальне
становище, заробіток. Наумович, Яків
Головацкий, et cons/ переконали нас тою
вислугою наглядно, що не були они люди ідеї,
лише національні проститути, прості
без'ідейні торгаші, хлібоїди. Они писали,
"трудили ся " хліба ради, а могутна Росия в
силі чей лучше платити своїм наймитам-
рабам, як платить бідна, придавлена Русь-
Україна своїм трудівникам (Б., 1899, 19, Л);
Така і доля усіх апостатів!.. Погибли усі на
чужині, а мнима їх праця, без ідеї, а тілько
хліба ради-як простих хлібоїдів- минула ся з
їх фізичним житєм. [... ]Яку ж заплату дати
Хліьедь ЗДО
апостаті по смерти?. .Та .. .хиба прощене його
тяжких помилок та його апостазиї вольної
чиневольної!..(Б.,№9,\9,\).
Хлівець. Клітка для кроля. Всякий спокійний
закуточок, де сухо, де доходить сьвітло й
сьвіжий воздух та нема продувів, придатний
до приміщень кріличих кліток (хлівців)
(Товариш, 1908, П6).
Хов. Розведення, вирощування свійських тварин.
Окрім наведених уже, є в Швайцариїще кілька
хліборобских союзів, як наприклад: Союз
швайцарский для хову брунатної худоби, Союз
для хову таркатої худоби, Союз молочарский
і иньші (Товариш, 1908, 95-96); Отеє
коротенько наведено тут лиш дещо про хов
кріликів. Хто хоче докладно обзнакомити ся з
кріликарством, то нехай спровадить собі
"Кріликаря", який появив ся накладом
"Селяньскої Касип в Чернівцях (Товариш, 1908,
119)Ідив. ховати.
Ховане. Назва дії за знач, ховати. Таке
стоваришенє добре заснувати і в иньших селах,
хоть би там і не було ні полонин, ні пасовиск,
ні толік, але де люди хоть сяко-тако
занимають ся хованєм худоби (Канюк, 1906,
8); Около хованя більших домашних зьвірят
більше заходу, бо треба на то багато паші,
часу до роботи та гроший і т.и., а ховане
крілика не справляє майже ніяких трудностий,
бо тою працею можуть займати ся навіть і
діти, коли привчені до того (Товариш, 1908,
101); Мудрі народи давно пізнали вартість і
велике значінє невидного крілика для
господарства й тому займають ся его хованєм
докладнійше, ніж наші господарі хованєм
худоби (Товариш, 1908,104).
Хователь. Людина, яка займається вирощуванням
свійських тварин. Для піднесеня плеканя сих
звірят уладжено відповідні оглядини і роздано
хователям 2.488 кор[он] 68 сот[иків], 29
медалів срібних і 5 дипльомів. Пригнано, себто
виставлено, було для оглядин 441 штук коний
(Товариш, 1908,206-207) / див. ховати.
Ховати. 1. Вирощувати, розводити (про садово-
городні культури). Учитель говорив гладко і з
зрозумінєм предмету; але все те було,
властиво, не більше, як шкільний виклад,
теоретичний, котрий хиба о стілько був
приноровлений до місцевих обставин, що
учитель не говорив про управу бросквині,
морелів і т.д., бо їх там зовсім неможливо
ховати (Б., 1895, 1, 1). 2. Вирощувати,
розводити, плекати (свійських тварин). В
Німеччині, Бельгії, Франциї, Англії і багатьох
иньших державах, а також і в західних краях
нашої монархії ховають крілики по містах і
по селах богаті й бідні люди (Товариш, 1908,
101); Хто хоче ховати кріликів, повинен мати
сю книжку, аби перечитати єїдокладно та -
як лиш треба - заглянути кождої хвилі до неї
(Товариш, 1908, 119-120) / пол. chowac -
вирощувати, плекати.
Ховатися. Виховуватися. Дуже прикро і болісно
вражали мене для того слова таких людий,
як, між іншим, Остапа Терлецького (котрого
я особисто не знала): "Ольга Кобилянська в
українській літературі лиш екзотична квітка,
бо ж вона ховалась на "Німеччині". Та
забували, що наколи б не та "Німеччина ", - з
Кобилянськоїне було б навіть і те, що потрохи
тепер є (Коб., Листи, 185, 609) / пол. chowac
щ - виховуватися.
Ходити (о що?), безособ. Йтися (про щось),
стосуватися (чогось). Отворюванє читалень
для нас річ сьвята, бо нам справді ходить о
просьвіту і добро народа (Б., 1895, 8, 3); Чи
не треба б побільшити плату того
дорадника з краевого фонду, бо инакше годі
припустити, що зголосить ся відповідний
чоловік до перенятя уряду, о котрий ходить
(Б., 1899, 35, 1); При вступнім іспитіруску
дитину пустять, чи вміє що, чи ні, бо ж їм
не о науку ходить, але о винародовленє;
румуньскі бурси приймуть їх з отвертими
раменами (адже в черновецкій румуньскій
бурсі з третина вихованків -рускі діти) і за
два-три роки така руска дитина стає
найлютійшим ворогом свого руского імени
(Б., 1907, 91,1); /Мені ходить (о що?)-для
мене має значення те, що..., мене непокоїть,
я переймаюся (чим ?), я маю на увазі (що?).
Мені лише про землю ходить, лише про землю
Все інше мені байдуже (Коб., Земля, 401); Та
ймені не в голові реформувати, перевертати
догори корінем цілий устрій середних шкіл.
[...] Мені лиш ходить о те, щоб розвинула ся
дискусия над наукою україньскої мови в
середних школах (В.Сімович, Б., 1907,151,3)
/ пол. chodzic (о со?), безособ. - безособ.
стосуватися (чого?), йтися (про що?).
391 Хосен
Холодник. Охолоджувач. Перед робленєм масла
треба змірити, кілько степенів тепла має
сметана. Сметана має еліті більше, як 14
степенів, а взимі - більше, як 16 степенів
тепла, тоді треба єї охолодити на холоднику.
В тім холоднику іде вода здолу від найнизшого
кінця рури аж до найвисшого і горою відпливає,
а сметана з горішнього збірника спливає по
рурі надолину (Товариш, 1908, 160)/порівн.
пол. chlodnia - холодильник, холодне
приміщення, chlodnik- 1) холодник (перша
рідка страва з буряку), 2) прохолодний напій,
3) техн. холодильник, конденсатор.
Хопта. Бур'ян. Посів Морарія зійшов хоптою й
бур 'яном в рускій части краю і спиняє, а
подекуди й цілком нищить культурний поступ
руского народу (Звідомл., 1914, 58) І бук. діал.
хопта - трава, бур'ян.
Хороба. Хвороба. Сировицяунеможливляєріжні
комплікациї хороби, зменьшає горячку і не
допускає хоробового процесу на провід
віддиховий (Б., 1895, 15, 3); Тяжка то духова
хороба - ся сліпа завзятість. А вже ніхто так
легко не підлягає сій хоробі, як Русини (Б., 1895,
8, 1); Краєве правительство видало для
поборюваня заразливих хороб ось який припис:
З помешкань і обійсть, в яких панує заразлива
хороба (віспа, плямистий тиф, азиятска
холєра, дифтерия, шкарлятина, кір, кишковий
тиф і т.д.) не можна ні вивозити, ні
переносити живности, ані ніяких иньших
річий (Б., 1909, 80, ЪIпол. choroba - хвороба.
Хоробовий. Прикм. від хороба. Сировиця
унеможливляє ріжні комплікациї хороби,
зменьшає горячку і не допускає хоробового
процесу на провід віддиховий (Б., 1895,15,3)/
пол. chorobowy - прикм. від choroba, karta
chorobowa - історія хвороби, proces
chorobowy - перебіг хвороби.
Хоронити (перед ким, чим?; від кого, чого?).
Оберігати, захищати, убезпечувати (від кого,
чого?). Щоби они при нагоді списуваня
контрактів продажи ґрунтів старали ся
вислідити, чи продаючі хотять емігрувати, і
хоронили їх перед визиском (Б., 1895,20,3); Не
читати лиш, але треба спробувати здавна
вже законсервоване Леліове молочне мило
Бергмана і Спілки в Дрезні і Тетшині над
Ельбою (марка охоронна 2 гірняки). Мило се
хоронить від соняшних виприсків, робить
кожу білою, як також: надає свіжий вигляд
(Б., 1906, рекл.); Досить остро напали одні на
других в справі закона о надзорі над
споживними товарами. Селяни голосували за
тим законом, бо він хоронив їх продукцию від
міских фальсифікатів, а робітники голосували
против (Товариш, 1908, 94); Аптикара
А.Тієрого правдиво анґлійска масть для
охорони шкіри і мило бораксове [...]ділають
скоро і певно проти всіх хвороб нашкірних,
хоронять від впливу непогоди і сонця (
Товариш, 1908, рекл.); З товариством нашим
річ мається так. Головною ініціаторкою його
єсть паніМатковська, вона ніби числиться до
старої партії, єсть, однак, дуже толерантна
жінка, ми подали собі руку, щоб зібрати всіх
русинок буковинських] та, зав 'язавши
товариство, хоронити наших дівчат та дітий
- біднішої класи головно - від румуньщиняся,
котрому западають чим раз, то сильніше
(Коб., Листи, 12, 266); Залізницею діставали
щотижня харч і що потребували до життя,
а перед вихром і студінню хоронили їх колиби,
сплетені з обтятих соснових галуззів, що
лежали вокруг у великім подостатку (Коб,
Битва, 46) / порівн. пол. chronic przed
nibezpieczensrwem - оберігати від небезпеки,
убезпечувати; рос. хранить - зберігати,
хоронить - ховати (покійника).
Хору вати. Хворіти. В мене родичі від двох років
заєдно нездужають, а від року мати моя
постоянно хорує, а надто воює посліднього
часу дуже хорувала (Коб., Листи, 149, 554) /
пол. chorowac - хворіти.
Хосен. Користь. Хто ж, звістно, для сучасників
напрацював ся з хісном, той працював і для
будучих поколінь (Б., 1895, 12, 1); Очевидно,
що Поляки, випередивши в тім поли Русинів,
не залишать покористувати ся своєю
перевагою в хосен національних польских цілий
(Б., 1895, 18, 1); Можна бути певним, що під
сьвітлим проводом С[го] Е[ксцелєнциї]
Митрополита ся справа буде полагоджена на
хосен нашого народу і на приклад для
буковиньскоїєпархіїцерковної'(Б., 1895,20,4);
Та борзо розлучились ми, ще нім прийшла весна,
щоб пошукати між людьми ти - щастя, я -
хісна (Галіп, "Думки і пісні", 22); Старшина
каси мусить десь роздобути ще гроший для
каси, аби членам був з каси хосен та й була
Хосенний
392
поміч (См.-Стоцький, Порадник, 9); Я плакала,
що не могла вчитись, і "з біди " перечитувала
деякі діла, з котрих вчився старший брат,
філолог, до іспиту, а знов деякі правничі, з
котрих вчився другий брат, щоб лише
вдоволити якесь голодне, що в мені не
вмовкало, та не було мені з того жодного хісна
(Коб., Слова..., 286); Всечесні панове учителі!
Поучайте дітий в школі й Ваших громадах про
хосен з кріликарства, ширіть кріликарство у
вашій громаді й таким способом сповните
велике діло (Товариш, 1908,120).
Хосенний. Корисний, дієвий, сприятливий. Там
могли б ми всі господарскі справи
обговорювати, звідтам виходив би напрям для
хосенної праці (Б., 1895, 19, 2); А таку, для
Русинів дуже потрібну і хосенну натуру я
бачу в Тебе, Василю (Маковей, Листи, 552);
Будеукраїньский клюб стреміти до здійсненя
слідуючих постулятів: збереженя ірозширеня
конституцийних прав і свобід і знесеня
постанов, які стоять в суперечности до
основ конституцій, щоб конституцийні права
і свободи були рівно хосенні для всіх народів і
для всіх верств суспільности (Б., 1907,74,1);
В мові народу і в його літературі зберігаєть
ся все те, що людскийум дотепер витворив,
а вжиток форм мови такий великий і
хосенний, що наука мови стояти ме заве іди
на першому місці наукового пляну (Канюк,
1911, 57); Посеред дружних розмов, які
обертали ся около нашого сумного положеня
Царославіє. Прославлення царя. Не о
православіє, а о московске царославіє
розходить ся таким подвійним перекиньчикам,
що міняють вітцівску віру і мову, як одежу, й
усіх, що не хотять так само перекидати ся,
обкидають болотом (Б., 1895,10, 3) / порівн.
рос. православие - православ'я.
Цвікер. Пенсне. Відтак вбігає до склепу молодий
панок, з коротко обстриженим волоеєм, в
цвікері (Б., 1895, 38, 2) / нім. der Zwicker -
пенсне; порівн. цвікер, нім. пенсне, окуляри
(СЧС, 530).
Цвіченє. Вправи, вправляння. Олександер,
Віргінія і я вийшли-сьмо рано в поле і вернули
аж о 2-ій, під час ходу споминали ми, що нема
і невідрадних обставин, в яких проживає наш
буковиньско-руский православний нарід,
виринула однодушна гадка о конечній потребі
оснувати в Чернівцях осередок, відки виходили
би вказівки для нашого поступованя, щоби не
блудитиосібняком, авз'організованійверстві
стати справді хосенним чинником рускої
суспільности і трудити ся на духовну і
материяльну користь руского народу (Звідомл.,
1914,7).
Хосенність. Доцільність, корисність. Коли
річевий і ясний реферат д-ра Григорія і
дискусия над ним дали можність всім
присутним переконати ся о великій
хосенности поділу дієцезії для православного
руского народу, прочитав о.Копачук
виготовлений меморіял до митрополита, в
котрім коротко, але дуже влучно поставлено
і мотивовано домаганє поділу дієцезії і
впровадженя рускої мови на викладах на
богословскім факультеті в Чернівцях
(Звідомл., 1914, 52).
Хрестик. Десяток років. / Під шестий хрестик
- на шостому десятку (років). Гак: підхопити
рух (Bewegung), і то немногими, але важними
чертами, - вміє лиш він. Але ж увесь вік свій /
працювала єго обсервация і тому під шестий
хрестик став творити справді чудові -
знаменитірічи (С.Яричевський, Б., 1899, 20,
3) / пол. krzyzyk -1) хрестик, 2)розм. десяток
років, juz ти па szosty krzyzyk poszlo - йому
вже на шостий десяток пішло.
четвертого кумпана, помучили-сьмо-ся,
попріли так, як, певно, Ви під час Ваших
тутейших цвічень, не спочивали-сьмо майже
ніде (Коб., Листи, 54,355) / пол. cwiczenie -1)
вправа, 2) навчання, тренування, cwiczyc -
вправляти, вчити.
Цензуральний. Цензурний. Комісия має
встановити нові, лекші цензуральні приписи
для заграничних книжок і газет (Б., 1895,2,3)
/ пол. cenzuralny - цензурний.
Цёpa Колір шкіри на обличчі. Молочне мило з
лелії є і остане ся із всіх медичних мил
найуспішнійшим проти соняшних виприсків на
шкірі, як також: служить до одержаня і
плеканя сьвіжої, м 'ягкої і рожевої цери. -
ц
393 Ціха
Штука 80 сот[иків]у всіх дроґериях, складах
парфум і торговцях мила. Найліпші тукраєві
і заграничні фабрикати (Б., 1907,20, рекл.)
/ пол. сега - 1) шкіра на обличчі, 2) колір
шкіри на обличчі, nabrac eery - мати здоровий
колір шкіри; порівн. цёра, іт. - колір шкіри
(СЧС, 470).
Церата, цирата. Клейонка. Василь пише про
церату, ти пишеш, що Ти такі купила на обрус,
отже як "обрус ", як великі? Я взагалі докладно
не знаю, що то властиво має бути. Я думаю
(з картки Василя, що то такі, може, гумові
підложки, щоб як склянку поставити, щоб не
змокло. Прошу о вияснення, а то дійсно
"postwendend". Отож: і гумові панчохи І) чи
пару чи І чи 2, 2) гумові рукавиці, котре число,
3) що то ці "таци", чи підставки,
правдоподібно цератові? (Арт., 16.VI.1934) / пол.
cerata -клейонка, церата; порівн. церата, лат.
- вощанка (СЧС, 470).
Цератка. Зменш, від церата. Ваш лист був ще в
суботу в мене, а мені забули його передати,
то є засунули під цератку на моїм столі і
доперва вчора пригадали, що є якийсь лист до
мене (Коб., Листи, 130, 519) / див. церата.
Цертифікат. Сертифікат, докумет, що
підтверджує обрання депутата. Члени палати
послів зберуть ся о 11.год. в салі, передавши
перед тим в канцелярії палати свої посольскі
цертифікати. Предсідателем аж до
уконституованя є найстарший віком з-між
послів, в сім разі др. Функе. Президент віку
покликує 8 наймолодших присутних членів на
писарів (Б., 1907, 64, 3) / пол. certyfikat -
сертифікат, письмове свідоцтво.
Цигаро, с.р. Цигарка Зрадять перед
москвофілами тайну родинну, за цигаро в
кав'яр ни розкажуть є му ухвали виділу
народовского товариства, за коняка напишуть
ужестатюдо "Галичанина"($., 1895,13,3)
/ пол. cygaro, c.p. - цигарка, сигарета.
Циратовий [^цератовий]. Прикм. від церата,
цирата. Найбільший вибір валізок, куфрів,
пуделок, ташок, клунків і ремінців до пакованя,
касет, циратовихмішочків, нецезарків, пледів,
дамских мошонок на дорогоцінности (Б., 1905,
рекл.) І пол. ceratowy - зроблений з клейонки,
церати; див. іще церата.
Цйрка. Мережка. їх убрання, українські сорочки,
були білі й гарно бережком на комірі, по рукавах
та по полах широкими білими цирками
пооздоблювані (Коб., Вовчиха, 158)/«ш. zieren
- прикрашати, оздоблювати, die Zierde -
прикраса, окраса; бук. діал. цирка - переважно
біла мережка, в якій поєднано техніки
вишивання і вирізування, що нею оздоблюють
чоловічі та жіночі святкові сорочки,
циркована сорочка - сорочка, мережана,
вишита циркою.
Цирувати. Штопати, церувати. На Пфаффа
машинах можна шити, гафтувати і цирувати
(Б., 1909, рекл) / пол. cerowac - штопати,
церувати.
Ціжемки, мн. Напівчобітки. Півчеревики,
ціжемки білі Glace, чорні лякерки (Б., 1904,
рекл.) / пол. cizmy - заст. напівчобітки,
туфельки; порівн. чижми, мад. - чорні або
червоні черевики (гал., СЧС, 385).
Цілина. Повний обсяг. Кождий присуд є
притакливий або заперечний, але те
притакненє (тверджене) або заперечене може
відносити ся до цілини обсягу предмету, або
лиш до якоїсь частини його. Після того ділимо
присуди на: а) цілинові (загальні, універсальні)
і б) частинові (подробичні, партикулярні)
(Канюк, 1911, 25) / порівн. пол. catoksztalt -
одне ціле, сукупність.
Цілиновий. Загальний. Кождий присуд є
притакливий або заперечний, але те
притакненє (тверджене) або заперечене може
відносити ся до цілини обсягу предмету, або
лиш до якоїсь частини його. Після того ділимо
присуди на: а) цілинові (загальні, універсальні)
і б) частинові (подробичні, партикулярні)
(Канюк, 1911, 25) / див. цілина.
Цінник. Каталог, перелік послуг із вказанням
цін. Машинами до шитя системи Пфафа
можна шити, гафтовати і стебновати.
Цінники даром і оплатно. З правдивим
поважанєм Василь Данилевич, механік в
Чернівцях, вул. Пивнича (Kellergasse), 6
(Товариш, 1908, рекл.).
Ціха. Прикмета, риса, ознака. На цілім сьвіті
є таких утраквістичних гімназий аж вісім,
а то в Марбурґу, Країнбурґу, Любляні,
Рудольфсверті, Цилєї, Сучаві і Чернівцях
(дві), а сегороку прибула ще одна дев'ята, в
Кіцмани. [...]Але й в тих дев'яти гімназиях
переводить ся утраквізм не після одного
пляну, і майже кождий заклад має свій
26-7017
Цло
394
окремий устрій або бодай деякі питомі ціхи
(Корд., 1904, 4); Відчувала сама далеко
ніжніше, чим висловлювалася в письмах, і се
була характеристична ціха її єства (Коб.,
Листи, 170, 584); Особливо зросла управа
вина з хвилею, як вона по переведеню желіз-
ничих шляхів прибрала ціху капіталістичну,
ведучу за собою соціяльнерозверствованєміж
богатими властителями винниць а зарібними
селянами і наймитами (Б., 1907, 69, 2) / пол.
cecha - прикмета, ознака, риса; нім. das
Zeichen - ознака, риса; порівн. ціха, нім. - 1)
знак, значок, ознака, 2) риса (СЧС, 473).
Цло. Мито. Против такого ажія, т.зн. премії
вивозової, нічого не годні вдіяти цла охоронні,
угоди торговельні, спілки господарскі. Всяка
поміч державна тут даремна (Б., 1895, 136,
2); Найшов я в Ротта (Bokr) або в Diamanda
(Люфтнер) A40 Кг). Друкований проспект
мав тільки Ротт. Не забудь, що до того
Час, на час. Вчасно. Але пані Оксана ще не
договорила, а продовжала: "Я мучу ся, аби
обід був на час, а ему, недбайлиці, про те й не
ду-ду" (Б., 1895, 8, 1); Позаяк я саме вже в
Наугейм робила собі нотатки до "Ніоби ", я
обіцяла їх просьбу сповнити і вислати на час
оповідання на конкурс (Коб., Листи, 152,557);
Замовленя з провінциї точно, дешево і на час
(Б., 1909, рекл) / пол. па czas - вчасно.
Часопись, жр Часопис, періодичне видання.
Редактор п В.Пачовский дає від себе до сего
виданя ось таку увагу: Кладучи своє ім 'я під
часопись, оставив я зовсім вольну руку самим
молодим співробітникам сієї невеличкої
часописі (Б., 1907, 64, 3) / порівн. пол.
czasopismo - журнал, періодичне видання.
Частиновий. Частковий. Кождий присуд є
притакливий або заперечний, але те притакненє
(тверджене) або заперечене може відносити ся
до цілини обсягу предмету, або лиш до якоїсь
частини його. Після того ділимо присуди на: а)
цілинові (загальні, універсальні) і б) частинові
(подробичні, партикулярні) (Канюк, 1911, 25) /
порівн. cz?sciowy - частковий.
Чвертьрічно. Квартально, на чверть року.
"Буковина" враз з додатком "Неділя"
коштуватиме на рік 10 зр[иньских],
треба ще додати цло (Арт., 1 .XII. 1934) І пол.
do -мито, do ochronne - охоронне мито; нім.
der Zoll - 1) мито, 2) данина, 3) митниця,
zollen - сплачувати мито, перен. віддавати
належне.
Цбфненє. Відміна, скасування. В долішно-
австрийскім соймі ухвалено резолюцию за
цофненємязиковихрозпоряджень (Б., 1899,35,
2) / порівн. cofni^cie- 1) рух назад, відступ, 2)
відміна, скасування (чогось); див. іще
цофнути.
Цофнути. Взяти назад (слово, обіцянку).Домніка
здибала там свого давнього милого, що служив
при війську, і коли сей довідався, що вона дала
слово іншому і вже мало бути весілля небавом,
напав її з грозьбою і просьбами, аби цофнула
дане слово, інакше "або один, або другий піде
землю гризти " (Коб., Земля, 346) / пол. cofnqc
- 1) взяти назад (слою, обіцянку), 2) відмінити,
скасувати.
чвертьрічно 2 зр[иньскі] 50 кр[ейцарів],
місячно 86 кр[ейцарів] (Б., 1895, 11,3).
Чеколядовий. Шоколадний. 10 дека чеколядових
обламків -10 кр[ейцарів]. Ручить ся за
чистість, без мучної перемішки (Б., 1904,
рекл.) / пол. czekoladowy - шоколадний.
Человічество. Людяність. Лиш в сего аґента
найдете справедливість і человічество, ба й
таку раду, котра за морем принесе вам більшу
користь (Б., 1904, рекл.) / порівн пол.
czlowieczenstwo - 1) людяність, гуманність,
2) заст. людство; рос. человечность -
людяність.
Через, прийм. Упродовж. От такої плів
заступник консисторїїїі пудив сойм щось через
дві годині, не збивши ні одного факту,
наведеного пос. Пігуляком (Б., 1895,5,2); Сели
хто через 60 років називав ся Цурканович, і я
від молодости навик до того імени, то не
дивниця, що язик часом хоче звернути на
Цуркан (веселість) (Б., 1895, 7, 2); Через цілу
ніч читано молитви, а вступ для публики був
вільний (Б., 1895, 18, 3); [Господар] мав би
через довгі літа помалу сплачувати ціну
викупна, аби відтак стати на своїм ґрунті
дійсним господарем (Б., 1895, 43, 2); Між
послами ходить чутка, що Поляки тільки тому
Ч
395
Чинш
поставили Стажиньского кандидатом, аби
его материяльно запомогчи, бо він має довги,
а яко віце-презідент потягає дієти регулярно
через цілий рік безріжниці, чи сесія єсть, чи її
нема (Б., 1907,69,1); Томасівка ділає не лиш в
першім році, але тримає через три або чотири
роки. Для того порадно єїуживати особливо,
якрілю глубоко обробляє ся і при довголітних
ростинах (Товариш, 1908,234); /Через цілий
рік - упродовж всього року. Хто хоче мати
машину до шитя, най удасть ся до мене, то,
певно, не пожалує. Хто купить у мене нову чи
стару машину, за репарацію не потребує
журити ся, бо я роблю тую безплатно через
цілий рік (Б., 1899, рекл.).
Череп. Черепиця. Стережіть ся огня і
асекуруйте ся в "Дністрі"! Щороку горять
хлопскіміліона неасекуровані. Покривайте свої
хати черепом (дахівками) (Б., 1905, рекл.) /
порівн. пол. czerep - черепок, відламок.
Черта. Риса. Так підхопити рух (Bewegung), і то
немногими, але важними чертами, -вмієлиш
він. Але ж увесь вік свій працювала єго
обсервация і тому під шестий хрестик став
творити справді чудові - знамениті річи
(С.Яричевський, Б., 1899,20, 3) І рос. черта -
риса, ознака, важными чертами- важливими
рисами.
Чин. Обов'язки, повноваження. Голови сих
товариств поскладали свої чини, а головні
збори вибрали їх поновно з виїмкою в.
Чернецкого (Б., 1895, 12, 4); Проф[есор]
тутешного учительского семинара п.Василь
Сімович, який задля слабости пробував цілий
рік на відпустці, обняв вже свій чин наново
(Б., 1907,44, 3) / порівн. пол. czyn- 1) вчинок,
дія, 2) зобов'язання.
Чинний. Оброблений. На легких, дуже чинних
землях, як також: на пісковатих і вапнистих,
не уживати суперфосфату, тут ліпше ділати
ме томасівка або кістяна мучка.
Суперфосфат оплачує ся найкраще на збіжа,
бараболі і бураки. Загалом уживає ся тго
погною на мало чинних, спійних, тяжких
землях, а на легких пісковатих землях - ні
(Товариш, 1908,232-233).
Чинник. Умова, рушійна сила процесу, фактор.
Спосіб уладнаня своїх внутрішних відносин, а
відтак явний виступ на політичній арені може
видвигнути україньских послів на важний
чинник в політичнім концерті австрійскім або
й кинути 'їху невихідний кут і знівечити всі надії,
які народ покладав на своїх заступників (Б.,
1907, 71, 1); Посеред дружних розмов, які
обертали ся около нашого сумного положеня і
невідрадних обставин, в яких проживає наш
буковиньско-руский православний нарід,
виринула однодушна гадка о конечній потребі
оснувати в Чернівцях осередок, відки виходили
би вказівки для нашого поступованя, щоби не
блудитиосібняком, авз'організованійверстві
стати справді хосенним чинником рускої
суспільности і трудити ся на духовну і
материяльну користь руского народу (Звідомл.,
1914,7) / пол. czynnik - рушійна сила.
Чинність. Робота, справа, обов'язки. Дирекция
товариства зложила справозданє о чинностях
своїх, поступі, орґанізациї і розвою в
четвертім кварталі (Б., 1895, 8,4); Позаяк
однак не обсаджено місця інспектора
культури краєвої, а в дальшій части сего
справозданя поставить ся внесене на
установлене краєвої ради культурної, то
треба б розважити питане, чи не було б
відповідно іменувати культурного інспектора
краевого до службової чинности при
ц[ісарско]-к[оролівскім] правительстві в
Чернівцях (Б., 1899,35,1); Цілею товариства
є: Лучитируских православних сьвященників
на Буковині задля взаїмної праці і помочи на
поли дидактично-душпастирскої чинности,
підпираня інтереси православної церкви і
руского православного духовенства, спомагати
морально і материяльно членів товариства, їх
вдів і сиріт і плекати товариске житє між:
руским православним духовенством (Звідомл,
1914, 9); Приїхавши тепер до Парижа з Риму
я уважав за свій обов 'язок відвідати
старенького українського патріота. Граф
Тишкевич дуже охоче познайомив мене зі своєю
дипломатичною чинністю серед французів
(Галіп, Спомини, ч.З-4, 90) / пол. czynnosc - 1)
робота, функції, 2) справа, заняття.
Чинш. 1. Орендна плата. Канцелярия товариства
полагоджує звичайні біжучі справи
адміністрацийні: стягає чинші, оплачує
припадаючі податки ірати позичкові, а взагалі
виконує ухвали головного виділу (Б., 1895,26,3);
Члени мають повплачувати зараз всі заявлені
паї і хоть половину чиншу за пасовиско (Канюк,
26*
Чиншівник
396
1906,10); Пан Н.Н роз'яснив членам приписи
статута і подав потім до відомости, що в
Бродині винаймлює дирекция релігійного фонду
велику полонину за 1600 К річного чиншу, на
котру можна гонити 120 штук худоби і 200
овець (Канюк, 1906, 15); Ті спілки беруть в
посесию (аренду) землю від дідичів, платять їм
чинш (аренду) і обробляють єїспільними силами
на спільний рахунок і за взаїмною порукою
(Товариш, 1908, 136). 2. Квартирна плата.
Одного разу йшло нам фінансово круто; а що
найгірше - властитель дому підвищив чинш за
кімнати (Коб., Valse melancolique, 92) / пол.
czynsz - 1) іст. чинш, оброк, 2) орендна плата
за нерухомість, 3) квартирна плата.
Чиншівник. Орендар. Найважнійшими
моментами сего проекту є: засади примусового
вивласненя і засада утвореня верстви
державних чиншівників-хліборобів (Б., 1907,
62,2); Сї[землю] будуть роздавати чиншівни-
кам в державу на літ щонайменьше 14, а
найдовше на 35 (Б., 1907, 62, 2) / пол.
czynszownik - орендар.
Чиншовий. Орендований, орендний. [Господар]
мав би через довгі літа помалу сплачувати ціну
викупна, аби відтак стати на своїм ґрунті
дійсним господарем. І для того то внесло
міністерство рільництва ще і проект устави
о чиншових господарствах (Б., 1895, 43, 2); /
Чиншовий дім - дім, будинок, який
винаймається за квартирну плату (чинш) і
приносить дохід його власникові. Анхлійскі
льорди, на яких богатства складають ся
заморскі підприємства, чиншові доми і т.п.,
не стоять о управу землі, а хотячи уникнути
непорозумінь з пахтярами, зовсім не пахтують
землі, а позміняли єї у ловецкі ревіри, де в
напівдикім стані виводять масу зьвірини, яка
достарчає їм осению мисливских приятностий
і... доброї "печені"(Б., 1907, 62, 2) / пол.
czynszowa kamienica - дохідний будинок; /
Чиншовий ґазда - орендар. Ті господарства
віддавали б спілки далі тим ґаздам, від котрих
господарство куплене, до ужитку, а ґазди мали
б помалу сплачувати ратами ціну купна
спілкам, так що за якийсь час могли б спілкам
все сплатити: з чиншових ґаздів стали б
дійсними ґаздами. (Б., 1895,43,2) І пол. czynsz
- 1) іст. чинш, оброк, 2) орендна плата за
нерухомість, 3) квартирна плата.
Числити1. 1. Рахувати, вираховувати. /
Вираховувати, вгадувати (на картах), ворожити.
А ворожка числила щось межи картами та
числила, перешіптувала якісь незрозумілі
слова, а відтак сказала їй ось що: "У тебе
велика гризота, але ще більша журба тебе і
твойого чоловіка жде відтепер "(Коб., Земля,
250). 2. Налічувати, мати певну кількість
чогось. Заряд стоваришеня складає ся із
старшини, що числить 5 членів (голова,
заступник голови, книговодчик, іще двох членів
- з тих двох членів може бути один писар, а
один касиєр) (Канюк, 1906, 9); МатиХристі
Алчевської побіліла з горя за одну ніч, а в неї
самої, що числила в той час заледве
кільканадцять літ, осталося на молодій голівці
по одній стороні біле пасмо волосся (Коб.,
Слова..., 304); [Швайцария]- се маленька
держава, що числить всего лиш Зміліони, 300
тисяч душ, отже, більше-меньше тілько,
кілько нас, Русинів-Українців, жиє в Галичині
і на Буковині (Товариш, 1908, 91); Була ще
майже дитиною, бо числила ледве
шістнадцять років (Коб., Земля, 223); Відти
[батько] став з часом, числячи поверх
двадцять років мандатором, стаючи відразу
по стороні пригноблюваного дідичами народу
(Коб., Автобіографія, 12); Чернівецька гімназія
числила до тисячі учнів, але в тім числі було,
звичайно, не більше 150 українців (Галіп,
Спомини, ч. 1-2,156).
Числити2. Розраховувати на щось, сподіватися
чогось. Суть молоді люди, по котрих не лиш
богато можна сподівати ся, але на котрих
напевно можна і числити, що не замовкнуть,
бо вже їм Бог дав таку непосидючу і
"крикливу" натуру (Маковей, Листи, 552); На
всі тії подані праці можете числити з
певністю, ласкавий пане добродію, а поки що
пишусь з правдивим поважанням Ольга
Кобилянська (Коб., Листи, 13, 269); Про
фільмову справу з моїм оповіданням не
питаю, бо гадаю, що ще, певно, і самі не
маєте відомостий, або, може, кинули ЇЇ ad
acta, бо не дається нічо з нею зробити. Та я і
не дуже так числю; що буде - буде (Коб.,
Слова..., 294); Стоцький каже Вам
переказувати, що дуже тішиться, що Ваша
дисертація вже до половини готова. Отже,
подаю Вам до відомості. Пігуляк те саме.
397
Чувство
Вони числять з певністю на Вас - ждуть
(Коб., Слова..., 253); Се є хибна дорога
засудити обжалованого [М.Січиньского] на
смерть, числячи на уласкавлене. Про
уласкавлене годі тут говорити, бо се не в
нашій волі {Ь., 1909, 85,1).
Числитися. 1. Витрачати, розподіляти (кошти).
"Я не можу зрікатися всього так, як ти!" -
говорила неразроздразнено, коли я напоминала
їй числитися ліпше з грішми і зрікатися деяких
приємностей (Коб., Valse melancolique, 90).
2.3важати на щось, брати до уваги. Мусить
числити ся з тим фактом наслідник
бл[аженної] п[ам'яти] владики (Б., 1895, 19,
\)\Ми мусимо числити ся щей з тим, що наш
мужик має свою льоґіку, диктовану зрештою
самим житєм. Нащо йому рускої школи, що за
хосен йому з рускої науки, коли він з нею не може
нікуди послати дитину, бо навкруги школи
волоскі, уряди волоскі, церкви волоскі. Нічо
дивного, що при таких обставинах він користає
з кождої нагоди, приякійможе навчити дитину
волоскої мови, бо тоді волоскі школи стоять
для неї отвором (Б., 1907,91,1); Всі аранжери
повинні числити ся з тим, що мають права
жадати участи тільки тих, для кого їхні
вистави специяльно призначені і відповідні (Б.,
1909, 55, 3); Клич сей, хоч в засаді цілком
слушний, не числив ся з психольогією молодіжи,
яка потребує також і поживи до уяви, і
викликав в остатніх часах немилу реакцію, яка
проявила ся в тім, щомолодіж кинула поважні
книги, а взяла ся з захопленєм до читаня
модерної белетристики (Кузеля, 1910, 7). 3.
Шанувати чужу думку, з повагою ставитися до
когось, чогось. Нарід, над упадком котрого
"працювали " своїй не свої люди кількадесять
літ, не піддвигне ся за два-три роки так, щоб з
ним сусіди мусіли числити ся (Б., 1895,40, 2);
Поміж: певностию себе а зарозумілостию -
велика ріжниця; найди єї і тепер, коли маєш
право жадати, аби люди числили ся з Тобою,
числи ся Ти і з ними! (Маковей, Листи, 553).
Число. 1 .Кількість. Всякі петициї, без взгляду на
число підписів, остануть ся без успіху (Б., 1895,
6,3);Просимо всіх прихильників нашої часописи
повідомити нас, чи бажають передплачувати
''Буковину" з "Неділею, щоби усталити число
друкованихпримірників'''(Б., 1895, \Ъ,Ъ)\Зтого
загального числа треба однако ж відшибнути
значну часть, коли хоче ся мати число виборців
[...] Дуже старанні обчисленя показали, що
таким способом пришилось би відшибнути
кругло 40 процент (Б., 1895, 45, 2); Дальшій
пекучій потребі запобігло би ся побільшенєм
числа ц[ісарско]-к[оролівских] ветеринарів (Б.,
1899, 35, 1); Більше число Вп. панів зголосили
одним письмом свій греміяльний вступ до
"Україньского Касина" (Б., 1907, 70, 3); Якби
всі 8 одержали рівне число голосів, то радними
будуть лиш ті 6, котрих вильосує предсідатель
виборчоїкомісиї(Б., 1909,36, \);В другій годині
пополудни того дня [10. жовтня н.ст. 1913]
зібрало ся в льокали товариства руских
богословів "Православна Академія" в
митрополичій резиденції в Чернівцях взагалі
найвисше число, яке осягнули колись збори
руских сьвященників (Звідомл., 1914, 55). 2.
Номер (будинку, газети, журналу тощо).
Канцелярий друкарні і книгарня остають ся в
давнім місци приулици Академічній число 8 (Б.,
1895,26,3);Хто не хоче нашої газети, най буде
ласкав се число нам звернути (Б., 1895, 1, 4);
Лишаючи обширнійше справозданє очевидця до
слідуючого числа, скажемо натепер тілько, що
на віче явило ся зо 500 осіб (Б., 1899,35,3).
Чистість. Чистота, охайність. Наші люди не конче
люблять чистість; коло хатів буває повно
сьмітя, гною [...] Отже старшина громадска
має о то дбати, аби на гостинцях, дорогах, коло
хатів, керниць, рік і т.д. було чисто (См.-
Стоцький, Громада, 14-15); 10 дека чеколядових
обламків -10 кр[ейцарів]. Ручить ся за
чистість, без мучноїперемішки (Б., 1904,рекл.)
/ пол. czystosc - чистота.
Читальник. Засновник читальні, відвідувач
читальні - громадської установи в селянській
громаді. Желаемо славним читальникам
раранецким і з нашого боку якнайліпшого успіху
до розумного діла (Б., 1895, 10, 4); Треба б
заохотити при тім читальників, щоб
заложити свою власну шкілку овочеву, відки
читальники могли б діставати задаремно щепи
(Б., 1895,19,2).
Чоло. Лоб, чоло. / Яким чолом -з яким лицем,
не відчуваючи сорому (говорити, чинити).
Отже, яким чолом може "Дію " тепер казати,
що станіславске руске товариство задаткове
повстало з ініциятиви "Просьвіти ", коли
основателі в той спосіб поступили собі з
Чура
398
виділом філії "Просьвіти" (Б., 1895,61-62,4) /
пол. jakim czolem! - як не соромно!
Чувство. Почуття. Відзиваємось ще раз до
патріотичного чувства і совістности усіх
щирих братів-Русинів (Б., 1890, рекл.); Він
цілий вечір грав на скрипці милозвучні пісні,
думки і коломийки з чувством і спритом і
пригадуав нам таким чином наш край, нашу
Буковину (Б., 1909,76, 3); Іноді опановувала її
жадоба чувства побіди; але через те, що
виросла в неробстві, ніколи не заохочувана і не
скріплювана, розпещена, виніжнена, її сила
Шабльбн. Шаблон, затертий, зужитий зразок. /
Після шабльону - за зразком, згідно зі
зразком. Відтак в школі, коли професор питає
після книжкового шабльону, [ученик]рецитує
докладно все з гори на долину - часом лише
яке qui pro quo, яке непорозумінє або
перекрученеуріжнороднює ситуацию (Корд.,
1904, 16); 3 того ще не виходить, що кожда
лєкция мусить містити в собі тих п'ять
формальних ступенів; тримаючи ся їх усе,
учитель легко може попасти у бездушний
шабльон (Канюк, 1911, 65) / пол. szablon - 1)
шаблон, трафарет, wedlug szablonu - за
зразком, 2) перен. трафарет, штамп, utarte
szablony - зужиті зразки, штампи.
Шабльоновий [шаблоновий]. Прикм. від
шабльон 2. Немило вразило мене у Вас те
шаблонове переконання про жінок, що нібито
вони воліють як-небудь заміж вийти, ніж:
цілком без чоловіка жити. Я думаю, що до
такого кроку спонукують жінку лише дві
причини: 1) хліб насущний; 2) хороблива
змисловість (Коб., Слова..., 243); Та фаза
літератська в Вашім житті поставила Вас
на становиську der Einzelnen - aber auch der
Hoherstehenden і зробила Вас тим, чим Ви
тепер є. Чоловіком не шаблоновим, котрого
мож за один раз напам 'ять вивчити, а зовсім
оригінальним, з іншою, своєрідною школою,
чоловіком з окремим світоглядом (Коб., Листи,
95, 453) / пол. szablonowy - шаблонний,
трафаретний.
Шарварковий. Прикм. від шарварок. Так само
має двірник перебрати всі письма громадскі в
порядку, а особливо: книжку ухвал громадских,
спала, й ниділа, і переходила в хоробливу,
безпричинну тугу (Коб., Природа, 8) / рос.
чувство - почуття.
Чура. Джура, ад'ютант. Перед трумною ішло
духовеньство, офіцири і гофмайстер двора
бл[аженної] п[ам 'яти] Арх[икнязя]
Альбрехта, по обох боках трумни ішло по 8
чурів зі сьвічками і гвардия (Б., 1895, 7,2).
Чуте. Почуття, чуття. Реферат сей пройнятий
глибоким товариским чутєм до покійного
вченого^., 1899,35,3)/пол. czuc-відчувати,
почувати; укр. чути - те саме.
книжку шарваркову, книжку фонду убогих,
виказ податковий, книжку засудів і кар
громадских, протокол діланя уряду
громадского, в котрім вписують ся коротко
всі письма, які приходять до громади і які
виходять з громади (См.-Стоцький, Громада,
43) / пол. szarwarkowy - 1) прикм. від
szarwark, 2)субст. шарваркове-податок на
утримання доріг та мостів; [порівн.
шарварковий, розм. - стос[овний] до
шарварку (СУМ, XI, 411 )]\див. іще шарварок.
Шарварок. Гуртове лагодження доріг, мостів
тощо, яке належало до офіційно ухваленого
обов'язку сільських громад в Галичині і
Буковині і провадилося за їх рахунок під
керівництвом громадської ради. На утримане
доріг в добрім стані потрібно гроший, але
Рада громадска може ухвалити шарварок,
т.зн. пішу або тяглу роботу коло доріг, як до
спроможности кождого (См.-Стоцький,
Громада, 13) / порівн. шарварок, нім. - 1)
гуртове лагодження доріг, мостів тощо (СЧС,
475); шарварок - іст. додаткова до панщини
феодальна повинність по будівництву і ремонту
мостів, шляхів, гребель, панських будинків і
т.ін. (СУМ, XI, 411), примусова державна
робота-ремонт доріг, мостів, гребель та інших
об'єктів (ІМіСУ, 671); пол. szarwark, icm. -
шарварок, гужова повинність; нім. die Schar
- натовп, юрба, werken - працювати,
майструвати.
Шаржа, збірн. Офіцери. Найбільше терпів від
грубості нижчої шаржі! (Коб., Земля, 318);
Прийшов капітан, побачив се й укарав за се
шаржу. Капрал пімстився, але на всіх
Ш
399 Шибати
пімстився за се (Коб., Земля, 325); В суді
довідався Івоніка також, що померлий не мав
і при війську ворогів. Між камратами був
загальнолюблений і поважаний, шаржа була з
нього вдоволена (Коб., Земля, 472) / пол. szarza
- 1) військове звання, чин, 2) розм. збірн.
офіцери, офіцерство; порівн. шаржа, фр. -
військовий ступінь {гал., СЧС, 531).
Шафованє. Надуживання, марнотратство. Не
розуміємо, отже, ані причини теперішного
невдоволеня "Діла", ані його легкодушного
шафованя епітетом "опортуністи ". Впрочім,
і "Діло" ще пізнає, що буковиньскі посли
підперли добру справу (Б., 1907, 7, 1) / пол.
szafowac - витрачати, марнувати, цвиндрити,
szafowanie- марнотратство; порівн. шафувати,
нім. - розтрачувати, марнотратити (СЧС, 531).
Шахувати. Блокувати, зупиняти, тримати під
постійною загрозою. Із згляду на то було б
пожадано запобічи тому, щоби москвофіли
втворили окремий нам противний клюб, бо єго
вживали би противники Русинів за орудіє
проти всіх змагань руских послів і шахували
би кождий крок руского клюбу (Б., 1907, 68,
1); Навіть шеф австрийского правительства
натякнув одному з україньских послів в зв 'язи
з квестією україньских постулятів, що Поляки
закидають, будь-то Українці є национально
неозначеним елементом. Розумієть ся, се ж таке
ясне: поставити проти одних домаганя других і
шахувати одних другими (Б., 1907, 87, 1) / пол.
szachowac - тримати (когось) у постійному
страху; порівн. нім. j-n in (im) Schach halten -
тримати когось під постійною загрозою.
Шематизм. Список, перелік парафій. Змість:
Часть калєндарска, уставь церковный, часть
інформаційна, часть забавна и наукова,
шематизмъ и опов*кценя (Б., 1890, рекл.);
Краєва рада шкільна на засіданю з дня 9.
марта ср. ухвалила виплатити краевому
товариству учителів решту за шематизм
учителів (Б., 1895, 9, 4); Не знаємо імен тих
сьвященників, що не явили ся на тім соборчику,
але знаємо з шематизму що на ЗО тамошних
сьвященників ледве чи найдесь який Русин
понад тих 11, що на соборчику признались до
Русинів (Б., 1895, 10, 1); П.професор Смаль-
Стоцький сказав, що дати в шематизмі,
виданім радником шкільним Ісопескулом, не
годять ся з урядовими датами Ради шкільної
[...] На будуче шематизм буде видавати сама
рада шкільна краєва, тоді, певно, не буде
суперечности (Б., 1895, 10, 3); Опрочім,
архиепископство черновецке числить після
шематизму з сего року в 12 прото-
пресвитератах 243 парохіяльних церков (Б.,
1895,19,1); Напевно вже можна сказати, що
народовці на такій згоді з кацапами дуже
утерплять. Наколи злоба тих, з котрими вони
примирили ся, оказує ся в той спосіб, що
народовця викидає ся із шематизму (!),
народовців виключає ся від стола в дні
найбільше урочисті (Онисим Миронюк, Б.,
1895, 38, 3); Румунізация процвитає в
церковних часописях, шематизмах, окружниках
(Б., 1895, 39, 3); Шематизм всіх буковиньских
урядів, учителів, сьвященників, дяків і руских
товариств (Б., 1899, рекл.) / порівн. нім die
Schema - схема, schematisch - схематичний;
пол. schemat- схема, schematyzm- схематизм.
Шермерка. Фехтування, змагання. В 57ч.
"Буковини " взиває гімнастичне moefapucmeo]
"Січ" в Чернівцях нашу публику до
"гімнастичних вправ шермєрки або
борбництва" і заявляє, що позискало
"рутинованого гімнастика, шермєра і
борбника" і т.д. Коли ж авторам сих відозв
чи повідомлень незвісні поки щорускі технічні
вирази й назви, то я ось позволю собі пособити
їм в тім ділі. І так: замість гімнастика.
Гімнастик. Гімнастичний маємо словаруханка.
руховик. руховий. Замість невдалого, з
польщини взятого слова шермєрка. шермєр є
наші слова: борбництво. бор б ник, місце
борбництва - борище. борбнича школа
(С.Яричевський, Б., 1909, 73, 3) / пол.
szermierka-1) фехтування, 2)перен. змагання,
szermowac - 1) фехтувати, 2) боротися, 3)
хвастати, хизуватися, szermierz - 1)
фехтувальник, 2) перен. борець.
Шеф. Начальник, голова (спілки) . "лубоко горем
тронуті ділимо ся сумною віст, ою про смерть
нашого неоціненого шефа Спілки пана Ігнатия
Мільха [...] Покійник був у нашій спілці для
всіх робітників знаменитим шефом і
приятелем всіх, і всі тратимо в нім дорогого
опікуна (Б., 1907, 54, 4) / порівн. пол, szef -
начальник, керівник, господар, патрон.
Шибати. Совати, рухати. Ви, може б, були ще
на той час в Берліні і могли до мене з на один
Шикани 400
день приїхати, бо я се від себе не можу
обіцяти, тому що по купелях ніяк не вільно шибати
собою, і мені се ніяк не буде можливо (Коб.,
Листи, 161,571)/иш. schieben- рухати,
совати, штовхати; бук. діал. шибатися- вештатися.
Шиканй, мн. Переслідування, знущання,
цькування. Решта руских сьященників була
виставлена на шикани і переслідуваня та й не
могла боронитись з-за партийного роздвоєня
(Б., 1909, 31,2)/ пол. szykana - 1) знущання,
2) переслідування, цькування; рум. sjcana -
чіплятися, шукати сварки, доскіпуватися,
sicana - чіпляння, доскіпування; порівн.
шикана, фр. - переслідування когось,
глузування (СЧС, 331).
Шиканувати. Переслідувати, цькувати,
пригнічувати. Десь недавно вичитав кс[ьондз]
Марцелі Завадовскі в "G.P." тяжкий закид на
адресу пана старости, мовбито він замкненєм
польских читалень в Сереті і Глібоціугнетав
і шиканував Поляків (Б., 1909, 34, 1) / пол.
szykanowac - знущатися, чіплятися,
переслідувати, цькувати; див. шикани.
Шйльда, ж.р. Вивіска, табличка.. На таблицях
декотрих лікарів, що виривають зуби, читаємо
напис: "Тут вириває ся зуби без болю "; на
шильдах споживних спілок треба би написати:
"Тут щадить ся гроші без болю" (Товариш,
1908, 195)/нім. dasSchild-вивіска,табличка;
пол. szyld, ч.р. - вивіска; шил ьд, нім. - вивіска
на крамниці (СЧС, 531).
Шина. Рейка (трамвайна, залізнична). Догляд за
дітьми при повороті домів та при переході
найлюднійших вулиць і трамваєвих шин (Б.,
1906, оголош.), Тягаровий потяг зійшов з шин,
через що експльодували кітли обох машин, що
тягли більш як 40 возів (Б., 1907,44,1); Досить
сказати, що в Німеччині хлібороби
спотребовуютьрічно самоїтомасівки міліон
вагонів. Якби всі ті вагони томасини, щорічно
з 'уживають в Німеччині, зложив докупи на
шини в один поїзд, то повстав би поїзд здовж
цілої Німеччини від одного кінця до другого
(Товариш, 1908,230); Але на двірці показалося,
що поїзди з Чернівець взагалі не ходять, бо
шини аж до Снятина були розібрані щез часу
війни ((Галіп, Спомини, 4.3-4, 74) / нім. die
Schiene - рейка; пол. szyna - рейка.
Шіфкарта Квиток на корабель. Хто
переїжджає з нашою шіфкартою через
границю, не підлягає контролі на прусскій
границі (Б., 1907,1, 4); Завчасу удавайте ся
писемно і посилайте задатки на шіфкарти (Б.,
1907, 1, 4) / нім. das Schiff — корабель, die
Fahrkarte - проїзний квиток.
Шкадрона. Ескадрон. Спочатку'їхала шкадрона
кавалєриї, за ними двірский фурієр на кони,
служба, камердінери і урядники покійного
Архікнязя, депутациї офіцирів, ад 'ютанти і
иньші (Б., 1895,7,2).
Шкальованє. Безчещення, хула, ганьблення. У
нас майже ніхто нікого не піддержить, не
звернеть ся до другого із словом щирої поради,
у нас лиш погана недовірчивість, іярмарочна
лайка, і нетерпимість, і вза'імне шкальованє.
Серед таких обставин нічо розвинути ся не
може (О.Луцький, Б., 1907, 81, 1) / пол.
szkalowac - безчестити, хулити, чорнити,
зводити наклеп,szkalownik, заст. -наклепник.
Шкілка. Розсадник. / Шкілка овочева -
розсадник фруктових дерев. Треба б
заохотити при тім читальників, щоб
заложити свою власну шкілку овочеву, відки
читальники могли б діставати задаремно
щепи (Б., 1895, 19, 2); Ту часть полонини, що
лежить окружена шкілкою молодих дерев не
має пасти ся, а лишить ся на сіножать
(Канюк, 1906,23) І пол. szkolka -\)зменш. від
szkota, 2) навчальні курси для початківців, 3)
розсадник.
Шкотский. Шотландський. Товари футряні для
пань і дівчат, ковніри і зарукавки —перскі, з
куни, шкотскі вовняні (Б., 1905, рекл.)/порівн.
пол. szkot- шотландець, szkotka - шотландка.
Шлафрок, шляфрок. Домашній халат.
Загортки, шлафроки, футра міскі і до
подорожи (Б., 1899, рекл.); Одяги для панів,
хлопців і дітий, загортки, шляфроки, футра
міскі і до подорожи (Б., 1900, рекл.) / пол.
szlafrok - домашній халат; нім. der Schlafrock
- те саме; порівн. шляфрок, нім. - ранішній
халат (СЧС, 478).
Шлєп, експр. Шлейф, хвіст (буквально - те, що
волочиться ззаду). Довгами не журіться, се
ще не так дуже много, хоть як чоловік
сумлінний, він таким "шлєпом" мусить хоть
трохи журитися (Коб., Листи,57, 363) /
порівн. нім. schleppen- 1)тягти, волочити, 2)
волочитися по землі, schleifen - тягтися,
волочитися, die Schleppe - шлейф.
401 Шпалір
Шлюк. Ковток, затяжка (сигаркою). Між нами
панувала найбільша згода і єдність. Ми ділили
ся навіть одним циґаром так, що кождий з
нас потягне по два, по три "шлюки " і подасть
цигаро другому (І.Синюк, Б., 1907, 2, 2) / нім.
der Schluk - ковток, einen guten Schluk tun -
чималенько випити.
Шляґ. Удар. /Трафити дві мухи одним шляґом
- одним ударом влучити двох мух, одночасно
зробити дві справи. Я мушу старатися, щось
робити. Бо Ти також: хотіла, щоб я науково
працював. А то моя Марійка також: хоче. То я
трафлю відразу дві мухи одним шляґом! (Арт.,
26.ХІ.1934) / пол. szlag, розм. -
(апоплексичний) удар, szlag go trafil - він дістав удар,
niech go szlag trafi!, розм., прост. - хай йому
грець!; нім. der Schlag- удар, zwei Fliegen
mit einer Klappe schlagen - одним пострілом
двох зайців убити.
Шляґун. Забіяка. Слідувала промова д-ра
Офнера, звісного поступового політика і
посла. Він дуже симпатично відніс ся до нашої
справи, представив ціле пекло шляхотского
режіму в Галичині та заявив, що всіма силами
буде старати ся в парляменті о провіренє
виборів звісних шляїунів, хотяй заздалегідь знає,
що вибрані "з волі народу" посли з'уміють
викрутити ся (Б., 1907,62,3) / нім. schlagen -
бити, вдаряти, der Schlager - забіяка, die
Schlegerei - бійка; порівн. пол. szlagon, заст. -
справжній шляхтич (провінційний).
Шляхотний. У сполуч. шляхотне деревце -
щепа. [Садівництво і плекане винограду]
старала ся Рада культури тим піднести, що
роздавала даром або продавала зі зниженою
ціною деревця шляхотні (прищепи) і знаряди
садівничі (Товариш, 1908,211) І пол. szlachetne
drzewo - цінна порода дерева.
Шмата. Ганчірка, шматок тканини. Зоя
обмастилася поруках, ногах і по тілі зеленою
мастю, обмотала голову в мокру шмату,
казала винести верітки й подушки на сонячну
сторону на призьбу й там лягла (Коб.,
Вовчиха, 171); / експр. Ганчірка (про одяг).
Образовані і тонко відчуваючі жінки є для
мене ідеалом, до котрого молюся я - але зате
жіноцтво, котрого інтелігенція лежить
лише в крою сукні, взагалі в самих шматах, є
мені щось так утяжливого (Коб., Листи, 54,
355) / пол. szmata - 1) ганчірка, szmata do
wycierania podlogi - ганчірка до підлоги, 2)
ганчір'я, лахи.
Шматка. Зменш, від шмата. Ганчірочка,
платника. Мама саме перебирала між: худзами
шматок, у котрих знаходилося зав 'язане деяке
насіння (Коб., Огрівай, сонце..., 211)/ пол.
szmatka - ганчірочка, клаптик.
Шовківництво. Вирощування шовковиці та
розведення шовкопрядів. Шовківництва учать
ся в богато школах полудневої Росиї. Заразом
займають ся сі школирозширюванємморвового
дерева. В тім напрямі є найрухливійший повіт
Харківский (Б., 1895,38, 3) / див. іще морва.
Шопа. Сарай. Клітки подвійні (з двома
переділами) вигіднійші, бо можна помістити
їх і в стати або в якій шопі (Товариш, 1908,
118)/ пол. szopa - сарай; нім. der Schuppen -
сарай, нзівіс;укр. діал. шопа-те саме; порівн.
шопа, нім. - повітка, сарай без стін (СЧС, 479).
Шопка. 1. Вертеп, вертепна скринька з
ляльками, які зображають різдвяні сюжети.
Шопки з ангеликами, пояси з пацьорків,
омивальні, альбуми на фотографії.
"Сокільский базар" у Львові (Б., 1907, рекл.).
2. перен. Вистава, комедія, фарс. Генрик
Сєнкевіч назвав у своїй, оголошеній в Zeit-i,
відповіди Бєрнзонови голодівку львівских
академіків - шопкою, яку зааранжовано з
біфштиками і вином (Б., 1907, 58, 3) / пол.
szopka - 1) вертеп, вертепна скринька з
ляльками, які зображають різдвяні сюжети,
ляльковий театр, 2) лялькова вистава
сатиричного спрямування, 3) перен. вистава,
комедія, фарс.
Шпаковатий. Шпакуватий, з сивиною у волоссі.
Панотець - се був тип нашого чесного
духовенства. Шпаковате вже волосе
окружало его кругляве симпатичне лице; з
ясних супокійних очий проглядала часто якась
болізнь чи сум (Б., 1895,16,2); Під вікном сидів
худенький панок з шпаковатою борідкою, сам
при вині (Б., 1895, 38, 2) / пол. szpakowaty - з
сивиною.
Шпалір, шпалер. Ряд. Щоби люди не пхали ся,
то гвардия ішла боками улиць і творила рухомий
шпалер (Б., 1895,7,2); Похід був дуже гарний.
Коло школи очікувало много народа. Шкільна
молодіж була уставлена в шпалір. Вистріли з
моздірів, "славно " і "многая літа " витали
п. Спинулаяко щирого борця народного (Б., 1907,
Шпараги А
39, 2); Місцева сторожа пожарка з
комендантом Созаньским на чолі творила
шпалір (Б., 1907, 39, 2); Руска Молдавиця була
пристроена съвяточно, тисячі Гуцулів творили
шпалір від входу в село але до громадского уряду.
Тут привитали нашого посла [Н.Василька]
представителігромади вкомплєті(Б., 1907,83,
1); / образно. А з того лісу близько Рарива
виринають дві однакові стіни ком 'яні, стоячи
рівно одна проти другої, мов шпалір, що веде
до пишної скали... (Коб., Некультурна, 85) І пол.
szpaler- 1) ряд, 2) шпалера; порівн. шпалір,
нім. -1) два ряди дерев або чагарів, що творять
садову алею; 2) два ряди людей, розставлених
вздовж вулиці так, щоб між ними можно було
пройти (СЧС, 531).
Шпараґи, мн. Спаржа. Шпараґи належать до
таких ярин, що за ними дуже пошукують на
торгах та й платять добрі гроші. Але у нас
мало хто з людий управляє сю пожиточну
ярину (Товариш, 1908, 259) / пол. szparag
(частіше мн. szparagi) - спаржа; порівн.
шпараґа, лат. - рід рослини, яку часто
називають холодок, заячий холодок (СЧС, 479).
Шпаркаса. Ощадна каса. Мої книжочки до
шпаркас є всі. як я вже Вам писав, на тій
стеляжі на бюрці з лівого боку на краю, коло
другої стелажі, тої великоїу вікні (Арт. ,6. IX.
1933) / нім. die Sparkasse - ощадна каса;
шпаркаса, нім. - ощадна каса (гал., СЧС, 531).
Шпирати. 1. Никати, швендяти, нишпорити. Тут
все дуже подорожіло, щороку прибуває більше
гостий; сього року було, приміром, поверх 280
осіб. Всюди вони ходять, шпирають, пнуться
на верхи -а на другий рік буде ще гірше (Коб.,
Листи, 33, 300). 2. Стежити, дивитися за
чимось (кимось). Якби я знав, що ти за
дівчатами шпираєш, що вони тобі у голові,
то я сказав би тобі, що найжвавіша із них,
весела Маріцена, нанесла своєму татові ймамі
гризоту в хату (Коб., Земля, 266) І пол. szperac
- 1) нишпорити, никати, копирсатися, 2)
пильно розшукувати; порівн. нім. sptiren -
винюхувати, шукати слід (про собаку), der
Spurgang - вихід по свіжому снігу для
вишукування вовчих слідів, der Spiirnase -
нишпорка, проноза, пролаза.
Шпихлір, шпіхлір. Комора. Та вже чи є що
лекшого, як заложити собі свій шпихлір або
касу позичкову? Скинуть ся люди по ділетці
зерна або по левови, по два - і є свій шпихлір, є
своя каса, є де в потребі запомогти ся (Б., 1895,
41, 3); В найновійших часах цілу роботу з
чищенєм збіжа перебрали потиньших краях
спілкові шпихлірі і магазини збіжа.[...] Пора
би і у нас подумати про закладанє спілкових
шпихлірів (Товариш, 1908, 224) / шпихлір,
нім. - комора (СЧС, 479); громадська комора
для збіжжя, гамазей (ІФ, 1, 495).
Шпік. Кістковий мозок. На часинку житя зійди,
зоре, лучша доле, для нас, пригноблених,
виссаних до шпіку, обідраних до лянки,
замордованих, бездольних Руснаків! (Галіп, 51) І пол.
szpik - кістковий мозок, do szpiku kosci -
перен. до самих кісток; бук. діал. шпіґ- кістковий
мозок (напр. вибивати з кістки шпіґ).
Шпорт. Спорт. Вправді автомобіль із-за своєї еще
не усовершеної конструкции як також: задля
високих цін уживають лиш люди дуже богаті,
і то виключно до забави-шпорту (Б., 1907, 93,
3) / нім. der Sport - спорт; пол. sport - спорт.
Шпортовий. Прикм. від шпорт. Самостійна
продаж з визнатнійших фабрик тукраєвих і
заграничних. Для дам шпортові аніч[ійскі]
капелюхи (Б., 1903, рекл.) / пол. sportowy -
спортивний.
Шротовник, шрутовник. Млинок для
перемелювання. Союз руских хліборобских
спілок на Буковині "Селяньска Каса "[...] продає
всякі хліборобскі машини і знаряди, як серпи,
коси, плуги, борони, рала (культіватор), млинки
до меленя (шрутовники), млинки до чищеня
збіжа, кроячі бураків, млинок до тертя яблук і
грушок, громадярки (Товариш, 1908, рекл.).
Шруба. 1. Гвинт. Шруби із стали до витисканя
олію лянного (Б., 1890, рекл.). 2. перен.
Загвинчування, закручування (про погіршення
фінансового стану). Шрубою податковою
крутить ся таки добре. Она не увзглядняє
зовсім новелі екзекуцийноїз 1886р. і виводить
безрадному селянинови послідну корову із
стайні, витягає послідну подушку з постелі (Б.,
1895,75,2) І пол. sruba- гвинт, болт, srubowac
- підбивати, піднімати (ціну), wysrubowac -
підбити, підійняти (ціну); нім. die Schraube -
гвинт, болт, schrauben - 1) загвинчувати, 2)
підбивати (ціни), підвищувати (податки), 3)
пишатися, чванитися.
Штемпель. Гербовий збір. До Староства
найліпше писати письмо, штемпля на те не
2
403 Штука
треба жадного (См.-Стоцький, Громада, 34);
Штемпель на тім записі довжнім є меньший,
ніж: звичайно в иньших касах - на то позволяв
закон (См.-Стоцький, Порадник, 5) / пол.
stempel - 1) штемпель, штамп, печатка,
stemplowy - 1) штемпельний, 2) гербовий,
oplata stemplowa - гербовий збір; нім. der
Stempel - штемпель, печатка; див. іще
стемпель, стемплевий, остемплювати,
нестемпльований.
Штивний. 1. Негнучкий. [Тодорика] був низького
росту і обертався все цілим тілом, де вистачала
не раз лише голову звернути. Штивна була у
нього шия. І в цілості робив він погане
враження; та що се мало до речі? Чоловік до
всього звикає (Коб., Земля, 228). 2.Цупкий,
твердий. 1 .Колись убога жидівська сирота,
ходила тепер у неділю і в свято в шелестячім
штивнім шовку, а в її так званім салоні
пишався дорогий фортеп'ян (Коб., Земля,
348). 3. Непорушний, твердий, незгинний.
Нараз виринула недалеко постать,
розхилювала осторожно обома руками
штивне море збіжжя і підійшла прямо до неї.
Се був Михайло (Коб., Земля, 282) / пол.
sztywny - 1) жорсткий, твердий, 2)
непорушний, незгинний, негнучкий, 3)перен.
скутий, холодний, офіційний, вимушений
(про стосунки)
Штивність. Скутість, вимушеність поведінки,
церемонність. Уся штивність і замішання,
вся несміливість, що все-таки не покидала
гостей в освітлених покоях, зникла нараз, і
запанува інший настрій (Коб., Земля, 233) /
пол. sztywnosc- 1) жорсткість, твердість, 2)
непорушність, негнучкість, 3) перен.
церемонність, скутість, вимушеність (про
поведінку, стосунки тощо); див. іще
штивний.
Шти вніти. Застигати, тверднути. - Ех, що за
дорога, що за дорога! Се кара божа спадає
на нас, кара божаї - бурмотів [панотець],
засапуючись і опираючись важко на грубу,
ковану палиц. Біла довга борода аж штивніла
на морозі (Коб., Заготар, \21)/пол. sztywniec
- 1) застигати, тверднути, 2) ставати
нерухомим, непорушним, деревіти, дубіти,
коцюбнути, 3) перен. ставати натягнутим,
вимушеним (про стосунки); див. іще
штивний.
Шти в но. Приел, до штивний. Все стояло
непорушно, штивно, пило спокій ночі, що
наближалася повільним кроком і
гіпнотизувала все магічним місячним світлом
(Коб., Земля, 280) / див. штивний.
Штон. Фішка, жетон. Ті, що їх товариство
обходить, придумують найріжнійші способи,
щоб удержати те, що ще не розлетіло ся.
Задумують утворити школу борбництва
B1.Х. 1893), рішають, що в товаристві вільно
грати в карти і купують карти та штони
(Сімович, 1908, 513) / пол. szton - фішка,
жетон.
Штраф; штроф. Штраф, покарання. Бідним
людям дала ся [зима] гайбільше взнаки тому,
що не мали чим так довгий час палити, а коли
пішов який бідолаха в ліс назбирати хворосту,
то паньскі посіпаки і лісничі пишуть до
"штрофу " і треба або в арешті сидіти, а ні
- то відробити навесні (Б., 1909,63, 3) / нім.
die Strafe - покарання, кара, штраф.
Штубацький, перен. Школярський (про папір
невисокого сорту). Даруйте, що пишу на
такім штубацькім папері, але який подали,
на такім пишу (Коб., Листи, 26,288) /порівн.
пол. sztubacki, розм. - школярський, sztubak,
розм. - школяр.
Штубёй. Колода, вулик. [Старий Онуфрій]
оповідав, що до нього заходив оноді Івоніка,
хотів від нього купити один штубей, але
Онуфрій не продав; він не продає, як казав,
нікому своїх бджіл, бо свої бджоли має він
лиш для себе (Коб., Земля, 280) Ірум. §tiubei
- 1) вулик-дуплянка, 2) видовбана колода,
видовбаний пень; штубей,рум. - вулик (СЧС,
532).
Штука1. 1.Мистецтво. А як "задля браку
материялу" або "задля незалежних від
редакциї причин " котра часопись помістить
якийсь "твір " молодого "поета ", - тоді до
него без бука не приступай. Тоді він вже не
лиш "поет з Божої ласки ", але й критик, що
"розуміє поезию", говорить про штуку
(В.Сімович, Б., 1907, 151,3); Поручаемо
нашій і иншій публиці вистави україньского
театру, які стоять чи не на більшій
артистичній висоті, як німецкої дружини
[...] Німецка преса з малими виїмками щось
дуже мовчить про вистави україньскої
дружини. Видко, що та преса не служить
Штука 404
штуці, але підприємцям (Б., 1909, 81,3); 2.
Хист. Вже від двайцяти літ слабував пок.
Архієпископ С.Андрієвич на легкі, а в
послідних роках часто мав вибухи крови,
так що єго ратувала лише штука лікарска
і щирий догляд (Б., 1895, 18, 2); Чи голосну
славу здобула собі своєю хитрістю, чи
штукою вгадування з карт - було трудно
сказати, одначе річ була певна, що як з
інтелігенції, так і з інших класів тиснулися
до неї люди роями (Коб., Земля, 348). 3.
Спосіб, лад. Доки тревати-ме борба,
накинена людности правительственними
органами, доки дальше жити-ме галицка
штука правліня, доти не можна мати до
правительства довір'я і тому
сторонництво бесідника буде голосувати
проти буджетової провізориї{Б., 1907, 79,
1). 4. мистецький твір, п'єса (музична чи
драматична). Штука, котру я тепер грав,
називається "Impromtu phantasie" Шопена.
Чи затямиш собі цю назву (Коб., Impromtu
phantasie, 36). . Хоч у нас легких штук на
аматорскі вистави, на жаль, нема, та все
ж таки шкода, що сей кружок вибрав на
першу виставу драму (Б., 1895,13,3); Треба
нам доконче лекших, передовсім веселих
штук театральних, щоби по всіх містах
руских мали любителі сцени, що грати (там
само); Знаємо, що нова народна штука
Мидловского "Наші поселенці" вже через
пів року чекає на оцінку пп.референтів
театральних щодо кваліфікациї на сцену,
а манускрипт вже, певно, покрила груба
верства пороху, а шкода, бо штука - добра
(Б., 1899, 36, 3); Тогідного року сю штуку
["Гальку", оперу Монюшка в 4 діях]
найбільше разів грала в Чернівцях дружина
україньского театру (Б., 1909, 81,3)/ пол.
sztuka - 1) мистецтво, 2) вміння,
майстерність, 3) п'єса; нім. das Stuck -
п'єса, уривок; порівн. штука, нім. - 1) річ,
окремий предмет, 2) хитрість, спритність,
фокус, 3) мистецтво (у Галичині) (СЧС, 481).
Штука2. Штука, одиниця товару чи якийсь
одиничний предмет. Внаслідок
безнастанних жалоб, що податкові уряди,
приймаючи старі двайцятки і 4-крейцарові
штуки при плаченю податків, нехотять їх
вимінювати на теперішну монету,
оповістила віденьска дирекция скарбу, що
згадані уряди не мають до сего обов'язку,
а можуть старі гроші вимінювати на нові
лише тоді, коли мають в касах досить
готівки (Б., 1895, 15, 3); / Особина (одна
зі свійських тварин). Старшині треба
дуже уважати на то, щоб членьский чинш
був вимірений по правді. Статут ділить
худобу після років: але і тут є виїмки. Не
вся худоба від 2 до 3 рік однакова. Треба,
отже, уважати, щоб той, що має більшу
штуку, і більше заплатив (Канюк, 1906,
33); А її красна худоба, її пишний кінь -
найдорожча штука в її срайні! (Коб.,
Земля, 223) /пол. sztuka- 1)штука, placic
od sztuki - платити поштучно, за одиницю
товару, kilka sztuk bydla - кілька голів
великої рогатої худоби, 2) шматок; нім. das
Stuck - одиниця товару, die Stuckzahl -
поголів'я худоби.
Штучка. Вигадка, витівка, трюк.
Знаменитою штучкою треба назвати
думку п.радника консисториї Цуркановича
(голоси: Цуркана!), перепрашаю, Цуркана,
котрий вказав на те, що всі мої жалоби
треба пояснити собі психольоґічною
загадкою, а радше - манією переслідованя
(Б., 1895, 7, 2) / пол. sztuczka - 1) витівка,
трюк, 2) спритний виверт, 3)розм. спритна
бестія; див. іще штука2.
Штучний. Мистецький, гарний, звабливий.
Пішла і нута без слів, забреніла тихесенько
та гармонійно, немов особливо штучна
Еолева арфа (Галіп, 48) / пол. sztuczny - 1)
штучний, 2) заст. мистецький, вправний,
гарний.
Штучно. Присл. до штучний. Найбільше
надії виявляв Грінка. З видимим задоволенєм
роззирав ся він по вишках салі, трохи з
трудом повертаючи штучно причесану
голову в стоячім, твердім, як дошка,
ковнірику (Галіп, 92) / пол. sztucznie - 1)
штучно, штучним, неприродним шляхом, 2)
перен. неприродно, вимушено, 3) заст.
вправно, по-мистецькому.
Шубравство. Шахрайство, підлота. Два дни
гуділа буря по галицких виборах в віденьскій
Раді державній. Два повні дни бичем бито
на весь сьвіт славну вже погань галицких
виборчих шубравств - два дни лунав в нашім
405
Юта
парляменті голос о правду в публичнім
житю Галичини (Б., 1907, 73, 1) / пол.
szubrawstwo - шахрайство, підлота,
szubrawiec - негідник, пройдисвіт, шахрай.
Шупас. Етап. / Відсилати шупасом -
відсилати етапним порядком, етапом.
[Двірник] має дбати, аби в громаді не
волочили ся жебраки і відсилати шупасом
тих жебраків, що не належать до громади;
в часах пошести або зарази взиває він
Староство до помочи (См.-Стоцький,
Громада, 28) І пол. szupas, заст. -етап, етапний
порядок (висилання), wyslac szupasem -
вислати етапом.
Шупасництво. Підрозділ в органах урядування,
який займався відсиланням, видаленням з
громади людей, які до неї не належали. По
відчитаню петиций, здавав пос.Ціргофер
Щадити. 1. Заощаджувати. Посилаю Тобі на
марки пару ґрейцарів; дали б ми більше, та
більше! годі - щадимо, аби скорше
виплатити друкарни (Маковей, Листи, 551);
Учитель старав ся приучувати своїх
учеників до ощадности, призвичаювати
дітий до складаня сотиків. Тяжка то була
робота, бо наші люди дуже не люблять
щадити (Товариш, 1908,150). 2. Шкодувати.
Плютократи дуже образилися назвищем
"чужородне тіло", справа попала на
стовпці місцевої преси, яка не щадила
українцям докорів за недостачу льояльного
патріотизму (Галіп, Спомини, ч.1-2, 175) /
пол. szczfdzic - щадити, берегти.
Ювелія, мн. Ювелірні вироби. Великий склад
ювелій, біжутериї, срібла, товарів з
хіньского срібла і годинників (Б., 1902, рекл.)
/ порівн. пол. jubilerszczyzna - збірн.
ювелірні вироби.
Юдженє. Назва дії за знач, юдити. Але іменно
се, що в тій брошурі нема ані одної думки,
висказаної безпідставно, розлютило росийских
агентів вАвстриїі они в своїйзаїлости дійшли
до безсоромного юдженя росийского
справу з діяльности виділу кр.дотично
судівництва, шупасництва іжандармериїі^.,
1895, 5,3)/ див. шупас.
Шустка. Дрібна монета, шістка. Не покине тебе
[коршмар]в пригоді. Все поратує яким
крейцаром. Правда, він казав собі платити за
пожички по п'ять шусток на тиждень від
кождої десятки. Але се ему не брали за зле
(Товариш, 1908, 121) / порівн. пол. szostka -
шість, шістка; укр. шістка, шустка - дрібна
монета, шість (згодом 10) крейцарів
австрійської валюти (ІФ, 1,495).
Шутер. Гравій. Давно копали під управу шпарагів
ями, на пів сажня глибокі, і заповнювали їх
відтак знов румовищем, шутром і гноєм
(Товариш, 1908,259) І пол. szuter-гравій; нім.
der Schotter - щебінь, гравій; шутер, нім. -
рінь, дрібне каміння з піском (СЧС, 532).
Щаднйця. Ощадна каса Ось основи
Райфазенових кас: вписове найбільше 1
зр[иньский]; уділи малі і вкладки ограничені
до щадниці (Б., 1895, 2, 2); Паї, котрі
повплачували члени, се довг стоваришеня,
їх треба колись віддати, тож найліпше не
орудувати ними, а вложити до щадниці, як
нема в селі Каси позичкової і щадничої, то
до почтової щадниці (Канюк, 1906, 33) /
порівн. пол. kasa oszcz^dnosci - ощадна
каса.
Щадничий. Ощадний. Буковиньска каса
щаднича уділила товариству "Народний
Дім " в Чернівцях 50 зр[иньских] запомоги
(Б., 1895,24,3).
правительства против Українців^., 1895,13,
1); Те юдженє є політичне і противдержавне
(Б., 1895,13,2) / пол. judzenie - юдження.
Юдити. Нацьковувати. Наші домородні кацапи
майстерски уміють юдити і водити наших
відважних патриотів за ніс (Б., 1895, 8,1) /
пол. judzic - юдити, нацьковувати.
Юта. Джгут. Новости в килимах Odison-a:
килима з вовни, килима з шпагату, килима з
юти і т.д. (Б., 1902, рекл.) І пол. juta - джгут.
Ю
Явний 4%
Я
Явний. Відкритий для ознайомлення,
інформації. / Явне засіданє - відкрите
засідання. Засіданя Ради громадскої є явні,
т.зн., що на засіданя можуть приходити і
иньшілюди і прислухувати ся нарадам, але не
сьміють до нарад мішати ся; особливо ті
засіданя, коли радить ся над прелімінарем і
річним обрахунком, мусять бути явні (См.-
Стоцький, Громада, 27) / пол. jawny -
відкритий, прилюдний, jawne zebranie -
відкриті збори.
Явність. Відкритість, гласність. Явність і
чисті руки - отеє оклики, на котрі належало
б у нас звернути найпильнійшу увагу,
особливо з нагоди множеня й зросту наших
фінансових інституций. Тогди щезне
недовіриє, не буде нарікань на "байдужість "
нашої публики. Тоді збудемо ся й жебрущих
"патріотів ", що роздрапують за тандиту
народний гріш (Б., 1899,20, \)Іпол. jawny -
явний, очевидний, відкритий, гласний,
jawnosc - відкритість, гласність.
Ядерний. Змістовний, посутній. Голова вічевого
комітету директор агрономічної школи
п.Євген Жуковский отворив віче короткою
ядерною промовою, по чім забрав слово посол
Семака (Б., 1907, 98, 2); Перечитуючи її
[повість], я не при одній сцені згадувала Вас,
моя люба пані, так би була хтіла Вас при собі
мати... чути Ваш голос, Ваше слово, коротке,
ядерне... рішуче (Коб., Листи, 212, 655) / пол.
je^lrny - 1) пругкий, міцний, твердий, 2)
перен. виразний, стислий, соковитий (про
стиль), ja^dro - перен. суть, сутність, j^dro
sprawy - суть справи .
Ядерність. Змістовність, ясність (про виступ,
промову). Відтак промовляла іменем "Жіночої
Громади " п.проф.Кумановска. Як все, промова
її визначалась гарною ядерністю і незвичайно
гарним способом виголошеня. І жіноцтво
прийшло повитати послівруских - і жіноцтво
зазначує нині своє громадяньске почуте (Б.,
1907, 64, 1) / пол. jfdrnosfc- 1) міцність, 2)
„ перен. виразність, стислість, соковитість.
Ядерно. Присл. до ядерний. /Коротко а ядерно
- коротко і ясно. Перед отворенєм зборів
представив надучительДарій Пігуляк коротко
а ядерно теперішну політичну ситуацию і єї
а вагу (Б., 1907, 27, 2) / див. ядерний.
Ядренний. Те саме, що ядерний. По ядренніи
бесіді п.Малика порішено одноголосно
попирати лише кандидатуру п.Спинула, а
поборювати всяку иньшу (Б., 1907,44,1).
Язиковий. Мовний. Поділ Австриї на так
звані коронні краї дає у привілейованим
народам можливість гнобити иньші
народи: ся борба продовжає ся далі із своєї
сторони ділає на центральну власть і
центральний парлямент, які все більше
підпадають під вплив сеїборби ізаражують
ся нею (Б., 1907,60, 1).
Язичіє. Тип писемної мови, якої вживали
представники західноукраїнської інтелігенції
москвофільського напрямку, що за своїми
мовними засобами становив суміш
різносистемних одиниць, узятих з книжної
староукраїнської мови, польської, російської та
української народної мови з південно-західним
діалектним нашаруванням. Тепер уже не чути
в Галичині і Буковині давних теорий про якийсь
специяльний галицко- і буковиньско-рускии
нарід, що мав би приняти за свою літературну
мову макаронічне "язичіє" "Слова"'(Б., 1895,
13, 1); З предовгої промови, виголошеної
передпотоповим "язичієм", вбило ся мені в
пам 'ять найбільше те, що бесідник зачислив
покійних Куземского, Качковского,
Малиновского і иньших між угодників божих,
котрих ждуть почести престола (та певно!
де новоеристам до небесного Єрусалиму)
(Онисим Миронюк, 3 житя, Б., 1895, 38, 3).
Язичок. Стрілка ваги. У сполуч. стати язичком
при вазі - мати вирішальне значення,
відігравати вирішальну роль. В часі цілої сесії
правительство немало сталої більшости [...]
Для звичайних справ отея більшість могла б
вистарчити. Для важнійших - ні. Треба ще
правительству яких п 'ятдесят кілька голосів.
В такій ситуації міг биукраїньский клюб найти
собі вельми корисне місце і стати справді
язичком при парляментарній вазі (Б , 1907, 81,
2) / пол. jfzyczek - 1) язичок, 2) стрілка ваги,
bye j^zyczkiem u wagi - мати вирішальне
значення, відігравати вирішальну роль; нім. das
407 Ятка
Zunglein - 1) язичок, 2) стрілка ваги, das
Zunglein an der Waage sein (bilden) - мати
вирішальне значення, відігравати вирішальну
^роль.
Яко, спол. Як. У сполуч. з іменником виступає
для називання стану, якості (когось, чогось); у
знач, будучи ким, чим: подібно до кого, чого.
Вісаріон Ґрібовский перенесений яко секретар
правительственнийдо Чернівців^., 1895,14,
4); Ти не ставив любови в залежність від
[здорового] чутя, але малював собі яко
душевну чесноту (Галіп, 104); О.Тиміньский
годить ся на сі замітки і заявляє, що приступає
до товариства яко член-основатель (Звідомл.,
1914, 10) / порівн. пол. jako - з'ясувальний
сполучи, як; в якості кого; чого; в окремих
випадках не перекладається; укр. яко, спол.
заст. - як3 (СУМ, XI, 640; шэстр. контекст з
творів М.Коцюбинського).
Ярина. Овочі. Шпараґи належать до таких
ярин, що за ними дуже пошукують на торгах
та й платять добрі гроші. Але у нас мало хто
3 людий управляє сю пожиточну ярину
(Товариш, 1908,259);Від 1812 року реномована
Торговля товарів корінних, вин і делікатесів
СТЕФАН ҐАЇНА, перед тим Антін Табакар і
Таїна, Ринок ч.Ю в Чернівцях, поручає свій
богатий склад товарів корінних
кольоніяльних, іменно: каву, цукор, полудневі
овочі, каравановий чай, чеколяду, какао,
десерові бонбони, францускі овочі, ярину, сири
[... ] (Товариш, 1908,рекл.)/лал. jarzyna- 1)
мн. овочі, 2) овочева страва, гарнір з овочів.
Яринний. Прикм. від ярина. Навіть
найсильнійше гноєне стаєнним гноєм не
вистарчить для осягненя високого урожаю в
яриннім городі. Треба уживати також
штучних погноїв (Товариш, 1908,241).
Яринбвий. Прикм. від ярина; те саме, що
яринний. Новий дуже добре збудований дім
єсть поуміркованій ціні до продажи, містячи
4 покої, 2 кухні, пивниця і шопи, при тім
овочевий іяриновий огород (Б., 1900, рекл.); З
темної зелені малого яринового садка
визначувалися стрункі білі мальви гучним
ростом угору (Коб., Земля, 398).
Ятися, безособ. Бути доречним, вартим, щоб
зробити. Кождий такий спір яло ся вести
спокійно і розважно, без запалу
(холоднокровно) (Канюк, 1911, 50); Істнують
певні закони, на котрих наше думанє опираєть
ся і котрі яло ся б убити собі в голову (Канюк,
1911, 52); / Не ялося - не годилося, не слід.
Вони самі не їли покладків, де ховалося по два
жовтки, не годилося... А дівчині Санді теж:
"не ялося'' таке... Тож вона несла їх межи
панів і складала сотик до сотичка за них (Коб.,
Вовчиха, 147); Пригадую, як до мене зайшов
одного разу селянин з підміського села з таким
проханням: "Я дістав, каже, дозвіл на коршму,
але знаєте, що мені, статочному господарові,
не яло ся стояти за шинквасом і шинкувати
людям горілку, а тому я договорився з Мошком:
він провадитиме коршму і далі, а мені
заплатить відступне. Отже, прошу,
напишіть мені такий контракт" (Галіп,
Спомини, ч.1-2, 159) / Як яло ся - як личило
б, що доречно. 1 так з одної сторони терор, а
з другоїгорівка, пиво, ковбаси і дриглі виборчі
та оселедці, якими збаламучених виборців
трактовано публично в паньскій хаті, в
пропінациї і - як яло ся - в ... польскій
чительни, мимо того, що закон про охорону
свободи виборів такі публичні трактамента
забороняє (Б., 1907, 95, 2); Якби мав розум,
не тратив би часу, плентаючися зі стрільбою
цілими днями по полі і в лісі, а приложив би,
як ялося, руки до землі, яка його годує, і сидів
би на місці (Коб., Земля, 261)/ порівн. ялося
- слід би, треба б (ІФ, 2, 531).
Ятка. Невеличкий магазин, в якому торгують
м'ясом, м'ясна палатка. Дотична статистика
виказує, що Чернівці, помимо страшної
дорожні, споживають значну силу м'яса. Чи
кріличаятка не стане черновецким мешканцям
у пригоді, коли зможе продавати м'ясо по
дешевшій ціні, як де-инде? (Товариш, 1908,110)
/ пол. jatka, jatek - м'ясна палатка.
ЛЮДМИЛА ОЛЕКСАНДРІВНА ТКАЧ
УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРНА МОВА
НА БУКОВИНІ
В КІНЦІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX СТ.
ЧАСТИНА ПЕРША
МАТЕРІАЛИ ДО СЛОВНИКА
Набір - Людмила Ткач, Інна Шепетюк
Верстка - Олександр Валь
Коректор - Інна Шепетюк
Видавництво «Рута»,
м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2
Здано до набору 30.03.2000 р. Підписано до друку 24.05.2000 р.
Формат 70x100/16. Папір офсетний. Гарнітура Times.
Друк офсетний. Ум. друк. арк. 33,05. Обл. вид. арк. 37,5. Зам. 7017
Тираж 300 примірників.
Чернівецька обласна друкарня,
58018, М.Чернівці, вул. Головна, 200