ПЕРВОЦВІТ
ПЕРВОЦВІТ
ВІРШІ
Для старшого дошкільного та молодшого шкільного віку
Художник
ОЛЕКСІЙ ЛЬВОВ
КИЇВ «ВЕСЕЛКА» 1982
І ЗНАЮ, І ВІРЮ
* * *
Пусть солнце ульїбается Всем детям С ВЬІСОТЬІ, Пускай всегда сбьіваются Все детские мечтьі!
Пускай на всей планете Исчезнут бомбьі, пушки — Нужньї не бомбьі детям, А детские игрушки.
Им нужно очень мало: Друзья, чтоб веселиться, И сказки, чтоб мечталось, И школа, чтоб учиться,
Хлеб — досьіта наесться И тепльїй дом — в ненастье... Им просто нужно детство.
Безоблачное детство.
Им нужен мир и счастье.
Пусть солнце ульїбается Всем детям С ВЬІСОТЬІ, Пускай всегда сбьіваются Все детские мечтьі!
Петр Вьісоцкий
ДЕДУШКИНО ФОТО
БОБРЬІ-СТРОИТЕЛИ
Показала мама мне Дедушкино фото.
С первьіх дней он на войне, Храбрьім бьіл пилотом.
Посмотрел я на себя
В зеркало.
И что же?
Дед на папу и меня Чуточку похожий.
Пересох в лесу ручей, Духота от зноя.
И не стало у зверей
Близко водопоя.
Но пришли к ручью бобрьі, Возвели плотину: Снова ожил с той порьі Ручеечек синий.
Затопила вновь вода
Берега крутьіе.
Приходите пить сюда, Жители лесньїе!
Михаил Демидов
У бобров и у бобрих Поучиться стоит...
Где же учат их самих Так искусно строить?
ДАРУНОК ВЕСНІ
Каже мама: — Доню, Вже весна іде. Чуєш, джміль спросоння В сон-траві гуде.
Бач, вернулись птиці З вирію в свій дім, Вмилася травиця Дощиком дрібним.
Рано на світанку Вибігла я з хати — Весноньку-веснянку Буду зустрічати. Квіточок весняних Я букет несу — Хай вплете весна їх У свою косу.
Іванна Велова
ОБЛАКО
Лечу, лечу, не возвращаюсь и все в кого-то превращаюсь — в медведя, кролика, слона...
Но зто не моя вина!
Лечу, и нету мне покоя.
Какое все же я? Какое?
ДОМ НА ВОДЕ
Многозтажньїй дом в порту стоял и окнами вьісокими сиял.
И вдруг — ПОПЛЬІЛ.
И увидал народ, что зто бьіл не дом, а теплоход!
«ЧУЧЕЛО»
ПОЛОСАТИКИ
Удивляется народ: — Что за чучело идет?
Шапка — задом наперед, Валенки — наоборот.
А пальто, поверьте мне, Распахнулось...на спине!
Что за чудо? Взялось где С хлястиком на животе?
В гости к зебре полосатой Полосатьій тигр пришел.
Зебра арбуз полосатьій Подает бьістрей на стол.
На диване полосатом Полосатики сидят, Спельїй арбуз полосатьій С удовольствием едят.
Александр Винокуров
Присмотрелись: зто Влас Сам оделся в первьій раз!
ГОСТРИИ носик
Металевий в неї носик І льняний у неї хвостик. Із шиття не буде толку, Якщо ми не візьмем...
(Лмігол)
СОНЯЧНІ КЛУБОЧКИ
Наче сонячні клубочки Хтось розсипав біля квочки. Хто це там пищить, малята? Здогадалися?...
(вііВьДЛл)
Людмила Голубка
* * *
Снігу, снігу у дворі — Виє хуртовина.
Від порога до воріт Замело стежину.
Хоч і боязко малій — Все ж виходить з хати. За лопату — і мерщій Стежку прокладати.
Хуртовина збити з ніг Олю дуже хоче, Утіка з лопати сніг, Засипає очі.
— Завірюхо, не мети, Зачекай-но трішки. Скоро мамі з ферми йти. Як же без доріжки?
* * *
Джміль гуде і жук гуде — Хто кого перегуде?
* * *
Біг струмочок дзюркотливий У глибокому яру
І наспівував щасливо: «Тра-ра-ра! Ту-ру-ру-ру!» А хлопчина прудконогий Нахилився до струмка, Все запитував у нього: — Що за пісенька така?
ХМАРА
Дощ несла у пелені Хмара темнокоса.
Чує: поле вдалині Пити дуже просить.
Розв’язала пелену, Висипала дощик. Мочить, мочить ярину, Колоски полоще.
Енгеліна Григор’ева
НА СТАВКУ
Рибоводом дід в колгоспі.
Ми прийшли до нього в гості, До колгоспного ставка, Де зелена осока.
Щоб часу не марнувати, Допоможем сіть в’язати, Від колгоспної криниці Принесем йому водиці.
Як обідній час настане, Сядемо спочити...
Дід варити юшку стане, Ми — її солити.
ПІСЕНЬКА
Бігли гуси та й на став, Та й на став
Мимо скошених отав, Та й отав.
Мимо копанки-криниці, Кучерявої вербиці.
По росі лягли сліди — До води та й до води. Бігли гуси, гелготали І таке собі співали: — Бігли гуси та й на став, Та й на став...
Євген Желєзняков
ВЕСНЯНЕ
Така теплінь надворі! Пальто і шапку — вбік. Останній сніг ще вчора Налякано утік.
Сховавсь він за будинком Від сонця, та дарма: Той сніг, як павутинка. Торкнешся — і нема.
На вулицях, на ганках, Із кожного вікна
З самісінького ранку: — Весна!
— Весна!
— Весна!
Віктор Женченко
І
Зтот бублик несьедобен, На зато красив, удобен И на море, на волне, Помогает плавать мне.
(зЛЛя иічнчігохіговпз)
* * *
Худенький Ивашка, Из стекла рубашка.
Язьічок покажет, Что надеть подскажет.
(бхаиоидах иічньиіг^)
* * *
Став хвалитись малий листок: — Я найкращий на весь лісок! Брати зелені, я — золотий!
... Та де не взявся вітровій.
Як налетів, як зашумів! Нема в лісочку хвалька листочка.
Василь Заєць
Мед он любит и малину, Зим не видел никогда:
РАНКОВА ПІСНЯ
Скрипку
Сонечко взяло —
Першим пісню повело.
Зачепивсь вітрець за гілку -Дістає свою сопілку.
А на квітці
Джміль тим часом
Примостився з контрабасом, їх почув струмок в долині, Ледь розплющив очі сині
І музикам тим
Спросоння
Плеще хвильками в долоні.
ДИВО
В ліс піду — Там листя шерех, В лісі — сонячні озера По галявах розливаються, Трави й квіти в них Купаються.
В сад зайду —
І тут є диво: Припорошив іній сливи, Хоч довкола тепле літо Усміхається привітно.
І на річці
За горбком
Диво не кінчається:
На ній сонце поплавком Золотим гойдається.
Микола Заєць
РОМАШКИ
Синові
Сонце в піжмурки грається на березових вітах.
То вистрибує зайчиком, то ховається в квітах.
І ніяк розшукать його наш Миколка не може, бо в саду всі ромашки на сонечко схожі.
ОСІНЬ
Осінь обтрусила яблука доспілі — відпочить присіла на пеньочку в лісі.
Поправля хустинку стомлено рукою, а гриби з торбинки сипляться додолу...
Алла Коваль
ВОРОНЬИ ОШИБКИ
Ворона в тетради Пишет слова: Кар-р-рась, Кар-р-рандаш, Кар-р-рамелька, Кар-р-рман,
Кар-р-рета, Кар-р-рмушка, Кар-р-робка, Кар-р-рона...
Постой!
Тьі неправильно пишешь, Ворона!
Ведь нужно: Кормушка, Коробка, Корона.
РАЗГОВОР
Пес коту:
— А тьі седой.—
Кот не понял:
— Кто с едой?!
Может, тьі с едой, Сосед,—
Пригласил бьі на обед.
РОЗУМНА МАВПА
Гойдався на дереві в джунглях удав. Він гарний мав настрій і пісню співав:
— Я довгий, гладенький, лискучий, увесь по деревах повзучий!
А в річці купався якраз крокодил та й крикнув з усіх крокодилячих сил:
— Я кращий — зелений, зубатий, завжди під водою ховатий!
А берегом мавпа зі школи ішла. Почула, й хвальків тих на глум підняла: — Ха-ха, він повзучий!
— Хи-хи, він ховатий!
Не вміють і слова, як треба, сказати!
Хоч я і розумна, у школі навчата, не буду ніколи така вихвалята!
ХТО СКАЗАВ?
Хто це, хто це, хто сказав, що в калюжу Боря впав?
— Котик Мурчик, ти сказав?
— По дахах я мандрував!
— Песик, може, ти сказав?
— Я сніданок доїдав!
Котик мамі не сказав, песик мамі не казав, не казали горобці — все розповіли...
штанці!
— Горобці, то ви сказали?
— Ми в сусідній двір літали!
Галина Малик
* * *
КОЛИ ЦЕ БУВАЄ? Дрімає котик на осонні, Лунають співи солов’їв, Капітан зелений із долоні Шпака сьогодні напоїв. ЖИТО Поле сонечком залито, Визріває в полі жито. Спить зернятко в колосочку, Мов малятко в сповиточку. Ольга Мізюк	Ой лишенько, ой лишенько Чом ти так схилилася, Молоденька вишенько? — Мама...мама снилася... * * * Білі, сині, червонясті Одягли спіднички квіти, Бо до них у гості вранці Мають бджілки прилетіти. * * * Мчить із вітром рано Серпень по грибки І листок багряний Тулить до щоки. Мар’яна Нейметі
ДЖМЕЛЕНЯ
Джмеленя Навмання
У вікно шкреблося. Заморочилося, Притомилося — — Ой не мож-ж-жу Ой ж-ж-жу...
Зараз я допоможу.
ДОКАТАЛИСЯ
(Скоромовка)
Клава Котика Катала На калиновім візку.
Колотилось, Калатало Криво колесо в піску.
Колотилось, Калатало, Поки спало на пісок. До-ка-та-лися!!!
Андрій Німенко
* * *
Солньїшко качают
В мягких лапах сосньї: — Ясно нам свети, Ласковое солнце.
Видишь, птицьі в небе Водят хоровод,— Позади остался Трудний перелет.
ГОЛОДНЬІИ ШАРИК
— Песик, Песик, Тьі куда? — Никуда. — Песик, Песик, А тьі чей? — Я ничей. — Песик, Песик, Дать конфетку? — А еще... сухарик. Я голодний Шарик.
Нина Опанасенко
РИМИКИ
Гилю-гилю, лебідоньки! Гилю-гилю, гуси!
Ви по плесу поплавайте, а я
подивлюся.
* * *
Перепелиця і перепеля, телиця і теля ішли тудою, тепер відтіля.
Іван Понежа
* * *
Вітерець, вітерець Біг крізь жито Навпростець.
З горобцями Танцював, На одній нозі Стрибав, В місто гомінке Звернув
І Сашкові так шепнув: — Вийди в поле, Де волошки.
Позмагаємося трошки!
Галина Овсієнко
О ЧЕМ МЕЧТАЕТ ЗЕРНЬІШКО
О чем мечтает зернишко, Что маленькому снится? Оно мечтает осенью Пшеницей колоситься. Мечтает вкусньїм хлебом Людей всех накормить. Весною снова зернншком — Под ДОЖДИЧКОМ И СОЛНЬІПІКОМ — Расти, цвести и жить!
ДРУЖОК
Подарил мне папа Рьіжего щеночка, Глупого, пушистого, С беленьким пятном. Он ко мне прижался И лизнул мне щечку Красненьким, шершавим Влажньїм язьїком.
Теплою водою Я его помьіла, Напоила вкусньїм Свежим молоком, Постелила коврик И платком укрила, И заснул Малишка Безмятежним сном.
Ефим Пригожий
диня
Ганна Сацька
У зеленім огудинні Підростає жовта диня. Сонце щедро припіка. Диня стала — от-така! Галасує дітвора:
— Гляньте, диня, мов гора! Де ж нам сили взяти, Щоб її підняти!
* * *
Зайчики сонячні Ночували в соняхах, Цвіркунів слухали — Миготіли вухами.
* * *
На вишневій гілці
Гойдаються діти з усієї вулиці Підуть діти спати — Буде місяць гойдатись.
Іван Царинний
СКОРО У ВИРІИ
Журавель поважно Біля дошки ходить, По великій карті Довгим дзьобом водить. Це — міста, це — море, Це — високі гори...
Слухайте уважно, Не пустуйте, діти1 Нам у вирій скоро Треба вже летіти.
ПРИКМЕТА
На осінньому осонні
Дзумкотіли оси сонні:
— Поз-з-зіхає ведмедисько —
3-з-значить, вж-ж-же мороз-з-зи близ-з-зько...
Георгій Хіміч
З МОРОЗЕНКОМ ГРАЮЧИСЬ
— Гавчику-чорнявчику, Чом засумував?
— Бо Сніжко Снігурович
Все позасипав.
Ніде погуляти,
Нікуди піти.
— Гавчику-чорнявчику, Ну й кумедний ти.
Є прудкі санчата в нас, Лижі, ковзани —
З Морозенком граючись, Діждемо весни.
перший сніг
СКОРОМОВКА — НЕ ДЛЯ ВОВКА
Тільки-но я вибіг із хати, як хтось до мене підкрався і долоньками білими очі мені затулив. — Ти, Васильку? — відгадую.— Мар’янко — ти?..
А може, ти, Андрійку?
— А от і не вгадав! Не вгадав!
Та це ж я — перший сніг!
На місточку скоромовка сіроманця стріла вовка. Скоро мовить вовк
почав — ледь язик не поламав!
Бо ж була та скоромовка для Івася — не для вовка.
Грицько Чубай
* * *
Потерялась тиіпина, Подрались два драчуна. Шум такой на улице! Даже тучка хмурится.
Только можно их простить, Ведь они хотели
Каждьій лично уступить Девочке качели.
КТО УПРЯМЕИ?
На пути стоит коза, Козка — желтьхе глаза, Я считаю до пяти, Я прошу ее уйти. А она, наставив роги, Ждет, что я сверну с дороги. До чего коза упряма. И меня упрямей, прямо!
Леонид Ямковой
ЗМІСТ
Алла Коцур. І знаю, і вірю	2
Петр Вьісоцкий. «Пусть солнце ульїбается...» З Михаил Демидов. Дедушкино фото	4
Бобрьі-строители	4
І ванна Белова. Дарунок весні	5
Марк Вейцман. Облако	6
Дом на воде	6
Александр Винокуров. «Чучело»	7
Полосатики	7
Людмила Голубка. Гострий носик	8
Сонячні клубочки	8
Енгеліна Григор’єва. Хмара	9
«Снігу, снігу у дворі...»	9
«Джміль гуде і жук гуде...»	9
«Біг струмочок дзюркотливий...»	9
Євген Желєзняков. На ставку	10
Пісенька	10
Віктор Женченко. Весняне	11
Людмила Ильина. Загадки	12
Василь Заєць. Хвалько	12
Микола Заєць. Ранкова пісня	13
Диво	13
Алла Коваль. Ромашки	14
1 Осінь	’	14
Станислав Косенко. Вороньи ошибки	15
Разговор	15
Галина Малик. Розумна мавпа*	16
Хто сказав?	17
Ольга Мізюк. Коли це буває?	18
Жито	18
Мар’яна Нейметі. «Ой лишенько...»	18
«Білі, сині; червонясті...»	18
«Мчить із вітром рано»	18
Андрій Німенко. Джмеленя	19
Докаталися	19
Нина Опанасенко. «Солньїшко качают...»	20
Голодньїй Шарик	20
Іван Понежа. Римики ’	21
Галина Овсіенко. «Вітерець, віт'ерець...»	21
Ефим Пригожин. О чем мечтает зерньїшко	22
Дружок	22
Ганна Сацька. Диня	23
Іван Царинний. Зайчики сонячні...»	23
«На вишневій гілці...»	23
Георгій Хіміч. Скоро у вирій	24
Прикмета	24
Іван Складаний. З Морозенком граючись	25
Грицько Чубай. Перший сніг	26
Скоромовка — не для вовка	26
Леонид Ямковой. «Потерялась тишина...»	27
Кто упрямей?	27
20 к.
П26 Первоцвіт: Вірші. Для ст. дошкіл. та мол. шкіл. в. / Худож. О. Ю. Львов.— К.: Веселка, 1982.— 28 о., іл.
Збірка віршів молодих українських та російських авторів, що роблять перші кроки в літературі, розповідає про працю, дружбу, про любов до рідної Вітчизни.
70801—216
П-------------55.82.4803010200. У2 + Р2
М206(04)—82
ПЕРВОЦВЕТ С ти х и (На русаком и украииском язиках) Для старшего дошкольиого и младшего школь ного возраста Художник Алексей Ефимович Львов Издательство «Веселка*. Киев-50, Мельникова, 63 Редактор Ю. М. Набока Художній редактор В. А. Кавуи Технічний редактор Т. В. Осталецька Коректор Е. І. Саталкіна Інформ. бланк № 2240
Здано иа виробництво 26.05.82. Підписано до друку 06.10.82. Формат 84 X100Д6. Папір офсетний № 1. Гарнітура шкільна. Друк офсетний. Умови, друк. арк. 3,12. Умови, фарб.-відб. 12,48. Обл,-вид. арк. 2,31. Тираж 100 000. Зам. 2 — 1377. Ціна 20 к.
Видавництво «Веселка», Київ-50, Мельникова, 63.
Головне підприємство республіканського виробничого об’єднання «Поліграфкннга», 252057. Київ-57, вул. Довженка, 3.