АИАТОЬЕ ХУО\¥К
ЕК6ІЛ8Н-ІЖКАІМІАМ ОІСТІОМАКУ
ОР
СОЬОК МАМЕ8 АМО СОЬОК 8СІЕМСЕ
НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА
Бібліотека Українознавства
том 55
АНАТОЛЬ ВОВК
АНГЛІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ словник
НАЗВ КОЛЬОРІВ І КОЛЬОРОЗНАВСТВА
За редакцією
Богдана Струмінського
НЬЮ-ЙОРК — ПАРИЖ — СИДНЕЙ — ТОРОНТО
1986
8НЕУСНЕІЧКО 8СІЕИТІРІС 8ОСІЕТУ
8ОСІЕТЕ 8СІЕМТІРІ9ИЕ 8ЕУСЕМКО
8СНЕХУТ8СНЕМКО ОЕ8ЕІХ8СНАРТ ОЕК ХУІ88ЕМ8СНАРТЕМ
ІІкгаіпіап Зіидіез
Уоі. 55
АКАТОЬЕ ХУОХУК
ЕМСЬІЗН-ІІККАІИЬ^ ШСТКЖАКУ
ОЕ
СОЬОК ИАМЕ8 АИП СОЬОК 8СІЕЛСЕ
ВоЬдап Зігитіпзку, Есіііог
МЕХУ УОКК — РАКІ8 — 8УОМЕУ — ТОКОИТО
1986
Термінологічна Комісія НТШ
Василь Лев — голова
Михайло Пежанський — секретар
Соругі^М © 1985 Ьу ЗЬеусЬепко 8сіепШїс Зосіеіу
ЬіЬгагу о£ Соп£ге$$ СаІа1о£ Сагд КшпЬег: 86-60135
І 8 В И: 0-88054-116-4
Ргіпіед іп ІІ8А, Ьу УКВАРКІМТ, ІЬЇС.
10902 8шптіі Аує.
\¥оод8іоск, Мд. 21163
РКЕРАСЕ
ТЬе 1ехісо£гарЬу о£ соїог із сопзідегаЬІу Ьигдепед Ьу а Іаск о£
сопзепзиз оп (Ье теапіп£ о£ тапу соїог патез. Еуєп (Ье тозі рори-
Іаг Ьиез апд зЬадез о£(еп Ьауе дііїегепі деіїпіііопз іп зіапдагд діс-
(іопагіез, зотеіітез єуєп іп і\уо едіїіопз о£ (Ье зате дісііопагу.
РигіЬегтоге, Атегісап апд ВгііізЬ изаде із по( ипіїогт. А зітіїаг
аЬзепсе о£ ипіГогтііу іп дезсгірііоп о£ соїогз із аізо еуідепі іп ІІкга-
іпіап зоигсез.
Іп гесепі уеагз Атегісап дісііопагу такегз Ьауе ітргоуед (Ьіз
зііиаііоп Ьу изіп£ іп (Ьеіг соїог дезсгірііопз (Ье зузіет кпо\уп аз (Ье
ІІпіуегзаІ Соїог Ьап^иа^е (ІІСЬ).1 ТЬіз зузіет, деуеіоред Ьу (Ье
Иаііопаї Вигеаи о£ Зіапдагдз іп соорегаїіоп хуііЬ (Ье Іп(ег-8осіеіу
Соїог Соипсії, гергезепіз а зітріе апд ргасіісаі \уау о£ дезсгіЬіп£ 267
таіп ог “сепігоід” соїогз. А ІІкгаіпіап 1ап£иа&е адар(а(іоп о£ (Ьіз
зузіет, деуеіоред Ьу (Ье аиіЬог о£ (Ьіз дісііопагу, із изед Ьеге іп (Ье
дезсгірііуе, зузіетаїіс СгапзІаСіоп о£ Еп£ІізЬ соїог патез. ТЬе ІІСЬ
зузіет апд ііз ІІкгаіпіап адаріаііоп аге дезсгіЬед апд дізсиззед іп
Арепдіх І о£ іЬіз дісііопагу.
АкЬои^Ь іЬе Соїог ^тез Оісііопагу (риЬІізЬед іп 1955 апд
гергіпіед іп 1976 ипдег а пе\у Ііііе1)» іЬе Ьазіс зоигсе іп іЬіз іїекі, \уаз
тисЬ изед іп оиг хуогк, опіу а паггоху зеїесііоп хуаз таде £гот ііз
7500 дезсгірііопз о£ соїогз. ТЬе Ьиік о£ іЬе епігіез іп іЬе ргезепі ууогк
аге соїог патез Гоипд іп гергезепіаііуе тодегп дісііопагіез, іЬгее
Атегісап апд опе ВгіїізЬ, Іізіед іп (Ье ВіЬІіо^гарЬу зесііоп.
Іп аддігіоп іо патез о£ соїогз, іЬе Вісгіопагу іпсіидез патез изед
£ог дезсгірііопз о£ тикісоїогед апд райісоїогед оЬ]есСз, зисЬ аз соїо-
гаїіопз о£ апітаї соаїз.
Ап еіїогі \уаз таде іо таке ІІкгаіпіап ігапзіаііопз аз сотріеіе аз
роззіЬІе, £гапгіп£ (Ье ехіз(іп£ Іітіїед ассезз (о ІіСегаїиге риЬІізЬед іп
(Ье У88К. Іп (Ьезе ігапзіаііопз зупопутз, тогрЬоІо^ісаІ \уогд уаг-
іапіз, апд ассепі тагкз ауєгє зиррііед ууЬєгє деетед песеззагу.
Аррепдіх II сопіаіпз Іізіз о£ ІІкгаіпіап соїог патез £гоиред Ьу
(Ье таіп соїог пате ог (Ье са1е§огу о£ соїогед оЬ]ес(з. ЕасЬ ІІкгаіп-
іап епігу із £о11о\уед Ьу ііз сіозезі Еп^ІізЬ ециіуаіепіз.
Іп а зерагаїе зесііоп о£ іЬіз Аррепдіх (Ье зресііїсаііопз £ог (Ье
соїогз о£ (Ье ІІкгаіпіап Ла£ аге дізсиззед.
Весаизе (Ье ргезепі >уогк із ргітагіїу іпіепдед £ог изегз \уЬо аге
ргоГісіепі іп ІІкгаіпіап, (Ье £гоп( та((ег апд дізсиззіопз іп (Ье (\уо
аррепдісез аге іп ІІкгаіпіап опіу.
1 К. Ь. Кеііу апд В. В. Лидд, Соїог: Ііпічегзаі Ьап^иа^е апсі Оісііопагу о/ Матез.
ХУакНіп^іоп: Маїіопаї Вигеаи о( 8іапдаг<1$, 1976.
5

ССЖТЕМТ8
Ра£е:
Іпігодисііоп апд Оиіде Іо (Ье Оісііопагу	9
АЬЬгеуіаііопз, ЗушЬок апд Коїез	14
ЕЬЮЬІЗН-иККАІЬПАН ОІСТІОКАЯУ	17
Аррепдіх І
ТЬе ІІпіуегзаІ Соїог Ьап£иа£е Зузіеш (ІІСЬ)
апд Й8 Адаріаііоп Ю ІІкгаіпіап	61
Аррепдіх II
ІІККАІЬПАК-ЕК6ЬІ8Н ІКОЕХ ОГ	СОЬОК МАМЕ8 71
Оі$си$$іоп о£ ІІкгаіпіап ІЧаІіопаІ Соїогз	87
ВіЬ1іо£гарЬу	90
ЗМІСТ
Стор.:
Вступ	9
Зміст словника і побудова перекладів	10
Вибір гасел до реєстру словника	11
Проблеми українського перекладу	12
Подяка	13
Скорочення, домовленості, коди джерел	14
АНГЛІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК	17
Додаток І
Система Ііпіуегзаі Соїог Ьап£ііа£е та її
пристосування до української мови (УНК)	61
Українські назви головних кольорів	62
Визначування ступенів ясноти і насичености в УНК	65
Правопис складених назв кольорів	65
Терміни ІІСЬ-УНК	67
Діяграма І. Брила кольорів (схематично)	69
Діяграма II. Взаємовідношення відтінків в системі УНК 70
Додаток II
ПОКАЗНИК УКРАЇНСЬКИХ НАЗВ КОЛЬОРІВ
ТА ЇХНІХ АНГЛІЙСЬКИХ ВІДПОВІДНИКІВ:	71
Червоні, рожеві та споріднені кольори	73
Оранжові та споріднені кольори	74
Жовті та споріднені кольори	75
Зелені, оливкові та споріднені кольори	76
Блакитні, сині та споріднені кольори	77
Фіялкові, червонофіялкові та споріднені кольори	78
7
Брунатні та споріднені кольори	79
Білі, сірі та чорні (ахроматичні) кольори	80
Назви кольорів волосся, тіла та очей	81
Масті (кольори) та забарвлення тварин	83
Назви дво- та більшеколірних забарвлень	85
Українські національні кольори	87
Джерела і література до теми	90
8
ВСТУП
Чому саме словник назв кольорів? На перший погляд ці назви
— мала лише ділянка загального лексичного фонду — не заслуго-
вують на окремий словник. Уважне, одначе, обслідження словників
англійської мови великого та навіть середнього обсягу показує,
що лексика кольору не така то вже мала. Там знаходимо сотки
назв кольорів і їхніх відтінків, а також слів, уживаних для опису
властивостей кольорів. Наприклад спеціальний словник назв ко-
льорів, уживаних у побуті, промисловості, торгівлі та природни-
чих науках англомовних країн містить сім з половиною тисяч
таких назв (у виданні з 1976 р.).
Наука кольорознавства в ЗСА та в країнах Західньої Європи
високо розвинена і її широко застосовують у промисловості. Зате
в СССР кольорознавство, як виглядає, розвинене мало, а в укра-
їнській мові зовсім не існує.1
Характерною ознакою побутових і промислових назв кольорів,
а зокрема їхніх відтінків, є неусталеність і розпливчастість. В
описах відтінків знаходимо поважні розбіжності не тільки між,
наприклад, американськими і британськими джерелами, але також
між поодинокими американськими словниками, а часом між двома
виданнями одного словника. Така розмаїтість пояснень назв ко-
льорів створює непереборні труднощі як для перекладачів, так і
для укладачів двомовних словників.
Українські назви кольорів знаходимо (хоч не всі) у Словнику
української мови (Київ, 1970-1980 рр.), в словниках чужомовних
слів (де вони визначені описом або синонімами) і в двомовних
перекладних словниках, з яких важливим є словник української
мови за ред. Б. Грінченка. Деякі назви кольорів були розглянені в
мовознавчих статтях в УССР, головно в 1960-их роках. Звичайно,
у всіх тих джерелах також наявні розходження в описах поодино-
ких кольорів.
Цікава група назв кольорів — назви мастей і забарвлень тварин
— хоч і добре розвинута у давнішому побуті, зникає із словників
'Кольорознавство — вчення про кольори, ґрунтується на сукупності даних
фізики, фізіології та психології. Воно включає теорію кольору й кольорового зору,
клясифікацію та вимірювання. (УРЕС, Київ 1967). Коротенька статейка про ко-
льорознавство в Українській радянській енциклопедії (Київ, 1962) цитує лише одну
російську працю і одну статтю з цієї ділянки. Показово, що Словник української
мови на прибл. 140 тисяч реєстрових слів не реєструє навіть слова «кольоро-
знавство».
9
та йде в забуття. Значення деяких назв цієї групи сьогодні навіть
непевне чи невідоме.
Ця неусталеність значення назв кольорів і їхніх відтінків як в
англійській, так і українській мовах — з одного боку, а відсутність
в українській мові систематичної номенклятури кольору (так
дуже потрібної, напр. у мистецтві) і будь-якої системи називання
кольорів — з другого боку, спонукали нас опрацювати оцей
словник.
Маємо надію, що він буде оригінальним причинком до україн-
ської лексикографії (і не тільки української, бо не відомі нам такі
спеціалізовані двомовні словники і в інших мовах), а також матиме
практичне значення для кожного, хто має до діла з кольорами як
у мистецтві, так і в щоденному житті. Наголоси, подані в україн-
ському тексті на словах, в яких вони непевні, дозволяють ужива-
чеві словника підвищити своє знання літературної вимови. В
українській частині відзначено зайві росіянізми, введені в укра-
їнську мову в УССР за останніх сорок кілька років з метою
наблизити українську мову до російської.
Зміст словника і побудова перекладів
Англійський реєстр словника охоплює такі групи слів:
а)	Назви суцільних кольорів і їхніх відтінків (в іменниковій та
прикметниковій формі).
б)	Назви забарвлень об'єктів, що поєднують два або більше ко-
льорів у різних комбінаціях і взорах. (У цій групі важливі є назви
забарвлень тварин).
в)	Прикметники, що їх уживають для опису властивостей кольо-
рів, тобто їх ясноти (бліді до темних), інтенсивности (тьмяні до
яскравих) та інших ще ознак, зокрема тих, що вживані в мис-
тецтві.
г)	Головні терміни науково-технічного та практичного кольороз-
навства. Зокрема приділено увагу системі «Універсального назов-
ництва кольорів» (1}піуег$а1 Соїог Ьап£иа£е), яку вжито в цьому
словнику для описів кольорів. Ця система ширше обговорена, по-
яснена та проілюстрована в ДОДАТКУ І цього словника.
Переклади і пояснення англійських гасел (які часто поєднують
близькозначні синоніми) подані в такому порядку: 1) дослівний
переклад назви (досі вживаний або невживаний); 2) пояснення по-
ходження англійської назви (у дужках); 3) описи кольору за ан-
глійськими джерелами; 4) описи кольору за українськими джере-
лами. Очевидно, не при всіх гаслах можливо було подати всі
10
наведені частини перекладу і пояснення. Дослівні переклади подані
в лапках, якщо їх, за нашими джерелами, досі не вживано в
українській мові як назв кольорів. Описи кольорів впроваджені
окремим знаком — о: Такі описи дуже часто довгі і суперечливі,
що відбиває неусталеність як англійського, так і українського ро-
зуміння кольорів. Усі описи мають позначки джерел, тому ужива-
чеві словника легко відрізнити американський мововжиток (дже-
рела 1 і 2) від британського (джерело 3). (Американське джерело 4
використовує частково також британські довідники. Його широкі
описи основуються на 14 різних атласах та колекціях зразків
кольорів).
Різні значення англійських слів відокремлені римськими ци-
фрами.
Вибір гасел до реєстру словника
Є декілька способів ідентифікації поодиноких кольорів. У нау-
ково-технічному вжитку можливо визначити точно кожний з при-
близно десяти мільйонів відтінків, які може розрізнити вправне
людське око. Але науково-технічні способи означування кольорів
сперті виключно на числа (напр., метода трьох збудників, Ігізііши-
1и§ уаіиез) або комбінації чисел і літер (напр. система Манселла) і
через те вони не годяться до повсякденного вжитку.
Для практичного вжитку вже більше надаються «скалі» або
«атласи» кольорів, що їх уживають у торгівлі, промисловості та
природознавстві. Це збірки зразків кольорів і їхніх відтінків, у
яких кожний зразок має назву, одно- або двослівну. У 1955 р.
таких названих кольорів було коло семи з половиною тисяч. Сьо-
годні назв кольорів, ужитих у всяких каталогах, багато більше.
Далеко не всі такі назви кольорів досить важливі, щоб їх перекла-
дати. Велика їх більшість — це лише ефемериди, що в даний час
появляються для називання, наприклад, барв текстильних матері-
алів, косметиків, декоративних та захисних фарб тощо. Згодом
такі назви виходять з моди, бо їх заміняють інші, нові. (Насправді
постійною проблемою реклямістів усяких виробів є підшукування
«нових назв для старих кольорів»). Тим то тільки розмірно не-
велике число назв кольорів попало із згаданих атласів у загальні
словники англійської мови, навіть і в найбільші.
У виборі англійських гасел до словника укладач кермувався
принципом поширености назв кольорів у загальному мововжитку.
У реєстрі вміщено: а) назви кольорів і терміни кольорознавства,
подані в авторитетних словниках англійської мови, б) додаткові
11
назви кольорів, засвідчені в декількох важливіших колекціях зраз-
ків кольорів, в) новіші назви кольорів, поширені в американсь-
кому побуті нашого часу.
У списку українських назв кольорів (ДОДАТОК II) укладач
старався помістити всі назви, які тільки міг знайти в доступних
йому джерелах. Невелика об’ємом українська література назов-
ництва кольорів подана в розділі «Джерела і література до теми».
Проблеми українського перекладу
Описові переклади назв кольорів у словнику основуються на
американській системі ІІпіуегзаІ Соїог Ьап£иа£е (Універсальне на-
зовництво кольорів). Ця десятиліттями удосконалювана система
має певну усталену термінологію для окреслення трьох основних
властивостей, прикмет, чи ознак кольорів, які в англійській мові
мають назви Ьие, 1І£Ьіпе$$, заіигаііоп, а теж має усталені терміни
для Градацій цих ознак.
Вибір задовільних українських відповідників для цих термінів
був трудний через наявність в українській мові багатьох синонімів
і паралельних морфологічних форм. Список остаточно вибраних
стандартних описових термінів, а теж уґрунтування їхнього вибору
подані в ДОДАТКУ І. Очевидно, було б дуже корисно ілюструвати
обговорювану систему назовництва кольорів відповідними зраз-
ками кольорів і відтінків. Дуже висока ціна виготовлення таких
зразків робить це для видавництва неможливим. Зацікавлених
уживачів словника відсилаємо до збірки зразків кольорів, що ілю-
струють систему ипіуегзаі Соїог Ьап£иа£е. Таку збірку, під назвою
Сепігоід Соїог СЬагЬ, можна замовити в Національному Бюрі
Стандартів ЗСА (див. В8 у розділі «Джерела і література до теми»).
У підготові українських перекладів виринули деякі семантичні
проблеми (напр., різниця між назвами блакитний і ясно синій), а
теж проблеми правопису складених назв кольорів. У «Правопис-
ному словнику» Г. Голоскевича, як виразникові «Харківського»
правопису вживаного в цьому словнику, не завжди можна було
знайти потрібні приклади, у підсовєтському ж ортографічному
словнику правопис розділових знаків зовсім явно підігнано під
російський правопис. Тому в словнику ми прийняли певну арбі-
тральну систему писання складених назв кольорів, яку описано в
ДОДАТКУ І.
Деякі проблеми виринули при укладанні Показника українсь-
ких назв кольорів (ДОДАТОК II). Тому, що немає джерел, які б
уточнювали, скажімо, різницю між назвами: червоний, кармази-
12
новий, малиновий, багряний, багровий і пурпуровий, а описи цих
назв у «Словнику української мови» широкі та частково збіга-
ються, важко визначити їх відповідність близько півтузеню анало-
гічних англійських назв. Щоб якось розв’язати цю проблему, укра-
їнські назви кольорів у показнику зібрано в одинадцять груп, таких
як: жовті кольори, червоні кольори, назви кольорів волосся, назви
мастей тварин тощо.
При кожній українській назві подано її визначення у «Словнику
української мови» (якщо вона там вміщена) та один або більше
англомовних її відповідників.
У ДОДАТОК II включено також, як окремий розділ, короткий
розгляд проблеми назв кольорів українського національного пра-
пора.
Подяка
Від початкового задуму «Словника кольорів» до його появи
друком минуло п’ятнадцять років. У ході своєї праці укладач діс-
тавав цінні мовні поради й консультації від покійного вже ред.
Вячеслава Давиденка, як і від проф. Василя Чапленка. Деякі зау-
ваги дістав він також від проф. Сергія Крашеніннікова та пок. д-ра
Михайла Данилюка. Усім їм укладач щиро вдячний. Особлива
подяка належить інж. Михайлові Пежанському за допомогу в
технічній підготові словника до друку (включаючи фінансову).
Вдячність висловлює укладач також проф. Богданові Струмін-
ському за зредаґування цього словника, а проф. Василеві Леву за
заходи, щоб цей словник вийшов виданням Наукового Товариства
ім. Шевченка.
Цей словник появляється як результат тісної співпраці Терміно-
логічної Комісії НТШ (очолюваної проф. Левом) та Українського
Термінологічного Центру в Америці (УТЦА), якого головою був
ред. Давиденко (в 1965-1978 рр.). Інж. Пежанський та автор цього
словника є членами управи Комісії і Центру. Бібліотека Центру,
зокрема її рідкісні термінологічні словники київської Української
Академії Наук з 1920-их і 1930-их років, були дуже помічні авто-
рові в цього праці.
Врешті дякуємо дійсним членам НТШ професорам Олексі Біла-
нюкові та Марії Овчаренко за перегляд манускрипту словника та
рекомендації Видавничій Комісії НТШ його видати.
13
СКОРОЧЕННЯ І ДОМОВЛЕНОСТІ
А. Скорочення
Англійські
а. — адіесііуе
аііг. — аПгіЬийуе
Вгіі. — ВгійзЬ иза^е
с. — соїог
С£. — сошраге
С-8 — СОІОГ8
Гет. — Гетіпіпе ^епдег
п. — поип
Українські
а. — або
амер. — американське
відт. — відтінок
в сер. — в середньому
двозн. — двозначне
див. — дивись у, дивись під
з анг. — з англійської мови
зах. — західноукраїнське
звич. — звичайно
з нім. — з німецької мови
зокр. — зокрема
з поль. — з польської мови
з рос. — з російської мови
з фран. — з французької мови
к. — колір
к-и, к-ри — кольори
к-ів — кольорів
п. а. — поип апд ад]есііуе
рі. — ріигаї
ц. у. — 8ее іЬІ8 (циод уіде)
БСЬ — ІІпіуегваї Соїог Ьап^иа^е
11.8. — Ашегісап ива^е
у. — уєгЬ
у. і. — уєгЬ, ІПІГаП8ІІІУЄ
у. І. — уєгЬ, ігапвіііуе
к-у — кольору
мн. — множина
н. — назва
найч. — найчастіше
о: — далі йде опис кольору
півд. — південний
півн. — північний
помилк. — помилковий,
помилково
приб. — приблизно
проп. — пропонований переклад
р. — ботанічна назва роду
рослини
род. — родовий відмінок
УНК — Українське назовництво
кольорів (укр. відповідник
для УСЬ)
Б. Домовленості
Повторювані слова подані по-
декуди скорочено як: перша
літера слова — остання літера
слова.
— слова в
« » — слова в таких лапках є
дослівним перекладом англій-
ської назви, невживаним, од-
наче, у мововжитку.
таких лапках є
зайві запозичення з рос. мови,
тим то вони не рекомендовані
до вжитку.
14
1)	Терміни колір і барва вважаємо однозначними, а тим самим
взаємнозамінними (звичайно, з граматичним узгідненням прик-
метника).
2)	Щодо слів типу жовтавий, зеленавий та червонавий, то їх пара-
лельні форми типу жовтявий, зеленявий та червонявий є також
літературні.
3)	У словнику вжито американських правописних форм у словах
соїог, £гау, які в британському варіанті мають привопис соїоиг,
8геу.
4)	У словнику відрізняємо термін ясносиній, що відповідає англ.
1І£Ііі Ьіие в системі ОСЬ, від терміна блакитний, що відповідає
В ЦІЙ же системі кольорові £ГЄЄПІ8І1 Ьіие.
5)	Наголоси в українських словах подано лише там, де може
бути сумнів, або де західноукраїнська вимова звичайно різ-
ниться від літературної.
6)	У словах з двома однаковими знаками наголосу один і другий
наголос засвідчені у літературі. У словах з двома різними знаками
наголосу, наголос (') є головний, а наголос (') є допоміжний.
7)	Нормалізуємо правопис назв кольорів на -евий / -овий за за-
садою: -евий тільки з наголосом на -ев- (від функціонально
м'яких основ, напр. рожевий, але оранжовий). (Пропозиція
редактора).
8)	В англійському реєстрі, для заощадження місця, пропускаємо
з’єднувальну риску (дефіс) у прикметниковій формі двослівних
гасел, які є одночасно іменниками і прикметниками. Для при-
кладу, гасло ЬоШе £гееп п. а. треба розуміти як ЬоШе §гееп п.,
ЬоН1е-£гееп а.
9)	В українській мові є чотири способи визначання кольору (як
загального поняття і як атрибуту), напр., бурштин, бурштино-
вий, кольору бурштину і бурштинового кольору. Щоб не пере-
вантажувати українських перекладів, подаємо в них тільки перші
два типи визначення, із зрозумінням, що в кожному випадку від
них можна творити дальші дві форми в родовім відмінку. (У
випадку складених назв кольорів родовий відмінок зберігаємо
у всіх складниках назви, напр., кольору старого золота, а не:
кольору старе золото).
В. Значення кодів джерел у реєстрі словника
Повний бібліографічний опис нижченаведених джерел подано в
розділі «Джерела і література до теми», у підрозділах А-Ґ.
15
Код: Джерело:
[1]	Меггіаш-АУеЬзіег Соїіе^іаіе Оісііопагу (Підрозділ В. ч. 17)
[2]	Атегісап Непіа^е Оісііопагу (Підрозділ В. ч. 1)
[3]	ОхГогд Піизігаіед Оісйопагу (Підрозділ В. ч. 13)
[4]	Оісііопагу о£ Соїог Иатез (Підрозділ В. ч. 10)
[5]	Загальні словники англійської мови, інші як (1) до (3)
[АК] Андрусишин і Крет, Українсько-англійський словник (Під-
розділ А. ч. 1)
[Б] Бойків та ін., Словник чужомовних слів (Підрозділ А. ч. 7)
[Г] Грінченко, Словарь української мови (Підрозділ А. ч. 14)
[ЗД] Термінологічні словники «Золотої доби» української тер-
мінології, 1923-1932 рр. (Підрозділ А. чч. 9, 26, 29, ЗО)
[М] Мельничук, Словник іншомовних слів (Підрозділ А. ч. 20)
[Мю] Англо-русский словарь (Підрозділ Г. ч. 3)
[О] Орел, Словник чужомовних слів (Підрозділ А. ч. 22)
[П] Подвезько і Балла, Англо-український словник, (Підроз-
діл А. ч. 25)
[ПУ] Гумецька, Польсько-український словник (Підрозділ А. ч.
15)
[С] Словник української мови, 11 томів (Підрозділ А. ч. 5)
[У] Українська радянська енциклопедія (Підрозділ Б. ч. 11)
16
Еп£Іі$Ь-І7кгаіпіап Оісііопагу
оГ Соїог N81116$ апд Соїог $сіепсе
♦ ♦ ♦
Англійсько-український словник
назв кольорів і кольорознавства
А
аЬяогЬапсе, аЬвогЬапсу п. (іп с. шеазигетепі іЬе пе^аііуе соттоп
1о§агііЬт о£ ігапзтіИапсе) абсорбантність (проп.), поглинальна
здатність [В-9]. С£. геЛесіапсе, ІгаїктіНапсе.
аЬвогрііоп зресігіші п. спектр поглинання.
асЬготаІіс а. ахроматичний о: І. білий а. сірий а. чорний; II.
безбарвний, небарвистий, безколірний, безкольоровий.
асЬготаІісііу, асЬготаіівт п. ахроматичність, ахроматизм.
асЬготаїоиз а. І. асЬгошаііс; II. недостатньо кольоровий.
адіасепі соїог» п. рі. (іп а зресігит) суміжні к-и, сусідні к-и.
АГгісап Ьгожп п., а. «африканський» брунатний к. о: темний сіря-
вобрунатний а. брунатнуватосірий [4].
а£оиіі а. к. «аґуті» (назва масти тварин, від назви амер. гризуна) о:
вигляд хутра, у волосках якого чергуються ясні й темні кільця.
а1аЬа$<ег п., а. алябастр(овий) (к.) (к. мінералу) о: блідий жовта-
ворожевий а. жовтавосірий а. синявобілий [4].
аІЬеясепі а. біліючий, блідніючий; білястий, білуватий.
аІЬіпо п. альбінбс (людина а. тварина з ненормально білим
волоссям і шкірою).
аітопд п., а. «мигдалевий» к. (к. мигдалевих горіхів) о: блідий
жовтобрунатний [2], жовтавобрунатний (ясний а. ясносірявий) а.
брунатний (ясний а. ясносірявий) [4].
аітоікі ^гееп п., а. «мигдалевозелений» к. (к. листя мигдалевого
дерева) о: (в сер.) помірний жовтозелений [2, 4], сірявозелений
а. темний жовтозелений [4].
ашагапіЬ п., ашагапіЬіпе а. амарант, амарантовий к. [АК] (к.
суцвіття щириці, амаранту) о: темний червонавофіялковий [1],
густий червонавофіялковий, а. синявочервоний (темний а. сіря-
вий) [2, 4], червонофіялковий [3].
ашЬег п., а. бурштйн(овий), янтар(ний), янтаревий (к.), (к. викопної
смоли) о: напівпрозорий жовтавий а. брунатнуватий [1]; (в сер.)
темний оранжовожовтий [1], оранжовожовтий (помірний; тем-
ний; глибокий) [2, 4]; прозорий жовтий [З, С].
17
ашЬегШе п. ясний жовтавобрунатний [4].
Атегісап Веаиіу п. к. троянди «Американська красуня» о: синяво-
червоний (помірний а. темний) [2, 4], червоний (помірний а.
ярий) [4].
ашеіііузі п., атеіЬузІіпе а. аметистовий (к. різновидів кварцу а.
корунду) о: червонофіялковий (ясний до темного; ярий; сірявий)
[1-4], сірявий червонофіялковий [2, 4], фіялковий [З, Б, О, М],
блакитнуватофіолетовий [С].
апіеіоре п. «антилоповий» к. (к. шкури антилопи) о: ясний оливко-
вобрунатний [4].
ап^ие £ОІ(1 п. к. «античне золото», старе золото о: жовтий (по-
мірний; густий; темний) а. темний зеленавожовтий а. темний
оранжовожовтий а. сильний жовтавобрунатний [4]. С£. оїд £о)<1.
апііяие жЬНе к. «антична біль» о: жовтавобілий а. бруднобїлий [4].
арріе 8гееп п., а. «яблучнозелений» к. (к. зеленого яблука) о:
жовтозелений (помірний; сильний; ярий) а: жовтавозелений (яс-
ний; помірний; сильний) [2, 4].
арріе ге<1 п., а. «яблучночервоний» к. о: ярочервоний [4].
аргісоі п., «морельовий» (к. плоду) о: (в сер.) помірний оранжовий
[1], оранжовий (ясний; помірний, сильний) а. сйльний оранжо-
вожовтий [2, 4].
ациа п., а. «водяний» к. (к. води) о: ясний блакитнуватозелений
а. блакитний [2, 4].
ациатагіпе п. (к.) аквамарин, аквамариновий (к.) аквамарйнний
(к.) (к. самоцвіту берйлу) о: синій а. зелений [1], синьозелений
[1, 2], блідосиній а. ясноблакитний [2, 4], (прозорий) сйнявозеле-
ний [З, Б], блакитнуватозелений [С], зеленуватоблакйтний [П],
синюватозелений а. блакитний [М].
агЬиІік ріпк п., а. «арбутусоворожевий» к. (к. квітів півн. амер.
рослини ігаіііпв агЬиіиз [Ері^аеа герепз]) о: помірно рожбвий
[4].
агііЛсіаІ 1І&М п., штучне світло.
а$Ьеп а. І. попелястий, попеластий, попельнастий. II. мертвотно
блідий, мертовно блідий [П], мертвецьки блідий. С£. садауегош.
а$Ь го«е, авЬев оГ го$е($) п. к. «спопеліла троянда», бруднорожевий,
тьмянорожевий, о: сіряві відтінки сйнявочервоного а. червоного
а. темнорожевий [4].
аИгасІІУе а. привабливий, привабний, принадний, принадливий,
милий.
аиЬигп п., а. (звич. про волосся) (золотисто)каштановий (к.) [П].
о: червонавобрунатний а. брунатний [1, 2], золотйстобрунатний
[3].
18
аигеаіе а. золотистий [1,2, П].
аизіеге а. суворий; простий.
аігіитп Ьгожп п., а. «осіннобрунатний» к. о: брунатний (помірний
а. сірявий) а. жовтобрунатний (темний а. сильний) а. помірний
олйвковобрунатний [4].
ауосадо п. «авокадовозелений» к. (к. плоду авокадо) о: темнозеле-
ний [5], сіряво-, а. бруднозелений.
ахиге, ахиге Ьіие п., а. лазур, блакить (к. чистого неба), лаз^рбвий,
лазурний, небесний; о: ясний рожевуватосйній [2, 4], небесносй-
ній [3], (зокр. в геральдиці) синій [З, О], блакитний, голубйй [С,
П], яскравосйній [С]. С£. зку ЬІие.
В
ЬаЬу ЬІие п., а. «блакитний (синій) для немовлят», ніжно- а. тен-
дітноблакитний (синій) (к.), о: блакитний а. синій (дуже ясні а.
бліді) [2, 4].
ЬаЬу ріпк п., а. «рожевий для немовлят», ніжно- а. тендітнороже-
вий (к.) о: рожевий а. жовтаворожевий а. синяворожевий (блі-
дий до помірного) [2, 4].
Ьаід а. (аз іп «Ьаід еа§1е») білоголовий (напр. білоголовий орел).
ЬатЬоо п. «бамбуковий» к. о: жовтий (блідий до помірного) а.
брудножовтий а. жовтавобрунатний (ясний до помірного) [4].
Ьапапа п. «банановий» к. о: ясножовтий а. сірявожовтий [4].
Ьаїкі зее зресігаї Ьаїкі.
Ьаггесі а. (регулярно) смугастий, смужкуватий (особл. з попереч-
ними смугами).
Ьау п., а. гнідий (к.) (масть коней) [П] о: червонавобрунатний [1-
4]; (С, гнідий =) темнобрунатний.
Ьеаш п. (о£ Іі^Ьі) І. промінь (світла); II. світловий жмут, світловий
„пучок”.
Ьеауег п. «бобровий» к. о: бруднобрунатний а. жовтавобрунатний
(ясний до темного) [2, 4].
Веег’з 1а^¥ (іп с. теазигешепі) закон Біра (про вбирання світла
кольоровим розчином).
ЬееігооІ ригріе п., а. буря(ч)ковий (к.) о: густий синявочервоний
[4]; темночервоний з синявим відтінком [С].
ЬеІ£е п., а. беж, бежовий (к.) о: брудно- а. жовтавобрунатний,
брудно- а. сірожовтий (бліді а. ясні відтінки) [1-4]; „світлокорйч-
невий”, з кремовим відтінком [С].
ЬегуІ ЬІие п., а. «берилова синь», «берйловосйній» о: ясний а. дуже
ясний блакитний [2].
19
Ьегуі 8гееп п., а. «берилова зелень», «берйловозелений», смараг-
довий) о: блакитнуватозелений (ясний до яскравого) [2]; (С,
смарагдовий =) яскравозелений. С£. ешегаїд.
Ьісе Ьіие; Ьісе п. [П] «смальтова синь», «смальтовий синій» (к.
пігменту із смальти [3]; к. пігменту азурйту [2] о: (помірний)
синій [2, 4], блідосиній [Мю]; блідосірий [П, помилк.].
Ьісе вгееп п., а. «малахітова зелень»; «малахітовозелений» (к. міне-
ралу малахіту [2]; к. суміші смальти з аврипіґментом [3]; о: (по-
мірний) жовтозелений [2, 4]. С£. таІасЬііе £гееп.
Ьісоїог, Ьісоїогед а. двобарвний, двобарвий, двоколірний, двоко-
льоровий.
Ьіясау £гееп п. а. «біскайський» зелений (к.) о: жовтозелений [2, 4].
Ьізсиіі п. «бісквітовий, бісквітний» к. (к. печива) о: блідо- а. ясно-
брунатний [2, 4]; бруднобрунатний а. ясний брудний жовтаво-
брунатний [1].
ЬівЬор’я ригріе п., а. «єпископський пурпур», (багрянець) о: помір-
ний червонавофіялковий [2]. Сі*, ригріе.
ЬізЬор’з уіоієіп., а. «єпископський фіолет», о: червонавофіялковий
(помірний до ярого) [2].
Ьіяцие п. к. «біск» (к. невипаленої кераміки) о: блідий оранжовожов-
тий до жовтавосірого а. к. від жовтаворожевого до брудно-
жовтого [2].
Ьізіег п., Ьізіге п., а. к. бістр о: І. (пігмент) жовтавобрунатний до
темнобрунатного [1]; II. (заг.) брудно- а. жовтавобрунатний [1,
2]; брунатний [3], темнобрунатний [М].
Ьіііегзіуееі п., а. (к. плодів півн.-амер. рослини Сеіазігиз Бсапдепз)
о: темний а. густий червонавоорАнжовий [2, 4], темнооран-
жовий [4].
Ьігхаге а. дивовижний, химерний, екстравагантний (к.).
Ьіаск п. а. чорний.
Ь1аск-апД-Ь1ие а. (про к. тіла) в синцях, в синяках, посинячений.
ЬІаск-а-УІвеД, ЬІаск-а-УІсеД а. смуглий, смаглий, смаглявий.
Ьіаскеп у.і. (по)чорніти, (з)чорніти.
Ьіаскеп у.і. аізо Ьіаск у.і. (по)чорнйти, начорнити.
ЬІаскізЬ а. чорнуватий, дуже темний.
Ь1аскпе$5 п. чорнота, чорність, чорнява, чернь.
ЬІапсЬ V., і. (з)бліднути, (по)бліднути, (с)попеліти.
ЬІапсЬ у.і. знебарвлювати, знебарвити; вибілювати, вибілити.
Ьіахіпз а. палаючий; буйний, яскравий, пишний.
ЬІеасЬ у.і. знебарвлювати, знебарвити; вибілювати, вибілити.
Ьіопд п. а. І. (заг.) ясний жовтавобрунатний до темного брудно-
жовтого [1, 2]. II. (про особу), ако ЬІопДе п. (Гет.), бльондйн,
20
бльондинка, білявець, білявка. III. (про волосся) русий, русявий;
білявий; солом'яного к-у. IV. (про колір обличчя і шкіри) білий,
ясний. V. (про дерево, меблі) ясний, світлий, яснобарвний.
ЬІооД геД а. кривавий, кривавочервоний, багровий, багряний о:
червоний (помірний до яскравого).
ЬІоісЬеД а., ЬІоісЬу а., зрІоісЬеД а., ярІоісЬу а., плямистий, за-
плямлений.
ЬІие п. синь, синій; блакить, блакитний, а. голубінь, голубий
(неточно, бо «блакитний» це к. суміжний із синім у соняшному
спектрі, тобто зеленавосиній).
ЬІиеЬігД п. «пташйносйній» к. о: (к. оперення півн.-амер. пташки
[£. 8іа1а]) о: помірносйній.
Ь1и(е)і$Ь а. синявий, синюватий; блакитнуватий, голубуватий.
Ьіиепеаз п. сйнява, синь, сйнизна, синьота.
Ь)иі$Ьпев5 п. сйнявість, синюватість; блакитнуватість, голубува-
тість; (в медицині) синюшність, синюха, ціяноза.
Ь1и$Ь п. (почервоніння обличчя) краска, рум'янець, спаленіння,
зашаріння.
ЬІизІї, Ли$Ь у.і. (по)червоніти, (за)шарітися, (с)паленіти, (полум’я-
ніти (від сорому тощо), красіти (зах.).
Ь1и$ЬеД а. (обличчя) зашарілий, зашарений, укритий рум’янцем.
Ьоіз Де рове к. «палісандрове дерево» (з франц.) о: брудночервоний
[2]. С£. говежооД.
ЬоІД а. смілйвий, відважний; чіткий (к.).
Ьопе п. а. «кістйнА біль», «кістянобілий» о: блідобежовий [5].
ЬогДеаих п.а. бордо, бордовий о: сйнявочервоний (брудний до
темного) а. червоний [4], темночервоний [С, Б], вишневочерво-
ний [О]. С£. сіагеі.
ЬоМІе £гееп п. а. пляшковий к. [П] о: темнозелений [3, 4, П] та
відтінки (жовтавий, синявий, сірявий) [4]
Ьгіск геД п. цеглястий, цеглистий, цегляний к. о: червонявобрунат-
ний [1,2, 4], темно- а. брудночервоний [3, 4].
Ьгі&М а. ясний, світлий, яскравий, чистий.
ЬгІ£Іі<еп у. і. (про)ясніти, прояснятися, прояснитися, прояснюватися.
Ьгі^Меп V. і. прояснювати, проясняти, прояснити.
ЬгІ£Іііпе$8 п. І. ясність, яснота, яскравість, блискучість, чистота. II.
= 1І£Мпев5. III. Дуег’в ЬгІ£Мпе88 (у фарбарстві) чистота к-у (від-
сутність сірости).
ЬгіШапсе п., ЬгіПіапсу п. (ехігеше ЬгІ£Ьіпе88) блискучість, яскравість.
ЬгіШапі а. І. блискучий, виблискуючий, яскравий. II. (а Де8сгірііуе
Іегт іп іЬе ІІСЬ зузіет) яскравий (див. Додаток І).
ЬгіпД1е(Д) а. (оГ ап апітаї) рябий, перістий; муругий, смугастий;
21
цяткований, плямистий о: брунатнуватий а. сірявий з темніши-
ми смужками а. цятками [1,2, 3].
Ьгійапу ЬІие «британська синь», «британська блакить» о: помірний
блакитний [2].
Ьгопхе п. а. бронза; бронзовий о: І. металічний к. бронзи. II.
(помірний) жовтавобрунатний а. олйвковобрунатний [4]; „золо-
тйстокорйчневий”[С].
Ьго^п п. а. брунатний, бурий, „коричневий” (з рос.) бронзовий
(неточно; з поль.).
ЬгожпівЬ а. брунатнуватий, буруватий, „коричнюватий” (з рос.),
„бронзований” (неточно, з поль.).
Ьгожпвіопе п. а. к-у «бурого каменю» (к. роду будівельного ка-
меню) о: сірявобрунатний [2, 4].
Ьисквкіп п. а. (с. о£ Ьогзез, 17. 8.) жовтосірий з темною гривою і
хвостом (масть коня) [1,2].
Ьиії п. а. к. «рбменю» (к. обробленої шкури з вола, буйвола тощо)
о: жовтий (ясний до помірного) а. орАнжовожовтий [1], жов-
таворожевий до рожевого (блідий до помірного) а. (помірний)
орйнжовожбвтий до ясного жовтявобрунатного [2], тьмяножов-
тий [3].
Ьиг^ипду п. «бургундський» к. (к. вина) о: темний брудний а.
чорнуватий червонофіялковий до темного сйнявочервоного а.
червонобрунатний [2, 4].
Ьигпі$Ье<1 $<гаж к. «полірованої соломи» о: яснобрунатний [4].
Ьигпі огап£е п. а. «палений оранжовий» о: червонавооранжовий
(помірний до сйльного чи густого) а. сйльнооранжовий а. бру-
натнуватооранжовий [4].
Ьигпі віеппа п. а. к. «палена сієна», І. к. червонавобрунатнуватого
пігменту [2]. II. темний червонавооранжовий [2]. Сі*, гай- зіеппа.
ЬиКегсир п. ЬиЙегсир уеііож п. а. к. «жовтець», «жовтецевий» (к.) (к.
квітки) о: ярожовтий [4].
ЬиПегпиІ п. к. «батернат» (к. тканин, фарбованих екстрактом з
кори амер. горіха ЬиНегпШ, Зи^1ап$ сіпегеа) о: брунатнуватий
[2], олйвковобрунатний [4].
С
са<1а¥егои$ а. мертвецький, трупячий, мертвотно блідий, мертбвно
блідий [П], мертвецьки блідий. С£. а$Ьеп.
саГе аи Іаіі к. «кава з молоком» (франц.) (к. кави пів-на-пів з
молоком) о: яснобрунатний а. брудний ясний жовтобрунатний.
22
саіісо а. V. 8. рябйй, перістий, строкатий, смугастий а. плямистий
(зокр. про тварин).
сатеї п. а. «верблюжий» к. о: в сер. ясний жовтавобрунатний [1].
сатео гозеп. «камейнорожевий» к. (один з к-ів візерунка камеї)
о: блідий оранжовожовтий а. ясний сйняворожевий [4].
сатоиЛадо соїогз маскувальні кольори. СГ. ргоСесСІУе соїогз.
сапагу п., сапагу уеііон п. а. «канарковий» (к.) о: ярожовтий (ясний
а. помірний) [1,2].
саїкіу зігіре п. двобарвносмугастий (звич. в білий і червоний к-ри).
сагдіпаї, сагдіпаї гей п. а. «кардинальська червінь», «кардинальський
червоний» о: червоний, (темний, густий а. ярий) [3, 4].
сагтіпе п. а. кармін, карміновий, кармінний [С], о: червоний (ярий
а. сильний) [1, 2], ярий синявочервоний [2]; яскравочервоний
[С].
сагпаііоп п. а. І. (аізо ріпк ог гед сагпаііоп [4]) (к. квітів гвоздйки),
«гвоздйковорожевий» (к.), «гвоздйковочервоний» (к.) о: помір-
ний червоний [1,4],= гозе ріпк ц.у. [3], яскравий сйняворожевий
[4], ясночервоний [П]. II. (аізо п. рі.) (відтінки к-у людського
тіла, зокр. в малярстві) тілесний (к.) о: жовтий (блідий а.
сірявий) [2, 4].
саггоіу а. «морквянйй» (к. кореня моркви); рудоволосий, о: звич.
оранжовий [1], жовтооранжовий [2], оранжовочервоний [3], чер-
вонуватий [П].
сазі п. (о£ а соїог) легкий відтінок (одного кольору в другому,
основному).
сазіог п. «бббровий» к. о: брунатнуватосірий [4]. С£. Ьеауег.
саіа^Ьа п. к. «катоба» (к. плодів сорту америк. винограду) о: чер-
воний (дуже темний а. чорнуватий) а. темний синявочервоний
[4].
седаг п. «кбдрбвий» (к. деревини кедра ) о: сірявочервоний а. чер-
вонавобрунатний (помірний а. сірявий) [4], (в сер.) сірявочер-
воний [В-18].
сеіадоп п. селедйн(овий) (к.) (зах) о: І. аізо сеіадоп £гееп блідий
бруднозелений [3], «вербовозелений» [3]. II. аізо сеіайоп Ьіие
блідий а. дуже блідий синій [2].
сеіегу п. а. «селеровозелений» к. о: брудний ясний жовтозелений.
сепігоід соїог (іп іЬе ІІСЬ зузіеш) осередковий к. (проп.).
сегізе п. а. вишневий (к.) (прибл.) о: помірний червоний [1]; сйня-
вочервоний (густий до ярого) [2]; прозорий ясночервоний [3];
темночервоний [С].
сегиіеап, сегиіеап Ьіие п. а. небесна синь, небесна блакить, небесно-
23
синій, небесноблакйтний о: синій а. блакитний (ясний до ярого)
[2]; густий синій [3].
сЬаїку а. матовий білий, матовобілий (як крейда).
сЬашоіз п. «замшевий» к., к. «замша» о: помірний жовтий а.
брудножовтий [2].
сЬашра£ПЄ п. а. «шампанський» к. (як шампанське вино) о: блідий
оранжовожовтий (і сіряві відтінки) [1, 2] блідополовйй а. зеле-
навожовтий [5].
сЬагсоа! п. «деревновуглянйй» к., вуглянйй к. о: темний сіряво-
брунатний до чорного а. темного фіялкувктосірого [2].
сЬагсоа! ргау п. а. вугляносірий (к.) о: темносірий а. чорний [4].
сЬагігеїке п. а. к. «шартрез» (к. зеленої різновидности лікеру) о:
група к-рів, найч. яскравий жовтозелений [1]; зеленавожовтий
(яскравий до помірного) а. жовтозелений (помірний а. сйльний)
[2]; блідий яблучнозелений [3].
сЬаіоуапі а. (з)мінлйвий (щодо кольору або полиску).
сЬескегед, сЬециегесі а. І. клітчастий; (про тканини) картатий. II.
вкритий яснйми й темними плямами [2]. III. уатіе^віесі [1,3].
сЬеегГиІ, сЬеегу а. бадьорий, життєрадісний.
сЬеггу, сЬеггу гед п. а. вишневий, черешневий (к.) о: група к-ів,
найч. (помірний) червоний [1]; червоний а. сйнявочервоний (по-
мірний до сйльного) [2].
сЬезіпиі, сЬееіпиі Ьгожпп. а. каштановий, гнідйй (масть коня) о:
(помірний) червонявобрунатний а. сірявобрунатний [1, 2]; густий
червонавобрунатний [3]; брунатний [С, для каштановий]; „темно-
корйчневий” [С, для гнідйй].
СЬіпевегед 8ее уєгшііііоп.
сЬосоїаіе п. а. шоколядовий, чоколядовий, шоколядний, чоколяд-
ний о: в сер. брунатнуватосірий [1]; густий червонявобрунатний
а. брунатний (теж сіряві відтінки) [2], темнобрунатний [3].
сЬосоїаіе Ьго^п п., а. шоколяднобрунатний, чоколяднобрунатний,
шоколядовобрунатний, чоколядовобрунатний (к.) о: брунатний
(темний; сірявий; темносірявий) а. темний червонавобрунатний
а. жовтавобрунатний (темний а. темносірявий) [4].
сЬгоша п. І. насиченість, інтенсивність к-у (в системі Манселла).
С£. ваіигаііоп. II. сЬготаіісііу ц. у.
сЬготаііс а. І. (інтенсивно) забарвлений, (густо)кольоровий. II.
хроматичний (що стосується к-ів, напр. хроматична аберація).
-сЬготаііс а. (а$ іп: топосЬготаііс, роїусЬготаііс, еіс.) -барвний,
-кольоровий, -колірний (напр. однобарвний).
сЬготаііс соіогз п. рі. хроматичні кольори (інші як чорно-білі).
24
сЬготаіісііу п. хроматичність (властивість к-у, що поєднує його
«насиченість» і «різновидність», див. Діаграма І, стор. 69).
сЬготаіісііу діа^гат п. (іп (Ье СІЕ соїогітеігу) діаграма хрома-
тичности (в системі к-ів МКО).
сЬготаііса п. рі. (а ЬгапсЬ о£ соїогітеігу) хроматика.
сЬготаіо£гарЬу п. (а теіЬод о£ зерагаііоп о£ о£іеп соїогед зиЬ-
зіапсез) хроматографіа.
сЬготе 8гееп п., а. «хромова зелень», «хромовозелений» к. о:
дуже темний жовтавозеле'ний до помірного а. сйльного зеле-
ного [2].
СІЕ зузіет (с. дезсгірііоп зузіет оГ Соттіззіоп Іпіегпаііопаїе де
ГЕсІаіга^е) система СІЕ, система МКО (Міжнародної Комісії
Освітленна).
сіпегеоиз а. попеластий, попелистий о: сірий, підбарвлений чорним
[1,2], асносірий а. сйнавосірий [4].
сіппаЬаг зее уєгшііііоп.
сіппашоп п., а. цинамоновий (к.) „коричневий” (з рос.) о: асний
жовтавобрунатний [1,2], „аснокоричневий” [П].
сіігіпе п., а. «цитроновий» к. (к. плоду цитрона) о: І. блідожовтий
(к. самоцвіту) II. олйвковий (асний до помірного) [1, 2].
сіагеі п. бордо, бордовий (прибл.) о: синавочервоний (темний а.
сіравий) [1, 4] а. темний синаворожевий [2, 4].
сіагііу, сіеагпезз п. прозорість; чистота; чіткість, асність [1, П].
соЬаіі Ьіие п., а. «кобальтова синь», «кобальтовий синій» (к. піг-
менту) о: синій (густий до арого) а. сйльний блакитний [2].
сосЬіпеа! п., а. кармін, карміновий, кармінний (к.) о: арочервоний
[2], аскравочервоний [С].
сосоа п., а. «какаовий» к. о:черонавобрунатний (помірний а.
сіравий) а. брунатний (помірний а. асний) [2, 4].
соГГее п., а. кавовий (к.) о: жовтавобрунатний (помірний, темні та
сіраві відтінки) [2, 4], темний олйвковобрунатний [4].
соїд а. (оГ а с.) холодний к. (напр. синій, зелений).
соїог, соїоиг (Вгй.) п. І. (а зепзаііоп ргодисед Ьу Іі^Ьі) колір (род.
кольору, мн. кольори),* барва; „краска” (зах.; інше знач.). С£.
ЬІизЬ, ЛизЬ. II. (о£ апітаї соїог) масть. III. (а шаіегіаі) зее соїог-
апі. IV. (сотріехіоп, зкіп іопе) а. забарвленна шкіри або облич-
ча; б. рум’анець, почервонінна обличча. V. (іп раіпііп^, \¥гкіп£)
кольорйт. VI. (аіошіс рЬузісз) (ргорегіу о£ циагкз) «колір» субато-
• Хоч у Правописному словнику Г. Голоскевича наголос множини є — ко-
льори, у словнику Українська літературна вимова і наголос (Київ, 1973) с : ко-
льори, але «два кольори».
25
мових частинок — кварків (властивість, що не має ніякого
зв’язку із значенням І).
соїог аііг. кольоровий, барвний; колірний (що стосується к-у).
соїог V. і. І. забарвлюватися, забарвитися. II. Ь1и$Ь V. і., ц. V.
соїог V. і. забарвлювати, (за)барвити, (за)кольорувати, (за)кольо-
ровувати, красити; фарбувати.
соїогаЬІе а. І. здатний забарвлюватися, барвосприйнятливий. II.
справжній на вигляд, позірно правдивий. III. обманливий.
соїог аЬзогрііоп п. поглина'ння к-у, абсобція к-у.
соїогапі, со1огіп£ тайег п. (а дує, зіаіп ог рі^тепі) барвник (проп.
вживати тільки для дує та $<аіп); піґмент; кольорант (барвник а.
пігмент), барвйльна речовина (проп.)
соїогаііоп п. забарвлення; (у тварин) масть.
соїог Ь1епдіп£, соїог шіхіп£ змішування кольорів, або барв.
соїог-ЬІіпд а. «сліпий на кольори», барвосліпйй (проп.); (частково
барвосліпий) далтонік.
соїог Ьііпдпезз п. колірна сліпота, барвосліпота (проп.). С£. даііо-
ПІ8П1.
соїог сагд, соїог скаті п. карта (зразків) к-ів, атлас (зразків) к-ів.
соїог сазі п. кольорова передача, кольорова трансляція.
соїогсаяі V. і. передавати в кольорах, транслювати в кольорах.
соїог сЬір п. зразок а. етальон кольору а. кольоранта (звич. у
формі щитика або жетона).
соїог сігсіе 8ее Ьие сігсіе.
соїог-содед а. барвокодований (проп.).
соїог сотрагаіог п. (а іуре о£ соїогітеіег) кдльорокомпаратор.
соїог дііїегепНаііоп п. розрізнювання кольорів, розрізнення кольо-
рів.
соїогед а. І. забарвлений, зафарбований. II. небілий.
соїогед регвоп п. кольорова людина, небіла людина (людина не-
білої раси).
соІогГазі а. (о£ іехіііез) тривкобар(в)ний (проп.), тривко фарбо-
ваний (про текстильні вироби).
соїогГиІ а. барвистий, кольористий, різнобарвний.
соїогіїіс а. що дає кольори; що стосується кольорів.
соїогітеіег п. кольориме'тр.
соїогітеігу п. І. (іЬе сЬагасіегіхаііоп о£ с.) кольориметрія. II. (а
теіЬод о£ сЬетіса! апаїузіз) кольорометрична аналіза.
со1огіп£ п. І. (дія) фарбування, забарвлювання, барвлення. II. (на-
слідок дії) забарвлення, пофарбування.
со1огіп£ таНег $ее соїогапі
26
соїогізі п. І. (о£ іехіііез, ГіЬгез) фарбар, фарбарка, фарбувальник,
фарбувальниця. II. (оГ апу зиЬзігаіе) кольорувальник, кольору-
вальниця (проп.). III. (ап аПізі) кольорист.
соїогізііс а. кольористичний.
соїогіезз а. безбарвний, безколірний.
соїогіезз дує, оріісаі ЬІеасЬ п. «безбарвна фарба», оптичний ви-
білювач (проп.).
соїог таісЬ п. І. еквівалентність (прирівнюваних) кольорів. II.
гармонія кольорів.
соїог піаісЬіп^ п. І. (£ог с. ециіуаіепсу) прирівнювання кольорів
(для відтворення даного к-у сумішю інших к-ів). II. (£ог с. Ьаг-
шопу ог зиііаЬІе с. сошЬіпаііоп) гармонізація кольорів, взаємо-
пристосування кольорів.
со1ог-та<сЬіп£ ассигасу п. точність відтворення (якогось к-у су-
мішшю інших).
соїог шеазигешепі п. вимірювання кольору, вимірення к-у.
соїог тіхіиге сигуез п. рі. (іп іЬе СІЕ зузіет) криві змішування к-ів.
соїог огдег зузіет п. система визначування к-ів, скаля к-ів.
соїог регсерііоп п. колірне сприймання, сприймання кольорів.
соїог ргітагіез зее ргітагу соїог.
соїог гозеііе зее Ьие сігсіе.
соїог зсЬете п. колірна схема, гармонійна комбінація кольорів.
соїог зсіепсе п. кольорознавство.
соїог зеїесііоп п. підбір кольорів, вибір к-ів.
соїог зепзаііоп п. колірне відчуття.
соїог зерагаііоп пе£аііуеп. (іп рЬоІо^гарЬу) кольороподілений не-
гатив, роздільнобарвний негатив (проп.).
соїог зоїід, соїог ігее (Вгіі.) п. брила кольорів, барвовідмітна брила
(проп.).
соїог зрасе п. колірний простір (тривимірне розташування к-ів
системи).
соїог уізіоп п. колірний зір, кольоровий зір.
соїог ууїзееі зее Ьие сігсіе.
сотріетепіагу соїог, соїог сотріетепі п. взаємодоповняльний ко-
лір, комплементарний колір.
сопе п. (іп іЬе геііпа о£ ап еуе) колбочка (в сітківці ока).
сопе уізіоп п. бачення колбочками (але не — паличками).
сопііпиоиз зресігит п. безперервний спектр.
сопуепііопаї а. (о£ с.) звичайний, узвичаєний, традиційний (к.).
сореп, сорепЬа&еп (ЬІие) п. а. «копенгагенська синь» о: (в сер.)
помірносйній [1]; сірявосйній до червонавосйнього [2, 4].
соррег, соррегіопеп. мідянйй, мідянйстий к. о: червонавооранжо-
27
вий (помірний а. сірявий) а. брунатнуватооранжовий а. оранжо-
вий [4], металічний червонавобрунатний [5], червоножовтий [С].
согаї п.,а., согаПіпе а. «кораль», коральовий, коралевий (к.) о: група
к-ів, найч. густорожевий [1], рожевий (густий а. сйльний) а.
червонавооранжовий а. помірночервоний; яскравочервоний [С].
согаї ріпк п. а. «коральоворожевий» (к.) о: жовтаворожевий (по-
мірний; густий; сйльний) [1,2].
сопіоуап п. «кордовський» (від назви сорту шкіри) о: темнобру-
натний (сіряві відтінки) а. темночервоний [4].
согк, согк іап п. «корковий» к. (к. корка) о: яснобрунатний [4].
согп п. кукурудзяний к. (к. стиглого плоду кукурудзи) о: помірний
жовтий, [4]; золотйстожбвтий [С]. СГ. шаіхе.
согпЛожег Ьіие п. волошковосиній к. (в сер.) помірний червонаво-
синій [1]; [С, волошковий =] синій.
сгаЬ арріе п. «райськояблучний» к. (к. райських яблук) о: червоно-
оранжовий (сйльний а. помірний) [4], жовточервоний [С].
сгапЬеггу п. «журавлинний» к. (к. плодів журавлини [£. Охусоссоз])
о: глибоко- а. помірночервоний [4].
сгеаш п. а. кремовий (к.) о: блідожовтий а. жовтавобілий [1, 2, З,
С], жовтастий [Б].
сгіїпзоп п., а. о: густий сйнявочервбний [1, 3]; сйнявочервоний
(густий до ярого) а. ярочервоний [2], темночервоний а. малй-
новий [П].
сгосиз п. І. шафрановий (к.) (к. цвіту шафрану) о: оранжовий а.
оранжовожовтий [4]. II. червонавофіялковий (блідий, ясний а.
сірявий) (к. спорошкованого оксиду заліза — «крокусу»).
сизіош соїог п. фарба (виготовлювана) на замовлення.
суап п. (а зиЬзіапІіуе ргішагу с.) «ціян», блакитний, голубйй к.
(субтрактивний первинний к.) о: зеленавосйній [1,2].
суапіс а. синій а. сйнявий [1,2, 3].
суапоііс а. синюшний (див. Додаток II, Назви к-ів тіла).
О
даіїодії п. «нарцйзовий» к. (к. жовтого нарциза) о: яскравий а.
ярий жовтий [2]; теж: оранжовожовтий до жовтого (помірний а.
сйльний) [4]; блідожовтий [З, П].
(ІаМопізш, БаИопізш (Вгії) п. далтонізм (часткова колірна сліпота,
звич. нерозрізнювання зеленого і червоного кольорів).
(Іатзоп п. «тернослйвовий» (к. плоду терносливи) о: фіалковий
(помірний а. темний) [4].
28
дапДеІіоп п. а. «кульбабовий» к. (к. цвіту кульбаби) о: яскравий
а. ярий жовтий [2, 4].
дарр1е(д) а. (вкритий плямами іншого від фону к-у) (звич. про
тварин) рябий, перісний (про коня — теж) таркатий, в яблука(х),
яблукатий. С£. тоН1е(<і), Ггескіед.
дарр1е-£гау а. (масть коня) сіроплямйстий, сірояблукатий, сірий у
темносірих яблуках а. цятках [2, 4, 5].
дагк а. темний, (про особу) чорнявий. С£. <1и$ку, вжагіЬу.
дагкеп V. і. темніти, темнішати.
дагкеп V. і. притемняти, притемнювати, притемнити; затемнювати,
затемнити.
дагківЬ а. темнуватий, темнистий.
дагкпевв п. І. темнота, темрява. II. (опе о£ 3 соїог уагіаЬІез іп $оте
соїог $у$1ет$, ециіуаіепі іо 1І£Іі<пе$$ (д.у.) апд уаіие (4-У.) іп
оіЬегз) темнота.
дажп ріпк п. а. «світанковорожевий» к. о: сйняворожевий (ясний
а. сірявий) [4].
дау1І£М п. денне світло.
дау уівіоп п. денний зір.
Десоїогіхе V. знебарвлювати(ся), відбарвлювати(ся).
деер а. (о£ а соїог) (темний і сйльний) густий (термін у системі
УНК), глибокий.
(іеМї Ьіие п. а. «дельфтський синій» (від н. міста) о: синій (помір-
ний, темний а. сірявий) а. червонавосйній (блідий а. сірявий) [4].
деіісаіе а. ніжний, делікатний.
деріЬ п. густота (забарвлення).
<1е$егі запд «пустельнопісковйй», «пустйннопісковйй» к. о: сірявий,
яснобрунатний [4].
дііїгасііоп £гаііп£$ дифракційні ґратки.
Дітеп5Іоп5 оГ соїог, рагатеіегв оГ соїог* виміри к-ів, (визначальні)
властивості к-ів.
БІМ Соїог СЬагі карта кольорів ДІН, скаля кольорів ДІН (ні-
мецький промисловий стандарт, по-нім. ПеиІзсЬе Іпди$1гіе Лог-
шеп РагЬепкаПе).
<1іп£у а. тьмяний (від диму й бруду), брудний, почорнілий, за-
коптілий.
дігіу а. брудний, сіруватомутнйй [С].
(іівсоїог V. І. змінюватися в кольорі. II. змінювати к., змінити к.,
псувати к. (чогось).
ШвсогДапі а. негармонійний, дисгармонійний, неспівзвучний.
<1ІУег$Иу оГ соїогз різноманітність к-в, різноманіття к-в, різнома-
їтість к-ів, розмаїття к-ів.
29
дошіпапі жате 1еп£іЬ п. (а рагатеїег о£ с.) панівна довжина хвилі,
домінантна довжина хвилі (властивість к-у).
доііед, доПу а. крапчастий, краплйстий, накраплений, цяткований.
доуе п., доуе-соїог п. [3] «голубиний» к. (к. оперення голуба) о:
темносірий з рожевавим а. синявим тоном, [3]; темносірий а.
темний сйнявочервоний [4]; сизий (синюватий) [П]; темносірий
з синюватим полиском; сіроголубий [С, для «сизий»].
дгаЬ п. а. «драповий» к. (зах.); хакі (прибл.) о: тьмяний яснобру-
натний [2, 3.]; ясний олйвковобрунатний [1, 2]; жовтавобрунат-
ний (сірявий, ясний) [2], „тьмянокорйчневий” [П].
<1и11 а. тьмяний, тьмавий, похмурий, мутний, каламутний.
диііпезв п. тьмяність, похмурість, мутнота, каламутність.
дип п. а. мишастий к.; буланий о: І. (в сер.) темносірий, дрібку
брунатуватий [1]; тьмяний сірявобрунатний [2, 3]; сіруватоко-
ричневий, мишастий [П]. II. (масть коня) ясножовтий [3], бу-
ланий [С, П.].
дшку а. І. темний [3], темнуватий [1, 2]. С£. дагк, знагіЬу. II.
темношкірий, смуглявий [1, 2]. III. (о£ іууііі^Ьі дітпе$8) сутінний,
сутінковий.
дизіу а. (о£ а соїог) припорошений, сірявий, тьмяний.
диІсЬ ЬІие п. а. «голландська синь», «голландський синій», о: синій
(сірявий, помірний а. блідий) а. червонавосйній (блідий а. ясний)
[4]-
дує, п., дуевіиН п. барвник, „краситель” (рос.) С£. соїогапі.
дує V. фарбувати, зафарбовувати (розчином барвника), красити,
дуег п. фарбар, фарбувальник; фарбарка, фарбувальниця.
Е
еЬоп (роеііс), еЬопу п. а. гебановий, «ебеновий» (з рос.) о: І. чорний
[1,2, 3]. II. темноолйвковий а. олйвковосірий до темносірого [2,
4].
есги п. а. к. сирового (небіленого) полотна [3] о: сірявий ясний
жовтавобрунатний, бежовий [1, 2]; сіряво- а. блідожовтий [4].
едоріапі п. а. «баклажанний» к. (к. плоду баклажана) о: чорну-
ватий червонофіялковий [1, 2]; темні відтінки червонофіялкового
[1,4].
Є££$Ье11 п. а. к. яєчної шкаралупи о: блідожовтий а. жовтавобілий
[1,4]
Є££$Ье11 ЬІие п. а. $ее гоЬіп’в е££.
еіесігіс, еіесігіс ЬІие п.а. к. електрйк о: яскравий ясносиній [3];
ЗО
помірний блакитний а. сірявоблакйтний [4]; голубйй а. синій з
сірим полиском [С].
ешЬІагоп V. і. вкривати а. прикрашати яскравими, пишнобарвними
кольорами.
ешегаїд, етегаШ £гееп п. а. смарагд(овий), ізмарагд(овий), ізумруд
(-ний) к. (к. самоцвіту) о: зелений (ярий а. сильний, чистий) [1,
4]; сйльний жовтавозелений [1,2]; яскравозелений [С].
ешіззіоп зресіпіш п. спектр випромінювання.
етригріе V. і. ста(ва)ти червонофіялковим, пурпуровим, багровим,
багряним, (о)багріти, (по)багровіти, (по)багряніти.
етригріе V. і. (з)робити червонофіялковим, пурпуровим, багровим,
багряним, (о)багряти, (о)багрйти, (о)багрянйти.
еуе п. око.
еуеЬаІІ п. очне яблуко.
Г
Гаде V. і. линяти, блякнути, половіти, тьмяніти.
Гадед а. злинялий, збляклий, споловілий, побляклий, пополовілий,
полинялий.
Гаіпі а. І. дуже блідий, ледве помітний. II. (про світло) тьмяний.
Гаїїож а. половйй к., (к. хутра лані), о: ясний жовтавобрунатний
[1, 4], блідий брунатнувато- а. червонавожовтий [3]; „корйчню-
ватожовтий” [П], світлорудий [С].
Гаїзе соїог ішадо зображення в несправжніх кольорах.
Гаїзе соїогз (Х-гау апд оіЬег іта^іп^) п. рі. несправжні к-и (у
рентгенограмах тощо).
Гашіїу оГ соїогз п. рі. родина кольорів.
ГазЬіоп соїогз п. рі. модні кольорй, фешенебельні кбльорй.
Гаїуп п. а. «оленячий» к. (к. хутра молодого оленяти) о: (в сер.)
ясний сірявобрунатний [1]; жовтавобрунатний до червонавобру-
натного (сірявий а. ясний) а. жовтаворожевий [2]; ясний жов-
тавобрунатний [3]; „жовтуватокоричневий” [П].
Гені £гееп п. а. «папоротнозелений» к. (к. папороті) о: жовто-
зелений (помірний, сйльний а. брудний) [4].
Гегги£Іпоиз а. іржавий о: червонавобрунатний [4]; червонавооран-
жовий (помірний до темного), червонавобрунатний а. сильно-
брунатний [4].
Гігесгаскег п. к. «упакбвання фасрверків» о: червонавооранжовий
(сйльний а. ярий) [4].
Лге-еп^іпе гед п., а. «пожежнйчочервбний» к. (к. машин пожежни-
ків ) о: ярий жовтавочервоний.
31
Лге гед п. а. «вогняна червінь», вогняночервоний, вогненний о:
ярочервоний [4], яскравочервоний [С].
Ла^ Ьіие п. а. синій к. у прапорі о: темносиній а. темний сірявосй-
ній [4]. СГ. паііопаї Лає Ьіие, 01(1 Сіогу Ьіие.
ЛатЬоуапі а. пишнобарвний; крикливий.
Лате п. полум'яний, полум’янистий, вогнений, вогнистий, вогняний
к. о: червоний (ярий а. сильний) а. ярий червонавооранжовий
[4].
Лате гей п. а. «полум’яна червінь», полум’яночервоний, полум’я-
нйсточервоний о: сйльно червонавооранжовий [4].
Лашіпє а. І. див. Лате п. II. яскравобарв(н)ий, дуже яскравий.
Латіпєо п. «флямінґо» (к. оперення птаха флямінґо) о: червонаво-
оранжовий [4].
ЛазЬу а. зее єаг>$Ь
Лаі а. І. (поі £Іоззу) матовий, не(б)лискучий. II. (диіі) тьмяний,
брудний.
Латезсепі а. жовкнучий; жовтавий; жовклий, пожовтілий [2, 3.].
Лах п., Лахепа. «ллянйй» к. (к. волокна льону) о: сірявожовтий
[2, 4] а. блідожовтий [2]; м’який блідий солом’яний [1].
Леа-Ьеаіеп а. (о£ Ьогзез) «скусаний блохами», крапчастий, гнідо-
цяткований; рябйй (про коней) о: з червонавобрунатними цяточ-
ками на білому, ясному а. сірому тлі [1, 2, 3]; „чубарий” (з рос.,
неточно) [П], у яблуках (неточно) [П]. С£. тоііІеЛ, Ьгіпдіед.
ЛетізЬ Ьіие п. а. «фламандська синь», «фламандський синій» о:
сірявосйній (помірний а. темний) [4].
ЛезЬ п., ЛезЬ-со1ог(е<1) а., ЛезЬ ріпк, ЛезЬ ііпі тілесний к. о: жов-
таворожевий (блідий до помірного) [3, 4], рожевий а. блідий
оранжовожовтий а. жовтавосірий [4]. С£. пшіе.
Ліпі єгаУ п., а. «крем’яносірий» к. , «кремінносірий» к.
ЛогШ а. рум’яний; червоно а. рожево забарвлений.
Лиогезсепі а. люмінісцентний, флюресцентний (про світло, кольо-
ри).
ЛизЬ п. І. зачервоніння, зашаріння обличчя (як з гарячки). II. аізо
ЬІизЬ п. краска, зашаріння, зачервоніння.
ЛизЬ у. і. зее ЬІизЬ V. і.
ЛизЬесі а. І. зачервонілий; горіючий (від горячки). II. аізо ЬІизЬед
зашарілий, зашарений, вкритий рум’янцем (від емоцій).
ГогезІ єгееп п. а. «лісова (лісна) зелень», «ліснозелений» о: олйвко-
возелений (помірний а. темний) а. темний жовтозелений а.
жовтозелений а. темнозелений [4].
Гогєеі-те-пої, ГогєеЬте-пої Ьіиеп., а. «незабудьковосйній» к., «не-
32
забудьковоблакйтний» к. (к. квітів незабудьки) о: синій (дуже
блідий; блідий ясний; сірявий) [4].
Гоуєя п. (а рай о£ геііпа, Гоуеа сепігаїіз) центральна ямка (сітківки).
Гоху а. І. «лисячий» к., рудий (к. шерсти лиса) о: (теплий) черво-
навобрунатний [1, 2] червонавобрунатний а. жовтий [3], (в ма-
лярстві) пересичений червоними відтінками [3], рудий, червоно-
бурий [П]. II. <1і$со1оге(і; зроііед; зіаіпед; знебарвлений плісня-
вою або від старости; поплямлений [1, 2, З, П].
Ггескіед а. веснянкуватий, вкритий ластовинням, рябий, (на бру-
натному тлі) мурий.
Ггеяиепсу п. частота.
ГгезЬ а. свіжий.
ГисЬзіа п. к. квітів фуксії, (прибл.) яснобурячковий о: ярий черво-
навофіялковий а. ярий сйнявочервоний [1,2, 4].
їїі£І<І¥е а. нестійкий к. (через нестійкість барвника).
ГііП а. (о£ дертеє о£ соїогаїіоп) повний.
Гіііуоік а. брунатнуватожовтий а. брунатнуватооранжовий а. жов-
тавобрунатний [2, 3]; червонавожовтий, бурий [П].
Є
£ати< п. (о£ соїогз) тама к-ів, діяпазон к-ів.
£ап£Ііоп п. (іп іЬе еуе) ганглій, нервовий вузол.
КагівЬ, Лавку, дойду а. надмірно яскравий, крикливий, крикучий,
без смаку.
догпеі п. «гранатовий» (к. самоцвіту Гранату) о: темний а. дуже
темний червоний [1, 2, 3, 4]; темний червонавобрунатний а.
сйнявочервоний [4]; червоний а. бурий [С]. С£. пату.
дойду а. зее догізЬ а.
доу а. веселий, ясний, яскравий.
догапішп п. «геранієвий» (к. квітів пелярґонії, що має народні назви
«герань», «геранія») о: сильно а. ярочервоний [1, 2]; яскраво-
червоний з оранжевим відтінком [3]; яскравочервоний [П, для
зсагіеі].
&іпдог п. зіпдогу а. «імберний» к. (к. прянощів — імберу) о: І.
сильний брунатний [1, 2, 4]. II. ясний червонавожовтий [3].
ЗІаисоиз а. сизий, сизуватий (частково) о: бруднозелений а. синяво-
зелений [2]; а) блідий жовтозелений б) ясний сйнявосірий а.
ейнявобілий [1, 4]; (С, сизий =) темносірий з синюватим по-
лиском; сіроголубйй.
&1о$$у а. блискучий, лискучий, лиснючий.
ЗОІд п., доідеп а., доідеп уеііож п. а. золотий; золотистий (схожий
33
на золото) о: жовтий а. оранжовожовтий (різні відтінки) [1, 2,
З, 4]; блискучожовтий, оранжовий [С].
£ОІ(іеп огап£еп. а. золотйстооранжовий (к.) о: сйльний оранжовий
[4].
Зоїдепгосі п. «золотушниковий» к. (к. квітів золотушника р. 8о1і-
да£о) о: жовтий (сйльний, яскравий а. ярий) [4].
£ОІ<іеп уеііож п., а. золотйстожбвтий (к.) о: жовтий (ярий; ясний;
сильний) а. оранжовожовтий (помірний; темний; сйльний).
£га$$ £гееп п- а- «трав'яна зелень», «трав'яниста зелень», трав’яно-
зелений, трав'янйй, трав'янистий (к.) о: жовтавозелений (помір-
ний, сйльний а. темний) а. жовтозелений [1,2, 4].
£га<іп£$ 8ее дііїгасііоп £гаііп£8.
&га¥е а. темний, похмурий, похмурний.
£гау, £геу (Вгіі.) п., а. сірина, сіризна; сірий; (к. шерсти а. пір’я
тварин, к. волосся) сивина; сивий; іо іигп £гау сйвіти.
£гауі$Ь, £ГеуІ8Ь а. І. сірявий, сіруватий. II. (про волосся) сивий,
сивуватий, сивастий, шпакуватий.
£гаупе$в, £геупе§8 п. І. сірява, сірявість; сірина, сіризна, сірість. II.
сивина, сивйзна, сідина.
Сгесіап гозеа. к. «грецької троянди» о: жовтаворожевий (темний;
сильний; помірний) а. ясний сірявочервоний [4].
£гееп п. а. зелень; зелений.
£гееп V. і. (по)зеленіти(ся); (за)зеленитися, (по)зеленішати.
£гееп V. і. (по)зеленити, зазеленити.
£гееп соїогапі п. зелень, зелінка.
£геепі$1і а., зеленавий, зеленявий, зеленастий, зеленастий, зеленис-
тий, зеленкуватий,зеленуватий.
£геепі$1іпе$5 п. зеленавість, зеленавість.
£ГЄЄППЄ$$ п. зелень, зелена, зеленість.
£геі£е а. сировйй (небілений і нефарбований — про тканину) [1].
£ГІ8еоіі8 а. І. яснобарвний. II. білий в чорних а. брунатних цятках
чи плямках [1].
£ГІ22Іе п. а. І. (заст.) сиве волосся, сивина, сивйзна, сідина. II. сірий
а. сивий. III. (про тварину) чалий (гнідйй а. каштановий з сірими
вкрапленнями). СҐ. гоап.
£ГІ22ІЄ V. І. (по)СИВІТИ, (по)СІрІТИ.
Згіггіе у. і. (з)робити сивим, сірим; вкривати сивиною.
£ГІ22Іе<і, £ГІ22Іу а. чалий; посивілий, просивий, сивуватий, шпаку-
ватий.
£ііІ1 п., £іі11 £гау п., а. «мартйнносірий» к. (к. оперення птахів
підродини мартйнових, Ьагіпае) о: сірий (рожевуватий; блідий
помірний).
34
£ііпте<а1 п. а. «гарматна бронза», «спиж»; бронзовий, спижевий (к.)
о: брунатнуватосірий а. темносірий [4].
Н
Ьагіедиіп а. І. (раїїісоїогед) [2, 3] у різнобарвних латках. II. (зрап-
£Іесі) [2, 3] у лелітках, у блищиках, у блискітках. III. (уагіе^аіед)
[1] строкатий, рябйй.
Ьагтопіоиз а. гармонійний, гармонічний, взаємопідхожий.
ЬагзЬ а. різкий, неприємний (для ока).
Нагуагд сгітзоп п. «гарвардська червінь» о: густий сйнявочерво-
ний а. темночервоний [4].
Ьагуезі £ОІ<І п., а. «жнив’янозолотйй» к. о: ясножовтий [4].
Ьахеї п. а. к. «ліщиновий горіх» (к. ліщинового, чи піскового
горіха), карий (про очі) (прибл.) о: брунатний а. жовтавобрунат-
ний (ясний а. сйльний) [1, 2, 4]; червонавобрунатний [3]; „світло-
коричневий” [П]. С£. пиі Ьгоіуп.
ЬеаІЬег п. а. «вересовий» к. (к. квітів вересу) о: сірявий червонофіял-
ковий до сйнявочервоного [2, 4]; звич. сйняворожевий [1]; чер-
вонофіялковий [3].
ЬеаС <іпі зее іепірег соїог.
Ьеііоігоре п., а. «геліотроповий» к. (к. квітів геліотропа) о: (в
сер.) помірний червонофіялковий а. червонавофіялковий [1]; фіал-
ковий (помірний, ясний а. яскравий) а. червонавофіялковий
(помірний а. густий) [2, 4]; ліловий [С].
Ьеппа п. а. к. «хна» (к. рослинної фарби) о: червонавобрунатний
(помірний а. сйльний) [1, 2, 4]; сйльний брунатний [4]; жовто-
червоний [У]; жовтогарячий [Б].
ЬІ£Іі соїог п. І. свіжий колір лиця. II. зее ЛизЬ.
Ьі^Ь-ГазЬіоп соїогз високостильні к-ри, фешенебельні к-и, модні
к-и.
Ьіпі п. зее 811££ЄЗ<ІОП.
Ьоагу а. І. сивий, сідйй (зі старости). II. вкритий сірявим а. біляс-
тим пушком.
Ьоша^е ЬІие п., а. о: темний червонавосйній а. чорнуватосйній [4].
Ьопеу п. а. медовий, медянйй (к.) о: жовтий (помірний а. сйльний,
сірявий) [4]; золотавожовтий [С].
Ьопеудеіу п. к. «медяна роса» о: оранжовий а. сйльний жовтаво-
рожевий [4].
Ьоі ріпк п. а. ярий сйняворожевий.
ЬоипдзіооіЬ сЬеск, Ьоипд’з-ІооіЬ сЬеск п. ламанокартатий к. (проп.).
Ьие п. (іЬе аіігіЬиіе о£ соїогз) І. різновидність к-у, тональність к-у,
35
(одна з трьох властивостей к-у, а саме його місце в колі ко-
льорів; див. Додаток І). II. різновид к-у, тон, відтінок. СІ.
пе«8, заіигаііоп.
Ниє сігсіе, соїог сігсіе, соїог гозейе, соїог жііееі коло (різновидів)
кольорів, колесо кольорів, розета кольорів.
Ьипіег £гееп п. а. «мислйвськозелений» к. о: жовтавозелений
(темний а. дуже темний) а. зелений (помірний до темного) [4].
ЬуасіпіЬ п. ЬуасіпіЬіпе а. «гіяцинтовий» (один з кольорів квітів
гіацинта) о: фіалковий а. помірний червонофіалковий [1, 4];
густий червонавосйній до арофіалкового [2].
Ьу<ігап£еа ЬІие п., а. к. синьої гортенсії о: синій (помірний а. сіря-
вий) а. блідий рожевуватосйній [4].
І
іііитіпапі п. (а 1І£ІН зоигсе) освітлювач, джерело освітлення,
іііитіпаііоп п. освітлення.
ітрегіаі ригріе п., а. імператорський пурпур, імператорський баг-
рець; імператорськопурпуровий (к.), імператорський багровий о:
густий червонофіалковий а. сірявофіялковий [4]. СІ. ригріе.
іпсаіміезсепі Іатр п. (вольфрамова) жарова лампа, лампа розжа-
рення.
іпсагпадіпе а. (роеііс) І. тілесного к-ру. II. червоний, зокр. кри-
вавочервбний, багровий, багряний [1,2, 3].
іпсагпадіпе V. і. (роеііс) І. рожевити. II. багрйти, багрянйти.
іпсіизіоп п. (о£ опе с. іп апоіЬег) вкраплення, украплення (к-у).
іікіеЛпіІе а., іпдеіегтіпаіе а. невйзначений, невизначенний, неозна-
чений, неозначенний; нерозбірливий.
Ішііап гед «індіанська червінь», «індіянськочервоний» (к. пігменту
із сполук заліза) о: червонавобрунатний (помірний а. сйльний)
[1,4]; брудночервоний а. темний червонавооранжовий [4].
іпді^о, іік1І£О ЬІие п. а. індйґо, індйґовий о: (в сер.) сірявий темно-
синій [1]; темносиній до сірявого червонавосйнього [2]; к-и
спектру між синім і фіалковим [3], темносиній [С].
іпГгагед а. (рЬу$іс$) інфрачервоний.
іпку а. чорнильний [С], дуже темний чорний [5].
іпіепзііу п. (о£ а соїог) інтенсивність, насиченість к-у. С£. сЬгота,
заіигаііоп.
іпієпзіує а. інтенсивний, насичений.
іпіегїегепсе соїогз (рЬу$іс$) інтерференційні к-и, к-и мінливости [У],
ігідезсепсе п. іризація, іридесценція; перелйвчастість, мінливість,
ігідезсепі а. іридесцентний, перелйвчастий, мінлйвий; райдужний,
веселковий; мерехтливий (про фарбу).
36
ігІ8 п. І. (о£ ап еуе) веселкова оболонка (ока), райдужна облонка
(ока). II веселка, райдуга, „радуга” (з рос.).
Ігі$Ь £гееп п., а. «ірландська зелень» СГ. кеііу £гееп, зЬашгоск.
іуогу п., а. к. слонової кости о: (в сер.) блідожовтий [1], блідо- а.
брудножовтий до жовтавоблідого [2], жовтуватий [С].
Л
Іасіе, ]аЛе &гееп п. а. «нефрйт(овий)» (один із к-ів мінералу нефриту)
о: яснозелений [3]; зелений, блакитнувато-, жовтаво- а. олйвко-
возелений (ясні до темних та сіряві відтінки) [4].
Іазшіпе п. «ґельсемієвий» к. (к. квітів амер. рослини р. Оекетішп,
що різна від садового жасмину, р. РЬі1аде1рЬі$) о: ясний а. яс-
кравий жовтий [1,2, 3].
Ле< п., Леї Ьіаск, іеііу а. п. «гагатовий» к., (к. мінералу гагату), о:
глибокий блискучий чорний [1, 2, 3, 4, П].
]итЬ1е оҐ соїогз накопичення кольорів, безладна мішанина кольорів.
К
кеііу, кеііу £гееп п. «зелень Келлі», «ірландська зелень» о: жовта-
возелений (сильний, густий а. ярий) а. зелений (сйльний а. яс-
кравий) [4], сйльний жовтозелений [5]. СГ. вЬашгоск £гееп.
кЬакі п. а. «хакі» (захисний к.) о: ясний жовтавобрунатний [1];
ясний оливковобрунатний а. жовтовобрунатний (ясний а. помір-
ний) [2, 4]; брудний брунатнуватожовтий [3]; темножовтий [О];
брунатнозеленуватий [М].
Ь
Іасциег п., Іасциег гед п., а. (к. китайського а. японського ляку) о:
червонавооранжовий (темний; густий; помірний) [4].
Іауапдег п. а. «лавандовий» к. (к. квітів лаванди) о: (в сер.) блідий
червонофіялковий [1]; червонофіялковий (блідий до помірного)
а. фіалковий (дуже блідий до ясного) [2]; блідий синій з дрібкою
червоного [3]; блідоліловий [П].
Іеадеп а. оловяний, олив’яний, „свинцевий** [С, з рос.] (к. олова,
олива, „свинцю**) о: тьмяний сірий [1], тьмяний темносірий [2],
темносірий [С], сірий [П].
Іешоп, Іетоп уеііоіу п. а. цитриновий (к.), „лимонний** [С, з рос.] о:
(в сер.) яскравий зеленавожовтий [1], жовтий а. зеленавожовтий
37
(яскравий, ярий, ясний до сйльного і густого) [2, 4]; блідожовтий
[3].
1еп$ п. сочка, лінза.
ІеНисе &гееп п. а. «салатова зелень», салатовозелений, «салатнозеле-
ний», салатний, салатовий [С] о: жовтозелений (ясний, помірний,
сйльний а. яскравий) [4]; світлозелений [С].
ієуєі а. (оГ циаїйу оґ соїогаїіоп) рівномірний, одностайний (про
забарвлення).
ІісЬеп £гееп п. а. «обрісникова зелень», „лишайникова” зелень»,
«обрісниковозелений» к. , «лишайниковозелений» к.
1І&М а. яснйй, світлий.
1І£М-со1оге<1 а. яснобарв(н)ий, ясноколірний.
1І&М ПИег п. світлофільтр.
ІІ£Шпе$$ п. (ап аНгіЬиіе оГ соїог) яснота, світлота, (одна з трьох
властивостей кольорів; див. Додаток І). С£. ЬгІ£Мпе$$, уаіие;
Ьие, заіигаііоп.
1І£*іі ргішагу соїогз зее ргішагу соїог.
Іііас п. а. бузковий, ліловий (к.), ліля [Б, О] (з франц.) о: (в сер.)
червонофіялковий (помірний) [1], червонофіялковий (блідий до
помірного) [2, 4]; відтінки червоного, рожевого і фіалкового к-ів
[4]; блідий рожевофіялковий [3].
1і1у-жЬі<е а. лілейнобілий, лілейний [С].
Ііше рееі п. к. «лаймова шкірка» (к. плоду лайма, Сіігиз аигапіі-
Гоїіа), о: жовтозелений (помірний до сйльного і густого) а. олйв-
ковозелений (помірний) [4].
Іішрід а. кришталево прозорий.
Ііуеіу а. жвавий, живий; яснйй, яскравий, веселий [3].
Нуєг п., ііуег-соїогегі а. «печінковий» (к. свіжої печінки) о: темний
червонявобрунатний [З, П.].
ііуісі а. І. посйнілий (про тіло, від потовчення) [1,2, 3]. II. мертвот-
но блідий, побілілий (від емоцій) [1, 2, 3]. III. сйнявоолив’яний
[3].
Іодеп п. тьмяний сірозелений (к.) [1].
Іоші а. крикливий, крикучий.
Ішпіпапсе п. (а с. рагатеіег іп іЬе Оздуаід зузіет) люмінантність
(проп.), яснота (двозн. з Ьгі^Мпезз, з МипзеїГз уаіие, та з ІІСЬ’з
1І£Ь<ПЄ$5).
Іигісі а. І. (про обличчя) мертвотно блідий, мертовно блідий; жов-
туватий, хвороблйво жовтий [1, 2, 3]. II. брудний жовтий а. оран-
жевий [1]; брудний жовтобрунатний [3]. III. в разючих к-ах а.
комбінаціях к-ів [5].
Іизіге п. полиск, відблиск, „відлив” (з рос.).
38
1и$ігои$ а. (б)лискучий, з полиском.
Іиіеоиз а. І. жовтий, місцями злегка забарвлений зеленим а. бру-
натним [1]; зеленавожовтий (ясний а. помірний) [2]. II. густий
оранжовожовтий [3].
М
таси)аіе(д) а. плямистий а. цяткований.
тасісіег п. «мареновий» к. (к., в який фарбує барвник добуваний з
кореня фарбувальної марени) о: червоний а. червонавооранжо-
вий (помірний а. сильний) [1, 2, 4].
та^епіа п. к. «маджента» (к., в який фарбує барвник маджента,
або фуксин) о: густий синявочервоний [1, 4]; яскравий густий
сйнявочервбний [3]; відтінки червбнофіялкового к-у (помірні до
темних) [2, 4], пурпурний [У]. С£. ргішагу соїогз, зиЬігасіІУе.
таЬо^апу п., таЬо^апу гед, таЬо^апу Ьго^уп п. а. «магоґанієвий»
(к.) (к. магоґанієвого дерева), червонодеревний о: червонаво-
брунатний (помірний) [1, 2, 3, 4].
таіге, таіге уеііож п. а. «кукурудзяний» (к.) (к. зерна кукурудзи) о:
жовтий (ясний до сйльного а. яскравий а. ярий) а. оранжовожбв-
тий (блідий до сйльного) [4]; золотйстожбвтий [С].
шаіоііса п., таіоііса ЬІие п., а. «майолікова синь»; майоліковосиній
(к.) о: синій (темний а. помірний) [4].
та]ог соїог п. основнйй к., один з 6-х найважлйвіших к-ів.
шаІасЬіІе £гееп. а. «малахітова зелень»; малахітовий (к. мінералу
малахіту) о: зеленавожовтий (ясний а. помірний) [4]; яскраво-
зелений [С]. С£. Ьісе £гееп.
шаріє зи^агп. к. «кленового цукру» (к. цукру з кленового соку) о:
жовтавобрунатний (помірний а. ясний) [4].
шагкіпдо п. рі. (іп соїогаііоп оґ апітак) відмітини.
шагтогеаі а. мармуровий.
тагооп п., а. каштановий [П] (к. плоду каштана) о: (в сер.) темно-
червоний [1]; червонавобрунатний (темний, густий а брудний) а.
червоний (темні та брудний відтінки) а. темний сйнявочервбний
[2, 4]; брунатнуватий сйнявочервбний [3]; брунатний [С, для
«каштановий»].
тазііс п. «мастиковий» (к. смоли мастикового дерева) о: блідожбв-
тий [4].
таї а., таїіе а. (оҐ ГтізЬ) матовий; тьмяний, неблискучий.
шаІсЬ V. і. (соїогз) добирати кольори, дібрати кольори, допа-
с(ов)увати кольори.
таиуе п., а. «мальвовий» к. , (к. квітів мальви, або рожі, р. Маїуа)
39
о: помірний червонофіялковий, фіалковий а. бузковий [1]; блідий
[3] а. сйльний [1] червонофіялковий; рожевобузковий [П].
Махжеіі ді$к п. (Гог соїог тіхіп&) максвелівський диск, максве-
лівський кружок.
тахагіпе, тахагіпе Ьіие п., а. «мазарйнова синь» о: багатий густо-
синій [3], густий червонавосйній а. синій (яскравий а. ясний) [4],
темносиній [П].
теїапоїк а. (про людину) з чорним волоссям і чорним а. смуглим
обличчям [1,2].
теїіож а. м'який і багатий (к.) [1,2].
теїаіііс а. металічний.
те<атегі$пі п. (сЬап£е о£ оЬ)есІ'$ соїог \¥ІіЬ сЬап$е о£ іііитіпаііоп)
метамерйзм (змінливість кольору залежно від освітлення).
тідпі^М п., тідпі^М Ьіие п., а. «північносйній» о: чорнуватосйній
а. темні відтінки синього, сірого і червонофіялкового [4].
тіїку а. молочнобілий, молочний.
тілі п., тіп< 8гееп> тілі ІеаГ п., а. «м'ятна зелень»; «м'ятний»,
«м'ятнозелений» о: зелений (ясний до темного а. сильного а.
яскравий) а. жовтавозелений (темний, густий а. сйльний) а.
темний блакитнуватозелений. [4].
люсЬа п. к. «мокка» (к. сорту арабської кави) о: темний олйвково-
брунатний [2, 4]; темний тьмянобрунатний [5].
піоіге еіїесі п. ефект муар (візерунок з хвилястими переливами
к-у).
топосЬгота<іс а. монохроматичний (про проміння).
топосЬготаіізт п. повна колірна сліпота.
шопосіїготаіог п. (а рагі о£ а вресІгорЬоіотеСег) монохроматор.
топосЬготе п., а., топосЬготіс а. (іп раіпііп^) одноколірність,
однобарвність; одноколірний, однобарвний.
П1О88 £ГЄЄПП. а., ШО88ІОПЄ п. «мохова зелень», «моховозелений» (к.
моху) о: темний жовтавозелений а. помірний жовтозелений а.
олйвковий (ясний; помірний; сірявий) [2, 4].
шоііеу а. різнобарвний, різнокольоровий, строкатий.
тоИІесі а. цяткований, крапчастий, рябйй.
тои8е п., тоше |гау п. а. мишастий о: сірий (яснйй до темного) а.
ясний брунатнуватосірий а. олйвковосірий [4]; сірий [С].
тінісіу а. каламутний, мутний, брудний.
тиІЬеггу, шиггеу п., тиІЬеггу ригріе, п. а. «шовковичний» к., «морво-
вий» к. (зах.) (к. плодів шовковиці чорної, або морви) о: тем-
ний а. сірявий червонофіялковий а. фіялковочорний [1-4].
лііШісоІогесі а. багатобарвний; багатоколірний, різнобарвний, різ-
ноколірний, різнокольоровий; барвистий, кольористий.
40
Мипзеїі Соїог $уз<ет Манселлова система визначування к-ів (тво-
рець — Альберт Манселл, 1858-1918 рр.).
тигку а. темний, тьмяний; похмурий, похмурний; каламутний,
мутний.
тштеу п. 8ее тиІЬеггу п.
тизЬгоот п. «печерйчнобілий» к. (к. грибів, зокрема печериці,
Авагісиз сатрезігіз) о: блідожовтий а. жовтавобілий а. бурувато-
сірий [4].
тизіагд п. «гірчичний» к. (к. гірчиці) о: жовтий (помірний до
темного) а. ясний олйвковобрунатний [2, 4], темножовтий [С].
тіКед п. пригашений, притемнений, приглушений.
тугіїе п., тугіїе £гееп п., а. «барвінкова зелень», «барвінковозеле-
ний» к. (к. листків барвінку) о: зелений (темний, помірний;
сірявий) а. сйнявозелений (темний а. помірний) а. темний жов-
тавозелений [4].
N
пазіигііит п., пазіигііиш уеііоіу п., а. «красольний» к. (звичайний
к. красолі, а. настурції) о: яскравий оранжовожовтий [2], оран-
жовожовтий (помірний а. сйльний) а. оранжевий (помірний а.
сйльний) [4].
паііопаї Ла& Ьіиеп. «синь національного прапора» (один з трьох
к-ів прапора ЗСА [США]) о: темний червонавосйній [4]. СЕ Ла&
ЬІие, 01(1 СІогу ЬІие.
паіига) п. «природний» к. о: жовтавосірий а. блідий оранжовожов-
тий [2, 4].
пауу ЬІие, пауу п. а. «моряцька синь», «моряцькосйній», Гранато-
вий (зах.), (к. уніформи британської фльоти) о: (в сер.) сірявий
червонавосйній [1]; темний сірявосйній [2]; темносиній [З, П];
синій (темний; темний сірявий; чорнуватий) а. червонавосйній
(темний; сірий; помірний) а. червонавофіялковий (чорнуватий;
темний сірявий) [4].
пауу &гау п. а. «моряцька сірина», «моряцькосірий» о: темносірий
[2, 4].
пеиігаї £гау п. а. «невтральна сірина», невтральний сірий о: помір-
ний сірий [4].
підоег п. к. «негр» о: темнобрунатний [3].
пі^ЬС уізіоп п. нічний зір (здійснюваний паличками сітківки).
пі£гезсепсе п. (по)чорніння; чорнота.
пі£гезсеп< а. чорніючий; чорнуватий.
пі£гііи<1е п. чорнота; глибока темінь, темнота.
41
№1е ЬІие п. а. ясний сйнявозелений [2, 3].
N11® 8гееп> еаи-де-ІЧіїе п. а. (к. води Нілу) блідозелений [1, 4],
помірний жовтозелений до блідого ярозеленого [2], жовтозеле-
ний (помірний, а. сірявий) а. ясний жовтозелений [3].
попдезсгірі а. непевний, невизначений, невиразний.
поп-зресігаї соїогз п. рі. неспектральні к-и (к-и проміжні між чер-
воним і синім та ахроматичні к-и).
поіаііоп п. (оґ соїогз) система визначування к-ів.
ішапсе п. нюанс, тонкий а. ніжний відтінок чи різновид к-у.
пшіе п. к. «наготи», тілесний к. о: ясний сірявий жовтавобрунат-
ний [4]. Сґ. ЛезЬ, паіигаї.
пиі-Ьго^п а. «горіховобрунатний» (к.) (к. ліщинового чи волось-
кого горіха а. каштана) [1]. Сґ. Ьахеї.
О
оак^оод п. к. дубини (дубової деревини) о: помірний, брунатний,
оаїтеаі п. (к. вівсяного борошна) о: сірявожбвтий [4].
осеап £гау п. а. «океанська сірина»; «океанськосірий» к. о: по-
мірний сірий, а. сірявосйній [4].
осЬег, осЬге п. вохра, бхра; вохристий, вохряний (к. пігменту
вохри, або охри) о: жовтий, оранжовожовтий, оранжовий, жов-
тавобрунатний (відтінки ясноти і насичення) а. яснобрунатний
[1-4]; жовтий а. червбнобрунатний [С]; блідий „корйчнюватожбв-
тий” [П].
оП-ЬІаск а. не зовсім чорний [П].
оґГ-со1ог(е(і)а. неточного, нестандартного к-у; незвичайного к-у.
оії-жЬИе п. а. неповна біль, не зовсім білий [П].
Оїд Сіогу ЬІие п. синій к. (як у американському [ЗСА] прапорі) о:
помірний червонавосйній [4]. Сґ. Ґ1а£ ЬІие, пайопаї Па£ ЬІие.
01(1 Сіогу гед п. червоний к. (як у американському [ЗСА] прапорі)
о: ярочервоний [4].
01(1 801(1 п. а. старе золото о: (в сер.) темножовтий [1]; жовтий а.
оранжовожовтий, (помірні а. темніші а. насиченіші відтінки) а.
ясноолйвковий а. ясний олйвковобрунатний [2, 4]; тьмяний бру-
натнуватозолотйстожбвтий [3]. Сґ. апііяие 8оИ.
оїд гозе, п. а. к. «стара троянда» о: (в сер.) сірявочервоний [1];
темнорожевий а. червоний (сірявий а. помірний) [2, 4].
оііуасеоиз а. олйвковий к. о: олйвковозелений [1, 2]; тьмяний
жовтавозелений.
оііує п. а. олйвковий (к.) (к. незрілого плоду оливки, оливи, або
маслини) о: тьмяний жовтозелений [2, 3]; (про к. обличчя) бру-
42
натнуватожовтий [3]; (про к. листя оливки) тьмяний попелясто-
зелений із сріблястим блиском [3]; „світлокорйчневий” з жов-
туватим а. зеленуватим відтінком [С].
оііує дгаЬ п. а. «олйвковосірячйнний» (4.) (сірячйна — нефарбоване
сукно, С) о: (в сер.) брудноолйвковий [1]; брудноолйвковий а.
темний олйвковобрунатний а. олйвковосірий [2, 4].
оііує 8гаУ п- а- олйвковосірий (к.) о: (в сер.) брудний жовтозелений
[1].
оііує £гееп п. а. олйвковозелений (к.) о: оливковий (помірний до
темного) а. олйвковозелений [2, 4].
ораіевсепсе п. опалесценція, перелйвчастість (властивість напівпро-
зорого мінералу опалу).
ораіезсепі а. опалесцентний, перелйвчастий.
орацие а. непрозорий, світлонепронйкливий; тьмяний, неблискучий.
орЬеІіа п. к. «офелія» (правдоп. від імени) о: червонофіялковий
(помірний а. сірявий) [4, В18]; ліловий а. фіолетовий [П].
орропєій-соїогз ІЬеогу теорія протилежних кольорів.
оріісаі ЬІеасЬ п. зее соїогіезд дує.
оріісаі пєгує п. зоровий нерв.
огап£Є п. а. оранжовий (к. шкірки з помаранчі), помаранчевий,
жовтогарячий, о: к. посередній між жовтим і червоним [1, 2];
червонавожовтий [3]; жовтий з червонуватим відтінком [С, для
«жовтогарячий»], оранжовочервоний [С, для «помаранчевий»].
огсЬід п. «орхідейний» к. (найч. к. квіток орхідеї) о: (в сер.) ясний
червонофіялковий [1]; ейняворожевий (помірний; густий; сіря-
вий) а. червонавофіялковий (ясний; помірний; сйльний) а. чер-
вонофіялковий (блідий а. ясний).
огієпіаі ЬІиє п. а. «орієнтальна синь», «орієнтальносиній» о: синій
(сильний а. ярий) а. червонавоейній (сйльний а. сірявий) [4].
Озіїуаід соїог зузіет п. бствальдова система визначування к-ів
(творець — Вільгельм Оствальд, 1852-1932 рр.).
охЬІоод п. охЬІоод гєд п. а. к. «волова кров» о: червоний (темний
а. густий) [2, 4]; червонобрунатний (помірний) [1,2, 4].
охґогд ЬІиє п. а. «оксфордська синь», «оксфордський синій» о:
сйнявосірий [3]; чорнуватий червонофіялковий [4].
охґогд £гау п. а. «оксфордська сірина», «оксфордський сірий» о:
темносірий [2, 4], сірий, сталевий [П].
охідаііоп ііпі зее іетрег соїог.
оузіег чуЬііє п. а. «устрична біль», «устричнобілий» (к. скойки
устриці) о: блідий зеленавожовтий а. ясносірий [2, 4].
43
р
раїе а. блідий; (про світло) тьмяний.
раїеПе п. палітра; (переносно) сукупність кольорів (одного мистця,
твору тощо).
раїїісі а. блідий.
раїїог п. блідість (надзвичайна або неприродна).
раїтеііо п. к. «пальмето» (к. листя роду пальми) о: сірозелений
а. сірий жовтозелений [4].
раїошіпо п. (о£ Ьог$е$) золотистий а. ясний жовтавобрунатний з
яснішою гривою і хвостом (масть коня) [1,2].
рапву п. «братки», «братковий» к. (один з к-ів цих квітів) о: фіал-
ковий (густий а. сйльний) [2, 4].
раргіка п. «паприковий» к. (к. стручків паприки, або червоного
перцю) о: червонавооранжовий (ярий; темний; густий; помірний)
[2,4].
Рагі$ 8гееп п- а- «паризька синь», «паризький синій», (к. пігменту
цієї ж назви) о: (в сер.) яскравий жовтавозелений [1], жовтаво-
зелений (ясний а. помірний до ярого) [2, 4] а. яскравозелений
[4]-
раггоі &гееп п. а. «папужа зелень», «папужий зелений» к. о:
жовтозелений (помірний а. сильний) [4].
рагіісоїогед а. частково одного кольору, частково іншого; неодно-
рідно забарвлений, пістрявий; (про тварин) перістий, красий,
тарканйстий.
равіеі а. пастельний (м'який, ніжний к.; блідий а. ясний к.).
реасЬ п. «бро'сквяний», а. «персиковий» к. (к. плоду броскви, або
персика) о: (в сер.) помірний жовтаворожевий [1], жовтавороже-
вий (ясний; помірний; сйльний) а. яснооранжовий [2, 4], блідий
оранжовожовтий [4], м’який жовтаворожевий [3], жовтуваточер-
воний [С]. (За [3] це також к. квітів броскви: ніжно синяво-
рожевий).
реасоск п. «павиний», «павичевий» о: зеленавосйній, блакитний
(помірний а. темний) [4].
реасоск ЬІие а. а. «павина синь», «павиний синій», (к. оперення шиї
павича чи пави) о: (в сер.) помірний блакитний [1], блакитний
(помірний; темний сйльний) [2, 4]; блискучий синій [3], перелйв-
частий синій [П].
реа &гееп п. а. «горохова зелень», «гороховозелений», гороховий
(к.), (к. плоду гороху) о: (в сер.) помірно жовтозелений [1];
жовтозелений (помірний, сйльний, яскравий) а. жовтавозелений
(помірний) [2, 4]; сірожовтий з зеленавим відтінком [С].
44
реагі п., а. перловий (к.), (к. перлини) о: злегка синявий помірний
сірий [1]; жовтавобілий [2]; ясносірий а. жовтавобілий [4]; сріб-
лястосірий [С].
реагі &гау п., а. «перлова сірина», перловосірий о: жовтавосірий а.
ясносірий [1,2, 4]; брудножовтий а. (дуже) блідосиній а. ясний
сйнявосірий [1,2, 4].
реііисід а. прозорий, кришталево прозорий. Сґ. Іітрісі.
реррег-апд-заіі а. к. «сіль з перцем» (к. суміші зеренець), семенас-
тий (прибл.) (С. = з темними дрібними цяточками); крапчастий.
регсерііоп п. (оҐ соїог) сприймання к-у.
регсеріиаі айгіЬиіез оґ соїог п., а. стриймальні властивості к-ів.
регіміпкіе п., регіжіпкіе ЬІие п., а. «барвінкова синь»; барвінковий
(к.), (к. квітів барвінку) о: ясносиній [3]; червонавосйній (ясний;
блідий; сірявий) а. яснофіялковий [4]; голубуватий [С].
реіипіа п. «петунієвий» к. (один з к-ів квітів петунії) о: червонаво-
фіялковий (помірний а. сильний) [2], темнофіялковий а. червоно-
фіялковий [3].
рЬоґошеІег п. (а рагі оґ зресігорЬоіотеіег) фотометр.
рку$іо1о£іса1 ргіїпагу соїогз зее ргішагу соїогз.
ріеЬоІд а. (зроПед ог раісЬед, езр. іп Ьіаск апд \¥ІіНе) (к. тварин)
перістий, пістрявий, красий, сорокатий (як чорно-біле оперення
сороки), тарканйстий, строкатий, рябйй.
ріегі а. (рагіісоїогед) зее раНісоІогед, ріеЬоІд.
рі£еоп Ьіоод к. «голубйна кров» о: темночервоний к. [4].
рі^шепі п. (ап іпзоІиЬІе соїогапі) пігмент. Сґ. соїогапі, <1уе.
ріпе £геепп., а. «соснова зелень»; «сосновозелений» к. о: зелений
(помірний; темний; сірявий).
ріпе пеедіе п. «зелень соснових шпильок» о: зелений (темний а.
темний сірявий).
ріпк п. а. рожевий (к.) о: блідочервоний з синім нюансом [3].
ріпк сагпаііоп зее сагпаїіоп.
ріпкізЬ а. рожевуватий, блідорожевий [П] о: з рожевим відтінком,
світлорожевий [С].
ріпіо а. (оґ Ьогзез) зее тоМІед, ріед, ріеЬоШ, саіісо.
різІасЬіо &гееп, різіасЬе п. а. «фісташкова зелень», «фісташково-
зелений» (к. ядра фісташка, горішків з фісташкового дерева) о:
зеленавий [3], ясний жовтавозелений а. помірний жовтавозеле-
ний [2, 4]
рИсЬ-ЬІаск а. (дуже) чорний (як смола).
ріаід п. а. Іагіап п. (а сЬескед раїїегп) шотландський картатий узір
(зокр. з багатобарвних перехресних смуг).
45
ріаііпшп п., ріаііпа а. «платиновий» к. (к. металу) о: помірний
сірий [1,4], ясносірий [2], сіруватобілий [С].
ріаііпиш Ь1опд(е) «плятиновобілявий», «плятиноворусявий» (к. во-
лосся «платинової бльондинки») о: сріблйстобілявий (темний;
дуже темний; темний сірявий) [4], дуже темний сйнявочервоний
[4], темнофіолетовий [П].
ріит п., ріитііке а. сливовий (к.) (к. стиглої сливи) о: (в сер.)
темний червонавофіялковий [1, 2], червонофіялковий (темний;
дуже темний; темний сірявий) [4], дуже темний сйнявочервоний
[4], темнофіолетовий [П].
рІшпЬеоиз а. олив’яносірий о: темний сірий а. фіялкуватосірий [4].
роїка доі п. а. роїка-доііед а. (узір) в горошок о: узір з однорідних
крапок чи кружечків.
роїусЬготаііс а. багатобарвний, багатоколірний, багатокольоровий
[1, 2, З, П]; перелйвчасто різнобарвний [1,2].
Ротреіап гед п. «помпейська червінь», «помпейськочервоний», о:
червоний (помірний а. сірявий) [2]; сірий червонооранжовий а.
ясний червонавобрунатний [4].
рорсогп п. к. кукурудзяних баранців о: жовтий (ясний а. помірний)
[4].
Роре Соїог Зузіет п. система визначування кольорів А. Повпа.
рорру п.,рорру гед п. а. «макова червінь», «маковий» к. (к. квітів
маку дикого а. польового) о: ярочервоний [2, 4] а. червонавооран
жовий (ярий а. сйльний) [1, 4], яскравочервоний з оранжовим
нюансом [3].
рождег ЬІиє п. а. «порошкова синь»; порошковосйній (к. смальти,
спорошкованого кобальтового скла) о: (в сер.) блідосиній [1],
блідий синій а. червонавосйній [2, 4], синій (помірний а. густий)
а. сйнявосірий [4], глибокий синій [3].
ргітагу соїог п. первйнний к.; „основнйй” к. [П, С; неточно, бо в С
вживається також для терміну ргізшаііс соїог].
асісііііуе ргітагу соїогз, рЬу$іо1О£Іса1 ргітагу соїогз, Іі^Ьі ргітагу
соїогз (гед, £гееп, апд [геддізЬ] ЬІиє) до давальні первинні к-ри,
адитивні п-і к-ри, фізіологічні п-і к-ри, світлові п-і к-ри, к-ри
додавального а. адитивного змішування [У], о: червоний, зеле-
ний, і (червонаво)сйній.
р$усЬо1О£Іса1 ргітагу соїогз (гед, уеііоуу, §гееп, ЬІиє, ЬІаск, апд
>уЬйє) [2] психологічні первинні к-ри о: червоний, жовтий, зе-
лений, синій, чорний і білий.
зиМгасіІУе ргітагу соїогз, соїогапі ргітагу соїогз (та£епіа, уе11о\¥
апд суап) відіймальні первинні к-ри, субтрактивні п-і к-ри, ко-
льорантні п-і к-ри, к-ри відіймального а. субтрактивного змішу-
46
вання. о: сйнявочервоний («маджента», пурпурний), жовтий і
блакитний. С£. та£епіа, суап.
ргітгозе уеііож п. а. «первоцвітна жовтина'»; «первоцвітножовтий»
(к. квітів первоцвіту) о: жовтий (ясний а. помірний) а. зеленаво-
жовтий (ясний; яскравий; ярий) [1,2, 4]; блідожовтий [З, П].
ргізш п. призма.
ргізшаііс а. І. призматичний. II. зее шиїіісоїогед [2]. III. зее ігідез-
сепі [2]. IV. зее ЬгіЖапі [1,3].
ргізтаііс соїогз п. рі. призматичні к-и (к-и, що їх дає призма або
їм подібні: фіалковий, синій, блакитний, зелений, жовтий, оран-
жовий і червоний) [3]; основні к-и [У; двозн.]. С£. ргішагу соїогз.
ргоіесііуе соїогз захисні кольорй. С£. сатоиЛаве соїогз.
ргипе п. «чорносливовий» к. (к. сушених слив) о: червонофіялковий
(темний; дуже темний; темносірявий а. темний червонавофіял-
ковий) [4]. С£. ріши.
Ргиззіап ЬІие п. а. «пруська синь», к. «пруськосиній», берлінський
лазур [П, С] (к. пігменту) о: синій (помірний а. сйльний) а.
блакитний (темний а. густий) [2, 3, 4]; яскравосйній а. блакит-
ний [С].
рзусЬедеІіс а. психоактивний (проп.), психоделічний, (що викривляє
сприймання); галюциногенний.
рзусЬоІО£Іса1 ргішагу соїогз зее ргішагу соїог.
рзусЬоІо^іса! уагіаЬІез (о£ с-з іп іЬе Мипзеїі зузіеш) п. рі. психоло-
гічні змінні величини.
рзусЬорЬузісаІ уагіаЬІез (о£ с-з іп (Ье Озшаїд зузіеш) п. рі. психофі-
зичні змінні величини.
рисе п. а. «блошйний» к. (к. блохи) о: темночервоний [1, 4],
густий червоний до темносірявого червонофіялкового [2], фіял-
куватобрунатний [3]; червонувато „коричневий” [П].
ришркіп п. «гарбузовий» к. (к. плоду гарбуза) о: оранжовий (по-
мірний а. сйльний) [2, 4].
риге а. чистий.
ригііу, сЬготаііс ригііу п. хроматична чистота (к-у), інтенсивність,
насиченість.
ригріе п. а. пурпур, багрянець, багрець, багра, «фіялкова червінь»;
пурпуровий, пурпурний, багряний, багровий (початково к. тирій-
ського пурпуру з Фінікії) о: к. посередній між червоним і синім
[1, 3]; к. посередній між червоним і фіалковим [2, 4], червонофіял-
ковий (у цьому словнику); сйнявочервоний а. кардинальський
яскравочервоний [3]; темночервоний а. яскравочервоний з фіоле-
товим відтінком [С, для «пурпурний»].
47
ригрІізЬ а. червбнофіялкуватий; синявий а. червонавий; фіялкува-
тий, лілуватий.
ригрІізЬ Ьіаск п. а. фіялкуваточбрний (к.).
ригрІізЬ ЬІие п. а. червонавосиній (к.), рожевуватосйній (к.).
ригрІізЬ Ьгожп п. а. фіялкуватобрунатний (к.).
ригрІізЬ &гау п. а. фіялкуватосірий (к.).
ригрІізЬ ріпк п. а. сйняворожевий (к.).
ригрІізЬ гед п. а. сйнявочервбний (к.).
риііу п. к. киту (замазки) о: ясний брунатнуватосірий а. ясний
сірявобрунатний [1,4]; жовтосірий а. жовтий (блідий а. сірявий)
[2, 4]; жовтозелений (блідий а. сірявий) [4], жовтавосірий [5].
9
Яиіеі а. спокійний.
К
гадіапі а. променйстий; осяйний, сяючий.
гадіапі Лих п. променистий потік.
гаіпЬож соїогз п. рі. веселкові к-и, райдужні к-и, веселчані к-и.
газрЬеггу п. малйнбвий к. (к. плоду малини) о: темночервоний а.
сйнявочервбний (помірний; темний; густий; сірявий) [2, 4], тем-
ночервоний [С].
гауеп а. вороний (к.) (к. птаха) о: чорний і блискучий [1, 2, 3],
чорний з синюватим полиском [С], чорний, як воронове крило
[П].
гачу зіеппа, зіеппа п. к. «сирова сієна», сієна (к. землі околиць Сієни
в Італії) о: брунатнуватооранжовий до яснобрунатного [2, 4],
брунатнуватожовтий [3], темний оранжовожо'втий а. сйльний
жовтавобрунатний [4]; темножовтий [С]. СГ. Ьигпі зіеппа.
гаї? итЬег п. «сирова умбра» (к. пігменту) о: брунатний [3], жовто-
брунатний (помірний а. темний) а. брунатний (помірний) [4],
рудий [Б], темнокаштановий [О], „темнокоричневий” [П].
гесог(ііп£ іпзігишепі п. самописний інструмент, реєстрівнйй і-т [ЗД].
гей п. а. І. червінь; (прибл.) багранець, багрець, багра; червоний;
багровий [П]. II. (к. волосся), рудий, рижий. III. (к. обличчя),
рум’яний, зашарілий, почервонілий.
гей соїогапі п. червінь, червінька, червець, червоне красило (місц.).
геддеп у. і. (по)червоніти(ся), (за)рум’яніти(ся), (за)шаріти(ся). С£.
ЬІизЬ.
гесідеп у. і. (по)червонити, (за)рум’янити.
48
гедді$Ь а., гігіезсепі а. червонавий, червонявий, червонуватий, чер-
вонастий, червонястий; рудий, рижий, рудуватий, рижуватий.
геддізЬпезв п., гиґевсепсе п. червонавість, червонявість, червонува-
тість, червонастість, червонястість; рудуватість, рижуватість.
геддізЬ ригріе п. а. червонавофіялковий (к.).
гедпе$з п. червінь, (по)червоніння, (за)червоніння.
геГіпед а., ворЬізіісаіед а. вишуканий, витончений.
геЛесіапсе п. (іп с. теааигетепі) рефлектантність (проп.), відби-
вальна здатність [В 9]. СГ. аЬзогЬапсе, ігаїюшШапсе.
геґгасііоп п. рефракція, заломлення.
геїаііуе Ішпіпапсе п. (а уагіаЬІе іп (Ье СІЕ Соїог Зузіет) відносна
люмінантність (проп.).
гезеда п. «резедовий» к. (к. квітів резеди) о: (в сер.) сірявозелений
[1], зелений (сірявий а. темносірявий) а. ясноолйвковий [2, 4].
гезоіиііоп п. (іп оріісз) роздільна здатність.
гезігаіпед а. стриманий.
гезиМапі соїог п. виниклий к., результатний к., результативний к.
геіісиїаіед а. сітчастий.
геііпа п. (оГ ап еуе) сітківка, сітчаста оболонка (ока); „сітчатка” (з
рос.).
гісЬ а. (про к.) «багатий» к. о: живий, ярий і густий [1, П], м’який,
густий, повний [3]; яскравий [П].
гіЛе £гееп а. «стрілецький зелений» (к. мундира анг. стрільців) о:
темнозелений [П].
гоап а. (оГ апітак) чалий, дерешуватий (з білими а. сірими вкрап-
леннями в основний, звич. гнідий а. кашта'новий, к. шерсти). СГ.
£ГІ22Іу.
гоЬіп’з Є88> гоЬіп’з-е88 ЬІиє синь «дроздового яйця» (к. шкаралупи
яйця амер. дрозда) о: сірявосйній а. блідозелений а. ясний бла-
китнуватозелений а. ясноблакитний [2, 4].
год п. (іп іЬе геііпа оГ ап еуе) паличка (в сітківці ока).
год уізіоп п. бачення паличками (сітківки ока).
гове п. а., гозеаіе а., гозе-соїогед а. «трояндовий» (к. рожевої а.
червоної) троянди) о: (в сер.) сйнявочервоний [1], рожевий а.
сйняворожевий а. червонаворожевий а. червоний (помірні а.
темні відтінки) [2, 4]; темнорожевий [3]; (рідко) жовтаворожевий
а. червонавооранжовий [4]. СГ. ріпк.
гове ріпк п., «трояндоворожевий» к. (к. рожевої троянди) о: (в
сер.) помірний рожевий [1], рожевий (помірний а. сйльний) а.
сйняворожевий (ясний а. помірний) [2, 4].
гове гед п. а. «трояндовочервдний» к. (к. червоної троянди) о:
49
червоний (ярий; помірний; густий) а. сйняворожевий (помірний)
[4].
гоземюод п., гозежоосі Ьгожп п. а. «палісандровий» к. (к. палісан-
дрового дерева) о: червонавобрунатний (помірний а. сірявий)
[4]. СГ. Ьоіз де гозе.
гозіпезз п. рожевість.
гозу а. рожевий; рожевуватий; рум’яний (про обличчя). СГ. гозе.
гоуаі ЬІие п. а. «королівська синь»; «царська синь»; о: (в сер.) ярий
червонавосйній [1], синій (густий до сйльного) [2, 4], синій (ярий
густий) [3], синій (помірний до ярого; темний до густого) а.
червонавосйній (помірний до ярого; густий) [4], ярий (= чистий і
яскравий) синій [Мю].
гоуаі ригріе п. а. «королівський пурпур», «царський пурпур» о:
темний червонавофіялковий [1], червоно- а. червонавофіялковий
а. фіалковий (помірний, темний і глибокий відтінки) [2, 4].
гиЬезсепі а. червоніючий.
гиЬісипд а. (про обличчя) рум’яний; рожевощокий; червоний.
гиЬІ£Іпои$, гиЬІ£Іпозе а. іржавий, ржавий о: червонавобрунатний
[2], червонобурий [С].
гиЬіоиз а. рубіновий. СГ. гиЬу.
гиЬгіс а. червоний а. червонавий [2], киноварний, цинобровий (к.
заголовних літер в давніх книгах).
гиЬу п. а. рубіновий (к.) (к. самоцвіту, від рожевого до червоного)
о: темночервоний [1], червоний (помірний; темний; глибокий) а.
глибокий сйнявочервоний [2, 4], яскравий сяючий червоний з
синявим нюансом [3], червоний [С], яскравочервоний [П], темно-
рожевий [Б, О].
гиддіпезя п. І. (про обличчя) рум’янець, рум’яність; краска (з
емоцій). II. зее гедпезз; геддізЬпезз.
гиддіе V. і. червонити (вохрою); червонити [1]. СГ. осЬег.
гидду а. І. (к. обличчя) рум’яний, рожевощокий. II. червоний; чер-
вонавий; яскравочервоний [П].
гиГезсепсе п. зее геддізЬпезз.
гиГезсепі а. зее гесМізЬ.
гиГоиз а. І. зее геддізЬ [1]. II. сильний жовтаворожевий а. чер-
вонавооранжовий (помірний) а. оранжовий (помірний) [2, 4];
(особл. у природознавстві) червонавобрунатний [3], „червону-
ватокорйчневий”, рудий [П].
гиззеі п. а. «суконноіржавий» к. (к. нефарбованого сирового
сукна) о: (в сер.) сйльний брунатний [1, 2, 4], помірний бру-
натний [2, 4]; червонавобрунатний [3], „червонуватокорйчневий”
[П].
50
гаді п. а. іржавий, ржавий (к.), (к. іржі) о: сильний брунатний [1,2,
4], жовтавобрунатний [3].
§
$аЬ1е п. а. «соболевий», «соболиний» к. (к. хутра соболя), о: І. (в
геральдиці і поезії) чорний [1, 2, З, П]. II. (справжній колір
хутра) темнобрунатний [3]. III. сірявий жовтавобрунатний [1,2,
4], помірний брунатний [4].
заіїгоп, заГГгоп уеііож п. а. шафрановий (к.) (к. приймочок квітів
шафрану) о: (помірний) оранжовий а. оранжовожовтий (помір-
ний а. сильний) [1-4]
$а&е £гееп, 5а£е-£гееп а. «шавлійовий» к. (к. листя шавлії) о:
олйвковозелений а. жовтозелений (помірний а. сірявий) [2, 4];
сірявозелений [3, 4, П].
заііож а. (про к. обличчя) хворобливо жовтий [2, 3], жовтавобрунат-
ний [3], сірявий зеленавожовтий [1,4]; блідий, жовтуватий [П].
заішоп, заішоп ріпк п. а. к. сомон [С], „лососевий” к. (к. м’яса ло-
сося) о: сильний жовтаворожевий [1], жовтаворожевий (ясний;
помірний; сильний) а. червонавооранжовий (помірний) а. оран-
жовий (ясний а. помірний) [2, 4], оранжоворожевий [З, П], ро-
жевожовтий; „палевий” [С, з рос.].
$апд п. пісковий, пісочний, піщаний к. (к. піску) о: (в сер.) жовтаво-
сірий [1], жовтавосірий а. жовтий (сірявий а. темносірявий) а.
ясний сірявобрунатний [2, 4]; ясний олйвковосірий а. ясний сі-
рявооливковий [4], сіруватожовтий [С]. СГ. зайду.
запдаїжоод п. «сандаловий», «санталовий» к. (к. деревнини сан-
далового дерева) о: (помірний) червоний а. червонавобрунатний
(ясносірявий) а. брунатний (ясносірявий; сірявий; помірний) [4];
червоний а. жовтий [С, про к. барвника з деревини].
зайду а. (про к. волосся) рудуватий [П]; пісковий, пісочний, піща-
ний [П] о: жовтавочервоний [2, 3].
$ап£іііпе а. кривавий к., кривавочервоний (к. крови) о: червоний
(помірний до сйльного); (про обличчя) червонощокий; рум’яний
[1,2,3].
заррЬіге, заррЬіге ЬІие п. а. сапфіровий, сапфірний, шафіровий [Б]
(к.) (к. самоцвіту) о: (в сер.) густий червонавосйній [1], синій [2],
ясносиній, лазуровий [З, Б], синій (темний; сйльний; ярий) а.
червонавосйній (помірний; сйльний; густий; ярий) [4]; прозоро-
синій а. волошковосйній [С].
заііп £ІО8§ аиг., заііпу а. атласистий (з атласовим полиском),
заіигаіед а. насичений, інтенсивний; глибокий.
51
заіигаііоп, іпіепзііу, сЬгоша, ригііу п. (ап аіІгіЬиІе оГ соїогз) наси-
ченість, насичення, інтенсивність, (хроматична) чистота к-у (одна
з трьох властивостей к-ів; див. Додаток І) СГ. Ьие, 1І£Іі<пе$$.
зсагіеі п. а. шарлат; шарлатовий [Б], шарлаховий [М] (з нім.) о:
яскравочервоний [1, Б, П, М], червоний а. червонавооранжовий
(сйльні а. ярі відтінки) [2, 4], яскравочервоний схильний до оран-
жевого [3].
зеаі п. «котиковий»; «тюленевий» к. (к. хутра морського котика)
[анг. Гиг зеаі] а. тюленя [анг. зеаі] о: темносірявий жовтобрунат-
ний [1], брунатний (помірний а. темносірявий) [4].
зєсошіагу соїог п. вторинний кольор (одержуваний змішуванням
первинних к-ів). СГ. ргішагу соїог.
$ешІ£ІО5$ а. напів(б)лискучий.
зеріа п. а. сепія (к. фарби з виділень залози тварини сепії, а.
каракатиці) о: брунатнуватосірий (ясний) а. олйвковобрунатний
(помірний а. темний) [1, 4], жовтавобрунатний (темносірявий)
[2, 4], «багатий» брунатний [3], сіробрунатний [У].
зегепє а. спокійний, безтурботний, мирний.
зЬадє п. відтінок к-у, зокр. темний. СГ. ііпі, <іп£Є.
зЬашгоск, зЬашгоск £гееп п. а. «конюшинна зелень»; «ірландська
зелень»; «конюшйннозеле'ний» к., «ірляндськозелений» к. (к.
конюшинного листка, що є національною емблемою Ірландії)
о: сильний а. помірний жовтавозелений [4]. СГ. кеііу, кеііу
&ГЄЄП.
зЬєІІ ріпк п. а. к. «рожевої мушлі» о: (в сер.) ясний жовтавороже-
вий [1], жовтаворожевий (сйльний; ясний; блідий; сірявий) а.
рожевуватобілий [2, 4], делікатний блідорожевий [3].
зЬоскіп& а. приголомшливий; разючий, неприємно різкий; дуже
яскравий а. інтенсивний.
зЬоі а. перелйвчастий, мінлйвий, іридесцентний (найч. про тканини).
зЬгішр ріпкп. а. «креветковорожевий» к. (к. рачків — креветок) о:
(в сер.) густорожевий [1], рожевий (сйльний а. густий) а. жов-
таворожевий (ясний; помірний; сйльний; густий) [4].
зієшіа п. зее гате зіеппа, Ьигпі зіешіа.
зііуєг п. а., зііуєгу а. срібло, срібний (к.), сріблястий, сріблистий (к.
металу); (про волосся) срібноволосий, сріблйстосірий, сивий.
зііуєг V. і. (по)сріблитися; (по)сріблити; (про волосся) (по)сйвіти
[П].
зііуєг V. і. (по)сріблйти; вкри(ва)ти сивиною.
зкєтеЬоІд а. (звич. про масть коня) (прибл.) строкатий, пістрявий,
рябйй, перістий, таркатий, тарканистий, в яблуках о: з цятками
а. плямами білого а. іншого к-у [1], з цятками а. плямами
52
білого к-у на іншому, не-чорному к-і [2], з нерегулярними пля-
мами білого та ще іншого к-у [3]. СГ. ЬгіпШед, шоіііесі, ріеЬоїд,
ріесі.
яку ЬІиє, $ку-ЬІие п. а. небесна блакить, небесноблакйтний, небес-
ноголубйй, небесний [С] о: (в сер.) блідий а. ясний синій [1],
синій (блідий, яснйй до темного) а. ясноблакитний а. ясний
рожевуватосйній [2, 4], блакитний [П]. СГ. Ь1иепе$$.
зіаіе п. а. «шйферний», «лупаковий» к. (к. мінералу шиферу, що є
різновидом мінералу лупаку) о: темний фіялкуватосірий [1],
темносірий, сйнявосірий а. фіялкуватосірий [2, 4]; блідосірий [4],
сіроблакитний [П].
віаіе ЬІаск п. а. «шйферночорний», «лупаковочорний» о: злегка
фіялкуватий сірий [1], чорний [4].
8Іаіе ЬІиє п. а. «шйферносйній», «лупаковосйній», сйзий о: сіряво-
сйній до темного сйнявосірого [1,2, 4], сірявий фіялкуватосйній
[4]; темносірий з синюватим полиском [С, для «сизий»].
віаіе вгау п. а. «шйферносірий», «лупакуватосірий» о: темносірий,
часто синявий а. зеленавий [3], темносірий [4].
$1і< п. (оГ ап іпзігишепі) щілйна.
§1ое-еуе(і а. «терноокий» (що має очі к-у терну, «тернові») о: сйняво-
чорний а. фіялкуваточорний [1,3].
$токе п., $току а. димчастий, дймний (к. диму) о: темносірий а.
сйнявосірий а. синій (блідий а. сірявий) [1,2, 4], попелястосірий
[С].
8по^->уЬИє, 8по^у а. сніжнобілий, білосніжний; сніжнйй о: яскраво-
білий.
$пиії Ьгожп п. а. «табачнобрунатний» к. , табачковий, (к. табаки)
о: жовтавобрунатний (помірний а. сірявий) [4].
8оЬег а. спокійний, неяскравий.
8ОІЇ а. м'який, неяскравий.
8ОІЇпе8$ п. м'якість, неяскравість.
8оИегіпо п. к. «сольферіно» (від назви барвника) о: (помірний) сй-
нявочервоний [1,4].
яоіід а. суцільний, однотонний; одностайний; рівний [П]. СГ. ієуєі.
8отЬег, зотЬге а. темний; похмурий, похмурний.
8ооіу а. чорний (як сажа); чорнуватий, темний.
8орЬі$іісаіед а. 8ее геГіпед.
8ОГГЄІ, 8оге1п. (про масть коня) гнідйй о: брунатнуватооранжовий
до яснобрунатного [1, 2]; яснокаштановий а. червонавобрунат-
ний [3]; „темнокорйчневий** [С].
ярескіед а. крапчастий, цяткований, (про птахів) зозулястий. СГ. Ьау.
яресігаї Ьапд п. спектральна смуга, спектральна смужка.
53
зресігорЬоіошеіег п. спектрофотометр.
зресігорЬоІотеїгу п. спектрофотометрія.
зресігшп соїогз зее ргізтаїіс соїогз.
зрісе п., зрісе Ьгожп п., а. к. спеціїв а. прянощів о: брунатний
(помірний а. ясний) а. брунатнуватооранжовий [4].
зрІоІсЬед, ЬІоІсЬед а. вкритий плямами, плямистий.
зроИед, зроИу а. крапчастий, цяткований.
зргау £гееп п. а. к. водяних бризків о: блідозелений [4].
зіаіп п. І. прозора, прониклива фарба до дерева; II. розчин барв-
ника забарвлювати мікроскопні препарати; III. пляма. С£. соїог-
апі, дує.
зіаіпед а. І. прозоро забарвлений (про скло, дерево, мікроскопний
препарат). II. поплямлений.
зіаіпед £Іазз п. прозоре кольорове скло, вітраж.
зіапдагд оЬзєгуєг (іп с. теазигіпз) стандартний спостерігач.
зіееі п. а. «сталевий» к. (к. сталі) о: темносірий а. фіялкуватосірий
[2, 4], світлосірий із сріблястим полиском [С].
зіееі ЬІие п. а. «сталевосірий» к. о: (в сер.) сірявосйній [1, 4], ясно-
блакитний [4], сйнюватосталевий [П].
зіішиїиз п. стймул, збудник. С£. ігізіішиїиз уаіиез.
зіопе ЬІие п. а. «кам’яна синь», «камінна синь» о:синій сірявий а.
помірний [4].
зігачу п., зігаїг-соїогед а., зігаїу уеііож п. а. солом’яний к. о: блідо-
жовтий [1,4], жовтавий [2, П], жовтий (блідий до помірного) [1,
2, 4]; блідожовтий, половйй [С, про к. спілого жита, пшениці].
зігажЬеггу-ЬІопд а. (про волосся) червонаворусий [2].
зігажЬеггу гоап п. рудий чалий, рудий дерешуватий.
зігеакед, зігеаку а. (що має вузькі смуги нерегулярної форми, 3)
(прибл.) смугастий, пасманйстий, вкритий стягами.
зігіаіе, зігіаіед а. І. жолобкуватий; II. тонкосмугастий, лініюваний.
зігіред а. смугастий, смугнастий, смужкуватий, смуганйстий.
зігопв а. сйльний, міцнйй. С£. деер.
зиЬдиед а. пом’якчєний, притемнений, пригашений.
зиЬНе а. ніжний, делікатний, тонкий.
зи££ез<іоп, Ьіпі (о£ а соїог) п. «натяк» (на к.), слід (к-у).
зиІГиг, зиІрЬиг п., зиІрЬиг уеііож п. а. «сірковйй», «сірчаний» к. (к.
сірки) о: (в сер.) яскравий зеленавожовтий [1], яскравий блідо-
жовтий [3], ярожовтий а. зеленавожовтий (ясний; ярий; яскра-
вий; блідий) [4].
зипзеі п. к. «захід сонця» о: блідий оранжовожовтий [4].
зигГасе соїог п. поверхневий к.
зугагіЬу а. смуглий, смаглий, смуглявий, смаглявий; засмаглий.
54
т
іаЬЬу а. (про кота: з темними пасмугами на яснішому тлі), муру-
гий, моругий, тигровий (прибл.) смугастий, пасманйстий.
іап п. а. «засмага», «засмаглий» (к. засмаглої від сонця або чиненої
тваринної шкіри) о: (в сер.) ясний жовтавобрунатний [1], жов-
тавобрунатний (ясний а. помірний) а. брунатнуватооранжовий
[2, 4] „рудуватокорйчневий” [П].
<аті£егіпе п. а. «мандарйновий» к. (к. плоду мандарини) о: чер-
вонавооранжовий (помірний а. сйльний) а. оранжевий (сйльний
а. ярий) [2, 4].
Іаппед а. засмаглий, загорілий.
Іагтадоп п. к. «острогін» а. «естрагон» (к. роду полину, Агіетізіа
дгасипсиїиз) о: помірний жовтавозелений а. жовтозелений (по-
мірний а. сірявий) [4].
(аИІеіаІе £гау п. «викривальна сірина», к. білйзни, посірілої від
поганого прання [1].
іаире п. а. «кротячий», «кротовий» к. (к. хутра крота) о: бру-
натнуватосірий [1,2, 4], темний жовтавобрунатний [4].
іажсігу а. крикливий і позбавлений смаку.
іажпу а. половйй (про шерсть тварин, С) о: брунатнуватооран-
жовий [1, 2, 4], яснобрунатний [2, 4], брунатний з перевагою
жовтого а. оранжового [3], „рудуватокорйчневий” [П].
іеак, Іеак^оод п. а. «тйковий» к. (к. деревини дерева тик, Тесіопа
§гапдіз) о: жовтавобрунатний [1, 2 про деревину], брунатний
(помірний а. сірявий) а. темносірий а. олйвковосірий а. темно-
олйвковий [2, 4], сірявий жовтавобрунатний [4].
іеаі, іеаі ЬІие а., п. «чйркова синь», «чйрковоейній» (к. оперення
качки-чирки р. Апаз] о: (в сер.) темноблакитний [1], блакитний
а. ейнявозелений (темний а. помірний) [2, 4].
іеа гозе п. а. «чайна троянда» о: жовтаворожевий (блідий; ясний;
помірний; сйльний) [2, 4].
іешрег соїог, Ьеаі ііпі, охідаііоп ІіпЦіп теіа11иг§у) кольори мінли-
вости. С£. іпІегГегепсе соїогз.
іегга соііа, іеггасоИа п. а. теракотовий (к.) (к. теракоти) о: брунат-
нуватооранжовий [1], оранжевий (густий) а. червонавооранжо-
вий (темний а. сірявий) а. брунатнуватооранжовий а. червонаво-
брунатний (ясний; помірний; сйльний) а. брунатний (сйльний)
[2, 4], червонуватобрунатний [С].
Іегііагу соїогз п. рі. третинні к-и (сірі а. сіряві, одержувані змішу-
ванням вторинних к-ів).
іЬіп а. слабкий, водянйстий, розмитий. СГ. и'азЬед-оиі, ^еак.
55
<іпс< п. а. (агсЬаіс) І. колір, забарвлення; відтінок; II. забарвлений,
зокр. злегка.
ііпсіогіаі а. кольорувальний, забарвлювальний; фарбувальний.
ііпсіиге п. І. колір, забарвлення, зокр. легке; II. колір а. метал (в
геральдиці) [3].
ііп£е п. прослідок (слід к-у в іншому, основному); легкий відтінок,
нюанс, тон. СГ іоисЬ.
Ііп£е V. і. (з)нюансувати, підбарвлювати, підбарвити, підтон(ов)у-
вати.
ііпі п. відтінок, зокр. легкий, ясний (із вмістом білого); нюанс,
тон.
<іпі V. і. злегка забарвлювати, забарвляти, підфарб(ов)увати.
<іп< Ьазе, ііпІаЬІе Ьаяе п. (іп раіпі ііпііпз) (біла) фарба-основа (для
тонування).
Шіап, Шіап ге<1 [3], Шіап £о1д [4] п. а. «тіціянівський» к. (про
волосся) (найч. к. волосся в Тіціянових образах) о: брунатну-
ватооранжовий [1, 2, 4], ярий золотйстобрунатний [3], золотйс-
токаштановий [П].
іоЬассо, іоЬассо Ьгоіуп п. а. «тютюновий» к. (к. сухого тютюну) о:
жовтавобрунатний (помірний а. густий) а. брунатний (помірний)
а. сірявий червонавобрунатний [4]. СГ зпиії Ьго^п.
іотаіо гед п. а. помідоровий к. (к. стиглого помідора) о: червоний
(помірний; густий; сйльний; ярий) а. червонавооранжовий (тем-
ний; густий; сйльний; ярий) [4].
іопаїііу п. тональність, у значенні: І. місце к-у в колі к-ів чи тонів,
різновидність к-у [У] (= анг. Ьие в системі УНК); II. схема або
співвідношення к-ів чи тонів у малюнку тощо, кольорит [1, 2];
III. забарвлення щодо ясноти чи темноти к-у [3] (= анг. уаіие в
системі УНК).
іопе п. тон (к-у), у значенні: І. різновид к-у, відтінок, нюанс; II. (в
малярстві) основний, переважаючий к. у вжитому діапазоні к-ів.
іопе V. і. гармоніювати, бути в тоні (з чимось).
іопе V. і. змінювати, змінити, модифікувати, гармоніювати (к.).
<опе-до>¥п V. і. пом'якшувати к.
іорах п., (орахіпе а. [3] «топазовий» к. (жовтий к. декількох само-
цвітів) о: темний оранжовожовтий а. жовтавобрунатний (ясний
а. сйльний) а. яснобрунатний [4].
іогіоіяезЬеІІ а. (о£ а тоїііед соїог) черепаховий, черепашачороговйй
(к. рогового панцира деяких черепах) о: у жовті та брунатні
плями чи латки [1], у чорні, брунатні й жовті плями чи латки
(про кота) [3].
56
ІоисЬ п. (оґ соїог) дрібна домішка, крихта (одного к-у в іншому).
Сґ. <ІП8Є.
Іо^ЬеадесІ а. (оґ а регзоп) з конопляним волоссям (к-у прядива з
конопель), білявець, білявка, бльондйн, бльондинка, білявий, ру-
сий, русявий, ясноволосий, русоголовий, русоволосий. Сґ. Ьіопд.
ІгапзҐогтаііоп оґ соїог $о1і<1$ (Ьу Н. РізЬег) (Фішерові) перетво-
рення брил кольорів [В 6].
(гапвіисепі а. просвітчастий, просвічуючий; напівпрозорий, частково
прозорий.
Ігапзтіїіапсе п.(іп соїог теазигетепі) трансмітантність (проп.) [В 9]
Сґ. аЬзогЬапсе, геґіесіапсе.
ІгапзрагепІ п. прозорий.
ІгісЬготаііс уізіоп, ігісоїог уізіоп триколірний зір, трикольоровий
зір-
Ігісоїог п. триколірний прапор, трикольоровий прапор, трибарвний
прапор.
ігісоїог а. триколірний, трикольоровий, трибарвний.
ігізіітиіив уаіиез п. рі. (іп соїог теазигетепі) вартості трьох збуд-
ників к-у.
Іінідоіеп 1І&ІІІ п. жарове світло, вольфрамове світло.
ІигЬід а. мутний, каламутний.
іигдиоізе п. а. туркус(овий) к., „бірюзовий** (за рос.) (к. самоцвіту
туркусу або „бірюзи”) о: (в сер.) ясноблакитний [1], блакитнува-
тозелений (ясний а. яскравий) [2, 4], яскравоблакйтний [3], бла-
китнуватозелений (ясний до сйльного; яскравий) а. блакйтний
(ясний а. помірний) [4], зеленавоблакитний [Б], блакитний а.
зелений [М], ніжноголубйй, голубуватозелений [С].
іигдиоізе ЬІие п., а. «туркусова синь», «туркусовосйній о: (в сер.)
ясноблакитний, блідіший і синіший, як пересічний туркусовий
[1], блакитний (ясний до сйльного; яскравий) а. блакитнувато-
зелений (ясний а. сйльний) [4].
іигдиоізе £гееп п., а. «туркусова зелень», туркусовозелений о: (в
сер.) ясний блакитнуватозелений [1], блакитнуватозелений (яс-
ний до сйльного; ярий; яскравий).
Ьуі1і£Ьі уізіоп п. присмерковий зір.
V
иНгашагіпе, иіігатагіпе ЬІие п. а. «ультрамарйновий синій» (к. піг-
менту) о: синій (ярий; яскравий; густий; сйльний) а. червонаво-
сйній (ярий; яскравий; густий; сйльний) [1-4], яскравосиній [С].
иіігауіоіеі а. ультрафіялковий, ультрафіолетовий.
57
итЬег, Ьигпі итЬег п. а. к. умбри (к. пігменту) о: жовтавобрунат-
ний (помірний а. темний) а. помірний брунатний [1], брунатний
[3], брунатний а. сірявий червонавобрунатний [4], „темнокорйч-
невий” [П].
шміегіопе п. І. блідий а. зм'якшений к. [1-3]; II. к. видний з-під
другого (що пробиває крізь шар другого) [1-3]; III. підпорядко-
ваний тон [3].
V
уаіие п. (Мипзеїі соїог зузіет) (= 1І£Мпезз іп іЬе ІЗСЬ зузіет) яснота,
світлота. СГ. 1І£Ьіпе$$, Мипзеїі Соїог $у$<ет, сіагкпезз.
уапдуке Ьго^уп п. а. «Ван-Дайковий брунатний» к. (к. фарби, вжи-
ваної Ван Дайком) о: помірний а. сірявий брунатний [2, 4],
густобрунатний [3], „темнокоричневий” [П].
уагіаЬІе а. мінливий, змінний; непостійний, несталий; неусталений;
(із змінною ясністю) перемінний.
уагісоїогесі, уєгзісоіогєсі, уагіе£а<ед, уагіед а. різноколірний, різноко-
льоровий, різнобарвний, різноманітно забарвлений, строкатий.
уагіе£аіе V. і. (у)різноманіти у вигляді, зокр. в кольорі.
уагіе£а<есі а. І. зее уагісоїогесі. II. пістрявий, рябйй (вкритий пля-
мами, цятками, стягами чи смужками іншого к-у). СГ. сіарріесі.
уепеїіап ЬІие п. а. «ненецька синь», «венецькосйній» о: сйльний
синій а. сйльний блакитний [2, 4]
уепеііап гед п. а. «ненецька червінь», «ненецький червоний» о: чер-
вонавобрунатний (густий а. сйльний) [2, 4].
уегсіапі а., уегдапі £гееп п. а. зелень; зелений (к-у листя і трави).
уегді£гі$ п. «мідянковий» к. (к. мідянки — зеленого нальоту на
міді) о: яснозелений а. жовтавозелений (помірний) [4], зелений
а. зеленавоблакйтний [3] про к. нальоту).
уегсіиге, УІгісШу п. соковита зелень (к. свіжої рослинной зелені).
уегіед а. І. розмаїтий, різноманітний; II. зее уагісоїогесі; III зее
уагіаЬІе.
уєгшііііоп, уєгшііоп, УЄГШЄІ1 (роеііс), СЬіпезе гесі, сіппаЬаг п. кйно-
вар, цинобра; цинобровий [Б, О], «киноварний» (к. сульфіду
ртуті, вживаного як фарба) о: (в сер.) ярий червонавооранжовий
[1, 4], ярочервоний а. червонавооранжовий (ярий а. сйльний) [2,
4], яскравий шарлатовий [3], червоний, кармазйновий [Б], яс-
кравочервоний [П]. СГ. гиЬгіс.
уєгзісоіог, уєгзісоіогєсі а. І. зее уагісоїогесі, II. зее ігідезсепі.
Уехі11о1о£у п. прапорознавство, вексилологія (наука про прапори,
зокр. про їхні к-и).
58
уіЬгапі а. вібруючий, тремтючий, тремтячий; тремтливий, хвилю-
ючий.
уіпасеоиз а. зее жіпе.
уіоієі п. а., уіоіасеоиз а. фіялковий, фіолет(овий), ліловий [П],
темнобузковий [П] (к.).
уігід а. ярозелений, соковито зелений, буйнозелений (к. свіжої
зелені).
уігідезсепі а. І. зее вгеепізЬ [1,2, 3]; II. зее £гееп [2].
уігідіїу п. зее уегдиге п.
УІЗІЬІе 1І£І1< п. видне світло, вйдйме світло.
уізіоп п. зір, бачення.
уізиаі ішриїзе п. зоровий імпульс.
уізиаі ригріе, гЬодорзіп п. зоровий пурпур, родопсйн.
уііеіііпе а. уоїк уеііожп. а. «жовтковий» к. (к. яйцевого жовтка)
о: жовтий [1, 2, 4], тьмяний жовтий [2].
уіуід а. ярий (яскравий та сйльний, інтенсивний), буйний, живий.
уіуісіпєзз п. ярість, буйність, живість, яскравість, інтенсивність.
IV
іуап а. І. блідий; II. тьмяний; слабкий.
іуап V. і. І. (з)блідніти, (з)бліднути, по—; II. (по)тьмяніти, слабнути,
жагт а. теплий, зігрітий, зогрітий.
м'азЬесі-оїй а. розмитий; слабкий, блідий.
^уаіег->уЬИе а. безбарвний (як вода).
1У8УЄ ІЄП£ІІ1 п. довжина хвилі.
жеак а. слабкий, слабий, кволий.
УУезІ Роіпіа. «вестпойнтський» к. (к. уніформи військової академії
у Вест-Пойнті). о: сірявосйній а. темний сйнявосірий [4].
жііеаі а. пшеничний к. (к. стиглого колосу пшениці) о: жовтий
(блідий до помірного) а. оранжовожовтий (блідий а. сйльний)
[4], золотистий [С].
жЬііе п. а. І. білість, білий; побілілий, блідий (про обличчя, уста);
сивина, сивий (про волосся); III. зее каїег-жііііе. СГ. £гау.
іуЬИє соїогапі п. біль (род. білі), білило.
іуЬИєп V. 1. (по)біліти, (по)білішати, (по)бліднути, (по)полотніти.
іуЬИєпєг п. (а зиЬзіапсе) (хемічний) вибілювач (проп.). СГ. соїогіезз
дує.
>уЬИепез$ п. білість, білизна, білина, біль (род. білі).
іуЬИізк а. білястий, біластий, білуватий.
жіМ а. дикий.
жіПож, жіііож 8гееп п. а. «вербова зелень», «вербовий» к. (к. листя
59
верби) о: сйльний жовтавозелений (помірний а. сірий) а. (помір-
ний) олйвковий [4].
жіпе, ^іпе ге<1 п. а., ^іпе соїогед, уіпасеоиз а. «винний» к. (к.
червоного вина) о: (в сер.) темночервоний [1, П], червоний
(темний; дуже темний; густий; сірявий) а. синявочервоний (тем-
ний а. сірявий) а. червонавобрунатний (темний а. густий) [4],
звич. сйнявочервбний [3], вишневий [П].
жоо<і-£гаіп аИг. (о£ їїпізЬ) з текстурою деревини, із прожилками
деревини.
X
хапіЬоиз а. (о£ гасез) жовтий, жовтошкірий о: жовтий [2]; з жов-
тавою а. яснобрунатною шкірою [2, 3], з жовтим а. жовтавим
а. рудим волоссям [3].
¥
уеііож п. а. жовтйзна, жовтий; пожовклий, пожовтілий.
уеііож V. і. (по)жовтіти(ся); (по)жовкнути; (по)жовтішати.
уеііоіу соїогапі п. жовтило, жовтка.
уеііожізії, уеііожу а. жовтавий, жовтявий, жовтуватий, жовтастий
[Бо].
у єііоіу ізЬпезз п. жовтавість, жовтявість, жовтуватість.
уеііожпезв п. жовтйзна, жовтина, жовтість.
уеііоіу осЬег, уеііоіу осЬге п. «жовтовохристий» к. (к. пігменту
вохри) о: оранжовожовтий (помірний) [1, 4], оранжовожовтий
(темний а. сйльний) [2]. СГ. осЬег.
уеііоіу зрої (іп а геііпа) жовта пляма (сітківки ока).
уоїк уеіклуп. а. «жовткова жовтизна»; «жовтковий» к. о: сйльний
жовтий [4], яскравожбвтий. С£. уііеіііпе.
60
ДОДАТОК І
Система ІДпіуегзаІ Соїог Ьап£иа£е та її пристосування
до української мови
Життєва практика показує, що опис кольорів за їхнім забар-
вленням, ступенем ясности та інтенсивности є справою дуже су-
б’єктивною, що й пояснює розбіжності в описах деяких кольорів у
різних словниках. Тому, коли американські науковці опрацювали
нескладну та практичну систему опису кольорів та виготовили до
неї комплект етальонних зразків, укладачі американських словників
радо прийняли цю систему до вжитку.* *• А що цієї системи назов-
ництва кольорів, названої (Ье ипіуегзаі Соїог Ьап£иа£е тримаються
два авторитетні пояснювальні словники — джерела оцього слов-
ника,* ♦ бажано було цю систему та її термінологію пристосувати
до української мови. Це ми й зробили, назвавши її «Універсальне
назовництво кольорів», скорочено УНК.
Розглядаючи побудову цієї системи, треба взяти до уваги, що в
науковій і технічній практиці кожний колір має три основні харак-
теристики (властивості, ознаки, прикмети), які, взяті разом, точно
його визначають і відрізняють від усіх інших кольорів. Перша
властивість кольору каже який він — жовтий, червоний, зелений
чи ще інакший. Друга ознака визначує ступінь ясноти чи темноти
кольору. Третя ознака дає нам уявлення про силу, інтенсивність,
або чистоту кольору. У системі 1)СЬ ці три характеристики нази-
ваються — Ьие, 1І£Ьіпе88, ваіигаііоп. Статейка про кольори в Укра-
їнській радянській енциклопедії перекладає ці терміни як: тональ-
ність, світлота та насиченість.
«Тональність», термін широко вживаний у музиці й малярстві,
не дуже тут підходить тому, що впроваджує двозначність. Він
відповідає англійському термінові іопаїііу, який, у відношенні до
кольорів, означає за британським словником (В-13) «Со1оигіп£ іп
гевресі о£ іи 1І£Ьіпе88 апд дагкпе88...», тобто стосується характе-
ристики «1І£Ьіпе88», а не «Ьие». Тому в системі УНК ми вжили для
«Ьие» терміна різновидність (кольору).
Далі, тому що академічні термінологічні словники 20-их років,
* Ця система, якої початкова назва була І8СС-ИВ8 МеіЬод о£ Оезі^пайпк
Соїог, була опрацьована в 1932-1949 роках Національним Бюром Стандартів ЗСА,
а комлект стандартних зразків кольорів видано 1965 р.
*• Це університетського типу словник видавництва Меггіаш-АМеЬвіег (В-17) та
великий словник видавництва Атегісап Негііа£е (В-1).
61
такі, як напр. загальнотехнічний (А-30) та природничий (А-26),
рекомендують термін ясний, а не «світлий», в УНК вжито для
англійського «Іі^Ьіпезз» терміна яснота, а не «світлота». Для тер-
міна насиченість, який, як найближчий еквівалент «заШгаііоп»,
вжито в УНК, більше загальнозрозумілими синонімами є інтен-
сивність кольору, або його чистота (вільність від сірости).
Взаємовідношення трьох характеристик кольорів графічно по-
казано в Діяграмі І (див. стор. 69). Вона відображає уявну брилу
кольорів, що має форму двох конусів з'єднаних днами. Кожний
пункт брили чи то на її поверхні, чи в середині репрезентує один
відтінок якогось кольору. Центральна вісь брили містить кольори
від білого на вершку брили, почерез щоразу то темніші відтінки
сірого, до чорного на нижньому кінці брили. Ця скаля ясноти
кольорів. Коло, де обидва конуси сходяться, містить усі кольори
веселки, а теж кольори посередні між червоним і фіалковим, яких
у веселці немає. Це «коло барв» або, в термінології УНК, скаля
різновидности кольорів. Окремі точки на цьому колі — жовта,
оранжова, червона тощо — це різновиди кольору.
Провівши пряму лінію від будь-якого пункту (різновиду ко-
льору) на колі барв до чорно-білої осі (тобто до скалі ясноти)
дістаємо третю скалю, скалю насичености (інтенсивности, чистоти)
кольорів. Відтінки на цій скалі йдуть від максимально насичених
(інтенсивних, чистих) на самому колі, почерез щораз то сіріші, до
помірного сірого на чорно-білій осі. Так, отже, усі відтінки, що
містяться в горішньому конусі брили, мають меншу чи більшу
домішку білого кольору, вони ясні чи бліді. Аналогічно відтінки
долішнього конуса масть домішку чорного, — вони густі чи темні.
Хоч на брилі кольорів можна визначити тисячі відтінків, з
практичних причин система УНК ділить цю брилу на всього 267
частин, які в тривимірному зображенні виглядають як клинуваті
сегменти, або бльоки. Кожний такий сегмент, що репрезентує один
колір, а точніше групу наближених відтінків, має свою назву і є
заступлений одним кольоровим зразком у збірці етальонних ко-
льорів, які ілюструють УНК (В-8). Ці репрезентативні кольори
звемо осередніми кольорами (сепігоід соїогз). Хоч, таким чином,
система УНК має відносно невелику кількість визначених кольорів,
вона, як показує практика, для лексикографії вповні вистачає.
Українські назви головних кольорів
У системі ІДСЬ вжито 12 основних чи головних кольорів. Інші
її кольори — це поєднання цих основних у різних пропорціях. Для
62
п'ятьох із цих головних кольорів українська мова має по декілька
назв. Тому укладачеві треба було вирішити котрі із синонімних
назв узяти до УНК. Можливості є такі:
огап£е	—	жовтогарячий, помаранчевий,	оранжовий
ригріе — пурпуровий, багряний, багровий, буря(ч)ковий
уіоієі	—	фіалковий, фіолетовий, фіолетний, бузковий
Ьгодуп	—	брунатний, бурий, бронзовий,	коричневий
ЬІие	—	синій, блакйтний, голубий.
Для англійського огап£е вибрано за відповідник слово — оран-
жовий, як назву недвозначну та найпрактичнішу. Народна назва
жовтогарячий колір, хоч і вжита в деяких термінологічних слов-
никах (А-9, А-26), дуже невигідна для творення складених назв
кольорів. Такі переклади, як «жовтогарячожовтий» для англійсь-
кого огап£е уе11о\¥ чи «жовтожовтогарячий» для англійського уеііоуу
огап^е, неясні та незграбні. Прикметник помаранчевий, який у
значенні кольору вживається головно на західноукраїнських зем-
лях, має теж неусталене значення. Словник української мови (А-5)
описує його як оранжово-червоний, а не оранжовий. Назва оран-
жовий, загальновідома в Україні, засвідчена також в не-підсовєт-
ських джерелах (напр. А-22). Окрім англійської, також німецька,
французька та еспанська мови утворили назву цього кольору від
цього самого слова.
Англійська назва кольору ригріе стосується широкого засягу
барв. Давніше ця назва означала інтенсивний або яскравий черво-
ний колір, згодом — деякі його відтінки, а тепер це слово має в
пояснювальних словниках два різні значення. У ширшому, більше
популярному сенсі «ригріе» — це будь-який колір у колі барв між
синім і червоним, включаючи і фіалковий (В-13, В-16). У другому,
вужчому значенні «ригріе» — це проміжний колір між фіалковим і
червоним (В-1). Цього вужчого значення вживає саме система ІІСЬ.
Із вищенаведених українських відповідників для ригріе ні одна
назва не має засягу цього вужчого сенсу англійського терміна. Усі
ті п’ять слів пояснено в Словнику української мови (А-5) як темно
— чи густочервоний з синявим чи фіолетовавим відтінком. Тому
ми були змушені перекласти назву ригріе українською назвою
червонофіялковий, яка точно дає обсяг цього кольору в УНК.
Для англійського уіоієі вибрано за відповідник назву — фіал-
ковий, рекомендовану в термінологічних словниках київської Ака-
демії Наук у 20-их і 30-их років (А-26, А-29, А-30). Тепер в Україні
вживають як назви цього кольору майже виключно слова фіоле-
63
товий, яке використовується також у багатьох інших мовах (вклю-
чно з російською). Словник фізичної термінології з 1932 р. (А-29)
подає фіялковий і фіолетовий як рівноцінні терміни.
Хоч для перекладу англійського Ьгоауп маємо аж чотири мож-
ливості, три з цих слів мають поважні хиби. Слово коричневий —
це росіянізм, що походить від російського слова «корица» — ци-
намон. Щоправда це слово трапляється і в українських словниках
(напр. А-7), але українські термінологи рекомендують тільки назву
«цинамон» (А-26, А-30). Як назва кольору, слово цинамоновий
стосується скоріше кольору уеПо>¥І$к ЬГОАУП. Назва бронзовий, ши-
роко вживана в Західній Україні, правильна насправді тільки для
одного виду кольору Ьплуп, а саме для металічного кольору
бронзи. Врешті значення назви бурий досить наусталене. За даними
словників (А-5, А-24) це дагк гедді$Ь або £геуІ8Ь Ьго>¥П. Тому в
нашому словнику прийнято за термін для УНК назву брунатний,
засвідчену як довнішими, так і новими словниками.
В українській мовознавчій літературі висловлено думку, що
англійці і західні українці не розрізняють кольорів блакитного і
синього (Б-13, Ґ-14). На думку проф. Чапленка колір блакитний
відповідає англійському 1І£ІН ЬІие, а синій англійського дагк ЬІие.
Таке пояснення цих назв незгідне з даними сучасної української
науки. За інформаціями статті про кольори в Українській радян-
ській енциклопедії (Б-11), (також див. /Г-5/) синій колір — це
світло з довжиною хвилі 450-480 мілімікронів (нанометрів), а бла-
китний — світло з довжиною 480-500 мілімікронів. Отже, синій і
блакитний — це два різні суміжні кольори соняшного спектру,
тобто «різновиди кольору» в термінології УНК, а не два «ступені
ясноти» одного кольору. Тим самим існують чотири різні відтінки:
темносиній, ясносиній, темноблакитний і ясноблакитний. Цих назв
ми й уживаємо в словнику. Українське блакитний відповідає в
системі УНК англійському £геепі$Ь ЬІие, або також назві суап.
Назва голубий є однозначна із словом блакитний.
Назви головних кольорів системи IIСЬ використовуються в ній
також для творення назв тих різновидів кольору, які в колі барв
лежать поміж головними. Для таких кольорів система ІІСЬ вживає
складених назв, що можуть бути двоякі: а) Якщо обидва кольори у
посередньому кольорі виступають в однаковій кількості, то засто-
совуються назви типу ЬІие £гау. б) Якщо ж в посередньому кольорі
одного із складників є більше як другого, то вживають назв типу
Ь1иі$Ь £гау, £геепі$Ь уеііому.
У назвах другого типу українська літературна мова має на
означення меншого складника декілька можливостей. Для анг.
64
геддізЬ маємо до вибору три прикметники: червонавий, червонас-
тий і червонуватий, для £геепі$Ь аж чотири: зеленавий, зеленастий,
зеленуватий і зеленкуватий. Крім того, ці синоніми мають ще й
морфологічні варіянти, напр.: червонавий і червонявий, білястий і
білястий тощо. У словнику вжито у всіх випадках тільки одного
(більше поширеного) варіанта.
Визначування ступенів ясноти і насичености в УНК
Крім назв різновидів кольору, система УНК вживає прикмет-
ників, що визначають ступінь ясноти (чи темноти) кольору, а
також прикметників для визначення його насичености (інтенсив-
ности, чистоти). Наявність синонімів в українській мові знову ж
створила потребу вибору найвлучніших відповідників для англійсь-
ких термінів. Вибрано такі відповідники:
---ж-----------------------Зріст насичености--------------------
Помірно насичений
колір
Більше насичений
колір
Максимально
насичений колір
Зріст раїе — блідий
ЯСНОТИ 1І£І11 — ясний
ЬгіПіапі — яскравий
тодегаіе — помірний $ігоп8 — сильний
дагк — темний деер — густий
ЬіаскізЬ — чорнуватий
уіуід — ярий
Переклад прикметників у першій колоні досить очевидний. (Про
термін ясний вже згадано вище). Вибір інших термінів був нелег-
кий. Важко вирішити чи українське яскравий відповідає більше
англійському ЬгіПіапі, чи уіуіП або чи густий (колір) ближче до
англійського деер, чи $ігоп£. Укладач умовно прийняв термін
яскравий для ЬгіПіапі (що означає «ясний» і одночасно «інтенсив-
ний») і термін густий для деер. Для англійського $ігоп£ узято
слово сильний, що підходить тут ліпше як «міцний». Врешті, для
уіуіП прийнято мало вживане, але підхоже слово ярий. (Звичайний
у словниках переклад уіуіП = яскравий тут, очевидно, неприйнят-
ний, а прикметники «живий» чи «жвавий» як ознака кольору слов-
никами незасвідчені).
Правопис складених назв кольорів
У проблемі писання складених слів (сукупно чи з розділкою)
«Харківський правопис» радив «оглядатися на наголос», а саме в
словах з одним наголосом писати складники разом (напр. жовто-
65
гарячий), а з розділкою писати слова з двома наголосами (напр.
сільсько-господарський) (Б-12, стор. 85). Цей критерій, одначе,
недостатній, бо є численні випадки, де кількість наголосів неясна
чи непевна.
Тому в словнику ми застосували семантичний критерій писання
складених назв, як більше надійний. Згідно з ним таку назву пи-
шемо з розділкою (дефісом), якщо обидва складники рівнорядні,
але пишемо її вкупі, якщо один член назви тільки модифікує
другий, тобто він йому підпорядкований, а тим самим він з ним
нерівнорядний. (Пропозиція редактора словника).
До складених назв кольорів з рівнорядними складниками на-
лежать ті, що стосуються двох або більше незмішаних, суміжних
кольорів (назви, що відносяться до двобарвности або різнобарв-
ности), напр., чорно-білий, синьо-жовтий, червоно-біло-синій.
До нерівнорядних, підпорядкованих складників у назвах кольо-
рів зараховуємо ті, що походять від слів, які визначають ясноту
кольору: блідий, ясний, помірний, темний або його інтенсивність
(насиченість): сірявий, брудний, помірний, густий, яскравий, ярий.
Також нерівнорядно складеними вважаємо назви одностайних,
проміжних між головними, кольорів таких, як жовтозелений (к.
середній між жовтим і зеленим) та жовтавозелений (зелений к. з
домішкою жовтого). Тому, що це правило веде до деяких довгих
назв, для допомоги в читанні даємо при таких словах головний
( ') та допоміжний ( ') наголоси, напр., брунатнуватоолйвковий,
червонавофіялковий.
Врешті нерівнорядно складеними є слова, в яких наявне порів-
нання (метафора), напр. сніжнобілий (білий, як сніг), небеснобла-
китний (блакитний, як небеса) та полум’яночервоний (червоний
неначе полум’я).
Тому, що в правописі складених назв кольорів наявні різниці в
правописних словниках (А-11, А-13, А-27) і в правописних довід-
никах (Б-6, Б-12), а знову ж у термінологічних словниках «Золотої
доби» української термінології (1923-1932 рр.) знаходимо численні
правописні непослідовності, наша система є спробою цю ділянку
правопису усистематизувати. У менше повній формі ця система
вжита також в Українському правописі П. Ковалева (Б-6).
66
Терміни для опису кольорів, ужиті в системі IIСЬ (УНК),
та їхні українські відповідники
А. Ниє Різновидність (кольору)
гед — червоний
гедді$Ь огап£е — червонавооранжовий
отавне — ора'нжовий
огап£е уе11о>¥ — оранжовожовтий
уеІІОЧ' — жовтий
£геепІ8Ь уеііо^у — зеленавожовтий
уеііоду £гееп — жовтозелений
уеІІодуівЬ £гееп — жовтавозелений
£ГЄЄП — зелений
ЬІиізЬ £гееп — блакитнуватозелений
&геепІ8Ь ЬІие — блакитний (теж: зеленавосиний)
ЬІие — синій
ригрІізЬ ЬІие — червонавосйній, (для ясних відтінків —) рожеву-
ватосйній
уіоіеі — фіалковий
ригріе — червонофіялковий
гедді$Ь ригріе — червонавофіялковий
ригрІівЬ гед — сйнявочервоний
ригрІізЬ ріпк — сйняворожевий
ріпк — рожевий
уе11од¥І$Ь ріпк — жовтаворожевий
ЬгоаупізЬ ріпк — буруваторожевий, брунатнуваторожевий
Ьго>¥пІ8Ь огап£е — буруватооранжевий, брунатнуватооранжевий
геддівЬ Ьгоауп — червонавобрунатний
Ьгодуп — брунатний
уе11о>¥І8Ь Ьго>¥п — жовтавобрунатний
оііує Ьго>уп — олйвковобрунатний
ОІІУЄ — олйвковий
ОІІУЄ £ГЄЄП — олйвковозелений
ригр1і$Ь £гау — фіялкуватосірий
ригрІівЬ Ьіаск — фіялкуваточорний
ригрІізЬ Ьго\уп — фіялкуватобрунатний.
Б. Ьі§Ьіпе88 апд 8аіига1іоп Яснота і насиченість (кольору)
ЬІасківЬ — чорнуватий
ЬгіПіапі — яскравий
дагк — темний
67
деер — густий
ВгауізЬ — сірявий, брудний
1і§Ьі — яснйй
тодегаіе — помірний
раїе — блідий
$ІГОП£ — сйльний
уіуід — ярий
5уЬііі$Ь — білястий.
Заувага: Взаємовідношення відтінків ясноти та насичености в
сторчовому розрізі брили кольорів показано в Діаграмі II, на
прикладі зеленого кольору.
68
БІЛИЙ
ДІЯГР АМ А І
Брила кольорів (схематично)
(Брила кольорів системи УНК має сильно сплющені і заокруглені
кінці обох конусів.)
69
ДІЯГРАМА
аємовідношення відтінків ясної
і системі Універсального назовн
(на прикладі зеленого ко
6КЕЕМ8Н АУНІТЕ Зеленаво- білий	УЕК¥ РАЬЕ ОКЕЕМ Дуже блідий зелений	УЕК¥ ІЛ6НТ 6КЕЕИ Дуже ясний зелений
ІЛ6НТ 6КЕЕИІ8Н	РАЬЕ СКЕЕИ	И6НТ 6КЕЕК
Ясний зеленаво- сірий	Блідо- зелений	Ясно- зелений
6КЕЕ1ЧІ8Н СКАУ	6КАУІ8Н ОКЕЕN	МООЕРАТЕ <^КЕЕN
Зеленаво- сірий	Сіряво- зеленнй	Помірний зелений
ОАКК ОКЕЕМ8Н 6КА¥	ИАКК ОК.АУІ8Н СК.ЕЕК	ІЗАКК ОКЕЕМ
Темний зеленаво- сірий	Темний сіряво- зелений	Темно- зелений
6К.ЕЕМ18Н ВЕАСК	ВІ.АСКІ8Н СКЕЕ№	УЕК¥ ГЗАКК СКЕЕК
Зеленаво- чорний	Чорнувато- зелений	Дуже темний зелений
Яснота відтінків зростає з*
Насиченість відтінків зростає
обкладинки цієї книжки відповіді
Й ЗЕЛЕНИЙ.
ДОДАТОК II
ПОКАЗНИК УКРАЇНСЬКИХ НАЗВ КОЛЬОРІВ
Цей показник це, в основному, українсько-англійський словни-
чок назв кольорів та їхніх відтінків. Тому, що в багатьох випадках
через розпливчастіть і невизначеність як англійських, так і укра-
їнських назв кольорів неможливо подати точні англомовні відпо-
відники для українських слів, пропонована в словничку еквівалент-
ність буває часом тільки приблизна. Приблизність перекладу заз-
начена в таких випадках знаком :: ужитим замість знака рівняння,
який ужито для усіх інших перекладів.
Щоб дати читачеві якнайбільше інформацій, після реєстрових
слів наведено, де це було можливе й доцільне, описи кольорів,
узяті із Словника української мови (А-5), Грінченкового словника
(А-14) та рідше з інших джерел. Коди джерел, використаних у
ДОДАТКУ II, пояснено на стор. 16.
Якщо в якомусь гаслі синоніми подані не за абеткою, то пер-
ший синонім поширеніший.
Особливістю словничка є те, що в ньому назви зібрані в певні
кольористичні та вжиткові групи, із практичних міркувань. Перші
шість кольористичних груп подано в порядку кольорів веселки:
Червоні та рожеві — Оранжові — Жовті — Зелені та оливкові
— Блакитні та сині — Фіялкові та червонофіялкові кольори.
Дальші групи такі:
Брунатні та споріднені кольори
Білі, сірі та чорні (ахроматичні) кольори
Назви кольорів волосся, тіла, обличчя та очей
Назви мастей та забарвлень тварин
Назви дво- та більшеколірних забарвлень.
У словничку не тільки показано багатство українського слов-
ництва кольорів (напр. для анг. назви £геепі$Ь наведено шість
українських відповідників — синонімів та морфологічних варіан-
тів), але також закріплено давні назви мастей тварин, що сьогодні
йдуть у забуття.
Наприкінці ДОДАТКУ II, в окремій статейці, обговорено назви
71
українських національних кольорів та зроблено спробу їх уточ-
нити, вживаючи номенклатури УНК.
Пояснення умовних знаків, ужитих у цьому Додатку.
:: — показує приблизність англійського перекладу. (Визначення
обсягу значення англійського слова читач може знайти в голов-
ному реєстрі.),
« » — назви, взяті в такі лапки, досі не засвідчені в словниках, але
пропоновані або вжиті в перекладах у головному реєстрі,
‘ ’ — назви в таких лапках не рекомендовані до вжитку, як місцеві
слова чи зайві росіянізми,
+ — перед реєстровим словом означає, що дане реєстрове слово
вміщене також в інших кольористичних групах показника.
72
ЧЕРВОНІ, РОЖЕВІ ТА СПОРІДНЕНІ КОЛЬОРИ
амарантовий (ПУ) = атагапіЬ, атагапіЬіпе.
багровий (С: густочервоний):: сгітзоп, Ьіоод гед, ригріе.
багрянець, багрець, червінь (С: густочервоний, пурпуровий к.) ::
сгітзоп, Ьіоод гед, ригріе.
багряний (С: густочервоний, пурпуровий) :: сгітзоп, Ьіоод гед,
ригріе.
бакановий, бакан (С: яскравочервоний) :: ЬгіПіапі гед, сагтіпе,
СГІШ80П.
бордовий, бордо (С: темночервоний) :: Ьогдеаих, >¥Іпе, сіагеі;
Ьиг^ипду.
+ «брдсквяний», «персиковий» = реасЬ.
буряковий, бурячковий (С: темночервоний з синюватим відт.) =
Ьееігооі ригріе.
вишневий (С: темночервоний):: сЬеггу, сегізе.
вогняночервоний = Гіге гед.
+ вохристий, охристнй, охровнй, охряний (С: жовтий а. червоно-
брунатний) = осЬег.
«гранатовий» (С: /про самоцвіт «гранат»/ найч. червоний а.
бурий) = §гапаіе. (Див. теж гранатовий у групі БЛАКИТНІ,
СИНІ... К-И.) [Визначення в С: гранатовий (д/ял.) = темно-
червоний — помилкове. Треба: дуже темний синій а. дуже
темний червонавосиній.]
калиновий (С: червоний) сгапЬеггу гиЬу, сгапЬеггу гед.
кармазиновий, кармазйнний (С. темночервоний) :: дагк гед;
кегшез.
карміновий, кармінний (С: яскравочервоний) = сагтіпе.
киноварний, цинобровий (С: червоний):: уегтіїїіоп.
+ коральовий, коралевий (С: яскравочервоний):: согаї.
кривавий, кривавочервоний = Ьіоод гед, запийте.
кумачевий, кумачний (А-18) (С: яскравочервоний) :: сагтіпе,
зсагіеі.
+ лососевий, сомон (А-4) (С: рожевожовтий) :: заїтоп, заїтоп ріпк.
«маджента» (проп. назва для первинного к-у) = та^епіа.
маковий (С: червоний) = рорру, рорру гед.
малиновий (С: червоний):: газрЬеггу.
мідночервоний (С: червоний з жовтуватим відт.) = соррег.
+ мідяний, мідянистий (С: червоножовтий) = соррег.
охристий, охровий, охряний див. вохристий.
73
+ палевий (з рос.) (С: блідожовтий з рожевим відт.) :: ріпкізЬ раїе
уе!1О5¥, зкеїі ріпк.
+ «паприка» = раргіка.
+ полум'яний, полум’яночервоний, полум’янйсточервбний = Лате
гед.
+ помідоровий (С: /про плід/, червоний а. жовтий):: іошаіо гед.
'понсовий' (зах.), ‘пунцевий’, 'пунцовий' (рос.) (А-4: червонога-
рячий, яскравочервоний, червоний):: сагтіпе.
+ порфіровий, порфірний (С: темночервоний, пурпуровий) :: сгіт-
зоп, Ьіоод гед, ригріе.
+ пурпуровий, пурпурний (С: темночервоний, а. яскравочервоний
з фіолетовим відт.):: сгітзоп, Ьіоод гед, ригріе.
+ рижий (С: червоножовтий а. жовточервоний) :: гед (о£ Ьаіг);
іахупу, гизі, £оху, іиіуоиз, ги£оиз.
рожевий (С: світлочервоний) = ріпк, гозе, гозеаіе.
рожевуватий = ріпкізЬ.
рубіновий (С: червоний) = гиЬу, гиЬіоиз.
+ рудий (С: червоножовтий) :: гед (о£ Ьаіг); іа\упу, гизіу, £оху,
Гиіуоиз, гиГоиз.
+ рум'яний (С: червоний а. рожевий) = гозу, гидду, гиЬіоиз.
сомо (А-4), сомон див. лососевий.
цинобровий див. кнноварннй.
червінь 1. багрянець (що див.) 2. рум'янець на обличчі = гид-
діпезз.
червіньковий (С: густочервоний з 'коричневим' відт.) :: іегга
соііа, гед Ьгоууп, Ьигпі зіеппа.
червлений, черлений (С: (поетичне) темночервоний) = сгітзоп,
дагк гед.
червонавий, червонастий, червонуватий, червонявий = геддізЬ.
червоний = гед.
червоногарячий = Ьгіїїіапі гед, уіуід гед.
шарлатовий (С: пурпуровий):: Іі^Ьі гед; деер гед; ригріе; зсагіеі.
шарлаховий (С: яскравочервоний) :: Ьгіїїіапі гед, уіуід гед; зсагіеі.
ОРАНЖОВІ ТА СПОРІДНЕНІ КОЛЬОРИ
'абрикосовий', 'абрикосний' (з рос. ) див. морельовнй
«брдсквяний», «персиковий» (С: жовтуваточервоний):: реасЬ.
+ бурштиновий, янтаревий, янтарний (С: прозорожовтий; золо-
тистожовтий):: ашЬег.
+ вохристий, охрнстнй, охровий, охряний (С: жовтий а. червоно-
брунатний) :: осЬег.
74
«гарбузовий» = ритркіп.
жовтогарячий див. оранжовий.
коральовнй, коралевий (С: яскравочервоний):: согаї, согаїїіпе.
кукурудзяний (золотистожовтий):: таіге, согп.
мідяний, мідянистий (С: червоножовтий) = соррег.
морельовий, морелевий (ПУ) (С: жовтогарячий /про ‘абрикоса’/)
:: аргісоі.
«морквяний» (С: оранжовий / під «морква»/) = саггоіу.
оранжовий, оранжевий (С: жовтогарячий), жовтогарячий, по-
маранчевий = огап^е.
охристий, охровнй, охряний див. вохристий.
«паприка» = раргіка.
«персиковий» див. «бросквяний».
полум’яний, полум’яночервоний, полум’янйсточервоний = Лате,
Лате гед.
помаранчевий див. оранжовий.
помідоровий = іотаіо ге сі.
рижий (С: червоножовтий а. жовточервоний) :: гед (о£ Ьаіг),
Іа>¥пу (о£ апітаї соаі), Лііуопз.
рудий (С: червоножовтий) :: гед (о£ Ьаіг), Іауупу (о£ апітаї соаі),
іиіуоиз.
старе золото = оїд £о1сІ, апііцие £окі.
теракотовий (С: червонуватобрунатний):: Іегга соііа.
шапрановий, шафранний (С: оранжовожовтий):: сгосиз, заЛгоп.
янтаревий див. бурштиновий.
ЖОВТІ ТА СПОРІДНЕНІ КОЛЬОРИ
‘абрикосовий’, ‘абрикосний’ (з рос.) див. морельовий.
бурштиновий, янтарний, янтаревий (С: прозорожовтий; золо-
тистожовтий) :: атЬег.
восковий, вощаний (С: блідожовтий) = (Ьее$)>уах-со1огед.
вохристий, охристий, охровий, охряний (С: жовтий або черво-
нобрунатний):: осЬег.
«гірчичний», ‘муштардовий’ = тікіагд.
гороховий (С: сіруватожовтий з зеленим відт.):: реа §гееп.
золотий, золотйстий, золотастий = £о1д, £о1деп, аигеаіе.
жовтавий, жовтявий, жовтуватий, жовтастий = уе11о\уі$Ь.
ЖОВТИЙ = уеІІОАУ.
«жовтцевий» = Ьиііегсир.
«канарковий» = сапагу.
кремовий (С: блідожовтий):: сгеаш.
75
+ кукурудзяний (С: золотистожовтий):: таіге, согп.
‘лимонний’ див. цитриновий.
+ лососевий, сомон,сомо (С: рожевожовтий):: заїтоп.
маслуватий (істор., Б-1) ЬиПег уеііоуу.
медовий, медяний (С: золотистожовтий):: Ьопеу.
+ морельовий, морелевий (ПУ) (С: /про «абрикоса»/ жовтогаря-
чий), ‘абрикосовий’, ‘абрикосний’:: аргісої.
‘муштардовий’ див. гірчичний.
+ палевий (С: блідожовтий з рожевим відт.) :: зЬеІІ ріпк, ріпкізЬ
раїе уе11о\¥.
+ пісочний, пісковий (С: сіруватожовтий з зел. відт.):: запд.
+ половий (С: блідожовтий) :: сгеат, \уЬеаі (див. також група
МАСТІ ТВАРИН).
+ рижий (С: червоножовтий а. жовточервоний) = гед (о£ Ьаіг),
іауупу (о£ апітаї соаі), Гиіуоиз.
+ рудий (С: червоножовтий) = гед (о£ Ьаіг), іауупу (о£ апітаї соаі),
йііуоиз.
+ русий, русявий див. група КОЛЬОРИ ВОЛОССЯ...
‘сметанковий’ (зах.) див. «вершковий» у групі БІЛІ... КОЛЬОРИ,
солом’яний, солдмковий (зах.), солом’яножовтий (С: світло-
жовтий) = зіга\¥.
сомон див. лососевий.
старе золото = оїд £0Ід, апііцие £о1д.
+ тілесний див. група КОЛЬОРИ ВОЛОССЯ, ТІЛА...
топазовий (С: /про «топаз»/ солом’яножовтий та інші к-и) ::
іорах.
цитриновий,‘лимонний’(С: світложовтий):: Іетоп.
+ шартрез = сЬаПгеизе.
ЗЕЛЕНІ, ОЛИВКОВІ ТА СПОРІДНЕНІ КОЛЬОРИ
+ аквамариновий, аквамарйнний (С: блакитнуватозелений) = ациа-
тагіпе.
‘бірюзовий’ див. туркусовнй.
+ бронзовий, ‘брдндзовий’ (А-13) (С: ‘золотистокоричневий’) =
Ьгопге.
+ «водяний» = ациа.
гнйлозелений (зах.):: шозз £гееп.
гороховий, гороховозелений (С: сіруватожовтий з зеленим відт.)
:: реа £гееп.
зеленавий, зеленастий, зеленйстнй, зеленкуватий, зеленявнй,
зеленастий = £геепізЬ.
76
зелений = £ГЄЄП.
ізмарагдовий див. смарагдовий.
ізумрудний див. смарагдовий.
кропив'яний (істор. Б-1) £ГЄЄП (о£ пеиіе Іеауез).
«мідянковнй» {проп.) = УЄГдІ£ГІ8.
«нефритовий» {проп.) - ]аде.
оливковий (С: ‘світлокоричневий’ з жовтуватим а. зеленуватим
відт.):: оііує.
«резедовий» = ге$еда.
салатний, салатовий (С: світлозелений) = ІеПисе £гееп.
селединовнй {зах.) = сеіадоп £гееп, сеіадоп.
смарагдовий, ізмарагдовий, ізумрудний (С: яскравозелений) ::
етегаїд, етегаїд £гееп.
трав’яно зелений = £га88 £гееп.
туркусовий, ‘бірюзовий’ (С: голубуватозелений) = Іигциоізе.
хакі (С: сіруватозелений з ‘коричневим’ відт.) = кЬакі.
шартрез = сЬайгеизе.
ярий (С: яскравозелений /в одному з багатьох значень/) = уіуід
£ГЄЄП.
БЛАКИТНІ, СИНІ ТА СПОРІДНЕНІ КОЛЬОРИ
аквамариновий, аквамарйнннй (С: блакитнуватозелений) = ациа-
тагіпе.
барвінковий (С: голубуватий) = регі\уіпк1е.
берлінська блакйть, берлінська синь, берлінська лазур = Ргиззіап
ЬІие.
‘бірюзовий’ див. туркусовий.
‘блаватковий’ див. волошковий.
блакйтний (С: небесноголубий; голубий):: суап; $ку ЬІие.
блакитнуватий = (1І&НІ) ЬІиізЬ, (1і&Ьі) ЬІиеізЬ.
‘васильковий’ див. волошковий.
«водянйй» = ациа.
волошковий, ‘блаватковий’, ‘васильковий’ = согпЛоауєг ЬІие.
«гіяцйнтовий» = ЬуасіпіЬ.
голубйй (С: світлосиній, блакитний; к. ясного неба; к. середній
між зеленим і синім, один з основних к-ів спектру) :: суап;
зку ЬІие.
голубуватий = (1І£Ьі) ЬІиізЬ, (1І£Ьі) ЬІиеізЬ.
гранатовий, гранатовий {зах.) (С: Ідіял.І темночервоний [по-
милкове тлумачення, А. В.]; Г: темносиній, темнофіялковий;
77
О: темносиній = пауу ЬІие, пауу. [«гранатовий» (від назви
самоцвіту — гранату) див. ЧЕРВОНІ К-И].
електрик (С: голубий а. синій з сірим полиском) = еіесігіс,
еіесігіс ЬІие.
індиговий (Є: темносиній):: іпді£о; гоуаі ЬІие.
кубовий (Є: яскравосиній / про тканину/; індиговий):: іпдІ£О.
лазуровий, лазурний (С: яскравосиній; блакитний) = агиге, ахиге
ЬІие.
небесний (С: к-у неба; блакитний, голубий) = зку ЬІие.
небесноблакитннй, небесноголубий див. небесний.
сапфіровий, шафіровий (Є: /про самоцвіт/ прозоросиній а. во-
лошковосиній) = заррЬіге.
+ селединовий (зах.) - сеіадоп, сеіадоп ЬІие.
+ сизий (С: темносірий з синюватим полиском; сіроголубий) ::
$1аіе ЬІие.
синій = ЬІие.
синявий, синюватий = Ь1иі$Ь, Ь1иеі$Ь.
терновий (С: темносиній) = 8Іое-со1огед.
туркусо'вий, ‘бірюзовий’ (С: ніжноголубий; голубуватозелений) =
іигциоізе.
ультрамариновий (С: яскравосиній) = икгатагіпе.
«ціян» (проп. назва первинного к-ру) = суап.
шафіровий див. сапфіровий.
ФІЯЛКОВІ, ЧЕРВОНОФІЯЛКОВІ ТА СПОРІДНЕНІ КОЛЬОРИ
аметистовий (С: блакитнуватофіялковий) = атеіЬузі, атеіЬузііпе.
+ багрянець, багрець (С: густочервоний пурпуровий к.)
+ багряний (С: густочервоний, пурпуровий):: ригріе.
«баклажановий», «баклажанний» = е££р1апі.
‘бозовий’ див. бузковий.
бразолійний (забарвлення, яке дає екстракт з деревини дерев р.
Саезаіріпіа /анг. ЬгагіИуоод /, що, залежно від вжитої про-
трави, може бути від червоного до темносинього; див. Г, Б,
С) = Ьгагіїи'оод гед ог ригріе.
бузковий, ‘бозовий’ (зах.) (С: ясноліловий) = Іііас.
«геліотроповий» (С: / про квіти/ ліловий) = Ьеііоігоре.
«гіяцннтовнй» = ЬуасіпіЬ.
«лавандовий» (П: блідоліловий) = Іауепдег.
‘лілійовий’ див. ліловий.
ліловий (С: к. бузку а. фіялки; світлофіолетовий), ліля (Б, О) =
Іііас.
78
«маджента» (проп. назва первинного к-ру) = та§епІа.
порфіровий, порфірний (С: темночервоний, пурпуровий) ::
ригріе.
пурпуровий, пурпурний (С: темночервоний а. яскравочервоний з
фіолетовим відт.; багряний):: ригріе.
сливковий, сливовий (С: к. стиглої сливи) = ріши.
фіолетовий див. фіалковий.
фіалковий, фіолетовий = уіоієі.
фіалкуватий = уіоіеіізк; ригрІізЬ.
червонофіялковий = ригріе (іп паггохуег $еп$е о£ І1$ теапіп§).
БРУНАТНІ ТА СПОРІДНЕНІ КОЛЬОРИ
бежовий, бежевий (С), беж (С: ‘світлокоричневий’ з кремовим
відт.):: Ьеі£е, есги.
бронзовий, ‘брондзовий’ (А-13) (С: ‘золотистокоричневий’) =
Ьгопхе.
‘бронзовий’ (зах. у значенні брунатний) див. брунатний.
брунатний, ‘коричневий’, ‘бронзовий’ (С: ‘коричневий’, темно-
жовтий) :: Ьгоууп.
брунатнуватий, ‘коричнюватий’, ‘бронзовавий’ = Ьґо\упі$Ь.
буланий (С: світлорудий) див. група МАСТІ ТВАРИН.
бурий (С: ‘темнокоричневий* з сіруватим а. червонуватим відт.)
:: Ьго5¥п; сЬезіпиі, гиззеі.
вохристий, охристий, охровий, охряний (С: жовтий а. червоно-
брунатний) :: осЬег.
гірчичний, ‘муштардовий’ (С: темножовтий) = тизіагд.
гнідий (С: ‘темнокоричневий’) див. група МАСТІ ТВАРИН.
драповий (зах.) (к. нефарбованого сукна):: Ьеі^е; дгаЬ.
іржавий, ржавий = ги$і.
кавовий, ‘кофейний’ = соїїее, са£е-аи-1аіі.
«какаовий» =сосоа.
карий, ‘пивний’ (зах.) (С: темнобрунатний; гнідий):: Ьагеї.
каштановий (С: брунатний):: сЬезіпиі.
‘коричневий’ (з рос.) (С: к. ‘кориці’ а. смаженої кави) див. бру-
натний; цинамоновий.
‘кофейний’ (з рос.) див. кавовий.
‘муштардовий’ (з поль.) див. гірчичний.
оливковий (С: ‘світлокоричневий’ з жовтуватим а. зеленуватим
відт.):: оііує.
«печінковий» (П: ‘червонуватокоричневий’) = ііуєг.
‘пивний’(зах) див. карий.
79
+ пісковий, пісочний (С: сіруватожовтий) = зайду, запд.
половий (С: світлорудий) див. група МАСТІ ТВАРИН,
ржавий див. іржавий.
рум’яний (про печиво) (С: червонуватий, ‘золотистокоричневий’)
= Ьгохупед.
сепія (С: ‘коричневий’) = $еріа.
сієна (С: темножовтий):: гаху зіеппа; Ьигпі $іепа.
смаглий, смаглявий, смуглий, смуглявий див. група КОЛЬОРИ
ВОЛОССЯ, ТІЛА...
табачковнй =8пиїї Ьгохуп.
+ теракотовий (С: червонуватобрунатний) = іегга соПа.
+ хакі (С: сіруватозелений з ‘коричневим’ відт.):: кЬакі.
цинамоновий, ‘коричневий’ (С: брунатний) = сіппатоп.
шоколядовий, шоколадний, чоколядовий, чоколядний (С: ‘ко-
ричневий*) :: сЬосоїаіе.
БІЛІ, СІРІ ТА ЧОРНІ КОЛЬОРИ
(АХРОМАТИЧНІ КОЛЬОРИ)
алябастровий, ‘алебастровий’ (А-11) аІаЬазіег.
білястий, білястий, білуватий = хуЬііізЬ.
білий = хуЬИє.
білосніжний, сніжнобілий (С: яскравобілий) = зпоху-хуЬііє.
«вершковий, ‘сметанковий’ = раїе сгеат, оії-хуЬке.
вороний див. група МАСТІ ТВАРИН.
вугляний = соаі Ьіаск.
«гагатовий» = ]еі, )еі Ьіаск.
«гебановий», «ебеновий» (А-11):: еЬопу.
глинястий - сіау-соїогед.
глннястосірий = с1ау-§гау.
димчастий (С: попелястосірий) = зтоке.
ебеновий див. гебановий.
землистий див. група КОЛЬОРИ ВОЛОССЯ, ТІЛА...
кисломолочний = оїї-хуЬке.
«кістянобілий» = Ьопе.
конопляний див. група КОЛЬОРИ ВОЛОССЯ...
крейдяний (білий і матовий) (С: білий) = сЬаїк-хуЬііе.
лілейний, лілейнобілий = 1і1у-\уЬке.
лляний див. група КОЛЬОРИ ВОЛОССЯ...
мармуровий (С: білий) = тагЬІе-хукке.
мишастий (С: сірий) = тоизе, тоизе-^гау.
молочний (С: білий і непрозорий), молочнобілий = тіїку.
80
невтральний сірий = пеиігаї £гау.
олив’яний, олов’яний, ‘свинцевий’ = Іеадеп.
перламутровий (С: сріблястосірий) = тоіЬег-о£-реаг1, пасге.
перловий (С: сріблястосірий) = реагі, реагі £гау.
«платиновий» (С: / про метал/ сіруватобілий) = ріаііпит.
попелястий, попелястий, попельнастий = а$Ьеп, а$Ь-£гау, сіпегеиз.
‘свинцевий’ див. олив’яний.
сивий див. КОЛЬОРИ ВОЛОССЯ...
сизий (С: темносірий з синюватим полиском):: $1аіе £гау.
сідий див. КОЛЬОРИ ВОЛОССЯ...
сірий = £гау.
сірявий, сіруватий = £гауі$Ь.
‘сметанковий’ (зах.) див. «вершковий».
сніжнобілий див. білосніжний.
сріберний (С: поет.) = віїуегу.
сріблистий, сріблястий, сріблявий = $ІІУЄґу.
срібний = 8ІІУЄГ, БІІУегу.
сталевий (С: світлосірий з сріблястим полиском) = 8іее1.
чорний = Ьіаск.
чорнуватий = ЬІасківЬ.
шпакуватий див. групи КОЛЬОРИ ВОЛОССЯ... та МАСТІ
ТВАРИН.
НАЗВИ КОЛЬОРІВ ВОЛОССЯ, ТІЛА ТА ОЧЕЙ
А.	Кольори волосся
білявий, білявець; білявка, білянка = Ьіопд; Ьіопде.
бльондйн, бльондйнка = Ьіопд; Ьіопде.
золотйй, золотйстий = £ОІбЄП, £ОІб.
золотйстокаштановий = аиЬигп, ііііап.
каштановий (С: брунатний):: сЬезіпиі.
конопляний (С: к-у прядива з конопель) = іо\уЬеадед, іошНеад.
лляний = Пахеп.
пісочний, пісковйй (С: сіруватожовтий) = вапду, 8апд.
просивий = згіггіед.
рйжий (С: червоножовтий а. жовточервоний) = гед-Ьеадед, гед-
Ьеад.
рижуватий (С: трохи рижий) = геддівЬ-ЬІопд, 8Іга\уЬеггу Ьіопд.
рудйй (С: червоножовтий) = гед-Ьеадед, гедЬеад.
рудуватий (С: трохи рудий) = геддівЬ-ЬІопд, вігадуЬеггу Ьіопд.
81
русий (С: ‘світлокоричневий’ з жовтуватим а. сіруватим відт.) =
Ьіопд, ґаіг-Ьеадед.
русявий (С: світлорусий) = Ьіопд, ГаігЬеадед.
сивий (С: що став білий, срібний) = £гау-Ьаігед, £гау-Ьеадед.
сивуватий, сивавий, сивастий = £гауіп£, £гігг1у.
сідий (С: рідко) = £гау.
смоляний (С: дуже чорний і блискучий) = ]еі-Ь1аск.
+ сріблистий, сріблястий (С: сіруватобілий з блискучим ‘відли-
вом’), сріблявий (С: рідко) = зііуегу.
Б. Кольори тіла та обличчя
алябастровий (білий і частково прозорий) = аІаЬавіег-Ііке.
альбінос; альбіноска (людина без нормальної пігментації) =
аІЬіпо.
блідий = раїе, 5¥ап, раїїід.
восковий, вощаний (С: блідожовтий) = ^уахеп, Ьеев\уах-1іке.
в синцях, в синяках, посинячений = Ь1аск-апсі-Ь1ие.
глинястий, глинястосірий = с1ау-£гау.
загорілий, засмаглий, засмалений = іаппед, зипЬипН, Ьгопгед.
зашареннй, зашарілий = ЬІивЬед, ЛизЬед.
землистий (С: сіруватоблідий) = авЬеп, раїїід, 5¥ап, раїе.
краска (обличчя) = ЬІивЬ, ЛивЬ.
мармуровий = тагшогеаі, тагЬІе.
мертвецькибілий, мертвбтнобілий, мертовнобілий = садауегоиз,
азЬеп.
мурий (С: брунатний, з ластовинням /про обличчя/) = Ьплупед
апд Ггескіед.
«нагйй» = пиде.
рашель (к. пудри до обличчя) = паіигаї, ЛезЬ-іопе.
+ рум’яний = го$у, гидду, гиЬісипд; $ап£иіпе.
синюшний (С: синюватий, синій від зменшення кількости кисню
в крові) = суапоііс.
смаглий, смаглявий, смуглий, смуглявий = $\уагіЬу, Ь1аск-а-уі$ед,
шеіапоиз.
тілесний = ЛазЬ; сагпаііоп, паіигаї, пиде.
ХВОроблИВОЖОВТИЙ = $а1І05¥.
В.	Кольори очей
агатові = $рагк1іп£, £Іо$$у.
безбарвні = СОІОГІЄ88.
82
+ блакитні = агиге, зку-ЬІие.
+ брунатні = Ьгои'п.
+ бурі = сЬезіпиГ, Ьгодуп.
+ бурштинові, янтареві, янтарні = атЬег.
вогненні (С: з яскравим полум'яним блиском) = Гіегу, Ьигпіп£.
водяві, водянисті (С: який не має певного кольору; безбарвний)
= соїогіезз; о£ попдезсгірі соїог.
водянозелені = ациа £гееп.
+ волошкові (С: сині) = согпПо>¥ег ЬІие.
вугляні = соаІ-ЬІаск.
+ голубі (С: світлосині, блакитні) = ахиге, зку-ЬІие.
+ зеленаві, зеленасті, зеленнсті, зелен/к/у ваті, зеленяві, зеленясті =
£ҐЄЄПІзЬ.
+ зелені = £ГЄЄП.
зіркаті (С: променисті, сіяючі) = гадіапі.
+ карі (С: темнобрунатні) = Ьа/еі; дагк Ьплуп.
‘коричневі’, брунатні = Ьгохуп.
+ лазурні (С: поет.), лазурові (С: яскравосині; бликитні) = аги ге.
‘пивні’ (зах.), карі (ПУ) = Ьа/еі; дагк Ьго\¥П.
посоловілі (С: сонні, безтямні; невиразні, притьмарені) = Ьіеагу,
ГізЬу.
+ сапфірові, шафірові = заррЬіге.
+ сірі = £гау.
сіруваті, сіряві = £гауізЬ.
склисті, скляні = £Іаззу.
+ сталеві, стальові, стальні = зіееіу.
+ тернові (С: темносині) = зіое-соїогед.
+ фіялкові, фіолетові = УІОІЄІ.
шафірові див. сапфірові.
МАСТІ (КОЛЬОРИ) ТА ЗАБАРВЛЕННЯ ТВАРИН
Масть — це сукупність забарвлення тварин. Масть може бути
проста (напр. білий, рудий, бурий) або складна (напр. стро-
катий, рябий). Плями іншого кольору на голові, тулубі або
ногах тварини звуться відмітини.
«агуті (забарвлення шерсти, в якій кожний волосок має ясні і
темні смужки напереміну) = а£оиіі.
+ альбінос (тварина з ненормально білою шерстю) = аІЬіпо.
+ білий = \уЬііє.
+ брунатний, ‘бронзовий’ = Ьгохуп.
83
буланий (С: /про коня/ світлорудий), ‘соловий’ = Іі^Ьі Ьау, £а\уп,
сгеат, іа\упу, дип (2.).
бурий (С: ‘темнокоричневий’ з сіруватим а. червонуватим відт.) =
сЬезіпШ.
вороний (С: /про коня/ чорний з синюватим полиском), (імен-
ник) воронько = гауеп.
гливий (С: сірожовтий; Г: сірожовтий а. чорно-жовтий) = £гау-
і$Ь уе11о>¥; раісЬед іп Ьіаск апд уеііоху.
гнідий (С: / про коня/ ‘темнокоричневий*) = Ьау.
гречаний (Г: /про коня/ з брунатними цятками на білій шерсті)
= дарріед (5¥ІІЬ Ьгоууп зроїв оп ауЬііє Ьаск^гоипд).
ЖОВТИЙ = УЄІІО5У.
жбвторябйй = зроПед оп уе11о5¥ Ьаск^гоипд.
дерешуватий, чалий (С: сірий, ‘сірокоричневий’; Г: сірявобру-
натний), (іменник) дереш = гоап.
зозулястий (С: рябий; Г: пістрявий, в чорні й білі плямки) =
зрескіед, доНед, Ьауіп£ ^уЬііе апд Ьіаск зроіз.
карий (С: / про коня/ = гнідий) = Ьау.
каштановий (С: брунатний), (іменник) каштан = сЬезіпіП.
крапчастий = зроііед, зрескіед.
красий (С: строкатий, барвистий /діял./) - рагіісоїогед, ріеЬоІд.
лисий (С: про деякі тварини з білою плямою на лобі) = Ьаід.
мишастий (С: сірий) = шоизе, шоизе £гау; дип (1.).
молбчнобілнй - тіїку \уЬйє.
мурий (С: темносірий а. сіробурий з плямами) = дарріе £гау.
муругий, моругий (С: темносірий із темними смугами = мурий)
(Г: рудий а. темносірий з темними смугами), (іменник) муру-
га (= муругий віл) = Ьгіпдіед.
перістий (С: /про масть/ з плямами іншого к-у; Г: /про масть/
на чорному полі білі поперечні смуги; /про колір/ у смужках)
= зроііед ог Ьаггед, езр. Ьіаск апд ауЬііє, ріеЬаІд.
‘пестрий’ (рос.) див. строкатий.
пістрявий (С: з різнокольоровими плямами а. смугами) = шоі-
Ііед, саіісо, Ьгіпдіед.
плямистий = зроНед, ЬІоІсЬед, зрІоІсЬед, шасиіаіе(д).
половий (С: /про масть/ світлорудий) = іа\упу, Гадуп.
попелястий, попелястий (С: сірий) = азЬ-£гау.
рудий (С: червоножовтий):: гиГоиз; іа5Упу.
рудуватий :: геддізЬ, гиГезсепі.
рябий, рябканйстий (С: покритий плямами іншого к-у), (імен-
ник) рябко (про коня), рябчик (про собаку а. кота), рябуха
(про курку тощо) = зроПед, зрескіед, саіісо.
рябомйзий (Г: з чорними плямами на храпі чи морді) = шагкед
іп Ьіаск (оп іЬе тигхіе ог 8поиі).
+ семенастий, семенйстий, сіменястий (С, Г: з темними дрібними
цяточками; пістрявий) = Ппе зрескіед, реррег-апд-8ак.
+ сйвий = £гау.
сивострокатий (Г: сірий з плямами іншого к-у) = дарріе £гау.
+ сйзий (С: темносірий з синюватим полиском; сіроголубий) ::
зіаіе ЬІиє.
+ сірий = £гау.
смугастий, смугнастий, смугарястий, смуганистий = зігірред,
Ьаггед.
смужкуватий = пагго\¥Іу 8ігірред, пагго\¥Іу Ьаггед.
"соловий" (з рос.) - буланий з білим хвостом і гривою.
сорокатий (зах.) див. строкатий.
+ сріблйстий, сріблястий = 8ІІУЄГУ, 8ІІУЄГ.
+ строкатий, сорокатий (зах.) "пестрий" (рос.) (С: укритий різно-
барвними смужками, плямами і т. ін., забарвлений в різні к-
и; пістрявий) = тоііеу, тоНІед, ріед, уагіе^аіед, тикісоїогед,
райісоїогед; ріеЬоїд, вкедуЬоїд, ріпіо, саіісо.
таркатий, тарканйстий (Г: неоднобарвний, строкатий, /іменник/
таркач — білий з чорними а. рудими плямами /про коня/,
/іменник/ таркб — пістрявий /про собаку/) = ріеЬаІд, ріед,
ріпіо, саіісо.
тигровий (С: жовтий з чорними смугами) = іі^ег-соїогед, (о£ а
саі) іаЬЬу.
у латках = ЬІоісЬед, ріеЬаІд, дарріед.
у яблуках, у яблука, яблукатий = дарріед, ріеЬаІд.
цісавий (Г: червонавожовтий /за Верх./; каштановий, бурий) =
геддівЬ уеІІОАУ; сЬезіпиІ.
чалий див. дерешуватий.
+ червоний = гед.
червднорябйй = врокед оп (Не гед Ьаве-соїог.
+ чорний = Ьіаск.
чдрнорябйй = 8рокед оп іЬе Ьіаск Ьа8е-со1ог.
яблукатий див. у яблука.
НАЗВИ ДВО- ТА БІЛЬШЕКОЛІРНИХ ЗАБАРВЛЕНЬ
горошковий (С: з круглими цяточками а. кружальцями), у го-
рошок = роїка доі.
+ зозулястий див. МАСТІ ТВАРИН.
картатий, клітчастий, у крати, у кратки (С: про тканину з
85
чотирикутними візерунками), краткований (зах.) = сЬескегед,
сЬециегед, ріаід, іаїТап.
клітчастий див. картатий.
краплистий (С: /у значенні 2./ крапчастий) див. краплистий.
крапчастий, краплистий (С: укритий крапками, цяточками) =
зроПед, доПед, доНу, зрескіед; роїка доі.
'краткований* див. картатий.
мурий див. МАСТІ ТВАРИН.
муругий див. МАСТІ ТВАРИН.
накраплений (С: покритий крапками) = доііед, зрескіед.
пасйстий (Г), пасманйстий (С), пасемйстий (Г), пасмйстий (Г)
= зігірред, Ьаггед (див. також смугастий).
+ перістий (С: /знач. 2/ з неодностайним забарвленням; смугастий,
строкатий) = зігірред, Ьаггед, уагісоїогесі.
'пестрий* (рос.) див. строкатий.
пістрявий (С: з різнокольоровими плямами а. смугами) = тоі-
Пед, уагіеваіед, тиігісоїогед.
+ плямйстий, 'пятнйстий* = зроПед, ЬІоісЬед, зрІоісЬед, тасиїаіе,
тасиїаіед, уегіе^аіед.
'пятнистий* (рос.) див. плямистий.
різнобарвний, різноколірний = тиігісоїогед, уагісоїогед, уєгзі-
соїогед.
+ рябйй, рябканйстий (Г) (С: покритий плямами іншого к-у) =
зрогіед, зрескіед; роск-тагкед.
рябуха (Г: строкатий предмет) = зрескіед оЬ)есІ.
+ семенастий, семенйстий, сіменястий (С, Г: з темними дрібними
цяточками; пістрявий) = Ппе зрескіед, реррег-апд-зак.
сітчастий = гегісиїаіед.
+ смугастий, смугнастий, смуганйстий (Г), смугарястий (Г) =
зігірред, Ьаггед.
смужкуватий = паггодуїу зігіред, зігеакед.
сорокатий (зах.) див. строкатий.
+ строкатий, сорокатий (зах.) ‘пестрий* (рос.) (С: укритий різно-
барвними смужками, плямами і т. ін., забарвлений в різні
к-и; пістрявий) = шоііеу, шоиіед, ріеЬаІд, уагіе^аіед, раггі-
соїогед (див. також МАСТІ ТВАРИН).
таркатий, тарканистий див. МАСТІ ТВАРИН.
у горошок див. горошковий.
у латках раісЬед, ЬІоісЬед, рагіісоїогед.
цяткований, цитований, цятатий = доііед, зрескіед, зроііед.
86
УКРАЇНСЬКІ НАЦІОНАЛЬНІ КОЛЬОРИ
У своїй довгій історії українці мали, в різний час і на різних
землях, прапори різних форм і кольорів (Ґ-4). Тут розглянемо
лише кольори відродженої української держави, починаючи від
1918 р. У документах і в літературі цього періоду український
прапор визначений як жовто-блакитний або блакитно-жовтий.
Уточнення цих кольорів, їхній кольорознавчий опис трудний з
двох причин. Поперше тільки нечисленні примірники автентичних
прапорів цієї доби збереглися (а збережені полотнища за приблизно
65 років напевно помітно змінили свою кольористичну характе-
ристику); подруге всі прапори того часу напевно не мали кольорів
точно цієї самої ясноти та насичення (не говорячи вже про від-
тінки різновидности кольорів).
БЛАКИТНИЙ компонент цього прапора створює проблему
не лише щодо свого опису, але й щодо самої назви. Йдеться про
те, що, як уже сказали ми раніше (стор. 64), блакитний колір це, у
популярному розумінні, те саме, що ясносиній, але в науково-
технічному розумінні це зеленавосиній (зеленкуватосиній). Отже,
за сучасним розумінням, кольори блакитний і синій різнятся не
яснотою, але своїм місцем у спектрі чи веселці, тобто це два
різновиди кольору. Таким чином ми можемо говорити про ко-
льори: ясносиній і темносиній, ясноблакитний і темноблакитний.
Система УНК для кольору блакитний і для кольору синій дає
такі можливі відтінки ясноти і насичености:
ясний	яскравий
помірний	сильний	ярий
темний	густий
(Відтінки «блідий» та «сірявий» тут не стосуються.) Котрий же
з тих можливих двох різновидів і сімох відтінків найкраще описує
компонент українського прапора?
Одним з можливих підходів до цієї справи є описати термінами
системи УНК блакитний (чи синій) компонент теперішнього пра-
пора УССР (другий компонент якого — червоний колір), тому що
на думку деяких знавців справи він узятий з прапора Української
Народної Республіки. Офіційна підсовєтська назва цього кольоро-
вого компонента є лазуровий (Ґ-5). Словник української мови (т.
IV, Київ, 1973) визначує цей колір як яскравосиній, а як його
87
синонім дає — блакитний. Варто відмітити, що аналогічна анг.
назва ахиге у геральдичному вжитку однозначна з синій (В-13).
Цей підхід ускладнюється тим, що існуть кольористично великі
різниці між блакитним (чи синім) кольором автентичного, випро-
дукуваного в СССР прапорця і тим же кольором у репродукціях
прапора УССР, вміщених у підсовєтських енциклопедіях, де він
значно блідіший та зеленіший. Різновид кольору в репродукціях
прапора відповідає первинному кольорові з англійською назвою
суап, що з черги відповідає українському блакитний і систематич-
ній назві зеленавосиній. Колір автентичного прапора зате досить
близький до того, до якого ми доходимо, стосуючи інший підхід
до справи. Цей інший і певніший підхід до проблеми кольорис-
тичного визначення блакитного (чи синього) компонента україн-
ського прапора базується на його вигляді в збережених примір-
никах дійсних прапорів часів УНР. Дослідник української гераль-
дики Володимир Трембіцький мав можливість порівняти кольори
морського прапора, здепонованого Святославом Шрамченком в
архіві УВАН у ЗСА, з етальонами (зразками кольорів) системи
ІІСЬ. Порівняння показує, що в ньому блакитний (чи синій) ком-
понент найближчий до зразка кольору ч. 178, з систематичною
назвою — СИЛЬНИЙ СИНІЙ (анг. $1гоп£ ЬІиє) з деяким відхи-
ленням в напрямі яснішого зразка ч. 177, з назвою ЯСКРАВО-
СИНІЙ (анг. ЬгіПіапі ЬІиє). Уважаючи цей підхід за більше на-
дійний, ці два зразки кольору можемо пропонувати як стандарт
для цього компонента українського прапора, як кольористичні
межі, в яких містяться задовільні відтінки цієї блакитної (чи синьої)
половини прапора.
Для ЖОВТОГО компонента українського прапора можливий
лише другий з описаних підходів. Дослідження цієї справи вже
давніше робили В. Січинський і В. Трембіцький. На основі цих
досліджень та огляду вищезгаданого морського прапора УНР,
другий із дослідників прийшов до висновку, що жовтий компонент
українського прапора найближчий в системі ІІСЬ до зразка ко-
льору ч. 66, з назвою ЯРИЙ ОРАНЖОВОЖОВТИЙ (анг. уіуід
огап£е-уе11о5¥), знову ж з деяким відхиленням в напрямі зразка ч.
82, з назвою ЯРОЖОВНИЙ (анг. уіуісі уе11о>у). Це знову пропоно-
вані межі задовільного кольору жовтого компонента українського
прапора.
Описані зразки кольорів можна знайти у виданні Бюра Стан-
дартів ЗСА (В-8). Для практичного вжитку у виготовлюванні пра-
порів чи в зображуванні українського прапора на папері більше
доступні є комерційні зразки кольорів. Тому подамо дані про
88
декілька фарб і кольорових олівців, яких вживають в мистецтві,
як «чистому», так і прикладному, комерційному і які ілюструють
кольористичні межі обох компонентів прапора.
До кольору системи УНК з кодом 178. СИЛЬНИЙ СИНІЙ
досить близька олійна фарба з назвою Сепііеап Віие (СгитЬасЬег
А-039).
До кольору з кодом 177. ЯСКРАВОСИНІЙ досить близьке
забарвлення кольорового олівця з назвою Тгие Віие (Еа&1е Ргі$-
тасоїог N0. 903).
До кольору з кодом 66. ЯРИЙ ОРАНЖОВОЖОВТИЙ най-
краще підходить кольоровий олівець з назвою Уе11о\¥ Огап§е (Еа&1е
Ргівтасоїог N0. 917), також олійна фарба СЬгошіит ¥е11ои\ Ме-
діит (СгитЬасЬег 0-047).
До кольору з кодом 82. ЯРОЖОВТИЙ підходить олійна фарба
з назвою Соїдеп ¥е!1о\у (СгитЬасЬег А-081).*
Очевидно, що це лише приклади багатьох можливих комерцій-
них стандартів, які можна використати для визначення меж задо-
вільности двох кольорових компонентів українського національ-
ного прапора. (Варто б також прослідити, чому в УРСР наявні
такі великі розбіжності між синявою їхнього прапора в текстиль-
ному і поліграфічному зображеннях. Можливо, вони лише відби-
вать неспроможність їхньої техніки відтворити задовільно цей
самий колір, уживаючи з одного боку текстильних фарб, а з дру-
гого кольорових друкарських фарб).
Щодо самих назв кольорів українського прапора, то вищепо-
дані їхні назви за системою УНК — сильний синій** і ярий оран-
жовожовтий, це тільки систематичні, описові назви, тому можна
сумніватися чи вони надаються для широкого вжитку. Ще перша
із них є досить коротка і зручна для такого вжитку, зате друга не
може конкурувати з такими досі вживаними назвами, як золота-
вожовтий чи золотистожовтий.
• Ці зразки фарб і олівців запропонував В. Трембіцький; кольористичне їх
визначення зробив автор.
•• Щодо прапора УРСР, то назва сильний синій описує його текстильний ва-
ріант, тоді як назва блакитний чи, при однаковій інтенсивності, — сильний бла-
китний, описує його поліграфічний варіант.
ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ
А. Загальні і галузеві українські словники
1.	Андрусишин, К. і Крет, І. Українсько-англійський словник.
Саскатун. Саск., 1955.
2.	Афанасьєв, Д. Я. та ін. Російсько-український словник бота-
нічної термінології і номенклатури. Київ, АН УРСР, 1962.
3.	Бажай, М. П., гол. ред. Український радянський енциклопе-
дичний словник, у 3-х томах. АН УРСР. Київ, Гол. редакція
УРЕ, 1966-1968.
4.	Білодід, І. К., гол. ред. Російсько-український словник, у 3-х
томах. АН УРСР. Київ, в-во «Наукова думка», 1968.
5.	Білодід, І. К., гол. ред. Словник української мови, в 11-ти
томах. АН УРСР, Київ, в-во «Наукова думка», 1970-1980.
6.	Бова, В. І. та Доломіно, М. П. Короткий російсько-україн-
ський словник поліграфічних і видавничих термінів. Київ, в-
во «Техніка», 1969.
7.	Бойків, І. та ін. Словник чужомовних слів. 2-ге виправлене
вид. Нью-Йорк, в-во М. Борецького, 1955.
8.	Вихованець, І. Р. та ін. Українська літературна вимова і наго-
лос. Словник-довідник. АН УРСР, Київ, в-во «Наукова дум-
ка», 1973.
9.	Вовчанецький, В. і Лепченко, Я. Словник ботанічної терміно-
логії (Проект). ВУАН, Харків і Київ, в-во УРЕ, 1932.
10.	Гейченко, В. В. та ін. Російсько-український фізичний словник.
Київ, АН УРСР, 1959.
11.	Головащук, С. І. та ін. Орфографічний словник української
мови. Київ, в-во «Наукова думка», 1975.
12.	Головащук, С. І. Словник-довідник з правопису. Київ, в-во
«Наукова думка», 1979.
13.	Голоскевич, Г. Правописний словник. 8-ме вид. Нью-Йорк,
вид. А. Білоуса, 1952.
14.	Грінченко, Б., ред. Словарь української мови. 2-ге вид. [фото-
мех]. 4 томи. Київ, АН УРСР, 1958. (1-ше вид. 1907-1909).
15.	Гумецька, Л. Л., гол. ред. Польсько-український словник у
2-х томах. З частини. Київ, АН УРСР, 1958-1960.
16.	Дейко, М. та ін. Українсько-англійський та англійсько-україн-
ський словник широкого вжитку, у 2-х томах. Австралія-Ан-
глія, в-во «Рідна мова», 1979.
17.	Деркач, П. М. Короткий словник синонімів української мови.
90
2-ге вид. поправлене і доповнене. Нью-Йорк, Науково-досл.
Т-во Української Термінології, 1975. (1-ше вид. Держ. Учбово-
педагогічне в-во «Радянська школа», Київ, 1960).
18.	Кириченко, І. М., гол. ред. Українсько-російський словник, у
6-х томах. Київ, АН УРСР, 1953-1963.
19.	Кузеля, В. і Рудницький, Я. Українсько-німецький словник.
Ляйпціґ, в-во Отто Гарасовіц, 1943.
20.	Мельничук, О. С., ред. Словник іншомовних слів. Київ, Го-
ловна редакція УРЕ, 1974.
21.	Матінко, М. М. та ін. Російсько-український технічний слов-
ник. Київ, Державне в-во техн. літератури УРСР, 1961.
22.	Орел А. Словник чужомовних слів, у 3-х томах. Нью-Йорк,
вид. автора, 1963-1966.
23.	Панейко, О., ред. Правописний словник. 2-ге допов. вид. [слов-
ника О. Ізюмова, Київ, Держ. В-во України, 1931]. Львів,
Українське в-во, 1941.
24.	Подвезько, М. Л. Українсько-англійський словник. (2-ге вид.).
Київ, в-во «Рад. школа», 1957.
25.	Подвезько, М. Л. і Балла, М. І. Англо-украінський словник.
[2-ге вид.]. Київ, в-во «Рад. школа», 1974.
26.	Полонський, X. Словник природничої термінології (рос.-укр.)
(Проект). УАН, Київ, Держ. В-во України, 1928.
27.	Рудницький, Яр. і Церкевич, К., ред. Правописний словник
української мови. Нью-Йорк і Монтреаль, УММАН і
НДТУМ, 1979.
28.	Уманець, М. і Спілка, А. Словарь росийсько-український. 2-ге
вид. (фотомех.), Берлін, в-во «Укр. слово», 1924 (1-ше вид.
Львів, друкарня НТШ, 1893).
29.	Фаворський, В. В., ред. Словник фізичної термінології (рос.-
укр. і укр.-рос.) (Проект). ВУАН, Харків, в-во УРЕ, 1932.
ЗО.	Шелудько, І. та Садовський, Т. Словник технічної термінології.
Загальний (рос.-укр.) (Проект). УАН, Київ, ДВУ, 1928.
Б. Інші джерела і література українською мовою
1.	Горобець, В. Й. «З історій назв кольорів в українській мові».
Культура слова (збірник). Київ, 1977, вип. 12, стор. 56-65.
2.	Грибова, Л. О. «Яскравий сірий колір» [$іс]. Культура слова
(збірник). Київ, 1981, вип. 20, стор. 37-43.
3.	Дзівак, О. М. «Про систему назв кольорів в сучасній українській
літературній мові». Українське мовознавство, випуск 3, Київ,
1975, стор. 25-31.
91
4.	Кириченко, А. П. «Структурно-семантичні типи назв кольорів
у східнослов’янських мовах». Доповіді та повідомлення, вип.
6,	част. 1. Львівський держ. унів. ім. І. Франка. Львів, 1955,
стор. 111-115.
5.	Кириченко, А. П. «До семантичної характеристики назв ко-
льорів у східнослов’янських мовах». Питання українського
мовознавства. Львівський держ. унів. ім. І. Франка, кн. 4-та,
Львів, 1960.
6.	Ковалів, П. Український правопис. 2-ге вид. Нью-Йорк, Інст.
Укр. Мови, 1977.
7.	Коваль-Костинськиа, О. В. «Іменники — назви кольорів у
слов’янських мовах (На матеріалі російської, української і
богарської мов). Українське мовознавство, вип. 2, Київ, 1974,
стор. 18-28; «Назви основних кольорів в болгарській, україн-
ській і російській мовах» (Порівняльна характеристика). Там
же, стор. 28-37.
8.	Критенко, А. П. «Колір і барви в поезії Тараса Шевченка».
Мовознавство, Київ, 1967, стор. 63-74.
9.	Критенко, А. П. «Семантична структура назв кольорів в укра-
їнській мові». Славістичний збірник, Київ, в-во АН УРСР,
1963, стор. 97-111.
10.	Півторак, Г. П. «Сім барв веселки». Мовознавство, Київ, 1967,
стор. 77-81.
11.	Українська радянська енциклопедія, т. 7, Київ, 1962. Статті:
«Доповняльні кольори», «Кольори», «Кольорів змішування»,
«Кольорознавство», «Спектр».
12.	Український правопис. 1-ше вид. Харків, ДВУ, 1929.
13.	Чапленко, В. Уводини до мовознавства. Конспект. Торонто,
накл. Об’єднання Українських Педагогів Канади, 1963, стор.
12.
В. Джерела для англійської мови
1.	ТНе Атегісап Негііа^е Оісііопагу о/ і Не Еп^ПзН Ьап^иа^е, ед.
У¥. Моггіз. Возіоп, Ке5¥ ¥огк: Атегісап Негііа^е РиЬІізЬіп^
Со. апд Нои^Ьіоп МіШіп Со., 1969.
2.	ВигпЬат, Напез, Ваїїіезоп. Соїог: А %иісІе іо Ьазіс /асіз апсі
сопсеріз. Кєа¥ ¥огк: ЗоЬп \¥і1еу апд 8опз, 1963.
3.	«Соїог». Соїііег’з Епсусіоресііа. Ке\у ¥огк, 1979, уоі. 7, 1-7.
4.	«Соїог КезеагсЬ апд Арріісаііоп», а диагіегіу, Ке\у¥огк: ЗоЬп
УУіІеу апд 8опз, 1976.
92
5.	«Соїоиг». Епсусіоресііа Вгііаппіса. Скіса^о — Ьопдоп, 1973, уоі.
6, 99-107.
6.	Різіїег, Н. Т., апд 5. М. Сагрепіег. Соїог іп Аг і. СатЬгід^е,
Ма$8.: Нагуагд Ііпіуегвіїу, 1974.
7.	«Ниє Іпсіісаііоп СЬаП». Соїоиг Іпсіех. Згд ед., уоі. 5, ВгадГогд
апд Ьопдоп: 8ос. о£ Вуегв апсі Соїоигізи, 1971.
8.	І$СС^В$ Соїог-Нате Скап з юіік Сепігоісі Соїогз. (Зирріетепі
іо N88 Сігсиїаг 553) [І8СС-МВ8 Соїог Матев Вісііопагу].
ХУавЬіп^іоп: Оіїісе о£ Зіапдагд КеГегепсе Маїегіак, N88, 1965.
9.	Зидд, В. В. апсі О. ХУувгескі. Соїог іп Визіпезз, Всіепсе, апсі
Іпсіизігу. Згд ед. Мєау Уогк, Ьопдоп...: ЛоЬп ХУіІеу апсі 8оп8,
1975.
10.	Кеііу, К. Ь. апд В. В. Лидд. Соїог: Опіуегзаі Ьап^иа^е апсі
Оісііопагу о/ Иатез. ХУавЬіп^іоп: 13.8. Вері. о£ Соттегсе,
Каііопаї Вигеаи о£ Зіапсіагдв, 1976.
11.	Ьіпіоп, Є. Е. Тке Мосіегп Техіііе апсі Аррагеї Оісііопагу. 4іЬ
гєу. апсі епі1аг£. ед. Апп АгЬог, МісЬ.: Техіііе Воок Зєгуісє,
1973.
12.	МсСга^-НШ Оісііопагу о/8сіепіі/іс апсі Тескпісаі Тегтпз, В. N.
Ьаредев сЬіе£ есі. ¥огк...: МсОга5¥-Ні11 Воок Со., 1974.
13.	Ох/огсі Шизігаіесі Оісііопагу, ед. 3. Соикоп еі аі. ОхГогд: ОхГогд
ипІУЄГ8ІІу РГЄ88, 1962.
14.	К.аіпи'аіег, С., апсі В.. Регітап. Еі&кі апсі Соїог. Уогк:
Х¥е8іегп РиЬ1І8кіп£ Со., 1971.
15.	Тке Яапсіот Ноизе Оісііопагу о/ і ке Еп^іізк Ьап^иа^е. N6^
Уогк: Капдот Ноиве, 1971.
16.	Уегііу Епісі. Соїог оЬзєгуєсі. Уогк...: Уап ^8Ігапсі КеіпЬоїд,
1980.
17.	УУеЬзіег’з Уе»у Соїіе^іаіе Оісііопагу. Зргіп^ГіеІд, Ма88.: 6&С.
Меггіат Со., 1974. [Ако оїдег едйіопз о£ йіе «Со11е£іа1е»,
1953, 1963, апсі а пе\¥ег опе ІРеЬзіег’з Мпік Соїіе^іаіе Оісііоп-
агу, 1983].
18.	\¥еЬзіег’з Ткігсі Іпіегпаііопаї Оісііопагу о/ іке Еп^Нзк Ьап^иа^е,
ипаЬгісІ£есі, Р. В. Ооує сЬіе£ ед. 2 уоі. 8ргіп£ІЇекІ, Ма88.: 6&С
Меггіат Со., 1971.
Г. Інші допоміжні матеріали
1.	Головащук, С. І. Перекладні словники і принципи іх укла-
дання. Київ, в-во «Наукова думка», 1976.
2.	І^паїіеу СаІІаЬат, Ь. Киззіап-Еп^Нзк Скетісаі апсі Роїуіескпісаі
Оісііопагу. Згд ед. Уогк..: ЛоЬп ХУіІеу & 8оп8, 1975.
93
3.	Мюллер, В. К. Англо-русский словарь. Изд. 15-е. Москва, Изд.
«Советская Знциклопедия», 1970, (1-ше вид., 1930).
4.	Ожегов, С. И. Словарь русского язьїка. Изд. 7-е, стереот.
Москва, Изд. Советская Знциклопедия», 1968.
5.	«Физические свойства красительньїх веществ» в: Шапошников,
В. Г. Органические красящие вешества, Киев, Гос. изд. техн.
лит-рьі УССР, 1955.
6.	Чернухин, А. Е., ред. Англо-русский политехнический словарь.
Изд. 4-е, стереот., с дополи. Москва, Изд-о «Русский язьік»,
1979.
Ґ. Вибрана бібліографія українських національних кольорів.
1.	Андрусяк, М. «Емблеми». «Енциклопедія українознавства», т.
1. Мюнхен — Нью-Йорк, 1949, стор. 30-33.
2.	Битинський, М., Державні інсиґнії України. Етлінґен (Німеч-
чина), 1949.
3.	К1ітке5¥ІсЬ, К. О. “Маііопаї ЕтЬІетз”. Ькгаіпе: А Сопсізе Еп-
сусіораесііа, уоі. 1, Тогопіо: Опіу. оГ Тогопіо Рге88, 1963, рр.
31-37.
4.	Климкевич, Р. «Прапор», Енциклопедія українознавства, т. 6,
Париж — Нью-Йорк, 1970, стор. 2308-2311.
5.	Конституція (Основний закон) Української Радянської Соціа-
лістичної Республіки. Київ, 1972, стор. 29.
6.	Лужницький, Г. «До історії українського національного ко-
ліру». Америка, ч. 125, Філадельфія, 1979.
7.	Січинський, В. Український тризуб і прапор. Вінніпег, 1953.
8.	Скотинський, В. Український герб і прапор. Львів, 1935.
9.	Трембіцький, В. «Історичні і правні основи українського дер-
жавного прапора». Правничий вісник кн. З (До 50-ліття від-
новлення української державности 1917-1923). Нью-Йорк, 1972.
10.	ТгетЬіску, XV. «Маїіопаї соаі оГ агт$ апд Ла§ іп икгаіпе». икга-
іпіап (їиагіегіу, Уоі. XXII, N0. 4, Ме\¥ ¥огк, 1966, рр. 348-351.
11.	ТгетЬіску, XV. «ТЬе 1е§а1іІу о£ іЬе N3110031 ІП8І£піа оГ икгаіпе».
Тке ІІкгаіпіап И^еекіу, N0. 62, Ке\у Уогк — Зегзеу Сіїу, МагсЬ
19, 1978.
12.	ТгетЬіску, XV. «Ье§асу о£ ІЬе икгаіпіап Иаііопаї Іп8І§піа». ТЬе
икгаіпіап ХУеекІу, N0. 200, №\у Уогк — Зегзеу Сіїу, Бері. 17,
1978.
13.	Трембіцький, В. і Вовк, А. «Питання визначення кольорів
українського національного та державного прапора». Вісті
Комбатанта, ч. З, Торонто-Нью-Йорк, 1984, стор. 41-50.
14.	Чапленко, В. «Про один колір нашого прапора». Нові дні.
Лютий, 1973, стор. 25-26.
94