Цікава історія - Кулаковський В.М.

І. Первіснообщинний і рабовласницький лад на території нашої країни

II. Київська Русь — колиска трьох братніх народів

III. Героїчна боротьба народів нашої країни проти іноземних загарбників у XIII—XV ст

IV. Утворення і розвиток Російської централізованої багатонаціональної держави

V. Боротьба народних мас Росії та України проти соціального і національного гніту в XV—XVII ст

VI. Визвольна війна українського народу 1648—1654 pp

VII. Антифеодальна боротьба у XVIII—XIX ст

VIII. Боротьба російського та українського народів проти іноземних загарбників у XVIII—XIX ст

XII. Велика Жовтнева соціалістична революція та боротьба за перемогу Радянської влади

XIV. Велика Вітчизняна війна 1941—1945 рр

Автор: Кулаковський В.М.

Теги: історіографія київська русь комунізм радянський союз робітничий рух

Год: 1969

Текст

В.ШШЛНОВСЫШЙ

ИШЛАНОВСЫШЙ
ВИДАВНИЦТВО
«РАДЯНСЬКА ШКОЛА»
КИЇВ — 1969

9
К90
У книжці вміщені кросворди, ре¬
буси, чайнворди, криптограми, які
побудовані на матеріалах з історії
СРСР та УРСР. У ній поставлені за¬
питання, на які мають відповісти
учні, подані поради щодо проведен¬
ня ігор-змагань з історії, наведені ці¬
каві розповіді про окремі історичні
події. В кінці книжки 6 відповіді«
7-6-3
349—68М
ХАРКІВСЬКА КНИЖКОВА
ДРУКАРНЯ «КОМУНІСТ»

ВСТУП
Неосяжна наша Батьківщина. Від Баренцового моря до
Чорного, від Балтійського до Берінгового розкинулись її
поля, блакитні плеса озер і річок, зелені масиви лісів. Не¬
зліченні багатства її надр.
І куди не кинеш оком — гомінкі міста й квітучі села,
димарі фабрик і заводів, ажурні опори високовольтних
електропередач, гудки тепловозів і електровозів, рокіт лі¬
таків.
Та найдорожчий скарб — людина. Це вона перетворила
колись зарослі бур’янами пустирі в колосисті ниви, осу¬
шила болота і вирубала непрохідні хащі, підкорила своїй
волі ріки й моря. З раба природи вона перетворилась у
господаря Землі, а в 1917 р. стала й господарем своєї долі,
проголосивши утворення нової, народної влади — влади
Рад.
Піввіку розвивається, міцніє, багатшає Радянська
країна. На неї з надією звертають погляди мільйони зне¬
долених і пригноблених.
. В результаті наполегливої праці і героїчних подвигів
наш народ перейшов від допотопної сохи до трактора
і комбайна, від кустарних промислів до могутньої інду¬
стрії, від суцільної неписьменності до вершин науки
й культури.
Без минулого нема майбутнього. Щоб правильно зорі¬
єнтуватися в обстановці, визначити напрям нашого не¬
стримного руху вперед, треба пізнати закономірності роз¬
витку. А для цього слід добре знати історію.
Основи історичних знань закладаються передусім на
уроках. Поглиблюються, зміцнюються і розширюються
знання під час проведення позакласної і позашкільної ро¬
боти. Збирання археологічних, етцографічних та історич-
З

них матеріалів, організація музеїв, ленінських залів та
кімнат, влаштування виставок, написання історії міст,
сіл, фабрик, заводів, колгоспів та шкіл, проведення зустрі¬
чей, ювілейних та тематичних вечорів — ось далеко не
повний перелік того, чим займаються юні історики. Роль
цієї роботи безперервно зростає. Але не завжди вона
охоплює широкі кола учнів. Іноді гурток юних істориків
налічує в своїх рядах всього-на-всього десяток членів, на
історичний вечір з’являється теж обмежена кількість уч¬
нів. Основна причина цього — одноманітність, яка іноді бу¬
ває на вечорах та засіданнях гуртків. Отже, треба орга¬
нізувати роботу так, щоб поряд із серйозною доповіддю
широко застосовувались цікаві форми роботи. На тематич¬
них вечорах і засіданнях гуртків повинні звучати веселі
пісні, захоплюючі вірші; тут мають розгадувати вікторини,
кросворди, чайнворди та інші графічні загадки.
Автор ставить своєю метою допомогти побудувати ро¬
боту так, щоб зацікавити якнайбільше учнів, дати їм змо¬
гу глибше й змістовніше ознайомитися з вітчизняною
історією.
Книжка складається з вікторин і графічних загадок.
Вони розміщені по окремих розділах. Назви розділів можна
використати як теми вечорів або занять гуртків. Готуючи
вечір, треба насамперед продумати його мету. Так, метою
вечора на тему «Селянський рух в Росії та на Україні
у XVIII столітті» може бути: ознайомлення слухачів з при¬
чинами загострення класових суперечностей у XVIII ст.
в Росії та на Україні; коротка характеристика найвідомі-
іпих повстань і розкриття їх історичного значення; показ
класової боротьби як рушійної сили суспільства; вихован¬
ня й посилення в учасників вечора почуття ненависті до
експлуататорів та солідарності з усіма, хто бореться за
свободу й незалежність.
Ювілейний вечір здебільшого складається з однієї за¬
гальної доповіді й художньої частини. Так само можна
побудувати й тематичний вечір. Але набагато цікавішим
і змістовнішим він буде, коли до названих двох частин до¬
дати ще й третю — цікаві ігри. Вечір на тему «Велика
Вітчизняна війна радянського народу проти фашистських
загарбників» можна спланувати так:
1. Вступне слово вчителя.
2. Доповідь гуртківітя «Вставай, наш край великий,
вставай на бій святий».
4

3. Пісня «Священная война» (слова В. Лебедєва-Ку-
мача, музика О. Александрова) у виконанні хору.
4. Розгадування кросворда «Герої Бреста».
5. Героїчна оборона Києва, Севастополя, Ленінграда.
Розповіді учнів.
6. «Я — син Країни Рад», вірш М. Рильського. Чи¬
тає учень.
7. Розгадування ребуса «Які міста-герої тут зашифро¬
вані?»
8. Битва за Москву (доповідь).
9. Пісня «Моя Москва» (слова М. Лисянського, музи¬
ка І. Дунаєвського) у виконанні хору.
10. Доповідь «Комсомол у роки Великої Вітчизняної
війни».
11. Вірш М. Бажана «Балада про подвиг». Читає учень.
12. Розгадування кросворда «Молодогвардійці».
13. Доповідь «Велика перемога на Волзі».
14. Розгадування вікторини.
15. Доповідь «Вигнання фашистських загарбників з
української землі».
16. Вірш М. Рильського «Україна визволяється». Чи¬
тає учень.
17. Доповідь «Історичний подвиг радянського народу».
18. Пісня «Партія — наш рульовий» (слова С. Михал¬
кова, музика В. Мураделі) у виконанні хору.
Доповідь повинна тривати не більш як 5 хвилин, а
розповідь — 3—4 хвилини. Кожна доповідь потребує ота-
ранної й копіткої підготовки, а та, що розрахована на кіль¬
ка хвилин,— особливо ретельної. Починається робота з
підбору літератури в бібліотеці за її каталогом. Спочатку
переглядають книги для читання. З історії Україн¬
ської РСР їх видано три: частина І (від найдавніших часів
до кінця 50-х років XIX ст.), частина II (з кінця 50-х років
XIX ст. до жовтня 1917 р. ) і частина III (з жовтня 1917 р.
до наших днів). Всі три книжки за редакцією доктора
історичних наук І. О. Гуржія в 1960, 1961 і 1968 pp. ви¬
пустило видавництво «Радянська школа». Тут вміщено
багато нарисів, присвячених Найбільш яскравим фактам
з історії українського народу та найвидатнішим борцям
проти соціального й національного гноблення, відомим
діячам культури й науки, керівникам боротьби за утвер¬
дження Радянської влади. Крім цих матеріалів, варто ви¬
користати дві-три брошури або статті з газет та журналів.
6

Візьмемо для прикладу тему «Гайдамацький рух на Ук¬
раїні у XVIII ст.». У «Книзі для читання з історії Ук¬
раїнської РСР» (ч. І) є три нариси, що висвітлюють бо¬
ротьбу гайдамаків проти соціального й національного
гніту,— «Коліївщина» І. Бутича, «Виступ запорізької сі¬
роми в 1768 році» В. Голобуцького і «Семен Гаркуша»
Т. Муравльової. Уважно перечитуємо їх, робимо ви¬
писки (дати, прізвища, назви міст та окремих
районів, місця боїв тощо). Потім знайомимось із книжкою
В. Голобуцького «Гомін, гомін по діброві» (Дитвидав
УРСР, 1963). Тут діяльність народних месників висвіт¬
люється в нарисі «Гайдамаки». Перечитуємо і його, ро¬
блячи також ряд виписок. Доступні для учнів середньої
школи брошури «Коліївщина» К. Гуслистого (Політвидав
УРСР, 1947), «Максим Залізняк» В. Голобуцького (Соц-
экгиз, 1960) і «Семен Гаркуша» І. Гуржія («Радянська
школа», 1962). В них наводяться цікаві дані про ватаж¬
ків Коліївщини, її розмах та значення, про продовження
гайдамацької боротьби після придушення Коліївщини.
Після цього складають план доповіді. Він може бути
таким:
1. Причини гайдамацького руху.
2. Початок гайдамацької боротьби. Її характер, соці¬
альний і національний склад загонів гайдамаків.
3. Боротьба народних месників у ЗО—50-х роках
XVIII ст.
4. Коліївщина та її роль у боротьбі українського наро¬
ду за возз’єднання Правобережжя з Лівобережжям у скла¬
ді Російської держави.
5. Історичне значення гайдамацького руху.
Тепер можна приступити до складання конспекту до¬
повіді. Він повинен, безперечно, відповідати плану й від¬
бивати основний зміст теми. Сюди включають усі прізви¬
ща, дати, географічні об’єкти, назви подій, цитати з творів
класиків марксизму-ленінізму, уривки із спогадів сучас¬
ників. Конспект слід писати чітким і виразним почерком,
дотримуючись абзаців, виділяючи й підкреслюючи те, що
треба зачитати. Імена, назви й дати теж доцільно підкрес¬
лювати або ж писати іншим чорнилом, щоб впадали в око.
Важливо апробувати доповідь, тобто прочитати її мовчки
і вголос, виголосити усно, перевіряючи тривалість її по го¬
диннику.

Не менше значення для підготовки вечора чи заняття
гуртка має добір цікавих матеріалів: вікторин, кросвор¬
дів, чайнвордів, головоломок та ін. Застосування цікавих
форм не лише пожвавлює й збуджує думку слухачів, а й
поглиблює і зміцнює їх знання, розвиває спостережливість
і кмітливість, наполегливість і працьовитість. Учень, який
любить розгадувати вікторини й графічні загадки, завжди
щось шукає, чимось цікавиться, переглядає книжки, жур¬
нали і газети, робить виписки, веде свою картотеку. Він
не боїться труднощів, не знає нудьги, не любить байди¬
кування.
У пропонованій книжці на кожну тему подано по кіль¬
ка вікторин і графічних загадок. Брати їх усі на вечір чи
заняття гуртка немає потреби. Слід відібрати ті, які для
даної аудиторії будуть найцікавішими і найдоступнішими.
Може трапитись так, що серед членів гуртка більшість
не знатиме правил гри в шахи. Отже, такі форми загадок,
які розв’язуються ходом якоїсь шахової фігури, не піді¬
йдуть. Не можна буде використати вікторини з мистецтво¬
знавчих питань там, де нема картинної галереї і не прово¬
дились екскурсії до музеїв образотворчого мистецтва.
Графічні загадки перед вечором або заняттям гуртка
слід перекреслити на класну дошку або великий аркуш
паперу. Безперечно, тут повинна бути забезпечена чіт¬
кість, акуратність, виразність.
Перед початком гри треба ознайомити учасників з її
особливостями та ходом проведення. Так, про кросворди
слід зауважити, що вони в основному бувають чотирьох
видів: симетричні (коли всі сторони фігури відповідають
одна одній), напівсиметричні (коли ліва сторона фігури
відповідає правій), асиметричні (кросворди довільної фор¬
ми) і концентричні (коли кросворд нагадує круг, а
його частини — пелюстки квітки, що переплелись між
собою). Останнім часом поширились кросворди пря¬
мокутної форми. Слово кросворд англійське, означає воно
«перехрещені слова». В кожній ланці кліток тут зашиф¬
ровується якесь слово. Під кросвордом подається його зна¬
чення. Там, де ланки кліток перехрещуються, повинна
стояти одна й та сама буква. Якщо дві ланки мають спіль¬
ний початок або кінець, там теж повинна стояти одна бук¬
ва. У чайнвордах (ланцюжки слів) попереднє слово за¬
кінчується такою буквою, якою починається наступне.
Помітне місце серед графічних загадок займають крипто¬
7

грами. Слово криптограма означає «тайнопис». Під крип¬
тограмою подається значення слів, зашифрованих цифра¬
ми. Розгадуємо значення цих слів, підставляємо їх під
цифри і дізнаємось, які букви криються за цими цифрами.
Розгадавши всі значення слів, переносимо букви, що від¬
повідають цифрам, на криптограму і читаємо зашифроване
слово чи фразу.
Цікавим видом графічних загадок є ребуси. В них за¬
мість слів стоять малюнки, значки, різні фігури. Суть гри
полягає в заміні малюнків, значків і фігур відповідними
словами і в складанні з цих слів речень.
Часто в ребусах використовують лише частини слів.
В такому випадку перед предметом, який зображено на
малюнку, або після нього ставлять одну кому або й біль¬
ше. Це означає, що не читається (не береться до уваги)
стільки букв, скільки стоїть ком. Іноді з слова треба ви¬
кинути якусь середню букву. Тоді всі букви нумерують,
ставлять під малюнком цифри, а порядковий номер не¬
потрібної букви пропускають. Коли ж хочуть замінити
якусь букву іншою, над малюнком подають цю букву пе¬
рекресленою, а поряд або зверху ставлять потрібну букву.
Трапляються в ребусах перевернуті малюнки. У таких
випадках слова читають справа наліво. Можна помітити
в ребусах букви, написані одна над одною або одна за од¬
ною. При такому розташуванні букв або й малюнків по¬
трібно між буквами чи значеннями зображених предметів
вставляти слова «над», «під», «за», «перед». До букв, на¬
писаних одна в середині другої, дописують «у», «в», став¬
лячи їх перед написаними буквами або поміж ними. Решту
головоломок розгадують відшукуванням початку зашифро¬
ваного вислову й читання його через певний інтервал.
Розгадування цікавих графічних загадок та вікторин
здебільшого супроводиться нарахуванням очок за правиль¬
ні відповіді учасникам гри та преміюванням переможців
подарунками (як правило, книжками).
Матеріали цієї книжки можна використовувати і на
зборах ланок та загонів, у походах та на екскурсіях, а
також під час відпочинку.

І. ПЕРВІСНООБЩИННИЙ І РАБОВЛАСНИЦЬКИЙ
ЛАД НА ТЕРИТОРІЇ НАШОЇ КРАЇНИ
1. ЯКІ ЦЕ ЗНАРЯДДЯ ПРАЦІ?
Назвіть кожне з зображених знарядь праці.
До якої епохи вони належать?
Якими ще знаряддями праці в ті часи користувалась
людина?
9

2. ЯКІ ЦЕ ОБ’ЄДНАННЯ?
(ребуси)
fOO
fi а
и'У'-*
На цих ребусах зашифровано три назви об’єднань лю¬
дей за первіснообщинного ладу. Які це об’єднання? Дайте
визначення кожному з них. Користуючись тлумачним
словником, перевірте правильність відповідей.
3. ДАЙТЕ ПРАВИЛЬНУ ВІДПОВІДЬ
1. Який лад називався первіснообщинним?
2. Що допомогло людині виділитися з тваринного світу?
3. Чим займались найдавніші люди? Якими знаряд¬
дями праці вони користувались?
4. Коли виникли перші родові общини? Пригадайте,
що ми називаємо родом або родовою общиною.
5. На які два періоди поділявся родовий лад? Чим цей
поділ був зумовлений?
6. Коли та чому виникла релігія? Чи завжди вона іс¬
нувала? Обгрунтуйте свою думку.
10

7. Чому за первіснообщинного ладу не було експлу«*
атації людини людиною?
8. Де відкрито поселення найдавніших землеробів на
території України? Які злакові культури були відомі меш¬
канцям цього поселення?
9. Коли на території нашої Батьківщини відбувся пе¬
рехід від неоліту (нового кам’яного віку) до епохи міді-
бронзи?
10. Як вплинуло на розвиток первісного суспільства
широке застосування знарядь праці, виготовлених із за¬
ліза?
11. Який лад називався рабовласницьким?
12. Чому цей лад привів до появи держав?
13. Коли виникли перші рабовласницькі держави на
території нашої Батьківщини?
14. Які ви знаєте дві форми рабовласницьких держав?
З’ясуйте різницю між ними.
15. Чому слов’янські народи обминули рабовласниць¬
кий лад?
16. Чому рабовласницький лад був кроком уперед по¬
рівняно з первіснообщинним ладом?
17. Коли припинив своє існування рабовласницький лад
в Західній Європі та Візантійській імперії?
4. ЯКІ ЦЕ ДЕРЖАВИ?
11

Перед вами дві карти. В І тисячолітті до нашої ери тут
було кілька рабовласницьких держав. Вони позначені на
картах кружечками і пунктиром. Спробуйте визначити, які
це території та держави. Назви їх напишіть на картах.
5. ВАЗА
(чайнворд)
1. Середньоазіатський герой, що заманув персів у без¬
водну пустиню. 2. Півострів на півдні нашої країни.
3. Місто в Середній Азії в давнину. 4. Цар Урарту.
5. Скіфський цар. 6. Ватажок повсталих рабів у Пантіка-
пеї. 7. Система письма урартів. 8. Держава в Середній
Азії. 9. Гора в Закавказзі. 10. Грецька колонія в гирлі
Дону. 11. Заняття кочівників. 12. Грецька колонія в гирлі
Дніпра і Південного Бугу.
12

6. ДИВНИЙ КАМІНЬ
Прочитайте на цьому камені напис, зроблений будівни¬
чим часів урартського царя Аргішті. В тексті, крім слів,
зашифровано одну цифру. Напис подано в перекладі су¬
часною українською мовою.
із

7. ЗАГАДКОВА СКЕЛЯ
кеоуми ОЦТАІР «УЭРС
AHP'TiY ОАШІвЗХНВАІ
BUCdfl tindPaO эпховрл
Ахзсмуїсзвтоіівха
вМЙЭСЭЬОК JTOOIjtAO
ІУЗЄА1Т9РиЄ9П4Є1ТС
АЄЛІОТЙООІГЖМСЗеу
р j цаехвхі о&асэтл рх
АЕхемяокисомріщве
ЗП8ТЄАКХ£А|ЩТ0тМК
«AdeABdiBAtlOMMOA*
\\ w
Ассірійський цар Саргон (VIII ст. до н. е.), вчинивши
напад на державу Урарту, захопив і зруйнував її столи¬
цю. На одній із скель він залишив згадку про свою пере¬
могу. Спробуйте прочитати те, що наказав викарбувати на
камені жорстокий переможець. Слова Саргона подано в
перекладі українською мовою. Читати їх треба через пев¬
ний інтервал.
14

8. ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО..,
1. ...наприкінці VI ст. до н. е. перський цар Кір, маючи
намір завоювати Середню Азію, натрапив на сильний опір
кочівників — саків і масагетів. В одній із битв масагети
розгромили війська персів. Кір загинув на полі бою. Пере¬
можці відрізали пожадливому завойовнику голову і вки¬
нули її в шкіряний мішок, наповнений кров’ю, сказавши:
«Ти жадав крові, так пий же її».
2. ...під час боротьби з військом перського царя Дарія І
відзначився пастух Ширак, який очолив повстання спів¬
вітчизників і вирішив краще пожертвувати своїм життям,
аніж дати ворогові поневолити народ. Він порізав обличчя
й тіло, перебіг у стан ворога і заявив, що його поранили
саки і що він бажає помститися. Перси повірили Ширакові
й рушили за ним до табору саків. Та Ширак завів їх у без¬
водну пустиню. Коли вороги побачили, що їх обмануто,
вони стратили народного героя. Спантеличеним персам від¬
важний сміливець заявив перед смертю: «Я переміг, бо для
відвернення нещастя від саків, моїх земляків, я переморив
персів голодом і спрагою».
3. ...один із скіфських царів, Скілур, відчуваючи набли¬
ження смерті, звелів покликати своїх синів. Коли ті з’яви¬
лися, батько простягнув їм пучок дротиків і запропонував
зламати. Жоден із синів не подужав це зробити. Тоді Скі¬
лур розсипав пучок і переламав дротики по одному, зая¬
вивши: «Якщо будете триматися разом, вас ніхто не зможе
подолати. А якщо будете діяти окремо, всякий вас зможе
перемогти».

II. КИЇВСЬКА РУСЬ - КОЛИСКА ТРЬОХ
БРАТНІХ НАРОДІВ
9. ДАВНЬОРУСЬКА ДЕРЖАВА
(кросворд)
ГІо горизонталі: 1. Столиця давньоруської дер¬
жави. 3. Сорочка з металевих кілець. 5. Місто на річці
Десні. 10. Латиське плем’я, назва якого зустрічається
в давньоруських літописах. 12. Кочівники, з якими схід¬
ним слов’янам довелось витримати довгу й уперту бороть¬
бу. 13. Глава даЕііьоруської держави. 18. Озеро на півночі
Київської Русі. 19. Східнослов’янське плем’я. 20. Майстер,
ім’я якого виявлено на відомому карбованому келиху, знай¬
16

деному в Новгороді. 22. Перші історичні праці. 24. Київ¬
ський князь X ст. 25. Місто на Волзі. 26. Східнослов’ян¬
ське плем’я. 28. Слов’янська держава на Дунаї. 29. Гро¬
шова одиниця.
По вертикалі: 1. Напій, який готували з хліба.
2. Народні збори. 4. Київська княгиня. 6. Столиця дер¬
жави Хозарії. 7. Східнослов’янське плем’я. 8. Залежний
селянин. 9. Давньоруська назва жителів Скандінавії. 11.
Східнослов’янське плем’я. 14. Полоцький князь, що був
проголошений київським князем в 1068 р. 15. Річка на пів¬
денному заході Київської Русі. 16. Знатний боярин, що
запроваджував християнство в Новгороді. 17. Місто в
Криму. 21. Прізвище київського князя першої половини
XI ст. 23. Столиця болгар волзьких. 27. Князь першої по¬
ловини X ст. 28. Легендарний співець.
10. ПРИГАДАЙТЕ
1. Коли східні слов’яни об’єдналися під владою київ¬
ських князів? Що привело до цього?
2. Які категорії залежних селян існували на Русі?
3. Якими походами прославився київський князь Свя¬
тослав Ігорович? У чиїх інтересах вони проводились? Яке
їх значення?
4. З якими зовнішніми ворогами Русі доводилось вести
боротьбу?
5. Чому Київську Русь ми називаємо ранньофеодаль¬
ною державою?
6. Коли та з якою метою на Русі запроваджено хри¬
стиянство?
7. Як називався перший давньоруський збірник за¬
конів? Чиї інтереси він захищав?
8. Які народні повстання відбулись на Русі в X—
XII ст.?
9. Які пам’ятки давньоруської архітектури збереглись
у Києві, Новгороді, Чернігові, Полоцьку?
10. Які літературні пам’ятки XI—XII ст. дійшли до
нас?
11. Які ремесла були розвинуті на Русі в X—XII ст.?
12. Коли та внаслідок чого розпалась Київська Русь?
Чи міг цей розпад відбутися раніше?
27

11. СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКІ ПЛЕМЕНА
(ребуси)
0 Л $
2
я
л
*
dt*
Р
6
*
ШУМ
Розгадайте назви шести слов’янських племен Східної
Європи. Знайдіть на карті території, які вони займали.
18

12. ЯКЕ ЦЕ ПРИСЛІВ’Я?
(криптограма)
Розшифрувавши цю криптограму, ви прочитаєте відомі
слова, сказані перед початком одного з повстань у Київ¬
ській Русі. Хто та коли сказав їх?
1. Селянин, що взяв позичку — 1, 2, 3, 4, 5.
2. Бог вітру у східних слов’ян — 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12.
3. Глава ранньофеодальної держави — З, 13, 14, 1, 15.
4. Ім’я засновника Москви — 16, 8, 17, 18.
5. Східнослов’янське плем’я — 7, 9, 19, 21, 8, 20, 17.
6. Пересування війська з якою-небудь метою — 5, 11,
22, 17, 23.
13. ХТО НАПИСАВ ЦІ ТВОРИ?
1. «Святослав».
2. «Володимир».
3. «Ярослав Мудрий».
4. «Сіверяни».
5. «У стен Доростола».
6. «Бегство в Соколиный бор».
7. «Полки йдуть на Галич».
8. «Данило Галицький», поема.
9. «Данило Галицький», роман.
19

10. «Пісня про віщого Олега», вірш.
11. «Наші предки-слов’яни», «Смерть Олега», «Похід
Ігоря на арабів та персів», «Княгиня Ольга», «Юність
Святослава», «Похід на хозар», «Печенізька облога Киє¬
ва», «Похід Ігоря Святославича і бій з половцями»,,«Іван
Берладник», «Ярослав Осмомисл» (вірші).
12. «Данина», «Аскольд і Дір під Царгородом», «Князь
Олег», «Святослав» (вірші).
Ходом шахового ферзя, не заходячи двічі в одну й ту
саму клітку, спробуйте прочитати слова відомого політич¬
ного діяча й видатного полководця Київської Русі. Коли
та з якого приводу були сказані ці слова?
20

15. КИЇВСЬКА РУСЬ
(чайнворд)
1. Об’єднувач давньоруських земель. 2. Син київського
князя Володимира Святославича, підступно вбитий своїм
братом Святополком. 3. Другий син Володимира, вбитий
Святополком. 4. Давньоруський князь, видатний полково¬
дець. 5. Місто, резиденція княгині Ольги. 6. Галиць¬
кий князь. 7. Виоране поле. 8. Накидка, плащ. 9. Бог
сонця й весни в східних слов’ян. 10. Київська княгиня.
11. Один з перших відомих давньоруських князів. 12. Спів¬
правитель Аскольда. 13. Працівник, що укладав з хазяїном
договір про роботу. 14. Давньоруське місто. 15. Князь, за
якого Русь прийняла християнство. 16. Міфічний новго¬
родський князь. 17. Столиця стародавньої Русі. 18. По¬
лоцький князь XI ст. 19. Країна, з якою Русь підтримува¬
ла жваві зв’язки. 20. Видатний давньоруський князь XI ст.
21. Східнослов’янське плем’я. 22. Озеро на півночі Київ¬
ської Русі.
21

16. ЯКА ЦЕ ЗБРОЯ?
Пригадайте, як були озброєні давньоруські воїни. На¬
звіть кожен вид зброї, зображений на малюнку. Виготовте
відповідні муляжі для шкільного музею.
17. ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ЛІТОПИС
Найдавніший літопис «Повість временних літ» містить
багато цікавих і захоплюючих легенд, які розповідають про
палку любов наших предків до рідного краю, про ту не¬
22

звичайну мужність і безприкладний героїзм, який вони
виявляли в боротьбі з ворогами, про підступність князів
і доброчесність простих селян і ремісників.
Ось деякі з пих:
Сказання про трьох братів
І було три брати: ім’я одного Кий, а другого — Щек,
а третього — Хорив, і сестра їх Либідь. Сидів Кий на горі,
це тепер узвіз Боричів, а Щек — сидів на горі, яка тепер
називається Щековиця, а Хорив — на третій горі, від якого
вона прозвалася Хоревиця. І вони збудували місто на
честь свого найстаршого брата і дали йому назву Київ.
Був біля міста ліс і бір великий, і вони ловили звірів, бу¬
ли вони мужі мудрі і кмітливі і називалися полянами, від
яких поляни в Києві і до цього дня.
Уривок з літопису.
Помста Ольги
Княгиня Ольга, яку християнська церква оголосила
святою, була дуже жорстокою, підступною і мстивою. Най¬
більше відчули це древляни, які вбили її чоловіка — кня¬
зя Ігоря. Після повстання вони вирішили: «От убили ми
князя руського: візьмем дружину його Ольгу за князя на¬
шого Мала, і Святослава, сина її, візьмем і зробим йому
те, що схочемо». Послали вони дванадцять знатних чоло¬
вік до Ольги човном. Повідомили Ольгу, що прибули древ¬
ляни. Вона покликала послів до себе, розпитала, чого вони
прибули, і порадила: «Ідіть до човна свого, лягайте в ньо¬
го. Ранком я пошлю за вами, а ви говоріть: «Не поїдемо
ні на конях, ні на возах, ні пішки не підем, несіть нас у
човні». А слугам княгиня наказала викопати на подвір’ї
велику й глибоку яму. І от прийшли слуги до древлян-
ських послів, сказали: «Кличе вас Ольга для честі вели¬
кої». Посли відповіли: «Не поїдемо ні на конях, ні на во¬
зах, ні пішки не підем, несіть нас у човні». Принесли по¬
слів на князівський двір і вкинули в яму. Ольга розпоря¬
дилась засипати їх землею.
Потім княгиня послала своїх людей до древлян і веліла
сказати їм: «Якщо справді мене просите, то пришліть кра¬
щих мужів, щоб з великою честю піти за вашого князя,
інакше не пустять мене київські люди». Обрали древляни
кращих мужів і послали до Києва. Прибулим Ольга пора-
23

дила: «Вимийтесь у бані й приходьте до мене». Пішли
древляни в баню, почали митись та й не повернулися звід¬
ти: княгиня наказала спалити їх разом з банею.
Після цього Ольга влаштувала тризну по Ігорю. На
тризну були запрошені й древляни. Коли гості сп’йпіли,
княгиня веліла своїм дружинникам перебити їх. За свід¬
ченням літописця, всього було вбито п’ять тисяч древлян.
Через рік з великим військом Ольга пішла на Древлян-
зьку землю. У відкритому бою древляни зазнали поразки
і вирішили боронитися за стінами Іскоростеня. Довго стоя¬
ла Ольга з військом під містом, але вдіяти нічого не могла,
бо древляни боронились дуже вперто. Тоді княгиня запро¬
понувала обложеним відкупитись. Вона зажадала неве¬
лику данину: по три голуби і по три горобці від кожного
двору. Зрадівши, древляни швидко зібрали данину і на¬
правили її з поклоном до Ольги. Віроломна княгиня, роз¬
давши голубів і горобців своїм воїнам, наказала прив’я¬
зати кожній пташці до ніг трут. Коли смеркло, воїни по¬
випускали голубів і горобців з підпаленим трутом. Пере¬
лякані птахи кинулись до своїх гнізд. Незабаром все місто
запалало. Коли древляни почали гасити хати, київські
воїни прорвалися в місто. Багато захисників міста було
вбито, багато полонено, а на решту накладено тяжку да¬
нину.
Вільний переказ.
Відважний хлопчина
У 968 p., коли Святослав був на Дунаї, напали на Київ
печеніги. Сутужно було киянам: ні вийти з міста, ні звіст¬
ки послати. Навіть коней не можна було напувати: вороги
стояли на Либіді. Знемагали люди від голоду й спраги. На
другому боці Дніпра стояв з невеликою дружиною воєвода
Претич. Стали турбуватися захисники: «Чи нема кого, хто
зміг би перебратись на той бік і сказати йому: коли не під¬
ступите на ранок до міста, здамося печенігам?» Вийшов
тоді наперед один хлопчина і заявив: «Я проберусь». Йому
дозволили. Схопивши вуздечку, сміливець бігом кинувся
до печенізького стану. Всіх зустрічних він розпитував:
«Чи не бачили мого коня?» Говорив він по-печенізьки,
і тому ніхто його не спиняв. Наблизившись до Дніпра,
хлопчина скинув одежу, скочив у річку і поплив. Печеніги
схаменулися, почали стріляти з луків, але влучити вже не
24

могли. Хлопчина добрався до Претича і розповів йому,
в якому стані опинились обложені. Ранком Претич став
переправлятись через Дніпро. Печеніги подумали, що то
повертається сам Святослав, і втекли від міста.
Вільний переказ.
Перемога над печенігом
У 992 p., коли повернувся Володимир з хорватської вій¬
ни, рушили на Русь печеніги. Довелось Володимирові ви¬
ступити проти них. Обидва війська зустрілися на річці
Трубежі, там, де зараз місто Переяслав. Довго стояли вони
одні навпроти одних, не наважуючись переходити на про¬
тилежний бік. Тоді печенізький князь запропонував Во¬
лодимиру: «Випусти ти свого мужа, а я свого — нехай
борються. Коли твій муж кине мого на землю, то не будемо
воювати три роки; коли ж наш муж кине твого об землю,
то будемо спустошувати вас три роки». Повернувшись у та¬
бір, Володимир скликав своїх вісників і запитав: «Чи нема
такого мужа, який би позмагався з печенігом?» Але ніхто
не з’являвся на заклик. А печеніги на другий день вивели
свого мужа. Затужив тоді Володимир, послав ще раз віс¬
ників. І ось прийшов до нього один старий чоловік і сказав:
«Княже! Є в мене один син менший дома; я вийшов з чо¬
тирма, а він дома залишився. З самого дитинства ніхто не
кидав його ще об землю. Одного разу я полаяв його, а він
м’яв шкіру, так він розгнівався і розірвав шкіру руками».
Зрадів князь, почувши таке. Привели до князя того юна¬
ка. «Княже,— сказав він,— не знаю, чи зможу я з ним
змагатися,— перевір мене: чи немає великого і сильного
бика?». Знайшли бика, роздратували його. Побіг бик мимо
юнака, а той ухопився руками за бік та й вирвав кусок
шкури з м’ясом. Сказав тоді Володимир: «Можеш з ним
боротися». Наступного дня зійшлися суперники. Був пе¬
ченіг дуже великий і страшний. Побачив він Володими-
рового юнака, став насміхатися з нього, бо той був серед¬
нього зросту. Кинулись вони один на одного. І задушив
юнак печеніга на смерть, і кинув його на землю. Закри¬
чали печеніги й побігли з поля. Довго їх переслідували
русичі. А Володимир, зрадівши, наказав закласти місто
біля броду і назвав його Переяславом, бо перейняв на тому
місці руський юнак славу у печеніга.
Вільний переказ.
26

18. ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО..,
1. ...з останніх археологічних досліджень, проведених
на території Києва, можна зробити висновок, що «град»
(укріплення) тут виник понад дві тисячі років* тому.
2. ...археологам вдалося поблизу Десятинної церкви
виявити залишки палацу княгині Ольги. Довжина його до¬
рівнювала 45 м. Збудований він був з найтоншої плінфи
(завтовшки 2,5 см) — найдавнішого будівельного мате¬
ріалу, що нагадував цеглу.
3. ...першу бібліотеку на Русі створив київський князь
Ярослав Мудрий у 1037 р. Знаходилась вона в Софійському
соборі і складалася з книг, здебільшого перекладених
з грецької мови. Ярослав взагалі славився освіченістю. Не
відставали від нього і члени його сім’ї. Один з його синів—
Святослав заставив книжками всі «кліті», а другий — Все¬
волод оволодів п’ятьма мовами. Його дочка Анна була пер¬
шою письменною королевою Франції. Онука Ярослава
Мудрого Янка Всеволодівна заснувала перше в Європі жі¬
ноче училище. Не треба забувати, що в цей час більшість
королів Європи та членів їх сімей були неписьменними.
Так, німецький імператор Оттон Великий писати навчився
лише на старість, а французький король Філіпп Сміли¬
вий, вступаючи на престол, не знав жодної букви.
4. ...карбувати монети в Київській Русі почали в кінці
X ст. Золоті монети називалися златниками. На них навко¬
ло зображення Володимира було написано: «Владимир, а
се его злато». Срібні монети називалися срібниками. На¬
пис вони мали такий: «Владимир, а се его серебро».
5. ...подорожі в далекі країни були поширеним явищем
у Київській Русі. Так, чернігівець ігумен Данило в 1106—
1108 pp. здійснив поїздку в «святу землю», в Палестину.
Він відвідав Яффу, Кіпр, Родос. У Єрусалимі Данило зу¬
стрів новгородців і киян Седеслава Іванковича, Горослава
Михайловича, Кашкича та ін. («и инии мнози»).
6. ...одним з найвидатніших творів XII ст. було «По¬
вчання дітям». Написав його київський князь Воло¬
димир Мономах. Звертаючись до своїх дітей, він, між ін¬
шим, писав: «Більш за все бійтеся лінощів, хай сонце не
застане вас у постелі». Володимир Мономах високо цінував
знання. «Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте,
того вчіться»,— говорилося в «Повчанні дітям».
26

7... з ім’ям Володимира Мономаха зв’язана і відома
легенда про євшан-зілля, до якої зверталось багато
письменників. У* «Галицько-Волинському літописі» розпо¬
відається про розгром Володимиром Мономахом половець¬
ких орд. Один з половецьких ханів Отрок утік в Абхазію
(«во Обези»), а другий — Сирчан залишився на Дону. Ко¬
ли Володимир помер, Сирчан послав свого співця Оря в
Абхазію до Отрока й звелів переказати: «Володимир умерл
єсть, а воротися, брате, пойди в землю свою». Якщо Отрок
не відгукнеться на заклик, Орь мав проспівати йому кіль¬
ка рідних пісень, а коли й це не вплине, то дати ханові
євшан-зілля. Орь відшукав Отрока, переказав йому бра¬
тове прохання. Але слова не вплинули на того. Орь про¬
співав кілька рідних пісень, але й до них залишився бай¬
дужим Отрок. Тоді співець дав йому понюхати євшан-
зілля, зілля з рідного степу. Заплакав вигнанець і вигук¬
нув: «Да луче есть на своей земле костью лечи, нели на
чюже славну быти». Не гаючись більше й хвилини, Отрок
повернувся на батьківщину.

III. ГЕРОЇЧНА БОРОТЬБА НАРОДІВ НАШОЇ
КРАЇНИ ПРОТИ ІНОЗЕМНИХ ЗАГАРБНИКІВ
У XIII-XV СТ.
19. ГОРДА ЗАЯВА
Прочитайте заяву, яку зробили жителі одного з міст
Закавказзя. Який був привід для її виголошення?
20. ГЕРОЇЧНА ОБОРОНА
(чайнворд)
28

1. Місто, яке монголо-татари прозвали злим.
2. Легендарний рязанський герой боротьби з монголо-
татарами.
3. Місто на південних рубежах Новгородської землі,
що протягом двох тижнів стримувало натиск війська
Батия.
4. Стародавня столиця Русі.
5. Місто, що набуло значення політичного центру Русі
напередодні монголо-татарської навали.
6. Місто на Русі, яке першим зазнало нападу орд
Батия.
21. ПОЛКОВОДЦІ ДАВНИНИ
Прізвища яких видатних керівників боротьби з мон-
голо-татарами та німецькими загарбниками тут зашифро¬
вано? Підготуйте на заняття історичного гуртка доповіді
про їх життя та діяльність. Проведіть історичний вечір
на тему «Славні подвиги наших далеких предків».
29

22. ЩО ЦЕ ЗА БИТВИ?
і
SO +

Які битви схематично зображені тут? Коли та де вони
відбулись? Як закінчились ці битви? Яке значення вони
мали?
31

23. НЕЗАБУТНІ СЛОВА
(ребус)
Розгадавши ребус, ви зможете прочитати слова видат-
ного полководця XIV ст., сказані ним перед початком зна¬
менитої битви з татарами. Які це слова? Кому вони нале¬
жать?
32

24. ЧИЇ ЦЕ СЛОВА?
«Данило, князь Галицький... не раз бив монголів, від¬
няв у них всі міста між ріками Бугом і Тетеревом; мала
відбутися головна битва, коли нова незліченна орда монго¬
лів, на чолі з Бурондаєм, з’явилася на кордоні Русі і Литви;
Данило пробував прийти до угоди з Бурондаєм, але остан¬
ній, наводнивши Литву, вирушив у Галицьку область; сті¬
ни укріплених Данилом міст повинні були впасти...».
25. ЦІКАВО ЗНАТИ, ЩО...
1. ...стародавнє місто Псков за свою історію витримало
26 облог, але жодного разу не відчинило ворота ворогові.
Лише в 1240 році при допомозі псковських бояр, яких очо¬
лював зрадник Твердило, німецькому гарнізону вдалося
проникнути в місто. Але довго пробути там загарбники не
змогли. У 1241 р. їх вигнала звідти дружина, очолена
Олександром Невським.
2. ...монгольські загарбники, наблизившись до Рязані,
зажадали десятої частини від усього: від людей, коней, від
усякого майна. Захисники рязанської землі гордо відповіли
на таку вимогу: «Коли ніхто з нас не залишиться живим,
все буде ваше».
3. ...великий Новгород, який, як відомо, татари обми¬
нули, довго не визнавав іноземного іга. Коли в 1257 р. на
Русь приїхали монгольські чиновники робити перепис на¬
селення, щоб обкласти всіх даниною, новгородці вбили по¬
садника Михалка, а монгольських переписувачів, що при¬
були в місто, вигнали. Монголії звернулись по допомогу до
Олександра Ярославича, який був тоді великим князем.
Олександр Ярославич разом із суздальським і ростовським
князями зібрав чимале військо і рушив проти непокірного
міста. Князівські дружинники вчинили жорстоку розправу
над новгородцями. Але й страти не допомогли. В 1257 р.
перепис тут провести так і не вдалось. У 1259 р. Олександр
Ярославич знову з військом рушив на Новгород, але тільки
з допомогою бояр вдалося зломити опір «менших людей»
і обкласти місто тяжкою даниною.
4. ...бойовий союз українського і російського народів
сягає в сиву давнину. Він складався разом із формуванням
обох народів. Так, московське військо в походах на Рязань
у 1371 р. і на волзьких болгар у 1376 р. очолював виходець
із Волині князь Дмитро Михайлович Боброк-Волинський.
83

Він же командував засадним полком під час Куликовської
битви 1380 р.
5. ...на боротьбу з німецькими рицарями виступали не
лише східні слов’яни. Ще в XIII ст. разом з ними проти за¬
гарбників боролись прибалтійські народи. У *1410 р.
в Грюииальдській битві поряд із західними та східними
слов’янами брали участь також литовці. Коли гусити
в Чехії розпочали боротьбу проти німецьких гнобителів, їм
на допомогу в 1422 р. вирушило чимале військо, що скла¬
далося з росіян, українців і білорусів. Близько восьми ро¬
ків воно перебувало в Чехії. Особливо прославився тут за¬
гін Федька Острозького, який був вихідцем з Волині.
6. ...перша друкована книга українського автора ви¬
йшла в 1483 р. Це була наукова праця з астрономії, якою
користувався і великий астроном Міколай Коперник. Ав¬
тор книги — професор астрономії і медицини Болонського
університету Юрій Дрогобич з Русі, колишній житель Дро¬
гобича Юрій Котермак, який п’ятнадцятирічним юнаком
залишив батьківщину. Він ніколи не забував рідне місто.
Працюючи останні роки свого життя в Краківському уні¬
верситеті, він допомагав здобувати освіту іншим дрогоби-
чанам.

IV. УТВОРЕННЯ І РОЗВИТОК РОСІЙСЬКОЇ
ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ БАГАТОНАЦІОНАЛЬНОЇ
ДЕРЖАВИ
26. ПРИГАДАЙТЕ
1. Коли в літопису вперше згадується Москва?
2. Хто був першим московським удільним князем?
3. Коли Москва стала столицею великого князівства?
4. Чому Москва, а не якесь інше місто, очолила об’єд¬
нання земель Північно-Східної Русі?
5. .Що показала руським князям Куликовська битва?
6. Хто з руських правителів уперше став називатися
царем? Звідки пішла ця назва?
7. Хто з правителів Русі урочисто «вінчався на цар¬
ство» і оголосив себе царем «усієї Русі»?
8. Чому в XII—XIII ст. переважала феодальна роз¬
дробленість, а в XIV ст. взяли верх об’єднавчі тенденції?
9. Коли країна звільнилась від монголо-татарського
іга? Як це позначилось на дальшому розвитку Російської
держави?
10. Як християнська церква сприяла зміцненню па¬
нування феодалів?
11. Чому Лівонська війна закінчилася невдало для Ро¬
сійської держави?
12. Який документ поклав початок юридичному офор*
мленню кріпосного права?
13. При якій умові селянин міг піти від поміщика на
Юріїв день?
14. Яка різниця між вотчиною і помістям?
15. Коли було запроваджено «заповідні» та «урочні»
роки?
16. Коли завершився процес об’єднання руських зе¬
мель у централізовану багатонаціональну державу?
17. Які українські землі ввійшли до складу Російської
централізованої держави на початку XVI ст.?
18. Які народи Півночі, Поволжя та Сибіру входили до
складу Російської централізованої держави в XVI ст.?
19. Які централізовані держави існували в XVI ст.
у Західній Європі?
2*
35

27. ЯКІ ЦЕ МІСТА?
Напишіть на карті назви міст, позначених кружеч¬
ками. Пригадайте, коли вони були включені до складу Ро¬
сійської держави.
На карті крапками позначено кордон Російської дер¬
жави. Коли саме вона мала таку територію?

28. ГІРКА ПРАВДА
(ребус)

29. ЯКІ ЦЕ ПОДІЇ?
Уважно придивіться до цієї зірки. На її променях за¬
писано назву та дати однієї тривалої війни, а між проме¬
нями — роки двох походів, наслідком яких було значне
розширення території Російської держави в XVI ст.
ЗО. ЩО ТУТ НАПИСАНО?
Ім’я якого історичного діяча та яка дата тут зашифро¬
вані?
3S

31. КУЛЬТУРА XIV-XVI ст.
(кросворд)
По горизонталі: 2. Один з творців храму Ваеит-
лія Блаженного. 7. Відомий мандрівник XV ст. 8. Росій¬
ський письменник-публіциет XVI ст. 10. Один з першодру¬
карів, друг Івана Федорова. 11. Перша друкована книга
Івана Федорова. 12. Знаменитий ливарник. 13. Поетичне
сказання XIV ст. 14. Представник російської реформацій¬
но-гуманістичної думки середини XVI ст. 15. Знаменитий
будівельник, майстер фортечних споруд.
39

По вертикалі: 1. Картина Андрія Рубльова. 3. Ро¬
сійський художник кінця XIV — початку XV ст. 4. Росій¬
ський художник другої половини XV — початку XVI ст.
5. Російський першодрукар. 6. Один з творців храму Васи-
лія Блаженного. 9. Білоруський першодрукар. *
32. ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО...
1. ...Дмитрій Донськой прославився не тільки видатною
перемогою на Куликовому полі, а й організацією оборони
Москви. В 1368 р. великий литовський князь Ольгерд,
уклавши союз з тверським князем Михайлом Олександро¬
вичем, рушив на Москву. 21 листопада він розбив москов¬
ський сторожовий пост на річці Тростні. Дмитрій Івано¬
вич, не маючи достатніх сил для відсічі, наказав спалити
будівлі навколо Кремля й замкнувся в ньому разом з кня¬
зем Володимиром Андрійовичем, митрополитом і боярами.
В місті зібралося багато навколишніх жителів. Литовці
стояли під Москвою три дні й три ночі і змушені були від¬
ступити, не подолавши опору мужніх захисників Кремля.
Ольгерд зо зла спалив рештки «загородья» й підмосковні
села, захопив багато полонених і пішов у Литву.
У листопаді 1370 р. Ольгерд разом з Михайлом Олек¬
сандровичем ще раз рушив на Москву. 6 грудня він був
біля російської столиці. Цього разу литовці простояли біля
Кремля тиждень, але знову марно. Втретє Ольгерд з Ми¬
хайлом Олександровичем вирушили на Москву влітку
1372 р. Але Дмитрій Іванович зустрів їх біля Любутська
і до Москви не допустив. Ольгерд змушений був укласти
мир і повернутися назад.
2. ...Боротьба за Москву з великою силою розгорілася
в ЗО—40-х роках XV ст., коли великим князем був Васи-
лій Васильович Темний. Проти нього виступив його дядь¬
ко Юрій Дмитрович з своїми синами. Ця боротьба тривала
20 років. Феодальними усобицями скористались татари.
Хан Улу-Мухаммед у 1439 р. прийшов під саму Москву.
Але, постоявши десять днів, змушений був відступити.
В 1445 р. Улу-Мухаммед послав на Русь своїх синів. Під
Суздаллю вони розбили військо Василія Васильовича
і взяли його в полон.
40

Визволитися він зміг тільки ціною величезного викупу
в 200 тисяч карбованців. Двоюрідний його брат Дмитрій
Шем’яка обвинуватив Василія Васильовича в тому, що він
привів татар. Проти великого князя виникла змова. Коли
він був на богоміллі, змовники зайняли Кремль. Василія II
захопили в полон, осліпили і заслали в Углич. Але москов¬
ські бояри не хотіли коритися Шем’яці й почали пере¬
їжджати в Углич. Тоді Шем’яка оголосив Василія Васи¬
льовича удільним князем і перевіз його у Вологду. Дістав¬
ши волю, Василій II зібрав своїх прихильників, рушив
проти Шем’яки, розбив його і зайняв Москву.
2 липня 1451 р. татари знову були під стінами Москви.
Вони спалили посад, але місто не здобули. Вранці другого
дня, кинувши здобич, вороги відступили.

V. БОРОТЬБА НАРОДНИХ МАС РОСІЇ ТА УКРАЇНИ
ПРОТИ СОЦІАЛЬНОГО І НАЦІОНАЛЬНОГО ГНІТУ
В XV—XVII ст.
33. КРІПАЦЬКА ДОЛЯ
(ребус)
fw
т
'я
ю
Прочитайте тут відоме в свій час прислів’я. Коли та
в зв’язку з чим воно виникло?
42

34. ЯКІ ЦЕ ПОВИННОСТІ?
В коло вписані дві основні повинності селян-кріпа-
ків в епоху середньовіччя. Як їх прочитати?
Згадайте, які додаткові повинності відбували україн¬
ські селяни в панській Польщі; впишіть назви їх у клі¬
тинки. Якщо ви правильно виконаєте завдання, то в заши¬
фрованих клітках зверху вниз прочитаете назву щ@ однієї
такої повинності.
43

35. З ЯКОГО ТВОРУ?
Один за одним ідуть мовчки сармати:
Все далі і далі старий провожатий.
Вже сонця високого сяєво скрізь: *
Глухіша, дикіша, темнішає ліс!
І стежка пропала ураз перед ними;
Ялини і сосни гілками густими,
Схилившись похмуро, на землю лягли.
Стіну непрохідну із суччя сплели,
Дарма на сторожі стривожене вухо;
Навколо у хащах і мертво і глухо...
«Куди ти завів нас?» — один закричав.
«Туди, куди треба! — Сусанін сказав...
...Ви зрадника думали мати в мені:
Нема і не буде їх в руській землі!
В ній кожний вітчизну з дитинства ще любить
І зрадою душу свою не загубить».
«Злочинцю! — ватага ворожа кричить,—
Умреш під мечами!» — «Ваш гнів не страшить!
Хто руський є серцем, той твердо і сміло
І радісно гине за правеє діло!..»
36. ПОДУМАЙТЕ
44

Імена яких ватажків селянсько-козацьких повстань
кінця XVI — першої половини XVII ст. тут вписані? Коли
відбулись ці повстання?
37. ЯКІ ЦЕ ДАТИ?
На карті України написано кілька дат. Це роки най¬
важливіших битв під час селянсько-козацьких повстань
кінця XVI — першої половини XVII ст. Назвіть місця цих
битв та час повстань.
46

38. ЧИ ЗНАЄМО МИ
МИНУЛЕ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА?
1. Коли та як виникло козацтво на українських зем¬
лях? Чому серед козаків не було рівності?
2. Коли було засновано Запорізьку Січ?
3. Де була Січ у перші десятиріччя XVI ст.?
4. Як утворилось реєстрове козацтво?
5. Яким був національний склад запорізького ко¬
зацтва?
6. Куди було перенесено Січ у 1593 p.?
7. Яку місцевість козаки називали Військовою скарб¬
ницею?
8. Як козаки передавали сигнал тривоги?
9. Що запорожці називали куренями?
10. Який орган вважався найвищою владою на Запо¬
ріжжі?
11. Чому особливо урочистою була новорічна рада?
12. Як називались козацькі човни? Як на них запо¬
рожці проникали в Чорне море?
13. Назвіть найбільші народні повстання, в яких запо¬
рожці брали активну участь.
14. Перелічіть найвідоміші походи козаків проти ту¬
рецьких загарбників на початку XVII ст.
15. Яку роль відіграли козаки в Хотинській війні?
16. Яку роль відіграло козацтво у визвольній війні ук¬
раїнського народу проти польсько-шляхетського пану¬
вання в 1648—1654 pp.?
17. З ім’ям якого кошового отамана пов’язаний пере¬
каз про лист запорізьких козаків до турецького султана?
18. Який російський письменник присвятив запорізь¬
кому козацтву один із своїх найкращих творів? Хто з ук¬
раїнських композиторів створив оперу на основі цього
твору?
19. Кого з українських істориків прозивали «запорізь¬
ким характерником»?
20. Який острів, зв’язаний із запорізьким козацтвом,
Рада Міністрів УРСР оголосила державним історико-куль-
турним заповідником?
46

39. НАРОДНІ ГЕРОЇ
(ребуси)
Л ъЬ
ік„
*н 3 , »
4і
üW
йй^ ”.
Відгадайте прізвища керівників найбільших селян¬
ських повстань у Росії XVII ст. та прізвище героя виз¬
вольної боротьби грузинського народу проти іноземних за¬
гарбників першої половини XVII ст. Які художні твори,
присвячені їх життю й діяльності, ви читали?
47

40. КОМУ НАЛЕЖИТЬ ЦЕЙ ВИСЛІВ?,
Відшукавши початок і додержуючись певної системи,
прочитайте вислів одного з наших великих предків. Чи¬
тати слід по буквах, переходячи з зовнішнього кола у внут¬
рішнє і знову в зовнішнє. Як його прізвище? Що вам ві¬
домо про нього? Де й коли йому споруджено пам’ятник?
Хто автор пам’ятника?
48

41. СЛАВНІ ЗВИТЯЖЦІ
(ребуси)
nif7V
«ч/х/ й
И
7’ о
Відгадайте прізвища чотирьох російських та україн¬
ських діячів визвольного руху проти польських і турець¬
ких загарбників у XVII ст. Складіть вікторину, присвя¬
чену їх життю й діяльності.
49

42. ЛЕГЕНДИ І ДІЙСНІСТЬ
Байда — Вишневецький
Герой добре відомої народної пісні, безстрашний козак
Байда, як вважають, мав свого прототипа. Ним був укра¬
їнський магнат, виходець з Волині Дмитро Іванович Виш¬
невецький. Все своє свідоме життя він присвятив боротьбі
проти турецько-татарської агресії. Близько 1554—1555 pp.,
щоб забезпечити більш успішну боротьбу з татарськими
нападами, а також підкорити козацтво своїй волі, він по¬
будував на о. Мала Хортиця замок. У 1557 р. після двох похо¬
дів кримських татар Вишневецький змушений був залиши¬
ти замок на Хортиці. Деякий час він перебував на службі
в російського царя. В 1558 р. на чолі російського війська
він знову громив татар під Перекопом. У 1561 р. Вишне¬
вецький повертається на Україну й продовжує боротьбу
з турками і татарами. У 1563 р. Дмитро Вишневецький на
просьбу частини молдавських бояр розпочав боротьбу за
молдавський престол. Та щастя цього разу не всміхну¬
лось йому. У боях з молдавським господарем він зазнав
поразки, потрапив у полон, був відвезений в Константи¬
нополь і за наказом турецького султана страчений. Його
мученицька смерть в яничарських катівнях породила ба¬
гато легенд. Розповідали, наприклад, що султан наказав
кинути Вишневецького на гак, вмурований у стіні вежі.
Три дні висів Байда на гаку й три дні, не вмовкаючи,
кляв Магомета, мусульманську віру й султана. Турки не
стерпіли й застрелили його. В іншому переказі розпові¬
дається про те, що нібито турки вийняли з грудей Вишне¬
вецького серце, порізали його на шматки і з’їли, маючи
намір стати такими хоробрими, як і він. Народ приписав
йому й інші подвиги й навіки прославив у пісні.
Козацька відплата
Запорізька Січ так допікала туркам, що султан Маго¬
мет IV ніяк не міг заспокоїтись. Він вирішив несподіваним
ударом ліквідувати її й назавжди позбутись небезпечних
сусідів. Восени 1674 р. він відправив до Криму 15 тисяч
добірних воїнів-яничар. Вони повинні були об’єднатись
з татарами і ліквідувати Січ. Довго складали й обговорю¬
вали план, обмірковували все до найменших дрібниць.
60

їздив хан до султана, збирались на наради аги й мур¬
зи. Підготовка до походу трималась у глибокій таємниці.
І ось на різдво, коли козаки мали пити й гуляти, 15 ти¬
сяч яничар і 40 тисяч кримчаків рушили на Україну, на
деякій відстані від Дніпра, щоб не виявити себе перед¬
часно. Ворогам вдалося непомітно підійти до Січі, зняти
охорону, відшукати серед них зрадника й проникнути в
козацьку фортецю крізь єдину відкриту хвіртку. Вони
зайняли всі вулиці, входи й виходи, захопили гармати
й приготувались накинутись на сонних козаків. Яничар
було так багато, що вони поспіль заповнили навіть проходи
між куренями. У цей час прокинувся козак Шевчик. Він
гляЬув у вікно і відсахнувся: прямо перед ним стояли су¬
цільною стіною турки. Козак швидко розбудив своїх дру¬
зів (150 чоловік), що були в курені. Козаки вхопили руш¬
ниці й крізь вікна почали стріляти в турків, яким було так
тісно, що вони не могли навіть підняти зброю. Один коза¬
цький постріл вражав кількох ворогів. З інших куренів
теж залунали постріли. Турки кинулись тікати, але через
єдиний вихід не так легко було вискочити. Козаки вибігали
з куренів і докінчували очманілих нападників списами й
шаблями. Всього в ту ніч було вбито 13500 турків. 150 яни¬
чар потрапило в полон. Лише 1 500 вдалося втекти. Влітку
1675 р. 20-тисячне козацьке військо на чолі з Іваном Сір¬
ком добре «віддячило» нападникам. Воно прорвалось
у Крим, розгромило кілька ханських загонів, визволило
багато бранців з татарської неволі й захопило в полон чи¬
мало татар і турків.
43. ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО...
1. ...Одним з перших критиків феодально-кріпосниць¬
ких порядків був видатний український письменник-поле-
міст Іван Вишенський. Він виступав проти тих, що «пожи¬
рають труд і піт» своїх підданих, картав їх. «Ви дани пе-
няжные, дани пота и труда, от них вытягаете, от них жи¬
во лупите, обнажаете, мучите, томите,—писав він,— а сами
яко идолы, на одному метцю приседите, или, если и тра-
фится того труна оидолотворенного на другое местце пе¬
ренести, на колысках, якби и дома седячи, безкорбно
преносите»...
2. ...Однією з найдавніших вищих шкіл у нашій країні
була Острозька школа, відкрита близько 1580 р. київським
61

воеводою Костянтином (Василем) Костянтиновичем
Острозьким, відомим діячем православ’я, непримиренним
борцем проти поширення католицтва на Україні.
3. ...Однією з найбагатших і найкращих бібліотек Ро¬
сії початку XVI ст. була бібліотека великого* князя Васи¬
лія III. В ній зберігалось близько 800 давніх рукописів,
серед них твори Тіта Лівія, Ціцерона, Светонія, Юлія Це¬
заря, Арістофана, закони візантійських імператорів. Вче¬
ний монах Максим Грек, ознайомившись з нею, вигукнув:
«Государ! Вся Греція не має такого багатства, ні Італія,
де католицький фанатизм обернув на попіл багато творінь
наших богословів, врятованих моїми одновірцями від вар¬
варів магометових».
4. ...Білоруський першодрукар Георгій Скорина просла¬
вився не тільки своєю видавничою діяльністю. Він був ра¬
зом з тим і відомим ученим. Скорина закінчив один з пе¬
редових університетів того часу в м. Падуа і мав ступінь
доктора медицини. Добре відомий і його патріотизм.
Про любов до батьківщини він говорив: «Навіть звірі, які
бродять у пустелі, знають свої ями; птахи, які літають
у повітрі, пам’ятають про свої гнізда; риби, які плавають
у морі і в ріках, знають свої глибини; бджоли і до них по¬
дібні охороняють свої вулики. Тим більше люди повинні
мати велику любов до того місця, де вони народились і ви¬
росли».

VI. ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
1648—1654 pp.
44. КРОСВОРД
По горизонталі: 2. Наш край. 7. Ім’я талано¬
витого державного діяча і полководця. 8. Ім’я ватажка
повсталих селян. 11. Повинність селян-кріпаків. 12. Арти¬
лерійська зброя. 13. Столиця Польщі. 16. Місто в Польщі,
до якого дійшло в 1648 р. військо повстанців па чолі
з Б. Хмельницьким. 20. Вогнепальна зброя. 21. Житель
села. 22. Гора, біля якої було розбите польське військо
в 1652 р. 23. Країна, яка прагнула загарбати Україну.
По вертикалі: 1. Зібрання представників усіх
верств населення в Переяславі, де було вирішено питання
про возз’єднання України з Росією. 3. Український воїн.
63

4. Народний полководець, герой визвольної війни. 5. Один
з найближчих сподвижників Б. Хмельницького. 6. Части¬
на Речі Посполитої, війська якої боролись проти повстан¬
ців. 9. Центр українських земель. 10. Татарське військо.
14. Список, куди були внесені козаки, які перебували на
службі у польського короля. 15. Містечко, під яким відбу¬
лась битва в 1651 р. 17. Командир сотні. 18. Російський
воїн-піхотинець. 19. Польське дворянство.
45. НЕЗАБУТНІ
Пригадайте прізвища героїв визвольної війни 1648—
1654 pp. і впишіть їх у клітки накресленої фігури.
Врахуйте, що буква Н (в центрі зображення) спільна для
цих прізвищ.
64

46. СВІДКИ СЛАВЕТНИХ ПЕРЕМОГ
(кросворд)
Спробуйте відгадати, які міста тут зашифровані. Дові¬
дайтесь, як вони зв’язані з визвольною боротьбою україн¬
ського народу проти польсько-шляхетського панування
в 1648—1654 pp.
Розкажіть про це на занятті гуртка.
47. БУЛО КОЛИСЬ...
Подвиг Зарудного
15 травня 1648 р. українське військо на чолі з Богда¬
ном Хмельницьким підійшло до Корсуня, де стояло
військо польських гетьманів М. Потоцького і М. Калинов-
ського. Атакувати польське військо відразу було небез¬
печно, тому Хмельницький вирішив вдатися до хитро¬
щів. Він послав у засідку загін Максима Кривоноса, а в
табір до Потоцького — козака Самійла Зарудного, який
повинен був допомогти виманити шляхту з міста й спряму¬
вати її на засідку. Самійло прикинувся розвідником і «не¬
нароком» потрапив у руки поляків. На допиті він розповів
шляхті про сили Хмельницького таке: «Нашим ліку не
знаю, а татар з Тугай-Беєм тисяч п’ятдесят, та ще хан сто¬
65

їть недалеко з ордою і скоро буде тут». Скільки його не
катували, він продовжував повторювати одне й те саме.
Польське командування повірило Самійлові й запропону¬
вало йому показати найкоротший шлях на Богуслав. Ко¬
зак згодився. Він повів шляхту якраз на засідку Криво¬
носа. Як відомо, в Гороховій Діброві козаки оточили поль¬
ське військо й дощенту розгромили його, а М. Потоць-
кого й М. Калиновського взяли в полон.
Помста немирівчан
Ярема Вишневецький, захопивши Немирів, учинив
жорстоку розправу над жителями містечка за допомогу
Максиму Кривоносу. Він особисто керував розправою, ви¬
магаючи від підлеглих «катувати так, щоб вони почували,
що вмирають». Жителі, які лишились живими, поклялись
помститись за нечувані злочини. Удавши з себе покірних,
вони попросили Вишневецького залишити в місті частину
шляхетського війська... для захисту від можливого нападу
повстанців. Магнат радо погодився і залишив у Немирові
великий загін жовнірів. Немирівчани зразу ж повідомили
про це Максима Кривоноса. «Поспішайте сюди вночі,—
просили вони,— ми відчинимо вам ворота». Незабаром до
міста підійшли козаки. Вони визволили місто і знищили
весь шляхетський загін. Очолював повстанців хоробрий та
умілий ватажок козацтва Максим Кривоніс.
Пани «п и л я в ч и к и»
8—13 вересня 1648 р. відбулась битва під Пилявцями.
Польсько-шляхетську армію повстанці розгромили наго¬
лову. Першими з поля бою тікали керівники польського
війська. Конецпольський відняв у зустрічного селянина
коня, переодягнувся в його одяг і «бежал, забыв себя».
Заславський так поспішав, що загубив навіть булаву. Яре¬
ма Вишневецький тікав на простому селянському возі. Па¬
ніка була загальною, жах охопив усю шляхту. Деякі пани,
залишаючи дорогоцінності, обози, карети, так швидко ті¬
кали, що відстань від Пилявців до Львова (300 км) подо¬
лали за 48 годин. Українські ж селяни та козаки після цієї
відомої перемоги довгий час називали польських панів
«пилявчиками».
66

Вінницьке купання
Порушивши Зборівський договір, війська польського
гетьмана Калиновського взимку 1651 р. вторглись на Ук¬
раїну. У боротьбі із шляхтою 22 лютого 1651 р. загинув
славний полковник Данило Нечай. 10 березня шляхта з’я¬
вилася під Вінницею, яку боронили козаки на чолі з пол¬
ковником Богуном. Полковник наказав козакам відступати
через те місце річки Буг, де заздалегідь були видовбані
ополонки. Нічого не підозрюючи, вороги кинулись за ко¬
заками і потрапили в замасковані ополонки. «Купання»
ианів-шляхтичів у крижаній воді так описував королів¬
ський історіограф: «Поляки виходять, не маючи й на думці
обману, воєвода надихає їх і йде попереду. І тільки піднес¬
ли прапори, як раптом лід проломився і вода поглинула
перші ряди. Це було тим жахливіше, що задні, не бажаючи
поступитися доблестю перед передніми, уперто йшли впе¬
ред і, натискуючи, прискорювали сумну загибель товари¬
шів. Приходять інші війська, душі їх запалює сумна смерть
доблесних мужів. Серед розбитих крижин усім, крім воє¬
води, загрожує небезпека». Багато шляхтичів залишилось
на дні Бугу.
Хоробрість повстанців
Битва під Берестечком, що відбулась у червні 1651 p.,
внаслідок зради кримського хана закінчилась поразкою ко¬
зацько-селянського війська. У день вирішальної битви
(20 червня) шляхта оточила козацький табір. 10 днів по¬
встанці мужньо захищалися в обложеному таборі, зав¬
даючи ворогові великих втрат.
Проте сили козаків танули. Щоб вирватись з оточення,
Богун наказав спорудити через болото — єдине можливе
місце відступу — переправу. Коли все було підготовлене,
він дав наказ розпочати організований відхід. Та в таборі
поширилась чутка про втечу старшини. Почалась паніка.
Цим скористались шляхетські війська. Коли закінчувалась
переправа, їм вдалось увірватися в табір. Основні козацькі
сили вже вирвались з оточення. Загони ж, які залишились
у таборі, вчинили впертий опір ворогові. Один з таких заго¬
нів у складі 300 чоловік оборонявся найзавзятіше. Рід¬
шали ряди сміливців. Король, що прибув подивитись на
57

героїв, запропонував їм здатися, обіцяючи дарувати жит¬
тя. Козаки відповіли відмовою. Кілька сотень поляків заги¬
нуло, поки було подолано мужній опір цього загону. Всі
козаки під кінець дня були перебиті. Залишився тільки
один сміливець, який, за словами очевидця-шляхтича,
«...дістався до човна і перед очима короля і всього війська
дав приклад нехлопської мужності: кілька годин він боро¬
нився на тому човні косою, не звертаючи ніякої уваги на
стрілянину з рушниць...» Нарешті, «якийсь мазур з Цеха-
нівського повіту, роздягтися догола і бредучи по шию
у воді, вдарив його косою, а потім жовнір, проколовши спи¬
сом до половини, цим добив його на велику втіху і задо¬
волення короля...»

VII. АНТИФЕОДАЛЬНА БОРОТЬБА У XVIII-XIX ст.
48. ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ХРОНОЛОГІЮ?
Перед вами — дати початку й закінчення шести вели¬
ких повстань XVIII ст., що відбулись у Росії, Башкирії,
Дагестані та Білорусії.
Проставте в кожному з секторів пропущені цифри (1,
З, 4, 7, 0), що можуть повторюватись,— і ви знайдете від¬
повідь. Дати початку й закінчення повстань проставте
в протилежних секторах, обов’язково навпроти. Читати по¬
трібно від спільної цифри 1, що в центрі зображення.
Позначте на контурній карті території, охоплені цими
повстаннями.
59

49. ЯКІ ЦЕ ПОВСТАНЦІ?
ЩО МИ ПАМ’ЯТАЄМО ПРО НИХ?
1. Як називались повстанці, що діяли в Карпатах
(у XVI-XVIII ст.)?
2. Яку тактику вони застосовували?
3. Коли виник рух опришків та в якому столітті він до-
сяг найбільшого піднесення?
4. Хто очолював опришків у ЗО—40-х роках XVIII ст.?
5. Коли та як загинув Олекса Довбуш?
6. Хто очолив опришків після смерті Довбуша?
7. Коли австрійському урядові вдалося придушити на¬
родно-визвольний рух опришків?
8. Який кінофільм присвячений боротьбі опришків?
9. В яких художніх творах відбито опришківський рух?
50. ЯКИЙ ЦЕ УРИВОК З ПОЕМИ?
(ребус)
6D

Розгадавши ребус, ви прочитаєте невеличкий уривок
з добре відомої поеми.
Як вона називається, коли та ким написана?,
51. ЯКІ ЦЕ ГЕРОЇ?
Прізвища яких двох керівників селянської боротьби
проти соціального гноблення на Україні в XIX ст. та на¬
зви яких територій, де діяли їх загони, зашифровано в зов¬
нішньому та внутрішньому колах? Пригадайте художні
твори, присвячені цим народним героям. Як називається
книжка, в якій зібрано народні перекази про одного з них?
Прочитайте цю книжку.
61

52. ЧИ ДОБРЕ ВИ ЗНАЄТЕ ІСТОРИЧНУ КАРТУ?
На картах європейської частини нашої Батьківщини
різними лініями обведено території чотирьох великих
повстань XVII—XVIII ст. Що це за повстання, коли вони
відбулись, як закінчились? Що говорив В. І. Ленін про бо¬
ротьбу селян проти поміщиків в епоху феодалізму?
62

53. ЧИ ДОБРЕ ВИ ЗНАЄТЕ
ІСТОРІЮ ГАЙДАМАЦЬКОГО РУХУ?
1. Коли виник гайдамацький рух? Що означає слово
«гайдамака»?
2. Де вперше появились гайдамацькі загони?
3. Який був соціальний та національний склад гайда¬
мацьких загонів?
4. Назвіть найбільші селянсько-гайдамацькі повстання.
5. Назвіть най відоміших керівників повстання 1734 р.
6. Які гайдамацькі ватажки продовжували боротьбу
63

проти соціального й національно-релігійного гноблення
після поразки повстання 1734 p.?
7. Назвіть гайдамацьких ватажків 1750 р.
8. Як ставилась до гайдамаків православна церква?
9. Звідки пішла назва Коліївщина? Хто очолював се¬
лян під час Коліївщини?
10. Які популярні праці радянських істориків розпові¬
дають про гайдамацький рух?
11. Які художні твори присвячені гайдамацькому ру¬
хові?
54. ЯК СВІДЧАТЬ СУЧАСНИКИ...
1. ...відважні народні месники — гайдамаки—відзнача¬
лися дивовижною хоробрістю, зневагою до катувань і смер¬
ті. Один із шляхтичів розповідав, що гайдамака, потра¬
пивши між ворогів, «міг в одну мить розігнати близько
сорока поляків..., а щоб протистояти п’ятдесяти гайдама¬
кам, треба було наших двісті-триста чоловік і більше». Ко¬
ли ж гайдамаку садовили на палю, то він, глузуючи з ката,
гукав: «Криво йде паля, пане майстре!»
2. ...славетний народний ватажок Іван Гонта дивував
польську шляхту своєю мужністю і витримкою перед стра¬
тою. Його навіть не залишало почуття гумору. Один
з польських шляхтичів, що охороняли Гонту, напередодні
страти звернувся до нього з просьбою подарувати що-не-
будь на спомин про останні хвилини свого життя. Гонта
пообіцяв подарувати пасок. Всю ніч шляхтич бачив перед
своїми очима пасок, туго набитий золотими червінцями.
Вранці, коли Гонту вели до місця покарання, шляхтич
наблизився до нього і нагадав про обіцянку. «Перше пасмо
шкіри, що зніме з мене кат, нехай буде вам за пояс»,—
відповів гайдамацький полковник. Коли кат зняв із спини
Гонти перший пас, той навіть не скривився. Після зняття
другого паса він заявив: «От казали, що буде боліти, а воно
ніскільки не болить».
3. ...під час повстання Пугачова більшість селян цент¬
ральних районів Росії тільки й ждали нагоди, щоб приєд¬
натись до його війська. Якось поміщик, що відав набором
ратників («уланів») до урядових загонів, звернувся до
найкремезнішого з відібраних ним людей: «Ось такому
64

чому б не воювати? Один десятьох може упорати». На це
селянин відповів: «Еге ж! Став би я своїх братів бити!
А ось вас, бояр, так готовий буду і десятьох посадити на
цей спис».
4. ...Олексу Довбуша польські пани завжди називали
розбійником, казали, що ним керують тільки корисливі
цілі. Таке твердження широко підтримувала й католицька
церква. Але іноді і вона не могла приховати правди. Львів¬
ські ченці, наприклад, у літопис занесли таке: «Дня чет¬
вертого травня у селі Борщові, що від Бучача миль дві,
розбійник Довбуш напав уночі на масток його милості
пана полковника Костянтина Злотницького..., а потім
його... вбив... Викупу сріблом і т. п. не хотів, кажучи: «Не
за грошима я сюди прийшов, а по твою душу, щоб ти біль¬
ше людей не мучив».
5. ...селянський ватажок Устим Кармалюк мав надлюд¬
ську силу, залізну волю й непохитну віру в справедливість
початої справи. Завдяки цьому він витримав близько
1 000 ударів шпіцрутенами і канчуками, триразове тавру¬
вання і заслання до Сибіру, катування під час допитів
і тривалі переслідування, пройшов понад 15 тисяч верст,
повертаючись із заслання. Очолювані ним загони зробили
понад 1 000 нападів на поміщицькі маєтки, сільських гли¬
таїв та царських чиновників.
З 61

VIII. БОРОТЬБА РОСІЙСЬКОГО ТА УКРАЇНСЬКОГО
НАРОДІВ ПРОТИ ІНОЗЕМНИХ ЗАГАРБНИКІВ
У XVIII -XIX ст.
55. ЗВЕРНЕННЯ ПЕРЕД БОЄМ
(криптограма)
Розшифрувавши криптограму, вп прочитаєте уривок із
звернення до солдатів видатного політичного й військового
діяча першої половини XVIII ст. Коли та де його було ви¬
голошено?
1. Ім’я цього діяча — 1, 2, 3, 4, 5.
2. Батьківщина — 6, 7, 3, 8, 9, 10, 11, 12.
3. Символ влади — 13, 2, 10, 14.
4. Об’єднання — 15, 5, 16, 10.
5. Виконавчий і розпорядчий орган влади—17, 4, 18, 19.
6. Маслинова олія. Прикметник, утворений від цього
слова, означає: облесливий, нудотний у поводженні —
20, 14, 2, 21.
7. Буря на морі — 22, 3, 5, 4, 23.
8. Предмет захисту воїна в стародавні та середні віки—
24, 9, 3.
66

56. НАУКА ПЕРЕМАГАТИ
(ребус)
57. БЕЗСМЕРТНИЙ ВИСЛІВ
(криптограма)
1. 1, 2, 3, 4, 5, 4, 3 — автор праці «Наука перемагати».
2. З, 6, 7, 8, 9 — збройна боротьба між державами.
3. 10, 5, 4, 11, 12, 3, 8, 12, 13 — суперник під час війни.
4. 15, 16, 17, 9 — рубіж, кінець.
5. 18, 9, 19, 13, 9 — людина з недоліком мови.
У ребусі 56 та криптограмі 57 зашифровані відомі ви¬
слови видатного російського полководця О. В. Суворова.
Що це за вислови?
Пригадайте інші його вислови-настанови. Яке зна¬
чення, на вашу думку, вони мали?
З*
67

58. ЩО ЦЕ ЗА КНИЖКА?
На обкладинці цієї
книжки у верхньому
рядку зашифровано
ініціали та прізвище
її автора — видатного
російського полковод¬
ця, а в нижніх ряд¬
ках — назву книжки.
Щоб прочитати
шифр, треба замість
кожної цифри про¬
ставити відповідну
букву українського
алфавіту.
59. ДИВНИЙ КЛЮЧ
4Ä
ft w
vs#
ж
as* tit
ГС7
Спробуйте на пластинці прочитати назву відомої війни,
що відбулась у середині XVIII ст., а на ключі — назви сіл,
де російські війська здобули перемогу.
68

60. РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКІ ВІЙНИ
ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVIII ст.
(кросворд)
По горизонталі: 3. Дунайське князівство, насе¬
лення якого активно допомагало російським військам
під час війни з Туреччиною у 1768—1774 pp. 4. Те¬
риторія Північного Кавказу, яку Туреччина офіційно ви¬
знала складовою частиною Росії за Кючук-Кайнарджій-
ським договором. 5. Адмірал, під командуванням якого ро¬
сійські моряки здобули перемогу в Чесменській битві.
10. Мис, біля якого в 1791 р. відбувся переможний мор¬
ський бій російської ескадри під командуванням Ф. Ф.
Ушакова. 11. Видатний російський полководець. 14. Місто
в гирлі Дону. У 1471 р. було захоплене турками і перетво¬
рене на сильну військову фортецю. У 1774 р. за Кючук-
Кайнарджійським договором остаточно приєднане до Росії.
15. Річка, де російські війська під командуванням
П. О. Румянцева здобули відому перемогу над турками в
1770 р. 16. Місце знаменитого морського бою 1770 р.
17. Місто на Чорноморському узбережжі Кавказу. 18. Ви¬
садка військ на ворожу територію.
По вертикалі: 1. Фортеця на Дунаї. 2. Знамени¬
тий флотоводець. 4. Місце поразки турецької армії
69

п 1774 p. 6. Прославлений російський полководець. 7. Дру¬
гий командуючий російським флотом в Чесменській битві.
8. Турецька фортеця, здобута в 1788 р. 9. Річка, біля якої
російські війська розгромили вісімдесятитисячну турецьку
армію в 1770 р. 12. Фортеця в Криму. 13. Велике з’єднання
військових кораблів.
61. ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА 1812 р„
(кросворд)
По горизонталі: 4. Пост-партизаи. 9. Село, біля
якого відбувся генеральний бій. 10. Командуючий 3-ю ар¬
мією, U, Місто № півиішїому заході Росії. 12, Місто, яке
ТО

першим зазнало наполеонівської навали. 13. Російський
письменник, який присвятив Вітчизняній війні 1812 р.
свій найкращий твір. 19. Український письменник, який
брав активну участь у формуванні одного з козачих полків
у 1812 р. 20. Один з відомих керівників партизанської бо¬
ротьби. 21. Передовий загін війська. 24. Польове укріп¬
лення. 25. Місто, під яким Кутузов табором розташував
свої війська після залишення Москви. 26. Місто, біля якого
22 жовтня відбувся великий бій.
По вертикалі: 1. Знаменита партизанка. 2. Коман¬
дуючий французькими військами. 3. Генерал, герой обо¬
рони Смоленська, якого Кутузов призначив командуючим
2-ю армією після поранення Багратіона. 5. Військове з’єд¬
нання. 6. Військове звання. 7. Відомий російський гене¬
рал. 8. Річка, що тече через Бородінське поле. 14. Місто,
де в 1812 р. відбувся перший великий бій. 15. Козацький
отаман. 16. Стародавня столиця Росії. 17. Нова столиця Ро¬
сії. 18. Командуючий 2-ю армією. 22. Велике військове
з’єднання. 23. Навальний наступ.
62. ЧАЙНВОРД

1. Видатний полководець. 2. Місто в західній частині
Росії. 3. Річка на Бородінському полі. 4. Частина війська,
що знаходиться попереду головних сил. 5. Відомий поет-
партизан. 6. Наполеонівський маршал. 7. Польове укріп¬
лення. 8. Місто, з якого розпочався марш-манбвр. 9. На¬
полеонівський маршал. 10. Військо, створене для допомо¬
ги регулярній армії.
63. ПОПУЛЯРНА ПРИКАЗКА
(ребус)
Тут зашифрована приказка, що з’явилась під час Віт¬
чизняної війни 1812 р. Пригадайте, з якою подією вона
зв’язана?
72

64. МУДРЕ РІШЕННЯ
(ребус)
-и-о
И*'/ /Vм’’'
Прочитайте зашифровані тут слова. Хто їх виголо¬
сив? Де?
73

65. ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО..
1. ...під час Семилітньої війни обложеному російськими
військами місту Кольбергу прусський король Фрідріх II
надіслав підмогу на чолі з генералом Платеном. Довідав¬
шись про це, О. В. Суворов, тоді ще молодий штабний офі¬
цер, з сотнею козаків кинувся назустріч Платену. Подо¬
лавши вночі відстань у 40 км, загін наблизився до м. Ланд-
сберга.
— Місто наше! — вигукнув О. В. Суворов.— Ура!
— Але в місті пруссаки,— зауважили йому.
— Помилуй бог, як добре,— посміхаючись, відповів Су¬
воров.— Саме їх ми й шукаємо.
— Чи не накажете дізнатися, скільки їх?
— Навіщо? Ми прийшли їх бити, а не рахувати.
Сміливий напад козаків приголомшив німців. Не знаю¬
чи нічого про сили ворога, пруссаки без бою здалися Су¬
ворову, хоч чисельно значно переважали його загін.
2. ...у 1768 p., коли в Польщі відбувався черговий зако¬
лот конфедератів, сюди було послано О. В. Суворова, що
мав уже чин бригадира. Саме в цей час литовський геть¬
ман Огінський розпочав воєнні дії в Литві. Командую¬
чий російськими військами генерал Веймарн заборонив
Суворову відлучатись із Любліна і доручив стежити за
Огінським. Та Суворов не міг спокійно спостерігати за
діями ворога. Він відправив донесення командуючому:
«Гармата вистрелила, Суворов пішов у похід» і рушив
з 820 чоловіками назустріч Огінському, який мав 4—5 ти¬
сяч воїнів. Пройшовши за 4 дні 215 км, він раптово атаку¬
вав конфедератів у районі м. Столовичів. В результаті за¬
пеклого бою опір польських панів було зломлено. Вей-
марна Суворов повідомив: «Як солдат — я заслуговую
кари й віддаю свою шпагу, як росіянин — я виконав свій
обов’язок, знищивши сили конфедератів, яких ми не мог¬
ли б перемогти, якби дали їм час з’єднатися». Веймарн по¬
відомив про це Військову колегію, чекаючи покарання
зухвалого підлеглого. Але Суворов за сміливу операцію був
нагороджений орденом Олександра Невського.
3. ...у 1773 р. П. О. Румянцев доручив О. В. Суворову
командувати невеличким загоном, розташованим навпроти
турецького міста Туртукая. Суворов хотів атакувати во¬
рога, але турки випередили росіян і першими, переправив-
74

шись через Дунай, вчинили напад на загін Суворова. Після
цього О. В. Суворову було наказано не турбувати поки що
турків. Але він вирішив все-таки атакувати ворога. В ніч
на 23 травня він переправився через Дунай і під артиле¬
рійським обстрілом, вишикувавши загін у дві колони, що
було нечуваним на той час, ударив на турків. Вороги не
витримали натиску і кинулись тікати. Переможцям діста¬
лось 6 прапорів, 16 гармат, ЗО суден, багато човнів. Понад
тисячу турків було вбито і взято в полон. Загін Суворова
втратив лише 88 чоловік вбитими і пораненими. Про пе¬
ремогу Суворов повідомив коротко: «Слава богу, слава вам,
Туртукай взято і я там». Румянцев за самовільні дії змі¬
стив Суворова з посади, а Військова колегія ухвалила йому
смертний вирок. Катерина II скасувала це рішення, зая¬
вивши: «Переможця не судять», і нагородила героя Тур-
тукая орденом Георгія.
4. ...у дні оборони Севастополя в 1854—1855 pp. багато
російських матросів і солдатів прославились винятковою
хоробрістю і героїзмом. А ім’я одного з них — Петра Кіш¬
ки — стало легендарним. Він брав участь у 18 вилазках,
майже щоночі ходив у секрети. Часто він підповзав до
ворожих траншей і здобував трофеї. Одного разу між
російськими і англійськими окопами появився красивий
білий кінь: Кішка вирішив захопити його. Домовившись із
друзями, він, незважаючи на близьку відстань до англій¬
ців, кинувся до коня, видаючи себе за дезертира. Друзі
відкрили по ньому вогонь холостими патронами. Англійці
мовчали, думаючи, що до них і справді наближається ро¬
сійський втікач. Та добігши до коня, Кішка скочив на
нього і помчав назад. Поки англійські солдати опам’ята¬
лись, він був на своєму бастіоні. Іншим разом під градом
куль ворожих солдатів він виніс з поля бою труп това¬
риша.
5. ...в одному з боїв під час Кримської війни було ба¬
гато поранених. Лікарі на перев’язочному пункті помітили,
як один солдат тричі заглядав в операційну, махав рукою
і зникав. Під кінець роботи, коли він ще раз заглянув
у кімнату, за ним навздогін послали санітара. Той привів
солдата назад. Говорити солдат не міг, він показав па щоку
й відкрив рота. У розпухлому язиці було видно невеличку
круглу турецьку кулю, яка пройшла крізь щоку. Вияви¬
лось, що під час наступу цей солдат почав було співати.
Турки відкрили вогонь і одна з куль влучила співакові
76

в язик. Солдата запитали після операції, чому він кілька
разів збирався зайти в операційну і не заходив. «Та со¬
ромно було,— відповів він.— В інших дійсно, я розумію,
рани, а в мене що? Я й почекати міг». Звали того солдата
Єгор Мартишкін.
6. ...одного разу захисники Севастополя помітили не¬
далеко від своїх позицій англійського офіцера лорда Дун¬
кана, що під охороною чималого загону солдатів проводив
рекогносцировку (розвідку місцевості і вивчення розта¬
шування російських військ). Вісім козаків вирішили пе¬
решкодити цьому. Вони несподівано напали на ворожий
загін. Перелякані солдати Дункана кинулись тікати, за¬
бувши навіть про нього. Дункан потрапив у полон до ко¬
заків. «Я був узятий у полон, не встигнувши вийняти рук
з кишень, щоб схопити повіддя свого коня. Я не сподівав¬
ся, щоб сорок чоловік мого конвою розбіглися від восьми
козаків»,— виправдовувався лорд, коли його привели
у Севастополь.

IX. КУЛЬТУРА НАРОДІВ РОСІЇ XVIII-XIX ст.
66. ДОВІДАЙТЕСЬ...
1. ...на могилі якого видатного українського філософа
лежить білокам’яна плита з написом: «Мір ловил меня, но
не поймал»? Що означає цей вислів?
2. ...в якій оді і хто закликав народ до революції, до
розправи з царем: «Між лиходіїв найлютіший! ГІомри! по-
мри-бо ж ти стократ!..»
3. ...який великий російський поет на запитання царя
Миколи І, де б він був 14 грудня 1825 p., якби знаходився
в Петербурзі, відповів: «Був би в рядах заколотників».
4. ...які два відомі російські письменники в юнацькі
роки дали Ганнібалову клятву — віддати життя боротьбі
за свободу?
5. ...хто з видатних російських композиторів, почувши,
що його музику назвали «кучерською», відповів: «Що ж,
і добре: адже кучери розумніші за своїх панів»?
6. ...який великий український поет намалював на себе
карикатуру з підписом: «Отак, як бачите»? Що стало при¬
водом до цього?
7. ...хто з російських письменників і мислителів за
678 днів перебування в Петропавловській фортеці напи¬
сав 4500 сторінок, в тому числі роман і ряд праць, високо
оцінених К. Марксом.
8. ...кому з відомих російських літературних критиків
належать слова: «І настане час, я палко вірю в це, настане
час, коли нікого не будуть палити, нікому не рубатимуть
голови..., коли не буде безглуздих форм і обрядів... Жінка
не буде рабинею суспільства і чоловіка... Не буде багатих,
не буде бідних, ні царів і підданих, а будуть брати, будуть
люди... Хочу золотого віку, але не колишнього, несвідо¬
мого, тваринного золотого віку, а підготовленого суспіль¬
ством, законами, шлюбом, словом, всім, що було в свій час
необхідне, але що тепер безглузде й пошле»?
9 ...який видатний російський художник близько ЗО ро¬
ків прожив у маєтку свого пана на Вінниччині як кріпак?
Портрет якого відомого ватажка українських селяп, що
боролися проти поміщиків у першій половині XIX ст., він
створив?
77

67. ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ АВТОРІВ
ВИДАТНИХ ПАМ’ЯТОК АРХІТЕКТУРИ
XVIII-XIX ст.?
(кросворд)
Відгадайте та впишіть у клітки кросворда прізвища ро¬
сійських та українських архітекторів, творців таких спо-
РУД:
По горизонталі: 5. Будинку Пашкова в Москві.
6. Палацу К. Розумовського в Батурині. 7. Зимового па¬
лацу в Петербурзі. 8. Олександрійської колони в Петер¬
бурзі. 9. Тріумфальних воріт біля Нарвської застави в Пе¬
тербурзі. 11. Казанського собору в Петербурзі. 12. Адмі¬
ралтейства в Петербурзі. 13. Контрактового будинку
в Києві.
78

По вертикалі: 1. Будинку Сенату в Кремлі.
2. Кловського палацу в Києві. 3. Смольного у Петербурзі.
4. Будинку Київського університету. 8. Проекту Великого
театру в Москві. 10. Таврійського палацу в Петербурзі.
З енциклопедичних довідників дізнайтесь про життя
й діяльність цих архітекторів.
68. ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ
ВИДАТНИХ МАЙСТРІВ ЖИВОПИСУ?
Тут зашифровані прізвища одинадцяти видатних ро¬
сійських художників і відомого російського художнього та
музичного критика. Проставлено початкові букви прізвищ,
а також спільне їх закінчення — OB. Назвіть ці прі¬
звища.
79

69. ЦІКАВІ КОЛА
(ребус)
Відгадайте зашифровані в зовнішньому колі ім’я, по-
батькові та прізвище видатного російського композитора,
а у внутрішньому — назви трьох його найвідоміших творів.
80

70. ХТО ЦЕ?
(ребус)
У внутрішньому колі зашифровані прізвище та ім’я ви-
датного українського композитора, у зовнішньому — назви
чотирьох його опер.
Хто автор? Які це опери?
81

X. ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ У РОСІЇ
71. КІЛЬКА БУКВ
Перед вами кілька букв алфавіту. Спробуйте скласти
з них девіз знаменитого журналу О. І. Герцена. Коли та
де видавався цей журнал?
72. ПРИГАДАЙТЕ
1. На які періоди поділяється визвольна боротьба
народів Росії?
2. Коли виникли перші таємні організації декабри¬
стів?
3. Коли були створені «Північне» і «Південне» това¬
риства?
4. Як називались програми цих товариств? Який ха¬
рактер вони мали? Хто їх склав?
5. Коли відбулось повстання, підготовлене членами
«Північного товариства»?
6. Коли та де повстав Чернігівський полк?
7. Чому повстання декабристів зазнало поразки?
8. Яка доля спіткала керівників повстання декабри¬
стів?
82

9. Що говорив В. І. Ленін про декабристів?
10. З яким твором звернувся до декабристів О. С. Пуш¬
кін?
11. В якій поемі згадував декабристів Т. Г. Шевченко?
Пригадайте ці слова.
73. ПОДУМАЙТЕ
Як вставити квадратики в кружечки, щоб можна було
прочитати уривок з послання О. С. Пушкіна декабристам
в Сибір?
88

74. ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
1. Хто представляв революційно-демократичцдй рух
у 70-х pp.?
2. Назвіть основні напрями народництва та їх теоре¬
тиків. Що було спільного між ними?
3. До яких методів боротьби вдались народники
в 1874 p.? Чому ці методи не дали бажаних результатів?
4. Яка народницька таємна організація виникла
в 1876 p.? Хто до неї входив?
5. Яка подія була початком переходу до терористичної
тактики?
6. Коли виникла «Народна воля»? Хто керував цією
організацією? Чому народовольці зазнали краху?
7. Як розправився царизм з учасниками замаху 1 бе¬
резня 1881 p.?
8. Назвіть ім’я та прізвище сміливця, який сам нама¬
гався визволити М. Г. Чернишевського. Що вам відомо про
його життя?
9. Яка подія відбулася 1 березня 1887 p.?
10. Назвіть перших робітників-революціонерів.
11. Які ви знаєте перші робітничі організації?
12. Що сталося з народництвом у 80-х pp. XIX ст.?
13. Коли виникла група «Визволення праці»? Хто до
неї входив?
14. Коли появились перші марксистські гуртки в Росії?
Назвіть найвідоміші з них.
75. ПРИГАДАЙТЕ, ЯК ПОЧИНАВСЯ
ПРОЛЕТАРСЬКИЙ ПЕРІОД У ВИЗВОЛЬНОМУ РУСІ
РОСІЇ
1. Коли виник петербурзький «Союз боротьби за визво¬
лення робітничого класу»? Під чиїм керівництвом він був
створений?
2. В чому полягає величезне історичне значення цього
союзу?
3. Де ще з’явились подібні союзи?
4. Яку оцінку страйкам 90-х років дав В. І. Ленін?
84

5. Коли відбувся І з’їзд РСДРП? Скільки на ньому було
делегатів? Які рішення він прийняв?
6. Які значні робітничі виступи відбулись у 1900—
1903 pp.? Чим вони відрізняються від попередніх виступів?
7. Яка газета стала організаційним центром збирання
і згуртування сил революціонерів? Коли та де вийшов пер¬
ший номер цієї газети?
8. Які слова були взяті епіграфом до газети «Искра»?
Якого значення надавав В. І. Ленін загальноросійськін
політичній газеті?
9. Коли була створена марксистсько-ленінська партія
в Росії?
76. НЕЗВИЧАЙНІ СХІДЦІ
На східцях записані слова підполковника Красовського,
який в 60-х pp. XIX ст. вів революційну пропаганду на
Україні. Відшукавши початок і додержуючи певної си¬
стеми, ви легко прочитаєте їх.
ІЦо це за слова та за яких обставин вони були сказані?
Як склалося життя сміливого офіцера після арешту?

XI. ПЕРША РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ
77. ПРИГАДАЙТЕ
1. Яка подія вважається початком першої російської
революції?
2. З якою метою, ким та коли було скликано III з’їзд
РСДРП? В чому полягає історичне значення з’їзду?
3. В якій книзі В. І. Ленін обгрунтував рішення
III з’їзду?
4. Коли та де вперше з’явилась Рада робітничих депу¬
татів?
5. Назвіть два найбільших страйки робітників, що від¬
булися влітку 1905 р.
6. Коли та де вперше великий військовий корабель пе¬
рейшов на сторону революційного народу?
7. Який страйк 1905 р. паралізував сили уряду, пока¬
зав, що уряд не може справитися з організованим проле¬
таріатом?
8. На яку поступку змушений був піти царський уряд
у зв’язку з Всеросійським Жовтневим політичним страй¬
ком?
9. Які виступи в армії та флоті відбулись у жовтні —
листопаді 1905 p.?
10. Які поступки в національному питанні змушений
був зробити царський уряд під тиском революційних сил?
11. Яка подія була кульмінаційним пунктом революції?
12. Яка подія та чому саме вважається кінцем першої
російської буржуазно-демократичної революції?
13. Як назвав В. І. Ленін першу російську революцію?
14. Коли та де були враховані уроки першої російської
революції?
15. У яких художніх творах, прочитаних вами, розпові¬
дається про буремний 1905 p.?
16. Які відомі вам твори живопису присвячені подіям
першої російської революції?
17. Які кінофільми, переглянуті вами, відображають
події революції 1905—1907 pp.?
86

78. БУРЕМНИЙ РІК
(чайнворд)
114 I
1. Місто, в якому розпочалася перша російська револю¬
ція. 2. Місто в Донбасі, де в грудні 1905 р. відбулося зброй¬
не повстання. 3. Керівник страйку іваново-вознесен-
ських робітників. 4. Матрос-більшовик, що керував
підготовкою повстання моряків Чорноморського флоту.
5. Місто, в якому в листопаді 1905 р. повстали солдати-са-
пери. 6. Село на Чернігівщині, де куркулі жорстоко роз¬
правилися з повсталими селянами. 7. Місто на Далекому
Сході, де відбулось повстання моряків. 8. Місто в Сибіру,
де в грудні 1905 р. влада тимчасово перейшла до рук ро¬
бітників. 9. Військова фортеця, де в кінці жовтня 1905 р.
відбулось повстання моряків. 10. Місто в Закавказзі, де
в січні 1905 р. відбувся масовий страйк. 11. Одна з форм
революційної боротьби. 12. Письменник, який гнівно осу¬
див царських катів, що придушили повстання у Великих
Сорочинцях. 13. Місто, від партійної організації якого на
III з’їзді партії делегатом був В. 1. Ленін. 14. Керівник
більшовицької партійної організації м. Харкова. 15. Місто,
де розпочався Всеросійський політичний страйк в жовтні
1905 р. 16. Голова першої Ради робітничих депутатів
у Києві. 17. Керівник страйкового комітету в Луганську.
87

79. РОСІЯ 1905 p.
(криптограма)
I9D5
Розшифрувавши криптограму, ви прочитаєте вислів
В. І. Леніна про Росію 1905 року.
1. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 — корінний переворот.
2. 10, 11, 12, 1, 4, 13 — рядовий морського флоту.
3. 15, 11, 1, 11, 16, 14, 17 — керівник Ради робітничих
депутатів в Алчевську в 1905 році.
4. 18, 1, 14, 18, 4, 1, 8, 19 — ім’я матроса-більшовика
з броненосця «Потемкин», який керував підготовкою по¬
встання моряків Чорноморського флоту.
5. 20, 21, 10, 11 — дорадчий орган у царській Росії,
створений під час революції 1905—1907 років.
88

80. ХОДОМ ШАХОВОГО КОНЯ
Ходом шахового коня, не заходячи двічі в одну й ту
саму клітку, спробуйте прочитати два речення з відомої
петиції. Хто і коли склав цю петицію?
81. ЯКІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ
ТАК ОПИСУВАЛИ РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЇ
1905-1907 pp.?
1. Кожний день ніс якусь новину. Там економію розі¬
брали дощенту, там спалили гуральню або сахарню, в ін¬
шому місці рубали панські ліси, орали землю. І нічого за
се не було. Пани тікали, никли перед лицем народу, як со¬
лома в огні. Щодня вітер приносив свіжі дими, а люди
свіжі оповідання, і ніхто більше не дивувався.
Вчора се була казка, сьогодні дійсність, що ж дивного
тут?
89

2. Хай до нас воля іде,
Тяжкі кайдани хай поскидає,
Щастя з собою веде!
3. Без зброї вони йшли.
Зброя їх зустріла.
Прострелені впали емблеми покірності, впали, щоб не
піднятися ніколи... Ніколи не піднятися ні в душах їх, ні
в душах дітей їх, ні внуків.
Прострелені впали вони самі,— полягли купами, як ку¬
пами йшли: могучі молоді робітники, знеможені працею
діди, матері й сестри, маленькі діти — квітки надії кож¬
ного народу.
І густо-густо закрасили білий сніг червоною кров’ю...
А ті, що зосталися живі,— зосталися на те, щоб ніколи
не забути сього дня.
4. Як ось настав рік 1905. Заворушилися люди. Кли¬
чуть до боротьби за рівність, братерство, свободу!.. Так от
де я знайду собі і ціль життя, і карі оченята, і щось гарне,
велике! Ухопився за це я. Розказую селянам, книжечки
їм читаю.
5. Ще вчора йшли вони за грати,
Терпіли мовчки гнів катів,
Ще вчора їх могли топтати
І сікти дротом батогів —
Раби — сьогодні не раби:
Шумлять знамена боротьби!!
82. ХТО З УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ
ТАК ВІДГУКНУВСЯ НА РЕВОЛЮЦІЮ
1905-1907 pp.?
1. Схід Європи, а в тім комплексі також і наша Ук¬
раїна, переживає весняну добу, коли тріскає крига абсо¬
лютизму та деспотизму, коли народні сили серед страшних
катастроф шукають собі нових доріг.
2. Тим часом е поезії я тепер обдарована несподіваною
гармонією настрою моєї музи з громадським настроєм (се
далеко не завжди бувало!). Мені якось не приходиться на¬
віть нагадувати сій свавільній богині про її «громадські
обов’язки», так обмарив її суворий багрянець червоних ко¬
рогов і гомін бурхливої юрби.
90

3. В повітрі пахпе реакцією, а значить, і порохом. Ми
всі цілком зневірились у щирість та совісність крутійського
уряду, який по маніфесті 17-го одхиляється дедалі на¬
право. У нас всі сподіваються лише смертельного бою,
в якому або поляжемо, або переможемо. Короткозорому
оптимізмові немає місця. Ніяка спокійна творча робота
зараз неможлива. Ми живемо, як на вулкані, або краще —
ми самі той вулкан, джерело якого сліпий уряд хоче заси¬
пати трісками і тим спинити вибух.
С:.
83. ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...
1. ...кривавий злочин царизму 9 січня 1905 р. викли¬
кав хвилю обурення не тільки серед робітників та селян,
а й серед передової інтелігенції. О. М. Горький, який був
очевидцем розстрілу, написав прокламацію «Ко всем рус¬
ским гражданам и общественному мнению европейских
государств», в якій сміливо закликав до повалення само¬
державства. За це великий пролетарський письменник по¬
трапив до Петропавловської фортеці. Але хвиля протесту,
що прокотилася по всій Європі, примусила царський уряд
звільнити О. М. Горького з ув’язнення.
2. ...один з керівників повстання на броненосці «Потем¬
кин» Панас Матюшенко після здачі корабля румунським
властям емігрував до Швейцарії. Тут він зустрічався
з В. І. Леніним і Г. В. Плехановим, написав брошуру «Ма¬
троси Чорного моря». Але революційна боротьба за кілька
сот кілометрів від батьківщини не влаштовувала його.
У 1907 р. Матюшенко нелегально повернувся до Одеси,
а згодом переїхав до Миколаєва. Тут його впізнав один по¬
ліцейський, і потьомкінця заарештували. 2 листопада на
підставі вироку військово-морського суду він був повіше¬
ний у Севастополі.
3. ...підпоручик Б. П. Жаданівський — керівник по¬
встання саперів у м. Києві — під час сутички повстанців
з вірними царизму військами був тяжко поранений. Його
підібрали служниці політехнічного інституту й сховали
в одному з його приміщень. Потім Жаданівського перепра¬
вили на дачу інституту. Та тут під час несподіваного об¬
шуку його схопили. Він був засуджений до страти, яку
замінили вічною каторгою. Після Лютневої революції він
повернувся з заслання, взяв активну участь у боротьбі за
91

Радянську владу. Загинув у 1918 р. під Ялтою в бою з ні¬
мецькими окупантами.
4. ...у рядах борців проти царизму в 1905 р. були сотні
безстрашних революціонерів, що дивували світ своєю хоро¬
брістю. Одним з таких був Михайло Вілонов. Вій вважав
себе «чорноробом революції». Під час революції Віло¬
нов перебував на Уралі. Поліція вислідила двадцятидвох-
річного революціонера й кинула до Миколаївської в’яз¬
ниці, яка відзначалась жорстоким режимом. Вілонов тут
організував втечу. Три втікачі встигли вже вибратись че¬
рез підкоп на волю, а четвертий зав’язнув у проході. Това¬
риші кинулись допомагати йому й знову потрапили в руки
жандармів. Царські сатрапи жорстоко побили втікачів,
а Білонова кинули в карцер, обливши після екзекуції со¬
лоною водою. Вісім днів він пролежав на кам’яній підлозі.
Здобувши волю в жовтні 1905 p., Вілонов поїхав у Самару
й очолив місцеву партійну організацію. На початку 1906 p.,
тікаючи від агентів охранки, він повернувся на Урал,
але незабаром знову потрапив до Миколаївської в’язниці.
Та не надовго. Через деякий час Вілонов утік. У грудні
1906 року жандарми ще раз заарештували відважного ре¬
волюціонера й заслали в Туруханський край. Через три
дні після приїзду на місце заслання Вілонов утік і знову
повернувся до революційної роботи.

XII. ВЕЛИКА ЖОВТНЕВА СОЦІАЛІСТИЧНА
РЕВОЛЮЦІЯ ТА БОРОТЬБА ЗА ПЕРЕМОГУ
РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ
84. ВІДШУКАЙТЕ
Перед вами карта-схема Жовтневого збройного по¬
встання в Петрограді. Уважно розгляньте її і спробуйте
відшукати такі об’єкти:
1) крейсер «Аврору»,
2) Петропавловську фортецю,
3) Смольний,
4) Зимовий палац.
Складіть усно оповідання про хід повстання та здобут¬
тя Зимового палацу. Прочцтайте його на засіданні істо¬
ричного гуртка.
93

85. ЛОЗУНГ-ПРАПОР
(ребус)
с л -
Розгадавши ребус, ви прочитаете відомий лозунг. Коли
В. І. Ленін вперше висунув його і коли запропонував зня¬
ти? Коли цей лозунг був висунутий вдруге? Як змінювався
зміст цього лозунга?
1. Коли відбулося збройне повстання проти військ Тим¬
часового уряду в Києві? Як воно закінчилось?
2. Коли Україну було проголошено Радянською Рес¬
публікою? Де відбувся цей історичний акт?
3. Як називався перший Радянський уряд, України?
Хто до нього входив?
4. Коли відбулось у Києві повстання робітників проти
українського буржуазно-поміщицького уряду — Централь¬
ної ради?
5. Коли встановилась Радянська влада в Києві? Поду¬
майте, чому народ України пішов за більшовиками.
6. Коли встановилась Радянська влада у вашому місті
(селі)?
7. Хто командував українськими радянськими вій¬
ськами, які вступили в Київ у січні 1918 p.?
8. Якими пам’ятниками увічнено в Києві пам’ять бор¬
ців за встановлення Радянської влади на Україні?
9. Коли було визволено Київ від денікінців?
10. Коли втекли з Києва білополяки?
86. ПРИГАДАЙТЕ
94

87. ДАЙТЕ ПРАВИЛЬНУ ВІДПОВІДЬ
1. Коли було створено ВЛКСМ?
2. Коли відбулося об’єднання спілок молоді в єдину
комуністичну організацію на Україні?
3. Яка подія увійшла в історію під назвою Трипіль¬
ської трагедії?
4. Кому належать ці незабутні слова: «Я вмираю чесно,
як чесно прожила своє коротеньке життя. Через 8 днів
мені буде 22 роки, а ввечері мене розстріляють... Почуваю
себе свідомою і не жалкую з приводу такого кінця. Адже
я вмираю, як чесна комуністка»?
5. Яким орденом та коли було нагороджено комсомол
за участь у громадянській війні?
88. ГЕРОЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ
(кросворд)
95

По горизонталі: 4. Герой громадянської війни,
командир Таращанського полку. 6. Місто на півдні Ук¬
раїни. 7. Професіональний революціонер, один з організа¬
торів боротьби за встановлення Радянської влади на Ук¬
раїні. 9. Радянський партійний і державний -“діяч, член
уряду Радянської України в роки громадянської війни.
11. Герой громадянської війни, активний учасник оборони
Царицина. 13. Місяць, що ознаменував початок нової ери.
15. Командир бригади. 16. Київський завод, робітники
якого прославились героїчною боротьбою за Радянську
владу. 18. Ім’я героя громадянської війни, командира ін¬
тернаціонального полку. 19. Радянський партійний і дер¬
жавний діяч, один з керівників Січневого збройного по¬
встання в Києві. 20. Столиця нашої Батьківщини. 21. Ге¬
рой громадянської війни, командир Першої Кінної армії.
По вертикалі: 1. Герой громадянської війни,
командир Богунського полку. 2. Герой громадянської
війни, командарм 1-го рангу, один з перших кавалерів ор¬
дена Червоного Прапора. 3. Місто Західної України, в яко¬
му в квітні 1919 р. була проголошена Радянська влада.
5. Радянський партійний і військовий діяч, активний учас¬
ник боротьби за встановлення Радянської влади на Ук¬
раїні. 8. Назва законодавчих постанов Радянського уряду
в перші роки існування нашої держави. 10. Герой грома¬
дянської війни, Маршал Радянського Союзу. 11. Радян¬
ський уряд. 12. Радянський військовий діяч, Маршал Ра¬
дянського Союзу. 14. Герой казахського народу, активний
учасник боротьби за Радянську владу. 17. Скорочена наз¬
ва революційного комітету.
89. ВИТЯЗІ РЕВОЛЮЦІЇ
Які видатні борці за утвердження Радянської влади зо¬
бражені тут?
Поцікавтесь, які книжки про їх життя є у вашій
шкільній бібліотеці.
Прочитайте їх.

V-2 4 6i
97

90. НЕ ШКОДУЮЧИ ЖИТТЯ
1. Коли в 1919 р. денікінці захопили Одесу, в місті ви¬
никла підпільна комсомольська організація. Денікінці ви¬
слідили підпільників і схопили декого з них. 17 січня
1920 р. воєнно-польовий суд засудив кількох комсомоль-
ців-підпільників (Дуніковського, Барга, Красноіцокіну,
Любарську, Михайловича, Петренка, Пельцмана і Співак)
до страти, а 8 чоловік — до каторжних робіт. Вислухавши
вирок, їда Краснощокіна запитала: «Оце і все? То знай¬
те: хоч би ви щодня убивали по десять чоловік, наші то¬
вариші, Червона Армія наступають і скоро доберуться до
вас. Ми вмираємо молодими, але вмираємо спокійно, бо за
нами йдуть нові тисячі бійців». Після неї озвався Борис
Михайлович: «Невже ви гадаєте, що вбивством десятка
чолові«, майже дітей, ви придушите нашу справу? Кращі
наші товариші, старі партійні працівники, збереглись і ні
на хвилину не припиняють роботи. Ви нічого не добили¬
ся, тільки зайвий раз продемонстрували своє безсилля».
2. У 1921 р. на територію Радянської України вдерся
із своїми бандитами петлюрівський отаман Тютюнник. Ком¬
сомольці села Бовсуни Лучинського району Житомирської
області в складі комуністичного загону ЧОПу (частини
особливого призначення) захищали переправу через річку
Уж. Вони поклялись не пропустити ворога. Юні бійці заги¬
нули всі, не відступивши й кроку назад. Останній з них,
Клим Бовсунівський, вистрілявши набої, обв’язав себе
гранатами, кинувся на міст і підірвав його.
4 61

XIII. ПОБУДОВА СОЦІАЛІЗМУ В СРСР
91. ЯКІ ЦЕ МІСТА?
(чайнворд)
1. Гідроелектростанція на Дніпрі. 2. Місто на Волзі, де
побудовано великий тракторний завод. 3. Кам’яновугіль¬
ний басейн на півдні нашої країни. 4. Місто, де спору¬
джено завод «Уралмаш». 5. Місто в Донбасі, де збудовано
великий завод важкого машинобудування. 6. Місто в За¬
хідному Сибіру, де в 1932 р. закінчено будівництво од¬
ного з найбільших металургійних комбінатів у нашій
країні. 7. Місто на Україні, центр тракторобудування.
8. (У малому кодесі). Місто на Дону, центр сільськогоспо¬
дарського машинобудування.
102

92. ПЕРШІ НОВАТОРИ
(кросворд)
По горизонталі: 1. Коваль Горьковського авто¬
заводу. 4. Зачинателька руху «п’ятисотенниць». 6. До¬
нецький шахтар, зачинатель руху, названого його
ім’ям. 9. Ініціатор руху передовиків бурякових ланів.
10. Одна із зачинательок руху «п’ятисотенниць». 12. Один
із зачинателів руху передовиків серед комбайнерів. 13. Ві¬
домий перетяжник, що подвоїв норму виробітку у взуттє¬
вій промисловості. 15. Один із зачинателів руху передови¬
ків серед комбайнерів. 16. Парторг шахти «Центральна-
Ірміне», знатний шахтар.
По вертикалі: 2. Одна із зачинательок руху «п’я¬
тисотенниць». 3. Відома трактористка. 5. Вичузькі ткалі.
7. Знатний машиніст. 8. Один із зачинателів руху передо¬
виків серед комбайнерів. 11. Знатний шахтар. 14. Відо¬
мий сталевар-новатор.
4*
103

93. РАДЯНСЬКІ СОКОЛИ
(кросворд)
Заповніть клітки цієї фігури потрібними буквами
і ви прочитаєте прізвища чотирьох радянських льотчиків,
які брали участь у далеких безпосадочних перельотах.
Коли та куди були здійснені ці перельоти?
94. ПРИГАДАЙТЕ
1. Коли був затверджений план ГОЕЛРО? Що він пе¬
редбачав?
2. Коли та на якому з’їзді нашої партії було покла¬
дено початок переходу від політики воєнного комунізму
до непу?
3. Коли було створено СРСР? Чому не дістала підтрим¬
ки ідея «автономізації»? Які республіки об’єднались тоді
в СРСР?
4. Коли було прийнято перші конституції РРФСР,
УРСР та СРСР?
5. Назвіть основні завдання ленінського плану побудови
(Соціалізму в нашій країні.
104

6. На яких з’їздах партії були прийняті рішення, що
поклали початок курсові на індустріалізацію країни та ко¬
лективізацію сільського господарства?
7. Хто не вірив у можливість побудови соціалізму в на¬
шій країні і виступав проти курсу на соціалістичну інду¬
стріалізацію?
8. Хто не погоджувався з політикою партії щодо кур¬
кульства?
9. Які були основні завдання перших двох п’ятирі¬
чок? Як виконані перша та друга п’ятирічки?
10. Коли в нашій країні в основному було побудовано
соціалізм?
11. Коли СРСР щодо виробництва промислової продук¬
ції вийшов на друге місце в світі?

XIV. ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА
1941—1945 pp.
95. ГЕРОЇ БРЕСТА
(кросворд)
Заповніть клітки пропущеними буквами — і ви прочи¬
таєте прізвища героїв — захисників Брестської фортеці.
Пригадайте, скільки часу тривала оборона Бреста та як
називається книжка письменника С. Смирнова, якою увіч¬
нено подвиг славних патріотів. Які міста-герої вам відомі?
106

96. ПАРТИЗАНСЬКА СЛАВА
(кросворд)
Пригадайте прізвища відомих партизанських команди
рів і комісарів. Впишіть їх у клітки запропонованого вам
кросворда.
107

97 ПОМІРКУЙТЕ
Як скласти ці кубики, щоб можна було прочитати на¬
зву славної підпільної комсомольської організації та ім’я
й прізвище її командира?
98. ПІДПІЛЬНИКИ МИКОЛАЇВЩИНИ
(кросворд)
Впишіть у незаповнеиі клітки потрібні букви — і ви
прочитаєте прізвища членів підпільної комсомольської ор¬
ганізації, яка вела боротьбу з фашистськими загарбни¬
ками на території Миколаївської області. В якому селі
вона виникла? Хто її очолював? Як Радянський уряд оці¬
нив безсмертний подвиг цих підпільників?
108

99. ВИДАТНІ РАДЯНСЬКІ ВОЄНАЧАЛЬНИКИ
Ви добре пам’ятаєте прізвища видатних радянських
полководців та багатьох командуючих загальновійсько¬
вими, танковими і повітряними арміями. Впишіть вісім із
цих прізвищ у клітки даної фігури. Не забудьте, що всі
вони повинні мати закінчення -вський. Заповніть клітки
так, щоб по діагоналі можна було прочитати прізвище од¬
ного з наших великих предків, який ще в XIII ст. громив
німецьких загарбників.
100. ЯКІ ЦЕ КРАЇНИ?
(кросворд)
Заповнивши клітки потрібними буквами, ви прочи¬
таєте назви країн Європи, які були визволені від гітлерів¬
ських загарбників Радянською Армією або визволились
при її сприянні.
109

101. хто вони?

Ill

Портрети яких героїв Великої Вітчизняної війни тут
вміщені? Підготуйте на засідання гуртка доповіді про їхнє
героїчне життя.
112

102. КОМСОМОЛЬСЬКА СЛАВА
1. У 1941 р. в районі Бельбекської долини, що між
Ялтою і Севастополем, точилися запеклі бої. Комсомольці-
матроси Григорій Доля, Василь Мудрик, Олексій Калюж¬
ний, Дмитро Погорелов, Володимир Радченко та Іван Чет¬
вертков зайняли дзот № 11 на схилі висоти 192. Коман¬
дував ними Сергій Раєнко. 17 грудня фашистські танки
й автоматники пішли в наступ, але комсомольці відкинули
ворога. Протягом чотирьох днів тривали атаки. Комсо¬
мольці гинули, але не відступали й на крок. Останній із
захисників, Олексій Калюжний, перед смертю в протигазі
залишив таку записку: «Батьківщино моя, земле росій¬
ська! Я син Ленінського комсомолу, його вихованець,
бився так, як веліло серце. Нищив гадів, поки в грудях
моїх билося серце... Клятву воїна виконав».
2. У серпні 1941 р. пілот Іван Вдовенко і штурман Ми¬
кита Гомоненко бомбардували міст на ворожій переправі
через Дніпро біля Дніпропетровська. Ворогові вдалося під¬
бити літак. Полум’я охопило машину. Тоді славні вихо¬
ванці комсомолу спрямували літак на переправу і знищили
її, повторивши подвиг Гастелло. За цей героїчний подвиг
Івану Вдовенку і Микиті Гомоненку посмертно було при¬
своєно звання Героя Радянського Союзу.
3. З жовтня 1941 р. сержанту Віктору Мірошниченку
було доручено висадити в повітря міст через річку Сно-
поть. Під час виконання завдання його було тяжко пора¬
нено. Тоді відважний воїн вирішив пожертвувати життям:
він підірвав міст разом із собою. За виявлену мужність
і виконання бойового завдання Віктору Мірошниченку по¬
смертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
4. У листопаді 1942 р. брати-комсомольці Іван та Дмит¬
ро Остапенки, обороняючи зайнятий рубіж, за день вогнем
з протитанкових рушниць підбили і підпалили двадцять
німецьких танків. Іван знищив сім фашистських машин,
а Дмитро — тринадцять. За цей подвиг Івана Остапенка
нагороджено орденом Леніна, а Дмитру Остапенку при¬
своєно звання Героя Радянського Союзу.
5. У боях між Доном і Волгою комсомолка Гуля Коро-
льова винесла з поля бою понад сто поранених бійців. Коли
під час штурму висоти на бійців обрушилася стіна вогню,
Гуля підвелась на весь зріст і гукнула: «Бійці, я першою
піду на штурм!» За нею в атаку кинувся весь полк. Куля
113

фашиста влучила Гулі в саме серце, але висота була здо¬
бута.
6. Навесні 1944 р. радянські війська вели бої на під¬
ступах до міста Миколаєва. Фашисти вирішили 26 березня
вигнати в Німеччину все населення, а підприємства й кра¬
щі будинки висадити в повітря. Щоб перешкодити, фаши¬
стам, у ніч на 26 березня у Миколаєві висадився десант з
67 моряків. Темної ночі вони підпливли до міста на семи
рибальських човнах і, не помічені ворогом, висадились на
березі, зайняли елеватор і сусідні будинки, встановили ра¬
цію. Дізнавшись про десант, гітлерівці підтягли значні
сили і розпочали безперервні атаки. Вони били з гармат
прямою наводкою. Район елеватора був оточений з усіх
боків. Незабаром підійшли фашистські танки з вогнемет¬
ними установками. Вдарили струмені палаючої рідини,
земля навколо горіла. Дві доби відбивали атаки наші доб¬
лесні воїни. В нерівному бою загинули смертю хоробрих
55 моряків, але своєю боротьбою вони перепинили шлях во¬
рогові. Живими залишились тільки 12 героїв. На світанку
28 березня радянські війська з’єдналися з десантниками.
Місто було визволене. Морякам-десантникам присвоєно
звання Героя Радянського Союзу.

XV. КОМУНІЗМУ НАМ СВІТЯТЬ ВОГНІ
103. ПЕРЕСТАВТЕ КУБИКИ
На кубиках записаний широко відомий вислів. Спро¬
буйте прочитати його, переставивши кубики.
104. ПРИГАДАЙТЕ
1. Коли та на якому з’їзді прийнято Програму побудо¬
ви комунізму?
2. З скількох частин складається третя Програма
КПРС? Як називаються ці частини? З яких частин скла¬
далась перша Програма? Коли вона була прийнята? Коли
та на якому з’їзді було прийнято другу Програму?
3. Яке визначення комунізму дано в новій Програмі
КПРС?
4. Які три основні завдання побудови комунізму вису¬
ває нині діюча Програма КПРС?
5. Коли зникнуть відмінності між класами в нашій
країні?
6. Які передумови відмирання держави?
116

105. ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ РАДЯНСЬКИХ КОСМОНАВТІВ?
Заповнивши клітки графічного зображення, ви про¬
читаєте прізвища радянських космонавтів.
Ще вам відомо про їх подвиги?
Ім’я та прізвище якого космонавта написане в окре¬
мому рядку клітинок? Що єам відомо про його героїчне
життя? Коли та які космонавти здійснили польоти на ко¬
раблях «Союз-3», «Союз-4» та «Союз-5»?
Ш

106, ХУДОЖНИКИ СЛОВА
(чайнворд)
У колі: 1. Російський радянський письменник, лау¬
реат Нобелівської, Державної та Ленінської премій.
2. Радянська письменниця, іцо народилася в Польщі,
тричі лауреат Державної премії. 3. Киргизький
радянський письменник, лауреат Державної премії. 4. Ли¬
товський радянський письменник, лауреат Державної пре¬
мії. 5. Казахський радянський письменник, лауреат Дер¬
жавної і Ленінської премій, основоположник драми в ка¬
захській літературі. 6. Азербайджанський радянський пи¬
сьменник, двічі лауреат Державної премії. 7. Бурятський
радянський письменник, основоположник бурятської літе¬
ратури. 8. Український радянський письменник — сатирик
і гуморист. 9. Український радянський письменник, лау¬
реат Державної премії, автор роману «Мир».
По горизонталі: 1. Російський радянський пись¬
менник, лауреат Державної премії, автор роману «Неспо¬
кійна юність». 2. Український радянський поет, лауреат
Державної і Шевченківської премій, автор поеми «Арсе¬
нал». 3. Російський радянський письменник, лауреат Дер¬
жавної і Ленінської премій, автор роману «Російський ліс».
4. Український радянський поет, співець комсомолу.
5. Українська радянська письменниця, лауреат Шевченків¬
117

ської премії, автор роману «Сестри Річинські». 6. Прізви¬
ще трьох українських радянських письменників (двох по¬
етів та прозаїка). 7. Російський радянський письменник,
автор книжки нарисів «Районні будні».
По вертикалі: 1. Український радянський пись¬
менник, автор роману «Артем Гармаш».
107. УКРАЇНСЬКІ РАДЯНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ
Впишіть у вільні клітки прізвища українських ра¬
дянських композиторів. Не забудьте, що всі прізвища
повинні мати в своєму складі букву О. Користуючись Ук¬
раїнською Радянською Енциклопедією, довідайтесь, які
твори написали ці композитори. Випишіть найвідоміші
з них у записну книжку та постарайтесь прослухати їх по
радіо або в театрі. Підготуйте на засідання гуртка доповідь
«Розквіт української музики за роки Радянської влади».
118

108. РАДЯНСЬКІ ВЧЕНІ
(кросворд)
По горизонталі: 1. Видатний радянський фізик,
Герой Соціалістичної Праці, відкривач явища надплиино-
сті, винахідник зріджувачів водню та гелію тощо. 2. Ук¬
раїнський радянський методист-математик, заслужений
діяч науки УРСР. 6. Український радянський конструктор
авіаційних двигунів, Герой Соціалістичної Праці, двічі ла¬
уреат Державної премії. 7. Російський радянський біохі¬
мік, автор гіпотези про походження життя на Землі. 9. Ук¬
раїнський радянський хірург, заслужений діяч науки
УРСР. 11. Російський радянський вчений, спеціаліст у га¬
лузі математики, геофізики та астрономії, дослідник Арк¬
тики, Герой Радянського Союзу. 12. Український радян¬
ський хімік-технолог, лауреат Державної премії. 15. Ук¬
раїнський радянський оториноларинголог (спеціаліст по
хворобах вуха, носа і горла), заслужений діяч науки
УРСР. 16. Радянський фізик, Герой Соціалістичної Праці,
лауреат Державної і Ленінської премій, автор праць, по¬
в’язаних з вивченням властивостей діелектриків і напів¬
провідників. 17. Український та російський радянський
геолог, лауреат Державної премії.
119

По вертикалі: 1. Російський радянський вчений
в галузі математики і механіки, Герой Соціалістичної Пра¬
ці, Президент Академії наук СРСР. 3. Російський радян¬
ський металург, Герой Соціалістичної Праці, двічі лау¬
реат Державної та Ленінської премій. 4. “Російський ра¬
дянський хімік, двічі лауреат Державної премії, автор
праць з радіохімії і технології радіоактивних речовии.
о. Український радянський літературознавець і педагог.
6. Український радянський геолог і петрограф, автор гід¬
рогеологічних і геологічних карт України. 8. Російський
радянський хімік-органік, лауреат Державної премії, ав¬
тор праць з хімії металоорганічних та елементоорганічних
сполук. 9. Український радянський авіаконструктор, Ге¬
рой Соціалістичної Праці, лауреат Державної і Ленінської
премій. 10. Український радянський фізик, заслужений
діяч науки і техніки УРСР, дослідник властивостей атом¬
них ядер і ядерних реакцій. 13. Український радянський
терапевт, заслужений діяч науки УРСР, автор праць з фі¬
зіології і патології, органів травлення. 14. Російський ра¬
дянський конструктор авіадвигунів, Герой Соціалістичної
Праці.
а
S
л
Уважно розглянь¬
те схему. Яка річка
зображена на ній?
Пригадайте назви ше¬
сти гідроелектростан¬
цій, що збудовані
(або ще будуються)
тут. Коли вони введе¬
ні в дію? Яка потуж¬
ність кожної з них?
109. ЗОЛОТІ ВОГНІ
(карта-схема)
J20

XVI. ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ІСТОРІОГРАФІЮ?
1. Який літопис, що зберігся, є найдавнішим?
2. Коли написано «Синопсис»? Що в ньому висвіт¬
люється?
3. Про який час розповідає «Літопис Самовидця»? Хто
був його автором?
4. Коли був складений літопис Грабянки? Яку істо¬
ричну епоху він відображає?
5. Згадайте найвидатніших російських істориків, які
створили багатотомні праці з історії Росії.
6. Назвіть російських та українських радянських вче¬
них, які досліджують дожовтневий період історії нашої
Батьківщини.
7. Назвіть російських та українських радянських вче¬
них, які працюють над радянським періодом історії нашої
Вітчизни.
8. Хто автори ваших підручників?
5 бі

XVII. ЩО ОЗНАЧАЮТЬ ЦІ ВИСЛОВИ?
1. «Работать спустя рукава».
2. Ходити козирем.
3. «Подлинная правда».
4. «Узнать всю подноготную».
5. «Кричать на всю Ивановскую».
6. Відкласти в довгий ящик.
7. Ламати списи.
8. Стояти на смерть.
9. На Шипці все спокійно.
10. Потьомкінські села.
У ЯКОМУ ЗНАЧЕННІ ВЖИВАЮТЬСЯ ЦІ СЛОВА?
1. Бондарівна.
2. Боян.
3. Ілля Муромець.
4. Микула Селянинович.
5. Марко Проклятий.
6. Перун.
7. Святогор.
8. Буревісник.
9. Піонер.
10. Яничари.

XVIII. ІГРИ-ЗМАГАННЯ
ХТО ЦЕ?
Один з учасників гри тримає в руках листівки, на яких
зображені Олександр Невський, Дмитрій Донськой, Кузь¬
ма Мінін, Дмитрій Пожарський, Богдан Хмельницький,
О. В. Суворов, П. С. Нахімов, Ф. Ф. Ушаков та М. І. Куту¬
зов, і запитує присутніх: «Хто це? Що вам відомо про ньо¬
го?», пропонуючи їм для розгляду одну з листівок. Той,
хто відповідає, повинен вказати, коли жив той чи інший
діяч, якими подвигами прославився, як вшановується па¬
м’ять про нього в нашій країні. Можна домовитись про
виставлення балів за відповідь. Виграє той, хто набере
найбільше балів.
НАЗВІТЬ НАЙБІЛЬШЕ ТВОРІВ
Учасникам гри пропонується комплект листівок укра¬
їнських або російських письменників. Треба безпомилково
назвати всіх письменників та згадати якнайбільше творів,
написаних кожним з них. Можна хід гри змінити: запро¬
понувати називати твори не всіх письменників, а лише од¬
ного якогось, але додати до цього інше завдання: розпові¬
сти його біографію. Виграє той, хто найповніше висвітлить
біографію письменника та назве найбільше його творів. Ці¬
каво проходить гра, коли кожному з учасників пропонуєть¬
ся один письменник.
ХТО НАЙБІЛЬШЕ?
Під такою назвою можна організувати цілу серію ціка¬
вих ігор. Кожна з них може бути присвячена одному із за¬
пропонованих запитань:
1. Хто згадає найбільше таких художніх творів на істо¬
ричні теми, назви яких складаються з імен та прізвищ ві¬
домих історичних діячів?
5*
123

2. Хто назве найбільше історичних художніх творів,
присвячених Київській Русі?
3. Хто назве найбільше художніх творів про визвольну
війну українського народу проти польсько-шляхетського
гноблення в 1648—1654 pp.?
4. Хто назве найбільше творів Т. Г. Шевченка, в основу
яких покладені історичні сюжети?
5. Хто назве найбільше творів О. С. Пушкіна, присвя¬
чених історичним діячам та подіям далекого минулого?
6. Хто згадає найбільше художніх творів, присвячених
громадянській війні 1918—1920 pp.?
7. Хто перелічить найбільше художніх творів, присвя¬
чених Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 pp.?
8. Хто пригадає найбільше кінофільмів, що розпові¬
дають про героїчну боротьбу радянського народу проти гіт¬
лерівських загарбників?
ХТО ШВИДШЕ?
Учасникам гри пропонується на окремому аркуші за¬
писати 10 дат і пояснити, які події відбулися в записані
ними роки. Виграє той, хто найшвидше напише необхідну
кількість дат і потім безпомилково і без затримки назве
всі події, а також розповість про одну з них.
Під такою назвою можна провести й ряд інших ігор-
змагань. Наприклад: Хто швидше покаже по карті зазда¬
легідь визначені історичні місця?; Хто швидше назве кар¬
тини на певні історичні теми?; Хто швидше та безпомил¬
ково назве запропоновані організатором гри архітектурні
та скульптурні твори?
Для проведення таких ігор треба мати комплекти від¬
повідних листівок.

ВІДПОВІДІ
І. ПЕРВІСНООБЩИННИЙ І РАБОВЛАСНИЦЬКИЙ ЛАД
НА ТЕРИТОРІЇ НАШОЇ КРАЇНИ
1. Які це знаряддя праці?
1) Шліфована сокира, 2) свердлений молоток, 3) кам’яна і 4) кі¬
стяна мотики, 5) зернотерка. Цими знаряддями праці людина ко¬
ристувалась в епоху неоліту (нового кам’яного віку).
2. Які це об’єднання?
(ребуси)
1. Стадо. 2. Рід. 3. Плем’я.
3. Дайте правильну відповідь
1. Лад, за якого люди спільно володіли засобами виробництва
й знаряддями праці, спільно працювали й були рівні між собою,
називається первіснообщинним. 2. Праця. 3. Збиранням. Найдав¬
ніші люди користувались палицею і знайденим каменем. Згодом
вони навчились виробляти ручні рубила, грубо оббиваючи кусок
кременю. 4. 40 тис. років тому. 5. Матріархат (материнський рід)
і патріархат (батьківський рід). Поділ був зумовлений розвитком
господарського життя стародавніх людей. Спочатку, коли лю¬
дина займалась полюванням, рибальством і збиранням, ке¬
рівна роль в роді належала жінкам. Перехід до землеробства
й скотарства привів до панування в роді чоловіка, адже його
праця стала основою суспільного виробництва. 6. В епоху ро¬
дового ладу, кілька десятків тисяч років тому. Релігію породило
безсилля первісної людини перед природою, невміння правильно
пояснити різні явища й процеси, які відбуваються в навколиш¬
ньому житті. 7. Тому, що праця людини була малопродуктивною.
Людина виробляла стільки, скільки й споживала. Ніякого надлиш¬
ку, який могла б привласнити інша людина, ніхто ще не вироб¬
ляв, бо знаряддя праці були примітивними. 8. В Трипіллі на Київ¬
щині. Трипільці сіяли пшеницю, ячмінь, просо. 9. В III тисячолітті
до н. е. 10. З появою знарядь праці, виготовлених із заліза, зросла
кількість вироблених продуктів. Одна людина тепер, займаючись
землеробством або скотарством, могла виробити значно більше,
ніж споживала. Отже, виникла можливість привласнення плодів її
праці. В суспільстві зросла роль сім’ї, появилася приватна влас¬
ність, а там і майнова нерівність. Майнова нерівність привела до
появи класів. 11. Лад, при якому знаряддя праці, засоби внроб-
125

ництва і самі виробники (раби) належать рабовласникам, нази¬
вається рабовласницьким. 12. Щоб утримати панування над ра¬
бами, рабовласникам потрібні були армія, наглядачі, стражники,
в’язниці, суд —цілий апарат примусу, тобто держава. 13. У II—
І тисячолітті до н. е. 14. Монархія і республіка. Монархія — така
форма правління, коли на чолі держави стоїть одна особа (князь,
цар, імператор тощо). Республіку очолює виборний представниць¬
кий орган* 15. У VI—VIII сг. (в період формування класів) рівень
продуктивних сил у слов’ян був вищим від того рівня, при якому
рабська праця виправдана; рабство у слов’ян не розвинулось через
те, що міцний був общинний лад, який чинив опір масовому поне¬
воленню трудящих; сама міжнародна обстановка, в якій жили сло¬
в’яни (постійні війни з рабовласницькою Візантією, спільна бо¬
ротьба з рабами проти візантійських рабовласників), настроювала
їх вороже до рабовласницького ладу. 16. Рабовласницький лад
сприяв дальшому розвитку землеробства, ремесла, торгівлі, куль¬
тури. Незважаючи на низький рівень техніки, величезні маси ра¬
бів осушували болота й зрошували пустині, перетворюючи непри¬
датні для землеробства ділянки в квітучі поля й сади, прокладали
канали, шляхи, споруджували незвичайної краси будівлі. Вільні
від фізичної праці рабовласники, маючи вдосталь часу й коштів,
займались мистецтвом і наукою. 17. Рабовласницький лад в Європі
впав у V ст., у Візантії — в VII ст.
4. Які це держави?
На другій карті — Північне Причорномор’я — Ольвія, Херсо¬
нес, Пантікапей, Танаїс; Закавказзя — Урарту. На першій карті —
середньоазіатська держава Хорезм.
5. Ваза
(чайнворд)
1. Ширак. 2. Крим. 3. Мараканда (сучасний Самарканд). 4. Ар-
гішті. 5. Іданфірс (очолював скіфів під час походу в Північне При¬
чорномор’я перського царя Дарія в 514—513 pp. до н. е.). б. Сав-
мак. 7. Клинопис. 8. Согдіана. 9. Арарат. 10. Танаїс. 11. Скотарство.
12. Ольвія.
6. Дивний камінь
«Аргішті, син Менуа, цю фортецю спорудив з 10 000 каменів».
Менуа — цар Урарту, почав правити країною близько 810 р.
до н. е.
Аргішті — наступник Менуа, правив державою Урарту в пер¬
шій половині VIII ст. до н. е.
7. Загадкова скеля
«Коли цар Урарту дізнався про поразку своїх військ, тоді за¬
трепетало його серце від страху, як серце птаха, що тікає від
орла».
126

II. КИЇВСЬКА РУСЬ - КОЛИСКА ТРЬОХ БРАТНІХ НАРОДІВ
9. Давньоруська держава (кросворд)
По горизонталі: 1. Київ. 3. Кольчуга. 5. Чернігів. 10. Леть-
гола. 12. Авари. 13. Князь. 18. Нево (Ладозьке озеро). 19. Кривичі.
20. Братіла. 22. Літописи. 24. Володимир. 25. Ярославль. 26. Ради¬
мичі. 28. Болгарія. 29. Гривня.
По вертикалі: 1. Квас. 2. Віче. 4. Ольга. 6. Ітіль. 7. Уличі.
8. Закуп. 9. Варяги. 11. В’ятичі. 14. Всеслав. 15. Дністер. 16. До-
бриня. 17. Корсунь. 21. Мудрий. 23. Булгар. 27. Ігор. 28. Боян.
10. Пригадайте
1. Східні слов’яни об’єднались під владою київських кпязів
у другій половині IX ст. До виникнення єдиної давньоруської дер¬
жави привело утворення в слов’ян двох антагоністичних класів
(феодалів і залежних від них селян) та початок боротьби між
ними. Держава потрібна була феодалам для того, щоб зберегти
свої багатства і владу над поневоленим населенням. 2. На Русі
існували такі категорії залежних селян: закупи — селяни, що
взяли в боярина позичку («купу») і змушені працювати на нього
до повернення боргу; рядовичі — селяни, що уклали з боярином
договір («ряд») про виконання певних робіт для нього; холопи —
селяни, які продались боярам через безвихідні злидні. 3. Свято¬
слав Ігорович прославився походами на схід (на Волгу) і Дунай
(на Болгарію) в інтересах феодалів. Східний похід ліквідував по¬
стійну загрозу нападів на руські землі хозар. Дунайський похід
перешкодив Візантії міцно закріпитись у Північному Причорно¬
мор’ї. Святослав був видатним полководцем, досвідченим і дале¬
коглядним політичним діячем. Походи сприяли ліквідації агресив¬
ної держави на сході — Хозарії, підриву могутності Візантії і під¬
несенню міжнародного престижу Київської Русі. 4. Русь вела довгу
і вперту боротьбу з різними кочівниками, що безперервно вторга¬
лись із Азії: з печенігами, половцями, хозарами, торками. 5. Ки¬
ївську Русь ми називаємо ранньофеодальною державою тому, що
час її виникнення був періодом зародження феодальних відносин
і початком формування основних класів феодального суспільства.
Форми феодального гніту тоді мали ще зародковий характер.
6. Християнство на Русі було запроваджено в 988 р. Воно повин¬
но було сприяти піднесенню авторитету князя, посиленню влади
феодалів над селянами та зміцненню міжнародного престижу
Русі. 7. «Руська правда». Він захищав інтереси князя, його
слуг та феодалів. 8. У 945 p.— в Древлянській землі, в 1024 p.—
в Суздальській землі, в 1068 і 1113 pp.— у Києві. 9. У Києві збе¬
реглися залишки Золотих воріт, Софійський собор, церква Спаса
на Берестові; у Новгороді — Софійський собор; у Чернігові —
Спаський собор; у Полоцьку — Софійський собор. 10. «Слово о за¬
коне и благодати» Іларіона, «Поучение к братии» Луки Жидятича,
«Житие «Феодосия Печерского» Нестора, «Повчання» Володимира
Мономаха, «Повість временпих літ». 11. Зброярне, ювелірне, гон-
127

чарне, чинбарне, ковальське, будівельне, шевське та інші. 12. Ки¬
ївська Русь після смерті сина Володимира Мономаха князя Мсти¬
слава Володимировича (1125—1132 pp.) остаточно розпалась на
ряд самостійних феодальних князівств внаслідок посилення вели¬
кого феодального землеволодіння, піднесення й зміцнення міст,
які поступово перетворились в економічні, ПОЛІТИЧНИЙ культурні
центри великих феодальних володінь, та загострення класової
боротьби. Раніше цей процес не міг відбутись, бо всі перелічені
фактори, що сприяли розпаду, сформувались лише на початку
XII ст. Володимиру Мономаху та його сину Мстиславу вдалося
на деякий час затримати розпад, але спинити або відвернути цей
закопомірний процес ніхто вже не міг.
11. Східнослов’янські племена (ребуси)
1. Сіверяни. 2. Волиняни. 3. Поляни. 4. Древляни. 5. Тиверці.
6. Дреговичі.
12. Яке це прислів’я? (криптограма)
Значення слів: 1. Закуп. 2. Стрибог. 3. Князь. 4. Юрій. 5. Ти¬
верці. 6. Похід.
Прислів’я: «Занадиться вовк ходити по вівці — винесе всю
отару, поки не вб’ють його». Сказане воно було древлянами
в 945 році перед повстанням проти київського князя Ігоря.
13. Хто написав ці твори?
1, 2. С. Скляренко. 3. І. Кочерга. 4. Д. Міщенко. 5. Г. Шторм.
6. Б. Ізюмський. 7. Т. Микитин. 8. М. Бажан. 9. А. Хижняк.
10. О. Пушкін, 11. О. Олесь. 12. І. Франко.
14. Які це слова? (ходом шахового ферзя)
«Не осоромимо землі Руської, а поляжемо кістьми, мертвим
не соромно, а коли втечемо, то вкриємо себе ганьбою»,— слова
Святослава Ігоровича, сказані ним під час облоги Доростола візан¬
тійським військом у 971 р.
15. Київська Русь (чайнворд)
1. Олег. 2. Гліб. 3. Борис. 4. Святослав. 5. Вишгород. 6. Данило.
7. Ораниця. 8. Япончиця. 9. Ярило. 10. Ольга. 11. Аскольд. 12. Дір.
13. Рядович. 14. Чернігів. 15. Володимир. 16. Рюрик. 17. Київ.
18. Всеслав. 19. Візантія. 20. Ярослав. 21. В’ятичі. 22. Ільмень.
16. Яка це зброя?
1. Гиря. 2. Наконечники стріл. 3. Лук. 4. Щит. 5. Кольчуга.
С. Меч. 7. Наконечник списа. 8. Шоломи. 9. Сокира.
128

III. ГЕРОЇЧНА БОРОТЬБА НАРОДІВ НАШОЇ КРАЇНИ
ПРОТИ ІНОЗЕМНИХ ЗАГАРБНИКІВ У XIII—XV ст.
19. Горда заява
«Від меча все одно не втечеш, тому краще нам твердо стояти,
принаймні помремо з честю» —.заява жителів Шемахи під час об¬
логи міста монголо-татарами.
20. Героїчна оборона (чайнворд)
1. Козельськ. 2. Коловрат. 3. Торжок. 4. Київ. 5. Владимир.
6. Рязань.
21. Полководці давнини
Зовнішнє коло — Донськой, середнє коло — Невський, внут¬
рішнє коло — Галицький.
22. Що це за битви?
1. Невська битва 1240 р. Закінчилась розгромом шведських фео¬
далів. 2. Льодове побоїще 1242 р. Битва завершилась блискучою пе¬
ремогою руського війська над німецькими рицарями. Перемоги,
здобуті руськими воїнами в Невській битві та Льодовому побоїщі,
врятували Північно-Західну Русь від поневолення шведськими
і німецькими загарбниками. 3. Куликовська битва. 1380 р. У ній
руські війська під керівництвом Дмитрія Івановича завдали ни¬
щівної поразки татарським військам Мамая. Битва похитнула мон-
голо-татарське панування на Русі і показала, що шлях до повної
перемоги — об’єднання всіх сил країни. 4. Грюнвальдська битва
1410 р. Під Грюнвальдом польські, литовські, російські, українські
й білоруські полки завдали нечуваної поразки Лівонському ордену,
внаслідок чого припинився німецький наступ на схід, а орден по¬
ступово почав занепадати і втрачати своє політичне й воєнне зна¬
чення.
23. Незабутні слова (ребус)
«Краще чесна смерть, ніж ганебне життя» — слова Дмитрія
Донського, сказані ним перед Куликовською битвою.
24. Чиї це слова?
К. Маркса.
IV. УТВОРЕННЯ І РОЗВИТОК РОСІЙСЬКОЇ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ
БАГАТОНАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ
26. Пригадайте
1. Під 1147 р. 2. Данило Олександрович (1261—1303). В уділ
Москву він одержав близько 1276 р. від брата, великого князя
Дмитрія. 3. В 1328 р. 4. Москва мала значні переваги над іншими
містами Північно-Східної Русі. Піднесенню та виділенню її серед
129

інших міст сприяли такі причини: 1) кращі умови для відбудови
після монголо-татарської навали господарства і його дальшого роз¬
витку; тут був старий центр орного землеробства і розвинутого ре¬
месла, а також будівельного мистецтва; 2) віддаленість від місць
постійних нападів монголо-татар; 3) розташування на перехресті
торгових шляхів; 4) вміла політика московських князів; 5) під¬
тримка церкви; 6) перетворення Москви в центр визвольної бо¬
ротьби проти монголо-татар. 5. Куликовська битва показала, що
сила в єдності. 6. Іван III. Слово «цар» походить від латинського
«цезар». 7. Іван IV. 8. В XII—XIII ст. на Русі панувало натуральне
господарство, між окремими частинами її не було тісних економіч¬
них зв’язків. Серед феодалів переважали великі землевласники,
які мріяли бути самостійними й незалежними. В XIV ст. внаслі¬
док дальшого розвитку господарства посилюються економічні
зв’язки між окремими князівствами і землями, з’являється велика
кількість дрібних і середніх землевласників — хазяїнів помість, які
самі не могли зломити опір селян. їм потрібна була централізо¬
вана влада, яка б міцно охороняла їх права на землю й тримала
в покорі залежних від них селян, жорстоко карала за найменші
виступи проти своїх хазяїв. Посиленню об’єднавчих тенденцій
сприяли інтереси визволення країни від монголо-татарського іга.
9. У 1480 р. Знищення монголо-татарського іга сприяло швидкому
розвиткові господарства і культури Російської держави, зростанню
її міжнародного авторитету. 10. Християнська церква закликала
віруючих до слухняності та покори, запевняючи їх, що владу й
багатство пани одержали нібито від бога. «Хто йде проти своїх
володарів, той виступає проти бога, а тому заслуговує на прокляття
й тяжкі муки»,—казали священики селянам. Молитви і проповіді,
залякування і погрози — ось ті засоби, які використовували цер¬
ковники, щоб зміцнити панування феодалів над селянами. 11. Ос¬
новними причинами невдалого закінчення Лівонської війни Росій¬
ською державою були: вступ у війну проти Росії Швеції, Данії,
Польщі, економічна відсталість та розорення країни, викликане
війною та опричниною, зрада окремих феодалів. Вплинуло на ре¬
зультат війни і ставлення до російських військ місцевого населення,
яке через непосильні воєнні побори перестало підтримувати їх.
12. Судебник Івана III, виданий в 1497 р. 13. Селянин міг піти
від поміщика за тиждень до Юрієвого дня і протягом тижня після
нього. Для цього треба було сплатити пожиле та інші платежі,
а також повернути борги. 14. Вотчина — спадкове земельне воло¬
діння, помістя — володіння, яке надавалось за службу у війську.
15. «Заповідні роки» були введені в 1581 р. Протягом них селянам
заборонялося переходити від одного поміщика до другого і на
Юріїв день. Згодом право переходу на Юріїв день було скасоване
зовсім. «Урочні роки» — це строки розшуку селян. Запроваджені
вопи були в 1597 p., коли поміщики дістали право протягом п’яти
років розшукувати селян-втікачів. Незабаром строки розшуку були
збільшені, а в 1649 р. поміщики дістали право розшукувати се¬
лян, незалежно від давності їх втечі. 16. Процес об’єднання русь¬
ких земель в єдину централізовану державу завершився на по¬
чатку XVI ст. 17. Чернігово-Сіверщина. 18. Комі, карели, мордва,
чуваші, марійці, удмурти, татари, башкири та інші народи. 19. Анг¬
лія, Франція, Іспанія.
130

27. Які це міста?
Новгород (1478 p.), Псков (1510 р,), Твер (1485 p.), Смоленськ
(1514 p.), Чернігів (1503 p.), Нижній Новгород (1392 p.), Казань
(1552 p.).
28. Гірка правда (ребус)
«Дати волю царю,—все одно, що псарю». Прислів’я свідчить
про біди, яких зазнавав народ від царя та його слуг.
29. Які це події?
Лівонська війна (1558—1583). 1552 p.—приєднання Казані,
1556 p.—приєднання Астрахані.
ЗО. Що тут написано?
Єрмак. 1581 — рік початку його походу в Сибір.
31. Культура XIV—XVI ст. (кросворд)
По горизонталі: 2. Барма. 7. Нікітін. 8. Пересвєтов.
10. Мстиславець. 11. «Апостол». 12. Чохов. 13. «Задонщина».
14. Башкін. 15. Конь.
По вертикалі: 1. «Трійця». 3. Рубльов. 4. Діонісій. 5. Фе¬
доров. 6. Постник. 9. Скорина.
V. БОРОТЬБА НАРОДНИХ МАС РОСІЇ ТА УКРАЇНИ
ПРОТИ СОЦІАЛЬНОГО І НАЦІОНАЛЬНОГО ГНІТУ
В XV—XVII ст.
33. Кріпацька доля (ребус)
Прислів’я: «Ось тобі, бабусю, і Юріїв день». Виникло воно в кін¬
ці XVI ст., після того як Іван IV у 1581 р. тимчасово заборонив
перехід селян і на Юріїв день.
34. Які це повинності?
В коло вписані загальні повинності селян-кріпаків: панщина,
чинш. Читати треба через клітку.
У клітки другого графічного зображення треба вписати такі
додаткові повинності: зажинки, закоски, очкове, оборки, обкоски,
обжинки.
По діагоналі: заорки.
На зажинки, обжинки, заорки, оборки, закоски й обкоски
селяни повинні були з’являтися у вільні від панщини дні. Трива¬
лість цих повинностей була різною, здебільшого на кожну з них
селяни витрачали по два дні на рік, іноді — й по чотири. Очко¬
ве — податок з пасіки.
35. З якого твору?
Уривок з вірша К. Рилєєва «Іван Сусанін». Розповідається про
подвиг російського селянина Івана Сусаніна, якого польські пани
131

хотіли примусити служити їм провідником. Сусанін завів їх у не¬
прохідний ліс. Вороги вбили патріота, але й самі загинули.
36. Подумайте
Гуня (1637, 1638), Скидан (1638), 111 аула (1594—159С), Остря-
нин (1638), Павлюк (1637), Сулима (1635), Коспнський (1591—
1593), Кизим (1637), Трясило (Тарас Федорович. 1630).
37. Які це дати?
1593 p.— бій під П’яткою (повстання під керівництвом Косин-
ського 1591—1593 pp.); 1596 p.—бій на р. Солониця (повстання під
керівництвом Наливайка 1594—1596 pp.); 1625 p.—бій біля Куру-
кового озера; 1630 p.— бій біля Переяслава (повстання під керів¬
ництвом Тараса Федоровича); 1635 p.—знищення Кодацької фор¬
теці повстанцями на чолі з Іваном Сулимою; 1637 р.— бій під Ку-
мейками (повстання під керівництвом Павлюка); 1638 p.—
бої під Голтвою і Жовнином (повстання під керівництвом Остря-
нина).
38. Чи знаємо ми минуле українського козацтва?
1. Козацтво на українських землях виникло в другій половині
XV ст. Тікаючи від кріпосницького гноблення та знущань поль¬
ської шляхти, українські селяни осідали там, де не наважувались
появлятися представники польської адміністрації. Такою місцеві¬
стю була територія на півдні України між володіннями Крим¬
ського ханства і Речі Посполитої. Сюди переселялись не лише бідні
селяни, а й заможні. Заможні переселенці тут ще більше збагачу¬
вались, засновуючи хутори й заводячи великі господарства. Пра¬
цювали на них бідні козаки. Рівності між такими козаками, безпе¬
речно, не могло бути. 2. Запорізьку Січ було засновано в першій по¬
ловині XVI ст. 3. На о. Томаківка (біля сучасного м. Нікополя).
4. У 1572 р. частину заможпих козаків польський уряд взяв на дер¬
жавну службу. Вони почали називатись реєстровими (від слова ре¬
єстр — список). Реєстровцям були надані певні привілеї (вони одер¬
жували плату за службу, звільнялись від податків тощо). Але таких
козаків було небагато. Більшість козаків—біднота, тому вони завжди
підтримували селян в їх боротьбі з панами. 5. Основну частину ко¬
заків становили українці. Були серед них і поляки, росіяни, татари,
вірмени, греки, молдавани. 6. На о. Базавлук, або Чортомлик (біля
сучасного села Капулівки). 7. На південь від Базавлука Дніпро утво¬
рює сотні островів, вкритих густим очеретом. Ця місцевість і на¬
зивалась Військовою скарбницею. Тут козаки ховали військовий
скарб і тримали свою флотилію. 8. З сторожових вишок — бекетів.
Козак-вартовий, підпаливши свій бекет, мчав до іншого бекета
і підпалював його. Так сигнал тривоги передавався від одного бе¬
кета до іншого, поки не досягав Січі. 9. Куренями називались при¬
міщення, в яких жили козаки, а також військові одиниці, в які
вони об’єднувались. 10. Найвищою владою на Запоріжжі була вій¬
ськова рада. 11. Новорічна рада була особливо урочистою, бо на ній
обирали козацьку старшину. 12. Козацькі човни називались чай¬
ками. Турки закривали вихід козакам у море ланцюгами, протяг-
т

нутими від одного берега до другого. Козаки не боялись цієї пере¬
шкоди. Підпливши вночі близько до ланцюгів, вони пускали попе¬
реду себе кілька зрізаних дерев. Почувши гуркіт від ударів дерев
об ланцюги, турки думали, що на ланцюги наскочили козацькі
чайки, і здіймали стрілянину з гармат по річці. Коли наставало
затишшя, козаки спокійно, тихцем пропливали в море, не натрап¬
ляючи на перешкоди* 13. Запорожці брали участь у повстаннях
1591-1593, 1594-1596, 1625, 1630, 1635, 1637 і 1638 pp. 14. 1614 p.—
похід на Сіноп, 1615 р.— похід на Константинополь, 1616 p.— захо¬
плення Кафи. 15. Козаки відіграли вирішальну роль у переможних
боях під Хотином. Завдяки участі козаків у цій війні було лікві¬
довано небезпеку поневолення українського і польського народів
турецько-татарськими загарбниками. Командував козацьким вій¬
ськом під час боїв під Хотином гетьман Петро Сагайдачний.
16. З допомогою козаків здобуто вирішальні перемоги над поль¬
ськими панами під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, Збо¬
ровом, Батогом тощо. 17. З ім’ям Івана Сірка (рік народження не¬
відомий, помер в 1680 p.). 18. М. В. Гоголь (1809—1852 pp.) присвя¬
тив запорізькому козацтву повість «Тарас Бульба». Видатний
український композитор М. В. Лисенко (1842—1912 pp.) створив
оперу «Тарас Бульба». 19. «Запорізьким характерником» прозвали
Д. І. Яворницького (1855—1940 pp.), який більшість своїх праць
присвятив запорізькому козацтву («Історія запорізьких козаків»
у трьох томах, «Вольності запорізьких козаків», «Іван Дмитрович
Сірко. Славний кошовий отаман запорізьких низових козаків»,
«Число і порядок запорізьких січей з топографічним нарисом За¬
поріжжя» тощо). 20. Постановою Ради Міністрів УРСР «Про увіч¬
нення пам’ятних місць, зв’язаних з історією запорізького козацтва»
державним історико-культурним заповідником оголошено острів
Хортицю. Тут буде відтворено частину Чортомлицької Січі з січо¬
вою площею та церквою, куренями, школою, укріпленнями, пуш-
карнею, гончарною та збройовою майстернями. На Чорній скелі
стоятиме пам’ятник київському князю Святославу, в алеях деко¬
ративного парку—монументи Косинського, Наливайка, Тараса Тря-
сила, Сулими, Сагайдачного, Нечая, Богуна, Сірка. Буде увічнено
народних і літературних героїв: Мамая, Голоту, Байду, Марусю
Богуславку, Тараса Бульбу. На острові буде створено панораму,
яка відтворить взяття козаками турецької фортеці Кафи в 1616 р.
39. Народні герої (ребуси)
1. Болотников. 2. Разін. 3. Ус (Василій Ус, козачий отаман,
який у 1666 р. зробив похід з 500 козаками з Дону до Воронежа,
а потім до Тули. Згодом його загін влився в повстанську армію
Степана Разіна). 4. Саакадзе (Георгій Саакадзе, бл. 1580—
1629 pp.) — грузинський політичний діяч і полководець, керівник
повстання грузинського народу проти іранських завойовників
у 1623-1624 pp.
40. Кому належить цей вислів?
«Радий я страждати за батьківщину до смерті»,— слова Дмит¬
рія Пожарського. Пам’ятник Мініну і Пожарському споруджено
в Москві в 1818 р. на Красній площі. Автор пам’ятника І. П. Мар-
тос (1752 або 1754-1835 pp.).
т

41. Славні звитяжці (ребуси)
1. ЛІінін. 2. Пожарський. 3. Сагайдачний. 4. Сірко.
VI. ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ 16*8-1654 pp.
44. Кросворд
По горизонталі: 2. Україна. 7. Богдан. 8. Максим.
11. Панщина. 12. Гармата. 13. Варшава. 16. Замостя. 20. Пістоль.
21. Селянин. 22. Батог. 23. Туреччина.
По в е р т и к а л і: 1. Рада. 3. Козак. 4. Нечай. 5. Богун. 6. Лит¬
ва. 9. Київ. 10. Орда. 14. Реєстр. 15. Берестечко. 17. Сотник. 18. Сол¬
дат. 19. Шляхта.
45. Незабутні
Хмельницький, Небаба (керівник повстання селян проти поль¬
ської шляхти в травні 1648 р. на Чернігово-Сіверщині, після ви¬
гнання польських панів—чернігівський полковник, загинув у 1651 р.
біля м. Лоєва під час наступу литовсько-польської армії), Богун
(керівник селянсько-козацьких загонів на Брацлавщині, кальниць-
кий (вінницький) полковник), Кривоніс (один з найближчих со¬
ратників Богдана Хмельницького, черкаський полковник), Нечай
(організатор повстанського руху на Київщині, Волині й Брацлав¬
щині, брацлавський полковник), Морозенко (керівник селянського
загону на Поділлі, наказний корсунський полковник, загинув
у липні 1649 р. під Збаражем, герой української народної пісні «Ой
Морозе, Морозенку, ти славний козаче»), Ганжа (сподвижник Бог¬
дана Хмельницького, учасник битви під Жовтими Водами, де умо¬
вив реєстрових козаків (6 тис. чоловік) перейти на бік повсталих,
уманський полковник, загинув у бою під Пилявцями), Михненко
(керівник повсталих селян у Білорусії).
46. Свідки славетних перемог (кросворд)
По горизонталі: Збараж (місто, під яким у червні —
липні 1649 р. відбувались тривалі бої між селянсько-козацьким
військом на чолі з Б. Хмельницьким і оточеним польсько-шляхет-
ським військом Я. Вишневецького), Канів (місто, біля якого була
організована переправа через Дніпро лівобережних селян, які по¬
спішали на допомогу козацьким військам, що стояли під Білою
Церквою після поразки біля Берестечка), Корсунь (місто, біля
якого польські пани зазнали нечуваного розгрому 16 травня
1648 p.), Львів (місто, обложене повстанською армією у вересні
1648 p., польський гарнізон якого відкупився від повстанців вели¬
кою контрибуцією), Пилявці (містечко, тепер с. Пилява Летичів-
ського району Хмельницької області, біля якого були розгромлені
польсько-шляхетські війська 11—13 вересня 1648 p.), Замостя (мі¬
сто, до якого дійшла повстанська армія восени 1648 р.)*
184

По вертикалі: Зборів (місто, біля якого відбувся відомий
бій 5—6 серпня 1649 p., а 8 серпня було укладено так званий Збо-
рівський договір), Махнівка (містечко, біля якого в червні 1648 р.
відбувся бій між військами Я. Вишневецького і повстанськими за¬
гонами, якими керував помічник М. Кривоноса — білоцерківський
полковник Гиря), Вінниця (місто, в якому прославився І. Богун
своєю героїчною боротьбою проти переважаючих сил польських
панів), Жванець (містечко на Поділлі, де відбулася битва між
польсько-шляхетськими військами і українськими військами та
татарською ордою восени 1653 p.).
VII. АНТИФЕОДАЛЬНА БОРОТЬБА У XVIII—XIX ст.
48. Чи знаєте ви хронологію?
1. 1705—1706 pp.—повстання в Астрахані. 2. 1705—1711 pp.—
повстання башкирів. Очолити повстання вдалось феодалам, які
прагнули відокремитись від Росії і створити мусульманську дер¬
жаву, васальну від Туреччини. Ці прагнення не знайшли під¬
тримки серед башкирської бідноти, а тому повстання зазнало по¬
разки. 3. 1707—1708 pp.— повстанпя під керівництвом К. Булавіна.
4. 1738—1744 pp.— повстання в Дагестані проти іранського шаха
Надіра (Надір-шаха). 5. 1740—1743 pp.— антикріпосницьке повстан¬
ня в Кричевському старостві Білорусії. Керівником повстання
був Василь Матвеев (Вощило), який оголосив себе внуком Богдана
Хмельницького. Повсталі вбивали панів, орендарів, лихварів. Най¬
манці і шляхта жорстоко розправилися з повстанцями. 6. 1773—
1775 pp.— селянська війна під керівництвом О. Пугачова.
49. Які це повстанці? Що ми пам’ятаємо про них?
1. Опришки. 2. Вони застосовували партизанську тактику.
3. Рух опришків виник у XVI ст., найбільшого піднесення досяг
у ЗО—40-х роках XVIII ст. 4. Олекса Довбуш. 5. В піч на 24 серпня
1745 р. в с. Космачі Довбуша вбив із засідки сільський глитай Сте¬
фан Дзвінчук. 6. Опришків після смерті Довбуша очолили Василь
Баюрак, Іван Бойчук та інші. 7. В середині XIX ст. 8. «Олекса
Довбуш». 9. В романі Г. Хоткевича «Довбуш», драматичній поемі
Л. Первомайського «Олекса Довбупі», повісті І. Єрофєєва «Олекса
Довбуш», романі В. Гжицького «Опришки», поемі-казці В. Малика
«Чарівний перстень», опері С. Людкевича «Довбуш», балеті А. Кос-
Анатольського «Хустка Довбуша».
50. Який це уривок з поеми? (ребус)
Жінки навіть з рогачами
Пішли в гайдамаки.
Уривок з поеми Т. Шевченка «Гайдамаки», написаної в 1840 році.
51. Які це герої?
У зовнішньому колі: Карма люк, назва території — Поділля,
У внутрішньому (по секторах): Кобилиця, назва території — Бу-
135

ковина. Книга називається «Народ про Кармалтока» (Вид-во
АН УРСР, 1961).
52. Чи добре ви знаєте історичну карту?
На картах позначено райони таких повстань: 1. ПовстйГЬня під
проводом І. Болотникова (1606—1607 pp.). 2. Повстання під прово¬
дом С. Разіна (1670—1671 pp.). 3. Повстання під проводом К. Була-
віна (1707—1708 pp.). 4. Повстання під проводом О. Пугачова
(1773-1775 pp.).
Про боротьбу селян проти поміщиків в епоху феодалізму
В. І. Ленін говорив: «Селяни не могли об’єднатися, селяни були
тоді зовсім задавлені темнотою, у селян не було помічників і бра¬
тів серед міських робітників, але селяни все ж боролися, як уміли
і як могли».
-s і
53. Чи добре ви знаєте історію гайдамацького руху?
1. Гайдамацький рух виник зразу після повстання 1702—■
1704 років. Слово гайдамака походить від тюркського «гайда»,
«гаде», «гайдемак», що означає гнати, турбувати, свавільничати.
2. В Подністров’ї. 3. Гайдамацькі загони формувалися головним
чином із селян Правобережжя; в загонах повстанців та серед їх ва¬
тажків було багато запорізьких козаків, зустрічались міщани і на¬
віть збіднілі шляхтичі. Національний склад гайдамацьких загонів
був теж різноманітним. Тут були українці, росіяни, білоруси, поляки,
молдавани, євреї. 4. Найбільшими селянсько-гайдамацькими висту¬
пами були повстапня 1709—1710, 1734,1750 і 1768 років. 5. Найвідомі-
шими керівниками повстання 1734 року були Верлан, Скорич, Пи¬
саренко, Кіфа, Медвідь, Грива, Темко, Моторний. 6. Харко, Мед-
відь, Рудь, Жила, Грива, Іваниця, Галаган. 7. Тесля, Харко Вед-
меденко, Олексій Письменний, Степан Безрукавий, Павло Мочула,
Михайло Сухий, ІІрокіп Савранський, Іван Подоляка. 8. Сільське
православне духовенство Правобережжя підтримувало гайдамаків,
а верхівка виступала проти них, закликала населення не приєд¬
нуватись до народних месників. Лівобережне духовенство осуджу¬
вало гайдамаків, називало їх розбійниками. 9. Від слів «колоти»,
«колій». Повстанців очолював Максим Залізняк, Іван Гонта, Ми¬
кита Швачка, Андрій Журба, Іван Бондаренко, Семен Неживий та
інші. 10. «Коліївщина» К. Гуслистого, «Гомін, гомін по діброві»
і «Максим Залізняк» В. Голобуцького. 11. «Гайдамаки» Т. Шев¬
ченка, «Последние орлы» М. Старицького, «Алмазне жорно» І. Ко¬
черги, «Побратався сокіл» М. Сиротюка, «Гайдамаки» Ю. Мушке-
тика, «Коліївщина» М. Глухенького.
VIII. БОРОТЬБА РОСІЙСЬКОГО ТА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДІВ
ПРОТИ ІНОЗЕМНИХ ЗАГАРБНИКІВ У XVIII—XIX ст.
55. Звернення перед боєм (криптограма)
Значення слів: 1. Петро. 2. Вітчизна. 3. Жезл. 4. Союз. 5. Уряд.
6. Єлей. 7. Шторм. 8. ІЦит. «Не повинні ви помишляти, що воюєте
за Петра, а за державу, Петру вручену, за рід свій, за Вітчизну» —
уривок із звернення Петра І до солдатів перед Полтавською бит¬
вою.
136

56. Наука перемагати (ребус)
«Воюють не числом, а вмінням».
57. Безсмертний вислів (криптограма)
Значення слів: 1. Суворов. 2. Війна. 3. Противник. 4. Межа.
5. Заїка. «Кожен воїн повинен розуміти свій маневр» — вислів
О. В. Суворова.
58. Що це за книжка?
0. В. Суворов, «Наука перемагати». Цю книжку великий пол¬
ководець написав у 1796—1797 pp. у Тульчині (тепер Вінницької
області УРСР). В ній викладено найголовніші правила воєнного
мистецтва Суворова.
59. Дивний ключ
На пластинці: Семилітня. На к л ю ч і: 1. Гросс-Єгерсдорф
(село, біля якого 19 серпня 1757 р. зазнала розгрому прусська ар¬
мія, втративши 2,5 тис. чол. убитими і близько ЗО гармат). 2. Цорн-
дорф (село, біля якого відбувся бій 14 серпня 1758 р. В цьому бою
прусські війська знову були розбиті). 3. Кунерсдорф (село, де
російські війська здобули найбільшу перемогу за всю війну. Прус¬
ські війська тут втратили 18 тис. вбитими і пораненими і 172 гар¬
мати. Сам король Фрідріх II ледве уникнув полону).
60. Російсько-турецькі війни другої половини XVIII ст.
(кросворд)
По горизонталі: 3. Молдавія. 4. Кабарда. 5. Спиридов.
10. Каліакрія. И. Суворов. 14. Азов. 15. Кагул. 16. Чесма. 17. Ана¬
па. 18. Десант.
По вертикалі: 1. Ізмаїл. 2. Ушаков. 4. Козлуджа. 6. Ру¬
мянцев. 7. Орлов. 8. Очаків. 9. JIapra. 12. Кафа. 13. Флот.
61. Вітчизняна війна 1812 р. (кросворд)
По горизонталі: 4. Давидов. 9. Бородіно. 10. Тормасов.
11. Псков. 12. Ковно. 13. Толстой. 19. Котляревський. 20. Сеславін.
21. Авангард. 24. Редут. 25. Тарутіно. 26. Вязьма.
По вертикалі: 1. Кожина. 2. Наполеон. 3. Дохтуров.
5. Корпус. 6. Полковник. 7. Раєвський. 8. Колоча. 14. Смоленськ.
15. Платов. 16. Москва. 17. Петербург. 18. Багратіон. 22. Армія.
23. Атака.
62. Чайнворд
1. Кутузов. 2. Вітебськ. 3. Колоча. 4. Авангард. 5. Давидов.
6. Віктор. 7. Редут. 8. Тарутіно. 9. Ожеро. 10. Ополчення.
137

63. Популярна приказка (ребус)
«Приїхав Кутузов бити французів». Ця приказка зв’язана
з призначенням М. І. Кутузова головнокомандуючим російськими
військами у Вітчизняній війні 1812 р. *
64. Мудре рішення (ребус)
«З втратою Москви не втрачена ще Росія... Але, якщо буде
знищена армія, загинуть Москва і Росія». Ці слова були виго¬
лошені Кутузовим на військовій раді в с. Філі.
IX. КУЛЬТУРА НАРОДІВ РОСІЇ XVIII—XIX ст.
66. Довідайтесь
1. На могилі Г. С. Сковороди (1722—1794 pp.). Цими словами
великий філософ хотів нагадати всім, що «мір» гнобителів хотів
піймати його в свої тенета, відірвати від народу, але марно.
Г. С. Сковорода не спокусився маєтками й чинами, він назавжди
залишився вірним своєму народові, всім пригнобленим і скрив¬
дженим. 2. О. М. Радіщев (1749—1802 pp.) в оді «Вольність» (1781—
1783 pp.). 3. О. С. Пушкін. 4. О. 1. Герцен і М. П. Огарьов. 5. М. І.
Глінка. 6. Т. Г. Шевченко. Приводом до цього були знущання над
поетом на засланні. 7. М. Г. Чернишевський. Роман, написаний
у Петропавловській фортеці, «Що робити?». 8. В. Г. Бєлінському.
9. В. А. Тропінін (1776—1857). Він створив портрет Устима Карма-
люка.
67. Чи знаєте ви авторів видатних пам’яток архітектури
XVIII—XIX ст.? (кросворд)
По горизонталі: 5. Баженов. 6. Камерон. 7. Растреллі.
8. Монферран. 9. Стасов. 11. Вороніхін. 12. Захаров. 13. Меленський.
По вертикалі: 1. Казаков. 2. Ковнір. 3. Кваренгі. 4. Бе-
ретті. 8. Михайлов. 10. Старов.
68. Чи знаєте ви видатних майстрів живопису?
1. Максимов. 2. Суриков. 3. Іванов. 4. Брюллов. 5. Васнецов.
6. Серов. 7. Саврасов. 8. Поленов. 9. Стасов. 10. Архипов. 11. Мясое¬
дов.. 12. Перов.
69. Цікаві кола (ребус)
Михайло Іванович Глінка. «Іван Сусанін», «Руслан і Людмила»,
«Камаринська».
70. Хто це? (ребус)
Микола Лисенко. «Наталка Полтавка», «Коза-дереза», «Утоп¬
лена», «Тарас Бульба».
Ш

X. ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ У РОСІЇ
71. Кілька букв
Девіз — «Кличу живих». Журнал О. І. Герцена «Колокол» ви¬
давався в Лондоні (1857—1865 pp.) і в Женеві (1865—1867 pp.).
72. Пригадайте
I. Перший період (1825—1861) — період дворянської револю¬
ційності; другий період (1861—1895) — різночинський, або револю¬
ційно-демократичний; третій період (1895—1917) — пролетарський
(В. І. Ленін). 2. 1816 р.—«Союз порятунку», 1818 р.—«Союз
благоденства». 3. «Південне товариство» було створене в бе¬
резні 1821 p., «Північне товариство» — восени 1822 р. 4. Програма
«Південного товариства» називалась «Руською правдою», автором
її був П. Пестель; програмою «Північного товариства» вважають
«Конституцію» М. Муравйова. Обидві програми мали антикріпос¬
ницький, революційний характер. їх здійснення сприяло б утвер¬
дженню нових, буржуазних відносин. 5. 14 грудня 1825 р.
6. 29 грудня 1825 р. в с. Трилісах (нині Фастівського району Київ¬
ської області). 7. Декабристи не мали зв’язків з народом, не ді¬
стали підтримки від нього під час повстання, а тому зазнали по¬
разки в боротьбі з царизмом. 8. П. Пестель, С. Муравйов-Апостол,
М. Бестужев-Рюмін, К. Рилєєв і II. Каховський були повішені
13 липня 1826 р. 9. «Шануючи Герцена, ми бачимо ясно три поко¬
ління, три класи, які діяли в російській революції. Спочатку —
дворяни і поміщики, декабристи і Герцен. Вузьке коло цих рево¬
люціонерів. Страшенно далекі вони від народу. Але їхня справа
не загинула. Декабристи розбудили Герцена. Герцен розгорнув
революційну агітацію.
її підхопили, розширили, зміцнили, загартували революціоне-
ри-різночинці, починаючи з Чернишевського і кінчаючи героями
«Народної волі». Ширше стало коло борців, ближчий їхній зв’я¬
зок з народом. «Молоді штурмани майбутньої бурі» — називав їх
Герцен. Але це не була ще сама буря.
Буря, це — рух самих мас. Пролетаріат, єдиний до кінця ре¬
волюційний клас, піднявся на чолі їх і вперше підняв до відкритої
революційної боротьби мільйони селян. Перший натиск бурі був
у 1905 році. Дальший починає зростати на наших очах» (В. І. Л е-
н і її, Твори, т. 18, стор. 13). 10. Пушкін звернувся до декабристів
з віршем «В Сибір».
II. В поемі «Сон» Т. Г. Шевченко писав:
Заворушилася пустиня.
Мов із тісної домовини
На той остатній страшний суд
Мертвці за правдою встають.
То не вмерлі, не убиті,
Не суда просити!
Ні, то люди, живі люди,
В кайдани залиті.
Із яор золото виносять,
Щоб пельку залити
Неситому!.. То каторжні.
139

А за що? те зиає...
Вседержитель... а може, ще
Й він недобачає.
Онде злодій штемпований
Кайдани волочить;
Он розбойник катований
Зубами скрегоче,
Недобитка товариша
Зарізати хоче!
А меж ними, запеклими,
В кайдани убраний,
Цар всесвітній! цар волі, цар,
ІПтемпом увінчаний!
В муці, в каторзі не просить,
Не плаче, не стогне!
Раз добром нагріте серце
Вік не прохолоне!
73. Подумайте
Квадратики треба розмістити в такому порядку: 2, 1, 4, 3, 6, 5,
8, 7, 10, 9, 12, 11, 14, 13, 16, 15, 17. Тоді можна буде прочитати: «Не
згине ваш скорботний труд і напрям думання високий».
74. Чи знаєте ви?
1. Революційні народники. 2. Бунтарський (теоретик М. О. Баку-
нін), пропагандистський (II. JI. Лавров), змовницький (П. М. Тка-
чов). Народники цих напрямів не розуміли, що без керівної ролі
робітничого класу селянство не зможе перемогти царизм. Вони вва¬
жали народ пасивною масою, «юрбою», тому віддавали перевагу
«героям», які нібито творять історію. 3. У 1874 р. народники почали
«ходіння в народ». Але воно не принесло сподіваних результатів,
бо народники не розуміли потреб селян, а селяни не завжди довіряли
міським інтелігентам, які мало знали їхнє життя, 3 допомогою курку¬
лів та попів поліції вдалось виловити більшість народників, а їхні
організації розгромити. 4. «Земля і воля». До неї входили С. Л. Пе-
ровська, С. М. Кравчинський, О. Д. Михайлов, Г. В. Плеханов,
М. А. Натансон та ін. 5. Замах Віри Засулич на петербурзького гра¬
доначальника Трепова у 1878 р. 6. В серпні 1879 р. нею керували
A. І. Желябов, О. Д. Михайлов. С. Л. Перовська, М. І. Кибальчич,
B. М. Фігнер. Тактика індивідуального терору пе могла привести
до повалення самодержавства. Перемогу можна було здобути
тільки в революційній боротьбі, яку здійснює пролетаріат у союзі
з селянством під керівництвом марксистської партії. 7. Органі¬
затори і виконавці замаху — А. І. Желябов, С. Л. Перовська,
М. І. Кибальчич, Т. М. Михайлов, М. І. Рисаков — були арештовані
і страчені. 8. М. Г. Чернишевського намагався визволити Іпполіт
Мишкін, у минулому власник невеликої друкарні. Він зблизився
з народниками і згодом змушений був утекти від переслідування
поліції за кордон. Там у нього визрів план визволення Чернишев-
140

ського. В 1875 р. він прибув у Вілюйськ, але визволити Чернишев-
ського не зміг. У 1877 р. Мишкіна заарештували, і він виступив
з полум’яною промовою на «процесі 193-х». Його засудили на 10 ро¬
ків каторги, але він втік, дістався до Владивостока, де його затри¬
мали і переправили в Петербург. У Шліссельбурзькій тюрмі Миш-
кін вирішив образити тюремного наглядача, щоб на суді розвін¬
чати тайни царських в’язниць. Намір свій Мишкін здійснив, але
ніякого суду не відбулось: його розстріляли в дворі тюрми. 9. 1 бе¬
резня 1887 р. на Невському проспекті було заарештовано трьох
студентів, які готували замах на царя Олександра III. 10. Петро
Алексеев, Василь Герасимов, Петро Мойсеєнко, Василь Волков,
Лука Абраменков (Лука Іванов). 11. «Південно-російський союз ро¬
бітників» (1875 p., засновник Є. Й. Заславський), «Північний союз
російських робітників» (1878 p., керівники Віктор Обнорський
і Степан Халтурін). 12. На зміну революційному народництву при¬
йшло ліберальне народництво. 13. Група «Визволення праці» ви¬
никла в 1883 р. у Женеві, до неї входили: Г. В. Плеханов, П. Б. Ак¬
сельрод, Л. Г. Дейч, В. І. Засулич, М. В. Ігнатов. 14. Перші марк¬
систські гуртки виникли в Росії у 80-х pp. XIX ст. Це були групи
Д. М. Благоєва, М. І. Бруснєва, гурток М. Є. Федосеева та ін.
75. Пригадайте, як починався пролетарський період
у визвольному русі Росії
1. Петербурзький «Союз боротьби за визволення робітничого
класу» виник у 1895 р. з ініціативи і під керівництвом В. І. Леніна.
2. Це був зародок марксистської партії, він почав здійснювати з’єд¬
нання соціалізму з робітничим рухом. 3. «Союзи боротьби» виникли в
Москві, Іваново-Вознесенську, Києві, Катеринославі та інших містах.
4. В. І. Ленін говорив, що ці страйки були «початком смуги підго¬
товки народної революції». 5. У березні 1898 р. На з’їзді було 9 де¬
легатів, він прийняв маніфест про створення партії, обрав Цент¬
ральний Комітет, визнав «Рабочую газету» офіціальним органом
партії. 6. Першотравнева демонстрація в Харкові (1900), Обухов-
ська оборона в Петербурзі (1901), першотравнева демонстрація
в Сормові (1902), страйк у Ростові-на-Дону (1902), загальний
страйк робітників Півдня Російської імперії (1903). Від поперед¬
ніх виступів вони відрізнялися своєю масовістю, організованістю
й наявністю політичних лозунгів. 7. «Искра», грудень 1900 р. Пер¬
ший номер було надруковано в Лейпцігу, наступні в Мюнхені,
Лондоні, Женеві. 8. «Із іскри полум’я займеться». В. І. Ленін гово¬
рив: «Газета — не тільки колективний пропагандист і колективний
агітатор, але також і колективний організатор» (Твори, т. 5,
стор. 10). 9. У 1903 р. на II з’їзді РСДРП.
76. Незвичайні східці
Заарештований за революційну пропаганду, Андрій Красов-
ський на суді заявив: «Краще загинути, ніж брати участь у при¬
душенні селян». Він був засуджений до каторжних робіт на 12 р.
На каторзі в Сибіру Красовський і загинув.
141

XI. ПЕРША РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ
77. Пригадайте
1. 9 січня («Кривава неділя»). 2. III з’їзд РСДРП було скли¬
кано в Лондоні в квітні 1905 р. для визначення тактичної лінії
в революції та згуртування партії. Значення з’їзду полягає в тому,
що він виробив тактику пролетарської партії в буржуазно-демо¬
кратичній революції. 3. В праці «Дві тактики соціал-демократії
в демократичній революції». 4. Перша Рада (Рада уповноважених)
з’явилася в Іваново-Вознесенську в 1905 р. 5. Страйк іваново-воз-
несенських ткачів та страйк у м. Лодзі, який переріс у збройне
повстання. 6. 14 червня 1905 р. броненосець «Потемкин» (Чорно¬
морський флот). 7. Всеросійський Жовтневий політичний страйк.
8. 17 жовтня цар видав маніфест, в якому обіцяв запровадити де¬
мократичні свободи та скликати Державну думу. 9. В кінці жовт¬
ня відбулось повстання моряків Кронштадта, згодом повстання мо¬
ряків у Владивостоці, в листопаді відбулось повстання матросів
і солдатів у Севастополі, саперів у Києві. 10. Було дозволено на¬
вчатись у школах рідною мовою, видавати газети і журнали націо¬
нальними мовами, відкривати культурно-освітні організації.
11. Грудневе збройне повстання. 12. З червня 1907 р. В цей день
було розігнано II Думу, заарештовано соціал-демократичну фрак¬
цію й порушено маніфест 17 жовтня. 13. «Генеральною репетицією»
Великої Жовтневої соціалістичної революції. 14. Під час Жовтнево¬
го збройного повстання 1917 року.
78. Буремний рік (чайнворд)
1. Петербург. 2. Горлівка. 3. Афанасьев. 4. Вакуленчук. 5. Київ.
6. Вихвостів. 7. Владивосток. 8. Красноярськ. 9. Кронштадт. 10. Тиф¬
ліс. 11. Страйк. 12. Короленко. 13. Одеса. 14. Артем (Ф. А. Сергеев).
15. Москва. 16. Алексеев. 17. Ворошилов.
79. Росія 1905 р. (криптограма)
Значення слів: 1. Революція. 2. Матрос. 3. Паранич. 4. Григо¬
рій. 5. Дума.
«Дрімаюча Росія перетворилася в Росію революційного проле¬
таріату і революційного народу».
80. Ходом шахового коня
«Настав край терпінню. Для нас прийшов той страшний мо¬
мент, коли краще смерть, ніж дальші нестерпні муки». Це уривок
з петиції робітників, які 9 січня 1905 р. йшли до царя.
81. Які українські письменники так описували
революційні події 1905—1907 pp.?
1. М. Коцюбинський. 2. Панас Мирний. 3. Б. Грінченко.
4. А. Тесленко. 5. О. Олесь.
142

82. Хто з українських письменників
так відгукнувся на революцію 1905—1907 pp.?
1. І. Франко. 2. Леся Українка. 3. М. Коцюбинський.
XII. ВЕЛИКА ЖОВТНЕВА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ
ТА БОРОТЬБА ЗА ПЕРЕМОГУ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ
84. Відшукайте
На схемі перелічені об’єкти позначені такими цифрами: крей¬
сер «Аврора» — 3, Петропавловська фортеця — 2, Смольний — 1,
Зимовий палац —4.
85. Лозунг-прапор (ребус)
Лозунг «Вся влада Радам!». Вперше він був висунутий В. І. Ле¬
ніним у квітні 1917 р. Це була настанова на мирний розвиток ре¬
волюції. Зняти його великий вождь революції запропонував після
розстрілу за наказом буржуазного уряду демонстрації трудящих
Петрограда в липні 1917 р. Вдруге цей лозунг був висунутий після
розгрому корніловського заколоту. Означав він настанову на зброй¬
не повстання.
86. Пригадайте
1. 29—31 жовтня 1917 р. Повстання закінчилось перемогою ро¬
бітників. Але цією перемогою скористалась Центральна рада, яка
повністю захопила владу в свої руки. 2. У Харкові, на І Всеукраїн¬
ському з’їзді Рад 12 (25) грудня 1917 р. 3. Народний секретаріат.
До нього входили: Артем, Є. Бош, В. Затонський, Ю. Коцюбинський,
М. Скрипник та інші. 4. 15—22 січня 1918 р. 5. 26 січня 1918 р.
7. Ю. М. Коцюбинський. 8. У Києві встановлено такі пам’ятники бор¬
цям за Радянську владу: 1) арсенальцям (відкрито 5 листопада
1922 p.); 2) борцям Жовтневого повстання 1917 р. в Києві (відкрито
6 листопада 1949 p.); 3) М. Щорсу (відкрито ЗО квітня 1954 p.).
9. 16 грудня 1919 р. 10. 12 червня 1920 р.
87. Дайте правильну відповідь
1. 29 жовтня 1918 р. на І Всеросійському з’їзді спілок робітни¬
чої і селянської молоді. 2. На І з’їзді комуністичної спілки робіт¬
ничої молоді України, який відбувся в Києві 26 червня — 1 липня
1919 р. 3. Загибель загону київських комсомольців у боротьбі з бан¬
дою Зеленого в червні 1919 р. 4. Одеській комсомолці-підпільниці
Дорі Любарській. 5. Орден Червоного Прапора в 1928 р.
88. Герої громадянської війни (кросворд)
По горизонталі: 4. Боженко. 6. Одеса. 7. Артем (Сергеев).
9. Бубнов. И. Руднев. 13. Жовтень. 15. Комбриг. 16. «Арсенал».
18. Олеко. 19. Іванов. 20. Москва. 21. Будьонний.
143

По вертикалі: 1. Щорс. 2. Якір. 3. Дрогобич. 5. Гамарник.
8. Декрет. 10. Ворошилов. 11. Раднарком. 12. Єгоров. 14. Іманов.
17. Ревком.
89. Витязі революції *
Я. М. Свердлов, М. І. Наліній, Г. К. Орджонікідзе, В. В. Куй-
бишев, C. М. Кіров, Артем (Ф. А. Сергеев), С. В. Косіор, П. П. Пос-
тишев.
XIII. ПОБУДОВА СОЦІАЛІЗМУ В СРСР
91. Які це міста? (чайнворд)
1. Дніпрогес. 2. Сталінград (сучасний Волгоград). 3. Донбас.
4. Свердловськ. 5. Краматорськ. 6. Кузнецьк. 7. Харків. 8. Ростов.
92. Перші новатори (кросворд)
По горизонталі: 1. Бусигін. 4. Кошова. 6. Стаханов.
9. Демченко. 10. Швидка. 12. Борін. 13. Сметанін. 15. Колесов.
16. Дюканов.
По вертикалі: 2. Гнатенко. 3. Ангеліна. 5. Виноградови.
7. Кривонос. 8. Полагутін. 11. Ізотов. 14. Мазай.
93. Радянські соколи (кросворд)
1. Беляков. 2. Чкалов. 3. Байдуков. 4. Громов, В. П. Чкалов,
Г. Ф. Байдуков і О. В. Беляков у 1937 році здійснили на літаку
АНТ-25 безпосадочний переліт Москва—Портленд (США) через
Північний полюс (відстань — понад 10 тис. км). М. М. Громов ра¬
зом з А. Б. Юмашевим і С. О. Даниліним на літаку такого ж типу
незабаром по цій же трасі пролетіли аж до мексіканського кордону.
94. Пригадайте
1. План ГОЕЛРО був затверджений у грудні 1920 р. на VIII
Всеросійському з’їзді Рад. За цим планом протягом 10—15 років
мали збудувати 20 теплових і 10 гідроелектростанцій загальною
потужністю 1 млн. 500 тис. кет. Потрібно було збільшити виплавку
чавуну в найближче десятиліття до 8,2 млн. т. на рік (замість
4,2 млн. т в 1913 p.), сталі —до 6,5 млн. т (замість 4,2 млн. т
в 1913 p.). Передбачалося збільшення посівних площ, велике за¬
лізничне будівництво тощо. 2. В березні 1921р. на X з’їзді РКП (б).
3. Постанова про утворення СРСР була прийнята на І з’їзді Рад
ЗО грудня 1922 р. Ідея «автономізації» не дістала підтримки, бо
вона означала обмеження прав національних радянських республік,
які мали входити до складу РРФСР. В СРСР тоді об’єднались
РРФСР, ЗРФСР, УРСР, БРСР. 4. Перша Конституція РРФСР була
затверджена 10 липня 1918 р. на V Всеросійському з’їзді Рад. Кон¬
ституція УРСР —10 березня 1919 р. на III Всеукраїнському з’їзді
Рад. Конституція СРСР — 31 січня 1924 р. на II Всесоюзному з’їзді
144

Рад. 5. Індустріалізація країни, колективізація сільського господар¬
ства, культурна революція. 6. На XIV (1925 р.) і XV з’їздах ВКІ1(б)
(1927 p.). 7. Члени троцькістсько-зіпов’євського блоку. 8. Праві опор¬
туністи (Бухарін, Риков та ін.). 9. За першу п’ятирічку радянський
народ повинен був створити високорозвинуту промисловість, здатну
технічно переозброїти все народне господарство, перевести значну
частину селянських господарств на шлях соціалістичного вироб¬
ництва на основі машинної техніки, витіснити капіталістичні еле¬
менти з усіх галузей народного господарства, забезпечити госпо¬
дарське й культурне піднесення раніше відсталих національних
республік і областей, піднести матеріальний і культурний рівень
життя народу, зміцнити обороноздатність країни. Протягом другої
п’ятирічки треба було завершити технічну реконструкцію всього
народного господарства і остаточно ліквідувати капіталістичні
елементи і класи. Обидві п’ятирічки були виконані достроково,
кожна за чотири роки і три місяці. 10. Із закінченням другої п’я¬
тирічки, в 1937 р. 11. Внаслідок виконання другої п’ятирічки.
XIV. ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА 1941-1945 pp.
95. Герої Бреста (кросворд)
По горизонталі: Шабловський, Айхазава, Матевосян, Кі-
жеватов, Каландадзе, Гаврилов, Семенюк.
По вертикалі: Наганов, Акімочкін, Нестерчук, Абдулаев,
Клипа.
96. Партизанська слава (кросворд)
По горизонталі: Медведев, Олексенко, Попудренко, Вер-
шигора, Богатир, Руднев, Яковенко, Боровик, Наумов, Тарану-
щенко.
По вертикалі: Федоров, Копьонкін, Карнаухов, Ковпак,
Кизя, Коротков, Сабуров, Бегма.
97. Поміркуйте
Кубики потрібно скласти так:
// /в /а/н/т/у/р/к/е /н/и/4/h
м
0
А
0
д
А
г
в
А
р
д 1 у
98. Підпільники Миколаївщини (кросворд)
Підпільна комсомольська організація «Партизанська іскра»
виникла в с. Кримка Первомайського району Одеської (тепер Ми¬
колаївської) області в кінці 1941 р. Організаторами і керівниками
цієї організації були комуніст В. Моргуненко і комсомольці П. Гре-
Ш

чаний, Д. Дяченко, Д. Попик та інші. П. К. Гречаному, Д. Г. Дя-
ченко і В. G. Моргуненку посмертно присвоєно звання Героя Ра¬
дянського Союзу, 7 чоловік нагороджено орденом Червоного Пра¬
пора, 16 чоловік — орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, 17 чо¬
ловік — орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня і 4 чоловіка —
орденом Червоної Зірки. На могилі героїв споруджено гранітний
обеліск. Колгосп у с. Кримці названо ім’ям «Партизанської іскри».
У кросворд треба вписати прізвища таких героїв-підпільників:
по горизонталі: Гречаний, Клименюк, Кравець, Бєлічков;
по вертикалі: Попик, Моргуненко, Дяченко, Вайсман,
Чернявський.
99. Видатні радянські воєначальники
Малиновський, Василевський, Соколовський, Романовський,
Покровський, Красовський, Рокоссовський, Черняховський; п о
діагоналі: Невський.
100. Які це країни? (кросворд)
По горизонталі: Румунія, Польща, Болгарія, Чехосло-
ваччина, Югославія, Албанія.
По вертикалі: Австрія, Норвегія, Угорщина.
101. Хто вони?
1. Зоя Космодем’янська. 2. Олександр Матросов. 3. Віктор Та-
лаліхін. 4. Олександр Чекалін. 5. Генерал-лейтенант Д. М. Карби-
шев. 6. М. І. Кузнецов.
XV. КОМУНІЗМУ НАМ СВІТЯТЬ ВОГНІ
103. Переставте кубики
Кубики потрібно переставити так:
fко/му/тфв/г/л£/мм/
БУТ
Н6
ВСЬО
ГО
ЛЮД
СТВА
104. Пригадайте
1. Програму побудови комунізму прийнято на XXII з’їзді КПРС
(19С1 p.). 2. Третя Програма КПРС складається з двох частин: пер¬
ша — «Перехід від капіталізму до комунізму — шлях розвитку люд¬
ства», друга — «Завдання Комуністичної партії Радянського Союзу
146

по будівництву комуністичного суспільства». Перша Програма
складалася з двох частин: програми-мінімуму і програми-макси-
муму. Вона була прийнята на II з’їзді КПРС (1903 p.). Друга Про¬
грама КПРС була прийнята на VIII з’їзді КПРС в 1919 р. 3. Ко¬
мунізм — це безкласовий суспільний лад з єдиною загальнонарод¬
ною власністю на засоби виробництва, цілковитою соціальною рів¬
ністю всіх членів суспільства, де разом з всебічним розвитком лю¬
дей виростуть і продуктивні сили на основі науки і техніки, що по¬
стійно розвиваються, всі джерела суспільного багатства поллються
повним потоком і здійсниться великий принцип «від кожного —
по здібностях, кожному — по потребах». Комунізм — це високоор-
ганізоване суспільство вільних і свідомих трудівників, в якому
утвердиться суспільне самоврядування, праця на благо суспіль¬
ства стане для всіх першою життєвою потребою, усвідомленою не¬
обхідністю, здібності кожного будуть застосовуватися з найбіль¬
шою користю для народу. 4. Створення матеріально-технічної бази
комунізму, формування комуністичних суспільних відносин, вихо¬
вання нової людини. 5. Відмінності між класами зникнуть тоді,
коли утвердиться єдина, комуністична власність на засоби вироб¬
ництва. 6. Економічні передумови (треба досягти такого розвитку
продуктивних сил, коли можна буде повністю і безперебійно задо¬
вольняти зростаючі матеріальні і духовні потреби людей), соціаль¬
ні передумови (ліквідація класового поділу і класових відмінностей,
відмінностей між містом і селом, між розумовою працею і фізич¬
ною).
105. Чи знаєте ви радянських космонавтів?
У клітках зашифровані такі прізвища радянських космонав¬
тів: Титов, Ніколаев, Попович, Терешкова, Комаров, Феоктистов,
Єгоров, Бєляєв, Леонов, Биковський.
В окремому рядку кліток написано: Юрій Гагарін.
106. Художники слова (чайнворд)
У колі: 1. Шолохов. 2. Василевська. 3. Айтматов. 4. Вёнцлова.
5. Ауезов. 6. Вургун. 7. Намсараєв. 8. Вишня. 9. Яновський.
По горизонталі: 1. Гладков. 2. Малишко. 3. Леонов.
4. Усенко. 5. Вільде. 6. Олійник. 7. Овечкін.
По вертикалі: 1. Головко.
107. Українські радянські композитори
Майборода, Колесса, Верьовка, Скорульський, Козицький, Ля-
тошішський, Штогаренко, Симович, Жуковський.
108. Радянські вчені (кросворд)
По горизонталі: 1. Капіца. 2. Астряб. 6. Люлька. 7. Опа-
рін. 9. Амосов. 11. Шмідт. 12. Лисін. 15. Коломийченко. 16. Йоффе.
17. Вялов.
По вертикалі: 1. Келдиш. 3. Бардін. 4. Хлопін. 5. Маслов.
6. Лучицький. 8. Несмеянов. 9. Антонов. 10. Вальтер. 13. Іванов.
14. Климов.
147

109. Золоті вогні (карта-схема)
На схемі зображена річка Дніпро. Гідроелектростанції нази¬
ваються так (див. з півночі на південь): Київська (1964 p., потуж¬
ність 551 тис. кіловат), Канівська (будується, потужність 420 тис.
кіловат), Кременчуцька (1959 p., потужність 625 тис. кіловат), Дні-
продзержинська (1963 p., потужність 352 тис. кіловат), Дніпрогес
ім. В. І. Леніна (1932 p., потужність 650,6 тис. кіловат), Каховська
(1956 p., потужність 352 тис. кіловат).
У верхів’ях Дніпра передбачається будівництво восьми неве¬
ликих ГЕС.
■J
XVI. ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ІСТОРІОГРАФІЮ?
1. Найдавнішим літописом є «Повість временних літ». Він ство¬
рений на початку XII ст. внаслідок переробки попередніх літопис¬
них зведень. 2. «Синопсис», «Київський синопсис» — перший корот¬
кий нарис історії України і Росії від найдавніших часів до кінця
XVII ст. Був написаний в Києво-Печерській лаврі і виданий
в 1674 р. Після того багато разів перевидавався і користувався ве¬
ликою популярністю. «Синопсис» пройнятий монархічними ідеями.
3. В «Літописі Самовидця» висвітлюються події від 1648 до
1702 року. Написаний він був, як гадають, Романом Ракушкою-Ро-
мановським — генеральним підскарбієм при гетьмані І. Брюховець-
кому. Основну увагу «Літопис» приділяє визвольній війні 1648—
1654 pp. Праця відображає інтереси козацької старшини. 4. Літо¬
пис Грабянки був складений у 1710 р. Він охоплює час від 1648 р.
до 1708 р. Позитивно оцінюючи возз’єднання України з Росією,
Грабянка обстоював право козацької старшини управляти Украї¬
ною, засуджував царських воєвод, які хотіли обмежити автономію
України. Народним масам Грабянка мало приділяв уваги, нази¬
ваючи їх «черню». В своїх творах він засуджував антифеодальні
рухи. 5. М. М. Карамзін (російський дворянський історик) написав
«Історію держави Російської» (12 томів, 1816—1829 pp.), C. М. Со-
ловйов (російський буржуазний історик) створив «Історію Росії
з найдавніших часів» у 29 томах, В. Й. Ключевський (представник
російської буржуазно-ліберальної історіографії) написав «Курс
російської історії» в 5 томах. 6. Б. Д. Греков, М. М. Покровський,
В. І. Пічета, М. В. Нєчкіна, Б. О. Рибаков, М. М. Тихомиров,
В. В. Мавродін, К. Г. Гуслистий, М. Н. Петровський, І. О. Гуржій,
В. О. Голобуцький, В. А. Дядиченко, П. А. Лавров, О. К. Касименко,
М. І. Марченко, Ф. П. Шевченко, Ф. Є. Лось та інші. 7. І. І. Мінц,
М. П. Кім, М. І. Супруненко, C. М. Королівський, М. А. Рубач та
інші.
XVII. ЩО ОЗНАЧАЮТЬ ЦІ ВИСЛОВИ?
1. Російські бояри в часи середньовіччя носили одяг з дуже
довгими рукавами. Працювати в такому одязі було неможливо. Ви¬
слів вживається тоді, коли хтось погано працює або зовсім не хоче
працювати. 2. Бояри любили одяг з високими стоячими комірами,
які називались — «козирями». Вислів означає: пишатися. 3. У цар-
148

ській Росії в часи середньовіччя в судах обвинувачених жорстоко
катували. Найчастіше били батогом — «длинником». Судді вважали,
що «под длинником» не можна приховати правду. Вислів означає:
сказати дійсну, справжню правду. 4. Царські кати, знущаючись над
своїми жертвами, часто заганяли їм під нігті цвяхи або голки. Ви¬
слів означає: дізнатися геть чисто про все. 5. Колись, зокрема
в XVI—XVII ст., царські укази голосно читали дяки з високого
помосту на Іванівській площі в Москві. Щоб добре було всім чути,
дяк мусив кричати. Вислів означає: голосно щось повідомляти,
кричати. 6. У царських приказах в XVII ст. справи зберігались
у довгих ящиках. Часто вони пролежували там без розгляду по
кілька років. Вислів означає: відкласти розгляд справи на неви-
значений строк. 7. Вислів взято з «Слова о полку Ігоревім». Означає
він — боротися, змагатися. 8. В Тарутіно М. І. Кутузов звернувся
до солдатів і офіцерів, що були коло нього, з такими словами: «Те¬
пер ні кроку назад. Стояти на смерть». Вислів означає: стояти не¬
похитно. 9. Під час російсько-турецької війни 1877—1878 pp., коли
захищали Шипкинський перевал, солдати гинули тисячами, а в
офіційних повідомленнях говорилось: «На Шипці все спокійно».
Вислів означає: намагання приховати невигідні факти. 10. Потьом-
кін, бажаючи догодити імператриці Катерині II під час її подоро¬
жі до Криму в 1787 p., наказав спорудити на берегах Дніпра де¬
коративні села, палаци, фортеці, насадити парки тощо. Вислів
означає: окозамилювання.
У якому значенні вживаються ці слова?
1. Бондарівна — уособлення трагічної дівочої долі в минулому.
Кат українського народу Микола Потоцький (XVIII ст.) домагався
любові простої дівчини, але дістав відмову. Тоді віп вбив її. Цю
дівчину народна пісня називає Бондарівною. 2. Боян — у перенос¬
ному розумінні: співець, пост. Бояп був давньоруським співцем
XI—XII ст. 3. Ілля Муромець — билинний богатир, що стійко за¬
хищав рідну землю. В переносному розумінні — патріот, витязь,
що не жаліє життя за Вітчизну. 4. Микула Селянинович — билин¬
ний богатир-землероб. Слово вживається як уособлення титаніч¬
ної сили й великої любові до землі. 5. Марко Проклятий, за пере¬
казами, закохався в рідну сестру, потім убив її і матір і за це
змушений був вічно блукати. Вислів вживається на означення віч¬
ного блукача, вигнанця, великого злочинця. 6. Перун — бог грому
й блискавки в стародавніх слов’ян. Вживається в значенні «ідол»,
інколи — в значенні «блискавка», «грім». 7. Святогор — билинний
богатир, неперевершений силач. Вживається для означення дуже
сильної людини. 8. Буревісник — символ революційної бурі. Такого
значення слово набрало після опублікування «Пісні про Буревіс¬
ника» М. Горького. 9. Піонер — англійське слово, означає воно «до¬
слідник», «розвідник». Вживається в значенні «перший», «людина,
яка проклала шлях чому-небудь». 10. Яничари — регулярна турець¬
ка піхота, заснована в XIV ст. Набирали її з полонених, яких на¬
сильно навертали в мусульманство. Славилась своєю жорстокістю.
В переносному розумінні—жорстокі воїни, відступники, зрадники.
149

ЗМІСТ
Вступ
І. Первіснообщинний і рабовласницький лад на терито¬
рії нашої країни
II. Київська Русь — колиска трьох братніх народів . . .
III. Героїчна боротьба народів нашої країни проти інозем¬
них загарбників у XIII—XV ст
IV. Утворення і розвиток Російської централізованої бага¬
тонаціональної держави
V. Боротьба народних мас Росії та України проти соціаль¬
ного і національного гніту в XV—XVII ст
VI. Визвольна війна українського народу 1648—1654 pp. . .
VII. Антифеодальна боротьба у XVIII—XIX ст
VIII. Боротьба російського та українського народів проти іно¬
земних загарбників у XVIII—XIX ст
IX. Культура народів Росії XVIII—XIX ст
X. Визвольний рух у Росії
XI. Перша російська революція
XII. Велика Жовтнева соціалістична революція та боротьба
за перемогу Радянської влади
XIII. Побудова соціалізму в СРСР
XIV. Велика Вітчизняна війна 1941—1945 рр
XV. Комунізму нам світять вогні
XVI. Чи знаєте ви історіографію? .
XVII. Що означають ці вислови?
XVIII. Ігри-змагання
Відповіді
З
9
16
28
. 35
42
53
59
66
77
82
86
93
102
106
115
121
122
123
125

Кулаковский
Виталий Михайлович
Занимательная история
(на украинском языке)
Издательство «Радянська школа»
Комитета по печати при Совете Министров
Украинской ССР
Редактори О. С. Бвлянкін, 3. О. брмакова
Художній редактор I. 3. Мартьянов
Обкладинка художника 6. А. Дерлеменка
Технічний редактор А. Г. Фргдман
Коректори Г. П. Наказнюк, Т. А. Прожоггна
Здано до набору ІІ/ХІ 1968 р. Підписано до друку
11/ІІІ 1969 р. Папір 84х108і/я2 друк. № 1
Умовн. арк. 7,98, видавн. арк. 7. Тираж 38 ООО»
БФ 08401.
Видавництво «Радянська школа»
Комітету по пресі при Раді Міністрів
Української РСР, Київ, вул. Юрія Коцюбин¬
ського. 5.
Видавн. № 18595. Ціна 41 коп.
Надруковано з матриць Книжкової фабрики ім
М. В. Фрунзе Комітету по пресі при Раді Міністрів
УРСР, Харків, Донець-Захаржевська, 6/8 в Книж¬
ковій друкарні «Комуніст» Комітету по пресі прн
Раді Міністрів УРСР, Харків, Пушкінська, 29.
Зам. 61.

ВИДАВНИЦТВО «РАДЯНСЬКА ШКОЛА»
ЩОРОКУ ВИДАЄ СЕРІЮ КНИГ
«БІБЛІОТЕКА УЧНЯ «КОЛИ ЗРОБЛЕНО УРОКИ».
У 1969 РОЦІ З ЦІЄЇ СЕРІЇ
ВИЙДУТЬ ТАКІ КНИГИ:
Б А Т І Й Ю. Ю. Сто ігор з географії Української РСР,
7 арк., ціна 40 коп.
КОЛ. АВТОРІВ. У світі математики, вип. II, 10 арк.,
ціна 40 коп.
Збірник містить цікаві статті для позакласної роботи
з математики, а також задачі, які подавалися на вступних
екзаменах з математики, і їх розв’язування.
КУПЕРМАН І. Й. Учись грати в стокліткові шашки,
8 арк., ціна 42 коп.
ЛАЗАРЕВСЬКИЙ В. В. Літературні вікторини,
вип. 2, 10 арк., ціна 50 коп.
ЛИТВИН M. К. Чи знаєте ви Котляревського? (Збірник
літературних задач, кросвордів, чайнвордів, ребусів, побудова¬
них на уривках з творів письменника), 3 арк., ціна 15 коп.
ЯРМОЛЕНКО Б. М. Цікава зоовікторина, 6 арк., ціна
40 коп.
З книжки (із запитань і відповідей) читач довідається
про цікаві сторони життя і поведінки комах, риб, птахів,
тварин.
Замовлення на ці книги надсилайте до місцевого обл*
книготоргу або облспоживспілки.
Користуйтесь також послугами магазину «Книга
поштою» (м. Київ-117, вул. Попудренка, 26-а).
Видавництво «Радянська школа»