Полный русско-латинскій словарь - Ивашковский И.

Автор: Ивашковский И.
Теги: словарь русско-латинскій словарь лингвистіка
Год: 1853
Похожие
Lingva latina per se illustrata. Pars II. Roma Aeterna
Exercitia Latina I. Pars I. Familia Romana
Lingua Latina per se Illustrata. Pars I Familia Romana-Domus Latina
Orientalia christiana periodica. Commentari de re oriental aetatis Christiane sacra et profana editi cura et opere
Текст
                    
полный
г*
РУССКО-ЛАТИНСКІЙ
СЛОВАРЬ,
СОСТАВЛЕННЫЙ
заслуженнымъ Профессоромъ Московскаго Университета,
СТАТСКИМЪ СОВѢТНИКОМЪ
И. ИЕАШКОВСЖИМЪ.
Значительно обогащенный словами и примѣрами, заимствованными изъ латинскихъ
и русскихъ писателей, прозаиковъ и стихотворцевъ.
УДОСТОЕННЫЙ
ИМПЕРАТОРСКОЮ АКАДЕМІЕЮ НАУКЪ
ДЕМИДОВСКОЙ ПРЕМІИ.
ИЗДАЛЪ
И. ЭЙНЕРЛИНГЪ.
ЧАСТЬ IV.
САНКТПЕТЕРБУРГЪ.
1853.
Продается въ Магазинѣ Классическихъ и другихъ книгъ, въ Большой Морской въ
домѣ Г. Жако, во 2-мъ этажѣ] и у самаго Издателя, ІУ. Адм. ч. 1. не. по Офицер-
ской улицѣ, въ собственномъ домѣ, подъ № 38.
ПЕЧАТАТЬ ПОЗВОЛЯЕТСЯ,
съ тѣмъ, чтобы по отпечатаніи представлено было въ Цензурный Комитетъ уто-
пенное число экземпляровъ. С. Петербургъ. Мая 3 дня 1851 года.
Ценсоръ А. Крыловъ
въ типографіи императорской академіи паукъ.
ЬЕХІСОК
КО88ІСО-ІАТтіІМ.
с.
С. Спбеѵісевіта аІрЬаЬеІі 81аѵепо-Ко8-
вісі Ііііега, зопаі еодет тодо, дио Ггапсо-
Саііісит а. иі поіа питегі, ѵаіеі ёисепа-
гіит.
САБАНЪ. Сепиз агаігі доаЬоз гоіів
іпзігисіі.
САБЕЛЬКА. Ѵагѵиа асіпасез.
САБЕЛЬНИКЪ. См. Косатникъ,
САБЕЛЬНЫЙ, Сіадіі. Сабельная по-
лоса, Іатіпа ^Іадіі. Сабельный ударъ,
ісіна ^Іабіі. Сабля, асінасев, ^Іадіоз,Гег-
гнт, епаів, еп8І8 Гаісаіпз (употреб. только
у стр.). Вынуть, обнажить саблю, ^Іадіот
зІгіп§сге, ді8Ігіп§еге, пибаге, е ѵа§іпа
ебнсете, такъ одно, ебосеге. Вложить
саблю, діаёінт сопбеге; ѵа§іпа Іе§еге; іи
ѵа^іпат гесопбіге. Снять саблю, Іаіня
§1аёіо анссшсіит подаге. Дать ударъ саб-
лею, Ігосідате, сведете. Принимать на
сабли близъ подходящихъ, ргоріиз іп-
соггепіез §Іадіі8 ехсіреге.
САБЛЯ, рыба. См. Мечъ-рыба.
САБУРЪ. Аіоё. Сабурный и сабуро-
вый, соб. вкусъ, аарог, §ойіо8 аіоев.
 САВАНЪ. 8аЬаннпі а. заѵапнт. 6)
Ипдозішп Гегаіе, атісоіот Гегаіе. Са-
манный, атісніі Гегаііз.
САВАОѲЪ. Богатое ехегсііннт, 8а-
Ьаоііі.
Часть IV.
САВКА. Апаз йіетаііз 8. ^Іасіаііа.
САВРДСІЙ и САВРАСЫЙ. Водіа іп
йеіѵоінт Ігап$епоІе соіоге, сот)оЬаеІ
сайда пі§га.
САДИКЪ. Ногініш. Садище, йогіце
атріоз.
САДКА, 8аІіо, ваінв, ріапіаііо. Садка
деревьевъ, ріапіаііо агЬогит. 2) При-
бавить сукна на садку, аддеге рапннт,
8І сопігайаінг. Садкій, днод йотоге ад-
зрегзпт Гасііе сопігайііиг. Это сукно
очень садко, Ьіс ранное Іеѵііег Ьотесіа-
ІО5 тиііипі сопІгаЫіиг.
САДКОВЫЙ. Оиі іп різсіпа Іі^пеа
зетѵаіог. Садковая .рыба, різсез, диі іп
р. 1. ЬаЬепІог.
САДНО. Сопіпвіо; аіігііот. С. на спи-
нѣ у лошади отъ худаго сѣдла, Іег&шп
едні шаіо ерЬірріо аіігііот езі. Садно
на берцѣ не скоро залечивается, сгіів
Гтісапдо аіігііот поп Гасііе запевсіі. Сад-
нить, аііегеге. Саднѣть ѵеЬешепІі доіоге
рта: сооіозіопе аГдсі.
САДОВІЕ. НетЬа йогіепеів; — Ьогінз
(Ѵагг.). Садовникъ, Ьогіоіаооз, агЬога-
Іог; Іоріагіов (который занимается искус-
ственнымъ обрѣзываніемъ деревьевъ).
Садовниковъ, садовничій, садовническій,
йотіиіапі, Іоріагіі. Садовничье искус-
1
3
САД
САЖ
4
сгво, Іоріагіа. Садовничья охота, садо-
любіе, Ьогіі оЫесІатепІа. Садовничій
ножъ, Гаіх, Геггшп. Садовничьи ножни-
цы, Геггит, Гаіх. Садовничаю, Ьогіогшп
сиііигю зіидеге', ерегат <1аге; Іоріагіат
ехегсеге. Садовничество, садоводство,
іоріагіа; Ьогіогипі сиііпга. Садоводствен-
ный, сиііигае Ьогіогпш. Садовый, Ьог-
Іепзіэ. Вѣтреница садовая, апетоие Ьог-
іепзіз. Садовая работа, Ьогіогшп сиііиз.
Кто ею занимается, зегѵиз гизіісиз (у
древ.). Садовая скамья, зедііе. С. с. изъ
дерна, зейііе дгашіпепт. Садовая гряда,
агоа; Ьогіпз (Соі.). Садовый цвѣтокъ,
Доз Ьогіепзіз. Садовые стручки, різшп
Ьогіепзе. Садовая земля, Іегга спііпга
(Ьогіогшп) аріа. Садовый плодъ, рота.
Снадобья садовыя, шзігшпепіпт гизіі-
сит. Домнкъ прн садѣ, саза, рег&иіа.
Садовый кресъ, пазіиіііит Ьогіепзе
(Рііп.). Ьеркіішп заііѵпт (Ьіпп.). Са-
дован земля, садовое мѣсто, адег Ьог-
іепзіз. Садовый макъ, зотиіГегшп рара-
▼ег. Садовая мята, тепІЬа сгізра. Са-
довый заборъ, тасегіа. Садовая роза
игЬапа гоза (Рііп.), гоза сепІіГоІіа (І.і пп.)
Двери у сада, Гоге8 Ьогіі. Садовая ма-
лина, Ьассгв гоЬі ігіоеі Ьогіепзез.
САДОКЪ, садочикъ. Різсіпа Іі^пеа. 2)
Аѵіагіпт.
САДЪ. Ногіиз (обраб. для пользы);
Ьогіі (большею частію для увеселенія).
Садикъ, Ьогіпіпз. Завести садъ, Ьогішп
Гасеге, гейіСсаго, сопйеге, сопзііінеге.
2)81.
САЕИІНИ'йЪ, саешный. См. Сайка.
САЖА. ЕнІіёО. Галландекая с., Ги1і§о
ріпеа, ГотрЬоІух. Полный сажи, Гніі^і-
лозпз, Гі)1і"іпеоз. Сажа сажею, ѵаійе
таспіаіпз, зогйійіззітиз. Сажный цвѣтъ,
Ги1і»іпеиз соіог.
САЖАЛКА. Різсіпа Іі^пеа.
САЖАЛЬНАЯ лопатка. Раіа різіогіз'
Гигпагіі. Сажальщикъ, цпі аіідиій іпь
тііііі, іпрсіі. Сажаніе, заіиз, заііо, ріап-
Іаііо. С. деревьевъ, ріапіаііо агЬогпш,
С въ печь хлѣбовъ, рапез іп Гигпшп іщ-
тіззі. С. рыбы въ прудъ, різсішп Геіи.
Іасиз геріосіиз. Сажаю, аіідиет огаге,
пі зедеаі; шѵііаге ад зеДепйит. 2) Ріап-
Іаге, зегеге, ропеге, йеропеге. 3) Са-
жать въ оковы, саіепаз іийеге, іпрсеге.
С. рыбу въ прудъ, різсішп Геіи Іасит
геріеге; різсіпат Ггодпепіаге. Р. куръ,
§аІ1іпіз ^ІосіепІіЬиз ога зиЬйеге. С. хлѣ-
бы. рапез іп Гигпшп іттііеге. С. зайца,
тіііеге, етіііего іп арегішп сатрит Іе-
рогет, иі ѵегіа^і еит ѵепепіиг, іпзесіеп-
Іиг. Сажаюсь, зегі, ріапіагі, ропі, Йеропі.
Деревья сажаются болѣе весною, агЬогез
ріегшпдие (иіріигітпт) ѵеге ріапіапіиг.
Саженецъ, сюра заііга. Саженіе, сажде-
ніе, заіиз, заііо, ріипіаііо. Сажепцовый,
соерае заііѵю.
САЖЕННО. См. Посаженно. Сажен-
ный, ог§уіае, зехрейю. 2) Ог^уіге 1оп§і-
Іийіпет ЬаЬепз, ипат ог^уіат іоп^из.
Сажень, ог§уіа, зехрейа. Въ стенѣ де-
сять сажень въ длину, рагіез йесеш ог-
§уіаз Іои^пз езі.
САЖУ. (81.)Сажду.Аіідиетогаге,иізе-
<1еа1, иі сопзібаі. 2) 8егеге, ріаиіаге. Са-
жусь, сонзіііеге, гезідеге, ДеситЪеге, <Іів-
ситЬеге. Проту садиться, ого, пі сопзкіаз.
2) І)е раппо; сопІгаЬі. Сукно сѣло, рап-
ппз сопігасіпз езі. 3) 8і<1еге, сопзійеге,
йезійеге. Стѣна садится, рагіез зііііі- 4)
8егі, ріапіагі. — Садиться на пяткахъ,
зпЬзійеге, сопдпіпізсеге.
САЗАНЪ, сазанчикъ. Ѵагіеіаз сургіпі
сагріопіз. Сазанина, саго е)изто<іі с. с.
Сазаній, еіизгаойі с. сагріопіз.
САЙГА. Апіііоре. Египетская а.,
огух. С. безоардовая, а. {'агеііа.
5
САЙ
САЛ
6
САЙГАКЪ. Сегѵпя сатеіорагдаіія.
Сайгачій, сегѵі сатеіорагйаііз.
САЙГАЧІЙ КОРЕНЬ. Погопісит раг-
ѵІаІіапсЬея (К1.).
САЙДАКЪ (оііт саодакъ). ТІіеса, іп-
тоіисгпт таппЪаШяІ® или агспЬаіІізІ®.
2) АгсиЬаІІізІа сит іеіія ай еат яресіап-
ІІЬпз. Сайдачникъ, тапиЬаІІівІагіиз, аг-
сиЬаІІіяІагіиз, Сайдашный, агспЬаІіівІ®.
Сайдакъ, аавНІагіпа. Саіідашннки пер-
вые на хребетъ горы взошли, яа^іііа-
гіогпт тайпа оссираѵіі уиртт.
САЙКА, саечка, сайчища. Сепия
ехі§пі рапіа яіііёіпеі. Саепіникъ, різіог
е)пятоЛі рапез содпопэ. Саетный, е)п-
зтойі рапія вііі^іиеі.
САКОСЪ. Атіспіит зпттпт Ерізсо-
рогпт, <Н'О іііі піипіпг іп засгія сеіе-
Ьгапйія.
САКСОНЕЦЪ. 8ахо. Саксонія, 8ахо-
піа. Верхняя, нижняя, 8. япрегіог, іпГе-
гіог. Саксонскій, 8ахопісиз. По Сак-
сопскн, 8ахонісе.
САКСУРКИ. РеІІіз оѵіПа спт Іоп^а
Іапа.
САКЪ, сачокъ. Патна різсагіпз.
САЛАЗКИ, салазочки, рагѵа ІгаЬа.
САЛАКУША, салакушка. Сіиреа зргаі-
Іпа., Салакушкинъ, сіире® зргаііі..
САЛАМАНДРА, 8а1атапйга, апітаі
Іасегі® Л^пга. ^аламандрскій, а<1 8а1а-
ташігат регііпепз.
САЛАМАТА. Сеппз іпг’пгаіге таавсс
еГагіпа зесаііпа, теі Ігіііса, ошіе Ш рні-
Ііспіа. Саламатный , е]изтойі іікіигаіж
ШЭ88®.
САЛАТНИКЪ, салатница. Оіііогіа
Іаих. Салатъ, асеіагіа (опіи). Салатъ
трава, ОІП8 асеіагіиш ; ЬегЬа асеіагіа.
Огуречный с., асеіагіа е сисптегіЬнз.
Салатный, асеіагіогпт; ЬегЬа? асеіагіа!.
САЛО. 8еЪит 8. зетпт; ріп^не, аЛерэ.
Сально, аііцпапіпішп зѳЬі. Баранье с.,
зеЬпт тегѵесіппт. (Топленое) свиное
сало, адеря зпіііпз ІідиеГасІпз. Гусиное
сало, адерз апяегіппя. Мазать колеса
саломъ, гоіаз адіре, ахпп^іа пп^ете. 2)
(ИасІея Іеішіог, іппаіапя янттге ацоа>
веіагі іпсіріепіі. Превращаю въ сало, іи
зеЬпш, абірепі сопѵегіеге.
САЛОГОННЫЙ. 8еЬо ІіциеГасіопйо
яегѵіепя.
САЛОТОПЪ. 8еЬі сосіог. Салотоп-
ный, яеЬо ІіцпеГасіешІо яегѵіепя. Сало-
топня, оПісіпа ай яеЪппі ІіцпеГасіепйпт.
САЛФЕТКА. Марра. Салфеточный,
таррж.
САЛЬНАЯ ПЕРЕПОНКА. Ргаесогдіа;
регііопеппі, отепіпт.
САЛЬНИКЪ. Отепіпт. 2) Гегспішп
е тіпоііт сопсіяіз Ьераіія рнітопіяцие
рагііспіія, цп® отепіо іпѵоіиі® соцпип-
Іпг.
САЛЬНЫЙ КОРЕНЬ. ЗутрЬуІит оГ-
(ісіпаіе.
САЛЬНЫЙ. 8еЬасеия. Сальная свѣ-
ча, сапДеІа веЬасеа. Сальное пятно, та-
спіа. Сальная бочка, ѵая, Лоііит, ^ио
яеЬит вегѵаіпг. Салю, веЬо, адіре ип-
ёоге, Ііпеге. Салюсь, веЬо таспіагі.
САМВИКЪ. Сеппя тпяісі іияігптепіі
арпб ѵеіегев СЬаІйюоя пяііаіі.
САМЕЦЪ. Мая. Самчикъ, таясиіия.
Самка, Гетіпа. Самкинъ, Гешіпю.
САМОБОРЕЦЪ. І)ерп<’папя. Само-
борство, рп^на яіпдпіагія, сегіатеп яіп-
{гиіаге; сегіатеп ргіѵаіпт. Самобор-
ственный, рпігп® він^иіагія. Самобор-
ствую , сегіатеп зіп^иіаге сит аііцио
Дезсепсіеге; ргіѵаііт йери^паге.
САМОБРАТЪ. (81.) Егаіег ^егтапив.
САМОБЫТНЫЙ. 8иі )игія , петіт
яиѣуесіиз, оЬпохіиз. (Въ политическомъ
Г*
7
елм
САМ
8
И гражданскомъ отношеніе), зрЬеіап-
Іідіія (у Церр. писс.).
САМОВАРЪ. Аиіііерза.
САМОВИДѢЦЪ. Осиіаіиз іезііз; зре-
сіаіог геі; диі теі іпіегГиіі; диі грт аіі-
диага ѵідіі.
САМОВЛАСТВУЮ. 8оІиш ішрегіо
ргшеззе; зиішпиіп ітрегіит іепеге. Са-
Ѵовластнтель, дотіпнз, репез диет езі
зитта роіезіаз. Самовластіе, зитта
роіозіаз. Самовластно, ріопа еі зитта
роіезіаіс. Самовластный, ге^іиз; пиіііз
дцяерііопіЬив ітрегііапз. Повелѣвать са-
мовластно, іпзоіепіег ітрегаге.
САМОВОЛЬНИКЪ , самовольница.
Оиі, ди® рег во 8. петіие сопзиііо рго
зио агЬіІгіо ^а{-іІ, диі, ди® ІіЬідд® геэ
^егіі. Самовольничаю, своевольничаю,
рег зе, рго зио агЬіІгіо адеге, ІіЬідіпе
гез ^егеге. Самовольничество, самово-
ліе, самовольство, ІіЬегит агЬіІгіит; аі-
іегіиз дигіз пцизіа цзиграііо; Іісспііа ІіЬе-
гіог. Самовольно, зропіе, иііго, зиа ѵо-
Іипіаіе. 2) Рег зе, рго зио агЬіІгіо, іп-
зоіепіег, іетеге. Самовольный, ѵоіип-
іагіиз, іюп соасіиз. 2) Іпзоіепз, іетега-
гіиз. Самовольщина, иіаниз, саіегѵа,
^ІоЬие іютіпит еЯгепаіогит, діззоіиіо-
гит. Быть въ самовольной нищетѣ, зроп-
іапеат раирегіаіет атріесіі.
САМОГЛАСНАЯ БУКВА. Сонзопанз.
САМОДЕРЖАВІЕ, самодержавство н
самодержство, Виттит ітрегіит, диод
диіз ад зишп зоіит агЬіІгіит ехегееі;
ітрегіит пиіііз йиіЬиз сігситзсгіріит.
Самодержавный, пиіііз ЛиіЬиз сігсит-
вегіріит, зиттаз; пиіііз ехсерііопіЬиз
ітрегііапз. Самодержавная власть, знт-
тит ігорегіит.
дарь, гех, Іщрегаіог диі эоіиз ірірегіо
ргжебі. Самодержецъ, самодеря;авецъ,
аиіосгаіог, ргіпсірз репез диет зоіит езі
>§иіѵот® оііт изііаіае, ди® іп )асн1апдо
Самодержавный Госу- । ропеЬаІиг зирег редітепіит. СамоиаДЬ"
1 никъ, еуизтоді Пзіиіа і^пі ѵота агпіаМі8'
і САМОПРОИЗВОЛЕНІЕ, самолрочз-
! вольность, самоиронзводьство. АпіпіиЗ
зитта роіезіаз, ітрегаіог, де сиуиз аг-
ЬіІгіо еі пиіи ретіепі оаіпіа, так. одно
Иотіпия. Самодержица, ітрегаігіх, ]і-
Ьегит ітрегіит ЬаЬепз. Самодержцы
н въ сынахъ свонхъ не терпятъ респу-
бликанскаго образа мыслей, йізріісепі
ге^панГіЬцз сіѵіііа Шіргшп іп^еиіа (Тае.).
САМОДОВОЛЬНЫЙ. 8іЬі зиШсіацв;
ЬаЬепз песеззагіа пес аііепа оре інбі-
Вепз.
САМО ДѢЙСТВЕННЫЙ. Рег зе аКепз.
САМОЗАКОННО. 8ио иіепіет )иг0,
пиіііз Іе^іЬиз зиЦесіит, эиіз ѵіѵѳпіет
Іе^іЬиз.
САМОЗВАНЕЦЪ. Аіідиоб потеи ѵеі
|из зіЬі іпі'изіе агго§аиз; соиіга ]из Газдпе
аіідиід зіЬі ѵіпдісапз, десеріог.
САМОЗВАННЫЙ, бпі поп ѵосаіиз,
поп іпѵііаіиз ѵепіі.
САМОЗВАНСТВО. Аііегіиз потініз
ігуизіа изиграііо.
САМОИЗБРАННЫЙ. (81.) Оріітиз,
Іѳсіиз.
САМОИСТИНА. ЕІГаІит епиипііаііо.
САМОЛИЧНО. Согат. Буду гово-
рить съ нимъ с-, соііодиаг сит ео согат
5. ргаезепз. Самоличный, ргоргіиз, реси-
Ііагіз, рггезепз.
САМОЛОВЪ, самоловная снасть, йе-
сіриіа, десіриіиш.
САМОЛЮБЕЦЪ. Ойі зетеіірзцт
атаі; диі соесо эиі атоге саріиз езі. Са-
молюбивый, самолюбивъ, соесо зпі атоге
і саріцз. Самолюбіе, пітіпз зиі ащог.
САМОМНѢНІЕ. Ѵапа з. Гаііах де «е
оріпіо; аггоца пз де зе регзиазіо.
САМОПАЛЪ. V- оЬз. §епиз Іізіиі®
9
САМ
САМ
ІО
зропіе зиа (рег зе) ргосііѵіз. Самопро-
иЛЛльно, зропіе, иііго, зиа ѵоіипіаіе.
Самопроизвольный, ѵоіипіагіиз, поп соа-
сіиз, зропіапеиз, иіігопеиз.
САМОПРЯЛКА. Соіиз.
САМОРОДКА. Оиод паіига, поп агіе
ргодисіит езі; диод паіига сгеаі. Мѣдь
с., сиргит паііѵит, зоіідит. Сѣра с.,
зиІрЬиг паііѵит. Самородный, саморо-
денъ, паііѵиз, паіига сгеаіиз. Самород-
ное золото, серебро, аигит аг^епіит зо-
іідит, таіигит, паііѵит.
САМОРУЧНО, своеручно пли соб-
ственноручно. Меа, Іиа и пр. тапи.
Своеручно подписалъ^, зиа тапи зиЬ-
зсгірзіі. Саморучный, зиа тапи зсгіріиз.
САМОСАДКА- 8аІ паііѵит; заі, диі
зиа зропіе іп ІасиЬиз заііпіз сопсгезсіі,
диі ех адиа тагіпа зиа зропіе ^і^пііиг,
зрпта іп ехігетіз ІіІІогіЬиз ас зсориііз
геіісіа.
САМОУБІЙСТВО. Могз ѵоіипіагіа.
Учинить с., сопзсізсеге зіЬі тогіет, так.
тогіет ѵоіипіагіат; тапит зіЬі айегге;
тапиэ зіЬі іпГеггез, зе іпіегітеге. Само-
убійца, диі ірзе зе ѵііа ргіѵаі, тогіет ѵо-
іипіагіат нлп песета зіЬі сопзсізсіі; диі
зіЬі ірзе тапит аГГегі, іпГегі; диі ѵііае
зиае ѵіт айегі, іпГегі, диі зиа тапп садіі.
САМОУГОДІЕ. Ехріеііо сирідііаіит,
ІіЬідіпит зиагит. Самоугодвнкъ, само-
угодннпй, диі, диге сирідііаіез зиаз ехріеі;
зіЬі пітіз ріасепі.
САМОУЧКА. Оиі зиа ірзіиз іпдизігіа
аіідиід дідісіі; а зе ірза досіиз.
САМОХВАЛЪ. Іиапіз )асІаІог, озіеп-
Іаіог, §Іогіозиз, агго^апв.
САМОХОТНО, (81.) самохотнѣ. ІІІІго,
зропіе. Самохотный , ѵоіипіагіиз, поп
соасіиз.
САМОЦВѢТНЫЙ. Каііѵит соіогет
ЬаЬепз.
САМОЧИНСТВУЮ. V. оЬ. зио агЬі-
Ігаіи аіідиід Гасеге; аисіогііаіет зіЬі аг-
го^аге.
САМУИЛЪ. 8атие1.
САМЦОВЪ. Магіз (отъ таз).
САМШИТЪ. Вихиз зетрегѵігепз.
САМЪ. Ірзе. Я самъ, е§о ірзе. Ты
самъ, Іи ірзе. Самъ собою, ргіѵаіо сои-
зіііо. Самому себя убнть, зропіе зе ос-
сідеге. Дѣлать самому что = не при-
нимая въ помощь себѣ чьего внбудь со-
вѣта, зиі іи&епіо Гасеге аіідиід; поп иіі
пізі сопзіііо зио; геш ргоргіо сопзіііо
а§аге. Не имѣю нужды въ утѣшеніи
другихъ, я самъ себя утѣшаю, поп е§ео
тедісіпа, те ірзе сопзоіог. Я обладаю
самъ собою, тіЬі ірзе ітрего. Это онъ
самый, ірзе, ірзе езі. Ты это самъ зна-
ешь', іиіе зсіз; Іиіе ірзе зсіз. Я самъ
заплатилъ деньги, ірзе е^отеі зоіѵі ре-
сппіат. Дверь сама собою отворилась,
ѵаіѵае зе ірз® арегиегипі. Это разумѣет-
ся само собою, Ьос рег зе раіеі. Самому
обѣщать что, иііго роііісегі. Самому отъ
себя учиться чему, зіпе тадізіго дізсеге
аіідиід. Прпттм въ самаго себя, ад зе геді-
ге; апітит гесіреге, гезірізсеге. 6) Самую
(даже]добродѣтель презираютъ, ірзаѵігіиз
сопіешпііиг. Самому отъ себя — не упо-
требляя посредства свидѣтеля — по-
звать въ судъ, ргіѵаіа аисіогііаіе іп уи»
ѵосаге (объ лицѣ, асіоге). Самые (даже)
непріятели не могли удержаться отъ
слезъ, ѵеі Ьозіез Іасгітіз Іетрегаге поп
роіиегипі. Саиая ласковость; самый лас-
ковый человѣкъ, зитта іп ео езі соті-
Іаз. Онъ самъ-пятъ пришелъ, сит диа-
Іиог аіііз ѵепіі. Она уѣхала самъ-чет-
вертъ или сама-четверта, аЬііІ, ргоГесІа
езі сит ІгіЬиз аіііз. У меня была краля
самъ-четверта , ге§іпа ЬаЬиіІ дпаіиог
деГепзогез.
11
САМ
САН
12
САМЪ-ДРУГЪ, Сшп аііего. Онъ
с. д. живетъ, сшп аііего ЬаЫіаІ. У ме-
ня былъ король с. д., тех ЬаЬпіІ Іпіо-
гепа. 2) Р. па. ѵіио Ьііагіог. Это слово
онъ сказалъ, будучи уже самъ-другъ,
Ьос ѵегЬшп йіхіі, ѵіпо саіезсепз.
САМЫЙ. Ірзе. Въ это самое время,
Ьос ірзо (строго. Въ самый жаръ, те-
<Ііо гез(н. Вѣрно они самые, сегіе іряі
аииі. Въ самое это івреия, пиис диат
паахіпае. Вѣтромъ нанесло имъ пыли въ
самые глаза, ѵепіпз риіѵегет іп ірза ога
ѵоіѵіі. Это самое, ій ірзигп, Ьос ірзшп;
іііий ірзиш. Вотъ его самыя слова, Ьоес
аииі ірзіиз ргоргіа Йісіа. 2) Онъ самый
ученѣйшій мужъ, езі ѵіг йосііззішпз.' Съ
самыхъ вреиенъ Ромуловыхъ, а Котпіі
зіаііт Іетроге. Въ самый полдень, те-
го тегійіе. Абійскіе Скноы, которые
отъ саиой кончины Кира были самовласт-
ными, АЬіі 8суІЬае ІіЬегі, ех дно йесез-
зегаі Сугнз.
САНДАЛЕЦЪ. V. оЬз. цепнз паті^іі
тіпогіз о( асінагіі.
САЦДАЛШ. йанйаіінт.
САНДАЛЪ. Іл^пит запіаііпшп. Сан-
дальный, стружки, опилки, гатепіа, аз-
вніа? Ііцпі запіаііиі. Сандалю, гатепііз
1ц; пі а. соіогаге, іиіісеге.
САНДОВЪ, Сепиз Ьагра^іпіз сопцге
регіісае іпііхі.
САНИ, санки, саночки. ТгаЬа. Я се-
годня поѣду въ саняхъ, Ьойіе ІгаЬа ѵе-
Ьаг. Парныя санн, ІгаЬа йпоЬпз зейііі-
Ьпз іпзігнсіа. 2) ОІіт: Гегеігнт, запйа-
рііа. Санничей, оГйсіаІіз анііснз ргізсо-
гпт, ргіпсірит, дні спгаЬаІ ЬІЬегиа ѵе-
Ьісиіа е( ]итеп(а. Санный, — ныя по-
лозья, обода, рез, Ьазіз ІгаЬа».
САНОВИТОСТЬ. Огіз тадезіаз; ай йі-
^пііаіет айрозііа зресіез. Сановитый,
сановитъ, огіа е( согрогіз йі^пііаіо соп-
зріспиз, іпві§піз. 2) МоЬШз, іііизіпз. Са-
ма природа расположила, устроила его-
къ сановитости, ргоргіпз йесог аііспі іпезѣ
іп ЬаЬіШ.
САНОВНИКЪ. Ргітагіпз ѵіг, сарпі
дні іп атрііззіта йі^пііаііз ^гайн соііо-
саіпз езі. Сановный , іп атрііззіто йі^пі-
Іаііз ^гайп соііосаіпз.
САНОЛЮБЕЦЪ. Опі Ьопогшп спрійі-
(аіе йпсіінг, Яацгаі; Ьошо атЫІіозпз.
САНЪ. Ьоспз Ьопогаіпз, Газіі^іпт; аі-
(іззітиз йі^пііаііз цгайнз. Царскій санъ,.
ге"іа йі^пііаз. Консульскій с., йі^пііаз
Сопзпіагіз. Архіерейскій с., ерізсораіпз..
САПА. Сургіпиз ЬаІІегпз.
САПКОВАЯ БѢЛУГА. Ассірепзег
Нито зех осіоѵе раітоз Іои^из.
САПЛЮ. АпЬеІаге, зіегіеге. Сапѣтъ.
отъ насморку, цгаѵойіпе апЬеІаге. С. во
снѣ, йогтіеиіет зіегіеге.	<
САПОГЪ, сапожокъ, сапожище. Са-
Іі^а (родъ полусапожекъ, особенно сол-
датскихъ); осгеа (для прикрытія голеней,
на войнѣ, также на охотѣ). Ходить въ
сапогахъ, осгеаз інйнего, осгеіз сгига
Іецеге. Въ сапогахъ, осгеаіиз, саіі&аіиз.—
Этотъ товаръ ходитъ въ сапогахъ, Ьагс
тегх тахіто ргеііо сотрагаІиг.Родъ ска-
меечки, по коей сапоги скидаютъ, Гпісгит
саіі^із йеІгаЬепйіз. Сапожникъ, зиіог,
ргаезегііт ѵігііез саіі^аз сопйсіепз. Са-
пожниковъ, зпіогі ргоргіпз. Сапожница,
пхог зпіогіз. Сапожничанье, сапож-
ничаньемъ , іасіепйіз саіі^із. Сапож-
ничаю, саіі^аз, осгеаз Гасеге, зпігіпат
Гасеге. Сапожническій, сапожничій, зн-
Іогіз. Сапожничья работа, орпз зпіогіт.
Сапожническій варъ, ріх зпіогіа. Са-
пожничья скамейка , зеііа зпіогіз. Са-
пожническая чернь, аігатепіпт зпіо-
гіпт , сЬаІсапІЬпт. Сапожничьи гвоз-
дики, колочки , сіаѵпіпз зпіогінз. Са-
<3
САП
САХ
14
пожвичество, знігіпа агв или одно ви-
ігіпа; виігіпипі. Сапожный, саііцагіа, са-
Ііртгиш, осгоагит.
САПФИРЪ. 8аррЪігив. Сапфирный,
варрЬігіпиа.
САПУНЪ. 8іегІог. Сапунья, дна?
віегііі.
САПЪ. МаІІеив (тегЬ. едип.).
САПѢНІЕ, КопсЪіиа, апѣеіііпа.
САРАЙ. ТІпЬіІагіиш, гесеріасиіит. Ка-
ретной с., гесеріасиіит сиггіЬив. Дровя-
ный с., вІаЬиІит Іі^піа геропепдіа. Са-
райный, гесеріасиіі сиггіЬив.
САРАНА. Еіііиш тагіацоп.
САРАНЧА. Сгуіив ті^таіогіив. Са-
ранчеядецъ, диі цгуііов сотедіі.
САРАФАНЪ, сарафанецъ. Ѵевііа Іопца
гиаіісагит, дп® іп апііса рагіе ^ІоЬиІо-
гит оре ципеііиг. Сарафанница, Гетіпа,
ди® е]иатоді ѵеаіе иіііиг. Сарафанный,
е]изтоді ѵеаііа.
САРАЧИНСКОЕ ПШЕНО. Си. Пше-
но.
САРДІЙ. Загда, асЬаІеа сагпеоіпа.
САРДОНИКСЪ. Загдопух.
САРЕБАРАКЪ. Сепив аод® ди® Ііі
АвІгасЬапіі.
САРЖА. 8агціит, ааг^іа. С. шерстя-
ная, а. Іапеит.
САРКАЗМЪ, йісіа тогдасіа; аврегіиа
Йісіа. СаркаФическій, тогдах.
САССАПЕРЕЛЬ. 8ті1ах аагаарагіііа
(I. і п п.).
САТАНА. Заіапа. Сатанинъ, сатанин-
скій, ваіапіспв, ааіапіпиа.
САТИРА. 8а1уте; сагшеп ааіугіспт.
Сатирикъ, ваіугісиа; ваіугагиш асгіріог.
Сатирически, ваіугісе, ааіугісі пюге. Са-
тирическій, с. духъ раждаетъ непріяте-
лей, іпёепіит>аІігісит сопсШаі інітісоа.
САТИРЪ. 8а!уги8.
САТРАПІЯ. 8аІгаріа, «аігареа ; рго-
ѵіпсіа, сиі ргжеві ваігара. Сатрапъ, 8а-
Ігара, ргжГесіив ргоѵіпсі®.
САТУРНЪ. 8аІигпив. Сатурновъ, 8а-
іигпі. "Сатурновы спутники, ваіеііііев 8а-
Іцгпі.
САФИРЪ. См- Сапфиръ.
САФЬЯННЫЙ, сафьяновый, сафьян-
ныя туфди. Сгерід®, аоіе®, вапдаііа ех
аіиіа Тигсіса. Сафьянъ, аіиіа Тигсіса,
красный, зеленый, желтый, аіиіа Тигсіса
ГПЬгІ, ѴІГІЙІ8, &ІІѴІ СОІОГІ8.
САХАРНИЦА. Рухі8 яассііагі. Сахар-
харный, аассЬагі. С. тростникъ, агнпдо
аассЬагі; а. вассЬагіГега; вассЬагшп (Ь і и п.).
С. песокъ, аассЬагиш пои ехриг^аіиш,
сгийиш. С. заводъ, оПісіпа аассЬаго со-
диепйо.
САХАРОВАРЪ; Сосіог вассЬагі. Саха-
ровареніе, сосіига аассЬагі.
САХАРЪ. ЗассЬагшп (по сал. Плии.,
отвердѣвшій, похожій на гумму, сокъ
тростника). Голова сахару, шеіа вассЬагі.
Пнть чай съ сахаромъ, саійа віпепві
спш зассЬаго иіі.
СБИВАЮ. Юѳсиіеге, Йерсеге. Си.
Збиваю. Сбить непріятелей, рг®8Ійіиш
Ьовіішп (ЬагЬагогиш) йеІигЬаге. Сбить
сѣдока съ сѣдла, ехсиіеге, (Іерсете едиі-
Іеш.
СБЛИЖАЮСЬ. Ргоре асседеге, арре-
Іеге. Такимъ образомъ эти двѣ край-
ности сближаются, ііа Ьаес био ехігеша
или витта арреіипі.
СБРАСЫВАЮ. Весиіеге, еІТиидеге.
Лошадь его сбросила, едина еит де-
сибвіі. 2) Іп иппт ситиіит сопрсеге.
Сбросить съ мосту, берсѳге де ропіе.
СБЫВАЮСЬ. Ехіішп , еѵепішп Ьа- .
Ьеге. Сны сбываются, вошпіа еѵадипі.
Сбытіе, событіе, ехііив, еѵепіив. Сбы-
точный, дпід вегі, еГвсі роіеаі; диод ге-
ѵега ассідіі, еѵепіі. Дай Боже, чтобъ
15	СБЫ
это сбылось! иіі'пат біі ііа Гасіані! —
Сбудется, Гасіені.
СБЫТЪ. 8иЬѵесІіо-,- зиЬѵесіиз. 2}
Ѵепбіііо.
СВАДА. V. оЬз. тіха, Ііз, ]иг§іипі.
СВАДЕБНЫЙ. «йрііаііз. С. столъ,
сапа пирііаііз; героііа; огит. Свадебные
дары, бопит пирііаіе; оГбсіит пирііаіе.
Свад. билетъ, ерізіоіа пирііаііз, ерізіоіа
іпѵііапз аб пирііаз. Послать къ кому
св. билетъ, тіііеге аіісиі ерізіоіат иир-
Ііаіет; аб пирііаз іпѵііаге аіідиет рег
Ііііегаз. Свадебное торжество, зоіешпіа
пирііагшп; засга пирііаііа. Гость сва-
дебный, сопѵіѵа іп пиріііз. Быть у ко-
го гостемъ на свадьбѣ, сапаге іп аііси-
^из пиріііз. Свадьба, иирііж. Сдѣлать,
играть свадьбу, пирііаз Гасеге, еШсеге.
Звать на свадьбу, пирііаз іпѵііаге. Ужи-
нать на свадьбѣ, сапаге іп пиріііз аііси)из.
ѣхать на свадьбу; ргобсізсі аб ппрііаз.
СВАЕЧНЫЙ. Неі Іизогі® е Гетто зіс
бісі® зѵѵаіка.
СВАЕБОЙНЫЙ. Еізіисапбо яегѵіепз.
СВАЙКА, сваечка. Кез Іизогіа е Гетто
поп біззітіііз сіаѵо зирегпе сгазяо §та-
ѵідпе, дио тебіит іасепііз Ьиті аппиіі
Гегіепбит екі.
СВАЖИВАНІЕ. См. Свезеніе. Сважи-
ваю, см. Свожу.
СВАЙНЫЙ. Раіогпт. Свайное битье,
Гізіиіаііо раіогийі.
СВАЛЕНІЕ, сваливаніе. І)е|есІіо, еѵег-
8І0, ЗиЬѵетзіб; соасегѵаііо. Сваливаю,
еѵегіеге, зиѣѵёгіеге-, ртозіегпете, бер-
сете. Свалить кого съ ногъ, аіідиет
Ьиті ргозіёгпе'гё, ЙІрсеге, аГВі^еге. Вѣ-
тровъ дерево свалилось, ѵепіиз агЬотеш
еѵегііі. 2) Асетѵаге, соасегѵаге, соп^е-
геге. Свалить каменья въ кучу, Іарібез
соасегѵаге, іп ипшп сишиіит со11і§еге.
3) Аіііоѵеге, ІгЬпвГСгге Свалить на кого
СЙА	16
свою вину, спірат іп аіішп ІгапзГегге,
бегіѵаге. С. на другаго порученную
должность, пе^оііпт а диоріат ііуисішп
а зе атоѵеге еі аііі оЬігибеге. 4) І)е
тогЬіз: ѵігез беЬШіаге, іепиаге, аііе-
пнаге, аГбсеге, ехЬаигіге. Лихорадка его
съ ногъ свалила, ГеЬтіз ѵігез е)из ехЬапзіІ,
еит аііепиаѵіі. 5) КетіМеге, зе гетіііеге,
гетіііі. Теперь не такъ жарко, большой
жаръ свалилъ, зо! поп атрііиз игіі, сезіиз
зе Ггапдіі или ®з гетізіі. Прибылая во-
да свалила, та§п® ади® или адиае зпрег
гіраз еГГнзае бесгеѵёге. Погоди, пока на-
родъ свалитъ, ехзресіа, бопес піиііііпбо
біІаЬаІиг. Сваливаюсь, сабеге, бесібеге,
беіаЬі, беГетгі. Я свалился съ дерева,
агЬоге бесібі, беіарзиз зит. Черепица
съ кровли свалилась, Іе^иіа іесіо (Іеіаіа
езі. 2) Ріапе Іепиагі, аііепиагі; ѵігіЬш
ехЬаизІит еззе. Онъ свалился съ ногъ,
ріапе ѵігез атізіі; ѵігіЬиз ріапе ехЬаиз-
Іиз езі; езі согроге ріапе іпбгто еі са-
бисо. 3) Могі, бесебеге- Храни Богъ,
если и послѣдній сріодникъ у этнхъ си-
ротъ свалится, пе іб Пеня зіпаі, иі еііаш
иііітиз Ьогит риріНогит ргоріпдииз то-
гіаіиг, бесебаі! При сихъ рѣчахъ Ме-
недемъ скончался и тѣло его съ коня
свалилось, Ь®с а^епіет апіта беГесіі
согрнздпе тдиз ех едио беЯихіІ іп Іег-
гапі.
СВАЛКА. ТигЬа. Свалка, заторъ, Іи-
шиііиз ри^п®; сопсигзиз рп^папііит,
сопсигзиз рт®Ііі. Великая с. была па
конной, іп Гего едпагіо сопГегІіззіта Гиіі
ІигЬа. Свальный, диоб 61 или бегі зо-
Іеі іп ІигЬа сопГегіа. Свальная драка,
тапиз, сопдгеззиз, ри^па, сопбісіиз.
СВАРА, сваръ. (81.) Кіха, Ііз, )иг^іит.
СВАРЕНЫЙ. Ассизиз. Свариваній,
Геггитіпаііо. Свариваю, ассибеге, соп-
I ГеггитіпаГе. Сваривалось, ассибі, Гёггп-
.	СВА
, пйпйгі. Двѣ полосы желѣза плотно сва-
рились, Ли® Геггі гсазз®, ргоЬе ассизі,
Геггитіпаіж зйпі. 2) Сопегезсеге, соіге.
яріззагі. Молоко сварилось, Іас реІаГиПі,
сойсгеіит езі. Сварка, ІОсив Геггі, иЬі
<11іо Ггадтота ассибиіиг.
СВАРЛИВОСТЬ. Кіхапбі, аііегсаибі
зіибіит; аіасгііаз аб Іііі^апбит. Сварли-
вый, сварливъ, гіхозиз, 1ііі§іозиз, Іиг-
розиз, аб гіхат соисііиз; гіхапбі сирі-
биз, аѵібиз.
СВАРНЫЙ. Ассивив, Геггитіпаіиз.
СВАРЮСЯ. Віхасі, (иг^іит сопіепбеге
сит аіідио.
СВАТАНІЕ. Сопсіііаііо пирііагит.
Сватаю, атЬіге пирііаз рго аіідио; пир-
ііаз аіісиі сопсіііаге. Онъ сватаетъ за
вего богатую невѣсту, атЬіІ рго ео бі-
ѵііепі зропзат. Сватаюсь , аііциат ре-
Іеге; 'пиріііз аіідиат атЬіге. Онъ сва-
тается за богатую невѣсту, пиріііз біѵі-
Іеш зропзат атЬіІ. 2) Оііт: бе аііциа
ге сопѵепіге. Сватовство, аГбпіІаз. Онп
съ нимъ въ сватовствѣ, зйпі аГйпев, аГ-
Йпііаіе сощипсіі. Сватъ, сопсіііаіог пир-
ііагит. 2) АГбпіз. Онъ ему св., сит ео аГ-
Яиііаіе эипсіиз езі. Сватья, аГбпіІаІе соп-
Зипсіа. Сватвинъ, аГйпіІаІе сопіипсі®,
аГГіпіз. Сваха, пирііагит сопсіііаігіх, рго-
пиЬа. Свахинъ, ргопиЬ®.
СВАХЛЯТЬ. V. ріеЬ. Іеѵііег , пе§1і-
§епІег, сигзіт Гасеге.
СВАЯ. Раіиз, фіі іізіиса абідііиг. Нить
сваи, раіов йзіиса абідеге, йзіисаге, йз-
Іисаііоие воіібаге. Положить основаніе
на сваяхъ, зирег йзіисаіів раіів Гипба-
тепіа |асеге.
СВЕДЕНІЕ. Вебисііо. 2) Кебисеге
аіідиет іи дгаііат сит аіідио. 3) це-
гит іиіег зе соііаііо, сотрагаііо; (Іезііит
сит гео) сотрагаііо.
СВЕ
’ СВЕДЁННИКИ. Егаігев ех аііеіго Іап-
' Іит рагепіе. Сведепницы , зогогез ех
 аІІОго іапіиЬа рагепіе (иоп еабет таіге,
поп еобет рЙІТе) паіі, паіае. Сведенный,
бебисіиз. 2) Сіат гетоіиз , аѵегзиз;
рег боіит атоіиз, зиЬбисІиз. 3) Ѵпа
аЬбисІііз; циі соггеріиз бисііиг; а гесіа
ѵіа аЬбисІиз, іп еггогет іпбисіиз. 4)
Сведенныя дѣти, поп еабет таіге, поп
еобет раіге паіі.
СВЕЗЕНІЕ, сваживаніе. Азрогіаііо.
Свезённый, азрогіаіиз.
СВЕКЛА, свеколка. Веіа ѵиІзагіз. Све-
кольникъ, Гоііа ЬеІ® ѵи1§агіз. Свекольня,
Гегсиіит аі^епз е Ьеіа ѵп1§агі.
СВЕКОРЪ. 8осег, зосегиз. Свекровъ,
зосегі. Свекровь, зосга. Свекровиинъ,
зосг®.
СВЕРБЕЖЪ, свербота. (81.) Свербъ,
зсаЬепбі безібегіит.
СВЕРБИГУЗЪ. Ргітиіа ѵегіз.
СВЕРБИТЪ И СВЕРБИТСЯ. Еогті-
саге. Тѣло свербитъ, сиііз Гогтісаі.
СВЕРГАЮ. Рга сірііаге, ргаесірііегп
баге; беІигЬаге, беіісеге. Свергнуть иго,
]и&ит ехпеге, ехсиіеге. С. съ престола,
аіідиет ге$по реііеге, ехреііеге, зро-
Ііаге ; беігпбеге бе ге^по. Свергаюсь,
рг®сіріІаге м ргхсірііагі; рг®сірі1ет багі,
беГеггі, беѵоіті. Откуда съ шумомъ и
пѣною свергались кипящіе ручьи въ
морскую пучину, ипбе зжѵіепіез сит Гга-
§оге еі зрита гіѵі іп ^игдііет тагіз бе-
ѵоІѵеЬапІиг. Свергнутый, рг®сірі1а1пз,
беІпгЬаІиз, беіесіиз. Сверженіе, рг®сі-
рііаііо, Іарзиз. '
СВЕРКАНІЕ. ВсіпІІИаІіо. С. глазъ,
зсіпііііаііо осиіогпт; агбог осиіогпт (у
сердитаго). Сверкаю, зсіпііііаге, согпз-
саге, тісаге, ГиІ^еге, ГиІ§игаге. Звѣзды
сверкаютъ, зіеіі® зсіпііііапі. Молнія во
всю ночь сверкала, рег Іоіат поСІет
<9
СВЕ
СВЕ
20
ГиІ^игаЬаІ. Глаза сверкаютъ, осиіі зсіп-
ІІПапІ (о натуральномъ огнѣ), осиіі аг-
<ІепІ (у сердитаго) .Сверкающіе глаза,
осиіі Ігешиіо Гиі^оге тісапіез. Опять
вздохнула, и вдугъ брилліантовая слеза
сверкнула въ правомъ глазѣ ея, <1епио
зизрігіа Ігахіі Іасгішацие іизіаг гайіапііз
#етшж іи е)из <1ехІго осиіо тісиіі. 2) Р.
т. гарі<1е іпзіаг Гиі^игіа аЬіге, ргжіегіге.
Мелькнуть, сверкнуть въ глаза, осиіоз
ргжзігіп^еге; осиіоз іпзіаг Ги!&огіз оЬѵег-
загі. Слава его только сверкнула, ио
скоро исчезла, е)из зріешіог сіагііаз пі-
ЬіІ а1іи<1 циат ехзііііі еі Ьгеѵі еѵапиіі.
Подобно молніи сверкнулъ и исчезъ,
Гиі^игіз іизіаг етісиіі еі Ьгеѵі еѵаииіі.
СВЕРЛЕНІЕ, ТегеЬгаІіо. Сверленый,
ІегеЬгаІиз, Гогаіиз, регГогаІиз. Сверлиль-
щикъ, ІегеЬгаІог. Сверлина, саѵиго или
саѵа рагя Іогшепіі ЬеІІісі. Сверло, »!-,
свердло, ІегеЬга Іегшепіагіа. Сверлю,
ІегеЬгаге, Гогаге, регГогаге, ІегеЬга са-
ѵаге. Сверлить диру, Гогашеп ІегеЬгаге,
ІегеЬга саѵаге. С. жемчугъ, шаг^агііаз,
ипіоиез ІегеЬга саѵаге. Сверлюсь, Гогагі,
ІегеЬгагі.
СВЕРСТАННЫЙ. Агіждиаіиз, сожциа-
Іиз сиі или циосиш. Сверстникъ, ждиа-
Ііз, сожіапеиз. Онъ всѣхъ своихъ сверст-
никовъ превзошелъ въ наукахъ, ош-
пез зиоз юциаіез, соийізсіриіоз <1ос-
Ігіпа вирегаѵіі. Сверстничество, <-сдпа-
Іііаз (аииогиш ѵеі зіийіогит). Сверстный,
е)изшойі жіаііз. Сверстываніе, ждиаііо,
ехаециаііо. Сверстываю , жциаге , сош-
ріапагѳ. Сверстать пашню, а^гиш сот-
ріапаге. Сверстываюсь, ждПаге, айюциа-
ге аіідиеш, юциірагаге аіідиет; ехаедиагі
аіісиі. Малые дѣти въ ученіи съ боль-
шими сверстались, рагѵиіі риегі айиііоз
іи <1І8сеп<1о айаздиагипі.
СВЕРТОКЪ , сверточекъ. Ѵоіитеп.1
С. писемъ, ѵоіитеи ерізіоіагит; ріигез
ерізіоіж.	'
СВЕРТЫВАНІЕ. Сотріісаііо. Свер-
тываю, соп^іошегаге, сотріісаге. Свер-
тѣть бумагу въ трубку, сЬагІасеаш сар-
зиіаш Гасеге. "2) Гезііпаге, ргорегаге,.
шаіигаге ; аіідиіс! Гезііпапіег, ргореге
а^еге. Они тотчасъ послѣ сговора и
свадьбу свертѣли, зіаііш розі зроизаііа
еііаш пирііаз Гесёге. 3) Тогдиепгіо <1е-
шеге. Свертѣть съ оси колесо, гоіаш
Іогциеийо йетеге ахе. 4) Юеіогдиеге.
Свернуть ключъ, сіаѵеш гіеіогдиеге. 5)
Ѵегіеге, соиѵегіеге. Не доѣзжая до го-
рода, съ большой дороги свернули мы
въ лѣсъ, ргіиздиат пгЬеш аііі^іззетиз,
а ѵіа рпЫіса гіеіогзітиз поя а<1 зуіѵат.
Свертывать, сопѵоіѵі, сошріісагі. ЗиѢи
отъ холода въ клубокъ свертываюся,
зегреиіез Ггідоге іп $1отит сопѵоіѵииіиг.
2) Сопсгезсеге, зріззагі, соіге. Сливки
не свѣжи, онѣ свернулись, Доз Іасііз поп
езі гесепв, сопсгеіив езі. 3) Сайеге, <1е-
сі<1егс. Лѣпился по доскѣ и свернулся
въ воду, зирег аззегет заііепз роп<1еге
ргюѵаіиіі еі 4есі4іІ іп ацпаш. 4) Миііа
ѵегзаіига «Іеіогдиегі. Свернулось Колесо-
въ часахъ, гоіиіа Ьогоіорі тиііа.ѵегзаіига
«іеіогіа езі. 5) ЕІаЬі; еѵа<1еге, еѵііаге,
«іеѵііаге геш. Ежели другой разъ по-
падется, то ужъ не свернется, зі ііегшп 
іп шапиз шеаз іпсеЛегіі, поп ашріиз еѵа-
<1еІ, еіаЬеІиг.
СВЕРХЪЕСТЕСТВЕННЫЙ. Каіиге
ѵігез зирегапз; зиргапаіигаііз (у новв.).
СВЕРХЪ-ОБЫКНО ЕННЫЙ. ІППЗІ-
Іаіиз, іпвоіііпз, зіо^иіаі із, шігиз, шігаЬіІіз,
іпзоіепз.
СВЕРХЪ. Ргаер., ди® ге{,'іІ уепііі.,
ргжіег. С. того, ргжіег Ьаес. ргюіегеа,
іпзирёг. Сверхъ платы за привозъ, я
далъ еше три мішы, ргжіег ѵесіигаш Ігез
21
СВЕ
СВИ
22
шіпав ЗеЗі. Соломову сверхъ премудро-
сти даны были богатство и слава, 8а1а-
щоп рггеіег заріепііат оЬііпиіІ орез еі
ЗІогіат. 2) 8ирег, ргжіег. Сверхъ мѣ-
ры , ргавіег тепзигат, ргаеіег тоЗит.
Предпринимать что сверхъ силъ чело-
вѣческихъ, тавота ѵігіЬиз Ьитапіз аиЗе-
ге. Это дѣло с. силъ человѣческихъ,
Ьос бирегаі, ехсеЗіІ ѵігез Ьишаиаз.
СВЕРЧОКЪ. СгуІІив Зошезіісиз. Знай
св. свой шестокъ, аііепа сигаге поііі, пе
зиіог иііга сгеріЗат,
СВЕРШАЮ. Сопбсеге, ай ехііит а<1-
Зисеге, аЗ бнет регЗисеге. Совершить
колокольню, Іиггет сатраиагіат аЗ б-
пет регЗисеге. 2) АЗ таіигііаіет рег-
Зисеге. Свершаюсь, соийсі, аЗ йпет
регЗисі. 2) Ехііит, еѵеиіит ЬаЬеге, еѵе-
піге. Всѣ весчастія надъ нимъ свер-
шились, отиіа таіа еі ргжгісіа еѵепіит
ЬаЬиеге. Свершились иа немъ всѣ пред-
сказанія, отпіа, диж еі ргжЗісІа егапі,
еѵеиеге. Свершеніе, сопГесІіо. 2) Ехі-
Іиз, еѵепіпз. Свершенный, сопГесІиз;
аЗ ехііит аЗйисІиз; аЗ йпет регЗисІиз.
Церковь наша застроена, да не свер-
шена, аеЗез засга іисеріа, зеЗ аЗ йпет
попЗит регЗисІа езі.
СВЕРЩЪ. Ся. Сверчокъ.
СВЕСТЬ. См. Своячина.
СВЕСТЬ. См. Свожу.
СВИВАНІЕ. Сопѵоіиііо, сотріісаііо.
Свиваю, сопѵоіѵеге, сотріісаге. 2) Соп-
Іогдиеге, іаіогдиеге. Свить веревку, 1и-
пет сопіогдиеге. 3) Пеѵоіѵеге, еѵоіѵе-
ге, ехріісаге. Свиваюсь, Зсѵоіѵі, еѵоіѵі.
2) 8о1ѵі, ехреЗігі.
СВИДАНІЕ. Сопѵепіиз, соп^геззиз
соп^геззіо. ИиѢть съ кѣмъ св. іи аіі-
сиіив соп^геззит еі соііодиіпт ѵепіге.
Назначить мѣсто свиданія, соііодиіо Іо- I
сит зіаіиеге. Первое ихъ св. прошло I
въ однихъ учтивостяхъ, ргіпшз еогит.
соп^геззиз *п в0''8 ѵегЬогит оГЙсііз сои-
зитіиз езі. До свиданія, издие аЗео, Зо-
пес Іе геѵізат. Свиданіе ихъ болѣе ча-
су продолжалось, зегтопез еогшп иііга
Ьогат Іеииегипі, Зигагипі.
ГРИДИНА. Согпиз зап&иіпеа.
СВИДѢНІЕ. (81-) Тевіітоиіит. 2).
Ргжсеріит, ргаесерііо. Свидѣтель, Іезііз.
С добросовѣстный, I. геіі^іозиз. С. са-
мый вѣрный, который выше всякаго воз-
раженія, I. отиі ехсерііопе та]ог. Св.,
который самъ не видѣлъ чего, а только
слышалъ, Іезііз Зе аиЗіІи. Имѣть сви-
дѣтелей, Іезіез ЬаЬеге; ІезІіЬиз иіі: Іезіез
ргоГегге, ргоЗисеге роззе. Брать кого
въ свидѣтели, аіідиет Іезіет Гасеге, аЗ-
ЬіЬеге, апіезіагі. Привесть кого въ сви-
дѣтели, аіідиет Іезіет ргоЗисеге. Пред-
стать противъ кого свидѣтелемъ, Іезіі-
топіит Зісеге іп з. соиіга аіідиет. По-
казать какъ свидѣтелю, рго Іезіітопіо
Зісеге. Доказать что свидѣтелями, Іез-
ІіЬиз аІідиіЗ ріаиит Гасеге. Подговорить
ложныхъ свидѣтелей, йсіоз Іезіез іи аіі-
диет Заге. Разпрашивать, вывѣдывать
свидѣтелей, Іезіез ѵегзаге. Уловить,,
поймать свидѣтеля, Іезіет сігсит зсгіЬе-
ге. Быть уличеиу свидѣтелями, ІезІіЬиз
саеЗі. Въ судѣ ие позволяется раба-
брать въ свидѣтели, поп езі зегѵо Іезіі-
топіі Зісііо. Ослабить показанія свидѣ-
теля, Іезііз 63ет іпбгтаге; Іезіітопіит
еіеѵаге. Ь) Кто присутствуетъ при чемъ,
Іезііз, агЬіІег, диі іпіегезі аіісиі геі. До-
стовѣрный свидѣтель, Іосиріез, іЗопепз,
іпіе^ег, іпсоггиріпз Іезііз. Св. момхъ
дѣлъ, гегит теагит ^езіагит Іезііз. Быть
свидѣтелемъ чьей жестокости, а1іси|из
сгиЗеІіІаІі іпіегеззе. Безъ, свидѣтелей,
зіпе агЫІгіз; агЬіігіз гетоііз. Въ присут-
ствіи йногихъ свидѣтелей, шиіііз аиЗіеп-
2$	СВи
іЖШц согагіі піиіііз Свидѣтельница, Ге-
Шйй; чііае Іезіѣіиг. Свидѣтельскій, Іеяііѣ,
іеМІшь. Свидѣтельскіе доводы, іезііз біс-
Іа. Свидѣтельство, іезіітопіит, ііііега-
гийі іезіітопіит. Гласное с., Іёзііта-
піит ѵосіз. Александръ по свидѣтель-
ству Курція, былъ Государь великодуш-
ный, но безмѣрно любочестивый, Аіехаи-
бег, Іезіе Сигііо, егаі гех (Ргіпсерз) та§-
папітиз, ^еиегозиз, веб іизі^тіег уіогіяе
аѵіби'з. Свидѣтельствованіе, Іезіітопіі
бісііо; Іезіійсаііо, 2) Всгиіаііо, регзсги-
Іаііо, іпзресііо, регіизігаііо, ехріогаііо.
С. казны, іизресііо аегагіі. С. товаровъ,
регіизігаііо тегсіиш. С. успѣховъ уча-
піііхся, ехріогаііо ргоГесІиит бізсіриіо-
гшп. Свидѣтельствую, Іезіагі, Іезіійсагі,
ІезІЬт еззе; Іезіітопіит бісеге, бісеге
ргб Іёзіітопіо. Ложно свидѣтельство-
вать, Гаізит Іезіітопіит рГгеЬеге. Всѣ
свидѣтельствуютъ, Что вы это сдѣлали,
огппея іезіапіиг, Іе Ьос іесіззе. 2) Тёзіі-
топіит а1іси)из геі баге. Что касается
до его честности, въ томъ я могу засви-
дѣтельствовать, диоб аіііпеі аб е]ш рго-
Ьііаіеш, Ьціиз геі Іезіітопіит баге роз-
зит. Въ этомъ самыя слова свидѣтель-
ствуютъ, еііі8 геі ірва ѵегЬа Іезіітопіо
кипѣ 3) Іпзрісеге, іизігаге, ехріогаге,
ѵізеге, іпѵізеге. Свидѣтельствовать успѣ-
ху учащихся, ехріогаге, Іезіаге ргр^гез
зпз бізсіриіогит. 4) 8і§пійсаге, іпбіса-
ге. Свидѣтельствовать кому свою бла-
годарность, ргоЬаге зе аіісиі Ьепейсіі
тепюгет. С. кому почтеніе, беЬііат
аіісиі геѵегеиііат зі(»пійсаге. Свидѣ-
тельствуюсь, Іезіагі, Іезіійсагі. Свмдѣ-
тёльётвуюсь богами и людьми, беоз, Ьо-
тіьёѣдие Іезіог. С. небомъ и землею,
ІёЗібіг стійт еі Іеггат; соеінт еі Іегга
зігіі ЬііЪі іезіітопіит. 2) Тезіітопінт
реЙйЬёіиг, бѣіиг.
СВИ	24
СВИДѢТЬСЯ. Оссйггвгс аіісиі; 60еп-
беге аіідиет; іпсібёге іп аіідиет; аіі-
диет іпѵепіге. Послѣ долговременной
ссоры въ первый разъ свидѣлись въ мо-
емъ домѣ, розі 1ои§ат зітиііаіет тиіио
зизсеріат ргітит іп теа бото зезе іте-
геге. Объ этомъ поговоримъ, когда сви-
димся, Ьаес іп сои^геззит позігит гезег-
тетпз.—Яегтопі ргшзеЫі гезегѵепіиг.
СВИЛЕВАТЫЙ. Сигѵаіиз, іпсигтаіиз,
сигѵиз, іпсигѵиз. Свилеватая береза, Ье-
Іиіа іисигѵа. Свиль, Пехига, сигѵатеи.
СВИНАРНЯ. Нага, зиііе.
СВИНЕЦЪ. РІитЬит. Свинецъ есть
родъ металла, который ниже олова.
Свинецъ ковокъ и плавокъ, олово напро-
тивъ хрупко, и по тому оно безъ при-
мѣси ии къ чему негодно, рІитЬшп езі
тсіаііі ^еииз зіаппо іпГегіиз; е]из паіига
Ьитіба езі, зіаппі аиіеш ріиз агібі ЬаЬеі,
ібео Ьос аб пиііат гет зіпе тізіига иіііе
езі. Наливать что свинцомъ, аіісиі геі
іпГипбеге рІишЬит; ітрІитЬаге- Обло-
жить свинцомъ, рІптЬаге, рІитЬо зі^па-
ге (о товарахъ.) Дребленный свинецъ,
§гаиит аг§еи1і рІитЬеит.
СВИНИНА. Саго зиіііа; зиіііа; саго
рогсіиа; рогсіпа. С.=мясо молодыхъ
свиней, рогсеіііиа. Свинія, см. свинья.
СВИНКА. Мазза рІитЬі з. рІитЬит
іи диабгіз.
СВИНКА морская. Миз ропсеііиз (Ідп).
С, м. капскаѣ, саѵіа сарепзіз. С. водяная,
саѵіа, саруЬога.
СВИНОБОЙ. Ьаибиз, чиі тасіаі зиез.
СВИНОПАСЪ. ВиЬиІсиз, зиагіпз. Быть
свинопасомъ, зиез разсеге.
СВИНСКІЙ, бригсиз, іттипбиз. Свин-
ская жизнь, Ьеііиаііо. Свински, по свин-
ски , зрпгсе, зогбібе. Ходить по свин-
ски, Зогбібе тезіігі; рогсшп еззе.
сви
сви
«5
СВИНУХА, свинушка. А^агісиз ѵіоіа-
сепз.
СВИНЦОВАТЫЙ. РІишЬозпз. Свин-
цоватыя мѣдныя руды, тіпогасиргі ріит-
Ьозае.
СВИНЦОВЫЙ , изъ свинцу, Ріит-
Ьеиз, ріитЬаІиз. С.=похожій на сви-
нецъ, зітіііз рІнтЬо, рІитЬеиз. Свин-
цовая жила, ріцтѣі ѵепа. С. руда, рінт-
Ьа^о, тоІуЬбаепа. Свинцовый уксусъ,
асеіпт заіигпі. Свинцовый цвѣтъ, соіог
рІитЬеиз. Св. цвѣту, Ііѵібиз, Ііѵеиз. С.—
цовая Форма, Гогта рІитЬо Гишіешіо.
С. земля, Іегга рІитЬагіа. С. мастеръ
свннечникъ, агіііех рІитЬагіпз. С. блескъ,
ваіепа. С. заводъ, палата гдѣ свинецъ
выдѣлываютъ, ойісіпа рІитЬагіа. С.
известь, рІитЬит саісіиаіит. С. коро-
лекъ, ге^иіиз заіигпі (у иовв.). С. пуля,
8ІЗП5, §іаиз рІитЬеа; рііа рІитЬеа. С.
долоко, Іас ѴІГ0ІНІ8. С. охра, рІитЬит
осЬгасит. С. чадъ, дымъ, бывающій при
плавкѣ свинца, Гитиз рІитЬагіиз. Св.
пеплъ, шлакъ, тоІуЬбіІіз, зсогіа рІитЬі.
С. вѣски, ЫІапх ехріогаіогіа. С. шпагъ,
рІитЬипі зраІЬозит. С. камень, Іаріз
рІптЬагіиз. Свинчакъ, рІитЬа^о.
СВИНЧАТКА, бепиз геііз илн Ііпі
різсаіогіі. 2) Азіга^аіиз, сиі рІитЬит
аГСизит езі.
СВИНЧИВАЮ. СосЫеа Й^еге, аІ'ІІЙе-
ге, абзСгіивеге. 2) Миііа ѵегзаіига, сог-
гитреге, бергаѵаге. Свинчиваюсь, пші-
Іа ѵегзаіцга аііегі. Ключъ никуда не го-
дится, весь свинтился, сіаѵіз ріапе іпиіі-
1ІЗ езі, Іоіцз ѵегзаіига аіігііиз езі.
СВИНИЩЕ. 8из ціа^пцз или піа&на.
Свиный, зиіііиз. С. жиръ, адерз зиіііиз.
Свииой кормъ, зэ^іпа зиагіа. С. калъ,
ВІегсиз зиіііиш. С—пое вымя, зишеп. С.
щетина, зеіа. С. Голова, сариі зиіііиш.
Свиный камень, бузобез, Іаріз зиіііиз.
26
Хлѣбъ, сісіашеп еигорзеит (Ілпп). С.
кожа, согіит зиіііиш. Свиное рыло, гр-
Зігиш зиіПиш. Свинья, свинка, свивочка,
знз (общее выраженіе какъ для самца,
такъ и для самки, какъ для дикой свиньи,
такъ и для ручной), рогсиз, (молодая,
боровъ), рогсиз Гешіпа, рогса; зсгорЬа
(которую держатъ для приплоду). Ца-
чиненая свинья, рогсиз Іго|апиз. Дер-
жать свиней, зиез, рогсоз аіеге. Уби-
вать свиней, рогсоз соебеге, шасіаге.
СВИНЬЯ безхвостая или пахучая. 8рз
Іа^аззи. С. Индійская, зиз ЬаЬигизза. С.
морская, беІрЪіииз рЬосоена.
СВИНЯЧІЙ. зиез регііпепз, іізрго-
ргіив.
СВИРИСТЕЛЬ. Ашреііз каггиіиз.
СВИРѢЛЬ, свирѣлка. Агппбо, саппа,
сісиіа, саіагпиз, аѵепа. Пастушья сви-
рѣль, йзіиіа разіогісіа, зугіпх. Свирѣль-
никъ, циі саіашо, агипбіие сапіі. 2) Орі-
Гех саіашогиш, агипбіпиш. Свирѣльный,
саіашогиш, зугіп^иш, йзіиіагиш [лзіогі-
сіагиш.
СВИРѢПО. Тогѵе , іогѵиш, Іогѵііег,
заеѵе. С. смотрѣть на кого, Іогѵе абзрес-
іаге аіідиеш. Свирѣповатый, рапіиіит
заеѵиЗ. р. сгибеііз. р. іпЬитапиз.
СВИРѢПООБРАЗНЫЙ, свирѣпооора-
зенъ. Ѵиііп ігисі, ѵиііи іогѵо.
СВИРѢПОСТЬ, свирѣпство и свирѣ-
піе. Кегосіа, іп^епіпт Гегох, іттапііаз,
заеѵіііа, аігосііаз. Свирѣпость вида, Іог-
ѵііаз ѵиііиз, Ігисиіепііа, Гегііаз. Глаза
у меня не свирѣпы, лицо не встревоже-
но, я не кричу необычайно, я не трясусь,
шіЬі печне осиіі Ігисез зипі, пецие оз
ІигЬйІигп, педие ішшапііег сіашо, цецие
Ігериіо. Обуздать св. копя, ециит Гего-
сет ііотаго, Ггепаге, соёгсеге. Вѣтръ
возвѣялъ со всею свирѣпостію, ѵепірв
Ьассііаіиг, беЬассЬаіиг, Гигіі, еаціуД.
сви
рѣпствованіе, Гигог. Свирѣпствую, Гего-
сего, сгибеіеш, заеѵит, іпЬитапит еззе;
заеѵіге; ЬассЬагі, беЬассЬагі, Гигеге. Бу-
ря, вѣтръ свирѣпствуетъ, Іетрезіаз Гпгіі,
ѵепіиз заеѵіі. Моровое повѣтріе свирѣп-
ствовало со всею жестокостію, резііз
ртаззаЬаІиг Гигогет іопце. Показывать
большое свнрѣиство и продолжать это
дѣлать (о конѣ), асгіиз Гегосіге еі піЬііо-
тіииз аезіиаге; іаіедие ѳйиибепбо, аіго-
сііег згвѵіеЬаІ. Свирѣпый, свирѣпъ, Ге-
гох, зоеѵиз, Ігих. С. конь, едииз Гегох,
іпботііиз. С. человѣкъ, Ьото азрег еі
бигіз тогіЬиз. У кого свирѣпый взглядъ,
Ігисиіепіиз еі ІеггіЫІіз азррсіи. Принять
св. видъ, ѵи11иш[, зресіеш огіз еЯегаге.
С. огоиь, >§піз, іпсепбішп аігох, Гпгепз.
Свирѣпыя волны, Лисіиз іпдепіі аезіи
Тегѵеиіез. Свирѣпью, Гегосеш, заеѵит
Легі, Гигеге, заеѵіге.
СВИРЯНІЕ, можно выр. гл. Свиряю,
сапеге, сапіаге Лзіиіа разіогісіа.
СВИСЛЫЙ. Перепбеиз, бетіззиз Свис-
нуть, берепбеге. Ноги свисли съ кро-
вати, сгига Іесіо береибеиі.
СВИСТАНІЕ. 8іЬі1из, зіЫІшп. Свист-
ковый, Лзіиіае. Свистокъ, Лзіиіа. Свис-
тулка, свистѣлка, ехіііз Сзіиіа.
СВИСТУНОКЪ, См. Сусликъ.
СВИСТУНЪ. Оиі зіЬіІаІ. Свистъ вѣт-
ра , зігібог адиііопіз. Свистомъ зама-
нивать лошадей къ питью, едиоз аііесіа-
ге зіЫІо, иі ІіЬепІіиз ЬіЬапі. Дать кому
знакъ свистомъ, зіЫІо зі^пига <1аге, аіі-
диет зіЫІо абѵосаге. Свистъ соловья,
сапіиз, ѵох Іизсіпіа1.
СВИТА. Сопіііаіиз, сотііез, зііраііо,
соЬогз, ргаезібіит.
СВИТІЕ. Сопіогііо. , С. веревокъ, соп-
іогііо биогит Гипішп. С. гнѣзда , пібиз
сопзігисіиз.
СВИ	28
СВИТКА- V. оЬз. ^еппз ѵезііз Ііпіем
Іеѵіогіз.
СВИТОКЪ,, свнточекъ. Собех аиіо-
^гарЬиз, Ьасиіо іпѵоіиіиз; тадпит ѵоіи-
теп сЬагІае зсгіріае. Свитый, свитъ, соп-
ѵоіиіиз, сопіріісаіиз, іпѵоіиіиз. 'Сударь
с., ѵеіашеп саріііз іпѵоіиіит, сопѵоіи-
Ішп.
СВИХНУТЫЙ. Ьихаіиз, Іогіиз, зиа
зебе тоіиз. Свихнуть, Іихаге. Членъ,
I. тетЬгит. С. лодыжку, Іаішп Іогдив-
ге. Свихнутыя, зиа зебе тоѵегі, Іихагі.
2. Р. т. соІІаЬі, сабеге, соисібеге, гив-
ге, бііаѣі, іпіегіге.
СВИЩУ. 8іЬі1аге. Свиснуть гроико,
сіаге, ѵаіібе зіЬііаге. Соловей свиститъ,
свищетъ, Іизсіпіа саиіі. Пуля свистала,
діагіз или діоінііиз зіЬЦит ебеЬаІ. 2)
Йігібёге. Кровь свиститъ изъ раны,
запуиіз тапапз е ѵиіпеге зігібеі. 3)
Свиснуть кого чѣмъ, отиі сопіепііопе
ѵігіит аіідиет ге реіеге.
СВИЩЕВАТЫЙ- Ѵегтісиіозиз.
СВИЩЪ, Свищикъ. Гіобі іп аззіЬиз
саѵит. 2) Ѵегтісиіаііо іп риіатіпе пи-
сіз. Въ этихъ орѣхахъ свищей много,
Ьае писез ѵегтісиіозге зипі.
СВИЩЪ. Апаз репеіоре.
СВОБОДА = состояніе человѣка сво-
боднаго, ІіЬегІаз. Возвратить свою сво-
боду, Ііѣегіаіет гесирегаге. Лишить сво-
боды, аіісиі ІіЬегІаІего асіітеге, бетегв.
Лишиться свободы, ІіЬегІаІе ехсібеге.
Дать кому свободу, Ііѣегіаіет аіісиі ба-
ге, 1аг§ігі, соисебеге, іи ІіЬегІаІет аіідиет
абзегеге, ѵіпбісаге. Дать слугѣ свобо-
ду, зегѵит шаиитіііеге. Свободникъ,
ІіЬегІаІе бопаіиз («яъ^гт^срое). Свобод-
но, ІіЬегё, зоіиіе, Гасііе. Копьями въ
разсужденіи свободности къ метанію цѣ-
лью поражать непріятеля, Ьазіаз сегіо
ісіи, иіроіе ІіЬего піхи, тіііеге. С. двн-
29	СВИ
-гаться, зоіиіе тоѵегі. Онъ свободно
изъясняется, сит огаііопіз ѵоіиьііііаіе 1о-
диііиг, соттойе Йісіі (относит. познанія
языка); рагаіе Йісіі. 2) Мнѣ теперь сво-
бодно, не свободно, пиис ѵасо 8. ѵасо
апіто; пипс поп езі тіЬі оііит. Сво-
бодность, ѵаеиііаз. С. отъ боли, отъ тя-
гостей, ѵасиііаз йоіогіз, тоіезііагипі. 2)
• ЕіЬегІаз. 3) Своб. времени, оііит, Іет-
риз оііозит; Іетриз ѵасиит. 4) Гасііі-
138, ѵоІиЬіІіІаз. С. въ произношеніи, рго-
пипііаііо Гасіііз. С. голоса, ѵоІиЬіІіІаз
ѵосіз. С. слога, огаііо Гасіііз еі сиггепз.
Свободные часы, Йога зиЬзесіѵа. Іетриз
ѵасиит.— Въ свободное время брать уро-
ки у славнаго учителя краснорѣчія, рег
оііит ас гедиіет сіагіззіто йісепйі та-
§ізІго орегат паѵаге. Свободный, сво-
боденъ = неподчинепный власти дру-
гихъ, ІіЬег. Сдѣлать кого свободнымъ,
аіідиет зегѵііиіе ІіЬегаге. 2) Оііозиз,
ехрейііиз оссираІіопіЬиз. Быть свобод-
иу, оііозит сззе, ѵасиит еязе; ѵасаге, сез-
заге, піЬІІ а^еге. Свободное время, Іегп-
риз оііовит (отъ дѣлъ); Іетриз ѵасиит
(когда нечего дѣлать). 3) Гасіііз1, ІіЬег
еі зоіиіиз; паіигаііз, зітріех, іпаГГесІаІиз.
Имѣть свободное изъясненіе', Гасііет Ьа-
Ьеге зегтопет, ехрейііе ехріісаге диае
ргорозиітиз; Гасііе зоіиіедие ѵегЬіз зоі-
ѵеге зепіепііаз ; учинить кому свободный
путь, аіісиі Ігапзііит раІеГасеге.—Имѣть
свободное дыханіе, зрігііиз ІіЬеге іиезі.
Свободные поступки, зітріісііаз. 4)
Этотъ башмакъ мнѣ свободенъ, Ьіс саі-
сеиз аб рейет езі аріиз, тіЬі рейет
поп пгіі. 5) Сани у меня теперь сво-
бодны, пипс поп е§ео Ігаііа; поп изиз езі
тіЬі ІгаНа. Саобождаю, ІіЬегаге зоіѵе-
ге, ехзоіѵеге. Свободить невольника изъ
темницы, аіідиет е ѵіпсиііз ехітеге е
сизіойіа етіііеге. Свобождаюсь, 5е ІіЬе-
СВО	30
гаге е (ех), а (аЬ); зе ехрейіге, іп ІіЬегІа-
Іет ѵіпйісагі. Свободить отъ страха не-
пріятелей и соперниковъ, шеіи аетиІО-
гит іпітісогитдие зоіѵеге. Свободнть-
ся отъ болѣзни, ай запііаіет гезіііиі.
Свобожденіе, ІіЬегаІіо. Свобожденный,
ІіЬегаІиз, зоіиіиз, ехзоіиіиз.
СВОДЕЦЪ. Сатега рагѵа. С. трес-
нулъ. рагѵиз Гогпіх ѵіііит Гесіі.
СВОДИМЫЙ. Оиой сопсіііагі роіезі.
СВОБОДИТЬ. См. Свожу.
СВОДКА. Аррагаіиз соттіііепйі ргѳ-
1о Іуро§гарЬіео.
СВОДНЫЙ. Сатегаіиз, сопситегаіиз,
Гогиісаіиз, агсиаіиз. Свободное уложе-
ніе, сойех іедит ргіпсіріз ІоЬаппіз Вазі-
Іійіз, си]нз Ьіпіз соіитпіз ай сегіа сарііа
зипі геіаіа Іит ірвіиз йесгеіа Іит еуиз
зиссеззогит, диі Ьаес тойегагипі ѵеі тп-
Іаѵегипі. Сводный листъ, іегііит эресі-
теп саз1і<>а1ит еогит, диге Іуріз ехси-
йипіиг.
СВОДЧИКЪ. Сосіо, аггііаіог, рагазіиз,
ргохепііа. Бытъ сводчикомъ, сосіопагі.
2) Расіз ІигЬаІог, гиріог.
СВОДЪ. Іпйех ЬіЫісиз. С) Иотітіз
сит Ьотіпе ѵегі іпйадапйі саиза соттіз-
зіо. 3) Сатега, Гогпіх, Іезіийо, Дѣлать
сводъ, сатегаге, сопсатегаге, сопГогпі-
саге.—Своды сводить, гіха Гасеге.
СВОЕ. См. Свой.
СВОЕВОЛЬНИКЪ. См. Саиовольннкъ.
Своевольство, своевольничаю, своеволь-
ствую; см. самовольничество, самоволь-
ничаю; своевольный, см. самовольный;
своевольщина, см. самовольщина.
СВОЕНРАВІЕ. Могозііаз, апіті ргаѵа
сопіепііо. Своенравный, своенравенъ, йіГ-
(ісіііз, то озиз, зІотасЬозиз, сопіитах,
регііпах, регѵісах. Его ннчемъ къ это-
му не склонишь , онъ человѣкъ с , пиііа
31
сво
сво
32
ге ай Ьаес аййисі, ітреііі роіеві, еві ко-
то тоговив, регііпах.
СВОЕРУЧНЫЙ. Меа, Іиа еіс- таии
всгіріив, аиІо§таркив. Своеручно под-
писалъ, виа таии викзсгірвіі.
СВОЖУ. Реогвит, Йевирег йисеге,
йейисеге. Свести кого съ лѣстницы,
аіідоет всаіів йейисеге. 2) Соисіііаге,
гесопсіііаге; сопвосіаге; ріасаге аіідпет
аіісиі шли іп аіідиет; аіідиет сит аіідио
іп {р*аІіат гейисеге; соттіііеге. Они
долго были въ ссорѣ, но онъ ихъ свелъ,
йіи іиіег ве йіввійеЬаиІ, вей іііе іп ѵеіегет
Згаііат иігитдие гевіііиіі. Свести про-
давца съ купцомъ, ѵеийііогет сит етіо-
ге сопсіііаге. Правда ли то, что вы о
иемъ сказываете? я васъ съ ипмъ све-
ду, пит ѵега випі, ди® Йе ео йісів? Е§о
іе сит іііо соттіііат. 3) Свести съ
кѣмъ знакомство, соивпоіийіпет сит
аіідио іии^еге, іи а1іси)и^ Гатіііагііаіет
ѵепіге. 4) Сотрагаге, сопГегге, ехаті-
паге. Чтобъ темныя уразумѣть руко-
писи, надобно сводить разные тексты,
иі ки|ив всгіріі Іоса оЬвсига ргоЬе іпіеііі-
цапіиг, ірвапі-еі всгіріогів ѵегка ріигіит
сойісит ехатіпагі орогіеі. 5) Свесть
сводъ, Гогпасет Япіге, сопЯсеге. С.
кровлю, іосіит ай йпет регйисеге, аЬ-
воіѵеге. 6) Выгодно начали пѣть, но
наконецъ не сведете голосу, сопіепііив
сапіит іпскоавіо, пес Іапйет еі іттога-
гі или еит соиііпиаге роіев. 2) Игра
карточная съ ума его свела, Іивив всі-
йагит, е]ив теиіет, аиітпт регІигЪа-
ѵіі. 8) Кареге, аЬгіреге. Воры свели
у меня со двора корову, Гигев сіат виЬ-
Йихёге тіЫ ѵассат ди® егаі іп аиіа. 9)
Аррагаге ргеіо Іуро^гаркісо соттіііеп-
Дцт.
СВОЖУ. Ѵекеге, йеѵекеге. Поба-
луй свези иеня до дому, йеѵеЬав п:е,
диаево, ай йотит. 2) 8иЬѵекеге, айѵе-
кеге, виррогіаге, айрогіаге. Всѣ вещи,
отпускаемыя за море, свозятъ въ при-
стань, отнее гев іп Іоггат ехропепй®
рогіит виЬѵейипІиг. 3) Аврогіаге. Надо
весь снѣгъ свозить со двора, Іоіа піх ех
аиіа аврогіапйа еві.
СВОЖУСЬ. (81.) Свождусь, йеогвит
йисі, йейпсі.
СВОЗКА- См. Свезеніе. Свозъ, викѵос-
Ііо, зикѵесіив, айѵесііо. Сего для боль-
шой с. па рынкѣ, койіе тиііа езі Гги-
тепіі виЬѵесІіо іи Гоіо.
СВОЙ. 8иив. Онъ любитъ его какъ
своего отца, іііиш Іапдиат [Оігепі виит
атаі. Онъ умеръ своею смертію, виа
тогіе йеГипсІив еві. Всякому было наз-
начено свое мѣсто, виив сиідие Іосив
аіігікиіив егаі. Въ свое время, вио Іет-
роге. Дѣлать что для своей пользы,
Гасеге аіідиій ай впат иіііііаіет. Отно-
сить. что къ своей пользѣ, аіідиій ай
Ггисішп виит геГегге. Свое, виит. Это
у меня своя шляпа, рііеив Ьіс тіЫ еві
ргоргіпв. 2) Свои, виі, ргохіті, ргоріп-
диі, Йотевіісі. Онъ самъ не своіі, апіто
или віЬі тойегагі пои роіеві, віЦі ітре-
гаге пои роіеві. Какъ скоро его увижу,
становлюсь самъ не свой, вітиі иі еит
ѵійі,теі роіепв поп еит, тікі ітрегаге
педпео. Свойски по свойски, Іапдиат
вікі ірві, Ягтііег, Гігте. Сдѣлалъ ему
сапоги п. с., виіог Гесіі еі осгеав Іапдиат
віЬі ірві, Ягтіввіте.—Свойственникъ, рго-
ріпдиив, ргохітпв, иесеввагіив, со^паіив,
а^паіив. Свойственница, "епеге ргоріп-
дпа; ргоріпдиііаіе соп)ипс1а.
СВОЙСТВЕННО. Весипйит. Рыбамъ
свойственно плавать, а птицамъ ле-
тать, рівсев паіі випі ай паіапйит, аѵев
ай ѵоіапйит; рівсіит еві иаіаге, аѵіит
ѵоідгр Человѣку с. мыслить, р^оргіа
33
сво
сво
34
поіів еві тепіів ацііаііо. Свойственность,
ргоргіит, геі паіига, еввепііа. Своіісвен-
ный, ргоргіив, іп геі паіига ровііив, іп8І-
Іив, іп^епегаіив. Свойственное знамено-
ваніе слова, ргоргіа ві»піЯсаііо ѵосів. Же-
ланіе находить истину свойственно че-
ловѣку, паіига Ьотіпі сирійііаіет іи»е-
пиіі ѵегі іпѵепіепйі. Забвеніе обидъ
свойственно благородному человѣку, «*е-
пегові апіті еві іп)игіа8 оЫіѵівсі. Свой-
ство, ргоргіит; ргоргіеіав; паіига, гаііо,
паіпгж ѵів; аІІгіЬиІит, Перемѣнчивость
свойственна счастію, ѵагіеіав ргоргіа еві
іогіипге. Часто это слово выражается
или однимъ родительнымъ: свойство
витіи, отаіогія (съ тѣмъ однако разли-
чіемъ, что ргоргіит, показываетъ су-
щественный признакъ, а родит. п. мо-
жетъ быть только случайность) или
среднимъ родомъ прилагат. имени: кто
шібудь имѣетъ много хорошихъ свойствъ,
тиііа іи аіідпо ЬаЬепІиг ргаесіага. Го-
рячее свойство, саіійіввіта согрогів Іет-
регіев. Свойство языка, ргоргіеіав Ііп-
§иаг. Хорошее свойство, ѵігіив, рггев-
Іапііа. Дурное с., ѵіііит, таіит. имѣть
такія свойства, Іаіет евве; ііа сотрага-
Іит евве. Человѣкъ странныхъ свойствъ,
іюню тігаЬШіег тогаіив. Опрометчивость
свойственна молодымъ людямъ, а бла-
горазуміе старикамъ, Іетегііав еві йо-
гепіів аеіаіів, ргийепііа вепесіиіів.
СВОЙСТВО. Ргоріпдиііав, песеввііи-
Йо, ргоріпдиііаіів ѵіпсиіит, со^паііо
(со стороны матери), а^паііо (со сторо-
ны отца), аГПпіІав, аГГшіІаІі» ѵіпсиіит
(по браку). Близкое свойство, ргоріп-
диа со"наІіо. Быть съ кѣмъ въ свойствѣ,
ргоріпдиііаіе 8. пссеявііийіпе сит аіідио
Іипсіит евве. Очень знатное свойство
по матери, со»па1іо агарііввіта.
СВОЛАКИВАЮ. Поігаііеге, йейисеге.
Часть IV.
Сволочь кого съ верху внизъ, аіідиет е
Іосо вирегіогі йеогвит ІгаЬеге , йеіга-
Ьеге. С. копны въ стогъ, ріигев ші •
погев огЬісиІаІов Соепі асегѵов іп те-
Іат ехвігиеге. 2) 8е сопІгаЬеге. Сво-
лакиваетъ КОЖУ, СПІІ8 86 сопІгаЬіІ.
СВОЛОЧЬ. Зіапив, соііиѵіев, саіегѵа,
регбііі Ьотіпев, Ггех рІеЬія, іпЯті Ьоті-
пе8. Въ этомъ домѣ животъ всякая
сволочь, іп Ъас Йото ЬаЫіапі си)ивдие-
тойі регйіііввіті Іютіпев; Ьаес богпив
еві всйев саіегѵге Ьотіпит ѵіііввітогит.
СВОРА, собакъ, сапев сориіаіі. Спу-
стить со своры борзыхъ, йізрагаге ѵег-
Іа»ов. 2) Раг сапипі ѵепаіісогит. У
меня 10-ть своръ гончихъ, йесет рагіа
саиит ѵепаіісогпт ЬаЬео. Сворный, со-
риіаіив.
СВОЮ. 8іЬі ѵіпйісаго аіідиій, ай зе
ѵіпйісаге аіідиій.
СВОЯ, Ргоргіа йоти8 ѵеі Іегга.
СВОЯКЪ. Магііия богогів. Свояковъ,
тагііі 8ОГОГІ8. Своячина, своячиница,
вогог ихогія. Своячиницынъ, 6ОГОГІ8
ихогів.
СВЫКАЮСЬ. Сопяиезсеге, айяиеОе-
гі, айвиезсеге. Прежде худо жили, а
нынѣ уже свыклись, іпіііо йівсогйев
сгапі пиис ѵего ай ве іпѵісет айвиеѵс-
гипі. Свыкнуться (съ другой стороны)
сопвиеясеге сит аіідио, сит аіідиа.
Свычка, сопяиеіийо, аявиеіийо.
СВЫШЕ- (81.) А витто. С. До ни-
зу, а витто ай ітит. 6) Беяирег, 8и-
регпе. йеяирегпе; йе (с) Іосо вирегіогі;
е виЫіті; е соеіо, а соеіів, Йіѵіпііив
(отъ Бога).
СВѢДАНІЕ. ІѴоІіІіа, пипііпб. Свѣ-
дать, сошрегіге, аийіге, ассіреге, сегііо-
гет Ііегі йе ге; Гата йе аіідиа ге ай те
регѵепіі 8. тіЫ регіегіиг. Онъ тотчасъ
2
35	СЕ*
ко мнѣ пришелъ, какъ скоро свѣдалъ
омоемъ пріѣздѣ, вітиі иі йе шео ай-
ѵепіи сегііог Гасіив еві, віаііт ай то ѵе-
піі. Свѣдокый, поіиа, совпііив. Эти
дѣла ему довольно свѣдомы, Ьае гев еі
8аІів поіае випі. Это болѣе тебѣ, чѣмъ
намъ, свѣдомо, Іи тиііо чиаш пов Ьа-
Ьев поііога. Свѣдущій, соивсіив. П
утаи отъ цѣпы, свѣдущей и женѣ его,
еі Ггаийаѵіі йе ргеііо, ііа иі еііаш ихог
еіив вішиі сопзсіа еввеі геі. Свѣдущъ,
регііив аіісщив геі, ріагив (обыкнов.
употр. съ род., очень рѣдко одно), ехег-
с.іаіив, ѵегваіиз, въ чемъ, іп аіісріа ге;
іпвігисіив, егийііив, йосіив, въ чемъ,
аіічиа ге. Быть свѣдущимъ, тігшп иви
регіішп или рггевіапіеш евве; Ьотіпет
евве ріигііпо гегшп иви. Быть с. въ
военномъ искусствѣ, геі тііііагів или
ЬеІІі йегеийі регііиш евве; геі тііііагів
йівсірііиаш іепеге; иви тііііагі рг.і'йііит
евве піиііит віЬі тііііагів ргийеиііаз со!-
Іе^івве. Свѣдѣніе, поііо геі, поііііа, всіеп-
ііа. Имѣть о чемъ с.. аіісціив геі ио-
ііііат в. всіеиііат ЪаЬеге ; аііциій повве.
Получить о чемъ с., аіісціив геі со^иі-
Ііопет, всіеиііат сопвсчиі. Получить о
чемъ с. чрезъ другихъ, гет содиовсеге
рег аііов; аііит тіііеге, <ріі гет со^пов-
саі. Довести что до свѣденія, аіічиій
іп поііііат аіісціив регГегге. Онъ ника-
кого не далъ намъ о томъ свѣдѣнія, йе
Ьас ге ріаие пов пес ейосиіі, печие сег
ііогев Гссіі. Я никакого о томъ не имѣю
свѣдѣнія, пійіі гаійі аііаіит еві йе еа ге.
6) Со^иіііо, егийіііо, йосігіпа (ученое).
Имѣть хорошія свѣдѣнія, іп гегшп со§-
піііопе ѵі$еге. Не имѣть ученыхъ свѣ-
дѣній, пійіі Ііііегагипі всіге. Совсѣмъ
никакихъ не имѣть свѣдѣній, ошпів еги-
йіііопів схрегісш евве. Имѣть свѣдѣнія
, св*	36
въ философіи, въ исторіи, а рЬіІоворЬіа,
аЬ Нівіогіа іпвігисіит евве.
СВѢЖЕВАНІЕ. Реігасііо сиіів, пийа-
ііо.
СВѢЖЕВАТЫЙ, свѣжеватъ. 8иЫгі-
§ійив, Ггірйіивсиіив. Свѣженькій, йгі^і-
йив, Ггі^ійиіив.
СВѢЖЕПРОСОЛЬНЫЙ. Раиіиіит ваі-
вив или ваіе сопйііив; піойісо ваіе сои-
йііив, сопіасіив. Свѣжепросольная рыба,
рівсів шойісо ваіе сопіасіив.
СВѢЖЕСТЬ, воздуха. І’гі^ив. Р. га.
с. румянца, ѵе^еіив огів соіог. Старость
отнимаетъ у человѣка с. силъ, аиГеіі
вепесіив ѵігійііаіет. Свѣжеховекъ) ріа-
пе, ошпіпо Ггірйив. Свѣжина, саго ге-
сепв. Свѣжій, свѣжъ, Ггі^ійив, аівив.
Свѣжее питье, Ггі^ійа роііо,адиа гессп-
іів гі&огів. Утомленныхъ встрѣчалъ свѣ-
жій непріятель, поѵів ехсіріеѣаі айѵег-
вагіпв Гаіі^аіов. Погулять на свѣжемъ
воздухѣ, геГгі^егаііопеш аигж саріаге.
6) Свѣжее масло, молоко, гесепв Ьиіугит,
Іас. с) Свѣжій хлѣбъ, раиів гесепв сосіив.
Свѣжій дернъ, саеврев гесепв. Свѣжія
янца, оѵа гесеиііа. Свѣжіе плоды, ге-
сепв йесегріи рота. Свѣжая рапа, ѵиі-
пив гесепв, поѵит, сгийит. Имѣть что
въ свѣжей памяти, іп гесепіі шетогіа
ЬаЬеге; шетогіа иопйит аіічиій еіарвит
еві. й) Слѣды звѣря со всѣмъ еще свѣ-
жіе, ѵевіі^іа Гегае, чиге иопйпт еѵапие-
гипі, гесепііввіта. е) Аіасег, ѵі{;епв, ѵе-
^еіив, гесепв, іиіе^ег (во бывшій еще въ
употребленіи, неуста.шй). Свѣжее вой-
ско, тііііев гесепіев, іпіе§гі. Свѣжій
цвѣтъ, соіог ѵе^еіив, йііагів. Свѣжее
здоровое дерево, Ьііагііав агЬогів.
СВѢЖУЮ, Реііет йеігаЬеге. Освѣ-
жевать быка, інасіаіо Ьоѵі реііет йеіга-
ііеге.
СВѢЖѢЮ. КеСгі^евсеге.
37
СВѢ
СВѢ
38
СБѢМЪ. (81.) Л’оѵіке, сорюѵівве.
Ничего въ себѣ свѣмъ, піЬі! тіЬі соп-
всіив вит.
СВѢРѢНІЕ. Сотрагаііо, соііаііо. Свѣ-
ренный, сотрагаіив, соііаіив, сои8ІіІиІи8.
С. счетъ, гаііо сотрагаіа, ехасіа (ай
I чиій), етепйаіа. Свѣрка, сотрагаііо,
I' соііаііо. Свѣряю, сотрагаге, сопГегге
г ніічиій сит аіічиа ге или аіісиі геі или
| іпіег ее. Сотроиеге гет сит ге или
р аіісиі геі; соиіепйеге аііциій сит ге или
, аіісиі геі; ге§еге, сопаіііиеге. Свѣрить
і , корманные часы съ солнечными, Ього-
; Іо^іит рогіаѣііе ге§еге ай зоіагіит. С.
г списокъ съ подлинникомъ, сопГегге
| ехетріит сит асѣеіуро, сит аиГно&га-
[ рЬо, сит аиІЬепІісо.— свѣрялыцичьи ча-
Г сы, Ігиііпа, чиа ехатіпаиіиг топеіа: поп-
і Йит сива, пит ]и$1ит Ьаѣеапі ропйия.
Е Свѣряюсь, геі или Йе ге сегііогет Йегі.
Е Свѣряльщикъ, топеіге ай тойиіит рго-
| Ьаіог.
5 СВѢТАЕТЪ. Еисевсеге, йііисевсеге,
І1іисс8сеге. Онъ уѣхалъ, лишь только
свѣтать стало, ргіта іисе, Йіе вигуепіе,
| іисе огіепіс ргоГесІив сві. Свѣтаніе, йі-
I Іисиіит, ргіта іих.
СВѢТЕЦЪ. МасЬіпатепІит Геггеит,
| сиі ай Іисет Гасіепйат іттіііииіиг Іаейае.
| СВѢТИЛЕНЪ. Ѵегаив, циі іп таіиііпіа
г ьасгі8 сеІеЬгапйів, Сиііо сапоие, Іе&ііиг.
| СВѢТИЛО. 8іеііа, 8Ійи8, авігит. Дви-
| жевіе свѣтилъ небесныхъ, тоіпв яіеііа-
К Типа, абігогит соеіееііит. 2) 81. Еаіег-
| па (сит Іатрайе ассепва). 3) Айуіит
№ аасгагінт. чиой ьитта ѵепегаііопе со-
К Іііиг.
г/ СВѢТИЛЬНИКЪ. Еисегпа, іатраа.
Иг ’2) Р. т. свѣтлый, неугасаемый, с.) 8ріеп-
В йійит ехбііп&иічие пебсіит іитеп ессіе-
№ аі®. 3) ЕусЬписЬив сит сегеа Іисепіа,
К. чиае іп аейе (васга) сігситГегІиг.
СВѢТИЛЬНИЧЕСКІЯ молитвы. Рге-
сев, чиав 8асегйО8 апіе Гогеэ айуіі виЬтів-
8а ѵосе іері.
СВѢТИЛЬНЫЙ. Ай Іатрайет регіі-
пеп8. Свѣтильня, еІІусЬшшп, Ііпатеп-
Іит. 2) Гііит виІрЬигаІит. Свѣти-
ленный, еІІусЬпіі.
СВѢТИТЬ. Ьисеге, ГиІ^еге. 2) Ьи-
теп аіісиі ргаеГегге. Свѣтиться, іисеге,
Гиіуеге, пііеге. Мы пришли къ огром-
му дому, въ которомъ свѣтился огонь,
регѵепігоиа ай йотшп атріат, іп чиа
Іисеѣаі ірпіе. Вдали свѣтится огонь,
ргосиі тісаі, Іисеі і^піз. Свѣтится но-
чью, посіи геіисеге.
СВѢТЛИЦА. Віаеіа гивіісогит.
СВѢТЛО. Сіаге. 2) Ьисеі. Ночь мѣ-
сячная, итти свѣтло, Іипа ГиІ^еі еі вріеп-
Йоге 8ио ѵіат посіи соттопаігаі. На
небѣ с., соеіит вегепит е8І. Уже св.,
Йіе8, 081 зат І11и8ігі8. Начинаетъ быть
с., ргіта Іисе, ргіто тапе. 3) 81. вріеп-
йійе. Веселиться свѣтло, Іаиіе вріепйі-
йечие ѵіѵеге. Пока еще свѣтло, иі йіеі
Іегарив ееі-
СВѢТЛОБУРЫЙ. Вайіие, 8райіх.
СВѢТЛОВАТОСТЬ. Мойіса сіагііав;
аіічиій сІагіІаІі8. Свѣтловатый, свѣтло-
ватъ, раиіиіит сіагиб. Свѣтложелтый,
е $ііѵо сапйісапе. Свѣтлозсленвый, е ѵі-
гійі раііепз, 8иЬѵігійІ8.
СВѢТЛОГНѢДЫЙ. Е савіапео сапйі-
сапа.
СВѢТЛОКРАСНЫЙ. Е гиЬго сапйі-
сапь.
СВѢТЛОПЛОДОВИТЫЙ. Атріив о-
рітиь; р. аЬипйапз ГгисІіЬи8.
СВѢТЛОЛАЗОРЕВЫЙ. Е саегпіео
сапйісапв.
СВѢТЛОРУСЫЙ. Г Яаѵо сапйісапв.
СВѢТЛОТѢНЬ. Міхіига Іисів еі иш-
Ьгге.
39
СВѢ
свь
40
СВѢТЛОСТЬ. Сіагііав. 2) 8егепіІав.
Ваша с., ргіисерв еегепіввіте!
' СВѢТЛОСѢРЫЙ. Ех іпсапо раііепа.
СВѢТЛОЦВѢТНЫЙ. Сіаго соіоге.
СВѢТЛЫЙ, свѣтелъ. Сіагив, Іисійиз,
іііивігів, пііійив; ГиІ^епв, еріепйепв; ееге-
пив , ІісриіОи«, ригив. Свѣтлая звѣзда,
віеііа іііивігів. С. ночь, пох 8ійегіЬи8 іі-
1и8ІгІ8, сіага, аріеийепв. Солнце свѣтлѣе
всѣхъ прочихъ свѣтилъ, 801 ееі аііів от-
піЬив аяігія іііиаігіог. Свѣтлая вода, адиа
Іітрійа. Свѣтлый источникъ, Гопа іііітів.
Свѣтлыя краски, соіогев йііиііогев. Свѣт-
лая риза, 8І., ѵевііе ’яріепйійа. Свѣтлый
голосъ, сіага или вріепйійа ѵох; ѵох пі-
іійа (Оиіпі). Свѣтлое воскресеніе Хрис-
тово, Гевіит равсѣаіе. Свѣтлая комната,
сопсіаѵе Іисійит, ріигітів Гепевігів іііив-
Ігаіит. Столовая очень свѣтлая, сое-
паііо, диге ріигіто 8б1ѳ іисеі- Сдѣлать
домъ посвѣтлѣе, «Іопіит іііивігіогет Га-
сеге. Свѣтлый стант,, іііивігіа савіга.
СВѢТЛѢЙШІЙ- йегепіввітив. С.
Князь, 8. Ргінсерв.
СВѢТЛѢЮ, на небѣ свѣтлѣетъ. І)І8-
вегепазсіі. Когда па иебѣ стало свѣт-
лѣе, то уводили мы непріятеля , Іідиі-
йіог Іих арегиіі Ьовіет. ' Свѣтлѣюсь, Іи-
сеге, вріепйеге, гееріепйеге, тісаге. О-
говь въ дали свѣтлѣетъ, і^пів ргосиі ті-
саі, Іисеі е 1оп§іпдио аррагеі. 2) 81., іі-
Іивігагі, іПишіпагі, ехріагі а рессаіів,
Іоп^е теііогет геййі. Свѣтлю, 81., соі-
Іиаігаге, іііивігаге, іііппііпаге. 3) Не те-
Іаііів; роііге, ехроііге, Іаеѵщаге.
СВѢТОВИДНЫЙ. Ьитіпі 8Іті1І8, Іи-
тІПО8О8.
СВѢТОВОДИТЕЛЬ. Еисет аййисепв,
айГегепв; диі ѵіат топвігаі ай Іисет 8.
а<1 ваіиіет аеіегпаш. Свѣтовожду и свѣ-
товодствую, іііишіпаге, іпвіііиеге іп Йі-
ѵіпіз геЬим; йисет евке ай Іисет, айва-
Іиіет «віегпат. Свѣтовождуся, ай Іи-
сет, ай 8. ае. йисі.
СВѢТОДАВЕЦЪ. Еитіпіз йаіог. По-
емъ Тебя Единаго Свѣтодавца Бога, се-
ІеЪгатив Те воіпт Іитіпів Ваіогет
Оеит. Свѣтодаяніе, Іитіпів Йаііо, іііи-
тіпаііо.
СВѢТОДѢТЕЛЬНЫЙ. Ьитеп §і-
8пеп8, ргосгеапв. Лучи свѣтодательные
благости, габіі цгаііж Іитеп ргосгеапіів.
СВѢТОЗАРНОСТЬ. Сіагііав, вріеийог,
сашіог, С. солнца, во1І8 сатіог. Свѣто-
зарный, 8р1еш1і<Іи8, еріеибепв, Гиі^епа, Іи-
СІЙИ8, сіагив. Свѣтозарное небо, сгвіигіі
Іисіііипі. С. ангелъ, ап^еіив гасііепв 1и-
пііпе. Едва солнце свѣтозарными сво-
ими лучами озарило сводъ небесный,
какъ.... ѵіхйипі 8ОІ агсиаіа ссеіі аг^епіеів
гайіів соііивігаѵегаі, сит...
СВѢТОЗРАЧНЫЙ, свѣтозраченъ.
СІагѳ Гиі^епе, согивсапв, пііепв.
СВѢТОЛИТІЕ. Ьитіпів еГГивіо, Іиті-
пІ8 аЬиийапііа.
СВѢТОЛУЧНОСТЬ. Сіагит Іитеп
ргаЬѳпв, Іисійие.
СВѢТОНАЧАЛЬНИКЪ. Аисіог 1и-
тіпів.
СВѢТОНОСЕЦЪ. ЬисіГёг, Іитеп айГе-
гепе.
СВѢТОНОСКА. ЕиІеога.
СВѢТОНОСНЫЙ. Еисет Гегепв, ай-
Гегепв.
СВѢТООБРАЗНЫЙ. І.итіпі аітііів.
СВѢТОПРІЕМНЫЙ. Еисет тиіиапз,
а88итеп8. С—пріемная луна , Іипа Іи-
теп тиіиапв.
СВѢТОЧЬ, свѣтычъ. Еисегпа, Іа-
іегпа.
СВѢТОЯВЛЕНІЕ. 8ейев Іисе іііияіга-
Іа, вейее Іисійге. Праведиіи во свѣтоя-
влеиіяхъ, Ьеаіі розГтогіеш іп ііісійік ее-
41
СВѢ
СВѢ
42
«ІІЬив. Свѣтлоявлеввый, іііивігаіпв, соі-
Іизігаіие.
СВѢТСКІЙ. Мишіаиив, ргоГапйа, поп
ессіевіаеіісие. Свѣтскій человѣкъ,айііісіив
геЬив 1еггепіа;а<1<1іс1и8 ѵоІирІаІіЬие. Свѣт-
ская всторіл, Ьівіогіа ргоГапа. Свѣтскіе
писатели , всгіріогев ргоГапі. Свѣтская
власть, сіѵіііит та§;і8ІгаІиит роіееіаа.
Предоставить свѣтской власти наказы-
вать кого, аіідиет сіѵііі та^івігаіиі ріес-
Іопйищ Ііайеге. Знающій свѣтское об-
ращевіе, сиііив ѵііге регііив; регііиа сит
ЬотіпіЪив ѵегвапДі. Свѣтски , ио свѣт-
ски, того ргоГапогпт Ьотіпит. Жить
по свѣтски, ѵоІирІаІіЬив іивегѵіге, іп-
сіиі^еге.
СВѢТЪ = свѣтящее вещество и про-
изведенная имъ свѣтлость. Ідіх, Іитеп
(Іитеп, причина свѣта, то, что даетъ
свѣтъ, а Іих, свѣтлость, освѣщеніе. Солн-
цу приписывается Іих и Іитеп; Іих, по-
колику оно свѣтлое тѣло, а Іитеп пото-
, му что разливаетъ свѣтящее вещество на
земли. Это же различіе удерживается
и въ иносказательномъ смыслѣ означен-
ныхъ словъ, Если Цицеронъ Аса4. IV,
8 разумъ (гаііо) называетъ Іих Іитепдие
ѵііге; Іо Іих ѵііге значитъ озареніе или
ясное познаніе па счетъ жизни,аіитеп ѵііге
какъ озаряющее начало или то, что произ-
водитъ познаніе. 2) Свѣтъ жизни дневной,
Іих Ьи)из ѵііж. Узрѣть, увидѣть свѣтъ, іп
Іисет ейі, аизсірі. 3)=освѣщеше. Заго-
родить кому свѣтъ, ІитіпіЬиз аіісщив оГ-
Ссеге. Держать что противъ свѣта, аіі-
<ріі(І ай Іисет вресіаге. Свѣтъ кому зас-
тить, аіісиі или аіісщив Іитіпі оПТсеге.
Не засть мнѣ, гесейе а воіе. 4) Еитеп,
еіпіпепііа. Сумрачный, слабый свѣтъ,
Іих таіі^па. Наблюдать свѣтъ и тѣнь
Іитеп еі итѣгат сивіойіге. , Свѣтъ и
тѣнь придаютъ болѣе блеску картинѣ,
Іих еі итЬга соттепйапі рісіигат. 5)
Бояться свѣта, б. быть извѣству, Іисет
Гигеге. 6) = Просвѣщеніе , свѣтъ, Іих,
сіосігіпае Іих; II типйиз , ипіѵегвит, ппі-
ѵегеііав гегит, гегит паіига. Съ того
времени какъ стоитъ свѣтъ, ро8І Ьотіпев
паІО8, ро8І Ьотіпит ^епи8 паіит; ех от-
піЬие бесиііб. 2) ОгЬіа, огЬів іегга, огЬіе
Іеггагит. Объѣхать вокругъ свѣта, ог-
Ьет Іеггагит сігситпаѵі&аге. Старый
свѣтъ, огЬіе апіідиив. Новый свѣтъ
(Америка) огЬіе поѵие. 3) Вев Ьшпаиае,
гев ееивіЬие оЬпохые. Презрѣніе свѣта,
(Іеврісіепііа гегит. Оттуда прибавляе-
мое выраженіе: на септѣ, въ свѣтѣ слу-
житъ для сильнѣйшаго подтвержденія
чего нибудь, напр. ни что на свѣтѣ, ті-
піте йепііит. Уменье обращаться въ
свѣтѣ, тогев еіецапііогев, тогее Ьптапі,
Ьитапііав, весиіит. И я не думаю, чтобъ
былъ на свѣтѣ такой человѣкъ, педие
сит диетдиат ееве агЬіІгог. Самый
дурной человѣкъ въ свѣтѣ, отпіит Ьі-
ре<1ит или отпіит поп ЬіреЛит поп Ьі-
ре<1ит воіит, 8е<1 еііат диабгирейит пе-
диівеітие. 4) = Всѣ въ совокупности
люди, Ьотіпев, ^епи8 Ьитапит. Ны-
нѣшній свѣтъ, Ьотіпе8, диі пипс випі,
Ьотіпев Ьи,)ие геіаііе или Ьогит Іетро-
гит. Вѣсь свѣтъ зритъ, отпев Ьотіпев
8СШПІ. В. С. О ТОМЪ говоритъ, Ьос іп
отпіит оге ееі. Жить въ большомъ
свѣтѣ, іп тахіта сеІеЬгііаІе ѵегвагі. На
весь свѣтъ не угодить, сШІісіІе езі отпі-
Ьи8 ріасеге. Такъ-то въ свѣтѣ дѣлает-
ся , 8Іс ѵіѵііиг, 8іс ѵііа е8І Ьотіпит. Ка-
ковъ нынѣшній свѣтъ! о іетрога! о то-
гев! Свѣтъ становится хуже и хуже, іп
ргаесірііі еіаіиг , реввищ іі. Александра
В. ранили въ шею такъ жестоко, что
онъ свѣту - не взвидѣвъ палъ ва землю
виѣ ума, сегѵіх ге^ів вахо ііа ісіа ееі, иі
43
СВЯ
сзя
44
осиіія са1і&іае оПаяа соІІаЬѳгеІпг. пе теп-
іів дпійет сотроя. Мы слишкомъ при-
вязались къ свѣту, а<і геш аѵіоіогея ви-
тое. Оставить свѣтъ, тогі, <1есе<іеге;
геЬия Ьитапія попііит гетіііеге. Со-
гнать кого съ бѣла свѣта, аіідиет Іоііеге,
4е тшііо Іоііеге. Ангелы свѣта. Ап^еіі
Ьопі. Сыны, чада свѣта еі., Шіі Іпсіз,
Ьотіпев іііптіпаіі, Ыіі Иві еі СЬгіяІі.
Издать книгу въ. свѣтъ, ІіЬгит ейеге,
етіііеге. Свѣтъ мой! ті апітпіѳ! —
Свѣтъ и истина, йосігіпа еі ѵегііая. —
Свѣтящійся, вріепсіідив, яріепйепя, Гиі-
цепз. — Свѣча, еі. свѣша, свѣчка, ішпеп
(вооб.), Іисегпа, сашіеіа (особ. восковая
или сальная). Макать, лить свѣчи, сап-
деіав яѳЬаге. Зажечь свѣчу, Іитеп, Іп-
сегпат ассешіеге. У меня свѣча почти
вся сгорѣла, Іпсегпа те (іеяепі (Сіе.)
При свѣчахъ (въ то время, какъ свѣчи
зажигаютъ), ІптіпіЬпз ассепяія. Писать
при свѣчѣ, а<і Іисегпат или сит Іпсегпа
зсгіЬеге. 2) У опія іпсешіі-агіпз. Свѣч-
никъ, йпсіог сапдеіагпт; дпі варопет
содпіі, сопіісіі: заропів сосіог. 2> Оиі
іп аи^пгаііопе пирііаіі согат зропяо
еі вропза рогіаі ѵеі іта^іпет ѵеі сап-
Леіат. Свѣчниковъ, йпсіогія саийеіа-
гпт. Свѣчный, свѣтный, сапйѳіагпт.
Свѣчная лавка, іаЬегпа, пѣі сашіеіа; ѵеп-
«Іппічг. Свѣчу , еі. свѣшу, Іисет аіісиі
ргаеГегге. 2) Сисеге, Гиідегс, зріепбеге.
Солнце свѣтитъ, воі Іпсеі, зріепйеі. Звѣз-
ды свѣтятъ, яіеіізе ясіпііііаиі.
СВѢШЕННЫЙ. Иетіяяия (рег Гепея-
Ігапі) Свѣшиваю, йетіііеге сгига. 2)
Ветіііеге. деропеге (рег Гепеяігат).
СЗѢЩА. См. Свѣча. Свѣтеніе и свѣ-
щеніе, для свѣтенія, ай Іпсеш Гасіепйат.
СВѢЩЕНОСЕЦЪ. Оиі сашіеіат яа-
сегйоіі рггеГегІ. Свѣщеносный, диі сап-
Деіат тапи Ііаѣеі ѵеі рогіаі.
СВѢЩНИКЪ. Сепия сапсІеІаЬгі та-
Іогія, Сирія ІпЪиІія сегеі ропипіиг. Свѣщ-
ный , см. Свѣчный,. Свѣпіу, см. Свѣ-
чу-
СВЯЗАННЫЙ. Соіііраіпя, сориіаіпз,
адяігііпя. 2) Ѵіпсіоя, ѵіпспііз айзігісіиз.
3) Р. сопріпсіия. С. дружбою, родствомъ,
песеязііийіпѳ , ргоріпдиііаіе соідппсіия.
Связенъ, яі., ѵіпсіпя. Связка, Газсія, заг-
сіпа, опия. С. дровъ, Гаясія Іі&погпт. С.
ключей, сіаѵіит Гаясіспіпв. Связно, соп-
Ііпѳпіег, сопіехіе, сопіехііт. Онъ пи-
шетъ, говоритъ с., ііа ясгііяі, ііа Іодиііиг,
пі отпіа соЬаегеапі или іпіег яе сопіі-
пеапіиг. 3) СопГпяе. Такъ связно' на-
писано, что разобрать нельзя, ясгіріига
ілп ѵасіііаі, иі піЫІ ехрейіая. Связность,
соЬжгепІіа, сопііпиаііо. 2) Извѣстна связ-
ность твоей руки,по1шп еяі, Іпат тапит
іе^і поп роязе, или еа ди® ясгіряегія, Іер
поп рояяе. Связный, соЬгегепя. Связная
рѣчь,огаІіо, ди® соЬгегеІ, сиідпе рагіея яппі
іпіег яе арі® еіеоипех®. С. періодъ, ре-
гіодиз, сіцпя тетЬга аііа ех аіііз аріа
пехадие яипі, сіуия тетЬга ргжеіаге іп-
іег яе соЬгегепІ. Рѣчь связная, регрѳ-
іпііая огаііопія, яегтопіз. 2) ОЬясигия,
ѵасіііапя. У него самое связное письмо,
ерія ясгіріига еяі а<1то<1ит ѵасіііапя. Свя-
зочка, Гаясісиіиз, загсіпиіа. Связываніе,
ео!Іі§аІіо, сориіаііо, соп^іиііпаііо гегит
оре ціиііпія. Связываю, яі. сяязую, 1і-
{*аге. Связать руки назадъ, тапиз ге!і-
(;аге розі іегдит. С. вязанку дровъ, яаг-
сіпат Іідпогпт Іі^аге. 2) .Іипдѳге, соп-
]ииееге, сориіаге, соп^іиііпаге. Связать
строиила, сапІЬегіоя Іідпія Ігапяѵегзія
сои)ип§еге. Известь плотно кирпичи свя-
зала, саіх агсіе іпіег зе Іаіегея ]нпхі6.
Клей связалъ доски, зіиіеіі сопдіпііпаѵіі
аяяегея. 3) СігситясгіЬеге, соегееге. Дѣ-
ти совсѣмъ его связали, ІіЬегія ріапе йіз-
45
свя
свя
46
іепіпз, ітрейііпз еві, ЬаЬеІиг. Связыва-
юсь, 8І. связуюсь. Іідагі; ѵіпсігі. 2) Ыі
аІІ<[по; соттегсіит ЬаЬеге 5. ѵегяагі сит
а!і<[по. Не связываться съ кѣмъ, аіі-
4}пет тіііеге,. тіззит Гасеге, пе§1ідеге.
Не связывайтесь съ нимъ, онъ нераз-
вязчивой, поіі ѵегяагі сит ізіо Ьотіпе,
поп Гасііе аЬ ео бізсѳбез. Связать и
•склеить разбитый горшокъ, оііат діз-
]есІат йіѵиізапиріѳ сопдіпііпаге еі соп-
зігіпееге. Напрасно вы связались съ
такимъ человѣкомъ, котораго всѣ обѣ-
гаютъ, ргаѵе Гесізіі, цпой ѵегяегія спт
е)пзто4і Ьотіпе, дпет отпея ѵііапі, Гп-
діппі. — Связь, соп|ипс1іо, сориіаііо. 2)
ЕіЬпіа, сопйЬиіа, геііпаспішп, йЬиіа Гег-
геа. 3) АІа. Въ одной связи людскія
избы, сараи и конюшни, іп ипа еаііет-
<[пѳ аіа яипі <1іаіае Гатіііж, гесеріасиіа
сиггіЬия еі зІаЬиіа. 4) СоЬаегепІіа, пе-
хиз, гегит сопиехіо. Рѣчь безъ свя-
зи, огаііо соппехіопе сагепя. Между
этими двумя дѣлами нѣтъ ни малой
связи, Ьэес <іпо пе&оііа пе тіпіта цпі-
<Іет яосіеіаіе сопііп^ипіиг. Система-
тическая связь, сопііппаііо зегіездие ге-
гппі, пі аііа ох аіііз пеха еі отпея іпіег зе
арі® соііі^аігедие ѵідеапіиг. 5) 8осіеіаз.
Между ими есть великая, тайная связь,
яосіеіаіет іпіег зе ЬаЬепІ агсіат еі сіап-
«Іезііпат. Я съ нимъ не въ связи, спт
іПо тіЬі пиПііз езі изиз.
СВЯТАЯ СВЯТЫХЪ. АЛуІиш іпіі-
пгат. Святепъ, запсіиз, ]изІП8. Святи-
лище, аііаге, Іоспя засег,яасга (огит), за-,
сгагішп.
СВЯТИТЕЛЬ. Ерізсория ргітагіия,
ерізсориз, агсЬіеріясорпз. Святителевъ,
святительскій, ерізсорі ргітагіі, Еріясорі,
агсЬіерізсорі. Святительство, йі^пііаз
Ерізсорі ргітагіі: Ерізсораіпз, агсЬіеріз-
сораіиз. Святительствовати, еязе Ерів-
соршп ргітагійт еіс.
СВЯТИТЬ. См. Свящу.
СВЯТКИ (Іетрпз). Гезііѵпіп а паііѵі-
іаіе СЬгізІі издие ай ЕрірЬапіа йчгапз.
Святочный, <[чо<і яраііо Ьи]пз (строгія
йі, Іосит ЬаЬеІ.
СВЯТО. 8апсІе, ріе, геіі^іояе , саяіе.
Жить с., ргоЬе, сазіе, еі іпіеёге ѵіѵеге;
яапссіязітѳ яе §егеге. Жизнь проведен-
ная с., ѵііа іпІе§еггіте асіа. 2) Хранить
что стято, яапсішп ЬаЬеге аіічпій, яапсіе
аііцпісі, оЬяегѵаге. С. клясться, яапсіе
)игаге аіі^игаге.
СВЯТОЛѢПНЫЙ. Веселя, сопѵепіепз
(сіе огпаіи).
СВЯТОСТЬ. Саегітоніа (наружная, по
предписанію вѣры), геііуіо; яапсіітопіа
(наружное и также чистое расположеніе
къ святости), яапсіііаз (одно чистое рас-
положеніе), ѵігіиз, ріеіаз. Св. гробницъ,
соегітопіа зериІсЬгогпт. Чтить что съ
величайшею святостію, яптта сгегіто-
піа аіідиій соіеге. Святость мѣста не за-
щитила его, пе геіі^іопе циі<іѳт Іосі де-
Гепзиз езі. С. жизни, ѵіі® іпіе^гііая, то-
гит заисіііаз. Мужъ примѣрной святос-
ти, ѵіг запсііязітиз. Святость христіан-
ской религіи, І)ѳі спііпя СЬгіяІіапогпт
запсііззітпя; геіі§іо СЬгізІіапа аидизіа еі
ѵепегапйа.
СВЯТОТАТЕЦЪ. Васгііекиз. Одни
святотатцы съ богами воюютъ, спт йіія
ри^пані заспіе^і Іапіит. Святотатство,
засгііедішп. Святотатствую, яасгііе^іпт
соттііеге.
СВЯТОША. Зресіет ріеіаіія ргге яе
Гегепз; ріеіаіет, запсіііаіет зітиіапз.
СВЯТОШНЫЙ. См. Святки.
СВЯТЦЫ. ЕіЬег, цпо еі ппіпясп)пядие
заисіі Гезіа беяіцпапіпг еі ппа ргесея та-
іиііпа* спт ѵезрегііпія сопііпепіпг.
•47	СЕЯ
СВЯТЫЙ, святъ, 8апсІив, ріив, савіиз,
ехрегв ѵіііі, ригиз. С. Духъ, 8рігіІиз
Запсіив. Святая яздзнь, ѵііа ргоЬа, іп-
Іе^та, ваисіа. Святые Дары , засгашепіі
тівіегіа. Это святое дѣло , еві іасіпиз
Ьопита, Ьос Гасіиш Нео ріасеі. Святые,
вапсіі, Ьеаіі. Праздникъ всѣхъ святыхъ,
іезіита, (Ііез отпішп вапсіогит. Пома-
занный святымъ елеемъ, ішсіив оіео
васго. Святые отцы, Раігев ессіевіге.
Святый Отецъ, раіег ѵепегашіив. Дѣлать
святымъ, іттииет рессаіі ргвезіаге, а
рессаіо ПЬегаге, вансішп Гасеге, гейііеге;
аіідиет вапсіііаіе аГІісеге, ітЬиеге. Для
меня нѣтъ ничего святѣе нашего дру-
жества, пійіі тіЬі езі апіідиіив, диат
повіга атісіііа. Святое мѣсто не будетъ
пусто или это не святое мѣсто (ргоѵ),
Іосив Ьопив, диаміиозив иипциат сгіі ѵа-
сиив; е)ивпіо<Іі Іосіветрег ріигіті гере-
гіепіиг атаіогез. Наше мѣсто свято,
іоспііо Ьотіпшп вирегбііііовогит, диі,
ѵіво вресіго, віаііт ехсіатапі: Пеив аѵег-
Іаі Ьос таіит! — Святыня, заисіиагіит;
ваисіііав. Осквернить святыню, вапсіиа-
гіпш ргораиаге. Дому твоему подобаетъ
святыня, Пошита Тиата десеі ваисіііав.
2) 8асгит, гев васга, іііѵіна. Ходить со
святынею, сита з. Сгисе еі адиа Іивігаіі
оЬігс гіотаов.
СВЯТѢЙШЕСТВО. Тііиіив сіегісо-
гшп, диі сопвіііиииі ѵепегаЬіІет вупо-
<1ипі; Іііиіив Ерівсорогита ргітагіогиш
еі Ропіійсіз. Святѣйшій, васгаііввітиз,
іііиіив ѵенегаЬіІів вуио<1і.
СВЯЩЕНІЕ. 8асгаІіо, сопвесгаііо. Свя-
щенникъ , засегбоз, васгогшп аніівіев.
Священниковъ и священническій, васег-
йоіів, засегбоіі ргоргіиз. Свщенническая
сдежда, вюіа васепіоіаіів; ѵезіія 1іІЬиг{>і-
са, васгіііса.
СВЯ	48
СВЯЩЕННОГРАБИТЕЛЬ, Васгііі^ив.
Священнограбительство, васгііееіит.
СВЯЩЕННОДѢЙСТВІЕ , священно-
дѣйствованіе. Засгогита абтіпівігаііо.
Священводѣйствователь, дні васга а<1ті-
півігаі, гет біѵіпат іасіі. Свщеинодѣй-
ствую, васга айттізігаге; гет «Ііѵіпат
іасеге.
СВЯЩЕННОИНОКЪ. МопасЬив, дио
Ьіегобіасоииз ѵеі ЬіеготопасЬив пппси-
раіив езі.
СВЯЩЕННОКУПСТВО. 8ітопіа.
СВЯЩЕННОМУЧЕНИКЪ. Ерівсория
ѵеі засепіов оЬ ге1і§іопет СЬгівІіанат
таіа развиз. Священномучешіца, тоиа-
сЬа , иошіа , оЬ геіі^іоиет СЬгізІіапат
таіа разза.
СВЯЩЕННОНАЧАЛІЕ. 8итта ге-
гит аЛ сіегов регіінеиііит сига, ргітаіив.
Священноначальникъ, сариі сіегісогит;
агсЬіерівсориз.
СВЯЩЕННОПРЕДСТОЯТЕЛЬ. (81.)'
8асег<1оз.
СВЯЩЕННОПРОПОВѢДНИКЪ. Соп-
сіопаіог, огаіог іп засгіз.
СВЯЩЕННОПѢВЕЦЪ. Саиіог Ьут-
погит.
СВЯЩЕННОСЛУЖЕНІЕ. Абтішзіга-
Ііо засгогит. Священнослужитель, за-
сепіоз. Свщеннослужительскіп, засег-
боііз.
СВЯЩЕННОСТРАДАЛЕЦЪ. М. г.
Священному че никъ.
СВЯЩЕННЫЙ. 8асег (противоп. рго-
Гапиз) засгаіиз, сонзесгаіив (назначенный
для священнаго употребленія), васго-
заисіиз (чего ио тяжкому наказанію, на-
рушить не смѣемъ), геН^іозиз (о вешахъ,
имѣющихъ нѣкоторую святость по связи
ихъ съ религіозными идеями). Священ-
ное писаніе, васга всгіріпга. Священная
вещь, гея васга или васговансіа. Что въ
49
СГА
сги
50
драмахъ есть самаго священнаго, дііій-
цпід геІіёіобІ85іті еві іп Іетріів. Не
имѣть никакого вниманія, къ тому, что
есть самое священное, іііЬіі запсіі Ъа-
Ьеге. 2) Запсіив, іпѵіоіаіиз. Священная
Особа Государя, та]езІаз Ргіпсіріз аіі"ц-
віізвіта, засгозапсіа. Самыя священныя
права, ]ига засеггіта. Священныя узы
дружества, ішІівзоІиЬіІіа ѵіисиіа атісііі®.
-—Священство, засегбоііит, типиз за*
сегйоіаіе. Священствую, засегйоіст е8-
«е; тииеге засепіоіів Гип^і.
СВЯЩУ. йапсіііісаге, запсіит ге<1Пе-
ге; запсіит ѵеі ригит ге<І<1егс. Святить
день праздничный, <1іет Гевіит соіеге,
сеіеЬгаге, оѣзегѵаге. Святить, Имя Бо-
жіе, запсіе ѵеиегагі Ріотеп Иеі. 2) 8ас-
гаге, сопвесгаге. Святить воду,, адиат
гііи зоіетпі сопнесгаге. С. храмъ, гіеііі-
саге, сопвесгаге Іетріши. Святусь, зап-
сІіГІсагі.
СГАРАЕМОСТЬ. ІпЙаттаЪШІаз. Сга-
раемый, іпПаттаЬіІіз, і@пісопсіріеп<1о ар-
Гпз; і{»пі оЬпохіиз, дио4 і&иі Гасііе аѣзи-
гоііиг, сотЬизІіЬіІів. Сгараю, сотЬигі,
сопОа^гагі, игешіо соизиті. Сгорѣла
свѣча, сапдеіа ассеиза сотзитіа езі. Сго-
рѣлъ ломъ, дотпв іпсешііо соизитіа еві.
У меня все сгорѣло, отпіа теа атізі
іпсешііо; а<1 іиоріат ге<1асіиз вшп. Сго-
рѣли дрова, Іі^па іп сінегет гейасіа виці.
2) Р. т. Сгарать отъ любви, агдеге,
Яа^гате, іпсепзит евве атоге.
СГИБАНІЕ. Г’Іехіо, Ііехие, сигѵаііо,
іпсигѵаііо, сошріісаііо. Сгибаю, сигѵа-
ге, іпсигѵаге, сотріісаге. Согнуть об-
ручъ, сігсиішп сигѵаге. С. палку въ
кольцо, Ьасиіит іп тойит аппиіі іпсиг-
ѵаге. Платье въ ящикъ не уложится
если не согнешь его, гівспв ѵевіет поп
саріеі, піві еат сотріісиегіз. Пальцы
отъ стужи такъ окрѣпли, что ихъ сог-
нуть не можно, сіірііі ііа {»еІи гі^епі,
ні геігаѣі педиеаиі. 2) Сопѵоіѵеге, сот-
ріісаге. Согнуть книгу, ві., ІіЬгиш соп-
ѵоіѵеге. Согнуть кого въ дугу, іп знт-
таз ап^ибііав гейисеге; аііциет ѵеѣе-
тепііиз іпзесіагі, айѵегзиз аіідиет зае-
ѵіііа (р-аззагі. Сгибаюсь, сигѵагі, іисиг-
ѵагі, сотріісагі. Проволока удобно мо-
жетъ сгибаться, Йіит аегешп Гасііе Яе-
сіі роіеві. 6) Р. т. Что ты какъ ста-
рикъ согнулся? Сит іи, иі зепех, сигѵа-
Іив іпсейіз?	- 
СГИБЕНЬ. Сепиз рапів ''вііідіпеі.
СГИБНЫЙ, Оиой роіеві сотріісагі,
ГІехіЬіІіз. Сгибокъ, рагѵа ріісаіига, ги-
§а. Сгибъ, Яехіо, іпСехіо, ГІехиз, зіпиз,
ріісаіига, ги^а. На платьѣ много сги-
бовъ, ѵевіів еві ги^аза, зіпиоза. Сукно
на самомъ сгибѣ пробилось, раппиз іи
ірво ѵезііз віпи раиіиіит Іасегаіиз езі.
2) Агіісиіиз, агіиз. Боль чувствую
на самомъ сгибѣ руки, ірзе сагриз йоіеі.
3) Іипсіига ріа^иіагит. Книга состоитъ
пзъ пяти сгибовъ, ІіЬег сопзіаі диіпдие
Іипсіигів ріациіагит.
СГЛАЖИВАНІЕ. Роііііо, Іаеѵі^аііо
оре гипсіпж. Сглаживаю, роііге, Іаеѵі-
^аге оре гипсіп®. Сглаживать гребнемъ,
аЬгабеге.
СГЛОНУТЬ. Ппо ітреіи «іеѵогагс.
Сглонулъ устрицу, озігеат ипо ітреіи
Яеѵогаѵіі.
СГНИВАЙ) и СОГНИВАЮ. Риігезсе-
Ге, риігейегі. Сгнило дерево лежа въ
землѣ, агЬог йіиііиз іп Іегга іасіегкіо
рпігеіасіа езі. 'Сгвіетъ платье отъ сы-
рости, ѵезііз рг» Ііигаоге риігейіпе ѵі-
ІіаЬіІиг. — Сгноить, риігейіие ѵіІіаЫіиг.
Сгнонть, риІгеГасеге, риігейше ѵіііаге,
соизитеге. Вы всю у себя сгноите
ногу, ежели лечить не будете, піві Іе
сигаііопі соттіеегіз, Іоіит сгив риігейі-
51
сгн
сго
52
пе тіііаіиз еі сопзитез. Сгноилъ кадку,
боііит риігебіие ѵіііаѵіі. Сгноить бѣлье
въ сыромъ мѣстѣ, Ііиіеа іп Ьитібо Іосо
риігебіпе ѵіііаге.
СГНѢТАЕМОСТЬ. Каіига геі, сош-
ргезвіопет абтіііеиз. Сгнѣтеніе, сот-
ргеввіо. Сгнѣтенный, сотргеззиз.
СГОВАРИВАЮ. Регзиабеге аіісиі аіі-
Чиі<], так. регзиабеге съ иі, ітреііеге,
регреііеге, аббисеге. Онъ такъ упрямъ
что никто съ нимъ не сговоритъ, Іат
регйиах ееі, иі пеню еі (аііциіб) регвиа-
беге ровзіі. 2) Съ кого, бісіа геѵосаге.
Злодѣй весьма многихъ оговорилъ, но
при очной ставкѣ со многихъ сговорилъ,
посёпв ріигітов циібет беіиіегаі, веб сот-
тіввив сит Іііз іп гет тиііогит бі^іа
гетосаѵіі. 3) Сговорить невѣсту, бев-
рѳпбеге віЬі аііциат, безропбегі віЫ.
Онъ сговорилъ было богатую невѣсту,
но другой перебилъ у него, іііе ^иібет
бевропбегаі віЬі ѵігдіпет біѵііет, веб
аііив еі аиіеѵегііі, ргаегіриіі. Сговорить
на вдовѣ, тібпае безропбегі. 4) Вевроп-
беге, бевроиваге аіідиат аіісиі. Сгово-
рить дочь за кого, бевропваге (іііат аіі-
сиі. — Сговариваюсь, сопѵепіге бе аііцпа
ге; соиврігаге сопіга аііциет, бе аіі^иа
ге или іп а!і<[иат гет. Онъ съ нимъ
-сговорился тебя обмануть, сопѵеиіі іп-
Іег еов бе Гасіепба ІіЬі Гаііасіа. Мы сго-
ворились вмѣстѣ ѣхать, соиѵепіі іпіег
пов бе аЫІи, бе ргоГесІіопе. Сговорен-
ный, сговоренная невѣста, вропва, вроп-
ваіа, бевропва. Сговорка, сопѵепііо, соп •
ѵепіига, расііо.—Сговорчивость, Гасііііав,
іасііев тогев, оЬвециіит, ^гаіііісаііо.
Сговоръ, соптепіив, сопѵепіит, сопзіііи-
Іит, расіит, соиврігаііо. 2) Кропзаііа.
Быть иа сговорѣ, вропваііѣив іиіегевве.
День сговора, біез вропваііз в. біев вроп-
ваііогпт (вропзаііит). Сговорчивый, Іеп-
Іив, Гасіііз, оЬзециіовия. Сгребать какъ
можно легче крыломъ рой въ улей, аіа
реппаіа Іоіит ехатеп а гато іи аріагіит
беіегдеге.
СГОВѢТЬ. Іе^иіит зегѵаге. Онъ
еще малъ не сговѣетъ, езі абЬис рагѵи-
Іиз, іеіипіит вегѵаге поп роіегіі.
СГОДИТЬСЯ. ІЛіІет евве, ивиі евве,
ех иви евве, иіііііаіет абіёгге. Береги,
это тебѣ виредь сгодится, зегѵа, сопбе,
героие, Ьос ІіЬі розіего біе изиі егіі.
СГОНОМЪ. Отпез зітиі, сипсіі. С.
сносили сѣно, отпез зітиі или соп|ипс-
Ііт ргаіа зесиеге. Сгонный, е рІигіЬив
Іосів реіііиз, ѵ. с. орегагіі. Сгонъ, см.
согнаніе. Сгоняю, аЬі^его, реііеге, бе-
реііеге, ехреііеге. Сгони собаку со сту-
ла, реііе сапет зебііі. Согнать птицъ
съ кровли, аѵев Іесіо береііеге. С. кого
со двора, аіідиет бото реііеге, ерсеге,
ехреііеге. 2) Ехітеге, ІоІІеге. Согнать
веснухи съ лица, Іепіі^іиез ІоІІеге, сог-
гі§еге, етепбаге, запаге; Іепіісиіав сига-
ге. С. пятна, тасиіаз ІоІІеге, аиГегге,
беіеге. 3) Сосете, сотреііеге. Согнать
множество народу на работу, тиііііибі-
пет аб ориз рега§еибит сосете, сот-
реііеге. Согнали, согнать (ему против.
взгонять) воду въ море, герсеге ипбаз
іп таге. Скотину на одинъ дворъ, ресо-
га іп ипат еапбешдие ботиз агеат сот-
риіва зипі. 4) 8есипбо Яитіпе 1і§па бе-
тіііеге. 5) Согнать со свѣту, пиііо
Іетрогіз зраііо іпіегтіііепбо оіуигкаго
а^иет,регреІио Сгетеге; регреіиа оѣ)иг-
§аІіопе ѵііат аіісиі тоіезіат геббеге,
С) Аіідио сиггеге, Гезііпаге, ѵоіаге.
СГОРАЮ. См. сгараю. Сгорѣлый,
соийа^гаіиз, игепбо соизитіиз.
СГРЕБАЮ. Риг§;аге, бериг^аге, тпп-
баге, етипбаге, беіег^еге. Сгрести съ
кровли снѣгъ, Іесіо иіѵет беіег§еге. 2)
53	СТ₽
Соиѵеггеге, со!Іі§еге. Сгрести сѣно въ
копны, іоепиіп іп тіпогез теіаз ехзігпе-
ге. Сгреби соръ въ кучу, риг^атепіа
іи ипит Іосит сопѵегге. Сгребать
детальныя колосья, ресііпе зрісав ошіз-
вая со11і§еге. Сгреби деньги въ мѣтокъ,
соііі^е питтое іп вассит. Сгреби муку
въ мѣтки, іп§еге Гагіпат іп зассоз. 3)
Сгрести кого за воротъ, іп соіішп аіі-
сидиз іпѵабеге; щапиз аіісиі іирсеге. 4)
Аіідиет іп гепаі^апбо аедиагѳ. Сгре-
беніе, сгребаніе, риг^аііо, типбаііо. Сгре-
бенный, риг^аіив, берпгцаіиз, беіегзиз,
сопѵегзиз, іп теіав ехзігисіиз. Сгребки,
диоб іп со!Іі§епбо сабіі, бесібіі.
СГРОМОЖДЕНІЕ. Асегѵаііо, соасег-
ѵаііо, ассит иіаііо, соп§езІіо, соп^езіив.
2) Ехзігисію (аебійсіі тоіів атріі). Сгро-
можденный, асегѵаіиз; соп^езіив, ехвігис-
Іия. Сгромоздить, асегѵаге, соасегѵаге,
сопѵоіѵеге іп Газсет. 2) Сопьете, ехвігие-
ге (тоіет). 3) Сотропеге, всгіЬеге,
сопзсгіЬеге. Въ короткое время сгро-
моздилъ великую книгу, Ьгеѵі сгаззшп,
атріит, іттепвит ориз еГбихіІ. Сгро-
моздить горы (о Гигантахъ) топіее
соп^евіов вігиеге (Оѵі<1).
СГРУСТИТЬ, сгруститься. Ооіеге,
іп боіоге, іп гаоегоге евве.
• СГРЫЗАЮ. Кобеге, бегобеге, согго-
беге; сошебеге. Собаки сгрызли всѣ
кости, сапев отиіа овва согговегииі.
Сгрысть горсть орѣховъ, Іоінт писит
ри§іІІит бепІіЬив Ггап^еге. Сгрызен-
ный , говив, беговив, согговив, бепІіЬив
Ггасіиз.
СГУБИТЬ. Аіідиет реввитбаге; аіі-
диет аб іпіегііит ѵосаге. Сгубить себя
аб іпіегііит гиеге, іи региісіет іисиг-
геге. Ты сгубилъ меня Своими обмана-
ми, оссібівіі те іиів Гаііасііз.
СГУЩАЮ. Иепзаге, сопбепзаге; вріз-
СТР	54
ваге, сопврівваге. Сиущаюсь, сопсгев-
сеге, сопврівзагі. Сгустилась кровь, вап-
§иів сопсгеѵіі. Сгущаются облака, пи-
Ьез вріввапіиг- Сгущеніе, бепваііо, соп-
сгеііо. С. кровн, сопсгеііо зап^ишія.
Сгущенный, беп8а1ив, сопбеизаіие, соп-
сгеіив. Сгущенная кровь, заи§;иів сои-
сгеіиз. Сгущенный воздухъ, аёг сопбеп-
заіиз.
СДАБРИВАЮ. Меііогеш Гасеге, еГй-
сеге; соггідеге. Сдобрить горячее ви-
но водкою или спиртомъ, зіеегат Іідио-
ге іепиі, аегіогі теііогет геббеге.
СДАВАНІЕ. Тгабіііо. Сд. мелкихъ
денегъ, геббеге питое тіпогіз поіае. С.
картъ, біеІгіЬиІіо зсібагит Іизогіагит.
СДАВЛЕННЫЙ. Сопіизиз, ргеззиз,
сотргеззиз. Сдавливаніе, соиіизіо, ргез-
зиз, сотргеззіо. Сдавливаю, сопіипбе-
ге, сотргітеге.
СДАНІЕ. Тгабіііо, бебіііо. Сдача, 1га-
біііо. С. казны, Ігабіііо аегагіі. С. Картъ,
біеІгіЬиІіо зсібагит Іизогіагит. С. горо-
да, Ігабіііо оррібі. Совѣтовать о сдачѣ
себя непрі ятелю, бе Гасіепба аб Ьоеіегп
бебіііоие беІіЬегаге. Требовать сдачи
города, розіиіаге, иі игЬз Ігабаіпг. При-
нудить къ сдачѣ осажденныхъ, со^еге
оЬзеззоз, иі зе бебапі. Иные помышля-
ли о сдачѣ, иные готовились умереть,
убивая взаимно другъ друга, Ьі бебі-
Ііопе, аііі тогіет еі тніиоз іпіег зе ісіиз
рагаЬапІ. Гіитіпі, циі геббепбі зипі,
мнѣ приходится получить съ васъ
сдачи 10-ть копѣекъ, беЬе8 тіЬі бесеш
сореісаз геббеге. 3) Сдача откупа, сез-
зіо сонбпсііопіз, гебетіигае. Сдача
огорода, сезвіо Ьогіі оіііогіі сопбисіі.
Сдаточный, сезвив. 2) Иезііиаіие аб 1га-
беибит. Сдатчикъ, сдатчица, диі, диге
аііциіб аіісиі Ігабіі. Сдаю, Ігабеге, бе-
беге. Сдать казну, аегагіит Ігабеге.
55	СДЕ
2) Кеййеге (еі диів тііпііо ріив ассеріі,
диат йеЬий). Я купилъ это за восем ь
'тривенъ, а далъ рубль, слѣдуетъ ивѣ
. сдать двадцать копѣекъ, еші гет осіо
дгіѵіпів ІіЬічпе йейі мтит, диі уаіеі ги-
Ъеіііопет, ідііиг тіЫ ѵідіпіі сореісаа гей-
Лі орогіеі. 2) ПівІгіЬиеге всійав іивогіав.
4) Сдать откупъ, аііспі гейетіпсат се-
Йеге. Сдать команду надъ войскомъ,
аЬ ехегсіііѣив йівсейеге. Сдаюсь, бе йе-
йеге, зе Ігайете. По причинѣ недостат-
ка въприпасахъ принуждены были сдать-
ся, оЬвевві іпоріА Ггнтепіі еі соттеа-
Іи.ч соасіі випі ай яе йейепйпт. 2) Соп-
вепііге аіісиі, сит аіідио; іп аіісиіив
зепіепііат сопсейеге. 3) Л’аѵет реііеге
а (ііііоге). Сдайся судномъ отъ при-
стани, реііе паѵідіпт а рогіи.
СДВАИВАНІЕ. Виріісаііо, детіпаііо.
2) Кереііііо. С. нотъ, гереііііо е]ивйет
поі® тивісае. Сдваиваю, йиріісаге, де-
тіпаге. 2) Гііа йпріісііег сопіогдиеге.
3) Сдваивать ноты, гереіеге еапйет по-
іат тивісапд. С. слова, гереіеге еайет
ѵосаЪиіа, еазйет ѵосев.
СДВИГАНІЕ и СОДЕИГАНІЕ. Сдви-
гиваніе и содвигинапіе, атоііо, атоііііо.
2) Айтоііо айспрів геі ай аіідиій. Сдви-
гаю и содвигаю, тоііге, атоіігі, атоѵе-
ге, йепюѵеге, реііеге а, рготоѵеге, ргоі-
гийеге. Сдвинуть лодку съ берега, вса-
рЬат а Ііііоге реііеге. Сдвинуть горы,
топіев тоіігі зна вейе. Сд. камень,
захит атоіігі. 2) Айтоѵеге аіідиій аіісиі
геі. Сдвинуть нѣсколько судовъ въ од-
но мѣсто, аіідиой паѵідіа паѵі^іів айтоѵе-
ге. 3) Вепваге. Сдвинуть ряды, огйі-
пев йепзаге. Сдвигаюсь и содвигаюсь,
сдвнгиваюсь и содвигмваюсь, пюѵегі, ее
иооѵеге, іосо ее тоѵеге, ргосейеге, ргод-
гейі. Судно съ мѣли не сдвигивается,
паѵідіит іп еугІіЬив ее сопііпеі пес аЬйи-
СДБ	5іі
сі ѵиІІ. 2) 8е іп ипит іосит сопйеп-
ваге. Народъ сдвинулся, что пройти
совсѣмъ не можно, тиііііийо Ьотіпит
ііа ее іп ппшп іоспт сопйепваѵіі, иі Ігап-
зіге педиеав. Сдвижка, см. сдвиганіе.
Сдвинутый и содвинутый, реііепйо ай
диой айтоіиз. 2) Реііепйо верагаіиз, ге-
риізив. Сдвижный, диой рготоѵегі, ргоі-
гийі роіеві, тоЬііів.
СДВОЕНІЕ. См. сдваиваніе. Сдвоен-
ный, йиріісііег сопіогіив. Сдвойка, йир-
іех іегае ѵевіідіит ітргеееит.
СДЕРГИВАНІЕ. Веігасііо. 2) Сопігас-
ііо, сопеігісііо. Сдергиваю, йегитреге.
йеігаѣеге, йегіреге. Сдернуть съ голо-
вы чепецъ, саіапіісат (сарііе) йегіреге.
С. кого со стула, аіідиет веііа йе^ісвге.
С. сапоги съ ноги, саісеов ѵі йеігайеге.
2) СопігаЬеге, сопвігійдеге. Сдернуть
занавѣсы у кровати, ріадав риіѵіпагез
сопігайеге. Сдергиваюсь, воіѵі, ехвоіѵі;
верагагі, йівіип^і. Черенокъ у ножа за-
крѣпить надобно, чтобъ не сдергивал-
ся, тапиѣгіпт спіігі йгтапйит еві не
воіѵаіиг. 2) СопІгаЬі ровве. Занавѣсы
худо сдергиваются, ріадде рпіѵіпагев
таіе соиігайі, сіаийі ровзииі.
СДЕРЖАТЬ. Тепеге, Гегге, вивііпе-
ге. Вещь эта тяжела, тебѣ ее не сдер-
жать, Ьаес гев ропйегова еві, вивііпеге
еат пои ѵаіев. Ледъ сталъ толстъ, мо-
жетъ сдержать карету, діасіев сгавва
(асіа еві, гііейапі вивііпеге ѵаіеі. 2) Ои-
гаге- Стеклянный стаканъ не сдержитъ
кипятку, ѵіігеит адиат Гегѵепіет поп
йигаЬіІ. 3) Сдержать слово, рготіввит
Гасеге, еГІісеге, ргаівіаге, вегѵаге, воіѵе-
ге, ехвоіѵеге. Не сдержитъ своего сло-
ва, ййет йеігесіаге.
СДЕРНУТЫЙ. Вегеріив, йеігасіив,
йегиріив. Сдираніе,’ сдирка, йеігасііо.
Сдираю, йеігаѣеге, йегіреге, йедІпЬеге,
СДЕ
58
57-	СДЕ
аесогіісаге, йеІіЬгаге, съ прибав. сл. сог-
ІісеПЪ и безъ прибавл. Сдирать переп-
летъ съ книги, ІіЬгі іе^итеп йеігайеге.
Платье ночью съ него содрали, ѵевіі-
тепіів носіп йепийаіив еві; ргаейопев
посіи ѵевіет еі йегіриеге. Сдирать
лыка, йесогіісаге согіісепі. С. кожу съ
битаго животнаго, саевипі, зч^иіаіпт
ресив «ІеДиЬеге. 2) Випсіпаге, <1егпп-
сіпаге. 3) Ѵешіеге диат ріигіто 8.
^гашіі ргеііо; ѵепйеге ріив диат гев ѵа-
Іеі. Содрать съ кого долгъ, ресипіат
йеЬііат аЬ аіідио ассіреге. Съ васъ не
скоро назадъ сдерешь деньги, ежели
ссудишь ими, ресипіат тіпчв Гасііе а
Іе гесіріав, 8І еа иіепйпт (іейегів. Сди-
раюсь, воіѵі, <1еті, йеігайі раіі. Бере-
ста, кора съ дерева безсочнаго трудно
сдирается, согіех агЬогів внссо сагепіів
поп іат Гасііе воіѵііпг. — Сдирка, см.
Сдираніе.
ЗДОБА. См. Здоба.
СДОРЛИВЫЙиВЗДОРЛИЕЫЙ.
Вздорливъ, гіховив, ай гіхат сопсііив.
СДОРИЫ0. См. Здорный.
СДОРЪ. См. Вздоръ. Сдорю и вздо- :
рю, вздорничаю, гіхагі, уиг^аге, сопіеп-
йеге. Ты привыкъ со всякимъ вздо-
рить, Іи сит отпіЬив гіхагі сопвиевіі.
СДОХЛЫЙ. Мисійив. Куски здохла-
го хлѣба, Ггивіа рапІ8 тисійі.
СДОХНУТЬ. V. рІеЪ; раиіиіит диіез-
сеге.
СДРУЖАЮ и СОДРУЖАЮ. Атісит
Гасеге 8. геййеге; ^ип^еге, соп|пп^еге,
сориіаге. Случай , этотъ такъ между
собою сдружилъ ихъ, что дружба ихъ
кажется неразрывна, савив, еѵепіив Ыс
іаш агсіѳ еов іпіег ве ^ипхіі, иі еогшп
атісіііа іийіввоІиЬіІів езве ѵійеаіиг. Сдру-
жаюсь а содружаюсь, атісіііат сит аіі-
СДУ
<[ію Гасеге, іпишете, іпвіііисге, сопсіііа-
ге, сопігайеге, іпіге.
СДУРАЧИТЬСЯ- Мы сдурачились,
Гасінт а поЬів віпііе еві.
СДУВАНІЕ, можно выр. г.і. Сдуваю,
йеПаге, Патіо ехспіеге, Ваіи йерсеге.
Сдуть со стола пыль, рпіѵегет теива
йеПаге. Платье съ веревки сдуло вѣт-
ромъ, ѵепіив Яаийо Ііиіеа Гипе йе]есй.
СДЫХАЕТСЯ. Миссевсіі, шисогепі
сопігаіііі. Мука сдохнулась, Гагіпа зііи
соггиріа, ѵісіа езі.
СДѢЛАТЬ. Сдѣлаться. См. Дѣлаю,
дѣлать.
СДѢЛАТЬСЯ- Тгапві^еге сит аіідио;
расііопет Гасеге 6. сопПсеге сит аіідио.
Мы уже въ долгахъ съ нимъ сдѣлались,
диой аіііпеі респпіат йеЬііат, гев іат
сшп ео, іпіег пов ігапвасіа еві- 2) Я съ
тобою сдѣлаюсь, поп ітрипе Гегев. Сдѣл-
ка, сотрозіііо. Учинить сдѣлку, гет
сотропеге , {гаові^еге. Полюбовная с.,
сопѵепііо ІіЪепііЬиз еі аедпів апітів.
СЕ- Ессе, еи. Се Агнецъ, вземлю-
шііі грѣхъ міра! Ессе Лдпив, вивсіріепв
рессаіа іоііив "епегів Ьитапі! Се Кадмъ,
изгнанный изъ дому отца своего соору-
жаетъ новое и сильное государство,
ессе іііе Сайтив, е йото рагепіів виі
ехрпівив, сопйіі поѵит еі ориіеиіит
гевпит.
СЕБО. ІХ’ат ессе.
СЕБЯ- 8иі, зіЬі, ве. Забывать себя,
впі оЫіѵівсі. Вредить себѣ, зіЫ посе-
ге. Любить себя, 8е йііійегв. Прим.
Дѣйствительная Форма глаголовъ, за
коими слѣдуетъ винит. п. мѣстоименія
себя, перемѣняется въ страдательную,
съ тою только разницею, что первая по-
казываетъ дѣлапіе чего по свойствен-
ной волѣ, а вторая по принужденіи, иа
пр., ехегсеге ве и .ехегсегі. 2) Нѣко-
59
СЕВ
СЕЙ
60
торые страдательные глаголы заклю-
чаютъ въ себѣ совершенно означенный
падежъ мѣстоименія возвратнаго; іаіві,
обманываться, сгисіагі, мучиться. — Ду-
мать только о себѣ самомъ, йе ее ипо
со^ііаге, еіЬі ргоерісаге, сопаиіеге; зиат
гаііопет йисеге, 8іЫ поп йеееее; еиів
иІіІіІайЬие Іапіит ргоѵійеге. Вы слит-
комъ себя уважаете, ріив, <[оат раг еві,
йе Іе ехіеіітаз, іттойіспз Іиі аевііта-
Іог ее. Я защищаю себя, ще йеіепйо.
СЕВОДНИ. См. Сего дня. Севодниш-
вій. См. Сегоднншныіі.
СЕВРЮГА. Ассірепеег еіеііаіиз. Сев-
рюжина, саго ассірепзегіз еіеііаіі. Сев-
рюжій , ассіреизегіе еіеііаіі.
СЕГОДНИШНЫЙ. Нойіегпие. С. день,
Ьіс 8. Ьойіегпие йіев. До ссгоднишнаго
дня, Ьойіе', иедие ай Ьипс йіет; айЬнс;
иедие ай Ьос Іетрие. Сегоднишные
обряды, Ьціие аеіаііе сегетопіаз, гііив.
Сегодня, Ьойіе, Ьос йіе; Ьойіегпо йіе.
СЕДМЕРИЦЕЮ. 8ерІіее. Седмерич-
ный , зеріепагіие. Седмеричное число,
Питегие 8.
СЕДМИЗВѢЗДІЕ. Р1е]айее, ѵегрііае.
СЕМИЛѢТНЫЙ. 8ерІет аниогит;
зеріет апиое паіие; ееріеипіз.
СЕДМИНА. 8ер1ет аппі ѵеі 8, йіее.
СЕДМИСТРУННЫЙ. 8ерІет пегѵо-
гит, 8. ййіит.
СЕДМИЦА. 8ер1ітапа. Седмичный,
ееріітапа?.
СЕДМИЩИ. (81.) Всрііее.
СЕДМОХОЛМНЫЙ. 8ерІет соііее Ьа-
Ьепе.
СЕДМЫЙ. 8ер1ітн8. Сед. часъ, Ьге-
ѵі еопаЫі веріет Ьогае.
СЕДМЫЙ НА ДЕСЯТЬ, воріітие йе-
сітие.
СЕДМЬЮ. Семью, верШагіат, зер-
ІІС8.
СЕЙ. Ніс, Ьаес, Ьос. Въ семъ случаѣ,
Ыс, Ьас іп ге, дней еі ііа еві. Сейчасъ,
віаііт, іііісо, сопііпио. Для сего, по
сему, сего ради, ійео, ргоріегеа, Ьіпс,
іпйе. По сему вы можете заключить е
своей опасности, іпйе, йе Шо рсгісиіо
соп]есІигат іасеге роіее. Къ сему, 81.,
йеиио, гигзие. Предъ симъ, апіе, апіеа,
аиІеЬас. Это случилось предъ симъ не-
давно, Ьос раціо апіе ассійіі. ' Наиредъ
сего, оііт, диопйат, апіідиііие.
СЕЙМЪ. М. б., сотіііа; сопсіііит,
сопѵепіив огйіпит или ргосегит ге^пі.
Сеймовый, сотіііогит.
СЕКВЕСТРЪ. Кеіепііо, сотргеЬепеіо,
йеіепііо, іпіегйісіит. Наложить с- на
имѣніе, гет или Ьопа а1іси)Ц8 геііпеге,
оссираге. Н. с. на корабли, паѵее ге-
ііпеге.
СЕКРЕТАРЬ. 8сгіЬа, ьсгіЬа риЫісие;
аЬ еріеіоііе. Секретаревъ и секретарскій,
есгіЬю риЫісі. Секретарство, есгіЬае ти-
пиз.
СЕКРЕТЪ. Агсапит (что должно дер-
жать въ таіінѣ), оссиііит, гее оссиііа
(что трудно узнать), еесгеіит (что кто-
нибудь про себя 'знаетъ, не открывая
его ни кому). Это уже болѣе не секретъ,
Ьос іп ѵи1"ов етапаѵіі. Дѣлать мзъ че-
го секретъ, гет оссиііе или оЬесиге Гег-
ге, гет оссиііаге (не открывать чего),
аіідиій Іасііит Іапдиат туеіегіит Іепе-
ге (безъ всякой нужды скрывать). Не
дѣлать изъ чего секрету, аіідиій поп
оссиііит ЬаЬеге; аіідиій ргге ее Гегге.
Открывать секреты, оссиііа арегігс; агса-
па ргоСегге. Секретный, гесопйііие, аЬ-
еігизпз, Іесіие, оссиііиз, зесгеіиз, сіапйев-
Ііпиз. С. ордеръ, )ив^ит весгеіит.
СЕЛАВА. См. Уклея.
СЕЛДЕРЕЙ. Аріит ^гаѵеоіепе йиісе
61
СЕЛ
СЕЛ
62
(Ьіпп.) Селдерейный, сх аріо {,'гаѵс оіеп-
Іе йаісі.
СЕЛЕДКА. Нагеп^а тіпог.
СЕЛЕЗЕНКА. Ідеп, кріеп. Селезе-
ночный, вріепісив. Селезеночная жила,
агіегіа вріепіса. Селезеночное отвердѣ-
ніе, іпйигаііо Ііепів.
СЕЛЕЗЕНЬ. Апав тав. Селезеній и
селезневый, апаіів тагів. 2) Соіогів ѵі-
гійів апаіепі тагет геіегепіів.
СЕЛЕЗНИХА. Апав Ьовскав-.
СЕЛЕНИКА. См. Селенипа.
СЕЛЕНИКЪ. 8атЬисив еЬиІив.
СЕЛЕНИТЪ, 8е1епііев.
СЕЛЕНИЦА. Еусорогііит сотріапа-
Іит.
СЕЛЕНІЕ. Соіопіа.
СЕЛИКОЙ. (81.) Тапіив, іат та^пив,
Іат тиііив.
СЕЛИТВА. (81.) НаЬіІаІіо, йотісіііит,
вейев.
СЕЛИТРА. Кіігиш, ваі піігит, вра-
та піігі; аркгопіігит. Смѣшанный съ
селитрою, піігаіав. Селитренница, селит-
роварня, селитренный заводъ, піігагіа
(пой. оГйсіпа). Селитренный, піігозив,
піігаіав. С. спиртъ, врігііив піігі. Се-
литреная яма, піігагіа. Селитреная кис-
лота, врігііив піігі. Селитрованный, піі-
го вітііів. Селитрую, піігшп іасеге.
СЕЛИТЬБА. Егедиепіаііо, йейисііо
соіопогит іп Іосит. Селище, Ьайііаііо,
йотісіііит, вейев. Разорити и выжечь
ближайшія села, ргохітов ѵісов йерора-
Іагі аідае игеге. Село, ра§ив сит аейе
ѵісив. 2) 81., а<гег. Сельный, аугі, іп
аг^о сгевсепв. Сельскій, гивіісвв, гивіі-
сапив. Сельская жизнь, ѵііа гивііса ги-
віісапа. 2) С. дьячекъ, аейііиив е ра^о
сит аейе. Сельцо, ѵісиіив; йотив по-
Ыіів сит аейіПсіів ѵіііге еі сит аіідиоі
савів іп ѵісіиіа в. ѵісіпііаіе. Селю, Гге-
диепіаге, соіопіат тіііегс в. йейисеге
іп Іосит. Селюсь, аіісикі сопвійеге; йо-
ті; соііит іп аіідио Іосо соііосаге, соп-
віііиеге. Селянинъ, кото гивіісив, гив-
Іісапив. Также безъ сл., Ьото; а^гевіів,
ар-ісоіа, гигісоіа.
СЕЛЬДЬ, селедка. Сіиреа кагеиртв;-
Ьагеп^а, Ьаіес. Сельдяникъ, ѵепйііог Ьа-
Іесит. Сельдяной разсолъ, ]ив Ьаіеса-
іит. С. ная ловля, саріига Ьаіесит; ра-
уапив. Селянка, гивііса.
СЕЛИТЬСЯ въ городѣ. Юісаге ве
сіѵііаіі в. іп сітііаіет. Гдѣ послѣ дол-
гихъ странствованій, аіісикі сегіадие ве-
йе еггогет бпіге. Онм поселились въ
этихъ странахъ, іп Ьів ге^іопійив сопве-
йеге.
СЕМГА. 8а1то (у древ.), ваіто ваіагі.
СЕМДЕСЯТЪ. 8ерІиарпІа.
СЕМЕЙНЫЙ. Еатіііав, йотив. 2)
Китеговат ргоіещ ЬаЬепв. Семейной
домъ, йотив питѳгова. Семейство, Іа-
тіііа, йотив; ІіЬегі, рго^епіев, ргоіев.
Вступить въ хорошее семейство,рег пир-
ііав іп Ьопат Гатіііат іпвегі.
СЕМЕРИКЪ. Мепвига сопііпепв вер-
іет ІвсЬеІ'И’егік. Семерично, верііев,
верІіСагіат. Семерка, Ьеріав. Семеро,
веріет. У него с. дѣтей, ЪаЬеІ веріет
ІіЬегов. Семерня, гее веріет сопііпепв.
СЕМИГРАДСКОЕ великое княже-
ство, ТгаиввуІѵапіа.
СЕМИДАЛЪ. 8іті1а, віті!а§о, Дов Га-
гіпаг ігііісеаг.
СЕМИДЕСЯТЫЙ, «еріиавевітив.
СЕМИКЪ. Гевіит Ма]а1е. Семико-
выя пѣсни, сапіііепа*, диге Ъос Севіо са-
пі воіепі.
СЕМИНАРІЯ. 8етіпагіит. Семина-
ристъ, йівсепв іп зетіпагіо.
СЕМНАДЦАТЬ, семнадесять. йеріеп-
йесіт в. веріетйесіт. Семнадцатый, вер-
<83
СЕМ
СЕР
64
Ііпшв Лесітиз. Семнадцать разъ, 8ер-
Іітиш Лесітит.
СЕМУЖИНА. Саго ваітопіз. Сему-
жій, ваітопіз.
СЕМЪ. (81.) Седмь, веріет. С. дней
въ недѣлѣ, зеріет Ліев Гасіипі ЬеЬЛота-
Ла. С. мудрецовъ въ Греціи, зеріет ва-
ріѳпіез Огаосізе. Семью, зерііез.
СЕМЬЯ. Гатіііа, Лоти»'; ІіЬегі, рго-
Іез. У него большая с., ЬаЬеІ питего-
ват ргоуепіет. Семьянистый, питего-
8ат ргоіет Ьаѣепз.
СЕНАТОРЪ. 8епаІог. Сенаторскій,
зеиаіогіоз. Сословіе сенаторское, огЛо
8епаІогіив. Сенаторство, Лі^пііаз зепа-
ІогІ8. Сенатъ, зепаіиз. Правительствую-
щій С. въ Россіи установленъ Петромъ
Первымъ, въ этотъ день собраніе Сена-
та бываетъ, Ьос Ліе зепаіиз ауііпг; зе-
паіиз ге^епз з. тоЛегаив іпзіііиіиз езі іп
Козвіа а Реіго ргііпо. Опредѣленіе Се-
ната, зепаіиз сопзиііиш. Собрать Се-
натъ, вепаіит сосете. Сзывать нлн со-
зывать, ѵосаге , сопѵосаге. Быть глав-
нымъ въ Сенатѣ, сопзііііз течете. Когда
весь собрался Сенатъ, Ггедиепіі 8епаІи.
Въ этотъ день надлежало собраться Се-
нату, ео Ліе 8епаІиз егаі Гиіигиз. 2) 8е-
паіиз, Сигіа.
СЕНТЯБРЪ. (81.) Септемврій, 8ерІет-
. Ьег , тепзіз 8ерІетЬег. Перваго Сен-
тября, СаІепЛіз 8ерІетЬгіЬиз. См. сен-
тябремъ, аІІгаЬеге, сопІгаЬеге Ггопіет.
Сентябрскій, 8ерІетЬгіз. Сентябрскіе
дожди, рінѵіге зерІешЬгіз. Сентябрская
треть, 8еріешЬге.
СЕРАЛЬ. Вазіііса оІІЬогаапа; ітрега-
Іогіб Тигсісі раіаііит. 2) Ішр. Т. зупае-
сеит.
СЕРАСКИРЪ. 8иттй5 Ьеііі Лих Тиг-
сісиз.
СЕРАФИМЪ. 8егарЬиз. Серафимскій,
8егарЬі; 8егарйо сопѵепіепз, Лі^пив. Се-
рафимски, тоге 8егарЬі; сопѵепіеіег 8е-
гарЬіэ.
СЕРБАРИННИКЪ. См. Шиповникъ.
СЕРВНЗЪ. Ѵаза. Серебреный с., ѵа-
8а агдепіеа.
СЕРДЕЧНИКЪ или СЕРДЕЧНАЯ
трава. Ьеопигиз сагЛіаса.
СЕРДЕЧНИКЪ. Сіаѵив ]и§а!із или )и-
"і. 2) Гогта ГипЛепЛіз іогтепііз ЬеІІі-
сів е Гетто Гиво.
СЕРДЕЧНО. Іпііпіе, ех апіто; ѵаІЛе,
ѵеѣетеиіег. С. радоваться, ѵаІЛе §аи-
Легѳ. С. > сожалѣть, ѵеЬешепІег Лоіеге.
С. любить кого, аіідиет іпііте, ѵеге,
віпсеге атаге. Сердечно болѣзную, Ло-
Іеі тіііі ех іпіітіз; зепзіЬнз.
СЕРДЕЧНЫЙ корень, роіуёопит Ьіз-
іогіа.
СЕРДЕЧНЫЙ. Ѵегнз, зіпсегиз, пои
іісіпз, поп вітиіаіиз. Быть чьимъ сер-
дечнымъ другомъ, а1іси]из атапІІ88Ітит
езве; аіідиет ѵеге, ех апіто Лі1і§еге.
Скорбь сердечная, Лоіог аиіті іпіезііпиз.
Сердечный другъ, ех апіто атісив ас
ѵеге Ьепеѵоіиз. С. другъ пріятель, са-
гит сариі.
СЕРДИТКА. V. рІеЬ; Ьото ігасипЛиз,
аЛ ігат ргосііѵіз. Сердито, ігаіе, іга-
сипЛо, апіто ігаіо. Смотрѣть на кого
с., Ігисі ѵиііи іпіиегі аіідиет. Говорить
с., ѵосе ігае ріепа Іодиі. Сердитый,
сердитъ, ігаіиз, іга регсііиз, іга іпсеизиз,
ассепзпз, іпсііаіиз, (Іа^гапз. Быть серди-
ту, (разгнѣваться), ігазсі, ігаіиш евве.
2)=Сжлонный къ гнѣву, ігасппЛи8, ргае-
серз іп ігат, ргосііѵіз аЛ ігат. 3) Іггг
ріепиз, ігаіиз. Сердитое лицо, ѵиііиз
ігізііз. Сердитое море, Гегѵепв іп^епіі
аезіи реіа^ив; таге Ггетепз, аѳзіпапз.
Сердиться. См. Сержусь.
СЕРДОБОЛІЕ. Зіпсѳга гаівегаііо, ѵега
€3
СЕР
СЕР
66
тізегісогбіа. Сердобольный, тівегаііо-
пів, тізегісогбі®, атогів ріепиз. Сердо-
больная мать, таіег ріа. Сердоболь, рго-
ріпдпііаіе аііспі сопуипсіиз.
СЕРДОЛИКЪ, Кагба (Плнн. Лин.)
асЬаіѳ» сагпеоіиз (у новв.)
СЕРДЦЕ. Сог, С. бьется, сог ваій. 6)
Апіто?, ресіиз. Рѣже, сог. Добрые, с.
Ьоппз апітиз; Ьопііаз. Злое с., таіпз
апітиз; таііцпііаз. Отъ сердца, ех апі-
то. Любить отъ всего сердца, Гоіо рес-
Іоге атаге. Отъ всего сердца, ІіЬепІіз 
яіте; рготіа рагаіоцче апіто. Но серд-
цу, по желанію своему, ех зепіепііа.
Брать близко къ сердцу, трогаться чѣмъ,
аіідиа ге тоѵегі, соттоѵегі. Не брать
б. къ сердцу, аііциіб отіііеге, пе$1і§еге,
поп спгаге. Итти близко къ сердцу,
апітшп тоѵеге, соттоѵеге, іп ресіиз
бе8сепбеге. Допускать къ сердцу, аб
апітит абтіііеге. Тогда счастіе не все-
лилось еше въ сердце Александра, поп-
, (Іит Гогіипа зе апітит АІехаибгі іпГи-
бсгаі. Каково у тебя на сердцѣ или
/что уже чувствуешь? циіб ІіЬі апіті
ееі? цпіб зепііз? У меня что побудь
лежитъ на сердцѣ, аііцпіб тіЬі согбі,
спгге, сигае согбідие ееі. Это у меня
особенно лежитъ на сердцѣ, піЬіі ші ееі
аііцпа ге апіідиіпе; аіідиіб пііЬі іпсіизит
езі тебиПіз. У меня лежитъ это па
сердцѣ = трогаетъ, безпокоитъ меня,
аіідиіб ше рип^іі, аііцпіб те воііісііпт
ЬаЬеІ. Теперь сердцу моему стало лег-
че, Іеѵог аіідиа сигй. Тіюгать сердце,
апігоит тоѵеге, соттоѵеге. Что прои-
сходитъ отъ сердца, то опять обращает-
ся къ нему, діие аЬ апіто ргойсізсипіпг,
іп ресіога безсепбнпі 8. Гасііс апітоб
соттоѵепі. Сердце у меня разрывает-
ся, апіто ігаи^ог. Говорить то, что на
сердцѣ, ех апіто в. ІіЬеге Іоциі. Имѣть
Часть IV.
сердце на языкѣ, піЬіі бівзітиіаге; пі-
Ьіі осспііаге. Открыть кому свое серд-
це , 8еп8П8 зиоз арегіге аіісиі; Іоіит ее
арегіге 8. 8е раіеГасеге аіісиі. Привлечь
къ себѣ сердца людей, Ьотіпит апітов
8ІЬі сопсіііаге. Отдать кому свое серд-
це, аіісиі апітит баге. Чье нибудь
сердце еше свободно, аііциів попбига
атоге саріпв езі. Чье сердце уже не
свободно, занято, аііЬі апітит атогі
бебііпт ЬаЬеІ. 3) Ѵізсега, тебиііа, се-
геЬгит, регісагріит ротогшп угапаіо-
гшп, агиііае. 0>рдпе въ деревѣ, тебиі-
іа. 4) Р. т. іга.. Имѣть на кого серд-
це, аііспі ігазсі. Сказать что въ серд-
цахъ, аіідиіб ігаіпт біхіззе. Приводить
кого въ сердце, аіідиет іггііаге; апітит
аіісціиз ехазрегаге. Съ сердцовъ, въ
сердцахъ, сит вІотасЬо. Сдѣлать что
съ сердцовъ, зЮтасЬозе Гасеге. — Серд-
цевина, тебпііа, сегѳЬгит.
СЕРДЦЕВѢДЕЦЪ. <2иі согба поѵіі;
аЬбііѳгит апіті гесеззиит всгиіаіог.
СЕРЕБРЕНІЕ. ОЬбисііо аг^епИ; оЬби-
сііо геі аг^епіо. Серебреникъ, аг§епІі-
Гех, ГаЬег аг^опіагіиз. Серебрениковъ
и серебреническій, ГаЬго аг^епіагіо ргор-
гіп8. Серебреный, ві.' Сребреный, се-
ребряный, 81. Сребряный, аг^епіепз. Жи-
ла серебреной руды, ѵепа аг^епіі. Се-
ребреные слитки, паюсы, бруски, бру-
сковое серебро, аг^епіит іпГесіпт. Се-
ребреный заводъ, аг^епіі теіаііа; теіаі-
1а аг^епіагіа, так. аг^епіагіа; аг^епіі Го-
біпа. Серебреные листы, Ьгасіеа аг^ѳп-
іса. Серебреная бляха, бить, листовое
серебро, Іатіпа агцепИ. Серебреная
проволока, аг^епіит іп Шит Іепиаішп;
ПІит ех аг^епіо бпсіит. Серебреная
руда, ®в аг§епІозит в. аг^ѳпіит гибе.
Серебреный цвѣтъ, соіог аг^еиіоиз. Се-
ребренаго цвѣту, соіоге аг^еиіео. Се-
€7
СЕР
СЕР
«8
.ребренные опилки, зсоЬз аг^епіі. Сереб-
реныя деньги, ппті аг^епіеі, аг^епіит.
Серебреная утварь, посуда, аг^епіит
Гасіит. Серебреный приборъ, посуда;
аг^епіпт, аг^епіит Гасіит; ѵаза аг{;еп-
іеа. Прекрасный серебр. приб., аг^еп-
іпт Ьепе Гасіит. Сереб. приборъ об-
ронной работы, аг^епіит саеіаіига. Безъ
обронвой работы, агйепіпт ригит. Се-
ребреный рудникъ, аг^епіі Гобіпа. Се-
ребреные волосы, сапиа саріііиз, піѵее
саріііз. Серебреный королекъ, ге^піиз
аг^епіі. Серебреное зерно или крупнна,
при пробованіи на капеллѣ остающаяся;
аг"епІі «дгапит. Серебреный кристаллъ,
сгуеіаііиа аг^епіеие. С. слитокъ, рапіа
аг^епіі- Бить серебреная, (ііа Іаііога ех аг-
§<>піо йпсіа. Серебреная монета, питтиа
аг^епіепа, йитті аг^епіеі; аг^епіит; аг-
&еп1ит ві^паіит. Серебреная доска, ІаЬи-
1а аг^епіеа. Серебреная проба, зресіаііо
аг"еп1і. Серебренныйдождь, аг^епіит ріи-
ѵіпт. Серебреная порча, раппиа аг^еніо
іпіегіехіпе. Серебреная штуч-а, аг^епіі
ЙІеЬа, таааа аг^епіі. Серебреная тинкту-
ра, Ііпсіига Іапа,'. Серебреный, сребреный,
аг^епіаіиа. Серебрецо, аІі<|пі<1 аг^епіі;
аіідикі питтогит аг^епіеогит. Се-
ребрильщикъ, диі гез аг^епіо оЬсІисіІ.
Серебристый, аг^епіоаиа аг»епІо Гегііііз.
С. колчеданъ, кіагеа агдепіоаа. Сереб-
ро (какъ металлъ) аг^епіит. Хорошее,
настоящее серебро, агдепіит ргоЬит.
Чистое серебро (безь примѣси), аг§еп-
Іит риаіиіаіит. Серебро низкой про-
бы, аг^епіит редогіа поі®. Знакъ на се-
ребрѣ, поіа аг^епіі. С. въ дѣлѣ, аг^еп-
Іит Гасіит. Не въ дѣлѣ, аг. іпГесІнт.
2) Т. ч. серебренная посуда. 3) Т. ч.
деньги, серебрю, агденіо оЬбисеге. Се-
ребрюсь, агеепіо оЬйисі.
СЕРЕДА. См. Среда.
СЕРЕДИНА. См. Средина.
СЕРЕДКА, середочка. Мебіпт, те-
діа раге геі. Середній, см. средній.
СЕРЕДОВИЧЪ. Пото тесіі® аеіаііа-
Середовый, тебіосгіа, тобісиа. С. чело-
вѣкъ по росту, Ьото тобіс® віаіига.
С. человѣкъ, по состоянію, по дарова-
ніямъ, Ьото теіііосгі Гогіипа; Ь. поп
тахіті іп^епіі.
СЕРЕЖКА. Іпаигіе рагѵа. 2) Іиіиа,
писатепіит. С. на березѣ, атепіит Ье-
ІиІ®. 3) ІЛріепа апеііиз.
СЕРЖАНТЪ. М. б., (Іесигіо тапіриіі.
Сержантскій, йесигіопіа тапіриіі.
СЕРЖЕНІЕ. Іггііаііо. Сержу, іггііа-
ге; ігат аіісидиа ргоѵосаге- Сержусь,
ігаасі, іга іпсеікіі. Не сердиться на что,
аедио апіто аіідиіб Гегге.
СЕРМЯГА. Раппиа сгаааіог.
СЕРМЯЖНЫЙ. Е раппо сгаааіогі.
СЕРНА. Апіііоре гирісарга.
СЕРПЕНТИНЪ. Ьаріа аегреиііпиз.
Серпентинный. Іарійіа аегреиііпі.
СЕРПЕНЬ. Мепаіа Аи^ивіиа.
СЕРПУХА. 8еі га1иіа Ііпсіогіа (КІ.) С.
полевая, а. агѵепаіз.
СЕРПИКЪ. Еаіспіа теавогіа.
СЕРПОВИДНЫЙ. Еаісаіив. Серпо-
видная луна, Іиыа Гаісаіа. 2) Серпъ,
Гаіх теааогіа. Жать серповъ хлѣбъ, Гаісе
теааогіа Ггитепіа теіеге. Серповый,—
новая рукоятка, анза Гаісіа теааогіа".
СЕРПУХА, йеггаіиіа Ііпсіогіа.
СЕРПЯНКА. І.іпіепт Іепие агсепбіа
тизсіа аегѵіепе. Серпяночный, — чвыѳ
занавѣсы, р!а§ае риіѵіпагеа ех е.іизтойі
Ііпіео.
СЕРТУКЪ. Атісиіит; раеппіа, Іаепа,
Іасегпа; зирегіпйитепіит. Надѣть сер-
тукъ, аіідиісі зирегішіиеге. Сертучный,
атісиіі.
69
СЕС
СЖИ
ТО
СЕРЬГА. Іпаигіе. Золотыя сер., іпаи-
гез аигеае.
СЕСТРА, сестрица. Яогог, зогогеиіа.
С. родная, вогог ёегпіапа з. еобет ра-
гепіе §епііа (отъ одного отца), вогог иіе-
гіпа (отъ одной матери). Отцова сест-
ра, атііа, вогог ех раіге. Сестра мате-
рина, вогог ех таіге. Сестра дѣдовская,
вогог ша^па. Сестра бабки, таіегіега
та^па. Мужнина сестра, заловка, (;І08.
Двоюродная сестра, атіііпа:. Сестрени-
ца, ѵ. еі. т. ч. сестра. 2) Вогог ^егта-
па, иіегіпа. — Сѳстривичъ и сестри-
чищъ, ѵ. оЬ$. перое а зогоге. Сестринъ
м сестрицинъ, вогогіз, еогогіив. Сестри-
цыно имѣніе, Ьопа еогогіа; Ьопа еогогіз.
Сестрична, ѵ. оЬе. Зогогіз йііа.
СЖАЛИТЬСЯ надъ кѣмъ. Мізегісог-
бі;і аіісиріе тоѵегі. Смотря на его бѣд-
ность, всякъ надъ нимъ сжалится, 8. диіз
Ьотіпіе евевіаіет, іпоріат ересіеі, тізе-
гіеонііа е]ие саріпе егіі. Сжатіе, сот-
ргеееіо. 2) Меееіо. Сжатый, теевиз,
бетеввив. Вязать сжатый хлѣбъ въ сно-
пы, Ггитепіцт бетевеит іп тапіриіое
соііі&аге. 2) Сотргеевие.
СЖАТЬ. См. Сжимаю и сжииаю.
СЖАТОСТЬ рта, ігіетие.
СЖЕВАНІЕ. СопГесііо (сіЬогит). Сже-
ванный, сопіесіпв, тапбепбо сопігііив,
соттіпиіие. Сжевать, см. Сожевать.
СЖИВАНІЕ, можно выр. гл. Сживаю,
зе ехребіге; аіідиет а ве гетоѵеге, ато-
іігі, детоѵеге. Сжить съ рукъ товаръ,
берсеге тегеет. Насилу могъ сжить
гостей, ѵіх сопѵіѵаз атоіігі роіпі.
СЖИГАНІЕ и СОЖИГАНІЕ. ВеИ;і"га-
ііо, сопНа^гаііо, сгетаііо, ехиеііо. Сжи-
гаю, сожигаю, сотЬигеге, сгетаге, соп-
егетаге беигеге, ехигеге. Древніе мерт-
выхъ тѣла сожигали, ѵеіегев тогіиогпт
согрога сотЬигеЬапі. У вего сожгли
домъ, еріе-ботов іпсепбіо беіеіа, Яат-
тіз аЬзптіа еві. Сожигать кого (послѣ
смѣрти), іногіпот сотЬигеге; і§пі сгета-
ге, сопсгетаге (какъ наказаніе). Сжечь
себѣ волосы, беигеге зіЬі саріііов. Сжечь
городъ, ѵазіаге игЬет іпсепбіо; игЬі зиЬ-
рсеге і§пет. Сжечь письмо, ерівіо-
Іат іпЯаттаге. С. книги на огнѣ, ІіЬ-
гое беигеге, ехигеге. 2) Миііит сот-
Ьпгеге, пгепбо сопеитеге. Скоро со-
жгли дрова, Ьгеѵі Іетроге Іі^па игепбо
сопвитріа випі. .3) Ему порохомъ со-
жгли руку, риіѵіз ругіпз е]ие таппт пз-
8І1, беиввіі. Сожгло всю траву, отпів
ЬегЬа саіогіЬие (агбоге еоііз) сотЬизіа
езі. Сжигаюсь и сожигаюсь, сотЬигі,
сгетагі, игі, ехигі, боигі, іпсепбіо беіе-
гі, іпсепбіо аЬешпі.
ОЖИДАТЬСЯ. Сопеіііпеге, сонѵепіге
сит аіідио де іосо. Мы положили сви-
дѣться въ такомъ то мѣстѣ, сопѵештив
іпіег пов бе іііо ѵеі іііо Іосо.
СЖИМАНІЕ. Сотргеззіо, сопденва-
ііо. Сжимаю м сожииаю, сотргітеге,
соибепваге. Сжать воздухъ, аёгет соц-
бепваге. С. кого въ кулакъ , (ргоѵ.),
аіідпет веѵегіие соёгсеге. Сжимаюсь,
ее іпдегего, ее іпіегге. Сжиматься, соп-
ІгаЬеге Ьитегоя. Гусеница, если дотро-
нутся до нея, сжимается, тііііреба іасіи
ее сопігаЬй, зе сотргітіі. 2) Сотргіті,
сопбепеагі. Воздухъ отъ стужм сжи-
мается, аёг Гп'йоге сопбепваіиг. Сжатг
шею (когда ена была вытянута), соі-
Іет сопігаЬеге.
СЖИРАЮ. Ѵогаге, беѵогаге, сотебе-
ге. Утки соікрали много корму, апаіее
тпііпт раЬиіі беѵогагппі.
СЖИТЫЙ. Ветоіиз, бе]ес1ие.
СЖИНАЮ, сожинаю', теіеге, бете-
іеге. Крестьяне господскій хлѣбъ въ
одинъ день весь сжали, а^гіеоіае ботші
71
СЗА
сиз
72
Сгитепіит иио йіе Іоіит детевзиеге.
Сживаніе, теззіо.
СЗАДИ. А Іегуо. С. на кого напасть,
аііциеш а Іег^о 8. аѵегвигп іпѵлдеге.
СИВИЗНА. Іпсаиі рііі едиогит.
СИВОВОРОНКА. Согасіаз. Европей-
ская, с. ваггиіа.
СИВОСТЬ. Соіог пі^гісапз е §1аисо.
СИВУЧЪ. РЬоса іиЬаІа.
СИВЫЙ. Кі^тісапв е Даисо. Сиван
лошадь, е<іиия соіоге е Даисо пі^гісапіе.
СИБИРЬ. ЙіЬігіа. Сибирскій, зіЬігі-
С№. По сибирски, зіЬігісе.
СИВѢЮ. Мі^гісапіет е Даисо йегі.
СИНКЛИТИКЪ. Ргіпсерз, ргітиз, ргі-
тагіиз. Синклитъ, зепаіик, ргор. Нота-
пиз. 6) Сіѵіііит таДзігаІит роіезіаз.
СИГНАЛЪ. 8щпит. По данному сиг-
налу, 8>§но йаіо. Дать с. къ вачатанію
битвы, Ьеііісит сапеге.
СИГОВИНА. Саго заітоиіз Іаѵагеіі.
Сиговый, заітопіз I. Сигъ, заіто іаѵа-
геіиз.
СИДЕНЬ. Пе риегпііз: <[иі попдит
редіЬиз иіі роіеві. До трехъ лѣтъ былъ
сидень, ІгіЬиз аппіз редіЬиз иіі поп ро-
Іиіі, Іетііо йетит ехасіо редіЬиз иіі сое-
ріі. Оші сидятъ какъ сидни, зедепі Іап-
диат риегиіі, диі редіЬиз иіі поп роззипі.
СИДКА. Юевііііаііо.
СИДѢЛЕЦЪ. Міиізіег шегсаіогіз. 2)
ОІіт: оЬзевзиз, сігситзеззиз. Сидѣлый,
диі йіи іи саѵеа Гиіі. 2) Піи іи різсіпіз
Іідпеіз ЬаЬіІиз, зегѵаіиз.
СИДѢЛЬНИКЪ, сндѣльннца. Сиі си-
га аертоіі или аезгоіогит соттізза езі;
диі, диае аззідеі ае^гоіо. — Сидѣніе, зез-
зіо. Сидящій, зедепз. Сижу, зі. сѣжду,
ведете. Часто гдѣ сидѣть, зеззііаге. Дол-
го гдѣ с., регзедеге. С. на чемъ, ведете
іп ге; іпзідеге геі или іп ге. С. на сло-
нѣ, зирегзедеге еІерЬапІо. С. возлѣ ко-
го, ай Іаіиз аіісиіиз ведете. С. в. кого
ближе всѣхъ, ргохітит аіісиі зедеге;
ргохіте аіісиі аззідеге. С. за столомъ,
ассиЬаге, ассшпЬеге іп сопѵіѵіо (возле-
жать по обычаю древнихъ) тепзаш аззі-
деге (по нашему. С. тихо, диіеіиш веде-
те, зе Іосо пои тоѵеге. С. передъ жи-
вописцемъ, рісіоті аззідеге. 2) Иное,
—быть гдѣ, ведете, Ьаегете. С. все до-
ма, не выходить въ публику, зетрет до-
ші ее Іепеге; пипдиат іп риЫісиш рго-
діге. С. за кннгамн, іп ІіЬгіз Ьаегете;
Ііііегіз аззідеге. С. въ тюрьмѣ, іп сагсе-
те аззідеге; іп сизіодіаш іпсіизиш еззе.
С. за долги , ргоріег аез аііепит іп сиз-
Іодіа еззе. С. крѣпко на лошадн, Ьаеге-
ге е<|ио. Сидячая жизнь, ѵііа зедепіа-
гіа. Кто ведетъ такую жизнь, зеііиіа-
гіиз. С. на мѣли, іп ѵадо з. іп ѵадіз Ьае-
геге, ііаезііаге. Корабли сѣли на мѣли,
паѵез іп ѵадіз аШісіапІиг. Сидѣть въ
дѣвкахъ, шагііит поп іпѵеиіге. Поса-
дить въ дѣвкахъ, ѵігДпет йезегеге. По-
садить на чемъ деньги, ресшііат ашіііе-
ге, регдеге. Сидѣть на яйцахъ, сидѣть
въ носильной коляскѣ, Іесііса шііііагі
Геггі; іпсиЬаге оѵа или оѵіз. 3) ведете.
Платье хорошо сидитъ, ѵевііз Ьеие зе-
йеі. Башмаки хорошо сидятъ, саісеі ад
редеш аріі випі, саісеі ад редеш аріе
сопѵеиіипі. 4) Сидѣть вино, дезііііаге,
зіеегаш содиеге. 5) Эта деревня си-
дитъ на самомъ берегу, Ьіс ѵісив розі-
Іиз езі іп ірза гіра.
СИЗОВАТЫЙ. Раиіиіит соіит Ьіпиз.
СИЗОНЪ. йозоп атотит.
- СИЗЫЙ, сизъ. Соіоге соіит Ьіио,
соіитѣіпиз. Снз. голубь, соІитЬа зиЬ-
ссегиіеа; соІитЬа ѵиі^агіз. Сизякъ, со-
ІитЬа зиЬстгиІеа.
СИКАРЬ. вісагіиз, іпзідіаіог, регсиз-
зог.
73
сик
сил
74
СИКРА. 8ісега, роіпв іиеЬгіапв.
СИКЛЪ. 8іс1ив.
СИЛА. ВоЬиг (тѣлесная), орев, (асиі-
іаіев (относительно средствъ къ произве-
денію чего въ дѣйство), еИсасіІаз, еПі-
сіепііа (дѣйствительность и вліяніе), ро-
іезіаз, роіепііа (сила, могущество), ейе-
сііо (образовательная сила въ природѣ).
Человѣкъ въ полной силѣ, ѵі^епв согро-
ге, ѵі^еив; диапіит іп те (іп иоЬів) аі-
іит еві. рго рагіѳ ѵігііі (знач. по силѣ
помочи, чѣмъ кто можетъ помочь). Вся-
кой по силамъ, рго ве диівдие. Быть въ
знатной силѣ и славѣ, оріЬпа еі апсіогі-
іаіо ваііе роііеге. Имѣть не малую силу,
сіцив роіепііа поп еві сопіетпепба. Изо
всѣхъ силъ, отпіЬия ѵігіЬив; отиіЬив ѵі-
гіЬив аідие оріЬив; отпі сопіѳпііопе.
Менѣе обыкновенныя и вмѣсто нхъ упот-
ребляемыя выраяіенія: Іоіо согроге аі-
дие отпіЬив ип^иііз (Сіе. Тив. И гн.) ѵе-
Іів гетіецие (Сіе Тив. ІП 4). — Употреб-
лять всѣ силы прн дѣланіи чего, зигата
ѵі', отпі оре аіідиіб а"еге. Собрать си-
ды, притти въ силы, ѵігеа соіііцеге. Со-
брать новыя силы, ѵігеа гесирегаге, ге-
соііі^еге. Разслабить силы, ѵіт Ггап^е-
ге; пегѵоз Ггап^еге, іпсібеге. Отнять
силы у добродѣтели, пегѵоз ѵігіиііз еіі-
беге. Вездѣ хотѣть енлою брать, рег-
ѵісасет , регііпасет евве; отціа ех
вио агЬіІгіо §егеге ѵеііе; отиіа ѵі оЫі-
пеге ѵеііе. Имѣть силу, ѵіт ЬаЬеге,
ехегееге, ргобеге, овіепбеге ргобевве,
Іиѵаге (помогать) гаіпт евве (быть дѣй-
ствительну, дать чему силу, на прим.
закону). Законъ въ сидѣ, Іех ѵаіеі. Всѣ
силы напрягать, огппез ѵігоз §• пѳгѵов
сопіепбеге. Употреблять всѣ силы къ
достиженію чего, отпез ѵігеа сопіепбе-
ге ай сопзедиепбит іб, ди0(] ѵоіитиа.
Имѣть необыкновенную силу, ѵігіЬиа ріи-
гітит ѵаіеге. . Всѣми силами или вся-
чески стараться, зшпта оре пііі, спііі;
отиіЬив ѵігіЬиз еІаЬогаге іп аіідиа ге.
Противиться всѣми силами, отпіішв ѵі-
гіѣив или оріЬив гевіаіеге, герп^паге.
Браться за что пе посиламъ, ее вирга ѵі-
гез ехіепбеге. Изъ силъ выбиться, ѵі
гез атіііеге; ІаЬоге ее Гаіі^аге. Собрать-
ся съ силами, ее гейсеге, ве гесгеаге,
геіісі, гесгеагі. Имѣіь великую силу
въ какомъ обществѣ, іп аіідиа восіеіаіе
тиііит ѵаіеге, роііеге, тиііиш, Іаг^ііег
р088е. Употреблнть во зло силу, роіеп-
ііа, оріЬив аЬиіі. Непріятельскія силы,
соріае, ехегсііиз, орез, ѵігев Ьозіішп.
Собрать свои силы, отиеа соріаз іп ииит
Іосит сопІгаЬеге. Сухопутныя силы,
соріое ребезігеа; ехегсііие іеггевігів. Мор-
скія силы, оре« в. сорі® паѵаіев, тагі-
Іітю; сіавзсз.—Нѣтъ силъ съ нимъ сла-
дить, поп евве рагет аіісиі іп оГйсіо ге-
Ііпеибо. Брать силою, ѵі сареге. Взять
силу, зирегіогет йегі, іпѵаіевсеге, іи-
"гаѵеесеге. Огонь взялъ силу, і§піз іп-
ѵаіиіі. Дурные нравы взяли силу, то-
гея таіі пЬеггіте виссгеѵёге. Въ силу,
подъ силу, по силѣ, рго ѵігіѣпв. На си-
лу, ѵіх, а^ге, поп Гасііе. Въ силу, ех,
зесипбит, рго. Въ силу закона, ех Іе-
§е. Въ с. указа, ех ебіеіо. Въ с. се-
натскаго опредѣленія, ех сопенііо. Не
въ силу, поп ровве, поп вивііпеге. Я не
въ силахъ это поднять, Ьапс гет ІоІІеге
иоп ро88ит. Онъ еще въ силѣ, аеіаіе
ѵаіібпв е§1. Онъ у него въ великой си-
лѣ, ріигітит роіеві ариб еит. Онъ не
въ силахъ заплатить своего долгу, поп
еві воіѵепбо. Силы, ргобі^інт, тігасц-
Ішп. Силы небесныя, ехегсііив соеіев-
Іів. — Силачъ, ѵігіЬив ріигітит ѵаіепз.
СИЛКОВЫЯ. Т’ебісое іеибіеиіае. Сил-
75
сил
сим
76
новая ловля птицъ, саріига аѵіиш рег
рсбісаз.
СИЛЛОГИЗМЪ. 8уПо§івти5. Сил-
логистическій , 8уІІ0йІ5ІІС118.
СИЛОКЪ. Тешіісніа, ресііса, Іадиеив.
Ловить силкомъ птицъ, аѵев ребісів са-
рете, саріаге.
СИЛЬНЕНЬКІЙ. Раиіиішп ѵаіійив.
Сильненько, ѵаіібйіз.— Сильникъ, едпев,
Ьеііо Гогііз. Силюсь, пііі, епііі, соніеп-
беге. Силиться поднять что, пііі аіідиіб
ІоІІеге. Сжатый воздухъ силится притти
въ прежнее состояніе, аег сотргеззиз іп
ргі.чііпит зіаіит гейіге пііііпг.—Сильно,
ѵаІЛе, йгаѵііег, ѵеііетепіег. На пришед-
шихъ въ безпорядокъ сильно нападать,
ІигЬаІія астііег рейет іпГегте. Вѣтръ
дуетъ сильно, ѵепіив Паі ѵеііетепіег; ѵеп-
інв та^пив ееі. Сильно ударить кого, §га-
ѵет аііспі іпГегге, іпОіцеге ріа^ат. Ны-
нѣшній годъ сильно уродились овощи, йос
аппо Геіісііег рота ргоѵепеге. Сильный,
силенъ, гоЬнвІи?, ѵаіеич, ѵаіібич; асег,
§гаѵі8, ѵейетепв, тадпи.ч; роіепз, роіе.ч-
Іаіе ргжбііич. Быть сильну, ѵігіЬие ѵа-
Іеге. Б. очень сильну, рггеѵаіеге; та§-
пів ѵігійиз евве; ѵітіпт гоѣоте іпзі^пет
евве. Онн сильны на сушѣ, а еще бо-
лѣе на морѣ, тиііит іп Іегга, ріигітит
тагі роііепі. Сильное доказательство,
аг^итепіит Гігтит, ѵаіепв, вгаѵо. Силь-
ныя лекарства, ѵаіепііа, ргоргіа тейіса-
тепіа. Сильный вѣтръ, ѵепіив ѵеііе-
тепч, тацпи.ч. С. запахъ, оііог роіепз,
агаѵів. С. голосъ, ѵох гойивіа, дгапйіог.
С. холодъ, Ггі^П8 та^пит, аегіог ѵі.ч Ггі-
§ОгІ8. С. ударъ, ^гаѵіз ріа^а. Сильная
болѣзнь, тогйив §гаѵів. Сильная страсть,
сиркіііаз аегів. Быть сильну въ чемъ,
гпацпит евве в. ѵаіеге іп аіідиа ге, аііси-
ив теі регііит евве. Быть сильну въ
краснорѣчіи, йісепйо ѵаіеге; йісепйі аг-
Іііісет евве. Сильная рѣчь, огаііо §га-
ѵів, ѵейетеив. Сильный ораторъ, ро-
Іепв, та^ппа огаіог. Рожь сильна, ве-
саіе Геіісііег ргоѵепіі.
СИМА. Тотех, теіаха.
СИМВОЛЪ. 8утЬо1Нт. Аровіоіогшп
зутйоіит; ргоГеззіо Ыеі. 2) 8і§ппт,
іта§о. С. добродѣтели, зі^пит ѵігіи-
Іів. Символическій, іі^игаіив, вутЬоІісив.
СИММЕТРІЯ. Рагііит сопзепзіо,
соттенвиз. Наблюдать въ точности
симметрію, зуттеігіат бііі^епііввіте сив-
Іобіге. Симметрически, е Іе§;е вуттеі-
гіае; отпіЬиа орегів рагііЬиз іпіег зе соп-
вепІіепІіЬив. Симметрическій, сопсіпиз,
зуттеіпае, сопѵепіенв.
СИМОНІЯ. 8ітоиіа, типегит ессіе-
аіавііеотит пинбіиаіо.
СИМПАТІЯ. 8утраІЬіа, сопвепвіо
оссиііа. Симпатически, рег еутраііііат.
Симпатическій, вутраІЬеІісив. Имѣть
симпатическія или равнять съ кѣмъ чув-
ствованія, сопвепііге.
СИМФОНИСТЪ. Нагтопіж агІіГех,
теііепз. Симфонія, сопсепіпв ріепіог,
вутріюпіа; орпв тизіешт зоіів іиеіги-
теиііз тивіеіз бевііпаіит.
СИНАГОГА. 8уиа§о§а (.Ішіаіса).
СИНАКСАРІЙ. Вгеѵів сіечегірііо ѵі-
Іагит 8апс1огит.
СИНДИКЪ. 8упбісив, есбісиз.
СИНЕВА. Саегиіеит, суапешп. См-
неватость, виЬсгетиІеит. Снневатый,
зиЬссегиІеив. Синево, Ііѵог (а ѵегЬегі-
Ьив), зи^іііаііо.
СИНЕВОРОНКА. См. Сивоворонка.
СИНЕГОЛОВНИКЪ полевой. Егуп-
цінпі сатревіге. С. морской, е. тагііі-
тит.
СИНЕЗОВКА. См. Варакушка.
СИНЕЛЬ. 8угіп§а ѵнідагів.
77
син
сип
78
СИНЕНЕКЪ. Аііциапіит ѵіоіасеие,
ригригеие. Синеніе, чрезъ с., соіоге
соегиіео Ііпсіи.ч. Синесть, синизма, со-
Іог ѵіоіасеиз, ѵіоіасеит. Синета, ѵіоіа-
сеит. і2) 81. йіит ѵіоіасеит. Синет-
ный, ѵіоіасео соіоге Ііисіиз.
СИНЕЦЪ. См. Сапа.
СИНЕЦЪ. ІІіаЬоІи.ч.
СИНЕШЕЙКА. См. Варакушка.
СИНИЛЬНИКЪ, синильщикъ. Оиі
соіоге саегиіео Гт§іІ.
СИНИЦА, синичка. Рагиз та]ог. Си-
ничій , рагі тадогіе.
СИНІЙ, синь. Ѵіоіасеиз, ригригеиз.
Синее сукно, раипиз ѵіоіасеие. Синее
пятно, Ііѵог.
СИНОДАЛЬНЫЙ, синодскій. 8упо-
<іі. С. членъ, тетЬгшп зупобі. Синодъ,
.чупоби.ч, сопѵепіиз, чиргетит ІгіЬипаІ
ессіезіазіісит.
СИНТАКСИСЪ. 8уп1ахі8. Синтакси-
ческій, зупіасіісиз.
СИНТАПА. Сургіннв (аѵепив.
СИНЬ, синька. Ѵіоіасеиз соіог. С.
горная, соепііеит топіапит, 1арІ8 Аг-
тепіиз. Синѣю, Ііѵевсеге. Рука отъ
сильнаго удара посинѣла, тапиз ѵаііба
ріа^а Ііѵевсіі. Синѣюсь, ѵіоіасеит ѵібе-
гі. Смотрю чрезъ ноля и луга на си-
нѣющееся море, иііга или Ігапв ргаіа
сатроачне внЬсагніеит зресіо таге.
Синю, саегиіео соіоге Ііп^еге. Синить
бѣлье, с. с; Ііпіеа 1іп§еге. Синюсь, с.
с. Ііп^і.
СИНЮХА. См. Василекъ.
СИПЛЫЙ, сиплъ, сипучій, сішучь.
Каисиз. Снплыіі голосъ, ѵох Гпзса, Ганса.
СИМПЛЬ. 8сагаЬаеиз теІоІопіЬа.
СИПНУ. Каисшп Еегі, іггаисв8сеге.
Снповато, ѵосе зиЬгаиса. Сиповатый,
зиЪгаисиз. Сиповатость, аІЦиіб гаисііа-
ІІ8.
СИПОВКА. Рівіиіа равіогісіа. Сипов-
щикъ, <[иі сапіі Озіиіа равіогісіа.
СИПОТА н СИПУЧЕСТЬ. Наисйав;
азрбгііаз ѵосІ8. Сипучій, гаисиз.
СИПЪ. Ѵиііиг регспоріегиз.
СИПѢТЬ. Каѵіге.
СИРЕНА. ТгиІІа заіагіа; сасаЬиз заіа-
гіиз.
СИРЕНА бѣлая. РЫІабеІрЬиз сого-
пагіиз (Ыпп).
СИРИНГА. 8угіп§а.
СИРИНЪ. Аосіиа. Сиринскій, посіиае.
СИРОПИТАТЕЛЬНЫЙ домъ. Ог-
рііапо ігорііеит. Сиропитатель, огрЬа-
поІгорЬиз.
СИРОПЪ. 8угири8. Сиропный, зу-
гпрі.
СИРОТА, сиротина, сиротка и сиро-
точка. ОгЬпз, огЬа; риріііиз и рирШа.
Сироты, огЬі огЬаецие, так. одно огЬі.
Сдѣлаться сиротою, огЬагі рагепііЬиз.
Сиротскій и сиротный, аб огЬшп еі ог-
Ьат регііпепз. Сиротское имѣніе, Ьопа
огЬогига. Сиротскій доиъ, огрііапоіго-
рііенпі. С. судъ, соііе^іит бе Іиепбія
рирііііз. Сиротство, огЬйаз. Притти въ
сиротство, огЬаІит е88е рагепІіЬпз. Си-
ротствованіе , ѵііа іп огЬііаіе. Сирот-
ствую, еззе огЬнт, огЬагі, іп огЬііаіе
ѵіѵеге. Сиротѣю, огЬагі рагепІіЬиз. Си-
рый, сиръ, огЬиз, огЬаІпз; рагепІІЬив
огЬаіиз.
СИРѢЧЬ. Ѵібеіісеі, зсііісеі.
СИСТЕМА. 8у8Іета. Систематиче-
скій, зузіетаіісиз.
СИТЕЦЪ. 2іги8 или гігит. Машин-
ный, г.; сиі оре суііпбгі Гогтж ітргітип-
Іиг. Ручной, сиі тапіЬиз Г. ітрр.
СИТНИКОВЫЙ, ситовый и ситный.
Аб зсігрит Іасизігет регііпепз, еі ргор-
гіив; е зсігро Іасизігі. Ситникъ, ситов-
никъ, зсігриз Іасиеігіз. С. морской, зсіг-
79
сит
СКА
80
рив тагііітиз. С. пахучей, сурегив Іоп-
8П8.
СИТНИКЪ. Рапіз е Гагіпа сгіЬго сге-
Іа. Ситный, сгіЬго сгеіпе, епссгеіив.
Ситная мука, Гагіпа сгіЬго сгеіа. Сито,
ситечко, ситце, сгіЬгпш. Сѣять ситомъ
муку, Гагіпат сгіЬго впссегпеге. Какъ
ситомъ сѣотъ, еві ріпѵіа Іѳппібвіта.
СИТЦОВЫЙ. Е хіго.
СИТЯНЫЙ. Ад сгіЬгпт регііпепб.
СИЦЕ. (81) 8іс, ііа; Іаіі тойо; Ьос, ео
подо. Сицевый, іаііз, е)п8то<іі, ііщиь-
то<Іі.
СИЦИЛІЯ. 8ісі1іа. Король обѣихъ
Сициліи, гох пігіизцие 8ісіІіае. Сици-
лійскій, Сициліяпскій, віспіие, вісіііеп-
яів. По Сицилійски, еісиіе.
СІЯНІЕ. 8р1епдог, Гпі^ог; сапдог
(ослѣпительная бѣлизна), гадіаііо (луче-
зарное). Сіяніе солнца, вріепйог еоіів.
С. злата, Гпі^ог апгі. 2) Сарпі гаіііаіит,
пітЬпв.
СІЯТЕЛЬНЫЙ, сіятельнѣйшій. ІІІив-
I гівеітп8, сеівіввітив. Сіятельство, его
с. изволилъ приказать, і1ІП8ІгІ88Іто Ргіп-
сірі ІіЬпіІ ргаесіреге.
СІЯЮ. 8р1ешІеге, Гпі^еге, гасііаге.
Солнце сіяетъ, во! ГиІ§еІ. Золото сіяетъ,
апгпш Гп1"ѲІ. Звѣзды сіяютъ, азіга Гпі-
^епі, тісапі. 2) Р. т. сіяютъ добрыя
дѣла, еріешіепі, епііоесппі гесіе Гасіа.
СКАБІОЗА. См. Одышнан трава.
СКАЗАНІЕ, сказываніе. Пісііо, паг-
гаііо. По сказаніи этого, Ьіз дісііэ. По
с. проповѣди, Гіпііа сопсіопе засга. 2)
Маггаііо, геіаііо, соттешогаііо, тетогіа.
Сказаніе о Петрѣ Великомъ, соттето-
гаііо гегпт Реігі Ма^пі. С. объ осадѣ
Троицкаго монастыря, соттешогаііо
оЬвідіопів топавіегіі бапсіае Тгіпііаііе. 3)
Іпіегргеіаііо, ехріапаііо, ехрозіііо. Ска-
занный, дісіив, соттетогаіпв, ехріапа-
Іпв. Сказка, сказочка, ГаЬпІа, іаЬеІІа.
Сказывать сказки, ГаЬиІав соиіехеге, ^аг-
гіге. 2) Ѵох Гогепііз: цпае віп^иіаііщ
едосепіпг аЬ аііего <іе аіісщив ѵііа, піи-
пеге, тіпівіегіо. Съ меня взяли сказ-
ку, отпіа едосеге ]иввив еит, циге вре-
сіапі (вресІаЬапІ) а<1 аіісиіив ѵііат, пш-
пив, тіпівіегіит-сойповсешіа. Сказоч-
никъ, сказочница, циі, чиае сопіехіі, паг-
гаі ГаЬиІав; диі, чпа> "аггіі. Сказочный,
а<1 ГаЬпІав, а<1 ГаЬеІІаз регііпепа. Сказы-
ватель, чиі аИцшсІ Дісіі ѵеі паггаі. Ска-
зываю, йісеге, Іоцчі, еіоциі, ргоГеіте.
Сказать свое мнѣніе, виат дісеге вепіеп-
Ііат. С. кому что, аіісиі аіічиій Йісеге.
Скажи мнѣ, <1іс тіЬі, пагга тіЬі. Село
с. мнѣ правду, діс тіЬі ѵегит. Что мнѣ
сказать? чий! ѵів йісат? Не сказывай,
поіі йісеге. Я хочу тебѣ только сказать,
всііо, еіс ЬаЬеІо. ('.кажи жъ, что мнѣ
дѣлать, сейо і"іІиг чиід Гасіагп. Чтобъ
только сказать что нибудь, (Іісів саива.
Такъ сказать, иі ііа дісат. Это зна-
читъ ничего не сказать, піЬіі (Іісів, пі-
Ьіі паггав. Я сказалъ только такъ, рег
Зосит в. ]осапэ діхі, поп вегіо діхі. Онъ
сказалъ все что ему хотѣлось, еЯийіІ
отпіа, ЦП® ѵоіиіі. Я сдѣлалъ все, что
сказалъ, Лісіит ас Гасіит ге<1(1і<1і. Ска-
зать между нами, циосі іпіег пов Іісеаі
йісеге. Что скажутъ люди, если ты это
сдѣлаешь? чиіз егіі гитог рорпіі, цпіе
егіі Ьотіпит зегто, еі і<1 Гесегіе. Не
сказывать причины , гаііопет геіісеге.
Сказано и тутъ же сдѣлано, дісіит Гас-
іит. Все сказать, ничего не умолчать,
пііііі геіісеге. Думать что эро на его
счетъ сказано, зіЬі аіічиій дісіит риіаге.
Не могу сказать безъ слезъ, прости, пои
роеепт вісса дісеге Іисе, ѵаіе. Сказать
острое слово, (Іісіпт (Іісеге. Сказывать
проповѣдь , сопсіопет засгат ЬаЬеге
Яі
СКА
СКА
82
2) Ьі^пійсаге. Совѣсть мнѣ это сказы-
ваетъ, тіЬі геі сопвсшв вшп. 3) Кев-
ропйеге. Его сколько ни спрашивали,
но ничего не сказываетъ, Іісеі тпіішп
іпіегго^аіив еввеі, піЬіі гевроийіі. Что
вы иа это мнѣ скажете? <[иій тіЬі ай
Ьаес йісев в. гевропйеЬів? 4) Іпіевргеіагі.
Сказываюсь, сказуюся, йісі, соттопіса-
гі, раіейегі. 2) 81. Ьос еві. ій еві. Ьос
ѵпіі, ві^пійсаѣ 3) 8е ргойіегі. Сказы-
вается иностранцамъ, ве аііепі^епат
ргойіеіиг. С. чужимъ именемъ, аііепат
Гегі «г. іпйиіі рогвопаш. С. больнымъ,
паогЬит тепіііпг. Королевскимъ прин-
цомъ, теиіііиг ге^і® віігрів огі^іпет.
С. богатымъ, ѵегЬів Іосиріеіет ве Гасіі.
Никому не сказавшись, ргіѵаіо сопві-
Ііо. Можно ли такъ уѣхать, чтобъ мнѣ
не сказаться и не дать съ собою ви-
дѣться? віссіпе ше іпвсіепіе аЬіге, иі
тіЬі поп Ііспегіі сопуепіге? С. ученымъ,
ѵігиш йосішп ргойіеіиг; пошеп ѵігі Йосіі
віЬі агго"аІ. 4) Вісеге, сопнпппісаге.
Итти куда не сказавшись ви кому, аЬіге
цоо пешіпі йісепіеш. Никому не ска-
завшись, началъ это дѣло, пе ѵегЬо <;пі-
йеш иііі Ьотіпі йісіо, сіаш отпіЬпв Ьапс
гет а^геввпв еві. Имъ сказано не въ
путь, а на сраженіе итти, топііі поп ііег
ірвов іпіго, вей рг®1іпт.
СКАКАНІЕ. 8аІІив, спгвив ециі сііа-
Іив. Скакливый, цоі іасііе сигви сііаіо
Гегіпг. Скакунъ, скакунья, ваііаіог, цоі,
чи® ваііі, ваііаі. 2) ЕппатЬпІив, пеиго-
Ьаіа, всЬтпоЬаІев. 3) Ециив ѵеіосівві-
тив, регпіх. 4) Сепив соІитЬ® аііав
соІитЬав аііесіапіів.
СКАЛА. 8ахит, реіга, гирев, всори-
Іив (въ морѣ), саиіев (остроконечная).
2) Согіех Ьеіпі®. Покрыть кровлю ска-
лою, іесішп 1е§еге согіісе Ьеіці®.
СКАЛКА. Суііпйгив Ііпіеів 1®ѵі^апйів. I
СКАЛОЗУБЛЮ и ЗУБОСКАЛЮ. Ве-
гійеге, іггійеге, еіийеге. Скалозубство
и зубоскальство, іггівіо, іггівив, Йегівив.
Скалозубъ и зубоскалъ, саѵіііаіог. Ска-
лозубка и зубоскалка, саѵіііаігіх.
СКАЛОЧКА. Ѵегііко (МйІІ.).
СКАЛЫВАНІЕ, чрезъ ск. Рипсіів по-
Іапйо, (Іеві^пашіо ай ехетріиш. 2) Для
скалыванія, ай ІоІІепйит весапйо. Ска-
лываю, рипсіів поіаге, Йевіупаге ай ехет-
ріот. 2) 8есапйо, йевесапйо, саейепйо
Іоііеге. Сколоть сучья съ доски, аввегів
пойов весапйо Іоііеге. Скалываюсь, воі-
ѵі, йесійеге. Сучокъ скололся, пойив
агЬогів воіиіив еві. 2) Рипсіів поіагі,
Йеві^пагі ай ехетріпт. И достопамят-
ную оказавъ храбрость, копьями ско-
лотъ, еі тошогаЬіІІ ейііа рп»па, оЬгп-
Іпв Іеіів еві.
СКАЛЮ. Вепіев ехвегете, гіп^еге.
СКАМЕЕЧНЫЙ. ЯсаЬеІІі. Скамья,
скамейка, скамеечка, всаЬеІІит.
СКАМАВСЯ. (Іепив ѵѳіосіипі паѵі-
рчопіпі.
СКАНЬ. Гііа Ііпеа йиріісаіа Іогіа.
СКАПЫВАНІЕ, можно выр. гл.—Ска-
пываю, Гойіепйо Іоііеге, аиГегге, йепіеге.
СКАРА. См. Скора.
СКАРБНИЦА. V. оЬв. сеііа ропагіа.
Скарбовый, виреііесіііів. Скарбъ, виреі-
Іех; аегагішп, Йвсив.
СКАРЕДНО. Тигрііег, йейе; вригсе,
вогйійе. Скаредность, вригсіііа, врпгсі-
Ііев, йейііав, йеіогтііав, іигріінйо. Ска-
редъ, Ьото Іеіег еі йвйпв.
СКАРМЛИВАЮ. Равсепйо сопвите-
ге. Скормилъ лошадямъ все сѣно, Іо-
Іпт Іогппт ециів равсепйо сопвитвіі.
СКАТАНЫЙ. Сопѵоіиіит.
СКАТЕРТНАЯ. Віаеіа, иЬі Ііпіеа сое-
паіогіа вегѵапіиг. Скатертникъ, оріГех
Ііпіеотиш теив® вирегіпрсіепйогит. 2)
83
СКА
скв
84
Еесіізіегпеаіог, йгиеіог Скатертный,
Ііпіео тепза» яирегіп^ісіеийо зогѵіеп», ай
ій аріиз. Скатерть, скатертка. ііпіеит
теизае ьирегіпрсіепйит.
СКАТИСТЫЙ. Вѳеііѵіз, аЬгирІиз, йе-
гиріиз, аЬзсізиз, ргжсерз.
СКАТОКЪ. Каіа сіаѵаіа.
СКАТЪ, скатецъ. Юесііѵе, йесііѵііаз.
СКАТЪ. Каіа. С. колючій], ч. Гиіо-
піса. Съ шипомъ на хвостѣ, ч. разііиаса.
СКАТЫВАНІЕ, при скатываніи. Іп
ге соиѵоіѵепйа. Скатываю, соиѵоіѵеге.
Скатать скатерть, Ііпіеит тепзж зирег-
іпрсіепйит соиѵоіѵеге. С. комъ снѣгу,
рііат піѵеат сіситѵоіѵепйо еГПсеге.
Скатываюсь, сопѵоіѵі.
СКАЧЕННЫЙ. Ѵоіиіиз, Йеѵоіиіиз. 2)
АЫиІиз, еіиіиз, Йеіиіиз. Скачиваю, ѵоі-
ѵегѳ йеѵоіѵеге. Скачивать со стѣны
куфы, сираз йе гсиго йеѵоіѵеге. Ска-
тить камень съ горы,, захшп топіе йе-
ѵоіѵеге; з. й. ш. йеѵоіѵі зіпеге. 2) АЫио-
ге, еіиеге, йеіиете. Скачиваюсь, йеѵоі-
ѵі. Скатиться съ горы, пюиіе йеѵоіѵі.
Скатиться съ вышины. Е зиЫіпіі йеѵоіѵі.
Рабочій скотъ катился въ низъ наподо-
біе сыплющихся обрушинъ, ]огпепІа сит
опегіЬиз гиіпж тойо йеѵоіѵеЬаиІиг.
СКАЧКА. Л^ііаііо, озсіііаііо. 2) 8аі-
іаііо. 3) Сигзиз едиогит; сигзиз едпез-
іег. Скачокъ, заііиз. Сдѣлать с., заі-
іит йаго, заііге. Скачу, заііге. Скакать
на доскѣ, зирег іаЬиіат заііге. Скок-
нуть черезъ ровъ, іюззат Ігапзіііге, заі-
<и зирогаге. С. черезъ стѣну, тигит
Ігаизіііге. 2) Сііаіо сигзи Геггі. Ло-
шадь очень хорошо скачетъ, едииз сі-
Іаііззіто сигзи Гегіиг,
СКАШИВАЮ. V. 8агіІ. оЫідие, ех
оЫідио зесаге. 2) НегЬат, ^гатеп Йе-
зесаге.
СКВАЖИНА, скважинка.. Віта, гі-
тиіа, йззит, бззига. Задѣлать сква-
жину , гітат ехріеге. Полсти черезъ
узкую скважину, рег ап^изіат гітащ
гереге. Сквозь, въ скважину, гітаііпі.
Скважиноватый, гітозиз, ріепиз гіта-
гит. Скважность, гагііаз.
СКВАРА. V. оѣз. іттипйіііа, зогйез,
здпаіог. 2) Саіог, агйог.
СКВАШИВАТЬ, сквасить. Асійщц
геййето. С. молоко, іас асійит геййеге.
СКВЕРНА. Іпдиіпатепіит, роііиііо.
Очистить себя отъ всякія скверны, ри-
гит зе зізіеге, ргжЬсге; іттипот зе
зегѵаге аѣ отпі іидиіиатепіо. Сквер-
навецъ , Ьото іеіег еі Гоейия. Скверна-
вый, сквернавъ, ітригиз, іттппйиз, рго-
Іѣииз. Скверно, Гоейе, Іигрііег.
СКВѢРНОДЕЙ, сквернодѣйца. Но-
то йіззоіиіиз, ііѣійіпозиз; Сетіпа Йіько-
Іиіа, ііѣійіііоза.
СКВЕРНОСЛОВЕЦЪ , сквернослов
никъ. ОЬзссеиѳ іоциепз, зрНгсійісиз
(Ріаиі). Сквернословіе и сквернослов-
ство, оЬзсоепіІаз ѵегЬогит, огаііопіз.
Сквернословлю, оЬзсооие Йісете, зригее
йісете.
СВЕРНОСТЬ, сквернота. Ітрпйісі-
Ііа, ІіЬійо; зригее йісіа; йісіа оЬзсоеиа.
СКВЕРНОТВОРЕНІЕ. Раігаііо тетит
оѣзсоепагит, Гоейагит, Іигріит,—Сквер-
потворю, гез оѣзсоепаз, Іигрез, Яа§і1іа
раітате.
СКВЕРНЫЙ, скверенъ. Ітригпз, іт-
типйиз, Іпгріз, Гоейиз, оѣзсоепиз. Это
скверный человѣкъ , езі Ьото Гоейиз.
Скверню и оскверняю, Гсейаге, іпциіпа-
ге, роііиеге. Гарпіи все прикоснове-
ніемъ своимъ осквернитъ, Натруі® сои-
Іаеіи отиіа Гоейапі. Сквернюсь и оск-
верняюсь, зе іпдиіиаге, зе роііиеге.
СКВОЗИТЪ. Тгаизрісііиг, регѵійеіиг.
Сквозный . диой реиеігаі, регѵайіі. С.
скя
86
скв
83
вѣтръ, тепіиа аіідиот Іосит регйапв.
Сидѣть на сквозномъ вѣтрѣ, ведете, иЬі
ѵепіив регваі.
СКВОЗЬ. (81.) Сквозѣ, рггеров, циж ге-
«;ІІ, с. ассизаііѵит: рѳг, Ігапэ. Смотрѣть
с. рѣшетку, рег Ігапвеппапі айврісеге.
Пронзить кого мечемъ с. грудь, аіідиет
рег ресіия ІгапзО^еге. Видію с. дверь,
Ігапересіит ргаеЬеІ ]апиа. Пробиться с.
непріятелей, рег тейіав ѣозііиш асіев
ѵіат іпѵеиіге, віЬі раІеГасеге. II. сквозь
непріятельское войско, регігш^его Ьаг-
Ьагогит асіет. Смотрѣть с. пальцы,
аіісиі іпйпі^ѳго в. сопиіѵеге іи аіідиа ге.
СКВОРЕЦЪ, скворчикъ. 8іигпиз.
Скворка, віитпиз Гетіпа. Скворцовый,
ліигпі. 2) Р. т. ѵегвіеоіог, ѵагіиз.
СКЕПАТЬ. См. Щепать.
СКИДАННЫЙ, 1>е)ес1ия; йеігасіиз.
'Скидаю, йерсеге, съ пред. де и о, или съ
•однимъ твор. и. Скинуть камень съ го-
ры, вахпт топіе йерсеге. 2) ІІеІгаЬеге,
аиіегге, ІоІІеге, йетеге; ропеге, йероие-
го. Скинуть шляпу, сариі ппйаге, аре-
тіге; Іецітеп йеігайеге сарііі. С. пе-
редъ кѣмъ шляпу, сарііе арегіо аіідиет
ваіиіаге, йоропоге. С. еъ кого платье,
ѵовіе аіідиот охиеге; аіісиі уовіет йеі-
гаЬеге. С. съ себя илатье, ѵевіев віЬі
йоІгаЬеге; ее ехиеге ѵевІіЬиз. С. чехолъ
съ козелъ, іпйитеніиш е вебѳ аигі^ае
йотеге. Александръ, не скинувъ пан-
цыря и не вкусивъ пшцн и питія, стоялъ
на пути, гдѣ слѣдовало войско, Аіехап-
йог іЬогасот айѣис іпйиіив пес аиі сіЬо
геіесіив аиі роіи, диа ѵеиіеЬаІ ехогсііиз
СОП8ІІІІІ. Скинуть съ себя Македонское
и одѣться въ Фригійское платье, шасе-
йоиісит ЬаЬіІпт рЬгу^ісо тиіаго. Скн-
даюсь и скидываюсь, Гасііейеропі, йоіга-
Ьі. Кафтанъ узокъ въ рукавахъ, не
скидывается, ѵовіі» іп таиісів айкігіеііог
еві, Ьаегеі, сипсіаіиг. 2> Ресипіат
сопЙсегв, сопГегге. Они скинулись Йо
рублю съ человѣка, ииивдиіздие рго во
гиЬеНіоиет сопіиііі. Скидываніе, йеі'ес-
Ііо. Скидываю, йерсеге, засёге йеогвшн.
Скидывать съ кровли снѣгъ, иіѵек Іееіо
йерсеге. 2) Соирсѳге. Скидать что въ
кучу, аіідиій іи иииш сшпиіит соирсн-
ге.
СКИМЕНЪ. Ьеопів саіиіив.
СКИНІЯ. Сава, ІаЬегпасиІит. 2) Та-
Ьегпасиіит Гсейегів.
СКИНОПИГІЯ. Йасгит Іийаеогит, Іа-
Ьетасиіогит Гевіит, іп тетогігт сот-
тетогаііопів ірвогит виЬ Іепіогіо сеІеЬ-
гагі воіііит. 2) ТаЬегпасиІі сотрасііо.
СКИНОТВОРЕЦЪ. ТаЬогпасцІагіив.
СКИНУТЫЙ. Ве]есІия, йеігасіив.
СКИПАЮСЬ. Агсіе йепзагі, а сопци-
Іагі. Повѣсть скипѣлась, саіх агсіе йеп-
ваіа еві.
СКИПЕТРОДЕРЖАВІЕ. 8сер1гі §0»-
Іаііо; ітрегіит, роіевіав ге^іа. Скиптро-
дери:еіѵь и скиптровосецъ, всерігиш §ев-
Іанв, всерІгіГег.
СКИПЕТРЪ. 8сер1гит. 2) Кедпшп
ітрегіит.
СКИПИДАРЪ. Оіеит ІегсЬепІЪіпит.
СКИРДЪ. Меіа Гсепі; теіа Ігитеиіі-
СКИСАНІЕ. Соа^иіаііо. Скисаюсь,
соисгевсеге, соіте, вріввагі. Молоко ски-
слось, Іас уеіаіит, сопсгоіит еві. Ски-
слый, §е!а1и$, сопсгеіив.
СКИТАНІЕ. Ѵа^аііо, еггог. Скитаюсь.
оЬвггагѳ, ѵа^агі; поп ЬаЬегѳ яейот віаѣі-
Іет.
СКИТНИКЪ, скитянинъ. Пото воіі-
Іагіив, апасЬогеІа, егетііа. Скитшічій и
скитническій, ай Ьошіпет зоіііагіит рег-
Ііпепв, воіііагіив.
СКИТОНАЧАЛЬНИКЪ. Сариі, рг®-
вев весі® ііжгеііеогит.
87
скл
скл
88
СКИТЪ. Вотісіііит Ьотіпіе еоіііагіі,
сеііа. 2) Кесеріасиішп Ьаегеіісогпш.
СКЛАБЛЯТИСЯ. 8иЬгі<1еге, аггійеге.
СКЛАДЕНІЕ. (81.) Сопвегіев. Скла-
денный, сотріісаіие; іп ипінп соііаіие,
аіідио еогіет Іосо ровііие; сопГесіие, соі-
іаіие. Складень, топііе. Алмазный с.,
топііе ех асіатапіе асшпіпіЬив іпеігисіо.
Складка, сотроеіііо, сотріісаііо. 2) Ріі-
саіига. 3) СоІІаІіо, рогііо, гаіа раге.
Складни, ‘пей, <1ио ѵеі ріигев сит ітарі-
піЬие еансіогит ІаЬеІІаі, дна: сотріісагі
ровеииі. Складно, тобиіаіе, сопсіппж.
Пѣть с., тобиіаіе саиеге- 2) Сотроеііе.
Говорить с., с. ііісеге. Складность, Ьаг-
шоиіа, сопсепіие. Складный, складенъ,
сопеоиие, сопсіппие, еиаѵіе, уисипЛие,
пюііііег сагіепе; сойасгепе. С. голосъ,
ѵох сопеопа, соисіпиа. Складное пись-
мо, еріеіоіа аріе еі сотроеііе есгіріа. 2)
Складный человѣкъ, іюто Гогтоеиз, ѵе-
пиеіие.
СКЛАДНЫЙ. Ріісаііііе. С. ножичекъ,
сиііеііиз ріісаііііе. С. столъ, стулъ, аеі-
Іа, шепеа ріісаііііе.
СКЛАДЧИКЪ. (2иі ресииіат сопГегІ.
Складчина, ресипіа соііаіа. Дать, поло-
жить въ складчину, ресипіапі (іи сотти-
пе) сопГегге.
СКЛАДЪ. СоЬоегеиІіа, оніо. Въ его
стихахъ нѣтъ ннкакого склада, е]ие ѵег-
еие ииііо огйіие, іисотровііе ясгіріі еииі.
2) Еіііегагит ргопипііаііо. Складываніе,
соасегѵаііо, сопеіііиііо. 2) Сотріісаііо.
С. письма, сотріісаііо еріеіоіае. 3) Ьіі-
Іегагит ргопипііаііо. Складываю, соп-
зіііиеге, сотиіаге, а^егеге, айа^егеге.
соасегѵаге. Скласть хлѣбъ въ скнрды,
ігитепіит іп теіае ехеігиеге. 2) Ропе-
ге, беропеге, ІоІІеге, аиГегге, гіетеге.
Сложить кому съ плечъ, опие Ьшпе-
гІ5 йероиеге. 3) Сотріісаге. Сложить
письмо с., еріеіоіат. 4) 8у1ІаЬгааге. Онъ
не только читать, ио и складывать еще
не умѣетъ, іапіит аЬееІ, иі Іе^его, иі
еііат ауІІаЬіхаге пеесіаі. 5) Агігіеге,
(Іег. АгііЬ.). 6) V. РіеЬ. ехсо^ііаге, то-
Іігі, Сп^еге, тасіііпагі. Сложить сплет-
ни, гіхаа сіеге, ехсііаге. Свою вину скла-
дывать на другаго, сиіраш а ее гетоѵе-
ге; сиірат іп аіідиет соиГегге, ІгаиеГег-
ге, сиірат аІІгіЬиеге аіісиі. Сидѣть
склавши рукн, сотргеееіе тапіЬие еебеге;
оііоеит евве, оііагі, піЬіі а&еге. Сложив-
ши руки, бі^іііе іпіег ее ресііпе пехіе
Огіб.—Складываюсь, Ниріісагі, ріісаіііет
ееее. Ножикъ складывается, сиііег <1ир-
Іісаіиг. 2) Іил^і, соп]ипрі. 3) Соиіісеге,
сопГегге.
СКЛЕВАНІЕ, по склеваніи корму. Ра-
Ьиіо (Іеѵогаіо, сопеитіо. Склевать, <)е-
ѵогаге,сопеитеге. Куры склевали кормъ,
ёаіііпж раЬиіит соиеишеегр.
СКЛЕЕНІЕ, склеиваніе. Соп&іиііпаііо,
соп]ипсІіо гегит оре §ІпІіпія. Склеен-
ный, соп^іиііпаіие, ^Іиііпе з'ипсіия. Склеи-
ваю, соп§1и1іпаге сощип^еге 8. іии^еге.
Склеить доски, аеяегее соп^іиііпаге. С.
разбитую чажку, раіеііат Ггасіат ^Іиііпе
]ип»еге. С. вмѣстѣ нѣсколько листовъ
бумаги, а!і<]иоІ сііагіж Гоііа соп^іиііпаге.
Склеиваюсь, сопДиІіпагі, "іиііие ]ип§і.
Доска плотно склеиларь, ІаЬиІа агсіе
ріиііпе уипсіа ееі. Склейка, соп^іиііпа-
Ііо, ^Іиііпаііо рег Геггишеш; <рга гее §1и1і-
пе риісіа ееі. Видна на доскѣ склейка,
ѵееіі^іа соп^іиііпаііопіе іп ІаЬиІа сегпипіиг.
СКЛЕПА, склепъ. ОиА гее сіаѵіе ге-
Іиеіе (ігпіаіа ееі. Склепанный, сіаѵіе геіи-
еіе соііі^аіие, Йгтаіие. Склепываніе,
бгтаііо, соііі^аііо сіаѵіе геіиеіе Гасіа.
Склеиываю, Йгтаге, соПі^аге сиерібе
сіаѵогит геіиеогит. Склеиать цѣпь,
аппиіоз саіеиае іпіег ее (ип^еге.
89
скл
скл
90
СКЛИЗКІЙ, склизокъ. ЬиЬгісив. Склиз-
кая дорога, ѵіа ІиЬгіса. Угорь склизокъ,
ап^иШа ІиЬгіса: отт. Пословица, ап-
^иіііа еві, еІаЬіІиг, о человѣкѣ увертли-
вомъ. Склизко, ІиЬгісит еві. На льду
с., іп §1асіе ѵіх рейіЬив соивівіав, Іат ІиЬ-
гіса еві.
СКЛИКАНІЕ. Ѵосаіив, аѵосаііо. Скли-
канный, ѵосаіив, аѵосаіив, йеѵосаіив.
Скликаю, ѵосаге, аѵосаге, йеѵосаге. Скли-
кать собакъ, сапев аѵосаге. Скличка,
аѵосаііо, сапнт.
СКЛОНЕНІЕ. Еіехіо, регвиавіо. Для
склоненія его на мою сторону, употреб-
ляемы были друзьями разныя мѣры, еит
ІгаЬепйит іи теав рагіез ріигев гаііопев
і'атіііагев теі іиіёге; атісі ріигев гаіі-
опев іиіеге еит а<1 саиват повігат
ай]ип§;епйі. 2)- Тег. §гатт. йесііпа-
Ііо. 3) Иесііпаііо, йеЛехиз. Склоп. сѣ-
верное, южное, йеЛехиз веріепігіопа-
Іів, аивігаіів. С. магнитной стрѣлки, йе-
сііпаііо асив та^пеііса». — Склоненный,
регвиавив, регриівив, ітриівив ай диій.—
Склонность, ргосііѵііав, ргорепвіо, атог,
віийіит, сирійііав, арреіііив. С. къ чему,
аиітив а<1 аіідиій ргорепвив, ргосііѵів.
Имѣть къ чему с., ргосііѵет, ргорепвит
евве ай аіідиій віийіовит, атапіет евве
аіісщив геі; віийіо геі ІгаЬі; сиреге аіі-
диій. Имѣть къ чему естественную
склонность, паіига ргорепвит евве ай
аіідиій. Имѣть къ чему чрезвычайную
склонность, еЛйввив іийиі^еге аіісиі геі.
Онъ имѣетъ большую склонность къ
военной службѣ, тахіто тііііію віийіо
Іепеіиг. 5 него пѣтъ ни малѣйшей
склонности къ ученію, аЬЬоггеІ, аііеппв
еві а віийіів. Чувствовать къ кому склон-
ность, ргореиво іп аіідиет апіто евве;
аіісиі Гаѵеге, віийеге; аіідиет атаге,
аіісиіив атапіет евве. Не чувствовать
къ кому склонности, аііепо или аѵегво
аЬ аіідио апіто евве. Возъимѣть къ
чему склонность, а1іси)ив геі віийіо іп-
сепйі. Потерять къ кому с., аЬ аіідио
аііепагі. Слѣдовать свонмъ склонно-
стямъ, апіті ітреіит ведиі; віиіііів виів
оЬведиі. Склонный, склоненъ, іисііпа-
Іив ай аіідиій, ргорепвив ай аіідиій. (Ко-
го легко склонить къ чему напр. къ
перенесенію обидъ , къ увеселеніямъ и
проч.), ргосііѵів, ргопив ай аіідиій (лег-
ко подверженный чему, н т. пр. гнѣву,
болѣзнямъ и пр.). Склонный къ добру
ко злу, ргоиив ай Ьоипт, агі таіит.
Быть склонну къ мятежу, иоѵів геЬив
віийеге. — Склоняемый, диой йесііиагі
роіеві. Склонный ко враждамъ и къ
тяжбамъ привыкшій, Гасііів саревзепйіэ
іпітвсіііів еі (ого ехегсііиз. Склоняю на
что, къ чему, ай аіідиій аіідпет аййисе-
се, ітреііеге, аіісиі аіідиій регвпайо-
ге. Склонить кого просьбою къ чему,
ай аіідиій аіідиет ргесіЬив аййисеге.
Склонять кого къ принятію вмѣстѣ съ
кѣмъ защищенія города, Ьогіагі, иі диів
сит аіідио Іиіеіат игЬів вивсіріаі. На-
дѣюсь, что склоню его къ' этому пред-
пріятію, врего, іоге, иі еит ай Ьапс іп-
серііопет аййисат. Его не можно бы-
ло къ этому склонить, аййисі поп роіиіі,
иі Ьиіс геі аввепіігеіиг. Его можно с.
самою малостію, а геЬив Іеѵіввітів репйеі.
Склоняюсь, аййисі. Онъ не склоняется
на это, поп аййисііиг, иі Ьос Гасіаі. Я
удивляюсь, что ты склонился на это,
тігог, Іе аййисі роіиівве, иі. Склонить-
ся на чью прозьбу, ргесіЬив а!іси]ив іп-
йиі^еге. 2) Иесііпаге, йеііесіеге, йесе-
йеге. 3) Иесііиаге. Это имя склоняет-
ся но первому склоненію, Іюс потеп
ведиііпг погтат ргітаг йесііпаііопів.
СКЛОЧИТЬ. См. Клочить.
91
скн
ско
92
СКЛЮЧАЮ. :(8І.) Еігпіаге, сопвппа-
те, ]ипцеге, соп]ип§еге.
СКЛЮЧЕНІЕ. (81.) Орив (аЬгі 1і8пагіі.
СКЛЯНКА, скляночка. Ѵіігеипі (ѵав).
ѵазсиіиш оііасіогіит; ѵазсиіит тебіса-
тспііб 80гѵаікІІ5. Скляночный, а<1 ѵіі-
геит еіс. регііпепя.
СКНИПЫ. Ребісиіі, ребісеііі.
СКОБА. Ѵіисиіит, ІіЬиІа. Сколотить
скобами расколовшуюся доску, ІаЬиІат
гиріат, бігиріат ГіЬиІа ѵіпсіге, Йгтаге.
2)Г’егтит воіеат геГегепв, дио саіх саі-
сеогиго (ігтаіиг.
СКОБЕЛЬ, 8са1ргит, боІаЬга. Ско-
бельный, ныя ручки, апва; боІаЬг®.
СКОБКА, скобочка. Рагѵа ІіЬиІа. 2)
ІТпсі. ІІаннсать слово въ скобкахъ, ѵег-
Ьот ипсі$ іпсіибеге. Что поставлено въ
скобкахъ, іпІет)есіа.
СКОБЛЕНІЕ. Каеи$, гаяига, бепіііа
оре типсішс. Скобленный, га$и$, бега-
ви«, гипсіпаіив, бегипсіпаіив. Скоблен-
ная доска, ІаЬиІа гипсіпаіа. Скоблю, га-
беге, бетабеге, аЬгабеге, егабете. Скоб-
лить доску скобелью, ІаЬиІат боІаЬго
гипсшаге. С. вожемъ оішскв, ѵіііа іп
ясгіЬепбо соттівка габете, етабеге. Скоб-
люсь, габі, бегабі, аЬгабі, егабі. 2) Ко-
бете. Мышь скоблетъ подъ поломъ,
тпи$ іаѣиіаіит габіі.
СКОБЛЯ. Кабиіа, Іі^пшп дйоб габі-
Іит.
СКОБОЧНЫЙ. ГіЬиІ®, сопііЬиІю, ге-
Ііпасиіі.
СКОБЧАТЫЙ клей. СІиіеп сопбЬи-
Іат геСегепя.
СКОВАНІЕ, сковываніе, чрезъ сковыв.
ассибеибо; сотребіЬия ѵіисіепбо. Ско-
ванный, ассияия; ѵіпсиіія, саіепів ѵіпсіив;
ѵіисіив. С. преступникъ, таіейсия ѵіпс-
іиа, можно доп. сотребіЬия.
СКОВЕРКАННЫЙ. Согги§а1и8, таіе
яіпиаіив. Сковеркнваю, согти^аге, та-
1е віппаге.
СКОВКА, можно выр. гд. 2) Ѵеаіірит
геі ассиа®.
СКОВОРОДА, сковородка, сковоро-
дочка. АЬепит (всякая мѣдная посуда)
вагіа^о. Блины пекутся на сковород-
кахъ, Ігасіа іп яагІадініЬив содиипірг.
Сковородникъ, орегсиіит яагіа^іиія. Ско-
вородный, аагіавіпія. 2) Оной іп вагіа-
§іпе содиііпт, Ггі^ііит.
СКОВЫВАНІЕ. Си. Скованіе. Сковы-
ваю, ассибеге, сшіеікіо ]ип“еге; ѵіпсиіів,
саіепіа ѵіпсіге, сопГетгптіпаге. Сковать
двѣ полосы желѣза, <1иаз или Ьіиав Гег-
гі піавзав ассийеге, сшіепйо ]ипееге.
Сковать, ѵіпсіге, беѵіпсіге; ѵіисиіів а<1-
яігіпвеге аіідиет. С. ноги, ребев ѵ. а<к.
С. двоихъ по ногу, еібет сгигі «іиогит
ипа саіепав ііуісеге. Сковываюсь, асси-
бі, сопГеггитіпагі, сибепбо ]ии§і. 2)
Ѵіпсігі, беѵіпсігі, ѵіисиіія абаігіп^і.
СКОВЫРИВАНІЕ. Кирііо. Сковыри-
ваю, геігісаге, ехиісегаге. Сковырну-
тый, гпріив, геГгісаІив, ехиісѳгаіив.
СКОКТАНІЕ. (81.) Тіііііаіив. Скок-
тати, Ііііііаге.
СКОКЪ. Баііия.
СКОЛАЧИВАЮ.Т иибепіет авсіа Ігапв-
ѵегяа Іоііеге 8. бетеге. Сколотить об-
ручи съ бочки, авсіа Ігапвѵегяа Іипбеп-
іет сігсиіов боііо бетеге. 2) Что съ
чѣмъ, с!аѵі$ сопіі^еге. Сколачивать по-
ловицы прн настиланіи пола, аяяегея ра-
ѵітепіі сотрін^еге. Сколачиваюсь, іип-
бепбо оре аісі® ігап$ѵегв® беті, ЮІІі.
Обручъ по маленку сколачивается, сіг-
спіив авсіа Ігапзѵегяа Іепііег ІоІІіІиг. 2)
Іип^і, сотріп^і, сіаѵія соп(і§;і. Половицы
плотно сколотились, а$$еге8 ргоЬе, агсіе
сотрасіі випі. 3) Сколотиться съ день-
гами, пшііо пе^оііо ресипіат сотрагсе-
ско
ско
за
ге, рагсітопіа асциігеге. Сколотившись
еъ деньгами, заплачу долги, аСресишаш
сотрегвего, отпе «еа аііеиит воіѵат.
СКОЛКА, скалываніе, сколокъ, ско-
лочекъ. Аввиіа Іідпо воіиіа. 2) Рипсіів
' бівііпсіа погта.
СКОЛОТИТЬ. См. Сколачиваю.
і СКОЛОТЫЙ. Пейввив. 2) Рипсіів
' бівііпсіив. Сколотый копьями, Іеіів оЬ-
гиіив.
а СКОЛОЧЕНІЕ. Ііетііо оре Іипбепб®
с Ігапаѵегбіе авсіге. 2) Сотрасііо, сотрас-
Ь. Лига.' Сколоченный, оре Ігапвѵеге® ав-
ь хі® Іипбепбаі бетіив. 2) Сотрасіив,
г. сіаѵів соибхив.
• СКОЛУПНУТЫЙ. 8саЬепбо бетіив,
г бесегріив. Сколупываніе, бетііо сгиві®,
I ЧПа ѵиіпив оЬбисіІиг. Сколупываю, вса-
Ьепбо бетеге, аиГегге. Сколупнуть
струпъ съ болячки, ѵиіпегів сгпвіат вси-
Ьепьо Іоііеге, бетеге.
СКОЛЬ. Оиат, диапіит, диапіореге.
Онъ не замѣтилъ, с. это гнусно’, диат
Іигре еввеі, поп ѵібеЬаІ.
СКОЛЬЗИТЬ. ІаЬі, ІаЬібиш, ІиЬгісит
евве. На льду ноги скользятъ, іп діасіе
ребев Іарваиі. Угорь въ рукахъ сколь-
зятъ, апдиіііа тапіЬив ІаЬі ѵиіі. Скольз-
кій, скользокъ, ІиЬгісив. Ледъ сколь-
зокъ, діасіе» еві ІиЬгіса. 2) Р. пі. би-
Ьіо8, апдивіив. Скользкія обстоятель-
- ства, гея биЬі®, апдияіаэ. Скользко, ІиЬ-
гіспш еві. По дорогѣ итти очень с.,
ѵіа еві абтобит ІиЬгіса, ІаЬіба. Сколь?.-
новаго, аіідиапіит ІиЬгісит е8І. Скольз-
кость дороги, льда, ѵіа, діасіев ІиЬгіса;
ІиЬгісит іііпегів, діасіеі. На скользкомъ
мѣстѣ трудно держатьея, того м гляди,
что упадетъ, Іосив ІиЬгісив ѵевіідіа ГаІ-
ІіІ.
СКОЛЬКІЙ, фиат тиііо, диоі. —
Сколькихъ вы работниковъ наняли? диоі
«м
оретагіоь тегсебе сопбихівіі? Сколько,
диоі. С. ихъ всѣхъ? диоі випі іііогиш
(на лицо)? диоі вппі іііі -(если взять
всѣхъ)? Сколько вы платите за наеиъ
покоевъ? диапіі ЬаЬіІав. Сколько разъ,,
диоііев. Сколько ни есть, диоі диоі, раи-
Іиіит, аіідиапіиіит, Іапіиіит. Сколько
найдется такихъ, іоп бы—очень мало,
дпоіиздиівдие Ьотіпшп герегііиг, диі...
Сколько бы, диапіишѵів, иі съ сол. С.
краснорѣчивы себѣ пи казались, иі яіЬі
бівегіо ѵібеапіиг. Сколько могу судить,
а. диіб тіЬі уибісіі -віі; -в. диіб ѵібео.
СКОМЛѢНІЕ. (81-') Миііііо. Скоммо,
тиііге.
СКОМОРОХЪ. (81.) Скомрахъ, Ьото
носовое, іосиіагів, гібіспіпе. Скоморо-
шество, зосив; ІибіЬгіит; )оси8 еі Іибив.
Скоморошескій, скоиорошный, Гевііѵиа,
З'осовие, ]оси1агІ8. Скоморошу, аіідиет
оЫесІаге еаііапбо, сапепбо,]оси!апбо.
СКОНЧАВАЮ. Ітріеге. Скопчавать
теченіе, ітріеге ситвит, евве іп ірво сиг-
8и сігса бпет. Скончаваюсь, сотріегі.
Егда скопчавахуся дніе пятидесятницы,
сипі абѵепіввеі репіесоеіе. 2) Еѵепіиш,
ехііит ЬаЬеге. .3) ОЬіге, тогіет оЬіге,
ех ѵііа бесебеге, ѵііа ехсебеге. Скон-
чаться моровою язвою, ревіііепіі тогЬо
соггеріит евве. При сихъ словахъ Ме-
кедемъ скончался, и тѣло его съ конн
свалялось, Ьа>с адепіет М. апіта беГе-
сіі, согривдие е)и8 бейихіі іп Іеггат.
Скончаніе, іегтіпаііо; сопзиттаііо, ПпІ8.
СКОПА» Еаісо Ьаііаіиб; адиііа оввіГ-
гада.
СКОПАНІЕ. Ветііо рег Говбпгат.
Скопанный, Гобіопбо виЫаіив, аЫаІпх,
бетіив.
СКОПЕЦЪ. Ното савігаіив, ѳиписЬив,
врабо.
95	С'ко
СКОПИДОМЪ.. Нолю пітіз рагсиз,
Іепах.
СКОПИННЫЙ. Еаісошз Ьаііаеіі.
СКОПИТЕЛЬ. Оиі соггабіі, сотраг-
сіі (аіідиісі).
СКОПИЩЕ. ТигЬа, шапиз, саіегѵа,
§гех. С. развратныхъ людей, саіегѵа
Ьотіпиш діззоіиіогит. С. вѣчныхъ снѣ-
говъ, асогѵі, сопдегіоз піѵіит пиііо іет-
роге Іідиезсеиііиш; сопѵепіісиіиш 1е-
ѵіит, ітргоЬогит Ьотіпиш. Кто при-
нимаетъ къ себѣ такое скопище, піаіо-
гиш Ьотіпиш Ьозрез. Тайныя скопи-
ща, сіашіевііт соеіиз.
СКОПЛЕНІЕ. Еѵігаііо, сазігаііо, ѵігі-
Іііаііз ехзесііо.
СКОПЛЕНІЕ, скапливаніе, денегъ.
Ресипіа соггаза.
СКОПЛЕННЫЙ. Сазігаіиз, ехзесіиз.
СКОПЛЕННЫЙ, Соггазиз, рагсіто-
піа асдиізііиз.
СКОПЛЮ. Сазігаге, еѵігаге, ѵігііііа-
Іет аіісиі айітеге. Скоплюсь, сазігагі,
еѵігагі.
СКОПЛЯЮ. Соггабеге, сотрагсоге
аіідиііі. Скопить деньги, сошрагсего ре-
сипіат. Скопляюсь, сптиіагі, асситп-
Іагі, сгезсеге. Скопилось много дѣлъ,
тиііа по§оііа сгеѵегииі.
СКОПЧІЙ. ЕпппсЬі, зрагіопіз.
СКОПЪ. См. Скопище.
СКОРА. РеІІез, ѵезіез реііісеа!.
СКОРБИЛО. АтуІит. Скорбильный,
атуіі. Скорбленіе, можно выр. г.ь Скор-
бленый, иаскорбленый, атуіо зоІШаіпз.
СКОРБЛИТЬ. Кіцог. Скорбный, за
скорбный, ги^аіиз, соггпдаіиз. Заскорб-
лая овчина, реіііз оѵіпа саІогіЬпз согги-
еаіа.
СКОРБЛЮ. Еіпіеа атуіо зоіібаге.
СКОРБЛЮ. Іп пмвгоге езве; іп тое-
гоге |асёге. 2) Еззе тізегит,саІатіі08ит;
СКО	96
іп зитта іпГеІісііаіо ѵегзагі. Скорбно,
тізеге, тоезіе; сит асегЬо доіогіз зепяи.
Скорбный, скорбенъ, ®еег, ю^га ѵаісіи-
(Ііпе иіепз, Іап^иіііиз. 2) Тгізііз, таез-
іиз, аГПісіиз, саіатііозиз. Скорбь, тог-
Ьпз, ае§гоіаІіо, аеегііидо. 2) 8о1Іісііи6о
ае^гііиЛо. Причинить кому с., зоііісі-
Іийіпет аіісиі аіТеге. .3) Мізегіа, саіаті-
іаз, іисоттоба, аегитпа. Скорбеніе,
шізегіа, гез тізега еі аГЙісІае, пхвзііііа,
ііоіог. Скорбящій, аГЛісіпз, аедег апіті.
СКОРЛУПА, скорлупка. Риіатеп. С.
орѣховая, яичная, риіатеп писит, оѵо-
гиш. С. раковая, іезіа сапсгі. Скор-
лупный, риіатіпіз, іозіае.
СКОРНЯКЪ. РеІІіо, реіііопагіиз. Скор-
нячество, аго реіііопіз. Скорнячій, ре-
Ііопіз. Скорнячу, агіет реПіопів схег-
сеге.
СКОРО. Ьеѵііег, ѵеіосііег, сііо. Уче-
никъ долженъ писать скоро, сеіегет
орогіеі 6850 сіізсіриіі тапиш. Бѣжать
такъ скоро, какъ лошади, абюдиаге сиг-
зиш едиогиш. Онъ идетъ такъ с., что
не льзя догнать, Іапію ѵеіосііаііз езі, иі
сопзсдпі педиеаз. Нтти но такъ с., то-
гіісо ^габи іге; §гаЛит тіпиеге. Онъ
говоримъ очень с. езі ірзі рггесерз (Іісоп-
бі сеіегііаз. Онъ дѣлаетъ скоро все, что
дѣлаетъ, диійдиііі аціі, ргорегаі опіпіа;
езі іп а§епйо ргаесерз. 2) Мох, Ьгеѵі;
Ьгеѵі іетроге. Онъ с. сюда будетъ, шох
Ьис ѵепіеі, аііегіі.
СКОРБЛЕННЫЙ. Сигѵаіиз, іпсигѵиз
Гасіиз.
СКОРОГИБЕЛЬНЫЙ. Ііихпз, саііи-
сиз, Си^ах, Гга^іііз.
СКОРОЗРѢЛЫЙ. Ргаесох. С. вино-
градъ, иѵге рггесодиж. Ск. умъ, іпее-
піипі ргюсох.
СКОРОМЛЮ. Аіісиі <1іе ]е)ипіі саг-
пез сошебоп<1ит <1аге; Гасеге, иі аіідиіз
97
СКО
СКО
98
ІОІипіит ѵіоіеі. Скоромлюсь, йіе )е)и-
піі сагпев сотейего, іе^ипіот поп вегѵа-
ге. Скоромный день, йіе», цио сагпе
ѵевсі Іісеі. Скоромная пища, саго или саг-
пе», Іасіепііа. Скоромъ, сіЬи», дио йіеЬи»
]е]ипіі ѵевсі пои Іісеі, сагпе», Іасіепііа.
СКОРОНОГІЙ. РейіЬи» сеіег, ѵеіох,
аіірев.
СКОРОПИСЕЦЪ. <2иі ѵоіосііег »сгі-
Ьіі, иіепв Іінегіз ѵиІдагіЬи», <іи:е сигвіш
зсгіЬипІиг; диі йісіа аіісціи» ѵеіосізвіте
ехсіріі. Ну скорѣе, что стоишь? ргоре-
га,' <[иій »1а»? Его не скоро обманешь,
саиііог е»1, <[иат иі Гаііаіиг.
СКОРОПОСТИЖНЫЙ. 8иЬі(ия. Ско-
ропостижная смерть, шогз виЬіІа (когда
кто прежде не былъ боленъ), герепііпа
(когда имѣетъ для другихъ нѣчто пора-
зительное). Умереть скоропостижною
смертію, герепііпа шогіе регіге; гереп-
Ііпо шогі. Скоропостижно, зиѣііо, ге-
репіе; зиЫіо еі герепіе.
СКОРОСПѢЛКА. Ргішиіа ѵегі» оНі-
сіпаіів.
СКОРОСПѢЛЫЙ. Рга-сох. Скоро-
спѣлыя вишни, сегава ргаесосіа. 2) Сиой
Ьгеѵі рагагі, социі роіеві е. х. Блины.
СКОРОСПѢШНЫЙ. Еевііиапв, рго-
регап», ргжсерз.
СКОРОСТЬ. Ѵеіосііав, сеіегііа», рег-
пісііав, ргорегапііа. С. бѣга, ѵеіосііав
ситзи». С. въ предпріятіи и исполненіи,
іп геЬиз шоііепйі» еГйсіепйіздпе сеіегі-
іа». Имѣть удивительную с. въ ногахъ,
регпісііаіе рейиш айшігаЬіІі е»»е. Чрез-
вычайная ск. въ ногахъ очень полезна
въ военныхъ случаяхъ, регпісііаз рейиш
е»1 шахішае іп ехрейіІіопіЬп» иіііііаііз.
Съ великою скоростію побѣжать къ
городу, еПиво ситзи игЬеш реіеге.
Въ скорости собранный, набранный, Іи-
«пиііиагіи», яиЬііагіив. Это написалъ въ
Часть IV.
скорости, Ьаес іозііиап» всгірзі. Что сдѣ-
лано въ скорости, Гевііпаіив. Письмо
написанное въ скорости, ерівіоіа Гевііпа-
Ііопів ріопа. За скорость кого призвать
не возможно, диеш Гевііпаііо ассігі рго-
ЬіЬеІ.
СКОРОСЫЙ. Рг.есерв, ргаергорегиз.
СКОРОТЕКУЩІЙ. Ѵеіосііег сиггепв,
Іеѵі». Скоротеча и скоротечецъ, сиг-
вог, пипііи» ѵоіисег, сеіегііег іеп». Ча-
сто так. полагается одно, пипііи»; Ьеше-
гойгоши». Скоротечность, ѵеіосііа», га-
рійііав. С. человѣческой жизни, гарійі-
Іа» ѵііге Ьишапае. С. воды на порогахъ,
гарійив, йе]ес1и» адиае іп саІаггЬасІів.
СКОРОХВАТЪ. Ргаергореге а^опв; Іе-
ѵііег, пееіі^епіег а^еп».
СКОРОХОДЪ, скороходецъ. Спгзог.
2) 81. пипііи». Скороходскій, скорохо-
довъ, сиг»огі ргоргіпв, ай спгвогеш рег-
Ііпепз. Скороходская трость, сигзогі»
Ьасиіив. С—кое платье, сигвогі» ѵевіів.
Не стало ногъ у скорохода, §епиа сиг-
зогеш йевегшіі.
СКОРПІОНЪ, скорпія. Зсогро, пора.
Водяной, пера. С. муха, рапогра. Уку-
шеніе скорпіона, ісіп» всогріопіз. С. всё
хвостъ свой держитъ на готовѣ, «согрі-
опі» саийа вешрег іп ісіп е»1. Скорпі-
онвая трава, всогріиги», всогріо. Скорпі-
инъ, ясогріопі».
СКОРЧЕНІЕ. Сопігасііо пегѵогит,
сопѵиівіо. Скорченный, сопігасіиз, соп-
ѵп!»и», гейпсіи», яиЬйисІи». Скорчиваю,
сопігаЬего, сопѵеііоге. Скорчиваетъ но-
гу, сги» сопѵеііііпг. Скорчиваюсь, соп-
ІгаЬі, сопѵеііі, гивагі, согги^агі, іп вешеі
сопѵоіѵі, гейисі, виЬйисі. Рука отъ бо-
лѣзни скорчилась, ЬгасЬішп пюгЬо соп-
ѵиівиш е»1. Мѣхъ у шубы отъ жару
скорчился, роііі» ѵевіі» саІогіЬи» соггица-
Іиш езі, іп зетоі сопѵоіиіпш е»1. Скор-
4
$9
ско
ско
іое
чившись отъ стужи, сидѣть въ углѣ,
Ггі(;оге сопігасішп ап^иіо йеіііѳвсеге.
Сидѣть, ходить скорчившись, ріапе іп-
сигѵиш вейеге, ашЬиІаге.
СКОРЫЙ, скоръ. Сеіег, регпіх, ѵе-
Іох, ехрейііпв. Скорое теченіе воды,
тарійив адиге спгвив. Скорая смерть,
тога впЬіІа, герепііпа. Онъ очень скоръ,
гиіі іп а^епйо, пішіа Гевііпаііопе а&іі;
ргоергореге а^епв. Скоръ на гнѣвъ, виі
ігае ітроіепв; іп ігат ргжсерв; ігж рго-
регив. С. къ отмщенію, иісівсепйі си-
рійца; ѵіпйісіае аѵійив, ай иіііопеш рго-
пив. Скорѣе, ѵеіосіив, сеіегіив, сіііив;
таіигіив, Іетрогіив. Пишите скорѣе,
ргорега всгіЬеге. Чѣмъ скорѣе, тѣмъ
лучше, ргішо чиоѵів іошроге. С. не-
жели думали, ргіие оріпіопе. Какъ мож-
но скорѣе, диаш сеіеггіте. ЮЬі ргітпш
роіего. іітти с. другаго, аііегіив сеіегі-
іаіеш ѵіпсеге. Перемѣнять лошадей,
чтобъ ѣхатъ скорѣе, ушпепіа ай сеіегі-
іаіет тиіаге.
СКОСИТЬ. См. Скашиваю.
СКОТЕНЪ. Ресиіпив; вішіііз Ьеаііае,
Ьеііиае. 8<о1ійпе, віирійив.
СКОТИНА, скотинка. Веііиа, Ьѳвііа.
Ресив, ресога. Держать скотину, ре-
сога аіеге. Пасти скотину, равсеге ре-
сив, §ге§ев. Стадо скотины, р’гех ре-
сиагіив; агшепіиш. Торгъ скотиною, рѳ-
сиагіа. Заниматься имъ, ресиагіаш ехег-
сеге. .‘ноіійіввітив, віиіііввітив. Скот-
никъ, вегѵив ресиагіив. Скотниковъ, ай
вегѵпш ресиагіит регііпепв. Скотница,
аисіііа ресиагіа. Скотницынъ, апсіііге
ресиагіа, ай еат регііпепв. Скотный
дворъ, сЬогів, согв; ѵіііа, ргаейіиш.
СКОТОВОДЕЦЪ. <2иі геі ресиагіа!
всіепііахп ЬаЬеІ; Сиі геі ресиагіае со§пі-
Ііопеш, іпІеИі&епІіат ЬаЬеІ. Скотовод-
ство, гее ресиагіа. Заниматься ското-
водствомъ, гет ресиагіаш Гасеге. Кто
ммъ занимается, ресиагіив. Привесть с.
въ цвѣтущее состояніе, гет ресиагіаш
соііосаге іп віаіи атрііввішо.
СКОТОПАСЪ. Равіог, агтепіагіив
(крупнаго скота), ЬиЬиІсив, оріііо, оѵіит
сивіов, саргагіив, виЬпІсив.
СКОТОПИТАТЕЛЬ. (81.) Равіог. Ско-
топнтательным, равсиів аЬипйапв, Ьопив,
аріив ай гет ресиагіаш.
СКОТОПОДОБНИКЪ. (81.) <?иі Ьеі-
Іиагит шоге ѵіѵіі.
СКОТОПРОДАВЕЦЪ. Ресиагіив, рог-
сіпагіив, виагіив пе^оііаіог.
СКОТСКИ по скотски. ВеІІиагиш, ре-
согиш шоге, е. §. ѵіѵеге. Скотскій, ре-
сиіпив, Ьеіііііпив; фіой ЬеІІиагит еві.
Скотскій рынокъ, Гогит ресиагіит С.
падежъ, Іиев ресиагіа. С. хлѣвъ, вІаЬи-
іит, ециііе, ЬиЬіІе. С. кориъ, раЬиіит,
равіив; Гагга^о (крупно нетолченый). С.
врачъ, ѵеіегіпагіив; ѵеіегіпагіге тейісі-
п® ргийеив. Р. т. іттапів. Скот-
ство, ауопйі гаііо Ьѳііиів, сопѵепіепв, Га-
Іиііав, віиіііііа. Скотъ, Ьевііа, ресие,
—ийів. Ресога. Пригнать, согиать, с.,
ресив айі^еге, со§еге, сошреііеге. Круп-
ный, с., агшепіа. Мѣлкій, ресийев ші-
погев. Богатый скотомъ, йіѵев ресогів
нлн ресоге.
СКАЧОКЪ. Рагѵив ваііие.
СКОШЕННЫЙ. Бевесіие.
СКРАДЕННЫЙ. АЬгерІия, виггеріив,
аѵегвив, рег йоіиш апюіив. Скрадыва-
ніе, іпіегеерііо, іиіегѵегвіо. Скрадываю,
аЬгіреге, виггіреге, аѵегіеге, рег йоіиш
ашоѵеге, ініегѵегіеге. 2) Оссиііаге, се-
Іаге, Іе^еге. Звѣрь скралъ слѣдъ, Гега
а ѵѳвіі^іів виів аЬйисіІ, аѵегііі; Гегае ѵе.чіі-
біа Гаііипі.
101
СРК
СРК
102
СКРАНІЙ. Тетрога, Іетрога сарііів.
СКРАШИВАЮ. Абогпаге, ехогпаге,
вріепйогет геі айбеге; іііпвігаге. Эта
вещь одна все скрасила, Ьаес воіа гее
сипсіів вріепбогет абйійіі.
СКРЕБЕНІЕ. Кавпв, гавига. Скреб-
ница, вігі^ііів. Чистить лошадей скреб-
ницею, ецпов вігі$і1і гайеге, виЬгайеге.
Скребокъ, габиіа. Скребу, гайеге, бе-
габеге, аЬгабеге, сігситгайеге, вирогга-
йеге (сверху) іпіеггайеге (въ разныхъ мѣ-
стахъ). Скресть грязь съ полу, вогбев Іа-
Ьиіаіо йегайеге.
СКРЕЖЕТАНІЕ. 8ІГІЙ0Г йенііит.
Скрежету, бепІіЬив Ггепйеге и одно Ггеп-
йеге ; вігібогет Гасеге йеиІіЬив.
СКРИВИТЬ. Сигѵаге, іисигѵаге, Нес-
ите. Скривиться, сигѵагі, зе сигѵаге;
гесигѵагі, геЯесІі. Скривленный, сигѵа-
Іив, іпсигѵаіив, геОехив, гесигѵаіив.
СКРИЖАЛИ, бепив Ьоіовегісі ѵеі аси-
Ьив Іехіі ресіогаіів, <[ио огпапіиг Ерів-
сорі аиі АгсЬішаибгіІве, еі диійет іііо-
гит іизі^пе бівііисіит еві сгисе, ііогит
аиіет пиііат ЬаЬеІ сгисет.
СКРИЖАЛЬНЫЙ. Ай ІаЬиІав Іе^ит
регііпепв. Скрижаль, ІаЬиІа Іе^ів, ІаЬи-
Іа Іе&ит. Римскіе законы сперва были
написаны на двѣнадцати скрижаляхъ, 1е§ев
Котапогит ргіисіріо йиобесет аегеів
ІаЬиІів іпвсгіріж егапі.
СКРИНЪ, скрипка. Вівсив.
СКРИПАЧЪ. Еібісеп. Дурной с.,
таіив бйісеп.
СКРИПИЦА. А^агісив ехвііпсіогшв.
СКРИПКА, Скрипица, Гібев, ѵіоііпа,
Играть на скрыпкѣ, вйіЬив сапеге; бйев
тоѵеге. Учиться играть на скрипкѣ,
іібіЬив йівсеге. Умѣть играть иа с., ййі-
Ьив всіге, подразумѣвается сапеге.
СКРИПѢТЬ. Сгераге, сопсгераге;в1ге-
реге, дотеге. Двери сильно заскрипѣ-
ли, Гогев сгериегипі сіаге. Д. затвори-
лись со скриномъ, сіаивое випі, Гогев
ша&по Ггацоге. Двери скрипятъ, Гогев
сгерапі; овііит сопсгераі. Колеса скри-
пятъ, гоіае вігерипі; гоіж §ашппІ. Скрип-
ня, скрипотня, вігерііив, @епиііпв. Скр.
отъ колесъ, вігерііив гоіагит; сгерііит,
вігеріит ейегс.
СКРИПОЧНЫЙ ИЛИ СКРИПИЧНЫЙ.
Футляръ, ІЬеса ѵіоііпйе. С. сиычокъ,
ріесігит. С. голосъ, вопив ѵіоііпае. Скри-
почная кобылка, |и&ит, ропіісиіпв.
СКРИПУНЪ ИЛИ СКРЫПУНЪ. С.
Полосатый, с. іітЬгіаІпв. С. перепоясан-
ной, віепосогив.
СКРИПУНЪ трава. 8ейшп Іеіеріііит.
СКРИПУЧЕСТЬ. Каііо геі вігерепіів.
Скрипучій, скрипучъ, вігерспв, ^етепв.
Скрипъ, скрыпъ, вігерііив, ^етііив. —
Скрипѣніе, сгерііив, вігерііив.
СКРОВЪ. (81.) Ѵав.
СКРОЕНІЕ. 8ес1іо ай Гогтиіат.
Скроенный, ай Гогтиіат весіив. Скроить,
ай Гогтиіат весаге.
СКРОМНИКЪ скромница. 1'иег, уи-
ѵепів, айоіевсепв тойевіив, ѵегесипйив,
рийепв; риеііа, Гетіпа тойевіа. Скром-
ничанье, гаііо адепйі Іетрегаіа; тойевііа,
ѵегеоиийіа, рийог. Скромничаю, тойев-
іит, тойѳгаіит, ѵегесипйшп, рпйепіет
евве; тойевіит вергаеЬеге, зе ргаевіаге.
Скромно, тойевіе, тойегаіе, тойсгап-
іег, іетрегаіе, іетрсгапіег, ѵегесипйе,
рийепіег. Говорить скр., 1іп&иа тойевіе
иіі. Жить с., тойевіе витішп Гасеге,
Ему против., атріііег в. Г. Скромность,
тойевііа ѵогесипйіа, рийог. Принуж-
денная с., сотровііив рийог. Говорить
о себѣ съ кромностію, тойісе бе ве бі-
сеге. Наблюдать с. при заниманіи вид-
ной должности, тойевііввіте бі^пііаіе
иіі; тобевіе ве &егеге іп бі^пііаіс. Онъ
103
ск₽
СКР
104
сдѣлалъ это по скромности, дедіі Ьос
пмкіеаііж; шодевІіА тоіив Гесіі. Изъ
скромности, не хотѣлъ взять, рг® тодев-
ііа ассіреге поініі. Скромность въ рѣ-
чахъ., тоде&іа іи дісеидо. Скромный,
скроменъ, тодезіив, тодегаіия, Іетре-
гаіиз, ѵегесиидия, ридепв. Скромная жен-
щина, Сетіиа ридепв, ридіса. Скромный
видъ очень приличенъ молодому чело-
вѣку, ѵиіінв тодевііа десеі адоіеясепіет.
Скромные люди огорчаются при видѣ
чего выбудь неблагонравнаго, тодезіі
доіепі геЬив Оа^ійові;. Скромная жизнь
не мало дѣйствуетъ противъ ложныхъ
злорѣчій, переговоровъ. Модевііа ѵіі®
пои рагиш таіеі адѵегзив Гаіяок гитогев.
Быть скромну въ своихъ словахъ, ѵегЬа
тодезіа Іодиі. У кого скромный видъ,
тодезіиз ѵиііи; диі езі оге тодеяіо. С.
въ одѣяніи, сиііи тодевіив.
СКРОПАННЫЙ. Сопвиіив, сопвагсі-
паіиз. Скройки, раппі, рапиісиіі таіе
сопаиіі, сопзагсіпаіі. Скропываю, соп-
аиеге, сопзагсіиаге; псдіі^епіег аіідиід
Ігасіаге. Скропышъ, ѵезііз таіе сопзиіа,
соггиріа.
СКРУГЛЯЮ. Коіитіаге, дІоЬаге.
Скруглять рѣчь, геді^еге іп диадгит ии-
тегитдие вепіеиііав. Скругляюсь, ее
гоіппйаге, гоіипдагі.
СКРУТИТЬСЯ. Сопіогдиегі, іпіогдие-
гі. Нитка, скрутилась, Шит Ііпеит <1ир-
іісаіит (ігтііег соиіогіит езі. Скруче-
ніе, скручиваніе, сопіогііо. Скручен-
ный, соиіогіиз, іпіогіиз. 2) А г сіе, Лгті-
Іег Іідаіиз, соііідаіиз. Скручиваю, соп-
іогдиеге, іпіогдиеге. Скрутить верев-
ку, Гипет сопіогдиеге. С. нитку, Шипа
Ііпеит диріісаіит йгтіиз Іогдиеге. 2)
Веіі&аге, геѵіисіге, Гияіія оре соизігіп-
8еге- Скрутить кому руки назадъ, ге-
Іогдиего 1ег«*о ЬгасЬіа! тапиз розі Іег-
8а геѵіпсіге. 3) Ье тогЬіз: сопйсеге,
Ггапееге, іпГгіпдеге, деЫІііаге. Болѣзнь
его такъ скрутила, что онъ не можетъ
и сидѣть, тогЬиз адео еит сопіесіі пі
пе ведете дикіегп роззіі. 4) Гезііие, рто-
реге аіідиет аіідио тіііеге.
СКРЫВАНІЕ. Оссиііаііо. Скрываю и
сокрываю, сопдеге, аЬзсоидеге, оссиііа-
ге, Іедеге. Скрывать что, аіідиій сеіаге
(не давать знать), аіідиід аЬдеге, аЬзсоп-
деге (удалить изъ виду), аіідиід Іе&еге,
оссиііаге (прикрывать), аіідиід оЬзсиге
Гегге (держать въ тайнѣ) с., чтобъ чего
ве видали, аЬ осиііз аѵегісге; де тѳдіо
гстотеге (убрать). Скрыть въ землю,
іп Іеггат айзсопдеге. С. сокровище,
іЬезаигит аЬзІгидеге: орез сопдеге. Это
скрыть но возможно, 110)08 геі ииііа езі
оссиііаііо. Скрывать свое искусство въ
игрѣ, іп Іидо зоіегііат де іидизігіа рге-
теге. С. свои намѣренія, соизіііа Ісдо-
ге, дІ85Іпіи1аге, оссиііаге. С. рѣдкое бла-
горазуміе подъ глупою наружностію,
виттат ргидепііат зіиіііііае зітиіаііопе
Іе^еге. С. свой гвѣвъ, сеіаге ігат. С.
свою печаль. доіогет согде ргетеге.
С. свои мысли йодъ льстивыми словами,
гет діеііа сігситѵеаііге; тепіет тегЬів
сдтробііія іитоіѵеге. Ск. отъ кого что,
аіідиат гет или де ге сеіаге, гет аіі-
сиі іе^еге. С. опасность, регіеиіиш
оссиііит ЬаЬеге. Ск. подлинное имя,
ѵегит потеи, дио диіа ареііаіиг, сеіаге,
дІЕытиІаге. С. свою печаль, свою не-
нависть, дізяітиіаге ае^гііидіпет апіті,
одішп. Большой прибытокъ скрывалъ
великость опасности, та^пііидо Іисгі
оЬвсигаЬаІ та^'пііидіиет регіеиіі. Скры-
вать оружіе подъ платье, Іедеге агта
ѵеяіе. Варварскіе нравы скрывать подъ
именемъ ученѣйшаго человѣка, Ьопііиіа
досіів&іті потеп іттапіЬиь тогіЬиі
105
СКР
СКР
106
ргаеіешіеге. С. свои чувствованія подъ
принятіемъ вида имъ противнаго, апі-
шпт ѵиііи іе^еге; Ггопіе зепіепііат ос-
спііаге. Скрываюсь и сокрываюсь, ве
аЫеге, ве оссиііаге. Скрываться въ
тайномъ мѣстѣ, оссиііаге ве ІаІеЬгіз іп
ІаІеЬгат ве сопрсеге. Скрыться въ са-
мую отдаленную, внутреннюю часть до-
ма, ве оссиііаге іп іпіегіогет рагіет
аедіит. Скрываться йодъ лѣстницею,
аМеге зе іп всаіагиш ІепеЬгіз.
СКРЫВАТЬСЯ, ирятаться отъ людей.
8е аЬ Ьотіпит сопвресіи виМисеге.
Скрыться въ лѣсъ, іп зуіѵат зе аЬяІги-
ііеге. Скр. позади другаго, аііегіив сот-
рете ве оЬІереге. Скрываться для вы-
сматриванія чего, аисирагі <1е іпзМіів,
диі<1 геі (?егапІ. Звѣри скрываются въ
своихъ логовищахъ, Ьеяііве іп сиЫІіЬиз
зиів Леіііевсииі. Корабль скрылся мзъ
глазъ, паѵів осиііз зе виЫихіІ , ех оси-
ііз позігів аЬііі. Отъ всевѣдѣнія Божія
ничто сокрыться не можетъ, І)еі иоііііат
пиііа гез Гиуіі. Подъ видомъ его сми-
ренія скрываются великіе иороки, Ьиті-
Іііаііз вресіе та§иа ѵіііа Іе^іі. Чѣмъ
болѣе ояъ хочетъ скрываться, тѣмъ бо-
лѣе слава его гремитъ, дио та^ів і{що-
тагі, Іаіеге сиріі, ео гпадів іііит Гата
соттеибаі. Скрываться, иепоказывать-
ся, аііегіив ех соизресіи зе аЬбеге; сои-
зресіиш Ги^еге. Я не скрываюсь въ раз-
сужденіи чего,'ра1ат еі арегіе гет Гасіо;
гет поп оссиііе Гего.!
СКРЫПКА. См. Скриика.
С’КРЫПЛЮ. См. Скриплю.
СКРЫТІЕ и СОКРЫТІЕ. Оссиііаііо.
Еи^а, аЬіІиз. Скрытно, оссиііе, іес-
Іе, весгеіо, Іаіепіег. С. что дѣлать, ос-
сиііе аіідині Гасеге. Прескрытно по-
ступать, оссиіііязіте ареге. С. дѣлать-
ся, Іаіепіег еГПсі. Скрытность, шогез
оссиііі. 2) Жить въ скрытности, іп оЬ-
вспго ѵііат а§еге; іаіеге, йеіііевсеге;
оссиііит евве, Іаіііаге. Скрытный, скры-
тенъ, оссиііиз, Іесіиз, аЬзігизиз. Онъ
человѣкъ скрытный, у него ничего не
узнаешь, еві Ьото е^ге^іе, а<1то<іииі
аЬвІгивив. Скрытная ненависть, обіит
оссиііит, оЬвсигит. Имѣть къ кому
на кого скрытную злобу, ѵеіив іесіит-
цие, оссиііит еі іиіітит оіііит ЬаЬеге
іп аіідиет. Скрытый, оссиііиз, аЬвсоп-
дііиз, аЬбіІиз, сеіаіив, осиііаіиз, арегіив.
Все это сынъ мой дѣлаетъ меня скрыт-
но, Ьаес сіага ше отиіа. — Ск. обойти
позадь своего войска и соединиться съ
полководцемъ, оссиііе сігситіге Іег^ит
виогит еі-бисі сощип^і.
СКРѢПА. Сопргтаііо. 2) ІіЬиІа, соп-
ЯЬиІа, геііпасиіит. 3) Р. т. виЬзі^па-
Ііо. Скрѣпленный, соиіігтаіиз, агсііиз
геііеаіив. 2) йиЬзі^паІив. Скрѣпленіе,
соиЯгтаІіо. Скрѣпляю, Іігтаге, сои-
Гігтаге. Скрѣпйть канатомъ подмостки,
рер'гпаіа Гиие Іігтаге. 2) Тезіітоиіо
зиЬзі^иаІо Ядет іігтаге; ѵівит Іезіагі,
зиЬяі^паге. Скрѣпить опредѣленіе, Іев-
Іітопіо зиЬзі^паІо Мет вепіепііае Ягта-
ге. 3) Р. т. скрѣпить духъ, аиітипі
сареге, соііі^еге. Скрѣпляюсь , Йгтагі,
сопЙгтагі. 2) биЬвідиагі. Выписка
скрѣпляется секретаремъ/ Іііів зитта а
зсгіЬа риЫісо ѵіва зиЬві^иаІиг.
СКРЮЧЕННЫЙ. СопГесІиз, Ггасіив,
іпГгасІив, йеЬіІііаІиз. Скрючиваніе, іп-
йгтаііо, йеЬіІіІаІіо. Скрючиваю, соп-
Ясеге, Ігаи^еге, іиГгап^еге, беЫІіІаге.
Болѣзнь его скрючила, тогЬиз еит сои-
Сесіі. 2) Іпсигѵаге.
СКРЯГА. Ното аѵагив, рагсірготив,
Ьото вогсМив. Скрягинъ, Ьотіпіз вог-
<1іді. Скряжество, Іепасііаз, іІІіЬегаІІІаз,
107
СКУ
СКУ
108
зопіез. Скряжничаю, рагсшп, Іепасет
еззе.
СКУДА. См. Скудость. Скудаю, ску-
дѣю, ГасиІІаІІЬиз ІаЬі, йейсі, іп раирег-
Іаіепі <!есі<!еге; ай іпоріаш йеѵоіѵі. Ску-
даюсь, іи ап^изіііз еззо, ѵегзагі, ІаЬогаге. ;
Скудаться деньгами, ІаЬогаге ресипіа.
СКУДЕЛЪ в СКУДЕЛЬ. Аг-іІІа, сге-
Іа Іі^ііпа, (і*>и1агіз; сгеіа, циа иіипіиг
б&иіі; Іе^иіа, ітЬгѳх, Іаіег. Скудельникъ,
6"иІи5. Скудельница, Ьуйгіа, игпа. Ску- ;
дельничіі'і,—ничь, (і^иіі. Село скудель-
нмче, ацег Гі^иіі. 2) Еі^ііпив, Йсііііз.
Сосуды скудельничн, іі^ііпа; ѵаза (ісііііа.
Скудельный, Гісіііів, Іі^ііпиз, аг^іііасеиз,
ех аг^іііа Гасіиз. Скудельные сосуды,
ѵаза (ісііііа. 2) Р. т. Гга^іііз, сайисиз.
Скудѣлькыіі составъ человѣческаго тѣ-
ла, Гга^іііз зігисіига согрогіз Ьишаиі.
СКУДНЕНЬКІЙ. Раирег, раирегсиіпз,
тізег, іпорз, Іепиіз, ѵіііз. Скудно, Іе-
пиііег, тізеге. Жить с., ѵііапі іпорѳт
Іоіегаге; іп е^езіаіе ѵііат «Іисеге. Во-
дою въ этой сторонѣ скудно, Ьаес ге-
§іо ациае іпоріа ІаЬогаІ. Скудный, ску-
денъ, е§епз, іп<1і"еп§, іпорз, раирег. Всѣ
крестьяне этого селенія скудны, сипсіі
а^гісоію Ьидиз ѵісі ошпіипі гегипі е§епІ.
Скуднякъ, Ьото тізег: тізег.
СКУДОБОРОДЫЙ. Рагѵат ЬагЬат
ЬаЬепз.
СКУДОБРЮХІЙ. Ѵепіго (аіѵо) ехііі
8. згасііі.
СКУДОГЛАСІЕ. (81.) Ѵох ітЬесііІа,
ѵох ехіііз. Скудогласный, ѵосе ітЬесіі-
Іа, ѵосе ехііі.
СКУДОСТЬ, скудома. Раирегіаз, Іе-
пиііаз; геі Гатіііагіз ап^пзііа, іпоріа, іп-
<Н§епІіа.
СКУДОУМІЕ. НеЬез асіеа тепііз; оЬ-
Іиаа асіез апіті; тепа іагда.
СКУДѢЮ. См. Скудаю.
СКУКА. Іжйіит. Причинять, наво-
дить кому скуку, аіісиі Ігейіиш аПѳгге.
Гасеге, сгеаге. Твои разговоръ наводитъ
мнѣ скуку, Іаесіеі те Іні зеппопіз. Трудъ
прогоняетъ скуку, ІаЬог ГаІІіі Іаебіа.
Онъ неэнаетъ скуки, пиііа е)пз апіпшга
Гаіі^аііо гоіапіаі. Скука долговременна-
го мѳдлѣнія, Іамііит Іоп^аа тога*. Раз-
нообразіе разсѣваетъ скуку, Іжйіит аи-
ГеП ѵагіеіаз; ѵагіеіаз оссиггіі, ааііеіаі.
Это причиняетъ мнѣ не малую скуку,
Ьжс гез тіЬі аіТогІ тиііпт заііеіаііа- еі
ГазІіШі. Разумный человѣкъ, умѣющій
упражнять свой умъ, скуки не знаетъ,
Ьото, циі апітит оссираіит ЬаЬеге
асіі, зіийіо ГаІІіі Ігебіа, пипдиат Ігвбіа а(-
Іісііиг.
СКУЛА. Оз хузотаіісит. Скуластый
и скуловатый, озза ху^опіаііса рпуесіа
з. ехзіапііа ІіаЬепз. Скуловатое лицо,
оз Іаіипі, Гасіез саіпіисогит Гасіет геГе-
гепз. Скульный и скуловый, скуловая
кость, оз 7.у"отаІісит.
СКУПАНІЕ. Соётііо. 2) Кеііетііо.
Скупаю, соётеге. Скупать съѣстные
запасы, у пріѣзжихъ крестьянъ, сіЬагіа
йе (аЬ) а^гісоііз абѵепіепІіЬиз ешеге,
шегсагі.
СКУПЕЦЪ, скупяга. Пото рагсиг,
Іепах; Ьото зогйіде аѵагиз.
СКУПЛЕННЫЙ. Соётіиз, етіиз.
СКУПЛЮСЬ. Рагсеге; зог<Іі<іит іШ-
Ьегаіет еззе; рагсит еі Іепасет еззе;
пітіз рагсе зитіит Гасеге.
СКУПНЫЙ. Соётіиз.
СКУПО, Аѵаге, рагсе, Іепасііег, зог-
(іійе. Скуповато, раиіиіит аѵаге, рагсе
Іепиііег. Скуповатость, аііцимі аѵагііі®;
аІі<іиі<1 іІІіЬегаІіІаІіз. Скуповатый, раиіи-
іит аѵагиз, а<1 гет аііепііог. Скуиость,
аѵагіііа, Іепасііаз, іШЬегаІіІав, таіі^пііаз;
зогбез. Непомѣрная с., зогсіійа аѵагіііа,
109
СКУ
СКУ
110
пітіа рагсітопіа, п. Іепасііаз; агідіог,
аііепііог аііциапіит а«І гот.
СКУПЩИКЪ. Оиі аіідиісі соётіі, рго-
роіа. Хлѣба, сіагсіапагіиз. Скупъ, соёт-
ііо. 2) Кесіетііопіз ргеіішп.
СКУПЫЙ, скупъ. Аѵагиз, рагсиз, Іе-
пах, зогсіісіиз, іІІіЬегаІіз.Онъ весьма скупъ,
езі Іепасіззітиз.
СКУСЫВАЮ. Юетогдеге, ргжтог-
<1еге (сиереди), Скусить патронъ, ешію-
іит і^піагіит сіетогсіоге.
СКУТАНІЕ, скутываніе. ОЬсІисІіо, іп-
ѵоіиііо. Скутанный, оЬйисІиз, іпѵоіиіиз.
Окутываю, оЬёисеге, іпѵоіѵеге, ѵеіаге,
орегіге, соорегіге. 2) Еишагіиш оре-
гіге.
СКУФЬЯ, скуфейка. СисиІІіит. Ску-
фейный, спсиіііі.
СКУЧАЮ. Аіісиі Іачііит аіТегге, ра-
гёге, сгеаге; тоіезііат аіТегге; опргі еззе.
2) Чѣмъ илн отъ чего, Іхсіеі (піе); I®-
сііит тіЬі аІі<]иі<І аГГегі или асісіисіі; осііо-
зиш; §гаѵет', тоіезіит еззе. Онъ ску-
чаетъ жнзнію, ѵііа еі тоіевіа, осііоза езі.
Я скучаю этими глупостями, Іаесісі те
Ьагит іперііагит. Не скучай дѣланіемъ
добра, поіі Ьепе а^епсіо (ІеГаІі^агі. Ску-
читься, 1®<1еІ (те), оіііогит, тоіезіит,
§гаѵет еззе. Ему жить въ деревнѣ ску-
чилось, ѵіі® гизіісап® еит заііеіаз Іепеі.
Мнѣ скучно исправлять этн дѣла, пе§о-
Ііогит піе осііипс серіі. Ему скучилось
оставаться въ провинціи, ргоѵіпсі® за-
ііеіаз еит Іепеі. Скучливый, скучливъ,
ойіозиз, пюіезіпз. С. человѣкъ, Ііопю
тоіезіиз. Скучно, іпсоттойе. Провес-
ти день с., іисоттодит «Ііет ЬаЬеге.
Скучный, скученъ, ойіозйз, тоіезіиз,
«гаѵіз, Іаыііит или заііеіаіет аІГегепз.
Скучный витія, ойіозиз огаіог. Скучная
жизнь, ѵііа іпзиаѵіз. Скучная должность,
ргоѵіпсіа тоіезіа, пе^оііоза. Здѣсь жить
скучно, Ьп)из Іосі Гасііе ойіит Іе ІѳпеЬіІ,
ех Ьос Іосо Гасііе тоіезііат саріез. Все
для меня скучно, отпіа зІотасЬог.
СКУШАННЫЙ. Сотезиз, сопзитіиз.
Скушать, сотейего, сопзитеге, аЬзитеге,
сопіісеге-
СЛАБЕНЬКІЙ. ІтЬесіШог, іпегтіог.
Онъ слабепекъ въ своей наукѣ, езі ги-
<1іог іп Ііііегіз. Слабенько, іпСгтіиз, іт-
ЬесіІІіиз. Слабехонько, асітосіит іиѵаіісіе,
асі. тоііііег.
СЛАБИТЕЛЬНОЕ. СаІЬагІіса. Дать
с., саІЬагІіса <1аге. Принимать с., сс.
ЫЬеге, ероіаге.
СЛАБКОЙ, слабокъ. Еахп.з. Слабкая
веревка, Гипіз Іахиз. Слабко, веревка с.
натянута, Гипіз езі Іахиз, іпѵаіісіе сопіеп-
іиз. Нетугой, йпхиз. Слабкая опояска,
йиха сіпсіига.
СЛАБЛЮ. АІѵигп зоіѵегѳ, тоѵеге,
зиЬЛисеге. Ревень слабитъ, гЬепш аіѵшп
зоіѵіі. — Слабну, ѵігіЬиз ЛеЬіЫагі; ѵігез
ашіііеге, епегѵагі. День отъ дня сла-
бѣетъ отъ старости, іп сііез рг® зепіо
ѵігіЬиз (ІеЬіІіІаІпг. 2) І.ахагі, гетіиі.
Струна ослабѣла, пегѵиз гетізиз езі.
Слабо, іпйгте, іпѵаіісіе, Іап^иіСІе, Іепііег,
тоііііег. Веревку с. натянуть, Гипеш
іпѵаіісіе сопіепсіеге. Вѣтръ дуетъ слабо,
ѵепіиз Ііаі Іепіз. Свѣтъ блистаетъ слабо,
Іих Іисеі 1ап"ий1е. С. защищать что,
тоііііег аііциісі ЛеГешІеге. С. вести вой-
ну, ЬеІІиш тоііііег §егеге. Лекарство с.
дѣйствуетъ, тесіісіпа Іопне аГГегІ гете-
(Ііит. Онъ эту- науку с. знаетъ, гибіз
езі іп Ьас зсіепііа. Слабоватъ, іпіЬесіІ-
Ііог, іиіігтіог.
СЛАБОДУШІЕ. Апіті ііетіззіо, апіті
сопігасііо; апіті ітЬесіІШаз; ѵі^ог апіті
аЫнзиз. Слабодушный, слабодушенъ, <!е-
тіззиз, Ггасіиз ; аЬ]есіі апіті. Быть сла-
бодушну, апіпю сіетіззо, Ггасіо, аЬ^есіо
СЛА
СЛА
112
ш
ев5е. Дѣлаться слабодушнымъ, апітит
аіуісеге.
СЛАБОМЫСЛЕЬНО. Рагит сопзиііѳ,
р. сопзіЛегаІе. Слабомысленный, іп^епіо
ітЬесііІо. Слабомысліе, апіті ітЬесіІ-
Іііаз; апіті ЛеЬіІіІаз.
СЛАБОПАМЯТНЫЙ, слабопамятевъ.
Метогіа ЬеЬеІі.
СЛАБОСТЬ. Іпвгтііаз, ітЬесіІііІаз; ѵі-
гез Ггасіае, ЛеЬіііІаІю; ѵігіит ЛеГесІіо. С.
здоровья, ѵаіеіибіпіз іпйгтііаз; ѵаІеІиЛо
Іепиіз. С. желудка, іибгтііаз зІотасЬі;
гезоіиііо ЗІотасЬі ЛеГесІиз. С. зрѣнія, іп-
Бгтііаз осиіогпт; ЬеЬеІаІіо осиіогпт;
осиіі ЬеЬѳІіогез. С. нервовъ, гезоіиііо
пегѵогит. С. происходящая отъ лѣтъ,
ІтЬесіІііІаз аеіаііз. С. тѣла, ІтЬесіІііІаз
согрогіз іпЕгтіІазцие ѵігіит. 6) Огасі-
Іііез, Іеииііаз. С. голоса, ехііііаз ѵосіз.
Привесть въ слабость, іпбгтаге, ЛеЬііі-
Іаге. Впасть въ слабость, Іаи&иезсеге.
с) Ѵіііпт, еггог. Сносить великодушно
слабости другихъ, аііогит ѵіііа агцио аиі-
то Гегге. Имѣть много слабостей, тиі-
Ііз еггогіЬиз оЬпохіит еззе. Всякой
имѣетъ свою слабость, аііиЛ аіііз ѵіііі езі.
Суевѣріе была слабость въ Александрѣ
Ь., зирегзііопіз роіеиз пои егаі АІехапЛег.
С. правленія, Гасііііаз ге^ітіпіз. С. ха-
рактера, пішіа Гасііііаз. Человѣческая
с., Ьитапа Гга^ііііаз.
СЛАБОУМІЕ. НеЬез асіез тепііз,
тепз ІагЛа. Слабоумный, ЬеЬея, оЫизиз,
зіиріЛиз.
СЛАБЫЙ, слабъ. ІпСгтиз, іпѵаііЛиз,
ітЬесіііиз. С. отъ старости, іпѵаііЛиз
іепесіиіе; айесіиз зеиесіиіе, сопГссІиз зе-
піо. С. тѣломъ и душею, сопГесІиз сот-
рете еі апіто. Слабый свѣтъ, Іих таіі^па.
Слабый, неспособный къ перенесенію
трудовъ, люди слабые, согрога бита.
Имѣть слабыя силы, ѵігіЬпз іпйгтит
еззе. Слабый умъ, слабая голова, іп^е-
піит ітЬѳсіІіит. Слабая память, те-
тогіа ЬеЬез. Слабая сторона, Іаіпз арег-
Іит, пиЛит; ѵіііит (со стороны ума).
Слабое доказательство, аг^шпепіит іп-
Сгтит, Іеѵе. Слабый пульсъ, ітЬесіІІі
ѵеиагит риізиз. 2) Тѳпиіз, @гасііів; Лііи-
Іиз (о напиткахъ и краскахъ). 3) Ехі^инз,
Іепиіз, Іеѵіз, ЬеЬез. Слабая армія, ехі-
"иа тапиз; ехі^иае соріае. Слабый иостъ,
іпѵаІіЛа зіаііо; Быть слишкомъ слабу (о
войскѣ) тіииз тиІІіІиЛіиѳ тііііит рго
Ьозііит питего ѵаіеге. Слабая надежда,
зрез Іепиіз/ехі^иа. Слабый голосъ, ѵох
ітЬесіііа, ѵох ехіііз. ' Слабое подозрѣніе,
зизрісіо іеѵіз. Слабые глаза, осиіі ЬеЬе-
Іез, саіі^аиіез; ЬеЬез осиіогпт асіез. Онъ
знаетъ слабую сторону крѣпости, поѵіі,
ЧіііЛ іп оррісіо ЛезіЛегагі ѵіЛеаІиг. Я знаю
слабую и сильную сторону вашихъ при-
чинъ,по ѵі чпіб ѵаІеиІІиюгаІіопез;гаІіопея
Іиаз зпо тотепіо ререпЛі. І.ахпз, геіаха-
Іиз, поп сопіепіиз. Струна очень слаба,
ОЛез іахіог езі. 3) Ставъ на деньги, <}иі
пои езі аііепіиз, поп езі аііепіив, поп еві
Лііі^епз. 4) Слабъ на языкъ, агсапі поп Іе-
пах;диі піЬіі Іасегеро1ез1;диі отпіа еЛііІіІ.
Слабѣю, ѵігіЬив ЛеЬіііІагі; ѵігез атіііеге.
Память моя слабѣетъ, тетогіа ЬеЬезсіІ,
тіииііиг. 2) Апіто, апітіз сабегѳ, соисі-
<1еге; апітит саЛіІ; апітит аЬ]ісеге, Ле-
тіііеге, зиЬтіІІеге; апітит ЛезропЛеге.
СЛАВА, біогіа, Іаив, потеп, сѳіеЬгі-
Іав; Гаииг сеіеЬгіІаз; сіагііав, Ьопа Гата.
Страсть къ славѣ, @Іогію а-зіиз. Быть
воспалеиу любовію къ славѣ, ІаиЛіз апю-
ге зиссепзшп еззе. Быть страстну къ
славѣ (побуждаему славою), "Іогіа Геггі.
Поводъ, иричина къ славѣ, источникъ
славы, ^іогію зе^ез ас таіегіа. Краткій
путь къ славѣ , ѵіа аЛ ^іогіаш сотреп-
Ліагіа. Искать славы личнымъ достоин-
1*3
СЛА
СЛА
ствомъ, заслугами, ^гаввагі ад ціогіат
ѵігіиіів ѵіа. Сіять славою безъ порока,
іпіатіиаіо Ьопоге ГиІ«еге. Не касаться
чьей славы, аііегіив бе §)огіа піЬіі деіі-
Ьаге. Затмить славу, вріепдогеш таси-
Іаге. Тебѣ приписываютъ славу спаси-
теля отечества, ІіЬі ваіиіеш ітрегіі ад]п-
дісапі. Слава соразмѣрна, соотвѣтствен-
на заслугѣ, иі диіа ѵігіиіе ргаевіаі, ііа
^іогіа ’тахіте ехсеіііі. Жизнь веозиа-
мѳіюванная честію и славою, ѵііа іпЬо-
погаіа еі іп§1огіа. Жизяь проведенная
со славою м честію, вріеидіде асіа жіав.
Старикъ не ознаменовавшій себя честію
и славою, іп§1огіив аідие і^иоЬіІіз веиех.
Снискать себѣ славу или доброе имя,
ехівіітаііопеш віЬі рагёге. Онъ соста-
вилъ себѣ между адвокатами большую
славу, Ьиуив пошей іи ша^пиш раігоиів
Гиіі. Быть въ славѣ, на хорошемъ щету
у людей честиыхъ, Ьепе аидіге а ѵігів
Ьоиів. Пешись о славѣ, Гашаг вегѵіге,
віидоге; ехівіішаііопі соивиіеге. Сохра-
нить славу безъ порока, Гашаш віиѳ ІаЬе
Іепеге. Поддержать свою славу, Іаиііиш
виагигй тевіі^іів іпвівіеге. Стараться о
пріумноженіи славы, ГапГае іивіаге. Со-
ставить кому славу, аіісиі сеІеЬгіІаІеш
Потіпів, сіагііаіеш даге. Подвергаться о-
пасностн лишиться славы, ѵепіге іп дів-
сгішеп ехівіітаііопів виаг. Сдѣлать пре-
досудительное для своей славы, Гашаш
виаш ішшіпиеге, Іачіеге. Возвратить
прежнюю славу, ехівіішаііопеш гесопсі-
Ііате. Утратившій славу, ехівіітаііопе
дашпаіив. Тронуть чью честь, славу,
аііегіпь ехівіішаііопеш оЛепдеге, ѵіоіаге.
Помрачить чью славу, Гашаш оЬ.чспгаге.
2) ^ріепдог, еіогіа, десив, десог, сіагііав.
3) ѣаив, еІогіа. С. Богу! І)ео віі Іаив!
Пеив віі Іаидапдив! Вео деЬепІиг ^гаііге!
Слава Богу, я пришелъ сюда благоио-
114
лунно, Вео іиѵапіе Геіісііег Ьис адѵіиі. О
слава Богу! о Гасіиш Ьепе.
СЛАВЕНО-РОССІЙСКІЙ. 81аѵо-Ков-
вісив.
СЛАВИЛЬЩИКЪ. Сапіаіог, Чиі Гевіо
паііѵііаіів СЬгівІі дошов »ЬіІ еі <)июдат
саиііса іп Е]ив Ьопогет Саиіі. — Сдавле-
ніе, соііаидаііо, ргаедісаііо.
СЛАВЛИВАШЕ. Наивіив де витто,
девритаііо. Сдавливаю, девритаге. Сл.
съ горшка пѣну, вришат ехішеге ех оііа.
Сдавливаюсь, девришагі, деті Ьаигіепдо.
СЛАВЛЮ. І.ашіет Вео ІгіЬиеге, Веі
Іаидев сеіеЬгаге; сеІеЬгаге, огпаге, Іаиде
аіідиет аШсеге; Іаидев аіісиуив сеіеЬгаге,
ргадісаге. Сдавить Христа, оЬеипдо йо-
шо« сит в. сгисе саиііса іп Ьопогет паіі
СЬгівІі сапеге. — Славлюсь , во еПегге,
ве іасіаге, ве ргагйісаге; "Іогіа еі ргдаііса-
Ііопе веве еЛеге; аііциа ге иди бе аіідиа.
Славиться между трагиками, ша^пиш
іпіег роеіав Іга^ісов пошеп ЬаЬеге. Я бу-
ду всегда по справедливости славиться
вашими благодѣяніями, Ьепейсіа а Іе ас-
серіа ѵега сит ціогіа де те ргаедісаге
роввит. Этотъ городъ славится разными
Фабриками, Ьаес игЬв ріпгіЬив оГІісіиів со-
ІеЬгіз еві. Сочинитель этотъ сл. высо-
кими выраженіями, Ьіс аисіог оЬ ога-
Ііопів аііііидіпеш пошеп ЬаЬеІ. Славно,
е^гееіе, ехішіе, ргаэсіаге, ціегіове. Слі,
торжествовать, §Іогіове ІгіишрЬаге. С.
прославиться, ^Іогіове вииш иогоеп сош-
шепдаге, вріепдіде, ^Іогіове, піаупійсе
вииш поіпеп Шивігаге, пошей віЬі Гасеге.
Славный, славенъ, сіагив, іпсіііив, сеіе-
Ьег, сеІеЬгаіив (о комъ говорятъ много),
поЬііів, іііивігів, регіііивігів (по знатности
рода и степени достаииствъ). Быть слав-
нымъ, сеіеЬгеш евве; ціогіа Оогеге. Быть
очень славну, »1огіа сігсишПиеге; іп ша-
хіша' сеІеЬгііаІе евве; отпі Іапде в. ^Іогіа
115
СЛА
СЛА
116
сишиіаішп еввѳ; іп отпіит Ьотіпит оге
ѵідегѳ; Гатж сеІеЬгіІаіѳ сопзрісиипі еззѳ.
Славный герой, ѵігіпіе ЬеІІіса іпсіііия.
Славные подвиги, ргаесіага Гасіиога.
Славный своими подвигами, тиііііийіпе
гегит ^езіагит поЬіІіІаІив. Славный по-
ступокъ, рпесіаге Гасіит; Гасіит е§ге-
§іит. Славный по своимъ' дѣламъ, Гас-
ііз іпсіііиз, сопврісиив. Славная смерть,
^Іогіоза, сіага, рггесіага тога. мереть
славною смертію съ честью, Ьопевіа тогіе
йеГип§і.
СЛАВОЛЮБИВЫЙ, славолюбивъ и
славолюбный, славолюбецъ. СІогію сирі-
йца, арреіепв, аѵійиз; Іаийів сирійив; §1о-
гіае Іаийівдие сирійив. Быть славолюби-
вымъ, ^Іогіапі зедиі; Іаийів віийіо ІгаЬі.
Славолюбіе я славолюбство, діогізе сирі-
йііав, сирійо, аѵійііаз; Іаийів сирійііав; §1о-
гіж Іаийіздие сирійііав. Ненасытимое
славолюбіе, іпваІіаЬіІів Гатж сиркіо.
СЛАВОНІЯ. 81аѵіа, 81аѵопіа. Славо-
словіе, Ііутпогит сапіаііо. 2) Сапіісит,
дио<1 васгів таіиііпів, Спііо сапопе, ргесі-
Ьивѵа дгаіі апіті іи Беит ІевІіЬив, сапі-
Іиг ѵеі 1е§ІІиг. Славославленіе, соііаийа-
ііо, ргжйісаііо. Славословлю, соііаийаге.
СЛАВЯНИНЪ. 81аѵив. Славянскій,
81аѵив, Зіаѵівив. Сл. языкъ, Ііп^иа 81а-
ѵіса. Славяшпизма, еіосиііо 81аѵіса. Слогъ
не надутъ славяніцизмою, езі вегто ри-
гиз пѳс Іиг^еі еІосиііопіЬив зіаѵісів.
СЛАГАНІЕ. Сотріісаііо. Слагатель,
еПесІог, е. стиховъ, диі ѵегзиз-Гасіі.
Слагаю, йеопегаге аіідиій, опиз йеро-
пеге. Сложить съ телеги тяжесть, ехі-
папіге ѵеійсиіит опивіит; ехоиегаге
ріаизігит. Свалить, сложить съ п.іечь
тяжесть, атоіігі опив Ьитегів. С. со
скотовъ ноту, тяжесть, йеропеге опиз
Іиніеиіів; зитепіа загсіпіз іеѵаге. 2) Сот-
ріісагѳ, йиріісаге. Сложить руки, гаа-
пиз сопиесіеге (у новв.). С. письмо, сот-
ріісаге ѳрівіоіат. С. ножикъ, йиріісаге
сиіігит. 3) Аййеге. 4) Гасеге, сотро-
пеге, стихи, Гасеге ѵегвив. 5) Сложить
съ себя должность, та^івігаіи аЬіге; ти-
пеге зе аМісагѳ. С. с. с. д. Правителя,
ітрегіит йероиеге. Сложить что про
кого, іиідие Іодиі. Сложить вину на кого,
сиірат іп аіідиет соиГегге. Слагаюсь,
ріісагі, сотріісагі; вепііге сит аіідио,
авзепіігі аіісиі; ]ип«і, !ѳг»гат; сои-
Іип^і, сопиесіі.
СЛАДЕНЬКІЙ, сладенекъ. 8аІів йиі-
сів. Сладехонькій, сладехонекъ, ѵаМе
йиісів. Сладехонько, айтойит йиісііег.
Сладимый, виЬйиІсіз.
СЛАДИТЬ. См. Слаживаю.
СЛАДИТЬСЯ. Тгапвіаеге сит аіідио;
расіит Гасеге, сопіісеге сит аіідио; <1е
аіідиа ге сопѵепіге.
СЛАДКІЙ, сладокъ. ІІиІсіз. Имѣта
с. вкусъ, йиісі ѳвве варогѳ. Медъ м са-
харъ суть сладкія вещества, теі еі вас-
сЬагшп випі гев йиісев. Чувствовать горь-
кое и сладкое, йиісіа еі атага вепііге.
2) Р. т. йиісів, виаѵіз, Ыапйив, ]псип(1и8.
С. голосъ, ѵох йпісів, ваиѵів. С. сонъ,
вотпив іисипйиз, тоіііз. Сладкое пѣніе
птицъ, аѵіит сапіиз гіиісів. Сладко, <ІиІ-
сііег, виаѵііег.
СЛАДКО И ГОРЬКО. См. Послень.
СЛАДКОВАТОСТЬ, сладимость. 8иЬ-
<1и1се. Сладковатый, сладковатъ, йиісііи-
Іив, виМиІсів. Слад. сыръ, йиісісиіів
савеив.
СЛАДКОГЛАГОЛИВЫЙ. Виісііо-
диив.
СЛАДКОГЛАСІЕ. Оиісів ѵох, сапіив
йиісів, ѵосів виаѵііаз. Сладкогласный,
сиі йиісіз еві ѵох.
СЛАДКОЗВУЧНЫЙ. Оиісе вопапз,
йиісівопиз.
117
СЛА
СЛА
118
СЛАДКОКИСЛЫЙ, йароге йиісі яішиі
«іасійо ргжйііия.
СЛАДКОПѢНІЕ. Сапіиз йиісія, тойи-
Іаіия.
СЛАДКОРѢЧІЕ. Киаѵііая зегтоиіз,
зиаѵі-іодиепііа, Гасипйа. Сладкорѣчиво,
Гасипйе. Сладкорѣчивый, сладкорѣчивъ,
яиаѵііодиспя, еіодиепя, Гасипйия.
СЛАДКОСТЬ- Ііиісейо, йиісііийо. С.
плодовъ, йиісейо ротогит.
СЛАДКОСТРУННЫЙ. Юиісе яоиапя;
йиісет яопит ейепя.
СЛАДКОУХАННЫЙ. Зпаѵііег оіапв:
япаѵея ойогея врагвепя.
СЛАДКОЯЗЫЧНЫЙ. $иаѵет еі іи-
сипйат Ііп^иат ЬаЬепя.
СЛАДОСТНО. Юиісііег, яиаѵііег, ]и-
сипйе. Говорить с., яиаѵііег Йісеге,
Йіяриіаге. Сладостно играющій на лирѣ,
яиаѵііег Іуга сапепя. Сладостный, сла-
достенъ, йиісія, яиаѵія, ]исипйия. Сла-
достное имя свободы, ІіЬѳгІаІія Йиісія
аийііи потеп. Сладостная жеиь, ѵііа
Іиеипйа еі ріасійа. Сладость, йиісейо.
С. сахара, йиісейо яассЬагі. 2) Р.' т.
сл. рѣчи, пѣсни, йиісейо огаііопія, сап-
іия. Сладчайшій, йиісіяяіпніз. Сладѣю,
йиісеясеге. Слажду, см. Услаждаю.
СЛАДОСТРАСТІЕ. Ѵоіиріа я, ІіЬійо; оЬ-
ясоепа ѵоіиріая. Сладострастно, ІіЬійіпояе.
Сладострастный,— стенъ, ІіЬійіповия, ІіЬі-
Йіпі йейііия. Сладострастнымъ движеніемъ
показывать душевную радость, Іаясіѵіогі
шоіи ^апйіипі циоййапі апіті озіепіаге.
СЛАЖИВАНІЕ. Опііпаііо, іияігисііо,
сопвігисііо; сопГесІіо, регйисііо іпсеріі
ай ехііпт; со"і!аІа регГісіепйа; сопяіііи-
ііо, расііо. Слаживаю что, ехріісаге, ехре-
йіге, огйіпаге еі іпяіііиеге. Дѣло было за-
путанное, на силу съ нимъ сладилъ, гея егаі
сопігоѵегяіія, ішріісаіа ѵіх ас пе, ѵіх диі-
йет еат ехрейіге роіиі. Сладить съ
чѣмъ, гет еПісеге, сопйсеге, ай ехіінп»
іпсерішп ретйисѳге, со^ііаіа регйсеге.
Онъ силенъ, вамъ съ иимъ не сладить,
пасіия ея ѵаіепііоиеш айѵегяагіип-.. Онъ
не можетъ сладить съ собою, іпірегаге
апішо педиіі. Онъ не можетъ сладить съ
своимъ языкомъ, Ііп^нге Іетрега.-е поп
роіеяі. Сладить съ непріятелемъ, Ьояіепі
сопйсеге; Ьояіія аийасіапі Ггап§егѳ. Сла-
дить съ кѣмъ, аіідиет іп оПісіо сопіі-
пеге, іп огйіиет со’еге; рагеш еяяе аіі-
сиі. Соиѵепіге Йе аіідиа ге. Оян за-
благовременно сладили, какъ поступить
должно, шаіигіия іпіег еоз сопѵепіЕ йе
гаііопе геш адепйі.
СЛАМЛИВАЮСЬ. Ггап"і. Гвоздь сло-
мился, сіаѵия Ггасіия еяі. Сламываніе и
сламливаніе, Ггасііо; йетоііііо, йеяігисііо.
Сламываю, Ггаи§еге, йеГгіи^еге, геігіп^е-
гѳ. Я сломилъ руку, ЬгасЬіпт Ое§і.
Стомить гвоздь, сіаѵшп Ггапвеге. С. за-
поръ, геСгіп'уеге сіаияіта. С. сучекъ съ
дерева, гапшіиш агЬоге йеігіп^ете. 2)
Кіегпеге, ргояіегпеге1, герсеге; ітреіипі
іюяііит ргорпіяаге, гергітеге. Сломить
пѣхоту, конницу, рейііея, едцііаіит гер-
сеге. 3) Леяігиеге, йетоіігі, іпіегтіішре-
ге, іпіегясіпйеге. Сломать домъ, йоіииш
йетоіігі. С. мостъ, ропіет іпіегясіпйеге.
Сломить голову кону, аіідиет реяяиш’
йаге, аіідиет ай іпіегііит ѵосаге. Сломя
голову бѣжать, пуститься, ргаесірііеш
сштѳге, ртгесірііеш аЬіге. яе ргоііпаш
сопрсеге іп рейея. Сломить шею, сѳг-
ѵісет йіЯгіп^еге; ^піапі еіійеге. С. ш.
отъ паденія, ргасірііепі яе йапйо регіге.
Сломать столбы, на коихъ записаны
мирныя статьи, яийѵегіеге соіитиря, диі-
Ьия Гоейегія Іе^ея іпясиіріае вииі.
СЛАНЕЦЪ. АгЬиясиіа тиМаѣе, рта>-
сірие ріппі еі яаіісея, циае ргоѵепіииі во-
Іиттойо іп ге^іопіЬоя ГгійійіогіЬия.
119-
СЛА
СЛЕ
120
СЛАНЕЦЪ. ЯсЫвІпв. €. глинистой,
в. аіепеаііе. С. кровельный, в. Іедиіагіе.
С. омолистой, в. сагЬопагіив. С. с.іюда-
ный, еахит ^иагговит еітісаиеит. Слан-
цовый, 5СКІ8ІІ.
СЛАНОСТЬ, сланый. Си. Соленость,
соленый.
СЛАСТИ. -Чаіарта , орив диісіагіит;
Ггисіие івеііо ѵеі вассЬаго сопсіііі.
СЛАСТОЛЮБЕЦЪ. Ното ѵдіиріагіие,
согрогі вегѵіепв; ІіЬідіпит ріепие. Сла-
столюбиво жить, деіісаіе, тоііііег ѵіѵеге.
Сластолюбивый и сластолюбный, ѵоіир-
іагіие, ад ѵоіиріаіее ргорепвив; ѵоіиріа-
ІіЬив дедііие; чиі ад согрогі» ѵоіиріаіет
отпіа геГегі; согрогі еегѵіеив. Сласто-
любіе, ѵоіиріав; віийіит гегигп, ди;е оЬ-
Іесіаві вепеие. Сластолюбивую, еегѵіге
согрогі;ѵоІирІаІіЬпе согрогі» дедііитееве;
ПЬІдіиіЬив оЬпохіпт евве.
СЛАТЬ, слаться. Сн. Шлю, шлюся.
СЛЕГА. Тцршпз Іоппіи», сгаввііидіпе
тодіса.
СЛЕГАЮСЬ. 8йи в- ѵеіиеіаіе сог-
ітітрі, ѵіііагі. Сѣио слеглсюсь, Ісеппт
вііи соггпріит еві.
СЛЕГКА. Ьёѵііег. С. раненый, Іеѵі-
Іег ваисіив. С. стучать, ріасіде риіваге.
2) Іеѵііег, пе^іі^епіег, еігісііт, іп ігаи-
вііи, сигвіт, оЬіІег, ехігетів. иі дісііиг,
ді&ііів; Іеѵі ЪгасЬіо. Онъ слегка коснулся
этого обстоятельства, Ьаис геш Іеѵііѳг
аііі^іі. С. прочесть-книгу, ІіЬгиіи рег-
сиггеге, регѵоіиіаге.
СЛЕЖУ. (К.) Іасёге, деситЬеге,
асіевее; сопсиЬаге.
СЛЕЗА, слезка , слезинка. Іасгіта,
іасгітиіа. Слезы, Іасгіта!, Яеіиз. При-
творныя слезы, Іасгише доіів сопбсі®
Проливать сс., Іасгітае еЯипйеге, рго-
Гиибеге, ргорсеге; Іасгітагі, Йеге. Отъ
слезъ , рта- іасгіпнг, р,га! Ееіи Отъ ра-
дости проливать слезы, еііишіеге Іасгі-
та» {-аидіо; Іасгітаге ваидіо; таиапі аіі-
сиі Іасгітае рга даидіо; садипі аіісиі Іа-
сгіта! §аи<1іо. Удерживать слезы, соЫЬеге
Іасгітае. Быть не въ состояніи удержаться
отъ слезъ, Іасгітае поп Іепеге. Слезы
навертываются, показываются на глазахъ,
Іасгіта! аііспі оЬогіипіиг. Слезы те-
кутъ, каплютъ, Іасгіта! тапапі. Слезы
прошибли, Іасгітае ргогитрипі, егит-
рииі, ргювіііииі, Йеіив егитріі. Обливает-
ся слезами, Іасгітів орріеі ое Іоіит віЬі.
Предаваться слезамъ, ігабеге ее Іасгітів.
Изливать свою горесть въ слезахъ, <1о-
Іогет іп Іасгіта» еГГииііеге. Обливать-
ся, заливаться слезами, ехвііііаге Іасгітів
(Ріаиі}, Іасгітів сопйсі. Съ слезами на
глазахъ, осиіів ІасгітапІіЬпв. Ручьи,
токъ слезъ, гіѵив Іасгітагит (ОѵігІ.);
ѵів Іасгітагит, тадипв йеіив. Проливать
рѣки слезъ, ѵіт Іасгітагит ргоГппдеге.
Не безъ слезъ, при токѣ слезъ, поп віпе
тиііів Іасгітів; тпііів сит Іасгітів; тиі-
Іо сит Пеіи. Кропить, омывать что сле-
зами, аіі^иід Іаѵаге Іасгітів (Рііп.). Воз-
буждать злезы, іасгітае сопсііаге, сот-
тоѵете. Тронуть кого до слезъ, Іасгі-
тав, Пеіит аіісиі тоѵеге. Привести,
ввести кого въ слезы, ехсиіеге аіісиі
Іасгітае. ’ Вѣрно м самые камни тронулъ
бы до слезъ, Іарібев теііегсиіе Йеге
сое^іввеі. Отереть кому слезы, аЬеІег-
деге аііспі Пеіпт. Слеза сохнетъ, Іа-
сгіта агевсіі. Дать полную волю течь
слезамъ, Іасгітів іидпідеге.
СЛЕЗА ЮВЛЯ. Сеіх, Іасгіта ІоЫ.
СЛЕЗЛИВЫЙ, слезливъ. Іп Іасгітае
(асііів, Іасгітів тоііів, ріогаіог. С. ре- .
бенокъ, риег іп Іасгітае Гасіііе, сіатаіог.
Слезно просить, Іасгітаиіет, Іасгіта-
। Ьипдит го^аге аіідиет. Слезныя же-
| левы, $1аи<1нІа іасгігааіів. Слезная кость
121
СЛЕ
ели
122
(въ Анатоміи), ©8 Іасгітаіе. Слезная Фис-
тула, Лвіиіа Іасгітаіів. Слезные каналь-
цы, бисіи 8 Іасгітаііз. 2) ГІеЬіІІз, Іасгі-
ціаЫІів (у стихх.) АсегЬиз, ІисІиоВиз.
Слезное состояніе, віаіиз Іисіиозив. Слез-
ная юдоль, ѵііа; шізкегіа.
СЛЕЗОТЕЧЕНІЕ. РІогаіив, Леіив, Іа-
егітаііо.
СЛЕЗОХРАНИЛИЩЕ, слезникъ. Са-
егігоаііз игла.
СЛЕЗЮ И СЛЕЗОТОЧУ. ЕЯипйеге,
ргоГипйеге іасгітае.
СЛЕСАРНАЯ. ОГйсіпа ГаЬгі сіаизігагіі.
Слесарство, аг8 Г. с. Слесарь, ГаЬег
сіаивігагіив, Гёггагіиз. Слесаревъ, слесар-
скій, ГаЬгі Геггагіі, е. 5. іп8ІгшпепІа, циі-
Ьиз иіііиг ГаЬег сіаизігагіиз. Слесарная
работа, ори» ГаЬгі сіаизігагіі.
СЛЕТАНІЕ, при слетаніи птипъ. Іп
йеѵоіапйів аѵіЬив.
СЛЕТАТЬ. Аііцио айѵоіаге, ассиггеге,
СОГ8ІП1 аііцио регдеге.
СЛЕТАЮ. Иеѵоіаге. Птица слетѣла
съ дерева, аѵів агЬоге йеѵоіаѵіі. 2) Са-
йеге, йесійеге, йеГеггі. Лпстъ съ дере-
ва слетѣлъ, Гоііит агЬоге сесійіі. Йеіа-
Іит еві.
СЛЕТАЮСЬ И СЛЕТЫВАЮСЬ.
Сопѵоіаге. Птнцы слетѣлись на при-
кормъ, аѵез ай раЬиіиш сопѵоіагииі.
СЛЕЧЬ. Іп Іесіо дасеге; Іесіо аГбхит
евве; Іесіо іепегі.
СЛИВА И СЛИВИНА. Ргипиз йошев-
ііса. С. каменная, ргипив ЗіЬігіса.
СЛИВАНІЕ, при сливаніи. Іп йеГип-
гіепйа ге. Епвпга, йаіпга, сопЯаІпга.
Сливаю, йеГипйеге (съ верху). Сливать
пиво съ дрожжей, сегеѵізіат беііццаге.
2) ТгапзГипйеге, СопГиийеге. Слить изъ
двухъ боченковъ въ одну бочку, йе йио-
Ьиз йоііоііа іи ипит Йоііит ІгапзГипйеге.
С. свинецъ съ мѣдью , рІптЬшп сорго
регтівсеге. 3) Риийеге, сопйаге, слить
пушку, Іогтепіпт Гипйеге. 4) Р. т.
СопГиийеге. Слить истинное съ слож-
нымъ, ѵега ГаІ8І8 СопГиийеге. Вы одно пра-
вило съ другимъ сливаете, ииат ге^иіат
сит аііега соиГиийіз. Сливаюсь, сод-
Виеге , сопГиийі. 8ітііет еззе. Пре-
дыдущая мысль сливается съ послѣду-
ющею, апіесейепз зепіепііа , аоііо соЬэг-
геі сит зециепіі. вітііік езі вециепіі,
сопііпепіиг вециепіе.
СЛИВКА, сливочка. Рагѵит ргипит.
СЛИВКИ. РІО8 Іасііз. Густыя сс., Йо»
ІасІІ8 ріп^иіз. Нить ко*е со сливками,
саійа АгаЬіса сит Яоге Іасіів таіхіа иіі.
СЛИВНЫЙ. СопГизив. Сливная оспа,
ѵагіоіэа соиГщае. зрІ8ба?.
СЛИВНЫЙ. Ргипі; ргипогит. Сливное
дерево, ргипиз. Сливная косточка , о»
ргииі; писіеив ргипіі Сливочный кцеель,
морсъ, риів е ргипік сосіа. Сливный
супъ, _рі8сиІит е ргипів. Сливнякъ, а§ег
(Ьогіиз) ргииіз соизііив.
СЛИВОШНИЦА. Гетіпа Іас ѵеі Яовет
іасіів ѵепйепб, Сливошиый, е Яоге Іасіі в.
СЛИЗАННЫЙ. І.іпс1и§, йеііисіш.
СЛИЗЕНЬ. Ілтах.
СЛИЗКІЙ, слизокъ. Си. Склизкій.
Слизкость. ІиЬгісит. Слизну и слизѣю,
іиЬгісит Сегі. Ослизло пиво отъ тепла,
сегеѵізіа саіоге сгазва Іепіачие Гасіи еві.
СЛИЗЬ. Ьеиіог.
СЛИКОВСТВУЮ. -Ипа сит аііфіо
^апйіо ехвиііаге.
СЛИНА. См. Слюна. Слинный, ваіі-
ѵагів. Слинныя желѣзы, ^Іапйпіа заііѵа-
ГІ8. Сс. канальцы, по коимъ елмна въ
слинныя желѣзы проводится, ѵіа яаііѵа-
гіб; йисіиз ваііѵагіз. Слиненіе, при еди-
неніи, іп сопзрипіапйо. Слиноватый,
ваііѵаг еітіііз.
СЛИНОТЕЧЕНІЕ. Заііѵаііо (у аовв..)
423
ели
сло
124
СЛИНТЯЙ, слиптяжина, слюняй. Ов
ваііѵовиго. Слиню, слиняюзь, см. Слюню,
слюнюсь.
СЛИНЯТЬ. І'іиеге, беПиеге. Шерсть
вся слиняла, Іапа Іоіа «ІеЛихіІ. 2) Еѵа-
певсеге, регіге, Гигеге, Пиеге. Краски
всѣ слиняли, соіоге® отпез еѵапиеге.
СЛИПАЮСЬ. Іпіег ве соп§1иІіпагі,
соѣжгеге. Волосы слиплись отъ крови,
егіпев заприте сопсгеіі.
СЛИПКИ или БРЕКЧІЯ, -^аха а«еге-
раіа.
СЛИТІЕ. См. Сливаніе. '
СЛИТКОВЫЙ, с—новое золото, апгі
тавва оМоп§іог. Слитокъ серебра, аг-
<*епІі тавва оЫопдіог.
СЛИТЫЙ. ЮеГнвпв; ІгапвГиви®, сопГи-
®и®; сопбаіив. Слить, см. Сливаю,
СЛИЧАЮ. СопГегге аііциід сит аіі-
<р:а ге нлн аіісиі геі или іпіег ее; соп-
Іепбеге аііцийі сит ге или аіісиі геі;
ехатіпаге. Сличить списокъ съ подлин-
никомъ, аро§гар1шт сопГегге сит агсііе-
Іуро. Сличите этихъ писателей, вы
найдете въ нихъ великое сходство, соп-
Гег іпіег ее кое аисіоге®, еі ѵідеЬів, еов
віЬі ліахіте вітііев евве. Сличаюсь, сот-
рагагі, сопГеггі, ехатіпагі. Сличеніе,
сотрагаііо, соііаііо, сопіепііо. Сличен-
ный, сотрагаіив, соііаіив. Сличитель-
ный, сотрагаЫІі®, чиоіі сотрагагі ро-
Іеві. Сличеніе, вітііііибо. Сличный, ві-
тііів, аввітііів, сопвітііів.
СЛИШКОМЪ- Кітів, пітіит. Стѣна
слишкомъ въ 40 футовъ вышиною, ти-
гиз ріив <;иат ііесет рейев аііп®. Слиш-
комъ великое плодоносіе, айтодит пі-
тіа иііегіав.
СЛІЯНІЕ. См. Сливаніе. 2) Ори® соп-
Паіит. Сліятель, Паіог, Гивог.
СЛОБОДА. ЕІоЬойа, та^пи® ѵіси®
шііив Ѵд® в. ріаіе®; виЪигЬіит. Нѣмецкая
с., виЪигЫит ТеиЮпісит. Новая слобо-
да, поѵит виЬигЬіит. Слободской, е]ив-
то<1і та^пі ѵісі, е]ивтойі виЬигЬіі. 2) Іп
е)ибто<1і виЬигЬіе ЬаЪіІапв. Слободскіе
полкн, оііт віе потіпаЬапІиг'1е§іопев Ни-
вагогит еі Соаасогит, циае егапі соп-
вегіріае ех іпсоіів игЬіит СЬагкоѵѵіі,8итіі
АсЫігсае, Овіго^овіі еі 8витіі. Слобожа-
нинъ, іпсоіа тадоі ѵісі ииіив ріаіеа?.
СЛОВАРЬ. ѴосаЬиІагіит.
СЛОВЕСНИКЪ. Ѵиі Ііііегагит, Чиі
Ііп^иж регііив еві. Словесно, оге, ѵосе,
согат. Приказать кому что с., аіісиі
аІі<|иі<І согат тапбаге. Отвѣчать с., ѵо-
се геврошіеге. Словесность, поііііа Ііііе-
гаііит Лосігтагит аіцие іп^епиагит. 2}
ІлЬегаІев босігіпае а1<[ие іп^ениае. 3)
Ьін^иае зегтопі® ивив, Іочиешіі Гасиііав.
Словесный, словесенъ, циой оге Гіі. Сло-
весное изъясненіе, ѵіѵа ѵох. Я держу
свое словесное обѣщаніе, вегѵо еа, циа-
согат рготіві. Я повинуюсь вашему сло-
весному приказанію, оЬедіо іів, <(иж со-
гат ргаесерівіі. 4) Расипдив. Словес-
ный судъ, ІгіЬипаІ, иЬі саивж віаііт Ш-
Іегів поп сопві^паіа) Ігапвіеипіиг. Сло-
весныя науки , ІіЬегаІев досігіп® аЦие
іпр;епиа'. Словесное животное, апітаі
гаііопаіе. Словечко, ѵосиіа.
СЛОВЛЕНІЕ. Певритаііо. Словлен-
ный, «Іевритаіив.
СЛОВНО. Іихіа ас ві. С. онъ прошелъ,
Зихіа ас ві ів ірве ргаѣегіегіі. С. моя ло-
шадь, ]их1а ас ві теив еввеі е<]иив, или
Ьіс е<[иив вітііііибіпе аіі теит циат рго-
хіте ассесііі.
СЛОВО. Іп ріиг. Слова, ві, словеса,
ѵегЬит, ѵосаѣиіит (названіе вещи); ѵох
(поколику оно произносится) Сл. смерть,
ѵосаѣиіит тогв. Это с. можно брать въ
разныхъ значеніяхъ, ѵегЬит іп ріигея
рагіев ассірі роіеві. Брать слова въ стро-
525
СЛО
сло
126
гости, ѵосаЬиІа иг^еге, ргетеге. Отъ
слова до слова, аД ѵегЬит (а не ѵегЬо Іе-
пие). Переводить что отъ слова до слова,
аІідиіД ѵегЬит или ІоІіДет ѵегЬів
ігапвГегге; аІідиіД е ѵегЬо или Де ѵегію
ехргітеге. Оскорбить кого какмиъ сло-
вомъ, аіідиет ѵегЬо ѵіоіаге- Ни одинъ
не сказалъ слова, которое хотѣлъ бы во-
ротить назадъ, пиііит ѵегЬит диоД ге-
ѵосаге ѵеііеі, етівіі. Слово, Іех имѣетъ
обширное знаменованіе, и латинскіе пи-
сатели употребляютъ въ разномъ смыс-
лѣ, та^па атрііІиДо ѵосаЬиІі Іер-ів, еі
Ъаііпів аисЮгіЬив ѵагіа ві«иіГісаІ. Сооб-
щить сей разговоръ отт. слова до слова,
вегтопет аіісцдиз отпіЬив ѵегЬів ехргев-
яшп сит аііірю сеттипісаге. Смотря
на слова, ві ѵегЬа вресіев. 6) ѴёгЬа, ога-
ііо, вегто. Это были его собственный
слова , Ьаес ірвіив егапі ѵегЬа. Это его
иоследнія слова, Ьаес випі иіііпіа е,іив
ѵегЬа. Словомъ, ипо ѵегЬо; иі ѵегЬо Ді-
сапі; ОиіД шиііо? ірііД орив еві ѵегЬів?
Въ короткихъ словахъ, раисів тегЬів,
Ьгеѵі. Пустыя слова, ѵосев іпапев.
Это и. се., ѵегЬа івІЬжс; випі. Пустыя
слова употреблять, іпапіа ѵегЬа ГипДеге.
Употреблять слова по пустому, ѵегЬа
Ггивіга сопвитеге. Сказать что въ двухъ
словахъ, рагѵа ві^пібсаііопе овІепДеге аіі-
циііі. Только на пару словъ, раисів Іе
ѵоіо; ІгіЬив ѵегЬів Іе ѵоіо. Не сказать
коиу ни одного слова, пипциат сиі^иат
ѵегЬит Гасеге. Хотя бы одно какое
бранное отъ меня слово слышалъ, пиііо
ѵегЬо соИсегІаѵі сит аіідио. Держаться
силы и значенія слова, вециі ѵегЬит.
Погрѣшить въ словахъ, іиіга ѵегЬа рес-
саге. Не теряй словъ, ѵегЬа пеГасіав,
Іасе. Ни одного слова не сказать, ииі-
Іит отпіпо ѵегЬит Гасеге. Слушать
чьм слова, Іодиепіі аигев ргуЬеге. Вы-
рвать у кого слово изо рту, огаііопеш
аіісиі ех оге егіреге. Едва не чрезъ Два,
чрезъ три слова , почти при каждомъ
словѣ, аііегпів раепе ѵегЬів. Доброе сло-
во вездѣ къ мѣсту, ргесіЬив еві Іосив.
Не прогнѣвайтесь, если я вашу рѣчь
или слова перебью, ваіѵа ГіДе Іиа. Поло-
житься на чье слово, аіісиі сгеДеге ІіДет
ЬаЬеге. 2) ЕіДев, рготіввит. Дать
слово, ЛДет, рготіввит Даге. Дать ко-
му свое слово, (іДет виат аііспі аДвІгіп-
§еге. Обязать за что своимъ словомъ,
(іДет виат іп аіідиат гет іпіегропеге.
Всѣ слова кончились ннчѣиъ, тиііа Іа-
теп огаііоие сопвитіа. — словами, язы-
комъ, а не дѣломъ, ѵегЬо Іепив, потіпе
Іепив. Благопріятныя слова, Ьоиа Дісіа.
Дай мнѣ свое слово, Да тіЬі (іДет. Сдер-
жать свое слово, ЛДет вегѵаге, соивег-
ѵаге, ргжвіаге; рготіввит вегѵаге, ехвоі-
ѵеге. Съ обѣихъ сторонъ держали свое
слово, иігіпдие (іДев соивііііі. Не держать
своего слова, ІіДет ГаІІеге, тиіаге, Ггив-
Ггагі; ЛДет поп вегѵаге; рготіввит поп
вегѵаге. Нарушить свое слово, (ІДет
Ггап^еге, ѵіоіаге. Требовать, чтобъ кто
исполнилъ свое слово, ровіпіаге, иі аіі-
<ріів ІіДет Даіат ехвоіѵаі, вегѵеі. Дер-
жаться чьего слова, ІіДет аіісщив ве<[иі.
Честный человѣкъ всегда держитъ свое
слово, іп Ьопипі ѵігит пои саДіІ тепіігі.
3) Ргеііит. Скажи мнѣ послѣднее сло-
во, что вы хотите взять за это? ІпДіса,
Гас ргеііит тіпіто Даіигив сиі вів. 4)
Сопсіо, огаііо васга, огаііо. Похвальное
слово, ІаиДаІіо (а!ісп]ив). Слово Божіе,
ІіЬгі Діѵіпі, ваегі.
СЛОВОИСТЯЗАТЕЛЬ. БіутоІо^і®
регііив, іпіеіііеепв.
СЛОВОЛИТЕЦЪ, СЛОВОЛИТ-
ЧИКЪ. Турогит Гивог. Словилнтня,
Іурогит ГипДепДогит оПісіпа. Слово-
127
СЛО
сло
128
литвый, ай оГйсіпат Іурогшп Гипйепйо-
гит регііпепв. Словолитное искусство,
агв Іуров Гопйепйі.
СЛОВООХОТНОСТЬ. І.оциасіІав, аГ-
ГаЬіІіІаз. Словоохотный, аГГаЬіІів, зегто-
пе рготіиз, Іодиах.
СЛОВОПРОИЗВЕДЕНІЕ. Еіутоіаріа.
СЛОВОПРѢНІЕ. Иізриіаііо. Быть
при словопрѣніи, йізриіаііопі іпіегезве.
СЛОВО судное. Ваііопаіе, ресіогаіе,
огасиіит, диой васегйов іи ресіоге §ез-
ІаЬаІ, йиойесіт ітргітів §еттіз, рго
пптего ІгІЬпит Івгаеіііагит, сопвіапв.
СЛОВОТИТЛА. Коіа сотрепйіі зсгір-
Інгге.
СЛОВЦО. Ѵосиіа.
СЛОВУ. См. Слыву.
СЛОВУЩІЙ. На йісіив, ііа потіоаіив,
Ьос потеп Гегепв.
СЛОГЪ. 8сгіЬепйі кепив, всгіріпгае
§епиз (относительно сіюсоба представ-
лять н выражаться), віуіив (манера пи-
сателя). §епиз огаііопів, йісііо, огаііо;
всгіЬепйі йісепйіцие гаііо. С. высокій,
§оіш5 йісепйі та"пійсит. С. ясный,
В. <1. сапйійит. Сухой, ехвапрче
или іе]ипа, ехвисса огаііо; гладкій, плав-
ный и' пріятный, огаііопів Ігасіпв Іепів
еі ждиаЬіІів. Писать слогомъ благо-
роднымъ, высокимъ, йісеге внЫаІе, ат-
ріе, еіаіе. Писать слогомъ сжатымъ,
отрывистымъ и краткимъ, йісеге вігіс-
ііт, саевіт, ргогве. Слогъ легкій, Ги-
зпт огаііопів ^епив. Слогъ имѣть пло-
довитый, писать, говорить плодовито,
йісеге ейиве. Сл. в. сильный, муже-
ственный, йісеге пегѵове. Писать сло-
гомъ низкимъ, йісеге ехііііег. Писать
мсторію слогомъ наряднымъ, Ьівіогіат
саіатівіго іпигеге.
СЛОЕВАТЫЙ, слоисгьій, слоистъ,
вігаіів сопвіапв, ѵеповив. Слоеват. ас-
пидъ, всііівінв йзвііів. Слоистый пирогъ,
ріасепіа йівсгітіпаіа. Слоистая руда
тівсега Іатеііова. Слоеніе, при слоеніи
пирога, іп ріасепіа йівсгітіпапйа. Слоен-
ный, с—ное тѣсто , тавва Гагіпа; всівва
йівсгітіпаіа. Слоенные пирожки, пііип-
Іа агіосгеаіа йівсгітіпаіа.
СЛОЖЕНІЕ. Перовіііо (опегіз). 2)
Сотріісаііо. 3) Сотровіііо, сопГесІіо, еі-
Гесііо. 4) Согрогів сопвіііпііо. Крѣпкое
сложеніе тѣла, йгта согрогів аГГесйо, ѵа-
Іеіийіпів рговрегііав. Имѣть крѣпкое
сложеніе, сотрете гоЬпвІо езве сні сог-
рив Ьеие сопвіііиіиш еві. Слабое сло-
женіе тѣла, ѵаіеіийо Іепиіз, іпйгта.
Имѣть с. сложеніе, іпйгта ѵаіеіийіпе
иіі. 5) Саісиіогит виЬйпсІіо; иногда въ
этомъ значен. употребл. сЬ. зитта. 6)
Иерозіііо. Но сложеніи гражданскихъ
должностей", удалился въ деревню, йе-
ровіііз сіѵіііЬпв тадівігаііііов іо гпв ве ге-
серіі Отъ сложенія міра, іпйе аЬ Ьо-
тіпит иіетогіа; а ргіта тппйі огі^іпе;
аЬ аеѵо сопйііо. Прежде сложенія міра,
апіѳ ргітогйіа гегит, типйі. Сложен-
ный, йеровііив. Сотріісаіпв, сотро-
вііпз. Сложённое письмо, ерівіоіа сот-
ріісаіа. — Сложить, см. слагаю. — Сло-
жить, сотрпіаііо. Сотровіііо. Предлоги
и нарѣчія входятъ въ сложность дру-
гихъ словъ, рггеровіііопев еі айѵегЬіа
аіііз ѵегЬів сотропепйів в. Гогтапйіз іп-
зегѵіипі. Сложный, сотрозііпв, тіхіиз.
Пластырь суть сложныя лекарства, ет-
ріазіга випі тейісатепіа тіхіа, сотро-
вііа. Сложное слово, ѵегЬит сотрові-
Іит, Йиріісаіит-
СЛОЙ. Яігаіит. Слоями, слояин, рег
вігаіа. Песчаный, с., зігаіит агепозит;
агепа. Слоистый, см. слоеватый.
СЛОМАНІЕ, сломленіе. Юевігисііо,
йетоііііо. Сломанный, йевігисіпв, йіги-
129
СЛ©
СЛУ
іиз. Сломать, см. сламываю. Сломка,
безігисііо, бешоііііо. Сломиться, см.
сламливаюсь. Сломленный, беігасіиз;
безігисіиз. С. сукъ, гашиз ЛеГгасіиз.
СЛОНИТЬ. V. оЬз. рагіеіет Лисеге.
СЛОНЕЦЪ. См. Сланецъ.
СЛОНОВЫЙ. ЕІерЬапІіз. С. крикъ,
Ъатгііиз. хоботъ, ргоЬозсів; тапиз
еіерііапіі. Слоновая кость, еЬиг.
СЛОНОВОЖАТЫЙ. ЕіерЬапІі гесіог.
СЛОНОНАЧАЛЬНИКЪ. ЕіерЬапІі си-
гаіог.
СЛОНЪ. ЕІерЬав. еІерЬапіиз Ьаггиз
(Ног.). Слоны ходятъ всегда стадами,
еіерііапіі дгееаііт зетрег іп^гебіипіиг.
Огромное тѣло слона кажется- грубою и
нестройною массою, и подлинно до-
стойно удивленія, что въ такой массѣ
заключена такая переимчивость и такое
проворство, ѵазішп еіерііапіі согрив ги-
ЛІ5 еі іпсошіііа июіев рззе ѵібеіиг, еі ті-
гпт запе езі, іп Іапіа тоіе Іапіат еззе
Лосііііаіет еі а^ііііаіет.
СЛОНЯЮСЬ. Оііозпт ііеапі Ьиіаге.
СЛОПЕЦЪ. Весіриіа, І.щиепз
СЛОТА. Тетрезіаз ріиѵіа з. рінѵіоза;
Іетревіав зрпгса, иѵібиз соеіі зіаіиз.
СЛОЮ. 8сіп<Іеге. Слоить тѣсто, таз-
ват Гагіпа1 бізсгітіпаге. Слоюсь, тѣсто
слоится, іпазза Гагіпа: (іпбііпг, іп зе§ті-
па біязоіѵііиг.
СЛУГА. Кегѵиз, Гатиіпв, ребівзедииз,
а реЛіЬиз (который ходитъ позади го-
сподина). Слуги, Гатіііа. Мои слуги,
тѳі. Быть чьимъ слугою, аіісиі зегѵі-
ге. 2) ОиопЛат Ьопогійса ареііаііо, <іиат
сіагіззіті орІішаііЬив Ргіпсірез ітрег-
ІіеЬапІ. 3) Ватъ покорный слуга, Іиі
зіийіозиз, оЬяегѵапз. Слугинъ, вегѵі, Га-
тиіі. Служанка, апсіііа , Гатціа. Слу-
жанкинъ, ансііію, Гатиі®. Служащій, <ріі
Часть IV.
130
езі ѵеі Гиіі іп Гатиіаіи.—Служба, орега.
Заплатить за службу,, яоіѵеге рго орега
аіісиі баіа. 6) 8егѵіІиз, зетѵіііит, Гати-
Іаіпз (крѣпостнаго), тіпізіегіит, типиз,
оГйсіит (государственнаго чиновника.)
Быть въ службѣ, типиз оЬіге; зіаііопет
а^егс (о солдатахъ). Цезарь первую
свою службу началъ въ Азіи, зіірепбіа
ргіта іп Азіа Гесіі Саезаг. Вся служба
его въ томъ состоитъ, чтобъ раздавать
чужихъ лошадей воинамъ въ случаѣ
сраженія, Ьос ппит тіііііж зиж пзиг-
раі, иі аііепоз ецпов рп^паіигіз бізІгіЬиаІ.
с) Міііііа. Быть припяту въ военную
службу, іп тіііііат абзсізсі. Быть въ
военной службѣ, тіііііат соіеге. Уѣхать
куда съ тѣмъ, чтобъ вступить въ воен-
ную службу, тііііаіит аіідпо аЬіге.
Самъ вышелъ изъ службы, зе ірзе Гіпет
тіііііа: Гесіі. Оставить военную службу,
тіііііат е)игаге. Отличившійся въ в.
службѣ, ЬеІІо рггесіагиз, поЬіІів, зресіа-
Іпз; агтіз іпсіуіиз. 2) Сиііиз Юеі, гея
біѵіпа. Отправлять службу, гет біѵіпат
Гасеге; <Іео или геі засгж орегагі. Быть
во время службы, засгіз іпіегезве. Служ-
ба по умершихъ, по покойникахъ, Гега-
Ііа (огпт) з'изіа ГипеЬгіа.—Службы, а-бі-
Ссіпт, иіі Гатиіі, .зегѵі или зегѵіііит
ЬаЬіІапІ. Слуяівбникъ, ІіЬег ІіІЬигрсиз;
тізваіе (у католиковъ). Служебный,
орега1, тіпізіегіі. Служеніе, зегѵііив; сиі-
Іиз. Производить свое служеніе усер-
дно, зІиПіозе зегѵіге; еі. тіиізіегіит тп-
пиз оЬіге, зіий. агтіз ѵасаге. Служ.
благодарнаго молебна, сеІеЬгаІіо ргесит
&гаІі апіті Іезііит. С. обѣдни, аЛтіпіз-
Ігаііо засгогит. .Служивый, тііез ехаи-
сіо^аіиз. Служилый, цпі іп а1ісп)из Га-
тиіаіи еві ѵеі Гиіі. 2) Оиі тіііііат со-
Ііі ѵеі соіиіі; циі віірепдіит тегеі ѵеі
тегиіі.—Служитель, зегѵиз, Гатиіия, ті-
5
131
СЛУ
СЛУ
132
півіег, айтіпівіег; спі тппеге Гппдііпг,
<$иі шипегі ргаеві, ргаеГесіив, цигійісив;
шииеге Гип^еив. Канцелярскій служи-
тель, ргаеГесІив саисеііагіав. Служитель-
вина, Гатиіа, аисіііа. Остаюсь вашею
покорною служительницею, еит Іиі віи-
Йіовіввіта, оЬвегѵаиІіввіта. Служитель-
скій, вегѵі, Гатиіі; вегѵо Гатиіо ргоргіив.
Служка, вегѵив ѵеі гивіісиз циі іп топав-
іегіі йіііопе еві <,иідие отпів »епегів
орегат ехведиі йеЬеІ. Служкинт., е.]ив-
тойі вегѵі. Служный, Гатиіагів. Слу-
жу, аіісиі орегат йаге, ргжЬеге; Гатиіа-
гі, тіиівігаге. Служить, прислуживать
за столомъ, ай тепват тіпівігаге. С.
у Короля, оГіісіит арий Ке^ет оЬіге;
Кеді аррагеге. 6) Въ арміи: віірепйіит
тегегі, тіііііат соіеге. С. въ свитѣ
Претора, іи ргаеіогів соиіиЬегпіо евве
(8иеІ). С. въ пѣхотѣ, въ кавалеріи, ре-
ДіЬив, едиів віірепйіа Гасеге. на
своемъ иждивеніи, ргіѵаіо .витіи Ьеііит
Вегеге. С. водъ начальствомъ какого
генерала, аііциѳ ітрегаіоге или іпірегап-
Іе тегеге. С. п. в. великаго полковод-
ца, виЬ Ьаий роепііепйо йпсе Гасеге віі-
репйіа. Прослужить все свое время,
тіііііат ехЬаигіге. Служить (при чи-
новникахъ) аррагеге. — Могу ли вамъ
чѣмъ служить? пипідиій ѵів? питдиій
ровсів? осциій "гаіит ІіЬі Гасеге роввит?
Глаза худо служатъ, оспіогит ивив сев-
ваи Служить подъ чьею командою,
аіісціив савіга вециі. Солдаты прежде
жаловались, что они служили на своемъ
иждивеніи, тоіевіе ГегеЬаІ апіеа тііев
ве вио витіи орегат геіриЫісае ргдаЬеге;
віірепйіа ехріеге. с) ОГіісіит іи аіічиет
соиГегге; аіідиет ]иѵаге. Служить сво-
имъ пріятелямъ тгъ нуждѣ деньгами,
совѣтомъ, ^иѵаге ашісов іи ап^ивііів, ре-
сипіа, сопвіііо. й) Ргойевве, евве ияиі
ад гет. Это служитъ для здоровья,
Ьаес ѵаіеіийіпі сопйиспиі. Служитъ
вмѣсто чего, ѵісет аіісціив геі ргаевіаге
вирріегс. Это служило имъ вмѣсто хлѣ-
ба, ій рго рапе сейеЬаІ. Деревья слу-
жатъ имъ вмѣсто постѣли, Ь ів випі аг-
Ьогев рго сиЬаІіЬив. Это сл. для раз-
биванія мочіі, іііий Гасіі а<1 йіГПсиІІаіет
игіпае. Это с. во многихъ лекарствахъ,
ай тиііа тейісатеиіа еві піііе. Это
служ- къ моей славѣ, Ьос тіЬі ѵаіеі ай
§1огіат. ,Это ни къ чему не служитъ,
піЬіІ аіііпеі. Это совсѣмъ не служитъ
къ тому, чтобъ жизнь сдѣлать счастли-
вою, еа гев ай Ьеаіат ѵііат пиііит то-
тепіит ЬаЬеі. Учиться тому, что ни'
къ чему не иослужитъ, йівсеге, циой іп
иви поп вів ЬаЬііигив. Это слово не
служитъ ни къ раскрытію мысли, ни къ
украшенію, ѵегЬит, циой пецие іпіеііес-
Іит, пецие огпаіит афиѵаі. Этотъ^
приступъ идетъ, служитъ ко многимъ
предметамъ, Ьос ехогйішп ай тиііав
саивав роіеві ассотойагі. 2) 8асга ай-
тіпівігаге. Служ. обѣдню. 3) Служить
о собахъ: виЬвійеге сІипіЬив.
СЛУКАВНОВАТИ. (81.) Спа сит аіі-
дио сопвіііа социеге в. сопсоциеге.
СЛУКІЙ. См. Слякій.
СЛУПАНІЕ, слупленіе. Ввдогіісаііо,
йеІіЬгаІіо. Ступаю, агЬогет ѵеі согіі-
сет йеііЬгаге, йевциатаге, йесогіісаге,
согіо ехиеге. 2) Маупв (ивіо ргеііит
ехі«еге. Слупаюсь, йевдиатагі. Ъівсс-
Йеге , всіпйі. Слупленный, йесогіісаіпв,
йеІіЬгаіив, йевциатаіив.
СЛУХОВЫЙ. Аийііив, ай аийііит
регііпепв. С. барабанъ, Іутрапит. С.
проходъ, теаіиз аийііив. Слуховая нер-
ва, пегѵив асивііспв. Слуховое окно,
Гепевіеііа іп витто йото. Слуховая
труба, ІиЬия асивіісив.—Слухъ, аийііив,
133
слу
СЛУ
134
вепвиз аийіепйі. Слабый, тяжелый с.,
апйііив ішЬесіШіаз, р'гаѵііаз. Имѣть тя-
желый с., тяжело, худо слышать, аигіиш
дгаѵііав 8. аийіепйі дгаѵііав еві аіісиі,
$гаѵі1вг аийіге- Потерять с., аигіЬиз
саріит евве; аийіепйі вепви сагеге. Имѣть
тонкой с., асгі аийііи ргжйііит евве; Ге-
геіев аигев ЬаЬеге (иносказ.). 6) Аийі-
іив, аийіііо, аигіиш )ийісіит, аигіиш шеп-
вѣга. Судить о чемъ по слуху, аіідиій
апгішп )ийісіо ропйегаге, аІі<]иій аигіЬиз
шеіігі. Быть пріятву для слуха, $га-
Іиш аигіЬиз вопит ЬаЬеге. 2) Рата,
гишог, аийіііо. Невѣрный слухъ, ги-
тог іпсегіиз, пои Гігтив. Ложный с„
гишог Гаівив. Во множ., аийіііопев Гіс-
Іае. Идётъ с., гшпог в. Гата еві. Рас-
пространяется с., гишог йіПегІиг, зег-
ріі, ѵи1»аІиі. Слухъ дошелъ до меня
млн до моихъ ушей, гишог регГегІиг,
айіегіиг ай те Гата ассіріо аіідиій. Въ
слухъ, сіага ѵосе, сопіеиіа ѵосе, е. х.
Іодиі.
СЛУЧАЕТСЯ, Еіегі, еѵепіге, сайеге,
гссійвге, сонііп^еіе (въ хор. стор.) Это
мнѣ случилось, когда я всего менѣе о
томъ думалъ, ій тіЬі пес оріпапіі ассі-
<?іі. Я не думаю, чтобъ когда случилось
подобное, пійіі ипциаш зітііе паішп рп-
Іо. Если случится, ві савив іпсійегіі.
Часто случается что... ваере Ы, иі..
Это случилось къ стати, Ьос оррогіипе
сесійіі. Что бы нн случилось, иі гев
сайаі, иісишцие сесійегіі.—Случай, осса-
віо, оррогіипііав (благопріятный, въ от-
ношеніи ко времени и мѣсту), роіезіав,
соріа, Гасиііав (удобность для предпри-
ниманія илм произведеніи чего, и при
томъ роіезіав и соріа, поколику она мнѣ
сообщена, а Гасиііав, (по колику заклю-
чается во мнѣ самомъ). Пока стоитъ
свѣтъ, не только обществу, но и одному
человѣку не случалось никогда совер-
шеннаго благополучія, пиііі ипциаіп пес
сіѵііаіі тойо, вей еііаш Ьопііпі іпіе^га
регГесІадие Геіісііаз оЫі^іі. Всѣ озна-
ченныя сущш. принимаютъ род. п. или
геруидіумъ на йі, оррогіппііаз и оссавіо
иногда выражаютъ его предл. а<1. Пре-
красный случай, ашр-Іа, ргаесіаѣа оссавіо.
Хорошій с., оссавіо Ьопа (вообш.) Іоспв
оррогішшв, Іосі оррогіипііаз (относитель-
но мѣста), Іешриз оррогіипипі, Іешрогіз
оррогіипііаз, также, Іешриз (тогда дол-
жно употреблять не §египйіиш на йі, а
неопр. наклоненіе). — Прн случаѣ, рег
оссазіопет, оссавіопе йаіа илн оЫаіа, зі
оссавіо Гиегіі илн Іиіегіі. Прн всякомъ
случаѣ, отпі оссавіопе, ^иоііезсип^пв
роіезіав илн оссавіо йаіа езі. При пер-
вомъ случаѣ, ргіто диодие Іетроге йа-
Іо. Сразиться прн первомъ случаѣ, сшп
Ьоеіе цпатргітит сопЛідеге. Искать
случая поссориться, уиг§іі оссазіопет
саріаге, гіхаз сапзаш чпаегеге. Искать
случая, оссазіопет циаегеге, сігситзрісе-
ге, саріаге. Подать, дать кому случай,
аіісиі оссазіопет йаге, ргаеЬеге; аііспі ро-
Іезіаіет, соріат, Гаспііаіет йаге, Гасеге.
Пользоваться случаемъ, куй желѣзо по-
ка горячо, оссазіопет иг^еге. Доста-
вить кому случай, оссазіопет аііспі аре-
гіге. Что надобно будетъ въ этомъ
случаѣ, такія возьму и мѣры, сопзіііит
рго Іешроге еі ге саріат. Когда пред-
ставится случай, сит ее йаЫІ оссавіо.
Во многихъ важныхъ случаяхъ, тиііів
та@півдие іп геЬив. Во всѣхъ случаяхъ
кому служить, іп отпіЬиз геЬиз аіісиі
айезве. 6) Подать случай къ войнѣ, Ьеі-
іі іпГегепйі саизат йаге. Подать слу-
чай къ предпріптіямъ, Оа^іійз оссазі-
опет ргаеЬеге. Слѣпой случай, саесив
сави»; Іетегііав еі савив. Все дѣло слу-
135	СЛУ
чая, ошпіа сави Яипі или Гасіа випі.
Такъ вышелъ случай,, чтобъ, Гогіе еѵе-
піі, иі. Согіе ііа іпсійіі, иі. 2) Сави»,
еѵепіив, еѵепішп. Въ случаѣ какого
либо иесчастія, ві диі<1 віЬі вѵепігеі. Не-
пріятный сл., савив асегЬив, іпідиив, Ігів-
ІІ5, {раѵів. Нечаянный с., савив (огіиі-
ив пес оріпаіив. Въ случаѣ смерти, ві
диіа Ьитапііив ассійегіі. Допустить
принять какой случай, Яп^еге, Гасеге,
роиеге. Допустивъ этотъ случай, Ьос
ровііо. Это иной случай, это не то=
большая разцица=а1іа гее еві, аііий еві;
аііа в. аівраг Ьи;ив геі еві гаііо: Ьос дівві-
пйііе еві. На всякой случай, іп отпепі
еѵепішп; иісипдие гев сесійегіі. Умѣть
найтись, сыскаться на всѣ случаи, от-
піа Ьитапа Гегге. Ни въ какомъ слу-
чаѣ, ни коимъ образомъ, пиііат іп раг-
Іеш; пеиіідиаш; ошпіпо поп; тиііо шо-
Йо. Случайно, сави, Гогіе, Гогіиііо. С.
о чемъ упомянуть, іп тепііопет геі іп-
сійеге. Случайность, савив. Доказать
с. чего, ргоЬаге, гет сави еѵепівве, гет
поп евве песеввагіані. Случайный, Гог-
Іиііив, сави оЫаіив, диод сави Яі, адѵеп-
Ііііив (неожиданный). Случайное стече-
ніе атомовъ, Гбгіиііив сопсигвив аіошо-
гпт. Наружное или внѣшнее случай-
но, диод ехіегпит, і<1 іи сави еві. Сели
это такую имѣетъ необходимость, для
чего тогда считать его случайнымъ? ві
Ьаес ЪаЬеиІ Іаіет песеввііаіет, диів еві
Іапйет диой сави Яегі ѵеі Гогіе Гогіипа
риіетив?—Случайное, Гогіиііа; гее Гог-
Іиііае. 2) Случайный человѣкъ, дці еві
іи та§па арий аіідиет ртаЯа; диі {ргаіив
ассеріивцие еві аіісиі; §гаІіовив арив аіі-
диет.
СЛУЧАЮ, іип^егс, сопіип^еге, сори-
Іаге. 2) Іпіге ваііге, сотріеге. Случаю
СЛУ	136
кобылу, едиат іпіге. Случить собакъ,
аіѵосаге, сопсіге, сопѵосаге сапев.
СЛУЧАЮСЬ. Ассідіі, еѵепіі. Слу-
чается очень удачно, регоррогіппе сайіі.
С. о. выгодно, регсоттобе ассійіі. На
это время случились у него гости, іипс
Іетрогіе Гогіе Гогіппа егапі арий еит
сопѵіѵае. Мнѣ случилось тогда быть съ
нямъ вмѣстѣ, Іипс Гогіе Гогіипа егатив
ипа. Врать что случится на свою от-
вѣтственность, ехЫЬеге регісиіо вио ва-
Іиіет. 6) Іпіегѵепіге, вирегѵепіге, ве
ітргоѵіво абевве. Случаются болѣзни,
виЬеипі тогЬі. Если случатся вѣтры,
в. ѵепіі іиіегееввегіпі. Ночь случилась
и прекратила битву, пох іиіегѵепіи вио
ргаеііит Йігетіі. Всякой день случает-
ся имѣть новыя дѣла, ѵеІегіЬив пе^оіій
поѵа циоіідіе ассгевсйиС. Случившійся,
дцой Гогіе еѵепіі; дчосі іпіегѵеиіі в. ви-
регѵепіі.
СЛУЧКА. Іпііив, адтіввига.
СЛУШАЙ. V. Мііііі: аііепвііе! Слу-
шалище, аийііогішп. Слушаніе, ашііііо.
С. свидѣтелей, іпіегго^аііо ісвіішп.
Слушанный, аойііив, ехаидііив; іпіегго-
§аІив, ехатіпаіив. Его дѣло слушано,
е)ив саива аийііа, ехаийііа еві. Слуша-
тель, аийііог; ів, диі аибіі. Слушатель-
ница, еа, диж аийіі. Слушаю, аийііе,
ехаибіге. Слушать проповѣдь, аийіге
сопсіопет. С. обѣдню, іпіегевве васгів.
С. урокъ, Гасеге иі диів гесііеі ейівсеп-
ба. С. свидѣтелей, іпіеггодаге Іевіев.
С) Слушать= выслушивать кого, аигея
аіісиі Йаге, рггеЬеге; ехсіреге ѵегЬа зіі-
сіуив. С. благосклонно, Гасііев аигев
ргаеЬеге аіісиі. С. охотно, аигіЬив ргб-
пів, весипбів, «вдиів ассіреге. Сл. охот-
но, адѵегвів аигіЬив ассіреге. Слушать
очень прилѣршо, іаЬіаге аѵідія апгіЬив.
Слушать просьбу терпѣливо, ргесіЬив
аз?
СЛЫ
СЛѢ
138
аіісціш раііепііаш ргжвіаге. 2} Чего,
оЬіешрегаге, ведпі, рагеге. Слушать
разумныхъ совѣтовъ, ваіиіагіа сопвіііа
раіі. С. наставленій, Іосит геііпдиеге
аашоніііопіЬив. С. внушеній разума,
сопвіііа гаііопів ведиі. Кто неслушаетъ
разумныхъ совѣтовъ, пиіішз; ваІиЬгів
сопвіііі раііепв. Слушаюсь, оЬейіте (быть
пОслушну и предану, слѣдовать чьимъ
приказаніямъ), оЬіешрегаге (оказывать
повиновеніе, слушать чьихъ представ-
леній), рагеге (по обязанности и какъ
зависящему). Для сообщенія большей
силы рѣчи, слѣдующіе глаголы часто
полагаются вмѣстѣ: рагеге еі оЬейіге;
еі рагеге; оЬіешрегаге еі оЬейіге; оЬве-
диі еі' оЬейіге. Слушаться чьихъ словъ,
аііспі йісіо аийіепіет евве. С. чьихъ
приказаній, аііснінв (пввів аийіепіет ев-
ве. Не слушаться чьйхъ приказаній',
оЬейіепІіаш геііпдиеге, аЬрсеге; ітре-
гіигп аіісирів йеігесіаге (о воинахъ). С)
йедиі аіідиет 8. а1іси)ив сопвіііит; аіі-
сцщв аисіогііаіе тоѵегі. Слушаться
увѣщанія, ѵосет топепіів аийіге; то-
пііів аигет ргаеЬеге.
СЛЫВУ. (81.) Слову, ЬаЬегі, ехівііта-
гі. Слыть съ хорошей стороны, Ьепе
аийіге; Ьепе <1е аіідио ехівіітаіиг. С. съ
дурной стороны, таіе аийіге; іп іиГа-
тіа евве. Слыветъ со стороны отличной
храбрости, тахітапі ѵігіиіів оріпіопет
ЬаЬеІ. Слыть справедливымъ, оріпіо-
пет ]ивІіІіае ІіаЬсге. С. злобнымъ, Га-
тат та1і§пііаІіз сопведиі. С. опромет-
чивымъ. Гатат Іетегііаіів виЬіге.
СЛЫХАННЫЙ. Аийііив, аиГіЬив рег-
серіив. Слыханое ли это дѣло? пит
иггдиат іаіе ѵеі вітііе диій апйііит еві?
Слышаніе, аийіііо, аийііив. Слышанный,
аийііив. Слышатель, аийііог, із диі апйіі.
Ему. прбтивоп. еПесіог, диі ргагвіаі.
Твореііъ на пр. закона. Слышный, слы-
шейъ, диі роііеі аийіій. Слышно, всё
слышно, что говорятъ, отпіа еогиш Йіс-
іа Гасіііа вииіайдііи. 2) Иісипі, ігадипІ,
Гегппі. так. Йісііиг, ІгаОііиг, Гегіиг. С.
что миръ скоро будетъ, йісипі, пов ра-
сеш Ьгеѵі ЬаЬііигов евве. Вкусъ чуть
слышный, варог Іагйив. Слышный, слы-
шенъ, дио<! аийігі, аигіЬив регсірі роіеві.
Слышу, апйіге, аигіЬив регсірегс, ассі-
реге; аийіііопе ассіреге; аіідиій ай аигев
теав ѵепіі, регѵепіі. Слышишь ли?
аийіп? Слышать отъ кого что, аіідиій
аЬ в. ех аіідио аийіге. Слышать все
одноже м строгіе выговоры, вавре еайеш
еі {'гаѵііег аийіге (Тое). Не могли ми
хорошо вмдѣть, ни хорошо слышать,
педие осиіів, педие аигіЬив сотреіеЬапі;
ассіреге. Я часто слышалъ, какъ его
хвалили, ваере еше Іаийагі аийіѵі. Слы-
шу кто-то идетъ, аийіо аіідиет ѵепіеп-
іет. Я слышалъ какъ это онъ гово-
рилъ, ех ео аийіѵі, диит Ьаес йісегеі.
6) Аийіге, аигіЬив ехсіреге. Худо слы-
шать, р-аѵііег аийіге. Я сидѣлъ такъ
далеко, что ничего не могъ слышать,
Іоп^іив вейеЬат, диат иі диійдиат аийі-
ге ровзет. Слышусь, аийігі. 2) Ѵійе-
гі, аийіге. Мнѣ слышится, что кто то
идетъ, аіідиів шіЬі ѵепіге ѵійеіиг; аийіо
аіідиет ѵепіепіеш.
СЛѢДНИЧАТЬ. Рег® ѵевіі§іа всги-
Іагі еі регведиі 5СІге. Слѣдованіе (за
кѣмъ, за чѣмъ), сопвесиііо. 2) Ітііаііо,
азтпіаііо (съ ревностію). Слѣдованіе
мнѣнію древнихъ, ітііаііо вепіепііагиш
ѵеіегит аисіогит. С. ученію Христіан-
скому , ехвесиііо ргавсеріогит йосігіпа»
сЬгівІіапае; ргаесеріа й. сЬ. ебйсіепйа. 3)
₽. т. диаевііо, со^иіііо. Слѣдователь,
ітііаіог. Слѣдовательно, слѣдственно,
ег{?0, ііадие; диае сит ііа віиі. Если жъ
«39	СЛ*	>
заключеніе не тда;ъ строгое, и оно упо-
треблено вмѣсто: по этой причинѣ; то
полагается аідие ііа. Вы обѣщались,
слѣд. должны исполнить свое обѣшеніе,
Іи рготівізіі, аідие ііа ртотіввит Гасеге
йеЬе8. Слѣдственный, агі ди»8Ііопѳт,
со^иіііоиет зресіаиз. Разбить что слѣд-
свенвымъ порядкомъ, йе ге диаезііопет
іпзіііиеге. — Слѣдствіе, еѵѳпіиз, ѳхііив,
диой зедиііиг, огііиг, тапаі ех аіідиа ге;
гея сопяедиепіез. Изъ этого могутъ
произойти худыя слѣдствія, Ьос еѵайеі
іи аіідиой ша^ишп таіит. Я очень
боюсь въ разсужденіи слѣдствій, ѵегеог,
диогзит ій сазигит 8ІІ. Малѣйшія ве-
щи часто имѣютъ преважныя слѣдствія,
ріегитдие рагѵав гев тахіпіаз ІгаЬииІ.
Онъ видитъ причины и ихъ слѣдствія,
саизаз гегиш еі сопвесиііопев ѵійеі. 6)
Сопзедиепііа, сопзесиііо. Выводить
слѣдствіе изъ чего, аіідиій соисіийеге
ех ге. Изъ сказаннаго я вывожу такое
слѣдствіе, ех >І8 циае Йісіа зипі, ій соц-
Ясіо. 2) Оиаезііопет ЬаЬеге, іпзіііиеге,
ехегсеге Йе аіідиа ге. По его дѣлу
идетъ с., (Іе е]из саива диаізііо ЬаЬѳіиг.
Отдать кого подъ слѣдствіе, уиЬеГѳ аіі-
диет саизат йісеге; уиЪеге аіідиет га-
Ііопет геййеге. Подвергнуть слѣдствію,
ай Йіздиівіііопет ІгаЬеге. Онъ теиерь
подъ слѣдствіемъ, уиѣеіиг пиис сливаю
йісеге. Въ слѣдствіе, ех. в. с. это, диае
сит ііа 8ІпІ; диит ііа ве гев ЬаЬеаІ. В.
с. закона, ех Іе§е; Іе^е уиЬѳиІе. Слѣ-
дуетъ, іийѳ, ех дио зедиііиг, сопяедиі-
Іиг, еПісіІиг. Изъ сказаннаго выше слѣ-
дуетъ, ех ІІ8, диае зирта Йіхі, еПісіІиг.
2) ВеЬсІ. йесеі. соптепіі. Ему слѣ-
дуетъ заступить эту должность, Ьос ти-
пие еі ро$1 Ьиис йеЬеІиг. еит зиссейеге
іп ііііиз Іосит йесегѳі. Мнѣ слѣд. еще
получить отъ васъ 500 рубл., сопѵепіі
сл-ь	ш
оіѳ іпячрег сепіит гиЬеІІіопез а Іѳ ассі-
реге. Вамъ бы слѣдовало въ этоиъ дѣ-
лѣ поступить осторожнѣе, Ьапс іп ге
піа]огепі саиііоиеш айЫЬеге іе йесетеі.
— Слѣдую, зедиі, зиЬведиі аіідиет. соп-
ведиі аіідиет. Слѣдовать куда одному
за другимъ, зиЬіпйе ай Іосит соиЯиеге.
Слѣдовать за кѣмъ послѣднимъ, а1іси|ив
ѵезіі^іів іизізіеге. 6) С. за кѣмъ дао по-
рядку, виссейеге аіісиі или іп аіісиіиз
Іосит. ехсірѳге аіідиет. С. за кѣмъ не-
посредственно, ргохіте аіідиет зедиі,
ргохітит аіісиі Іосит оссираге; зесии-
йит аЬ аіідио еззѳ. с) С. по време -
ни, зедиі, зиЬэедиі аіідиій. Онъ вы-
ходить, и толпа людей за нимъ слѣ-
дуетъ, ііііив е^геззит сеІеЬгаІ рориіі
Ггедиеиііа. Сл. издали, зедиі та^па іп-
ІегѵаІІо. С. близко, ізиЬзедиі. Слѣд.
слѣдовать къ какоиу мѣсту, реіеге Іо-
сит. С. противъ кого, аіісиі (Ьозіі) іт-
тіпеге. Сдвоя шерпнги слѣдовать, йеп -
во а^тіпе зиЬзедиі.—Слѣдовать своему
желанію, зио тойо іп^ѳпіо Ггиі. За
кѣмъ по его голое; , а1іси;ив ѵосет й'га-
йи сопзедиі. За викою всегда слѣдуетъ
наказаніе, сиірат рсепа ргетіі сотез;
сиіра езі рсеих зше сопіегтіпа. Возра-
сты слѣдуютъ одинъ за другимъ, аеіав
зиссейіі юіаіі. Слѣдовать своему отцу,
итти но слѣдамъ его, раігіз ѵезіі^іів
іп&гейі, іпзізіеге. Сл. древнимъ, теіѳ-
ге8 ітііагі, ютиіагі, апіідиііаіет рго-
яедиі. С. умствованію иисателя. вегір-
іогів йізриіаийі §епиз сопзесіагі. . Ты
видишь, кому долженъ слѣдовать, ѵійез,
си]из йеЬеав ітріеге ѵееіідіа. Въ на-
деждѣ добычи слѣдовать, за непріяте-
лемъ безъ всякаго порядку и строю, <п-
сотрозііо а^тіпе яоіиііздие огйіиіЬи»
ргайаЬѳпйит зедиі. Слѣдовать кому —
держаться чьей стороны, аіісиіи» раг
і41
СЛ*
сл*
44І
Іе» вѳдиі. С. чьему имѣнію, іепеге орі-
піопет. С. народному мнѣнію, аЬіге ай
▼иіді оріпіопет. Въ этоиъ, что я ска-
залъ, не слѣдовалъ своему имѣнію, Ь®с
ех гаео вепви пои випі йерготіа. Слѣ-
довать своимъ страстямъ, ®иі8 сирійііа-
ІіЬи® іийиі^еге, оЬведиі. С. чьему увѣ-
щанію, тосега тоиепіі® аийіге. 2) Оисеа-
ііопет ЬаЬеге, іивіііиеге.—Слѣдующій,
ведиеие, іпведиеп®, виЬведиепв; ргохітиз
аіісиі; ®есипйи® аЬ аіідио, афасеп®; Ги-
іигиа, ѵепіигив, рояіеги®. С. день, йіев
сгазііпи® (если рѣчь идетъ завтрешнемъ
днѣ) йіе® рогіеги® (если говорить о
прошедшемъ). Опъ сказалъ слѣдующее,
Ь®с Іосиіи® е®1. Слѣдующимъ обра-
зомъ, Ьос тойо, іп Ьипс тойит. 2)
Слѣдующія кому деньги за работу, ре-
сшііа, ди® аіісиі рго орега Іосаіа йеЬе-
іиг. — Слѣдуя, ех іио ;и®®и. С. зако-
намъ войны, иі геі тііііагіз гаііо аідие
огйо ровіиіаі. С. общему мнѣнію, ех
соттипі Ьотіпит оріпіоііе. Слѣдъ,
гевіі^іит. Видные, свѣжіе слѣды, ѵе®-
Іі^іа тапіГе®іа, гесепііа. Слѣдъ чело-
вѣческій, звѣриный, ѵе®іі§іит Ьотіпі®,
Гег®. Оленьи слѣды, ѵевіі^іа сегѵіпа а.
сегѵі. 2) Ѵевіі^іит, геіідиі®. Слѣды
побоевъ, ѵе®іі°іа ѵегЬегшп. Не оста-
вить слѣда своего побѣга, ухода, ІигЬа-
ге іпсегіа Ги§® ѵо8Іі§іа. Оставить во
всей Италіи слѣды своей мерзости, іо-
іат Ііаііат Оа^іііогит те®іщіів ітргіте- |
ге. Вездѣ видны слѣды вашего велико-
душіи, тиііа ®ипі сіетепіі® іи® тоіш-
тепіа. Видны слѣды города, ехвіаиі
ѵе»іі{;іа игЬів. 3) Р. т. раи®а, гаііо.
-Вамі. ие слѣдъ бить его, іиідие Гасів,
диой іііит ѵегЬега®; пиііа е®і саияа, сиг
а іе ѵариіеі. Онъ имѣетъ сл. сказать
ему. ]и®іа йе саи®а роіеві еі йісеге.
Ему нѣтъ слѣда ходить къ намъ, пиііа
еві слива; ди® еит іийисаі, иі тов айѳаі.
4) Ітив рев. Чулки узки въ слѣдахъ,
ІіЬіаІіа іп іто рейет ап^ивіе ЬаЬепі. —
Шествовать кому въ слѣдъ, гесіа аіідиет
зедиі. Отвѣсти слѣдъ, ѵевіі^іит атег-
іеге. Слѣдъ простылъ, )ат йіи пиііит
Ьи)и® геі ѵ«8іі^іит ехаіаі. Въ слѣдъ,
▼еОДіів. В. с. за кѣмт> скакать, аіідиет
ѵевіі^іів іпасдпі, рейет рейе иг^еге, іег-
§а ргетеге. Слѣженіе, іпѵѳвіідаііо, іп-
йа^аііо. Слѣдить, ѵевіі(;іа Гасеге. 2)
Ѵевіі^аге, іпѵе8іі§аге, іпйа^аге; Гег® тев-
іі§іа «сгиіагі еі регвѳдиі.
СЛѢЗАНІЕ, Юеясеизив, йезсѳивіо. Слѣ-
заю, йезсепйѳге, йе§гейі. С. съ лоша-
ди, йе®сепйеге едио 8. ех едио (о рѣй-
тарѣ) йергѳйі, йехіііге ай рейе® (о конни-
цѣ). Велѣть конницѣ слѣзть съ лоша-
дей, йейисѳге едиііаіит ай рейе®. 2)
Г Іиеге, йеОиеге, яерагагі, воіѵі.
СЛѢПЕНЬ. ТаЬапи®, овеііи® (удревв.),
«Е8ІГП8.
СЛѢПЕЦЪ. Соеси®; осиіі® ®. Іитіпі-
Ьи® саріи®.
СЛѢПЕЦЪ, слѣпушъ. Ми® тісгорЬ-
іаіти®.
СЛѢПЛЕНІЕ. Соидіиііпаііо. Слѣп-
ленный, сои^Іиііпаіи®.
СЛѢПЛЮ. Сгесаге, с®сит геййеге,
оЬсжсаге, ехсжсаге. Сластолюбіе ослѣ-
пляетъ умъ, апіті Іитеп ехііп^иіі ѵо-
Іиріа®. Надежда на грабеагь и добычу
слѣпитъ пхъ умы, 8ре8 гаріеийі аідие
ргжйапйі оЬсоесаІ аиітов еогпт. Слѣпну,
сшсит Гіегі; осиіо®, Іитіпа, айвресіит
атіііеге. Глаза слѣпнутъ Отъ многаго
чтенія, а®рес1и® тиііа Ггедиепіідие Іес-
Ііопе атіііііиг. 2) Р. т. оЬссвсагі, рг®8-
ігіЬ^і. Ослѣпъ отъ любви, атоге оЬс®-
саіи® Ѳ8І. Слѣпо, іетеге еі пиііа га-
ііопе; соесо ітреіи, іпсопвійегаіе. Вѣрить
чему с., аіісиі іетеге сгейеге. Преда-
«43
СЛѢ
слю
ваться с. страсти, Геггі ссвсо Гнгоге; Геггі
саесит еі ргюсірііет. Броситься с. въ
воду, соесит гиеге іп адиаш. 2) Рагит
или тіпив ехргевве. С. напечатлѣніе,
изображеніе., іта^о а»гі іпсіва рагит ех-
ргевве сЬагіа! ітргевва еві. Не слѣпо и
безъ разсужденія, иоп іетеге.
СЛѢПОКУРНИКЪ, слѣпокуръ. Си.
Свидииа.
СЛѢПОКЪ, Гі^ига е сега ѵеі аІеЬавІго.
2) Кхргевва еГВ^іев.
СЛѢПОРОЖДЕННЫЙ. Сюсив «епі-
Іив, саесі^епив.
СЛѢПОТА. Саесііав, Іитіпів соесііав,
саЬ^о, осиіогипі саіі{іо (когда темно въ гла-
захъ); тепіів в. апіті сжсіІав,са!ірго, Іеп-
еѣгае, іпсопвігіегаиііа. Поразить слѣпотою,
Осиіів ргіѵаге, огЬаге; шепіет аіісп)и$ сае-
саге; апіті асіет ргаеьігіи^еге, іп еггогет
іпбисеге. Быть поражену слѣпотою, оЬ-
сагсаішп евве; пои ѵідеге, цио<1 аиіе ре-
йва еві. Слѣпотствованіе, можно выр.
гл. Слѣпотствую, саіі^аге. Слѣпотство-
вать при полномъ сіяніи солнца, іп воіе
саіі^аге; <]ной аиіе рейев еві, поп ѵійеге;
сийі гаііопе іпвапіге. Слѣиый, слѣпъ,
сзесив; осиіів в. ІитіпіЬив саріив. Сдѣ-
латься слѣпымъ, осиіов атіііеге, осиіов
регйеге. С. с. на одинъ глазъ, потерять
одинъ глазъ, аііёго осиіо сарі; аііегит
осиіит атіііеге. Слѣпой прозрѣлъ, ссе-
со біев геіихіі. Нѣкоторыя животныя, ро-
дившись , бываютъ нѣсколько дней слѣ-
пы, цшейат апітаііа іи Іисет есіііа рег
аііциоі 4іев тапеиі сзрсі. 2) Слѣпая лю-
бовь, с. страсть, слѣпое счастіе, сжсив
атог, сжса сирібііав, сгеса Гогіииа.
СЛѢСАРЬ. См. Слесарь.
СЛЮ. См. Шлю.
СЛЮДА. Ѵіігит гиіііепісит. Слюдя-
ный, е ѵііго гиіііепісо. С. роговый ка-
мень, аахит Геггеит.
144
СЛЮЭЪ. См. шлюзъ.
СЛЮНА. (81.) Слина, слинка. 8аііѵа
(которая во рту), вриіипі (изверженная).
Возбуждать слюну, ваііѵат сіеге, Гасеге.
Пускать слюну, ваііѵаге. Слюнистый и
похожій на слюну, ваііѵовив. Слюнюсь
и единюсь, ваііѵа ве Гсейаге, роііиеге. Слю-
ный, си. Слинтяй.
СЛЯКОЙ и СЛЯЧЕННЫЙ. Сигѵаіив,
іпсигѵаіив, іпсигѵив.
СЛЯКОТЬ. Бѵійив соеіі віаіив; соеіипі
Іап^иійит, Ггі^ив воіііит.
СЛЯЦАНІЕ, Сигѵаііо’, іпОехіо. Сля-
паю, сигѵаге, іпсигѵаге, іпПесІеге. Сли-
паюсь, сигѵагі, іисигѵаге. Слячность, евве
іпсигѵит.
СМАЗАНІЕ, смазываніе. І псііо. Сма-
занный, ипсіив, регипсіив абіре. Сиазень,
Іепиів Іатіпа тегіеоіогів $еттге, циае е^-
ёіиііпаіиг ѵііго е)ив<1ет соіогів. Смазка,
ипсііо. 2) Сп"пеп. Смазливый, въ ѵ.
ріеѣ. рпІсЬеІІпв, ЬеІІив. Смазный, сега іп-
«іисіив, ѵ. с. саісеі. Смазываю, адіре ип-
р;еге, регип§еге. Смазать колеса саломъ,
гоіав аіііре ип<;еге. С. вшітъ масломъ,
сосіііеат оіео ип^еге.
СМАЛЧИВАНІЕ, можно выр. гл.
Смалчиваю, Тасеге, ргетеге, виѣргітеге;
Іетеге, (Ііввітиіаге.
СМАНЕНІЕ, сманка. Аііесіаііо. Сма-
ненный, аѵосаіив, ёеѵосаіив, аііеиа-
Іив, аѵегвив, аМисІив, аѣвігасіив. Сма-
ниваю , аѵосаге, йеѵосаге, аііепаге,
аѵегіеге, аЫисеге аіідиет аЬ аііцио.
Сманить слугу, Гатиіит вре рготіввоѵе
соггитреге. Сманивать къ себѣ войско,
соріав ай ве аЫисеге.
СМАРАГДЪ. 8тага"<1ив. Смарагдо-
вый, втага^йіпив. Смарагдовая гора, т.
е. г., въ которой находится смарагдъ,
втага^йііев.
145	СМА
СМАРЫВАНІЕ, Ехвііпсііо, йеіеііо,
Іііпга, іпйисііо. Смарываю, йеіеге, ех-
вііпр’ііеге, егайеге.
СМАТИТЬ. Ѵігев йеЬіЫаге.
СМАТЫВАНІЕ. С.іотегаііо. Сматы-
ваю, Яіа йеѵоіѵеге, геѵоіѵеге, ехріісаге.
2) Іпѵоіѵеге, ^Іогоегаге. Сматываюсь,
еѵоіѵі, ехрегіігі, ехріісагі, воіѵі, йейисі.
2)Р.т. Ьопііпет ргойі^ит, ргоГивит Яегі.
СМАХИВАНІЕ. Пвсивяів. Смахиваю,
йесиіеге: еѵеніііаге. ('махнуть пыль,
риіѵегет йесиіеге. 2)' Р. т. ипо ісіи
сариі аиіегге асіиасе, и. с. с. епве аЬвсіи-
Йеге.
СМАЧИВАНІЕ. Лв'регвіо, гіеаІіо,іггі§а-
ію. Смачиваю, Іеѵііег аврег^еге, Ііитесіа-
ге, гіраге. Смочить табакъ, віегпиіатепіит
Іеѵііег аврег^еге. Смочило доведемъ
землю, ріиѵіа іеггат Іеѵііег Ьитесіаѵіі.
Смачиваюсь, Іеѵііег аврегрі, гі§агі, іг-
гі^агі.
СМАЧНОСТЬ. Йарог, {;ивІив. Смач-
ный, Ьопі, ^иснпйі, виаѵів; йоіеів, варійив.
СМЕЖАЮ. См. Сомжаю.
СМЕЖНО. Іихіа, ргоре, ргоріег. Жить
с., ргоре, ]ихіа ЬаЬіІаге; сопіі^иав ЬаЬеге
йотов. Смежность, сопЯпіпт, ѵісіпііав,
Смежный, Лиііітив, ѵісіпив, соиЯпів, соп-
іегтіпив, ргохітив. Смежныя поля, ар'ег
Іітііапеі. С. земли, ге^іогіев в. Іеггге 8-
піііт®, ѵісіиа.
СМЕКАНІЕ. ПеІіЬегаііо , со^ііаііо.
Смекаю, сопвійегаге гет в. йе ге; сопви-
Іеге гет, йе ге, йеІіЬегаге аіідиій; согври-
іаіе, еиитегаге: гаііопет ропеге, іиіге.
Смекнутыірибыль, гаііопет цоа віов іпі-
ге. Смеклнвый, гериіапв, йеІіЬегаив, га-
ііопет іпіепв.
СМЕРДЪ. V. рІеЬ. р!еЬе]ив, Ьото йе
рІеЬе.
СМЕРДѢНІЕ. Соею г. Смердящій, Ісе-
СМЕ	1*6'
ийия, риіійов, таіе оіепв. Смержу, Гое-
Іеге, таіе оіеге.
СМЕРЗАТЬСЯ. Ггіеоге соисгевсеге;
реіі.' сор. ( мерзлый, Ггіроге сопегеіив.
СМЕРКАЕТСЯ. Ѵеврегавсіі, айѵевре-
гавсіі.
СМЕРТЕЛЬНО. Могіііеге, Іеіаіііег.
С. быть больну, тогІіГеге аедгоіаге; тог-
ІіГего тогЬо аЛесІит евве. 2) Мівеге,
регйііе. Любить кого с., го. р. аіідиат
атаге; йерегіге аііциат, іп аіідиат, ато-
ге аіісіцив. Ненавидѣть кого, с., сарііаіі
ітрІасаЫІі ойіо ргове^иі аііциет. Быть
с. раневу, тогІіГегит ѵиіпив ассіреге. С.
кого обидѣть, аііфіет ватта іп]игіа аГ-
Лсеге. Смертельный, тогіет аЯегеіів,
тогіііег, іеіаіів ІеІіГег (у стихх.). Смер-
тельная болѣзнь, тогЬив ІеІіГег; ^еиив
тогЬі іиіегпесіѵит. С. рана, ѵиіпив 1е-
Іаіе. С. ненависть, ейіит сарііаіе, ітріа-
саѣііе, іиіегпесіѵит. С. тоска, тогіів
теіив. Смертельный врагъ, Іювіів сарі-
Іаіів, айѵегвагіив сарііаіів; іпітіеив с., іиі-
тіеіввітив, іпГепві$вітив;ЬовІів асеггітив.
Терпѣть смертную казнь, сарііів рсепат,
вирріісіит виѣіге. Подъ смертною каз-
нію, впЬ ргеиа тогЬі. Смертность, тогіа-
Іііав. Въ этомъ году с. была очень вели-
ка, регтиііі Ьотіпев Ьос аппо тогіиі
випі; Ьіс аппив (егаіів Гиіі. > Смертный,
смертеръ, тогіаіів, сайисцв. Смертные,
тогіаіев. Все смертное, отпе, циой тог-
Іаіііав сОпве<|иііиг. 2) Сгітіпаіів. €. при-
говоръ, вепіепііа, чиа диів сарііів соп-
і Йетпаіиг. Смертный совъ, ворог агіегпив.
С. потъ, ^еіійив пюгіепіішп вийог, впйог,
Чиет тогв еіісіі. Смертная мука, тогіів
і йоіогев асегЬі. Терпѣть ее, тогіів йоіогі-
! Ьив ап”і. Произнести надъ кѣмъ смерт-
ный приговоръ, сарііів, сарііе йатиаге'
аіічиет; вирріісіит соивіііиеге іи аіі-
дпет. С. случай, пюгв тогіів савив.
147	СМЕ
Смерт-іые случаи, ніогіез. Испить смерт-
ную чашу, росиіипі пюгііа. Р. пюгііГе-
гипі ехііаигіге. •
СМЕРТНОСТЬ. Аесуйаіів.
СМЕРТОНОСІЕ. Сасйеа, Ьотісійіит.
Смертоносный, пюгіеіи аПегепз, ІеііГег.
Смертоносныя орудія, атпіа. тіваіііа, ]а-
сиіа тогііГега.
СМЕРТОУБІЙСТВЕННЫЙ. Сеіаііа,
шогІіГег. Смертоубійство, саейеа, Іюпіі-
сійіит. Сдѣлать с., саейеш Гасеге, рег-
реігате. Смертоубійца, Ъошісійа.
СМЕРТЬ. Мота, Іеіит (родъ смерти).
Кромѣ этого Римляне умягчали это слово
слѣдующими выраженіями: ехсеааиа ѵііге
а. ѳ. ѵііа; йіасеааиа в ѵііа; йіасеааиа апіті
а согроге; Гтіа ѵііге; йіваоіиіа паіигае;
йізвосіаііо согрогіа еі арігііиа. Насиль-
ственная с., пюга ѵіоіепіа; пех. Сносить
смерть такъ великодушно, іапіа (аитпіа),
таднііийіпе аиіті тогіет орреіеге. Уме-
реть натуральною смертію, аиа шогіе
шогі; йеГипйі; Гаіоа оѣіге; йеЫіиш паіигае;
геййеге; пюгЬо пюгі, сопаипіі. Имѣть
легкую смерть, Гасііеш ехііипі ЪаЬеге
Борьба со смертію, ехігепіа Йіпіісаііо. По
смерти толь многихъ знаменитыхъ му-
жей, бывшихъ красою своего отечества,
ІипііпагіЬиа іоі ехаііпсііа. Бороться со
смертію, пюгііигіге (Сіе. арий аи"из.).
Причинить, нанести собѣ смерть, піогіеш
віЬі сопзсівсеге. П. кому смерть , шогіе
аіідиет аГйсеге. Итти на смерть, пюг-
іепі аиЬіге, Орреіеге, оссипіЬеге. Идти
за кого на смерть, епюгі, піогіеш оссипі-
Ьеге рго аіідио. Осудить кого на смерть,
саріііа или сарііе йапіпаге. Ни одинъ
изъ убійцъ Цезаря не жилъ послѣ него
болѣе трехъ лѣтъ и ни одинъ не умеръ
своею смертію, регсизаогиш педие ігіеп-
піо диіадиапі ашрііиа аирегѵіхіі, педпе
аиа пюгіе йеГипсіиа еві. Смерть нечапн-
СМЕ	148
пая и скоропостижная, Ііпіа ѵііав герепіі-
пиа іпоріпаіиа дие. Внезапная смерть
случилась, такъ сказать, по чьему жела-
нію, герепііпа шоге аіісиі ргепе ех аеп-
іепііа оЫі§іі. Погибнуть разными смерть-
мн, аііив аііо сааи регііі. По смерти
роаі тогіет или -діезъ прич. пюгіииа.
При смерти, пюгіепа, пюгіЬипйиз. Но-
еигь смерть въ груди, ргхеогйііз сопсер-
іаш тогіет сопііпеге. Бояться чего
какъ смерти, аіідиій іпаіаг шогііа риіаге.
Дѣло идетъ о жизни и смерти, ѵііа аді-
іиг, ѵііа еві іп йіасгіпііпе. Часъ смерти.
Нога аиргепіа: іепіриа пюгііа. Къ часъ
смерти, іп аиргешіа. День смерти, йіеа
ѵііге аиргепіиа; йіев, дио диіа ех ѵііа ех-
сеааіі. Презрѣніе смерти, сопіетрііо
пюгііа. Размышленіе о смерти, піейііаііо
пюгііа. Знакъ, признакъ смерти, іпйі-
сіипі пюгііа. Ангелъ смерти, апдеіив пюг-
ііа.
СМЕРЧІЕ. (8і.) Іипіреги». Смерчій,
]ииірегі.
СМЕРЧЪ. Туріюп.
СМЕТАНА. Сгаазіог, Гегпіепіаіиа Яоа
Іасіів.
СМЕТАНІЕ, сметеніе. Ригдаііо, гепю-
ііо ЗОГЙІ11П1.
СМЕТАНІЕ, сметываніе, при сметы-
ваніи, іп сопѵеггепйо.
СМЕТАННИКЪ. Ѵаа сгаззіогі, Гег-
піепіаіо Погі Іасіів вегѵаийо. Сметанный,
Яогіа Іасііа сгаззіогіа, Гегпіеиіаіі.
СМЕТАЮ. Ригдаге, йеригдаге, шпп-
Йаге. Смести пыль со стѣнъ, рагіеіеа
риіѵеге ригдаге. 2) Сопѵеггеге, сопде-
геге іп ипит Іосит. Сметенный. ригда-
іиа, Йеригдаіиз; сопѵегзиа. Сметіе, ві.,
ригдашепіа. 2) ЕигГиг, асиз (егіа).—Смет-
ка, риг{-аііо, гетоііо аогйіиш. 2) V. ѵепп.,
ааііиа, йі§геввіо Гегж. Сметать паутину
съ дверей, йерсеге атапеа ве ГогіЬиа.
149
сме
СМИ
150
СМЕТНЫЙ. Соііаіиз. Сметііыя день-
ги ресипіа соііаіа.
СМЕТЫВАНІЕ. См. Сметаніе. Сме-
тываю. Ве]ісеге. Сметать снѣг.ъ съ кров-
ли, піѵез Іесіо йерсеге іп ипиш Іосит.
Сметать каменья въ кучу, ІаріЛез іп асе-
гѵипі соп^егеге. 3) V. ѵезІіСсОгипі аз-
зиеге; Іопдіогі Шогит Лисіи рггвзиеге.
Сметывоюсь, сосете, сопГегге, сопЯсеге.
Сметнулись по рублю съ человѣка, рго
ае ппиадиіадие гиііеіііопепі сопіиі-і. 2)
Юерсі; іп сиппііиш сопрсі.
СМИГИВАЮСЬ. Аазепзит, ргоѣаііо-
пет поіи 8і§иіІісаге; азаепаит аіісиі аи-
' пиеге.
СМИЛОВАТЬСЯ. Соттоѵегі, аГЙсі,
тізегегі, тізегісогЛет зе ргаеЬеге аіісиі.
СМИНАНІЕ, ОЬігіІиа, ргосиісаііо; соп-
ігасііо іп ги^аа. Сминаю, реЛіЬиа саісаге,
у. с. агдіііат. 2) Ргосиісагс, Лесиісаге,
ргоіегеге. 3) Согги^аге, іп ги^аз сопіга-
Ііеге. 4) Смять кого въ словахъ, іиг-
Ьаге гаііопез аіісп^из: апітит аіісиріз Ле
аеЛе аиа Лепюѵеге. Смять баталіонъ,
асіет реггппіреге; огЛіпез регГгіпреге.
См. конницу, кавалерію, едиііаіит рег-
Іигііаге. Сминаюсь, соггидагі, іп ги§аа
сопІгаЬі, таіе зіпиагі. 2) ТигЬагі, рег-
ІпгЬагі; ІоциепЛо Ьжгеге, аиіто регіиг-
Ьаіо еі іпсегіо еззе. Онъ пе смялся и
отвѣчалъ смѣло, іпіегііиз яіЬідие сопаіапа
тезіюпЛіІ.
СМИРЕНІЕ. Нитііііаз, зіаіпз Нитіііз;
апіті Летіазіо. С. есть олна изъ пер-
выхъ добродѣтелей христіанскихъ, Ьи-
тііііая езі ипа ргітагит ѵігіиіит сЬгіа-
Ііапогит. 2) Иергеззіо, Лотііиа, Лоті-
Іига, соёгсіііо. Смиреніе гордыхъ бун-
товщиковъ, Лергезаіо зирегЬогит зеЛі-
ііоиіз сопсііаіопіт. Послать кого на
смиреніе въ монастырь, аЫедаге аіідиет
іп ссепоЬіит, иі іЬі ѵіілв Іісепііиз асіге
рхпаз а ее ірао гереіаі. Смиренникъ,
смиренница, Ьопю, Гетіпа іп^епіо Іепі,
тоііі. Смиренно. Летізае, апЬтіаве, аор -
ріісііег. С. молить Бога, знрріісііег Иеига
огаге, ргесагі.
СМИРЕННОМУДРЕННО. МоЛезів,
Ьишііііег. Смиренномудренный, Іттііів,
тоЛезІив; диі пюЛевІо Ле зе вепііі. Сми-
1>енномѵдрствую, тойевіе ве зепііге, то-
Лезіит, Ішпіііепі еззе.
СМИРЕННОСТЬ, смиренство. Мо-
Левііа, Іепііав, апітиз Іепіз, пгіііз. Сми-
ренный, Лергеззпз, Лотііиа, си)пз аирег-
Ьіа Ггасіа еві. 2) Иетізвив, зиЬтівзив;
диі тоЛезІе Ле зе вепііі; диі Летіззо
аідііе Ъитііі апіто еві; диі ве іпзоіеп-
Ііиа поп еПегІ; диі аЬ отпі вирегЬіа Гав-
Іидие аЬезІ. Лице смиренное и покор-
ное , Гасіев оііиоха. Смиренное моленіе,
ііитііів еі зирріех огаііо. Смиритель, Ло-
тііог, ѵісіог. Царь Иванъ Васильевичъ
Грозный былъ смиритель Казанскихъ
жителей, Ргіпсера Іоаппез ВааіІіЛез со-
ѵпотіпе ІеггіЬіІіз іпсоіаз Сахапеазеа рег-
Лоппііі. Смирительный ломъ, егдааіиіит.
Быть въ смирительномъ ломѣ, еаае іи ег 
дааіиіо. Отдать, посалить въ с. л., аіідиет
іп ег^ааіиіит Лисеге, Лаге. Отворить
смирительные ломы, сгдааіиіа зоіѵете.
СМИРНА. МуггЬа.
СМИРНО, сидѣть. ѴезіЛеге; диіешпі
ае Іепеге; диіезсеге; зііепііипі Іепеге.
Смирный, смиренъ, диіеіпз, рІасіЛпз, ті-
Ііа, тапаиеіиз. Какъ бы онъ не сердил-
ся, сдѣлаю его смирнымъ какъ овпу,
сит Гегѵіі,(е1)тахіте,1атр1асіЛит,дпат
оѵеш геЛЛо. Смирное дитя, риегиіиа
рІасіЛиз, тіііз. Смирная собака, лотадь,
сапія,едиивтапвиеІив. Смиренное платье,
ѵеяііа тпоЛіса, ппІІо огпаіи.
СМИРНЯННЫЙ, смирненъ. Му ггЫпиз.
СМИРѢЮ. Оиіезсеге зііеге , зиЬзі-
151
СМИ
смо
152
йеге, дпіеіит ее Іепеге. Ребенокъ
присмирѣлъ, риег виЬведіІ, вііеі. Сми-
ряю, аііси]ив апітоз сотргігоеге, <1е-
ргітеге; аііодив врігііив гергітеге; аіі-
диет ігап&еге. Несчастіе его смирило,
ьнаіит в. таіа еит Гге^іі- Смирить бун-
товщиковъ, Ьотіпез вейіііовов соёгсеге,
ай оГйсіит гебисѳге (вышедшихъ изъ
повиновенія), вирѳгаге, йеѵіпсегс. Сми-
ряюсь, виЬтіззе ве ^егегѳ, ве виЬтіііеге;
апітит виЬтіііеге, бстіііеге. Смирить-
ся передъ кѣмъ, ве виЬтіііеге аіісиі,
вирріісаге аіісиі. 2) Пергіті.
СМОГЛИ). ₽088в, визііиеге. Ты си-
ленъ, я не смогу съ тебя, пасіив вит ѵа-
Іепііогет айѵегвагіит; иоп вивііпео іе-
сит ѵігіЬив сегіаге, ев епіт ]изіо ѵаіеп-
ііог. Сможете ли вы это поднять? ро-
іѳвпе Ьос іоііеге? Смочь съ кого = не-'
уступать кому силою, храбростью,умомъ,
рагет евве аіісиі; поп сейеге аіісиі.
=имѣть нужныя къ чему способности,
рагет евве геі; аіідиій зивііпеге роззе.
Не смочь съ кого , ітрагет евве аіісиі;
іпіёгіогет евве аіідио; диі аіідпет зив-
ііпеге поп роіеві.
СМОКВА. Гісив (гесепв). Смоквинъ,
смоковничный, Нсиіпеив. Смокови ичный
листъ, Гоііит іісиіпеит. Смоковничный
садъ, Лсеіит. Смоковвичіе, з1„ Ясив
рггесосев.
СМОКЛЫЙ. МайеГасіив. Сжокнуть,
тайевсеге, гоайеЯегі.
СМОКОВНИЦА, смоковное дерево.
Псиз, агЬог Йсі. Дикая смоковница, са-
ргійсив. Смоковный, Ясагіив.
СМОЛА. Кевіпа ; ріх, Сосновая с.,
гезіпа ріпеа.Горная с.,ЬііитепаврЬа11ісит.
Вино настоенное смолою, ѵіпит гевіпа-
іит. Варить смолу, рісет содиеге. Покры-
вать смолою, рісаге. Касатся смолы
очернится, рісет ігасіапв рісе ііііпііиг.
С МОЛВИТЬСЯ. Сопвіііиеге сит аіі.
Чио; аіісиі сопѵепіге; расівсі сит аіідио.
СМОЛЕБНИКЪ. (81.) (>иі ргесѳв сит
еііо восіаі,
СМОЛЕВАТЫЙ. Аіідиій гевіпа' соп-
ііпепз. Смолеватое дерево, агЬог раиіи-
Іит гезіповиз. Смоленіе, іііііив рісів.
С канатовъ, Гипев рісе, ііііпѳпйі, іііііі.
Смоленый, рісе, оіео гезіпово іііііив. Смо-
листый, гезіповив, ^ишшовив; рісѳиз.
Смолка, гевіпиіа.
СМОЛКНУТЬ. Зііеге; зііепііит Іепе-
ге, оЫіпеге, <іевіпѳге ріогаге. Дитя все
плакало, лишь теперь только смолкло,
іпГаив Ьис ивдие піЬіі аііий, диат ріога-
ѵіі пипс ірвит Йезііі.
СМОЛОВАРЪ. Рісагіив, диі рісет
содиіі. Смолсварная иечь, Гигпиз ріса-
гіив.
СМОЛОТИТЬ. Отпе Ггитѳиіит На-
8ѲІ1І8 ехсиіеге.
СМОЛОТЫЙ. Моіііив, соттоіііив,
пюіегкіо Ггасіив, сопГгасіив. Крупно смо-
лотый хлѣбъ,Ггитѳпіитсгаввіив тоіііит,
тоіа. Смолоть, соттоіеге, тоіеийо сои-
Ггіп§еге. Смолотьсн, сотпюіі. Рожь хо-
рошо смололась, весаіѳ Ьепе сотто-
Іііит еві.
СМОЛОЧЕННЫЙ, х.гѣбъ. Отие Гги-
тепіит йа^еііів ехсиввит.
СМОЛЬ. Вевіпа, ріх. Какъ смоль че-
ревъ, ііа пі^ег, иі ріх; пі^гоге рісет ге-
іегі. Смольный, смоляный и смолевый,
рісеив. Смольный запахъ, осіог гевіпа1.
Смоляный Факелъ, Гах рісеа, іаніа. См.
колпакъ, въ головной боли употребляе-
мый, ^аіегив рісаіив. Смоляные вѣнпы,
кои иногда ночью для освѣщенія зажи-
гаютъ, таііеоіив. С. в. употребляемые
для зажженія судовъ, городовъ, таі-
іеоіив; і®<іа рісе еі виІрЬиге тіхіа. При-
ІЦ53	СМО
ЗИр иуговлять такіе вѣнцы для зажиганія го-
рода,таНвоІов Гасевдие ай іпНатхпапйат
лігЬет сотрагаге, сотрагаге таііеоіов ай
іпсенйіа игЬів. Смоляное масло, оіепт рів-
ІІг^Кдіпит; ріввеіагоп. Смольчукъ, ріпив зіі-
Н^ИДгезІгів. 2) Ріх, гезіиа. Смолю, оіео
уевіиово, ахип{»іа ііііпете аіідиій. Смолить
^^Кдсанаты, Гипев ріеагс. Смолюсь, рісагі,
^^Нліео гсвіиово ііііпі. Смоллръ, диі аіідиій
^^К-оІео геяіпозо ІІ1ІПІІ.
СМОРКАНІЕ. Етиисііо. Сморкаю,
-епиищегс; ве епіипйег°! стопчете пагев.
СМОРОДИНА. Е'гисіив гіЬіит (яго-
^И'ды) гіЬев гиЬгит (кустъ). Бѣлая, чер-
ЦЦ₽“; мая смородина, гіЬев Ггисіи аІЬо. г. Ггисіи
пі§го. Смородинникъ, іосив гіЬіЬив оЬ-
Йисіив. Смородинный сокъ, виссив е
ГгисІіЬиз гіЬіит. Смородяновка, ѵіпит
Ггисіи гіЬіз пі^гж сопйііит.
СМОРОДЪ. Обо г іпсепбіагіив, обог
геГегепв изііоиет; обог щпет гейоіѳпв.
СМОРЧОКЪ. РЬаІІив евсиіепіив.
СМО	І34
тели видя оное чудились, еіві Гогяііап ва-
діііапйі Іат сеІеЬгі иви тіпив айтігаЬі-
Іів ѵійегі Ьаес агв роввіі: Іатеп іп^епв ѵі-
вепІіЬив тігасиіит Гиіі, 2) Сивіов, си-
гаіог, ргжГосіив, тойѳгаіог. Смотритель-
ница, вресіаігіх. 2) Сигаігіх, тойегаігіх.
Смотрительскій , яресіаіогіз ; тойегаіогів.
Смотръ, іивресііо, айзресіив, сопіетріаііо;
гесепзіо, гесепзиз. С. войскамъ, гесеп-
віо соріагпт. Дѣлать с. войску, ехегсі-
Іит Іизігаге; гесепзеге. Кѣмъ дѣлается
с. войску, Іизігагі, гесеивогі аЬ аіідио.
Смотритѳльство, типиз сигаіогів, ргж-
Гесіі, пюйегаіогів. Смотрѣливыіі, смотрѣ-
лнвъ, вацах, асиіив, іи^епіозиз. Смотрѣ-
ніе , 'сига , сигаііс. Имѣть надъ чѣмъ
смотрѣніе, ргаеевзе, ргаеГесІит евве геі;со-
таго, тойегагі аіідиій; іпзрісёте аіідиій.
2) (оГиоѵодщ) заріепз бізрепзаііо айтіпі-
зігаііо; ргийепііа, ргоѵіепііа біѵіпа. 6) Ка-
Ііо, диа І)еиз іп ѵ. еі іп. Тезіагоепіо иаив
еві іп геіі^іопе ЬотіпіЬив ігайепйа. ііо-
Сиочковый, рйаііі евсиіепіі.
СМОРЩЕНІЕ, сморщиваніе. Соиігасііо
(Ггопіів). Сморщенный, гидаіив, соггидаіив
сопігасіив,ги^овив. См..Іобъ,Ггопв гитова.
С. кожа, сиіів аййисіа, согги^аіа. Смор-
щиваю, соггидаге , тихаго, сопігайеге.
('.морщить лобъ, Ггоиіеш соггодагѳ, сои-
ігаЬеге; ги§ав со11і;;еге еі аіігаЬегѳ Ггоп-
іет. С. платье, ѵевіепі таіе віпиаге.
Сморщиваюсь, ги^агі, согги^агі, сопігайі.
Сморщиться отъ неудовольствія, рг<т іп-
Йі"паііопе Ггопіет сопігаѣего. Сморщи-
лась кожа на рукахъ, сиіів тапиит ай-
йпсіа еві.
СМОТАННЫЙ, Веѵоіиіив, геѵоіиіпв,
ехріісаіив.
СМОТРИТЕЛЬ. Зресіаіог. Хотя ис-
кусство изъ лука стрѣлять какъ вездѣ
употребительное не весьма могло казать-
ся удивительнымъ: однако всѣ смотрм-
ручить высмотрѣніе крѣпости, стѣнами и
рвомъ окруженныя, агсев тиго Говвадие
сігситверіав (аіідиет) оЬвегѵаге .іиЬеге.
Смотрю, аіідиет осиіов сопрсеге. С.
пристально, іпіиегі. С. со вниманіемъ,
гет іпіиегі еі йе еа йсііхит евве. С.
покойно, оііозе регвресіеге. С. прямо
въ лице, соеіит или іп сайит виврісѳге.
С. на землю, іп Іеггат аврісеге. С. съ
верху въ низъ, йеврісеге, йевресіаге С.
со всѣхъ сторонъ, сігритвресіагѳ. С.
туда и сюда, Ъис іііис іпіиегі. С. издали,
рговрісеге. С. внутрь, іпврісеге , іпіго-
врісеге- Кругомъ смотрѣть, осматривать,
сігситзресіаге. С. зорко, асгііег іпіиегі;
асгет асіет іпіепйеге іп аіідиій. С.
быстро, не спуская глазъ, оЫиіит я.
осиіов Іі^его іп ге;йеЛхів осиіів іпіиегі
диій. С. на что съ удивленіемъ, віи-
рѳгѳ іп ге. С. все, безпрестанно, оспіоз
155	СМО
поп тоѵеге, поп берсеге, поп аѵегіеге а
ге; осиіі ЬаЬіІапІ іп ге. На что смо-
трѣть не можемъ, осиіів аіідиій беГи^еге.
— Смотрѣть на лица, біясгіпіеп регво-
пагшп Гасеге. С. сквозь, Ігапврісеге. С.
' съ презрѣніемъ, аіідиет беврісаіит Ьа-
Ьеге, бевресіиі Йисеге. На кого всѣ
смотрятъ съ презрѣніемъ, диі отиіЬив
еві бевресіиі. 2) На что, на кого, геі
гаііоиет ЬаЬеге. Смотрѣть только на
свои собственный выгоды, виів сотшо-
бів ипісе іпвегѵіге; виів соттобів отпіа
теіігі. Смотрѣть на время и обстоя-
тельства, іетрогі еі геЬив вегѵіге. Не
надобно смотрѣть на дурныхъ людей, а
на добродѣтельныхъ, ргоЬогиш Ьотіпит,
поп таіогит ехетріит иоЬів аб ітііап-
бит ргоропеге беЬетив; ргоЬі Ііотіпев,
поп таіі ехетріо поЬів ргайге беЬепѣ
3) За чѣмъ, за кѣмъ, іпврісеге аіідиій,
сигаге, тайегагі; ргаеевне геі. Смотрѣть
за чѣмъ, еПісеге, иі иіідиіб оЬвегѵеіиг.
Смотрѣть особенно за исполненіемъ за-
кона противъ расточительности или рос-
коши, Іе^ет ргаесірие виттагіат ехег-
сеге (8иеІ.) С. за рабочими людьми,
ргаеевве орегагіів. С. за домомъ , сигаге
?ет Гатіііагет; сигат ЬаЬеге геі Гаті-
Ііагів. 4) Осиіів диаегеге. Сколько ни
смотрѣлъ васъ въ народѣ, но усмотрѣть
не могъ, піі е{;і диаегепв Іе оспіів іп піе-
Йіа ІигЬа, ререгіге педиіѵі. 5) Смотрѣть
игрища, позорища, вресіаге, іпвресіаге
Іибов; беіесіагі, ве беіесіаге вресіапбів 1п-
бів. — Смотрѣть войско, Іивігаге, гесеп-
веге ехегсііит. С. невѣсту, ъроиват ре-
гісіііагі. С. сквозь пальцы, аіісиі іпбиі-
ёеге; соппіѵеге. Цеаарь за побѣгъ на-
казывало строго, а на прочія вины смо-
трѣлъ сквозь пальцы, С. беветіогит рп-
пііог ассегіпіиа, соппіѵеЬаІ іп саеіетів.
Смотри, чтобъ тебя не обманули, не
СМО	156
провели, сате, пе саріагів. Смотри при-
лежно на то, что ты дѣлаешь, ѵійе еііащ
аідие еііат еі соивібега, диіб а§ав. въ
турецкихъ странахъ мало смотрятъ па
стяжанія на жизнь и честь подданныхъ
іп Іеггів Тигсаппп ратѵі ювііпіапіиг Ьопа
ѵііа еі Ьопов виЬбііогит. Мнѣ должно с
чтобъ рыба не портилась, пе рівсів соггит-
раіиг, саиііо еві. Не смотря на лица, бе-
Іесіи отпіа бівсгітіпе гетоіо, отівва;
аисіогііаіе регвопа?. Смотрѣть по, ргоиі,
рго ео ас, рго ео диоб. Смотря по тол-
щинѣ, рго тобо сгаввііибіпів. С. по до-
стоинству отдавать каждоиу свое, спідие
рго біупііаіе ІгіЬиеѵе. С. по тому какъ
обстоятельства ему позволяли, ргоиі Га-
сиііаіев еіив ГегеЬаиІ. Хлѣбъ, смотря по
различію величины, посаженный въ печь,
или скорѣе вынимается, или долѣе пе-
чется, тавва Гигпо іііаіа, рго ѵагіа виі
атріііибіпе, аиі Ьгеѵіогі, аиі Іоп^іогі Іет-
рогік враііо содиііиг. .Битва произошла
болѣе а.-аркая, упорная, нежели какой,
смотря на число (малолюдство) вражаю-
шихся, ожидать было можно, ргайіиш
аігосіив диат рго питего ри^паиііит
Гиіі. Смотря по тому какъ кто быль
старѣе лѣтами и чиномъ, ргоиі диівдие
аеіаіе еі Ъопоге апІесебеЬаІ. Не смотря
на великость дара, та^иііибіпе <1опі поп
тоѵегі. Должно при чемъ смотрѣть не
на множество, а па цѣнность, на доброту,
поп соріа, веб Ьопііав гегит аевіітапба
еві. Смотрѣть весело цепасмурно, ех-
ріісаге Ггопіет.
СМОЧЕННЫЙ. Аврегвив, еопврегвив,
Ьитесіаіив, гі^аіив.' См. Смачиваю.
СМОШЕННИЧАТЬ. Зиррііаге, впггі-
реге, Гигіо, таіа агіе виЬбисеге; ГаІІасіат
Гасеге, іпіепбеге.
СМРАДНО. Йригсе, вогйійе, Гсейе.
Смрадность, вригсіііа, вригсіііев. Смрад-
157	СМР
5 выйі смрадепъ, Гоеіібив, Гоебив, іавіісііппа
стеап®, ^гаѵів, тоіевіив. Смрадъ, шаіив
в. Гоебив обог, Гаеіог. Смражу, іпаіит
обогет а. Гоеіогет ехсііаге.
СМУГЛОВАТОСТЬ. 8иЬГивсит. Сму-
гловатый, смугловатъ, виЬГивсив. Сму-
глость, соіог Гивсив. Смуглый, смуглъ,
Гивсив. Смуглѣю, Гивсит Йегі.
СМУДРСТВЕННИКЪ, смудренникъ.
Аввесіа, весіаіог , восіив диі рагіев аіі-
си)ив ведиііиг в. іиеіиг.
СМУРЫЙ, смуръ. Соіогів сіиегеі, іп
підгит ѵег«епіів.
СМУТА. V. оЬв. ІишиІІив, ІигЬа, то-
Іи®, вебіііо. 2) См. Смутки. Смутитель,
сопсііог, віітиіаіог, ІигЬаІог, Ьошо Гас-
Ііовив, расів гиріог; ІигЬаі ига аисіог. Сму-
титель — ница, расів реПпгЬаІгіх. Сиутни
и смутки, тіхае, вегтопея апііев. Смут-
никъ, расів гиріог, ІигЬаІот, Смутница,
расів регІигЬаігіх. Смутничество, тіхае,
ІигЬае ]игдіа.
СМУТНО, смущенно. Тгівіе. Сидѣть
с., іп со^ііаііопе беПхит, тебіІаЬипбит,
сорІаЬиибиШ вебеге. Глядѣть с., ѵиііи
апіті боіогет ргае ве Гегге; ѵиііи тсевіо
в. ігівіі евве- Смутность, смущенность,
пмввііііа, апіті регІигЬаііо; соивіегпаііо,
Ігерібаііо гев Ігеріба (что возбуждаетъ
смутность). На всѣхъ лицахъ видна бы-
ла смутность, отпіит тоііив егапі соп-
Гиві; отпев ѵиііи апіті регІигЬаІіопет
ргів ве ГегеЬапІ. Смутный, смутенъ, рег-
ІигЬаІив, сопГивив, сопвіегпаіив апіто,
аііопііив, таевіив, Ігівіів. С. взоръ, ѵиііив
сопГивив. Смутное время, Іетрив ІигЬи-
Іепіит; Іетрив Ігівіе; іпіциііав Іетрогів.
СМУТЬЯНЮ. 8егтоиев враг^еге; Га-
ті^егиіит евве. Смутьянъ, Гаті^егиіпв.
Смутьянка, Гаті§еги1а. — Случаю, гіхав,
Іиг^іа, іигЬав тоѵеге, сопсііаге.
СМУЧЕННЫЙ. Гевеи®, беГеввив. Сму-
СМЫ	158
чпть, Гаіі^аге, беГаІі«аге , Іавваге, беіав-
ваге; сгисіаіи аШсеге. с. лошадей на
работѣ, едиоя ІаЬоге беГаІі^аге, Ггап^еге.
Смучиться, Гаіі&агі, беГаІі^і, соиПсі.
СМУЩАЮ. ТигЬаге, ІигЬібит геб-
беге. 2) Іпдиіеіаге, ІигЬаге, соиіигЬаге,
а»іите, регІигЬаге, воііісііагеа1іси)ив
атіпит гіиЬіит Гасеге. Смущаюсь, а§і-
Іагі, ІигЬагі, регІигЬагі, воііісііит евве;
сопГипбі. Смущеніе , апіті регІигЬаііо;
сопвіегпаііо, 2) Сопсііаііо, воНісіСаІіо,
тоіив, вебіііо, см. Смутность. Смущен-
ный, ІигЬаіив, регІигЬаІив: сопвіегпаіив
апіто. С. духъ, апітив сотшоіив, воі-
Іісііив.
СМЫВАНІЕ, смытіе, для смыванія;
аб аЫиепбит. Смываю, аЫиеге, еіиеге;
аЫиеге, ргоіиеге. Водою смыло землю,
ациа Іеггат ргоіиіі. Смывась, аЫиі, еіиі,
ргоіиі.
СМЫКАНІЕ, при смыканіи, Іп сіаи-
бепбо. 2) С. рядовъ, бепвагі огбіпев.
Смыкаю, сіаибеге, оссіибеге. Сомкнуть
глаза, сіаибеге, ргетеге осиіов. 2) Веп-
ваге. Сомкнуть ряды пѣхоты, огбіпев
ребііаіив сопбепвапіиг. 3) Сапев сориіаге.
СМЫКАНІЕ, можно выр. гл. Смыкать,
бигвшп беогвит Йбев ітреііёге, регсиг-
геге.
СМЫКАЮСЬ. СІаибі. І’лаза сомкну-
лись, осиіі сіаиві випі. 2) Огбіпев беп-
вапіиг.
СМЫКЪ. Сориіа.
СМЫСЛЕННИКЪ. Аввесіа, восіив,
рагіісерв, аШпія.
СМЫСЛЕННО. (81.) Смысленнѣ. Рги-
бепіег, варіепіег, сопвібеіаіе. Смыслен-
ный, ргибепв, іпіеііівепв, варіепв. 2) Ре-
гііив, іпвіііиіив.—Смыслъ м смыселъ, іп-
Іеііесіив, соттииів Ьотіпит вепвив. На
вто не много смыслу требуется, аб Ьос
поп тиііит в. аіідиіб іп«епіі гедиігііиг.
159
смы
смь
160
2) Ѵіз, зепзиз, зеиіеиііа. Принячь что
въ противномъ смыслѣ, аіісиуиз йісіа ве-
сла іпіегргеіагі, іп сопігагіиш зепвиш йе-
Іогдиеге. Слова, кои берутся въ ино-
сказательномъ смыслѣ. ѵегЬа Ігапзіаіа,
Ігоріса. Смыслящ'й, валче, ргийепв. На-
ходить, извлекать смыслъ писателя, зеп-
8шп аосіогія егиеге. еіісеге.
СМЫТІЕ. См. Смываніе. Смытый. аЬ-
Іиіиз, еіиіпв, ргоіиіиз.
СМЫЧЕЧНЫЙ. Ріесігі.
СМЫЧКА. М. г. Смыкъ, сориіа.
СМЫЧАКЪ. РІесігиш.
СМЫШЛЕШЁ. Сорпіііо, всіепііэ. Смы-
шленный. смышленъ, согйаіив, варіепз.
ргийепв, Валла, івзіііиіиз, егийііиз. Смыт-
лю, смыслю, іпІеПір;еге, всіге, Іепеге,
асіепііаш аІіси]иа геі ЬаЬеге, ргоЬе поаае.
Онъ въ этомъ ничего ие смыслетъ, плі-
Іаш еуиз геі асіепііаш ЬаЬеІ. Я самъ
столько или съ трое смыслю, сопаіііі ааі,
езі шіЫ іп те. Я въ этомъ очень мало
смыслю, регдиапі ехі^пшп іп Ьас ге варіо.
СМЫШЛЯЮ. Рагзге, а^ііаге, э^еге,
вресіаге, аіідній: йе аіідиа ге со^ііаге.
Онъ смышляетъ дурное, аіідиій иіаіі апішо
а. гпепіе а^ііаі; аіідиій а. сопзіііигп а^ііаі
айѵегзиз аіідиегп.
СМѢКАНІЕ, смѣкаю. См. Смеканіе,
смекаю.
СМѢЛЕНЕКЪ. Аийасіог; заііз апйах.
Смѣленко, заііз аийасіег; аийепіег, аийеп-
Ііиа, заііз ІіЬеге. Смѣло, аийасіег, ІіЬеге,
ййепіег, сопбйепіег , ішраѵійе, ша^по
апішо. Итти куда с., аіідио ішраѵійе ре-
Іеге. С. говорить о чемъ, йе аіідпа ге Іі-
Ьеге Іодиі; ІіЬеге согйе СаЬиІагі (РІап.).
Смѣлость, смѣльство*, Іодиепйі ІіЬегІаз:
апйепііа, іешегііаа. Я принялъ с. къ
вамъ писать, ашпзі Ьос тіЬі, иі ай іе
зсгіЬегеш. Имѣть с., аийеге. У тебя доста-
етъ столько смѣлости, чтобы лгать?
Еііашпит тепіігі аийев? У тебя доста-
етъ столько смѣлости, что... іапіпт ІіЬі
агго^аз, иі... Онъ отвѣчалъ ему съ бла-
городною смѣлостію, ^епегово ІіЬегодие
апішо еі гезропйіі. Смѣлость метачюры
ігапзіаіит аийасіив ѵегЬит. Благород-
ная сиѣлость, сопбйепііа. Смѣлость са-
мая безразсудная и самая глупая, Іеше-
гііав іпсопзійегапіівзіпіа еі йетеиііззіша.
Многіе дѣлютъ многое по какой-то смѣ-
лости, безъ разсужденіи и наблюденія
мѣры, шиііа шиііі Гасіипі іетегііаіе
диайаш віпе уийісіо еі шойо. Смѣлый,
смѣлъ, аийах, сопбйепз. Очень смѣлый,
предпріимчивый, ргоуесіиз ай аийасіаш.
Онъ чрезвычайно смѣлъ, аЬипйрі аийасіа.
Ь) Ітраѵійиз, Гогііз, регісиНі соиіешіог.
с) Аийепз (предпріимчивый;. С. посту-
покъ , аийах Ласіпив. Смылымъ Богъ
помогаетъ, Гогіез Гогіипа айуиѵаі. Чело-
вѣкъ пресмѣлый, Ьото аийасіа зіпдиіагі.
Смѣлая, вольная мысль, ІіЬегіог зепіепііа.
Слишкомъ смѣлая метафора, Ігапзіаіит
йигііег ѵегЬит , ему противупол. ѵеге-
сипйа Ігапзіаііо. Видъ смѣлый, вольный,
непринужденный, ѵііііиз іп^епииз, піЫІ
Іітогів ргойепз. Произведеніе смѣлое,
вольное, тащі® агііз брив. Вольное,
смѣлое письмо, ехегсііаіа ас ргошіа іп
зсгіЬепйо тапиз.—Смѣльчакъ, аийасиіиз,
Ьото рготіаэ аийасі®, зиттаэ аийасіге,
рагоЬиІив (Кассіой.). Показывать себя
смѣльчакомъ въ такихъ случаяхъ, кои
выше силъ человѣческихъ, было бы
глупо и безсмысленно, іи таііз Ьотіпез
ехсейепІіЬив аийасиіит ее ргжЬепв аН-
диіз іпзаппв Гогеі ас зепвиз ехрегв. Без-
путное смѣльство, Іетегііав.
СМЪНА. Зіаііоиит тиіаііо. Сдѣлать
смѣну усталымъ воинамъ, іпіе^гов шііііев
йеГаІі^аІіз зиЬшіІІеге. Смѣна идетъ на
караулъ, зіаііопеш іпіі, шипиз ѵі^чПагиш
461
СМѢ
СМѢ
162
айіі, іп зіаііопет зиссейіі. С. идетъ съ
караулу, де аіаііопе йесейіі, йейисііиг. —
Смѣненный, зиЬтіззив, зиссейеге іизвиз.
Смѣниваніе, зіаііоппт тиіаііо. Итти на
смѣну, зіаііоиет іпіге; типиз ѵі^іііагит
айіге. Смѣнно, по смѣнно, аііегпіа. Смѣн-
ный, <;ио<1 соттиіагі зоіеі. Смѣнъ, геа
соттиіапйо асдиізііа. Смѣняю и смѣнн-
ваю, зиЬтіІІеге, зиссейеге іиЬеге; зиЬзІі-
Іиеге аіідиет іп аіісціиз Іосит. Смѣ-
нять караулъ, зиссейеге іп зіаііопет. С.
дворецкаго, іп Іосо ойісіогит та^іаігі
аііит зиЬзІіІиеге. 2) Р. т. а>циаге ае
сит аііего. Смѣняюсь и смѣниваюсь,
караульные смѣняются, ѵі^ііез зиссейипі
. аііі іп ехсиЬіаз аііогит. Полки смѣня-
ются, ісціопі аіісиі аііа еийіі.
СМѢРЕНІЕ. Юітепвіо, тепзига. Смѣ-
рянный, тепзиз, йітеизиа. Смѣрятъ, те-
Іігі, Йетііігі. С. холстъ, ііпіеит Йіте-
Іігі.
СМѢСЬ. Міхііо, тіхіига, Гагга^о.
СМѢТА, смѣтка. Сотриіаііо. Сдѣлать
смѣту, гаііопет іпіге. Ты въ этомъ
смѣты не знаешь, гаііопет іиіге пезсіз.
Сдѣлать смѣту, йеаі^паге, ресипіат рго
ге роиеге. Смѣтливый, смѣтливъ, диі
ргоЬе сотриіаге, гаііопет іпіге еі аиЬ-
дисеге зсіі. Смѣтчикъ, диі ргоЬе сот-
риіаге асіі. 2) Ното ргийепз, іпіеііі-
§епз, сопаіііо ргаейііив.
СМѢХОТВОРЕЦЪ. Ното |осозиз,
Іосиіагіа. Смѣхотворный, Гезііѵпз, гійі-
сиіиа. Смѣхотворство, Іизиз, Іийиз.
СМѢХЪ. Віаиз. сасЬіппиз, сасЬіппаІіо.
Поднять с., сасЫппагі, сасЬіипит ейеге,
Іоііеге. На смѣхъ поднимать, іп аііднепі
гійісніа ]асеге, тіііеге; аіідиет рег іосит
іпгійеге; іп аіідиет іосозе йісіа іасіаге. Я
не могу держатьсн отъ смѣху, гіаит Іе-
пеге, сопііпеге педиео. Помереть со
«мѣху, гізи соггиеге; гіаи гитрі. Я ви-
Члсть IV.
дѣлъ смѣхъ и горе, ѵійі Іаеіа еі Ігізііа
Въ смѣхъ, съ смѣхомъ, рег іосит; |оси-
Іагііег. На смѣхъ, рег ІийіЬгіит. Сдѣ-
лать кому что на с., аіісиі аіідиій рег Іи-
аіЬгіиш Гасеге или еві диіа ІийіЬгіо Ьа-
Ьеаіиг. Безъ смѣху, ехіга іосит ; гетоіо
Іосо.
СМѢЧАНІЕ. Сотриіаііо. Смѣчаю,
сотрпіаге, гаііопет іпіге. Онъ смѣтилъ,
что ему отъ этого будетъ выгода, сот-
риіаѵіі, Ьапс гет еі іисгит Іаіигат еззе.
< СМѢШЕНІЕ, смѣшиваніе. Міхііо.
тіхіига. С. красокъ, соіогит тіхііо. Смѣ-
шенный, тіхіиа, регтіхіиз. Смѣшиваю,
тіасеге, соттізсеге, регтізсеге. Все
смѣшать между собою, отпіа тіасеге еі
ІигЬаге. С. бумаги, зсгіріа, сЬагІпз тіа-
сеге еі ІигЬаге. Смѣшиваюсь , тіасегі.
регтізсегі. 2) Мізсегі еі ІигЬагі; регіиг-
Ьагі, сопГипйі. Смѣшать ряды, шеренги,
огйіпез ІигЬаге. Онъ отвѣчалъ не смѣ-
шавшись, іиіеггііиз, зіЬідне сопзіапз геа-
роийіі: Не смущайся, Іи Гас арий Іе иі
зіз.
СМѢШЛИВОСТЬ. Візиз а- іасиііаз гі-
йепйі. С. одному человѣку свойственна,
гізиз зоіі Ьотіпі ргоргіпз езі. 2) Апітиз ай
гійепйит ргорепзиз, ргосііѵіз; апіті рго-
репаіо, ргосііѵііаз ай гійепйит. Смѣш-
ливый, смѣшливъ, ай гіййепйит сотро-
аііиа, на пр. ѵиііиз; ай гійепйит ргосііѵіз.
Смѣшникъ и смѣшница, Ьото іосозиз;
Гетіпа іосоза. Смѣшно, гійісиіе, іосове,
Іерійе; іпзиізе, іиеріе. С. говорить, Іерійе
Іодиі; іизиіае Іодиі. Смѣшонъ этотъ
человѣкъ, гійепі Ьипс Ьетіпет. Смѣш-
но, гібісиіит езі. Смѣшный, смѣшонъ,
Іерійиз, Гезііѵиз, іосозив, іосиіагіз, гійіси-
Іиз, гійепйиз. С. человѣкъ, Іерійит са-
риі. Смѣшное представленіе, асііо или
асіиз гіаит тоѵепз. Смѣтное предпрія-
тіе, іпсеріит гійепйит. Обращать сері-
6
163
СМѢ
смя
164
эное въ смѣшное, Іийо зегіо ѵегіеге
Смѣшное, гійісиіит, йегійісиіиш (въ
комъ). О какъ это смѣшно! о геш гійі-
спіит! Сдѣлаться смѣшнымъ, Йаге аіііз
іггійепйі зиі Гасиііаіеш, <1егі<1ісиІо еззе.
Смѣшонъ будешь, если такъ поступать
станешь, гійісиіпт Іе ргюЬеЬіз , зі ііа Ге-
сегіз. Смѣшокъ, см. Смѣхъ. Смѣшу-
гівиш шоѵеге, соттоѵеге; гізиш аіісиі'
ехсиіеге, еіісеге, Онъ насъ своими раз-
сказами всѣхъ насмѣшилъ, ошпіЬив поѣів
ГаЬеШз аиіа гізиш ехсиззіі.
СМѢЮ. Апйеге, сопагі аіідиісі или съ
неопр. н., зіЬі зитеге. С. вамъ сказать
правду, аийео ІіЬі ѵегшп йісеге. Онъ
передъ иимъ слова сказать не смѣетъ, ео
ргазепіе пе ѵегйит диійегп йісеге аийеі.
СМѢЮСЬ. Війеге, гі8ит ейеге. Без-
престанно смѣяться, риішопеш гізи рег-
реіио а^ііаге. С громко, ѵаійе, ѵеЬетеп-
Ііиз гійеге, іп гізиш еЛііпйі. С. во все
горло, іііа гізи йіззоіѵеге. Со смѣху
лопнуть, гізи йіззіііге. Всѣ нйчалв смѣ-
яться, гізпз Гасіиз, сопзесиіиз езі; гізиз
соогіиз, оЬогІиз еві. Я никогда такъ не
смѣялся, пипдиат айюдие гізі. Въ до-
садѣ, въ злостѣ смѣяться, іп зіошасйо гі-
йоге. Пѣтъ ничего смѣшнѣе, какъ смѣ-
яться безъ причины, гізи іперіо гез тиііа
іперііог. 2) Чему, надъ кѣмъ, гійеге
аіідиет в. йе аіідио. Смѣются надо мною,
надъ тобою, гійеог, гійегіз. Смѣяться
чему, гійеге аіідиой в. йе аіідиа ге; йегі-
йеге, іггійеге аіідиій. С. въ глаза, аІЬіз
йепІіЬиз йегійеге. Смѣяться угрозамъ
чьимъ = ни во что ихъ ставить, тіпаз
пеёіійеге. Смѣяться чему, гет поп си-
гаге. Смѣяніе, гізиз, сасЬіппаІіо. Какъ
будто бы я сдѣлалъ привычку смѣяться
для своего удовольствія ты очень оши-
баешься, диаз, ѵего апіті саиза зоіео іг-
гійеге сасіегоз, Іопде аЬеггаз.
СМЯГЧАЮ. Моіііге, етоіііге, тііі
&аге, Іепіге. Смягчать коасу, согіа согіі-
сіз диегпеі риіѵеге тасегаге. С. горечь,
атагііийіпет аіісиріз геі шііі^аге. Дождь
смягчаетъ землю, ітЬгез зоіѵипі іеггат.
6) Ріасаге, Іепіге, Ггап^еге. Смягчаетъ
гнѣвъ, ігат, ігаіит апітит ріасаге
Іепіге. Смягчить сердце, привести въ
умвленіе, Ггап^еге; шоѵеге аіідиет или
аіісціив апітит (прозьбою). Смягчаюсь,
тоііігі, етоііігі; апіто Лесіі аідие Ггап^і;
тоііігі, тіііуагі, Іепігі. Его смягчилось
сердце, еріз іга йеГегЬиіІ. Холодъ смяг-
чился, Ггі^из гетііііі. — Нарывъ смяг-
чается пршіарками, аЬзсеззиз таіа^таііз
тоііезсіі, Йигіііет Йеропіі. Смягченіе,
ргіѵаііо йигіііеі; ріасаііо, тііі^аііо. Смяг-
ченный, пюііііиз, етоііііиз, тііі^аіиз,
Іепііиз.
СМЯТАЮ. (81.) Соисііаге, зоШсіІаге;
гез ноѵаз диаегеге; зейіііопет ехсііаге,
соттоѵеге. Смятаюсь, ехіеггеге, регіег-
гегі, айтігагі, йетігагі, оЬзІнрезсеге.
Смятеніе, апіті регІигЬаІіо, сопзіегпаііо,
Ігерійаііо, сонГизіо. Привести въ смя-
теніе, аіісиі зоііісііийінеш айегге; аіі-
сиіиз апітит ІигЬаге, регІигЬаге. 2)
Сопсііаііо, зоііісііаііо. Смятенный, Іиг-
Ьаіиз, регіигѣаіиз, сопГизиз, сопзіегна-
Іиз. Смятенныя мысли, со^ііаіа аиіпіі
іногйінаіа, сопіііза. Смятенный духъ,
апітнз регІигЬаІиз, соттоіиз, сонзіег-
наіиз.
СМЯТЫЙ, Маіе зіпиаіиз. Смять см.
Сминаю.
СМѴРНА. См. Смирна.
СНАБДѢВАНІЕ, снабдѣніе. Сигаііо,
айтіпізігаііо, зизіепіаііо, пиігіііо. Снаб-
дѣваніе сирыхъ есть знакъ души состра-
дательной, сигаііо , зизіепіаііо огЬогшп
езі іпйісіит апіті ай тізегісогіат рго-
165
СНА
СНА
(66
репса; еиеіеиіаге огЬое еві апіті ай. т.
р. Снабдѣватель, сигаіог, аііог, пиігііог.
Снабдѣвательница, аіігіх, пиігіх. Снаб-
дѣваю, рговрісеге аіісиі Йе ге, гет. еир-
рейііаге аіісиі аіідиій. аіідиет іпеігиеге
еиЬогпаге аіідиа ге. Снабдить кого
деньгами, респпіат аіісиі виррейііаге;
ресииіа аіідиет виЬогиаге. С. войско
провіантомъ, ехегсііиі соттеаіиіп ргое-
рісеге; ехегсііиі ігитепіит, гет Гги-
тепіагіат ргоѵійеге. Быть чѣмъ снаб-
жеиу, аіідиа ге іпвігисіит евве; аіідиій
ЬаЬеге. Б. ч. снабжеиу, аіісціиз геі со-
ріа тіііі еирреііі. 6) Аіідиет аіеге, еив-
іепіаге; аіісиі ѵісіит рга?Ьеге, аиррейі-
іаге. Всѣмъ тѣмъ, что имѣю, снабдили
мёня мои родители, отпіа, диге ЬаЬео,
виррейііагипі тіЬі рагепіев. Снабдѣн-
ный, снабженный, іпеігисіие, типііие.
Снабжаю, виррейііаге аіісиі аіідиій; аіі-
диет іпеігиеге аіідиа ге.
СНАДОБЬЕ. Сопйітепіит. 2) Ргіп-
сіріа тейісатепіогит, адиаі тейісаіае,
тейісіпа, тейісатепіит, гетейіит.
СНАРУЖИ. Ехіга ехігіпеесие. Этотъ
домъ кажется хорошъ с. Ііаес Йотие
диоай ехіегпат ересіет ргасіага евве
ѵійеіиг.
СНАРЯДНЫЙ. Ай агта, ай агтаіи-
гат, ай агтатепіа регііпепе.
СНАРЯДОХРАНИЛИЩЕ. Агтатеп-
іагіит.
СНАРЯДЪ- Аррагаііо, аррагаіие. 2)
Аррагаіие, іпвігитепіа, агтаіига, агта-
тепіа. Осадный, с. тасЫию ЬеІІісав.
Военный с., ЬеІІі аррагаіие. Охотничій
с., іиеігитепіа ѵепаіогіа. Снаряжаю,
агтаге, огпаге, зиЬогпаге, іпеігиеге. Сна-
рядить кого въ дорогу, аіідиет іиеігие-
ге отпіЬие геЬиз ай ііег песевеагііе. Сна-
ряжать ловчихъ птицъ, аѵев ѵепаііопі
ійопеаз геййеге. Снаряжаюсь, яе іп-
вігиеге, іпеігиі, агтагі, огпагі. Я сна-
рядился, еит ай ііег іп^ейіёпйит рага-
Іив, ассіпсіив. Снаряжаться въ дорогу,
іііпегі ее ассіидеге; ргоГесііоиет айог-
паге.
СОНАСЛАЖДАЮСЬ. Спа, еітиі сит
аіідио Йгиі.
СНАСЛѢДНИКЪ н СОНАСЛѢД-
НИКЪ. 8осіив Ьегейііаііе, соЬегее. На-
писать кого снаслѣдникомъ, аіідиет со-
Ьегейет сит аіідио есгіЬеге.
СНАСТЬ. Іиеігитепіит, агтатепіит.
Плотническія снастн, іпеігшпепіа ГаЬгі
Іі^пагіі. Рыболовныя снасти, іпеігипіеп-
іа ріесаіогіа. Корабельныя снасти, агта-
тепіа , іпеігитепіа паѵаііа, млм одно па-
ѵаііа. Снять снасти, агтатеиіа іоііеге,
йетеге.
СНАЧАЛА. АЬ іпіііо, а ргіпсіріо.
СНАШИВАНІЕ. Сотрогіаііо. Сна-
шиваніе, сотрогіаге, совГегге. Сносить
камни въ груду, въ кучу, Іарійее іп асег-
ѵит сопіегге.
СНАЩЕНІЕ, для снащенія корабля.
Ай паѵет агтатепііа іпеігиепйат. Сна-
щу, агтаге, паѵет агтатепііе іпеігиеге.
СНЕМЛЮ. Юетеге, аиГегге, реіеге
е. 2) Аіідиет ѵееіе ехиеге; аіісиі ѵее-
іет йеігаЪеге.
СНЕМАЮСЬ. (81.) Сопѵепіге, соіге,
ее соп^ге^аге; соп^ге^агі. 2) Іип^і.
СНЕМЪ и СЪЕМЪ. Ри^ііаііо, ри§і-
Іаіие. 2) Сопйисііо, гейетііо аЬ аіідио
іп ее гесеріа.
СНЕСЕНІЕ. Рогіаііо (йе еитто ай
ітит), Іаііо, регреееіо, іоіегапііа. Сне-
сенный, йерогіаіие. 2) АЫаіие, аерог-
іаіие., 3) АІІаіие, еіаіие, ехрогіаіие. 2)
8ероеііие. 5) Тоіегаіие, аедио апіто ге-
серіие. Снести, см. Сношу.
СНИГИРЬ. Іохіа руггЬиІа. Сниги-
ревъ, Іохі® руггЬиІге.
167
СНИ
СНИ
168
СНИЗУ. АЬ іто.
СНИЗЫВАНІЕ, можно выр. глаго-
ломъ снизываю, таг&агііаз зіи^піаз ѵеі
деіпсерз детеге, Іоііеге.
СНИМАНІЕ, сыманіе- Юетііо, аЫаІіо.
Снимаю, детеге, аиГегге, деігаііеге, Іоі-
іеге. Снять, спустить съ руки шитъ и
безъ него сражаться, зсиіит тапиз етіі-
іеге еі подо согроге ридпаге. Снять
планъ съ полей, съ домовъ, а^гогит,
дотиит Гогтат Ііпеіз дезсгіЬеге еі те-
Іігі. Снять сѣдло, зігаіит деІгаЬеге, зоі-
ѵеге; ерііірріит детеге. Сними съ себя
платье, ѵегісз ІіЬі деІгаЬе. 2) Ветеге,
детіпиеге. Судно слишкомъ нагружено,
и если не снимутъ сколько нибудь тя-
жести, то потонуть можетъ, паѵщіит
§гаѵіогі опеге ргеззит еві, еі пізі аіі-
диід опегіз детаіиг, тег^і; в виЬтеі'81
роіеві, .3) Варегс, егіреге. По ночамъ
одному ходить страшно, тотчасъ сни-
мутъ шубу, посіи зоіит атЬиІаге регі-
сиіозшп еві, віаііт ргаедаіогез ѵевіет
реііісеат егіреге роззипі. 4) Снять съ
него портретъ, аНсирів еГб&іет, Гогтат
дезсгіЬеге. 5) Онъ весь долгъ его снялъ
на себя.отпе ез’ив вез аііепшп вивсеріі.
6) Сошіисеге. Откупщики сняли у сосѣ-
да погреба и лавочку, гедетіогез ѵісіпі
сеііаз еі ІаЬегпат сопдихеге. 7) Ад ве в.
іп ве грсіреге, зизсіреге. Снять плотничью
работу, орив ГаЬгі Іі^пагіі Гасіешіипі
сошіисеге. 8) Меіеге, детеіеге. Озимый
хлѣбъ уже сняли, скоро начнутъ снимать
яровой, Ггшпепіпт ІііЬегпшп ]ат «Іетев-
вит езі, Ьгеѵі ад аевііѵшп детеіепдит
а^&гедіепіиг. Снять съ кого мѣрку, ѵевіет
сопіісіепдат ад строгіе тодиіит теіігі.
. Снять чины, типега ргіѵаге; типиз аіі-
сиі адітеге. Снять тляпу, рііеит де са-
рііе детеге: сариі арегіге. С. со свѣчи,
Іисегпат етип^егс. Снять голову, спзе
сариі аиГегге. 6) ВиЬогет аіісиі еіісеге,
аГГегге. С. караулъ, зисседеге іи зіаіі-
опет; ѵіщііаз дедисеге; ехсиЬіІогев іп
зіаііопе поп атрііив ропеге. С. мостъ
ропіет гезсіпдеге, дізІигЬаге. Какъ ру-
кою сняло (ргоѵ.), циаві тапи атоішп,
дериівит еві. Отъ этого лекарства бо-
лѣзнь, какъ рукою, сняло, Ьос гешедіит
зиЫіо тогЬшп репііив Іеѵаѵіі, дериііі.
Снимаюсь, соттегсіит ЬаЬеге сит аіі—
щю, ѵегзагі; иіі аіідио; зе іп сопзиеіиді-
пет з. Гатіііагііаіет даге. 2) Сняться
съ якоря, апсогаз Іоііеге, апсогаз ѵеііе-
ге, тоіігі; паѵет зоіѵеге; зоіѵеге. Суд-
но сѣло на мѣль, едва съ онаго сняться
могло, паѵі^іит ад вугіет деѵепіі, ііа иі
іпде ѵіх деігиді роззеі. Снять сѣдло, зіга-
Іит деІгаЬеге, зоіѵеге; ерііірріит де-
теге. — Снимокъ , ехетріаг, аро^га-
рЬит. Этотъ сним. много походитъ па
подлинникъ, Ьос аро^гарііит ѵаіде зіті-
Іе еві агсЬеІуро.—Снимки, деГизі Погея
Іасіів.
СНИСКАНІЕ. (ѴиІ. сысканіе), диаев-
Іиз. 2) Сотрагаііо. С. благосклонно-
сти, сопсіііаііо ^гаіі®. ГІещись о сни-
сканіи друзей, зіидеге, орегат даге аті-
сіз рагаидіз. Пещись о снисканіи имѣ-
нія, орез сопзесіагі, ресипію зіпдеге.
Снисканный, сысканный, іпѵепіиз, герег-
Іив, рагіиз, рагаіиз, асдиівііив. Дать
названіе сысканной землѣ, гесепіізвіте
герегіге Іегггв потеп даге. Наслаж-
даться снисканнымъ, рагііз Ггиді. Имѣ-
ніе честнымъ образомъ снисканное, Ьо-
пезіо рагіа Ьопа. Снискиваю, сыскиваю,
рагёге, рагаге, сотрагаге, цигегеге, асс)иі,
геге, соііідеге. Снискивать имѣніе, орез
сопведиі. Всякими средствами сн. имѣ-
ніе, отиіЬиз тодіз орез соасегѵаге-
Снис. славу, Гатат соПі^еге, іп поЫІі-
Іаіет ѵепіге. Снискать занятіе опыт-
169
СНИ
СНИ
170
несть, іп ге аіідиа себе ехегсііаііввііпит;
гегит евве ргидепіет. Снискать себѣ
чье дружество, віЬі сотрагаге & сопсі-
Ііате аІіси{ив атісіііат. Ск. себѣ вели-
кое уваженіе', та^пат аисіогііаіет зіЬі
сопвіііиеге. Сниск. себѣ любовь у на-
рода, дигегеге дгаііат ад ѵиіпив. Онъ
снискалъ себѣ большую славу, віЬі та-
хітат Іаидет реретіі. Сыскать поте-
рянную вещь, гет атівват герегіге.
Сыскать бѣглыхъ людей!, Ги^іііѵов гере-
гіге. Гдѣ бы онъ нн былъ, я поста-
раюсь тебѣ сыскать его, иЬі иЬі егіі, іп-
ѵепіит ІіЬі сигаЬо. Снискиваюсь, сы-
скиваюсь, рагагі, <|иаегі, сошратагі, іпѵе-
піті, герегігі. Богатство снискивается
трудами, орев, діѵіііае рагапіиг ІаЬоге.
Сыскать украденныя вещи, гея Гигіо аЬ-
Іаіае герегіае випі. Сыскался между ими
добрый человѣкъ, который согласился
©казать мнѣ эту услугу,геретіивеві деіііів
Ьопив Ьото, диі тіЬі Ьос ейісіит ргае-
Ііііі. 2) Іп Іисет ргоГеггі, ее овіепдеге,
©Йеггі. Снискиваетъ случай къ соверше-
нію предпріятіи, оссавіо геі ^егепдае оГ-
Гегіиг. 3) Сыскиваться между собою, ѵ.
оЬз. сопйсеге, ігаияіцегс гет сит аіідио.
СНИСХОДИТЕЛЬНО. ОЬведиепіег,
оГбсіове, сотііег, сіѵііііег. С. поступать
съ кѣмъ, аіісиі іпдиі^еге; аіісиі ^гаіит
Гасеге. Суднть сн. о книгѣ. Іепіив де
ІіЬго ]идісаге. Снисходительность, іпдиі-
{'епііа, Гасііііав, оЬведиіит, оЬведиещіа,
ассопюдаііо, оГОсіова ѵоіипіаз; Гасііея
тогев, сотііав, ѵепіа. Оказывать с. къ
кому, аіісиі а. аіісщив ѵоіипіаіі тотет
ёегеге, іп аіідиет оГйсіовит евве, аіісиі
{ргаіит Гасеге, §гаіійсагі. Въ чемъ, ^гаіит
Гасеге аіісиі аіідиід, §га1ійсагі аіісиі аіі-
диід ; ассотодаге аіісиі де аіідиа ге.
Снисходительный, снисходителенъ; Іеп-
іив, ГасіІів,оЬведиіо$ив, сотів сіѵііів. Знай,
что ты очень сннходителенъ, іе евве
аигісиіа іпйта тоіііогет всііо. Быть къ
кому сиисходнтельну, аіісиі оЬвесипдаге,
а1іси)'ив ѵоіппіаіі оЬведиі. Быть снисхо-
днтельну къ дѣтямъ, іп^епіо евве іп Іі-
Ьегов Іепі. Снисхожденіе, дезсепвив. 2)
Іпди1"епІіа, ѵепіа, Гасііііав, ассотодаііо
сіѵііііая, сотііав, Ьитапііав. Имѣть с. къ
должнику, деЬііоті іпдиі^еге. Просить о
снисхожденіи къ своей ошибкѣ, ѵепіат
ёггогі роіеге. Имѣть сн. къ слабостямъ
человѣческимъ, іпдід^еге ѵіііів, еггогіЬив,
ітЬесіІІііаіі Ьотіиит. Сннсхожду, дев-
сепдеге. 2) Іпдиі^еге, похав аІісп]'пв дів-
вітиіаге, тогев регреіі. Снисходить сла-
бостямъ, ѵіііів, еггогіЬив іпдиі^еге; ег-
готе ѵіііа раііепіег в. асдио апіто Гетге.
Я м побѣждать и снисходить къ побѣж-
деннымъ умѣю, еі ѵіпсеге еі сопвиіете
ѵісіів всіо. Снитіе, дсвсепвив.
СНИТСЯ. 8отпіаге аіідиід в. де аіідиа
ге; догтіепіет ѵідеге аіідиід апіто; ѵі-
деге аіідиід іп вотпів, рег вотпит. Мнѣ
снилось, приснилось- много страннаго,
тиііа тіга в. тігаЬіІіа вотпіаѵі.
СНИТЬ или сныть. Ае^ородіиш ро-
доцгагіа. С. круглолистная боярская, Ьп-
ріепгит тоіипдіГоІіит. С. кустарная, бо-
ярская; Ь. Ггиіісовит. Снитныя щи,уивси-
Іит ех ж^ородіо.
СНОВА. Вепио. С. передѣлать что,
аіідиід гигвив, ріапе поѵшп Гасеге; аіі-
диід Іоіит ’гейсеге. 2) Гіоѵив, гесепв.
Это платье с. дорого стоило, Ьаес ѵевіів
гесепв сопГесіа піадпо ргеііо віеііѣ
СНОВАНІЕ. Отвив (отъ огдігі). Сно-
вати. См. Сную.
СНОВИДИМЫЙ. Ѵівит вотпіі геГе-
гепв; ад Ьгеѵе, ехідиищ іетрив дигапв,
сііо ргаеіегіепв. Сновидѣніе, ѵівит вотпіі,
вресіев рег вотпит оЫаіа; ѵівив посіиг-
пив. Странныя сновидѣнія, тігаЬіІев вре-
171
сно
сно
172
сіе» зотпіогит. Видѣть сновидѣніе, аіі-
диій іп зотиіз з. вресіет рег зотиит
оЫаІит ѵійеге. Вспониить о сновидѣніи,
іп шетогіат іизотпіі геѵосаіит еззе.
Сказать свое сновидѣніе, іпзотпіит зиит
геГегге. Мнѣ было сновидѣніе, тіЬі іи
зотпіз ѵіяипі ееі, иослѣ чего слѣд. асс.
сит іпГ.
СНОТОЛКОВАТЕЛЬ. Котпіогит іи-
Іегргез, сощесіог.
СНОПИКЪ. Рагѵиз тапіриіпз. Снопо-
вый, ай тапіриіит, ай тег^йет , рег-
ііпепв. Сноиъ, тапіриіпз, тег^ез. Вязать
снопы, Ггитепіит Йетеззит іп тег^ііез
соііі^еге. Сноиы въ закромы складывать,
укладывать, Ггитеиіа іп Ьоггеіз геропеге,
гесопйеге.
СНОРАВЛИВАЮ. Аріаге, ассотойаге.
2) Гіітіит іпйиі^еге, соипіѵеге. Сноров-
ка, ассотойаііо. 2) Агз, агіііісіит. Онъ
въ ремеслѣ своемъ ие знаетъ сноровки,
орібсіі зиі агіет псзсіі. 2) Іпйиі^епііа.
Дѣлать кому сноровку, иітіит іпйиі&еге,
соппіѵеге.
СНОСКА, для сноски. Ай йерогіапйит,
ай йеГегепйит.
СНОСЛИВОСТЬ. Раііепііа, Іоіегаиііа.
Сносливый, раііепз аіісіцпз геі, Іоіегаиз
аіісщиз геі. Сносно, ІоіегаЬіІіІег, тейі-
оегііог. Сносный, Гигіо аЫаІиз; зиггеріиз.
2) Веіесіиз. Это сноснын карты, а это
прикупныя, Ьае зсійае випі геіесіае еі
іііае аззитіае, диае ге]есІаз зирріегипі.
3) ТоІегаЬіІіз, Іоіегапйиз. Это еще снос-
но, Ьоз еііат ІоіегаЬіІе ееі. Холодъ бо-
лѣе сносный, гетіззіиз Ггі^из. Боль, же-
стокость, которая не сносва, Йоіог ітра-
ІіЬіІіз; зоеѵіііа іпІоІегаЬіІіз. Многое едва
сносное, тиііа регреззи азрега. Наказаніе,
которое несносно, ітраііьіііз роепа. 6)
ТоІегаЬіІіз , тейіоегіз. Сносная боль, йо-
іог Іеѵіз. Сросность, ІоІегаЬіІіз сопйіііо,
тейіосгіІаз.;Сносъ, при сносѣ, азрогіаііо,
зиЫаІіо, іп йеГегепйо. 2) Вез Гигіо аЫаІа;
гез зиггеріа. На сносѣхъ, рагіиі, риегре-
гіо ѵісіиа; сиі рагіиз ргоре іпзіаі; рагіиз
айезі тиііегі.
СНОХА. Кигиз. Снохинъ, иигиз(с.^.).
СНОШЕНІЕ. Тоіегаиііа, Іоіегаііо, рег-
реззіо. С. обидъ, іирігіагпт регреззіо. С.
С. трудовъ, ІаЬогит, аегитиагит Іоіе-
гаііо. С. труда съ неудобовѣрнымъ тер-
иѣніеиъ, раііепііа ІаЬогіз ехіга Іійет ехі-
тіа. 2) Имѣть съ кѣмъ сношеніе, соп-
Іипсіит еззе сит аіідио; зосіеіаз тіЫ
езі сит аіідио; соттегсіит тіЬі езі сит
аіідио. 3) Сошрогіаііо, соііаііо, соиіеиііо.
Сношу, йеГегге, йерогіаге. 2) АиГегге,
азрогіаге, йетеге, ІоІІеге. Снеси этотъ
камень съ дороги, Іоііе йе ѵіа Іарійега.
3) Геггё, рогіаге. Тебѣ этой ноши ие
снести, ай Ьос ориз зизііпеге иои роіез;
Ьиіс опегі Гегепйо, зизііпеийо ез ітраг.
4) Гегге, регГегге. Сносить вѣтви, сои-
Гегге гатоз. Спеси это письмо къ моему
брату, Ьаис ерізіоіаш ай Ггаігего теиш
регГег. 5) Еигагі, зиггіреге. Отъ кого
же онъ снесетъ, когда отъ отца снес-
ти не можетъ? диет Геггеі, з. раг-
гепіет поп Геггеі?. У него сбѣжалъ слу-
га, н снесъ сто рублей, е]из Гатиіиз аи-
Ги^іі (ргоГи^іІ) сепіитдие гиЬеІІіопез зпг-
гіриіі 5) Всрсеге. Я снесъ шесть картъ,
зех зсійаз ге]есі. 7) Сотрагаге, сопГегге,
сопіепйеге. Снести списокъ съ подлин-
никомъ, аро^гарЬит сит агсЬеІуро соп-
Гегге. 8) Ехріеге, ітріеге. Я иадѣюоь,
что снесу возложенную на меня долж-
ность, зрего, Гоге, иі рагіез оГіісіі теі
ітріеат. II) Вода снесла плотину, адиа
а^егет ргоіиіі. Вѣтромъ снесло кровлю,
ѵепіиз Вапйо йериііі Іесіит. 10) Иеіга-
Ьеге йе ргеііо, йе зитпіа. Снести нѣ-
сколько рублей съ требуемой цѣиы за
173
СНУ
СНѢ
174
что, аіідиоі гиЬеІІіопев бе ровіиіаіо рге-
Ііо беігаЬеге. 11) Раіі, регреіі, Гегге, Іоіе-
гаге (постоянно), регГегге (совершенно,
до конца), зизііпего (не отказываться),
виЬіге; деГип^і аіідиа ге (добровольно).
Сносить мужественно, Гогіііег Гегге. С.
терпѣливо, тобегаіе, варіепіег Гегге. С.
т. несчастіе, піаіі раііепіеш евве. С. т.
свирѣпство несчастія, судьбы, заеѵіепіі
Гогіипае апітит виЬтіІІеге- С. т. обиды,
іиіигіав аедио апіто гесіреге. Молча что
сносить, Іасііит Гегге а1ідпі<1. Сносить
Труды и тягости, ІаЬогев ехапііаге, то-
Іевііав ехЬаигіге. — Сношусь, беІіЬегаІі-
опет ЬаЬеге; <1е1іЬегаге, соивиііаге. По-
сланники долго между собою сносилнсь
нъ разсужденіи мира, Іеваіі біи іиіег ве
<1е расе беІіЬегаЬапІ, сопзиІІаЬаиІ. 2) Пе-
Геггі, берогіагі; виггірі; (оіегагі, Геггі, рег-
Геггі. Сноситься между собою, разсуж-
дать, говорить, сопГегге сарііа, сопвіііа.
СНУ. Иасібе оЬбогтізсеге, ріасібит
зотиит сареге. Лишь легъ, да н уснулъ,
ѵіх ргосиЬиегат, сит ріасібе оЬбогтіѵі.
2) Пе рівсіЬив: ехатпіагі, тогі, регіге.
СНУЗНИКЪ. Едиев.
СНУРОВАНЬЕ, для снурованья. Аб
соёгсепбшп согриз (вігорЬіо); аб ѵіпсі-
епбит ресіиз. 2) Саріііит, зІгорЬіит;
іЬогах тиІіеЬгіз сеіі оввіЬив Іігтаіиз.
Снуровая книга, собех ассеріі еі ехрепві;
собех, сіцив ра^іпае поіів іивсгіріае еі іи
ехігето ІіЬго а зсгіЬа риЫісо виЬзі&паіае
випі.
СНУРОВКА, т. г. снурованіе. 2)
ТЬогах тиІіеЬгіз тапісаіиз.
СНУРОВЫЙ- Еипісиіі, гевіісиіае.
СНУРУЮ. Ѵіпсіге (ресіиз) вігорЬіо.
Снуруюсь, ѵіпсіге ресіиз вігорЬіо. 2) Ѵіі
вігорЬіо.
СНУРЪ, снурокъ. Типісиіив, гевіісиіа,
Нпеа, ііпит. Плести снуркм, Ііпеав пес-
Іеге. Послать къ коиу шелковый шну-
рокъ, аб іадиешп аіідиет сотреііеге.
СНУТРИ. Іпігіпвесиз, іпіиз (берется (
въ этомъ значеніи только у Плавта). /
СНУЮ. Теіат огбігі, ехогбігі, Іісіа
іеіае аббеге. 6) V. рІеЬ. Какъ основу
снуетъ, иііго сіігодие соттеаге.
СНѢГОВЫЙ. Кіѵеив. С. бугоръ, Пі-
ѵеиз аввег. Снѣговая вода, адиа піѵаіів;
а. піѵеа. Снѣгъ, піх, так. піѵев. С. идетъ,
падаетъ, піѵев сабипі, бесібипі. Много
идетъ снѣгу, спѣтъ валитъ, ріигіша піх
е соеіо беІаЬііиг. Талый снѣгъ, ІаЬев
Іідиевсепіів піѵіз. Валитъ въ таломъ снѣ-
гу, іп ІаЬіба піѵе ѵоіиіагі. Пробиватьси
сквозь снѣгъ, піѵев еіпсіаті. Быть зане-
сену снѣгомъ, піѵіЬив орріегі. Снѣгъ ле-
житъ долго (на землѣ) беііпепі іеггаш
піѵев. Бѣлый какъ снѣгъ, піѵепв. Про-
водить ночь на снѣгу и сносить стужу,
регпосіаге іп піѵе раіі ве игі. Снѣгъ
пристаетъ, набивается, иіх абЬаегёвсіІ,
сопсгевсіі.
СНѢДАНІЕ, снѣденіе. Сопзишііо, аЬ-
вптііо. Снѣдаю, см. съѣдаю. Снѣдный,
снѣденъ, евсіііепіив, ебиііз. Снѣдь, сіЬиз,
евса.
СНѢДОТВОРЕЦЪ. 81. содиив.
СНѢЖАНЫЙ. Иіѵе сопвіапв; піѵеиВ. ,
Снѣжинка, Лоссив піѵаіів; піѵев. Снѣжитъ,
піѵев сабипі. Снѣжки, вІеЬиІае піѵіз; рііае
піѵеа'. Кидаться снѣжкамн, зе іиѵісеш
ВІеЬпІів піѵіз реіеге. Снѣжно, еві піѵо-
виш. Снѣжный, піѵовиз; піѵеив. Снѣжиаи
зима. Ьіетв піѵова. С. гора, топіев или
піѵаіев. Снѣжныя иоля, Іоса піѵаііа.
Снѣжныя круиины, піѵова вгапбо. Снѣж-
ный глыбы съ горъ катящіяся, піѵев
ВІотегаіае ІеЬіпе; піѵіпт тоіев бнгѵоіиіа.
Снѣжный день, біев піѵаіів; іи дио ріи-
гіта піх е соеіо беІаЬііиг. Снѣжнан по-
года, іетревіаз піѵаіів. Снѣжный вѣтръ,
175
СНЯ
СОБ
476
ѵепіив піѵаіів. Спѣшное- облако, пиЬев
піѵова. Снѣжокъ, піх. Снѣжу, піѵе со-
орегіге, іпдиіпагс, сопвригсаге. Наснѣ-
жилъ ноги, саісеі випі ріеиі піѵіит. За-
снѣжнлъ полъ, ІаЬиІаІит піѵе іпдиіпаѵіі.
СНЯТІЕ, с. со креста. Нетііо Де сгисе.
, 2) Мапив, соп^геввив.
І СНЯТОКЪ» 8а1то ёрегіапив. Снятко-
вый , ваітопів ерегіапі. Сняточный, е
ваітопе ерегіапо.
СНЯТЫЙ. Ветіив, аЫаІив. Снятые
колокола, сотрапае Детіас. 2) Арриі-
вив, іи Іеггапа паѵіЬив ехровііив. 3) Арег-
іив, Деігасіив. 4) СопДисІив. 5) Ехргеввив,
ехвсгіріив.—Снять, см. снимаю.
СО или СЪ. Ргаср., диас ге^іі с. іп-
хігитепіаіет: сит. Имѣть съ кѣмъ связь,
сношеніе, восіеіаіет сит аіідио ЬаЬеге.
Соглашаться съ кѣмъ, сит аіідио соп-
вепііге. Вести (вмѣстѣ) съ кѣмъ войну,
сит аіідио Ьеііит ^егеге, ри^паге. Не-
вольники были съ оружіемъ, ехЬегепДі
вегѵі сит Іеіів сотргеЬепві випі. Съ ме-
чемъ (въ рукахъ) бросаться на кого, сит
Гегго іп аіідиет іпѵайеге. Онъ высту-
пилъ со всѣми войсками, отпіЬив соріів
е§теввив еві. Женщины были убиты съ
своиии дѣтьми, тиііегев аідие іпГапІев
оссіві випі. Не знаю, что мнѣ съ нимъ
дѣлать, певсіо, диіД Гасіат Ьиіс Ьотіпі
я. Ьос Ьотіпе. Съ Божіею помощію, Вео
|иѵапІе Съ радостію отбитъ, Іаеіит аЬіге,
Съ начатіемъ года, аппо іпеипіе. Съ эти-
ми словами ушелъ, Ьаес Іоси Іи в аЬііІ. Съ
разсвѣтомъ, на разсвѣтѣ, ргіта Іисе, сит
ргіта Іисе. Имѣть съ кѣмъ сходство,
аіісиі вітііет евве. Невольники имѣли
одинакіе нравы съ своими господами,
вегѵі іівДет тогіЬив егапі, диіЬив <1о-
тіпі. Соединяться съ кѣиъ, ве соо)ип-
йеге аіісиі или сит аіідио. Смѣшивать
истинное съ ложнымъ, ѵега сит Гаівів
сопГишІеге, Заключить съ кѣмъ союзъ,
Гоейив сит аіідио Гасеге, ісеге Гегіге;
ГоеДив сит аіідио іпіге. Съ двумя гон-
цами послалъ я въ Римъ письмо,, рег
диов ІаЬеІІагіоз Ііііегав тіві Котат. 2),
Сепіііѵит: а, аЬ. Начать съ чего, іпіііит
Гасеге аЬ аіідиа: аЬ ге аіідиа ге схогДіит
сареге, ехогдіге. Съ дѣтства, а риегіііа;
а рагѵо, а рагѵиіо; а риего. Съ первыхъ
лѣтъ, а ргітів аппів, а ргіта аеіаіе. Съ
этого времени, ех Ьос Іетроге. Со вре-
менемъ, ргосебепіе Іетрогів. Съ восхож-
деніемъ солнца, воіе огіепіе. Онъ сдѣ-
лалъ это съ моего позволенія, те соп-
сеДепІе Ьос Гесіі. Потъ текъ съ меня,
вийоге гпабиі, виДоге Оихі, виДог тапаѵіі
согроге. Съ нынѣшняго для, аЬ Ьойіегпо
<1іе. 3) АссиіаОѵпт: Онъ съ меня рос-
томъ, еабет еві согрогів ргосегііаіе, диа
С"о еит. Это величиною съ орѣхъ, Ьаес
гев писів та^пііийіпет аедиаі. Съ часъ
стоялъ я на мосту, сігсііег ипа Ьога іп
ропіе віеіі. Носорогъ длиною почти со
слона, гЬіпосегов Іоп^іІиЛіпе еІерЬапІит
Гете ехаедиаі. Выступить съ зимнихъ
квартиръ, соріав ех ЬіЬегпасиІів ехІгаЬеге.
Спускаться съ горы, Деогвит іге, Дев-
сепйеге.	х
СОБАКА. Сопіз. Англійская, тоіов-
вив Ап^іісив. Меделянскяя с., сапів то-
Іоввив. Дворная, сапів ѵіііаіісив. Цѣпная
с., сапів саіепагіив. Болонская , саіиіив
Меіііаеив. Борзая, ѵегіа^ив, сапів Саі-
Іісив, с. Іоп»ив. Гончая, сапів ѵепаіісиві
Лягавая, сапів а<1 регДісит саріигат соп-
ДосеГасІив. Нѣмецкая с., сапів адиаіісив.
Держать собакъ, сапев ЬаЬеге, аіеге.
СОБАЧЕЙ лнтаіі. ЬісЬеи саіііпив.
СОБАЧІЙ. Сапіпив. С. мѣхъ, реііі»
сапіпа. С. лай, Іаігаіив сапит. Собачье
мясо, сапіпа (подр. саго). Собачья кону-
177
СОБ
СОБ
178
ра, Іи^игіит сапів. 2) Кеііпасиіит ру-
гііае.
СОБАЧЬЯ голова. ЗсгорЬиІагіа пойова.
СОБЕЗНАЧАЛЬНЫЙ. Рагііег ргіи-
сіріо сагепв; соа>1егпив.
СОБЕСѢДНИКЪ. СопГаЬиЫог, «егго,
сосіив, войаіів, сопѵіѵа, сопѵісіог. Весе-
лый с., Ьото ]исипйив еі йеіесіаііоиі па-
Іив. Собесѣдница, сосіа. Собесѣдованіе,
сопГаЬиІаІіо, сопГаЬиІаІив. Собесѣдова-
тель, т. ч. собесѣдникъ. Собесѣдую, сит
аіідио сопГаЬиІагі, соііодиі, вегтосіпаге,
вегтопев сопГегге. Собесѣдовать съ са -
мимъ собою, со^ііаііопев іпіга ве ѵоі-
ѵеге.
СОБИНА, СОБИНКА. Иотіпіит, рго-
ргіит, роввсвіопев, Ьопа рагсітопіа ас-
диівііа. У пего есть еше отцовская со-
бина, ЬаЬеІ сііат Ьопа а раіге рагсі-
топіа асдиівііа.
СОБИРАЕМЫЙ- Оиой соНдрІиг, соп-
рге^аіиг, содііиг, асситиіаіиг. Собираніе,
соііесііо, со{>ге§а1іо, сопдиівіііо, ассити-
Іаііо. Собираніе хлѣба, регсерііо Гги-
}ит. Собиратель, сопдиівііог. Собира-
тельное, потеп соііесііѵит. Собираю,
соііі^еге (разсѣянное), Іетеге (вмѣстѣ),
сопдиігеге (съ трудомъ и усиліемъ), ас-
ситиіаге. соасегѵаге, сопрегеге (въ ку-
чу). Собирать армію, ехегсііит сосете,
рагаге, сотрагаге. С. войско, ехегсііит
іп ипит сопйисеге. С. деньги, сокрови-
ще, ресипіат, орев сопдиігеге. С. раз-
сѣянныхъ солдатъ, Йіврегвов Йів)ес1овдие
тііііев сосете, соііі^еге іп ипит сопіга-
Ьеге; Гигов ас раіапіев . гесо11і§еге, ай
ві^па геѵосагс. Собирать плоды, теввет
Гасеге; таіигат ве^еіет йетеісге. 6.
С. плоды своихъ трудовъ, ех ІаЬогіЬив
Ггпсіит регсіреге. Собрать сенатъ, со-
реге вепаіит, абѵосаге, сопуосаге. Соб.
всѣ силы государства, ѵігев ітрегіі іп
ипит сопГегге. Соб. штаты, сотіііа іпйі-
сеге. Собирать гнѣвъ ві., геропеге, со-
ассгѵагс віЬі ігат, диат І)еив иі )ийех
)ивІив тПі^іІ , роепат". 2) ВеЬив песев-
вагіів (а<1 ііег) іпеігиеге. 3) Собрать со
стола, аиГегге, Іоііеге юспват 4) Со-
брать на столъ, сіЬов арропеге. Собрать
отовсюду безъ остатка свое войско, ип-
йідие отпев соріав сопІгаЬеге. Собирать
для слѣдующаго войска у непріятелей,
сколько потребно съѣстныхъ припасовъ
и коннаго корму, ѵепіиго ехегсііиі сош-
теаішп еі раЬиІит ех Ьовіісо рагаге. Со-
бираюсь, соііі^і, ве соп^ге^аге, соп^ге-
&агі, ве срПі^еге. Доколѣ не собралось
воііско, йопсс ехегсііив іп ипит сопйи-
сегсіиг. 2) СоПі-р. Я наслаждался не-
бомъ, но громъ собирался надъ иами,
виаѵіввіте аГйсіеЬаг вей ІигЬійа Істревіав
поЬів іттіпеЬаІ. Собираться съ деньга-
ми, ресипіат сопдиігеге; ресипіат сот-
ропеге. С. съ духомъ, съ душою, геврі-
гаге, ве соіііееге', а<1 ве гейіге. Онъ не
успѣлъ собраться съ духомъ, и опять
убѣжалъ, ѵіх апітит со11е"егаі сит
Йепио сиггеге соеріі. Собраться съ мы-
слями, съ умомъ, виі в. тепіів, апіті
сотроіет евве; ари<1 ве евве; ве в. апітит
гесіреге. Прежде соберись съ умомъ, а
потомъ приступай уже къ дѣлу, ргіив
сига, иі апіті вів сотров еі Іит гет ас-
сейав. Она потуинла глаза, какъ бы со-
бираясь съ мыслями, осиіов йе)есіІ іп Іег
гат, диаві аіідиід сорііаіига. Собраться
съ силою, ѵігев [сошлете. Лихорадка
такъ измучила, что я и по сію по-
ру не йогу собраться съ силою, ГеЬгів
айео те ргеввіі в. Гаіі^аѵіі, иі ай Ьос ив-
дие Іетрив ѵігев соіііреге педиеат. Подъ
честнымъ видомъ свобожденія собрать-
ся съ великою ревностію, ай вресіовит
179
СОБ
СОБ
180
ІіЬегапбае раігіж іііиішп вігепие соп-
сиггеге.
СОБЛАГОВОЛЕНІЕ. РгоЬаІіо, ар-
ргоЬаІіо, сотргоЬаІіо ; азяепзив, сопзеп-
«па, аисіогііаз. По вашему соблаговоле-
нію это принято было, Ьос Іиа аисіогііаіе
ассеріит 8. абтіззит езі. Соблаговолю,
ргоЬаге, сотргоЬаге, Іаибаге, сопзепііге,
<1аге, сопсебеге, регтіііеге. Какъ вы на
это соблаговолите, иі ІіЬі ІіЬііит егіі.
Вы сами соблаговолили приказать мнѣ,
ІіЬі ірзі ріасиіі Ьос тіЬі ітрегаге. Собла-
говолить на что, гаііопет Гасіі сотрго-
Ьаге. Соблаговолите, чтобъ я вамъ со-
благоволилъ, Ьопа Ьос Іиа ѵепіа біхегіпц
Ьопа сит ѵепіа аибіез. Соб., чтобъ я
это сдѣлалъ, сопсебеге, иі Ьос Гасіаш.
СОБЛАЖНЯЮ и СОБЛАЗНЯЮ. ОГ-
Гепбеге аіідиет; оЯепзіопі еззе аіісиі; іп
оЛепзіопет аіісщиз сабеге, іисиггеге, ех-
етріо вио посеге; соггипдіеге, регпісі-
овит еззе; регпісіозит ехетріит рго-
беге. Соблазнять другихъ своею жизнію,
аііоз таіо ехетріо оПепбеге. Соблажня-
юсь и соблазняюсь, оіТепбі. Нѣкоторые
тѣмъ соблазняются, еа гез ЬаЬеІ ариб
поппиііоз оіТепзіопет, еа гея поп ииі-
Іоз оЯопбіІ. Не соблазнися ихъ пре-
лестями, ихъ приманчивостями, ихъ
пѣніемъ, и глаголами, поіі Іе зіпеге іп
Ггаибет іііісі еагит Іепосіпііз, еагит
сапіи еі ѵосіЬиз. Соблазненіе »!., о Псп «іо.
Соблазнитель, согтиріог. С. юношества,
диі ^иѵепит аиітоа соггитріі; диі ]иѵеп-
ІиІі ехетріит педиііію рга>ЬеІ, диі 0а-
^іііозо ѵіѵепбі §епеге ]иѵепІиіет соггит-
ріі. Соблазнительно, рагит ѵегесипбе,
аригсе, педиііег, іпЬоиезІе. Соблазни-
тельность, ргорепзіо аб оіГеибѳпбиш. Со-
блазнительный, оЯепбепз; дпоб оПеибіІ
аіідиет, аіісиі оііепзіопі езі, ариб аііоз
оіТепзіопет ЬаЬеІ, таіиз, ітргоЬиз, рег-
пісіозиз. Соблазнительныя рѣчи, ѵегЬа
рагит ѵегесипба, Іигріа, оЬзсгепа. Со-
блазнительныя сочиненія, ІіЬеІІі Іазсіѵі
рагит Ьопезіі, ІіЬібіпозі, педиат. Со-
блазнъ, оЯепзіо, оЯепзіипсиІа; таіиш
региісіозит ехетріит. Подавать со-
блазнъ, оЯепзіопі езве аіісиі'; оЯепбеге
аіідиет; ехетріо посеге аіісиі, соггит-
реге аіідиет. Подать с. къ введенію или
распространенію чего, гет аіідиат тоѵе-
ге; аб аіідиат гет аііоз ехсііаге. Имѣть
отъ чего соблазнъ, оЛепбі аіідиа ге.
СОБЛ«О. Везегѵаге, сопбеге, героиеге,
іп Гиіигоз’ изиз соііі^еге, рагсеге, веро-
пеге. Собитъ все своимъ дѣтямъ, отпіа
эиіз ІіЬегіз гезегѵаі.
СОБЛЮДАЮ, йегѵаге, оЬзегѵаге, ех-
ріеге, ітріеге, ехзедиі. Соблюдать за-
конъ, Іе^ѳт зегѵаге. С. отцовскія на-
ставленія, раігіз ргасерііопез ѳхріеге.
2) 8сгѵаге, аззѳгѵаге, гезегѵаге, е. §. ѵі-
пит. 3) Сизіобіге, зегѵаге. Соблюдаюсь,
аегѵагі, сопзегѵагі. 2) ОЬвегѵагі. Въ пар-
тикулярныхъ домахъ и трактирахъ со-
блюдается здѣсь отмѣнная чистота, іп
ботіЬиз ргіѵаіі8 еі ІаЬегпіз Ьіс оЬзегѵаІиг
ехдиізііа типбіііа. Соблюденіе, сиаіобіа,
ѵіпсиіа, сагсег. 2) ОЬяегѵаІіо, благопри-
стойности, бесогів. Соблюденный, сивіо-
бііиз, вегѵаіиа, оЬзсгѵаІив.
СОБОЛЕКЪ, (тепиз соііагія реШсеі е
саибі8 зсіигогит, дио рІеБер ЬіЬегпо
Іетроге соііа сігситбапі. 2) Рагѵа тизіе-
1а гіЬеІІіпа. Соболи, соііаге реііісеит е
реііе гіЬеІІіпа. Соболій, - лья шуба, ѵевіія
е реІІіЬив хіЬеІІіпіз. Соболій мѣхъ, реііія
гіЬеІІІпа. Соболь, тизіеіа гіЬсІІіиа.
СОБОЛѢЗНОВАНІЕ. Воіог ех аііегіи»
боііоге регсеріив. Изъявлять свое с.,
8І^иііісагі аіісиі боіогет тогіе аІісО)и8
ассеріит. Чувствовать с., сазит Іисіит-
дие а1іси;из боіеге; а1іси]и8 ѵісет боіеге.
181
СВБ
СОБ
182
<ріосит іп^етіясеге. Соболѣэнователь,
<іпі йоіогеш ех аііегіиз йоіоге регсіріі.
Соболѣзную, аіісціия саяит тізегегі; ті-
зегеі те аіісціия; аіісщиз тізегісогбіа
тоіит, регтоіит, серіит еззе. Не
имѣть соболѣзнованія, тізегісргі йіат поп
іѳсіреге.
СОБОРИЩЕ. 81., ссеіиз, сопѵепіиз,
зсЬоІа. Соборно, зітиі, ипа, соп]'ипсІе,
соп)ипсІіт. Соборобнѣ, тиііі ріигіті.
СОБОРОВАНІЕ (масломъ). Епсііо ех-
Ігета. Соборую, іпѵосаіо пошіпе Ботіпі,
юдгоішп оіео ипдеге. Соборуюсь,ае^гоіиз,
іпѵосаіо иотіие Ботіпі, оіео ип^ііиг.
СОБОРНАЯ церковь. Ессіезіа аеси-
тепіса. 2) Ессіезіа саІЬеіІгаІіз. — Со-
борной, яосіия, тетЬгит сопсіііі сеси-
тепісі. Соборный, соисіііі сеситеиісі,'
ессіеяіае саіЬебгаІія. Соборный священ-
никъ, засегйоя ессіезіае саІЬебгаІія.
СОБОРСТВОВАТЬ. беѵіпсеге зирега-
ге, рибоге аНісеге.
СОБОРЪ. Сопсіііит. Вселенскій с.,
оеситепісит 8. ^епегаіе. 2) Ессіезіа
саІЬебгаІія. Собраніе, соііѳсііо, соріа, іЬе-
яаигцз, аррагаіия. У него великое собра-
ніе книгъ, то^пат ЬаЬеІ соріаін ІіЬгогит;
та^пат ЬаЬеІ ЬіЫіоіЬесаш. С. медалей,
аррагаіия ииттогит тетогаЬіІіит. 2)
Сопѵепіиз, соеіи я, сопсіііит, сои^ге^аіа
Ьотіпит Ггециепііа. Собраніе (для слу-
шанія чтенія) асгоазіз С. для слушанія
рѣчи), сопяезяия, согопа, сопсіо. С. се-
наторовъ, Ьиіія. Собраніе философовъ,
рЬіІозорЬогит §гех я. сЬогиз. Большое
собраніе, зитша Ьотіпит Ггециепііа;
сеІеЬеггітия Ьотіпит сопѵепіия, Ьоті-
пцт сеІеЬгіІая. Имѣть собраніе, сопзіііит
ЬаЬеге. С. кончилось, сопсіо яоіиіа, бі-
тізза езі. Дѣло было слушано въ об-
щемъ собраніи сената, гез Ггециепіі зе-
паіи гесііаіа езі. 6) Собранія народныя
для изслѣдованія дѣлъ государства, со-
шіііа. Назначить такія собранія, сошіііа
или сопѵепіиз іибісеге. Быть въ собра-
ніяхъ народныхъ, сотіііа оЬіге. Собранія
танцовальныя, сЬогеагнт сеІеЬгіІая. Да-
вать ихъ, боші сЬогеаз сеІеЬгаге. Не люб-
лю собраній, сеІеЬгіІая тіЬі ой іо езі. -Со-
бранный, собранъ, соп^ге^аіиз, соііесіия
соасіиз, сопѵосаіиз, сопігасіия.сопігасіиз.
Собранное въ одномъ мѣстѣ многолюд-
ство, соп^ге^аіа іи иииш Іосит тиііііидо.
День народныхъ собраній, Іе{рІітиз біез
ЬаЬепбіз сотііііз. Собранное изъ раз-
ныхъ націй войско, сопігасіиз ех ѵагіія
§епІіЬиз ехегіііиз. Еще не всѣ собраны,
собрались, попбит Отиез абзипі соиѵо-
саіі. Всѣ здѣсь собранные согласились,
отпея Ьис сопѵосаіі ай сопбіііоиея ассея-
яегипі.
СОБРАТАНИЧЪ. Раігиоііз, соиэоЬгі-
пия, со^иаіиз.
СОБРАТЪ. Егаіег, соііеда, зобаіія.
Собратство, Ггаіегпііаз, Ггаіегпа песѳззі-
Іибо, зобаіііаз, соііе^іиш. Соб. или обще-
ство, составившееся для какихъ ііибудь
богоугодныхъ дѣлъ, ріа зойаіііаз.
СОБРАТЬ. См. Собираю.
СОБСТВЕННО. Ргоргіе, ресиііагііег.
Эти вещи с. мнѣ принадлежатъ, Ьае гез
тіЬі ргоргіае зипі; Ьае гез тіЬі зипі
ргоргіае; Ь. г. ргоргіе аб ше рсгііпепі.
Этотъ глаголъ значитъ с. то, ѵегЬит
ЬаЬеІ ргоргіе Ьапс ѵіт.
СОБСТВЕННОРУЧНО. 5«а таии
зсгіріиз, аиІо^гарЬиз. Собственноручный,
зиа тапи.
СОБСТВЕННОСТЬ. Иотіпіит, реси-
1іит(особ. самопріобрѣтенное имущество
сына, котораго отецъ военнослужащій),
роззеззіоиез, Ьоиа (земли, недвижимое
Соболѣзновать вмѣстѣ съ кѣмъ, )их1а
имѣніе), гез іпоѵеиіея (двна:имое). Это
183
СОБ
СОБ
184
моя собственнось, Ьос шеит еві, Ьос
ілеиіп ргоргіиш езі. Сдѣлаться чьею соб-
ственностію, аіісирія евве, Йѳгі. Дать въ
полную собственность, геттапсіріо Йаге.
Собственный, ргоргіив, ресиііагів (прі-
обрѣтенный кѣмъ самимъ); ргіѵаіив (част-
ный, одному кому принадлежащій). Не
имѣетъ ничего собственнаго, піЬіі рѳ-
сиііі ЬаЬеге. Это моя собственная кровь,
гаео зап^иіио еві "епііив. Я видѣлъ это
моими собственными глазами, Ьів е§ошеІ
осиіів ѵійі. Я люблю его какъ моего
собственнаго брата, іп Іосо §егшапі Гга-
Ігів еит йііі^о. Собственная ваша поль-
за того требуетъ, Ьос ргоргіа піііііаз гѳ-
циігіі, ровіиіаі. Это было его собствен-
ное желаніе, Ьос ѳгаі е)ив ргоргіиш ѵо-
Іиш, оЫаІит. Собственное значеніе сла-
ва, ѵегЬшп ргоргіиш; ргоргіѳіав ѵегЬі.
Собственное имя, пошеп ргоргіиш. Соб-
ственно, ш. г. собственность.
СОБРАЧИТЫЯ. АІідиат йисеге; аіі-
сиі пиЬѳге.
СОБЫТІЕ- См. Сбытіе.
СОВА, СОВКА, иіиіа, посіиа.
СОВАНІЕ. Іп)есІіо, іттіввіо. 2) Сигві-
іаііо. Совать, см. сую.
СОВВОЖУ. 8иситйисеге.
СОВЕРШАЮ. Сопйсеге Ігапві^еге; й-
пет з.тойит Гасеге,ітргопеге геі;регІе-
хеге аіідиій; ехийагѳ аіідиій (съ трудомъ
и усиліемъ) еСйсеге, регйсеге, рега^ѳге.
Совершить произведенное, дѣло, орив
регйсеге, орегі ехігѳташ тапиш гтро-
пеге. С. надъ кѣмъ наказаніе, роепат
аЬ аіідио гереіеге; роепат <1е аіідио са-
реге. С. теченіе своей жизни, тііае сиг-
8шп сопйсеге, ітріеге; ѵііат сопвит-
таге аідиѳ ехріеге. 2) АЬвоІѵеге, рѳгй-
сеге, соивиштаге. Совершаюсь, ѳхііит
ЬаЬеге, ѳѵепіге, еѵайеге. 2) 8е рѳгГесІі-
огет геййеге, ехсоіѳге. 3) АдЯпеіп рег-
Йисі, аййисі. Совершеніе, сопГесІіо, ех-
ііив. 2) Ехііиз, еѵепіив. Совершенно, ві.
совершеннѣ, регГесІе, ріапе, ргогвив,
отпіпо .Онъ поетъ с., сапіі витто агіі-
Йсіо в. витта агіѳ. Я с. съ нимъ раз-
дѣлался, сит ео гет ріапе сотровиі.
СОВЕРШЕННО ЛѢТНІЙ, совершен-
ныхъ лѣтъ. С*иі аиі )игІ8 еві, диі іо
виат іиіеіат ѵепіі.
СОВЕРШЕННОСТЬ. РегГесІіо, аЬво-
Іиііо; іпіе^гііаз (всецѣлость). Совершен-
ный, совершенъ, регГесІпз, питегіз виів
аЬвоіиІиз, ехріеіпв еі рѳгГѳсІив; регГѳсІпв
ситиіаіивдие; регГесІпз сотріеіпздиѳ;
аЬвоІиІив, сопзиттаіив, ѵегив, ^егшапив
(настоящій). Совершенная красавица, еві
тіга огів еі ѵиііиз ѵепивіаіе; ехітіа еі
ехееііепіі Гогтаѳ риІсЬгіІийіпе. Онъ с.
дуракъ, віиііівзітив; Ьото гійісиіив. Нѣтъ
въ свѣтѣ ничего совершеннаго, іп Ьас
Іегга піЬіі езі ех ошпі рагіе регГесІиш.
Совершенный витія, огаіог регГѳсІиз; Ьо-
то регГесіиз іп Йісеікіо. Совершенное ис-
кусство, ага сопвипіпіаіа. Совершенный
стоикъ (когда нечего прибавить) рег-
Гесіив віоіеиз; ^егтапіввітиз віоіеиз (ни
въ чемъ не отступающій отъ стоичес-
кихъ правилъ). Совершенная добродѣ-
тель, ѵігіпв регГесІа еі сишиіаіа. Совер-
шенный возрастъ, аеіаз тігіііз, аеіаз
айиііа, соийгшаіа, соггоЬогаІа. Совер-
шенное паденіе Іерусалима воспослѣдо-
вало при Титѣ, Іоііия Ніеговоіушае ос-
савпз в. ѳѵегвіо ТіІо|іпірегапІе 8еси1ит езі.
Совершеніе, сопГесІіо. 2) І’егрѳсііо, аЬво-
Іиііо. Соверш. въ добродѣтели, ѵігіив
регГесІа сишиіаіадие. Достигнуть совер-
шенства, ай регГесІіопеш регѵепіге; ай
вшпша 8. регГесІа ѵепігѳ. Довести что до
совершенства, аіідиій регйсеге, аЬзоітеге.
Моральное совершенство, регГесІиш Ьо-
| пезіиш. Совершитель, регГесІог, сопГес-
185
СОЕ
СОБ
186
Іог. Совершительница, диаѳ аіідиііі еГ-
Ссіі, регйсіі, ехзедиііиг. Совершитель-
ный , ай еПесІіопет, ѳхзесиііопет, ре-
гасііопет зресіапв. Совершительныя сло-
ва въ таинствахъ церковныхъ, Гогшиіа
гегит іпзіііиіагшп іп тузіегііз ессіееіае;
тегЬа сопзесгаііопіз іп тт. ѳссіезіае.
СОВЗЫТИ. См. Совосхожу.
СОВИНЫЙ. Сіиіае, посіиае.
СОВКІЙ. СОВОКЪ. Оиі геЬиз аііѳпіз
зе іттізсеі.
СОВЛАДЫЧЕСТВО. Ітрегіі зосіеіаз.
Совладычествую, ипа йотіпаішпехегсеге.
СОВЛАЧИТИ. 81., ѵезіе ехиеге, ѵее-
Іет йѳІгаЬегѳ. Совлекаю, ѵезіе ехиеге.
2) Чего, тоѵеге, атоѵеге, гѳтоѵеге аіі-
диет а типѳге. Совлекаюсь, ѵееіея ро-
пегѳ, Йеропеге. 2) Совлечься ветхаго че-
ловѣка, ехиеге іппаіат ргаѵііаіет. Со-
влеченіе, йеігасііо ѵевіія. Совлеченный
ѵееІіЬиз ехиіиз, сиі ѵезіѳв Йеігасіаѳ випі;
тоіпв, атоіие.
СОВМѢСТИТИСЯ, Спа сит аііо аіі-
сиЬі сопвійеге.
СОВМѢСТНИКЪ. Аетиіпв, гіѵаііз,
сотреіііог; диі зітиі аіідиій реііі, диі
віпші сит аііо тииив оЫІ. Совмѣстница,
сотреііігіх. Совмѣстничество, сотрѳііііо.
Совмѣстничій, сотреіііогі ргоргіие.
СОВНИТИ, Спа сит аіідпо іпігоіге,
іпігаге.
СОВОДВОРЕШЕ можно выр. гл. Со-
водворяюсь. Соттипііег йотісіііит іп
аіідио Іосо сопзіііиеге.
СОВОЗВЫШАЮ. Соттипііег сит
аііо еѵѳЬеге, ргоѵеЬеге, рготоѵеге.
СОВОЗДВИГНУТЫЙ и СОВОЗДВИ-
ЖЕННЫЙ. 8іти1 ехсііаіив, зітиі ѳѵес-
Іив, рготоіив. 2) 8іти1 аЬ іпГегів геѵо-
саіив. Совоздвизаю, зітиі ехсііаге, а. еѵе.
Ьеге, ргоѵеЬеге, рготоѵеге. 2) Зітиі а
шогіе ай ѵііат гоѵосаге.
СОВОЗДЫХАЮ. Зітиі §етеге, зизрі-
гаге.
СОВОЗЛЕЖУ.8іти1 арий аіідиет или
сиш аіідио йѳситЬеге, соѳиаге.
СОВОЗНОШУ. 8ѳсит зитеге, зѳсит
рогіаге, Гегге.
СОВОЗРАСТАЮ. 8ітиІ сгѳзсеге, аи-
§еге,іп§гаѵевсеге.
СОБОЗСТАНІЕ. Соттипіз гейііив іп
ѵііат, соттипів гевпггесііо. Совозстаю,
зітиі геѵіѵіесеге, ай ѵііат гейіге, аЬ іп-
Гегіз ехзівіеге, гейисет Гіегі.
СОВОИНСТВЕННИКЪ. Соштііііо,
ЬеІІі соштііііо, Ьеііі восіив.
СОВОКУПЛЕНІЕ. Соп]ипсІіо. С. бра-
комъ, соідипсііо рег таігітопіиш. Сово-
купленный, соп]ипс1ив, сориіаіия, соп-
^ипсіив, сориіаіив, соіізосіаіиз. Совоку-
пленныя противъ непріятеля силы', со-
ріае айѵегзиз Ьозіепі согуипсіае. Сово-
купляю, согдип^еге, сориіаге, сопеосіаге,
соііі^аге, сопііпиаге (о зданіяхъ). Сово-'
купить двѣ земли вмѣстѣ, йиая Іеггаз
йиоз а§гоз ипа соттіііегѳ. Эти вещи
можно сов. вмѣстѣ, Ьаес іпіег зе ^ип^і
сориіагідие роззипі. С. бракомъ, соппиЬіо
)ші"еге, соп]ип§еге таігітопіо. С. силы,
соріаз ехегсііит сопІгаЬѳге, со^еге, соп-
Йисеге. Совокупляюсь, зе соодицоге, соп-
|пп§і, сопзосіагі, соттіііі. Совокуплять-
ся между собою, іпіег ее ]пп§і сориіагі-
дие. С. съ прочимн войсками, саеіѳгіз
сорііз зе согупп«ѳге. Войска совокупля-
ются противъ непріятеля, а^тіпа айѵѳг-
зиз Ьовіеш соеипі. Совокупиться бра-
комъ, таігітопіо аіідиат зесит соп^ип-
^еге; таігітопіо аіісиі іигі"і. Тавръ со-
вокупляется съ Кавказомъ, Таигиз Саиза-
зо соттіііііиг. Совокупно, соп]ипсІе,
соп)ипсІіт, ипа, зітиі, соттипііег, зип-
сііт. С. трудиться надъ чемъ, зітиі Іа-
187	СОВ
Ьогет іп ге ітрепйеге; сопіипсііт 1э-
Ьогет еі орегат геі ІгіЬиеге. Совокуп-
ность, восіеіая, соціипсііо, соивосіаііо.
Быть въ совокупности, косіеіаіѳ соп-
^ппсіит евве; сопеосіаіпт евве. Совокуп-
ный, ^иисіив, сопіппсіпв, соттипів. С.
трудъ, ІаЬог соттипів. Совокупныии
силами преодолѣть непріятеля, сорііе
соііесіів Ьовіет вирегаге.
СОВОКЪ, СОВОЧИКЪ. Риівпв. 2)
Раіа 1і"пеа теі е Іатіпа Гасіа.
СОВОПРОСНИКЪ, 81., йівриіаіог, іп-
диівііог. Совоирошаюся, <Іе аіідпа ге <іів-
рпіаге; іпдиігеге аіідиій. Совоирошеніе,
йівриіаііо.
СОВОСПИТАНІЕ. Соттипів ейисаііо.
Совоспнтанникъ, сопйівсіриіив. Совоспи-
танный, соттииііег ейисаіив. Совоспи-
тзтельнын, е сопппипі еііисаііопе рго-
Гесіив, огіив. Совоспитываюсь, вітиі
ейисагі.
СОВОСТАЮ. 8ітиі ехсііагі.
СОВОСХВАЛЯЮ. Соііаийаге, сот-
ргоЬаге.
СОВОСХИЩАЮСЬ. 8іпіиі Де аіідиа
ге Іаеіагі. Совосхищенный, диі вішиі йе
аіідиа ге іаеіаіиг.
СОВОЗХОЖУ. 8ішиі авсепйеге.
СОВПАДАЮ. Іппсіит евве (сит йаіі).
СОВРАЖДЕБНЫЙ. Сна аіідиет ойіо
ЪаЬепв. Совраждебникъ, совраждебница,
дпі, диае и па аіідиет ойіо ЬаЬеІ. Совраж-
дую, ипа іпГевІо іи аіідиет апіто евве.
СОВРАТЬ. Сопѵегеіо, тоіив.
СОВРАЩАЮ. Беѵегіеге ѵіа; а гесіа
ѵіа аЬйисеге. 2) Соттіііеге, иі диів-
дпат йе ѵіа йесейаі; іпйисеге, іп ѳггогет
іпйисеге. Совращаюсь, йесейеге ѵіа. 2)
Р. т. а ѵігіиіе йеДесіеге, ѵііат йеѵіат
ведиі. Совращенный, іп еггогет іпйисіив.
СОВРЕМЕННИКЪ. Асдиаіів аіісиі,
е]ивйет аеіаіів. Современница, асдиаіів.
СОВ	188
Современный, е]ивйет аеіаіів. Современ-
ные писатели, е]ивйет іетрогів, е]ияйет
аеіаіів всгіріогев.
СОВСЕЛЬНИКЪ, СОВСЕЛЬНИЦА.
Оиі, диае іп еойет ІаЬегпасиіо ЬаЬііаі
диі, дпае ипа еві. Совселяюсь, іп еойет
ІаЬегпасиіо ЬаЬіІаге, ипа евве.
СОВСѢМЪ. РІаие, отпіпо, ргогвив,
репііив, Гипйііив, гайісііив. Ояъ с. про-
палъ, Гипйііив регііі. Дѣда с. пропащія
гев регйііае аідие оЬгиІае. Мы сов. по-
гибли, пропали безъ возврату, оссійітив
Гиийііив, педпе ге^геввит ЬаЬеІ Гогіипа.
С. оставить кого, аіідиет ріапе Девегеге.
Совсѣмъ никакого не было бою, ри^па
айтойит пиііа Гиіі. Еще совсѣмъ или
совершенное дитя , айтойит іпГапв.
Онъ сов. не знаетъ паукъ, піЬіі айтойит
Ііііегагит всіеЬаІ. Быть кону не совсѣмъ
благосклоннымъ, Іеѵііег Ьопа аіісиі ѵеііе.
Со всѣмъ тѣмъ, еі Іатеп, піЬііотіпив.
СОВѢСТНО. Веіі^іове, яапсіе, ріе.
Во всѣхъ ввѣренныхъ ему дѣлахъ посту-
паетъ с., іп отпіЬив геЬив, диае еі сге-
Йипі, Ьепе в. орііпіа Гійе ѵегваіиг, ргоЬе
а^іі. 2) Мнѣ совѣстно, геіі^іо тіЬі еві;
гев тіЬі іп геіі^іопепі ѵепіі; геідропе аіі-
диій віЬі ЬаЬеге, йисеге. Ему не с. лгать,
геіі^іо іііі поп еві тепіігі в. дпотіппв
тепііаіиг. Мнѣ с. часто докучать вамъ
о моемъ дѣлѣ, геіі^іопі йисо Іе геі тео
иопііпе ргесіЬив оЬіипйеге. Имъ совѣст-
но было пользоваться плодаии этого
поля, Ьипс сатрі Ггисіит геіі^іовит егаі
сопвитеге. Ему с. было, іггеііёіовпт
гаіие еві. Совѣстный, совѣстенъ, геІіЩ—
овив. С. человѣкъ, ѵіг геіі^іовив, ініе^ег,
аедиі оЬвегѵапІІ88ітив;ѵіг гі^ійае іппосеп-
Ііае. Совѣстное дѣло, гев геііёіоеа. Со-
вѣстный судъ, ІгіЬипаі, иЫ со^повсппіиг,
йуийісапіиг гев, саивае сопесіепііае. Со-
вѣстный судья чуждъ лицемѣрія, аедиив
489
СОВ
сов
190
]и<1ех егаііае поп езі оЬпохіиз. Совѣсть,
|и<1ісіит гесіі езі ргаѵі, зепзиз, сопзсіеп-
Ііа, сопасіепііа Гасіогит сопзіііогитдие
(увѣренность въ правотѣ н непра-
вотѣ дѣяній). Чистая с., сопасіепііа
гесіае ѵоіипіаііз; тепа рига, іпіе^га;
тепа Ьепе зіЬі сопасіа. Разборчивая с.,
апітиз іп геіі^іоаиз. Человѣкъ съ разбор-
чивою совѣстію, сиі ѵеі іеѵеа похае ѵе-
піппі геіі^іопет. Имѣетъ разборчивую
совѣсть, а гесіа сопасіепііа Ігаиаѵегаиш
ип^иет поп діаседеге. Совѣсть упрекаетъ
тебя, ѵегЬегагоа Іасііо сопасіепііае соп-
тісіо. Народъ это считаетъ за грѣхъ
или за зазрѣніе совѣсти, гев іііа іп геіі-
§іопет рорніо ѵеиіі. Поступать противъ
совѣсти, а гесіа сопасіепііа діасейеге.
Не имѣть чего на совѣсти, піі сопасіге
аіЬі; аіЬі пиіііиа сиірае сопасіиш езае.
Удерживаемый совѣстію, геіц’іопе ге-
Ггаепаіиз. Изслѣдовать, разбирать свою
совѣсть, ее ехрепсіеге; сопзсіепііат ех-
сиіеге. Ничего не дѣлать противъ совѣс-
ти, ай сопасіепііат геіегге отпіа. Ты
не можешь сдѣлать этого по совѣсти,
Ьос сііга сиірат айпііііеге поп роіеа.
Гласъ совѣсти столько же утѣшителенъ
какъ и несносенъ, та^па езі ѵіа сопасіе-
пііае іп иігатдпе рагіет. Совѣсть пре-
титъ, сопасіепііа ітребіі. Утѣшаться чис-
тою своею совѣстію, оріішае тепіів
сопасіепііа ае сопаоіагі. Собственная со-
вѣсть послужитъ имъ мучителемъ, Ші
асеіегшп аиогиш сопасіепііа сгиііаіі роѳ-
паа йаЬипІ. Совѣсть внутренній свидѣ-
тель человѣческихъ дѣйствій, сопасіепііа
ааайіииа іпіітогпт апіті тоіиит Іеаііа.
Быть мучиму совѣстію, сопасіепііае аоі-
Іісііийіпе ѵехагі, тепіе таіа, аіЬі сопасіа
ап^і, тоніегі, ѵехагі; сопасіепііае таіе-
йсіогит ѵехагі. Худая совѣсть, сопасі-
епііа таіа; тепа таіе зіЬі сопасіа. У
кого худая совѣсть, кривая душа, диі
тиііа аіЬі іпйиівеі; диі рагит геіі|’іовпв
езі. По совѣсти, ааіѵа сопасіепііа. Скажи
мнѣ по совѣсти, йіс тіЬі Ьопа Лде. По
чистой совѣстя божиться, Іідиідо )игаге.
Я васъ по чистой совѣсти увѣряю, ор-
Ііта Гійе регаиайеаа ІіЬі. Брать на со-
вѣсть, Ьопа Гібе тиіиагі; а. тиіио аЬ
аіідио аитеге. Это лежитъ у меня на со-
вѣсти, Ьос те рип{;іІ, аоііісііаі. Это ле-
житъ у меня па совѣсти, что я не могъ
исполнить даннаго ему слова, Ьос те
рип^іі, дио<1 еі ііаіат ІМет аегѵаге поп
роіиегіш. Давать, дать, отдавать на со-
вѣсть, геііпдиеге диіеі геііДопі аіісиіиа;
Ьопа Гкіс даге. Все, что ояъ у меня ни
забралъ, далъ н ему на совѣсть, диаесип-
диѳ а те тиіиаіиа еаі, ѳ)из Ьопа Гкіе
<Іе<1і.
СОВѢТНИКЪ. Сопзіііагіиа. Титуляр-
ный с., Іііиіагіа. Надворный с., аиіісиа.
Коллежскій с., соііе^іогит с. Статскій с.,
диі еаі а соиаііііз де геЬиа риЫісіа. Тай-
ный, іпіітиа Ргіпсіріа сопаііііа. 2) Сои-
аіііагіиа, сопаіііі аис1ог,-аиааог, Ьогіаіог.
Имѣть кого своимъ совѣтникомъ, аііси-
,;из сопзіііо а. сопаііііа иіі; аіідиет соп-
аіііогит апсіогет ЬаЬеге. Быть чьимъ
совѣтникомъ, аіідиет сопзіііо гедеге.
Дать кому кого въ совѣтники, аіісиі аіі-
диет іп сопзіііит <Іаге. Совѣтница, ихог
сопаіііагіі. 2) Сопзіііаігіх, аисіог. Совѣт-
ннчей и совѣтничій, совѣтническій, соп-
аіііагіі. Совѣтничья должность, ді^пііаз,
типиз сопаіііагіі. — Совѣтный, совѣтеиъ,
сопсога, ипапітіа. Совѣтные друзья, ашісі
сопсогііа сощипсіі, диі сопсогдііег ѵі-
ѵипі. Они между собою весьма совѣтпы,
сопсогдіззіте аесит ѵіѵипі. 2) Заріепа,
-іпіеііі^епв, аапиа. 3) Совѣтная палата,
сопсіаѵе1, иЬі зепаіиа сопѵепіі.—Совѣто-
валыпикъ, совѣтчикъ, совѣтовальщица,
191
сов
сов
192
совѣтчица (ігоп), дпі, диае сирібе еі Іі-
Ьеиіег сопзіііа баі. Совѣтованіе, зиазиз,
яиазіо, баііо сопзіііі. На совѣтованіе сы-
щется много смѣльчаковъ, а будь бѣда
куда и совѣты, іп зпабепбо ріигіші зппі
аибасез, зеб іп ір8О регіспіо Іітібі. 2) Аб-
ЬіЬіІіо іп сопзіііит, реііііо сопзіііі. 3) І)е-
ІіЬегаІіо, сопзиііаііо. Въ сенатѣ объ этомъ
дѣлѣ долго происходило совѣтованіе, іи
спгіа бе Ьас ге біи беІіЬегаІшп езі. Со-
вѣтователь, совѣтовальщица, зиазог, соп-
зіііаігіх. Совѣтовательный, беІіЬегаІіѵиз,
зпазогіиз. Совѣтовательство, баііо соп-
зіііі, зиазиз. Совѣтую, зиабеге, сопзіііпт
баге; сопзіііі соріат аіісиі ргаеЬеге. Со-
вѣтовать кому что дѣлать, аисіогеш еззе
аіісиіиз геі. С. заключить миръ, расіз аи-
сіогеіп еззе. С. жить согласно, аб соп-
согбіат Ьогіагі. Совѣтую тебѣ оставить,
сепзео безізіаз. Онъ первый совѣтовалъ
сдаться, бебіііопіз ірзе зиазог еі апсіог
(иіі. Совѣтовать вступить въ морское
сраженіе, топеге, иі паѵаіі ргаеііо соп-
Іепбаіиг. Умѣть совѣтовать гучше дру-
гимъ, нежели самому себѣ , аіііз ріиз за-
регс, диаш зіЬі ірзі. 2) Съ кѣмъ о чемъ,
сопзиііаге, беІіЬегаге. Совѣтовать о бла-
гѣ общественномъ, сопзиііаге бе сотто-
біз риЫісіз. Совѣтуюсь, аіідиет бе ге
сопзиіеге, іп сопзіііит абЬіЬеге. Совѣто-
ваться въ разсужденіи своихъ сомнѣній,
геГегге аб аіідиет бе диіЬиз биѣііаз. Онъ
сдѣлалъ это не совѣтовавшись со мною,
іб е^іі те іпсопзиііо. Ни съ кѣмъ по-
совѣтовавшись, пешіпе іп сопзіііпт абЬі-
Ьііо. Совѣтоваться съ книгами Сивилли-
ными, абіге ІіЬгоз 8іЬу11ае. С. съ своими
силами и лѣтами, ѵігез еі аеіаіет гезрі-
сеге. С. съ своею совѣстію, сопзсіепііат
іп сопзіііит абЬіЬеге. Совѣт. съ выгода-
ми своей участи, зиат іогіппат іп соп-
зіііо ЬаЬеге. Совѣтъ, сопзіііит, зепіепііа.
Дать кому совѣтъ, аіісиі сопзіііит баге,
сопзіііі а!іси]из аисіогеш еззе аіісиі, аіі-
спі зиабеге, иі. Дать полезный с., иіі-
Ііа зиабеге. Просить у кого совѣта, ре-
Іеге сопзіііит аЬ аіідио. Спрашивать
чьего совѣта, ехдиігеге аіісщпз сопзіііпт
8. зепіепііат. Слѣдовать чьему совѣту,
зедиі а1іси]из сопзіііит; иіі а1ісп]п5 соп-
зіііо. Дѣлать по чьему совѣту, Сасеге бе
з. ех а1іси]из сопзіііо. Оставить совѣтъ
безъ вниманія, отвергнуть его, аііспіиз
сопзіііит герпбіаге, зрегпеге, сопіет-
пеге, піі спгаге. Помогать кому совѣ-
томъ и дѣломъ, орега еі сопзіііо аіідиещ
]иѵаге; аиі сопзіііо, аиі ге аіідиет ]иѵаге;
аіісиі ргаезіо абеззе; аіісиі поп бееззе.
По моему совѣту, те апсіоге, те зиа-
бепіе. Прекрасный совѣтъ! риІсЬге зиа-
без! 2) Апітиз, сопзіііит, ѵоіипіаз. 3)
Сопзіііит, зепаіиз. Тайный совѣтъ, соп-
зіііит іпіегіиз 8. сопзіііпт іиіегіогпт
сопвиііапііиш; зиттит ргіпсіріз сопзі-
Ііит. 4) Ргпбепііа, сігситзресііо, аііепііо,
со^ііаііо, беІІЬегаІіо. Острояростный
безъ совѣта творитъ, аб ігат ргаесерз іп-
сопзібегаіе, Істеге а§іІ. 5) Сопсогбіа.
Жить въ совѣтѣ, сопсогбііег ѵіѵеге.
Между этими родственниками никогда
совѣту не бываетъ, таіе сопѵепіипі Ьі
ргоріпдиі.—Совѣщаніе, расііо, соііосиііо,
расіиш, сопзіііиіит. 2) С. на зло, соіііо.
соеіиз, Гасііо, соп]игаІіо. 3) ПеІіЬегаІіо,
сопзиііаііо, сопзіііит. Совѣщанный, соп-
зіііиіиз, бе дио расіиш в. сопзіііиіит езі.
Совѣщаю, сопѵепіге бе аіідиа ге; сопѵе-
піі тіЬі сит аіідио. 2) Реіеге сопзіііит
аЬ аіідио; сопзиіеге аіідиет; беІіЬегаге,
сопзиііаге сит аіідио; абЬіЬеге аіідиет
іп сопзіііит; іп сопзіііит аіідиет ѵосаге,
аззитеге. Совѣщать съ самимъ собою,
ариб зе беІіЬегаге; зеспт гериіаге; зе
абЬіЬеге іп сопзіііит. С. съ совѣстію
493
СОГ
СОГ
194
своею, сопзсіепііат іп сопзіііит абЬіЬе-
ге. 3) 8пабеге, сопвіііит баге. Совѣща-
юсь, беІіЬегаге, сопзиііаге. Сіи старѣй-
шины совѣщаются со мною въ важныхъ
своихъ дѣлахъ и предпріятіяхъ, Ьі зепі-
огез соіізиііапі тесшп іп геЬпв еі іпсер-
ІіопіЬиз {’гаѵіогіЬив.
СОВѢЩУ, бгаѵііег аГіісеге а1ісп)из
сопзсіепііат; Гасеге, иі дпет боіеаі бе-
Іісіо, иі дпет рі{>еаС Гасіі. Оаіесточениаго
преступника ничѣмъ усовѣстить не мог-
ли, пиііо тобо еГйсі роіиіі, иі регѵісасет
- таіейсшп Гасіі рідегеі. Совѣщусь, беііс-
ІІ8 боіеге, геі роепііеге, рі^еге. Соперникъ
моіі па силу усовѣстился и призналъ
свою несправедливость, абтегвагіив тепз
а-^ге боіиіі беіісіо еі а^поѵіі те Іаевівзе.
2) КеИ^іопі віЬі аіідиій бисеге, ЬаЬеге.
Я совѣщусь просить его часто, рпбоге
беіеггеог еит ргесіЬпв оЬіипбеге. Я с.
говорить объ этомъ больше, рибог ееі
иііегіога Іодиі.
СОГБЕНІЕ. Сигѵаііо, Йехіо, Пехпз, Пе-
хпга, сопсатегаііо. Согбенный, сигѵаіие,
іпйехиз. Мужъ согбенный старостію, ѵіг
айаіе 8. аппів §гаѵі8.
СОГЛАГОЛАНІЕ. (81.) Соііосиііо. Со-
глаголю, соііодиі сит аіідио, іпіег 8е.
СОГЛАСІЕ. 8опогпт сопсепіив, Ьаг-
топіа. Потерять согласіе, сопсепіпт
поп вегѵаге. Согласіе инструментовъ,
ог§апа тивіса сопсогбапі. Между всѣми
частями, составляющими видимый міръ,
удивительное находится согласіе, віп^и-
Іагит рагііит, абзресіаЫІет типбит
соивіііиепііпт, Ьагтопіса гаііо ееі еит-
те тігапба. Отпев типбі рагіез іпіег
тіге зе сопсіпипі. Мппбив отпіЬиз раг-
ІіЬив іпіег 8е соп^гиепііЬив соЬаегеі. 2)
Сопзепзпз, соп8еп8іо, авяепзиз, сопсезвіо,
сопсеззиз, аисіогііаз, іиззиз (первое упо-
треб. о Сенатѣ, а второе о пародѣ). Со-
Чдсть IV.
вершенное согласіе въ чувствованіяхъ,
склонностяхъ, въ мнѣніяхъ, ѵоіииіаіит,
віибіогит еепіепііагит знтта сопзеп-
зіо. Толь великое согласіе всѣхъ патріо-
товъ, іапіа отпіит Ьопогит сопврі-
гаііо. Всеобщее согласіе, сопзепзив от-
піит. Это сдѣлано съ согласія всѣхъ,
Ьаес отпіит сопяепвп Гасіа випі; іп
Ьас ге §егепба отпез сопвепвегипі.Съ мо-
его согласія, те сопзепііепіе, ргоЬапіе.
Безъ моего согласіи, те абѵегзапіе, по-
Іепіе. Съ общаго согласія и совокупны-
ми силами, соттипіЬпз соіі8І1іІ8 ѵігі-
Ьпздие. Надѣюсь, что чрезъ это болѣе
утвердится ме-жду ними согласіе, сгебо
еа {,'гаііа іііоз та§із сопсогбез (оге.
Чтобъ между нами самими было болѣе
согласія, пі позтеі ірві іпіег поя соп-
'Іипсііогев зіти.з. Честные люди согла-
сіемъ своимъ много выигрываютъ, та-
хіта ѵіз езі іп Ьопогит сопеепви. Прер-
вать между кѣмъ согласіе, атісіііат
біззосіаге, бізсіпбеге. По сог. между всѣ-
ми сословіями Государства, огбіпит соп-
согбіат біз)ип^еге. Согласная буква,- Ііі-
ісга зопвопапз. Согласникъ, согласница,
дпі, диае авзепзіі аііспі з. сопзепзіі сит
аіідпо. Согласно пѣть, аб Ьагтопіат са-
пеге. Играть на скрипкѣ с., ГібіЬив то-
биіаіе сапеге. 2) Р. т. сопѵепіепіег, соп-
^гиепіег, аріе, иногда въ этомъ значе-
ніи можно употреб. пр. аб. С. съ исти-
ною, аб ѵегііаіет. Поступать с. съ бла-
гопристойностію, бесоге Гасеге, вегѵаге
бесогит. піЬіі ѳхіга иитегит тобит-
дие Гасеге. 3) Сопсогбііег, ипапітііог.
Жить съ кѣмъ с., сопсогбііег сит аіідио
ѵіѵсге. Согласность, Ьагтопіа, сопсеп-
Іи8, сопсепіив зопогит, сопвепзив, соп-
ѵепіепііа. Согласный, согласенъ, сопзеп-
ііепз, сопѵепіепз, сопсогв, сопзепіапеиз,
соціипсіив. Правила согласныя съ (че-
195
СОГ
сог
196
ловѣческою) природою, ргаесеріа паіигге
соіуипсіа 8. паіигае сопяепіапеа. Сужденіе
согласное съ дѣломъ, съ вещію, уийісіиш
сшп ге соціипсіит. Согласну быть,ав8епІі-
ге аіісиі; ін аіісцтія зепіепііат соисейеге;
аппиеге, ргоЬаге, сотргоЬаге. сейеге (по
долгомъ сопротивленіи). С. б. на чьи тре-
бованія, Гасеге аіісиіиз ровіиіаіа. С. быть
на сдѣланныя предложенія, сопйіііопея ас-
сіреге; ай сопйіііопез ассейеге, йеясеп-
йеге. Я согласенъ буду на все, что вы
прикажите, Гасіаш иі уиввегів; Іио (ийісіо
отиіа регтіііат. диа ѵоіиегіз сопйіііопе
иіаг. Быть не согласну, айѵегзагі геі
(итти протіівъ чего), оЫисіагі, геіисіагі
геі (бороться противъ чего), ішргоЬаге
гет (быть чѣмъ недовольну), аЬпиеге,
гепиеге (отказать въ просьбѣ). Всѣ со-
гласны въ этомъ, іпіег отпез сопзіаі,
сопѵепіі, гет ііа евве. Въ разсужденіи
одного онн не согласны, йе ипа ге йіззі-
йепі. Кто самъ съ собою, не согласенъ,
диі яіЬі ірві поп сопзіаі, йізсогз зіЬі.
зіЬі поп сопвепііепз. Я согласенъ, ріасеі
тіЬі. ѵоіо, апішо, е§1о. Согласованіе, см.
соглашеніе. Согласую еі., тойиіаіе, ай
Ьагтопіат (бйіЬиз) саиеге. 2) Сомеп-
Ііепіет, сопѵепіепіет , сопзепіапешп
евве. Согласуюсь, сопугиеге, сопзепііге.
соисогйаге, сопсіпеге. Не согласуюсь,
йіааійеге, йізсгераге, йіззепііге. Его по-
мазаніе согласовалось съ письмомъ, е)из
зегто сшп Ііііегія соп§гиеЬаІ, сопзепіа-
пеия егаі. Сему священному гласу со-
гласуется всѣхъ подданныхъ желаніе,
Виіс йіѵіпае ѵосі ипіѵегяогот ѵоіа соп-
зепіапеа зипі. Соглашаю, Мея, сЬогйаз
Іетрегаге. Гасеге, иі сЬогйагит зопі сои-
«опепі. 2) Регзиайеге аіісиі аіідиій. апі-
ишп аіісціиз ай ріідиій ігайисеге, сот-
рагаге, соиіепйеге, сопГегге аіідиій сит
аіідиа ге. Онъ взялъ самъ соглашать ихъ
къ такому-то дѣлу или на такое-то Дѣ-
ло, иііго гесеріі Ьапс гет ііз регвиази-
гит. Соглашать законы, сопГегге Іе^ез
Соглашаюсь, аззепіігі аіісиі, айзііриіагі
аіісиі. йепіепііае аіісіуия ассейеге. іп
еапйет сит аіідио зепіепііат аЬіге, соп-
сейеге, сопѵепіге йе аіідиа ге. Я ему
предлагалъ свое мнѣніе, но онъ ни на-
что не соглашается, ргорозіію а те зеи-
Іепііае поп ассейіі. Съ нимъ согласились
всѣ, Ьиіс аязепяі яииі ай ипит. Согла-
шаюсь = пе противорѣчу, пои пеуаге,
поп іиШіагі. Хочешь не хочешь, всё те-
бѣ надобно согласиться, ІіЬі ѵеіія поііз
Ьаес Іех зиЬеипйа езі. Съ этимъ мнѣ-
ніемъ весь сенатъ согласился, іп Ьапс
вепіепііат Гасіа еві біясеяяіа. Въ зтомъ
соглашаюсь я съ Ѳеофрастомъ, іііий аз-
зепііог Рііеоріігазіо. Я въ этомъ согла-
шаюсь, соисейо, Гаіеог. С. съ твоимъ
братомъ, сопѵепіі Ьос Ггаігі Іио тесиш
в. тіЫ сит Ггаіге Іио. Всѣ въ этомъ со-
глашаются , гез еві іп соиГеззо. Согла-
шеніе, іешрегаііо, сопзепзпз, сопзепяіо.
СОГЛЯДАНІЕ. (81.) ОЬзегѵаІіо, апси-
раііо, ехріогаііо, іпзійіае. 2) Хитегаііо,
гесепзиз (рориіі). Согляданный, бЬзегѵа-
Іиз, питегаіиз, гесепзііиз. Соглядатель,
соглядатай, вресиіаіог, ехріогаіог. Со-
глядаю, зресиіагі, ехріогаге. 2) Хише-
гшп' іпіге, гесепзеге. Соглядаюсь, пшпе-
гагі, гесепзегі.
СОГНАНІЕ. Ргориізиз. 2) Сошриізіо,
соасііо, соасіиз. Согнанный, аЬасІиз, Йе-
риізиз, ргориізиз. 2) Сотриізиз, соасіиз.
3) Риізив, Йіясиззиз, зиЫаІиз, Йеіеіия.
СОГНИВАЮ. См. сгниваю.
СОГНУТЫЙ. Сигѵаіиз, іпйехиз. Сог-
нутые обручи, сігсиіі іпйехі. 2) Сот-
ріісаіиз, Йиріісаіия. 3) Ве ІіЬго: геѵоіи-
Іиз, геіго ѵоіиіив. 4) Юе тетЬго согро-
гіз: ѵагиз. Согнуть, см. Сгибаю.
497
СОГ
СОД
198
СОГРАЖДАНИНЪ. Сіѵів. Быть въ
большой силѣ между своими согражда-
нами, ріигітит арий сіѵев виов ро88е.
СОГРАЖДАЮ. (81.) Аейійсаге, ех-
вігиеге. Сограждаюсь, аейійсагі, ехвігиі.
Согражденіе, аейійсішп. Согражденный,
аейійсаіив, ехвігисіив.
СОГРАНИЧНЫЙ. Еіпііітив, ѵісіпив,
сопйпів. Сограничу, йпііітит, ѵісіпит
евве. аф'асеге, ітішпеге Іеггае; Іап^еге,
а11іп§еге, сопІіп§еге Іеггаш.
СОГРУБЛЕНІЕ. ОІГепвіо. Согрубляю.
авреге йісіів аіідиет Іасеввеге, ойёийе-
ге, реіеге. Я согрубилъ вамъ, простите,
«. диа іп ге Іе авреге йісіів ойёпйі, ѵе-
піат тіііі йев.
СОГРѢВАНІЕ. СаІеГасІив, саІеГасІіо,
Гоіив (чрезъ припариваніе). Согрѣваю,
ІереГасеге (чрезъ выставленіе на солнце
или чрезъ приближеніе къ умѣренному
жару), саІеГасеге (чрезъ топку), гесаіе-
Гасеге, Гоѵегс. Согрѣвать гнѣзда, Гоѵеге
пійов. Согрѣть чайникъ, аЬепиш роіиі
віпепзі содиепйо айропеге і§пі. Согрѣть
руки, саіогет ѵі^огетдие тапіЬиз ііе-
гшп ргосигаге; тапив геГоѵеге. Солнце
лучамн своими согрѣваетъ всю землю,
воі гайіів зиіз ипіѵегват саІеГасіІ Іеггат.
Согрѣть мѣсто р. т., йотісіііит 8ІЫ еіі-
^еге аіідио Іосо. Согрѣваюсь, саіейегі,
саіевсеге, іпсаіевсеге, Іеревсеге. Покой
отъ печи но маленьку согрѣвается, соп-
сіаѵе Гогпасе саІеГасІа раиіаііт саіевсіі.
Согрѣться, согриз, агіиз геГоѵеге. Согрѣ-
тый, саІеГасІиз, ІереГасІив, Гоіив.
СОГРѢШАЮ. Рессаге, йеііидиеге,
рессаіши айтіііеге, йеіісіит соттіііеге.
С. неумышленно, ІаЫ, еггаге. Я согрѣ-
шилъ предъ вами, простите меня, е$о
йеіісіит іп Іе айтіы, і^повсе, сопйопа
тіЬі.
СГУСТѢЛЫЙ. Юепваіпз, врівваіив,
сопзрізваіиз.
СОДА. Каівоіа 8ойа.
СОДА. 8ойа.
СОДВИГАЮ, Содвигаюсь. См. Сдви-
гаю.
СОДЕРЖАНІЕ. Ѵісіив, аіітепіа, сі-
Ьагіа. Давать кому с., аіісиі ѵісіит, сі-
Ьагіа ргаеЬеге. Жйть на общественномъ
содержаніи, риЫісо витіи ѵіѵеге. Этотъ
ученикъ на содержаніи благотворитель-
ной суммы, Ьіс йівсіриіив Ьепейсіо ріе
Гипйаіо Ггиііиг. Содержаніе загороднаго
дому мнѣ не дешево становится, ѵіііае
вегѵапйае сига саге в. ргеііо та§ио тіЬі
віаі. С. сада мнѣ дорого обошлось, іп
сиііит Ьогіі ша^иит Гесі витіит. Онъ
тратитъ много на содержаніе своихъ дѣ-
тей, іиірепзаз а§іі тахіиіав іп ІіЬегогит
сиііит. Земля, которая ддстаточна для
годоваго содержанія, аппиів ѵісІіЬив виГ-
йсіепв ргаейіит. Содержаніе добраго по-
рядка, сопвегѵаііо йівсірііпае. 2) Аг^и-
тепіит, таіегіа, витта зепіепііа. Крат-
кое содержаніе, ерііоте, вшита, соп-
вресіив. С. письма было слѣдующее, Ііі-
Іегагит вепіеиііа Ьаес егаі. Содержаніе
письма непріятно, ерівіоіа піі Іаеіі ассер-
Іідие сопііпеі. 3) Тег. АгіІЬ. гаііо, рго-
рогііо. 4) За содержаніе чьей стороны
быть мзгнану, оЬ віийіа іп аіідиет ехи-
Іаге. Содержатель, йотіппв. С. постоя-
лаго двора, саиро. С, типографіи, Іуро-
^гарЪив, диі агіет ІіЬгогит ехвсгіЬепйо-
гит ехегсеі. Содержательница, сора.
Содержу, сотргеЬепйеге, сопііпеге. Міръ
содержитъ въ себѣ все, тиийив отиіа
сотріехи вио соёгсеі еі сопііпеі. Книга
эта содержитъ 12 главъ, Ьіс ІіЬег йио-
йесіт сопііпеі сарііа. Содержать въ се-
бѣ много, ай тиііа регііпеге. Саііввіте
раіеге. 2) Аіеге, впзііиеге, вивіепіаге,
199
СОД
СОД
200
Іиегі (въ хорошемъ порядкѣ), сопвегѵа-
ге, сопііпиаге (не давать чему ириттн
въ упадокъ). Содержать войско, ехегсі-
іит аіеге. Изъ своихъ доходовъ содер-
жать армію, 5ПІ8 ГгисІіЬив аіеге ехегсі-
іит. Содержать себя съ семействомъ не-
большею землипею. ве ІіЬеговдие а^еііо
Іоіегаге. С. кого, ѵісіит еі ѵевіііит аіі-
сиі рггеЬеге. Его содержатъ на счетъ
общества, аіііиг йе риЫісо. Онъ такъ
бѣденъ, что едва, можетъ содержать се-
бя, Іат раирег еві, иі ѵіх ве вивііпеге
роввіі. Сод'ер. строеніе въ хорошемъ со-
стояніи, въ порядкѣ, загіа Іесіа сейіиш
иегі. С. кого хорошо, аіідиет Ьепе аіе-
ге, ѵісіпт еі ѵевіііиіит аіісиі Іаг^с ргае-
Ьеге. Онъ содержитъ много работниковъ,
тиііов аііі, ІіаЬсІ орегагіов. Содержать
трактиръ, саиропат ехегсеге. Содержать
что въ тайнѣ, аіідиій оссиііит, Іасііит Ііа-
Ьеге; отъ кого, сеіаге аіідиет аіідиій. Со-
держать чью сторону яко своего свобо-
дителя, гет ІгаЬсге ай аіідиет ІіЬегІаІів
аисіогет. Внутрь и внѣ отечества со-
держать свободно свой законъ, йоті Го-
гівдие виов 1е&іЬив ІіЬеге иіі. Содержусь,
сотргеЬепйі, соиііпегі, ЬаЬегі. Содер-
жаться въ чемъ, аіідиа ге соиііпегі; іп
аіідиа ге іиевве. Три въ шести содержит-
ся дважды, питегив Іегпагіив іп вепагіо
соиііпеіиг Ьів. Два содержится въ ше-
сти трижды, безъ остатку, пшпегив Ьі-
пагіив іпеві вепагіо Іег, иі піЬіі ехсейаі.
3) Аіі, вивііпегі, вивіепіагі. С. чьимъ бла-
готвореніемъ, аіісщив піипііісепііа ви-
віепіагі. 2) 81. (5И/гс§х) Іепегі, сопііпегі,
аІГІірі, сгисіагі. Содержпму быть пе ка-
чаемыми напастьми, аШісІіопіЬив іпорі-
паіів Іепегі (иийідие).
СОДОМЪ. ТитиІІив, сіатог, ѵосоГе-
гаііо. Содомить, Іитиііит Гасеге, тоѵе-
Іе; сіатаге, ѵосіГегагі.
СОДРАНІЕ. Оеігасііо реііів. Содран-
ный, реііе ехиіив. Содрать, см. Сдираю.
СОДРОБЛЕНІЕ. І'гасііо. Содробляю,
тіпиіаііт, Ггаи^еге, сопГгіп§еге, йііТгап-
реге.
СОДРОГАНІЕ. Ноггог, Ігетог, теіив,
Іітог. Это зрѣлище привело меня въ
содроганіе и въ изумленіе, Іюс вресіа-
сиіит еі Ьоггоге те регГийіІ еі іп рсг-
ІигЬаІіопет сощесіі. Приводящій въ со-
дроганіе, Ьоггійив, ІюггіГег, Іюггепйив.
Содрогаюсь, Іюггеге, соіюггевсеге, іп-
Ігетівсеге; сопігетівсеге, отъ чего, ех-
Іітевсеге, ехраѵевсегс аіідиій. Содро-
гаюсь, слыша о толь неслыханномъ зло-
дѣяніи, Іюггео в. ехіюггевсо, йит Іат іт-
тапе, Гоейипг, ігисиіепіит Гасіпив ай
аигев теав ѵепіі.
СОДРУГЪ. Атісив. Вы можете ожи-
дать всего отъ вашего содруга, отпе
Ьопит а Іио атіео ехвресіаге роІев-Со-
дружаю, см. Сдружаю. Содружебникъ и
содружественникъ, ипи8 атіеогит. Со-
дружественный и содружебный, спт
аіідио атіеііга сощипсіив, атісив, Ьепе-
ѵоіепв. Содружество, атіеіііа. Быть въ
содружествѣ, атіеіііа сощипсіит евве.
СО ДѢВАЕТСЯ. Еіегі, раігагі, еІГісі.
Содѣваю, Гасеге, раігаге, регреігаге, ай-
тіііеге, соттіііеге.
СОДѢЙСТВЕННИКЪ. Уиі -ипа а^іі,
айуиѵаі; 8осіив, рагіісерв. Содѣйствіе, со-
дѣйство, айрттепіит. аихіііит; орега
аіісщив восіаіа аідие ай]ипсІа. При чьемъ
содѣйствіи, аіідио айуиѵапіе. Содѣйствую,
ииа ареге; ай)иѵаге. Природа много со-
дѣйствуетъ къ пецѣлѣнію тѣлъ, ай сог-
рогшп вапаііоиет тиііит ѵаіеі паіига.
СОДѢЛАНІЕ. См. сдѣланіе. Содѣлап-
ныіі, см, сдѣланный. Содѣлываю и со-
дѣловаю, Гасеге, раігаге, регрегігаге,
соттіііеге. 2) ЕПісеге, аисіогеш, саи-
201
СОЕ
СОЖ
202
зат евве аІіси)ив геі. Содѣлываюсь, йе-
гі, еѵайеге. Пзъ бѣднаго содѣлался бо-
гатымъ, ех раиреге йіѵез еѵаяіі 8. Гасіиз
еві. Содѣтель, аисіог, рагеиз, раіег; ргіп-
серб еі агсЬіІесІиз, ітриіеог. С. нашего
благополучія, аисіог позігае Геіісііаіів, ва-
Іиіів. 2) Мипйі сгеаіог, ргосгеаіог, ееті-
паіог. Содѣтельница, аисіог, рагеиз. Со-
дѣтельный, ѵіт йаѣепз, еПісах тиіиит
іп орив орега пі сопГегепз. Содѣятіе,
асііо, ейесііо. 2) Гасіит, Гасіпив. Содѣян-
ный, Гасіиз, раігаіиз, регреігаіиз, сот-
тіззиз, ейесіиз, регасіие.
СОЕДИНЕНІЕ. .Тиисііо, соп]йпс1іо, со-
риіаііо , соизосіаііо. С. людей въ обще-
ство, еосіеіаз Іютіишп. С. двухъ рѣкъ,
йиогит атпіит соийиепз. Препятство-
вать соединенію армій, соріагит сощии-
сііопет Йігітеге П. соед. двухъ полко-
водцевъ, йисет аЬ аііо «Іисе ехсіийеге.
По соединеніи двухъ армій, атЬогит;
ехегсііи сощипсіо. Неразрывное соеди-
неніе человѣческаго общества, іпйіззоіи-
ЬіІІ8 сощипсііо зосіеіаііе Ііотіпшп. Сое-
диненіе души съ тѣломъ, еосіеіаз еі соп-
Іа^іо согрогіе. Соединенно, сощисіе, соп-
уипсііт, соттипііег. Дѣйствовать про-
тивъ непріятеля с., соііесііз соріів айѵег-
зи.ч Ьозіет геш ^егеге. Соединенный,
ріпсіиз, сощипсіиз, соттипів. Дѣйство-
вать соединенными силами противъ не-
пріятеля, айипаііз соріів айѵсгзив Ьозіет
{гегеге. Соединитель, сосдинителышца,
диі, диае )ипДІ, сощип^іі- Соединитель-
но, сопдипсіе, сои|ипсІіт. Это соедине-
но съ моею обязанностію, Іюс ай оГйсіит
теит рсгііпеі. Соединительный, сопріп-
Всиз, сориіаия, сориіаііѵив. Соединитель-
ная частица, рагіісиіа сориіаііѵа. Соеди-
няю, рш^еге, сощипнете, сориіаге, 80-
сіаге, сопзосіаге, сопсіііаге. Соединять
полезное съ пріятнымъ, йиісі иіііе тіз-
сеге. С. добродѣтель съ удовольствіемъ,
Ьоиезіаіет сит тоіиріаіе сориіаге. С.
бракомъ, соипиЬіо зипуете. Они соедини-
ли свои двѣ области, сіѵііаіет ииат ех
йиаЬиз Гасіипі. Соединять военную сла-
ву со славою учености, ай Ьеііісат Іаи-
<1ет «Іосігіпае Іаийет айрсеге. Соединя-
юсь, і’ип^і, соп]ипеі, сориіагі, зосіагі.
Полководцы соединились, ітрегаіогев со-
ріав сощиихегииі. Всѣ войска соедини-
лись около предѣловъ, отпіа а^тіиа ех-
Ігето ітрегіі (іие соіегипі. Соединиться
съ прочими войсками, саеіегіз соріів ве
сощипнете. Въ составѣ лекарствъ разныя
вещи соединяютсн, іп сотроиепйіз те-
йісатіпіЬиз ѵагіге гев тізсепіиг. Соеди-
ниться бракомъ, соппиЬіо )нп^і.
СОЕСТЕСТВЕНЪ. Еіиейет паіигж.
СОЖАЛѢНІЕ. Мівегаііо, соттізега-
Ііо, тізегісогйіа. Достойный сожалѣнія,
тізегапйиз, соттізегаийиз, тівегаііоие
йі^иив, йоіепйиз, Іи&епйив; йезійегаЬіІіз,
«іезкіегіо «Іі^пив (съ чѣмъ неохотно раз-
стаемся). Послѣ, но уже поздо, притти
въ сожалѣніе, вега роепііепііа виЬіі аіі-
диет..Имѣть о комъ сожалѣніе, ъіісщив
шіяегегі; аіісщив піівегіів соттоѵегі; іп
аіідиет тівегісогйет евве. Возбудить со-
жалѣніе, тепіет тівегаііопе регтоѵеге;
тівсгісогіііат аіісиі соттоѵеге. Онъ пи
малаго не заслуживаетъ сожалѣнія , ріа-
пе ішііртив еві, сщив тівегісогсііат Іепе-
атив. О рядовыхъ показывать свое со-
жалѣніе, зоііісіішііпет виат рго ^ге^а-
гіів еііат тіІіІіЬив оеіепіагс (Сигіі). Со-
жалѣтельно, тізоге, тіяегашіит іп шо-
<1ит; йоіепйит езі, дпой. С., что онъ
но поправляется, «ІоІешІит езі, диой ай
Ьопат (сп^ет ее пои гесіріі. Сожалѣ-
телыіый, тівегаЬІІів, тіясгапйие. Сожа-
лѣю, тівегегі аіісщиз; тівегісогйіа аііси-
З'ив соттоішп евве; тівегеі те а1іси)из;
сож
соз
204
Яэз
шіаегагі, соттіаегагі аіідиій, аііегіиа ѵі-
сет боіеге, ае^ге ГеГге, тоіеаіе Гегге.
Онъ сожалѣетъ, что упустилъ удобный
йъ благотворенію случай, рееиііеі еит
ргжсіагапі Ьепі^пе Гасіепбі оссааіопет
ргаеіегтіаіаае, бітіаіаае. Сожалѣю, что
тамъ не былъ, боіеі тіЬі, пои абСпіаае.
Богъ бы меня такъ миловалъ, какъ я со-
жалѣлъ объ васъ, аіс піе бі атаЬипІ, иі
іпагит тіаегііит еаі Гогіпнагит.
СОЖЕВАТИ, сжевать, беравсеге, саг-
реге, аііопбеге, гобеге, бегобеге. Овцы
весь листъ сжевали, оѵеа отпіа Гоііа бе-
раѵёгииі.
СОЖЖЕНІЕ. НеПа§гаііо, ехиаііо, сои-
Ла^гаііо, сгетаііо. Сожженный, бейа^га-
Іиа, ехивіиа, сопйа^гаіпа, сгетаіиа, Сож-
женный ломъ, ботиа і^иі в. іпсепбіо
Ііаиаіа, Йаттіа аЬаитІа. Быть живому
сожжену на кострѣ, го^о ітропі еі • ѵі-
ѵпт сгетагі. Сожженныя свѣчи, Іисег-
п» игепбо сопаитіае. Сожигатель, сге-
таіог, иаіог; сотЬигепа, сгетана гет.
быть отъ кого сожжену Живымъ, аЬ аіі-
дио ѵіѵит ехиаіпт ееае. Сожигаю, см.
Сжигаю.
СОЖИТЕЛЬ, сожительница'. Соіцих.
Сожительство, сойаЬіІаІіо, сопІиЬегпішп,
сопаогііит, соппиЬіит. Соживу, ипа ѵі-
ѵеге, сит аіідио ѵіѵеге; ипа; ЬаЬіІаге,
еабет бото иіі; еаае сопІиЬсгиаІет; ипа
ѵегаагі; ѵіѵеге сит аіідио іи таігітопіо.
СОЖРАННЫЙ, сотеаив, сопаитІПа.
аЬаитІиа,сопГесІив. Сожрать, см. Сжираю.
СОЗАДИ и СЗАДИ. А Іег^о, геіго, іп
рагіе аѵегаа. Раны полученные сз., ѵиі-
пега іпЬоиеаІа.
СОЗВАНІЕ, С. созываніе.
СОЗВѢЗДІЕ. 8ібиа, ааігит, аі^иит
соеіеаіе. С. льва, рыбъ аібиа Іеопіа, ріа-
сіит.
.СОЗДАНІЕ. Сгеаііо. Прежде созданія |
міра, апіе ргітогбіа гегит, типбі. Отъ
созданія м., іпбе аЬ Ьотіпит тетогіа.
2) Кеа сгеаіа, паіига, ориа 1)еі, сгеаіп-
га (у Церр. Отцц). 3) Аебійсіит; гебеа.
Созданный, сгеаіиа, ргосгеаіиа. Человѣкъ
созданъ отъ бренія, Ьото е Іегга рго-
сгеаіиа ееі. 2) Ехаігисіиа, сопаігисіиа.
Создатель, Сгеаіог, ргосгеаіог, соибііог,
аисіог, ейссіог. 2) Аебійсаіог, сопбііог.
СОЗЕРЦАНІЕ. Сопіетріаііо. Созерца-
тель, небеснаго, сопіетріаіог гегит сае-
Іеаііит. Эссены вели жизнь простую,
безбрачную, презирали сласти, такъ наз-
ванные отъ созерцанія, какъ бы созер-
цатели небеснаго, Еааеиі егапі аітріі-
сеа, соеІіЬеа, сопіетріогѳа ѵоіиріаіит,
На бісіі а сопіетріапба циааі гегпт сое-
Іеаііит сопіетріаіогеа.
СОЗИДАНІЕ. Аебійсаііо, ехаігисііо,
сопбііиа. С. этого града продолжается,
сопбііиа Ьи]'иа игЬіа ргосебіі. 2) (81.) ріе-
Іаііа ехсііаііо,. етспбаііо. Созидатель,
аебійсаіог, аебійсаге, сопаігиеге. 2) Сгеа-
ге, ргосгеаге, Гасеге, еГйсегс. Богъ соз-
далъ не изъ ничего, Пепа отпіа ех пі-
Ьііо сгеаѵіі, еі Гесіі. 2) 81. босеге, етеп-
баге, ріоа аепаив ехсііаге.
СОЗИРАНІЕ. Сопіетріаііо. Созира-
тель, оЬаегѵаІог. Созираю, сопіетріагі.
Созираться 81., асеггіте аііепііа осиііа
сопіетріагі.
СОЗНАВАТЬ. Ѵегііаіет геі регарісе-
ге. Сознаваніе, со^піііо, регарісіепііа.
СОЗРѢВАНІЕ, при созрѣваніи, іп та-
Іигеасепбо. 2) Тетриа, дио отпіа таіи-
геасипі, аб таіигііаіет ѵепіипі, таіигі-
Іаа. Созрѣваю, таіигеасеге, аб таіигііа-
іет ѵепіге; р. т., аб Гги^ет регѵепіге.
Мой разумъ, казалось, еще нѣсколько
созрѣлъ, іат ѵібеЬаіиг іііиб іп те, диіс-
диіб еаееі, еаае регГесІит еі ЬаЬеге та-
іигііаіет диаибат виат. Прорѣзываютъ
505
соз
сок
206
' чирей, когда онъ созрѣлъ, сит таіи-
гиегіі вирригаііо ; гевсіибііиг Гегго. У ко-
то умъ еще ве созрѣлъ, соизіііо еі гаііо-
к' пе пошіит Гігтаіив апітив. Созрѣлый,
піаіигиз. Плодъ с., ротит воііЬив сосіит.
2) Р. т. Соз. въ возрастѣ, жѵі таіигиз.
аппіе таіигиз.
СОЗЫВАНІЕ, соиѵосаііо, ѵосаіив, іп-
ѵііаііо, іпѵііаіив. Созыватель, ѵосаіог, іп-
•ѵііаіог. Созывательный, — ныя письма,
 Ііііегге, диіЬив аііциіз іиѵііаіиг. Созываю,
соиѵосаге, ѵосаге, іпѵііаге. созывать на-
родъ, іп сопсіопет ѵосаге рориіит. Со-
зывъ, соиѵосаііо, ѵосаіив.
СОИЗВЕРГАЮ. Спа сит аііів тииеге
ргіѵаге, ипа сит аііів тииие абітеге.
СОИЗВОЛЕНІЕ. Сопвепвие, сопвепііо;
сопсеввіо, соисеввив. Дать с. на что, рго-
Ьаге, сотргоЬаге аіідиій; авеепви еио
сотргоЬаге. Соизволительный, ргоЬаІіо-
пст, арргоѣаііопет, аввеивит сопііпспв.
С. отвѣтъ, реггаіввіо геі ровіиіаіге Гасіеп-
4®. Соизволяю, сои8опііге,соп8епвит баге,
бссіагаге. Родители его соизволили на
этотъ бракъ, рагепіев Ьос сопііщіпт ап-
пиегииі, Ьае иирііав сопвепви еио аррго-
Ьагипі. Судья не соизволяетъ, дийех пои
атріесіііиг.
СОИЗГНАННИКЪ. Ехіііі сотев. Со-
изгнанный, ипа сит аіідио іи ехіііит
асіив в. е^есіив.
СОИЗМѢНЕНІЕ. V. (81.) Соттипів
тиіаііо, соттиіаііо. Соизмѣияюсь, сот-
типет тиіаііопет виЬіге.
СОЙКА. Сегѵие ^іапбагіа.
СОЙМА, Оеиив Іепиисиіі сопвігаіо еі
таіо іпвігисіі.
СОИМЕННЫЙ. Е)и8<Іет потіпів.
СОЙТИ. См. Схожу.
СОИТІЕ. СопсиЬіІив, соііив.
СОКАЛЬНИЦА. V. оЬв. срдиа.
СОКОВЫЙ, 8иссі, виссо сопвегѵашіо
8вгѵіеп8.
СОКОЛІИ перелетъ. Сепііапа сги-
сіаіа.
СОКОЛІЙ ч СОКОЛИНЫЙ. Еаісопів.
Соколиные кохти, пп^иев Гаісаіі в. абиисі
ии'ріев Гаісопів. Соколья охота, ѵепаііо
рег Гаісопев, ѵепаііо, ѵспаіив. Соколъ, Гаі-
со "епіііія. Сокольники, аиіа Гаісодагіо-
гит. Сокольничеіі, ргівііиа йі^шіав аиі®,
ди® іп ргвевепііа повігів ІетрбгіЬне бі^иі-
Іаіі та^івігі ѵепаіогит гееропйеі. Соколь-
ішчей путь, отпіа Іат іпвігитепіа ѵепа-
Іогіа а<1 рсівііпат ѵепаііопет рег Гаісопев
вресіапііа, диат Гаісопагіі, диі Ьиіс геі
айЬіЬеЬапІиг.
СОКОЛЬЯ соль. 8аі топІіЬив схсівит.
8аІ Говвііів.
СОКОЛЬЯ трава. Ніегасіит рііовеі-
Іа кі.
СОКРАТИТЕЛЬ. Оиі аіігціігі Ьгеѵіив
ехроніі, бевсгіЬіІ; ерііоте всгіріог. Со-
кратительно, сократительный, см. сокра-
щенно, сокращенный. Сокращаю, Ьгеѵі
огет геббеге, Ьгеѵіаге, сопІгаЬеге. С. по-
вѣствованіе , паггаііоиет атриіаге. С.
рѣчь, сопІгаЬеге огаііопет. С. книгу,
ІіЬгі ерііотеи сонГісеге. С. многотомное
сочиненіе, аисіогеш рег тиііа ѵоіитіпа
біСГивит ерііоте (аЬ) сігситвсгіЬеге. Со-
кратить свою жизнь, тогіет ассеіегаге,
арргорегаге, таіигаге. Ты расиутствоиъ
сокращаешь свои дни, педиіііа ееі чиж
Іе поп яіпіі евве вепет. Сокращать бук-
ву, еуІіаЬат соггіреге. С. свое время, Іае-
біит Іетрогів аііциа ге тіпиеге; іисипбо
Гаііеге Іетрив. Сокращаюсь, сопІгаЬі. Дни
сокращаются, біее сопІгаЬипІиг. Сокра-
щаются буквы, ііііегж соггіріипіиг. Въ
полдень тѣнь сокращается, гііев тебіиз
итЬгае гегит сопІгаЬіІ. Отъ печали со-
кращается жизнь, ®"гіІобо тогіет ассс-
207
СОК
сок
208.
Іегаі. Сокращеніе, сігситзсгірііо, сопігас-
ііо геі ѵ. ѵегЬогит ргасівіо. 2) Ерііоте.
соизресіив, сотрешііиіп. С. римской исто-
ріи, ерііоте Ьізіогі® Вотап®; йізіогіа
Вогнала ерііоте сігсшпвсгіріа. Сокращен-
но, Ьгеѵііег, раисіз; зиттаііт. Писать
что с., раисіз аііциіб зсгіЬеге. 2) рег сот-
репбіа зсгіЬепбі. Слово Господинъ с. пи-
шется Г., ѵ. Госп. іп ап^ивіит бебисііиг
рег. Сокращенность, сошрепбіа всгіЬеп-
бі 8. Зсгіріиг»; зі^іа, (огит). Сокращен-
ный, Ьгеѵіагіив, соиігасіив, іп ап^изішп
бебисіив. Сокращенная рѣчь,соиІгасІаога-
Ііо. Сокращенный способъ учить, Ьгеѵе
босепбі сотрепбіит. Сокращенный, крат-
чайшій путь къ славѣ, ѵіа аб Догіагп сот-
репбіагіа. - Сокращенное повѣствованіе,
паггаііо атриіаіа.
СОКРОВЕННО. ОсиІІе; ех 8. бе оссиі-
Іо,- оЬвсиге, Іесіе. Сокровенность, агса-
пит, оссиііит, гез оссиііа. Держать что
въ сокровенности, аііциіб оЬвсиге Гегге.
Сокровенный, оссиііиз, аЬзсопбіІив, сеіа-
Іи8. Богатство въ ведрахъ земли сокро-
венное, орез іи ѵізсегіЬиз Іеггге аЬбіІае*
2) ОссиІІиз, аЬбіІиз, сіапбевііиив. При
столь многихъ и сокровенныхъ ковахъ,
іп Іапііз Іатцие аЬзсопбіІів іпзібііз. Сокро-
венныя намѣренія, сопвіііа сіапбезііпа.
СОКРОВИЩЕ. ТЬеваигиз, Іосив, иЬі
геропипіиг ресипіге а!іач|ие гея ргеііовге.
2) Ірзае ресииіае герозііае. Собирать со-
кровище, орев, бітіііаз соііі^еге, Ніеваи-
ТО8 соп"егеге. Сокровище, а не человѣкъ,
Ііипс іютіпет бесеі аиго ехрепбі. Сокро-
вищный, — щное хранилище, агса ессіе-
віазііса. Сокровиществую, Иіеваигов соп«е-
геге, орез, біѵіііаз со11і§еге. Неистощимое
сокровище, Иіеваигиз ехііаигігі пезсіиз.
Сокровщцествуюсь, соІ1і§і, ситиіагі, ге-
сопйі, аввегѵагі; сііѵіііаз сосете, ситиіаге,
асситиіаге, асегѵаге.
СОКРУШАЮ. Ггап^еге, сопГгіпдеге,
регГгіпёеге, соттіпиеге. 2) Ведісеге,
ргозіегпеге, аГВі^еге, аГбісІаге. 3) 8о1і-
сііибіпе в. ае^гііибіпе аГІісеге, воііісііаге.
Сокрушаюсь, Ггапуі, соиГгіпді, соттіпиі.
Корабль о камень сокрушился, паѵів аб
всориіит аіііва, Ггасіа езі. 2) Воіеге, іп
боіоге еззе; іп пмвгоге езве;]асеге. Со-
крушаться о лишеніи друга, боіогет е
тогіе атісі ассіреге, визсіреге, ііаигіге;
атісо атіззо боіеге. Сокрушеніе, Ггасііо.
С. духа, сердца, апітиз асегЬізвіта рое--
пііепііа аШісІиз; боіог асегЬіззітиз. По-
молиться съ сокрушеніемъ сердца, апі-
то роепііепііа аГЙісІо ргесагі Пеит. 2)
Боііісііибо, ае^гііибо. Сокрушенный, Гга-
сіиз , сопГгасіиз, аііізиз. С. сосудъ, ѵаз
Ггасіит. С. духъ, сокрушенное сердце,
апітиз роепііепііа Ггасіиз, аГПісІиз. Исцѣ-
лить сокрушенныя сердца, запаге соп-
Ігііоз согбе. Сокрушительный, циоб Ггап-
)»і роіеві, ігаи^ііів, Оихиз, сабисиз.
СОКРЫВАЮ, сокрываюсь, сокрытіе,
см. скрываюсь, скрытіе. Сокрытый, аЬ-
зсопбііиз, аЬбіІиз, сіапбезііииз. Сокрытое
въ нѣдрахъ земныхъ сокровище, Ніезаи-
гиз Іеггіз аЬбіІиз. Сокрытое мѣсто, Іоси.ч
аЬбіІиз. Сокрытые мечи, епзез аЬзсоп-
бііі.
СОКСУНЪ. Апив сіуреаіа.
СОКУПЕЧЕСТВУЮ. Спа сит аіічио
тегсаіигат Гасеге.
СОКЪ, сочекъ. 8иссиз. Выжать изъ
чего с., виссит ехргітеге. С. лимонный,
зиссиз сіігі. Вишенный с., вара сегазіпа.
Древесный с., агЬогіз виссиз 8. Ьитог.
Малосочное дёрево, Ьшпогіз ехі^иі агЬог.
Орѣховый с., зиссиз писіЬив ехргеввиз.
Питательный с.,-биссив, цио аіішиг. Соки
испорчены, зиссі ѵіііаіі, соггиріі випі. 2)
8согіа, всогіа Геггі. 3) Ариб саетт; саіх
і тасегаіа.
209
сол
сол
210
СОЛГАТЬ. См. Лгу.
СОЛДАТКА. Ріиріа тііііагів. Солда-
товъ, солдатскій, тііііів, тііііагів. Сол-
дата. хлѣбъ, рапів тііііагів. Солдатская
служба, тіііііа, тіііііае типив. Исправ-
лять солдатскую службу, тіііііае типив
аивііпеге; тііііаге; віірепбіа тегегі или
Гасеге. Солдатская присяга, васгатепіит
тіііііае. Обязать солдатскою присягою,
аіічиет тіііііае васгатепіо оЫі^аге; аіі-
циет васгатепіо голаго, абі^еге. Солдат-
скій ростъ, віаіига тііііагів. Солдатская
одежда, жизнь, ѵевіііив тііііагів; ѵііа ті-
іііагів. Солдатскій обычай, ивив тііііагів,
тое тііііагів; іивіііиіит тііііаге. Солдат-
ская лошадь, ециив тііііагів. Солдатская
должность, оГіісіит тііііів в. тііііаге. По
солдатски, тііііагііег, тііііит тоге. Сол-
датчина, вирріетепіит. Нынѣшній годъ
была с., Ьос аппо беіесіив еві в. Пос аппо
зсгіріит еві вирріетепіит ехегсііив в.
Іе^іопіЬив. Солдатъ, тііев; въ высокомъ
слогѣ: агтаіив в. Ьеііаіог. Простой, ря-
довой с., тііев ^ге^агіив. Рядовые солда-
ты, тііііев ^ге^агіі; ѵиіпив тііііит в. аг-
таіогит, а въ связи одно ѵиіпив; моло-
дой, новобранецъ, ііго; тііев ііго; старый,
опытный, тііев ѵеіегапив или одно ѵеіе-
гапив. Полкъ изъ старыхъ солдатъ, 1е-
$іо ѵеіегапа. Отставленный, вышедшій
въ отставку, тііев ехаисіогаіив, бітіввив.
Сс. поспѣшно набранные, тііііев виЬііа-
гіі. Солдаты, которые стоятъ въ гарни-
зонѣ, тііііев ргаевібіагіі. Набирать сол-
датъ, тііііев Іе^егев, всгіЬеге, сопвсгіЬеге.
Записаться въ солдаты, иотеи <1аге ті-
ііііае, потеп рговіегі. Не хотѣть быть
солдатомъ, тіііііат беігесіаге. Цезарь,
говоря къ солдатамъ, не называлъ ихъ
солдатами, а сподвижниками, Саеваг ті-
іііев рго сопсіопе поп тііііев, веб сот-
тііііопев ареІІаЬаі.
СОЛЕНІЕ. 8а1вига. Соленость, ваівііи-
бо. С. морской воды, ваівііибо ациае та-
гіпае. Соленый, ваівив, ваіе сопбііив. Со-
леная рыба, ваіватепіит. С. вода, ациа
ваіва. Имѣть с. вкусъ, ваіві варогів евве.
Солило, в!.. ваііпит; (саііпив). И не гнѣ-
тися съ нимъ въ солило, пес таиит в.
бехігат іиат віпіиі ргоГег аб саііпит. Со-
лильщикъ, <[иі ваііі в. ваіе сопбіі рівсев,
сагпев. Солюсь, см. солю.
СОЛНЕЧНАЯ роса, бговега гоіиибі-
Гоііа (І.іои.)
СОЛНЕЧНИКЪ. Неііоігоріит Еиго-
раеит.
СОЛНЕЧНЫЙ. 8о1ів. С. восходъ, воіів
огіиз, воі огіепв, ехогіив воіів. С. путь, ог-
Ьііа воіів; ііег воіів. Солнечное затмѣніе,
воіів беГесііо, беГесіив; воіів ёссіірвів; бе-
Іі(]иіит, оЬвсигаііо воіів. Полное солнеч-
ное затмѣніе, регГесіа воіів беГесііо. С. з.
начинаетъ, оЬвсигаіо воіе ІепеЬгае (ііші.
Солнечный блескъ или сіяніе солнца,
воіів сапбог. С. жаръ, агбог воіів, агбогев
воіів (жары, когда они продолжаются).
Солнечный годъ, аппив воіагів; аппив воі-
вііііаіів; аппив, циі воівііііаіі сігсита»ііиг
огЬе. С. кругъ, сігсиіив воіагів. С. свѣтъ,
Іих воіів; Ішпеп воіів; Ішпеп воіаге. С.
квадрантъ, циабгаив воіів. Кругъ с., ог-
Ьів воіів. Пылинка при солнечномъ сія-
ніи видимая, аіотив. Дѣйствія солнеч-
ныхъ лучей, арриівив воіів. Солнечные
часы, Ьогоіо^іит воіагіит или одно воіа-
гіит. Солнечная теплота, воіів саіог.
При солнечномъ свѣтѣ, аб воіет; аб 1и-
теп воіів, іп воіе- Страна, палимая жа-
ромъ, регизіае воІіЬив авзібиів іе.ггае рагв;
воіів іиідиі ріа^а. Солнце, солнышко, воі.
С. восходитъ, заходитъ, воі ехогііиг, ос-
сібіі. Восхожденіе п захожденіе солца,
воі иіегдие (Сіаиб). Отъ восхожденія до
захожденія солнца, аЬ огіо ивцие аб ос-
211	СОЛ
сібепіет зоіет. С. клонящееся къ запа-
лу, 8ОІ ргжеірііапв. Солнце обращается
кругомъ, аоі сігситГегіиг. С. вступаетъ
въ знакъ рака, въ знакъ близнецовъ, зоі
іпігоііиш Гасіі іп Сапсгиш, іп ^етіпов. С.
въ знакѣ Козерога, зоі сопзівііі іи саргі-
согио. Приближеніе и отдаленіе солпца
(ио кругамъ поворотнымъ), ассевапа еі
«іізсеявпв аоііа. Вынести на солнце, іп 80-
Іет ргоГегге. Положить на солнце, іп во-
Іе ропеге. Сушить на солнце, іп 80-
1с аіесаге. Прогуливаться по солнцу, іп
аоіе аіпѣиіаге- Въ комнатѣ очень свѣт-
ло свѣтитъ солнце, спЬіспІнпі ріигііпо
аоіе регГипйііиг. Лежать на солнцѣ, аргі-
сагі. Лежаніе, ендѣніе на солипѣ, аргі-
саііо. Грѣться на солнцѣ, аргісагі. Про-
глядываніе солнца сквозь облака, аоііа Гиі-
{?ог, аоііа гереив согпзсаііо. Частыя про-
глядыванія солнца сквозь облака, зоі аи-
Ьіийе іпіег Гні^епв. Темное пятно, примѣ-
ченное на солнцѣ, піасиіа 8ОІІ8. Свѣтлый
кругъ около солнца, Ьаіо аоііа, агеа аоіів.
Теченіе солнца, сигаив аоііа. Высота солн-
ца надъ горизонтомъ, аіііішіо аоііа. Солн-
це было уже очень высоко, даш егаі аоі
аіііааітиа; ]ат тиііа егаі Ліев; )ат тиііит
<ііеі ргосеааегМ. По солнцу, ай сигвит
аоііа. Противъ солнца, айѵегво'воіе. По-
ставить противъ солнца, іп айѵегвое во-
Ііа гайіоа соиѵегіеге. Стать противъ того,
кто грѣется на солнцѣ, аргісаиіі оГЯсеге.
Отойти прочь отъ солнца, а 8оіе аЬаі-
аіеге. Не впускать солнца, аоіеш агееге.’
Солнца не видно, воі оЬэсигаіиг. Впускать
солнце,8о1епі айтіііеге.Птицы веселятся,
когда день солнечный, аргіеііаіе сііеі цовіі-
нпі аѵеа. День самый свѣтлый, солнеч-
ный, пііійіааітиз еаі аоі, еві аргіеіввітив
йіев.
СОЛНЦЕВА сестра. Сісіюгіит іиіуЬив.
СОЛНЦЕЗРАЧНЫЙ. 8оіі аітііів, 8ОІІ8
СОЛ	212
Гогтат ІіаЬепа; аоііа сапйогст геГегепз;
іат сіагиз диат аоі.
СОЛНЫШКО. См. Солнце.
СОЛОВАРНЯ. ОГІісіпа ваііпа; ваііпае.
Завести соловарню, ваііпае Гасеге. Соле-
варъ, сосіог ааііа а. диі ааіет содиіі.
СОЛОВЕЙ. 81- Славій, рііііотеіа, іиа-
сіпіа, Іпасіпіиа. Соловей, птица собою не
красивая, Іиасіпіа, аѵіз рагит йесога.
СОЛОВЫЙ. Не едиів: соіоге іваѣеі-
іае, соіоге теііпо. Соловѣть, соіогет Іаа-
Ьеіііпит ассіреге. Посоловѣли глаза, оЬ-
іиапт сегпеге.
СОЛОВЬИНЫЙ. Ьпвсіпіае. Соловьи-
ное пѣнье, сапіив Іизсіиіае. Соловьиныя
трелн, ѵіЬгапе Іиасіпіае тойиіаіиа. ,
СОЛОДКОВАТЫЙ. 8иѣйиісіа; пци-
сипйе, іап^иійѳ йиісіз.
СОЛОДКОВЫЙ корень. (ИухіггЬіга
Даѣга.
СОЛОДОВНИКЪ. Роіепіагіиз. Солодо-
вня, ІаЬиІаіпт Іюгйео іовіо зіесапйо. Сга-
іеа Ьогйеі Ггі^епйо. Солодъ, ііогйеит
адиа епГиаит, аіссаіит аіцие іо.чіит, ро-
Іепіа. Солодъ приготовить, ростить, дѣ-
лать, іюгйешп а<ріа регГизшп Ггі^еге.
Мѣльница, па которой только солодъ мѣ-
лютъ, тоіа роіепіагіа.
СОЛОДѢЛЫЙ. Ргае Іштоге Іап^иійе
Йиісіз Гасіиз; иі Гагіпа. Солодѣю, Іапуиі-
<іе Йиісет Сегі. Мука разсолодѣла, Гагі-
па іпіисиийе Йиісіб Гасіа езі. 2) 8е Ггаи-
^еге; гетіііеге.
СОЛОДЯНЫЙ. Ноггеі ІО8ІІ, роіепіае.
СОЛОЖЕНІЕ . можно выр. гл. Соло-
жу, йиісет ѵеі йиісіогет Гасеге, ге<1-
<1еге.
СОЛОМА. 81. Слама, вігашепіит, віга-
теп. Пукъ соломы, Гаасіа зігатепіогит.
СОЛОМАТА. Маааа Ьогйеасе® ѵеі
весаііиае Гагіпае і§пі бигаіа, диае гайиіа
тіииіаііт іегііиг еі іп адпа Гегѵеиіі а<1
'213	сол
[ роИсга содиііиг еі а тиіііа Іапдиат ге-
I тейіит рЫіві айЬіЬеІиг.
I СОЛОМЕННИКЪ. Риіѵіпиа аігаті-
I ізёиа. Соломенный, аігатіпеиа. Соломен-
|ная работа нли соломенныя вещи, ориа
[Лгаттеит а. е вігатіпе Гасіит. Постель
газъ соломы, Іесіиа е вігатепіо или аіга-
юьіпеиа. Соломенная кровля, Іесіит аіга-
гаііпе Гасіит. Хігжнна съ соломенною
Вѣровлею, сава вігатіпеа. Цыновка, рого-
№йа Соломенная, аіогеа а. вігогіа Іе{?еа віга-
Мдіспіісіа, віга^иіит вігатепіісіит. Соло-
РЯенноіі, полевой цвѣтъ, соіог аігатіпеиа.
гЮгонь соломою разведенный, і^пів, диі
Гяігатіие аиіуесіо аіііиг. Соломенная тля-
|ііа, рііеиа аігатіпеиа. Шалашъ соломен-
| йой, сааа аігатепіісіа; сааа аігаікепііз Іе-
Е-Сіа. Пугало соломенное, Ьото аігатепіі-
г<іиа; риег вігатепіісіив; всігріит аітиіа-
ІзСгит. Веревка, вязло изъ соломы, Гита
аігатепіісіиа. Пукъ соломы для подти-
ранія, репісиіиа аігатепіісіиа. Соломина,
соломинка, сиітиа.
СОЛОМОНОВА печать. СопѵаІІагіа
роіуйопаіит (Гіпп.).
СОЛОНИНА. Саго ааіе ѵеі тигіа соп-
Йііа. Солоішпйый , сагпіа ааіе ѵеі тигіа
сопйііае. Солоница, солонка, ааііпит. Со-
лоночка, ааііііит. Серебреная солонка, аа-
Ііпит аг^еиіеит. Срлоноватый, раиіиіит
ааіаиа, тойісо ааіе сопіасіиа. Солонова-
тость, аіідиій ааіаііийіпіа. Солоно, >ин на-
солилъ, ]иаси!о ех оіоге ріиа ааііа ааіет
айврегаіі. Соленость, пітіа ваівііийо. Со-
лончакъ, ваііпа, раіив, агеа ааіагіа. Солон-
чаковый, раіийів ааіагіае. Солонъ, айто-
йит ааівиа. Солонѣю, ваіаит Сегі. Ветчи-
на солонѣетъ, регпа ааіва Сі. Соль, еаі.
Хлѣбъ и соль, сит ааіе рапів. Обращать-
ся въ соль (о водѣ), іп ааіет аЬіге. Соль
простая, обыкновенная, бѣлая, чистая,
самородная, еаі рориіагіа, сапйійиа, рцгив,
СОЛ	214
паііѵиа. Соль горькая Англійская слаби-
тельная, ааі пеиігит асійиіаге, ап§1іса-
пит. С. Глауберова, еаі тігаЬіІе (Паи-
Ьегі, аісаіі тіііегаіе ѵіігіоіаіит. С. Силь-
віева, ааі йійеаііѵит 8і1ѵіі. Кислая с., ааі
асійит. Горькая, каменная, ааі Говвіііе.
Морская с., ааі тагііітиа, тагіпив. По-
варенная с.,за1 содиіпагіиа. Летучая с.. ааі
ѵоіаііііа, еѵапійиа. Позволеніе продавать
с., ааііа ѵеийепйі агЬіІгіит. Мясо иоло;кить
въ соль, сагпет ааііге; ааіе ѵеі тигіа соп-
йіге. Осыпать солью, ааіе сопарег^еге. Р.
т. Въ зтомъ сочиненіи премного соли,
Ьос асгіріит Ісроге аііісо геГесіит еаі.
Соль обуяетъ, еі., ааі Гаіиив а. іпеірійиз
геййііиг. Солю, ааііге, ааіе сопйіге, сопа-
регдеге, айарегцеге аіідиій; так. ваіет
айерегуеге геі. Солнть рыбу, рівсез ти-
гіа сопйіге. (юлить, ааііге, тигіа сопйігі.
СОЛЫІУТЬСЯ, иначе, слипаться, со-
Ьаегеге; соппехшп еіаріит еаае іпіег зе.
СОЛЯНКА, селянка, кеииа асеіагіогит.
СОЛЯНКА. Ваіаоіа.
СОЛЯНЫЙ. 8а1ів. Соляная жила въ
землѣ, ѵепа ааііа. С. бочка, обрѣзъ, ваіі-
пит. С. ькспедпиія, ргаеГёсІига аппопае
ааіагіае. Соляной приставъ, геі ааіагіае а.
аппопае ааіагіае ргаеГесІиа. Соляной раз-
солъ, тигіа, ваівига. Коммисіонеръ по
части соляной, ааііиаіог, аппопае ааіагіае
ргосигаіог. Соляной спиртъ, зрігііие ааііа.
Копь соляная, ваіаі Гойіпа. Торгующій
солью, пе^оііаіог ааіагіиа; ааіагіив. Комья
соляные ддя примана голубей, таааа аа-
ііа, дгита ааіів. Соляное зерно, тіса ва-
Іів. Соляной хрусталь, сгувіаііит ваііз.
С. магазинъ, Ьоггеит ваіів з.'ваІіЬив аег-
ѵапйів. С. рядъ, пипйіпае ваіваае, Гогит
ааііа пиийіпагіит. Ключъ соляной, солон-
чакъ, іопв ааіів а. адиае ваіаае. С.'раз-
солъ, тузлукъ, адиа ааіва; тигіа. Сборы
съ соляныхі, заводовъ, ѵесііраі ааіагіит*
215	СОМ
Пошлина съ привоза солн, ротіогіит ва-
Іагіит. Соляная варница, ваііиае. Соля-
ная марганцовая соль, та^певіит ваіів
асогет Ь^Ьепв. Соляные квасцы, аіитепа
ваіів асогет ЬаЬепв. Соляношный н селя-
иошный, асеіагіогпт.
СОМЖАЮ и СМЕЖАЮ. ОсиІов рге-
теге, сіаидеге. Сомженіе, црн сомженіи
глазъ, іп осиіів сіаидепдіе.
СОМКНУТІЕ, глазъ. Осиіі сіаиві. 2)
ІП)есііо сориіае. Сомкнутый, ргеввив, сот-
ргеееив, с1аи«и8. Тѣсно сомкнутые ряды,
сопГесІа гоЬога уігогит. Сомкнуть, см.
Смыкаю.
СОМНИТЕЛЬНО. БиЬіе, диЬІІапІег,
іпсегіо. С., чтобъ ото случилось, диЬіит
ееі 8. «ІиЬііо, пит Ііос Йегі роезіі. С., бу-
детъ ли онъ, іпсегіит ееі, пит уепіигив
віі. Сомнительно, кто изъ двухъ вино-
венъ, требующій или не дающій, апсерз
сгітеп ееі іпіег геііпепіет еі ехі^епіет.
Сомнительность, сомнительство, относи-
тельно лица: диЬіІаІіо, апітив іпсегіив,
диЬіив, еиврепеиз. Быть въ сомнительно-
сти, іпсегіит 8. іп іпсегіо е88е; диЬіит,
іп диЬіо ееее. 2) Относительно вещи: іп-
сетіа гаііо; іпсегіа, диЬіа ге8. Сомнитель-
ный, сомнителенъ, дпЬіиз, іпсегіив, апі-
Ьі§иив, апсерз, іп іпсегіо роеііие. Сомни-
тельная побѣда, уісіогіа диЬіа. Сомни-
тельные случаи, еа, циае диЬіІаііопет
аПегипІ. Сомнительный успѣхъ, еуепіив,
ехііиз іпсегіив. Жребій оружія сомните-
ленъ, ееі апсер8 Гогіипа Ьеііз. Человѣкъ,
коего честность сомнительна, Ііііеі атЬі-
&иае ѵіг. 2) ВиЬіив, аисер8, ІиЬтісие, ре-
гісиіовиз. Сомнительное положеніе, ге8
диЬіае, Ігерідае, діШсиІІав, дівсгітеи. Со-
мнительный человѣкъ, Ьото вивресіив,
виврісіовив. Сомнительный отвѣтъ, ге8-
ропвит диЬіит. Сомнѣваюсь, диЬіІаге,
диЬіит евве, іп диЬіо евве, апіті, апіто
СОМ	216
репдеге; въ чемъ, аіідиід в. де аіідиа ге.
Сомнѣваюсь, чтобъ тебя стало для пере-
воза мертвыхъ, уегеог, пе поп виГВсіаз
отиіЬие тогіиіз Ігапвтіііепдів. Нѣсколько
сомнѣваться, 8пЬдпЬіІаге. Сомнѣваюсь,___
ли нли чтобъ, диЬіІаге, пит. Сомнѣвать-
ся въ свонхъ силахъ, не надѣяться на
нихъ, уігіЬиз виів іпдиЫіаге. Въ чемъ не
можно сомнѣваться, ге8 гпіиігпе диЬіа.
Въ чемъ можно сомнѣваться, гее поп
сегіае Іідеі. Начать о чемъ сомнѣваться,
уепіге іп диЬіпт де аііцие ге. Въ чемъ
ни мало не с., гет сотрегіат еі ехріо-
гаіат ЬаЬеге. Не сомнѣваю, поп диѣііо
употр. съ чиіп плн съ неопр. н. и вин. п.
Въ этомъ я не сомнѣваюсь, де Ьас ге
тіЬі диЬіит поп ееі. Что я говорю, гово-
рю не съ тѣмъ, чтобъ сомнѣваться въ ва-
шемъ ко мнѣ расположеніи, циод поп е^о
дісо чиод гпіііі у-епіаі іп диЬіит Іиа Вде8.
Я сомнѣвался прежде, придутъ ли пол-
ки, апіе диЬіІаЬат, уепіигае пе еееепі 1е-
§іопез. Никто но сомнѣвается въ вашемъ
хорошемъ расположеніи ко мнѣ, петіпі
диЬіит еві Іиит егда те віидіит. Сом-
нѣваются, кому достанется наслѣдство»
де Ьегедііаіе атЬі§іІиг. Заставить сомнѣ-
ваться, аіісиі диЬіІаІіопет оПегге; аіідиет
іп диЬіІаііопет аддисеге; диЬіІаІіопі Іо-
сит даге. Это заставляетъ меня с., ід
те со^іі аддиЫІаге. Сомнѣваюсь, чтобъ
тебѣ снести настоящія обстоятельства,
Уегеог, ие поп ргаевепіі Гогіииае Іиае 8иГ-
Всеге ро88І8. С., чтобъ я могъ уступить
тебѣ, ѵегеог, иі ІіЬі сопседеге ро88іт.
Сомнѣваться, правду ли мы на яву ви-
димъ, ила какое привидѣніе во снѣ прель-
щаетъ, днЬіі вшпие, ѵегапе зіпі, диае іп-
Іиеатиг, ап аіідиод осиіогшп ІидіЬгіит
ѵапа іта^іпе еорііов 8еп8И8 Гаііаі. Сомнѣ-
ніе, диЫІаІіо, диЬіит (нужно замѣтить,
что въ с. диЫІаІіо заключена идея сом-
217
СОМ
сом
218
иительиости н медленія, и по этому, гдѣ
0е видно сказанной идеи, тамъ не слѣ-
дуетъ употреблять его. Въ предложе-
ніи: Ьаес іесііо еіпе пііа диЬіІаІіопе ѵега
еві, сказано не по латыни, а въ предложе-
ніи: Ііаес Іесііо 5. иііа д. ргаеГегепйа езі
напротивъ. Въ первомъ изъ нихъ должно
быть віпе диЬіо. Далѣе касательно упот-
ребленія с. диЬіит, какъ существитель-
наго: хотя можно сказать: іп диЬіит
ѵосаге, віпе диЬіо евве, однако всякое
приложеніе къ нему какъ эпитета, напр.
Ьос диЬіит пиііит диЬіит ееі, не осно-
вательно). Имѣть сомнѣніе, диЬіІаге.
Нѣтъ сомнѣнія, пиііа диЬіІаІіо ееі; поп
«ві диЬіит, диіп; петіпі диЬіит езі, диіп.
Уничтожить сом. , диЬіІаііопет ІоІІеге.
Рѣшить сомнѣніе, ехіга диЬіІаііопет ро-
пеге; гет Ьаид диЬіат геііпдиеге. Оста-
вить въ сомнѣніи, диЬіит а. іп диЬіо ге-
ііпдиеге. Во миѣ рождается, происходитъ
с., диЬіІаІіо тіЬі айегіиг, тоѵеіиг; зсги-
риіив тіЬі іпрсііиг. Привести въ сомнѣ-
ніе о побѣдѣ, апсірііет Гасеге ѵісіогіат.
О чемъ ни малѣйшаго не имѣть сомнѣнія,
де аіідиа ге піЬіі ѵегегі. Новое сомнѣніе
объяло тебя, поѵа пит геіір'іо Іе іпсеезіі.
Вывесть изъ сомнѣнія, диЬіІаііопет аіі-
еиі ехітеге, ехреііеге, ІоІІеге: зсги-
риіит аіісиі в. ех аіісщиз апіто еѵеі-
іеге. Ни малѣйшаго не остается во мнѣ
сомнѣнія, пе всгириіпв диідет Іепиівеі-
тив гезідеге ѵідеіиг. Во мнѣ еще остает-
ся сомнѣніе, которое меня безпокоитъ,
иаіЬі всгириіиз еііат гееіаі, диі те таіе
ЬаЬеІ. Объяснить сомнѣніе, диЬіа арегі-
ге. Хотя бы о Азіи сомнѣніе и было—
положимъ, что Азія не востанетъ, но
кто поручится мнѣ за вѣрность Грековъ,
если они узнаютъ’ и пр., пе де Авіа ди-
Ьііетив, диів тіііі ргаевіаЬіІ іп Сггаеса
йде тапвигов, ві сгедапі.—Безъ сомнѣ-
нія, віпе диЬіо, іпдиЬіІаІе, іпдиЬііапіег.
Б. с. онъ употребитъ всѣ силы, чтобъ
достигнуть этого, ід иі регйсіаі, диапіиш
сощесіига авзедиог, ІепІаЬіІ отпіа.
СОМОВЫЙ, сомовая голова. Сариі ві-
Іигі. Сомовина, саго зііпгі.
СОМУДРСТВУЮ. (81.) Ыет вепііге;
ідет оріпагі, ехівіітагі; е]издет зепіеп-
Ііае евве.
СОМЪ. 8іІигпт {Даніе.
СОНАСЛѢДНИКЪ и СНАСЛѢД-
НИКЪ. СоЬегев; Ьегедііаіів восіив. Сона-
слѣдствую, сонаслѣдую и сііаслѣдую, со-
Ьегедет евве.
СОНЕТЪ. Сагтеп Іеввагаде савіі- -
сЬит,
СОНІЕ. См. Сновидѣніе. Сонливецъ,
догтііаіог, догтііог. Сонливость, вотпо-
Іепііа, догтіепді сирідііав; ворог, Іап^иог,
ве^піііев, Іагдііав. Работа производилась
съ такою сонливостію, Іапіа Гиіі Іагдііав
орегів. Сонливый, сопливъ, вотпо дедііив,
сотпісиіовив, ѵеіегповив Іап^иідив, Іаг-
див, ее^пів, Іепіив. Сонливо, вотпісиіове,
Іагде, всриіісг.
СОНМИЩЕ и СОНМЪ. Сопсіііит,
ссеіив, тиШІидо. 2) Сигіа, Іосив, іп диет
сопѵепіипі вепаіогев, сопвіііагіі; Іосив
сопѵепіепді в. иЬі сопѵепіипі.
СОННАЯ одурь. Аігора ЬеІІа доппа.
СОННЫЙ. Вогтіепв, догтііапв, циіее-
сепв. Разбудить крикомъ соннаго, дог-
тііепіет сіатоге е вотпо ехсііаге. 2)
Ботпісиіовие. Сонные глаза, оспіі вотпо
йгаѵев, ^гаѵаіі. 3) Рег вотпит оЫаіив,
ѵіѵиз. Сонное видѣніе, вресіев рег вот-
пит оЫаІа. 4) Тагдив, іепіив, ве^пів. 5)
Сонная рыба, рівсів ехапітаіив, тогіиив.
Сонура, догтііог. Сонъ, вотпиз, диіев;
ворог (глубокій). Пріятный, покойный с.,
вотпив іепів еі ріасідив. С. легкій, вот-
I пив Гасіііз. С. глубокій, ріепив еі аііив.
219	СОИ
Слабый сонъ, вотпив 1ап&иійи8. Бытъ
объяту сномъ, вопшо оргіті. Сонъ объем-
летъ меня, воіппив агіріі, сотріесііішг
то. Произвести сонъ, вопапит Гасеге,
руиеге, аіТегге, соисіііаге, сопсііаге. Ста-
раться произвести совъ (особенно лекар
ствомъ), эотпшп агсеявеге, тоіігі. Про-
гонять сонъ, вотпит /и^аге, аиГегге; вот-
пит айітеге, аѵегіеге. Не поддаваться
сву, противиться ему, вотпит Іепеге. Я
не могу удержаться отъ сна, яотпив те
иг^еі. Быть не въ состояніи противиться
сну, вотпо ѵіпсі. Сна отъ природы упо-
треблять мало, вопіпі рагсівзітит евве.
Проводить ночь безъ сна, посіепі іпвот-
пепі аьеге. Быть въ глубокомъ снѣ, аііо
еі "гаѵі вошло ворііит евве. Вскочить со
сна, вопшо ехсиіі. Прервать чей сонъ,
вотпит аГісціив аЬгитреге. Страхъ пре-
рвалъ ихъ сонъ, Шія рег теіит ѵі^ііа-
Ьапіиг посіее. Первый сонъ, Іетрив, ірю
зегріі ргіта дпіев. Во снѣ, рег вотпит.
Видѣть что во снѣ, іп зотпів, весиийит
диіеіет ѵійеге, сегпете аіідиій. Думаешь
ли, что боги совершатъ это тебѣ во снѣ?
сгейіяпе йогті; епіі ІіЬі Ьаес йеов соп-
Гесіигоі? 2) йресіев, дпае рег вотшіт
аіісиі ойегіиг, ѵіеив посіигпив? Сверши-
лось, и такъ Квинтилій почилъ безпро-.
будиымъ сномъ! Ег"О Оишііііпт регре-
ІіШ8 зорог нг^еі!
СОНЪ трава. Аиетопе риІзаііНа.
СОНЯ, йсіигия 8ІІ8.
СООБИТАНІЕ. СоЬаЬіІаііо, сопІиЬег-
піит, Гатіііагів сопзиеіийо, ісопзогііит.
Сообитатель, диі ипа ЬаЬіІаісит аіідио;
соиІиЬегиаІів. Сообитаю, соЬаЬііате, ипа
ЬаЬіІаге; еайеш Лото иіі; сопіиЬегпаІет
евве; ииа ѵегвагй
СООБЛАДАЮ. 51. Ша ге^паге.
СОО	220
СООБЛИСТАЮ. Спа сігситГиІ^оге,
вілші еріеийоге сігситйаге.
СООБРАЖАЮ и СООБРАЗУЮ. Ас-
сотпюйаге аіідиій геі ай гет в. весип-
йит гет. ехіуеге аіідиій ай тойит аіі-
сиіив геі; Йігі^еге аіідиій ай аіідиат гет
8. ай аіісціив геі погтат. Сообрежать
жизнь свою съ закономъ Божіииъ, ѵііат
виат 8. асііопев виав ассотойаге Іе^і йі-
ѵіпае; сопѵепіепіег 1е§і йіѵіиа'е ве детеге.
С. дѣла свои съ иравилами философіи,
ѵііат ех ргаесеріів рЬіІозорЬіае а^еге.
С. иысли свои съ мыслями другаго, 8иит
ай аііегіиз сопзіііит ассотойаге. 2) Со-
фіаге, апіто со^ііаге, со&ііаііопе 8ІЬі йи-
#еге, аііциій апіто сопсіреге; оріпіопе
ргаесіреге, гериіаге аіідиій; йеІіЬегаге
аіідиій. Сперва надлежитъ всѣ обстоя-
тельства сообразить, потомъ уже заклю-
чить, ргіив оротіеі гез апішо сопсіреге
еі іит соисіийеге, сосете. Соображаюсь,
сообразуюсь, ее сопГогтаге. Сообразо-
ваться съ волею другаго, ай аііегіив ѵо-
Іииіаіет ее сопГогтаге; ай аііегіив аг-
Ьіігіит пиіитдие во йп^еге еі ассото-
йаге. С. съ жизнію другаго, аііегіив іп
тогее соп"гиеге; аііегіив тогев іийиеге.
С. съ закономъ Божіимъ. Сопцгиеиіег
сопѵепіеиіегдие ІС"і Йіѵіиае ѵіѵеге. Со-
образоваться съ правилами, ехріісагѳ
ргаесеріа. С. съ Греками въ выборѣ
языка, іи Ііп^иае $епеге йеііьеийо соп-
виіі (хгаесів. Не могу- съ мыслями сооб-
разиться, тіЬі ірві йівріісео. Соображеніе
и сообразованіе, ассоттойаііо ай аіідиій.
2) Кегшп іпіег ве соііаііо, сопіепііо; сот-
рагаііо. Соображенный, ассотойаіив ай
аіідиій, соііаіиз, сотрагаіия. Сообрази-
тельный, диой ай аіідиій ассотойагі ро-
іеві. Сообразно, сопѵепіепіег ? сои^ги-
епіег, аріе. Жить с. съ природою, соп-
^гиепіег паіигае сопѵепіепіегдиѳ ѵі-
221
соо
соо
222
ѵеге. Поступать с. съ данными предпи-
саніями , ех ргаесеріо гез адтіпівігаге.
С. съ закономъ, ех Іе^е. С. съ достат-
комъ, рго ГаспІІаІіЬив. С. съ волею, а<1
ѵоіипіаіет. С. съ своимъ званіемъ, рго
виа ді^пііаіе. Сообразность, сопѵепіепііа,
соп§гисп(іа. С. мыслей, вепіепііагпт соп-
вепвіо. С. нравовъ, тогит соп^гиеиііа.
Сообразный, сообразенъ, - сопвепіапеив,
сопѵепіепв, сои^гиив. Вести жизнь сооб-
разную съ правилами разсудка, ѵііат ад
погпіат гаііопів дігі"еге. Его кончина
была сообразна съ его жизнію, тога
ѵііае сопвепіапеа Гиіі. Нѣтъ ничего Столь
сообразнаго съ природою, піЫГ. езі іапі
паіпгае аріит еі Іат сопѵепіепв. Расхо-
ды сообразны съ приходомъ, вогпіив сеи-
виі гевропдепі. Соообразую, см. сообра-
жаю.
СООБРАЩАЮСЬ. Нис еі іііис ее
тоѵеге. 2) Еві тіЬі соттипів сопвиеіидо
сит аіідио, ипа аіідио иіог.
СООБЩА. См. Обще. Сообщаю, ]ии-
{?еге, соп]ип{»еге. соттіііеге. Сообщить
рѣку съ озеромъ посредствомъ канала,
Говват регсиіеге ад соттіііепдит Ли-
тію Іасит. Сооб. одинъ берегъ съ дру-
гимъ помощію моста, гірав роніе сот-
тіііеге. 2) Соттииісаге аіідиід сит аіі-
дио, ітрегііге, ІгіЬиеге аіісиі аіідиід.
Солнце сообщаетъ своіі свѣтъ и теплоту
всему міру, воі Ішпеи еі саіогет Іоіі Іег-
гагпт огЬі ітрегііі. Сообщить кому что
изустно, аіісиі аіідиід ехроиеге. С. пись-
менно , регвсгіЬеге, рег ііііегав деГегге.
Сообщить свои намѣренія, аіісиі сопвіііі
Гасеге соріаш; аіідиет ад сопвіііит ад-
тіііеге. С. кому свои намѣренія, иысли,
соивіішт, со^ііаііопев сит аіідио сот-
типісаге. Имѣю такого человѣка, кото-
рому могу сообщить дружески свои рѣ-
чи, ЬаЬео аіідиет диосит вегтопев Га-
тіііагев сопГегат. Сообщить бракомъ, ві.,
таігітоиіо ]ип&еге. Сообщаюсь, ]ип»і,
соіции^і, соттіііі. Эти двѣ рѣки сооб-
щаются между собою каналомъ, Ьі дио
ашпев іпіег ве сапаіі соттіііипіиг. Вы
знаете, что я только посредствомъ васъ
сообщаюсь съ любезнымъ мнѣ- отечест-
вомъ, Інозіі, те іиа воііив орега сит воіо
диісіввітае рагііае восіеіаіет ЬаЬеге. За-
пахъ сообщается платью, ігапвіі іп ѵев-
Іег одог. 6) Ѵегвагі сит ЬотіиіЬив; сиі
еві сопвпеіпдо сит ЬотіпіЬив. Онъ уеди-
ненно живетъ, ни съ кѣмъ не сообщает-
ся, аЬ осціи еі Ьотіпит сопѵісіи геіѣо-
Іив еві; Ги^іі соііодиіа еі саеіив. 3) Сот-
гпипісагі; іп Іисет, іп тедіит ргоГеггі.
Сообщеніе, соттипісаііо. С. прилипчи-
вой болѣзни, сопіа^іо, сопіадіит. Одна
сторона города посредственъ моста имѣ-
етъ сообщеніе съ другою, рагв орріді
ропіе ад]ии"іІиг еі сопііпеіиг. Проливъ
Гибральтарскоіі дѣлаетъ сообщеніе меж-
ду Океаномъ и Средиземнымъ моремъ,
Осеашія Ггеіо Негсиіео в. Садііапо сит
тедііеггаиео тагі соттіііііиг. С. одного
покоя съ другимъ, Іесіогит іпіег ве рег-
ѵіив ивив. Имѣть такое с., ЬаЬеге рег-
ѵіит ившп. 2) Соттипісаііо. Изустное
с., соттипісаііо вегтопів. 3) Сопуппсііо,
соттегсіит. Особенно иа войнѣ сноше-
ніе съ мѣстами и войсками, адііпв, ас-
севвив. Пресѣчь с., адііит іпіегсіидеге.
Имѣть съ кѣмъ сообщеніе, сит аіідио
сопвиеіидіпет еі Гатіііагііаіет {ии^еге.
Я не хочу имѣть съ нимъ сообщеніе,
поіо гет ЬаЬеге сит іііо; иоіо сит іііо
ивит иіііив геі сопвосіаге. Чума прекра-
щаетъ всякое сообщеніе , ревіів отпет
Ьотіипт восіеіаіет дігітіі. Открылось,
что онъ имѣлъ сообщеніе съ непріяте-
лемъ, етаиаѵіі іп ѵиі§ив; ве сит Ьовіе
сопвіііа сопіиіівве, 4) Ѵох Гогеп; сот-
223
соо
соо
224
пшпісаііо Ііііегагит Гогепзіит. 5) Линіи
сообщенія, соединительные рвы, ЬгасЫ-
ит, вести ихѣ, ЬгасЬіпт аЬ нпо Іосо ай
аііегчт «Іігіцеге ас типіге. Сообщенный,
соттипісаіиз. Сообщество, соеіиз, сігсп-
Іия. Исключить изъ сообщества, а соеіи
в. сігсиіо гетоѵеге. Сообщительно, ппа,
сощипсИт. Сообщительный, сиш аіідио
аіідиій соттипісапз; диой соттипісагі
сиш аіідио роіеві. Сообщительное право
на дворянство, ]из поЬіІіІаІІ8,-дио<1 сот-
типісагі сит аіііз роіеві. Сообщникъ,
авзесіа, весіаіог, зосіиз, сопвогз, сопзсіив,
всеіегів рагіісерв; всеіегів аіііпів, іп все-
Іеге сопвогв. Онъ многихъ въ своемъ со-
умышленіи имѣлъ сообщниковъ, тиііов
Ъи^ив всеіегіз аГвсев ЪаЬиіІ. Сообщникъ
его въ кражѣ, сопвогв аіісщив іп Гигіо.
С. въ славномъ трудѣ, сопвогв ^Іогіові 1а-
Ьогів. Открыть сообщниковъ, сопзсіов
ргойеге. Сдѣлаться сообщникомъ въ пре-
ступленіяхъ другаго, сит аііего всеіегит
расііопез зосіеіаіетдие сопЯаге. Сообщни-
ца, восіа. Сообщническій и сообщничій,
восіі, сопзсіі, іп всвіеге сопзогіів.
СООЖИВЛЕНІЕ. Ііечііічііо ѵііае ипа
сит аіідио. Соожнвленный, ипа сит аіі-
дио іи ѵііат геѵосаіиз. Сооживляю, ипа
сит аіідио іп ѵііат геѵосаге, ѵііат, ѵі-
ѵепйі ѵігев Іаг^ігі.
СООРУЖАЮ. Сопйеге, сопвіііиеге,
ехзігиеге, егіцеге , аебійсаге. Соорудить
церковь, храмъ, Іетріит (Юео) засгаге.
С. огромныя з^адія, та^па орега тоіігі.
С. памятникъ, топитепіит сопвіііиеге.
С. безсмертный памятникъ, іттогіаіе
топитепіит ехзігиеге. Сооружаюсь,
сопйі, сопвіііиі, ехвігиі, егі^і. Сооруженіе,
сопзіііиііо. С. памятника, ехвігисііо то-
нитепіі.
СООСЬНЯЮ. Соттипііег орасаге, оЬ-
итЬгаге.
СООТВѢТСТВЕННО. Сопуепіепіег.
соп^гиепіег, ассотойаіе. СоотвѢтствѢн-
ность, соотвѣтствіе, сопѵепіепііа, соп-
ёгиепііа; аріа в. соп§гиа паіига. Соотвѣт-
ственный , соотвѣтственъ, ассотойаіиз
геі, а<1 гет; соп^гииз, соп^гиепв, соп-
ѵепіепз, сопзепіапеив, аріив, ійопеив, йі-
{щиз, раг, аедииз. Несоотвѣтственный,
аііепив. Быть соотвѣтственну, сопѵепіге.
Нравы соотвѣтственны съ ея красотою,
тоге8 Гогтае сопзітііев випі. Силы соот-
вѣтственны его мужеству , раг апітиз
гоЬогі согрогів. Слава соотвѣтственны
его дѣламъ, сопвопаі пюгіЬиз огаііо; Гасіа
Йісііз соп^гиипі. Ему воздана честь со-
отвѣтсвенная его славнымъ дѣламъ,
зріепйійіз е]чв Гасііз Йі^пив Ьопог ІгіЬиІиз
езі. Соотвѣтсвованіе, соп&гиепііа. Соот-
вѣтствую, гезропйеге аіісиі геі в. ай аіі-
диат гет; сопѵепіге аіісиі геі поп Гаііеге
аіідиет или аіідиій. Послѣдствіе ве соот-
вѣствовало моему ожиданію, гез Іоп^е
аіііег ас врегаѵегат еѵепіі. Конецъ Со-
отвѣствуетъ началу, соп^гпипі ехігета
ргітів; гезроийепі ехігета ргітіз. Соот-
вѣтсвовать своими чувствованіями рас-
положенію другаго, аііегі іп атоге гев-
ропйеге. Счастіе соотвѣтствовало моимъ
желаніямъ, теів оріаіів Гогіипа гевроп-
йіі. Соотвѣтствовать ожиданію другаго,
сопсеріат йе зе врет ітріеге. Такіе
поступки не соотвѣтствуютъ его роду,
е]ивтойі Гасіпога (Гасіа), аііепа випі а
сіагів паІаІіЬиз огіо. Слогъ, соотвѣтсвую-
щій своему предмету, раг геЬив ірзіз
огаііо^ Сынъ ни мало не соотвѣтсвуетъ
добрымъ намѣреніямъ родителей, (іііпв
рагепІіЬиз заіиіагіа вресІапІіЬиз тіпіте
гевропйеі. Часть строенія ни мало не
соотвѣтсвуетъ другой связи онаго, ипа
рагз аейіЯсіі аііегі аіае зіЬі іпѵісет ті-
піте гевропйепі.
^25
соо
соп
226
СООТЕЧЕСТВЕННИКЪ, СООТ-
ЧИЧЪ. Рориіагів, сіѵІ5, сопіеггапеиз;
диі еві е^ивйет сіѵііаііз; диі іи еайеш сі-
ѵііаіе паіив еві. Соотечественный, соот-
чичій, іп еайеш сіѵііаіе пай, сопіеггапеі,
рориіагів.
СОПЕЛЬ, СОПЕЛЬКА. Еізіиіа разіо-
гісіа, зугіпх. 2) Ое йЬиІае.
СОПЕРНИКЪ. Айтегеагіие; диі аіісиі
айѵегваіиг, диі сопіга йівриіаі; гешиіив,
гіѵаіів. Всегдашніе непріятели и сопер-
ники, ветрег іпГевІа аетиіадие сіѵііав.
Соперница, ютиіа. Соперническій, со-
перничій , айѵегеагіі, аетиіі, гіѵаіів, ай-
ѵегзагіиз іп Іііе.
СОПЕЦЪ. ТіЬісеп Взіиіаіог.
СОПКА. Мопв Йія^иисіиз. 2)М. і^иі-
ѵотпв 5. ѵиісапіиз.
СОПЛЕМЕННИКЪ. ТгіЬиІіз, сопігі-
ЬчІІ8, зепіііів. со^паіиз.
СОПЛЕТАНІЕ, СОПЛЕТЕНІЕ. См.
Сплетаніе. Соплетатель, диі (шепйасіа)
8ІГИІІ.
СОПЛИ. Мисиз, тиссейо. Сопливецъ,
соплякъ, сопливеца, пагев тнсозге. Уте-
реть сопли, шисиш е^ісеге. Сопливаю,
пагіЬи.ч шисозів евве; тисо Гоейаге. Со-
пливлею, шисовиш (іегі. Сопливый, ши-
совив, тисиіепіив.
СОПЛЮ и СОПЮ. Біегіеге. 2) 8іЬі-
іаге, зігійеге. Пнво сопитъ сквозь труб-
ку, сегеѵівіа рег етЬоІит (оЫигатепІит)
зігійеі. Огонь сопитъ изъ трубы, і^иів ві-
ЬіІаІ е Гитагіо.
СОПЛО. ТиЬиз ГоІІів.
СОПРЕДВѢЧНОСТЬ. ІІпа евве, вішиі
ехзізіеге апіе отпе аеѵит. Сопредвѣч-
иый, сопредвѣченъ, диі вішиі Гиіі апіе
отпе аеѵит , соаеіегпиз,
СОПРЕДѢЛІЕ. СочВпіит. Сопредѣль-
ный, сопредѣленъ, Впііішпв, сопВпіз, соп-
іегтіпив.
Часть IV.
СОПРЕСТОЛЬНИКЪ. Ішрегіі восіиз,
сопвогв. Сопрестольный, ипа гецпапв,
еапйет роіезіаіеш, роіепііаш ЪаЬепв.
СОПРЕСТУПНИКЪ. Сопвсіив Гасіпо-
гів. Сопрестушшчество, шаіиш е рІигіЬчз
сопОаІиш.
- СОПРИСНОСУЩІЕ , СОПРИСНОСУ-
ЩІЙ. т. ч. Сопредвѣчность, сопредвѣч-
НЫЙ.
СОПРИЧАСТНИКЪ и СПРИЧАСТ-
НИКЪ. Е)изйет геі рагйсерз.
СОПРИЧЕТНЫЙ. Ай еччйет сіегиш
регііпеив.
СОПРИЧИТАЮ.. Аіісиі аіідиій ай-
пишегаге. Сопричитать, айпишегагі, йі-
пишегагі. Сопричтеніе, айпишегайо. Со-
причтенный ,• айпишегаіиз, йіпишегаіпв,
Сопричисленный къ сенату, аііесіив -іп
зепаіпш. Перскіе цари Мпліаду соедини-
ннли съ Линіею или сопричислили къ
ней', Регвагиш ге^іЬпз ріасиегаі ѣусіав
Муііайа сопІгіЬиі.
СОПРОВОЖДАЮ. Сошііагі; сошііет
ве аіісиі йаге, ргаеЬеге, ай]ип^еге, рго-
ведиі (торжественно). Сопровождать му-
зыку пѣніемъ, ѵосеш ййіѣпз аййеге. Со-
провождаться, сошііагі (отъ сошііо};
соідии^і з. соп]ип^еге ее.
СОПРОТИВИТЕЛЬНЫЙ. Керикнапв.
Сопротивленіе, гепівпз, гери^пайо. Не
находить никакого сопротивленія себѣ
(о побѣдоносномъ войскѣ) ашпіа апіе зе
зишшоѵеге. Сопротивляюсь и сопротив-
люсь, айѵегзагі, гери^пеге, гееівіеге. С.
боли, гезізіеге йоіогі. Сопротивляться
страстямъ похвально, гезропзаге сирійііа-
ІіЬпз езі іп та&па Іаийе ропепйпт. Со-
противно, ех айѵегзо, сопіга, или чрезъ
прилаг. оррозііиз, айѵегзиз. Сопротивный,
сопротивенъ, оррозііпз, айѵегзиз, сопіга-
гіиз.
СОПРѢЛЫЙ. Соггиріиз (шахішо са-
8
соп
СОР
228
227
)оге, аевіиз). Сопрѣть, соггптрі (т. са-
Іоге). Подмоклая крупа сопрѣла, табе-
Гасіа аііса соггиріа еві,
СОПРЯГАНІЕ. Соіципсііо , сориіаііо,
соизосіаііо. Сопрягаю , уипяеге, сощип-
&еге. Сопряіци два предложенія прилич-
нымъ союзомъ, бпаз епипііаііопев сопѵе-
піепіі рагіісиіа соп]ипсІіѵа ]ип§еге. Со-
прягаюсь, ве сопуип^еге, зосіеіаіет Га-
сеге, іпіге сит аіідпо. Сопряіцнся бра-
комъ, таігітопіо аіісиі ]ип^і; таігітопіо
зесит аіідиат бисеге. 2) Соіуип^і, со-
риіагі. Сопряженный, з'ипсіив, соп^ипсіиз.
Сопряженіе, см. сопряганіе.
СОПУТСТВУЮ кому. С’па сит аіідио
ііег Гасеге; сотііагі аіідиет іп іііпеге;
в. ііег Гасіепіет.
СОПХНУТЬ. См. Спихнуть.
СОПѢЛЪ. См. Сопель.
СОРАДОВАНІЕ. Яосіаіа ІаИіІіа. Со-
радуюсь, ипа Іаеіагі, ипа §аибеге; ІаЧагі
сит Іаеіапіе,
СОРАЗМѢРНО. Йітііііег, рагііег. 2)
Рго гаіа; рго гаіа рагіе; зегѵаіа ргорог-
Ііопе; рго рогііопе, аб ргорогііопет. С.
силамъ, рго гаііопе ѵігіит; рго ѵігіЬиз;
ассотобаіе аб ѵігев. С. емкости судовъ,
рго сарасііаіе ѵавогит. С. понятію про-
столюдиновъ, ассотобаіе ад рориіагет
іпіеііі^епііат. С. средственности моего
таланта, рго саріи тебіосгііаіів теае. Онъ
награжденъ с. своимъ заслугамъ, своему
достоинству, раг тегііів виів ргатіит
Іиііі, рго йі^пііаіе ргаетіит сопвесиіив
ёві. Соразмѣрность, раг, еабет тепвига.
3) Ргорогііо, гаііо, сотрагаііо. Всѣ части
имѣютъ между собою пріятную сораз-
мѣрность, іпіег ве рагіев отпев сит дио-
<1ат Іероге сопвепііипі. Эти два зданія
не имѣютъ никакой соразмѣрности, Ьаес
био аейііісіа пиііат іпіег ве ргорогііепет
сотрагаііопетдие ЬаЬепІ. Соразмѣрный,
соразмѣренъ, іп дпо отпіа іпіег зе со-
Ьагепі в. аріа еі соппеха випі. Соразмѣр-
ная величина, )изІа та^пііпйо. Всѣ части
этого зтого зданія отмѣнно соразмѣрны,
ЬиіиваесШісіі рагіевсопѵепіепіізвітит Ііа-
Ьепі соттепвиит гевропвпт. 2) Кеі сои-
вепіапеив, геі гезропйепз еі сопвепііепв.
Рѣчь, соразмѣрная понятію слушателей,
огаііо саріиі аийіепііит ассотобаіа. Нака-
заніе соразмѣрное винѣ или преступленію,
роепа раг похае. Опредѣлить наказаніе
соразмѣрное важности преступленія, рое-
пат рго та^пііийіпе йеіісіі зіаіиеге. Со-
размѣряю, ассотобаге. Соразмѣрять тру-
ды съ силами, орив ай ѵігев ехітеге. С.
награду съ трудомъ, рго гаііопе еі тойо
ІаЬогіз аіісиі тегсейет ІгіЬиеге. Сораз-
мѣрять расходъ съ приходомъ, ассото-
баге зитіиз а<1 сепвит.
СОРВАНЕЦЪ. Реіиіапв, ргоіегѵив, Іиг-
Ьиіепіиз.
СОРВАНІЕ. Аѵиізіо, аЬгирІіо, сагріи-
га, йесегрііо. Сорванный, сагріпз, бе-
сегріиз, вігісіив, безігісіиз, беігасіиз,
аѵиівив. Сорванный (древесный) листъ,
Гоііит (Іевігісіпт. Сорванное яблоко, та-
Іит йеігасіит. Сорвать, см. срываю.
СОРДѢЛЫЙ. Ве иісеге: гиЬеГасІив.
Сордѣть, гиЬевсеге, гпЬебегі.
СОРЕВНОВАНІЕ. Аетиіаііо, аетиіа-
Іиз; Ьопезіа сегіаііо. Произвести въ комъ
с., ргоѵосаге зіийіит Ьопевіае аетиіаіі-
опів. П. с. къ ученію, ехсіге аб спрібі-
Іаіет бівсепбі. Въ немъ невидно никако-
го соревнованія, пиііив, е]ив ресіив рипдіі
асиіеив. Соревнователь, соревнитель, ае-
тиіаіог, аетиіив. Соревновательница, ае-
тиіа. Соревную, аетиіагі аіідиет, аіі-
сиі,
СОРЕНІЕ. Іп]ес1из ригдатепіогит.
СОРМА. 8. Ѵгаііепвіит рівсаііі: Іоспз
229
СОР
СОР
230
Япѵіі аедшів еі тіпиз ргоГипбив; Ьгеѵіа
Япѵіі.
СОРНО. Іттипбе, вогбібе. Сорію на
полу, ІаЬиІаІит риг^атепіогит ріепит,
I. риіѵегиіепіит ееі. Сорный, риг^атеп-
Іогит ріеппв, риіѵегиіепіпв.
СОРОКА. Согѵив ріса (Біпп.) ріса.
СОРОКА. (іепив огпатепіісарііів, дио
иіипіиг гпвіісае.
СОРОКА морская. Нютиіорив овіга-
Іе^ив.
СОРОКИНЪ. Рісае.
СОРОКОВЫЙ. Оиабга^евітпв. Соро-
ковая бочка, боііит диабга^іпіа (ѵіпі,
сегеѵівіае) атрЬогав сопііпепв.
СОРОКОНОЖКА. Сепіи ѵепепаіогит
рогсеіііопит в. есоіорепсігагит.
СОРОКОПУТЪ. Башіпв.
СОРОКОУСТІЕ. Ргесаііопев іп &га-
Ііат беГипсІогит бигапіев диабга^іпіа
біев, диіЬив ессіевіа сегеів, ІЬиге, ѵіпо
еіс. огпагі воіеі. Сорокоустный, ргесаіі-
опит, диае іп беГипсІогит Яппі рег
дпабга^іпіа Ліев.
СОРОКЪ. Оиайгаёіпіа. Ему. с. лѣтъ,
еві диайгаеепагіпе, диабга^іпіа аппогпт
паіив.
СОРОЧИНЫ. Ргесаііопев, дпае диа-
бга^евіто біе рові пюгіет беГипсІі Яипі
іп е]пв кгаііат. 2) Віев, дио е]ивтобі
ргесаііопев Гіииі. Сорочинный, е]изтобі
ргесаііопит. 2) Е]ивтобі біеі.
СОРОЧІЙ. Рісае. С. крикъ, ѵох рісае
СОРОЧІЙ щавель. Китех асеіовеііа.
СОРОЧКА. Типіса іпіегиіа, виЬисиІа.
2) Ѵехііпт Іепипсиіогит. 3) Тс^теп са-
рііів іпСапІіит гесепв паіогит. Онъ въ
сорочкѣ родился, біе ботіпіса паіив. М.
б. аІЬае ^аіііпае (іііив; Гогіипае ПІІив.
СОРОЧЬИ' ягоды. См. Золотуха.
СОРУБѢЖНЫЙ. Сопіегтіпив, сопй-
пів.
СОРЪ. Риг^атепіа. Вымести изъ гор-
ницы с., аебев (всорів) ѵеггеге. Сорю,
риг^атепіів ітріеге, іпдиіпаге. Сорить
деньги, ресипіат ргоГипбеге, бііарібаге.
Сорюсь , іттипбпт риіѵегиіепіит Яегі.
Сорятся деньги, ресипіа бііарібаіпг, ре-
сита его^аіиг, певсіо дио тойо.
СОСАНІЕ, йисіив. Сосать, см. сосу.
СОСВАТАННЫЙ. Соііосаіив. Сосва-
тать, аіідиат реіеге; ппрііів аіідиат ат-
Ьіге; Яііат соііосаге. Сосвататься, аіідиат
ііисеге іп таігітопіит, аіісиі пиЬеге.
СОСВИДЪТЕЛЬ. Тевіів. Сосвидѣтель-
ствую, ипа Іевіагі, Іевіітопіо вио сотрго-
Ьаге, сопЯгтаге.
СОСЕЦЪ, СОСОКЪ, СОСОЧЕКЪ.
Раріііа; пЬег, татта.
СОСИСКА, СОСИСОЧКА. Еисапіса,
іпвісіит.
СОСКА, СОСОЧКА. Атриііа іпГапІі
виртпба ѵеі ве^тепіит Ііпіеі спт рапе
тапво, дио<1 іпіапіі ви&сшіит Цаіиг.
СОСКАБЛИВАНІЕ. Кавив, гавига,
йетііо оре гппсіпае. Соскабливаю, гипсі-
паге. Соскабливаюсь, гипсіпагі, ііегппсі-
пагі.
СОСКАКИВАНІЕ. Вевиііига. Соска-
киваю, Цевіііге ех; Соскочить съ те-
лѣги , йе ѵеЬісиІо йевіііге. 2) Вейи-
еге, йесідеге, еІаЬі, воіѵі. Обручъ соско-
чилъ съ бочки, сігсиіив боіів воіиіив еві.
Шина соскочила съ колеса, сапІЬив гоіа
деЯихіІ. Ножъ соскочилъ, сиііег ГеГеІІіІ.
СОСКОБЛЕНІЕ. См. Соскабливаніе.
Соскобленный, гавив, гипсіпаіив, Йегипсі-
паіив.
СОСКОВЫЙ. Раріііае, раріііагит. Со-
сковые сосуды заперлись, ѵава раріііагпт
вппі оЬвІгисІа.
СОСКРЕБАЮ. АЬгасіеге, йегабеге.
Соскресть снѣгъ съ крыльца, піѵев бе
^габіЬив всаіагит бегабеге, в. габеобо Іоі-
231
сос
сос
232
Іоге. 2) Сопѵеггеге; іп ипшп ситиіит
сопдегеге.
СОСКУТЫВАЮ. $!.. сопіе&сто, оЫе-
§егс, іпѵоіѵеге.
СОСЛАГАТЕЛЬНОЕ наклоненіе. Мо-
<1и8 соп]ипсІіѵи5.
СОСЛАНІЕ. Е]есІіо, геіееаііо, берогіа-
Ііо. Сосланный, рикив, ехриіви», е^ѳсіив,
ехіеппіпаіив, геіе^аіпв, ехіііо аПесІпя.
Сослать, см. ссылаю.
СОСЛОВІЕ. Восіеіав, ог<1о.
СОСЛОЕЪ. ѴосаЬиІит е]и8<1еш роіез-
Іаііз; ѵосаЬпІит ійеіи «Іесіагапз.
СОСЛУЖЕНІЕ. Сопвегѵііішп. Сослу-
житель, соивегѵив. Сослужительница,
сопвегѵа. Сослуя;ить, рпезіаге. Сослу-
жите мнѣ эту службу, Іюс тіЬі оГіісіпт
рг«8Іа; "гаІІГісаге тіЬі <1е Ііас ге. — Со-
служить, ппа вегѵпт евзе, сопвегѵит
6880.
СОСНА , СОСЕНКА. Ріпив еуіѵѳвігів.
Сосновый , ріпепв. Сосновыя шишки, пи
сатепіа ріиеа. Сосновый лѣсъ, іі^пит
ріпепт. Сосновая смола, гевіпа ріиеа. С.
кора, согіех ріпеиз. С. вѣтвь, (гоня ріпеа.
Й СОСНУТЬ. Раиіиіит чиіевсеге; ріасі-
<іѳ богтіге. Дайте мнѣ нѣсколько вре-'
мени соснуть, <1е8 тіііі раиііврег (аіі
циатйіп) вотпит сареге.
СОСНЯКЪ, Ріпеіит. 2) Іа^ппт рі-
пепт.
СОСОКЪ.' См. Сосецъ.
СОСРЕДОТОЧИВАНІЕ , можно выр.
гл. Сосредоточиваю. СоПі^еге, сореге; іп
пппш соиГегге, сопігаЬеге. Сосредоточи
вать войска, соріав іи иппт сопігаііеге;
соріав іи иипт Іосит со§еге. С. мысли,
со^ііаііопеа апав аб ппат гет бігі&еге;
апітит, тепіет аб ипат гет арреііеге.
СОСТАВЛЕНІЕ. Сотробіііо, регтівііо,
тізіагит гегит ппііав. С. лекарствъ, те-
бісатепіогппа сотровіііо, сопсіппаііо Со-
ставленный, сотрозііив, Гасіия. еіТесІиз.
Тѣло человѣческое составлено изъ жилъ,
мяса и костей, согриз йитапшп ѵепіа,
пегѵіб, О88ІЙН8 сопііпеіиг. Слово состав-
ленное изъ двухъ , ѵох, циаіі ех биоѣих
ѵосаѣпіів соаіиіі.
СОСТАВЛИВАЮ. Беропеге, Ьшпі
ропегѳ, Іосаге.
СОСТАВЛЯЮ. Сотропѳге, Гасеге, еГ-
йсеге, сопвіііиеге. Составлять лекарство,
тебісатепіиш сотропеге, тівсеге; те-
бісатѳпіиіи бііиеге (приготовить). Богъ
составилъ человѣка изъ дути и тѣла,
Ьеив йпхіі іютіпет ех апіто еі согроге.
Если польза составляетъ дружество, то
опа же и разрушаетъ его, ві піііііав аті-
сіііат сопвійиіі, ІоПеІ еабет. Мужество,
благоразуміе и великодушіе составля-
ютъ истиннаго героя, Гогіііибо, ргибепііа
еі та^папітііав соивіііиипі ѵігит ѵеге
ГоТІет. Эти выписки могутъ составить
особливую книгу, Ьаес ехсегріа віп^иіа-
гет ІіЬгит еГПсеге роваппі. 2) Ропеге,
рагаге (іпаібіая). Составляюсь, сотропі,
еСйсі, совіііиі. Саставный. <ріо<1 сотропі
роіеві, ріісаіііів. Состав. столъ, тепяа
ріісаіііів. 2) Р. т. вирроаііпа, вирровііі-
сіив). Составная духовная, Іеаіатепіпт
8ирро8ІІісіит. С. крѣпость, поп яегѵаіія
агІІ8 ІееіЬиа ехвігисіа агх.
СОСТАВНЫЙ горохъ. Небувагпт.
СОСТАВЪ. Согароаіііо, регтівііо. Со-
ставы лекарствениые, тебісатіпа, те<1і-
сатепіа, гетебіа. 2) Агіісиіия, агіпя. Вы-
вихнуть ногу на составѣ, Іаіпт Ірхаге.
Россія вошла въ составъ государствъ
просвѣщенныхъ, ітрегіпт Воееісит іп
сіѵііаіпт сиіііогпт огбіпет 8. питегшп
еѵепіі.
СОСТАРѢВАЮСЬ. 8епевсеге. Соста-
рѣтьси ранѣ, іпаіиге вепет бегі- Мы со-
старѣваемся иеиримѣтно, $еп8Іт еі віпо
233
СОС
сос
234
зопзи зепезсіі аеіаз. 2) Р. т. сопзепе всего
іп аіідиа ге; іпзопезсего аііспі геі. Соста-
рѣться въ походахъ, агтіз іпзепѳзсеге,
іп асіѳ еі іп сазігіз Гасіит еззе зепет.
Сост. отъ печали, тоегогѳ а. ргае тоѳ-
гоге сопзепезсеге. С. въ дѣлахъ, пе§о-
іііз іпзепезсеге. Состарѣться въ покоѣ,
преспокойно, ігапдпііііззіто аепеасеге.
СОСТЕГАННЫЙ. Оре асиз огйіпаііт
ѵагіапйо аЬаоІпіиа. Состегать, оре асиз
огйіпаііт ѵагіапіеш аЬзоІѵеге.
СОСТОЯВШІЙСЯ. Ргорозііпз, ейісіиз.
СОСТОЮ. Соизіаге, сотрозііпт еззе,
сопііпегі. Человѣкъ состоитъ изъ двухъ
частей весьма между собою различныхъ,
Ьото сопзіаі ех йпаЬизрагііЬпз тахіте іп-
іег вейіѵегзіз. Войско состоитъ изъ 10,000
человѣкъ, пптегпз ехегсііпз езі или одно
ехегсііпз езі тііііпт йесет тііііит. Со-
вершенство человѣка состоитъ въ хоро-
шемъ употребленіи разсудка, регГесііо
Ьошіпів гесіо гаііопіз нзн сопііпепіпг. Его
имѣніе состоитъ въ домахъ и деревняхъ,
е]пз Ьопа сонзіапі йошіЬпз еі Гипйів. 2)
Аіісиі оЬпохіиш з. зиЬ]есішп еззе. Состо-
юся, ргоропі, ехіге тапаге. Этотъ указъ
состоялся въ!’такомъ-то голу, Ьос ейісіит
ргорозіішп езі, ехііі аипо іііо, апі іііо.
СОСТОЯНІЕ. 8іаіиз, сопйіііо, Іосиз.
гаііопеа (отношенія къ кОму или къ че-
му), сапза (особ. сомнительное, нерѣше-
ное положеніе, и всякое судебное или
общественное отношеніе къ другимъ),
гез. Состояніе жизни, зіаіпз, сопйіііо, га-
ііо. Состояніе тѣла, ѵаіеіийо, согрогіз
ЬаЬііпз. Быть, находиться въ томъ же.
или въ такомъ же состояніи, іп еойеш
іосо еззе, іп еа<іет саиза еззе, еайет
езі теа саиза. Представь себѣ мое со-
стояніе, еііт іе еззе Йи§е, диі с°о зит.
Быть въ худшемъ состояніи, йеіегіоге
зіаіи еззе. Держать что въ хорошемъ
состояніи, въ исправности, аіідпій іп-
іе^гши еі іпсоіпше зегѵаге; аіідиій іиегі.
Дѣло все въ хорошемъ состояніи, зіаі гез
іпсоіпшіз з. зіаі гез. Дѣло все въ томъ
же состояніи, Ьаегеі пе^оііиш, Дѣло въ
томъ же самомъ состояніи, въ какомъ ты
оставилъ его, гез езі еосіет іосі, дио ге-
Іідиізіі. Дѣло въ такомъ состояніи, чтѳ
не могу, гез езі е(изто<1і, пі поп роззіт...
Теперь Дѣлй совсѣмъ въ другомъ состо-
яніи, пипс аііа езі гаііо гегшп отиіит.
Это перемѣнитъ состояніе дѣлъ, Ьіс
еѵепіпз/гегпш Гасіет іттпіаЬіі. Армія въ
прекрасномъ состояніи, йогепііззітпз ех-
егсііпз; соріа; геЬпз отпіЬпз іпзігпсі®.
Городъ былъ въ жалкомъ состояніи,
за!ѵа ас йёГогтіз егаі Іоіа пгЬе Гасіез. При-
вести что въ прежнее состояніе, іп ргіз-
ііппш гезіііпеге; іп апіідппш зіаіпш гез-
іііпеге (вооб.) іп іпіе^гпт гезіііпеге
(особ. въ судебномъ отношеніи), геГісеге,
гезіііпеге (поправить, улучшить). Хоро-
шее, цвѣтущее состояніе, Ьоипз зіаіиз;
Ьопа сопйіііо; Ьопиз Іосиз; гез Ьопа!, зѳ-
сиийж, Йогеиіез. Дѣла, имѣніе въ пло-
хомъ состояніи, гез, орез айесі®. Быть
въ лучшемъ состояніи, іп шеііогі соп<1і-
ііопе, шеііоге саиза еззе. Находиться въ
жалкомъ, бѣдственномъ состояніи, іп
зшпта іпГеПсііаіе ѵегвагі, реззіто Іосо
еззе. Быть въ состояніи, роззе. Б. въ с.
заплатить, воздать, еззе §гаіію геГегепй®.
6) Роззе, зпзііпеге. Быть не въ состоя-
ніи заплатить, поп еззе зоіѵепйо з. ай
воіѵепйит. Привести кого въ состояніе
что сдѣлать, аііспі Гаспііаіет <1аге аіі-
диій Гасіепйі. Они не въ состояніи понять
это, ій Іопёіззіше езі аЬ іііогиш іпіеііі-
Зеиііа зепзидие <1із(ипсіит. Онъ не въ
состояніи быть консуломъ, шпппз сопзи-
Іаге зизііпеге поп роіеві. 2) Іосиз, огйо,
{гепиз, зіігрз. Быть довольву своимъ со-
235
сос
сос
236
стояніемъ, зиа зогіе сопіепішп еззе. Про-
изойти отъ родителей высокаго, низкаго
состоянія, вшито, іиіішо іосо паіиш
6850. Самое высокое состояніе, ргіша-
Іиз, атрііввіпіия йідиііаііз вгайиз. Малое
с. (достатокъ), гев Іепиіз, аикизіа. Боль-
шое с., оре8 ехішіае; гея атріа. Всѣ лю-
ди думаютъ, что у тебя большое состо-
яніе, отпез Іе іп ге Іаиіа еі Ьепе ашріа
риіапі. Огйо. Состояніе рыцарское, огйо
едиезігіз. Дѣтц поступаютъ въ состояніе
своего отца, ІіЬегі раігеш зециипіиг. Со-
стоятельный, раг зоіѵепйо, Ьопі потіпіз:
Онъ оказуется къ платежу денегъ несо-
стоятельнымъ, аррагеі, еиш поп еззе зоі-
ѵепйо.
СОСТРАДАЛЕЦЪ. 81., диі пгпа тагіу-
гіиш зиЬііІ.
СОСТРАДАНІЕ. Мізегісогйіа, шізе-
гаііо. Сострадатель, тізегісоге. Состра-
дательность, сострадательство, тізегаііо,
шізегісогЙіа. Сострадательный, состра-
дателенъ, шіяегісогз, тізегісогйіа саріиз,
рогпюіиз , ай шізегісогйіаш ргорепзиз.
Быть сострадательиу, шівегісогйет еззе;
шізегісогйіаш айЪіЬеге (показывать со-
страданіе), ай тізегісогсііат ргорепзит
еззе. Состражду, зітиі раіі; ипа аіСсі,
тоѵегі. 2) Воіеге аіісиі пе ѵісет.
СОСТРАНСТВОВАТЬ. Спа ііег Гасе-
ге, сиш аіідио реге^гіпагі.
СОСТРАСТІЕ. Мізегісогйіа, тізегаііо.
СОСТРИГАЮ. Топйеге, йеіопйеге.
Состриженіе, Іопзига. Состриженный,
іопзив, (Іеіопзия.
СОСТРОГАНІЕ, СОСТРУЖЕНІЕ и
СОСТРОГИВАНІЕ. Иегипсіпаііо, роііііо.
Состроганный, соструженвый, йегипсі-
паіиз, гипсіпа 1<тѵі"аІи8. Іагѵаіие. Состро-
гиваюсь и соструживаюсь, йегипсіпагі,
гисіпа ѣтѵі^агі.
СОСТРОЕНІЕ п СОСТРОИВАНІЕ.
Аейійсаііо, ехяігисііо. Состроиваю, зігп-
еге, ехзігиеге, аебібсаге. Состроить домъ,
йошісіііит зіЬі соііосаге, сопзіііиеге. Со-
стронваюсь, аейі&сагі, ехзігиі.
СОСТРѢЛЯНІЕ , чрезъ с. йа^іііа ре-
Іепйо. Сострѣлю, за^іііа реіеге. 6) Со-
стрѣляю, за^іііа сопв§еге, соиГойеге, Іеіо
Іга]ісеге.
СОСТРЯПАНІЕ. Сосіига, аррагаііо,
ргаерагаііо сіЬогит. Состряпаиный, сосіиз,
аррагаіие. Состряпать, сигаге, аррагаге,
ргаерагаге сіЬоз. Будетъ состряпано, си-
гаЬіІиг.
СОСТУПАНІЕ. Весе88іо, гесеззиз.
Соступить, аЬзсейеге, гесейеге, йосейеге,
гедгейі. Сос. съ доски, йосейеге йе Іа-
Ьиіа.
СОСТЯЗАНІЕ н СТЯЗАНІЕ, Візриіа-
Ііо, сопсегіаііо, сопіепііо, аііегсаііо, гіха,
З'игдіиш. Вступить въ состязаніе ученое,'
йезсепйеге іи гпизісшп сегіатеп. Боять-
ся вступать въ состязаніе, ѵііаге сегіа-
шіпа. Состязатель, диі сиш аіідио Йе ге
соисегіаі, Йізриіаі. Состязательный, со-
стязателенъ, йе дио йізриіагі, сегіагі ро-
Іезі; диі сирійе йе ге йізриіаі, сегіаі. Со-
стязуюся , стязаюся и стязуюся, йе ге
йізриіаге; согіаге, сопсегіаге.
СОСУ. 81., ссу, зи^еге, йисегѳ, ЬіЬеге.
Сосать грудь, шашташ зидеге. Пчелы
сосутъ медъ изъ цвѣтовъ, арез шеі зи-
^ипі е ЯогіЬиз. 6) Р. ш. Сосать изъ кого,
еіісеге аіідиій аіісиі, аЪ, ех аіідио.
СОСУДЕЦЪ. ѴазсиІиш.Сосудиый,ѵазіз.
СОСУДОХРАНИТЕЛЬ. Оиі сигапі ѵа-
за. Сосудохранительница, йігеіа, іп диа
ѵаза зегѵапіиг.
СОСУДЪ. Ѵаз, иіеизіііа. 2) РосиІшп
соепае засгаі. 3) Тегт. апаі. ѵаз.
СОСУЛЬКА (льдяная), йіігіа; ^Іасіоз
репйепз. 2) Сепие й^ига оЫоп^а ріасепіае
237	СОС
соптоііііае еі е рапе зесппйагіо шеііедие
Гасіае.
СОСУНЪ, СОСУНОКЪ. Аиіпіаі, Ьезііа
Іасіепз.
СОСЦЕПИТАЮЩІЯ животныя. Маш •
шаііа.
СОСЧИТАНІЕ и СОЧТЕНІЕ. Лите-
гаііо. 2) Саісиіиз, сотриіаііо. Сосчитан-
ный и сочтенный, питегаіиз, сошриіа-
Іиз, ехрепзиз. Сосчитываю, пишргаге.
2) Каііопез ехрепйеге, ехсиіеге.
СОСѢДАНІЕ. Сопвеззиз. Сосѣдатель,
аззеззог, сопзеззог. Сосѣдаю н сосѣдаюсь,
соивійеге, айзійеге.
СОСѢДНЫЙ, СОСѢДНІЙ. Ѵісіпиз.
ргоріпдииз, ѵісіпаііз; ѵісіпіз, сопѵепіепз,
йіртиз. Сосѣдскій донъ, йошпз ѵісіиі.
Это не по сосѣдски, іюс езі поп иі ѵісі-
ппт йесеі Гесівзе; Ьос аііепит езі а ѵі-
сіпо. Сосѣдовъ, ѵісіпі, ѵісіпо ргоргіиз.
Сосѣдственный, ѵісіпиз, ргоріпдииз, бпі-
Іітиз. Сосѣдственные народы, Ііпіііті
рориіі,сопІегтіпае ^епіез. Сосѣдственный
островъ, ай]асепз іпзиіа. Сосѣдственная
земля, Іегга сопіі^иа, сопіегтіііа; I. ѵі-
•сіпа, Йпіііта. Сосѣдственныя провинціи,
рторіпди® ргоѵіпсіге. Пзъ сосѣдственныхъ
мѣстъ, ех ргоріпдио; ех з. <1е ргохішо.
Сосѣдство, ѵісіпіа, ѵісіпііаз, ѵісіпіиш. Ііъ
сосѣдствѣ, іп ргохішо, іп ргоріпдио; іп
ѵісіпіа, іп ѵісіпііаіе. Купить въ сосѣдствѣ
землю, іп ргохішо а^гиш шегсагі. Она
переселилась къ вамъ въ сосѣдство, сош-
ші^гаѵіі Ішіс ѵісіиіае. Наблюдать права
сосѣдства, ]пга ѵісіпііаііз соіеге. По все-
му сосѣдству раздавалось пѣніе голо-
совъ, скрипокъ и Флейтъ, сапіи ѵосиш,
пегѵогиш еі ІіЬіагиш Іоіа ѵісіиііаз регзо-
паЬаІ. 6) Ѵісіпііаз, ѵісіпі. Сосѣдствую, іп
ргоріпдио ЬаЬіІаге. Сосѣдъ, ѵісіпиз, соп-
Іі^ииз (иограинчныіі), (іиііішиз, сопГіиіз;
ассоіа; сопзеззог (случайный сосѣдъ напр.
СОС	238
въ театрѣ или при столѣ). Быть сосѣ-
домъ, ѵісіпиш еззе; іи ргоріпдио ЬаЬіІаге.
Ближайшій с., ѵісіпиз ргохішиз. Воров-
ски захватить, отрѣзать земли, принад-
лежащей сосѣду, Гигіо ѵісіпі саезрііет
зоіо зио аГГойеге. Нанести воііну споимъ
сосѣдямъ, Ьеіішп Гіпііішіз іпГегге. Не
купи дому, купи сосѣда (ргоѵ.), іп еше-
йепйа Лото еііат ѵісіпі гаііо ЬаЬепйа езі.
Сосѣдюся, іп ргоріидио ЬаЬіІаге.
СОСЬЖДУ. Бпа зейеге; з'ихіа аіідиет
сопзійеге.
СОТВОРЕНІЕ. Сгеаііо, ГаЬгісаІіо. До
состворенія міра, апіе ргітогйіа гегит
шппбі. Отъ с. м., а ргіта типйі огі^іпе;
аЬ а»ѵо сопйііо. Сотворенный, сгеаіиз.
С. родъ человѣческій, ^епиз Ііитапит
сгеаіит. С. по образу Божію, ай Неі еС-
Гі^іет сгеаіиз. 2) Соттіязиз. Принесть
раскаяніе о сотворенныхъ грѣхахъ, сот-
ті‘зогпт рессаіогит роепііепііат адеге,
гесіреге зе ай Ьопат Гги&ет; тиіаге апі-
тиго. Сотворить, сгеаге, ргосгеаге, Га-
сеге, еІТісеге. Богъ сотворилъ міръ, Ьеиз
шипйиш аейійсаѵіі. 2) Ве ГгидіЬпз, Гги-
сІіЬиз: Гегге, ргоГегге. Сотвориться, сге-
агі, ргосгеагі, еіТісі.
СОТЕННЫЙ. Сеиіепагіиз; пишете
сепіепагіо сопзіапз. Сотенная голова,
сепіигіо.
СОТКАНІЕ. Техіпз. Сотканный, Іехіиз.
Соткать, Іехеге.
СОТКНУТЬ, Си. Стыкаю.
СОТНИКЪ. Сепіигіо. Сотничей, сеп-
Іигіопіз. Сотня, сепіиш. Сотня яицъ,
сопіиш оѵа. 2) Оііш: сепіигіа.
СОТОВАРИЩЕСТВО. Сосіеіаз, соп
зосіаііо. Сотовариществую, зосіиш зе ай-
йеге аіісиі. Сотоварищъ, зосіиз, въ войнѣ,
согптііііо; въ ученьи, сопйізсі(>и1из; въ
столѣ; сопѵісіог, сошргапзог; въ иопойкѣ,
соп&егго; въ трудахъ, ІаЬогиш сопзогз;
239
СОТ
сох
24в>
въ услуженіи, сопаегѵиз; въ одинакой
судьбѣ или участи, Гогіипае аосіиа ас
рагіісера.
СОТОВЫЙ медъ. Меі Гаѵогит.
СОТРЕНІЕ. Ггісаііо. При сотреиіи, іп
беГгісапбо. Сотренный, Ьиті ргоаігаіиа, бе-
уесіиа, аГШсІиа, тісіиа, аирегаіиа, бетісіиа.
СОТРУДНИКЪ. Орегіа сопаога, аосіиа.
Сотрудница, орегіа аосіа. Сотрудничест-
во, тиіиа орега. Сотрудішчій, сотрудни-
ческій, орегіа аосіі.
СОТРЫВАЮ. См. Стираю.
СОТРЯСЕНІЕ. Весиааиа. Сотрясен-
ный, бесиааиа.
СОТСКІЙ. Сепиа сиаіобіа, сиі сепіит
ботогит сига бетапбаіа еаі.
СОТЪ. Гаѵиа. Вынимать соты изъ
улья, Гаѵоа ехітеге, бетеіеге.
СОТЫЙ. Сепіеаітив. С. годъ, аппиа
аепіеаітиа. Сотью, сепііеа. Говори ему
с., онъ не слушаетъ, біе еі аехсепііея еі
піЬіІо ріиа аибіі, аиаспііаі.
СОУМИРАЮ. Зітиі тогі, соттогі.
СОУМЫШЛЕНІЕ. Гасіпогія аосіеіаа
9. соттипіо. Соумышленникъ, сопасіиа,
сиірае аосіиа, соггеиа; Гасіиогіа ааіеііеа еі
абтіпіаіёг. Показать соумышленниковъ,
сопасіоа ебеге. Соумышляю, евве сопасі-
ит, сиірае аосіит, соггеит; геі сопзі-
ііит сопаосіаге, соп|ип^еге.
. СОУСЛАЖДАЮСЬ. Саибіі рагіісірвт
еззе; зітиі ге беіесіагі в. ех ге ѵоіиріаіет
сареге.
СОУСНИКЪ. Ѵаа аб сопііиепба ет-
Ьаттаіа аріаіит. Соусный, етЬаттаііа.
Соусъ, |иа, етЬатта.
СОУЧАСТВОВАНІЕ, СОУЧАСТВО-
ВАТЕЛЬ, СОУЧАСТВУЮ, СОУЧАСТ-
НИКЪ. См. Участвованіе и пр. Принять
кого соучастникомъ въ злодѣяніи, іп
сопасіепііат Гасіпогіз абвсІ8сеге,азаіітеге.
Поощрять кого, чтобъ соучаствовалъ въ
новомъ злодѣяніи, гесепіет аіісщиа соп-
асіепііат еха^ііаге.
СОУЧЕНИКЪ. Сопбіасіриіиз.
СОУЧИНЕННЫЙ. Еріебет огбіпів,
іосі.
СОФА. Гесіиа, Іогиа, аеііа бесиЬіІогіа.
Августъ послѣ стола садился на учеб-
ную софу и занимался на ней до поздной
ночи {рѣшеніемъ остальныхъ дневныхъ
дѣлъ, а соепа Аи°гна1иа ІисиЬгаІогіат ае
іп Іесіісиіат гесіріеЬаІ; іЬі, бопес геаібиа
біигиі асіиа сопбсегеі. аб тиііат иосіет
регтаиеЬаІ.
СОФІЯ, 8орЬіа.
СОХА. Агаігит ипсіпаіит.
СОХАТОЙ. ІѴотеп аіеіа, диае паасііиг
іп ѵісіпіа Кгаапоуагак.
СОХНУ. Агеасеге, агейегі, аіссагі, зіе-
севсеге. Платье сохнетъ, ѵеаііа іп аоіе
аіссаіиг. Земля сохнетъ, Іегга агеасіі. 2)
Агеасеге, ехагеясеге, ехагейегі, тагее-
асете, етагсезсеге. Деревья сохнутъ,
агЬогез тагсезсипі. Трава сохнетъ, ^га-
теп ехагеасіі. 3) ТаЬеасеге. Сохнуть отъ
печали, шоегоге а- боіоге ІаЬеасеге; то-
іеяіііз сопІаЬеасеге. С. отъ печали, отъ
грусти, что не видимъ кого при себѣ,
аііегіиз беаібегіо еГЯиеге.
СОХРАНЕНІЕ. Сопаегѵаііо, ааіие, іп-
соіптііаа, сиаіобіа, Іиіііо. Быть обязану
кому своимъ сохраненіемъ, аЬ аіідио іп-
соіитііаіет ЬаЬеге. Отъ тебя одного за-
виситъ наше сохраненіе, іи Іе иио ааіиа
поаіга роаііа еаі. Пещись о сохраненіи
своего имущества, геЬиа виів аііепбеге-
Пещись о сохраненіи гражданъ, аііепіов
аиітоа аб сопаегѵаііопет сіѵіит Іепеге.
Сохраненный, аегѵаіиа, сопвегѵаіиа. Со-
хранитель, вегѵаіог, сопвегѵаіог. Сохра-
ннтсльница, соивегѵаігіх. Сохранная каз-
на, кеп и а жгагіі риЫісі, дно сиіІіЬеі ре-
сипіагп іпівгге еі Гоепога Іе"е сопвіііиіа
241
сох
соч
242
ассіреге Іісііищ ееі. Сохранно, іпѵіоіаіе,
іпіе&ге. Сохранность, сивіойіа, іиіііо.
Имѣть что въ сохранности, аіідиій вег-
ѵаге, авяегѵаге, дивіойіге; аіідиій $пЬ «і^по
ЬаЬеге. Сохранный, іііазвпв, іисоіишів,
ваіѵив. Сохраняю, вегѵаге, сопвегѵаге,
соиеегѵаге, Іиегі, йеГепйеге. Сохранить
свое имѣніе, гет Гатіііагет сопвегѵаге;
пиііат рагіет раігітопіі іттіииеге. Сох.
зимою, во всю зиму, рег Ьіетет вегѵаге.
С. кому жизнь, аіідиет соивегѵагв; аіісиі
ваіиіі евве (вооб.), вапііаіет аіісиі гевіі-
іиегв; ѵііат аіісиі ргойисеге (чрезъ вра-
чеваніе). С. свою честь, доброе имя, іиегі
Гашаш іпсоіитет; ехівіітаііопі сонвиіе-
ге. 2) ОЫетрегаге, оЬейіге, рагеге. Со-
хранить законы, оЫетрегагв Іе^іЬив. С.
древнія обыкновенія, апіідиа іпвіііиіа
вегѵаге, оЬввгѵаге. Сохраняюсь, вегѵагі,
сопвегѵагі; оЬвегѵагі. зимою, Ьіетет
ѵіпсеге, ѵіѵеге Ьіетет іоіат.
СОХРИСТІАНИНЪ. Сопвогв васгогит
сЬгівііапогит, диі ііет випі сЬгівііапі.
СОЦАРСТВОВАШЕ. Соттипе ге^і-
теп, ітрегіі восіеіав. Соцарствую, ипа
течете.
СОЧЕВИЦА. Сеив. Сочевичный и со-
чевный, Іепіів. Сочельникъ, Ліев апіе
Гевіит паіаіе СЬгівіі еі апіе Гевіит Ері-
рііапіа. Блюдо изъ сочевицы, )ивсиІит е
ІепІіЬив.
СОЧЕНІЕ. Беігасііо виссі ех агЬоге.
СОЧЕНЬ. Сепив ІіЬі виссо в ветіпае
ехргввво регіііі.
СОЧЕТАЙ АЮ.МагіІаге. Сочетаваюсь,
тагііагі.
СОЧИВО. Ьепіев сосіае.
СОЧИНЕНІЕ. Сотровіііо, всгірііо,
всгіріит, репвит (какъ задача). Упраж-
няться въ сочиненіи стиховъ, іп ѵегві-
Ьив Гасіепйів, всгіЬепйів оссирагі; ѵегвіЬпв
всгіЬеийів ехегсегі. Онъ издалъ хорошее
сочиненіе о счастіи, рпІсЬвПит ІіЬгит
йе Геіісііаіе ейійіі. 2) Орие. Великое,
большое сочиненіе, орие сгаввит,атрІит,
іттепвит. Сочиненный, сотровііив,
всгіріив, сопчсгіріив. Поэма сочиненая
стихами, роета уегвіЬив всгіріит. Сочи-
нитель, аисіог, всгіріог. Быть сочините-
лемъ чего, аіідиій всгірвівве. Сочини-
тельница, аисіог. Сочиняю, всгіЬеге, соп-
всгіЬеге, регвсгіЬегв Ііііегів сопвівпаге;
ѵегЬів сопсіреге (одѣть словами). Онъ
сочиняетъ рѣчь, стихи, огаііопет всгіЬіі,
ѵегвив Гасіі. С. письмо, ерівіоіат іехеге.
Сочиняюсь, всгіЬі, сопвсгіЬі. регвсгіЬі,
ѵегЬів сопсірі. 2) Тегт. Огаттаі. ге^еге,
сопведиі. Взаимные глаголы сочиняются
съ твор. паденіемъ, ѵегЬа госіргоса аЫа-
Ііѵшп іпвігитепіаіет гс^ипі.
СОЧИСЛЕНІЕ. Кесепвие рориіі. Со-
числнтель, диі рориіит гесеивеі.
СОЧНОСТЬ плода. Роті еЬгіеіав
(Рііп.). Сочный, соченъ, виссі ріепив,
виссійив , виссовив. Сочное мясо, саго
виссова. Сочная груша, рігит виссі ріе-
пит.
СОЧТЕШЕ. Си. Сочнтаніе. Сочтен-
ный, см. Сосчитанный.
СОЧУ. V. рІеЬ. сотргвЬвпйеге, йврге-
Ьепйеге, аггіреге.
СОЧУ» ВеІгаЬеге виссит агЬоге. Со-
чусь, вііііаге, ехвііііаге, етапаге, еГПиеге.'
Смола сочится нзъ дерева, гевіпат ех-
вііііаі агЬог. Вино сочится изъ бочки, ті-
пит е йоііо еГОиіі.
СОШЕДШІЙ. Сиі йсѵепіі, йевсепйіі.
Сошествіе, йевсепвив, йовсепвіо. С. Свя-
таго Духа, Бешіввіо 8рігіІив 8апсіі.
СОШНА. Гоісгипі, ГиІІига. Нѣкоторые
Азіатскіе народы употребляютъ винтовки
на сошкахъ, поппиіае допіев авіапае іп
)асп1апйо арріісаиі всіореіа Гиісгів, іп в.
айЬіЬепІ Гиісга.
24»	СОШ
СОШНИКЪ. Пепе агаігі, сиііег агаігі.
Сошный, агаігі ппсіпаіі.
СОЩИПНУТЬ. См. Щикать.
СОЩИПЫВАЮ. Сагреге, йссегреге,
ѵеііеге, еѵеііеге, ріптав ѵеііеге.
СОЮЗНИКЪ. Восіив, Гоейоге (ипсіиз,
Гоейегаіив, Га-Йегі айвсгіріив. Союзница,
восіа, Гоейегаіа. Союзническій, восіив,
восіаіів. Союзническія войска, ехегсііпв
восіаіів. Союзническая илн съ союзника-
ми война, Ьеіішн восіаіе. Союзническая
конница, едпііаіив восіаіів. Союзно, соп-
согйііег, соп]ипсІе. Союзный, Гоейегів,
Гоейеге соп)ипсІив. Союзныя постановле •
нія, Гоейегів соийіііоиев. Союзъ и соузъ,
согуипсііо, сорпіаііо , ѵіпспіит. 2) Еое-
Йив, восіеіав, восіаіе Гоейив. Заключить с.,
Гоейив іпіег ве Гасеге, сшп аіідио іпіге.
3. с.. оборонительный и нападательный,
аггоа сопвосіаге, восіа (пишете. Нарушить
союзъ, Гоейпв Ггап^еге. Союзы тѣ только
крѣпки вѣчны, кои хранить обѣимъ сто-
ронамъ полезно, еа <1еп>шп йгша аідие
регреіиа зипі Гдейега, диав вегѵагі иігі-
ивдие іпіегеві. Брачный союзъ, соп]и-
&а!е Гоейив. Аизеатнческій союзъ, Гоейпв
Теиіопісит; восіеіав Теиіопіса. 3) Тег.
вгашшаі., соп]ипсІіо. Напастѣ на союз-
ное войско и разсѣять его, ехегсііит
Гоейегаіпт авдгейі еі Гипйеге-
СОЯ, СОЙКА. Согѵив ^Іапйагіив.
СПАДЕНІЕ. Сазив Йеіарвив. Спадаю,
сайеге, йесиіеге, йеіаѣі, йеГеггі. Листья
съ деревьевъ спали, Гоііа агЬогіЬив йесі-
Йеге. 2) ЕІиеге, йеПиеге.
СПАИВАНІЕ. Ееггишіпаііо. Спаиваю,
Геггишіпаге, сопГеггшпіпаге. Спаивать
свинцоиъ, ріишѣо ѵіисіге. Спаиваюсь, Гег-
гишіпагі, сопГеггишіпагі.
СПАКОСТИТЬ. Соггишреге, ііерга-
ѵаге; ІигЬав Гасеге, реіиіапіет а^еге.
СПА	244
СПАЛЕНКА. Рагѵиш Йогтііогішп.
Спаленный, рагѵі йогтііогіі.
СПАЛЗЫВАНІЕ, можно выр. гл. Спал-
зываю, йегереге.
СПАЛИТЬ. Атѣигеге, айигеге. С. во-
лосы, айигеге саріііов. Спалилъ всѣ дро-
ва, отпіа Іі^иа игепйо сопвптвіі, сот-
Ьиввіі.
СПАЛЬНЫЙ. Сайіѵив.'
СПАЛЬННКЪ. Ргівсив типегі аиііео
ргаеГесІив диі еі ехсиЬаге еі іп сиѣіспіо
ргіпсірит посіп йогтіге йеЬеЬаи
СПАЛЬНЫЙ. Вогтііогіпв. С. колпакъ,
м. б. рііеоіит; цаіегив йогтііогіив. Спаль-
ное платье, ѵевіів иосіигпа. Спальня, си-
Ьісиіит йогтііогішп; йогтііогішп. Также
сиѣіспіит и сиЬісиІшп посііз еі вотпі.
Спаніе и спанье, йегтіііо вотпив, диіев.
СПАРЖА. Азрага&из. Соусъ изъ спар-
жи, дпв аврага^і. Ссиаржевый, —вая гря-
да, агеа аврага^і.
СПАРЫВАЮ. Піввпеге, гевиеге. Спо-
роть верхъ съ шубы, іпіе&итепіпт ѵевіів
реііісеае Йіввиеге.
СПАРИТЬ. Дипееге, сощипнете, сори-
Іаге; рагев сит рагіЬив іип^еге.
СПАРЪ. Йрагив.
СПАРЫВАНІИ, при спарываніи. Іп
йіввиепйа ге.
СПАСАЮ, йегѵаге, сопвегѵаге, Ііѣе-
гаге, ѵіпйісаге, ваіиіет йаге, айегге аііспі;
аіісиі ваіпіів апсіогет евве. Спасти что,
аіідпій іп Іиіо соііосаге; аіідиій сопвег-
ѵаге (спасти отъ погибели). Спасти отъ
погибели, вегѵаге шівегаш (Тег.). Спасти
кого отъ опасности, отъ бѣды, аіідиет
ех регіеиіо в. регіеиіо'егіреге; аіідиет
вегѵаге. С. кого отъ смерти, а в. ех тогіе
аіідиет егіреге. С. отъ погибели, аіідпет
аЬ іпіегііп ѵіпйісаге, геІгаЬеге: аіідиет
аЬ ехіііо ай ваіиіет геѵосаге. С. городъ
отъ пожара , игѣет ІіЬегаге аЬ іпсепйіо
| 645	СПА
I еі ватта. С. съ собственною опасностью
I республику, «по регіеиіо ваіпіет аіТегге
г геіриЫіс®. При опаснѣйшихъ обстоя-
Е тельствахъ неудобовѣримымъ терпѣні-
к емъ спасать себя и свое войско, іп біГ-
|і' Ьсіііітів ІетрогіЬиз зіЬі еі ехегсіІіЬпз
Е виів ваіиіет рагеге. Терять часть груза,
№ чтобъ спасти другую, ^асіига, диібдиіб
№ зегѵагі роіеві, гебітеге. Его спасти не
к можно, асіит еві бе ео. Кого спасти не
к можно, безрегаіиз, деврегаіиз аЬ отпіЬиз.
К Спасаюсь, ве вегѵаге. Умѣть спастися,
І5 ваіпіет впат ехребіге. Спастись куда,
№ аіідпо сопіицеге. С. чрезъ плаваніе, патіо
і іп Іиіо регѵепіге. Хотѣть с. бѣгствомъ,
Е іи^а ваіпіі виае сопвиіеге; Гпуа ваіиіет
| реіеге. Спаслись бѣгствомъ, ехребііа Ги§а
> еі поііііа Іосогпщ ргоіехіі. Котъ все, что
спаслось отъ моего имѣнія, потерпѣв-
шаго кораблекрушеніе, Ьаес ипа ех піео
папГгаріо ІаЬпІа еві. Мѣшать кому спас-
тись, аіісиі еви^іит ргаесіибеге. Немио-


гіе нашли средство спастись, ае^ге рег-
раисіз еви^іит раіиіі. Марій спасся, на-
рядясь въ невольничье платье, Магіит
вегѵііів Ги^а ехетіі. Спасайтесь, пока
можно или есть возможность, ѵов, йаіа
Гаспііаіе, ѵоЬів сопвиіііе. Спасшіеся отъ
напасти, диіЬив саіашііаз ререгсіі. 2) 8а-
Іиіеіп ветрііегпат віЬі рагеге, а<1 СЬгівІі
сиііит ве арріісаге. 3) Йегѵагі, сопвегѵагі.
Спасеніе, соивегѵаііо; ІіЬегаІіо, ѵіпбісаііо.
Имѣть совѣтъ о послѣднемъ способѣ спа-
сенія, бе зптта гегшп сопзіііит ЬаЬеге.
2) 8а1ив аеіегпа, соеіезііз Геіісііаз. Спа-
сенный, вегѵаіив, сопвегѵаіпв, ІіЬегаІпз,
ѵіпбісаіив. Спасибо! Ьепе Гасіаі ІіЬі Пепе!
Я вамъ сп. скажу, если вы меня этнмъ
одолжите, ЬаЬеЬо ІіЬі тахііпат §гаІіат,
ві Ьос тіЬі оГбсіЬт ргаевіііегів. Спаситель
Спасъ, заіиііз Ьитапае Кезіііпіог, йоіег,
8а!ѵаІог. 2) 8егѵаІог, сопвегѵаіог , апсіог
СПА
246
ваіиііз; ІІЬегаІог, ѵіибех; ваіив, ргавібіит.
Сп. въ опасности, регіеиіі ѵіпбех. Быть
чьимъ спасителемъ, аіісиі ваіиіів аисіо-
гет еВ8е. Спасителевъ, вегѵаіогів. Спа-
сительница, вегѵаігіх, соивегѵаігіх. Спа-
сительный , ваІпЬег, ваіиіагів, піііів, соп-
бисіЬіІів. Быть спасительнымъ, ваіиіі
евве; ргобезве; соибисеге, ехребіі; ивиі
евве; етоіптепіо еі иіііііаіі евве. Принять
спасительныя мѣры, ваІиЬгіа сопвіііа
іпіге. Спасительный совѣтъ, заіиіаге соп-
зіііит. Дать с. с., аіісиі сопвіііі тебіеіпат
абГегге. Спасительное лекарство, гете-
<!іит ргавеиііввітит. Спасъ, Спасовъ, см.
Спаситель, Спасителевъ.
СПАСЫВАЮ. Соисиісаге, ргосиісаге
(ёгатеп ргаіепве). Списываться, сопсиі-
сагі, ргосиісагі.
СПАТЬ. См. Сплю.
СПАЯНІЕ. Ееггшпіпаііо. Сиаянный,
Геггитіпаіпв, сопГеггитіпаІиз.
СПЕКАТЬСЯ. Юе заприте: сопсгев-
ерге, соіге, вріввагі.
СПЕКТАКЛЬ. См. Позорище.
СПЕКУЛАТОРЪ. Кееоііа дигевіиова
зіЬі циаегепв. Спекуляція, дпаевіив; Іисгі
Гасіепбі зіибіит; тегсаііо (по торговымъ
дѣламъ). Посадить всѣ деньги на спеку-
ляціи, ресипіат отпет іп тегсаІіопіЬив
регбеге.
СПЕЛЕНАНІЕ, можно выр. гл. Спе-
ленанный, Газсііз іиѵоіпіиз. Спеленать,
см. Спеленаю.
СПЕНЕКЪ. Сіаѵив ГіЬиІае.
СПЕРВА. АЬ іпіііо; ргітит; ргіпсіріо,
іп ргіпсіріо, ргіив, апіе. С. онъ былъ хо-
рошъ, а теперь избаловался, іпіііо, апіе
егаі Ьопив, пппс апіет соггиріив езі.
СПЕРЕДИ. А Ггопіе. Рана получен-
ная с., ѵиіпив абѵегвит. Напасть с. на
непріятеля, Ьозііит Ггопіет ри^паге.
По непріятелю не только с., во п съ обѣ-
247
СПЕ
СПИ
248
ихъ сторонъ стрѣлять можно, Ьобіів поп
а Ггопіѳ Іапішп, веб ех иігоцпе іаіегпт
шікіІіЬив арреіі роіеві.
СПЕРТЫЙ. Яиштоіив, атоіив, сіаи-
5115, ІПСІП5П5, сотрге55115. С. воздухъ
вреденъ, аеіІіГісіа сіаиза (сопс1п5а) ппііит
регйаіит ЪаЬепііа іпсоттобит ітрог-
іапі. Спереть, см. спираю.
СПЕСИВЕЦЪ. Ѵп^. Спесько, Ііото
вирегЬиз. Спесивлюсь , вирегЬіге, аііо.ч
ргаѳ ее сопіетпоге. Спесиво, вирегЬе, іп-
воіепіег. Спесивый, счесивъ, впреі'Ьпз,
Гавіідіозиз, ІП5ОІѲП5, агго»ап5. С. компли-
ментъ, ѵегЬогит оГйсіит Газіиііозпт.
Спесца, рагѵа впрегЬіа, аііциіб вирегѣіаѳ.
Спесь, вирѳгЬіа, іизоіепііа, Газіііііпт,
Іазіиз. Сбить съ кого спесь, аіісиіив
врігііиБ Ггап^егѳ, а. вирегЬіат сопіипдеге.
СПИВАЮСЬ. Регроіаге, ѵіпо во оЬ-
гпеге; ргао роіаііопе тепіо сарі 5. аіі-
епагі.
СПИЛЕННЫЙ. Веіітаіив, ііта аЫа-
іпз. Спиливаиіе, аЫаііо, гіетііо орѳ Іітае.
Спиливаю, йеіітаге, Ііта апГегге 5. ІоІ-
Іѳге. Спиливаюсь, беіітагі, Ііта апГеггі,
іоііі.
СПИНА. Тег°ит, догвпт и рѣдко
догвіів. (Различіе между ими •. іег«ит
употребл. о спинѣ, какъ о мясистой про-
тивоположной липу части тѣла; а йогвиш
спина, поколику къ ней принадлежитъ и
спинная кость, и она Чрезъ то прини-
маетъ видъ выпуклый. Это же самое раз-
личіе имѣетъ вліяніе и на переносное
знаменованіе обоихъ словъ, напр. іегуит
топііе, задняя часть горы, а йогзит
топііе, часть горы возвышенная, идущая
въ длину). Спина вогнутая на подобіе
сѣдла, іег^пт еиЬеііІепе, саѵпт. Загнуть
руки на спину, таппе іп іег^ит герсеге.
Повернуться спиною, ее 5. ѵиііит аѵег-
іеге. Лежать на спинѣ, виріпит іасеге.
СПИНАНІЕ. Ве^есііо.
СПИНАТЪ. 8ріпасіа. Спинатиый, 8рі-
пасіае.
СПИНКА, провѣсная. І)ог5шп асіреп-
еегіе агеіасіпт, еоіѳ бигаіит. Сиииный,
догеиаііе, ііогеі, іег§і.
СПИРА. СоЬоге, §ІоЬп5 тііііит.
СПИРАНІЕ, можно выр. гт. Спираю.
Веігпйеге, еоіѵеге. Насилу барку сперли
съ мѣли, ѵіх ІепписиІит еугііЬпе беіги-
еітие. 2) Ргетеге, иг^еге, сотргітеге.
Льдомъ сперло барку, §1асіев Іепппспіит
иг§еі, ргетіі,сотргітіі. Спираюсь, ргеті,
сотргіті. Воздухъ сперся въ погребѣ,
сеІІа сіаиеа ппііит регйаіпт абтііііі.
Ледъ не рѣкѣ сперся, «Іасіее іи Ііиѵіо ве
сопдѳпеаѵіі, ассптиіаіа, соасегѵаіа ееі.
Народъ сперся въ проходѣ, тпіііішіо іп
ігапеііи еіаі ргевеа.
СПИРОНАЧАЛЬНИКЪ. РгаеГесіпе
соЬогііе е. §1оЬі тііііит.
СПИРТЪ. І.ідиог аегіог, іепиіе, епЫі-
Ііог.
СПИСАНІЕ, СПИСЫВАНІЕ. Веесгі-
рііо. Списанный, дееегіріие. Списатель,
81., йеесгірЮг , есгіЬа. Списокъ, ішіех,
аІЬит, іайиіае, соттѳпіагіпе, ІіЬѳІІпе.
Внести въ списокъ, потіпа геГегге, так.
съ дополнеп. іп іпбіеот. Составить спи-
сокъ, соттопіагіит сопйсеге. Включить
въ сп., іп соттепіагіое, іп аІЬит геГегге.
2) Ехетріпт, ехетіаг. Вѣрный списокъ,
ехетріит іайиіае регГесіе ехргеезит.
Списочный, ехетріі, ехетріагіе. Списы-
ваю, <Іеріп§еге, огіе Ііпеатепіа еГйп^егс,
гІеесгіЬеге; Списать книгу, ІіЬгпт йе-
есгіЬеге. Списываюсь, <1еріп§і, гІевсгіЬі.
2) Агсапо сит аііцпо рег Ііііегае соііочпі.
СПИТСЯ. Оогпіііаге, йогтіге сироге.
СПИХИВАНІЕ. 1>ери1еіо. Спихиваю,
деігибеге. Спихнуть судно съ берегу,
паѵі^іит реііеге а Ііііоге, іп аііит ргоіі-
249
СПИ
спл
250
сізсі, зоіѵеге. Спихнутый, йеігизиз, риі-
3115 а ііііого.
СПИЦА, СПИЧКА. Ѵегіех, арех іпг-
ГІ8. 2) ііайіпз гоіае. 3) Спины вязатоль-
®ыя, асиз Іехіогіае, геіісиіагіае. Сѣрныя
спички, гатепіа зиІрЬпгаІа. Онъ какъ
спичка, Іюлю ѵеегапйі шасіе Юггійиз.
Спичный, арісіз, гайіі.
СПИЩИКЪ. 8сгіЬа.
СПЛАВИТЬ. См. Плавлю. Сплавка,
сплавленіе, сплавливаніе, сосіпга, йаіига.
сопйаіига. Сплавленный, Гизпз, Лаіи.ч,
еопйаіив. 2) Сплавленный лѣсъ, 1і§па йи-
тпіпе весппйо йетівва. Сплавливаніе, йе-
тіввіо йитіпе весппйо Ііртогиш. Спла-
вливаю и сплавляю, ІідпеГасоге, Іідиаге,
содпаге (о мѣди). 2) Сплавливаю, Іі§на
Йитіпе зесипйо Йетіііеге. Сплавливаюсь,
Іідиейегі, Іідиагі, содиі. Сплавщикъ, Йа-
Іог. 2) Опі 1і§па Йитіпе зесипйо ііетііііі.
Сплавныіі лѣсъ, Іірпа Йитіпе весппйо
ііетізва.
СПЛАЧЕСТВУЮ. (81.), ппа Йеге, 1а-
тепіагі.
СПЛЕМЕННИКЪ. См. Соплеменникъ.
СПЛЕСКЪ, СПЛЕСКИВАНІЕ. Ай-
зрегзіо, геврегвіо. Сплескиваю, айарег^е-
ге, геврег^еге. 2) Сплеснуть руками,
шапіЬив ріаизит Гасеге. Сплеснутый,
айврегвив.
СПЛЕТАЮ и СОПЛЕТАЮ. Техеге.
сопіехеге, песіегѳ, ітріісаге. Сплести
вѣпокъ, согопат песіеге.. Сплесть кру-
жево, іехіит геіісиіаіит Ьасіііів Іехеге.
2) Р. т. ехсойііаге, іпѵопіге, Йп^еге,
соттепіагі. Сплетать сѣти, Іадпеоз Іеп-
йеге. Сплетаюсь и соплетаюсь, песіі,
соппесіі, ітріісагі. Сплелись вѣтви у де-
ревъ, гаті агЬогшп іп зетеіірвоз ітріі-
саіі вппі. 2) Днпрі, соп)ип@і, тегвагі сит
аіідио; тівсегі. 3) Кесіі, Іехі, Ьасіііів Іехі.
Сплетеніе, сплетаніе, соплетаніе н со-
плетаніе, пехиз, сопіехіиз; Ьасіііів Іехеге.
Сплетенный и соплетенный, сопіехіиз.
пехив, ітріісаіив. Сплетни, сплетки, гі-
хае, сопіепііоиев, Іііев. Свести между
друзей сплетни, іпіег йиоз атісов Іііев
зегеге, сіегѳ, ехсііаге. Сплетникъ, са-
Іптпіаіог, гіхаіог. Сплетчица , гіхаѳ
этапа, саіитпіаігіх.
СПЛОТКА, СПЛОЧЕНІЕ, СПЛА-
ЧИВАНІЕ. Сориіаііо, соіііёаііо, соп»ІпІі-
паііо. Сплоченный, сои)ипсІпз, соПі^аІиз,
сотрасіиз. Сплочиваю, соп)и"еге, сорп-
Іаге, сотріп^еге. Сплотить полъ, ІаЬиІа-
Іит сотріпееге.
СПЛОШНі/.і. 8ріввпв, Йепвиз, агсіпв,
С. тынъ,верея, агсіе пеха, зипсіа. Ссплош-
ная иедѣля, ЬеЬйотаз, дна зіпциіів зеріет
йіеЬив сагпет сотеііеге Іісііит езі.
Сплошь, агсііиз. Набить сваи с., раіоз
агсііпз (1"еге.2)8іпе дізсгітіпе, рготізспе,
ти1§о, а<1 ппит отпез.
СПЛУТОВАННЫЙ. Юоіозе з.таіа Пде
асіпз, Гигіо зпЬбпсІиз, зпггеріиз. Сплу-
товать, сіоіозе з. таіа Йбе а^еге, Гигіо
зиініисеге, зпггіреге; Гаііеге, Йесіреге.
СПЛЫВАЮ. Етегвеге. 2) еіТипді.
Жиръ сплылъ изъ горшка, ріп§пе оііа
еІГизит езі.
СПЛѢННИКЪ, сплѣнница. Сарііѵііаііз
зосіиз; сарііѵііаііз зосіа.
СПЛЮ. Юогтіге, диіезсеге, зотпит
сареге (заснуть). Итти спать, іге іп зощ-
ппт, ргойсізсі ай зотпит іге ай диі-
еіет; йаго зе вотпо; Ігайего зе дпіеіі;
йогтііит іге; сиЬіІит іге; сиЬіІит Йізсо-
йегѳ (если рѣчь идетъ о цѣломъ об-
ществѣ). Позволить кому три часа спать,
аіісиі Ігез Ііогаз ай дпіеіет йаге. Я 'во
всю ночь не спалъ, Іоіа посіе зотпит
поп ѵійі. Спать мало, но много, ехі^ипт
йогтіге (объ одномъ разѣ) рагсіввіті
вотпі еззе, тіпітит йогтіге (употреб-
251
спл
спл
252
лять мало сна, слѣдств. по пр ивычкѣ).
Спать до половины дня, іп те<1іпт йіет
богтіго (объ одномъ разѣ) іп тебіоз
біез йогтіге (по привычкѣ). Если Ав-
густъ прерваннаго сна приманить къ се-
бѣ, какъ случается, но могъ, то онъ, по
призывѣ чтеповъ и сказочниковъ, опять
засыпалъ и продолжалъ спать часто до
бѣлаго дня, еі Аи§. іпіегиріит вотпит
гесирегаге, иі еѵепіі, поп роееоі; Іесіо-
гіЬие аиі ГаЬиіаІогіЬив агсеееіііб, ге«и-
теЬаІ ргойисеЬаЦие иііга ргітат ваере
Іисет. Августъ, оставя учебную софу,
ложился въ постель и спалъ по большой
мѣрѣ пе болѣе семи часовъ и то не цѣ-
лыхъ: ибо тѣмъ вромонемъ еще раза три
или четыре пробу жался!, іп іесіиш е 1и-
сиЬгаІогіа Іесіісиіа Ігапе^геввпв, поп ат-
рііив сиш ріигітшп ееріет Ьогав сіогті-
еЬаІ, ас по еав диійет сопііпиав, вей иі
іп іііо Іетрогіе враііо Іег аиі чиаіег ех-
рег^івсегеіиг. Спать во всю зиму (о жи-
вотныхъ) Іоіат Ьіотет ворііит уасоге.
Спаті. на одной постели, богтіге сит
аііцио ; сиЬаге, сопситЬеге. С крѣпко,
агсіе еі "гаѵііег йогтіге. Притворяться
спящимъ, вотпит тёпіігі.
СПЛЮСНУТЫЙ. Сотріапаіпв, оііепв.
Сплющиваніе, сплющеніе, сотріапаііо.
Сплющиваю , сотріапаге, іеппаге, ехіе-
пиаге. Сплющиваюсь, сотріапагі, Іе-
пиагі.
СПЛЯСАТЬ. АІідиатДш еаііаге. 2)
Заііаге ѵагіоедие согрогіе ЬаЬіІив ітіи-
еге. Сплясываюсь, ее схегсеге спт аііо
іп еайѳт гаііопе ваііашіі. Они согласно
пляшутъ , видно сплясалнсь , аедиаіііег
ваііапі, аррагеі, еое ргіиз іп еайеш гаіі-
опѳ ваііашіі ѳхегсиівеѳ.
СПОБОРАЮ. Спа ри^пагр. Споборе-
ніе, можно выр. гл. Спобернтель, спобор-
никъ, соттііііо. Споборительница, спо-
борница, вітпі, ппа ри^папе. Спобори-
тельный, споборственный, еосіаііз, аихі-
Ііагіие, апхіііагів. Споборительное войско,
апхіііа, соріао апхіііагев. Споборствова-
ніе, еосіеіае іп Ъеііо, Іаііо аихіііі іп Ъеііо
-^егешіо : ри^пае еосіит евве. Спобор-
ство, аихіііпт, виЬеібіит. Споборствую
евве ри^пае восіпт; іп ЬеІІо ^ѳгешіо а<1-
Іиѵаге.
СПОВЕЛѢВАЮ. (81.) Спа ітрегаге.
СПОГРЕБАЮСЬ, Спа вероіігі. 2) АІі-
сціие тогіет асегЬе Геггѳ, боіеге. Спо-
гребеніе, соттипів вериііига*; сот. Ііи-
таііо. 2) Епсіив, асегЬив Доіог ех тогіе
аіісиіив вивсеріив.
СПОДВАЛЪ. 8іпе Діесѵітіпо, рготі-
всие. С. все срубили, отнее агЬогевІат
та«пае <[ііат рагѵае саееае випі.
СПОДВИЖНИКЪ. Сегіатіпів восіпв.
Сподвижница, сегіатіпів восіа. Сподви-
заюсь , ипа. сегіаге, сегіатеп а<1]иѵаге;
сегіатіпів еосіит евве.
СПОДОБЛЕННЫЙ. Иі^пив ІіаЬіІив,
риіаіив. Сподобляю, <1і"ппт ЬаЬеге, ри-
Іаге; <іі»пагі аіідпет ге. Сподоблюсь, Ді-
§пит ІіаЬегі, риіагі.
СПОДЪ. Огйо, Ігасіив; соеіив. Поса-
дите на споды, рег Дівііпсіое сопѵіѵагит
соеіив сп/хлгосго).
СПОЕМЛЮ. 8есит витего, аввитоге.
Споемлюсь, восит впті, аввиті.
СПОЕНІЕ. См. Спаиваніе.
СПОЗНАЮ. Л'овсеге аІі<)иіЛ ; со^пііі-
опет аіісиіив геі сареге. Теперь-то я
васъ опозналъ, пипс сіѳгпит Іе поѵі.
Какъ будто съ нынѣшняго дня спознали
мы другъ друга, <]иаві пипс погітпв
иіегцпе пов. Спознаюсь, іп а!ісп]ив Гаті-
Ііагііаіет ѵепіге; сопзиеішііпепі спт
а!і<іио уип^еге. Не съ добрымъ человѣ-
253
спо
спо
254
комъ спознались, поп сит ргоЬо Ьотіпе
сопзиеіийіпет дппхівіі.
СПОЗНАКОМИТЬ кого съ чѣмъ, йо-
сеге аіідиет аіідиііі в. «іе аіідиа ге. Спо-
знакомиться съ чѣмъ, со^піііопет аіісп-
]пв ге сареге.
СПОЙ, СПАЙКА. Ееггитіпаііо.
СПОИТЬ. ЕЬгіаге, іпеЬгіаге. Онъ его
споилъ съ ногъ, ео ивдие еит іпеЬгі-
аѵіі, иі Ьагеге іп ѵевІІ"іо поп роваіі.
СПОКЛОНЯЕМЫЙ. Рагііегайогапйиа.
СПОКОЙНО. ТгапдпіІІе, р1асі«1е, ріа-
саіе. С. переносить непріятности, гесіе
Гогге тоіевііав. Проводить свою жизнь с.,
ІгапциіІІе ѵііат Ігайисеге. Спокойный,
спокоенъ, ігапдиіііив, диіеіив, ріасійив,
вейаіпв, ріасаіив. Имѣть с. духъ, Ігап-
«іпіііо з. вейаіо евве апіто ; тепіо диіоіа
8. ІгапдиіІІо апіто соп8І8іеге. Въ раз-
сужденіи этого я спокоенъ, йе Ьос диі-
йет диіоіпв вит. Со стороны непріяте-
лей было бы государство спокойно, гев рег
Ьовіего ІгапдиіІІа Гиіввеі. Вести спокой-
ную жизнь, оііа ІгапдиіІІа а^еге; аеіаіет
чиіеіѳ а"еге. У него все спокойно и
тихо, іііі ріасійа еі ІгапдиіІІа випі отпіа.
Онъ спокоенъ духомъ и мыслями, іііі
ріасійив еі диіеіив еві апітпв. Спокой-
ное море, таге ріасійпт, Ігапдпіііит.
Спокойный сонъ, зотпив ріасійив. При-
нимать прискорбное извѣстіе съ спокой-
нымъ духомъ, асегЬо пппііо ПІЬІІ сот-
тоѵегі. Терпѣть наглость съ спокой-
нымъ духомъ, аедио апіто іп|игіат раіі.
Имѣть спокойный духъ, апіто евве оіі-
О8о; регІпгЬаІіопе апіті ѵасаге. Будь
спокоенъ, оііозо евіо апіто; апіпіпт
Іипт ІгапдиіІІа. Спокойствіе, спокойство,
ігапдпіііііав, апіті Ігапдиіііііав, аедиііав,
апітив аедиив (въ противоп. движенію
страстей).
СПОЛАСКАНІЕ и СПОЛОСКАНІЕ.
Еіпііо. Споласканиый и сполоскнутый,
еіиіпв. Споласкиваніе щ. г. споласканіе.
Споласкиваю, еііоеге, соііиеге, регіиеге.
Споласкиваюсь, еіиі.
СПОЛНА. РІапе, отпіпо, ргогвив,ех
Іоіо, іп Іоіпт. Заплатить кому с., аіісиі
Іоіат ресипіат ЙеЬііат воіѵеге.
СПОЛОХИ огнеобразные. Аигога Ьо-
геаіів; Іитеп Ьогеаіе.
СПОЛОХЪ. РогІигЬаІіо, ІитиІІпв. Спо-
лошный, регіигЬаІив, ІитпІІиовив.
СПОЛЬЕ. Еіпеа а^гогит.
СПОМ'Ь-ЦЕСТВОВАНІЕ. Баііо ап-
хіііі, орііиЫіо.
СПОНА- (81.) Ітреаітепіит, тога.
СПОРЛИВЫЙ, СПОРЛИВЪ. Віховиб,
гіхае атапв, гіхапйі сирійца. Спорливость,
гіхапйі, аііегсапйі аіийіит ; аіасгііав ай
Іііі^апйит. Спрашивать другихъ безъ
спорливости, поп сопіепііовіив регсоп-
Іагі. Спорникъ и спорщикъ, тіхаіог, Ьото
ГІХ06И8. Спорщикъ = кто хочетъ быть
всегда правъ, сопіищах , регѵісах, соп-
Іитах. Спорщица, ѵіхапйі сирійа. Спор-
ный, сопігоѵегвпв, сопігоѵегвіовпв, Іііі^і-
овиз (о чемъ ведутъ процессы). Спорная
земля, Гипйпв, йе дно атЬі^іІиг. Дѣло
спорное, гев атЬі^іІиг. Спорное помѣстье,
ргаойіит Іііі^іовит. Спорное дѣло, гев
сопігоѵегва, сопігоѵегзіова, сопігоѵегвіа;
гев, сапза.
СПОРНО. Піііііег, спт Ггисіи.
СПОРОКЪ, ОПОРОЧЕНЪ. Кевиіит;
іпѵоіисгшп гезиіит. Споротіе, воіиііо,
верагаііо. Спороть, сн. спарываю.
СПОРУЧАЮСЬ. Сопвропвогеш евве.
Споручникъ, сопвропвог. Споручитель-
ство, вропвіопіа зосіеіав.
СПОРУЧНО. А’ііііег, рготіе. Споруч-
ный, а^ііів, рготіов, аіасег. Споручность,
Гасііііав ІаЬогапйі, а^ііііаз.
СПОРХНУТЬ. Аѵоіаге, йеѵоіаге.
255
спо
спо
256
СПОРЪ. Сегіатеп, соиіепііо, сопсег-
Іаііо (вооб.); ри^па ; сопігоѵегеіа (уче-
ныхъ) 1І8, (сопігоѵегвіа, ссгіаііо (судеб-
ный), гіха , іиг^іиш (ссора). Вступать съ
кѣмъ въ споръ, іп сегіатеп сит аіідио
ДевсепДеге. Войти съ кѣмъ въ споръ, ѵе-
піге іп сегіатеп сит аіідио. Имѣть съ
кѣмъ сиоръ, еві щіЬі сегіатеп, соиіепііо,
сопігоѵегвіа сит аіідио. У нихъ споръ о
владѣніи, еві іпіег іііоз Де ровееввіопе
соиіепііо. Споръ происходитъ, начинает-
ся, огііиг сегіатеп, сопігоѵегвіа. Споръ
произошелъ между консулами, сегіатеп
сопвиІіЬив іпсіДегаІ. Поднять, начать
споръ о чемъ, гет іп сопігоѵегвіат ѵо-
саге, айбисеге. Поднять споръ, —ли, ро-
пеге іп сопігоѵегвіа, иігит. Прекратить
споръ , сопігоѵегвіат сотроиеге , Дігі-
теге, вейаге. Посредничество, ходатай-
ство консуловъ положило конецъ спору,
іпіегсигви сопвиіит гіха веДаІа еві. Рѣ-
шить сроръ, ДуиДісаге сопігоѵегвіат.
Безъ всякаго спору, віпѳ иііа сопігоѵег-
віа. Нѣть спору, что.... пиііа еві соп-
ігоѵегвіа, диіп.... Все, что можетъ быть
предметомъ спора , отпіа, дпжсипдие іи
Ьотіпит Дівсеріаііопет ѵепіге роввипі.
У нихъ споръ касательно числа лѣтъ,
еві іиіег іііов Де питего аипогит сопіго-
ѵегвіа. Ученые, школьные споры, соп-
Ігоѵегвіае всЬоІавІісае. У нихъ есть меж-
ду собою сиоръ, атЬі&іІпг іпіег іііов.
СПОРЫЙ, СПОРЪ. Біііів, Ггисіиовив,
диоД Діиііпо ивиі виГіісіІ. Спорая мука въ
печеніи, Гагіпа Ьоппе сосіигае Г., диае
Діиііпо ивпі виГОсіІ. Спорынья, иіііііав; Ді-
пііио иеиі виПісеге.
СПОРЫШЪ. Роіі^оиит аѵісиіаге.
СПОРЮ. Ри&паге, (іесегіаге, сопсег-
4аге, сопіепДеге, Іііі&аге, сопігоѵегвіат
ЬаЬеге, так. часто, сегіаге, Десегіаге (въ
судѣ), Дівриіаге (ученымъ образомъ), гі •
хагі, аііегсагі (ссориться). Я не спорю,
что отъ воспитанія много завититъ, едиі-
Дет ейисаііоні ріигітит ігіЬиі ДеЬеге
поп іиііііог. Сиорить между собою, іпіег
ве Десегіаге, Ді^ІаДіагі. С. о правѣ, Дік-
серіаге Де )иге ѵегЬів. С. утвердительно
и отрицательно , Дівриіаге іп сопігагіав
рагіее; в. іп иігатдие рагіет. Спорить ни
отрицательно, нп утвердительно, іп пиі-
Іат рагіет Дівриіаге. Я противъ этого
не спорю, поп гери^по. Спорить съ кѣмъ
о владычествѣ, сопіепДеге сит аіідио Де
ітреѵіо. Спорить о наслѣдствѣ, атѣі^ете
Де Ьегейііаіе. С. о первенствѣ, преиму-
ществѣ, сопіепДеге Де ргіто Іосо,«Ѵепіге
іп сопіепііоиет Ьопогів. Мы не о томъ
споримъ кто насъ рѣчистѣе, но кто му-
жественнѣе, поп сиі Ііп^иа, веД сиі Дех-
Іга віі теііог. Ьіс а&ііиг. Спорить и ссо-
риться, сопіепДеге еі гіхагі. С. съ кѣмъ
въ первенствѣ краснорѣчія, не уступать
кому перваго мѣста, поп сопсеДеге аіі-
сиі ргітав іп ДісепДо рагіее. Въ элегіи мы
поспоримъ съ Греками, еІе"ій йгаесоя
ргоѵосаіпив- Спорить о пустомъ, о пус-
тякахъ, рн^паге рго пи^ів. Заставить мо-
лодыхъ людей сп. между собою, юдиа-
Іев іпіег ее сотіііеге. Спорющііі, атЬі-
^еп8, сопІенДеив.
СПОСАЖДАЮ. (81.) Спа соііосаге.
Спосажденіе можно выр, гл. Спосаждеи-,
ный, ина соііосаіиз.
СПОСЛУШЕСТВУЮ. Спа Іевіагі.
СПОСЛѢДНИКЪ. (81.) Зосіив, сотев
іііпегів. Спослѣдствую, аіідиет ведиі,
виЬзедиі, іпведиі.
СПОСОБНО. СоттоДе, аріе, сопѵепі-
епіег. Способность, апіті в. іпртііі Га-
сиііав, іп&епіит, іп^епіі воііегііа. У него
болѣе способностей, нежели какъ дума-
ютъ, ріие сарііі диапі вресіев іиДисаІ.
Способность къ чему, т. сп. произвѣсти
257
СПО
спо
258
-что зіісіуіж геі еГСісепйае Гасиііав. Быть
отъ природы одарену многими способ-
ностями, іп^еиіовшп евве, іп&епіо аЬип-
баге. Онъ судитъ ио своимъ способнос-
тямъ, ^ибісаі ех вча вепіепііа, диапіит
едиібет іп1е11і§іі. 2) Соттобйав, оррог-
Іипііав, ровіііо соттоба. Способный къ
исправленію должности, абГесіив аб ти-
ПП8 Гип«епбит. Способный, способенъ,
оррогіітн.ч, соттобиа, аріиа, ібопеиз,
ассото(1аІіі8, арровііия, Іетревііѵив (о
времени). Способное время, оссавіо ібопеа,
оррогіипа. Способный вѣтръ, ѵепіиз ве-
еип(1и8. Домъ для житья очень способ-
ный, йотив аб ЬаЬіІапбит регсоттоба.
2) Іп^еиіовив, босііів (перемѣнчивый),
сарах а1ісп)и8 геі (имѣющій къ чему до-
статочный смыслъ и силы), ібопеив аіісиі
геі (годный къ чему). С. къ дружеству,
атісіііае сарах. С. къ управленію, іш-
регіі сарах. С. ко всякому обману ( пиііа
Ггаив аЪ аіідио аЬеві. Быть на все спо-
собну, ошпіа аибасІ8біте вивсіреге. Не
быть къ чему способну, аЬ аіідиа ге аіі-
епит евве, аЬЬоггеге. Этотъ человѣкъ
«пособный, который хорошо разумѣетъ
свое мастерство, ѵіг еві іп агіе впа.
СПОСОБСТВОВАНІЕ. Аб]ишепІит,
Гаѵог, вивга&аііо. Способствователь, аб-
д’иіог, іпіпівіег, аисіог, аихіііаіог. Быть
способствователемъ, т. ч- способствовать.
Способствую, )иѵаге, абщѵаге, аіі^еге
аіідиет ѵ. аіідиіб; аб)итепІо в. абцііогет
евве аіісиі, сопвиіеге, рговрісеге, ргобевве
аіісиі. Способствовать предпріятію, )п-
ѵаге сопвіііит. С. всеобщему благу, гето
риЫісат ріѵаге; іп соттипе соивиіеге;
соттобів геіриЫісае вегѵіге. Онъ мно-
го мнѣ способствовалъ въ этомъ дѣлѣ
совѣтомъ и деньгами, тпііит Ііас іп ге
Іпѵіі те еі сопвіііо еі ге. СпосОбствова-
тельный, )иѵаіі8, аб)иѵап8.
Часть IV.-
СПОСОБЪ. Каііо, ѵіа; гаііо, диат
диів іпіі; абііиз аб гет Гасіепбат. Вѣр-
ный с. къ полученію консульства, типііа
аб сопвиіаішп ѵіа. Одинъ только есть
способъ, ипи8 тобив, ипа гаііо еві. Ис-
кать способа сдѣлать что, диетабтобиш
гев Йаі гаііопет іпіге. Искать способа,
кадъ найти въ комъ любовь, ариб аіі-
диет Іосит ^гаііае диагеге. Употребить
для чего всѣ возмояшые способы, отпі оре
аідие орега епііі. Какъ достать денегъ,
имъ извѣстны всѣ способы, отпев реси-
піае ѵіав погипі. Отпять всѣ способы кт.
защищенію, аіісиі беГепвіопет ргжсібеге.
Тѣмъ же способомъ, ипа аідпе еабет
орега. Извѣдать, испробовать всѣ спосо-
бы, ошпіа Іепіаге, регісіііагі, ехрегігі; пі-
Ы1 іпехрегіит гдіідиеге. Дать способъ
,морямъ раздѣленнымъ соединиться, ша-
гіа ди а? біѵібіі Іегга, соштіііеге. Способы
къ великимъ дѣламъ съ крайнимъ раз-
смотрѣніемъ приготовляемые, шахіша-
гит гегит іибігитепіа, диае Іапіа іпби-
8Ігіа рагапіиг. Александръ довольствовал-
ся природною красотю, не употребляя
ннкакмхъ способовъ къ притворной кра-
сотѣ принадлежащихъ , АІех. ехсеііепв
паііѵа еі ^епиіпа ѵепиаіаіе согрогів сиііит
аарегпаЬаІиг. Способъ ученія, теІЬобнв,
ѵіа, гаііо, тобив. Сократическій способъ
ученія, восгаііса гаііо; біввегепбі гаііо а
восгаіе ргоГесІа.
СПОСПѢШЕСТВОВАНІЕ. Маіигаііо,
ассеіегаііо. Споспѣшествователь, абуиіог,
аисіог, Гаиіог. Споспѣшествую, ассеіегаге,
шаіпгаге, абтаіигаге; ріѵаге. Споспѣше-
ствовать чему, теі іпвізіеге. С. всячески
чьему возвышенію, ошпеш орегат еі
віибіит аб атріііибіпет аііегіив сопГег-
ге. Краснорѣчіе часто споспѣшествовало
общему благу, ріигіта абзитепіа гсѣик
риЫісів рег Ьотіпез еіодиепііввітов випі
9
259
СПО
спо
260
іварогіаіа. Она споспѣшествовала на-
шилъ предпріятіямъ, соерііз позігіз ѵе-
піі аб;иІгіх. Споспѣшествующій, ассеіе-
гапз, шаіигапз, ]иѵапз, аб,]иѵап8.
СПОСТРАДАТЬ. Спа раіі.
СПОТЫКАНІЕ. Ойепзіо ребіз; Іар-
8из. Спотыкаюсь, ойепбеге, ІаЬі, ѵезііё'о
Гаііі. Эта лошадь часто спотыкаеся, Ьіс
едпи8 заере оПепбіІ, Іарзаі. Спотыкли-
вый, заере Іарзаиз.
СПОХВАТИТЬСЯ. Метогіаш аіісщпз
геі песеззагіае ѵеі оЫіІае геѵосаге.
СПРАВКА. впЬзсірІіо, зпЬпоіаІіо зсгі-
Ьае сапсе11агме.2)ГогепзІ5 авбі^иаІіоЬопо-
гшп. 3) Оііш ргоЬаІіо; беГепзіо, еаІізГасІіо.
СПРАВЕДЛИВО. Кесіе, іизіе; иіі раг
еві; Ьаші зесиз, диат раг еві; з’иге, те-
гііо, ех аедио. С. судить, гесіе, ]изІе з'и-
бісаге. С. мыслить, гесіе бе ге аіідиа
вепііге. Справедливо! гесіе бісіз, топез!
гев ііа еві! Справедливость, ѵегііаз, (пзіі-
Ііа, аедиііав, Іиз аедиит. С. повѣствова-
нія, ѵегііаз паггаііопіз.. С. дѣла, ]изІа
саиза, Поступать по спроведливости,
аеднііаіе иіі. Противъ справедливости,
ргаеіег аедиит еі Ьопит. Разбирать' по
сп., гет аедиа іаисе реивііагс. Отдать
кому справедливость, ]из аіісиі баге в.
геббеге (по суду), ]ив1иш ргеііит аіі-
сиі зіаіиеге; госіе в. ]изІе бе аіідио ]ибі-
саге (вооб.). Отдавать заслугамъ сп., ]и-
вішп ргеііит аіісщив тегіііз зіаіиеге.
Законы и справедливость здѣсь въ силѣ,
Іиз аідие Іе^ев Ьіс ѵаіепі. Сомнѣваться
въ справедливости чего, бе геі ѵегііаіе
бнЬіІаге. Справедливый, справедливъ, )и-
ВІП8, агдппз. Человѣкъ с., Ьото знзіиз,
аедиив, аедиі зегѵапв- Говорить и дѣлать
только одно справедливое, аедиит бісеге
ас Гасеге. Быть справедливу въ разсуж-
деніи другаго, аііегі аедиит еззе, ае-
диит ве ргавЬеге. Ваше требованіе пре-
справедливо, диз огаз тепли-; аедиит
розіиіаз. Ваше сомнѣніе справедливое,
биЫІаІіо Іиа Гипбаіа. Справедливый слухъ,
гитог сегіив. Очень хорошо, мы спра-
ведливъ, сепзео (Тег.).
СПРАВКА. Оижзііо, іиіегго^аііо, еѵо-
1иІіо,еѵоІиІіо, регсиисіаііо. Сдѣлать справ-
ку, аіідиіб диаегеге з. зсізсііагі; со^по-
зсеге бе аіідиа' ге. Приказать сдѣлать
си., дигезііопет бесегпеге. Послать свр.
въ какое приказное мѣсто, гет аЬ аіідио
ІгіЬипаІі диаегеге 8. зсізсііагі. Справленіе,
I соггесііо, етеибаііо. 2) Чрезъ сравле-
ніе, зсізсііаибо. Справляю, сотрете, іп
гесіит геѵосаге, сотріапаге, гезіііиеге.
2) Кеш аЬ аіідио зсізсііагі, бе ге іпдиі-
геге. 3) Справить имѣиіе за кого, Ьопа
аііспі аббісеге. Справляюсь, дшегеге, рег-
сопіагі, зсізсііагі. Справиться съ книгами,
ІіЬгоз абіге. С. съ подлинникомъ, агсЬе-
Іурпт іпзрісеге, іпѵівеге. Прежде нежели
опредѣлили ему пенсію, справились о
его поведеніи, ргіиздиат еі соттоба
тііііаг етегііге сопзіііиіа еззопі, диаееііит
езі бе е^из гаііопе а^епбі з. тогіЬиз.
СПРАЗДНУЮ. Спа сеІеЬгаге, соисе-
ІеЬгаге; ипа зоіотиіа рега^еге.
СПРАВОЧНЫЙ. Соггесіиз, етеиба-
Іиз; диоб диюзііоие аГйсіІиг. Сиравшнкъ,
етепбаіог, соггесіог.
СПРАШИВАНІЕ. Кодаііо, Іпіеггоеа-
Ііо, зсізсііаііо. Спрашиваю, го§аге, іпіег-
го^аге аіідиет, о чемъ, аіідиіб; диаегеге
аіідиіб ех, аЬ, в. бе аіідио. Спрашива-
ютъ, что такое, диіб геі зіі, го^ііаиГ У
меня спросятъ , какое я имѣю съ нимъ
сношеніе , го^еі дпіз, диіб ІіЬі сит Шо.
Спрашивать про кого, ѵеііе аибіге аіідпіб
бе аіідио. С. у кого мнѣнія , "аіідиет бе
ге зеиіеиііат гедиігеге, зепіепііат зсі-
зсііагі. Когда спросили у него, что онъ
думаетъ, го^аіив зепіепііат. Спросить,
261
СПР
СПР
262.
ие угодно ли что приказать, регсопіагі,
бі диіб ѵеііі йісеге. 2) Ехі^еге, ровсеге,
рояіиіаге, реіеге, ѵеііе. На немъ много
спрашиваютъ, тиііа аЬ ео ехі^ипіиг.
Васъ спрашиваетъ какой-то человѣкъ,
диібат Іе ѵоіипі. Тебя-то я спрашивалъ,
іе ірвшп диаегіІаЬат. Вы много спраши-
ваете, піиііипі ехі^із, ровіиіая, реіів.
Спрашиваюсь, гортгі, іпіегго^агі. 2) Ехір,
рояіиіагі, реіі. 3 Сопвиіеге аіідиет; іп
сопвіііиш аіідиеш абЬіЬеге. Въ зтомъ дѣ-
лѣ надобно спроситься искусныхъ лю-
дей, Ьас іп ге регііі сопвиіепбі еииі.
СПРЕДСТАТИ. (81.) Айвіаге, аихіііо
Я <16880.
СПРИЧАСТНИКЪ. См. Сопричаст-
никъ.
СПРІОБІЦАТЬ. Аііспіпа геі аіідиет
рагіісірет Гасеге. Спріобщаюсь, іп раг-
Гет геі ѵеиіге, геі евве рагіісірет.
СПРОВАЖИВАЮ. Сіат аврогіаге,
сіат аѵеіеге, сіат гетоѵеге аІіциій. Ма-
ло по малу запрещенные товары спро-
вадилъ съ судна, раиіаііт тегсея ѵеіііае
сіат бе паѵіфо гешоѵіі. 2) Спровадить
кого со двора, е]ісеге Гогав аебіЬив.
СПРОВОРИТЬ. Аіідиіб ргореге, Ге-
вііпапіег еі а<1 ѵоіипіаіет аіісиіив Гасеге.
Положитесь только на него, онъ все
вамъ спроворитъ , соттіііе гет воіит-
шобо еі'пв йбеі, отпіа еиіт ргореге аб
ѵоіипіаіет іиат Гасіеі. 2) Авіиіе 8. саі-
Іібе гет іпвіііиеге.
СПРОСЛАВЛЯЕМЫЙ. Рагііег, аедио
]иге саІеЬгапйив 8. Іаибапбив. Спросла-
вляю, аітиі ^Іогійсаге 8. Ьопогаге. Спро-
славляюсь, 8Іти1 ^ІогіСсагі, Іаийагі, 1ю-
погагі.
СПРОСТА, 8ітр1ісіІег, 8іпе Ггаибе,
8Іпе Йоіо, Ьопа Йбе. Это не с., Ьос топ-
вігі вітііе еві, боіив аіідиів іаіеі.
СПРОСЪ. Іпіегговаііо, диаевііо, рег-
тіввіо, регтіввив; сопсеззіо, сопсеввив,
ѵепіа. Взять у кого что съ спросомъ,
безъ спросу, 8итеге аіідиіб аЬ аіідио
еіив регтівви, віпа е]ив регтівви. Отлу-
читься куда съ спросомъ, аіісціиз рег-
тівви аіідпо ве сопГегге, реіеге. По
спросу и отвѣтъ, диаіів диаевііо, Іаіе гев-
роивит; 8. сопвопаі дизевііопі гевропвит.
СПРОТЯЖЕННО. (81.) Ьаіе, ехріісаіе.
СПРОШЕННЫЙ. Ко^аіив, іпіегго-
^аіив.
СПРЫГИВАНІЕ. Певпііига. Спрыги-
ваю, бевііігс, аЬвіІіге. Спрыгнуть съ ко-
ляски, бевіііге. бе гЬеба. Сп. съ лошади,
бевіііге аЬ едпо в. ех едио. 2) 8о1ѵі.
Спрыгнулъ курокъ, геііпасиіит зоіиіит
еві.
СПРЫСКИВАНІЕ. Абврегвіо, геврег-
8Іо. Спрыскиваю, абврег^еге, геврегуеге,
сопврегцеге, геврег^еге. Спрыскиваюсь,
абврег^і, соп8рег§і, рвзрег^і. Спрыгнутый,
абврегвив, регврегвив.
СПРЯГАЮ. ѴегЬит бесііпаге. 2) Лпп-
{?аге, еоід’ипуег, сориіаге. Спрягаюсь,
Іип^і, соп]ии§і. 2) Песііпагі. Спряженіе,
Лехига уегЬогит, еоіди^аііо. Я учу те-
перь спр., пипс ехегсео те іп ѵегЬів бе*
сііпапбів.
СПРЯМЛЕНІЕ. Соггесііо, геѵосаііо
іп гесіит. Спрямленный, соггесіив, іп
гесіит геѵосаіив. Спрямленные дубы,
гоЬога Сеха іп гесіит геѵосаіа. Спрям-
лнваю, сотрете, іи гесіит геѵосаге (бі-
фіит). Спрямлнваюсь, соггі^і, іп гесіит
геѵосагі.
СПРЯТАНІЕ. Оссиііаііо. Спрятанный,
оссиііаіиз, аЬбіІив, аЬвсопбіІив. Спрятать,
сопбеге, аЬвсопбеге, оссиііаге. Спрятать-
ся, ве аЬбеге. Сп. въ углу, іп апдиіо ее
аЬбеге, іп а. беіііевсеге.
СПРЯЩІЙ. (81.). Магііаге , іипцеге.
Спрящися, ве іп шаігітопіо ^ип^еге.
263
СПУ
СПУ
264
СПУГИВАНІЕ. АЬасіиз, йериізіо, ато-
Ііо. Спугиваю, аЬі§еге, Ги^аге, йеіеггеге,
аЬзІеггеге; ехсііаге, еха^ііаге сиЬіІі. Спуг-
нуть голубей, соІитЬав аЫиеге. Спугну-
тый, аЬасІиз, ехсііаіив, еха^іСаіив сиЫІі.
СПУСКАНІЕ. Юетіазіо. Срускаю и
спущаю, віиеге 8. раіі е§;гейі; еттіііеге,
Йетіііеге. Спустить кого со двора, аіі-
диет агеа йотиз с§гейі раіі. Сп. судно
на воду, паѵет іп таге Йеѵоіѵеге; йе-
Йиссге паѵет е паѵаІіЬив. С. воду изъ
пруда, Іасит етіііеге. С. кипу съ чер-
дака, тегсіит соПі^аІагит Гавсісиіит Іа-
Ьиіаіо йетіііеге. С. собаку съ цѣпи, саиі
саіепат Йетеге, йеігаЬеге. С. со Своры,
йібіип"еге воіѵеге. С. Флагъ, ѵехіііит
Йетіііеге, йейисеге. Спустить тетеву у
лука, гоГепйеге агсшп. — По налу спус-
тить съ себя апаичу, зеиеіт йетіііеге
сЫатійет. Смотритъ теперь гласъ съ
меня но спущай, саѵе пипс осиіов а
шеів ОСПІІ8 диодиат Йітоѵеге Іио8.
Спускать корабль па море, осеапо паѵет
соттііісге (паѵет йейисеге). Спустить
вину кому, аіідиій ітрииііит тіііеге,
отіііеге; і^позсеге. С. канареекъ, тагет
Гетіиае айтоѵеге. 2) Мівсеге, айті§-
зсеге аіідиій аіісиі геі 8. іп аіідиат гет;
ітті«сеге аіідиій аіісиі геі; соттіесеге
аіідиій сит ге. Спустить серебро съ
мѣдью, айтівсеге аг^епіит сирго. С.
воскъ съ масломъ, сегат сит оіео сот-
тіясеге. Я съ нихъ глазъ не спускаю,
ЬаЬіІапІ іп Ьогит ѵиііи осиіі теі. Спус-
каюсь, йевсепйеге, ЙеІаЬі. Спускаться съ
дерева, йисеге ее йеогвит йс агЬоге. С.
по лѣстницѣ, йвбсепйсге §тайіЬпв. Сп.
съ высоты неба, йе соеіо, соеіо 6. аЬ
аііо соеіо йезсепйоге, ЙеІаЬі. 2) Юетіііі.
Спускъ, йетіввіо. С. корабля, йейисііо
паѵіб, паѵів йейисіа е паѵаІіЬиз. 2) І)е-
зсепзид ѵіа, диа <1е Іосо ейііо йезсіпйі- (
іиг. Сдѣлать иа берегахъ спуски, тииіге
ѵіат іп гірів, диа? Йеогвит йисіі. 3) Дѣ-
лать спускъ, тасиіагит питегит ті-
пиеге (йе ІіЬіаІіЬиз). Сдѣлать спускъ се-
гат сит оіео соттіессге.
СПУТНИКЪ, СПУТНИЧЕКЪ. Сира
(Йоііит), диа сегеѵівіа сопйііиг.
СПУСТЯ. Ро8І. С. нѣсколько дней,
аіідиоі розі Йіез. С. четыре дня, диагіо
розі йіе; диагіит рові Йіет. Три дня
спустя, Ігійио іпіегтізяо. С. нѣсколько
дней, раисі.ч ро8І йіеЬи8. С. долгое время,
тиііо в. Іоп^е роеі. С. годъ,аппо рові; рові
аппит; аппо ехасіо. С. нѣсколько дней,
іпіедесіів аіідпоі йіеЬив. С. долго послѣ,
та^по іпіегѵаііо. С. немного, ехі^иит ро8І.
С. не мало послѣ, рояі Іоп^ат аеіаіет. ,
СПУТАНІЕ, спутываніе. Ітріісаііо,
регІигЬаііо. .Спутанный, ітріісаіив, рег-
ІигЬаІиз, ітріехия, ітрейііиз, регріехи®.
СПУТЕШЕСТВЕННИКЪ. См. Спут-
никъ. Спутешествованіе, зосіеіаз іііпегів.
Спутешествую, ипа ргобсізсі, іііпегіз 80-
сіит е88в- Спутникъ, зосіиз 8. сотое ііі-
пегів. 2) Баіеііев. Спутники Юпптеро-
вы, Сатурновы, ваіеііііев Іоѵів, Яаіигні.
Спутники (представляющіе общество),
8осіі І1іпегі8, сотііея, диі ипа сит аіідио
ііег Гасіипі. Спутница, 8осіа іііпегів.
Спутствованіе, сопутствованіе, т. ч. спу-
тешествованіе. Сопутствую в спутствую,
т. ч. спутешествую.
СПУТЫВАЮ. Ітріісаге, іпігісаге, іт-
рейіге', регІигЬаге. Спутать нитки, йіа
ІигЬаге. 2) Ѵіисіге. Спутать ноги у ло-
шади, едиит сотрейіЬиз ѵіпсіге, ітре-
Йіге. 3) Р. т. сопІигЬаге, регсеііеге.
СПУЩЕНІЕ. См. Спусканіе. Спущен-
ный, йетівзив, ітіязив, йейисіііз; ітрипі-
ІП8 тІ88ив.
СПУЩИКЪ, (хепие ѵайогит ехріога-
Іогіз, дпі паѵев рег Ьгеѵіа ехрейіі.
265
СПѢ
СПЯ
266
СПѢВАНІЕ. Тепіаііо, ехріогаііо сап-
Ю8. Спѣваюсь, ипа сапеге, иі соисеиіие
ЬаЬеаІиг; сапіиш іеиіаге, ргаеіепіаге.
Свѣвающая, саиігіх, сапіаігіх.
СПѢЛОСТЬ. Маіигііае; таіигііав Іет-
реаііѵа. Спѣлый, спѣлъ, таіигиа, сои-
сосіие, тіііа. Спѣлыя яблоки, тіііа рота.
Спѣлая рожь, аесаіе таіигит.
СПѢТИСЯ, Сейеге Ьепе, ргозреге.
СПѢТЫЙ. Сапіаіив. Спѣть, сапеге,
сапіаге, йесапіаге.
СПѢХЪ. Ееаііпаііо, ргорегаііо, ргорѳ-
гапііа. Это дѣло къ спѣху , Ьос песеава-
гіит еві певоііит; гоз сиисіаііопет поп
гесіріі. Это дѣло.пе къ спѣху, піЬіі еві,
сиг ргорегаіо орив віі.
СПѢШИВАТЬСЯ. Аб рейса йеасеп-
<1еге, йе§гейі, йеаіііге еі іп огйіпіЬиа
вівіі. Спѣшивать, ециііаіит ай рейса йе-
всейеге уиЬеге.
СПѢШИТЬ. См. Спѣшу. Спѣшно, рго-
регѳ, Гееііпапіег. Спѣшность, Геаііпаііо,
ргорегаііо. Спѣшности должпо припи-
сать ошибки, Геаііпапііае еггогев ІгіЬи-
епйі, йериіапйі випі. Спѣшный, Гезііпапз,
ргорегаие, ргаесера, Гееііпаііопіа ріепив.
С. отъѣздъ, ргааесера ргоГесІіо. Спѣшу,
ргорегаге, Гагііпаге. Спѣшить отъѣздомъ,
ргорегаге аЫІшп. С. дѣтомъ, ргорегаге
пе&оіішп. С. сдѣлать кому платье, ѵеаіоа
аіісиі Геаііпаге. Нужно с., орив еві таіи-
гаіо а. ргорегаіо. Онъ спѣшитъ иттп до-
мой, ргорегаі йошиш. Спѣшить па по-
мощь, ргорегаге айіиіиш.
СПѢЮ. Маіигезсеге,ай шаіигііаіеш ѵе-
піге. 2) Юе рапе оі сагпе: регсодиі. Спѣ-
яніе, таіигііав, асііо, диа диій ай шаіпгі-
Іаіош регйпсііпг.
СПЯТИТЬ. Кешоѵеге, гѳйпсеге; р.ш.
съ ума спятцлъ, шспіѳ саріпе, аііепаіиа
езі. Спятиться, сопѵепіів, ргошіавіа, іп
Яйе поп віаге; йісіа геігасіаге (дпой еешеі
йіхі, поп шпіо). Онъ не знаетъ, что та-
кое значитъ спятиться, піЬіі еит а рго-
ровію йеіеггеі.
СПЯТЫЙ. (81.) Нпті рговігаіпа, йе-
уесіпв, аГЯісІпа, ѵісіпа.
СПЯЧЕНІЕ. Ветоііо. Спяченный, ге-
тоіив.
СПЯЧКА. Іпехри^иаЬіІіа роепе вотпі
песеваііаа, ѵеіегиив; ІеіЬаг°іа, ІеІЬагеие;
тогЬиа ІеіЬаг"ісив. Спящій, йогтіепв.
СРАБОТАНІЕ. СопГесІіо орегіа. Сра-
ботанный, сопГесІпа, ай йпет аййнсіиа
в. регйпсіпа, аЬеоІпІпв, регГесІпа. Срабо-
тать, сопйсеге, ай йпет аййпсеге. Я это
сработаю для васъ, Ьос ІіЬі е&о ейесіпш
геййат. Мы старались всѣми силами,
чтобъ это сработать для васъ, епіхе йа-
Ьатпа орегат, пІЬос йегеі.
СРАВНЕНІЕ. Сотріапаііо. 2) Сотра-
гаііо, соііаііо, сопіепііо. Сдѣлать с., соп-
Іепііопет Гасеге. Допустить с., сопіепіі-
опеш ЬаЬеге. Поставить въ сравненіе,
сотропеге гет сит ге а. геі. Пттн въ
сравненіе, сотрагагі роеае сит ге. Ника-
кого не допускать сравненія, пиііо тойо
сопГеггі, сотрагагі ровае сит ге. Въ
сравненіи съ чѣмъ, сотрагаіиа сит аіі-
диа ге, еі гет сит ге сотрагаѵегі.а; рго,
ргае аіідиа ге; ай гаііоиет аіісиуив геі. Въ
сравненіи съ тѣмъ, что случается, ргае
ео, диой Гиіигит ееі. Въ сревиеніи съ не-
бомъ земля есть только одна точка, іегга
ай ппіѵегаі соеіі сотріехшп дпаві рппсіі
іпаіаг оЫіпеІ. Ты счастливъ въ ср. съ
нами, ргае поЬіе Ьеаіпв ев. Въ ср. съ Ри-
момъ Альба будетъ мала, рагѵат АІЬат
ргае Вота Гоге. Не столько хитрый въ
сравненіи съ прочими Карѳагепцамп, Ьо-
то поп ай саеіега іп^епіа Рипіса саііійиа.
Въ пѣсняхъ Гомеровыхъ и Вврпіліевыхъ
находятся прекрасныя сравненія, іп сап-
ІіЬпа Потегі еі Ѵіг^іііі ехітіае випі аіті-
267
СРА
СРА
268
Ніибіпея. Сравненный, сотріапаіпз. 2)
Сотрагаіиз, соііаіиз. Сравниваніе, сот-
ріапаііо. Сравниваю, сотріаиаге, аедиаге;
аедипт, ріапит геббеге. Сравнивать до-
рогу, ѵіат сотріапаге. 2) Аедиаге, аб®-
диаге аіідиет аіісиі в. сит аіідио- Въ
послѣднее производство сравнили его
чипомъ съ братомъ, іп поѵіззіта бі$пі-
Іаііз ассеззіопе сит Ггаіге аедиаіиз езі.
3) Сотрагаге, сопГегге. Сравнивать древ-
нихъ съ новѣйшими, ѵеіегез сит гесеп-
ІіогіЬиз сопГегге; сотрагаііоиет теіегит
сит гесепЦогіЬпз іпзіііиеге. Если вы
сравните этихъ стихотворцевъ, то уви-
дите великое меікду ими сходство , соі-
Іаііз Ьіз биоЬиз роеііз зіЫ регзітііез еззе
ѵібеЬіз. Счастіе сравниваютъ съ коле-
сомъ, а жестокость (сердца) съ камнемъ,
Гогіипа сопГегіиг сит гоіа, бигіііез апіті
сит захо. Сравниваюсь, сотріапагі, ае-
диагі. 2) Аззедиі, аедиаге. Сравняться
въ успѣхахъ съ своими соучениками,
сопбізсіриіоз зиоз ргоцгеззіЬиз аедиаге.
3) Сотрагагі, сопГеггі, Никакая красави-
ца не могла сравниться съ Наталіею,
Каіаііа ѵепизіаіе согроііз рг® аіііз тахі-
те іпзідпіз егаі. Сравнивать между со-
бою величину жемчужинъ, сопГегге та-
Впііибіпет тагдагііагит. Сравнительно,
сотрагаіо. Сравнительный, сотрагаііѵиз.
Сравнительная степень, ^габиз сотрага-
ііѵиз. Сравнимый, уподобительный, сот-
рагаѣіііз, диоб сотрагагі роіеві. Сравнен-
ный съ землею, <1е]ес1из, зоіо аедиаіиз.
СРАДУЮСЬ. Си. Сорадуюсь.
СРАЖАЮ. Зіегпеге, Ьиті ргозіегиеге,
берсеге, аГПі^еге. Сразить непріятеля
съ коня, беЦсегс іюзіет едио. С. кого съ
яогъ, зіапіет регееііеге, а<1 Іеггат аГ0і-
&еге. С. рыцаря, иио ісіи ехапітаіит
едио ргжеірііаге. 2) Аіідиет 8. аііепіиз
апітит аГйідеге; аіісщиз апітит Ггап-
деге, іпГгтВеге. Эта ужасная вѣсть сра-
зила его, Ьіс асегЬиз пипііиз е)из апі-
тит аГОіхіІ.
СРАЖАЮСЬ. Ридпаге, бсриёпаге,сег-
Іаге, бесегіаге, сопіепбсге, бітісаге; сит
аіідио соп^гебі, соиОідеге. Упорно сра-
жатьсь, не уступать мѣста, сопГегге §га-
бипі. С. въ схватку, соііаіо ре<1е іпіег зе
бітісаге. Сражаться кулаками , ногами,
когтями, зубами, сегіаге ридпіз, саІсіЬиз,
ип^иіЬиз еі тогзи. С. палками, ридпаге
ГизІіЬиз. Со шпагою въ рукѣ, р. діабііз.
Ср. пѣтему, на лошади, ребе, едио соп-
ёгебі. Ср. съ непріятелемъ, таиит сит
Ьозіс сопОіееге. Сражаются , ридиаіиг.
Сражаться уиорно, не уступая мѣста
своего, ридпаге ргеззо ребе. С. При рав-
ныхъ силахъ, аедиіз ѵігіЬиз бітісаге. С.
съ успѣхомъ, ргозрегат абѵегзиз Ьозіѳт
ридпат Гасеге. С. невыгодно, съ сомни-
тельнымъ успѣхомъ, атЬідие сегіаге. С.
за свое отечество, рго раігіа ри^паге. Ср.
за жизнь, бе ѵііа бесегіаге. Сражаться
со страстьми, гезропзаге сирібіпіЬиз. 2)
81., соііібі, зе іпѵісет ргетеге, сопсиіеге.
Сражающійся, ри^папз , сегіапз, бесег-
іапз. Сражѳбный, ри^паіогіиз. Сраженіе,
ри^па, сегіатеп; асіез. Сухопутное , на
сухомъ пути, ргжііиш ребезіге, ридиа
ребезігіз. Морское ср., ргюііит паѵаіе,
рг®1іит тагііітит. Конное с.. ридпа
едиевігіз, рг®1іит едиезіге. С. Фарсаль-
ское, асіез РЬагзаІіса. С. упорное, ри§-
паіа зитта сопіепііопе ри^па. Всѣми си-
лами вступить въ опасное сраженіе, іоііз
ѵігіЬиз бізегітеп Ьеііі абіге. Завязать сра-
женіе, ридпат соттіііеге; іпіііит сои-
(Іі^епбі Гасеге. Вступить въ сраженіе, въ
бой, сит аіідио тапит сопзегеге; рг®-
Ііит іпіге. Совѣтовать вступить въ мор-
ское сраженіе, топеге, иі паѵаіі ргаеііо
сопіепбаіиг. Итти въ сраженіе, ін асіет
269
СРА
СРА
270
йезсепйеге, ай ргаеііит іге; іп асіет, іп
ргаеііит ргойіге. Приготовляться къ сра-
женію, ай ргаеііит зе ехрейіге. Вести на
сраженіе, іп асіеш ргойисеге; ейисеге.
Вступить въ сраженіе, ргаеііит, ри^пат
соттіііеге, Гасеге, сопзегеге; ргаеііо соп-
Іепйеге; асіе сопсиггеге сит аіідио; ргаг-
Ііо Йесегіаге; асіе йесегпеге. Предлагать
непріятелю сраженіе, а<1 ридпат ргоѵо-
саге Іюзіет; Ьозіі риртапйі роіезіаіет
йаге а. Гасеге. Пе отказываться отъ сра-
женія, ри^пагн поп Йеігесіаге; ри^папйі
роіезіаіет Гасеге. Избѣгать сраженія,
ргаеііо зирегзейеге. Возобновить, снова
начать сраженіе, ргаеііит гейіиіеп^гаге,
асіет гезіаигаге. Итти съ сраженія, ос-
тавить поле сраженія, ех ргаеііо ехсейеге;
асіе ехсейеге. Выиграть сраженіе, ргжііо
ѵіпсеге, зирегаге; зирегіогет еззе; зире-
гіогет йізсейоге; ѵісіогіат ех Ьозіе ге-
Гегге. Проиграть ср., ргаеііо ѵіпсі, зире-
гагі іпГегіогет йізсейоге. Пасть, убиту
быть на сраженіи, іп асіе сайеге. Сла-
бѣть въ сраженіи, агйогет ри^пае гетіі-
іеге. Въ жару сраженія, іпіег ірзат йі-
тісаііопет; іп агйоге ри^пае. Поле сра-
женія, ри»пае, ргаеііі 1оси8, дио ри^паіиг
ѵеі рирпаіигп езѣ Сойти съ поля сраже-
нія, ех асіе гесейеге. День сраженія, бит-
вы, йіеа ри^пае, ргооііі; йіез ргаеііі сот-
тіііепйі, соттізві. 2) Р. т. Человѣчес-
кая жизнь есть безпредѣльное сраженіе,
ѵііа Ііитапа езі регроіиит сегіатеп.
СРАЖЕННЫЙ. Ниті ргозігаіиз, йе- і
Іесіиз. 2) АГПісіиз, Ггасіиз, іпГгасІиз. Сра 
зить, см. сражаю.
СРАМЛЮ. Рийого аГОсеге, рийоге
аіісиі іпсиіеге. Срамиться, рийебегі, ге-
ѵегегі. Усрамиться сына, рийебегі ргоріег
Гііішп, геѵегегі Еит. Срамникъ, Ьото
зрпгсиз. Срамница, Гетіиа зригса, ігпри-
<йіса; соеппт. Срамно, Іигре. С. есть гла-
голати, Іигре езі ѵеі (еііаш) йісете; дпав
' оссиііе Ііипі, раігапіпг. Срамный, Іигріз,
Гсейиз, оЬзссепив. Срамныя словА, ѵегЬа
оЬ8Соепа.
СРАМОСЛОВІЕ. Тигрііодиіит , іиг-
рііийо ѵегЬогит; зегто іигріз еі оЬзсое-
ппз; Гоейа еі Іигріз огаііо. Срамословепъ,
Іигріа, Гоейа іодиепз ; оЬзсаепиз. Срамо-
словный, ѵегЬа оЬзсоеиа сопііпепв.
СРАМЪ, СРАМОТА. Рийог, Гоейііаз,
Іпгрііийо. Къ сраму вамъ говорю, ай ри-
йогет ѵоЬіз іпрсіепйит йісо, зсгіЬо.
Срамъ сказать, пеГаз йісіи.
СРАНИВАНІЕ, можно выр. гл. Сра-
ниваю, Гасеге, иі аіідиій сайаі. Вѣтромъ
сронило яблони, ѵепіиз рота йеси83ІІ.
СРАСЛЕНЪ. Сопсгезсеиз, ииа Іеггае
іпзегіив; ргорогііопе сопѵепіепв.
СРАСПИНАСЬСЯ. (§1.) Спа сит аіі-
дио сгисі аГПрі.
СРАСТАЮСЬ. Сопсгевсеге, соаіевсдге.
Эти два дерева срослись, Ьае йиае а гЬогев
сопсгеѵегииі. Пальцы срослись, йідііі
сопсгеіі. Смоковнипа срастается съ олив-
нымъ деревомъ, іісив соаіезсіі оііѵае,
СраЬтаніе, при срастѣніи, іи соисгезсепйо.
2) Оиой сопсгеѵіі 8. сгезсепйо зиисішп
езі.
САРАЦИНСКОЕ пшено. Огужа заііѵа.
СРАЧИЦА. (81.) ЯиЬпсиІа, іпйизіит.
СРАЩИВАЮСЬ. Іпіег зе ітріісагі.
СРЕБРЕННИКЪ. 8іс1из. Сребреный,
серебряный, аг^епіо ргоргіиз; агдепіеиз.
! Серебрецо, см. серебро.
СРЕБРИСТЫЙ. Агеепіозиз, аг^епіо
Гегііііз.
СРЕБРОВИДНЫЙ. Соіоге аг^епіео.
С. цвѣтъ луны, сребровидная луна, соіог
іииае агдепіеиз.
СРЕБРОДАНЕНЪ. Ѵиі ІгіЬиІит аг-
депіо сопзіапз Гасіі, соиГегі.
СРЕБРОДѢЛЪ, СРЕБРОЛІЯТЕЛЬ.
271
СРЕ
СРЕ
(81:) Аг{>епІіГех, агіііех ѵазогит аг^епіе-
огит.
СРЕБРОКОВАЧЪ и СРЕБРОКУЗ-
НЕЦЪ. АгуепІіГех, ГаЬег аигагіиз, ѵазси-
Іагіив.
СРЕБРОЛЮБЕЦЪ. Ното сирідпв ре-
сипіге з. питтогит; аѵагив. Сребролю-
бивый, сребролюбивъ, сирідпв ресипіае
8. пшптогит. Быть сребролюбиву, (е-
пегі; сирідііаіе ресипіае. Сребролюбіе,
сирідііаз, аѵідііаз ресипіае; аѵагіііа.
СРЕДА и СЕРЕДА. Віев Мегсигіі. По
середамъ, діеЬиз Мегсигіі. 2) 51., теді-
ит, тедіа рага. Изъ среды себя, ех ее
іреіа ех зио ірвогит питего. — Среди,
іп тедіо. Среди доиа, іп тедіо аедіит.
Въ особыхъ выраженіяхъ и оборотахъ
употреблнется іігіи.ч — слово въ этомъ
значеніи болѣе принадлежащее поэтаиъ:
среди глубокаго мира, іп іпііто зіпи
расіз. Но большою частью среди выра-
жается прилагательнымъ. С. города, іп
медіа игЬе. ,С. дома, іп тедіів аедіЬиз.
Среди горъ и болотъ, тедіо топііит еі
раіипдит. Достойно замѣчанія, что те-
діиз придается къ такому существитель-
ному, подъ цоимъ разумѣется средняя
часть: колонисты поселились среди Ла-
ціума, соіопі іп тедіа Паііа сопзедегипі.
Впрочемъ, даже у самаго Цицерона, при
тедіиз, полагается р. падежъ: другой
замокъ находится среди города, аііега
агх игЬіз тедіа егаі (Саез.). С. зимы,
тедіа ,|ат Ьіете; адиііа )ат Ьіете. С.
аезіаіе тедіа я. зитта.
СРЕДИГРАДІЕ, (81.) Медіит а. тедіа
рагз пгЬіз; тедіа игЬ8.
Средиземное море. Маге тедіит,-
таге іпіогпит. Римляне выражали чрезъ
таге повігшп.
СРЕДИНА, СЕРЕДКА. Медіит, те-
діа рагз; тедіа ѵіа; сепігит; шпЬіІісив
272:
(относительно земель)» Сред. Италіи, ит-
ЫІісиз Пай®. Ср. Греціи, тедіит Сгае-
сйе вгетіит. Средина дня, тедіит діоі,
тедіиз діеа. Отстоять равно отъ среди-
ны, враііо иігітдие рагі дізіаге. Ср. цѣ-
лаго ипра, 1оси« тедіиз типді. Про-
биться въ средину непріятельскаго вой-
ска, рег тедіат Ьозііит асіет егитреге.
Разрѣзать что на срединѣ, аіідиід те-
діит весаге, регвесаге. Разорвать по
срединѣ, тедіит аіідиет дівгитреТе.
2) Держаться средины всего надежнѣе,,
безопаснѣе, тедіо Іиііззітиз іЬіз. Наблю-
дать во всеиъ средину, іп отпіЬив теді-
осгііаіет Іиегі. Между миромъ и войною
нѣтъ средины, іпіег Ьеіішп еі расет
тедіит піЬіі еві. Средина зимы, тедіа
Ыетз, Ь. адиііа. Средина вѣка, дітіді-
аішп зесиіит. Срединный, іи тедіо вііив.
Средній, тедіиз іпіегтедіпз. С. палецъ,
тедіив ді^ііиз, так. Гатозиз или іпГатів.
Средняя дорога, ѵіа тедіа. Средній ростъ,
віаіига тодіса. С. возрастъ, тедіа аеіаз.
Средняя цѣна, тодісит ргеііит. По
среднему, поп заііз Ьепе, ІоІегаЬіІіІег.
Быть средняго возрасту, согрогіз ЬаЬіІиз
іиГга ргосегііаіет віаі. Среднее понятіе,
средній терминъ, поііо іпіегтедіа.
СРЕДОВѢКЪ. Медіа? аеіаіів. Средо-
вѣкъ, тедіа эеіаз.
СРЕДОСТЕНІЕ. Рагіез іпіег&егіпив.
СРЕДОТОЧІЕ. Сепігит. Ср. земли,
сепігит Іеггае. Сыскать ср. въ кругѣ,
сігсиіі сепігит диаегеге.
СРЕДСТВЕННО. Медіосгііег, тодісе,
ІоІегаЬіІіІег. С. ученый, тедіосгііег а
досігіпа іпзігисіиз. С. богатый, тодісе
Іосиріез. Средственный, тедіосгіз, тоді-
сиз. С. ростъ, тодіса віаіига. Средствен-
ное состояніе, зогз тедіа, тодіса. Люди
средственнаго состоянія, Ьошіпез ніеді-
273
СРЕ
СРЕ
274
осгез. Сред. ораторъ, поэтъ, тедіосгіз
огаіог, роеіа.
СРЕДСТВО, Ѵіа, гаііо, сопзііішп, чиод
фііз іпіі. С. ведущее къ пѣли, ід <[оо<1
ео, чио іпіепбів, Гегі гедисіічие. Избрать
ср., гаііопепі, уіапі іпіге, сареге, ведиі.
Прибѣгать къ средству, а<1 гаііопепі аіі-
Чиапі сопіи^еге. Чрезъ это средство вы
избавитесь отъ затрудненія, отъ замѣ-
шательства, Ьас ѵіа ех ітребііо ехреді-
ішп Гасіез. Употреблять внѣшнія средства,
ехіегпіз абіитепіів иіі. И ты не прибѣ-
гаешь къ этому средству? нечие іи всі-
іісеі еосопіи§ів8? Не знаю, какое принять
средство, пезсіо, чио те ѵсгіат. Или
пѣтъ никакого средства мнѣ избѣжать,
отдѣлаться? Ріиііопе е§о расіо ейидоге
роіего? Испытать всѣ средства, отпіа
ехрегігі. Припять вѣрныя средства къ
достиженію цѣли, сегіаш гаііопепі зециі
ад сопвечиепбипі ід, чиод ѵоішпив. Ис-
пробовать самое крайнее, послѣднее
средство, ехігеіпшп сопзіііит зедпі.
СРИНОВЕНІЕ. Ве.іесіив. Сриновен-
ный, бе]ес1пб, беіигЬаіив, бериівив. Срн-
путь, (Іерсеге, беіигЬаге, сіереііеге. С. съ
горы камень, захит топіе дедоеге.
СРИСОВАНІЕ. Иеві^паііо, деГогтаііо.
Срисованный, деііпеаіпз , беГогтаіиз.
Срисовать, ііеііпеаге, беіогтаге.
СРИСТАТИСЯ. Арргорегаге, ассп-
геге.
СРОДИЧЪ и СРОДНИКЪ. Со^паіиз,
ргоріпчиив, песевзагіиз, арпаіиз. Онъ мнѣ
сродникомъ причитается, ее рго соёпаіо
тео ёегіі, зе со^паіит теши ѵосаі.
Сродница, содоаіа, сопаап^иіпеа. Срод-
ничій, ссыпай, ргоріпчпі.
СРОДНО. Каіигаіііег, паіига. Срод-
пый, паіигаііз айріе іпвііиз; іп^епііиз. Вся-
кому животному сродно защищать жизнь
свою, ипісшчпе апітапііипі іипаіа езі
5иі сопвегѵапді сирідііаз; паіига іп&еппіі
отпіЬиз апітапііЬи8 сопвегѵапді «иі сирі-
дііаіет. Что человѣку сродно, диод Ію-
тіпі паіигаіііег іпеііит еві. Сродно, Іюс
паіига іпеііит еві, иі. Желаніе находить
истину сродно человѣку, паіига йопііпі
сирійііаіет іп^епші ѵегі іпѵепіеиді. Че-
ловѣку сроденъ обычай слѣпо спѣшить
за другими, чего самъ начать не хочетъ,
іпзііа пюгІаІіЬпа паіига ргореге зециі,
Чиае рі^еі іпсЬоаге.
СРОДСТВО. Ргоріпчиііав, со^паііо,
песеезііидо, а^паііо, аійпііая. Мы съ нимъ
въ сродствѣ, іііе тіЬі ргоріпчиііаіе соп-
|ипсіив езі.
СРОКЪ. Ріев сегіив; іѳтриз бпііит,
дейпііит. Послѣдній с., Іегтіпив ре-
гетріогіиа. Срокъ нѣсколькихъ дней,
раисогит діегит іпІег|есІЦ8. Нанять ко-
го на срокъ, <1іет іп зіаіиіит аіічиет
тегседе сопдисеге. Платить въ извѣст-
ные сроки, сегііз репяіопіЬиз зоіѵеге.
Назначить срокъ, діет 8іаіиеге, сопзіііи-
еге, ргжйпіге. Даль срокъ, сошрегеді-
паііопет Іаг^ігі. Дать кому срокъ для
заплаты, діет аіісиі ргюяіііиеге, даге.
Годовой с., діев аппиз. Срокъ еще не
пришелъ, діез попдит езі. Заплатить въ
три срока, ІгіЬиз репзіопіЬиз зоіѵеге. Въ
первый срокъ тотчасъ заплатить, ргі—
таги репзіопет ргюзепіет питегаге. Въ
тесть одинакихъ сроковъ, зех репзіопі-
Ьнз аечиів. Платить по срокамъ, посроч-
но, сегііз репзіопіЬиз зоіѵеге. Дай срокъ,
ехзресіа, тапе.
СРОНЕНІЕ, при сроненіи вѣтромъ
яблокъ. Іп десиззіз ѵепіо рошіз. Сронен-
ный, деіаіиз, чиод сесідіі. Сронить, см.
Сраниваю.
СРОСЛЫЙ. І’иЬев, пиЫІіз, адиііпз.
СРОСЛѢНЬ. Тгипсив ѵеі гатиз, диі
зерагаіиз еві еі розіЬас аііѣі йеппо соп-
275	СРО
сгеѵіі. Сростокъ, диа гее ипа соп-
сгеіае.
СРОЧНАЯ, Сііаііо (у вовв.).
•СРОЧНЫЙ. Юіеі сегіі, (строгія йпііі.
СРУБАНІЕ, СРУБЛЕНІЕ. Саяпга.
Срубаю, сачіеге, сопсісіеге, доІаЬгіз зіег-
пего. Срубить дерево, агЬотст сачіеге,
йесійеге. 2) Срубить избу, ашісіига ачііпт
Гасеге; Іі^па азсіаіа аб сопсіаѵе сотро-
пеге. Срубаюсь, сгеді, сопсіді, боІаЬгіз
зіогпі. Срубленный, саапв, сопсізиз, <1о-
ІаЬгія зігаіиз. 2) Срубленная изба, атісіиз
ачііпт. Срубъ, атісіпз аебіит. С. въ ко-
лодцѣ, 1і{>пси8 риіеі атісіиз.
СРУЧНО. Соттобѳ. Сручный , сот-
тодиз. 2) Коіпз. Онъ ему сручный, по-
ііззіті іпіег зе.
СРЫВАНІЕ. Ехсізіо, ехсідіит, аѵиіаіо.
Срываю, бігиеге, еѵегіеге, ехзсіпбеге,
зоіо ащиаге. Срыть укрѣпленія, типі-
тепіа з. тппіііопез бігпеге, зоіо адпаге.
С. городъ до основанія, игЬеіп а Гипда-
топііз ргогиеге. С. стѣны города, пгЬет
тсспіЬпв йепидаге. С. крѣпость , агсега
зиЬѵегІеге. С. гору, топіет зоіо аедпаге,
соаедиаге; га. зиЬѵегІеге.
СРЫВАЮ. ѴеІІеге, аѵеііеге, геѵеііеге,
сагреге, (Іесѳгреге, Іепеге. Сорвать ябло-
ко, ротит ѵі ех агЬоге аѵеііеге. С. пе-
чать, зі^пит аѵеііеге. С. замокъ у две-
рей , геѵеііеге сіапзіга рогіагпт; сіаизі-
гшп, зегат аѵеііеге ГогіЬиз. С. голову,
аѵеііеге сариі. С. перевязку съ раны,
тапіЬпя ѵиіпиз діѵеііего. Вѣтромъ сор-
вало крышку, ѵеЬетепв, ѵепіпз дегітіі
Іесіит. 2) Р. га. Ггапбиіопііз адиІаІіопіЬиз
сігсптѵепіге,деІгаЬегееІ ІгапзГегге аб ве;
етип^еге. Сорваться, зоіѵі. Собака сорва-
лась съ цѣцн, саііів ех саіопа в. саіепа
8ОІПІП8 еві. Срывъ, боппт, іагдіііо, <;иа-
8І08 весгеіі. Взялъ сто рублей срыву,
, ТРѢ	276
Вдет сепіит гиЬоІІіопіЬиз соттиіаѵіі;
<1опо Сопіпт гиЬеІІіопит тоіпз езі.
СРЫТІЕ. ЕХСІ8ІО, охсійіиш. Срытый,
ііігиіиз, еѵегзпз, ехсізиз, зоіо ачріаіив.
СРѢЗАННЫЙ. Яосіпз, девѳсІиз,<Іери-
Іаіиз. Срѣзень, сгизіа рапів сіезесіа.
СРѢЗИТИ. V. оЬз., Гоепив Гасеге; Гсе-
пиз іпіцпиш Гасеге, Гсепегагі.
СРѢЗОКЪ, Рагв зосіа, дезесіа.
СРѢЗЪ. Бесііо, дезосііо. 2) Іпсіэіо, іп-
сізига. Срѣзываніе, срѣзаніе, зесііо, (Іе-
зесііо. Срѣзываю, засаге, бевесаге, <1ери-
Іаге, аЬзсішІеге. Срѣзать верхушку у бе-
резки, бесаситіпаго Ьріиіат. 2) Срѣзать
съ ногъ, ІигЬаге гаііопез аіісиі из, а1іси]из
апітшп сопіпшіеге, регІигЬаге ; апішит
аііси]п8 де зіаіи зио детоѵеге. Срѣзыва-
юсь, зесагі, (Іериіагі.
СРѢТАЮ. См. Встрѣчаю. Срѣтеніе,
встрѣчеиіе, оссигзаііо. Срѣтеніе Господ-
не, Гезіиз <1іее Ригійсаііопів Магіае. Срѣ-
тенный, см. Встрѣченный. Срѣтенскій
соборъ, ессіевіа саіііебгаііз, дпа іп Ьопо-
гега ригШсаІіопіз 8. Магіае сопдііа еві.
СРЯДУ. 8іпе йізсгігаіпе; йеіпсерв; соп-
Ііпио, рег. Сражались двѣ недѣли сряду,
рег диіпдесіш <1іез ридпаіит еві. Когда
сражались 5 часовъ с., сит евэеі ри§па-
Іит сопііпепіог Ьогав циіікріе. Нѣсколь-
ко лѣтъ сряду, а1і(]іюІ. аппов сопііпиов.
Рыцари около 50 лѣтъ сряду исправляли
должность судой, ециевіег огсіо ^ийісаѵіі
аппов ргоре диіпциа^іпіа сопііпиоз.
СРЯДЫ. Ргаерага1іопез,аррага1из. Сря-
жаю, аггааге, іпзігпего, гаипігѳ. Сряжать
кого въ походъ, геЬиз ошпіЬпз аб ЬеІ-
ішп а. аб ехреіііііопет песоззагіІ8 іпзігп-
оге. Сражаюсь, рагаге, ргоСсівсі. С. въ
дорогу, ііег айогпаге. Сряя:енныіі, агта-
Іиз, огпаіив, іпзігисіиз, типііиз.
СРЯЩЪ. Ітреіиз, іпсигзпз; савив Гог-
Іиііиз, саіатііав диаеѵіз.
277
ССА
ССО
278
ССАДКА. Верозіііо. 2) Сопігасііо (<1е
райпо). 3) Сгуеіаіііхаііо. Ссаженный, Де-
розііиз. Ссаживаю, Деропеге. Ссадить ди-
тя со стула, іпГапіещ До зеДіІі ІоІІеге. 2)
Аііогеге, ваисіаге. Ты мнѣ ссадилъ ко-
жу съ ноги, сніеш сгигіз тіЬі аііегівіі.
Сѣдло ссадило лошадь, ерЬірріит ѳдиі
Догзиш заисіаѵіі. Ссаживаюсь, Дероиі,
Деогзига ропі, Дезирег рош.
ССАРИВАЮ. V. рІеЬ. сиггеиіет аІі-
диіД диавгеге; сиггеиДо аіідиет іизедні,
регзедиі. 2) Еипот Дисіогіит зоіѵеге.
ССАСЫВАНІЕ. 8исіиз. Ссасываю, ех-
зи&еге, зиссиш еѵосаго. Піявица ссосала
изъ опухоли кровь, зап§иі8и§а (итого
запдиіпет ехзихіі.
ССАТИ. См. Сосать.
ССАЧИВАЮ. ПергеЬопДеге, сошрго-
ЬепДеге, аггіреге. Ссочить бѣглаю, аіі-
диога ех Си^а геІгаЬеге.
ССЛАВЛЮ. Рагііог ^ІогіОсаге, сеіе-
Ьгаге. Сславитым, рагііег §1огі(іса(пв, се-
ІеЬгаІиз.
ССЛАНИВАНІЕ, ССЛОНЕНІЕ, соп-
уипсііо рег зиіигат. Ссланиваю, соизиеге
Диоззіппз, Дио Іаіега ѵезііз. Ссланива-
юсь, зпеиДо соіупп&і, сопзиі.
ССОВАНІЕ, при ссованіи. Іп (Іе іги-
ДеиДо.
ССЛОНКА. 8иіига, диа чиіі! аззиііиг.
ССОВЫВАЮ. І)е(гиДеге, Дѳ(игЬаге,
Дереііего; аіідиет ргзесірііет сіаго. Ссо-
вывать снѣгъ съ кровли, піѵеа Дерсоге
іесіо. Ссунуть что съ мосту въ воду, аІі-
диіД Де ропіе іп Яиѵіит ДеігиДеге. С.
кого съ мѣста, аіідиет 8пттоѵеге, До-
роііеге; а. сігситѵепіге.
ССОРА. Кіха, уиг^іит, сопіепііо. Они
въ ссорѣ, іпіег ае ДіззіДепІ; ехаівііі іпіег
ео8 іигціит. Я въ ссорѣ съ нимъ, тіЬі
сит ео гіха ееі. Поднимать ссоры, гіхаз
ехсііаге, соттіііеге. Заводить ссору,
З’иг^іо аДогігі аіідиет. Быть самому' при-
чиною ссоры, гіхат сопІгаЬеге. Искать
случая къ ссорѣ, упгеіі саизат іпГегге;
іп гіхат гиеге. Выдумывать ложныя
причины для ссоры, Де іпДизігіа гіхат
сіеге. Прекратить ссоры, сопігоѵегзіаз
аеДаге, Дігітеге. Быть съ кѣмъ ие въ
малой ссорѣ, ехегсеге іттісіііаа свт аіі-
дио. Частыя и великія съ кѣмъ ссоры,
сгоЬгж асегЬю спт аіідио вітпііаіез.
Давнишнія съ сосѣдями ссоры, ѵеіивіге
сит ѵісіпіа зітиКаІез. Ссора до добра не
доводитъ, пиііиз ех гіха Ггпсіиз; піі Ьопі
еГПсііиг е гіха. Ссореніе, сегіаііо, а1(ег-
саііо. Ссорливость, гіхапДі, аІІегсапДі
зіпДіит. Ссорливый, ссорливъ, ГІХО8П8,
упгдіозиз. Ссорный, сегіаііопет, сопсег-
іаііопет, гіхат сопііпепз. Ссорныя дѣ-
ла, гез сопігоѵегвае, соп(гоѵег8Іоззе. Ссор-
щикъ, гіхаіог. йото гіхозиз. Ссорю, ДІ8-
аосіаге-, ДізсогДот геДДеге; ДізсогДіат
тоѵеге іпіег Ьотіпез. Ссорить пріятелей,
ДізсогДіат іпіег атісоз тоѵеге. Ссорюсь,
гіхагі, іпітісіііат зпзсіреге снт аіідио.
Кто хочетъ съ кѣмъ поссориться, тотъ
легко найдетъ къ тому случай, иричину,
таіе Гасеге диі ѵиіі, ппздиат пои саизат
іпѵепіеі.
ССОСАНІЕ. 8исіп8.
ССОЧЕННЫЙ. СотргеІіопмі8, аг-
геріиз. Ссочить, см. Ссачивак>.
ССУ. См. Сосу.
ССУДА. Ргеиегаііо. 2) Кез соттоДаіа!,
иіопДит аііспі Даію, ІгаДііаа. Отложить
деньги на ссуду , ресипіат аД тпіио
ДапДшп аероиоге. Ссудный, изигагіпз.
Ссудная казна, тепза изигагіа; ігарега
Гоепогаіогит риЫіса. Ссужаю, сотто-
Даге, иіепДит аіісиі ІгаДеге; тиіиит
Даге. Ссудить кого чѣмъ, аіісиі аІідиіД
вирреДііаге. С. кого для начатія хозяй-
ствованія, аіісиі аІідиіД рга тапи Даго,
279
ССУ
ССѢ
280
пнйе иіаіиг. Ссудить кого книгою, ІіЬгит
аіісиі иіепйит йаге. Ссуженіе, Гсепегаііо.
Ссуженный , тиіиат Йаіив, соттойаіив,
зиррейііаіив.
ССУНУТЬ. Си. Ссовываю. Ссунутіе,
<1е]есІЧ8. Ссунутый, Йе)ес1п8, йеігизиз,
йеІигЬаІпз.
ССУЧЕНІЕ, ССУЧИВАНІЕ, можно
выр. гл. Ссученный, сопіогіив, іпіогіиз.
Ссучиваю, сопіогдиеге , ініогдиеге, йи-
ріісііег сопіогдиеге. Ссучиваюсь, соп-
Іогдиегі; йиріісііег сопіогдпегі. Ссучка,
т. ч. ссученіе. 2) Мой и 8, гаііо, Ьоііііая
сопіогіогпт.
ССУЩІЙ. Еасіепв; іпГапя.
ССЫЛАНІЕ. Міввіо, аЫедаІіо; геіе-
даііо, ехіііпт. Сылаю, тіііеге аіідио,
атапйаге (для чего нибудь). 2) Вітіі-
іеге, е. §. Гатиіит. 3) Атоѵеге, йерог-
Іаге, геіедаге, ерсеге. ссылать въ ссыл-
ку, іп ехіііит тіііеге. реііеге ерсеге;
ехіііо аіідиет аГйсеге. Ссылаюсь, аіідио
тіііі, атапйагі; Йішіііі; ге1е§агі, атоѵегі,
йерогіагі. 2) На кого, па что, Іезіагі аіі-
диет; ргоѵосаге ай аіідпет. Онъ ссы-
лается въ этомъ на Геродота, Ьае іп ге
Негойоіит Іевіаіпг. Ссылаться въ дока-
зательствѣ на Св. Писаніе, іп ргоЬапйа
ге ргоѵосаге ай в. 8сгірІигат. Ссылаться
иа примѣръ, ехетріит аііедаге; аіТегге
аіідпій; ехепзаііопе, йеГепвіопе аіідиа иіі.
Ссылаться на родство съ кѣмъ нибудь
знатнымъ, ай а1ісп)ив апсіогііаіет сопГег-
ге. Ссылка, тівзіо, тіззпв. 2) Неіедаііо,
ехіііпт. Ныть въ ссылкѣ, іп ехіііит тіз-
вит евве. 3) Ргоѵосаііо ай аіідиет. Ссы-
лочный, іп ехіііит тіввпв, риівив, е)ес-
Іив.
ССЫПАНІЕ. Іпдевіиз. Ссыпанный,
іпдевіив, соп]ес1п8. Ссыпаю, іпдегеге,
сопрсеге. С. муку въ ларь, Гагіпат іп
агсат (сівіат) іпдегегс. Ссыпаюсь, іп-
еегі, сопрсі.
ССЫХАЮСЬ, йіесагі, ехзіссагі; ех-
зіссаіит, йигит евве е пітіа агійііаіе.
Сапоги ссохлись, саіідае тиііа зіссііаіе
сопГгасІае зипі.
ССѢДАЮ, съ коня. Ве8сепйеге едио
8. ех едио.
ССѢДАЮСЬ- Вейпсі. Сапоги ссѣлись,
саіідае сопігасіае , соапдигіаг , соагсіаіж
зипі. Сукно отъ мочки ссѣлось, раппив
іп сорІгаЬепйо гейисіив еві. 2) Соп-
сгевсеге. Ссѣвшееся молоко, 1а₽ ^еіаіит,
сопсгеіит.
ССѢКАНІЕ, ССѢЧЕНІЕ. Атриіаііо.
Ссѣкаю, атрпіаге, весаге, йезесаге, сае-
йеге, аЬвсійеге, йесійеге, ргаесійеге (спе-
реди), виссійеге (снизу). Ссѣчь вершину
у дерева, агЬогет йесасптіпаге. Ссѣка-
юсь, атриіагі, весагі, йевесагі, аЬвсіпйі.
ССѢКЪ. ЬатЬпв ѵііпііппв.
ССѢЛЫЙ. Сопігасіпз, гейисіив; соп-
сгеіив, деіаіив.
ССѢЧЕНІЕ. См. Ссѣканіе. Ссѣченный,
весіпв, йевесіив, атриіаіпв.
СТАВЕНЬ. Мипітепіпт Гепезігю; Ге-
певігагпт Іитіпа ѵаізаіа. Отворить став-
ни, йіет айтіііеге. Закрыть окна став-
нями, тппітепіа Гепевігагпт орропеге.
СТАВЕЦЪ, СТАВЧИКЪ. С.епи8 1і§-
пае раііпае.
СТАВКА. Соііосаііо, розіііо. 2) Тепіо-
гіит (для солдатъ), ргюіогіпт (для глав-
наго военнаго начальника у Римлянъ).
3) Циой іп тейіпт ргоГегІпг, вогв; диой
соттіііііиг. Вы не поставили своей став-
ки, піЬіІ а іе іп тейіпт ргоіаіпт еві; иіі
іп тейіпт ргоіпіівіі.
СТАВЛЕННАЯ грамата. Тевіітопіпт'
а1> Ерівсоро поѵів васегйоііЬпв йаіпт, рго-
Ьапв, зе геѵега сопвесгаіоя евве. Ста-
вленикъ, аЬ Ерівсоро йіасопиз ѵеі за-
•281
СТА
СТА
282
Г
И \
сегдоз деяійпаіпз; сапдідаіиз. Ставлени-
ческій, е]пвтоді саидідаіі.
СТАВЛЕНІЕ. Розіііо, ітровіііо.
СТАВЛЕННЫЙ. СоІІосаіив, рокііив,
віаіиіиз. Ставлю, ропеге, віаіиеге, сопвіі-
Іиеге, Іосаге, соПосаге. Ставить иа ме-
жахъ столбы, раіов Іегтіпаіеб віаіиеге.
С. лѣса къ строенію , ре^таіа ад ждій-
сіит зіаіпеге. С. на мѣсто, вио Іосо ро-
пеге. 2) Ставить солдатъ въ боевой по-
рядокъ , тііііев 8. ехегсііит іпзігиеге;
асіет 8Ігиеге, іпзігиеге, іпвіііиеге. С. сол-
датъ иа холмѣ, тііііев іп соііо сопзіііи-
еге. 3) Аезіітаге, Гасеге, дпсеге, репдеге,
ЬаЬеге; за велико, та§пі; за мало, рагѵі.
Ни во что что ставить, аіідиід тиііо Іосо
питегате; а. деврісеге. Его ни во что
ставятъ, ппііиз 8. пиііо нптего аіідпіз
ЬаЬеІиг; івіе пиІІив еві. Что я ставлю за
велико, дпод тіЬі ріигіті еві. 4) 8иЬѵе-
Ьеге, даге, вівіеге, ехЬіЬеге. Ставить ре-
крута, ад ехегсііпт деѵеііеге, вівіеге.
Ставить деньги въ государственную каз-
ну, ресипіат іп гегагіпт геГегге. С. ра-
боту, аіііріід регйсеге. С. лѣсъ и кирпичъ
для строенія. ехЬіЬеге 1і§па еі Іаіегев ад
юдійсіа ехзігпепда. С. для чьего дому
живность и мясо, ѵоіаііііа еі сагпет аіі-
сиі ргжЬепда гедетіззе. 5) Ставить по-
стой, тііііев іп Ьовріііит дедисеге. 6)
Ставить вѣ священники, діаконы, зоіетпі
гііп іп огдіпет сіегісогпт гесіреге; іп-
ап§пгаге засегдоіет, діасопит. 7) Ста-
вить па счетъ, іп гаііопет іпдпсеге, іп
таііопіЬпв іпдпсеге, геГегге; гаііопіЬпя
вегге аііспі ехрепвит; ітрпіаге аіісиі.
Ставлюсь, ропі віаіиі, сопвіііиі, Іосагі;
соііосагі. Для означенія разстоянія мѣстъ
ставятся по дорогамъ поверстные стол-
бы, ад девідпапдав Іосогит дізіапііаз іп ѵіів
раіі Іегтіпаіез сопвіііиипіиг. 2) 8е соі-
Іосаге аіідио Іосо.
СТАВРОПИГІАЛЬНЫЙ монастырь и
СТАВРОПИГІЯ. Мопавіегіит. поп ерів-
сораіі Гого, пЬі іііид еві, вед засгаііввітае
вуподо ргохіте зиЬ]есіит.
СТАДІЯ, віадіит, враііит редит всх-
сепіогпт. 2) Сиггіспіит, диод віадіит
а;дпаІ.
СТАДНЫЙ. Сге§ів, еге"а!ів. Стадные
собаки, сапев ра8Іога1ев, равіогісіі, ре-
сиагіі. Стадо, {,'гех, агтепіит. С. крупна-
го п прочаго скота, §гех агтепіогпт
геіідпідие ресогів. Стадо отличныхъ ко-
былицъ , §гех поЬіІіввітагит едиагит.
2) Сгех. С. павлиновъ, дгех раѵопит. С.
птицъ, §гех аѵіпт ѵоіапііпт. С. сквор-
цовъ , ѵоіапіез саіегѵаііт віигпі. Сельди
ходятъ стадами, Ііаіісев саіегѵаііт ті-
{?гапІ. Кровожадные волки часто по лѣ-
самъ ходятъ стадами, и тогда побужда-
емые голодомъ нападаютъ на жалкій
скотъ, оставленный бѣжавшимъ пасту-
хомъ , іпгтаііт за?ре 8ап§иіпоІепІив 1п-
рогит ехгсііия рег зуіѵаз ^гадііиг; Іпт
зіітпіапіе Гате іп тізегаз респдев, си-
віоде Гидаіо, ітреіит Гасіппі.ѵ Стажусь,
саіегѵаііт ве соп$ге§аге, соп§ге§агі, соп-
ѵепіге. Волки зимою стадятся, Іпрі Ьі-
Ьегпо Іетроге саіегѵаііт сопдго&апіпг.
Отлетныя птицы стадятся, аѵев ігапз
таге ѵоіапіев саіегѵаііт аЬеипІ.
СТАЙНЫЙ, гуси, лебеди стайныя
птицы. Апвегев, судпі зипі аѵев, дпж
саіегѵаііт ѵоіапі. Стаиться, саіегѵаііт
ѵоіаге.
СТАКАНЪ, СТАКАНЧИКЪ. Ѵав ро-
іогіит, роспіит.
СТАКИВАЮСЬ. 1>е аіідпа ге сѳпѵе-
піге. Они стакнулись въ цѣнѣ, де ргеііо
сопѵепёге.
СТАКТИ, Яіасіе, Ьаіваті деппв.
СТАЛАКТИТЪ. 8іаІасІііе8.
СТАЛКИВАНІЕ, ири сталкиваніи. Іп
283
СТА
СТА
284
йеігийепйо,- йит йеігпйеііаі. Сталкиваю,
йеігпйеге, йеІпгЬаге, йереііеге; аіідиет
ргжсірііет йаге. Столкнуть кого съ мѣс-
та, аіідиет іосо йереііеге. С. кого въ
ровъ, аіідиет Гоѵеа. С. съ замка ьъ море,
йеігийеге агсе. С. съ лѣстницы, ргасірііет
рег всаіаз аіідиет а^еге.
СТАЛКИВАЮСЬ. ОЙегійеге аіідиет,
оссигеге аіісиі, іпсійеге іп аіідиет. 2)
Асситпіагі, сгевсеге. Оттолкнулось мно-
го дѣлъ, тиііа пе^оііа сгеѵегипі.
СТАЛМЕЙСТЕРЪ. 8іаЬи1і ргжГесІив.
СТАЛЬ. СЬаіуЬв, асіев Геггі или одно
асіев; писіеив Геггі. Стальный, сЬаіуЬе^пв,
йгтіввтіив. Стальныхъ дѣлъ мастеръ,
сЬаіуЬагіив. Стальная пружина, зріга сііа-
ІуЬеіа, еіаіег сЬаііЬеіив. Стальная Фабри-
ка, оГйсіпа сііаіуЬів. Вырѣзщикъ раз-
ныхъ'вещей иа стали, всиіріог сЬаіуЬів.
Стальныя, желѣзныя минеральныя воды,
ади® Геггаіае.
СТАМЕДЪ. Техіит сііісіпит Іепиіиз.
Стамедный, е Іехіо сііісіпо іепиіогі. Под-
кладка стамедная, раппив виЬвиІив е
іехіо еві.
СТАМНА. С'гпа, атрііога Псіііів ѵіпа-
гіа; пгсепв, йіоіа.
СТАНИНА. Тегт. геі Іогтеп. сгав-
зіог , аввег сапіЬіз оЬйисІив, вЬі реіагйа
сосіііеа айвігіп^ііиг.
СТАНИЦА. Саіегѵа , §тех. е. ". аивс-
гит ѵоіапііит. С. волковъ, саіегѵа іи-
рогит. 2) Вс^іо (Ігасіив), ѵеі соіопіа Со-
хасогит гапавіісогит, тиііів ѵііііз соп-
віапв.
СТАНОВАЯ жила. Л'егѵпз.
СТАНОВИЩЕ. Босив савігогит.
СТАНОВЛЕНІЕ. Соііосаііо, віаіиііо.
Ставовлю, зіаіиеге, сопвіііпеге, ропеге,
іосаге, соііосаге. Ставовить столбы, ра-
іов, соіитпав віаіпеге. С. лѣса, ре^таіа
зіаіиеге, ргопеге. С. солдатъ въ строй,
тііііев йізропеге ; агтаіов в. соріав іп-
зігиеге. С. постой, тііііев іп Іювріііа Яе-
йисеге. С. что иа подрядъ, зиррейііаге,
ргжЬеге, виЬѵеіеге, гейетіогет еззе._
Становиться, въ строй, сопзізіеге (Сог. №
СІіаЬ.). С. въ порядокъ, зпо Іосо, диет
гедиігіі огйо, сопзізіеге. Становиться на
ноляхъ, оссираге сатров. С. на колѣни,
іп §епиа ргосптЬеге, §епиа Яесіеге. 2)
Иеѵегіеге, йеѵегіі. Становиться на посто-
ялый дворъ, йеѵегіеге ай 8. арий саиро-
пат. С. для ночлега, іп сапропа регпо-
сіаге. Полки становятся по зимнимъ
квартирамъ , Іе^іопез ІііЬегпа витипі, іп
ІііЬегпа сопсейипі. 3) Р. т. зіаге, соп-
зіаге. Этотъ домъ стоитъ ему очень
дорого, Ііаес йотиз еі та^по ргеііо зіаі,
сопвіаі. Эти чувственныя удовольствія
становятся очень дорого, Ьае ѵоіиріаіев
согрогіз піа"по ргеііо ѵепйипіиг в. ѵепа-
іев випі. 4) Еіегі. На дворѣ становится
холодно, Гогів іпсіріі еззе Ггі^из. Онъ
сталъ гордъ, старъ, зіЬі врігііпв витзіі,
вепиіі. 5) Ропі, віаіиі, Іосагі, соііосагі.
Бочки съ пивомъ на лѣто становятся въ
ледникъ, йоііа сегеѵізі® аезііѵо Іешроге
іосапінг іп сеііа ай вегѵапйаз тоіез §4а-
сіаіез.
СТАНОВЩИКЪ. БсгіЬа, ІІЬгагіив;
Ьовріііогит тііііагіит йеві^паіог.
СТАНОВЫЙ. Сопзігогит.
СТАНОКЪ. ЕаЬгіііз тасіііпа, тепза
орегагіа; ѵага (у пилильщиковъ) Ст. то-
карный, точильный, тасіііпа Іогпаіогит.
Ракетный ст., Гогта ругоЬоіогит сііагіа-
сеогит. Пушечный ст., рейатепіит,
ѵеііісиіпт Іогтепіогит. Каретный ст.,
Зііуагпепіипі. Живописный ст., тасіііпа,
ріпіеиз, риірііит рісіогит.
СТАНЦІЯ. Мапвіо, віаііо спгзпв ри-
Ыісі.
СТАНЪ. Согрогіз ІіаЬіІиз, согрогіз
285
СТА
СТА
286
Госта, Я^ига. Видный ст., согрогіз бі-
8пйав; согрогіз та]ез1аз. 2) Сазіга. Снять
ставъ, сазіга шоѵеге, ргошоѵеге, ргоГег-
ге. Захватить станъ непріятельскій, са-
зігіз Ьозіет ехиеге. 3) Віѵегзогіит, Іюзрі-
Ііпт. 4) 8пЬпсиІит, атіспіит. Станъ у
рубашки узокъ, виЬисиІит ап^изііпт
езі. С. для тканья полотенъ, іиуипі іехіо-
гіит. С. чулотвый, ]иципі ІіЬіаІіЬиз
(Газсііз) Іехенбіз. 5) С. печатный, ргеіит
Іуро^гарЬісит. С. Фигурный, ргеіиш сЬа-
Іео^гарЬісит.
СТАПЛИВАЮ. Соііічиеіасеге. (іішіе-
ге, шізсеге, реттізсеге аіідиіб аіісиі геі
в. аіідиа ге. Стопить масло съ саломъ,
Ьиіугит абіре сонГипбеге еі регшізсеге.
Стапливаюсь, сопГипбі.
СТАПТЫВАНІЕ. Ргосиісаііо, оЫгіІиз;
бергевзіо саісеі саісапбо. Стаптываю,
©Ыегеге, ргоіегеге, сопсиісаге, ргосиі-
саге, (Іесиісаге- Лошади стоптали чело-
вѣка, едиі аіідиет оЬігіѵеге. 2) Саісеоз
бергітеге саісапбо.
СТАРАНІЕ. Орега, зіибіит,, ІаЬог,
твив, сопаіиз. Употребить па что ста-
раніе, орегат ронеге, Іосаге, соііосаге
іи ге; орегат сопГегге, ітрешіеге іп гет;
віибіит ропеге, соііосаге іп ге. Употре-
бить на что все стараніе, отпе зіибіит
согГегге аб аіідиіб; Іоіит апітит аідие
бііі^епііат ропеге іп ге; отпет сигат,
со^ііаііопет, тепіет сопГегге іп гет.
При этомъ не будетъ недостатка въ мо-
емъ стараніи, теа іпбивігіа іп еа ге поп
беегіі. Возвысить, увеличить стараніе,
іпбизігіат асиеге. Обратить на кого все
свое стараніе, іп аіідиет дтпев іпіегкіеге
сигаз. Стараніе имѣть о себѣ, зе з. согрив
зипт сигаге; согрогі сіезегѵіге. Старатель,
диі аіісідиз раігосіпіит вивсіріі. Стара-
тельно, б;1і«епІег, поп зіпе віибіо. Ста-
рательность, бііі^епііа, спга, ассигаііо.
I Употребить с., «Ііііцепііат абЬіЬеге аб
гет з. іп ге; сигат сопГегге аб аіідиіб.
Старательный, старателенъ, бі1і»епв, си-
гіозиз, іпбпзігіпз, ^паѵпз; §цаѵиз еі іп-
бпзігіпз. С. ученикъ, бізсіриіиз інбивігіиз.
Стараюсь, пііі, абпііі, сопіепбеге, ІаЬо-
гаге, вібеге. Напрасно, безъ пользы ста-
раться, Ггизіга піі, піЬіі а^еге ; піЬіішп
ргоЯсеге. Намъ должно стараться о за-
щищеніи правъ и законовъ, абпііепбит
езі, иі ]пга Іе^ездие Іиеатиг. Я объ иемъ
только и стараюсь, до него мнѣ и нужда;
а за своимъ пусть братъ смотритъ, іііит
сото ипит , іііе аб те аіііпеі; бе ізіос
ірзе Ггаіег ѵібегіі. Стараться о комъ, аіі-
сиі орегат ргаевіаге, бісаге. С. что полу-
чить, аіісиі геі зіибеге, орегат баге, Іеп-
беге, аб аіідиіб. Онъ объ немъ очень
старается, еі тахіте зіпбеі, Гаѵеі.
СТАРЕНЬКІЙ, СТАРЕНЕКЪ. 8аІів ®-
Іаіе ргоѵесіиз. Старецъ, зепех. 2) Мопа-
сііиз. 3) 8епіог. Стариковскій, зепіііз; ргізсе,
ргізсо тобо. Одѣваться по стариковски,
раігиш тогет ітііаіиг. По старвкойски,
какъ старый человѣкъ, зепііііег. Стари-
риковщина, гев ѵеіивіівзіта, регѵеіпвіа.
2) Оиюбат весіа Ііаегеіісогит. Стари-
ковъ, вепіз. Старикъ, зепіз. Старичище,
зепех; ѵіг ехасіа юіаіе.
СТАРИКЪ. РгосеІІагіа аигііа.
СТАРИНА. Апіідиа гев, апіідиііаз,
ргівса ѵеіивіав, тое, сопвпеіибо таіогит;
тов а раІгіЬиз ассеріиз. Этотъ слогъ
слишкомъ отзывается стариною, Ьаес ога-
ііо пішів апіідиііаіеш гебоіеі. Держаться
старины, тогет а раІгіЬиз ассерішп зе-
диі. Человѣкъ стариннаго вѣку, Іюто
апіідиа ѵігіиіе ас Ябе. Въ старниу, оііт
диопбат; раігит, таіогит тетогіа. 2)
Респиіа іп Гиіигит изит соііесіа. Жить
стариною, ѵіѵеге ресйпіа іп Гиіигпт ивит
соііесіа. Старинный, оЬвоІеІив , ехоіеіпв,
287
СТА
СТА
288
йевоіеіив, апіідиаіик. Старинное платье,
ѵевіів оЬвоІеІа. Старинныя книги, ѵоіиші-
па аппова. Старинныя деньги, питті
ргівсае аеіаіів. С. слова, ѵегЬа оЬвоІеІа,
йевиеіа, регѵеінвіа. Старинная и богатая
рыцарская Фамилія, едиевігів Гашіііа ѵе-
ІЦ8 ас іосиріея. Наше старинное друже-
ство, повіга іпѵеіегаіа атісіііа. Это ста-
ринный обычай академіи, Ьіс еві то8
раігіив асайешіае. По старинному, ргівсе,
ргівсо тоге. Старица, шопасЬа; поппа.
Старичекъ, ѵеіиіив, вепісоіив. Старичокъ,
ші ѵеіиіе! Старичишко, саинш сариі;
сапа сиіех.
СТАРОБЫТНЫЙ. Ргівсив, ргівііпив.
Возобновить старобытное знакомство,
ргівііиат поііііат 8. Гашіііагііаіеші пвіан-
гаге, гереіеге.
СТАРОВАТОСТЬ. Аіідиід вепіі, ве-
песіж; ѵеіивіаіів. Староватый, староватъ,
ѵеіивіпв, ѵеіиіпв, аеіаіе вгапйіог, рго-
ѵесііог, 8СПІ1І8, апііів. Масло старовато,
оіешп ЬаЬеІ зарогеш раціо ѵеіивііогеш.
Староватое вино, ѵоінінт ѵіпнт.
СТАРОДАВНЫЙ. Апіідпіавітив, ѵе-
Іивіівяітнв. С. обычай, тов апІідиІ88Іти8.
СТАРОДУБКА. НеІІеЬогив пі^ег.
СТАРОЖИЛЕЦЪ и СТАРОЖИЛЪ.
Мнііогиш аппогит, аіісіу'цз Іосі іпсоіа.
Старожилый, е]ивтойі іпсоіае.
СТАРОЗАКОННЫЙ. Ѵеіегів Іевіа-
тпспіі.
СТАРОПОМѢСТНЫЙ. А Іогщо Іеш-
роге Гипйцт роявійепв.
СТАРОСЕЛЬЕ. Ѵеіив йотісііцш.
СТАРОСТА, йоиіог; ргаеГесІив гивіісо-
тит. Староста, старостиха, сцгаіог, си-
гаігіх повосошіі. Старостинъ, старос-
тинскій, вепіогів.
СТАРОСТЬ. Вепесіив, вепесіа, вѳ-
піцт , вепііів аеіав; аеіав іп^гаѵезсеиз. С.
спокойная, безмятежная, веиесіиз ріасійа.
Сѣдовласая, вепесіив сапа. Поздняя, ве-
иесіив вега. Свѣжая и бодрая , вепесіив
сгиба ас ѵігійів. Быть подпорою старос-
ти, виЬвійіиш вепесіиіів евве. Умереть
въ старости, аеіаіе ргоѵесіа гпогі. Въ глу-
бокой старости, аеіаіе йесгерііа. Дряхлая
старость, іпСгша вепесіив. Старость при-
ходитъ такъ, что объ ней не думаемъ,
оЬгеріІ пои іпіеііесіа вепесіив. Достиг-
нуть старости, вепевсеге , вепесініеш
айірівсі. Быть ослаблену старостью, соп-
вцті 1оп§ів аЬ аппів. Дожить до глубо-
кой старости, не зная никакой болѣзни,
аб випипаш вепесіиіеш орііша ѵаіеіийіпе
ѵіѵеге. Быть въ глубокой старости и не
имѣть здоровья, евве іп вишпіа вепесіиіе
еі ѵаіеіийіпе регбііа. Изнуренный старос-
тію, одряхлѣвшій, аеіаіе в. вепіо соп-
Гесіив. Кто за старостію ие способенъ къ
тѣлеснымъ упраздненіямъ, ай шипега
согрогів вепесіа інѵаіійпя. Умъ ослабѣв-
шій отъ старости, гиепв Лиха вепіо И
старость можетъ дать не безполезный
совѣтъ, пес ргапйіог аеіав, диа- Ги^іатив,
ЬаЬеІ. Бредить отъ старости, вепіо йеві-
реге. Умереть отъ старости, йіеш ве-
песіаш оЪіге. Уваженіе къ старости, аеіа-
Іів ѵегесппйіа. — Старуха , старушка,
аццв, апісиіа (шпііег); ѵеіпіа. Старухинъ,
старушечій, аппв, агіісиіае, ѵеіиіае. Стар-
чество, вещогев; соеіив, соиѵеиіив веп|о-
гпш. Старчій, старческій, вепів. Почти
лице старчье, Ьопогаіо вепев. Старческая
мудрость, віпііів ргнйеиііа. — Старшина,
старѣйшина, вепіог. Подавать голоса по
старшинству, иі диівдпе аеіаіе ргаесейіі,
ііа зепіепііае ргіпсіраіиш іеиеге; вепіеп-
Ііаш ех огбіпе бісеге, иі диівдие Іешрогс
апіесебіі. ДаТь чинъ со старшинствомъ,
ай- аіііогеш йі^пііаіів ^гайнш Іоііеге спш
]пге Ьгеѵіогі Іешрогія враііо аіііогеш §га-
йшп оЫіпепйі; ргіпсіраіиш Іепепйі. Стар-
289
СТА
СТА
290
шинствую й старѣйшинствую, ргіпсіра-
ішп Іепегр; ргіогев рагіее ЬаЬеге. Стар-
шій, старѣйшій, вепіог.—Старый, старъ,
ѵеіив. Старый воинъ, другъ, ѵеіив тііев,
атісив. Старое вино, ѵеіив ѵіпит. Это
что-то старое, Ьос ѵеіив еві. Человѣкъ
старый, зепех. Очень старый, аеіаіе рго-
ѵесііог. Старый и опытный воинъ, ѵеіив
еі ехегсііаіив тііев. Пренебрегать ста-
рыми друзьями, ѵеіегев ашісіііав врсгис-
ге. Старые воины, веніогсв. Этотъ чело-
вѣкъ стараго времени, іе еві шогіЬиз ап-
Іідиів. Старье, т;уог ваіи; аеіаіе вирегіог.
Старшій, ша]ог, шахішив паіи. Старшій
въ поколѣніи, въ родѣ, віігріз тахітиз.
Выть стару и дряхлу, аеіаіе сопГесІиш
евве. Быть старѣе кого, аеіаіе аіідиет
апіеіге, апіесейеге; ргжеиггеге аіідиет
аеіаіе. Быть старѣе кого лѣтами, чипами
и опытностію, апіесейеге аеіаіе аііегі в.
аііегит, ЬоиогіЬиз, иви гегит. Старое
платье, ѵсвіів оЬвоІеІа (вышедшее изъ
моды), ѵсвіів йсігііа (изношенное). Мы.
становимся уже стары, аеіав позіга )ат
іи&гаѵевсіі. Люди, умирающіе въ старыхъ
лѣтахъ, дні ехасіа аеіаіе тогіипіпг. Ста-
рое дерево, агЬог аппова. Старый домъ,
ѵеіивіа йотив. Старое вино киснетъ, ѵе-
іивіаіе ѵіпит соасевсіі. Старыя слова, оЬ-
воІеІа ѵегЬа. Старый другъ лучше но-
выхъ двухъ, ѵеіив атісив 1оп§е. пиуогів
ргеііі еві, диат <Іио поѵі; атіеіііа Іапіо
еві сегііог, диат ѵеіиэііог. Старый стиль,
апіідиа вігисіцга. 6) Ѵеіив гаііо; сотри-
Іаііо (отиосят. календаря).—Старье, рап-
ппз, сепіиисціиз. Платье старье, ѵевіів
Іасега Йрігііадие. — Старѣйшинство, ві.
аисіогііав, роіевіаз. Старѣю, вепевсеге,
сопвепевссге. Мы старѣемъ непримѣтно,
веивіш еі віпе вепви зепезсіі аеіав. На-
чинать старѣть, ,)'ат айГесІа аеіаіе евве.
2) ОЬвоІевсеге. Платье старѣетъ, ѵевіів
Часть IV.
оЬзоІезсіІ. Домъ ст., йотив йі гиійова,
гиіпат Гасіі. Ничто такъ скоро не ста-
рѣетъ, какъ благодѣяніе, піЫІ сіііиз Ье-
пеіасіо йейогевсіі. Старѣюсь, вепевсеге,
соивеиевсеге; оЬзоІезсеге, гиіповит йегі.
СТАСКАНІЕ, СТАСКИВАНІЕ. Мож-
но перев. гл. стасканный, йеігасіиэ’, іп
иииш асегѵиш сопігасіив. Стаскиваю, йе-
ІгаЬеге. 2) СопІгаЬеге (тиііав іп ипит
асегѵиш. Стаскиваюсь, йеІгаЬі. 2) ТгаЬі,
аЬвІгаЬі, рег ѵіт аЬйисі. 3) Ае§ге іисейе-
ге; геріаге. На силу стаскался на ры-
нокъ, ѵіх ай Гогига геріаге еі іийе Іепіо
§гайи гейіге роіиі.
СТАТЕЙНЫЙ. Іи тешЬга, іи сарііа
йіѵівив.
СТАТЕЧНЫЙ, СТАТОЧНЫЙ
и СТАТНЫЙ. Оной йегі, еГйсі роіеві.
Статочное, статное ли дѣло? Оиі<] аів?
аіп? Іи? Это дѣло иестаточное, Ьос йегі,
еГйсі поп роіеві.
СТАТИКА. 8іаіісе, ропйегит еі теп-
зигагит зсіепііа; дню йе аедиіІіЬгііаІе сог-
рогит зоіійогит Ігайииіиг.
СТАТИСТИКА. Вегит сіѵіііит в. риЬ-
Іісагит зсіепііа, сортіііо. Статистикъ, сі-
ѵііаіиш со^піііопе ішЬиІиз. Статистиче-
скій, ай гегит сіѵіііит в. сіѵііаіит со^-
піііопет регііиепз.
СТАТНОСТЬ. Огів еі согрогів йі^иііаз,
Гогтовііав, ѵепизіав (объ женщинахъ).
Статный, статенъ, Гогтозив, ѵепивіцв.
Быть собою статну, нлотну, )ихІа шет-
Ьгогит ргорогііопе сопзрісиит еі агіц-
Ьив гоЬивіів [ігоЬсдие сотрасіів еззе.
СТАТОКЪ. V. оЬзі. Ьоиа, Гасиііаіев.
СТАТОЧНЫЙ. См. Статечный.
СТАТСКІЙ. Сіѵіііэ, игЬісив. Служащій
по статскимъ дѣламъ, айшіпівіег гегит
сіѵіііит. Статская должность, типиз сі-
ѵііе, игЬісит. Статскія дѣла, пе§о1іа еі—
хѵіііа. Статскій совѣтникъ, а сопеіііів віаіив.
10
991
СТА
СТА
292
СТАТУЙКА. Ві^іПшп, Статуйный, віа-
іча», яі^пі. Статуйщикъ, яіаіпагіпя. Ста-
туя, яіаіпа, яі^ппт, іша^о, яіпиіасгит. Ко-
лоссальная ст., яіуиит соіояяеит в- соі-
Іояісит. Ст. сходно съ ростовъ человѣ-
ческимъ представленная, яіаіий іеооіеа,
ехяргеяяа ех іряіия Ьопйиія яітііііпйіпе.
С. какъ живая, тіѵійит 8. апітояит яі§-
ппт. С. бронзовая, Гасіит ех авге яіти-
Іасгит; гепеа ѵігі яресіея; яіаіпа ех аеге.
Сдѣлать конныя статуи, Гасеге адиеяігея
яіаіиая. Сд. статую Юпитера, Гасеге Гог-
таш Лотія. Сд. деревянную статую изъ
дуба, ех дпегси іі^пиш ехспіреге. Поста-
вить статую, яіаіиат ропеге, сопяіііпеге.
Опрокинуть статую, зіаіпат йеІпвЬаге,
аГйі^еге. Нѣмой, какъ статуя, зіаіиа Іа-
сііпгпіог.
СТАНЪ, воинскій, оніо, сотри» ЬеІІі-
са, тііііагіа ігасіапііит. Гражданскій,
оніо, согрпя сіѵіііа ігасіапііит.
СТАТЬ. Согрогія яігпсіпга ехітіа. Ста-
ти лошадиныя, едиіпа сегѵіх; едиіпі соііі
іепог. Лошадь во всѣхъ статьяхъ, едпия
ай ип^иет Гасіив. Къ стати (къ стать),
іетроге оррогіипо, соттойо. Не къ ста-
ти, іетроге аііепо. Да вотъ къ стати онй
сами здѣсь, орііте іряоя ѵійео (Тег).
Подъ стать, е]пяйеш зіаіигае, е]пвйет
соіогія. Подобрать лошадь подъ стать,
диаегеге едиит е|пвйет віаіпгае, с)ия-
йет соіогія.
СТАТЬ. Сопяіяіеге. С. на свое мѣсто,
зпо Іосо сопяіяіеге. Стать передъ самымъ
городомъ, апіе іряат игЬет сазіга соііо-
саге. С. на солнце, яоіі яе соттіііеге. 2)
Гіегі. С. сердитымъ, Сегі ігаіит, ігаясі.
Онъ сталъ гордъ, яіЬі ярігііия яитяіі; яиЬ-
яіяіеге яитІіЬпя. 3) Соеріяяе. Онъ сталъ
смѣяться н плясать, Іит іііе гійеге еі яаі-
іаге соеріі. Онъ сталъ писать, апітшп ай
ясгіЬепйпт арриііі, яе ай ясгіЬепйі яіп-
йіпт сопіпііі. Стали говорить правду, а
онъ сталъ сердиться, йіхегппі еі тегшп
еі оЬ Ьос ігаіня еві. 4) 81аге, Ьаегеге,
сопяі8Іеге. Стало строеніе за деньгами,
аейійсаііо оЬ респпіае йеГесішп Ьаегеі.
За кѣмъ дѣло стало? Рег дпет яіаі? диія
еяі ітрейітепіо? За чѣмъ дѣло стало?
Оиій ітрейіі? диае еяі саияа? 5) 8пГВ-
сеге, яаііз евве; аіісиі геі виГІісеге, зир-
реіеге; ай я. іп аіідиій япррейііаге. Сукно
стало на платье, раппия ѵеяіі сопіісіеп-
йае яиГбсіі, яирреііі. Его не станетъ для
издержекъ, ітраг яптіиі еяі. 6) Судно
стало на мели, паѵі^іит тоіет агепагіат
оЯепйіі.7)Я стану читать, Іе^ат.Стану ли
я это дѣлать? сиг е§о ій Гасегет? Стать
крѣпко и начать биться, Іігтаіо &гайи
сегіатеп сопяегеге. Стать на горло, са-
рііе апдиігеге. Стать въ пень, см. пеиь.
Статься, (іегі, ассійеге, еѵепіге. Что съ
нимъ сталось? дпій еі ассійіІ?Этому стать-
ся не можно, Ьос Гіегі в. еГіісі поп ро-
іеяі. Какъ это можетъ статься, диі ро-
Іеві? Можетъ статься или статься мо-
жетъ, Гогіаяяе, Гогвііап, Гогяап.
СТАТЬ. См. Становлю.
СТАТЬЯ. Огйо, сіаяяів. Народъ раз-
дѣляется на разныя статьи, рорпіия іп
ѵагіая йіѵійііиг сіаяяея. 2) МетЬгпт, са-
риі, рагя.
СТАЧАНІЕ!, стачиваніе. Соп)ипсііо
рег виіигат. Стачанный сопяпіпя.
СТАЧИВАНІЕ, для -стачиванія. Ай
асиепйо Іоііепйпт.
СТАЧИВАЮ. Сопяиеге.
СТАЧИВАЮ. Асиепйо, асиепіет ІоІ-
Іеге. Стачиваюсь, асиепйо іоііі, аііе-
пиагі.
СТАЧКА. Сопясіепііа.
СТАЩЕНІЕ. См. Стасканіе. Стащен-
ный, йеігасіия.
СТАЮСЬ. Гіге§а1іт сопѵепіге, саіег-
293
СТА
СТЕ
ѵаііт соп^ге^агі, саіегѵаііт ѵоіаге. Стая,
{'гех. С. куропатокъ,цгех регДіспш. Дииіе
гуси летаютъ стаями, Гегі апвегея ёге(5іа-
Ііш, саіегѵаііт ѵоіапі.
СТАЯТЬ. Ріапе аоіѵі, ІаЬеясеге. Снѣгъ
стаялъ, піх ріапе ІаЬиіІ.
СТВОЛИКЪ. ТиЬиІия, саиіісиіиа.
Стволоватый, стволоватъ и сволистый,
сволистъ, шпііов ІиЬоя ЬаЪепя, шпііі-
сапіія. Стволовый, ІиЬі, йзіпіае; сапіеш
ЬаЬепв. Стволовыя растенія, ріапіае сап-
ІіЬпв іпвігпсіае. Стволовое отверстіе, оя
Гіяіпіае ясіореіі Стволовая петрушка,
аріпш реігояеііппт, дпо<1 іп зешеп ехіі.
Стволъ, сапіія, ІиЬпя. 2) ТпЪпя зсіореіі.
СТВОРЧАТЫЙ. ВіГогія. Створчатыя
дверн, ѵаіѵае, ЬіГогев. Вдругъ сс. дд.
сами собою отворились, ѵаіѵае апѣііо ее
іраае арегпегапі. Створы, ѵаіѵае. Желѣз-
ные створы, Гегге® ѵаіѵае. Створяю, ѵаі-
ѵая сіапбегс, орегіге.
СТЕБЕЛЕКЪ, Сапііспіпз. Стебель, са-
пііа. 2) МаппЬгіпш, апяа. 3) Сапіія реппае,
реппа. Стеблистый, шпііісапііа. Стеблн-
ще, саиігя сгаяяіог. Хлѣбный стебель,
сп1шп8, саіашпв. Колѣнцы у стебля, побі.
Идти въ стволъ, въ стебель, сапіеясеге,
сапіеш ешіііеге.
СТЕБЛОВКА. РебісеІІагіа (Мйіі.)
СТЕГАЛЬЩИЦА. Еешіпа аси орпз
Гасіепя 8. ѵісіиш диаегепя; ісшіпа, диае
асп ѵагіаі. Стеганіе, стеганье, регспзяіо.
2) Аси ѵагіаге. 3) Оиод аси ѵагіаіпш езі.
Стеганый, йа^еііо регспяяия. 2) Стеганое
одѣяло, орегіогіпш Іесіі асиѵагіаіпш, Сте-
гаю, регспіеге Оа^еІІо. Стегнуть хлы-
стомъ лошадь, едипш ѵіг^а регспіеге.
2) Асп ѵагіаге; регаиеге, Шія (га]есІІ8 йг-
шаге. Стегаюсь, зе Сауеііаге, яе Па^еІІо
регсиіеге. 2) Аси ѵагіагі.
СТЕГНО. Соха, сохепдіх.
СТЕЖКА. 8Шига. 2) Асп ѵагіаге, рег-
294
яиеге. Стежникъ, ііго яиіогія, диі зсароя
яиіі. Стежниковъ, е]изто<1і іігопія.
СТЕЗЯ, Стежка, яешііа, саііія, ігашея.
Преузкая стезя, апртвііяяіша ветііа. Сте-
зи, по коимъ и одпоиу едва пройти мож-
но, саІІея ѵіх 8ІП8ПІІ5 регѵіі. Показать ко-
му стезю, аііспі зешііаш топвігаге. Стезя
добродѣтели, порока, сигапя, ѵіа, зешііа
ѵігіпііз, ѵіііі. Для себя не видѣть и сте-
зи, а другимъ показывать дорогу, віЬі зе-
иіііаш поп яареге, аііів топвігаге ѵіат.
СТЕКАНІЕ. І»еспг5П5. Стекаю, ііеспг-
геге, бейиеге, ЙеІаЬі. Вода стекаетъ съ
кровли жолобомъ, адпа гіейиіі іесіо рег
Іе^піат {соііісіагеш. Копать рвы для то-
го, чтобъ стекала дождевая вода, дио
адиа ріиѵіае ЛеІаЬаІпг, виісаге Гоѵеаз.
Стекаюсь, сопОпеге, сопГишІі. Вода сте-
кается ,ипдае сопйпппі. 2) ₽ т. сопйие-
ге, Ггедпепіез сопсштеге, соіге, сопѵе-
піге; соіге {ргеёаііт. Отвсюду стекаются,
ппйідпе сопспггііиг. Стекаются съ по-
лей, сопспг8П8 Ііппі ех а^гіз. Стеклись въ
Аѳины и въ этотъ городъ съ разныхъ
мѣстъ, сопйихеге АЦіепая еі іп Ьапс пг-
Ьет ех «Ііѵегвів Іосія. Стекаться къ кому,
а<1 аіідпет сопспггеге. Туда стекаются
всякаго роду непотребные люди, сопйпіі
ео отпіа аепііпа геіриЫісае. Стеклись
многія дѣла, ріпгіта пецоііа сгеѵёге.
Стекающійся, сопйиепя; рте^аііш соіеия.
СТЕКЛЕНѢЮ. Іп ѵіігпш сопѵегіі.
Стекло, ѵіігиш. Бѣлое с., ѵіігпш аІЬпш.
Надувать с., ѵіігпш врігііп Гогшаге, Л^и-
гаге, Гппбеге. Шлифовэть с., ѵіігпш соа-
Іаге, Іогпаге, Іогпо Іегеге. Шлифованіе
стекла, ага ѵіігиш Іогпо Іѳгегкіі. Красить
ст., ѵіігпш Ііп^еге. С. принимаетъ раз-
ныя Фигуры, Гогшаіпг ѵіігпш іп ѵагіоб
ЬаЬіІия. 2) ОгЬіе ѵіігеия, диабгаіиш ѵі-
Ігеиш. Вставить стекло, ітшіііеге огЬеш
ѵіігепш. Прозрачнѣе стекла, ѵііго ша^ія
295
СТЕ
СТЕ
296
реИпсійцз. Зажигательное стекло, ѵіігйш
изіотіиш. Стеклованный, іи ѵіігшп сопѵег-
ыі8. Стекловатый, ѵіігеиз. Стеклянный
и скляішый ѵіігеиз. Стекляная работа,
издѣліе, ѵіігеиш, ѵіігеашеп. С. бутылка,
ашриііа ѵіігеа. Стекляный цвѣтъ, соіог
ѵіігеиз. Окошко со стеклами, зрссиіагіа,
(ішп) (изъ слюды). Стекляная посуда, Ѵаз
ѵіігеиш; ѵіігеашеп. Стекляный заводъ,
оійсіпа, иЬі ѵіігшп Гиийііиг. Искусство
писать на стеклахъ, агз ѵіігшп ріпкешіі.
Живопись на стеклѣ, ѵіігі ріеіпга. Стек-
ляная чаша, ѵіігеиш езсагішп. Поставецъ,
шкафъ стекляный, зресиіагішп шипішеп-
Іпш. Стекляный товаръ, ѵіігеа. Стекля-
ные корольки, езсЬага Ьуаііпа. Шлифо-
вальщикъ стеколъ, Іогиаіог ѵіігіагіиз.
СТЕКЛЫЙ. Оиой йеОихіІ, йеіарзиз,
ехЬаизІиз.
СТЕКЛЯРУСЪ. НуасіпІЬиз ВоЬсшісиз
агіе еГОсІиз.
СТЕКОЛЬЦО. Рагѵиш ѵіігшп; огЬіси-
Іиз ѵіігеиз. Стекольный, ѵіігіагіиз. Сте-
кольная зола, сіпіз ѵіігіагіиз. Ст. пѣна, Геі
з. заі ѵіігіагіиш. Печь стекольная, саші-
пиз Ьуаіигдісиз. Стекольщикъ, ѵіігіагіиз.
Стекольщиковъ, ѵіігіагіі.
СТЕЛЬКА, стелечка. 8оІса іиіегіог.
СТЕЛЬНАЯ (корова). Ѵасса ріепа, Ге-
Іа, ргае§иапз.
СТЕЛЮ. 81егпеге. Стлать шкуру на
ложе, зіегпеге ѵеііиз іи Іого. С. коверъ на
полъ, зіегпеге Іареіиш іи ІаЬиІаІо, ІаЬиіа-
іиш Іареіо іетеге. 2) 81егиеге ѵіаш зііісе,
Іарійе. 3) Стлать постель, Іесіиш зіегпе-
ге. Стелюсь, зегреге. Огурцы стелются
по землѣ, сисишегез Ьиші з. рег Ьишиш
зегрипі. Плющъ стелется, Ьейега зе ѵоі-
ѵіі сігсиш аіідиій з. зе сігсишѵоіѵіі аіісиі
геі. 2) 8іегпі. Ковры стелются на полъ,
Іареіа іп раѵішеиіо зіегпииіиг.
СТЕМЪ. Рага аиіегіог з. апііса паѵіз.
СТЕНАНІЕ и СТОНАНІЕ. 8изрігішп,
зиз'рігііиз, зизрігаііо, йешііиз. Стеню и
стону, зизрігаге, зизрігіиш аііе реіеге; ^е-
шеге, іп^ешівсеге. Больной стонетъ
ае^ег зпврігаі. Стенать подъ игомъ ра-
боты, зегѵііиіе ргеші.
СТЕПЕННИКЪ, степенница. Пото,
Гетіпа ^гаѵіз, соизіапіапз. Степенничаю,
Вгаѵет,сопвіапІет зе ргаеЬеге. Степенно,
йгаѵііег, сит ^гаѵііаіе; тойееіе, Ьопезіе,
ргпйеиіег, (а^еге). Степенный, ^гаѵів, соп-
зіапз. Степенный видъ на себя принять,
вегѵаге ^гаѵііаіеш. Степенные лѣта, аеіаз
сопзіапз. Степенный характеръ, шогез
Ісшрегаіі шойегаіідис.
СТЕПЕННАЯ книга- БіЬег сопііпепя
ргозаріаш Ргіпсіриш Воззіае іпйе а 8.
ОІ{?а издие ай Ргіпс. Іоапиеш Вазііійеш.
Кощеи Ьос. ассеріі а зеріешйесіш (соп-
запдиіиііаііз) ^гайіЬиз, іп диоз а 81. ѴѴІа-
Йішіго издие ай Ргіп. Іоапиеш Вазііійеш
йіѵізпз езі.
СТЕПЕНСТВО, бгаѵііаз, шогез, Іеш-
регаіі шойсгаіідие.
СТЕПЕНЬ. Сгайиз. Степени человѣче-
скаго возраста , ^гапйиз аеіаііз Ьишапае.
Высшая с. чести, зишшиз Ьопогіз дгайиз.
Достигнуть высшей с. чести, аіііогеш йі{»-
пііаііз §гайош сопзедиі. Степени достоин-
ства и имущества, §гайиз йі^иііаііз Гог-
Іииаедие. Болѣзнь въ высокой степени,
Гегѵеі ішреіиз шогЬі. Въ это время поро-
ки дошли до самой высокой степени, ѵі-
Ііа ео Ісшроге ай зшптиШ Газіі^іит рег-
ѵепеге. Дойти до извѣстной степени,
если не можно далѣе, и это годится, и это
не дурно, езі диойатп ргойіге Іеииз, еі поп
Йаіиг иііга. 2) (Сопзаидиішіаііз) ргайпз.
СТЕПНАЯ малпная приморская. ЕрЬе-
йгіа йузіасЬіа (Ьіп.)
СТЕПНЫЙ или землішый хлѣбъ, Іі-
сЬеп езсиіепіиз (Ра.І.)
297
СТЕ
СТИ
298
СТЕПЕНЮСЬ. СопвІапІет,ртаѵет Ве-
гі; гезірізсеге; ай зе гейіге; іпйпеге по-
ѵпт іп^епіпт.
СТЕПЬ. Ьосие йезегіиз, Іосив Іевдииз.
Степи, йезегіа еі іпЬозріІа іевдиа; Іоса іп-
сиііа, йевегіа; сатрі іпспііі. Мосту черезъ
рѣку сдѣлать не изъ чего было, потому
что около рѣки голыя степи м лѣсу ни-
какого не находится, роп8 егі^і поп ро-
Іегаі, сігсшп атпет пшіо воіо еі таіегіа
тахіте зіегііі. Степный, степныя мѣста,
сл. ч. степи. Степныя птицы,аѵез Іегцио-
гит з. Іосогпш йезегіогит.
СТЕРВЕНѢЮ. Іп іпвапіат іпсійеге.
СТЕРВО. Сайаѵег, Ьезііа тогіісіпа.
Стервятина, саго Ьезііае тогіісіпае.
СТЕРЕГУ. Сиеіойіге, сизіойіат геі
а^еге. Стеречь кого глазами, осиіов аЬ
аіідпо поп йітоѵегѳ; аіідиет осиііз спв-
Іойігё. Стерегусь, 8ІЫ саѵеге а ге, саѵе-
ге гет. 2) Сивіойігі, вегѵагі. Стадо стере-
жется пастухомъ, разіог равсіі, вегѵаі,
сивіойіі цге^епі, ресиз. Стереженіе, еі.
Стреженіе, сивіойіа. Поставить кого для
стереженія лѣсу, аіідиет вуіѵае сизіо-
йіепйае саиза арроиеге.
СТЕРЕТЬ, см. Стираю.
СТЕРЖЕНЬ, стерженекъ. Мейиііа
(агЬогіз). 2) Риз іпйигаіит иісегіз. 3) Ва-
рійіог адиагит сигзиз. 4) Вайіия ругіиз.
СТЕРЛЯДЬ. Ассіреизег гЬиІепив.
Стерляжій, ассірепеегіз гйиіепі.
СТЕРПИМЫЙ. ТоІегаЬіІіз, Іоіегапйиз.
Стерпѣть, Іоіегаиіег рай, регГегге, регре-
Іі. Мнѣ не стерпѣть, ѵіх зиГГего. Что съ
трудомъ с. можно, гев Іоіегаіи йіШсіІіз.
С. боль, йоіогеш Іоіегаиіег раіі.
СТЕРТІЕ, См. сотреніе. Стертый, ипа
Ігііиз, шіхіиз, регтіхіиз. 2) Пзи деігііие.
Стертая или стершаяся на шеѣ шерсть,
іи соііо аіігііі рііі. 2) Ве1е(из; аѣзіегзиз,
йеіегзиз.
СТЕРХЪ. Агсіеа сісопіа.
СТЕСАНІЕ. Еаеѵі^аііо оре гипсіпае.
Стесанный, гипсіпаіиз, йегипсіпаіиз. Сте-
сываю, гписіпаге, Йегипсіиаге.
СТЕЧЕНІЕ. СопЯиепе. С. двухъ рѣкъ,
сопВиеиІев подр. ашпев; сопсигзиз, соп-
сигваііо. С. народа, сопсигзиз тиііііисіі-
піз. Ст. дѣлъ, ассеззіо, асситиіаііо пе^о-
Ііогшп. 3) Песпгвив.
СТЕЧКА. Іигог зейаіив (сапит).
СТИБРИТЬ. V- ріеѣ. іигагі.
СТИВІЕ. См. Сурмило.
СТИГУ, стигну, ргореге іпведиі, рег-
зедиі.
СТИЛЬ. См. Слогъ,
СТИРАЛКА. Репісиіиз, репісиіиш.
Стиральный, Іаѵаііопі, Іаѵапйо вегѵіепв.
Стиральное корыто, аіѵеиз Іаѵаііопі вег-
ѵіепз. Стираніе, ехіегзиз; йеіѳііо. 2) Тгі-
Іиз рі^теиіогит. 3) Ьаѵаііо. Стиранный,
Іаѵаіив, Іоіив. Стиранныя рубашки, іпйи-
віа Іаѵаіа.. Стираю, йеГгісаге, ейгісаге
(грязь); йеіег^сге. Стереть со стола, теп-
зат регіег^еге (чтобъ онъ былъ чистъ),
тепват аЬзІег&еге (когда онъ былъ мо-
коръ), Іегепбо риг^аге. Стер. пыль, риі-
ѵегеш Ивіег^еге. С. пыль со стола, риі-
ѵегеш <1е тспва аѣвіег^еге. 2) Тегеге;
Іегепйо, сопіишіешіо тівсеге. Стереть
краски, рі^шепіа Іетеге. 3) Ьаѵаге. Прач-
ка завтра стирать будетъ, Іоігіх сгаз 1а-
ѵаЬіі Ііпіеа. 4) Айіегеге, йеіегеге. 3) 81.
сіерсеге, аГШ^еге, зиЬѵегІеге, зиЬгиеге.
Стереть ногу, руку, сгив, шаииш аіігііи
заисіаге. Стереть долгъ, потеп сІеЬііо-
гІ8 ехрип^еге. Стираюсь, Леіегі, Шига
Іоііі, егайі.. Слова, написанныя на бумагѣ
стерлись, ѵосее іи сѣагіа зсгіріае випі йе-
Іеіае. 2) ВеГгісагі, деіегр, Іегі, ипа тіз-
сегі, Іаѵагі. Стирка, Іаѵаііо, Іоііо. Отдать
въ стирку, аіідиій Іаѵаийит Йаге.
СТИСКИВАНІЕ. Сотргевзие, сотргез-
299
сти
. сто
300
віо. Стискиваю, сотргітеге, агсіаге, со-
агсіаге, сопдепзаге. Стискивать зубы,
депіез соііідеге. Стискиваюсь, сотргіті,
агсіагі, соагсіагі, соіііді. Стиснутіе, сот-
ргеззиз. Стиснутый, сотргѳззпз, соагсіа-
Іиз, сопдепзаіиз, соііізиз.
СТИХАРЬ. 8іо1а ІіІЬпг&іса діасопі. 2)
Типіса іпІегіогЕрізсорогиш еі 8асегдоІит.
СТИХИРА. Сапііса Іаидаііѵа, диае за-
сгія таіиііпіз еі ѵезрегііпіз сапі зоіепі.
СТИХІЯ. ЕІетепіит, іпіііа гегшп,
ргіпсіріа гегит, е диіЬиз отпіа сопзіапі.
Воздухъ есть с. птицъ, іп аёге паіигаііз
дотиз езі аѵіит. Стихійный, огонь, і^піз
зиЫіІіззітиз.
СТИХОВНА, Ехігеті ѵегзиз, диі за-
сгіз таіиііпіз ѵеі ѵезрегііпіз Іоці аиі сапі
зоіепі.
СТИХОГЛАГОЛИТЕЛЬ. Оиі ѵегзиз
десапіаі; диі сагтеп геГегІ.
СТИХОСЛОВІЕ. Юесапіаііо аиі Іесііо
рзаітогит огдіпе рег зіп^иіоз ѵегзиз рго-
седепз.
СТИХОСЛОЖЕНІЕ. Ѵегзііісаііо, ѵег-
зиит сотрозіііо.
СТИХОТВОРЕНІЕ. Ѵегзііісаііо. 2)
Сагтеп, роезіа. Стихотворецъ, роеіа, саг-
тіпит аисіог, зсгіріог; ѵаіез. Родившій-
ся стихотворцемъ, ад сагтіпа сопдепда
паіи5. Стихотворица, роеігіа, ѵаіез. Сти-
хотворческій , роеіісиз. Стихотворческій
языкъ, роеіісиз зегто. Стихотворческая
вольность, ІіЬогІаз, іісепііа роеііса. Сти-
хотворческое расположеніе, стих. духъ,
врігііив роеіісиз, діѵіпиз; іп^еиіит роеіі-
сит. Стихотворческій жаръ, іпОаттаІіо
апіті; аГНаІиз діѵіпиз. Стихотворчески,
роеіісе, роеіагит тодо. Стихотворство,
роезіз, агз роеііса. Упражняться въ сти-
хотворствѣ, іп сагтіпіЬиз Гасіепдіз, соп-
депдіз ѵогзагі. Имѣть склонность къ сти-
хотворству, ад сагтіпа сопдепда паіит
евве. Стихотворство лирическое, роезіз
Іугіса.
СТИХЪ, стишекъ. Ѵегзиз. Ст. двух-
стопный, трехстопный, четырехстопный,
пятистопный, шестистопный, дізіісЬои,
ІгізІісЬоп, ІеІгазІісЬоп, репІазІісЬоп, Ье-
хазІісЬоп. (подр. сагтеп), дізІісЬпз, Ігіз-
ІісЬиз сіс. Сочинять стихи, ѵегзпз Гасеге,
зсгіЪегс. Предлагать что въ стихахъ,
аіідиід ѵегзіЬпз Ігадеге. Стихи яибиче-
скіе, героическіе, ІатЫ, сагтіпа Ьегоіса.
Нѣжные стихи, Іепегі ѵегзиз. Мѣра въ
стихахъ, теігит. Стихъ, стишокъ изъ
Библіи, ѵегзіеиіиз, дісіиш, зепіепііа.
СТКЛО, 81. Сви стекло. Сткляница,
стклянка. См. склянка, сткляный, см.
стекляный.
СТЛАНІЕ, ковра. Ехріісаііо іареіі.
Стланый, ехріісаіиз, зігаіиз.
СТО. Сепішп. По сту, сепіёпі. Изъ ста
состоящій, сспіепагіиз. Стадо изо ста
штукъ скота, цгех сепіепагіиз Кому сто
лѣтъ отъ роду, сепіепагіпз. Кому болѣе
ста лѣтъ отъ роду, та)ог сепіепагіо. Сто
тысячъ, сепіит тііііа. Сто разъ, сеиііез,
зехсепііез, тііііев. Я говорилъ вавгь это
сто разъ, зехсепііез ІіЬі Ьос діхі. Онъ бу-
детъ доволенъ стомъ рублей, съ него
довольно сто рублей, сепіпт гиЬеІІіопі-
Ьиз сопіепіиз егіі; іп сепіит гиЬеІІіопіЬив
асдиіезсеі; сепіит гпЬеПіопез заііз ЬаЪе-
Ьіі.
СТОГЛАВЫЙ. Сепіісерз.
СТОГНА. 81. Ріаіеа, ѵіа.
СТОГОЛОВНИКЪ. Сагдииз Ьепе-
дісіиз.
СТОГЪ. Меіа Гоепі. Стоговый, тсіае
Гоепі. Стожокъ, рагѵа теіа Гоепі.
СТОЙКА'. 8іа1из. 2) Еосиз ІаЬпІіз зе-
рагаіиз іп саиропіз ѵеі ІаЬегпіз заіі ѵеп-
Нопдо. 3) Еиісгит. 4) Сепиз паѵі^іі до-
Ііпт гсГегепІіз. 5) У этой лягавой собаки
зоі	сто
стоика очень хороша, Ьіс сапіа ѵепаіісиз
орііпіе Іоіііі гозігпт вегріідие Ьиті, іпсіа-
$апз Гегат, диат одогаіиг.
СТОЙКІЙ, СТОЕКЪ. Еогііз, оЬОгта-
іиз, сопзіапа.
СТОЙКОВЫЕ коблуки. Саісеогпт Ге-
тіпагит роеііса рага аіііог.
СТОЙКОМЪ или СТОЙМЯ. Кесіиз,
егесіиз, зіапа. Поставить бочку ст., до-
Ііит гесіит зіаіиеге.
СТОЙЛО. Еоспа зІаЬиІі едиогит ѵеі
ѵассагит саиза аззегіЬиз зерагаіиз. Ко-
нюшня о 12 стойлахъ, зІаЪиІиш, иЬі <Іио-
<1есіт едиі зІаЪиІагі роззипі.
СТОКАНЪ. См. Стаканъ.
СТОКНЫЯ сѣти. Веііа, диіЪиз іи шаге
Нугсапо саріипіиг зеѵгиуге.
СТОКРАТНО. Сепііеа; зехсепііез, тіі-
Ііез. Стократный, сепіиріех.
СТОКЪ. Юссигзиз адиае, ехііиз адиае.
СТОЛЯРЬ. См. Столяръ.
СТОЛБЕЦЪ или СТОЛПЕЦЪ. Соіи-
теііа; раіиз рагѵиз. 2) Ра^іпа, соіитпа-
Словари печатаются въ два н въ три
столбца, Іехіса ітргітппіиг диаЬиа Ігі-
Ьизѵе ра&іпіз йззіз. 3) Ріпга Гоііа сііагіае
ясгіріа еі іпіег вс соп^іиііпаіа, диае ро-
зіеа сопѵоІѵеЬапІиг. Столбовый, столпо-
вый соіптпае, рііае, раіі. Столбовая доро-
га, ѵіа риЫіса, ѵіа тііііагів. Столбовые
бояре, ргосегев ргітае сіаззіз. Столбъ или
столпъ, соіитпа, рііа, раіпз. Поди, что
ты, столбъ, стоишь здѣсь? дий! віаз 1а-
різ? Нодііереть что столбами, аіідийі ра-
Ііз Гиісіге. Столбы межевые, соіитпае Ісг.
тіпаіез. 2) Столбъ безчестный, соІптЬаг,
тшшеііа, пегѵпз. Поставить къ безчестно-
му столбу, соІІпшЪагі аіідиет беѵіпсіге;
питеііа соііит зопііз іпсіидеге. 3) Мра-
морный столбъ, соіитпа тагтогеа.
Столбъ Тонсканскаго, Дорическаго чина,
соіитпа огсіітз Еігизсі в. Тизсів, Юогісі.
СТО	302
Вавилонскій столпъ, Іпггіз ВаЬуІопіса.
Поставить въ честь столпъ изъ Нуми-
дійскаго мрамора съ надписью: Отцу
Отечества, зоіійат соіитпат тагтогіз
А’итМісі зіаіиеге еі асгіЬеге: Рагепіі ра-
Ігіае.
СТОЛЕЦЪ. 8е<Іез, весіііе.
СТОЛЕШНИКЪ. Іпіепт тепзас зи-
регіпіісіетіит.
СТОЛИКЪ. Мепзиіа. Ночной ст., теп-
зиіа посіигпа в. диае арропііиг Іесіо.
СТОЛИЦА, СгЬз ргіпсерз; сариі ге&-
т, іеггае; зегіез ргіпсіріа, пгЬз ЪаЬіІаІіопіа
ргіпсіраііз. Константинъ, перенесши изъ
Рима столицу въ Византію, и перевед-
ши на востокъ старые легіоны, кои по
берегамъ Рейна и Дуная, стой въ ла-
геряхъ охраняли границы , ослабилъ
тѣмъ чрезвычайно имперію, Сопзіапііииз,
зесіе ітрегаіогіа іп Вухапііат Ігапзіаіа еі
Ігапвйпсіів іп огіепіеш 1е{;іопіЬи8 ѵеіега-
пів, дпас а<1 гіраз ВЬепі, ВапиЬіідие савіга
ЬаЬепІев Япез ітрегіі ІиеЬапІпг, тіге ас-
сібіі пегѵов ітрегіі. Столичный городъ,
оііт: стольный или настольный городъ,
теігороііз, зебез ргіпсіріа, пгоз ргіпсерз.
Завоевать столичный городъ какой стра-
ны, ехри^паге сарпі ^епііз.
СТОЛИШКО. Мепвпіа ѵіііз, таіа.
Столище, шепза ]из1ат таепіішііпст ех-
седепз.
СТОЛКНУТЫЙ. Юериіаиз, доІигЪаІпз.
Столкнуть, см. сталкиваю.
СТОЛОВАЯ. Соепаііо, соепаспіит, у
Римлянъ, Ігісііпіит. Столовый, тепзаеі
Столовые ножки, ресіез тспаае. Столовая
ложка, сосЫеаг езсагіит, сіЬагіит. Сто-
ловый приборъ, особ. скатерти и салфет-
ки, іпзігшпепіит соепаіогіит. Столовый
ножъ, сиііег соепаіогіиз. Столовое питье,
роііо соепаіогіа. Столовый ящикъ, ІЬеса
тепзае дипсіа. Столовыя деньги, реси-
сто
сто
304
303
піае аб ѵісіит беаіінаіае; ресипіае аег-
ѵіепіеа ѵісіит ргаеЬенбо; ргеііит соепа-
ІІ0ПІ5.
СТОЛОНАЧАЛЬНИКЪ. МобегаЮг.,
Чиі ргаееаі тепаае Гогепаі.
СТОЛОЧЬ. Типбеге ѵеі тобісе іпГгіп-
{;епбо іпіог ее тіасеге.
СТОЛПЕЦЪ. См. Столбецъ.
СТОЯТЬСЯ. См. Толпиться.
СТОЛПНИКЪ, йіуіііеб, со&потеп дчі-
Ьиабат йапсііа іпбііит. Столповый, см.
Столбовый.
СТОЛПОПИСАНІЕ. Соіитпа іпасгір-
Ііопе 8. ерівгаттаіе аі^паіа.
СТОЛПОСТѢНА. Аебііісіит Іште іп-
зігисіит; гедіа; агх ге^іа.
СТОЛПОТВОРЕНІЕ. Ехаігисііо Іиггів
ВаЬуІоиісае.
СТОЛПЪ. См. Столбъ.
СТОЛЧЕННЫЙ. Сопіиаиа, сопігііиа.
СТОЛЪ. Мепаа. Накрыть столъ, Ііи-
Іешп аирегіп]ісеге тепаае, а по Римски,
тепаат ехаігиеге ериііа. С. накрытый,
тепба ехаігисіа ериііа. Сѣсть за столъ,
абаібеге тепаае, по Римски, асситЬеге.
Сидѣть за столомъ, аааібеге тепаае, по
Римски, асспЬаге. 2) Мепва, соепа, сое-
наііо, ериіае, соѵіѵіит. Звать къ столу,
аб соепат аіідиет ѵосаге. Идти къ сто-
лу, аб соепат, соепаіит, ассиЬіІит іге.
Встать изъ-за стола, аигуеге а соеиа. За
столомъ, ариб тепаат; аирег тепаат; іп-
іег соепат, аирег соеиат; іпіег ериіаа.
Послѣ стола, робі соепат или можно
употр. прич. соепаіиб. Послать кому что
со стола, тіііеге аіісиі аіідиій бе тепба.
Хорошій столъ, Іапіпа ѵісіиа; Іаиіа сое-
па. Плохой с., Іепиіа ѵісіиб. Имѣть хо-
рошій столъ, іаиіе соепаге боіеге. Имѣть
дурной столъ, іеппііег соепаге боіеге.
Давать кому столъ безденежно, ^гаіиііит
сіЬит, ѵісіит аііспі баге. Имѣть у кого
даровой столъ, ^гаіиііо ѵісіи ]иѵагі аЬ
аіідио.
СТОЛЬ. Тат ѵаібе, Іат ѵеЬетепІег,
Іат, ііа. Онъ былъ столь или до то-
го избитъ, что умеръ, ііа Гиіі тиісіа-
Іпа, иі ѵііат атіаегіі. Онъ столь его лю-
битъ, что все для него дѣлаетъ, Іат ѵе-
ЬетепІег еит атаі иі отпіа еріа ртаііа
Гасіаі. Ксеноменъ столь тебя любитъ,
какъ если бы жилъ съ тобою, Хепоте-
пеб Іат Іе бііі^іі, диат аі ѵіхегіі Іосит.
Оиъ столь много имѣетъ денегъ, что
безъ мѣста обойтись можетъ, Іат та^-
пат ЬаЬеІ ѵіт ресипіае, иі типеге са-
геге роббіі. Что Сократъ не чтитъ тѣхъ
боговъ, коихъ почитаетъ республика,
хотѣлъ бы знать, какое столь сильное
обвинители представили тому доказа-
тельство? Оиоб Йосгаіеа рго бііа поп Ьа-
Ьегеі еов, диоб ЬаЬеІ Ьаес сіѵііаа, дио Іап-
бет аг^итепіо випі пві?
СТОЛЬКО. Тапіит, Іоі. С. денегъ,
Іапіит ресипіае; Іаиіа ресипіае. Сколько
Головъ, ст. умовъ, диоі Ьотіпеа, Іоі аеп-
Іеиііае. На этой лошади столько покла
жи, что едва снести можетъ, едина ѵіх
оиегі Гегепбо раг еаі; ііа оиибіиб еаі, пі
ѵігеб иііга гесиаепі. Столько жъ, столько
же, столь же, Іоіібет. Жить ст. лѣтъ,
Іоіібет аппоа ѵіѵеге. Ст. родовъ чего,
сколько, Іоіібет &еиега випі, диоі. Конни-
цы у Германовъ было 6,000 и столько
же человѣкъ пѣхоты, весьма проворныхъ
и храбрыхъ, которыхъ каждый всадникъ
выбиралъ себѣ изо всего войска для сво-
его сбереженія, едиіішп тііііа егапі ѴІг
Іоіібет иитего ребііеа ѵеіосіавіті ас Гог-
Ііааіті, диоа ех отпі соріа аіп^піі аіп<’и-
Іоа, аиае ааіиііа саиаа, беІе^еЬапІ. Пред-
пріятіе столько же счастливое, сколько и
благоразумное, соиаіііит поп гаііопе рги-
беиііиа, диат еѵеиіи Геіісіиа. Онъ столько
305
СТО
сто
306
же благоразуменъ, сколько и уменъ, Іап-
ішп ЬаЬеІ ргибепІіае,диапІит іп^епіі;1ап-
Іа ѵаіеі ргибепііа, диаиіо іп^епіо; поп ті-
погі ѵаіеі ргибепііа, диат іп^епіо. Онъ с.
имѣетъ друзей, сколько ты недруговъ,
поп рансіогея ЬаЬеІ атісоя, диат Іи іпі-
П1ІСО8.
СТОЛЧАКЪ, 8ебея Іаяапі. 2) 8е!1а Га-
шіііагіса, Іаяапіші.
СТОЛѢТІЕ. Яесиішп.
СТОЛЬНИКЪ. ОГйсіаІія 8. ргаеГесІиб
ргіяііпж аиіге Ргіпсірія; Ьіция ргаеГесіі егаі
сигаге тепаат, сіЬоя аЬ іпГегіогіЬия ті-
піяігія ассіреге еі ропеге еоя іп тепяа
соепаспіі. 8і абегапі іп аиіа Іе^аіі ехіегі,
іпвігиеге еоя сіЬів еі ина сит ііа соепаге
воІеЬапі. Стольничій, е]иятобі ргаеГесіі.
' СТОЛѢТНІЙ. Сепіепагіия. Вино сто-
лѣтнее, ѵіпит сепіит аппогит. Ст. ста-
рикъ, яепех сепіит аипогит. 6) 8еси1а-
гія. Столѣтніе или каждые сто лѣтъ бы-
вающіе игры, іибі яесиіагея.
СТОЛЯРИХА, ихог 1і"пагіі. Столярка
я столярня, ойісіпа ГаЬгі ясгіпіагіі. Сто-
лярный, столярскій, Іі^пагіі, ГаЬгі ясгіпіа-
гіі. Столярная работа, орив іпіеяііпагіо-
гит. Столярное мастерство, агя іпіеяіі-
пагіогит. Столярскія орудія, іпяігишепіа
ГаЬгогшп ясгіпіагіогит. Столярничаю,
агіет іпіеяііпагіогит ехегсеге. Столяръ,
1і"пагііія, (под. ГаЬегі).
СТОМАХЪ. См. Желудокъ.
СТОНАЧАЛЬНИКЪ. Сепіигіо.
СТОНОГЪ. Рогсеіііо.
СТОНУ. См. Стеню.
СТОНЧЕВАЮ. Тепиаге, ехіепиаге,
аііепиаге.
СТОНЪ. 8пярігіит, ветііия. С. утихъ,
$етіІиз сопіісеясіі.
СТОПА. Ѵівіпіі зсарі. Купить стопу
Александрійской бумаги, етеге ѵі<рп1і
ясароя сЬагІае геуіае.
СТОПА. Рее, ѵеяіідішп. Не мокрыми
стопами 81., поп табеГасІіз, яіссія ребіЬия.
Попирать стопами, ребіЬия сопсиісаге,
ргосиісаге. Идти по стопамъ отца, ѵеяіі-
&ІІ8 раігів іпртебі. Идти по чьимъ сто-
памъ , ѵеяіівіів аіісіуня іпяіаге ; ѵеяіі^іа
аіісідия регяедиі. 2) Рея. Стопа хорей
состоитъ изъ одного слога долгаго и
другаго краткаго, рея сЬогенз я. сЬогеия
сопяіаі ргіоге (ребе) Іоп^о еі рояіегіоге
Ьгеѵі. 3) Ргіяса тепяига Гегте рейет
гедиаия.
СТОПА, СТОПКА. Росиіит та^в ап-
вія сагепя.
СТОПИТЬ. См. Стапливаю. Стопле-
ніе. Сообаііо. Стопленный, соІІідиеГасІиз,
сопйаіиз, тіхіия, регтіхіиз.
СТОПОСЛОЖЕНІЕ. Сотрояіііо ре-
бит ѵегяия.
СТОПТАНІЕ. Ііергеяяіо саісеі саі-
сапбо.
СТОРГОВАНІЕ. Расііо. По сторгова-
ніи дома, далъ онъ 100 рублей задатку,
пе^оііо сопГесІо, бебіі еі аггЪаЬоиет С.
гиЬеІІіопея. Сторгованный, етіиз, бе Си-
рія геі ргеііо сопѵепіит еяі. Сторговать,
етеге, тегсагі. С. домъ, бе ргеііо бо-
тия сопѵепіге. Мы сторговались о де-
ревнѣ, ргеііит Гипбі іпіег поя сопѵепіі.
Сторговать на чье имя, пе^оііит ргоси-
гаге.
СТОРИЦЕЮ. Сеиіпріісаіо. Сторичный,
сепіпріех. Приносить с. плодъ, сит сеп-
Іеяіто гебіге.
СТОРОЖА. V. оЬя. См. Стража, Строж-
ка , ехсиЬіІогіиш, ѵі^ііагіит; Іи^игіоіит
ѵі^ііит ; гебісиіа ехсиЬіІогіа (у иовв.),
яресиіа (на высокихъ мѣстахъ). Сторо-
жокъ, стражикъ, ехатеп, когда онъ оста-
навливается и чашки вѣсовыя равны, еха-
теп аедиит. 2) РахШиз іп бесіриіа. —
Сторожъ, яі., стражъ, сивіоя, ехсиЬіІог,
307
СТО
СТО
308
ѵщіі. Приставить къ чему сторожа, си-
зіодеш роиеге, адропеге аіісиі геі. По-
ставить сторожа въ саду, сизіодеш іп
Ьогііз Іосаге. 2) Ѵеіиз ехаисіогаіиз ті-
Іез, диі арид аіідиет ѵагіа пе§оІіа <1о-
тезііса §егіІ а. оЬіі. Сторожиха, ихог си-
зіодіз, ехсиЬіІогіз.
СТОРОНА, СТОРОНКА. Рага, Іаіиз;
ге^іо, Ігасіиз. Идти по правую, по лѣвую
сторону, іге дехіга зі а дехіга, Іаеѵа а. а
Іаеѵа. По сю, по ту сторону рѣки, сіз а.
сііга Яишеп, иііга. Передняя сторона,
рага адѵегза, Ггопа. Задняя сторона, рага
аѵегаа; Іег^иш. Со всѣхъ сторонъ, ипді-
дие. Стекаются со всѣхъ сторонъ въ Си-
ракузы, сопсиггііиг иидідие Вугасизаз.
Разбирать дѣло со всѣхъ сторонъ, отпі-
Ьиз ех рагІіЬиз саиаат регіепіаге. Съ той
и другой стороны, ех иігацие рагіе.
Одинъ съ зтой стороны, а другой съ той,
ипиз Ьіпс, аііег іііпс. Они пошли каж-
дый въ свой домъ, одни въ зту сторону,
а другіе въ ту, зиит диіадие іЬапІ ді-
ѵегзі дотит. Сторона горы, башни, до-
ма, рага, Іаіиа топііз, Іиггіз, аедіит. Съ
другой стороны города, ех діѵегза рагіе
игЬіз. Съ моей стороны я ничего ие упу-
стилъ, е§о ѵего, а. диод ад те аііінеі,
піЬіі ргаеіегтізі. Я сдѣлалъ съ своей сто-
роны все, что могъ, рго ѵігііі рагіе отпі
оре епіхиз зит. И съ зтой стороны мож-
но хватить кого, еі Ьіпс аіідиет сот-
тепдаге. Съ нашей стороны будь онъ
такимъ, какимъ его баснословятъ, зіі за-
пе рег иоа, диаіеш ізіі Бп^ипі. Отвести
кого въ сторону, аіідиет аедисеге, зеѵо-
саге; аіідиет аоіит ргепдеге, аоіит де-
дисеге. Оставя щутку въ сторону, гето-
Іо .іосо, ехіга іосит, отіззіз іосіз. Отло-
жить въ сторону, покинуть, отіііеге
(совсѣмъ), іпіеттіііеге (на время). 6)
Жить на чужой сторонѣ, реге^ге ЬаЬі-
Іаге. Сторона плодоносная, ге§іо Гѳгііііз.
2) Р. ш. Принять что въ добрую, худую
сторону, іи Ьопаш, іп таіат рагіет асі-
реге, зеѵеге, азреге ассіреге. Переворо-
тить доску въ другую сторону, ІаЬиІат
іиѵегіеге. 3) Рага, рагіеа. Быть на чьей
сторонѣ или держать чью сторону, аіі-
си)из з. аіісціиз рагііа азае; сиш аіідио
еззе, Гасеге; аЬ з. сит аіідио аіаге; аіі-
сціиз теЬиа Гасеге, зіидеге. Держаться
народной стороны, атріесіі рориіит.
Имѣть кого па своей сторонѣ, аіідиет
виит ЬаЬеге; езі, Гасіі, зепііі аіідиіз те-
сит. Перейти на чью сторону, іп айсора
рагіеа Ігапзіге, Ігаиз^геді; ад аіідиет ассе-
деге, зе сопѵегіеге, аіісиі аззепіігі. При-
влечь кого на свою сторону, аіідиет іп
аиаз рагіеа дисеге, ІгаЬеге; аіідиет зиит
Гасеге. Привлечь, склонить народъ на
свою сторону, рІеЬеш Гасеге зиит. Взять
чью сторону, поддерживать, аіідиет зиа
аисіогііаіе, ресипіа еіс. зизііпеге, зизіеп-
Іаге, типіге, Гиісіге. Съ отцовской, съ
матерней стороны, раіегпо, шаіегпо §е-
пеге, а раіге, а таІге. Съ чьей нибудь
стороны, аЬ аіідио. Съ его стороны или
отъ него бояться нечего, аЬ ео піЬіі по-
Ьіз Іішепдиш езі. Въ сторонѣ, зеогзіт,
зеогзит, зе гетоѵепз, зе поп іпіегропепз,
іттегііиз. Всѣ сдѣлались виноваты, а я
одинъ на сторонѣ остался, отиез Гасіпиз
іп зе адтізегипі е§о зоіиз іттегііиз таи-
ві. На сторону, ехіга дотит; аііепіз,
аіііз. Отдать дѣтей учиться на сторону,
ІіЬегоз егидіепдоз аііепіз Ігадеге. Сторон-
ка, Іаіизсиіит. Странный, аііепиз, ад гет
поп регііпепз. Странныя и пришельцы,
Ьозрііез еі адѵепж. Стороною, атЬа^іЬиз,
сігсиііи, Іоп^іоге іііпеге. 2) ОЫідие. Я
слышалъ это стороною, Ьапс геш оЫідие
аидіѵі. Сторонюсь, Іосит аіісиі даге; даге
ѵіат. Народъ посторонился, тиііііидо зе
309	сто
Эітоѵіі. — Сторонникъ , ріхіа аіідиет
віапя.
СТОСКОВАТЬСЯ, ВоІІісііит евве
апіе10*
СТОФУНТОВЫЙ. Сепіепагіив; сеп-
Іиго ІіЬгагит.
СТОЧЕНІЕ, для сточенія, Еві асиепйо
аііепиеіиг.
СТОЧКА, Сіотив йіогпт сегаіогит
(у нова.)
СТОЧЕННЫЙ. Асиепйо аііепиаіив.
Сточить, см. Стачиваю.
СТОЮ. Віаге, сопеіаге. Стоить ста та-
лантовъ, віаге сепіит Іаіепііе. Чего это
будетъ стоить и какъ можно дешевле?
Оиапіі Ьос еші роіеві тіпішо? Ничего
не стоитъ, §таІів сопвіаге. Это мнѣ поч-
ти ничего не стоитъ, тіііввіше тіЬі соп-
віаі. Это маѣ стоитъ почти въ Половину
меньше вашего, ій сопвіаі йітійіо тіпогів,
диат Іиит. Чего стоитъ эта лошадь?
диапіі Ьипс едиит гевіітав? Мѣра пше-
ницы стоила три динарія, Іегпів йепагіів
Ігііісі тойпя Гиіі. Стоить дорого, ша§но
сопвіаге. Это стоитъ очень дорого, ій
ргеііо ша^по віаі, Лекарства, коп стоютъ
немного, недорого, рагаіа рагѵа гетейіа.
Чего бы ни стоило, диапіі, диапіі; в. диап-
іо, диапіо. 6) Аіісиі евве яшпіиі .Эта
война стоитъ мнѣ дорого, шадиипі Гесі
вишіиш іп геш тііііагет. Это ему стои-
ло и большихъ издержекъ и большаго
труда, іпвишвіі іи еаш гет витіит та§-
пит еі ІаЬогет. с) Стоить потери , за-
ботъ и безпокойства: это стоитъ многа-
го, гев еві орегова, тпііі вийогів, ша^пі
ІаЬогія. Чтобъ пріобрѣсть такой слогъ,
стоитъ многаго, віуіив іііе шиііі вийогів
еві. Усиѣть въ этомъ можно, но чего
будетъ это стоить? ій йеі орегове. Ему
стоило многаго пріобрѣтеніе славы, ехі-
віітаііопет ЬаЬеІ тиііо яийоге соііесіат.
СТО	310
Ничего не стоитъ попробовать, не мѣ-
шаетъ попробовать, Іепіавве піЬІІ посе-
Ьіі. с) Эта побѣда стоила намъ очень до-
рого, эту побѣду купили мы большею
потерею воиновъ, шиііогиш вап^иіпе еа
ѵісіогіа віеііі. Это слово стоило ему жиз-
ни, Ьос ѵегЬшп Гиіі іііі ехіііо. е) Стоитъ
чего нибудь, евве дпапііѵія ргеііі. То-
варъ ничего нестоющій,' негодный, іш-
ргоЬа, таіа тегх. Эти извиненія не сто-
ютъ того, чтобъ ихъ принять, уважить,
шіпіте ассіріенйае з. ниііае випі ізіге ех-
сиваііопев, Не стоитъ труда, чтобъ ему
отвѣчать, Ьаий вапе орегае ргеііит еві
еі гевропйеге. Книга ничего нестоюшая,
ІіЬег іперіив. Одинъ стоитъ другаго, Іап-
Іійеш атЬо випі; аедиірагаі аііег аііе-
гиш. Стоить троихъ вождей, равняться
имъ всѣмъ 'грепъ, согаріеге Ісее йисев.
(Сіаий.) Это не стоитъ труда, попіапіі
гев еві; орегае ргеііит пои еві. Благодѣ-
яніе, во время нужды, стоитъ въ очахъ,
нашихъ большой цѣны, а когда полу-
чимъ его. пе стоитъ никакой, піЬіі са-
гіив аевііпіатив диат ЬепеСсіит диой
реіітпв, піЬіі ѵіііив, сит асссрітив. Эти
стихи стоютъ того, чтобъ были напе-
чатаны, Ьі'ѵегвив шегепіиг, иі іурів іт-
ргітапіиг. Это дѣло не стоитъ ни гро-
ша, Ьаес гев піЬііі еві.
СТОЮ. Віаге, сопвіеіеге. Что ты тутъ
стоишь? дпій віав? Что мы стоимъ тутъ?
диій айвіашив? Стоять при комъ, аіісиі
или ай аіідиет айвіаге. С. возлѣ кого
самаго, ргохітит Іаіегі аіісирів віаге. С.
позади кого, рові аіідиет віаге. С. цѣ-
лый день, Іоіит йіет віаге, регвіаге. С.
около кого, аіідиет сігситвівіеге. С. съ
кѣмъ вмѣстѣ, сопвіеіеге. С. насупротивъ
кого, айѵегвив аіідиет віаге. Стою и ожи-
даю, не прикажутъ ли чего, віо ехврес-
Іапв, в. диій тіЬі ітрегапі. Стоятъ, віа-
311
сто
сто
312
Іиг. Дитя начинаетъ стоять и ступать
твердо, риегиіиз іпсіріі зіаге, егесіпз аз-
зізіеге еі реде сегіо зі^паге Ьитшп. Онъ
крѣпко сюитъ на йогахъ, йгтііег Ьае-
геі іп ѵезІі§іо. Стоять то на одной, то на
другой ногѣ, аііегиіз редіЬиз іпзізіеге.
Онъ не можетъ стоять на мѣстѣ, зіаге
Іосо пезсіі. Стулъ, столъ некрѣпко сто-
итъ, зеііа, піепза пои йгте зіаі. По боль-
шимъ дорогамъ стоятъ столбы, іп ѵііа
риЫісіз зіапі соіитпж (ѵіаіез). Судно на
якорѣ стоитъ, паѵі^іит іп апсогіа сот-
тогаіиг, езі, зіаі, ехзресіаі, сопзізііі іп
апсогіа а. аб апсогаз. Туча долго стояла
надъ городомъ, Іетрезіаз діи ітрепде-
Ьаі игЬі. Вода стоитъ въ озерахъ, адиа
іп ІасиЬиз еаі гезез. Стоять въ лагеряхъ,
въ полѣ, іп сазігіз еззе, а^еге. Стоять
подъ городомъ, ад игЬет ведете; игЬет
сігситзідеге, оЬзідеге. Стоять гдѣ на
постоянныхъ квартирахъ, аіаііѵа аіідио
Іосо ЬаЬеге. 2) Розііит, соііосаіит еззе.
Стой, остановись, тапе, зізіе ^гадит,
сопзізіе. 6) Молчи, перестань, Іасе.
Домъ стоитъ передомъ на большую ули-
цу, адѵегзж ждіит рагіі ѵісиз зиіуасеі;
дотиз іп ѵіат ѵегза езі. Войско стоитъ
подъ стѣнами непріятельскаго города,
соріж зипі зиЬ ірзоз тигоз нгЬіз Ьозііит.
3) Стоять у кого или гдѣ, іп а!іси]из дото
а. арид аіідиет ЬаЬіІаге; арид аіідиет
деѵегіеге, деѵегзагі. Онъ стоитъ въ до-
мѣ у такого-то, арид X деѵегзаіиг. 4)
81аге, сопзіаге, регзіаге, регзізіеге, регзе-
ѵегаге іп ге; іпзізіеге іп аіідиат гет;
иг^еге; Йа^ііаге аіідиід; іизізіеге, иі. Сто-
ять въ цѣнѣ, иг§еге ргеііит; ІгіоЬоІит
Ьіс аЬеззе иоп раіі. Стоять въ своемъ
словѣ, іп йде тапеге; йдет даіат поп
тиіаге. 5) За кого, аіідиет Іиегі, деГеп-
деге; зиЬзідіо еззе, адеззе (въ судѣ);
ргжзіаге аіідиід. де аіідиа ге. Я стоялъ
за васъ, но ве могъ ничего сдѣлать въ
вашу пользу, Іпіз гаІіопіЬиз іпзегѵіѵі з.
ІіЬі зіпдпі, зед піі іп гет Іиат Гасеге
роіиі. Стоять за вѣру, сиііиз діѵіпі гаііо-
пет, сжгетопіаз, засга деГепдеге, Іиегі.
С. на молитвѣ, ргесез, ргесаііопет Гасе-
ге. Стоитъ ведро, тепло, морозно, Іет-
резіаз зегепа, саіог, Ггі^из Іепеі. Зима
все стоитъ, продолжается, Ыетз сопіі-
пиаіиг. Товары стоятъ въ одной цѣнѣ,
ргеііит тегсіит езі издие ідет. Рѣкм
стали, йиѵіі ^еіи з. Ггі^огіЬиз сопсгеѵе-
ге; Гп^оге сопзізіипі; Дасіе оЬдисІі зипі.
Стоятъ не стоятъ коровы, овцы, ѵассж,.
оѵёз Ьепе сгезсипі, §і§пип1иг; ѵассж,
оѵез регеипі, таіе ^і^иипіиг. Оцѣпенѣлъ
и волосы стали дыбомъ, оЬзІириі, зіеіе-
гипідие сотае. Стоитъ, станетъ, стала
работа, ориз Ьаегеі, Ьжзіі, ЬжгеЬіІ. Бар-
ка стала, Ііпіег поп ргоседіі. На караулѣ
стоять, іп зіаііопе еззе. Стоять въ го-
родѣ (о солдатахъ), іп ргжзідіо игЫз соі-
іосаіит еззе. Непріятель стоитъ гдѣ,
Ьозііз аІісиЬі сазіга ЬаЬеІ. Непріятель
стоитъ на горахъ, Ьозіез іпзідепі гооп-
Іез. Стоитъ въ какой книгѣ, написано,
Іе^ііиг іп ІіЬго. Сколько свѣтъ стоитъ,
розі Ьотіпит тетогіат; розі паіоз Ьо-
тіиез. Мы стали въ пень, Ьіс Ьжгеі
адиа; гез Ьжгеі іи заІеЬга. Я въ томъ
стою, за то отвѣчаю, ргжзіаге, зропдеге
аіідиід; іп зе гесіреге аіідиід. Стоять
высоко, опускаться (о барометрѣ), аііе
азсепдіззе; дергеззшп еззе.—Стоялая ло-
шадь, стоялый конь, едииз диі діи зіа-
Ьиіаѵіі. 6) Оиі діи іииіііііег зіеііі- Стоя-
лецъ, стояльщикъ, іпдиіііпиз, сопдисіог
ЬаЬіІаІіопіз.—Стояніе, зіаіиз. Устать отъ
долгаго стоянія, іоп^о зіаіи деГаІі^аге.
2) 8асгоз посіигпа, диж Йипі діеЬиз Іо-
ѵіз еі 8а1игпі ЬеЬдотадіз диіпіж ]е]ипіі
диадга^езітаііз.— Стоячій, зіапз, гесіиз,
313
СТР
СТР
314
егесіиз. Стоячая вода, адиа зіа^иапз, адиа
рщга. С. вода легко портится, адиа соп-
сіива Гасііе соггитрііиг. Стоячая -жила,
ѵепа іпіег йиобесітат еі Іегііат.
СТРАВКА, Стравленіе, Стравлива-
ніе-. Иеразііо. 2) Возіо. 3) Сопсііаііо,
іп8Іі{;аІіо Стравленный, беразіиз; асе-
іо ѵеі Іідиоте гоДепІе зиЪІаІиз; іпзіі^а-
Іиз, сопсііаіиз. Стравливаю, сіеразсеге Ьег-
Ьаз. 2) Асеіо ѵеі Іідиоге гобепіе Іоііеге.
3) Сапез іттіііетѳ, іпзіі^аге. 4) Р. т.
іпзіі^аге, іпсепйеге; Гасез аіісиі зиідісеге.
Онъ стравилъ ихъ такъ, что они себя
чуть не покусали, а<Іео аііегіив апітит
іп аііегит тваттаѵіі, иі Гигепііит іт-
реіиз ѵіх соііійагі роіиегіі. Стравитъ =
прогнать травлею, сапіЬиз іттізііз аЬі-
Веге.
СТРАДА- (81.) ЬаЬог орегозиз еі то-
іезіиз. 2) Меззіз.
СТРАДАЛЕЦЪ. Магіуг. 2) Оиі тиі-
Іа таіа раззиз е8І, диі тиііаз аегитпаз зи-
зііпиіі. Страдальчески, тоге тагіугит.
Страдальческій, ай тагіугез регііпепз,
зресіапз. С. вѣнецъ, согопа піагіугіз,
тагіугит. Страдальчество, тагіугіит.
Страданіе, раззіо; диод диоз раіііиг ѵеі
раззиз еві. 2) Оііт: Гасіит, ІаЪог, тоіе-
вііа, Йіійсиііав. Страдаю, см. Стражду.
СТРАЖА. Сизіодіа, ехсиЬіа:, зіаііо;
іешриз, дио<1 зіаііопе а^ііиг, дие типиз
оѣііиг. 2) Сизіоз, ехсиЫіог, ѵі^іі- Страж-
ба, ѵі§і1і®, сизіойіа, регѵдріаііо. Стражби-
ще зі , ехсиЬіІогіит.
СТРАЖБА. Зизва, ргоесеріа.
СТРАЖДУ. Раіі, регреіі, іоіегаге, Гег-
ге, зизііпеге. Онъ много страдалъ, гпиі-
іа таіа зиЬііІ, ехапііаѵіі. Страдать зуба-
ми, ІаЬотаге ех «ІепІіЬиз; йоіогіѣиз 4еп-
ііит аіТесІит еззе. Я страдаю зубами,
беиіез тіЬі Йоіепі. Страдать водяною
болѣзнію, адиае іпіегсиііз тогѣо ІаЬогаге.
Стр. духомъ, зоііісііийіпе. ге§гіІи<1іпе аІТе-
сішп еззе. Сердце мое страждетъ, мучит-
ся и обливается кровію, апітиз теиз 8.
сог теит а^ііаіиг, гитреіиг, іпііте сот-
тоѵеіиг. Страждущій, раііепз, диі таіа
раіііиг, Гегі.
СТРАЖНИКЪ. См. Сторожокъ.
СТРАЖЪ, Стражникъ. (81.) См. Сто-
рожъ.
СТРАИВАТЬ. Тгіріісаге.
СТРАМЪ. См. Срамъ.
СТРАНА. Ке^іо, Ігасіиз, іеггж, особ.
во мн. ч. Іоса (обыкновенно полагается
оно въ соотвѣтствующимъ ему прилага-
тел. или для означенія свойства какой ни-
будь страны). Пріятная страна, Іоса
атоепа. Ровная страна, Іоса раіепііа,
сатрі. Страна неба, ога, р!а§а, ге§іо сое-
Іі. Средняя ст. тесііа соеіі ге§іо; тейіив
аёгіз Ігасіиз. Верхняя стр. воздуха, зирге-
тит соеіі. Изъ одной страны въ другую,
ге^іопаііт. Приморская страна, ога та-
гіііта. Стр. пасбитная, а§ег разсииз. С.
неровная, гдѣ много холмовъ, Іосиз Іи-
тиіозиз. Непріятельская страна, Ьозіі-
сит, Іегга Ьозііііз. С. способная для звѣ-
риной ловли, аріі заііиз ѵепаііЪиз. Стр.
западная, ге^іо ѵезрегііпа. Къ заиадной
странѣ, къ западу, ге&іопе оссіііепіаіі.
Проникнуть во внутренность страны, іп-
Іегіога ге^іопіз айіге. Познаніе страны,
Іосогиш "иагііаз. Имѣющій такое позна-
ніе, Іосогит §пагиз з. зсіепз. Свойство
страны, зоіі іп^епіит. Протекать стра-
ны, ге^іопев рега^гаге, регеггаге. Стра-
ны необитаемыя, ге^іопез іпЬаЬіІаѣіІез.
Четыре страны неба, ге§іопез (Оѵій.)
СТРАНИЦА, СТРАНИЧКА. Ра^іиа,
ра^еііа, ра^іиніа. Написать цѣлую стра-
ницу, ра^іпат сотріете, регагаге. Мы
уже на второй страницѣ, аііега ]ат рго-
себіі раёіпа. При первой страницѣ я силь-
315
СТР
СТР
316
но встревожился, ѵаійе ргіоге рарша рег-
ІпгЬаІив еит.
СТРАННИКЪ. Ѵіаіог, регеегіиаіог,
реге^гіпив. Странница, ди® реге"гіпаІиг.
Странническій, посохъ, Ьасиіие ѵіаіогів.
СТРАННО. Мігиш іп шойиш; тігаЬі-
Іііег. Это не стр., тігаЪіІе піЬіі Іі.чЬеІ еа
гее. Ему престранно кажется, регтігит
еі ѵйіеіиг.
СТРАННОЛЮБЕЦЪ. Ноерііаіів, диі
Ьоерііев атаі, ІіЬеиІег еов ехсіріі. Стран-
нолюбивый и страннолюбный, странно-
любивъ, Ыврііаііе, ІіЬегаІів іп Ьоврііев.
Бытъ страннолюбиву, Ьоврііев Іійепіег
ехсіреге. Страннолюбіе, Ьоерііаіііае, Іійе-
гаіііав іп Ьоврііев. Страннолюбно, Ьоврі-
Іаіііег, Іійегаіііег іп Ьоврііев. Страннолюб-
ствую, Іійегаіет евве ег§а Ьоврііев.
СТРАННОПРІЕМЛЮ и СТРАННО-
ПРІИМСТВУЮ. Новрііев Іійепіег ехсі-
реге. Страннопріемлюсь, Іійепіег ехсірі.
Страннопріемникъ, страннопріимецъ, Ьов-
рев, диі Ьоврііев ехсіріі. Страннопріемни-
ца, йеѵегвогіит; Іайегпа «Іеѵегзогіа. Стран-
иопріимница, Іійегаіів іп Ьоврііев; ди®
Ьоврііев ехсіріі. Страннопріимство, стран-
нопріятіе, Ьоерііаіііае, Іійегаіііав іп Ьоврі-
Іее. Страннопріимствую, ш. г. странно-
пріемлю.
СТРАННОСТЬ. Мігасиіиш, шопвігит;
тіга, поѵа аІіси)ие геі гаііо; гее шіга,
поѵа. Онъ имѣетъ въ себѣ много стран-
ностей, іп піиіііе гейив аЬ аііогшп шоге
ріаие йівсейіі. 6) Могее йіГвсіІев, шогові-
Іае, іпогоеа еі діГПсШе іпйоіез; герепіі-
пие апіті ітреіие, ргжсерв апіті ітре-
іие. с) Іпеоіепііа, поѵііав.
СТРАННОЯНЛЯЮСЬ. (81.) Біевітиіаге,
еітиіаге, аііит віЬі ѵиііит (іп^еге, іпйиеге.
СТРАННЫЙ. Мігпе, іцігайііів, іпеоіі-
іие, поѵие, шопвігиовив, топвігоеив.
Странное намѣреніе, предпріятіе, поѵит
сопзіііит. Странные люди, Ьогоіпев топ-
зігоеі. Что иибудь кажется мнѣ стран-
нымъ, тігшп тіЬі ѵійеіиг аіідиій. Стран-
но однакожъ было бы, еслибъ не..., ші-
гит ееі, еі, піеі или тігит еі, иіеі. Не
странно ли это? поппе шопеігі вітііе ееі?
Предлагать, говорить странное, інопеіга
йісеге, ппііаге, тіга тетогаге. Чело-
вѣкъ страннаго характера, Ьото тігаЫ-
Іііег; шогаіие. Имѣть странный вкусъ,
тігЬШІег еареге. 2) Ѵіаіог, реге^гіпив.
СТРАНСТВІЕ, СТРАНСТВО и
СТРАНСТВОВАНІЕ. Реге^гіпаііо, ті-
ртаііо. Большое странствіе народовъ, глав-
на ^епііит ті&гаііо. Совершать странство-
ванія, реге^гіпаііопее сопйсеге. Странство-
ватель, реге^гіпив, реге^гіпаіог. Странст-
вую, регергіпагі. 2) 81. реге^ге ЬаЫІаге.
Странствующій, реге^гіпаие, реге^гіпаіог.
СТРАСТНАЯ недѣля. НеЬйотав апіе-
раесѣаііе; ЪеЪйотае тогііе СЬгіеІі.
СТРАСТНЫЙ цвѣтъ. РаееіОога сое-
гиіеа (Ьіпп.)
СТРАСТОВАНІЕ. Віаіие апіші агйо-
гіе вшито ртайи.
СТРАСТОЛЮБІЕ. Атог ѵоіиріаіів.
СТРАСТОНОСЕЦЪ. Магіуг. Страсто-
носица, Гетіпа, ди® тагіугіит виЪіі.
СТРАСТОПОЛОЖНИКЪ. См. Подви-
гоположникъ.
СТРАСТОТЕРПЕЦЪ, — терпица.
Ргоріег СЬгівІі йосігіпат вирріісіа, сги-
сіаіие, югитпав сегіо еивііпепв. Страсто-
терпческій, шагіугів. Страстотерпчество,
тагіугіит.
СТРАСТЬ. Равііо; дпой диів раіііиг
ѵеі раввив еві. 2) апіті аІГесІіо; апіті
тоіив; сирійііав, ІіЬійо. Сильная страсть,
асег апіті тоіив. Свирѣпствующія буй-
ныя страсти , ітрогіипівяіт® ІіЬійіпев.
Страсть, привязанность къ имѣнію, бо-
гатству,ашог ЬаЬепйі.Возъммѣть страсть,
317
СТР
СТР
318
атогеш вивсіреге. Страсть, сильное же-
ланіе, ѵеЬстепІіог сиріДо; ІіЬіДо, пітішп
вІиДіит. Владѣть свонми страстьми, си-
ріДіІаіев соегсеге; спріДіІаІіЬив ітрегаге;
регІигЬаІов апіті іпоіпв соЬіЬеге; сопіі-
пепіет евве (вл. особенно плотскими
чувствованіями). Произвести возжечь въ
комъ страсть, аііси^ив апітит ітреііеге
(вооб); аіісиіив ІіЬіДіпет ехсііаге (о люб-
ви). Быть свободну отъ всѣхъ страстей,
аЬ отиі апіті сопсііаііопе ѵасаге; отпі
апіті регІигЬаІіопе ІіЬегит в. ІіЬегаІит
евве. Дѣйствовать въ страсти, сиріДе в.
саІіДе а^еге; ітреіи диоДат ІгаЬі а<1 аІі-
диіД. Въ страсти своей доходитъ до то-
го, что..., віийіо віс еПеггі. Любить до
страсти или чего бы то ни стоило поку-
пать разныя веши, статуи, картины древ-
ней работы, Іігеипіаіа, віаіиав, ІаЬиІав
орегів апіідиі апітовіввіте сотрагаге.
СТРАТИГЪ. Оих ехегсііив, ітрегаіог,
ргсеіог.
СТРАТИЛАТЪ. Оиі ехегсііпт а&іі в.
ейисіі іп ехреДіІіопет, Лих а^тіпів тііі-
Іагів.
СТРАУСЪ. См. Струсь.
СТРАХОВАНІЕ, 8ресіев Іегтогет іп-
сиііепв; Іеггісиіит. Іеггісиіатепіит, Гог-
тіДо. Страховатость, ІітіАіІав, раѵог, Іге-
ріДаІіо. Страховатый, диоД Іегтогет іп-
сиііі, теІиепДив. Страховатый, — ховатъ,
раиіиіит теІиепДив. Стваховіцпкъ, диі
саѵеі Де ге в. рго в. Де регісиіо геі.
Страховый, саиііопів Ле аіідиа ге. Стра-
ховыя деньги, ресипіа саиііопів Де аіі-
диа ге. Страхъ, теіив, Іітог, Іеггог. С.
чего нибудь, теіив аіісщив геі в. аЬ аіі-
диа ге. С. смерти, Іеггог тогіів. С. отъ
внѣшнихъ враговъ, Іітог ехігетив. С.
напалъ па меня, Іеггог іпсіДіІ тіЬі в. іп-
ѵаДіІ те, Страхъ его отъ этого удержи-
ваетъ, Деіеггеі аіідиет теіив, диотіпив
аІідиіД Гасіаіл Поселить въ комъ страхъ,
Іегтогет аіісиі іпрсеге, іпіегге, Гасеге;
Іеггеге, регіеггеге, іп іегтогет сопрсегѳ
аіідиет. Отъ страха, іегтоге регсиівив.
Быть въ страхѣ, Іегтогет ЬаЬеге (аЬ аіі-
дио, аЬ аіідиа ге). Привести весь городъ
въ страхъ, ІгеріДаІіопе игЬет ітріеге.
Придти въ страхъ, теіив в. Іітог те
оссираі; теіив то іпігаі. Быть поражеиу
страхомъ, Итого ретссііі. Быть внезапно
поражену страхомъ, Іітоте орргіті. Пол-
ный страха, теіи ретіегтііив. Безъ стра-
ха, теіи ѵасиив. Распространить вездѣ
страхъ, Іеггогет диат Іаііввіте іпіегге.
Опасность родитъ страхъ, Іітог іпсиіііиг
ех регісиіо. Избавь, свободи меня отъ
этого страха, Ьипс тіЬі Іітогет егіре.
Ты истребилъ во мнѣ страхъ смерти,
Іи тіЬі Іеггогет тогіів вивіиіівіі. Слова,
вынуждаемыя страхомъ, ѵосев, диае те-
іив ехргітіі. Отложить, оставить страхъ,
Іітогет ропеге, беропеге. Взять на
страхъ, саѵеге Де ге, рго ге в. Де рёгі-
сиіо геі; Датпит ргаевіаге. Взять на
страхъ корабль, паѵет ивдие аЛ сегіит
Іосит вио регісиіо ргаевіаге. Ь) ІпсгеДі-
Ьііііег, іпві^иііег. Страхъ какъ люблю
смотрѣть на это, іпсгеДіЬіІіІег сопсирівсо
Ьаис гет вресіаге. — Страшилище, стра-
шило, Іеггісиіит, Іеггісиіашепіит, ѵівит,
вресіев. Страшливость, Іітійііав, раѵог,
(огтійо, ІгеріДаІіо. Страшливый, страш-
ливъ, раѵіДив, ІгеріДив. Страшно, Ьоггеп-
Дит іп тоДит, ІеггіЬіІет іп тоДиш,
ѵаІДе, ѵеЬетепІег. С. слушать, ІеггіЬіІе
еві аийііи. С. испугался, ѵеЬетепІег рег-
Іеггііив еві в. ехЬоггиіІ. Ст. свирѣпство-
вать, аігосііег вюѵіге- Страшный, стра-
.шенъ, ІеггіОсив, ІеггіЬіІів, ЬоггіЬіІів, Ьог-
гепйив; іп^епв, іисгеДіЬіІіз. Страшное
приключеніе, Іеіег еі тігібсив савив. Дѣ-
лать страшныя издержки, ехіга тоДит
319
СТР
СТР
320
витіи ргойіге. Страшный непріятель,
Ьовіів ГогтійаЫІів. Страшная буря, Іет-
ревіав Ьоггійа. Страшное лицо, ѵиііив Іег-
ГіЬіІіа. Страшная война, страшный по-
жаръ, Гоейиш Ьеііиш, Гоейит іисенйіит.
Страшу, Іеггеге, регіеггеге, ехіеггеге,
соніеггеге; регІеггеГасеге; іеггогет аіі-
сиі аййеге, айтоѵеге, аП'егге, іпГегге, іп-
сиіеге. Страшить непріятелей, іеггеге
Ьоаіеа. Страшусь, шеіиеге, Іітеге; іп те 
Іи, іп Итого еаае; Іітоге аПесіит е8ве;
Іітогет ЬаЬеге. Страшиться кого, Іішеге
аЬ аіідио. С. на счетъ своей жизни, ѵііае
8. йе ѵііа шеіиеге. С. смерти, Іеггоге
шогііб Іюггезсеге. С. угрозъ, шіпая ііог-
геге. С. опасности, регісиііз сотпюѵегі.
С. оставить городѣ, аЬ игЬе геііпдисп
4а аЬЬоггеге. Страшусь это сказать, ге-
Ги^іі аиішиа аідие геГогшійаІ і$1ий Йісеге.
Страшеніе, шіпаііо, сотіпіпаііо, тіме.
Стращаю, тіпагі, Іеггеге, регіеггеге; те-
Іит аіісиі аЛёгге, іпсиіеге, оЬ^ісеге.
Стращать людей и звѣрей, Іеггііаге Ьо-
тіпез еі Гегаз. С. дѣтей, риегоз Іеггеге,
регіеггеге; Іеггогет риегів іпрсеге.
СТРАЩИВАНІЕ. Соиіогііо. Стращи-
ваю, йио ѵеі Ігіа Ша сопіогдисге. 2) Иио
ехігета соиіогдиеге. Стростить концы
веревокъ, ехігета Гипіиш сопіогдиеге.
Стращиваюсь, сопіогдиегі.
СТРЕКАЗА, СТРЕКОЗА. ЬіЬеІІиІа.
СТРЕГУ. См. Стерегу. Стреженіе, см.
Стереженіе.
СТРЕЖА рѣки. Аіѵеив Литіпіз.
СТРЕКАЛО. (81.) Йіітиіщ. Стреканіе.
Рипсііо. Стрекаю, см. Стречку.
СТРЕКНУТЬ. Ргасірііет аЬіге, 8е
ргоііпат сопрсеге іи рейса-
СТРЕКОЧУ. Ое ріса: ріггіге. 2) Р. т.
Сіатоге аигеа аіісщиа Гаііцаге, оЫиийеге.
СТРЕКЧУ и СТРЕКАЮ. Зіітиіаге,
рип^еге. Стрекнуть бодцами лошадь, саі-
сагіа едио айтоѵеге аиЬйеге, айІііЬеге;
сопсііаге едиит саІсагіЬиб. Крапива стрек-
четъ, игіі, шогйеі игііса. Стрекчущія
листья крапивы, игііс® Гоііа шогйеиііа.
СТРЕМГЛАВНЫЙ. Ргаесерз асіив,
ргжсерз Йаіиа. Стремглавъ, іп сариі; рго-
по сарііе. Упасть с., іп сариі рггегиеге;
сарііе ргопо Геггі, йеГеггі. 2) Ргаергореге,
пішіа Геаііпапіег, гарійе.
СТРЕМИТЕЛЬНО. Ѵіоіепіег, гарійе.
С. напасть на кого, іггиеге іп аіідиет;
отпі ітреіи Геггі іи аіідиет. Рѣка течетъ
с., Питпеп гарійе Гегіиг. Стремительность,
іпіреіив, гарйіііав, ѵіоіепііа, се1егі1а8,
аеаіия, агйог. С. волнъ, аезіиз, ѵіе гарійа,
ѵіоіеиііа ипйагит. С. воображенія, сеіегі-
Іа8 Гасиііаііз іта^іиаийі. Стремительный,
стремителенъ, гарійив, ѵіоіепіиб, ѵеЬе-
теп8, ргаесерв. С. вѣтръ, ѵеиіиб ѵеііе-
шеіів, гарійиа. Стремительная рѣка, ргж-
серв ашпів. Стремленіе, ішреіив, ѵіе, ѵіо-
іепііа, Литеп. С. вѣтровъ, ѵів, ѵіоіеиііа
ѵеиіогиш. Удержать с. воды, Іоггепіеш,
Литеп геііиеге. Удерж. чье стремленіе,
аіідиет іи8Іаг Іоггепііб гиепіет соёгсеге.
Напасть яа непріятеля съ усильнымъ
стремленіемъ, іпГевІів бі^иів іпГегггі іп
ііозіеш. Обуздать с. страстей, агйогет
апіті е. сирійііаіит соёгсе’ге, гергітеге.
Стремлю, гарійе а^еге, реііеге. Вѣтръ,
вода стремитъ судно по теченію, ѵеп-
ІП8, адиа зесиийо Литіпе гарійе Гегі па-
ѵі^іит. 2) Р. т. ѵегіеге, сонѵегіеге, йігі-
§еге. Стремить свои мысли куда , апі-
тит сопГегге аіідио, апітит ропеге
іи ге, со^ііаііопев ай аіідиій йігі-
%еге; тепіеш ай аіідиій арреііеге; со§і-
Іаііопеб іи аіідиій іпіепйеге. Онъ стре-
митъ мысли далеко, 1оп{»іпдиа реііі; Іоп-
§іидиа ргоаріеіі. Мой духъ стремлю я
къ небесамъ, со{*і1а1іопев ай соеіевііа йі-
гі{;о. Стремлюсь, гиеге, ргаесірііаге, йе-
.321
СТР
СТР
322
тоіѵі, Геггі, гарійе Лиеге. Вода стремится
въ низъ по теченію, адиа весипйо Яи-
щіпе гарійе Гегіиг. Потокъ стремится съ
утесистой горы, йеѵоіѵііиг топіе ргяе-
сірііі ІОГГСП8. Прозрачный ручеекъ стре-
мится по бѣленькимъ камешкамъ между
пвѣтущцкъ береговъ, іішрійив гіѵиіив
іпіег Яогійав гірав аІЬійів ІаріІІів ргоре-
гаі. Дымъ стремится на воздухъ Сишив
іарійе вигвиш іепйіі. Корабль стремится
въ путь, паѵів гарійе ѵеііііиг. 2) бресіаге,
Іепйеге. Намѣренія монарха стремились
къ устроенію блага своихъ подданныхъ,
соивіііа июпагсЬае зресіаЬапі ай ваіиіеш
вше роіепіію виЬйііогит вІаЬіІіепйат.
Стремиться къ славѣ, пііі ай Догіат, соп-
іепйеге ай $1огіат; реіеге ^Іогіаіи, вег-
ѵіге ^Іогіге. Ст. къ славѣ витійства, айе-
сіаге Гаш'ат еіодиепііае. Ст. къ первен-
ству въ витійствѣ, реіеге ргііісіраіит
еіодиепііае. Ст. къ похвалѣ, айврігаге ай
іаийеш. Ст. къ ознаменованію себя, ай-
пііі ай йесив оЫіпепйиш. Ст.-къ удо-
вольствію, арреіеге, саріаге ѵоіиріаіеш.
С. къ высокому, іепйеге ай піа^ога; ша-
Іогев гев арреіеге; ша^ога сонсирівсеге.
С. къ добродѣтели, віийеге ѵігіиіі; ве
айріісаге ай ѵігіиіет. С. къ покою жиз-
пи, ведиі оііит еі ігапдиіііііаіет ѵііае.
С. желаніемъ къ чему, ѵоіа аіідио йігі-
§еге, ѵегіеге.
СТРЕМНИНА. Ргаесіріііит; Іосиз ргаа-
серв, ргаегцріив. Ныть па краю стремни-
ны, евве іп ргаесіріі; ай ргасерв ассейеге
(о витіи). Стремнистый, ргаесерв, ргае-
гпріив, аѣгиріив.
СТРЕМЯ, біарев, віаріа, віарейа. Се-
ребряныя стремена, віарейев агдепіеге.
Онъ крѣпокъ въ стременахъ, Ьаегеі іп
.віарейіЬиз. Вложить ноги въ стремена,
рейев віарейіЬив іштіііеге. 2) Ѵарійив
адиагит сигвив. Стремяииый, а^аво, еині-
Чдсть IV.
во, вігаіог, ваіо. 2) Ѵепаіог, диі сотііа-
іиг йотіпит ѵепаіит еипіет.
СТРЕМЯННОЙ полкъ. Йіпдиіагів едиі-
іит Іейіо, ва"іііагіогит ІеДо.
СТРЕНОЖИТЬ. Тгев рейев едиі ѵіп-
сиіо ]ип§еге.
СТРЕПЕТЪ. Оіів іеігах..
СТРЕСКАНІЕ. Ѵогаііо. Стресканный,
ѵогаіив, аѵійе сотевив. Стрескать, см.
Трескаю.
СТРИГАЧЪ. СаріІІогит сопсіпиаірг,
Стригу, іопйеге, йеіоийеге; ѵ. с. оѵев.
2) Топдеге, риіаге, агЪогев. Стригунъ,
стригунецъ, риііив едиіпиз ипіив аппі, сні
ІиЬа йеіопва еві. Стригусь, іопйегі. Овцы
стригутся, оѵев іопйеиіиг. Стриженіе,
іопвига. С. овецъ, іопвпга оѵіиіп. Стри-
женный, іопвив, йеіопвив. Стрижка, риег
йеіопвів саріііів. 2) іопвига; риіаііо аг-
Ьогшп.
СТРИЖЪ. Пігипйо гірагіа. Стрижо-
вый, ѣігипйіпів гірагіае.
СТРОГАНІЕ, СТРУЖЕНІЕ. Роііііо
оре гипсіпа?. в. рег гипсіпаш. Строган-
ный, гппсіпаіив, гипсіпа роіііив. Строгаю
или стругаю, гипсіпаге, гипсіпа роііге.
Іаеѵідаге. Строгать доски, аввегев гипсіпа
Іаеѵі^аге. С. ножемъ палку, Ьасиіиш сиі-
іго роііге, 1аеѵі§аге.
СТРОГІЙ, СТРОГЪ, беѵегив, асег,
асегЬив. С. судья, веѵегив з'ийех. С. отецъ,
раіег асеггішив. Очень ст. изслѣдова-
тель, аевіітаіог асеггішив. Строгое суж-
деніе, асге іийісіиш. Строгое изслѣдова-
ніе, слѣдствіе, асегЬа іпдпівіііо. Строгія
мѣры, сопвіііа веѵега. Слишкомъ строгій
судъ (производство суда), аЬвсіввіог ЗНВ-
ііііа. Очень строгій выговоръ, ѵегЬогшп
йгаѵііав аегіог. Быть слишкомъ строгу
къ самому себѣ, пішіиш іп ве іпдиігеге.
Припять видъ ие такъ строгій, аіі-
диій ех ги§ів гешіііеге. Строго, веѵеге,
323
СТР
СТР
324
асгііег, асегѣе, йііі^епіег, ассигаііваі-
те. Поступать съ кѣмъ строго, аиаіеге
а§еге спш аіі<ріо. Слишкомъ строго упра-
влять, ітрегіо асегЬіоге иіі. Слишкомъ
ст. съ кѣмъ поступать, аеѵегіиа айЫЬеге.
Ст. наблюдать, аіийіове саѵеге. Ст. раз-
суждать о счастливыхъ и противныхъ
обстоятельствахъ, кои въ наіпеиъ пред-
пріятіи могутъ случиться, диж поаігіа
сопаііЬив айѵегаа ѵеі ж<ріа Гиіига аіпі; аоі-
Іегіі жзіішаііопе репааге. Слишкомъ ст.
требовать наблюденія порядка, асеггіше
ехі^еге йіасіріілат. Строгость, аеѵегііаа,
гірог, асегѣііаа. Непомѣрная строгость,
' ажѵіііа. С. законовъ, умѣрять правотою,
аечиііаіе соегсеге аеѵегііаіет Іе§пт. С.
управленія, асегЬіІаа ітрегіі. С. древня-
го порядка, гі§ог ѵеіегіа йіасірііп®. По-
казывать надъ кѣтъ строгость, аеѵегііа-
іет іи аіідиет айЫЬеге. Мѣшать стро-
гость съ ласкою, аеѵегііаіет еі сотііа-
Іет шіасеге. Соединять с. съ кротостію,
сошііаіеш Гасііііаіспнріе ргаѵііаіі ас аеѵе-
гііаіі айарег§еге. Доправлять, взыски-
вать деньги со всею строгостію, асег-
Ьіааіше ехі^еге ресипіаш. Строгость у
всѣхъ (умныхъ) отцовъ одинакая, ра-
гёпіит іпіигі® ипіиатойі аипі Гегте(Тег.)
СТРОЕВЫЙ. Ті^пагіиа. С. лѣсъ, та-
Іегіа, іі^па. С. лѣсъ для кораблей, таіе-
гіа паѵаііа. 2) Строевый солдатъ, іи Ггон-
Іе віаіиіиа, сопаіііиіиа тііев. Строевое
ученіе, ехегсіііиш тііііит іп Ггоиіе аіа-
іиіогиш.
СТОЕГ ЛАСИЦА. Маііеоіиа ййіЬиа Іет-
регапйіа.
СТРОЕНІЕ. Аейійсаііо, ехаігисііо. За-
ниматься строеніемъ дома, жйійсапйіа
жйіЬиа ассирагі. С. кораблей, жййісаііо
паѵіит. 2) АейіЯсіот, жйійсаііо. Боль-
шое с„ ориа, тоіеа. Деревянное с., ®йі-
Йсіит Іі^пеит. 3) бігисіцга, сопаігисііо,
ГаЬгісаІіо, сотровіііо (способъ,, какъ что
построено,). С. человѣческаго тѣла, Ьо-
тіпіа сопаігисііо, согрогіа аігисіига; сог-
рогіа сопвіііиііо еі сопіогтаііо; согрогі^
сопіогтаііо еі Й^ига; сотроаіііо тет-
Ьгогит еі сопіогшаііо Ііпеатепіогит.
Стр. періодовъ, ѵегЬогиш вігисіпга, соп-
Гогтаііо. 4) Тетрегаііо, соиаіііиііо. Стро-
енный, тейісаіиа, ѵіпит. 2) Тетрегаіиа
®Чие Іетрегаіиа.
СТРОЖЕ, йеѵегіив, аггіиа, асегЬіиа,
ассигаііиа. Можетъ быть отецъ и посту-
пилъ строже, нежели какъ хотѣлось сыну;
все надлежало бы ему терпѣть, Гогіазаѳ
а1і<ртапІшп іпідшог егаі раіег, ргжіег йііі
ІіЬійіиет, раіегеіиг (Тег.).
СТРОЙ. Ггопа, асіеа. Перемѣнить с.,
Сгоиіет, аі^па сопѵегіеге. Поставить въ
строй, іи Ггопіе аіаіиеге, сопаіііиеге. На-
пасть на непріятеля въ строю, айѵегаоа
Ьоаіеа а^гейі. Разшедшіеся (воины) безъ
всякаго строю для сысканія корму, ай
реіепйит раѣиіит іпсотроаііо а^тіпе
едгеааі. 2) Асіеа. Войско, стоящее въ
строю для битвы, ехріісііит артіеп. Не-
медленно поставить строемъ, ееіегііег
асіет іпаігиеге. Поставить въ строй, бое-
вой порядокъ, асіет, соріаа аігнеге, іп-
зіііпеге; асіет йігідеге. Стоять въ строю,
іпзігисіат асіеш ЬаЬеге, асіеа сопііпеіиг;
іпвігисіит аіаге. Приближаться въ бое-
вомъ строю. Асіет іпвігисіат а. ехегсі-
Іит іпаігисіит айтоѵеге. Идти строемъ,
асіе іпеігисіа а. іпвігисіо артіпе. Прогля-
ну быть, бѣжать сквозь строй, рег огйі-
пеа тііііиш а"і ай аиЬеиийа ѵегЬега ѵіг-
;>агит.
СТРОЙКА, ш. г. Строеніе. Строиль-
ный, стр—иые припасы, таіегіа, сарі®.
Доставлять сс. ппр., таіегіат; юйійсіів
иііііа сон^егеге.—Стройно, сопѵепіепіег,
тойиіаіе. Пѣть с., тойиіаіе саиеге.
325
СТР
СТР
326
Стройность, ргорогііо, соштепзиз, сои-
§гиепІіа аедиаіііавдпе, вуттеігіа. С. ста-
на, соттепвив іп согрогіз ЬаЬіІийіпе. 2)
С. голоса, сопсепіиз, Ьагтопіа, тойиіа-
теп. Стройный, строенъ, Гогтозив; ѵе-
лизіив. 2) Вепе іетрегаіиа. Стройная
скрыпка, ѵіоііпа Ьепе Іетрогаіа. 3) Мойе-
гаіиз, ехегсііаіиз. Стройныя войска, Ьепе
ехегсііаіве соріа. 4) Мойиіаіив. Стройный
голосъ, ѵох гпойпіаіа.
СТРОИТЕЛЬ- Аейійсаіог, сопйііог.
2) 8асг® йотив рггевев, васгве йотиі ргю-
розііив. Строительница, сопйіігіх. Строи-
тельство ві., ргийепііа.
СТРОИТЬ. См. Страивать.
СТРОКА, СТРОЧКА. Ѵсгвив, ѵегзі-
сиіиз. На первой строкѣ оплакиваетъ и
цр., йеріогаі ргітів ѵегвіЬпв. Строки двѣ
кому написать, аіідиій Ііііегагиш ай аіі-
диет йаге. Ни одной строкв не напи-
салъ ко мнѣ, пе ѵегЬит диійет зсгірзіі.
Въ нѣсколькихъ строкахъ изъяснить,
раисів ехроиеге. По строкамъ, рег віп-
диіов ѵсгвив. Ставить въ строку то, что
въ шуткахъ сказано, Іийит зегіів ѵег-
іеге.
СТРОМАТЕЙ. 8іготаІЬеив.
СТРОМКІЙ. Л’оп аедиив, іпідиив.
СТРОПИЛИНА п СТРОПИЛО. Сап-
іЬегіиз. Ставить стропила на строеніе,
сапійегіит віаіиеге, егіреге. Стропиль-
ный, сапіЪегіі. Строплю, сапІЬегіит віа-
іиеге.
СТРОПОТА. Иехив, Йехига, іпідиі-
Іав Іосі, аврегііав. 2) Еаізііаз, Гаізит,
тепйасіит. Стропотный, стропотенъ, ав-
рсг, поп ріапиз, іпідиив, Сехчовив.
СТРОПйТЛИВОСТЬ, СТРОПОТ-
НОСТЬ И СТРОПТИВСТВО. Керидпан-
Ііа, сопіптасіа,' регѵісасіа, ргаѵііав, рег-
ѵегвііав. Строптивый, строптивъ, герпе-
папв, сопішпах, регѵісах, регѵегвив, ргае-
Ггасіив, геГгасІогіив.
СТРОПЧАТИ. Сигѵаге, аврегит, іиі-
дииш евве.
СТРОПЪ. (81-) Тесіиш.
СТРОУСЪ , СТРОУО ОКАМИЛЪ ,
СТРУѲІОНЪ. См. Струсь. Строусовый,
см. Струсовый.
СТРОФА. ВІгорЬа. Строфами, рег віго-
рЬав.
СТРОЧЕНІЕ. Можно выр. гл. стро-
ченный, йіів шІег]есІІ8 йівііпсіив. Строчка,
т. г. строченіе. 2) 8иІпга ай ротрат,
вріепйійіог.
СТРОЧНЫЙ. Ай ѵегвит или ай ѵег-
зиз регііпепз. Строчные знаки препина-
нія, зі§па йівііпсііопів.
СТРОЧУ. Еііів іпіедесііз йізііп^иеге,
ваприм. каблуки. Строчусь, йіів іпіегде-
сіів йівііп^иі.
СТРОЩЕНІЕ. См. Стращиваніе. Стро-
щенный, соиіогіиз. Строщенные канаты
не столь надежны, Гипез сопіогіі рагит
зипі бгті, Гасііе гишрі роввипі. Строс-
стить, см. Стращиваю.
СТРОЮ, 8ігоеге, сопвігиеге, ехзігие-
ге, вейійсаге; агсЬіІесІагі. Строить въ
кругъ, кругомъ, сігситвігиеге. С. изъ
бревенъ, сопіі^паге. С. изъ досокъ, соп-
ІаЬиІаге. С. плотины, а^^егев сопвігиеге.
Ст. палатки, ІаЬегпасиІа віаіиеге. Ст.
мостъ, ропіеш Гасеге. С. домы очень
близко къ городскимъ стѣнамъ, соиііпи-
аге йотов тоепіЬиз. С. воздушные зам-
ки, вотпіа зіЬі бп^еге. 2) Еійев, сЬогйав
іетрегаге, іпіепйеге, Гасеге, иі сЬогйа-
гиш вопі сопѵепіапі; Іетрегаге ііа іпзігп-
тепіиш тизісит, иі ѵосев іпіег зе соп-
вопепі. С. одинъ инструментъ съ дру-
гимъ, ассотойаге іпвігитепіит тиэісиш
ай аііий. 3) Іпзіііиеге. строить баталь-
онъ—каре, аетеп диайгаіит іпзіііиеге.
327
СТР
СТР
328
4) Строить чудеса, тігасніа ейеге. С.
проказы, йоіит песіеге сопсіппаге; ри§-
пит сопяегеге аіісиі. Строюсь, вігиі,
ехяігиі, жйіДсагі, Гипйагі, сопді, іпяіііиі.
Строятся крѣпости, типітепіа іпвіі-
іиипіиг. 2) іійея, сЬогйж іетрегапіиг.
3) Іпяігисіоя тііііея віаге. 4) Ііепио яіги-
еге, жйіДсаге, Строиться послѣ пожара,
рояі іпсешііит йеиио аейіДсагѳ соеріяяе.
Ты пишешь ко мнѣ, что строишься.
Прекрасно, этому радъ; нашелъ для себя
готовое оправданіе. Й я строюсь также,
имѣя на то не бездѣльную причину; ибо
дѣлаю тоже, что и ты, жйііісаге іе всгі-
Ьі8. Вепе еві: іпѵепі раігосіпіит. Аейійсо
епіш дат гаііопе, диіа іесит.
СТРУГАНЕЦЪ. Сгувіаііив.
СТРУГОВЩИКЪ. Каѵісиіаіог, йисіог
та]огів Іепипсиіів.' Стругъ, тадог Іепии-
сніия, диі потеп §егіі віги#. Струговый,
та]огІ5 Іепипсиіі еяі.
СТРУГЪ , СТРУЖЕКЪ. Виисіпа.
Гладить стругомъ доски, авяегея гипсіпа
Іжѵійаге. Струженіе, роііііо рег гипсіпаіи.
Струженный, роШня реггипсіпат. Стру-
жина и струшка, гашепіа, у Пли и. га-
тепіогиш сгіиея. Стружу, см. Строгаю.
СТРУЙНЫЙ. Гіишіиія, ітреіия Ди-
П1ІПІ8, ѵіг§ж адиояж. Струистый, стру-
истъ, ріепо а§тіпе Дпепв, дносі гарійо
сигяи Гегіиг. Струйчатый, ипйпіаіия.
СТРУКЪ. 8і1ідиа.
СТРУНА. Гйіев, сЬогйа, пегѵив. Тро-
гать, перебирать пальцами струиы, пег-
ѵов іап^еге. Играть на струнахъ, ІійіЪнв
сапеге. Басовая струна, сЬогйа Сдеі §га-
ѵіогів вопі. С. лопнула, Дйея гиріа езі.
Натянуть струны, іпіепйеге сЬогйав.
Струйный звукъ, сЬогйагит вопив.
СТРУПОВАТЫЙ, струповатъ. Сгивіа
оЪйисіив. Струпъ, сгивіа. 2)Сісаігіх. Стру-
пѣю, іисгивіагі, сгивіа оЬйисі.
СТРУСИТЬ. Апітит дерсеге, аЬ}і-
сеге, йетіііеге ; апіто сопсійеге, аиі-
тит йевропйеге; йевропйеге.
СТРАУСЪ. вігиІЬіосатеІие. С. не мо-
жетъ летать, частію по тяжелинѣ тѣла,
частію по тому что не имѣетъ перьевъ
способныхъ для летаиія, кои похожи на
волосы, в. ѵоіаге поп роіеяі рагііт оЬ
тоіет согрогія, рагііт диой репная поп
ай ѵоіапйит соттойая, вей рііів яітііев
ЬаЬеІ. Страусовый, яігиіЬіосатеІі. Стру-
совы (страусовы) перья на спинѣ реч-
ныя, а въ хвостѣ бѣлыя. Послѣднія осо-
бенно цѣнятся. Ими нѣкогда уже укра-
шали шлемы и теперь еще служатъ
украшеніемъ для женскихъ шляпокъ
и платья, реппж яігиІЬіосатеІогит іп
йогяо випі пі^гж, іи саийа аІЬж. Наѳ
ргжсірие йііі^ипіиг. Нія апіідиііия іат
§а1еж огпаЬапіиг , Ьойіедие рііеогит еі
ѵезііит тиІіеЬгіит огпатепіо іпяегѵі-
ипі.
СТРУЧИСТЫЙ^ 8іІідпагпт ріеппв.
Стручки, ріяа яііідпія іпсіпяа; вііідож рі-
зіпж. Стручковатый, яііідиів  вітііів.
Стручковый, яііідиагиш. С. перецъ, вііі-
' диеяігит, у древв. рірегііів. Стручокъ,
вііідиа. Покрываться стручками, стручь-
емъ, вШдиагі. Носить стручки, стручье,
вііідпая Гасеге.
СТРУШЕНІЕ. Тгерійаііо, раѵог, апі-
тн8 йетіявня.
СТРУЮ. Гипйеге, ейипйеге. Стру-
юсь, Днеге, тапаге; сит Іепі вопііит ІаЫ.
Еще струится на землѣ кровь человѣ-
ческая, айЬис іпйсііиг іегга вап^иіпе Ьи-
гаапо. Струя, струйка, Дитеи, а§теп
Дитіпів. 2) Ѵіг§а адиояа. 3) Раппив іпйи-
Іаіия. 4) Іп р)иг. адиж, ипйж, Диепіа.
Струи Невы, Диепіа Г\еѵж. Журчащія
струи, Іодиасев ІутрЬж.
СТРУѲЪ. См. Струсъ.
329
СТР
СТР
330
СТРЫЙ. Аѵипсиіив а раіге; раігів
Ггаіег. Стрыя, ашііа а раіге; раігів вогог.
СТРЫЮ. Сопіегеге, Ггіаге. Стрытися,
сопіегі, Ггіагі.
СТРѢЛА. 8а§ііІа, іеіит. Раскаленная
с., Гаіагіса. Пустить стрѣлу изъ лука,
карінагп агси ѳгаіііеге. Пронзить, про-
бить стрѣлою, ва^іііа ісапвй^еге, регси-
Іеге, сопйсеге. Быстрый, какъ стрѣла,
регпіх. Туча, градъ стрѣлъ, ша§па ѴІ8
іеіогит, пиЬея Іеіогит. 2) Тгипсив агЬо-
ГІ8. 3) Тепбо іп ип^иіа ециіпа. 4) Ѵесііе
Іі^пеив, рЬа1ап$а,- 5) Стрѣла,'лучъ воды,
габіив адиае, а<[иа віііеив.
СТРѢЛА- ТгіГоІіит ГіЬгіпит.
СТРѢЛЕЦКІЙ- 8а§і(1агіі. Стрѣлецъ,
за^іііагіив. 2) Тег. Авігоп. ва^іііагіив. 3)
Стрѣльцы, ргівс® серію ргоѵіпсіаіев аЬ
Іоаппе ІІаеіІіде іпвіііиію еі а Реіго
ша^по ріапе виЫаІае.
СТРѢЛІЯ- Іпіегѵаііит 8. бівіапііа био-
гит Іосогит аб етіііепбав ва^Шав.
СТРѢЛКА. Ехатеп. 2) Спотоп, Ьо-
гагит іпбех. 3) М. б. сйпеив, сопи8.
Чулки безъ стрѣлокъ, ІіЬіаІіа сагепі со-
пі8. 4) Рагв ахіііагів іпбивіі.
СТРѢЛОКЪ- Іасиіаіог, за^іііагіив, ѵе-
Іев (какъ солдатъ). Искусный с., ]аси-
Іапбі регііив; іп уасиіаибо Ьепе ехегсі-
Іаіив.
СТРѢЛОСТОЯТЕЛЬНИЦА и
СТРѢЛЬНИЦА- Ваііівіа. Стрѣльницы
и каменометницы разставленныя по стѣ-
намъ, Ьаііівію саіарнііаедие, рег тигов
бівровііаь По комъ, по чемъ стрѣляютъ,
какъ изъ стрѣльницы, ітреіііиз ЪаШвііз.
СТРѢЛЬБА. Ісіи» 8. )ас1н8 варі-
Іагит, Іеіогит ; ісіив ругоЬоІогит, ісіив
Іогтепіі ЬеІІісі. Продолжительная с.,
ісіив сопііппі Іогтепіогит Ьеііісогит.
2) Агіісиіогит боіог, агіЬгіІів.
СТРѢЛЬНИЦА. См. Стрѣлостоятель-
ница.
СТРѢЛЬНОЕ ядро. Вио бітібіаіі
§1оЬі Геггеі, диі тіііипіиг аб агтатепіа
паѵаііа бівсіпбепба.
СТРѢЛЬНЫЙ- Іасиіапбо всгѵіепв; ва-
Іеіі. Стрѣляетъ, риисІіоиіЬив (Іа-
Іегига, ресіогів) айесіит е88е. С. у меня
въ ухѣ, боіео аигіЬи8; аигіит боіоге сги-
сіог. С. въ груди, ісіи ресіогів айісіог.
Стрѣляяіе, ^асиіаііо, тіввіо. етіввіо, ѵ. с.
ва^іііх. С. изъ пушекъ, Іогтепіі ЬеІІісі
ісіив.— Стрѣляю, (асиіагі. Стрѣлами, ва-
(рИав тіііеге. Пулями, ^Іапбев етіііеге.
Хотѣть стрѣлять, іеіит іпіепіаге. С.
весь день, Іоіит біет ]аси1агі. С. идъ
ружей, бвіиіав бівріобеге. С. изъ пу-
шекъ, іогтепіа Ьеіііса ехріобеге 8. йів-
ріобеге. С. птицъ на лѣту, ѵоіапіев аѵев
Ігапвй^еге, ехсіреге. Прежде всѣхъ с.
въ кабаиа, аргипі Іеіо оссираге. С. въ
цѣль, соіііпеаге. С. мѣтко, сегіо ісіи бев-
Ііпаіа Гегіге. Отвсюду съ башеяъ стрѣ-
ляли по немъ, ипбіцие ех ІиггіЬив ре-
ІеЬаІиг. Стрѣлять для удовольствія, за-
бавы, ехсиіеге Іеіит ірііѵотит. С. на
минеровъ, отие Іеіогит ^еппз іп тииі-
Іогез іп^егеге; ео8, диі 8ІаиІ рго ореге,
тівзіІіЬив іпсеббеге. Стрѣлять изъ ма-
шинъ, Іогтепіа іпіепйеге.
СТѢХА-' Тесіит.
СТРѢЧНАЯ жалоба. Асііо сопігагіа,
тиіиа.
СТРЯПАНІЕ. Сосіига, аррагаііо сіЫ.
Стряианный, аррагаіив, сосіив. Стряпаю,
аррагаге, содиеге, сигаге, Стряпать обѣ-
денное кушанье, содиеге сіЬит тегібі-
апит. 2) Саивав а§еге, асіііаге, беГепбеге.
беГепбіІаге, бісеге, огаге; е88е, ѵегеагі
іп Гего; ѵегбагѳ саивав іи .(ибісіів. Онъ
за него стряпаетъ въ судѣ, е]и8 саиваш
іп рібісіо а§іі. Перестать стряпать, саивів
331	СТР
СТР
332
а^епйів аЬвІіцеге. Стряпня, сосіига, ар-
рагаііо сіЬі. 2) Раігосіпіиш (въ одномъ
случаѣ), саизагит йеГепвіо, орив Гогеи-
вів (какъ опредѣленное занятіе адвоката).
3) ОІіш: ди® Ргіпсірі аЬеипіі вииі песев-
вагіа, ргаесірпе ѵего §а1егия, сЬігоіЬас®,
тиссіиіит еі есіріо- Стряпуха, содиа.
Стряпучая, сиііпа. Стряпчей, оііпі: ші-
пізігі раіаііі ргівсогит ргіисіриш, диі иЬі-
дие еоз сошііагі зоІеЬапІ, диогитдие
типиз гезроийеі Ьщив Іетрогіз типегі
сиЬісиіагіі. Стряп. съ платьемъ, тіпіяіег
раіаііі, диі іи іішеге ргіпсірів е)из ѵевіі-
шепіогит сигат ЬаЬеЬаІ. Стряп. съ клю-
немъ, тіпівіег раіаііі тойо йеяі^паіогит
егаі ргітив вирегіогдие диат віоіпік.
2) Саивагит асіог, раігопив. Стряпчій ка-
зенныхъ дѣлъ , уголовныхъ дѣлъ, Іияіі-
Ііагіиз (та^івігаіив сит ітрегіо) іп ргж-
Гесіигіз, дпі роііввітит сигаге деЬеі, иі
іп саизів риЫісіз огйо вегѵеіиг. Стряпчес-
кій, саивагит асіогів, едивтоді уиеіі-
Ііагіі. Стряпчество, типив саивагит асіо-
гів, типиз зивііііагіі.
СТРЯСАНІЕ, стрясеніе, отрясываніе,
стряхиваніе. Иесиввив. Стрясаю и стря-
хиваю, десиіеге, ехсиіеге. Стрясти яб-
локи съ яблони, рота таіо десиіеге.
Стряхнуть что со стола, аіідиій йе тепва
дерсеге. С. пыль съ платья, риіѵегет
тезіе йеспіеге. С. чего, ]и§ѵт ехсиіеге,
ехиеге; )и§о зе ехиеге. С. руку, ЬгасЬіит
Іихаіит іп зиа зейе геропеге. Стрясен-
ный, десиввив, ехсивзив.
СТУДЕНЕЦЪ- Риіеиз. Ископать сту-
денецъ, риіеиш ейодеге. Студеничный,
риіеі. Студенное, сіЬив, розі диеш та-
пиз поп Іаѵапіиг; сіЬив зіпе і§ие. Сту-
дено, Іетревіав еві Ггі§ійа; Ггі^из езі.
Становится с., Ггі§езсіІ. Студеность,
Ггідив.
СТУДЕНТЪ. 8іийіозив. Медицинскій
с. віийіовиз тейісіиае. Студентскій, віи-
діові.
СТУДЕНЦОВЫЙ. Риіеі.
СТУДЕНЫЙ. Ггіёідиз. §е!ідив. С.
вѣтръ, ѵепіиз Ггі<рдив. Студеная иогода,
Іетревіав Ггі^іда. Студень, соа§и1иш, §с-
Іаіит е сагпе ЬиЬиІа 2) 81. Ггі§ив, §е1и.
3) Ѵеіив потеп тепзіз зеріетЬгіз. Сту-
деиью, Ггі§евсегс. Студить, см. стужи.
СТУДНЫЙ. (81.). См. Стыдливый,
студъ, см. Стыдъ.
СТУДЬ и СТУЖА. Ггі§ив/0е1и. Же-
стокая стужа, Ггі§ив аврегит, ргш§е1ійит.
С. умножается, уменьшается', Ггі^из іи-
^гаѵевсіі, гетііііі.
СТУЖАТЕЛЬ- Ѵехаіог ; диі аіідиет
ѵехаі, диі аіісиі пе^оііит Гасевзіі, то-
іѳзііат ехЬіЬеІ. Стужаю, аіісиі еззе опегі;
тоіевіит в. дгаѵет еззе; тоіевііат аіі-
сиі айегге, сгеЬго адѵепіо Гаіі^аге аіі-
диет, 2) Регзедиі, ргетеге, ѵехаге.
Стужаюсь, таіе те ЬаЬеІ (аіідиід; зоі-
Іісііит евве; ап§і. Стуженіе и стужаніе,
іивесіаііо, регвесиііо, ѵехаііо, еха^ііаііо.
СТУЖЕНІЕ- НеГгі§сгаІіо. Стужу, ге-
Ггі^егаге; раіі аіідиіа геГгі§егаге. Сту-
дить горячую воду, адиат Гегѵійат ге-
Ггі§еге. С. покой, сиЬісиіит геГгі^егаге.
Стужусь, геігійсгагі. Студится на дворѣ,
Іетревіав Ггі§;е5сіІ.
СТУКОЛЪЦО, Согиіх. Стуканіе, сту-
чаніе, риівиз, риізаііо. Стукаю и стучу,
риіваге, сіеге вігерііипцзігереге. Стучать
въ дверь, )апиат риіваге. Стучу или
стучусь въ дверь, и никто не выходитъ,
риізо Гогев еі пето ргойіі. Стучать йо-
гами, Іеггат рейіЬив риіваге, регсиіеге.
У него въ головѣ стучитъ, сариі еі віге-
ріі, вопаі. Стукаюсь, стучусь, риіваге. у
дверей, риіваге іапиат. 2) ОЯепйеге аіі-
диій. Стукнулся головою объ карету,
сариі оССсиді ад сагрепіиш. Стукъ, риі-
333
СТУ
сты
334
5115, риіеаііо. 2) 8ігері1из, зопііиз. С. отъ
ѣзды каретъ, Гга°ог сагрепіогит.
СТУЛИКЪ И СТУЛЬЧИКЪ- Зеііиіа,
вейесиіа. Стулъ, аеііа, яейііе, саІЬейга
виріпа (креслы). Поставить кому стулъ,
войііе аіісиі арропеге. Сѣсть, садиться на
стулъ, сопвійеге іи зсііа. Сидѣть на сту-
лѣ, іп веііа вейеге. Стульникъ, оріГех
БеІІагит. Стульный, ад зеііаш регііпепе.
Стульная подушка, риіѵіпиз зеііае.
СТУПА, ступка. Могіагіиш.
СТУПАНІЕ. Саісаіига, ясапеіо, соп-
йсепяіо; іпсеввив, іпсейепйі гаііо. Ступаю,
саісаге гет, рейет ропеге іп ге; аесеп-
йеге; іпсейеге, §гайі. Ступить на берегъ,
е^гейі іп ІеггаШ. С. на землю, рейет ро-
пеге іи іегга. Ступать, выступать изнѣ-
женно, егевяи йеіісаіо іпсейеге. С. тихо,
осторожно, виврепво рсйс іисейеге. Сту-
пи иа червя и онъ свернется, ЬаЬеІ еі
шнзса зріепеш. Ступень, ступенька, §га-
йи8. О многихъ ступеняхъ, тиіііа §га-
йіЬив іпвігисіив. 2) 8саЬе11ит.
СТУПИЦА- Мойіоіив.
СТУПКА. Могіагіиш рагѵиш. 2) Тез-
зеііа, ІаЬеІІа. Бѣлила продаются ступ-
ками и въ порошкѣ, сегиззж ѵепйипіиг
тіпиіаііш еі іп риіѵегеш ехіепиаіге.
СТУПНЯ. Ѵс8іі§іит. Ступь , іп§тез-
зие. 2) Сигвив шойегаіиз едиі.
СТУЧАНІЕ, стучу. См. Стуканіе, сту-
каю.
СТЫДИТЬСЯ. См. Стыжусь. Стыдли-
во, рийепіег, ѵегесипйе, тойееіе. Стыд-
ливость, рийог, ѵегесиийіа. Стыдливый,
стыдливъ, рийепз, рийісие, ѵегесппйив,
тойезіив. Онъ стыдливъ, не знаетъ что
отвѣчать, сгиЬсбсіі, диій гезропйеаі пе-
всіі. Стыдно сказать, іигре еві йісіп. Не
стыдно ли вамъ это говорить? поп пе
рийеі іе Ьос йісеге? Мнѣ стыдно, рийеі
«пе. Стыдный, 81. студный, іигрів, Гоейие,
і^пошіиіовив. Стыдное дѣло, Яа^іііиш, Га-
сіпиз іигре, Гоейиш. Стыдъ, 81. студъ, ри-
йог. С. въ разсужденіи чего, рийог аіісціиа
геі. Имѣть стыдъ, рийог тіЬі еві. У кого
нѣтъ болѣе стыда, оЫііив рийогіз. Отъ
стыда что покинуть, оставить, рийоге
гейі§еге аЬ аіідиа ге. Со стыда пропасть,
рийеге сопйсі. Нѣтъ болѣе стыда, стыдъ
пропалъ въ людяхъ, рийог ргздпогіииз
еві. Отложить стыдъ, рийогет роиеге,
ргоуісёге. Ь) Вейесие, іигрііийо, і^иотіпіа
еі йейесиз; йейесиз ас іигрііийо. Ввести
кого въ большой стыдъ, аіідиеш іп та§-
паш ѵегесипйіаш аййисеге. Это послу-
житъ къ вашему стыду, Ьос і^пошіпіаш
ІіЫ а№геі; егіі ііЬі Ьос і§потіпіж. Ос-
таться со стыдомъ, іигреш іп ѵеиігі. Со
стыдомъ, сиш ргоЬго еі йейесоге. Къ
нашему стыду, сиш позіго йейесоге.
Ахъ, какой стыдъ! ргоЬ! рийог! о іи-
йі§пипі Гасіпиз! Это покроетъ меня вѣч-
нымъ стыдомъ, ій іпПІ§еі ІіЫ зешрі-
іегпаш іигрііийіпеш.- Стыдѣніе, рийог.
Стыженіе', ицесііо рийогіе, оЬ|иг§аііо.
Стыжу, іисиіѳге, іціісеге аіісиі рийогеш.
Вы себя этимъ поступкомъ стыдите,
Ьас гаііопе а^еийі ІіЬі ірві і§иошіпіаш аГ-
Гегв. Стыжусь, рийеі ше. С. лжи, рийеі
те тепйасіі а. рийеі те тепіігі. Нѣсколь-
ко стыжусь, виррийеі. Стыдись! сіыдн-
тееь! рийог зіі! Стыжусь это сказать,
рийоге йеіеггеог Ьос сошшешогаге.
СТЫКАЮ. Сопй§еге, соііі^аге, соп-
іехеге, айвігіп^еге. Стыкаюсь, соііійі.
Соткнулись лбами, аііег аііегит ігопіе
соііівіі. 1
СТЫКЪ. Сопіипсііо , дипсііо йиогит
іі^погиш (іегт. агсЬіі. пав.).
СТЫНУ. Ггі§С5ссгс,гсГгійе5ссгс. Печь
стынетъ, іогпах геГгійегаіиг. 2) Сеіаасіі.
СТЫЧКА. Сопіипсііо. 2) Ри^па, Іія,
гіха. 3) Ри§па Іеѵів. Имѣть стычку, Іеѵі
335
СТѢ
стя
ри^па сопсиггеге; Іасеззеге Ьозіет Іе-
ѵіЬпз ргаеііія.
СТЫЧНЫЙ. ВиаЬиз рагІіЬиз сотро-
5ІІЦ8.
СТѢЛЕСНИКЪ. (81.) МѳтЬгит, едиз-
бет согрогіз рагіісерз.
СТѢНА. Рагіее, шигиз, тсепіа. С.
кирпичная, каиенная, шигиз Іаіегісіиз,
Іарібеиз. Окружить городъ стѣною, игЬет
пкешЬиз сіп^еге. Городъ хорошо укрѣ-
пленный стѣною, игЬз ѵаііба шигіз. Вес-
ти стѣну, рагіеіет бисеге. Строить стѣ-
ну изъ кирпича, рагіеіет ІаІегіЬиз ех-
зігиеге. Сломать стѣну, рагіеіет бето-
Іігі, бізІигЬаге. Удариться головою объ
стѣну, сариі оПепзаге. Начать строить
стѣну, тигит іпзігиеге. .Подорвать стѣ-
ну, шитое сипісиііз зиЬГобеге. Взойти,
взлѣсть на стѣну, шигшп азсепбеге; іп
тигит еѵабеге. Домъ, гдѣ осталось
только четыре стѣны, бошиз пиба, ѵосиа.
Обвалилась стѣна, шигиз гиіі, соііарзиз
езі. Стѣна сада, парка, тасегіез. Стоять
за кого стѣною, аіісиі іизіаг ргори^па-
сиіі еззе. Битися стѣна объ стѣну, ріигез
іпіег зе ри^ШапІ. Стѣнная трава, рагі-
еіагіа оГбсіпаІіз Ы. Стѣнатый 81., шигіз
сіпсіиз, сігсишбаіиз. Стѣнный, аб рагі-
еіет, аб тигит регііпепз. Стѣнное ос-
нованіе, Гипбатепіит тигогит. Стѣн-
ные часы, Ьогоіо^іит рагіеіаіе.
СТЕНОБИТНЫЙ, — бойный. Вето
Ііепбіз еѵегіепбіз, гшпрепбіз шигіз зег-
ѵіепз. С. сня^ядъ, къ осадѣ города при-
надлежащій, тасЬіпаІіопез Югтепіади,
диаг аб оЬзібіопез игЬіит регііпепі. Стѣ-
вобой, ѵ. оЬз. еѵегзіо, гирііо тигогит.
СТѢНОДѢЛАТЕЛЬ. Садаепіагіиз.
СТѢНОПИСЕЦЪ. Рісіог; диі соіогез
рАгіеІіЬиз іпбисіі.
СТѢНЬ. СтЬга.
СТѢСНЕНІЕ. Сотргеззіо, ргеззіо.
33©
Стѣсненный, сотргеззиз, ргеззиз, аЬ-
зігісіиз. 2) Р. т. боіоге ргеззиз, зоі-
Іісііиз, апхіиз. С. духъ , апітиз боіоге
ргеззиз, зоііісііиз. Стѣснительный,_иоѳ
положеніе, ап^изіію; гез ап^изііаг соибіііо
аГЯісІа. Стѣсняю, ргешеге, сошргітеге,
абзІгіп§еге, сопзігіпвеге. 2) Ѵехаге, рег-
зедиі. 3) Стѣснять, ограничивать чѣмъ
витію, сошріп^еге огаіогеш іи. Стѣсня-
юсь, ргеші, сотргіті. 2) Быть стѣснену
въ границахъ, заключаться въ нихъ,
соиііпегі. 3) Р. ш. зоііісііиш еззе, апіто
ап§і.
СТЯГИВАНІЕ. Сопігасііо. С. жилъ,
сопѵиізіо пегѵогит — зразтиз. 2) Для
стягиванія, аб беігибепбит ІгаЬеибо.
Стягиваю, сопІгаЬеге, сопзігіп^еге. Стя-
нуть что веревками, агсііиз диіб ГипіЬиз
сопзігіи^еге. 2) ТгаЬсибо беігибеге. Стя-
нуть судно съ мѣлн, паѵдгіит агепіз
ІгаЬепбо беігибеге. Стягиваюсь, сопІгаЬі,
соизігіп^і. 2) СопІгаЬі. Отъ мокроты
веревка стянулась, ргаг Ьишоге Гипіз
сопігасіиз езі з. сопігасііог Гасіиз езі.
СТЯГОВНИКЪ. V. оЬз. зі^піГег, ѵехіі-
Іагіиз. Стяговный, аб зі^ииш, аб ѵехіііиш
регііпепз. Стягъ, ѵесііз. 2) Согрйз бе-
Ігипсіаішп риг§а1ишдие Ьоѵіз сгезі з.
тасіаіі. 3) Оііт: ѵехіііиш, зі§пит.
СТЯЖАНІЕ. Сотрагаііо, асдиізіііо.
Ч) Еасиііаіез, Ьопа. Стяжатель, диі ра-
гаі, сошрагаі, асдиігіі. 2) Роззеззог, бо-
шіииз. Стяжательный, стяжателенъ, аѵа-
гиз, аѵібиз аб гет. Стяжаю и стяжеваю,.
рагаге, сошрагаге, асдиігеге. Онъ стя-
жалъ великое имѣніе , аб та^паз реси-
піаз ѵепіі. Стяжавшій добродѣтели, по-
роки, аИіесІиз ѵігІиІіЬиз, ѵііііз. Стяжаюсь
й стяжеваюсь, сотрагагі, асдиігі.
СТЯЗАНІЕ. См. Состязаніе. Стязаюсь,.
стязуюсь, см. Состязаюсь.
СТЯЗЬ. V. оЬз. зі§ишп, ѵехіііиш.
337
СУГ
СУД
338
СТЯНУТІЕ. Сопігасііо. Стянутый, соп-
Ігасіив, сопвігісіив, асівігісіив.
СУББОТА. Ведиіез. 2) Віе8 заіигпі;
заЬЬаіиш. Лазарева с., заЬЬаішп апіе Леш
Вотіиісаш раітагит. Великая с., ѵезрега
апіе РазсЬа. Родительская с., ваЫэаішп,
дно шетогіа йеГипсІогшп со^паіогшп
сеІеЬгаіиг. Субботники, диійат Ьзегеіісі
діеЬиз заЬЬаіі ]е]ипапіез. Субботный, ваЬ-
Ъаііпиз. Субботство, сеІеЬгаііо заЬЪаіі.
Субботствую, заЬЬаіит сеІеЬгаге.
СУВОЙКА. ѴогіісеІІа.
СУГЛИНОКЪ. Тегга агдіііоза, іегга
аг^Шасеа. Суглинистый, іеггае аг§і1-
Іасеае.
СУГНАННЫЙ. фиет іп сигви пасіі
вишиз. Сугонка, сугонь, іиессиііо. Суго-
няю, ргореге іизедиі, іп сигви папсізсі.
СУГОРБИТЬСЯ. См. Сгорбиться.
СУГРОБИСТО- Миііаг випі піѵіит
теіее йеѵоіиіаг. Сугробный, сугробистый,
сугробистъ, орріеіиз піѵіит пюІіЬие бе-
ѵоіиіів. Сугробъ, сугробите, піѵіит то-
Іев ііеѵоіиіа, піѵез ^Іотегаіш ІигЬіпе. По
дорогамъ много сугробовъ, ѵіае орріеізе
8ипі піѵіит тоІіЬиз беѵоіиііз.
СУГУБЛЮ- Ііиріісаге, ^етіпаге. 2)
Миіііріісаге, ап^еге. Суг., блюсь, биріі-
сагі ^етіпагі, тиіііріісагі, аи^егі. Су-
губо, биріісііег, Ьіз іапіит. Быть кому
сугубо обязану, поп зітріех Ьепейсіит
аіісиі беЬеге- Сугубый, сугубъ, биріех,
йиріие, Йиріісаіиз, ^етіпиз, Ьіпив. С.
вредъ, батпит диріех. Терцѣть сугубое
наказаніе рсепаш диріі зиЬіге. Сугубая
побѣда, {геттаіа ѵісіогіа. Сугубая ра-
дость, ^аиіііит ^етіпит.
СУГУСТЫЙ. 8аіі8 сгаевие, депзив.
СУДАКЪ, судачекъ. Регса, Іисіорегса.
Судаковина, судачина, саго регсге. Су-
дачій, регсзе.
СУДАРИКЪ, сударьчикъ. Мі ботіпе.
Сударики, о Ьопі! о орііті. Сударыня, бо-
тіпа теа. Сударь, (Іотіпив или по Рим-
ски ѵіг, съ прибавленіемъ къ нему при-
личныхъ прилагательныхъ.
СУДАРЬ. бшіагішп.
СУДАЧУ Сагреге, ѵеііісаі'е; тіииііие
еі зсгириіозіиз ошпіа зсгиіагі.
СУДЕБНИКЪ. Се^ея Іоаппіз Вазі-
1ІЙІ8.
СУДЕБНЫЙ. Іидісіаіів, Гогепвіз. Су-
дебная рѣчь, огаііо риіісіаііе еі Гогепвіз.
Судебное краснорѣчіе , еіодиепііа, гЬеіо-
гісе Гогепзіз. С. родъ рѣчи, уигіісіаіе 8.
Гогепзе §епия бісепбі. Суд. приговоръ,
зепіепііа. Судебное опредѣленіе, ейісіит.
С. запрещеніе * іпіегдісіит. Судебныя
дѣла,саизаг Гогепвез. Судебный порядокъ,
сопвиеіибо ]ийісіогит. Судебнымъ по-
рядкомъ, ех Гогтиіа ]игіз; ех Іе^іЬиз ]и-
бісіогит.—Судейская, сопсіаѵе ]и<1ісйт.
Важность судейская, аисіогііав ]и<1ісі8.
Судейскій, ішіісів, щсіісит; ай ]и<1ісет
8. аб зшіісев вресіапв. Судейская долж-
ность, типив ]иі1ісіе ѵеі дибісит. Судей-
скій приговоръ, вепіеиііа ]и<1ісіит. Су-
дейскій столъ, сопсіаѵе, иЬі сопѵепіиз
]и<1ісит ЬаЬеіиг.
СУДЕНКО, суденышко. Ѵавсиіит; па-
ѵі^іоіит.
СУДИТЕЛЬ. -Гидех; агвіітаіог, зресіа-
іог. Судительный, ]пйісапз, ЛЦшІісапв,
агзіітапз. Судить, см. сужу. Судилище,
судище, ІгіЬипаІ, |и<!ісіит, .(из. Окружить
судилище войсками, воинами, ]ікіісіит
тіІіііЬив агтаіів сіаибеге. Судія, см.
судья.
СУДКИ. См. Судокъ.
СУДНО- Ѵаз. 2) 5е11а Гатіііагіса, Іава-
пит. 3) Ааѵі^іит. Военное с., иаѵів Ьеі-
ііса, аб Ьеііит з. Ьеііісо аррагаіи іп-
зігисіа.
СУДНЫЙ. Іиаісіаіів, Гогепвів. С.день,
339	СУД
Ліев іийісіі или одно іііев. Судное дѣло,
ІІ8, саиеа, йіса. Судный приказъ, іийі-
сіит; сигіа іийісіаііа.
СУДОВЩИКЪ. Каѵісиіаіог, паисіегиа.
2) Сиі йисіив паѵі^іі соттіііііиг. Судо-
вый, а<1 паѵі§іит регііиепв. Судовая сила,
(рііт) сіаваіа. Судовой лѣсъ, агЬогеа
паѵаіее, таіегіа паѵаііа. С. ходъ, паѵі§а-
Ііо, сигаиз. С. грузъ, оииа, тегсев ѵе-
Ьепйае.
СУДОКЪ во мн. Судки. Ма)ог іЬеса,
диа соиііпепіиг ѵагіа) рухійеа тепааіез.
2) Сепиа Іатіа, раіегае.
СУДОМОЙКА. Апсіііа, ѵаеа тепааііа
еасагіа йеіег^епа. 2) Репісиіит йеіег-
§епйо зегѵіеив.
СУДОПРОИЗВОДСТВО, Липа айті-
піаігаііо, асііоиеа, диагвііопее.
СУДОРОГА- ^раатиа, йіеіеиііо пегѵо-
гит. Судорогою ноги свело, сгига, араато
сопѵеіииіиг. Судорожный, аравті.
СУДОХОДНЫЙ. Каѵі^аЬіІіе, паѵіит
раііепа, паѵі§іа раііеиа. Судоходная рѣка,
паѵщаЫІе Яитеп. Чѣмъ воды въ рѣкѣ
меньше, тѣмъ менѣе она судоходца, пі
адиа ахі§иіог Гасіа, тіпиа Яі паѵі^аЬіІіе.
Судоходство, паѵіваііо; сигеие; ага паѵаііа
(какъ ремесло). По этой рѣкѣ произво-
дится великое судоходство, Ьос Яитеп
тиііит а. сгеЬго паѵі^аіиг ; Ьос Яптеи
тика регГегІ паѵі^іа. Пресѣчь суходство
иа морѣ, тагііітов сигаиа ргаесіийеге.
СУДЪ. Ѵаа. ё) Ріаѵі§іит, наѵіа. Мостъ
иа судахъ, ропа ех паѵіЬиа іипсііа Гасіиа;
паѵеа іипсіае. роиа паѵаііа. Сдѣлать та-
кой мостъ, ропіет паѵіЬиа ейісеге. Стро-
ить суда, паѵі^іа аігиеге. По этой рѣкѣ
ходятъ разной величины суда, Ьос Яп-
шеп йіѵегаге та^иііийіиіа паѵі^іа рег-
ГегІ.
СУДЪ. Сосна іийісіі, іиа, ІгіЬипаІ, іи-
йісіит. Итти въ судъ, іп іиа іге, айіге.
СУД	340
Войти съ какимъ дѣломъ въ судъ, аййи-
сеге саиаат аіідиат ай іийісіит. Ь) Іп-
йісіит іийісів. Притти въ судъ, ай іийі-
сіит ѵеиіге. Искать судомъ, чтобъ отня-
ли имѣніе или сдѣлали удовольствіе въ
причиненной обидѣ, саиаат виат ацеге
іп Гого иі геййаиіиг (аіісиі) Ьоиа ѵеі иі
ааІіаЯаІ йе іііаіа іпіигіа. Позвать кого въ
судъ, ай іийісіит аіідиет ѵосаге, агсеа-
аеге. Представить что въ судъ, аіідиій
ай іийісеа йеГегге. с) Производить судъ,
Іиа йісеге, а§еге; іийісіит Гасеге; )ийі-
сіпт ехегсеге (дѣлать розысканія). й)
Между ими идетъ еще судъ, диаеаііо
айЬис іп еоа ЬаЬеІиг. Вѣдаться судомъ о
землѣ, йе а"го іийісіо соиіепйеге. Про-
извести судъ по Формѣ, ех Гогтиіа )и-
йісіогит йе Іііе іийісе, віаіиеге; саиаат
а!іси)иа йігітеге, ійіасеріаге. е) Искать
суда, іиа виши регаедиі. Па кого и суда
нѣтъ, дпет ай іийісіит ѵосаге еі іиа
аипт регаедиі пои ровааитиа. 2) Ваііо.
Предстать къ суду, геііоиет геййеге. 3)
бепіепііа. Справедливый судъ, ееиіепііа
Іиаіа. 4) Я отдаю все на его судъ, еіиа
Іийісіо регтіііо отпіа. — Страшный
судъ, іийісіит поѵіааітит. Военный
судъ, ]ийісіпт тііііаге. Гражданскій
судъ, іийісіит сіѵііе. Нижній земскій
судъ, іиГегіиа іийісіит ргоѵіпсіаіе. Ниж-
ній верхній надворный судъ, іпГегіиа, аи-
регіив іийісіит аиіісшп. Совѣстный судъ,
ІгіЬипаІ, иЬІ Йе геЬиа ех ждио еі Ьоио ;и-
Йісаіиг; иЬі гее іийісапйае аоіі гесіае
соиасіепііае регтіііипіиг.
СУДЬБА и СУДЬБИНА. Півровіііо,
огйіпаііо, йесгеіит, сопаиііит, Гаіит.
Судьбы Божіи неизвѣстны, соиаіііа Йіѵіпа
а. сопаиііа І)іе випі іпехріісайіііа. Такъ
судьбѣ было угодно, аіс ѵізит еаі, аіс
ріасиіі Гаіо. Мнѣ опредѣлено судьбою,
тіЬі Гаіит еаі. Если тебѣ опредѣлено
341
СУД
СУР
342
судьбою выздоровѣть, 8І ІіЬі Гаіит ееі
сопѵаіезсеге. Такъ написано въ книгѣ
судебъ, віс егаі іп Гаіів. 2) 8огв, Гогіипа,
Гаіит. Отъ него зависитъ судьба мно-
гихъ людей, аЬ ео рговрега аиі абѵегва
шиііогит Ьотіпит Гогіипа репбеі. Рѣ-
шите мою судьбу, ргоиииііа, воивіііие бе
теа вогіе.
СУДЬЯ. Іибех, диі гев зибгеаі; агЬіІег.
С. уголовныхъ дѣлъ, іибех іп саивів ри-
Ыісів; диаівііог. Быть судьею, іибісет
вебеге. С. пристрастный, іибех дгаііае
оЬиохіиз. Судья безпристрастрастный,
Іибех іиіереггітив еі іпсоггиріив; іибех
пиііі рагіі аббісіив. Верховный, главный
с., іибох виргетив. Судья обманный и
мздоимный, Іеѵів іибех еі питтагіив.
Судья въ жен. родѣ, іибех, іибісаігіх,
бівсеріаігіх. Назначить судей для изслѣ-
дованія дѣла, іибісев бе ге сопвіііиеге.
Назначить судьею о процессѣ, іибісіит
баге. Ь) Левіітаіог, ехівіітаіог; вресіаіог
(судитель по сдѣланному прежде осмо-
тру). Онъ худой судья въ исторіи, еві та-
Іив аевіітаіог Гасіогит, гегит ^евіагит.
Вы будете нашимъ Судьею, Іе витітив
ехівіітаіогет. 2) Избрать кого судьею
для рѣшенія спора, бе сопігоѵегвіа іи-
бісет витоге. Вы будете судьею нашего
спора, еат сопігоѵегвіаіи бііибісаЬів,
диге тіііі еві сит іііо. Судьииъ, іпбісів,
агЬіігі. Должность судьи, іибісаіив; іи-
бісів ргоѵіпсіа; іибісапбі роіевіав.
СУЕ. См. Всуе.
СУЕВѢРІЕ, СУЕВѢРСТВІЕ, СУЕ-
ВѢРСТВО и СУЕВѢРНОСТЬ. 8ирег-
вііііо (вирегвііііоиеб), геіі§іо Гаіва, пітіа.
Поселить въ комъ суевѣріе, вирегвііііоие
аіідиет ітріеге , ітЬиеге. Вдаться въ
суевѣріе, вирегвііііоие Іепегі, сбпЯісІагі,
саріит, ітЬиІит евве; вирегвііііо аІіси|ив
т еиіет оссираѵіі. Свободить, избавить
отъ суевѣрія, бііиеге вирегзііііопет. С.
кого отъ суевѣрія, вирегвііоие аіідиет
Іеѵаге, ІіЬегаге. Вѣрить, что сѣверное
сіяніе предвѣщаетъ наступающую войну,
есть сущее сувѣріе, сгебеге, апгогат Ьо-
геаіет іттіпепв Ьеіішп рогіепбеге, еві
тега вирегвііііо. Истребить суевѣріе,
вирегвііііоиет Гиибііив ІоІІеге. Суевѣрни-
чаю, суевѣрю, вирегвііііовит евве. Суе-
вѣрно, вирегзііііове. Суевѣрный, суевѣ-
ренъ, зирегбііііовив (о лицахъ и о ве-
щахъ), вирегвііііоие ітЬиІив , саріив, іп-
Гесіив, вирегвІіІіопіЬив оЬпохіив. Быть
очень суевѣрну, абтобит ге!і§іопіЬив
бебііит евве. Выть суевѣрну, вирегвіі-
Ііопе Іепегі. Суевѣрные обряды, іпвіііиіа
вирегвііііова. Суевѣръ, Ьото вирегвіііі-
овив. Суевѣрка, Геіпіпа вирегвііііова.
СУЕМУДРЕННЫЙ, СУЕМУДР-
СТВЕННЫЙ. Оиі іперіав еі аЬвигба
варіі. Суемудріе, вареге ѵапа еі аЬвпгба.
Суемудрствую, ѵапа содііаге, бевіреге;
аг^иіагі.
СУЕМЪ и СУЙМЪ. V. оЬв. ргаііит.
СУЕМЫСЛІЕ. Ѵапа оріпіо-
СУЕСЛАШЕ. Т. ч. Тщеславіе.
СУЕСЛАВЕЦЪ. Бпив іп Іодиепбо, ѵа-
пііодиив. Суеславіе, ѵаиііодиепііа, ѵегЬа
ѵапа, ѵаиііодиіит. Суесловный, суесло-
венъ, ѵаиив іп Іодиепбо.
СУЕТА. Ѵапііав, іпапііав, Гга§і1іІав.
Все въ свѣтѣ семъ суета, отиіа іи Ьос
тиибо зииі ѵаиа, Гга§іІіа, сабиса- 2) Сига,
воііісііибо, ап§ог, сига апхіа. Домашнія
суеты, ботев(іса* воПісіІибіпев; ботевіі-
сагит асиіеі воііісііибіпит 3) Ке§оІіі
ріепив, диі пітів тиііа ваіа^іі. Суетливо,
аихіе, воііісііо. Суетливость, вебиіііав,
сопсигваііо. Суетливый, суетливъ, диі
тпііа ваІа§іІ; Ігерібе сопспгвапв. 2) Мо-
Іевіив, пекоііовив. Суетливая должность,
ргоѵіисіа тобевіа, пе§о1іова. Суетно,
343
СУЕ
СУК
344
Ггивіга, іпапііег, ѵапе песдоісдиат. Су-
етность, ѵапііав, іпапііаз. С. вещей чело-
вѣческихъ, іпапііав, іга^ііііая гегшп Ьи-
шапагпт. Суетный, ѵапив, Ггіѵоіпв. Су-
етная надежда, врев ѵапа. Суетная ра-
дость, Гиіііів 8. іпапіз іаеііііа. Суетный
страхъ, іпапІ8 Іітог. Суетствіе, суетіе,
81., ѵапііав. Суетствую 81., врет ѵапат,
іпапет сопсерівве; врет Гаіват в. ГаІІасет
ЬаЬеге. Суечусъ, пітів ІаЪогаге, тиііа
ваіа^еге, воНісіІит евве Де ге; пітія ап-
хіит, воііісііит те ЬаЬеІ аіідиій. О укра-
шеніи лица своего суетиться пристойно
женскому полу, въ коемъ красота по-
читается за вящее дарованіе, апхіа Гогтае
спга Гетіпів сопѵеті, диа; ииііа аііа Доіе
гедпе соттепДапІиг.
СУЕУМІЕ. Ѵапа оріпіо.
СУЖЕНІЕ я СУЖДЕНІЕ. Ѵііпре-
гаііо, гергеЬепвіо. 2) ДиДісаІіо, Дупсіісаііо,
агвіітаііо. Суженый, Гаіо Девііпаіив. Су-
женаго конемъ не объѣдешь, таігіто-
пішп іп соеіо іпііиг 8. ссеіо ДеЬеІпг. Су-
жу м сужду, |пйісаге, сепвеге. Худо о
комъ судить, таіе 8. весив Де аіідио ]’и-
Дісаге. С. безпристрастно, віпе атоге еі
сиріДіІаіе в. віпе оДіо еі віпе іпѵіДіа |иДі-
саге. С. откровенно, ІіЬето |иДісіо евве.
Пусть другіе объ этомъ судятъ, Ьос віі
аііогпт |иДісіит; Ьос аііі ѵіДеапІ. Объ
этомъ я не могу судить, еві аіідиій поп
теі зиДісіі; поп теа еві Де аіідиа ге гев-
Іітаііо (потому, что не идетъ), гев аіідиа
піауіг еві тео іпіеііесіи (потому что не
разумѣю. Судить о чемъ почему, |ийісаге
аіідиій ге в. ех ге; жвіітаге аіідиій ех ге;
теіігі аІідпіД ех ге, аіідиій геіегге в. ге-
ѵосаге аД аііат гет. С. о будущемъ по
прошедшему, о предстоящемъ несчастій
по сбывшемуся приключенію, Гиіига рг®-
Іегіііз, айѵегва весппйів ап^пгагі С. по
слуху, аигіЬив теіігі, апгіит |ийісіороп-
Дегаге. С. по зрѣнію, осиіогшп вепви Іи-
Дісаге. С. по своему уму, аД іп^епіі виі
ігпііпат аіідиід ехатіпаге. Человѣкъ ода-
ренъ способностію судить, Ьото ^аиДеѣ
Гасиііаіе |ийісапйі. 2) Оріпаге, риіаге,
ехівіітаге, агЫігагі, |ийісаге, сепвеге. Я
сужу, что этому статьсн не можно, сеп-
всо, риіо, Ьос Оегі поп ровве. 3) Ве ге
ІиДісаге, віаіиеге; сапваш Дігішеге, Дівсе-
ріаге. Дѣло мое суднтъ судья справед-
ливый, Де Іііе теа віаіпіі |иДех ждпиз.
Сужусь, суждусь, сит аіідпо Іііі^аге, 1і-
Іет ЬаЬеге. Судиться съ кѣмъ по дѣламъ,
ргоріег ДеЬіІа Іііет сит аіідио ЬаЬеге,
Іііет аДѵегвив аіідиет а^еге.
СУКА, СУЧКА. Сапів (етіпа, так.
одно сапів. Щеииая с., сапів рга^папз.
Борзая с., сапів Саіііса. Сукинъ, см.
Сучій.
СУКНО. Раппив. Частое, плотное с.,
раппив йиріех. Англійское с., рапппв
ЛпДіспв. Покрыть шубу сукномъ, рап-
ппт реііі іпйисеге. Красильщикъ суконъ,
раппогит іпіесіог. Торгующій сукномъ,
раппогіив. Торгъ сукномъ, раппогит
тегсаіпга.
СУКНОВАЛЬНЯ. Гиііопіса, тоіа Гпі-
Іопіса.
СУКНЯНЫЙ. См. Суконный.
СУКОВАТЫЙ. Катовив, ЬгасЬіаІив
поДовив, е. доска.
СУКОНКА. Ьасіпіа, раппив, раппісиіиз
Ггісаіиі вегѵіепв. Суконный, сукняный, е
раппо. Суконная Фабрика, іаЬгіса раппі.
Суконное платье, раппив, ѵевіів е раппо.
Суконный мастеръ, раппі Іехіог. Сукон-
ное мастерство, агв раппов Іехепйі.' Цехъ
суконныхъ мастеровъ, соііе^ішп раппі
Іехіогпт. Тиски у суконщиковъ, въ ко-
ихъ сукяа сжимаютъ, ргеіиш раппагіит.
Большія ножницы, конми сукно остри-
гаютъ; Гогіех раппагіа. Работникъ, ко-
345
СУК
СУМ
346
торыи сукно остригаетъ, Іоп8ог раппі.
Охлопки, вычески отъ остриженія сукна.
Іотепіиш. Суконная лавка, ІаЬегпа рап-
пагі.і. Суконный плащъ, раіііит е раппо.
Суконщикъ, Іехіог раппі, раппіГех.
СУКОТНАЯ, СУКОТНА. Геіів ріепа
ргщрпапб.
СУКРОВИЦА. Рив, вапіев.
СУКЪ, СУЧЕКЪ, во мн. Сучья. Ка-
шік , гашиіив , гативспіив, ЬгасЬіит;
Ггопв (п<1ія) съ листьями, гатех (отвалив-
шійся и сухой, посіпв (въ деревѣ). Об-
рубить сучья, агЬогіб гатов іпіегіпсаге,
ашриіаге, соііисаге. Сносить сучья, га-
то8 сопГегге. Яблонный сукъ, гатп8
таііпив.
СУЛЕЙКА. Соірода.
СУЛЕМА, Мегсигша виЫітаІив сог-
Г08ІѴП8.
СУЛЕНІЕ, І’готІ88Іо, рготіввит. Су-
леный, рготІ88П8.
СУЛЕЯ, СУЛЕЙКА. ОІГасІогіоІпт, 1а-
,§епа.
СУЛИЦА. V. оЬв., уаспіит рііит.
СУЛОЙ. Гагіпа сіііиіа а. тасегаіа а<1
.риііет ейісіешіат.
СУЛЮ. Рготіііеге, роІІісегі.Сулвтель,
кто легко мли безъ намѣренія хранить
обѣщаетъ, Гасііова Ііп§иа. (РІ.)
СУЛЮ. V. оЬв., реіего гет, соіііпеаге,
уасиіот тіііеге. Ь) Сулить какъ можно
менѣе — подавать цѣну самую малую,
•дпаш тіпіто Іісііагі.
СУЛЮСЬ. РготіНеге. Онъ посулился
'Помочь мнѣ, рготівіі, яе тіЬі орст 1а-
Хигит евве.
СУМА, Мапііса, рега. 2) Рега і§пі-
лгіогпт етѣоіогит. 3) Сумка каретная
тапііса сагрепіі Сума перемещная, см.
Переметный, Ходитъ съ сумою, ргесіЬив
тісінщ ехровсеге. Пустить съ сумою, іи
киттат гегпт іпоріат адйпсеге, сдеві.і-
іет аііспі аГГегге.
СУМАЗБРОДНИЧАЮ. Кеіігаге, Йе-
віреге, пи^агі, іперііге, Йеіігатеніа Іодиі,
Сумозбродный, іпяапив, йеіігнв, тепіе
соттоіив. Сумазбродство, атепіів, йсіі-
гаііо, деіігіит, йевіріепііа, віпіііііа. Сума-
збродъ, Ьото ѵевапив, іпвапив, атепв, йе-
ІІГПВ.
СУМАСШЕДШІЙ. Мепіе аііепаіив,
ѵебапиб, атепв. Сумаществіѳ, т. г. Су-
мазбродство.
СУМБУРГЪ. Мидге, іперііа;; аЬвигйа,
іпвиіва. Самбурный, аЬапгйпв, іпвиівив,
іперіпв. Сумбурщикъ, Іюто яіоіійив, іп-
виівив, іпсопсіппив, регѵегвив.
СУМЕЖІЕ. V. оЬв. сопСпіит.
СУМЕРКИ (81.), СУМРАКЪ. Сгерив-
сиіпт. Дойти до рѣки почти еще въ
сумерки, ай Потеп рѳгѵепіге ргіта Гете
ѵеврега.
СУМЕТЪ. См. Сугробъ.
СУМКА, сумочка. Гипйа, сарва ері-
віоіагів гесопйепйів. Почтарм носятъ пись-
ма въ сумкахъ, ІаЬеІІагіі Ііііегав регГегипІ
іп сарва ерікіоіагі.
СУММА. 8итта, сариі. Ь) Большая ,
сумма денегъ, ^гашіів ресипіа , дшііі
питті. Пребольшая сумма, іпсгейіЬіІія
респпі®. Дополнить, доложить сумму,
сотріеге впттат.
СУМНИТЕЛЬНЫЙ, СУМНѢВ АЮСЬ,
сумнѣніе, сомнит. и пр.
СУМОВАТЫЙ, — тое платье, ѵевіів,
<]нж іп ріісав ѵеі ги^ав ве сопігаЬіІ.
СУМОЧНЫЙ. Мапіісае, регае ; еш-
Ьоіогит ідпіагіогит регае.
СУМРАКЪ. Сгеривсиіит. Сумрачный,
впЬоЬвспгпв.
СУМЯТИЦА. СопГивіо, регІигЬаІіо.
СУНДУКЪ, сундучекъ. Вівсив, гіа-
спв реШІив; агеа, сівіа. Положить платья
347
СУП
СУР
348
въ сундукъ, ѵе8Іе§ іп гіесо ропеге 5.
гіБсо ітропеге. Сундучникъ, оріГех гізсо-
гшп, сівіагит. Сундучный замокъ, зсгга
гівсі, сізіае.
СУПЕСЬ, СУПЕСОКЪ. Тегга агепова.
Супесковатый, раиіиішп агеповив.
СУПЛЮ. Ви^аге, согги^аге , сопіга-
Ьеге. Насупить брови, ігопіет ги^аге;
асегЬо ѵиііп евве. Суплюсь, Ігопіет сог-
ги^аге.
СУПОНЬ, СУПОНЯ. Ьогшп ѵеі іині-
спіпв, дно бпо Ьеісіі ипсі сориіапіиг. Су-
поню, гіпов Ьеісіі инсо8 сориіаге.
СУПОРОСАЯ п СУПОРОСЪ. 8ив ргае-
дпапе.
СУПОРЪ. V. оЬв. гериріапііа, ге-
ПІ8П8.
СУПОСТАТСКШ п СОПОСТАТ-
СКІЙ. ІпГевІив, іпі'епзпв, Ьовіііів, іпіті-
си8. Супостатъ или сопостатъ, іпішіеиз,
а<Іѵег8агін8.
СУПРОТИВЪ , напротивъ. Е геуіопе,
сопіга, айѵегвиз, ех абуегво. Онъ живетъ
на с. вашего дома, ЬаЫІаІ іп <1ото Іп®
орровііа.
СУПРУГА. Нхог, соп]их. Супругъ,
соціпх, тагііп8. 2) ЕІ. раг. Супружескій,
супружній, сопіи^аіів, соппиЬіаІіе. Супру-
жеская вѣрность, Яйев ргювіапба сопіи^і.
Супружескія должности, соп]и{,'І8 типиз.
Супружеская связь, сопіп^іаіе ііиейив.
Нарушить супружескую вѣрность, ѵіоіаге
сощи^іі Я<1ет. Супружеская любовь, во-
сіаіів атог (0ѵі<1.). Супружески, тоге
сощи^ит, иі соціи^ев сіесеі. Супружес-
твенный, сонпиЬіаІіб. С. союзъ, ісеНив соп-
пиЬіаІе, соппиЬіаІе. Супружественныя
лѣта, аниі риЬегІаІів. Царь празднуетъ
единородныя дщери, супру жесвенныхъ
лѣтъ достигшей, ргіпсере іііет паіаіет
а^іѣ (сеІеЬгаІ) ипісае Яііае, риЬегІаІет іп-
йгеевае. Супружество, сощи^іит, совпи-
Ьіит, таігітопіит. Вступить въ с., ша-
ігітопіо аіідиат віЬі сопіип^еге і пиЬеге
аіісиі (о женщинѣ).
СУПЪ, ѣия, іизсиіит, вогЬіііо.
СУРГУЧНЫЙ. Сегае, сегае віріаіо-
гіае. Сургучъ, сега, сега ьіцпаіогіа. с.
красный, черный, сега гиЬга, сега агаіга.
Палочка сургучу, сагае вд’паіогі® ѵіг-
&и1а.
СУРИКЪ. Міпіит. Окрашенный су-
рикомъ, тіиіаіив. Суриковый, тіпіагіиз.
Сурикъ, мѣсто, гдѣ достаютъ сурикъ,
тіпіагіит.
СУРМИНО. Аігатепіит ѵеі виЬег
изіит, дио вирегсіііа Йепі^гагі зоіепі.
Сурмильный , аігатепіі ѵеі виЬегів изіі
еіс. Сурмленіе, йіпі^гаііо вирегсіііогит.
Сурмленный, сіепіртаіив, пі$го соіоге
Ііпсіиз. Сурмлю, сіепі^гаге, пі^го соіоге
іпЯсеге вирегсіііа <1еті"гаге.
СУРНА. V. оЬз. {?епиз ог^апі тивіеі,
диой тадогів то<1і ІіЬіат геіегі.
СУРОВО. Сга88е. 2) Вигііег, асегЬе,
азреге. Поступать съ кѣмъ с., аіідиет
аереге Ігасіаге. Сурово глядѣть, Ігівіі
ѵиііи евве; ігопіет сопІгаЬеге. С. гл. на
кого, ѵиііи Ігівіі аіідиет айврісеге. 3)
ѣ гі^ив еві іпеоіііит. Суровость, Ігівііііа,
аврегііав, іпЬитапіІав. — Суровскій рядъ,
ІаЬегпае, іп диіЬиа еегіса ѵагіідие ѣ'епегіз
раппі ЯогіЬив діпвііпсіі ѵегкіипіиг. — Су-
ровый, суровъ, сгазбпв, пои Ьепе іпзоіа-
Ііі8. Суровыя нитки, Гііа Ііпеа сгавва, поп
Ьепе іпвоіаіа. 2) Р. т. Ігівіів, асегЬив,
аврег. Суровое лицо, ѵиііив Ігівіів. Суро-
вые взгляды, ѵиііив асегЬі (ОѵШ.). Суро-
вая погода, Іетрееіав іттііів. Суровый
климатъ, соеіі аврегііав. У кого суровый,
грозный взглядъ, Іитіпе іогѵо. Я ужъ и
такъ былъ довольно отцомъ суровымъ,
еаіів ]ат, еаіів раіег Дигиз Гпі. Онъ всегда
былъ суровъ, іііе Гиіі ітрогіипие ветрег.
349
СУР
СУТ
350
Довольно было для гибели отвѣтчика,
особенно когда цесарь (Тиверій) слу-
шалъ съ суровымъ видомъ оправданіе
его, ій регпісіаЬіІе гев еі іпвирег Сае-
ваг ігисі ѵиііи йеіепяіопет ассіріепа. 3)
АсегЬив. Суровая стужа, Ггі§ив асегЬит,
ргае§е!ійит. Суровью, йигит, аерегит,
ігіаіет йегі.
СУРОКЪ. Мп8 тагтоіа. Сурковый,
тигів тагтоіае.
СУРЬМА. Апіітопіпт. Сурьмяный,
апіітопіі.
СУРЬМИЛО. См. Сурьмило.
СУСАКЪ. Ното сгаввив еі оЬевив; апі-
таі сгаевит еі оЬевит.
СУСАКЪ- Виіотив итЬеІІаіив.
СУСАЛЬ. Аигигит Гоііасепт. Сусаль-
ный, апго іоііасео аЬйисіив.
СУСЛИКЪ. Ми8 сіііПив. Сусликовый,
тигі? сіііііі.
СУСЛИТЬ. Киаіісе ЬіЬеге.
СУСЛО. Ссгеѵіыж ргоігорит. Сусля-
ный, сегеѵівіае ргоігорі.
СУСЛЯНИКЪ. Сенив ріасепіае теііііж.
СУСТАВЪ- Си. Составъ.
СУСЬКЪ. Агса раЬиІагів.
СУТКИ , день и ночь составляютъ
сутки, ріек еі иох іасіииі ѵі§іиіі диа-
іиог Ьогав. Суточный, ѵі§іиіі диаіиог Ьо-
ГІ8 СОПвіаПВ.
СУТУГА, сутужка. Еііит Геггеит.
Сутужный, Іііі Геггеі.
СУТУЖНИКЪ. Ѵох іесЬп; ГаЬгогит
сіаивігагіогпт: рахіііив, дио ехатіиаіиг,
пит ріигіит сіаѵіит саѵа е)ивйет 8Іпі
та§піІийіпі5, тойив.
СУТУЛИНА. Богвит ѵаійе сигѵаіит
5. іпсигѵит. 2) Сигѵаіига, сигѵатеи аг-
ЬогІ8. Сутуловатость, аіідиій сигѵатіиів
в. сигѵаіига?. Сутуловатый, раиіиіит іп-
сигѵпе; диі раиіиіит сарііе Йетівво 5.
іпсііпаіо іпсейіі. Сутулый, сутулъ, йогбо
іпсигѵаіо в. іпсигѵо. Сутулюсь, іпсигѵит
ее іепеге, сарііе йетівво 8. іпсііпаіо іп-
сейеге. Вытянись, а пе сутулься, іепе
іе гесіит еі поіі айео іисигѵаге Йогвит.
СУТЯГА. КаЬиІа, саивійіспв гаЬіовив еі
іперіив; Іаігаіог. Сутяженье, гаЬиІаііо.
Сутяжливый, сутяжливъ, іигДовие, Іііі-
§І08ив. Сутяжничество, аіасгііав ай Іііі-
§апйит; гіхапйі, аііегсапйі віийіпт. Су-
тяжу, гіхагі, саіитпіагі, сігситѵепіге.
СУХАРЬ, сухарикъ. М. б. Ьиссеііаіит,
рапів ЬІ8 сосіив; рапів паиіісив. Сухар-
ный, ех (Ьос) раие ЬІ8 сосіо.
СУХІЙ. Ргівсит нотеп теивів Магііі.
СУХІЙ , сухъ. 8іссиз, віссапеив , Ьи-
тоге сагепв; іоггійив (высохшій) агійив.
Сухая погода, віссііав, соеіит вісспт.
Продолжителыіая сух. пог., віссііаіев.
Сухой хлѣбъ, рапів віссив. С. вѣтеръ,
ѵепіив віссив. Сухое дерево, сухія дрова,
1і§па вісса. Сухая зеиля, віссит 8. віпо
Ьитоге иііо воішп. Сухія листья, Гоііа
агійа. Сухія вѣтви, гаті геіоггійі. Сухін
смоквы, йсі агійае. 2) Йе]ипи8, і'гі^ійив,
ехіііз, агійив, 1ап&шйи8. Сухой стнль,
Зеппв йісепйі ехііе в. агійит; агійит еі
ехвап^ие. Сухой разсказъ, сухое повѣ-
ствованіе, иаггапйі гаііо агійа ргогзив аі-
дие ]е]ииа. Сухой пріемъ, 8аІиіаііо ігі-
ёійа. Сухой кашель, іпйбіз 8Ісса. С. от-
вѣтъ, асгив гееропвпт. С. ораторъ, вігі-
§0508 огаіог. Быть суху въ разговорѣ,
пиііат ЬаЬеге вегтопіб сотііаіет. Ь) Ма-
сег тасіе іоггійиа. Онъ сухъ собою, ееі
согроге ехвѣссо. Сухой хлѣбъ ѣсть, пі-
Ьі! ай рапет айЬіЬеге. Выттв суху, е
ІигЬія ве еѵоіѵеге, Іадпеів ве ехріісаге;
Сухая ложка ротъ деретъ (ргоѵ), іп ге-
Ьив Ьитапів піі Йі §гаіі8, §гаіиііо. Сухо,
віссе, віссів рейіЬив; віссе, ехііііег ]е|ипе;
рагит сотііег, аврегіив. Писать къ ко-
му суху, Э8реге ай аіідиет всгіЬеге. Его
351	СУХ
приняла сухо , аіідиет авреге Ігасіаѵе-
гипі. Суховатость, аіідиій аіссііаіів, ехі-
іііаіів. Суховатый, суховатъ, віссіог; ехі-
Ііог, тасііепііог.
СУХМЕНЬ. Яіссііав.
СУХОВЕРШКИ. Ргипеііа ѵиі-агія.
СУХОДОЛЪ. Басии? вісса; Гаисее
вісса?, ехвіссаіге.
СУХОЛАПТЬ. Сепив піегді.
СУХОНЕКЪ. Раціо віссіог; раціо та-
сііепііог.
СУХОНОСЪ. См. Гусь Китайскій.
СУХОПОСЪ. Саісеатепіа аситіпаіа,
диіЬив ѵеиаіогев віЬегіге еипіев рег пі-
ѵев иіииіиг.
СУХОНЬКІЙ. Яаіів віссив, ваіів тасі-
Іепіив, ваіів агійив.
СУХОПУТНЫЙ. Тсггевігів. Сухопут-
ное войско , соріае іеггевігсв ; ехегсііив
Іеггевіег.
СУХОСТЬ. Яіссііав, агійііав, агііпйо.
Ь) С. слога огаііоиів яіссііав, ]е]пиі1ав,
ехііііав, ехвап^ие йісеийі $еиив. с) Масіев,
тасгііав. Сухота, яіссііав, агііпйо. Сухот-
ка, ІаЬсв, ріііівів. 2) По аѵіЬив; иісив Іа-
ЬШсит. Сухотный, рЫівісив, ІаЬісІив. Сдѣ-
латься сухотнымъ, рЫівівсеге. Быть су-
хотнымъ, іаЬе ІаЬогаге. 2) ТаЬѳт, рЬіі-
віт еГйсіепв.
СУХОЦВѢТЪ. ХегапІЬетшп аппиит.
СУХОЩАВОСТЬ. Масіев, тасгііав,
тасгіітіо. Сухощавый, сухощавъ, тасег,
тасііеиіив; вІгі§овив. Дѣлаться, стать
сухощавымъ, тасевсеге, етассвсеге, та-
сгевсеге. Быть сухощавьімъ, тасеге.
СУХОЯДЕНІЕ. Ѵзив сіЬі віссі ѵеі іп-
сосіі.
СУЧЕНІЕ. (81.). Сканіе можно выр.
гл. Сученый еі., сканый, йиріісііѳг соп-
Іогіие Сученая нитка , Шит йиріісііег
сопіогіит; Гііит Ішеигп йиріісаіит.
СУЧЕЦЪ, Си. Сукъ.
СУЧ	352
СУЧИЛЬНЫЙ. Еііів (Іиріісііѳг соп-
Іогдиепйів вегѵіепв.
СУЧШ, сукинъ. Сапів Гстіиіпге или
одно сапів. Сучка, см. сукя.
СУЧКА, прн сучкѣ. Іи Шів йиріісапйів.
СУЧОКЪ, сучечнкъ. Ватиіив, ѵіг-
"иіа, гативсиіив. 2) ІѴойив.
СУЧУ- Гііа йиріісаге, Ша йиріісаіа
сопіогдиеге. Сучить хлопчатую бумагу,
щелкъ, Ша хуііиа, вегіса йиріісаге. Су-
чусь, Ша (Іиріісаіа соиіогдиеиіиг. 2)
Сгіврагі, сопІгаЬі, іп ветеі соиѵоіѵі.
СУЧЬЕ. Каті, гатіеев.
СУШАНИЦА. Саго віесаіа ѵеі рівсіе
віссаіив. Сушеніе, віссаііо. Сушеный,
віссаіив, ехвіссаіив, йевіссаіие, раввив. Су-
шеныя яблоки, рота віссаіа. — Сушило,
ееііа Гитагіа; іцтагішп. 2) АгЬог йе-
тогіиа. Сушильный, сеВге Гшпагіге. 2)
Біаеіа, иЬі риіѵів ругіив віссаіиг. Сушка,
см. сушеніе. Сушнякъ, Іі^иит агійит.
Сушу, віесаге, ехеіесаге, йевіссаге. Су-
шить на солнцѣ, айвіссаге іп воіе. Су-
шить сѣно, Гсецит воіі ехроиеге, иі віе-
севсаі. С. иа солнпѣ платье, іп воЦ віе-
саге ѵевіев. 2) Р.т. соиІаЬеГасеге; ае^тііи-
йіпет в. тсегогет аНегго, Іисіит аіісиі
рагаге. Сушусь, агеасеге, ехагеесеге, віе-
севсеге. 2) Яіссагі. Сушь, Іі§па агіда.
Собирать въ лѣсу сушь, Ііцпа агіда іп
вііѵа соііівеге. 2) АгШіІав, яіссііав. С.
земли, агійііав Іеггае. Держать что въ су-
ши, аіідиій іп віссо Іепеге. 3) Тегга соп-
Ііиепв.
СУЩЕСТВЕННО. Іп ге ірва; ргасірие,
ітргітіз, песеввагіо, ѵеге. Человѣкъ с.
разумомъ отъ прочихъ животныхъ, Ьото
аЬ аііів аиітаіійив ргоргіо (ітргітів) га-
Ііоие діПегІ. Быть существенно различно,
ірва гев паіига йіѵегвит евве. Сущест-
венный, ѵегвив, ргзесіриив, ргішагіив, рго-
ргіив, аіісщив геі паіига ровііив, ай гет
393
СУЩ
СУЩ
.354
ір5ат в. геі паіигат регііпепв; сит ге
ірва ѵеі сит геі паіига соціипсіпз; зиЬ-
яіапііаіів (у Тертул.). Несущественный,
аззитііѵиз, айѵепііііиз. Существенное об-
стоятельство, сариі геі; сагйо геі; гее
•бгаѵіввіта, гее тарті тотспіі, Йіясгіті-
иів. Существенная причина, ргіта, ргав-
сіриа саива. Существенное условіе, ргі-
тагіа сощНііо.- Существенная черта лица,
тахіто іпвй»пів огіз йисіиз. Существен-
ное различіе, Дівсгітеп іп ірва геі паіи-
га роеііит в. ай ірват гет в. а<1 геі иа-
Іигат в. а<1 геі паіигат регііпепв. Всѣ
государства въ существенномъ между
собою одинаковы (т. е. что дѣлалось
прежде въ АѳиваА относительно на-
градъ и отличій, и отъ чего они имѣли
цѣну, то самое было послѣ и въ Римѣ),
сайет ееі отпіит сіѵііаіит паіига.
СУЩЕСТВИТЕЛЬНОЕ имя. Когоеп
зиЬзІапІіѵит.—Существо, паіпга, ѵіз; па-
іига еі ѵів; гаііо, сопбіііо. С. вещи,' па-
іига геі; гаііо геі. С, дружества состоитъ
въ томъ, ѵів атісіііае іп ео ѵегваінг. Изъ-
яснить с. краснорѣчія, еІо<рісиІіж ѵіт еі
паіигат ехріісаге. Принадлежать къ су-
ществу вещи, аПсиуия геі ргоргіиш еззе.
Въ филосовскомъ смыслѣ употребляютъ
еззепііа и виЬвІапІіа. Часто писатели зо-
лотаго вѣку прибѣгаютъ къ описанію
посредствомъ словъ, ірзе, ѵегив, или къ
другому способу выраженія: смотрѣть па
существо вещи, гет ірват зресіаге. Су-
щество краснорѣчія, ѵегга еіочиепііа.
Душа сама о своемъ существѣ никакого
ие имѣетъ точнаго познанія, ірзе аніпніз
пезсіі, циаііз віі аиітиз, пеясіі, іціаіів віі
аиітив. 2) Кев, еив, аиітаі, апітапв
(одушевленное). Высочайшее существо,
Пеня зиргетив; виргетит Л'итеи. Без-
конечное существо, іпйпііит. Разумное
существо, аиітаі іпІеПі^еив, аиітаі га-
Часть IV.
Ііопів сотров. Неразумное существо,
апітаі Ьгиіит. 3) Сариі геі; гев отпіит
тахіта.—Существованіе, Римляне, для
выраженія этой идеи, не имѣютъ осо-
беннаго существительнаго, а избираютъ
описаніе носрествомъ гл. евве. Эти при-
чины доказываютъ существованіе Бо-
жіе, Ьхс аг^итепіа овіепсіипі, Веит ех-
зізіеге, ййеіс Кптіиів іасіипі. Вещи,
имѣющія существованіе, гез, <[чге ехзіз-
Іипі; еа <[иие випі ге ірва в. геарзе. На-
те существованіе есть даръ Божій, чио<1
поя ѵіѵітия, Нео йеЬетиз. Въ минуту
горести бываю я болѣе увѣренъ въ су-
ществованіе души моей, <;иоі1 еяі апі-
тиз, пишріат Ьи)ив геі сегііог До, диат
едгііиііпе аПесІиз. Существую, евве, геір-
ва еззе; гёѵега айевзе. Сущій, <рио<1 ехві-
зііі, <[иой езі іп гегит паіига, іи ге ро-
зііив, ргаезеиз. 2) Ѵегия, вітріех, таиі-
Іезіив, тегиз. Сущая правда, вітріех ѵе-
гііав. Сущая клевета, тапіГевІа саіит-
піа. Сущій вздоръ, тега' пир;ж. Сущія пу-
стяки, бредни, тегае пи^а». Этотъ сынъ
сущій отецъ, ѵега раіегпі огів еві еій-
{рез; Ьіс Яііиэ раігет геГегІ ас геййіі.
Этотъ человѣкъ сущій, настоящій я, Ьіс
Ьото езі ехетріаг теі. Сущій христіа-
нинъ, ѵеге сЬгівііаиив. Онъ сущій без-
дѣльникъ, еві ѵеге всеіевіив, педиат,
исЬиІо. Сущность, евве. Сущный, см. На-
сущный.
СУЮ. Рніваге, Іипйеге, ісіи аГВі^еге.
Сунуть кого въ бокъ, іеіит іпНідоге аіі-
сирз Іаіеві. Совать кому въ глаза палку,
Іипбеге, ЬасіІІо аіісиі осиіов. 2) Іпвегеге,
іттіііеге, пц'ісеге. Сунуть платье въ
сундукъ, ѵезіев гівсо іпрсеге. С. платокъ
въ карманъ, шиссіиіит іп Іосиіов Йетіі-
іеге. 3) Сунуть кому что, аіісиі сіат
а!і<іиі<1 зиЬтіиізІгаге. Суюсь, сігситсиг—
геге, сігситсигяаге, ѵа§агі, регѵадагі 2)
12
355
схв
схв
356
Типбеге, риіваге. Что ты суешься? Оиіб
риівав те? 3) Р. т. иііго ве іттівсеге
геі. Онъ суется судить о вещахъ, не
имѣв объ нихъ понятія, Іапіит еіЬі аг-
го^аі, иі ѵеііі іибісаге бе геЬив, диагит
пиііат поііііат ЬаЬеІ. Онъ во всякое дѣ-
ло суется, іп диобѵів пе^оГіит ве іпіег-
ропіі, ве іпігибіі. Во все соваться, ве ге-
Ьив аііепіз іттівсеге, г. а ітріісаге. Онъ
не знаетъ куда супуться, куда дѣвать-
ся, іп диае ве сопрсіаі ІаіеЬгаз в. диіЬив
ве оссиііеі ІаіеЬгів, певсіі.
СУЯЧНАЯ- Оѵів Геіа, ріепа, ргае^папв.
СФАЛЬШИВИТЬ. Топит, тобов поп
вегѵаге.
СФЕРА, ОІоЬпв стіевіів; врЬаега ст-
Іевіів; стіит ^евіаЬіІе. Сферическій, врѣж-
гісив.
СФИНКСЪ, 8ітіа Тго§ІойуІев.
СХАПАТЬ, Аггіреге.
СХВАСТАТЬ, Ргае віибіо гегшп ѵа-
пагиш, ргаг атѣіііопе тепіігі.
СХВАТАТЬ, РгеЬепбеге, сотргеЬеп-
беге, бергеЬепбеге, аггіреге. С. вора,
Гигет сотргеЬеибеге. С. бѣглеца, аіі-
диет е Гиуа геігаЪсге.
СХВАТИТЬСЯ, СПОХВАТИТЬСЯ,
тетіпівве, гесогбагі. Спохватился де-
негъ, во всѣ въ расходѣ, риіаѵіі, віЬі аб-
Ьис ресипіат евве, вей оЫііив еві, ве Іо-
іат ехврепбівзе. Вымолвя непристойное,
спохватился, да уже поздо, ѵосе іпбе-
сепіі етівва в. іасіа, віаііт гесогбаіив
еві, веб вегіив диат беѣиіввеі. Схватка,
ргаеііит рагѵиіит, Іегев Іеѵіив; ри^па
Гогіиііа, ргосигваііо. 2) Кіха, сопіепііо.
У меня были съ нииъ большія схватки,
тіЬі сит ео сопіепііопев тиіі® еі та§-
п® Гиегииі. Схватъ, припадокъ лихорад-
ки, ассезвіо. Имѣть схв. пр., тогЬо іеп-
іагі. Схватываніе, ргеЬеивіо, сотргеЬеп-
віо. Схватываю, ргеііепбеге, арргеЬепбе-
ге, сотргеЪепбеге. Схватить (о соколѣ),
аггіреге, аѵібе говіго ітреіеге. Схватить
каиевь, бергеЬепбеге Іарібеш. С. оружіе,
агта сареге. С. перо въ руки, саіатит
тапи ргеЬепбеге. Сх. палку въ руки,
Гпвіет іп тапит сареге. С. зубаии, гет
тогбісив аггіреге. С. кого за руку, аіі-
си|ив тапит в. аіідиет тапи ргеЬеп-
беге. С. за бороду, ЬагЬа аггіреге. С.
кого за воротъ, іп соііит а1іси]ив іпѵа-
беге; аіісиі тапив іпрсеге, абогігі, ад^ге-
бі аіідиет. Я схвати ягненка, какая бы
поднялась тревога! е§о еі а^пит гариів-
веш, диапіив Іитиііие Гіегеі! 6) Схватить
черты чего, бергеЬепбеге Гасіет геі. 2)
Аіідиів тогЬо соггірііиг; аіідиів сабіі, іп-
сібіі, беІаЬііиг іп тогЬит. Схватываюсь,
тапив іип&еге, іп1ег]ип^еге; вітиі ипа
іге. Схватиться, взяться руками, сопііп-
§еге іпіег ве тапіЬив. 2) За что, сареге,
ргеЬепбеге. Схватиться за палку, Ьаси-
Ішп ргеііепбеге. Онъ схватился за шпа-
гу, ѵоіиіі діабіит вігіп^еге. 3) Мапит
в. тапив сопГегге, соивегеге; Геггит еі
таиит сопГегге, сотіиив ри&паге. Не
отказаться съ кѣмъ схватиться, аетиіит
ве аіісиі іпГегге. Схваченіе, См. Схваты-
ваніе. Схваченный, ргеЬепвив, бергеЬеп-
вив, аггер1ив,,,-соггер1ив.
СХИМА. Еогта, Іі^ига, Ьаѣііив, вре-
сіев. 2) Ѵевіііив топасЬогшп ѵііа веѵе-
гіввітогит. Схимлю, іпйиеге ѵевіе ьоіет-
иі топасіюгит ѵііа веѵегіввітогит. Схим-
люсь , е]ивтобі ѵевіе іибиі. Схимникъ,
топасЬив ѵііа веѵёгіввітив в. ѵііат веѵе-
гіззіте а^епв. Схимническій, вести схим-
ническую жизнь, ѵііат топасііісат ве-
ѵегіввіте а^еге, ве ірвит в. согрив виит
савіі^аге.
СХЛЕБНУТЬ. АѣвогЬеге, беііѣаге.
СХОДБИЩЕ. Сопѵеп1ив,.ст1ив, соп-
ртеввив. Въ зтомъ домѣ в с якой день бы
357
схо
схо ,
358
ваетъ сходбище игроковъ, іп Ъас доги о
віп^иіів діеЬиз 61 соеіив, соп§гев8ив Іизо-
гит, аіеаіигит. Сходить, См. Схожу.
СХОДИТЬ. Аіідио іге, аЬіге. Сх. на
рынокъ, іп Гогит аЬіге. Сходи къ иоеиу
брату и скажи, что буду, аЬі ад тепт
Ггаігет еі діс, те ад еит ѵепіигит
евве.
СХОДИТЬСЯ. Сопѵепіге де аіідиа ге.
У нихъ скоро дѣло сойдется, Ьгеѵі іп-
іег ее соиѵепіепі.
СХОДКА. Сопсигвиз, сопсигваііо.
СХОДНИКЪ. (8*.) Ехріогаіог, 8реси-
Іаіог.
СХОДНО. Рагііег, рагі тодо, еадет
гаііоие. Разсказывать о чеиъ сходно съ
кѣмъ, еадет гаііопе паггаге, соттето-
гаге, диа диіе паггаі. 2) ЗІойісо ргеііо;
Ьепе; диапіі аедиит еві. Ежели бы мнѣ
сх. было отдать за такую цѣну, то бы
пе стал ь много торговаться, 8і е]изтоді
ргеііо ѵепдеге роееет, поп віидегет діи-
Ііив де ге расівсі. За эту вещь болѣе дать
не сходно, Ьаес гев поп еві іаиіі, иіта-
]ог ргеііо еті розвіі. Купить что сход-
дно, Ьепе етеге аіідиід. Сходный, схо-
денъ, ссеіиі, сопдгеввиі девііпаіив. 2)
Соиѵепіепв, сои^гипв. Ваши часы сходны
съ иоими; Іиит Ьогоіо^іит еадет гаііо-
пе тоѵеіпг, диа теит. Наши мысли
сходны, повігі вепвив сопегпппі. При-
ходъ сходенъ съ расходомъ, гедііив зшп-
ІіЬиз 8. ітрепвів гевроидепі, соп^гиипі.
Сходныя слова, ѵегЬа ѵісіиа. 3) Модісив,
тодегаіие, тедіосгів. Отдать что за сход-
ную цѣну, аіідиід тодісо ргеііо Ігадеге,
ѵепдеге.
СХОДНЯ. ТаЬиІа сит азвегси'іів оре
сіаѵогит бхів, ди® §гадиит ѵісет ргж-
«Іаі еі рег диат е поѵі іп Іеггат ехі-
іиг.
СХОДСТВЕННО. Сопѵепіепіег, соп-
дгиепіег, зесиидит, ад, ех. Дѣлать что
с. съ чьимъ желаевіемъ, аіідиід аіісіуиэ
оріаііа сопѵепіепіег Гасеге. Сходствен-
ность, сопѵепіепііа, аітііііидо. Это испол-
нено въ сходственность приказанія ва-
шего, гев ех Іио ргэевсгіріо адтіиівігаіа
езі. Сх. нравовъ, тогит сопзгиепііа. Сх.
чувствованій, зепіѳпііагит сопзепвіо.
Сходство, вітііііидо, сопвгиепііа. Совер-
шенное сходство, вітііііидо іпдівсгеіа.
С. и йенъ, потіпит ѵісіпііаз. Слово, со-
ставленное по сходству звука съ вещію,
Гасііііит потеп, иіі ІіпІіппаЬиІит, Іигіиг
еЬ. Сх. нравовъ, тогит соп^гиепііа.
Иногда сходство бываетъ причиною за-
блужденія, поипипдиат еггогет сгеаі ві-
тііііидо. Этотъ канень имѣетъ сходство
съ гіацинтомъ, регата дсзсепдіі ад Ьуа-
сіпіЪшп. Въ этонъ портретѣ много1 сход-
ства, Ьаес іта^о тиііит ад зітііііиді-
Пёт асседіі. Сходствовать, евве іиіег зе
8іті1е8. Очень сх., тахітат іиіег ве віті-
Іііидіпет ЬаЬеге. Мы оба сходствуемъ въ
характерѣ и склонности, іііе сои^гші сит
паіига еі тогіЬи8 теіе. Вы такъ сход-
ствуете, какъ двѣ капли воды, пес адиа
адиае зітіііив, диат Ьіс Іиі еві, Іидие Ьи-
Зиз. Статуи, кои между собою сходству-
ютъ, еі^па еадет зресіе ас Госта.
СХОДЪ. Иебсепбіо, едгеввіо, евгеввиз.
2) Везсепвиз. Крутой сходъ, девсепвиз
ргжеерз, ргаегиріиз. 3) Сопѵепіпв, соеіив,
соп§гевви8. Схожденіе, девсепвіо, с§ге88іо.
СХОЖІЙ, СХОЖЪ.' 8ішіІіа, аввітіііз,
сопвітіІІ8. Этотъ портретъ очень схожъ,
Ьаес ішадо еві ѵегіввіта в. ѵегііаіі ргохі-
та. Схожая братья, Ьотіпее ѵагіі ^е-
пегів.
СХОЖУ. (81). Схожду. Иезсепдеге,
дертеді, е§геді, ехіге іп Іеггат. Сойтц съ
горы, топіе девсепдеге. С. съ лошади,
едио, ех едио девсепдеге. 2) Моѵеге ве
359
схо
сок
360
«Іе Іосо, аЬіге, аЬзсебеге. Сойти съ мѣ-
ста (о слугѣ), ех аіісіуиз зегѵіііо поп ат-
рііиз евве. Сошли жильцы, іпциіііпі бото
)ат еті^гагипі. 3) НеЯиеге, беІаЬі. Ве-
сенняя вода съ горъ сошла, ациа ѵегпа
топІіЬиз беііихіі. Отъ морской погоды
вода очень высоко поднялась, а теперь
вся спала, Питеп а Іетрезіаіе тагіз Іиг-
Ьліспіа іпзі§піІег аисіит еві, пипс аиіет
бепио ациге безібеге. Наръ сошелъ, ѵа-
рог еѵапиіі, Погодите, пока народъ сой-
детъ, аііешіе, бшп рІеЬз бііарза Гиегіі.
4) РеПиеге, тоѵегі безіпеге. Сошла цѣ-
почка у часовъ, ЬогоіОйінці тоѵегі «Зе-
зізіі'сіерзубга бсйихіі. о) АЬіге, еѵаиезсе-
ге. Снѣгъ сошелъ, піѵез еѵапиеге. Со-
шла корь, тогЬіІІі аЬіѳгииІ; тогЬіШ ех-
зіссезсииі.— Съ рукъ сойти, Геіісііег аЬ
ііззе. Ему все сходитъ съ рукъ, циібциіб
іасіі ітрнне аЬіІ. При большой выгодѣ
чего можно сойти на малую невыгоду,
ЛШІІа.еХ цио Гиегіпі соттоба, еуиз іи-
соттобшп езі Гегге. Товаръ съ рукъ со-
шелъ, тегсез соттобе ѵеибіі® зииі.
Сойти съ ума, іи8апіге, безіреге, тепіе
сарі, аііеиагі. Надобцр сойти съ ума,
чтобъ это сдѣлать, Ьапс гет пето аііиз,
пІ8І тепіе саріиз а^гебі роіеві. — Схо-
жусь, ві. схождусь, оссиггеге аіісиі, оГ-
Гепбеге аііциет, іисібеге іп аііциет. Сой-
тись съ кѣмъ иа дорогѣ, аіісиі іи ѵіа
оссиггеге. 2) Два войска такъ близко
сошлись, что оружіемъ объ оружіе уда-
ряли и коиья въ лицо направляли, би®
асіеа ііа соЬіегеЬапІ, пі аггпів агта риі-
загепі, тисгопез іи ога бігі#еЬапІ. 3) Соп-
ѵепіге, соіге. 8в соп§ге§аге, соп^ге^агі-
Сходятся многія причины, тиіі® саи -
я® сопѵеиіииі. Сошлись полки въ одно
мѣсто, соріа; іп ипит Іосит соиѵепеге.
4) Вебііиз, Ггисіиз ЬаЬеге. Ему съ дому
сходится 1000 рублей, гебііиз ®біит Ьа-
Ьеі тіПе гиЬеШопев. 5) 8е іип^еге, сопн
Гипді, соттіиі. Рукава этой рѣки, про*
текши нѣсколько верстъ, сходятся во
едино, ЬгасЬіа Ьиуив Питіпіз, циге розі-
циат тііііагіа аііциоб ргоііихегипі ііе-
гпт зе уии§ипІ, іі. сопуип^ипіиг, іі.
соттіііипіиг. Сходиться на богослуже-
ніе въ молельныя, іи ргозепсЬаз засго-
гит саиза совѵеиіге.
СХОРОНЕНІЕ. Оссиііаііо. 2) Нитаііо,
зОриІІпга. Схороненный, оссиііаіиз. 2)
Нитаіиз, эериііиз. Схоронить, см. Хо-
рошо.
СЦАРАПНУТЫЙ. АЬгазиз, бегазиз,
зсаірепбо аѵиізиз; ип^иіЬиз Іасегаіиз.
Сцарапываю, аЬгабеге, бегабеге, зит-
тат сиіет регзігіп^еге; зсаіреибо аѵеііе-
ге, ип^иіЬиз Іасегаге.
СЦЕНА. 8сеиа. Сойти со сцены, бе-
себеге бе зсепа; р. т. іп оііит гесебе-
ге, зе геёіреге. Сценическій, зсепісиз, аб
зсепат регііпепз.
СЦІЭНА. 8сі®па.
СЦѢЖЕНІЕ, СЦѢЖИВАНІЕ, вина,
Ѵіпит бе боііо охетіит; ѵіпит беГи-
зит з.біііизит.Сцѣженный,бе боііо ргот-
Іиз, берготіиз, ехетіиз, біВизиэ. Сцѣ-
живаю, рготеге, берготеге, ехітеге бо
боііо; бШйибеге з. беГипбеге. Сцѣживать
пиво съ дрожжей, сегеѵізіат біЯиибеге.
Сцѣживаюсь, бе. боііо ехіті, біНипбі.
СЦѢПКА, СЦѢПЪ. Сопуипсііо, пехиз.
2) Ргаеііит Іеѵе, Іеѵіиз. Сцѣпленіе, сои-
)ипсІіо, соппехіо. С. сокровенныхъ при-
чинъ, саизагит Іаіепііит пехиз. С. нес-
частій, эегіез іттепза таіогит. С. тру-
довъ, сопсаіепаіі ІаЬогез. Сцѣпленный,
соиіипсіиз, пехиз, соппехиз, сопсаіепаіиз.
Всѣ вещи между собою сцѣилены, отпея
гез іпіег зе пехае еі з'и^аіа; винѣ Сцѣп-
ляюсь, тапиз сопзегеге, аб тапиз ѵепіге,
тогбісиз іпЬаегеге, іпзіаге. Собаки сцѣ-
361
СЧЕ
СЧЕ
"362
пились грызться, сапев тогйіспв аііег
аііегі іпЬгегеІ. 2) Соп^ипці, соипесіі, соп-
саіепагі. Сцѣиный, сопсаіепапйо вегѵіепв.
Сцѣпъ, диой ріпгев гев сопсаіепаі, соп-
песііі, соп]ші§іІ.
СЧАЛИВАЮ. Вио паѵіра Гипо соііі-
§эго. Счалка, йиогит паѵдрогпт соііі-
&аііо. Счалъ, Йпо іоп^іогев Гипса соііі^аіі.
СЧАСТІЕ. См. ІЦастіе.
СЧЕРПАННЫЙ. Напвіив Де витпао,
Йевритаіиз. Счерпавіе, счерпываніе, Ьап-
віив йе витто. Счерпываю, Ьаигіге Йе
яітто; Йевритаге. Счерпать уполовни-
комъ сало съ похлебки, ріп^ие (изсиіі
Іі^иіа Ьаивіст йетеге. Счерпываюсь,
Ьаигігі Йе витто, йевритагі.
СЧЕРЧЕНІЕ, СЧЕРЧИВАНІЕ. Иевщ-
паііо, йепоіаііо, йеГогтаІіо. Счерченный,
йеві^паіив, йепоіаіив. Счерчиваю, йевів-
паге, йёпоіаге, йеГогтаге. Счерчиваюсь,
йепоіагі, йезі^иагі, йеГогтагі.
СЧЕСАНІЕ, СЧЕСЫВАНІЕ. Витта;
сиіів аѵиівіо; йетііо оре ресііпіз, Счесан-
ный, всаірепйо аѵиізив, ресііпе йетіив,
ресііпе а вригсісіів риг^аійя. Счесываю,
всаірепйо аѵеііеге, гайеге, йегайеге; йе-
ресіегѳ, ресііпе а вригсісіів риг^аге; ре-
сііпе Іоііеге, йетеге. Счесать струпъ съ
раны, сгивіаш ѵиіиегів всаірепйо аѵеііеге.
С. пудру, риіѵегет саріііагет йеро-
сіеге.
СЧЕТНЫЙ. Митегаіиз. 2) Ваііопа-
гіив, гаііопіЬив йевііпаіив. Счетная экспе-
диція, сатега 5. сигіа гаііопагіа, гаііопі-
Ьиз ассіреийів. Сч. книга, сойех ассеріі еі
ехрепві. Счетчикъ, диі іп сигіа гаііопа-
гіа питтов сотриіаі, питегаі. Счетъ,
питегив. Ихъ счетомъ тысяча, тіііе пи-
тего вппі Ьотіпев. 6) Ваііо, гаііопев,
саісиіі. Счетецъ, гаііипсиіа. Счетъ кои-
чеши,ііі, гаііопев сопГевва; еі сопвоіійаі®,
Сч. вѣрный, гаііопит витта диайгапв.
Вести счетъ, гаііопев сопіісеге. Подать
счетъ, гаііопев геГегге , геййеге, ейеге,
йаге. Потребовать счета, гаііопет ай аіі-
дио ассіреге, геровсеге. Казначей нахо-
дится подъ счетомъ, а диювіоге гаііо ге-
ровсііпг. Разсиотрѣть счетъ, гаііоиет
со^повсеге. Просмотрѣть счетъ, чтобъ
узнать, вѣренъ ли, гаііопет ехатіиаге,
ехеиіеге, йіврпп§еге. Кончить, рѣшить с.,
гаііопев сопвоіійаге. Сч. вѣренъ, гаііо
сопѵепіі, сопзіаі, аррагеі. Сдѣлать сч.,
выставить его въ низу, гаііопет іпіге еі
впЬйисеге. Сдѣлать съ кѣмъ счечъ, рас-
читаться, гаііопев рніаге, йпсеге, іпвіі-
Іиеге, сопГегге сит аіідио; саісиіит ро-
пеге, сит аіідио. Поставить въ счетъ,
іпйисеге іп гаііопіЬив в. іо гаііопет; іп-
Гегге гаііопіЬив. Поставь это иа мой сч.,
тіЬі ехреивиш Гегав. Написать на чей
счетъ, Гегге аіісиі ехреивиш; ітриіаге
аіісиі (р. т.). Получать счеты отъ своего
откупщика, гаііопев а соіопо ассіреге.
Получать въ счетъ должной суммы, ас-
серіа ресипіа йесеввіоиет йе витта йе-
Ьііа Гасеге. Это все поставится на твой
счетъ, ты за все зто будешь отвѣчать,
Ьаес ошпіа гергаевепІаЬів. Я беру это на
свой счетъ, Ьос іп те гесіріо. Все, что
ты сдѣлаешь для него, я поставлю на
твой счетъ, диійдиій е]ив саиза Гесегів,
еро ІіЬі ассеріит геГегат, Это иендетъ
въ счетъ, Ьідив геі гаііо поп йисііиг,
поп ЬаЬеІиг. Быть- у кого, у лю-
дей иа счету самомъ низкомъ, пиііо Іосо
ЬаЬегі в. пійпегагі. Этотъ человѣкъ на
счету, Ьото пиіііиз ргеііі, пиііо питего.
Счеты, ІаЬиіа агііЬтеІіса, іаЬиіа 1і§пеа
питегапйів, сотриіапйів геЬив вегѵіепв.
Счисленіе, пнтегаііо, сотриіаііо. 2) Ки-
тегогит еГГегепйогит ивив. Счисляю,
питегаге, сотри1аге,гесепвеге. Счислять
расходы, ресипіат его&аіат сотриіаге.
36.3
счи
сши
364
С. плѣнныхъ, сарііѵов 8. питегит саріі-
ѵогит гѳсѳпвегѳ. Счисляюсь, питегагі.
Счисляться въ военной службѣ, іп пите-
гит тШііат соіѳпііит айзсгіріит, геіа-
Іит 0850. Считаніе, питегаііо, сотриіаііо.
Считаю, пптегаге, йіпитѳгагѳ, гесепвѳ-
ге, Считать деньги, пшптоя 8. ресипіат
питѳгагѳ. Сч. звѣзды, йіиишегаге віеііав.
С. плѣнныхъ, сарііѵов гесепзеге. Сч. въ
Другой разъ, саісиіит гейисеге. Сч. по
пальцамъ, сотриіагѳ йі^ііів. Сочли всю
сумму, рѳгпишегаіит еві. Считая съ того
дня, какъ вы пріѣхали, 8І ІешрогІ8 га-
ііопет виЬйихегів аЬ ео йіе, дио айѵѳ-
пі8іі. Сочтемъ сумму, виЬйисатив 8ит-
тат. Считать кого вторымъ по комъ
(относительно названія), аііегшп потіпѳ
аЬ аіідио питегаге. 2) Каііопет аЬ аіі-
дио геровсѳге. Считать казначея, гаііо-
пет аЬ гегагіі сивіойе, аЬ ѳхасіогѳ ге-
ровсегѳ. 3) Считать кого между мудре-
цами, аіідиет іпіег варіепіев 8. варіеп-
ІІЬив айпитегаге; іп питегит заріепіит
айвсгіЬеге, геГегге. 4) Считать за ничто,
'рго піѣііо йисеге; пиііо Іосо ЬаЬеге. Сч.
что пропащимъ, ЬаЬеге гет іп регйііів
ас йеерегаіів. С. непотребствомъ, мерзо-
стію продавать слѣпымъ, безпомощнымъ,
людямъ за деньги то, что должно ис-
ходатайствовать себѣ чрезъ одно мило-
сердіе Божіе, іпйі^пит гегі ій, диой воіа
І)еі тівегісогйіа ітреігапйпт еві, сопвіі-
Іиіо питтогпт ргеііа тізегів ЬотіпіЬив
йіѵепйі. Считаюсь, питегагі, сбтриіагі,
айпитегагі. 2) Сит аіідио гаііопев соп-
Гегге ; Саіспіит ропеге сит аіідио. Они
между собою сочтутся, весит гаііопѳв
сопГетѳпі. 3) Ьасеввеге, айіепіагѳ аіі-
дпѳт, іп сегіатеп йезсспйеге. Онъ со
всякимъ считается, диетѵія аііепіаі, сит
диоѵів сопзегеге сегіатеп рагаіив е8І.
СЧИЩАЮ. Риг^аге, йериг^аге, ехриг-
§агѳ, типйаге, ѵеггеге; ѵеггепйо ІоІІеге.
і Счистить снѣгъ ео двора, піѵев ехіга
агеат ѵеггеге, піѵев агѳа йеригеаге.
Счищаюсь, риг^агі, йериг§агі, ѳхрцг§агі,
ѵѳггі, ѵеггепйо ІоІІі.
СЧУПАНІЕ. Ѵііирегаііо, оЬ)иг§аІіо,
гергѳЬѳпвіо. Счупаю, гѳргеЬепйеге, ѵііц-
регаге, оЬ]иг§аге.
СШЕДШІЙСЯ близко (сошедшійся) и
стѣснившійся. Сопвегіив еі диаві соЬге-
гѳп8. Сошедшіеся иежду собою будто
бы на поединокъ бились, соііаіо рейе
диаві віп^иіі іпіег 8е йітісагѳпі.
СШИБАНІЕ, СШИБЕНІЕ. Иеіесііо.
Сшибаю, йерсеге, йесиіѳгѳ, віегпегѳ,
ргобіегпеге, аййі§еге ай Іѳггат. Сши-
бить кого съ ногъ, аіідиет ай Іеггат
аГйі§егѳ, Ьиті рговіегпеге. Сшибаюсь,
рп^паге сит аіідио; шапи8 сопвегеге
сит аіідио. 2) АЬеггагѳ, Йеѳггагѳ. Я
сшибся съ пути, гесіа ѵіа аЬеггаѵі. 3)
81ѳгпі, рговіегпі, аййі§і. Сшибенный, йѳ-
Іесіив, йѳсиввив, зігаіив, ргобігаіив, аййіс-
Іи8 ай Іеггат. Сшибка, йе]ес1іо. 2) Ргав-
Ііит Іеѵе, Іеѵіив. Неравная сшибка, іпі-
, диа сопсегіаііо. Я никогда не видалъ та-
кой неровной сшибки, какая была сего-
дня между ними, пипдиат ѵійі іпідиіиз
сопсегіаііопет сотрагаіат, дпат дпае
Ьойіе іиіег по8 Гиіі. Имѣть съ кѣмъ
сшибку, сит аіідио сопсѳгіаге.
СШИВАНІЕ. Сопдипсііо орѳ ваіигае.
Сшиваю, сопвиѳге. Сшить кроику съ
кромкою, йиоз ІітЬоз сопзиеге, ІітЬшп
ІітЬо айвиеге; ІітЬов іпіег ее виеге. 2)
8иеге. Сшиваюсь, сопвиі. Сшивка, сои-
]ипсІіо оре 8и1иг®. 2) Оиа йио ехігета
сопзиипіпг. Сшивный, сшитый, айбиіив,
Сшитіе, айзиеге. Сшивъ, согуипсііо оре
8иІиг®; диа а88еге8 соп^іиііпаі® випі.
СШУТИТЬ. Іосагі,зосо иіі.
СЪ. См. Со.
365
съи
СЪѢ
366
СЪЕДИНАЧЕНЬЕ. V. оЬв. сотрагаііо, I
соііаііо.
СЪЕЖИВАЮСЬ. Аггіеі, Ьоггегѳ; рег
уосшп йе ІіотіпіЬиз: соиІгаЬі, во бетіііе-
Іе, ве аЬрсегѳ, во виЬтівее ^ѳгѳгѳ.
СЪЕМКА. Віѵівіо зсібагит.
СЪЕМНОЕ или СНЯТОЕ иолоко. Ьас
бевритаііші, Іас, сиі Яов абетіив еві.
СЪЕМОКЪ. Еас, вітііе.
СЪЕМЩИКЪ. Ьісііаіог, тегсаіог,
етіог. Съемъ, см. Снеиъ.
СЪИГРЫВАНІЕ, при съигрываніи, іп
еіибепбо. Съигрываю, Іибепбо рагет евве,
иоп сопсебеге аііегі бе ге; аіідиа ге поп
евве іпГѳгіогет. Я съ нимъ на биліардѣ
сыграть могу, хоть онъ и почитается ис-
куснымъ игрокомъ, Іісеі іивив Іибісиіагів
рѳгіііввітив ЬаЬеаІиг, Іатеп Ьас ге поп
вит ео іпГегіог. 2) Аіеаіогіа батиа ге-
вагсіге. Я не только съигралъ пангран-
ныя иа меня деньги, но на него еще на-
игралъ, поп воінт аіеаіогіа батпа геваг-
ві, веб еііат еит еіиві. 3) Ьибеге. Сънг-
рать нѣсколько нѣсколько игоръ въ кар-
ты, аіідиоііез сит аіідио всібів Іибегс. С.
пѣсню, комедію, сапіііепат йбіЬпе са-
пеге, сотоебіат а§еге. С. свадьбу, пир-
Ііав Гасеге, еГВсеге. Съигрываюсь, йбѳв
риівапіет; ог^апит риіваге сопвопапіег
аб аііегіив ог§апит риіваіит. Музыкан-
ты съигрываются, зутріюпіасі йбев то-
ѵепі, сопвопапіег аб йбѳв а веве іпѵісет
тоіав. 2) Евве рагет. Я вамъ былъ дол-
женъ, по въ послѣдній разъ съигрался
съ вами, ІіЬі беЬиі, веб ровігѳтит аіеа-
іогіа батпа гевагві.
СЪИСКИВАЮ. См. Снпскиваню. <
СЪ ЛЕГКА. См. Легкій.
СЪУЖЕНІЕ, СЪУЖИВАНІЕ. Соагсіа-
Ііо. Съуженный, соагсіаіив, соап^ивіаіпв.
Съуживаю, соагсіаге, соап^ивіаге, іп агс-
Ііив со§еге. Съуживать, іп агсііив ап^ивііав
сотреііеге Іеггат (о морѣ). Съуживаюсь,
соагсіагі, іп агсііив соці.
СЪѢДАНІЕ, СЪѢДЕНІЕ. Евив сои-
витііо. Съѣдаю, снѣдаю и съядаю, ебе-
ге, сотебегѳ, сопвитеге, аЬвитеге, соп-
йсеге. Съѣсть кусосъ хлѣба, Ггпвіит ра-
пів сотебегѳ. Ты съѣлъ обѣдъ одинъ
безъ меня, Гесізіі іипив, аЬвеиІе те, ргап-
біо. Съѣдаюсь, снѣдаюсь, ебі, сотебі,
сопйсі, аЬвиті, сопвиті. 2) Р. т. Саѣ-
даться горестію, тоегогѳ соивпті; ®§гі-
Іибо апітит теит ехебіі ріапедие сопй-
сіі. С. завистію, іпѵібіа соийсі. С. забо-
тами, ситіе иг§егі, сопйсі. Съѣденный ві.,
снѣдѳнный, евив, сотевиз; сопГесІив.
Съѣдобный, евсиіѳпіив, ебиііз. 2) Вопо,
(исипбі варогів. Съѣдуга, гаЬиІа, Іаігаіог.
СЪѢЗДИТЬ. Аіідио сигги в. ѵеЬісиІо
в. іипсіо ѵеЬісиІо ѵѳЫ. Съѣздъ, сопѵеи-
Іив, ссеіив, соп§гевеіо. У него сегодня
былъ великій съѣздъ, ріигіті аб еит
Ьобіе сопѵепеге, Ьобіе та§пит соеіит
ариб ве ІіаЬиіІ. 2) Везсепзиз. Съѣзжаніе,
бевсеивіо. Съѣзжаю, бѳвсепбѳге. Съѣхать
съ горы, бевсепбѳге топіе. 2) Етідгаге
бото в- е бото. Жильцы съѣхали, соп-
бисіогев бото еті^гагипі. Съѣзжаюсь,
оссиггеге, ве ойегге, оЬѵіат йегі. Мы
съѣхались на дорогѣ, іпіег ве оЬѵіі Гиі-
тив. 2) 8ѳ соп^гѳ§аге, соп§ге§аге, сои-
^ге^агі, сопѵепіге, соіге. Судьи съѣха-
лись, дибісев сопѵепеге, (іп ІгіЬипаІі) аб-
вппі.
СЪѢСТНЫЙ, Евсиіѳпіив, ебііів." Съѣ-
стные припасы, ебиііа, евсиіепіа, сіЬагіа,
сіЬі.
СЪЯТИ, СНЕМЛЮ. Ветеге, аиіегге,
бе огвиш роггіёеге. 2) Ехиеге ѵевіе.
СЫВОРОТКА. 8ѳгит. Обратиться въ
сыворотку, вѳгѳвсеге.
і СЫВОРОТОЧНАЯ трава. Саігит ее-
367
СЫП
СЫР
368
гшп (Ьіпт.) С. т. бѣлая, ^аі. шоПа^о
(ІЛпп.).
СЫВОРОТОЧНЫЙ. 8егі.
СЫЙ. Циі еаі, айезі. 2) Наес ѵох рег
етіпепііат ІгіЬпіІиг еііат Вео, Іапдпат,
биргето ІѴитіпі геіегпо.
СЫКАНЬЕ. Ітрегаіит вііепііит. Сы-
каю, вііепііит ітрегаге,- вііепііит йегі
ІиЬеге.
СЫМАНІЕ. См. Сниманіе. Сымать,
См. Снимать.
СЫНОВЕЦЪ. Гіііив Ггаігіз. Сыновле-
ніе, сыноположеніе, айорііо Оііі, агго°а-
ііо. Духъ сыноположенія, врігііив (іііаііз
а. іпрепіит Шіаіе. Сыновній, (іііі, ІіЬего-
гит. Сыновнія дѣти, ІіЪегі (іііі. Сынов-
нее послушаніе къ рождшимъ, ІіЬего-
гшп ойейіепііа. По сыновнему, иі йесеі
йііит; тоге Шіогит егда рагепіез. Сы-
новство. 81а(из (іііі. Сынокъ, сыночикъ,
йііоіиз. Сынъ, Ііііи.ч. паіиз. С. хозяйскій,
Гіііиз Ьегііів; тіпог Ьегив (относительно
своего отца, который назыв. та]ог Ье-
гиз. У него родился сынъ, раіег аисіиз
еаі (іііо а. (іііоіо. Потерять сына, Гіііит
атіііеге. Принять кого вмѣсто сына,
айоріаге віЬі аіідиет (іііит, рго Шіо;
адбріаге аіідиет. Младшій, старшій
сынъ, Гіііиз тіпог паіи, Гіііиз та^ог паіи,
тахітиз паіи. Матушкинъ сынокъ, та.
Ігів йеіісйс. Батюшкинъ сыпокъ, (іііиз
Ьотіпіз діѵііів. Не оставить по себѣ сы-
новей, поп геііпдиеге ѵігііет вехит.
Онъ убилъ сына своего брата, віігрет
Ггаігіа ѵігііет іпіегетіі.
СЫПАНІЕ. Іпдеаііо, іпГивіо; врагвіо
Сыпецъ, раіа рагѵа, сыплю, іпдегеге, іп-
Гипбеге. Сыпать песокъ, зрагдеге аге-
пат. С. совкомъ муку въ мѣтокъ, Гагі-
пат раіа вассо іпдегеге, іпГипдеге. С.
деньгами, ресипіат ргоГипдеге, ейипбе-
ге, еіТишіеге еі сопвитеге; отпев тог-
Іаіеа ресипіа аддгеді. С. что на что въ
кучу, кучамм, соггиеге. Гдѣ награды и
отличія не раздаютъ, а сыплютъ, тамъ
не имѣютъ они никакой цѣны, рггетіа
пиііа випі, в. пиіііив тотепіі, иЬі іетеге
ебишіипіиг. Сыплюсь, ехсісіеге, ОеПиеге.
Мука изъ мѣшка сыплется, Гагіпа вассо
ехсШіІ. Зерна сыплются, дгапа ДеПиипІ.
2) ІпГипЯі, іпдегі, зригді. 6) Р. ш, Уже
тысячи ударовъ сыпались па грудь мою,
Іат іп вехсепіі питегі ісіив ад ресіив
теит ппдідие ГегеЬаиІиг. Сыпучій, дпой
іпГипйі, іп^егі, врагді роіеві. Сыпучій пе-
сокъ, агепю ѵадге, агепае іпвІаЬіІев. Сы-
пучесть, сарасет еззе іпдегешіо, враг-
депйо.
СЫПЬ. Ризіиіж. Имѣть сыиь на тѣлѣ,
ривіиіів оЬЯисІит евве. Получить сыпь,
ривіиіів оМисі.
СЫРЕЙЩИКЪ. Гатиіив, диі сапит
ѵепаіісогит раЬиІит сигаі.
СЫРЕЦЪ. Яегісит гибе. 2) Ѵіпит
тиівит поп еосіит.
СЫРНАЯ недѣля. Нііагіа; ВассЬа-
паііа.
СЫРНИКЪ, торгующій сыромъ. Ке-
доііаіог савеагіив. 2) Ріасеиіа сгаввіог іп
тодит сІіЪапіІге савеаіо Іасіѳ еі оѵів ге-
Гегіа. Сырный, савеі, савеагіив, савео ві-
тііів. Сырная Форма, Гогта савеагіа. Сыр-
ный кузовъ, йзсіпа савеагіа. Сырня, гдѣ
дѣлаютъ сыръ, савеаіе.
СЫРО. Нитіде; іетрезіав еві Ьитіба.
Въ покояхъ сыро, рагіеіев гевидапі. Сы-
роватость, виЫіитійшн. Сыроватый, сы-
роватъ, виЪйитійив, Йитібиіив. Сырова-
тая погода, Іетрезіав виЪІіитіда. 2) ІѴоп
регсосіив. Хлѣбъ сыроватъ, рапів поп
езі регсосіив.
СЫРОКЪ, СЫРТЬ. 8а1то сутЬа.
СЫРОМОЛОТНЫЙ. Ве "гапіз, ди®
іп Гигпо поп зіссаіа випі тоіііа. Сыро-
369
СЫР
сыт
370
молотъ, Гагіпа е Ггитепіо поп зіссаіо
пюіііа.
СЫРОМЯТНИКЪ. Сегйо аіиіагіиа.
Сыромятниковъ, сыромятничій, Сыромят-
ническій, сегйопіз аіиіагіз, еі ргоргіиз.
Сыромятня, оГйсіпа сегйопіз аіиіагіі.
СЫРОПУСТЪ, СЫРОПУСТІЕ. І ІІІ
тиз (1ІС8 Ьііагіит. Сыропустный, сыро-
пустная недѣля, диайга^езіта апіераз-
сЬаІіз.
СЫРОСТЬ, Нитог; сгийііаз.
СЫРОѢГА, СЫРОѢЖКА. А^агісиа
ІасІіОииз.
СЫРОЯДЕЦЪ. фиі сагпет сгийат,
іпсосіат сог.ейіі.
СЫРЦОВЫЙ. Яегісі гшііа.
СЫРЪ. Сазеиз. С. ноздреватый, сааеиа
Йзіиіозиз. Дѣлать сыры, сааеоз Гасеге,
сопйсеге, Гідигаге, Гоппаге. Посыпанный
сыромъ, сазеаіиз.
СЫРЫЙ, СЫРЪ. Нитійиз. Сырая
погода, Іетрезіав Ьитійа. Приказывать
изъ сырыхъ дровъ развести огонь, ід-
пет ех Іі^піа ѵігійіЬив Ьитійіздие Гіегі
Зиааіі. С. воздухъ, Іштійиа арігііиа. Сы-
роватый воздухъ, Ьитійіог арігііиа. Сы-
рыя болота, Ьитійа раіийшп. Сырые по-
кои, рагіеіез .'ЫІіит гезийапі. Сырой по-
гребъ, сеііа Гоеіогет гейоіепз; Ьитоге
соггиріа Гагіпа. Бить въ стѣну, чтобъ съ
меньшимъ трудомъ разбить сырое строе-
ніе, тигиш тасЬіпіа диаззаге, дио тіпо-
ге пе«;оІіо гесепа айЬис ориа ІаЬеГасІа-
геі. 2) Сгибиа; іпсосіиа; гийіз, ітроГіІиз.
Сырое яблоко, ротит асегЬит, ітгаііе.
Сырая кожа, сгшіит согіит; согіиш ги-
Йе. Сырые товары, тегсеа гийез. 3) Че-
ловѣкъ сырой, Ьото йихат, тоііет, ра-
гит сотрасіат сагпет ЬаЬепз. Сыръ
Ьитійит; Ьитог. Сырью пахнетъ, Ьиті-
йит оіеі, гейоіеі. Ъитійит сопііпеі. Сы-
рѣю, Ьитійшп йегі.	|
СЫСКАННЫЙ. Іпѵепіпв, гер егіиа.
Сыскиваніе, іпѵепііо. Сыскиваю, см. Сни-
скиваю. Сыскиваюсь и съискиваюсь, іп-
ѵепігі, герегігі. Сыскались украденныя
вещи, геа Гигіо аЫаІаэ герегію зииі. Сы-
скался добрый человѣкъ, который не
отрекся мнѣ оказать этой услуги, герег-
Іиа еаі ѵіг ргоЬиа, диі тіЫ Ьос оГйсіит
ргаеаіаге поп гесиаагеі. 2) Цигегі, іпдиігі,
содпозсі, ехатіпагі. Гдѣ бъ онъ ни былъ,
я берусь сыскать его, иЬі иЬі егіі, іп-
ѵепіит ІіЬі сигаЬо. Учинившіе это пре-
ступленіе строго правительствомъ сыски-
ваются, диі Ьос таіейсішп соттіаеге,
асегЬіиа а та^іаІгаІіЬиа ехдиігипіиг.
Сыскный, — скное извѣстіе, сііаііо. Сыск-
ныя, сііаііо рег асгіріигат. Сыскъ, сііа-
ііо, іп ]иа ѵосаііо. По просьбѣ заимодав-
цевъ судъ опредѣлилъ послать за нимъ
сыскъ, го^аіи сгейііогит та^іаігаіиа йе-
сгеѵіі, иі іп іийісіит агсеааегеіиг а. іп ]иа
ѵосагеіиг. 2) диаеаііо, іпдиіаіііо, со°піІіо.
СЫТА. Меііа (подр. адиа).
СЫТЕХОНЕКЪ. Ріапе ааіиг.ааіигаіиа,
ааііаіиа. Сытный, сытенъ, аіепа пиігіепа,
пиІгіЬіІіа, аітиа. С. столъ, тема тиі-
Ііа ериііа іпаігисіа. 2) Р. т. диаеаіиоаиа,
іисгоаиа.—Сытный дворъ, Ьоггсит. Сыт-
ный рынокъ, Гогит, иЬі роріпаііа ѵеп-
Йипіиг. Сытность, ехріеііо; ааііеіаа, заіи-
гііаа, Сытный, сытъ, сіЬо роіидие ааііа-
Іиа, ааіиг, ааііаіиа, ааіигаіиа. Быть сыту,
еззе заіигит, заііаіит. 2) Ріп^иіа, орітиа.
Сытный быкъ, Ьоа орітиа. Наѣсться до
сыта, Гатейі аиат ехріеге; Гатет сіЬо
Йереііеге. Не досыта; сііга заііеіаіет. Въ
полсыта, пес иадиѳ ай заііеіаіет, педие
езигіепіет. 6) Ріигітит, издие ай заііе-
іаіет. Смѣяться до сыта, гійеге ріигі-
тит.
СЫЧЕНЫЙ. МеІІе соийііиз. Сычу,
теііе сопйіге, теі адиа Йііиеге.
371	СОТ
СЫГУЧЪ. Іпіевііпа зиіііа шіпиіе соп-
сіва сагпе геіегіа. 2) Отавив.
СЫЧЪ. 8ігіх оіив.
СЫЩИКЪ. Оиі Гп6іііѵов ѵеі Гигев
диаегіі, регдиігіі. 2) Оііт-. чижвііог, сов-
иііог.
СѢВАЛЬНЯ и СѢЯЛЬНЯ. Вотив, иЬі
Гагіпа сгіЬго сегпііпг 5. зесегиііиг.
СѢВЕРНІЙ. Ггі&ііів. Сѣверно, 'Ггі§ІДе;
еві ігідійа іетревіав.
СѢВЕРНЫЙ, веріепігіопаіів, Ьогеаіів.
Сыверная широта, Іаіііийо веріепігіопа-
іів. Сѣверное сіяніе, Іитеп Ьогеаіе, аиго-
га Ьогеаіів. Сѣверный полюсь, роіив §Іа-
еіаіів; веріепігіо; роіив агсіісив. Сѣвер-
ный океанъ, осеапив веріепігіопаіів. Сѣ-
верная сторона, Іаіив веріепігіопаіе. Сѣ-
верная звѣзда, веріепігіо, віеііа роіагів.
Сѣверный житель, диі Іеггат веріепігіо-
паіеш ЬаЬіІаІ; іпсоііа Іегг® веріепігіопаіів.
Сѣверные народы, рориіі веріепігіопаіев.
Сѣверныя державы, ітрегіа веріепігіопа-.
Ііа; ргіпсірев Іеггагит зеріепігіопаііит.
СѢВЕРОВОСТОЧНЫЙ. Іпіег веріеп-
ігіоиев еі огіепіет вііив; нар. іпіег; вер-
Іепігіопет еі огіепіет воіет. Сѣверово-
стокъ, ге§іо адиііопапв, Ьогеаіів. Сѣверо-
восточный вѣтръ, адиііо, Ьогеав, ѵепіив
іпіег Адиііопет еі Еигит.
СѢВЕРОЗАПАДНЫЙ. Іпіег оссавит
воіів еі веріепігіопов. Сѣверозападный
вѣтръ, саигив 5. согив; аг§ев1е. Севѣро-
западъ, геі;іо саиго виЬуесІа.
СѢВЕРЪ, веріепігіо, зоріепігіопез
(един. употр. рѣже). Мой домъ лежитъ
къ сѣверу, Дотив теа ересіаі а<1 веріеп-
Ігіопев ѵегвив. Весь сѣверъ совокупно
возсталъ противъ него, сипсіі рориіі
веріепігіопаіев айѵегвиб еит охвиггехегс,
еі гери^папі, еі гевівіииіиг.
СѢВЪ, ваііо зотіпаііо, ваіив. Сѣву
СОХ	372
хлѣба еще не было, Ггитепіпт попйшп
ветіпаіит еві.
СѢДАЛЕНЪ. Ѵегвив, диіЬив сапепсііз
іп ессіевіа вейогі Іісеі. Сѣдалище и сѣ-
дало, веііііе.
СѢДЕЛКА. Рпіѵіиив Іогогит едиі саг-
репіагіі. Сѣдельникъ, еЛесІог веііагіит
едиагіагит, ерЬірріагіив. Сѣдельный,
веіі® едиагіге. Сѣдельная подпруга, сіп-
ёиіит веіі® едиагі®. Сѣдельце, веііиіа
едиагіа-
СѢДИНА. Сапі саріііі; сапі; сапіііев.
2) вепіит, вепесіив, Сѣдина въ бороду,
а бѣсъ въ ребро; ЬагЬа сапевиз еі атог
ресіиз іаіив Гойісаі.
СѢДЛАНІЕ. 8е11а едио ітропепйа,
ітровііа. Сѣдлаю, віегпеге едиит, ітро-
пегѳ ееііат едио. Сѣдланная лошадь,
едиив вігаіив. Сѣдлистый, Ле едиів, диі
ЬаЬепі ііогбит іогів іп Дергеввит агсит
Лехит. Сѣдло, веііа, ерЬірріит. Нало-
жить сѣдло иа лошадь, единю віегпеге.
Сбить съ сѣдла, (Іерсего, ДеіигЬаге аіі-
диет <1е едио (въ соб. знач.) аіідиет <Іе
^гагіи (Іерсеге, аіідиет Де цгади Дереііе-
гѳ (р. т.).
СѢДОВАТЫЙ, СѢДОВАТЪ. СапДі-
ДіогіЬпз саріііів, аІЬіогіЬив саріііів.
СѢДОВЛАСЫЙ. АІЬіз саріііів, сапів
саріііів.
СѢДОКЪ, Оиі рго ѵесіига іп ІгаЬа ѵеі
паѵцро ресипіа воіѵіі.
СѢДОСТЬ- Сапі саріііі, 'саиіііев, сапі-
ІиДо. Сѣдый, сѣдъ, саиив, іпсапив. Сѣ-
дые волосы, сапі саріііі; саиі. Выть
сѣду, сапеге. Сѣдой старецъ, вепех аІЬів,
сапіз саріііів. Очень сѣдой, ргасапнв.
Сѣдѣю, саиезсеге.
СѢЖДУ. См. Сижду.
СѢКИРА, ВоІаЬга, веспгів, авсіа
(плотничья). Тесать сѣкирою, авсіа бо-
( іаге, ѳхазсіаге. Сѣкирный, веснгіз, авсіае.
.373
СѢМ
СѢН
374
Сѣку? яесагб, сопсійеге, йівзѳсаге: тіпи-
іо 8. тіпиіаііт аіідиів сопсійеге. Сѣчь
говядину, сагпеіп сопсійеге. Сѣчь капу-
сту, оіив іпсійеге. 2) ѴегЬегаге, Яа^еііа-
ге, Яа^гів саейеге. Сѣчь лозами, аіідиет
ѵігдіз саейеге. С. кого до смерти, ив-
дие ай песет орегіге аіідиет Іогів. 3)
Сѣти каменія ві., сасйегѳ Іарійев. Сѣ-
кусь, §1айіо сит аіідио ри^паге. 2) Еіа-
§е11ів ве саейегѳ. 3) Ве саріііів: ЬіГагіат
а<1 ехігетит впйі. 4) Ве раппів: воіѵі,
Йіяяоіѵі. 5) 81., вѳрагагі, йіѵійі, йівсе-
Йеге.
СѢМЕНИТЬСЯ. Іп ветеп ехіге. Сѣ-
менникъ. Ггисіпя, диі аввегѵаіиг{, иі іийѳ
вѳтіпа регсірі роввіпі. Огурецъ с., си-
ситів ветіпаіів. Сѣменный, ветіпаіів, ве-
тіпа сопііпепв Сѣм. листъ у растеній,
Гоііит ветіиаіѳ. С. сосудъ, ѵав ярегша-
Іісит С. зерно, §гапит ветіиаіѳ. С. мо-
локо, етиівіо.
СѢМЕНОВМѢСТИЛИЩЕ. Регісаг-
ріит.
СѢМЕНОНОСНЫЙ. 8етіпа Гегепв.
СѢМЕЧКО. 8етеп; §гатеп веті-
паіе.
СѢМО. (81.) Нис. С. и овамъ, Ьис еі
іііис. Ь. аідие іііис; диодио ѵегвив.
СѢМЬЯ. См. Семья.
СѢМЯ. 8етеп. Пустое с., ветеі ѵа-
сиит ѵёі диой пиііат ^еиегапйі ѵіт ров-
війѳі. Сѣять с. ветеп Іеггаг тапйаге. С.
выходитъ, ветеп ргойіі, ргосейіі. С. съ
трудомъ всходитъ, ветеп йіГѲсиІІег апі-
таіит. Ь) 8етои, врегта. с) 8етеп, вѳ-
тепіів іпаіегіа; ветеп еі саива; іпіііа еі ве-
тіпа; і^пісиіі еі вѳтіпа. Сѣмя зла,ветеп в.
ветеиіів таіогит. Посѣять сѣмя для бу-
дущей войны, ветеп Гиіпгі Ьеііі |асеге,
враг§еге. Сѣмена, добродѣтели, раздора,
ветіпа ѵігіиіів, йівсогйіаг.
СѢНИ, СѢНЦЫ, СѢНИЧКИ. ѴевІіЬи-
Іит, аігіит. Взять на сѣни, риегит ѵеі
риеііат витего Йотит, иі ровіеа ех Ьів
Гатиіа Йаі. Церковъ на сѣмяхъ, васга-
гіпт йотѳвіісит.
СѢНИСТЫЙ. СГтЬговив.
СѢННИКЪ, СѢННИЦА. Ноггеит Гое-
пі, Гоепііе.
СѢННОПИСАНІЕ. Рісіига. Сѣннопи-
санный, рісіив.
СѢННЫЙ. Егепагіпв. Кормъ с., Г®пит
раЬиІаге. Шестъ, коимъ сѣно на возу
укрѣпляютъ, регііса Гсепагіа- Вилы, кои-
ми сѣно кладутъ на телегу, ііігса Гсепа-
гіа. Сѣнной сарай, Гсепііе. Сѣнные поко-
сы, ргаіа.
СѢННЫЙ. Аігі ѵевІіЬиІі. — ныя дѣ-
вушки, Гатиіа.' спЬісиІагев.
СѢНО. Есепит. Косить сѣно, Гсеппт
весаге, саейеге, яиссійѳге, Йетеіегѳ. Со-
бирать сѣно, ісепит регсіреге. Возъ сѣ-
на, ѵеЬев Евпі.
СѢНОЖАТВА, СѢНОЖАТЬ. (8.) Рга-
іит диой саесіііиг; ргаіит.
СѢНОКОСЕЦЪ. Есепіх; Гоепі весіог.
Сѣнокосный, Гсепіаісіі, Гоепівісіае. Сѣно-
косные луга, ргаіа. 2) Есепо весапйо вег-
ѵіепв. Сѣнокосная коса, Гаіх Гсепагіа. Сѣ-
нокосъ, ргаіит. 2) Гоепівісіит, Гсепіві-
сіа. Нынѣшнее лѣто сѣнокосы были хо-
роши, Ьос апио Гоепівісіа Гиегипі Ьоиа.
СѢНОПОЧТЕНІЕ. ТаЬегпасиіогит Ге-
віит : ваегшп ]ийаеогит.
СѢНЦО. Аіідиій, поп піЬіі Гоеиі.
СѢНЬ. (81.) ѴтЬга (ІваіЛ 38, 8). 2) ,
ТаЬегпасіЙит. 3) Ѵеіит, диой еві апіе
тахітат )апиат аііагів. 4) Ргаевійіит,
Іиіеіа.
СѢРА. 8иІрЬиг. Самородная с. виІрЬиг
ѵіѵит (потому что не приготовляется
посредствомъ огни), е^иіа (родъ сѣры у
Плин., но которую съ точностію опре-
дѣлить не можно). 2) Вевіпа, Іасгішае
375
СѢР
СѢТ
376
агЬогшп. С. сосновая, геаіпа рісеа. 3) С.
въ ушахъ, аигіиш аогйеа: аогйеа ех аи
гіЬиз. Сѣреніе, аиірйигаііо. Сѣренка, га-
шепіит аиІрЬигаІит. Сѣрить, аиірііиге
іиСсеге. Спичка, а. іиГ. гатепіа. Сѣри-
стый, зиірЬиговиа.
СѢРКА. Нас ѵосе йеаікпаіиг; АгсЬап-
Веіо^гойіі; адиаіиз сагсЬагіаа Ігіит циа-
Іиогѵе тепаіит е)и«дпе реіііа.
СѢРМЯГА. Сіаваіог раипиа, ех дио
гиаіісі сопПсіипІ ѵеаіеа. Сѣрмяжный, ех
едиатойі ратіо сонГесІиа.
СѢРНИЦА. Ѵаа, іи дио Ііциебі аиі-
рЬиг. Сѣриыіі. аиІрЬигеие. С, цвѣтъ, Йоа
аиІрЬигеиа. С. источникъ, ключъ. Гопа
аиІрЬигаІив. С. паръ, ѵарог аиІрЬигеиа.
ойог аиІрЬигеиа. СЬрная земля, Іегга виі-
рЬигеа. Сѣрная нитка, аиІрЬигаІит. Сѣр-
ный цвѣтъ, цвѣтомъ похожій на сѣру,
соіог аиІрЬигеиа. С. запахъ, ойог аиІрЬи-
геиа. С. колчеданъ, ругііеа. Сѣрная пе-
чень, Ьераг аиІрЬигіа. Сѣрное молоко,
Іас аиІрЬигіа. Печь, въ коей сѣру отъ
колчедановъ отдѣляютъ, Гогпах аиірііи-
геа. Сѣрной пластырь, епіріааігит аиі-
рЬигаІиго. Сѣрная кислота, асог еиірЬи-
гіа. Сѣрная вода, адиа аиІрЬигеа.
СѢРОВАТЫЙ, СѢРОВАТЪ. 8иЬса
пиа; раиіиіит сапиа, сапезсепа.
СѢРОГЛАЗЫЙ. СІасиа осиііа.
СѢРОКОПЫТКА. С Сорокопутъ.
СѢРОКЪ. Нас ѵосе агсЬап^еІо^гойіі
Йеаіцпаіиг адиаіиа сагсЬагіаа тойо па-
Іиа.
СѢРОПѢГАЯ лошадь, едииа аІЬиа сі-
пегеіа тасиіів йізііпсіиа.
СѢРОСТЬ, СѢРИЗНА. Сіпегеиа со-
іог.
СѢРУНЪ. Йдиаіиз СагсЬагіаа ипіиа
сит ветіаао апиі е{иадие реіііа.
СѢРЫЙ, СѢРЪ, Сііѵие, сіпегепа, сі-
пегасеиа; рііѵиа. Сѣрые глаза, осиіі саеаіі.
Сѣрая лошадь, едииа $>іІѵиа. Сѣрая бума-
га, сііагіа ЬіЬиІа. Сѣрь, см. сѣрость. Сѣ-
рѣю, раиіиіит саиит йегі.
СѢРЯНЫЙ. 8иірЬигаІиа, аиІрЬиге іп-
Гесіиа.
СѢСТЬ. 8ійеге, сопаійеге, геситЬеге,
йізситЬеге. С. за столъ, аб теиаат сои-
зійеге. Сѣсть писать, ропі ай асгіЬепйшп.
С. на лошадь, едиит сопасеийеге, іпасеп-
<1еге. С. на первомъ мѣстѣ, аиргетиш Іо-
сит сареге, оссираге, а по Римски, іп-
Ппшт Іосинъ тейіі іесіі оссираге. С. на
ирестолъ, ге»по роііге, гегит роіігі. С.
опять за пряслицу, ай Іаиат гейіге. Рой
пчелъ сѣлъ на лошадиную гриву, іо едиі
(иЬа ехатеи арит сопаейіі. 2) ОЬіге,
оссійеге. Солнце сѣло чисто, во! оЬііі
соеіо зегеио. 3) СоиІгаЬі. Сукно сѣло,
раппиа соиігасіиа еві.
СѢТКА, СѢТОЧКА. Кеіісиіит. С.
серебреная, геіісиіит ІЬеагіит. Сѣтный,
ай геіе регііпепа.
СѢТОВАНІЕ. Ьатепіаііо, ріапсіпз,
ріапдог.
СѢТОЧНИКЪ, СѢТОЧНИЦА. Тех-
Іог геііит, оріГех геііит, ріа^агит Іехіог,
диае (ехіі геііа. Сѣточный, геііа.
СѢТУЮ. Ьатепіагі, тоегеге, іи тое-
гоге )асеге, йоіеге; йоіоге а. тоіеаііа аГ-
йсі. Сѣтовать о потерѣ друга, аз^гііийі-
пет аиасіреге ех атісо атіаао. 2) Оиегі
аіідиій а. йе аіідиа ге; сопдиегі; аіідиій
а. йе аіідиа ге; ЬаЬеге диегітопіат йе
аіідиа ге.
СѢТЧАТЫЙ. Веіісиіаіиа. Сѣтчатая
перепонка въ глазѣ, Гипіса геііпа; огаеп-
Іит (кішіёчная). Сѣть, геіе геіісиіит. Ь)
Кеіе, геіісиіит (для ловли рыбъ). За-
кинуть сѣть, геіе ]асеге. Ткать сѣть, ге-
іе Іехего. с) Веіе, саааіа (большею ча-
стію у стихх,). (для ловли птицъ и звѣ-
рей), ріа^а (для большихъ звѣрей) Ста-
377
СѢЧ
СПР
378
вить сѣти, геііа ропеге, Іеийеге, саввез
ропеге; ріауав Іеийеге. Обставить, окру-
жить лѣсъ сѣтьми, вуіѵаш иехйіЬив ріа-
уів атЬіге (ОѵіД.). Попасть въ сѣти, іп
ріауаз іпсійеге; іп ріауав сайеге. Загонять
въ сѣти, сотреііеге іп ріауав; сопрсеге
іп ріауав (послѣд. употреб. болѣе иво-
сказ.) 2) Кеіе, ріауае, іачиеі, іпвійіае. По-
ставить кому сѣти, аіісиі іагреов ропеге,
ріауав Іепйеге. Запутаться въ сѣти, іп
ріауав 8е ітрейіге. Попасть въ сѣти, іи
ріауаз іпсійеге.
СѢЧА, СѢЧЬ. 8есІіо. 2) Копіей, циой
оііт ІгіЬиеЬаІиг Йопіісіііів Совасогит 8а-
рогоуіогит. о) Произвести страшную сѣ-
чу, саесіе пеГагіа ее сгиепіаге. Была боль-
шая сѣча, тахішае саійев ГасІ® 8ипІ. Сѣ-
ченіе, весііо, ѵегѣегаііо, Сауеііаііо. Сѣчен-
ный, весіив, ехсівив; саевиз, ѵегЬегаІив, Яа-
уеііаіиз. Сѣченая капуста, оіив іпсівнт.
Истуканъ изъ мрамора сѣченый, вішиіа-
сгшп е шаггооге сгевшп.
СѢЧЕНЬ. Ргівсиш потеп теиаів Іа-
пиагіі.
СѢЧЕЦЪ. (81.). Мііев.
СѢЧИВО. ВоІаЬга, Ьіреппів. Сѣчка,
всаіргшп. 2) 8ігатепІит тіпиіаііт $ес-
Іит. Сѣчь, см. Сѣ>ча,
СѢЮ. 8етіиаге, 8вгеге. Сѣять ячмень,
Ьогйеит ветіпаге. С. пшеницу, ігііісит
вегеге. = Бросать сѣмена} еегеге, веті-
паге, зетепіет Гасеге; ветеп ]асеге, брак-
уете, тіііеге іп Ьитит; ветеп таии
врагуеге; ветеп Іеггае тапйаге, йіввегеге
іп агеоіав, агѵіз іпвегеге, воіо іпуегеге,,
виісів соттіііеге; Ьагйит егийіге ѵеііе.
Сѣять, іеггат рег сгаіет Ігарсеге. Сѣять
несогласіе между друзьями, іпіег атісов
йіввійішп 8. вітиііаіев сопсііаге. Сѣять
на неплодномъ полѣ, Ьепейсіо іпугаіит
аІГісеге. Сѣюсь, зегі, ветіпагі. 6) СгіЬго
сегш, виссегпі. Сѣянецъ, аіііит е ветіиі-
Ьив еіісііит. Сѣяніе, воіив, ваііо, ветіпа-
Ііо. Время сѣянія, ваііопів Іетрив. Пого-
да для сѣянія илн посѣва хорошая, Іет-
ревіав ай вегепйит арія- Сѣянный, заіиз,
ветіпаіиз. 2) СгіЬго виссгеіив. Сѣятва *!.,
ваііо, ваіив. Сѣятель, вепііпаіог, ваіог.
Лукошко, тряпка, въ коей сѣятель сѣмя
держитъ, Ііпіеит, ипйе 8ѳтіпа врагуип-
Іиг. Сѣятельный, ветіпіЬив врагуепгіів
8егѵіен8. Сѣятельная машина, тасЬіпа ве-
тіпіЬив врагуепйів Гасіа. 2) 8иссегпеп<!о
вегѵіепв.
СЮДА, СЮДЫ. Нис. Поди с., айев-
<1ит. Онъ с. въ сосѣдство поселился, Ііис
ѵісіпае соттіугаѵіі.,- Сюду и сюду, Ьіпс,
ііііпс,- ех иігодие Іаіеге; иігіпдие.
СЯКНУ. Агевсеге, ехагевссге, ехЪаи-
гігі. Сямъ, ііііс, івііс. Тамъ и сямъ, раз-
8Іт.
Т. Ьіііега АІрІіаЬеІі 8Іаѵо-Ков8Ісі ѵісе-
віта зесипгіа, ргопипііаіиг еоііет тойо,
Чио Ггапсо-СаПісит I, еі иі поіа пише-
гі, йевіуиаі Іег сепіепагіит.
ТА. См. Тотъ.
ТАБАКЕРКА, ТАБАКЕРОЧКА. Сар-
зиіа, Піеса, агсиіа, рухів. Т. золотая, ру-
хів аигеа. Табакерочный, — чная крыш-
ка, орегсиіит рухійів, сарвиіае. Табакъ,
ЬегЬа Иісоііапа или одно Кісоііаиа, Ню-
хательный т., риіѵів віегпиіаіогіив; віег-
пиіатеиіиш, віегпитепіит. Курить та-
379
ТАБ
ТАВ
380
бакъ, (итит ЬегЬаг Хісоііап® оге йисе-
ге; видеге Гитит Місоііапж. Нюхать т.,
віегпиіатепіо в. віегпитепіо иіі. Табаш-
никъ или табачникъ, ІаЬегпагіпв, диі ѵеп-
йііаіі риіѵегет віегпиіаіогіит. (Табашни-
ца или табачница, Гетіпа, диге іп іаЬег-
па ѵеийііаі еіс. Табашница, жестянка,
рухов пісоііапее). 2) Оиі ви^іі Гитит пі-
соііапге ѵеі диі иіііиг віегпитепіо. Та-
бачный дымъ, Гитив пісоііапее. Т. кли-
стиръ, пісоііапае виссиз рег сіівіегет іт-
тібвиб. Табачная трубка, сарпі Гитівидіі.
Табачный чубукъ, Гитіви^іит, саіапшв
Гито пісоііапае ви^епдо. Табачная лавка,
ІаЬегпа, иЬі віегпиіатепіит ѵепдііиг.
ТАБАЛА, бнть табалу, оііовит атЬи-
Іаге, піЬіі а§еге.
ТАБЕЛЬ. Іпбех, ІаЬкІа. Т. о рангахъ,
іпвіііиіит аиіосгаіогів Реігі Ргіті ді^пііа-
Іів в. Ьопогів ртадив вресіапв. Т. о празд-
никахъ, ІаЬиІа, иЬі деві^вапіиг Гееіа в.
воіетпіа. Табельный, ІаЬиІж, іпйісів. Т.
день, <1іев Гевіие, воіетпе, Гегіге.
ТАБЛИЦА, ТАБЛИЧКА. ТаЬиІа, Іа-
Ьеііа. Родословная, ІаЬиІа ^епеаіо^іса
віеттаіа іпдісапв. Хронологическая, Іа-
Ьпіа сЬгопоІо^іса. Таблица умноженія, Іа-
ЬиІа РуІЬа^огіса. Таблицы астрономиче-
скія, ІаЬиІае Авігопотісае.
ТАБОРЪ. Савіга.
ТАБУННЫЙ. Агтепіаіів. Табунщикъ,
агтепіагіие. Табунъ, агтепіит, едиіпит
агтепіит.
ТАБУРЕТЪ, веііа сагепв абтіпі-
сиіо.
ТАВАНЕНЬЕ. Ветіеаііо аЬ ипо Іаіеге
паѵідіі, иі ід адѵегво вііи віаіиаіиг. Тава-
ню$ гёті^аге аЬ ипо Іаіеге паѵіёіі еіс.
ТАВАРЪ. Си. Товаръ.
ТАВАРЫ Или ТОВАРЫ. V." оЬв.
Савіга.
ТАВЛЕИ, ТАВЛЕЙНАЯ игра. 8сги-
рогит еі Іеввегагит Іидив. Доска, на
которой играютъ въ тав. игру, аіѵеив 1и-
вогив, аЬасив.
ТАВОЛГА. йрігаеа. Таволожникъ ,
Ггиіісеіит врігюге. Таволожный в тавол-
жаный, вріггеге.
ТАВРЕНЫЙ. Сиі поіа іиивіа еві, сиі
іпві^не ітргеввит еві. Тавро, поіа едиа-
гіае агто едиі Гегго іпивіа. Таврю, по-
Іат едиагіае агто едиі іпигеге еіивтоді
іпві^пе агто едиі ітргітеге.
ТАГАНЪ, ТАГАНЕЦЪ, ТАГАН-
ЧИКЪ. Ѵага і^иіагіа; Гиісгит Госагіит.
Таганный, ѵагге ідиіагіае. Положить дровъ
подъ таганъ, ѵагае і^иіагіае 1і§па виЬ]ісе-
ге, виЬдеге.
ТАГАСЫ. Ѵеггісиіит, дио рівсаіогев
ЬіЬегпо іетроге ад рівсев саріегкіов иіип-
шг.
ТАЕЖНЫЕ. ТгіЬиіагіі, диі вуіѵав еі
топіев іисоіипі.
ТАЕМЪ. См. Тайкомъ', Таеніе, ос-
сиііаііо.
ТАЖЕ и ТАЖДЕ. Рові, ровіеа, рові-
тодо. -
ТАЖЕ. См. Тотже.
ТАЗАНІЕ. ОЬіиг^аІіо, гергеЬепвіо, ѵі-
Сирегаііо. Тазаю, оЬ]иг§аге, гергеЬепдеге,
ѵііирегаге аіідиет.
ТАЗЪ, ТАЗИКЪ, ТАЗИЩЕ. Реіѵів.
Умываться надъ тазоиъ, Іаѵагі, аЫиі е
реіѵі. а) Реіѵів Іег; апаі. Тазовый, реіѵів.
Тазовая мѣдь, аигісЬаІсшп в. огісЬаІ-
сит.
ТАЙ. Оссиііе, сіат, весгеіо. Таибникъ,
таибница еі., сопвсіив, сопвсіа аіісщив ге-
гит оссиііагит. Тайкомъ, сіат, оссиііе.
ТАЙМИЧИЩНЫЙ. Йригіив, поіЬив.
Таймичнщъ, Еііив поіЬив.
ТАЙНА. Мувіегіит; гев оссиііа; оссиі-
іит, весгеіит, агсапит. Открыть тайну,
агсапит арегіге, ргоГегге, ргосіегс; сот-
381
ТАИ
ТАК
382
шідеа ргопипііаге. Стараться узнать тай-
ну, вывѣдывать тайну, агсапит асгиіагі.
Искусвывъ образокъ вывѣдовать тайну,
гет аЬ аіідио ехрівсагі, аііегіив; агсапит
еіісеге. Хранить тайну, зесгеіит Іасііит
ргетеге, соттіваа Іасеге; агсапа сеіаге.
Открыть свою тайну, апіті весгеіа ехае-
геге, аіісиі беіе^еге. — Тайна Святыя
Троицы, Музіегішп йапсіге Тгіпііаіів. 8ас-
гатепіит. Т. Крещеніи, Причащенія,
8асг. Ьаріізтаііз; а. 8асг<е Соеп®. Совер-
шать Святыя Тайны, 8асга айгпіпізігаге,
гет йіѵіпат Гасеге. Причаститься Свя-
тыхъ Таинъ, 8асга Ссепа иіі; ассейеге
8асго ериіо. Въ тайпѣ, оссиііе, сіат, ае-
сгеіо. Содержать въ тайнѣ, оссиііит, Іа-
сііит ЬаЬеге; оссиііе, оЬзсиге Гегге; сеіа-
ге, іетеге.—Тайная, гев оссиіі® а. оссиі-
Іа, (сгит). Т. человѣковъ, оссиііа Ьоті-
пиго (]и<1ісаге).
ТАЙНАЯ. ТгіЬ.ипаІ ди®зііогішп.
ТАЙНИКЪ, ТАЙНИЧЕКЪ. ЬаІеЬга,
ІаііЬиІит; Іосиа оссиііиз аЬйіІиз. 2) Сепиз
геііа аѵаагіі. Тайно, сіат, оЬзсиге, ос-
сиііе. Поѣхакь тайно, оссиііит репе-
ігаге.
ТАЙНОБРАЧНЫЙ. Сгуріо^апіа.
ТАЙНОВѢДЕЦЪ. Оиі согда поѵіі; аЬ-
Дііогигп апіті гесеазит асгвіаіог. 2) Соп-
зіііогит ге^іа рагіісера, сосіиз ; сиі гех
отпіа сопзіііа сге<ІіІ,іпІіпіиа ге^із сопзііііз.
ТАЙНОГЛАГОЛЬНИКЪ. <}иі тузіе-
гіа 1>еі пипііаі, Депипііаі.
ТАЙНОСТЬ. Оссиііа, Іесіа гесопбііа
геі гаііо. Таивственвикъ, агсапогит 4і-
ѵіиогит зсгиіаіог. Музіа, аасгогит а. ту-
віегіогит Йосіог. — Таинственно, ту-
зіісе, агсапе. Таинственный, тузіісиа,
сиі аиЬезІ туаіегіит, агсапиа, аесгеіиа.
Т. смыслъ, гего, туаіісиа геі зепаиа.
Таинство, агсапит, гез агсапа, тузіе-
тіит. Таинства Божія, Музіегіа Реі. 2)
Васгатепіа. Въ Греческой Церкви счи-
тается семь тавветвъ, Ессіеаіа Сг®со-
СЬгівІіапа зеріепі засгатепіа айтііііі.
Тайный, тузіісиз, агсапиа, аесгеіиа, оЬа-
сигиз, оссиііиз, Іесіив, сІапНезІіииз. Тай-
ные умыслы, соизіііа сіаибезііпа. Тайныя
распуства, оЫесІ® ІіЬкііпез. Тайное сви-
даніе, соп^геваиа сіапбеаііпиз. Тайные
изгвбы сердца, аЬбіІі атітогшп гесеа-
аиз. Самые тайные помыслы, іиііті апіті
зеиаиз. Тайный приказъ, оссиііит таи-
баіит. Тайный убійца, аісагіиа, іпзібіаіог.
Подговорить противъ кого тайнаго убій-
цу, регсиззогет аіісиі апЬогпаге. Учи-
вить тайное убійство, ех іпзіЛііа аіідиет
іпіегйсеге. Быть обвивену въ тайномъ
убійствѣ, ассизагі іпіег аісагіоз. Тайный
совѣтникъ, диі еаі а сопаііііа іпіегіогіЬиа
ргіпсірі. Тайная закоренѣлая злоба, аі-
піиііаз. аііиз боіог.
ТАЙНОУБІЙСТВЕННО. Ех іпаШііа.
ТАКАЛЬЩИКЪ, ТАКАЛЬЩИЦА.
ОтпіЬиз абзепііепз, сопзепііепз; ииіііиа
вепіепіі®. Таканье, іпсопзійегаіа, іпсоп-
аиііа, Іетегагіа айПгтаІіо. Такаю, іпсоп-
аібегаіе, іпсопзійегаіе, іетеге айПгпіаге,
іге іп аііегіив вепіепііат.
ТАКЖЕ. См. Тако.
ТАКІЙ. Таііз, ЬпіизтоШ, івііивто-
йі, еіивтобі. Такого человѣка я ве
видѣлъ, Ьціизтойі ѵігит поп ѵібі.
Будемъ себя показывать такими, какъ
мы есть, диаіез зигпиз, Іаіез евве ѵі-
веатиг. Какова жизнь, такова кончина,
сопзепіапеа ѵіі® тогв. Такой или та-
ковъ мой нравъ, ііа езі іп^епіит теит;
ііа езі сотрагаіа паіига теа. Зта война
такой важности, что.... ЬеІІі §епиз еві
е]изто<1і, дней.... Я чувствую такую ра-
дость, что.... Іапіа Іааііііа аГГісіог, иі....
Это такъ мѣлко, что простыми глазами
видѣть не можно, Іапіа еаі геі Іепиііаз,
383
ТАК
ТАК
384
иі асіет Го^іаі. Онъ спрашиваетъ, такой- I
то или такой-то будетъ меня защищать, I
диаегіі, пит іііе аиі іііе те йеГепвигив
віі. Если такой-то сдѣлаетъ такое что,
ві диів (Маеѵіив ѵеі бетргопіив) іаіе диій
8. Іаіе диійріат Гесегіі.
ТАКІЙ ЖЕ. Аедие Іаіів. Я такой же
человѣкъ, какъ и прочіе, диаіев аііі випі
Ьотіпев, Іаіів е§о еит. Я такой же чело-
вѣкъ, какъ и ты, Іат е^о Ьото еит,
диат Іи, Мое расположеніе къ вамъ все
такое же, апітив ееі ійет а г "а Іе ас Гиіі.
Участь его друга была такая же, ни-
чѣмъ ие лучше, оасіоіп атісі Гиіі вогв.
У меня такая же лошадь, какъ ваша,
теив едиив вітііів еві Іиі.
ТАКЪ, ТАКЪ. ЕІ—еі, Іат—диат.
Лѣность разслабляетъ какъ тѣло, такъ и
душу, рідгіііа Іат согрив диат апітит
йеЬіЫаІ. 2) Нос тойо; ііа, аіс. Ему такъ
сказано было, Ьос тойо еі Йісіит еві.
Онъ точно т. говорилъ, асспгаіе ійет <11-
хіі. Конечно такъ, ііа гее ве ЬаЬеІ. 3)
На, иі, віс, иі; айео, пі. Его поколотили
такъ сильно,, что онъ умеръ, ііа. Гиіі
тиісіаіпв, иі ѵііат атівегіі. Такъ назы-
ваться почему, потеп іпйііит ЬаЬеге
а ге. Я такъ ослабѣлъ, что.... ивдие еит
епегѵаіив, иі.... 3) Тетеге, ітргшіопіог,
іпсопвиііе, 8Іпе сапва. Я это т. сказалъ,
' Ьос Іотеге, ітргшіепіег Йіхі. Такъ ска-
зать, иі ііа Йісат; пі Ьос ѵегЬо иіаг.
ТАКЖЕ и ТАКОЖДЕ. Еііат, ііет, ііі-
<Іет, рагііег;. гедие ас, аідпе, иі; рагііег...
ас, аідие, иі. Это и я такяіе утверждаю,
ідет о^о сопіопдо. Я это знаю т. какъ и
вы, Ьапс гдт всіо ас іи. И такъ и сякъ,
поп ваіів Ьепе; отпі тойо, отпіЬпз то-
йів, тпІІіГагіат. Я его уговаривалъ и т.
и сякъ, отпіЬпв тойів еит Ъогіаіпв в.
айЬогІаІив вит. Не такъ ли? ііапе, віссі-
пе? ііапе ѵего? Не такъ ли ты сказалъ?
ііапе ѵего йіхізіі? Не такъ ли дѣло? по-
пае віс Гев еві? Не такъ долго, пгіпив
йіи. Не такъ силенъ, какъ ты, тіпив ро-
Іеп8, диат Іи. Не такъ много, не столь-
ко, тіпив тиііі. Пусть такъ (ирн дого-
ворѣ), сопйіііо ріасеі.
ТАКОВСКІЙ. Соиѵепіепв, сопвепіа-
пеив, ійопеив.
ТАКОВЫЙ, ТАКОВЪ. Таіів, е]ивто-
Йі, Ьціивтойі, с]ив ^епегів. Часто можно
въ этомъ знач. употреблять также мѣсс.
ів п Ьіс. Они таковы, каковъ былъ твой
отецъ, диі Іаіев випі, счаіів раіег Іпив
Гиіі. Мужъ таковаго достоинства, ѵіг Іаіі
йі^пііаіе ргакіііив. Я не таковъ, какъ вы
обо мпѣ думаете, поп еит Іаіів, диаіет
те риіав евве. Я думалъ, что таковое или
подобное выдетъ, Іаіе аіідиій. Ты не та-
ковъ, какимъ себя показываешь, ,попез,
диещ вітиіав. Онь таковъ, какова я же-
лалъ, пі ѵоІеЬат евве еит, ііа еві. Будь
таковъ, чтобъ нельзя было не похвалить
тебя, Іаіів зів; иі диге Іаийегів. Каковъ го-
сподинъ, таковъ и слуга, йі§пиз йотіпо
вегѵив; вегѵив йотіпі вітііів.
ТАКОВЫЙ ЖЕ. Ійет. Берресъ та-
ковъ же (ни лучше, ни хуже), Ѵеггев ійет
еві, дпі ветрег Гиіі. Слуги таковые же,
каковъ ихъ господинъ, вегѵі іівйет то-
гіЬпв випі, диіЬив еі Йотіпив.
ТАКСА. Аезіітаііо, ргеііит. По так-
сѣ, іп аевіітаііопет. Сдѣлать, уставить
на что таксу, ргеііит аііспі, геі віаіие-
ге; аззіітаге аіідиій; ргеііит Гасеге.
ТАКТА или ТАКТЪ. Митогив, пи-
тегі; тойі. Правильный тактъ, пишего-
гшп тойегаііо. Такты порознь, регсиввіо-
ппт тойі; пшпегогит регсиввіопе8. По-
лутактъ, ветіЬгеѵів; поіа тивіса ппа теп-
8ига сопвіапв. Выдерживать тактъ, соп-
сепіит в. тойпт регспввіопит, 8. пшпе-
гит іп сапіи вегѵаге. Бить руками и
385
ТАЛ
ТАЛ
386
ногами тактъу рейит еі йі^ііогит ісіи
іпіегѵаііа зі^паге; іпйісаге пптегоз рпізи
в. тапи. Наблюдать тактъ, какъ дѣла-
, ютъ музыканты ногами , сегіаш Іе^ет
іепірогпш вегѵаге. Твердый въ тактѣ,
умѣющія наблюдать -тактъ, іп зогѵашііз
питегів тивісів йгтпз. По такту, ай пп-
тегшп, пшпегове. Ходить, итти по т.,
шітегозе ропеге §гевзив. Пѣть по т.,
пюйиіаіе сапеге. Размѣрянный по т.,
питегозив.
ТАКТИКА. Ага Ьеіііса. Тактикъ, аг-
Ііз ЬеПісае регііиз.
ТАКЪ- См. Тако.
ТАЛАЙ. Ьериз Іаіаі.
ТАЛАНТЪ. Таіепіит. 2) Бо8 апіті,
ѵігіия. Имѣть отъ природы талантъ или
особую способность къ дѣламъ, ЬаЬеге а
паіига асЦитепІа гегпт ^егепсіагит.
ТАЛЕРЪ. ТЬаІегиз, ітрегіаііз.
ТАЛИСМАНЪ. М. б. Атиіеішп, іта-
§ипси1а та^іса; еі^іііпт та^ісит.
ТАЛМУДЪ. Таітий, ргжсеріогпт Іп-
йаісогит согрив, Таітпйіз пошеп зегепв.
Талмудическій, Таітпйісив.
ТАЛОВЫЙ, йаіісів агепагіге.
ТАЛЫЙ, (тіасіе ІіЬегаіиз, воіиіив. Та-
лая земля, Іегга ^Іасіе ІіЬегаіа. Талый
снѣгъ, піх Іідиоіасіа, ІаЬійа, воіпіа. Та-
лая рыба, рівсіз ^Іасіе ІіЬегаіиз. Таль,
Іетревіав зіасіет воіѵепв; Ггі^ив зоіиіит
еві. На дворѣ великая т., піх іпеі^пііег
воіѵііпг; Іетревіав піѵет іпзі^пііег воіѵіі.
2) Рыба таль, рівсев ^Іасіе ІіЬегаіі.
ТАЛЬ, V. оЬв. вропвог, рггез.
ТАЛЬНИКЪ. 8а1іх агепагіа.
ТАМГА. Гіоіа, Гогта, зі^пит. 2)
Ѵесііуаі рогіогіит. Тамжу, риЫісе ві-
§паге.
ТАМО. См. Тамъ.
ТАМОЖЕННОЕ. Ѵесііцаі рогіогіит. I
Таможенный, рогіогіі. Т. доходъ, гейііиз
Часть IV.
рогіогіі. Т. сообщникъ, ехасіог рогіогіі.
Т. слуяіитель, рогіііог. Таможня, Іеіо-
піит, Іоспз рогіогіі; соНе^іит ^егепв си-
гат рогіогіі (таможенное правленіе).
ТАМОШНІЙ. Піе, І8Іе. Т. гражда-
нинъ, І11ІП8 игЬів сіѵіз. Тамошняя земля
плодоносна, воіиш ііііив ге^іопів еві Гег-
Іііе.
ТАМЪ или ТАМО. Івііс, ііііс, іЬі.
Пишите, что т. дѣлается, зсгіЬе, диій
івііс (Копію) а^аіиг. Т. оставаться луч-
ше, нежели здѣсь, гдѣ.... ІЬі таііз еззе,
дпат івііс, иЬі.... Стань тамъ, сопзізіе
івііс. Онъ не думаетъ т. долго пробыть,
поп со»ііаі іЬі Ніи тапеге. Тамъ я какъ
и здѣсь дома, ііііс вит аіцпе Ьіс еит.
Какое тебѣ т. дѣло? диій ІіЬі івііс пе-
нсій езі? Т. близъ, іЬі }пхіа, ргохіте.
Тамъ же, еойет Іосо, іЬійет, іЬійет
іосі.
ТАНЕЦЪ, баііаііо, сЬогеа (хороводъ
съ пѣснію).
ТАНЦМЕЙСТЕРЪ. АгііГех заііаііопіз;
заііапйі та§ізіег. Танцмейстеровъ, агіі-
йсіз заііаііопіз.
ТАНЦОВАЛЬНЫЙ, —ное искусство,
ага заііашіі. Т. мѣсто, Іоспз заііашіі. Тан-
цевальный залъ, сопсіаѵе та]ие ай заі-
іапйит йезііпаіпт. Танцевальные баш-
маки, саісеі заііаіогіі. Танцевальная шко-
ла, Ішіиз заііаіогіив. Тавцдваніе, заііаііо,
заііаіпв. Давать уроки для танцованія,
Ішіпт заііаіогіит ЬаЬеге. Танцовщикъ,
заііаіог. Страстный т., ойцвіпз заііашіі
ѵоіпріаіі іш)иІ§епв. Танцовщица, заііа-
ігіх. Танцую, заііаге; тешЬга тоѵеге; зе
ай пптегпт тоѵеге. Хорошо танцевать,
соттойе ваііаге. Учиться танцевать,
заііаге дізсеге. Учиться у кого т., аЬ
аіідио заііаге йосегі. Т. по музыкѣ, ай
тойое заііаге. Кавалеръ и дама, которыя
танцуютъ зосіиз, зосіа заііаііопіз.
13
387
ТАР
ТАС
388
ТАРА. V. оЪз. ^еппз ѵеіегіз паѵі^іі.
ѣ) Ѵаз ѵеі вассцв, дио тегх ЪаЬеІиг.
ТАРАБАРСКІЙ. Регріехиз; дио<1 пои
Гасііе Іе^і роіеві. Это для меия тарабар-
ская грамота, Ьаес тіЬі оЬвсига, регріеха
яииі. У него самый тарабарскій почеркъ,
ве вдругъ разберешь, еа, ди® зсгіЬіІ, иоп
Гасііе Іе^і роззииі.
ТАРАКАНЪ, тараканчикъ, тарака-
шекъ, Ыаііа огіеиіаііз. Тараканный, Ыаі-
I® огіпіаііз. Тараканенокъ, Ыаііа ]ииіог.
ТАРАННАЯ кость. Аяігаеаіиа.
ТАРАНУШКА. ВіЬеа діасапіЪа.
ТАРАНЪ. Агіез. Придвинуть т. къ
стѣнамъ, агіеіеш тпгіз айтоѵеге.
ТАРАНЪ. См. Густера.
ТАРАТАЙКА. Сепиз Лергеззіогіз ѵе-
Ьісиіі, диаіиог гоііз іизігисіі.
ТАРАТОРЕНЬЕ. V. ріеѣ. Йегтосеіег
еі ІПЯ1ІЯ18. Тараторка, §агги1п8, §агги1а.
Тараторю, сеіегііег еі іпдевіпепіег пи-
^агі, іперііге, іпзиіза Іодиі.
ТАРАЩУ и ТАРАЩИТЬСЯ. V.
рІеЬ. осиіов <1е<1исеге ; тігаЬипдит а<1-
зіагв. Что ты таращишь глаза? диі<1
аіізіаз зіириіиз?
ТАРЕЛКА, тарелочка. Півсиз, огЫз.
Серебреная т., огЬів аг^епіеиз. Тарелоч-
никъ, согЬів огЬіЬив ітропеікіів. Таре-
лочный, огЬІ8.
ТАРЕЛЬ. Рагв роеііса, аѵегва Іогтеп-
Іогит.
ТАРИФЪ. Іпбех; ішіех риЫісе аГйхиз.
ТАРИФНЫЙ. Ішіісіз риЫісе аГііхі.
ТАРПАНЪ. Едиив Гегц8.
ТАРТАРЪ. Тагіагив, Іагіага, вейоз
<1атпаІогшп.
ТАРХАНЪ. V.-оЬз., оЬ 8иа тегііа-
ргжсіриіз щгіЬиз еі ргіѵііееііе огпаіиз.
ТАРЧЪ. (ГгОиив зсиіі) всиіит согі-
асеит.
ТАСКАНІЕ, таска. Тгасіиз. Дать ко-
му таску, аіідиет сотів Ъис іііис гаріаге.
Таскаю, ІгаЪеге, ехІгаЬегс, гаріаге. Тас-
кать баграми изъ воды бревна, ипсіз Гег-
геів ех адиа ІгаЪеге Іі^иа. Т. по грязи,
рег Іиішп ІгаЪеге. Поваля наземъ, тас.
кого за волосы, сгіиіЬпе аіідиет ргозіга-
Іит гаріаге. Таскать платье, 8іи$иІІ8
йіеЬив ѵезіе иіі. Въ судѣ ііо дѣлу долго
его таскали, ргіиздиат Ііз (іиііа еззеі, діи
еит]и<1ісев дихегипі. Таскать ноги, ж^ге
ІгаЪеге шетЬга. Таскаюсь, ІгаЪі, гаріагі.
2) Сігсшпсигваге. Таскаться, вездѣ, от-
піа регеггаге. Т. по приказнымъ мѣстамъ,
Іидісіа сігситсигзаге. Таскотня, сігсит-
сигяіо, дізсигзаііо. Мнѣ уже т. по при-
казамъ наскучила, Іждеі ,|'аш сігсшпсиг-
8аге іиЛісіа. Поди таскайся съ сумою,
ехіга роПаш Іегдетіиат іге ай вассшп
Іісеі.
ТАСОВАНІЕ. Регтіхііо. Тасованный,
регтіхіиз. Тасованныя карты, зсіб® рег-
тіхі®. Тасовка, т. ч. тасованіе. Тасую,
регтізсеге 8сіда8.
ТАССІЯ. Тарзіа ѵіііоза (Ьіпп.).
ТАТАРИНЪ. Таіагиб. Татарка, Та-
Іага. Татарскій. Таіагіса. Т. языкъ, Ііп^иа
Таіагіса. По Татарски, Таіагісе.	* І
ТАТАРНИКЪ боносистый. Сагйиив
Ьеиебісіиз. Т. Марьинъ, с. Магіаииз. Т.
ослиной, с. огіорЪогііз.
ТАТАРСКАЯ жимолость. Ьопісега /
Іаіагіса.	|
ТАТЕБНЫЙ- Гигіо аЫаІиз; зиггоріиз.
Татиный н татскій, Гигів. Татственный,
Гигіо аЫаіиз. Татство, Гигіит, гаріиз, га-
ріпа. Тать, Гиг. Татьба, Гигіит, гаріиз.
Татьбина, гез Гигіо аЫаІае, Гигіо аЬасІае;
гез Гигііѵж.
ТАФТА. Рашшз зегісиз Іеииіог. Т.
двойная, раипиз 8вгіеи8 ріп&иіог, йиріех.
Тафтяный, е райпо зегісо іепиіоге. Ткачъ
тафты, іехіог раппі зегісі Іеииіогі8.
389
ТАЧ
ТВА
390
ТАХТУЙ. Сарзиіа агсиЬаІІізІае.
ТАЧАНІЕ. 8и1ига Іои^іогі йіі Лисіи
Гасіа. Тачаю, зиіигат Іоп§іогі Йіі Лисіи
Гасеге. Тачка, т. ч. тачавіе. 2) Сепиз
саггі ігизаііііз.
ТАЩЕНІЕ. Тгасіпз. Тащу, ІгаЬеге.
Тащить бремя дровъ, Іі^погит Газсет
Гегге, рогіаге. Вода тащитъ судно, зиг-
аиа адиагит Леогзит гаріі паѵі^іит.
Тащить кого за собою или съ собою,
аіідиет ІгаЬеге а. Лисеге. Насильно та-
щить въ судъ, іп ]из гареге. Таща вдоль
или вдаль, Ігасііт- Тащусь, ІгаЬі. 2) Ста-
рикъ едва тащится, зепех герте тетЬга
ІгаЬіІ, ае^гс рейса ешіЛо ІгаЬіІ. На силу
тащиться, согриа Геззиш гецге ІгаЬеге,
Т. позади, Іепііз раззіЬиз роие зиЬіге.
ТАЮ. Сеіаге, оссоііаго, іепеге, Ліззі-
щиіаге. Таить отъ кого что, сеіаге аіі-
диет аіідиій и Ле ге, оссиііаге аіісиі аіі-
диіЛ. Овъ таитъ отъ васъ самое важ-
нѣйшее, Ле тахітіз геЬиз аЬ іііо сеіагіз.
Таить отъ кого опасность, регісиішп ос-
сиіішп ЬаЬеге. Т. свое имя, Іасіішп
ѵегшп потеп Іапдиат тузіегіит Іепеге.
Не таить, гет пои оссиііе Гегге. Онъ отъ
него ничего не таитъ, пиііат гет еі ге-
іісеі. Таить въ себѣ злобу, тепіе <1оІо-
гет ргетеге.
ТАЮ. Ыдпезсеге, Іідиейегі, зоіѵі, Іа-
Ьезсеге. Ледъ, восеъ таетъ, ^Іасіез, сега
зоіѵііиг. Снѣгъ начинаетъ таить, піх іа-
Ьезсіі, Іідпезсіі. Таетъ на дворѣ, Гогіз
піх зоіѵііиг. Таять гладомъ, Гате сопйсі,
аЬзиті, регіге, іпіегіге.
ТАЮСЬ. Сеіаге аіідиет 'аІідиіЛ; Іасі-
Іат гет Іапдиат тузіегіит іепеге. 2)
8е аЬДеге, Іаіеге. Таиться за плетнемъ,
розі зерет Іаіеге. Тамъ мѣли и камни
таятся на днѣ морскомъ, іЬі іп §иг§і1е
Іаіепі зугіѳз (тоіез агепж) еі зсориіі.
ТАЯ. Іпѵоіисгшп ѵеі сізіа, іп диа
тегсез Ігаизтіііииіиг.
ТАЯНІЕ. ТаЬез.
ТВАРОГЪ. Соа^иіит Іасііз или однО
соа^иіит. Тварожиться, іп ^гитоз аЬіге.
Тварожвикъ, тварожннчекъ, ІіЬит е соа-
§и!о. Тварожный, соа^иіі.
ТВАРЬ. Кез сгеаіа, паіига; аиітаиз,
апітаі. Разумная т., аиітаі іпіеііі^епз;
аиітаі гаііопіз сотроэ. Неразумная, апі-
таі Ьгиіит. Тварь, рег сопіепіиэі, апі-
таі.
ТВЕРДЪ. ТчѵегЛо, Ііііега аІрЬаЬеІі
Коззісі.
ТВЕРДЕНЕКЪ. 8а1із, гідіЛиз заііз Леп-
зиз, зоІіЛиз, сотрасіиз; заііз Лигиз. Твер-
деховекъ, ріаие гі^іЛиз, Леизиз, зоІіЛиз.
Кадка еще твердехонька, ІаЬгшп езі аД-
Ьис ріаие Лепзпт з. зоІіЛит. Твердъ,
зоІіЛе, (ігте, йгтііег, соизіапіег, зІаЫ-
Іііег. Это |т. сдѣлано, Ьос зоІіЛе Гасіит
езі. Твердо = не съ ходя съ мѣста сто-
ять, зиЬзІізІеге Іигтіз. Твердо стоять за
что, оЬзІіиаЮ апіто аІідиіЛ ЛеГепЛеге.
Стоять т. въ чемъ, оЬзІіиаІо аиіто аіі-
диіЛ а^еге; а ге аіідиа аЬЛисі зе поп раіі*
Т. стоять въ своемъ словѣ, ЯЛет Лаіат
геіі^іозе вегѵаге. Твердо читать, ргоре-
гаіе ехреЛііе ЬаиЛ. сопзіаиіег; Ііп^иа 1е-
§еге. Т. пѣть -по нотаиъ, сапіиш Лезсгі-
ріит ехреЛііе сапеге. Т. выучить что,
аІідиіЛ ргоЬе ебізсеге. Т. помяить что,
е^ге^іе диіЛ тетіпіззе. Это сочиневійце
у ного так7> твердо въ памяти, Что онъ,
кажется употребилъ на него всю жрзнь,
ШиЛ оризсиішп зіс шетогіа Іепеі иі іп
ео ѵіЛоаІиг геіаіет соиігіѵіззе. Твердова-
тость, аІідиіЛ, иоп піЬі! зоІіЛіІаІіз. Твер-
доватый, твердоватъ, зоІіЛіог, Лигіог.
ТВЕРДОДУШІЕ. Апіті (ігтііаз, соп-
зіапііа, зІаЬШіаз. Твердодушный, ііггпо,
391
ТВЕ
тво
392
сопвіапіі апіто; йпше ве/ііепііа»; оЬ йг-
піаіі апіті вІаЬіІів.
ТВЕРДОСТЬ. 8о1ійіІав, йгтііав, вІаЫ-
Іііая. Мягкостію называютъ недостатокъ
въ извѣстной степени твердости, тоііі-
Ііет йісипі йпгіііеі сегіо ;;гас[п йеіесіпт.
2) Апіті сопзіапііа, апіті йгтііав или
йгтіітіо Твердый, твердъ, гіційив йеп-
8П8, воіійив, сотрасіиа. Т. камень, Іарів
Лита. Т, домъ, гейев воіійаа- Вытти на
твердый берегъ, на твардую землю, віа-
Ьііет сегіитдпе еоіпт аіііпдеге. Дерево
твердое, Ііцппт іогііявітит. Тверже ска-
лы, зсорпіо іттойіііог. Чѣмъ металлы
тверже, серебро, мѣдь, тѣмъ звукъ ихъ
слышнѣе и громче; напротивъ звукъ
всякаго тѣла тѣмъ слабѣе, чѣмъ они ме-
нѣе упруги и чѣмъ мягче, піеіаііэ йи-
гІ88Іта, пі агтепіит, аев, Іопуе тахітпт
сіагіввітитдие воппт (ііпйипі, (апіо
сопіга оЬвсигіогвт согрив диойІіЬеі,
диапіо тіпив еаі еіавііспт еі диапіо
тоіііпв. 2) Сопвіапв, Ягтив, віаѣіііз.
Твердая, непоколебимая вѣрность, іт-
тоіа 1і(Іо8. Твердый союзъ дружества,
йгта, вІаЬіІів атіеіііа. Т. духъ, іпігасіив
апітпв. Твердое намѣреніе, <[по<1 апіто
йхит іттоіптдие вейеі; ргоровііит сег-
Ішп, Йхпт. Твердая память, тетогіа
іепах. Твердые страдальцы, 8І., ѵаіійі,
йгті сегіаііогев. Твердыня, агх, савігпт.
Твердь, 81., йгтатепіит соеіі, соеіпт,
соей атѣііиз. 2) Гипйапіепіпт 8. йтйа-
тепіа. Твердѣль, 81., агх, саяігит, Іоспе
типііиз; оррійпт типііпт. / Твердѣю,
Дигевсоге, іпйигевсегс, оЬйпгеесеге. Отъ
стужи всѣ тѣла твердѣютъ, йт'&оге от-
піа согрога йигевсипі. Грязь твердѣетъ
на солнцѣ, Іиіпт яоі ехровііит Йигевсіі.
ТВЕРЖЕНІЕ. Орега ейізсепйі. Твер-
жу, ейівсеге, тетогіа! Ігайеге, тапйаге;
соттіііеге, ітргітеге, іпйдеге. Онъ твер-
дитъ цѣлыя тирады изъ Ломоносова,
сопііппов вегіев ѵегвииш Ьотоповотгіі
тетогіа! іпй^іі. 2) 8агріпв і<1ет гереіеге.
Онъ тоже да тоже твердитъ, сапйет
сапіііепат сапіі. Безпрестанно твердятъ
мнѣ, что я молодъ, сопііпио регреіио
гереіппі, те айЬис дпѵепет евве, а?1аіе
Яогеге. Ь) Аигев аІісп]ив Гаіі^аге, авві-
(Іиит Ьогіаіогет евве аіісиі (поощрять
къ чему).
ТВОЙ. Тпив. Въ латинскомъ I нерѣд-
ко выпускается, п большою частію ста-
вится тогда, когда выражаетъ идею:
собственный или когда служить къ по-
казанію противопложности: Это твоя обя-
занность , Іниш еві. Это мое и твое, гев,
диае ро88Ійетие. Твои, Іиі.
ТВОРЕНАЯ известь. Саіх Іетрегаіа,
тасегаіа.
ТВОРЕШЕ. Ехегсііаііо, ейесііо Ьо-
пагит асііопит. 2) Сгеаііо. Т. міра,
тишіі Гаѣгісаііо, тоііііо, ейесііо. 3) Вев
сгеаіа, ори8 Беі; гев а Лео сопйііа: рго-
сгоаіае. Богъ дивенъ въ своихъ творені-
яхъ, орега Юеі випі вптте тігапйа;
І)еив, аисіог паіига:, виттиа гегит Соп-
Йііог, езі 8. тігапйия. 4) Орега, вегіріа.
Творенія Ломоносова, орега Тотопояоніі.
5) Бѣдное твореніе! тіясПат ргоГесЮ
Гетіпат! Что это за твореніе? диій ши-
ііегів еві?—Творецъ, сгеаіог, ргосгеаіог,
апсіог, еПесІог, Гаѣгісаіог, аейійсаіог. Т.
міра, ргосгеаіог гегит. 2) 81., ейесіог,
диі ргаевіаі Іе^ет (тв. закона). 3) Аисіог,
8сгірІог. Т. Россіады,аисіог роетаІі8:Во8-
віая.
ТВОРИЛО. Готоа тасегапйге саісі.
2) Гогта савеагіа. Творильный, Гоѵе®
тасегапй® саісі вегѵіепіів.
ТВОРИМЫЙ. Ооой сгеаіпг. Твори-
тель , апсіог, сопйііог, рагепв, раіег,
ргіпсере еі агсЫІесІив. Творительница,
393
ТЕА
ТЕК
394
аисіог, рагепв. Т. т-ца благихъ дѣлъ,
еЛесЮг, ейівсігіх Ьопагит асііопит. Тво-
рительный падежъ, савпв аЫаІіѵпв. Твор-
ческій, сгеаіогів; воііегв. Творческая
десница, Дехіга сгеаіогів. Творческій
духъ , геній , тепв Діѵіпіог. Все дѣло
творческой природы, отпіа випі орега
аоііегіів паіигвв. Творческая сила, 8ОІ-
Іегііа. Творить, гет ех піЬіІо сгеаге, рго-
сгеаге; еГйсеге, сопіісеге- 2) Гасеге,
•чуеге, еГйсеге, ргавіаге. Творить добрыя
дѣла, ргаезіаге Ьопа орега 8. Ьопав асіі-
Опев; аваіЛие віийеге Ьопів орегіЬиз. Тво-
рить дѣла, орега 8. асііопев соттіііеге.
Т. память, топоваго, соттетогаге. Т.
мзвесть, тасогаге саісет. Творюсь, сге*-
агі, еГСсі. 2) 51., вітиіаге, аіісщив геі ві-
тпіаііопет іпйиеге.
ТЕАТРАЛЬНЫЙ, йсепісив, іЬеаігаІів.
Театральная піэса , ГаЬиІа. Театральное
движеніе, такой жестъ, «гевіия ай асепат
ІП8ІІШІП8. Т. танцовщикъ, ваііаіог все-
цісп8. Т. танцовщица, ваііаігіх всепіса. Т.
танецъ, ваііаііо всеиіса. Театральныя дѣ-
ла, гев всеиіса. По театральному, всепісе.
Театръ, всепа. Писать для театра, Га-
Ьиіав всгіЬеге. 2) Зресіаспішп, Ійеаігит.
Итти въ театръ, іге ай всепат. Быть
въ театрѣ, вресіасиіо іпіегеаве. Театръ
еще не начался, зресіаспіит попбит
соттіввпт еві. Театръ войны, войев,
Ьеііі; Іоспв, иЬі Ьеііпт уегііиг.
ТЕБѢ. ТіЬі.
ТЕЗА и ТЕЗЯ. V. оЬв. потеп.
ТЕЗОИМЕНИТСТВО. Иея потіпаіів.
Т. его императорскаго величества, гііев
потіпаіів ітрегаіогіге пмуевіаіів в. ітре-
гаіогів. Тезоименитый, іяыѵо(іо$, диі по-
теп Ігахіі аЬ аііо, диі аіісирів потеп
§егіІ. Тезоименитое жительство, сіѵііав
сЬгівІіаца, диае потеп ІгаЬіІ (а СЬгівІо).
Ь) Ні^ппв потіие вио.
ТЕКТОНЪ. ГаЬег Ііупагіив; гпаіегі-
агіив ГаЬег. Тектонскій, ГаЬгі Іі^папі.
ТЕКСТЪ. Огаііо, ѵегЬа (въ противоп.
толкованію), Іоспв, йісішп, ѵегЬа (текстъ
какъ основаніе рѣчи, ироиоведи), Гово-
рить промовѣдь на какой нибудь текстъ,
Іосит аіідиет, (Іісіпт аіідиой бхріісаге.
ТЕКУ. Гійеге тапаге (по камнямъ въ
маломъ количествѣ), ІаЬі (тихо), Геггі, Де-
Геггі (о рѣкахъ, имѣющихъ теченія свое
по опредѣленному нацравлѣііію). Течь
въ разныя стороны, Дітапаге, ДіЛиеге.
Т. передъ какимъ мѣстомъ, ргжйиеге.
Между чего т., іпіегЯиеге. Мимо чего,
ргаеІегЯпеге. Т. въ низу, низомъ, виЬ-
ІегІаЬі. Т. куда, іпйиеге, аДПпеге. Т.
вонъ, еГЛисге. Т. вездѣ, повсюду раз-
лившись, еирегГПпеге, регтапаге. Начать
течь, всаіевсеге. Рѣка течетъ медлѣнно,
быстро, Лиѵіив Гегіиг Іепіе, іпсііаііив;
Лиѵіив іпсііаііив ѵоіѵііиг. Источникъ пе-
рестаетъ течь, истекать, Гопв ргоЛиеге
Девіпіі. Рѣка течетъ черезъ городъ,
агоній пгЬет іпІегЛиіІ. Течетъ внутрь
города, іпіга шпгоз Лиеге. За городомъ,
ехіга типітепіа ве еѵоіѵеге. Тибръ те-
четъ медленно, ТіЬегів Іепі а^шіпе Лиіі.
Кровь течетъ нзъ раны, вапдгиів е ѵпіиеге
ргоЛиіІ. Текли рѣки нектара, Литіпа
песіагів іЬапі. Слезы текли изъ глазъ
его, тапаЬапІ ех оспіів Іасгітае. У него
слова какъ рѣка текутъ, ехрейііа іп аіі-
дпо еві ас ргойиепв Іодиепйі сеіегііав.
2) Спггеге, спгвіт аіідио регдеге. 3)
АЬіге, впссеіІеге, ргосеДеге. Время те-
четъ быстро, 1егори8 гарійе аЬіІ. Дѣла
текутъ успѣшно, гев Ьепе, Геіісііег рго-
сейипі. 4) Вітат в. гітав а§еге, Дисеге.
Бочка течетъ, «Іоііит гітав а^іі. Кровля
обветшала, течь начинаетъ, Іесіиіп ѵе-
Іиеіит 8. гпіповпт еві, регріиеге іпсіріі.
Текущій, Лиепв, сиггепв. Въ началѣ те-
395
ТЕЛ
ТЕМ
396
кущаго года, іпіііо Ьи]ив аппі. Въ теку-
щемъ мѣсяцѣ, Ьос пэепяе. Текучесть
Янійа паіига. Текучій, Яиійив; диой га-
рійо сотки Гегіиг. Невообразимо малыя
частички текущаго тѣла, Янійі согрогів
рагіісиіж іпбпііе тіпішае.
ТЕЛЕГА. См. Телѣга.
ТЕЛЕНОКЪ, теленочекъ. Ѵііиіив.
ТЕЛЕПЕНЬ. Риег оЬевиз еі іийаіив.
ТЕЛЕЦЪ. Іиѵепсив Ьиспіив. 2) Таи-
ти®. Солнце вступило въ знакъ тельца,
зоі іп^геваив ееі іаигипі. Телиться, ѵі-
Іпіиш рагеге. Корова телилась, ѵасса ѵі-
Іиіиш ререгіі. Телица, телка, телочка,
телушка, ѵііиіа. Тельчій, см. телячій,
ТЕЛѢГА. ѴеЬісиІит гивіісит а. ги-
віісогиш. Телѣжка, рагѵиш р. г. 2) Сиг-
гпз Ігиваіііів. Телѣжникъ, оріГех ѵеЬісп-
Іогшн гпвіісогит. Телѣжный, ай ѵеЬіси-
Іпш гивіісит регііпепв.
ТЕЛЯ, телята. Ѵііиіив. Телятина, саго
тііпііпа; ѵііиііпа. Жареная т., ѵііиііпа
авва. Телячій, тельчій, ѵііпіі, ѵііиііпив.
Телячья голова, сариі ѵііиііпшп.
ТЕМЛЯКЪ, темлячекъ. Отатепіиш
репйиіиш е Йіо ѵеі вегісо сопіехішп.
ТЕМНАЯ вода. Атапгозі®, $піІа ее-
гепа.
ТЕМНИЦА. Сивіойіа, ѵіпспіа, сагсег.
Посадить въ темницу, іп сивіойіапі, іп
ѵіпсиіа тіііеге, Ігайеге, сопйеге, соп-
Іісеге; іп сизіойіаш в. іп сагсегет йаге,
еопрсеге, іпсішіеге; сивіойіа тапйаге.
Темничникъ, іп сагсегет сопйііив в. іп-
сіивив. Темничный, ай сивіойіаш, ѵіпсиіа,
сагсегет регііпепв.
ТЕМНО. ОЬвсиге. На дворѣ т., аег
пиЬіІаІ ІепеЬгае випі; оЬвспгит еві.
Шелкъ окрашенъ слиткомъ т., вегісин»
пщгіогі соіоге іпГесІит еві. 2) Онъ очень
т., пишетъ, аЬвІгиво йісепйі §впеге иіі-
Іиг.
ТЕМНОБУРЫЙ. Едиив Ьеіѵіпі со-
Іогів.
ТЕМНОВАТОСТЬ. 8иЬоЬвсигит; аіі-
циій ойвсигііаіів. Темноватый, темноватъ,
виЬоЬвсигив,виЬпиЬііив. Темноватая иочь,
пох аиЬпиЬіІа.
ТЕМНОГНЯДЫЙ- Войіив, врайіх.
ТЕМНОЖЕЛТЫЙ. Ваѵив.
ТЕМНОЗЕЛЕНЫЙ. Соіог ѵігійів іп
пщгшп ѵег§епв.
ТЕМНОКРАСНЫЙ. Ех гиЬго виЬпі-
Явг; ригригеив.
ТЕМНОРУСЫЙ. Еивсо соіоге соГГе.т,
ех гиіііо пійгевсепв.
- ТЕМНОСИНІЙ. Ѵіоіасеив, ригригепз.
ТЕМНОСТЬ. См. Темнота.
ТЕМНОСѢРЫЙ, — сѣрая лошадь.
Ециив ех Гивсо аІЬійив.
ТЕМНОТА. ОЬвспгіІав, ІепеЬга, са-
Іі^о. Т. ночи, оЬвсигиш посіів. 2) ОЬвси-
гііав, ІепеЬгае. Въ темнотѣ какъ отъ уда-
ровъ, такъ и отъ етрѣлъ никакой пре-
досторожности имѣть невозможно было,
айѵегзпв ссесоз ісіив еі іпсійепііа іепіеге
Іеіа піЬіі ваіів ргоѵійегі роіегаі. 2) Тем-
нота слога, огаііопів оЬвсигііав. Ь) Вев
айвігива, оЬвсига, ай іпіеііізепйиш поп
арегіа гев попйиш ваіів ехріісаіа. Изъяс-
нять темноту смысла, гев іпѵоіпіав аисіо-
-гів ехріісаге.
ТЕМНОЦВѢТНЫЙ. Еивсив.
ТЕМНЫЙ, теменъ. ОЬвсигив, саесив,
аіег; 'вигйив, ппЫІив, ваіпгив , аивіегив.
Становится уже темно, ]’аш ргітае іпіеп-
йипі ІепеЬгае; ,(ат ІепеЬгае оЬогіипІиг.
Когда уже было темно, ІепеЬгів ]ат оЬог-
Іів; ]ат оЬвсига Іисе. Темная ночь, пох
сагса, оЬвсига, саіічіпова. Теипыя облака
ппЬев аіг®. Темные цвѣты, соіогев аивіѳгі,
ваіигі, пиЬіІі. Темный лѣсъ, пешив иш-
Ьговищ, ораспш. 2) Р. т. оЬвспгнв, ітрв-
йііив, аЬвІгивив. Это ие такъ темно, Ьос
397
ТЕМ
ТЕП
398
шіпив ЬаЬеІ оЬасигйаІіа. Вопросъ очень
темный, днзяііо регоЬасига. Гераклитъ
теменъ илп пишетъ очень темно, Не-
гасіііиа ѵаійе оЬасигпа еяі. Поэтъ слиш-
комъ темный, роеіа пішіа оЬасигиа. Пе-
реводъ во многихъ мѣстахъ очень те-
мень, Ігапаіаііо тиіііа Іосія еаі регоЬ-
асига. Темныя выраженія, еіосиііопеа,
Йісііопеа ай іпіеііі^епйпш поп арегіге.
Темнѣется, аіідиій оЬасигиш ѵійеіиг, сег-
пііиг, аррагеі. Вдали что-то темнѣется,
ргоспі аіідиій оЬасигі аррагеі. Темнѣю,
оЬасигагі; ІепеЬгаг оЬогіипІиг. На дворѣ
темнѣетъ, ).зш ІепеЬгае оЬогіипІнг. У ме-
ня въ глазахъ темнѣетъ, са!і"о оЫипйіІиг
осиііа шеіа; ІеиеЬгае оЬогіипІиг осиііа
шеіа. Краска темнѣетъ, соіог йі Гласи®.
ТЕМЯ. См. Тѣмя.
ТЕЯЕТО, тенетно, тенета. Веіе;
саавіа (обыкпов. во мн.), ріа^о. Раз-
ставить тенета, ріа^аа Іопйеге , йіаро-
леге ; геііа рапйеге. Ловить птицъ те-
нетами, аѵеа геІіЬиа саріаге. Обставить
лѣсъ тенетами, ауіѵат пехіІІЬпв ріа^іа
атЬіге. Обметать звѣря тенетами,-Гегаш
ріа^іа сігснтйаге , сіп^еге. Тенетчикъ,
ѵелаіог йівропенйагиш ріа^агит регііпа.
ТЕНЗУЙ. Міхіига соіоглт гиЬгі, деіѵі
ѵеі пі§гі еі роіепііа ойогіа тиасиш гейо-
Іепііа, диае ітрогіаіиг ех ітрегіо віпепаі
ѵагііадие, иі риіапі, шогЬіа тейегі роіеаі.
ТЕОРЕМА. ^ТЬеогета. Теоретикъ,
Іеогеіісиа, диі шепіе атііа, Йіасірііпж аіі-
сіуиа ргаесеріа регсіріі а. регсеріа ЬаЬеІ.
Теоретическій, ІЬеоггоІісиа, диой ѵег-
ааіиг іп агііа, Йіасірііпае йіадиіаіііопе.
Имѣть о чемъ теоретическое познаніе,
гаііопе аіідиій со^пііит ЬаЬеге. Теоре-
тическая философія, рЬіІоаорЬіа, диа;
агііа ргаесерііа соиііпеіиг рЬіІоаорЬіа
сопіешріаііѵа. Теорія, со^піііо, асіепііа;
йосігіпа, ага. агііа ргаесеріа. Т. и прак-
тика, гаііо аідие иаиа. Т. краснорѣчія,
агіійсіиш. Соединить теорію съ практи-
кою, йосігіпаш ай пашл ай]ип^еге. На-
добно соединять между собою теорію и
практику, йіасаа орогіеі еідиой йійісіаіі
а^еойо сопйгшеа.
ТЕПЕРЕШНІЙ. Ргаеаепа, Ьіс дпі пипс
еаі.Теперешнія времена,(поаіга) Іетрога.
Т. обстоятельства, гее, диае пипс аииі.
Теперь , пипс, Ьос Іешроге , ргагаепіі
Іешроге; іп ргаеаепііа. Теперь только,
сейчасъ, дат пипс шойо (не прежде,
только что теперь). Онъ т. дома, вы
его застанете, пипс еаі Йоті, герегіеа
еит. Т. лишь, сотшобе а. соштойит;
Іапіиш диой; тойо; ргохіте; пипс іраит;
сит тахіте. Онъ т. л. пришелъ, тойо,
соштойиш ѵепіі.
ТЕПЛЕНКО. Терійит.
ТЕПЛИТЬ, ЗАТѢПЛИТЬ. Сегешп.
ѵеі Іисегпаш согат іта»іпет аапсіі ас-
сепйеге.
ТЕПЛИЦА, тепличка. НіЬегпасиІит;
Йотісіііит ріапіагіпт саІеГасіогіпш; авйі-
йсіа ріапііа еі агЬогіЬпа рег саіогет Гогпа-
сеиш пиігіепйіа Гоѵепйіадие ассошойаіа.
ТЕПЛИЦЫ. Адиае, ІЬегтае.
ТЕПЛИЧНЫЙ. Ай ЬіЬегпасиІиш рег-
Ііпепа. Тепличныя оконницы, ЬіЬегпасиІі
сансеііі Гепеаігаіеа, ѵііго іпаігисіі.
ТСПЛО. Саіійе; Іетриа еаі саіійа.
Покои затоплены т., сиЬісиІнт ріиа заііа
саІеГасІит еаі. Держать больнаго т.,
ае^гит а йгідоге йеіепйеге; Ггі^па аЬ
ае§го ргоІ^ІЬеге. Д. себя т., согриа аиит
Гоѵеге. Въ этой комнатѣ очень т., сиЬі-
сиіит Ьос Іерійіааітиш еаі. 2) Саіог.
; Отъ тепла голова болитъ, тиііо саіоге
сарпі йоіеі. Тепловатость, Іерог. Тепло-
ватый, Іерійиа. Быть тепловату, Іереге,
Іерійпт еаае. Тепловая, ѵ. оЬа. ѵесіі^аі
і рго Гитагіо.
399
ТЕР
ТЕР
400.
ТЕПЛОМѢРЪ- ТЬегтотеігит.
ТЕПЛОТА- Саіог. Т. воздуха, аёгів
саіог. Т. жизненная, ѵііаіів саіог. 2) Адиа
іеріба, ди® ргшЪеіиг васегбоііЬив васго
ериіо ассеввигів. Теплый, тепелъ, саіібив.
Теплая вода, саііба адиа а. саііба. Теп-
лое кушанье, сіЫ саіібі. Теплая баня,
Ьаіпеит саіібит. Мыться въ теплой ба-
ни, саііба Іаѵагі. Быть теплу, саіеге.
Становится -тепло, апиі іетрив іисаіевсіі.
Опять становится теплымъ, гесаіевсеге.
Теплое платье, ѵевіев Ггі^ив ргорпівапіев
а. агсепіеа. Теплыя припарки, Гошепіит
(Гоѵітеиіит). 2) Р- т. агбеив. Возсылать
къ Творцу теплыя молитвы, Вео агбеп-
іев ргесев абЫЬеге. Проливать теплыя
слезы, іи Іасгішаа еЯипсІі; ѵіт Іасгітагит
ргоіиибеге. Теплый заступникъ, асег
беГепвог. 3) Теплыя воды, іЬегт®. —
Теплынь, ѵ. рІеЬ. тахітив, пітіив, іт-
тобісив. саіог. Въ горницѣ такая т., что
почти сидѣть не можно, іп сопсіаѵі іапіив
еві саіог ѵеі роііив ®а1иа, иі ®§ге іЬі ша-
ле го роввів. Теплѣю, саіевсеге, саІеПегі, іп-
саіевсеге. Воздухъ теплѣетъ,аег іпсаіевсіі.
ТЕПЛОТВОРНЫЙ. Саіісіив еі ва-
ІиЬгів.
ТЕПЛУШКА. Ві®іа, иЬі сіЬі арра-
гаиіиг еі содиипіиг.
ТЕРЕБЛЕНІЕ- Ѵиівіо, ѵиівига, ѵеііі-
саііо. Теребленый, ѵиіаиа, ѵеііісаіив. Те-
реблю, ІгаЬеге, ехігаЬеге, ѵеііеге, ѵеі-
Іісаге, еѵеііеге. Теребить кого за воло-
сы, іпѵоіаге аіісиі іп саріііит. Т. кого за
бороду, ѵеііеге ЬагЬат аіісиіив. Т.
шерсть, ѵеііеге Іапат. Тереблюсь, ІгаЬі.
ехігаЬі ѵеііі, ѵеііісагі.
ТЕРЕВНИКЪ. Ріаіасіа іегеЬіпіив.
ТЕРЕДОРЕНІЕ. Ітргеввіо. Тередор-
щикъ, ітргеввог. Т. оконченную Фориу
кладетъ подъ прессъ и намазываетъ' ее
чернилами посредствомъ двухъ катковъ,
соисіивагп Гогтат ітргеввог ітроиіі База
ргеіі ііііпіідие аігатеиіо ітргеввіоиет
оре биагит рііагйт. Тередорщиковъ,
тередорщичій, ітргеввогів. Тередорю,
ітргітеге.
ТЕРЕМЪ; тереиокъ. Тегетиа ; Іоси»
ебііив ргжсіаго рговресіи; сиЬісиІит ви-
регіив.
ТЕРЕТЬ. См. Тру.
ТЕРЗАНІЕ, ѣасегаііо, Іаиіаіив, Іапі-
аііо. 2) АссегЬіввітив сіоіог аиіті; ж^гі-
іибо; тоегог апітит ап^еив. Терзатель,
іогіог, сгисіаіог. Терзаю, Іапіагѳ, Іасе-
гаге; бівсегреге. Волкъ терзаетъ овцу,
Іирив бівсегріі, Іаиіаі оѵет. 2) Аи§еге,
ѵехаге, сгисіаге. Это терзаетъ сердце,
Ьос апітит ассегЬіввіто боіоге сгисіаі.
Совѣсть терзаетъ, соивсіепііа апціі апі-
тит. Терзаюсь, Іаиіагі, Іасегагі, бііапіагі,
бівсегрі. Терзаться совѣстію, соивсіепііа
ап$і. Т. печалію, ж^гііибо ехеві апітит.
ТЕРКА. Вабиіа. Натерѣть на терку
хрѣну, гарЬапит габиіа іп тіпиіав раг-
іісиіав ехіепиаге.
ТЕРМОМЕТРЪ. ТЬегтотеігит.
ТЕРНІЕ. Виті, ѵергев, веиіев, вріиае.
Терновище , бптеіит, ѵергеіит, вепіі-
сеіит, вріпеіит.
ТЕРНОВКА. Ѵіпит е Ьассів ргипі
вуіѵевігів.
ТЕРНОВЫЙ. Е вріиів.
ТЕРНЪ. І’гипив вріиова. 2) Васс®
ргипі вріповак Т. дикой, аіев Еигореив.
ТЕРОШНЫЙ. Васіиіа.
ТЕРПЕНТИНЪ. Веаіпа ІегеЬіпіЬіиа»
Терпентинный, — нное масло, оіепт іе-
геЬіиіЬіппв.
ТЕРПИМОСТЬ. Тоіегапііа егца сіів-
вепііепіев, апітиз аііогит бе геЬив бі-
ѵіпів, оріиіопев Іепііег іоіегапіег Ге-
гепв. 2) ТоІегаЫІів соибіііо; ІоІегаЫІів
тобив. -Терпимый, терпимъ,. іоіегаіпв.
401
ТЕР
ТЕР
402
Различныя вѣры въ Россіи терпимы, ѵа-
гіа васга реге^гіпа іп Козвіа Іоіегаиіиг.
2) ТоІегаЫІіз, Іоіегаибиз.
ТЕРПКІЙ- Аизіегиз, асегЬив. Терпкіе
плоды, Ггисіиз аизіегі. Терпкое 81., иѵа
асегЬа, іттаіига; иѵа аизіега.
ТЕРПЛЮ. Раіі, регреіі, Гегге:, Юіе-
гаге. Терпѣть боль, боіогев Гегге. Т. не-
достатокъ, нужду, іпоріа ргеті. Т. боль-
шой недостатокъ, та^иа іпоріа ІаЬогаге.
Терпѣть обиду, іціигіат Гегге, раіі. Т.
наказаніе, рсеиат з. зирріісіиш раіі. Т.
голодъ, Гаіпе ІаЬогаге. Т.=нестн весчас-
тіе, страдать, ѵіт заеѵіеиііз Гогіипае раіі.
Т. что нибудь непріятное, Іиеге. ни ма-
ло не терпѣть ранъ, ппііа раііепіій ѵиі-
пегит. Терпѣть раны безъ отмщенія,
іпиііа ѵиіпега ассіреге. Быть принуж-
неду терпѣть непріятное, гпаіегіагп зег-
гпопі рггеЬеге; огппіигп бепіе тогбегі. 2)
Тоіегаге, раіі, зіпіге, Гегге. Богъ терпитъ
грѣхамъ человѣческимъ, Бенз Іепіе Гегі
рессаіа Ьотіпит; поп зіаііт роепат рес-
саіогит зптіі. Пе могу на себѣ или на
головѣ терпѣть этой шляпы, Ьос ^аіего
сариі Іесішп раіі педиео. Онъ не тер-
питъ прекословія, противорѣчія, азрег
топепіі. На васъ много времени терпѣлъ
долговъ, пора заплатить, біп та^иа іп Іе
іпбиі^епііа Гиі, Іешриз езі беЬіІа зоіѵеге.
ТЕРПУГЪ. Біта, габиіа. Терпужный,
Ііпме, габиіае.
ТЕРПѢЛИВО. Раііепіег , Іоіегапіег;
апіто аедио. Сносить что т., аіідпіб ра-
ііепіег Гегге. Ожидать чего т., аедио
апішо аіідпіб ехзресіаге. Т. молча пере-
носить, зііепііо Гегге, регГегге, регреіі,
Іоіегаге.
ТЕРПѢЛИВОСТРАСТНЫЙ. та!а,іп-
сошшоба Геггеиз, Іоіегапз.
ТЕРПѢЛИВОСТЬ. Раііепііа, адииз
апітиз; ждиаіііаз апіті.
ТЕРПѢЛИВЫЙ, териѣливъ. Ра-
Ііеиз аіісиіив геі; Іеіегапз аНсщиз
геі (постоянно что переносящій), ріа-
сібив (добродушный). Быть терпѣли-
ву, аіідпіб раіі, Гегге; раііепіег з. аедио
апіто Гегге. Терпѣніе, раііепііа, Іоіе-
гаиііа. Въ подобномъ случаѣ у кого ста-
нетъ столько терпѣнія? іи ге Іаіі диіз
Іат раііеиз, иі Іепепі зе? Имѣть терпѣніе,
гет аедио апіто раіі; раііеиіі апіто Гегге.
И. премного терпѣнія, іпсгебіЬШ ра-
ііепііа иіі. Испытать терпѣніе, аіісціиз
раііеиііаш Іепіаге, ехрегігі. Потерять т.,
раііепііат гитреге. Употребить во зло
чье т., раііепііа аіісціиз аЬиІі. Его тер-
пѣніе, неизмѣнное, непоколебимое, ііііпз
раііепііа ретсаііпіі. Никогда не терять
терпѣнія, іи раііепііа оЬбигезсеге. У ие-'
го не достало терпѣнія прочесть стра-
ницу , поп зизііпиіі ра^іпат регіе^еге.
Перенесенъ съ терпѣніемъ, Ьшпаиііег
Гегетиз. Имѣть терпѣніе, ехзресіаге.
Возьмите только терпѣніе, обстоятель-
ства перемѣниться могутъ, ехзресіа зо-
Іпттобо, сопбіііо теа шиіагі роіеві.
Выслушать кого съ терпѣніемъ, аіідиет
аедио апішо аибіге.
ТЕРТЫЙ. Тгііиз.
ТЕРЯНІЕ. Атіззіо. Теряю, атіііеге,
Іасіигаш аіісиіив геі Гасеге (по неспособ-
ности или по легкомыслію), регбеге в.
берегбеге (по страсти и ослѣпленію),
ргіѵагі, огЬагі аіідиа ге. Терять жизнь,
ѵііат в. апішат атіііеге. Потерять одинъ
глазъ, аііего одпіо сарі. И. слухъ, аигі-
Ьиз сарі. И. голову, ѵііа ргіѵагі (въ соб.
зиач.), а тепіе безегі (иное.). И. умъ,
тепіе сарі, аііепагі. И. дѣтей, ІіЬегіз
огЬагі. И. много своихъ (солдатъ), тпіііз
бе зпіз регбеге, берегбеге. П. духъ, апі-
тит бетіііеге; безроибеге. И. блескъ,
оЬзсигагі, оЬгиі. П. надежду, зрет рег-
403
ТЕР
ТЕС
404
йеге; яро ехсійеге; а яре йесійеге; яре
йерсі. П. въ комъ много, та§пат іи аіі-
дио (асіигат Гасеге. Терять, ронять
листья, Гоііа йерегйеге; Гоііія ппйагі. По-
терять что отъ самаго себя, зиа сиіра
аіідиій атіііеге. Терять отъ чего много,
та^ипт йеігітепіит ех ге сареге. Ни-
чего не г., піЬіі йеігітепіі ех ге Гасеге.
Все потеряно, пиііа ярея яирегеяі; отиея
гея регйіі® яииі. Пот. трудъ, стараніе,
орегат регйеге. Тер. время, Іетрогіядас-
Іигат Гасеге (безъ пользы, по напрасну
на что употреблять), іетрия регйеге (гу-
бить время, о человѣкѣ праздномъ). Не
теряя времени, яіпе тога, соиііиио. По-
терять дорогу, а ѵіа аЬеггаге, йеегаге.
Потерять какую землю нзъ виду, е сои-
яресіи Іеггге аиГеггі. Нот. направленіе на
морѣ, сбиться, сигяит поц Іоііеге. II.
кого изъ виду, аіідиет е соияресіи атіі-
іеге; аіідиія ех осиіія теія аЬііІ я. е соп-
яресіи тео аЬясеяяіІ. Теряться, атіііі,
регйі; іиіогсіііеге. Письмо потерялось,
ІіИегге іпіегсійегипі. Перстень потерял-
ся было, да опять нашелся, аиииіия, диі
а те аЬйегаі, гесирогаіия езі. Ь) АЬіге,
<1і1аЬі, яе яиЬйисеге. Голосъ (звукъ те-
рять въ зданіи), ѵох йеѵогаіиг. Седьмое
устье Дуная теряется въ болотахъ,
яеріітит ВапиЬіі оя раІидіЬия Ьаигііиг.
Гора теряется въ. равнинѣ, топя іп ріа-
піііет яе яиѣсіисіі, іи ріапіііет раиіаііт
гейіі. с) Іттег^і со^ііаііопе; аЬгірі, аи-
Геггі тейііапйо. Терять въ мысляхъ,
теиіет іп аіідиа го йеГіхіяяе. Взоръ мой
теряется въ безчисленныхъ красотахъ
видимой природы, осиіогит соп|ес1ия
Іоп§е Іаіедие яраііаіиг рег ехдиіяіііяяітая
гегит абяресІаЬіІіит Гогтая. Ты не день-
ги, а жизнь свою (доброе нмя) теряешь,
поп іи Ьос аг^оиішп регйія, яей ѵііат
іиат. Тутъ я ничего пе теряю, пііЬІІ
тіЬі аЪеяі, піЬіі тіЬі йеезі. Тутъ онъ
ничего не теряетъ, піЬіі еі ііатпі езі.
ТЕСАКЪ, тесачокъ, біайіия. Тесач-
ный, §1айіі.
ТЕСАНІЕ- Роііііо рег аясіат вли луч-
ше выр. гл. тесаный, тесанъ, аясіаіиз,
йоіаіия, йейоіаіия, йеГогтаІия. Тесать,
см. тешу. Тесельникъ, диі іі^иа, аяяегеі,
йейоіаі.
ТЕСЕМКА, тесемочка. Лпуияіа Іжпіа
е Шія Ііпеія йиріісаіія. Тесемочный, ап-
§ияІ$ іепіде е Шія еяі.
ТЕСКА. Со§иоіпіиія аіісиі ѵеі а!іси]ия.
Быть тескою, еойет потіие ареііагі.
ТЕСКА. Роііііо рег аясіат. Теска,
теслица, тесло, §епия аясіае.
ТЕСЛОНОСЪ, См. Колинкъ.
ТЕСМА. Тгеиіа іапеа ѵеі е Шія Іапеія
йиріісаіія.
ТЕСНИЦА. Теииія, агсіия аяяег.
ТЕСТЬ. 8осег. Тестевъ, яосегі.
ТЕСЪ. Аязегея 1геѵі§аІі; гипсіпа роіііі.
2) Аяяегея яеггаіі, ипо сііаііо сгаяяі.
ТЕТЕРЕВЪ, тетеръ, тетерка. Теігао
іеігіх. Глухой тетеревъ, Іеігао. Тетере-
виный , ~ тетеревый , тетерій , іеігаопія
Іеігісіз.
ТЕТИВА. Аегѵиз. Натянуть тетеву у
лука, пегѵиш агсия іпіепйеге. 2) 8сария,
дио ясаіагит ^гайив иііипіиг.
ТЕТКА, тетушка. Атііа, таіегіега.
Тнткинъ, атііае, таіегіегае.
ТЕТРАДЬ. СЬагІае )ипс.1.т, ріа^ріі®.
Въ тетрадяхъ, пои сотрасіиз.
ТЕЧА, течка. Айреіііив соііия; Іетрия
айреііііопія соііия; Іетрия, дио Ьеяііае ай-
реіипі соііит. 2) Тетрия, дио поп пиііа
апітаііит »;еаега ех ииа ге§іопе іп аі-
Іегат ті§гаиІ.
ТЕЧА, течь. ЕГЙиѵіипі. 2) Тгапзтіяяіо
Іідиогіз. Течь въ суднѣ, паѵі^іит гітат
а§іІ, ЬаЬеІ. Теченіе, сигяиз, Іаряия. Т.
405
ТЕШ
тиг
406
рѣки быстрое, гарійиз сигзиз Литіпіз.
По теченію рѣки, атие ргопо ; Яитіпе
весипйо. Т. звѣздъ, сигзиз, тоіиз зі«1е-
гііпі- Направить куда теченіе, спгзит
аіідио бігі^еге. Т. солца, аоііа сигзиз а.
сігсиііиз. Избрать куда точеніе, іи рагіѳш
Яиеге. Рѣка, принявшая другое теченіе,
іп аііигп сигаиш сопіогіиз еі «Іебехиз
апзиіа. Рѣка Араръ течетъ такъ тихо,
Что иа можно замѣтить злазами, въ ко-
торую сторону имѣетъ теченіе, Яитеи
Агаг еаі іисгеШЬШ Іеиііаіе іи иі осиііз,
іи иігат рагіет Йиапі, дийісагі пои роззіі.
Ь) Я далъ свободное теченіе мыслямъ,
тобіІаЬат пи^агит пеасіо диій. Дать сво-
бодное теченіе слезамъ, іоіит ае Іасгішіз
ігайеге; Іасгішіз іп«3и1§еге. 2) Сигаиа,
«Іесигзиз. Теченіе временъ, Іетрогит
сигаиа, «Іесигзиз. Т. жизни, ѵіі® сигзиз.
Т. дѣлъ, гегит сигзиз; гегит огйо. Оста-
навливать побѣдителя среди теченія
его побѣдъ, сигзшп ѵісіогіз тогагі. Въ
теченіи двухъ лѣтъ совершилъ многія
славныя дѣла, іи сигаи «Іиогит аипогит
тиііа е^ге^іа Гасіа сопГесіі. Во все те-
ченіе своеіі жизни не чувствовалъ бо-
лѣзни, іоіо тііае сиггісиіо пиііо тогЬо 1а-
ѣогаѵіі, пипдиат іп тогЬо Гиіі. Прервать
теченіе благоуспѣшества, сопііпиге ге-
гиш Геіісііаіі ІаЬет ітропегё. Течецъ,
.81, сііиз пипііиз, сигзог. Течь, см. Теку.
ТЕША, тешка. Рагз різсіз а ЬгаисЬііз
издие асі апит.
ТЕШУ. Аасіаге, йоіаге. <1е«1о1аго, <1е-
Гогтаге. Тесать камень, Іарідет «ІеГог-
таге. Т. бревно, ііртит азсіаге. Тешусь,
азсіагі, «Іоіагі, деГогтагі.
ТЕЩА. 8осгиз. Тещинъ, а«1 зосгит
регііпепз.
ТИТА. Ѵох, диае а«1ѵосаіі<1із апзегіЬиз
айЬіЬеіиг.
ТИГРЪ. Ті§гіз. Тигровый, іі§гіпиз.
Тигрова кожа, сиііз (реіііз) іі§;гіиа; іі"гіз
іпйиіз зіаі іі^гіз Сіаий. Кошка на подобіе
тигра испещренная, саінз іі^гіииз. Ис-
пещрять подобно тигру, $раг§еге ша-
сиііз іідгіпіз. Подобно тигру испещрен-
ный, іі^гіииз. Тигрово сердце, аиітиз
Гегиз, ресіиз :тгоііе.
ТИКАНЬЕ. Ѵох, зіЬіІиз рісі. Тикаю,
зіЫІаге иі рісиз.
ТИКЪ. Рапииз Ііпеиз Ьіііх. Тиковый,
е раппо Ііиео ЫІісі.
ТИМОНЪ. См. Тминъ.
ТИМОѲЕЙ. ТітоіЬеиз.
ТИМПАННИЦА. Тушрапізігіа, диое
риізаі іітрапит. Тимпанъ, іутрапит.
ТИМѢНІЕ. (81.) Еосиз Іітозиз, Іітиз,
соеиит. Тнмѣнный, Іітозиз, Іиіиіеиіиз.
Тина, Іітиз, соепит; зоіит иіі§іиозит;
іегга раіизігіз. Въ этотъ мѣстѣ непрохо-
димыя тйны, Ьос іп Іосо езі зоіит иіі^і-
позит іпассеззит , ітрегѵіит. Тинис-
тый, іітозиз, Іиіиіепіиз. Ты вязнешь,
тонешь все въ той же тинѣ, іп еойет
Іиіо Ьаезііаз. Тинный, Ііші, ссепі. Тино-
ватость, Іітозит. Тиноватый, тиноватъ,
раиіиіит Іітозиз. Вода тнновата, адиа
раиіиіит Іітоза езі.
ТИПОГРАФІЯ. Ойсіиа Іуро^гарЫса.
Типографскій, Іуро^гарЬісиз. Типограф-
ское искусство, агз Іуро§гарЬіса. Т. ста-
нокъ, ргеіит іуро^гарѣісит. Заставка у
типографовъ, <і§ига Іуро^гарЬіса. Типо-
графскія ошибки, ѵіііит ІуроІЬеіад зрЬакпа
ІУРо§гарЬісит. Типографщикъ, типо-
графъ, Іуро§ррЬиз. Типографщичій, іу-
ро^гарЬі.
ТИПУНЪ, Согуза, рііиііа. Снять т. у
курицы, согугат §а11іпж еѵеііеге. Ти-
пунъ тебѣ на языкъ! ара^е зіз, таіиз ѵа-
іез я. таіа ѵаіісіиапз! ѵеііт Іі§иа іиа риз-
іиіезсеі! Типунѣю, рііиііат папсізсі.
ТИРАНСКИ. Тугапиісе, сги«1еіііег.
тис
тит
408
407
Тиранскій, іугаппісив, сгийеіів, іттапів.
Тиранство, впрегЬа Нотіпаііо, йотіиаіпв;
сгшіеіііав. Тиранствованіе, можно выр.
гл. тиранствую, евве іугапит, а^ете, все-
ѵіге. Тиранъ, іугапппв; вирегЬив. Тира-
ню, іуганпит а§еге, «^(Іеіііаіет ехег-
сеге іп аіідиет.
ТИСКАНІЕ. Сотргеввіо, ітргеввіо. 2)
Ехвсгірііо рег іуров. Тнскаю, сотрт^еге,
сотрітеге. Тискать платье въ сундукъ,
ѵевіѳв іи гізсит ровііав сотргітеге. Т.
глину въ Форму, аг^іііат іп Гогтат сот-
ріи^еге. 2) ЕхвсгіЬеге рег іуров. 3) Тис-
нуть монету, ві^паге, сийеге, Гегіге то-
пеіат. Тиски, ргеіит, геііиасиіит- Пе-
реплетныя тиски, ргеіит ЬіЫіоре^і. Сле-
сарныя т., та]огі.ч, тіпогів то<1і геііпа-
сиіит ГаЬгі сіаивігагі. Положить салФет-
ки въ тнскн, тарриіав ргеіо виЬрсеге.
Вынуть кшпгу изъ тисковъ, ІіЬгит е ргеіо
ехітеге.—Быть въ тискахъ, ап^ивііив ве
ЬаЬеге, іи ап^ивііа, іп ап^ивііів сопвіі-.
іиіит евве. Брать кого въ тиски, аіі-
диет веѵегіввіте соёгсеге; іп ап^ивііа
сопвіііиеге. Тнснѣніе, ві^паііо. 2) ЕіІ іііо
(ІіЬгі). Второе т., весипсіа есііііо. Тисне-
ный, тнгіпутый, ві^паіив, сивив, ргеіо
внідесіив. Т. аистъ для сиравки, ріадиіа
ѵіііогит ІуроІЬеі® етешіапйогит саиза
ргеіо яиідесіа. Тискомъ, ѵаійіе.
ТИСЪ. Тахив Ьассаіа. Тисовый, іахі
Ьассаі® в. е іахо Ьассаіа. V
ТИТЛА и ТИТЛО. СотреийіиЬ всгі-
Ьёпйі в. всгіріиг®, ві^іа (огит). Писать
подъ титлами, сотрепйіозо всгіЬеийі ме-
лете иіі, поіаге, всгіЬеге (аё аіі. XIV).
ТИТУЛЪ. Тііиіив, потеп, айреНаІіо.
Т. консульскій, іііиіив сопвиіаіив. Т. цар-
скій, геііит потеп арреііаііо ге^ів. Но-
сить титулъ, пмѣноваться имъ, арреііагі.
Приписать кому т. царя, ге§ет аіідиет
арреііаге. Имѣть только титулъ, Іііпіо
іеппв Гип&і (8иеІ.). Титулую, іііиіит,
Ьопогів потеп ІгіЬиеге аііспі. Какъ его
титулуютъ? дио Ьоиогів потіпе огпаіиг,
айреііаіиг? Оиів е]ив еві іііиіив? Титу-
лярный совѣтникъ, іііиіит §егепв сопві-
Ііагіі.. Титулярникъ, списокъ чиновнымъ
особамъ, аппаіев та^івігаіит; іііиіогит
іпёех.
ТИТКА, титечка. Раріііа. Титечный,
раріііаэ.
ТИХІЙ, тихъ. Оиіеіив, ігапдиіііив, Іа-
сііив, вііепв. Въ тихую ночь, вііепііо
посіів. Тихая вода, ади® іттоі®. Чѣмъ
глубже рѣки, тѣмъ онѣ текутъ тише,
аіііввіта диаедие Оитіпа тіиіто вопо
ІаЬипІиг. Вести тихую жнзиь, диіеіе ѵі-
ѵеге, ѵііат а&еге. Тихая рѣка, атиів
вейаіив. Тнхяя роща, петив іасііит. Ь)
Ьепів, тоШв, рІасШив, тііів, сіетепв. Ти-
хій, спокойный сонъ , ріасійпв, Іепіе
вотпив. Тихая смерть, ріасійа тогв. Ти-
хій вравъ, іп^епіит ріасйіит; іп&епіит
тоііе, Іепе. Дарій отъ природы былъ
тихъ и кротокъ, егаі ІІаГіо тііе ас ігасіа-
Ьііе іп^епіит. Онъ тихъ какъ ягненокъ,
еві тііів тапвиеіив иі а^пив. Т. зефиръ,
ХерЬугив в. Гаѵопіив ріаскіив. с) 5пЬтів-
вив, виЬргеввив. Тихій голосъ, ѵох зиЬ-
ргевва. Тихая рѣчь, огаііо іеиів. Тухое
пристанище, рогіпв диіеіив, ІгапдиіІІив.
Тихое море, таге ріасійит; таге расі-
Всит.Итти назадъ тихимъ тагомъ,тосіісе
зе гесіреге. Когда тихая погода, во время
тихой погоды, іасііо са'Іо. Тихое (безъ
шуму) теченіе рѣки, іасііив сигвив.
ТИХНУ. Сабеге , гетіііеге Боль
тихнетъ, сіоіогев гетіііипі. Вѣтръ тих-
нетъ, ѵепіив сайіі, гетііііі. Тихо, диіеіе,
ігапдиіііе, ріасійе, Іепіе. Течь тихо,
Іепіе Пиеге. Говорить т., ріасіёе Іодиі.
Иттн т., ріасісіе іге. Ь) йиЬтівве «Іісёге,
409
тих
ТЛЕ
410
іепіив бісеге, ѵосет впЬтіІІеге . Очень
тихо ходить, ІапІІБЗіте іпсебеге. Тохонь-
ко, Іепіе, Іепіо ^габи. Ходить т., §;гайит
вииш тіпиеге. Стучи тихонько, риіва
ріасібе. Итти Т., такъ чтобъ нельзя бы-
ло слышать, виврепзо §га<1и іге. Говори
т., чтобы не подслушали, йіе Іепіив , пе
диів поз аибіі. Ударить кого , т., Іеѵі
ісіи регсиіеге. Поставить что тнхо иа
зеиь, тоііііег Ьиті ропеге. Потихоньку,
Іасііе 8. Іасііит аЬіге.
ТИХОСТЬ. 8і1епІіит, Ігашрііііііаз, 1е-
пііав, сіетепііа, тапвиеіибо тогпт, іи-
&епіит тііе.
ТИХОХОДЪ. Вгабурив. Тнх. трепа-
лой, Ьг. Ігібасіуіив; двупалой, Ь. Ьі<1ас-
Іуіив.
ТИПТАТО- См. Тихиу. Тише, Іопііик
ріасібіив, Іеѵіогі ісіп. Ходите тише, іп-
себав Іепііив. Тише ѣдешь, дальше бу-
дешь, Гееііпа Іепіе; шеііог еві сопзиііа
Іаніііаз, циат Іетегагіа ееіегііаз. Поти-
ше, ие горячитесь, ріасібе сіетепіег,
ци®во; Ьоиа ѵегЬа, чиаево; пе в®ѵі Іапіо-
реге. Тишина, ІгаициіІІіІаз. Т. моря, Ігап-
циіііііаз тагів; таіасіа. Въ этомъ госу-
дарствѣ царствуетъ совершенная тиши-
на , Ьос ге^пит витто Ггиііиг оііо; іп
Ьос ге^по виттит ѵі^еі оііит. Тиш-
комъ, изъ цѳдтиха, изъ подтишка, Іасііе,
віпе зігерііи, оссиііе, сіат Іесіе. Тишь,
зііепііит, ІгапдиіШіаз.
ТІУНЪ, Ішіех ргоѵіпсі®. 2) ОГВсіогит
тарзіег, абтіввіопит агЬііег. 3) Ргіпсерв,
сариі (арші циазбат соіопіав 8іЬегіж). Ті-
унскій, уийісін ргоѵіисі® 8. ргжГесІі сигі
біеипбо іи ргоѵіпсіа; оГПсіогит та&івІгі;
ргіисіріз.
ТКАЛЬНЬІИ. Техіогіив. Т. станокъ,
уи^ит Іехіогіит. Т. человѣкъ, габіиз
іехіогіиз. Ткальня, Іехіив, Іеіа, Іехіига.
Тканіе, Іехіиз. Тканый, Іехіиз. Ткань,
Іехіив, Іеіа. Тканье, Іехіит аса ѵагіаішп.
Ткацкое полотно , §епив Ііпіеі, чиоб еві
виЫіІіив еі Іаііив, <ріат ѵи!§аге. Ткачес-
скій, Іехіогів. Ткачество, Іехігіпа; ага
Іехіогіа; агв Іехешіі. Ткачиха, ткальщи-
ца, Іехігіх. Ткачь, ткатель, іехіог, Іехіог
Ііпіеогит. Тку, Іехеге. Прилежно ткать,
заниматься тканьемъ, вішііове Іехеге
Іеіат. Т. ленты, Іаепіав Іехеге. Т. пѣснн,
ві., Іехеге Іашіев, ргжеопіа; бі^пе ееіе-
Ьгаге ІаибіЬив. Ткусь, Іехі. .
ТЛЕТВОРНЫЙ, тлетворенъ. Регпісі-
ози8, ехіііовив, ревіііепа, тогІіГегиз,1еІа1ів.
ТЛИТЕЛЬНЫЙ, тлнтеленъ. Соггит-
репбі ѵіт ЬаЬепв, риігебіпет абГегепв.
Тлѣніе, риігебо, соггирііо. Тлѣнность,
сопбіііо оЬпохіа іиіеггііиі. Тлѣнный, тлѣ-
ненъ, риігебіпі, іпіегііиі оЬпохіив, Лпхив,
сабисив, Ги^ах, Гга^ііів. Все въ мірѣ ско-
ропреходяще и тлѣнно, гез Ьитапш
випі Лих® еі сабисж. Тлѣиъ, соггпрііо,
соггиріеіа, соггиріиш. Тлѣю, риігезсеге,
рпігебегі, соггитрі. Платье отъ ле-
жанья въ сырости тлѣетъ, ѵевіев Ьишоге
риігевсипі. 2) (Ліясеге, Гшпаге. Сырыя
дрова не горятъ, а тлѣютъ, Іі^па Ьишіба
Гитапі, топ агсіепі. Тлѣюсь я тлюсь,
ёіізсеге, Гитаге, Гитит етіііеге. Уголья
тлѣютъ, не горятъ, сагЬопе, поп агііепі,
Лаштат поп сопсіріипі. Дрова тбЯ^во
тлѣются , 1і§па зоіитшоііо Гитит етіі-
Іипі. Тлю, регбеге, резвит баге. 2) Сог-
гитреге, бергаѵаге. Тлятъ обычаи блага
бесѣды злы, таіа сопзогііа Ьоиов тогев
соггитрипі. Т,ля, риіог, риігебо, гиЬі&о.
ТМА.!епеЬг®, оЬвсигііав. Густая т.,1е-
пеЬгае сгавв®. Разсѣять, разогнать тму,
ІепеЬгав бівреііеге. 2) Мугіав, питегиз бе-
сет тііііит, бесет тіііа. 3) МиІІіІийо іп-
питега зресіапііит соттбіш іпІегГпіІ.
ТМИННЫЙ. См. Тмочисленный.
ТМИНЪ, ТИМОНЪ. Сшпіпит; еагит
411
ТИМ
тов
412
сагѵі (Ьіпп.). Тминный, тимонный, си-
тіпаіиз. Хлѣбъ тм., рапіз сптіпаіиз. Т,
сыръ, сазепз, сптіпаіиз, сшпіпо сопЛіІиз.
Тминная водка, зісега ситіпаіа.
ТИМОРИЦЕЮ и ТМОРИЧНО. Ое-
сіез тііііез; зюріззіте. Тморичный, Ле-
сет тіІІіЬиз сопзіапз. 2) ІипитегаЬіІіз,
іипитегиз.
ТМЮ. (81.) ОЬзсигаге.
ТО. См. Тотъ.
ТО. Рагіісиіа , дна! Іаііпе поп ехргі-
тііпг. Ежели здоровъ, то ко мнѣ от-
пишешь вѣрно, зі Ьепе ѵаіез, сегіе аЛ ше
зсгіЬез. Если вы этой деревни не ку-
пите, то я ее куплю, зі іи Ьос ргжбіит
поп етегіз, а^о етат.
ТО-ТО. Ы ірзпт. То-то и ему хотѣ-
лось, і<1 ірзиш іііе дподие ѵоіиегаі, Вотъ
то-то и бѣда, іп Ьос зиттшп геі Ліз-
сгітеп езі; іп Ьос иіспз Іаіеі.
ТО—ТО, МоЛо—тоЛо, пипс — пппс,
З'аш— )ат. То говоритъ да, то говоритъ
нѣтъ, тойо аіі, шо<1о пе^аі. То сюда, то
туда, пппс Ьис, пипс іііпс. Любуясь
прыткимъ конемъ, то тѣхъ, то другихъ
выпереживаетъ, асгі ^аиЛеІ едио, ]атдие
Ьоз сигзп, ]ат ргаеіегіі іПоз.
^^ГОБОЛЕЦЪ. (81.) Рега разіогісіа.
ТОВАРЕЦЪ. Мегх рагѵа; тегсіто-
піпт рагѵиго.
ТОВАРИЩЕВЪ, товарпщенскій. зосіі,
СОП5ОГІІ8. Товарищество, зесіеіаз. Всту-
пить съ кѣмъ въ товарищество, зе соп-
Зпп^еге; зосіеіаіеш іпіге, Гасеге сит аіі-
дио; зии^і сит аіідпо. Быть съ кѣмъ въ
товариществѣ, а1ісп|из зосіпт еззе. При-
нять кого въ товарищество, аіідиет зіЬі
зосіит афип^еге. Веселый товарищъ,
соп^егго ІеріЛиз. Товарищъ, зосіиз, соп-
зогз. Т. въ пути, зосіиз іііпегіз. Т. въ
ученіи, сопЛізсірпІиз.
ТОВАРНЫЙ. Мегсіз. Т. анбаръ, Ьог-
геит, гесеріасиіит тегсіЬиз. Товаръ,
тегх (объ искуственныхъ произведені-
яхъ). Хорошій, дурной товаръ, тегх рго-
Ьа, ітргоЬа. Фальшивые, ненастоящіе
товары, шегсез Гаііасез. Ввозить това-
ры, тегсез іпѵеЬеге, ітрогіаге. Мѣ-
лочные товары, тегсез тіппіае. Плохіе
товары, ѵіНогез тегсез. Мѣнять товары,
тегсез регтиіаге. Лавошникъ хвалитъ
своіі товаръ, іаибаі ѵепаіез диі ѵиіі ех-
ІгиЛеге тегсез. Изъ кипы выкладывать
товаръ, тегсез ехреЛіге. Сбыввть товаръ,
тегсез ехігибеге, ехі^еге. Ь) Съѣстный
товаръ, тегх езсиіепіа. Т. зеленщи-
ковъ, оіега. с) Согіпт. Подошвенный
товаръ, согіпт зоіеіз ГасіепЛіз зегѵіепз.
2) Оііт: Гаспііаіез, Ьопа. Большой рас-
ходъ на этотъ товаръ, ехреЛіІа еі Гасіііз
езі Ьщиз геі ѵепЛіІіо; соттоЛе еі Гасііе
Ьос ѵепЛіІиг; гее езі ѵешіііііііз. Лежалый
товаръ, тегсез оЬзоІеІа;; зііи іпиіііез.
ТОГДА. Тит, Іит Іетрогіз; іііо Іет-
роге; іііа аеіаіе. Тогда-то онъ восклик-
нулъ, іпт ѵеге ехсіатаѵіі. Тогдашній,
ііііиз Іетрогіз з. азіаііз. Т. консулъ, Іпт
Іетрогіз сопзиі.
ТОГОРАДИ. Ео, еаге;оЬеат гет;
іЛео, іЛсігсо, ргоріегеа. «
ТОГУСТУНЪ. Еопісега сапсазіса.
(Раіі.).
ТОЖЕ И ТОЖЕ. Тит Іетрогіз.
ТОЖЕИМЕННЫЙ. Со^потіпіз, едиз-
Лет потіпіз.
ТОЖДЕСТВО и ТОЖЕСТВО. Коніі-
піз спт аііо іп эі^пібсаііопе соттппіо.
2) Вез еабет.
ТОЖЪ. См. Тожде.
ТОЙ, тотъ. Із, еа, іЛ, іііе, Ша, іПпЛ.
Тотъ, который, дпі, дпісппдие. Всѣ тѣ,
кои, диісипдие. Онъ т. самый, про ко-
тораго я съ вами говорилъ, езі із ірзе,
той
тол
414
413
де дио іесит Іосиіиз еит. Тотъ и дру-
гой, иои8 еі аііег, иіегдие; иииз еі ііет
аііег. Тотъ часъ, віаііт, соиГевІіт, іііісо,
ехіетріо. Онъ т. ч. сюда придетъ, віа-
ііт Ьис ѵѳпіеі. Отъ этого до того вре-
мени, іп<1е издие. Оставъ, тотъ часъ же
иду, отіііе, ]ат абего. До того что, из-
дие ео, иі. Безъ того, аіііег. Толковать
въ ту силу, что... віс іпіегргеіагі, иі. За
тѣмъ, ргагіегдиат или можно выр. чрезъ
ехсеріиз. Передъ тѣмъ, апіе, апіеа, ап-
ІеЬас. Это случилось не за долго передъ
тѣмъ, Ьос раиіо апіе еѵепіі. Съ тѣмъ, еа
Іе^е з. сопбіііопе , иі. Съ т. чтобъ ты
меия подождалъ, ііа Іапіеп, иі те ргге-
віоіегіз. Съ т. чтобъ послѣ не писать бо-
лѣе^, виЬ еа сопбіііопе пе диі<1 розіеа
всгіЬегеІ. Открою эту тайну съ тѣмъ,
чтобъ вы никому ея не сказывали, аре-
гіат ІіЬі осспііа бшптобо еа Іапдиат
тузіегішп іепеаз. Потому что, диопіат,
дпоб; дпіа. По томъ, беіпбе, беіп, роэі,
розіеа. Я прежде пришелъ, по томъ
онъ, еро ргіог ѵепі; еі іііе рові те.
ТОЙЖДЕ п ТОЙЖЕ. Ібет.
ТОКАРЕВЪ. Ай Іогпаіогет регііпепв.
Токарный, ай Іог; рег. Токарная работа,
орпз Іогпо Гасіит; орпз іп в. ех Іогпо
регГесІиш. Токарный станокъ, тасЬіпа
Іогпаіогит. Токарное искусство, аг$ Іог-
паіогит. Токарня, оГОсіпа Іогпапіів. То-
карство, аг8 Іогпаіогпт. Токарь, Іогпаіог
іогпапз.
ТОКМАРЬ, токмачъ, токмарикъ, ток-
марчикъ. Тшіісиіа, різііііит.
ТОКМО. См. Только.
ТОКЪ. Кіѵиз. 2) Еіихиз. Т. слезъ,
гіѵпз іасгітагит. .3) Агеа. 4) Агга апси-
раіогіа.
ТОЛИКІИ, голикъ. Тапіиз. Толнкое
терпѣніе, Іапіа раііепііа. Толикой трудъ,
Іапіиз ІаЬог. Толино, Іапішп. Толикожды,
Іапіібет, Іапіитбет, Іоіібет.
ТОЛЮ. 8ів1еге, ехріеге, зебаге.
ТОЛКАНІЕ. Рпізиз, риізаііо. Т. въ
дверь, риізаііо 6. риізаііо ]апия. Толкачъ,
толкачикъ, різііііит. 2) рпі аІеЬазІгит
сопіипбіі. Толкаю, реііеге, риізаге, іип-
беге. Толкнуть кого локтемъ, аіідиет
сиЬіІо реііеге, виЬтоѵеге. Т. кого подъ
бокъ, ісеге аіідиет а Іаіеге; реіеге та пи
а Іаіеге. Т. ногою, ребе оіТепбеге. Т. ро-
гами, согпіЬиз реіеге. Т. слегка, Іеѵі
ісіи Гегіге. То, ударить корабль объ ска-
лы, паѵет абй^еге аб зсорніоз. 2) Риі-
Іаге , риізаге , реііеге Гогев. Толкаюсь,
толкусь, ее іпѵісет риізаге сиЬіІіз. 2)
Рпізаге Гогез. 3) ІНібі іп аіідиіб. Ко-
рабль толкнулся о камень, паѵіз іп зсо-
рпіпт ііііза езі. Толкнуться головою объ
дверь, сариі ГогіЬпз іііібеге. Т. бокомъ
объ столъ, Іаіив аб шепзат оіТепбеге.
4) Р. т. оііозе атЬпІаге , сігсптсигзаге.
Толкался по лавкамъ, отпез ІаЬегпаз
сігситспгзаѵіі. Толкнуть кого, чтобъ
упалъ, ітріп^еге аіідиет, иі сабаі. Т.
въ колодезь, ітріп^еге іп риіепт, іп
адпат.
ТОЛКОВАНІЕ. Ехріісаіиз, ехріісаііо,
іпіегргеіаііо. Какое нибудь (сколько пи-
будь похожее) толкованіе, дигесипдие
іпіегргеіаііо. Т. достаточное для пропо-
вѣдей, іпіегргеіаііо зиГйсіепз сопсіопіЬпз
аб рориішп ЬаЬепбіз. Толкователь, іп-
Іегргез, ехріісаіог, ехріапаіог, сошшеп-
Іаіог, епаггаіог* сопі'есіог (сновъ). Тол-
кованный, ехріапаіпз, ехріісаіиз. Толко-
витость, зпЫіІіІаз тепііз, за^асііаз. Тол-
ковитый, толковитъ, за§ах, зиЫіІіз, аг-
{гиіиз, асиіцз. Толковникъ, іпіегргез. Пе-
реводъ 70-ти толковниковъ, зеріиа^іпіа,
і. е. іпіегргеіез. Толковый, ехріісаііо-
пет, іпіегргеіаііопет сопііпепз. Толко-
415
ТОЛ
ТОЛ
416
вое Евангеліе, Еѵап^еііит ехріісаіит,
іііпвігаіит. 2) Р. т. ргийепв, иііга ѵи!»і
саріпга варіепв.
ТОЛКУ. См. Толкаю. Толкусь, см.
толкаюсь.
ТОЛКУ. Сопіиийеге, соиіегеге, диав-
ваге, ріпвеге. Толочь перецъ, рірег соп-
іиийеге. Т. сѣмя въ ступкѣ, риіваге вешеи
іп рііа. Т. чеснокъ, тоіііге рівііііо аіііа.
Толкусь, сопіппйі, соиіегі, ріпві.
ТОЛКУНЧИКЪ. Егоров.
ТОЛКУНЪ. Еіисіпв тіпиіі тагів. 2)
Сигѵатеп Гогтасів. 3) Рівііііит.
ТОЛКУША. Сариі соепае ѵагіів гайі-
сіЬив сопвіапв, диой сотііаіиг отпів %е-
пегів Ьассів; огівдие рівсіит соибііів.
ТОЛКУШКА. Рівііііит.
ТОЛКУЮ. Іиіегргеіагі, ехрготеге, ех-
ріісаге, ехріапаге, іііивігаге. Толковать
древнихъ писателей, ѵеіегев всгіріогев іп-
Іегргеіагі, соттепіагі. Т. сонъ, сои-
З'есіигат Гасеге вотпіі. 2) Ассіреге. Тол-
ковать въ добрую сторону, іи Ьоиаго
раѵіеш ассіреге, аедиі Ьопідие Гасеге,
сопвиіеге. Т. въ дурную сторону, веѵеге,
авреге, іи таіат рагіет ассіреге; таіе
іиіегргеіагі. Толкуюсь, ехропі, ехріісагі,
ехріаиагі.—Толкъ,всЬоІа, Йівсірііпа, весіа,
Гатіііа. Стоическій толкъ, йівсірііпа віоі-
сотит. Т. перипатетиковъ, Гатіііа регі7
раіеііспт. Основатель толка, ргіпсерв
всЬоіж; аисіог всЬоІве; ргіисерв еі рагепв
всЬоІае. Толковать какую рѣчь, на чей
счетъ, указывать па кого, сопГегге тег-
Ьпт іп аіідиій. Послѣдователи толка Пи-
еагорова, аввесіаіогев йівсірііпа: РуіЬа-
дога. Весіа. Россійскіе раскольники раз-
дѣляются па многіе толки, Ьаегеіісі Ков-
ьісі іи ріигев Йіѵібипіиг весіав. 3) Ехріі-
саіив, ехріісаііо, ехріапаііо. Сдѣлать сло-
ву пристойный толкъ, ѵесет, иі йесеі в.
иі ррг еві, іиіегргеіагі. Пе бояться пус-
тыхъ толковъ, гергеЬепвіопет ѵиіуі іпа-
пет поп геГогтійаге. 4) Саива, гаііо, іп-
ІеПі^епІіа , соттипів Ьотіпит вепвив.
Онъ говоритъ все съ толкомъ, гесіе аі-
дие огйіие отпіа Йісіі; аедиит Ьопит-
дие Йісіі. Въ этомъ сочиненіи нѣтъ тол-
ку, іп Ьос всгіріо іпіеііі^еиііа йевійегаіиг.
Сказать что съ толкомъ, аіідиій сіаге
регврісие Йісеге. Безъ толку, ииііо ог-
Йіие, сопГиве, регІигЬаІе.
ТОЛМАЧЕНЬЕ. Іпіегргеіаііо. Тол-
маческій, іиіергеіаіогів, іпіегргеіів. Толма-
чу, іиіегргеіагі. 2) Оиакіат іпіеііі^еге.
Толмачъ, іпіегргев, і. Тигсісив.
ТОЛОКА. См. Толоченіе.
ТОЛОКНО. Сопіиѵа (сепігііа), еі віс-
саіа аѵепа; Гагіиа аѵепасеа віссаіа.
ТОЛОКНЯНАЯ рыба. 8а1е сопйііив
рівсів соггиріив.
ТОЛОКНЯНКА. АгЬиІив, иѵа пгві
(I.іп п.). Т. зазубреная, аг. ииейо (І.іип.).
ТОЛОКНЯНКА. Т. ч. толокняная
рыба.
ТОЛОКНЯНЫЙ. Е Гагіиа аѵеиасеа віс-
саіа.
ТОЛОЧЕНІЕ. Ргосиісаііо Ггишепіі.
Толочу, сопсиісаге Ггигоеиіиго. Толочусь,
сопсиісагі.
ТОЛОЧЬ. См. Толку.
ТОЛПА, толпнща. (ІіоЬив, ссеіив, Іиг-
Ьа, а<рпеп, шиііііийо. Броситься въ сре-
дину толпы, іп тсйіат ІигЬат ве соп-
]ісегс. Раздвпиуть толпу народа, ІпгЬат
виттоѵѳге. Толпами., саіеггаііт. Къ не-
му бѣгутъ, стекаются толпами, ай еит
тиііі сонйиипі. Весь народъ толпою вы-
шелъ къ нему на встрѣчу, оЬѵіат іііі ве
сіѵііав еііийіі. Разсѣянный толпою наро-
да, гитогіЬив ѵиі^і ехаріапв. Толпюсь,
пародъ толпится' па плошадп, Гогиш ге-
Гегіит еві тиііііийіпе. Вести съ собою
417
ТОЛ
ТОЛ
418
толпу служанокъ, апсіііагшп §ге§ет «е-
сит (Т е г.).
ТОЛСТО. Сгавве. Толсто вить верев-
ку, сгаввив Гипет Іогдиеге.
ТОЛСТОБРЮХІЙ. Ѵепігіовпв.
ТОЛСТОВАТЫЙ. Раиіиіит сгавив.
ТОЛСТОГОЛОВЫЙ. Сарііо, Ьаго (рег
сопіет.).
ТОЛСТОГУБЫЙ. Сгаввів ІаЬіів.
ТОЛСТОКОЖІЙ. СаІІовив; сгавва сиіе,
сгавва реііе, сгавво согіо.
ТОЛСТОКОРЫЙ. Сгивіосив, согіі-
совив.
ТОЛСТОТА м ТОЛЩИНА. Сгав-
вііибо, бепвіІаВ. Т. тѣла, сгавзііибо сог-
рогів: оЬеяІав согрогіз. Доска толщиною
въ дюймъ, аввег ипит бі^ііит сгаввив.
Толстый, толстъ, сгаввив, бепвпв, оЬе-
зив. Т. человѣкъ, Ьото сгавпв, Ьото
оЬеві согрогів. Толстое сукно , раииив
беияив. 2) Сгаввіог. Толстый холстъ, ііп-
Іеит сгаввіив. Толстѣю, сгаввевсеге, врів-
севсеге, ріп^иевсеге. согрив Гасеге. Дере-
во толстѣетъ, агЬог сгаввевсіі. Толстякъ,
Ьото оЬезі согрогів. Итти въ толщину,
іи согрив іге. Кожа Бегемота черновата,
очень толста в изрѣдка усажена волоса-
ми, сиіів Нірророіаті виЬпі^га еі абто-
бит бсива, ѵіх рііів Іесіа еві.
ТОЛЧА. Міпиіав рагіісиіж соиіиві ра-
пів Ь.ів сосіі. Толченіе, сопіивіо. Телче-
ныіі, Іивив, сопіивив, сопігііив. Т. сахаръ,
васЬагит Іивит, Толчен, тоіа сопіивогіа.
ТОЛЧЕКЪ, Риівив, ісіив. Дадь кому
т., аіідиет ісіи Гегіге. Р. т. аиіеѵегіѳге,
типив аіісиі ргюгіреге.
ТОЛЩА. (81.) ОІеЬа, ^ІеЬа Іоггге. 2)
Сгаввііибо. Тяжесть тѣлъ соразмѣрна
толщѣ ихъ, ^таѵііав согрогит аб рогіі-
опет сопѵепіепв еві сгаввііибіиі.
ТОЛЬ и СТОЛЬ. Тат, абео.
Часть IV.
ТОЛЬКО. Тапіит, воіит; поп піві,
бшііахаі, Іапіиттобо, воііптобо. Только
человѣкъ имѣетъ разумъ, воіпв Ьото га-
Ііопе ргжбііив еві. Я это только видѣлъ,
а не слышалъ, Ьаес іаиіит апбіѵі, поп
ѵібі. О самомъ дѣлѣ не могу судить,
только въ томъ я увѣренъ, что ты ниче-
го не сдѣлалъ опромѣтчиво, бе ге піЬіі
роввит рібісаге, піві іііиб тіЬі сегіе
регвиабео, Іо піЬіі Іетеге Гесівве. У не-
го было всего только трое дѣтей, Ігев
отпіпо ІіЬегов вивсеріі. Македонянъ по-
бито только 16 человѣкъ, Масебопит
поп иііга вебесіт рогіегипі. Лабіевъ по-
клялся, что онъ возвратитсн въ лагерь
свой только побѣдителемъ мли не ина-
че какъ побѣдитель, ЕаЬіепив зигаѵіі, во
піві ѵісіогеш, іп савіга поп геѵегвигит.
Не только, но и, поп воіит, иоп Іапіит,
поп тобо, ѵегит еііат, веб еііат, веб
диодио. Онъ не только не смѣетъ дѣ-
лать, по даніе и помышлять, поп тобо
Гасеге, веб пе соцііаге (диібет) аибсі.
Не только не люблю его, по даже ве мо-
гу терпѣть, поп Іапіит поп еит ато,
веб еііат поп роввит і. е. атаго. Я не
только ихъ не хвалю, но еще ненавижу,
Іаиіит аЬевІ, иі івіов огпет, иі оов обо-
гіт. Если только, ві тобо. Литъ бы
только, тобо ві, биттобо.. Тотько
что не обѣщан золотыя горы, тобо поп
аигі топіев роііісеив. Позвольте только,
віпе шобр. Только что, піЬіі аііиб диат;
диіб аііиб диат (При чемъ выпускается
гл. Гасеге)., Онъ только спалъ = ничего
болѣе не дѣлалъ, какъ спалъ, піЬіі аііиб,
диат богтіІаЬаІ. Иногда сл. только не
выражается: Т. это говорю, Ьос бісо.—
Онъ только что пришелъ, соішпобе ѵе-
піі. Онъ только что хотѣлъ писать, тобо
апітит аб всгіЬепбит арреііего ѵоІеЬаІ.
Только что хотѣлъ за дѣло Приняться,
14
419
ТОМ
ТОМ
420
орив а^еДі ѵіДеЬаІиг; шоДо орив а^гев-
вигив егаі.
ТОМАРЪ. ОЫивит Іеіит сшп озвѳо
аД ехігетшп „ІоЬиІо.
ТОМИТЕЛЬ. Ѵехаіог, іогіог, іпвесіа-
іог, еха^ііаіог. Томительный, Гаіі^апз,
ДеГаІі^апв, сгисіапв, {ргаѵів, регтоіевіив.
Томленіе, ДеГаіі^аІіо, ѵехаііо, аГШсіаІіо,
сгисіаіив. Томленный, Гаіі^аіив, ДеГаІі^а-
іиз, ѵехаіив, аГНісІаІив, сгисіаіив. Томлю,
Гаіі^аге, ^еГаІі^аге, ѵехаге, Іогдиеге, сги-
сіаге. Томить голодомъ, аіідиет Гате
епесаге. Голодъ и жажда томила меня
Гатез еі вііів те сопГісіоЬаі, епесаЬаІ. Ни-
что столько непріятеля не томило, какъ
жажда, потому что большое число во-
оруженныхъ принуждено было пить изъ
одного оставшагося у нихъ родника, пі-
Ьііаедие диат вііів Ьозіет ГаІі^аЬаІ, сит
іп^епв тиІІііиДо Ьеііаіогит ипо геіідио
Гопіе иіегеіиг. Томить кого, аіідиет іпіег
врет еі таішп зиврепвит іеиеге. Т. ко-
го, заставить долго ждать, Іоп^іоге тога
аіісиі ІюДіит аДГегге; аіідиет оДіове сев-
вапДо епесаге. Т. во время наказанія,
1оп§а тогіе песаге. Томлюсь, Гаіі^агі,
ДеГаІі^агі, сопйсі, епесагі. Томиться го-
лодомъ, Гате соийсі. Т. жаждою, вііі
сопйсі, епесагі; агДепіег віііге. Томкться
духомъ, ап§і, весиш агДоге геі ювіиаге;
сопііиеге ве поп ровве Діиііив. Томно,
Іап^иіДе. Томность, Іап^иог, ІавзіІиДо, Де-
Гесііо ѵігіиш. Наконецъ отчаяніе превра-
тилось въ тихую скорбь и томность,
іапДет Деврегаііо іп іасііат соиІаЬев-
сепіет ігівііііат в. 1ап"погетдие апіті
аЬііі. Томный, томенъ, Іаи&пѳпв, 1ап§иі-
Див. Т. голосъ, ѵох Іап^иіДа. Томное ли-
цо, Дедесіив ѵиііив. Томные глаза, осиіі
еЬгіі, осиіі і^пет Гаіепіев.
ТОМПАКЪ. ТотЬасит. Томпаковый,
е ІотЬасо. Томпаковыя пряжки, йЪикв е
іотЬасо.
ТОМѢТЬ. Ьап^иевсегѳ , ѵігіЬиз ДеЬі-
Іііагі.
ТОНЕНЬКІЙ, тоненекъ. 8аІів Іепиіз,
ваіів ехііів, "гасіііз. Тонехонекъ, аДтоДиш
іепиіз, ехііів, ^гасШв. Тонизна и тонина,
Іепиііав, ехііііав, ^гасііііав. Тонкій, то-
нокъ, іепиіз, ехііів. §гасіІіз. Тонкая доска,
іаЬиіа Іепиіз. Тонкая бумага, сііагіге Іе-
пиііав. Сукно очень тонко, рапиив іепиів-
зітж Іехіог® еві. Это такъ тонко, что...,
е]ив геі Іапіа езі Іепиііав, иі. 2) Р. т.
зиЫіІіз, асег, асиіив. Тонкій слухъ, аигев
асиіае. Т. вкусъ, раіаішп виЫіІе, за»ах,
егиДіІшп. 3) Т. человѣкъ, саиіиз, саШДив,
ГгаиДі іпарегіив. Длинныя и тонкія но-
ги, сгпга ^гасііііта. Волкъ имѣетъ тон-
кое зрѣніе, тонкой слухъ, особенно тон-
кое обоняніе. Уставя ноздри свои про-
тивъ воздуха чуетъ издали запахъ пада-
лнща;Іирив ѵізи, аиДіІи, ітргітів оДогаіи
тиііит ѵаіеі. КагіЬив аД ѵегзиз ѵеиіит рог-
гесіів е 1ои°іпдио саДаѵегит Гоеіогет зеп-
Ііі. Тонкое разсужденіе, диДісіит іиіеШ-
^епвДітаіит ас роШит. Тонкая мысль, со-
^ііаіит агдиіе еі виЫіІііег. Тонкая тутка,
Гасеіе еі аг§иіе Дісіит. 4) Тонкій голосъ,
ѵох ехііів. Тонкій сонъ, зотпив Іеѵіз.
Тонко, іепиііег. Т, скласть стѣну, іепиі-
іег тигит ехзігиеге. 2) Р. т. виЫіІііег,
асиіе, саІІіДе, саиіе. Тонкость, іепиііав,
Тонкость, іепиііав, ^гасііііав; виЫіІіІаз. Т.
сукна, пітіа Іепиііав раипі. Т. кожи,
реіііа ехі§иі1ав. Т. женскаго стана, ти-
ІіеЬгів ^гасііііав, виЫіІіІаз. Тонкость обо-
нянія, пазиз ва§ах, ва^асііаз. Т. воздуха,
Іепие соеішп; ІідиіДит аегів. 2) ВиЫіІіІаз.
Сочиненіе со всѣми тонкостями искус-
ства, орпв витто агіійсіо регГесІшп.
Зкать въ тонкости искусства, агіет саі-
ІеГе ргоЬе ас риісііге. Всѣ тонкости язы-
421
тон
топ
422
ка, ошпез ѵегЬогшп Іерогев. Разсмо-
трѣть что въ тонкость, ассигаіе, яиЫі-
Іііег гет ехатіпаге.
ТОНКОНОГІЙ. Сгасііірев.
ТОНКОКОЖІЙ. Тепиі сиіе.
ТОНУ. Мег"і, йетогці, ДееіДеге, еиѣ-
війеге, ревеит іге. Камни на водѣ тонутъ,
Іарійов іп адиа ревешп еипі. Ледъ сталъ
худъ, многіе тонутъ, §Іасіее поп ат-
рііиз Гегі, тиіійѵііат іп ипйіе атіііипі; Гі-
піипі іп ипйіе, ѳхвііпцииіиг.
ТОНЧАВЫЙ. Масег, тасііепіие, ^га-
сіііа, ]ипсеив.
ТОНЧАЙШІЙ. Тепиіввітие, зиЫіІізві-
тив. Тончкна, іехішп іепие. Тонѣе іо-
пиіив, виЫіІіие. Тонѣю и тончаю, аі-
іепиагі. Ледъ тончаетъ, ^Іасіев аііепиаіиг,
Іідиевсіі. Тоню, іепиаге, аііепиаге, ехіе-
пиаге. Тонпть доску, аввегет іепиаге.
ТОНЯ, тонька. Рівсаіив. 2) Косое, иЬі
геііа засіипіиг.
ТОПАЗЪ. Торагіив. Топазовый, іо-
рагіі.
ТОПАНІЕ. 8иррІоеіо рейів. Топаю,
виррІоДеге реііет. Онъ съ сердцемъ
топнулъ о землю, ігаіие іеггагп реДе риі-
8аѵіі, регсиееіі.
ТОПИТЬ. См. Топлю. Топка, саіе-
(асііо. Т. печей, саі. Гогиасшп.
ТОПКІЙ, топокъ. Ьиіиіепіие. Топкое
мѣсто, зоіит иіі^іпоеит; іегга раіиеігіе.
Топкое болотное мѣсто, гдѣ опасно,
чтобъ стоя не увязнуть, а подавшись
впередъ не поскользнуться, Іосив иіі^іие
ргоіипйа, ійет аД §гаДит іпеіаЬіІіе, рго-
сеДепііЬиз ІиЬгісиз. Топкость, Іиіоеит,
соеповит.
' ТОПЛЕНІЕ. Ветегвіо, виѣтегвіо.
ТОПЛЕШЕ. Ілдиаііо, воіиііо. Топлен-
ный, саіеіасіив. 2) Ілдиейсіия, воіиіия,
Іідиаіия. Топлю, Детег^еге, еиЬтег^еге.
Топить судно, пауі"іит виЬтег^еге.
ТОПЛЫЙ. Іп адиа ровііив таДе-
Гасіив.
ТОПЛЮ. Саіеіасеге. Топить печи,
Гогпасѳв саіеіасеге. 2) ЕідиѳГасеге, воі-
ѵеге. Т. воскъ, сегат Іідиеіасеге.
ТОПЛЮСЬ. Метаете ве іи Яитеп, іп
адиат; іп адиів ехвііп^иі.
ТОПЛЮСЬ. СаІеВегі; ІідиеЯеге, воіѵі.
ТОПЛЮШКА. Віаеіа, диае пиііо іет-
роге іпіегтіево саіейі.
ТОПНУ, Мег»і, Детег^і, виЬвіДеге.
2) Н«88іаге. Здѣсь итти неудобно, топ-
нутъ ноги, Іиес ѵіа еві Іиіова, рейса Ііге-
вііапі.
ТОПОГРАФІЯ. Еосі ѵеі Іосогпш Дез-
сгірііо. Топографическій, аД Іосогшп Дев-
сгірііопет регііпепз. Топографъ, Іосо-
гшп Дезсгіріог.
ТОПОЛЬ. Рориіпв аІЬа. Тополевый,
рорпіі аІЬае. Топольникъ, рориіеіит,
вуіѵа рориіеа.
ТОПОРИКЪ. Рагѵа авсіа. 2) Всаіреі-
Ішп а. 8са1реІІи8. Топорище, тапиѣгіит.
Насадить топоръ на топорище, авсіаш
шаппѣгіо іпвігиеге в. авсіае тапиЬгіит
аріаге. Бросить топоръ за топорищемъ=
оставить все дѣло ради первой неудачи,
іигог езі розі отиіа регйеге паиіит.
ТОПОРКА. АІса агсііса.
ТОПОРНИКЪ. Сепив іпѵоіисгі' е согіо
іасіі, диоД аасіж асіеі а іі^папів іпДисііиг.
Топорный, азсію. 2) Топорная работа,
орив ГаЪгі іідпагіі. 2) Орив сгавяе еі іііе-
ріДе сотровііит. Топоръ, весигів; авсіа
(плотничій)л Обрубить топоромъ, авсіа
Доіаге, ехавсіаге. Колоть дрова топо-
ромъ, Іі^па авсіа БпДеге. Нѣмецкой то-
поръ, авсіа Ьіреппів.
ТОПОТНЯ. Сгаѵів вирріоеіо реДиш.То-
потъ, реДит вігерііив в. сгерііив, вопііив.
ТЛ лошадиный, вопііив рейиш едиогиш.
ТОПТАНІЕ, Ргоси1са{іо,оЫгііив. Тоц-
423
ТОП
ТОП
чу, саісаге, сопсиісаге, ргосиісаге, 4е"
сиісаге, ргоіегеге. Топтать траву, ЬегЬат
орргітете, аііегеге. Т. глину, агдіііат
рейе ргетеге. 2) Тегеге, паи Деіегеге.
Т. башмаки, саісеоз паи йеіегеге. Пѣ-
тухъ топчетъ курицу, содпиз саісаі а.
іпіі даіііпат. Топтать площадь, рег иг-
Ьеш а. Іоіа птЬе оііоаппі ашЬиІаге, ѵісоз
игЬіз оііозит регеггаге. Т. полъ, ІаЬп-
Іаіпт Ггедиепіі ііи ГоеДаге. Т. Переднюю,
заіпіаііопе Гипді; іп заіиіаіогіо Ьаегеге.
Топчусь, саісагі, ргосиісагі, ргоіегі; изп
йеГегі. Трава топчется, ЬегЬа орргіті-
іпг. Т. полъ отъ грязныхъ ногъ, ІаЬи-
Іаіппі зогДіДіз реДіЬиз Гаейаіиг.
ТОПЫРЕНІЕ. Ехіепііо ЬгасЬіогит;
зиЫаІіо, егесііо реппагит. Топырю, ех-
іепйеге.Тоиырить руки, таппа ехіепйеге.
2) Репцаа ІоІІеге, егідеге. Топырюсь и
топорщусь, йеѵезііѣиз: гідеге.
ТОПЬ. Тегга раіпйоза; зоіпт пііді-
позпт.
ТОРБА. 8ассиз сит аѵепа, диі аІІіда-
§аІпг сарііі едпі, пе, іііо ейепіе, ді а па
аѵепа <1І8]ісіапІпг. 2) Осипа согЬіа сит
орегспіо.
ТОРБАЛО. См. Поршень.
ТОРБАСЫ. Сепиа ргоііхагпт Ьгас-
сагигп а. Іопдіогпш Гетіпаііит.
ТОРГАШЪ. Саиро, диі тегсаіиг а
тегсаІогіЬиз, диой зіаііит ѵепдаі; ІаЬег-
пагіиа, іпзіііог (кто разноситъ товары).
ТОРГАЮ. (81.) Сагреге, ѵеііеге, ѵеі-
Іісаге.
ТОРГОВАНІЕ , Для торгованія. АД-
шегсаіигат ГасіепДат, ай педоііапйит.
Торговая казнь, торговое наказаніе, рапа,
диа дпіз отпіЬиз іпзресіапІіЬиз, іп Іпсе
еі осиііз сіѵіит аГйсйиг. Торговка, ѵеп-
Діігіх; Гетіпа, диа ѵепДепДі сапза ѵагіаа
тосгссб сігситГегІ. Торговая, тегсаіига,
тегсаіиз, педоііа, педоііаііо. Т. оптомъ
424
пли въ большомъ количествѣ, тегсаіига
тадпа еі соріоза. Т. мѣлкая, тегсаіига
Іеппіз. Торговля находится въ цвѣту-
щемъ состояніи, тегсаіига йогезсіі дио-
ІіДіе тадіз. Духъ торговли, зіийіит пе-
доііапйі. Сдѣлать запрещеніе по части
торговли, соттегсіа ргоЬіЬеге. Свобода
по части торговли, соттегсішп.' Свобода
т. относительно вывоза товаровъ, ейц-
сепйі роіезіаз. Дать кому такую свободу,
а1іси]из геі соштегсіит аіісиі баге. Тор-
говщпкъ, сапро, ІаЬегпагіиз. Торговпш-
ца, см. торговка. Торговый день, пипйі-
пае. 2) Т. человѣкъ, шегсаіог, педоііаіог,
саиро, ргороіа, іпзіііог, тапдо (который
поддѣлываетъ товары). Торговое дѣло,
гев ай тпегсаіигат, ай педоііит регііиепз.
Торговая счетная книга купцовъ, гаііопаіе'
тегсаіогіпт; гаііопез. Торговое условіе,
ГоеДиз тегсаіига сапза Гасіит. Това-
рищъ торговый, зосіиз, диі зе іи педоііо
сощипхіі, сопзогз; зосіиз (кто соединилъ
свой капиталъ съ капиталомъ другаго,
чтобъ получать половину барыща), га-
ііопе сит аіідио соп]ипс1из (Сіе.). Судъ
гдѣ рѣшатся торговыя дѣла, іийісіит
Йе саизіз ай тегсаіпгат регІіпепііЬиз йе-
сегпепз; іийісіит соттегсіі. Торговое
занятіе, педоііпт. Заниматься торгомъ,
подоііагі, тегсаіигат Гасеге; іп тегсаіига
ѵегіі (Рііп ). Торговый барышъ, тапдо-
піеиз дцаСзІиз. Торговая увертка, тапдо-
піит (подр. агіібсіит). Торговое общест-
во, зосіеіаз. Торговое мѣсто, Гогит ге-
гит ѵепаііпт; оррійит пипйіпагіит,тег-
саіиз. Т. мѣсто, куда многіе ѣздятъ, Гге-
диепз шегсаіиз. Объѣздить торговыя
мѣста, регадеге соттегсіа (Рііп.). Тор-
говая спекуляція, тегсаііо. Потерять
свои деньги на спекуляціи, респпіаш
ошпет іп шегсаііопіЬпз регйеге. Торго-
вый городъ, етрогіпт. Значительный
425
ТОР
ТОР
426
т. городъ, оррійшп, іп дио опіпів пе^о-
Ііаііо сопѵепіі. Цвѣтущій т. г., игЬв ст-
рогіе йогепііввіта. Торговая связь, зо-
сіеіав; диі яе іп пе^оііо согдипхегипі,
яосіі. Торгую, тегсаіигат Гасеге, педо-
ііагі. Тіздить куда торговать, яапр. Рим-
скіе купцы торгуютъ въ Галліи, Котапі
тегсаіогев а<1 Саіііат соттеапі. Торго-
вать чѣмъ, ѵепйеге йіѵепйеге, ѵепит
йаге аіідиій; ѵепаіе ЬаЬеге аіідиій. 2) Рго-
тіііеге аіісиі рго ге аіідиа. Хотѣть тор-
говать, аіідиій етріигіге. Т. домъ, рго
йото сегіат яиттат рготіііеге. Тор-
гуюсь, іпйісеге, ргеііит віаіиеге (о куп-
цѣ); Іісііагі, іісііаііопет Гасеге (на аук-
ціонѣ). Любить торговаться, ргеіішп ѵі-
Ііиз диат еаі еві оЯегге. — Торгъ, тег-
саіия , тегсаіига, сотгаегсіит. Отпра-
влять торгъ, тегсаіигат Гасеге. Т. шел-
ковыми товарами, кожами, тегсаіига зе-
гісагіа, согіагіа. Этотъ городъ отпра-
вляетъ большой торгъ пенькою, Ьаес
игЬв іп8І§пет, саппаЬіз соттегсішп
ехегееі. 2) Гогит гегит ѵепаііит. Итти
на торгъ, реіеге Гогит. Выступать съ
долгами изъ торговъ, сейеге Гого, сит
(тегсаіогев) поп віпі зоіѵепйо.
ТОРЕНІЕ, для торенія. Ай аззпеГа-
сіепйит.
ТОРЖАЕЕ. Мегсаіогев, педоііаіогея.
ТОРЖЕСТВЕННО. Коіетпііег. Со-
вершать праздничный день т., йіет Гев-
іит зоіешпііег сеіеЬгаге. Бракъ госу-
даря совершился т., ппрііае ргіпсіріз во-
іетпііег регасіае випі. Торжествеииый,
' торжественъ, зоіетпіз, Гезіиз, та^піГісив,
вріепйійив. Торжественное собраніе, са-
іив рпЫісиз, ссеіив ипіѵеіъаііз еі воіетпів;
ссеіив Ьотіпит та^ппв дпіѵіз. Дать тор-
жественное обѣщаніе, запсіе аіідиій рго-
шііеге, ро11ісег.і. Т. праздникъ, йіев Гезіпз;
воіетпе Гевіит. Торжественная колес-
ница, сиггпв ІгіитрЬаІів. Торжественный
въѣздъ, рошра ІгішпрЬаІів. Торжество,
Гевіит, воіетпе, ротра. Отправлять т. въ
знакъ, воіепшіа ІгіишрЬі, вирріесаііопет
сеіеЬгаге. Совершать т. спасительнаго
примиренія, сеіеЬгаге воіетпе ваіиіагів
гейііив сит Вео іп §гаііат. Торжество
добродѣтели, ІгіптрЬив, ѵісіогіа ѵігіиіів.
Торжествованіе, сеІеЬгаііо зоіетпів, йіев
Гезіі. 2) ТгіитрЬив, ѵісіогіа. Торжество-
ванный, воіешпііег, гііе сеІеЬгаіпв. Тор-
жествую, Гевіат рапе^угіт адііаге, 1и-
йовѵе рапедугіеов сеіеЬгаге, рпЫіса ееіе-
Ьгііаіе Гегіагі (тор. при многолюдномъ -
стеченіи зрителей, посѣтителей). 2) 8о-
Іетпііег сеіеЬгаге. Торжествовать день
рожденія государя, йіет паіаіет ргіп-
сірів воіетпііег сеіеЬгаге. Т. воспомина-
ніе чего, тешогіат аііеціив геі во-
іетпііег сеіеЬгаге. 2) Надъ кѣмъ, ѵісіо-
гіат геГегге, герогіаге йе аіідио; аіідиет
ѵіпсеге. Восторжествовать надъ непрі-
ятелями, ѵісіогіат герогіаге йе Ьозіе.
Добродѣтель торжествуетъ надъ поро-
ками , ѵігіив ѵісіогіат геГегІ йе ѵііііз.
3) ТгіитрЬаге, ехиііаге.
ТОРЖИЩЕ. Гогит гегит ѵепаііит,
етрогіпт. Кадмъ на торжищахъ съ ни-
ми возсѣдитъ, внемлетъ имъ, Сайтив
зейеі ипа сит’іів іп Гого, йаГорегат еогит
вегтопіЬив. Торжищный, Гогі, етрегіі.
Торжникъ, торговецъ, тегсаіог, пе^о- -
ііаіог, саиро, ргороіа іпзіііог.
ТОРИЦА, йрегдиіа агѵепвів- Тормч-
ный, врег^иі»! агѵепзіз.
ТОРЛУКЪ. РаІІавіа ріегососсив.
ТОРМАЗЪ. Мипіщепіит Геггеит іга-
Ьге. 2) КиГДатеп.
ТОРМОШЕНІЕ , можно выр. гл. Тор-
мошу. Нис еі іііис ІгаЬеге, Ьпс еі іііис
ѵеііеге, ѵеііісаге. 2) Моіезііат ехЬіЬеге;
опегі евве.
427
ТОР
тор
428
ТОРНЫЙ. Аедиив, ріапив (йе ѵіа).
ТОРОВАТОСТЬ. ІлЬегаІіІав, Іагёііав,
ргоііха еі ЬепеГіса паіига!; Іаг^Иіо (из-
лишняя). Тороватый, тороватъ, ІіЬегаІіз,
Іаг§ив. Торово и торовато, ІіЬегаІіІег,
Іаг^е ІіЬегаІіІегдие; Іаг^е. Не можно быть
тороватѣе, пешо йаі Іаг^гав.
 ТОРОКА, Еогшп ривіііит розііс®
рагііз ерійрріі, геЬиз аііщапйіз зегѵіепз.
ТОРОПКІЙ, торопокъ. Іп ехзедиепйіз
геЬиз ішрі^ег, зігепииз, диі Гевііпапіег
аіідиій а^іі. Торопко, Гевііпапіег, ргореге.
ТОРОПКО. Тітійе, Іітійо апіто, ра-
ѵійе.
ТОРОПЛЕНІЕ. Еезііпаііо, ргорегаііо.
Торопливо, Гевііпапіег, рггергореге. То-
ропливость, Гезііпаііо, ргорегаііо. То-
ропливый, торопливъ, Гевііпапв, ргоре-
гап8,ргавсер8, ргюргорегиз. Онъ человѣкъ
т., любитъ, чтобы все скоро было сдѣ-
лано, езі Ьото ргіесерз, ѵиіі иі отпіа
сеіегііег бапі, рега^апіиг. Тороплю, іт-
реПеге, зіігоиіаге, сосете; соЬогІаІіопе
іпсііаге. Торопить кого окончаніемъ дѣла,
аіідйет іпзіідаге ай гет бпіепйат. То-
роплюсь, Гезііпаге, ргорегаге, сигзіт
Гезііпаге. Торопиться домой, <1отит рго-
регаге. Т. итти, аіідио сигзіт Гезііпаге.
Т. въ чемъ не выждать надлежащаго
времени, пітіа аийасет евве. Не торо-
питься, дѣлать что, тойісе а^еге.
ТОРОПЪ. Апіпіиз йетіззиз, Ігерійаііо,
раѵог, Іітог.
ТОРОПЬ И ТОРОПЛИВОСТЬ, торо-
пость. Гевііпаііо, ргорегапіа, пітіа Гевіі-
паііо. Въ торопяхъ пе зналъ что отвѣ-
чать, пітІ8 Гезііпапз диій гезропйегеі
пезсіѵіі. Это произтло отъ его торопос-
ти, Ьівс аЬ е]иэ пітіа Гезііпаііопе ргоГесІа
випі.
ТОРОЦ-ЬЮ. РегІигЬагі, іп регІигЬа-
Ііопеш сопрсі; регсеііі. Онъ такъ оторо-
пѣлъ, что ни слова не могъ выговорить,
айео регіигЬаІиз езі, иі пе ѵегЬшп диі-
йет ргоіодиі роззеі.
ТОРАСЪ. Ейііиз ^Іасіаіив зсориіиз.
ТОРОТОРКА. Гіаггиіиз, Іодиах, Ыа-
Іего, ^аггиіа. Іодиах. Тороторю, йаггіге,
ГаЬиІагі, зегтопев сгейеге.
ТОРОЧЕНІЕ. Візііпсііо, ехогпаііо оре
(апіге. Торочу, огиаге, йізііп^иеге Іапіа;
сігситйаге ІітЬо. Торочусь, сігситйагі
ІітЬо.
ТОРФЪ. Тигіа, Іегга ІигГа.
ТОРЧАНІЕ. Ешіпепііа, рготіпепііа.
Торчмя и торчкомъ, гесіив, огесіиз.
Бревно стоитъ торчмя, Іі^пиго гесіит
зіаі. Торчокъ, диой гесіит зіаі. 2) Ех-
Ігетит Іаіегіз іп ігапзѵегзит розііі. Тор-
чу, етіпеге, рготіпеге, ехаіаге, рго-
(есіит е88е. Камни изъ воды торчатъ,
еаха адиа ехзіапі. Торчащее сучье деревъ,
раішііев агЬогит етіпепіез.
ТОРЪ или ТУРЪ- (81) Воз Гегиз.
ТОРЬН). 8е айзиезсегс, айвиейегі.
Наторѣла рука къ письму, тапив зсгі-
Ьепйо иля ай зсгіЬепйит айзиеГасеге,
Йп^еге, Гогтаге, сопГогтаге. 2) Регег-
гаге, сігсшпіге. Торить въ прихожей, іп
заіиіаіогіо Ьагеге. Т. дорогу, саісапйо
ѵіат адиат еі ріапат Гасеге. Торюсь,
ехзресіаге диій еіапіет.
ТОСКА. Апхіеіав, апхііийо, ап^ог,
аеіив. На него сильная т. напала, ѵеЬе-
тепе ап^огеит іпѵаеіі, еит Іепіаі. Тоскли-
во, апхіе, 8ОІ1ісіІег. Тоскливость, ап^ог,
апхіеіаз, еоііісііийо. Тоскливый, апхіиз,
зоііісііив. Тоскованіе, ап§ог, воііісііийо.
Тоскую, сопІигЬагі, регІигЬагі, зоііісііит
еззе; ап^і. Тосковать въ боли, въ печа-
ли, іп йоіоге аиіто ап^і.
ТОСТЪ. Ргоріиаііо.
ТОТЧАСЪ; тотъ. См. Той.
ТОФЪ, осадочной камень. ТорЬиз.
429	ТОЧ
ТОЧЕНІЕ. Ехасиаііо. 2) При точеніи,
іп іотпапбо. Точенный, асиіив, ехасиіиз.
2) Тогпаіив, іісіогпаіив, 3) Согговив. То-
чило, сов. 2) Тогсиіаг, (огсиіагіит, Іог-
сиіит, ргеіиш. Точильный, асиепйо, еха-
сиеийо, Іогпапйо вегѵіеп. Т. станокъ,
тасЬіпа Іогпаіогит. Т. камень, сов. То-
чильня, оГбсіпа сиіігіз асиепйів. Точиль-
щикъ, диі Гогсірез, сиіігов асиіі, еха-
сиіі.
ТОЧНО. (81.) Тапішп, воіит, піві. Ни
единый — точію, пес иііив — піві.
ТОЧКА. Орив Іогпо Гасіит, орив ех
іогпо регГесІит.
ТОЧКА. Рипсіит. Имѣть видъ точки,
циаві рипсіі іпзіаг оЫіпеге. Ь) Рипсіиіцт,
рипсііііит. 2) Рипсіит; іпіегриисіа ѵег-
Ьогит. Поставить точку, іпіегрип^еге.
Точка съ запятою, зетісоіоп. Двѣ точ-
ки, соіоп., 3) Точка времени, тотепіцт
іешрогів, рипсіит іешрогів.
ТОЧНЕХОНЬКО, такъ, вы отгадали,
зсііісеі, ііа гев езі; орііте, Іи диійет.
Точно, сит тахіте, Ьаий аіііег, Ііаий
весиз, сегіо, тахіте; ассигаіе, йііідеп-
іег. Онъ пришелъ въ то время какъ...,
ео ірво іетрого айѵепіі, дио... Вотъ т.
мой счетъ, пиіпшогит сопѵепіі пите-
гив. Т. такъ, какъ надлежало быть, ріапе
иіі Гасіит орогіиіі. Вы точно одного со
мною мнѣнія, ]ихІа гет тесит іепев. Я
знаю т. столько же, сколько и ты, ]ихіа
іесшп всіо. Онъ будетъ т. такой же,
какъ его дѣдъ, іп аѵі тогев аЬіІигиз
еві. Т. онъ сдѣлалъ это, Ьаий диіздиат
аііив Ьос Гесіі. Т. эта вещь принадле-
житъ, сегіо Ьжз гев езі теа в. тіііі. Т.
исполнить чье приказаніе, а1іси|и$ }П883
ассигаіе ехведиі. Т. столько, іоіійет от-
піио. Т. въ два часа, йиаЬив ірвів Ьогіз
аийіііз. — Точность, йііі^епііа, сига, ге-
1і§іо (добросовѣстность). Съ величайшею
ТОЧ	430
или со всѣю точностію, йііі^епііззіте
диат ехасііззіте, ассигаііввіте. Во всѣхъ
дѣлахъ его точность примѣтна, диійдиій
а^іі, іп отпіЬив зитта йііі^еиііа зепіііиг.
Онъ въ точности сдѣлалъ то, что ему
было приказано, тіЬі атрііив, диат іт-
регаіа Гесіі. Я не могу въ точности ска-
зать, сколько ихъ было, диоі Гиегіці,
сегіо йісеге педиео. Точный, точенъ,
)ивІив, раг, зітіііз, аззітіііз. Точная мѣ-
ра, іизіа тепзига. Эта вещь весьма точ-
на съ оною, Ькс гез іііі зітііііта езі.
2) Ргоргіиз', ірзе', йііі^епв, регйі1і§епз,
ехасіиз , геіі^іозиз. Вотъ точныя слова
его, ессе ііііиз ргоргіа йісіа. Точными
словами, ехргеззе; Ьів ірзіз ѵегЬіз; соп-
серііз в. йізсгііз ѵегЬіз. Получить отку-
да точное извѣстіе, сегішп пипіішп ас-
сіреге; сегіиз пипііиз тіЬі рогГегіиг.
Онъ во всѣхъ дѣлахъ своихъ точенъ,
диійдиій а§іІ, іп отпіЬив регйііі^епв в.
геідровіввітиз езі.
ТОЧУ. 8са1еге, зсаіигіге (бе Гопіе);
Гишіеге, ебипйеге. Точить слезы и сле-
зоточити, Іасгітаз евипйеге, ргоГипйеге
ргорсеге, Іасгітаге, Яеге.
ТОЧУ. Рппсііз ві&паге, поіаге.
ТОЧУ. Тогпаге, йеіогпаге, Іогпо Га-
сеге, регСсвге. Точить запонки изъ кос-
ти, огЬісиІоз іпййзіі ех овве .іогпаге. 2)
Асиеге, ехасиеге. Т. ножи, сиіігоз асиеге.
3) Соггойеге. Моль точитъ платье, ііпеа
ѵезіез соггойіі. 4) Ѵох зиіогит; Іеѵііег
азвиеге. Точусь, Іогпагі, йеіогпагі, асиі,
ехасиі; соггоДі.
ТОЧЬ ВЪ ТОЧЬ. Ріапе, репііиз, рег-
Гесіе іаііз. Онъ т. в. т. отецъ, раігет
зітііііийіпе ехзсгіЬіІ. Эта лошадь т. в. т.
моя, Ьіс едииз зітііііийіпе ргохіте ас-
сейіі.
ТОШНИТЪ. Нос паивеат Гасіі. Тот-
нится, паивеаге. Мнѣ т., паивео. Тошно,
431
ТОШ
ТРЛ
432
ивѣ тошно, паизео. Тошнота, ваизеа.
Прогнать , унять тошноту, паизеат іп-
ЬіЬеге, паизеаш зе<1аге, Шзсиіеге. Не-
большая тошнота, паизеоіа.
ТОЩАКЪ. См. Натощакъ.
ТОЩАЮ. Іпбгшшп Ггіегі; ѵігіЬиз <1е-
Ьііііагі. Желудокъ отощалъ, зІошасЬиз
ѵігіЬиз деЬіШаІиз еаі. 2) Масезсеге, ста-
сезсеге, таегезсегѳ. Лошадь отощала,
едина тасезсіі. Тощій, іеіиииз, ітргап-
зиз. Принять лекарство на тощей же-
лудокъ, ітрганзит ЬіЬеге, Ьаигіге те<1і-
еашепіиш. 2) Р. т. та^ег, тасііепіиз,
Іепиіз, агйіиз, ехіііз. Тощая лошадь,
едина шасііепіиа. Тощая земля, аоіиш
ехііе. 3) 81., іпаиів, Гиііііа, ѵапиз. Тоще-
глаголаніе, іпапіа ѵегЬа; ѵапиа аегто.
ТОЩНО. (81.) 8іи<1іоае, епіхе, іиіепіе,
ѵеЬетепІег.
ТРАВА. Сгашеп, ЬегЬа. Изъ травы,
^гатіпеиз. Поросшій травою, ^гатіпаеиз,
ЬегЬнІиз. Молодан трава, ЬегЬа Іепега.
Траву съѣдать, раасі (иі ѵ. дер.) ЬегЬаш
Траву коснть, §гатеп аесаге, «іеаесаге.
Лекарственныя травы, аішріісіа (сіиш),
ЬегЬае тейісае. Пить травы, роііопет ех
ЬегЬіа зитеге. Собирать травы, ЬегЬаз
днатеге, соііі^еге. Царство травъ, ге§-
пшп ЬегЬагит. Знать силу травъ, зсіге
роіеаіаіеа ЬегЬагшп (Ѵіг§.). Душистыя
травы, ЬегЬае Ьепе оіепіез, ойогаіае. Это
давно травою заросло, Ьос <1ш1ит оЫі-
ѵіопі ІгаЙіІшп езі.
ТРАВЕНЬ. Ргізсшп пошеп тѳпвів
аргіііз.
ТРАВИНКА, травка. НегЬиІа. Тра-
вистый, травнстъ, §гатіпозиз, ЬегЬозиз.
ЬегЬйІпз. Тр. выгонъ, ргаіит ^гатіпо-
зшп, сатриз «ргаттозиз. Травистыя ио-
ля, ЬсгЬійі сошрі (Сигі.).
ТРАВЛЕНІЕ. Ауііаііо, ѵепаііо рег
сапез. Травлю, беразсеге. Травить лугъ
скотиною, ргаіит ресоге іттіззо Ие-
разсеге. 2) А^ііаге, регаедиі рег сапез.
Траввть зайца, Іерогет рег сапез а^і-
Іаге. Т. волка, іттіііеге еапез Іиро з. іп
Іирит. 3) Ко<іеге,согго<1егѳ,его<1еге. Тра-
внть крѣпкою водкою мѣдныя доскн, Іа-
Ьиіаз аеиеаз гоііеге, егосіеге. Травлюсь,
Йеразсипіиг ЬегЬае; згаіпіпа. 2) Оііт:
ргоѵосаге а<1 сегіатеи. Травля, а^ііаііо
рег сапез.
ТРАВНИКЪ (описаніе растеній). Нег-
Ьагіит. 2) НегЬагіиз (травовѣдецъ). 3)
81., ЬегЬШит ргаіит.
ТРАВНИКЪ, Моіасіііа сиггиса,
ТРАВНЫЙ; травяный. Сгатіпеиз.
Травяныя сѣмена, зешіпа ЬегЬагшп. Тра-
вяной чай, іпГизит ІЬеае. Травяной
цвѣтъ, соіог ЬегЬасеиз, ЬегЬШиз. Травя-
наго цвѣту, ЬегЬівиз, ЬегЬасеі соіогіз.
Травяная садовая лягушка, гапа Іег-
гезігіз , гапа Іетрогагіа. Травная баня,
Ьаіпеит ЬегЬіз заІиІагіЬиз теііісаіит.
Травной сыръ, сазеиз ЬегЬіз сошіііиз.
Травной мѣшечекъ, подушечка, риІѵіИиз
ЬегЬіз заІиСагіЬиз геГегІиз. Леченіе трав-
ное, посредствомъ травъ, сигаііо рег
ЬегЬае заіиіагез. Травной сокъ, зиссиз
ЬегЬагит. Т. супъ, отваръ, )из ЬегЬіз
сопШІит. Травное лекарственное пнтьс,
оесосінт ЬегЬагит. Травное, лекарствен-
ное вино, ѵіпит тейісаіит. Травяное
Мѣсто, іосиз дгаттеиз, сатриз ЬегЬібпз.
ТРАВЯНАЯ блоха, ройпга.
ТРАВЯНИСТЫЙ. Сгатіиозпз, Ьег-
Ьозиз.
ТРАВОВѢДЕЦЪ. НегЬагіиз. Траво-
вѣдство, ЬегЬагіа, агз ЬегЬагіа. Траво-
вѣдственный, агііз ЬегЬагіа;.
ТРАВОСЛОВІЕ. НегЬагіа, Ьоіапісе.
Травословный, Ьоіапісез.
ТРАВЧАТЫЙ. Еіогідпз, НогіЬиз іп-
Іехіиз.
433
ТРА
ТРА
434
ТРАГЕДІЯ. Тга^оеШа. Писать траге-
діи , Іса^оедіав всгіЬеге. Представлять
трагедію, Іга"О!<1іаш а^еге. Трагикъ, роё-
іа Іга^ісив так. одно Іга^ісив; іга^оеіііа-
гшп всгіріог; Іга^огёив. Тригическій, Іга-
дісив. Т. актеръ, іга^огёив, асіог іга-
&ісив. Ь) Тгівіів. Трагически, Іга^ісе.
Кончиться т., Ігівісш ехіішп ЬаЬеге;
Ігівіі, тівего ехііо Сиігі,
ТРАГИКОМЕДІЯ. І’аЬиІа тіхіа; Іга^і-
сотоуііа.
ТРАКТАТЪ. ЬіЬег, всгіріит.
ТРАКТИРНЫЙ. ТаЬегпае «іеѵегвогіае.
Трактирщикъ, саиро, роріпагіив, соеиае
ргаеЬіІог, рагосЬив, хепорагесЬив (кто
угощаетъ путешествующихъ на счетъ
общественный). Трактирщичій, сапропів,
роріпагіі. Трактирщица, сора. Трактиръ,
ІаЬегпа «іеѵегвогіа, Ьоврііасиішп, саироиа.
ТРАНШЕЯ. ВгасЬішп, Говва орридпа-
Югіа. Вестн траншеи, ЬгасЬіа «іисеге.
ТРАПЕЗА. Мепва. 2) Мепва, соепа,
соепаііо, ериіае, сопѵіѵішп. 3) Мепва,
аііаге іи а<1уІо. 4) Іп топавіегіів: соспа-
сиіит, геГесіогішп. 5) Іпігоііив, адііив,
аігіит ессіевіае ^гаесо сЬгівІіапае иЬі ре-
гадііиг Ьаріівта еі иЬі Іосит Іепепі Ге-
тіпае, диае оЬ сегіов тогЬов іетріиіп
іпдгеЙі педиеииі. Трапезникъ, сигаіог
Ігісііпіі. 2) Оиі Іетріі ѵеггепйі еі ехриг-
;»ап<1і сигат ЬаЬеІ. Трапезный, тепвае,
Ігісііпіі, соепасиіі. Трапезованіе, евив,
сіЬаІив, сіЬаііо. , Трапезую, ейеге сіЬит
сареге, витеге; соепаге.
ТРАТА. Ітрепва, витіив.
ТРАУРНЫЙ. Ьи^иЬгів. Траурное
платье, сиііив Іи^иЬгів; ѵевіів Іи^иЬгів.
Трауръ, Іисіив, сиііив ІидиЬгів. Носить
по комъ трауръ, ѵевіеш шиіаге; ѵевіеш
ІидиЬгет витеге, ішіиеге; Іи^иЬгіа ви-
теге, ігкіиеге. Быть, ходить въ траурѣ,
іп Іисіи евве; риііаіиш, вогёігіаіиш евве;
вдиаіеге. Кто носитъ трауръ, вог<1і<1аІив,
риііаіив, аігаіив, ѵевіе ІидиЬгі ѵевіііив.
Скннуть трауръ, а<1 ѵевіііиш вииш геёіге
в. а<і ѵевіііиіиш геіііге (въ противопо-
ложность выр. ѵевіеш шиіаге); Іисіиш
«Ісропеге, Спіге; Іи^нЬгіа ропеге, ехиеге;
ѵевіев Іи^иЬгев шиіаге. Глубокой тра-
уръ, вишшив Іисіив.
ТРАЧЕНІЕ. Его{;а1іо, сопвишііо, аЬ-
вишііо. Траченный, егодаіив, сопвшпіив,
аЬвишІив. Трачу, ехрепйеге, его^аге, на
что, ішрепваш в. вишішп Гасеге, ішреп-
<1егс іп гет. Больше тратить, нежели
сколько подучать, ^гаѵііаіе зишііиш ге-
<1іІив апіеіге. Т. непомѣрно, витіи ехіга
то<1ит ргодіге. Прн осадѣ города тра-
тнть время, іп оЬвійіопе игЬі Іешрив
Іесеге. Деньги тратить на безполез-
ныя вещи, іп гее ѵапая ресипіаш ішреп-
<Іеге. Трачусь, ехіеийеге, его^аге, виш-
Іиш, ішрепваш Гасеге. Тратиться болѣе
на лошадей, нежели на воспитаніе дѣ-
тей , ріпв витіив ішреікіегс спгашіів
едиів, диат Ііііів. Нн на что столько не
трнтился Неронъ, какъ на строеніе, поп
іп аііа ге йашповіог, диат іи аеИШсашіо.
2) Его^агі, ехрешіі, сопвиті. Деньги
безъ пользы тратятся, ресипіа іпіегіі.
ТРЕ. Тег; витте, вшптореге, тахі-
тореге. Треблаженный, Іег Ьеаіив, Ьеа-
Ііввітив, Геіісізвітив. Треокаянный, іп-
Гогіииаііввітив.
ТРЕБА. Васгібсіит. 2) Регасііо в. ех-
весиііо геі а<1 васга регііпепіів, ѵ. с.
Ьаріівтаіів еіс.
ТРЕБИЩЕ. Еапшп, васеіит. 2) Аі-
іаге.
ТРЕБНИКЪ. Аііаге. 2) Еогтиіа ва-
сгогит, адешіа.
ТРЕБОВАНІЕ. Ровіиіаііо, Яаёііаііо,
реііііо, ровіиіаішп. Справедливое т., ]ив1а
реііііо. Удовлетворить чье т., сопсеііеге
435
ТРЕ
ТРЕ
436
аіісиіив розіиіаііопі, сопсейеге диой диів
розіиіаі. Его требованіе справедливо,
аедишп розіиіаі. Безстыдное т., розіи-
Іаііо ітрийепз. Противиться требованію,
розіиіаііопі гезізіеге. Отвѣчать на чьи
требованія, эй ровіиіаіа аіісиіив гевроп-
Йеге. Выслушать чьи требованія, йе аіі-
сиіив ровіиіаіів сопрювсеге. Его требо-
ванія справедливы, іив ровіиіаіиг. Обѣ-
щаю платить по вашему требованію, ре-
сииіат ІіЬі ЙеЬіІат зоіѵат, дпапйосиидие
ровіиіаѵегів. Увѣдомить кого о неснос-
ныхъ требованіяхъ, іпІоІегаЫІіа ровіиіаіа
ай аіідиет геГегге. Можетъ ли быть та-
кое требованіе отъ людей, кои или сами
здравое разсужденіе ииѣютъ или дру-
гихъ глупыми не считаютъ? Ьаессіпе
зипі ровіиіаіа Ьотіпит, дпі аиі ірві ваио
уийісіо иіапіиг аиі аііоз иіі сгейапі? 2)
81., іпйі^еиііа , песезвііав. Требованный,
ровіиіаіив, рсіііиз, Оа^ііаіпв, ехасіпв. Тре-
бователь, Да^ііаіог, ровіиіаіог. Требуе-
мый, диой реіііиг, ровіиіаіиг, диой диів
Іига виит евве аПігтаІ; диойДиге ровіи-
Іагі роіеві.
ТРЕБУХА, требушина. Мевепіегіит,
ѵівсега, іпіевііпа, іиіегаиеа, ехіа. Требу-
шинный, ѵівсегит, іиіевііиогит.
ТРЕБУЮ. Ровсеге, Оа^ііаге, еГДа^і-
Іаге, ехі^еге аіідиій аЬ аіідио, гедиігеге.
Требовать заплаты денегъ, ровіиіаге аЬ
аіідио, иі ресииіат ЙеЬіІат воіѵаі. Узнай-
те чего требуютъ, ѵійе, диій ровіпіепі.
—Требовать дани, іпфегаге ІгіЬиІит. Т.
за обиду удовлеторевія, ровіиіаге, иі
Йе іп]'игіа поЬів іііаіа ваіівііаі. Т. почте-
нія, реіеге аЬ аіідио геѵегепііат, оЬвег-
ѵапііат віЬі ЙеЬіІат. Т. совѣта, соивіііит
аЬ аіідпо реіеге. Т. помощи, аихіііипі,
орет аЬ аіідио реіеге. Отъ земли требо-
вать одного только хлѣба (а не другихъ
плодовъ), зоіа Іеггае ве§ев ітрегаіиг.
Отъ Мамертивцевъ требуютъ хлѣба,
Ггитепіит ітрегаіиг Матегііпів. Это
требуетъ времени, терпѣнія, Ьос гедиігіі
Іешриз, раііеиііаш; ай Ьапс гет орив еві
Іетроге, раііепііа. Требовать сдачи го-
рода, 'ровіиіаге, иі игЬв Ігайаіиг; йе-
пипііаге пгЬі, иі ве йейаі. Т., чтобъ
сдался непріятель, Ьозіет ай йейіііопет
іиѵііаге (съ постороннею идеею учтивос-
ти), йейіііоиет Ьовііпт ровсеге. Т. пе-
реговора, ровіиіаге Йе соііодиіо. Т- отъ
должника, чтобъ онъ заплатилъ, напоми-
нать ему о заплатѣ долгу, йеЫіогет іи-
Іегреііаге. Это требуетъ постоянства ду-
ха, Ьос гедиігіі сопвіаиііат апіті. Тре-
бовать (для иогребенія) у непріятеля
тѣлъ побитыхъ, гереіеге аЬ Ьозіе сот-
рога еогит, диі орреііегииі. Требовать
доказательства, аг^птеиіит ровсеге.
Уврачеваніе такого множества и, такихъ
лютыхъ душевныхъ недуговъ человѣ-
ческаго рода требовала небеснаго Врача,
ІоГіатдие аігосов Ьитаиі еепегів тогЬі
Йіѵіпит ПгідіІаЬапІ Мейіспт. Чего онъ
требуетъ? диій віЬі івіе ѵиіі? 2) Т. какъ
необходимаго, розіпіаге, Пауііаге, ров-
сеге. Требуетъ истина, ѵегііав сіатаі.
Обстоятельство этого требуетъ, Іетрив
Ьос Яа^ііаі. Дѣло этого требуетъ, гез
розсіі, гез ехдрі. Требовать удовлетво-
ренія, )из герозсеге, гез гереіеге. Т.
чтобъ кого наказали, ай роепат аіідпет
ровсеге, герозсеге. Т. кого въ судъ, къ
суду, ѵосаге іп диз; агссззеге іп ]ийісіит.
Требовать чистоты слога, ровіиіаге аЬ
аіідио еіе^апііат всгіЬепйі. Требуюсь,
розсі, Да^ііагі, ехіуі, гедиігі. Отъ васъ
требуется исполненія этого, еіТесІіо Ьи)ив
геі а Іе ровіиіаіиг Отъ меня требуется,
ровіиіог. Па это требуется много време-
ни, ай Ьос тиііипі Іетрогіз гедиігііпг-
Въ этомъ дѣлѣ требуется великая осто-
437
ТРЕ
ТРЕ
рожность, іп Ьае ге тахіте саѵепбит
еві; іп Ь. ге тахіта гедиігііиг саиііо.
ТРЕВОГА. ТигЬа, Іитиііиа, соиаіег-
паііо, Ігерібаііо. Ь) Аб агта сопсіатаііо.
Пустая т., ѵапив Ішпиііиа. Большая т.,
переполохъ, іизапа Ігерібаііо. Въ лагерѣ
сдѣлалась, началась т., сааігіа іеггог іп-
сібіі. Чтобъ не произшло здѣсь тревога,
пе диій Іигае Ьіс Йаі. Бить тревогу, саш-
рапае риізи Ьотіпез аб орет Гегепбат
соиѵосаге. Б. тревогу (у солдатъ), сіаз-
аіешп саиеге. Б. т. на пожаръ, сатрапае
риіаи іпсеибіит іпбісаге; регіеиішп іи-
сеибіі Іутрапі аопо іпбісаге. .' видѣвъ
непріятеля, ударили тревогу, сопзресіо
Ьоаіе, Іушрапі зопо іттшепз регіеиіит
іпбісаіит езі. — Тревоженіе, ІигЬаІіо,
регІигЬаІіо, іеггіііо. Тревожливый, дпі
іасііе аиішо соттоѵеіиг. Тревожный,
іидиіеіиз, зоііісііиз. Тревожу, ІигЬаге,
регіпгЬаге, зоііісііаге, іиГезіаге; ѵехаге;
соттоѵеге еі рсгІигЬаге. Тревожить ко-
го своими просьбами, аіідиет ргесіЬиз
ѵехаге. Встревожить все сосѣдство, Іо-
Іат ѵісіпіат соттоѵеге, ІитиІІе Іегго-
гіЬпздие сотріеге. Твои письма много
встревожили меня ііііегіз Іиіз ѵаібе еит
соттоіиз. Встревожить духъ чей пе-
чальнымъ извѣстіемъ, аіісиіив апітит
Ігівіі пипііо соттоѵеге. Тревожить непрі-
ятеля, Ьозіет Іасеззеге ргаеііо. Трево-
жусь, апіто соттоѵегі. Т. безъ причи-
ны, по пустому, іетеге, зіпе саиза аиіто
соттоѵегі.
ТРЕВОЛНЕНІЕ. Гіисіиз тарии.ч, бе-
ситапиз; Істрезіаз ІигЬиІеиІа. 2) Р. т.
ѵііа ІигЬиІепСа еі тізегіагит ріеиа.
ТРЕГЛАВЫЙ. Тгісерз.
ТРЕГРАННЫЙ. Тгідиеігиз, ігіап-
§и1из, Ігі^опиз; Ігіріиз асіе іпзігисіиз.
Трегранная шиага, Геггит Ігіап^иішп,
ВІабіиз Ігіап^иіиз, а. сиі Ігіріех езі асіез.
438
ТРЕГУБИТЕЛЬНЫЙ. Регпісіозіз-
зітиз.
ТРЕГУБО. ТгіГагіат. Трегубый, ІаЬіо
Паво, диі Сіззит іп ІаЬіо ЬаЬеі. 2) 81. ігіріех.
ТРЕЗВЕННО п ТРЕЗВО. 8оЬгіе, Іет-
регаиіег, Іетрегаіе. Трезвенный, трез-
вонъ, трезвый, трезвъ, зоЬгіиз, Іетре-
гапз, тобегаіиз, сопііиепа. Онъ теиерь
въ трезвенномъ состояніи, пиис езі зо-
Ьгіиа, пои езі еЬгіиз. Трезвлюсь, аоЬгішп,
Іетрегапіет еззе; зоЬгіит, Іетрегаіпт '
йегі. Трезвость, аоЬгіеІаа, зоЬгіІаз ѵііае.
ТРЕЗВОНЪ и ТРЕЗВОНЕНЬЕ. 8о-
пііпз отпіит сатрапагит Іег гереіііиз.
Ь) Дать кому трезвонъ, аіідиет ргоЬе
ѵегЬегаге, ргоЬе бересіеге. Трезвоню,
іег отиеа сатрапаз (ессіеаіае) риізаге,
сіеге.
ТРЕЗВЫЙ. См. Трезвенный.
ТРЕЗУБЕЦЪ. Тгібепа, Керіипі.
ТРЕЗУБНЫЙ. Тгіспаріз. Трпзубныя
вилы, Гигсае Ігісизрібез. Трезубъ, Гизсіиа
Ігісизріз.
ТРЕКЛЯТЫЙ.ЕхесгаЬіІіа.ехесгаибиз,"
пеГагіиз, пеСапбиз.
ТРЕКРОВНЫЙ. Тгіит сопіі^паіі-
оиит. Трекровникъ, ботиз Ігіит соп-
іі^паііопппі.
ТРЕЛЬ. Ѵох соіогаіа (у новв.). Дѣ-
лать трель, м. б. ѵосет ѵіЬгаге, биоа
аопоз ееіегііег аііегпаге е1е{»ап1іас еі
огпаіиз саиза.
ТРЕЛЮДЪ. V. рІеЬ. асигга, ааипіо.
Трелюжусь (надъ кѣмъ), аіідиет Іибеге,
іііибеге, Іибібсагі, гібеге, іггібеге.
ТРЕМѢРНЫЙ. Тіоа тепаигаа соп-
Ііиеиз.
ТРЕНІЕ. Тгііи.ч, Ггісіиа, Ггісаіиз, ех
Іегаиа, риг^айо.
ТРЕНОГЪ п ТРЕНОЖНИКЪ. Тгі-
рез.
ТРЕНЫИ. Тгііие, ехіегзиз, риг^аіиа.
439	ТРЕ
ТРЕПАЛКА и ТРЕПАЛО. Ьіпі ігапр-
Ьиіит; іпвігитепіит ііпо Ггапуешіо.
Трепаніе, для трепанія, ад Ггап^епдит.
Трепанный, Ггасіив.
ТРЕПЕЛЪ. Тегга Тгіроіііапа, агрііа
Тгіроіііапа. Трепельный, іеггае Тгіро-
Іііапае.
ТРЕПЕТАНІЕ. Тгетог, раірііаііо. Т.
сердца, раірііаііо сегдіе- Трепетаніе
крыльевъ, ісіив аіагит. Трепетный, тре-
петенъ, ігетеЬипдив, Ігетепе. Трепетъ,
Ігетог. Говорю съ трепетомъ, Ігете-
Ьипдив діео. Видъ его привелъ въ тре-
петъ всѣхъ присутствующихъ, едча ѵні-
Іив отиіЬив диі адегапі Іисиввіі Іеггогет.
Привесть враговъ своихъ въ трепетъ,
ЬовііЬив Іеггогі евве. Трепещу, ігетеге
соиігетеге, сопігетівсеге, Ігерідаге, раі-
 рііаге, тісаге. Сердце трепещетъ, сог
раірііаі. Все предъ нимъ трепещетъ,
отпіа еит Ігетииі. Трепетать при од-
номъ словѣ, Іодиспіі аіігетсге. Я тре-
пещу отъ страха, іітоге регсиівив соп-
ігетівсо. Заставить кого трепетать, аіі-
диет Іеггоге регееііеге; Іеггогет аіісиі
псиіеге. Я трепещу объ немъ, еі ѵаіде
теіио. Трепещусь, тісаге, раірііаге, ва-
Ііге. /Килы трепещутся, ѵепаё тісапі.
ваііипі. Рыба трепещется, рівсів ваііі, ве
|асіаі, ве а^ііаі. Трепещущій, ігегаепв,
ѵѣсіПапв. Письмо, написанное трепещу-
щею рукою, ерівіоіа тасіІІапІІЬив Ііііегів
вегіріа.
ТРЕПЛЮ. Ггап^еге. Ленъ, Ііпат
Ггапусге. 2) Трепать кого по плечу, по
лицу, ріасіде риіваге Ьишсгит, &енав;
регтиісеге депав. Треплюсь, Ггапці.
ТРЕСКАЛКИ. МасЬіпа, саріііів іп
сотапі ад всіііііат ітріісапдів.
ТРЕСКА. Садив тогіиа. Сушеная
треска, ^адив т. агеіасіив. Свѣжая, ге-
сепв ц. т.
ТРЕ	440
ТРЕСКАНІЕ- Ѵогаііо. Трескаю, ѵо-
гаге, атіде дееіиііге.
ТРЕСКАЮСЬ. Витрі, дігитрі, дів-
віііге. Доска трескается отъ жару, аввег
аевіи діввіііі. Губы трескаются, ІаЬіа то-
дісе Лидпніиг. Земля трескается отъ жа-
ровъ , Іегга саІогіЬпв Ьівсіі. Треснуть,
растрескаться отъ морозу, цеіи де-
Ьівсеге, діввіііге.
ТРЕСКОВЫЙ промыслъ. Саріига ^аді
тигЬае.
ТРКСКОТНЯ. Ггацог, диет едипі
согрога діввіііепііа. Трескучій, Гга^огет
едеив. Т. морозъ, тардіа ^еіаііо. Треску-
чія дрова, Іідпа вопііит, сгерііит едеп-
Ііа. Трескъ, Ггарог, вопііив, сгерііив. Са-
ло, попавши иа огонь, производитъ
трескъ, веЬипі іп іриет садспе едіі, Гасіі
сгерііит. Тресну, см. трешу. Треснутый,
гиріив, дігиріив диі діввііиіі.
ТРЕЩУ. СаріІІов іп сотат адвсіііііат
ітріісаге.
ТРЕТЕЙСКІЙ. АхЬИгагіив. Т. судъ,
агЬІІгаІив, агЬіІгіит. Т. судья, агбііег.
Т. приговоръ, рѣшеніе т. судьи, аг-
Ьіігі іидісіит.
ТРЕТИНА. Тегііа рагв, Ігіепв. Трети-
ны, рагепіаііо, диае іегііо рові аііеціив
оЫіипі діе 01.
ТРЕТИЧНО. Тегііит. Третичный,
іег герсіііив. Третичная просьба, ргесев
Іег гереіііае. Третіе и третицею, іег-
ііит.,Третій, Іегіінв. Въ третій разъ, Іег-
ііо, іегііит. Пасъ было только двое,
тутъ пришелъ третій, пов дио воіі аде-
гапшв, рові тепіі аііив. Недостаетъ треть-
яго (для игры), аііив девідегаіиг. Самъ
третей, сама третья, сит диоЬив, сит
диаЬив. Отправился въ дорогу самъ тре-
тей, ргоГесІив еві сит диоЬив.
ТРЕТІЙНАДЕСЯТЪ. Весітив іегііив.
Людовикъ т., Ьидоѵісив Весітив Іегііив
441 .
ТРЕ
ТРИ
442
Сегодня третьенадесятъ Апрѣля , Ьобіе
€8і йесітиз Іегйие Лргііі» (VI Моя
Дргііів).
ТРЕТНЫЙ, жалованье. йіірепйішп,
циой яіп^иііз ІгітевігіЬиз в. рег «іи"иіа
ігігоеэігіа ассірііиг. Треть, Іегііа рагв.
Двѣ трети рубля, <1иае Іегііае гиЬеІІіопів.
2) Тгітевігс. Получать жалованье по
третямъ, віірепйіит зіп^иііз ІгітевІгіЬиб
ассіреге.
ТРЕТЬЕВОДНИШШЙ. АЫііпс Іег-
ііиз. Третьеводнишняя проповѣдь, сопсіо
ішйіив іегііиз ЬаЬіІа. Мое третьеводниш-
пое письмо, циат пибіив Іегііиз сісчіі аб
Іе ерізіоіат. Третьяго дня, пибіиз Іег-
Ііиз.
ТРЕУГОЛЬНИКЪ. Тгіап»и1ит, Ігі-
^опит, И&ига Ігідиеіга. Равпостороній т.,
Ігі"оииго рагіЬиз ІаІегіЬив. Треугольный,
Ігіап&иіиб, Ігі^опиз, Ігідиеігиз.
ТРЕХДНЕВНЫЙ. Тегііаииб, лихорад-
ка, ГеЬгіз Іегііапа пли одно Іегііапа.
ТРЕХЗѢВНЫЙ. ТгіГаих.
ТРЕХЛѢТНЫЙ, Тгіішів.
ТРЕХМѢСЯЧНЫЙ. Тгітезігів.
ТРЕХПАДУБНЫЙ. Тгішп ІаЬиіа-
Іогит.
ТРЕХПОЛЬНЫЙ Тгіипі аипогит
(а^гісоіаііо)
ТРЕХФУНТОВЫЙ- ТгіІіЬгів.
ТРЕХЪЯЗЫЧНЫЙ. Тпііп^шв, Ігея
ііп&иаз соиііпепе.
ТРЕЩАНІЕ- І'гайог, сгерііив. Т. въ
огнѣ сыраго дерева, сгерііив таіегіае
ѵігійіз.
ТРЕЩИНА, трещинка. Кігаа, йввига;
йзвит, гиріига, гітиіа. Стаканъ съ тре-
щиною, ѵіігеит гіпіат; йисепв, ѵіігеиш
гиріит Т. на доскѣ, аявег йзвив еві.
ТРЕЩЕТКА. Іпвігитепіит, цио<1 а<1-
ЬіЬеІиг саѵів, Явіиіів; Іаситів Іогтепіо-
гит атоѵешіів. 2) Сгерііасиіиго. 3) Яріга
всіореіі ригеаігіх. 4) Віаіего , §аггиІив,
ваггиіа.
ТРЕЩУ. Гга^огет ейеге, сгераге,
сгерііаге; вігійеге; гитрі, йп<іі. Дрова
трещатъ, Іі^па сгерапі. Пламя трещитъ,
Латта сгерііаі. Дерево трещитъ, агЬог
сгераі. Доска трещитъ, аявег гшпрііиг.
Обручъ треснулъ, сігсиіив гиріиз еві.
2) Р. т. треснуть съ досады , доіоге
бівгитрі. Чуть не т. съ д., рг® іга виі
поп сотроіет евве. Т. отъ зависти, іп-
ѵійіа гитрі. Т. отъ смѣху, гіви гитрі.:—
Треснуть кого чѣмъ, ііа соІарЬо регси-
Іегс, иі іпвопеі.
ТРИ, ТРЕХЪ. Тгез, Ігіа ; Ігіпі, Ігіпа
(о трехъ соприиадлсжащихъ вещахъ,
также тройной, три разомъ, вдругъ,
вапр. Іегпае еріяіоіае). По три, Іегпі,
Іегпа. Сказать что въ трехъ словахъ,
аіщиіб іп ІгіЬп8 ѵегЬіе йісеге. На три
слова, на пару словъ, Іе ІгіЬив ѵегЬіе ѵоіо.
Три части, Йобгапз (если цѣлое состоитъ
изъ четырехъ частей). Яма въ три Фу-
та во всѣ стороны, Іегпагіие есгоЬв. Онъ
не можетъ и трехъ перечесть, еііат
Ігіа питегаге поп вивііпеі. Какъ будто
и трехъ перечесть не умѣютъ, вітріісет
во Йи^іі.
ТРИГОНОМЕТРІЯ. Тгіеопотеігіа.
Тригонометрическій , Ігідопотеігісив,
Тригонометрически, Ігц’опотеігісе.
ТРИДЕСЯТЪ или ТРИДЦАТЬ. Тгі-
йіпіа. Но тридцати, Ігісепі. Тридесятый
или тридцатый, Ігісееітив, 1гі$евітив.
ТРИДНЕВНО. Тгев йіез, рег Ігев Ліев.
Тридневную и тридвевствую, Ігез йіев
бигаге в. тапеге аіісиѣі. Тридневный,
тридневенъ, Ігійиапив, Ігев Йіев бигапв
в. іпде а іегііо 4іе бигапв. 2) Оиоб іегііо
<1іе еѵепіі, йі.
ТРИДЦАТЬ, тридцатый. См, Триде-
десятъ. Тридцатью, Ігісіев, Ігізевіея.
443
ТРИ
ТРІ
444
ТРИЖДЫ. (81.) Трищи. Тег. Т. три
составляетъ девять, Іегпагіпз гшгпсгиз
іег гереіііиз еГЙсіІ иоѵепагіит.
ТРИЗНА. ЬиЛі ргібсае аеіаііз, диі
сопзІаЬапІ ри^ііаіи еі Іисіа. 2) Тезіит,
диод оііт іц шетогіат Ле Гипсіі ѵагііз
сеІеЬгаЬаІиг Іиііі.ч. Ігізпа. Тризникъ, іис-
іаіог, сегіаіог, ри^паіог. Тризнище, зо-
Іетпіз сеІеЬгайо Ігізпае. 2) Еосиз, иЬі
еуизтоЛо Іид (сегіапіпа) ЙіеЬапІ, <1а-
Ьапіиг.
ТРИЗѢВНЫЙ. См. Трехзевный.
ТРИКИРІЙ. Тгіріех сегеиз. Три свѣ-
чи въ одномъ подсвѣшникѣ поставлен-
ныя.
ТРИКРАТЫ и ТРЕКРАТНО. Тег.
ТРИЛИСТНИКЪ , трилиственникъ.
ТгіГоІіпш ргаіепзе. Т. чистой или вѣтре-
ница печенковая, апетопе Ьераііса.
(Еіпп.).
ТРИНАДЦАТЬ , ТРИНАДЕСЯТЬ.
ТгеЛесет. По тринадцати, Іегпі йепі.
Тринадцать разъ, Ігейесіез, Іегйесіев.
ТРИПЪ. Раппиз рзеидо-зегісиз. Три-
повый, е равно рзеийо-зегісо.
ТРИСВЯТЫЙ. Тег запсіиз, запсііз-
ЗІШиЗ.
ТРИ СІЯТЕЛЬНЫЙ, трисвѣтлый.
Тгіио зріепйоге тісапз. Трисіяю, Ігіпо
зріепйоге тісаге; Іег^етіпит зріепйогет
ейипйеге.
ТРИСОЛНЕЧИЫЙ свѣтъ. Тгіпа Іих,
а ТгіЬиз Регзопіз засгозапсіае Тгіпііаііз
Іапдиат а ІгіЬиз зоІіЬиз ргойсізсспз.
ТРИСТА. Тгесепй. По триста, Іге-
сепі, Ігесепіаш.
ТРИСТАТЪ. ТгіЬипиз, рггеГесіиз;
ипиз е ргосегіЬиз Ке§і Іегііиз.
ТРИТОНЪ. Тгііоп.
ТРИДЦАТЬ. См. Тридесять.
ТРИХАПТЪ. Ашісиіи зиттит.
ТРИЧИСЛЕННЫЙ. ТгіЬиз сопзіапз.
ТРІОДЪ, иначе трипѣснецъ. ІлЬег
гііпаііз ессіезіазіісиз ргоргіе з. роііззітищ
диаЛга^сзітае ЛезСтаІиз, ігіоЛіит. Пост-
ная т., ІгіоШит. Цвѣтная, репіісозіагіиш.
ТРІУМФАЛЬНЫЙ. ТгіитрЬаІіз. Трі-
умфальныя ворота, рогіа ІгіитрЬаІіз. Трі-
умФальная колесница, сиггиз ІгіитрЬа-
1І5. Въѣздъ въ тріумфѣ, рошра ІгіишрЬа-
Ііз. ТріумФОвать, ІгішпрЬаге, ІгішпрЬшп
а^еге, ЬаЬеге; ІгіигпрЬапіет игЬет іпіге
ТріумФОвать надъ кѣмъ, <1е аіідио Ігішп-
рЬаге, ІгішпрЬшп а§еге. Тріумфъ, ігі-
итрЬиз, оѵаііо (менѣе значительный).
Получить тріумфъ, ІгішпрЬит (Іерогіаге.
Опредѣлить, назначить кому тріумфъ,
аіісиі ІгіитрЬит Десегпеге. Въ тріуиФѣ,
іп ІгіитрЬо, рег ІгіитрЬит.
ТРІѴПОСТАСНЫЙ. Тгев Ьурозіазез
ЬаЬеиз. Богъ есть свѣтъ по естеству
тріѵпостасный , І)еиз езі іих паіига іп
ІгіЬиз Регзопіз зиЬзізіепз.
ТРОГАНІЕ. Тасііо, Іасіиз, сопіасіив,
сопігесіаііо, аіігесіаііо. 2) Моіиз апіті.
Трогательно, сит соттоііопе апіті.
Трогательный, трогателенъ, апітит то-
ѵепз, соттоѵепз, реііспз, 1ап§епз, ай
тоѵепЛит сотрозііиз. Въ трогательныхъ
выраженіяхъ, тоіііззітіз ѵегЬіз. Трога-
тельный взглядъ, азресіиз тізегаЬіІіз.
Трогательная повѣсть, ГаЬеІіа айшоѵеп-
Лит сотрозііа. Рѣчь живая и трогатель-
ная, огаііо іпсііаіа еі ѵіЬгапз. Трогаю,
іап^его, аіііпдеге, сопііп^еге, сопігесіаге,
аіігесіаге. Не тронь его, пой еит аі-
Ііп^еге. Не т. меня, зіпе. 2) Р. т. то-
ѵеге, Іап^еге, аійсеге, соттоѵеге, рег-
тоѵеге; Сгап«еге (произвести чувствова-
нія болѣе нѣжныя), йесіеге (дать друтое
направленіе). Тронуть рѣчью, огаііоие
соттоѵеге апітит; огаііопет адтоѵсге
а<1 зепзит; огаііопет адтоѵеге ай зеп-
зит апітогит. Сильно, до глубины
445
ТРО
ТРО
446
сердца тронуть, §гаѵііег аГйсеге аіісиіив
апітит. Эта вѣсть чрезвычайно тронула
его, Ьіс пипііиз ѵеЬетепііВзіте еіиз апі-
тит аПесіі. Его легко тронуть можно,
Гасііів еві соттоіи. Сильнѣе трогаетъ и
проницаетъ душу то, что дѣйствуетъ
на зрѣніе, нежели что дѣйствуетъ иа
слухъ, ша§І5 тоѵсиі ас репеігаиі іи апі-
тоз диае сегиипіиг, диат диае аийіипіиг.
Тронуть чью честь, іисиггеге іи Гатат
аіісиіив. Трону ть=уязвить, аврегіогіЬиз
ѵегЬіз аіідиет регвігіпдеге, аіісиі йоіо-
гет іиигеге. Трогаюсь, ее тоѵеге, то-
ѵегі, соттоѵегі, воіѵі. Ледъ тронулся,
Дасіев зоіиіа еві, ее тоѵеі. Обозъ тро-
нулся, ітребітеиіи ее соттоѵегипі Іосо.
Судно трогается съ мѣста, паѵі^іит ра-
гаі аЬіге. 2) Соттоѵегі, айсі. Онъ вся-
кимъ иротивяымъ словомъ трогается,
диаѵіз ѵосе тоіезіа аГіісііиг, соттоѵеіиг;
диаеѵів ѵох тоіезіа еіив апітит аШсіі.
3) Мепіе сарі, соттоѵегі, аііепагі; теп-
ііз еггоге аГйсі. '4) Соггитрі, риігезсеге,
риігеііегі, ѵіііагі (объ овощи). Рыба тро-
нулась, рівсіз риігевсіі.
ТРОГЛОДИТЪ. Оиі саѵегпав виЬіІ,
ЬаЬііаі іп саѵегпів, ТгоДойуіев, ГаЬиІова
&епз АГгогшп..
ТРОЕ насъ, васъ, ихъ трое. 8шпив
ігев; евіів ігев; іііі зипі ігев. Трое, въ
трое, іег, ігіріит. Въ т. больше запла-
тить за что, ігіріо ріив 8. ІгіЬиз рагііЬиз
таіиа (ргеііит) рго ге зоіѵеге. Дѣлать
что въ троемъ, сит йиоЬиз аіідиій Га-
сеге. На трое, ІгіГагіат, іп ігев рагіее,
ігірагіііо. Дѣлить что на трое, аіідиій
Ігірагіііо йіѵійеге.
ТРОЕБРАЧІЕ и ТРОЕБРАЧНОСТЬ.
Тегііиш таігітопіит. Троебрачный, іег
ихогет йисепв, іег пиріа, ігі^атив. 2)
Ех іегііа сопіиде.
ТРОЕГЛАВЫЙ. Тгісерв.
ТРОЕКРАТНО. Т. ч. Трикраты.
ТРОЕНІЕ, йіаіив осиіогиш, дио гез
оЬіесіае ігіріісез ѵійепіиг. 2) Тегііаііо.
ТРОЕЧАСТНЫЙ. Тгірагіііцв.
ТРОЖДИ. См. Трижды.
ТРОИ. Тгев. У меня трои часы, тіЬі
зщіі ігіа ЬогоІоДа.
ТРОЙКА, троечка. Тгев сдиі сигги
виЬіипсіі, ігі^а. Ѣхать тройкою, ѵеЬі ігі§а.
2) Тгіаз, бубновая, I. гЬотЬі гиЬгі со-
Іогіз.
ТРОЙНИ. Тгідетіпі.
ТРОЙНИКЪ. Гііа е ІгіЬив іісііз іогіа.
2) Аввег ігев йіДіов сгаввиз. 3) Тідшт
ігіит иіпагит. 4) Сапйеіае, диагит ігев
ІіЬгат сГйсіипі. Тройниковый, ігіііх; аз-
вегів ігев йіДіов сгавеі еіс.
ТРОЙНИШНИКЪ. ІІпив е ігідетіпіз.
ТРОЙНОЕ правило. Ведиіа аигеа.
Тройный, ІгіЬиз сопзіапз. Тройное чи-
сло, питогиз іегпагіиз. 2) боіиііо ігіріа.
Тройнѣ, въ тройнѣ, ігіа еіивйет тойі,
гаііопів, Гогтае.
ТРОЙСТРВННЫЙ. См. Тройный.
Троитъ, троится въ глазахъ, гев осиіів
оЬрсшиІиг, ѵійепіиг ігіріісев, іегпае.
ТРОИЦА. Тгіипив. Епіігіпив; васго-
вапсіа Тгіпііав. Троичный, ігіипив, ипі-
Ігіпив. Троицыяъ день, ргітив йіев Гевіиз
Репіесовіев.
ТРОИЦКАЯ ЛАВРА. Мопавіегіит в.
Тгітііаіів. Троицкая церковь, аейев,
іетріит в. Тгіайів.
ТРОЙЧАТКА. Тгіпа пих в. ігев
писев ипа сопсгеіае.
ТРОЙЧЕНЪ. Сапіісит, ѵегвиз іп Ьо-
погет в. Тгіпііаііз.
ТРОКИ. V- оЬз. §епиз ргівсі огпаіия
зеііае едиіпае.
ТРОННАЯ. Оесиз, иЬі еві ІЬгопиз з.
зиііпт.
ТРОНУТІЕ. См. Троганіе. Трону-
447
ТРО
ТРО
448
тый, Іасіоя, аііасіиз, сопігесіасіиз. 2) АГ-
Гесіиз, согптоіия. Тронутое сердце не-
счастіемъ другаго, апіто» аііегіиз ті-
зегііз аІГѳсІия. Онъ былъ сильно тронуть
его слезами, ііііиз Іасгітік ѵеЬетепІег
соттоіиз еві.
ТРОНЪ. ТЬгоииз, го^іа ведез, воііит.
Сидѣть на тронѣ, ведете іп зеде гедіа.
Встать съ трона, яигреге зоііо. Бугдь на
тронѣ человѣкъ, вейепв ад сіаѵат 8. §и-
Ьегпаспіа евіо Ьпшапив.
ТРОПА, тропина, тропка , тропинка.
8етіІа, ігатев, ѵіа. Проложить тропу,
ѵіат арегіге, Гасеге, типіге.
ТРОПАРЬ, Тгорагіит: ѵегвив диійагп
іи дио, пі ріигітит, адііпг тетогіа
вапсіі ііііиз, си}и8 <ІІС8 Гв8Іп8 сеІсЬгаІиг.
2) Тгорагіит; ргоріегеа дісііиг, диод
сит апіе ірзпт саиаіиг Ьутиив, диі
(зегіез) а §гаесів Йісііиг, диод геіідио-
гит диае сапппіпг сопзедпепііа еі зе-
гіез аЬ ео дисаіиг, ѵег8и8 Іит детпт
шітегозиз еі сопсіппиз Гиіигиз еаі, зі
ѵох сапіогит ео геГегаІпг ас сопѵег-
іаіиг.
ТРОПИКЪ. Сігсиіиз Ігорісив. Т. Рака,
Козерога, огЬіе еоізііііаііе, сігспіиз зоівіі-
Ііаііе; огЬіе Ьгитаііе, сігсиіиз Ьгитаіія.
ТРОПИНА. См. Тропа.
ТРОПЪ. Тгориз: сопѵегеіо, диа ѵох а
паііѵа 8І§піСсаІіопе ітіпиіаіиг.
ТРОСАКЪ. Мпсго еоіею Гегге®.
ТРОСКОТЪ. (81.) Вагтеиіа, огит.
ТРОСТИЛЬНАЯ махина. МасЬіпа Шіз
вегісі сгийі диріісііег соиіогдиеийів зег-
ѵіепа.
ТРОСТИНА, тростинка. Агипдо, сап-
на, саіатиз. Тростіе, тоже. Тростникъ,
тростничекъ, саіатие, агипдо, агипді-
пеіит, саипеішп Іоси» агиидіпеіи Іесіпз,
1., иЬі агипдіпеіа сгевсииі. Палка изъ
тростника, зсіріо агпгдіиеиз, саіатпз.
Поросшій тростникомъ, агипйіиозиз. Са-
харный тростникъ,агипдо 8ассЬагі;агипдо
еассЬагіГега; зассЬагиш (Ьіип.). Трост-
никовый, атипдіпеие. Т. = похожій на
тростникъ, агиидіпасеие, агипдіпепз.
Тростниковая кровля, Іе^ЦІит агипді-
пит. Сдѣлать такую кровлю, 1е§п1о агпп-
Йіпит дотит орегіге. Покрывало трост-
никовое, Іе^ез саппеа. Потолокъ трост-
никовый, сатега агипйіпит. Тростнико-
вая стѣна, рагіез агиидіиит; з. ех
агипдіпіЬиз сопіехіиз. Тросточка, Іеииіе
саіатие. Трость, агипдо, саипа, саіатие.
2) 8сіріо ех агипдіпе Нізраиіса. Т. съ зо-
лотымъ набалдашникомъ, зсіріо сит арісе
апгео. 3) 8іуІиз, ртарЫпт. Тростяный,
тростянъ, агипдіпеиз. Тростянка, раззег
агипдіпагіиз.
ТРОФЕЙ. Тгораеит зі^пит ѵісіогіге);
типітепіит Ги§е Іюзііит, де ЬозІіЬиз
ѵісііз егесіит. 2) (Гі^игаіе рег ІгаизІ)
ѵісіогіа.
ТРОХЕЙ. Тгосііаеив (тёпза). Трохеи-
ческій, ІгосЬаіси8.
ТРОШУ. ГІпга Ша соиіогдиеге-
ТРОЮ- Тгірагіііо діѵідеге; ІгіГагіат
сотропеге. 2) Тгііісет Гасеге. 3) Т'ег-
Ііаге.
ТРОЮРОДНЫЙ, они троюродные.
8ипІ ШІІ раігиеіішп, атіііпогит, соизо-
Ьгіпогит.
ТРОЯКЫЙ, троякъ. Тгіріех. Это сло-
во имѣетъ троякое значеніе, роіезіаз
Іиуи» ѵісіз езі Ігіріех; Ьаес ѵох Ігіріісеш
ЬаЬеІ ві^піСсаІіопет. Трояко, ІгіГагіат,
Ігіріісі гаііопе.
ТРУ. Тегеге, Ггісаге, Іег^еге, регіег-
вёге. Тереть краски, рі&тепіа Іегеге. Т.
шеколадъ на теркѣ, сЬосоіаІшп гайиіа іп
риіѵегет Іегеге. Т. хрѣнъ, агтогасіаш
іп тіпиіаз рагіісиіаз ехіепиаге гадиіа. Т.
мазью, регГгісаге ии^иопіо. Т. чашки,
449
ТРУ
ТРУ
450
полотенцемъ, есиіеіав шапіііі регіег^еге.
2) Ргетеге, игеге. Ногу третъ башма-
комъ, игіі ребеіп саісеив ап^изііог. Тру-
ся, согриз Ггісаге. 2) Тереться обо что,
геі безе айгісаге, аііегеге. Хочетъ поте-
реться объ дерево, агЬогів аіігіішп диж-
гіі. 3) Беіегі. Оси у каретъ отъ ѣзды
трутся, ахез гЬебагито, (Сагрепіогиш) Гге-
диепіі ияи бсісгипіиг. 4) Тегі, Ггісагі. 5)
Не рівсе: і'еіигае орегаш баге. Время,
когда рыба трется, Геіига рівсіз. Тереть-
ся около кого, авзібие сит аіідио еззе-
ТРУБА. ТиЬа, Ьиссіпа. Трубятъ въ
трубу, ІиЬа, Ьпссіпа сапеге Звукъ трубы,
Ьиссае зоипв 8. воиііия; Ьиссіпае сапіпв.
При трубномъ звукѣ, ІпЬа ассіпепіе.
Трубный гласъ, сигналъ, сіаззісшп. Про-
возглашать трубою, Ьпссіпа рготиідаге.
2) Гшпагішп. 3) ТиЬив, (ізіиіа. Провести
трубу въ капалъ, бисеге ІиЬшп іп сапа-
Іеш. Вести воду чрезъ трубы, бисеге
адиаш рег сапаіев зігисіііев. 4) Ѵох ѵепп;
саиба ѵиіріиа. Говорная труба, ІиЬа зіеи-
іоггеа, Йзіиіа аидеибж ѵосі. Пожарная,
заливпан труба, 8ІрЬоп іпсепбіагіив. Смо-
тритель надъ пожарными трубами, іпауі-
8Іег зірЬопит ге§еибогит. Зрительная
труба, Іеіезсорішп; ІиЬпв орііспз. Тру-
бачъ, ііЬісеп; Ьиссіпаіог.
ТРУБКА, трубочка. Ерізіотіиш. 2)
Ѵоішпеп. Тр. холста, ѵоішпеп Ііпіеі, Іеіге.
3) Сиси11и8.4) Гишіяи^іиш. 5) Сатіпиз.
ТРУБЛЕНІЕ. Впссіпге сапіиз. Трублю,
ІиЬа, Ьиссіпа сапеге. Какъ въ трубу тру-
бятъ, тиііия езі Ьас бе ге вегто; вегто
пиііиз рег іоіат игЬеш, пізі бе Ьас ге.
ТРУБНАЯ. АебіОсіит вегѵапбіз зу-
рЬопіЬиз. Трубникъ, орегагіив, диі зурЬо-
пе іпсепбіагіо иіі зоіеі.
ТРУБНЫЙ. Гівіиіж, ІиЬі; Ьиссіпае.
ТРУБОЧИСТЪ. Риг^аіог сатіпогшп.
Трубочистовъ, риг&аіогіз сатіпогит.
Часть IV.
ТРУБОЧНИКЪ. Гасіі вэіиіая,
ІиЬоз.
ТРУБОЧНЫЙ. Ерізіотіі,* ѵоіитіпіз
Ііпіеі; сисиііі: Гишізи^іі.
ТРУБЧАТКА. ТпЬиІагіа. і
ТРУБЧАТКА. Гівіиіагіа.
ТРУБЧАТЫЙ. Еівіиіаіиз, Яехив.
ТРУБЧАТЫЙ червь. Непіаііит.
ТРУБЯЩІЙ. ТпЬа сапепз. Трубящая
Фама, Гаша Ьиссіпа сапепв.
ТРУДНЕНЕКЪ. 8иЬбИйсіІів. Труд-
ненько, поп зіпе аіідиа біГйсісиІІаіе.
Трудникъ, азсеіа. диі гешоіиз аЬ Ьопіі-
пшп зосіеіаіе рііз зіибіів ѵііат бісаі.
Трудно, біГйсіІе, біГйсиІІег, ае^ге. Трудно
этого человѣка удовольствовать, еві Ьо-
шо бййсіііз, іпІгасіаЬіІіз, диосит пето
сопѵепіге роіеві. Трудно понимать этого
писателя, Ьіс встіріог біГЯсіІів езі аб іп-
ІеІ1і§епбиш. Ему трудно было устоять
въ своемъ мнѣніи, ІаЬогаѵіІ іп беГепбеп-
ба вепіепііа виа. Чему трудно повѣрить,
біГйсіІе аб йбеш, аб сгебеибшп. Не уже-
ли это такъ трудно? диіб еві епіш пе^о-
Ііит? Чѣмъ труднѣе, тѣмъ славнѣе, дио
біійсіііив, ео ргюсіагіиз. Трудноватость,
аіідиіб біГйсиІІаІів. Трудноватый, трудно-
ватъ, зиЬбіГйсіііз. Здѣсь выходитъ труд.
воиросъ, зиЬбіійсіІіз Ьос іосо диаезііо ех-
зізііі. Трудность, біГГісиІІаз, йпребітеп-
Ішп; пе§о1іит. Преодолѣть трудности,
ѵіисеге біГОсиІІаіез. При столь многихъ
трудностяхъ, Іапііз біГйсиІІаІіЬпв оЬ]есІіз.
Безъ всякой трудности, ииііо пе^оііо.
Жизнь наша исполнена трудностей, без-
покойствъ, досадъ, ѵііа иозіга ріеиа езі
пюіезііагшп, іпсоштобогиш. Сопряжен-
ный съ трудностями, б'ГйсіІів, ішребііпя.
Дѣло сопряжено съ великою трудностію,
гев ЬаЬеІ іииііши біГйспІІаІів; гев еві іи
іиа^иа біШспІІаІе. Уничтожить трудность,
біГйсиІіаІет ехребіге, ехріісаге, гетоѵе-
1Э
451
ТРУ
ТРУ
452
ге, Іоііеге; пойшп ехрейіге, Съ трудно-
стію, йіГйсиІІег, поп Гасііе, гецге. Труд-
ный', труденъ, йіГйсіІіз, ІаЬогіозиз, аг-
йииз. Трудное дѣло, ори» агйиит. Труд-
ный доступъ, айііиз таіо^пиз (Ѵіг^.).
Трудное (въ сочиненіи) мѣсто, Іосив йіГ-
Гісіііз, Іосив ітрейііиз. Быть труднымъ,
йіГПсіІещ ехріісаіит ЬаЬеге. Быть труд-
нымъ для произведенія въ дѣйство, йіГ-
Гісііе еззе ай регзедиепйит. Это для ме-
ня претрудно, вирегаі аіідиій ѵігев теав.
Обращаться съ труднымъ дѣломъ, іп ге
«ІіГНсіІі ѵегзагі. Ты взялъ на себя трудное,
невыгодное дѣло, такое, отъ чего ты
много потерпишь, ргоѵіпсіат серізіі йи-
гат. Трудная должность, ргоѵіпсіа то-
Іевіа, пе@оІіоза. Этотъ языкъ не труденъ,
Ьаес Ііп^иа Гасііе йізсі роіеві. 2) Регіси-
Іове ж^гоіапз. Онъ очень труденъ, регі-
сиіове а^гоіаі. Трудовый, тиІІо ІаЬоге еі
зийоге асдиізііиз.
ТРУДОЛЮБИВО.' БаЬогіозе, зейиіо,
Зпаѵііег, зігепие. Трудолюбивый, трудо-
любивъ, ІаЬогіозиз, ІаЬогит раііепз, іп-
Йизігіиз; дпаѵиз, зейиіиз, зігепиив, орего-
гиз, зетрег аіідиій а^еиз. Трудолюби-
выхъ должно награждать, іийизігііз, §иа-
ѵіз ргатіа ІгіЬиеийа вииі в. іпйизігіі ргае-
хпіів аГПсіеийі випі. Трудолюбіе, ІаЬог,
іпйизігіа, зейиіііаз, аззійиііаз.
ТРУДЪ. БаЬог, орега, тоіезііа, іисот-
тойит. Потерять трудъ, орегат регйе-
ге; оіепт еі орегат регйеге; Ггизіга оре-
гат зитеге. Принять на себя трудъ,
орегат сареге, зизсіреге; орегат зиЬіге.
Трудъ тщетный, и не говоря обиднѣе,
безразсудный, орага ргогзиз іггііа еі Іегпе-
гагіа, пе диій ^гаѵіиз зеізсат. Не щадить
труда, ІаЬогі, орега! поп рагсеге. Сто-
ить труда, орег® ргеііит езі. Не сто-
ить труда, поп іапіі еззе. Избавить, осво-
бодить кого отъ труда, аіісиі ІаЬогет
йетеге. Ему стоило труда дойти, дове-
сти до того, чтобъ... жрге ехри^паѵіі,
иі... Я яе могу избавиться отъ труда,
Ьос ІаЬоге зирегзейеге роввит. Почить
отъ трудовъ или тягостей жизни, а уі-
I® ІаЬогіЬиз диіеіеш сареге. Убѣгать тру-
довъ, ІаЬогет Йісеге, ІаЬогет ойіззе. То-
ликихъ стоило трудовъ, положить нача-
ло величію Рима! Іапіае гпоііз егаі Кота-
пат сопйеге депіет! Съ трудомъ, ЙіГй-
сііе, йіГОсиІІег, ®§ге, пои Гасііе. — Труж-
дающійся, диі орив Гасіі; диі оссираіив
езі іи ге; диі апітит іп аіідиа ге осси-
раішп ЬаЬеІ. Тружду н труждаю, тружу,
аіісиі ІаЬогет ргжзсгіЬеге, ргжзіііиеге,
ітропеге, ігдипреге. 2) Моіезіит евве,
тоіезііат айегге, сгеаге, ехЫЬеге, оие-
гі еззе. Трудить кого своими просьбами,
ргесіЬиз аіідиет Гаіі^аге; оЫипйеге аіі-
диет го§ііапйо. Труждуся, тружусь и
труждаюсь, ІаЬогаге, надъ чемъ, еІаЬо-
Гаге іп ге; орегат йаге геі; іпситЬеге іп
з. ай аіідиій; зіийіит сопГегге іп аіідиій.
Ревностно надъ чемъ трудиться, зпйаге,
йезийаге іп ге; тиііит орег® еі ІаЬогіз
аіісиі геі ІгіЬиеге 8. іи ге соизитеге;
тиІІо зийоге #еІ ІаЬоге аіідиій Гасеге.
Тщетно трудиться, орегат іийеге, рго-
Гипйеге, регйеге; асішп а&еге. Столько
трудиться и все по пустому, гпа^по со-
паіи та^иаз а&іІ пи^аз. Напрасно тру-
диться, Ггизіга иііі; піЬіі а§еге, поп Ьі-
Ішп ргоГісеге. Слишкомъ тр. пігпіигп ви-
йаге; ріиз ІаЬогіз вивііпеге, диат заііз еві;
ѵігев согрогів ІаЬогапйо іттіпиеге, ех-
Ьаигіге; ІаЬогіЬиз ве Ггап^еге, сопйсі.
Трудиться для кого, аіісиі орегат ргж-
віаге, Йаге, йісаге. Труд. для славы, віЬі
$1огіат диаегеге: ^Іогі® зегѵіге, іпзегѵі-
ге. 2) Исправлять, дѣлать какую работу,
ориз Гасеге, іп орете еззе; орегагі, оре-
гат виЬіге. Трудиться ночью, ІисиЬгаге.
453
ТРУ
ТРЯ
454
Трудиться днемъ и ночью, ори» сопіі-
дпаге діет еі посіет. Тр. пристально
ночью, ай ІаЬогет пиііат рагіет посіів
іпіегтіііеге. Тр. неутомимо, іп ІаЬоге
зіийіовіввіте регтапеге. Трудиться для
платы, орегат виат Іосаге, для кого,
аіісиі; йіигпа тапиит тегсейе Гатат
ргориіваге. Отт. о занятіяхъ ума: ехси-
Йеге, еІаЬогаге, сотропеге, всгіЬеге.
Трудиться надъ чемъ, аіісиі геі іпіепіит
евве, іпсиЬеге; аіідиій .Ігасіаге. Трудить-
ся надъ какимъ важномъ дѣломъ, та§-
пит орив тейііагі, ѵоіѵеге, іп тапіЬив
ЬаЬеге, Не трудитесь, поіі ІіЫ тоііевііат
ехЫЬеге диой віпе Іиа тоіевііа Яегі ро-
іеві. Тружденіе и тружевіе, оссираііо; ех-
ЬіЬіІа тоіевііа. Труженикъ, см. трудникъ.
ТРУПЪ. Тийійсаіог, іггівог, саѵіііаіог.
Трупы, Іийеге, іііийеге, Іийііісагі; Іийі-
Ьгіо ЬаЬеге; йеіісіав Гасеге.
ТРУПНЫЙ. Согрогів тогіиі.
ТРУПОРАЗЪЯТЕЛЬ, аиаіоті® регі-
Іив. Трупоразъятельный, апаіотісив.
Трупоразъятіе, аиаіотіа, аиаіоте, агв
зесапйі согрога.
ТРУПОРЬХОВАТОСТЬ. Риігог, риі-
гейо; Трупорьховатый, трупорьховатъ,
риІгеГасІив, риігійив. 2) Бе §1асіе: гагив,
Гогатіповив.
ТРУПЪ. Еипив; согрив тогіиит в.
тогіиі; согрив ехатіпит. Разсѣкать
трупъ, согрив арегіге, йіввесаге.
ТРУСИТЬ. См. Трущу. Труснха, Ііті-
йа, і^иаѵа. Трусея, і^паѵив, Іітійив, ти-
Ііег; і^паѵа, Іітійа. Трусливо, і^иаѵе, Іі-
тійе. Трусливый, трусливъ, і^оаѵив, Іі-
тійив, теіісиіовив. Онъ очень трусливъ,
еві айтойит теіісиіовив, і^паѵіввітив.
Трусоватый, раиіиіит Іітійив. Трусость,
трусливость, ідпаѵіа, Іітійііав; апітив йе-
тіввив ]асепб, Ігерійаііо, рауог. Трусъ,
і^паѵив, ривіііив, апіто аЬ]есіі еі ітЬеШ,
тиііег 2) Моіив Іеггж.
ТРУТЕНЪ. 8райо. 2) Ьото пе^іі^епб,
іпсигіовив, весигив.
ТРУТНИЦА. І^піагіит, і^пііаЬиІит.
Трутъ, Ьоіеіцв і^иіагіив, Готев. Присѣчь
огня къ труту, і^пет ехсиіеге, і&пет
еіісеге ісіи сЬаІуЫв ас вііісів. Нажечь
труту, рагаге Готііет.
ТРУХА. Тепие, соиігііит Гоепит диой
іп ргжверіЬив геііпдиііиг.
ТРУХМАЛЪ. См. Крахмалъ.
ТРУЧЕНІЕ. Ргеввив, ргевзига. Тручу.
ргетеге, игеге. Узкой башмакъ трутять
ногу, игіі рейет саісеив ап^ивііог.
ТРУШУ. 8раг§еге, іиврег^еге. Тру-
сить порохъ на полку, риіѵегет ругіит
всиіеііае іпврег§еге. Тр. сѣно, Гсеиит ре-
га^ііаге, сопсиіеге.
ТРУШУ. Апітит Йетіііѳге, йевроп-
йеге; апіто йебсеге; ве аиіто йетіііеге
(выраженіе болѣе рѣдкое). Онъ всего
труситъ, отпіа еі теішп іпрсіииі. 2) Р.
т. ве аіісиі виЬтіііеге; Ьитііііег аіідиет
айиіагі.
ТРЯПИЦА, ТРЯПИЧКА и ТРЯПКА.
Реиісиіив, репісіііив, репісіііит. Тряпич-
ный, репісиіі. Тряпье, рапиі, сепіипсиіі.
Скупаютъ тр. для бумажной Фабрики,
раппі соётииіиг ай сЬагіагіат.
ТРЯСОВИЦА. (81.) РеЬгів гетіііепз.
Трясовнчный, ГеЬгів гетііепіів. Трясеніе,
диавваііо, сопсиввіо, сопсиввив; виссаввив,
виссаввіо. 2) Тгетог. Трясеніе листьевъ,
Ігетог Гоііогит. Трясина, саѵит Ііто-
вит ргоГипйит. На этой болотинѣ мно-
го трясинъ, іп Ьос воіо иіі^іпово тиііа
випі саѵа Іітова ргоГипйа. Тряска, вис-
сиввив. Въ дорогѣ отъ тряски сдѣлался
боленъ, іп іііпеге виссивви ѵеЬісиІі тог-
Ьит пасіив еві. Тряскій, виссиііепв, диа-
Ііепв, сопсиііепв, вассивви тоіезііат ех-
ТРЯ
ТУЛ
456
455
ЪіЬеИв. Тряская карета, саГрепіит іп-
сотшойит. Т. дорога, ѵіа ігорѳйііа, ііег
ітрейііит. Тряско, по этой дорогѣ ѣздить
т., Ьаес ѵіа оЬ виссизяит ѵеЬісиІі еві іп-
соттойа.
ТРЯСОГУСКА. МоІасіІІа.
ТРЯСУ. Оііаіеге, сопсиіеге, а^ііаге,
диавваге. Трясти яблонь, Йесиіеге рота.
Тряхнуть головою, сариі адііаго, диаіе-
ге. Трях. гривою, ]иЪат сопсиіеге. Тр.
цѣпями, сопсиіеге Геггипі; тоѵеге ѵіп-
сиіа. По дорогѣ выбоинъ много, сильно
трясетъ повозку, іп ѵіа тиііа випі саѵа,
диае Гасіипі, иі ѵеЬіспІит виссиііаіиг. Его
почти два мѣсяца лихорадка трясетъ,
йиов Гегте тепвев ГеЬгі ^асіаіиг. Трясти
деньги, ресипіат его^аге, сопаитеге.
Трясусь, диаіі, а^ііагі; іпігетізсеге, соп-
Ігетівсеге; ехраѵевсеге, ехіітевсеге. Ру-
ка трясется послѣ болѣзни, тапив а тог-
Ьо тіпиа Йгта. Руки начинаютъ тряс-
тись, іпсійіі ігетог тапіЬиа. Дерева отъ
вѣтра трясутся, агЬогев ѵепіо а^ііапіиг.
Отъ единаго взора его всѣ трясу,тся, 80-
Іиш е]иа айаресіит отпев ехраѵезсипі,
ехіітеесипі. Трясучка, трясучая болѣзнь,
Ігетог дііаааапа агіиа. Л. трясучка ГеЬгів
диегсега.
ТРЯСУЧКА. См. Стрепетъ.
ТУ. (81.) Шіс, І8Ііс, ІЬі.
ТУБЕРОЗА. РоІуапІЬев ІиЬегоаа.
ТУЧА. Сотрге85Іо, ап^ивГіа, апхіеіаа.
Печаль многая и тута сердца, аГПісІіо
тиіііріех еі апхіеіав апіті.
ТУГІЙ, ТУГЪ. Ві^ійив, Йигив, Йгтив,
8ІГІСІП8, айвігісіий, агсіив. Тугая шея,
гі^ійа сегѵіх. Тугій лукъ, агсіив ѵаіібе
Тепіиз, іпіепіиа. 8) Рег т. 8ІгісІи8, аѵа-
гив, Іепах. Туго, гі^ійе, айаігісіе, Гогіііег,
аоіійе. Струна т. натянута, сЬогйа агсііиа,
айаігісііиа іпіепіа. Туго на туго, агсіівві-
ше, Йгтіавіте. — Туговатый, туговатъ,
тугонекъ, гіеібіог, 8ІГІСІІ0Г, айвігісііог;
раиіиіит іпіепіие. 2) Р. т. Іепасіог, диі
поп ІіЬепІег воіѵеге воіеі. Тугость, гіДОг;
гаііо геі айаігісіа.
ТУДА. (81.) Тудѣ, іііо, іііис; івіо, івіис.
Туда и сюда, иііго сіігодие, иііго еі сіі-
го; Ьис еі іііис.
ТУЖЕНІЕ. Моевііііа, йоііог апіті,
тсегог, Іосіи». Сильное г., йоіог аиттив,
{»гаѵІ8, тахітив.Тужу, йоіеге, асегЬе Гег-
ге, 1и$еге, іп Йоіогет а ге ЬаЬеге; ап^і,
аоііісііит; 8. ае^гііийіае ГЛІсІит евве, цга-
ѵііег сотпеогегі бе аіідиа ге. Тужить е
несчастій друга, тиіішп Йоіогіа ех атісі
іпГогіипіо сареге. Не тужить, ие печа-
литься о чемъ, пои та&иореге ап^і аіі-
диа ге.
ТУЗЕМЕЦЪ. Іпсоіа іпЙідепа ; диі
еойет воіо іипаіив в8І, диой соііі. Ту-
земный, іпйі^епив, йотевіісив.
ТУЗЛУКЪ. Мигіа, ааівига. 2) Сепив
огпаіив ргівсае аеіаіів.
ТУЗЪ. 8сЬейа ргіта, топав. Дать ко-
му туза, аіісиі соіарішт іпГгіп^еге. Тузю,
ѵегЬегаге, йераітаге.
ТУКЪ.Ріп§ие, айерв; ріп^иейо, ріп^ие-
Іийо. 2) Ьаеіатеп віегсив, Лтив. 3) Р.
т. аѣипйапііа, соріа, иЬегІав. Гдѣ рос-
кошная природа въ садахъ и поляхъ из-
ливаетъ весь тукъ своеге плодородія,
иЬі паіпга Іпхигіоеа іп Ьогіів агѵівдие ріе-
пат виат иЬегІаІет еГГипйіІ.
ТУЛЕЙКА. См. Тулья, Тулейный, Са-
ѵі рііеі.
ТУЛКА. См. Втулка.
ТУЛОВИЩЕ. Тгипсив. Туловяшный,
Ігипсі.
ТУЛУМБАСЪ. (1епи8 ог^апі тивісі
Іутрапа геГбгепІів.
ТУЛУПАНЪ. Ргосеііагіа ^асіаіія.
ТУЛУПЪ, ТУЛУПЧИКЪ. Атіспіит
457
ТУЛ
ТУЛ
458
сиЬісиІаге. Тулубный, атісиіі сиЬісчІа-
гів.
ТУЛЪ. (Я.) РЬагеІга,
ТУЛЬПАНЪ. Тиііра. Тулъпаниый, Іи-
Іірае.
ТУЛЬЯ, ТУЛЕЙКА, ТУЛЕЕЧКА.
Сариі, саѵит ріііеі ѵ. ^аііегі реііііі-
ТУЛЮ. Сигѵаге, іпсііпаге, іпйесіеге.
Тулюсь, геіго^гейі, геігосевеге, рейет а.
@гайит геГегге.
ТУМА. А’оіЬив, е.Йіѵегві цепегів ра-
гепііЬив паіив. 2) Оііт реге^гіоив Іаіап-
сае віігрів, диі ай Сохой Ігапвііі.
ТУМАКЪ- ЯсотЬег ІЬупиив. 2) Іли-
§иае ассірепвегит Ьивопит сегіо тойо
ргаерагаіае. .3) Ісіив, ріа^а. Дать кому ту-
мака, рІа&ат аіісиі іиГегге в. іпОі^еге. 4)
Сепив поІЬі е тивіеіа х.іЬеІІІпае! тагіе
паіі.
ТУМАНИТСЯ, ТУМАННО. Аог по-
Ьиіовив еві; пеЬпІовит еві соеіит. Ту-
манный, туманенъ, пеЬиІовив. Туманная
погода, Іетревіав пеЬиІова. 2) Р. т. віо-
тасЬовив, тоговив, поп Ііііагів, Ігівіів, Іа-
сііигпив. Онъ нынѣшній день что-то ту-
маненъ, Ьойіе певсіо диій, іат Ігівіі ѵиііи
еві в. Іат Ігівіів еві. Туманъ, пеЬиІа. Гу-
стой т., пеЬиІа сгавва. Т. лежитъ на
землѣ, пеЬиІа сатро вейеі. Густой ту-
манъ одѣялъ, покрылъ весь лѣсъ, йепва
пеЬиІа отпот ваііит іпіехиіі. Т. подни-
мается, пеЬиІа: Йе Іегга зиг^ипі; пеЬиІа
іп пиЬев Іеѵапіиг. Туманъ поднимается
итъ озера, пеЬиІа Іеѵаіиг е Іаси. Туманъ
продолжается, лежитъ долго днемъ, пе-
ЬиІа Йигаі іп тиііит Йіеі. Туманъ разсѣ-
ялся отъ усилившагося солнечнаго жа-
РУ, пеЬиІа воіе іпсаіевсепіе йівриіва еві.
По разсѣяніи тумана, йівсивва саіі^іпе.
Сѣки покрыты туманомъ, атпев саіі^аиі.
Туманъ такъ густъ, что ничего не
видно.
ТУМБА. Асгоіегіа, Ьавів.
ТУ МП АСЪ. См. Топазъ.
ТУНДРА. 8о1ит ѵавіа атріііийіпів иіі-
ёіповит еі тивсовит. Тундряный, ерив-
тойі воіо сопвіапв. Тундряныя мѣста, ѵав-
іа Іоса раіийова еі тивсова.
ТУНЕ. 8іпе тегііо, вгаІів.Туце давать.
§гаІів Йаге. 2) Ггивіга, педиій диат, іиапі-
Іег ех ѵапо, віпе саива, Іетеге. Препро?
водить въ туне время, Іетрив а^епйі рес
оііит еі іпегііат Іевеге.
ТУНЕЦЪ. ЯсотЬег Іііупдив.
ТУНЕЯДЕЦЪ. Оевев, севваіог, оііо-
вив. Тунеядный, рагавііісив, Тунеядныя
растенія, ріапіаі рагавііісю. Тунеядство,
рагавііаііо; йевійіа, іпегііа, оііит, севвдііо.
Тунеядствовать, рагаввііагі, севваго, пііці
а^еге.
ТУПИКЪ. АІса агсііса. 2) Ехігетит
ап^ірогіі ітрегѵіі.
ТУПИКЪ, въ тупикъ притти, въ ту-
пикъ стать, ргавепіів апіті сопвіііо поп
иіі, йе (ігайіі йерсі, йереііі; сщпв гаііопев
сопІигЬаІае випі.
ТУПИЦА. Авсіа ѵеі сиііѳг ІіеЬев. 2)
Р. т. ІіеЬев, оЫивиз, ЬеЬев вепзи, Іагйив
ріп&иів. Тупленіе, ЬеЬеІаІіо. Туплю, Ііе-
Ьеіаге. Т. зубы, Йепіев ІіеЬеІаге. Туплюсь,
ЬеЬевсеге. Топоръ тупиться начинаетъ,
авсіа ЬеЬевсіІ. 2) Р. т. Память тупится,
шетогіа тіпиііиг. Тупо, оЫиве. 2) Р. т.
Онъ тупо учится, еві іпйосііі еві апіто
іпйосііі, іп^епіо іпйосііі. Онъ тупо пони-
маетъ, еві іп^епіит іпйосііе; еві ріп^иів,
Іагйив. Туповатость, диа йат Іагйііав іп-
(>епіі. Туповатый, туповатъ, раиіиіит Іаг-
Йив; диі Іагйіив регсіріі.
ТУПОКОНЕЧНЫЙ. Ай ехігетит Ъе 
Ьеіаіив, оЫивив, ЬеЬев.
ТУПОНОСЫЙ. 8ітив.
' ТУПОРѢЧІЕ. Оз ЬаІЬит. Тупорѣчи-
вый, ЬаІЬив, ЬаІЬиІіепв.
459
ТУП
ТУФ
460
ТУПОСТЬ. ПеЬеІаІіо, ЬеЬеІибо. 2)
Іагбііаз іп^епіі, апітиз іпбосіііз, іпвепіпт
іпбосііе.
ТУПОУГОЛЬНЫЙ, апдиіо оЫиво.
ТУПОУМІЕ. НеЬез асіез тепоЫиза
асіез аиіпіі, щепа Іагба. Тупоумный, ЬеЬез
оЬіизиз, зіирібиз.
ТУПЫЙ, ТУПЪ. НеЬез, оЫизиз, ге-
Іивиз (ЬеЬез составляетъ противополож-
ность между острымъ м остроконечнымъ,
а оЫиІиз только между острымъ). Тупой
мечъ, ^Іабіиз ЬеЬез. Т. серпъ, Гаіх оЫи-
за. Туп. уголъ, ап^иіиз оЬіизиз. Быть ту-
пымъ, ЬеЬеге. 2) Р. т. ЬеЬез, оЫизиз,
геіизиз, Іагбиз. Тупой ученикъ, (Іізсірн-
Іиз іпбосіііз. Обороти копье, ударнть ту-
пымъ концомъ, сопѵегза Ьазіа аіідиет
риізаге. Тупяя голова, іи^епіит іпбосііе.
Тупые глаза, Туиое зрѣніе, ЬеЬез асіез
осиіогиш. Тупѣніе, ЬеЬеІаІіо, (раза.). Ту-
пѣю, ЬеЬезсеге. 2) Р. ш. ЬеЬезсеге, ті-
пиі. Намять тупѣетъ, тепіогіа тіииііиг.
Онъ хочетъ изъяснить сладость пѣнія,
но языкъ его тупѣетъ, ѵиіі саиіиз аиа-
ѵііаіѳт ехргітеге, веб е|из Ііп^иа Ье-
Ьезсіі, веб еІосиІіопіЬиз беіісіі.
ТУРА. Ситиіиз.
ТУРЕЦКИ, по Турецки. Тигсісе; Тиг-
сагшп з. Тигсісо шоге. 2) Циаш реззіше;
ѵ. с. аіідиепз ЬаЬеге. Турецкііі, Тигсісиз.
Турецкій языкъ, аегто Тигсісиз; Тигса-
гит з. Тигсіса Ііпдиа. Турецкая земля
или Турція, Тигсіа. '
ТУРЕЦКІЕ бобы. См. Бобъ.
ТУРІЙ. Гегі Ьоѵіа.
ТУРМАЛИНЪ. Тигшаііпиз.
ТУРКА, ТУРОКЪ. Тпгса; какъ т.
агЬагиз; гоЬизіиз, ѵаіібиз.
ТУРПАНЪ, турпанчикъ. Аиаз пі’га.
ТУРУСЫ. Мь’ге, іперііае.
ТУРУХТАНЪ. Тгіпда ри^пах.
ТУРФЪ. См. Торфъ.
ТУРЧАНКА. Тигса тппііег ѵеі рпеііа.
ТУРЪ. См. Торъ.
ТУРЫ. Сгаіез; согЬіз зегѵіепз типі-
Ііопі; согЬіз іегга Гогіиз. У древнихъ
вмѣсто туровъ служили охранительныя
машины, мзъ коихъ одна называлась ріи-
Іеиз, а другая ѵіпеа.
ТУРЮ. V. рІеЬ; ітреііеге, зіітиіаге,
содеТе. Его турятъ къ отъѣзду, аб рго-
Гесііоиет з. аЬііиш со^ііиг.
ТУСКЛЫЙ, тусклъ. ОЬзсигиз. Туск.
цвѣтъ, соіог оЬзоІеІиз. Тусклое зеркало,
ЬеЬеІаІиз зресиіі ГиІ^ог. Тусклые глаза,
осиіі ЬеЬеІез. Тусклыя пуговицы, огЬі-
сиіі пііоге ЬеЬеІаІо. Тусклыя стекла,
ѵііга іпГизсаіа. Тускну, тускнѣю, оЬзси-
гагі, іпГизсагі. Окончины илм стекла туск-
нѣютъ, зресиіагіа зибапі, гогапі. Зеркала
тускнѣютъ, зресиіогиш ГпІ^ог ЬеЬеІаІиг.
Оловянныя вещи отъ сырости удобно
тускнѣютъ', пііог гегит зіаипеагит Ьито-
ге Гасііе ЬеЬеІаІиг. Тускъ, ЬеЬеІаІиз пі-
іог; оЬзсигаІиз вріепбог. Т. иа стеклѣ,
ѵіігиш іпГизсаіит; зресиіагіа зибапі. Т.
въ глазахъ, ѵізиз з. осиіогит оЬзсигіІаз
і (какъ продолжительная слабость) осиіб-
I тит са!і(;о (при головокруженіи).
ТУТОВАЯ ягода. Могит, Тутовое де-
рево, шогиз.
ТУТОШНІЙ. Е]из іосі, ге^іопів, игЬіз.
Тутошніе жители, е)из игЬіз, сіѵез. Тутъ,
Ьіс, ііііс, івііс. Эта вещь тутъ лежала,
Ьаес гез ііііс розііа егаі. Тутже, іЬійет;
еобет іп іосо.
ТУФА. Сіпіз ѵоісапіиз.
ТУФЕЛЬ. Сгеріба, зоіеа, запіаііит
(женскій). Въ туФляхъ, сгерібаіиз, зоіеа-
Іи< Трепать ласкаючи, но головѣ туф-
лемъ, сариі соттізіі^аге запбаііо (Тег).
Папскій туфель, сгеріба ропіібсіа з. Роп-
Іівсіз. Туфельный, аб сгерібаш, зоіеаш,
заибаііипі регііпепв.

461	ТУФ
ТУФЕЛЬКА. Рагатаесіпт.
ТУХЛОСТЬ, тухоль. Риігесіо, риіог.
Пахнетъ тухлостію, риігейіпет гейоіеі.
Тухлый, риігеГасІиз. риігібиз. Тухлая
рыба, різсів риігеГасіив. Тухну, риігезсе-
те, риігебегі. Говядина протухла, саго
ЬиЬиІа риігеіііпет гедоіеі.
ТУХНУ. ЕхвГшвиі, гезііп&иі; іпіегіге,
іпіѳгтогі. Огонь тухнетъ, і(?пІ8 ехзііп-
^шіиг.
ТУЧА, • тучка. ІЧпЬез аіга, оЬзеига;
іешрезіаз іопіігиа ебепз, іетрезіая іоиі-
ігаііз; Іешревіаз сит Іопііги сопіипсіа.
Собираются тучи, пиѣез іопіігаіез со^ип-
іиг; соеіит пиЬіЬиз оЬйисііиг. Тучевый,
Іетрезіаіів іопіігаііз. Тучевый дождь,
ріиѵіа сопіипсіа сит іопііги.
ТУЧНОСТЬ, Ріпвиііийо, ріп^иеЛо. Т.
земли, ріп(?ие<1о 80ІІ. Тучный, тученъ,
ріп^нія, орітнз, оЬевиз. Претучиый, ргаг-
ріп^иіз. Тучная земля, адег ріп^иіз; а§ег
орітиз еі Гегіііів, зоіиш ріпрте. Земля
нп слишкомъ чучиая, ни тощая, а^ег те-
ЙІОСГІ8 ЬаЬііиз. Тучныя пасбнща, ріп^иіа
8. ІяЧа раЬиіа. Тучный быкъ, Ьо8 арітиз.
Т. теленокъ, ѵііиіив ва^іпаіив (откорм-
ленный). Ныть слишкомъ тучну, пішіа
ріп^иесііпе ІаЬогаге, сІіГНиеге; шап^о аЬ-
<1отіпе евве (только о людяхъ). Дѣлать
тучнымъ, оЬезаге, орішит ге<1<1еге, ріп-
{гиіішііпет еГПсеге. Тучнѣю, ріпепез-
сеге.
ТУЧНЯКЪ. 8іеаІіІез.
ТУША, тушка.' 8из саеза еі еѵівсегаіа.
Тушный, виів с®8® еі еѵізсегаіа».
ТУШЕВАЛЬНЫЙ. Аігашеиіо віпепзі
рісінв Тушевальные портреты, іта^іпез
аігашеиіо віпепзі рісіа?. Тушеваніе, можно
выр. гл. тушеваны», аігатепіо зіиепзі
рісіиз.
ТУШЕНІЕ. Орргеззіо, гезііпеііо.
ТУШКАНЧИКЪ. Миз іасиіиз.
ТЩЕ	462
ТУШОВКА. Т. этого плана не хоро-
ша, Ьц)и8 ісЬпо&гарЬію итЬгае шіпиз зсііе
арровіі® виві. Тушъ, аігатепіпт сЬі-
пепзі.
ТУШУ- Сотргітегі, гезііп^иеге. Ту-
шить пожаръ, ійпет гезііп^иеге, орргі-
теге; іпсепсііит ехзііи^иеге, гезііп^иеге,
сотрезсеге. Тушусь, орргіті, гезііп^иі.
ТУШУЮ. ІсЬпоеггарЪі® итѣгаз песіѳ-
ге; ишЬгав аігатепіо сЬіпепзі айбеге, іи-
вегеге, арропеге.
ТУЯЗЪ, туязокъ. сарза, сарзиіа е сог-
іісе Ьеіиі®.
ТФУ. ₽Ьиі! рЬі! іигре <1 ісіи. Т. какой
ты упрямый человѣкъ! рііиі, диаііз іи е$
Ьото регѵісах!
ТЩАТЕЛЬНО. (81.) Тщательнѣ, н
тщаливо, біІі^епіег, аесигаіе. Тщат. ис-
полнять какое дѣло, йііі^епіег охзедиі
аіідиісі. Тщательность п тщаливость, си-
га, Лііі^епііа, ассигаііо. Дѣлать Что со
всякою тщательностію, аііциісі іпіепіівзі-
ша сига Гасеге. Тщательный, тщателенъ,
зі., тщаливый, тщаливъ, сіііі^епв, сигіо-
зиз, ргоѵісіив.
ТЩЕ. Си. вотще.
ТЩЕГЛАСІЕ. (81.) Ки^ге, іперііж.
ТЩЕДУШІЕ, щедушіе. Тепиіз ѵаіе-
ішіо. Тщедушный и щедушный, тщеду-
шенъ, іепиіз ѵаіеіисііпів.
ТЩЕСЛАВІЕ. Сііогіае аѵагіііа; пігаіа
ріогіж аѵійііаз. 2) таепПочивпііа, іасіаііо,
Іасіапііа. Тщесл. помрачаетъ знаменитыя
дѣла, іасіаііо оѣвсигаі еііаш е{?ге{;іе в.
е^ге§іа Гасіа. Тщеславленіе, ^іогіаііо, ]ас-
іаііо. Тщеславлюсь, іасіаге, ^Іогіагі; іп-
зоіепіог уіогіагі. Тщеславно, $1огіозе, сит
ВІогіаііопе. Тщеславный , тщеславенъ,
Догіоеия, тавпііочииз,' ѵапііо^иив.
ТЩЕСЛАВІЕ. Л'ив®, іперіію. Тще-
словити, ѵапа Іодиі, Ыаіегаге.
ТЩЕТА, Ѵапііаз, іпапііаз. 2) 8рез,
463
ТЩУ
тыс
46*
«щж ай ігтііпт сайіі. 3) Натпшп, |асІпга,
Тщетно, Ггизіга, печиійдпат, івапііег,
ех ѵапо. Вы т. ожидаете успѣха отъ
этого, Ггпвіга іпйе ргоѵіпішп а. піііііаіеш
ехвресіа:. Т. трудиться, ігпвіга, педиій-
Чиаш ІаЬогаге. Тщетность, ѵапііав, іпапі-
Іав, іпиіііііав. Тщетный, тщетенъ, іпапія,
іггііпв, ѵаппв, севвив. Употреблять тщет.
трудъ, орегат регйеге; орегат Гговіга
сопвшпеге; ор. Гг. сопіегеге; Ггпвіга ІаЬо-
гет зпзсіреге. Тщетная надежда, врев
ѵапа іпапів, ГаІІах в. Гаіва. Тщетное пред-
пріятіе, іггіішп іпсеріит. Нм одно его
предпріятіе не было тщетно, ппіішп
е}ив іпсеріит Ггивіга Гиіі. Тщетныя уси-
лія, сопаіпя Ггивіга саріі (Ьос.). Чьи на-
мѣренія оказываются тщетными, сопвіііі
іггііпв.—Тщій, ѵасипв, іпапів. 2) Іпиіііів,
іпапія, Гиіііів.
ТЩУСЬ. Кііі, епііі, аппііі, сопіепйеге,
еІаЬогаге съ пі.
ТЫ, Ти. Ты, который это сказалъ,'
іи, диі Ьос Йіхіяіі.
ТЫКАНІЕ. Іттіввіо, ііуесііо.
ТЫКАНІЕ. Еатіііагів сотреііаііо. Ты-
каю и тычу, аііцпет Ьіясе ѵосаЬиІів:
іп, Іе сотіетііт, ігаіе гивіісе, в. Гаті-
Ііагііег сотреііаге.
ТЫКАЮ н ТЫГУ. Гійеге, іп(і§еге,
йеГі^еге, аЙО^еге, іп.чегеге. Тыкать колья,
раіов іпб^еге. Т. булавки въ подушку,
асив риіѵіііо іпПуеге. 2). Рнпуеге. Ткнуть
булавкою, аси рип^еге.
ТЫКВА, тыквнца, тыковка. СисигЬі-
Іа реро. Т. ослиная, тотогйіса еіаіііе-
гішп (Ьіпп.). Горькая, висптіз соіосуп-
іЬив (Ьіпп). Тыковникъ, сисигЬіІа (иі
ріапіа). 2) Аііса е сисигЬіІа. Тыквенный
и тыковный, сисигЬІІіЕ. Т. листъ, Гоііит
спсигЬіІае. /Тыквенная каша, аііса е си-
сигЬіІа.
ТЫЛЪ. Тег^шп. Съ тылу, а Юг“О.
Напасть на непріятеля съ тылу аѵег-
яшп. Ьояіет в. аѵегват Ьозііит асіет
аѵегіеге. Тылъ обратить, іег^а ѵегіеге-
іег^а йаге; Іегда ргаеЬеге Гп^ж (вообще
бѣжать); Іег^а йаге, ргавіаге (отъ не-
пріятеля).
ТЫЛЬЕ. См. Обухъ.
ТЫНЪ, тынокъ. 8ерев, верітеиішп,
веріит. Загородить тыномъ, веріге, сіг-
сишверіге, сопверіге. Тыновый, верів, вѳ-
рітепіі. Тыню, яеріге, сігситзеріге.
ТЫСЯЦКОЙ. V. оЬв. Айтіпічіег іп
пирііагшп воІетпіЬив.
ТЫСЯЧА, тысяща. МіІІе (прилагат.
несклоняемое, оно встрѣчается мли съ
существит. и приляг. во множ, числѣ,
или ставится какъ сущест. съ другимъ
существительнымъ въ род. падежѣ, а съ
сказуемымъ въ единств.; напротивъ тіі-
Ііа полагается только какъ сущ. во мно-
жеству если не придается еще меньшое
число). Двѣ тысячи лошадей, Ьі.ч тіііѳ
едиі. Столько тысячъ людей, народу, Іоі
тіііа Ьотіпит. Такъ какъ тіііепі не
очень употребительно, то древніе замѣ-
няли его словомъ піііііа, но такъ однако,
идея показываемаго имъ раздѣленія, вид-
на Изъ связи: вы въ каждые 12 лѣтъ
дадите по тысячи талантовъ, йаЬіІіз тіі-
Ііа Іаіепійт рег йиойесіт аппоз. Стадо
изъ тысячи скотинъ, »гех тііііагіив. Ты-
сяча средствъ вредитъ тіііе посепйі аг-
Іея. Если тысяча значитъ тоже что
весьма 'много или множество чего, то
употребляется тіііе или яехсепіі (пер-
вое однакожъ выразительнѣе): Тысяча
новыхъ плановъ, тіііе поѵа сопзііія. Ты-
сяча другаго не менѣе прекраснаго, тіі-
іе аііа поп шіпив Іапіа. Я слышалъ эго
болѣе тысячи разъ, ріпв тііііез апйіѵі;
р!п.ч вехепііез, апйіѵі. Тысячами воро-
чать, Ьепе пптіпапіпт евве; аг“епЮ со-
465
тыс
тал/
466
ріовит евве. Въ тысяча восемъ сотъ
первомъ году, аппо тіііевіто осііп&еп-
Іезіто ргіто.
ТЫСЯЧЕКРАТНЫЙ, въ тысячу разъ,
тііііев гереіііиз; тахітив, воттив. бла-
годарить кого тысячекратно, вшитая аіі-
сиі а^еге {ргаііав.
ТЫСЯЧЕЛѢТНІЙ. МШе аппогит.
ТЫСЯЧЕОБРАЗНЫЙ. МіИе Гогта-
гнт, тіііе Гогтів.
ТЫСЯЧНЫЙ, тысяшпый. МіІІевітиз.
2) СЬіІіаде, питего тіііепагіо соизіапз.
ѵ. с- полкъ, 1е§іо тіііе тіШіЬиз соп-
віапв.
ТЫСЯЧСКОЙ. V. оЬв., <1их Ьеіі. в.
ехегсііиз.
ТЫСЯЩЕНАЧАЛІЕ. Ітрегіит іп
тіііе ѵігов; ргаеГесіига тіііе ѵігйт в. ті-
Іііит; ІгіЬиоаІив.
ТЫСЯЧНИКЪ. Оиі тіііе,ѵігів ргеезі.
тіііе тііііит ргаеГесІиз ІгіЬшіив. Выть
тысячникомъ, тіііе ѵігів $. тіШіЬив ргж-
евве; евве ІгіЬшшпі тііііагет.
ТЫЧИНА, тычинка. Раіив, реііатеп,
реЛатепіит, асіпііпісиіит, віаіитеп, ви-
<1ез. Тычинникъ, зерев е виШЬиз. 2) 8и-
<1ев, раіі.
ТЫЧКА, тычинка. 8іатеп.
ТЫЧОКЪ. Р1а»а сарііі іііаіа. .
ТЫЧУ. См. Тыкаю-
ТЫЮ. Сгаввевсеге, согрив Гасеге.
ТЬМА. См. Тма.
ТЬМИНЪ. См. Тминъ.
ТѢЛЕСНО. 8. Тѣлеснѣ. Согрогаіііег,
сотрете. Быть тѣлесно наказану, сотрете
роепав Іиете. Тѣлесность, душа не имѣ-
етъ тѣлесности, анітив пои еві согрив.
Тѣлесный, тѣлесепъ, сотрогепі, согрога-
Ііз. Тѣлесное Существо, еив сотрогешп.
Т. наказаніе, аиітасіѵегзіо іи согрив. Тѣ-
лесныя преимущества или качества, сог-
рогаііа Ьопа. Тѣлесное, дою согрогіз випі.
Тѣлесная красота, согрогів ѵѳпияіав. 2)
81. зепзиш тоѵепв, роіепя. Тѣлесныя,
чувственныя удовольствія, ѵоіиріаіез зеп-
зит тоѵепіев. Тѣлесный, сагпозиз сап-
<1ог. Тѣло, во ннож. ч. тѣла, т. тѣлеса,
согрив. Т. простое, сложное, согрив віт-
ріех, сотрозііит. Тѣло ровное, равно-
образное, шероховатое, согрив ріапит еі
ачріаЬіІе, аврегит. Тѣло, способное къ
несенію тягостей, согрив раг ІаЬогіЬиз.
Твердое тѣло, согрив зоіідит. Крѣпкое
т., согрив Ьепе сопзіііиіит. Слабое тѣло,
согриз аІГесІип), таіі ЬаЬііиз. Нѣжное т.,
согрив тоііе, іеиие. Т. больное, слабое,
подлежащее смерти, согриз гс^гит, Гга-
§і1е, тогіаіе. Разлученіе души съ тѣ-
ломъ, апіті е согроге ехсеввив. Душа
разлучается съ тѣломъ, апітив е согро-
гів ѵіпсиіів еѵоіаі. Небесныя тѣла, сог-
рога соеіевііа. Быть тѣломъ бѣлу, сиіет
ЬаЬеге сапсіміат. Быть въ тѣлѣ, не ху-
ду, сыту, ріо^ист, піійіит еззе; Ьепе си-
гаіа сиіе; ЬеІІе зе ЬаЬеге. Предаться че-
му тѣломъ н душою, Іоіит іеиегі аііси-
|из геі віийіо іоіо; ресіоге іпситЬеге іп
аіідиат гет. 2) Согриз тогіишп. Пре-
дать иогребенію мертвое тѣло, согриз
ехапітит сигаге. 3) Ве ГгисііЬиз саго.—
Остаться тѣломъ, да душою, отпіЬив Гог-
іипіз ехиі. Надобно его въ черномъ тѣлѣ
держать, поп езі зіпепбит еит біііо-
гет бегі, иѳ іпзоіезсаі, аііодиіп іпзо-
Іезсеі.
ТѢЛОГРѢЯ, тѣлогрѣйка, тѣлогрѣеч-
ка. Сепиз Гетіиеге ІІюгасіз ѵеі сЫатубів
вте тапісіз.
ТѢЛОДВИЖЕНІЕ. Моіиз согрогіз.
Тѣлодвиженіе вольное, »езіиз ІіЬег еі
ехребііиз. Для тѣхъ, кои много сидятъ,
нужно тѣлодвиженіе, зедепіагііз тоіи
согрогіз орив еві. 2) НаЬіІиз, ^езіиз. Не-
вольное тѣлодвивіеніе, ^езіпз бізіогіиз.
467
ТѢЛ
ТѢН
468
Т. безъ пріятности, девіив іпдесогия еі
іпигЬапив. Т. болѣе коническое, нежели
приличное витіи, сотісив та^ів, диат
огаіогіив ^евіив. Дѣлать тѣлодвиженіе
рукою, $евІит піапи Гасеге. Соразмѣ-
рять, размѣрять тѣлодв., §ееІит сотро-
пеге 8. тодегагі. Неумѣть соразмѣрять
тѣлодвиженіе, дѳвіиш пеесіге. Ошибать-
ся, погрѣшать въ тѣлодвиженіи, іп §е
яіи россагѳ.
ТѢЛОСЛОЖЕНІЕ. Согрогів аіТесііо.
Крѣпкое тѣлосложеніе, Гігпіа согрогів аГ-
Гесііо, ѵаіеіидіпів рговрегііав. Имѣть крѣп-
кое тѣлосложеніе, согроге гоЪивіо евве;
сиі согрив Ьепе сопвіііиіит еві. Слабое
тѣлосл., ѵаіеіидо Іепиів, іпіігта; ѵаіеіи-
діпів ітЬесіІІіІав. Имѣть слабое тѣлосл.,
іпіігта ѵаіеіидіпе иіі.
ТѢЛОХРАНИТЕЛЬ. Оііт. Тѣльникъ,
вііраіог, вііраіог согрогів, сияіов согрогів.
Имѣть при себѣ тѣлохранителей, Ігесеп-
Іов агтэіов, ад согрогів сивіодіат ЬаЬеге.
Тѣлохранительный, ай вііраіогев согрогів
регііпепв.
ТѢЛЬНОЕ, бепив Гегсиіі е рівсіЬив
еховваіів.
ТѢЛЬНЫЙ, тѣлецъ, согриіепіив, ріп-
{»иІ8, оЬевив. Быть тѣльцу, согриіепішп,
пііідит евве, пііеге. Тѣльная лошадь,
едиив пііідие. Тѣльность, согриіепііа, оЬе-
вііае, пііог согрогів; ЬаЬіІив согрогів орі-
шив.
ТѢЛЬЦО. Согриесиішп.
ТѢМЪ. Еа ге; іів геЬив; рег еат гет;
рег еав гез. Тѣмъ н тѣмже ві., ідео, ргор-
Іегоа; Ьос, ео, Іапіо. Тѣмъ больше, ео
та^ія. Тѣмъ лучше, ео теііив.
ТѢМЯ, тѣмячко, ѵѳгіех. Носнть кого
на тѣмячкѣ, еіос. (р!оЬе)а) аіідиет іп та-
піЬив ЬеЬѳге; аіідиет іп осиіів Гегге, §е-
віаге; аіідиет іп зіпи §ея1аге.
ТѢНЕННЫЙ. Сиі итЬга адроеііае
зипі.
ТѢНИСТЫЙ, Тѣнистъ. БтЬговив, ора-
сив; итЬгіГег (встрѣч. большею частію у
поэтовъ). Т. яворъ, ріаіапия ад орасап-
диш аіідиет Іосит гатів діПива. Тѣн-
никъ, Іоеив сопііпио итЬговив, итЬга
ргоіесіив. 2) М. б. итЬгасиІит. Тѣнь,
итЬга. Дѣлать тѣнь, итЬгат Гасеге, ит-
Ьгаге. Бросить т., итЬгат ]асеге. Боять-
ся своей тѣни, Іітеге итЬгат виат.
Прохладная тѣнь, итЬга геГгі^егапя. По-
коится подъ тѣнью, виЬ итЬга гедиіев-
сеге. Подъ тѣнію липъ, іп Ііііагит ит-
Ьгасиіів. Деревья, дающія тѣнь, агЬогев,
диае итЬгагит оГОсіо )иѵапІ. Покрывать
своею тѣпью, гатогит итЬга ргоіе&егѳ.
Искать тѣни и прохлады, саріаге итЬгав
еі Ггі^ога. Это произрастеніе растетъ
лучше въ тѣни, Ьаес ріапіа ^аидеі итЬга.
Тѣнь увеличивается прн захожденіи солн-
ца, воі десгевсепв сгевсепіев диріісаі шп-
Ьгав. Слава сего міра проходитъ какъ
тѣнь, Ігапвіі иі итЬга типді ^іогіа. Онъ
слѣдуетъ за нимъ, какъ тѣнь, отъ него
не отходитъ, диаві итЬга іііит ведиііиг-
2) Тѣнь въ живописи, итЬга. Свѣтъ п
тѣнь, Іитеп еі итЬга; итЬга еі еті.
пепііа. Отдѣлять свѣтъ отъ тѣни, рас-
полагать свѣтъ отъ тѣни, итЬгав а 1и-
тіпе діѵідеге. Большой свѣтъ требуетъ
большой тѣни, дио тарів еві Іитеп, ео
та)огев гедиігіі итЬгав. Помѣстить что
на картинѣ въ тѣни, аіідиід іп іта^іпе
ііа ропеге, пі геседаі. Отт. иное, зат-
мить, скрыть важность предмета рѣчи,
ропдив деігаііеге аіісиі геі, §гаѵіІаІет геі
ітшіпиеге. Навести тѣнь, итЬгае аддеге.
3) БгаЬга, вітиіасгит, адитЬгаІа іта^о.
Тѣнь мли слабое подобіе славы, адит-
ЬгаІа іта@о ^Іогіае. Только тѣнь суди-
лищъ, іта^о аиі вітиіасгит )идісіогит.
469
ТѢС
ТЮН
470
Только тѣнь легіоновъ, ѵіх іпвіаг іо^іо-
пит. Тѣни только полководцевъ, поші-
па зипі бисит. 4) вресігипъб) Ариб роё-
іая, итЬга. Блѣдныя тѣни, итЬгае; та-
пев раііібі. Царь тѣней, итЬгагшп гет,
Лотіпи8 (Ріиіо). Тѣню, итЬгав аббеге.
ТѢСНИНА. Ап§ияІіаг, аіщивіит, Гаи-
сев. Тѣсно, ан^ивіе, агсіе. Т. сидѣть, т.
жить, ап^ивіо іѳбеге, ап^ивіе ІіаЬіІаге.
Въ этомъ домѣ жить тѣсно, Ьаес ботия
ЬаЫІапІев ю§те саріі. Въ церкви было
очень т., іп шбе васга егаі ІигЬа сопГег-
Ііевіта. 2) Р. т. ві. тіяеге, региісіояе.
Тѣсноватость, аіідиій ап§ивІіае. Тѣснова-
тый, раиіиіит ап§;ив1ив. Тѣсяота, ап§и-
віа; ап&ияіит, Гаисев. Превеликая тѣс.
была въ церкви, Ьотіпев іп Іетріо зіап-
Іев ііа соагсіаіі егапі, иі ае^ге ѵегзагі ров-
зепі. За тѣснотою продраться не можно,
оЬ ІигЬат сопГегІізвітат поп рег Ігап-
яепя. 2) Р. т. еі. ап^ияііае, айіісіаііо, ор-
ргезвіо, таіит, таіа гея. Тѣсный, тѣ-
сенъ, аи^ияіиз, ргевеия, агсіия, агсіаіия,
абвігісіик. Тѣсная улица, дорога, ап&и-
яіа ѵіа; ап^изіит ііег. Тѣсное плѣтье,
ѵезіів абеігісіа. Тѣсныя комедіантовъ баш-
маки, абвігісіі 8оссі. Тѣсная щель, ап^ия-
Іа гіта. Рѣка между тѣсными берегами
теченіе свое имѣетъ, атпет гірае іп Іе-
пиет аіѵеит со^ипі. Слишкомъ тѣсные
башмаки, саісеі игепіоя. Тѣсное сидѣніе
въ театрѣ, агсіиш ІЬеаІгит, Ьотіпит іп
апви8Іо яебепііит сопігасііо. Свѣтъ для
него слишкомъ тѣсенъ, огЬів еит поп
саріі. 2) Агсіия, іпіітия. Быть съ кѣмъ
въ тѣсной дружбѣ, сопіипсііззіто сит
аіідио ѵіѵеге; агсіівяіто атісііію ѵіпсиіо
сит аіідио согдипсіит еяяе. Онъ съ нимъ
въ самыхъ тѣсныхъ связяхъ, іііі агсііяяі-
тія атісііію ѵіпсиііе соіуипсіив еві. 3)
Тѣсныя обстоятельства, гея ап^ияіае, гпі-
вега, абѵегя®, агсіге. Быть въ тѣсныхъ
обстоятельствахъ, іп ап^ивіа 8. іп ап§ив -
Ііів сопяіііиішп евве. Помогать въ тѣс-
ныхъ обстоятельствахъ, агсіія іп геЬия
орет Гегге, аіідиет яиЫеѵаге. Въ тѣс-
ныхъ обстоятельствахъ познаются друзья,
іп ап^ияіія геЬия атіеі аррагепі. Я въ тѣ-
сномъ положеніи, еві тіЬі гев ап^иаіа
боті. Тѣсню, ргетеге, иг^еге. Народъ
тѣснитъ, ІигЬа ргетіі, ргореіііі. 2) Р. т.
оргітоге, ѵехаге, регзедиі. 3) Аи^оге,
яоіісііаге, 80І1ісіІит ЬаЬеге, аГШсІаге. Тѣс-
нюсь, реггитреге, репеігаге, еѵабеге. •
ТѢСТО, тѣстцо, Мачка; іпавва Гагіпае,
таева Гагіпасеа. Кислое тѣсто, Гегшепіит.
Поднялось тѣсто, іпавва Гегтепіаіа еві,
Гѳгтеиіевсіі. Тѣстяный, таввае Гагіпасеае.
2) Сопвегѵапбае таввае Гагіпасеае вег-
ѵіепя.
ТѢШЕНІЕ. 8аІіяГасІіо, §гаІі6саІіо. Тѣ-
шу, оЫесІаге, беіесіаге, §аибіо айісеге;
аіісиі Іаеііііат Гасеге, ргеіит Гасеге; аіі-
диет ріасаге. Тѣшусь, беіесіагі, оЫесІа- -
гі, оѣіесіаііопет ех ге сареге; аб апіті
гетіб8Іопет безсепбеге. Тѣшится охо-
тою, беіесіаііопет ех ѵепаіи сареге. Т.
на чей счетъ, надъ кѣмъ, аіідиет бѳгі-
беге, іггібеге; аіідиет Іибеге, іііибѳге;
аіідиет ІибіЬгіо ЬаЬеге.
ТЮКАНІЕ. Беѵів ітриіяиз, 1. регсив-
яіо согрогів бигі. Тюкаю, Іеѵііег ітреііе-
ге, регсиіеге согрив бигит. Тюкать то-
поромъ, ЬеЬеІі авсіа яесагѳ.
ТЮКЪ. Мегсішп соііі^аіагит Гавсія;
соііі^аіа тегсіит вагсіпа. Связать въ тю-
ки, іп Гаесея соИі^аго. Тюкъ кожъ, реіііипі
соііі^аіагшп Гаясіе.
ТЮЛЕНИНА. Саго ѵііиіі тагіпі 8.
рЬоса>. Тюленій, ѵііиіі тагіпі. Тюленья
кожа, реііія рЬосае. Тюлень, рЬоса, ѵі-
Іиіие тагіпия. 2) Гі"иг; саибех, яіірез,
ЬатЬаІіо.
ТЮНЬ. Га.чсія Іехіогит СЬіпепяіит
474
ТЮР
Тяг
472
соііі&аіогит йесет ѵоіитіпа сопііпепв,
диогит ипитдиійдие асіо аиі поѵет иі-
пав ЬаЬеІ.
ТЮРЕМНИКЪ. Сарііѵив сотргеЬеп-
вив. Тюремный, сагсегів, сивіойі®. Тю-
ррмныя двери, рогіа дапиа сагсегів. Тю-
ремщикъ, сивіов сарііѵогит, сивіойіге
рггеГесіив, сарііѵогит, сивіов. Тюрьма, си-
еіойіа, сагеег, ѵіпсиіа. Посадить въ тюрь-
му, іп сивіойіат в. іи ѵіпсиіа тіііеге, Іга-
Йеге, сопрсеге; іп сивіойіат 8. іп сагсе-
гет йаге, сопрсеге, іпсіийеге, сизіойіае
тапйаге. Бѣжать изъ тюрьмы, ех ѵіп-
сиіів еЯи^еге, ргоГи^еге. Разломать тюрь-
му, ѵіпсиіа гитреге; сагсегет евгіпдеге.
Освободить изъ тюрьмы, е ѵіпсиіів ехре-
йіге, е сивіойіа ІіЬегаге.
ТЮРЯ, тюрька. Рапів тіпиіе сопсі-
вив роііопе <ріаз етасегаіив, спі аіідиій
ваіів аййііиг.
ТЮРЮКЪ. Сепив вассі, диі іпіег вир-
ріісіит таІеБсі вирга сариі іепйііиг.
ТЮРЮ. Рапет тіпиіе сопсівит іп ро-
ііопе цилз тасегаге.
ТЮТЮНЪ. ТаЬасит іп Гоііів.
ТЮФЯКЪ, тюфячекъ, ёігаіит, віга-
§иіит.
ТЯ. (81.) Те.
ТЯВКАНЬЕ. Баппііив, іаігаіив. Тяв-
каю, "аииіге, Іаігаге.
ТЯГА, дать тягу. Іп рейев ве сопр-
сеге; а рейіЬив аихіііит реіеге; Іег"а йаге.
.ТЯГАНІЕ. БИі^аІив. Тягаюсь и тя-
жусь, Іііі^аге, Іііет ЬаЬеге. Любить тя-
гаться, Іііев весіагі, ведиі. Тягаться съ
кѣмъ, сипі аіідио Іііет ЬаЬеге. Съ силь-
нымъ ие борись, съ богатымъ не тяжись,
а съ глупымъ не вяжнсь, сит гоЬивІіогі
поіі сегіаге, сит Йіііогі Іііі^аге, сит віо-
Іійо поіі ѵегвагі.
ТЯГОЛЬ. (Іепив Іогісае е сгавво
согіо.
ТЯГЛЕЦЪ. Соіопив. вегѵив. Тягло, ігі-
Ьиіит, диой соіопив вегѵив 5иі йотіпо
воіѵеге йеЬеІ. 2) Еатіііа, |вегѵі, диі оре-
гаш вегѵат вио йотіпо рггесіаге йеЬепѢ
У меня въ одиой деревнѣ сто тяголъ іп
тео ргюйіо випі сепіит Гатіііж, диае
орегат вегѵапв ргюзіапі. Тяглый, диі оре-
гат вегѵапв ргювіаге ЙеЬеІ ѵеі ргаевіаі. 2}
Тяглый скотъ, ^итепіа, ресийев ай ѵе-
Ьепйит, ѵеіегіпа, ѵеіегіпю.
ТЯГЛЮ. V. оЬв. Тепйеге, іпіепйеге.
ТЯГОСТНО. Моіевіе, {’гаѵііег, іп сот-
тойе. Тягостный., тягостенъ, тоіевіив,
іпсоттойив, "гаѵів. Тягостная должность,
ргоѵіпсіа пюіевіа. Тягостная работа, ІаЬог
ореговив. Тягость, тягота, опив, ропйив,
дгаѵііав, шоіевііа, іпсоттопйит. Тягость
тѣлъ, согрогипі "гаѵііав. Быть кому въ
тягость, тоіевіит евве; тоіевііат аЯег-
ге, сгеагб; оиегі евве. Онъ всѣмъ (лю-
дямъ) въ тягость, отпіЬив опегі еві. Быть
кому въ тягость своими рѣчьми, аіісіуив
аигев оЬіипйеге. Ему своя великость къ
тягость, виа та^иііийо ІаЬогаІ. Для то-
го, кто не здоровъ, жнзиь въ тягость,
піві сагепіі тогЬів ѵііа ірва рсепа Ііі.
Чувствовать тягость въ головѣ, сариі те
ап^іі, игіі. Тяготѣніе, пиіив еі ропйив;
дгаѵііав (С. с. Каі. Пй. П 8, 7). Тяго-
тѣю, ай ве ІгаЬеге, айІгаЬеге., Тягощеніе,
дгаѵаііо, ргеввиз, ргеввига. Тягощу и тя-
гочу, "гаѵаге, опегагд, ргешете; тоіев-
іит, опегі евве. Это кутаиье тяготитъ
желудокъ, Ьіс сіЬив еві йигив, "гаѵів.
Тяготить, безпокоить города войною,
диаіеге оррійа Ьеііо. Время не должно
тяготить насъ, іетриз поЬів опегі евве
поп ЙеЬеІ. Эти издержки тяготили ме-
ня ітрепвю іНае тіЬі тоіевіге йіегипЬ.
Боюсь, чтобъ мнѣ не тяготить васъ, ѵе-
геог, пе ІіЬі ііпрогіет іпсоттойит.
ТЯГУЧЕСТЬ. Ваііо геі іепіа. Тягучій,
473
тяж
тяж
474
тягучъ, дпой ехіепйі рбіезі; йпсііііз, Іеи-
<И8. Ни оливъ металлъ такъ ве тягучъ,
какъ Золото, поп аііий теіаііит (диат
аигит) Іахіиз «іііаіаіиг.
ТЯЖАНІЕ. (81.) ТаЬог, орега. 2) чиаев-
Іиб, Іисгит, етоіитепіит. Тяжатель, диі
орив Гасіі, орегагіиз, орѳг®.
ТЯЖБА. ОІіт. Тяжа, Ііз, асііо, йіса,
сопігоѵегзіа (спорвое дѣло), саива ргіѵа-
Іа (гражданское, касающееся до моего в
твоего, ве касающееся до чести и жиз-
ви), іпіигіагит Йіса (по части обпдъ, ос-
корбленій). Уголовная тяжба, саиба риЬ-
Ііса (по части преступленія противъ го-
сударства), саиба, диаебііо саріііб, саиба
сарііаііб, сгітіпаііа (вообще по дѣлу уго-
ловному). Распорядить, повести тяжбу,
Іііет сопіезіаіагі; Іііет іпеігнегеііпеііійе-
ге. Начать тяжбу, асііопет іпвіііиеге,
1е§е ацето. Начать съ кѣмъ тяжбу, аце-
ге іп аіідиет; Іііет іпГегге іп аіідиет.
Быть съ кѣмъ въ тяжбѣ, Іііет ЬаЬеге
сит аіідио. Имѣть съ кѣмъ тяжбу до де-
негъ касающуюся, сит аіідио Йізсеріаге
Йе ге питтагіа. Взвалить на чью шею
тяжбу, аіісиі іііет всгіЬеге, ітріпцеге.
Взять на себя тяжбу, саизат 8. Іііет
визеіреге; саизат гесіреге, ассірере. саи-
зат йеГепйеге. Вести тяжбу (о стряп-
чемъ), саизат Ігасіаге; Іііет огагё; ацеге
арий ^ийісез. Вести самому тяжбу, Іііет
виат Гасеге. Тяжба еще не рѣшена; Ііб
репйеі; зиЬ ]ийісе Іів езі. Выиграть тяж-
бу, Іііет 8. саизат оЫіпеге; саиаат 8.
Іийісіит ѵіпсеге, так. одио ѵіпсеге. Про-
играть тяжбу, саиеа, Іііе сайеге; Гогтиіа
ехсійеге. Тяжебный, ай Іііет, асііопет,
саибат регітеив. Тяжебное дѣло Ііа,
сопігоѵегзіа.
ТЯЖЕНЪ. См. Тяжкій. Тяжеленекъ,
«аіів §гаѵіз, заііз йіГйсіііз. Тяжеленно,
ваііб егаѵііег; ваііз йіГйсиІіег. Т. отставать
отъ привычки, заііз йіГбсіІе езі а сопзпе-
Інйіпе гесейеге в. йеПосІеге. Тяжелехонь-
ко вздыхаетъ, ѵіх брігііит ІгаЬіІ, а'цге
аийеіаі, зизрігаі. Тяжело и тяжко, цгаѵі-
Іег Т. раненый, цгаѵііег ѵиіпегаіиз, ѵпі-
пегіЬиб сопГесІиз. Что тяжело поднять,
геб езі Іапіі ропйегіб иі ѵіх ЮПі диеаі. 2)
Регісиіозе. Тяжело боленъ, регісиіобо 1а-
Ьогаі. 3) РіГйсіІе. юцге. Отъ привычки
отстать тяжело, а сопзиеінйіпе гесеззіззе
йіГйсіІе ееі. 4) Тяжело дышетъ, апЬеІаІ,
зпзрігаі; іііа йисіі. Тяжеловатость, аіідиій
дгаѵііаііб, ропйегіб. Тяжеловатый, тяже-
ловатъ, цгаѵіог; йіГйсіІіог- Тяжелость,
тяжелина, ргаѵііаб, опиз. ропйиз; Іагйііаз.
Тяжелый, тяжелъ и тяжкій, тяжелъ,
{ргаѵіб, ропйеговиб, тадиі ропйегіб. Тя-
желое бремя, опиз цгаѵѳ. Тяжелый ка-
мень, захит ропйегозит. 2) = Увальчи-
вый, цгаѵіб, Іагйиб, Іепіиб. 3) НіГйсіііз.
Тяжелое дыханіе, 8рігіІиб йіГйсіІіиз теапв.
Тяжелая пища, сіЬиб йигиа, цгаѵіб. —
Т. рука, тапиб цгаѵіз, Йига. Тяжелый
слогъ, азрега огаііо. Тяжелая жениімна,
§таѵійа. Тяжелый запахъ, ойог цгаѵео-
Іепз, брігііит іиіегсіийепз. Тяжелъ на но-
гу, Іеиіиз цгаѵіз, Іагйиз. Тяжелый вравъ,
Ьото тігаЬіІіІег тогаіиб. Тяжкая воина,
тоіез Ьеііі. Тяжкій грѣхъ, рѳссаіит цга-
ѵе. Тяжкое наказаніе, рсепа цгаѵіз. Тяж-
кая болѣзнь, тогЬиз цгаѵіб, регісиіовив.
Въ тяжкихъ болѣзняхъ каждому рядово-
му подавать утѣшеніе, цгаѵеін си]издие
сазит сопзоіагі (Сигѣ). Тяжко сердцу,
ргасогйіа ІаЬогапІ. Тяжко бъ ему было,
если бы не выболтнулъ, гшпрегеіиг, пі-
зі еііийегіі.
ТЯЖЕЛѢЮ- 1п§і аѵевсеге. Дерево отъ
влажности тяиіелѣетъ, Іірчіипі Ьитогв
іпдгаѵебсіі. Тяжесть, "гаѵііая, ропйиз.
Тяж. есть свойство всѣмъ тѣламъ общее,
^гаѵііаз ошпіЬиз согрогіЬив езі ргоргіа.
475 '	ТЯЖ
2) Опиз. Поднимать тяжести посред-
ствомъ рычага, опега оре ѵесіів Іоііеге. 3)
Р. т. Нести иа себѣ всю тяжесть вой-
ны, отпет ЬеІІі тоіет вивсіреге, вивіі-
пеге. Тяжесть преступленія, ітшапііав
Гасіпогів.
ТЯЖЕЛЫЙ камень. Ьарів ропдеговив;
сгувіаііі тіиегаіез віаппі.
ТЯЖКОСЕРДЫЙ. Сиі еві апіто ага-
тѣ Іітідо; Іагдив, ехсогв.
ТЯЖУСЬ. См. Тягаюсь.
ТЯГЧАЙШІЙ. Сгаѵівбітпв; діПісіІІі-
тив.
ТЯЖЪ. Гипів, сщпв аііегшп ехіге-
тит ад ахега, аііегит ад Іітопет аііі-
ааіпг.
ТЯНЕТЪ. Ропдпв ЬаЬеге, репдеге.
Голова сахару тянетъ десять Фунтовъ,
теіа сассЬагі десет ІіЬгав репдеі. Р. т.
Ученость и достоинство надежное бо-
гатство, оно не можетъ быть у насъ от-
нято и не тянетъ за плечьми, досігіпа еі
ѵігіив Іиіізвіпіге випі діѵіііге, диге пес егі-
рі роввипі, пес §гаѵапІ сігсипіГегепІет.
2) Апітив тіЬі еві; тіЬі ІиЬеІ; сирідо
те саріі. 3) ІЧапвео; ѵотііпт сіеі или
сіі.
ТЯНУ- ТгаЬеге, ехіепдеге. Тянуть
холстъ, Ііпіепт ехіепдеге. 2) Пластырь
тянетъ, епіріавігпт рпвіпіав ехсііаі. 3)
Писеге, ргодпсеге, ІгаЬеге, ехІгаЬеге. 4)
Сапеге, ѵосіГегагі; ІгаЬеге сапіиш дідисе-
ге ѵегЬа. А мы съ хозяиномъ тянули отъ
всего сердца, е§о апіет сит Ьего ех веп-
Іепііа сапіит Ігахітпв. Тянуть ложки,
вігіаге. Тянуть ножки по одежкѣ, зио ве
тодпіо теіігі. Тянуть иа чью сторону,
аіісіцив геЬив Гаѵеге, віидеге. Тянусь,
ехіепді, дпсі, ргодисі, ІгаЬі. Скотъ тянет-
ся за кормомъ, ресога дисипіиг раЬиІо.
Желѣзо подъ молотомъ тянется, Геггшп
іпсиде ргодисііиг. Кожа тянется, согішп
У	476
дідпсііиг. 2) Впгаге, вегѵагі. Тянутся
деньги, ресипіа дпгаі, иои ехЬаигіІиг. 3)
8е іпѵісет ІгаЬеге. 4) Тянуться за бо-
гатымъ человѣкомъ, Ьотіпет ве діііо-
гет ітііагі. Бѣдный, который хочетъ
тянуться за богатымъ, разоряется, іпорв,
роіеиіет дшп ѵиіі ітііагі, регіі. Тянуться
(о времени), ехІгаЬі. Дорога тянется,
ѵіа Іоп^іог еві в. ѵідеіиг. Тянуться, рап-
дісиіагі; Іоіо согроге ехіепді. Тянуться
за кѣмъ, хотѣть сравняться съ кѣмъ въ
скорости плаванія, сопсегіаге ѵеіосііаіе
паіапді. Тянутіе, Ігасіив, ехіеиііо. Тяну-
тый, ігасіпв, ехіепіив, дисіив, ргодис-
Іпв.
ТЯПАНІЕ. Можно выр. глагол. тя-
иаю, Іеѵііег авсіа весаге, Іепіе діввесаге.
2) КеЬпв в. гаІіопіЬив виі сопвиіеге. Бу-
дучи надсмортщикомъ, довольно тяпнулъ,
іпіег всгиіапдпт ааіів геЬив виів сопвп-
Іиіі.
ТЯПКА. ВоіаЬга.
ТЯПЪ, ляпъ, да и клѣтка, дісіит Гас-
іит.
ТЯТЯ, тятинька. Раіег, рарра, ѵох
риегогшп Ыапдіепііпт ад раігет.
У.
у, Біііега АІрЬаЬеІі Зіаѵо-Коввісі ѵісе-
віта весппда, ргопииііаіиг еодет тодо,
дио Ггапсо-Саііісит ои, еі иі поіа ппте-
гі гедпаі диадгіп^едагіит.
у. Рггероз., дпж гедіі с; §епі1іѵпт: а,
аЬ, арид, ргоре ; репев. Сидѣть у огня,
ведете арид Госипі. Слушать у дверей,
аЬ овсіо аивсиііаге. Спрашивать у две-
рей, аЬ овііо дпаегеге. Обѣдать у кого,
арид аіідиет ссепаге. Пѣвица у васъ? ре-
пев ѵов рваіігіа еві? Воспитываться у ко-
го, іп аіісиргв долю едисагі. Жить у ко-
477
УА
У БИ
478
го ЬаЬіІаге арид аіідиет. У нашихъ
предковъ, арид та]огее поеігов. Это счи-
тается у иасъ неблагопристойнымъ, ід
поеігів тогіЬив пеГая ЬаЬеіиг; Ьаес арид
пов іпГатіа ропипіиг. Голова у попугая
такъ крѣпка, какъ его носъ, сариі рвіііасі
еадет еві дпгіііа, дпа говігит. Быть у
кого въ милости, въ любви, арид аіідиет
іп ^гаііа евве. У кого нѣтъ никакого ли-
цепріятія, диі ппііппі дівсгішепрегеопа-
гпт ЬаЬеІ; диі регеопагит діясгітеп іоі-
Ііі; диі оетіиет ргж аіііз яиярісіі. У Бо-
га нѣтъ ничего невозможнаго, Бео піЬіі
еві діГйсііе; рег Ііеипі отпіа йеіі ров-
зппі. 2) Но у еі., поп дит.
УА! ІІет! уаЬ!
УБАЕКА, убавочка. Бетіпиііо, ітті-
пиііо. Платить безъ убавки, ешптат
іпІег§гат воіѵеге. Убавка ѵтолба, соіпт-
пге сопігасіпга. Уб. жалованья, детіпи-
Ііо віірепдіі. Сдѣлать убавку въ суммѣ,
де вптта аіідиат десеяяіопет Гасеге. Не
будетъ никакой убавки въ суммѣ, сум-
ма останется все таже, піЬіі де вптта
деседеі. Безъ всякой убавки, віпе и Па де-
дпсііопе. Убавленіе, детіпиііо. Убавлен-
ный, тіпиіив, детіпиіия, іттіпиіиа.
Убавляю и убавливаю, пііпиеге, деті-
пиеге, іттіпиеге. Убавить столба, со-
Іитпат ехіегтаге. Убавить издержки,
витіит Іеѵаге. Уб. изъ тяжести, деіга-
Ьеге аіідиід де роидеге. Уб. крови, жел-
чи, деігаЬеге еап^иіпепі, Ьііет. Не убав-
ляя ни минуты изъ служенія обществу,
піЬіі орега; геіриЫісе деігаііепа. Я думаю о
томъ, нельзя лн убавить чего изъ того,
что хочу сказать, содііо в. диід диеат
йеігаЬеге Ыв, диа; дісіпгив еит. Убавить
Балоги, ѵесііёаііа пііпиеге. Уб. доходы
Каждаго гражданина, ехіепиаге сепеие
спіпвдие сіѵів. Уб. капиталъ, аіідиід де
сарііе детеге. Уб. цѣну, геі ргеііит ті-
пиеге. Уб. спеси, а!ісп)ив врігііие Ггап^е-
ге. Поубавить суровости, аіідиід де яеѵегі-
іаіе гетіііеге. Ни мало не убавлять су-
дейской важности, іпіга ^идісіз §гаѵііа-
іет ее іепеге.—Убавляюсь, тіпиі, деті-
пиі, іттіпиі; гепгіііі. Цѣна на съѣстные
припасы убавляется, іахаі, іеѵаіиг аппо-
па. Цѣна на земли, на вотчины убавляет-
ся, адгогит ргеііит геіго аЫІ. Силы уба-
вляются, ѵігев дейсіипі, деседипі. Дни
убавляются, діев десгеясипі. Убавочный,
диод детіішііопет Гасіі.
УБАЮКИВАЮ. Риегпт сапіапдо ео-
ріге.
УБЕРЕГАЮ. 8егѵа?е, адвегѵаге. соп-
деге. Плоды трудно уберечь чрезъ зиму,
рота діПіспіІег рег Ьіетет еегѵагі ров-
випі.
УБИВАЛКА. Сепив Йеіисге ад іеггат
(іеггепит) сотріапапдат.
УБИВАНІЕ. ІпіегГесііо. 2) Аедиаііо
оре Йвіпсге; йвіпсаііо. Убиваю, іпіегйсе-
ге, песаге, регіпіеге, іпіегіпіеге; аіісиі
ѵііат егіреге, де тедіо іоіеге; оссідеге,
Ігпсідаге (своею собственною рукою).
Убить по ошибкѣ въ имени, думая,
что этотъ самый, кого ищемъ, рег егго-
гет потіпіе, дпаяі іе віі диет гедиігітив,
оссідеге. Убить змѣя, ехріісаге вегреи-
іет. Убить, заколоть овцу, са'деге оѵет.
Убить = предать смерти, іпіегішеге. У.
измѣннически, рег іпеідіае іпіегйсеге.
Всѣхъ иа повалъ убить, побить, отпев
ад иппт оссідіопе оссідеге, ад іпіегпе-
сіопет саедеге. Убивали безъ разбору и
добрыхъ и худыхъ, (пхіа Ьопі таіідие
ігисідаіі випі. Грозиться убить кого, тог-
іет аііспі тіпагі. Собаки кусаютъ и уби-
ваютъ быковъ, сапее ігап^ипі Ьоѵее.
2) Аедиаге, сопіріапаге, ждиипі, ріапшп
геддеге оре йвіпсаа в. йяіисапдо. 3) 6га«
тііег апітит оЯепдеге, ртаѵііег іаедеге.
479
У БИ
УБО
480
Печаль,убиваетъ меня, тепа те сопйсіі
паоегог. Бѣдность убиваетъ, іпоріа бергі-
тіі, Ггап^іі, геіипбіі, сопіипбіі. Убивать
время, Іешриз сопйсеге. Убиваюсь, кро-
вельщикъ упалъ съ кровли и убился,
сопіе"ііІаІог (зсапбиіагіиз) Іарзи ехапіша-
Іиз еві. — Убивка, убиваніе, гедиаііо оре
&1исж, бвіисаііо.’ Приказать или пору-
чить кому убить кого, ЮІІепбиш іпіегй-
сіеіиіипідие сигаге. Не убивать младен-
цевъ, іпГаиііЬиз песапбіэ аЬзІіпеге. Убивъ,
положивъ на мѣстѣ четыре тысячи
звѣрей, диаіиог тііііЬиз Гегагит бедес-
ІІ8.
УБИВАТЬ, боіібаге. Убивать токъ
вязкимъ тѣломъ, чтобъ не поросъ тра-
вою, аге аіепаіз воіібапба сгеіа, ие ЬегЬге
зиЬеапІ.
УБИРАНІЕ. Пізрозіііо. 2) Меевіо, соі-
Іесііо. 3) Огпаііо, ехогпаііо, сошіиз са-
ріііі. Убиратель, саріііогит сопсіппаіог.
Убираю, ено диібдис іи Іосо соііосаге,
героиеге; ошпіа бізропеге; огбіпет гебі-
{?еге. Убери бумаги, есгіріа, іп огбіпет
гебі^е. Убирать домъ, зиреііесіііе іпвігие-
ге. 2) Мезвет Гасеге; таіигат теезет
бетеіеге. Убирать хлѣбъ съ поля, Гги-
тепіа сопѵеЬеге ех а^гіз Ггитепіа соп-
беге; Ггитеиіа іиѵеЬеге іи Ьоггеа. 3)
Сотаз з. саріііиш сотеге, сотропеге.
Слишкомъ пышно убирать, украшать,
пітіз зріепбібе огпаге. 4) Аѵібе <1<‘"1и1і-
ге. Онъ за обѣ шоки убираетъ, аѵібе
ѵогаі; аѵібе сіЬов бе§1иііІ; ітшобісе ебіі.
Убираюсь, зе сотеге. Она хорошо уби-
рается, орііте ѵезіііиг. Убираться = си-
дѣть за туалетомъ, зе йіщеге, огпагі, со-
теге (подр. ее). 2) Съ чѣмъ, соіІіЬеге.
Купцы обыкновенно въ вечеру убирают-
ся съ своими товарами, тегсаіогез ѵез-
регі зназ тегсез іп Газсісніоз соііі^аге зо-
іені. Убирать свои вещи, вагсіпаз соШ-
§егѳ, таза соііі^еге (о солдатахъ). Кресть-
яне въ осеннее время убираются съ по-
ля, а^гісоіае аиішппо Іеггае Гги^ез іиѵе-
Ьипі. 3) 8е зиЫисеге, зе атоіігі. Уби-
райся, молчи, себепбиш езі.
УБИТЫЙ, убитъ, убіенный. ІпІегГес-
Іиз, оссізнз, бе тебіо зиЫаІие. Убитый
въ стычкѣ, сопзитіиз асіе. Войско какъ
о убитомъ Александрѣ возстенало, ехег-
сііп8 сёгіе ѵеіиі егеріо Аіехапбго іііце-
тніі. Убить, см. Убиваю. Цезарь убитъ
на 56 году отъ рожденія, Сжзаг регііі
зехіі еі диіпдиазезіто эеіаііз аппо. Быть
безвинно убиту, іибі^ие песагі. Убіеніе,
сгебеэ, іпІегГесІіо, Ігисібаііо. Убійствен-
ный, зап^иіпагінз; заеѵиз еі заи^иіпагіиз;
Гииезіиз. Убійственная война, ЬеПшп ін-
Іегпесіпиш; Ьеіішп аб іпіегпесіоиеш §ез-
іит. Убійствеп. битва, рн^на аігосіязіта,
Гвпезііззіта. Убійственное орудіе, зіса,
Геггит, Іеіит. Убійство и убивство сге-
без, Ьошісібіит. Совершить убійство,
саезет Гасеге, регреігаге; Ьотісібшт Га-
сеге. Дытать мшеніемъ и убійствомъ,
апЬеІаге тіпаз еі сгебет. Убійца 8І., Ьо-
тісіба; іпІегГесІгіх.
УБЛАЖАНІЕ, ублаженіе. Веаіііаііз
ргабісаііо, диа пітігит аііциеш Ьеаіит
ргюбісатиз. 2) Ехогаііо. Ублазкатель,
ублажательница, диі, ди® ехогаі. Убла-
жательный , аіісціиз апітит Йесіепз.
Ублажаю, Ьеаіит ргжбісаге, Ьеаге. 2)
Ееіісет, Ьеаіит геббеге. 3) Аіідиет з.
аіісціиз апітит Яесіеге, ехогаге; аіідиет
аб тізегісогбіат аббисеге.
УБО. Ег^о, ідііиг, ііадие.
УБОГІЙ, убогъ, раирег, Іеииіз. е^епз,
еееииз, іибі^епз. Онъ изъ богатаго сдѣ-
лался убогимъ, е біѵііе раирег Гасіиз
езі. Убогая руда, тіиега Іепиіз, тііів.
Убогій домъ, Ьозріііит раирѳгит; шбез
гесіріепбіз раирегіЬиз еі с§еиІ5 іпзіііиі®.
481
УБО
УБЫ
482
Убого, Іепиііег, іп рапрегіаіе, іп е&ѳзіа-
Іе. Убогонькій, заіів раирег, елейна.
Убожество, раирегіав, Іепиііав. е^евіав,
іпді^еиііа, іпоріа. Жить въ убожествѣ,
йетеге ѵііат іп е^евіаіе; іпоріа сігсит-
ѵепіит евве. Придти въ убожество, іп
раирегіаіет бесігіеге. Оставаться въ
прежнемъ убожествѣ, зиЬвівІеге іпіга
ргіогет раирегіаіет. Поддерживать кого
въ убожествѣ, аіісиіив іпоріа; виЬѵеиіге.
Убожествую, дерете ѵііат іи е^евіаіе; іи
ге Іепиі соивіііиіит евве. Убожница,
ѣовріііит раирегит. Убожу, 81., а<1 іпо-
ріат абдисеге, раирегет геддеге. Убо-
жѣю, іп раирегіаіет бссіііеге.
УБОЙ. Масіаіив. Скота мало въ убоѣ,
раиса випі апітаііа тасіапба. Убойный
скотъ, апітаііа, ресога тасіаиба.
УБОЙЧИВО. V. оЬв. Сегіо (тіііеге,
реіеге).
УБОРКА. Огиатепіит сарііів. Уборка
волосовъ часто перемѣняется, огп. сарі-
іів ваере тиіаіиг. 2) Уборка хлѣба, іпѵе-
сііо Ггидит Іеггж.
УБОРИСТО. Агсіе. Убористо писать,
агсіе всгіЬеге, пііииіів Ііііегів всгіЬеге, ра-
"іпат сопігаѣеге. Убористый, убористъ,
тиііит іи ве соиііиепз, сарах, соттобив;
бепвив, сотргеввив.
УБОРНАЯ, м. б. Оесив. Уборно, ѵе-
пивіе, Ьеііе, еіе^апіег. Въ этомъ домѣ
весьма бываетъ уборно, іп Нас ііото ріи-
гітит еіе&апіж евве соивиеѵіі. Уборность,
типбіііа, еіе^аиііа, огбо. Уборный, ас]
огпаіит регііиепві Уб. столикъ, тепва
ѵепивііоге Іе§итепІо шиііеѣгі огпаіа.
УБОРЧИВО. См. Убористо. Уборчи-
вость, атріііибо. Іахііибо, сарасііав, сот
тобііаз. Уборчивый, см. Убористый.
УБОРЩИКЪ. См. Убиратель. Уборъ,
сиііив, огпаіив, ѵевіііив, ѵевіішепіа, ЬаЬі-
’.ив; вупІЬевів (полный уборъ). Оиъ во-
Члсть IV.
всемъ своемъ уборѣ, риІсЬеггіто воіет-
пі огпаіи; сопврісиа еві. Убранный, бівро-
вііив, іп огбіпет гебасіив, огпаіив, сот-
Іив, сотрозііив, У бранство, сиііив, огпа-
іив, типбіііж; огпатепіит, типбив, тип-
бив тиііеѣгів, уеттге еі таг^агіі®, то-
піііа, агтііі®. Великолѣпное убранство,
огпаіив вріепбібив. Убрать, см. Убираю.
Быть убрану по женски и имѣть на се-
бѣ болѣе роскоши, нежели приличнаго
воинамъ украшенія, тиІіеЫгіІег сиііит
евве, Іихи та^ів, диат бесогів агтів соп-
вріеиит евве.
УБРУСЪу убрусецъ. 8ибагіит, Ііп-
іеит; іпГиІа. 2) Сепиз огпаіив, диоб 8ап-
сіогит іта^іиіЬив аббііиг.
УБЫВАНІЕ. Ьетіпиііо, іттіпиііо
беГесІіо. Убываю, тіпиі, соттіииі, біті-
пиі; гагевсеге (о числѣ), бесгевсеге (о
величинѣ). Число народа убываетъ, пи-
тегив сіѵіит в. іисоіагит гагевсіі. Дни
убываютъ, біев бесгевсипі. Вода рѣки
убыла, ади® бейихеге, бевеѵегииі Убы-
лый, диі бевихіі, бевебіі. 2) .Ветогіиия,
диі типеге ве аЬбісаѵіі. Опредѣлить, по-
ставить на мѣсто убылыхъ, виГЯсеге іи
Іосит бетогіиогит ѵеі еогит диі тиие-
ге ве аѣбісагипі в. диі а Гого ве аЬбихе-
гипі.—Убыль, бетіпиііо, беГесІив. Вода
пошла на убыль, адиа іпсіріі беПиеге.—
Убытокъ, батпит, беігітепіит; батиит
еі беігітепіит, іасіига. Хозяинъ понесъ
отъ этого совершенный убытокъ или
крайне разорился, гев ірва іат ботіііо
бесохіі. Наводненіе великіе причинило
убытки, іпипбаііо а, іііііѵіит та§па іп-
Ііііі батпа. Продавать съ убыткомъ, сит
батио, боігітепіо ѵепбеге. Претерпѣть
великіе убытки, та^па батпа еі беігі-
тепіа'раіі; та^па беігітепіа сареге, ассі-
реге, Гасеге. Кто остается съ убыткомъ,
въ ѵбыткѣ, башпозив. Убыточно, сит
16
483
УБѢ
УВД
йатпо. Убыточный, убыточенъ, йатпо-
зн5, йеігітепіозпз. Убытчу, йатпит аіі-
спі іпГегге, сопІгаЬеге; йеігітепішп аіі-
спі айГегге, іпГегге. ітрогіаге. Убытчусь,
Йатпит раіі; іасіигат Гасеге, ассіреге,
раіі; соді, Гасеге зитіиз.
УБѢГАНІЕ, убѣжаніе. Ѵііаііо, йеѵііа-
Ііо; йесііпаііо геі з. а ге; Гида. Убѣгаю,
Гидеге, апГидеге, еЛидеге, йеГидсге. Убѣ-
жать съ поля сраженія, ех ргоеііо з. йе
рпвііо еГГидеге. Уб. изъ плѣну, «Іе саріі-
ѵііаіе ейидеге. 2) Ѵііаге, йеѵііате, Гиде-
ге; йесііпаге аіідиій я. аЬ. з. йе аіідиа
ге. Разумъ учнтъ насъ, что мы должны
дѣлать и чего должны убѣгать, гаііо поз
йосеі, диій йіГасіепйшп Гидіепйшпѵе віі.
Убѣгать сраженія, ртюіішп йеГидеге. Ра-
чительно уб. чего, йііідепіег а ге йесіі-
паге. Уб. общества развратныхъ людей,
сопзогііа йіззоіиіогшп Ьотіпшп випі ѵі-
Іашіа. Двухъ вещей особенно должно
убѣгать, йпо зппі тахіте Гидіепйа. Убѣ-
гать зла, таішп саѵеге.
УБѢДИТЕЛЬ. Оиі регзиайеі аіісит
аіідиій в. йе аіідиа ге; диі ішреіііі. Убѣ-
ительность, регзиазіо. Это сдѣлалъ я
по вашей убѣдительности, ій Гесі регзиа-
зи з. іпйисіи Іио; $. Іе вназоге еі ітриі-
зоге. Убѣдительный, убѣдителенъ, ай
регзиайепйит еГЛсах, ассотойаіиз. Доводъ
убѣд., Гогііз еі іпѵісіа гаііо; ргоЬаІіо іпех-
рпдпаЫІіз; агдитепіит дгаѵіззітит еі
Йгтіззітит. Ему противоп. слабый до-
одъ, гев іпВгта ай ргоЬапйит. Убѣди-
тельно, говорить, ассотойаге ай регзиа-
йепйиш йісеге.
УБѢЖАНІЕ. См. Убѣганіе.
УБѢЖДАЮ. Регзиайеге аііспі аіідиій
8. йе аіідиа ге; регзиайеге съ иі; ітреі-
Іеге, регреііеге, аййисеге. Убѣждать ко-
го перейти на сторону непріятелей, рег-
зиайеге аіісиі, пі ай Ьозіез Ігапзеаі. Убѣ-
484
ждать кого просьбою, аіісіупз апітшп
ргесіЬиз, годаіп Песіеге. Онъ ихъ убѣ-
дилъ сдаться, йейіііопіз ірзе зиазог Гиіі.
Онъ убѣдилъ меня въ своемъ раскаяніи,
Гесіі тіЬі (Ійет ршпііепіі®. Его не легко
было убѣдить, поп Гасііе ай сгейепйиш
іпйисеЬаІиг. Ты не убѣдилъ меня, рагпш
аЬезі, диіа регзиазіопе Іпа те рготоѵеаз.
Мало, много ли не убѣдилъ, зіѵе ргоре-
тойит, зіѵе айтойит зіѵе рагит аЬзіІ
зіѵе піЬіі. Убѣждаюсь, аййисі, Леей, ѵіп-
сі, Іосит Йаге. Убѣдиться чьнми прось-
бами, аіісиіиз ргесіЬиз Яесіі. Убѣжденіе,
регзиазіо, тоіив, іпйисіиз, іпсііатепіит,
риізпз, ітриізиз. Убѣждеввый, просьбою,
ргесіЬиз еѵісіиз.
УБѢЖИЩЕ. РегГидіит, геГидіпт,агу-
Іит, рогіиз. Самое безопасное убѣжище,
Іиііззітит гесеріасиіит. Сенатъ Римскій
былъ убѣжищемъ царей, Ведит рогіиз
егаі еі геГидіпт йепаіиз. Ты наіие убѣ-
жище, ай іе сопГидітиз. Дать кому убѣ-
жище, аіідиет ргаезійіо зио іиіагі. Имѣть
убѣжище, ЬаЬео, дио регГидіат, геГп-
діат; ЬаЬео, дио ай заіиіет Гидіат.
Для меня открыто убѣжище, еГГидіит
тіЬі раіеі. Убѣжный, зі. регГпдіит рг®-
Ьепз. Градъ убѣжный, азуіит.
УБѢЛЯЮ. (81.) ЮеаІЬаге. Убѣляюсь,
йеаІЬаге, аІЬит, сапйійит еззе.
УВАЖАЮ. Ваііопет геі ЬаЬеге; рои-
йегаге, сопзійегаге. Уважатъ чьи совѣ-
ты, аіісиіиз аисіогііаіет зедиі. Ув. чью
рекомендацію, 'аіісиіиз соттепйаііопет
йііідепіег оЬзегѵаге. Не уважать кого, пі-
Ьіі тогагі, піЬіі сигаге аіідиет. Уважать
чьн заслуги, аіісиіиз тегііа ропйегаге.
Уважать чью просьбу, аіісиіиз ргесит
гаііопет ЬаЬеге. Не уважать ни пред-
стерегаюіцихъ презнамевовавій, ви пред-
ставленій друзей, педіідеге ди® геіідіо-
пез топеЬапі еі ди® гепипІіаЬапІ атісі.
г
485	УВД
уважаюсь, геяііпаагі, іп Ьопоге ЬаЬегі,
соіі. За добродѣтельную жизнь и разумъ
отъ всѣхъ уважается, оЬ ѵііат Ьопезіат,
ваисіат еі оЬ ргпЛепІіат аЬ отпіЬия іп
Ьопоге ЬаЬеіиг. Уваженіе, сопяісіегаііо,
йеІіЬегаііо. Это должно быть принято въ
уваженіе, гея еяі сопяіііі; ЬаЬеІ йеІіЬе-
гаііопет. 2) ОЬяегѵапііа, сиііив. Быть въ
уваженіи, жяіітагі, іп Ьопоге ЬаЬегі. Не
быть въ уваженіи, ппііо пишете еяяе; рго
піЬіІо риіагі. Добрые, честные людн
тамъ совсѣмъ не въ уваженіи, Ьопогит
ѵігогшп ііііс еяі тіга ѵііііая. Не уважать
кого, не смотрѣть на кого, аіідиет поп
ашііге. Ничего не уважать, ни на что не
смотрѣть, пиііат сп)иядиат геі гаііопеш
ЬаЬеге. Онъ это сдѣлалъ изъ уваженія
къ вамъ, Ьос іиа саияа Гесіі. Я пришелъ
сюда изъ уваженія къ вамъ, Ьис Ьопогія
іиі ѵепіо §гаііа. Я всегда былъ съ долж-
нымъ моимъ къ вамъ уваженіемъ, теа
ІіЬі оЬяегѵапііа пипдиат <1еГиіі. Всегда
надобно имѣть къ людямъ какое нибудь
уваженіе, а<ІЬіЬеп<1а еяі диаесіат геѵе-
гепііа айѵегяия Ьотіпея. Въ уваженіе
чего, е>ия геі гаііопе ЬаЬііа; ео дио<1.
Онъ въ большомъ уваженіи, Ьото еяі
та&п® ехіяіітаііоиія. Это было въ боль-
шомъ уваженіи, іп та^по ргеііо Гиіі. Те-
перь это совсѣмъ не въ уваженіи, ппііо
пппс Ьопоге еяі, пиіііия тотепіі риіаіпя.
Эта рыба была въ большомъ уваженіи,
сеіеЬге потеи Ьи]ия ріясія Гиіі.—Послан-
никъ былъ принятъ со всѣмн знаками
уваженія, ппііо поп Ьопогія §епеге Іе^а-
іпя <1і§па1ия еяі. Съ этого времени онъ
не былъ въ уваженіи, ех Ьос іетроге
ниііия Гиіі.
УВАЛЕНЪ. Пото піЬіі а§еп<1о іетрия
регдепя.
УВАЛИСТЫЙ. Рагѵогшп соіііит ріе-
пия.
УВЕ	486
УВАЛИТЬ. ВиЬііо <1іІаЬі. Народъ съ
площади вдругъ увалитъ, ІигЬа я. тпііі-
іи<1о <1е Гого герепіе «Іііаряа еяі.
УВАЛИТЬСЯ. Сабеге, йесійеге. Ка-
мень увалился въ нму, Іарів іп Гояяат се-
сіИіІ.
УВАЛЪ. Соііія рагѵия, гоіипйия еі ріа-
пия Увалъ горы, <1е)есіия топііе.
УВАЛЬЧИВЫЙ. Ідпаѵия, іпегя, «Іеяея,
еІитЬія. 2) Имѣть тяжелую, увальчивую
походку, йигііег іпсесіеге.
УВАЛЯТЬ- 8иЬі$>еге. Войлокъ скоро
расиолэя, ты , его худо увалялъ, соасіііе
Ьгеѵі (іетроге) яоіиіпт ееі, попсіпт Ье-
пе яиЬе^іяіі: 2) Вііі^епіог яиЬі^еге (тая-
яат Гагіпасеат).
УВАРЕНІЕ, увариваніе. Можно выр.
гл. уваренный, регсосіня. Увариваю, рег*
содиеге; бесодиеге. Уварить двѣ части
муста, йесодиеге пшяіоіп ай іегііая. Ува-
риваюсь, регсодиі. 2) Содиеибо бетіпиі,
гесодиі; аЬяиті. Надобно дополнить гор-
шокъ, много уварилось, 011а ехріепба еяі,
тиіішп есосіит, аЬяитіпт еяі.
УВАРЪ. См. Взаръ.
УВЕДЕНІЕ- АЬдисііо. Уведенный, аЬ-
«Іисіия, <1е<1исіия, аЬгеріия.
УВЕЗЕНІЕ. Аярогіаііо. Увезенный,
аярогіаіия, аѵесіия, «Іеѵесіия.
УВЕЛИЧЕНІЕ, увеличиваніе, атрііб-
саііо, аисіия, іпегетепіит. Увеличенный,
атрІіЯсаіия, апсіпя. Увеличивательный,
увеличительный, атріівсапя еі аи@епя.
Увеличительныя стекла, ніга, дше гея
оЬ)есіая апірІШсапІ еі аи&епІ,-'піісгоясоріа.
Увеличиваю, аи^еге, айаи^еге, іпіепсіеге,
атріівсаге; іпегепіепіит аііспі геі аПег-
ге. Простуда увеличила зубную боль, ге-
Ггі^егаііо «Іоіогет сіепііит аихіі. Микрос-
копы увеличиваютъ предметы, шіегоя-
соріа гея оЬ]‘есіая атріівсапі аи&епідие.
Слухи иногда увеличиваютъ, иногда
487
УВЕ
УВЕ
488
уменьшаютъ дѣянія, гитог поп пипцчат
агЫіІ, поп пипциагп йѳтіі Гасііе. Увели-
чивать что разсказывавши, паггапдо гея
еха^егагс, геЬия аіМегѳ еі айОп^еге.
Обстоятельства увеличиваютъ преступ-
ленія, гея сігсит яіаибея ге<1(ІипІ Гасіпия
ріия апітайѵѳгіѳпйит. Ихъ страхъ уве-
личивалъ предметы, отпіа іп та]пя те-
іи аи^епіе ассіріеЬапі. Увеличивать дол-
ги, <вя аііепшп шиіііріісаге. У’в. что по-
хвалою, геш Іашіапбо ап§ѳге. Снѣги такъ
увеличили рѣку Лоаръ, что.... Іл§ег ех
иіѵіЪня ііа сгеѵегаі, иі.... Увеличиваюсь,
аи^еге, аидеясеге, іпсгешепіа сареге.
Гроздъ увеличивается отъ сока изъ зем-
ли и отъ жару солнечнаго, иѵа еі яиссо
ісггаг еі саіоге яоіія аи^еясіі. Печаль моя
о сынѣ ежедневно увеличивается, ае§гі-
Ііиіо бе Шіо пііЬі цчоіібіе ап^еясіі. Бо-
лѣзнь увеличивается, шогЬпя аи^еі. Ар-
мія со дня на день увеличивается, ехег-
сііпя іп сііен сгѳясіі. Рѣка вдругъ увели-
чилась, прибыла, Литеп яиЬіІо ассгёѵіі.
УВЕРСТКА, уверстываніе. Рагііит
гвдиа йіяігіЬиііо. Уверстываю, аедиаіііег
іііяігіЬиеге. При раздѣлѣ имѣнія уверсты-
вать надобно обоихъ братьевъ, іп йіѵійеп-
бія Ьопія аециаіііѳг іпіег иігипіцие Ггаігѳт
йіяІгіЬпепгІа яипі.
УВЕРТКА. Піѵегіісиіит, ехсияаііо,
саиба съ допол. сМ. яітиіаіа или Іісіа.
Увертливый, увертливъ, діѵогіісиіогит
диаегеибогит поп іиясіия, іѳг^іѵегяашіі
поп і^пагия. Увертываюсь, ѵііаге, <1есІі-
і>аге, іег^іѵегяахі, еіийеге; бсіе еі яіти-
Іаіе Іоциі; яегтопет аіісиіия беСи^еге.
Увертываться отъ удара, ісіит ейи^еге,
еѵііаге, еіибеге, реііііопет ѵііаге. Увер-
тываться отъ вопросовъ, аііо геяропяіо-
пѳт яиапі бегіѵаге.
УВЕРТЫВАЮ И УВЕРЧИВАЮ. Іп-
ѵоіѵегѳ, оЬѵоіѵеге. Увертѣть младенца
пеленками, іпГапІет (аясіія іпѵоіѵсге, іп-
ѵоіисгія соііі^аге. Увер. хрустальную по-
суду въ солому, ѵіігеатіпа яігатспіо оЬ-
ѵоіѵегѳ. Уверчиваніе, іпѵоіиііо.
УВЕСЕЛЕНІЕ. Ѵоіиріая, ^аибіит, <Іе-
Іісіае. Благонравные дѣтн составляютъ
увеселеніе родителей своихъ, Ьепе то-
гаіі ІіЬегі иігіивдие рагепіія апітит уаи-
йіо ехріепі, ѵоіиріаіе регГипбипі еі сот-
ріепі; Іаеііііат Гасіииі рагепіит; яипі
оЫесІатепІо рагепііѣия. 2) Пеіесіаііо,
оЫесіаііо, геіахаііо, беіесіатепіит, оЫе-
сіатеп, геіахаііо, беіесіатеиіигп, оЫесІа-
тепіит, оЫесіатепіит (чѣмъ мы уве-
селяемся). Дѣтскія увеселенія, риегогит
оЫесіатеиІа. Позволено наслаждаться
увеселеніями, свойственными возрасту,
Ггиі Іісеі Ііиіо аеіаіів. Для увеселенія,
апіті сапяа. Имѣть дачу для увеселенія,
апіті саиба гия-ЬаЬеге. Доставить себѣ
какое нибудь увеселеніе, ѵоіиріаіет аіі-
цпат яіЬі рагаге; яе (исипііііаіі йаге еі
апітит геіахаге. Послѣ труда заняться
увеселеніями, яіийіа ѵоІиріаііЬия сопйіге.
Всѣ дни свои провелъ въ увеселеніяхъ
и забавахъ, ошпет аеіаіет , іп ІияіЬия
(осіецие бе»іІ. Увеселитель, Ьото (осояия.
Іосиіагія, (осиіаіог. Увеселительница, Ге-
тіпа (особа. Увеселительный, (исишіиз,
апквпия, Геяііѵия. Увеселителыіая бесѣда,
яегто Іероге еі Геяііѵііаіе сопбіііог. Ув.
дворецъ, ѵіііа атоепа. Увеселительная
роща, петия. Увеселяю, оЫесіаге, ге-
сгеаге, аіісиі беіесіаііопет аЯегге. Заго-
родныя селенія увеселяютъ, гига оЫес-
іапі апітоб. Онъ своею повѣстію всѣхъ
увеселилъ, гет паггапсіо іоіі ссеіиі йе-
іесіаііопет аііиііі. Увеселяюсь, яе беіе-
сіаге я. ііеіесіагі. У веселиться послѣ сво-
ихъ занятій, гециіет ех оссираііопіЬив
циаггеге; яе оЫесіаге; (исишіііаіі яе
баге.
489
УВЕ
УВО
490
УВЕСТЬ. См. Увожу,
УВИВАНІЕ. ОЬѵоІиІіо, іпѵоіиііо. Уви-
ваю, оЬѵоІѵеге, сігсптѵоіѵеге, іпѵоіѵеге,
ѵезііге. Увить возъ веревками, ѵеЬет
ГипіЬиз сігситѵоіѵеге, оЬйисеге. 2) Іпѵоі-
ѵеге, ^Іотегаге, соп^іотегаге. Нитки иа
одинъ навой увить можно, 61а йнріісаіа
іи ииит ^іг^іііит рйотегагі роззипі.
Увиваться съ великииъ крикомъ около
головы, та^ио сит ^аггііо сігсит сариі
ѵоіііаге (Сигі). Увиваюсь, ве ѵоіѵеге
сігса аіідиій, ве сігситѵоіѵеге аіісиі геі.
2) Віапйігі, озсиіагі, аіідиет атЬіге;
аззійпе сит -аіідио еззе. Дитя око-
ло матери увивается, іпГапз аззійпе ат-
Ъіі таігет, отпі іетроге озсиіаіиг таі-
гет. Увивка, агсіе іпѵоіиішп, оЬѵоІиІит,
сігсит ѵоіиіит. Увивчивость, паіига
геі, диае Гасіііз еві ^Іотегаіи. Увивчи-
вый, увивчпвъ, Гасіііз ^Іотегаіи. 2) Р, т,
Ыапйиз, Ыаийіепз.
УВИДѢТЬ. См. Вижу.
УВИНЧИВАЮ. Еігтііег іогдиеге ѵег-
ваге сосЫеат; Г. сосЫеа іогдиешіа ай-
вігіп^еге.	,
УВИТЫЙ. Іпѵоіиіиз, сігсит ѵоіиіиз,
оЬѵоІиіив.
УВЛАЖЕННЫЙ. Айзрегзиз, сопэрег-
вив, Ьитесіаіиэ. Трава, увлаженная во-
дяною пылью летящею отъ каскады,
§гатеи айзргегзит Іепиіззіта ріиѵіа, а
саіаггЬасіо ргоГесІа.
УВЛЕКАЮ, уволакиваю. ТгаЬеге, йе
тейіо ІгаЬеге; гареге, аЬгіреге, рег ѵіт
аЬйисеге. 2) ёесит аЬйисеге. Онъ уво-
локъ его съ собою куда-то, зесит аЬ-
йихіі пзріат. Увлеченный, Ігасіиз, гаріиз,
аЬгеріпз; зесит аЬйисІиз.
УВОДЧИКЪ. Каріог. Уводъ, Уводка,
ѵ. оЬв., гарійе, гарііо. Увожу, зесит аЬ-
йисеге. Онъ всѣхъ гостей отъ меня съ
собою увелъ, отиез теоя сопѵіѵаз зесит
йотит аЬйихіі. 2) АЬйисеге, гареге, зиг-
гіреге. Ночью со двора воры всѣхъ ло-
шадей увели, Гпгез посіи отпез едиоз
сіат яіаЬиІо зпггіриегипі. 3) Аіідиет
теііепйо йеГгаийаге ге. Мѣряя трубку
холста, увелъ онъ три аршина, теііепз
ѵоіитеп іеііе йеГгаийаѵіІ те ІгіЬиз иі-
піз.
УРОЖУ. АѵеЬеге, йеѵеЬѳге; гареге,
аЬгіреге. Извощикъ тайно съ ночлега
уѣхалъ и все тъ собою увезъ, ѵесіпа-
гіиз сіат песій аЬііі, еі отпіа теа ве-
сит аѵехіі, азрогіаѵіі. Увести съ собою
дорогія вещи, гея ргеііозаз аіідио аѵеЬе-
ге. Увезть дѣвицу, гареге ѵіг^іпет. Ув.
у кого невѣсту, расіаз аіісиуиз пирііаз ос-
еираге. Увозъ,гарійе. За ув. людей нака-
зываютъ всегда строго, гаріогез Ьотіпит
зетрег роепаз йапі я. регзоіѵипі р^аѵез.
УВОЛЕННЫЙ. Міззиз, йітіззиз, диі
іп соттепіи езі; сиі ргобсізсепйі ѵеі
аЬеппйі ѵепіа йаіа езі; ІіЬег, іттипія, зо-
Іиіиз. Увольнительный, соттепіит, та-
питіззіопѳт сопііпепз. Увольнительное
письмо, ІіНѳгіе Ьепейсіі. Увольненіе и
уволеше, соттепіиз. Дать кому уволь-
неніе, аіісиі соттепіит йаге. Получить
ув., соттепіит зптеге. Онъ безъ уволь-
ненія уѣхалъ, пиііо соттеаіп зитіо.
аЬііі, ргоГесІиз езі. Предъявить свое ув.,
соттеаіит ргоГеге, озіешіеге. Увольняю
и уволяю, тіііеге, йітіііегѳ, соттеаіит
аіісиі Йаге; ргобсізсепйі з. аЬеипйі аіісиі
ѵепіат Йаге. Уволить кого на нѣсколь-
ко недѣль, ргобсізсепйі аіісиі ѵепіат йа-
ге іп аіідпоі ЬеЬйотайез; а1ісп|пз геі
іттппііаіет аіісиі йаге. Онъ уволилъ его
отъ присяги, еі ^гаііат , Гесіі уигі упгап-
йі. Уволь меня отъ этого, Ьидиз геі $га-
Ііат Гас тіЬі. — По этимъ причинамъ
онъ былъ уволенъ отъ работы, рго Ьіз
геЬпз ѵасаііо еі йаіа езі ІаЬогіз. Законы
491	УВР
и обычаи увольняютъ насъ по лѣтамъ
отъ должности, кои требуютъ тѣлесной
крѣпости, Іе^іЬив еі іпзШиііз ѵасаі аеіав
гіовіга тииегіЬиз; іів, диае поп роввииі
ѵігев визііиегі. Сенату угодно было
уволвть ветерановъ отъ службы, 8епаіив
ріасиіі тіІіііЬив ѵеіегаиів тіііііае ѵасаііо-
пет евве.—Не было принято въ уваже-
ніе, что ихъ уволили, оЬ ѵасаііоиепі пиі-
Іит ргеііит Гиіі баіит. Его уволили отъ
воинской службы за старостію оЬ веиі-
Іет аеіаіет (тііев) ехаисіогаіив еві оЬ в.
не; тііііітівзіо даіа еві; оЬ в. ге. ти-
неге тііііагі гетоіив еві. 2) Уволить отъ
подати, ехітеге бе ѵесііртіі; ѵеііе аіі-
^иет іттипет евве а ѵесіідаіі. Уволить
Слугу, вегѵит тапитіііеге; ѵіпдісіа Іі-
Ьегаге. Увольняюсь, тіііі. бітіііі, ехаис-
іогагі; сиі сбттеаіив, ініввіо даіиг; та-
 нитіііі.
УВРАЧИВАТЬ. См. Врачую.
УВЫ! Ѵж! Увы мнѣ! ѵав тіЬі! ѵаі
тівего тіЬі!
УВѢДАННЫЙ. Сотрегіив, аидііив,
ассеріив, со§иііив; ѵиі^аіив; 41106 іп ѵиі-
§118 ехііі; диод етанатіі. Увѣдать, у вѣда-
ти, всіге, поѵівве; аіідиід содшіит ЬаЬеге,
со^повсегѳ, сотрегіге. Я всѣхъ ихъ увѣ-
далъ умыслы, отиіа рогит сопвіііа сов-
пііа ЬаЬео.
УВѢДОМИТЕЛЬНЫЙ. Кет босеив,
едосеив, гет ві^иійсаив. Увѣдомительное
письмо, Ііііегге гет ві^иійсапіев, пипііаи-
Іев. Увѣдомленіе, ві^иіГісаііо, пипііаііо,
нииііив, адтопіііо. Печальное, радостное
увѣдомленіе, ігівіів, Іюіив пипііив. Пос-
лать съ увѣдомленіемъ о пріѣздѣ, едо-
сегѳ аіідиет бе адѵепіи. Благодарить
за увѣдомленіе, §гаііат ацеге рго пипііо
ассеріо. Увѣдомленный, сегііог Гасіив До
аіідиід всгіріит, регвсгіріит, зі^пійсаіит
еві. Увѣдомляю, сегііогет Гасеге аіідиет
УВѢ	492
де аіідиа ге; досеге аіідиет аіідиід;
всгіЬеге, регзсгіЬеге, ві^иіГісаге аіісиі аіі-
диід, пипііаге аііспі аіідиід (чрезъ пос-
ланнаго). Я обо всемъ васъ увѣдомлю
де отпіЬив геЬив в. отиіит гегшп іе
сегііогет Гасіат. Увѣдомить кого о сво-
емъ изволеніи, аіісиі ві^пійсаге диід Пегі
ѵеііт. Я не премину васъ увѣдомить, какъ
скоро возвращусь, вітиі ас ргітит гедіе-
го, поп пеДі^ат ІіЬі пииііагС. Увѣдом-
ляюсь, сотрегіге, аидігѳ, ассірегѳ, со§-
повсеге, сегііогет Йегі. Я увѣдомвлсй
отъ вѣрнаго человѣка, что миръ заклю- -
чепъ, а сегіо Ьотіие сотрегі, расет соп-
Гесіат, сопвіііиіат, сотровііат евве.
УВѢДѢНІЕ. См. Вѣдѣніе. Увѣдѣтнся,
81., поіит Йегі, іпиоіевсеге.
УВѢНЧАННЫЙ. Согоиаіив, согоиа ге-
дітііив; рггетіо огпаіив. У вѣнчанная го-
лова, ге^иапв, ргіпсерв; гех. Герой лав-
рами ув., Ьегов іаигепіив. Увѣнченвая
добродѣтель, ѵігіив рггетіо огпаіа. Увѣн-
чиваю, согоиаге; согопат аіісиі ітропе-
ге; аіідиет согоиа гедітіге. Увѣнчать
позта, роёіат Іаигеа огпаге. Древніе Рим-
ляне побѣдителей увѣнчивали лаврами,
ѵеіегев Котаиі ѵісіогев Іаигеа огпаЬапІ.
Увѣнчать добродѣтель, тігіиіѳт ргжтіо
аГйсеге. Это славное дѣло увѣнчало всѣ
прочія, Ьос е^ге^іе Гасіит сеіега десога-
Ѵіі, огпаѵіі. Онъ жизнь свою увѣнчалъ
благородною смертію, Ьопевіа тогіе ѵі- .
іат бесогаѵіі. Счастіе увѣнчало мое пред-
пріятіе, Гогіииа сжріів теів Геіісет де-
діі ехііит. Бранную славу увѣнчать крас-
норѣчіемъ, Ьеііісапі Іаидет еіодиепііа
ситиіаге. Счастливый успѣхъ увѣнчалъ
предпріятіе, Геііх еѵепіив весиіив еві Ьаис
гет. Увѣнчиваюсь, согоиагі, со гопа геді-
тігі, рггетіо огпагі.
УВѢРЕНІЕ- СопИгтаііо, аГйгтаііо(сло-
вами). Всѣ мои увѣренія тщетны были,
•493.
УВѢ
УВѢ
494
отпев теае аззеѵегаііопез пнііі изиі 8.
іпапев Гиеге. Дать кону клятвенное увѣ-
реніе, _іиге_іигапдо аіісиі йдет Гасеге,
аіісиі аіідиід аГйгтаге. Увѣреніе въ вѣч-
ной вольности, сопйгтаііо регреіиге Іі-
Ьегіаіів. Увѣренный, увѣренъ, сиі регвиа-
вит еві. Увѣренный нъ исполненіи сво-
его долга, соивсіепііа оГйсіі виі Ггеіив.
Я въ этомъ увѣренъ, Ьос сегіо всіо. Я
и въ этомъ даже совершенно увѣренъ,
ас іііиб диодио регзресііаеітит ЬаЬео.
Мы увѣрены въ побѣдѣ, ехріогаіа поЬіз
еві ѵісіогіа. Я не очень былъ увѣренъ въ
томъ, что съ вами увижусь, поп тіЬі
заіів сопеіііегаі, ап іе ѵізигиз ѳзвѳт. Я увѣ-
ренъ въ его честности, (ідет аіісиіив Ьа-
Ьео регвресіат. Я увѣренъ въ его друж-
бѣ , Гесіі тіЬі бдет виа- атісіііаг. Пос-
лалъ слугу, въ вѣрности коего былъ
увѣренъ, тівіі вегѵит шіит, диет в-
деіет ЬаЬеЬаІ. Будь увѣренъ, регзиа-
деав ІіЬі; регвиавит ІіЬі зіі; сгеде тіЬі.
Будьте увѣрены, рогвиадеав ІіЬі ѵеііт;
ѵеііт ІіЬі ід рогвиадеав; віс ѵоіо Іе ІіЬі
регзиадегі. Увѣренный въ своей невин-
ности. виЬиіхпз еі Одепз іипосеиііаа аиі-
тив. Я твердо, совершенно увѣренъ, ті-
Ьі регкиавіввітит еві, пои диЫІо, диіп....
Ьаид-диадиат диЬіив зит, диіп.... Будь
твердо увѣренъ, что я все сдѣтаю, іііид
саѵе диЬііев, дніи е^о ошпіа Гасіат. Увѣ-
рительно, рго сегіо, аГйгтаиІег. Увѣри-
тельный, аГйгтаив. Увѣрительное пись-
мо, Ііііегае адйгтаиіев. Увѣряю, аГйгта-
гѳ, сопйгтаге аіісиі, въ чемъ, де ге илн
неопр. в. съ впн. п., аіідиід рго сегіо аГ-
Йгтаге. Торжественно передъ кѣмъ увѣ-
рять, соиіепдеге арид аіідиет (Тег. 7)
Ув. всячески, йгтіввіте авяеѵегаге; 'от-
пі азвеѵегаііоие аГйгтаге. Ув. кого свя-
то, запсіе аіісиі аіідиід аГйгтаге; отиі
азвеѵегаііопе аіідиід аГйгтаге. Онъ меня
увѣрялъ, что придетъ, аГйгтаѵіІ тіЬі,ве
ѵеиіигит евве. У вѣрить кого въ своей
дружбѣ, сопйгтаге аіісиі де еиа атісіііа.
Увѣряюсь, регвиадеіиг тіЬі, ІіЬі еіс. віЫ
регвиадвге. Я увѣрился, тіЬі регвиавит
еві, регвиавит ЬаЬео. 2) РгоЬагі, адтіі-
Іі, ассірі рго ѵего.
УВѢСИСТЫЙ, увѣсистъ. Сгаѵів, роп-
дѳговив, та^пі ропдегів. Золото увѣси-
стѣе другихъ металловъ, аигит аіііз тѳ-
Іаііів ропдеговіиз еві. Увѣсистая сабля,
трость, еивів, Ьасиіив ропдеговив.
УВѢТЛИВОСТЬ. ОЬведиіит, оЬве-,
диепііа; ргореива ѵоіипіав, оГйсіит. Увѣт-
ливый, аііогит ѵоіипіаіі оЬведиѳиз, іп
сііпаіив, ргорепвив ад аіідиід, Гасііів, оГ-
Йсіовив. Увѣтливо, оЬведиепІег , оіій-
сіове.
УВѢТНЫЙ. Сопвоіаіогіив, Ьогіапв,
адЬогіапз; топепв, адтоиепв. Увѣтъ, см.
Увѣщаніе.
УВѢЧНЫЙ, увѣченъ. Миіііив, тиіііа-
Іив. Увѣчу, тиіііаге, деігипсаге. Увѣчье,
тиіііаііо; деЬіІіІав (какъ состояніе увѣ-
чья).
УВѢШИВАЮ. Течете, ѵевііго, сопѵе-
вііге, огпаге. Увѣшивать покой картина-
ми, сопсіаѵе ІаЬиІів' рісіів огпаге.
УВѢЩАВАЮ. Моиѳге, «дтонеге, Ьог-
Іагі, адЬогіагі аіідиет; соивоіагі аіідиет;
тадеге аіісиі. Я его много разъ увѣще-
валъ, чтобъ онъ исправился, ііегит ас
егеріив еит топиі иі ад Ьопат Ггидет ве
гесірегеі. Увѣщевать больнаго, сопваіагі
ае§гит в. ае^гоіапіет. Увѣщаваюсь, еі.,
евве ргореивит ад аіідиід, евве Гасііет
аідие оГйсіовит рготіит ад сотропеп-
дав Іііез. 2) 81. раіі віЬі регвиадегі, сарі.
Увѣщаній», увѣщаваніе, топіііо, адтопі-
ііо, топііив, топііит; Ьогіаііо, Ьогіаіив,
адЬогІаІив. Сдѣлать увѣщаніе воинамъ,
чтобъ дать сраженіе на полѣ, соЬогіагі
495
УВЯ
УГА
496
тііііев, иі соріат ридпае іп арегіо Гасіаиі.
Увѣщавая другъ друга съ великою охо-
тою, аіасгі, тиІиа'айЬогІаІіопе. Оиъ ни
на чьи увѣщанія не смотритъ, пиіііиз гоо-
піііа аигеа аиаа ргаеЬеІ. Увѣщатель, то-
пііог, Ьогіаіог, айЬогіаІог; аасогйоа, диі
таіейсит ехЬогіаІиг еі о)иа сопасіепііае
ап^огет воііісііийіпетдие ѳхсііаа. Увѣ-
щательный, аиааогіив, гоопііогіпа. Увѣ-
щательное письмо, еріаіоіа аиааогіа.
УВЯДАНІЕ. Магсог. 2) Р’ го. Йеіегіог
віаіиа; ре^ог сопйіііо. Красота увядаетъ,
вянетъ отъ болѣзни, тогЬо йейогеасіі
Гогтае йі^иііаа. Унядаю, тагсеасеге, Яас-
сеасеге. 2) Р. т. редогет, йеіегіогет йе-
гі; іпсііпагі, гиеге, сопаійеге, йіІаЬі.
Увядшій, тагсійиа, Пассійиа. Подвер-
женный увяданію, тагсогі оЬпохіиа, Йи-
ХН5.
УВЯЗАНІЕ, увязываніе. Соііі^аііо іп
Гаасісиіоз. Увязанный, соііі^аіив іп Гаасі-
сиіоа, соііесіиа.
УВЯЗАЮ. Наеаііаге, въ грязи, іп Іиіо.
Увязнуть среди дороги, іп тейіо ІаЬога-
ге, 2) Р. т. іггеіігі, ітрейіге ее геіі; іп-
сійёге іп.
УВЯЗИТИ, увязитися короною, сото-
па гейітігі.
УВЯЗИТЬ. Аіідиій іттіііеге ві іпіег-
«егеге Іепасіиа, диат иі іпйе гейисі а.
геІгаЬі роеаіі; тиііит ресипіае его^аге.
УВЯЗКА. СоІІі^аІіо іп Гаесісиіоа. Ув.
пе крѣпка, Ьос Іахе соПі^аІит еаі.
УВЯЗЛО и УВЯЗЕЛО. (81). Юіа-
Йета.
УВЯЗУЮ. См. Увязываю.
УВЯЗЧИВОСТЬ. Йіиіііит аѳ ай ипип-
диетдие арріісапйі. Увязчивый, увяз-
чивъ, аіийіоаиа а<] ипитдиетс^іе ае ар-
ріісапйі.
УВЯЗЫВАЮ. СоІІі^еге, соіііртге, сот-
ропеге іп Гавсісиіоа. Увязывать, платья
въ узелъ, ѵеаіеа іп шиссіпіит соііі^ѳге.
Увязать въ бумагу, сЬагІа ашісіге. Ув.
возъ, ѵеЬеш Гсепі Гипе соёгсеге. Увязы-
ваюсь, соііі^агі, соііі^і, сотропі, а г сіе
соНі^агі. Кипа очень хорошо увязалась,
Гаасіа агсііеаіте соііідаіиа еаі. Все платье
въ одву простыню ве увяжется, ѵеаіеа
іп ипит Ііпіеиш соііідіпоп роааипі, 2) Р.
ш. За что илн за чѣиъ, Ьаегеасеге, айЬае-
геасеге аіісиі геі. Увязался за слово и
отстать не хотѣлъ, пгвіі, ргеааіі ѵегЬит
еі гаііопі Іосит Йаге поіиіі. Увязался за
мѣлочью, а большое потерялъ, «есіаіиа
еаі гет шіпиіат еі іпіегіт роііагит аті-
аіі. 2) За что, регаіаге, регаіаіеге, рег-
аеѵегаге іп ге, іпаіаіеге іп аіідиат гет,
регііпасіиа айЬаегеге; иг^еге. Слуга ему
полюбился, оиъ за него увязался такъ,
что вдвое дороже заплатилъ, Гашиіиа
айео еі ріасиіі, иі ргае сирійііаіе іііиш Ьа-
Ьепйі йиріо тациа ргеііит аоіѵегіі. 4) 8е
арріісаге ай аіідиет, аіідпет поп йітіі-
Іеге; аЬ аіідио поп йіасейеге; айЬаегеа-
сеге аіісиі геі. Дитя увязалось за ма-
терью, іпіапа шаігет а ае поп йітііііі.
Собака увязалась за звѣремъ, сапіа иг-
%еІ іёгат.
УГАДАНІЕ, угадываніе. СопГесІіо, соп-
уесіига, Йіѵіпаііо, ехріісаііо. Ваша угадка
сираведлива, Іиа сощесінга а. аиарісіо еаі
ѵега; гесіе, ргоЬе сопдесіигат Гасіа. Уга-
данный, сощесіиа, соідесіаіиа, ргюсеріиа.
Угадчикъ, ѵаіев; диі аіісщиа аепіепііат
аааедиііиг. Угадчица, Гетіпа, диае йіѵіпаі
іи Іи га. Угадываю, соцрсеге, сощесіаге,
ргаева^іге, ргаеповсоге, ргаеаепііге, ргаесі-
реге (чей плавъ). Вы угадали, что л за-
дувалъ, со^ііаіа теа сощесіаіі. Угадать
чье намѣреніе, ай сопаіііа аіісщиа репеі-
аге. Ты угадалъ, гет ірват риіавіі.
Угадай, сколько мнѣ это стоитъ, диапіо
ій тіЬі сопвіііівае риіав. Напередъ мож-
497
УГА
УГН
498
во было угадать, что это съ комъ слу-
чится, Гасіііз сгаі сопдесіига, Ьос еі еѵеп-
іигит еззе. Это трудно угадать, Ьагит
гегит «ІіГбсіІів езі сопдесіигз. 2) Тетеге
ас Гогіиііи Гасеге. Портной и безъ мѣр-
ки угадаетъ сшить платье, загіог еііат
зіпе тепзига іпііа ѵезіет Гесіі. На угадъ,
(етеге ас Гогіиііи.
УГАРАЮ. Чзііопе , Гизса , сопВаІига
тіпиі, йетіпиі. Золото ве угараетъ,
аигит Гизига поп тіпиііиг, ійет ропВиз
зегѵаі. Мѣди во .время плавки угорѣло
столько-то, сиргі Іаиіит іп Гипбспйо бе-
тіпиіит з. іттіпиіит езі. 2) Ргае ѵа-
рогіЬиз Гогпасіз ѵеЬетепІег гіоіоге са-
ріііз айесіит еззе. Угарный, ріепиз ѵа-
рогіЬиз іиГезІиз, ѵарогиз. Угарная изба,
сопсіауе ріепит ѵарогнт. Угаръ, ]асІига,
Летіпиііо гегит, диае сопВапіиг. 2) Еи-
тиз, ѵарогез Гогпасіз. Отъ угара иногда
умираютъ, заере ѵарогез Гогпасіз зиГГо-
сапі еі шогіе аГВсіипі.
УГАСАЮ. Ехвііпдиі, гевііпдиі, еѵа-
пезсеге. Алая заря не угасла еще на
свѣтломъ небѣ, Ригригеиз гиЬог соеіі
ѵезрегііпі пошіит еѵапиіі іп пиЬіІо аеіЬе-
ге. 2) Не апіті аЯесііопіЬиз: Іап^иевсеге,
ЬеЬезсеге. Любовь въ немъ угасать на-
чинаетъ, іп ез’из ресіоге атог іап^иезсеге
іпсіріі з. Іап^иезсіі. Угашаю, ехзііпртеге,
гезііп^иеге, орргітеге.
УГИБАЮ. Сотріісаге. 2) Р. т. іпзе-
геге. Два листа вогнулъ въ одинъ листъ,
Виаз ріа^иіаз ипі іпзегиіі. 2) Пира этого
и во сто рублей ве вогнешь, Ьн]из соп-
ѵіѵіі зитіиз еііат сепіит гиЬсІІіопез Гег-
ге в. Іоіегаге педиіг.
УГЛАЖЕННЫЙ. Аедиаіиз, сотріа-
паіиз. Углажнваніе, аедиаііо, сотріапаііо.
Углажнваю, аедиаге, соедиаге, сотріа-
паго. Угладить дорогу въ саду каткомъ,
ѵіат іп Ьогіо суііпйго сотріанаге.
УГЛОВАТЫЙ, угловатъ. Ап^иШиз,
ап^иіозиз.
УГЛОМѢРЫЙ. Іпзігитеиіит Ігапз-
рогіаіогіит
УГЛУБЛЕНІЕ. ЕГГовзіо. Углубленный,
углубленъ, аіііиз еГГоззиз. 2) Оиі зе <1е-
Вхіі, въ мысли, іп содііаііопе. Ты, кажет-
ся мнѣ, мыслями углубленъ во что-то,
ѵісіегіз соеіІаЬиийиз. Углубленный въ
чтеніе книгъ, диі іп ІіЬгіз Ьаегеі. Углу-
бляю, ехаііаге аіііиз еЯоВеге. Углубить
колодезь, риіеит аіііиз еПоВеге. 2) Р. т.
Углубить во что -мысли, іп содііаііопе
зе Вей^еге. Углубляюсь, зе «Іегеге, зе аЬ-
Веге, Ьаегеге. Углубиться въ чтеніе, іп
ІіЬгіз Ьаегеге. У. въ науки, Іоіиш іп
Іііегіз зе аЬйеге. У. въ ученый разго-
воръ, іи іпіітат Візриіаііопет ѵепіге.
2) Ітргіті. Знаки сердечной печали,
углубившіеся па липѣ его, ие могли из-
чезнуть въ одну минуту, іпіітае аеддгііи-
«Ііпіз зі^иа іп едиз Ггопіе ітргезза ипо
тотеиіо йеіегі поп роіиеге.
УГЛЬ. См. Уголь.
УГЛЬБНУТИ. Наезііаге, тегрі, Ве-
тсг^і, зиЬтег^і.
УГЛЯДѢТЬ. Іпзрісеге аІідиіВ. Одно-
му углядѣть за всѣми трудно, ипі Ьо-
шіиі отпез іпзріееге ВіГОсіІѳ езі.
УГНАНІЕ. Вериізіо, аЬасІиз. Угнать,
см. угоняю.
УГНЕТАЮ. Ргетеге. 2) Р. т. рге-
теге, аДІаге, еха^ііаге, орргітеге, рег-
зедиі, соизесіагі, іпзесіагі. Горести угне-
таютъ меня, аегитпае те ргетипі. Дол-
ги его угиѣтають, аеге аііеио ргетііиг.
Онъ безжалостно его угнетаетъ, ітті-
зегісогВіІог еит ауііаі, ѵеЬетепІіиз еит
ргетіі. 3) Старость, болѣзнь его угне-
таетъ, вепіо тогЬо ргетііиг, ѵехаіиг.
Угнетеніе, ѵехаііо, іпзесіаііо, орргезіо,
регзесиііо. Угнетенный, орргевзиз, ѵеха-
499
УГО
УГН
50®
Ігів. У. немощію, іпйгта ѵаіеішііие, тогЬо
орргеззив. У. горестями, тізегііз ргевзив,
соорегіив.
УГНѢЗЖАЮ. (81.) 8е4ет сареге, 6-
."оге, соііосаге, соизіііиеге; «іотісіііигп
ропеге. Угнѣзждаюсь, ЬаЬіІаге в. <1оті-
сіііит ЬаЬеге, пкіібсаге, пі<1ит сопзіги-
еге, Я^еге. Угнѣзжепіе, ЬаЫіаііо, соп-
веввив.
УГОБЗАЮСЬ. (81.) Ггисіив соріовов
Гегге. Угобзеніе, аисіиз ехиЬегапз іисге-
тепіит. Угобзенный, аЬипбапв, аГПиепв,
сігсптПиепв, соріовив, ехиЬегапв. Угоб-
зую, см. гобзую И гобзю.
УГОВАРИВАНІЕ. Регвиавіо. У. сто-
ило мало труда, пои «ІіПісШв регвиавіо
Гиіі. Уговариваю, регвийеге (оно пола-
гается съ. иі. часто безъ этой частицы,
а иногда съ неопр. наклон.), ішреііеге.
регреііеге, аййисеге съ иі. Уговорить
кого жениться, регвпабеге аіісиі, иі соп-
]и^іит іпеаі, иі ихогеш «Іисаі. Онъ уго-
варивалъ меня всячески пристать къ его
сторонѣ, дпасипдие гаііопе тіЬі регвпа-
<1еЬаІ, иі сиш ео Іасегет. Уговаривать
его положить конецъ, тираніи, регвиайеі
еі Іугаипійі Япет Гасеге. Уговариваюсь,
сопѵепіге <1е аіідиа ге; расівсі сит аіі-
дио; соизіііиеге, сотропеге аіідиій. Уго-
ворились въ разсужденіи дня съ Маяи-
ліемъ, расіа еі сопвіііпіа еві йіеч сит
Мапіііо. Уговорились между собою, ког-
да, какъ и чрезъ кого дѣлать , диаибо
еі рег диов гев арепба езвеі, сопвіііие-
гппі. Уговорились торговать внѣстѣ и
барышъ дѣлить по поламъ, сопѵепегипі
іпіег ве де тегсаіига сопвосіаийа еі <1е
днаевіи аедиаШег рагііешіо; в. соивіі-
іиіит Гесегипі зесит, иі Іапдиат зосіі
тегсаіигат ехегсегепі еі диаевіит ае-
диаіііег іпіег ве «Яѵійегепі. Они угово-
рились куда-то ѣхать, соизіііиегипі аіі-
дио ргобсівсі. Уговорный, соизіііиіив,
расіив. Уговорная плата, расіа тегсев.
Уговорщикъ, диі аіісиі регзиабеі, диі
аіідиет ітреіііі. Уговоръ, уговорка, соп-
ѵепіив, соиѵеиіит; расіит, соивіііиіит,
расііо, сопйіііо. Сдѣлать съ кѣмъ уго-
воръ, соивіііиіит Гасеге сит аіідио.
Уговоръ сдѣланъ, чтобъ... расіит соп-
ѵепіі. По уговору должно дѣлать при-
бытокъ поравну, ех соиѵеиіо дшвзіив ае-
диаіііег рагііеибив еві. Я съ уговоромъ
илн на уговорѣ пррдаю вамъ это, еа
соийіііопе геіп ІіЬі ѵепдо, иі Ьаис, ві поп
ріасиегіі, тіЬі гедііав, гезіііиав. Уговоръ
лучше денегъ, ргаевіаі апіеа сопѵепіге,
расівсі, дпат ресипіат витеге.
УГОДА. 8аІівГасІіо. На урода все не
угода, (ргоѵ.) Ьотіпі тогово діГЯсіІе еві
ваІівГасеге; аЬ Ьотіие ЯіГЯсіІі пиііат §га-
Ііат геГегав. Угодность, см. Угождаю.
Угодливость, оГйсішп, зіибіит аіііз іп-
зегѵіешіі, оГЯсіоза ѵоіииіаз, Гасііііаз, Га-
сііез тогев, §га1і6сап<1і ІіЬегаІіз ѵоіииіаз.
Угодливый, угодливъ, ай оГПсіа рагаіпв,
Гасіііз, Ьепі^пив, сотів, оГйсіозиз, Ьшпа-
пив. Быть угодливымъ, Гасііет евве, зе-
ргаеЬеге. Угодникъ, угодница, віидіозив,
вішііова аіііз іпзегѵіешіі. 2) Кев, диае
ѵагіів изіЬиз зегѵіго роіеві.
УГОДНИКЪ Божій. 8апс1ив, іп вапсіо-
гит питсгит геіаіив.
УГОДНИЧАЮ. 8іидіовит евве аіііз
іпзегѵіешіі; а<1 оГйсіит рагаіпт еззе.
Угодно, мнѣ угодно, тіЬі ІіЬеІ, ІиЬеІ 1і-
Ьііит еві. Я сдѣлаю вамъ, что будетъ
у., Гасіат, диае те ѵоіев Гасеге. Ты мо-
жешь ходить куда тебѣ у., зі дио аЬіге
езі апітив, езі Іісепііа (РЬаей.). Позо-
ви меня куда тебѣ у., иЬі ѵоіев’ассегзе
те. Мнѣ такъ было угодно, зіе апіто
соІІіЬіІит езі тео. Онъ поетъ, когда ему
у., сит соттодит еві, сапіаі. Такъ у.
»Й
УГО
УГО
502
было Богу, Ьос І)ео сотріасііпт еві. Это
не было угодно Богу, йоп ііа І)ео ріа-
сиіі. Если т. у., ві ІіЬі ІіЬиегіі. Сколько
угодно, диапіит ріасеі, диоаб ріаоеі.
Такъ угодно было богамъ, еіс ѵівит еві
вирегів, еіс ІіЬиіІ Віів. Всякій, кому угод-
но можетъ брать п ѣсть, рготізсиив ивив
гегит отпіЬив іи ргогаіііо ровііогит.
Угодность, ваіівіасііо, ^гаІіПсаІіо , оЬве-
диіпт. Я это сдѣлалъ въ угодность ва-
шу, ІіЬі {/гаііОсагкІІ сапва Ьос Гесі. Угод-
ный', угоденъ, Ьоиив аіісиі геі, аріив,
ібопеив, иіііів аб; соттобив, оррогіппив.
Онъ ко всему угоденъ, аб отиіа аріив
еві. 2) Ріасеив, ріасііив, соттобив, §га-
Іив, ассеріив. Угодье, Іосив аіісиі геі,
ргоргіив. 2) Соттоба ргаебіогит иі
вуіѵа, а§гі в. агѵа , Іасив еіс. Деревня
эта всѣми угодьями изобилуетъ, Ьос
ргамііот отпіЬив диаесшкріе евве роз-
випі соттобіз аЬипбаІ. Угождатель,
Ьото оПісіовие ; диі ассотобаі аіісиі
бе аіідиа ге. Угождаю, аіісиі оГйсіа
ргаевіаге; аіісиі ^гаіит Гасеге; дгаіі-
бсагі; аіісиі ехоріаіит ЬепеПсіит оПегге.
Ояъ всякому угождаетъ , іи отиев оГ-
Гісіовив еві; оГбсіа сопГегі іи отиев. Ста-
раться кому угождать, аіісиіив віибіо-
вит евве, Гаѵогет аіісиіив саріаге. Уго-
дить кому чѣмъ, аіідиіб аіісиі сотто-
баге. Ему ни въ чемъ не угодишь, от-
піа сиіраі, гергеЬеибіІ, ѵііпрегаі; пиііат
дгаііат ариб еит іпеав ; пппдиат ваіів
еі ргоЬегів; пипдиат еі регріасеав. Тебѣ
бы надобно было угождать молодому
шалуну, абоіевсепіі тогет цезіит орог-
Іиіі (Тег.). Угождать своимъ прихотямъ,
ІІЬібіиіЬив ваІівГасеге, ІіЬібіиев ехріегс.
У. своимъ страстямъ, сирібіІаІіЬпв оЬ-
ведиі. Угодить куда илн во что, евве
аріиш, ібоиеит. У. въ солдаты, евве Ьо-
пит аб потеп тіііііае баибит. Угож-
деніе, оГйсіит аіісиі ргаевіаге. Дѣлаю что
въ угожденіе ему, еі Ьос 4о, ІгіЬио. Въ
угожденіе ему, іп е]из ^гаііат; е]ив ?гаІіа.
УГОЖІЙ, угожъ. Аріпв', Ьоипв, ібо-
пеив, піііів аб.
УГОЛОВНЫЙ. Сарііаіів, сгітіиаііз.
Уголовное дѣло, саива сарііів. Уголов-
ный процессъ, диаевііо сарііаіів. Судья
уголовныхъ дѣлъ, диаевіог; зибех геі
сарііаіів. Уголовный судъ, ІгіЬипаІ саи-
вагит сарііаііит. Искусный въ уголов-
номъ правѣ, |игів сарііаіів регііив. На-
чать противъ кого у. пронесъ, саиват
сарііів іи аіідиет іпГегге. Обвинять кого
въ у. дѣлѣ, аіідиет сарііів апдиігеге.
Уголовно, сарііаіііег, сгітіпаіііег. Трак-
товать дѣло уголовнымъ образомъ, саи-
ват аб сарііів ]ибісінт геѵосаге.
УГОЛОКЪ. Аидиіиіив. Уголки глаза,
ап^иіі осиіогпт ; ап^піив, гесеввив. Въ
уголку Италіи, іп ап^иіо Паііж. Сжаться
въ уголокъ , ве сотріп^еге іп аи^иіит.
Уголъ, ап^піив. Прямой у., ап^иіиз гес-
Іиз. Тупой, ап^піпв оЬІизив. Ь) Еіпів, ех-
Ігетит. У. стола, ехігета тепва. Че-
тыре угла города, диаіиог пгЬів ге§іоиев.
3) Р. т. аи^иіив. гесеввив, ІаііЬиІит. Всѣ
углы осмотрѣть, вылазить, отпез ап^и-
Іов реггеріаге. Во всѣхъ углахъ, іи от-
піЬив ап^иіів, иЬідие. Изо всѣхъ угловъ,
ипбідие. Этотъ уголокъ свѣта милѣе для
меня всѣхъ прочихъ, іііе Іеггагит тіЬі
рггеіег отпез аи^иіив гібеі.
УГОЛЬ, уголекъ. СагЬо. Горящіе
уголья, ргипа; сагЬопев ѵіѵ і, саибепіев.
Потухшій уголь, сагЬо етогіив. Жечь
изъ дровъ уголья, сагЬоиев бе Іідиів со-
дпеге. Превращать что въ уголь, аіі-
диіб іп сагЬопев гебі^еге. Превращаться
въ уголь, сагЬоиевсеге. Разогрѣвать что
на угольяхъ, аіідиіб вирег ргипат геса-
ІеГасеге. Каменный, земленой уголь, сагЬо
503
УГО
УГО
504
Ыіитіпозив, ГовзіНз. Уголь углемъ, підег
иі сагЪо. Торгъ угольемъ, педоііит саг-
Ъопагіит. Запинаться обжиганьемъ уголь-
евъ, обжигать уголье, сагЬопагіат ехег-
сеге. Угольникъ, угольщикъ, обжига-
тель угольевъ, кто ими торгуетъ, сагЬо-
Пагіив. Какъ уголь, какъ смола черный,
аіег, регпідег.
УГОЛЬНИКЪ. Моста. Поставить по
угольнику, аб погтат бігідеге. Сдѣлан-
ный, поставленный по угольнику, ад
погтат гевропйез, погтаіпв а<1 регреп-
бісиіит. Угбльный, апдиіаіиз. У, домъ,
йотпе іп ріаіеа ехігета.
УГОЛЬНЫЙ. СагЬопагіие. Угольпая
руда, тіпега сагЬопагіа. Угольный огонь,
ідпіз ГосиІІ ассепзі. Кочерга, которою
мѣшаютъ, разворачиваютъ уголья, гп-
ігипі сагЬопагіпш. Костеръ дровъ для
обжиганія угольевъ, зігиез Іідпогпт саг-
Ьопагіа. Угольная кислота, асібит сагЬо-
піспт. Угольная чернь, рідтепіпт е саг-
ЬопіЬиз. Угольная пыль, риіѵіз сагЬопит
Углетворъ, ргіпсірішп сагЬопасепт; ргіп-
сіріит іп ПаттаЬіІе, ехсгетаіісіит. Содер-
жащій его, ргіпсіріо сагЬопісо іпГесІпз. У-
гольный сарай,сеііа сагЬопагіа. У. коробъ,
пыль, мусоръ, геігітепіа сагЬоиит.
УГОМОННЫЙ п УГОМОНЛИВЫЙ,
УГОМОНЛИВЪ. Тгапдпіііив, циіеіия,
Чпет іасііе вебав; <ціі Гасііе ріасаіиг.
Угомонное дитя, іпГапв диіеіиз, ріасібиз,
Іепіе. Угомонъ, ѣгапциіііііав, вііепііит.
2) 8отпи8. 3) Оиіев, гедпіез, гетівзіо,
геврігаііо, Іахатепіит. Онъ всегда въ
работѣ, угомону не знаетъ, зетрег апі-
тпш іп аііциа ге осспраіпт іепеі, эет-
рег іпіепіив еві аіісиі геі, еі ч<ііб еіі
Чиіев 8. гетізвіо, пезсіі. Угомоняю, циі-
еіпт, ріасібит, зебаіит гебйеге; Ігап-
диіПаге. Угомонить больнаго, Іепіге ае-
дгоіапіет. У. дитя, іпГапІст тііідаге;
всіаге; тиісеге, регтиісеге; еоріге, соп-
зоріге. 2) Г. т. ѵ. рІеЬ. іпІегСсеге, йе
те<1іо Іоііеге; ѵііа в. Іисе аіічиет ргіѵаге.
Угомоняюсь, вейаге апітит. 2) 8отпо
ворііит евве, богтііаге соерівве. 3) 8е
гетіііеге, гетіііі; апітит гетіііеге.
УГОНЗАТИ. (81.) Аи (идете, ргоГп-
дегѳ; іп Гпдат ве сопрсеге.
УГОНКА, угонъ. Ехасііо. Чрезъ угонъ
стада въ поле, ресоге рабійт ехідепбо;
ресоге іп раЬпІит ргореіівпбо. 2) Рпівіо,
аЬасІив. 3) Скота изъ непріятельскаго
стана, аЬасІив ресогів е савігів Ьовііпт..
3) Оііт: айерііо. Угоняю, адеге, ехідегв
ргореііеге. Угнать стадо въ поле, ресив
равіпт в. іп раЬпІпт ргореііеге; респв
пгЬе ехреііеге. У. людей на работу, ай
орив Гасіепйиш ітреіісге. 2) АЬідеге,
йереііеге , ргориіваге , аиГегге. Много
скота у непріятеля угнали, тиііа Ьов-
Ііит ресога аЬасіа вппі. 3) Аввецпі, соп
5е<|пі. 4) Іпвегеге, іпіегропеге. 5) ЕЙіі-
деге. На силу угналъ отъ бѣжавшаго за
иною быка, ѵіх сиггепіет рові те Ьоѵет
сГГнді.
УГОРАЖИВАЮ. Еігтіпв веріге; йг-
тіив аейе сіаийеге, типіге.
УГОРАЮ. См. Угараю.
УГОРЬ и УГРЬ, УГОРЕКЪ. АпдпіІ-
Іа. Морской у., тигаепа сопдег. 2)
РЫусІепа, рариіа, ривіпіа, ѵатв, іопІЬпв
(па лицѣ). У него все лицо въ угряхъ,
е)из ов ѵагів орріеіит еві. Прогонять
угри, ѵагев, Іоііеге е Гасіе.
УГОРѢЛЫЙ- Рсае ѵарогійив Гогпасів
ѵеі сагЬопит сарііів боіоге аІТесІив.
УГОТОВАНІЕ. Абрагаііо, ргаерагаіпв.
абрагаіпв. 2) 8агсіпае, ітребітепіа. Уго-
товленіе, ргаерагаііо. Уготовленный, уго-
тованный, ргаерагаіиз. Уготовляю, ргае-
рагаге, абрагаге. Уготовляюсь, ве рагаге,
ее ргаерагаге ай аіічпіб; зе ассіпдеге ай
505
УГО
УГР
506
аіідиід. Уготовить для кого блестящее
«огребете, «Іесогаге аіідиет всрпІсЬго
<Ѵіге.).
УГОЩАЮ. Новрііаіііег схсірегс, аіі-
дпеш соепае в. ериіів айЫЬеге; сопѵіѵю
еі аррагаііз ериіів ехсіреге. Угостя ихъ
довольно и перепоя со пьяна въ пол-
ночь поболи, Ьоврііаіііег ехсеріоз (едоі-
Іез) ргаѵевдие ериіів еі вошпо іпіетревіа
посіе абогіі іпіегГесегппі. Угостить ску-
по, вогбіде, пішів рагсе 8. іепиівзіте
шейка ехсіреге. У, великолѣпно, Іаиіе,
атріііег ахсіреге. Угощать богатою ру-
кою, Ьепі§пе сотаго. У. бѣдно, сухо,
рагсе спгаге; таіит Ьос еві Ьовріііит;
сиііпаГгіёеі.Угощеніе, найти хорошее уго-
щеніе, быть хорошо угощену, Ьепе, сощ-
то<1е, ІіЬегаІііег ассірі, ЬаЬегі. Не мож-
но имѣть лучшаго угощенія, пиздиаш
роіеві аррагаііиз соепагі. Благодарить за
хорошее угощеніе, ртаііав а"еге рго Ьопо
арровііо ргапбіо. Богатое угощеніе, какое
давали богатые для бѣдныхъ кліентовъ,
гесіа соепа.—Угощеніе, которое стоитъ
дорого, ехрейіііог соепа. Угощенный,
ериіів ехсеріпз. Извините, что я не могъ
угостить васъ лучше, поіі врегпеге іе-
пиііаіеш, ехеиеев, диоб теііиз поп Цсиіі.
УГРЕБАЮ. Кешів рготоѵегі, геті-
^ашіо ѵііаге, еѵабеге.
УГРЕВАТОСТЬ. 81аіив Ьотіпіз, сціив
08 арріеіиш еві ѵагів. Угреватый, ѵагіз ги-
Ьепз. Угреватѣю, ѵагів, іопіЬів гпЬсге.
УГРЕВИНА. Саго ап&иіііае. Угревый,
ап§піІІае. Угревая кожа, сиіів ап^иіііае.
УГРОЖАЮ. Міпав ]асеге, уісіаге; ші-
ПІ8 иіі. Угрожать кому чѣмъ, аіісиі аіі-
диі<1 тіпагі. У. огнемъ и мечемъ, і^пеш
Геггитдие 5. і#пі Геггодпе шіпііагі. 2) Р.
го. Угрожать паденіемъ, гиіповиш йегі.
Ветхость строенія угрожаетъ разруше-
ніемъ, ѵеіивіаз аейіОсіі шіпаіиг гиіпаш.
Тогда Какъ домъ мой объятый пламе-
немъ угрожалъ истребленіемъ града и
цѣлой Италіи, дпит йотив теа агбоге
вио йеОаегаііопет игЬі аідие Ііаііае іоіі
ттагеіиг. Угрожать доносами, ассиза-
ііопев тіпііагі. Угрожаютъ тяжкою мно-
готрудною и кровопролитною войною,
ЬеІІпш ітредііиш, агбппт, сгнепішп ті-
пііагі. Угроженіе, тіпаііо, соттіпаііо.
Угроза, угрозы, шіпае. Дѣлать угрозы,
тіпав ]асеге. Смѣяться должно его угро-
замъ, йе е]нв тіпіз гібепйпт еві. Смѣ-
яться чьимъ большимъ угрозамъ, не смо-
трѣть на нихъ, еінбеге ша^пав шіпае
аіісщив. Угрозительно, шіиасііег. Угро-
зительный, шіпапв, шіпііапв. Угрозитель-
ное письмо, ерівіоіа шіпах, шіпагнш
ріепа. Угрозы перешли въ явную войну,
шіпае іп арегішп ЬеІІиш егирегипі.
УГРЫЗАЮ. Могйеге. Угрызаетъ со-
вѣсть, таіа апіті сопвсіепііа аіідиет
іеггеі, тогбіі. Угрызеніе, тогвив. Онъ
умеръ отъ угрызенія змѣи, шогзп вег-
репіів тогіпиз езі. Угрызеніе совѣсти,
сопзсіепііае ап^ог, воііісііидо, так. одно
сопвсіепііа апіті. Чувствовать у. совѣс-
ти, сопзсіепііае ап^оге еі зоііісіішііпе
а^ііагі, ѵехагі; сопвсіепііа апіші ехеги-
сіагі. Угрызенный, шогвив. 
УГРЬ. См. Угорь.
УГРѢВАЮ. ТереГасеге, саІеГасеге, ге-
саІеГасеге. Угрѣваюсь, согрпз геГоѵеге.
Угрѣтый, саІеГасінв, гесаІеГасінв.
УГРЮМО. Тгізіі ѵиііи, шогозе. Смо-
трѣть у., Ігопіет сопігаЬеге, евве ігізіі
ѵиііи; ргаебегге ігізіет ѵиііит. Угрюмо-
ватый, угрюмоватъ, шогозіог, ігівііогі
ѵпііи. Угрюмость, шоговііаз. Угрюмый^
угрюмъ, шоговиз, ігівіів, іеігіепв. Угрю-
мое лицо, Ігівіів ѵиііпз. Угрюмѣю, гоо-
говиш, Ігівіеш, іеігіепт, йпгиш еі авре-
гиш Йегі.
507
УГР
508
УГРЯЗНУТЬ. (81.) Іп Іціо Оетег^і.
УДА, УДИЦА, УДКА и УДОЧКА.
Ьатия; Ьатиіия ріясагіив. Ловить рыбу
удою, ріясея Ьато сареге.
УДАБРИВАЮ в УДОБРЯЮ. 8іег-
согаге, яіегсоге «аііаге; Іаеіійсаге. Удоб-
рить зеилю, а^гоя ріп^ия йто яаіигаге.
2) Аіідио, аіісціив апітит Десіеге, ріа-
саге.
УДАВА , удавка. Еадиеия. Скончалъ
жизнь удавкою, Іадиео ѵііат Йпіѵіі. Уда-
вленинъ , удавлоница, диі, дпае ѵііат
«иярепШо йпіѵіі; дпі диа! Гаисск «пая Іа-
диео «пІТосаѵіІ. Удавленіе, удавливаніе,
яігап^иіаііо. Удавленный, удавленъ, яігап-
Зпіаіпя, «иіТосаІия. Удавливаю и удавляю,
яіган^піаге, яийосаге; Ггап^еге діііат Іа-
диео. Удавляюсь и удавливаюсь, яе «пе-
репоете ; ѵііат «пярепйіо йпіге, Гаисея
«пая Іадиео япПосаге. Пришло взять ве-
ревку и удавиться, асі теяііт тіЬі гея
гейіі ріапіяяіте.
УДАЕТСЯ. См. Удаюсь.
УДАЛЕНІЕ. Атоііо, гетоііо; ѵеіаііо.
Деѵііаііо. Удаленный, удаленъ, атоіия,
гетоіпя. Удаленныя , удалены , ріадае
(огае), ге^іопея гетоіае, Оіяіапіея. Быть
удалену отъ кого на большое разстояніе,
Іоп^іяяітс аЬеяяе аЬ аіідио. Удаленный
отъ родныхъ, дпі Іоп^е а япія аЬеяІ.
УДАЛЕЦЪ- Пото анйах. Удалый,
удалъ, аіасег, яігепиия, рготіия, ѵегяиіпя.
2) Ното аиііах; ЬоШо та^пія аияія ргот-
Іп«. Преудалой, Ь. ргідесіпя ай ашіешіит,
япттае апДасіае. 3) Товаръ не удалой,
тегх ітргоЬа. Удаль, апйасіа, сопййепііа,
Іегаегііая. 2) Ното апсіах Ь. рготіае
апйасіае рагаЬоІия. Удальство, аийасіа,
Іетегііая.
УДАЛЯЮ. Атоѵеге, гетоѵеге, я<“'ге-
^аге, яерагаге. Удалить отъ дѣлъ об-
щественныхъ, государственныхъ, гето-
УДА
ѵеге а риЫісія пе^оііія; а риЪетасиІія
сіѵііаіів гереііеге. У. отъ себя (прочь)
жениховъ, ехропеге ата«іоя (Р,1аиІ).
Удаляюсь, «е тоѵеге, яе атоѵеге, яе
яиЬйисеге; аЬіге, ЛіясеОеге; осиіія еі
сопяресіи аЬіге; ѵііаге, Оеѵііаге, Гигеге.
Удалиться иа островъ, яе гесейеге іп
іияиіат. Должну быть удалиться, выби-
раться, аЬеинйит еяі аіісиі. Удалиться
отъ пороковъ, Гигеге ѵіііа. 2) 81., аЬяІі-
пеге, аЬяІіпеге яе аЬ аіідиа ге; іетре-
гаге «іЬі, диотіпия; Іетрегаге «е аЬ аіі-
диа ге. Отстранить, удалить тумъ, крикъ,
ехсіисіеге сотісіпт.
УДАРЕНІЕ. ѴегЬегаІіо , ісіив , ріа^а.
2) Ассепіия. Въ церковной печати вездѣ
ставится удареніе, іп Іурія ІіЬгогит ес-
сіеяіаяіісогит ипитдиоОдие ѵосаЬиІит
ассепіи поіаіиг. — Ударъ, ріа^а, ісіпя.
Ударъ сильный, тяжкій, ісіив ѵаіиіия,
Гогіія. Ударъ наискось, ісіпя оЫідпия,
гейехпя. Получить сильный ударъ, §га-
ѵііег ісіпт, регсн.чяит еяяе. Уиереть отъ
нанесеннаго удару, ісіи. ехяііп^пі. Од-
нимъ ударомъ, ипа ѵісе, ипо ісіи. Сра*
зить кого однимъ удароиъ, ипо ісіп аіі-
диет Ьиті рго«1егпеге,<1еіісеге, аГЙщеге.
Отвратить ударъ, ісіпт йесііпаге, гереі-
іеге. 2) Р. т. это нссчастіе поразило
его сильнымъ удароиъ, Ьос таіит §га-
ѵет ріа^ат еі айіиііі. Ударъ за ударомъ,
сіатпа Оатпія сопііпиапіиг. 3) Веяоіпііо
пегѵогпт, рагаііяія, арор.іехіа. Ему слу-
чился ударъ, ароріехіа ІаЬогаІ.—Ударяю,
риіяаге, Гегіге , ѵегЬегаге, ісеге, регси-
Іеге. Ударить во Флангъ, іисиггеге Іаіив.
Ударить когд рукою, аіідиет тапи рег-
сиіеге. Громъ ударилъ въ кровлю, іиі-
теп Іесіит Іеіі^іі, регсияяіі. Молнія уда-
рила въ дерево, агЬог <1е соеіо Іасіа, рег-
сивяа еяі. Ударить объ земь, віегпеге,
ргояіегиеге Ьиті. Ударить = грянуть,
509	УДА
Ггаеогет есіеге. Буря ударила корабль о
камень, Іетреяіая паѵі^іит іп ясориіоя
Іиііі, сіеіиііі. Ударить шпорами, асіі^еге
саІсагіЬия. ?У. со всѣхъ сторонъ на не-
пріятеля, ипсіідие а. Іоіія рагІіЬия яі^иа
іпГегге я. соиГегге іп Ьояіеш; іпГезІія яіу-
пія іпГеггі іп Ьояіет. Когда ударитъ два
или дойдетъ до двухъ часовъ, яиЬ іюгат
яесипсіат. Ударилъ его сильно по пле-
чу, іИі ѵеЬстепІет ріа^ат ііитегія
іпНіхіІ. Едва, едва не ударить, ае§ге
тапия геііпеге, сотрексеге. Ударпть на
кого дротикомъ, іпсеяяеге аіідиет )аси-
Іія. Ударяюсь, ітріп^еге, ойепяаге, іп-
еиггеге іп. Удариться головою объ стѣ-
ну, рагіеіі сариі ішріп^еге; рагіеіі сарпі
оГГепяаге. Корабельные носы ударились
объ кормы, ргогае іпсиІіеЬаІиг риррія.
Корабль ударился о камень, паѵія іпспг-
гіі іп ясорпіит; рпррія оПешІІІ іп ясорпііз.
Волны ударяются о берегъ, Лисіия аііі-
сіипіпг асі Ііііиз. 2) Епііі, яе я. ѵігез соп-
іепбеге. Ударился бѣжать, сопіепсііі ѵігез,
иі Гп^егеі. Удариться бѣжать, еіТияе Ги-
§еге. 3) Удариться объ закладъ, Гасеге
яропяіопет, яропяіопет, яропзіопе соп-
Іепйеге. Удариться ножными пальцами о
камень, ПоІппДеге сіі^іііз рейшп оЬ Іарісіея.
УДАЧА. Вопия, Геііх , яесчпсіиз еѵеп-
Іпя; ргоярега Гогіипа. Ему во всемъ ны-
нѣ у., пппс гез еі ргояреге я. ех яепіепііа
яиссесіппі. На удачу наносимые удары,
іпсегіі ісіив. Сегодня ты имѣлъ удачу,
былъ счастливъ, ргоссяяізіі іюбіе риі-
сііге. Сносить равно удачу и неудачу,
Гегге рпІсЬеггігпе яесппбат еі абѵегяат
Гогіппат. На удачу, Іепіеге. Не повѣрять
чести своей удачѣ, ехіяіішаііопет Гог-
іипае поп соттіііеге. Дѣлать что на уда-
чу, гет саяиі я. Гогіипае соттііеге. 2)
Ното аибах, іетегагіия. Удачливо и
Удачно, ргояреге, ех яепіепііа. Все, что
УДЕ
онъ не предпринималъ, совершилось
удачно, пиііит е)ия іпсеріит Ггияіга
егаі. ІІьэса иошла у., ГаЬиІа яіеііі. Все
пойдетъ у., отпіа Виепі асі ѵоіппіаіет.
У. сошло съ нашихъ рукъ, та{>по регі-
сиіо еѵаяітия. 2) Оррогіипе. Удачливый
й удачный, ргоярег, Геііх, яесипбия. Уда-
юсь, геГегге. Удался ио отцѣ, у отца,
раігет геГогІ; тогея раігія геГегІ. 2)
Удается, сасіеге, еѵепіге, ргосесіеге, яис-
сесіеге съ допол.' Ьепе, ргояреге. Мука
удалась, Гагіпа поп ГеГсІІіІ; ехяресіаііопі
геяропбеі. Удались часы, Гогіе Гогіипа
Ьоппт Ьогоіо^іит пасіия яит. Иногда
удается хорушую вещь купить дешево,
іпіегсіит 01, иі гея Ьопа поп та^по я.
рагѵо ргеііо рагеіиг. Мнѣ не удалось съ
вами видѣться, поп ЬаЬиі оссаяіопет я.
оррогіипііаіет Іе ѵісіепсіі. Ему нынѣ ни
въ чемъ не удается, отпіа е)из іпсеріа
-пипс таіе себипі. Загородный доиъ не
удался такъ, какъ хотѣлось кому видѣть
его, ѵіііа, диае поп асі апітит аіісідия
гсяропбегаі. Не удаюсь, таіе ргосебеге;
асі іггііит сасіеге.
УДВОИВАШЕ, удвоеніе. Нпріісаііо,
детіпаііо. Удвоиваю и удвояю, биріі-
саге (придачею половины), ^етіпаге (со-
единять двѣ веши).
УДВИГАНІЕ. Атоііо, атоііііо. Удви-
гаю, атоѵеге, атоіігі; рготоѵеге, рго-
ѵоіѵеге. Удвигаюсь, рготоѵегі, ргосе-
сіеге, рго(ргебі.
УДВОЕННЫЙ. Ипріісаіпя, §етіпа1ия.
Удвояю, см. удвоиваю.
УДЕРЖАВИТИ. (81.) Гігтаге.
УДЕРЖАНІЕ. Кеіепііо, ітресііііо.
Удержанный, геіепіия, Деіепіия, гето-
гаіпя; бебистя. Удержанныя за прогулъ
деньги, респпіа оЬ іпіегтіяяіопет оГПсіі
я. тппегія сіе яіірепйіо бебисіа. Удер-
живаю, геііпеге, сіеііиеге, ргоЬіЬеге, ге-
511	УДЕ
ргітеге; тогат еі ітредітепіпт айеге;
зізіеге. Удерживать, останавливать на-
водненіе, Яиѵішп гебишіапіет гергітеге.
У. слезы, Іасгітав гергітеге, соЬіЬеге.
У. вздохи, ^етііиз гергітеге. У. гнѣвъ,
ігасппбіат соЬіЬеге. У. свой языкъ, Ііи-
^иат сопііпеге. У. кого на мѣстѣ и про-
сить докончить начатое, геііпеге еі паг-
гаііопіз йпет йа^ііаге. У. чьи деньги,
ресипіат аіісиі гегігіеге поііе. Сыскать
съ кого удержанныя казенныя деньги,
ресипіае риЫісе іиіегсеріав со§еге.
Удерживать бѣгущихъ, оссиг.чаге йдреп-
ІіЬпв. Удержать мѣсто (не отступать), іи
Іосо сопзівіеге, тапеге. У. въ повинове-
ніи, іп оГГісіо сопііпеге. У. свободу, ос-
таться при пей, ІіЬегІаІет іпегі. 2) Іп-
ЬіЬеге, беііпеге аіідиет аЬ аіідиа ге. Я
не могъ удержать его отъ этого пред-
пріятія, аЬ Ьос іпсеріо Йеііиеге еит в. а
ргоровііо Йеіеггеге поп роіиі. Удержи-
ваюсь, ргеііепбеге, арргеЬепбеге. Упалъ
бы съ судна, если бы за вор'евку не удер-
жался, паѵі§іо сесібізяеі я. беіарвив еззеі,
піві (йпет ргеЬепбіввеІ. 2) АЬзІіпеге ве
аЬ аіідиа ге; сопііпеге ве іп аіідиа ге;
Іетрегаге ве аЬ аіідиа ге. Удерживаться
отъ построенія вновь храма, соЬіЬеге, пе
Іетріит геаебійееіиг. Удерживаться отъ
обращенія съ кѣмъ, пои иіі аіідио в. аіі-
сиіив сопзиеішііпе. Удержаться отъ
слезъ, Іасгітів Іетрегаге; Іасгітав Іеиеге.
У. отъ смѣху, гівит Іепеге зіЬі а гіви
Іетрегаге. Удерживаться, перестать го-
иорить, ве гергітеге. Не могу удержать-
си, чтобъ не... тіЫ Іетрегаге поп ров-
впт, диіп... Я не могъ удержаться,
чтобъ не сказать тебѣ откровеннѣе, яс-
нѣе, Іепеге поп роіпі,- диіп ІіЬі арегііпв
гіесіагаѵегігп. Удержка, геіепііо, ітребі-
Ііо. 2) У. даннаго слова, йбев регзоіиіа,
ргаевіаііо, ргопаівві йбѳі.
УДИ	512
УДИВИТЕЛЬНАЯ. Яі^цит ехсіата-
Ііопів. Удивительно, тігшп іи тойит
тіге, е^ге^іе, еіітіе, ехееііепіог. Онъ
удивительно рисуетъ, веге^іе гіоііпеаі
іта^іпев. Она у. хороша, ехітіА ГогтА
еві. Крайне удивительно, .что львы пря-
мо по канатамъ всходятъ, тігпт тахіте
аб ѵегвів СипіЬия виЬіге Іеопев. У., какую
силу имѣютъ въ витійствѣ остроты, кол-
кости, ваіев іп гіісешіо пітігшп диапіпт
ѵеіепі. У. если онъ дома, тігпт, ві гіоті
еві. У., что онъ еще не идетъ, тігит
езі, диой попбііт ѵепіаі. Удивительно!
тігит ваие! тіга паггав! Удивительный,
тігив, тігійсиз; тігапбиз, тігаЬіІіз, ехі-
тіив, е§ге§іив, іи^епе, ѵавіиз, іттаиів,
іпві^піз, іпзоіііив. Удивительное, гев тіга?,
тігаспіа1. Имѣть удивительную память,
тетогіа ріигітит роііеге. Удивительная
память, тетогіа Іенасівзіта. Премуд-
рость Божія удивительна, варіепііа 1)еі
зптте тігапба еві. Вещь удивительная,
гев, диае Гасіі, ЬаЬеІ, тогеі абтігаііопет.
Удивительное дитя! гпігасиіпт іпГапііз.
Что удивительнаго? диіб тігит ? Не
удивительно, поп .тігит еві, поп еві
дпоб тігетиг. Со мною случается нѣчто
удивительное, аіідиіб тігапбигп тіЬі ас-
сібіі. Удивленіе, тігаііо, абтігаііо. Воз-
буждать въ комъ у., абтігаііопет сГй-
сеге, тоѵеге. Прнтти въ удивленіе, ад-
тігаііопе аГГесІит евве; айтігаііо те іп-
себіі. Удивленіе часто происходитъ отъ
незнанія, саивагит і^погаііо заере агіті-
гаііопет Гасіі. Я смотрѣлъ на зто съ уди-
вленіемъ, іпІиеЬаг гет тігаЬипбпз. По-
ступокъ приводящій въ удивленіе, іасі-
пив тігійсит. Разныя произшествіи
жизни производятъ въ насъ удивленіе,
ѵагіі сазнв ЬаЬепІ абтігаііопет. Испор-
тились и развратились нравы отъ удивле-
нія, произведеннаго богатствомъ, сог-
/
513	УДИ
піріі тогев йергаѵаіідпе випі айшігаііопе
«Ііѵіііагипі. Краснорѣчивый витія приво-
дить собою въ большое удивленіе, та§па
езі айтігаііо соріове йісепіів. Не прихо-
дить въ себя отъ удивленія, айтігаіі-
опеш цон іпіегтіііеге. Быть предметомъ
удивленія, айтігаііопе аййсі. 2) Міга-
спіит. Удивленіе вашего вѣка, тігаси-
Іит поеігае аеіаіів. Удивленный, айтіга-
Ііонѳ айесінз. Удивляемый, 81., тігаЫІіз,
тігапйив. Удивляю, айтігаііопет еГй-
сеге, шоѵеге, ЬаЬеге. Вотъ что удивляетъ
въ хорошихъ витіяхъ, Ьаес вині, диае
айтігаііопее іп Ьопіз огаІогіЬие еГОсіипі.
Вашп поступки удивляютъ меня, Іна
а§епйі гаііо шіЫ айшігаііоиет тоѵеі.
Вы нечаяннымъ пріѣздомъ своимъ всѣхъ
насъ удивили, герепііпо Іно айѵепіп ипі-
спідие повігит айтігаііопет тоѵівіі.
Удивляюсь, тігагі, айтігагі; йетігагі съ
слѣдующ. за нимъ иеопр. н. внн. пад.
или съ дней; айтігаііопе зіиреге. Удив-
ляться чему, аіідиій тігагі, йетігагі; ті-
гпт тіЬі ѵійеіиг аіідиій; геі айтігаііопе
регееііі. Нельзя на него смотрѣть и не
удивляться, ірзо айвресіи сиіѵіе іщіеіі
айтігаііопет зиі. Удивляются тѣмъ,
кои... та^ііа айтігаііо еві еогит, диі...
Удивляются добродѣтели, ѵігіпв айтіга-
Ііоиегп ЬаЬеІ, тоѵеі. Ь)=Иочитаю стран-
нымъ, удивляюсь, что онъ объ этомъ
заботится, шігог диаргоріег Ьаес спгеі.
Удивляться себѣ самому, ее впзріееге.
УДИЛИЩЕ. Агппйо різсаіогіа.
УДИЛО. Ггеппгп.
УДИЛЬЩИКЪ. Оиі Ьато саріі рівсев.
Удица, удочка, Ьатиіие різсагіпз.
УДОБІЕ. См. Удобность. Удобно, сот-
тойе, сопѵепіепіег, Гасііе, ехрейііе. Онъ
у. это сдѣлать можетъ, Ьос Гасііе Гасеге
роіеві. Удобность, удобство, Гаспііав,
еотгпойііаь, оррогіипііав. Удобности жиз-
Часть IV.
УДО	514
вн , ѵііае сопппойііая іисипйііавдие.
Имѣть всѣ удобности, всѣ удобства,
отпез соттойііаіев, отпіа соттойа,
отпе» иіііііаіев ЬаЬеге. Удобный, удо-
бенъ, соттойив, оррогіппив, Гасіііз.
Удобное время, Іетрпз оррогішшт,
Іотрогів оррогіипііав. Я поговорю съ
нимъ, если найду къ тому удобный слу-
чай, ві оссавіо Гиегіі в. Іпіегіі, ві тіЬі Га-
сиііаз, соріа йаіа Гпегіі, в. оррогіппііаіет
ЬаЬиего, Іодиаг спт ео. Если тебѣ удоб-
но, ві соттойит еві в. соттойо Іио й-
егі роіеві, дпой соттойо Іио йаі. Удоб-
ное дѣло, гев Гасіііз. У. проѣздъ, Іг<.п-
зііив соттойив.
УДОБОВОЗИТЕЛЬНЫЙ. Гасіііз
ѵесіи, ітрогіаіи.
УДОБОВРАЩНЫЙ. Гасіііз сігситасіи
диі Гасііе ѵегіі сопѵегіі роіеві.
УДОБОЛОМНЫЙ. Ега§і1із.
УДОБОНОСИМЫЙ, —носимъ. Га-
сііів рогіаіп, Іеѵіз, поп ^гаѵіз.
УДОБООБРАЩАТЕЛЬНЫЙ. МоЬіІів,
диой Гасііе сігата^і роіеві. 2) Удобооб-
ращательныя уста, пііог еі еіе^апііа ѵег-
Ьогпгп; зитта еіодпепііа.
УДОБОПЕРЕНОСИМЫЙ. Гасіііз
Ігапзрогіаіи, Ігапзтівви.
УДОБОПОНЯТНЫЙ. Гасіііз іпіеі-
іесіи. Удобопонятная истина, ѵегііав Г.
іпіеііесіи.
УДОБОПРЕКЛОННЫЙ. ГІехіЫІів.
• УДОБОПРЕЛОЖНЫЙ. МиІаЬіІів, гпо-
Ьіііз.
УДОБОСГАРАЕМЫЙ. Гасііе і&пе-
всепв, Г. Патагп сопсіріепе.
УДОБОТАЮЩІЙ. Г асііе соііідпезсенв.
УДОБОТЛѢННЫЙ , удоботлѣненъ.
Риігейіпі оЬпохіпв.
УДОБРЕННЫЙ^ 81егсогаІиз; ріп^иі
Йто заіпгаіпя. Удобриваніе, віегсогаііо.
Удобрить, см. удабриваю.
17
515	УДО
У ДОБРИТЬСЯ. Меііогет де аіідио
ЬаЬеге оріиіопет; теііогі егда аіідиет
агііто аЯесІит евве. Удобрялась мачиха
до пасынка, таіегіега теііогі ег^а ргі-
ѵі^пит апіто аЯесІа ееі.
УДОБСТВО. См. Удобность. Удобы,
удобье, удобнѣе, соттодіие, Гасіііив.
УДОБѢОБСТОЯТЕЛЬНЫЙ, грѣхъ.
Сігситеіапз, Іепасііег іпЬаегепе, ітреді-
Ііввішив, саіатііоеіевітив.
УДОВИЩЕ. Агипдо ріесаіогіа.
УДОВЛЕТВОРЕНІЕ. 8аІівГасІіо. На-
добно, чтобъ у. соотвѣтствовало обидѣ,
ори» еві, иі ваІівГасІіо раг, аедиа віѴ оГ-
Гепвае в. іп]игіае. Удовлетворитель, диі
аіісиі 8аІІ8ГасіІ. Удовлетворительный, рго-
ЪаЬіІіе, ідопеив; іп дио асдиіевсак. Его
отвѣты были удовлетворительны, ііа гея-
ропдіі, иі отиіЬие ргоЬагеІпг. Такое из-
вѣстіе для меня неудовлетворительно,
іеіае арпд те пиііае випі ехсиваііопев;
тіЬі поп ваіів ]и8Іа ѵідеіиг ехсиваііо.
Удовлетворяю, заІіГасеге, ваіівдаге. Удо-
влетворить заимодавцамъ, еіІівГасеге сге-
діІогіЬие. У. за оскорбленіе пословъ, ех-
ріате іирігіав Іе^аіогит. Мнѣ удовлетво-
рили, тіЬі еаІізГасІит еві. Удовлеторить
кому за оскорбленіе обиды, ѵіпдісаге,
пісівсі пдигіат аіісиі іііаіат. Получить
удовлетвореніе, ваіівбі тіЬі.
УДОВОЛИТЬ. См. Доволить. Удо-
влитися, см. доволюсь.
УДОВОЛЬСТВІЕ (которое мы сами
ощущаемъ). Саидіит, Іаеііііа, аиітив
Іаеіив, Ъііагів. Имѣть всевозможное у.,
отиіЬив Іаеііііів іпседеге (Ріаиі.). Об-
наруживать Свое у., Іаеііііат арегіе Гегге.
Это самое служитъ мнѣ удовольствіемъ,
Ьаес ірва тіЬі ѵоіиріаіі випі. Что я хоро-
шо сдѣлалъ, этого удовольствія никто
у меня исторгнуть ие можетъ, егірі тіЬі
поп роіеві Іаидів сопвсіепііа. Къ моему
УДО	516
великому удовольствію, сит тадпа теа
ѵоіиріаіе. Ь) Удовольствіе (которое мы
изъявляемъ другимъ), ргоЬаІіо. Изъявить
кому свое удовольствіе, Іаидаге соі-
Іаидаге аіідиет. Ко всеобщему удоволь-
ствію, сит отпіит Іаиде, сипсііз сот-
ргоЬапІіЬив. Онъ произнесъ рѣчь ко все-
общему удовольствію всѣхъ, сппсііз ога-
Ііопет ргоЬаѵіі. Составлять чье удоволь-
ствіе, іп деіісіів евве аіісиі. Я лучше
желаю, чтобъ молодой Лукуллъ нахо-
дилъ удовольствіе въ этихъ книгахъ,
нежели въ ирочихъ украшеніяхъ заго-
роднаго дома, Ьів ІіЬгів риегшп ЕисиІІшп
таіо, дпат геіідио огпаіи ѵіііае деіесіагі,
Въ этомъ ты оказалъ мнѣ большое удо-
вольствіе, Ьос іііид тіЬі дгаіібвітит Гѳ-
сівіі. Если хотите сдѣлать мнѣ удоволь-
ствіе, еі те ата8. Не находить въ чемъ
удовольствія, дівріісеі тіЬі Ьос; поіо,
ітргоЬо; аЬ аіідиа ге аЬЬоггео. — Сдѣ-
лать удовольствіе обиженному, ваІівГа-
сеге еі, диі ігдигіат ассеріі. Удоволь-
ствованіе , ваіізГасІіо. Удовольствовать,
ваІівГасеге. У. въ полнѣ, еаІівГасеге си-
тиіаіе. Я васъ удовольствую, Гасіат
ваіів ІіЬі. Удовольствовать заимодавцевъ,
сгедііогев аедиов рІасаЬіІевдие детіі-
Іеге. У. погибелью непріятелей страсть
злобнаго своего сердца, еирріісііе іпіті-
согит іпГевІі апіті ІіЬідіпет ехріеге.
Онъ меня удовольствовалъ, аЬ ІПо тіЬі
заІівГасІит ееі. Часто, при желаніи удо-
вольствовать всѣхъ, не удается никого
неудовольствовать, диі ѵиіі ее ргоЬаге
отпіЬив, ваеріввіте петіпі ве ргоЬаі.
Удовольствовать свое любопытство, ѵі-
депді 8-. діесепді 8Іидіит ехріеге. Удо-
вольствоваться, сирідііаіе геі еаііагі, ва-
Ііз ЬаЬеге; асдиіевсеге съ пр. іп также
съ твор. нли дат. пи.
УДОДЪ. Ерира.
5*7	УДО
УДОЙ. Оиапіит Іасіів ветрег <*аІ
ѵасса, диае ти1"еіиг.
У ДОЛЪ, удоліе. (81.) ѴаІІіз. У. между
двухъ горъ, СОПѴЭІІІ8. Удольный, іп ѵаііе
сгевсепв. Кринъ у., Ііііпт ѵа!Іі8.
УДОСТОВѢРЕНІЕ. Сопйгтаііо, виа-
8Іо, регвиавіо. Удостовѣрительный, аГйг-
тап8. Удовлетворительное письмо, ері-
віоіа рго сегіо аіідиій аГйгтапк 8. аіісиі
геі ййет Гасіеив. Для большаго удосто-
вѣренія, дно ріив ййеі ассейаі; бйеі ай-
вігпепйае сайка. Удостовѣряю кого въ
чемъ нибудь или о чемъ, аіідиет сег-
ііогет Гасеге йе аіідиа ге; сопйгтаге
аіідиій 8. аіісиі аіісіуив геі ййет Гасеге;
рёгяиайеге аіідиій 8. йе аіідиа ге. Пре-
мудрое твореніе міра сего удостовѣряетъ
насъ о всемогуществѣ Божіи, сопвігисііо
Ъи)П8П>ойі вшптѳ айтігапйа поЬів рег-
киайеі йе отиіроіепііа Пеі. Удостовѣря-
юсь, віЬі реткиайеге; регвиавит віЬі Ьа-
Ьеге. Удостовѣриться о истинѣ, віЬі регкпа
йеге йе ѵего.
УДОСТОЕНІЕ, удостоиваніе. Иійпаііо,
Удостоенный, йі^иив ЬаЬіІив, риіаіиз аіі-
диа ге. Удостоиваю, удостоеваю и удо-
стояю, йі^лшп ЬаЬеге, риіаге аіідиет
аіідиа ге; йі^пагі аіідиет ге (рѣже). ,Не
удостоить кого и взгляда, аіідиет пе
авресіи диійет йі^пит риіаге. Онъ не
удостоилъ его даже взгляда, еит пе ай-
вресіи диійет вио йідпаіив еві, пе ай-
«рісеге диійет йі§паіив е8І. Онъ удосто-
илъ менй своего разговора, йі^пит те
ЬаЬиіі, диосит соііодиегеіиг. Удостоить
кого своимъ посѣщеніемъ, ваіиіаийі са-
йка ай аіідиет ѵепіге. У. своимъ при-
сутствіемъ, ргаевепііа виа огпаге; Гге-
дпепііа виа огпаге (не въ одинъ разъ). У
кого своей довѣренности, аіідиет соп-
віііогит виогит сопвсіит еі рагіісіит
Гасеге. Удостоиваюсь, — еваюсь и удо-
УДУ	5*8
стояюсь. Удостоиться довѣренности на-
чальства, сопвіііогит ргаеГесіі сопвсіит
еі рагіісірет бегі.
УДОЧКА. См. Уда.
УДОСУЖИТЬСЯ. Оііит віЬі витеге;
йіПегге, ге)ісеге пе^оііит. Я не могу удо-
сужиться, ІіЬегит тіЬі поп еві; пиііит
тіЬі іетрив ѵасаі аЬ аіідиа ге. Когда я
удосужусь, тогда примусь за ваше дѣло,
диапйо тіЬі ІіЬегит егіі, Іипс ай гет
іиат ассейат; йііаіо пеёоііо, ай гет Іиат
ассейат.
УДРУЖИТЬ. Аіісиі оГйсіпт ргаавіаге;
аіісиі ргаіит Гасеге, ^гаіійсагі. Вы много
миѣ удружите , если сдѣлаете по моей
просьбѣ, ріигітпт тіЬі ^гаіійсаЬегів, ві
тіЬі реіепіі ваІівГесегів.
УДРУЧАЮ. Ііергітеге, орргітеге,
ѵехаге, аГбі^еге. Печаль удручаетъ его,
тоегог еит аШідіІ. Удручаюсь, Йергіті,
орргіті, ѵехагі, аГбі^і. Удрученіе, йе-
ргеввіо, ѵехаііо, орргеввіо. Удрученный,
ѵехаіив, йергеввив, орргеввив. Удручен-
ный духъ не удобенъ вкушать удоволь-
ствія, апітив 8оІ1ісіІи8, аГОісіив, пиіііив
сарах еві заийіі. Удрученный, изнемо-
женный старостію, - Геввив аеѵо, аеіаіе,
апиів, вепесіа.
УДУМАТЬ. Сопвіііиеге, йесегпеге,
апіто йевііпаге, арий апітит віаіиеге.
УДУШЕНІЕ. ВиГГосаііо, вігапдпіаііо.
Удушенный, вийосаіив, вігап^иіаіив. У ду-
шить, вігап^иіаге, вийосаге. Удушливый,
авіЬатаІісив; йувріоісив, аидо8іі врігіпив;
сиі врігііив йіГйсіІіив геййііиг. Удушье,
ап^ивііог ярігііив; теаіив апітае дгаѵіог
еі зоиаиііог; дгаѵів іагйиедие врігііив;
врігііив йіГйсиІІав, врігііив ап^ивііа; Йув-
рпоеа, авіЬта. Страдать удушьемъ, дга-
ѵет іагйитдие врігіішп ехрейіге; йув-
рпоеа ІаЬогаге.
*
519	УДЪ
УДЪ. (81.) Рагз согрогів, тетЬгит,
агіиз.
УДѢЛЕНІЕ. Рагііііо, діѵізіо. Удѣлен-
ный, дізрегіііиз; сні гедііиз апниі аззіепаіі
зипі.
УДѢЛКА. Аріа, ідопеа, соттода ог-
діиаііо, дізрозіііо. 2) КеГесІіо.
УДѢЛЫВАЮ. Соттобе, аріе, ідопее
огдіпаге, дізропеге. Удѣльность, сотто-
дііаз. Удѣльный, удѣленъ, соттобе,
аріе огйіпаіиз, дізрозііиз. Уд. домикъ,
еіе^апв, соттода ботипсиіа.
УДѢЛЬНЫЙ. Сиі гедііиз апниі аз-
відпаіі зипі.
УДѢЛЯЮ- Іііврегііге, ІгіЬиеге аіідиід
аіісиі; ітрегііге аіісиі де ге; геі рагіі-
сірет Гасеге. Удѣляетъ отъ жало-
ванья своимъ родителямъ, дё заіагіо вио
рагепІіЬиз іпірегііі. Я вамъ удѣляю изъ
своихѣ денегъ, йе теа ресипіа рагіет
ІіЬі даЬо.
УЕДИНЕНІЕ, 8о1іІийо, зесеззиз. На-
уки покоя и уединенія требуютъ, зіидіа
циіеіет еі зесеззит гсдиігипі Глубокое
и богатое для наукъ уединеніе, аііиз еі
ріп^иіз зесеззиз (Рііп.). Загородный
домъ есть мое уединеніе, ѵіііа шеит
зесеззит Гасіі. Подать помощь уединені-
емъ (относит. замужства), зиЬѵепіге зо-
Ыидіпі. Уединенникъ, уединенница, Ьо-
піо зоіііагіиз, егетііа, апасЬогеІа; Гетіпа
зоіііагіа. Уединенно жить, іп зоіііидіпе
ѵіѵеге; Іешриз зоіит іп зесгеіо детеге.
Уединенный, зоіііагіиз, Зоіиз, дезегіиз.
Уединенное мѣсто , Іосиз дезегіиз; де-
. зсгіит, зоіііидо. Уединенная жизнь, ѵііа
зоіііибіпі тапдаіа. Уединяю , атоѵеге,
гетоѵеге. Уединяюсь, зе іп зоіііибіпет
сопГегге, зе іп ІаІеЬгаз сопрсеге;-зе аЬ
Ьотіпит зосіеіаіе гетоѵеге; зе а Гге-
диеиііа гесіреге; Ьотіпит сопѵепіиз Ги-
УЖА	520
ёеге; аЬ Ьотіпит соп§геззи геГи^еге.
Уединиться, іп зоіііидіпет сопсебеге.
УЕМЛЮ. АиГегге, детеге, деті-
пиеге. Уемный, детепдо, адітепдо зег-
ѵіепз. У. уполовникъ, Іі^ціа. Уемъ, де-
тіпиііо, дстііо. 2) СоЫЬіІіо реіиіапііае;
соЬіЬеге, соегсеге риегоз реіиіапіез.
УЕЦЪ. У- оЬз., 50Г0ГІ5 (ІІіиз.
УЖАЛЕННЫЙ, Риисіиз. Наступивъ
на василиска , былъ имъ ужаленъ, саі-
саіа регсиззиз Гиіі азріде. Ужалить, рип-
еегс, Гегігё. Пчела ужалила въ руку,
аріе дейхіі зресиіит іп тапи. Змѣя ужа-
лила въ ногу, зегрепз іпйхо асиіео редет
ѵиіпегаѵіі. Ужалъ, асиіеаіиз ісіиз. Щека
распухла отъ пчелинаго ужала, Ьисса
асиіеаіо ісіи аріе іпіитиіі.
УЖАЛѢТИСЯ. (81.) Аіісціиз з. аіі
сидиз сазит тізегегі.
УЖАРИТЬ. РгоЬе аззаге. Ужариться,
ргоЬе аззагі.
УЖАСАНІЕ. Теггог, Гогтідо. Ужа-
саю, Іеггеге, регіеггеге, ехіеггеге, соп-
Іеггеге, регіеггеГасеге. Ужасать враговъ,
іп Іеггогеш Ьозіез сопрсеге. Лѣниваго
ужасаютъ труды, рі^гит Іеггеі ІаЬог.
Ужасаюсь, Іеггегі,. ехіеггегі, регіеггегі,
Іеггоге регсиіі; Іітог тіЬі іпсідіі. Ужас-
нуться отъ необыкновеннаго грома, іп-
зоіііо Гга^еге соеіі регіеггегі; іизоіііит
ісіит Гиітіпіз ехразезсеге, ехЬоггезсеге.
Когда ты Эрнксея меня любишь не ужа-
саюсь ни твоего отца, ни твоего народа,
зі Іи Егіхеа, теі атоге Іспсгіз, пес де
раіге Іио, пес де ^епіе Іиа зипі зоііісііиз.
Ужасливосгь, Іітідііаз, раѵог, Гогтідо;
апітиз детіззиз, ]асспз, аЬ)есІиз. Ужаст-
лнвый, 81., ужастливъ, Іішідиз, раѵідиз,
Ігерідиз, Гогтідоіозиз; детіззиз, диі апіто
детіззо езі. Ужасно, Ьоггепдит іп то-
дит; ІеггіЬіІет іп тодит. Ужасно слу-
шать, ІеггіЬіІе езі аидііи. Ужасно на
521
УЖА
УЖИ
522
это смотрѣть, ѵізи Ьоггепйит еві. 2) Ѵе-
Ьетепіег, ѵаійе. Ужасно много народу
было, тахіта егаі Ггедиспііа еі тиі-
Іііийо. Онъ ужасно любитъ когда васъ
хвалятъ, Іаийагі Іе аийіі ІіЬепІег.
Ужано скоро бѣжитъ, ѵеіосівзіте сиггіі.
Ужасно сколько онъ долженъ, аеге аііепо
оЬгиІиа еві. Уж. великій, ішташз, ѵазіиз,
У. безобразный, іиві&шв ай йеГогтііаІет,
іигріввітив. Ужасный, ужасенъ, Іеггі-
Ьіііа, Ьоггеийиа, ЬоггіЫІіз, іп^епа, ѵазіиз,
іштенвив, іттапіа, іисгейіЬіІів. Ужасный
шумъ, Іитиііив іп^спв. Ужасная буря,
Іетрезіав Ьоггепйа. Ужасное злодѣяніе,
Ьоггепйит в. іпйі^пит Гасіпиз. Ужасное
зрѣлище, вресіасиіит аігох. Ужаснымъ
примѣромъ другихъ удержать отъ бун-
та, сіайів ехетріо соиііиегі. Ужасъ, 81.
ужусть , Ьоггог , Іеггог. Быть объяту
ужасомъ, Іеггоге авесіит ; регсиввит
еззе. Объятый уж, Ьоггоге регГиаиз, Ьог-
гогів ріеииз. Привесть кого въ ужасъ,
Іеггогеш аіісиі іпуіссге іпГегге, Гасеге,
іисиіеге; іеггеге, регіеггеге, ехіеггеге,
іеггііаге. Ужасъ объялъ меня, Ьоггог
регбігіп^іі те, регГипйіІ те. Чувствовать
ужасъ, Ьоггеге, ехЬоггевсеге, регЬоггев-
сеге. Дрожать отъ ужаса, Ьоггоге Іге-
теге, сопігетібвеге.
УЖАТЫЙ. Сотргеваиз.
УЖЕ. йат, ]ат]ат. У. тогда, ]ат Іит.
У, давно, съ давняго времени, ]ат йи-
йит. Уже прежде зтого , ;ат ргійет.
По отдаленности уже страха, )'ат атоіо
теіи. У. тому два мѣсяца, зипі йио
теияез ^ат. У. съ этого времени, ,|ат
(ивдис) аЬ Шо Іетроге, сит... Уже по
себѣ, віс диодие. Тогда-то уже чувству-
емъ мы цѣну нашихъ благъ, когда ли-
шаемся ихъ, Іит йепідис повіга Ьопа іп
Іе11і§ітиз, диит атівітиз. Не уже ли
четыре часа? диій! ]ат диагіа Ьога аи-
йііиг? Уже ли вы окончили? диій Іи іат
аЬзоІѵізІі? У жь ли, не ужъ то ? диій?
диій аів? Не ужъ ли оиъ это сдѣлалъ?
диій? диій аів? іИе Ьос Гесіі? Не ужъ-то
онъ и тамъ былъ? диій? еііат Ше айе-
гаі. 2) Сит рагіісиіа пе^аііѵа не: пои ат-
рііиз. Онъ уже ве учитъ по Латыни, поп
атрііиз йосеі Ііп^иат Еаііиат. Онъ уже
не будетъ, поп атрііиз ѵепіеі. Теперь
уже знаю, что ты хочетъ сказать, іат
зсіо диій ѵіа йісегд.
УЖЕ. Апйизііог-аиеивііив; айаігісііог-
айзігісііив; агсііог-агсііиз. Сдѣлать дорогу
уже, ѵіат соагсіаге. Этотъ чулокъ уже
другаго, Ьос ІіЬіаІе аііего айзігісііиз еві.
УЖЕ, ужище. Гипів.
УЖЕНІЕ. Нашо різсез сареге.
УЖИВАЮСЬ.  Арий аіідиет йіи та-
пеге, ЬаЬіІаге. 2) Сопсогдііег ѵіѵеге.
Можно ли намъ ужиться? диаепат іпіег
поя роааіі еззе восіеіав? Мы уживемся съ
тобою, поя сопсогЛІІег ѵіѵетиз.
УЖИКЪ. (81.) Ргоріпдииз, со^гіаШв.
УЖИМАНІЕ. Сотргеааіо. Ужимаю,
сотргітеге. У жать капусту въ кадку,
оіега іп йоііо сотргітеге.
УЖИМКА, рі. ужимкн. Сеаіиз, ееяіі-
сиіаііо. Онъ человѣкъ съ ужимкою, еві
ііото, диі отпіа Іе^іі, йіааітиіаі. Гово-
рить съ ужимкою, іпГисаІа огаііопе иіі;
пітіа сопсіппііаіет іп асгтопе сои-
зесіагі.
УЖИНА- Рага, рогііо.
УЖИНАЮ. Ѵезрегі соеиаге. Я рѣдко
ужинаю, гаго соепо. Ужинный, ай сое-
пат регііиепв, соепае. Ужинъ, соепа
ѵеарегііпа. Богатый у-, соепа Іаніа. При-
гласить къ ужину, ѵосаге, іпѵііаге ай
соепат. Послѣ ужина, розі соепат. Не
ужинавши, іпсоепаіиз.
УЖИЧЕСТВО. (81.) Рго ріпдиііаз, со§-
паііо, соизап^иіпііаз
523	УЖИ
УЖИЧЕСТВОВАНІЕ (81.) можно выр.
гл. ужичествую. Наегедііаіет ассіреге
аЬ аіідио, Ьаег'едііаіе ассіреге, Ьаегедет
евве аІіси)из.
УЖИЩЕ. Си. Уже.
УЖО. Розі, рояіеа, розітодо. 'Я вамъ
Это у. скажу, роаіеа Ьос ІіЬі дісапі Ужо
Приходи, ровіеа ѵепі.
УЖОВКА. Сургаеа сариі 8егрепІІ8.
УЖОВЫЙ. СоІиЬгі.
УЖУ. Рівсев Ьато сареге, агипдіпе
саріаге, ріксагі Ьато.
УЖУ. СопігаЬеге , ап^изіит геддеге,
ап^ивіаге, соагсіаге, соап^изіаге.
УЖУСЬ. Нато я. агипдіпе сарі.
УЖУСЬ. Ап^иеіагі, сопІгаЬі, іп агсііиз
соіге, со«і; соагсіагі.
УЖЪ. См. Уже.
УЖЪ- СоІиЬег паігіх.,
УЗА. (81.) Ѵіпсиіит, ѵіпсиіа. Узы дру-
жества, йодпз атісіііае. Узы любви, ѵіп-
сиіит атісіііае.
УЗАКОНЕНІЕ. Сопзіііиііо. 2) вапсііо
1(‘"ііт,]ига, 1е§е8. Узаконенный, сопеіі-
іиіиа, едісіиз, запсііиз. Узаконяю, едісеге,
ітрегаге, сопзіііиеге, аапсіге, асіасеге,
Іе^ев запсіге. 2) Узаконить кого наслѣд-
никомъ, аіідиет Іе^ііітит геддеге, а^по-
асеге. Существуетъ всеобщее узаконе-
ніе въ такой силѣ.... ехіаі десгеіипі ри-
Ыісит, дио саѵеіиг иі съ сосл.
УЗДА. І гепит. Надѣть узду на ло-
шадь, Ггепо8 іігрсеге едио; Ггепаге, іп-
Ггепаге едиит. Держать въ уздѣ, Ггепаге,
геГгепаге, соёгсеге, сопііпеге, сотргі-
теге, гергітеге, Ггап^еге. Так. вмѣстѣ
соЬіЬеге гергітеге еі соёгсеге- геаесаге
еі соегсеге. Уздечка, Ггепит- Іираіит;
1ири8.
УЗЕЛЪ, узелокъ, узелочикъ. Кодіж.
Завязать что въ узелъ, узломъ, подипі
Гасеге, песіеге. Завязанный въ узелъ, іп
УЗИ	524
подит соііесіиз, геіі^аіиз; подо соёгсііпз.
Узлы одинъ съ другимъ такъ перепле-
тены, что откуда они начаты в гдѣ
окончены, нельзя было ни домыслиться
ни видѣть, вегіеа ѵіпсиіогит ііа адбігісіа
Гиіі, иі ииде пехи8 іпсірегі диоѵе ее
сопдегеі, пес гаііопе, пес ѵІ8и регсірі
ровзрі. Приступить къ развязыванію узла,
а^геді зоіѵеге ѵіпсиіа. Не долго раз,
су ждать о потаенныхъ узлахъ, педиа-
диагп діи Іисіагі сит ІаІепІіЪиз подіз.
Многіе узлы внутрь заплетенные, сот-
р1иге8 поді іп зетеі ір8О8 ітріісаіі. Раз-
вязать неразрѣшиный узелъ, іпехріі-
саЬіІе ѵіпсиіит зоіѵеге. 2) Га8сіси1и8.
Узелъ бѣлья, Га8сісиІи8 Ііпіеогит. Раз-
вязать узелъ, подит ехредіге.
УЗЕНЬКр. 8аІІ8 ап^изіе, агсііиз, ап-
і §н8Ііи8. Узенькій, 8аІІ8 ап^изіиз; ап^иа-
' Ііог, агсііог, адбігісііог. Узехонекъ, рег-
I ап<;и8Іи8.
УЗИЛИЩЕ. Сагсег, ѵіпсиіа.
УЗИНА. Ап^иеііа, ап{,чі8(іас- Іосив,
Ігапвііив ап^ивіив. Узкій, ап^ивіив, агсіив,
Узкая дорога, ап^ивіит ііег, ап^ивііае,
Гаисев. Узкая лѣстница, всаіа аи^ивіа.
Узкіе башмаки, саісеі игепіев. Узкое
платье, ѵеяіев адзігісіае. Узко, ап^ивіе,
агсіе. Кафтанъ сшитъ у., ѵезіів адзігісіив
Гасіа е8І. Узковатость, аіідиід ап^изіі.
Узковатый, ап^изііог, раиіиіит ап^изіиз.
Узкій мостъ наведенный для переходу
черезъ ровъ, ап^изіив ропе ад Говват
8ирегапдат соивігисіив.
УЗКОГОРЛЫЙ, сосудъ. Качена ап-
{»и5Іі соііі.
УЗКОСТЬ. Аи^ивіит геі.
УЗЛЫ. 8сгіЫіІа.
УЗНАННЫЙ. Соепііиз, а^Шіив, ге-
। со^пііив. Узнаю, со^позсеге, а^поясеге,
। гесо§по8сеге. Узнать кого по прнрод-
I ному пятну, аіідиет паеѵо со^повсеге.
525
УЗН
УКА
526
у. кого по голосу, аіідиет со^позсеге
ех зопо ѵосіз. Я едва узнаю тебя, ѵіх
Іе а^позсо. За пылью нельзя было уз-
нать лицъ, риіѵеге іасіез бепоіагі поп
роіегапі. Набросать куда листьевъ, чтобъ
узнать мѣсто, сопсегріа Гоііа ві^пшп Іосо
ропеге. 2) Со»позсеге, іпіеііі&еге, ех-
регігі. Я узналъ ихъ тайну, іпіеііехі
еогшп зесгеішп. Узнать по слуху, аи-
біііопо ассіреге. •
УЗНИКЪ. Саріиз, сотргеЬеп8Н8. Уз-
ница, саріа, сотргеЬепза.
УЗНИЦА. Сагсег.
УЗО, Ѵіпсиіит.
УЗОРОЧНО. Ма^пійсе, зріепбібе. Узо-
рочіе, гев ргеііобае, ехітіае, ргаезіапіез; і
гев та^пі ргеііі, ехсеііепііа (однажды въ
этомъ знач. употреб. Цицер. Тизс. 99).
Васгаі). Церковныя узорочія, аебіз огпа-
тепіі. Узорочный, узороченъ, зріепбібиз,
іпа^пійсиз. Было ли гдѣ великолѣпное
узорочныхъ вешей собраніе, которыхъ
бы онъ (Петръ Великій) не видѣлъ, диае
іиѵепіейапіиг, зріепбібіога изріат е)из-
тобі гегит ргеііозагит соііесіапеа, диае
іііе ОСПІІ8 8иІ8 поп ѵйіегіі. Узорчатый,
узорчатъ, узорчатая камка, раппив <]а-
тазсепиз іогтаіиз. Узорщнкъ, узорщи-
ца, диі, диае беііиепі погтаз; іогтаіог.
Узоръ,узорчикъ, погта. Рисовать узоръ,
беііпеаге погтат; Гогтаге, й^игаге.
УЗЫ. Саіепае, ѵіпсиіа.
УЙ V. оЬв. ігаіег таігіз, аѵипсиіиз.
УЙТИ. См. Ухожу.
УКАЗАННЫЙ. Аззі^паіиз , соттоп-
зігаіиз, безііпаіиз, бейпиз зіаіиз, зіаіиіиз.
Явиться въ указанное время, ее зізіеге Сіе
зіаіо. Получить съ кого деньги въ указный
срокъ, ассіреге, гесіреге аЬ аіідио реси-
піат біе ргаейпііа. Копать ровъ въ указ-
цомъ мѣстѣ, Гобеге Гоззат іп Іосо сот-
опзіаіо, безііпаіо. Указатель. <1их ѵіае.
2) Спотоп. 3) віииз. Указательный па-
лецъ, бі^ііиз іпбех. Указка, зіуіиз, дио
иіипіиг риегі іп Іоуепбо.
УКАЗНЫЙ. Ебісіогит; ебісіа соп-
Ііпепз. Указная книга, ебісіа; согриз ебіс-
Іогит. 2) Ебісііз сопѵепіеп8, ргаевсгіріиб,
ргаезіііиіиз Іе^іЬиз. Указная мѣра, теп-
зига 1е@е ргаеасгіріа. Продавать что по
указной цѣнѣ, аіідиіб ѵепбеге ргеііо,
диоб Іе^іЬиз ргае8ІіІиІит езі. Указъ,
ебісіит ітрегаіогіз зіѵе Ітрегаіогісіз
Киззогит; Іех. Опредѣлить указомъ,
ебісеге, Іе^е сопзіііпеге. Исполнить по
укйзу, ебісіит регйсеге ехзедиі. Собра-
ніе указовъ, ебісіа, согрпз, бі^езіа ебісіо-
гит.
УКАЗЫВАНІЕ. Мопзігаііо, бетопзіга-
Ііо. Указываю, топзігаге, бетопзігаге,
озіепбеге. Указывать на что пальцами,
бі^іііз аіідиіб бетопзігаге; бі^ііоз іп-
і Іепбеге аб аіідиіб. Указать кому чей
домъ, аіісиі а1іси)из ботшп топзігаге.
2) Ві^пійсаге, озіепбеге, бесіагаге, бо-
сеге, ехропеге. У’кажите, какъ сдѣ-
лать, озіепбе, диотебо Гасіепбит зіі.
3) Указывать на условія и договоры,
сіеге расіа іоебегадие. 4) Ебісеге. Сенатъ
указалъ учинить по просьбѣ его, зепаіиз
ебіхіі, иі еі реіепіі заіізйегеі.
УКАЛЫВАНІЕ. Рипсііо. Укалываю,
рип^еге, сотрип§еге. Уколоть себѣ па-
лецъ иглою, аси іпйхо заисіаге тапит.
2) Гігтіиз аГй^еге.
УКАНУТИ. (81.) Песібеге, беЯиеге,
беіайі.
УКАТЫВАНІЕ. Аедиаііо. Укатан-
ный, укатанъ, аедиаіиз, сотріапаіиз.
Гора укатана, топя зоіо аедиаіиз. Ука-
тываю , аедиаге , сотріапаге ; аедиит,
ріапит геббеге. Укатываюсь, аедпагі,
сотріапагі.
УКАЧЕННЫЙ. Ргоѵоіиіиз. Укачиваю
527
УКА
УКЛ
52$
ргоѵоіѵеге. 2) V. рІеЬ. е§гейі, ехіге ехсе-
йоге.Рано укатилъ со двора, шапе ехсеввіі.
Укачиваюсь, ргоѵоіѵі. Укатился камень
въ яму, вахиш іп Говват ргоѵоіиіит ееі.
УКАЗЧИКЪ. Ма^івіег ]ив еі роіевіаіет
йосепйі поп ЬаЬепв.
УКВАШИВАНІЕ- Бегтепіаііо. Уква-
шенный, заііз Гегтепіаіиз. Уквашиваю,
ваіів Гегтепіаге.
УКИПАЮ. Песодиі, тиііа сосіига йе-
тіииі. 2) Вода укипѣла, адиа заіів сосіа
еаі. Укипѣлый, йесосіиз. 2) 8аІіз сосіпв.
Дать водѣ укипѣть до половины, йе-
содиепйа еаі адиаіп йішійіиш рагіет.
УКИСАНІЕ можно выр, гл. Укисаю.
8аІів асійит Ііегі.
УКЛАДЕННЫЙ. Ітровііив, вирегіт-
розііиз; вігисіиз, іп зігиет йі^евіиз, соі-
Іесіив іп Газсісиіоз. Укладенныя въ са-
раѣ дрова [развалились, іі^па іп вІиЬпІо
Іі^пагіо аігпсіа йііарза випі. 2) Сіпспт-
йаіиз, йізііпсіиз, огпаіив. Вѣнецъ укла-
денный каменьями, согопа ^еттів йів-
Ііпсіа. Укладенный раковннамн цвѣт-
пикъ, Оогаіе сопсЬіз огпаіит. Укладис-
тый, атріпз, зраііозпз, сарах. Ь) Сош-
тойпе ай сотропепйшп, ай асегѵо вігиеп-
йит. Укладываю, ітроиеге аіідиій аіісиі
геі; вагсіпаз, вагсіииіаз соПі^еге, ехре-
Йіге. Укласть книги, ІіЬгов соШ^еге.
Укладывать пожитки па возъ, геЬиз
ріаибігнпі в. сиггит оиегаге. 2) віегпеге,
сопвіегпеге. Укласть дорогу кирпичемъ,
ѵіаш ІаІегіЬнз соивіегпеге. Укладчикъ,
диі гев сотропіі, еойеш Іосо ропіі, асегѵо
вігпіі. Укласть дерномъ, саезріІіЬив соп*
віегпеге. 3) воріге. Укладываюсь, іпаропі,
соіііці, іп Гавсісиіоз соііі^агі, опегагі. То-
вары ^укладываются на судно, паѵідіипі
тегсіЬив опегаіиг. 2) СиЬіІиш іге, Йів-
сейеге; йогтііит ве сопГегге; вотпо ве-
йаге. 3) Укладываться съ товарами, шег-
сев іи Гавсісиіов соНі^аге; ІаЬегпаш ос-
сіийеге.
УКЛАДЪ. Г еггшп Іетрегаішп, ііпсіит..
Укладчикъ, диі Геггит Іетрегаі.
УКЛЕЕННЫЙ. Веие, ргоЬе $ІиІіпаІив.
Уклеиваю, Ьеие, ргоЬе ^Іиііпаге, кіиііие
]ип§еге. Уклейка, Отта ^Іиііпаііо.
УКЛЕЯ и УКЛЕЙКА. Сургіиив аі-
Ьигпиз.
УКЛОНЕНІЕ. Весііпаііо, ѵііаііо, Йе-
ѵііаііо. Уклоненный, аЬйисІив, йеЛехиз,
аѵегвпв. Уклонка, Гасііііаз, оЬведиіит,
оѣведиепііа, ассотйаііо. Онъ чрезъ
уклонку свою пришелъ у многихъ въ
любовь, оѣведиепііа впа тиііогит ато-
гет віЬі сотрагаѵіі в. сопсіііаѵіі, Уклон-
но, уклоинсто, уклонливо и уклончиво,
оѣведиепйо аІіси)ив ѵоіипіаіі. Поступать-
уклончиво, тоШіег Гасеге. Уклонность,
уклонливость н уклончивость, Гасііііав,
оЬведиіит, оЬведиепііа. Притворная у-
клончивость,вітиІаІа оѣведиепііа. Уклон-
ный, уклонистый н уклончивый, укло-
ненъ, уклонистъ, уклонливъ и уклон-
чивъ, Іепіив, оЬведиіовив, Гасііів, шоііів,
іийиі^епв. Быть слишкомъ уклончиву,
тоіііив сопвпіеге. Быть уклончиву, аіі-
си]из то’ипіаіі оѣяедиі 6. піогет іегеге.
УКЛОНЪ. І-оспв Йеѵехив; Йеѵехііав,
йесііѵііав; йеѵехшп.
УКЛОНЯЮ. Весііпаге, аѵегіеге. Укло-
нять взоръ отъ кого, осиіов аЬ аіідпо
гегооѵеге, йеііесіеге, йерсеге, аѵегіеге.
Уклоняюсь, ве виѣйисеге, ее іноѵеге,
атоѵеге; ѵііаге, йеѵііаге, Гигеге. Укло-
няться отъ худыхъ сообществъ, ітрго-
Ьогиш соивиеіийіиет Гигеге. Уклонить-
ся отъ зла, таіит Гигеге. 2) І)е Іетроге:
ргаеіегіівве, еГЛихівее. 3) Онъ предъ вся-
кимъ уклоняется, ипіив сніивдие ѵо-
Іииіаіі оѣведпііиг. Уклоняться отъ чьихъ
пиршествъ, ѵііаге аІіспЗив ериіав.
529
УКЛ.
УКР
530
УКЛЮНУТЬ. Ковіго Іипйеге, рег-
сиіеге. Пѣтухъ уклюиулъ дитя, ^аііив
^аіііпасеив іиГаиІет говіго Сиіибіі.
УКЛЮЧИНА. Раіив аб ехігетиш иа-
ѵі^іі ѵеі Ьіиі раіі іпіег диов ЬаЬеІиг'в0*
Ьегиасиіит.
УКОВЫРИВАЮ. Ие саісеів е ІіЬго:
рІигіЬив Іосів гесопсіипаге.
УКОВЕРНУТЬ. Весегреге.
УКОВЫРѢННЫЙ. РІигіЬив Іосіе ге-
сопсіииаіив.
УКОКАТЬ. Егаикеге (ѵав бсіііе.
УКОКОШИТЬ. 1)б<іие аб песе' Гегіге.
УКОЛАЧИВАНІЕ. Соиіігтаііо, тппі-
Ііо оре сіаѵогит. Уколачиваю, Огтаге,
гпипіге; сіаѵів. Уколотить ящикъ гвоздя-
ми, сівіат а. агсат сіаѵіе Огтаге, типі-
ге. 2) Уколачивать мостовую, Іарібев Ов-
Іиса абі^еге.
УКОЛОТЫЙ. Рии^еибо ваисіаіив.
Уколоть, см. Укалываю. Уколоться,
аси ваисіаге тапиго.
УКОЛОЧЕННЫЙ. Еігтаіив, типііив;
Овіиса абасіив.
УКОЛУПЫВАЮ. Сагрепбо аіідиісі ІоІ-
Іеге, аѵеііеге.
УКОЛЪ. Ісіив. Палецъ отъ укола раз-
болѣлся, бі^ііив іпіЬі ісіи боіеі.
УКОНОПАЧЕННЫЙ. Кеіесіив, оЬ-
Іигаіив; рісе оЬбисіив. Укоиоиачпваиіе,
можно выр. гл. Уконопачиваю, геОсеге,
рісе оЬбисеге; віирра оЫигаге.
УКОРА. См. Укоризна.
УКОРЕНЕНІЕ, при укорененіи. Іп га-
бісапбо; іп габісіЬив а^епбів. Укоренен-
ный, <]ііо<1 габісев е"іі, серіі; іпѵеіегаіпв,
сопбгтаіив.
УКОРЕНЯЮ. Гігтаге, аббеге Пггаі-
Іибіиет. Морозы укореняютъ озимь,
веіаііо Оитепіі Ьіетаіів габісев Пгтіогев
геббіі, ІІ8 Огтііибіиет аббіі. Укореняюсь,
габісев, а^ете, ехідеге, сареге; габісагі.
Болѣзнь укоренилась, іпѵеіегаѵіі тогЬив.
Это растеніе глубоко укоренилось, йаге
ріаиіа аііав габісев е§іі. Ь) Іпѵеіегавсеге
іпѵаіевсеге, соггоЬогагі. Это зло болѣе и
болѣе укореняется, таіит циоіібіе сог-
гоЬегаІиг. Укоренившійся, іиѵеіегаіпз,
репііив бебхив. Порокъ ук., ѵісіит репі-
іив бойхит еі Ьжгсгепв, абпііит еі ргаг-
ѵаіібит. Укоренившаяся ненависть,обішп
репііив іивііит.
УКОРИЗНА, укора, укоръ. Ѵііирегаііо
ѵііирегішп, оЬіиг^аІіо. Дѣлать коиу уко-
ризны, аіісиі аіідпіб оЬрсеге, оіцесіаге,
ехргоЬгаге. Укоризненный, укоризненъ,
ѵііирегаѣііів, ѵііирегашіив; ѵііирегаііоие,
гергекепеіоие йі^пив. 2) Сопіитеііовиз.
Укоризненныя слова, соиѵісіа, таіедіеіа.
Съ укоризною соединять прозьбу, іпѵі-
Діат еі ргесез огйігі (.Іас.). Возбудить
къ храбрости молодыхъ укоризнами и
представленіемъ слѣдующаго за робо-
стію поношенія, ]ииіогев сопѵісіів еі ри-
<1оге Оа^іііі асі гевитешіов апітоз сотреі-
Іеге. Укорительный, соніитеііовив. У кор
ный, ѵіІирегаЬіІіз. Укорите.», ѵііирега-
Іог, оЬ)'пгуаІог; іюню а<1 ѵіІирегапЛиіп иі-
•ціз ргосііѵів.
УКОРОЧИВАЮ. Вгеѵіогеш ге<1<1еге.
УКОРЯЮ. Аіідпіб аіісиі оЬрсеге, ех-
ргоЬгаге : ойдесіаге аіісиі; аіідиісі егітші
баге. Укорять кого неблагодарностію,
апітит іп^гаішп аіісиі о!>]есеге.
УКОСНИТЕЛЬНЫЙ. Сппсіаив, сев-
ваив; сиисІаЬипбпв. Неукоснительный,
ееіег, сііив. Неукоснительное возвраще-
ніе, гебііпв ееіег. Укоснить, севваге, сип-
сіагі, тогагі, тогаш Гасеге. Укоснѣніе
сезваііо, сипсіаііо, тога.
УКОСЪ. Гоепівісіит; Кігіуа.
УКРАДЕННЫЙ. Гигіо аЫаІив. Укра-
денная вещь, Гигііѵ® гев. Украдкою, сіага,
сіапсиіит, Гшііт. 2) Иттіі украдкою,
531
УКР
УКР
532
йаш ее виЬсІисеге (е сігсиіов); во виЫгаЬеге
ве виггіреге. Украдываюсь, йеіііезсеге;
ве аЬіІеге іп Іосит; сіат іпігаге; Гигііт
іп&гейі; зе зиЬдисеге; сіат аі>іге-
УКРАЙ. V. оЬв., Йпев. Украина, Іеггііо-
гіит сопііае, ге§ю сопіегтіпа, ацег Йиііі-
тит. Украинскій, сопйпів, (іпііітив, соп-
Іегтіпиз. 2) Міпогіб Коввіге. Украин-
скіе яблоки, рота, диге етіпог Воввіа
ітрогіапіиг.
УКРАСТЬ. АЬгіреге, виггіреге, Гигагі.
УКРАШАЮ. Огпаге, ехогпаге, адог-
паге, десогаге, йівііп^иеге. Украсить
храмъ картинами, іетріі тигоз ѵевііге Іа 
Ьиііе. Укр. покой картинами, сиЬіснІит
ІаЬиІагит рісіагит огпаіи ехсоіеге. Ук.
рѣчь отборными словами и важными мы-
слями, іесіівзітів ѵегЬів ^гаѵіввітів дие
веиіеиііів огпаге. Ук. рѣчь, огаііопет гіі-
вііп^иеге, ѵегЬогит вріешіоге іііитіпаге.
Украсить баснь, исторію, ГаЬиІат, Ііівіо-
гіат асіогпаге. Ты, писавши объ этомъ
предметѣ, украсишь его, гез а Іе Ігасіа-
Іа пііевсеі. Науки украшаютъ разумъ,
вініііа, ііііегж тепіет, іп^епінт ехсоіипі.
Украшаюсь, огпагі ехогпагі , абогпагі,
сііяііпуиі. Украшеніе, огпатепіит, огпа-
іив, бесие, Ішпеп: <1еси8 еі огпатепіит;
Лесив ас Іитеи. Укр. рѣчи, огаііопіе ог-
патепіит. Безъ всякаго украшенія, еіт-
ріісііег, 8Іпе иііа ехогпаііопе.. Его важ-
ный нидъ всему этому придавалъ укра-
шеніе , Інес отпіа е)ив бесогаЬаІ ^гаѵііав.
Помпей, украшеніе имперіи,Ротреіие,
Неси» ітрегіі, Гортензій, укр. республи-
ки, Ногіепвіив, Іитеп еі огпатепіит геі-
риЫісаі. Коринѳъ,- ук. цѣлой Греціи, Со-
гіпІЬиз, бгжсіж Іоііиз Іитеп. Истинное
ук. состоитъ въ добродѣтели, ѵегшп йе-
си8 іп ѵігіиіе розіішп е8І. Добродѣтель
не имѣетъ нужды въ украшеніи, пиііо
ѵігіив е^еі Ьопевіатеиіо- Служить чему
украшеніемъ, аіісиі геі огпатепіо, Зесо-
гі евве; «іесиз аЯегі; аіісиі -геі. Церков-
ное украшеніе, ачіів отпатепіа. Укра-
шенный, огпаіив, ехогпаіив, дівііпсіив.
Покои украшенные картинами, сиЬісиІит
ІаЬиІагит рісіагит огпаіи ехсиііит.
Одежда, украшенная дорогими каменья-
ми, ѵезіів ьеттів йівііпсіа.
УКРОЙ, (81.). Раппив Гипегагіиз, Ги-
пеЬгів.
УКРОМНО. Соттоде, Укромность,
соттобііае. Укромный, укроменъ, сот-
тойиз
УКРОПАТЬ. ОтиіЬив іосІ8 гесопсіп-
паге, гевагсіге.
УКРОПЪ. Апеіііит "гаѵеоіепз. Укр.
Волосскоп, апепІЬипі Гоепісиіит. У кронъ
горный, везеі Іогіиозит. Укропный,
апеіііі “гаѵеоіепіів.
УКРОТИТЕЛЬ, укротительница. (}иі,
ди® вейаі, гпоііі, тііі^аі. Укротшіный,
диі ііотагі, ті1і»г.-і роіеві. Укротить же-
сточайшіе варварскіе народы, расаге ав-
реггііпав паііопез. Военною рукою укро-
тить раба, іп тііііит вегѵит содгсегв.
Укрощаю и укрочаю, ііоіпаге, тапвиеГа-
сеге, геГгепаге, Ггеиаге, герптеге, сот-
ргітеге, Ггап"еге, сотревсеге, тоііегагі
(иное, о страстяхъ). Укрощать дикихъ
звѣрей, йотаге ЬеІІиав. Укр. голодомъ
и побоями, йотаге Гате еі ѵегЬегіЬив.
Слоны укрощенные исправляютъ воен-
ную должность, носятъ па себѣ башни
съ вооруженными людьми противъ не-
пріятелей и большею частію ими рѣша-
I ютъ войны на востокѣ, еіерііапіі йошііі
тііііапі еі Іиггев агтаіогит іп ІювІезГе-
гипі, та°падие ех рагіе Ьеііа огіеиіів соп-
бсіипі. Укрощать народы, дотаге ^еп-
Іев. Ук, пародъ, тапвиеГасеге рІеЬет- У.
молодыхъ людей, геГгепаге, соёгсеге )и-
ѵепіиіет. Укр. свой гнѣвъ, тойегагі іг®;
533
УКР
УКР
534
ігат тоіііге, орргітеге. Укр., обузды-
вать свой языкъ, тоііегагі Ііп^пге; Ііп-
§пат сотревсеге, сотргітеге, сопііпеге;
Ггепаге. Укр. свой гнѣвъ и языкъ; апі-
то еі огаііопі тоііегагі. Укр. свои стра.
сти, сирійііаіез соёгсеге, сопііпеге, Ггап-
§еге, сотргітеге; сирійііаііЬив ітрегаге,
ІіЬійіпез геГгепаге. Укр. свою ярость,
своевольство, безчинство, Гигогет, Іісеп-
ііат сотргітеге. Укр., воздерживать
себя, ее ѵіпсеге, соёгсеге, Ггапцеге; апі-
то зио тоііегагі. Укрощать волны, Яис-
Іиз тоіоз сотропеге (Ѵіг^.). Укр. вол-
нующееся море, ехріісаге таге (8епр1і.)
Укрощаюсь, ііотагі, регііотагі, соёгсегі,
сайеге, гетіііеге. Гнѣвъ укротился, іга
сопвейіі, гевеіііі; іІеГегѵезсіі. Укротился
мятежъ, зеіііііо дейартаі, Буря укроти-
лась , іетрезіаз ееііаіа езі, гезеіііі.
Ярость укрощается, Гигог тііезсіі. Укро-
щеніе, ііотііик, дотііига, ріасаііо, тііі-
§аііо, зеііаііо. Укрощ. непріятелей, ѵісіо-
гіа ех е. <1е ІюзІіЬив герогіаіа. Ук. гнѣ-
ва,' зеііаііо ігае. Укр. страстей, зеііаііо
регІигЬаІіопит апіті. Украшеніе мяте-
жа, зеііаііо зеіііііопіз, Іитиііиз. Укрощен-
ный, ііотііив, тапзиеГасІив, веііаіив, сот -
ргеззиз. Укрощенный тигръ, Іідгів веііа-
Іиз и— іа. Ук. звѣрь, ЬеІІиа тапзиеГасіа.
УКРУХЪ. Егарпепіит (рапів).
УКРЫВАНІЕ. Оссиііаііо. Укрыватель-
ство, Гигит ѵеі Гигіо аЫаІогиіп гесерііо
еі оссиііаііо. Укрываю, Гігте орегіге.
Укрыть сосудъ, ѵав іігте орегіге. 2) Р.
т. Гигез ѵеі Гигіо аЫаІа гесіреге еі ос-
сиііаге. 3) АиГегге, ѵіпсеге (зсіііав Іизо-
гіаз). Укрываюсь, согрив Іепеге, атісіге,
іпѵоіѵеге. Укрываться плащемъ, раіііо
согрив ргоЬе Іепеге, типіге. 2) Неіііезсе-
ге, ве аЬіІеге іп Іосит; іп оссиііит зе
аініеге. Укрываться въ лѣсу, йеіііевсеге
іи вуіѵа. Укрыться въ безопасное мѣсто,
іп Іиіит Іосит ее гесіреге. 2) Укрыться
отъ дождя подъ крышу, іиіеіаіп сопіга
ріиѵіат Іесіо віЬі ргввіаге; сопіга ріи-
ѵіат виЬ іесіит ве гесіреге. Укрытіе, см.
Укрываніе. Укрытый, ргоЬе орегіив. Гес-
Іив, іпѵоіиіив. 2) Оссиііаіие. Мѣсто укры-
тое отъ дождя, вѣтра и солнца, ітЬгів,
ѵепіі, воіів виГГи^іит. Мѣсто укрытое
отъ вѣтровъ, Іосиз ѵепіі» зиЬсІисІиз.
УКРѢПА. Рігтапйо, сопйгтапііо, зіа-
Ьііепдо зегѵіепв, иі гсііпасиіит Геггеит,
ипсив еіс. Укрѣпительный, іігтапз сог-
риз, соггоЬогапе, ѵісез геОсіепз. Укрѣпи-
тельное лекарство, гетеіііит соггоЬогапз.
Укрѣпленіе, сопйгтаііо. 2) Мипіііо, сот-
типіііо. Наука о укрѣпленіи городовъ,
агв Іоса типіешіі; агсііііесіига тііііагів.
Дѣлать въ приличныхъ мѣстахъ укрѣп-
ленія, оррогіипе типіге. Укрѣпленіе это-
го города превосходно, типіііо Ііиуиз иг-
Ьіз езі ехітіа. Разрушить укрѣпленія,
типітепіа, тииіііопез, орега йігиеге,
еѵегіеге, зоіо ачіиагс. Укрѣпленный, Ог-
таіпз, соиіігтаіиз, зіаЬіІіІиз; типііив,
соттипііиз. У. искусствомъ н природою,
орегіЬпз еі Іосо, 8. зііи еі орете тииііиз;
Іит тапи, іит Іосі паіига типііив. 2)
СоггоЬогаіив. Укр. лекарствамп желу-
докъ, зіотасЬив гетеііііз СоггоЬогаіив. 3)
Іп (иёіісіо аііііісіиз. айдидісаіиз. Укр. за
кѣмъ домъ, аіісиі йотив уийісіЬиз айуи-
йісаіа. Укрѣпляю, Іігтаге, сопйгтаге,
зІаЬіІіге, типіге, соттипіге, регтипіге;
тоепіЬиз в* типіііопіЬиз сіп^еге, зеріге.
Укрѣпить стѣну, тигит ГиІсіге. Ук. го-
родъ, игЬет типіге, соттипіге. 2) Р. т.
Согласіе нравовъ ете болѣе укрѣпляетъ
дружбу, ѵоіипіаішп, зіиіііогит, вепіепіі-
агит сопзепзіо атрііиз еііат соийгтаі
атісіііат. Укрѣпить благосостояніе на-
рода, заіиіет геіриЫісче аи^еге ,. іігтаге.
Движеніе укрѣпляетъ тѣло, атЬиІаііо Ог
. 535
УКС
УЛЕ
536
таі согрив. Это лекарство укр. желудокъ,
Ьос гетейіит роггоЬогаі віотасЬшп.
Укрѣпцть здоровье, сопйгтаге ѵаіеіи-
Йіпет. Укр. духъ, апітпт Йгтаге, соп-
йгтаге, аи^еге. Укр. (потерянныя) силы,
ѵігев гейсеге. 2) Гасеге, иі яіЬі аіідиій
п ІгіЬипаІі ай]ийісеІиг. Тотчасъ прика-
зать укрѣпиться пищею и питьемъ, та-
Іиге (иЬеге сіЬо ас роііопе йгтагі. Укрѣп-
лять, выправлять члены по, прищнымъ
искусствомъ, ехегсеге тетЬга раіювігів.
Укрѣпляюсь, йгтагі, сопйгтагі, вІаЬіІігі,
соггоЬогагі, ѵігев Гасеге. Укрѣпляться
послѣ болѣзни, ее сопйгтаге ех тогЬо,
2) Мипігі, соттипігі: тсепіЬив в. типі-
ІіопіЬив сіп^і; гейсі. Городъ укрѣпляет-
ся, игЬв (тсепіЬив) типііиг. Силы нача-
ли по немногу укрѣпляться, ѵігев раи-
Іаііт гейсі ссерегииі. Потеренное здра-
віе не скоро укрѣпляется, вапііав ітті-
пиіа поп Гасііе гезіііиііиг.
УКСУСНИКЪ. Асеіагіиз. Уксусница,
асеіаЬиІит, охів (иіів). Уксусный, асеіа-
гіив. Уксусная кислота, асійііав. Уксус-
ная Фляга, атриііа асеіагіа. Уксусъ, асе-
Гит. Опустить, положить въ уксусъ, асе-
Іо іпііпйеге. Жаркое моченное въ ук-
сусѣ, авва асеіо тасегаіа. Вареніе уксу-
су, сосіига асеіі. Ренскій уксусъ, асеіит
е ѵіпо.
- УКУПИТЬ. Рговреге етізве.
УКУПОРЕННЫЙ. Гігте оЫигаІиз.
Укупориваю, йгте, ргоЬе оЬіигаге.
УКУСЫВАЮ. Могйеге. Ваша собака
меня укусила, сапів Іииэ тогэит тапиі
ѵеі сгигі, ітргевзіі. Бросмться и укусить,
реіеге тогви. Укусить языкъ, ѵиіпегаге
Ііп^иаш. Хлѣбъ такъ зачерствѣлъ, что
его не укусишь, рапів айео іпйигиіі, иі
тогйісив сііѵеііі педиепі.
УКУТАНІЕ, укутываніе. ОЬйисйо, оЬ-
ѵоіиііо, іпѵоіиііо. Укутанный, оЬйисіив,
оЬѵоІиІив, іпѵоіиіив, Іесіив. Укутываю,
оЬйисеге, іпѵоіѵеге, оЬѵоІѵеге, типіге.
Укутывать ноги отъ стужи, а Ггі^оге еі
іетревіаіе рейев типіге, іпѵоіѵеге. Уку-
тать плодоносныя деревья рагожами, аг-
Ьогев Гги"іГегав в. рошіГегаз Іе&еІіЬив а
Ггі^оге еі Іетревіаіе типіге. Укутыва-
юсь, ее оЬѵоІѵеге, іпѵоіѵеге; оЬѵоіѵі, іга-
ѵоіѵі, Іе^і.
УКУШЕНІЕ. Могвия. Очень помогать
противъ укушенія змѣй, рггвѵаіеге соп-
іга вегрепііит ісіив. Укушенный, тог-
виз.
УЛАВЛИВАНІЕ, уловленіе. Саріига,
йергеЬепэіо.. Улавливаю и уловляю, са-
реге, саріаге. 2) ПергеЬепйеге аіідиет
іп ге. Уловить кого во лжи, аіідиет іп.
тепйасіо йергеЬепйеге. Быть уловлену
въ явномъ злодѣяніи, іп арегіо таіейсіо
Іепегі. 2) Р. т. сареге, йесіреге, сігсит
ѵепіге. Онъ старается васъ уловить, днае-
гіі Іе сігсигаѵепіге. Хитрыми вопросами
улавливать, сарііовів іпІегго^аііопіЬив сіг-
сишѵепіге еі йесіреге.
УЛАЖИВАНІЕ. См. Прилаживаніе.
Улаживаю, см. Прилаживаю.
УЛАМЫВАЮ. Ае§ге регвиайеге аіі-
сиі; а?§ге іпйисеге аіідиет а(1 аіідиій,
также съ слѣдующ. за нимъ иі.
УЛАСКАТЕЛЬСТВОВАТЬ. Віапйііііз
іп Ггаийеш іпйисеге, ітреііеге.,
УЛАСКАТЬ. Віапйііііз йеііпіге, §га-
Ііаш аіісідпя зіЬі сопсіііаге.
УЛЕТАЮ. Пе ѵепіо: сайеге, гетіііеге,
Улегаюсь, сиЬіІит іге, йівсейеге; вотпо
зе йаге. 2) Все нужное въ одинъ сун-
дукъ улеглось, отпіа песеззагіа ипіиз
гівсив Гасііе серіі. Не улечься, а‘"ге ас-
сіреге.
УЛЕГЧАЮ. Гасіііогет (Гасіііиэ) гей-
йеге, Іеѵаге. Улегченіе, Іеѵаііо.
УЛЕЙ, улеекъ. Аіѵеаге, аіѵеиз. Пче-
537
УЛЕ
УЛО
538
лы живутъ или въ дублѣ стараго дерева
или въ ульяхъ. Многія тысячи пчелъ на-
ходятся въ томъ же ульѣ, арея аиі іи
ѵеіивіаіе агЬогіа саѵо ЬаЬііапі, аиі іп
аІѵеагіЬив іп еойет аіѵео тиііа тііііа
соттогапіиг. Улейный, аіѵеагіа.
УЛЕПЕТЫВАЮ. V. рІеЬ. Рагѵіярая-
віЬив аСицеге.
УЛЕТАНІЕ, улетѣніе, при улетаніи.
Іп аѵоіагкіо. Улетаю, аѵоіаге, йеѵоіаге.
Прилетныя птицы улетать начинаютъ,
аѵев ті^гапіев в, реге&гіпж аѵоіаге іпсірі-
ипі. Улетъ, т. г. Улетаніе. Улетѣвшій,
диі аѵоіаѵіі, йеѵоіаѵіі.
УЛЕЩАЮ. Віапйііііз іпйисеге, еЫап-
йігі, Ыапйііііа аиГегге. Улещенный, Ыап-
йіііів аЫаіиа.
УЛИВАНІЕ. РегГиаіо, гі^аііо, іггі»аІіо.
Уливаю, регГппйеге, гід;аге, іггі^аге; рай-
іаііш йеГипйеге.
УЛИЗЫВАЮ. V- р. ЕІаЬі, еІТи-
ёеге.
УЛИКА. Сопѵісііо. 2) Вся, диа сои-
ѵіпсітиг.
УЛИТА, улитка. Неііх. Улитка труб-
чатая, эегриіа. Ул. садовая, Ь. ротаііа.
2) СопсЬа аигів. Улитковый, Ьеіісіа. Улит-
кою, іп шойиш сосЫеае, сосЫеаііт; іп
сосЫеат.
УЛИТІЕ. См. Уливаніе. Улитый, Рег-
Гояіія. 2) Раиіаііт йеі'ияия.
УЛИЦА. Ѵіа, ріаіеа, ѵісиэ; ѵісі (ряды
домог.ъ, въ городѣ). Всѣ улицы и пере-
улки, отпея ѵіж еі ап^ірогіиа. Изъ ули-
цы въ улицу, рег ѵісов, ѵісаііт. По зтой
улицѣ ходитъ, ѣздитъ много людей,
та»па еві Ьи]ие ѵіае сеІеЬгііав. Узкія и
угловатыя улицы, ап^ивГію Яехигаедие
ѵісогит. На улицѣ, іп риЫісо. Выходить
па улипу, іп риЫісит ргойіге. И на на-
ціей улицѣ будетъ праздникъ, поаігит
Чиодие ѵепі еі іетрив.
УЛИЧАЮ. Сопѵіпсеге аіідиет аСси^ия
геі в. аіідиа ге; соаг^иеге аіідиет аііси-
^ив геі. 5 личить кого чрезъ свидѣтелей,
аіідиет іевііЬив сопѵіпсеге. Уличить въ
преступленіи, сопѵіпсеге піаіеіісіі. Ули-
чить въ зажигательствѣ, іп сгітіпе іп-
сепйіі сопѵіпсеге. Уличить кого въ кра-
жѣ, Гигіі в. Гигіі сгітіпе аіідиет в, Гиг-
іит а1іси]из сопѵіпсеге; аіідиет Гигіо
іепеге. Уличаюсь, сопѵтсі, соагциі. Онъ
во всемъ уличенъ мною, отпіЬив іп геЬив
соаг^иііиг а те. Уличеніе, сопѵісііо.
Уличенный, сопѵісіив. Уличенный во
многихъ злодѣяніяхъ, сопѵісіив пшііогит
таІеЯсіогит. Ул. въ чемъ, сотрегіив аіі-
си]'ив геі. Ул. своею совѣстію, сопѵісіив
сопасіепііа. Ул. во лжи, тепйасіі тапі- .
Гееіив. Уличитель, диі сопѵіпсіпі, соаг-
§иіІ. Уличитилыіый, сопѵіпсепя, соп-
§гиепя.
УЛИЧНЫЙ. Ѵіа», ѵісогит.
УЛОВКА. Ѵаііаііив: Уловки, тойив,
гаііо. Въ этой работѣ надобно знать улов-
ки, іп Ьос орете Гасіипйо орив езі гаііо-
пія со^піііопет в. іиіеііідіепііат ЬаЬеге.
2) Агв, агііЯсіит тасЬіпа, йоіив. Онъ
свои уловки имѣетъ, эиаа ЬаЬеІ ІесЬпаэ.
УЛОВЛЕНІЕ- См. Улавливаніе. Улов-
леный, саріие; йесеріив а. сігситѵепіив;
йергеЬепвиз; ехсеріиэ. Уловдяю, уловить
вепря въ кустарникѣ, ехсіреге аргшп Гги-
іісеіо. У. неожиданно, ехсіреге іпсаиішп.
См. Улавливаю. Уловъ, саріига; саріига
ріасіиш. Изобильный уловъ рыбы, саріи-
га рівсіит соріоэа. Въ уловѣ много звѣ-
рей, саріига Гегагит ехідиа. 2) Тетриа,
дио саріипіиг; э. саріапіиг ріасев. Осетръ
лѣтняго улову, асірепвегеа, диі аевіаіе сар-
Іі випі.
УЛОВЧИВЫЙ, Егаийит, ІесЬпагит,
агііэ эсіепііат іепепв, саііійив, йоіоэив.
УЛОЖЕНІЕ. Ейісіит, Іех, ргаввсгір-
539	УЛО
іит. 2) Ье^ев,' Іе^ев всгіріге, сойех. Уло-
женіе Царя Алексѣя Михайловича, со-
йех Ке^ів АІехіі МісЬаёІійів- Уложенный,
іп Гавсісиіов соПі^аіив, соііесіив. 2) Ейіс-
Іив, віаіиіив, сопвіііиіив, вапсііив. Уло-
жить, ітроиеге, У. платье въ сундукъ,
ѵевіішепіа гізсо ітропеге. 2) $оріге іп-
Гапіет. 3) Сопвіііиеге, вапсіге. Уложить-
ся, ітропі, іпігаге (гівсив); Гасііе саріі.
УЛОМОКЪ. Ега^тепіит.
УЛОЩАЮ, улащиваю. Роііге, Іаелі^а-
<іо. Улощенный, роіііиз, Іаеѵі^аіиз.
УЛУСНИКЪ, СІіепв, ЬепеСсіагіпв ге-
уиіі Тагіагогит. Улусъ, савіга потайит
ЗепІі8; сегіив питегиз ІаЬегпасиіогит
потайит ^епіів, роіезіаіі ге^иіі виЬ]есІо-
гит- Улусный, еіивтойі савігогит по-
тайит ^еиііз.
УЛУЧАЮ. ОЫіиеге, сотроіет Йегі
а1іси]и8 геі; роіігі. 2) Іпѵепіге, герегіге,
оІТепйеге. Улучить ночрю, въ которую
кто не имѣлъ предосторожности, вреси-
Іагі посіе іпсивіойііа. Его никогда дома
не улучишь, пипдиагіі енщ йоші герегіез.
Я случайно улучилъ его, Гогіе еит іиѵе-
иі. Улуча время тайно видѣться, саріа-
Іа оссавіопе 8есге1о сопѵепіге. Улученіе,
ргеЬепзіо, сотргеЬепзіо.
УЛУЧШЕНІЕ и УЛУЧШИВАНІЕ,
своего достатка, состоянія. АтрІИісаІіо
геі Гатіііагів. Улучшенный, атріійсаіиз;
іп піе1іи8 ргоѵссіиз. Улучшить, іп теіі-
огі, диат аиіеа, соийіііопе евве; гет Га-
тіііагет аи«сге; гет виат еха^егаге.
УЛЬТРАМАРИНЪ. Соіог иіігатагі-
пиз; агтепіит.
УЛЫБАНІЕ. Ьепіз, тейіосгів гівиз.
Улыбаюсь, виЬгійеге; аіісиі Іепііег аггі-
йеге. Нѣжно улыбаться, тоіііа сайеге
(О ѵ і<1.). Счастіе улыбается, благопріят-
ствуетъ, Гогіипа гійеі зегспо ѵиііи; аіі-
сиі аггійеі. Улыбка, Іепіе гізиз. У кого
УМА	540
пріятная улыбка, Йиісе гійепз. Улыбчи-
вый, улыбчивъ, диі виЬгійеге воіеі.
УЛЫСКАНІЕ. Ьепіз гівиз. Улыскатн-
ся, ві., виЬгійеге.
УЛѢПЛЕННЫЙ. Оре ёіиііпів оЬйис-
Іив, а^іиііпаіив. Улѣпляю, §1и1іпе ай|ип-
^еге, а^іиііпаге. Улѣпить стѣну цвѣта-
ми, Логев рагіеіі а^^іиііиаге.
УМАЗАНІЕ, умазываніе, можно выр.
гл. Умазываю. Ьіпеге, іШпеге, оЫіпеге.
Умазать скважины въ стѣнѣ, (аг^іііа) гі-
тав рагіеіів оЫіпеге. 2) Аіідиет Ыап-
йіііів віЬі сопсіііаге; Шісеге сопагі.
УМАЛЕНІЕ. Юетіпиііо, ітшіппііо,
аііепиаііо, ехіепиаііо. Ум. силъ, ѵаіеіийі-
піз іпіігтііаз. Умаленный, йетіпиіив, іт-
тіпиіив, аііепиаіив; ехіепиаіив. Умали-
тельно, умалительный, см. уменьшитель-
но, уменьшительный.
УМАЛЧИВАНІЕ. Ргагіегтіввіо. Умал-
чиваю и умолчеваю, вііеге, Іасеге, сеіа-
ге, геіісеге; зііепііо, ргагіегіге, Ігапвіге,
ргаеіегтіііеге. Я долженъ все умалчи-
вать, таить, скрывать, певсіо еііат і<1,
диой всіо. Я не могу этого умолчать,
аіідпій Іасіінз пиііо тойо ргагіегіге ров-
внт. Ум. въ повѣствованіи о какомъ об-
стоятельствѣ, іп паггапйо гет аіідиат в.
геі саиват, гаііопет вііеиііо Ігаивіге.
Онъ ничего умолчать, скрыть не можетъ,
гітагит ріепиз еві; Ьае ІИ® регйиіі.
УМАЛЯЮ. Міпиеге, йетіпиеге, іт-
тіпиеге; іпГегіогет геййеге; ехіепиаге.
Умалить цѣну, геі ргеііит шіпиеге. 2)
81. Умалить себя, ве йетіііеге. Ум. честь
чью, йе Ьопоге в. Гата аіісіунв йеігайе-
ге; оррп^паге аіідиет в. аіісиіив Йі^пі-
Іаіет. Умаляюсь, тіпиі, Йетіпиі, ітті-
пиі, ехіепиагі, аііепиагі. Сила отъ бо-
лѣзни умалилась, ѵігев тогЬо ехіеппаіаэ
випі. Силы умаляются, ѵігев Іап^иевсипі,
аііегипіиг, ехіепиапіиг, вепевсипі, сопее-
541
УМА
УМИ
542
певсипі. Вода въ рѣкѣ умаляется, адиа
іп Оиѵіо сіекісііі, сабіі. Ночи теперь ума-
ляются, а дни прибываютъ, Іюс гешро-
ге посіе® бесгебсппі еі йіе® йипі 1оп§і-
оге®.
УМАНЕНІЕ, уманиваніе. Можно выр.
гл. Уманенный, аѵосаіи®, беѵосаіи®, аіі-
епаіив, аѵегвпв, аЬвІгасІиваЬ аіідио. У ма-
ниваю, аѵосаге, беѵосаге, аѣаііепаге,
аѵегіеге, аЬвІгаЬеге. аіідиет аЬ аіідио.
УМАНЪ. См. Девясилъ.
УМАСЛИВАЮ. Оіео ѵеі абіре Ііпе-
ге, ипдеге.
УМАТЫВАНІЕ, Іпѵоіиііо, оѣѵоіиііо.
Уматываю, іпѵоіѵеге, оѣѵоіѵеге.
У МАХАТЬ. V. ріеѣ. ®е виЬбисеге', ®е
ргогіреге, ргагѵепіге, ргагспггеге. Онъ да-
леко отъ меня умахалъ, 1оп»е шпііит-
дие те ргагсисиггіі.
УМАНИВАЮ. Ріапе тайеіасеге. Весь
полъ умочилъ, Іоіит Іаѣиіаіит табеГе-
сіі. 2) РгоЬе гаоіііге, етоіііге. Хорошо
умочилъ яблоки, ргоЬе рота етоіііѵіі ®.
етоііігі віѵіі.
УМАЩАЮ. (81.). Сп«еге, ішт§еге,
иідгиепіо ип«еге. Умащеніе, ипсііо. 2)
ОІеит виаѵе оіеп®.
УМАЩИВАНІЕ. Мипіііо. Умашпваір,
тииіге ѵіат. Умощенный, типііи®.
УМБРА. Аг«ІІ1а итЬга.
УМЕДЛИТЬ. Сипсіагі, севваге, тога-
гі, тогат Гасеге. .Умедлѣніе, сипсіаііо,
севваііо, тога. За умедленіемъ помощна-
го войска сраженіе, оЬ тогат виЬвібіо-
гшп іп асіе ®. іп ргоеііо ѵісіі, вирегаіі ви-
ти® , іпГегіоге® бівсеввітп®. 2) Тагбі-
Іав.
УМЕНЬШАЮ. Міпиеге, іттіппеге,
бетіпиеге, Іеѵаге, еіеѵаге. Уменьшать
много боль, берсеге шиііит бе боіоге.
Уменьшить цѣну хлѣба, апиопат Іеѵа-
ге. Ум. налоги, ѵесіі^аііа тіппеге. Ум.
расходы, витіи® тіииеге, ехіепиаге. У.
заботу, воііісііибіпет тіпиеге. Ум. Чью
честь, славу, Іашіет, зіогіат тіпиеге.
Ум. тягости, тоіевііав тіпиеге, ехіепи-
аге. Уменьшаюсь, тіпиі, іттіпиі, ехіе-
пиагі. Лихорадка уменьшается, ГеЬгівге-
тііііі; ®е гетііііі, іпсііпаі ®е, Іеѵаіиг ®.
тіпиііиг. Силы уменьшаются, ѵіге® бе-
йсіипі. Уменьшеніе, тіпиііо, іттіпиііо.
Ум. силъ, ѵігіит беГесІіо. У меиьтеніе
имѣнія, Ьоиогпт іттіпиііо. Ум. луны,
бевсгевсепііа іипаг. Ум. довѣренности,
апсіогііаіів іттіпиііо. Ум. лихорадки, ГеЬ-
гі® гетіввіо. Уменьшенный, тітііив,' іт-
тіпиіи®, еіеѵаіи®, ехіепиаіив. Уменьши-
тельно, тоііо бетіпиііѵо. Уменьшитель-
ный, бетіпиііѵив.
УМЕРЕТЬ. См. Умираю.
УМЕРТВИТЕЛЬ. Ногаісіба регсиввог,
іпІегГесІог.
УМЕРТВІЕ. ОЬііи®, бесе®ви®; бі®се®вив;
ехсевви® е ѵііа. Умершій, тогіпит бе-
Гипсіит. Умершій отъ заразы, ревіе соп-
витіи®.
УМЕРЩВЛЕНІЕ. Оссівіо, іпІегГесііо,
іпіегетііо, саебе®. Ум. плоти, соёгсіііо,
савіі^аііо согрогі®. Умерщвляю, іиіегйсёге,
оссйісге, іпіегітеге, песаге, саэбеге; е ®.
бе тебіо аіідпет Іоііеге; ѵііат аіісиі абі-
теге. Умертвить себя, ®е іпіегітеге; пе-
сет, Іеіит віЬі сопвсівсеге; ѵіт ®іЬі іп-
Гегге; ®е ірзит ѵііа ргіѵаге. 2) Савіі^а-
ге, соёгсеге. Умертвить плоть, савіі^аге
сотри®. Умерщвляюсь, оссібі, іпіегйсі, е.
в. бе тебіо Іоііі.
УМЕТАТЬ. Еоп^іи®, иііегіи® берсеге,
ргорсеге. сопвіетеге. Уметать пескомъ
дорогу, ѵіат агепа сопвіегпеге. Уметъ,
риг^атепіа. 2) Сава ЬіЬегпа.
УМЗДИТЬ- V. оЬв. аіідиет типегіЬив
віЬі сопсіііаге.
УМИЛЕНІЕ. Моіив апіті. Опъ не
543
УМИ
УМИ
544
могъ говорить объ немъ безъ сердечна-
го умиленія, йе ео Іодпі віпе соттоііопе
апіті поп роіиіі. 2) АсегЬиз апіті Йоіог
ех атоге Пеі ргоГесіпя. Умиленный,
тоіив, соттоіив, тівегісогйіа саріив.
Умилительно,тоіив,соттоіив; сит сот-
тоііопе апіті. Умилительный, апітпт
тоѵѳпв, регтоѵепв, Іап^епв; тіввѳгісог-
йіат соттоѵепв.
УМИЛОСЕРДИТЬСЯ. Мівегегі, тізе-
гісогйет ве ргаеЬеге аііспі. Умилосер-
диться надъ бѣдными, е§епів тізегісог-
йет ве рггеЬеге.
УМИЛОСТИВИТЕЛЬНЫЙ. Весопсі-
ііапв, ріасапв. Умилительная жертва,
васгііісіит ріасиіаге; ріасиішп. Умилости-
вленіе, гесопсіііаііо, ріасаііо. Умилостив-
лню, гесопсіііаге, ріасаге, ргоріііаге.
Умилостивить Бога раскаяніемъ, іпііто
апіті йоіоге ех рессаіія айтіазів зпвсеріо
Ііеппі ргоріііаге. Ум. Зевесса жертвами,
ехреіеге расет Лоѵіа Ьояііів. Умилостив-
ляюсь, гесопсіііагі, ріасагі, тівегегі.
Умилостивиться надъ несчастнымъ, саіа-
тііові тівегегі.
УМИЛЬНО. Яиаѵііег,]исипде, Ьепі§па?,
сотііег. Умильно пѣть, впаѵііег сапеге.
Умильность, виаѵііав, ]исипйіІав, йиісейо,
(ггаііа. Умильный, )псипйив, йпГсів, апатія,
^гаііовив, теііііив. Она подала мнѣ руку
съ умильнымъ взоромъ, сотііег, Ыапйе,
Ъепі^пе, тіЬі тапит ргжЬиіІ. Умиляю,
а1ісп)ив апітпт тоѵеге, тівегісогйіат
соттоѵеге. Ь) 81. рпп^епйо репеігаге,
сотрип^еге. Умиляюсь, рессаіа Іеіо апі-
то йоіеге ас йеіѳвіагі, асегЬізвітпт ех
айтіввів рессаіів йоіогет впясіреге; Іап-
§і асеггіто вепви Йоіогів. 2) Моѵегі, рег-
тоѵегі, тівегісогйіа сарі.
УМИНАНІЕ, 8пЬасІіо, впЬасіив. Уми-
наю, йервеге, - впЬі§еге. Умять глину,
аг^іііат саісапіет в. рейе ргетепіет
ргжрагаге.
УМИРАНІЕ, при умираніи. Могіепз,
тогіЬипйив ; апітат а§еге. Умираю,
тогі, йетогі. Для смягченія непріятной
идеи, какую заключаетъ въ себѣ сдово
смерть, умереть, Римляне употребляли
слѣдующія выраженія: йесейеге, ѵііа
сейеге; оЬіге, йіет внргетпт оЬіге;
ѵііа йеГпп^і; Гаіо регГип^і; а з. ѵііа
йівсейеге; йе в. ех ѵііа піі^гаге; е ѵі-
Іж изигат атіііѳге; тогіет сит ѵі-
іа соттиіаге ; ехрігаге ; апітат ейе-
ге, еіОаге, ехрігаге, йиіге, геііпдиеге,
йеропеге; врігііит геййеге, ейеге, врігі-
Ітп ехігетпт еГГипйеге; тогіаіііав аіі-
диет сопведиііпг; тогіаіііаіе іпіегсірі;
тогіаіііаіет ехріеге. Умереть натураль-
ною смертію, паіигж сопсейеге, ваІівГа-
сеге; ѵііат паіигж йеййеге; тогіе йеГип-
"і, Гаіо оЬіге. Ум. покойно, ріасійѳ ѵі-
іат /іпіге. Онъ умеръ назадъ тому два
і ода, аЬЬіпс аппов йиов тогіииз еві. Уме-
реть отъ причиненія раны мечемъ, выпав-
шимъ изъ ноженъ, §1айіо ѵа^іпа ппйаіо
ваисіиш оЬіге. Ум. насильственною смер-
тію, тогіе ѵіоіеиіа регіге. Умереть отъ
болѣзни, тогЬо тогі, регіге, сопіісі, соп-
впті, аЬяпті. Нечаянно, вдругъ умереть,
виЬіІа тогіе ех8Ііп§иі; тогіе зиЬіІапѳа
соггірі; герепііпа тогіе оЬіге. Ум. спо-
койно и съ духомъ, приготовясь къ то-
му, апіто аедпо рагаіодпе тогі. Ум. отъ
голоду, съ голоду, Гате регіге; іпіегіге
(отъ недостатка въ съѣстныхъ припасахъ,
Гате песагі (какъ наказаніе), іп ѳйіа ѵі-
іат /іпіге; рег іпейіат а ѵііа йівсейеге
(добровольно). Ум. отъ раны, ех ѵиіпегѳ
тогі. Ум. отъ старости, вепесіиіе зирге-
піипі йіет оЬіге. Ум. въ большой бѣдно-
сти, та^па рапрегіаіе йесейеге. Умереть
какъ злодѣю, иіііто впрріісіо аГІІсі. Ум.
545
УМИ
УМО
546
прежде времени, ргагпюгі. Ум. съ печа-
ли по комъ, йевійегіо дѳГппсІі ехІаЬевсе-
ге. Ум. съ грусти, йоіоге аЬяоті. Вдругъ
ум. съ радости, §аидіо герепіе ѳхзііпс-
Іит евве. Мы всѣ должны умереть, от-
пез еойет со^ітпг; отпез ипа тапѳі пех.
Умирать, апітат еГЯаге (быть при по-
слѣднемъ издыханіи), ѵііат Гигеге (не
хотѣть болѣе жить). Твердо рѣшитьсн
умереть, оЬвІіпаІшп евве тогі. Ум. за ка-
кимъ занятіемъ, аіідиа ге осспраіит ор-
ргітіі те тога. Умереть въ чьихъ объ-
ятіяхъ, іп аііспіив сотріехи ѵііа! врігііпт
идете. Ум. о Господѣ, ріе тогі. У. мі-
ру, гегит Ьптапагит оЬрсеге спгат.
Умереть грѣху, ргаѵа віпдіа геііпдиеге.
Умирать надъ книгами, іттогі ІіЬгіз. Для
меня даже и умереть надъ книгами сла-
достно, тіЬі ѵего ѵеі іттогі сііагіів <1иІ-
се еві.
УМИРЕНІЕ, чрезъ ум. жизни. Ѵііат
дпіеіат, Ігаіідиіііат гейбешіо. Умири-
тель, расііісаіог, регяопа расіііса. Уми-
ряю, диіеіит, ігапдиіііпт геддеге, Ігап-
дпіііит геідеге, ІгапдиіІІаге, расаге.
УМИШКО. Іп^епіит регтедіосге.
Умникъ, Ьото ргидепв, іпіеііі&епв. Этотъ
умникъ, ігопісе, іаіе ѵіг Ьопия (Тег.).
Умница, Гетіпа, рпеііа ргидѳпв, іпіеііі-
Вепв. Умничанье, аг^иіаііо, агрпііге. Ум-
ничаю, аг§піагі, павиіпт евве. Умно,
ргпдепіег, іпіеііі^епіег, гесіе, варіепіег.
Умно распорядить свою жизнь, варіепіег
ѵііат іпвіііиеге. Вы поступили умно, іп-
ІеІІіДепІег Гесівіі. Дѣлать что умно, гесіе
еі варіепіег Гасеге. Ь) Умно, ві., С^пгаіе,
а!ІеВогісе, Ігапвіаіе. Умно (умомъ) зрѣть
неизреченную славу, тепіе іпепаггаЬі-
' Іет {,'гогіат (Ііеі) сопіетріагі.
УМНОЖАЮ, Аи^еге, адапВеге, сити-
іаге, тпіііріісаге; іпіепдеге, атрІШсаге;
іпсгѳтепіит аіісиі геі айГегге. Умно-
Часть IV.
жать что чѣмъ, ад аіідиат гет аіідиій
адёеге. Умножить доходы, гѳдііив аи-
Вѳге. 2) Тег. тиіііріісаге. Три умно-
жить четырью, Ігіа диаіег витеге. Шм-
рота, помноженная на долготу, даетъ
1500, Футовъ, Іаіііидіпет спт Іоп^ііи-
Йіпѳ тиіііріісапдо еПісіетив редев тіі-
Іев еі диіп§епов. Умножаюсь, сгевсеге,
ассгевсеге, аи^евссгѳ, іпВгаѵѳвсеге, іпѵаіе-
всеге. Болѣзнь день ото дня умножается,
пюгЬпв іп Діев іп^гаѵезсіі. 2) Аи^егі,
тиіііріісагі. Умноженіе, апсіпз. іпсге-
тепіпт , атріібсаііо. 2) Миіііріісаііо.
Таблица умноженія, ІаЬиІа РуІЬауогіса.
Умножитель, атріібсаіог.
УМНЫЙ, умеиъ. Ргидепв, іпІеІІіВепв,
варіепз; варіепііа еі сопзіііо ргаедііив.
Умныя силы, ІЧаІигаѳ іпіеііі^епді ѵі ргае-
<1ІІао. Быть умнымъ, вапае тепіів евве
(употреблять его), вареге (быть знаю-
щимъ). Умно брать примѣры съ несчас-
тія другихъ, зсііпт езі регісиіпт ех аііів
Гасеге ІіЬі дпод ех изп Ееі. Умный по-
ступокъ , ргпдопііа. Умное сочиненіе,
всгіріит іпВепіовпт. Умные словъ вы-
ше дѣлъ не почитаютъ, особенно въ во-
енныхъ случаяхъ, гдѣ потребна храб-
рость, а не велерѣчіе, ѵегЬа пеню вапив
апіе Гасіа ЬаЬиіІ, ргаезегііт іп ЬеІІо, иЬі
гев тапи ^огііиг, 1іпВиае рготіііпйо ви-
регѵаспа еві.
УМОВРЕДІЕ. Іпвапіа, беіігаііо, теп-
іів аііепаііо, Леіігіпт, тепіів еггог. Умо-
вредныіі, умовреденъ, тепіе саріив; теп-
іів еггоге айесіив; а вепви тепіів аЬ-
вігасіпв.
УМОДѢЛЬНИКЪ. (81.) боіеге, ре-
гііпз, ехегсііаіив агІіГех.
УМОЗРИТЕЛЬНО. ТЬеогеІісе. Вы
судите объ этомъ умозрительно, а я ос-
новываюсь на опытахъ, Іп йе Ьас ге га-
ііопе з’шіісав, еВо ѵего пііог изп. Умо-
18
547
УМО
УМУ
548
зрительный, ІЬеогеІісиз, гаііопаіів. Уио-
зрительная философія, рЬіІоворЬіа соп-
Іетріаііѵа. Умозрѣніе, досігіпа, ага, агіів
ргаесеріа.
УМОКЛЫЙ. Масегаіив, тоІИІив, етоі-
Іііиз.
УМОКЛЮЧЕНІЕ. Каііосіиаііо, га-
Ііопіа сопсіизіо, агцитепішп.
УМОЛКНУТЬ. Масегагі, тоііігі, етоі-
іігі.
УМОЛАЧИВАЮ. Сгапа е врісів ргоЬе
ехіегеге; Ггитепіа ргоЬе деІегег,ё. Снопы
не хорошо умолотили, много зеренъ
осталось, ігитёпіа таіе «Іеігііа випі,
тиііа епіт ^гатіпа іп тапіриіів ге-
тепепі.
УМОЛЕНІЕ. Ітреігаііо. Умоленный,
ітріегаіиа. Умоленъ бываю 81., раіі ее
ехогагі.
УМОЛЕСТЕЦЪ. Ггаидиіепіиз, ГаІІих
заріепз.
УМОЛКАЮ. Сопіісеасеге. Умолкъ, зі-
Іепіішп, диіез. Черезъ цѣлой день ве
было умолку, рег Іоіит діет пиііит
егаі вііепііит. Стрѣльба производилась
безъ умолку, Іогтепіа етіІІеЬапІиг віпе
іпіегтіззіопе, пиііо іпіегѵаііо іпіегіесіо.
УМОЛОТНЫЙ. МиІІит Гагіпае ргае-
Ьепв. У'молотъ, диапіит Ггитепіі ех
врісіз ехіегііиг. Умолотъ не хорошъ,
тапіриіі Ьасиіів ехсиззі раиса &гапа ргае-
Ьиеге.
УМОЛОТЪ, Маіе етоіеге, іп тоіепдо
атіііеге. 2) РгоЬе тоіеге.
УМОЛЧАНІЕ. Веіісепііа. Умолчен-
ный, зііепііо ргаеіегтіззив.
УМОЛЪ. Чрезъ у., тоіепдо.
УМОЛЯЮ. Аззідиіз ргесіЬив оЫіпеге,
ітреігаге. Умолнть Бога, Лейт ітріо-
гаге.
УМОНАКЛОННОСТЬ. Мепііз піхиа.
УМОНАЧЕРТАНІЕ. ВевідиаІіо,адит<-
Ьгаііо, соттепіаііо, і<1еа, зресіез, Гогта.
УМОРА. Регтиііит, ріигітшп диап-
Іит (гійеге); гідісиіе, сотісе; Іат гіді-
сиіит Іат сотісит еві, иі ѵеі іпѵііиз іп
гівит ейииді соцагіз.
УМОРИТЬ, іпіегйсеге, іпіегітеге
песаге; ѵііа а. Іисе аіідиет ргіѵаге; сіе
тедіо аіідиет Іоііеге. У. кого голодомъ,
аіідиет Гате песаге. У. кого со смѣху,
Іасеге, иі диіа гізи раепе етогіаіиг, гізи
гитраіиг.
УМОТАННЫЙ. ОЬѵоІиІиа, іпѵоіиіиз.
УМОЧКА. Сопііасііо. На умочку, ві
(раппив) сопІгаЬаІиг.
УМОЩЕНІЕ. См. Умащиваніе.
УМСТВЕННО. Каііоиі сопѵепіепіег.
Умственный, гаііопаііа, гаііопе Гипдаіив.
Умствованіе, дізриіаііо, диае ЙІ рЫІово-
рЬогшп тоге, У мствователь, диі ірзе со-
8іІаІ, діздиігіі, соттепіаіиг зесит; )и-
Йісіо ѵаіепа. Неосновательность умство-
вателей касательно изъясненія Св. Пи-
санія, ѵапііав рЫІозорЬапІіит іп іпіегрге-
Іаііопе ІіЬгогит аасгогит. Умствую,
рЫІозорЬагі, агцитепіит , гаііосіпагі,
сопсіидеге. Объ этомъ предметѣ многіе
умствовали, однакожъ достаточно рѣ-
шить ве могли, ріигіті Ьас де ге рйііо-
аорЬісе дівриІаЬапІ, вед еат сегіо десі-
деге поп роіиегипі.
УМУДРЯЮ. 8аріеп1ет геддеге, за-
ріепііат досеге- досеге. У мудряюсь, аа-
ріеиіет йегі. 2) Р. т. ѵох рІеЬ. агіе иіі
тасЪіпат адЫЬеге.
УМУЖАТЬСЯ. Апітит зиит гесі-
реге, соіііцеге, егійеге, сопйгтаге, оЬ-
йгтаге.
УМУЧЕНІЕ. Сгисіаіпв; Гаіі^аііо, дей-
іі^аііо. Умученный, ад песет сгисіаіиа,
ехсгисіаіиз, Іогіив. 2) ЕаЬогіЬиа Ігасіиа,
Гаіі^аіиз. Умучиваю, ад песет іогдиеге,
549
УМЧ
УМЫ
550
сгисіаге, ехсгисіаге. 3) Гаіі^аге, йеГаІі-
^аге, Йеіавзаге, ІаЬогіЬиз Ггап^еге. Уму-
читься, ІаЬогіЬиз зе сопйсеге з. сопіісі,
ѵігев сопзитеге; ІаЬогіЬиз Ггап^і, Гаіівагі.
УМЧАТЬ, См. Умыкать.
УМЪ. Мепз, іп^епіиш. Сбить кого ст.
ума, аіідиет Йе тепіе йеІигЬаге, аіісиі
тепіет ехсиіеге. Онъ помѣшался въ
умѣ, езі аііепаіа тепіе. Потерять умъ,
тепіе йеіісеге. Свести съ ума, аіідиет
ай іпзапіат гейіцеге; аіісщиз тепіет
аііепаге. Тарквииій подумалъ, что ста-
руха вѣрно не въ умѣ, Тагдиіпіиз ри-
Іаѵіі аиит ргасиі йиЬіо Йеіігаге. Выжить
изъ ума, аеіаіе йезіреге. Сойти съ ума,
іп іпзапіат іисійеге. Конечно надлежало
бъ мнѣ сойти съ ума, еслибъ.... атепз
еззет з. іпзапігет ргоГесІо, ві... Умъ
острый, проницательный, іп^епішп аси-
іит, асегітит. Тонкій умъ, іп^епіит
сарііаіе (Оѵій.). Просвѣщенный умъ, іп-
"епішн Ііііегіз ехсиііит. Въ уму, въ умѣ,
заииз, заиае тепііз, сотроз тепііз, тепіе
соизізіепз. Быть въ умѣ, тепііз з. аиіті
сотроіет еззе; арий зе еззе (у сти.).
Больной написалъ духовиую, будучи
ете въ умѣ, аертоіиз айЬис тепіе соп-
візіепз іезіатепіит сопзсгірзіі. Съ умомъ
и искусно обращаться съ чѣмъ, іп аіідиа
ге іпіеіііеепіег регііедие ѵегзагі. Мнѣ
приходитъ на умъ, тіЬі іп тепіет, іп
оріпіопет ѵепіі; іп тепіет, іп содііаііопет
тіЬі іпсійіі. Сколько головъ, столько
умовъ, диоі сарііа, іоі зепзиз. Онъ се-
бѣ на умѣ, поп езі із, диет йисаз. Изъ
ума вывести, агсапа аіісиі еіісеге; гет
аіісиі ехрозсі. Умъ хорошъ, а два лучше
Того,р1из ѵійепі осиіі диат осиіиз. У него
пе то на умѣ, 1оп§е аііий апіто з. тепіе
ауііаі. Уму не свойственны узы, апіпТо
ѵіпсиіа іпрсі пиііа роззипі.
УМЫВАЛЬНИЦА. Реіѵів. Умываль-
ный, ай Іаѵаііопетз. Іоііопет регііпепз.
Умывальная лахапь, адиітіпаі, адиаті-
паіе, таііиѵіа. Умываніе, умовеніе, Іа-
ѵаііо, Іоііо. Умовеніе ногъ, засег гііиз;
Іаѵаііо рейит, диае ЙІ йіе іоѵіз апіе-
разсЬаІі. Умыванье, адиа ай сиіет 1е-
піепйат еі Іаеѵі^апйат аріа. Умываю,
Іаѵаге, аЫиеге. Умывать руки, Іаѵаге та-
пиз. У. ноги, аЫпеге рейев. Умываться,
Іаѵагі, аЫиі. У. холодною водою, Ггірійа
Іаѵагі.
УМЫКАТЬ. РгоЬе ресііпаге.
УМЫКАЮ. Ѵі аЬйисеге, гареге.
УМЫСЕЛЪ. Сопвіііит, соеріит; іп-
соеріит, іпѵепіит, сп^ііаіит, ргорозііит;
апітив, ѵоіипіав, тасЫпа, тасЬіпаІіо,
іпзійіае (злой, тайный). Доставлять умыс-
лы, аіідиій апіто аріаге, тоіігі. Про-
тивъ кого, противъ чего, айѵегзнз аіі-
диет, йе аіідиа ге. Затѣвать умыслы,
сопзіііа содиеге, сопсопдиеге. Рушить,
остановить чьи умыслы, а1іси|из сопаіит
іпГгіпцеге. Къ чему ты составилъ про-
тивъ меня таком мерзкой, такой гнусный
умыселъ? дио тео тегііо іапіит Га-
сіииз іп те со^ііаяіі? Съ умыслу, безъ
умыслу, йе з. ех іпйизігіа, сопзиііо, соп-
зіііо, йаіа з. йейііа орега; ітргийепіег.
Дѣлать что съ умыслу, ргцйепіет еі
зсіепіет Гасеге аіідиій.
УМЫТЫЙ. Баѵаіиз. іоіиз.
УМЫШЛЕНІЕ. Сопвіііит, соеріит.
Умышленникъ, таіеѵоіиз, таіеѵоіепз,
ітргоЬиз, іпідииз, іпсііаіог, іпзіі^аіог, іп-
зіітиіаіог. Умышленниковъ, умышлен-
ническій, таіеѵоіі, ітргоЬі, іпзіі^аіогів.
Умышленно, сопзиііо, соріаіо йе іп-
йизігіа. У. обидѣть кого, аіісиі йе іп-
йизігіа іідигіат іпГегге. Умышленный',
сопзиііо, ех апіто. Умышленное убій-
ство, саейез йе іпйизігіа регреігаіа. У.
злодѣйство, Гасіпиз йе іпйизігіа соттів-
551
УМѢ
УМЯ
552
вшп, раігаіит. Умышляю, шоіігі, рагагѳ,
а^ііаге, а^еге, вресіаге, аіідиій 8. бе аіі-
диа со^ііаге. Умышлять измѣну, регМіат
шоіігі. У. на чью жизнь, аіісиіив ѵііае в.
сарііі іивібіагі; аіісиіив ѵііае іивібіае Га-
сеге, рагаге, ропеге; арреіеге ѵііат аіі-
сиіив Гегго аідие іпвібіів. Умыслить иттн
войною куда, со^ііаііопев сопѵегіеге аб
Ьеііит іпГегепбит. Умышлять измѣн-
нически гибель своему отечеству, пе-
Гагіе ревіеш шоіігі раігіае.
УМѢЕТСЯ. йсііиг, іепеіиг. Какъ умѣ-
лось такъ и сдѣлалъ, еобет шобо, диет
содпоѵі 8. регсеріит ЬаЬиі еііат іесі.
Умѣніе, регсерііо, іпіеШдепііа, варіепііа.
УМѢРЕННО. Мобісе, тобегаіе, іет-
регаіе. Жить у., рагсе еі Гги^аіііег ѵі-
ѵеге. Умѣренность, тобе гаііо, іетрегап-
Ііа, сопііпепііа, тобив. Не знать нм въ
чемъ умѣренности , пиііиш тобит Іе-
пеге, геііпеге, вегѵаге. Умѣренность въ
ѣдѣ и платьѣ, сопііпеиііа, Іетрегапііа іи
ѵісіи. Съ умѣренностію, тобісе, іетре-
гаіе, Іешрегапіег. Умѣренность воздуха,
соеіі іетрегіев. Умѣренный, умѣренъ,
іешрегапв, тобегаіпв, сопііпепв. Умѣрен-
ная жизнь, ѵііа тобегаіа, іетрегаіа,тобіса.
Умѣренный въ веселіи, іетрегапв дашііі.
У. въ своихъ желаніяхъ, раисіе сои-
Іепіив. У. во всѣхъ своихъ поступкахъ,
тобегаіив еі іетрегапв іп отиіЬив ѵііае
рагііЬив. Упражненія надобяо имѣть умѣ-
ренныя, пюбісів ехегсііаііопіЬив иіепбйт.
Умѣряю, тоііегагі, іетрегаге, сопііиеге,
соёгсеге тобит айЫЬеге аііспі геі. Умѣ-
рять свою щедрость, ІіЬегаІііаіет виат
Іетрегаге. У. гнѣвъ, ігае іетрегаге;
ігат іепеге, соёгсеге; апіто тоііегагі,
ітрегаге. У. свои страсти, сирібііаіее
сопііпеге, соёгсеге; сирііІііаііЬив тобит
Гасеге. У. себя, ве сопііпеге, віЬі Іет-
регаге; аиіто впо ітрегаге. У. себя въ
рѣчахъ, огаііопе тоііегагі; 1іп<;иат соп-
ііиеге; ѵегЬогит тобит Іепеге. Умѣ-
рять себя въ ѣдѣ, поп тиііі сіЬі евве.
Быть не въ состояніи умѣрять себя, іп-
іетрегапіего евве; зиі ітроіепіет евве;
аиіто вио ітрегаге поп ровве. Умѣрить
наказаніе преступника, роеиат вопіів
Іеѵаге. У. свои требованія, сегіов іег-
тіпоз іп виіе розіиіаіів зіЬі віаіиеге; аіі-
диапіит бе вио^иге бесебеге.
УМѢСКА- Регтівііо в. регтіхііо.
УМѢСТИТЬ. См. Умѣщаю.
УМѢТЕЛЬНЫЙ. Ргибепв, варіепв,
сопвиііив, регііив.
УМѢТИТЬ. 8сорит Гегіге. У. ядромъ
въ цѣль, ^ІоЬиІо Геггео всорит Гегіге.
УМѢШИВАЮ. Регтівсеге.
УМѢШИВАЮ. Вепе регберееге, ви-
Ьі^еге.
УМѢШКАТЬ. Сиисіагі, севваге, то-
гагі.
УМѢЩАЮ. Гасііе сареге. Не у.,
ае^ге ассіреге. Съ трудомъ умѣстили
грузъ въ кораблѣ, ае§ге паѵіз ассеріі
опив. Умѣщаюсь, Гасііе сарі. Платья всѣ
умѣстились въ сундукѣ, аб отиіа ѵеаіі-
піепіа саріепба гівсив ваіів враііі ЬаЬпіі.
Умѣщеніе, мож. выр. гл. Умѣщенный,
гев, диат Гасііе (гізсив) серіі.
УМѢЮ. 8сіге, іепеге, со§иоѵІ8ве, аіі-
сиіив геі всіепііат ІіаЬеге в. іепеге,
со^піііопет в. іпіеііі^епііат ЬаЬеге. У-
разговаривать, всііе еегтосіпагі. Онъ
умѣетъ говорить на многихъ языкахъ,
ѵагііе Ііртиів соттобе Іодиі в. иіі роіеві.
Умѣть какому ремеслу, агіет аіідиат
саііеге; аіісиіив агіів регіішп евве. Онъ
умѣетъ вести себя, диотобо ве ргае-
віапбит віі, саііеі.
УМЯГЧАЮ. МоІІіге, етоіііге, то-
Іійсаге. Огонь умягчаетъ металлы, і"иів
тоіііі теіаііа. 2) Р. т. Ріасаге, вебаге,
553
УМЯ
УНИ
554
Іепіге, іеѵаге. Умягчаюсь, тоііігі, еійоі-
іігі; веііагі, Іепігі, регтиісегі. Металлы
огнемъ умягчаются, теіаііа іциі піоі-
Іішііиг. Ь) Р. т. Гнѣвъ умягчился сле-
зами, іга ведаіа, ріасаіа еві Іасгітів.
Умягченіе, при умягченіи, іп ге тоі-
Ііепда; ріасаііо, тііі^аііо, зеііаііо. Умяг-
ченный, тоііііив, етоііііив, вейаіиз, Іе-
тііив, ріасаіив. Умякнуть, тоііевсеге. У.
паче елея, ѵегЬа Ыапйа тоіііив Сиипі,
<]иат оіеит.
УМЯТЫЙ. Вспе виЬасІив; ргоЬе саі-
саіив, сопсиісаіив.
УНАВОЖЕНІЕ. 8іегсогаІіо. Унаво-
женный , віегсогаіиз, віегсоге ваііаіив.
Унавоживаніе, т. г. уиаважеіпе. Унаво-
живаю, віегсогаге , віегсоге ваііаге, Іаеіі-
йсаге, віегсоге ваііаге, Іоеіійсаге.
УНАРОДИТЬ. Ггедиепіаге, геИЛеге
ігефіепіет.
УНАСЛѢДИТИ. (81.) АІіциет Ьае-
гейет іпвіііиеге.
• У НЕ, унее. (81.) Меііив, роііив, ргае-
віапііив. У. ему было бы, та^ів іПі рго-
деввеі, ргаевіагеі.
УНЕВЬЩАЮ. (81.) Везропваге; вроп-
ват ассіреге, віЬі а<1)ип§еге віЬі девроп-
ваге. Христосъ чрезъ крещеніе уневѣс-
тилъ возрожденную церковь (обручился
съ нею), СЬгівІив рег Варіівтиш ге^епе-
гаіат віЬі йевропваѵіі ессіевіат. Уне-
вѣщеніе можно выр. гл. Уневѣщенный,
йезропваіив.
УНЕСЕНІЕ. Аврогіаііо. Унесенный,
аврдгіаіиз, аЫаІив. Увести, см. уношу. 
УНЗАЮ- (8Г.) Іпй§і. Унзеніе, іпйхіо.
УНИВЕРСИТЕТЪ. Еіііегагит ипіѵег-
вііаз; ипіѵегвііав Ііііегагіа. Поступить въ
университетъ, іп асадетіат ііівседеге ад
аіііога вішііа соіепда. Жить въ универ-
ситетѣ, іп асадетіа ѵегвагі, Ь) Какч.
зданіе, аедійсішп асадетісит. Универ-
ситетскій, асадетісив. Университетская
жизнь, ѵііа асадетіса. Университетскій
преподаватель, йосіог асайетіснв. Уни-
верситетская библіотека, ЬіЫіоІЬеса аса-
йетіса.
УНИЖАЮ. Вергітеге, тіпиеге, іт-
тіпиеге. Богъ унижаетъ гордыхъ, Юеив
впрегЬов Дергітіі. Унизить пѣну, геі
ргеііит тіпиеге. У. чье достоинство,
ді^пііаіет аіісиіив тіпиеге, іттіпиеге.
Унижать чью славу, еіидеге аіісиіив
$Іогіат. Унизить гордость, Гавіит аіісиіив
гергітеге. Унижаюсь, ве йетіііеге виЬ-
тівве ве детеге, ве виЬтіІІеге, детіііеге.
Унижаться передъ кѣмъ, ве виЬтіІІеге
аіісиі; аіідиет вегѵііііег соіеге. У. до
чего, ргоІаЬі, ве ргоіісеге аб аіідиід; ве
аЬіісеге, ве Ьитііет ргаеЬеге. 2) Міпиі,
іттіпиі, детіииі, ѵіііив Йегі; ргеііит геі
іеѵаіиг. Цѣна съ хлѣба унизилась, ап-
поиа ве іахаѵіі, аппопае ѵііііав сопвесиіа
еві; аипопа сопѵаіиіі. Униженіе, апіті
апіті детіввіо=ннзкоіі поступокъ, Ьи-
тііііав. Униженно, «Іетівве, вийтівве,
вирріісііег. Просмть кого у., Ьитііі еі
вирріісі огаііопе 6. ѵегЬів виррІісіЬив аіі-
диет огаге;; ргевев вирріісев аіісиі ад-
тоѵеге. Униженность, анітив детіввив,
виЬтіввив; апіті детіввіо. Униженный,
детіввив, виЬтіввив, Ьитііів.
УНИЗКА. Візііисііо, ехогпаііо; гаііо
Ьопііав гегит дівііпсіагит. Унизываніе,
дівііпсііо. Унизанный , дівііпсіпв , ехог-
паіив. Унизываю, огпаге, ехогпаге, <1 івііп-
диеге. Унизать дорогими каменьями рнзы,
ѵезіев Іі11іиг§ісав деттіа (1івІіпр;иеге.
УНИМАЛЬЩИКЪ. Мойегаіог. Уни-
маніе, соёгсіііо, іпЫЬіІіо. Унимаю, соЬі-
Ьеге, гергітеге. Унять дѣтскую резвость,
риегогит реіиіапііат гергітеге. Унять
невѣжу, дерзкаго, сотревсеге Ьотіиет
ішіесогс ве ^егепіет. Полосканіемъ
555
УНИ
УНО
556
унять зубную боль, соііиііопе зебаге
бепііиш боіогет. Унять тошноту на же-
лудкѣ, соегсеге Йиепіет паияеат. Уни-
мать кашель, смѣхъ, Іиззіш егитрепіет
гергітеге; егитрепіез сасіііппо» гергі-
шеге. 2) Оетеге; беГипбеге. Унимаюсь,
йезізіеге, аззізіеге; тіііеге, отіііеге, соп-
диіезсеге. Еще вы не унимаетесь? соп-
диіезсаііз пе Іашіет? Какъ скоро уймется
мой кашель, возвращусь на старое мое
жилище , иЬі Іиззіз гетізегіі, ргізііпшп
иіеит ботісіііит геѵегіаг.
УНИЧИЖАЮ. Всргііііеге, сопіет-
пеге; аисіогііаіет, Гатат аіісиіиз еіе-
ѵаге; беІгаЬеге бе аисіогііаіе, бе Гапіа
аіісиіиз. Уничижаюсь, зе айрсеге, рго*
ІаЬі, зе ргорсеге аб аіідиіб. До под-
лости пе должно унижаться, ѵібепбит
езі, пе 1105 айрсіатиз. Уничиженіе, аЬ-
Іесііо, бетіззіо, Йе виі сопіетіиз. У. па-
че гордости, пішіа бетіззіо зиі ірзіиз
ееі ре|ог диат вирегЬіа; іп пітіа зиі
ірзіиз бетіззіопе ріиз езі таіі диат іп
вирегЬіа. , Притти въ униженіе, іп соп-
іеіпіит ѵепіге, у кого, аіісиі з. аіісиіиз.
Привести въ униженіе, аббисеге іп сои-
іетііопет з. іп сопіетіиш. Уничиженно,
бетіззе, зпЬіпіззе, зирріісііег. Просить
кого у., ргесез зиріісез аііспі абЬіЬеге.
Уничиженный, бергеззив, сопіетіиз, ге-
уесіиз. 2) Ветіззиз, зиЬтіввиз, Ьитіііз.
Униженная просьба, ргесез зирріісез.
Уничижительный, беврісіепв, бергітепз.
УНИЧТОЖАЮ. Аб піЬіІпт гебідеге
беіеге, ехзІіп§иеге, ІоІІеге, Гипбііиз ІоІ-
Іеге, біззоіѵеге, еѵегіеге, регѵегіеге, зпЬ-
ѵегіеге, зиЬгиеге. Уничтожить непріяте-
лей, Ьозіез беіеге, аб іпіегпесіопеш бе-
Іеге, саебеге. У, имперію, зиЬѵегІеге іш-
регішп. У. свободу, ІіЬегІаІет зиЬгиеге.
У. надежду, зрет ех5Ііп§иеге. У. чье
благосостояніе, заіиіет аіісиіиз ехзііп-
§иеге. У..республику, гет риЫісат 5.
Гппбатепіит геіриЫісае еѵегіеге. У.
законъ, ІоІІеге, еѵегіеге, біззоіѵеге 1с§ет.
Уничтожаюсь , аб піЬіІит гебі§і, беіегі,
ІоІІі. Все со временемъ уничтожится,
отпіа Іетрогіз бесигзп беІаЬииІиг 5. аб
піЬіІит гебщепіиг. Договоръ уничто-
жится, расіиш гезсіпбеіиг, йеі іггіішп.
Уничтоженіе, беіеііо, ехэііпсііо, еѵегзіо,
біззоіиііо, оссібіо, іпіегііиз. Уничтожен-
ный, аб піЬіІит гебасіиз, беіеіиз, ех-
зііпсіиз, еѵегзиз, біввоіиіиз. Уничтожи-
тельный, беіепз, аб піЬіІит гебі§епз,
гевсіпбепз, іггіішп Гасіепз.
УНОРАВЛИВАНІЕ, уноровка. Гасі-
Іііаз, Гасііе: тогев, оЬведиіит, ргаіійсаііо.
Уноравливаю, >зсіге зе йп§еге, зе ас-
сотобаге аб аіісиіиз ѵоіипіаіет; аііспі
аіідиіб ргоЬаге. Онъ человѣкъ странный,
на него уноровить трудно, езі іюню
біГйсіІіз, ае§ге аб едиз ѵоіипіаіет Іе
йп§аз. 2) Оррогіипит Іетриз оЬзегѵаге,
ехзресіаге; аіідиіб оррогіипо Іетроге
Гасеге.
УНОСНЫЙ. Еигіо аЫаІиз, зиггеріиз.
Уносъ, азрогіаііо, берогіаііо, аЫаІіо. 2)
Еигіит. Уношу, азрогіаге, берогіаге, аи-
Гегге. Унеси это отсюда, ІоІІе Ьіпс гет.
Онъ всѣ бумаги запираетъ, а ключи
уноситъ съ собою, отпіа зиа зсгіріа
сіаѵе зегѵаіі диат зесит витеге воіеі.
У несло вѣтромъ бумагу, ѵепіиз Яапбо
сЬагІаш аЬзІиІіі. Унесло барку водою,
ѵіз адиагит Іепипспіит гариіі, аЬзІиІіі.
2) 8иггіреге, Гигагі. Воры унеслн много
денегъ, (игее та§пат ѵіт ресипіае зиг-
гіриегипі.
УНТЕРЪ-ОФИЦЕРЪ. Юих іпГеггіог
тііііит, бесигіо. Унтеръ-офицеровъ и
— церскій, бисіз іиГегіогіз тііііит. Долж-
ность его, Іосиз бисіз іпГегіогіз тііііиш,
бесигіопаіиз.
557	УНЦ
УНЦІЯ. Гпсіа. Унціями, по унціямъ,
ипсіаііт.
УНШІЙ. (81.) Моііог, роііог, зире-
гіог.
УНЫВАЮ- Апіто ѵеі апітіз (о мно-
гихъ) сасіеге, сопсісіеге, апітиз сайіі; апі-
іпит аЬрсеге, йетіііеге, зиЬтіІІеге; апі-
тит йевропйеге; йевропйеге. Въ счастіи
не возносись, въ несчастій не унывай,
песзесипйіз геЬиз іпіитевсе, пес іп айѵег-
віз апітит йезропйе. Уныло, раѵійе, зіпе
апіто, апіто йетіззо, аШісІо. Унылый,
унылъ, йетіязиз; диі апіто йетіззо з.
аЬдесІо ееі. Быть унылу, апітит Йе-
тізіяве; аиіто йетіззо евве; апіто се-
сійіззе. Унылый видъ, ѵиііив Йе)ес1ив.
Унылые, апітиз йетіввив, іасепз, аЬ-
)есІив, апітиз аГЙісІиз, Йеьііііаіиз Ігізііііа.
Привести кого въ уныніе, аіісщиз апі-
тит Ггапдеге, зиЬгиеге. Привести въ
уныніе, апітит аЬрсеге, йетіііеге, зиЬ-
тіііеге, апіпю сайеге. Генералъ, при-
мѣтя уныніе воиновъ, оставилъ осаду,
. йих Ьеііі, оЬзегѵаЮ тііііит апіто Йе-
тіззо, орри§пайопет йітізіі. Никогда
городъ не былъ объятъ толикимъ уны-
ніемъ , никогда такъ недовѣрчивъ къ
ближнимъ, поп аііаз та§із аихіа еі раѵепз
сіѵііаз, е§епя айѵегзиз ргохітоз.—Унын-
но §1., іп апіті йеГесііопе; іп апіті аЬ-
Іесііопе.
УНЫРНУТЬ. Ріапе в. іоіит тег§і,
•йетеп’і, зиЬшег§і. 2) Е таіо еѵайеге;
таіит еѵііаге, йеѵііаге.
УНЯТЬ. См.- Унимать. Когда но уня- 
тіи крови, боль раны дѣлалась сильнѣе,
сит гергеззо зап^иіпе зіссі ѵиіпегіз йоіог
сгезсегеі.
УПАДАЮ. Сайеге, йесійеге, ІаЬі, рго-
•ІаЬі, гиеге, соггиеге , сопзійеге, соІІаЬі;
ІаЬі, йесгезсеге, іттіпиі. Дерево упало
еа землю, агЬог ай іеггат йеіаіа езі.
УПА	558
Упасть сверху, йѳзирег сайеге. У. на-
земь, Ьиті ргоситЬеге (о сущш. оду-
шевлл.). Стѣна упала, тпгиз соггиіі. ..До-
вѣріе его упало, ййет аііогит атізіі.
Упала ртуть въ барометрѣ, тегсигіиз
йеясепйіі. Вода въ рѣкѣ упала, адиа йе-
Вихіі, йезейіі. Восточная имперія, въ
продолженіе времени, снова начала упа-
дать, тогда какъ у нее отнимали одни
ту, а другіе другую часть, огіеиіаіе іт-
регіпт ігасіи іетрогіз йеппо йесгезсеге
соеріі, аііо аііат рагіет йесегрепіе.
Упасть къ чьимъ ногамъ, ай аіісціиз
§епиа ргоситЬеге, зе ргорсеге. Упадать,
сбывать, о цѣнѣ, ѵіііогет йегі, ѵіііиз ѵе-
піге. Упасть духомъ, мыслію, сопсійеге
тепіе, апіто (апітіз); регіге апіто а. аЬ
апіто. Упаденіе, сазиз, Іарзиз, Йеіарзиз.
Упадокъ, гиіпа, Іарзиз, іпіегііиз (совер-
шенный). Домъ въ упадкѣ, іпсііпаіа йо-
тиз. Домъ пришелъ въ упадокъ, аейез
ѵіііит Гесегппі. Когда имущество его
пришло въ упадокъ, іпсііпаііз геЬиз зиіз.
Имѣніе приходитъ въ упадокъ, йіІаЬііиг
ііііиз гез Гатіііагіз. Имперія приходитъ
въ упадокъ, ітрегіі оссазцз арргоріпдиаі.
Кредитъ въ упадкѣ, сопсійіі ййез. Книга
въ упадкѣ, ІіЬег 1е§і йеяііия. Его сочи-
ненія упали, въ упадкѣ, поп ,|ат 1е§ипіиг
е)из орега. Слова пришедшія въ упадокъ,
обветшалыя , аідесіа еі оЬзоІеІа ѵегЬа.
Упавшій, Іарзиз, йеіарзиз. У. съ высокой
кровли, Іарзиз аЬ аііо Іесіо. У. съ ло-
шади, едио геѵоіиіиз. Упадшій, ІаЬеіас-
іаіиз. Возставить упадшее, диае ІаЬе-
Гасіаіа випі, іп іпіеегит гезіііиеге.
УПАИВАЮ. Роійт ргаеЬеге, ЬіЬеге
Йаге. 2) ІпеЬгіаге.
УПАЛЫЙ- Сайисиз, ѵасиив. Упалое
имѣніе, Ьопа сайиса. У. мѣсто, Іосиз ѵа-
сииз. Поступить на уиалое мѣсто, іп
ѵасншп ѵепіге; зивесіит еззе іів, диі
559
УПА
УПИ
гоипеге ее аЬйісагипІ. 2) риі ее аЬвсоп-
ее аЬйихіі.
УПАЛЗЫВАНІЕ можно вырак. гл.
У палзываю. Ргогереге, гарепіет аЬіге.
УПАРЕННЫЙ. Іп оііа орегіа соеіив:
ѵароге тоПіІие; саіігіо Іідиоге іоіие.
Упариваніе можно выр. гл. Упариваю,
іп оііа орегіа содиеге; іп Іееіа Іесіа ѵа-
роге еио шоШге. 2) Р. т. едиит а^ііаге,
ргоЬе ешп бп^еге. Упариваюсь, іп оііа
орегіа регсодиі; іп Іееіа Іесіа ргоЬе ѵароге
еио тоііігі, иі оіега.
УПАСАЮ. ЮИі^епІег сивіойіге. Упас-
тися, сиеіойіге.
УПЕКАЮ. РгоЬе регсо<іиеге. 2) Р.
т. Его упекли въ солдаты , ееі тііее
всгіріив, сопесгіріив. Упекаюсь, регсо-
диі, ваііе содиі.
УПЕЛЕНЫВАЮ можно выр. гл. Упе-
ленываю, іпѵоіѵеге, оЬѵоІѵеге Гаесііе.
УПЕРЕТЬ. См. Упираю. Упертый,
орроеііие сопігароеііие.
. УПЕЧЕНІЕ можно выр. гл. Упечен-
ный, ваіів сосіие; регсосіив.
УПИВАЮ. Ье^иеіаге; виттит ЬіЬеге.
Упиваюсь, еЬгіагі, іпеЬгіагі.
УПИЛЕННЫЙ. Раиіиіит еегга ргае-
сіеие.' р. еегга аЬесіееие. Упиливаніе мож-
но выр. гл. Упиливаю, раиіиіит еегга
ргаесесіеге. Р. а. аЬесійеге.
УПИРАНІЕ. Мізие, гепізиз, айріісаііо
реііит. Упираю, орропеге гет геі; ай-
ріісаге, Геиііі. 2) Оііт: іп йівриіапйо аіі-
диет еирегаге, ѵіпсеге. Упереть глаза
на кого, осиіов Йеіі^еге іп аіідиет. Упи-
раюсь, геиііі, оЬиіІі, айпііі, соппііі ве ар-
ріісаге ай диій. Упереться ногами во что,
арріісаге рейев аіісиі геі. Его тащатъ, а
онъ упирается, рег ѵіт аЬйисіив гепііііиг,
геіисіаіиг, герп^паі. 2) Рег. т. Проти-
виться, не хотѣть чего дѣлать, гепііі,
геіосіагі, Іегрѵегзагі.
56»
УПИСАНІЕ, уписываніе, уписка, мож-
выр. гл. Уписанный. Тоіив есгіріига іт-
ріеіив. Уписистый, упвснстъ, почеркъ
у., есгіріига агсіа, ап^ивіа. Его рука упи-
систа, агсіе еі ап^ивіѳ всгіЬіІ. Уписываю,
сегішп враіішп Іоіит есгіріига ітріеге.
Списывая съ чего, уписывать страницу
въ страницу, ііа йевсіЬеге, пі ра^іиа ра-
§іпат аедиеі. Уписываюсь, сегіит ера-
Ііит Іоіит есгіріига ітріеіиг.
УПИТАНІЕ. 8а§іпа1іо. Упитанный,
ва^іиаіив. Упитываю, ва^іпаге, орітаге.
УПИТЫЙ. Вееибіаіив.
УПИХАННЫЙ. Рег тейіа ераііа іп-
сиісаіие, Іп1вг|ес1ив. Упихиваніе, можно
выр. гл. упихиваю, рег тейіа ераііа іп-
сиісаге, іпігийеге.
УПІЯНЧИВЫЙ. V. оЬв. еЬгіив.
УПЛАТА. 8о1и1іо, репвіо. Уплатный,
ай воіѵепйит Йевііпаіие. Уплаченный,
еоіиіие.
УПЛАЧЕННЫЙ. ОтпіЬив Іосіе ге-
сопсіппаіив.
УПЛАЧИВАНІЕ. Йоіиііо, реивіо.
УПЛАЧИВАНІЕ. 8агІига.
УПЛАЧИВАЮ. Раиіаііт воіѵеге, реп-
<1еге. Большую половину долгу упла-
тилъ, ріигітит в. та.іогет рагіет аегіе
аііепі регвоіѵі.
УПЛАЧИВАЮ. Свдиедиадие вагсіге,
гевагсіге, гесопсіппаге.
УПЛЕСКАННЫЙ. Раиіиіит йеГивие.
2) РегГивив, айврегеив. Уплескать, раиіи-
іит йеГипйеге.
УПЛЕТАЮ. Гігтііег песіеге. Уплес-
ти ноги, Іосиі. рІеЬ. сіат ве виЬйисеге.
Уплетаюсь, йгтііег песіі, ріесіі. 2) Сіат
ве виЬйисеге. Уплетенный, Гігтііег похие,
ріехиз. Уплетаться = уйти хромаючи,
сіашіісапіет аЬіге.
УПЛЫВАЮ. АѵеЬі паѵі; воіѵеге-
Уплытіе можно выр. гл.
561
УПО
УПО
562
УПОВАЕМЫЙ. Ехвресіаіив, оріпаіив.
Упованіе, врев, ехвресіаііо, оріпіо. Воз-
лагать свое у., врет виат іп аіічио ро-
пеге. Уповательно, ргоЬаЬіІіІег, сгейі-
Ъііііег; врего, пі врего. У., что онъ скоро
возвратятся, Ьгеѵі, пі врего, гейіЫі. 5 по-
вательный, ѵегівітііів, ѵеговітііів, ргоЬа-
Ьііів, сгейіЬіІів. Уповаю, оріпагі, виврісагі,
аиіитаге. Уповать на Бога, Яйисіат іп
Вео ропеге, соіосаге. У. на свои силы,
виів ѵігіЬив соиййеге.
УПОДОБИТЕЛЬНО. Сотрагаіе; рег-
сотрагаііопет. Уподобительный, сот-
рагаііопет сопііпепв, Ігаивіаіив. Уподо-
бленіе, сотрагаііо. 2) 81., вресіев, Гогта.
Уподобленный, сотрагаіив, соііаіив. Упо-
добляю, сотрагаге, сопГегге, сотропеге;
вітііет геййеге. Употреблюсь, вітііет
Йегі, Гогта (Ьотіпит) іпсіиі. 2) СопГеггі
сотрагагі, сотропі. Смерть уподобляет-
ся сну, тога сотрагаіиг сит аотио.
УПОДЧИВАТЬ, Сопѵіѵіо ехсіреге;
ргасЬеге сопѵіѵіит.
УПОЕВАЮ. См. Упаиваю. Упоеніе,
ргаоЬіІіо роіиа. 2) При упоеніи, іп
еЬгіашІо. Упоенный, ѵіпо дгаѵів, еЬгіпв.
2) Р. т. у. счастіемъ, Гогіипа йиісі еЬгіпв
(Ног.) тегвив аесипсііа геЬиа (Ьіп.). Въ
упоеніи любви, атогіа агйоге аЬгерІиа.
УПОКОЕВАЮ и УПОКОИВАЮ. Оиі
еіит ге<1<1еге, Ігапциіііаго, гесгеаге, ге-
Ясеге. Упокоеваюсь и упокояюсь, ае ге-
Ясеге, ее гесгеаге, гейсі, гесгеагі; <[иі-
еіет сареге, цніеіе Ггні; чиіевсеге, ге-
диіеасеге. Ете молимся о упокоеніи ду-
ти усопшаго, еііат ргесатиг а ІІео ге-
циіет расетцие апітае йеГипсІі. Упоко-
енный , геГесІиа, Іиіив, регісиіі ехрега.
Упокой, за упокой, оЬ ргесапйат ге-
<;иіет апітае ЙеГипсІі.
УПОЛЗАНІЕ. См. Упалзываніе.
УПОЛНОМОЧЕННЫЙ. Сит роіеаіаіе
тіввив; чиі тапйаіа ЬаЬеІ аЬ айцсо
Уполномоченіе, тапйаіив, агЬіІгіит Йо
ге регтіааит, аисіогііав еі роіевіав Йаіа.
У полномочиваю, аіісиі роіевіаіет Йаге,
регтіііеге; аіісиі аисіогііаіет йаге; аіісиі
ІіЬегит Йе ге агЬіІгіит регтіііеге. Быть
кѣмъ упо.іномочеву, тапйаіа ЬаЬеге аЬ
аііфіо.
УПОЛОВЛЕНІЕ. Віѵівсо іп рагіев йиав
аефіаіев. Уполовнниваю, йіѵійеге іп
рагіев йиав аечиаіев; ай йітійіав рагіев
гейіцеге.
УПОЛОВНИКЪ. Ьіеиіа.
УПОЛЪ. 8рита.
УПОЛЬЗОВАТЬ. АйГегге піііііаіет,
нвит, Геггс Ггасіит, ргойевве.
УПОМИНАЕТСЯ. Мепііо Яі. Упоми-
наю, тетогаге, соттетогаге; аИіп^еге;
тепііопет геі в. йе ге Гасеге; тепііопет
а1іси|ив геі тоѵеге, іпГегге, ]асеге, іп-
(ісеге. Упомянуть о чемъ случайно, ми-
моходомъ, іп тепііопет геі іпсійеге.
Упоминать часто, тепііопет геі а "ііа се;
сгеЬго в. сгеЬгів вегтопіЬив аііциій ивиг-
раге. Упомянутый, йісіив, тетогаіив,
сііаіив, аііаіив, Іаийаіив.
УПОРКА- Веііиасиіит; иисив іиіеп-
йепйае геі.
УПОРНИКЪ. Ното регііпах, регѵісах,
сопіитах. Упорно, регііпасііег, сопіи-
тасііег, оЬвІтаІе, оЬвііпаІо апіто. У. за-
щищать свои права, оЬвІіпаЮ апіто виа
Іига йеГепйего. Упорность, регііпасіа
апітив аЬвІіпаІив; оЬвІіпаІіо. Оба войска
сражались съ упорностію, иіегцие ехег-
сііиз еЬвііпаІо апіто в. Гогііввіте Йіті-
саЬаІ. Упорный, упоренъ, регііпах, сои-
Іитах (употр. также о вещахъ, кои съ
трудомъ уступаютъ, поддаются); оЬвІі-
паіив, регѵісах, геігасіагіив (только о ли-
цахъ). Быть упорну, оЬвііпаІо апіто евве.
Упорное сраженіе, регііпах ргоеііит,
56.3
УПО
УПО
564
сегіатеп; ргоеііит Гігтіввітит. Упорная
болѣзнь, тогЬив репііпах, регвеѵегапв,
тогЬив. Крайне упорная болѣзнь твоя
страшитъ меня, и сколько мнѣ не из-
вѣстно твое воздержаніе, однакожъ я все
боюсь, чтобъ она какъ нибудь не взяла
надъ тобою верха, іеггеі те Ьаес Іиа Іат
регііпах ѵаіеіибо, еі диапдиат Іе Іет-
рогапііввітит поѵегіт, ѵегеог Іатеп,
пе диіб іііі еііат іп тогев Іиов Іісеаі.
Ргоіпііе топео, раііепіег гевівіав. Быть
упорну въ своемъ мнѣніи. Іп вепіепііа
регвіаго; сопзіііит бевііпаіит іепеге.
Упорство, сопіитасіа, регѵісасіа. 2) Тег.
рЬув. іпегііа. Упорствую, ве в. апітит
оЬГігтаге, ри^пасіввіте вепіепііат бе-
Гепбеге. Не упорствуй такъ, пе Іе Іат
оЫігта.
УПОРХНУТЬ. Аѵоіаге, беѵоіаге.
УПОРЪ. Рппсіит диіеіів. 2) Регііпах
гепівив, гери^папііа.
УПОТРЕБИТЕЛЬНЫЙ, употребите-
ленъ. Ѵвііаіпв, воіііив, воіетпів, гесеріив.
Это слово болѣе не употребительно,
Ііаес ѵох еві оЬвоіеІа. Выражаться сло-
вами употребительными, ивііаіе Іодиі; ѵо-
саЬиІів ивііаіів иіі. Очень или вообще
употребительный,регѵи!"аІив, Ігііив. Упо-
требленіе, ивив, ивиграііо. Частое упо-
требленіе, Ггедиепв ивив, ивиграііо. У.
образа рѣчи, ровіііо бісііопів (фиіпі.).
Дѣлать изъ чего у., иіі аіідиа ге; ивиг-
раге, абЬіЬеге аіідиіб. Дѣлать изъ чего
благоразумное у., варіепіег иіі аіідиа ге.
Дѣлать благодѣтельное у. изъ денегъ,
ресипіаш сопГегге аб Ьѳпейсепііат. Мочь
дѣлать изъ чего употребленіе, роісвіав
аііеиіия геі тіЬі баіа в. Гасіа еві. 2) Мов,
ивив, сопвиеіибо, іпвіііиіит. Быть въ
употребленіи, іп изи в. шоге евве; соп-
виеіибо еві, ѵіѵеге, Погеге. Войти въ
употребленіе, іп сопзиеіибіпет в. тогет
ѵепіге; того гесірі. Вытти изъ упо-
требленія, тов ехоіевсіі. Не быть болѣе
въ употребленіи, оѣвоіевсеге, еѵапевсеге,
сопвепевсегё. Вывести изъ употребле-
нія, ІоІІеге, Ігабеге оЫіѵіопі; абоіеге,
воіѵеге. Употребленный, абЬіЬіІив, соі-
Іаіиз аб гет, ітрепвив, іпвитіиз. Дать
отчетъ въ употребленныхъ деньгахъ,
ресипіае іп гет ітрепвае гаііопет геб-
беге. Употребленное безъ пользы время,
Іетрия сопігііит. Время употребленое
съ пользою, Іетрив, Ьепе іосаіит, соі-
Іосаіит іп аіідиа ге. Тщетно употреблен-
ный трудъ, Ггпвіга іпвитіа орега; орега
іиапів витіа. Золото, употребленное на
памятникъ, аигит іп топитепіо соп-
витіит. Употребляю, иіі аіідиа ге, абЬі-
Ьеге, соііосаге аіідиіб ітрепбеге іп в.
іп аіідиіб. Употребляемый — приклады-
ваемый, ассотобаіпв, аб изит' аріи?.
Быть такимъ, ивит ЬаЬеге, абЫЬегі ровве.
Употреблять насиліе, ѵіт аЯегге, іп-
Гегге, абЬіЬеге. У. на что деньги, реси-
піапі ітрепбеге іп гет, соііосаге іп ге,
сопГегге аб гет; витіит Гасеге, іпвитеге
іп гет; витіит аІГегге, іпбисеге, ебііп-
беге. Свободное время употр. на дѣло,
оііа гесіе ропсге. Худо, не на дѣло употр.
деньги, ресипіат регбеге. Употр. стара-
ніе, трудъ, орегат баге, сигат ітреп-
беге, на что, орегат іп аіідиіб соиви-
теге, ітрепбеге; віибіит іп ге соііосаге;
орегат сопГегге аб аіідиіб; тиііит 1а-
Ьогів ехЬаигігс. У. всевозможное стара-
ніе, піЬіі ІаЬогіз геііпдиеге’; отпі орега
абпііі. Употребить всевозможную пос-
пѣшность , піЬіі віЬі геіідиаш Гасеге аб
сеіегііаіет. Употреблять имѣніе, ГииД
Гогіипаз (Рііп.). У. что въ свою пользу,
аіідиіб іп соттобит виит сопѵегіеге.
У. на что время, Іетрив ІгіЬиеге аіісиі
геі.  У. па ученіе утренніе часы, та-
565
УПО
УПР
566
Іиііпа Іетрога зіиііііз сопзитеге. У. на-
силіе, ѵіт айЬіЬеге. рагаге; а<1 ѵіт Лея-
сепбеге, рег ѵіт Гасеге. У. кого, аіідиет
а<1 изит зиит а^ип^еге. У- кого на что,
аіідио я. аіісиіиз орега асі гет иіі. У', въ
насмѣшку колкія слова, абЬіЬеге рег Іи-
гІіЬгіит асиіеаіа ѵегЬа. У. много денегъ
на пустое, ресипіат іп гее ѵапаз іт-
репбеге. У. всѣ свои старанія п весь
своіі умъ, зіибіит еі іп^епіит а<1 гет
соиГегге. У. всѣ старанія для успѣха ка-
кого дѣла, отиі яішііо аб гет іпситЬеге.
Я употреблю всю свою довѣренность въ
вашу пользу, диібдпіб аисіогііаіе еі §га-
Ііа ѵаІеЬо, ѵаІеЬо ІіЬі. Его можно упо-
требить съ пользою, соштобіззіте рег
еит а§і роіезі. Кого вы на это употре-
бите? дпет аб Ьос іпіегропсз з. абііі-
ЬеЬІ8? Употребить, призвать медика, те-
бісит абЬіЬеге. Употреблять мало ста-
ранія и времени на изученіе Греческихъ
письменъ вообще, Гр. словесности, ра-
гит зіибіі ас Іетрогіз ІгіЬиеге регз-
рісіепбіз ^гаесіз отпіподие ЬитапіогіЬиз
Ііііегіе. Употребить кого въ какую долж-
ность, опредѣлить къ должности, аіісиі
рагіея ітропеге; типегі аіідиет ргае-
ропеге. У. много работниковъ, іп орегаз
тиііоя тіііеге. У. себя въ пользу дру-
зей, тиііат орегат еі иіііет атісія ргае-
Ьеге. Они всѣ хотятъ употребить себя
въ пользу вашу, ІіЬі отпез паѵаге оре-
гат еі зіибіит ѵоіипі. Я еще или также
употреблю себя на это, орегат гепоѵаЬо.
Употребляюсь, абЬіЬегі , изиграгі, іп
ияи еззе. Слова, которыя теперь упо-
требляются пли употребительны, диае
пипс випі іи Ьопоге ѵосаЬиІа. Это слово
употребляется въ низкомъ слогѣ, Ьос ѵо-
саЬиІит Іосит ЬаЬеІ іп огаііопе Ьптііі
еі аідссіа, іп р1еЬе]о вегтопе. При пол-
кахъ не быть употребленному ни къ ка-
кимъ работамъ и дѣламъ, кромѣ крайней
нужды, іп сазігіз ЬаЬегі іттипез орегит
регісиіогитдие, пізі иЬі песеззііаз ехі^аі.
УПОТЧИВАТЬ. См. 5 подчивать.
УПОТѢТЬ. йибаге.
УПРАВА- ЯаІізГасІіо. Бить челомъ о
управѣ, іиз вииш регзедиі. 2) Сигіа. У.
благочинія, сигіа бізсірііпае риЫісае;
риЫісае зесигііаііз Іиіеіа.
УПРАВИТЕЛЬ. Кеі ботезіісае рго-
сигаіог, абтіпізігаіог, оГПсіогит та-
^ізіег, ѵіііісиз. Быть у кого управите-
лемъ, аіісиіиз гаііопез еі пе^оііа рго-
сигаге. Управителевъ, управительскій,
геі ботезіісае ргосигаіогіз. Управитель-
ство, тиип8 геі ботезіісае ргосигаіогіз.
абтіпізігаіогіз. Опредѣлить управите-
лемъ, ргаейсеге іугаппшп (Ригѣ) Упра-
вленіе, абтіпізігаііо, ргосигаііо, ге§ітёп.
Ввѣрить кому управленіе республики,
аіісиі сигат гезриЫісае бетапбаге. —
Управляю, ітрегаге,кѣмъ, аіідиі; ітрегіо
течете; ргаееззе аіісиі; ботіпагі; боті-
паііопет ЬаЬеге іп аіідиет; ^иЬегпаге
аіідиет (собственно имѣть власть и про-
изводить ее надъ кѣмъ). Дута управ-
ляетъ тѣломъ, апітиз ге§іІ согри8. У-
правлять народомъ, ге^еге рориіит.
Государь управляетъ подданными сво-
ими милостиво, ргіпсерз іп 8ІЬі зиіуесіоз
сотііег го&пит ехегсеі. Управлять рес-
публикою, гетриЫісат абтіпізігаге, це-
гего. У. провинціею, ргоѵіпсіае ргаеезве;
ргоѵіпсіат ге^еге, §иЬогпаго, ітрегіо
оЬііпеге. Ь) Ітрегіит Іепеге , ітрегаге;
зиттае гегит ргаеззе, ге^паге, а^еге
гейпит; аб сіаѵит з. §иЬегпаси!а яебего.
2) Абтіпізігаге, сигаге, ргосигаге. Упра-
влять чыімъ домомъ, аіісиіиз гаііопез
еі пе&оііа ргосигаге. У. деревнями, ргае-
біа абтіпізігаге. У. государственными
доходами, геі аегагіае ргаеезве: реси-
567
УПР
УПР
568
піат риЫісат ігасіаге. Хорошо, худо у.
своимъ домомъ, гет Ьепе таіе детеге.
Одинъ управляетъ всѣмъ, ипіив йотіпаіи
отиіа Іепепіиг. Жена управляетъ му-
жемъ, ихог ге^іі ас ѵегяаі тагііит; та-
гііив пиіи еі агЬіІгіо ихогія ^иЬегпаІиг;
ай пиіит еі ѵоіипіаіет ихогів ѵіѵіі. Поз-
Волмть, допустить управлять собою,
аііегіив сопвіііо ге&і. У- самому собою,
апіто иіі вио. Кто умѣетъ самъ собою
управлять , регііив тойегапйі. Управля-
юсь , ге§і, айтіпівігагі. У правляться
чьимъ умомъ, аііепо тоге ѵіѵеге. 2) Ра-
гет евве аіісиі геі. Тебѣ одному съ
этимъ дѣломъ не управиться , Ьиіс геі
регйсіепйае воіив ітраг егів; іи воіив
Ьапс гет регйсеге в. ай Ьиет регйисеге;
поп роіев.
УПРАЖНЕНІЕ. Ехегсііаііо, пвив; иви я
аідие ехегсііаііо; сопвиеіийо еі ехег-
сііаііо. Постоянное упражненіе, ивив ав-
зійиив , Ггедиепв, сопвиеіийо еі ехегсі-
іаііо. У. въ чемъ, ивив, ехегсііаііо аіі-
сц}ив геі ій іи аіідиа ге. У. въ красно-
рѣчім, ехегсііаііо йісепйі. Получить что,
достичь чего чрезъ упражненіе, ехег-
сііаііопе абІііЫІа сопведиі аіідиій. Для
упражненія, ехегсііаііопів саива. Упраж-
ненный, ехегсііив, оссираіив. Упражняю,
ехегсеге. Каждый своимъ или разнымъ
образомъ упражнялъ учениковъ, ѵагіо
пюйо диіядие йівсіриіов ехегсиегаі. У-
пражнять кого въ трудахъ, аііцпеш іп
ІаЬогіЬив ехегсеге, оссираіит Іепеге.
Упражняюсь, ехегсеге аіідиій: Ігасіаге
аіідиій; ѵегяагі іп аіідиа ге; орегат йаге
я. паѵаге геі віпйеге геі, іпситЬеге; іп-
сптЬеге іп в. ай геш в. аіісиі геі ѵосаге
аіісиі геі. Упражняться въ наукахъ,
віийіа еі агіев ехегсеге. У. въ рукодѣ-
ліи, агіет ехегсеге. Въ чемъ 'вы упраж-
няетесь, сиі геі паѵав орегат? дпіб ге-
гит а§ів? Онъ ни въ чемъ ве упражняет-
ся, пиііа ге апітит ассираіит ЬаЬеі.
У. въ изученіи мудрости, отпе віийіит
іп варіепііа соііосаге. Даже до строгости
упражняются или паходатъ утѣху въ
наукахъ, ивдие ай вепесіиіет іп віийііз
йеііпепіпг. Упражняться, учиться (о во-
мнахъ), ехегсеге агта. Все упражняться,
поп отіііеге ехегсеге.
УПРАЗДНЕНІЕ. Ехіпапіііо, еѵасиаііо.
2) Ехвііисііо, йеіеііо; аЬоІіІіо, аЬгодаііо.
Упраздненный, ехіпапііив, еѵаспаіпв. 2)
Ехзііпсіив, йеіеіив; аЬоЫив, аЬго^аІив.
Упраздняю, ехіпапіге, еѵасиаге. 2) АЬо-
Іеге, аЬго§аге. Упраздняюсь, ѵасиит йе-
гі, ѵасаге. Упразднилось священническое
мѣсто, Іосиз васегйоіів ѵасаі. 2) Ехвііп^иі,
йеіегі, ЮИі.
УПРАШИВАНІЕ, упрошеніе. Ехогаііо.
Упрашиваю, ехогаге, ітреігаге; ргесіЬив
тоѵеге, регтоѵеге. На силу могъ его
уиросить, чтобъ ему простилъ, ѵіх еі
ѵепіат ехогаге роіиі. Упросить кого,
чтобъ онъ помирился, ргесіЬив регтоѵів-
ве, иі іп агаііат гейігеі 8. иі гесопсіііа-
геіиг. На сплу упросили, чтобъ поми-
рился, ѵіх а ве гесопсіііііопет ^гаііж
ітреігагі раввив еві. Упрашиваюсь ві.,
ѵепіат віЬі аіідио аЬеиийі реіеге.
УПРЕЖДАЮ и УПЕРЕЖИВАЮ.
Рггеѵеиіге, аиіеѵепіге; рггеѵегіеге, апіе-
ѵегіеге; оссираге. Несчастный случай
упредидъ его намѣреніе, несчастіе слу-
чилось прежде, нежели онъ могъ произ-
весть въ дѣйствіе свое намѣреніе, савиь
сопвіііит е]ив рггеѵепіі. Упредить при-
нятіемъ яда обвиненіе, ѵепепо йатпаіі-
опет апіеѵегіеге. Упредить однимъ, ипо
йіе апіесареге. Упредить чьн желанія,
йевійегіа аіісиіив ргжѵепіге. Молва упре-
дила мое письмо, Гата теат ерівіоіат
сеіегііаіе вирегаѵіі. Быстротою ногъ
-569
УПР
УПР
570
упредить вѣтры, рггеѵегіеге сигви рейиш |
ѵепіов. Упредить предпріятія противной
стороны, (Ііѵегяж Гасііоиів тасЬіиаІіо-
пев ргтеѵегіеге. Упрежденіе и упережн-
вавіе, апіеѵегвіо. Упрежденный, упере-
женный, оссираіив; апіесаріив и апіесер-
Іив; рггесираіив. Упр. смертію , тогіе
рг<еѵеиІив. Ь) Ргіив, аиіе сегііот Гасіив
йе ге.
УПРЕКАНІЕ. Оідесііо, ехргоЬгаІіб,
ѵііиретаііо, гергеЬепвіо, Упрекаю, аііспі
аіідиій обреете, оЬіесіаге, ехргоЬгаге; аіі-
сиі аіідиій сгішіпі йаге. Упрекъ, сгітеп,
сгітіпаііо. Служить упрекомъ, сгішіпі
евве, ѵегіі. Упречный, оЬрсіеив, ехрго-
Ьгапв, сгітеп сопііпепв.
УПРЕМУДРИТЬСЯ- (81.). 8аріеи1іаш
йосегі, йівсеге, варіепііат регсіреге.
УПРОЧЕННЫЙ. Гігтаіив, вІаЬіііІив,
.іп Іиіо соііосаіив. Упрочить, аііспі Іга-
<йеге гет, иі е]из віі роввеввог; иі віі іп
е|ия тапсіріо; іігтаге; віайіііге, Ьеие в.
іи Іиіо соііосаге.
УПРОШЕНІЕ. См. Упрашиваніе.
Упрошенный, ехогаіив, ргесіЬив регто-
Іпв.
УПРУГІЙ, упругъ. Мапиит Іасіиі се-
йепе, е'азіісив. Упругія тѣла, согрога еіа-
вііса. 2) Регііиах, сопіитах. Человѣкъ
упругаго нрава, геігасіагіив. Упругость,
ѵів в. паіига еіавііса, еіавіісііав. Упру-
гость воздуха, гегів еіавіісііав.
УПРУЖЕНІЕ. ОЬвІгисІіо. У пру живаю,
а^дете оЬвІгиеге.
УПРЫГИВАЮ. 8а1іепіеш, ваііи ве
ріогіреге. Блоха упрыгнула, риіех ваііи
ве ргогіриіі.
УПРЫСКАНІЕ, упрыскмваніе. 8рагвіо.
айврегвіо. Упрысканный, тиііів Іосів враг-
вив, айврегвив. Упрыскиваю, тиііів Іосів
айврег§еге. Упрыскать поле водою, Іа-
Ьніаінш адиа сопврег^еге. Упрыскмваюсь,
ве геврег^еге. Упрыскаться духами, адиа
ойогаіа ве геврег§еге.
УПРЫГНУТЬ. V. РІеЬ., Гевііиаиіег
ве ргогіреге.
УПРѢВАЮ. Іп оііа орегіа регсодиі.
2) Миііиш вийаге, тиііо вийоге тапаге.
УПРЯГАЮ. Іии§еге едиов сиггиі, ѵе-
Ьісиіо, ріаивіго.
УПРЯЖЕННЫЙ. Іп Ьиіуго Ггіхив, ав-
ваіив. Упряжиться, іи Ьиіуго Ггі^і, ав-
вагі.
УПРЯЖКА. ѴеЬісиІит, сиі едиі іипсіі
випі. 2) Зраііит іііпегів, диой іівйет
едиів соттойе регйсі роіеві; йеѵегвогіит,
иЬі едиі аідипдипіиг. Упряжь, агтатеп-
Іа едиагіа.
УПРЯМЕЦЪ. Ното оЫігтаІі, регіі-
пасіогів апіті. Упрямица, риеііа, Гетіпа
регіінах. Упрямлюсь, оріпіопі регііпасіив
айЬжгеге, вепіепііат тогйісив Іеиеге,
іпсеріо регііпасііег Іиегеге; іп вепіепііа
виа регвіаге, вио ^ийісіо віаге. Пожалуй
не упрямься, а^е, дигево, по Іат оЫІгта
Іе. Упрямо, регііпасііег, сопіитасііег.
Стоять въ чемъ упрямо, оЬвІіпаІо апіто
віаге, регвіаге, регвівіеге іп ге. Упрям-
ство, сопіитасіа, регѵісасіа. Такоо въ те-
бѣ упрямство, что ты никому уступить
пе хочешь, Іиа пиііі сейепіів регііпасіа.
Упрямство гражданъ на гнѣвъ подвигла
Александра, регііпасіа оррійапогит ігат
Аіехапйгі ассепйіі. Десятый легіонъ, ко-
торый по упрямству не хотѣлъ слушать-
ся, весь уволенъ отъ службы съ безче-
стіемъ, йесішат Іе§іоиет сопіитасіив ра-
гепіет сит і^иотіпіа Іоіат йітівіі. По
своему упрямству никого не слушаетъ,
Іат регѵісах еві иі петіпі сейеге, рагеге
ѵеііі. Упрямый, упрямъ, регііиах, регѵі-
сах, сопіитах. Упрямая жена, ве?іокор-
пая своему мужу, тиііег регѵісах, ѵіго
таіе тогі^ега-Онъ упрямъ, что захочетъ,
571
УПР
УРЕ
572
то и дѣлай для него, ѵіг Ш аврег, диій-
диій ѵиіі, ѵаігіе ѵиіі.
УПРЯТАНІЕ, упрятываніе. Ішровіііо.
Упрятанный, ітроеііие, есробііие; роеііие,
йсроеііиб. Упрятываю, ітропеге, вероие-
ге; ропеге, йеропеге; сіаийеге, оссіийегс,
вегѵаге. У прятать бѣлье въ сундукъ, ііп-
Іеа іи гіесо ропеге, вегѵаге. Упрятыва-
юсь ее аЬвсоийеге 8. аЬвсопйі; оссиі-
Іагі.
УПУСКАНІЕ, упущеніе, упускъ. Іп-
Іегтізвіо, ОШІ88ІО, пец^есііо. Упускаю,
упустить птицу аѵів е тапіЬив еіарва еві.
Упустить арестанта, аіідиет восогйіпв
аввегѵаге. Уи. колодника, сотргеЬепвив
е тапіЬив ехсібіі. Мы упусти іи изъ рукъ
побѣду, ѵісіогіа поЬІ8 ехсійіі е тапіЬив.
2) Міііеге, отіііеге, рггеіегтіііеге, йі-
тіііеге, пе^іі^еге гет; тіпіте сигаге
гет; геі аіісщив оЫіѵівсі. Упустить удоб-
ный случай, оссавіопеш рггеіегтіііеге,
йітіііеге.; оссавіопі сіеееве. Уп. хорошее
мѣсто, Іосит Ьопит, соттойит пе^іі^е-
ге. Мы упустили изъ рукъ добычу, ргае-
йа е тапіЬив еіарва еві. Какъ можно не
упускай перваго случая, хватай его —
иначе будешь напрасно искать, диат
ргітит ІіЬі гаргепйа ргіта оссавіо, пе
гигвив дигегав, диае |ат пе^іехегів апіе.
Упускаюсь, ргаеіегппііі, бітіііі, пе^Іі^і.
УПУТАНІЕ, упутываніе. Іпѵоіиііо,
оЬѵоІиІіо. Упутанный, Огте, ѵаіібе оЫі^а-
Іив, оЬѵоІиіиб, сігсшпѵоіиіиз. Упутываю,
ѵаіійе, іігте оЫі^аге, іпѵоіѵеге, оЬйисе-
ге. Укутывать что веревнамн, аіідиід іи-
піЬие Пгтіив сігситѵоіѵеге, оЬѵоІѵеге.
УПУЩЕНІЕ. См. Упусканіе. Упущен-
ный, диі е тапіЬив ехсійіі; ргюіегтіввив,
«Іітівеив, пе^іесіив.
УРА! Ѵіѵаі! І8 ѵіѵаі!
УРАВНЕНІЕ, уравниваніе. Аедиаііо.
Уравненный, аедиаіив, сотріагаіие. Урав-
ниваю, аедиаге, сотріапаге. Уравнять до-
рогу, ѵіат сотріапаге. 2) Кет аііегі
аедиаге; сит ге ехгедиаге. Уравнивать
части и доли, ех аедио йіѵійеге; рагііег
йіврегіігі; аедиіе рагІіЬие йівІгіЬиеге. У.
довѣренность гражданъ, цгаііат сіѵішп
соаедиаге. У’р. награжденіе, ргаетішп
аедиаге, ех аедио йіѵійеге. Уравниваюсь,
аедиагі, сотріапагі. 2) вітііет евве; ех-
аедиагі. Уравнительный, ^гайив сотра-
гаііѵив.
УРАЖАЮ. Ѵіпсеге, вирегаѵе, ргойі^а-
ге, беѵіпсеге. Уражаюсь, ѵіпсі, вирегагі,
ргоПірагі; сіайет 6. сіайет ри^пае ассі-
реге; сіайет віЬі сопІгаЬеге. Ураженіе,
сіайев, еіга^ев. Ураженный, ѵісіиз, еире-
гаІи8, рго0і»аіив.
УРАЗИНА. Гивіія.
УРАЗИТЕЛЬНЫЙ. Регвиайепйі, то-
ѵепйі ѵіт ЬаЬепв, тоіевіие, асегЬив, ті-
гив, іпві«пІ8. Уразительно, тоге ѵіт рег-
еиайепйі ІіаЬепІе; тоіевіе, тіге, іпеіё-
пііег.
УРАЗУМѢВАЮ. Ріапе іпІеІІі§еге,
тепіе сареге, сотргеЬепйеге. Уразумѣ-
ваюсь, тепіе согісірі, регсірі, сотргеЬеп-
Йі; раіейегі, раіевсеге. Уразумѣть при-
ближающуюся къ себѣ кончину, ве ]’ат
тогіі ѵісіпит іиіеііщеге;
УРАЗЪ. Сгевіо, ѵиіпегаііо, ѵиіпив.
Пластырь отъ ураза, етріавігит ай ѵиі-
пега вапапйа.
УРАНЕННЫЙ. Ѵиіпегаіив, ваисіаіив.
Уранитн, ѵиіпегаге, ваисіаге.
УРВАТЬСЯ. Мапсівсі орротіипит Іет-
рив аіідиій аіісиі Гасіепйі; витеге зіЬі
оііит. На силу къ вамъ урвался, ѵіх пе-
^оііа теа ге]есі еі ай Іе ѵепі. Я не могу
урваться, ІіЬегит поп еві Іетрив.
УРЕКАЮ. віаіиеге, сопвіііиеге, йевіі-
паге, рггейпіге. Урекаюсь, сопвіііиеге
сит аіідио в. аіісиі; сопѵепіге, расівсі
573
УРИ
УРЫ
574
сит аіідио. Уреченіе, сопвіііиііо. Уречен-
ный, сопвіііиіив, бевііиаіив.
УРИЛЬНИКЪ. Маіиіа таіеііа. Урина,
игіпа, Іоііит; ехсгетепіа роіив Ьитапі.
Испустить урину, игіпат Ьшногет гсй-
<!сгс, тіп^еге; ѵевісат ехопегаге.
УРОВЕНЬ. Оіоріга,. ІіЬга, ІіЬеІІа.
УРОДЕЦЪ. Рагѵит топвігпт. Урод-
цы происходятъ отъ соединенія двухъ
зародышей, также если нѣкоторыя ча-
сти тѣла ихъ либо совсѣмъ не развились,
либо разошлись, но слабо или слишкомъ,
топвіга огіипіиг ех соп]ипсііопе Геіиит,
апі еііат ві дидайат рагіев согропв ріа-
пе поп, аиі рагит, аиі пітіит еѵоіѵип-
Іиг. Уродливость, йійогтііав, тоивігова
йіЯогтіІав. Уродливый, уродливъ, топ-
бігиовив, йеГогтів. Уродливое животное,
апітаі топвіговит. Уродливое лицо, Га-
сіев йеГогтів. Уродливыя Фигуры жи-
вотныхъ топвІгіГега апітаіішп еГО^іев.
2) Р. т. Геейив, оЬотіпаибив. Уродливые
и дерзновенные, Ьотіпев рогіепіові еі
аийасіввіті.
УРОДОВАТЬ. См. Изуродовать.
УРОДЪ. Мопвігит; рагіив тоивіговив;
(піив оЬвсеепит. 2) КаЬійив, Гигіовив,
.ітепв, іпвапив.
УРОЖАЙ. Меввів тахіта. Урожай-
ный, Гегіііів, Гесипйив, Гегах. Урожайная
земля, Іегга Гегіііів. Урожайный годъ,
іЬег Гги^іЬив апппв. Урожаю, Гегге, рго-
іегге, еІТеггс. Удобренное поле уродило
много хлѣба, а^ег віегсогаіив ріигітит
ігитепіі Іиііі. -Урожаюсь, уродиться въ
кого, аіісідив іпйоіет ЬаЬеге; аіідиет
геГегге. Ур. въ отца, раігі вітііет евве.
2) Ргоѵепіге, гевропйеге. У родилось мно-
го хлѣба, ріигітит Ггитепіі ргоѵепіі;
Гги^іЬив ехиЬегаі аппив. Урожай хлѣба
былъ не такъ хорошъ, Ггшпепішп ап»и-
вііив ргоѵепіі.
УРОЖДАННЫЙ. Маіив, цсиегс; паіи»
аІісиЬі. У роженецъ, паіив в. §епеге. У р.
Московскій, паіив Мовдше.
УРОКИ. МогЬив іпсапіаііопе ехівіепв.
УРОКЪ. Репвит, ейівсепйа. Задать
урокъ, репвит ітрегаге. 2) 51., опив, ѵе-
сІі§а1, ехасііо сарііит; ІгіЬиіит іп сарііа
віп^иіа ітровііит. 3) Кейііив, віаіив.
УРОНЕНІЕ. Атіввіо. Уроненный,
атіввив йе тапи. Уронить, аттіііеге йе
тапи. Уронить что изъ рукъ, аіідиій йе
тапи. Уронить что изъ рукъ, аіідиій йе
тапіЬив или тапіЬив атіііеге; ехсійіі
тіііі аіідиіб ех тапи. Уронъ, іасіига, йат-
пит, йеігітепіит, въ чемъ, геі, іп ге. Не-
сти уронъ, Гасеге, ассіреге йатиит. На-
нести уронъ, йеігітепіит аІТегге, іпГегге;
вознаградить, вагсіге.
УРОСТАІО. Ех ерЬеЬів ехсеввівве.
Учить его теперь поздо, онъ уросъ, дат
ехсеввіі еі Мав егийіііопе. Теперь иоздо
наказывать меня, я уросъ, дат ехсеввй
тіЬі геіав ех та^івіегіо.
УРОЧЕНІЕ. Еавсіпаііо, іисапіаііо.
УРОЧИЩЕ. А^ег, ге§іо, 2) Еосив, иЬі
ѵеіив игЬв, ѵеіив ѵісив іасеЬаІ. 3) Иоті-
паііо іп геі паіига ровііа.
УРОЧНОЙ. Опив, ѵесіі^аі. Урочный,
ай опив, ѵесіі^аі регііпепв.
УРОЧУ- Равсіпаге, іпсапіаге; сареге.
УРУБАНІЕ- Атриіаііо, беігипсаііо.
Урубаю, весаге, бевесаге, сгейеге, аЬвсі-
йеге, йесійеге. Урубленный, йевесіив, аЬ-
сівив йеігипсаіив.
УРЧУ. Мигтигаге, сгерііаге (іпіев-
ііпа).
УРЫВАЮ- Сіат аѵеііеге, еѵеііеге, ех-
ІгаЬеге. 2) Еі8- ѵ. рІеЬ. Ги^еге, аѵоіаге.
УРЫВКА. Тетрив оррогіипит ІіЬегит.
Онъ это сдѣлалъ урывкою, урывками,
Ьос Гесіі рег іпіегѵаііа, сагрііт, ві^іПаііт,
сит еі ІіЬегит еввеі Іетрив. Урывъ, іп-
573
УРѢ
УСЕ
576
Іеггирііо. Урывчивыіі, урывчивъ, ітри- I
<1епз, іиѵегесиибиз. Урывчивость, ітри-
бепііа, іпѵегесипбіа.
УРѢЗАНІЕ, урѣзываніе. Атриіаііо,
Дезесііо. Урѣзанный, атриіаіиз, Дезесіиз.
Урѣзываю, атриіаге, безесаге. Урѣзы-
ваюсь, атриіагі, безесагі, гесібі.
УРЯДЛИВЫЙ. Огбіпет зегѵаиз, оЬ-
зегѵапз, бі1і§епз, регбНі^епз. Урядникъ,
Чиі сигат ЬаЬеІ зегѵапбі гегит ог<1іпІ8.
Ь) Бі^тіаз ариб Согасоз. Урудпичій,
еіизтобі Ьотіпіз, чиі сигапі... Урядно,
огбіпе, огіііиаііт. Урядный, Ьепе огбіпа-
Іиз, сотрозііиз, бізрозііиз. Урядъ, уряд-
ство, огбо, гесіа сотровіііо; огбо еі бія-
розіііо. За урядъ, имѣть какой чинъ, §га-
бит Ьопогіз аіісиі типегі абиехит ео
иачие ЬаЬеге, чиоаб Ьос абтіпізігеіиг.
Уряжаю, огбіпаге, бізропеге, іп гебі-
§еге.
УСАДКА. Сопзіііо, сопзііига. Усадка
деревьями сада, Ьогіиз агЬогаІиз ротіГе-
гІ8 соизііиз.
УСАДЬБА. Ргаебіит; ѵіііа ботіпіса
сит аебШсііз абзігисііз аб іб регііпеиз.
Усадебный, усадьбенный, еіизтобі ргае-
Діі, еіизтобі ѵіЛ®.
УСАЖЕНІЕ, исаживапіе. См. Усадка,
Усаженный, сопвіііив, оЬзііпз. Усажен-
ное гульбище деревьями, атЬиІасгит аг-
ЬогіЬиз оЬзіІит. Мѣсто, усаженное дуба-
ми, іосиз чиегси агЬизІаІиз. Усаживаю,
роиеге, соііосаге. Усадить дитя, риеги-
Іит соііосаге. 2) Сопзегеге, оЬзегеге.
Усадилъ садъ липами, ііогішп Іііііз оЬзе-
ѵіі. Усаживаюсь, ріигез ргохіте аззібеге
ро88е. На лавкѣ десятеро усѣлись, Де-
сет ѵігі еобет всатпо зёбет сареге 8.
азсібеге роіиегииі. 2) Сопзібеге, зебет
сареге. Усѣсться подлѣ кого, по чью
сторону, сопііпиаге Іаіив Іаіегі. 3) Соп-
вегі, оЬзегь
УСАЛЕНІЕ. ІПіІпз, іпипсііо, регипсііо,
Чиае Ііі абіре ѵ. зеЬо. Усаленный,іпипсіив,
рѳгипсіиз абіре, веЬо. Усалить, абіре ѵ.
веЬо іиип§еге, регип^еге.
УСАТЫЙ. ВагЬиІат бепват сігсшп
ІаЬіа ІіаЬеиз.
УСАСЫВАНІЕ, усосаніе можно выр.
гл. Усасываю. Міпиеге ви§епбо, ех-
8п§еге.
УСАЧЪ. Ното ЬагЬиІат бепват сіг-
сит ІаЬіа ЬаЬепз.
УСАЧЪ. СегатЬіх.
УСВИСНУТЬ. йіЬііаІи саиі Гегат
іпбісаге.
УСЕДМЕРЯЮ- Зерііев гереіеге.
УСЕРДІЕ, усердство, усердствованіе,
усердность. Кіибіит, ѵоіппіав іібиз іп
аіічиет апітиз, агбог; зіибіит іпсііаіит,
аиіті агбог, Гегѵог, ітреіиз. Пламенное
усердіе, зіибіит агбепз, асге. У. къ сво-
ему другу, зіибіит іп заіиіет атісі. У.
къ своему парю, іп ге§ет сЬагіІаз. Быть
объяту пламеннымъ къ чему усердіемъ,
віибіо а1іси]из геі І1а§гаге. Быть ожив-
лену усердіемъ, зіибіо іисепзит еззе.
Усердіе мое къ нему безпредѣльно,
Чиат ѵоіипіаіет ег§а еит ЬаЬео, езі.
іттепза. Молиться Богу съ усердіемъ,
агбепіег, ѵеЬетепІег, сит апіті агбоге
Беит ргесагі. Усердіе погасло, мино-
валось, зіибіа гезііпсіа зипі, апіті агбог
беГегЬиіІ. Любить усердно , отъ чистаго
сердца, сотріесіі аіічиет сагііаіе. Усерд-
но, агбепіег, ѵеЬетепІег. У. вѣрить вся-
кому вѣтреному человѣку, иіситчие іеѵі
аисіогі, чиае Гасіа оріатиз, епіхе сге-
беге. Усердный, усерденъ, агбепз, ѵе-
Ьетепз; зіисегиз, ѵегиз, аДДісІпз, Дебііиз,
віибіозиз. Усердное желаніе, зіпсегит
Дезібегіит. Усердная молитва , ргесея
ѵегае, зіпсегае. Быть усерднымъ къ ко-
му , аіісиі аббісіиш еззе ; аіісиіиз зіи-
у си
УСК
578
577
Ліозіззітит еззе. Усердствую, ѵоіип-
іаіет зиат аіісиі ргоЬаге, ех апіто аб-
бісіит езве; зіпсеге сочіепбеге, ІаЪогаге,
зіибіояе ріасеге. Усердствовать кону да-
же съ опасностію своей жизви , сот-
ріесіі аіідиет ѵііае регісиііз.
УСИКЪ. С’вііаі. Усики, апіепиае.
УСЕРЯЗЬ. (81.) Іпаигіз, сгоіаііа.
УСИДѢТЬ. Наегеге, зебеге, гезібсге,
гетаиеге зебепіепі. Лошадь подъ нимъ
хотя и спотыкнулась , однако овъ уси-
дѣлъ, Іісеі едииз іарзиз зіі,іатеп іп ео
зебіі, гезебіі, еі Ьаечі.
УСИЛЕНІЕ, усиливаніе. Аисіиз, іп-
сгетепіит, вирріетепіит, поѵае соріае.
У. войска вспомогательнымъ, аихіііа.
2) Сопсеззіо пмуогіз роіепііае. Усиливаю,
аиреге, та]из геЛЛеге, тиіііріісаге. Уси-
лить армію, ехегсііит аиреге. У. кара-
улъ, ехсиЬіаз тиіііріісаге. У. гарнизоиъ
или охранительное войско, пгЬет тадогі
ргаезібіо • тппіге ; йгтіиз ргаезібіит іп
орріЛит іпіголисеге. У. притины воина-
ми, Іігтаге зіаііопез бепзіогіЬпз, рІоЬіз.
Усиливаюсь, аирегі, та]из геЛЛі аи^ез-
сеге , шсгетепіит сареге; іпргаѵезсеге,
іпѵаіезсеге. Вѣтръ усилился, ѵепіпз ѵе-
Ьетепііиз зрігаі. Непріятель усилился,
іюзііз поѵіз сорііз зе гепоѵаѵіі. 2) Отпі
ѵігіит сопіепііопе іпситЬеге іи аіідиіб;
ІаЪогаге еі сопІепЛеге. 3) 8ирегіогет
ЛізсеЛеге. Любимецъ усилился, ргаііозиз
ариЛ аіідиет зирегіог |ат Лізсеззіі, ріиз
;ат роііеі, диат апіеа. Усилить пожаръ,
аиреге Йаттат. Усиліе, пізиз, сопаіиз,
сопіепііо. Употребить всѣ усилія на что
или чтобъ сдѣлалось что иибудь, отпі
оре аідие орега епііі, иі гез йаі тапіЬиз
ребіЬиздие отпіа Гасеге. У. в. у., чтобъ
не сдѣлать чего нибудь, о. о. е., пе
диіЛ йаі. У. послѣднія усилія, пііі зшп-
 та орит ѵі. Уп. непомѣрныя, не соот-
несть IV.
вѣтствующія силамъ усилія, регЛіІе со-
пагі. Употреблять тщетныя усилія, іпа-
пез ішреіиз Гасеге. Остановить усилія
непріятелей, сопаіиз абѵегзаіогит іп-
Ггіпдеге. Выдержать все усиліе и устрем-
леніе войны, ошпсів ѵіт аідие ішрѳіиш.
зпзііпеге. Оии сдѣлали большое усиліе
и низпровергли батни, ѵі еі ітргез-
зіопе Іиггіт еѵегіегипі. Усилокъ, аб-
тобит ѵаіепз; ѵаіібіззітиз, гоЬизІіззітиз.
Усильно, ѵеЬетепІег, еііат аідие еііат;
тарпореге. Просить у., аіідиет оЬ-
зесгаге еі оЫеяіяге; ѵеЬетепІег, отпі-
Ьиз ргесіЬиз аіідиет огаге. Стараться о
чеиъ у., отпі оре аідпе орега епііі. Ь)
Еиіхе, сопіепіе. Усильный , усиленъ, ѵе-
Ьетепз, ітрепзиз. Усильная просьба,
сигаііззітае ргесез. (Т а с.). Для чего не
просилъ я усильвѣе Мепедема", чтобъ
онъ сегодня къ намъ пришелъ? диат
ѵеііет Мепебетит атрііиз іпѵііаіпт,
иі поЬізсит еззеі Ьобіе.
УСКАКАНІЕ, ускакиваніе, можно выр.
гл. Ускакиваю. 8а1іепіет аЬіге; сііаііз-
зіто сигзи аиГеггі.
УСКЛАБЛЕНІЕ, Еепіз гізиз. Усклаб-
ляюсь, зиЬгібеге, Іепііег гібеге. 
УСКОЛЬЗНУТЬ. ЕІаЬі, ейидеге, еѵа-
беге; зе зиЬбисеге. ехсібеге. У' отъ
ярости, Гигогі зе зиЬбисеге з. зе зиЫга-
Ьеге. У- отъ собакъ, тогзиз сапит еіи-
беге. У. отъ злорѣчія, ѵііаге іютіпит
Ііп^иаз. У. отъ глазъ, ѵізит ГаІІеге. Ни-
что пе ускользнетъ отъ тебя, піЬіі іе
ейіі^іеі.
УСКОРЕНІЕ. Маіпгаііо, ассеіегаііо. 2}
Апіеѵегзіо. Ускоряю, таіигаге, абтаіи-
гаге, сеіегаге, ассеіегаге. Всякое тѣло
падая ускоряетъ свое движеніе, сеіе->
гііаз согрогит, диа аб іеггат беГегипіиг,
регреіио аигеіиг. 2) Аиіо ѵепіге, ргае-
ѵепіге, апіеѵегіеге, оссираге. Ускорить
19
579
УСК
УСЛ
580
паденіе имперіи, оссазшп ітрегіі тав-
сиіе рготоѵеге. Если жители (Кавказ-
скихъ странъ) ве ускорятъ собрать медъ,
садящійся на листьяхъ, прежде восхож-
денія солнца, то отъ самой малой теп-
лоты исчезаетъ, пізі воіів огішп іпсоіае
оссираѵегіиі ѵеі тойісо іешроге виссив
ехвііп^иііиг. Къ утружденнымъ ускорить
на помощь, ІаЬогапІіЬив шаіиге вис-
сиггеге.
УСКОЧИТЬ, ускокнуть. ЕІаЬі, еІГи^еге,
еѵайеге.
УСЛАДИТЕЛЬНО. 8иаѵіІег, уисиийе,
сит ѵоіиріаіе. Усладительный, гесгеапв,
упсипйив,йо1есіаЬі1ів. Услаждаю, гесгеаге,
гейсеге, ѵоіиріаіе аГйсеге; зоіаііит ргае-
Ьеге, Гегге, аЯегге, зоіаііо евве. Онъ
усладилъ всѣхъ своею бесѣдою, отпез
зегтоиіЬпв виів гесгеаѵіі; вегтопіЬив
яиіз Гиіі отпіЬив ѵоіиріаіі. Услаждаюсь,
йеіесіагі, оЫесІагі аіідиа' ге,- аіідиа ге
оЫесІагі еі йисі; йеіесіаііопе аіісиіив геі
йисі. 2) бгаіит ассеріитдие евве; ріа-
сеге. Услажденіе, геГесііо, гесгеаііо.
Услажденный, гесгеаіив, геГесІив, ѵо-
іиріаіе айссіиз.
УСЛАНІЕ. См. Усыланіе. Усланный,
тізвиз, айе^аіиз, атапйаіиз.
УСЛОВІЕ. Расііо, сопѵепіиз, сопйіііо;
Іех (о чемъ условливаются). Дѣлать,
предлагать условія, сопйіііопез Гегге,
ргоропеге. Нредиисась кому условія,
сошііііопев аіісиі віаіиеге; сопйіІіопіЬив
аіідиет айвігіпвеге; Іе^ев аіісиі всгіЬеге,
ітропеге. Побуждать кого къ исполне-
нію своихъ условій, напомнить кому объ
нихъ, аіідпеш виів сопйіІіопіЬив ай-
вігіп^еге. Предлагать кому съ своей сто-
роны выгодныя условія, та^пів соп-
йіІіопіЬив інѵііагѳ. Принять условіе, соп
йіііопез ассіреге, ай сопйіііопез ассейеге;
ай сошііііопев аіісиіз ѵепіге, йезсепйегѳ.
Отвергать условія, соийіііопез герийіаге,
гесиваге, герсеге, гезриеге, аврегпагі.
Держать условіе, іи соийіііопе тапеге;
сопйіІіопіЬив віаге. Не держать условія,
сопйіііопеш отііісгѳ ; расіа еі рготівза
поп вегѵаге. Заключить миръ на по-
стыдномъ условіи, ай Іигрівзітащ расет
аййисі. Заключить миръ иа невыгодныхъ
условіяхъ, йигів сопйіІіопіЬив расет
іпіге. Такое положено условіе, чтобъ не
отдавать денегъ одному безъ другаго,
Ьаес йісіа Іех езі, пе ресипіа аііегі віпе
а Него питегеіиг. Съ условіемъ, съ тѣмъ
чтобъ, виЬ еа сопйіііопе в. еа сопйіііопе
иі ѵеі пе; сит ео иі. Ь) Съ условіемъ,
сит в. виЬ сопйіііопе; поп вітріісііег,
сит ехсерііо. Безъ условія, отиіио, віт-
рііеііег. Условленный, йе дпо сопѵепіит,
расіит еві; сиі айуиисіаг; езі сопйіііо, диой
ех сопйіііопе репйеі. За условленную
плату, ргеііо сотрозііо. Условливаюсь,
сопйісеге аіісиі, расівсі, йерасівсі, віі-
риіагі, еопвіііиеге сит аіідио в. аіісиі.
Условиться о времени и мѣстѣ, соп-
йіссге Іетриз еі Іосит. У. перемирія,
расівсі іпйисіав. Условясь, сговорясь, ех
сотрозііо. Условный, сопйіііопаіів, Ьу-
роіііеіісив. Получить .условную похвалу,
спт ехсерііопе Іаийагі. У. союзъ, соп-
уипсііо сопйіііопаіів. Условнымъ обра-
зомъ, сит айуиосііопе.
УСЛУГА. Мегііит, рготегііит. Ока-
занныя имъ мнѣ услуги велики, та^па
зипі еу'ив іп те тегііа. Оказанныя мнѣ
вами услуги такъ велики, что.... Іапіа
езі піадпііийо Іиогит іп те тегііогшп.
Оказать кому, чему услуги, тегеге, те-
гегі [в. Ьепе тегеге, тегегі йе аіідио,.
йе аіідиа ге. Исполнять чьи услуги, сге-
Ьга аіісиіив оГПсіа соттетогаге. Ока-
зать услуги Римскому народу, Ьепе те-
гегі йе рориіі Вдтаиі потіпе. Оказать
581
УСЛ
УСМ
582
большія услуги государству, орііше ше-
гегі сіе сіѵііаіе, тігі&се йе сіѵііаіе тегегі.
Оказанная добрымъ услуга не въ иа-
иладъ себѣ, Ьопіз диой ЬеиеШ поп регіі
Ь) Изъявить кому свою готовность на
услуги или' къ услугамъ, ехріісаге ае
ай аііепаз піііііаіеа. Предлагать кому
свои услуги, орегат зиат іп аіідиа ге
ргоіійегі, аіісиі оЯегге, йеГегге, роіісегі.
Все, что я имѣю, предлагаю къ катимъ
услугамъ, отпіа шеа ІіЬі раіепі, рагаіа
зипі. Я готовъ къ вашимъ услугамъ, ра-
гаіиз аетрег ай отпіа, дйю ѵіз. 2) Еаті-
Ііа, Гатиіі, тіпіаігі. Придворная услуга
уже отправлена, раіаііі тіпіаігі іат рго-
Гесіі зипі. Услугую еі., еегѵіге, тиииз
айтіиівігаге, оЬіге. Услуженіе, услужи-
ваніе, тіпізіегішп, орега, оШсіит. Услу-
живаю, орегат аііциі паѵаге, йаге; оГП-
сіа аіісиі ргюаіаге, іп аіідиет соиГегге.
Вы мнѣ весьма много этимъ услужили,
рег§гаІит тіЬі Гесізіі; ріигітит тіЬі йе
Ьае ге {’гаіібсаіиа еа. Услужи мнѣ нѣ-
сколько, йа рапіит тіЬі орег®. Услужи-,
кать кому всячески, соттойаге ае аіісиі
отпіЬиа іп геЬиа. Услуживать кому вся-
чески, сотріесіі аіідиет отиіЬиз зіийііз-
Смотри не солги, надѣясь мнѣ услужить,
сате по Гаізат ^гаііат іпіге аіийеаз. Мо-
гу ли вамъ этимъ услужить ? шітдиій
ѵіа? еадиій ртаіит ІіЬі Гасеге розаит? Ус-
лужливо, оГйсіоае. Услужливость, оГйсіищ,
віийішп аіііз іпаегѵіепйі; оГПсіоза ѵоіип-
іаз, сотііаа. Услужливый, услужливъ,
оійсіозиз, ай оГйсіа рагаіиа. Быть крайне
услужливу, зитте оГйсіоаит еззе. Быть
иреуслужливу для всякаго, витто іп от-
пеа зіийіо еззе. Услужникъ, зегѵиа аіі-
сціиз аіийіозив, оЬзегѵапа. Услужница,
аіісиіив зіийіоза, оЬзегѵапа.
УСЛЫШАНІЕ- Аийіііо. Ус. молитвы,
иі® ргесез. Что это? то ли еще услы-
шишь? Іеѵіога Іодиог? Услышанный,
аийііиа, ассеріиз, ехаийііиз. Услышать,
аийіге; аийіііоие а. аигіЬиз ассіреге. 2)
Ехаийіге; аіісиі реіепіі а. аіісціиз ргесі-
Ьнз заііз Гасеге, аіісиіив ргесіЬив Іосиш
геііидиеге, ргесев аііепіиз айтіііеге. Ус-
лышатися, аийігі, ехаийігі.
УСЛѢДИТЬ. Аіідиет іпзедиі, рег-
ведиі.
УСМА. (81.). Согіит. Усмарь, сегйо,
согіагіив. Усмаревъ, усмарскій, сегйоиіз,
согіагіі. Усмаретво, ага согіагіа. Рабочая
усмарь, оІГісіпа согіагіа.
УСМАТРИВАНІЕ, усмотрѣніе. Сопз-
ресіиз, айаресіиа. Усматриваю, сопарісе-
ге, соиарісагі, айаріееге; оЬзегѵаге. По
долгомъ странствованіи по морю усмо-
трѣли наконецъ островъ, розі тиііаш
Іопдіпдиат паѵідаііопет сопзрехітиз Іап-
йет іпзиіат, Іапйет іи сопзресіит ѵеиіі
іпзиіа. Усмотрѣть положеніе мѣста, оЬ-
зегѵаге Іосі паіигат. Ус. кого случайно,
осиіів іп аіідиет іпсійеге. Я усмотрѣлъ
въ этомъ сочиненіи много ошибокъ, іп
Іюс зегіріо тиііа ѵіііа зепзі. Скоро усмо-
трѣли обманъ, аіаііт апітайѵегіітиз,
аеизітиа Ггаийеш. Вы сами усмотрите,
сколь вредно это, диат аіі Ьос похіит,
ірае регзріеіеа, іпіеііі^еа. Одному всего
пе усмотрѣть, ппиа Ьото отпіа оЬзег-
ѵаге поп роіеві. Усматриваюсь, апітай-
ѵегіі, оЬзегѵагі, регсірі, зепіігі. Въ неиъ,
усматрмвается счастливая память, Ьопа
з. едгеціа тешогіа іп ео сегпііиг. 2) Ра-
Іеі, аррагеі, Ііпдиеі, іиіеіііріиг.
УСМЕННЫЙ, усмевъ. Е согіо.
УСМИРЕНІЕ. Ріасаііо, тіііцаііо, аейа»
Ііо, йотііиз, регйотііиа, соёгсііиа, аиЬа-
сіиз, гергеззиз, зейаіиз. Усмиренные мя»
тежвики, зейіііопіз сопсііаіогеа аиЬасІі,
регйотііі. Усмиритель, рѳгйотііог, ѵісіог.
Усмирительный, ѵіт йотапйі, тіііртпйі,
583
УСМ
УСП
584
зе<1ап<Іі, зиЬі^еийі ЬаЬепз. Усмиряю, йо-
таге, ейотаге, регйотаге, соёгсеге, ай
оГГісіпт гейпсеге. Усмиряюсь, ве зпЬтіі-
, Іеге, аіісиіиз ітрегіо зе апіуісеге; іп аіі-
сиіиз роіезіаіет зе регтіііеге.
УСМОШВЕЦЪ. V. оЬз. зпіог ѵеі сегйо.
УСМОТРѢНІЕ- См. Усматриваніе.
Усмотрѣнный, апітайѵегзпз, оЬзегѵаІпз,
регсеріиз, іиіеііесіиз. Исправить усмот-
рѣнные въ сочиненіи недостатки, ѵіііа іп
зсгіріо оЬзегѵаіа соггідеге.
УСМѢХАЮСЬ. Айгійеге аііспі. Ус-
мѣшка, аггізіо, іеѵіз гізпз.
УСНУТЬ. См. Сну.
УСОБИЦА. Ойіпт тиішип, іпітісіііа
тпіпа.
УСОВЕРШАЮ. Регйсеге, ехсоіеге, рег-
Гесііогет геййеге, сопзпттаге. Усовер-
шеніе, регГесІіо, сиііпга. Усовершенный,
регГесІпз, ехспііия. Усовершитель, диі
аіідпій регйсіі. Усовершительница, дпж
аіідиій р.
УСОВЪ- V. рІеЬ. агйеііо.
УСОВЫВАНІЕ можно выр. гл. Усо-
вываю. Іпзегеге, іпрсеге, іттіііеге, ѵі
іттіііеге, рег тейіа ераііа ргетеге.
УСОВѢТОВАТЬ. Сопзіііа а^ііаге; соп-
зіііа сареге. Послѣ узнаемъ и мы, что
они усовѣтуютъ, розіеа поз диодие сот-
регіетпз, дпгепат сопзіііа а^ііаіпгі зіпі.
УСОЛИТЬСЯ. "8а1е ргоЬе сопйііпт
еззе.
УСОПШІЙ. Могіппв, йеГппсІиз; диіе
ѵііа йізсеззіі. Служба по усопшимъ, ра-
гепіаііа.
УСОСАНІЕ. См. Усасываніе.
" УСПЕНІЕ. Могз, оЬіІпа. 2) Аззитііо,
Гевіит азсепзіопіз Ьеаіж Магію іп ссеіит.
Успенскій Соборъ, юйеа саІЬейгаІіз іп
тетогіат 8. Ѵ'іг^іпіз ай ссеіііез еѵесіге.
УСПОКОЕНІЕ, успокоиваніе. Ріасаііо,
тііі^аііо, зейаііо. 2) Оаіез, гедпісз, ге-
тівзіо, гезрігаііо. Искать успокоенія по-
слѣ многихъ занятій, гедпіет диаегеге
ех тадпіз оссираІіопіЬпз. Природа тре-
буетъ успокоенія, гедиіеіепі паіпга дп®-
гіі. Успокоенный, ріасаіиз, тііі^аіпз, зе-
йаіиз, сотрозііиз, ехзііпсіпз, сотргеззпз.
Усиокоиваю, ріасаге, тій^аге, зейаге,
сотрезсеге, гезііп^пеге. Успокоить ро-
потъ въ пародѣ, зейіііопеш зейаге, сот-
ргітеге. Успокоить возмущенный духъ,
апітит зоііісііпт Ігаидиіііаге з. Ігапдиіі-
Іит геййеге. Успокоиваюсь, зейагі, ріа-
сагі. Море успокоилось, таге диіеѵіі;
гаЬіез тагіз зиЬзейіІ. Успокоиться ду-
хомъ, апітит зейаге; тепіет сотропе-
ге. Успокоиться, быть доволыіу чѣмъ, не
желать большаго, асдпіезсеге 5. гедпіев-
сеге іп ге; сопіепіпт еззе аіідпа ге. Ус.
духом = ве тревожиться, не печалиться,
не скорбѣть болѣе, йоіогет оЬ аіідиій
зпзсеріит йеропеге, аЬрсеге. Успокоить-
ся послѣ многихъ бѣдствій и опасно-
стей, гедиіезсеге ех тпіііз тізегііз еі
регісиііз.
УСПѢВАНІЕ. Ргойгеззіо, рго^геззиз,
ргосеззиз. Успѣваю, ргодгейі, ргоСсеге,
въ чемъ, іп аіідиа ге, ргозгеззиз Гасеге
іп ге. Успѣвать въ добродѣтели, ргор-ез-
зіопега Гасеге ай ѵігіиіет. Онъ успѣваетъ
въ своемъ предпріятіи, ссерііз в. іпсерііз
зпссейіі. Фридрикъ П также занимался
музыкою и столько успѣлъ въ этомъ
искусствѣ, сколько успѣли немногіе,
единственно ему посвятившіе себя, Егі-
йегісиз П тпзісат еііат Ігасіаѵіі еі Іап-
Іпт ргоГесіІ іп іііа, диапіит еогпт, дпі
піЬіі аііий е^египі, раисі; 2) Успѣвать за
кѣмъ, іпзедиі, аззедиі, поп гетапеге. У.
писать подъ диктовкою, зпЬзедиі іп зсгі-
Ьепйо. 3) Онъ успѣлъ уйти, сііо, ргот-
Іе апГо^іІ. Усп. промотать имѣніе, Ьгеѵі
геш впащ йііасегаѵіі. Успѣлъ въ томъ,
585
УСП
УСТ
586
что его предпочли другимъ, оЫіппіІ, пі
рггеГегеггеІиг аіііз. Кто ве успѣетъ на-
ѣсться, какъ вскорѣ опять чувствуетъ
голодъ, езигііог еуге^іия. Успѣхъ, рго-
Згеззіо, ргоцгеззпз, ргосеззпз. Успѣхъ въ
добродѣтели, ад ѵігіиіет рго^геззіо. Ве-
сти войну съ разнымъ успѣхомъ, то сча-
стливо, то несчастливо, ѵагіа Гогіппа Ьеі-
Ішп вегеге. Сдѣлать большіе успѣхи,
піарю® ргоцгеззиз еГОсеге. Сдѣлать боль'
тіе успѣхи въ наукахъ, ріпгітпт іп Ііі-
Іегіз ргосеьеге. Не сдѣлать никакихъ
успѣховъ, піЬіі рго^гейі. Ь) 8иссеззпз,
Ьоппз, Геііх еѵепіпз. Дѣло имѣло счаст-
ливый успѣхъ, гез ргозреге з. ех зепіеп-
Ііа зпссезіі. Худой успѣхъ, Ігізіів 8. соп-
Ігагіпв ехііиз; гев севбіі ітргозреге. Смо-
тря по хорошему или худому успѣху,
ргопі гез таіе аиі ргозреге сейппі. Для
большаго успѣха своего предложенія,
<]по ехрейіііпз диоі ѵійеЬаІпг оЫіпегеІ.
Желаю вамъ счастливаго успѣха, еа гев
Ьепе ІіЬі ѵегіаі! еаш гет ІіЬі ѵоіо Ьепр
еі Геіісііег еѵепіге. Если наши дѣла
будутъ имѣть счастливый успѣхъ, какого
мы желаемъ, еі сопІі§егіі поігіз геЬив
ехііпз, днеш оріатиз. Ожидать счастли-
выхъ успѣховъ, гесіе зрегаге. Успѣхъ
оружія сомнителенъ, іпсегіі агшогпт
ехііиз еі апсерз Гогіппа Ьеііі. Давать ле-
карство съ успѣхомъ, шейісіпат еГОсасі-
Іег йаге. Успѣшно, Ьепе, гесіе, Геіісііег,
ргозреге, ех зепіепііа. Дѣло идетъ ус-
пѣшно, гее Ьепе, Геіісііег дегііиг. Работа
идетъ успѣшно, ІаЬог, орега Ьепе ргосе-
йіі. Что я дѣлаю, идетъ не такъ успѣш-
но, рагппі виссейіі диой а§>э. Успѣшный,
успѣшенъ, Ьоппш ехііпш Ьаііеп®, Геіісі-
іег 8. Ьепе ргосейепз. Успѣшная работа,
ІаЬог, орега Ьепе ргосейепе. Это средство
было неуспѣшно, попробую другаго,’
Ьас поп яассевзіі, аііа іп^гейіаг ѵіа.
УСРАМЛЕННЫЙ. Рпйоге аІГесІпз.
Усрамляю, аГбсеге рийоге, іпрсеге аііспі
рийогеш; рпйоге зийипйеге аіідпеш. Ус-
рамляюсь, рпйоге шоѵегі, рпйеге.
УСТА. (81.), 08 (огіз). Уста беэмолству-
готъ отверсты, 08 арегіпш зііеі. 2) Р. ш.
асіев віайіі.
УСТАВЛЕНІЕ, уставливаніе, уст. сто-
ла кушаньемъ, сіЬі аррозііі. 2) Огйіпаііо,
йізрозіііо. 3) Сопвіііиііо, іпзіііиііо. Устав-
ленный столъ кушаньемъ, шепза ериііз
ехзііпсіа. 2) Огйіпаіив, йізрозііиб,. іп ог-
йіпегп гейасіиз. 3) Сопзіііиіпз, іпзіііиіиз.
Уставляю и уставливаю столъ кушань-
емъ, сіЬоз арропеге, гпепзат ерпііз ех-
зігпеге, іпеігиеге. 2) Юізропеге, огйіпаге,
іп огйіпеш гейідеге. Уставливать стулья,
зпіз Іосів ропеге, соііосаге зеііаз. 2) Соп-
зіііиеге, іпзіііиеге. Уставить празднова-
ніе какое, Ге8Іпш іпйісеге. Уставщикъ,
ргаесепіог, сапіог. Уставщичій, саиіогіз
і. е. должность. Уставъ, огйо ргаевсгір-
ІП8, Іех. Церковный уставъ, а^епйа (огппі);
Гогшпіа васгогиш. Воинскій уставъ, Іех
шііііагіз. 2) Пренебрегать уставами воль-
нѣе и чаще, нежели сколько можетъ тер-
пѣть благоденствіе общества', іпзіііиіа
пе^Іі^еге ІіЬегіпб ас сгеЬгіиз, дпаш ваіив
риЫіса Гегге ровзіі. 3) Оеппз ІІИегигагшп
ша]п8спІагпш, диае дпойашшойо геГегппІ
81аѵісав Ііііегав.
УСТАИВАНІЕ, устояніе. 81аІиз. При
устояніи, іп йіп віапйо. Устаиваю, 8Іаге,
ве орропеге, гевізіеге, рагет еззе. Тебѣ
не устоять противъ него, Іп еі зисспт-
Ьев з. еі ітраг егіз. Не устоять, сейеге,
зпссишЬеге, іпГегіогет е®8е аіідио. Усто-
ять долго (о башнѣ), іп Іоп^ит гевізіеге.
2) Устоять въ словѣ, въ обѣщаніи, Іійеш
зегѵаге, сопзегѵаге, рггезіаге, ргошізза
зегѵаге, ехзоіѵеге. Не устоять въ рѣ-
чахъ,Іійеш ГаІІеге, шиіаге, Ггизігагі, ййет
587
УСТ
УСТ
588
поп вегѵаге, рготіввит поп Гасеге. Съ
обѣихъ сторонъ устояли въ своихъ сло-
вахъ, иігіпдие бйев сопвііііі. 3) Ріиа ѵа-
іеге.
УСТАИВАЮСЬ. ЯиЬвійеге, йеГесагі.
Пиво устоялось, сегеѵіва йеГесаіа еві.
ІСоі>е еще не устоялся, саіва АгаЬіса
поийпт виЬвейіі.
УСТАЛОСТЬ. Іаввііийо, Гаііеаііо, Іап-
{;иог. Заснуть послѣ усталости, ех Іав-
вііийіпе йогтіге. Уснуть крѣпче послѣ
усталости, агсііив ех ІаввііиЙіие йогтіге.
Ослабѣть отъ усталости, Іаввііийіпет е
сотрете ехідеге; Іаввііийіпет гесгеаге.
Чувствую во всемъ тѣлѣ усталость, іо-
іит согриз Іавеііийіиет вепііі. Никакая
усталость не должна удерживать пасъ
отъ исполненія обязанности, Іаввііийо
пиііа оі'йсіит ітрейіге ЙеЬеІ. Усталый,
Іаввив, йсіаввив. Ус. послѣ работы, Іаввив
орете Гасіишіо. Рука пе устала еще отъ
бросаніи игральныхъ костей, попйшп еві
іаіов тіііеге Іавва піапив.
УСТАНАВЛИВАНІЕ , установленіе.
СоІІосаііо, віаіиііо, йівровіііо. 2) Сопвіііи-
ііо, іпвіііиііо.
УСТАНІЕ. І аввит евве.
УСТАНОВЛЕННЫЙ, віаіиіиз, соивіі-
іиіив, іивіііиіив, іийісіив. Установляю и
устанавливаю, йівропеге, вио Іосо ропе-
ге. Установить стулья по мѣстамъ, веі-
Іаа виів Іосів роиеге. 2) Установить садъ
статуями, віаіиав іп Ьогіів йівроиеге. 3)
8іаіиеге, сопвіііиеге, іивіііиеге. Устано-
ть какой порядокъ, огйіпст баге. Ус.
ну вещи, геі ргеііит віаіиеге. Уста-
овить день для празднованія, йіет іп-
сеге Гевіі сеІеЬтапйі сапеа. У. тишину,
оііит іиіит геййеге, Гасеге, рггеаіаге.
Установляюсь и устанавливаюсь, устано-
повнлись сундуки въ повозку, ѵеЬісиІит
Гасііе серіі гівсов. Установилась (ясная)
погода, вегепііав іепеі, йигаі. Установи-
лась зима, сопііииаінг Ьіетв. 3) Ропі,
віаіиі, соііосагі, соивіііиі, іпвіііиі, іп-
Йісі.
УСТАРѢЛЫЙ. 8епех Гасіив; диі соп~
вепиіі. Устарѣть, сопвепевсеге. Устарѣть
рано, таіиге вепех Гіегі. Уст. отъ дав-
ности, ехоіевсеге ѵеіивіаіе.
УСТАЮ. Еаіі^агі, йеіаіі^агі, Іаввагі.
Устать отъ бѣганья, Гаіі^агі сиггеийо. У.
отъ ходьбы, Гаіі^агі еиийо. Мы оба уста-
ли, одинъ отъ побоевъ, а я отъ при-
нятія ихъ, е^о ѵариіапйо, іііе ѵегЬеганйо
педие, атЬо йеГевві витив. Устать падо-
рогѣ, йеіісеге іи іга.
УСТЕГАННЫЙ. Агсііив рег асит ѵа-
гіаіив. Устегаться, іп ѵагіапйо рег асит
соагсіагі. Устегиваю, агсііив аси ѵагіаге.
2) Іп ѵагіапйо рег асит агсііив, соиіга-
сііие іпвиеге.
УСТЕЛИ. ІЧопе, сегаіісагрив агепагіив.
УСТЕРЕГАЮ. СивіоЙіге, оЬвегѵаге,
сивіойіат геі ареге. Устерегать издали
непріятеля, Ьовіев е Іопдіпдио в. етіпив
оЬвегѵаге. Устереженіе, рЬвегѵаііо. Усте-
реженный, оЬвегѵаіив.
УСТЕРСЫ. Си. Устрицы.
УСТИЛАНІЕ, устланіе земли соло-
мою, Ьитив еігаіа вііриІА. Устилаю, Іе^в-
ге, віегпеге, вирегвіегпеге. Устлать дер-
ноігь, саевріІіЬив соивіегпеге. Уст. полъ
досками, ахіЬив воіит сотріп^еге, ахіЬив
сопіаЬиІаге. Устилать хлѣвъ соломою,
віаЬиІит вігатепіо віегпеге. Устилаюсь,
іеді, сопіеді, еіегпі, вирегвіегпі, сопіаЬи-
Іагі. 2) Р. т. Ьитііііег аіідиет айоіагі.
Устланный, іесіив, сопіесіив, вігаіив, ви-
регвігаіив, сопіаЬиІаіив.
УСТНЫЙ. Огів. Устпыя желѣза, §1ап-
йиіае огів. Устнѣ, устенъ ві., ІаЬіа
(огит).
589
УСТ .
УСТ
590,
УСТОЙ. 8ебітепІит, Іипіса, ди® вши-
то іппаіаі Ьитогі.
УСТОЙКА, въ словѣ. Рготіввит рег-
зоіиіит. Устойчивый, диі ййет регзоі-
ѵеге, рготіззі ббет ргявіаге, йбет виат
ІіЬегаге зоіеі; сопзіапз, йгтиз.
УСТРАБЛЕНІЕ. (81.). Кесирегаііо за-
пііаііз. Устрабляю, тогЬит Іепіге, вапа-
ге, сираге. Устрабляюсь, гесирегаге за-
пііаіет.
УСТРАНЕНІЕ. Ѵііаііо, беѵііаІіо,Ги§а.
Уст. отъ суетъ мірскихъ, гегит Яихагит
сопіетііо. Уст. отъ сластей, ѵоіиріаіит
соиіетііо. Устраненіе отъ цочестей, Ьо-
погит геіесііо в. азрегпаііо. Устранен-
ный, верагаіиз, бізіипсіиз. Уст. отъ со-
общества людей злочестивыхъ; а восіе-
Іаіе Ьотіпит ітргоЬогит бізіипсіиз.
Устраняю, зерагаге, <1ія]ипдѳге. Устраня-
юсь, зерагагі, бізіип^і; ѵііаге, беѵііаге, Ги-
§еге. Устраняться отъ пороковъ, ѵіііа
еѵііаге.
УСТРАШАЮ. ’і'еггеге, регіеггеге, ех-
Іеггеге, регіегге Гасеге; Іеггоге сотріеге;
іп Іеггогет сопрсеге. Устрашить непрі-
ятелей, Ьозіез іп Іеггогет сопрсеге. Лѣ-
ниваго устрашаютъ труды, і^паѵшп 1а-
Ьогез Іеггепі. Устрашаюсь, Іеггегі, регіег-
гегі; аіідиіб ехйоггезсеге, ехраѵезсеге.
Устрашиться наказанія, роепат ехЬоггез-
сеге. Устрашеніе, Іеггог. Устрашенный,
Іеггііиз, регіеггііиз, Іеггоге регсизвиз. На-
пасть на устрашенныхъ, регсиізіз зирег-
ѵепіге. Устрашенный бѣдствіемъ, регіси-
Ііз Іеггііиз.
^СТРЕМИТЕЛЬНО. Маепо ітреіи,
ѵеЬетепІег, ѵіоіепіег. Устремительный,
ѵеЬетепз, ѵіоіепіиз, асег. Устреиитель-
ное нападеніе, ітреіиз асег, ѵеЬетепз,
та^иин, ѵіоіеиіив. Устремленіе, ѵіз, ѵіо-
Іепііа, ѵеЬетепІіа, ітреіиз. Уст. потока,
тіа, ѵіоіеиііа Іоггепііз. Выдержать муже-
ственно устремленіе силъ противныхъ,
ѵіт аідие ітреіит Ьозііит Гогіііег зизіі-
пеге. Устремленный, |асІиз, тіззпз, соп-
З'есіиз, бігесіиз. Устремляю, іасеге, тіі-
іеге, соттіііеге, бігі^еге, соиѵегіеге..
Устремить копье противъ кого, Ьазіат
бігідеге іп аіідиет. Непріятель устре-
милъ всѣ свои силы противъ насъ, Ьоз-
Ііз ошпіЬиз сорііз іп иоз іггиіі. 2) Рег
т. аиітитаб аіідиіб аііепбеге, абрсеге,
арріісаге. Устремить къ чему свои мы-
сли, соеііаііопѳз ай аіідиіб бігі^еге, іп аіі-
диіб іпіепбеге; теиіет аб аіідиіб арреі-
Іеге. Устр. къ чему свое намѣреніе, аиі-
тит аб аіідиіб іиіеибеге. Устремить
взоръ на кого, оспіоз беС§еге іп ѵиііи
аіісиіиз.. Устремляюсь, гиеге, зе ргогіре-
ге. іггиеге, не ргорсеге. Звѣрь на ловцовъ
яростно устремился, Гега Гигепз іи ѵепа-
Іогез іггиіі. Волны на судно устремля-
ются, Яисіиз сит ітреіи іп паѵі^іит Ге-
гипіиг. Устремляться иа непріятеля, не
щади жизни, Ьозіет заіиііз іттетогет
(іттетогез) гиеге. Устремиться храбро
на непріятеля, зігепие абогігі Ьозіез. Ус.
на кого, іп аіідиет сопѵегіеге ітреіит.
Устремляться иа кого, аіісиі ѵіт іпіеп-
Іаге Устремляться съ большею силою,
асгіиз абцііі. Уст. бѣжать къ городу, еГ-
Гиза Гч^а гереіеге оррібит. Уст. въ бѣгъ
съ великою наглостію, іп§еп1і ѵіоіепііа
сигзит тоіігі. Устр. на свою погибель,
гиеге іп зиа Гаіа. 2) Вігіёі; еЯегге зе.
Перваго .роду преступленія устремляют-
ся противъ закона или вѣры, втораго
противъ нравовъ; третьяго противъ ти-
шины и спокойствія; четвертаго противъ
•безопасности гражданъ, ргіш® сіаззіз егі-
тіиа Іепбипі сопіга геіі^іопет; зесипб®
ітреіипі тогев; Іегіі® ІигЬапІ ІгаидиіІІі-
іаіет еі диіеіет; диагі® іп зесигііаіет
іггиипі сіѵіиш.
591
УСТ
УСТ
592
УСТРИЦА. Овігеа, овігешп. Устрицо-
вый, овігсагіив. Изобилующій устрицами,
овігеозив. Ловля устрицъ, овігеагит сар-
іига, черепъ вкъ, іевіа. Мель, гдѣ ло-
ятъ устрицъ, соп^егіез овігеагит.
Хлѣбъ, который ѣдятъ съ устрицави, ра-
пів овітеагіив. Похожій на устрвцовый
черепъ, овігеаіив.
УСТРОГАТЬ, устружить, бегипсіпа-
ге, гипсіпа іоііеге, аиГегге. Надобно две-
ри устрогать, чтобъ плотнѣе затворя-
лась, аііциій іапиае йегипсіпапбшп еві,
иі теііив сіаибі роввіі.
УСТРОЕВАЮ, УСТРОИВАЮ и УС-
ТРОЯЮ. Иівропеге, огйіпаге, іп огбіпет
гебіртге, йі^сгеге. Устроить, преобразо-
вать республику по мудрымъ законамъ,
гетриЫісат оріітів Іе&іЬив іетрегаге.
Устр. свои дѣла, огйіпаге гев виав. Дѣла
нагни чрезъ женидьбу хорошо устрои-
лись, соііосаіа еві Ьепе гев повіга таігі-
топіа. Устроивать воиновъ предъ укрѣ-
пленіями, асіет рго сазігіз інвіГоеге. 2)
Сгеаге, сотіегс, ргосгеаге. Богъ устро-
илъ вселенную, Иеив сопбійіі тинйит.
Устроить благоденствіе своихъ поддан-
ныхъ, Гппйаге ваіиіет віЬі виЬбііогит.
Быть устроену благоразумно п соотвѣт-
ственно снисканію и полученію владыче-
ства надъ цѣлымъ міромъ, варіепіѳг еі
ай ітрегіит огЬів іеггагит рагапйит оЬ-
ііпепбитдио евве сопвіііиіит. Устроева-
юсь, устроиваюсь и устрояюсь, бівропі,
огйіпагі, іп огбіпет гебі^і, бщегі. 2) 8ио
Іосо тсропі. Устроеніе, устроиваніе, огбі-
паііо, йівровіііо. Устроенный, йівровііив,
огйіпаіив. Хорошо, прочно устроенное
семейство, Гипйаііввіта Гатіііа. Устроен-
ные къ сраженію полки, соЬогіев ай ргге-
Ііит іпзігисіге. 2) Сопйііив, сгеаіив. Ус-
троенный Богомъ міръ, типйив а Иео
сгеаіив. Устройство, огйо.
УСТРѢЛЕНІЕ можно выр. гл. Ус-
трѣленный, ва^іііа реіііов. Устрѣлити,.
ва^іііа, уасиіо реіеге.
УСТУЖАЮ и УСТУЖИВАЮ. КоГгі-
^егаге. Устуженіе, гсГгідегаііо. Устужен-
ный, геГгіёОгаіив. Устуживаюсь, геГгщсв-
сеге, регГгі^евсеге.
УСТУПАНІЕ, уступленіе. Сезвіо. Ус-
тупаю, сейеге, сопсебеге. Уступить ко-
му свое имѣніе, сейеге Ьопіз. Уст. свой
престолъ, свое правленіе, ітрегіит іга-
йеге; ітрегіо йссейеге іп аіісціиз ртаііа'т.
Ус. кому свое мѣсто, аіісиі Іосит в. Іосо
сейеге. Уступить свое право другому,.
Іив виши сейеге аііегі. Уступить восьмую
часть изъ той цѣны, которую кто пріоб-
рѣлъ, рагіет осіаѵат ргеііі, дио диів
етегаі, сопсейѳге. Уст. кому домъ за
малую цѣпу, аіісиі аейев рагѵі ргеііо соп-
себеге. Этого уступить не могу, Ьос са-
геге попроззит. Ь) Уст. кому въ чемъ,
себеге, іпГегіогет еззе. Онъ не уступалъ
своему отцу въ славѣ завоеватели, ЬеІІі
Іаибе поп іпГегіог Гиіі диат раіег. Каса-
тельно побѣды уступать ее, йе ѵісіогія
сопсебеге. — Иногда гл. уступать можно
выразить посредствомъ іпзіаг, иі; ;пдчо
ас: онъ не уступитъ скороходу, въ бѣ-
гу = онъ бѣжитъ какъ скороходъ, ситзи
Гегіиг иі сигзог. Патъ вѣкъ уступаетъ
тебѣ преимущество, ІіЬі себіі аііав повіга
Гавсездие зиЬтііііі. Ни въ чемъ не усту-
пать кому, поп себеге, поп сопсебеге
аіісиі іп аіідиа ге; поп іпГегіогет евве аіі-
дио аіідиа ге; рагет евве аіісиі аіідиа ге;
ждиа ге, ачщі рагаге аіідиет аіідиа ге.
Мало или совсѣмъ не уступать, поп тиі-
іит аиі піЫІ отиіпо себеге аіісиі. Не
уступать кому въ роскоши, аіідиет Іи-
хигіа аедиаге. Уступать = поддаваться,
аііегі себеге, висситЬеге. Уст. поле сра-
женія, беігесіаге. Уст. силѣ несчастій,
593
УСТ
УСЫ
594
ве пайтись въ духѣ противъ нихъ, зпЬ-
<;і5ісге таіів. Уст. времени, сейеге іет-
роті. Уступленный, сопсеввив. Уступка,
севвіо. 2) Кешіпиііо, іттіпиііо, гетіввіо.
Уст. въ цѣнѣ, ргеііі йотіпиііо. Сдѣлать
уступку въ цѣнѣ, йергеііо йеІгаЬеге. Все-
го короче было (для облегченія участи
покушциковъ винницъ, обманувшихся
чрезъ средственный урожай въ своей
надеждѣ) сдѣлать всѣмъ вмъ ровную ус-
тупку, но касательно справедливости не
такъ сходно съ нею, егаі ехрейііит от-
піЬив гетіііеге аедиаіііег, вей поп яаіія
агдиит. Уступчивость, Гасііііав, оЬяе-
диіит, оЬведиепііа, ассотойаііо. Усту пчи-
вый, уступчивъ, Іеніиз, Гасііі.ч, оЬведиіо-
вив; диі аіісиі оЬвесипйаІ, аіісиіив ѵоіип-
Іаіі оЬведиіІиг.
УСТУПЪ, уступокъ. Ргосигзия, рго-
Іесіига.
УСТЫВАЮ. РегГгі^евсеге.
УСТЫЖАЮ. Рийоге аПісеге; іпЛсеге
аіісиі рийогет. Устыжаюсь, рийоге аГІі-
сі. Устыжденный, ршіоге аЛесІив. Усты-
женіе, рийогія іп]ес1іо.
УСТЫЛЫЙ. <2иі регГгі^иіІ.
УСТЬЕ. О«, озііит, сарііа. Устье Тиб-
ра, 08Ііит ТіЬигіпит. Выстроить городъ
при устьѣ рѣки, а<1 озііит Литіпів иг-
Ьет сопйеге. 2) Устье у пушки, ов іог-
теиіі ідпіѵоті. Устье печи, ов Гогпасів;
ргюГигпіит.
УСУГУБЛЕНІЕ. Виріісаііо, ^етіпаііо.
Ус. силъ, йиріісаііо, іпіепііо ѵігіит. Усу-
губленный, йиріісаіив, ^етіпаіив. Усугу-
бленное злополучіе, таіит, іпГогІиніит I
йиріісаіит. Усугубляю, йиріісаге, $еті-
паге; аи^еге. Усугубить свое стараніе,
та)огеш йііі^епііат айЬІЬеге. Ус. прось-
бу, ііегаге, гереіеге ргесев. Усугублять
удары н мѣтить въ лица, йепваге ісіив
еі ога тисгопіЬив дихгеге. Усугубляюсь,
йиріісагі, ^етіпагі. Счастіе мое часъ отъ
часу усугубляется, соттойит теит 8.
Гогіипа рговрега рег яін^иіаз Ьогаз айаи-
^еіиг.
УСУМНѢВАЮСЬ и УСУМНЯЮСЬ.
ОиЬіІаге бе ге 8. гет; аіідиій йиЬіит Ьа-
Ьеге. Усумнѣваться въ своихъ силахъ,
ѵігіЬив виів іпйиЬіІаге. Ус. въ чьей вѣр-
ности, йе аіісиіив Лйе, йе аіісиіив Лйсіі
атоге йиЫіаге. Онъ ве усумвился ска-
зать, поп йиЬііаѵіІ йісете.
УСУНУТЫЙ. Ѵі іттізвив,
УСУЧЕНІЕ, можно выраз. гл. усучен-
ный. Агсііив Іогіиз. Усучить, агсііив Іог-
диеге 8. агсііив Ша йиріісііег сопіогдие-
ге. Усучпться, Яіа агсііив сопіогіа соп-
ІгаЬипІиг.
УСУШЕНІЕ. Кітіа зіссаііо. Усушен-
ный, р1и8 ваіів віссаіив. Усушить, пітів
8іссаге.
УСЧИТЫВАЮ. Веі гаііопет аЬ аіі-
дио ехі§сгс, аіідиет ай саісиіов ѵосаге.
У него разные мѣлочиые расходы, и ус-
читать ихъ трудно, ЬаЬеі сигат отпіа
деиегів тіпиіогит зитіиит, ііа иі йіГЯ-
сііе віі сит ео гаііопев сопГегге. 2) Іп
питегапйо аіідиет Ггаийаге, йеГгаййаге.
УСЪ, усикъ, усище, усы. ВагЬиІа сіг-
са ІаЬіа. Большіе усы, 1оп"а ЬагЬиІа сіг-
са ІаЬіа. 2) ѴіЬгівзае. Усы львиные, ѵіЬгів-
в® Іеопів. 3) Раірі, Іепіасиіа (іпвесіогит).
4) Сіггі (рівсіит).
УСЫЛАНІЕ. Міззіо, Ігапятіввіо. Усы-
лаю, аіідиет аіідио тіііеге, аЫе^аге.
УСЫНОВИТЕЛЬ. Айоріаіог. Усы
иовленіе, ві. усыненіе, айорііо, айоріаііо.
Усыновленный, айоріаіив, айорііѵив ]'ийі-
сіо еі.ѵоіипіаіе йііиз. Усыновляю, айор-
Іаге рго Оііо 8. Лііит; айоріаге. Усынов-
ляюсь, айоріагі.
УСЫПАЛЬНЯ. Титиіив, вериІсЬгит.
УСЫПАНІЕ, усыпаніе. Зрагвіо, соп-
595
УСЫ
УТА
596
зрегвіо. Усыпанный, зрагзиз, сопярегзия.
Усыпаю, яраг<;еге, сопярегееге. Усыпать
могилу цвѣтами, яраг^еге Іптиіпт йогі-
Ьпз. Ус. цвѣтами, сотріеге йогіЬия. Ус.
полъ пескомъ, ІаЬиІаІпт агепа сопярег-
$еге. Усыпаюсь, зраг^і, сопзрег^і.
УСЫПИТЕЛЬНЫЙ, 8отпит а(Те-
гепа, сопсііапя. Усыпленіе, сопсііаііо аот-
пі. Усыпляю, зоріге, сопзоріге, яотппт
аіісиі айегге, рагёге, сопсіііаге. Усыпить
Дитя, іпГапІет зоріге. Ус. кого лестны-
ми словами, аіідиет Ыапйія ѵегЬіз іасіа-
ге, зесигнт, Іепіпт геййеге. Усыпляюсь,
зорігі, сопзорігі.
УСЫРЕННЫЙ. Соауиіаіиа іп тойпт
сазеі, сгущенный иа подобіе сыра, Ге-
сипйия, Геііх. Усырнти, соациіаге.
УСЫХАЮ, 8іссевсепйо сопІгаЬі, соаг-
сіагі. Усохла доска, ааяег яіссезсепйо
соагсіаіиз езі. 2) Вино усыхаетъ, ѵіппт
іп ѵарогея аоіѵііпг, аЬіІ, еѵапеясіі. Усыш-
ка, зіссііаз.
УСѢВАНІЕ, усѣяніе. Сопзіііо, сопяііп
га. Усѣваю, яегеге, сопзегаге. Усѣять
поле пшеницею, агѵит Ігііісо сопвегегѳ.
УСѢДѢЛЫЙ. Тоіпз саппя Гасінз. Усѣ-
дѣть, ріапе сопаепевсеге.
УСѢКАЛЬНИЦА. (81.). Еогсеря.
УСѢКАНІЕ. Атриіаііо , йесоііаііо.
Усѣкаю, атриіаге, зесаге, йеяесаге, аЬя-
сійеге, йесійеге. 2) Несоііаге, сарііе ргі-
ѵаге, сариі "Іасііо аЬасійеге, ргаесійеге;
аііспіия соііит діайіо яесаге. Усѣкнове-
ніе, ргіѵаііо сарііів. Усѣкновеніе главы
Св. Іоанна Крестителя, Геяіпш Іоаппіз
Варііаію йесоііаііопія. Усѣкновенный, йе-
соііаінз, сарііе рпѵаіпз.
УСѢСТЬСЯ. Сопзійеге, азвійеге. Въ
каретѣ пятеро усѣлось, іп сагрепіо Ігев
дпіпдие Іютіпез сопаейегипі; сагрепіиш
диіпдие Ьотіпея серіі. 2) 8ейеге, сопзі-
йеге.
УСѢЧЕКЪ. Рага аЬаеіяа, атриіаіа.
Усѣченіе, атриіаііо. Усѣченный, атри-
Іаіиз, яесіпз, йеяесіиз, аЬзсіяпя; йесізия,
сопсізпз. Благъ, милостивъ, суть прила-
гательныя усѣченныя, афесііѵа благъ,
милостивъ, яппі сопсіза.
УСѢЯНІЕ. См. Усѣваніе. Усѣянный,
сопяііиа, оЬяіІия. Большая долина, усѣян-
ная рощицами, деревеньками и уединен-
ными домиками, атріа ѵаііія петогіЬия,
ѵіспііз еі ярагвія а. йія)ес1іа аейісиіія оссп-
раіа. Небо, усѣянное безчисленнымъ мно-
жествомъ звѣздъ, іппиттегае зіеііаі ГиІ-
"епііа с<віо;с<хІпт іппитегаз зіеііая ЬаЬеІ.
УТАЕВАЮ и УТАИВАЮ. Сеіаге, ос-
сиііаге, Іепеге, йіззітпіаге. Не утаивать
чего, аіідпій поп сеіаге, поп оссиііаге,
поп йіяітпіаге. Утаевать что отъ кого,
сеіаге аіідиет аіідиій а. йе ге аіідиій
осспііит, іасііит ЬаЬеге. Онъ утаилъ отъ
васъ самое важное, йе тахітія геЬив аЬ
іііо ссіаіия ея. Не утаевай, ие бойся, по-
ложись на меня, пе -геіісе, пе ѵегеге,
сгейе тіЬі. Утаеваюсь и утаиваюсь, зе
аЬйеге іп іоспт, зе Іепеге, йеіііезсеге;
сеіог йе ге. Это не утаилось отъ про-
зорливаго Македонца, поп ГеГеПіІ еа гез
Масейопіз зоііегііат. Утаенный, оссиііиз,
сеіаіив, аЬвсопйіІия. Утаеніе, утаиваніе,
осспііаііо, йівяітпіаііо. Утайка, тоже.
Утайщикъ пошлинъ, диі тегсаіигат ѵе-
Іііат Гасіі, диі тегсез ѵеіііая сіат ітрог-
Іаі. Утайщикъ воровъ, іаігоппт осспііаіог
еі гесеріог, Гпгпт гесеріог. Утайщики во-
ровъ не менѣе виноваты какъ и самые
воры, гесеріаіогея поп тіппз йеііпдиипі,
диат айегеяяогея.
УТАПЛИВАЮ. Іп Гогпасе ѵ. с. іас рго
Ье регсодиеге. Утапливаюсь, ргоЬе рег-
содиі.
УТАПТЫВАНІЕ, утоптаніе, можно
выр. гл. Утаптываю, саісаге, оссаісаге,
597
УТА
УТИ
598
саісаініо Гігтаге, сіепзаге. Утоптать снѣгъ,
піѵет сакапйо йгтаге. Утаптываюсь,
саісапдо йгтагі. йепзагі.
УТАСКИВАЮ. ТгаЬеге, гареге, аЬгі-
реге, ѵі аЬзІгаЬеге, рег ѵіт аМпсеге.
Волкъ утащилъ овцу, Іирпз оѵегп ѵі аЬз-
Ігахіі. 2) Гпгіо аіідиід зпЬдпсеге. Ута-
щеніе, можно выр. гл. Утащенный, гар-
Іиз, аЬгерІиз, ѵі аЬ.чІгасІиз; Гигіо зиЬдис-
Іиз.
УТАГАРЬ. 8пІига зирбгесіа Гігтаге.
УТВАРЬ. Огпатепіит, зпреііех, иіеч-
зіііа. Домашняя утварь, зиреііех. иіепзі-
Ііа. Церковная утварь, ѵаза засга, иіеп-
зіііа ессіезіазііса.
УТВЕРДИТЕЛЬНО. АІЙгтаІе, аззе-
ѵегапіег, сегіо. Говорить о чемъ утвер-
дительно, сегіо аГйгтаге. Я ничего не го-
ворю утвердительно, піЬіі аГйгто. Я не
люблю говорить утвердительно, поп зо-
Іео Іетеге аГйгтаге. Утвердительный,
аГйгтапз, аззеѵегапз, аззегепз. Говорить
утвердительнымъ тономъ, сопйдепіег еі
аГйгтаІе Іодш. Принять утвердительный
тонъ, ай зіуішп йесгеіогіпт ассегіеге.
Утверждаю, Іігтаге, сопйгтаге, зІаЬіІіге,
сопзІаЫІіге, геі зІаЬіІіІаІет даге, соггоЬо-
гаге, ргоЬаге. Утвердить стѣну, рагіе-
Іет сопзоіійаге. Утвердить башню, Іпг-
гіт зІаЬіІіге. Утвердить миръ благора-
зуміемъ, расет заріепііа Іігтаге. У. миръ,
расет сопйгтаге. Утв. кого въ вѣрѣ,
1 аіісщиз йгіет іп Веит сопйгтаге. Ут-
верждать свое мнѣніе доводами, зепіеп-
Ііат аг§итепІіз' сопйгтаге. Утверждать
присягою, |иге]пгапйо йгтаге. Онъ ут-
верждалъ, что такой-то ошибается, іііе
аззеѵогаѵіі, йотіпет Гаііі. Утверждаюсь,
йгтагі, сопйгтагі, зІаЬіІігі. 2) АІіцпа ге
пііі, іппііі, регвіаге, регзеѵегаге, Іепегі,
сопііпегі аіідиа ге. Утверждаться па ка-
кихъ причинахъ, диіЬизгІат гаІіопіЬиз
пііі. У тв. на предзнаменованіи, сопйгтагі
ап^игіо. У твердиться въ какомъ намѣ-
реніи, іп зио сгеріо, сопзіііо регзеѵегаге.
Утвержденіе, сопйгтаііо; аГйгтаІіо. Ут-
вержденіе престола, ітрегіит йгтаіит.
Утвержденный, Ягтаіиз, сопйгтаіиз; сог-
гоЬогаІиз; ргоЬаІиз. Утвержденный иа
сваяхъ мостъ, ропа зизрепзиз. Утверж-
денное мнѣніе, зепіепііа сопйгшаіа, рго-
Ьаіа, сотргоЬаіа.
УТВОРЯЮ. (81.). Опіаге, ехогпаге;
ріпуѳге зііЬіо (оспіоз). Утворяюсь, гѳзіі-
Іпі.
УТЕКАНІЕ, мояшо выр. гл. Утекаю.
ЕГЙиеге, етапаге. Много утекло вина изъ
бочки, тиііит ѵіпі йоііо еГПихіІ. 2) АЬі-
ге, дізсебеге, йесейеге.
УТЕНОКЪ. Апаіісиіа.
УТЕРПЛИВАЮ. РегГегге,Іо1егаге. ра-
Ііепііат геі абЫЬеге. Не могъ утерпѣть,
чтобъ не сказать тебѣ, Іепегі поп рбіиі,
диіп ІіЬі десіагагет.
УТЕРТІЕ, утираніе, можно выр. гл.
Утертый, Ггісаіпз, деГгісаІиз, деіегзиз, аЬ-
зіегзиз.
УТЕСАНІЕ, утесываніе. Роііііо рег
азсіат. Утесанный, ехазсіаіиз, <1ѳдо-
Іаіпз.
УТЕСИСТЫЙ, утесистъ. РІепиз Іосо-
гит рпвгиріогпт, рІепиз гпріпт, аЬзсівт
загит реігагпт. Утесъ, рагз ргзесерз еі
ргаегиріа топііз, аЬэсізза реіга, гирез.
УТЕСЫВАЮ. Ехазсіаге, рег азсіат ро-
ііге.
УТЕЧЕНІЕ. См. Утеканіе. Утечка,
ЕЯи^іпга, Гиуа. 2) Опод зііііапдо ’регіі
тегсіЬпз Йиідіз.
УТИНЪ. Ерііерзіа, тогЬиз садиснз.
УТИНЫЙ, утячій. Апаііз, апаііпиз.
Утиныя перья, реппа? апаіит. Утмное
мясо, саго апаііпа. У тиныя яйца, оѵа апа-
999
УТИ
УТО
600
Ііпа; оѵа апаіит. Утячье гнѣздо, пійиа
апаііа.
УТИРАЛЬНИКЪ. Мапіііе 5. тапіеіе.
Утиральный, аЬаІег^епйо, риг^апйо аег-
ѵіспа. Утираніе, Ігііиа, ехігііив, рпг^аііо.
Утираю, аЬаіег^еге, йеіег^еге, ехіег^еге.
Утереть лицо полотенцемъ, оа а. Гасіеш
шапіііі ехіег^еге. Утирать слезы, Іасгі-
тпаа ехіег^еге, йеіег^еге. Утирать носъ,
павши етпп&еге. Ему порядочно утер-
ли носъ, еі оа еаі внЫіІпт ріапе еі рго-
Ье Утираюсь, таппа віЬі ехіегцеге. Утир-
ка, ехіегвив. 2). Репісиіиа.
УТИСКАНІЕ, утискиваніе. Сотргев-
аіо. Утисканный, сотргеааиа, ті іплпіа-
апа. Утискиваю, сотргішеге, ѵі іттіііе-
ге." Утискать платье въ сундукъ, ѵевіі-
тепіа іп гіасо сотргішеге. Утискиваюсь,
сотргіші, ѵі іттіііі.
УТИХАНІЕ, бііеиііпт. Утихаю, гнѣвъ
утихаетъ, іга йосейіі, йеГегѵевсіІ, гевійеі.
Гнѣвъ утихъ,' йеГегЬиіі іга, гевейіі аввіив.
Ярость утихаетъ, Гнгог шііеасіі. Мятежъ
утихаетъ, вейіііо йеЛа^гаІ. Боль ути-
хаетъ, боіог тііі^аіпг, циіеасіі, гетііііі.
Боль утихаетъ отъ припарокъ, йоіог Го-
тенііа тоііііиг; йоіогет Готепіа тоііі-
ипі. Вѣтръ утихаетъ, сопаіаіипі ѵепіі, ао-
ріппіиг. Буря утихла, іетреаіаа ваеѵіге
йеаііі. Утихнуть, присмирѣть, Іепіогет,
Гасіііогет ае ргаЬеге, Іепііаіі ае йаге.
Утишаю, ріасаге, аейаге, сотропеге.
Утишить ссоры, распри, аейаге «Ііасог-
йіаа; зиг^іа Лесіеге. Утишаюсь, шііі^агі,
циіеасеге. Вѣтръ утишился, ѵепіца сесі-
йіі, гешіаіі. Утишеніе, шііікаііо, вейаііо.
Утишенный, тііі^аіиа, вейаіиа, .ріасаіпа.
Утишитель, циі тііі^аі, аейаі, ріасаі.
УТКА, уточка. Апаа; апаіісиіа. Днкая,
апаа Гога.
УТКАННЫЙ. Еігшііег, агсіе іехіиа.
Уткать, агсіе Іехеге.
УТКИНЪ. Апаіів.
УТКНУТЫЙ, іттіввпа, Йеііхпв. Ут-
кнуть, іішпіііеге, йеЛ^еге. 2) Вігі^еге,
сопѵегіеге. Уткнуть глаза въ землю,
осиіоа йерсеге, оспіоа іи Іеггат йерсеге,
оспіоа Йетіііеге. Уткнуть въ глаза, оЬ-
рсеге, ехргоЬгаге. Уткнуть носомъ, ов-
Іепйеге, топвігаге, Гасеге, пі циів паво
аіііп^аі аііциій.
УТЛЫЙ. Вітовив. Утлый корабль,
паѵіа, <рі;е гітаа е^іі, Йихіі.
УТОКЪ. ВиЬіетеп. Прясть на утокъ,
виЫетеп пеге.
УТОЛАЧИВАТЬ. Ві1і§епіег виЬі^еге.
УТОЛЕНІЕ. Мііі&аііо, Іеѵаііо. Утоле-
ніе боли, тііідаііо Цоіогіа. Утоленіе жаж-
ды, вейаііо, ехріеііо вііів. Утолимый, циі
тііі^агі, аейагі, геаііпрті роіеаі. Утолен-
ный, тііі^аіиа, іеѵаіиа. Утолитель, уто-
лительница, <ріі, циге тііі^аі, аейаі, Іе-
піі; сопвоіаіог, соиаоіапв.
УТОЛОЧЬ. Сопіппйеге, сопіегеге.
У ТО ЛСТѢТЬ. Сгаааеасеге, согрпв Га-
сеге.
УТОЛЧЕННЫЙ. Сопіиаив, сопігііпв.
УТОЛЯЮ. Еепіге, ші1і§аге, тоіііге,
Іеѵаге. Утолить боль, йоіогет тііі^аге,
тіііогет Гасеге; йоіогет тиісеге. Уто-
лить печаль, ю^гііийіпет іепіге. Ут. го-
лодъ, жажду, Гатеп ехріеге, йереііеге,
'вейаге, ехаііп^иеге; аіііт ехріеге, йереі-
іеге , геаііп^иеге , аейаге, ехаііп^пеге.
Утолить желаніе, йеаійегіит ехріеге.
Утоляюсь, Іепігі, тііі^агі, тоііігі, Іеѵагі,
аейагі. Гнѣвъ утолился, іга йеГегЬиіІ.
УТОМИТЕЛЬНЫЙ, утомителенъ.
Ѵіт Гаіі^апйі, йеГаІі^апйі ЬаЬепв. Утоиле-
ніе, Гаіі^аііо, йеГаІі^аІіо; Іаавііийо. Утом-
ленный, Гаіі^аіиа, йеГаІі^аІиа, Геавиа, Йе-
Геааиа. Утомляю., Гаіі^аге, йеГаІі§аге.
Утсммть лошадь ѣздою, ецпит ециііапйо
сопйсеге; цпаззаге ецпит енгап. Утов-
€01
УТО
УТР
602
ляюсь, ве Гаіі^аге, ГаІі§агі; а ѵігіЬив йеЛ-
сі. Ходивши утомился, еипйо Гаіі^аіпв
ни».
УТОНИТЬ. Тепиіогеш (Іепиіив) гей-
Леге, ехіепиаге, аііепиагс.
‘ УТОНУТЬ. Адиів тег;р, виЬтег&і.
УТОНЧЕНІЕ. Аііепиаііо. 2) Ехроіі-
ііо, регроііііо. Утонченный, аііепиаіив,
ехіепиаіив. 2) Ехроіііив, регроіііив.
УТОПАНІЕ. Ветегвіо, виЬтегвіо.
Утопаю, адиів тег^і, іп Йитіпе регіге.
Корабль утопаетъ, паѵів виЬтег^іІиг. 2}
Р. т. Утопать въ роскоши, Іихигіа ЙІС-
Яиеге, отпіЬив сорііз сігситПпеге; ге-
Ьив отпіЬив аГОиеге. Утопать въ поро-
кахъ, ѵіііів оЬгиІит, орргеввит евве; от-
піЬив ѵіііів іпвегѵіге. Утопать въ сла-
стяхъ, іттег^еге ве іп ѵоіиріаіев. Уто-
пающій, <|иі тег§іІиг адиів. Утоплен-
никъ, тегвив ачиів.
УТОПИТЬ. См. Утапливаю.
УТОПЛЫЙ. Оиі регііі іп адиів. 2)
ЯиЬтегвив (йе паѵі§іо). Утепляю, Йетег-
§еге іи ациа. Утепляюсь, ве тег§еге іп
Яитіие. 2) Асріів виЬшег^і, виПосагі, Ьаи-
гігі, ОисІіЬив оЬгиі; ѵі Оитіпів орргеввит
регіге.
УТОПТАНІЕ. См. Утаптываніе. Утоп-
танный, саісаийо бгтаіив, воіібаіив, йеи-
заіив.
УТОРГОВАТЬ. Сопѵепіге йе ргеііо;
ргеііит расівсі. У Торжка, сопѵепіив Йе
ргеііо. 2) Оиій йеігасіит еві йе винила,
.йе ргеііо.
УТОРНИКЪ. Кппсіпа іпсівогіа. Уторъ,
сгепа. Уторю, Гипйит йоііо іпвегегѳ; ав-
зегов сгепае іпсійеге.
УТОЧКА. См. Утка.
УТРАТА. Іасіига, йатпит, йеігітеп-
Іпт. Не прежде, какі> по утратѣ всякой
надежды, поп піві отпі аре аЬвсіза. Утра
ченіе, утрачиваніе, атіввіо, атіввив. Ут-
раченный, регйііив, аттіввив. Утрачива-
юсь, регйі, атіііі, регіге, іпіегсійеге; гея
а те аЬіІ.
УТРЕННІЙ. (81). Сгавііпив, день, сг.
Ліев. Утренникъ, Іетрив таіиііпит. 2)
Ггі^ога таіиііпа, чиае ѵеге апіе воіів ог-
Іит евве воіепі. Утревшща ві., іетрив
таіиііпит, тапе. Утренній, таіиііпив.
Утреннее моленіе, ргесаііо таіиііпа. Ут-
реннее посѣщеніе, ваіиіаііо таіиііпа; ваіи-
Іаііо. Утренній свѣтъ, свѣтаніе, сумерки
утренніе, йііисиінш. Утреннее пѣніе
птицъ, сапіив таіиііппв ѵоіисгит.Утрен-
ній, прохладный вѣтеръ, аёг таіиііпив.
Утренній иней, ргиіпа таіиііпа. Утрен-
нее солнце, воі таіиііпив. Утренняя
звѣзда, ІисіГег, Ѵепив. Утренняя стража,
ехспЫае таіиііпае. Утреннюю ві., таіи-
ііпит аіічиій а§еге, тапе вигцеге, тапе
ѵідііаге. Утрешній, таіиііпив. Утрешнее
молоко. Іас таіиііпит; Іас, циой Іетроге
таіиііпо пші^еіиг. — Утріе ві., ровіегав
йіев. Утро, тапе, Іетрив таіиііпит. Отъ
утра до вечера, а тапе ив^ие ай ѵезро-
гат. Проспать все утро, Іоіит тапе йог-
тіге. По утру, Іисе оЬогІа. По утру на-
родъ собрался на мѣсто совѣта, ргіто
Йііисиіо рориіив іп сопсіопет ѵепіі.
Проводить утро въ чтеніи, таіиііпа іет-
рога іесііипсиіів сопвитеге. Онъ прово-
дилъ такъ утро, Ьос егаі е]ив таіпіі-
пит. Сегоднишннмъ утромъ, сегодня по
утру, Ьойіегпо тапе; Ьойіе тапе. Вчера
по утру, утроиъ, Ьевіегпо тапе, Ьевіег-
по йіе тапе.
УТРОБА. Ѵепіег; іпіевііпа, ѵізсега;
піегиз, аіѵпв; тівегісогйіа. Отъ утробы
матернія, іпйе аЬ огі^іпе, а Іепегів, аЬ іп-
Гаоііа. Утробистый, утробистъ, ѵепігіо-
вив. Утробный, піегі таігів.
УТРОБОВОЛХВОВАНІЕ, можно вы-
603	УТР
раз. гл. Утробоволхвую, е тепіге ѵаіісі-
пагі.
УТРОБОЯДЕЦЪ. Оиі ѵівсегіЬив, іиіо
ВІІПІ8 ѴІѴІІ.
УТРОЕНІЕ н УТРОИВАНІЕ. Тгіріі-
саііо. Утрояю н утронваю, Ігіріісаге, іп
Ігіріит аиуеге. Утроенный, Ігіріісаіив.
УТРУЖДАЮ. ІпсоштоЛаге аіісиі; то-
Іевііат аіісиі ехЬіЬеге; тоіевііа аіідиет
аПісеге. Утруждать кого своиии прось-
бами, оЫипйегс аіідиет го^НапЛо. Ут-
руждать, ве Гаіі^аіе, ІаЬоге ве сопйсеге;
ІаЬогіЬив Ггап»і, сопйсі. Утружденіе, Га-
Іі^аііо, (ІеГаІі^аІіо, тоіевііа. Утружден-
ный, Гаіі^аіив, ЛеГаІі^аІив, Геввив, Іаввпв:
тоіевііа аЯесіив.
УТРЯСЕНІЕ и УТРЯСЫВАНІЕ, мож-
но выр. гл. Утрясываю , іп^еіеге. Ут-
рясываюсь, іп^егі.
УТУХЛЫЙ. Ехвііпсіив , гевііпсіиз.
У тухнуть, ехвііп^иі, гевіпщиі.
УТУЧНѢЛОСТЬ. Ріпйиііийо, согрп-
Іепііа. Утучиѣніе, ва^іпаііо, ва^іпа. Утуч-
ненный, ва^іпаіив. ріп^иеГасІив. У ту чняю,
ва^іпаге, ріп^пеГасеге. 2) Йіегсогаге.
Утучняюсь, рш^иейегіеогрив Гасеге. 2)
віегсогагі.
УТУШАЮ. Сотргітеге, гевііпзиеге,
вейаге. Смертію Отона война была уту-
шена, прекращена, тогіе ОіЬопів сопсі-
<ИІ ЬеІІпт. /Скоро утушили пожаръ, Ьге-
ѵі, тох іпсегиііит орргеввит еві. Уту-
тнть гнѣвъ, ігат вебаге, регшиісеге,
яирргітеге. Утушаюсь, сотргіті, гевііп-
Зиі, вегіагі. Утушеніе, вейаііо, сотргеввіо.
Утушенн., сотргеввив, весіаіив, гевііпсіив.
УТЫКАНІЕ, можно выр. гл. Уты-
кать. Еі^еге, гіей^еге, оссираге. Утыкать
кольями гряды, агеав Йхів раіів оссираге.
2) Ехріеге. Утыкать щели паклею, віир-
ра гітав ехріеге.
УТЫЛЫЙ. Оиі еогрив Гесіі, ріп$ие-
УТѢ	604
Гасіив, оЬевив. Утыятп ві., ріп^иівсеге,
еогрив Гасеге.
УТѢСНЕНІЕ. Ѵехаііо, регвесиііо, ор-
ргеввіо. Утѣсненіе часъ отъ часу ста-
новится большее, отпіа іпйіев агсііога
зипі. Утѣсненный, ѵехаіив, еха^ііаіив, ор-
ргеввив. Утѣснитель, іпвесіаіог, еха^ііа-
(ог, оргевзог. Утѣснити ві., ап^нвііив
геЛЛі, соап^ивіагі, соагсіагі. Утѣсняю,
апдіівіаге, ап^ивіиш геййсге. 2) Р. т.
сопвесіагі, сіевесіагі, ргетеге, еха^ііаге,
ѵехаге. Утѣснять невиннаго, іпвоніет
ргетеге, орргітеге. Утѣснить непріяте-
ля, Ьозіеш іп ап^изііав реііеге, сотреііеге,
ргетеге, иг§еге. Утѣсняюсь, ве іпГегге; ве
іп ппит Іосит сошіепваге. Съ трудомъ
народъ могъ утѣсниться въ церкви, ае^ге
тиіііІіЛо іп аеЛет зе іпГегге роіиіі. 2)
Ргеті, ѵехагі, еха^ііагі.
УТѢХА. Оеіесіаііо, оЫесіаІіо, ѵоіир-
Іав, воіаііпт, сопвоіаііо, воіатеп. Псовая
охота составляетъ его утѣху, ѵепапсіі
ѵоіиріаіе тахіте сарііиг; ѵепапЛі вІиШо-
віввітив еві. Утѣшаю , сопвоіаііопе иіі.
воіагі, соивоіагі, воіаііит аіісиі ргаеЬеге,
Гегге, абГегге, айЬІЬеге; воіаііо в. сопво-
іаіміо аіідиет Іеѵаге; сопвоіаііопет аіі-
сиі абЬіЬеге; воіаііа аіісиі Шсеге; апі-
тит аіісиіив сопйгтаге. Утѣшать кого
по случаю чьей смерти, сопвоіагі аіі-
диет Ле тогіе аіісиіив. Это утѣшаетъ
меня, Ьос тіЬі еві воіаііо. Утѣшать ко-
го письменно, аіідиет рег Ііііегав сопво-
Іагі. Ничто не можетъ утѣшить меня,
ѵіпсіі ошпеш сопвоіаііопеш Лоіог шеив;
Іисіив шеив пиііо воіаііо Іеѵагі роіеві;
пиііа сопвоіаііопе регтпіеегі роввшп.
Утѣшать себн взаимно, аііегит аііегі ев-
ве воіаііо. Это крайне утѣшаетъ меня,
что имѣлъ удовольствіе видѣть тебя,
сопвресіив Іиив виаѵівзішив шртІиЛіпет
ошпеш теат аЬвІегвіІ. Краснорѣчіе утѣ-
УТѢ
УХА
606
60$
таетъ въ скорби, еіодиепііа сопвоіаіиг
аГбісІов. Утѣшать пустою и незначу-
иіею надеждою, сопвоіагі іпапі еі Іепиі
вре аіідиет. Это разсказываніе, воспо-
минаніе утѣшаетъ насъ, еагиш гегит
соттетогаііопе Іеиітиг. У тѣшь его ты,
если можешь, Ьиіс Іи аГГег сопвоіаііо-
неш, ві роіев. Утѣшаюсь, зе воіагі, ве соп-
зоіагі Де аіідиа; воіаііо' иіі, воіаііо Іетагі,
сопвоіаііопе аГПсі. Онъ не можетъ утѣ-
шиться о смерти своего сына, Де оѣіін
Шіі ве сопвоіаге поп роіеві. Плачущіе
утѣшатся, Іидепіев сопвоіаііопе аДйсі-
епіиг. Утѣшаться, глядя на примѣръ
другаго, сопвоіаге ве ехетріо аіісціив.
Утѣшаться чистотою совѣсти, сопвоіагі
ве сопвсіепііа Ьоп® піепіів. 2) Не, Де ге
"аиДесе; ге Деіесіагі, оЫесІагі; ех ге ѵо-
іпріаіет сареге. Утѣшаться счастіемъ
другаго, уашіегс аііегіив §аиДіо в. і,гаи-
Діиш. Утѣшаться дѣтьми, ІіЬегов іп Деіі-
сіів ЬаЬеге, ІіЬегіз Деіесіагі. Утѣшеніе,
воіаііпт, сопвеіаііо. Доставить утѣшеніе,
воіаііпт ргаеЬеге, Гегге, воіаііо евве. До-
ставлять нѣкоторое утѣшеніе , иоппиі-
іаш сопвоіаііопепі в. аіідиіД воіаііі'ЬаЬе-
ге. Это мое утѣшеніе, Ьос воіаііо піог.
Это мое величайшее утѣшеніе, сопвоіог
те тахіте іііо воіаііо. Это одно утѣ-
шеніе поддерживаетъ меня, Ьаес ипа соп-
воіаііо те вивіепіаі. Развѣ малое для те-
бя ут., что ты умираешь вмѣстѣ съ
Фокіономъ? поп ІіЬі ваіів еві сит РЬо-
сіопе тогі? Утѣшейіе въ страданіи,
сопвоіаііо шаіогнт. Быть невиннымъ,
есть большое утѣшеніе, ѵасаге сиіра
ша^ппш еві воіаііиш. Представьте -ему
Ѳто утѣшеніе, пусть зтнмъ утѣшается,
Ггиаіиг вапе Ьос воіаііо. Ь) Огаііо Іепіепв
ДевіДегішп ДісеЬаІиг сопвоіаііо. 2) Иеіі-
сі®, ѵоіиріав. Этотъ городъ составлялъ
все твое утѣшеніе, сіѵііав, диае ІіЬі ипа
іп атоге аідие іп Деіісіів Гиіі. Утѣшен-
ный, соивоіаііопе аІГесІив. Нѣсколько утѣ-
шенный чьимъ уговариваніемъ, аііегіив
аііодиіо виЬгеГесІив. Утѣшішый, сопвоіа-
Ьііів. Утѣшитель, сопвоіаіог, соивоіапв.
Утѣшительница, ди® сопвоіаііопеш аД-
Гегі. Утѣшительный, сопвоіаіогіив. Утѣ-
шительное письмо, ііііегж сопвоіаіогі®;
соДісіІіі сопвоіаіогіі. Утѣшительное сред-
ство, воіаііиш, воіатеп. У — ное слово,
воіаііиш. Утѣшно, тоДо сопвоіаіогіо.
Утѣшный, утѣшенъ, соивоіаіогіив, соп-
воіаііопів ріепив, гесгеапв, гейсіепв, оЬ-
Іесіаііопеш аГГогепв. Человѣкъ утЬшный,
забавный, веселый, ІеріДиш сариі. Это
для меня крайне будетъ утѣшно, Ьос
тіЬі шахіто воіаііо егіі.
УТЮГЪ. Реггатепіпт Іжѵі^апДів ѵе-
вІіЬив. Утюговый, е]ивтоДі Геггатепіі.
Утюженіе можно выр. гл. Утюженный,
1®ѵі§аІив Гегго саІеГасІо. Утюжу, Іжѵі^а-
ге Гегго саІеГасІо. Утюжусь, і<-!‘ѵі»агі Гет-
то саІеГасІо.
УТЯ. Апаііспіа.
УТЯГИВАНІЕ, УТЯНУТІЕ и УТЯЖ-
КА. Тгасіив. Утягиваю, розі ве ІгаЬеге.
2) Агсііив сопвігіп^егс. Утянуть возъ ве-
ревками, ѵёЬеці Гоепі ГипіЬив агсііив соп-
вігіп^еге. Утягиваюсь, рові Іег^иш ІгаЬі.
2) Агсііпв сопвігпдр.
УТЯЖИТЬ. V- оЬз. сопѵіпсеге. Утяж-
ка, соптісііо.
УХАушица, іивсиіиш рівсагіиш.
Сборная уха, ]ивси!иш е тагіів рівсіЬив;
гесепв саріів еі сосіів; Іідиатеп рівсіит
гесепв саріогит сосіогитдпе.
УХАБИСТЫЙ. Іпідиив, аврег, ріепив
гиріогпт. Ухабистая дорога, тіа іпідиа,
ріепа гиріогпт.
УХАБНИЧІЙ. Ргівііпив аиіісив, диі
тахіте іД тіДеЬаІ, пе ІгаЬа ргіисірів
етегіегеіиг.
607	УХА
УХО	608
УХАБЪ, ухабецъ, Коріиш. Но доро-
гѣ много ухабовъ, ѵіа гиріогит ріеиа,
іпідиіввіта, авреггіта.
УХАНІЕ. Ойогаіив. Ухаю ві., оІГасе-
ге, ойогагі.
УХВАТКА. Мойив, гаііо. У кого ух-
ватки подлыя, Ьото іІІіЬегаІів; си]ив
аеешіі гаііо еві Ьитііів. 2) Біѵегіісиіиш,
еіГи^іит. 3) Баиа, ігасіаііо, тойия.
УХВАТЛИВЫЙ. А^ііів’, ехрейііив.
УХВАТЪ, ухватикъ, ухватецъ, Еигса
Гогпасаіів.	>
УХГАТЫВАШЕ. РгеЬепвіо, сопірге-
ііепвіо. Ухватываю, ргеЬепйеге, аррге-
Ьепйѳге; аггіреге. Ухватить кого за ру-
ку, аіісціив йехігат сотріесіі. 2) АиГег-
ге, виггіреге. 3) Ухватить время, случай,
оссавіопет сареге, атріесіі, аггіреге. Ух-
ватываюсь, сареге, сареввеге, ргеііеийе-
ге, іаі>"сге. Онъ ухватился За палку,
серіі, ргеЬепйіі, таии соггіриіі Ьасиіиш.
Ухватиться за кончикъ платья, ѵевіет
а1ісп)ив тогйіспв аггіреге. Ухваченіе, см.
Ухватываніе. Ухваченный, ргеЬепвив,
аггеріив.
УХИТРЯЮ и УХИЩРЯЮ. (81.). Аг-
Іе иіі, тасЬіпат айтоуеге; ГаЬгісат ай
аіідиет Ііп^еге. — Ухитряюсь, йоіовит,
іивійіовит евве. 2) Сопвіііит сареге; тіііі
ѵепіі іп тепіет; соттепіагі.
УХИЧЕНІЕ, ухичиваніе. Вііі^еив, ас-
сигаіа геі геГесііо. Ухиченный, йііі^еп-
іег, ассигаіе геГесіив. Ухичиваю, йііі^еп-
іег, ассигаіе гейсеге.
УХИЩРЕНІЕ. Ага, <1о1ив. Ухищрен-
ный , саііійов, авіиіив, виѣйоіив, ѵег-
виіив.
УХЛЕБНУТЬ. АЬвогЬёге, Йе^ивіаге,
йеІіЬаге.
УХЛЕСНУТЬ, ухдыснуть. Иа§е11о
сжйеге.
УХЛЪБИТИ. (81.). СіЬаге аіідиет, сі-
Ьит аіісиі ргжЬэге, сіЬо аіідиет )и-
ѵагѳ.
УХМЫЛЯЮСЬ. ВиЬгійеге.
УХНУТЬ. Рг® іеггоге ѵеі віироге §е-
тііит ейеге, сіеге.
УХО. Р1. уши. Аигів. Повислыя ути,
Пассій® аигев. Положить въ ухо шер-
сти, сотреііеге Іапат іп аигет. Пово-
дить и шевелить ушами, апгіЬив тіса-
ге. Быть крѣпну иа ухо, аигіЬив таіе
аийіге. Подрать кого за ухо, а!ісц|ив '
аигет ѵеііеге. Уши пробрюжиіать кому,
аигев аіісиі айіегеге; апгев аіісціив оЬ-
іипйеге; аигев вегтопе айвігереге. Ты
мнѣ накричалъ голову и пробрюжжалъ
уши, тіЬі аигев, тіііі іиийів сариі. Впа-
дина въ ухѣ, Гогатеп аигів. Говорить,
шептать на ухо, гет аііегі іп аигет Йі-
сеге, аііегіив іп аиго іививиггаге. Этимъ
папъ всѣ уши прожужжали, 1 регвоппаіі
аигев повіг® Ьи)ивтойі ѵосіЬпв. Прикло-
нить ухо, аигев щопііів рг®Ьеге. Это де-
ретъ уши, Ьос аигев йеіісаіав о№пйіі,.га-
йіі. Онъ этимъ можетъ судить только
ухо, іііа поп піві аиге ехі^ипіиг. Какъ
скоро это дошло до ушей царя, диой
иЬі ай аигев ге^ів ассійіі. Берегись,
чтобъ это не дошло до его ушей, пе ай
іііит регтапеаі, саиііо еві. Боюсь, чтобъ
это какъ иибудь ие дошло до утей от-
ца, пе аіідиа ай раігет регтапеаі, регі-
сиіит еві. Не имѣть ушей иа что, быть
глуху, аіідиій аѵегвагі; аигев ай аіідиій
аѵегвагі; аигев ай аіідиій вигй® вииі; аіі-
си)ив йісіа іи аигев. Брюжжать на уши,
о^’аийге аіісиі ай аигет. Насторожить
уши, аигев егі&еге, айгідеге, виЬкігіп"еге.
Окорнать ути , аигев йевесаге. Въ
ушахъ звенитъ, апгев тіЬі ііппіпиі, во-
паиі. Все это входитъ въ одно ухо 
выходитъ въ другое, еа отпіа сгейіі гі-
товія аигіЬив; йісіа регйпипі. Съѣздить
«09
УХО
УХО
610
по ушамъ, аигев Ьасіііо Іипбеге, соІарЬит
аіісиі іпігіи^еге. Быть по ути въ долгу,
аеге аііѳпо оЬгиІит, орргевзит, бе-
тегвит евве. Влюбленъ по уши, регбііе
атаі; Іоіив іп атоге еві. Уши кому на-
жужжать, безпрестанно о чемъ твердить,
аззібиит Ьогіаіогет евве аіісиі; ргесіЬив
аіідиет Гаііуаге. У него корошее ухо,
воіегіі евве аибііи. Дуть кому въ ушп,
аііегіив іп аигет іпвивиггеге; Іоіів аигіЬив
беропеге. Держать ухо востро, апіто
поп сопсиіеге; апіто поп бейсеге; апітит
сареге, соііі^еге. Уіпи вянутъ, біврибеі
шеі. 2) Айва, таииЬгіит, Гогатеп. Уши
у пушки, апвае Іогтепіі і^піѵоті. Уши
иглиныя, Гогатеп аспв. Нѣжное ухо, ко-
торое не терпитъ похвалъ лести, аигев
тоііев.
УХОБОТЬЕ. Раіеа, асив.
УХОВЕРТКА. Аигівсаіріит.
УХОДИТЬ. V. рІеЬ. еіТипбеге, рго-
Гипбеге. Ему нельзя ничего дать, онъ
тотчасъ уходитъ, отпіа, дпаесиидпе еі
<1е<1егів, віаііт ргоГипбеі. 2) Іпіегіісеге,
песаге.
УХОДИТЬСЯ. Сабеге, гетіііеге. Вѣтръ
уходился, ѵепіив сесібіі, гетівіі. Уходи-
лось пиво, сегеѵівіа беГегЬпіІ. 2) Р. т.
уходилось сердце, іга сопзебіі, гевсбіі,
беГегЬшІ.
УХОДОМЪ и УХОДКОЮ. Сіат, Іа-
сііив. Онъ-отъ васъ уходомъ ушелъ. Іа-
сііив, сіат пов аЬііі. Уходъ, уходка,
аЬіІив, бівсеввив. По его уходѣ вспом-
нилъ объ этомъ, рові еуив бівсеввит ѵе-
піі тіЬі Ьос іп тепіет. 2) Искать
средствъ къ уходу,Ги^ат тебііагі. Ухож-
деніе, аЬіІив. Ухожу, аЬіге, бівсебеге,
аЬзсібеге, ргоЯсівсі, воіѵеге. Онъ былъ
здѣсь, да ушелъ, абегаі Ьіс, веб аЬііі.
Уйти не сказавшись по тихоньку, Іа-
сі.ішп аЬіге, Іасііит ве сотрете. Не дав-
Члсть IV.
ши знать уйти', аіідио іивсіепіе аЬіге.
2) Еи§еге, аиГи^еге, еѵабеге, еПи^еге.
У ходить отъ непріятеля, Ьовіев Ги^рге.
Уйти изъ рукъ, еЯиреге е таиіЬив. У.
изъ города, еОіфеге ех игЬе. У. съ поля
сраженія, еШщеге Ле ргаеііо, бе рицпа.
У. куда отъ дождя, абѵегвив ріиѵіат іп
Іосит Іиіит ве гесіреге. Ушло судно,
паѵі{>іит герепіе аЫаІит еві. Онъ ушелъ
еві іп Ги"а. Уходитъ изъ виду, ех осиііз
ве виЬбисеге. Уходить = сбѣжать, Ги-
рт сареввеге, Ги^ае ве тапбаге, сивіобіа
еІаЫ (объ арестантѣ), аиГоггі, ітреіи аЪ-
гірі (объ лошади). Лошади ушли, убѣ-
жали, едиі ітреіи аЬгерІі випі. Если съ
коляскою, едиі сиггит аЬгіриегипІ. 3)
Онъ отъ всѣхъ своихъ сверстниковъ
ушелъ, отпев аедпаіев в. отпіЬив аедиа-
ІіЬив ргаесисиггіі. 4) ЕГЛиеге, аЬіге. Вре-
мя ушло, Іетрив аЬііі Жалкая участь
смертныхъ — лучшіе дни первыхъ лѣтъ
уходятъ, и мѣсто ихъ заступаютъ бо-
лѣзни и скучная старость, орііта диае-
дие біев тівогів тогЬив аеѵі ргіті Ги-
§іі, виЬеипІ тогЬі Ігівіівдие вепесіпв.
Ушли ваши радости, повігі §епіа1ів біев
еГйихеге. 5) Ваши часы уходятъ нѣ-
сколькими минутами, Іпиш Ьогоіо^іиш
аіідиоі тотепіів сеіегіив тоѵеіиг. Ь)
ЕІаЬІ, еѵабеге, ѵііаге. Домъ вдругъ такъ
загорѣлся, Что едва могъ уйти отъ по-
жара, ботие Іат гереиіе беЛа^гаѵіі, иі
зе ѵіх аЬ іпсепбіо ІіЬегаге ровзеі. 7) Рѣ-
ка надаетъ въ пропасть и подъ землею
уходитъ, атпеш саѵегпа ассіріі еі еиЬ
Іеггат гаріі.
УХОРѢЗНЫЙ, ухорѣзанъ. Сигіав в.
тиііііав аигев ІіаЬепв.
УХЪ! Аіі! Ьеи! еііеи!
УЦѢЖЕНІЕ, уцѣживаніе можио выр.
гл. У цѣженный. Рготіив, берготіив
20
€11	УЦѢ
боііо, Ьаивіив бе боііо. Уцѣживаю , рго-
гоеге, берготеге <ІоІіо; Ьаигіге бе боііо.
УЦѢЛИВАЮ. 8сорит Гегіге.
УЦѢЛѢТЬ. Іпѵіоіаіит, іпсоіитет,
іпіертит, ваіѵит тапеге. Этотъ домъ
съ трудомъ уцѣлѣлъ отъ пожару, Ьаес
ботив ѵіх іпсешііо егеріа еві. Прочнхъ
всѣхъ наказали, а онъ уцѣлѣлъ, іп аііов
отпев апітабѵегвит еві, іііе аиіет ров-
наго воіив виЫегГи§іІ.
УЦѢПЛЕНІЕ, можно выр. гл. Уцѣп-
ляюсь. АбЬаегевсеге, аГО^і, іиипсагі.
Кошка уцѣпилась за руку, Геііа тапиі
абЬаевіІ. Ь) За что, абЬаегевсеге, оЬ аіі-
ди'іб іпГевЮ апіті аіідиет а^гебі.
УЧАНЪ. V- оЬз. §епиз паѵі^іі.
УЧАСТВОВАНІЕ и СОУЧАСТВОВА-
НІЕ. 8осіеІав. Участвователь, соучаство-
ватель, см. участникъ. Участвую и со-
участвую, ратіісірего евве аіісщив геі; іп
рагіего геі ѵеиіге; восіпш евве аіісиіив
геі; ѵепіге іп восіеіаіет геі. Не участ-
вую, ехрегіет евве геі. Участвовать въ
наслѣдствѣ, рагіісірет евве Ьаегебііаіів.
У. въ чьемъ благополучіи, аіісиіив ваіпв
тіЬі согбі еві. У. въ добычѣ, іи ргаебао
восіеіаіет ѵепіге. Участвующій въ прес-
тупленіи, абвігісіив всеіеге. Участвовать
въ управленіи государствомъ, гетриЫі-
сат аіііп^еге. У. въ чьихъ совѣщаніяхъ,
сопвіііів аіісиіив іпіегевве. У. въ чьеіі
радости, аіісиіив ^аибіо аГГісі. Участіе и
соучастіе, восіеіав. Я беру участіе во
всемъ до васъ касающемся, диібдиіб аб
іе вресіаі, тіЫ согбі еві. Возбуждать
всеобще^ участіе, отпіит тівегісогбіат
сопсііаге. У. въ престуленін, въ постыд-
ныхъ дѣлахъ, въ войнѣ, въ добычѣ, соп-
іа"іо всеіегів, Іигрііибіпів, Ьеііі, ргаебае.
Я не безъ причины беру участіе, ІаЬого
поп віпе саива. Имѣвшій участіе въ за-
говорѣ, похіив сощигаііопів. Берущій у.
УЧА	612
въ опасностяхъ, восіив регісиіогшп-
Другъ принимающій участіе, атісив от-
піит аііегіив Гогіипагит , восіив аі-
дие рагіісерв атісив, диі аііегіив ѵісе
аодие соттоѵеіиг ас вио. Изъявить
свое участіе въ словахъ, ві^иШсаге в.
ѵегЬів Іевіагі аіісиі боіогет, сави еіив
регсеріит. Съ истиннымъ участіемъ,
сит ѵего, іпііто аиіті вепви. Участникъ
н соучастникъ, восіив, рагіісерв, аГііпів.
Быть участникомъ въ воинѣ, восіит Ьеііі
евве. Б. у. въ преступленіи,восіит всеіегів,
аПіпепі Гасіиогі евве. Участница, восіа,
рагіісерв, аГйпів. Не хотѣть имѣть участ-
ницею власти своей, ботіпаііопів восіат
аврегпагі. Участный, участенъ, рагіісерв
аіісищв геі, восіив аіісщ'в геі, аГйпів аіі-
сщивтеі в. аіісиі геі, сотров аіісщив геі.
УЧАСТОКЪ^ участочекъ. Рагв, рог-
ііо, а&еііив.
УЧАСТЬ. 8огв, Гогіипа. Блистатель-
ная у., вогв атрііввіша. Сожалѣть о чьеіі
участи, аіісщ'ив вогіет тівегагі. Имѣть
счастливую участь, Геііх вогв тіЬі оЬ-
ѵепіі. Имѣть печальную у., тівегат ѵі-
іат бе§еге. Будущая участь человѣка,
вогв Гиіига ѵііае. Жестокая, печальная
у., вогв Геггеа, іпідиа. Моя участь счаст-
ливая, Ьепе тесит адііиг. Моя участь
несчастливая, ѵаібе аГЯісІае випі теае
гев.
УЧАЩАТЕЛЬНЫЙ глаголъ. ѴегЬит
Ггедиепіаііѵит. Учащаю, Ггедиепіагс,
оЬіге. Учащеніе, гереііііо, Ггедиепіаііо.
УЧАЩІЙ, Опі босеі, егибіі, іпвіііті,
ргаесіріі; босіог. Учащійся, бівсепз, біз-
сіриіив, аибііог. Учебный, аб босепбит
регііпепв. Учебное время, іотрив босепбі,
іетрив бівсепбі. Учебная книга, ІіЬог
бе агіе в. бівсірііпа; ІіЬег, іп дио бів-
сііріпа ігабііиг. Учебные часы, всЬоІагит
613
УЧА
УЧА
614
Іешриз. (Сиіпі.). Ученикъ, ученичекъ,
который у кого учится, кто слушаетъ,
бізсіриіиз, аіитпиз, аіитпиз бізсірііпае
а1іси]в. Быть чьимъ ученикомъ, иіі аіідио
та§І8Іго; апбіге аіідиет; аибііогет, аіит-
пит бізсіриіпт аіісціиз евве. Ь) Кто хо-
дитъ въ училище, всЬоІазІісиз, БсЬоІае
аіитпиз; риег бізсепв. У этого столяра
много учениковъ, Ьіс шіезііпагіиз тііііоз
ЬаЬеі риегоб бізсепІе$. Учениковъ, уче-
ническій, бізсірпіі, аибііогіз еіс. Учени-
ца, бізсіриіа, риеііа бІБсепз. Ученіе, біз-
сірііиа, егибіііо, іпзіііиііо; босігіиа. Ь)
Сегодня нѣтъ ученія, Ьобіе Гегіатиг а
зіибііз. Отдать кого въ ученіе, аіідиет
аіісиі егибіепбит б. іп бізсірііиат Ігабеге.
Быть у кого въ ученія, Іігосіпіиш Га 
сеге, іп бізсіріша аіісидив еззе. Пробыть
много лѣтъ въ ученіи, ріигез аипоБ іи
бізсірііпа тапеге. Вытти изъ лѣтъ уче-
нія, іігосіпіиш беропеге. Деньги за уче-
ніе платимыя, тіпегѵаіе (подр. бопипі,
ргаетіит) тегсез. Предпетъ ученія,
бе дио ргаесірііиг, Ігабііиг. Годы ученія
у мастеровыхъ, аппив бізсірііпае. 2) ргае-
серіит, боситепіит (для предостере-
женія) бесгеіит, бо^та (философовъ).
Ученіе Пиѳагора о переселеніи душъ,
бодта Руйа^огае йе тідгаііопе апі-
тагит іп аііа согрога. Ученіе деистовъ
мли противниковъ истины всякаго бо-
жественнаго , особенно Христіанскаго,
откровенія весьма разноиысленно и дѣ-
лится на разныя секты, Веівіагит гаііо
з. Ьотіпит геіі^іопіз отпів біѵіпііиз ра-
іеіасіае тахіте сЬгізііапае ѵегііаіет іп-
Табепііит ѵаібе бізсогз еві еі іп ѵагіа®
Гатіііаб бізіі^иііиг. Ученость, босігіпа
(вооб. какъ свойство человѣка, такъ и
названіе совокупности истинъ и позна-
ній), егибіііо (какъ свойство человѣка),
бізсірііпае какъ) вѣтви учености, науки),
Ііііегае (поколику основывается на пись-
менныхъ докуиентахъ), Ііііегагит всіеп-
Ііа, Ііііегаіига (начитанность, какъ обла-
даніе учеными познаніями). Здѣсь до-
стойно замѣчанія, что Римляне, при
уваженіи своемъ къ образованію, смот-
рѣли на него какъ на потребности че-
ловѣческой природы и потому заключали
его подъ словомъ Ьитапіпііаз. Глубокая
ученость, тиііае ас гесопбііае Ііііегае.
Кинга исполненная учености, егшііііопе
ѵагіа геріеіиб ІіЬег. Ученый, ученъ, бос-
іцб, босігіпа іпБІгисІиз, егибііиз, егибі-
Ііопе огпаіив, Ііііегаіиз, Ііііегі- Ііпсіиз,
Быть ученымъ, тиііа босігіпа еззе. По-
средственно ученый, тебіоегііег а гіос-
Ігіпа іПБІгисІиз. Отлично у., ргаесіаге
егшііііопе еі босігіпа огпаііззітиз. Ора-
торъ долженъ быть ученъ, отъ него
требуется ученость, зіі тіЬі огаіог Ііпсіиз
Ііііегіз. 2) — Касающійся до учености,
Ііііегаіиз, ІііІегагіиз. Ученыя познанія,
босігіпа, Ііііегае , Ііііегаіига. Ученый
разговоръ, зегто бе агііит зіибііз аідие
босігіпа. Написать что пибудь ученое,
тапбаге Ііііегіз со^ііаііопез зиаз. Такъ
рѣдко что нибудь ученое доходитъ до
насъ отъ восточныхъ странъ, Іат гаго
аіідиій бе ге Ііііегагіа аЬ огіепіаІіЬпз
типбі ріа^із аб позігаз зоіеі регѵепіге
тапиз. Исторія учености и ученыхъ му-
жей, Ьізіогіа ііііегагіа, егибііогшп по-
ііііа. 2) Сиі аіідиіб бібіеіі. 3) Сиет изиз
тиііа еі ѵагіа ебосиіі. Онъ много- разъ
былъ ученъ, и потому сдѣлался осто-
роженъ, диет изиз тиііа еі ѵагіа ііегитас
заеріиз ебосиіі, ібеодиесаиііог, ргибепііог
іасіиз езі. Ученые почти съ нетерпѣні-
емъ желаютъ вндѣть въ рукахъ своихъ
зто сочиненіе, егибііі аѵібе ргоретобига
розІиІаЬапІ Ьи)из ІіЬгі соріат віЬі іегі.
Всякому сколько нибудь ученому вз-
615
УЧЕ
УЧИ
616
вѣстенъ, петіпі ееі раиіиіиш тойо Ьи-
тапіог і^поіиз. Ученое званіе, огійо йос-
гит. У древнихъ можетъ быть замѣ-
няется оно сл. тадіаігі, поіояу что имъ
собственно такое званіе не было из-
вѣстно.
УЧЕРПНУТЬ. Наигаге йе зитто,
йеЬангіге.
УЧЕСЫВАЮ. Ассигаіе сотая а. са-
ріііит согпеге, сотропеге.
УЧЕТЪ. Каііо ассигаіа.
УЧИВШІЙСЯ. <2иі аіідиій йійісіі; йіз-
сіриіиз, анйііог. Училище , кій ня Ііііе-
гагнт, Іийиз Шіегагіиз, Іийиз йізсепйі;
Іийиз. Открыть училище, Іпйит арегіге;
У., гдѣ преподаются разныя науки, цупі-
паяіпт, Іусент. Высшее училище, аса-
-йетіа. Большое у- зсЬоІа та^па. Малое
у., зсЬоіа тіпог. Публичное у., ясіюіа
риЫіса. Въ этомъ училищѣ, сверхъ обу-
ченія языковъ, преподаютъ нужныя на-
уки, іп Ьос Іийо ііііегагіо, ргаеіег диат
дпой риегі ейізсапі 1іп«иаз, еііат йіз-
сірііпае песеззагіа Ігайипіпг. Птти въ
училище, іп Іийшп Іііегагіит іге. Хо-
дить въ училище, іп Іийиш Ііііегагіит
ііаге; зсЬоІат Ггедиепіаге. Вести кого въ
училище, аіідиет іп зсЬоІат йпсеге.
Сидѣть въ училищѣ, іп зсЬоІа зейеге,
аззійеге. 2) Р. т. йізсепйі іосиз, оррог-
іипііаз; напр. училище терпѣнія. Учи-
лищный, Іийі Ііііегагіі, зсЬоІае.
. УЧИНЕНІЕ. Раігаііо, іііаііо. Учинен-
ный, раігаіпз, іііаіиз. Учниеннаи обида,
іп)'игіа іііаіа.
УЧИНЕННЫЙ. Яагіиз, гезагіпз, ге-
сопсіппаіиз. Учиниваніе, загіига. Учи-
ниваю, гейсеге, загсіге, гезагсіге, гесоп-
сіппаге, Учинивать бѣлье, Ііпіеа гесоп-
сіппаге. У. домъ, гейсеге аейез. Учини-
ааюсь, гейсі, герагагі, загсігі, гезагсігі.
УЧИНИТЬСЯ. Еіегі, Гасіит еззе. У.
предметомъ посмѣянія, аіісиі еззе 1и-
йіЬгіо. .Учиняю, раігаге, сотпііііеге, Га-
сеге, раігаге, регреігаге. Учинить пре-
ступленіе, зсеіиз соттіііеге; зсеіеге зе
айзігіп&еге; Гасіпиз айтіііеге. У. доносы,
ассизаііопет айогпаге, іпзігпеге. У. слав-
ныя дѣянія, Гасііз іпсіагезсеге. Я тебѣ
ннкакой не учинилъ, не сдѣлалъ обиды,
ІіЬі а те ппііа огіа езі іщигіа. Что за
обида ему учинена? Опій еі Іапйет іп-
Іигіае Гасіит езі? Учинить нападеніе на
непріятеля, ітреіит, іпсигзіопет Гасеге
іп іюзіет; Ьозіет а^гейі, іпѵайеге.
УЧИТЕЛЬ. Иосіог, ргаесеріог, та-
ірзіег (учитель и наставникъ какъ мало-
лѣтныхъ, такъ и старшихъ, Іпйі та-
§ізіег (который учитъ въ училищѣ), рае-
йа§;о»ив (домашній учитель, воспитатель),
ргоГеззог (публичный, съ нимъ должно
соединять всегда р. пад., иапр. уч. сло-
весности, ргоГеззог еіодиепііае. Вмѣстѣ
ставятся, тарзіег аідие Йосіог; ргае-
серіог еі та^ізіег, йих еі та^ізіег; так-
же чрезъ описаніе: диі йосеі, егпйіі, іп-
зіііиіі, ргаесіріі, ргаесеріа йаі; диі зе йо-
сеге ргойіеіиг. Искусный у., тарізіег
аріиз ай йосепйпт. Быть учителемъ,
аіідиій йосеге; аіідиій ргойіегі (учить,
предлагать публично). Имѣть кого учи-
телемъ, аіідиет ргаесеріогет, та^ізігит,
Йосіогет ЬаЬеге; аіідио тарізіго, Йосіоге
иіі. Искать учителя для своихъ дѣтей,
ргаесеріогет зпіз ІіЬегіз диаегеге. При-
гласить кого въ учители для своего сы-
на, йіінт (гайеге аіісиі егпйіепйшп «.
іп аіісиіиз йізсірііпат'; Гіііо аіідиет ас-
сіге Йосіогет. Учителевъ, учительскій,
йосіогіз, ргаесеріогіз, та^ізігі. Учитель-
ская должность, ргаесеріогіз тппиз. Учи-
телева книга, ІіЬег ргаесеріогіз. Учи-
тельница, тадізігэ-, ргаесерігіх. Учитель-
ство, си. ученіе. Учить, см. учу. Учи-
617
УЧО
УЧТ
618
тельскій тонъ, ргаесіріепбі гаііо. Заго-
ворить учительскимъ тономъ, аб ргае-
сіріепбі гаііопет беѵоіѵі.
УЧИТЬ. Носеге, ргаесеріа йаге, ргае-
сіреге, іпяіііиеге, егпбіге, ргоГііегі (пуб-
лично преподавать) Ігабеге (предлагать,
напр. исторію, правила науки, сопбосе -
Гасеге (тресировать), ояіепбеге, бесіагаге
(показывать. объяснять), Когда учатъ
попугая говорить, то бьютъ его желѣз-
ною палочкою, иначе онъ ве можетъ
чувствовать ударовъ, дпшп яріііасия Іодпі
біясіі, Геггео габіо ѵегЬегаіиг, аіііег епіш
поп яепііі ісіпя. Учить кого чему, босеге
аіідиет аіідпіб. У. кого музыкѣ, тияісат
ГібіЬия аіідиет босеге. У. говорить по
Гречески, Сгаесе Іодні босеге аіідиет.
У. кого наукамъ, искуствамь, егпбіге аіі-
диет Ііііегія, агііЬпз. У. публично ме-
дицинѣ, ргоОіегі тебіеіпат. Время этому
научитъ, іетрпя, біе.ч ояіепбеі. Даръ,
способность учить , босепбі Гаспііая.
Молодыхъ людей ничто такъ не учитъ,
какъ примѣръ, абоіеясепііа ппііа ге та-
ря диат ехешріо іпяігиііиг. 2) Что,
ебіясеге (тетогііег). Учить читать и пи-
сать, Ііііегая босеге.
УЧОСЪ- Ресііпаге..
УЧРЕДИТЕЛЬ. Огйіпаіог, іпяіііиіог,
біярояііог. Учреждаю , огбіпаге , сопяіі-
іиеге , іпяігиеге , аррагаге , сотропеге,
огпаге, ехогпаге. Учредить пиръ, соп-
ѵіѵіпт іпяігиеге, огбіпаге. У. публичныя
молебствія, яирріісаііопея бесегпеге. До-
машнія дѣла, устроить ихъ, гея бо-
теяіісая біярепяаге аідие біяропеге. Уч-
редить порядокъ для ученія, яіибіія
огбіпет баге. 2) Нояріііо, сопѵіѵіо ех-
сіреге, сіЬоя арропеге. Учреждаюсь, ог-
біпагі, сопяіііиі, іпяігиі, аррагагі. Ферди-
нандомъ королемъ учреждена въ Ис-
паніи инквизиція противъ Мавровъ и
Евреевъ, кои для виду принявъ Христі-
анскую вѣру, ниспадали снова въ преж-
нее невѣріе, іпяіііиіа а Еегбіпанбо
ге^е еяі іпдиіяіііо Ніярапіса абѵегяия
Маигоя еі .Тидаеоя, диі рег яішиіаііопеш
сЬгіяііаиогит яасга атріехі, аб ѵеіѳгет
бепио ітріеіаіет геІаЬеЬаиіиг. Учреж-
деніе , сопяіііиііо, іпяіііиііо; абрагаіия,
іпяігисііо. По довольномъ на первый разъ
учрежденіи, геЬия яаіія іп ргае яепя сот-
рояііія. 2) Ргаеясгірііо, яапсііо, ебіеінт,
ітрегіит, іияяит. 3) Нояріііит, сіЬі ар-
рояііі. Учрежденный , огбіпаіпя , сопяіі-
іия, біярояііия, іпяігисіпя.
УЧТИВЕЦЪ. Ното игЬапия, ІіЬегаІія,
еіе^апя. Учтиво, игЬапе, ІіЬегаІііег. со-
тііег , Іттапе, трбеяіе. У. отказать,
Ьеііе йе^аге. Говорить у., Ьитапе біееге.
Учтивость, пгЬапііая, сотііая, Ьитапііая,
Гасііііая тогит, тобеяііа, ІіЬегаІііая. У.
высшаго къ низшему, аЯаЬіІііая. Обхо-
диться съ учтивостью, Ьопеяіе абѵегяия
я. іп аіідпет яе §егеге, аіідиет ІіЬега-
іііег ігасіаге. Не имѣть учтивости, 1і-
ІіЬегаІет ас іпсиііія тогіЬия еяяе. Имѣть
всевозможную учтивость, отпі Іероге еі
ѵепияіаіе аГОиеге. Долгъ учтивости ис-
полняемый по одному обряду, оПісіа
ігапяіаііііа еі риЫіса. Письмо изъ учти-
вости писанное, еріяіоіа Ьопогія саияа
ясгіріа- Посѣщеніе дѣлаемое изъ учти-
вости , яаіпіаііо. 2) Сотреііаііо Ыапба,.
Ьопогійса. Холодная^!, несносяая учти-
вость, Ггі^іба, аярега сотреііаііо. Это не
пустая учтивость, іюп яипі ѵегЬа, ех
апіпю біеіа. Излишнія учтивости, ротра
ѵегЬогпга. Учтивости при первой встрѣ-
чи, диае іп соп^геяяи яоіетия п. біеегѳ .
Учтивый, учтивъ, пгЬапия, ІіЬегаІія, еіе-
§апя, сотія, Ьптапия, Гасііія, соттобпя,
оГбсіояпя, тобеяіия, ѵегѳсипбия (скром-
ный), Ьепе тогаіия (благонравный, вы-
619
УЧУ
УША
620
полированный, выправленный). Учтивое
приглашеніе, Ьеиідпа іпѵііаііо. Учтивое
письмо, еріаіоіа Ьшпапііаіів ріепа. У. об-
ращеніе, пюгііт еіедаиііа, ѵепизіав. Онъ
весьма учтивъ ко мнѣ, регЬопогійсиз іп
те еаі. Кто слишкомъ учтивъ, піпііиз
ваіиіаіог.
УЧУГЪ. 8ереа е раіів сит геііЬив ай
рівсев сзріепйов рег Оиѵіит бисіа. Учуж-
ный, ай еіивтобі верет регііпепя.
УЧУСЬ. Оіасеге, содповсеге (обнимать
умоиъ, понимать), айбіасеге (прибавить
къ тому, что знаемъ), регйівсеге (акку-
ратно); аггіреге (быстро ловить). Учить-
ся у кого, аЬ аіідио а. арий аіідиет аіі-
диі<1 йісеге. Чему легко учиться, Гасііет
евве ай йівсеийит ; Гасііет содпіііопет
ЬаЬеге. Учась научиться, аіідиій йосіит
сазе. Учась научиться многому , тиііа
йійісіаве; іи аіідио тиііае Іііісгае випі.
Онъ учился всему, чему можно учиться,
йійісіі, диой йізсі роіеві. Учиться язы-
камъ, ейіасеге Ііидиав. У. военному ре-
меслу, ейосегі Ьеііі агіеа. У. основатель-
но земледѣлію, регйіасеге йівсірііпат
гигіе. У. праву гражданскому, іигіа сіѵііів
орегат йаге. Учиться бѣдою, таіо то-
пегі, таіо ейосегі. Я не беру въ руки
ве только пера, но даже ничего ве чи-
таю; однимъ слухомъ учусь, поп аіуіо
тойо, ѵегитеііат ІесііопіЬиа йіИісиІІег,
аей аЬвііпео, аоііадие аигіЬив аіийео. У-
читься по нѣскольку всему , ІіЬаге ех
отпіЬив йіасірііиів. Не приказать учиться
ремесламъ, агііит оГйсіиав аіісиі егіреге.
Запретить учиться наукамъ, Ііііегіа еги-
йігі ѵеіаге.
УШАСТЫЙ, утастъ. Аигііиа.
УШАТЕЦЪ. Рагѵив Іасиа; рагѵшп
ІаЬгит.
УШАТКА- Саіііиа аигіЬив реипаіів.
УШАТНЫЙ. І.асиа, ІаЬгі- Ушатъ,
I
Іасиа, ІаЬгит. Носить ушатомъ воду,
іп ІаЬго адиапі рогіаге.
УШВЫРНУТЬ. Ргосиі аЬрсеге, рго-
Іісеге.
УШЕСТВІЕ. АЬіІив.
УШИ. См. Ухо.
УШИБАЮ. І.аейеге, ѵіоіагс, ойепйеге;
йоіогеш аіісиі Гасеге, еГйсеге. Ушибить
ногу, рейет аіЬі Іасіаге. У. ногу объ
камень, рейет ай Іарійет ойепйеге. У.
копыто объ камень, регіипйеге иидиіат
Іарійе. Ушибиться, рагіет согрогів Іае-
йеге, аіЬі ѵиіпив іиПідогс. Больно ушиб-
ся, дгаѵе ѵиіпив тіЬі іпОіхі. Ушибеніе,
Іаевіо, ѵиіпегаііо. Ушибенный, Іаевив,
ѵіоіаіив , ѵиіпегаіиз, ойепзив. Ушибъ,
диа согриз Іаевит , ѵиіпегаішп еві. Ь)
Ьаевіо, ѵиіпегаііо, ісіиа.
УШИВАНІЕ. Іпіесііо рег виіигат.
Ушиваю, іпвиеге, Йгтііег виеге. 2) Со-
агсіаге, іп агсіит содеге. Платье широ-
ко, надобно его ушить, ѵеаіів еві Іаііог,
орив еві, иі соагсіеіиг. Ушиваюсь, іпаиі,
Йгтііег виі.’
УШИЦА. См. Уха.
УШКО, Аигісиіа. 2) Апаа, Гогатеп.
Снабдить уткомъ, іпзігиеге Гогатіне.
УШКО Мидасово. Неііх ѵоіаіа.
УШКУЙ. V. оЬв. депиа паѵідіі. Уш-
куйникъ, диі е|иіатойі деиеге паѵідіі иіі
воіеі.
УШЛЕЦЪ. РгоГидив, Гидіііѵив, Йе-
аегіиа.
УШНИЧАЮ. І'аіаів йеІаііоиіЬиа еі
іигрі азвепіаііоие дгаііат аисирагі; са-
Іитпіагі. Ушникъ, виаиггаіог таіейісиа.
УШНОЕ. Іивсиіит рівсагіит. Уш-
ный, іивсиіі рівсагіі.
УШНЫЙ. Аигів, аигіит. Ушныя же-
лѣза, діаийиіас рагоііа. Шумъ, звонъ въ
утахъ (вм. ушной) вопііиа аигіпт; ао-
пііиа еі дгаѵііаа аигіит, аигіит Яис-
«21
УШТ
УѢЗ
622
іпаііо, яивпггив. Хрящъ въ ушахъ, апгі-
спіае сагіііа^о. Сѣра въ ушахъ, аигіпга
зогдсв; зогдев ех аигіЬив. Стрѣльба въ
ушахъ, оіаіціа. Боль въ ушахъ, аигіит
доіог.
УШТОПАННЫЙ. Вепе гевагіив, ге-
еоисіппаіив. Уштопать, ргоЬе гевагсіге,
гесопріииаге.
УЩЕДРЯТЬ. Мівегегі. Ушелрнться,
Іаг^игп, ІіЬегаІет евве, ІіЬегаІііег ге-
тииегагі.
УЩЕЛІЕ. Кирів Ьіаіив. Ущельникъ,
диі іп гирів іііаіи ЬаЬііаі.
УЩЕМЛЕНІЕ, ущемливаніе. Соиіивіо.
Ушемливаю, ргетеге, сопіипдеге, сот-
ргітеге. Я ущемилъ себѣ палецъ, ді-
§ііив теив ргеввив еві.
УЩЕРБЛЕНІЕ. Нетіииііо, деігітеп-
іит , датиит. Ущебрляю , гет ітті-
ппеге; датпит, деігітепіит даге, аГ-
Гегге, іпГегге; оЬевве, посеге. Ущербля-
юсь, тіииі, детіпиі, досгевсеге. Луна
начинаетъ ущербляться, Іииа десгевсіі.
Ущербъ, деігітепіит, датиит, )асіига.
Причинить ущербъ, датиит даге. 2)
Ущербъ мѣсяца, Іипае десгевсепііа; Іииа
десгевсепв.
УЩЕЧИТЬ. Сіат виЬдисеге, рег
Ггайдот виггіреге.
УЩИПНУТЫЙ. Ковіго іивив. 2) Пе-
сегріив ип^иіЬив. Ущниъ, ѵеііісаііо,
диае Гіі ии^иіЬив. 2) Оиа гев ип-
§иіЬпв ѵеііісаіа еві. Ущипываю, десег-
реге, ѵеііісаге ипдиіЬив. 2) Ковіго іип-
деге.
УЩИЩАТЬ. ВеГепдеге.
УѢЗДИТЬ. Мнііа едиііаііоие едиит
тіііогет геддеге. 2) Сотріапаге ѵіат,
диат Ггедиеиіег регтеапі сагреиіа, ѵе-
Ъісиіа.
УѢЗДНЫЙ. Сігспіі, ргасГесіпгае, ді-
оесевеов, ргоѵіпсіаіів. У. судъ, ІгіЬииаІ
ргоѵіпсіае, діоесевеов. У. городъ, сариі
сігсиіі. Уѣздъ, сігсиіив, ргоѵіпсіа, ргае-
Гесіига, діоесевів.
УѢЗЖАНІЕ. РгоГесііо, аЬііив, дев-
севвив. Уѣзжаю, ргоГгсізсі, соттоѵеге ве
аіідио Іосо; іге, аЬіге, дівседеге. Уѣ-
хать куда, ііег Гасеге, ЬаЬеге, дігідеге іи
аіідиет Іосит. У. къ кому въ гости,
ад диет адіге, ѵепіге ѵівепді саива. Уѣз-
женный, сотріаиаіив сагрепіів, диае Гге-
диеиіег (ѵіат) регтеапі.
УѢСТЬ. Едепдо тіииеге. 2) І)е диі-
Ьивдат аиітаІіЬив: тогдеге. 3) Отиі
іп^игіа аіідиет Іаедеге , оГГепвіоиів саива
аііциід Гасеге; аіідио іиѵііо аіідиід Гасеге;
аерте Гасеге аіісиі.
УЮТНОСТЬ. Соттода огдіпаііо, дів-
ровіііо. Уютный, соттодив, Ьоиив. Уют-
ное жилище, Ьопит дотіеіііит. Уютъ,
іосив соттодив, иЬі аіідиід Гасііе роиі,
соііосагі роіеві; соттодііав. Домъ дурно
расположенъ, и нѣтъ въ кемъ ни малаго
пріюта, аедев таіе дівровііае еі ад Ьа-
Ьііапдит регіпсоттодае випі.
УЯДЕННЫЙ. Могвив.
УЯЗВЛЕНІЕ. Ѵиіпегаііо, ваисіаііо,
Іаевіо, ѵіоіаііо. Уязвленный, ѵиіиегаіив,
ваисіаіпв, Іаевив. Уязвляю, ѵиіпегаге,
ваисіаге, Гегіге, рип^еге. Змія уязвила
его, вегрепв еит ририрЬ Уязвляюсь,
ваисіагі , ѵиіпегагі, Гегігі, рип^і. Уяз-
вляться любовію, 81., атоге Іап^иеге.
УЯСНЯТИ. (81.). Уяснить божествен-
ною одеждою чрезъ покаяніе, Гас, иі ді-
ѵіпа ѵевіе (ргівііиае іпиосепііае) рег рое-
пііепііат сіагевсат.
УЯТИ, уятися. См. Уемъ.
623
6М
Ф.
Ф. Ѵіеевіта Іегііа аірЬаЬеІі 8Іаѵо-Ков-
вісі Ііііега; ргопппііайіг еойет тойо, дио
Ггапсо-СаПісит Г у. рЬ, еі иі поіа пи-
тегі аедиаі диіп^епагіит.
ФАБРИКА. ЕаЬгісае вейев; ГаЬгіса,
оГйсіпа. Ф. для тканья, Іехігіпа, Іех-
Ігіпиш. Ф. чулошная, суконная, оГйсіпа
Іехеп<1ів ІіЬіаІіЬня; ГаЬ. раппі. Издѣлье
Фабрики, орив агіе Гасіит а. регіесіпт.
Завесть Фабрику, Гипйаге, іивіііиеге Га-
Ьгісат. Работать на Фабрикѣ, ГаЬгісагі,
сопйсеге. Фабрикантъ, оріГех, ГаЬгісаІог.
Фрабрикантовъ, Фрабрикантскій, орійсів.
Смотритель надъ Фабрикантами, ша§івІег
орійсит. Фабришникъ, Фабришный, диі
орив Гасіі; диі орив агіе регбсіі.
ФАГОТЪ. Ма]ог ІіЬіа вопі ^гаѵіогів.
ФАЗАНЪ. РЬавіапив, аѵіврЬавіаиа; р.
соІсЬісив (ІЛии.). Фазаній, рЬавіапіпив.
Фазаншікъ, гдѣ Фазановъ разводятъ,
аѵіагіиш рЬавіаиогит. Садокъ, гдѣ дер-
жатъ Фазановъ, ѵіѵагіиш рЬавіаиогит.
Смотритель за Фазанами, рЬавіапагіив.
ФАЗЫ, виды измѣняющейся луны,
рагіез Іипае а воіе ѵагіе (Ііѵегвів Іеш-
рогіЬив Шивігаіае, іипае рЬавев.
ФАКЕЛЪ. І ах, Іае<1а (изъ сосноваго
дерева) Гипаіе (особен. носковой), Іашрав
(большою частію у стр.). Небольшой ф.,
Гасиіа. Горящіе Факелы, Іейае агйеиіев.
Зажечь Факелы, Іаейав іпйатшаге. Шест-
віе, въѣздъ съ Факелами, ротра Гевіа
сит Іаейів агйепІіЬив. Факелы свѣтятъ,
льютъ свѣтъ, Гасев етісапі. Факелы пы-
лаютъ, Ігешиіа Натта тоѵепіиг, Патта
ѵіЬгаІ, Ігетіі. Это сдѣлалось при горе-
ши Факеловъ, Ьос соІІпсепІіЬиа ІаеДів
Гасіит еві. Факельный, Гасів, Іаейае.
Факелоносецъ, ІаейіГег, диі Гасет ргае-
Гегі. Куски Факела, диаввае Гасев.
ФАКТОРЪ = распоряжающійся ра-
ботами при типографіи, регіііог Іуро-
{.'гарЬісогиш орегит агІіГех. 2) = При-
кащикъ, коммисіонеръ, ргоспгаіог.
ФАКТУРА, накладная, роспись от-
правляемыхъ товаровъ, ішіісев тегсіит
Ігапвтіввагит. Книга, въ которую вно-
сятъ Фактуру, гаііоиев. Факторея, тег-
сіит Ьоггеиш.
ФАКУЛЬТЕТЪ. Согрив, ог<1о. Нѣ-
которые употребляютъ также сл. Га-
сиііав. Принадлежащій къ какому Фа-
культету , ог<1іпі айвсгіріив. Философ-
скій Факультетъ, рЬііоворЬісив огбо.,
Прежде (до заведенія университетовъ)
вся ученость заключалась въ 7 свобод-
ныхъ наукахъ — трехъ словесныхъ:
грамматикѣ, риторикѣ, діалектикѣ и че-
тырехъ математическихъ: ариѳметикѣ,
музыкѣ, геометріи, астрономіи. Къ нимъ
принадлежало Философское или схолас-
тическое богословіе, гражданское и ка-
ноническое правовѣдѣніе, лечебное вра-
чебное искусство, которое называли фи-
зикою. Отсюда произошли четыре Фа-
культета, апіеа отпіа егийіііо веріет
агІіЬив сопІіиеЬаІиг ІіЬегаііЬив: Тгіѵіо:
Сгаштаііса, КЬеІогіса, Піаіесііса. ()иа-
Лгіѵіо: АгііЬтеІіса , Мивіса , Сеошеігіа,
Авігопотіа. Нів абйеЬапІиг ТЬеоіо^іа
рЬііоворЬіса в. всЬоіавІіса, )игіврги<іеп1іа
сіѵііів еі сапопіса, Ме<1ісіиа Пепідие,
диат РЬувісаш ѵосаЬапІ. Ех дио диаіиог
Гасиііаіев паіае випі.
ФАЛАЛЕЙ. Ното піЫИ, Ьото ие-
диат.
625
ФАЛ
ФАН
626
ФАЛАНГА. А^теп сопвегіит еі рег-
реіио ѵеіиі Іехіи итЬопит^иисІит соп-
вегіитдие; рЬаіапх, п^ів.
ФАЛБАЛА. І-ітЬив.
ФАЛДА, Фалдочка. біпив, ріісаіига.
Платье съ Фалдами, ѵевіів віпиова.
ФАЛЬКОНЕТЪ. Тогтепіит тіпогів
тойі.
ФАЛЬШИВО. І аіво. Фальшивый, ГаІ-
8іів. Фальшивая дверь, )апна вітніаіа;
Іапнае іта^о. Ф) монета, пптші айні-
Іегіпі. Ф. печать, зі^іііит айиііегіпигп.
Фальшъ, Гаізит. Безъ Фальта, віие Гисо
ас ГаІІасіів.
ФАЛЯ, Ното віирійив, віірев, Ігипсив.
' ФАМИЛІЯ. Ратіііа, йошив, ІіЬегі.
Изъ благородной Фамиліи, ^епегова віігрѳ
ОГІИ8. Изъ хорошей Фамиліи, Ьоневіо
Іосо паіив. Фамильный, ^епіііів, со^паіив.
Фамильныя дѣла, гев йошевіісае. Фа-
мильная гробница, іитиіив ^епііііішв,
вериіегит Ьаегейііагіит. Фамильный,
наслѣдственный порокъ, ѵііішп а раіге
ассеріит в. Ьаегейііаіе ассеріит; ѵііішп
а паіига іпвііит- Фамильная тайна, аг-
сатіт йошив. Фамильное, семейное счас-
тіе, йотевііса Геіісііав. Фамильные, ро-
довые дипломы , асіа, (аЬиіае ; гаііопез
гегит (аЬ аіідио) ^евіагит. Мѣсто, гдѣ
они хранятся, ІаЬиііишп
ФАНАТИЗМЪ. І’апаіісив в. ІутрЪаіив
еггог; ріив Гигог. Фанатикъ, Гапаіісиз,
ІушрЬаіив, ІутрЬаІісив; ріо Гигоге сог-
геріив. ’
ФАНТАЗІЯ. Ішаоіиапйі ѵів, Гасиіііав,
рЬапІавіа; гев йсіа, сопатеиііііа; въ музы-
кѣ: игра изъ головы игранная, тойі вн-
Ьііі, тойі ехіетрогаіев. Фантазировать,
тойов виѣііов, ехіетрогаіев йп^еге, ех
Іетроге бйіЬив сапеге.
ФАНТЪ. Рі^пив. Игра въ Фанты,
Ріеиогит Іивив.
ФАНФАРОНЪ. См. Хвастунъ- Фан-
фаронада, ѵеийііаііо; риіійа овіепіаііо.
ФАРВАТЕРЪ. Адиа паѵі&аЬііів.
ФАРИСЕИ. РЬагізаеив. Ь) Нуросгііа,
ріеіаіів вітиіаіог. Фарисейскій, рЬа-
гіваіеив. Фарисейское ученіе, рйагіваів-
шив. Ь) вітиіаіив, йсіив.
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКІЙ. Ай агіет.
тейісатепіагіат регііпепв. Фармацевти-
ка, ага тейісатепіагіа.
ФАРОСЪ, столпъ созданный Птоле-
меемъ, сыномъ Лагуса, его назначеніе
было — свѣтить ночью мореходцамъ и
показывать имъ мѣлм и входъ въ прис-
тань, РЬагов, Іиггів сопйііа іп іпвніа
РЬаго а Ріоіотаео, Ьа"і йііо; пвив <“)ив
паѵіЬив посіе і^иев овіепйеге ай ргае-
пнпііапйа ѵайа рогіивдие іпігоііиш.
ФАРТУКЪ, Фартучекъ. Ргаесіисіо-
гіиш. 2) Те^теп ех атрііогі Ііпіео, сіцив
аііегит ехігетиш аііі^аіиг ай сіипез
едиогшп, аііегит ѵего ай ІгаЬат, диа ге
ргоѵійеіиг, пе едиі рейіЬив піѵет іп ѵиі-
Іит соп^ісеге роввіпі.
ФАРФОРОВЫЙ. МиггЬіпив, рогееі-
Іапісив. Фарфоръ, тиггЬаІегга рогееі-
Іаиа. 2) Орив рогееііапіеит. 3)" Ѵава тиг-
гіііпа, ѵава рогсеііапіса.
ФАСАДЪ. І'гопв. Ф. зданія, аейіГісіі
Ггопв. Ф- храма, іетріі Гасіев.
ФАСОЛИ, і авеоіі в. рЬавеоіі.
ФАСОНЪ. Вогта, ехіегиа вресіев.
ФАТА. Сепив ѵеіі, дио иіипіиг Ге-
тіиае е ріейе.
ФАТАЛИЗМЪ. Оріпіо еогит, диі
отпіа Гаіо віѵе песеввііаіі іпеѵііаЬііі Ігі-
Ьиииі.
ФАШИНА, Фашинка. Ѵіг^иііогит Гав-
сів; сгаіез. Рубить лѣсъ для Фашинъ,
саейеге таіегіат сгаіійив Гасіеийів. Фа-
шинный, е ГавсіЬив ѵіг^иііогит. Фашив-
627
ФАЭ
ФИГ
628
викъ, сопГесіит е ГавсіЬиз ѵіг^иііогпт
орив.
ФАЭТОНЪ. РЬаеіоп. ф. парящій, рЬ.
аеіЬегеив. Ф. плавающій, рЬ. (Іешегвив.
ФЕВРАЛЬ. ЕеЬгиагіив , тепвів ГеЬ-
гиагіив. Февральскій,—календы или 1-е
Февраля, саіепбае ГеЬгиагіае.
ФЕЙЕРВЕРКЕРЪ. РугоіесЬпив.
ФЕЙЕРВЕРКЪ. Іепеа агііЙсіові; ру-
гоЬоІагіит.
ФЕЛОНЪ. біоіа васегдоіаіів: раіііипі
аасегйоіаіе, репиіа.
ФЕЛЬДМАРШАЛЪ. Йиттив ітре-
гаіог, вииітив Ьеіів (Іих. Фельдмаршаловъ,
Фельдмаршальскій, витті ітрегаіогів.
Фельдмаршальство, роІетагсЬіа.
ФЕЛЬДЦЕЙГМЕЙСТЕРЪ. РгаеГес-
іив ГаЬгит (въ значеніи іу Римлянъ).
Фельдцейгмейстерскій, ргаеГесіі ГаЬгит.
ФЕЛЬДШЕРЪ. СІіігиг^ив савігепвів,
іопвог.
ФЕНИКСЪ. РЬоеиіх, гага аѵів. Фе-
виксовыіі, ріюешсія.
ФЕНОЛІЙ. См. Фелонъ.
ФЕРЕЗИ. Ѵевіів іевіа гивіісагит Ков-
вісагит.
ФЕРЗЬ. Саісиіив Ниріісаіив.
ФЕРТЪ, біс ареііаіиг Ііііега аір. Ковв.
ФЕРШЕЛЬ. См. Фельдшеръ.
ФЕХТМЕЙСТЕРЪ- І.апівіа (у Римл.);
агпюгит ігасіапбогига та§івІег. Фехт-
мейстерскій , Іапівіае, агтогит ігасіап-
(Іогппі ша§ів1гі. — Фехтовальный, раіаев-
Ігіспв. Фехтовальное искусство, агв ра-
Іаевігіса. Фехтовальная зала, раіаевіга.
Фехтованіе, Ігасіаііо агпюгит ; агв ра-
Іаевігіа. Искусный въ Фехтованіи, іп аг-
тогит ігасіапйогит агіе ѵегваіов. Фех-
тую, Ьаіиеге, раіаевігае орегат йаге.
ФИГА. См. Смоква.
ФИГ ЛИ. ІІвііаі. Фигля, ргаевіі§іае.
фигли строить, аіідиет (Іеіибеге. ГаІІеге;
ргаевіі^іав Гасеге. Фигляръ, ргаевіі§іаіог.
Фиглярскій, ргаевіідраіогів. Фиглярство,
агв, агііГісіот ргаевіі^іаіогів.
ФИГОВЫЙ. І'іспіпеііб. ф. листъ, Го-
Ііигп (ісиіпеппі.
ФИГУРА, Йресіев (наружный видъ
вещи, какъ она намъ кажется), Госта
(строеніе, образованіе, красивый видъ),
й^ога (образъ со взгядомъ на происхож.
деніе тѣла).—Часто ставятся вмѣстѣ вре-
сіев аідие Гоггг.а — віаіига (положеніе ц
держаніе себя); отпі шюсказ. о человѣ-
кѣ: пе^обит. Угрюмая Фигура, іпііп-
тапиш пе^оііит. Неповоротливая фигу-
ра, Іепіит пе^оііит. Геометрическая Фи-
гура, Гогта ёеотеігіса; Гогта. Чертить
Фигуры, Гоппав йевсгіЬеге. Фигура въ
риторикѣ, Ігапвіаііо, й§ига, Ігоров, теіа-
рЬога. Украшать свой слогъ Фигурами,
йісешК ІитіпіЬ'ив огпаге огаііопет. Слогъ
укратеныіі фигурами, огаііО соІогіЬив
огаіогіія йесогаіа еі огпаіа. Часто упо-
треблять въ рѣчи Фигуры, Ггедиепіаге
огаііопет ІптіпіЬив ѵегѣогит.
ФИГУРАНТЪ, танцоръ въ балетахъ,
регвопа тиіа; регвопа весипбагит раг-
ііит.
ФИЖМЫ. Сусіав; сусіав ѵіг^ів сіів-
іепіа.
ФИЗИКЪ. Рііувісив. Физика, рЬувіса
и рііувісе. Физическій, рЬівісив; паіигаіів.
Физическій или изъ физики взятыя при-
чины, саивае, гаііопев рйувісае. Дока-
зать, утвердить что Физическими при-
чинами, рѣувісів гаііопіЬив сопйгтаге
аіідиій.
ФИЗІОГНОМІЯ. Гасіев, ѵиііив, ов.
Благородная ф., Гасіев ІіЬегаІів. Плѣни-
тельная ф., тіга іп оге ѵиііидие впаѵііав.
Физіогномъ, рііувіорпотоп, циі ргоіііеіиг
Ьотіпит тогев паіигавдие ех согроге,
осиіів, ѵиііив, Гопіе регповсеге. Физі-
629
ФИЗ
ФИЗ
630
огномика, агв Ьотіпит тогой паіигавдие
ех согроге, осиіів, ѵиііп, Ггопіе регпов-
сепбі.
ФИЗІОЛОГІЯ. РЬіыоІозіа. Это слово
однакожъ во время Цицерона не было
еще принято въ употребленіе, и по-
тому онъ самъ бе біѵіп. 1. 41 говоритъ:
паіпгае гаііо, диат Сгаесі рЬівіо1о§іат
ареііапі. Физіологически, рЬІ8іо1о§ісе.
физіологическій, рЬувіо1о§іспв.
ФИЛАНТРОПЪ. Атапв Ьотіпит;
Ьитапив.
ФИЛЕ или ФИЛЕЙНЫЯ доски. Та-
Ьиіа, диае огпаіив сапва тепвае ітропііиг.
ФИЛЕ. Орив геіісиіаіит. Вязать Фи-
ле, геіісиіит песіеге, сапсеііаге.
ФИЛЕЙНАЯ часть. БитЬпв аввив,
сіипів сегѵіпа, рагв роеііса 1ег§і сегѵіпі,
рагв роеііса 1ег§і виіііі.
ФИЛЕЙНЫЙ, —ныя манжеты, ІітЬі
сгівраіі ех ореге геііспіаіо.
ФИЛЕЛЛИНЪ. йіибіовив ѵеі атісив
Отаесогит; Огаесагит Ыіегагит віи-
біовия.
ФИЛИНЪ. 81гіх ЬиЬе. Филиновъ,
вігі^ів ЬиЬопів.
ФИЛИППЪ. РЬіііррив. Филиппъ II,
король Испанскій, былъ обладатель
великаго духу; получа извѣстіе о потерѣ
непобѣдимаго своего Флота, онъ ни мало
не тревожась, выговорилъ только такія
слова : кто велѣлъ имг сражаться съ
вѣтрами и волнами1*. РЫІіррив II егаі
ргіпсерв ехсеіві апіті, пат пипііо бе
сіаввів іпѵіпсіЬіІів іпіегііи ассеріо, витта
апіті Ігапдиіііііаіе іп Ьаес ѵегЬа егиріі:
диій сит ѵепіів ЯисІіЬивдие соя ри^паге
Зиввіі?
ФИЛОЛОГІЯ. Огаттаіісе, §гатта-
Ііса; §гаттаІіса, огит (у древнихъ); рЫ-
Іоіо^іа. Филологически, рЬі1оІо@ісе. Фи-
лологическій , {’гаттаіісив, рЬіІо!о§ісив.
Филологъ, егаттаіісив, рЬі1о1о§ив.
ФИЛОСОФІЯ. РЫІоворЬіа; чрезъ опи-
саніе : рЬіІоворЬіае віибіит; варіепііае
бівсірііпа; біѵіпагит Ьитапагитдие ге-
гит, Іитіпіііогит саивагитдие сщивдие
геі сопйіііо; соупіііо оріітагит гегит
аідие іп іів ехегсііаііо. Теоретическая
или умозрительная ф., рЫІоворЬіа, диае
агіів ргаесеріів сопііпеіиг ; рЫІоворЬіа,
диае іп гегит сопіетріаііопе ѵегваіиг;
рЫІоворЬіа сопіетріаііѵа (у новв.). Прак-
тическая ф., рЫІоворЬіа, дпае оГйсіі еі
Ьепе уіѵепбі бівсірііпат сопііпеі; рЫІо-
ворЬіа, диае бе ѵііа еі тогіЬив, геЬивдие
Ьопів еі таіів диаегіі. Та и другая фи-
лософія достаточно выражается проти-
воположностію словъ ргибепііа и бос-
ігіпа. Въ философіи смотрится на вещь,
а не вѣшаются слова, іп рЫІоворЬіа гев
вресіаіиг, иоп ѵегЬа репбипіиг. Быть
любителемъ философіи, рЬіІоворЬіае віи-
біо "Іепегі. Посвятить себя философіи,
ее аб рІнІовррЫат 8. абрЫІоворЬіае еіи-
біит сопГегге; ее аб рЫІоворЬіат рег-
Ігасіапбат баге. Философскій, рЬіІово-
рЫсив, аб рЫІоворЬіат зресіапв. Фило-
софскія сочиненія, ІіЬгі бе рЫІоворЬіа.
Философское положеніе, ргаесеріит,
вепіепііа. бо§та. Философъ, рЫІоворЬпв;
чрезъ описаніе: рЬіІоворЬіае віибіовив;
диі гегит со»пйіопе босігіпадие беіес-
Іаіпг; варіепііае босіог (учитель фило-
софіи, въ сереб. вѣкѣ). Теоретическій ф.,
теоретикъ, диі іп гегит сопіетріаііопе
віибіа ропіі. Практическій ф., практикъ,
диі бе ѵііа ас тогіЬив, геЬивдие Ьопів еі
піаіів диаегіі. Выдавать себя за филосо-
фа, рЫІоворЬіат рговіегі. Философка,
рЫІоворЬа. Философствую, рЫІоворЬагі.
аг^итепіагі, гаііосіпагі, сопсіибеге. Фи-
лософски, рЫІозорЬісе.
631	ФИН
ФИНИКЪ. Раіта, раігоиіа, раітае ро-
тит. Финиковый, —ковое дерево, раіта,
рЬаепіх йасІііірЬога. Ф. лѣсъ, раітеіит.
Ф. вино, ѵіпит раітеит.
ФИНИФТЬ. Ѵіігит теіаііісит, ен-
саивіит. Финифтщикъ, диі епсаивіо ріп-
е»і; опсаивіез. Финифтяный, епсаизіісив.
Покрывать финифтью, епсаивіо ріп§;еге.
ФИНЛАНДЕЦЪ. Еішшз. Финляндія,
Гіипіа, Еіппопіа. Финскій, Гіитсив. Ф.
заливъ, віпив Гіппісив.
ФИСКАЛЪ- Гівсі ргоспгаіог.
ФИСКАЛЪ. 8ресиіаіог, ехріогаіог.
Фискалю, ѵ. рІеЬ. вусорЬапІат, йеіа-
іогет а^еге; саіитпіове Йеіегге: саіит-
піагі. Фискальство, саіитніова Йеіаііо.
ФИСТАШКИ. Рівіасіа тега. Фисташ-
ки лѣсныя, вІарЬіІеа репиаіа. Фисташ-
ковый, рівіасіае,—Ф. орѣхъ, рівіасішп и
рівіасешп. Фисташковое териентинное
дерево, рівіасіае ІегеЬіпІЬиз. II. мастико-
вое дерево, ріві. Іепіівсив.
ФИТИЛЬ. Гипісиіив і^піагіпв.
ФІАЛКА. Ѵіоіа ойогаіа. ѵіоіа; Іеи-
соіит. Мѣсто усаженное ФІалкаии, ѵіоіа-
Іагіиш. Фіалковый, ѵіоіагіив. Вѣнокъ изъ
изъ Фіалокъ, согопа е ѵіоіів пеха. Фіал-
ковый корень, гайіх ігійіз Гіогенііиае.
ФІАЛКА итица. См. Юла.
ФІАЛЪ. РЬіаІа, росиіит, раіега.
ФІОЛА. V. оЬв. Гійев, ѵіоііп.
ФІОЛЕТОВЫЙ, цвѣтъ. Соіог ѵіоіа-
сеив. Фіолетовое сукно, раппив соіогів
ѵіоіасеі.
ФЛАГМАНЪ. Ьосив в. йі^пііаз ргае-
Гесіі тагіііті; диае еві тейіа іпіег <1і{?пі-
Іаіет зесиийі еі вигпті ргаеГесІі сізввів.
' ФЛАГЪ. ѴехіІІит (паиіісит). Под-
нять ф., ѵехіІІит ргоропеге. Опустить ф.,
ѵехіІІит йетіііеге, йейисеге.
ФЛАМСКОЕ полотно. І.іпіеит Веі-
рсшп.
ФЛА	632
ФЛАНЕЛЬ. Раипиз Іапеив Іепиіог;
Іаппіа; раппив ЬіЬиІиз еі тоііів.
ФЛАНГЪ, Фланкъ. Ьаіив. Напасть на
непріятеля еъ Фланга, Ьовіет а Іаіеге
а^^гейі; іп Іаіега Ьовіів іпсигваге; а Іа-
іеге іп Ьовіев іпсиггеге. Обойти Флангъ,
асіеш Ьовіів а Іаіеге сігсишйаге. Укрѣ-
пить Флангъ, Іаіив Іиіипі ргаевіаге. Ве-
лѣть конницѣ переходить съ Фланга на
Флангъ, едиііаіит отпіЬив Іосів овіеи-
Іаге. Ударить во Флангъ, Ігапвѵегзит іп-
сигваге ; Іаіегі іпЬаегеге. Защищать
Флангъ, ехегсііив Іаіега ртоіе^еге в.
сіаийеге. Напасть съ Флангу и съ тылу,
іи аѵегзов Ігапвѵегвовдие ішреіига Йаге.
ФЛАНКЕРЪ. Іп согпіЬив Іосаіив.
ФЛЕГМА. РЫе^та, рііиііа. Ь) Еепіі
Іийо, апіті Іепіііийо, апітив Іепінв, рес-
Іога Іепііввіта (у стт.). Флегматикъ, рі-
Іиііовив, рііиііа аЬипйапв. Флегматичес-
кій, рЫе^таІісив. Ф. темпераментъ, ве§-
пів іпйоіев.
ФЛЕЙТА. ТіЬіа. Играть на Флейтѣ,
ІіЬіа саиеге. Флейщикъ, ІіЬісеи, (івіиіаіог.
Флейщиковъ, ііЬісіпів.
ФЛЕРЪ. Раппив ЬотЬісіпив (у новв.).
Ф. для траура, ѵеішп Іи^иЬге. Флеровый,
е раппо ЬошЬусіио.
ФЛИГЕЛЬ. Аіа, аейііісіит а іаіеге
ехвігисіит.
ФЛИГЕЛЬ - МАНЪ. М. б. Апіеві^-
папив-
ФЛОТИЛІЯ. Рагѵа сіаззіз. Построить
ф. , сіазвет аейііісаге, Гасеге, еШсеге. Ф.
отправляется, выступаетъ, сіаввів ехіі.
Пристать флотомъ къ берегу, сіаввет
іп в. ай Іосит арреііеге. Стать флотомъ
на якорѣ, сіаввет соизіііиеге. Командо-
вать флотомъ, сіавві ргаеевве з. ргаеГесІит
езве. На содержаніе Флота требуется
великое число казны, тиііі еі дгаѵев ай
сіаввет зитіиз гедиігипіиг. Флотъ, ко-
633
ФЛЮ
ФОР
634
торый не въ состояніи противиться не-
пріятельскому, сіаззіз ітраг Ьозіііі. От-
пустить флотъ и оставить малое число
судовъ, гетіііеге сіаззет, раисіз паѵіит
геіепііз. Покрыть моря Флотами, тагіа
сІаззіЬпз сопзіегпеге. Пмѣть небольшую
флотилію, аіідиіб паѵісиіагпт ЬаЬеге.
Флотъ, состоящій изъ 1000 судовъ, сіаз-
зіз тіііе тітего- паѵіит- Ф. готовый къ
отплытію, сіаззіз ргосіисіа. Ф., котораго
снасти испорчены, сіазіз Іапіаіа. Ф. раз-
сѣянный вѣтрами, сі. Іоіо аедиоге біз-
уесіа. Вооружить флотъ , снаряжать,
снабжать всѣмъ нужнымъ, сіаззет аг-
таге, іпеігиеге. Служба во флотѢ, оСП-
сіит тагііітит; орега иаѵаііз. Служить
во Флотѣ, тіііііат паѵаіет сареззеге, іо-
Іегаге. Флотскій ОФНцеръ, м. б. ргае-
Гесіиз тііііит паѵаііит.
ФЛЮГЕРЪ. ѴехіІІит іп Газіі^іо бо-
тиз; ѵехіІІит ѵеиіогит іпбех.
ФЛЮСЪ. Гіихіо, гЬеапаіізтиз. 2)
І’іиог зраіЬозиз. Ь) Оиіѵіз сгузіаііиз со-
Іогаіиз. 3) 8сібае ииіиз соіогіз, диае ее
беіисерз ехсіріипі.
ФЛЯГА, Фляшка. Ьа§ипси1а; ѵазсиіит
оІГасіогіит.
ФОЛЬГА. М. б. Ьгасіеа. Золотая
ф., Ьгасіеа аигеа.
ФОНАРЬ, Фонарикъ. Баіегпа, Іаіегпиіа.
Фонарный, Іаіегпагіиз. Ф. столбъ, раіиз
Іаіегпагіиз. Фонарщикъ, оріГех Іаіегиа-
гіит. 2) Оиі Іаіегпаз ассепбіі ѵ. сигат
Іаіегпагит ЬаЬеІ.
ФОНТАНЪ. Яііаииз, Гоиз заііеиз;
адиаѳ заііепіез или одно заііепіез.
ФОРДЕВИНДЪ. Ѵепіо зесипбо.
ФОРЕЛЬ. См. Пеструшка рыба.
ФОРМА. Гогта. По Формѣ, ех 1е§е,
гііе. Завѣщаніе, сдѣланное по Формѣ,
З'изіит іезіітоиіит. Быть осуждену не
по Формѣ, іпбісіа саиза сопбетпагі. Дик-
таторъ, избранный пе по Формѣ, ѵіііозив
Юісіаіог. Бракъ, учиненный не по Фор-
нѣ, іиппріае пирііае. Представить' до-
водъ по Формѣ, ех ге^иііз біаіесіісае аг-
{'ишепіагі; біаіесіісе бізриіаго. Слѣдуя
Формѣ, иі Гегі изиз. Формальный, зо-
Іетпіз, зизіиз, Іе^ііітиз. Это Формаль-
ныя, точныя слова закона, Ьаес яипі ірза
1е§із ѵегЬа. Формально, точно, ясно, ех-
ргеззе. соисерііз ѵегЬіз.
ФОРМАТЪ. Гогта, тобиз ІіЬгі.
ФОРМУЛЯРЪ. Гогтиіа.
ФОРПОСТЪ. Йіаііо ехігета.
ФОРТИФИКАЦІЯ. Агз типіеибі, аг-
сЬііесіига тііііагіз.
ФОРТКА. [Гепезіеііа іи^атепіо Ге-
пезігаіі іпбііа, диае арегігі еі сіапбі ро-
іезі.
ФОСФОРЪ. РЬозрЬогиз. Фосфоричес-
кій, аб рЬозрЬогит регііпепз.
ФРАКЪ, фрачекъ. Атісиіит. Фрач-
ный, атісиіі, аб атісиіит регііпепз; аті-
сиіо иіепз.
ФРАНТЪ, Франтикъ. Пото еіе^апз,
еіе^апііог, игЬаииз (болѣе въ хор. сто-
рону), ігоззиіиз (въ худую).
ФРАНЦІЯ. Ггапсо-СаШа. По Фран-
цузски , Ггапсо - {'аііісе. Французскій,
Егапсо-^аііісиз. Ф. языкъ , Ггапсо-^аі-
Ііса Ііи^иа. Французская болѣзнь , Іиез
Ѵепегеа. Реченіе свойственное Француз-
скому языку, галлицизмъ, СаІІісізтиз.
Французъ, Ггапсо-^аІІпз, СаІІиз. Фраи-
цуженка, І'гапсо-Оаііа, тиііег е Саіііса
огіипба.
ФРАПИРОВАТЬ. Регспіеге, регсеі-
Іеге.
ФРЕГАТЪ. Сеіох, ІетЬиз, паѵіз Ьеі-
Ііса тіпог.
ФРЕЙЛИНА. Ѵіг^о; ѵіг^о поЬіІіз,
риеііа. Фрейлинскій, ѵіг^іпіз; ѵіг^іпіз по-
Ьіііз.
635
ФРО
X
636
ФРОНТОВЫЙ И ФРУНТОВЫЙ,
—нтовая служба, шіііііас диае сопвіві іи
тейіІаІіоиіЬие сатревІгіЬие 8. іи агтів
ехегсепйіе'
ФРОНТОНЪ. Еавіі^іит.
ФРОНТЪ и ФРУНТЪ. Егопз. Поста-
вить во Фронтъ, іп Ггоиіе еіаіиеге, соп-
«Іііиеге. Перемѣнить Фронтъ, асіет, ві^па
сопѵепеге.
ФУ. РЬу, араде.
ФУГАСЫ. Сииісиіив Іитиііиагіие.
ФУЗЕЙНИКЪ, Йсіореіо агтаіив тііев.
Фузейный, есіореіі. Фузелеръ, тіівб Гег-
геа йвіиіа Іоп^іогі агтаіив; Іівіиіаіоь.
Фузелерный полкъ; соЬогв тіііііит Г.
Г. 1. агтаіогит. Фузея, фузейка, іеггеа
йвіиіа Іоп^іог.
ФУКАНЬЕ. СгеЬга ргопипііаііо, гере-
Ііііо ѵосиіае: фуй.
ФУКАЮ. Аѵегвагі, аЬотіпагі аіідиій.
2) І оІІеге Іаігипсиіит , диі а соііийепіе
Іоііі йеЬеЬаІ. Фукъ, Іаігиисиіив ІоІІепйив,
диі а с. 1. ЙеЬеЬаІ.
ФУНДАМЕНТЪ, Іипйатепіит, йт-
Йатепіа, огит.
ФУНТОВИКЪ. Ропйие ииіив --ІіЬгае.
Фунтовый, ипіив ІіЬгае, ІіЬгаІів, ІіЬгагіие.
Фунтовое ядро, ^ІоЬиІив ипіив ІіЬгае.
Фунтъ, ПЬга.
ФУРА. Ріаиеігит.
ФУРАЖКА, бепиз Іеѵіогів ^аіегі е
раппо в. согіо.
ФУРАЖЪ. Соттеаіив (для людей),
раЬиІит, раЬиІаІіо (для скота). Содер-
жать воиновъ Фуражемъ, добытымъ на
день, гаріо іп йіет ітитепіо тііііет аіеге.
Фуражировать, раЬиІагі, Ігитепіагі, ра-
Ьиіаіит з. Ггитепіаіит іге; рориіапйі
сапза аЬіге. Фуражированіе, раЬиІаІіо,
Ггитепіаііо. Фуражиръ, райиіаіог, іги-
тепіаіог.
ФУРЛЕЙТЫ. Аитщае, аигі^агіі.
ФУРМАНЪ. Аигі{>а, аигі^агіие. 2)
Саіо. Фурмановъ, Фурманщиковъ, аигі-
^ае, аигі^агіі; ай саіопет регііиепв.
ФУРСИКЪ. Рагѵив едиив йеГогтіе.
ФУРЬЕРЪ. ЗсгіЬа тііііагіе.
ФУТЛЯРЪ, футлярецъ. ТЬеса іпѵо-
іисгит. Скрипичной Ф.,іЬеса ѵіоііиае «ег-
ѵапйае. (дѣлать на что ф., аіісиі геі
вегѵапйае ѵеі рогіапйае слива іЬесат 1а-
сіепйат сигаге. Положить въ Футляръ,
іп Шеса іисіийеге.
ФУРІИ. Еигіае; Ешпепійев. Ф. сдѣ-,
лали свое дѣло столько же охотно, какъ
и удачно; онѣ ’ ни одной страны свѣта
ве оставили безъ адскихъ золъ: безъ
респрей, безъ воинъ, безъ разбоевъ, безъ
заразъ, Еигіае поп пііпив "паѵііег, диат
Геіісііег ^еввегипі виит пе^оііит: пиііат
еиіт огЬіе рагіет поп іпіесегипі таііе
Іагіагеів, йізеійііе, Ьеііів, іаііосіпіів, рее-
Іііепііів.
ФУТЪ. 1’08. Парижскій, рез Рагі-
я'пііе. Квадратный, рез диайгаіие.
ФУФАЙКА Ресіогаіе, Іипіса ресіо-
га1І5.
ФЫРКАНЬЕ. Егетііиз. Фыркаю, (ге-
теге, заеѵіге. Лошадь Фыркаетъ, едпив
Ггетіі. 2) Сопіитасет, регііиасет евве.
X. Ѵі^евіта диагіа аІрѣаЬеІі 81аѵо-
Вовеісі Ііііега, ргопипііаіиг еойет тойо,
дио (ігаесит х, еі иі поіа питегі аедиаі
вехіев сепіепагіит.
ХА, ХА, ХА. Не, Ье, Ье!
ХАБАРНО. V. рІеЬ. иіііііег, сит
Іисго. Хабарный, иіііів, соттойив, дпае-
віиовив, Іисговив. Хабаръ, диаевіив, Іис-
гипі.
637
ХАЗ
ХЛР
638
ХАЗЪ. Ехігетипа раппі. 2) Р. т-
кото іпвоіепв, ітридепв, іиѵегесипвив.
Хазовый, ехігеті раппі.
ХАЙЛО. V. рі. виііиг. 2) Р. т. кото
гивіісив, іпигЬаиив; кото ргаедііив то-
гіЬив гивіісів, іпсиііив. Хаіілю, гидеге,
ѵосіГегап, сіатііаге, та^пит сіатаге.
ХАЛВАНЪ- СаІЬапит-
ХАЛУГА. (81.)8ерев.
ХАЛУЙ. Раппа весишіагіа. Ь) Ѵів
тапсіріит.
ХАЛЦЕДОНЪ. Скаісебопіив.
ХАМЕЛЕОНЪ. Еасегіа скатеіеоп. Ь)
Апітаі, циоі! зиЬіпЙе соіогет тииі.
ХАНЖА. Ріеіаіів вітиіаіог. Ханжеи-
ство, ріеіаіів, вапсіііаіів вітиіаііо. Хан-
жу, ріеіаіів вресіет ргае ве Гегге; ріеіа-
іет, вапсіііаіет вітиіаге.
ХАНЪ. Ке§и1ив, сариі. Хапскій, ге-
§и1ів, сарііів- Ханство, <1і§иіІав ге^иіі.
ХАОСЪ. Ргорг. Ьіаіив ѵавіив; скаов.
Прежде моря, земли и всенроющаго не-
ба , въ цѣлой области природы былъ
одинъ только сліянный видъ подъ име-
немъ хаоса — грубая и неустроенная
масса, апіе таге еі Іеіків, еі <;ио<1 іе^іі
отпіа соеіит , репив егаі Іоіо паіигае
ѵиііи? іп огЬе, циет біхеге скаов; гшіів
іпбі^івіацие тоіев.
ХАПАЮ. Аггіреге, сотрете, сог-
габеге; Ьіапіе ого саріаге, реіеге. Хапан-
ный, аггеріиз, соггавив, Хапанье, гаріив.
яиЬйисІіо, аѵегвіо. Хапнуть, гереиіе аЬ-
гіреге. Хапаюсь, арргекепДеге, аггіреге,
ргекепгіеге.
ХАРАДРІОНЪ. СкагаЛгіои, §епив Ги-
Іісагит.
ХАРАКТЕРЪ. Маіига, іпбоіез, іп§е-
піит. Онъ характеру тихаго, еві тііів
іп^епіо. Человѣкъ твердаго характера,
ѵіт сопвіаив. Онъ прекраснаго характера,
у него прекрасный характеръ, еві ор-
Іітае паіигае в. ішіоіів. Перемѣнить
свой характеръ, іп^еиіит поѵива віЬі іп-
ііиеге. Обратиться къ прежнему характе-
ру, ай іп^епіит геДіге. Быть твердаго
характера, евве ргоровііі іепасет; віЬі
сопвіаге. Вотъ характеръ моей госпожи!
поіа ех кас ботіиа теа еві (Р е I г о п.).
Характерный человѣкъ, ѵіт сопвіапв. От-
чаянный характеръ, іп^епіит ехігетит.
ХАРАТЕЙНЫЙ. МетЬтапеив, рег-
{гатепив.
ХАРІУСЪ. 8а!то ІЪутаПив.
ХАРКАНЬЕ, харкота., ехвриііо, е;ес-
Ііо. Харкаю, ехриеге, ,ехсгеаге, ёрсеге.
Харкать кровью, вап{;ишет ехвриеге.
Харкотина, вриіит.
ХАРТІЯ. Скагіа, тетЬгапа, сііагіа
регдатепа.
ХАРЧЕВЕИКА- Рагѵа роріпа. Харче-
венньці, роріпаіів. Харчевникъ, роріиа-
гіив. Харчевница, роро. Харчевничаго,
агіет саиропіат, роріпат ехеі;сеге. Хар-
чевня, роріпа. Пьютъ, Ѣдятъ какъ бы
въ харчевнѣ, ЬіЬіІиг, ейііпг циаві іп ро-
ріпа. Посѣщать харчевни, ходить часто
въ харчевни, іи роріпів Ггечиепіег ѵег-
вагі; роріпав сеіеЬгаге.
ХАРЧЕВЫЙ- Реиагіи.в, сіЬагіогигп.
Харчевая кладовая , сеііа репагіа. Хар-
чевыя деньги , ресипіа рго ѵісіи ртае-
Ьепйо (слово сопѵісіив не соотвѣтствуетъ
этой идеѣ, оно у древнихъ не выражает-
ся въ значеніи коштъ). Харчи, ітрепвае
Гасіае іп тегсев ітрогіаийав. Харчистый,
циоД еві тпііогит ебиііогит, сіЬогит.
Харчитъ, ебиііа, сіЬагіа сопвитеге в. ак-
витеге. Харчиться, витіит Гасеге в.
ітреийеге іп сііиііа, іп сіЬагіа. Харчъ,
ебиііа, сіЬагіа, сіЬі. Харчъ продается во
всемъ городѣ, ейиііа Іоіэ игЬе ѵепеипі.
ХАРЬЮЗА, т. ч. Харіусъ.
ХАРЯ, харька, харица. Ьагуа, регвопа.
€39
ХАС
ХВА
€40
Нарядиться въ харю, рѳгвопаіп іпйпеге,
сарііі айрсеге. 2) Р. т. 08 йеГогте.
ХАСИМЪ. Ьеопіойоп Іагахіспт.
ХАТЪ. Ботипспіа, сааа, Іп§пгіпт. И
жители дѣлаютъ свои хаты, равно заго-
роды изъ камня, іпсоіаедпе ішп сазая,
Іпт верітепіа е Іарійе Гасіипі.
ХАХАЛЧА- Сазіегозіеив.
ХАЯТЬ. ВергеЬепйеге» ітргоЪаге,
поп ргоЬаге.
ХВАЛА. Вана, Іапйаііо. Получить
хвалу, Іаийет сопведиі, азведпі; іаийет
«іЬі рагеге, сотрагаге, соііі^еге; Іаийет
ЬаЬеге бе а. ех ге. Заслужить хвалу,
Іашіет тегегі. Хвала и благодареніе
Богу! Бео Іаийев еі дтаіеа а^апіиг. Упра-
влять имперіею, государственъ съ вели-
чайшею хвалою, вшита сега Іашіе іт-
регіпт айтіпізігаге. Хвалебный, са-
пепйо Іапйапз. Хвалебная пѣснь. Ьушппа,
раеоп. Хваленіе, Іапйаііо, ргаейісаііо.
Хваленный, Іапйаіив, ргаейісаіиз. Хвали-
тельный, Іаийапйив, ргаейісапйиз, диой
Іаийет ЬаЬеі. Хвалитель, дйі аіідпій Іаи-
йаі, ргаейісаі. Хвальба, §1огіа1іо, озіеп-
іаііо, ѵепйііаііо, іасіаііа. Хвальный, хва-
ленъ, ІапйаЫІіз, Іашіе йі^пиз, Іашіапйпв,
ргаейісапйиз, диой іашіет ЬзЬеІ. Хвалю,
Іаийаге, Іашіет аііспі ІгіЬпеге, ітрегііге;
іашіе аіідпет аПісеге, соПаийаге, йі-
Іапйаге (расхвалить), ргаейісаге (предъ
всѣми). Хвалить самаго сабя, ве ірзпт
Іашіаге; йе ве ргаейісаге. X. кого въ
глаза, аіідпет сотаго іп оз Іашіаге. Очень,
чрезвычайно хвалить, ѵаійе, ѵеЬетепІег
Іапйаге; ехітіа іашіе огпаге ,'йесогаге;
тігів ІапйіЬпв ргайісаге. X. слишкомъ,
пітів Іашіаге; іп та]пв аіідпет ехіоііеге.
X. кого по достоинству, а1ісп]пв Іапйев
ѵегЬів сопведпі. X. не по достоинству,
іпйі^пів ІашІіЬпв ейегге. Кого не можно
похвалить столько, сколько онъ заслужи-
ваетъ, аіідпет поп ваіів рго йіцпііаіе
Іашіаге ровве. 2) РгоЬаге, Іашіаге; ріасеі
тіЬі аіідпій. Хвалиться чѣмъ, §1огіагі аіі-
: дца в. йе аіідпа ге аіідпій іасіаге, ов-
I Іепіаге , ѵепйііаге, аіідиа ге ай овіепіа-
Ііопет иіі; аіідпа ге ехпііаге. Безстыдно
х., іпвоіепіег аіідпій іасіаге. Хвалюсь,
§1огіагі, ве ейегге, ве іасіаге; іасіаге ве еі
озіепіаге, впЫаІіпв йе ве йісете, §Іогіо8іпв
йе зе ртаейісате; §1огіа еі ргаейісаііопе
ве ейегге. Ь) = Гордиться, славиться
чѣмъ, ййеге, сопййеге, пііі аіідпа те; аіі-
дпа ге Гегосіге. с) = Быть довольну,
хвалиться кѣмъ, ргоЬаге аіідпет. Онъ
очень хвалится вами, Іпа ег§а ве тегііа
тігійсе ргаейісаі. Я не имѣю особой
причины пмъ хвалиться, поп еві диой
іііе тіЬі ѵеЬетепІег ргоЬеІиг. Я очень
хвалюсь этимъ молодымъ человѣкомъ,
айоіевсепіет еі Іапйб ѵеЬетепІег еІргоЬо.
2) Міпагі, тіиііагі. 3) Гапйагі, ргаейісагі.
Оказавши благодѣяніе, не надобно |пмъ
хвалиться, Ьепейсе іп аіідпет соііаіо йе-
йеееі ^Іогіагі.
ХВАСТАНІЕ- біогіаііо, овіепіаііо.
Хвастаю, іасіаге, ^Іогіагі, іпзоіепіег §1о-
гіагі. Хвастать своимъ умомъ, іп^епіит
ѵепйііаге. Хвастаюсь, ве ейегге, ве іас-
іаге, зе ргаейісаге. Хвастаться чѣмъ, аіі-
диа те или йе аіідпа те §Іогіагі; аіідиій
Іасіаге, озіепіаге. Онъ, хвастается сво-
имъ богатствомъ, йіѵіііів ай озіепіаііопет
піііиг; йіѵіііів ехзпііаі. Хвастливость,
діогіаііо, іасіапііа. Хвастливый, хваст-
ливъ, {’іогіозпз, та^пііодппв, ѵапііодппз.
Хвастовски, пі іасіаіог, иі озіепіаіог,
пі іпіпіойіепз зиі іасіаіог. Хвастовство,
§1огіаІіо, іасіаііо, іасіаііа, ѵапііав; та§-
пііодиепііа, зпрегЬіІодиепІіа. Хвастунъ,
Ьото зіогіозпз, та^пііодипз, ѵаппз, ѵа-
пііодпиз, тепйах, озіепіаіог, іасіаіог.
Хвастунья, Гетіпа ціогіова, гоа§піІодиа.
641
ХЕА
ХВО
64г
Хвастать другъ передъ другомъ храбры-
' ми дѣлами и спорить о преимуществѣ,
□асіапііа тііііагі зиа (бгііа Гасіа ѵісіззіт
ехіоііеге еі аііесагі, иіег аііегі апіеГе-
гаіиг. Хвастливыя рѣчи, Гогііа йісіа.
(Ргор.). Хвастать черезъ мѣру своею
храбростію, громко говорить объ вей,
ѵісіогіа іпзоіепіег діогіагі.
ХВАТАНІЕ- СотргеЬепзіо, саріпга.
2) Тасіпз, іасііо, сопіа^іо. Нѣжные пло-
ды отъ хватавія повреждаются, іепегі
ігисіпз іасіп Іаейипіпг. Хватаніе брошен-
наго на драку, Іісепііа (рота, ппез) йі-
гіріепйі. Хватать брошенное на драку,
сегіаііш аггіреге, гарііш соііі^еге. Хва-
таю, ргейепйеге; сотргеііепйеге, аррге-
Ьепйеге; сареге,' сареззеге, іап^еге. Хва-
' тать что руками, аіідиій тапіЬпз іап-
^еге. Вездѣ и со всякаго хватаетъ, пЫ-
ѵіа еі а <[поѵік зишіі. 2) Соггіреге. X.
воровъ, Гигез сотргеііепйеге. 3) Эта пуш-
ка далеко хватаетъ, Іюс іогтепіиш і§-
піѵотит ^ІоЬиІоз 1оп§е етііііі. 4) Мог-
Ьпз іпѵайіі аіідпет; аіідпіз сайіі, іпсійіі,
йеІаЬііпг іп тогЬшп ; аіідиіз тогЬо сог-
гірііиг. Хватаюсь, сареге, сареззеге, рге-
Ьепйеге, аггіреге, аптеге, саріаге. Хва-
таться за шпагу, §1айіиш саріаге, зп-
теге. Утопающіе за все хватаются, дпі
апЬпіег^ипіпг, отпіа ііз оЬѵіа аггіріипі.
2) 8пзсіреге, гесіреге, іп зе гесіреге,
зпЬіге. Онъ за всякое дѣло хватается,
хотя и не сиыслитъ, рагаіиз езі ай дпаз-
дие гез зпзсіріепйаз, Іісеі еагит пиііат
соёпіііопет з. Іпіе11ц;еп1іат ІіаЬеаі. Хва-
титься, йит аіідиій сареге, аптеге ѵо-
Іитпз, зепііге, регаепііасеге, апішайѵег-
ге, поііз ргаезіо поп еззе. Самая мѣлкая
вода хватала до пояса, пЬі атпіз іе-
ппіззітй адий Япіі, птЪіІіспт аіііп^еЬаі.
Хтатился часовъ, а ихъ и нѣтъ, йит
Тоіо Ьогоіодіит зшпеге, сареге, апі-
Члсть IV.
тайѵегіо (те е]из оЫііит еззе), ій поп
айеззе. Хватиться за умъ, а зепіепііа
йізсейеге; ай запііаіет гейіге, геѵегіі.
Хватка, сотргеЬепзіо. X. въ солдаты,
ѵіоіепіа сопдпізіііо тііііпт, сопзсгірііо.
2) Ехрейіііззіта тегсіпт ѵепйіііо. На
площади была хватка на сѣно, іп Гото
Гоеппш а дпат рІпгіЬпз ехреіііит, ет-
іит езі. 3) Р. т. &п)а, Гапсез. Хватомъ,
зпЬііо, герепіе, гарііш. Хватски и по
хватски, сіііззіте, сеіеггіте, айтойшп
Гезііпапіег. Хватъ, Ііото а^іііз, ехрейііпз,
асег, Гогііз. Хватскій, еуизтойі Іютіпіз.
ХВИЛОСТЬ. См. Хилость. Хвилый,
см. хилый.
ХВЬЙНЫЙ лѣсъ. АгЬоге з Гоіііз ріп-
паііз, агЬогіз Гоіііз зпЬпІаііз, ріпеіпш.
ХВОРАЕТСЯ. Ае^го согроге еззе;
ѵаіеіийіпе абесіпт еззе. Мнѣ уже дру-
гой день хворается, ]аш аііег езі йіез, ех
дпо зпш ае^го согроге. Хвораніе, іеппіз
з. іпсоттойа ѵаіеіпйо. Хвораю, іеппі
ѵаіеіпйіпе піі; іпсоттойа ѵаіеіпйіпе піі;
регісіііагі тогЬо. Я долго хворалъ и на-
чинаю оправляться, йіи ае^гоіаѵі, еі
пппс тіііі езі теііпз.
ХВОРОСТИНА, Хворостинка. Ѵіг§и1а,
диае ехагиіі, ѵ. огійа. Хворостникъ, хво-
ростинникъ, Іі^ппш агійпт. Хворостъ, 81.,
Хврастіе, заппепіпт, ѵіг§и1іпт, Ггопйез
агійае. Подбирать въ лѣсу хворостъ,
загшепіа іп зуіѵа Іепеге з. соііі^еге.
Набрать хворосту, со11і§еге, сопзоіѵеге
іп Газсет загшепіа.
ХВОРОСТЪ, беппз орегіз різіогіі.
ХВОРОСТЬ. Тепиіз з. іпсоттойа ѵа‘-
Іеіпйо. Хворный, хворъ, іепиі, поп Огта
ѵаіеіийіпе иіепз. Все, безпрестанно быть
хвору, зетрег іпСгта аідпе аеега ѵаіе-
іийіпе еззе.‘
ХВОСТАТЬ , чѣиъ. ѴегЬегаге, сае-
21
643	хво
хим
644
деге (всоріе). Хвостнться, согрив ѵег-
Ьегаге, саедеге.
ХВОСТОВАЯ трава. Реиседапит оГ-
Йсіпаіе.
ХВОСТОВКА. Рагие саидаіив.
ХВОСТЕЦЪ. Ов соссу&ів. Хвостатый
и хвостистый, хвостастъ и хвостистъ,
депвй саидА. Хвостовый, саидае. Хвосто-
выя у птицъ перья, реппае саидае.
Хвостъ, хвостикъ, сайда, содісиіа. Ло-
шадиный х., сайда ециіпа. Долгой, ко-
роткой х., сайда Іоп^а, Ьгеѵів. Павлинъ
гордится хвостомъ своимъ, раѵо сайда
впа вирегЫІ. Левъ, когда сердитъ, бьетъ
хвостомъ землю и себя самаго, Іео ігаіив
Іеггат еі ве ірвит сайда йа^еііаі. Собо-
лій хвостъ, сайда тивіеіае гіЬеІІіпае. X.
у кометы , сайда сотеіае. Шевелить,
вилять хвостомъ, саидат шоѵеге, ^асіаге.
Подогнуть хвостъ, саидат виЬ аіѵит
гейесіеге. Ь) У платья, вугша. с) Р. ш.
дтех, ІигЬа, ^сотііаіив. Хвостъ голый
(безъ волосъ) такой же длинный, какъ
иоги, сайда §1аЬга Іоп^ііидіие редпш.
ХВОЩУ. См. Хвостать.
ХВОЩЪ.) Ецшвеіит. X. рѣчной, е.
йиѵіаіііе. X. полевой, е. агѵепве. Хво-
щевый, ецицвеіі. Хвощую, ечиівеіо де-
ігісаге.
ХВОЯ. 8еІа, ріппаіит Гоііит вріпа, Го-
Ііиш саріііаіипі; Гоііиш виЬиІаІшв в. аси-
хпіпаіиш.
ХВРАСТНЫЙ. (8І-) Яагшепіогиш.
ХЕРУВИМСКАЯ пѣснь. Сапіісиш іи
васгів адшіпівігапдів ивііаіиш, Ъутпмз
сктМсиз.. Херувимъ, сЬегиЬ, сЬегиЪив.
Херувимскій, сЬегиЬісив в. сЬегиЬогиш.
ХИ! НИ
ХИЖА, хижина. Сава, Іи^игіит, са-
виіа. Жить въ хижинахъ, савав ЬаЬіІаге.
Хмжшія крытая соломою, сава вігатіпеа.
Хижинный, савае. Хижникъ, <рй сават
ЬаЬіІаІ.
ХИКАНЬЕ. Вівив ішшодісив, сасЬіп-
иив. Хмкаю, іпдесепіег еі еіТивіив гідеге,
сасЬіппагі.
ХИЛОСТЬ. Ѵаіеіидо тіпив сошшода
в. іпйгта, ігоЬесіІІіІав, іпйгшііав; ѵаіеіиді-
пів ітЬесіШіав. Хилый, хилъ, ітЬесіІІіог;
іпйгтіог ; Іепиі в. поп йгша ѵаіеіидіпе
иіеив, шогЬовив, шогЬідив. Па хилое дере-
во и козы лазятъ, кто плохъ, на того всѣ
нападаютъ, сипсіа, Гогіппа гіпіав Гасіепіе,
деЬівсииІ. Хилѣніе, віаіив шогЬідив, шог-
іювив. Хилѣю, Іепиі ѵаіеіидіие иіі; іп-
сошшода ѵаіеіидіпе иіі. Лошадь хилѣетъ,
ециив Іепиі ѵаіеіидіпе иіііиг.
ХИМЕРА. Мопвігит йсіит, ГаЬи-
Іовит; сЬітаега. .2) Іі^тепіит, сот-
тепіит. Имѣть голову наполненную хи-
мерами, вотиіа віЬі йп^еге. Химеричес-
кій, йсіив, іпапів, ѵапив, топвігиовив»
Химерически, йсіе, топвігиове.
ХИМЕРА. СЬітаега. X. стрѣлопосвая,
сЬ. тоивігиова. X. съ хоботомъ, сЬ. соі-
ІогупсЬив.
ХИМИКЪ. СЬетісив; сЬетіае регііив.
Химія, сЬетіа; агв сЬетіса. Химически,
сЬетісе. Химическій, сЬетісив.
ХИНА, перувіаиская корка, противу-
лихорадочное лекарство, согіех Реги-
ѵіапия. Хина, дерево, съ котораго добы-
ваютъ ту корку, сіпсЬепа.
ХИРАГРА. СЬітаега; шогЬив агііси-
Іагів, чиі тапив ѵеіиі саріав еі іггііав Іе-
пеі. Страдать хирагрою, сЬіга^га ІаЬогаге;
агіив аіісщив ІаЬогапІ; доіогев агііси'огит
ЬаЬеге.
ХИРОГРИЛЪ. См. Кроликъ.
ХИРОМАНТИКЪ. Мапичт іпврвс-
Ііоие діѵіпав. Хиромантія, діѵіпаііо ех
іпвресііопв тапиит.
645
хит
ХЛА
646
ХИРОТОНИСУЮ. См. Рукополагаю.
Хиротонія, см. рукоположеніе.
ХИРУРГИЧЕСКІЙ. СЬігиг§ісиа. Хи-
рургическіе инструменты, іпзігитепіа
сЫгиг^іса. Хирургія, сЬігиг^іа, рага те-
дісіпае, диае тапи теііеіиг. Хирургъ,
сЬігиг^иа, ѵиіпегит тедісиа.
ХИРѢЮ. Масе.чсеге, етасеасеге, тае-
геясеге.
ХИТОНЪ. Типіса. Не швейный, Іи-
піса іпсоиаиіа, іпаиііііа.
ХИТРЕЦЪ. Ното саііідиа, ааіиіия,
ѵаГег, саіііііиа еі ад Ггаидет асиіиа. 2)
АгІіГех, оріГех. Хитро, аяіиіе, ѵаГге, яиЬ-
<1оІе. Онъ очень х. поступилъ въ этомъ
случаѣ, іп Ьас ге аяіиііяаіше Гесіі. 2) Аг-
іійсіоае, аЯаЬге. Эта вещь весьма хитро
сдѣлана, Ьаес гев аитто агіійсіо Гасіа
еаі. Хитроватый, хитроватъ, саііійіог,
ааіиііог, саііідіог еі ад Ггаийет аси-
Ііог.
ХИТРОКОЗНЕННЫЙ. Воіоаия, Ггаиди-
Іепіие.
ХИТРОКЪ. V. оЬв. агІіГех, оріГех.
ХИТРОСПЛЕТЕННЫЙ. Агіійсіове
сотроаііиа.
ХИТРОСТНЫЙ. СаШдия, азіиіив,
зиЬдоІия; доінт, агіет сопііпепа. Ь) Іп-
§епіояиз. Хитрость, саііідііаа, авіиііа,
сопяіііит; саііідит іпѵепіит (хитрый по-
ступокъ), доічя, ага, агіійсіит (съ по-
стороннею идеею несправедливости).
Употребить хитрость, агіе иіі; тасЬіпат
айтоѵеге. Противъ кого, йоіит іпіеп-
йеге ай аіідиет Гаііепйит ; Гаіасіат іп
аіідиет іпіепдеге. быть обмануту хит-
ростію, агіе а. <1о1о сарі. Выдумать хит-
рость, агіійсіит ехсо^ііаге; Аоіит сош-
ропеге. Узнать чью х., сіапйсаііпа соп-
віііа іп Іисеш ргоГегге; сопдііаз педиіс-
диат іпаідіаа деіе^еге. Военныя хит-
ростм/ага, аігаіа^етаіа, сопаіііа. 2)Орі-
йсіит, ага, агіійсіит. Хитрствую, агіе,
агіійсіове Гасеге. Хитрый, хитръ, саіііііиа,
ааіиіиа, ѵегяиіиа, ѵаГег, аиЬдоІиа. Чело-
вѣкъ х., Ьото ааіиіиа, ѵегаиіия. Хитрая
лисица, ѵеіегаіог. 2) Агіійсіоаиа, агіе
Гасіиа. 3) Сарііоаиа. Хитрыя рѣчи, аег-
шопеа сарііоаі. Хитрость на хитрость,
фортель на. Фортель, яіс ага Аеіийііиг аг-
іе. Человѣкъ, хитрый и знающій угож-
дать времени, Ьото саііідия еі Іетрогит
ргидепа. Хитрю, агіе иіі, саіііііе еі ааіи-
Іе а^еге, Гасеге.
ХИЧУ. Вейсеге, герагаге.
ХИЩЕНІЕ. Варіиа, гаріпа. Нажиться
хищеніемъ, аііогпт ароіііа виая аи^еге Га-
сиііаіеа. Хищникъ, ргэедо, ргаедаіог, Іаі-
го. Хищниковъ, хищническій, ргаейопія,
ргаедаіогія. Хищничество, гарійе, гаріпа,
ргаейаііо, гаріига, Гигіит. Хищный, га-
рах, ргаздаіогіиа, Гигах, Іа^ах. Хищный
человѣкъ, циі рег Іаігосіпіит еі гаріиат
ѵііат Іоіегаі; циі Іаігосіпіа а^ііаі. 2) Па-
рах, Гегиа. Хищный звѣрь, Ьеаііа; Ьеаііа
Гега; Ьеаііа ргаедаігіх. Хищная птица,
аѵіе гарах. Хищныя рыбы, ріасев гара-
сеа. Хищу, гареге, гаріпав Гасеге, ароііа-
ге, ехароііаге аіщист аіідиа ге.
ХОЛОДИТЕЛЬНЫЙ. КеГгівегаІогіиа.
Холодительное питье, роііо геГгі^егаІо-
гіа. Холодительная мазь, ип^иепіит ге-
Ггі^егаіогіит.
ХЛАДНОКРОВІЕ. Аедиив ІгапдиіІІиа
апітив; Іеиіив апітив; Ггі^ив, апітив аЬа-
Ііепаіиа аЬ аіідио. Хладнокровно, Іепіе,
Іепіо апіто. Смотрѣть на что хладно-
кровію, аедио апіто ѵйіеге; аедио апіто-
раіі. Выслушать что хладнокровно, ае^-
пііег аіідиід ассіреге. Хладнокровный,
ве^пія, Іепіиз, диі еаі апіто аііепаіо аЬ
аіідио.
XЛАДНОСХ Ьхладный. См. Холод-
ность, Холодный. Хладно, см. Холодно.
*
647
ХЛА
хло
648
ХЛАМИДА. Ѵевіів, диае Іииісае вирег- |
іпйиііиг, вей та^пійса еі йисит ргоргіа,
сЫатув.
ХЛАМОЩУ. 8іпе огйіпе 8ирѳгіп]ісе-
ге, а^егаге, ехавдегаге. Хламоститься,
5Іпе огйіпе зирегіп)ісііиг аіідиій.
ХЛАМОСТЬ и ХЛАМЪ. Вийиз; ги-
Йега.
ХЛАПЪ. Ьаіго.
ХЛЕБАЛЬНЫЙ- АЙ ойепйит сосЫеа-
гі соттойиэ. Хлебаніе, можно выр. гл.
Хлебаю, ейеге сосЫеагі.
ХЛЕВЪ. ЯіаЬпІит. Свиной, Ьага, виі-
1е. Коровій, овечій, ЬиЬіІе, оѵііе.
ХЛЕІІЕТАНІЕ- Вівив еГГивив. Хлепе-
тать, ѵаійе, ѵеЬетепІіив гійеге; іп гізит-
еіТипйі.
ХЛЕСТАНІЕ и ХЛЫСТАНІЕ. Ісіив,
ѵегЬегаІіо, диае 61 ііа^еііо ѵеі ѵіг§ів.
Хлестъ, см. Хлыстъ. Хлещу или Хлы-
щу, йа^еііаге, ѵіг§ів соейете. Хлещетъ
вода, адиа аііійііиг Ііііогі; адиа сит іт-
реіи Гегіпг ай Ііііиз. Кровь хлыщетъ,
вап^тз сит Іепі еопііи заііі. Хлещусь и
хлыщусь, ее іпѵісет йа^еііаге; ее іпѵісет
Ѵігдіз регсиіеге. 2) 8е Іенііег (іп сиЬісиІо
Ьаіпеагі) регсиіеге.
ХЛИПАНІЕ, йіп^иііив. Хлниаю, віп-
^иіііге.
ХЛИПКІЙ, хлипокъ. Гга^ііів, поп 6г
ши; іп ивит; диій таіе ргого^аі Іетрив.
Хлипкій сосудъ, ѵав Гга^ііе. Хлипокъ
здоровьемъ, ѵаіеіийіпе еі паіига ітЬесіІ-
Ііог. Хлипкость, Гга§і1іІав, іпбгтііае (сог-
рогів).
ХЛОПАНІЕ. Регсиввіо сит еопііи,
ріаивпв (вообщ. особ. о рукоплесканіи).
Хлопаніе бичеиъ, сгерііиз Яа^еііо ейі-
ІН8. Неумолкное хлопаніе руками, ге-
реіііиз ріаиеив. Хлопаю, регсиіеге, сге-
раге, еоиаге, іпеопаге; ріаийеге. Дверь
за мною хлопнула, іапиа іиіго 8е
сіаивіі. Хлопнуть дверью, іапиат 8. ов-
Ііит сит вопііи сіаийеге, орегіге; Гогез
ѵіоіеиіег оссіийеге. Хлоп. бичемъ, іп-
вопаге йа^еііо. 2) Оиъ такъ его хлопнулъ,
что упалъ, Іат дгаѵііег еит регсиввіі, иі
ііиті 8. іп Ьиттит ргосійегіі. — Хлоп-
нуть вина, іп ѵіио Ьаигіепйо поп геврі-
гаге.
ХЛОПОКЪ и ОХЛОПОКЪ. Гіоссив,
Ооссиіив, Ооссиіив. Охлопки снѣжные,
піѵев; Іотепіит , яіирра. Затыкать что
охлоиками, аіідиій зіирра оЬіигаге.
ХЛОПОТА и ХЛОПОТЫ, Іпсотто-
Йііае, іпсрттойит, тоіееііа; пе^оііпт
тиіііріех ійдие тоіевіит еі ореговит.
Надѣлать кому хлопотъ, іпсоштойаге
аіісиі; тоіевііат аіісиі аПегге, сгеаге, ех-
ЫЬсге; всгприіит аіісиі іпрсеге. Судеб-
ныя хлопоты, тоіевііа дийісіаіів. Оиъ въ
большихъ хлопотахъ, еві пе§оІіогит то-
1е оЬгиіив. Не знать хлспотъ, аЬеезе а
тоіееііа. У кого пѣтъ никакихъ хло-
потъ, ІіЬег аЬ отпі ітрейіііопе сигагпт.
Вывесть себя изъ хлопотъ, ех ітрейііо
ве ехрейііит Гасеге. Выведи меня изъ
хлопотъ, те ехрейі; те ехігіса 8. ех-
ІгаЬе. Ты тепері. въ такихъ хлопотахъ,
что никогда изъ иихъ не выдешь, іп-
йисік іе іп сарііопев, диаз пипдиадп ех-
рІісаЬіз. Пзъ хлопотъ въ хлоиоты, аііпй
ех аііо те ітрейіі. Хлоиоты по домаш-
нимъ дѣламъ, геі Гатіііагів ітріісаііо.
Хлопотаніе, ІаЬог, орега, півив. Хлопот-
но и хлопотливо, при этой должности х.,
Ьос типив ееі ореговит, 1аЬогіо8пт, іп-
соттойит, §гаѵе; Ьиіс типегі тиііа іп-
соттойа випі сопіипсіа. Хлопотливый,
хлопотный, хлопотливъ, хлопотенъ, то-
Іевіиз, ^гаѵів, іпсоттойив, іпртаіив. Это
дѣло хлопотно, хлопотливо, Ьаес гев еві
тоіееіа, іп^гаіа, тпііа ЬаЬеІ іпсоттойа.
2) Хлопотливый человѣкъ, еві Ьото Іа-
649
ХЛО
ХЛѢ
650
Ъогіовиз, іпбизігіиз, зебиіиз, орегозив,
зетрег аіідиіб а^епз. Хлопотникъ, Ьото
аихіиз, «оііісііиз; Ь. зебиіиз, іпбизігіиз,
пе^оііозив. Хлопотница, Гетіна апхіа, ве-
биіа, шбизігіа.
ХЛОПОТНЯ. Вереіііиз сгерііиз. Хло-
потня дверью, г. с. ]аииа сіаибепба.
ХЛОПОЧУ. Орегат баге 8. иаѵаге
аіісиі геі; орегат сопГегге іп аіідиіб; зоі-
Іісііит евве йе ге. Хлопотать о чемъ, си-
гат геі іегеге, зоПісіІе сигаге гет, ргоз-
рісеге геі.
ХЛОПУША, (Іепив геііз.
ХЛОПУШКА. Гізіиіа еатЬисеа сге-
рііапз.
ХЛОПЧАТАЯ бумага. Егіохуіоп, Іапа
агЬогеа; ЬотЬіх.
ХЛОПЬЕ и ОХЛОПЬЕ. ЕІоссі Іапеі;
зіирра.
ХЛУДЪ. V. рІеЬ. м. б. ]и§ит Ьите-
гаіе.
ХЛУПЬ. О» росіогаіе ѵоіаііііит.
ХЛЫСТЪ, хлыстикъ. Ѵіг§а. Хлыщу,
см. Хлещу.
ХЛѢБЕННАЯ. Иіаеіа, пЬі орив різіо-
гіит ргаграгаіиг. Хлѣбенникъ, ІіЬагіиз,
сгиеіиііагіпе, Псіог, ріасепіагіиз. Хлѣбен-
ное, орив ріеіогіит. Хлѣбенный, рапів.
Хлѣбецъ, рапів рагѵиз. Хлѣбникъ, рівібг,
Гигпагіив. 2) Оиі сігсптГегІ еі йіѵепйіі
рапез. Хлѣбница, різігіх, різіогіз ихог.
Хлѣбный, рапів, Ггшпепіі, Гаггів, зесаііз.
Хлѣбная лопата, раіа. Хлѣбный анбаръ,
Згапагіит. Хлѣбные сѣмяна, ветіпа,
ргаиа зесаііз. Хлѣбное зерно, ^гапит.
Хлѣбная корка, сгивіа рапів. Хлѣбный
кузовъ, рапагіит. Хлѣбный мѣшокъ,
рапагіит, рега. Хлѣбный супъ, )ив пі§-
гит; іпігііа ех адиа саііба. Хлѣбное вн-
но, зіссга е зесаіі. Хлѣбная лавка, ІаЬег-
па: Гогит рапагіит. Хлѣбное поле, а§ег;
сатриз Ггитепіагіиз. Хлѣбный рынокъ,
Гогит Ггитеиіагіит. 2) Егитепіо аЬии-
дапз; Ггитепіо Гегах; соріовиз а Ггитеп-
Іо, Ггитепіагіиз (дающій много хлѣба).
Хлѣбныя мѣста, Іоса Ггитеиіе Гегасіа.
Хлѣбная деревня, ргаебіит, иЬі гизіісі
іосо Гаепогіз адгоз йотіпогит- соіипі еі
Ггитепіа ргоѵійепі. 3) Р. т. Іисгозие,
диае эіиозив. Хлѣбное мѣсто, Іосиз диж-
зіиоеиз. Хлѣбня, рівігіиа.
ХЛѢБОДАРЪ, Сигаіог Ігісііпіі. Хлѣ-
боломленіе, Ггасііо еі біеІгіЬиІіо рапів
сопвесгаіі.
ХЛѢБОПАШЕСТВО. А§гісиІІига, орив
гпвіісит. Хлѣбопашецъ, а^гісоіа. Хлѣ-
бопашный, аб а^гісиііигат регііпепв.
ХЛѢБОПЕЧЕНІЕ. РаиіОсіит. Хлѣ-
бопечецъ, рівіог, Гигпагіив.
ХЛѢБОПРОДАВЕЦЪ. Оиі рапет ѵеп-
«Іііаі.
ХЛѢБОРОДНЫЙ. Ггптепіо Гегах,
Ггитепіо аЬипбаив.
ХЛѢБОСОЛЪ. Ното Ьоврііаііз. Хлѣ-
босольство, Ьоерііаіііае; Ьоеріііит.
ХЛѢБОѢДЪ. Рагаеііив.
ХЛѢБЪ- Рапів. Бѣлый, черный, до-
машній, сапбійпз, аіег, веспийагіиз рапів.
Мякишъ хлѣба, тоіііа рапіа. Печь хлѣ-
бы, рапез содиеге, йеОп^еге. Ѣсть что
съ хлѣбомъ, сит рапе аіідиіб ебеге; аб
рапет аіідиіб абЬіЬеге. 2) Ѵісіив, ѵісіив
диоіібіапие; гев аб ѵііат йе^епйат еі
зпзіепіапйат песеввагі®. Искать себѣ
хлѣба, ѵісіит днгегеге. Онъ достаетъ
себѣ хлѣбъ трудами, ІПІ орега ѵісіив езі.
Доставать себѣ хлѣбъ, віЬі рагеге в. сопі-
раге еа, ди® аб ѵііат песезвагіа випі.
У него едва есть хлѣбъ, ѵіх ЬаЬеІ, ипбѳ
ѵііат Іоіегеі ѵеі диой зиррейііеі аб песез-
вагіов ѵііж ивив. 3) Ггитепіит, аппопа
(по колику его привозятъ на рынокъ и
продаютъ). Хлѣбъ подвился, аппопа іп-
ёгаѵезсіі, бигіог 01. Цѣна на хлѣбъ упа-
651
ХЛѢ
ХОБ
652
да, цѣна съ хлѣба сбыла, аппопа іахаі,
Іеѵаіпг. Вывозъ хлѣба, Ггитепіі ехрог-
Іаііо. Раздаваніе, раздача хлѣба, Ггптеп-
іі Іагдіііо, Ггптепіаііо. Разведеніе хлѣ-
бовъ, Ггитепіі спііига. Торгующій хлѣ-
бомъ, Ггитепіагіпв, съ доп. сл., пе^оііа-
іог. Торгъ хлѣбомъ, певоііаііо Ггишепіа-
ііа. Куча хлѣба, асегѵиз Ггптепіі. Пош-
лина, платимая -хлѣбомъ, Ігіѣиіит Ггп-
тепіагіит ; ехасііо Ггптепіі; Ггитепіиш
ітрегаіит. Недостатокъ въ хлѣбѣ, Ггп-
тепіі 8. геі Ггитепіагіш іпоріа ап^изііге
біПісиІІаб. Терпѣть недостатокъ въ хлѣ-
бѣ, аппопа ІаЬогаІиг. Въ хлѣбѣ почти
одинъ куколь, а зеренъ вовсе никакихъ,
зе^ев еіибіі ше58ет ГаІІасіЬиз ЬегЬів.
Цѣпа на хлѣбъ, аппопа, Ггитепіі рге-
ііит. Старая, прежняя, теперешняя цѣ-
на па хлѣбъ, ѵеіив Ьазс аппопа. Судно
съ хлѣбомъ, паѵІ8 Ггитепіо опивіа. За-
претить вывозить хлѣбъ, ѵеіаге Ггшпеп-
Іит ехрогіагі. Дороговизна хлѣба, аппо-
пае біГСіспІІав, сагііаз, {'гаѵііаз; агсііог 6.
бигіог аппопа. — Быть у кого на хлѣ-
бахъ, аіісиіив ѵісіи иіі; аЬ аіідпо аіі.
Посадить кого иа хлѣбъ да на воду,
ргаіег рапеш еі ѵісіпт отпіа аб ѵііат
песоввагіа аіісиі виЬбпсеге. Отнять у ко-
го хлѣбъ, бе соттобів виів беІгаЬеге.
ХЛѢВИНА. (81-)- С&а Ьитііів,
ХЛѢВЪ. См. Х.іевъ.
ХЛЮСТАЮ- Абтобпт в. ѵаібе табе-
Гасеге.
ХЛЮСТЪ- Сеппв Іпбиз-зсібагпш Ьо-
тіпит е рІеЬе; отпев всіНае еуизбет со-
Іогів, циі рег Іпвит іп тапи ЬаЬеиІиг.
ХЛЯБАНІЕ. Хиіаііо , ѵасіііаііо. Хля-
баю , пи-іаге, ѵасіііаге. Гвоздь хлябаетъ,
сіаѵив зоіѵііиг, пиіаі.
ХЛЯБЬ. Моіев; саІаггЬасІа.
ХМУРЕНІЕ- 8ресіез Ігівіів, пкезіа.
Хмурю, сопіга^еге Ггопіет. 2) Реппаз
Іоііеге. Хмурюсь, репп зіапі, Ьоггепі.
2) Хмурится на небѣ, ссеіит пиЬіЬпв
оЬбисіІиг, оЫе^іІиг.
ХМЫЛЮ н ОХМЫЛИВАЮ. І аіеге,
беГогтаге, роііге.
ХМѢЛЕВЫЙ. Бирі, Ьптиіі. Хмѣле-
выіі отпрыскъ, азрага^из Ьитпіі. Хмѣ-
левая гора, соПіз Ьитиіо сопвііпз. Тычи-
на для иодииранія хмѣлевыхъ стеблей,
резііса Ьитиіо виеііпепбо. — Хмѣленъ,
еЬгіиз, Іетиіепіив, табібпв, ѵіпі ріепив;
сгариіае ріепив. Очень хмѣл., арроіив езі
ргоЬе, іп тиііит ѵіпі іат ргосеззіі. Ша-
таться какъ хмѣльному, ех ѵіпо ѵасіііаге.
Хмѣлина, хмѣлинка, геійрііа: Інішпіі
розі сегеѵізіайі сосіаш. Хмѣль, Іирпз Ьи-
шиіив (Ііпп) 2) Сгариіа. Хмѣль цвѣ-
тетъ , іприе, Ьитпіив Яогеі. Быть въ
хмѣлю, ѵіпо ве оѣгиеге, ѵіпо табсге. Въ
хмѣлю открыть тайну, рег ѵіппт еіодпі
агсапа. Онъ въ хмѣлю неспокоенъ, Ьепе
роіив поп еві «рііеіив, Іитиііпаіиг, Гге-
тіѣ Проспать хмѣль, сгарпіаш ебогті-
ге, ебогтіге аЦив ехЬаІаге, обогтів-
сеге. Прогнать хмѣль, сгариіат ехсиіеге-
Хмѣлькомъ, подъ хмѣлькомъ, поп ПІЬІІ
(ѵіпо) табібив; итасііз ѵіпо вассіуив. 2)
Медъ съ хм„ ѵіпит шиівпт Гогііив.
Хмѣлыіикъ, а§ег, соііів Ьитиіо сопвііив.
Хмѣльное, роііо, ^гаѵапв, Іепіапв сариі.
Хмѣлѣю, іпеЬгіагі, ве сопіісеге ѵіпо.
Хмѣлю, еЬгіит Пеге.
ХНЫ. Ехсіатаііо Іас-гітапііз, Пспіів.
Хныканіе, ріогаіив, віп^иііпв. Хныкаю,
ріогаге, ріогаіит ебегр, сіаге зіп^пі-
Ііге.
ХОБОТЪ, хоботокъ. Возігит, ргоЬоз-
сів, говігит аб зи^епбит. У слова меж-
ду двухъ большихъ и вѣскихъ зубовъ,
похожихъ иа рога, выдается предлинный
и прегибкій хоботъ, іпіег биоя ігщепііз
«53
ХОБ
ХОД
654
гаавтішііпів еі ропйегів йепіев согпіЬпв
вітііев ргоЬовсів ехвіаі Іопціввіта тахі-
тедпе Оехііів. Хоботовый, говігі, ргоЬов-
сійів.
ХОБОТОНОСЕЦЪ красный. Ѵіѵегга
павіса. Хоботоносецъ вишневый, ѵ. па-
еіса.
ХОДА. Іпсевзиб (едиі).
ХОДАТАЙ. Иергесаіог, раігопив, <Іе-
Гепвог. Ходатайство, йсртесаііо, раігосі-
піиін, йеГепвіо, іпіегсеввіо. Ходатайствую,
сісргесагі рго аіідио, іпіегсейеге рго аіі-
дио, аіідиет йеГепйеге, Іиегі; .аіісиі аіі-
диій аЬ аіідио ітроігаге. Овъ изходатаіі-
ствовалъ ему мѣсто, тишів еі аб аіідпо
іпіреігаѵіі. Ходатаица, йсргесаігіх.
ХОДИТЬ. См. Хожу. Ходокъ, рейев.
Хорошій ходокъ, рейіЬив ѵаіепя, рейпш
сеіегііаіе роііепв. Я плохой ходокъ, ре-
йіЬив поп ѵаіео; шаіе рейаіив еит. 2)
Хипііив рейевігів. 3) СаІІійив еі ѵеіегаіог,
саііійиз еі ай Ггаийетп асиіив. Ходкій,
а^іііа, Ходкая коляска, а§і1ів сиггив.
Ходкія колеса, гоІ«е, диае Гасііе сігсита-
{,’ипінг. Ходулн, ^гаііае. Ходить иа ходу-
ляхъ, вирег дгаііів атЬиІаге. 2) Сиггив
ѵоІиЬіІів. Ходъ, ііив, іііо, іпсевбив. У
этоіі лошади ходъ очень хорошъ, Ьирів
едиі іпсеввив еві регЬопив. 2) Моіив, то-
Ііо, теаіив, сигвив. У вашихъ часовъ
ходъ невѣренъ, ііогоіоріит Іпит поп
гесіе іпйісаі Ьогав; а ѵего Істроге аЬег-
гаі. Убавить, прибавить ходу, геіагйаге,
іпсііаге сигвит. Ходъ колесъ; сігсигоас-
Іив, сігспгоасііо гоіагпт. 3) О предпрія-
тіяхъ и приключеніяхъ: ргосеввив, рго-
цгеввіо. Дѣло" имѣетъ свой ходъ или въ
ходу, гев ргосейіі, гев ргогвпв іі. Дѣло
привести въ ходъ, дать ходъ дѣлу, гет
еха^ііаге; аіісиіив геі аисіогет Сегі. Дать
дѣлу свой ходъ=пе мѣшать ему, аіісиі
геі пои оѣвівіеге, аіідиій иоп ітрейіге;
аііспіпв геі спгвшп поп тиіаге. Дѣло бе-
ретъ другой ходъ, гев аіііег ргосейіі. 4)
Каііо, паоіив, ѵіа, ііег, сигвпв. Ходъ,раз-
говора, рѣчей, ііег вегтопів, Ходъ рѣчи,
сигвпв огаііопів (относительно внутрен-
ней связи), іп^геввіо огаііопів (относи-
тельно представленія и выраженія).Ходъ
пьесы, ГаЬиІю йевсгірііо, ГаЬиІае сесопо-
шіа. Ходъ письма, ерівіоіае огйо. Ходъ
мелодіи,, тойпіив, тойпіаііо. 5) Зоіетпів
васгогиш рогора. Въ ходу, воіетпі рот-
ра. Иттн въ ходу, іп вирріісаііопеш еі
васгаго ротраш ргосейеге. 6) Тгапвііив,
ііег, ѵіа. Здѣсь пѣтъ хода, оіппів айііив
іпіегсіивив еві. Водяный ходъ, ііег шагі-
Іітит. 7) Айііив, іпігоііпв, овііит рогіа.
У этого,дому съ обѣихъ сторонъ ходы,
Ьаес йотив айііпг пігіидие в. аЬ пігадив
рагіе. 8) Воі®. Задній ходъ хорошъ, а
передній почнпить надобно, ровіісге гоіаа
зипі Ьопяе, апіісю ѵего геіісіспйав випі.
Ходьба, іііо, ііив, ^геввив, атЬиІаІіо. Быть
всегда въ ходьбѣ, аввійпе рейііеш іпсе-
йеге. Устать отъ многой ходьбы, тиііа
атѣпіаііопо сІеГаІі^агі- 2) Сига, спгаііо.
За дѣтьми должно неусыпную ходьбу
имѣть, рпегиіі аввійиаш гедиігипі сигаіі-
опего.—Ходячая монета, питтпв диі ѵа-
Іеі. Хожденіе, ііив, іііо, дгеввив, атЬпІа-
Ііо. 2) Ассеввив, айѵепіив, Ггедпепіаііо.
Наскучить кому частымъ хожденіемъ,
сгеЬго айѵепіи аіісиі тоіевііат ехЬіЬеге.
3) Спга, сигаііо. Имѣть прилежное хож-
деніе за дѣтьми, за птицами, рпегов,
аѵев йііі^епіег сигаге. Хожу, хожду, іге,
ѵайеге, атЬиІаге, іпсейеге, Хожу пѣш-
комъ, рейііет атЬиІаге, іпсейеге. Хожу
по солнцу, въ тѣни, атЬиІаге іп воіе, іп
итЬга. Хожу на цыпочкахъ, виврепво
пуайи іге, іпсейеге. Хожу подбоченив-
шись, впЬпіхів аіів ве іпГегге. Хожу къ
кому часто, аіідиет Ггедиепіаге; евве
С85
ход
хоз
686
сит аіідио Ггедиепіет. Хожу въ хар-
чевни, ио харчевнямъ, іп роріпів ѵегва-
гі. Слоиы ходятъ всегда стадами, стар-
шій впереди, а Который подъ нимъ,
идетъ сзади, Еіерііапіі дге^аііт вешрег
іпсебипі, а^теп бисіі шахітив паіи, со-
&ІІ іе, диі еі еві ргохішив. Ходить то въ
верхъ, то въ низъ, впгвит йеогвпт аш-
Ьиіаге. Ходить ие криво, а прямо, пои
оЫідиів ^геввііив іпсейеге, вей сегіа ѵіа
регйеге. Какіе люди ходятъ въ этотъ
домъ? диае йотйв сеІеЬгаІіо диоіібіапа?
Онъ былъ боленъ, по теперь ходитъ по
маленьку, ае^гоіаѵіі, вей пппс раиіаііш рс-
біЬив иіііпг. Опять начать ходить, ивпш
рейпт гесіреге. Онъ каждое утро и
^саждый вечеръ ходитъ прогуливаться,
диоѵів шаіиііпо еі ѵеврегііпо Іетроге
ашЬиІаІиш в. йеашЬиІаІпш аЬіІ. Ходить
большимъ шагомъ, §габив іп^епіев Гегге.
Онъ ходитъ такъ сиоро, что его не на-
гонишь, іапіае ѵеіосііаіів еві, пі соиве-
диі поп віі. Я весь день ходилъ, Іоіо
йіе сопііпепіег іЬаш. Онъ къ намъ часто
ходилъ, а теперь пересталъ, апіеа пов
Ггепдпепіаѵіі, пипс ѵего йевііі. За бо-
лѣзнью пе ходилъ къ должности, тогЬо
ітрейііпв тппеге Гпп^і поп роіив. Эта
лошадь ходитъ и въ Каретѣ и въ са-
няхъ, Ьіс едппв еі ай сагрепіипі, еі ай
ІгаЬаш еві ЬаЬіІів, Ь. е. еі сагрепіо еі
ІгаЬге Іпп^і роіеві. 2) Ѵевіеш іпйпеге,
ѵевіе іпйпі, ве атіеіге. Онъ ходитъ хо-
рошо, опрятно, ѵевіе піііиг сопсішіа; соп-
сіппе ѵевіііпг; типйіііаш іп ѵевіітепіо
абЬіЬеІ. Ходить въ шубѣ, ѵевіе реііісеа
иіі. 3) За кѣиъ или зачѣмъ, сигаге, сига
ЬаЬеге; соіеге. Ходить за больнымъ,
ае&гоіит сигаге; ае^гоіо аввійеге. При-
лежно за чѣмъ, геш зіпйіове беіірепіег-
дие спгаге. Надобно за дѣтьми этихъ
лѣтъ прилѣжно ходить, орогіеі воііісііа-
ге іііав аеіаіев. Ходя по шатрамъ, всяка-
го осматривать, оЬеипйо Іепіогіа, віп§и-
Іов іпвріееге. Ходить по своему дѣлу,,
іп ]пйісіо регвециі. Я всякой день за
нимъ хожу, но не могу застать его до-
ма, дпоѵів йіе ай еиш ѵайо еі йоші еит
герегіге, йергеЬепйеге педиео. 4) Суро-
вость земли не допускаетъ, чтобъ суда
ходили по морю, шагііітов сигвпв ргае-
сіибіі Ьіетів тартііийо. За мелководіемъ
по этой рѣкѣ суда ходить не могутъ,
Ьів Сиѵіив ргоріег Ьгеѵіа паѵі^іа Гегге
пои роіеві. 5) Ебеге, етіііеге. Кому хо-
дить? дпів іпсіріі? дпів ргітив етііііі?
Мнѣ первому ходить, е^о ргішпв етіііо;
шеае вппі ргіпіве рагіев. Ходить съ ко-
зырей, впшша всіба ргоѵосаге; етіііеге
всійав ргвеіаіі соіогів. 6) Ходить войною
па укрѣпленные города, рег тппііа Іоса
сігсптГегге ЬеІІпш. 7) Тѣсто ходить,
тавва Гагіпагіа Гегшепіевсіі. 8) Ходить
по лугу, іп ргаіо равсі. — Ходить по
стопамъ чьимъ, ѵевіі^ііз а!ісп]ив іпвіаге;
ѵевіі^іа аііеоз'ив регведиі.
ХОЖЕНОЕ. Ѵіаііспт пипііо ѵеі ІаЬеІ-
Іагіо ваіит ѵеі бапбпт.
ХОЗЯЕВА. Негив еі Ьега; ботіпив еі
ботіпа. Хозяйка, хозяюшка, таІегГаші-
Ііав, Ьега. 6) Аебіиш йотіпа. Хорошая
хозяйка, тпііег аііепіа аб геш. Плохая,
тиііег раиіо отізвіог аЬ ге. Хозяйкинъ,
таігівГатіІіав, Ііегж. Хозяинъ, раіег Га-
шіііав, Ьегив; тауог Ьегив. Ь) Вошіпив
аебіиш. 2) Онъ хорошій хозяинъ, еві
аііепіпв аб гет; геі Гашіііагів гаііопепі
ЬаЬеІ; геі Гатіііагі орегаш баі. Быть,
дурнымъ хозяиномъ, геш Гашіііагет пе-
^Іі^еге. 3) Сапро. Безъ хозяина счетъ—
счетъ напрасный и невѣрный: все до-
станется сосчитавшему пересчитывать,
Ггпвіга е&о тесит Ьав гаііопев берніо;
гаііопеш таіе іпіге; геш рагит бій^еп-
657
хол
хол
658
Іег регрепйеге; пои саѵеге. Хозяиновъ,
хозяйскій, раігізГатіііаз, Ьегі. Хозяйское
платье, ѵезііз Ьегі. Хозяйскій сынъ,
тіпог Ьегпз. Хозяйственно жить, рагсе.
Хозяйственный, ай геш Гашіііагеш, ай гез
йотезіісаз еі Гатіііагез, пе^оііа йошезііса,
ай гет гизіісат регііпепз. Хозяйство, си-
гаііо, айшіпізігаііо геі Гатіііагіз. Все х. иа
йенъ лежитъ, зоіиз гез йотезіісаз еі Га-
тіііагез Іі'іеіпг. Хозяйственный поря-
докъ, сегіиз йізрепзаийі пеуоііа йотевііса
тойпз ас іех. Хозяйствую, геш Гатіііа-
гет сигаге; геі Гатіііагі ргжеззе; гез йо-
тезіісаз еі Гатіііагез Іпегі; пе^оііа йоше-
зііса сигаге. Начать хозяйствовать, Гаші-
Ііат сопйеге. Плохо хоз., геш Гатіііагеш
пе^Іі^еге. Хорошо хоз., гет Гашіііагет
5. гез йошезіісаз Ьепе айтіпізігаге; аі-
Іепіит еззе ай гет.
ХОЛЕНІЕ. Ехогпаііо, епегѵаііо , ѳГГе-
тіпаііо, йеіісі®.
ХОЛЕРА. МогЬиз, іп дио Ьіііз ѵеі рег
ѵотііиш ѵеі рег зесеззиш ехсегпііпг.
Холерическій, сЬоіега) зітіііз. Холериче-
скія болѣзни, тогЬі, диаіез зппі сЬоіега
ІаЬогапІіит. 2) ОЬпохіиз сЬоіега, сЬоІе-
гісиз.
ХОЛКА. Сіггиз едиіпиз; апііа еірііпас.
ХОЛМИКЪ. Сііѵпіпз, соііісиіиз. Хол-
мистый, холмистъ, сііѵозиз, Іитиіозпз.
Холмоватый, раззіш з. .ѵагііз іосіз соііез
ІіаЬепз. Холмъ, соіііз; сііѵиз (отлогость
холма), Ішпиіиз (возвышеніе); іоспз ейі
ііог, зирегіог. Находящійся на холмахъ,
соПіпиз. Холмъ, на который восходить
легко, соіііз сіешепіег аззпг^епв.
ХОЛОДЕЦЪ. См. Спаржа.
ХОЛОДИТЬ. См. Холожу. Холод-
ненько, заііз Ггі^ійе. На дворѣ хол., езі
соеіиш заііз Ггі(>ійиш; Іетрезіав езі заііз
Ггі^ійа. Въ комнатѣ холодно, сиЬісиіііпі
езі заііз Ггі^ійит. Холодненекъ, заііз Ггі-
ЗІйиз. Холодиехонекъ, регГгі^ійпз. Хо-
лоднехонько, регГгі”ійе. Холодникъ, сеі-
1а. Холодноватость, аіідиій Ггі^огіз. Хо-
лодноватый, холодноватъ, Сгі^ійніиз. Хо-
лодное, сіЬі Ггі^ійі, поп саіійі. Холодно,
зі. хладно, Ггіеиз езі. 2) Ггі^из. Онъ при-
нялъ меня холодно, рагит атісе ще ех-
серіі. Обходиться съ кѣмъ холодно, Ггі-
(рйе аіідиеш ехсіреге. Холодность, зі.
хладность, Ггі^из, а!"ог. Холодность воз-
духа, Ггі^из аёгіз; 2) Р. т. Ггі°из, апі-
тиз Ггі&ійпз; апітив аііепаіиз аЬ аіідпо.
Показывать къ кому холодность, шіпиз
Ьепеѵоіиш ег^а аіідиет апітит рга зе
Гегге. Между ими видна холодйость, ге-
Ггіхіі іпіег еоз ашог шпіииз. Слушать
что съ холодностію, іепіе, адио апіто
аіідпій аийіге. Холодный, зі. хладный,
холоденъ, аі^епз, Ггі§ійиз. Довелъ остает-
ся подъ хладнымъ небомъ, тапеі зпЬ
.|оѵе Ггі^ійо ѵепаіог. Хладная тѣнь ночи,
Ггі^ійа посііз пшЬга. Нѣтъ воды холод-
нѣе, какъ въ этой рѣкѣ, пиііпш Ьос Ггі-
"ійіиз Ііптеп. Съ холоднымъ духомъ,
апіто Іепіо, Ігапдпіііо диіеіо. Холодное
питье, аі^епз роіпз. Холодное кушанье,
ргапйіит, розі диой тапив поп іаѵапіиг.
Мыться въ холодной водѣ, Ггі^ійа іаѵагі.
Холодная зима, Ьіешз азрега, Ггі^ійа, ас-
гіз. Холодный воздухъ, аига Ггі°ійа. Хо-
лодный ударъ, ісіпв Гнітіпіз віпе іпсеп-
йіо: Гиітеп Ьгиіпт. Сдѣлаться холод-
нымъ, геГгіёезсеге, гсГгі"етагі. Въ комна-
тѣ становится холодно, сиЬісиіиш геГгі-
усгаіиг. Становится холодно, Ггі{щз іп-
угиіі; Іетрезіав Ггі^езсіі. Очень холод-
ный, регГп§ійиб.2) Р. т. Ггі^ійпз, Іап^ш-
йиз, Іепіиз. Холодное дружество, атіеі-
ііа Ггі^ійа, Іап^нійа, гешіззіог. Сдѣлать
кому пріемъ холодный, Ггі^ійе аіідиет
ехсіреге. Холодный = безъ огня, безъ
живости, витія, огаіог іп йісепйо іепіив,
«59
хол
хол
660
(гідійия. Холодное письмо ^наполненное
бреднями, Ііііегія Ггі^ійа?, Іап^пійае. Хо-
лодныя, безъ силы слова, Ггі^ісііога ѵег-
Ьа. Оставаться при чемъ холоднымъ, аіі-
диа ге поп тоѵегі. Холодокъ, Сгі^ия. Ис-
кать холодка, саріаге Ггіцич. Холодъ, зі.
хладъ, (гі^ия, аідог. Несносный холодъ,
Ггі§ия іпіоіегапйиіп. Хол. смягчившійся,
Ггі^ив гетіяяит. Защищаться отъ хо-
лоду, типіге яе а Ггі^оге. Холодъ, отъ
котораго цѣпенѣютъ члены, Ггі^из іпегя.
Защищаться въ домахъ отъ холоду, Ггі-
"ия ѵііаге іесіія; ѵіт Ггі^огія іесіія реііеге.
Закрывать и не выставлять па холодъ,
ѵеіаге педие І'гі^огі соттіііеге. Едва въ
самыхъ донахъ можно защититься отъ
холоду, ѵіх іп ірзія іесіія Ггі^ия ѵііаіиг.
Хладъ течетъ по жиламъ, Ггі^ия сиггіі
рег ояза. Среди самаго холода, шейіія
Ігі^огіЬпя. Окрѣпнуть отъ холода, Гп^оге
оЬгі^еясеге. Изъ одного рта и холодъ и
тепло, ѵіг Ьіііидиіз. Ь) Лихорадочный хо-
лодъ, ГеЬгіз Ггі^ия. Дрожать отъ холоду,
Ггі^оге сопігетіясеге. Холоженіе, геГгі-
йегаііо. Холоженный, геГгіуегаіия. Хо-
ложу, геГгі{>егаге. Холодить горячую во-
ду, адпат Гегѵійат геГгі^егагі раіі.
ХОЛОПКА.. йегѵа. Холопкинъ, яегѵж.
Холопскій, холоповъ, ай яегѵит, ай тап-
сіріит регііпепя. Холопство, зегѵііия,
яегѵіііит. Выкупя изъ холопства, учи-
нить свободными, геййііо ргеііо йотіпія
ІіЬегаге. Холопъ, зегѵпя тапсіріит.
ХОЛОСТОЙ зарядъ, выстрѣлить хо-
лостымъ зарядомъ, ехсиісге ясіореіит,
^ІбЬиІо апіе поп іштіяяо.
ХОЛОСТЫЙ, холостъ. СсеІеЬя. Быть
холосту, соеІіЬет еяяе; соеІіЬет ѵііат
а&еге. Оставаться холостымъ, таігіто-
піо аЬяііпеге, іп ссеІіЬаіи гетапеге, рег-
тапеге. Холостая жизнь, ѵііа ссеІеЬя.
Холостое состояніе, житье, соеІіЬаіиз.
Холостьба, сшІіЬея. Холостякъ, ссеІеЬя,
диі ѵііат соеІіЬет а"іі.
ХОЛОЩЕНІЕ. Еѵігаііо, саяігаііо, ѵі-
гііііаііз ехяесііо. Холощенный, еѵігаіпя,
саяігаіия. Холощу, саяігаге, еѵігаге, ех-
зесаге, ѵігііііаіет аіісиі айітеге. Ь) Хо-
лостить арбузы, огурцы, йесегреге яи-
регѵасапеоя 8., яирегйиоя Погея.
ХОЛСТИНА, холстинка. Ьшіешп. Хол-
стинный, холщовый, Ііпеия, Ііпіоия. Хол-
стинная подкладка, раипия яиЬяиіия е
Ііпіео.
ХОЛСТОМѢРЪ. <2иі Іігііеит я. Ііпіеа
тоіііиг.	’
ХОЛСТЪ, холстикъ, холстище. Ьіп-
іеит. Бѣлить холстъ, Ііиіеит іпяоіаге.
Холщевникъ, Ііпіео, Ііпіеагіия. Холще-
вый, см. Холстинный.
ХОЛЬНО. Мипйе, пііійе, риге, е1е§ап-
іег, ЬеІІе, едге^іе. Хольный, типйия,
пііійия, типйіііа? апіапя, еіе&аия, ЬеІІия,
е^герчия. Хольное дитя, риег типйіііа)
атапя, р. ЬеІІия. Холю, огпаге, типйит
аіідиій яегѵаге. 2) Р. т. тоііііег ЬаЬеге,
еПетіпаге, тоіііге. Холюсь, пітія яе со-
теге, пітія яе ехогпаге; пітія согрия со-
Іеге; пітіат типйіііат айЬіЬего; пітія
типйит еяяе. Холя, типйіііа, тппйі-
ііея. Держать что въ холѣ, аіідиій тип-
йит вегѵаге. 2) Р. т. тоіііііа.
ХОМУТАЮ. Неісіит едио ітропеге.
Хомутина, риіѵіпия Ьеісіі. Хомутный, Ьеі-
сіі. Хомутные клещи, м. б. согпиа Ьеі-
сіі. Хомутная лошадь, едиия зи&аіія. Хо-
мутъ, ]и^ит, Ьеісіит. 2) Р. т. Надѣть
иа кого хомутъ, аіісиі опия ітропеге;
опеге аіідиеш ргетеге, вгатаге.
ХОМЯКЪ. Мпя сгісеіия. 2) Р. т. Ьо-
то яотпісиіояия. Хомяковъ, тигія сгі-
сеіі.
ХОРЕЙ. Рея теігісия сопяіапя ргіоге
1оп§а еі рояіегіоге Ьгеѵі, иі Яегѳ, сЬо-
€61
ХОР
ХОР
662
геиз 8. сЬогіиз. Хореическій, сЬогеіз
СОПЗІапЗ.
ХОРЕКЪ, корочекъ. Мизіеіа риіо-
ГІПЗ.
ХОРИСТЫ, пѣсеискіе ученики. СЬо-
гпз зсЬоІазІісиз. Хористъ, ипо» е сЬого
зсЬоІазІісо.'
ХОРНЫЙ. СЬогі.
ХОРОВОДЪ. СЬогпз, сЬогеа, огЬіе
заііаіогіиз. Плясать въ хороводѣ, бисеге
«Ьогеаз, огЬет заііаіогіит ѵегзаге. Хо-
роводныя пѣсни, сапіііешг, диа, іп би-
сепбо огЬо заііаіогіо сапипіпг.
ХОРОМИНА. СпЬісиІипі атріит, зра-
ііозит. Хоромный, ботиз піа^па еі ат-
ріа. Хоромы, бошиз е Іі&по та&па еі
атріа.
ХОРОНЕНІЕ. Оссиііаііо. 2) Нитаііо,
зериііига. Хороню, аЬзсопбеге, осспііаге,
сеіаге. 2) Нитаге, зереііге, ейегге.
ХОРОХОРЮСЬ. V. рІеЬ. яе Гогіет
ргазіаге, ргаѣеге.
ХОРОШЕНЬКО, хорошехонько. Яаііз
Ьепе, заііз риІсЬге, ѵаібе Ьепе. Подумай
объ этомъ хорошенько, ѵібе еііат аідие
еііат диіб а§аз. Хорошенькій, хороше-
некъ, заііз Ьоппз, заііз риІсЬег, заііз ЬеІІиз.
Хорошій, хорошъ, Ьоппв. X. человѣкъ,
Ьопиз ѵіг. Очень х. человѣкъ, ѵаІЛе Ьо-
пив Ьото; ѵіг тиііит Ьопиз; яіп^иіагі
Ьопііаіѳ ргаебііиз. Х.=простой, тіпіте
таіиз. Ь) Хорошія деньги, шітті ргоЬі,
Ьопі; аг^епіит ргоЬит. Хорошее вино,
ѵіпит Ьопит з. Ьопае поіае. Хорошій
вкусъ, зарогіз &гаІіа. Хорошее зрѣніе,
ѵізиз асег. Ь) Ьопиз, ехітіиз, е^ге^іпя,
ехсеііепз. X. писатель, Ьоппв, ехсеііепз,
Іисиіеиіия апсіог. Довольно х. витія
огаіог ІоІегаЬіІіз, поп сопіетпепбия, рго-
ЬаЬіІіз. X. художникъ, ехрегіепііззітиз
агІіСех. Хорошіе правы, Ьопі, ргоЬі, іп-
1е$»гі, е&ге^іі тогев. б) Ьопиз, зесипбиз,
ргоярег, Гаѵепз. е) А<1 гет з. геі иііііз,
аріи.з, ібопеиз. Хорошій для глазъ, отъ
глазъ, осиііз заІиЬег. Животныя знаютъ
то, что Для нихъ хорошо, диае зппі ір-
зіз заІиЬгіа, позсипі апітаііа. Это очень
хорошо для защиты крѣпостей, диае аб
беГепзіопеш игЬіит зиттат ЬаЬепІ ор-
рогіипііаіет. Хорошій для ѣды, для
питья, езсиіепіпз, росиіепіиз. Хорошая
шерсть, Іапа іи изит Сгта. Хорошо
знать, іпіегезі в. орегае ргеііит езі зсіге.
Это хорошо для нашего времени, аріит
сопзепіапеитдие еяі Іетрогі. Хорошо
для прежняго времени, а не теперь, пои
езі ііет пипс, диат бибит. Оип очень
хороши между собою,-орііте іпіег іііоз
сопѵепіі; випі іпіег зе соп)ипсІівзііпі. —
Хорошо, ргоЬе, ЬеІІе, Ьепе, гесіе. Очень
х., регЬепе, орііте. Такъ х., что нельзя
лучше, арргіте, гесііззіте. Опа не такъ
х. чувствуетъ себя, тіпиз Ьепе ЬаЬеІ.
Не такъ х., тіпиз гесіе, тіпиз Ьепе, ті-
пиз ЬеІІе. X. пбмнить кого, ргоЬе те-
тіпіззе аіідиет. Статуя очень х. сдѣлан-
ная, зіаіиа еі зсііе Гасіа еі ѵепизіа. Брон-
зовые сосуды х. сработанные, ѵава ех
аеге зсііе ГаЬгіса. Мнѣ здѣсь очень х.,
соттобе тіЬі езі Іосо. X. ли или худо,
для насъ это ничего, гесіе ап зеспя, піЬіі
аб поз. X, = счастливо, Ьепе ѵіѵеге, =
нѣжить себя, Ьепе ѵіѵеге. Дѣла идутъ
хорошо, гев гесіе ргосебипі. Жить х.—
какъ свойственно мудрому, гесіе ѵіѵеге.
Употреблять х. = съ пользою на дѣло
свое время, оііа гесіе ропеге. Отвѣчать
не очень хорошо по Гречески = т. е.
не чистымъ Греч. языкомъ, поп орііте
{,'гаесе гезропбеге. Очень х., что вижу
Дава, орііте Ваѵат ѵібео. Ты х. сдѣ-
лалъ (когда хвалятъ), Іи Ьепе Гесізіі.
Если они сдѣлаютъ, то очень хорошо;
а если мѣтъ, то.... зі регбсіппі, орііте,
663
ХОР
хох
664
8Іп тіпия.... Я сказалъ, очень хорошо,
орііте ѵего, іпдиат. X., я объ этомъ по-
говорю, гесіе диібет, <Іе Ьае ге сит ео
Іодиаг.—Хорошество, Гогтозііаз. Хоро-
шѣю, риІсЬегіогет Гіегі 8. еѵайеге.
ХОРТЫЙ. V. оЬз., саиів ѵечаіісиз.
ХОРУГВЬ. Ѵехіііиш ессіезіазіісит,
диой айЫЬеІиг іо ротра зоіетпі.
ХОРУНЖІЙ. Сохасогит віеиіГег.
ХОРЬ. СЬогиз, соеіив сапепііит ѵеі
заііапііит. Воднть хоры, ехегсеге сЬогоз.
ХОРЫ. Робіит, обеит.
ХОРЬКОВЫЙ. Мизіеіае риіогіі. Мѣхъ,
реіііз тизіеіае риіогіі.
ХОТѢНІЕ. Ѵоіипіаз, агЬіІгіит, ІіЬібо,
апітиз; сопзіііит, ргорозііит, зепіепііа.
Противъ моего хотѣнія, те поіепіе, те
іпѵііо.
ХОТЯ, хоть. Еізі, еііатзі, диатдиат
(полагаются то съ изъявительнымъ, то
съ сослагат. наклоненіемъ, смотря по
требованію смысла) диатѵіз, Іісеі, диит,
иі (всегда съ сослагат.). Все что длнтся
не долго, должно’ быть сносно, хотя оно
и тяжело, отпіа Ьгеѵіа ІоІегаЫІІа еззе
беЬепІ, еііатзі тахіта зіпі. Хотя — од-
нако, еііатзі—аііатеп. Хоть но достаетъ
силъ, иі йезіпі ѵігез. Хотя—тѣмъ не ме-
нѣе, еііатзі — піЬіІо тіпиз. Хотя — по
крайней мѣрѣ, еііатзі—иііцие; еііатзі—
сегіе. Хотя это сдѣлано, по крайней мѣ-
рѣ ве Целіемъ, еііатзі езі іасіит, сегіе
а Соеііо поп езі Гасіит. Хотя онъ не
виновенъ, однако не совсѣмъ остается
безъ подозрѣнія, диатдиат аЬе8І а
сиіра, зизріеіопе Іатеп поп сагеі. 2) 8а1-
Іет, диібет, сегіе. Исторгни эту ду-
шовную боль или хоть уменьши ее, егіре
тіЬі Ьппс боіогет, аиі тіпие заііет.
Если опъ хоть малѣііте совратится съ
пути, зі ѵеі іапіиіиш беЯехегіІ.
ХОХЛАТЫЙ, хохлатъ. Сіггит, егіз-
іат, |иЬат, аріеет ріитеит ЬаЬепз.
Хохлатый пѣтухъ , ^аііиз егізіаіиз. X.
жаворонокъ, аіаиба егізіаіа. Хохлатѣю
егізіаіит Йегі. Хохлачъ, Ьото іигЬаІіз
сарііііз. Хохлуша, ^аіііпа егізіаіа. Хох-
люсь, Іаойіо ѵеі тогЬо реппае Ьоггопі,.
Хохолъ, хохолокъ, егізіа, )иЬа, арех ріи-
теиз. Курица съ хохломъ, "аіііиа егіз-
іаіа. Взять за хохолъ, сотргеЬешІеге
аіідиет.
ХОХОТАНІЕ. СасЬіипиз, сасЬіппаІіо.
Хохотунъ, хохотунья, диі, диае сасЬіп-
пит Іоіііі. 2) Еагиз. 3) СоІитЬа Іигіиг
ішііса. Хохотъ, хохотия, сасЬіипиз, са-
сЬіппаІіо. Поднять х., сасЬіппагі, са-
сЬіппит ейеге, Іоііеге. Хохочу , ѵаібе,
ѵеЬетепІіиз гібеге, іп гіаит еЯипбі, са-
сЬіппагі-
ХОЧЕТСЯ. Сирегѳ, ѵеііё. Мнѣ х. ку-
пить, етріигіо. Мнѣ сильно этого хо-
чется, геі сирібііаіе Ла§го; геі безійегіо
а"ог. Мнѣ очень хочется этой картины,
Ьапс ІаЬиІат ріеіат Па§гап1івзіпіо сиріо.
Ему не хочется болѣе этого дѣлать, іб
Гасіешіі ѵоіипіаіет берозиіі. Не хочется
встать, поіо, поп ІиЬеІ, поп езі апітиз
зиг^его. Мнѣ давно хотѣлось васъ ви-
дѣть, Іе тіЬі ірзит ]атбибит орІаЬат
<1агі. Не хотите ли чего?—мнѣ хочется,
чтобъ вы поумиѣе были, пит диій ѵіз?
тѳиіет ѵоЬіз теііогет йагі. Мнѣ хо-
чется сказать вамъ одно слово, раисіз
Іе ѵоіо.—Хочу, 81. хешу, ѵеііе. Не хочу,
поііе, ноп ѵеііе. Куда хотите? дио Іеп-
Йіз? дио со&ііаз? Хочетъ ли онъ или не
хочетъ, ѵеііі, иоііі. Ты самъ этого хо-
тѣлъ, соасіиз Іиа ѵоіипіаіе ез. Чего онъ
хочетъ, того ужъ хочетъ, диібдиіб ѵиЛ,
ѵаійе ѵиіі. Онъ обѣщаетъ болѣе, нежели
чего хотѣли, ітреизіиз еііат диат ехі-
цеЬаІиг, рготізіі орегат. Либо все имѣть,
либо ничего нехочу, піЬі! пізі Іоіит еі
665
ХРА
666
ХРА
гпегит ѵоіо. Я хочу ѣхать въ Арпинъ,
Агріпшп ѵоіо. Я этого хотѣлъ бы, но у
меня не достаетъ силъ, снрібшп пю ѵігез
бебсіипі. Я знаю, чего вы хотите, Іопео,
циіб апіті ѵезігі зіі. Я тѳбѣ представлю
такихъ свидѣтелей, какихъ ты хочешь,
Іевіев весйпбит агЫігіит Іиит байо.
Если вы не хотите на это согласиться,
8Іи аіііег аиітив ѵезіег еві. Не хотѣть
биться , беігесіаге ри^паш. Хотѣть съ
кѣмъ сражаться, соріат ри^пае Гасеге.
Не х. сражаться, бітісапбі роіевіаіет
поп Гасеге. Хотѣть исполнить свое пред-
пріятіе, іпвізіѳге сопзіііо вио. Хотѣть
величаться титломъ Зевеса, Іоѵіз Іііиіо
ваіиіагі ѵеііе. Вертѣть судьями какъ хо-
чешь, тепіев іибісит аб агйіігіит впит
тоѵеге. Собрать денегъ столько, сколь-
ко хотите, ресипіат віЬі ех виа ѵоіип-
іаіе Гасеге. Дѣло имѣло успѣхъ такой,
какого хотѣли, гев ѵоіо сопѵепіі. Здѣсь
не хотятъ тебя имѣть, еві Ьіс ваііеіав
Іиі.
ХРАБРЕЦЪ. Ма§пі^иив, іасіаіог,
озіепіаіог. 2) Ното Гогіів, апітовнв, іт-
раѵібив, іпігерібиз. Храбро, Гогіііег, іп-
Ігерібе, апітове, Гогіі, асгі апіто. Храб-
ро сражаться, Гогіііег ри^паге. X. обо-
роняться, е^геДе ве Іиегі. X., асгі апіто
зе беГеибеге. X. наступать иа непріяте-
ля, Гогіііег ві^па іпГегге з. сопГегге іп
Ьовіет. Ни который городъ ве защи-
щался такъ х.: ибо при осадѣ его и луч-
шіе воины побиты и самъ царь былъ
въ крайней опасности, пои аііа игЬв Гог-
Ііив оЬвібіопеш Іиііі, <|иіррс еі тііііит
рготіізвіті сесібеге еі ірвс Вех аб иі-
Іітит регісиіит ѵепіі. Заслужить честь
храбростію, Ьоиогет тегеге ГогІіЬив
іасііе. Храбростію и совѣтами приводить
непріятеля въ безсиліе и упадокъ, ѵіг-
Гиіе еі сопвіііів ѵігев Ьовіів апітоздие
сопіипбеге. Войну храбрѣе начинать,
нежели продолжать ее , ЬеІІиш зшпеге
апітовіив, <іиат вегеге. Храбрость, Гог-
Іііибо, апітиз Гогіів, Гогііа Гасіа. У него
недоставало не войска, а храбрости, апі-
тиз іііі, поп соріае беГиегипІ. Возбу-
дить въ войскѣ храбрость, тііііит апі-
тов іпсепбеге. Оказать храбрость, тапи
Гогіііег иіі. Прибавить храбрости, аіісиі
апітоз аббеге. Показать опыты своей
храбрости, зрссітіиа Гогіііибіпів баге, ов-
Іепбоге. Храбрую, іпаиет ѵегЬів іасіаге
Догіат, Гогіііибіпет іасіаге, овіепіаге.
Храбрый, храбръ, Гогіів, апітовив, асег,
іпігерібив, ітраѵібиз. Храбрый гене-
ралъ, бих Ьеііо в. охегсііив Гогіів. Храб-
рюсь, Догіагі, ве ейегге; іасіаге ве еі
озіепіагѳ. Только храбриться, пійіі аііиб,
циат Гогіііиііпет овіепіаге, ѵеибііаге.
Быть славну храбрыми дѣлами , геЬив
Гогіііег ГеіісіІеТдие ^евіів та^пит сіа-
гит<|иѳ ЬаЬегі. Ежели у тебя храброе
сердце, поди зй мною, а^е ві ѵігев, ве-
«іиего те ехеипіет.
ХРАМИНА- Йотісіііит, ботив.
ХРАМЛЮ. См. Хромаю.
ХРАМОВЫЙ. Аебів (васгае), Іетріі.
Храмовый праздникъ, Гевіит ессіевіавіі-
сит, Гевіит аЬ ессіезіа іи йопогет
вапсіі іивіііиіит. Храмъ, аебев (васга),
Іетріит. Сдѣлать большой запасъ для
построенія храма, іп^еиіет аррагаіипі
аб Іетріі аебііісаііопет соІІі§еге. Хо-
дить въ храмъ, іге іп ессіевіат; оЬіге
васга риЫіса. Разрушать храмы, Іетріа
безігиогс. Преславный храмъ, риісііег-
гіта аебев.
ХРАНЕНІЕ. Сопзегѵаііо, сизіобіа,
Іиіііо. Препоручить кому что въ хране-
ніе, гет аіісиі сгебеге, аііегіив йбеі сот-
тіііеге. Имѣть въ своемъ храненіи казну,
аегагіит вегѵаге, аввегѵагѳ, сивіобіге;
667
ХРА
ХРА
668
виЬ ві^по ЬаЬеге. Дать кому что въ хра-
неніе , аіісиі сивіойіепйшп, вегѵапйит
йаге; аіісиі а1і<іиі<] в. а1іси]ив геі сив-
Іойіат сгейеге. Хранилище, аейііісіит,
иЬі аіідиій еегѵаіиг, аввегѵаіиг, сивіо-
йііиг. Хранило, сивіойіа, диійдиій сив-
іойіі. Положить устомъ хранило, 81., сив-
Іойіат арропего ІаЬіів, огі. Хранимый,
вегѵапйив, аввегѵапйив, сивіойіепйив. Хра-
нитель, сивіов, вегѵаіог, сопвегѵаіог, Іи-
Іог. Боги хранители городовъ и наро-
довъ, йіі, диогит іп Іиіеіа ваіие игЬіит
еві, раігопі йеГепвогевдие рориіогит.
Быть хранителемъ здравія, ѵаіеіийіпот
аІіси]ив ге^еге. Ангелъ хранитель, ап-
^еіив Іиіог. Хранительница, сивіов. Хра-
нительникъ, сигаіог Ігісііиіі. Храню, еег-
ѵаге, аеяегѵаге, сивіойіге. Хранить пло-
ды, Ггисіив сопйііое шаийаге ѵеіивіаіі.
Хранить что такъ, чтобъ ие испорти-
лось, геш іпсоіитещ еі еаіѵат геііпеге.
X. рачительно, воііісііе сивіойіге. Храни
это для себв, Іеие ІіЬі, геш еегѵа. 2)
Йегѵаге, оЬвегѵаге. Хранить законъ, 1е-
&еш вегѵаге, оЬвегѵаге; Іеді рагеге 8. оЬ-
іетрегаге. X. тайну , согпгпівча Іасеге,
агсапа сеіаге, 8СсгеІшп Іасііит ргепзеге.
Хранюсь, 8ІЬі саѵеге а ге; саѵеге гет,
ргаесаѵеге аЬ аіідиа ге. Храниться отъ
злыхъ людей, еіЬі саѵеге а таіів Ьоті-
піЬив. X. отъ козней враговъ, саѵеге
іпітісогит іпвійіав. Ь) 8егѵагі, ѵеіие-
Іаіет Гегге, аи'иов Гегге. И по сіе время
хранится образъ военнаго поведенія
чрезъ презрѣніе излишества, айЬис йів-
сірііпа раирегіаіо піа^іеіга віаі, 8ІеШ.
ХРАПЕЖЪ- КопсЬив 8. гЬопсЬия.
Храплю, біегіеге, паво сіашаге (Р1і,п.).
2) Ве апітаІіЬив: Ггетеге, аиЬеІаге. Хра-
пунъ, храпунья, віегіепв; диі, диае віегііі.
Храиѣніе, гЬопсЬия.
ХРЕБЕТЪ. 8ріпа йогві; гЬаіЬіб гедіо
ІитЬогит. Чувствовать боль въ хребтѣ,
ех гепіЬпв ІаЬогаге; гЬасЬіаІ^іа Іепіагі.
2) Моиіев, топіапа; тоиіее сопііпиі, рег-
реіиі; сопііииаііо вегіевдие гпоиііигп;
Ігасіив ^Гпоиіаиие, ге&іо тоиіиоеа. Хре-
бетъ горы навѣсомъ былъ надъ дорогою
не только тѣсною, но по большой части
и крутою, йог8шп тоиііб ітпііпеЬаІ ѵіае
иоп апрівіае тойо, 8ей ріегитдие ргае-
гиріае. Хребетный, вріиае йогві. Хреб-
томъ добывать, доставать, тиІІо ІаЬоге
еі вийоге рагаге, сотрагаге.
ХРЕБТОВЫЙ мѣхъ. РеІІее е йогві
рагІіЬив.
ХРЕПЕТАНІЕ. ВЬопсЬие. Хрепечу,
8!., віегіеге.
ХРИЗОЛИТЪ. СЬгівоІііЬие.
ХРИЗОПРАСЪ. СЬгуворгавіив.
ХРИПЛИВО. Каисит. Хрипливый,
хриплый, гаисив. Хриплый голосъ, ѵох
Гивса, гаиса. Хриплю, гаисит евве, га-
ѵіге. Хрипну, гаѵіт соиІгаЬеге. Хрипо-
ватость, аіідиій гаисііаіів. Хриповатый,
хриповатъ, виЬгаисив. Хрипота, хрипѣ-
ніе, гаисііав, гаисит евве.
ХРИСТІАНИНЪ. СЬгівІіапив, СЬгівІі-
си11ог;СІігівІійосІгіпа ітЬиІив. Быть Хрис-
тіаниномъ, СЬгівІіаиі потеп рговіегі. Ис-
тинный Христіанинъ, ѵеге СЬгівІіапив.
Христіанка, Сгівііаиа.	»
ХРИСТІАНОГУБЕЦЪ. Регвесиіог
СЬгівІіапогшп.
ХРИСТІАННѢЙШІЙ. (Кех) СЬгів-
Ііапіввітив.
ХРИСТІАНСКИ и ПО ХРИСТІАН-
СКИ. СЬгівІіап'огит тоге, иі йесеі СЬгів-
Ііаиит. Христіанскій, СЬгівІіапив, ай
СЬгівІіапит регііиепв, СЬгівІіапит Йе-
сепв; СЬгівІіапо йі^пив. Принять Христі-
анское ученіе, йосігіиат СЬгівІіапат ат-
ріесіі. Страны, области исповѣдующія
Христіанскую вѣру, СЬгівІіапив огЫз.
669
ХРИ
ХРЯ
С70
Ученіе Христіанское, Сйгівііапівтив.
Христіанская жизнь, ѵііа СЬгівІіапа. Хрис-
тіанскіе народы, ^еиіев СЬгівІіаиат ге-
Іі^іопещ атріехае. Христіанство, ипі-
ѵегві СЬгівІіапі. 2) РгоГеввіо Йосігіпае
СЬгівІіапае: СЬгівІіапа геіізіо, йосігіиа.
Христіанское чувство, веивнв СЬгівііапі.
Ни одна Христіанская душа, пеню Ьо-
тіпит.	.
ХРИСТОБОРЕЦЪ. СЬгівІі айѵегзагіив.
Христоборный, СЬгізІі айѵегзагіі.
ХРИСТОВЩИНА. Ооаѳйагп весіа Ков-
вісогнт йаегеіісогшп.
ХРИСТОЕЫЙ. СЬгівІі. Распятіе Хрис-
тово, сгисійхіо СЬгівІі. Рождество Хрис-
тово, паііѵііав СЬгівІі.
ХРИСТОИМЕНИТЫЙ. СЬгівІів по-
теп ргойіепв.
ХРИСТОЛЮБЕЦЪ, Христолюбивый.
Атапв еі віийіовив СЬгівІі.
ХРИСТОНЕНАВИСТНИКЪ и ХРИС-
ТОНЕНАВИСТНЫЙ. Новіів потіиіз
СЬгівІі, диі СЬгівІигп ойіі.
ХРИСТОПОДРАЖАТЕЛЬ. Ітііаіог
СЬгівІі.
ХРИСТОПРОПОВѢДНИКЪ. Айпип-
Ііаіог йосігіпае СЬгівІіапае.
ХРИСТОСОВАНІЕ. Овсиіит Йаіит еі
витіит Гевіо равсЬаІі. Христосуюсь, ов-
сиіит зіЬі іпѵісет Йаге. Г. р. ргаеГаІит
Ьіпс: СЬгівІив гевиггехіі ііііпс: ѵеге.
ХРІЯ. СЬгіа ргоргіе еві изиз, йісіит,
Гасіит, диой орегао ргеііит еві ргороиі,
диой розвіі іпігаге огаііопещ.
ХРОМАНІЕ. Сіаийісаііо. Хромаю и
храплю, сіаийісаге, сіаийшп евве. Ло-
шадь хромаетъ пли храмлетъ, единя
сіаийісаі.
ХРОМОНОГІЙ, хроионогъ. Сіаийісапв,
сіаийив.
ХРОМОТА. Сіаийііав. Хромый, хромъ,
сіаийив. Дѣлать хроиымъ, сіаийісаііопет,
сіаийііаіет аГГегге. Хромѣю , хромѣть,
сіапйит Ьегі.
хроническій, і.оп^ив, йіиіигиив.
Хроническія болѣзни, тогЬі сЬгопісі.
ХРОНОГРАФЪ. См. Лѣтосчислитель.
ХРОНОЛОГІЯ. Тетрогшп гаііо, іет-
рогит сотриіапйогит гаііо. Хронологи-
ческій, сЬгопоІо^ісив, ай Іетрогот ог-
йіпет сотровііив. Хронологъ, іетрогот
сотриіа Іог.
ХРУПКІЙ, хрупокъ. Ега@і1іб. 2) Азрег,
Гга^ііів. Хрупкое желѣзо, Геггит аз-
регит. Хрупкость, Гга^ііііав, аврегііав.
Хрупать, хрупнуть, йеввіііге, гчтрі, йі-
гитрі. Хрупковатый, раиіиЬпт яврег.
аврегіог.
ХРУСТАЛЬ, хрустальный. См. Крис-
талъ, кристальный.
ХРУСТѢНІЕ. Ега^ог, сгерііив. Хру-
щу, сгераге, сгерііаге; сгерііит ейеге.
Сухари хрустятъ на зубахъ, Ьиссеііаіа
йепІіЬив Ггасіа сгерапі в. сгерііит ейииі.
Хрустѣть пальцами, сопсгераге йі^ііів,
агіісоіов іпігіцеге.
ХРУЩЪ. ТепеЬгіо тоіііог. X. щаро-
ватогрудвой, I. оіойовив.
ХРЫЧЪ, хрычевка. Сапига сариі, сапа
сиіех.
ХРѢНЪ.Агтогасіа; сосЫеагіа агтога-
сіа (Ьіпп.);гарЬапив. гивіісаиив, гарЬапих
тагіпив. 2) Р. т. сапит сариі; сапасиіех.
Хрѣновый, агтогасіае, гарЬапі гивіісапі.
ХРЮ. Ѵосиіа, диае ітііапйо ехргітіі
ёгиппііит виів. Хрюкало, говігит виіі-
Іит. Хрюканье, вгиппііив. Хрюкаю,
^гиишге.
ХРЯЩЕВКА. Яегіиіагіа.
ХРЯЩЕВАТОСТЬ. Сагіііаеіповпт.
Хрящеватый, —атъ, сагіііа^іповіог. Хря-
щевый, саг1і1а{р'повиб. Хрящевая рыба,
рівсів сагіііа^іпеив. Хрящовина, Іосив саг-
Іііадіповив, рагв сагіііаціпова. Хрящевпд-
671
ХУД
ХУД
672
выіі, сагіііа^іпі вітіііз Хрящъ, хрящикъ, I
сагіі1а»о пай, X. къ ухѣ, сагіііа^о аигів
2)6Іагеа. Убывать дорогу хрящомъ, ѵіат
уіагоа віегпеге. 3) Раппив сгіЬгагіив.
ХУДЕНЬКІЙ, худенекъ. 8аІіз шаіив.
Худенькое илатье, ѴІ1І8 ѵеіивдие ѵезііз.
Платье стало худенько, ѵевііз заііз (иви)
«Іеігііа еві. 2) Ласег, тасііепіиз. Онъ
собою худенекъ, еві согроге ехзис-
со. Худенько, ваіів таіе. Худехонекъ,
уаійе щаіиз; регтасег. Худо, таіе, поп
гесіе, регрегат, регѵегзе. X. одѣтый,
таіе ѵевіііив. Онъ сдѣлаетъ х., если....
Гасіеі оптіпо таіе, зі.... Я х. себя чув-
ствую, таіе 8. §гаѵіІег те ЬаЬео. Дѣло
худо, таіе ее гев ЬаЬеі. Судить о чемъ х.,
не такъ какъ должно, йергаѵаіе еі сог-
гиріе йе ге ]іі(1ісаге. X. о комъ думать,
таіе е^Наге йе аіідио. X. говорить о
комъ, таіе Іодиі йе аіідио. X. что въ
противную сторону толковать, таіе іп-
іегргоіагі аіідиій; іп ре]огет рагіет га-
роге аіідиій; ѵіііо ѵегіеге аіідиій. X.
употреблять деньги, ресипіат регйеге.
Говоритъ худо за глаза—объ отсутству-
ющихъ, аЬзепіез ѵеііісаіі. Объ васъ го-
ворятъ х. въ народѣ, іпідиі йе Іе зег-
топев враг§щі!иг іп ѵиіпив. Говорить х.
иа какомъ языкѣ, таіе, регѵевве, ѵіііозе,
іидиіпаіе Іодиі. Быть х. расположену къ
кому, аЬ аіідио евве аііепо апіто. Опи
х. расположены другъ къ другу, іпіті-
сіііае вииі іпіег еов; йіввійепі іпіег ве. —
Худо, щаіит, іпсоттойит. Желать ко-
му худа, таіе ѵеііе, таіеѵоіищ евве, аіі-
диет таіе ойівзе. Всякой желаетъ ему
худа, Ьіс ойіо еві арпй отнее. Онъ ни-
кому не сдѣлалъ худа, пиШ диійдиат
іпіиііі таіі. Все худо или худое произо-
шло отъ его вины, диійдиій еві таіі, Ій
е]ив сиіра соиігасіит еві. — Худоба, іп-
соштойііав, йейесив. 2) 81аІив таіив, 1о-
сив таіив. Худоватый, худоватъ, реіог,
йеісгіог.
ХУ ДОКЪ. См. Художникъ.
ХУДОГЛАСНЫЙ, худогласепъ. Те-
пиеш еі діасііещ ѵосет ІіаЬепв. Худо-
гласіе, ехііііав ѵосів; ѵох Іепиів.
ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ. Агіе Гасіив,
агіібсіовив. Художество, агв, агіііісішп.
Учиться основательно какому художест-
ву, сотЬіЬеге агіет. Живописное худо-
жество, агв ріп§епйі. Учиться художест-
ву, агіет регсіреге, ейівсеге, сотрагаге.
Заниматься художествомъ, агіет соіеге,
Ігасіаге, Гасіііаге іп агіе; ѵегкаге. Со-
ставить себѣ славу художествомъ, агіе
ве соттепйаге. Оставить художество,
агіет отіііеге. Дѣлать что по правиламъ
художества, гет ай агіет геѵосаге. Ака-
демія художествъ, восіеіав агііит. Ху-
дожникъ, 81 худокъ, агіііех. Остроум-
ный х., агіііех іп§еиіозиз. Художниковъ,
художничій и художническій, агіібсів,
ай агіііісет регііпепз; агіі сопѵепіепв,
ІесЬпісив. Художный , агІіПсіозив, агіе
Гасіив, аГГаЬгс Гасіив, е«геціив. Художнѣ,
81., агіійсіозе, сопѵепіепіег агіі.
ХУДОКРОВІЕ- 8ап{»иіб ѵіііовив , сог-
гиріив. Худокровный, диі еві вап«иіпІ8
ѵіііові,
ХУДОРОДНЫЙ, худороденъ. 1§ио-
Ьііів, Ьшпііі Іосо паіиз. Худородство,
і^поЬіШаз.
ХУДОСОЧНОСТЬ. Вейипйапііа та-
Іогит (виссогит) Ьитогит. Худосоч-
ный, таііз еі ѵіііозіз (виссів) ЬитогіЬив
ріепив.
ХУДОСТЬ И ХУДОЩАВОСТЬ. Ма-
сег, тасііепіиз. Худощавый, худощавъ,
тасег, тасііепіив. У него лицо худо-
щавое, езі тасііепіо. Худый, худъ, та-
Іив, ітргоЬиз. X., дурной мальчикъ, риег
ітргоЬпв. Худая женщина, тпііег соп-
673
ХУД
ХУЛ
674
есеіегаіа. Человѣкъ х., Ьото пѳдиат
еі ітргоЬия. Ь) Маіиз, ѵііія. Худой то-
варъ, тогх таіа 8. ітргоЬа. Очень худая
дорога , ѵіа йоіоггіта. с) Дѣло худое,
опасное, апсеря ас йіГІісіІе пе&оііит; <1іГ-
Ясііе ас регісиіояит пе^оііит. Худая =
тотая, не жирная земля, Іегга Іеѵів.
Пускаться во все худое, въ развратъ,
и Ла&іііа ве іп^иг^ііаге. Въ болѣзни са-
мое худое=оиасиое миновалось, тогЬия
йесііпаі. Это какъ для тебя, такъ и для
сына худо, если ты покажешь себя йз-
лишве мягкимъ и снисходительнымъ,
реяяите ізіЬис аііциісі іп іііищ сопяиіія,
еі Іе Іат Іепі еі ѵісіо евве апіто оеіѳп-
йегія. 'Худой или дурной запахъ, Гоейив
в. Іеіег ойог. й)ІпГе!іх, яіпіяіег. Худое
предвѣщаніе, предзнаменованіе, яішяігшп
отеп. Худое мнѣніе, которое имѣютъ о
комъ, йе аіідио таіа 8. яіпіяіга оріпіо.
Не худой, поп сопіетнепйия. Его рѣчи
не можно назвать худою, дурною, е]ия
огаііо поп еві сопіетиепйа. 2) Масег,
тасііепіия. Я сталъ худъ, еогрив атіяі.
Онъ чрезвычайно худъ, овва аідие реіііа
•іоіив еві. Что худо, того но усиливай,
оіеит по аййая сатіио. Кабъ бы худо
ни было, на худой конецъ, диосппдие
гея сайаГ, иі вогя ѵійегіі. Худѣю, тасев-
сеге, тасгеясеге, согрпя атіііеге, ІаЬея-
сеге, тасіе регіті. Онъ примѣтно въ ли-
цѣ худѣетъ, тапіГееІо ерія оз ехіепиаіиг.
Худѣніе, согрогів ехіепиаііо. Хуждшій,
ре]ог , йеіегіог ; таегіог, тасііепііог.
Страхъ заставилъ ихъ толковать въ са-
мую хуждшую сторону, ай йеіегіога
сгейепйа ргопі піоіч егапі. Я хочу, чтобъ
все кончилось этимъ, а не дожить до
хуждшаго, иііпат Ьос еіі тойо йе-1
Гипсішп! Что не выдеіъ, только это са-
мое хуждшее или невыгодное, петре
іпсоттойііая йеиідиѳ Ьис отніе гѳйіі.
Часть IV.
Брать въ хуждшую сторону, іп реуогеш
рагіет гарсге. Хуже, рез'ог, роуия. Тѣмъ
хуже, ео реуиз. Итти, дѣлаться хуже, іп
ре]и8 гиеге, ргоІаЬі. Итти все хуже, та-
Ішп іпртаѵевсіі. Все хуже да хуже, тап-
йгаЬиІі *) іи тогот. Я никогда въ жизни
моей ничего не сдѣлалъ хуже этого
пиііит диіедиат Гасіииз Гесі ре^ив. Ху-
же этого ие можетъ быть, резоге Іосо
евве поп роіеві. Этакъ лучше, а такъ ху-
же, еѵепіге еа яаііив еві, диа іііа. День
отъ дня хуже и хуже, іпйіев иііга тівег.
Я отъ паденія и не чувствовалъ себя ху-
же, гиіпа, поп Гегіі гет йеіегіогет. Ни-
чего нельзя сдѣлать хуже,'какъ сдаться,
отпіа йейіііоие. роііога. Я ве хочу объ
немъ говорить хуже, обижать его, поіо
іп еит (ргаѵіиз йісеге. Не уже ли м
этого хуже? ап днійдиат еяі атрііиз?
ХУЛА. Ѵііирегаііо, горгеЬепвіо. На-
влечь себѣ хулу, іи ѵііирегаііопет са-
йеге. Достойный хулый, ѵііирегапйнз, ге-
ргеЬеияіопѳ йі§пив. Мы будемъ достой-
ны хулы, если... повіга сиіра егіі, ві...
Въ Сципіонѣ это было достойное хулы,
еа гев Всіріопі ѵіінрегаііопі Гиіі. Всякой
ласкатель заслуживаетъ хулу, айиіаіогев
гергеЪепзіопе йі&пі випі. Убѣгать, уда-
ляться хулы, саѵеге зіЬі а гергзЬепвіопе.
Вся хула падетъ на васъ, Ьос Гасціив
ІіЬі ипі егіі ргоЬго Ь. Г. іп Іе ипиш ге-
сійеі. Онъ боялся, чтобъ чрезъ это не
навлечь себѣ хулы, саѵіі, ие іпГатіае еа
гея зіЬі езееі. — Хуленіе, ѵііирегаііо, та-
Іейісііо; ітріеіая яегтопія. Хулительный,
таіейісия, егітіиояия. Хулительныя сло-
ва, огаііо таіейіса, соиѵісіит таіейісіа.
•) ЛІаидрабулъ, нашедши большой
кладъ, пожертвовалъ Юнонѣ сперва зо-
лотою овцою, потомъ серебреною, а на-
конецъ мѣдною.
22
675	ХУТ
Хульникъ и хулитель, кото таіебісив,
сопѵісіаіог, саіитпіаіог; Ыавркетив, кото
ітріиа, І)еі сопіетіог. Хульный, таіе-
бісив, СГІШІПО5Н5. Хульныя СЛОвЭ, 8вГ-
топс8 ітріі; ѵегкогит ітріеіаз. Хулю,
ѵііирегаге, гергеііепбеге, сопіптеііа аГ-
всеге, сопѵісіів іпГатаге, опегаге; Ыав-
ркетит евве; ітріе Іоіріі. Хулить кого
за дурное повеленіе, аіісиіиз ргаѵоз то-
гев сиіраге. За это хвалятъ, а за то ху-
лятъ, Ьос Іаибі езі, іііиб ѵіііо баіиг. Ху-
люсь, гергекспбі, ѵііирегагі, соиіитеііа
аГйсі.	!
ХУТОРЪ. М. б. ѵіІІа, ргаебіит гиз- ;
Іісит.
ХѢРЮ. Веіеге, ехвііи^иегѳ , ІоІІеге.
Хѣръ, віс ареііаіиг Ііііега аіркакеіі Коз-
вісі.
' Ео.
ТО. Еіііега аіркакеіі 8Іаѵісі ѵі^евіта
Яиіиіа, циав Іосит Ііакеі в. оссигіі во-
іиттобо іи ІіЬгіз ессіезіазіісів; иі ноіа
питегі аедиаі осііп^епагіит.
ц.
Ц, Тві Ііііега аІрЬакеіі Козвісі ѵі^езіта
Іегііа, віаѵісі ѵего ѵісевіта вехіа, ІіаЬеІ
зопит Івсі, еі иі поіа иитегі, аециаі ип-
бетіИепагіит.
ЦАПАНЬЕ можно выр. гл. Цапаю
Ѵп^иікив реіеге. Котка цапнула лапою
за руку, Геіів тапиз ип^иікиз реііѵіі. 2)
Еобет Іетроге, викііо аЬгіреге, аѵеі-
іеге.
ЦАПЛЯ. Агбеа. Сѣрая ц., зуівеі со-
ЦАР	676
І0ГІ8 агбеа. Цаплинъ, агбеае. Цаплиное
гнѣздо, пібиз агбеае.
ЦАРАПАНІЕ. 8иттае сиіів ѵеіісаііо.
Царапанный, ип^иіЬив ваисіаіив. Цара-
паю, ип^иіЬив ваисіаге, виттат сиіет
ѵеііісаге. Царапаюсь, ве іиѵісет ип-
ЗиіЬив ваисіаге. 2) Ііп§иіЬив ваисіаге.
Котки цараиаются, Геіев ии^иікив сиіет
регвігіи^ипі. Царапина, ісіив иоіа.
ЦАРЕВИЧЬ. ЕШив ргіисірів, гер’із.
Царевичевъ, аб Шіит р. г. регііпеив.
Царевна, Шіа ргіпсіріз, ге^із. Царевнинъ,
аб ііііат р. г. регііпеив. Царевъ, ргіп-
сірів, ге^із, аб еит регііпепв.
ЦАРЕДВОРЕЦЪ. Аиіісиз. Царедвор-
цевъ, аиіісі; аб аиіісит регііпеив. Ца-
редворческій, аиіісо ргоргіиз.
ЦАРИЦА. Керпа. Ц. Савская, ге^іиа
8аЬае. Ііхог ргіпсіріа, ге§із: ітрегаігіх,
аи^изіа. Царицынъ, аб аи^изіат, аб іт-
регаігісет регііпепв. ' Царски, ге^іе, ге-
р'аіііег, иі бесеі гер-ет, ргіпсірет; гевіит
іп тобит. Царскій, ге§іие. ге^аііз; ге^ів,
ргіпсіріз. Царская корона, ге§іа согопа.
Ц. головная иовязка, діадима, біабета.
Царская Фамилія, герба Гатіііа. Царская
одежда, порфира, ригрига. Царское укра-
шеніе, ге{рпе огиаіиз. Царскій тронъ, ге
різ в. гевіит воііит. Царскій титулъ
ге^іе Іііиіив, гераіе пошеп. Царская ми-
лость, Гаѵог, ргаііа, Ьепеѵоіепііа ргіпсірів.
Царскій санъ, геріа бі^пііаз. Царскій
скипетръ, зсерігнт гераіе. Ц. духъ,
апітиз гераііз. Царская власть, геріиз
ботіпаіиз.
ЦАРСКІЯ врата, двери. 8асга рогіа,
<]ио петіпі, ргаеіег засегбоіев еі ргіп-
сірет іпігаге Гаа ееі.
ЦАРСКІЯ кудри. Еіііит ротропіит.
ЦАРСКІЙ скипетръ. ѴегЬаесит іЬар-
5118.
ЦАРСТВЕННЫЙ. Ке§;пі, ітрегіі. Ц,
677	ЦАР
градъ, сариі ге^пі; пгЬв ргіпсерв. Цар- ’
ство, царствіе, гесііо, геуиипі, "иЬегпаІіо.
Жезлъ правоты, жезлъ царствія твоего,
ге^ітеп Тиит е8І ге^ітеи зиттае ае-
Чиііаііз. 2) Ітрегіит, гедпит. Царство
новое и похищенное силою , иоѵит еі
ѵі рагіит ге^пит. Вступить въ царство,
ітрегіит аизрісагі; гедпит айірівсі; ас-
ссйеге ай {’иЬегпасиІа ге^оі , ішрегіі.
Сложить съ себя царство, ішрегіипі йе-
ропеге; ітрегіо ве аЬйісаге. 3) Царство
прозябаемыхъ или растеніи, ге^пит ѵе-
^еІаЬіІе. Ц, ископаемыхъ, ге^пит Гое-
вііішп. Ц. животныхъ, ге^пит апіта-
ііит. 4) Рагайівив, вейев Ьеаіогшп; вит-
п>а Геіісііав; аеіегпа соеіевіів (еіісііав.
Улучить небесное царствіе , аеіегпат
Іеіісііаіет айірівсі. Дай Богъ ему царство
небесное! віі Цеив іп еит тівегісогз,
Йі^пііиг еит Неив соеіі Ьопоге; віі сое-
ІіЬив айвсгіріііз; віі соеіо Ьеаіив. Пер-
вая, вторая, третья и четвертая книга
царствъ, ргітив, весипйив, Іегііив еі
Чиагіив ІіЬег Ве^ит. Царствованіе, ргіп-
сіраіив. Въ ц. Августа, виЬ Аи^ивіо ргіп-
сіре; ге^папіе, ітрегапіе в. гегит ро-
Ііеіііе Аищівіо. Начало царствованія,
ргіпсіраіив іпіііа. Въ послѣдніе годы
царствованія, иііітів, ехігетів ге^пі ап-
пів. Царствую, ге^паге; роіігі всеріга и
зсерігі, ітрегіо иіі. Царствовать въ ка-
кой землѣ, ітрегіит іп Іосо ехегсеге.
Искусство царствовать, агв ге^епйі іт-
регіо рориіов. Пскуснвтіііся въ царство-
ваніи, ге&папйі ѵеіив (Тас,). Желаніе
царствовать, ге^папйі сирійо, ргіпсіраіив
арреііііо. Хотѣть царствовать одному
безъ другаго, ехреіеге ге^пит іпзо-
сіаЫІе. Чужіе царствовали нами, іп поз
ге^паѵегипі айѵепае. Царствовать въ ми-
рѣ, счастливо, ге^паге чиіеіе, іеіісііег. Ь)
Царствуетъ глубокое молчаніе, вііепі
ЦАР	678
Іаіе Іоса; аііо вііепііо еі тоегоге сипсіа
іюггійа. Царствующій, ге^папе. Царству-
ющія особы, ге^аіев (Агот.). Царь, гех,
ргіпсерв (ѵох ргоргіа ргівсае аеіаіів геу-
папІіЬиз еі еитто Гіитіпі, апітаііит
ѵего воіі Іеопі ІгіЬиіІиг). Быть царемъ,
ге^еіи евве, ге^пит оЬІіпеге; гедіат ро-
Іевіаіет ЬаЬеге ; ге^паге. Принять на-
званіе царя, объявить себя царемъ, ге{{-
пшп оссираге; гевіит потеи айвсівсеге.
Сдѣлаться царемъ, ге^ет Ііегі, ге^пит
айірівсі. Царь значительнаго, обтирнаго
владѣнія, Іаіе гех. Ц. малаго владѣнія,
ге^иіив. Поставить царемъ, ге^ет сои-
віііиеге. Возратить иа царство, ге^ет іи
виа всеріга геропеге, іп ге^иит іпбисеге.
Жить какъ царю, ге^іо ѵісіи аіцие сиііи
аеіаіет а^еге. Носящій только одно на-
званіе царя, гех потіие та&ів, циат іт-
регіо. Царямъ дается власть отъ Бога
съ тѣмъ, чтобъ каждый изъ нихъ въ
своей области полномочно управлялъ
всѣмъ; чтобъ рѣшалъ дѣла войны и ми-
ра, чтобъ распредѣлялъ честьми и долж-
ностями, чтобъ давалъ силу законамъ и
вѣсъ начальникамъ, чтобъ подобно нѣж-
ному отцу пекся о выгодахъ городовъ,
о безопасности провинцій, о благоден-
ствіи пародовъ; чтобъ каждый изъ вла-
дыкъ и самъ блюлъ свято вѣрность,
правоту и религію и ранилъ бы о при-
веденіи ихъ въ цвѣтущее состояніе,
Юеиз ]ив іііий еі ітрегіит, <ріой Спив Ьа-
ЬеІ рег ве іиіег тогіаіев, ійео ІгапеГегІ
іп ге^ея, иі іп виів зіп^піі ге^пів зшшпо
Іиге ге^апі отпіа; ЬеИа ёі расез айті-
півігепі; йіврепзепі Ьопогез ас тииіа, 1е-
<*іЬи8 ѵіт, та^івІгаІіЬиз аисіогііаіет соп-
зіііепі; игЬіит соттойів, ргоѵіпсіагит
зѳсигііаіі, Геіісііаіі рориіогит раіегпо
апіто сопзпіапі; ітргітіз 6<Іет, аедпі-
Іаіет, геіі^іопет еі ірзі віпйіове соіапі
679
ЦАР
ЦВѢ
680
еі іп зиІ8 ге§піз Погеге сигепі. — Вели-
кость царей (внутренняя) есть нѣкая
благородная часть того верховнаго мо-
гущества, которое начало свое заим-
ствуетъ отъ Источника всякой власти, т.
е. отъ Самого всесильнаго Бога, та^пі-
Іи<1о ге^ит езі поЬіііз чиаебат рогііо
виргетае роіепііае, Дегіѵаіа аЬ іііо Гопіе,
ии<Іе Йиіі отніе аисіогііаз, Ь, е. аЬ ірзо
ргаероіепіі І)ео. 2) Тііиіиз ргіисірит
Воззіасогит , іпде аЬ ІоЬаипе Вазіійіе,
ивчие а<1 Реігит та^иит. — Левъ есть
царь надъ звѣрьми, Іео езі гех апіша-
Ііипі.
ЦАРЬ коршуновъ, ѵиііиг рара.
ЦАРЬ трава. Асопііит Ьусосіаиит.
ЦАРЬГРАДЪ, Цареградъ. Сопзіап-
Ііпороііз, Вузапііит.
ЦАРЮЮ. (81.) Ве^ет еззе, ге^паге.
ЦАТА, беинз огпатепіі аигеі ѵеі аг-
{?еиІеі іипат сгезсепіет геіегепііз, циод
асісіііиг гайіаіо сарііі іта^іпіз запсіогит.
ЦВѢТЕНЪ. і'іогйіі соіогіз; тиііісоіог.
ЦВѢТЕНЬ. Ргізсит пошей тепзіз
АрГІІІЗ.
ЦВѢТЕЦЪ. Сени» Іерогит.
ЦВѢТИСТЫЙ. І'ІогіДиз. Цвѣтистыя
луга, ргаіа Догійа. Цвѣтистый розанъ,
Ггиіех гозае рІепиз Догиш. Цвѣтистая
яблонь, шаіиз Догепз, аЬииДе Дотеиз,
аѣишіе Оогез ешіііеиз.
ЦВѢТНАЯ капуста. Вгаззіса оіегасеа
Ьоігуііз (Ьіпп.).
ЦВѢТНАЯ, цвѣтоносная недѣля, ЬеЬ-
Дотаз, диае аиіе Діет раітагит езі; га-
тіГегиш в. раІтіГегит іезіит. Цвѣтная
трава, ІаѵапДаІа зріса.
ЦВѢТНИКЪ, цвѣтиичекъ. Агеа До-
гіЬиз соизііа, Оогаіе; агеоіа Йогит. 2)
ГІогез; Логез ех ѵагііз зсгірІогіЬиз Де-
сѳгріі; Яогііе^іит, аиііюіо^іа. Цвѣтный,
Яогаіиз, ѵегзісоіог, рісіиз. Ходить въ
цвѣтномъ платьѣ, иіі рісіа ѵезіе. Цвѣ-
токъ, цвѣточекъ, Доз, Дозсиіиз. Вѣнокъ
изъ цвѣтковъ, зегіипі, Догеа согопа. Ь)
Украсить рѣчь цвѣтками риторическими,
Дозсиііз огаііоисш Дізііп^иеге, ДогіДат
огаііоиет аЛесіаге. Ваза иа цвѣтки, Іесіа
Дотит.
ЦВѢТОЛЮБЪ. Гіогит зІиДіозйз сиі-
Іог.
ЦВѢТОНОСНЫЙ. ГІогіСег, Догі«ег.
ЦВѢТОЧНИЦА. Оиае Дотит тег-
саіигат ехетсеі, м. б. согоиагіа. Цвѣ-
точный, Дотеиз. Ц. вѣнокъ, сотоиа, До-
геа согопа. Украшать мѣсто цвѣточны-
ми вѣнками пли гирляндами, зегііз Іосит
іиІеиДеге. Ь) Цвѣточная луковица, Ьиі-
Ьиз. Цвѣточный живописецъ, рісіот, диі
Догез рісіига ітііаіит. Цвѣточная почка,
головка, „етгпа Йогет сопііиепз. Цвѣ-
ту, Дотете, Догез тіііеге, ѵі^ете (только
ішосказ.). Начать цвѣсти, Догезсеге.
Перестать цвѣсти, ДеДогеге, ДеДогез-
сете. Два раза въ году цвѣсти, Ыз ѵег-
пате ДотіЬиз. Яблоки цвѣтутъ, піаіі Ло-
тез тіііипі. Вода цвѣтетъ—покрывается
зеленью, плѣсенью, адиа Дотеі. 2) Р. т.
быть въ лучшей порѣ, іпсіатезсеге.
ЦВѢТУЩІЙ. Гіотепз , ДотіДиз (усы-
панный цвѣтами), ѵі^еиз (только ино-
сказ. живой, въ силѣ). Цвѣтущія лѣта,
аеіаз Дотеиз, орііша, аеіаіів Доз. Быть
въ цвѣтущихъ лѣтахъ", іпіе^га аеіаіе
еззе; аеіаіе Догсге. Цвѣтущее здоровье,
ѵаіеіийо орііша, іпіе^га, ѵігіиш Доз. Рѣчь
королевы цвѣтущихъ лѣтъ и собою пре-
красной, не менѣе того величествомъ
вида—сильнаго послои словъ убѣдите-
ля—какъ м пріятностію плѣняющей,
была выслушана и принята съ особою
благосклонностію. Всѣ воскликнули: мы
готовы умереть за свою повелительни-
цу м защитить ее какъ пролитіемъ
684
ЦВѢ
ЦЕМ
682
своей крови, такъ и принесеніемъ ей
въ жертву всего со стороны ихъ воз-
можности , дісіа Ьаес а ге^іпа аеіаіе еі
йога Оогепііззіта ѵиііицне, циі зесипдит
ѵегЬа ріигітит роіеві, Іат та]езІаІе,
циат ѵепизіаіе соттепдаііззіта іи^епіі
Гаѵоге аидііа еі ехсеріа; зиссіатапі от-
пее, яе тогііигоя рго ге&іпа зиа еі ра-
гаіое зе ад деСепдеидат еат зап^иіпе
еі оріЬие аиіа озіеидипі. Быть въ цвѣ-
тущемъ состояніи, Гогіипа Ггиі оріаіа, Гог-
Іииае типегіЬиз огиаіит еаее. Цвѣту-
щій слогъ, йогідит дісепді ^епиз. Самыя
цвѣтущія обстоятельства, гез Догепііз-
зітае. Цвѣтъ, Поя; Вогит, Воасиіогит
етізаіо. Пукъ цвѣтовъ, Йогит Гаесі-
сиіиа. Поле испещренное цвѣтами, ѵа-
гіеіаіе Оогит діяііпсіиз а&ег, сатриа.
Луга усѣянные цвѣтами, ргаіа ВогіЬиа
ѵеаіііа, ргаіа Вогеиііа. Растенія по себѣ
земля производитъ большою частію для
употребленія и пищи, а цвѣты ихъ слу-
жатъ къ тому, чтобъ красотою своею
плѣнять и увеселять зрѣніе и вмѣстѣ
напоминать людямъ, что прекрасно цвѣ-
тущее на землѣ весьма скоро вянетъ,
іряае ріапіае тахітат рагіет нана аіі-
тепііцнѳ ртаііа іп Іегга ^і^пипінг; йогеа
еагшп пазсииіиг риісЬгіІидіпе зиа тоѵеиі
осиіов еі деіесіепі, иіцие адтопеапі Ьо-
тіпеа, диае аресіаііяяіте Яогеапі, сеіег-
гіте тагсеесеге. Воздѣлываніе цвѣтовъ,
Йогит сиііиа, снііига. Самый цвѣтъ юнос-
ти,, ірзе Яоа аеіаіів. Быть въ цвѣту,
Оогеге. Давать цвѣтъ, йогет тіііеге.
2) Р. т. Быть въ цвѣтѣ возраста, аеіаіе
Оогеге, іп аеіаіів впае цназі ѵеге ѵег-
загів. Умереть въ самомъ цвѣтѣ своего
возраста, іп ірво аеіаіів Ооге ехаііпциі;
іп Ооге аеіаіів геЬив Ьитапів егірі. 3)
Соіог. Темные цвѣты, соіогев ваіигі.
Яркіе, соіогев дііиііогез. Здоровый цвѣтъ,
соіог ѵаіідиз; ѵі^ог (когда рѣчь идетъ
о тѣлѣ). У кого здоровый цвѣтъ лица,
соіогаіиз (Сеі з.). Перемѣнить ц. лица,
соіогет тиіаге. іттиіаге; раііеесеге
(поблѣднѣть), егиЬезсеге (покраснѣть)
Не перемѣнять цвѣта и вида въ лицѣ
сопзіаі аіісиі соіог еі ѵиііия. Перемѣна
въ лицѣ открываетъ сердечную тайну,
оссиііа огів іпипиіаііо раіеіасіі. Сообщить
чему цвѣтъ, гет соіогаге (чрезъ кра-
сильное вещество или растворъ'). По-
лучить цвѣтъ, соіогет дисеге. Утра-
тившій цвѣтъ, десоіог. Выдерживать
цвѣтъ, соіогет зегѵаге. 4) Вышитый
цвѣтами, йогіЬиз сопіехіиз а. іпіегіехіив.
—Цвѣтеніе, цвѣченіе, іпдисііо сіагі со-
Іогіа. Цвѣченый, сиі геі сіагиз соіог іп-
дисіие езі. Цвѣчу, сіагит соіогет іп-
йисеге.
ЦЕМЕНТЪ. УІаІІЬа, ІііЬосоІІа.
ЦЕНИНА. Рзеидо-тиггЬа. Ценинный,
рееидотиггЬіпиз.
ЦЕНЗОРЪ. Сепаог ІіЬгагіиз; ІіЬгогит
ѵиі^апдогит аЬгіІег; ехатеп ІіЬгогит
ѵиі^апдогит. Цензорство, типиз сеп-
зогіз ІіЬгагіі. Цензура, сеиаига ІіЬгогит.
Цензурный комитетъ, соііе^іит ІіЬ-
гагіит.
ЦЕНТРАЛЬНЫЙ. Медіиз; іп тедіо.
Центральная сила, ѵіз іп тедіо; сеп-
Ігаііз. Цеитръ, сепігит, тедіит, итЬі-
Іісиз. Ц. тнжести, сепігит егаѵііаііз. Ц.
земли, сеиігит Іеггае. Центръ или сре-
доточіе Италіи, итЬіІісиз Иаііае.
ЦЕОЛИТЪ. ХеоШЬез.
ЦЕРЕМОНІАЛЪ. Кііиит ІіЬег; гііиз,
тое гесеріиз. Церемоніальный = чинов-
ный, сегетопііа аддісіиа. Быть слиш-
комъ церемоніальну, іп оЯісіі ас яіидіі
зі^пійсаііопе пітіит еззе.
ЦЕРЕМОНІЙМЕЙСТЕРЪ. Ма(-із1ег
гііит; деяі^иаіог аиіісиз.
684
«83
ЦЕР
ЦЕРЕМОНІЯ. Саегетопіа; ваіиіа-
ііопев оПісіовае, атЬа^ез. Это одна толь-
ко церемонія, пійіі еві піві Гогтиіа. Онъ
принялъ его безъ церемоніи, іііит Га-
тіііагііег віпе сотііаііопе ехсеріі. Цере-
мониться, (Іеіісіав Гасеге.
ЦЕРЕРА. Сегев (гегів).
ЦЕРКОВНИКЪ , церковнослужитель.
8асгогит сигаіог, айтіпівіег; аебііиив.
В. аейііітив. Церковничій н церковни-
ческій . васгогит сигаіогіз , айтіпізіга-
іогіз. — Церковный, ай ессіевіат рег-
Ііпепв, ессіезіазіісиз. Церковныя утвари,
таза ессіевіавііса; зиреііех ессіевіавііса.
Церковные служители, тіпіаігі в. ар-
рагііогев ессіевіавіісі. Уставъ церковный,
Гогпініа васгогит а^епйа. Церковное
строеніе , аекіів засгае аегіііісаііо , ае<1ів
васгае геГесІіо. Списокъ церковный, т. е.
Греческія книги , Іайпіае ессіезіавіісае,
іпііісев, соттепіагіі ессіевіавіісі. Цер-
ковная служба, тіпізіегішп ессіезіавіісит.
Церковный праздникъ, Гевіит ессіевіае-
іісит. Ц. обрядъ, засег гііив, васгогит
тов. Сопричеѵство церковное, соттипііав
ессіевіавііса. Церковное пѣиіе, сапіив
ессіевіавіісив. Церковная исторія , Ьів-
Іогіа ессіевіавііса, Ьізіогіа васга; гев ес-
сіевіае. Церковный уставъ, законъ цер-
ковный, ессіевіае в. ессіевіавііса Іех; <1е-
сгеішп саиопісит. Церковное добро,
имѣніе, Ьопит ессіевіавіісит; Гитіив ес-
сіевіавіісив. Церковная казна, аегагіит
ессіевіавіісит. Церковный сборъ добро-
вольнаго подаянія, соііесіа ессіевіавііса.
Церковная латынь , Іаііпііаз ессіевіавііса.
Церковный ленъ, принадлежащій цер-
кви или отъ оной зависящій, Гешіит
ессіевіавіісит. Церковный учитель, бос-
іог ессіевіае; раіег ессіевіае. Ц. под-
свѣчникъ, санбеІаЬгит іи аейіЬия. Цер-
ковная музыка , еутрЬопіа ессіевіавііса;
ДЕР
сопсепіив іпіег васга. Сборище церков-
ное, зепаіив ессіевіавіісив. Счеты о упо-
требленіи церковныхъ имѣній, гаііоиев
аегагіі ессіевіавіісі. Церковное право,
]пв сапопісищ, ]из ессіезіазііепт. Цер-
ковное дѣло, саива ессіевіавііса. Уставы,
преданія церковныя , зіаіиіііт ессіевіаз-
іісит. Церковныя украшенія, аейіз ог-
патепіа. Церковная почать, зі§і1Іит ес-
сіевіае. Церковный раздоръ или отсту-
пленіе отъ правилъ церкви, всЬівща ес-
сіевіае, «Зіясеввив р. Церковное наказаніе,
роепа ессіевіавііса; роепа ех іиге сапопісо
виЬеипба. Совѣтъ церковный, сопвііішп,
вупойив, сопвіііит ессіевіавіісит. Цер-
ковный смотръ или тіо части церкви,
гесепвіо ессіевіавііса , сепзиз, вресіаііо.
Дѣлать такой смотръ, сепвит а§еге.
Старшина церковный, ессіевіае сигаіог;
аегагіо ессІезіавіісоргаеГесІив. Церковныя
дѣла, гев ессіевіавіісае; гез засгае. Б.іа-
гочиніе церковное, йізсірііпа ессіевіав-
ііса. Ограда церковная, агеа сігса аеііет;
агеа аебет сіп^епв. Церковный спицъ,
сиітеп аеіііз. — Церковь, аейев васга,
аеііев васгае. Ь) Собраніе для богослуже-
нія, соттеаіив васег, ессіезіа; васга риЬ-
Ііса. Хояіденіе въ церковь, ивив васгогит.
Частое х. въ ц., Ггечиепв ивив засгогшп.
Посѣщеніе церкви, васгогит риЫісогит
оЬііив. Ходить въ церковь, васга риЫіса
оЬіге. Прилежно х. въ церковь, васга ри-
Ыіса Ггечиепіаге. 3) Ессіезіа, зесіа, васга
(огит). Церковь Христіанская не мало
терпѣла отъ приверженности Констан-
ція къ аріанской сектѣ, ѵаійе ртаѵів
егаі ессіевіае Сопвіаиііиз, Агіапогит зес-
іае аіЫісіив. Церковь Іудейская не мало
пострадала отъ разномыслія Геродда-
иовъ на счетъ толкованія другихъ Св.
писанія, Вегойапогит йізсопііів а <1і-
ѵегвія вегіріигагит іпіегргеіаІіопіЬив ті-
685
цок
686
веге ѵехаіа Гиіі ессіевіа .Іийаіса. Домовая,
васгагіит йоті сопяіііиіит. Построить
церковь, аейет васгащ сонвіііиеге.
ЦЕРЬВА. Кевейа Іиіеоіа. Желтая, г.
Іиіеа,
ЦЕСАРКА. Л’итійа.
ЦЕСАРЕВЪ. Саевагів, ітрегаіогів.
Цераревпчь, Гіііиз Саевагів. 2) Ргінсерв
Ьаегейііагіив саевагів. Цесаревна, йііа
саевагів; ргіпсірівва саевагеа. Цесарь,
саеваг.
ЦЕХЪ. Со11е§іит, еогрив. Записаться
въ цехъ, а<1 соІ1с"іит регііпеге; іп соі-
іе^іит гесеріит евве. Цеховыіі. соііе^іі,
•согрогів. 2) Йив соііері ІіаЬепв; ай соі-
Іе^іищ регііпепв.
ЦИБИКЪ. Сівіа Іііеагіа, диае ріегит-
дие теііогів поіае ІЬеае сопііпепі диа-
4га«іпіа диіпдие осіоѵе ІіЬгав, ѵіііогів
ѵего поіа веха^іпіа аиі веха^іпіа осіо.
ЦИКОРЕЙ, цикорія. СісЬогіпт и сі-
сЬогеит. Широколистный, сісЬогінт іи-
Йітіа. Ц. ненастоящій, саіапапсйе сое-
гиіеа. Цикорный кофе, саійа е сісЬогіо.
ЦИЛИНДРЪ. Суііпйег. Цилиндричес-
кій, суііпйгіеив.
ЦИНКЪ (полуметаллъ) гіпсит. Цин-
ковый, гіпсі. Цинковая известь, сіпів
гіпсі. Цинковые цвѣты, Логев гіпсі. Цин-
ковая руда, тіпега сіпсі. Цинковый ку-
поросъ, ѵіігіоішп гіпсі.
ЦИРКУЛЪ. Сігсішів. Открыть ц.,
сігсіпиіп йійисеге. Мѣрить цнркуломъ,
сігсіппо піеіігі. Описывать цнркуломъ,
сігсіпо йевсгіЬеге.
ЦИРКУЛЯРЪ. Ілііегае сит отпіЬив,
диогит всіге іпсегеві, соттииісапйае.
ЦИТРА. СііЬага. Играть на интрѣ,
сііЬагігаге; сііЬага саиеге.
ЦИТРОНЪ. Сіігеит. Цитроный, сіі-
геив. Цитронное дерево, сіігив. Цитрон-
иая водка, віеега сіігаіа. Цитронный
сокъ, виссив сііге в. сіігеогиш.
ЦОКОЛЬ. Рагіее виЬвІгисіив. Цоколь-
ный, рагіеіів виЬвІгисІі.
ЦОЛЬНЕРЪ, Рогіііог. Цольнерскій,
рогіііогів.
ЦУГОВЫЙ. Іиві, Цуговая лошадь,
едиив ѵесігагіив. Цугъ, ]и^ит. Ц. воро-
ной, веіи^ев аігі. Ц. парадный, ве^и^ев
та^піЛсе рЬаіегаіі. Почтовой ц., ве]и^ев
ѵегейі.
ЦЫ. 8іс ареііаіиг аі. КоВ. Ііііега.
ЦЫБА. V. рІеЬ. сарга.
ЦЫБИКЪ. См. Цибикъ.
ЦЫГАНКА. Сіп^ага, Хіп^ага. Цыган-
скій, 2іп§апогшп. Ц. языкъ, Сіпртпогиш
1іп$иа. Цыганская пляска, сіп^апогит
ваііаііо. Цыганство, іггівіо, іггівиз. Цы-
ганъ, Сіп^агив. 2) Р. т. Ггаидаіог, весіог
хопагіив; весіог сгитепагит. Цыганю,
барышничаю, тегсаіигат тіпиіагіат еі
вогДійат Гасеге. Ь) І шіеге, іііийеге, рег-
вігіп^еге.
ЦЫКАТЬ. Сапет геситЬеге з’иЬсге.
ЦЫКЪ. СІап^ог §а11іпагит.
ЦЫНГА. 8согЬи1ив, віотасе.
ЦЫНГОТНАЯ трава. СосЫеагіа.
ЦЫНГОТНЫЙ. Віотасе соггеріия,
ІаЬогапв. Цыиготѣю, віотасе соггірі.
ЦЫНОВКА, цыновочка. Юиріісаіа Іе-
§ев е ІіЬго. Цыновошныіі, Лиріісаіае Іо-
^еіів е ІіЬго.
ЦЫПУТЪ, Теггііогіит; ге^іо, Ііпев.
ЦЫПКИ. Бога аіігііа редит. Па цып-
кахъ, на цыпочкахъ ходить, виттів йі-
§іІівіге; рейет виттів йі^ііів виврепйегѳ.
На цыпочкахъ куда красться, вивреиво
§гайи, ріасійе аіідио іге.
ЦЫПЛЯ, цыплята, цыпленокъ, цып-
леночекъ. РиІІив; р. ^аШпасеив. Насѣдка
съ цыплятами, §а11іпа ^Іосіепз сипг риі-
іів. Цыплятина, саго §а11іпасеа. Цыплят-
687
ЦЫР
ЦѢЛ '	688
винъ, см. коршунъ. Цыпъ, ѵоспіа, дпае
айЬіЬеіпг іц йеіесіаііопе ёаіііпагпш.
ЦЫРЕНА. (81.) Црецъ. ТгпІІа ваіагіа
8. сасаЬцв ваіагіив (у вовв.).
ЦЫРЮЛЬНИКЪ. Топвог. Цырюль-
никовъ, цырюльническій и цырюльничій,
іопвогі ргоргіпв, ай іопвогеш регііпепв.
Цырюльва, іопвігіпа.
ЦЫТВАРНОЕ сѣмя. 8ешеп Агіе-
тівіае.
ЦЫФИРЬ. Лшпегпв. 2) А'оіа, ві^іа,
сгурІо^гарЬіа. Разбирать цыФры, воіѵеге,
ехріісаге. ЦыФирвый , — вая доска ва
часахъ, Іатіпа сігсшпвсгіріа пшпегів.
ЦЫЦЪ- КесппіЬе.
ЦѢВКА, цѣвочка. Ѵоіишеи рагѵшп
(Шогит, пегѵогпт). Ц. золотая, ѵоі. раг.
Иіі апгаіі. Цѣвочвыіі, ѵоіптіпів рагѵі.
ЦѢВНИЦА. (81.) Гівіпіа, ІіЬіа.
ЦѢВОШНИКЪ. Си. Ирга.
ЦѢВЬЕ икорное. Геггепв гайіив ап-
согае.
ЦѢДИЛО, цѣдилка. Соіит. Цѣженіе,
чрезъ ц., рготепв, йерготепв йоііо. 2)
Регсоіаііо. Цѣжевый, рготіпв, йерготіив
йоііо. 2) Регсоіеіпз. Цѣжу, рготеге, йе-
рготеге йоііо. 2) Регсоіаге. Цѣжусь,
рготі йоііо. 2) Регсоіагі.
ЦѢЖЬ. V. оЬв. іагіпа іттівіа а<1 риі-
іет.
ЦѢЛЕБНИКЪ. (81.) Мейіспв. Цѣлеб-
ница, ѵаіеіийіпагіип). Цѣлебный, ай си
гаііопет 8. вапаііопет регііпепв, ваіпіа-
гів. Цѣленіе, сигаііо, вапаііо.
' ЦѢЛИБУХА. 8ігусііпо8 пих ѵотіса.
ЦѢЛИЗНА. А^ег іпсиііив.
ЦѢЛИТЕЛЬ. Мейіспв. Цѣлительный,
ваівіагів, ваіпЬгів. Цѣлительныя во,гы,
Гоня ваіиіагів; Гопа тейіспв, адпа піейіса.
Золотое, прецѣлительвое у людей ле-
карство отъ болѣзни — постоянво-упор-
вое сопротивленіе съ терпѣніемъ, ра-
ііепіег гевівіеге тогЬо піЬіі еві Іапйа-
Ьіііив, піЬіі ваІпЬгіпв.
ЦѢЛКОМЪ. ІХоп верагаіпв, іпйіѵівив,
воіійпв , іоіпв. Глотать мясо ц., сагпеа
поп весіав йеѵогаге.
ЦѢЛОВАЛЬНИКЪ. Опі вісегапі іп
сопропів йіѵепйіі; циі ваіегп йіѵепйіі.
2) Ехасіог рогіогіі; )игаіпв ѵіпі ѵеі ві1а$
ѵепйііог. Цѣловальниковъ, цѣловальни-
чій и цѣловальническій, )пгаіі ѵіпі ѵеі!
ваіів ѵепйііогів; ехасіогів рогіогіі.
ЦѢЛОВАНІЕ. Овспіаііо, впаѵіаііо. 2)
8а1піаііо. 3) Оііпі ^иуигапйиіп.
ЦѢЛОМУДРЕННИКЪ. Ѵііех аепи8
савіив (Еіпп.).
ЦѢЛОМУДРЕННО. Савіе, рийісе, рпге
еі савіе; савіе іпіе^гедие. Цѣломудрен-
ный и цѣлоиудрый , савіив а геЬпз ѵе-
пегеів. рийіспв, ініе^ег. Савіп8 еі іпіевег.
Цѣломудріе, савіііав, рпйісіііа ; савіі-
топіа.
ЦѢЛОСТЬ. Іп1е§гі1ав, іпсоіппіііав.
Оставить что въ цѣлости, геш іпіе^гат
еі ваіѵат геііпдиеге. Вещь еще въ цѣ -
лости, іп ініе^га гев е8і. Сохранить что
въ цѣлости, сопвегѵаге а!і<]иій іпіеегпіп,
іпсоггиріит, іііаевит. Не столько для
меня самого важна цѣлость жизни, сколь-
ко длн республики, поп іат теа, <]иат
геіриЫісае ініегеві, пі ваіѵпв віт. Пере-
даютъ за подлинное, что отъ прикосно-
венія молніи вода вдругъ закипала ,так-
же, что сосуды наполненные явномъ или
другой влагою , сами оставаясь въ цѣ-
лости , оказались пустыми, тетогіае
ргойііпт еві аіціат Гиітіпеі і^пів ѵі виЬііо
Гегѵеге соерівве; іпт, ѵава ѵіпо аііоѵе Іі-
дпоге ріепа, ваіѵіз ѵавів, віссаіа. 2) 81.
Ьопа ѵаіеіпйо. Остаться въ цѣлости,
безъ вреда, іпіе^гпш аЬіге, іпіе$гшп еі
іпіасіцт аЬіге; регісиіпт еѵііаге.
ЦѢЛУЮ. Овспіагі; овспіит аііспі Гег-
689
" ЦѢЛ
ЦѢЛ
690
ге, ойегге, <1аге; виаѵігі аіідиет; виаѵіпт
Йаге аіісиі; Ьавіаге аіічиет. Часто и
иного цѣловать, іттойісе, пітіпт овсп-
Іагі. Такое цѣлованіе, еховспіаііо пітіа.
Цѣловать кому руку , аіісіциа тапит,
аіісиіиз ай ов виит геГегге. 2) 81. ваіи-
Іпіаге. Цѣлуюсь , іпіег ве овспіаге, оз-
спіа дпп^еге.
ЦѢЛЫЙ, цѣлъ, Іпіецег. Не цѣлый,
іаевпв, всіввпв, тиіііпв. Цѣлые двадцать
лѣтъ, ѵі^іпіі сопііциі аппі. Книга не цѣ-
лая , не вся, ІіЬег шапсив, поп іпіе^ег
еві. Печать этого письма еще цѣла, ѵіп-
сиіа ерівіоіае попйпт воіпіа випі. Ь) То-
іив, іпіе^ег. Цѣлое (не рѣзанное) мясо,
сагпев поп весіае. Бросать въ море цѣ-
лыя деревья съ превеликими сучьями,
іоіав агЬогев сит іп^епІіЬпз гатів іп аі-
Іит )асеге. Я выпилъ не цѣлый стаканъ,
поп ециійет Ііапві чиапіпт суаіЬив са-
ріі. Цѣлое число, против. дроби, ппте-
гпв; ріеппв,. воіідив. с) Тоіив, ипіѵегвпв,
сиисіпв, отпів- Цѣлый годъ, іпіе^ег, во-
Іійпз , іоіив , ріеппв апппв. Цѣлыя три
дня, Іоіпт Ігійппт. Цѣлая вселенная,
ипіѵегвііав, ппіѵегвііав гегит. Глотать
цѣлыхъ быковъ', зоіійов Іапгов Ьапгіге
(Рііп.). Онъ просиживаетъ дома цѣлые
дни, йоті вейеі Іоіов Ліев. Проживъ въ
Авинахъ цѣлые десять дней, сит АИіе-
пів йесет ірвов йіев Гиіввет. 2) 8апив,
іііаевпв. 3) Ішюсепз, іппоспив, іпіе^ег,
сапйійпв.
ЦѢЛЬ- Меіа, всорив- Стрѣлять въ
цѣль, йевііпаіит реіеге. Попасть въ
цѣль, всорппі Тенге. Не попасть, а всоро
аЬеггаге, всорит поп Гегіге. 2) Сопвіііит,
ргоровііпт , бпів. Часто Римляне слово
цѣль выражаютъ чрезъ описаніе: чпой
аіідиіз вресіаі, ѵиіі, вечпііиг; <]ио аГ>чиів
Іепйіі; чпоб реіітпв, сопвечиі ѵоіптпв;
і<1 сиіив сапза аіідиій Гасітпв. Достичь
своей цѣли, ргоровііит сопведпі; ео дио-
ЧПІв ѵпіі'регѵепіге. Поставить себѣ цѣ-
лію, йпет віЬі ргоропего. Стремиться къ
цѣли, ай аіідиій сопіепйеге. Не дости-
гать своей цѣли, своего намѣренія, а
ргоровііо аЬеггаге; ргоровіішп поп соп-
вечиі. Сдѣлать кого цѣлію своей насмѣш-
ки, аіічиет ІийіЬгіо ЬаЬеге. Поставить
себѣ что цѣлію и тѣмъ ограничиться,
сейеге, іп аіідиа ге асдніезсеге. Это ве-
детъ ме.вя къ моей цѣли, йейпсіі те
аіідиій ео, дио іпіепйо. Отдаляться отъ
своей цѣли, а ргоровііо аЬеггаге. Сооб-
разный съ цѣлію, сопѵепіепз, ійопепз,
ргоЬпв, аріпв, ассотойаіиз, соттойпв,
оррогіиппв. Дать кому сообразное съ цѣ-
лію наставленіе, ійоПеів сопвіііів аіічиет
іпвігпеге. Цѣли противный, не сообраз-
ный съ нею, аЬЬогепв, аііеппв а сопзіііо
в. ргоровііо; поп аріив, поп ійопепз. Быть
противнымъ цѣли, аііепит евве а ге рго-
ровііа, герп^паге сопзіііо. Противно пѣ-
ли, геі ргоровііае в. сопзіііо поп сопѵе-
піепіег. Цѣлію ихъ былъ миръ, пігіпв-
дпе сопзіііа ай расет вресІаЬапІ.
ЦѢЛЬБА. Сигаііо, сига, вапаііо.
ЦѢЛЬБОНОСНЫЙ. Вапапйі ѵіт Ьа-
Ьепз, заІиЬег, заіпіагіз, тейіспв, запапв.
Цѣльбоносная риза Спасителя, ѵевіі-
тепіит 8а1ѵаІогів ѵіт ЬаЬепв вапапйі еі
гевіііиепйі вапііаіет.
ЦѢЛЬНО И ЦѢЛЬНО, стрѣлять ц.,
сегіо ісіо йевііпаіит Гегіге. Цѣльный,
сегіпв. Цѣльная рука,таппв сегіа. Цѣль-
ный глазъ, осиіогпт іпепвига сегіа; оси-
іогпт ]ийісіпт сегіит. Цѣльное ружье,
всіореіпт сегіит. 2) Іпіе^ег, зоіійиз,
Іоіив. Цѣльный перецъ, рірег поп соп-
Ігііиз. Цѣльныя деньги, воіійі въ про-
тивоп. ппттпіі (мѣлкія). Цѣльное пла-
тье , ѵевіітепіпт отпіЬиз рагІіЬи'
691	ЦѢЛ
аЬвоІиіит. Цѣльное вино, ѵіппт те-
ти і».
ЦѢЛЮ. Теіит іпіепйеге іп аіідиій;
Іеіо реіеге аіідиій; соіііпеаге іеіит аіі-
дио. 2) Цѣлить на что, указывать, мѣ-
тить, йісеге, іпіеііі^еге аіідиій; Іап"егс
аіідиій. Третье также, на что цѣлилъ
Крассъ, іегііит іііий, диой еі а Сгазво
Іасіит еаі. Онъ цѣлитъ на меня, Ьів йіс-
ІІ8 те роііі. 3) =Клониться куда, ярес-
іаге аіідиій, ай аіідиій. Это цѣлитъ иа
согласіе, единодушіе', Ьаес ай сопсог-
йіат яресіапі. Такъ какъ никто не зналъ,
на что цѣлитъ этотъ отвѣтъ, ій геа-
ропаипі дпо ѵаіегеі сит Іп1е11і{>еге1 петд.
ЦѢЛЮ. Сигаге, вапаге.
ЦѢЛЮСЬ. Яресіаге аіідиій.
ЦѢЛЮСЬ. Яапит Йегі ех тогЬо; ай
вапііаіет йагі; ай ваиііаіет рег ѵепіге,
регйпсі.
ЦѢНА. Ргеііит (о товарахъ), аппопа
(хлѣба). Какая цѣна? сколько зто сто-
итъ? диапіо Ьаес гев сопвіаі? Назначить
цѣпу, ргеііит зіаіиеге, сопзіііиеге. Со-
гласиться въ цѣнѣ,, сопѵепіі іпіег пов я.
тіЬі сит аіідио Йе ргеііо. Быть въ цѣ-
нѣ, іп ргеііо еззе. Теперь земли не
въ цѣнѣ, цѣна на нихъ спала , }асепі
пипс ргеііа ргаейіогит. Спросить о цѣ-
нѣ, регсоиіаті ргеііппі. Заиросить боль-
шую и высокую цѣну , пігпіит еі іт-
тепзит ргеііит ровсеге. Купить осталь-
ныя книги за такую цѣну, какую проси-
ла старуха за всѣ, тегсагі ІіЬгоз геіідпоа
піііііо тіпогі ргеііо, диат диой егаі рго
отпіЬив. Продать что по своей цѣнѣ, аіі-
диій вио ргеііо ѵепйеге. Слоновые зубы
въ большой цѣнѣ. Слоновая кость въ
Греціи какъ самое драгоцѣнное веще-
ство употребляется для истукановъ, іп-
§епа йепііЬиз еіерііапіі ргеііит; іп бтае-
сіа еЬиг іапдиат таіегіа ргеііозіззіта ай
ЦѢН	692
йеогит зітиіасга айЬіЬеіиг. Купить за
малую цѣну, рагѵо ргеііо егпеге. Под-
нять , возвысить цѣну па что, ргеііит
аіісціив геі еЯегге, аи^еге. Поднимать
слишкомъ цѣну на хлѣбъ (о ростовщи-
цахъ} аппопат іпсепйеге, йа^еііаге, ех-
сапйеГасеге. 2) = Достоинство вещи,
ргеііит; ргаеніапііа; ѵігіиз. Имѣть цѣну,
ргеііит ЬаЬеге. Не имѣть никакой цѣ-
пы, ппіііиз ргеііі евве. Я знаю всю цѣну
вашей ко мнѣ Дружбы , регтахітит
Іиае атісіііае, іиае «гаііае ргеііит віаіио;
диапіі е^о Іиит іп те атогетГасіат,рег-
врісеге роіев. Цѣненіе, аезіітаііо. Цѣни-
тель, геі аевіітаіог, ехівіітаіог. Онъ ис-
тинный ц. достоинствъ, еві ѵегив йі^пі-
іаіів, Іаийів, ѵігіпіів аевіітаіог. Цѣнка,
дать кому цѣнку, аіідиет {’гаѵііег оЬ-
Іиг^аге; регвігіп^еге, сагреге, еха^ііаге,
ргозсіпйеге, сопзсіпйеге; Іассегаге. Цѣн-
ность, шадпит ргеііит геі, сагііав; ргае-
віапііа, ехсеііепііа, риІсЬгіІийо. Цѣнный,
сагив, ргеііовив, диой та^пі ргеііі еві;
ргеііо зио ді^иив, е§ге<;шб, ехітіив. Это
сукно цѣнно, Ьіс раппив еві сагив. Все,
что есть самое цѣнное, ргеііовіввіта ге-
гпт. Цѣновщикъ, диі ргеііит геі віаіиіі,
сопвіііиіі; диі аіідиій аевіітаі, аевіітаіог.
Цѣню , аевіітаге , аевіітаііепет Гасеге,
сотриіаге; ргеііит геі віаіиеге. Оцѣни-
вать по тому, что вещь стоитъ, ни до-
роже, ни дешевле, аедиат геі аевііта-
ііопет Гасеге. О. на деньги, респиіа аев-
іітаге. О. домъ вдвое того, чего онъ
стоитъ, йопшт йітійіо сагіиз аевіітаге.
Онъ цѣнилъ это вътри денарія, ІгіЬпя йе-
пагііз аевіітаѵіі. 2) Р. т. аевіітаге,
рпіаге аіідио іп питего- Цѣнить что до-
рого, высоко, гет та&по аевіітаге. П-
кого высоко, аіідиет ріигіті Гасеге. Ц-
кого высоко за его достоинство, тахіті
аіідиет репйеге ех ѵігіиіе. Ц. вешь по
693
ЦѢП
ЧАБ
694
ея важности, гет тотеиіо вио рошіе-
гаге. Ц. мало, іп Іеѵі ЬаЬеге. Ц. меньше,
нежели чего вещь стоитъ, ѵіііогів ргеііі
аевіітаге ; ргеііо ^пвіі гпіпоге аевіітаге.
Ц. столько же одного какъ и другаго,
іп рагі Іа іиіе иігптдпе ропеге. Ц. больше
одного, нежели другого, ипит аііегі
ргаеропеге. Ц. кого ни во что, аіідиет
поііо Іосо пптегаге. Цѣнятъ очень мало
того, кто ничего не стоитъ, рагѵі ргеііі
еві, диі піЬіі еві. Кто слишкомъ самого
себя цѣнитъ, ітшобісив виі аевіітаіог.
Цѣнюсь, аевіітагі, сотриіагі, ргеііит
геі віаіиііиг.
ЦѢПЕНѢЛОСТЬ. Тогрог , гіКог; віп-
рог. Цѣпенѣніе членовъ, тетЬга Іог-
ревсепііа, гц’евсепііа. Цѣпенѣю, Іогрев-
ееге, гі^евсеге, оЬгі§евсеге, оЫогревсеге,
віиревсеге , оЬвІпревсеге , (отъ удивле-
нія, отъ страха и т. п.). Оцѣпенѣть отъ
страха, ргае гпеіп оЬіогревсеге. Члены
отъ холода цѣпенѣютъ, тетЬга сог-
к" рогів (>еІіі гі^евсипі.
№ ЦѢПКА. Саіитпіа.
ЦѢПКІЙ, цѣпокъ. Тепах; диі Гасііе
№ епіі-ііиг, соппііііиг, всапбіі. Цѣикіе ког-
№' ти, ип^иев іепасев. Кошки очень цѣикіі,
№ Геіев Гасііе геЬив аііЬаггсвсипІ еі епііип-
ІГ іпг. Матросы цѣпки, Ьотіпев паиіісі Га-
Е сііе еі епііипіиг еі ве детіііипі. Цѣпкій
хвостъ, зугта, диоіі Гасііе соиѵоіѵііиг,
К	сотріісаіиг. Цѣпкость, Іеиасііав; Гасііііав
Е‘. епііепді, всапдопді. Цѣпляю, ипсо в.
• ипсіпо аГН^еге. Цѣпляюсь, іпипсагі, аГ6-
р ’ §і, іпв^і, айЬаегевсеге. Колючее расте-
К , ніе, цѣпляющееся за илатье, ЬегЬа ав-
регііаіе ѵевііит Гепасі. Шерсть овецъ
К цѣпляется за кусты, ресогів Іапа ѵеіиіі
Е- Ьитів іпиисаіа аѵеііііиг.
ЦѢПНИКЪ. МапиЬгіпт, апва регіісге,
К <диа теввів Яа§е1ІаІиг.
ЦѢПНЫЙ. Саіепге. Цѣпныя звенья,
саіепге аппиіі в. сігсиіі. Цѣнная собака,
сапів саіепагіив.
ЦѢПОВЫЙ. Регіісае, дпа теввів На-
^еііаіиг. Цѣповая рукоятка, тапиЬгіпт
регіісге еві.
ЦѢПОЧКА. СаІеІІа. 2) Золотая цѣ-
почка, саіеііа (Ьотоіо^іі) аитге. Цѣпоч-
ный, саіеііге, саіеііге Ьогоіо^іі.
ЦѢПЪ, цѣпикъ. Регііса, диа піѳввів
йадеііаіиг; Гивіів ІипдепЛів врісів; Ьасиіив
ехсиііешіів врісів. 2) Васиіпв ііптіііепйаг
§1аи<іі.
ЦѢПЬ. Саіепа. Желѣзная, с. Геггеа.
Держать на цѣпи собаку, аііідаге са-
пет. Шейная цѣпь, соііаге. Это слѣды
шейной цѣпи или цѣпи, которую ношу
на шеѣ, Ьгес вииі ѵевіі^іа соііатів, дио<1
сегѵів сігсишдагі воіеі. Цѣпь ордена Св.
Андрея, саіепа в. іпві^пе Огбіпів 8. Ап-
бге®.
 ; ч. ’
Ч. Ѵіоевігпа верііта АірЬаЬеІі 81аѵо-
Воввісі Ііііега, ргопипсіаіиг вісиіі ІвсЬеггг,
еі иі поіа питегі а,диаІ попа^ѳпагіит.
ЧАБЕРЪ. Ваіигсіа Ьогіепвів. Чабер-
ный, ваіигеію КоПепвів.
ЧАБУРОКЪ. ШоЬпв ех Іі^по ѵеі овве
Іогпаіив, диі іп ІгаЬешІів паѵіЬив іосит
пвитдие ЬаЬеІ.
ЧАВКАНІЕ, можно выр. гл. Чавкаю,
ташіисаге сит вопііи.
ЧАГИРСКІЙ чай. (іеппв ІЬеа: ех аге-
Гасіів Гоііів вахіГгаре.
ЧАГРДБА. йіегпа Савріа (РаII). Ча-
гравый, віегпге Савріа?.
ЧАДНО, въ комнатѣ. СиЬісиІит ѵа-
рогів ріепит еві. Чадный, ѵарогів ріепив,
ѵарогив. Чадноватый, раиіиіит, поп піЬіі
ѵарогив.
695
ЧАД
ЧАК
696
ЧАДО. Ргоіев, ргодошев, ЙІіив паіив; I
ііііа паіа. Любить чалъ своихъ., ргоіепі
виат атаге. Чало гнѣва, йі§пив іга йіѵі-
па. Чадо грѣха, рессапв. Чада блажен-
ства, неба, Ьотіпсв, диіЬпв Геіісііав ®1ег-
па йовііпаіа еві. Чада осужденія, Ьоті-
пев, диов ехвресіаі йіѵіпа роепа. Чада
царствія, сіѵев ге§пі, дчіЬив ге^пит йо-
Ьеіиг.
ЧАДОЛЮБЕЦЪ. Раіег атогів ріепив,
ріив. Чадолюбивый, чадолюбивъ, отецъ,
раіег атогів ріепив, ріив. Чадолюбица,
таіег атогів ріепа, ріа. Чадолюбіе, ріе-
Іав.
ЧАДОНЕНАВИСТНИКЪ. Овог ргоіів,
иаіогит, паіагит.
ЧАДОРОДІЕ. ЕіЬегогит ргосгеаііо,
рагіив.
ЧАДОТВОРЮ. ЕіЬегов ргосгеаге.
ЧАДОУБІЙСТВО. Спаіісійіит. Чадо-
убійца, ЕіЬегогит іпІегГесІог, іпіогГес-
Ігіх.
ЧАДЦЕ. Еіііоіив, Йііоіа.
ЧАДЪ. Ѵарог, ехЬаІаІіо. Угольный
чадъ, сагЬопит ѵарог.
ЧАЕМОСТЬ. Соп}ес1ига, оріпіо. Чае-
мый, иі оріпог, оріпог; иі теа Гогі орі-
піо, иі врего, иі врегатив; оріпаЬіІів;
диой соп}ес1ига пііііиг.
ЧАЖУ. Ѵарогев-Гасеге, ехсііаге. На-
чадить комнату, сиЫсиІшп ѵарогіЬив іт-
ріеге.
ЧАЙ. ТЬеа (какъ деревцо). Чай зеле-
ный, черный, ІЬоа ѵігійів; Ніеа ВоЬеа.
2) (Какъ питье) ІЬеа іиГава адиа саіійа;
ІЬеае роіив; саійа віпепвів.
ЧАЙКА- Еагив. Чайка поваръ или
разбойникъ , 1. рагавііісив. Чайкинъ,
Іагі.
ЧАЙНИКЪ, чайничекъ. СапіЬагив
саійге відепвів саріепйае. 2) АЬепит ро-
Іиі віпепві содиепйо. Поставить чайникъ
на очагѣ, аЬепит і^пі айтоѵеге. Чайни-
ца, рухів в. ІЬеса ІЬеае вегѵапйае. Чай-
ный, ІЬеае. Чайный запахъ, ойог ІЬеае.
Чайная вола, адиа вегѵіепв іпГипйепй®
ІЬеае. Чайная чашка, всиіпіа, раіеііа Ьі-
Ьепйо іпГиво ІЬеае. Чайная ложка, со-
сЫеаг іЬеагіит. Чайный столикъ, теп-
ва вегѵіепв ЬіЬепйо ІпГиво ІЬеае.
ЧАКАНЪ. ТІЬіа спт рагіе огі іпве-
гепйа аситіпаід.
ЧАКМАРЬ. Сепив тогіагіі.
ЧАКРЫЖИТЬ. V. рІеЬ., іпзсііе веса-
ге, апГегге, йетеге.
ЧАЛБЫШЪ. Ассірепвег віпгіо ІгіЬив
вріІЬатів Іоп^ив.
ЧАЛЕНІЕ, при чаленіи. Іп Ьаѵе ѵіп-
сиіів Іепеийа.
ЧАЛКА. Едиив соіоге "ІІѵо ("гівео, сі-
пегсо) іпіег аііов тіхіо.
ЧАЛМА. Ріісив Тигсісив, Ііага. Но-
сить чалму, Ііага иіі.
ЧАЛОПѢГІЙ. АІЬов рііеов ^гіве, та-
сиіів соіогів йівііпсіов ЬаЬепв.
ЧАЛЪ. Еипів паиіісив, гийспв, дио
Іепеіпг паѵі^іит.
ЧАЛЫЙ. Сггівео соіоге іпіег аііов
тіхіо.
ЧАЛЮ. Уаѵет ѵіпсиіів Іепеге, Гипе
геіі’аге.
ЧАНЪ. Сира, Іасив.
ЧАПРАКЪ, чапрачекъ. $1га§и1шп,
вігаіит.
ЧАПУРА. См. Цапля.
ЧАРА, чарка, чарочка. Раіега; саііх,
суаИіив. Выпить чарку водки, всуі>Ьит
ѵіпі айизіі Ьапгіге. Придерживаться чар-
ки, Іаг^іоге ѵіпо айивіо иіі.
ЧАРОВАНІЕ. Еавсіпаііо. Чародѣй,
чаровникъ, чарователь, ѵепеЯспв. Чаро-
дѣйка, ѵепойса, ва^а. Чародѣйство, Гав-
сіпаііо. Чародѣйствую и чародѣю, схег-
сеге агіет та^ісат в. агіѳв таоісав.
€97
ЧАР
ЧАС
698
ЧАРОВНИКЪ. Ргівсзе аеіаіів росіііа-
Іог, ріпсегпа. Чарочный, раіег». Чароч-
ная ручка, апза раіег». Чарочная про-
дажа , ѵіпит аДивіит віп^іііаііт Дівігас-
іит.
ЧАРУЮ, Ехегсеге агіет тацісат;
Іавсіпаге, ейавсіпаге, іпсапіаге. Чары,
са'пііопев, агіев тадіс».
ЧАСОВАТЬ. АІідиатДіи аІісиЬі тога-
гі; аД ехі^иит іетрпв аІісиЬі тапеге.
ЧАСОВНИКЪ, часослов ъ. ІдЬеПпя
васгагит ргесит, Ьогоіоуіит; ІіЬег Ді-
ѵегві §епогів ргесев 1ііЬиг§ісав сопііпепв.
Часовня, засеіішп. Часовой, тііев віаіі-
опагіив; ехсиЬііог. Часовщикъ, часовый
мастеръ, оріГех Ьогоіо^іогит в. диі Ьо-
.тоіо^іа сопйсіі; §потопісив (солнечныхъ
часовъ). Часовый, Ьогоіо^іі. Часовая
пружина, вріга, еіаіег Ьогоіо§іі. Часовой
колпакъ, іЬеса в. іпѵоіпсгпт Ьогоіо^іі.
Часовое мастерство, агв Ьогоіо^іса; агв
§Потопіса. Часовой кличекъ, сіаѵісиіа
Ьогоіо^іі. Часовая стрѣлка, употоп (иа
солнечныхъ часахъ), Ьогагит іпДех. 2)
Ѵпіив Ьогае, Ьогагіив, ипат Ьогат би-
та пе. Это часовое дѣло, Ьаес гев еві
ппіпв Ьога>, чиае іпіга ипат Ьогат еПісі
роіеві. Часокъ, часочикъ и часочекъ,
гулевой ч., оііоіит. Свободный ч., раи-
іиіит Іахатепіі. Я на часокъ к'ь нему
заѣду, аіідиапііврег аД еит Деѵегіат.
ЧАСОВНИКЪ. См. Часословъ.
ЧАСТЕНАЧАЛЬСТВО. (81.) Ітре-
гіит ипіив рагіів (іп ипат рагіет).
ЧАСТЕНЬКО. 8»ріивси1е.
ЧАСТИНА. Ьосив Депвів агЬогіЬив
оЬвіІпв; Депва агЬогит.
ЧАСТИЦА, частичка, часточка. Раг-
ііспіа, рагііппсиіа. Первоначальныя ча-
стицы, тѣла составляющія, ргіші^епі»
рагіісиі», ех диіЬив согрога сопвіапі. —
Частію, отъ части, рагііт; частію—ча-
стію, рагііт—рагііт; сит іит; іит—іит,
ех рагіе. Всѣ были частію убиты, ча-
стію взяты въ полонъ, отпев саеві аиі
саріі. Я ему заплатилъ частію деньгами,
частію вещами, воіѵі еі рагііт питегаіо,
рагііт геЬив. Частно, веогвіт, верагаііт,
зіп^іііаііт; рег рагіев, рагіісиіаііт. Ча-
стный, рагііит игЬів, ге^іоиит. 2) Раг-
іет ЮЬіив сопііпепв. Частное число,
<[иоІив. 3) Ргіѵаіив. Частное дѣло, ргі-
ѵаіит пеуоііит. Частпые люди, Ьотіиев
ргіѵаіі. Частная жизнь, ѵііа ргіѵаіа Ча-
стные домы, Дотпв ргіѵаіа’. Частная вы-
года, соттоДит ргіѵаіпт. Вести част-
ную жизнь, ѵіѵеге ѵііат ргіѵаіат. Ча-
стное право, )ив ргіѵаіит; уив сіѵііе. Ч.
училище, всііоіа ргіѵаіа. Частное воспи-
таніе, іпзіііиііо ргіѵаіа.
ЧАСТО. 8»ре, Ггедиепіег, вдарепите-
го. Не часто, поп ваере, тіпив вюро; га-
го, рагит Ггодиопіег. Не такъ часто, га-
гіив. Часто употреблять въ рѣчахъ тра-
гическое изреченіе: пусть лучше нена-
видятъ, лишь бы только боялись, сге-
Ьго іга^ісит а^ііаге: оДегіпі, Дит те-
іиапі. Очень часто, ваеріввіте, регваере,
сгеЬеггіте. Слишкомъ часто, ваеріив, пі-
тіив ваере. Не такъ часто, какъ я при-
выкъ, гагіив диат воІеЬат. Всего чаще,
иі ріигітит, ріегитдие. Писать чаще,
сгеЬгав тіііеге Ііііегае. Я часто хожу 'въ
Сенатъ, бываю въ Сенатѣ, ігедиепз іп
вепаіпт ѵепіо. Я въ Римѣ не часто бы-
ваю, Вот» еит іпГгедиепв. Они часто
бываютъ на охотѣ, тиііі випі іп ѵепа-
ііопіЬив. Въ нѣкоторыхъ случаяхъ мож-
но выразить это нарѣчіе глаголомъ: ча-
сто читать, Іесіііаге.. Ч. посѣщать, Гге-
дпепіаге. 2) Вепве, агсіе. Ч. сѣять, са-
жать, Депве вегоге, ропеге. Ч: ставить
солдатъ, тііііев сопвііраге, сопДепваге
агсііив соііосаге. Эти города часто по-
€99
ЧАС
ЧАС
700
строены, тойісіз іпіег ве зраіііз (іівіапі
Ьаес оррйіа. Домы часто построены, (Іо-
ппія аіѵа- аііав іап^ипі; сіошив соЬаегепІ
сопііпеиіег в. )ипс1ае зіші. 3) Вепве, во-
Ііііе, врівве. Холстъ тканъ часто, Ііпіеит
зрізве іесіит ееі.
ЧАСТКОВАЯ рыба. Різсев, диі сарі-
ипіпг теггісйіо ІаііогіЬив тасиіів іпзігисіі
иі Іивсіі, регсю, сургіпі, сагріопев.
ЧАСТОКОЛЪ, частоколикъ. Верея е
раіів.
ЧАСТОТА, частость. 8оІі4іІав, йепеі-
іаз, врізвіішіо. Частый, частъ, Ггедиепз,
сгеЬег. Частое сношеніе, обращеніе съ
кѣмъ, сопвнеішіо, песевзііидо, Гатіііагі-
Іав. Имѣть частое съ кѣмъ обращеніе,
сопвиёІиШпет еі Гатіііагііаіені сит аіі-
дио иіі. Все тѣло частыми переплетено
жилами, ѵепае сгеЬгае Іоіо сотрете ігііех—
іае випі. Не терпѣть частыхъ или луч-
ше сказать ежедневныхъ чьихъ посѣще-
ній, сгеЬгаз ѵеі роііив диоіібіапав аіісиіиз
сотреііаііопев Гегге поп ровве. Въ ати
дни разговоръ объ этомъ былъ очень
частый, рег Ьоз Ліев сгеЬеггітпв Гиіі
вегто. Частыя упражненія, сгеЬгж ехет-
сііаііопев. Вѣтеръ, несущій частыя бури,
ѵепіив сгеЬег ргосеііів. 2) Зріввив, (Іеп-
Я15, пккіісів іпіег ее враііів бізіапв. Ча-
стый лѣсъ, вуіѵа йепва. Частая изгорода,
частый плетень, ораса зерев. Мѣсто, гдѣ
ивы очень часты, Іосиз орріеіиз, сгеЬег
ваіісіо. Частые домы, йотиз соЬжгепІез,
аііа аііав аіііпвепіев. Частый дождь,
сіепза сагііі ріиѵіа. 3) 8о1ійив, сіепвпз, зріз-
вив. Соединеніе между частями тѣлъ не
одинаково: ,въ иныхъ оно тѣснѣе, а въ
другихъ шире; перваго роду соединеніе
называютъ частымъ, а послѣдняго рѣд-
кимъ, шаіѳгіа согрогів поп еосіѳгп шойо
песіііиг; пат іп аііів агсііив соіі, іп аііів
Іахіив; І11и<1 §епив бепвит ѵосапі, Ьос
гагит. Частая тафта, рани» вегісиз Іе-
ппіге воіійив, сотрасіпз. Предѣлы Либо-
ра, кои частыми кучами камней были
означены, Іегтіпі, диогшп топитепіа
Іарібев егапі сгеЬгів іпіегѵаіііз бівро-
зііі.
ЧАСТЬ. Рагв, рогііо (доля); рагв гаіа;
гаіа (часть, достающаяся кому при дѣ-
лежѣ), шетЬгит. Часть дома, рагв <1<і-
тив; аейііісіі шетЬгит. Раздѣлить на ча-
сти, іп рагіез (Ііѵісіеге. Раздѣлить на двѣ
части, гет Ьірагіігі, Ьірагіііо йізІгіЬиеге,
іп (Іиав рагіев аедиаіііег біѵійеге. Раздѣ-
лить на три части, Ігірагіііо, ІгіГагіат
йіврагііге. Раздѣлить па четыре части,.
диабгіГагіат (іізрагііге. Употребить на
что часть своихъ стараній, попеченій,
іп гет рагіеш сигае со^ііаііопівдие (іегі-
ѵаге. Большая часть людей, Ьопа в.
та^па рагв Ьотіпит. Благородныя ча-
сти въ тѣлѣ, какъ-то: сердце, печень,
мозгъ, ѵііаііа, іит. Получить отъ чего
часть, рагіет аіісиіиз геі ассіреге. При-
ходится что на мою часть, аіідиій пііііі
оЫіп§іІ, оЬѵепіі. Получать какую иибудь
часть изъ денегъ отъ кого, соггайеге аЬ
аіідио аіідиій ресипіаь Я все отъ этого
получу какую нибудь часть, тіЬі гев
поп Іоіа регіЫІ. Большею частію, тау-
пат рагіет. Наибольшею частію, та-
хітат рагіет, ріегитдие. По частямъ,
рег рагіез, рагІіЬпз. Части рѣчи, рагіез
огаііопіз.
ЧАСТЬЮ, врівзиш, Депзиш Гіегі.
Лѣсъ частѣетъ, надобно разсаживать де-
ревья, вуіѵа (Іепвіог Ііі, орив езі, иі агЬо-
гев ІгапвГегипІиг.
ЧАСЪ, 24-я часть дня, Пота. Полча-
са, вешіЬога; Ьогаа (Ііпіііііипі. Часъ съ
половиною, полтора часа, вездиіЬога;
Ьога еі <1іпіі(1іа (Рііп). Три четверти ча-
са, (іодгапв іюгае. Въ три часа, іпіга ігев
705	ЧАС
йога®. Три часа (продолжалось что) іге» ; ѵеіиг.
*. рег іге® йога®. Спрашивать у кого,
который часъ, диаегеге йога® аЬ аіідио.
Гюльше часу, йога атрііи®. Три часа
пробило, іегііа йога аийііа еві. Цѣлый
часъ проговорилъ, йпт йасс йісіі, айііі
йога. Назначить часъ, йогаіи ргаевіііиеге.
Не говорить два часа, йпа® йога® іп ®і-
Іепііо соибипіете. Около 10 ти часовъ,
сігсііег йогат йесітат. Въ часъ битвы,
®ий йогат рн»пае. Возвращусь черезъ
часъ, іпіга йогат гейіего. Съ часу на
часъ, іп йога®. Всѣ наши часы сочтены,
віаі ®иа снідно Ліе®. Въ свой часъ, іп
ір®о агііспіо іетрогі®. Въ этотъ самый
часъ онъ былъ убитъ, еа ір®а йога іп-
ЕогГесіп® еяі. Сейчасъ должно рѣшиться,
ех іетроге сопвііішп саріепйнт е®1. Не
въ часъ, иеблаговременно, поздо, іпіет-
ревііе. Въ часъ — то же время, Іетро-
гі, іп ір®о іетроге; оррог. іетроге. Въ
добрый часъ, съ Потомъ , тасіс, <[иой
айргоЬепі йіі; йапс гет ІіЬі ѵоіо Ьепе еі
іеіісііег еѵепіге. Часъ рожденія, йога
рагіп®; йога паіаіі®. Въ недобрьій часъ,
іпаиярісаіо. Часъ родовъ, іетрп® рагіеп-
йі. Послѣдній часъ, йога поѵі®$іта, ®п-
ргета. Свободные часы, іетри® ®иЬ$е-
сіѵпт. Прибавить часокъ другой, йіеси-
Іат аййеге. Она на послѣднихъ часахъ,
рагіиі ргохіта ееі. На него находятъ до-
брые и худые часы, тойо е®1 йііагі, то-
йо ІГІ5ІІ апіто. 2) йсйоіа (уроки по ча-
самъ). Давать кому уроки по часамъ,
зсйоіа® йаЬсге, у кого, а1ісп|и® зсйоіів
іпіегевве. Человѣкъ, который ни часу,
ни минуты не пропускаетъ, йото Іет-
рогі® оЬвегѵапІіввіти®, ехасіі®$іти8. Ча-
сы, йогоіоутт; I. $о!агіит или одно ®о-
Іагіит (солнечные). Водяные часы, по-
средствомъ каплющей воды ходящіе,
с!ер®уйга. Часы идутъ, йогоіо^іиш то-
ЧАХ	702'
Часы идутъ вѣрно, йогоіоуіит
> гесіе іпйісаі йога®. Часы идутъ невѣр-
 но, йогоіоріит поп гесіе іпйісаі йога®, а
і ѵего Іетроге аЬеггаі. Часы идутъ очень.
 скоро, очень медленно, йотоіо^іит сеіе-
; гін®, іагйіи® тоѵеіиг. Часы бьютъ, його-
Іо^іпт ®опаі, ®опо іпйісаі йога®. Завести
часы, йогоіооіпт іпіепйеге. Поставить
часы, його1о»іпт соп®іііпеге. Посмотрѣть
на часы, тіііеге ай йога®. 2) Ѵі^іііа, ®іа-
ііо. Стоять па часахъ, ехсиЬаге, ехснЬіа®
йаЬеге; ѵі^іііа® а^еге; «іаііопе е®»е. Идти
на часы, іп «іаііопет «йесейеге. Смѣнить-
ся съ часовъ, зіаііопі® ѵісев регтніаге.
3) йога- сапопісге.
ЧАХЛОСТЬ. ТаЬе®, тасіе®. Чахлый,
ІаЬііп®, етасіаіи®, тасег; р. т. Чахлая
земля, $о!пт ехйаизіит. Чахну, ІаЬевсе-
ге, сопіайевсеге. Онъ чахнетъ, сотри®
е)и® ехіепиаіиг. Чахотка, ІаЬе®. У него
чахотка, ІаЬе ІаЬогаі; согри® ай ІаЬет ѵе-
піі.
ЧАХОТНАЯ трава, аейіііеа ріагтіса.
ЧАХОТНЫЙ, чахотенъ. ТаЬійп®, рЫі-
віеив. Чахотный человѣкъ, іайе ІаЬогап®.
ЧАША, чашица. Раіега, саііпи®; Іапх.
Чаша съ крышкою, Іапх сит орегсиіо.
Суповая чаша, саііпп® ®. раііпа сіЬо ар-
ропепйо. Чашка, чатечка, Іапх: ®сиіеІІа.
Вѣсовая чашка, Іапх. Чайная ч., ®сиіе1а
ЬіЬепйо іпіиво ійеае. Полоскательная ч.,
раііпа бегѵіеп® еіиепйо. Чашка у колѣ-
на, раіеііа ^епиаіі®. Ч. цвѣточная, саіух.
Лошадь чашкн съѣла, едии® поіат геіа-
іі® регйійіі; е. ехсе®®іі зеріет аппо®. —
Чашный и чашечный, ай Іапсеш, раіі-
пат, саііпит, «сиіеііат регііпеп®. Чаш-
ная ручка, ап®а Іапсі® еіс.
ЧАШЕЧНАЯ трава длнниоволосистая
іііесейгшп рагопуейіа.
ЧАШКОВОЕ дерево. МезріІІи® бегша-
піса.
703
ЧАЩ
ЧВА
704
ЧАШНИКЪ. Ріпсегпа ргітагіиз
ЧАЩЕ. 8геріиз, Ггедиепііия, сгеЬгіиз.
Чаща, Іосиз бепвів агЬогіЬиз оЬвііиз; беп-
8а агЬогит. Чащу, зрізвит, беизит,
геббеге. Чащный, бепзів агЬогіЬиз оЬзі-
Іиз, тиІІ08 гатов, тиііаз Ггоисіеь ЬаЬепв.
ЧАЮ. 8регаге, ехзресіаге, зизрісагі,
еріиагі, аиіитаге. Я чаю, что онъ скоро
сюда будетъ, врего, еит Ьис Ьгеѵі (тох)
ѵепіигит евве. Сиръ. Если бы вы знали,
какъ хорошо вздумалъ. Хрем. Куда
какъ, я чаю. 8угиз. Аі зі всіав, диат ааіе
іп теиіет ѵепегіі. Сктет. ѴаЬ! ціогіаге
еѵепізяе ех вепіеиііа. Чаять, что зто
'случится, ѵепіига оріиіопе ргасіреге. Я
чаялъ, что это случится, Ьос Гоге зив-
рісаіив зит. Онъ этого не чаялъ, Ьапс
гет Гаізат еззе иоп аиіитаѵіі. Чаяніе,
оріиіо, зизрісіо, ехвресіаііо, ярез. По мо-
ему чаянію, диапіит е^о соп]ес1ига аи^и-
гагі ровзит; диапіийі е§о сопіесіига ав-
яедиог. Вышло противъ всякаго чаяиія,
еѵепіі аіідиіб ргаеіег врет; геа аіііег ас
зрегаѵегат еѵепіі. Паче чаянія, сверхъ
чаянія, ргаеіег а. соиіга ехзресіаііоиет,
еріпіоиет. Чаятельно, диапіит соіуесіа-
те іісеі; иі оріиог. Чаятельно вы уже это
слышали, ѵо.ч іат аибіѵізве сгебо; ѵоз,
еріпог, іат аибіѵізііз. Чаятельный, орі-
паЬіііз, соиіесіигаііа.
ЧВАКАНЬЕ. Ѵіііова, ргаѵа ргопипііа-
ііо диагитбат ііііегагит. Чвакаю, рег-
регат ргошіпііаге а. епипііаге диазбат
Ііііегав.
ЧВАНЛИВЫЙ, чванливъ. Сіогіовив,
та§иіІодиив, ѵаиііодиия; ае еЯегге §еа-
ііеив. Чванство, ^Іогіаііо, оаіепіаііо, ѵеп-
бііаііо, іасіаііо, іасіаііо, тациііодиепііа,
ѵегЬогшп тадиШсепііа; ѵегЬа та§пі-
Яса.
ЧВАНЪ, чванецъ. РЬіаІа, Іа^епа, иге-
сиа, Ьубгіа.
ЧВАНЪ. Ното ^Іогіозиз; ^Іогіозиз;
ѵепбііаіог, ояіепіаіог, іасіаіог, ѵ. с. гегит
а зе ^езіагит. Чванка, Гетіпа діогіоза
та^пііодиа. Чванюсь, §1огіагі, зе е№гге
ае іасіаге, дасіаге зе еі озіепіаге; ѵаібе
іаиіит еззе (у Ции. уиотр. въ на-
смѣшку).
ЧВАРТКА. Оиагіа рага іоііиз іопі
тизісі; тобив зітріех.
ЧЕБАКЪ. Сургіпиа.
ЧЕБОТАРЬ. 8иіог. Чеботарняя, ІаЬег-
па зиіогіа. Чеботарю, аиіогет адеге.
Чёботы или чоботы, саіі^ае.
ЧЕГЛИКЪ Ассірііег.
ЧЕЗНОВЕНІЕ. ТаЬез. Чезиу, сопзиті,
іаЬезсеге, сопІаЬе&сеге. 2) 8оіѵі, бія-
зоіѵі.
ЧЕЙ? Сщиз, си)а, со)ит; аб чиет
регііпеі? сиіизпат, сиіаиат, си]итпат?
Чей это домъ? сща еаі Ьгес <1отиз? Это
мой домъ, отцовскій, езі теа, ёзі раігіз.
Чье это? сціа гез езі? Чей это скотъ?,
сиінт ресиз ? Чей слышу я голосъ? си-
дат ѵосст ашііо? Чей это голосъ слы-
шу? сиіапат ѵох ргоре те зопаі? (Р1.)
ЧЕГО ради. Еа бе ге; еат оЬ гет; егіт
оЬ саизат.
ДЛЯ ЧЕГО, ЗАЧѢМЪ? Сиг? диаге?
диат оЬ гет? диа бе саива? диіб? диіб
еві диоб? диіб еві саива, диоб? Скажи,
для чего, айег гаііоиет, сиг. Не извѣ-
стно, для чего, іпсегіит, диат оЬ саи-
ват. Для чего не пришелъ ты сюда
какъ можно ранѣе? диіи Ьис абѵоіаз?
Для чего ты это дѣлаешь? сиг Ьос Га-
сіз? Для чего, зачѣмъ ты жалуешься?
дна; еві диоб или сиг диегагів? Для че-
го не? сиг пои? диібиі? диіп (различіе:
сиг поп ставится, если сила заключает-
ся въ част. поп; диібиі, если ждемъ
или желаемъ отвѣта утвердительнаго;
диіп, если иъ вопросѣ содержится или
705
ЧЕК
ЧЕЛ
-706
нетерпѣніе или поспѣшность, часто так-
же одобреніе или вызовъ къ дѣланію
чего. Залиъч. чпіп въ этомъ значеніи
полагается всегда съ изъяв. наклон., а
циібиі, съ сослагательн.). Для чего не
сносить того, чего перемѣнить ие мож-
но? чиіп чио<1 Гегешішп еаі Гегз? Для-че-
го не могу? отъ чего это? цшИпі роа-
зіш?—Для чего жъ, сиг Іапсіет. Для
чего жъ не? тіга паггаа, іисгеіІіЬіІе еаі
бісіи! Причина, для чего (вм. которой)
перемѣнилъ ты свои мысли, саиаа а.
сиг а. ргоріег цизт зепіеиііат тиіаѵізіі.
Мнѣ не для чего печалиться, поп еаі,
сиг Ігіаііа аіт. Мнѣ не для чего радовать-
ся, иоп еаі а. піЬіі еаі, сиг Іаеіиа аіт.
Мнѣ не для чего или не за что на тебя
сердиться, піЬіі еаі ргоріег чио<1 аіѵе сиг
ІіЬі ігаасаг. — Не для чего, не за чѣмъ,
Ьаи<1 аапе орегае ргеііит еаі; поп Іапіі
еаі; піЬіі аіііпеі. — Почему? сиг, чиаге?
<Ійат оЬ гет. 2) Оиаиіі. По чему черное
сукно продается? диаиіі аіег рапииа ѵеп-
•Йііиг? 3) Еа сіе ге; Ьапс оЬ саиаат; чиаге,
<циат оЬ гет; чиаргоріег; чиосігсо. По
Чему это за долгъ мой почитаю, чиаге
Ьос тіЬі Гасіеийит риіо; а. Ьапс іе^ет
тіЬі ргаеасгіЬо.
ЧЕКА. Сіаѵиа ахіз.
ЧЕКАЛКА- Ьериз риаіііиа (Р а 11.).'
ЧЕКАНЕНІЕ, можно выр. гл. Чека-
ненный. Саеіаіие. Чеканная работа, сае-
Іаіига, саеіатеп. Сосуды чеканной ра-
боты , ѵааа аі§пів аарега. Чеканщикъ,
саеіаіог.
ЧЕКАНЧИКЪ. МоіасШа гиЬісиіа.
ЧЕКАНЪ. Віреппіз, аесигіа. 2) Рів-
ііііит питтагіит. Чеканю, саеіаге.
Чеканить золото, саеіаге аиго, іп аиго.
2) Киттоа сийеге; топеіат зі^иаге.
Чеканюсь, саеіагі. 2) Сибі, зі^пагі.
ЧЕКМАРЬ. Еіаіиса.
Часть ІѴ._
ЧЕКУШКА. См. Чекалка.
ЧЕЛИГЪ. Риііив Гаісо ^угГаісо, циі
попбит ріитаз розиіі.
ЧЕЛНЪ, челнокъ, челночекъ. ВсарЬа
рівсаіогіа, асарЬа. 2) Ткальный ч. или
челнъ, гайіиз Іехіогіиз.
ЧЕЛО- (81.) і’гопз, пііз. 2) 8ирегіог
рага іогиасит Ьотіиит ріеімуогит. 3)
8сориіі гірагіі, Ііііогаіеа.— Бить челомъ,
вирріісііег реіеге. — Челобитчикъ, зир-
ріех, аирріісапа. Челобитчица, аирріех.
Челобитчиковъ, аирріісіа, аирріісапііа.
Челобитье и челобитня, Ііііегае зирріісѳа
(Ьос аепаи пипс (ЬоШі) изиграіиг ѵоі а-
Ьиішп прошеніе).
ЧЕЛОВѢКОВѢДѢНІЕ. 8сіеиІіа Не
ЬотіиіЬиз, Ьотіиит тогез еі іп^еиіа
поаае.
ЧЕЛОВѢКОЛЮБЕЦЪ- Атаиа Ьо-
тіпит. Человѣколюбиво, Ьитаие, ііита-
пііег. Человѣколюбивый , —бивъ, Ьи-
тапиз, Ьотіпит этапа, ег^а Ьотіиеа
Ьепі^пиз. Человѣколюбіе , Ьшпапііаз;
атог егца Ьотіпез.
ЧЕЛОВѢКОНЕНАВИДѢНІЕ. Іпіцииа
апітив ег^а Ьотіпез ; обіит Ьотіпит.
Человѣконенавистникъ, озог Ьотіиит,
Ьотіпит іпітісиа, Ьоаііз. Человѣконена-
вистница, Гетіпа іпідиа іи Ьотіпез Че-
ловѣконенавистный , іпічниз іи Ьотіпез;
іпЬшпапіз; іпГезІиз ЬотіпіЬиа.
ЧЕЛОВѢКОУБІЙЦА. НотісМа. Че-
ловѣкоубійство, Ьотісійіит.
ЧЕЛОВѢКОУГОДІЕ. Міпіа абиіаііо
а. азаепіаііо. Человѣкоугодникъ, раіраіог,
абиіаіог, аззепіаіог.
ЧЕЛОВѢКЪ. Пото, тогіаііз; сариі
(относительно числа). Часто въ латин-
скомъ Ьото не выражается, особенно
при имм. прилл: многіе люди, шиііі. Ни
одинъ человѣкъ, пето, пиііиз. Чело-
вѣкъ безъ человѣческаго чувства, отпіа
23
707
ЧЕЛ
ЧЕЛ
Ьитапііаіів ехрегв. Всѣ до одного чело-
вѣка были убиты, отпев ай иппт
іпіегіісіипіиг. Нѣтъ человѣка по тебѣ
лучше, какъ оиъ, тадів ех пви Іпо вето
еві ІіЬі арііог. Молодой человѣкъ, айо-
іевсепв, )пѵепів. Вотъ человѣкъ къ ва-
шимъ услугамъ, Ьиіс тапйев, ві диій
гесіе сигаіит ѵеііе. Всякому человѣку
назначено сколько ему жить, віаі виа
спідие йіев. Пусть будетъ одна и та же
выгода каждаго человѣка и всѣхъ въ со-
вокупности , еайет ві I иіііііав ппіив си-
_)иы]пе еі ипіѵегвогит. У всякаго чело-
ьЬка свой правъ, яг.із Іиідие тое еві.
Тутъ всякой (человѣкъ) долженъ брать
всевозможныя мѣры, чтобъ не дойти до
драки, Ьіс отпіа отпів Гасеге йеЬеІ, пе
агтів йесегпаіиг. Чудовище, а не чело-
вѣкъ, топвігит Ьотіпів. Что ато за че-
ловѣкъ? диій іііий Ьотіпів еві? Жить
между людьми, іпіег Ьотіпев евве. Сдѣ-
латься новымъ человѣкоиъ, поѵипт іп-
депіит віЬі іпйиеге.' Сдѣлаться совсѣмъ
другииъ человѣкомъ, ріапе аііипі Гасіит
евве. Я сдѣлалъ его человѣкомъ, Ьо-
тіпет іпіег Ьотіпев Гесі. Ветхій чело-
вѣкъ, ІаЬев іивііа; апіідиит іп°епіит па-
Іигае , апіідииз ЬаЬіІиз ; ѵеіегів іпдепіі
ЬаЬіІив еі сопвиеіийо. Глаголать по че-
ловѣку, 81.,Ьитаио того Іодиі, всгіЬеге.
Новый человѣкъ, віпйіит ѵігіиіів; поѵшп
апіті ігір-епіит. Внутренній ч., тепв
Внѣшній ч., согрпв тогіаіе. Человѣкъ
подверженъ многииъ слабостямъ, Ьото
тцііів еггогіЬпв оЬиохіив еві. Военный,
гражданскій человѣкъ, тііев, айтіпівіег
гегит сіѵіііит. Человѣкъ средняго рос-
ту, Ьото тейіае аеіаіів. О человѣче! о
Ьотипсиіе! Человѣки ловяи 81., Ьотіпит
рівсаіог; сопсіопаіог; Ьотіпев ай СЬгівІит
йисепв. 2) Міпівіег, Гатиіив. Нанять че-
ловѣка, аіідиет віЬі Гатиіит аввптеге,
70Я
йеііееге. Пошлите своего человѣка сю-
да, тіііе Ьис Іиит Гатиіит. Человѣ
чекъ, Ьотппсіо, Ьотппсиіив. Человѣ-
чески, Ьишапе, Ьитапііег, Ьотіпит
тоге, Ьитапо тоге. Сдѣлали ч. все, что
было иожно, диапіа ѵів Ьитапа евве ро-
Іегаі, айтоіа еві. Говоря человѣчески
или слѣдуя принятымъ мнѣнілиъ, иі еві
Ьотіпит оріпіо. Пе по человѣчески,
іттапііег. Я тебѣ самому покажу, что
значитъ жить человѣчески, Іе ірвшп йо-
сеЬо диій віі Ьитапііег ѵіѵеге. Человѣ-
ческій, человѣчій, человѣчь, Ьптапив,
тогіаіів (особенно въ отношеніи къ че-
ловѣческому несовершенству). Сынъ че-
ловѣческій, тогіаіі таіге паіив. Я че-
ловѣкъ, все человѣческое (что случает-
ся съ нимъ, что ему свойственно) для
меня не чуждо, Ьото вит, Ьитапі піЬіІ
а те аііепит риіо. Человѣческое чув-
ство, одно или совершенно человѣчес-
кое, Ьитаиііав. Совершенно человѣчес-
кое увеселеніе, удовольствіе, Ьотіие
Йі^піввіта йеіесіаііо. Если со мною слу-
чится что человѣческое, ві диій Ьитаиі
в. Ьитаиііив тіЬі ассійеі. Человѣческій
вѣкъ, аеіав Ьотіпит; аеіав, аеѵит, ве-
сиіит. Преданіе человѣческое, ргае-
серіит Ьишаппт; оріиіо, йосігіпа Ьи-
тапа. Человѣческое чувство, вепвив Ьи-
таиив, Ьитапііав. Не имѣть болѣе че-
ловѣческаго чувства, Ьитапііаіет ехиів-
ве. Оставить, отложить человѣческія
чувства, отпет Ьитапііаіет аЬ)ісеге,
ехиеге. Человѣческій родъ, цепив Ьи-
тапит. Весь ч. р., іоіив сотріехив {?е-
пегів Ьитаиі. Человѣческій ли это по-
ступокъ? Ьоссіпе еві Ьшпапит Гасіит?
Человѣческій видъ, образъ, Гогта Ьи-
тапа. Человѣческое счастіе, Геіісііав Ьи-
тапа. Человѣческій ростъ, Ьотіпів в.
Ьитапа та^пііийо. Человѣческая прі-
709
ЧЕЛ
ЧЕР
710
яань, любовь, Гаѵог Ьотіпит; апга ро-
риіагіз. Человѣческая рука, таппв Ьо-
тіпів 5. Ьитапа. Ь) ннос. Въ противопол.
природѣ: таппв, агв. Человѣческая ко-
жа, сиіів Ьитапа; ехиѵіае Ьитапае. Че-
ловѣческое сердце, аиітив Ьитапив. Че-
ловѣческая помощь, аихіііит Ьишаппт.
Ч. жизнь, ѵііа Ьотіпит; ѵііа Ьитапа.
Человѣческое молоко, Іас Ьитапит. Че-
ловѣческая обязанность, оГйсіит Ьо-
тіпів. Человѣческое право, ,|ив Ьитапит.
Всеобщее ч. п., соттипів Ьитапііаіів ]ив.
Дѣло человѣческое, орив Ьитапит, орпв
іпртпіі Ьитапі; дио<1 ѵігіит Ьитапагит
еві. Пустые человѣческіе вымыслы, сот-
тепіа Ьотіпит. Человѣческій смыслъ,
гаііо Ьптапа. Общій ч. с., соттипів
вепвив; соттипів іпіеіііртпііа; гаііо Ьп-
тапа еі ивііаіа; ]'и<1ісіит соттппе ро-
риіагіврте іпіеіііртпііа. Здравый ч. с.,
вапа тепв; вапііав. Человѣческое благо,
ваіив Ьотіпит. Ч. достоинство, Ьитапае
паіигае ехсеііепііа еі біртііав. Человѣ-
чес.йй калъ, віегсив Ьитапит. Человѣчес-
тво, Ьитапііав, Ьитапа паіига, сопйіііо,
Ьотіпів в. Ьитапа ітЬѳсіІІііав, іпйгтііав.
Въ немъ нѣтъ ни малаго человѣчества,
ошпеш Ьитапііаіет аЬ)есіі, ехиіі.
ЧЕЛЮСТЬ» МахіІІа, тапбіЬиІа. 2)
гісіив, Гаисев. Открывать, отверзать че-
люсти, гісіит бебисеге. Челюстный,
тахіііагів, тапйіЬиіае; гісіив, Гаисіит.
ЧЕЛЯДИНЕЦЪ. Гатиіив, всгѵив, ті-
півіег. Челядинка, (атиіа , вегѵа , ті-
півіга. Челядь, Гатиіі, ботевіісі, тіпіз-
іегіит в. Гатпііііит ботевіісит, іатіііа.
ЧЕМЕЗА. Марта ѵів аіісиіив геі, та§-
пит Ггивіит рапів, тиііит питтогпт.
ЧЕМЕЗИННИКЪ. Ното <1іѵев вогйійе
аѵагиз.
ЧЕМЕРИЦА блѣдноцвѣтвая. Ѵе-
 гаігит аіЬит. Ч. красноцвѣтная, ѵ. пі§-
I гшп., Чемеричный, ѵегаіів аІЬі, пірті.
ЧЕМЕРЪ. 8ріпа богві. 2) йиЬііэ <1е-
Гесііо, вупсоре (ечиогит). .
ЧЕМОДАНЪ, чеиоданецъ. М. б. тап-
ііса.
ЧЕПАРУХА. Ма)ог раіега, та^ог
всурЬив.
ЧЕПЕЦЪ, чепчикъ. Саіапііса.
ЧЕПУХА. Мирте, іперііае. Врать че-
пуху, аЬвигбе бісеге.
ЧЕРВЕНЬ. Гііа ригрпгеі соіогів.
ЧЕРВЕНЬ. Ѵеіив потеп тепвів іиііі.
ЧЕРВЕЦЪ. Соссив.
ЧЕРВЕЧНИКЪ. Си. Репникъ.
ЧЕРВИ. Согба, ипив е соіогит всі-
баіит. Червонный, согйит.
ЧЕРВИВЫЙ, червивъ. Ѵегтісиіовив-
(объ овощахъ), сагіовив (о деревѣ). Чер-
вивое яблоко, ротит ѵегтісиіовит. Чер-
вивый сыръ, савеив ѵегтіповив. Теперь
я не дамъ за тебя и червиваго орѣха,
поп ерт пипс етат ѵііат іиат ѵіііова
писе. Червивѣю, ѵегтісиіовит, сагіовит,
сагіовит, ѵегтіповит Йегі; ѵегтісиіагі,
еагіет ІгаЬеге. Яблоки червивѣютъ, рота
ѵегтісиіова йипі.
ЧЕРВЛЕНЕЦЪ. (81.) Ригрига, овігит.
Червленица , ригрига, Іапа аиі аііа гев
ригригео соіоге іпіесіа. 2) Ригрпга, риг-
рпгеа ѵевіів. Червленичный , червлен-
ный, рпгригеив. Червленистъ, ригрига,
овігит , соіог іугіив. Червленый , риг-
ригепв, іугіив, соссіпеив. Червленѣю,
червлевѣюсь, ригрпгавсеге, ригригеит
Йегі.
ЧЕРВОНЕЦЪ, червонный. Апгеив,
воіібив. Голландскій ч., аигеив Ноі-
Іапдісив. Червонное золото, аигпт оріі-
тит; аигит ргоЬит.
ЧЕРВОННЫЙ тузъ. Мопав согЛпт.
711	ЧЕР
ЧЕРВОТОЧИНА. Ѵегтісиіаііо , са-
гіея.
ЧЕРВЧАТЫЙ. Ригригеив, соссіиеив.
ЧЕРВЬ, червякъ. Ѵегтія; ІитЬгісив
(дождевый » глисты) аиітаі іи ѵепіге
(въ -животѣ у животныхъ) іегтев риіва-
іогіив (древесный). Имѣть червей, ѵег-
тіпаге. Червь ушный, Гогяісиіа аигіси-
Іагів. ІПелковый, ЬогаЬух. Черви точатъ
дерево, ѵегтев аЬгойппі я. йегойииі аг-
Ьогет.—Червячокъ, ѵегтів, ѵегтісиіия,
2) Ріегѵиіия яиЬ Ип^иа сапія , диі ѵег-
тіеиіив ареііагі воіеі. Подрѣзывать чер-.
яичка у собаки, сапі ѵегтісиіит яесаге.
ЧЕРДАКЪ, чердачокъ. ТаЬиІаіит
виргетит. 2) Соепасиішп. Чердатиый,
ай ІаЬиІаіпт виргетит, аб соепасиішп
регііпепв. Чердакъ, соиіі^иаііо вирегіог
ѵеі іе^піія ргохіта. Его жена и дѣти,
коихъ оставилъ въ Римѣ, жили въ на-
емномъ чердакѣ, пхоге еі ІіЬегія, дпов
Кошае геІіпдпеЬаі, тегііогіо соеиасиіо
аЬбііів.
ЧЕРЕВА. Іпіевііпа, іпіегапеа. Рыба
протухла и выползли черева, ріясія сог-
гиріив еяі еі іпіегапеа еИива випі.
ЧЕРЕВИКЪ. Саісеив Гетіпеив сит
рояііса рагіе ейіііогі. Черевичный, аб
саісеит (оттеши регііпепв.
ЧЕРЕВІЙ, чоревичатый мѣхъ. РеІІія
е ѵепіге Гегагпт яиЬасіа.
ЧЕРЕДА, (81.) чреда. Огйо, огЬія. Въ
свою череду, яиа ѵісе. До кого доходитъ
череда, аіідиет іап^іі огйо, ѵепіі аіі
диія ех огйіпе. Наблюдать череду въ дѣ-
лѣ какомъ, огбіпет іп ге вегѵаге. Ис-
правлять какую должность по очереди,
айтіпівігаге типия ех огйіпе, рег ог-
<1іпет.
ЧЕРЕДА. Війспя ігірагіііа.
ЧЕРЕДНЫЙ. Опой іп огЬет іі, диеіп
ЧЕР	712
ѵеі диій іапёіі огйо. Чередуюсь, огйіпет
вегѵаге. іи огЬет іге; ЬаЬеге сігсиііит
ЧЕРЕДНИКЪ. См. Почечуйная траваі
ЧЕРЕЗСѢДѢЛЬНИКЪ. І.огит 80]1
Іаге.
ЧЕРЕЗЪ. 2опа.
ЧЕРЕЗЪ. См. Чрезъ.
ЧЕРЕМИЦА. АИіит игвіпит. »
ЧЕРЕМУХА, черемха. Ргипив райив.
Ч. душистая, рг. таЬаІоЬ. Черемуховый,
е ргипо райо. Черемушникъ, вуіѵа е
ргииів райія.
ЧЕРЕМША. См. Черемица.
ЧЕРЕНОКЪ. 8о1еп. Ч. череножевый,
воіеп вііідиа.	,
ЧЕРЕНОКЪ. МапиЬгіит. 2) 8игси-
Іив, ргора^о, іаіеа. Черенковый, яигсиіія
сопвіапя.
ЧЕРЕНЪ. МапиЬгіит. Черены у но-
жей, тапиЬгіа сиіігогит.
ЧЕРЕНЪ. Кі^ег, аіег, риііаіив, Спвсив,
ивіпв.
ЧЕРЕНЬЕ. 8пгси1і, ргора^іиев.
ЧЕРЕПАХА. Тевіийо. Черепаховый,
іевіийіпеив, іевіийіпагіия. Ч. гребень,
ресіеп Іевіийіпагіив. Черепашій, ай іев-
іпйіпет регііпеив.
ЧЕРЕПИНА. Тевіа (ГгасііоІІі).
ЧЕРЕПИЦА, черепичка. Тедпіа. Ч.
жолобистая, ііпЬгех. Покрыть домъ че-
репицею, йошпт ітЬгісаге. Черепич-
никъ, Іаіегагіпв. Черепичный, ітЬгісія.
Ч. заводъ, Іаіегагіа. Черепичная кровля,
іесішп іецпіісіит; іе^иіае-
ЧЕРЕПИЧНИЦА. Еерівіпа. Ч. плос-
кая, 1. яасЬагіиа.
ЧЕРЕПОВАЯ. Аввег іті паѵі§іі.
ЧЕРЕПОВЫЙ. Ай сгаиіит регііпепв.
ЧЕРЕПОКОЖНЫЙ. Тевіасеив, соп-
сЬуІіив. Череиокожвыя животныя, аш-
шаііа іевіасеа.
ЧЕРЕПЪ, (81.) чрепъ, черепокъ, че-
713
ЧЕР
ЧЕР
714
репочикъ. Саіѵа, сгапіит. 2) Теаіа. 3)
Теаіа апітаііит Іевіасеогшп. 4) (Насіев,
диа іегга бёаирег аий піѵе оЬбисІа еаі.
ЧЕРЕШНЯ. Сегааиа агтепіаса.
ЧЕРЕШОКЪ. Йигсиіиа, ргора^і.
ЧЕРКАНЬЕ. Маіа асгіріига. Черпать,
таіе асгіЬеге; сііо еі Наікі регарісие всгі-
Ьеге.
ЧЕРМНУЮСЬ, Ригригаасеге. Черм-
ный, черненъ, гпЬег. Чермное море, таге
гиЬгит, сгуійгаеит.
ЧЕРНАЯ мыловка. РІишЬа^о.
ЧЕРНЕВАЯ работа, чернедь, §епиа
епсаиаіі пі§гі, дио ріи^ипіиг С§игае іп
аг§епІеіа орегіЬиа, ргаесірие ѵего іп
сарііаіів.
ЧЕРНЕВЫЙ. Іп сЬагІа іттипба
асгіріиа; ііа есгіріие иі розіеа асгіріит
геасгіЬі <1еЬопі.
ЧЕРНЕДЬ. См. Черневая работа.
ЧЕРНЕЛЬ. Сепив осЬгае гиЬгае, диа
іііігіипіиг Іесіа.
ЧЕРНЕНІЕ. 1>еиі§гаІіо. Черненый,
бепі^гаіиа. 2) Соггесіиа, етепбаіиз, бе-
Іеіив, іпбисіив.
ЧЕРНЕНЬКІЙ, черненекъ. 8иЬпі§ег,
иі§е1Іиз, оЬаІег, оЬиі§ег. Чернехонекъ,
ѵаібе пі§ег.
ЧЕРНЕШЬ. Апаа ГиІі§и1а.
ЧЕРНЕЦЪ. МопасЬиз. Чернеческій,
топасйісиз. Чернечество , огбо топа-
сійсив, ѵііа тоиасЪіса.
ЧЕРНИЛО, чернплы. Аігатепіит
(асгіріогіит, ІіЬгагіит), Іідиог асгіріо-
гіиа. Красныя ч., Іідпог гиЬег зсгіріогіиа.
Зеленыя чч., Іідиог ѵігібіз Ііпсіогіпз. Чер-
нильница, аігатепіагіит. Чернильный,
аігатепіагіиз. Чернильная бутылка, ат-
рпііа аігатепіагіа. Чернильный поро-
шокъ, риіѵіа еібсіеибо аігатепіо. Чер-
нильное отъ чернилъ пятно, тасиіа аі-
гатеиіі. Чернильные орѣшки, §а!1ае.
Чернильный составъ , сотроаіііо аіга-
тепіі. Замарать чернилами бумагу, аіга-
тепіі ІаЬет абарег§еге сЬагІае.
ЧЕРНИЦА. Мопасйа, поипа.
ЧЕРНИЦА «ЧЕРНИКА. Васса тугііііі.
ЧЕРНИЧІЕ. Гіена аусотоги».
ЧЕРНИШНИКЪ. І гпіех ѵассіпіі туг-
ііііі. 2) Ьідног е Ьассіа тугііііі. Чернич-
ный, Ьассагит іиугіШі.
ЧЕРНО- Іттиибе, вогбібе.
ЧЕРНОБРОВЫЙ. Кі^гіа зирегсііііа.
ЧЕРНОБУРЫЙ. Еиасиа, Гиасо соіоге.
Червобурая лошадь, едина Гиасо соіоге.
ЧЕРНОБИЛЬНИКЪ. Агіетіаіа аиЬ-
§агіа.
ЧЕРНОВАТОСТЬ. йиЬиі^гит, оЬ-
пі^гит. Черноватый, аиЬпіуег, оЬпі^ег,
пі^гісапа.
ЧЕРНОВЛАСЫЙ. Кіегіа саріііів.
ЧЕРНОГЛАЗЫЙ. А’іегіа осиіі».
ЧЕРНОГОЛОВНИКЪ. РітріпеІІа еа-
хііга^а.
ЧЕРНОГРИВЪ- См. Кашкара.
ЧЕРНОЗЕМЪ. Тегга Ьогіепаіа ; Ви-
ти», Іегга пі^еііа.
ЧЕРНОЙ папоротникъ. Овтишіа
вігиіьіоріегі».
ЧЕРНОКЛЕНЪ. Асег сатреаіге.
ЧЕРНОКНИЖЕСТВО н ЧЕРНОКНИ-
ЖІЕ. Ага та^іса. Чернокнижникъ, та-
§ив; агііа та§ісае регііііа. Чернокнижный,
аб агіеіп та§ісат регііпеив, та§ісиа.
ЧЕРНОРАБОТЕЦЪ- Орегагіиа ѵиі-
§агіа.
ЧЕРНОРИЗЕЦЪ. Мопасііи8. Черно-
ризничество, огбо топасііісиа; ѵііа то-
пасіпса.
ЧЕРНОСЛИВЪ. Ргипит ра8вит. Чер-
носливный, ргипі рааеі.
ЧЕРНОСТЬ и ЧЕРНОТА. Кі§гог,
пі§гіІибо.
ЧЕРНОТАЛЪ- йаііх репіапбга.
715	ЧЕР
ЧЕРНУХА. Сепиз ріві гигаііз.
ЧЕРНУШКА. Лі^еПа заііѵа.
ЧЕРНЫЙ, черевъ. йі^ег; аіег (первое
вооб. черный и против. сл. аІЬнЗ; а вто-
рое темночерный, первый какъ воровъ,
и противоп. сл. сапбіЗиз), риііиз, риііаіиз
(О вечистомъ платьѣ), изіиз (загорѣлый
отъ солнца). Черный хлѣбъ, рапів аіег.
Кто печетъ ч. х., різіог рапі8 соттипів.
Изъ чернаго дѣлать бѣлое, пщга іи сэп-
<1і<1а ѵегіеге. Овъ ве йогъ различить бѣ-
лое отъ чернаго, аІЬа еі пі^га <1і8сегпеге
поп роіегаі. Окрасить въ черную краску,
пі^го соіоге іпСсеге. Черные глаза, пі^гі
осиіі. Одѣтый въ черное платье, риі-
Іаіие, аігаіиб. 2) ЙогЗіЗие, тасиіаіив.
Черное бѣлье, 8ог<1і<1а Ііпіеа. Черный
годъ, день, аппи8, Зіез аіег. Черная ду-
ша, апітив печиіввітив, всеіегаііввітив.
Черный поступокъ, Гасіпив всеіевііввітит,
іеіеггітит. Черная забота, аіга сига.
Черные люди, а§гісо!ае, гивіісі. Черная
дичь, виев Гегае, аргі. Черный лѣсъ, аг-
Ьогев Гоііаіае. Въ чернѣ, на черно, ргітів
ііпеів а1іси)пв геі Зисіів; ргітів <]иаві Іі-
пеів геі беві§па1ів. Сочинить письмо въ ч.,
ерівіоіат ехагаге. Домъсталъ въч. 10 ты-
сячъ рублей , іп пибат Зотит іивитві
Зесет тііііа гиЬеІІіопит.— Чернь, пі^гі-
ііа, пі^гііибо, пі^гог. 2) РІеЬесиІа, іпЛта
рІеЬв, ѵиіпив. Презирать рѣчи черни,
таіі^иит ѵиіпив врегпеге. Черню, пі^-
гевсеге. Чернѣется, аіічиіб пі^гі осиііз
оГГегІиг 8. оіуісііиг. Черню, 4епі§таге,
пі^гит Гасеге, ге<1<1еге; пірго соіоге Ііп-
Веге, іпйсеге; пі^гпт соіогет іпбисеге
геі. Чернить брови, 8игсі1а Зепі^гаге. 2)
ЗогЗіЗцт геЗЗеге. 3) Веіеге, іпйисеге.
4) ІпѵіЗіат Гасеге аіісиі; саіитпіагі, сгі-
тіпагі аііциет. Чернюсь, Гасіет, тапив
Зеиі&гаге, тасиіаге. Черниться сажею,
.Гиіі^іие Гасіет <1епі»гаге. Отъ носки бѣлье
ЧЕР	716
чернится, Ііиіеа иви вогЗезсииі. 2) Ьв-
пі&гагі; вогЗіЗит Пегі.
ЧЕРПАКЪ. Раіа, циа ациа Ьаизіа е
иаѵі^іів еГГипЗіІиг. Черпало, Ьаизігит,
тоЗіоіив; зііеііа, вііиіа. Черпаніе, Ьаивіие
Черпаю, Ьаигіге, витого, рготеге, Зе-
рготеге, гереіеге. Черпать изъ источ-
ника, Ьаигіге е Гопіе, <1е Гопіе. 2) Р. т.
реіеге, гереіеге, азвитеге, Ьаигіге. Чер-
паюсь, Ьаигігі.
ЧЕРСТВОВАТОСТЬ. віаіиз рапів,
циі пои піЬіі тагсіЗив еі Зигіизсиіиз Гас-
ІП8 еві. Черствоватый, черствоватъ,
раиіиіит тагсіЗиз еі зиЬЗигиз. Черст-
вость, поп піЬіі тагсіЗит еі еиЬЗигит.
Черствый, черствъ, ргіЗіапиз, Ьевіегпиз,
поп гесепв. Ч. хлѣбъ, рапів ргіЗіапив,
Ьевіегиив. Черствѣю, поп піЬіі тагсіЗит
еі Зигіивсиіит Ьегі. Зачерствѣлъ хлѣбъ,
рапів пои піЬіі тагсіііив еі Зигіизсиіиз
Гасіив еві.
ЧЕРТА, чертка, черточка. Ілпеа, 1і-
пеатеиіит (особ. въ матем.). Прямая
черта, Ііпеа гесіа. Провести черту, 1і-
пеат всгіЬеге, Ііпеат бисеге. П ч. чер-
нилами, аігатепіо Ііпеат бисеге, <1е<1и-
сеге. И- ч. карандашомъ, рІитЬо Ііпеат
ргоЗисеге. 2) Ьіпеа, Ііпеатепіит. На
лицѣ и на рукахъ. 3) Еоеза, типіііо,
а^ег сазігепзів. Чертежная, сиЬісиІит,
иЬі Гогтае гегит Зеііпеапіиг. Чертеж-
никъ, чиі Гогтае гегит Зеііпеаі, гев <1ев-
сгіЬіІ. Чертежный, Зеііпеаііопіз, Гогтае.
Чертежъ, Зеііпеаііо, Зезсгірііо, Зезі^тіаііо,
Гогта. Сдѣлать ч., геі Гогтат Зеііиеаге.
ЧЕРТЕНОКЪ. 8се1из, риег зсеіезіиз,
пецпат.
ЧЕРТИТЬ. См. Черчу.
ЧЕРТОВА борода. Тгадоро{;оп рга-
іепзе.
ЧЕРТОВКА. Миііег іпсоттоЗа, іт-
ргоЬа. Чертовскій, чио<1 а ЗіаЬоІо рго-
717
ЧЕР
ЧЕС
718
йсівсііиг. Ь) ІііаЬоІісив, ітргоЬив, все-
Іевіив, иеГапбив. Дьявольская злости, пе*
Гаи<1а таііііа. 3) ІтргоЬив, іп^епв. Чер-
товская работа, ІаЬог ІтргоЬив. Чертов-
ски, по чертовски, иечиіввітшп іп то-
бит. Чертовщина, со^ііаіа, іпѵепіа, сои-
зіііа ітргоЬа, пеГагкІа. Чертовъ или чор-
товъ, ЗіаЬоІі.
ЧЕРТОВЫ орѣхи. См. Чилииъ,.
ЧЕРТОВЪ палецъ. Юасіуіив іііаеиз;
Ьеіетпііев.
ЧЕРТОГРЫЗЪ, Могвив «ІіаЬоІі.
ЧЕРТОГИ- Ке^іав; раіаіішп. Чертож-
ный, раіаііі; ге^іагит. Чертогъ, сиЬі-
сиіит, иЬі Іесіив §епіа1із; іпіегіог рагв
аебіит.
ЧЕРТОКЪ. ТегеЬга аб ехсаѵапбит.
ЧЕРТОПОЛОГЪ. Сагбиив. Ч. василь-
ковый, сагбиив суапив. Ч. золототысяч-
иый, с. сепіаигіит. Ч. лоскусный, С. ]а-
сеа. Ч. хохлатый, сепіаигеа саісіігара.
Ч. синій, егун^іиш оііісіпаіе.
ЧЕРТОЧКА. См. Черта.
ЧЕРТЪ. ЮіаЬоІив. Поди, убирайся къ
черту! аЬі іп іпаіат гет! У него чертъ
сидитъ, іпіетрегіае ІІІит а^ііапі; Ьото
ІигЬаІиг, іпвапіі, ваеѵіі. Это сущій ч.,
Ьіребит педиіввітив- Онъ къ черту про-
паль, іп таіат гет аЬііі.
ЧЕРЧЕНІЕ. Певі"паІіо,бе1іпеаІіо.Чер-
ченый, бебі^паіив, беііпеаіив. Черчу, бе-
віцпаге, беііпеаге. Черчусь, беві§пагі, бе-
Ііпеагі.
ЧЕСАЛКА, чесалочка. Ресіеп, ресіеп
іеггеив. Чесальщикъ, сагтіпаіог Іапае;
сагтіпаив. Чесальщица, сагтіпаив. Че-
саніе, сагтіпаііо. Чесаный , рссііпаіив,
сагтіпаіив. Чесать, см. чешу. Ческа,
сагтіпаііо. 2) Ровііив, огйо саріііогит.
ЧЕСНОКОВКА. Кисіеив в.вріпа аіііі.
Чеснокъ, аіііит; аіііит ваііѵит. Пахнуть
~ I
чеснокомъ, аіііит оіеге. Чесношница, >
тогіагіит, чио аіііит Ігибііиг. Чоснош-
иый, аіііассиз Ч. запахъ, о<1ог аіііасеив.
ЧЕСОТА и ЧЕСОТКА. 8саЬепбі <1е-
вібегіит; ітреіі^о. Чесоточпый, чесот-
ный, —тенъ, ітреіі^іие ІаЬогаив, аі-
Гесіив; ітреіі&іпозив.
ЧЕСТОВАНІЕ. Сиііив. Ч. святыхъ
иконъ, сиііив іта^іиит 8аис1огит. Ч.
боговъ, геИ^іо. Ч. чужихъ боговъ, ей'
регвііііо. Чествую, соііеге. Чествовать
святыя иконы, соіеге іта&іиее вапсіогит.
Честивый, честивъ, ріив, гсііціови.ч.
ЧЕСТИТЬ. Новріііо ассіреге.
ЧЕСТНО. Ноивбіе, гесіе , бесепіег.
Платить ч., гесіе воіѵеге. Поступать съ
кѣмъ ч., йбет аіісиі ргаевіаге. Онъ по-
ступаетъ не ч., Ьиіс Ьотіпі пои еві Й-
бев; Ь. Ьото поп Ьеііе Гасіі. Собрать
честно богатство и скромно употреблять
его, оре8 іпиосеиіев рагаге еі тобевіе
ЬаЬеге. Ч. вести себя, ве ехЫЬеге ѵігига
Ьопит. Ч. принять, Ьепі^пе ехсіреге.
Честность, Ьопевіав, ргоЬіІав, іиіертііав,
Іі(1ев. Часто ставятъ вмѣстѣ іпіе^гііав еі
Йгіез, ргоЬііаз еі іп^епиііав; ріе1а8 еі !і<1ев;
савіііав, рийісіііа. Положмться на чью
честность, аіісиі ййеге, сопйбеге. Чест-
ный, честенъ, Ьопевіив, Ьоиив, ргоЬив
іпІе§ег, іпсогиріив, вітріех, арегіив. Че-
ловѣкъ честный, Ьото зіие Гисо еі Гаі-
іасііа. Говорить такъ свойственно чело-
вѣку честному, Ьопевіа огаііо еві. Какъ
ч. человѣкъ, рег бехігат йбетчие. Обѣ-
щаю какъ ч. человѣкъ, Ьопа в. орііта
ййе роііісеог. Ч. и надежный человѣкъ,
Ьото Іійив айріе Ьопогаіив. Честной
смерти добровольно пожелать, Ьопевіапі
пюгіет ѵоіо циоцие ехреіеге. Честное
имя, Ьопа ехівіітаііо. Быть честну, віт-
ріісет еі арегіит апітит ЬаЬеге. Жен-
щина честная, Гетіпа савіа, ридіса. 2) 81.
Ргсііовив. Каменіе честное, Іарібов рге-
719
ЧЕС
ЧЕС
720
Ііові. Дѣлать изъ мзды честный дѣла,
Ьопевіа ѵепдеге. Гдѣ дорожатъ чест-
ностью, гдѣ зваютъ, что честность есть
неоцѣненное сокровище, ари<1 діюв Ьо-
певіэв ргеііит еві. Чествость есть душа
торговли, Йде вивіепіаіиг я. іп Йде ѵеі-
ваіиг пе^оііаііо.
ЧЕСТОЛЮБЕЦЪ. Ното атЬіІіовив;
(Догіае сирідив. Честолюбиво, атЫІіове.
Честолюбивый и честолюбный, атЬі-
Ііовив, "Іогіао сирідив, аѵідив. Честолю-
біе, атЬіІіо; Ьопогів, Гатае, ^іогіао си-
рідііав. Имѣть ч., Догіае сирідііэіе Йисі,
Яа^гаге, ассепвшп евве; діогіае аѵідііаз
аіідиет Іепеі.
ЧЕСТЬ. Нопог (ввѣтввя). Ехівіітаііо,
Гата (доброе имя), Іаив, ^Іогіа (слава,
призваніе чьихъ заслугъ), оЬвегѵапІіа
(уваженіе къ кому), десив, огпатепіит
(краса, украшеніе), ді§піІав, аисіогііав
(важность, савъ, достоинство.). Прино-
сить честь, Ьопогі, іаиді, огпатепіо, <!е-
согі евве в. себеге. Быть въ чести, сит
Іаиде ѵіѵеге; Ьопоге еі ді^пііаіе Яогеге.
Быть во всей или полной чести, іп вит-
піа Ьопогит аГЙиепІіа евве. Оказать ко-
му честь, аіісиі Іюпогет даге, ІгіЬиеге,
деГегге; аіідиет Ьопоге аГйсеге; аіідиет
ЬопогіЬив огпаге, десогаге. Оказывать
кому всевозможную честь, аіідиет отпі
Ьоиоге соіеге, рговедиі; отпіЬив геЬив
огпаге. Съ отличною честію принимать,
аіідиет Ьопогійсепііввіте Ігасіаге. Ока-
зывать кому божескую честь, діѵіпов Ьо-
погев ЬаЬеге; іп деогит питего пите-
гагі. Наслаждаться божескою честію,
деогит в. діѵіпів ЬопогіЬив соіі. Содер-
жать въ чести, іп Ьопоге ЬаЬеге, соіеге
еі оЬвегѵаге. Первую честь сей побѣды
должно приписать царю, ргітит Ьщив
ѵісіогіае десив репев ірвит ге§ет Гиіі.
Особливая честь показана была 25 че-
ловѣкаиъ конницы изъ турмы леіібъ-
гвардіи , іпві«пів ргаеіег саеіегов Ьопог
Гиіі ѵі^іпіі диіпдие едиііит ех Іигта
атісогит. Не раздѣлять пользы отъ вре-
да, чести отъ безчестія, иііііа а похіів,
гесіа аЬ іпЬопевІів поп дівііп^иеге. По-
ставить кого на извѣстную степень чес-
ти, аіідиет іп Ьопогет аддисеге; ад ді§-
пііаіет регдисеге; іп Ьопогів §гади аіі-
диет Іосаге ; аіісиіив потеп іііивігаге.
Достигать честей, ад Ьопогев регѵеціге,
авсепдеге, Ьопогев сопведпі, адірівсі; іп'
ді^пііаіів "гадн соііосагі; ад апіріііидіпет
асседеге; ЬопогіЬив аи§егі. Быть въ чес-
ти, въ славѣ, ге"паге, ріигітит ровве;
аисіогііаіе ѵаіеге, сеІеЬгагі. Скажи по-
чести, сколько тебѣ лѣтъ? діс Ьопа Яде,
диоі питегав аппов? Хорошо ли, худо
ли дѣло кончится, вся честь или без-
честіе падаетъ на тебя, отпів геі Ьепе
аиі весив "евіае десив дедесивдие ад Іе еві
деіе^аіит. Быть у кого въ чести, арид аіі-
диет аисіогііаіе Погеге, роііеге; ѵаіеге.
Онъ состарѣлся съ честію, ехівіітаііо
аіідиет ад вепесіиіет регдихіі. Дѣлать
кому собою честь, аіідио ді"пипі евве; ве
ргаевіаге. Получить отъ чего честь, еві
тіЬі аіідиід Ьопогі, огпатепіо. Потерять
свою честь, ехівіітаііопет регдеге; дс-
Ігітепіит Гасеге ехівіітаііопів. Воспо-
минать о комъ съ честію, Ьопогійсат
а1іси]ив шепііопет Гасеге; Ьопогійсе аіі-
диет ареііаге; аіісиіив тепііопет сит
Ьопоге іпГегге; Ьопогійсе де аіідио ді-
сеге. Восп. со всею возможною честію,
Гасіэ еі Гатат аіісиіив витто Ьопоге в.
тахіта сит Іаиде рговедиі. Искать въ
чемъ своей чести, іп Ьопоге аіідиід ро-
пеге. Ставить, почитать за честь, Ьопогі
ЬаЬеге в. диссге. Но чести! рег дехігат
йдетдие! Вы дѣлаете мнѣ честь вашимъ
присутствіемъ, орІаЬіІів тіЬі еві Іиі ргае-
721
ЧЕТ
ЧЕТ
722
вепіів Гасиііав. Оказать коиу послѣднюю
честь, биргеша а. іивіа аіісиі а. аіісиуив
Гипегі аоіѵеге; аиргета оГОсіа аіісиі се-
ІеЬгаге; аиргетіа ег«а аіідиет ЬопогіЬив
Гипді. Дорожи своею честію или береги
свою честь, ехівіітаііопі іиае сопеиіе.
Тронуть, оскорбить чью честь, аіісиі ия
Гатат, ехіяіітаііопет іаейеге. Поддер-
живать чью честь, аіісиіив Йі§пііа1ет,
<1есиа вивііиеге. Въ этомъ полагаютъ ос-
нованіе м всю силу чести, сариі еві ад
потіпів ехіяіітаііопет іиешіат. По-
прище чести, званіе, служба, въ коей
честь пріобрѣтается, ѵіа Іаидів; сигвив
Ьопогит. Возвращеніе чести или оправ-
даніе, ваіівГасііо, гіергесаііо. Возратить
честь, ваіівГасеге, аіісиіив Ьопееіаіет
іояіагі. Похититель чести, саіигапіаіог,
Гатае орридпаіог; ридогіа еі рийісіііае
ехри§паіог; диі десие тиііеѣге ехри§паі.
Чувство чести, стыда, Ьопогів іиепді
віидіиш; рийог в. Гатае ридог. Честь
умъ рождаетъ (ргоѵ.) Ьопогев апіті Ьопа
сіопапі.
ЧЕТА. Раг. 2) Прекрасная чета,
вропеив еі вропва аііег аііега Геіісеа. Бы-
ла ль когда чета друзей такъ тѣсно
связанныхъ? диой раг атісогит Гиіі ип-
диат сопіипсііие? Онъ не тебѣ чета,
Іопде аЬ ео йіѵегяия еа.
ЧЕТАТЬСЯ (кому съ кѣмъ). 8е аіісиі
в. аіідиет еесит ехаедиаге.
ЧЕТВЕРГЪ или ЧЕТВЕРКЪ. Віев
уоѵіа. Великій ч., Ліев ѵігійіит.
ЧЕТВЕРИКЪ, Ліойіия Ггитепіі: ІасЬеі-
лѵегік. Четвериковый, еіпвтоді тойіі.
ЧЕТВЕРИЦЕЮ. Оиайгиріісаіо. В,ос-
вратить четв., геййеге, гевіііисге диай-
гиріит.
ЧЕТВЕРКА. Теігав, диаіегпіо; диа<1-
гіуиві.
ЧЕТВЕРНИ. Оиайгі^етіпі, д. іпГапіев
еайет таіге паіі. Четверный, дпайгиріех,
диайгиріив. Четверня или четверка,
диайгдиуі. 'ѣздить четвернею илн чет-
веркою, ѵеЬі диайгуи^ів.
ЧЕТВЕРО И ЧЕТВЕРЫ. Четверо
дѣтей, диаіиог ІіЬегі. Четверо мужщннъ,
диаіиог ѵігі. Четверы сани , дпаіиог
ІгаЬае.
ЧЕТВЕРОБРАЧІЕ. Оиагіае пирііае.
Четверобрачный, диі диагіо уип§ііиг
таігіпюпіо.
ЧЕТВЕРОГОЛОСНОЕ. Мо«ІІ тияісі
диаіиог ѵосіЬиа деасгіріі.
ЧЕТВЕРОГУБЫЙ. Оиайгиріех, диа-
йгиріия.
ЧЕТВЕРОДНЕВНЫЙ, Оиаіиог Йіе-
гит. Четверодневная лихорадка, ГеЬгіа
диагіапа; диагіапа.
ЧЕТВЕРОЕВАНГЕЛІЕ. Ѵііа Леви
СЬгіаіі диаіиог Еѵап§е1іаііа йеясгіріа.
ЧЕТВЕРОКОНЕЧНЫЙ. ОиаДтаіиа,
диадгап§и1иа. Ч. крестъ, сгих диабгап-
ёи1а.
ЧЕТВЕРОМѢСТНЫЙ. Оиаіиог эе-
йіЬиа іпаігисіиа.
ЧЕТВЕРОМѢСЯЧНЫЙ. Оиайгітеа-
ігіа.'
ЧЕТВЕРОНОГІЙ. Оиагігиреа. Четве-
роногое животное, аиітаі диадгирев.
ЧЕТВЕРОПѢСНЕЦЪ. Сапоп диаіиог
сопвіапв.
ЧЕТВЕРОУГОЛЬНИКЪ. Оиадгаіит,
<|иа<ігап"ОІа іі§ига, іеіга^опит. Четверо-
угольный, диабгаіив, диабгап^иіив.
ЧЕТВВРОЧАСТНО. ОиагігіГагіит.
ЧЕТВЕРОЯКО. Оиадгиріісаіи. Чет-
вероякій, диадтиріех.
ЧЕТВЕРТАКЪ, четвертачокъ. Оиай-
гапв боіібі аг^епіеі.
ЧЕТВЕРКА. Пойгаия; рагв диагіа. Ч.
листа, Гогта диаіегпагіа; тойив диа-
іегпагіив. Большая ч. листа, Гогта дпа-
723	ЧЕТ
іегпагіа та]ог. Меньшая ч.,листа, Гогта
диаіегпагіа тіпог. Въ четвертку на пр,
печатать, дпаіегпіз. Ч. сахару, диайгапз
ропйо зассЬагі. 2) Оиайгапз ІіЬгае. 3)
(Іпаіегпіо, Іеігаз. Четвертный, йойгапіе
сопзіапз. Четвертное жалованье, черезъ
четверть года платимое, віірѳпйіит Ігі-
тезіге (Іегііо диодие тепзе, іегпіз теп-
зіЬпз}.
ЧЕТВЕРТОВАНІЕ. Оиайгірагііііо, Йі-
ѵізіо диайгірагіііа. 2) Іп дпаіиог рагіез
согриз йізігасіипі. Четвертованный, диай-
гірагіііиз, диайгііійиз. 2) Іп диаіиог раг-
іез йізігасіив.
ЧЕТВЕРОВЛАСТВУЮ. Еззе Іеігаг-
сЬат ; диайгапіегп ге^іопіз ріѳпо ]иге
цегсге. Четверовластіе, Іеігагсііае ітре-
гіит, ІеІгагсЬіа. Четверовластникъ , Іе-
Ігагсііа.
ЧЕТВЕРТОКЪ. См. Четвергъ.
ЧЕТВЕРТУЮ. Оиайгірагіігі. 2) Іп
дйаіиог рагіез йізІгаЬеге. Четвертый,
диагіиз. Быть по четвертомъ году, диай-
гітаіит а§еге. Солдаты четвертаго ле-
гіона, диагіипі. Въ четвертыхъ, диагіо.
Въ четвертый разъ, дпагіит. Четвер-
тый часъ, ѵегзатпг іпіег Ьогат Іегііат
еі диагіат. — Четверть, Йойгапз, рагв
дпагіа. Ч. сажени/йойгапз піпае. 2) Мо-
йше (гшпепіі осіо ІзсЬеІѵѵегік сопііпепв.
3) Оііт. сігснінз ітрегіі ѵеі Іеггае рагв.
Расчетверить, іп диаіиог рагіез йіѵійеге.
ЧЕТИ МИНЕЯ. См. Минея чѳтія.
ЧЕТКИ. Вовагіит; зрЬаегпІае ргеса-
Іогіае.
ЧЕТКІЙ, четокъ. Ье§іЬі1із, дпі сот-
тойе 1е§і роіезі. Ч. почеркъ, зсгіріпга,
диае сотгпойо 1е§і роіезі. Четко писать,
рпІсЬге всгіЬеге.
ЧЕТНО. Ех рагі. Четное число, пн-
яіегив раг. Четъ, раг. играть въ четъ и
нечетъ, раг. ітраг іийеге.
ЧЕТ	724
ЧЕТЫРЕ. Онаіног. Дважды два со-
ставляетъ четыре, Ьіз йно еПісіипі диа-
Іиог. Четыре времени года, диаіиог аппі
Іетрога. За четыре дня прежде, диа-
Ігійио апіе. Четырьмя днями позже, розі
диаігійпигп. Черезъ четыре дня, дпагіо
диодпе йіе; диайгіпіз йіеЬиз. Четыре
большія имперіи, названныя по преиму-
ществу монархіями, составляютъ во всей
исторіи и сущность ея, диаіиог та^па
ітрегіа, диае зесипйит ехсеііепііат то-
пагсіііае йісипіпг, Іоііпз Ііізіогіае гоЬпг
еі тейиііат еГОсіипІ. Яма вездѣ въ че-
тыре ч>ута, зсгоЬз диаіегпагіпз, дпо-
дпоѵегзиз реиит диаіпог.
ЧЕТЫРЕДЕСЯТЬ. Опайгадіпіа.
ЧЕТЫРЕДЕСЯТИДНЕВНЫЙ. <}иа-
йга^іпіа йіегшп. Четыредесятница, ]е-
]ипіит диайга^езітаіе. Ч. прочихъ по-
стовъ наблюдалась святѣе, у д. сеіегіз
ЪаЬеЬаІпг запсііиз. Четыредесятрый, дпа-
йга^езітпз.	;
ЧЕТЫРЕЖДЫ. Оиаіег.
ЧЕТЫРЕЗУБЕЦЪ. Теігаойоп.
ЧЕТЫРЕНАДЕСЯТНИКИ. Наегеіісі
заесиіі зесипйі (азіаіісі сЬгізІіапі), диі
ериіпгп вииш разсЬаІе XIV Іипа ргігпі
тепзіз іийаеогит, еойет .чітігит Іетроге,
дио ^пйаеі разсііа зиит а^еЬапі; еі іегііо
розі Ьапс соепат йіе тетогіат СЬгізІі
йе тогіе ІгішпрЬапІів гесоІеЬапІ.
ЧЕТЫРЕКРАТНЫЙ.ОиайгпрІиз. Че-
тырекратно, диаіег.
ЧЕТЫРЕСОТЫЙ- 0иайгі§епІезітиз.
ЧЕТЫРЕФУНТОВЫЙ. ОиайгіІіЬгіз;
диаіиог ІіЬгагит.
ЧЕТЫРНАДЦАТЬ, (81.) четырена-
десять. Оиаіиогйесіт. Моему сыну ч.
лѣтъ, йііпз шеив диаіиогйесіт аппоз па-
іив еві. Четырнадцатью, Йісітит дігаг-
Іит.
і ЧЕТЪ. Егасіига.
725
ЧЕХ
ЧИН
726
ЧЕХОЛЪ, чехолокъ. Іпйитепіит, іп-
ѵоіисгит, орегіогіит, Юга!. Ч. каретный,
іпѵоіисгит сагрѳпіі. Покрыть козлы
чехломъ, яейет гейагіі Іедтіпе іпйиеге.
Чехольный, іпйптепіі, іпѵоіисгі еіс.
ЧЕХОНЯ. См. Сабля рыба.
ЧЕЧЕВИЦА. Ьепя. Чечевичный, е
ІепііЬия. Чечевичное блюдо, Іѳпіея сос-
Іае.
ЧЕЧЕВИЦЕОБРАЗНЫЙ. Ьепіісиіаіия.
Чечевицеобразное стекло, ѵіігиш Іепіі-
сиіаіиці. Чечевицеобразныя жѳлѣзы,
йіапііиіа Іепіісиіаіа.
ЧЕЧЕНЬЕ. Іперііае. Чечеиюсь, іперіо,
риіійе зе §егеге. Чеченя, шиііег пітія
риіійа; Гетіпа іперіе яе §егепя.
ЧЕЧЕНЬ. Еозяа ѵітіпіЬиз заіі^пеіз сіг-
Ситріісаіа еі ади;'і геріеіа.
ЧЕЧЕТЪ, чечетка. Егіп^іІІа Ііпагіа.
ЧЕЧИНА. См. Лютикъ.
ЧЕШУЯ, чешуйка. 8диата, здиатиіа.
Чешуйный, ядпатеия. Чешуистый, здиа-
тозпз, здиатіз оЬйисІия, іпіесіиз; ядііа-
тіГег. Чешуйчатый, здиатае Гогтат Ьа-
Ьепз. Чешуйчато, ядиатеііт. Счистить
чешую, йездиатаге.
ЧЕШУ. бсаЬеге, зсаіреге. Чесать го-
лову, сариі ясаЬѳгѳ, зсаіреге; сариі рег-
Ггісаге. 2) Сотая я. саріііиш сотеге, сот-
ропеге. 3) Чесать левъ, Ііпит ресііпаге,
сагтіпаге. Чешусь, голова у меня че-
шется, сарпі ргигіі; сотае сотипіиг,
сотропипіиг. Руки у него чешутся, еі
тапия ргигіипі я. ри^пі ^езііипі (РІапІ.).
ЧЕЩЕШЕ, по чешеиіи. Сопѵіѵіо я.
аррагаіія ериіія ехсеріо. Чещу, см. чес-
тить. Сопѵіѵіо я. аррагаіія ерпіія ехсіреге.
ЧИВОСТЬ. Мипійсепііа, Ьепейсепііа,
ІіЬегаЫаз. Чивый, чнвъ, ишпіПсия, Ье-
пейсиз, ІІЬегаіія.
ЧИЖЕВНИКЪ. Суііяия.
ЧИЖОВКА, чижовочка. Егіп^іІІа яріпі,
Гешіпа, ГетеІІа. Чижевый, соіоге Ггіп-
^іііае яріпі. Чижъ, чижекъ, Ггіп§іІІа ярі—
пия (Ьіпп.).
ЧИКЪ. Ѵосиіа, диае ехргішіі Ггіііп -
пііиш, ріраіиш аѵісиіагшп. Чиканье, Ггі-
Ііппііпз, ріраіия. Чикаю, Ггіііппіге, ріраге,
хіпхііиіагѳ. Воробьи чикаютъ, раяяегев
ріріппі. Цыпленокъ чикаетъ, риііия ріріі.
ЧИЛИБУХА. См. Цѣлибуха.
ЧИЛИМЪ. Тгара паіапя.
ЧИЛИНЪ. ТгіЬиІия.
ЧИМЫШНИКЪ. См. Желѣзникъ.
ЧИНАРЪ. См. Яворъ.
ЧИНЕНІЕ. Аррагаіиз, яизсерііо, то-
Ііііо. Ч. наблюденій надъ теченіемъ
звѣздъ, оѣяегѵаііо яІеПагит тоіпя я. сиг-
яия. Чиненный, Гасіиз, яиясеріиз.
ЧИНЕНЫЙ, Верагаіия , геіесіиз, ге-
сопсіппаіиз. Чинка , геіесііо , герагаііо.
Чиненный, соттойе, Іепііег, сіетепіег.
ЧИННО. Ѵі йесеі; пі аединт я. раг
еяі; ЬеІІе, сопсіппе, соттоііе. Снять чин-
но ворона, сотпюйе ІоІІеге согѵит. Чин-
ный, йесепя, сопѵепіепя; сорірозііпя, ѵе-
ппяіпя, ѳіе^апя; Гасіия ай я. із ип^иет
(ігоп.).
ЧИНОВНИКЪ. Оиі тппеге Гип^ііиг;
сиі типегі ргаееяі; ргаеіесіпя; дигійісиз;
оПісіаІея (у позз. вышшіе чиновники);
Ьопоге з. Йі^пііаіе огпаіия. 2) А^епйа,
дпіЬпз сопзесгаііо яасѳгйоіаііз аіііцие аЬ
еріясоріз рега^епйі гііиз сопііпепіиг. Чи-
новниковъ, ргаеГесіі; дигійісі еіс. Чинов-
ный, дпі шппегі ргаееяі; Ьопоге огпаіиз.
ЧИНОНАЧАЛІЕ. Ітрегіит. Чипона-
чальникъ, ргаеГесІпя, диі яиттае гегит
ргаеезі. Ч. ангеловъ, ргіпсеря ап^ѳіогпт.
ЧИНОПОЛОЖЕНІЕ» Рогтиіа гііиша
яасгогпт.
ЧИНОРАСПОЛАГАЮ. (81.) Огйіпаге,
іп огйіиет' сопяіііиеге, гебідеге, йізропѳге.
Чннораспоцоложеніе, огйіпаііо.
727
чин
чис
72»
ЧИНОСТРОИТЕЛЬ. (81.) Ма^ізіег гі-
Іиит.
ЧИНЪ. ГогтиІа васгогит; а^епйа
(огит); гііиз, гііиз гесеріиз. Чинъ цер-
ковный, гііиз ессіезіае. Ч. крещенія, гі-
Іііа Ьаріігті. 2) Босиз, огйо, ^гайиз, цга-
йив Ьопогів, Ьопогев. Ч. капитанскій,
полковничій, згайиз сеиіигіопіз, Іе§іопіз
ІгіЬипі, сЬіІіагсЬі. Получить чинъ, Ьо-
ноге аи§егі. Быть съ кѣмъ въ одномъ
чину, еойет евве сит аіідио Іосо, ртайи.
Споръ въ разсужденіи чина, соніенііо йе
Іосо; Ьопогнт сопіепііо. Чинъ чина да
почитаетъ, йопогаіо еит, сиі Ьопог йе-
Ьеіиг; диіІіЬеІ зе вирегіогет Ьопогез.
Государственные чины, огйіпев ргосегез
ітрегіі в. гедпі. Быть въ саиыхъ знат-
ныхъ чинахъ, Гип^і ЬопогіЬиз виттів.
ЧИНЮ. Гасеге, а^еге, сопбсеге, еГЯ-
сеге , оЬіге, $егеге, ехведиі, аіідиа ге
регГип^і. Чинить великія дѣла, ргаесіага
Гасіпога Гасеге, сопйсеге. 2) Въ трехъ
мѣстахъ строюсь, а прочее чиню, ІгіЬиз
іп Іосів аейійсог, геіідиа гесопсіппо.
ЧИНЮ. Ітріеге, геріеге, Гагсіге, ге-
Гагсіге. Чинить бомбу порохомъ, риіѵеге
ругіо ругоЬоІит ітріеге. Ч. колбасу мя-
сомъ, іпіезііпит Гагсіге.
ЧИНЮСЬ. Кітіз оГйсіозит евве, іп
сотііаіет еГГивіогет еззе; рівіо оГН-
сіозіогет еззе. 2) Не чиниться (засте-
лемъ), зе іпѵііаге. Я не чинюсь, а ѣмъ
все, когда надобно, сіЬов поп Іап^о тепіе
вирегЬо (Ног.).
ЧИНЮСЬ. Раігагі, сопйсі еГйсі, дегі.
ЧИРЕЙ, чирышекъ. ІЛсив, Йвіиіа,
арозІЬета, аЬісеввив, ѵотіса, Ішпог ри-
гиіепіиз.
ЧИРЕНОКЪ. Апаз сгеса.
ЧИРИКАНІЕ, ЧИРИКАНЬЕ И ЧИР
ЛИКАНІЕ. Ггіііииііив, ріраіиз. Чири-
каю, Ггіііппіге, тіпигіге, гіпгііиіаге. Чижъ
чирикаетъ, а не поетъ (Ггіп^іііа зріпиз)
асапІЬіз Ггіііипіі шойо, поп сапіаі. Свер-
чокъ чирикаетъ, §гу11из зігійеі. Чѣмъ
меньше птицы, тѣмъ больше чирикаютъ,
щебечутъ, пискаютъ, аѵішп Іодпасіогез,
дио шіпогез.
ЧИРОКЪ. Апиз диегдпейпіа.
ЧИРЪ, йаіпіо иавив (РаII.).
ЧИРЬЕВИТЫЙ. ІЛсегозиз.
ЧИСЛА или книга числъ. БіЬег пи-
іпегогшп, ипиз е репІеІеисЬі Мозіз. —
Численіе, питегаііо. 2) ІѴитегогит еГ~
Гегепйогит изиз. Численникъ, диі ге-
сепзиз рориіі сигат ЬаЬеІ. Численный,
питегаіиз. Числитель, литегиз пите-
гапз. Числительное имя, потеп пите-
гаіе. Числительный, агііЬтеІісиз. Число,
питегиз. Ровное, неровное ч., питегиз
раг, ітраг. Полное, питегиз рІепиз, диз-
Іиз. Въ великомъ числѣ, шиііі, Ггедиепіез.
Великое число, соріа, тиііііийо, Ггедиеп-
Ііа. Малое ч. народа, людей, раисііаз,
іпГгедиепііа , питегиз рагѵив , ехі^ииз.
Показать число, иитегит йеГегге. П. въ
точности число, питегит зиЫіІіІег ех-
ведиі. Пополнить ч., иитегит ехріеге.
Чтобъ пополнить число, ѵеіиі іп а§теп
еі питегит (Тас. апп. XV гі). Имѣть
надлежащее число, питегит зиит Ьа-
Ьеге. Въ иадлежащемъ числѣ, ай пи-
тегит. Число простиралось до 12-ти
тысячъ, питегиз йиойесіт тііііит Гиіі.
і Быть въ числѣ или принадлежать къ
числу, еззе ех питего; еззе іп питего.
Безъ числа, іппитегаЫІіз. 2) СіГга, ни-
тегі сЬагасІег, поіа, зі^пит питегі. Рим-
ское число, сіГга Вотаиа. 3) Піез іи Ііі-
I Іегіз айзегіріа. Безъ числа, віпе йіе еі
I сопзиіе. Число поставлено, йіез айвегіріа,
• айровііа, айиоіаіа. Въ письмѣ число по-
і ставлено, ерізіоіа йіет айзегіріат ЬаЬеІ.
 Персовъ было 100,000, въ томъ числѣ
‘729	ЧИС
30 тысячь конницы, Регзагит егапі сеп-
ішн тііііа, іп дпеіз едиез ігі§іпіа тііііа
ітрІеЬаі.
ЧИСЛОСЛОВІЕ. АгііЬтеііса, (аеР.и—
огшп). Числословъ, агііЬтеіісиз, агіШте-
іісае, та^ізіег.
ЧИСЛЮ. Ріитегаге, сепзеге, ЬаЬеге,
.Іийісаге, риіаге. Его числятъ больнымъ,
ае^гоіив ЬаЬеіиг, сепзеіиг; іп ае&гоіів
- ншпегаіиг. Онъ числитъ его своимъ прі-
ятелемъ, іііиш виит атісит риіаі. Чи-
слюсь, пшпегагі, сепвегі, іийісагі, ЬаЬегі,
айгштегагі. Онъ числится при такомъ-
то мѣстѣ, айпитегаіиг Ьпіс Іосо. Чи-
слится больнымъ, іп ае§гоііз питегаіш.
ЧИСТЕНЬКІЙ, чистенекъ. 8аііз ригпз,
ааіів піинйиз. Чистенькое бѣлье, Ііпіеа
ваій рига.
ЧИСТЕЦЪ. См. Гравилатъ.
ЧИСТЕХОНЕКЪ. 8аііз ригіі.ч, заііз
тшійиз.
ЧИСТИКЪ. СогутЬиз §гу11е.
ЧИСТИЛИЩЕ. Риг^аіогіит. Чис-
тильщикъ, диі аіідиій риг^аі, ехриг^аі,
типйаі. Чистительный, риг^аіогіиз. Ч.
порошокъ, тейісатепіит риг^аіогіит;
тейісіпа аіѵит Йисепз, зоіѵепв, саіЬаг-
Ііса. Чистить, см. чищу. Чистка, риг-
§аііо, ехриг§аііо. Чисто, риге, піипйе. Ч.
вымыть бѣлье, ч. выместь, риге Іаѵаге,
ѵеггеге.
ЧИСТОДУШІЕ и ЧИСТОСЕРДЕ-
ЧІЕ. РгоЬііаз, зіпсегііаз, шіе^піаз , сап-
йог, зітріісііаз. Чистодушно, чистосер-
дечно, яіпсеге, ѵеге, сапйійе, іп^еппе,
ех аоіпю , ех апіті зепіепііа; віпе йоіо,
віпе Ггаийе. Примириться съ кѣмъ ч.,
Ьопа Яйе сит аіідио іп "гаііат гейіге.
Я скажу вамъ ч. свое мнѣніе, арегіе в.
іп^епие Йісат, диой вепііо. Чистодуш-
ный и чистосердечный, ргоЬиз, віисегив,
ѵегив, саийійиз, іиіе^ег, вішріех. Чело-
ЧИС	730
вѣкъ ч., ѵегііаііз атісив; вітріех; аЬ агіе
зітиіапйі еі ГаІІепйі аііепив. Онъ чисто-
сердеченъ, его словамъ вѣрить можно,
еві ѵегііаііз атісив, ійео е^ив рготіззіз Я-
Йез ЬаЬегі роіеві. Чистосердечное безко-
рыстіе, іпсоггиріі ресіогіз віпсегііав. Чис-
тосердечное расположеніе безъ причи-
ны подозрѣваемое огорчаетъ, и чѣмъ
благоволеніе было больше, тѣмъ оно
сильнѣе подстрекается къ отмщенію,
ігасипйагез, езі, зизресіив іштегііо сап-
Йог, диодие рготог Ьепеѵоіепііа Гиегіі
асгіогіЬиз зіітиіів ай ѵіпйісіат а§ііпг.
ЧИСТОПИСАНІЕ. Еіе^апя есгіріига,
всгіЬепйі еіе^апііа. Чистописецъ, диі
еіе^апіег зсгіЬіі.
ЧИСТОПЛОТНО. Мипйііег, тцпйе,
типйиіе. Вести себя ч., типйит еззе,
типйіііат аййіЬеге; тппйііег ве ЬаЬеге.
Чистоплотный, чистоплотенъ, тппйиз,
типйиіиз, тинйіііеі атапв. Чистоплотъ,
чистоплотка, Ьото тппйпз, Гетіпа піппйа.
ЧИСТОРѢЧІЕ. Ргопппііаііо ехріапаіа.
Чисторѣчивый, диі ехргітіі ѵегЬа еі зиіз
диаздие Ііііегаз вопія ргопипііаі.
ЧИСТОСЕРДЕЧІЕ. См. Чистодушіе.
ЧИСТОТА. Ригііаз, тиийіііа , типйі-
ііез. Наблюдать чистоту въ покоѣ, соп-
сіаѵе типйит вегѵаге. Ч. сердца, іпіе-
§гііав, іппосепііа, сазіітопіа, запсіііаз. Ч.
излишняя, ехдпізііа пітів тиийіііа. Ч.
языка, рийит еі сапйійит йісеийі ^еппз.
Ч. Латинскаго языка, іпіе^гііаз Еаііпі
зегтопіз. Ч. словъ, типйіііез ѵегЬогпт.
Ч. рѣчи, типйіііез огаііопів. Пусть оста-
нется только красивость и чистота слога,
еіе^апііа тойо огаііопів еі тппйіііа ге-
тапеЬіі Ч. воздуха, зегепііаз аёгіз.
Чистотный , типйіііеі атапв. Чистот-
ствовати, типйіііат айпіЬеге.
ЧИСТОТѢЛЪ. СЬеІойопішп та]из. Ч.
рогатой, сЬ. ;;1аисіит.
731
чис
чищ
732
ЧИСТЯКЪ. См. Чистотѣлъ, Ьото
тпиибив.
ЧИСТЫЙ, чистъ. Ригиз , типбив,
іегвив , пііібив , сіагиз, тегив. Чистая
посуда, рига (ісііііа. Чистая рухлядь,
рига виреііех. Чистый алмазъ, "ешта-
іисіба, Іегва еі Іітаіа. Чистое стекло,
ѵіігит ригит. Чистая бумага, сЬагіа
рига а. типба. Ъ) = Безъ примѣси,
чистое серебро, аг^епіит ригит. Ч. ви-
ло, ѵіпит тегит; тегит. Чистый воз-
духъ, аег ригиз. Сколько чистаго бары-
шу изъ этого вЫтти можетъ, диій роз-
«іі аб ботіиов ригі ас геііг/иі регѵеиіге.
Чистое удовольствіе, ѵоіиріав віисега,
Ііциіба. Чистая математика, шаіЬевіа
рига, с) — Безъ порока, ригиз, гес-
іив. Чистый языкъ, вегто сазіив в.
савІі§аІиз. Чистое ученіе, босігіпа ѵе-
га, іпсоггиріа. б) Изъятый отъ престу-
пленія, іп(е"ег, саибібив , іппосепв , ѵа-
сииз а сиіра. Чистая совѣсть, сопвсіепііа
гесіае ѵоіипіаііз; тепа рига, іпіе^га; тепв
Ьепе віЬі сопвсіа. Человѣкъ съ чистою
совѣстію, іпіе^ег ѵііае; віЬі пиіііиз сиірае.
Чистый голосъ, ѵох сіага. Чистое имѣ-
ніе, гев Гашіііагів аЬ аеге аііепо зесига.
Чистый цвѣтъ лица, соіог ехітіив, бе-
согив. Чистое поле, сашрйв арегіив, ра-
Іепв. Чистая работа, орив аЬвоіиІит, рег-
Гесіит. Чистая порука, вропвог сегіиз.
Этотъ человѣкъ здоровъ и чистъ, т. е.
ие имѣетъ па себѣ никакой болѣзни, еві
• Ні еогрив зіпсегит (Оѵіб.). Онъ чистъ
остался, отпіа виа атізіі; ріапе пибаіиз
вроііаіивчие еві; поха зе ехетіі в. ве
ехриг§аѵіІ.
ЧИТАНІЕ. Бесііо. Ч. въ слухъ, гесі-
Іаііо. Читанный, чтенный, іесіиз; гесі-
Іаіиз. Читатель, Іесіог; <іиі іе^іі. Чита-
тельница, Гетіпа 1е»епв. Читаю, 81. чту,
іепеге. Въ слухъ, гесііаге. Ч. и. ч. изъ-
яснять, ехріісаге ѵ. с. ІіЬгшп. Ч. часто
ІесІіІаге.Ч.отъ доски до доски, рег)е«еге.
Читать и перечитывать какого писателя
іепеге еі регѵоіиіаге аисіогет. Ч. рачи-
тельно писателей, аисіогев ѵоіѵеге, еѵоі-
ѵеге, регѵоіѵеге, рег!е§еге. Любить чи-
тать книги, беіесіагі іісііопе ІіЬгогит.
Учить дѣтей читать, іпвіііиеге риегоз аб
іесііопет; риегов Ііііегае босеге. Читать
священныя книги, іпзріеѳге засгоз со-
бісе8 зепіів. 2) Читать что на чьемъ ли-
цѣ, ех ѵиііи аіісиіив- аіідиіб со^позсеге,
регвріееге. Ч. чьи мысли на лицѣ, <|иаѳ
<ріІ8 веиііі, ех ѵиііи со^повсеге. 3) Въ
академіяхъ: зсЬоіаз ЬаЬеге. Начать чи-
тать, зсЬоіае арегіге. Ч. съ похвалою,
аибіІогіЬив ргоЬагі. Ч. о чемъ, всЬоіая Ьа-
Ьеге бе ге; аіі<|иі<1 босеге. Ігабеге. Се-
годня не читаютъ лекцій, Ьобіе зсЬоіае
пои ЬаЬепІиг. Читаюсь, іеді.
ЧИХАНІЕ. 8іегпи1атеп1иіп,' віегпп-
Іаііо. Произвести ч., віегпиіатепіит ех-
сііаге, еѵосаге, шоѵеге. Чихаю и чхаю,
віегпиеге, зіегпиіаге. Пожелать кому хо-
рошаго при его чиханіи, ваіиіаге віег-
пиіатепіпт. Чиханіемъ предвѣщать,
віегпиеге отеп. Словъ издаетъ звукъ
похожій на чиханіе, еіерЬав віегпиіа-
тепіо вітііет оге ебібіі вопит.
ЧИХИРЬ. Мизіит поп бит а ГаисіЬив
риг§аІит. Ь) Абіитепіит, цпо сохасі
Бгаіісі иіипіиг аб іггі^апба оіегіЬиз еі
теіореропіЬиз сопвііа.
ЧИХОТА. М. г. чиханіе.
ЧИХОТКА. См. Чемерица.
ЧИХЪ. 8опиз ебііиз зіегппіатепіо.
ЧИЩЕ, Ригіог, типбіог: ригіив, тип-
біив. Чищеніе, риг^аііо, ригібсаііо. Ч.
платья, ІіЬегаге вогбіЬив ѵевіев. Ч. ме-
талловъ, рнгібсаііо теіаііогит. Чишеи-
иый, риг^аіиз, гериг^аіиз, ехриг^аШз;
всорів рпг^аіив, ѵегвик, еѵегвив. Читу,
733
ЧКА
ЧКЁ
734
риг§аге, гериг^агс, ехригцаге, ригійсаге,
типбаге, іег«еге, ѵеггеге, еѵеггеге, зсо-
рів риг{гаге. Чистить стойла, ешипбаге
ЬмЬіІіа. Ч. нужныя мѣста, беіег^еге сіо-
асов. Ч. садъ, гериг^аге Ьогіит. Ч.
платье, башмаки, ѵевіез, саісеов зогйіЬиз
ІіЬегаге. Ч. рыбу, Лездиатаге рівсез. Ч.
зубы, ііеьіев сігсишриг^аге. Чистить =
выбирать салатъ, ех асеіагііз ЬегЬав по-
хіозав ехсегр&ге. Ч. оружіе, іег^еге, ро-
Ііге агта. Ч. платье (о красильщикѣ),
ѵевіев піініаз геббеге. Ч. старое оружіе,
чтобъ отъ неупотребленія ие заржавѣло,
агша, диае ѵеіизіаіе еі ѵіііо іепірогит
оѣіиза еі аеги§іпо соггиріа ЬаЬеЬітиз, аб
ргівііиит пііѳгеш Ьопііаіепідие геѵосаге.
Слабительныя лекарства | чистятъ желу-
дукъ, риг^аіогіиш аіѵит бпсіі 8. зоіѵіі.
Чищусь, риг^агі, гериг^агі, етиибагі,
ехсиіі, ьсоріа, репісиіо риг®агі. Воздухъ
чистится , аёг ІИ. зегеиіог, бізвегепавсіі.
Кровь чистится, зап§иІ8 Йі ригіог.
ЧКАЮ. Соііібеге. Чкпуть таръ объ
шаръ, соііібеге рііав. Чкнй его кулакомъ
въ зубы, ри^пит іп о8 ішріп§еге. Чкпуть
кого въ глазъ, аіісиіив осиіит ісеге 2)
Вісіегііз аіідиет реіеге. Чкиуться, соі-
Іібі, іпіег 8е соисиггеге.
ЧЛЕНОВНЫЙ. Аб тетЬгит регіі-
пепв. Членъ, тетЬгпт , рагв согрогів,
агіив. Болѣзнь разслабила мои члены,
тогЬив тетЬга согрогів іийгтаѵіі, бо-
Ьііііаѵіі. Крѣпкіе члены, тетЬга согрогів
гоЬивіа. 2) Агіісиіия, тетЬгит. Двѣ-
надцать членовъ Сѵмвола Вѣры: биобесіт
агіісиіі сарііів босігіпае еасгае. 3) Членъ
общества, тетЬгит, рагв, восіив. Ч. го
сударства, сіѵів. — Членъ опредѣленный,
агіісиіив бейпііив.
ЧМОКАНЬЕ можно выр. гл. Чмокаю,
сит воиііи таибисаге.
ЧОБОТЫ. См. Чеботы.
ЧОКА. См. Чека.
ЧОКАНЬЕ. СоІІізіо, соііівив, іііівіо.
Чокаю, Іеѵііег соііібеге. Чокнуть ста-
канъ объ стаканъ,всурЬов соііібеге. Чока-
юсь, сопсиггеге, соііібі; всурЬов соііібеге.
Чокъ, вопив соіііви всурЬогиіп ебііив.
ЧОЛКА. См. Холка.
ЧОПОРНО. Іиеріе. Чопорный, іперіив,
риіібив.
ЧОСКА, йіирра.
ЧОТКИ. См. Четки.
ЧРЕВАТЫЙ. Ѵепігіовив. Чреватая,
{Ггаѵіба, ргае^папв. Чреватѣю, сопсіреге,
ёгаѵеесеге. Чревный, ѵеаігів. Чрево, ѵеп-
іег. 2) ІІіегив, аіѵив, ѵепіег.
ЧРЕВОБОЛѢНІЕ. Ѵепігів боіогев, іог-
шіпа. Чревоболю, е боіоге ІаЬогаге.
ЧРЕВОБѢСІЕ в ЧРЕВОНЕИСТОВ-
СТВО. СіЬі аѵідііав; ебасііав, ѵогасііаз.
ЧРЕВОВОЛШЕБНИКЪ. Оиі ѵаіісі-
паіиг е ѵепіге; диі іп ѵепіге даетопет
ЬаЬеі іпіегго^апііЬив гевропбепіет в. гв8-
ропва бапіет. Чревоволшебство, ѵа-
іісіпаііо е ѵепіге.
ЧРЕВОВѢЩАТЕЛЬ. Ѵепігііодиив.
ЧРЕВОНЕИСТОВСТВУЮ. НеІІиагі,
ѵепігі ііебііит евве; ^иіовшп, сіЬі аѵідипі
евве.
ЧРЕВОНЕНАСЫТНЫЙ. Оиі ехріегі
педиіі; іпваііаЬіІів.
ЧРЕВОНОШУ. Ѵепігет Гегге; рагіит
Гегге, §егеге. Чревонотеніе, §гаѵібііав.
ЧРЕВООБЪЯДЕНІЕ. Ѵогасііав, Ьеі-
Іиаііо. Чревообъядникъ, Ьото сіЬі аѵібие,
диіовиз.
ЧРЕВОУГОДІЕ. Іп«1иѵіее , Ьеііиаііо.
Чревоугодникъ, чревоугодница, ѵепігі
дебііиз, йпіовив, Іигсо; ѵепігі бебііа, {'иіова.
ЧРЕДА. См. Череда.
ЧРЕЗВЫЧАЙНО, вшшпореге, та§-
пореге, тахіте, ѵаШе, шігійсе, тіге, іп-
ві^пііег, іпсгебіЬіІііег; регдиаго. Ч. уче-
735
ЧРЕ
ЧРЕ
736
ный, арргіпіе Зосіиз. Ч. учтивый, зитте
іп отпе? оГІісіозиз. Онъ ч. васъ любитъ,
яіттига, іпзоіііит. Во всемъ ч., піЬіі
атаГ Іе атоге зіп^иіагі ; ЬаЬеі атогет
ег^а Іе зиттшп, іпсгеЗіЫІет. Ч. желать,
тіга, іпсгеЗіЫІі, зіп^иіагі сиріЗііаіе іпсеп-
зит еззе. Ч. желаю его видѣть, ѵеЬетеи-
ііззіте ЗезіЗего еит ѵіііегѳ. Чрезвычай-
ность, зиттит, іпэоіііит. Во всемъ ч.,
піЬіі тоЗісит. Онъ до чрезвычайности
скупъ,езі рагсіззітиз, зогЗіЗе аѵатз. При
воеводахъ и царяхъ Маккавеяхъ до чрез-
вычайности умножилось число синагогъ,
кои можно отнести къ разряду Гимназій и
училищъ, іп іттепзит ргіпсіріЬизМасЬа-
Ьаеіз ассгеѵіі ти11ііиЗозупа^о^агит,диае
іпіег цутпазіа ас Зосіа соііе^іа геГеггі роз-
зипі. Чрезвычайная глубина, іттепзит
аііііийіпіз. Чрезвычайно трудно доказать,
регагЗиит езі Зетопзігаге. Это мнѣ бу-
детъ ч. пріятно, ІЗ тіЬі рег^гаіит егіі
регдие іисипЗит. Ч. плодоносная стра-
на, ге^іо Іоп^е Гегііііззіта. Ч. благово-
лить къ кому, тіге Гаѵеге аіісиі, Ч. жал-
ко, жалобно, регдиат ДеЬііііег. Чрез-
вычайный, ехігаогЗіпагіиз, іпзоіііиз, поп
ѵиі^агіз, гагиз, іпзі^піз. Чрезвычайныя
почести, Ьопогез зоіііо пкуогез. Чрез-
вычайное удовольствіе, ІпсгеЗіЬіІіз ѵо-
Іиріаз. Ч. желаніе, тігит ЗезіЗегіит.
Ч. приготовленіе къ войнѣ, та^ог зоіііо
аррагаіи. Чрезвычайная сила ума, Зіѵіиа
ѵіз іп&епіі. Чрезвычайная любовь, зит-
ПШ5, ІпсгеЗіЬіІіз атог. Чрезвычайная
болтливость, іпзоіііа Іоциасііаз. Твое
письмо ' доставило мнѣ чрезвычайное
удовольствіе, ех Ііііегіз іиіз сері іпсге-
ЗіЫІет ѵоіиріаіет. Чрезвычайный по-
солъ, Іе^аіиз ехіга огЗіиет тіззиз.
ЧРЕЗМѢРНО, Л’ітіит, іттоЗісе, іт-
тоЗегаіе, ргаеіег тоЗит, ехіга тодит;
зиттореге, зитте. Ч. Удивляться сво-
ему счастію, поп аііав та^із аЗтігагіз
Геіісііаіет зиат. Ч. радоваться побѣдѣ
ѵісіогіа ітрепзе ^аиЗеге. Онъ ч. гордъ,
езі зирга тодит іизоіепз. Чрезмѣрный
іпзоіііиз, тахітиз, зиттиз, ехігетиз.
Чрезмѣрная печаль, Зоіог зиттиз, асег-
Ьіззітиз, ІпсгеЗіЬіІіз. Ч. жаръ, тахіті з.
пітіі саіогіз. Чрезмѣрное желаніе бо-
гатства, аигі засга Гатез. Чрезмѣрная
скупость, иітіа рагсітопіа. Чрезмѣрныя
издержки, ргоГизі еі іттодісі зитіиз.
Чрезмѣрное честолюбіе, атЬіііо іт-
роіепз. Чрезмѣрное самолюбіе, соесиз
зиі атог, іттоЗегаіиз, ігптоЗісиз. Чрез-
мѣрная алчность, іпбпііа, іттодегаіа,
іпзаііаЬіІіз ЬаЬеибі сиріЗііаз. Это чрез-
мѣрное своевольство подлинно доведетъ
его до великой бѣды, пітіа ііііиз Іісеиііа
ргоГесіо еѵаЗеІ іи аіідиоб та&пит таіит.
ЧРЕЗСѢДЕЛЬНИКЪ. Гогит, чиоіі
іи ІепЗепзо сопііпеі Іі^пит герапЗит.
ЧРЕЗЧУРЪ ІттоЗегаіе, ехіга то-
Зит; зирга тодит, пітіз, еДизе, ргоГизе.
ЧРЕЗЪ или ЧЕРЕЗЪ. І’гаер. диае
ге^іі саз. ассизаіі.; рег. Дать деньги
чрезъ кого нибудь, а не самому, рег аііит
диетѵіз баге ресипіат. Нести что че-
резъ рынокъ, рег Гогит Гегге аіідиіб.
Проѣхать черезъ трупъ своего родите-
ля, рег раігіз согриз а^еге сагрепіит.
Итти чрезъ улицу, іге рег ѵіат. Онъ
проѣхалъ чрезъ городъ, рег игЬет сигги
ѵесіиз езі. Чрезъ цѣлый день шелъ
дождь, (рег) іоіит Зіет ріиѵіа ІепеЬаі.
Придите черезъ часъ, ѵепіаз ипат розі
Ьогат, з. ипа Ьога іпіег]есіа. Чрезъ
столько лѣтъ или столько лѣтъ респуб-
лика была угнетаема, рег іоі аппоз гез-
риЫіса Зіѵехаіа езі. Ваше платье черезъ
недѣлю будетъ готово, Ьас ЬеЬдотаЗе
іпіег]есіа , іипісат іиат аЬзоІиіат Ьа-
ЬеЬіз. Что досталъ злодѣйствомъ, то рас-
737
ЧТЕ
ЧТО
738
точилъ чрезъ невоздержность или рос-
кошное житье, диоб рег зсеіиз аберіиз
ееі, рег Іихигіат еЛибіі. При означеніи
чьего старанія, услуги, вмѣсто рег
употребляется: орега, оре, Ьепейсіо.
Онъ чрезъ него попалъ въ сенатъ, е;из
Ьепеіісіо іп сигіат ѵеиіі. При глаголахъ
сложенныхъ съ рег, предлогъ ве по-
вторяется, проѣхать чрезъ провинціи
или провинціи, рега&гаге ргоѵіпсіаз. Пе
релозть черезъ заборъ, вереіп ігапзсеп-
беге. Перескочить черезъ заборъ, зерепі
ігапзіііге.—Когда показывается средство,
то ставится только одинъ творительный
п., вы виною, что такъ сдѣлалось, ѵезігА
сиіра Ьос ассібіі. Чрезъ это вы избави-
тесь отъ затрудненія, Ьас ѵіа іе ех іт-
ребііо ехребііит (асіез. Оиъ сдѣлается
чрезъ тебя счастливымъ, ргозрегит Гог-
іипае зіаіит ІіЬі беЬеі; диоб иіііиг рго-
зрега Гогіипа, ІіЬі беЬеі. Тоже самое на-
блюдается п при герундіумп, чрезъ
ученіе и мышленіе питается человѣчес-
кій умъ, Ьотіпіз тепз бізсепбо еі со§і-
Іаіиіо аіііиг. — Чрезъ нѣсколько (строкъ
или словъ) такъ продолжаетъ, раисіз іп-
Іеп'есііз еіс рег"ІІ. Чрезъ многіе вѣки
красоты своей ни мало не утратить, іоі
заесиіогипі іпіегѵаііо пе шіпішаш диібет
риІсЬгііибіпіз зиае ашіііеге рагіісиіаш.
ЧРЕПІЕ. (81.) СопсЬае, сопсЬуІіа.
ЧРЕПЪ. См. Черепъ.
ЧРЕСЛА, ЪитЬі. Чреслениикъ, сіп-
$и1ит, сіп^иіиз.
ЧРЕСМИНА. См. Черешня.
ЧТЕНІЕ. І.есііо. Возбудить въ комъ
охоту къ чтенію, аіідиет аб 1е§еибі зіи-
біит ехсііаге. Достойный чтенія, Іе-
§еибиз; бі^пиз диі Іе^аіиг. Престраст-
ныіі охотникъ ’ло чтенія книгъ, ІіЬгогпт
ЬеІІиз, іп дио езі іпехііаизіа Іе^епбі си-
рібііаз. 2) Сиііив, геѵегепііа, оЬзегѵаііо.
Часть IV.
Чтенный, см. читанный. Чтецъ, іесіог,
гесііаіог, ргаеіесіог; аиацпозіез (слуга,
коего должность была читать). 2) 8іи-
біозиз Іе^еибі. Чтилище, гев засга. 2)
Ібоішп. Чтитель, диі аіідиет соііі, ѵѳ-
пегаіиг, оЬзегѵаі.
ЧТО. Іб, диоб; еа, диае. То, что ты
мнѣ сказалъ, еа, диае тіЬі біхізіі. Все,
что, диобсипдие, диісдиіб. Все, что ты
видишь, это мое, дпобсипдие сегпіз,
піеит езі. Все, Что мы видимъ глазами,
отпіа, диае оспіів сегпітиз. 2) Что это
за человѣкъ, диіб Ьос Ьотіпів езі? Что
за шумъ? диіб Ьос ІигЬае еві? Что это
значитъ? отъ чего это? диіб Ьос езі?
Такъ, ничего, піЬіі еві. Ну, добро днемъ,
а если здѣсь переночую, что мнѣ ска-
зать ? іпіегеа , веб ві Ьіс регпосіо, диіб
саизае бісат? Что тому причиною? диіб
геі іп саиза? 3) диапіі? Что вамъ сталъ
этотъ домъ? диапіит ресипіае іпзишзізіі
іи Ьапс аебет? Что вы заплатили за
шляпу? диапіі рііеипі етізіі? 4) Мнѣ
сказывали, что вы больны, тіЬі пип-
ііагипі, іе ае§гоіит еззе. Ты хорошо
дѣлаешь, что ие сомнѣваешься въ мо-
емъ къ тебѣ расположеніи, Ьепе Гасіз,
диоб поп биЬііаз бе апіто тео ег^а іе.
Очень видно, что онъ меня почитаетъ,
Гасіір аррагеі, диоб те соіаі. Честные
люди, что вы пришли, Ьопае Сбеі езі,
диоб отізііз. Чтобы, иі. Что бы пи сто-
ило, диапіі, диапіі; дио ргеііо. Чтобы ни
было, диобсипдие езі. Что бы ты ни
дѣлалъ или что ни будешь дѣлать, иі иі
Гасіигиз ез. Что же и что жъ? диіб?
диаге, сит. Что же вы не кушаете? Сиг
пои ебів? —А. Что жъ о чемѣ тебя про-
силъ? В. Погодн не много, диіб, диіб
іе ого? раиіізрег шапео.—А. Что жъ мнѣ
дѣлать? В. Что хочешь, только не то,
что думаешь, диіб Гасіат? — диібѵіз ро-
24
739	ЧУВ
зиз, диат диойѵія со^ііая. Не мало, мно-
го что-то, поп раиіит певсіо диіб. Не
знаю, что-то прекрасное , іііиб певсіо
диій ргаесіагиш. Но съ тѣмъ говорю,
чтобы я сомнѣвался въ твоей дружбѣ,
поп ео бісо, дио тіЬі ѵепіаі іп биЫит
Ебея Іиа. На что? дио? На что мнѣ бо-
гатство , когда не умѣю пользоваться
имъ? (Іио тіЬі Гогіппа, еі поп регтіііііпг
иіі? Такъ что жъ? диіб Іит? Что ни-
будь , что ни есть, аіідиіб , диібріат;
диаебаш в. аіідиа гев. Постоянство и увѣ-
ренность старухи что нибудь да значатъ,
соияіапііа еі сопйбепііа апиз поп еві соп-
іетпепба. Вы ве веселы, конечно вамъ
что нибудь приключилось, иоп ея Ьі-
Іагів, сегіо ІіЬі аіідиіб ассібіі. Я почитаю
себя счастливымъ, если сдѣлаю вамъ
что пибуль пріятное, §анбео, ві ІіЬі дпіб
Гасіо, диоб ріасеі.
ЧТОМЫЙ. Оиоб Іе^ііиг. Чту, см.
читаю.
ЧТУ. Нопогаге, Ьопогет аіісиі йаге,
ЬаЬеге, ргаеяіаге, ІгіЬпеге; геѵегепііат
абѵегвив аіідиет абЫЬеге; оЬвегѵаге, оЬ-
вегѵапііа соіеге. Чтусь, Ьопогагі, сиі Ьо-
пог баіиг, ЬаЬеіиг.
ЧУБАРЫЙ. Тіёгібіз іпзіаг ѵагіив. Чу-
барая лошадь, единя I. і. ѵагіив.
ЧУБУКЪ, чубучекъ. Саіашив Гито
пісоііапае зи^епбо.
ЧУВСТВЕННО. ЯепяіЬШІег, ііа иі
веиви регсіріаіиг. Чувственность, паіига
раііЬіІіз (Сіе. V. ІИ). Ш. 12), Гасиііаз
вепви регсіріепбі, вепвиаіііая, вепвив. 2)
Зіибіиш гегит, диае оЫесіапі вепвив,
Угождать чувственности, яегѵіге согрогі,
ѵоІирІаііЬив; согрогів бебііит евве; ІіЬі-
біпіѣиз оЬпохіит евве. Чувственный,
яепяиаііз; вепвіЬия виЬ]есІив, яиЬ зепзив
виЬ^есіов. Чувственные предметы, гев
вепвіЬия япЬцесІае; гея, диае виЬ яспвит
ЧУВ	740
сабипі, диае. 2) С>ио<1 иоп еві сопіет-
пепбит. Чувственная пышность, чув-
ственное великолѣпіе, (?га1ае веизіЬиз
гея еі ѵапа §(огіа. Чувственное удоволь-
ствіе, согрогів ѵоіиріая; ѵоіиріав. Чув-
ственныя веселія, даибіа согрогів; сотрете
регееріае ѵоіиріаіев. Чувствилище, веп-
гогіит, зебез вепвия соттипів. Чув-
ствительно, абтобиш, §гаѵі1ег, тігит іп
тобит; асегЬе, аегііег, тоіеяіе. Это для
меня чувствительно, боіеі Ьос согбі тео;
іб тіЬі ѵеЬетепІег боіеі. Онъ чувств.
былъ тронуть потерею вашего братца,
тогіе Ггаігіз Іиі ^гаѵііег Гиіі соттоіив.
8епвит аГйсіеиз, в. тоѵепя, Гегіепв. Я
охотно забылъ самыя чувствительныя
обиды, дгаѵізнітая іпінгіая ѵоіипіагіа оЬ-
Ііѵіопе сопігіѵі. Чувствительность, апіті
з. паігігае тоіііііа1 апіті тоіііінбо. Ч. къ
холоду и жару, (гі§огит, саіогнш ітра-
Ііепііа. Имѣть чувствительность къ оби-
дамъ, іпіигіая ае^гіпв Гегге, диат бі^пит
еві. Ч. къ благодѣянію, ргорепва р-аііае
геГегепбае ѵоіи'піаз. Чувствительный и
чувствителенъ, Гасііе вепііепв. Глаза въ
человѣкѣ часть самая чувствительная,
осиіі Ъотіпів Гасііііте Іаебипіиг. Ч. къ
холоду, Ггі^огія ітраііепііззітпя. Быть
чувствительну столько же къ удоволь-
ствіемъ , какъ и къ горести, ѵоіоріаіія
еі боіогія яепяпт сареге. Быть чувстви-
тельну къ обидамъ, іп боіоге тоШогет
евве. Быть нечувствительну къ боли,
боіогія зепзи сагеге. Б. ч. къ огорченію
другаго, аіісідив ех боіоге яепвит регсі-
реге. Б. ч. къ несчастіямъ другаго,
аііепіз таіія соттоѵегі. Б. слишкомъ ч.
къ неудовольствію, пітія тоііііег ае^гі-
Іибіпет раіі. Чувствительная боль, пе-
чаль, гев аб боіогет асегЬа. Всѣ добрые
были чувствительно тронуты его поте-
рею , Гипив е)ия опшіЬиз Ьопів егаі
ИЛ
ЧУВ
ЧУВ
742
асегЬоз. Овъ былъ ч. тронутъ скорбію
своего отца, зепзит регсеріі ех тоегоге
раігіз. Я ч. этимъ огорчаюсь, іб тіЬі
ѵеііетепіег боіеі. Онъ ч. или слишкомъ
тронутъ, тоіііог еаі іп йоіогё. Боль чув-
ствительная, боіог тадпив еі асегЬпз.
Боль очень чувствительная , боіог рег-
реззп азрег еі іоіегаіи біГйсіІіз. Предви-
дѣнное зло ве такъ чувствительно, ргае-
содііаіі шаіі тоіііз ісіиз ѵепіі. Послѣдняя
досада была очень чувствительна Фи-
липпу, тахіте игеЬаі гедет гесепз бо-
Іог. Тронуть за чувствительную струну,
НІСП8 іапдеге. Эти слова были для меня
такъ чувствительны, Ьаес ѵегЬа іапіит
боіогет тіЬі іпиззегипі, иі... Вы сдѣла-
ли мнѣ чувствительное удовольствіе,
одолженіе, біѵіпо ЬепеСсіо те айесізіі;
зіпдпіагі те ойісіо огпазіі. Чувство и
чувствіе, зепзиз. Ч. слуха, ч. зрѣнія,
вепзиз аигіит 8. аибіепбі; зеп. осиіогит
8. ѵібепбі. Поражать чувства, зепзит то-
ѵеге, 8еп8О8 ітреііеге. Льстить чув-
вствамъ, зепзиз ѵоіиріаіе регтиісеге. Об-
манывать чувства, 8ен8и8 беіибеге. Вѣ-
рить своимъ чувствамъ, полагаться на
иихъ, йбет зепзіЬпз ІгіЬиеге. Лишиться
всѣхъ чувствъ, отпі зепзи сагеге. 2)
вепзпз. Тонкое, нѣжное чувство, )ибісіі
еіедапііа. Нѣжное нравственное ч., ри-
бог еііпдепіиіп (Сіе.). Нравственное ч.,
ѵегесипбіа. Не имѣть чувства, зепзи са-
гоге; піЬіі вепііге; ппіііиз геі зепзи то-
ѵегі, бигит, Гегит еззе; Ьитапііаііз зеп-
8йт ёхпівзе. Утратить чувство, зепзит
атіііеге; апітив оЬбигезсіі, оссаііевсіі.
Чувство изящнаго, зепзиз риІсЬгі, ѵе-
цизіі. Не имѣть ни жизни, ни чувства,
ѵііа еі зепзи сагеге. По смерти тѣло ви-
зкакого ве имѣетъ чувства, пиііие рові
тогіет гетапеі зепзиз іп согроге. Чув-
ство признательности , геГегепбае &га-
ііае ѵоіипіаз; ассеріі Ьепейсіі тетогіа.
Ч. человѣчества, Ьитапііаііз зепзиз. Ч.
любви, расположенія, егда аіідиет апіті
айесііо. Внушить другимъ свои чувства,
аііоз аб зепзиз зиоз аббисеге. Привести
въ чувство, Ііпдпеиіет апітит геѵо-
саге. Ь) Р. т. аіідиет аб оГйсіит геѵо-
саге, гебнееге. Притти въ чувство, апі-
тит гесіреге. Ь) Р. т. гебіге аб зе а.
аб запат тепіет. — Чувствованіе, соп-
зсіепііа, зепзиз. Ч. боли, боіог; регееріиз
зепзи боіог; зепзпз боіогіз. Ч.- радости,
ѵоіпріаз, а ве зепзиз ѵоіиріаііз). Чув-
ствую, вепііге, зепзи регсіреге ; регсі-
реге; аіідиа ге аГйсі. Чувствовать вліяніе
созвѣздія, аГйагі зібеге. Ч. боль, голодъ,
боіогет, Гатет вепііге. Я чувствую боль
во всемъ тѣлѣ, іоіиз боіео; орргітог іо-
ііпз согрогіз боІогіЬиз. Чувствуется боль
во всѣхъ частяхъ тѣла , ех отпі рагіе
зепзиз боіогіз езі. Чувствовать свои си-
лы, поззе ѵіт зиат. Не ч. смерти, віпе
боіоге іпіегіге. Не чувствуютъ горечи
полыни, когда ѣдятъ ее со смоквами,
ебепіез іп йсо аЬзіпіЬіі Гаііипі атагііи-
біпет. Чувствовать великую радость,
Іаеііііатіоіо ресіоге вепііге. Онъ чувство-
валъ большую радость при этомъ извѣс-
тіи, із іііі пипііиз тиІІо дисипбіззітиз
ассібіі. Онъ чувствовалъ большую скорбь,
узнавъ о смерти своего брата, тога (гаігіз
Гиіі іііі асегЬіззіта; тог іе зиі Ггаігіз дгаѵііег
соттоіиз езі. Не давайте звать, что вы
къ нему чувствуете, дио зіз іп ешп апіто,
диа ѵоіипіаіе пе зепііаі. Чувствовать
свои силы, ѵігіЬиа Ябеге. Ч. красоту
стиха, вепііге ѵіт сагтіпіз. Вы не чув-
ствуете красотъ этого выраженія , Ьос
ѵегЬшп диіб ѵаіеаі, поп ѵібез. Я очень
чувствую, вижу, что погибаю, ѵіѵиз ѵі-
бепздие регео. Дайте ему почувствовать,
съ кѣмъ онъ имѣетъ дѣло, зепііаі, диеш
ЧУД
ЧУД
744
743
аііепіагіі. Вы ве дали почувствовать
всей силы этой мысли, іііиб (со^ііаіит)
рагит ехргеззізіі. Необходимость пра-
вилъ чувствуютъ даже самые неученые,
Гегіипіиг ргаесерііз еііат іпірегіііззіті. Я
это напередъ чувствовалъ, Ьапс гет аи-
Іеа ргаезепзі, ргасбіѵіпаѵі.
ЧУГУННИКЪ. ОІІа ех Гегго Гизо. Чу-
гунный, е Гегго Гизо. Чугунъ, Геггит
іизит.
ЧУДАКЪ и ЧУДЕСНИКЪ. Ното
тігаЫІііег пюгаіиз. 2) Ното тиііі уосі,
Ьото іосозиз. Чудесница, Гетіпа тіга-
Ьііііег тогаіа; Гетіпа тиііі уосі. Чудеса,
см. чудо. Чудесничаю, тіга Гасеге,
ебеге, раігаге; тігаЫІііег тогаіит зе
ргаеЬеге. 2) І.ибоз аіісиі Гасеге. Чудес-
но, тігиш іп тобиш, тігапбит іп то-
<1ит, тігаЫІііег. Чудесность, тіга, ті-
гаЫІіа, тігаиба. Чудесный, тігиз, тіга-
ЫІіз, тігапбив, іпзоіііиз. Чудесное явле-
ніе, тігасиіит, рогіепіит, озіепіит, рго-
бі^іит. Чудесная повѣсть, гез тіга, ті-
гаЬіІіз. Чудесное дитя , риег тігаЬіІіз,
абтігаЬіІів, Чудно, тігит іп тобит. 2)
Онъ чудно поступаетъ,, тігаЫІііег то-
гаіит зе ргаеЬеІ. Чудный , тігиз , ті-
гаЬіІіз, поѵиз. Чудная вещь,'гез тіга, ті-
гаЬіІіз, тігасиіит. Какъ чудны или какъ
достойны удивленія небесныя тѣла! <|<іап-
Іа езі абтігаЬіІіІаз гегит соеіезііит!
Чудное приключеніе, сазиз Іеіег еі ті-
гііісиз. Чудный, абтігаііопет еГОсіепз.
Произшествія чудныя, ѵагіі еі соесі ге-
гит еѵепіиз. 3) Онъ чудный человѣкъ,
езі Ьото тігаЫІііег пюгаіиз. Чудный
нравъ, тогоза еі біГйсіІіз іпбоіез; апітиз
уагіиз еі тиіііріёх. У него ч. нравъ, езі
Ьото біГйсіІІіта паіига. Чудо, чудеса,
гез тіга, рогіепіит, озіепіит, ориз аб-
тігаЫІе , тігасиіит. Разсказывать чу-
деса, тіга, тігаЫІіа паггаге. Семь чу-
десъ міра, зеріет тігасиіа типбі. Вѣ-
рующій въ чудеса, чиі тігасиііз Гібет
ЬаЬеі. 2) Мігаііо, абтігаііо. Чудовище,
топзігит, рогіепіит, ргобідіиш. Между
чудными произведеніями Египтянъ за-
служиваютъ особенно быть упомянуты
пирамиды и лабиринтъ , іпіег зіиреида
Ае^урііогит орега Іосит ітргітіз те-
гёиііа ругатібез еі ІаЬугіпіЬиз. Морское
чудовище, топзігит. 2) Р. т. Ч., звѣрь,
а не человѣкъ , топзігит ѵегіиз, чиат
Ьото. Это ч., а не человѣкъ, топзігит
Ьотіпіз. Неронъ былъ чудовище, Гіего
егаі Іоедіззітит топзігит, отпіз Ьита-
пііаііз ехрегз. Чудовищный, топзігозиз,
рогіепіозиз, ргобі^іовиз; іттапіз, ѵазіиз,
іпзі^піз аб беГогтіІаІет.
ЧУДОДѢЙ. Сопіетіог пюгіз гесеріі,
тігит сариі. Нашъ чуд. опять начудѣ-
силъ, івіиб тігит сариі бепио іперііаз
Гесіі. Чудодѣйный, зіп^иіагіз, тігиз; зіи-
репбиз, іп"епз. Чудодѣйствіе и чудодѣм-
ство, ейесііо, раігаііо тігасиіогшп. Сила
чудодѣйствія, Гасиііав тігасиіа ебепбі.
Чудодѣйствую и чудодѣю, тігасиіа еГ-
(ісеге, раігаге. Чудодѣльнѣ 81., тігап-
бит іп тобит. Чудодѣяяіе, т. ч. чудо-
дѣйство. Чудодѣтель, шігаЬіІіагіиз (Аи-
ртзііп.) тігасиіа ебепз, раігапв, тігаеи-
Іогит аисіог. Чудодѣйственный, тіга-
сиіа еГйсіепв, раігапв.
ЧУДОНОСЕЦЪ. См. Чудотворецъ. Чу-
доносный, см. чудотворный.
ЧУДОРОДЬЕ. V. рІеЬ. тігиш сариі,
зіирібив, ^Іірез-
ЧУДОТВОРЕШЕ- Раігаііо, еіТссііо ті-
гасиіогит. Чудотворецъ, тігаЬіІіагіиз,
тігасиіогит аисіог. Чудотворный, тіга-
сиіа еГйсіепз, раігапз. Ч. образъ, віти-
745
ЧУЖ
ЧУЖ
746
Іасгит тігасиіів сеІеЬге. Чудотворю, ті-
гасиіа еГбсеге, раігаге.
ЧУДОТОЧАЩІЙ И ЧУДОТОЧНЫЙ.
Мігасиіа Гипйепв.
ЧУДСКОЕ озеро. Ьае. Реірив.
ЧУЖАКЪ. Аііепив. Чужбина, чуж-
бинка, аііепа в. гев аііепае; чиае поп а<1
пов регііпепі. Чуждаюсь, весейеге, гесе-
йеге, ве гетоѵеге, ве аЬйисеге; ѵііаге,
еѵііаге, йеѵііаге. Чуждаться общества
по застѣнчивости , ргоріег рийогеш виЬ-
гизіісит, р. ѵегеситйіат аЬ иви Іютіпиш
еі сопвиеіибіпе аЬвііпеге. Онъ разбога-
тѣвши началъ чуждаться бѣдной родни,
оріЬив в. йіѵіііів аисіив іп раирегев рго-
ріпциов аѵегво в. аііепо апіто евве
соеріі.
ЧУДИТЬСЯ. (81.) Мігагі. Чему, а!і-
<;иій тігагі, айтігагі; аІй]иій тіЬі тігит
еві геі ѵійеіиг. Что онъ человѣкъ не-
благодарный, чудиться нечему, поп еві
тігапбит, еит Ьотіпеш Ьепеіісіогит
іттетогет евве.
ЧУЖДЫЙ, См. Чужій.
ЧУЖЕЗЕМЕЦЪ. (81.) АІіепідопа, ех-
іегпив (родившійся въ чужой землѣ), ех-
Іегив, ехіегпив (живущій въ чужой зем-
лѣ), регеигіпив (не имѣющій правъ граж-
данства); ЬагЬагив (говорящій чужимъ
языкомъ), Ьоврев (живущій гдѣ нѣсколь-
ко времени), айѵепа (пришлецъ). Чуже-
земный, ехіегпив, айѵепііііив. Уужезем-
иыя рыбы, рівсев аііепідепі. У. народы,
ехіегае паііопев. Ч. войска, соріае айѵеп-
ііііае.
ЧУЖЕСТРАНЕЦЪ. Аііепідепа. .Чу-
жестранка , регентша, шиііег аііепі^епі
вап&иіпів. Чужестранный, аііепі^епа, ех-
іегпив, айѵепііііпв; ех аііів іеггів в. ре-
гецге аііаіив ѵеі айѵесіив. Воздавать
честь чужестраннымъ обрядамъ, ехіегпів
саегетопіів Ьопогет йеіегге. Чужестран-
ное дерево, реге^гіпа агЬог. Чужестран-
ные товары, шегеев ех аііів іеггів в. ре-
ге^ге айѵесіае. Чужестранные обычаи,
тогев реге^ге аііаіі. Чужестранное об-
хожденіе вошло въ городъ, реге^гіпііав
іпГива еві іп игЬет. Чужестранныя рас-
тенія , ріапіае ехоіісае. Чужестранныя
земли, іегга ехіега в. ехіегпа, во мн. ч.
употреб., если чужія земли разумѣютъ
въ противоположность своей. Чуже-
странство , сопйіііо реге^гіпа ; ретедгі-
пііав. Чужъ, чужаникъ, ѵоі^о еві тіЬі в.
а те ріапе аііепив.
ЧУЖОЙ, чужъ, 81. чуждый, чуждъ'
Аііепив. Онъ мнѣ чужой, тіЬі аііепив
еві. Возвратиться изъ чужихъ краевъ,
ех реге^гіпаііопе гейіге, реге^ге гейіге.
Жить въ чуи;омъ домѣ, аііепае йоті
евве. Вотъ и чужой жалѣетъ, а м отецъ,
да за ничто ставитъ, ві іііі пипс йоіеі
аііепо, раіег ій піЬііі репйіі. Для насъ
чужіе тѣ, кои не родные, аііепі Ьоті-
пев, <рй поЬів ргорішріі пои випі. Чу-
жія дѣла, аііепае гев. Вмѣшиваться въ
чужія дѣла, аііепа сигаге. Философія въ
Римѣ чужая, не въ своей родинѣ, не въ
своей стихіи, рЬіІоворЬіа Котае реге-
^гіпаіиг. Чужія земли, край, іегга ех-
іега в. ехіегпа; іеггае, ге^іопев ехіегае.
ѣхать въ чужіе край, регертіпагі. Уѣ-
хать въ чужіе край, реге^ге аЬіге. Чу жду
быть чего, аЬ аііциа ге йів)ипсіит евве.
Онъ чуждъ сребролюбія, 1оп@о іпіегѵаііо
а енрійііаіе в. ЬаЬепйі аѵійііаіе йівріпсіив
еві. Чуждый страстей, гетоіив, йів]ипсіив
а сирійііаііЬив. Чуждый всякихъ раздо-
ровъ, пиііів ітЬиіив йівсогйіів. Въ чужѣ,
пиііа ргоріп<|иііаіе сопдипсіив. Избран-
ные для надзора въ классахъ должны
быть чужды всякой односторонней люб-
ви , ненависти , пристрастія , мститель-
ности м подобнаго тому, что сбиваетъ
747	ЧУР
съ пути человѣка и развращаетъ его
чистый разсудокъ, аЬ оЬзегѵаіогіЬиз аЬВіІ
отиіз Гаѵог, ойіит, {ргаііа, зіийіит ѵінйі-
саийі еізітіііа диае ігапзѵегзоз аріпі Ьо-
шіпез еі зіпсѳгищ соггитрипі іийісіит.
ЧУЛАНЪ, чуланецъ, чуланчикъ, 1о-
сиз геЬиз зегѵапйіз йезііпаіпз, гесеріа-
спіит, сеііа, сеііиіа.
ЧУЛОКЪ, чулочекъ. ТіЬіаІе; Газсіае,
Газсіоіае. Шелковые, шерстяные чулки,
зегіса, Іаиеа ІіЬіаІіа. Чулотшікъ, іехіог
ІіЬіаІіит асиагіиз. Чулошнмца, іехігіх Іі-
ЬіаІіит асиагіа. 2) Еетіпа зегіса ІіЬіаІіа
геСсіепз еі Іаѵапз. Чулоіпный, ай ІіЫаІе,
ай ІіЬіаІіа регііпепв. Чулотная стрѣлка,
соииз ІіЬіаІіит. Чулошная Фабрика, ойі.
сіпа іехеийіз ІіЬіаІіЬиз. По чулотному,
ай тойит іехігіпае ІіЬіаІіит.
ЧУМА, резіііепііа, резііз, Іиез. Ч. въ
городѣ, игЬіз сіѵез резіііепііа сопОісіапіиг.
Умирать отъ чумы, резіе аЬзиті.
ЧУМАКЪ. Риег саиропіиз. Чумаковъ,
риегі саиропіі,
ЧУМИЧЪ, чумичка. Ьі^иіа.
ЧУМНЫЙ. Резіе іпГесСиз; резіііепііа
айесіиз; циой віі резіе іпѵайепіе.
ЧУНИЦА- Рагз зосіогит саріапііит
тизіеіаз хіБеІІіпаз, диі ипа ѵепаіит
аЬеипі.
ЧУПКА. ЛІіпиіа Ггаііа, зирга з. зи-
рѳгае іп тойит согЬіз іесіа , диа рие-
гиіі іп'ЬаІпеит аЬѵёЬі зоіепі.
ЧУПРИНА. Сепиз ргізсае аеіаііз аг-
тогит.
ЧУПРУНЪ. Сіггиз; сгіпез а Гсопіе
зирегпі. Схватить за чупрунъ, сотрге-
' Ьепйеге аіідиет.
ЧУРАЮ. Ассіатаге еі, диі гет аіі-
диат герегіі; іп соттиие! диійдиій езі
Іиегі. Мы шли вмѣстѣ, и нашли коше-
лекъ, и я зачуралъ, говоря чуръ вмѣстѣ,
ііег Гасіепіез ипа, герегітиз тагзиріит,
ЧУХ	748
з. зассиіит аідие е^о зіаііт,: іп сот-
типе, диійдиій езі Іиегі, ассіатаѵі.
ЧУРБАНЪ, чурбанчикъ. Саийех, со-
йех, Ьгиисиз. 2) Р. т. Гагйиз, рагит з.
тіиіто йехіег, ігипсиз; Ьгеѵіог Еі^пі
ігипепз.
ЧУРИЧКА. См. Козодой.
ЧУРКА. Тгипсиіиз.
ЧУРЪ. Оііт Спез, сопйпіит. 2) Саѵе,
ѵійе. Чуръ никому не сказывай, саѵе,
пе сиідиат йісаз. Ч. не оставлять его,
поіі соттіііеге, иі еит геііидиаз. Ч.
впредь этого не дѣлать, саѵе, пе Ьос
ііегит Гасіаз. Ч. по тебѣ слово, ргаей-
зсіпе- Черезъ чуръ, зирга тойит, ргае-
іег тойит, ехіга тойит, зиттореге,
та^иореге, ѵаійе. Ч. чуръ учтивъ, іп
сотііаіет ейивіог езі; регдиат сотіз
езі. .
ЧУТКІЙ, чутокъ. Йа^ах. Чуткая со--
бака, сапіз за^ах. 2) Оиі Гасііе е вотпо
ехсііаіиг, Іеѵе з. Іеѵііег йогтіепз, Іеѵі-
зотпиз (Гисг.). Чутко, сіаге, сіага ѵосе.
Говорятъ ч., зегтосіиапіиг сіаге. 2) Ге-
ѵііег. Я сплю чутко, іеѵе йогтіо, ,зпт
іеѵізотпиз, Гасііе вотпо ехсііог. Чут-
кость, за^пеііаз.
ЧУТЬ и ЧУТЬ ЧУТЬ. Раиіит, поп
тиііит аЬезі диіп; ргоре езі, иі. Ч. бы-
ло его ве убплп , Ьаий тиііит аЬГиіі,
диіп оссійегаіиг; ргоріиз піЬіі езі Гасіит,
диат иі оссійегеіиг. Чуть было пе по-
вѣрилъ, иоп іоп^е аЫ'иі, диіи сгейегет.
Чуть чуть было ты не убилъ его, диап-
іиіо тіпиз еит оссійізіі.
ЧУТЬЕ. Аийііиз.* 2) ІѴагез, ойогаіиз.
У отоіі лягавой собаки отмѣнное чутье,
Ьіс сапіз ѵспаіісиз ойогаіи роііеі.
ЧУХА и ЧУШЬ. Ки^ае, іперііае; зот-
иіа, Йеіігатепіа.
ЧУХНА. Гіпиз, Гіииа. Чухоискііі, Гіп-
піеиз.
749	ЧѢМ
ЧУХАЮ. ОДогагі, оІГасеге.
ЧУХЪ. Ѵосиіа, диа агсеззипіиг, аі-
іісіипіиг зиез-
ЧУЧЕЛА, чучелка. Апітаі ейегіиг.
Сдѣлать чучелу попугая, Деігасіаз рзу-
іасі реііез ебагсіге. 2) Теітісиіатепіит;
Гогтійо, тапДисиз. 3) Чучела, чучмлою,
Ьото ДеГоппіз ѵеі ріапе зогДіДиз. Сидѣть
на чучелахъ, Гегіз іпзіДіагі; іпзійііз орре-
гігі Гегах. Чучельникъ, диі Деігасіаз аѵіит
(апітаііит} реііез ейагсй. Чучельный,
іеггісиіатепіі.
ЧУШКА. Рогсиіиз, рогсеііиз.
ЧУШКИ. ТЬеса зсіореіагіа, ІЬеса ру-
. гоЬиІі таииагіі.
ЧУШЬ. Ѵосиіа, диа аѣі^ипіиг зиез.
ЧУЮ. АиДіге, зепііге, регсіреге, апі-
таДѵегіеге, оЬзегѵаге, регзеиіізсеге. Чу-
ять голосъ, аийіге ѵосеіп. Чуетъ рети-
вое, ѵе^еіиз апітиз регзепіізсіі.
ЧХАЮ. См. Чихаю.
ЧѢМЪ. Опо , диа ге; диіЬиз геЬиз.
Ему есть чѣмъ платить, езі зоіѵепДо.
Чѣмъ онъ живетъ? диа ге ѵісіипі диае
гііаі? Чѣмъ онъ 'занимался , диа ге з.
диіЬиз геЬиз оссираіиз егаі? Чѣмъ могъ
я тебѣ помочь? диа ге роззига іе ]иѵаге?
Чѣмъ онъ можетъ быть пе доволенъ?
диа ге поп зіі сопіепіиз? Чѣиъ-тѣмъ,
дио-ео з. Ьос. диапіо-іапіо. Чѣмъ мы
стоимъ выше, тѣмъ должны вести себя
скромнѣе, диапіо зирегіогез зитиз, іаиіо
поз ^егапіиз зиЬтіззіпз. При всеобщихъ
предложеніяхъ Римляне вмѣс. уравннт.
степени уиотребляютъ превосходную въ
первомъ съ иі диіздие, а во второмъ
ііа. Чѣмъ кто лучше, тѣмъ меяѣе дру-
гихъ считаетъ худыми, иі диіздие езі
ѵіг оріігпиз, ііа ДіГіісіІІіте аііоз ітргоЬоз
визрісаіиг. Или частицы иі и ііа, такъ
какъ и глаголъ езі, выпускаются ; въ
этомъ случаѣ диіздие ставится послѣ
ШАГ	750
превосходной ет. чѣмъ кто лучше, тѣмъ
болѣе думаетъ онъ о потомствѣ, ор-
іітпз диіздие тахіте розіегііаіі іпзѳгѵіі’
Чѣмъ скорѣе, тѣмъ лучше , диат ргі-
тит; ргіто диодие іетроге.
ш.
ПТ. і.іііеіа аірЬаЬеіі 8Іаѵо-Коззісі Ѵі-
^езіта осіаѵа, ргопииііаіиг еойет тойо,
дио Теиіопісит зсЬ.
ШАБАШНЫЙ. А<1 сеззаііопет ѵез-
регііпащ регііпепз. Шабашный день, йіез,
дио сеззаіиг аЬ ореге. Шабашное время,
оііит ѵезрегііпит. Шабашный коло-
колъ, сатрапа ай оііит ѵосапз. Шабату,
сеззаге аЬ ореге. Шабашъ, сеззаііо ѵез-
регііпа; оііит ѵезрегііпит.
ШАБИНА. См. Кашкара.
ШАВКА. Сапіз ротегапиз; саиіз раз-
іогаііз, ресиагіиз.
ШАГАНІЕ. Сгеззиз. Шагаю, егагіі,
гоа^иоз §гаДиз Гасеге, (ргапйіЬиз ^гаДіЬпЗ
еззе;рІепо §габи іпсеДеге. Шагистый, диі
та^поз^гаДизГасіі,диі езі рапДіЬиз {раДі-
Ьиз. Шагистая лошадь,едииз іп^епіез $ра-
Диз Гегепз. Шагъ, шажокъ, егаДиз, раззпз.
дгезяиз. Итти малымъ шагомъ, рагѵо
раззи ргосеДеге. Итти умѣреннымъ ша-
гомъ, щоДісо ^геззи іге. Итти порядоч-
нымъ шагомъ., гесіе атЬиІаге. Ь) Шагъ
ко вступленію- въ общественную долж-
ность, ^гайиз аб гет риЫісат. Удвоить
шагъ, прибавить шагу, радшп аДДеге.
Мѣрять шагами, теіігі раззіЬиз , (рга-
ДіЬиз. Сдѣлать шагъ необдуманно,іепіеге,
іпсопзіДегаіе а^еге. Великъ шагъ до то-
го , чтобъ приступить къ такому срам-
ному , безчестному дѣлу! диаиіит езі,
диоД Дезіі іи ізііз аД ріепит Гасіпиз.
751
ШАЛ
ШАН
752:
Первый шагъ къ такому (безчестному)
дѣлу зависѣлъ отъ моей бѣдности,
евезіаз те ітрпііі, пі Ьос Гасегет. Я
никогда ни иа шагъ отъ тебя ве отсту-
палъ , пппдпат рейет а іе «Іівсевеі.
Шагъ за шагомъ, ^гаііаііт, рейеіепііт.
ШАДРА. Іпіегіог раса йепііз Тгі-
сЬесЬі Возтагі. 2) Миііов ѵагіоіагпт
асгоЬісиІоа ЬаЬепа. Шадрина, асгоЬісиІпа
а. сісаігіх ѵагіоіае, Шадровитый, тиііов
ѵагіоіагит всгрЬіспІоз ЬаЬепа.
ШАДРИКЪ. Сіпіз Ііхіѵіпв и Ііхіѵіа.
ШАЙКА, шаечка, Сепив Ьувгіае ѵа-
зіз (ѵааі) адпаіісі. Шаечный, еріатойі
Ьубгіае.
ШАЙКА. Мапив , саіегѵа , тпііііиііо,
^ІоЬив, ІигЬа. Ш. воровъ, Гпгит са-
іегѵа. Ихъ шайка = сговорились всѣ,
отпез сотрасіі гет а^ипі.
ШАКАЛЪ- Сапів аигепа.
ШАКАНЬЕ. Сіап^ог апаіів тагіз. Ша-
гаю, Іеігіппіге.
ШАЛАМАЙНИКЪ, Врігаеа пітагіа.
ШАЛАШНЫЙ. Савае зігатепііііае.
Шалашъ, саза вігатепііііа; сааа аіга-
тепііз Іесіа. Охотничій пі., сааа (віга-
тепііііа) ѵепаіогів.
ШАЛБЕРЕНЬЕ, шалберничанье. Ве-
вііііа, сеаааііо; ^аггііив. Шалберъ, ііеаев,
севзаіог; «аггпіпв. Шалберю, шалберни-
чаю, сеаваге, вевідіае, зе^піііаеі, рі&гіііае
зе Даге. 2) Веіігатепіа іодиі, іперііге.
ШАЛЕНІЕ. Еаасіѵіа. Шалливость, іп-
боіез Іавсіѵа. Шалливый, ливъ, Іазсіѵив,
Іавсіѵіепа еі ехпііапз, ргосах, реіпіапв;
іпдпгіпв ех реіпіапііа. Шалость, реіи-
Іапііа, Іаасіѵіа; ргосасііав ; реіиіапіег
Гасіит. 2) Веіісіае, Яа^іііовае ІіЬіДіпеа.
Вотъ еще шалости рыцарей! ессе аііае
Деіісіае ециііпт!
ШАЛФЕЙ. 8а1ѵіа. 5) ІпГизит ваіѵіае,
Десосіпт ааіѵіае. Вино насгоенное шал-
феемъ, ѵіппт ваіѵіа сошіііит. ШалФвй-
ный, ааіѵіае. Шалфейныя листья , (оііа
ааіѵіае.
ШАЛЬ. 8ігорЬішп тахітит. Шаль,
см. шалунъ. Шальный, зІирШиз, віиііиз.
Шалѣю, Дезіреге, йеіігаге.
ШАЛЮ- 8іи11е Гасеге. 2) Реіиіапіет
евае; Іавсіѵіге еі ехиііаге. Тѣмъ (изъ
учениковъ), которыхъ слышалъ я бол-
тающихъ или говорящихъ лишнее,
или видѣлъ, что они даже шалятъ, со-
вѣтовалъ дружески перестать; если кото-
рые ие послушались, о тѣхъ сказывалъ
надзирателю, чтобъ ихъ замѣтилъ, дпоз
ашііѵі іперіе ^аггіепіее, аиі ѵегЬа Іо-
диеиіев оііоза, аиі еііат Іаасіѵіепіеа ѵі<1і,
атісе айтопиі: диі поп рагиегппі аДто-
пііі, йеіиіі а<1 оЬаегѵаІогет, пі еоа по-
Іагеі.
ШАМАНЪ. Ари<1 диоайат рориіоз
8іЬігіае апіізіев ѵеі роііив ргаезіі^іаіог,.
диі ѵагііа ргаеаіі^ііа іпГаІпаі рІеЬет, всЬа-
тап. Шаманка, апіівіізіа ѵеі роііив ргае-
віі^іаігіх, всЬатапа.
ШАМПИНЬОНЪ. А^агісив сатревігів.
ШАМШИТЪ. См. Самшитъ.
ШАМШУ. ІпГапйо зіЫІаге , оЬвсиге
Гагі. 2) Ве гоііві: таіе сігсита^і.
ШАНДАЛЪ. ЬусЬиисЬив; сапйеІаЬгит.
Шандальный, ЬусЬписЬі, сапвеІаЬгі.
ШАНДРА. МаггиЬіит ѵиі^аге.
ШАНЦОКОПНЫЙ. Мипііогіз. Шон-
цокопъ, типііог, сппісиіагіпв.
ІПАНЦУЮ. Л^»егет Гасеге, ' соп-
вігпеге, ехвігиеге, )асеге, сотрогіаге; ѵаі-
Іит ііисеге; типітеиіиш, савІеПпт ех-
вігиеге. Шанцуюсь, Іосит типіІіопіЬиз
веріге; савіга іп Іосо соттипіге.
ШАНКЪ-КЛЕТКЛ. СагЬаза паѵіэ
ропіет іе^епііа.
ШАНЦЫ. А»ёегев, ѵаііа, типітепіа,
753
ШАС
ШАТ
754
сазіеііа. Срыть танцы, ѵаііит геесіп-
беге, ргогитреге, типіііопет бетоіігі.
ШАПКА, шапочка. Каісгиз реііісеиз;
§аІегиз реііе типііие. Ш. дорожная, Й-
реііісі ѵіаііспз. Соболья шапка, ^аіетз
реііе хіЬеІІіпа типііие. Архіерейская шап-
ка, іпГиІа ерізсораііз. Шапочникъ, ^аіе-
гогит реііісеогпт оріГех, Шапошниковъ,
е]ието<1і орібсіз. Шапочный,] ^аііегі реі-
Іісеі. Шапочная лавка, ІаЬегпа, иЬі @а-
Іегі реШсеі ѵепбипіпг.
ШАПКИ, тапочки. Та^еіез егесіа.
ШАРАЕАРЫ. Вгассае Іахіогее.
ШАРЕНЬЕ, 8сгиІаІіо, регзсгиіаііо.
ШАРИКЪ. СІоЬиІиз, зрЬегіоп, ^ІоЬи-
Іие Іиеогіиз.
ШАРКАНЬЕ, ногами. 8а1иІаІіо, дпае
61 ребе геѵосаіо. Шаркаю , Іеггат ре-
біЬиз габеге, заіиіаге ребе геѵосаіо.
Шаркотня, зігерііиз ребіЬпз Іеггат га-
бепІіЬпз ебііиз.
ШАРЛАТАНЪ. Сігсиіаіог, рЬагта-
сороіа сігсптГогапепв; озіепіаіог, Ьото
ѵанііодпиз. Шарлатанство, озіепіаііо,
Іасіаііо.
ШАРОВИДНЫЙ и ШАРООБРАЗ-
НЫЙ. ШоЬоеие.
ШАРОВНЫЙ. (81.) Рісіие.
ШАРФЪ- Таепіа шііііагіз. ШарФявый,
Іаепіае шііііагіз.
ШАРЪ. (хІоЬие, врЬаега. Деревянный
ш., ^ІоЬпе Іі^пепз. Земной ш., ^ІоЬпе
іеггае. Биліардный ш., ^ІоЬиІиз Іизогіпз.
ШАРЫ. (81.) Соіог. Помазать шарами
различными, іпбсеге ѵагііе соІогіЬпз.
ШАРЮ. Всгиіагі, регзсгиіагі, регѵез-
іі^аге.
ШАСТАНІЕ. Ребит зігерііпз, сге-
рііиз, еопііпе. 2) Іпдиісіиз пііго сіігодпе
соттеаіиз. Шастаю, вігерііит ебеге ре-,
біЬиз. 2) Бііго сіігодие сит вігерііп сот-
теаге. Шастаю, ребпт зігерііпт ебеге;
ее тоѵеге е. тоѵегі сит вігерііп. Шас- ,
титъ, ребит еігерііпе апбііиг;
ШАСТЬ. Ве репіе, еиЬіІо. Мы не ус-
пѣли приготовиться, шасть гости на
дворъ, ѵіх гев еио диаздие іосо бізро-
еиегатиз, сит сопѵіѵае герепіе іп аиіа 8.
агеа ботив аррагиеге.
ШАТАНІЕ. АДІаІіо, засіаііо, ѵасіііаііо.
Ш. зубовъ, бепііит тоЬіІіІае. Шатаю,
адііаге, Ьис еі Шис іасіаге. Вѣтромъ ша-
таетъ судна, деревья, ѵепіпв а^ііаі па-
ѵі^іа, агЬогев е. ѵепіо а^ііапіиг паѵі^іа,
агЬогез. Шатать головою, сариі циаееате,
пігодпе )ас!аге. Шатаюсь, ппіаге, ѵасіі-
Іаге, ІіІпЬаге. Зубы шатаются, «Іепіея
тоѵепіиг 8. ІаЬапІ. Домъ шатается, ІаЬапІ
аесіея, пиіаі бошиз. Шататься (о пья-
номъ) ех ѵіпо ѵасШаге, ѵіпо еЬгіиш ІіІп-
Ьаге; іп иігашдпе рагіеш ѵасіііаге. Ша-
тается какъ пьяный, іапдпат еЬгіиз Іі-
ІиЬаІ. 2) Р. т. оііовит атЬиІаге, сігсит-
сигеаге. 3) 81. геЬеІІаге, геЬеІІіопет Га-
сеге; аііепі гееізіеге, оЬебіепІіат геси-
8аге; бебсеге аЬ аіідпо 8. аЬ аІісп)и8 іт-
регіо. Шатающійся, диі оііозиз атЬпІаі;
сігситсиг8ап8.
ШАТЕРНИКЪ- Оиі ІаЬегпасиІа бе-
Іепбіі. 2) ОріГех Іепіогіогіит. Шатерни-
чей, ѵ. оЬв. диі сигаі Іепіогіа еі Гатиіоз.
Шатерный, аб ІаЬегпасиІит, Іепіогіпт
регііпепв, Іепіогіие. Шатерное полотно,
Ііпіеиш аб Іепіогіа Гасіепба. Шатерный
колокъ, раіив, рахіііие Іепіогіі. Шестъ
въ срединѣ шатра, еизіепіаспіиш Іепіогіі.
Шатеръ, ІаЬегпасиІит, іепіогіит. Часто
также употребляется въ этомъ знач. реі-
1е8 или реііез іепіогіае, по тому что тат-
ры дѣлались изъ кожъ. Шатеръ Рим-
скаго полководца, ргаеіогішй. Разбить
шатеръ , ІаЬегпасиІит зіаіиеге , сопзіі-
іиеге, соііосаге; Іепіогіит Гасеге, б^еге,
ропеге. Сломать, снять ш., ІаЬегпасиІа
755
ШАШ
ШЕВ
756
ЛеіепЛеге. Натянуть холстину на шатры,
іпіепЛеге ІаЬегпасиіа ѵеіів. Въ шатрахъ,
8пЬ реіііЬив. Жить въ татрахъ, іп іа-
Ьегпасиіія ѵіѵеге. 2) (іепо.ч геііа аисира-
іогіі ад саріепЛоз іеігаопев. 3) АЛѵегва
арігасоіі Іогіса.
ШАТКІЙ. ѴасіІІапа, ппіапа іп пігат-
Чііе рагіеш. 2) шоЬіІіа, іпсопвіапв, ѵагіиа,
Іеѵіа. 3) ТигЬиіепіп®, 8еДіііо8П8. Шатко,
поп Сгте, поп Йгтііег. Шаткость, гаііо
геі поіапііа.
ШАТОСТЬ. Моіиа, ІигЬае, 8еЛіііо.
ШАТУНЪ, Сепив апіііае. 2) Оііоаиа
атЬиіаіог.
ШАФРАНЪ. Сгосиа, сгосит. Отзы-
ваться шафраномъ, сгосит аареге. Ша-
франный, сгосеиа. Ш. цвѣтъ, соіог сго-
сео5. Жёлтый какъ шафранъ, сгосеиа.
ШАХТЪ. І'иіео.ч.
ШАХМАТНЫЙ. Ьаігппспіагіи®. Шах
матная доска, ІаЬпІа іаігипсиіагіа. Шах
матная игра, іиаив Іаігипсиіогит, 1пзи8
Іаігіпсиіагіиа; Іизи8 ге^іиз (у новв.). 2) Іп
тоЛит ІаЬиіае іаігипспіагіае аси рісіиз,
Гасіик. Шахматъ, зсгіріит. Шахматы,
1и$о8 іаігииспіагіиз. Играть въ шахма-
ты, іаігипсиііз ІиЛеге, ргаеііа Іаігопит
сиЛеге. Шахъ н матъ, ѵісіиз аЛ іпсііаз
геЛасіив. Сдѣлать шахъ и матъ, аіідиет
аЛ іпсііаз геЛі^еге.
ШАШЕНЬ. ТегеЛо паѵаііа.
ШАШЕЧНИЦА, АЬасив, аіѵеиз, так.
съ доп. 1и8огіи$. Шашечный, —чная иг-
ра, Іизи.ч ЛиоЛесіт зсгіріогит. Шашка,
шашечка , саісоіиз , Іаіго , іаігппсиіиа.
Играть въ шашки, ІиЛеге саісиііа. Про-
вести шашку въ доведь, саісиіит ѵа^иш
Гасеге.
ШАШНИ. Реіиіапіег, 1а8сіѵе Гасіа;
ГаІІасіа, Лоіиа, ГгаиЛез, зсеіия. Шашни за
шашнями, ГаІІасіа аііа аііат ІгиЛіі. Ва-
ши шашни вышли наружу, іиа реіи-
іапіег іасіа іп ѵпі^ия ехиеге, Ліѵиі^аіа
випі. Шашничаю, Гасеге, Гегге, рогіаге
ГаІІасіат.
ШВАБАХСКІЙ почеркъ. Ілііегае На.
Іісаѳ.
ШВАБРА. Сепиз зсорагпт е ейіаііт
Лі8ігасіІ8 ГппіЬиа, диае аЛЬіЬепіиг аЛ іп-
сепЛіит гевііип^оепЛит, іп паѵіЬив аи-
іет аЛ еаз рпг^апЛаа.
ШВАЛЬ. См. Швецъ. Швальный, аЛ
зиепЛит 8. аиепЛо аегѵіепв. Швальня,
оГйсіпа ѵезіійсі. Швейный, см. шитый.
ШВЕДКА, йоесіа. Шведскій, зпесісиз.
Шведское королевство, ге^пит Коесіае.
Шведъ, йиесиз.
ШВЕЙЦАРІЯ. Неіѵеііа. Швейцарскій,
Неіѵеіісиз. III. сыръ, саяеиз ПеІѵеіісия.
Ш. кантовъ, ра^пв впісеазіз; ра^иа виісі-
сив. Швейцаръ, огіипЛив е Неіѵеііа ]а-
пііог.
ШВЕШЕ. См. Шитье.
ШВЕЦІЯ. Биесіа.
ШВЕЦЪ, шваль. Асо ріп^епв. Швея,
Гетіпа агііз аси ріп^епЛі регііа, асп ріп-
ёеЧ8.
ШВЫРОКЪ. Ласіиа, соп^есіив, тіззиз,
соп]есііо. Швыряніе , з'асіиа , іасиіаііо,
тІ88ие, реііііо (на кого). Швыряю, па-
сете, ]аси!агі, тіііеге, соп]ісеге. Швыря-
юсь, 8ІЬі іпѵісеш шіііеге 8. соп|ісеге.
Швыряться палками, яе іпѵісет Ьасиіів
реіеге. Ш. мячемъ, 8ІЬі іпѵісет рііат
рготіііеге.
ШЕБЕКА. Сеиия паѵі^іі іп тагі Ме-
Лііеггапео ияііаіі.
ШЕВЕЛЕНІЕ. Моіи8, тоііо, соттоііо.
Шевеленый, тоіив, соттоіив.
ШЕВЕЛУНЪ, шевелунья. <2иі, диае
Іепііег оГГепгііі Ііп^иа, диі, диае Ыаезе 1о-
диііиг.
ШЕВЕЛЮ. Моѵеге, соттоѵеге. Ше-
велить губами, ІаЬіа тоѵеге. Ш. язы-
757
ШЕВ
ШЕП
758
комъ, ѵіЬгаге 1іп§иапі. III. сѣно, сопси-
іеге, ѵегзаге Гоепит. Шевелюсь, ве то-
ѵеге, соттоѵеге. Ни однимъ членомъ
пошевелиться не' могу, отпіЬиз тѳт -
Ьгіз саріпз зит. Ни одинъ листочикъ на
деревѣ не шевелился, пиііит агЬогіз (о-
(іит соттоѵеЬаІнг.
ШЕВЕЛЯНІЕ. Ов Ыаезпт. Шевеляю,
Ыаезе Іодиі.
ШЕГЛА. См. Щегла.
ШЕЙКА. Рагѵит соііит. Шейный,
соііагіз.
ШЕКОЛАДНИКЪ. СапіЬагпз арро-
оегкіо іпГиво. е сасао. Шеколадный,
ай роіит е сасао регііпепз, ад аро-
яета АгаЬісит регііпепз. Шеколад-
ная дощечка, дпайга е сасао сопГесІа.
Шеколадъ и шоколадъ, роіиз е сасао;
арозета Атегісапит.
ШЕЛАМАЙНИКЪ. Теігаро^оп.
ШЕЛЕГЪ. Саісиіиз.
ШЕЛЕПЪ, (іепиз Йа^еПі е ГипіЬиз
ѵеі ІіЬго.
ШЕЛЕСТЪ. Редит зігерііиз, зизиг-
гиз Гоііогшп, з., диі аидііиг іпіег Ггиіі-
ееіа. Шелеститься, зігереге, зизпггаге.
ШЕЛКОВИНА, шелковинка. І ііиіп зе-
гіеит, ЬотЬусіпит.
ШЕЛКОВИЦА. Могит. Шелкович-
ный, —чное дерево, тогиз. Ш. червь,
ЬотЬух. Шелковый, зегіеиз, ЬотЬусіпиз.
Весь ш., оіозегіеиз. Полушелковый, зиЬ-
зегіеиз. Шелковая Фабрика, оПісіпа зегі-
согит ѵеі ЬотЬусіпогит. Шелковый то-
варъ, зегіса, огиш. Шелковые чулки, зе-
гіса ІіЬіаІіа. Одѣтый въ шелковое платье,
зегісаіия. Шелковая матерія, зегіешп;
ЬошЬусіппт. Ткачь шелковой матеріи,
рЬгу§іо зегісагіиз з. диі аси ріп^іі зе-
гіса. Шелкъ, зегіешп, ЬотЬух, зегіса,
огиш; ЬотЬусіпа (шелковая матерія), Іііа
ЬотЬусіпа (нитки). Похожій на шелкъ,
зегіео зітіііз, ЬотЬусіиз. Кто работаетъ
шелкъ, зегісагіиз (съ приб. и безъ
прибавл. сл. агіііех). Красильщикъ шел-
КУ» іпГесЮг зегіеогшп. Купецъ шелкомъ
торгующій, зегісагіив (съ доп. и безъ
допол. сл. пе^оііапз). Торгъ шелкомъ,
тѳгсаіцга зегісагіа. Катушка телку,
гЬотЬпз зегісагіиз. Сырой шелкъ , зе-
гіеит гибе. Ш. сученый, Гііа зегіса іогіа
йиріісаіа. Шелковое одѣяніе отнимаетъ
важности у мужей или мужчинъ, зегіса
ѵезііз ѵігоз Гоегіаі.
ШЕ ЛКОВОДСТВО.СиІІига ЬотЬусшп.
ШЕЛОМЪ. См. Шлемъ.
ШЕЛУДИ. 8саЬіез; зсаЬіез оѵіит. Ше-
лудивый, шелудивъ, зсаЬіозиз. Одна ше-
лудивая овца все стадо заразитъ, ппа
зсаЬіоза оѵіз юіит ресиз соггитріі. Ше-
лудивѣю, зсаЬіозит йегі, зсаЬіе ІаЬогаге.
НІелудякъ, зсаЬіе ІаЬогапз.
ШЕЛУХА, телушка. Риіатеп, зі-
Іідиа, Гоііісиіия. Орѣховая, риіатеп писіз.
2) Йдиата. Шелушеныіі, зііідиіз ехоіиз
з. ехетіиз. Шелушу , зііідпіз ехиеге 5.
ехітеге. Шелушить бобъ, ГаЬоз зроііаге
Гоііісиііз, ГоІІісиІоз ГаЬагит зроііаге.
Бобъ, когда шелушатъ его, разсыпает-
ся по полу, ГаЬа, сит зііідиіз ехеиіііиг,
іи агеа Гипбііиг. Шелушить чечевицу,
Іепіез ѵаіѵпііз ехітеге з. егпеге; Іепіез а
ѵаіѵиііз зерагаге. Ш. орѣхи, еписіеаге.
ШЕЛЫГА. Ма8ва теІаШса.
ШЕПЕЛУНЪ, Сл. Шевѳлунъ. Шепе-
ляніе, оз Ыаезшп. Шепеляю, Ыаезе Іодиі.
Шепетливость , оз Ыаезши. Шепетли-
вый, шепетливъ, оге Ыаезо. Шепетунъ,
шепетунья, Ыаезе Іодиепз.
ШЕПОТНИКЪ, йизигго, сіапбезііниз
абиіаіог. Шепотница , сіапдезііпа айи-
Іаігіх. Шепотня, зизиггиз. Шепотъ или
шопотъ, шептаніе , зивиггиз. 2) Йі^пі-
бсаііо, диае (ІІ пешіпе зепііеиіе.
759
ШЕР
ШЕС
760
ШЕПТАЛА. См. Персикъ.
ШЕПТОМЪ или ШОПТОМЪ. Еепіпв
йісепгіо, ѵосепі зиЬтіІІешІо, тизвапйо;
іп аигев аіісиі іпвизиггапйо. Шептомъ
читать, зиЬтіззе, Іепіив Іегеге. Шептунъ,
теитувья, диі, диае зизиггаі в. іпвивиггаі
іп апгев в. а<1 аигет. Они долго между
собою шептали, Ліи аііег аііегі іп аигев
іпзивиггагипі. Ови топтомъ спрашивали
другъ друга, тиввапіев іпіег ве го§і-
Іагипі. Шептать съ кѣмъ что, сшп аіі-
дпо сопвивиггаге.
ШЕРЕНГА. Огйо. Первая, вторая ш.,
ргітив, весппдив огйо. Становиться въ
шеренги, соивівіеге огйіпіЬив. Вылетѣть
въ переднія шеренги, іп ргітат асіет
ргоѵоіаге.
ШЕРЕХЪ и ШЕРЕШПЕРЪ. Сургіпив
}евев.
Ш Е Р Л 1. ЯсЬоегІиз. Шерловый,
зсЬоегіі.
ШЕРОХОВАТОСТЬ- Аврегііав, вса-
Ьгіііев, всаЬгіііа. Ш. дорогъ, авргеіит.
Ь) Рѣчи, огаііопів аврегііав. Шерохова-
тый, шероховатъ, Ііігіив, Іііврійив, аврег,
іпідиив, пои аедпив. Шероховатое сукно,
раппив Ііігіив. Шероховатыя дороги,
іпаедиаЪіІев ѵіае. Шероховатая доска,
аввег таіе в. поп ргоЬе гипсіпаіив, гип-
сіпа Іаеѵідаіив. Шерохъ, вирегйсіев іпі-
диа, поп аедиа, аврега. Шерошеніе,
можно выр. гл. шерошу, аврегаге, авре-
гпт геййеге, Іасегаге.
ШЕРСТИСТЫЙ, шерстистъ. Ьапо-
вив, ѵевііііввітиз. Овцы шерстисты, но не
привычны къ холоду, ресив оѵіит ѵевіі-
Ііввітит, вей (гідогів ітраііепііввітит.
ШЕРСТОБИТЪ и ШЕРСТОБОЙ.
Сагтіпаіог.
ШЕРСТЬ, терстка. Еапа, Іапиіа. Паъ
шерсти, Іапеив. Имѣющій па себѣ тереть,
шерстоносный, Іапагів, Іапаіив (снабжен-
ный шерстью,шерстистый), Іапі^ег.Мяг-
кій какъ шерсть, Іапеив, Іапаіив. Стричь
тереть, Іапат Іопйеге, йетеіеге. При-
готовлять тереть, Іапат рагаге. Бить,
чесать, Іапат сагтіпаге. Обработывать
тереть, Іапат Ігасіаге. Прясть ш., Іапат
йисеге в. ІгаЬеге. 2) Рііі, соіог. Какой
терети вашъ цугъ? диопат соіоге випі
іиі ве]и^ев? Это ему по шерсти, Ьос еі
ріасеі. Это ему не по шерсти, Ьос еі
йіврііееі, ітргоЬаІиг. Гладить кого цо
шерсти, ай аііеціив ѵоіипіаіет Іодиі. Гла-
дить противъ терети, аііспі айѵегзагі.
Шерстяный, Іапеив, Іапезіів. Шерстяная
матерія, раппив Іапеив. И шерсть на немъ
(волкѣ) шетнной зрится, ЬоггепііЬив рег
Іоіит согрпв ѵіііів. Шерсть принимаетъ на
себя разные цвѣты,окрашивается въ раз-
ныя краски, іапа ѵагіоз шепіііиг соіогев.
ШЕРТЬ. Іизіигапйит, диод Йапі
тиііаттейапі ѵеі ^епіііев. Шертовать,
Іигаге. Шертоприводная запись, Гогтпіа
е]ивтойі ]игів]игапйі.
ШЕРШАВО. Ноггепйе, Ьізрійит.
Шершавый, Іюггепйив, Ііігвпіив, Іііврідив,
Ііігіив. Шершавая собака, сапіз Ііігвиіив.
Шершавое сукно, рапиив егіврив. Шер-
шавая голова, Сариі егіврів саріііів. Шер-
шавость, Іюггійпт , Ьігвиіит. Шерша-
вѣю, Іюггійит, Ііігвиіпт Йегі.
ШЕРШЕНЬ. Оевігив. Шершневъ,
оевігі.
ШЕСТВІЕ. Іп^гезвпз. Ш. государя
сопровождаемо было всѣми знатными
чиновниками, іпігоііпв ргіпсірів сотііа-
Ьаіиг виттів та^івІгаІіЬиз. Шествую,
іп^геді, іпігоіге. Шествовать въ городъ
съ торжествомъ, вріепйійо в. та§пійсо
аррагаіи пгЬет іпіге, іп^гейі.
ШЕСТЕРИКЪ. Гипіз зех йіогпт. 2)
СІаѵив зех Йі»і1огит. 3) Ті§пит сігсиііи
зех ѵѵегзсіюк. 4) Сапйеіае, диагит зех
761
ШЕС
ШИБ
762
Гасіипі ІіЬгот. Шестерицею, вехіев. Шес-
терка , вепіо. 2) 8е|иеев. Шестерный,
зепагіив. Шестерня, едиі зеЗи^ев. 2)
Тутрапит
ШЕСТЕРО. 8ех. Ш. мужчинъ, зех
ѵігі. Шестеромъ, спт диіпдпе. Шестеръ,
зех авігацаіі. Шестерю, іи зех рагіез бі-
ѵібеге.
ШЕСТИДЕСЯТИЛѢТНІЙ. Зехадепа-
гіиз.
ШЕСТИЖДЫ. Вехіев.
ШЕСТИЛѢТІЕ, 8раІіит зех аппо-
гпт. Шестилѣтній , зехеппіз, зехап-
іюгит.
ШЕСТИМѢСЯЧНЫЙ. 8етевІгів.
Шестимѣсячіе, ветевіге враііит.
ШЕСТИСОТЫЙ. 8ехсепІевітпз.
ШЕСТИУГОЛЬНИКЪ. 8еха8опит,
зехаи^иіит. Шестиугольный, вехап"и1пв.
ШЕСТОВОЙ. Риег асіиагіоіі, диі іі-
іиб абѵегво йитіпе регііса реіііі.
ШЕСТОДЛАННЫЙ. 8ех сиЬіІов Іоп-
§ив.
ШЕСТОКЪ. Еоспв Гогпасіз.
ШЕСТОПЕРЪ, Сепив Ііавіае в. іап-
сеае, сп]из рісиіит егаі реппаіит.
ШЕСТЪ, шестикъ. Регііса.
ШЕСТЫЙ. 8ех1из. Въ шестой разъ,
зехіиш. Шестое, вехіо. Шесть, зех. ПІ.
лѣтъ, зех аппі. Ш. мѣсяцевъ, зех шеп-
зез. По шести, вепі.
ШЕСТЬДЕСЯТЪ, Веха^іпіа Щ. лѣтъ,
вехайіпіааппі.Шестьдесятый,яеха^евітив.
ШЕСТНАДЦАТЫЙ. 8ехІиз бесітив.
Въ ш. разъ, зехіиш бесітит. Шестнад-
цатое, вехіо бесіто. Шестыіадцать , 51.
Шестьнадесять, зебесіт, вехбесет. По
шестьнадцати, вепі бепіі. Шестьиадца-
тилѣтній, зебесіт аппогшп.
ШЕСТЬСОТЪ. 8ехсепІі.
ШЕСТЬЮ. Вехіев. Ш. шесть соста-
вляютъ 36, вехіев вех еГСсіІ Ігі^іпіа зех.
ШЕФЪ. РгаеГесіиз, сариі; бих.
ШЕЯ. Соішп , сегѵіх. Ш. длинная
какъ у журавля, соіішп ргосегиш еі Іе-
пие. Свернуть кому шею, аіісиі соііпт
Іогдиеге , оЫогдиеге ; сегѵісет аіісиі
Ггаицеге. Сломить себѣ шею, віЬі сег-
ѵісеш Ггап^еге.Рана иа шеѣ еще ве зажи-
ла, пошіиш Ьепе оЬбисІа сісаігіх сегѵісів.
Стать или опуститься въ воду по шею,
іп адпат соііо Іепив зе Йетіііеге. Прыг-
нуть кому на шею, а1іси]из іп атріехит
гиеге; іпрсеге соііо ЬгасЬіа; соііит ат-
ріехи реіеге. Протянуть шею, сегѵісеш
зесигі япЬ^іоеге ; сегѵісеш аб ісіпт саг-
пібсіз ргаеЬеге, баге. Тянуть куда шею,
не спускать глазъ, осиііз (ІеѵогапІіЬиз
аіідиіб вресіаге. Выгнать въ зашей, ех-
реііеге, ехіигѣаге, ехігибеге. Ь) Сбро-
сить что съ своей шеи, аЬрсеге аіідиіб.
Не сходить съ чьей шеи, аійхпт еззе
аіісиі. Имѣть кого на шеѣ, тоіезііат
тіііі аіідиів ехіііЬеІ. Теперь ихъ болѣе
не имѣю на своей шеѣ, ]ат ехйіЬеге
тіііі теіевііат бевіііегипі. Навязать ко-
му па шею пронесъ, ѵ Іііет аііспі іпіеп-
беге; бісат аіісиі всгіЬеге ; бісат аіісиі
ітріп^еге. Навязать кому на тею вра-
говъ, аііспі іпітісоз ітріи^еге. Взвалить
кому что на шею, оЫгпбеге аіідиіб аіі-
сиі. Скиѳскій царь, коего владѣніе было
за Дономъ, городъ на берегу рѣки по-
строенный отъ Македонянъ, почитая за
иго наложенное на свою шею, гех 8су-
ІЬагиш, сп]ив иііга Тапаіш ітрегіпт егаі,
гаіив еат пгЬет, диат іп гіра атпів Ма-
себопев сопбібегапі, впіз ітрозііат евве
сегѵісіЬиз.
ШИ ч ШИШЪ. Ѵосиіа, диа Гицапіиг,
реііипіиг аѵев ѵегпасиіае.
ШИБАНІЕ. Іасіив, сопіесіиз, тіввиз.
Шибаю, іасеге, сопрсеге, тіііеге Гипба,
іогдиеге, сопіогдиеге, ^асиіагі. Шибаюсь,
763
шип
ШИР
764
ее іпѵісет аіідпа ге реіеге. Шибеніе,
уасіив . Шибкій, шибокъ, сеіег, ѵеіох, сі-
Іов. Шибкая ходьба, іпсеевив сеіег, сііов.
Шибкость, сеіегііае, ѵеіосііая. Шибко,
ѵаійе, ѵеііетепіег, ^гаѵііег. Ш. ударить
кого,ртаѵііег аіідиет регсиіеге. 2) Сеіе-
гііег, ѵеіосііег. Ш. бѣжать, сііо "гайп сиг-
геге. Ш. ѣхать, сеіегііег едиів, сигги
ѵеЬі.
ШИВЕРЪ. Ьарі§ ясЬі.Мпз, Іарів Гів-
8І1І8.
ШИВОРОТНИКЪ, т. ч. воротникъ.
ШИКАЮ. Ео^аге, реііеге, йереііеге
аѵея ѵегпасиіая.
ШИКША. Ешреігиш.
ШИЛО, шильцо. 8иЬиІа.
ШИЛОХВОСТЪ. Аиаз асиіа.
ШИЛЬНИКЪ. Егаийаіог, весіог сги-
тепагшп, весіог хоиагіив. Шильничанье,
Ггаийаііо, ітргоЫІав, педиіііа. Шильни-
чаю, саііійе еі аяініе Ггаийаге.
ШИЛЬНЫЙ. 8иЬиІае.
ШИНА. Саиіішв. Ш. лопнула, сапіішв
Йівяііиіі. Набить шипу па колесо, гоіаіп
сапіію типіге.
ШИНКАРКА. Сора. Шинкарь, саиро.
Шинкарство, ѵепйіііо ѵіпі,се];еѵі8Іае,диае
ЙІ тіпогіЬив тепвигів. Шинкую, саиро-
ват ехегсеге; тіиогіЬив тепвигів ѵеп-
Йеге ѵіпит, сегеѵівіат.
ШИННЫЙ. СаиІЬі. Шинное желѣзо,
Геггит, ех дио еГІісіипІиг сапіѣі.
ШИНОКЪ, шиночекъ. Саиропа, Іа-
Ьегпа саиропіа. Содержать шинокъ, ті-
погіЬив тепвигів ѵепйего ѵіпит, сеге-
ѵівіат. Шиночный, аб саиропат рег-
ііпепк.
ШИПКОВЫЙ, типчакъ. Ковагит са-
птагпт.
ШИПЛЮ. 8іЫ1аге, вігібеге. Змѣн ши-
питъ, вегрепв віЬіІаІ. Горячее желѣзо въ
водѣ шипитъ, сапйепв Геггит адиае іт-
тіввит вігійеі. Болѣе шипятъ, нежели
говорятъ, вігйіепі та(>ів, диат Іодпипіпг.
ШИПОВНИКЪ. Вова сапіпа; Ьасса
говае саиіиае. Шипокъ, гова сапіпа.
ШИПОНОСЪ. ЕсЬіпогіпсЬив.
ШИПУНЪ, шипунка. Аиав товсЬаіа.
Шипуній, апаіів товсЬаІае.
ШИПЪ. Ѵагіеіав ассірепвегів йивопів.
Шиповина, саго е]ивтойі ассірепвегів
Ьивопів. Шиповый, е]ивтойі рівсі рго*
ргііів.
ШИПЪ. 8ріпа. Нѣтъ розы безъ ши-
повъ, пиііа езі віпсега ѵоіиріая. 2) Сіа-
ѵпв ехеіапе воіеагит едиі. Шипы при-
дѣлать, типы обвострить, сіаѵів ехзіап-
ІіЬив яирріп^еге воіеав. 3) Сагйо. Ши-
поватый, вріпае геГегепв.
ШИПѢНІЕ. 8іЬіІив, віЫІит, аігійог.
ШИРЕНІЕ. Атріійсаііо, йііаіаііо. Ши-
рина, широта, Іаіііийо. Ш. плечъ, іаіі-
Ішіо Іштегогит. Итти въ ширину, сге-
всего іп Іаіііийіпет. Шириною тѣла
взялъ, а духу мало, согрогів аЬипйапв
ехіриивдие апіті (Сіаий.). Ь) Сѣверная,
южная широта, Ьогеаііз в. веріѳпігіопаііз,
аивігаіів 8. тегідіопаіія Іаіііийо. Широта
на землѣ, т. е. удаленіе отъ эклиптики,
аііііийо соеіі, йесііпаііо соеіі. Равная ши-
рота между двухъ параллельныхъ ли-
ній, аедиііаіаііо. Широта ступеней, геіга-
сііопев йгадпит. Шириною въ три Фута,
Іаінз Ігев рейев.
ШИРИНКА. Раппив Іапеив диайгап-
§иІагів; Іоп^іог Рогвісив раппив, дио со-
гасі Сгаіісі вирга огпатепішп сарііів
иіииіиг.
ШИРМЫ. Мипітепіит, итЬгасиІшп,
итѣеііа; оЬ^есІасиІит, дио ѵеиіив аг-
сеіиг.
ШИРОКІЙ, широкъ. Еаіия, враііовив,
раіепв, Іахив. Долина болѣе широкая,
нежели глубокая, ѵаііів та§ів іп аііііи-
765
шит
ШКА
766
йіпет йергевва, диат раіепв. Широкое
платье, ѵевіів Іаха, Пиііа пе. Широкой
ровъ, Іаіа Говва. Ш. башмакъ, саісепв
іахпв. Широкое лицо, Гасіев в. Ггопв Іаіа*
Широко, Іаіе, іахе, враііове. Рейнъ ши-
роко разливается, КЬеппв ве враг^іі.
Широковатость, аіідиій атріііийіпів,
Іахііаіів. Широковатый, широковатъ, 1а-
Ііог, Іахіог; в. раиіиіит поппіЫІ Іаіив,
Іахпв. Буквы широко ставить, Ііііегав
йійисеге.
ШИРОКОГРУДЫЙ. -Ресіогозив.
ШИРОКОЛИСТНЫЙ. ЬаІіГоІіпв.
ШИРОКОЛИЦЫЙ. Ьаіипі Гасіет в.
Ггопіет ІіаЬепв.
ШИРОКОНОСЪ. См. Коксунъ.
ШИРОКОНОСЫЙ. Ьаіав пагев Ьа-
Ьепв.
ШИРОКОПЛЕЧІЙ. Саіів Ьитегів.
ШИРОКОРОЖІЙ. І а Іа Гасіе в. Ггопіе.
ШИРОТА. См. Ширина. Ширь, тоже.
Ширѣ, Іаііив, Іахіив. Сдѣлать платье ш.,
Іаіііийіпет ѵевіі айрсеге, ѵевіет Іахіогет
Гасеге. Ширю, Пііаіаге, Іаіит Гасеге, Іа-
іііийіпет геі айрсеге. Ширюсь, раіевсеге,
ІаГюгет, Іахіогет бегі, ехіепйі; іаіе ве-
йеге, тиііит Іосі оссираге. 2) Р. т. іп-
Яаге апітит; віЬі врігііив витеге; апітов
Іоііеге. ПІиряй, Ьото Іаіів Іштегів.
ШИТИКЪ. Сепив паті^іі сит Гогів
дпіпдио иіпав Іап^і еі йиав Іаіі.
ШИТЫЙ. 8иІив; аси рісіив. Шить,
см. шью. Шитье, 81. швеніе, виепйі
орега, агв зиіига, орив виепйо Гасіит.
Доставать пищу шитьемъ, аси ѵісіит
диаегеге. Учиться шитью, йівсеге асиіи
Ігасіаге. Подушечка для шитья, риіѵіі-
Іив виепйо. вегѵіепв. Пяльцы для шитья,
|и&шп виепйо вѳгѵіопв. Шитье прочно,
ѵевіів йгтііег ай ивит аиіа еві. 2) Ріс-
Іига іп Іехіііі. Шитое платье, іо^а рісіа.
Дорогое шитье, иапр. но чепракѣ, по-
крывалѣ , зіга^иіиш та^пібсів орегіЬив
рісіит.
ШИФЕРЪ. См. Шиверъ.
ШИШАКЪ, шишачекъ, (гаіеа, саввів
(ійів). 2) 8сиІе11агіа.
ШИШЕЧКА. ТиЬегсиІит.
ШИШИМОРА. Гпг ѵег.чиіив.
ШИШКА. I иЬег, пойив. У него на
лбу вскочила шишка , Ггопіі е]ив ІиЬег
епаіит еві. Вся голова въ шишкахъ, іо-
Іпт сариі ІиЬегіЬив ітріеіит еві. Сру-
бить шишку съ доски, иойит аввегів йе-
весаге. Пряжа не ровна, съ шишками,
Ша йиріісаіа ЬаЬепІ пойов. 2) Ріиса-
тепіит съ дои. вдиатаііт сотрасіит;
сопив аБіе^пив.
ШИШКАЮ И ШИШКАЮСЬ. V. рІеЬ.
сипсіагі, севзаге, тогагі.
ШИШКОВАТЫЙ. ТиЬегозиз. по-
йовив.
ШИІПАЛЮ. Сипсіагі, севваге, Іепіе
орив Гасеге. 2) 8етрег аіідиа ге ве ос-
сираго.
ШИШМОЛА, шишмолка. Ма§ппт Іп-
Ьег, ^аи^Ііоп.
ШИШЪ. Показывать кому ш., іііи-
йеге аіісиі в. аіідиет; йегійеге еі Іийеге
аіідиет.
ШКАЛИКЪ. Ѵегвісоіог ѵіігеа Іатрав.
ШКАЛО. Боп§а ріпеа Іідпа ехсаѵаіа,
иЬі 1га]ес1ив ѵеі Іаевив шаіпв іпвегііиг
ГипіЬивдие Агтаіиг.
ШКАНЦЫ. Мипітепіа ѵеі вирѳгіог
віе^а паѵіит Ьеііісагит.
ШКАПЪ. Си. ШкаІФЪ.
ШКАТУЛА. Агсиіа, Нвсив.
ШКАУТЪ. Ааѵд>іит ѵесіогіит; паѵі-
сиіа ѵесіогіа.
ШКАФУТЪ. Авсепвив паѵів.
ШКАФЪ, шкафецъ и шкафчикъ. Аг-
тагіпт, всгіпіит. ПІ. дли (книгъ, герові-
Іогіит. Шкэфвый, всгіпіі, геровііогіі.
767
ШКО
ШЛЕ
768
ШКВАЛА. Ітреіпв ѵепіі, ргорпіаие
ѵеиіі.
ШКВАРА, шкварина, йсогіа, гесге-
тепіит, геігітепіит. 2) Рагв сговва гев-
Іапв е веЬо.
ШКВОРЕНЬ. Сіаѵив уи^аіій в. іи§і.
ШКЕРЫ. Вгеѵіа ап^ивііае всориіогит.
ШКИПЕРЪ. Мавівіег паѵів; ргаеГесІив
паѵів. Шкиперовъ, таеівігі, ргаеГесіі па-
ѵів. Шкиперскій, ад та^івігит паѵів, ад
ргаеГесІит паѵів регііпепе.
ШКОЛА- 8сЬоІа, Іидив дівсеидо в. ад
дівсеидит. Отвестп въ школу, аіідиет
іп всЬоІат дисеге. Сидѣть въ школѣ, іп
всЬоіа ведете, аввідеге. Годы, кои въ
школѣ препровождаютъ, апиив всЬоІав-
Іісив^ Плата за ученье въ школѣ, шегсев
рго іпвіііиііопе воіѵопда; шегсев. Люби-
тель, попечитель школъ, атісив всЬоІае;
диі Ьепе сиріі, диі Ьепе ѵиіі всЬоіае; диі
сопвиііі всЬоіае гаііопіЬив. Ь) Аедев
всЬоІів ЬаЬепдів девііпаіае. Школеніе,
сопіігтаііо, Гісііо, огпаііо, ехогпаііо.
Школьникъ, рпег всіюіавіісив; риег всЬо-
іае Ігадііив. Школьный, всіюіавіісив. Ш.
экзаменъ, ехатеп всЬоІавІісит; Іепіаііо
Іиѵеиіпіів всЬоІавІіса. Сдѣлать, провести
ш. экзаменъ, Іепіаге, ехріогаге всЬоІав-
Іісогигр, риегогит іп ІіЦегів ргоГесІив-
Ш. праздникъ, школьное торжество, во-
Іепіпіа всЬоІавІіса. Школьные вакантные
дни, Гегіае всЬоІавІісае в Гегіае всЬоіае.
Школьный подругъ, пріятель, е всЬоіа
Гатіііагів, водаіів, диосшп іп всЬоіа в. іп
сопдівсіриіаіи апіісіііат ріпхітие. Быть
съ кѣмъ школьнымъ подругомъ, а соп-
дівсіриіаіи сит аіідио соп]ипсІит евве.
Школьная ученость, досігіпа всЬоІавІіса;
Ііііегае всЬоІавІісае, итЬгаІісае. Школь-
ныя враки, пи^ае всЬоІавІісае. Ш. курсъ,
сигвив всіюіавіісив. Кончить ш. к., еті-
Іігі сигвит всЬоІавІісит. Школьный учи-
тель, который важничаетъ,досіог всЬоІав-
Іісив іперіе §гаѵів; огЬіІіив (имя строгаго
учителя). Школьный порядокъ, 1е§ев
всЬоІавІісае; 1е§ев іп всЬоіа вапсііае. Ш.
плавъ, всЬоІагшп ЬаЬепдагит Гогтиіэ,
огдо. Школьная программа, ргор;гатта
всЬоІавІісит, ІіЬеІІив ад воіетпіа всЬо-
ІавІіса сеІеЬгапда іпѵііапв. Школьная
рѣчь, огаііо всЬоІавІіса (учителя) десіа-
таііо всЬоІавІіса (учениковъ для упраж-
ненія,). Школьное дѣло, гев всЬоІавІісае.
Да развѣ школьныхъ нуждъ мало? попие
випі гев вехсепіае, диіЬив іпді^еі ивив
всЬоІавІісив? Школьныя комнаты, соп-
сіаѵе, иЬі ЬаЬепІиг всЬоіае. Школьныя
занятія, віидіа всЬоІавІіса еі итЬгаІіса;
ііііегае, диае іп всіюіів Ігасіагі зоіепі.
Школьные часы, всЬоіае. Школю, 6п-
§еге, сопГогтаге, іпвігиеге, огпаге, ехог-
паге. По скупости школить кого отка-
зываніемъ ему несправедливымъ въ
нужномъ, ргоріег аѵагіііат аіідиет іпі-
диів савіі^аге тодів. Школюсь, (іп§і, Гог-
тагі. Школяръ, педантъ, досіог итЬга-
Іісив, раедар-о^ив всіюіавіісив.
ШКУРА, шкурка. Реііів, согіит, ехи-
ѵіае (употребит. у поэтовъ). Снять, со-
драть шкуру, де^ІиЬеге ресив. Овечья
шкура, реіііа оѵіа; таеігиса в. тавіги^а.
ШЛАКЪ. 8согіа, гесгетепіит.
ШЛАФЕРЪ И ШЛАФРОКЪ. М. б.
атісиіит сиЬісиІаге.
ШЛЕЙНЫЯ. См. Шлея.
ШЛЕМЪ и ШЕЛОМЪ, баіеа, саввів.
Надѣть шлемъ, ^аіеат іпдиеге в. іпди-
сеге. Въ шлемѣ, ^аіеаіив. Шлемиый, §а-
Іеае, саввідів.
ШЛЕНСКШ. 8і1евіив, вііевіасив. ПІлеи-
ская шерсть, Іапа вііевіаса.
ШЛЕПАНІЕ- Ріаивив. Шлёпаю, ріаи-
деге тапіЬив; Ва^еііо іпвопаге. 2) Аіі-
диеш аГПіреге, Ьиті рговіегиеге. Шлё-
769
ШЛЕ
ШОР
770
паюсь, сопсісіеге, ргосідеге, соггиеге,
ргаесірііаге. Поскользнувшись, шлепнул-
ся иа спиву, ѵевіідіо Гаііепіе Іарвив рго-
сідіі виріпив. Шлёпокъ, савив, Іарвив
дгаѵів.
ШЛЕЯ, шлейка. Ровіііепа. Шлейный,
ровіііепае.
ШЛИФНЫЙ. Ад (авсіаш сгигаіеш
регііпепв.
ШЛИФОВАЛЬНЯ, ОГбсіпа геЬив ро-
Ііепдів. Шлифовальщикъ, роіііог. Шли-
фованіе , роііііо. Шлифованный, роіііив,
Іаеѵідаіив. Шлифовкз. роіііига. Шлифую,
роііге, Іаеѵідаге. Шлифуюсь, роіігі.
ШЛИФЫ. І'авсіж сгигаіев.
ШЛИКЪ- Сепив даіегі Воввіасагиш
тивіісагит.
ШЛЮ, (81.). Слю. Міііеге. Слать коиу
письмо, аіісиі в. ад аіідиет Ііііегав тіі-
іеге.
ШЛЮЗЪ и СЛЮЗЪ. Етіввагіит, са-
Іаггасіа. Отпереть, запереть шлюзы, аро-
гіге, сіаидеге етіввагіит. Шлюзный,
етіввагіі.
ШЛЮПКА, І.етЬив, всарііа. Шлю-
почный, ІетЬі, всарЬае.
ШЛЮСЬ, слаться. Міііі. 2) АіТегге
а!ідиід;іпѵосаге аіідиід; ехсиваІіопе,деГеп-
віоие аіідиа иіі; Іевіагі аіідиет; ргоѵоса-
ге ад аіідиет. Шлюсь на сосѣдей, Іевіог
ѵісіпов; ргоѵоса ад ѵісіпа.
ШЛЮХА. Гетіпа іпіешрегапв еі пе-
диіввіта.
ШЛЯПА. Рііеив, реіавив. Въ шляпѣ,
рііеаіив, реіаваіив. Надѣть шляпу, рііеит
а. реіавит ітропеге сарііі; сариі орегіге.
Снять шляпу, рііепт де сарііе детеге;
сариі арегіге. Носить шляпу, рііеит не-
сете. Снять передъ кѣмъ шляпу (изъ
уваженія), сарііе арегіо аіідиет ваіиіаге.
Шляпка, рііеоіив, рііеоіпт; саивіа. Такъ
какъ крестьянскія дѣвушки, подобно го-
•ІАСТЬ IV.
родскимъ, боятся загорѣть отъ жару, то
носятъ шляики, дииш риеііае ІаЬогіовае
«едие ас іп игЬіЬив риеііае, де сиіе виа
віпі воііісііае, саивіав іп сарііе дегипі. 2)
Ѵ'егіех. Івоздь съ широкою шляпкою,
сіаѵив сит ѵегіісе Іаіогі. 3) І.аііог рагв
Гппді. Шляпникъ, рііеогит в. реіавогиш
Піеса. Шляпный, шляиошвый, рііеі, ре-
Іаві. Шляпная ленточка, (авсіа я. Іет-
півсив рііеі, реіаві. Шляпная Фабрика,
оійсіпа рііеогит, реіавогиш. Шляиньш
подбой, тицітепішп реіаві іпіегіив.
Шляпныя поля, тагдо реіаві. Шляпный
мастеръ, рііеоіит, реіавогиш оріГех в.
сопіесіог. Шляпочникъ, тоже.
ШЛЯХЕТНЫЙ и ШАЛХЕТСКІЙ.
ГіоЬіІів, депеговив, депеге поѣііів. Шля-
хетство, поЬіІІІав, Дать кому шляхетство,
сдѣлать кого шляхтичемъ, даге аіісиі
поЬіІіІаІет; аіідиет іпіег поЬіІев геіег-
ге. Шляхта, шляхтичъ, поЬіІів, депего-
впв; поѣііі Іосо в. депеге паіпв.
ШМЕЛЬ. Аріе Іеггевігів. Шиелевый и
шмелиный, арів Іеггевігів.
ШМЯКАЮ. АЬрсеге, рпуісеге аіідиід
в. пііЪі ехсідіі е тали ііа, иі Іарвп виг-
дит едаі вопит.
ШНУРОВАНІЕ. См. Снуров.
ШОВЪ, 8иІига. Шовъ виденъ, виіига
аррагеі в. соиврісііиг. 2) Іесіогіит.
ШОКОЛАТЪ. См. Шеколадъ.
ШОМПАЛЪ « ШОМПОЛЪ, Ѵігда
ругойоіагіа. Шомпольный, ѵігдае ругоЬо-
Іагіае.
ШОРНИКЪ. Еогагіив. Шорный, ад ]и-
дит, Іогит регііиепв.
ШОРОХЪ. Бігерііив. Поднять шорохъ
йогами, вігерііит ехсііаге в. едеге реді-
Ьив. Шерошу, вігерііит едеге, вігереге.
Шорошить бумагами, всгіріа иііго сііго-
дие ропеге; сйагіав в. Ііііегав ІигЬаге.
Шорошусь, зігереге, вігерііит едеге.
25
771
ШОР
шти
.772
Такъ тихо, что листья на деревьяхъ во
торохнутся, Іапішп ге^паі зііепіішп, иі
не агЬогит диійет Гоііа зизиггит
еЛапІ.
ШОРЫ, Атта ециезігіа. Шорный,
агтогит едпезігіит. Шорникъ, Іога-
ГШ5.
ШОССЕ. Ѵіа Іарійо зігаіа. Дѣлать
шоссе, ѵіаш ІарШе зіогпегѳ, сопзіегпого.
ШОТЛАНДЕЦЪ. 8соІиз. Шотландія,
Зсоііа.
ШПАГА, шпажка, шиажица, СІаНіиз,
Гѳггиіп, ніисго. Шпага съ золотымъ эфе-
сомъ, діайіиз сшп аигео сариіо. Надѣть
шпагу, §1айіо 8- Гетто зпссіисіит еззе.
Онъ ого прокололъ па сквозь шпагою,
ІгапзГосІіі, регГойіІ еит Гетто. Шпажникъ,
ЗІайіагіиз. 2) Сііайіо агтаіиз.
ШПАЛЕРНАЯ Фабрика. ОГйсіпа Іаре-
ІІЗ ІОХОШІІЗ.
ШПАЛЕРНИКЪ. Раіі, адпііпі'сиіа.
ШПАЛЕРЫ. Тареіа (огшп).
ШПАНСКАЯ муха. См. Муха.
ШПАТЪ. ВраІЬит. Известковый ша.,
8. саісагіитп. Свинцовый шпатъ, ріит-
Ьит враІЬозит, Шпатовый, зраіЬі.
ШИНКОВАЛЬНАЯ игла. Асиз сагпі-
Ьиз Іат<1о іга]ісіеп<1із іпзогѵіепз, асиз Іаг-
дагіа. Шпиковавиый , Іагйо Іга)есІи8.
Шпикованіе, иожно выр. гл. шпикую,
1аг<1о ітарсегѳ; зраіиіа рогсіпа Іеззеіаііт
сопсіза Ітарсете.
ШПИЛЬКА, шпилечка. Асиз егіпаііз;
егіпаіе; асиз сошаіогіа; асиз «Іізсгітіпа-
Іів. 2) Сіаѵиіиз впіотіиз.
ШПИЛЬ. Ѵегіех, сасишеп, арѳх; іивиз
(на башнѣ), 2) Суіішітпз; ег§аІа.
ШПИНАТЪ, вріпасіа. Шпинатный,
зріпасі®.
ШПИНАТЬІ. РоІусЬогйіит ріппаіит
тіпиз.
ШПИЦА, Сиітеп Іштіс ®<Іі ігпрозіі®.
ШПІАУТЕРЪ. См. Цинкъ.
ШПОРА, Ріиг. Шпоры, саісаг, саіса- '
гіа. Привязать шпоры, саісагіа ітіиете.
Шпорникъ, саісагіиш оріГох. Шпорю,
е([ію саісагіа зиЬдего, аййеге; е<[ишп
саІсагіЬиз сопсііате, зіітиіаге.
ШПЫНЬ. ЕиДібсаІот, іггізог, саѵіііа
іог. Шпиньство, іггізіо, саѵіііаііо, Іи<1і-
Ьтіитп. Шпынянье, іггізіо, ІийіГіісаІіо, іггі-
зиз. Шпыняю, рег8Ігіп^его (Іісіотіз, 1и-
<1еге, ІІІіиІето, саѵіііагі, йеішіеге, ІийіЬгіо
ЬаЬеге; Іап^еге, рип^еге.
ШТАБЪ, Офицеры полку, начиная .
отъ маіора до главнаго, сіисез, ргаеГесіі
тіііішп; 1е§аІі ІгіЬипіцио тііііит. Штабсъ-
кашттаіть, м. б., ргіті огеііиів сепіигіо.
Штабъ-Офицеръ, Дпсіог тііііит ргі-
тагіиз. Штабская квартира, зойез <1и- „
сит.
ШТАНДАРТЪ. ѴехіІІит. Штандарт-
ный, ѵохіііі. Штандартъ-юнкеръ, ѵехіі-
ІіГег.
ШТАННЫЙ. Вгассагитп. Штанная
пуговица, ДоЬиІиз ГіЬиІаибіз Ьгдссіз.
Штанный кариапъ, зассиз іп ГетогаІіЬиз.
Помочи штанные, ѵіпсиіит Ьгассіз зп-
зііпепсііз. Штаны, Ьгасс®, Гешіпаііа. Су.
ковнЫя штаны, Ьгасс® о раппо. Клапанъ
у штановъ, Іѳ^итепіит Ьгассагит. По-
ясъ у штановъ, ІітЬиз зирогіог Ьгасса-
гит. Штанишки, Ьгасс® ѵііез.
ШТАТЪ, Еогтиіа, гаііопез. Штат-
ный, соптепіепз Гогпші®, гаІіопіЬпз.
ШТЕМПЕЛЬ. Л’оіа, Гогта, зресіез.
2) Тийісиіа. Штемпельный, поі®, Гог-
т®; Іисііспі®.
ШТИБЛЕТЫ. ТіЬіаІе (іЬиіаІогіит.
Штиблетпыіі, ІіЬіаІіа ІІЬиІаІогіі.
ШТИЛЬ. Зіуіиз, <1ісеп<1і §епиз- 2) *
Маіасіа; зііепііит ѵепіогит; таіасіа еі
Ігапдиіііііаз; зе^иіііез ѵспіогпт; Лизіга
(огит), циши Писіиз іп тагі поп тоѵоп-
ІПТО
ШУБ
773
Іит. Штилевать, іп зиттез ѵепіогит
хеетііе сопзівіеге.
ШТОЛЬНЯ. Сапаііз.
ШТОПАЛЬНАЯ игла. Асп» §гаш!іог.
Штопаніе, для штопанія, ай гебсіопйпт
виешіо. Штопаю, геіісего зиепбо, госоп-
сіппаге, загсіге, гезагсіге. Штопаюсь,
гебсі яиепйо.
ШТОПОРЪ. іпзігитопіит оЫпга-
тепііз зпЬегеіз ехІгаЬѳпйіз.
ШТОФЪ. 81оГ, 1а§епа ѵіігеа; Іадепа
ѵіігеа диае пошеп §егіІ віоГ. 2) Меизига 1і-
диібогит, сопііпепз осіаѵат рагіет то-
біоіі. Штофный , е^изтойі тепзигве. 2)
Оиій ѵепаііит $ біеІгаЬіІиг о]изітіо<1і
топзигА
ШТОФЪ. Раппив зегісиз ѵегзісоіог.
Штофный, раппі зегісі ѵегзісоіогіз в. о
рапио вегісо ѵегзісоіоге.
ШТРАФНЫЙ. Миісіаіісіиэ. Шрафпыя
деньги, ресипіа тиісіаіісіа; аг^епіит
тиісіаііііит. Штрафованіе , тиісіаііо;
тиісіге Ігго§а1іо, чѣмъ, го. аіісиіиз геі.
Штрафованный , тпісіаіиз. Штрафую,
тиісіаге. Штрафовать кого деньгами,
тиііа аіідиет тиііаге. Штрафъ, тиісіа
в. тцііа; роепа ресипіагіа. Подпасть
штрафу, соішпіііего тиііат. Положить
на кого штрафъ, приговорить кого къ
штрафу, тиііат іггораго аіісиі, аісеге
аііспі. Простить штрафъ, тиііат гетіі-
Іего. Подъ штрафомъ, зиЬ тиісіа; тиііа
Йепипсіаіа, іпіогровііа.
ШТУКА, штучка. Рагв, Гга§тепІшп,
ве^топішп. 2) Ага, агіі&сіит, доіиз; ГаІ-
Іасіа. Штуку съиграть, йоіиш посіогѳ;
Ггаийогп ехсо§іІаге; тасЬіпагі аіідиій; аіі-
диійривпае ейеге.Надъкѣиъ,ри^пат соп-
«егого аіісиі. Что это штука Парменіоно-
ва, я такъ вѣрно знаю, какъ самаго себя,
Рагпюпіоиіз Іат зсіо евве Ьапс ІесЬтап,
диат те ѵіѵеге. Это ваши штуки, іио
774
сопзіііо ій Гасіит езі еі йоііз. Но штука
дѣло, а штука разумъ, еѵепіив геі поп
Іат ех ге ірва, диат ех Іп1о11і§еп1і рги-
Йепііа ропйеі. Это штука моего ремесла,
Ьа?с а те Гаііасіа ГаЪгісаІа езі. Это шту-
ка большаго бездѣльника, Ьос Гасіпш езі
ЬотіпіЗ іпзі^пііѳг ітргоЬі в. резвіті пе-
Ьиіопів. Твои это штуки, Іи ез Ъпрів геі
сариі. Штукарь, ѵегзиіиз; диі Іийов аіі-
сиі Гасіі; диі таііііозе Гасіі; ай ІиЙит
Іосшпдие Гасіив. Штукарка, ѵегвиіа, Ггаи-
Лиіепіа. Штукарю, ѵагіа ехсо^ііаге, гоа-
сЬіпагі.
ШТУКАТУРА. Сгпзіа рагіеііз. Шту-
катура со стѣнъ валится, сгпзіа рагіо-
Іиш зоіѵііиг. Штукатурный, сгиз1а> ра-
гіоііз. Штукатурный потолокъ, Іадиоаг
аІЬагіі орегіа. Штукатурю, §урзо рагіо-
Іеш іийисеге; рагіеіеш Ігиіііззаго. Шту-
катуръ, штукатурщикъ, аІЬагіиз.
ШТУРМАНЪ. бпЬегпаІог, госіог па-
ѵів.
ШТУРМЪ. Си. Буря.
ШТУТМЕЙСТЕРЪ. Едиагіае ргшГес-
Іиз.
ШТУЧНЫЙ. Тезвеііаіив, Іезвеіііз зіга-
Іиз. Штучный столъ, шепза Іезвеіііз
зігисіа. Возить съ собою въ походахъ
штучные и пзъ разныхъ мраморовъ со-
ставленные полы, іп охредіІіопіЬиз Іез-
зеіаіа еі зесііііа раѵішепіа сігситГегге.
ШТУФЪ. Барія югозиз, Ггпвіит Іарі-
ЙІ5 аегозі.
ШТУЦЕРЪ. Зсіороіит аисираіогіит.
ШТЫКЪ. Ѵегпіит зсіороіо ргшПхигп.
Примкнуть штыкъ, ѵегпіит всіореіо
рг®С§оге.
ШУБА, тубка. Реіііз, ѵезііз реііісеа;
Іо§а реііо тппііа, Іипіса р. го. Въ тубѣ,
реііііиз. Надѣть шубу, ѵезіет реііісоат л
іпбиего. Шубейка, ІЬогах реііісепз. Шуб-
никъ, реіііо, реіііопагіия. Шубяый, реііі-
775
ШУГ
ШУТ
776
сеив, ад реііеіп, ад ѵевіет реііісеат рег-
Ііиепв. Шубная крышка, іпіе^итепіит,
іпдитепіит реііів. Шубный воротникъ,
раіа^шт реііісеит.
ШУГАИ, шугаецъ, шугайчикъ. 6е-
гшв ІЬогасів Гетіиагит е рІеЬе. Шугай-
ный, еіившоді ІЬогасів.
ШУІЙ. втівіег, Іжѵив. Шуйца, таішв
Іаеѵа, віпівіга.
ШУЛЯТНИКЪ. Си. Коршунъ.
ШУМИЛО. СІатаіог, сіатовив.
ШУМИХА. Вгасіеа аигісЬаІсі.
ШУМЛЕНІЕ. Сіатог, Іитиііив. Шум-
ливость, ін^епіит ІигЬідит, ІигЬиІепІиш,
Іиг^іовит. Шумливый, шумливъ, іп$е-
піо ІигЬідо, Ішѣиіеиіо, іиг^іово. Шумлю,
зігерііит Гасеге; Іитиііит Гасеге, тоѵе-
ге. Шумѣть пчелы, вігідепі арев (Ѵіг.).
Шумятъ подъ ухомъ, оЬвІгереге аіісиі.
Валы морскіе шумятъ, Яисіив гпагів віге-
рипі. Вѣтры шумятъ, ѵепіі Ггешипі. Рѣ-
ка шумитъ, Яиѵіив вігеріі. Въ ушахъ
шумитъ, аигев Ііипіииі. Шумъ, ІигЬа,
Іитиііив. зігерііив, вивиітив, Ггетііив.
Поднять шумъ, іитиііит шоѵеге. Шумъ
отъ воды, оЬвІгеріІиг адиів. Шумъ мо-
ря, вѣтровъ, тагів тигтигапіів Ггетііив,
ѵепіогит тигтиг, Ггетііив. Кареагенцы
за шумомъ дождя ничего не слыхали,
піЬіі вепвеге Рсепі, оЬвІгерепІе ріиѵіа.
Навязался мнѣ некошной старикъ, все съ
нимъ шумъ да крикъ, иасіа еит тагі-
Іит вепет тоговит, диоіідіе гіхав Іиг-
Ьавдие тоѵепіет. Это дѣло много шу-
му надѣлало, Ьаес гев отпіит адтігаііо-
пет тоѵіі. Шумъ въ ушахъ, вопііив, Ііп-
пііив аигіит. У меня шумъ въ ушахъ,
аигев шіЬі Ііипіииі, вопапі. Шумящій,
Іитиііит тоѵеив, вігеречв, зивиггапв.
Шумящія волны, ипдае вігереиіев.
ШУРИНЪ. Схогів Ггаіег. Шуриновъ,
ихогів Ггаігі ргоргіив.
ШУТИТЬ. См. Шучу.
ШУТИХА. РугоЬоІие сЬагІасеиз сит
і^пе агіііісіово ѵоіаіііі. 2) Гетіоа всиггапв.
ШУТКА. Лоси», Гасеіі», Іеров; Гасеійе
еі Іеров, (тонкая, остроумная шутка). Эта
шутка очёнь груба, Ьіс іосив еві шіпітв
игЬаиив, еві іІІіЬогаІів. Онъ не любитъ
шутокъ, |осов пои адшііііі. Это не шут-
ка, еві гев вегіа; де Ьас ге іосив а§і поп
роіеві. Это была только одна ш., Ьаес
Іосаіив вит. Изъ шутки выходитъ прав-
да, Іидив іп вегіиш ѵегіііиг. Принимать
шутку за правду, вегіо аіідиід ассіреге,
іпіегргеіагі. Простирать слишкомъ дале-
ко шут., не знать мѣры въ шут-
кѣ, ішшодевііпв іосагі, шодиш ехсе-
деге іп іосапдо. Въ шутку или въ
.правду это говоришь? іосопё аи вегіо
Ьос дісів ? Сказать что въ ш., рег ]осит
дісеге аіідпід. Выкинуть ш., іосит то-
ѵеге. Безъ шутки, шутки въ сторону,
на сторону, зед гідісиіа шізва Гасіашив;
ехіга |осиш; гетоіо іосо. Обращать ш.
въ правду, іосит в. диод рег іосит діс-
Іит еві, іп вегіиш сопѵегіеге. Поворо-
тить въ правду то, что сказано въ шутку,
ргюѵегіеге вегіо диод дісіиш еві іосо.
Въ шутку, шутя кому чѣмъ Попрекнуть,
Іосиіагііег оЬіісеге аіісиі аіідиід. Сыграть
кому ш., иаироказить, доіів аіідиет деіи-
деге. Сънгралъ со мною мерзкую ш.,
деіидШсаѵіІ те іиді^пів тодів. Шутливо,
Іосо, рег іосит, рег Іидиш еі іосит, іо-
сиіагііег. Шутливость, аиітиз ад іосап-
дит рготіие. Шутливый, шутливъ, )о-
сиіаіог, іосовив, іосиіагів (уп. только о
вещахъ). Шутливыя рѣчи, іосове, іоси-
іагііег дісіит; {осовит дісішп, іосив Га-
сеііае. Шутливый слогъ, §еииз дісепді
сотісит, Іидісгит. Шутникъ, Ьото іо-
созив, іосиіагів, гідісиіив, іосиіаіог. Шут-
ница, Гетіиа іосова. Шутовски, гідісиіе,
777
ШУФ
ЩАП
778
рег гібісиіит, иі заппіо в. всигга. Шутов-
скій, зсигг», запіопіз. Шутовское платье,
ѵезііз заппіопіз. Шуточка, _)оси!из. Дѣло
малое п шуточное, Іеѵіз еі Іибісга гез.
Шуточный, іосозиз, іосиіагів, гібісиіиз.
Шуточныя слова, іосиз, Гаееіе, іосозе,
Іерібе бісіа. Шуточные стихи, сагшіиа
уосиіагіа, Іибісга.—Шутъ, зсигга, заииіо.
Шутъ придворный, заппіо аиіісиз, зсиг-
га аиіісиз. Сдѣлаться шутомъ, регзопаш
зсигг» аиіісі регеге. Шученіе, іосаііо.
Шучу, іосагі, іоса ареге; іосо иіі;]оси-
Іагі. Онъ шутитъ пріятно, тарииз езі
іи ео іосапбі Іеров. Кто любитъ шутить,
Ьото шиііі іосі. Онъ только и дѣлаетъ,
что шутитъ, піЬіі аііиб, диат іосиіаіиг.
Поди, ты шутишь надо мною, аЬі, -іи 1и-
біз те. Шутить лучше, нежели кто ни-
будь, заіе Гасеіііздие ошиез зирегаге.
Этимъ шутить нечего, бе Ьас ге |осиз
арі пои роіеві. Умѣть шутить съ пріят-
ностію. еззе Гасеіит аідие заізшп. Шу-
тн = играючи , Гасііе , шіиішо пероііо.
Какъ бы шутя, дпаві аііибепз. Шутя
достигнуть честей, рег Іизиш регѵепіге
аб Ьопогез. Шутя лишить кого всего,
рег іосит Гогіипіз еѵегіеге аіідиет.
ШУФЛА- 8сиіи1а, иибе риісіз ругіиз
іп іеіо ірпіГего ассепбііиг.
ШУШЕРА. Тгісю, пир», іперіі», гез
Гиіііез. 2) РіеЬесиіа, ілОша ріеЬз, рориіі
Г»х.
ШХЕРБОТЪ. СІаввів аб Ьгеѵіа іиіап-
ба сошрагаіа.
ШХЕРЫ. Вгеѵйе апризіі» зсориіо-
гиш.
ШЬЮ, 8иеге. Шить платье, зиего іе-
ригпепіа согрогіз. Этотъ портной шьетъ
хорошо, Ьіс ѵезііСсиз регііпз езі агііз
зиепбі. Шьюся, зиі, сопзиі. Платье еще
ве готово, а шьется, ѵезііз попдит аЬ-
зоіиіа езі, абЬис зиііиг.
щ.
Щ. Ѵірезіша попа аІрЬаЬеіі 8Іаѵо-Коз-
зісі Ііііега; ди» ргоиииііаіиг иіі 8сЬізсЬ.
ЩАВЕЛЬ, щавелекъ. Китех асеіоза.
Щавель Испанскій, гитех зсиіаіиз. Щ.
горькій, гитех раііепііа. Щ. красный,
гитех заприіиеиз. Щ. водяной, гитех
адиаіісиз. Щавельный, — ныя сѣмяна,
зетіпа гитісіз асеіоз».
ЩАДИМЫЙ. Сиі рагсііиг. Щадость,
ѵ. оЬз, см. Пощада, Щажденіе п Щаже-
ніе, іетрегаііо, тобегаііо, іпбиірепііа,
Іепііаз. Щажу, ві. щажду, рагсеге, кого,
аіісиі. Меня, тебя щадятъ, тіЫ, ІіЬі раг-
сііиг. Смерть никого не щадитъ, тога
пегпіпі рагсіі. Не щадить крови, жизни
своей для отечества, заприіиет зиит
рго раігіа Гиибеге, ргоГиибеге, еНипбеге;
заприіпет раігі» зиж Іагрігі. Не поща-
дить для кого своей жизни, рго аіідио
сариі виит регісиіо оЬрсеге. Не щадить,
не жалѣть издержекъ, випіііЬиз иоп раг-
сеге. Щадить побѣжденныхъ, Іетрегаге
зирегаііз ЬозііЬиз; рагсеге зиЬіесІіз. По-
щадили храмы боговъ, іетрііз <1ейт
іетрегаіит езі. Щадить плѣнныхъ, іп-
биірепіег ЬаЬеге сарііѵоз. Не щадить ии
иждивенія, ни труда, пес ітреиз», пес
ІаЬогі рагсеге. Чтобъ пощадить кого ни-
будь, чтобъ поступить съ кѣмъ осто-
рожно, съ пощадою, иі аіісиі рагсаіиг;
пе диіз Іжбаіиг.
ЩАНЫЙ, запахъ. Обог Ьгаззіс»
сосі». '
ЩАПЛЕНІЕ, щапство. Сиііив іасіаііо
Щапливый, тариіСсиз, зріепбібиз, Іаи-
іиз. Щапственникъ, Ьото ІіЬібіпозив,
ѵоіиріиовиз. Щапствую, тоііііег, беііса-
іе ѵіѵеге.
779
ЩАС
ЩАС
780
ЩАСТ ЛИВЕЦЪ. Ното Геіісізвітия,
Гогіииаіівзііпиз; Гогіипш Шіиз; Гоііипае
аіитпиз;Іегга» Ііііия. Щастіе, ГогІипа(какъ
Богиня, раздающая людямъ свои дары):
Гога, вогв, савив (Гогв, дѣятельное нача-
ло; вогв, участь, судьба чрезъ него до-
ставшаяся; савив, особенный случай);
Геіісііаз (счастливое состояніе); сотто-
бчт, Ьопит (выгода, польза); Гогіипа
ргозрега, яесиийа, Геііх, савив весипбив.
щастлнвый случай, щастливое обстоя-
тельство); гез зесииб®, рговрег®, Геіісев,
Погепіез (щастливое положеніе, особен-
но въ отношеніи къ имуществу, граждан-
скихъ свнзей); зиссеввик (щастлнвый
ходъ предпріятій); ехііив, еѵепіиз ргов-
рег ехііив Геііх, Гогіипаіив (щастлнвый
конецъ, такое послѣдствіе); еаіив (бла-
годенствіе = изъятіе отъ несчастія ' ц
бѣдъ); аіеа, савив (рнскъ). Слѣпое ща-
стіе, Гогіииа сжса, савив саесив; Гогіише
іетегііав. Колесо щастія, гоіа Гогіип®.
Прм малѣйшей перемѣнѣ щастія, то-
тепіо регіеѵі Гогіии®. Совертепное ща-
стіе, , Гогіииа воііба; зитта Геіісііаз.
Щастье наше минуло, Сеіісііав повіга ех-
врігаѵіі. Щастіе благопрінтствуетъ, Гог-
іииа аіісиі Гаѵеі; Гогіипа аіісиі аггібеі.
Имѣть счастіе въ рукахъ, Гогіипат та-
піЬиз Іепеге. Щастіе, что я и пр., соиіі-
^іГтіЬі, иі.... Щ., что ты...., Ьепе Іесит
а@іІиг, диой... Большое щ., что ты...,
регоррогіиие ассіШі ІіЬі; риІсЬге ргосев-
вівіі... Онъ не мало обязанъ въ этомъ
щастію, тиііит Гогіииа ѵаіиіі , пі...
Умѣть найтись въ щастіи, геЬив зесип-
<1із гесіе иіі; Гогіипа заріепіег иіі. По-
читать что за великое щастіе, гет аіі-
диат Гаивіат ЬаЬеге. Щ. перемѣняется.
Гогіипа зе іпсііиаі. Щ. военяоп^/йскус-
ству научаетъ и побѣ'.кдепныіъ, Гогіииа
Ьеііі агіет ѵісіоз диддие «Іосеі. Щ.
вдругъ перемѣнилось, Гогіипа зиЫіо соп-
ѵегза еві. Составить себѣ щ., геЬив аиіе
соивиіеге. Попробовать своего щастія,
Гогіипат Іепіаге, регісіііагі. По щастію
случился у меня въ карманѣ талантъ,
сотіиойит іи сгитеиа Іаіеиіит егаі.
Съ того времени, какъ я имѣлъ щ. уз-
нать васъ, ех дио Іе повзе тіЫ сопіі^іі.
Доставьте мнѣ щ. вашимъ присутстві-
емъ или оіцасгливьте меия вашимъ
присутствіемъ, оріаілііз тіЬі егіі Іиі
ргювеиііз Гасиііав. Неблагопріятное щ.,
і Гогіипа абѵегва. При неблагопріятномъ
। щастіи, айѵегвапіе Гогіипа. Ихъ жизнь
меиѣе подвержена ударамъ неблагопрі-
ятнаго щастія, тіиив пціііа раіопі іп
еогит ѵііа, ди® Гогіииа Гегаі. Щастли-
виться, пощастливѣло, зиссейеге, рго-
сейеге. Щастливо, Геіісііег, Гогіипаіе, Га-
ивіе, ргозреге, ех веиіепііа. Жнть щ.,
Ьепе Ьеаіедие ѵіѵеге. Весьма щ., удач-
но сражаться, рговреггіше бітісаге. Щ.
ушелъ, соиіі^іі еі, иі еѵабегеі. Воевать
щ. гет ргозреге тегеге. Щастливо! бла-,
гополучно! шасіе! диой Ьепе ѵегіаі!
диой арргоЬепІ йіі. Щ идти, гесіе ргд-
сейеге. Щастлнвый, •— въ щастливыхъ
обстоятельствахъ находящійся, Геііх;
(вообще кому благопріятствуетъ щастіе);
Гогіииаіиз (въ отношеніи къ извѣстнымъ
благопріятнымъ случаямъ); Ьеаіив (о
виутреннепъ довольствѣ). Бытьсчастли-
ву, Геіісеш, Гогіииаіит, Ьеаіит евве; Гог-
іипа, Геіісііаіо иіі. Быть всегда щ., рег-
реіиа Геіісііаіе иіі. Быть щ. въ чемъ,
гет Ьепе з. ргозреге реіеге; гев виссе-
Йіі, ргосейіі; ргозреге еѵепіі. Онъ былъ
такъ щастлнвъ, что убилъ своего про-
тивника, сепіей еі, иі айѵепзагіит іп-
Іегішегеі. Сдѣлать кого щастливымъ, Гѳ-
Іісепі аіідиет геббеге; Геіісііаіет аіісиі
аПегге. Почитать себя щ., Геіісет віЬі
781	ЩЕБ
ѵісіегі; Ьеаіит ее ргжйісаге. Есть ли кто
иа свѣтѣ щастливѣе меия? есдиіз те
ѵіѵіі Гогіииаііог? Кто ие скажетъ, что
онъ щастливъ? сига іііо диів пе^еі асіит
еззе ргасіаге ? Онъ болѣе щастливъ, не-
жели благоразуменъ, еази піація еі Геіі-
сііаіе гет еегіі, диат ѵігіиіе еі сопзіііо.
Ь) = Благопріятный, желанный, ргозрог,
зесиийиз, оріаіиз, 1®1ив,~ Геііх, Гогіииаіив,
Гаизіив. Щастлнваго успѣха! Ьапс гет ІіЬі
ѵоіо Ьепе еі Геіісііег еѵепіге! Щастливое
послѣдствіе предпріятій, ргозрег зиссез-
зиз, ІЦастливый день, йіез Гаизіиз. Щ.
предзнаменованіе, Геііх, Гаизіит отеи. О
счастливый день! о Гаизіит еі Геіісет
йіет! Родившійся подъ іпастливою звѣз-
дою, планетою, атісо зіііеге иаіиз; <1ех-
Іго зідеге еШІиз. 2) .= Обѣщающій мно-
го, щастливая физіогномія, ІіЬѳгаІіз Га-
сіев. Щастлнвыя расположенія, е"ге^іа
іибоіез. 3) = рѣдкій въ своемъ родѣ,
Геііх, е§ге§іиз. Память щастливая, Ьопа
з. е(р-е§іа тотогіа.
ЩЕБЕНЕШЕ, щебенка. Ехріеііо оре
гибегшп- Щебенка неплотна, соттіззп-
г® ініегрозііогнт Іарійнт таіе тогіагіо
ехріеі® зипі. Щебень, пкіога, зігаіига
е Іарііііз Гиибатеиіо зегѵіеиз.
ЩЕБЕНЬ, (іепиз ѵи1§агіз егапіі®.
ЩЕБЕНЮ. ВийегіЬиз Іепеге; соттіз-
зигаз тогіагіо з. саісе агеиаіа ехріеге.
ЩЕБЕЧУ. І'гіііипаге, тіиигіге. Ще-
. бетаиіе, Ггіііппііиз, ріраіиз.
ЩЕБРЕЦЪ. См. Богородская трава.
ЩЕВРОНОКЪ. Моіасіііа сиггиса.
ЩЕГЛА- Маіив паѵіз.
ЩЕГЛЕНОКЪ П ЩЕГОЛЪ, щогле-
вочекъ. Ггі"і11а сагйиоііз. Щеглнчій,
Ггіи^ііі® сагйиеііз. Щ. напѣвъ, саиіиз Г.
с. Щеглячыі перья, реии® Г. с. Щег-
ловка, сагйиеііз Готіиа.
ЩЕГОЛЕВАТЫЙ, щеголеватъ. Л'оп
ЩЕД	782
піЬіІ, заііз еіе^апз, зріеікіісіиз, Ьеііиз.
Щеголиха, Гѳтіиа сиііиі іпйиі^епз.
ЩЕГОЛЪ. См. Щегленокъ.
ЩЕГОЛЬ. Ното еіе^аиз, Ьото Ьеііиз,
тишіиз; еіе^аиіі® зіийіозиз, игЬапия, Йе-
Іісаіиз, Ігоззиіиз. 2) 8іибіозиз гегит Ьо-
пагит. Щеголь на вина, зіийіозиз Ьопа1
поі® ѵіпогит. Щеголь на лошадей, зіи-
йіозиз Ьоиогит, деиегозогит, ІашІаЬіІіит
едиогит. Щеголевъ, Ьотіпіз е1е{?апІіз,
Ьеііі; Ігоззиіі. Щегольски, зріеидійе, 1а-
иіе, та^иібсе. Щегольскій, Ьотіиі еіе-
§апІі, Ігоззиіо ргоргіиз. ' 2) 8р1е<к!і<1из,
Іаиіиз, та^иіПсиз. Щегольская карета,
сагрепіит зріепйідит. Щегольство, ще-
голяніе, чрезъ шегольство, та^иіПсе зе
.Іасіатіо. Безъ щегольства, зітріох, іпаГ-
ГесІаЫз. Непомѣрное щегольство, зоііі-
сііибо. Щ. въ рѣчи. аЛесІаІіо е!е§аиІі$
зегтоиіз. Щеголяю, зе озіепіаге, та^иі-
Іісе зе засіаго; йеіісаіит, Ігоззиіит зе
рг®Ьеге.
ЩЕДРЕНЕЦЪ. См. Ракитникъ.
ЩЕДРИНА, щедринка. ЗсгоЬісиІиз,
сісаігіх ѵагіоі®. Щедриноватый, щедри-
вый, ѵагіоіагит зсгоЬісиІоз ЬаЬеи.з. Щед-
ривое лицо, Гасіез ѵагіоіагит зсгоЬіси-
Іоз ЬаЬеиз.
. ЩЕДРО. ІлЬогаІіІег, Іагце, аЬипйе;
Ьеиі^пѳ, ЬепеСсе. Наградить кого щ.,
аіідиет Іагдо гетипегагі. Одарить кого
щедро, оріраге з. атрііззіте Лопаге;
тахітіз йоиіз з. тииогіЬиз аГЬсего.
ЩЕДРОДАТЕЛЬ, щедродательница.
ЕіЬегаІіз «іаіог; Гетіпа, ди® ІіЬегаЫег,
Іагде йаі. Щедродательствую, Іагдит,
Ьеиеіісит, ІіЬегаІет еззе. Для меин это
(уступать выигрышъ и дарить его) прі-
ятнѣе, ибо мон щѳдродательность воз-
выситъ меня славою до небесъ, вой Ьос
таіо; Ьепі^пііаз епіт теа те ай стіе-
зіет §Іогіат еІТегеІ.
783
ЩЕД
ЩЕП
784
ЩЕДРОЛЮБИВЫЙ, Щедролюбивъ.
Вепі^пиз, Ьшпапив, Ьепейсиз, типііісиз,
ІіЬегаІіз. Щедролюбіе, Ьепейсепііа, ши-
пііісепііа, ІіЬегаіііаз.
ЩЕДРОСТЬ, щедрота. Вепеіісепііа,
тшіійсепііа, ІіЬегаіііаз; ргоііха еі Ьепе-
Йса паіига; Іаг^іііо (большею частію
какъ порокъ непомѣрной щедрости).
Оказывать кому свою щедрость, Ьепі^пе
аіісиі Гасеге; іп аіідиет ІіЬегаІііаіе иіі.
Щедрота Божія, Ьепі^пііаз Веі. Щедрый,
, щедръ, ІіЬегаІіз, Ьепі{;пиз, типійсиз, 1ш-
тапиз; іаг^из; ІіЬегаІіз еі Ьепі$пиз; ІіЬе-
гаііз еі шипШсиз. Постепенность этихъ
словъ идетъ въ слѣдующемъ порядкѣ:
Іаг^пз, Ьепейсиз, ІіЬегаІіз. Не щедрый,
гезігісіиз. Щедрая рука, тапиз 1аг§е
бапз. Быть къ кому щедру, Іагр'чщ, Ье-
пейсппі, ІіЬегаІеш еззе іп аіідиет. Быть
очень щедру, та^иа ІіЬегаІііаіе еззе.
Быть на что щедру, зитііЬиз поп раг-
сеге іп аіідиа ге; аіісиіиз геі іаг^ат со-
ріат сопсебеге. Быть щедру на похвалу,
ргеіег тобпт аіідиет Іаиііаге ; пітіищ
еззе іп аіісиіиз ІаибіЬиз з. іп аіідио іаи-
баибо. Щедрю, Ьепеѵоіит, ргоріііит,
сіетепіет, іпбиі^епіет еззе.
ЩЕДУШІЕ. См. Тщедутіе.
ЩЕКА) щечка. Маіа, {»еиае, Ьисса.
Надуть щекм, Ьассаз ічОаге. Ударить въ
щеку, по щекѣ, соіарЬит аіісиі бисеге,
іпГгіп^еге. Подставить щеку, оз ргаеЬеге.
Румяныя красныя щеки, ^епае гозеае.
Щекастый, щекастъ, Ьиссозиз.
ЩЕКОЛДА. Апза іаииаг арегіепбге.
ЩЕКОТАНІЕ, щекотка. Тіііііаііо.
Щекотанный, ііііііаіиз. Щекотливость,
аб зепзит Ііііііаііопіз ргосііѵііаз. Щекот- [
ливый, — тливъ, аб зепзит Ііііііаііопіз
ргосііѵ'ез. 2) ГггііаЬіІіз, ігасипбиз. Ь) Аи-
серо (о вещахъ). Съ нимъ осторожно го- 1
сорить надобяо, опъ очень щекотливъ,
ргогібе з. саиіе сит ео Іодиепбит ееі,.
Гасііііте епіт ігазсііиг. Щекочу, ІіііИаге.
Щекотать съ пріятностію чувства, зеи-
зиз зиаѵііег ѵоіиріаіе тоѵеге. Щекотъ,
Ііііііаііо; саиіиз аѵіит.
ЩЕКОЧУ, (іаггіге, иі рісае.
ЩЕЛЕВАТЫЙ, щелеватъ, щелистый.
Вітозиз, ріепиз гітагит. Щелка, ще-
лочка, гіта, гітиіа.
ЩЕЛКАНІЕ, щелкотня. Соисгсраііо,.
регсиззіо біріогит. Щелкаю, соисгера-
ге біёіііз. 2) Таііігит аіісиі іпЛдіеге;
регсиіеге іаіііго. ,
ЩЕЛКУНЪ. Еіаіег. Щ. свѣтлый,
еіаіег посіііисиз.
ЩЕЛКУХА. Супо{;Іо5зит оГйсіпаІе.
ЩЕЛКУШКА. Сгерііасиіит.
ЩЕЛОКЪ. См. Щолокъ.' Щелоченіе,,
можно выр. гл. Щелочу, Ііхіѵіа тасега-
ге; ііхіѵіа іаѵаге. Щелочить бѣлье, Ііпіеа
Ііхіѵіа тасегаге.
ЩЕЛЧОКЪ. Таііігит. 2) Оіуиг^аііо,
гергеЬеизіо.
ЩЕЛЬ. Віта, Ііззига, гиріит. Заты-
кать щели пенькою, гітаз саииаЬі оЫи-
гаге. Щеляюсь, гітаз а^еге, бисеге;
гитрі.
ЩЕМЛЕНІЕ, можно выр. гл. Щ. въ.
животѣ, іогтіпа. Щемло, ргеіит. Щем-
лю, ргетеге, сотргітеге, іогдиеге. 2)
Р. т. зоііісііагі; зоПісііит еззе, аГЙі^і.
Щемитъ сердце, ресіиз боіоге абзігіп^і-
іиг; зит аихіиз.
ЩЕНИТЬСЯ. Саіиіоз рагеге.— Щен-
ковъ, саіиіі. ІЦешіая, саиіз ргае^папз,
ріепа, Гсеіа. Щенокъ, щенъ, щеночикъ,
саіиіиз, саіеііиіиз. Щенки отъ одного от-
ца и отъ одной матери, саіиіі еобет
раіге еі еабет таіге рго^епііі. Щенячій,
саіиіі.
ЩЕПА, щепочка, щеиочка. Аззиіа
гатепіит; гатепіит гипсіпа Гасіит, зе^-
785
ЩЕП
ЩИП
шепіит. Топить печь щепами, Гогпасет
татеиііз, аззиііз саіеГасеге. ІЦепань, ав-
«иіа. Щепаю и щеплю, Ііпйеге, йіІГт-
<1еге. Щепаюсь, Ііпйі, йіГПпйі. Щепеной
или щепной рядъ, Гогит, иЬі ѵагіі §е-
иегіз Ііртеа ѵаза ѵепйииіиг.
ЩЕПЕТИЛЬНИКЪ, щепетинникъ,
диі тегсаіиг а тегсаІогіЬив, диой зіаііт
ѵепйаі, ІаЬетпагіиз. іизіііог. Щепетиль-
ный, рагѵі ртеііі, ѵіііз. Щепетильные
товары, тіоніае ех аеге ѵеі Гетто тег-
сез.
ЩЕПЕТКІЙ. Айзітісіиз; Ьепе зейепз.
Щепеткіе башмаки, саісеі Ьепе зѳйеп-
Іез, айзітісіі. Щепетко, шепетливо, ще-
петно, сдѣлано платье, ѵезііз айвітісіа
езі, Ьепе зейеі. Щеиетлпвыіі, щепеткій,
щепетный, диі ѵезіе айзігісіа ѵеі саісеіз
айзітісііз йеіесіаіиг.
ЩЕПКА. См. Щепа.
ЩЕПЛЮ. См. Щепаю.
ЩЕПОТЬ, Щепотка. Оиапіит йиоЬиз
ѵеі ІтіЬиз Йі^іііз, диаиіиш ехітетіз Йі^іііз
ветев (ипа ѵісе) сарі роіезі. Щ. соли,
Ігіит йі^ііогит саріиз заііз.
ЩЕРБА. Адиа, іп диа різсез содиип-
Іиг.
ЩЕРБИНА, щербинка. І’івзит, взви-
та. 2) Сісаітіх, сиітисі® теѵиізіо. 3) 8сто-
Ьісиіиз ѵеі сісаітіх ѵатіоі®. Щербинова-
тый, — ватъ, ріепиз Оззитатит, р. сіса-
Ігісит; ѵатіоіагит зстоЬісиІоз ЬаЬепз.
ЩЕРБОТЪ. Сепиз диайтігешіз па-
ѵірі.
ЩЕТИНА, щетинка. 8еіа зиіііа. Ще-
тинный, зеі® зиіі®. Щетиноватый, —
ватъ, ееіозиз; зеііз зітіііз. 2) Р. т. Онъ
щетиноватъ, езі тотозиз, ІіЬійінозиз Ще-
тинюсь, согп® зіаиі, Ьоттепі. Собака
ощетинилась, рііі саиіе Ьогтезсипі. Щет-
ка, щеточка, репісиіиз, зсориіа. Платя-
ная, зсориіа ѵезііатіа. Башмашная, репі-
78&
сиіиз ай саісеоз йеіет^еийоз. Чистить
платье щеткою, ѵезіез репісиіо рит^ато,
беіегдете. Зубная щеточка, репісиіиз Йеп-
ІіЬиз риг^аийіе, Гтісапйіз. Половая щетка,
всор®. 2) ѴіПі. 3) Маігіх сгузіаііі. Ще-
точникъ, зеіатіиз, оріГех зсориіатит.
ЩЕТИНЕЦЪ. Сартотуз.
ЩЕТИНОЗУБТ. Сііаеіойоп.
ЩЕТНЫЙ- См Счетный. Щетчикъ,
см. Счетчикъ. Щетъ, см. Счетъ.
ЩЕЧЕНІЕ, можно выраз. гл. Щечен-
вый, еіісііиз аЬ ѵеі ех аіідио; рег Ыаийі-
Ііаз аЫаІиз. Щечило, йоіозиз Гтаийаіог,
Гиг, ІгіГиг. Щечу, еиЬйисеге Гигіо: зиЬ-
йисете; зиттірете, Гитаті, зийіігаті. Ребя-
та шечатъ орѣхи, риеті зийитаиіит пи-
сее. Щечусь, зиЬйисеге Гигіо; зиДитаті.
2) ЕЫапйіті, Ыаийів ѵетЬіз еіісете аіідиій
ех аіідио; рег Ыапйіііаз аиГетте.
ЩИ. .Іиз ех оІетіЬиз, е Ьтаззіса.' Лѣ-
нивые щи, .(ибсиішп е тесепІіЬиз Гоіііе
Ьтаззісае.
ЩИКАНІЕ, можно выр. гл. Щика-
тель, диі сапйеі® Гип^иш йетіі. Щи-
паю, Гип^ит йетеге. Сошнкай свѣчу,
йете Гип^ит.
ЩИКОЛОТОКЪ. Сариі сиЬііі еті-
пепз еі ргоІиЬегапе сиЬііі ратз. 2) Соп-
Йуіиз.
ЩИПАЛКА и ЩИПУНЪ, щипунья.
Оиі, ди® Йеіесіаіит ѵеШсаийо. Щипан-
ный, ѵеііісаіиз, ѵиізиз, саріиз, йерііаіиз.
Щипаніе, ѵеііісаііо, ѵиізита. 2).Песетр-
Ііо, сатріита. Щиплю, ѵеііете, ѵеііісате.
Щипнуть коиу руку, аіісиіиз тапиш ѵеі-
Іісате. Гусь щиплетъ носомъ, апзет Гетіі,
Іипйіі Гозіто. 2) Сатрете, йесетрете, ѵеі-
іеге, ѵеііісате, йерііаге. Щипать бобы,
ГаЬаз йесетрете. Щипать салатъ, асеіа-
гіа Іегеге, йеіі^ете. Козы щиплютъ зе-
лень, сартж са'тршіі, аііопйепі статей.
Щипать птицъ, аѵіЬиз реппаз етіреге,
787
щип
ЩУЧ
788
«Іеѵеііеге. Щипать яблоки, рота аѵеііе-
ге. 2) Могдеге. Перецъ щиплетъ языкъ,
Рірег Ііп^иаш топіеі. Щиплюсь, ее іп-
ѵісет ѵеііісаге. 2) Гегіге, Іппйеге. Гусь
щиплется, апаег Іишііі гозіго. Щипокъ,
ѵеііісаііо. Гусь далъ мнѣ хорошій щи-
покъ, йп.чег ргоЬе те го.чіго Геггііі. Щи-
пунъ, т. ч. щипалка. ,
ЩИПЕЦЪ. Коаігпт уегіа^і; Гааіі^іит,
ігісЬогпці.
ЩИПЦЫ, щипчики. Еогсерв, Гогсерз
і^піагіа, ѵоі.чеііа. Держать щипцами рас-
каленное желѣзо, сашіепа Геггит і^иіа-
гіа Гогсіре іепеге. 2) Етипсіогіит, Гогіех
сапйеіагіа 3) Саіатіаіег; саіатіаігит
(шипки, коими завиваютъ волосы).
ЩИРОСТЬ, Мишііііа, типдіііеа, иі-
іог, еіе^аиііа. Щирый, тиидпа, пііідиа,
еіе^аие. 2) Ѵегиа, ^ѳпиіииз, зтсегиа. Щ.
Французъ, ѵегпа, аіпссги.ч Егаисо-ОаІ-
І118.
ЩИТАНІЕ, щитанный, см. Считаніе,
Считанный. Щитаю, см. Считаю.
ЩИТНЫЙ. Кспіі, сіуреі.
ЩИТОНОСЕЦЪ и ЩИТНИКЪ. Аг-
ші^ег.
ЩИТОНОСЕЦЪ. Еогісагіа. Щито-
носка, саааійа.
ЩИТОПРОДАВЕЦЪ, фпі ѵешііі
всиіа.
ЩИТЪ, ЩИТИКЪ И ЩИТЕЦЪ,
всиіпт (длинный для пѣхоты), сіуреиз
(круглый), рагта, реііа, сеіга (неболь-
шой шитъ, первый, употребляемый лег-
кою пѣхотою и конницею, второй мо-
жетъ быть походилъ на полумѣсяцъ, а
третій былъ изъ кожи; носившіе такіе
щиты назывались-- рагшаіиа, реііаіив,
сеігаіо.ч). Щиты, оправленные вервями,
желѣзомъ, зспіа пегѵі.ч, Гетто Гігшаіа.
Пробитъ щитъ непріятельскій, асиіпш
Ьеаііа ІгаизѵегЬегаге. Большой круглый
шитъ, ае^ів. 2) СтЬеІІа і^пі орроаііа. 3)
Іпзійпе. 4) Рага согрогів іпзесіогпт те-
діа сарііе еі ѵепіге.
ЩОБОРТЪ. См. Шорохъ.
ЩОКА. $сори1і а. яаха гірагит, Іосив,
иЬі аЬ иігадие рагіе Оиѵіі випі асориіі
а. ваха.
ЩОЛОКЪ. Ілхіѵіа, Ііхіѵіит; сіпі^ 1і-
хіѵіа. Стирать бѣлье въ щолокѣ, Ііпіеа
Ііхіѵіо Іаѵаге. Щелочной, Ііхіѵіпа. Ще-
лочной чанъ, сира Ііхіѵіа. Щолочиая
соль, еаі аісаііпиа. Щелочность, паіига
геі Ііхіѵіит сопііпепа.
ЩУДО. (81). Кез тоивігоза, рогіеп-'
Іова.
ЩУКА, щучка. Еааог Іисіиз. 2) Р.
т. Ьото саііідиа еі ѵегаиіиа.
ЩУНЕНТЕ. ОЬ]‘иг{>аІіо, ѵііпрегаііо.
Щувяю, аіідиет іп аіідиа ге а. <іе аіі-
диа ге гергеЬеидеге; ѵііирегаге; аіісиі
аіідиій ехргоЬгаге.
ЩУПАЛЬЦЫ. Апіеппае.
ЩУПАНІЕ- Сопігесіаііо. Щупанный,
сопігесіаіиа. Щупаю, сопігесіаге, аіігес-
Іаге, ргаеіепіаге. Щупать ощупью, ѵіат
<Іі{рІІ8 ргаеіепіаге., Щупать что руками,
аіідиій шапіЬпа аіігесіаге- Щуп. пульсъ,
іап^еге аіідиет.
ЩУПЪ. 8ресіІ1ит.,
ЩУРА. Оиі соппіѵеГ осиіов. Щуре-
ніе, пісіаііо.
ШУРКА. Мегера аріааіег.
ЩУРУПЪ, щурупецъ, турупикъ. Ма-
Ігіх сосЫеар; сосЫеа. Щурупный, таігі-
сів сосЫеае. Щуруплю, сосЫеа айвігіп-
{$еге.
ЩУРЪ, щурка. І.охіа еписіеаіог.
ЩУРЮ. Осиіов сіаийеге, орегіге. Щу-
рюсь, соппіѵоге, пісіагі.
ЩУЧИНА. Саго Іисіі. Щучій хвостъ,
сайда Іисіі. Щучка, рагѵиа Іисіиа.
789	Ъ
ъ.
Ъ. Тгі^езігаа аІрЬаЬеІі 81аѵе-Коззісі
ііііега, диае ріегитдиѳ ропііиг іп Гіпе
ѵосів іп сопзопапіет ехеипііз, пі Ьп)из
аи^еаіпг ргопипсіаііо.
ы.
ВІ. Тгі^езіта ргіта аІрЬаЬеІі 81аѵо-
Ковзісі Ііііега, диа- вио ідіотаіі ргоргіпт
ЬаЬеІ вопшп.
Ь.
Ь, Тгі§е8Іта зесппда аІрЬаЬеІі 81аѵо-
Ковзісі Ііііега, диж рег ае ппііит ЬаЬеІ
яопит, ПІ8І іп тедіа ѵосе, иЬі ргопппсі-
аіпг иіі і, ііііегатдие, диж еі апіеседіі,
тіііогет геддіі.
Ѣ.
ѣ. Тгі^езіта Іегііа аІрЬаЬеІі 81аѵо-
Коззісі Ііііега, диае іпіііо Ѵ0СІ8 зопаі иі
Теиіопісит )од, іп тедіо апіет Опедпе
иіі іе.
ѢДА, ѣжа. Езиз, сіЬаіив, сіЬаІіо. Воз-
держиватьси отъ ѣды, сіЬо айзііпеге.
Приняться за ѣду, а^геді ай сіЬит са-
ріепдит, ад едепдит, сотедепдит. По-
зываетъ па ѣду, езпгіо; сіЬі спрідиз еит,
сіЬит арреіо. ѣденіе, зі. яденіе, езив;
сіЬаіив. Ѣденный, езпз, сотезиз. Ѣден-
ный ломоть, Ггизіпт рапів евпт. Ѣдкій,
ѣдокъ, тогдах, тогдепз, асег, асідиз, аси-
Іпв. Сокъ этой травы ѣдокъ, зиссііз Ьи-
ѢДУ	790
|пз ріапіж езі тогдах. ѣдкая кислота,
асідпт асге, аспіпт. Ѣдкой щолокъ,
Ііхіѵіа тогдах. Ѣдкія чернила, аігатепіа
ѵіт тогдасет ЬаЬепІіа. Ѣдкая краска,
соіог тогдах. 2) Р. т. рпп^епз. Ѣдкія
слова, ѵегЬогит аспіеі; дісіа тогдасіа.
Ѣдкая сатира, ваіуга іп гергеЬепдепдо
регасегЬа; диж асегііиз іп ѵіііа іпѵеЬіІшг.
ѣдко, тогдасііег, азреге, §гаѵіІег, ассг-
Ье. Онъ ѣдко пишетъ, говоритъ, тогда-
сіиз зсгіЬіІ, Іодиііпг, іп зсгіЬепдо еі зег-
топіЬпз піііиг аспіеіз ѵегЬогит. Ѣд-
кость, асгітопіа, асгііидо. Ѣ. чернилъ,
аігатепіа тогдасіа. 2) Ѣдкость въ сло-
вахъ, асиіеі ѵегЬогит; дісіа тогдасіа.—
Ѣдокъ, Ьото едах; тапдо, едо. 2) Соп-
ѵіѵа. Много ѣдоковъ, тпііі сопѵіѵ®.
ѢДУ. ѴеЬі. Ѣхать въ кораблѣ, въ ка-
ретѣ, ѵеЬі паѵе, ѵеЫ іп гЬеда. Ѣ. въ ко-
ляскѣ, ѵеЬісиІо рогіагі. Ѣ. верьхомъ, едиі-
Іаге; іп едио ѵеЬі, едпо ѵеЬі. 2) РгоСсіз-
сі; ііег іп^геді; шоѵеге, соттоѵеге зе
дио Іосо; іге, аЬіге, дізседеге. Рысью, въ
скачь ѣхать, едпо сііаіо а. адтівзо ѵеЬі.
Она скоро ѣдетъ въ чужіе край, іііа
Ьгеѵі реге^ге аЬіЫі. Я думалъ, что онъ
еще завтра (а не въ вечеру) ѣдетъ,
уѣдетъ, риІаЬат, Іапіит сгаз епт діз-
се88пгпт еззе. Ѣхать на высокой колес-
ницѣ, етіпепіет ѵеЬі. Его звали съ со-
бою, но онъ не ѣдетъ, го^аіиб е8І, иі
іііпегіз зосіпз еззеі, зед поп ѵпіі ргоб-
сізсі.
ѢДУНЪ. СіЬі аѵідпз, едах, ѵогах.
Ѣдунья, сіЬі аѵіда, едах. Ѣдучесть, ѵів
геі тогдах. Ѣдучій, ѣдучь, тогдепв,
тогдах, ехедепв, ѵіт тогдасет ЬаЬепз-
Ѣдучій пластырь, етріазігит ехедепв.
Ѣдучій камень, Іаріз загсорЬа^пз, Іаріз
іпГегпаІіз.
ѢДУЩІЙ. Опі ѵеЬіІпг паѵе ѵеі спггп;
диі ііег іп^гедііиг.
791
ѢЖА
ЭДА
792
ѢЖА. См. ѣда.
ѢЗДА. Ѵесііо, ѵесіига, спггпв, ііег,
ргоГесііо, реге^гіпаііо. Дальняя ѣзда,
іои^іпдиит ііег. Суточная ѣзда, ипіпв
діев ііег. 2) Верховая ѣзда, едиііаііо,
едиііаіиз. Искусство верховой ѣзды, агв
едиііаиді. Искусство верховой ѣзды у
насъ въ уваженіи, едиііапді Іаив арид
пов ѵі§еѣ Учиться верховой ѣздѣ, дізсеге
едиііаге. ѣздило, XV у. оЬз. См. повозка.
Ѣздовой, иипііиз едио іепз. Ѣздовый,
ад ѵесііопет, ад едиііаііопет регііпепз.
Ѣздокъ, реге^гіпаіог, рѳге^тіпапв, ѵіаіог.
2) Едиев. Искусный ѣздокъ, едиііапді
регііиз. Ѣздъ, см. ѣзда, ѣзжалый, диі
)апі аІісиЬі Гиіі. 2) Ѣзжалый конь, едиив
ад едиііапдит. Конь неѣзжалый, едиив
рагепді іпзоіепз. Ѣзженіе, а^ііаііо сиг-
гив ѵесііо, едиііаііо, едиііаіиз; едиі ѵесіа-
Ііо. Ѣзженый, — вая карета, гЬеда шиі-
Іоііев ивиграіа. Ѣзженая лошадь, едиив
дошііив, сопдосеГасІив. Ѣзжу, ргоБсівсі;
ііег Гасеге; іге, реге^гіпагі, аЬіге, дівсе-
деге: ехсиггеге. Ѣздить для удовольствія,
іііпегів Гасіепді саива ргоОсівсі. На палкѣ
верхомъ ѣздить, едпііаге іи агипдіпе.
Я Ѣзжу къ нему нерѣдко, Ггедиепіег ад
еит ѵепіо. Ѣздить по морямъ, ждиога
цаѵі§аге. ѣздятъ, плаваютъ по океану,
паѵі§аІиг осеапив. По океану рѣдко ѣз-
дятъ корабли, осеапив гагів паѵіЬпз аді-
Іиг. ѣздить по разнымъ мѣстамъ, ѵагіаз
Іеггав регіивігаге. 2) Ѵівеге, аіісиіив ѵі-
вепді саиза ѵепіге; іпѵівеге, ѵізііаге. Онъ
часто къ намъ Ѣздитъ, Ггедиепіег пов
адіі, ѵізіі, іпѵівіѣ Ѣздить въ гости, сеіе-
Ьгаге сопѵепіпш. Онъ часто Ѣздитъ на
ярмарку, тегсаіит оЬіІ. Онъ Ѣздитъ вся-
кой день въ Сенатъ, диоіідіе сигіат
оЬіІ.
ѢСТЬСЯ. Еді, сотеді. Ѣ. съ кѣмъ, ѵ.
рІеЬ: гіхагі; уиг^іо сопіепдеге сшп аіідио.
Мы Ѣдимъ свою, а не чужую овцу, пов
повіга, поп аііепа оѵе ериіатиг. ѣсть
себѣ смѣло, не боясь ничего, ішрипе
аіідиід сотедеге. Ѣмъ, ві. ямъ, едеге в.
еззе; сотедеге; сіЬит сареге, витеге.
ѣмъ часто, езііо. Ѣсть изъ рукъ, какъ
Дѣлаютъ птицы, е тапи ѵевсі. Ѣсть съ
аппетитомъ, ІіЬепІег сіЬо иіі. Ѣсть что,
гет сотедеге. Лошади Ѣдятъ сѣно, едиі
разсипіиг Гоепо; едиі ѵогаиі Гоеиит. Это
ѣдятъ люди, ід іп сіЬо езі ЬотіиіЬиз.
Ѣсть съ жадностію, неумѣренно, аѵіде
едеге, ѵогаге. ѣсть только хлѣбъ, піЬіІ
ад раиет адІйЬеге. Пробывъ два дни
неѣвши, сит Ьідио сіЬо аЬвІіииізвеІ. Ѣ.
чрезвычайно много, опегаге ве сіЬо; ѵеп-
Ігет йггсіге. Всякую зелень ѣдятъ съ
масломъ, диодсиидие оіиз ех оіео езіиг.
Этого не ѣдятъ, ід іп сіЬов поп езі ге-
серіит. ѣсть хочется, езигіо. 2) Рип^е-
ге. Комары ѣдятъ, сиіісез риидииѣ 3)
Кодеге, соггодеге, соггитреге. Моль
ѣстъ платье, Ііпеа ѵезіез соггитріі. 4)
Ехедеге, соггодеге, егодеге Купоросъ
рану ѣстъ, ѵіігіоіит ѵиіпив ехедіі. Ржа
ѣстъ желѣзо, Геггит гиЬідіпе годііпг.
Ѣства, яства, ястіе, сіЬиз, езса, ѵісіиз.
ѢХАНІЕ. Аёііаііо сиггив; ѵесііо. —
Ѣхать, см. ѣду.
э
Э. Тгі§евіта іегііа аІрЬаЬеІі 81аѵо-Ков-
зісі Ііііега.
ЭВРЪ. Еигив; Еигопоіиз.
ЭГИРА. Не^іга, гега тиЬаттедіса.
ЭДАКОЙ. Оиаіів, диі. Эдакой чело-
вѣкъ (рѣдкой), диаііз ѵіг! Эдакая радость*
диод ^аидіит! Эдакой чудакъ! ессе 1е-
рідит сариі! 2) Таіів, е)ивтоді, Ьи)из-
793
ЭЙ
ЭСТ
794
шоді, івііпвтоді, е]иа ^еиегіз, вітііів.
Эдакого примѣра не было, еіивтоді ехет-
ріпт тиідііат Гиіі. Эдакого грабителя
не было еще ни въ одной провинціи,
Ъщизтоді еѵеггісиіит іп пиііа ргоѵіпсіа
Гиіі. Эдакъ, ііа, Ьос тодо, ад Ьипс то-
дит. Эдакъ родился, ііа іп^епіо еві; ііа
паіиз еві.
ЭЙ! Неив! еЬо!
ЭКВАТОРЪ. Аедиаіог в. Ііпеа іедиі-
посііаіів.
ЭКЗАМЕНЪ. Ехатеп; іепіаііо. Экза-
меновать, іп^епіит риегогит ехрізсагі.
ЭКЗЕКУТОРЪ. Рггеровііив типегі, диі
іп поппиШв ІгіЬнпаІіЬив дізсірііпю арра-
гііогитдие сигат ЬаЬеі.
ЭКЗЕКУЦІЯ. Яирріісіит риЫісит;
ехасііо рег аррагііогев, рег тііііев.
ЭКЗЕМПЛЯРЪ. Ехетріаг. Полный
в., іпіе^гпт ехетріит.
ЭКЗЕРЦИЦІЯ. Ііесигвіо, тедііаііо Ьеі-
ііса.
ЭКІЙ. Оиаіів. Экой ты, послушай ста-
рика, еЬо! ѵіп Іи Ьиіс вепі апвсиііаге.
ЭКИПАЖЪ. Сагрепіит еі ]итепіа;
сагреиіит спт едиіз. Держать э., едпов
аіеге; едиів аіепдіз еі сиггіЬив етепдія
витіив ітрепдеге.
ЭКЛИПТИКА. Іапеа есіірііса; воіів
огЬііа.
ЭКЛОГА. Сагтеп Ьисоіісит.
ЭКОНОМЪ. Оесопотив; Ьото рагсив,
адіепіпз ад гет; диі гет Гатіііагет іие-
Іпг. Экономлю, гет Гатіііагет іиегі. Эко-
номическій, ад гет Гатіііагет регііпепв.
Экономія, гев Гатіііагів, сесопотіа. Эко-
номка, Гетіпа рагса, адіепіа ад гет; ді-
Іі^епз. Экономно, оесопотісе, рагсе. Эко-
номный, рагсив, адіепіив, дііі^епв. Эко-
номскій, оесопоті.
ЭКСПЕДИЦІЯ. Міввіо, ехредіііо, сига-
ііо. 2) Ргоѵіпсіа, щипив, адтішвігаііо.
Экспедиціонный, тіввіопів, ехредіііопіз
еіс-
ЭЛЕГІЯ. Еіе^іа. Элегическій, еіе^іа-
сив.
ЭЛЕКТРИЗОВАНІЕ, можно выр. гл.
электризованный, еіесігіса ітріеіив. Элек-
тризую, еіесігіса ітріеге. Электрическій,
еіесігісив. Электрическая сила, ѵів з. па-
іига еіесігіса.
ЭЛЛЕБОРЪ. НеіІеЬогиз.
ЭНДЕМИЧЕСКІЙ. Епдетісиз, доте-
зіісиз, іосаііз.
ЭНЦИКЛОПЕДІЯ. Епсусііоп досігіпа-
гит. Энциклопедическій, епсусііов, епсу-
сіораедісиз.
ЭПИГРАММА. Ері^гатта. Эпиграм-
матическій, ері^гаттаіісиз.
ЭПИДЕМІЯ. Еиез, резіііепііа, резііз,
іаЬез. Эпидемическій, ерідетіспв, аіідио
іосо вегреив, тапаиз, ѵа^аиз, ^гавзаиз;
сопіадіозив.
ЭПИТИЛІЯ, Роеию іп роепііепііат іт-
ровііаг.
ЭПИТРАХИЛЬ. соііагіит, дио іпдиі-
іиг васегдоз.
ЭПИЧЕСКІЙ. Ерісиз.
ЭПОМИДА. См. Нарамникъ.
ЭПОПЕЯ. Сагтеп з. роёта ерісит.
ЭПОХА. Тетрив, аеіав, еросЬа. Соста-
влять эпоху, ад гез ѵеі Ьотіпев іпзі^пі-
огез аіісиіив' аеіаііз регііпеге.
ЭРМИТАЖЪ. Юотиз верагаіа, ве-
тоіа.
ЭСКАДРА. Сіазвіз.
ЭСКАДРОНЪ. Тигта; аіа едпііит.
Эскадронный, іигтге.
ЭСТАМПЪ. Еі§ига аегі іпсіза. Печа-
тать эстампами, ітргевзіз Гогтів рііщеге,
ѵагіам.
ЭСТЕТИКА. АевіЬеіісе; досігіпа де
вепзи риісЬгі. Эстетикъ, диі де веп-
вп риісЬгі рггесіріі. Эстетическій, іевіЬе-
795	ЭТА
Іісиз, риІсЬег, ѵепизіиз, еіе^апз. Эс-
тетическое чувство, риІсЬгі ас «Іесогі
зепзиз. Кто имѣетъ эстетическое чув-
ство въ высокой степени, Ьото іп отпі
)и<1ісіо еіе^апііззітиз.
ЭТАЖЪ. СопІаЬиІаІіо, ІаЬиІаІіо. Этаж-
ный, сопіаЬиІаІіопіз.
ЭТАКОЙ, См. Эдакой.
ЭТИКЕТЪ. Еогтиіа, тое, Іех гіізе
еіе^апііогіз.
• ЭТОТЪ. Ізіе. Это батюшка, онъ мнѣ
и надобенъ, раіег агіезі, диет ѵоіиі.
ЭХО. ЕсЬо, ѵох гесіргоса, герегсизза;
ѵосіз ітаво. Эхо повторяетъ голосъ нѣ-
сколько разъ, есЬо ѵосез ассеріаз пите-
гозіоге герегсиззи тиіііріісаі.
ЭѲИРЪ. См. Ееиръ.
ю.
Ю. Тгі"езіта диіпіа аІрЬаЬеІі 81аѵо-
Ііоззісі Ііііега, ди® іиіііо ѵосіз ргопипііа-
Іиг иіі уои, іп тегііо аиіет ііпедие ассе-
<1ІІ диобаттобо зітііііибіпе аб и.
ЮБКА, юбочка. Тииіса ехіегіог Ьге-
ѵіз. Юбочный, е)изтобі Іипісаз.
ЮГО-ВОСТОКЪ, иаприм. плыть, ле-
жатъ къ юговостоку, аб еигоиоішп.
Юговосточиый, а<1 еигоиоіиш зііиз. Юго-
западъ, наприм. плыть, лежать къ юго-
западу, аб аизІгоаСгісит. ЮгозападнѢш,
аб аГгісит зііиз. Югоз. вѣтръ, аГгісиз.
ЮГЪ. Мегібіез; ріа^а, ге^іо тегібіа-
па. На югъ, къ югу, іп, аб тегібіеш. Съ
юга, а тегібіе. 2) Ѵепіив тегмііаііз,
аизірг, поіиз.
ЮДОЛІЕ и ЮДОЛЬ. Ѵаіііз, сопѵаіііз,
ріиг. сопѵаіііа. Юдольный, а<1 ѵаііетрег-
Ііпепз.
ГОДУ и ЮДУ ЖЕ. (81.). СЬі.
ЮЖИКЪ. Со^паіиз. Южица, сортаііо-
пе ]ипс<а.
' ЮНО	796
ЮЖНЫЙ И ЮЖСКІЙ. Аизігаііз, ше-
гШіаииз. Южныя страны, ге^іопез аизіга-
Іез; аизігаііа поДр. Іоса. Южный иолюсъ,
роіиз аизігаііз; ѵегіех аизігіииз. Южная
широта, Іаііішіо аизігаііз. Южное море,
осеапиз аизігаііз. Южные илоды, пііііо-
гіз соеіі рота. Южный вѣтръ, ѵепіиз
аизігіииз; ѵ. шегібіаііз; аизіег, поіиз.
ЮЗА. См, Уза. Юзникъ, см. Узникъ.
Юзный, зосіиз, Гоебѳге диисіиз.
ЮЛА. Моіасіііа тобиіагіз; Ітіп^іііа
саісагаіа (Раіі.) 2і М. б. Іахіііиз ѵегзаіі-
Ііз. 3) Р. т. КиЬЛоІиз, ѵегзиіиз агіиіаіог
з. раіраіог. Юлюсь, раірагі, а<1 аіісиіиз
ѵоіипіаіет Іодиі.
ЮМАРЪ.
ЮНЕЦЪ- Іиѵепсиз, Ьисиіиз. Юница,
уипіх, ]иѵеиса, Ьисиіа.
ЮНОСТЬ. Риегіііа, аэіаз риегіііз, а<1о-
Іезсеиііа, (иѵепіи^ уиѵепіа. Отъ юности,
съ юности, а риего, а рагѵо; а риегіз, а
рагѵіз (о многихъ); аЬ абоіезсепііа; аЪ
абоіезсепіиіо. Сила, крѣпость юности,
гоЬиг 5'пѵепііе; гоЬиг з. ѵі^ог )иѵеп1ге.
Цвѣтъ ю., Доз аеіаііз, Йоз )иѵеи1ге; іпіе^га
авіаз, Йогепз юіаз; ѵаііба аеіаз. Пылъ ю.,
агбог ]иѵеиі!із; Гегѵог абоіезсепііае; Гег-
ѵог іиѵепіііз; абоіезсепііа Гегѵиіа. Загла-
дить чѣмъ пороки юности, ѵіііа іпсипііз
абоіезсепііае етепбаге аіідиа ге. 2\
Юпость, какъ Богиня, )иѵеп1из. Юноша,
юнота, )иѵепіз, абоіезсепз, Ьото абоіез-
сепз, абоіезсеиіиіиз, Ьото абоіезсепіиіиз,
риег (риег назывался у Римлянъ моло-
дой человѣкъ до полученія платья: Іо^а
ѵігіііз, слѣдов. которому былъ 20-й и
также 24-й годъ; абоіезсеиз, отъ 17 до
до 40-го; уиѵеиіз также употребляется,
только въ особенности о лѣтахъ, въ ко-
ихъ юноши исправляли воинскую служ-
бу). Юиотка, абоіезсеиіиіа, риеііа. Юно-
шескій, риегіііз, )иѵопі1ів,-риегіііз; і'иѵеп-
юнч
я
798
797
іия, аеіав риЬег, аипі риЬегІаІів. Вступить
въ юношескій возрастъ, риЬевсеге; іо-
§аш ѵігііеш витеге (по Римски). Вытти
изъ юношескихъ лѣтъ, аипов риЬегІаІів
е§ге<1і; ех ерЬеЬіз ехсебеге. Юношество,
аЛоІевсепІіа, лиѵепіив, жіав риегіііз, рие-
гіііа, аппі риЬегІаІів. Посвятить юноше-
ство на науки, ®1а1еін риегііеш іп Ііііе-
ті8 ‘соизишеге. 2) Риегі, аЛоІезсепІоз,
аЛоІовсепІіа, )иѵепе.ч, )иѵепІив. Воспиты-
вать юношество, зиѵепев едисаге, ейи-
сеге- Запретить юношеству учиться на-,
укамъ, іиѵепіиіет ПІІегів егийігі ѵе-
Іеге.
ЮНЧІЙ- Лиѵепсі, Ьисиіі.
ЮНЫЙ. АЛоІевсепз, )иѵепів. Юный
Помпей, ]иѵепів Ротре)ив. Юная дѣви-
ца, риеііа, айоіевсеиіиіа. Юные и ста-
рые, отпі8 ®1ав. Выть вѣчно юнымъ, саг-
рі іиѵепіа регреіиа (5*г».).
ЮПКА. См. юбка.
1 ЮРА. А^гаеп Ьагеп^огит в. Ьагеи^а-
тиш'.
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ. Іигівргидепііа ;
Іигів всіепііа; іпгів регіііа. Юрисирудентъ,
юрисконсультъ, ]игів 8. )иге сопвиііив;
іп )иге ргиЛепв, )игів іпіегргев.
ЮРИТЬ, V. РІеЬ. Ассеіегагс, ргоре-
гаге, іевііпаге, таіигаге.
ЮРКАНІЕ. 8иЬіІа Летегвіо. Юркаю,
виЬіІо шег§і, (Іешег^і, виЬтегді.
ЮРОДИВЫЙ, юродивъ, віиііиз, віо-
ІіЛив, вей паіига вей аДесІіоие ваисііто-
пі®. Юродивыя дѣвы, віиііаг ѵігціпев.
.Юродство, віиіііііа. Юродствую, віиііе
Гасеге; ітргийепіет, іпвіріеиіет, віиііпт
евве. Юродъ, Летепз, віиііиз, вІоІіЛив.
Юродѣю, іпіаіиагі, зіиііит гс<Мі.
ЮРОКЪ, Ггіп^іііа, топііігіи^іііа.
ЮРТА. Тепіогіиш потасіит; арші Со-
аасов Запаііісов.- Ігасіив Іегга а<1 ипит
орріЛиІит регііпепв. Юртовый, Іепіогіі
Аотабит. Юртовище, Іосив, иЬі Лота-
дев Іепіогіа Іосапі.
ЮРЪ, Еосив ейііив соеіідие іпсіетеи-
Ііаз в. іиіетрегіеі ехрОзіІиз. Этотъ домъ
на юру стоитъ, Ьавс Лотиз ебіігші 1о-
сиш оссираі еі ипгііцщ. с<ю]і іпсіетепіію
ехровііа ееі.
ЮРЮ. См. Юрить.
ЮСЪ. 8іс ареііаіиг Ііііега аІрЬаЬеІі 81а-
ѵо-Киввісі.
ЮФТЬ. См. Юхть.
ЮХА- (81.). Лив, |ивси1ит, етЬатша.
ЮХТЪ. Согіит Коввісиш ,ЬиЬиІипц
Юхотный, иіі С. В. Ь. еІаЬогаІив. Юх-
тяный, е согіо Воввісо ЬиЬиІо Гасіив ѵеі
сопзіапв; а<1 е^ившоді согіит геГегепйив.
ЮЧНЫЙ, М. г. Вьючный.
ЮШМАНЪ. бепив іогісю рагѵіз Іа-
тіиів Геггеів сопзіапіів, ди® іпіег ве Гег-
геів аппиіів випі іиисі.т.
Тгі^евіта вехіа аІрЬаЬеІі НІаѵісі
Ііііега.
(«і
<д. Тгі^евіта зерііта аІрЬаЬеІі 81аѵі-
сі Ііііега, ди® Ли® (ііііега) іп Ковзісо.
иііотаіе ріаие поп ивпграпіиг.
я.
Я, Ігі^езіта осіаѵа аІрЬаЬеІі 8Іаѵо-Вов-
-8Ісі Ііііега, диае ініііо ѵосіз ргоиипііаіиг
иіі іа, іп теЛіо аиіет Впедие иіі іе.
Я. Е§о. Я самъ, е%о ірзе, е^ошеі ірзе.
Я тотъ самый консулъ, который', е^о
вит івіе соизиі, диі. Точно и, е%о ІЛет;
ійет е^о. Я съ моей стороны, е§о диі-1
799
ЯБЕ
ЯВИ
800
йет. Я другой, аііег с°о; аііег ійет;
Іапдиат ехетріаг теі, апітае йітійіит
теае. Какъ я теперь есть, дио пипс
еит ЬаЫіи. ііакъ'я была, бѣгу безъ
одежды, одежда моя осталась ва дру-
гомъ берегу, зісиі егаго, Ги§іо віпе ѵев-
ІіЬив; аііега ѵевіе? гіра теаз ЬаЬиіі,
ЯБЕДА и во ми. ЯБЕДЫ. Саіитиіа,
таЬиіаііо. Обогатился отъ ябеды, гет
аихіі саіитпіа в. виЬйоііз іііі^апйі гаііо-
піЬив; вігорЬів йііаіи? еві, йіѵіііав диае-
зіѵіі. Прибѣгать, что доносимъ на кого
не по ябедѣ, ^игаге саіитпіат в. бе са-
Іитпіа. Просить чего по ябедѣ или
по ложному доносу, реіеге аіідиіб рег
саіитпіат. 2) Саіитпіа, оЪігесіаііо. Все,
что онъ ве говорилъ, есть явная ябеда,
диаесиидие. йісіі, піЬіі аііиб еві, диат
саіитпіа в. оЫгесіаііо. Опровергнуть
ябеду, саіитпіат сопіипйеге. Ябедникъ,
гаЬиіа, саивійісив гаЬіовив еі іперіпв,
іаігаіог. 2) Саіитоіаіог. Ябедница, саіит-
піаігіх. Ябедничанье, саіитпіаііо, са-
іипіпіа. Ябедничаю, иіі виЬйоіів агііЬив
іи 1ііі§апйо, Ггаийиіепіег 1ііі§аге. 2) Са-
Іитпіагі; ехівіітаііопет аІіои]ш ѵіоіаге.
Ябеднически, тоге гаЬиіагит. Ябедни-
чество, гаЬиіаііо; саібае еі Ггаийиіепіае
Іііі^апйі таііопёз. 2) ОЫгесіаііопее, та-
Іі^пае сгітіпаііопев.
ЯБЛОКО. Ротпт , таіит. Лѣсныя
яблоки, рота а§гевііа. Кисловатое, кис-
лое, сладкое яблоко, ротит асійиіит,
асійпт, теіітеіит. Яблоко не далеко
падаетъ отъ яблони (ргоѵ.), поп ртоспі
а рторгіо віірііо рота сайипі ; диаіев
рагепіез, іаіев ЬЬегі. 2) Яблоко въ глазу
пли глаза, ририіа, риріііа. 3) Арех, §Іо-
Ьиз-4) Сѣрая лошадь въ яблокахъ, едиив
зсиіаіиз.
ЯБЛОКО Адамово СІапв ]и^аіі; Айаті
ротит.
ЯБЛОКО земляное. Зоіапит ІиЬе-
говит. 1
ЯБЛОКО любовное. Зоіапит Іусорег-
еісит.
ЯБЛОННЫЙ. Маііпив. Яблонные лис-
ты, Гоііа таііпа 8. таіі. Яблонное дере-
во, таіоа, роти»; ригиз таіпа
2) Е Іі»по таііпо Гасіив. Ябловька, ѵі-
иит і. роіив е таіів, е ротів. Яблонь,
яблонька, таіив, ротив. Въ нынѣшнемъ
году иа этой же яблони черезъ чуръ
много было плодовъ, Ьос аппо еайеш івіа
таіив іп§епіі рототит еНивогит ѵі опе-
гаіа езі. Яблочко, ротит рагѵит. Яб-
лочки Сибирскія, руги» Ьассаіа. Яблоч-
ный, таіі роті. Яблочная кожа, іипіса
таіі, роті. Яблочныя зерна, дгапа ро-
тогиго. Яблочнаго цвѣту, теііиив. Яб-
лочный квасъ, ѵіоит теііпит. Я. ки-
сель, морсъ, риітепіит ех таіів еосіит.
Яблочникъ, ротагіиз. Яблочница, Ге-
тіпа, диае ѵепйіі рота.
ЯВИВШІЙСЯ. Оиі аррагиіі, сотра-
гиіі, диі іп сопзресіот ѵепіі. Явка, іп-
Зісаііо, іпйісіит, йеіаііо. Я. о иокражѣ,
іийісіит іаіит ай рійісев йе геЬив Гигіо
аЫаіів. Я. товаровъ, ргоГеззіо тегсішп.
Сдѣлать явку, іпйісіит Гегге .йе аіідиа ге.
Явленіе, зіртібсаііо , шапіГевіаііо , геѵе-
іаііо. 2) Ѵівит, ьресіев я. ѵіва вресіев; гев
оідесіа; рогіепіпт, овіепіит, ргойі^іиш
(чудесное яі. въ- природѣ); Іатрав (ог-
ненное воздушное явленіе). Внезапное
явленіе, герепііпив оЬ]есіив. Ночкое я;,
ѵівив посіигпив в. ѵівит посіигпшп. Я.
по снѣ, вітиіасгиш вотпі; оЪІаіа рег'
вотпшп в. диіеіет вресіев, іта»о. 3) Ай-
ѵепіиз, ргаевѳиііа. Я. передъ судъ, ѵа-
йітопіит. 4) 8сепа. — Явлевыи, явленъ,
тапіГевіаіпв, геѵеіаіив, ѵівив, оЬуесІиз.
2) Явлевые товары, шегеев, диае диі»
ргоіевіиз евѴ. Явленный образъ, зішр-
801
ЯВИ
явс
802
іасгит запсіі, запсіае шігаспіів сеІеЬтѳ.
Являю, арѳтіге, раІеГасеге, раіаііі Гасеге,
іп іисет ртоГегтѳ, топзігаге, озіепйеге,
йесіагагѳ, зі^иіОсате; тапіГевІит Гасеге,
тапіГевІаге. Явить кому любовь, аіісиі
атогет виит зівпійсаге, йесіагаге. Я.
кому свое расположеніе, аіісиі апітит
виит арегігѳ. Я. кому письменно свое
благорасположеніе , аіісиі ѵоіипіаіет
виат рег Ііііегаз йеСегге. Я. въ тѣсныхъ
обстоятельствахъ опытъ вѣрности чрезъ
многіе годы испытанной м дознанной,
Лйеі зресіаіае <1іи ёі со^иііае-боситепіпт
даге іп айѵѳтзіз геЬив. 2) ОеГегге іп ігі-
Ьипаіі, ве аіідиат гет регйійіззе. Я. бѣг-
лаго, йеГегге та^ізІгаІіЬиз, аіідиет е та-
піЬив, (е сагсеге) еВіц’ізве. Являюсь, ар-
рагеге, сотрагеге, сопврісі, ргойіге іп
Іисет; етег^еге, егитреге, зе оЕГѳгге,
оІГеггс- Ожидаемый Язонъ еще не явил-
ся, попйит зрегаіиз Іазоп етіспіі. Богъ
неоднократно являлся Моисею, Бепз
поп зетеі, заере аррагиіі Мозі. Явиться
въ судъ, іп іийісіит іге, ѵепіге. Я. в. с.
какъ поручителю, зе зізіеге. Не явиться
въ судъ, ѵайітопіит йевегеге, Гогит
йесііпаге (когда явку не признаемъ за-
конною). 2) Верегігі, іпѵепігі, йергеЬеийі.
Явиться способнымъ къ чему, ійопеит,
аріит, піііет ай аіідпій герегігі. Слухъ
этотъ наконецъ явился ложнымъ, Ьіс
гитог Іапйет йергеЬепзиз езі. Явію,
арегіе, тапіГезІо, еѵійепіег. Онъ я. въ
этомъ заблуждается, тапіГевІит езі, еит
іп Ьів еггаге. Я. повелѣть, еѵійепіег то-
нете. Явно называть кого воромъ, рго-
сіашаге аіідиет Гигет. Я. лгать, арегіе
тепіігі. Ь) Аррагеі, раіѳі, тапіГевІит
езі; іп осиіов іпсиггіѣ Явность, сіагііав.
Я. этого дѣла не оставляетъ сомнѣнія,
сіагііав Ьп]из геі пиііпт йпЫІаІіопі Іо-
сшп <1аІ. Явный , тапіГевіиз, арегіив,
Часть IV.
сіагпв, ехріогаіиз, еѵійепв. Я. врагъ, іпі-
тісіввітиз, асеггішив, іпГепвіввітпв іпі-
тісиз (айѵегзагіиз, Ьовіів). Вступить въ
совѣтъ съ явными чьими непріятелями,
спт ргоГеззів аіісиіпз ЬовІіЬпз сопзіііа
тівсеге. Быть кому явнымъ врагомъ,
Вгаѵез сит аіідио іпітісіііаз ЬаЬеге, §е-.
геге. Б. я. в. чего, ойіззе в. ойіо ЬаЬеге
аіідиій. Явная погибель, арегіа регпісіев.
Явн. ложь, тапіГевІит тепйасіит. Явв.
смерть, регзрісиа тоге. Явиться въ печа-
ти, Іуріз ехзсиЬі ѵиі^агі. = Прибыть,
предстать, айезве, ргаезепіеш в. согат
айевзе. Явиться передъ кого, аііспі айев-
зе. Я. послѣ призыву,'также для услу-
ги, ргаезіо еззе.
ЯВОРИНА- Кашив, Ггопв ріаіапі огіеп -
Іаііз. Яворовый, ріаіапі огіепіаііз. Яворъ,
ріаіапиз огіепіаіів.
ЯВОЧНАЯ. Юеіаііо іийісіаііз. Явоч-
ный, ай йеіаііопеш ^ийісіаіет регііпепз.
Явочное прошеніе, йепиисіаііо іийісіа-
Іів.
ЯВСТВЕННО, 81. явственнѣ. Арегіе,
тапіГезІо, еѵійеиіег, сіаге, Іисійе, йііи-
сійе. Это я., сказано, Ьос ріапе, арегіе,
регзрісие, йізііпсіе йісіиш езі. Я. произ-
носить слова, агіісиіаііт йівііпсіедие йі-
сеге; ріапе, агіісиіаіе іоциі, еіодиі. Яв-
ственность, сіагііав, регзрісиііав, еѵійеп-
Ііа. Явственный, яствѳиъ, сіагиз, шапі-
Гезіпз. Это явственно, Ьос іп осиіоз іп
сиггіі. Это очень явственно, Ьос Іисе в'
отиі Іисе з. зоіів іисе сіагіив езі. Яв-
ственный выговоръ, ргопипііаііо ехріа-
паіа. Имѣть такой выговоръ, ехргішеге
ѵегЬіз еі виіз диавфіе Ііііегаз зопіз рго-
пипііаге. У кого яв. почеркъ, Ііііегаіе
регзсгіЬіІ. Явствуетъ, раіеі, аррагеі, 1і-
дпеі, іпіеііі^ііиг. Явь н въ явь, раіат,
рпЫісе; іп оге аідие іп осиііз отпіит.
Въ явѣ и на яву, ге, ргоіесіо, гѳѵега. Я
26
803
ЯГЕ
804
это ие во снѣ, а на яву видѣлъ, поп іп
зотпіз, зед геѵега Ьос ѵіді.
ЯГЕЛЬ. ЬісЬеп гап^іГегіпиз.
ЯГНЕНОКЪ (8). ягня), ягненочекъ, а^-
пи5, артеііиз, а^пісиіиз. Я. сосущій мать,
а^пиз Іасіепз, поіиіит а таіге дериІ505;а#-
пиззнЬготиз. Ягниться, адпит едеге, рго-
сгеаге1. Ягнячій, артіпив. Ягнячья шкур-
ка, реіііз а^піпа. Ягнятина, саго а^піпа,
ЯГОДА, ягодка, 81. ягодица. Васса,
асіпиз. Виноградныя ягоды, асіпі ѵіпасеі,
асіпі. Винныя ягоды, (ісов.
ЯГОДИЦЫ- Маіѳз (у людей), сіииез
(у животныхъ).
ЯГОДЯЧННА. Гіена зусопюгиз. Яго-
дичье, Ггисіиз Іісиз зусошогі.
ЯГОДКИ. ВарЬпе техегеипі.
ЯГОДНИКЪ. Риітепіит ех ГгосііЬив
зассЬаго сопдіііз.
ЯГОДНЫЙ сокъ. Зиссиз Ьассатит.
ЯДЕНІЕ. См. Ѣденіе.
ЯДЕРНЫЙ- Кисіеі; ^ІоЬиІі Сеггеі Іог.
піепііа тіііепді.
ЯДНЫЙ. Ай езит, ад едепднт, со-
піедепдПт регііпепз.
ЯДОВИТО. Аіреге, асегЬе, аегііег;
ігасипде, завѵо ; тогдасііег , тодо іггі-
богіо, таііііозе. Ядовитый, ядовитость,
паіига геі ѵепепаіа. Ядовитый, ѵепепаіиз,
ѵепепозиз, ѵігоіепіпз. Ядовитая змѣя, ѵі-
рега. Ядовитое животное, апігоаі ѵепе-
иаіош. Ядовитая стрѣла , іеіит ѵепе-
паішп, за^іііа ѵепепаіа. 2) ІтртсЬиа,
таііііозиз, ігэсипдиз, заеѵиз, азрег,
асегЬик. Ядовитые стиха, ѵепоп.і (Саі.).
Злорѣчить ядовито, тогзп ѵѳиѳпаге.
Ихъ угрызенія ядовиты, ѵопепит іп-
зрігапі шсгзіЬиз; піогбпб ѵігиз ІіаЬеІ.
ЯДОМЫЙ. Езспіепіив.
ЯДОНОСНЫЙ. Регнісіозиз; ѵепѳ-
ліГег.
ЯДОТВОРЕЦЪ. Ѵепебсив, ѵепепа-
ЯДЪ
гіо5 (который приготовляетъ м продаетъ
ядъ). Ядотворство, ѵепсСсіпт. Ядотво-
рнца, ѵепеЛса.
ЯДРА. Тезіісиіі.
ЯДРЕНОСТЬ. Согрогів гоЬиг, сог-
рогів ѵігев; ѵі§ог, аисо, аЬопдаиІіа. Ядре-
ный, зиссовив, тедиііозиз, дигоз, гірдиз.
Ядренѣю, гоЬизіит, ШедиНозит Легі.
ЯДРИЛО. Маіиз (паѵів); ѵсіит.
ЯДРИСТЫЙ. Ядристые орѣхи. Кпсез
та@піз пнсіеіз.
ЯДРИТЬСЯ. Ііигит, саііовит Сегі,
дигезсеге, іодогевевге.
ЯДРО- Кисіѳив. 2) ОІоЬиз Сеггвиз Іог-'
тепііз тіііѳпдиз. Ему оторвало ногу пу-
шечнымъ ядромъ, ^ІоЬиз Гегтеоз е Іог-
тѳпіо тізвиз сгиз еі агиізіі. 3) Р. т.
Зерно Россійской исторіи, Ггисіоозшп
сотрепдіит Ьізіогіае ітрегіі Возіісі.
ЯДРѢЮ. Юогот, гі^ідит, саііозит
Легі. Чирей наядрѣлѣ, ціепз іпдогніі,
саііозит Гасіит езі.
ЯДЦА. (81.) Ѵогах, виіо,
ЯДЪ. Ѵепепит (отъ ѵепа, чиіа рег
ѵепав ѵадіі) вооб. н иное, обо всемъ, что
вредно), іохіеош (собст. ядъ, коимъ на-
мазывали стрѣлы, потомъ вооб. обо вся-
комъ ядѣ); ѵігиз (изъ царства прозябае-
мыхъ , а мнос. гнѣвъ, мщеніе); ревіі»
(иное, пагуба). Ядъ быстро, сильно дѣй-
ствующій, ѵепепош ргаезепв, ргаезеп-
іапеиш, ѵеіох, гереиііиот. Я. медлен-
ный, ѵепепит Іѳпіит. Мѣшать, готовить
ядъ, іохіеипі іпізсего; ѵепепит социеге,
рагаге. Принимать ядъ, ѵепепит $и-
теге, ЬіЬеге, Ьаигііѳ. Отравить, уморить
кого ядомъ, ѵепепо аіідиет песаге, Іоі-
іеге, іпіетсіреге. Испытать па невольни-
кѣ силу яда, ѵіпі ѵепепі ехрегігі іи зегѵо.
Остановить, прекратить дѣйствіе яда,
ѵепепит ехзііпёиеге. Ядъ разливается
по всему тѣлу, ѵепепит ероіипі рогтеаі
805	; ЯДЪ
іп «епав еі іп Іоішп еогрив. Языкъ, за*
раженный ядовъ зависти, зийиеа ѵепепо
іірдиа.. Яду противящійся камень, агве-
піешп. Дать кому ядъ, ѵепепит аіісиі
ргаеЬеге. Лекарство отъ яда, аиіідоіоп;
аІехірЬагтасоп. Ь) Рег іп. Быть для ко-
го ядомъ, аіісиі регпіеіовиш евве. Дур-
пые примѣры сушііі ядъ для юношей,
таіа еіетріа зипі региісіова диѵепіЬив.
Онъ излилъ весь свой ядъ, всю свою
злобу, ігат отает еѵотиіі; ѵігив-отие
еѵотиіі таіі^иііаіів виае.
ЯДЬ. (51-) Евоз, сіЬив, Гогсиіит, тіввпв.
ЯЗВА, 8. язя. Ѵиіпив, Іаѳвіо. 2) Р. т.
ревіів, рввіііепііа, таіит риЫіспт. Яз-
веный, язвенъ, ѵиіпегаіов, ваисіаіив.
ЯЗВЕЦЪ и ЯЗВИКЪ- Бгвив теіев.
ЯЗВИНА. Ѵоіпов ех асгіогіЬив виссів
огіа. 2) 81., саѵегпа, Іегае сиЫІе, Іаіі-
Ьиіит. Язвятель, саѵіііаіог Оісах. Язви-
тельно, тогбасііог. Я. говорить о комъ,
аіідиет біеіів тогДеге, ѵегЬів атагів іп-
севвеге. Язвительность, ѵепёиит. Я.
угрызенія змѣинаго, тогвпв ѵепепаіов
вегрепіів. 2) Р. т. ІшІіЬсіит асегЬит;
тогДасіІав, асегЬіІав. Язвительный, язви-
теленъ, ѵеоепаіцв, Іаейепв, вапсіаиз. Яз-
вительное угрызеніе' ядовитаго живот-
наго, тогвпв ѵепепаіов апітаіів ѵігпв Ьа-
Ьѳніів. 2) АсегЬов , рип^епв , тог^епв.
-Язвительныя слова, <3іс1а тогбасіа. Яз-
вленіе, Іаезіо, ѵпіиегаііо, ваисіаііо. Яз-
влю, Іаебеге, ѵиіпегаге, ваисіаге. ' 2) Р.
іп. Язвить кого словаки, реіеге аіідпет
біеіегіів; іпвесіагі аіідпет ѵегЬів тогба-
сіЬив.
ЯЗЬ. V. оЬв. См. Язъ.
ЯЗЫКОБОЛІЕ', языковредіе. Саіит-
піа.
ЯЗЫКОЗНАНІЕ, Іаиртое всіепііа. Язы-
кообразный, Ііп^цаѳ Гогтат ЬаЪеив, іп
Ііприае вресіот Гогтаіив.
ЯЗЫ	806
ЯЗЫКЪ. Ьіпгиа. Отрѣзать кому я.,
1іп§иат аіісиі ехсібѳгѳ. Вырвать я., Ііп-
&иапі аіісиі еѵеііеге. Высовывать я., Ііп-
^иат ехвегеге, е)ісеге. У вего я. очень
острый. Ііп^иапі ѵаібе ргошіат, ехро-
Дііат ЬаЬеі. У него языкъ дологъ, піЬі!
роіеві Іасеге, отпіа еІГиІіІ; ІіЬеге Іодпі-
іиг, арегіе Дісіі. Дать волю,- свободу
языку, ІіЬега иіі 1іід;иа. Обуздывать,
удерживать языкъ, Ііи^иат сопЙпеге,
сотрезсеге, сотргітеге, Ггепаге; Іш^иае
тоііегагі. Деньги связали ему языкъ,
Ип^па еі абвігіеіа еві тегсеЛе. 2) Біп^на,
вѳгто, Ііііегае (если сл. языкъ употреб.
въ значеніи словесность). Митридатъ
говорилъ на 22 языкахъ, Лиагиш еі ѵі-
риіі зеиііит оге ІодиеЬ.іІиг МііЬгііІаІев.
Говорить новымъ м неслыханнымъ язы-
ковъ, поѵат еі апіе поп апбііат зопаге
Ііп^иат. Красоты', топкости, нѣжности
языка, Ііп^иае Іерогов, ѵѳпегез, ѵепив-
Іаіев, е!е(?апІіае, шпибіііае. Дѣлать ошиб-
ки противъ языка, іпдиіпаіе Іодиі. Бѣд-
ный, богатый языкъ, Ііи^иа іпорв, 10-
сиріев. Кожина подъ языкомъ, подъ-
язычная жилка, Ііпсиіит Ііпріае. Имѣть
съ кѣмъ одинъ языкъ, еіовбет Ііп&иае
восіеіаіе сит аіідио соп)ипсІит евве. Го-
ворить Греческимъ языкомъ, Сгаеса !іо-
#иа иіі, Іодиі. Говорить проворно, хоро-
шо на какомъ языкѣ, вегшопѳ аіідио
соттойе иіі. Учяться иностранному
языку, регеѵгіпаш Ііп^иат бівсеге. Ра-
зумѣть хорошо языкъ, аІіси]'ив Ііпдоае
регііипі евве. Владѣть языкомъ, Ііприагп
регсаііѳге. 2) Ѵох, ввгто. Языкъ обще-
житія, вегтопів сопвиеіиііо; вѳгтошв
диоіібіапив ивив; ивііаіит вегтопів^епив.
Языкъ людей тонкихъ въ обращеніи,
вегто еіе^апііогит Ьотіпит. Это языкъ
мудрыхъ, Ьаес езі ѵох варіепііит. Гово-
рить все однимъ языкомъ, ипа аідио
807
язы
яко
808
еабет ѵосе Іодиі. Говорить ае однимъ
языкомъ, віЬі поп сопвіаге. 3) Сарііѵйв,
диеш йе віаіп Іюзііііит соріагит рег-
соЫапіпг. Взять языка, 8Іп@и1а бііі-
кепіег ехріогаге, Іесііога повве ѵеііе. 4)
(іепв, паііо. 3) Радапиз, ^епіііів, еіЬпісив.
6) Сатрапае рівШІит. У меия вертится
иа языкѣ, іапіпт поп виссигіі тіЫ аіі-
диій. Языкъ и до Кіева доведетъ, йііі-
депіег ехріогапбо диае диаегів герегіав.
Отъ учтивыхъ словъ язынъ ве отсох-
нетъ, Ыапбів вегтопіЬпв, Ы. ргесіЬив Іо-
си8 геііпдиепйив еві (геііпдиі зоіеі).
ЯЗЫКЪ воловей. АпсЬиза оГйсіпаіів.
. ЯЗЫЧЕКЪ. Гі^иіа. 2) ІТѵа, ерц>1оввІ8.
У ребенка языкъ подрѣзать, ѵіпсиіа
Ііп^иае воіѵегерііпёиат ехрейіге; Ііп^иат
всаіреііо гевесіат ІіЬегаге.
ЯЗЫЧЕСКИ. Моге ра&апогит в. деп-
ііііит, еІЬпісогшп. Языческій, ра^апив,
Зепіііів, еіЬпісив. Языческіе народы, ро-
риіі Гаізогит йеогит сиііогев. Я. писа-
тели , зсгіріогев ра^апі. Язычникъ, еііі-
пісив, зепіііів, ійоіаіга. 2) Опі тиііав
Ііп^иаз всіі 8. іепеі, диі тиііів Ііп^иів
Іодиііиг. 3) Саіитпіаіог, вивигго, огіси-
сиіагіив (Реігоп.), йеіаіог. Язычничаю,
цаггіге, яегтопев саейеге. Язычный,
языченъ 81., даггиіив, Іодиах, тиііі-
Іодиив, Іаг^ііодиив. 2) Аб Ііп^иат рег-
ііпенз. Язычныя мышцы, тивсиіі Ііп-
диае.
ЯЗЪ, язикъ. Сургіпив гиіііив.
ЯЗЯ. (8І-) См. Язва.
ЯЙЦО. Оѵит. Куриное , голубиное,
о. заіііпасеит, соІиіпЬіпит. Муравьиныя
вица , оѵа Гогтісагит; ѵегтісиіі, диов
Гогтісае ^і^пипі. Варить япца, оѵа со-
диеге. Япцо въ смятку, оѵит Іідиійіив
Ггіхит. Свѣжее я., оѵит гесепв. Выпу-
щенныя япца, оѵа іезііз ехиіа. Крѣпко,
гуго свареныя япца, оѵа і§пі Йесосіа,
йопес іийигиегіпі. Нести яйца, оѵа ра-
геге, ропеге, ейеге, сдаете. Подклады-
вать яйца подъ курицу, оѵа еа1Ііпае впр-
ропеге, зиЬ]ісеге, так. съ допол. сл. іп-
сиЬапйа. Нести всякой день по золо-
тому япцу, диоіійіе оѵит рагеге аигеит.
Совсѣмъ перестать вести япца или вес-
тись, ріапе оѵа рагеге йевіпеге. Высижи-
вать яйца, оѵі8 іпсиЬаге; ех оѵів риііов
ехсіийеге. Красныя, крашеныя яйца, оѵа
гиЬго соіоге іпГесіа; оѵа равсЬаІіа. Яйца
курицу учатъ, оѵит йосеі даіііпат; йів-
сіриіив р1и8 ѵібеге ве риіаі та^ізіго; 808
тіпегѵат (т. е. йосеі в. ѵиіі босеге).
ЯЙЦЕОБРАЗНЫЙ , яйцеобразенъ.
Оѵаіив.
ЯИЧКО. Оѵит рагѵшп.
ЯИЧКО луговк^^ВиІІа атриііа.
ЯИЧНИКЪ. (Япшти 2) Оиі ѵегібіі
оѵа. Яичный, ао’ъ^пп^сгііпспв. Я. бѣ-
локъ , желтокъ, оѵі аІЬитеп , ѵііеііив.
Яичная скорлупа, (евіа оѵі. Липшица,
ріасепіа ех оѵів сосіа.
ЯКО*. (81.) Ы, вісиі; диат. 2) Кат.
3) Ео сопзіііо, иі. Яковый, яковъ п якій,
Іаіів, е)ивтойі, Ьи]ивтойі, Іаіів, диаіів; із,
дйі.	-;
ЯКОЖЕ. (81.) 8ісиІі, вісиі.
ЯКОРНАЯ. ОГйсіпа ГаЬгі апсогагіі.
Якорный, апсогагіив. Якорная лапа, ап-
согае Ьгасіііит, согни. Якорный канатъ,
апсогаіе; апсогагіив Гипів, )уа. Я. ка-
натъ, якорь отрубить, огав ргаесібеге;
апсогаііа іпсійеге. Якорное мѣсто, віаііо.
Якорный пли къ закиданію якоря спо-
собное мѣсто, (ипйпв апсотае аріив; Гип-
би8 апсогае іепах. Якорныя мѣста, кіаііо,
Іосив )асіепбае апсогае оррогіиішв.Якорь,
якорекъ, апсога. Я. забросить, опустить
въ воду, закинуть, апсогат ]асеге. Стать
иа якорѣ, паѵет сопвіііиеге. На якорѣ
стоять, іп апсогів соттогагі, евве, віаге,

809
якш
ЯРМ
810
ехвресіаге; сопзі8Іеге іп апсогів 6. ай ап-
согав; паѵет іп віаііопе ЬаЬеге. Сняться
съ якоря, якорь поднять, апсогат ІоІІеге,
воіѵегс, тоіігі, ѵеііеге. Якорь въ дрей-
фѣ стоитъ, апсога агаі. Мертвый якорь,
апсога ргітагіа.
ЯКШАТЬСЯ. V. рІеЬ. песеввіішііпів
ѵіпсиіа сит аіідио сопІгаЬеге; ай аті-
сіііат аіісіуиз ве арріісаге.
ЯЛАППА. МігаЫІів Лаіарра.
ЯЛИКЪ. Асіиагіоіит.
ЯЛОВАЯ корова. Ѵасса віегііів, диае
поп гейсііі рагіит.
ЯЛОВАЯ рыба. Рівсів, диі )ат виа оѵа
йеровиіі.
ЯЛОВЕЦЪ. См. Можжевельникъ.
ЯЛОВИЦА и ЯЛОВКА. Ѵііиіа; ]иѵѳпса,
диае попйит іп иіего ^евіаѵіі. Яловоч-
ный, е согіо ЬиЬиІо, е (Согіо ѵііиііпо.
ЯЛЪ. Каѵів асіиагіа 5. Іоида.
ЯМА. Еоѵеа, всгоЬв, всгоЬісиІив. Ко-
пать яму, Гоѵеат Гасеге; всгоЬст Гойеге.
Завалить, засыпать яму , сотріегѳ Гов-
ват. Упасть въ яму, іп Гоѵеат іпсійеге.
Глазная яма, саѵит осиіі. Рудокопная
я., Гойіпа. Глаза въ ямѣ, сопсаѵі , соп-
діЙ, аЬдіІі, Іаіепіев осиіі; рег т. Копать
другому яму, іпвійіав аіісиі соііосаге,
ропеге; регпісіет аіісиі тоіігі. 2)= Мо-
гила, вериісгит. Ямпика, всгоЬісиІив ѵа-
гіоіае. Ямистый, ріепив Гоѵеагит. Ямис-
тая гора, ехевив топа. Ямка, ямочка, Іа-
сипа; рагѵа Іасипа іп' таіа.
ЯМАЙКА. ЕІорв.
 ЯМБЪ. ЛатЬив. Ямбическій, ,]ат-
Ьісив.
ЯМБЪ и ЯМБА. ' Серебро въ ям-
бахъ, аг^епіит іпГесіит.
ЯМСКАЯ. Ріаіеа , иЬі. йотісііит Ьа-
Ьепі аигі^ае ѵегейагіі. Ямскій, аигі^ае ѵе-
гѳйагіі. Ямская лотадь, едиив аигі^ае
ѵегедагіі. Ямщикъ, аигі^а ѵегейагіив, ѵес-
іиагіив, ѵеЬісиІагів. Ямщиковъ, ямщицкій,
ангі^ж ѵегедагіі; ѵеЬісиІагіѳ ргоргіив.
Ямъ, віаііо сигвив риЫісі.
ЯМЪ. См. ѣмъ.
ЯНВАРЬ. См. Генварь.
ЯНДОВА. См. Ендова.
ЯНТАРИКЪ. Міса виссіпі, еіесігі (»Іе-
ві. Янтарь, виссіпит, еіесігит, ^Іевит;
впссіпит еіесігісит. Янтарный, виссіпеив,
виссіппв. Янтарное масло, оіеит виссіпі.-
Янтарщикъ, агііі’ех виссіпагіив; агііГех
ігасіапв виссіпит.
ЯНЫЧАРЪ. Рсйев Тигсісив; іапітііііев
Тпгсогит ргжіогіапі.
ЯНЬКА. .Іасіаіог, овіепіаіог.
ЯПОНЕЦЪ- .Іаро, Ларопіив. Японскій,
Ларопіси8. Японія, .Іаропіа.
ЯРЕМНЫЙ, яремоносный См. Подъ-
яремный.
ЯРЕМЪ. См. Ярмо.
ЯРЕЦЪ. Савіог аппоііиив, 8. ипіив
аппі.
ЯРИГА. V. оЬв. согіит ііигит.
ЯРИНА. (81-). Гапа аІЬа, сапа.
ЯРИЦА. 8еса1е гввііѵіит в. ігітевіге.
ЯРКА, ярочка. ОѵІ8 іиѵепса, диае
попдит іп иіего ^свіаѵіі. Яркинъ, е]изто-
ді оѵів.
ЯРКІЙ, ярокъ. Сіагив, 8р1еп<1і<Іив. Яр-
кій голосъ, 8р1еп<1ійа, сіага ѵох. 2) Гисі-
див, Іиі^ідив. Яркими красками что рас-
писать, ѵегііаіет ехседеге іп аіідиа ге
девсгіЬепйа. 3) То1и8 агдепв. Ярко, сіа-
ге, вріепйійе, Іисійе. Огонь ярко горитъ,
і^пІ8 іоіив апіеі- Яркость, сіагііав, сапбог,
8р1еп<1ог.
ЯРЛЫКЪ. См. Ерлыкъ.
ЯРМО. Ли^ит. Запрягать въ ярмо,
снимать ярмо, іицит ітропеге, воіѵеге.
2) .Іи^ит, вегѵііия, опив. Ярмо, украшен-
ное дорогимъ каменіемъ, іпіегпііепіев ^ет-
тае йівііп^иипі іи^ит. Свергнуть яремъ,
8Н
ЯРМ
ясл
812
)и^шп йесиіего, йерсеге; вегѵіііипі ехие-
ге; .щ^о ве ехиеге.
ЯРМОНКА- Мегсаіив, иишііпас, віаіив
іп циовііат Ліев тегсаіив. Отправляться
на ярмонку, а<1 тегсаіит ргойсівсі, іге,
ѵепіге. ѣздить на ярмонку, тегсаішп
оЬіге. Учредить ярмонку, тегсаіит іп-
віііиеге, ЬаЬеге; пипйіпаз іпвіііиеге.
ЯРО. Еигіаіііег, Йігіове.
ЯРОВАЯ пашня. Ацгі аевііѵі, а§гі Ігі-
тевігіЬив сопвііі. Яровой хлѣбъ, Гги^ев
Ггитепіа аевііѵа, Ггитепіа аевііѵае Ігіте-
віге. Яровая пшеница, Ігііісит Ігіте-
віге.
ЯРОСТИВЫЙ, яростливъ. (81.) ѴеЬе-
тепв, аврег, ігасипйив, ргосііѵів а<1 ігат;
чиі Гасііе ехаврегаіиг. Яростно напалъ
па непріятелей, Гпгепв ' гиіі іп Ьовіев.
Яростный, яростенъ, ваеѵив, Ігих, Ігиси-
Іепіив, Гигоге. іпсепвив. Воззрѣлъ на него
яростнымъ окомъ, Ігисиіепіів, Іогѵів оси-
Іів еит айврехіі. Ярость, Гигог, ігасипЛіа.
Прптти въ ярость, іга іпсеікіі, іга ехсап-
Левсеге, іггііагі. Привести кого въ ярость,
аіісиі Гигогеш оЬрсеге; апітит аіісщив
ехаврегаге. Съ великою яростію всту-
пить въ сраженіе, ио не на долго, ас-
гіив, циаш сопвіапііив ргаеіішп іпіге.
Излить свою ярость, ігасипйіат в. Гшо-
гет іп аііциет еГГипйеге. Ярость волнъ,
тагів (гетііив, гаЬіев. Я. вѣтровъ, гаЬіев
ѵепіогит. Я. пламени, Патта Гигеив.
ЯРТОУЛЪ- Яртоульная пушка, ѵ.
оЬв. Іогтепіит ЬеІІісит, чио відпит
<1а1иг. Яртоульный полкъ, ѵ. оЬв. апіе-
севвогев ргітппі артеп.
ЯРУГА. Си. Оврагъ.
ЯРУНОКЪ. См. Ерунокъ.
ЯРУСЪ- СопІаЬиІаІіо, сопіі^паііо, Іа-
Ьиіаіит. Нижній я.*, сопіі^паііо, чиае
ріапо ребе еві. Верхній я., вирегіог рагв
ае<1ів. 2) ТаЬиІаІит, вігаіит, вегіев.
ЯРЪ. Ьіііив аЬгиріит, Легиріит, аЬ-
всіввит , ргаесерв. 2) Пигмея, сотаго
Йиѵіі. 3) (хепив іпйаттаііопів, циае ЙІ
іп аѵіЬив, <1шп соеитіі сирйіііаіе Йа^-
гапі.
ЯРЫГА- (хепив геіів рівсаіогіі.
ЯРЫГА и ЯРЫЖНИКЪ. Роіаіог,
тиІІіЬіЬив; Ьото іпіетрегапв, Ліввоіиіив.
Ярыжный, роіаіогі, іпиіІіЬіЬо ргоргіив.
ЯРЫЙ, яръ. (81.) Ѵеііетепв, аврег,
ігаспшіив. Я. воскъ, сега арит ѵіг^іппт.
Ярыя пчелы, ршіегев арев.
ЯРЬ Венецейская или Веиеціянская,
аеги^о іп саісет ѵегва.
ЯРЬ лазоревая. Саегиіеит топіапит;
Іарів Агтепіив.
ЯРЬ мѣдянка. Аегидо.
ЯРЮСЬ. Іга ехагйевсеге. Яриться иа
кого мщеніемъ,^ аічіеі ай иісівсеіміит
апітив. Конь ярящійся и па дубы ска-
чущій, ецпив Гегосіепв еі ехвиііапв.
ЯСАКЪ. ѴесІі§аІ, чио<1 соіопію 8іЬе-
гіае решіипі <|иойчие иіі Сегі воіоі реі-
ІіЬив Гегагит сопвівііі. 2) Сатрапііа іпйі-
сапв, чиашіо сатрапат риівашіит еі
Чиаіиіо севвапйит еві риіваге. Ясатпикъ,
ясащикъ, ехасіог ѵесіідаіів; чио<1 реІІіЬив
Гегіпів сопвівііі; циі реікііі ѵесіі^аі реІІі-
Ьив Гегіпів сопвіапв, ІгіЬиІагіив, ѵесіі-
§а!ів.
ЯСАУЛЪ. См. Есаулъ.
ЯСЕЛЬНИЧІЙ- ОПІсіаІів ргіпсірит
ргівс® аеіаіів, сіуив типив геврошіеі ти-
пегі ЬоЛіегпі та^івігі геі ечиагіа?.
ЯСЕЛЬНЫЙ. Ргаверів.
ЯСЕНЕВЫЙ и ЯСЕННЫЙ- Ггахіпеив,
Сгахіпиз.
ЯСЕНЕЦЪ- Оісіатив Сгеіісиз.
ЯСЕННИКЪ. Егахіпеіит. Ясень, Гга-
хіпив.
ЯСЛИ- Ргаевере, ргаеверіа, рггеверіит.
Ясли должны быть такой величины,
813
ясм
яшм
814
чтобъ быкъ стоя могъ покойно доста-
вать кормъ, ргювере поп аіііпе евве соп-
ѵепіі, щіащ иі Ьов 8Іпе іпсотпюбо віапв
ѵевеі роввіі. Насыпать овса въ ясли, аѵе-
пат ргаеверііз іп^егеге.
ЯСМЕННИКЪ- Абрегиіа супапсЬіса
(Ьіпп.).
ЯСМИНЪ. Іавтіпит. Ясминный, я—
ное масло, оіешп з'автіпі.
ЯСНЕНЬКО. Раиіиіит сіаге, р. бів-
Ііпсіе; р. регерісие. Ясненькій, ясненекъ,
раиіиіит сіагив р. бівііпсіив, р. регврі-
сиив, ріапив. Ясно на вебѣ, ссеіит ви-
бііт 8. вегепит е8І. 2) Сіаге, регв-
рісие, ріапе, арегіе. Толковать ясно,
арегіе еі ріапіввіте ехріісаге. Говорить
ясно, ѵегЬіб бііисібів иіі. Видѣть ясно,
сіаге осиііз ѵібеге. Повѣствовать ясно,
епобаіе паггаге. Писать ясно, регерісие,
ріапе, арегіе асгіЬеге. Это ясно, раіеі 8.
регарісишп еві отпіЬив. Ясноватость, аіі-
Чиіб 8. поп піЬіі сіагііаіів 8. регвріспііа-
ІІ8. Ясноватый, ясноватъ, раиіиіит сіа-
ги8, вегепив, регврісииа. Ясность, вегепі-
іав. Ясность веба, вегепііав ссеіі. 2) Рег-
врісиііав, еѵібепііа, ріапііае. Ясность го-
лоса, вріепбог ѵосіб. Ясный, ясенъ, Іисі-
бив, зегепив. Ясное солнце, воі Іисібив.
Ясный день, біе8 вегепив, біев Ьопив. Яс-
ная погода, Ьопа Іетрезіав. Ясная, свѣт-
лая ночь, пох Іисіба, зібегіЬив іііивігів.
2) Сіагив, регврісииз, ріапив, Цциібив.
Ясная истина, регврісиа ѵегііаз. Это еще
ве совсѣмъ ясно, поп 8аІІ8 Ііциеі. Ясное
/ -изложеніе, бііисіба ехровіііо. Ясное до-
казательство, гаііо еѵібепз. Ясный го-
лосъ, ѵох сіага, вріепбіба. Ясиѣе, сіагіиз,
ріапіиз, та^із регерісие. Яснѣется, біз-
зегепазсіі. 2) Гих, зріепбог аіісишіе етіі-
Іііиг. Яснѣю, вегепит ііегі. Яснѣетъ ва
небѣ, аегепііаз ссеіо гегііі. Ясня, геуіо
арегіа, раіепе.
ЯСПИСЪ. См. Яшма.
ЯСТВА п ЯСТІЕ. См. 'Ііства.
ЯСТРЕБЪ, ястребокъ, Ассірііег. Яс-.
требовъ н ястребиный, ассіріігів. Ястреб-
никъ, ѵепаіог, чиі іп ѵепапбо иіііиг ассі-
рііге; цпі ассірііге абЬіЬіІо ѵепаіиг.
ЯТІЕ. См. Взятіе. Яти, еі., сареге, зи-
теге; ргеЬепбеге, арргеЬепбеге; соііі&е-
ге, регсіреге (Ггисіив). Яться. ргеЬепбеге;
сарі, еипіі, ргеЬепбі; соШ^і, регсірі; роі-
Іісегі, ае аіічиіб ргаееіііигит Ѳ88в. Яти-
ся бѣгу, Ги^ат реіеге, сареввеге. Ятвся
по дань, ѵеоіідаі, ІгіЬиІит, опега іп 8е
8и8сіреге. Ятпся пути,.іп ѵіат во баге.
Ятникъ, еі., сарііѵиз.
ЯТРО. (81.). Кеп; гепев.
ЯТРОВЕНИЦА и ЯТРОВЪ. Егаігіа.
Ятровья, §1ов, тагііі ѵеі ихогів вогог.
ЯТЫЙ- См. Взятый.
ЯТЬ- 8іс ареііаіиг Ііііега аІрЬаЬеІі
Коввісі.
ЯХОНТЪ вишневый. АтеІЬувІив. Ях.
голубый, синій, 8арЬігив. Яхонтъ жел-
тый, ЬуасіпІЬив. Яхонтъ красный, черв-
чатый, гиЬіпив.
ЯХТА- Сеіох, паѵів вресиіаіогіа.
ЯХТАШЪ. Рега ѵепаіогіа.
ЯЧЕЯ, ячейка. Рагѵшп гоіипбвт Го-
гатеп. 2) Сеііаз. Ячейный, сеііагнт.
ЯЧМЕННЫЙ, ячный, яшный, ячень.
Ьогбеі, Ьогбеасепв. Ячменная солома,
вігатепіит Ьогбеасепт. Ячная крупа,
ріівапа, ріівапа еіоіа. Яшный хлѣбъ, ра-
пів Ьогбеасеив. Яшныв отруби, ГцгГиг
Ьогбеасепт. Яшная мука, Гагіпа Ьогбеа-
сеа. Ячменный кисель пли кашица, ріі-
вапж сгетог. Яшная вода, ріівапа. Яч-
мень, Ьогбеит. 2) Ячмень на глазу,
а?§іІор8.
ЯШМА. Іаврів. Яшмовый, ]азрі-
боив.
ЯШМОНИКСЪ. Іавроиух.
815
ЯШИ
ѵпо
816
ЯШИЛЪ. КЬатппз іусігіойеа.
ЯІПНЫЙ. См. Ячменный.
ЯЩЕРИЦА. Еасегіа. Ящерицынъ, ]а- !
сегіае.	।
ЯЩЕРЪ- Мапіз. Короткохвостый я.,
тапіа репіайасіуіа. Долгохвостый я.,
шапі8 гаасгнга.
ЯЩЕРЪ. (81.) Еасегіа.
ЯЩЕРЪ. У этой лошади я., едииа ।
гисіаіог.
ЯЩИКЪ. Агеа, сіеіа, Іосиіиз а. Гоги-
Іие Йисііііз. Ящики у комода, Іосиіі аг-
піагіі. Заиереть въ ящикъ, іи агеа сіаи-
вит вегѵаге аіідиій 2) М. б. саггиа іог-
теиіагіпа, Положить дѣло въ долгой
ящикъ, гет ехаігаЬеге, ргосгаеііпаге.
Ящичекъ, сіаіпіа, сіаІеИиІа. саряиіа. Я.
съ уборами для драгоцѣнныхъ вещей,
йасіуІіоІЬсса, агсиіа; ептегит. Ящич-
ный, сізіае, агсае, іосиіі.
ЯЩУРЪ- Миз аѵеііапагіиа. -
Тгі^еаіта попа аІрЬаЬеІі 8Іаѵо-
Коваісі Ііііега , ргопппііаіиг піі се ѵеі х
Іосптдие ЬаЬеі зоіиттойо іп ІіЬгіе ес-
сіеаіааіісіа; иі поіа питегі аецпаі зѳха-
ёепагіпт.
*»•
у. 0иайга§еаіта аІрЬаЬеІі 81аѵоКов-
аіеі Ііііега изпграіигдие зоіиттойо іп ІіЬ-
гіз ессіеаіааіісіа - пі поіа питегі, аедпаі
зерііп^епагіит.
О.
Ѳ. Оиайга^езіта ргіта аІрЬаЬеІі ^1а
ѵо-Коааісі Ііііега, еопаі сойст тодо, цио
Г ѵеі ріі, еі иі поіа питегі, ®диаі попа-
гіит.
ѲЕАТРЪ. См. Театръ.
ѲЕОЛОГЪ. ТЬеоІо^из. Ѳеологія, іЬео-
1о§іа; гегит Йіѵіпагит аріепііа.
ѲОМИНА недѣля, Ргіта ЬеЬйотаз
роаі (еаіит раеЬаІе.
ѲѴМІАМЪ. ТЬив. Курится ли е, на
олтаряхъ добродѣтели, іп^египіпгпе еіі-
ат ІЬига аІіагіЬиа ѵігіиііе?
V.
V. ІЛііта аІрЬаЬеІі 81аѵо-Коязісі Ііііе*
га, диге іп тедіо йпедпе ауІІаЬ» ѵосіа
ргопппсіаіиг піі ѵ, іпіііо аиіет ауііа
Ь® піі і. I Іяес Ііііега Іосит ЬаЬеі аоіит-
тодо іп ѵосаЬпІіа, е §г®са 1іп§па іп
ияпт гесерііа.
ѴПАКОЙ. Ргор. оЬейіепііа; сапіісит,
диой сапііиг іп еасгіа таіиііпіз Йіегит
іпаі^пііег Геаіогит.
ѴПАТЪ. См. Гродоначальннкъ.
ѴПОДІАКОНЪ. ВпЬйіасопиа, диі аг-
сЬіеріасоріа еі еріасоріа іп ваегіа сеІеЬгап
Йіе тіпіаігапі.
ѴПОСТАСЬ. Нуроеіааіа, гев паіига еі
геѵега епЬеіаіепа; Йіѵіпа регвопа, йіѵіпа
паіига. Три ѵпостаси, ігев регаоп® йіѵі»
п® паічг®. Ѵпостасный, Ьурозіаіісив,
регзопаіів.
КОНЕЦЪ.