/
Автор: Турій О. Кришталович У. Сварник І.
Теги: історія україни політика український націоналізм протоколи
ISBN: 966-7034-34-8
Год: 2002
Текст
Інститут Історії Церкви
Українського Католицького Університету
Центральний державний історичний архів України, м. Львів
У співпраці з
Канадським Інститутом Українських Студій
Альбертського Універитету
Інститутом Історичних Досліджень
Львівського Національного Університету ім. Івана Франка
Незалежним Культурологічним Часописом «ї»
головня
ркськя
РЯДЯ
48^8-4854
протоколи засідань
і книга кореспонденції
За редакцією Олега Турія
Упорддники
Уляна Кришталович та Іван Сварник
Львів 2002
ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА
1848-1851
Головна Руська Рада (1848-1851): протоколи засідань і книга кореспонденції» І За ред,
О. Турія, упорядн. У. Кришталович та І. Сварник. - Львів: Інститут Історії Церкви
Українського Католицького Університету, 2002. - XXXIV + 270 с.
У збірнику опубліковано основні документи Головної Руської Ради - першої
української національно-політичної організації, що була утворена в Галичині з ініціативи
та під проводом греко-католицької єрархії на хвилі революційного піднесення
європейської «Весни народів». У протоколах засідань та книзі кореспонденції
відображено увесь спектр багатогранної діяльності цієї інституції: становлення її
структур, вироблення ідеології та форм політичної боротьби, заснування першого
українського часопису й інші культурно-просвітницькі ініціативи, домагання
«українізації» адміністрації, шкільництва та творення перших українських військових
формувань, захист селянських прав і забезпечення релігійної рівноправності. Публікація
джерел супроводжується грунтовною передмовою, примітками, іменним та географічним
покажчиками, а також словником рідковживаних та іншомовних слів. Видання
призначене для істориків, політологів, культурологів, богословів, науковців та студентів,
усіх тих, хто цікавиться минулим України та генезою українського національного руху.
Рекети підготовлено до друку при сприянні Канадського Інституту
Українських Студій Альбертського Універитету
(з Архівного вічного фонду їм. Стефанії Букачевської-Пастушенко)
Видання опубліковано завдяки фінансовій підтримці
Міжнародного Фонду «Відродження»
І8ВИ 966-7034-34-8
© Олег Турій, вступна стаття, 2002
© Інститут Історії Церкви, 2002
Зміст
Список скорочень......................................... VI
Українська «Весна народів»....................................іх
Протоколи засідань................................ .1
Книга кореспонденції.................................... 141
Словник рідковживаних та іншомовних слів................ 215
Іменний покажчик......................................... .224
Географічний покажчик................................... .259
Список скорочень
арт., артик. - артикулі
бат. - баталіонь
Бер. - Березень
Бца - Богородица
богос. - богословіе
В. - Високе
Вьісокопреосвящ., Вьісокопреосв., Впр. -
Вьісокопреосвяіценний
всечест., ВСЄЧ-, ВСЧ., ВЧ., В. - ВСЄЧЄСТНИЙ
Генер., Ґенер., Ген., Ґен - Генеральний
Голов., Гол., - головний
госп., гос., гдн., т. - господинь
Гдь - Господь
гр., ґр. - граф, ґрабя
греч. кае. - греческо-каеолическій
гр., г. - греческій (греко-католицький)
гром., г. - громада
Губерн., Губер., Ґуб. - Губернїумь
губерн., губер., губ. - губернія, губернаторі
гуман. - гуманіор
дек., д. - деканать; деканальньїй
д. - день
депутов., деп. - депутованьїй, депутація
дом. - доминіумь, доминіальний
Е. Величество, Е. В. - Его Величество
ексемп., екс., е^. - ексемплярь
енер., єн., е. - енераль
Еппь, Еппь, Еп. - Епископь
зал., з. - залучникь
заступ., заст. - заступникь
з. м. - зейшлого місяця
з. р., зр., з. - золотий ринський, золотий
НЕ. М. - ЕЕго Милость
ЕЕр., іер. - ієрей
Комм., Ком. - Коммевда, Командо
комм., ком. - коммисіа
консист., коне. - консисторь
корресп., кор. - корреспондент
крайц., край., кр., к., # - крайцарь
К. Р. - Крайова Рада (Головна)
крилош., крьілош., крил., кр., к. -
крилошань
кс. - ксіондзь
лат. - латиньскій
Лип. - Липень
метроп., метр. - митрополит,
митрополичий
м. г. - минулого года
Министер., Мин., минист. - Министерство,
Министерїумь, Міністерїймі,
Министерїюмь; министеріальний
м. м. - минулого місяця
Н. Ц. В. - Найясніше Цісарське Величество
Нам., Наміси. - Намістництво
н. п. - наприклад
н. т. м. - наступного того місяця
нар., народ. - народний
об. - обрядокь .
одд. - одділь
окр. - округ; окружний
отц., от., о. о., о. - отці, отець
охот. - охотникь
п. - пань
п. д. - под днем
пар. - парох
параф. - парафія
Превосход., превосх. - Превосходительство
Предсід., предсі., предс., пресід., пред. -
предсідатель, Предсідательство
Преосвящ., Преосв. - Преосвященний
Пресид. - Пресидіюмь, Пресидіумь
проч., п. - прочіи
Р., р. - Рада
руск., рус., р. - рускій
ренск. еребр., рн. ереб., рс. ереб., р. ереб.,
рс. срб. - ренскій еребромь (срібний
ринський)
р. в. - рука власна
р. т. - року того
Р. Г. - Рада Головна
Р. Г. Р. - Рада Головна Руска
св. - святий
священ., свящ., св. - священикь
с, м. - сего місяця
с. р., с. г. - сего року, сего года
секр., секрет. - секретарі
сем. - семинарія
слух. - слухачь
Список скорочень
гй
совіт., сов. - совітиикь
ставроп. - ставропигіальний
суд. - судовий
тгео. - тгеологія
т. г. - того года
т. м. - того місяця
т. р. - того року
трїв. - трївіальний
уряди. - урядник
уч. - уЧеИИКТа
фрейкор. - фрейкорпсь
центр. - центральний
цирк., цир., ц. - циркуль, циркулярний
цісар. - цісарский
чести, чест., чес., ч. - честньїй
Числ., Ч. - Число
чл. - члень
ч. пр. - чи приміромь
я. в. - яка. вьіжей
Аіит. - АІштіппв
Арреі. - АрреІІаІіопарегісЬі
Саеі - Сатега]
Сезаг. Кгоі., С. К., с. к. - Сеаагзко Кгб1е\¥8кі
сі. - сіазае
СМ, ст., с.т. - Сопуепііопв-Мііпхи
(конвенційна монета)
Соп8. - Соп8І8Іогіит, Соп8І8іогіа1
Б-іог - Бігесіог
Б-г, Бг. - Бокіог
Буг. - Вугекс]а
ех ойо - ех ой'ісіо
Я, Я. - Яогеп
раї. - §а1йі8сЬе
р. - рітпахіаіпу
рг. каї., рг. к., р. к., рк., рг. с., р. с. - ргіесЬівсЬ-
каіЬоІівсЬ, ргеско-каіоііскі, ргаесо-
саіЬоІісі
ІП8ІІІ., ІП81уІ., ІП8І-- ІП8ІІШІ, 1П8ІуЮІ
К. К., к. к. - каівегІісЬ-кбпірІісЬ
Ка8. - Ка8|ег
к. пі., т. к. - коп\¥епсу]па піопеіа
кооріг. - коорегеїог
Кга|. - Кгаіодау
Маріас, Мараіп, Мар. - МарІ8Ігаі
пі. р. - тапи ргоргіа
МіірІ. - Міірііесі
оЬг. - оЬгхасІек
Р. - РагІ8Цуодау
рГагг., рґ. - рґаггег
РЬіІ. - РЬіІовоНа
ргакі. - ргакіукапі
ргоіок. - ргоіокоІІ8іа
Рго. - Ргоуіпгіаі
КесЬпра-КесЬпипра
К. - Кеуегепсіиа
г. рг. - гііив ргаесі
гиіЬ,- гиіЬепіасЬе
81. - 8апкІ
8ет., Зеті., 8ет. - Зетіпагіа
Зіаигорір., Зіаигор., Зіаиго., 8іаиг„ 5іаи. -
Зіаигоріріа
ТЬеоІор., ТЬеоІ., Т. - ТЬеІоріе, ТЬеоІоріа
й - ипсі
V. - УепегаЬіІів
х. - Кгеихег
ГЄРБ’Ь,И/1И ЗННМА ГЛЛИЦКОНР&СИ;
6 то ЗОЛОТИШ ЛбІГЬ 8Ь СИНОМ!» ПО-
ЛИ ЕСГШНЙЮЧЬПІ СА НЛ СКЛЛЙ.
Українська «Весна народів»
У своєму вступі до збірки нарисів про події революції 1848-1849 рр. у Галичині відомий
історик міжвоєнного періоду Микола Голубець із прикрістю констатував: «Хоч ми
завдячуємо 1848 рокови так багато, то він жде іще, і мабуть довго ждатиме на перо
українського історика... На охоплення 1848 року як цілости, в його народинах і наслідках,
не зважився, в нас, поки що ніхто. Безслідно, під цим оглядом, проминули 80-ті роковини
моменту і можна, хиба, сподіватися, що не пізніше, як в 100-ті роковини українська
історія 1848 року таки буде написана...»1 Не можна сказати, що відтоді, як прозвучали ці
слова, проблематика «Весни народів» взагалі не цікавила українських дослідників, але
навіть такий «обережно-оптимістичний» прогноз їх автора ще й досі залишається
нездійсненою мрією. Навіть відзначення ювілейних дат, на що він так сподівався і іцо
традиційно «стимулює» наукові зацікавлення (а ще більше - публікації), не змогло суттєво
змінити існуючого стану справ. Тому сьогодні, оцінюючи українську історіографію
революції 1848-1849 рр., ми з не меншим жалем змушені були б повторити щойно
зацитовані слова, хиба що тільки пересунувши дату появи сподіваного орих та^пит ще
на одне століття.
Можна, звичайно, вказати на цілий ряд «об’єктивних і суб’єктивних» обставин, що
перешкоджали систематичним дослідженням початків українського національного руху
в Галичині2. Так, коротка хронологічна віддаленість і гостре суперництво різних
національно-політичних угруповань, які претендували на «історичну спадщину» 1848
року, зробили її впродовж другої половини XIX ст. предметом полемічної публіцистики.
Перші спроби критичного аналізу й узагальненого представлення окремих аспектів
української «Весни народів» наприкінці XIX- на початку XX ст. (Ю. Кміт, І. Кревецький,
Остап Терлецький, І. Франко) були перервані вибухом Першої світової війни та
змаганнями за українську державність, після поразки яких акцент наукових зацікавлень
перемістився на осмислення новітньої історії визвольної боротьби (І. Брик, М. Возняк,
М. Гнатюк, М. Голубець, К. Левицький, М. Лозинський, В. Щурат). Встановлення
радянського тоталітарного режиму не дозволило побачити світ праці Я. Гординського
про Болехівську руську раду, ґрунтовним розвідкам Омеляна Терлецького та
«спрямувало» зусилля інших істориків на дослідження соціально-економічних відносин
і «класовоїборотьби» (В. Борис, М. Герасименко, М. Кравець, О. Косачевська, Ф. Стеблій
та іи.). Суттєвою перепоною для цілісного представлення хоча б історії першої
1 М. Голубець, Полум’яний 1848рік. (Картини й епізоди), Львів 1929, с. 2.
2 Детальніший огляд історіографії та бібліографічні покликання на літературу див.: О. Ю. Турій,
Греко-Католицька Церква в суспільно-політичному житті Галичини, 1848-1867. Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук, Львів 1994, с. 2-7, а також
новіші публікації: О. Турій, „Українська ідея" в Галичині в середині XIX століття // Україна
модерна, ч. 2-3 за 1997/1998 рр., Львів 1999, с. 59-75; його ж, Українське духовенство і
національно-політична боротьба в Галичині під час революції 1848-1849 років // Ювілейний
збірник на пошану Феодосія Стеблія І за ред. О. Аркуші та ін., упор. О. Середа і О. Аркуша,
Львів 2001, с. 159-180 [= Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність,
вип. 9]. Див також: М. Мудрий, Українська історіографія про революцію 1848-1849 років у
Галичині // Кок 1848: Уйозпа 1лиІст> тт Са1іс)і: іЬібг зішіібйі І ред. IV. У/іс, Кгакбш 1999, с. 196-
205.
X
Олег Турій
національно-політичної організації галицьких українців. Головної Руської Ради (далі -
ГРР), був брак відповідної джерельної бази, що не могло не позначитись навіть на працях
тих дослідників, які не були сковані радянськими цензурними обмеженнями (М. Бога-
чевська-Хом’як, М. Данилак, М. Демкович-Добрянський). Окремо варто відзначити
вагомий вклад польської історіографи, яка, концентруючи свою увагу на з’ясуванні
обставин польської «Весни народів», не оминала й української проблематики3. Найновіші
теоретичні й методологічні засади вивчення генези українського національного руху в
Галичині містять праці Я. Грицака, Я. Дашкевича, Я. Ісаєвича, А. Каппелера, І. Лисяка-
Рудницького, П. Маґочія, І. Химки, Р. Шпорлюка та ін.
Однак, про «охоплення 1848 року як цілостн» все ще доводиться говорити в
майбутньому часі. Не переламало цієї прикрої «традиції» відзначення 150-літгя революції,
яке відбувалося уже в умовах української незалежності й відсутності ідеологічного
контролю чи класових пріоритетів і, навпаки, здавалось би, мало створити відповідну
кон’юнктуру. Але, поза кількома «святочними академіями» з нагоди ювілею, так і не
спостерігалося бодай посиленого зацікавлення дослідженням тих історичних подій, які
спричинилися до самих (не дуже навіть і гучних, як на пострадянські масштаби)
святкувань.
Видання цієї книжки, очевидно не зможе компенсувати усього того, що не вдалося
зробити в минулому, та, зрештою, вона на це і не претендує. Але можна сподіватися, що
публікація дивом збережених і не так давно віднайдених протоколів засідань ГРР разом
із книгою вхідної кореспонденції - основних джерел до історії першої національно-
політичної інституції галицьких українців, мало б таки (сопіга зрет зрего!) пожвавити
дослідження історії української «Весни народів», стимулювати подальші джерельні
публікації та появу ґрунтовної монографії. Залишаючи це завдання на перспективу, ми
все ж хочемо коротко зупинитися на основних моментах генези та діяльності ГРР, щоб
подати сучасному читачеві ширший контекст подій, відображених у самих докумен тах.
Утворення Руської Ради у Львові, яке знаменувало собою перехід українського
національного руху в Галичині від культурно-просвітницької до політичної фази розвитку,
відбувалося в контексті та під прямим впливом революційних потрясінь, що сколихнули
майже всю Європу навесні 1848 року та виявили не лише гостру необхідність соціально-
економічних перетворень, але й поставили на порядок денний справу національного
визволення пригноблених народів. Особливо вагому роль національний чинник почав
3 Серед найновіших польських досліджень варто згадати монографію: М. 8іо1агсхук, Огіаіаіпоіс
Ьгоюзкіе] Сепігаїпеу Кагіу ГУагодоке), Кхезхбм' 1994, та джерельну публікацію: Ргоіокоіу
розіедгеп Касіу Пагосісіке') Сепігаїпе] ке Імокіе (14IV -29 X1848) І ред. 8. Кіепіеиісг, Е Ка-
тоІоц'яка.ХУагзхагса 1996. Розвиток українського національного руху грунтовно проаналізовано
в дослідженнях Яна Козіка: І. Когік, ІІкгаіпзкі гнсії пагосіоку IV Саїйуі к Іаіаск 1830-1848,
Кгакбгт 1973; його ж, МіуЗ-у геаксуц а гекоІис]ц: Зіиаіа г. (1гіе)ок икгаіпзкіе^о гисіш пагоііоке^о
Саііср в» Іаіаск 1848-1849, ХУагзхатуа - Кгакби- 1975 [= Хезхуіу пайкове Гпіхусг.чуіеіи
Іа^іеПопзкіеро, і. 381. Ргасе НіМогусгпе, хезг. 52]. Див. також переклад обидвох праць
англійською мовою: 1. Когік, ТІїе Окгаіпіап Наиопаї Мочетеш іп Саіісіа: 1815-1849 І ред.
Ь. В. Опоп, Есіпюпіоп 1986.
Українська «Весна народів.
хі
відігравати у політичному житті імперії Габсбургів, що історично складалася з
різноетнічних елементів, але уряд якої раніше у своїй внутрішній політиці керувався не
стільки врахуванням цієї специфіки, як радше становими й династичними пріоритетами.
У Галичині, яка від 1772 р. - після першого поділу Речі Посполитої - перебувала під
володінням Австрійської монархії, революційною стихією найшвидше зуміли опанувати
діячі польського національного руху. Вони виступили з програмою широких
демократичних перетворень і відродження втраченої державності, сформували загони
народного ополчення -Гвардію Народову, висунули конкретні домагання перед віденською
владою та утворили власну політичну організацію - Центральну Раду Народову у Львові
та її філії в інших містах. Польські ради претендували на роль тимчасових органів
революційної влади, що мали би виражати інтереси усього населення краю.
Галицьких русинів, як тоді називали себе тутешні українці, «Весна народів» застала
абсолютно не готовими до такого перебігу подій. У той час, коли інші народи імперії,
вимагаючи запровадження конституційного устрою і демократичних свобод, прагнули
забезпечити свої національні права, українці не мали не лише досвіду політичної боротьби,
належної інфраструктури і відповідного керівництва, але й навіть чіткого усвідомлення
свого становища і своїх потреб. Навіть ті поодинокі представники «галицько-руської»
спільноти, що відзначалися бодай якоюсь громадською активністю й політичною
заанґажованістю, були захоплені хвилею боротьби за «польську справу», яка в їхніх
очах, особливо серед студентської молоді, ототожнювалася з революційним рухом
узагалі4.
Єрархія Греко-Католицької Церкви, єдиної на той час не лише духовної, але й
суспільної інституції, з якою, власне, й ототожнювала себе основна маса українського
населення Галичини і яка була його єдиним посередником і репрезентантом у стосунках
із державною владою, неприхильно зустріла саму революцію, не підтримала її ідей і
залишалася в фарватері урядової політики, інстинктивно чинячи опір польським діячам,
які намагалися залучити руське духовенство та його паству до реалізації своєї мети -
відбудови «історичної Польщі». Частина національно-свідомої світської інтелігенції та
нижчого клиру, до якої належало середовище колишньої «Руської трійці» і яка ще до
1848 р. провадила активну культурно-просвітницьку, «будительську» працю, хоч і вітала
конституційні перетворення й щиро симпатизувала революційній боротьбі поляків та
інших народів, не мала ні сил, ні можливостей взяти політичний провід у свої руки. Коло
їх було надто вузьке, вплив на громадськість досить обмежений, а в самому суспільстві
ще не визріли необхідні передумови для розгортання масового національного руху5.
Як не парадоксально, але чи не найбільший поштовх до сепарації галицьких українців
з-під польських впливів та формування власних політичних структур мало заперечення
їхніх прав як окремої нації лідерами польського національного руху. Вже 19 березня, під
час підписання у Львові першої петиції до цісаря, член Ставропігійського інституту,
ад’юнкт фіскального уряду Кирило Віньковський звернув увагу греко-католицьких
семінаристів на відсутність у ній навіть згадки про українців: «Не забувайте, що ви руське
4 Див.: О. Турій, Національне і політичне полонофільство серед греко-католицького духовенства
Галичини під час революції 1848-1849 рр. // Записки НТШ. Праці історично-філософської
секції, т. 228, Львів 1994, с. 183-206.
5 Пор.: 1. Когік, Цкгаіпзкі гисіг пагофлуу..., с. 278-283; його ж, Мірку геаксіц а гемоіисіц.., с. 15-30.
хіі Олег Турій
плем’я, окреме від поляків, що у вас інша національність, своя історія, своя мова, - словом,
що ви - русини. Якщо хочете підписати, то не робіть цього раніше, ніж в Адресі не буде
поміщено пунктів, що забезпечать вам вашу самостійність, вашу народність і вашу мову»6.
У відповідь пролунали вигуки: «Тут немає Русі! То зрадник москаль, за вікно його!»7
Отець Яків Головацький так оцінював тодішні події: «Поляки, розрадовани кликами
народові, Європейскихт, и потакованьемт, дворовь, що Польща буде и мусить бути, и то
в давньїхь границяхь, забули на нась, Русинові,, прагнули лише Польщі, а наші язьїк-ь
назвали ихь нарічіемі,, а нам ь навіть назвьі Русинь заперечували. Тоє покривдженье
зразу остудило Русинові, до справи польскои, а познійше викликало сильное
сопротивленье»8.
Австрійські власті вчасно побачили основні суперечності й вразливі місця
революційного руху в Галичині, зумовлені його польсько-шляхетським характером, -
незадоволення вимог селянства та ігнорування національних прав українців. Губернатор
Франц Стадіон кількома енергійними заходами зумів розколоти «партію перевороту»,
здобути для уряду прихильність значної частини населення краю і, тим самим, - зберегти
владу. Найголовнішим серед них було оголошення 22 квітня 1848 року про знесення
панщини з 15 травня того ж року. Цією акцією вдалося «зміцнити прив’язаність сільського
люду в Галичині до австрійського уряду» і відвернути його від революції9, а обіцянка
компенсації привела до табору Стадіона великих магнатів, які з метою охорони власних
маєтків і протидії революційно-демократичним силам створили «Товариство землевлас-
ників». Для згуртування своїх прихильників губернатор утворив т. з. Байрат - комітет з
дорадчими функціями, що мав паралізувати діяльність Ради Народової. Активна протидія
австрійських властей польському революційному рухові збадьорила і греко-католицьку
єрархію, лояльність і вірнопідданство якої завоювали повне довір’я Стадіона10.
Очевидно, що саме позиція губернатора, його сприяння найбільше спричинилися до
того, що митрополича консисторія наважилась взяти в свої руки провід українським
національним рухом. Разом з тим, важливим поштовхом до цього рішення послужило
незадоволення нижчого духовенства та світської інтелігенції пасивністю єрархії, їх
розгубленість у складному вирі політичних пристрастей. «В котрий бік спрямувати
зусилля, з ким єднатися, яких духів слухати?» - запитували священики Бережанського
деканату в листі до митрополичої консисторії11. Подібні звернення надійшли й
6 Оііеппік Нагоскнуу (1848) 24 тагс.; Актьі бережанской Ради русской 1848-1849 гг. // ВЬстникь
«Народного Дома» (1909) 36.
7 К. Устіянович, Історичний момент: 19 марта 1848 р. //Жшпє і Слово З (1895) 467; Зоря Галицка
(1848) 6 черв.
8 Лист Якова Головацького до брата Петра, 25.05.1848 // Кореспонденція Якова Головацького в
літах 1835-49 І вид. К. Студинський, Львів 1909, с. 248 [= Збірник філолог, секції НТШ
11-12].
9 К. КохйоБкі, ЬІо^'е бокитепіу бо Ьійогіі гпіевіепіа райвгсгугиу » Сайді V/ г. 1848 // Рі-гедіаД
Ііізіогуппу 53 (1962) 122. Пор. також: Сіє Ргоюкоііе <1е5 озіеггеісічізскіеп Міпілгеггаїех 1848-
1867, АЬгеіІип^ І.: Піе тіпівіегіеп сіев Кеуоіиііопдаїїгеї 1848. 20. Магх 1848 - 21. МоуетЬег
1848 І ред. Т. Кіеіеска, ХУіеп 1996, с. ХХПІ-ХХІУ.
10 ]. Кохік.ЛЛрїгу геакцц а гтюіиуц..., с. 25-27.
11 Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України (далі - ЛНБ), відділ рукописів,
ф. Т. Павликіва, спр. 2/ п. 1, № 9, арк. 20; Актьі бережанской Радьі русской..., с. 40.
Українська «Весна народів» хііі
безпосередньо до львівського єпископа-помічника Григорія (Яхимовича), «котрого якось
инстинктомі узнали яко моральну голову и представителя справі рускнх ь и народносте
рускои, - щобьі оні покликав!» Русинові Галицкихі на народне віче, и щобьі ся ставі
нашимі пров-Ьдникомі...»12
Та й сама греко-католицька єрархія, яка своїм статусом і навіть матеріальним
становищем багато в чому завдячувала австрійській владі13, усвідомлювала небезпеку
подальшого зволікання з визначенням власної політичної позиції, побоюючись, щоби, з
одного боку, революційні настрої не перекинулись на український загал і не надали йому
антиурядового спрямування, а з другого боку, щоби селянське незадоволення не вилилося
в криваві бунти проти польських землевласників, як це трапилось у 1846 р. в західній
частині краю. Тоді лише великий авторитет греко-католицького духовенства запобіг
поширенню селянської жакерії на Східну Галичину і врятував польських поміщиків від
катастрофи, що спіткала їх у Краківській області14. Водночас, унійний клир вперше
виступив як потенційно потужна політична сила, незалежна від польських впливів і здатна
їм протидіяти. З цим змушений був рахуватися навіть австрійський уряд, який досі звик
уважати духовенство послушним знаряддям власної політики. Турбувало пастирів Греко-
Католицької Церкви і широке розповсюдження пропольських настроїв на початках
революції, які асоціювалися із загрозою відновлення Польської держави або ж російської
інтервенції15.1 перша, і друга перспектива не обіцяли нічого доброго для майбутнього
самої Церкви, з огляду на гіркий досвід того, як трактували уніатів у колишній Речі
Посполитій і яка доля спіткала їхніх одновірців у царській імперії.
19 квітня 1848 року невеличка депутація у складі крилошанина Венедикта Левицького,
канцлера консисторії Юліана Величковського і трьох представників Ставропігійського
Інституту16 вручили губернаторові для передачі цісареві «Адрес Русинів». Петицію, яку
12 І. Созанський, 3 літературної спадщини Василя Ільницького // Записки НТШ, т, 66, Львів 1905,
с. 15.
13 Детальніше про це див.: І.-П. Химка, Греко-католицька Церква і національне відродження у
Галичині, 1772-1918 // Ковчег Збірник статей з церковної історії/ред. Я. Грицак, Б Ґудзик,
ч. 1, Львів 1993, с. 74-80; а також статті: О. Турій, Греко-католицький священик в Австрійській
монархії середини XIX ст.: державний службовець чи душпастир? // Матеріали II Міжнародного
конгресу україністів: історія, Львів 1994, с. 56-62: його ж, Соціальний статус і матеріальне
становище греко-католицького духовенства Галичини в середині XIX століття // Ковчег
Науковий збірник із церковної історії, ч. 2, Львів 2000, с. 115-116.
14 Д. Демкович-Добрянський, Українсько-польські стосунки в XIX ст, Мюнхен 1968, с. 24-25,
15 У листі до митрополита Михайла (Левицького) єпископ Григорій (Яхимович) 21 березня 1848 р.
писав: «Кружляють відомості, що патріоти мають інші наміри і хотіли би незабаром відновити
Річ Посполиту і з тією метою напевно будуть наполягати, щоб всі з ними з’єдналися; в такому
випадку наше становище буде дуже тяжким. Що мене стосується, то я готовий до всього і
вчора написав уже заповіт, тому що в жодному випадку не мислю зрадити урядові» (Матеріяли
до історії культурного житя в Галичині в 1795-1857 рр. Замітки й тексти ! вид, К. Сту-
дииський, Львів 1920, с. 304 [= Українсько-руський архів 13-14]). Див. також: Лист Михайла
(Левицького) до Григорія (Яхимовича), 25.03.1848 // там же, с. 308.
16 Ставропігійський Інститут був спадкоємцем ліквідованого австрійською владою наприкінці
XVIII ст. Ставропігійського братства при Успенській церквіїу Львові. Мого члени, якими могли
бути лише світські особи, отримали статус «батьків греко-католицької нації» і покликані були
піклуватися про розвиток культури, освіти і видавничої справи у тісній взаємодії з церковної
XIV
Олег Турій
напередодні підготував крилошанин ^Михайло Куземський, підписали найвідоміші
галицько-руські діячі на чолі з владикою Григорієм (Яхимовичем)17. У проханні,
пересипаному запевненнями у вірності русинів тронові й Австрії, не було жодних
політичних вимог і говорилося виключно про забезпечення прав української мови в
школах, державних установах і судочинстві та про гарантії рівноправності для католиків
східної традиції18.
Завдяки підтримці Стадіона, який домігся швидкої і сприятливої для українців відповіді
уряду на їхні вимоги19, єрархія Греко-Католицької Церкви поступово перебрала ініціативу
в свої руки20. «Раду Народову у Львові й комітети по округах не можна вважати
легальними, тому що губернатор Львівську раду розв’язав, а окружним старостам
доручив, щоб не допускали комітетів у провінції», - констатував митрополит у листі до
єпископа Яхимовича21. Той, у свою чергу, видав від імені консисторії спеціальне
розпорядження, в якому заборонив греко-католицькому духовенству брати участь у
польських радах22.
Владика Григорій і його найближче оточення, відомі ще в 30-х рр. як прихильники
«руської партії»23, напевне й самі відчули необхідність утворення власного національно-
політичного об’єднання. Митрополит Михайло (Левицький), що, зважаючи на похилий
вік і слабке здоров’я, перебував у віддаленому від Львова Унівському монастирі, фактично
опинився осторонь від заходів консисторії і був поставлений перед доконаним фактом.
Проте і він погодився з утворенням окремої національно-представницької організації
галицьких русинів: «На Комітет, котрий би займався забезпеченням наших інтересів, -
писав митрополит у листі до свого суфраґана, - погоджуюся тим скоріше, що це станеться
за задумом Губернатора, і що той Комітет нічого не вчинить такого, що суперечило б
існуючому урядові»24.
єрархією. Детальніше про це див. автореферати кандидатських дисертацій Ірини Орлевич
«Діяльність Львівського Ставропігійського Інституту (кінець у Львові ХУШ ст. - 60-і рр.
XIX ст. ) (Львів, 2000) та Олександри Киричук «Ставропігійський Інститут у громадському
житті Галичини (середина XIX - початок XX ст. ) (Львів, 2001).
17 Лист Григорія (Яхимовича) до Михайла (Левицького), 20.04.1848 // Матеріали до історії...,
с. 311; Лист К. Хомінського до А. Петрушевича, [кінець квітня 1848 р.] І ІЛНБ, ф. А. Петру-
шевича, спр. 469 / п. 12, № 195-А; М. Голубець, Полум'яний 1848рік..., с. 35.
18 Текст петиції було надруковано 23 травня 1848 р. в «Зорі Галицькій», а також окремими
листівками українською, польської і німецькою мовами (Центральний державний історичний
архів України, м. Львів (далі - ЦДІАЛ), ф. 180, оп. 1, спр. 20, арк. 2; 4).
19 Див.: Піе Ргоіокоііе <1ез дііеггеісіїіхсіїеп Міпіхіеггагех 1848-1867, АЬіеіІшщ І, с. 193-194.
20 Лист Григорія (Яхимовича) до Михайла (Левицького), 20.04.1848 // Матеріали до історії...,
с. 311; Зоря Галицка (1848) ЗО трав.
21 Лист Михайла (Левицького) до Григорія (Яхимовича), 1.05.1848 // Матеріали до історії...,
с. 312.
22 ЦДІАЛ, ф. 180, оп. 1, спр. 49, арк. 14-15.
23 Русалка Дністрова: Документи і матеріали, Київ 1989, с. 203-212.
24 Лист Михайла (Левицького) до Григорія (Яхимовича), 1.05.1848 // Матеріали до історії...,
с. 313.
Українська «Весна народів.
XV
Отримавши, таким чином, санкцію державних і церковних властей та дочекавшись
формальної правочинності конституційних свобод25, «вь забудованью святоюрскомь
дня 20 Березня/2 Мая 1848 о 6-той годині по полудню сойшлися премноги Русиньї
духовньї и мірски. Всечестньїй Крьілошань и Схоліархь Михаиль Куземскій, ввібраний
на предводителя, запросили, абьі ся тій списували, котрьі бьі до сего собранія належати
хотіли на слідующой бумові: а) щобьі во всякой вірности кь императорско-царскому
Величеству Фердинанду, конституційному Царю Галиціи Володиміріи и кь Его Габ-
сбургско-Латаринскимь наслідникамь, б) букріпляти и развивати нашу руску народ-
ность таїсь, в) які, ви прошеній руского народа вь Галиціи зь дня 19 Березня (тобто квіт-
ня - О. Т) 1848 подано, все же сіє на основаній Патента Конституційного, которьій каж-
ду, то и нашу народность забеспечае, и которьій на собранья народньї соизволяе» (с. 1)*.
З обґрунтуванням мети і завдань Руської Ради виступили на цьому зібранні о. Іван
Жуковський та Юліан Вислобоцький26. Учасники вислухали також палку промову поета
о. Миколи Устияновича і вшанували пам’ять о. Маркіяна Шашкевича, заманіфестувавши
таким чином свою прихильність розпочатій ним справі національного «відродження»27.
На наступному засіданні було вирішено «вь письмахь нашихь рускихь триматися мови
народа однако сь правоппсаніемь етимологическимь» та «оураджено меже собою
й на засіданіяхь по руски говорити» (с. 19). Принципово важливе значення мало те,
що ГРР від самого початку свого існування стала на платформі національної єдності й
соборності всіх українських земель. «Мьі, Русини Галицки, - говорилось у відозві до
народу від 10 травня 1848 року, - належимо до великого руского народу, котрьій бднимь
говорить язикомь и 15 міліонбвь виносить зь котрого пблтретя міліона землю Галицку
замешкує»28. Таким чином, вже на зорі «Весни народів» у Галичині була проголошена
ідея, яка довго й нелегко утверджувалась у свідомості галицьких русинів аж до початку
XX ст.29
Як і більшість національно-представницьких інституцій, що виникали в революційний
час, Руська Рада у Львові була утворена шляхом самопроголошення на народному зібранні,
що не виключало, а, навпаки, передбачало і попередню підготовку, і наявність групи
ініціаторів, і потребу подальшої легітимізацїї свого права виступати від імені народу
через розширення первісного складу, поповнення Ради представниками різних соціальних
верств, творення філій, публікації відозв, збирання підписів та інші форми суспільної
мобілізації. Щоправда, чимало обставин генези ГРР були оповиті таємничістю вже на
25 «Зоря Галицька» у редакційній статті «О діланю Головної! Радь, Рускои во Львові» оповідаючи
про генезу' цієї інституції, особливо наголошувала, що причиною її утворення було намагання
Польської Ради Народової «займовати ся не тблько справами своими аласньїми, але... всіхь
мешканьцівь Галиччиньї», що «нанбольшьімь небеспеченьствомь рускому народові! грозило».
І хоча «непокоило то дуже всіхь о добро свого народу дбающихь Русинбвь; однакожь ждали,
ажь будут могли правне виступити...» (Зоря Галицка (1848) 27 черв.).
Тут і далі покликання на опубліковані в цьому виданні документи подаються в самому тексті із
вказанням лише відповідної сторінки.
26 ЦДІАЛ, ф. 180, оп. 1, спр. 1, арк. 3.
27 Зоря Галицка (1848) 27 черв.
28 Там же, 5 трав.; ЦЦІАЛ, ф. 180, оп. 1, спр. 1, арк. 1-2.
29 Див.: О. Турій, «Українська щея» в Галичині..., с. 59-75.
Олег Турій
XVI
час її утворення і викликали чимало суперечливих оцінок як серед сучасників, так і в
пізнішій історіографії.
Зокрема, «Зоря Галицька» приписує ініціативу «кільком» (не названим поіменно) «о
добро свого народ}' дбающим ь Русинамт.», котрі, зібравшись разом «оурадили, аби зараз
2-го Мая вь сали собранія конснсторского оу Св. Юра зббрь Русинові, оучиннти». Автор
допису визнає, що «не оголошено того заміру письмами, тблько тамтьіхь кблькохь о
немт, своимь знайомьімт. сказали». За його версією виглядає так, що між наміром і ного
реалізацією проминуло всього кілька годин: «Тая вість бдт> всЬхт, Русинові, зт> най-
большбвт, радостевь прійнята, вт> одномь дни розширилася такт,, що 2-го Мая о 6-той
годин вь вечерь ббльше які, триста Русинові, розмаитого стану и віку на той зббрь
збйшло ся»30. Натомість, один із активістів Ради Олексій Заклинський у своїх спогадах
не приховував, що ініціатива її утворення належала церковному проводові: «Мьісль та
проникла великихь нашихь духовньїхь настоятелей и патріотові,, єпископа Григорія
Яхимовича и крьіл. Михайла Куземского, которьіи постановили: созвати многочисленную
в то время интелигснцію и достойникові, русскихь во Львові на означенньїй день в салю
консисторіи и учредити политическое общество „Русскую Раду**»31. Подібним чином
розповідав про утворення Ради у Львові о. Амвросій Шанковський: «Св. Юрь, т. е.
незабвенньїй нашь тогдашній владьїка суфрагань Яхимовичь, вместе сь крьілошанами
Куземскимь, Лотоцкимь и др., тоже сь професорами богословія Геровскимь и
Венедиктомь Левицкимь... - и еще несколькими мірскими Русинами членами братства
Ставропигійського, рішили збудити спяіцую Русь и завязали „раду русскую’*»32.
Польська громадськість - від родовитих магнатів до радикальних демократів -
однозначно негативно зустріла появу окремої національно-політичної організації
українців33, вважаючи її сторонньою інтригою, спрямованою проти поляків: витвором
чи то австрійської бюрократії на чолі зі Стадіоном, чи «московських рублів»34.
30 Зоря Галицка (1848) 27 черв.
31 Записки Алексея Заклинского, приходника Старьіх Богородчань, Львові, 1890, с. 38-39.
32 А. П. Ш[анковський], Воспоминанія изт, недавной бьівальщиньї // Родимьій Листокь (1880) 41.
33 Вже під час першого засідання ГРР «сь притомньїхь Полякові, предложилт, Пань совітникь
магистратуальньїй Шласкій (в інших джерелах називається прізвище Суський -О.Т.), абьі Русиньї
пристали на оба прошеная Полякові,, й абьі покинувше Кириллику приняли буквьі латински».
Польський оратор, закликаючи не робити «роздвоєння в народі», запропонував українцям вступити
до польської Ради і спільно боротися за відбудову Речі Посполитої. У відповідь молодий вихованець
греко-католицької семінарії Олексій Заклинський заявив, що русини ніколи не захочуть належати
до Польської держави і самостійно вирішуватимуть свої справи (див.: Записки Алексея
Заклинского..., с. 40-43; Зоря Галицка (1848) 27 черв., а також с. 1 нашого видання).
34 У польській пресі з’явилися навіть карикатури із зображенням губернатора в єпископській
митрі та владики Яхимовича з мішком російських рублів (А. П. Ш[анковський], Воспоминанія...,
с. 42). Відповідаючи на звинувачення поляків, «що гадка тая не ввійшла оть нихь, но оть
губернатора», о. Шанковський заявляв: «Не перечу, що они яко всегда лояльньїи люди,
оглядаючись на правительство, що оно скажеть, прежде чЬмь публично виступили, спросили
о пораду губернатора и конечно оть него вь интересЬ самого правительства заохоченні бьіли;
не перечу дальше, що правительство вспирало движеніе Русинові, сь самого начала, чего
доказательствомь, що правительственнии органьї бьіли нам ь при завязьіваніи русскихт, радь
весьма помочньїми—но пока мне кто инакше не убі.дить, я обстаю при томь, що иниціатива не
Українська «Весна народів» х\пі
В історіографії, зокрема й у польській, ці звинувачення вже давно знайшли своє
35 « . ...
спростування , тому ми лише зауважимо, що и серед політично активних українців
ставлення до Головної Руської Ради на печатках її існування не було однозначним. Якщо
самі її члени вважали утворення своєї інституції закономірним наслідком еволюції
українського суспільства та логічною відповіддю на «польські зазіхання»35 36 37, то серед
ліберальних діячів з црона колишньої «Руської трійці», не кажучи вже про тих, що
приєдналися до польського руху, домінували досить критичні оцінки3'.
ввійшла оть правительства, но оть нась самихь» (там же, с. 41-42). Отець Василь Вінницький
у своїх спогадах також підтвердив, що перший поштовх до утворення Головне»' Руської Ради
вийшов від самих русинів, як реакція на польські домагання. Але й він не заперечував, що «зь
радами рускими держало зь разу вь тайні а іютомь явно такожь и правительство» (І. Созанський,
З літературної спадщини..., с. 15). На узгодженість дій греко-католицької єрархії з австрійською
адміністрацією вказують й інші джерела. Денис Зубрицький писав у листі до о. Якова
Головацького: «Мьі поступаемь согласно с ь Правительствомь и пользуемся его довіренностію
и покровительствомь» (Кореспонденція Якова Головацького в літах 1835-49..., с. 245).
Особливі заслуги приписував Стадіонові О. Заклинський: «Ніякій народь не бьіль вслідствіе
гнета сосідной народности такь глубоко заумершимь, якь народь русскій вь Галичині!
Необходимо бьіло сильной человіческой руки, дабьі тоть народь возбудити изь летарга и
привести кь самосознанію. Такую силу даль намь Господь вь незабвенномь губернаторі
Галичині,: Франці Стадіоні, которьій сильною рукою потрясь заумершихь, возбудиль ихь кь
сознанію и ободрил ь пользоватись такими же конституційними свободами и правами, якими
пользовались другій народні Австріи» (Записки Алексея Заклинского..., с. 38).
35 Огляд польської історіографії цієї проблеми подає: 1. Когік, Мі^сігу геаксіц а геноІис]ц..., с.6-7;
найновішу українську наукову літературу аналізує: М. Мудрий, Українська історіографія...,
с. 196-205.
36 Дописувач «Зорі Галицької» у статті, надрукованій 6 червня 1848 р., зазначав, що «не могь и
не повинень рускьій такь великий народь поддати ся чужой опіці, але мусів ь, скоро му во льно
було, зачати разь самь радити о своихь поіребахь. Бо каждьій народь має свои еластини собі
природжени власносте, своє властиве політичне становиско, до певного степеня поднесену
освіту и заможность, и до певного степеня розвинену народность, а про те свои властиви
потреби й ціли, о котрьіхь нікто такь добре, якь онь самь, знати не може».
37 Так, о. Яків Головацький у листі до брата Петра від 25 травня 1848 р. писав: «Відомо Тобі якь
правлінье уміло ужити той болящои сторонні рускои (маються на увазі непорозуміння з поляка-
ми —О. Т.) и утворити раду русеку у св. Юрія, іцобьі пбдь плащиком ь народности и язьїка руского,
іюдь барвою Червоной Руси свою бюрокрацію усадовити. Але не удасться имь, - писав відомий
галицький будитель, - Русинь звітривь письмо носомь, свого ся доправляє, а зь Ляхами не зриває
звязку, но спбльно хоче добиватися всіхь пунктбвь конституцій» (Кореспонденція Якова
Головацького в літах 1835-49..., с. 248-250). Недовір’я до своїх колишніх гонителів, а тепер -
щироруських патріотів висловив і священик Йосафат Кобринський. У листі до Якова Головацького
від 8 червня того ж року він так оцінив погрозу єпископа Яхимовича не висвячувати тих богословів,
котрі «в’язалися з Ляхами»: «Вотяк ся світ обертає перед нісколькогодами - були несвятили за
руское, а ньіні - за противруское» (там же, с. 261). Ще в більш драматичній ситуації опинився
відомий український поет Антін Любич-Могильницький, який під час утворення Руської Ради у
Станіславові відвер то виступив проти її надмірної лояльності до трону і залежності від місцевих
чиновників. За це, як розповідав він у листі до того ж Головацького, «мя наши ще не пристигли
Русини... несподівано Ляхомь окричали, мя, щом ь претціжь ще вь тихь часахь сміло боровь
ся сь супротивниками за любезну народності, руску, коли ся теперішни Русомами и Ляхожерци
своєго именє и язика бдрікали и встидали» (там же, с. 263-264).
хуііі Олег Турій
Звичайно, співпадіння інтересів австрійської влади й греко-католицької єрархії мало
вагомий вплив на організаційне становлення структур українського національного руху,
що, зрештою, й визначило його ідейно-політичну платформу, цілі та методи діяльності38 39.
У той же час у національному пробудженні галицьких українців і переході до активної
політичної діяльності не меншу роль відіграв ще один чинник, завдяки якому, власне, й
стала можливою взаємодія перших двох, - польський національний рух . І вплив цей
був двоякого роду: як приклад для наслідування і як небезпека, що спонукає до протидії.
Зокрема, Олексій Заклинський визнавав, що «наши русскіи львовяне видя які, поляки
стоять за свою народность, якь завязуются в ь комитетьі, собранія, общества, щобьі надь
собою промьішляти и изь конституційньїхь правь пріобрісти для себе все возможнос,
постановили также соединитися вь одно политическое тіло такь зов. «Русскую Раду»
вь Львові и стремились кь пріобрітенію конституційньїхь правь и свободи для своего
народа»40. Подібно описує вплив польського руху і о. Яків Головацький у цитованому
вже листі до брата Петра: «У нась голось наданои конституцій не бувь глухимь
пустозвукомь, не ті ілько для Поляковь, але и для Русиновь. И Русинамь просвіщенньїмь
заскоботіла свобода конституційна коло сердця»41 42. Але навіть і він, що спершу так
захоплювався революційними ідеями поляків, також змушений був визнати: «Показуєся,
що нема що довіровати панам-братям Ляхам. Вони хотіли братерства, але за дорогу
ціну - бо хотіли наш язьік, нашу народность, наши всі сили для будущои Польщи
посвятити; теперка русине помірковалися, и сама молодіжь видит, що ваблено ю вь
пропасти, всі водступают, отягаются» .
38 Роль Церкви в подіях «Весни народів» у Галичині детальніше доглядається у статтях: 0. Турій,
Греко-Католицька Церква і революція 1848-1849 рр. у Галичині // Кок 1848: \Уіозпа ІлМп...,
с. 72-91; О. Турій, Українське духовенство і національно-політична боротьба..., с. 159-180.
39 Так, «Зоря Галицька» в 1848 р. писала, що русини мали б «вічне вь нещаснбмь сні збставати».
якщо б не «конституційной свободи сонце пробудило, а несправедливій найшовшій Поляковь
зь нами поступки на рбвни ноги поставили. Заболіло тяженько всіхь истьінньїхь Русиновь
сердце, коли першого дня житя констітуційного Полякьі всіхь братьми називаючи, зь нами
такь не по братерску поступили, и не дозволили, абьі о рускбмь язьїці, и о руской народносте
вь петіціи до Цісаря хоть взмінку бучинити, а бупоминающихь ся о тое Русиновь, якь самь
ихь денникь народний повідає, словами взгордьі обсипали. Обурило нась коли другого дня
дали ся публичне чути голосьі: «Пречь зь Русинами», а вь деннику народнбмь хзіли доводити,
що нема и не було Русиновь, що тій рбвне якь Мазурі суть Поляками; и заперечали Русинамь
всю ихь гісторію. А кольї Польска Рада зажадала цільїмь крайом ь рядити, а єи діланя грозили
цілковнтьімь бупадкомь Рускому народові!, тогдьі Русиньї по оголошенні констітуціи,
позваляющей на нарадьі всімь обьівателямь Державні Австрійскои, двигнулися, завязали раду
руску во Львові, зачали сами о своихь потребахь радити, и опертьі на бдзисканихь своихь
природньїхь одвічньїхь правахь, освідчили передь цільїмь світомь, чимь они суть, и чоі о
желають: освідчили, що хотять свою бутиснену народность пбдносити, свободьі констітуційни
хоронити и розвивати, зо всіма народами и зь Поляками жити в ь згоді и братскбй любови,
але хотять вь звязі зь Австрійов, яко часть до ей цілости належаща, збставати» (Зоря Галицка
(1848) 6 черв.).
40 Записки Алексея Заклиненого..., с, 38-39.
41 Кореспонденція Якова Головацького в літах 1835-49..., с. 248.
42 Лист Я. ІЬловацького до брата Петра, 13.06.1848 // там же, с. 262.
Українська «Весна народів»
хіх
Провідна роль духовної інтелігенції в українському національному русі виявилася в
складі ГРР та її керівних органів. На жаль, існуючі джерела не дають змоги встановити,
хто і за якими критеріями добирав перших її членів. Публіковані тут протоколи фіксують,
що на установчому зібранні 2 травня спершу було обрано «предводителя» цього
«собранія» - крилошанпна Михайла Куземського (с. І)43, а вже під його головуванням
уконституйовано саму Раду шляхом збору підписів серед присутніх44 *. Після
представлення її мети і завдань та дискусії з представником польської Центральної Ради
Народової були «вибраньї затимчасовьі членьї» кількістю ЗО осіб, а також передбачено,
що «число тихь членовь має наростати»43. На другому засіданні наступного дня, яке
очолив запрошений на посаду голови єпископ Яхимович, було створено комісії для
приготування відозви до народу, видання часопису та вироблення статуту Ради, а також
утворено спільну касу і «оуряджено, абьі ся по зможности и добровольно складати на
вьідатки Собранья». Проект статуту, розроблений Іваном Борисікевичем, обговорювався
на двох наступних засіданнях - 6 і 8 травня. Особливо гострі дискусії розгорілися навколо
параграфа про членство. Остаточно було вирішено, що членом Ради міг стати кожен
народжений в Галичині «честньїй русинь греческого обрядка, признающійся до рускои
народносте» (с. 19-21 )46. Ця поправка свідчила про недостатню відданість лідерів
галицьких русинів задекларованій ними ідеї єдності українського народу, бо виключала
участь у Раді вихідців із Великої України та українців латинського обряду.
Статут передбачав, що керівництво Радою здійснюватимуть «предс-Ьдатель й два
его заступники й два секретари або писарьі», яких мали обирати «разь назавше», а
43 У «Зорі Галицькій» (від 27 червня 1848 р) його названо «тимчасовьімь предсідателемь»,
очевидно тому, що на цьому ж зібранні пізніше було вирішено головою Ради обрати Григорія
(Яхимовича).
44 Встановити точну кількість та ідентифікувати присутніх на першому зібранні учасників на
основі існуючих джерел практично неможливо. У.спогадах Олексія Заклинського згадується
лише, що було зібрано «многочпсленную в то время интелигенцію и достойникові» русскихь»
(Записки Алексея Заклинского..., с. 38-39), а автор уже цитованої статті у «Зорі Галицькій»
говорить про «ббльше якь триста Русиновь розмаїтого стану и віку» (Зоря Галицка (1848)
27 черв.). До протоколу першого засідання долучено кілька списків, лише один із яких
безсумнівно належить до зібрання 2 травня (с. 2-5) і нараховує 124 підписи, інші ж списки не
мають датування і часто повторюють одних і тих самих осіб. Можна припустити, що один із
цих списків (с. і 1 -18) містить імена тих, хто підписав петицію до цісаря від 19 квітня, оскільки
там присутні єпископ Григорій (Яхимович) і крилошанин Мартин Барвінський. яких не було
на засіданні 2 травня. До того ж цей список складено німецькою мовою із зазначенням титулів
і посад підписаних осіб, що явно вказує на те, що документ призначався для «стороннього»
читача. Ще одним важливим моментом є згадки про членство деяких осіб у Ставропігійському
Інституті, що лише свідчить на користь нашої гіпотези. Як відомо, петиція подавалася від імені
консисторії та Ставропігії, як єдиних визнаних державою інституцій «руської нації». Під цнм
.писком проставлено число «196», хоча насправді перелічено 193 особи. Варто зауважити, що
папір, на якому складено цей список, дуже подібний до паперу, використаного для підписів
учасників зібрання 2 травня в приміщеннях митрополичої консисторії, і він відрізняється від
тих сортів паперу, на якому були записані інші переліки імен, а також від того, на якому велися
протоколи.
43 Пор.: Зоря Галицка (1848) 27 черв, та с. 1 нашого видання.
46 Текст статуту опубл. в: Зоря Галицка (1848) 23 трав.
XX
Олег Турій
нові вибори могли відбутися «тблько колибьі кто самь свбй чинь зложивь». Голова (або,
за його відсутності, заступник) відкривав і закривав засідання, провадив обговоренням,
стежив за дотриманням регламенту і порядку денного, міг самостійно делегувати свої
повноваження і вибирати комісії (зокрема, для прийняття відвідувачів), у разі потреби
переривати дискусію і навіть змінити порядок розгляду питань та поставити на
обговорення «внесеня, не терпящаго проволоки». Під час голосування його слово мало
вирішальне значення у разі рівності голосів. Засідання були відкритими, хоча на вимогу
принаймні трьох членів могла бути оголошена таємна нарада, що практикувалося досить
часто. Всі пропозиції мали подаватися на письмі головуючому і перед розглядом
включатися до порядку денного. Ухвали приймалися простою більшістю голосів через
вставання і сідання учасників засідання. За бажанням трьох членів могло проводитись
таємне голосування. Для правочинності рішень обов’язковою була присутність більшості
членів. Прийняту ухвалу можна було змінити лише в тому випадку, коли за це проголосує
3/4 присутніх членів. Кожне засідання відкривалося і закривалося «вознесеніемь
молитвеннои пісни до Господа Бога». Перед початком обговорень секретар перечитував
протокол попереднього засідання, який Рада затверджувала, а головуючий і секретар -
підписували. Для обрання нового члена необхідно було отримати понад 3/4 голосів, при
тому, що в голосуванні мало брати участь не менше 2/3 усіх членів. Важко сказати, чи
цього принципу дотримувались на практиці, оскільки в збережених текстах протоколів
не відображена ні кількість присутніх, ні співвідношення голосів при голосуванні, а часто
відсутні навіть імена головуючого і секретаря. Статут передбачав можливість виключення
тих, хто порушував би засади Ради, на вимогу трьох інших членів простою більшістю
голосів (с. 25)47 48 *,
Засідання, як правило, відбувалися двічі на тиждень (у понеділок і п’ятницю) спершу
в приміщенні митрополичої консисторії біля собору Св. Юра, а від 12 травня 1848 р. - в
залі греко-католицької духовної семінарії (с. 24-25)43. У термінових випадках скликалися
надзвичайні наради.
Під першою відозвою ГРР, датованою 10 травня 1848 р., підписалося 66 осіб, хоча у
протоколах до цієї дати зафіксовано прийняття лише 15 нових членів; ще шестеро
оформили своє членство 12 травня (с. 22; 25 - п’ятеро з них також поставили свої підписи
під відозвою, очевидно, вже перед самою публікацією в першому числі «Зорі Галицької»
від 15 травня). Серед підписаних 19 осіб належало до духовного стану, 10 були
семінаристами, ще 4 студіювали право, решту складали львівські міщани, державні
. м . 40
урядники, юристи, учителі и літератори та один землевласник .
47 У джерелах зафіксовано виключення лише одного члена ГРР - Миколи Вагилевича (с. 33;
нор.; Зоря Галицка (1848) 27 черв.). Натомість кілька інших анйшли з неї добровільно (Микола
Теліховський. Юліан Лаврівський, Кирило Віньковський).
48 Можливо, що з осені 1849 р. (після тривалої перерви в діяльності і внаслідок зменшення кількості
учасників) засідання знову було перенесено до приміщень біля собору Св. Юра (див.: Зоря
Галицка (1849) 10 і 27 жовт.). Про місце проведення інших засідань цього періоду згадок у
джерелах немає. З інформації у тому ж часописі відомо тільки, що 26 листопада засідання
відбулося «вь домі народнбмь» (там же, 5 груд.), хоча на той час лише обговорювалася ідея
його будівництва на подарованих «вірним русинам» руїнах колишнього університету.
47 Зоря Галицка (1848) 15 трав.; Літографована версія відозви з підписами зберігається в; ПДІАЛ,
ф. 180, оп. 1, спр. 1, арк. 2.
Українська «Весна народів» ххі
Ще більшим був вплив церковної ерархії та старійшини Ставропігійського Інституту
в президії та .комісіях Ради. Митрополит Михайло (Левицький), хоч і погодився на
утворення цієї організації та неодноразово виявляв до неї свою прихильність50, уважав
невідповідним для свого сану брати у ній участь51. Єпископ Григорій (Яхимовнч), який
на прохання учасників установчого зібрання очолив ГРР52, був радше її почесним
головою53. У протоколах зафіксовано його особисту присутність лише на чотирьох
засіданнях (3, 6,19 травня та 17 листопада 1848 р.), хоча його авторитет, без сумніву,
був дуже важливою опорою для усієї діяльності Ради54. Увесь тягар безпосереднього
керівництва ліг на плечі його заступника, а пізніше й голови - крилошанина Михайла
Куземського55, якого справді можна назвати зрігіїиз тосепз першого політичного
об’єднання галицьких русинів. Другим заступником став Іван Борисікевич, секретарями
було обрано о. Михайла Малиновського і Теодора Леонтовича56. При обранні президії
Ради дотримано принципу паритетності між духовними і світськими членами57. Після
затвердження статуту, виборів проводу та повідомлення про заснування органам влади
50 Офіційне благословення митрополита для ГРР, адресоване її голові єпископові Яхимовичу, було
опубліковано в: Зоря Галицка (1848) 18 лип. Оригінал та літографовану відбитку послання
виявлено в.: ОДІАЛ, ф. 201, оп. 1, сир. 2485, арк. 24-25; ф. 180, оп. 1, спр. 2, арк. 49; 55.
51 ЛНБ, ф. Ом. Терлецького, спр. 1401 п. 13, арк. 1-8.
52 Зоря Галицка (1848) 15 трав.; 27 черв.
55 Буквально напередодні заворушень у Відні цісар Фердинанд 12 квітня 1848 р. підписав указ
про його іменування єпископом перемиським. Номінаційний декрет надвірної кацелярії
губернатор Стадіон особисто вручив Яхимовичу десь на початку травня (Матеріали до
історії..., с. 315-316). Наприкінці липня владика Григорій, що був обраний послом до
Австрійського райхстагу, від’їхав до Відня (там же, с. 336), і лише раз навідався до Львова у
середині листопада того ж року в зв’язку з інтронізацією на Перемиський престол. Повернувшись
знову до Відня, Яхимович разам з більшістю послів переїхав до чеського містечка Кромерижа,
де продовжував працювати в парламенті, зокрема - його конституційній комісії. Після розпуску
райхстагу в березні 1849 р. владика Григорій перебрався до Перемишля і обійняв управління
єпархією. Востаннє як голову Ради його згадано у протоколі від 2 лютого 1849 р. (с. 107).
54 Його присутність на першому після кривавих сутичок у Львові 1-2 листопада засіданні Ради
фактично легітимізувала її подальшу діяльність, оскільки усі інші політичні організації
(насамперед, польські ради) було заборонено.
55 Уже в протоколах за 1848 р. крилошанин Куземський часто фігурує як голова, що, напевно,
означало головуючого на засіданні. Протокол від 20 квітня 1849 р. титулує його «предсЬ-
дателемь-заступникомь» (с. 121), аз 1 червня того ж рокуй надалі - просто «предсідателемь»
(с. 126). У «Зорі Галицькій» о. М. Куземського названо головою ще раніше - у публікації
протоколу 89-го засідання від 18 травня (Зоря Галицка (1849) 23 трав.). Очевидно, якихось
перевиборів не відбулося, а перебрання формальних посадових обов’язків відбулося спонтанно,
позаяк відповідало давно існуючому фактичному станові.
56 Цікаво зауважити, що обрання членами президії осіб духовного сану відбулося відразу ж після
першого обговорення статуту (с. 21), а вже на наступному засіданні цей вибір було підтверджено
і дообрано світських достойників (с. 22).
57 Цього принципу ГРР намагалася дотримуватися й надалі. Так, після від’їзду Борисікевича на
Слов’янський конгрес до Праги, його обов’язки перебрав правник Юліан Лаврівський. Коли ж
і той вийшов з Ради, було вирішено, «абьі заступником-ь пррдсЬдателя бувь члень мірскій
одинь по другбмь», і з 16 червня 1848 р. ці обов’язки (можливо як перший за алфавітом)
Олег Турій
ххіі
вирішено «оголоситися собранїю юко такому йстиному, сущому, а не ще затим-
часовому» (с. 23).
Організаційна структура ГРР формувалася поступово. Спочатку для полагодження
певних справ обиралися окремі тимчасові комісії. Але вже 8 травня 1848 р. Рада вирішила,
щобн комісія, створена для видання часопису, діяла постійно, а також схвалила пропозицію
о. Івана Жуковського про обрання постійних «членбв до кореспонденцій, 4 господарбв,
суда гонорового» (с. 21; 141). 12 травня було утворено ще 4 подібні комісії, які мали
1) «застанавляти ся надь потребами нашого обрядку», 2) «вьїказати перешкоди,
котрьі заваджують розвитім нашои народности, й способи тій перешкода оусунути»,
3) «школьна», 4) «чувати надь правами нашими, котрьі намь Конституція надає»
(с. 24). Але видно, й така структура не була ефективною, бо уже 16 травня на таємному
засіданні було внесено пропозицію «поробити виділи сь референтами до певньїхь
справь». Проект структурної реорганізації Рада доручила розробити Іванові
Константиновичу, на пропозицію якого 26 травня було «ухвалено зділати бдділи
средоточніи (або - керующій справами Радьі), кореспонденцій, финансовіи, народній,
конституцийніи, иросвіщенія, духовній». Остаточно внутрішню структуру Головної
Руської Ради було довершено 14 липня 1848 р., коли на пропозицію Т. Леонтовича
утворили «полюбовний» відділ для опрацювання селянських скарг на колишніх поміщиків.
Кожен із цих відділів, у свою чергу, ділився у разі потреби на менші підрозділи58.
прийняв Захарій Авдиковський (с. 33). Важко встановити, як довго збереглася ця практика, бо
у протоколі від 26 червня Борнсікевича. який щойно повернувся з Праги, знову названо «заступ-
пикомь предсідателя» (с. 35). Натомість, уже 3 липня того ж року відозву до селян про потребу
закладання громадських шпихлірів разом із О. Куземським як заступник голови підписав Іван
Бортник (Зоря Галицка (1848) 11 лип.). У протоколі від 28 липня на цій посаді фігурує Іван
Дмитриків (с. 49), а про Борнсікевича аж до початку вересня взагалі немає згадок (ймовірно,
через ного участь у виборах до райхстаґу, а можливо й через проблеми зі здоров'ям). 4 вересня
він сам подає пропозицію «абьі оуставьі Радьт... що до пункту 6 предсідательстві змінити,
аби колейно членьї засідали» (с. 59). Очевидно, що члени Ради не підтримали цієї поправки, бо
від 15 вересня Борнсікевича разом з Куземським знову згадують як «предсідателей» (с. 62).
Лише на час їхньої відсутності Рада обирала тимчасових заступників, дотримуючись і надалі
принципу паритетності: 27 жовтня - о. Лотоцького і Сосновського (с. 81), 19 січня 1849 р. о. Бо-
хенського і Сосновського (с. 103). Протоколи востаннє фіксують присутність Борнсікевича на
засіданні 16 березня того ж року, де він виступив з настільки гострою критикою розпуску пар-
ламенту і «октроііованої» цісарем консти туції, що на наступному зібранні Куземськин змушений
був справдовуватись, «що слова чест. Борьісікевича зле були зрозумлени, и справили противни
поголоски». Його обов’язки тимчасово перебрав Сосновський, а 15 червня «на місце слабостею
перешкодженого Борьіскевича» було обрано Прокопчиця (Зоря Галицка (1849) 20 черв.).
58 Цей поділ знайшов відображення в документації ГРР, оскільки усі пропозиції, що надходили на
її адресу, як правило, передавалися для опрацювання у відповідний відділ і вже з його резолюцією
виносилися на розгляд Ради для прийняття остаточного рішення. В опублікованій тут книзі
кореспонденції остання вертикальна графа якраз і вказує на те, який саме нідділ провадив розгляд
справи. Для кращого зрозуміння цієї інформації наводимо тогочасний опис архіву ГРР: «Связь
1. Отділь средоточний: 1) Рада головна 2) ради поменьши. Связь II. Отділь редакційний:
1) курендьі; 2) одозвьі; 3) артикули до газет. Связь III. Отділь фінансовий: 1) прьгходи;
2) видатки; 3) шконтра. Связь IV. Отділь народний: 1) оборона народа; 2) поднесеніе мови;
3) оборона лиць; 4) стражь народна; 5) поліція; 6) полкь охотниковь. Связь V. Отділь
конституційний: 1) поціль Галиціи; 2) вибори; 3) конституція; 4) обвіщеніс права; 5) пре-
Українська «Весна народів» ххііі
У середині 1849 р. внаслідок політичних змін у державі та дедалі зростаючої критики
на адресу Ради з боку її політичних супротивників і нової крайової адміністрації на чолі
з графом Аґенором Ґолуховським, виникла нова потреба реорганізації її діяльності. На
засіданні 27 липня було прийнято пропозицію Михайла Куземського призупинити
скликання загальних засідань «на час ь неопреділеньїй» і перенести працю в нові комісії:
«а) напротивь пьянства, б) дому народного, в) стрілцівь русских ь и г) народности нашой
русской». Політичними справами повинен був займатися керівний «виділ» із трьох осіб:
Михайла Куземського, Євстахія Прокопчиця і Валерія Хомінського59. І хоча вже 15
серпня через «Зорю Галицьку» було оголошено про відновлення загальних засідань60,
великою регулярністю і високою присутністю членів вони аж ніяк не відзначалися.
Ще однією структурною проблемою ГРР була необхідність представництва уній різних
суспільних верств українського населення Галичини. Ми вже зазначали, що в керівних
органах існувала принаймні формальна рівновага між духовними і світськими членами.
Але для організації, яку політичні супротивники звинувачували, що вона є органом
«клерикальної партії», і навіть згірдливо обзивали «святоюрською», важливо було
продемонс трувати наявність «заступникбвь всіхь станбвь». Саме таку Пропозицію вніс
О. Заклинський на таємному засіданні 16 травня 1848 р., виявивши готовність виробити
для цього спеціальний план. Можна припустити, що він передбачав би запровадження
виборності членів від певних категорій населення, але до реалізації чи бодай обговорення
такого плану, як можна судити з наявних джерел, ГРР більше не поверталася. Це аж ніяк
не означало вирішення самої проблеми. Відсутність реальних механізмів забезпечення
«всенародної леґітимізації» своєї діяльності Рада намагалася компенсувати словесною
риторикою. Характерною в цьому відношенні є цитована вже стаття «О діланю Головнои
Радьі Рускои во Львові», у якій розі/асшт наголошувалось, що в установчому зібранні
взяли участь особи «розмаитого стану и віку», а обрані на ньому ЗО перших членів
належали до «всіхь станбвь и клясь жителів ь Львбвскихь»61, хоча й не вказано, яким
чином цю представницькість було забезпечено. Більш дієвим способом «суспільної
мобілізації» виявилося утворення регіональних руських рад.
Уже в «Одозві до руского народа» від 10 травня 1848 року ГРР, усвідомлюючи, «що
тилько при помощи цілого народу Галицького» стане можливим досягнення поставлених
цілей62, закликала співвітчизників, щоби «вь поменшии радьі ся збирали»63. А18 травня
пягтствія. Связь VI. Отділь просвіщенім: 1) научителі; 2) школи; 3) книжки — о Матицьі;
4) закладьі просвіщеній. Связь VII. Отділь духовньїй: 1) священники и питомци; 2) дяки;
3) василіане; 4) церкви. Связь VIII. Отділь полюбовньїй. Связь IX. Нормалія» (ЦДІАЛ,
ф. 180. оп. 1, свр. 1, арк. 6). Наявність в оригіналі книги кореспонденції рубрик «день» і
«содержаніе розрішеня», а також записів про своєрідну ревізію актів за увесь 1848 р. (там же,
спр. 7, арк. 48-53) свідчить про періодичний контроль за виконанням прохань і станом
збереження документації. На це вказують і окремі помітки олівцем. Натомість, чи існувала
окрема книга вихідної кореспонденції, встановити поки що не вдалося.
59 Зоря Га.шцка (1849) 1 серп.
6,1 Там же, 15 серп.
61 Зоря Галицка (1848) 27 черв.
62 ЦДІАЛ, ф. 180, оп. 1, спр. 1, арк. 17.
63 Там же. 15 трав.
XXIV
Олег Турій
Рада у Львові видала іншу відозву (її автором був Юліан Лаврівський), в якій
пояснювались основні принципи утворення та функціонування місцевих філій і особливо
наголошувалось на необхідності тісної взаємодії та координації діяльності64. Для
забезпечення такої співпраці кожна «поменша рада» обирала собі «кореспондента»
з-поміж членів Головної Ради та призначала відповідальну особу зі свого складу, які мали
підтримувати постійну комунікацію (див., надр., с. 38; 82).
Створення мережі філій ГРР відбувалося на основі церковної структури. Згадана
відозва рекомендувала, «що би було найліпше такі поменші Ради зав’язати в кождім
Деканаті нашим і в містечку якім обрати си місце для вспільної обради»65. Д. Зубрицький
зі Львова повідомив о. Я. Головацького, який у той час був парафіяльним священиком в
Хмелеві Заліщицького деканату, що «Консисторія вьіслала приглашенія до всіхь
Деканатовь заводить деканальньїе Коммитетьі и сноситься сь начальною Радою», і
радив: «Поезжайте до Вашего Декана и найдете у него наставленій вь какомь духі
народь Галицко-русскій должень послідовати»66. Очевидно, що тут маються на увазі
не відозви Ради, а куренда єпископа Яхимовича від 12 травня 1848 р., яка забороняла
священикам брати участь у польських радах народових і заохочувала їх до створення
своїх організацій67. Цікаво й те, що митрополича консисторія, яка надала такого
могутнього поштовху до організаційного оформлення структури національного руху,
намагалася підкреслити свою незаанґажованість у політичних справах, повністю
переклавши їх на ГРР68.
Остаточно в Галичині було утворено 50 деканальних рад у таких місцевостях:
Бережани, Бібрка, Бірча, Богородчани, Болехів, Броди, Бучач, Галич, Піиняни, Іородок,
Динів, Дрогобич, Жовква, Журавно, Залозці, Затварниця, Збараж, Зборів, Золочів,
Калуш, Коломия, Комарно, Косів, Лабова (округ Новосандецький), Любачів, Мокряни,
Нараїв, Олесько, Перегінськ, Перемишль, Підбужжя, Підгайці, Рогатин, Розділ, Самбір,
Снятин, Станіславів, Стрий, Сянок, Теребовля, Тернопіль, Турка (Височанська рада),
Устя, Ходорів, Холоїв, Чернівці, Чортків, Ярослав, Яслиська69. У липні 1848 р. почали
виникати окружні руські ради. Як правило, вони утворювалися шляхом об’єднання
деканальних рад окремого округу, хоч останні й далі продовжували працювати. Зокрема,
64 ЦДІАЛ, ф. 180, оп. 1, спр. 1, арк. 17.
65 Там же.
66 Лист Д. Зубрицького до Я. Головацького, 20.05.1848 // Кореспонденція Якова Головацького в
літах 1835-49..., с. 245.
67 ЦДІАЛ, ф. 180, оп. 1, спр. 49, арк. 14-15.
68 Наприклад, у відповіді митрополичої консисторії на донесення Заліщицького деканального уряду
про виконання розпорядження від 12 травня 1848 р. говорилося: «Завязаня ся радь не належить
до округа дістаній консьісторскихь. Повьіжшою курендою Консьюгорь хотіть ино честное
духовеньство перестерегли, щобь ся оное не вязало до радь противньїхь народности рускій и
конституційному правленію аустрійскому. Отожь, що честное духовеньство взглядомь завязаня
ся радьі рускои вь деканаті Заліщицкомь ухвалить, о томь нехай донесе впрость тутейшой
раді головній» (там же, спр. 49, арк. 88). Аналогічні рекомендації отримали й інші деканати,
що свідчить про намагання консисторії офіційно дистанціюватися від політики. Парадоксаль-
ність ситуації полягає в тому, що і в консисторії, і в проводі ГРР були, фактично, ті самі особи.
69 ЛНБ, ф. Ом. Терлецького, спр. 144 / п. 13, арк. 19.
Українська «Весна народів.
XXV
так була утворена Бережанська окружна рада, документи якої найкраще збереглися до
нашого часу70. В інших місцевостях відразу виникли окружні організації (Жовква,
Коломия)71. Якихось виразних застережень на цей рахунок не існувало. Так, у листі
митрополичої консисторії до Скалатського деканалького уряду зазначалось: «Оставляеся
розсужденію честного духовеньства, которое місцеве своє становиско лучше знає, щобьі
лучше було, цьі завязати перше раду вспбльну цілого округа, цьі поедьінчіи вь
деканатахь»72. А ГРР дозволяла своїм меншим філіям безпосередньо звертатися до неї,
навіть, якщо в окрузі існувало більше об’єднання73. Завершенням мережі руських рад у
Галичині мали стати ради в окремих селах і містечках74. Однак перешкодило цьому
оголошення військового стану після польського повстання у Львові на початку листопада
1848 р., що включало і заборону діяльності усіх «поменших рад», окрім окружних75.
Керівництво місцевими радами здебільшого було в руках духовенства76, хоч якоїсь
чіткої вказівки «зверху» стосовно цього не було. Навпаки, в цитованому вже листі
митрополичої консисторії зазначалось, що «честному духовеньству вольно єсть кого
нибудь предсідателемь себі избрати, если он ь довіренность всіхь посідає»77. Крім
того, в інструкції про утворення «поменших рад» від 18 травня 1848 р. була вимога,
«щоби стан каждий правих наших русинів мав на ній своїх заступників», і тому
рекомендувалось, аби число духовних не перевищувало третини усіх членів78.
Таким чином, провідники руху намагалися підкреслити «загальнонародний» характер
руських рад і тим самим заперечити звинувачення, що греко-католицька єрархія при
підтримці австрійської бюрократії прагне до встановлення в Галичині теократії. Водночас
немає сумніву, що заанґажованість духовенства відіграла вирішальну роль у швидкому
розповсюдженні ідеології національного руху серед народу і, відповідно, - у розширенні
його соціальної бази79. На плечі ду шпастирів і пов’язаної з Церквою нечисельної світської
інтелігенції ліг величезний обсяг організаторської та пропагандистської роботи,
викликаної як внутрішніми потребами, так і спрямованої на завоювання сприятливої
зовнішньої опінії. Як говорилося в обіжнику до місцевих рад від 1 червня 1848 р., головною
70 ЛНБ, ф. Т. Павликіва, спр. 65/п.З, арк. 49,56, 69.70.
71 ЦЦІАЛ, ф. 180, оп. 1, спр. 4, арк. 76-77; 119-120.
77 Там же, спр. 49, арк. 94.
73 Там же, спр. 4, арк. 134.
74 Лист І. Борисікевича до Я. Головацького, 30.10.1848 П Кореспонденція Якова Головацького в
літах 1835-49..., с. 303.
75 ЦЦІАЛ, ф. 180, оп. 1, спр. 1, арк. 44.
76 Як з’ясував історик Омелян Терлецький, лише в одній Височанській деканальній руській раді
головою був селянин. Найчастіше світські особи займали посади заступників голів, Функції
секретарів також здебільшого виконували священики (ЛНБ, Ф. Ом. Терлецького, спр, 155 /
п. 14, арк. 27).
77 ЦЦІАЛ, ф. 180, оп. 1, спр. 49, арк. 88.
78 Там же, спр. 1, арк. 17.
79 Детальніше див.: О. Турій, «Попи і хлопи»: соціальна «доктрина» греко-католицького
духовенства і національно-політична мобілізація українського селянства Галичини в середині
XIX століття П Ковчег Науковий збірник із церковної історії, ч. З, Львів 2001, с. 296-312.
ХТИ
Олег Турій
метою їхньої діяльності повинна б^ти підтримка і охорона «усіма правими способами»
руської народності: «Щоб той намір допровадити до успіху, ми повинні друковати і
розсилати всілякі письма, кореспондувати з чисельними і щораз зростаючими поменшими
радами, подавати різні пропозиції і прохання до високих урядів, вміщувати потрібні
повідомлення не лише в тутешніх, але й закордонних газетах...»80
Особливе значення для поширення ідей Головної Руської Ради серед українського
населення мав її друкований орган «Зоря Галицька» - перша українська газета, що почала
виходити з 15 травня 1848 р. Крім того, з’явилися брошури й відозви різними мовами, а
також численні дописи в польських, австрійських і чеських часописах, де з'ясовувалось
історичне минуле українського народу, причини його пониженого становища, потреби і
перспективи національного розвитку81.
Важливою акцією з широким міжнародним резонансом стала участь делегації
галицьких українців, до складу якої ввійшли Іван Борисікевич - заступник голови Ради,
о. Григорій Гинилевич - перемиський крилошанин і Олексій Заклинський - молодий
богослов, у роботі Конгресу слов’янських народів у Празі. Цей форум, на думку його
організаторів, повинен був виробити принципи взаємодії австрійських слов’ян, щоб
забезпечити їхні національні права, протидіяти німецькому централізмові і перетворити
імперію Габсбурґів у федеративне об’єднання. Галицькі делегації, незважаючи на гострі
протиріччя та при сприянні представників інших народів, насамперед - чехів, зуміли
домовитись і прийняти спільний документ, в якому передбачалось запровадження
української мови в школах і державних установах, утворення спільної національної гвардії
для захисту конституційного ладу, зрівняння обрядів і прав духовенства, скликання
спільного крайового сейму, який мав вирішити питання про поділ Галичини на два
адміністративних округи. Проте ця угода так і не ввійшла в життя. 12 червня 1848 р. у
зв’язку з повстанням Конгрес слов’янських народів було розпущено82 83.
Якщо у Празі українцям і полякам вдалося досягти бодай якогось компромісу, то у
самій Галичині взаємини між ними і, відповідно, їхніми національно-політичними
організаціями характеризувалися дедалі більшим посиленням конфронтації. Серед
головних площин цього протистояння, на яких і зосередила свою увагу ГРР і які знайшли
своє відображення в публікованих тут документах, були вибори до Австрійського
райхстагу та парламентарна діяльність руських послів; кампанія за поділ Галичини на дві
провінції та об’єднання всіх українських земель Австрійської імперії в один коронний
край8-3; організація загонів руської національної гвардії та добровольчого корпусу руських
80 Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. І. Франка, спр. З,
№2204.
81 Детальний перелік і опис цих документів подає: И. Е. Лсвицкій, Галицко-русская библіографія
ХІХ-го століття ст> увзглядненіем-ь рускихь изданій появившихся в-ь Угорщині и Буковині
(18011886), т. 1, Львбвь 1888, с. 30-50. Найважливіші з них опубліковано в: М. Маїіпоху^кі,
£>іе Кігсіїеп- иті 81аак-8вігип}>еп ЬеафІісН сіез вгісІгізсМсатіюІізсИеп Вііиз сіег Киїїіепеп іп
Оаїкіеп. БетЬег§ 1861; Оіе Кеуоіигіопзуаііге 1848/49 ітп Кбпі^геісИ Саїкіеп - Ілхіотегіеп
(еіпзсИИе/ЗІісІї Виконана). Покитепіе аиз ОзгеггеісНімїіег їеіі / ред. К. ЗУа^пег, Мшісіїеп 1983.
82 Див.: 1. Когік, Мі^сігу геакфц а тгоіис/ц..., с. 56-78.
83 Детальніше ці проблеми розкладаються в: О. Турій. „Українська ідея" в Галичині 1848-1849 рр.:
проблема національної та державної самостійності /і Матеріали засідань Історичної та
Археографічної комісій НТШ у Львові, вип. 2 (1995-1997 рр.), Львів 1999, с. 418-433; О.Тигу,
Українська «Весна народів» ххеіі
стрільців; боротьба за «українізацію» урядових установ і шкіл, розвиток національної
освіти і культури; забезпечення духовних потреб і зрівняння в правах греко-католиків із
римо-католиками; турбота про піднесення матеріального рівня та захист соціальних
інтересів основної маси українського населення - селянства.
Проте головна суперечність, закладена в ідеології та практиці національного руху
галицьких русинів з моменту його організаційного оформлення, - намагання забезпечити
умови для національного розвитку шляхом лояльності та вірнопідданська цісарському
тронові й Австрійській монархії, неминуче вела до свого логічного фіналу: відмови влади
від підтримки «вірних русинів», допомога яких стала зайвою після придушення революції,
та втрати останніми навіть тих мізерних здобутків, що вони досягли на хвилі
революційного піднесення. 7 березня 1849 р. цісар Франц-Йосиф І розпустив парламент
і проголосив так звану «октройовану» конституцію, датовану 4 березня84. Лідери
галицьких українців схвально зустріли цісарські розпорядження, бо, як писав у листі до
митрополита Григорій (Яхимович): «Небагато можна сподіватись з конституції, укладеної
здебільшого безбожними революціоністами, єдиною метою яких мало би бути повалення
трону і вівтаря під прекрасним претекстом свободи і рівності»85. Правда, ця радість була
охмарена тим, іцо «вь конституційномь патенті не могли сьмо ся дочитати о неділь
нашой Галиціи на дві провьнціи. Буковина щаслива - не просячи, зостала краемь
коронньїмь, а нась нещасньїхь, мимо нашихь просьбь, мимо приріканій силують вь
сполці зь Ляхами зоставити и наши сильї вь неостанной борбі теряти»86.
При посередництві нового «шефа краю» графа Агенора Ґолуховського уряд домігся
від провідників ГРР відмови від подальшої боротьби за українську автономію, пообіцявши
вирішити справу поділу Галичини в майбутньому87, та заохочуючи їх зосередитись на
культурно-просвітницькій праці88. Таким чином, внаслідок зміни політичних обставин
та прямої протидії крайової влади, Головна Руська Рада поступово втрачала свої позиції,
обмежувала коло своєї діяльності і, зрештою, змушена була ЗО червня 1851 р. оголосити
ІІкгаіпзко-роБке ро§гапісхе і ргоЬІет робхіаіи Саііср т роїотеіе XIX глеки // Зцхіесіст'о.
ОзагіпісГ№О по роргапісги еілісгпут роізко-икгаіпзкіт н' еамасЛ помюіуіпусН І ред. 1. Рбісгеіагіек,
Кгезхбгу 1997.С. 110-120.
84 Зоря Галицка (1849) 9 берез.
85 Лист Григорія (Яхимовича) до Михайла (Левицького), 6.03.1849 // Матеріали до історії...,
с. 344-345.
86 Там же, с. ГУП. Ще гостріше, щоправда у приватному листі до міністерського радника о. Г. Шаш-
кевича від ЗО березня 1849 р., висловився голова Ради крилошанин М. Куземський: «Если за-
сада конституційна: воля народу становить право, - правдива, для чегожь її. п. міністри не хотільї
уважати на голось цілого народа руского? Вьідно що міністєріумь сь нами нечестно... собі
поступило. Якь потреба була, щобь ворогамь заимпонувати, то намь світили баки, а ро Ьііігіе,
Ьасі/. гіііо'й' 2у<1гіе!» (Студинський К. Павло Леонтович // Записки НТШ, т. 136-137, с. 164).
87 Ф. И. Свистун, Гр. Агенорь Голуховскійи Галицкая Русь сгь 1848-1859гг, Львовь 1901, с. 6-7.
88 Сам Ґолуховський, який щомісяця відправляв до Відня прохання про розпуск політичної
організації галицьких українців, вдавав із себе їх щирого приятеля і просив перемиського владику
вплинути на о. Куземського, щоб той «надав Раді кращого спрямування» (В. Гогіпакі, А^епог
Иг. Соіисіїтехкі и- ріегн-згут окгезіе г&иіте ум>ісіі (1846-1856), Іхуби/ 1901.С. 155-157; Лист
Григорія (Яхимовича) до М. Куземського. 23.07.1849 // Матеріали до історії..., с. 348).
ХХУІІІ
Олег Турій
про саморозпуск і реорганізацію в комісію, що мала займатися будівництвом Народного
Дому у Львові (с. 214)89. А невдовзі після цього цісар Франц-Йосиф оголосив про
скасування конституції 4 березня 1849 р., яка так і не ввійшла в житгя, і повернення до
абсолютистського правління.
Оригінали опублікованих тут протоколів засідань ГРР зберігаються у Львові в
Центральному державному історичному архіві України, фонд 180 «Головна Руська Ради,
м. Львів», справи 2 і 3: «Протоколи засідань Головної ради за 1848 рік» (140 арк.) та
«Протоколи засідань Головної ради за 1849-1851 рік» (76 арк.). Книга кореспонденції -
також у цьому фонді, справа 7: «Журнал реєстрації вхідної і вихідної кореспонденції»
(53 арк.). Протоколи були виявлені працівниками архіву випадково у фондах 408 (Греко-
католицький митрополичий ординаріат) та 451 (Греко-католицька богословська академія)
щойно в 1980-1981 рр., описані 1984 р., але лише 1990 р. удоступнені для дослідників і
вперше використані нами у праці над дисертацією «Греко-Католицька Церква в суспільно-
політичному житті Галичини, 1848-1867», яка була захищена у 1994 р., та публікаціях
по темі. Важко сказати, чому тексти протоколів не зберігалися разом із масивом інших
документів ГРР, які досить добре «дійшли» до наших часів90. Принаймні, про них ие
зиали ні давніші дослідники, ні навіть Омелян Терлецький, який останнім ґрунтовно
перестудіював усю наявну архівну спадщину руських рад, що зберігалася в колекціях
Народного Дому і Національного музею, до її «впорядкування» за радянськими
«правилами збереження». Припускаємо, що ці протоколи могли зберігатися в архівах
Греко-Католицької Церкви (зокрема серед документації отців Михайла Куземського чи
Михайла Малиновського), які після Другої світової війни була «націоналізовані» й,
практично, недоступні для дослідників. Ця тема ще потребує ґрунтовнішого з’ясування.
Немає сумніву в автентичності публікованих нами текстів. Це підтверджують стиль
і манера писання, наявність двох версій протоколів кількох засідань, писаних одним обо
двома різними почерками, чисельні виправлення і «типові» помилки, співпадіння почерків
у протоколах з іншими відомими документами того самого авторства. Натомість можна
сумніватися, чи доступна нам версія була остаточною? Підставою для легітимності такого
питання є те, що за статутом кожен протокол попереднього засідання повинен був
оголошуватися на наступному зібранні і лише після схвалення Радою з підписами
головуючого і секретаря підшиватися до справи. У переважної більшості опублікованих
тут протоколів такі підписи відсутні взагалі, а лише на двох є автограф другого секретаря
Теодора Леонтовича91. Ще одним доказом існування іншої версії протоколів є публікації
в «Зорі Галицькій». Вміщені там звіти з окремих засідань мають різночитання з
89 ЦДІАЛ, ф. 180, оп. 1,спр. 1,арк. 69-70; Зоря Галицкая (1851) 6 серп.; Вістникь (1851) 12 лип.
ГРР було реорганізовано в комісію з будівництва Народного Дому (ЦДІАЛ, ф. 130, оп. 1,
спр. 70, арк.7-8.
90 Про це завбачливо подбали самі члени ГРР. На засіданні 5 серпня 1850 р. голова Ради Куземський
вніс пропозицію знищити «непотреби акта», але, на щастя для дослідників, було вирішено «до
исторіи сховати» (с. 137).
91 Це протоколи 40-го (11 вересня1848р.,с.60-61)і85-гозасідання(20квітня 1849р.,с. 121-122).
Українська «Весна народів-
ххіх
опублікованими тут текстами, більше того, вони об’ємніші за обсягом й інформативніш
за змістом92. Малоймовірно, щоби друкований орган ГРР, яким була «Зоря Галицька»,
публікував протоколи, не затверджені самою Радою93. Тому можна висловити
припущення, що доступні нам тексти є лише попередніми (робочими) варіантами
остаточних версій, оригінали яких не збереглися, або, принаймні, поки що невідомі.
Протокол першого зібрання було зачитано вже на другому засіданні (3 травня). Це
засвідчує, що засновники Ради завчасно подбали про цю справу і навіть визначили
конкретну особу - о. Михайла Малиновського, рукою якого писаний перший протокол
(ще до його формального обрання секретарем), і який ніс цю відповідальність аж до
кінця існування ГРР. На засіданні 7 липня 1848 р. було вирішено «поставити сь платнею
писара при Раді» (с. 40)94. Правдоподібно, що на нього було покладено обов’язок вести
стенограму, на основі якої секретар готував свою версію протоколу. Вже із засідань 10 і
14 липня того ж року маємо по дві версії записів різними особами, тоді як два тексти
протоколу попереднього засідання були написані о Малиновським (с. 38-46).
Регулярні згадки про перечитання протоколу є лише в текстах перших семи засідань.
Натомість далі ця інформація подається лише у тих версіях, які були писані іншими
особами, хоча сама практика, очевидно, зберігалася. Обов’язок готувати остаточний текст
залишався за першим секретарем, оскільки за його відсутності протокол попереднього
засідання не зачитувався, а читання переносилось на наступний раз. Крім того, навіть
протоколи тих засідань, коли о. Малиновський був відсутній, а записи вів хтось інший,
також були ним переписані пізніше.
Хронологічно опубліковані тут протоколи охоплюють період від 2 травня 1848 р. до
27 травня 1851 р., хоча мають кілька пропусків, про які скажемо далі. Книга
кореспонденції обіймає увесь період існування ГРР і не має прогалин95. Всього виявлено
записи обговорень із 99 засідань, з них за 1848 р. - 6396, 1849 р. - ЗО повних і уривок
92 Згідно зі статутом, протокол повинен був «тблько внесеня, постановленя й важніший пригодьі
зббраня оббймати» (Зоря Галицка (1848) 15 трав.).
93 Принаймні після того, коли на вимогу о. Куземського 1 червня 1849 р. було ухвалено « абьі
протокуль засЬданія Ради печатался за оудобреніемт. предсЬдательства Ради и юко одь
Ради» (с. 126). І хоча звіти про засідання Ради нарешті й справді почали регулярно з’являтися
в «Зорі Галицькій». їхні публіковані версії й надалі різнилися від збережених рукописів.
94 Ймовірно, що ним став Омелян Ланикевич, якого пізніше було затверджено помічником другого
секретаря на прохання самого Леонтовича (див. протокол від 9 березня 1849 р., с. 116). І вже
від наступного засідання 16 березня він починає вести записи в книзі кореспонденції (с. 189).
Його почерк і манера писання в обидвох випадках співпадають. Тією ж особою написані другі
варіанти протоколів 41-46 і 48 засідань (с. 62-63, 64-65, 66, 68-69,71-72,73-75,77-78).
95 Від початку діяльності ГРР цю книгу вів другий секретар Т.Леонтович, із 16 березня 1849 р. до
5 серпня 1850 р. включно - О. Ланикевич (деякі записи зроблено також рукою о. М. Кузем-
ського), а з 15 серпня того ж року і до кінця - голова Ради Куземський.
96 В оригіналі останній протокол за 1848 рік має порядковий номер 64. Тексти 21-го і 22-го
протоколів ідентичні за змістом, що дозволяє припустити, що помилки в нумерації допустився
сам секретар Ради о. М. Малиновський, проставивши (можливо, після особистої відсутності)
різні сигнатури під двома різними версіями протоколу того самого засідання 7 липня 1848 р. Це
підтверджує і помилкова дата «28 Юн. /10 Юлія», проставлена не як звично на початку, а в
кінці 21-го протоколу, яка взагалі відноситься аж до 23-го засідання (с. 38-40). Ця ж плутанина
г.гл
Олег Турій
одного, 1850 р.-3,1851р.-2 протоколи97. Перебіг кількох засідань відображено у двох
версіях записів (21/22,23,24,41-46,48,53,62,85). У нашому збірнику подаються обидва
варіанти, оскільки їх співставлення дозволяє простежити логіку та механізми редагування
текстів. Датування перших 27 протоколів велося за новим і старим стилем98.
Використовувалися народні та іншомовні назви місяців (кивень, студень, паздерник,
брюмер, новембріс). Перші 7 протоколів фіксують навіть години засідань. Як правило,
це було о 6-ій після обіду, а в зимовий період - на 1-2 години раніше.
В усіх недатованих і ненумерованнх протоколах вдалося встановити дату на підставі
відомостей про періодичність засідань, що містяться у самих протоколах, книзі
кореспонденції та згадках і публікаціях у «Зорі Галицькій». Зокрема в часописі наприкінці
червня - на початку липня 1848 р. було вміщено короткий нарис про перебіг перших
восьми засідань «О діланю Головної! Радьі Рускои во Львові»99. Хоча автором було
анонсовано, що «тягь дальшій наступить», черговий опис засідань ГРР з’явися аж 28
листопада того ж року, коли в газеті було опубліковано поширений протокол 53-го засі-
дання. Але до кінця року більше подібних публікацій не з’являлося. 21 лютого 1849 р.
було оприлюднено перебіг 76-го засідання від 16 лютого, і лише наприкінці травня того
ж року «Зоря Галицька» розпочала регулярну публікацію поширених протоколів
поодиноких засідань, включаючи до них навіть інформацію з таємних нарад100.
Тексти, опубліковані в цьому збірнику, подавалися за правилами видання історичних
документів. При цьому виникали певні труднощі, пов’язані з ненормативним характером
української писемної мови того часу. Надзвичайно різноманітними є способи передачі
голосних і йотованих звуків. Широко застосовувались окремі латинські й грецькі літери.
Всі ці особливості оригінального правопису та пунктуації збережено. Крім того, нерідко
в датах є і в оригіналі книги кореспонденції, де між 7 і 14 липнем взагалі не вказано про жодне
засідання, і виглядає так, що документ, відправлений Бродівською руською радою 8 липня,
днем раніше вже мав би розглядатися у Львові (с. 149). Тим не менше, помилкова нумерація не
була виправлена і закріпилася в документації.
97 До архівної справи помилково долучено гри протоколи комісії, що займалася спорудженням
Народного Дому (спр. З, арк. 51-53 зв.). яких ми тут не публікуємо.
98 У публікації джерельних матеріалів подвійне датування збережено, натомість у текстах і
примітках редактора та упорядників усі дати наведено за григоріанським календарем.
99 Зоря Галицка (1848) 27 черв.
100 Див.: Зоря Галицка (1849) 23 трав. (89-е засід.); ЗО трав. (90-е засід.); 6 черв. (91-е засід.);
13 черв. (92-е засід., яке помилково вказане ще раз як 91-е); 20 черв. (93-е засід.); 27 черв.
(94-е засід.); 29 черв. (95-е засід.); 18 лип. (96-е засід. від 13 липня); 25 лип. (97-е засід. від
20 липня); 1 серп. (98-е засід. від 27 лип.); 22 серп. (99-е засід. від 16 серпня); 29 серп. (100-е
засід. від 23 серпня); 19 верес. (101-е засід. від 14 вересня); 24 жовт. (102-е засід. від 11 жовтня):
7 лист. (103-е засід. від 2 листопада); 21 лист. (104-е засід. від 16 листопада); 5 груд. (105-е
засід. від 26 листопада); 19 груд. (106-е засід. від 10 грудня). У1850 році часопис оприлюднив
протоколи 107-го (Зоря Галицка (1850)2 січ.) і 108-го засідань (там же, 20лют.). які відбулися
відповідно 28 листопада 1849 р. і 8 лютого 1850 р. Перебіг подальших засідань цього й наступного
року (як і в протоколах, див. с. 133-139) публікувався без зазначення їхніх порядкових номерів,
напевно через нерегулярність: 20 квітня (Зоря Галицка (1850) 8 трав.), 23 травня (там же,
12 черв.), 5 серпня (там же, 14 серп.), З січня 1851 р. (там же (1851) 11 січ.), 29 січня (там же,
24 лютого), 28 лет. (там же. 8 бер.), 30 червня (там же, 9 лип.).
Українська «Весна народів» хххі
вживалася церковнослов’янська, німецька (т. зв. «готичне» письмо), латинська і польська
мови. Переклад цих фрагментів подано у примітках. Характерною є й велика кількість
«українізованих» чужомовних запозичень та відсутніх у сучасному слововжитку термінів.
Тому до видання додається великий словник рідковживаних та іншомовних слів.
Значна частина текстів має численні виправлення в оригіналі. Всі вони, за винятком
описок, обумовлені в підрядкових примітках. У протоколах та, особливо, в книзі
кореспонденції часто зустрічаються різноманітні скорочення. Найтиповіші з них
збережено і подано в окремому списку скорочень. Ті ж, що траплялися зрідка, розкрито
в квадратних дужках безпосередньо у тексті. Таким самим чином позначені й інші
редакційні вставки.
Цікаву інформацію дають додаткові написи иа зворотах та полях, які також винесено
у примітки. Без зазначення виправлень вносились корективи у випадку явних механічних
помилок (неузгодження закінчень, написання власних назв із малої літери). Разом з тим
свідомо залишалися багато граматично неправильних, народних та перекручених слів і
виразів (громада Синевидська Вижнього «жалуеся, іцо дідич видирає корчнки на ей
полях», «безимеиний присилає безумиин стихії на Раду нашу» тощо), оскільки ці
матеріали є вартісним джерелом з історії формування української літературної мови,
передають свєрідний лінгвістичний колорит Галичини XIX ст.
Велика літера замінювалася малою в більшості іменників (посади, місцеві установи,
титули і звертання, крім вищих посадових осіб держави чи Церкви, адміністративно-
територіальні визначення). Мала літера змінювалася на велику в географічних назвах,
назві Головної Руської Ради, центральних установ. Написання з великої літери збережено
для назв місяців та архівних номерів чи шифрів діловодства. Назви газет та журналів,
літературних творів подаються за сучасними правилами — в лапках і з великої літери. У
публікації тексту книги кореспонденції забрано крапки та інші розділові знаки наприкінці
кожного запису в окремій графі, оскільки в самомі оригіналі вони проставлені дуже
хаотично, а їх відсутність не впливає на розуміння тексту.
Серед протоколів, як уже згадувалось, є також кілька списків учасників, розши-
фрування яких, з огляду на складну палеографію, викликало особливі труднощі та забрало
багато часу. Всі версії написання імен та прізвищ, а також біографічні дані про поодиноких
осіб, якщо їх вдалося віднайти, вміщено в іменному покажчику. Оскільки відмінності
написання окремих імен та прізвищ були дуже великими, курсивом подаються ті варіанти,
які встановлено на основі офіційних церковних та державних шематизмів і довідкової
літератури. Всі титули і посади подаються на час утворення ГРР, а про зміни в кар’єрі
зазначено лише тоді, коли вони відбулися до серпня 1851 р. Тільки про визначних осіб
додано ширшу інформацію. Географічний покажчик включає не лише інформацію про
всі згадані в текстах географічні назви, але й про адміністративно-територіальні одиниці,
інституції та особи, пов’язані з ними. Зокрема, в окремі підрубрики біля основного терміна
виділено територіальні округи, єпархії, деканати та місцеві руські ради. Натомість згадки
про парафії, громади, домінії (та їхніх представників: священиків, дяків, селян, мандаторів,
дідичів тощо) наведено біля відповідних населених пунктів.
Вихід у світ цієї книжки став можливим завдяки самовідданим зусиллям багатьох
людей. Насамперед щира подяка за добру співпрацю і терпеливе очікування її появи
належить упорядникам - Уляні Кришталович та Іванові Сварнику. Вони упродовж кількох
хххіі
Олег Турій
місяців ретельної і клопіткої праці зуміли відчитати і зробити комп’ютерний набір
джерельних текстів, супроводжуючи їх детальними археографічними примітками, уклали
початкові версії покажчиків, словника і списку скорочень. Велику допомогу при
з’ясуванні змісту іншомовних фрагментів надали гімназійний професор-емерит Едвард
Келлєр (Ґрац, Австрія) та уже покійний колишній директор архіву Орест Мацюк, який
усіляко сприяв реалізації цього проекту.
Сама ідея видання документів виникла ще під час навчання в аспірантурі Львівського
державного університету ім. Івана Франка та роботи над кандидатською дисертацією (у
1989-1992 рр.) під керівництвом проф. Степана Макарчука, якому я вдячний за скерування
моїх наукових зацікавлень на дослідження періоду «Весни народів» у Галичині.
Директорові Інституту історичних досліджень цього ж університету Ярославові Грицаку
належиться подяка за ту творчу, інспіруючу для наукового пошуку атмосферу та
новаторство у дослідженні процесів націотворення, які панували в Інституті під час моєї
праці. Матеріали дослідницького проекту ПД «Українське національне відродження в
Галичині XIX - початку XX ст.: порівняльний аналіз соціального складу патріотичних
груп» використано для уточнення біографічних даних про багатьох діячів національного
руху у цьому виданні. У зв’язку з цим із вдячністю хочу згадати ще одного учасника
цього проекту - Ярослава Ілистюка, який спричинився до остаточного укладення іменного
покажчика та звірив архівні тексти із публікаціями в «Зорі Галицькій».
Невідомо, як довго ідея видання документів Іоловної Руської Ради залишалася б лише
ідеєю, якби не велика особиста заанґажованість у її реалізації та дружня підтримка
головного редактора незалежного культурологічного часопису «І» Тараса Возняка. На
одному із організованих за його ініціативою «галицьких семінарів» у 1997 р. вперше й
відбулася розмова про публікацію збірника, яка започаткувала практичну співпрацю його
авторів, коли перспективи фінансового забезпечення видання були дуже непевними. Саме
таку підтримку у підготовці текстів до друку надав Канадський Інститут Українських
Студій Альбертського університету (з Архівного вічного фонду ім. Стефанїї Букачев-
ської-Пастушенко), а публікацію тиражу уможливив Грант Міжнародного фонду
«Відродження», за що складаємо нашим доброчинцям сердечну подяку.
Щиру вдячність хочу висловити ректорові Українського Католицького Університету
та директорові-засновиикові Інституту Історії Церкви о. Борисові Ґудзяку за сприяння
у праці, а також усім співробітникам Інституту, які спричинилися до появи цієї публікації:
здіснили редагування передмови і коректуру текстів (Пілина Ференц) та вичитали макет
книжки (Оксана Ґудзяк, Олеся Захарчишин, Марина Качинська, Ігор Скочиляс). Великою
допомогою у праці над збірником завдячую своїй дружині Світлані та синові Юрію.
Технічну редакцію виконав Юрій Королишин, а художнє оформлення і публікацію видання
забезпечила друкарня Отців Василіян, за що також складаю подяку на ім’я о. Теодозія
Янківа та Мар’яна Лозинського.
Усім, кого не згадано поіменно, але хто своїми молитвами, порадами, критичними
зауваженнями допомогав на різних етапах праці, щиросердечно дякую!
15 грудня 2002 р. Б.
Олег Турій
£> Дранії Ж* і&&<& & ^]/^- ... - .
іодґ- '• ’' - "’;
7^Л'’ ЗрО>г£. „ ,.
З а &'££“ г/’Жі'л'З','т •
^амк^/^
4?рц»-^*г4г ^углл-^с. , $&ї&?г>л»*£4 ^^л^саОт^.
Г' . ^*,А-7</^ЛЙ<3''. І^і/ааіііі &я-4ірЛ2г
•' ’ .'.??5 Ф\'<ГІ’*.' л '
'А<>//»< Г - ,ййг.^*7в'Лг«-л4'г іі^ї
гг/^і г/ггсе^гй/гм/ /Г0ггу&*< м е^гс>
ї&рУ/ЯЛСі £ £0^' /ї4*Є Л^£Г
' - > •
/1} я-4 .
Перша сторінка оригіналу протоколів ГРР
2й
* ' *, • •''’ ? , - .
/Ж? <й? г/Х^Ж -/г>^
?Л • *.. ^-.. у<?- ; ’ -2 *
С^И. "С^-
ь’ і/3? „ггі-^к @&*ї&ж2Іг.£
7 ЛФ^ /лг 'Л‘’Л//.х//#/ :
Підписи учасників установчого зібрання ГРР
Д'Ьянія
затимчасового Головного1 Галицко-Руского Собранья во Львові
вь справах?, своихь народньїхь.
ЗасЬданье первое
вь забудованью святоюрскомь
дня 20 Березня2/? Мая 1848 б 6-той годині по полудню сойшлися премноги Русиньї
духовньї й мірски. Всечестньїй крьілошань й схоліархь Михаиль Куземскій
вибраний на предводителя запросить, аби ся тій списували, котрьі би до сего
Собранія належати хотіли на слідующой оумові;
а) щоби во всякой вірносте кь ймператорско царскому Величеству Фердинанду,
конституційному Царю Галиціи й Володимїріи й кь Его Габсбургско лоеаринскимь
наслідникам'ь;
б) оукріпляти й розвивати нашу руску народность такь,
г) йкь вь прошеній руского народа вь Галиціи зь дня 19 Березня 1848 жадано,
все же сіє на основаній Патента Конституційного, которий кажду, то й нашу руску
народность забеспечае, й которьій на собранья народам созволяе.
Сь великою радостію вписувалися Русиньї й приставали на такое Собранье
Сь притомньїхь Поляковь предложиль пань совітникь магистратуальннй
Шласкій3, аби Русини пристали на бба прошенья Поляковь, й аби покенувше
кириллику приняли букви латински. Русиньї бтповіли особливо всесильнммь словомь
алумна Алексеа4 Заклинского, же бни жичливн народности польской мають бднако
св[яту] повинность дбати б свою руску народность, а тое не може Поляками вредати
бвшімь бни повинньї собі того великодушно жичити. Промовляли также священники
їоаннь Жуковскій й Юліусь Вислобоцкій. Русиньї показали передь небомь й землею,
йкь ймь йхь народность мила й дорога, юкь то вь нихь кровь живо грає, коли йде б
народность, й юкь бни ожити хочуть. Дай Боже бдинь духь й одно сердце, а межи
всіми народами взаимну жичливость! Читала ся также „Згадка на священника Маркі-
ана Шашкевича" поборника5 руской народносте й стихь: „Гей кто Русинь веселися*
Потому бьіли вьібраньї затимчасовьі члени, котрьі бьі справами Собраня
займалися; число тихь членовь має6 нарастати.
Около 9-той години бкончилася перва нарада, бтспівалася піснь „Христось
воскресе“. Потому многолітствовалося Царю7 Фердинанду, Преосв. Егіпу Григорію
Йхимовичови й крьілошану Михайлу Куземскому й всей собраной братіи, а за тимь
розойшлисмося.
Читано на другомь засіданні8 дня 21 Березня/3 Мая 1848.
1 В оригіналі змінений порядок слів. Далі закреслено слово „руско“.
2 Йдеться про квітень.
3 В оригіналі: „Шларскій" із закресленим „р“.
4 Ім’я вписане над рядком замість закресленого „Іоанна".
5 В оригіналі: „поборники*.
6 Далі в оригіналі закреслено: „приро“.
7 В оригіналі закреслено: „Цару“.
8 В оригіналі закреслено: „собранькґ.
2
Списки членів
Списаніе Радьі
Головного Галицко1 Руского Собранія ву справаху своиху народньїху дня 19
Априліа2/2 Мая 1848 во Львові при храмі перво престольному св. великомученика
Георгіа.
Ву наміреніи оутворити Головнеє Галицко-Руское Собраніе сойшлися слідующіи
честньї бсобьі:
Кузїемскїй Мїхайлу
Бохенскій Ішанну
Лштоцкїй Ісоанну
Копвіапіупоууісг Іап, копсеріоууу ргакі. катету ртокитаїнту
Оіего\уккі т. р. ІакиЬ ргоїеввог іеоіо^іі
ІоЬанп Ппіскі т. р. В-юг сіег ТЬеоІоріе \/ісе Кесіог іт §г. к[а]Л. Зетінагіит
Іоан Жйкбвскьій парох Львбвскьій
Ріоіг Ьогінвкі т, р. у/ікагу рггу сегку/і тіеувкіеі у/є Ьіуоіуіє
Іоань Гуркевичу ойиціяль раїцителнои канцеларЦи]
Стефану Сємапгь бффіціалу числителни
Ішсефу Кулчицкій р. в. духовній ву семінаріуму
Евдич Вітошинскі - академік
1. Віітакоу/вкі т. р. V. г. ветіпагіі
Зіеріап Ріогуапвкі аіитп. г. §г.
Апіоп Лігусгунвкі ргеїекі ветінагуі
Сіерапоу/.чкі ІакбЬ, ргеїекі вет. оЬг. ег. каї.
Ьехуіскі Іиііап, ргаеїекі вет. оЬ. §г. к.
Вогогупвкі Іоапп аіитпив вет. г. §г. с.
.ТакоЬ ХУііовгупвкі коор[ега]і[о]г
Сигкоу/вкі Апіопіив, аіитпив ветіпагіі
Іо(а]нну Домковичу учитель язиківь и музики
Іап Ріеігавіеу/ісг ассабетік.
Павил Максимовичу, акадимик.
Вепебікі Геу/іскі т. р. с. к. габса канонік <1-г іеоіо^іі ргоїеввог иніу/егвугесіе
[Ьу/оу/вкіт]
ТЬеобог Ко7,е]оу/вкі Ма^ізігаївЬеатіе
Рйііетон 1игкіе\уісг т. р.
Аіехапбег Рісаіоу/ісг т. р.
.Тап Тгивг пі. р.
Сокульскій Іосефу
Іосеф Царевичь учитель
Івану Гушальевичу
Аніоніив Нгуніеіуісг аіитпив вет. г. с.
1 Слово вставлене над рядком.
2 Має бути: „20 Априліа".
Списки членів
З
ІоасЬіт Засусхуп рЬукік
Когпі Іап аіитпш
Михаиль Коссак
Ігнатій Нападів вичь
Делькевичь Іосифь питомець об. гр.
Ілевич Іоан, пйтомец об. гр.
Нііаг Сеіесуіег
Іап 2аггускі
Посіечнкцкі Грегорй
Сіргіап Ргокорои-ісг
Павло Король
Ліон Віенцковски слйшател гйманиоров
Ваіак Літії С. К. игіабпук сіуг. роїісіі
Корувсіайвкі Нііагу
ПоЬовгупакі Сетеїгу
біоу/аскі Зіеґап аіитпив
Касіхікіетоісг Аіехапбег акасіетік
Згруїко ІГіпаїу аіитпиз
Кабегпогка Реіго иггесіпік та§І8ігаіиа1пу
Ружнцкій Юлиань академикь
Ковалскій Леонь стбденть уч. 1. гйманіо
Левицки Іосеф
Леонь Мохнацкій ]игу8іа
Апіопі Ьоіивгка акасіетік
Рудніцкїй Леон-ь м.п. богос. слух.
Ігіліань Віелічковски канцлер консистор[і]и
Арьімовичь Михайло шлйшатель тгео. года IV
Антоній Павенцкій правникг
Еукіак ТіпюіЬеик рйіІозоГ 2 гоки
івань Ружицкі
Вігитіепккі Іап
Кгирка ОапіеІ
СЬотіп ІбхеГ іЬео1о§ 1 гоки
Аіех. Зохапвкі
Сгасхкотозкі ІбгеГ і. 1 гоки
Гузарь Днтігу пйтомец сем.
АМговхупвкі Огевіев 1. іЬеоіо§.
\Уавіікіеу/ісг Апіопі 1 г. іЬеоІ.
2е§аЙо\уіс2 ТЬеорЬіІ 1. г. іЬео!о§.
2аггускі Сіетепв 1 іЬеоІ.
Наїка 1§пасу іЬеоІ. II гоки
Іап То\уатіскі оЬуіуаіеІ \уіе]вкі
Сіг2Є£ог2 Віііпвкі игг^бпік
Вагу!і Сгаукосувкі игг^бпік
Іап У/бтеІа игг^дпік кахво'лу
4
Списки членів
Іап Ковзопоеа кіисіепі
Аіехапсіг Сгаукоу/ккі игг^гіпік
Іап Киїсгускі аіит. І. йіеоі.
МісЬ. ІІ8ііапо\уус2 игг£<1пік таеіві. Ежлувкіе^о
ІиаеІ Сгаукои/ккі - " -
Вгутоп Згоко^ккі игг^дпік с. к. <іосЬо<16\у вкагЬохуусІї
Малиновскій Михаиль проповід[никь] св. Юрскіи
ТНеосіог Ковопоскі акадетік
МісйаІ Ковопоскі акасіетік
Сугуїіі В^Ьіскі кав. р. агк.
Мїсоїа] Ківіоіехувкі т. р. рагосй Вігиіупа \Уугпе§о
Вуопігуі Іиііап Кипіскуі
Ьео Еікгаіпвкі
Ееіуіскі І£пасу аіипишз
.Іиііик ШузІоЬоскі т. р.
МаїЬіаз Киїкочивкі т. р.
Ногсіупвкі Асіат акасіетік
Апіопі Ьеопіосуїсг игг^сіпік
Теодор Ліеонтович
Ивань Вагилевичь
Николаи Вагилевич
Огедог Киїсгускі ОеГиІкІ Копігоіог
Стефань Хомкнскїй ієрей
СНойгіп&кі Іоап К. К. ЬапЛаіеІ Іп^го&вікі
Ьазгкіеичсг ОпирЬгіик К. К. ЕапсІгесЬівкапгіізі
Ьеоп Роіапікі І апсігакеї Веатіе
Еикааг Рірап «ІисЬасг ргасу.
Ібгеґ Охуогдоісісг т. р.
Іоап Апсігбсіюиісг
Еиказг Еуаіак
Котап Ьешскі
Тіїеосіог Іатеогекі
ГаидЙчеісь Іюанн-ь
Ігнатиі Дзировичг
Шанковскии Теодать
Іап Рапескі т. р.
№колаі Завадовскі
Ісаан Руднїцкій стипендиста
Левіцкій Келестин
Е. Тагпаякі ріііі. І. гоки
Віїоив Теобог Ніео1о£ вет.
Кикіггускі Вагу]і іЬео1о£ II аппі кеті.
ІакоЬ Сіего\¥8кі віисі. IV е. сіавзу
Скотігіккі Рахує) І Іюсіа ГіІогоГуі
Товарницки Владимирь слйхащ гуманіо[рб]в.
Списки членів
5
ІоЬап Еорасгупзкі 4 §гаш[аіусгпеЛ сі.
ТеїісНокузкі Мікоіа]
Іакшві Козакі р. в.1
Лаврентїй Потугай
Юані Віїіпзкі
Іо&ур Маїїупоу/усг
Внуко РеГег
Мозола Юанні
Михаїлі Ситеновкчі
Петро Вендикь
Венедїкть Площанскіи р. в.
Сегуі1О\¥ІС2 Іап
Василь ВіннЬцкій
Ішанні Свистуні
Лап Кгик
Лагиаіекуісг Мікоку
Іустїн Добровскк
МісЬаі СгаЬзкі
Іакшві КорчинскЕ
Вутоп Вікогхкі
Силвестерь Стецякь
Леоні Стецякт>
Буковскі Іані
ДуманскЬ Василій
Юліані Шанковскіл р. в.
Ігнатиі Недзелскіи
Миколаи Илнкцкіи
Іосепь Боцюрко
Ігнатиі ИлнЬцкіи
Миколаи Котларчук-ь
МісЬаїї Кисгупвкі пі. р.
Антониі Одзержинскиі
Миколаи Чарнецкіи
Миколаи Рибакь
Але^иі Ствісловічі
Алейні Недзвецкіи
№ко! Макиїопгіга пі. р.
Леон-ь КрасЬцкіи
Іосепь Дуніжовскіи
Івані Завалніцкіи
Юліань КЕмаковЕчі
1 Далі список складено на іншому папері, у дві колонки.
6
Лука Цибикь
Грегориі Тимякь
ГЬполкть БарвЬнский
Онуфреи Курбась
Еміліань Недзелский
Св[ящ]. Миколаи Кучинскіи
Мокрицкии р.в. Еигень
Сге§ог Магсіегои/
ТоварнЬцкій
Андрей Качала
Івань Завалніцки
5ап Наїіскі
Ткеодог СЬІіЬек
Стефань Вкльорич р. в.
Іоань МВдріи р. в.
Норіевичь Стифан
Заржицкі Лауреать
Григорій Миско
Григори ЬасЬ
Копьісцанскїи Грегориі
Косаноцкій Михаиль
Реіег Кайегпогка
Гкларконь Целевичь
Бонковскій Людвикь
Коглосич Грегоріи
Г воздовичь Іосиф’ь
Стецула Георгій р. в.
Рьідзай Михаиль
Ґабла Василіи
Должицкїй Кароль
Лопачиньскій Петро
Андрохович Іоань
Красіцкіи Іосифь
Жегестовскій Михаиль
Грегорій Кулчицкій
Сорока Левь
Льеонтовьіч Павло р. в.
Строцкіи Деметріи
Сярчинскіи Івань
Николай Базьілевичь р в.
Марцель Струтьіньскїй р. в.
Лисякь Тимофтей
Ковалскіи Левь
Золніцкі
Лисій
Списки членів
Списки членів
7
Барвинскій
Матковскіи Павло
Деметрь ТелесиЬцкіи
Тарасьевичь Алексеи
Кулчицкій Антоній р. в.
Король Павло
Дуркоть Василь р. в.
Николаи Гльебовіцкіи
Превлоцкій Николай
Поколінскій беоіфань
Завадовичь Антоньїнь
Коланковскій Хризанть
Занкевичь Гіларь
КЬмаковичь Юлиань
Цурковскій Антоній
Михаиль Кйчинскіи р. в.
Левь Кинасевичь
Антони Гузарь
Івань Кучинскій
Спіуіго Ма/аг т. р.
Миколай Позіемовичь
Ігнатій Петрашь р. в.
Гр. Трохановски
Никола Саврасовичь
Алекс. Радикевич р. в.
Іал Паагкіеи'ісг
Левь Созанскїй
Опиігу Козііик
Іап Вогозіемлсг
Копертинскіи Бонавентура
Розлуцкїі р. в.
Косоноцкіи беодорь р. в.
Любіеніецкй Леонтіи
Заржицкій Амвросій
Скоморовски Кіелест|ин] р. в.
ГанасЬвічь Константи
Вітошиньскиі р. в.
Лопушанскїи Клементи р. в.
Ціпановскіи Матвій
Лушпкньскій Іоань
ПанЬгуевічь Мехаіл
Івань Гериновьічь р. в.
Зиґмунд Ціпановскиі р. в.
Юркіевичь р. в. Филемонь
Цькепановскіи АнтонЬ
8
Леві Сосновский р. в.
Николай Котлярчукь
Віеіехуісх Сг2е£огг
Даниловичь
Згоіайсгук
Бачмньскій
Хомінскіи
N. Сосенко р. в.
Курбасі р. в.
Яцьовь Іоаннь
Кобриньскій №іколаи
Хоминь Мїхаиль
Хомкнскї Пав-ьло
Орловскі Оли?а
Волошинськї Оле^а
Кирило Стефанович р. в.
Іван Стефанович р. в.
Евстахїи Герасимович
Івані Монсїедович [Моисїе]ович?]
Дуниковскій ІДутковскій?] Ігнатий
Грегорий Кропивницкий
ДольнЬнкій Андреи
Чарнецкїй Неколаи р. в.
Скобіельскій Іоаннь
Кверичиньскіи Іваннь
Каратніцкіи Изидорь
Кійупккі Іап
КоЬІаіккі ІнаеГ
Леснецкій Васил
Левіцкій ГЬроним
Лаурецкїй Кирил-ь
Коланковскі
Матковски р. в. Паве.ть
Ке\уако\уіс2 ХасЬагіаа
Льахович Лука
Мандьічевскіи Корнел-ь
Л'аховЬч’ь Клеменст,
Зіесгупккі Ріаго
Веге2О\У8кі КікоЦ]
Оогпа^аіякі ХУіпсепк
Іневічь Івані
ХУіМіскі ТЬотазг
ВЬтошиньскій Оресті
Крулкковскїй Сильвестрі р. в.
Кьебакі Андрей
Списки членів
Списки членів
9
Брилінскиї Гіпполіт
Кулчицкіи Ісоанн
Могнацкїи Іоані
ХУазіїкіелуісх Апгоп
Онишкіевічі р. в.
Рьідзай Михакл'ь
Рудеиьскіи р. в.
Онишкіевічі т. р.
Івані Черевко р. в.
Клементій Заржицкій
Шарчинскіи Івані
Бурачинскіи Титусі
Гушалевичь Івані
Балтарович Ісосеф
Ісосифі Царевичі сині
Кописьсіпзкі Гілар
6. Шанковскій р. в.
Крокосьевкчі Андрей
Ковалскїи Василь
Михаилі Илницкьій
Грабовичі Еміль
Яцьові Михайло
Крупка Даній!
Король Павло
Любіенецкій Еміл
Біроичсх Іоаппек
Яцьові Іосифі
Поромбалскїй ІЧиколай
Василкиевичі Антоні
ІО8ЄІ СЬотіп
Малкшевскіи ІАкові
Гаврисевичі Стефань
И. Рудницкїи р. в.
Е. Дрогомкрецкіи
Драздоскии Івані
Цурковскій АнтЬні
ХУапіотозкі МісЬаІ
Кивгресіпзкі І\уап
Рапсгак ТЬеодог ні. р.
І\Уа8ЇЄАУІС2 Тєоїіог
Тагавіелуісг ХУікЮг
Радовичі Стефані
К'агіоізкі Сіетепз т. р.
Дережицкіи Кикола
Сигкочуккі т. р. ВіерЬап
10
Списки членів
Намачинскй Михаїль
Троякбвскій Михаиль
Боикєвич Андреи р. в.
Янчак Михаиль
Попович Афтаназіи
Ко§искі Іоапп
Білінкевич Ішань
Перевлоцкій Николай
Дуркоть Гризостомь
Строцкіи Сімеонь
Ванякь Габрьіиль
Опупвкі Нгуйогуі т. р.
Чижеві чь Ивань
Гнатишакь Дмитерь р. в.
Васгупзкі Алюп
ЕесЬохуісг Аіехапсіег
Нкскинецкій Миколам р. в.
Федорович ©еодорь
Левандовскій
С'/егеїл'ко Зіеіап т. р.
Чорній Нитефорь
Торчиновичь Василь
Гальевкч Антон р. в.
Зогапькі Ігісіог т. р.
Ог/утаїік Ібяер
Тигсгтапои/ісг І£паі2
1. М. Малиновскій1
2. Адоіфь Івановичь Добряньскїй
3. Яковь Головацкїй
4. Юзичиньскій
5. Сіюсігіпзкі іаЬиІі кпу. іп§го88І8іа
6. Кропквницкій Грегорій2
7.Балак Юрьій оурядник при Губер.
8. Коссакь Михаиль
9. Климентій Рачиньскій3
10. Константиновичь Ивань
11. Стефань Сємашь оффіц[іаль]
12. Іакшвь Ціпановскіи р. в. префекті
13. Георг[і]й Тустанбвскій р. в.
1 Далі список складено на іншому папері. На правому полі примітка олівцем: „кь особому
засіданню совТ.та",
2 Вписано над замазаним чорнилом прізвищем.
3 Прізвище викреслено олівцем.
Списки членів ) 1
14. Филемонь Юркіевичь р. в.
15. Вікторі Дзеровечь
1. Куземскіи р. в.1
2. Віелкчковскіи Ігіліант»
3. Вальеріи Хоміньскій
4. Іоань Жуковскій р. в.
5. Феодорь Рожеіовскій
6. Антоні Павенцкій
7. Петро Головацкій
8. Іоан Заржицкій
9.1аковь Ґьеровскій р. в.
10. Лев Созаньскій
11. Левь Сосновскій
12. Бохенскии р. в. Ішаннь
13. Трещаковскій р. в. Лев
14. П. Лозіньскй
15. Лотоцкіи Іоаннь крилошань
16. Ланікевичь Емулїань р. в.
17. Заклиньскій Алексій
18. Герасимовичі Ел'стахій
19. Сгге§огг Віїіпзкі
6ге£ог ІасЬігшжісг 5УєіЬЬібсЬоГ іт<16[епе]г(а]1 Уісаг дег ЕетЬег^ег $к Еггсіібгезе2
Мапіп Кіпег уоп Вапуіпзкі ЬетЬегдег $к ВогпріоЬзг и[псі] аіапдізсЬе Вериіігіе
МісЬаеі Кигіетзкі Вот8сЬо1а8іеги[пс1] УоІкззсЬиІеп ОЬегаиГзеЬег Іпзіігиі сіег І.етЬеге.
Зіаигоріра аіз Кергевепіапі сіег гиіЬ. Маїіоп
Вазі! Вогапзкі Сопзівіог... [?] КаіЬ и[п<1]... [?] Оігесіог3
ЗіерЬап Кіегусгупвкі Ма$І8ігаі8гаіЬ Зепіог
ІоЬап Точ'атіскі х\у[е]ііег Зепіог Наи8еІ£ЄпіЬйтег и[псі] ЬйгуегЦісЬег] АизЬаирітапп
ІоЬапп Хаггускі МіГ^ІіесІ Ма$[І8(гаІ8] КаіЬ
ТЬеосіог Ко2е]о\¥8кі Ма§[І8ігаі8] Веатіе Міг^Ііед
1&паіу \УоІ08 1етЬег£Єг Ма§[І8ігаі5] КаЛ
Ткосіог ХУазгкіеи'ісг Пг. сіег КесІДе І.апсІезасІУокаС и[псі] СиізЬезіігег
ІоЬап Магкіеууісг 8іааІ8ЬисЬЬа1іип§8 КесІишп^зоЛігіеге и[ші] Міі^ІіесІ сіез Зіаигор.
ІП8ІІІиІ8
І08Єр1і В^Ьсгехувкі ЕетЬегі>. Ма§ізі[е]гКе§іаігас[а] Оігесіог
ІоЬап Віеіпіскі МЙ&Ііесі сіез 8іаигорі§. Іп8іііи[і]8 и[псі] ІетЬег". Ма^8іга[і]8 КаїЬ
ОпиГгу 2 Еосіупу Ьосіупвкі сгіопек іпзіуі. Зіаигор.
ІоЬапп Зіо^аіом/вкі Ма§. КаїЬ
Ліііап Еау/гои'вкі к к ЕапсігесЬгз АиВкиІіапі
1 Далі список складено на іншому папері. На правому полі примітка олівцем: „кь особому
засіданню совіта".
2 Список складено на іншому папері. Вгорі примітка олівцем: ,лсь [...] собраник>“.
3 Прізвище вписане між рядками.
12
Списки членів
кїісоїаиь Зигувіосувкі І)[ігек]іог сіег к. к, §аі. Аегаг[і]а1 Е>ги(с]кегеу и[псі| Міі§1 іесі сіек
Зіаиго. ІпзйЦиф
Вагуїі Еесєіскі Еескпипдк Оіїігіаі и[пс1] Міі§1іесі <1е8 8іа[и]гор. Іпаіііиіз
Мікоку ОІ8хап«кі Ваиатів Веатіе и[п<Г] Міі§1іе<1 сієї Зіаигор. Іп8Іі[ш]іе8.
Ткіеосірг Ьеопіои'ісг Зіаигор. іпїі. Міі^ііесі
Ееоп Згокодакі к. к. Са[ат]е[га]І ОеГаЦІеп]1 Уеги'а1і[ипе]к Веатіе МІІ£г[1іесІ] 8іаи. Іпкі.
Апіоп Расс'^скі Ваги]. Восіогаїик ]игік МіІ£І[іе<1] Зіаи. Іпзі.
Іиііив Апіоп ХУувіоЬоскі Зіа. ІП8І. Міі§1іес1
Ееоп ВоагкіеіУЇсг Ма§І5[гаі8] Веатіе
АтЬгсвіик Тгивіеи'ісг Зіаиго. Іпаї. Міідііесі
Етіїіап Еапікіеіуісг иггесіпік рггу Сеяаг. Кгоі. асітіпіаігасуі
ХУаІегуап СИотіпвкі ууіавсісіеі сісти
Вааіі Роіоскі Мі їді іесі сієї Зіаигорі. Іпяіііиії и[псі] к. к. ВесЬпип§8 ОЩісіаІе] сіег
Са1| ісІ8сЬеп] Рго[уіп1іа1] 8і[аа(к] ВисЬЬак[ип]§
Зіеіап Зіетазг Мі [г]§1 [іесі] сієї Зіаи. Іпяіішіз и[пс1] 8іас11о[Ьег]ЬисЬЬаІ[Піп§8] КесИп[ип]§8
0ЙЇ2ІГЄ
ІоЬап 2икос¥«кі 1етЬег§. к. РГаг[г]ег ги сіеп Ь1. АровІеЦп] РєГгик ипс! Раиіиа
Суопік 2иЬггускі ЬетЬег§. Виг»ег
Вуваксгеуккі Місіїаі Соп8[І8іогіаі] Ргоіокоііаі
іоЬапп СЬосІгіпккі ЕапсігесЬь Іпдгохіїї
С1етеп8 2аггускі
Апіоп Еіскпосс-ккі
ІоасИіт уоп 2аггускі
Сгедог Сгугосс-їкі
ІоЬатіп Кигіетвкі
Ткеойї Рай»! іксіє
Апіоп ВаЬісг Апіеі[1]8Ье8ІІ2Єг
Вазіїіиз Маїіпосєвкі т. р.
Огедог іаєуогккі Соп8[І8іогіаІ8] Сапгеїіаі
Апіоп Песєісг
432 Неіітап Кгіе8еп8ап§[е]г [?] гит 8і[...] іп ЕетЬег§ и[пс1] Наикеідепііштег
Сгееог Киісгускі Сопігоіог
(45) Уісіог Тагазіесєісг
МісЬаеІ Коаакіечуісг3
Еео Міпкосєккі
Реіег Теосіогосєісг
Зокіап Касгупккі
МісИаеІ Тгивіеієісг
Мокггускі
.Тап Птуігікохє
Аіехапсіг Сгаукосєвкі 1ап<1гесЬ[і8] Веаті.
1 В оригіналі: „6е£аі“.
2 Номер обведений кружечком.
3 Навпроти цього й наступних чотирьох прізвищ на правому полі дописано: „К- К. Веатіе".
Списки членів
13
Апіопі 2атеасіо\У8кі
Ог. Тивіапои'зкі
ОпиГгіив \¥увоскі оЬуи/аІе[І]
Іоаппея Киїсгускі
Ріоіг Ратеіодаісг
Лап Кипахіесуісг
Лиііап Сгиагкіеи'ісг §еотеіг ігуЬипаїи
Вагуїі Лааіпзкі оЬушаіеі Е^ои/хкі
Лап Реігакіеу/ісг акасіетік
Аіехапсіег Касігікеу/ісх
ЛохерЬ 2е§о8іо\У8кі
Ріоіг РаиЛстоісг
Лиііап Ковпіегакі
Нірроііі Еорихгупвкі
Ва8Ї1 топ Сга^котовкі к. к. Еапсіг| ескіз] Асііипсі
Опузгкіетосг акасіетік
Еоіивгка1
Ра8Іа\У8кі І8есіог акасіет[ік]
сіє Огогсіосувкі ЛохерЬ
Еау/га.чіеи'ісг МікоЬ}
І.есуіскі Апіопі
Віїіпвкі ЛасоЬ
Вогескі ЛасоЬ
ЬасЬосуісг Сіетепв
ЬасЬосуісг Мосіеві гоїпіегг
Оетеїгукіеи'ісг акасіетік
ЬасЬои'ісг Ьисаз асасіет.
І.еопіосуіс/ Ріоіг
Ееопіоиісг Лап
1Уііо82уп8кі Лап
\УіЮ8г[уп8кі] Кагаг
\УоІо8 Апіопі
Вагесуісг
ХУоІапвкі Ріоіг
№итои'ісг Ріоіг
Еувіак
Ковопоскі МісЬаІ
Ковопоскі ТЬеодог
СЬитпіскі Лап
Скитсгупакі Рисах/
Тегіескі Ееоп
Віїеіуісг ТЬеой!
Ееи/іскі Нірроііі
1 Літера „у“ виправлена на літеру „и“.
14
Списки членів
ВоЬггапяк і Ьеоп
- " - КаГаеІ
Макове, 8іеіап
Ппіскі Іап
ЗоверЬ ІЗкгаіпвкі сіои/осіса
ОетЬіскі Нірроііі
- " - Мсхіебі
Ковсіо\уісг Зап
Охіесіхіскі Нірроііі
Кисгупвкі Іап
Ра\¥Іо\уісг Іап
Міеіпік Ратоеі
Ко82аІке\уісг Ріоіг
Косгегкіехуісг Іап
8коЬа1зкі 3§паі2
]. 8кіЬа
Роїига] Е
ОотЬко\уісг
М. Кидкои'вкі
ЗоЬап Сгевіупвкі Сопв. и[п<1] РГагг
СугіП ОетЬіскі - " - Рі'.
ЗоЬап Ьірпіскі
Воп[а\уеп1ига] Ееи/іскі
ЗоЬ[ап] Ьоіоскі
ЗасоЬ Оіегои'вкі
Зиііап \Уе1ісгко\У8кі
Зиірпіскі ЗоЬап
Тггу82С2ако^8кі
Зигусгупакі
Кивіупои'ісг
Ма1іпо\У8кі МісЬаІ
СЬотіпккі СугіП
ЗоЬап ВосЬепакі
ЗоаерЬ Киїсгускі
Зок[а]п Ппіскі
81ітако\У8кі Зоап
8аЬ. Нага8Іе\УІсг
Зиііап Ье\¥Іскі
СЬагкіе\уісг Сагі аіит.
ЗоЬ. КисЬукіеи/ісг
ОиЬіпзкі Етії
КоЬ1о82 Оге^ог
Ьехуіскі Апіоп
Ногуапакі 8іеіап
Віііпвкі 8іеГап
Списки членів
15
Кга8ПІЄ\¥ІС2 Реіег
$2ІасЬіо\У8кі Вепей.
СгаукоіУвкі МісЬ.
багсіхіпбкі $у1іуе8іе[г]
Кіпазіехуісг Ееоп
Міе]8кі №іапа1
РисЬег Агкігеаз
Ког<1гіеІ8кі №со!аи8
\Уа£І1е\уісг МісЬаІ
Еикаи/іескі Иісої
Згруїко 1§па1
\Уо1О8гуп №со1
Еувіак Ееоп
Сигкои/які Апіоп
Рагуклуісг Аіехапсіг
Ко1е8 Оапіеі
Хико\У8кі ІоЬ[а]п
Еоіоскі ІоЬап
Еувіак Тутоіеив
Етії $2\уе<І2Іскі
Ра8Ісгуп8кі Оге^ог
Нагаяеи/ісг №[с]о!
6а<І2Іп8кі Етії
Еотік МісЬаІ
2ак1іп8кі Аіехеу
Оивгаїетуісг Іоііап
Еораіупзкі Уісїог
Ве1кіе\уісг ДоверЬ
ОаЬіа Ва8І1іи8
Коіо\уіс2 Тегароп
Иарасііехуісг І§паГ
Еехуіскі ІоверЬ
Тигсгтапспуісг Реіг
НогЬасгехуккі СЬгувапі
$огап8кі Аіехапсіег
Кга82піе\¥Ісг Ріоіг
Корувсіапвкі 8у1уе8іег
ЕІ8Ікіе\уісг Ва8І1
На\угу8іе\уіс2 8іеГап
РоготЬаївкі
Ріоігохуякі Котап
Нига]е\уіс2 Апіоп
Кгупіскі Нііаг1
1 Навпроти цього й наступних двох прізвищ на правому полі дописано: „аіитп".
16
Списки членів
Шуакотекі Зуіуезіег
ВоЬгхапзкі Вуопіху
Реіег Зіег/апі
СаЬгіеІ 8ргуп
Вукопзкі Раи/еі
МісЬаІ Махупижісг
ТЬодог Реігахг
Іяісіог І.еу/іскі
196
Когцои'зкі ТЬеосіог Арр[е11аііоі)з] Каїкзргоіокіоііві]1
Вгхутаїік Вііг^егтеізіег іп Таторої
СЬотіпзкі Мосіезі Ма^ізігаїзгаїЬ
Нагазутотсг Вйг§егт[еІ8Іег] іп Зпіаіуп
І .ііупзкі ІоЬапп Аззеззог
Кгивхупзкі Ьео
Ран/^скі Апіоп
Весукіегуісг РівсаІЬеатіе іп Кгакаи
С/ЄГІШЮ2акІЄ\УІС2
І.аитоолзкі Іиііап Акіиаг Ьеіт ЗатЬогег 8ігаГе]егісЬі]
Касгкои'зкі КгітіпаІгаїЬ
Копіикіехуісг ЬапкІгаіЬ
Марадіе’їЛ'ісх РашІгаїЬ
Зайои'зкі КгітіпаІгаїЬ
Когсгупзкі Копгері8ргакі[ікапі] Ьеі сіег Ріпапггііг[екіІопІ
'І'гуїо^бкі ІоЬапп Аизсиїїапі Ьеіт $атЬ(огег] 8ігаГ§[егісЬі]
Іа^огекі Ьеіт РетЬегрег ЬапгігесЬіе
Вгіегігіскі Ьеіт Ріасаіатіе Копгері8ргакС[ікапі]
ХУапкол'ісг
Вагагзкі Ма^ікігаїзаввеззог
А<1а1ЬеП КеІІег - гит Аззекзог егзіеп Кап^з2
Егіиакі ЗсЬаіег £>-ог йег КесЬіе - гит Зіааїзапи'аіі3
РП[ЦісЬїепЬеШ [?]
ЕЬпег
ХсЬгеіЬег
№»гайі
8еіпег - <1е8 Макїупохуісг ЗсЬлуа^ег
Коїсгеи^кі гит ГЙгекіог дег Верокіїепказза
1 Список складено на іншому папері, навпроти прізвищ галочки червоним олівцем.
2 Навпроти цього та наступних прізвищ галочки чорнилом.
3 В оригіналі помилково: „$ІааЬатУаМ“.
Списки членів
17
ЗгпиЬіскі Огедог1
Зоїіуз Киїіпісг Оге§ог
[...] Вогув іпЬетЬегд
Ваіак
СЬо<І2ІП8кІ
8о[...]
ЬІ8
СЬаІескі
1. Кіегусгупккі ЗіерЬап Ма£І8Ігаі8гаіЬ2
2. Хагаускі Іоапп - " -
3. СЬотіпзкі Мосіекі - " -
4. Оггутаїік Виг^егтеівіег іп Таторої
5. Нага8Іт<ж[іс2] - " - іп Зпіаіуп
6. Ра\У£скі Апіоп
7. Кпі82уп8кі Ьео
8. Ьііупвкі ІоЬапп
9. 8іирсгап8кі Зупгіікиз іп Татои/
10. І)есукіе\уісг РівкаІЬеатіе іп Кгакаи
11. Ьеопіоиісг Апіоп Ьап^іаГеЦоита1І8і
12. О<}Ьс2ЄУ/8кі ІоверЬ Ма£І8Ігаі8 Ве§і8ІгагіІ
13. ІЛіуапоіУІсг Ьеіт ЬетЬегдег Марізігаі
14. Зіоіапсгук - " - -" -
15. Ваіак Оеог£ деггеіі іп УУіеп іп Усгу/еп<1ип£
16. Ко88ак МісЬаеІ
17. 8о8по\У8кі І.ео Ехресііізсіігекіог
18. Сгаукоіувкі Аіехашіег3
19. Сгаукоуузкі Вагі!
20. АІЬіапвкі4 Ьеіт 8іадІІ8сЬеп Ваиатіе
21. Аисіукоу/вкі ЗіесЬепЬаиз Уегхуаііег
22. СЬи<І2ІП8кі Ьеі <іег ЬапсІїаГеї
23. 2а\уад/.кі Ьеі сіег ЕапсІІаГеІ
24. Згикхкіеїл'ісг Ьеіт АгсЬіуит
25. 8оЙу8 Киїіпісг Оге^ог
26. Вагон Огерог Іигіві
27. Воггапвкі Ма§І8Ігаі8а88Є88ог
28. Сгегіипсгакіеи'ісг Вг. <1ег КесЬіе
29. СЬаІескі Ьеіт ЬетЬег^ег Ма^івігапі5
ЗО. В.оге]о\У8кі ТЬеосіог Ргоіокоііві Ьеіт Арре11| аІіоп5£ЄгісЬі|
1 Цей наступні прізвища дописані іншою рукою під списком.
2 Список складено на іншому папері. Навпроти номерів галочки чорнилом.
3 Навпроти цього й наступного прізвища примітка: „Ьеіт Ьап4гесЬі“.
4 Цей наступне прізвище закреслені.
5 Вписано замість викресленого: „Зокиккі Копз.“
18
3.05.1848
Протоколи засідань
31. Ктісікемгісх Ьапдгаїк
32. Еа'Л'гохуБкі Іиііап Аиксиїїапі іп 8атЬог
33. Огигехуісх КгітіпаІгаіЬ
34.. Огигехуісх Кайізргоіокоійі
35. Касгкошакі КгітіпаїгаЙї
36.О8СІ8Іа\У8кі Еаїкігайї
37. 8а<іо\¥8кі КгітіпаїгаЙї
38. СЬІеЬоу/іскі - " -
39. Когскупькі Копсерівргакіікаш Ьеіт КгітіпаІрегісЬі
40. Тгуїохуккі ІоЬапп Аивсиїїапг Ьеіт ЗатЬогег 8ігаІ£ег[ісЬі]
41. ІІ8Ікпікіеу/іс2
42. Іамюгзкі Ьеіт ЬетЬег^ег ЬапсІгесЬі
43. Кизікіедаісх Ьеіт ЬетЬегдег Ма§І8Ігаі
44. Роркіечуісг ІозерЬ Ма§І8ігаІ8УОГ81еЬег іп Поііпа
45. Рігаг Теорії ит еіпе Капге11І8іеп8іе11е
46. 8угоііпа ІоЬапп іп 8атЬог - " - - " -
47. Мапсігукіеи/ісх Вапіеі - " - - “ -
48. Каїїат іп Каіивг
49. Тегіескі 1{?паіу - " - - " -
50. Схегеразхупзкі МісЬаеі ит еіпе Атізйіепегзіеііе
51. Хіеііпзкі ІоЬапп Ріпап2\уасЬоЬегаир8еЬе[г] - " - - " -
52. 8гутап8кі Апгігеаз
53. Киїсгускі ІоЬапп
ЗасЬданье друге
дня 21 Березня/3 Мая 1848 б 6-той годині по полудню.
Касампередь Собранье запросило й радостно повитало піснею „Христос-ь
воскресе“ Преосв. Егіпа Григорія, юко предсідателя.
Потому читалося діяніе первого засіданія.
Оураджено абьі члени
Жуковскій
Заклинскій
Леонтович-ь
Павенцкій
Борисікевичь
виробили зарьісг оуставьі Собранья.
Оураджено аби члени
Борисікевич-ь
Южичинскій
Жуковскій
Заклинскій
Леонтович-ь
Павенцкій
Протоколи засідань 6.05.1848 19
написали бдозву до народа, котрабьі б наміреніяхь того Собраня освітила1.
Оураджено, абьі членьї
Товарницкій
Веньковскій
Семашь
Мохнацкій
занялися сь йнститутомь Ставропигіанскимь справою часописьма2 руского.
Оураджено, абьі затимчасовьі членьї, німь пріймуть нового члена, б томь
Собранье завідомили.
Донесено, то польска Рада Народова призвалася польскорускою Радою. Наше
Собранье вь тое не входило, але не хотіло тое названье розуміти такь, що бьі польска
тая Рада мала верхь надь нашимь Собраньемь.
Оураджено, абьі ся по зможности й добровольно складати на вьідатки Собранья.
Ввібрано Гуркевича касіеромь а Віеличковского контрольоромь й сказано ймь
купити скринку. Заразь собрано 4 рс. 16 кр. сребр.
Говорено б томь, що бьі вь письмахь нашихь рускихь триматися мовьі народа
однако сь правописаніемь етимологическимь.
Оураджено меже собою й на засіданіяхь по руски говорити.
Оураджено сойтися вь субботу дня 24 Березня/3 Мая3 б 5-той годині пополудню
й то сю да до забудованая святоюрского, поки не припитаеся десь вьігоднійше місце,
б чімь поручено Товарницкому й Юркевичови свідуватися.
Вь конець сказала Преосв. Еппь Григорій казку до того, абьі Русиньї вірим Царю,
й любяче своє бтечество й народность зачали ревно дбати б себе не зважаюче на
тое, що ся такь заповнили, що юкь ся завозьмуть, то ще можуть другихь догнати й4
перегнати.
Засіданье бтснівавше піснь „Христось воскресе“ й многолітствіе Царю
Фердинанду й Преосв. Ейпу розойшлося бколо 9-той годиньї.
Читано на 3-томь засіданіи дня 24 березня/6 Мая 1848.
ЗасЬданье трете
дня 24 Березня/6 Мая 1848 б 5-той годині по полуднью.
По перечитанью діяння дрйгого засідання прійшоль Преосв. Еііпь. Григорій5
предсідатель6 повитаньїй піснею „Христось воскресе".
Борьісікевичь читаль зарьісь оуставьі Собранья б § І7, кто може бьіти вьібраньїй
на члена, позоставилася нарада, а други §§ принятьі.
1 В оригіналі: „бсвітиля".
2 В оригіналі: „часописьмя".
3 Далі викреслено: „т. е.“.
4 Останні два слова дописані над рядком.
5 Ім’я дописано над рядком замість закресленого „й“.
6 Після цього закреслене: „Григорій".
7 Останні слова дописано над рядком замість викресленого: „Приставали, справляли, томь".
20
6.05.1848
Протоколи засідань
Оураджено, що би предсідатель й два его заступники й два секретари або писарьі
бьіли неизміннн1.
Понеже справа сь часописомь рускимь не допроваджена до конца, оураджено,
абьі тій сами членьї ще ся нею заняли, й до конца довели.
Также позоставлено вивідуватися б місце, де має Собранье бьівати.
Читали вьіробьі свои Вьіслобоцкій: „Молитва" подобалася, а „Думка"
Каминского2 оузнана юко не сходящася сь духом-ь Собранья нашого, й Гушалевичь,
котрого поезія подобалася, й оуряджено, абнся печатала.
Оураджено, аби всі вьіробьі німь ся на Собраніи будуть читати, попередь3 тромь
членомь дали4 пересмотріти5.
Оураджено сойтися сюда дня 26 березня/8 Мая 1848 й по той ювной нараді бьіла
тайна нарада.
Иа ней предложеньї бьіли на членов'ь Собранья
Сосновскій Леонь6
Авдиковскій Захарій
Чайковскій Александерь
Шумлянскій Станиславь
ІАсінскій Василій
Вьісоцкій
Зубржицкій Діонисій
Коссакь Еміліань
Лавровскій Юліань
Лозинскій Петрт.
Чайковскій Антоній
Чайковскій Василій
Волось Йгнатій
Тржещаковскій Левт.
Сетницкій Іоаннь йкь пріиде
Білійскій7 (Крушинскій оставити)
Крьініцкій Онуфрій (запитатися, приняти если схоче)
Кульчицкій
Йлницкій їоаннь.
Читалася й розбиралася вироблена одозва до народа б наміреніяхь Собранья й
поручено, аби
] Далі викреслено абзац: „Оураджено, щоби тій члени, котрьі вложили зармсь оуставьі
Собранья, виробили также оуставу для нарадь".
2 Прізвище вписано над рядком.
3 Далі викреслено слово: „передь".
4 Вписано замість викресленого: „дали".
5 Речення вписано між рядками.
6 Навпроти всіх прізвищ, крім Шумлянського, Сетницького й Криницького, галочки,
7 Вписано замість викресленого: „Крушинскій".
Протоколи засідань 8.05.1848 2/
Заклинскій
Телеховскій
Віеньковскій
Слимаковскій
Бормсікевичь
Вьіслобоцкій
ще разь бную переробили, гакь на нараді стало.
Преосвященний Еппь. Григорій прошений биль приняти предсідательство.
N3 одного заступника предсідатела зосталь вьібраньїмь Михаиль Куземскій.
N3 одного писаря вибраний Михаиль Малиновскій.
Вь конець бтспівалася піснь „Христось Воскресе" й многолітствіе Егіпу
предсідателю й розойшлися.
Читано на засіданіи 26 березня/8 Мая 1848.
ЗасЬданье четверте
дня 26 березня/8 Мал 1848 б пятой годині по полудню.
„Христось воскресе".
Читалося діяніе третого засіданл.
Потому оураджено до 1. § оуставьі, що членомь Собранья нашого може бити
каждьій честншй русинь греческого ббрядка признающійся до рускои нарбдности,
розумівся на оумові попередь предложеной.
Що до часописьма руского, то комисія здала справу, же йнституть Ставропі-
гіанскій дає кавцію й бтвьірае вь немь місце для поданій собранья нашого, але
Собранье має тій поданл свои вже внроблени редакцій часописьма надсилати. Часо-
письмо тое буде виходити разь на тиждень1. Собранье позоставило собі назначити
комисію до такихь виробові», котрьі бднако на Раді маются до печатанд призначити.
Потомь пріймало Собранье предложенія
а) б поліпшенью доли дяковь,
б) б томь, аби рядови2 дати знати, що сь мо3 оучинили Собранье наше руске,
в) що би призначити членовь для кореспонденцій,
г) що би оустановити чтерохь господаровь собранья сь признаками,
д) що би оустановити судь гоноровий,
є)4 принято прошенье подане парафіанами львовскими, котре до тайиои ради
призначене,
ж) сновь б томь, а би ся5 вставити до правительства, же би резолюцій также вь
руской мові видавалися.6
1 Далі викреслені слова: „N0 тій в тое буде собранье наше N Огь“.
2 Далі викреслено слово: „донести".
3 Далі викреслено слова: „ся собрали".
4 Далі викреслено слова: „б введеній".
5 Далі викреслено слово: „вся".
6 Далі викреслено рядок: „На тайной раді".
22
10.05.1848
Протоколи засідань
б місці, де ся маемь сходити, донесено, що вь Семинаріи бьіло бьі вьігодно, но
ще позостало чикати на призволенье Консьістора для Ректорату.
Оураджено сойти ся нині дня 28 берез[ня]/10 Мая й то ще сюда б 6-той годині.
По тбмь бьіла тайна рада, на котрой вибраньї збстали на заступниковь
предсідателя:
Михаиль Куземскій
їоаннь Борьісікевичь,
а на одного секретара або писара
©еодорь Л еонтовичь.
Также збстали вьібраньї с.тЬдующи новьі члени:
Сосновскій Леонь
Авдиковскій Захарій
Чайковскій Александерь
ІАсінскій Василій
Вьісоцкій
Зубрицкій Діонисій
Косакь Емиліань
Лавровскій Юліань
Лозінскій Петрь
Чайковскій Антоній
Чайковскій Василій
Волось Йгнатьій
Трещаковскій Левь
Білінскій Григорій
Кульчицкій
Йлницкій їоаннь.
Читалася й справлялася бдозвадо руского народа, котра має его бтбмьГоловнбмь
Собраніи Рускбмь завідомити й до своихь поменшихь собраній заохотити, й
оураджено тую бдозву на ньінійшнбмь ювнбмь1 засіданіи читати й заразь дати2
печатати.
Пініемь „Христось воскресе" закончило ся тайное засіданье.
Засіданье пяте
дня 28 березня/10 Мал 1848 б 6-стой годині по полуднью.
Читался протокуль попередного засіданья.
Потбмь прочиталася бдозва до руского народа вь Галиціи со сторони Собранья й
оураджено, аби ся печатала нейно вь часописьмі, але также бсббно: по руски 40003 ,
по польски 20004 , по німецки 500 ексемплярбвь. Ка тайной раді стало, аби также
ймена членбвь Собранья били пбдь нею напечатани. До перевода на польскій й
1 Далі викреслено слово: „раді".
2 Слово вписане над рядком.
3 Далі викреслено: „ексемплярбвь".
4 Далі викреслено: „ексемплярбвь".
Протоколи засідань 10.05.1848 23
німецкій азикь призначеньї тій сами члени, що тую бдозву по руски оуложили.
Вьщатокь на друкь взяло Собранье на себе.
Ма предложенье, поліпшити долю дякбвь по селахь, вибраньї члени: Домковичь,
Юркевич-ь, Жуковскій, Лозинскій, Леонтович-ь, Кульчицкій, Слимаковскій,
Борисікевичь, аби подали Собранью способи до того.
Оголошено сбйтися оуже до Семинаріи нині ЗО березня/12 мая 1848 б 6-той
годині по полуднью.
ІДа тайнбй раді
призначеньї члени: Гушалевич-ь, Малиновскій1, Кульчицкій, Слімаковскій,
Рожеїовскій вьірабляти артикули бть собранья до часописьма. Однако также
предложитель має соділати,2 й може ся бсобно до того або йного артикула котрий
члень призначити.
Читалося поданье тихь, котри ся хочуть по руски оучити. Оже призначено
Домковича й Царевича, аби оучили, й вибрано3 Билиньского, Геровского й
Витошиньского, аби помовити сь Тахавомь4, що би призволиль місце де би5 оучити
вь забудованью школнбмь. Били впущенн на Раду Ружицкій й Лисакь гако
посланники бть хотящихся оучити, аби вьщурили желаніе своє й ймь порученное.
Рада мило ихь вислухала, й чпень Гушалевичь бтповіль ймь, й на него здано, тое
здарінье до часописьма описати.
Позостало вибрати депутацію, котраби оувідомила правительст[в]о б Собраніи .
Рускбмь.
Позбстало оголоситися Собранїю юко такому йстиному, сущому, а не ще
затимчасовому.
Позостало оголосити, щоб-ь новьі члени6 тайньїмь голосованьемь вибиралися.
Позостало нарадитися коли7 кікь би юкого члена оусувати8 коли би- до того
прійшло.
Позостало призначити членбвь до кореспонденцій.
Позбстало, аби призначити певнн дни для засіданій.
Позостало9 виробити бдозву, йкь са мають собранья на селахь завязувати.
Также сь попередного засіданья позостали декотри предложеня.
Предложеньї били на членбвь засіданя Леонтовичь Антоній, Рошкевичь Леонь,
(Оустіановичь Михаиль), Вагилевичь Микол ай, Бортникь, Матковского сващ.
ІАрчовецкого, Левицкій Игнатьій.
1 Далі викреслено слова: „сь предложителемь вьірабля".
2 Далі викреслено слова: „До важнЬйшихь артикупбвь й до певньїхь артикулбвь має ся также
певньій“.
3 Далі викреслене слово: „Депутацію".
4 Перекручено з нім. прізвища „ТасЬаи".
5 Останні три слова вписано над рядком.
6 Далі викреслені слова: „тайно вьібьі“.
7 Слово вставлене над рядком
8 Виправлено замість: „оусунути“.
9 Далі викреслено слова: „б тбмь, гакь“.
24
12.05.1848
Протоколи засідань
ЗасЬданье шесте
дня ЗО березня/12 Мая 1848 по полудню б 6-стой годин-Ь
в-ь забудованью семинарскбмь.
Читался протокуль попередного засідання.
Потому що до поліпшення доли дякові читаль Кулчицкій справозданье
коммиссіи, що тая справа єсть тісно получена ст> справою б школахь, й що тогда,
коли буде розбиратися справа б школах-ь,1 коммисія2 застановляющася над-в ліпшою
долею дякбв-ь3 пбддасть способи до того.
Потому читалася йнструкціа юкь ся мають поменши ради руски по Галиціи
завязувати,4 й оураджено бну часописмомь оголосити.
Читалося посланье словень Чешскихь, аби ми русиньї вислали депутацію на 31
мая до Праги на великое собранье словенске. Що било до тайнои ради призначено,
але ще збстало5 не розсуджено.
Вибрана збстала коммиссія зь Лотоцкого', Геровского, Лавровского й Телихов-
ского застанавляти ся надь6 потребами нашого обрядку.
Вибрана збстала коммиссія зь Слимаковского, Кульчицкого, Трещаковского,
Константиновича, Рожеїовского, Вїеличковского, Заклинского, аби виказати
перешкоди, котри заваджують розвитію нашои народности, й способи тій
перешкоди оусунути.
Вибрана збстала коммиссія7 школьна Домкович-ь, Юркевичь, Жуковскій,
Лозінскій, Леонтовичь, Кульчицкій, Слімаковскій, Бормсікевичь. Коммиссія зь
Телиховского, Леонтовича 0еодор(а], Рошкевича, Лавровского й Левицкого чувати
надь правами нашими, котри намь Конституція надає.
Оураджено сходитися на Раду два рази на тиждень вь понеділокь й пятокь б 6-
той годині по полюдню8; коли би вь тій дни припало свято, або коли би потреба
було надзвичайного засідання, то ся9 наступающе засіданье має на попередном-ь
засіданію заповісти.
Потбмь била тайна рада
на котрой пріймалися посланники бть другои Ради Рускои сь йхь адресомь, котрий
дано до справозданья коммиссіи зь членовь сихь: Константиновича, Рошкевича,
Заклинского, Леонтовича, Борнсікевича, Лотоцкого, Кульчицкого, Слимаковского,
Лавровского, Телиховского.
Трещаковскій читаль предложенье, аби также й ми Русиньї такь юкь Поляки
апелювали до симпатій европейской. Оураджено, аби такій артикуль вьіробиль.
1 Далі викреслено слово: „займеся".
2 Далі викреслено слова: „б поліпшенье".
3 Далі викреслено слово: „здасть".
4 Далі викреслено слова: „тая йиструкція п“.
5 Слово вставлене над рядком
6 Далі викреслено: „правами".
7 Слова: „Комм. школьна... Бормсікевичь" дописані на правому полі.
8 Далі викреслено: „вь разі потреби".
9 Наступні три слова вписано над рядком.
Протоколи засідань
15.05.1848
25
Оураджено дати правительству знати, що ся Собранье наше завлзало, а до того
вьібраньї збстали Геровскій, Куземскій, Борьісікевичь, Авдиковскій, Заржицкій,
Телиховскїй, й бни маются справити, коли бдозва собранья нашого буде напечатана.
Собранье тое руске доси затимчасове признало себе оуже стальїмь.
Оураджено, що если котрому зт> членові Собранья доведеся, же напротивь бдозвьі
нашои собі поступає, й если ббльшбсть голосові паде противь него, то1 ему не бути
членомь.
N3 господарбвь вьібраньї збстали Брьілинскій, Гуркевичь, Витошинскій,
ІАримовичь.
Парафіаігь прошенье дане Геровскому пбдь розвагу.
Вьібраньї збстали новьі членьї: Леонтович-ь Антоній, Рошкевич-ь Леон-ь,
Вагилевич-ь йіиколай2, Бортник-ь Іоань3, Матковскій, Левицкій Игнатій.
ЗасЬданье семе. 1)
дня 3/15 Мая 1848 по полудню б 6-тои годині вь забудованю семинарскбмь.
Честньїй Борьісікевичь предсідателя заступники читаль промову загрівающу
до того, абьі ся щире займати справою нашою рускою. Потбмь читался протокуль
попередного засіданія.
Честньїй Геровскій здавь справу на прошеніе парафіань, й бни запрошень! до
парохбвь4 Жуковского, Дембицкого й Геровского5, котрьі мають йхь освітити б
томь, чого домагалися. Всечест. провинціаль Коссакь также принявь на себе, абьі
йхь б томи поучити, если до него прійдуть. Г
Прошенье тихже парафіань, абьі Рада сказала, чи школьна метода Домковича
єсть добра, жебьі ся оу него по руски оучити, дане до розсужденія Жуковскому,
Геровскому, Кульчипкому, Леонтовичови, Царевичови, Юркевичови й Гуркевичу.
N3 донесеніе Царевича, що нейно молодіжь школьна львовска6, але также
родичьі жичуть си, що бьі ся йхь діти по руски оучили, призначено честного
Юркевича. Занятися тою справою, й 6 призволеніе пресидіальне7 постаратися.
Радостно приняла Рада освідченье алумнбвь, що по школахь тутейшихь хочуть тій
діти оучити.
N3 тайной раді
були предложеньї на членбвь Радьі Честинскій Григорій, їоаннь Соханьевичь,
Свидзинскій, Хоминскій Кирилль.
Рада слухала справозданья б другой петицій руской, й ввібрано Борьісікевича,
Заклинского, Константиновича й Авдиковского, абьі оустно бтповіли, що8 Рада
1 Далі викреслено слова: „буде сь члена".
2 Ім’я вписано замість викресленого: „Михаиль".
3 Ім’я дописане іншим чорнилом.
4 Далі викреслене прізвище Геройського.
5 Останнє прізвище дописане над рядком, далі викреслене слово: „котрьГ.
6 Останнє слово вписане над рядком.
7 Слово вписане замість викресленого: „губерніальне".
8 Далі викреслено слово: „русиньї".
26
18.05.1848
Протоколи засідань
Народна Руска не може й не хоче,бть свого прошенія бтступити,1 й що Рада не
може йначе си поступати, юкь ся освідчила вт> своей бдозві до народа руского.
Внесено, абьі ся2 прописка руской скорописи печатала, й3 Вьіслобоцкій пбднявся4
сучити по руски писати.
Бувь розговбрь б посланникахт> до Прагьі.
Читался артикула б симпатію народові, европейскихь для нась Русинбв-ь,
вироблений бть Трещаковского й даний до йсправленія коммисіи5 зт> Леонтовича,
Вмслобоцкого, Южичинского, Левицкого.6
Читался переводі, на німецки стихбвь по[л]скихь ст. надписом!: „Да воскреснеть
Богь й разойдутся вси вразьі его“. Той переводь подобался й7 складалися на друкь
честньїй декань ПІведзицкій даль заразь 5 рс. сребр.
На тайной раді дня 4/16 мая 1848
донесено, що ся вже сь другою рускою петіціею справили до того призначеньї такь
юкь Рада оухвалила.
Заклинскій предложиль, що хоче виробити плань, же би Рада мала заступникбвь
всіхь станбвь.
Читался справлений артикуль б симпатію европейску для Русиновь8 й оурадже-
но, що ся може дати до газеть, але не йменемь Ради.
Була нарада о посольстві до Праги, й здано Борисікевичовм виробити
йнструкцію для сихь послбвь.
Призначено Гуркевича виробити бдозву до руского народа, аби складался на
потребни видатки Ради.
Для кореспонденцій призначена редакція часописьма руского, Рошкевичь й
секретарн.
Читалося посланіе ПІашкевича, що ся хоче рада руска вь Станиславові завязаги,9
й гака єсть руска кокарда кольори й гербь. До того призначена коммиссія зь
Кульчицкого, Мохнацкого й Царевича.
Внесено, аби поробити виділи сь референтами до певньїхь справь.
На тайной раді 6/18 мая 1848
принято виступленье члена Телиховского зь Ради.
Була нарада б посольстві до Чехь, й читалася йнструкція для посланникбвь.
Приняти на членовь честим священники: Гинильевичь Григорій й Оустиановичь
Николай.
1 Далі закреслено слова: „а если кому йде б сгоду сь радою, то на тое“.
2 Далі викреслено слова: „руски пропи".
3 Далі викреслено: „честньїй".
4 Далі викреслено: „каждого".
5 Останні чотири слова дописано над рядком замість викреслених: „справлений бть
6 Далі викреслено абзац: „Читалося посланіе ПІашкевича зо Станиславовского циркулу вь
котромь просить поради, кікь мають собі бни вь Станиславові раду руску завязати".
7 Далі викреслено: „пристали".
8 Останні два слова вписано над рядком.
9 Далі викреслено слова: „де ся питають".
Протоколи засідань
22.05.1848
27
Одбзва до народа б складку дана до справленій Малиновскому, й оураджено,
аби не просто до людей, але до духовеньства писати.
Оураджено, абьі ся 100 ексемплярбві йнструкціи для заложенія поменшихь раді
бсобно видрукувало, що би чимь борше розходилася.
о засіданію семомь 2)
Оураджено послати до Станиславова отписі сі йнструкціею скорося напечатае
й сказати, що знамя земли рускои тутейшои єсть левь, а цвіти руски жовтий й
синьш.
Читалася бтповідь министеріальна до тутейшого Руского Собраня на прошеніе1
Русинові зі дня 19 Березня 1848.
ЗасЬданье бсьме.
7/19 Мал 1848.
Внталися депйтованм сельски промовою Преосвященного Егіпа предсідателя.
Потомь читался рескрипті министеріальньїй на прошеніе наше по німецки й
по руски сі вьіясненіемь.
Жуковскій говориль до депутованьїхі сельскихі о Консіиійціи2.
N3 тайной нараді
Оураджено, аби заступник! предсідателя Бормсікевичі, члені Заклинскій сі
членом Гинилевичомі іхали до Праги на собранье словень.3 Видатки ймі на дорогу
взяло собранье на себе на складку помеже русинами. Бормсікевичі позмчилі 200
рс. ереб., на Заклинского дана складка дотихчасова, но ще 50 рс. пожичено, то маемі
довгі на 250 рс. ереб., на Гинилевича маютея переммшльски сложити.
На тайной нараді
9/21 Мал 1848
Читалося письмо завірительное бть Ради нашои для посланнмхь до Праги.
ЗасЬданье девятое
10/22 Мая 1848.
Вьгганм були депутати солонецки, котрьі внесли, аби дякові й не рекрутовати.
Вмтаньїй бьілі депутаті Мандичевскій зі циркулу Станиславбвского, й читаль
ихь обвіщеніе б тамешной4 раді завязатися ймущей. Рада Головна дала му отаовідь.
1 Наступне слово вписане над рядком.
2 Останні два слова вписано іншим чорнилом замість викреслених: „аби си о потребі да
часописьма нашого руского".
3 Далі викреслено прізвище Борисикевича.
4 Далі викреслено слово: „обочной".
28
26.05.1848
Протоколи засідань
Читалося полномощнество дане посланьїмь до Праги.
Читалося письмо зь Покутя, що оттамти хочуть посилати до Праги. Ч. Кузіемскій
отповіль.
Трещаковск[і]й предложиль, аби дяки такі юкь органисти мали платню зь каси,
бо фундупгь религійньїй такі рускій юкь й польскій.
Внесено просити Піетришевича, Жубрицкого, Домковича й Мауса про й вообще
кто би хотіль написати исторію Галиціи.
Аби по руски оучити по школахь нимецкихь зголосилися Царевичі, Павловскій,
Оберскій, Фицаловичь, Гушалевичь.1
Ка тайной раді
на місце заступника предсідателя бил ь вибраний Ч. Лавровскій.
Внесено, аби вт> справахь рускихь подати прошенье до ряду.2
Предложено, подати о дві губерній вь Галицїи (часови зоставити) 8 день.
П. Вислобоцкій обіцяль оучити писати по руски огь 11-1 години вь неділю й
четверь вь семинаріи.
О виділахь й оуправляющомь комитеті постановлено Константиновича
виробити зарись оустави.
Внесено отповісти Раді Народовой на ей очерненія Ради нашои вь М-рахь 16 й 17
до того вибраньї Константиновичь, Гушалевичь, Домковичь, Лавровскій й
Вислобоцкій.
Вибрано маючихь довіреніе: Домковича, Товарницкого, Вьіслобоцкого,
Леонтовича, Брилинского поговорити сь3 параГіанами о желаніяхь ихь.
ЗасЬданіе десяте
14/26 Мая 1848.
Виталися депутати зь Вербиці циркулу Жолкевского, промовляль до нихь
Гушалевичь й заступниць предсідателя Лавровскій.
Читалося посланіе зь Коломьш, й слухался посланикь тарнопольскій 6 томь, що
ся тамь мають заложити поменши ради. Здано на Гушалевича оуложити отповідьі,
що й оучинилося.
Оураджено виробити одозву до народа руского,4 абьі ся на видатки складаль.
N3 тайной раді
вибраний зосталь отділь керующій справами Ради зь членові: Лавровского,
Левицкого Игнатія, Кузіемского, Лотоцкого, Слимаковского й зь секретерові
Малиновского й Леонтовича.
1 Абзац виділено дужкою на лівому полі.
2 Речення виділено дужкою на лівому полі.
3 Останнє слово вписане замість викреслених: „й переконати1*.
4 Далі викреслено: „на складки".
Протоколи засідань
29.05.1848
29
Вибраний также отділь кореспонденцій до поправи: Кульчицкій, Сосновскій, до
переписаній Леонтович'ь Антоній, Гнідей, Чайковскій Антоні, вибраний отділь фи-
нансбвь: Гуркевичь, Віеличковскій, Южичинскій, Витошинскій, Лотушка Антоній.
Вибраний отділь до справь б народности руской: Бормсікевичь, Заклинскій,
Гушалевичь, Мохнацкій, Константиновичь, Рожеїовскій, Трегцаковскій, Висло-
боцкій, Леонтовичь, Геровскій, Честинскій, Семашь, Товарницкій, Жуковскій.
Вибраний отділь чувати надь правами нашими конституційними: Рошкевичь,
Левицкій Игнатьій, Чайковскій Александерь, Заржицкій, Витошинскій, Максимо-
вичу Радзикевичь, Павенцкій, Вагилевичь, Лавровскій, Оустіановичь, Слимаковскій.
Вибраний отділь до справь просвіщеній народа руского: Юркевичь, Царевичь,
Домковичь, Лозинскій, Кузіемскій, Малиновскій, Чайковскій АнДоній]1, Южичин-
скій, Левицкій Венедикть, Кульчицкій.
Вибраний отділь вь справахь духовньїхь: Бохенскій, Дембицкій, Геровскій,
Кадерношка, Лотоцкій, Честинскій, Биліньскій, Чайковскій Васильїй, Сосновскій.
Оустава юкся сій отділи справлятися мають, написана Константиновичемь й
бдобрена Радою.
Каждому вьіділови вольно добрати собі до поради тихь, котрьі бьі ся сголосилися
ділати для добра свого руского народа.
ЗасЬданіе одинайцяте.
дня 17/29 Мая 1848
Вьггалися депутати сь Поршни циркулу Львовского мовою Лозинского, котри
ся оупоминали о руски книжки й аби для оубогихь дармо роздавалися.
Читалося описаніе, юкь ся вь Жолкві рада руска завязала. Отповідь дано
виробити отділу Ради до того призначенного.
Читалося посланіе ради Перегинскои, котре для отповіди дано до отділу.
Читалося посланіе ради Бобрецкои, й депутата оттамти внісь, аби календарь
рускій всюда вь Галиціи ймеже латиньїками завести. Дано до отділа для отповіди.
Внесено заложити Матицу Руску.
Внесено боронити нашихь духовньїхь войсковихь бть оскорбленія ихь правь.
Оураджено оуневиненіе священника Оеодора Роговского2 за напасть на него
печатати.
Внесено, аби священники напій на конкурсь черезь три літь не ждали, й писати
его, ажь до Львова не іхали, й аби конкурсь той священники другій разь неписали.
Внесено запросити русинбвь всего циркулу Львовского на Раду нашу.
На тайной раді.
Читалася й оудобрилася Адресса до Его Величества сь поводу неправнихь
поступкбвь вь Відню 15/16 Мая, й бна3 послана черезь руки п. Губернатора, а ему
1 Далі викреслене прізвище Ціпановського.
2 Ім’я і прізвище вписані іншою рукою.
3 Далі викреслено слова: „занесена д“.
ЗО 2.06.1848 Протоколи засідань
вручена1 черезь Рожеїовского, Малиновского, Товарницкого, Вьіслобоцкого.
Оудобрилася отповідь на всяки очерненія Ради нашои й русиновь черезь
Поляковь й ихь часописьі, особливо же Ради Народовои польскои, й доручено
старатися2, аби ся напечатала.
Читалося поученіе о вьіборахь депутатбвь на сеймь віденьскій, оуложене
Лаврбвскимь.
на прошеніе бьіти членомь :
ІихеГ Еосіупякі т. р.
ЗасЬданіе дванайцяте.
дня 21 Мая/2 Юнія 1848.
Вьіталися депутати сь Гринева, Оброшина, Романова, Петровичь, Городища,
Станимира мовою алумна Гушалевича, й они просили, аби були школи, й мали
желаніе3 аби акціза була оуменшена.
Читалися посланія до деканату Перегинского, й до Боберки.
Донесено було, що ся вь Перемьшіли4 25. Мая рада завязала.
Донесено, що ся-на почтахь письма наши опбзняють.
Мііцанинь Маколондра донісь, що го за кокарду руску й за5 льва нашого по
місті напастували.
Внесено, аби ся богословіе четвертого року по рускй сучило.
Іосифь Лодиньскій6 обиватель Голошковичь вь Золочевскомь циркулі коло
Бродбвь просиль принятьімь бити на члена Ради.
Ка тайной раді:
Була мова, аби донести начальникови почть неладь, що ся письма наши
опбзнятоть.
Говорено, аби отділи' оусерднійше ділали, й собі певни години призначили,
коли ся мають сходити.
Поручено отділу финансовому виробити бдозву о складкахь.
Здавано справозданье о дякахь, котре ще дано до разсужденія отділови.
Дане до отділу школьного писаніе Хомина, й его букварь для справозданья.
Внесено справити каламарьі, пера й купити паперу.
Даний до отділу нарбдности концеїггь прошенія о поділеніе Галиціи на дві
губерній руску й мазурску.
1 Далі викреслено слова: „же ему тому“.
2 Далі викреслене прізвище Леонтовича.
3 Останні два слова вписані над рядком.
4 В оригіналі з малої літери.
5 Попередні слова дописані над рядком замість викресленого: „Донесено".
6 Далі викреслено: „дідичь".
7 Вставлено замість: „комитетьі".
Протоколи засідань
9.06.1848
31
ЗасЬданіе тренайцятое
дня 24 мая/5 Юнія 1848.
Витали ся депутати громадь зь Подсочнои1, Черниці, Романова, Стрілокь мовою
Трещаковского.
Читалося бправданіе наше вь газеті польской поміщенное напротивь бчерненій
Ради нашои руской часописьмомь польскимь; „Раба №гос1оуа“.
Маколондра подаль предложеніе б школахь рускихь.
Внесено, аби речінець2 писанія конкурсу теперь вь первьіхь Юліа бтложился.
Лозинскіи внесь3, аби при ббсадженіяхь парафій нейно на старьіхь, але й на
молодшихь священникбвь взглядь мати, щобь вь пропозицій меже трома также
единь зь молодшихь брався.
Повніли депутати домагалися, що бьі вь неділю й свята по дворахь челядь неробила.
Царевичь донісь, що го за знамя й кокарду руску на місті поляки напастували.
№ тайной раді.
Читалося посланіе4 Гинилевича зь Праги й дане до отділу конституційного до
справозданя.
Оураджено дати одозву до газети ческихь б напюй щироруской Раді, противь
которой князь Любомирскій по писанію Гинилевича клеветае.
ЗасЬданіе 14-те
28 мая/9 Юнія 1848.
Виталися люди словомь Лозинского зь бкругбвь Бережаньского, Львовского й
Стрьійского.
Читалася адресса зь поводу забуреня, для котрого Цісарь й Царь виіхавь зь
Відня, подана бть Ради.
Читалися й пріймилися статута „Матери Рускои“, предложени членомь Гурке-
вичемь.
Читалося письмо зь Козови, котрьгмь тамеїпни жителя вьінуряють свою вдячнбсть
Раді нашой, що ся вставила за рускою справою. Оураджено, щобь ся печатало.
Читалося письмо именемь клеру й народа деканату Роздольского, що тамь
согласуются сь проіпеніемь рускимь зь дня 19 березня т. р. й що тамь жадной йной
петицій псевдорускои не оузнають.
Оучинено предложенье членомь Йлевичемь,5 взяти пбдь покровительство
секретара Губерніального Хоміньского, котрому вини вь розбояхь тарновскихь
недоведено, а котрого безь суда й права зь краю вигнати запосідаются.
1 Перекручено замість „Писочнои".
2 В оригіналі: „рецінець“.
3 Дописано замість викресленого: „внесено".
4 Далі викреслені слова: „бережаньскихь, що пристають на",-
5 Далі викреслено: „вставитися".
32
16.06.1848
Протоколи засідань
Донесено, що вь Бобер ці й Куровичохь вибори вьібьірателей діялися неправильно.
М. Малиновскій предложиль, абві по школахь свята руски обходилися, й абьі
студенти руски до церкви на набоженьство ходили.
Рада руска вт, Дрогобичи далася знати, й пристала до нашои,
Віеличковскій предложиль, що за кокарду й льва руского напастують, й щобь рачей
намь жадати й требовати, абьт орла білого польского ту на нашой земли не носили.
N3 тайной раді.
Читалося й оудобрилося поданье б поділь Галиціи на дві провинціи сь своими
власними губерніями: на кракбвско[-]мазурску, й на львовско|- |руску, й визначено
- Леонтовича, Лавровского, Рошкевича й Малиновского, занести е до Пресидіумь
сь прошеньемь, аби було до Его Величества заслане.
Оураджено справити печать Ради нашои сь львомь.
Оураджено писати до поменшихь радь й давати имь вість б діяніяхь нашихь, а
для того ббвістити ймь вь „Зорі", що бьі ся давали знати.
Читалася й оудобрилася й далася печатати бдозва до руского народа, аби ся на
видатки Ради нашои вь справахь рускихь складаль.
29 Мая1/10 Юнія 1848
била тайна рада
й раджено, юку би дати бтповідь до Праги на посланіе вьісланика нашого
Гинилевича, но не повзято становчого рішенія.
ЗасЬданіе 15-те
дня 4/16 Юнія 1848.
Витялися депутати зь Романова, Пбдгородища, Глібовичь, Гринева, Старого
Села, Звинигорода, Шоломеи мовою Трещаковского, й бни донесли, що вьіборці
громадь не були вси пущеньї до вибору депутата, що йно 16 зь людей були взяти до
голосуваня, а 32 зь панбвь, що около 200 вьіборцівь зь людей не голосувало, й що
тамь такь сендзія тамешний Антоній Мадейскій2 тою справою завідувавь.
Священникь Мехь донісь, що й вь Глинянахь виббрь депутата не належите
стався, що люде не голосували, що Коммиссарь Уо^е! казавь тамь людемь, що хлоггь
на депутата неспособний, й що ся людемь патенть о вьіборахь не голосивь.
Читалося посланіе зь Калуша оть ради тамещнои, що ся завязала й вдячна
Головной Раді за ей діланіе вь справахь руского народа, вь ей духу поступати си
хоче. N3 свого корреспондента ввібрала собі члена Кульчицкого.
Читало ся посланіе ради Перемишльскои, що ся завязала, й що сь Головною
нашою Радою однимь духомь й купними силами до добра руского народа ділати
постановила. № корреспондента ввібрала си Михайла Малиновского.
Та[к]же рада Глинянвска дала ся знати, що ся завязала, й ввібрала си на
корреспондента члена Жуковского.
1 Дописано над викресленим: „юнія".
2 Прізвище й ім’я дописані на полі.
Протоколи засідань
16.06.1848
33
Рада слухала промови Гушалевича, й священника Меха, того напротивь письма
польского: „Магу 8У/І£іо]шькіе“. Оухвалено, аби ся тій промови печатали.
Рада оголосила й запросила записуватися сь складками до „Матеци Рускои“, аби
оутворити фундушь для вндаванья книжокь народньїхь рускихь.
Иа тайной раді
Оураджено, аби членьї при голосованію обчислялися й такт, поповнявся § оуставьі
нашои що до большости голосбвь й голосованія.
Предложеньї зостали на членбвь:
Созаньскій Леонь1
Лодиньскій Іосифь надзвичайний2
Чайковскій Іосифь
Ланикевичь Емиліань
Хоминскій Валерій
Хоминскіи Кирилль
Струминьскій Іоаннь
Давидовскій Дамиань
Пирожекь Оома надзвичайний3
Крокосевичь Андрей
Коссикь Михаиль
Коцюба Антоній4
оувідомленьї зостали
Мохнацкій
Гнидей
Лотушка
Ціепановскій
що бни членами.
Донесено, аби й Русиньї львовски зь интелигенціи старалися особно о депутатбвь,
если правда, що Поляки собі такихь просили, й ймь тое презволено буде.
Понеже Лавровскій заступниць предсідателя зь Ради нашои внступиль, то Рада
постановила, аби заступникомь предсідате л я бувь члень мірскій одинь по другбмь,
й нині розпочинати має рядь честньїй члень Авдиковскій.
Понеже зо всіхь сторонь доходять вісти, що вибори не діялися належите, що
йхь порбчано мандаторамь, котрьі не мають завіреніе народа, й котри страшили
народь, же юкь ся пбдпишуть, то будуть зновь5 паньщину робити, й що сами
коммисарн циркулярки причинялися до неладу при внборахь, то оураджено
заложити протестацію до Его Величества, й дано тую справу вьіділовьі кон-
сти[ту]ційному до вьіробленія.
Члень Вагилевичь Миколай видалений збетавь зь Ради.
1 Слово дописане збоку іншою рукою.
2 Слово дописане збоку іншою рукою.
3 Слово дописане збоку іншою рукою.
4 Далі викреслено: „Касакіевичь М.“
5 Слово вставлене над рядком.
34
23.06.1848
Протоколи засідань
ЗасЬданіе 16-те
7/19 Юніа 1848.
Вьіталися селяньї мовою Жуковского, меже котрими били люди з-ь Караева
допитуватися, вись ся має річь сь виборами, также депутований з-ь Залещицкого
циркулу на Сеимь до Відня, й Задушний сь Каменки Волоской, котрий донісь, що
го юкись намавлявь різати жомярбвь, котрого потому злапано й отдано пбдь стражь.
Читалося описаніе, гакь ся рада вь Станиславові завязала.
Читалося посланіе оть ради Бродскои, що на наше прошеніе до Его Величества
пристає.
Иараевски люди говорили, що ихь поляки напротивь священникбвь подмав-
ляють, й оть виборбвь бтмавляють.
Оуневскій деканать давь знати1, що протестувавь напротивь виборбвь непра-
вильно тамь чининихь.
Тоже оучинивь й деканать Бобрецкій вь такой самой справі.
На тайной Раді.
Читалося писаніе до Перемишльскои ради до ч. 65 зь 17 Черв. [1 ]848.
Читалося писаніе зь Богородчанскои ради, вь котромь предложили нікоторм
прошеній, кіки би хотіли до Его Величества подати.
N3 членовь були предложени
Федоровичь
Трушь
Кулчицкій
Кропельнинкій.
Михаиль Малиновскій вносить, аби дати до народа руского бдозву напротивь
всіхь очерненій,2 народа руского и напротивь радь рускихь й священникбвь.
ЗасЬданіе 17-тое
дня 11/23 Червця 1848.
Читалася бдозва зь деканату Зборовского, що ся тамь завязала рада, котра3
оужаляеся на неправильний внборь депутованого вь окрузі Олеовскбмь,- що
терминь вибору за пбзно дано знати, що не вияснено народови о що йде, й що
пущено меже нарбдь отстрашающіи поголоски.
Читалося оувідомленіе ради Бережаньскои, що ся завязала й ей оужаленіе на
неправильний внборь депутата, также ей присту[п]леніе до прошенія й одозвн Ради
Головной.
Читалося поданіе ієрея Михайла Котовича, пароха Хоросткова, що би Консьі-
стора о наказь просити, аби вложиль повиннбсть на священникбвь читати й
1 Вставлено замість вьікресленого: „донісь".
2 Далі викреслено: „й подбурень".
3 Далі викреслено: „также".
Протоколи засідань
26.06.1848
35
виясняти пункта конституційньї, наше прошеніе, министеріальну отповідь, й „Зору
Галицку", до чого также дяка й оучителя оужити можна.
Читала ся инструкція печатана1 полякові» для вьібьірателей й депутованихь,
напротивь2 „хЬгосіпісхе^о хатасНи иіхуогхепіа пагодохуоксі гиккіе] і ї^хука гп8кіе§о“3.
Читало ся письмо німецке „ Ап Де гиіЬ[епІ8сЬеп] Вгийег"4, предкладающе желанія
руски на Сеймі».
Внесено подякувати графови Стадіонови за его старанія около добра нашого краю
зь той причини, що поляки протестують на противь его вьібраня на депутата вь
Жолкевскбмь циркулі.
Рада слухала Ковальского о справахь Пражского сейму.
На тайной раді
читала ся й справлялася протестація Ради до Пресидіумь тутейшого й до
Министеріймь на противь неправильньїхь виборбвь депутатбвь на Сеимь Відень-
скии вь Золочевскомь й Бережаньскомь округахь.
ЗасЬданіе 18-тое
дня 14/26 Юнія 1848.
Рада витала честн. Борьісікевича заступника предсідателя отспіваніемь „многая
літа" словенамь й промовою Гушалевича, й слухала его справозданія, котре онь
обіцяли дати на пйсьмі.
Читалося посланіе ради Подгаецкои, що ся завязала й до нашои приступила.
Читалося писаніе оть ради Бережаньской, що по припису високого Пресидіумь
оурядники не повинни би до ради належати, то она здає на нась просити високе
Пресидіумь, аби русини оурядники не мали перепони до радь рускихь належати,
бо би такь ради наши не мали йнтелигенціи або просвіщеннихь изь народа, тай
рада руски не суть противни доброму порядкови й спокою краю.
Читалося посланіе оть рада Дрогобицкои, що тамь поляки подписн збирали,
аби знести монастирь б б. Василіановь, й бтбрати ймь парафію для того, що рада
руска тамь вь монастирі засідання свои має, тай рада тамешна просить вставитися
до Ряду5, аби тамешну нормальну школу, котру б б. Василіани завідують, Рядь
поддавь пбдь Консьісторь рускій, бо она пбдь Консисторомь латиньскимь.
Читалося6 посланіе бдь Его Ексцелленціи Преосвящ. Митрополити на противь
Консистора й іереевь, що подбурують нарбдь рускій оть юкогось Богуславского.
Внесено, аби Рада дала бдозву до народа руского, обучающу его б его стосункахь.
Внесено ввібрати коммиссію, аби списувала всі замахи напротивь русиновь.
1 Слово вставлене над рядком.
2 Слово вставлене над рядком замість викресленого: „дана аЬу“.
3 „Злочинного замаху створення руської народності і руської мови" (пол.)
4 „До руських братів" (нім.)
5 Три останні слова дописані над рядком.
6 Далі викреслене слово: „юкесь".
36
30.06.1848
Протоколи засідань
Читалося письмо оть ради Бродскои, що тамі мандаторі зі Загбра говорив-ь
народови, абьі ся на вьіборьі неподписуваві.
Писаніе зо Стрьія, що тамь при ббсадженію оурядбві не приписуется відомості
рускои мовьі.
Внесено, що бьі оголосити, абьі по руски просьби подавалися до оурядові, на
котрьі бьі по руски отповідалося й щобьі зробити протесті» напротиві юкогось наказу
неспріяющого руской мові. Але ще позостало б той наказі, постаратися.
Внесено, аби вдатися вь тое, щобьі вь свята руски до суду русинові не покли-
кували.
№ тайной раді.
Оураджено захвалити тамь, де ще вибори не сталися, або оуневажнени були,
наступающихь членбвь Ради: Преосв. Еппа, Кузьемского, Слімаковского,
Борьісікевича, Леонтовича, Хоминского Валеріана, Павенцкого, Лотоцкого,
Литвиновича, Константиновича, ІАіювского, Рожеїовского, Поляньского Оому,
Малиновского, Жуковского, Джеровича, Гушалевича, Товарницкого, Заклінского,
Кадерношку, Оустіановича оурядника.
Внесеніе подякувати Стадіоновй за его благодійній, й просити аби нашу справу
мко депутованьїй бо рони лі.1.
ЗасЬданіе 19-те
дня 18/30 Юнія 1848.
Читалася печатана оустава Галицкоруской Матицьі, й оураджено, аби ся
основатели вь неділю сойшли й б заряду ей щось2 оустановили.
Видалися люди зь циркулу Жолкевского словомь Михайла Малиновского.
Читалося посланіе зь ради Золочевскои, що ся завязала, и що тамь вибори зь
причини заколоченія народа оть Полякові зле пишли.
Читалося посланіе зь ради Ходоровскои, що ся завязала и ей донесенье3 о злихь
вьіборахь зь причини Полякбвь, котри ще народі на священникові розворо-
хоблювали, й тая рада просить, аби наші календарі рускій буві печатаннй.
Дане до вьіділу писаніе ради Калушской о школахь.
Читалося писаніе ради Перегинскои повне вдячности кь Преосвященному Егіпу
Григорію юко предсідателю Головнои Ради сь прошеніемь Его бити предсідателемь
той Рада и по отшествію на епископію Перемишльску, и о школахі.
Внесено, аби алумни видавали си письмо руске ві духу руского народа, аби для
того Рада вставилася до ректорату, що би на тое призволиві.
До[не]сено черезі честного Домковича, що пани и ихі офіціалистьі закуплююті
грунта людски громадски и то по нічому, а би вь „Зорі" дати людемь о томі науку.
Пріймалися залозецки люди жалующіи ся на виборі депутата вь Олеіові й
просящіи поради.
1 Речення дописане іншим почерком.
2 Далі викреслено слово: „предпріяли".
3 Останні шість слів дописані над рядком.
Протоколи засідань
3.07.1848
37
N3 тайной раді
Здано на честного Геровского поіхати до Жолкви й тамі, непорядокт. зайшлий
вт. таменшои раді заладити.
Припомнено редакцій „Зори", аби що оть Ради ся печатае, давала Раді
пересмотріти.
Читалося представленіе до Всечестного Консистора, аби священники наши
войсковм при писаню й видаваню метрика тій самьі права мали, що латински и оть
тихь не залежали.
Донесено, що печатанм патенти по руски не роздаются громадам!..
Читалося письмо о виборі депутата вт. ІАрославі, що тамі, фальшиво людемт.
ймена писали.
(О Хоминьским’ь, аби обставати за ньімт. й вт. газетах!, й до Пресидіумь—дано ви-
робити до виділу конституційного, а то такт., аби его не судженого не напастували.)
Внесено, що люди соблазняются вьівішиньїми хорогвами рйскою й польскою
на ратуші, й здано Віеличковскому, Товарницкому, Гушалевичу й Кадерношкови,
аби постаралися, що би ихт. здоймити.
Читано1 предложенье зт> Чо[р]тковского циркулу, аби ся циркуляри по малоруски
и для народа зрозуміли печатали.
Ка члена предложено честного Михайла Левицкого професора гуманіорбвт..
ЗасЬданіе 20-те
21 Юнія/3 Юлія1848.
Читалося посланіе ради Тарнопольскои, що ся завязала и просить си корреспон-
дента вт. Раді нашой, а тьімі. би хотівт. бути честннй члена Геровскій.
Читалося писаніе Паппа, пароха вт. селі Волковой циркулу Саноцкого, б способі
закладати школи.
Михайла Бородайкевича оучитель трівіальнои школи вт. Красні деканату2
Калуш[с]кого надослала Житіє св. Евстафія, переведенеє на дзикт. рускій.
Бережаньска рада писала, аби патента вт. мові русконарбдной ввіходили.
Читалося писаніе ради Бережаньскои, що на бдозву нашу пристає.
Читалося писаніе радьі Станиславовскоі, ббявляющае радбеть тамешного народа
зі. ради рускои свои и нашой Головнои, котре ся дуже подобало й по суду Ради
Головнои печататися має.
Читалося писаніе ради Бобрецкои, що ся завязала.
Читалася бтповідь до ради Калуш[с]кои, й оураджено, аби ся тая отповіда
печатала.
Внесено заохотити людей, абьі закладали си по селахь шпіклерьі жбожовм, й
оураджено3, абьі ся тое внесеніе вт. „Зорі" печатало.
Внесено, аби конвиктапоїезуицкій коло св. Миколая обернути на семинарій руску.
1 Далі викреслено слово: „прошен".
2 Дописано замість викресленого: „циркулу".
3 Слово дописане над рядком.
38
7.07.1848
Протоколи засідань
Читався листь Заклинского зь Праги, справоздающій 6 сеймі словеньскбмь.
Внесено, аби декани ех оґГісіо видавали алумнамь свидоцтва нравственности.
Говорено, аби для Гвардій руской бнль муйстерь рускій.
Внесено вь Раді оучинити отділь економическій.
Рада слухала слово Гушалевича б звоні святоюрскомь.
Тайна рада.
Що до отповіди на письма руски внесено, аби Коссакь й Леонтовичь й кто де
що оучуе, вся бчерненія на нась списували, й Константиновичови поручено, аби до
Ради польскои на йхь напасти отписати.
Внесено домагатися о костель поїезуитскій.
Донесено, що Смолька вибраний вь Любачеві, але не волею народа, котрий ся
оть того вибору тягнувь, недові[ря]ючи панамь й боячи ся паньщини.
Була мова о „Зорі“, на котру Ставропигіа право си привлящуе. Тая справа
зоставлена на позднійше.
ЗасЬданіе 21-вое
[25 Юнія/7 Юлія 1848]1
Посланіе, що ся вь деканаті Болеховскомь рада завязала.
Ей писаніе о заложенію школь.
Ей писаніе, аби по школахь газикь рускій - й аби оурядьі змушували дітей до
школь ходити а аби напій школи пбдь Консьісторбмь- тягарь школь на громаді й
аби громади сами презентовали оучителей. - тамь вм[брали] Льва Волошинского,
пароха Болеховского. Она вьіберае си за кореспондента кого? Чайковскій.
Писаніе громади Кошиловичь о своихь кривдахь цир. Чорткбвскомь.
Писаніе ради Стрийскои, що ся завязала, й сь нашою ся лучить. На кореспон-
дента кого? Іер. Лозінскій.
Зь деканату Бережаньского: на свого кореспондента собі Слімаковского.
Внесеніе Гушалевича - що закупують найти письма й палять, що би юкіи спосббь,
аби не губили наши кавалки.
Люди селяни:
що подавали до Губерній,
Русиньї вь Щерці платять мешне, що и Русини - давно но просили чія ласка
- коли тане то больше, коли больше то менше.
О церковь, що мала, тай люди ся неможуть собрати.2
Читалося письмо б згоді.
Слухалося3 слово заступника предсідателя Кузьемского. До „ЗорьГ‘.
1 Дату „28 Юн[ія]/10 Юлія“ в кінці протоколу проставлено помилково. Зміст співпадає з
текстом наступного протоколу.
2 Далі викреслено: „Дідичь бер“.
3 Дописано замість викресленого: „Читалося письмо“.
Протоколи засідань
7.07.1848
39
Тайна рада.
Кс. кан[онікь] Лотоцкій, повернувше зь Оунева оть Метрополита - бповівь, що
Метро|полить] той защить примасовст[в]а з вірности спокойности кь Монарсі -
бже тое освідчити клерови и народови скаже.
О нашой Раді все задобре оузнавь - просить й благословить собраніе такь далі
ділати меже собою вь згоді - и не зражатися долегливостями - й напише до Ради.
Многая літа.
Нашои Ради депутацію до Ексцелленціи Товарницкій, Левицкій Бенед[икть],
Гуркевичь, Заржицкого - ймь коли? зоставляеся.
Бортникь - Юркевичь. -
Справозданье, що ся хорогви зняли.1
Редакцію „Зори". - Коммисію: Лотоцкій, Кулчицкій, Юркевичь, Заржицкій,
Товарницкій.
Зь деканату Бережаньского - аби вь радахь щирьі Русиньї. - щира ревнбсть вь
діланію й интелигенціи.
Абьі Крьшицкого за члена - взяти.
О симпатій до народбвь- до вьіділу и зь Ради.
Внесеніе, що много до роботи, а не робится — й нема кому переписувати.
До „Зорьі“ рахунокь. До пять ринскихь сама2 касса - больше ціла Рада.
Внесеніе 10 крейцарбвь — не всі кто не може - то нье. - але воля.
ЗасЬданіе 22-рое
25 Юнія/7 Юлія 1848.
Читалося посланіе, що ся рада вь деканаті Болеховскомь завязала, й ей посланіе
б заложенію школь, абьі они були поставленьї пбдьнашь Консьісторь, й аби громади
сами презентовали оучителей. Тая рада поставила своимь корреспондентомь Льва
Волошинского, пароха Болеховского, а оть нашои Ради вьібраньїи Антоній
Чайковскій.
Читалося писаніе громади Кошиловичь цирк. Чорткбвского о ей крьівдахь, до
котрьіхь также тамешний священникь мавь ся причинити.
Читалося писаніе ради Стрьійскои, що ся завязала, й сь нашою лучить. На
корреспондента вибраний Лозинскій.
Читалося писаніе ради Бережаньско[и], що си вибирає Слімаковского на
корреспондента.
Люди селяне зо Щирца жалувалися, що давно зь ласки, а теперь коньче давати
мушуть менше для священника латиньского.
Читалося письмо „Згода".
Слухалося слово всечестного заступника предсідателя Михайла Кузьемского б
томь, аби ревно займатися справою рускою. Оураджено, аби ся печатало вь „Зорі".
1 В оригіналі: „знали".
2 Далі викреслено: „предсідатель".
40
10.07.1848
Протоколи засідань
Ка тайной раді.
Всечестньїй Іоаннь Лотоцкій, повернувше зь Оунева бть Внсокопреосвящ.1
Митрополити, бповівь, що Онь діянія нашой Ради похваляє, й просить такь далі
ділати за благословеніемь своимь, не зражаючеся жадними трудностями.
Многая літа ! бть всей Ради !!!
Вьісокопреосв. Митрополиту. -
Рада вибрала до Его Преосвященьства Вьісокопреосв. Митрополити2 -
депутацію: Товарницкого, Венедикта Левицкого, Гуркевича, Заржицкого, Бортника,
Юркевича, аби му3 освідчити радбсть сь причини йменованія его на прьімаса.
Слухалося справозданїе б томь, аби хоругви польска й руска зь вежи ратушовой
були сняти.
Вибрана була комиссія, аби справу редакцій „Зори“ розсмотрнти напротивь
Ставропигіи, котра назадовольнена зарадомь редакцій, а до той комиссіи
призначеньї: Лотоцкій, Кульчицкій, Юркевичь, Заржицкій, Товарницкій.
Читало ся писаніе ради Бережаньской сь листомь крнлош. Крнницкого, аби
его за члена Ради нашой взяти.
О симпатій до народбвь европейскихь дано до виділу.
Внесено, аби поставити сь платнею писара при Раді.
Оураджено, що надь пять ринскихь касса безь позволенія Ради видати не може.
Внесено складатися на видатки Ради по 10 крейцарбвь,-добровбльна то складка
й никто не може бути силуванммь.
ЗасЬданіе 23-тое
дня 28 Юнія/10 Юліа 1848.
Читалося письмо громади Вижляньскои, аби тамь вь школі, котра подь
латиньскимь Конснсторомь стоигь, а на котру ся руски господарн складають, по
руски ся оучило.
Читалося писаніе ради Коломейскои о школахь й дзнці рускбмь вь ньіхь (й за
суспендованнмь іереемь Антоніемь №заревичомь).
Читалося писаніе ради Бродскои, що заступниць старости золочевского Маевскій
говориль людемь, аби священникомь своимь не вірили, юкобьі они били оть Россіи
закупленьї.
Также читалося письмо ради Бродскои, що если буде виписаний новий внборь
депутата, потреба би било, аби новьі виборці були внбраньї.
Читалося письмо ради Золочевскои4 также о томь, аби наново й тамь де не ма,
були виборці вьібранм.
1 Слово дописане над рядком.
2 Два слова вписані між рядками.
3 Далі викреслено: „жичити".
4 Виправлено замість закресленого: „Бродскои".
Протоколи засідань 10.07.1848 41
Читалося письмо пароха шоломьійского, що виборці тамь не були належите
вьібраньї.
Читалося писаніе ради Журавненьскои, що ся завязала, й о школахь, абьі ся вси
ббиватели місцеви на школьї складали й абьі школні достали добре оустроеніе. На
корреспондента ввібрала си тая рада ч. Антонія Чайковского.
Читалося писаніе зь Рогатиньского округа, що тамь приступили до нашой петицій,
й щобь не було трилітнои администраціи для священииковь, щобь знести подіть на
парохбвь й капеланбвь, и щобь конкурса много разь неписати.
Читалося писаніе радьі Бобрецкои, що оучинила напротивь злого вьібору депутата
до МинистеріВмь протесгь.
Внесено, абьі забавні таньцьовьі по селахь ажь по вечерньї й то пбдь надзоромь
й не по корчмахь допускалися.
Внесено допоминатися о костель св. Іоанна пбдь Вьісокимь Замкомь.
Внесено, абні право презентацій1 на всіхь жителей місцевьіхь розтягнулося.2
(Внесено, абьі всі радьі подписувалися за поділомь Галиціи на дві губерній.)
Внесено, абьі ся гвардія народна, если ся має завести, заводила зь людей, котрьі
ся нереймили духомь рускимь.
Принявься плань для школь зь радьі Глиняньскои.
Внесенні, абьі ся метрьїки ио руски писали, й абьі до того печатаньї бьіли
формулярні руски.
Внесено, абві школи тарнопольски поезуицки були оучителями рускими
обсадженні, й абві для того духовеньство занялося приготовленіемь до оученія.
Тайна рада
Слухалося справозданне б раді Жолкевскои напротивь бчерненія ей черезь Раду
полиску оть честного св[ящ]. Геровского, й показалася чиста напасть польска.
Читалося писаніе радні Жолкевскои напротивь куликовского декана Крьініц-
кого, абні го зь3 деканьства за надужитье той власги скенути.
Читалося писаніе радні Жолкевскои за мандаторомь рускимь вь Магерові
Стебельскимь, абні ся за ньімь невинно оудаленьїмь вставити.
Внесено й поручено ч. Рожеїовскому написати до Рейхстагу о потребахь руского
народа.
Внесено пичатати бланкетьі4 для писаній нашой Радні.
Приняти зостали новні членні М. Левицкій (до просвіщ[енія]), Трушь, Черлюньча-
кевичь5, Ланикевичь до одділу констнітуційного, Стотянчикь, Кулнчицкій до
финансбвь, Соханневичь до народности.
1 Далі викреслено: „на священника Церковь“.
2 Далі викреслено: „бо вже всі будуть церковь оутрьімувати".
3 Далі викреслено: „оуряду".
4 Вставлено над рядком замість викресленого: „формуляри".
5 Прізвище вписане над рядком.
42
10.07.1848
Протоколи засідань
[ЗасЬданіе 2 3-тое]
28 Юнія (10 Юлія) 1848
Громада Вьіжляньска просить, абьі тамь по руски оучили.
Ради Коломьі[и]скои о школахь й рускомь юзьщі вь оурядахь й за Антонія
Назаревича суспендовано[го] - абьі зняти тое зь него.
Рада Бродска, що заступникь старостві золочевского Ма]е\у»кі1 чи Рада Руска
добра - невірте ксондзамь, бо они бть москалівн гроші2 ту будуть мати.
Бродска рада: о злбмь відборі депутата: буде другій - але первовьіборці зле —
ихь попередь правно вьібирати.
Золочевскои ради: циркуль: що не можна другихь вьіборцівь вьіберати - й де
не ма вьіборцевь де накенено.
Шоломейскій парохь: о неправьіхь вьіборахь вь Боберці правно - но на
вьіборцівь неправно.
Писаніе радьі Журавненьскои, що ся завязала й о школахь, абьі ся вси обивателя3
місцевії складали4 - й непарафіальньї.
Чайковскій Антоній корреспондепі5.
Зь Рогатина: що приступили до нашой петицій на противь невідомости людей:
абьі священики не були понижени зь мальїхь доходовь зь латинскимь обря[д]комь6
- адтіпізігасуіа 3-1еіпа - о сопсигзасЬ па ігесЬ - £буг изипі^іу од іета - тзсі 8Ї$ - іпдеіепсуе
Ьіедпут ро^огзга - родгіаі па рагосЬби' і кареіапби' - сопсепігои'апо па кар[еІапіасіі],
рдгіе рагаГіа бути повинна - сопсигза одрізуи'ас і па 6 Іаі - зсйоїазіісо тодо - иггедпісу
те - ріхх^7 и'іеі^ і аг^.8
Писаніе радьі Бобрецкои протести противь злого9 вьібора, що до Министерства
оучинили. — й свого священ. хочуть, бо найбольше мавь голосовь.
Внесеніе напротивь танцевь по корчмахь ажь по вечерньї пбдь надзоромь.
Внесеніе б костелі св. Іоанна пбдь Високими Замкомь, абьі для Русинбвь бддань
бьіль.
Внесенье о патронаті на все село.
О подписахь по радахн на дві губерній.
О єпархій Львовской, абьі на дві поділити.
О Гвардій народовой: абьі ся заводила зн людей, занятьіхь духомь рускимь. Если
ся має завести - абьі борзо ся завела.
1 Прізвище вписане над рядком.
2 Далі викреслено: „оть тудьі".
3 В оригіналі: „овибатели“.
4 Вставлено замість викресленого: „сбирали".
5 Рядок дописано іншим почерком.
6 В оригіналі: „латинскій обрякови".
7 Далі викреслено: „т.
8 3-річна адміністрація - про конкурси на трьох - оскільки усунутий із терна - мстить -
байдужість погіршує бідним - поділ на парохів і капеланів - концентровано на капеланіях,
де парафія...розписувати конкурси і на 6 років - схоластичним способом - урядовці ні -
пишуть багато разів (пол., лат.)
9 Виправлено замість: „зльіхт>“.
Протоколи засідань 14.07.1848 43
О гвардій: польска бідна глодна й хлодна, бже - скентьі свою пиху - до цісара -
що дасть істи, одіе й загрі[е].
Плянь для школь зь ради1 Глинянскои.
О метрьїкахь, абьі по руски ся писали. Формуляри руски.
Питанье: що робити що по оурядахь не рускими, але польскими буквами хочуть?
- Свідоцтва метрьїкальнм ци по руски.
Поляки хочуть вь Тарнополи - оже мм - старатися „А1І£[етеіпс] О8іег[геісЬі«сІіе]
2еіі[ші£]“ N 96.
О тое - аби духовеньство занялося приготованіемь до школь.
Тайна рада.
Справозданье зь Жолкви на письмо Ради польскои сь мовами Крушиньского й
Бачиньского.
Дзеровичь давь своє тлумаченье до циркулу. Русиньї ділили л[ь]осьі - але ймь
зле вьшадало.
Рада Жолкевска: на противь декана Крьініцкого вь Куликові, аби на подставі
того оурядь деканальньїи зложиль до Консьістора.
Рада Жолкевска за манда[то]р[омь] рускимь Стебельскимь вь Мегерові, аби за
ньімь оудаленьїмь обставати.
Внесенье о петицій поль[с]кои, абьі поперли свои петицій: Псевдорусиньї противь
поділу Галиціи, оже мьі до сейму - же мьі зостаемо при вашомь. Честн. Рожеїовскій.
Внесенье [о] формулярь для писаній нашихь.
Донесено, що юкь ся вь Бучачи завязала рада руска - то хотіли на Кропівницкого
напасти хотіли - варта — Тешкевичь — вьіпросгувавь, абьі бьіти.
За „Зору" дяки запізвали. Дубланахь.
Членьї: М. Левицкій - просвіщ[еніе], Трушь, Ланикевичь - констьітуційньїй,
Стотянчикь, Кудчицкій - финанс[овий], Соханьевичь - народовости. Черлунча-
кевичь - конст[ьітуційний].
ЗасЬданіе 24-те
дня 2/14Юлія 1848.
Читалося писаніе Его Превосходительства Вьісокопреосвященного Митрополита
Кирь Михайла Левицкого кь Его Преосвященьству Еппу Григорію ІАхимовичу
предсідателю Радьі Головнои, а тое писаніе благословить трудьі Ради той бколо
добра руского народа. Оураджено, абьі ся сіє писаніе вь „Зорі" печатало.
Читалися писанія радьі Нараевскои б руской мові вь школахь й б крьівді жителей
рускихь дунаевскихь й подусбвскихь, що ихь силують складатися й ставити будинки
для дунаевского пароха польсколатиньского.
Читалися посланія ради Коломейскои, що громада Черемхова дала до циркулу
поданье б невинносте священника Антонія №заревича, котрий бувь заскарженьїй,
й що дідичь Черемхова не дає громаді деревину на ихь поляхь для вьіставленія
1 Слово вписане замість викресленого: „деканату".
44
14.07.1848
Протоколи засідань
школьї рубати. Также просить тая рада, аби познійшимь принумерантамь 1 й 2
число „Зори“ оть редакцій давалися.
Читалося писаніе радьі Дрогобицкои, аби вь „Зорі Галицкой" далися йзображенія
строивь рускихь давньїхь й новьіхь, аби русиньї мали свою гвардію, й аби вь „Зорі"
суміщалися новиньї, щобь людьі знали, що ся вь світі діє.
Читалося посланіе ради Нараевской, що познійшій вмборь депутата стався
належите, на котрий поляки вмговорують для того1, бо по йхь волі2 не пойшовь,
й также доносить тая рада, що тамь мандаторь Черкавскій грозить кеями й
шибинецею тому, кто3 бьі йшовь на руску раду.
Читалося посланіе пароха коржелицкого N. Дроздовского до ради Нараевской,
що тамешни люди для того не вибирали виборцевь, бо ся бояли, аби не попалися
вь сіти полиски.
Григорій Солтись бчернений й оувязаний4 давь своє оуневиненіе.
Читалося писаніе зь округа Золочевского, юкь то тамь поляки подкуплювали й
страшили людей шибиницями, а священникамь смертію грозили, аби на йхь сторону
приступали.
Читалося писаніе громади Цаповецкои цирк. Чортковского б ей кривдахь оть
тамешного польского дідича.
Внесено, аби бнль поставлений вьіділь йнформаційньїй для громадсколюдскихь
порадь вь йхь нуждахь й потребахь.
Раді дано відомость, що священники Скоморовскій занялея внробленіемь
словара руского.
Внесено оть Оустіановича, абьі для поддвигненія5 письменности рускои завяза-
лося товариство, котре би видавало письмо чисто пойчительное.
Тайна рада.
Внесено, аби Рада визвала священ. Піетрушевича, щоби написали руску йсторію
Галиціи.
Читался листи зь Бережань, що тами люди для того не голосували на депуто-
ваного, бо вибори для недостатку виборцевь невмбраньїхь по многихь селахь пере-
важився на сторону полиску, й также вибори бувь, но днемь напередь заповіджений.
Внесено, аби визвати всі ради подписуватися на поділи Галиціи.
Гушалевичь внісь Кропівницкого на члена Ради.
ЗасЬданіе 24-те
[2/14 Юліа 18481
Читало ся: писаніе Его Превосходительства Кирь Михайла Левицкого, Митро-
полити Галицкого, Архіегіпа Львовского, кь Его Преосвященьству Егіпу Григорію
1 Два слова вписано над рядком.
2 Слово вписане над рядком.
3 Два слова вписано над рядком замість викресленого: „що".
4 Далі викреслено: „йко за о“.
5 Далі викреслено: „юзьі“.
Протоколи засідань 14.07.1848 45
ГАхимовичу, тьїкающеся Радьі нашои Головної! и ей трудьі бколо добра руского
народа похваляющее. Оураджено, аби ся вь „Зорі" напечатало, й абьі депутація
подякувала, котра вь попередномь засіданію призначилася.
Писаніе пароха гринивского, що громада тая вибору на депутата не робила.
Писаніе радьі Нараевской, що жителей того округа на раді обявленньїмь
желаніемь єсть, абьі ся по школах-ь заводиль азьікь рускій.
Оть той самои ради: що ся жалували дунаевски й подусовски люди, що тамешньї
жители руски силуются давати гроши на будинки пароха латиньского дунаевского.
Писаніе зь ради Коломейскои: громадьі Черемскои до циркулу поданье б
невинности Антонія Иазаревича.
Оть тон самои радьі: громада Черемхова: що дідичьнедозваляль ставити школьї
й що на их-ь поляхь непозваляють дерево рубати.
Тая рада: абьі редакція „Зорьі Галицкои" познійшимь пренумерантамь 1 й 2.
также присилала.
Посланіе рада Дрогобицкои; абьі вт> „Зорі Галицкои" були йзображенм строй
руски: давньїхь воиновь й князей рускихь - также хоровгу руску, аба русиньї вь
Галиціи мали свою гвардію, и аба вь „Зорі" оум-Ьщалися новина, щобь знали, що
ся вь великомь світі діє.
Посланіе рада Нараевской б новомь1 наборі, що ся добре ставь2, й що тамь
мандаторь Черкавскій3 грозять кеями й вішеньомь членбвь рада Нараевской.
Поданіе пароха N. Дроздовского пар. коржелецкого4 до рада Нараевской, що
тамешньї люди для того не ввібрали виборцевь, бо ся бояли, абьі не попалися
полякамь.
Григорьій Солтись очерненьїй й оувязаньїй давь своє оуневиненіе, абьі вь „Зорі"
сумістити.
Читалося писаніе до Еіійа зь округа Золочевского: що Поляки не преступили до
вабору на депутованого, бо не бувь полякь, они5 давали гроши людемь - напастували
йхь, аба на свою сторону наклонити, й берутся вішати - й забивати священниковь.
Писаніе громада Цаповецкои вир. Чортковского о крьівдахь ей.
Внесеніе, аба бьіль постановленьїй віділь йнформацій[н]ьій для громадь вь
справахь йхь.
Відомость дана, що І. Скоморовскій занялся вьіробленіемь руского словара.
Внесеніе Оустіановича, аба для поддвигненія Азьїка завязалося товариство, котре
бьі вадавало письмо чистопоучительное.
Припомнувь Домковичь6, аба по церквахь оголосити, що завязуе свою школу,
коло Волоскои церкви „пбд Лебедьомь".
Кропівницкій внесеньїй оть Гушалевича на члена.
1 Слово дописане над рядком.
2 Три слова вставлено над рядком замість викресленого: „важний".
3 Прізвище дописане над рядком замість викресленого: „тамешньїй вь Коржеличахь".
4 Два слова дописано над рядком.
5 П’ять слів дописано над рядком.
6 Слова дописані збоку замість викресленого: „Внесеніе".
46
17.07.1848
Протоколи засідань
Тайна рада
Внесеніе, абьі Рада запросила Піетрушевича о руску гисторію.
Листь зь Бережань: о повторномь виборі. Люди не приступили, бо виділи, що
все на польску сторону - багато виборцеві невибрала. 7 бувь внборь, а 6 заповіли,
пань коммисарь заступник! старости Солденгоферь не спріяе.
Внесеніе, аби до Рейхстагу написати подписи на поділі Галиціи (- бть Ради до
Рейхстагу прошеніе напереді. -)
Зь виділу духовного на1 скаргй напротивь іереа шоломьтйского Обушкевича2,
що на[мо]вляль ихь на польски, до консьістора поданье.
Зь вьіділу духовного: до консмстора: аби питомцьі ректоратови моралности
свидоцтва ех оЩісіІо не на стемплю.3
Зі духовного: до Консмстора реляцію б конвикті поезуицкомьколо св. Миколая
на семинаріумь.
Виробі: аби оурядники до радь рускихь належали.
Отповідь до ради Бережаньскои на тое, що ся завязала.
Бродского
Тарнопольского
Бобрецкои
Подгаецкои.
ЗасЬданіе 25-тое
5/17 Юліа 1848.
Читалася отповідь пресидіальна на поданье Ради до чест. М. Кузьемского, що
до неправнльньїхь виборові.
Читалося писаніе ради Залозіецкои, що ся завязала.
Читалося писаніе ради Бережаньскои, щобь священники не мали голосити,
оуставьі мірски.
Читалося писаніе ради Тарнопольскои, аби тамь вь Тернополи поезуицке
гимнасібмь не було знесене.
Читалося писаніе ради Подгаецкои о науках! вь висшихі и низшихь школахь
по руски.
Внесеніе било Домковича, аби оголосити по церквахь, що заложиль школу руску.
Маколондра внесь, аби громади для оубогихь дітей вь своимь селі складалися
й купували буквари.
Внесено, аби вь институті глйхоніммхь, де больша часті єсть рускихь, по руски
оучити, що тамешний оучитель Вихитіль на себе поднимае, й аби ся тамь свята
руски обходили.
1 Два слова дописано над рядком.
2 Прізвище дописане над рядком.
3 Далі викреслено: „Также о Крьшицкомь Петрі: аби що надуживає".
Протоколи засідань
21.07.1848
47
Тайна рада.
Одозва до радьі деканату Бобрецкого звернена зостала назадь до виділу.
Справлялося писаніе до високого Министеріумь о поділь Галиціи на дв-Ь
провинціи.
ЗасЬданіе 26-тое
[ 21 Юлія 1848]
Посланьїи до Его Превосход. Метрополити Михайла Левицкого, обявити Ему
Ради жиченія сь причини йменованія Его примасомь Галиціи, - донесли, що сія
жиченія мило пріята, й дане1 Раді благословеніе.
Честньш Гинилевичь даваль справозданіе сь посланія до Праги. За его трудь
Рада подякувала.
3т. ради деканальной Бйчацкои читалося писаніе, що ся завязала.
Тамешньїй честний парохь Кропельницкій промовляль й просиль2, абьі тамешну
раду вь ей трудахь попирати, особливо допомагати народови тамешному, покрив-
дженому тьімь, що му грунта поотбирали.
Внесеніе чест. Кропельницкого, аби ся Рада старала, щоб-ь ихь кривда вь грунтахь
оть правительства осуджена била.
Зь ради Дрогобицкои читалося прошеніе, аби причинитися за нею3 до правн-
тельства, що тамь на віру, на Христа Рада польска вьіговоруе, понежаюче его пбдь
Вішневского.
Читалося писаніе ради Ходоровскои б запровадженій) добрнхь школь по селахь,
й о заходящихь противь тому перешкодахь.
Читалося посланіе ради Ходоровской, же виборці тамешньї для неправости при
виборі делегованого вь Боберці оудалилися, же также виборці вь Рогатині дознали
неправостей.
Читалося поданье ради Бережаньскои, що тамешньї люди для вольности друку
писмамь недовірують, особливо же знакь печати не такій, икь на патенті зь р[оку]
1846, бсвобождающомь бть надробньїхь дней, й для того бни не довірували
патентови о внборахь, оже прошеніе, аби на печати бьіль брель австрійскій.
Читалося писаніе бть ради Ко[ло]мейскои, що священники руски не4 приходять
на раду, для чого также нарбдь бттягае, оже прошеніе, аби Консмсторь загріль
духовеньство до справи рускои.
Внесено перестеречи люди, аби не брали довгу на грунти, аби потому бть 10
ринскихь за провизію по 2 дни на рбкь робити.
Внесеніе - о випадку вь Подгайцахь, аби тамешну раду запитати.
Донесеніе, що вь газеті оголошаются конкурса, вь котрьіхь не домагается оумінія
руского Азьїка.
Протестація ради Бережаньскои о з[л]ьіхь тамь внборахь депутованого.
1 Далі викреслено: „бть него“.
2 Слово вписане замість викресленого: „поручаючи“.
3 Два слова вписані замість викреслених: „до ей прошенія".
4 Далі викреслено: „прибувають".
48
24.07.1848
Протоколи засідань
Внесеніе, абьі гимнасїумь тарнопольске було русинами обсаджена.
Трещаковскій звертає оувагу на тое, кто має давати свідітельства б знанію руского
Азьїка.
Внесеніе Кулчицкого, абьі погадати теперь о потребах! нашого краю й народа,
до того возвати ради поменши, аби сюда о томь писали й абьі Рада тій поданій
заступником! нашимь до Рейхстагу предложила.
Господарі Старого Села, Бережаньского циркулу1 освідчае, що тамь люди хочуть
Цісарови подякувати за оуволненіе паньщини, й щоби бни мали бтдільнмй
шпіклерь бть двбрского.
Тайна рада.
До поданя черезь Пресидіумь петицій б поділі Галиціи на дві провинціи
пропонуются Віеличковскій й Білинскій.2
Честньїй ієрей Гинилевичь посланник! до Праги желае, аби ему звернути
вмдатокь на дорогу, оураджено заплатити, а теперь виплатити четверту часть, 50
ренск. сребр., й виплачено.
Рада призволила заплатити за написаніе благодаренія графови Стадіонови.
Рада приняла на члена Кропелницкого Григиріа.
Внесено на члена Іос[и]фа Кулачковского.
ЗасЬданіе 27-мое
12/24Юліа 1848.
Донесено, що Преосвященний Еппь предсідатель зосталь вибраним! вь
Перемьшільскомь окрузі на депутованого.
Рада Калушска доносить, що тамь вь Слобудці селі мандаторь заказує людемь
на раду руску ходити, й що той же мандаторь ганьбить духовеньство руске.
Рада Калушска вставлявся за мандаторомь русиномь Виктор[омь] Остаповичомь,
отправленомь й не маючимь зь чого жити й звертає оувагу на тое3, аби о долі такихь
людей помислити.
Тая же рада вносить декотри предложенія свои, просяще, аби й подати до
Рейхстагу.
Читалося писаніе ради Нараевской4 о виборі депутованого тамже.
Читалося писаніе ради Бережаньскои б поліпшений школьного оученія.
Читалося писаніе ради Подгаецкои, юкь ся завязала. На корреспондента
принялся честннй Геровскій.
Тая же рада предложила протокуль свого діланія. Оураджено, абьіся печатало.
Писаніе ради Любаче[в]скои, що Смольки виборі неправельний.
Аби дати имь на йхь оутвердженіе бдозву, просять.
1 Два слова вписані над рядком замість викресленого: „хоче о“.
2 Далі викреслено: „Благодареніе Графови Стадіонови оураджено подати через".
3 Останні п’ять слів вставлені над рядком.
4 Далі викреслено: „о зломі тамь виборі депутованого", „неправости при другомь".
Протоколи засідань 28.07.1848 49
Донесено, що ся рада вь Самборі завязала й на кореспондента си ввібрала
Лозинского’.
Вьелічковскій й Біліньскій донесли, що оддали прошеніе Ради о поділь Галиціи,
й що пр[ир]ечено, же буде до Министеріумь послана.
Тайна рада.
Внесеніе, аби писати до радь, жебь всі випадки, де ся що здарило, доносили до
Головнои Ради.
Читалося писаніе Шашкевича о справахь на Рейхстагу.
Рада Жолкевска доносить о священникахь, неспріяющихь руской с[п]раві й о
Щербицкимь, на противь правительства повстающомь.
Внесеніе честного Геровского, щобьі капитали вдовичи (юкусь часть йхь) на
заложеніе типографіи руской обернути, а приходи може будуть помьісльньї.
Внесеніе Трещаковского, аби дяки курсоріи не носили, бо вь своихь трудахь
бувають перешкодженіи, оже просити правительство, аби наказати тое громаді.
[Засіданіе 28-мое]
Протоко! Ради
з дня 28 Липня [1]848.
Пбд предсідательством
Кр. Кузьемского
Ч. Дмитрикова
І. Крилошан Кузьемскіи сказав, що для слабости секр. Малиновского протокол з
дня 24-го разом з протоколом з дня 28 читати ся буде, потому бдчитав лист од
депутованого Шашкіевича з Відня, потому лист до ЇЕго Ексцеленціи (через П.) писаний.
Г. Оушаліевич читав а) писмо з ради Самборскои о завязаню ся;
б) писмо з ради Коломийскои передкладающоїе желаня на Сейм;
в) писмо тоиж рада, аби Ші предмети Ьогословия в руском язиці викладала були;
г) писмо тоиж ради о присланіе приписбв муштри для Гвардьіи - всі тьіи писма
бдосланьї до комітетбв.
Крил. Кузіемскій
внесл, ажеби для Ради запренумеровати §азету сеймову - ухвалено довідати ся
наперед яка би найліпша була.
Крил. Кузіемски
внісл, ажеби напротбв резолюцьіи Фискуса з дня 22 Мая 1848 Ч. 459 аби Русини
латинскими літерами писали протестувати — до бдділу.
Г. Домкович
бдчитав бдозву до людей о запровадженю шкбл и наук для селян потребних - пройшло
з уподобаніом и оддано до бдділу1 — но г. Домкович бдобрав ю назад.
Г. Аудиковскій внесл, що директорати шкбл упоминают ся о увідомліня,
касающого ся руских прелекцьіі - до бдділу.
і
Останні чотири слова дописано над рядком.
50
4.085848
Протоколи засідань
На тайной раді
Именованьїи іер. Илніцкій заступником конгроліора.
Кр. Кузіемскіи чигав меморандум, до Міністериюм о поділ Галйціи - Ч. 231.
окончила ся Рада о гоп. 10.
(підпис) [Т. Леонтовича]
ЗасЬданіе 29-тое
19/31 Юліа 1848.
Читалося писаніе ради Роздольскои юкь она для добра руского иарода ділае.
Було внесеніе, абьі консьісторь даль бдозву, що не належится польско латинь-
скимь священникамт. русинбвь крестити, й що кто так-в крещень бть рускихь
родичбвь, належить мимо того до руского обрядку. Такимь способомь1 вь самомь
Городку сталося коло 300 душь рускихь поляками вь недавньїхь часахь.
Читалося писаніе ради Олескои, що ся завязала, а на корреспондента собі
честного Захарію Авдиковского желае.
Читалося писаніе ради Богородчаньскои, що ся завязала й у себе Глинского, а оу
нась честного Геровского на корреспондента ввібрала.
Читалося писаніе радьі Журавненьскои о шпіклері.
Читалося писаніе радьі Глиняньскои напротивь ві[и]та подгаецкого.
Були люди зь Ольховки2 й Терношена циркулу Жолкевского на Раді й питалися,
що то суть за складки, юки ся голосять, жичили си приплатити „Зорю“, абьі вь ихь
сторонахь бьіла рада поменша, а вь ихь селі школа.
Трещаковскій донісь, що жедьі на боргь не мають давати горілки, й оучинивь
внесеніе, що бьі для селянь була касса кредитова.
N8 тайной раді
подписувалося прошеніе до Рейхстагу б поділь Галиціи на дві провинціи.
Оучинено внесеніе, абьі на коммиссію до Подгаець полякь Поликовскіи не бувь
посланьїй.
Читалося писаніе ради Богородчаньскои, абьі депутованьїмь неуміющимь
німецкого Азьїка бтрадити, щобься зь Рейхстагу вступили.
Читалося внесеніе ради Калуской о предложеніяхь до Рейхстагу.
ЗасЬданіе 30-тое
23 Юліа/4 августа 1848.
Рада пріймала оучиникбвь ставропигіанскихь й заохотила йхь до дальшихь
добрьіхь поступкбвь вь наукахь рускихь.
Читалося писаніе радьі Подгаецкои, котрьімь надсилає ЗО рс. среб.
1 В оригіналі: „способові",
2 Йдеться про Ольгівок, див. с. 159.
Протоколи засідань 7.08.1848 51
Читалося писаніе радьі Збаражскои, що ся завязала, а на корреспондента вибрала
си Жуковского.
Читалося писаніе ради Болеховскои, що загрівала народі до оутримуванья
грунтові й заложенію шпіклеря, й тая рада вносить, абьі були заложеньї по селахь
каси громадски, и абьі присяги по судахь й вь войску не сь оскорбленіемь св. віри
діялися.
Читалися прошенія громадь Береміянь циркулу Жолкевского.
Ч. Домковичь1 читаль прошеніе, гаке громада Шибалиньска давнійше подала
до Цісара 6 нужді руского народа.
Тайна рада.
Оураджено на письмі подякувати Ставропигіальному йнститутови, що ревно
займаеся школою своєю.
Оураджено дати оученникамь ставропігіальньїмь каждому по 24 крейцарбвь
еребромь.
Лозинскій доносить, що Пресидіумь послало протесті нашь до апеллаціи
напротивь Подлевского на справу вь Подгайцахь.
Була мова, аби наша гвардіа завелася, а то тимь больше, що ся до польской
гвардій силують. Оураджено подати до командерующого б тбмь, а до того
призначеньї:
Хоминьскій2, Юркевичь3, Коссакь, Лозинскій.
ЗасЬданіе 31-вое
26 Юліа/7 Августа 1848.
Читалося писаніе іер. ІМоваковского пароха Кульчиць вь Самборскомь циркулі,
котрьімь 10 рин. на Раду присилає.
Зь деканату ІАрославского надослано 15 ринск. еребр.
Читалося писаніе громади Цаповецкои зь Чортковского, що тамь Поляки коло
Всіхь Святьіхь буками грозять й людми ще орати надіютея.
Читалося писаніе іер. Йвана Бірецкого зь Бахурь о раді деканальной, котра ся
тамь завязати має, о Матиці й б сношенію літеральномь сь Русинами на Оуграхь.
Ч. Кульчицкій вносить, аби бувь совітникь русинь при Губерній вь справахь
нашихь духовньїхь.
Переглядалися поменшихь радь нашихь надосланьї подписи на поділь Галиціи
на дві провинціи:
1) зь Стьінявм Нижнои й Вьіжнои.
2) зь ради Болеховскои.
3) зь Тарнопольскои.
4) зь Каменки Волоскои.
1 Дописано над рядком замість викресленого: „Внесеніе".
2 Прізвище вставлене замість викресленого: „Авдиковскій".
3 Прізвище вставлене замість викреслених: „Рошкевичь, Кадерношка".
52
11.08.1848
Протоколи засідань
5) З'ь Коломїи.
6) зг Любіенець.
7) зі радьі Станиславовскои.
а) зь Станиславова
б) Лисця
г) Тлумача
д) Опришовця
ІАмница
Лисця села
Оугрьінова
Марковця
Олеши
Тисминичань
Подпечарьі
Хриплі на
Оусцяцкого деканату
Подбережа
Хомякова
рада Богородчаньска.
Тайна рада
Честн. Левицкій Юліан принятьій: на члена: (до виділу просвіщеній).
Внесень;: Венгриновичьїоанкь й принятмй: й Кописціаньскій Йлларій1: принятьій.
Онь вносить, аби также академія трома була вь нашой Раді репрезентована.
Трещаковскій вносить, аби завести кредитовий закладі, аби „Зоря“ й священ-
ники народови говорили, щоби грунта не продавали, завести земледілческое
заведеніе.
Читаль ся вторий „ВепкксЬгіЙ" за поділомь Галиціи зо становиска правленія.
ЗасЬданіе 32-рое
[11 Августа 1848]
Читало ся писаніе ради Бродскои, котрим! надь 4000 подписов-ь на поділь
Галиціи2 надослано.
Также громада Симигинова надослала подписьі, зь деканату Любачевского.
Читалося отповідь министеріальна черезь Пресідіумь, що поданье наше о поділь
Галиціи до Министеріумь дойшло.
Громада Кошиливска дякуеть3 Бог8, Царевьі, й Раді, що ся людей бить
поліпшив!, й що ся Рада за людьми оуймае, й просить не забувати иа нк>, а бть
1 Навпроти цього прізвища на лівому полі червоним олівцем напис: „на насту[п]ной раді".
Прізвища Левицького, Венгриновича, Копистянського підкреслені червоним олівцем.
2 Слово вставлене над рядком.
-1 Слово вставлене замість викресленого: „повна вдячно".
Протоколи засідань 14.08.1848 53
кривдь1 іб боронити, особливо же тамь, кік-ь кажуть, за два тижни хочуть ю катувати.
Ч. Лозиньскій вносить, абм ся отправило набоженьство благодарне за побіду вь
Италіи, й абм черезь Радецкого послати воиномь нашимь похвалу.
Маколондра вносить, абьі знесеньї на неделю свята вь свои дні, коли припадуть,
обходилися.
Внесеніе, аби при ббсадженю місць оучителей на рускій азмкь оуважалося.
Внесеніе, абм оучинити память тьімь русинамь, котрьі за народность руску2
страдали.
Тома Вендикь пивець при церкві Оуспенія Пресв. Бцьі оудаеся до Ради, абьі го
не асентерували.
Люди зь Мужиловичь були на Раді.
Тайна рада.
Внесеніе, абм Рада написала похвалу Радецкому й воиномь нашимь.
Честний Трещаковскій вносить, абм внести до Рейхстагу, щоби видалити нашихь
хлопівь зь Рейхстагу.
Тойже вносить, абм протестувати на противь номинаціи Залеского на губерна-
тора. - №передь слідити его поступованье. - Вь газету подати протестацію на про-
тивь намь подложеного наміренія, що мм напротивь Залеского оуже теперь маемь
протестувати.
Тойже вносить, що бм священникомь не дати одбирати грунти за платню. До
„Зорм“ артикуль напротивь того виробити.
Члень Царевичь вносить, аби Скибинского й Кухарского бтдалити.'
Герасимовичь3 внесеній на члена Ради. Принятьій.
ЗасЬданіе З 3-тое
14 Август[а 1848]
Читалося писаніе ради Грушевскои, що ся завязала, й она надослала подписьі на
поділь Галиціи.
Также надосланм зостали подписм бть ради Станиславовскои из-ь сель того
округа далі до оуже надосланьїхь.
Также надойшли подписи на поділь Галиціи зь р[а]дьі Гїіинянскои.
Зь деканату Оусціецкого надослано на Ради видатки 35 р. 26 кр.
Читалося писаніе громади Кошоловецкои4 порадити ей вь ей крьівдахь.
Надосланм подписм зь села Карлова.
Зь Коломейского циркулу также надосланм подписм.
1 Слово дописане над рядком.
2 Далі викреслено „повмирали й“.
3 Прізвище підкреслене червоним олівцем.
4 Дописано замість викресленого: „Цаповецкои“.
54
14.08.1848
Протоколи засідань
Чест. Кузіемскій оувідомляе1, що Его Превосх. Митрополита2, мимо подмовм
князя Сапіегьі и иннхь оу него бьівшихь, не подписался противь поділу Галиціи, й
предохраняеся напротивь того, що ся сь Поляками не получиль.
Читалося писаніе ради Ходоровскои, щобь Рада Головна ей желанія Преосв.
Митрополіті зь причини достоинства прьімаса предложила.
Подписьі зь Синовуцка Нижного й Труханова.
Читалося писаніе радьі Болеховскои, аби ся оуняти за священникомь Огримови-
чомь3 давно за политичньї справи осудженньїмь оу Консьістора, що би бувь
повернений до дуіпстаровничества попередь ся питати той ради, аби намь заручила,
иж онь справі руской прихильний.
Читалося писаніе ради Перегинскои б мові й о письмі рускбмь.
Донесено, що Его Превосход. Митрополита позволиль оу своеи палаті раді
Глинянскои засіданія тримати, Его Превосх. поблагословил и собраніе, и загрівавь
народь до вірности Императору и завіренія священникамь, котри одни оученн
теперь народом провадити могуть. Его Превосх. промавляль по руски.
Читалося писаніе ради Самборскои, що тамешньї оурядники русини для декрету
пресидіального вагаются до ради приступити.
Що до набоженьства благодарственного зь причини побідн вь Италіи, оно буде
вь пятницю, й вся Рада обіцялася бути на семь набоженьстві. Командерующій
обіщался также бути, его штабь и также пань Пресиденть. Оураджено, аби
заповісти оголоіпеніем.4
Тайна рада.5
Донесено, що по цментарахь крестьі сь написами рускими збурують: бже внесено,
аби того доходити, й потбмь вь газетахь тое оувідомити. Па тое ся вь середу сойти
б 6 годині.
Донесено, що священнику рускому йдущу сь Евхаристію6 гвардія не оучинила
чести.
О Гвардій наше прошеніе Пресиденть обіцялася послати до Министеріумь, й
намь поручиль до Министеріумь писати. Оураджено писати.
Трещаковскій: що ми б поділь Галиціи подали: а ту Залескій губернаторбмь
всей Галиціи. бже аби депутовани б поділь старалися.
Той же: що Поляки за служебництва желають паньщину, бже громадамь раду
дати, а патенть тблько о оугоді грошми говорить.
1 Слова дописані над рядком замість викресленого: „Оувідомлено".
2 Далі викреслено: „не мавь оть“.
3 Прізвище вписане над рядком.
4 Далі вьікреслено: „О гвардій".
5 Далі протокол писано іншим почерком.
6 Далі викреслено: „міщане не“.
Протоколи засідань
21.08.1848
55
ЗасЬданіе 34 тое
21 Августа 1848.
О Гвардій руской читалася отповідь пресидіальна, що по містечкахь й селахь
може муйструнокь бути по руски. О Гвардій же во Львові, что о томь Пресидіумь
желаеть прошенія нашого такого, абьі стилизоване було до Министеріумь.
Читалося писаніе пресідіальное на поданіе нікотрмхь о Гвардій стосовне до
попередного.
Читалося писаніе пресидіальное, що Министер[і]умь пристало на тое, абм бувь
оучитель препарандьі.
Оураджено, абьі того й по другихь школахь нейно во Львові требовати.
Надойшли зновь подписьі о поділь Галиціи: ради Жолькевской.
Читалося писаніе декана холоевского, - що тамь духи непріазньї горілкою й
йньїми способами недали ся раді завязати, - але що бни не тратять духа.
Подписьі зь ради Коломейски, зь параф. Милатинской,
Джурина1 й
Слобудки,
Славска,
- " - зь округа Стрьійского,
й читалося писаніе ради Стрьійской, юкь ся она завязала, й ей поданіе до Рейхстагу
- й напротивь мешного. - На корреспондента принялся Лозіньскій.
На внесеніе, аби церковь св. Іоанна присуджена була намь, оухвалено, що
неможна для браку документовь за тою справою взатися, хібаби таки документа
були винайденні.
Читалося писаніе зь Коломеи о складкахь на Раду, й на діло Меха, также о
перешкодахь, юки поляки ставлять подписамь на поділь.
Также рада Болеховска надослала на видатки Ради, й на діло Меха.
Зь Комарняньскои ради, що ся завязала, й она также надослала на видатки Ради.
На корресп. чест. Цьепановскій принявся.
Скальскій деканать надославь на видатки Ради.
Читалося бписаніе юкь ся бтбула рада вь палаті Вьісо[ко]преосв. Митрополітьі.
Оураджено, аби ся вь „Зорі“ печатало. '
Читалася бтповідь консьісторска на поданіе, аби алумнн не платили стемпель
на2 свидоцтва нравственности, що ся всечестньїй Консьісторь о тое вставиль до
Правитель ства.
Читалося писаніе зь Відня (зь 16 Августа), що ся наша справа вь Відню ліпше
зачинає мати.
Внесено, аби ся правило набоженьст[в]о, що би Ббгь поблагословиль справі
нашой вь Відню.
Малицкій зь Оугнова3 предлагае грамматику руску практичну.
1 В оригіналі помилково „Джулина“.
2 Два слова вставлено над рядком.
3 Виправлено замість: „Оунева“.
56
25.08.1848
Протоколи засідань
Тайна рада.
600 ексемп. „Ап діє Кикзіпеп"1 до Відня послати на вьідатокь Ради.
Трещаковскій внісь писаніе до Рейхстагу напротивь тихь, котрьі враждують на
нашу народнбсть. Оураджено послати.
Внесено оучинити бсобний „АиззсйиВ" для скорости в-ь діланію.
Чест. Кописціаньскій и Гарасимовичь2 принятьі на членбвь.
Читалося писаніе Заклиньского, абьі на кошть Радьі поіхавь до Відня. Рада не
пристала.
Оураджено, абьі складку росписати во Львові.
Читалася протестація, аби Віктора Джеровича не отдаляти зь Жолковского
циркулу.
ЗасЬданіе 35-тое
25 Августа 1848.
Читалося писаніе ради Коломейскои, вь котромь ся она жалує на декотрьіхь3
священниковь й деканбвь, що неспріяють справі руской, й о соединеніи сь поляками
для Полили думають. Сего рада они намірають оудатися до Консьістора, абьі такихь
бпомнути.
Читался писаніе, що ся вь Холоеві рада черезь непріязньїхь еще не могла
завязати. Иародь зводили горілкою, и понеже также настоятель оутягаеся, то
просять 6 раду.
Читалося писаніе ради Дрогобицкои о мові простонародной руской, аби она до
переведеній правь оуживалася.
Читалося писаніе ради Болеховскои 6 зменшенію оплати за соль, б заборахь
або замінахь грунтбвь громадскихь, 6 жидахь,4 що они по селахь, корчмахь, й
млинахьпіянствомь й лихвами нужду народови виробляють, аби йхь до ремісла й
рольництва также затягати.
Кадойшли подписн зь Стрнйского циркулу.
Зь деканату Трембовельско[го] (надь) 5000 подпйсовь до5 Відня послано.
Рада Дрогобицка пише, аби оучители певнійшу платню мали.
Прошеніе громадь циркулу Чортковского, що ймь пани грунта забирають.
Тайна рада.
Читалися писанія зь Відня Вьеличковского и Шашкевича.
Читалося писаніе пресидіальное, що наше жалованье на пана Маевского,
заступника старости злочевского, не пришлюся юко не доведене.
1 До Русинів (нім.)
2 Прізвища підкреслено червоним олівцем.
3 Слово вставлене над рядком.
4 Далі викреслено: „напротивь".
5 Далі викреслено: ДІьвов".
Протоколи засідань 28.08.1848 57
Читалося писанье ради Ходоровскои, що п. ІАзвінскій тамь вьіговоруе, же
Преосвящ. Митрополигь, й духовеньство руское забрало рубли й народь для того
бунтує.
Внесенье, абьі1 наша Рада возвала людей циркулу Львовского на раду окружну
Львовску.
ЗасЬданіе 36-тое
дня 28 Серпня 1848.
Говорено2 о томь, абьі тое, що ся на Раді говорить, вь короткосги списувати, на
тое поднялся члень Герасимовичь, й Коссакь.
Надосланьї зостали подписьі зь циркулу Жолкевского надь 22,000.
Также зь параф. Жашковецкои.
Также зь ради Збаразскои.
Одь громадьі Журавці округа Жолкев[ского] 4 рине. ереб. на потреби Ради
присланм.
Трещаковскій вносить, аби старатися, щоби3 подписьі належите чинилися.
№досланм зостали4 подписм зь ради Бобрецкои.
Читалося писаніе міщань города Галича, аби тамь була заложена епископія.
Внесено обоучити народь о потребі Гвардій черезь „Зору".
Подписм зь Чарношовичь на поділь.
Читалося писаніе ради Трембовельскои, що ся завязала, й она надослала подписм.
Также надойшли подписм зь Ма[р]кополя, Залозець, Подкаменя, Звиженя,
Шишковичь, Чепелівь.
Читалося писаніе, що ся рада вь Йворові завязала й надосланьї подписм.
Донесено, що давано тамь5 гроші черезь священника латинского оу жидовь аби
п. Венковского бббрати, нащо протестовано.
Писаніе, що ся вь Саноку рада завязала, й що збирає подписм на поділь Галиціи.
Предсі[д]. Онуфрій Раставецкіи, парохь сяніцкій.
Зь Самбора доносять, що ебирають подписьі й що ся вь Турці рада завязала й
радять, щоби не деканальньї, але окружньї ради завязували, юкь були на вибори
депутованихь.
Зь ради Бобрецкои надойшла жалоба на вбйта бобрецкого.
Внесено, аби также обрядокь греческіи заступлений бувь вь Римі Кардиналами,
й также аби Греки були Папами.
Читалося писаніе зь ради Подгаецкои о тамешнмхь забуреняхь, юкь ихь поляки
викликали.
1 Далі викреслено: „ся оутворити вь циркулі Львовскомь".
2 Перед цим викреслено рядок: „Читалося писаніе оть гра'ждань Галича".
3 Останні два слова вписані над рядком.
4 Слово вписане над рядком.
5 Слово вписане над рядком.
58
4.09.1848
Протоколи засідань
Тайна рада.
Оураджено оголосити вь „Зорі“, абьі сь формальностями на поділь подописувати.
Оураджено1 подати прошенія, аби по малоруске циркуляри ввіходили.
Донесено, що Рада Народова польска й академія дали бдозву, аби ся подописували,
щобь по руски не оучилося.
ЗасЬданіе 37.
[1 Вересня 1848]
Надосланм подписм зь Верблань зь дом. ІАворовскои.
Зь Тарнопольскои ради, що сь поводу холерьі она застановилася.
Рада Олеска, завязавшися, доносить о всякихь замахахь на народность руску.
Таяжь рада посилає 12 рине. ереб. Таяжь рада предкладае подписьі на поділь.
Подписм зь деканату Залещицкого.
- " - Калускои
- " - Іванкова и проч.
NадойIпло писаніе зь ради Комарнянскои, що поляки тамь ихь преслідують.
Малицкій, оучитель вь Оугнові, предкладае грамматику малоруску.
Священникь Далепіовьі Вітвіцкій доносить, для чого ся рада вь Городенці не
завязала, черезь вину нікоторихь духовньїхь.
Внесеніе школу парафіальну и діякбвску при церкві св. Георгіа запровадити.
Тайна рада.
Трещаковскій вносить листь бтвертьій до губернатора Залеского б народности
руской. Рада не взяла на себе.
Внесеніе Гушалевича, абм пожиточньї письма Рада печатала. Рада на себе не взяла.
Честньїй Борісікевичь вносить запросити оученность руску на ЗО Септемвріа
т. р. до Львова.
ЗасЬданіе 38-ое.
[4 Вересня 1848]
Донесено, що трохь нашихь рускихь фелдфебловь при регименті Гартмань
зостали официрами, сьіньї священически й селянина.
Надосланм зостали подписм зь ІАнова на поділь, также зь парафій Спасова и
Первятичь зь цирк. Жолкевского.
Рада Олеска вставлявся за священникомь Силвестромь Вержбянскимь.
Надосланьї зостали подписьі зь радої Комарняньскои.
Также зь ради Стрьійскои надосланьї подписьі на поділь Галиціи, и зажаленія
на мандатора2 й посесора и на священника Ничая.
1 В оригіналі: „Ораджене".
2 Виправлено замість: „мандатбровь".
Протоколи засідань
8.09.1848
59
Зі парафій1 Половца и Крьіволукь также надосланм подписм на поділі.
Надосланм подписм зі І ородиславич'ь на поділі Галиціи.
Честнмй Геровскій вносить, абьі Рада протестовала напротивь юкогось адресу
польского, щобь сюда зо всего світа амигрантьі польски2 не сходилися.
Внесеніе, аби написати до ради Самборскои, щобь ся тамь Гвардія руска завязала,
на котру министеріумь созволило 5000 рс. сребр.
Рада Жолкевска вносить вставитися за тимь, абм Пресидіумь назначило пла-
тню на актуара Гарасевичу, котрому циркуль поручиль занятися по селахь шко-
лами.
Тайна рада.
Внесено на членовь Савчинского й Тустановского, й Трухиньского (Бржухов-
ского).
Чл. Жуковскій вносить, же при Гвардій суть люди заграничньї, оже небеспечньї, для
того3 тое донести депутованммь, аби б томь йнтерпелювати Министеріумь.
Внесеніе ч. Борьісікевича, аби оуставм Ради нашой що до пункту б предсіда-
тельстві змінити, аби колейно члени засідали.
ЗасЬданіе 39-ое
[8 Вересня 1848.]
Рада Любачевска доносить жалоби тамешнмхь громадь що имь збороняють
ліса и пасовиска, до чого перше право мали.4
Рада Бережаньска надослала 20 рн. ереб. на видатки Радьі.
Вада Затварницка надослала 25 рн. ереб. на видатки Ради.
Надосланьї подписм зь ІАворова на поділь.
Также зь Станиславова й Тарнополя надосланьї подписьі на поділь.
Надосланм зостали под[п]исьі колоній німецкои5 Подгаецкои на поділь Галиціи.
Также рада Подгаецка надослала оть Русиновь подписм на поділь.
Місто Богородчаньї жалуеся на тамешного кооператора латиньского Гвіаздона,
що ихь безь ихь воли подписуваль напротивь поділу Галиціи.
Читался бдпись маршалка6 Радецкого вдячний за адресі нашой Ради.
Оураджено дати го печатати.7
Оучинене8 внесеніе о поправленію доли дякові наїпихь оть чесгного Борьісікевича.
1 Далі викреслено: „также над"; „и Крмволукь" дописано над рядком.
2 Останнє слово вписане над рядком.
3 Два слова вставлено над рядком замість викресленого: „оже".
4 Далі викреслено абзац: „Рада Дрогобнцка доносить о набоженьстві за погибшихь вь
Йталіи".
5 Далі викреслено: „зі Бережаньскои".
6 Слово дописане над рядком замість викресленого: „М.“
7 Далі викреслено: „Тайна рада".
8 Слово дописане над рядком.
60
11.09.1848
Протоколи засідань
Трещаковскій звертає оувагу на тое, що до деканатовь писанія зт> циркулу по
польски приходять, оже вносить, аби деканати наши1 польски письма не пріймали,
й абьі жадати, щобь по німецки або по руски писали, й щобьі вложено на
оурядниковь обовязокь2, аби ся по руски3 оучили.
Трещаковскій вносить до магистрату поданіе оучщшти, щобь оулиці во Львові
по руски надписаньї були. Попирается тимь, що селаньї наши борше ся во Львові
знайдуть.
Тайна рада.
Що до запрошенія оученьїхь рускихь оуміщеннбмь вь „Зорі" річь розумівся
такь, що не йде б йну „Матерь Руску", йкь тую, котра ся вже завязала.
Внесеніе б тбмь, аби Рада, зважаюче на заслуги одного монастера нашого св.
Василіа, вставилася за нимь до Рейхстагу, котрий замьшіляе монастерьі вь Австрія
позносити.
Що до набоженьства за поляглихь вь войні йталіаньской, донесено, щобь ся
бно спбльно сь латиньскимь ббрядкомь одправило: фелдсуперіорь Службу Божу
латиньску4: наукй руску й панахиду руску, й то заутра вь субботу. Оураджено
представити, аби й Служба Божа наша була. Оураджено марш[алка] Радецкого
отповідь литографувати.
Чест. Борісікевичь доносить, що ся оучинило на мандатора Семковича до
Пресидіумь поданье, же мучиль человіка зь Малехова Процина.
Протокол ЗасЬданя 40-го
дня 11 Вересня 1848.
Пбд предсідом заступника предсідателя кр. Кузьемского.
І. Одчитав ся протокол засіданя 39-го з дня 8. Вересня 1848 и принятий без
жаднои уваги.
II. Заступник предсідатель предложив Раді рахунок друкарні за вьітисненіе
„Памятника" (ОепквсЬгіЙ), виносящий 46 зр. 56. Котору суму Рада з каси своіей
виплатити повеліла.
ПІ. Госпожа Марьіянна Мендер прислала до Ради ЗО ексемплярбв літающого
писма пбд заголовиїем: „Ріепувгу о\уос гіоіу", мающого ся розбслати до рад
поменьших, и просила о присланіе іей „Памятника" (ОепкзсігіЙ) - приймено з
задоволеніом, и постановлено дати успіх тому желаню.
IV. Передложили ся пбдписьі на поділ Галиции з ради Бобрецкои, Тернопбльскои,
Жолкбвскои, парафій міскои Лвбвскои, ради Ярославскои, Коломьійскои, парафій
Містковецкои, ради Бережанской, Стрьійскои, громади Тернавки и Лавочного, которьі
постановленно враз з попередущьіми бдослати до сейму.
1 Слово дописане над рядком.
2 Слово дописане над рядком.
3 Далі викреслено: „писали".
4 Слово вписане над рядком.
Протоколи засідань
15.09.1848
61
V. Одчитало ся писмо ради Бродзкои о нападі, учиненом на дбм свя[щ]. Ижака
и постановлено предложити го сеймови, в спосбб интерпеляцьіи.
VI. Пан Гуркіевич ознаймив, що з продажьі „Памятника" зббрав 16 зр. 21 кр.
VII. Надбслано з ради параф. Утішковскои 2 зр., з парафій Вольїця 4 зр., з радьі
Уніевскои 50 зр., твій останньї два пункта взято до відомосте.
VIII. Рада Дрогобицка донесла о набоженстві на д. 28 з. м. за полеглих в Италіи
и за приверненя тамже мира одправленнбм, а на внесеніе зроблене, абьі з повода
шкаліованя в „Оазеті Народовбй" полских1 льіц при томже набоженстві уділ
имівших, постарати ся о вьпасненю той річьі, бо бьі ся може переступленя прав
вбльностьі друку оказало — постановлено тую річ лише приватних ся касающу -
приватним зоставити.
IX. Рада параф. Утіїпкбвска донесла, що шпиклер тамже вже да[в]но существуїе
и же громада в своіей касі до 40 зр. маїе - до ч. 220 Рада Г. внесла, ижбьі до
розношеня писем консисторских найліпшій бульї понамарі - бдослано до бдділбв.
X. Рада Жолковска просит о средзтва зарадпьіи напротбв злих деканбв - одослано
до бдділу.
XI. Рада Уневска доносит, що громада Селеш з запалих бдсеток за обли^ацьій
свои, половьшу для Радьі Голов., а половину для вдов полеглих на поли слави в
Италіи призначила2, но же твій обли£ацьіи знаходят ся ще в руках тамечного
мандатора, про тоїе бдослано той акт до бдділу.
Тайна Рада
На той чвіталві ся токмо реферати з бдділбв.
Во Львові дня 15 Вересня 1848.
Ліеонтович р. в. секр,
ЗасЬданіе 41-вое
дня 15 Вересня3 1848.
Читался рескрвшть министеріалвньїй що до4 лзвіка руского вт> школахь.
Оураджено оуділити го всімь радамь.
Заступникь предсідателя М. Кузьемскій вносить, що требовано,5 заслати до
Рейхстагу акть польской радьі вь Золочеві, абьі вьіборьі депутованого на сторону
полякбвь навіть подкупствомь скрутити.
Читалося й подписувало прошеніе до Рейхстагу за монаствірами о. о. Василіановь
й Василіанокь6, абві ихь не зносити. Оураджено также поменши радьі до такихь
подписбвь возвати.
Внесено до Рейхстагу также по руски при німецкомь писати.
Михаиль Черняньскій почтарь вь Турці просить вставитися за нвімь до
Директорату почти, абьі могь достатися на почтара Саноцкого.
1 В оригіналі: „полскій".
2 Слово вписане над рядком.
3 В оригіналі: „Серпня".
4 Далі викреслено: „науки".
5 Далі викреслено: „до оть рейхстагу заст".
6 Слово вписане над рядком.
62
15.09.1848
Протоколи засідань
Рада Бучацка донесла б діланію срримь.
М. Кузьемскій заст. предс. дякуеть за ей апологію, поміщену вь „Зорі".
Читался листь безименного зь Рогатина1, ославляющій Раду нашу й народь
рускій, листь Поляка, зь польскими вершами.
Донесено, що вислано ново 61. 000 подписовь на поділь, разомь єсть йхь надь
101. 000.
Трещаковскій доносить, що его парафіаньї мешне на латиньского священника
на свою школу обернули2.
Тайна рада.
Трухановскій принятьій на члена до виділу школьного.
Все оть Ради по зможности по руски має йти.
Трещаковскій вносить о всякихь3 потребахь для народности нашой, аби вь
понеділокь но тайна рада була й надь тимся нараджувати, бо народность наша
загрожена небеспеченьствами.
Вносить тойже, аби ся но4 животними питаними займати - аби войско нась не
опускало.
Павенцкій читаль писаніе Бема й „Газету Народову", де ся перебиває воля
поляковь вибухнути.
Внесено, аби засіданія не отбувалися вь вечерь.
Внесено, запитатися радь чи ручить за спокой й беспеченьство вь тихь
бколичностяхь. Оураджено послати депутацію до Ряду й то заутра, вьібраньї на
депутацію бба предсідатели Кузьемскій й Борісікевичь.
Оураджено засіданія о 3-той пополудню тримати.
ІЗасЬданіе 41-ое]
Дня 15 Кивеня [1848] отбулася Рада вь слідующій способь.
Писмо зь ради Золочивской о махінацій, аби писаніе послати до сейму.
Жуковскій же білше єсть такіхь писмь.
Предсід: же ми тій зибрали.
Протестациа на противо знесення чину5 св. Васи[лия] читана через предсід.
Ґеровскіи до радь поменшихь о протестацій на противо знесеній Базилмановь.
Жуковскій даби не всі подписовали, токмо Рада.
Борисікіевічь, даби до Відня, если яко на разь виступленя по руску подавати. -
Напомкнувь Далматиковь.
Предсідатель же ся згаджаю, токмо що дуже маемь робити.
Борисікіевічь аби на пришлость6 вь рускомь и вь німецкімь юзьїці подавати.
1 Далі викреслено: „черн“.
2 В оригіналі: „обернули".
3 Далі викреслено: „о гвардій и йньїхь".
4 Далі викреслено: „сеймовими".
5 Вписано замість викресленого: „закону".
6 В оригіналі: „прнслишть".
Протоколи засідань 18.09.1848 63
Мальїновскїи, сьінь священ[и]ка, котрій не масть утримана, просить, аби Рада
яко русинско§о директора ся вставила, аби ліпше містце вт. своимь заводі достати
могль. Михаіль Чернянскїи[:] вь Саноці містце.
Предсідатель интерпеловавь й романовскихь людей о мандаторахь зь ради
Бучацкій, що вь той раді ураджено.
Листь й гожпожей ...1 зь подякой для Ради.
Листь зь Рогатина анонимь2 зь 14 с. м. где ничь не писано, токмо Николай,
смчь, а подь образомь стихи.
Предсідатель зь Пресидиумь о училищахь на повелїніе минїстериалне.
Предсідател, аби тое до радь поменшихь послати п[е]реведене на руске.
Ч. Мальїновскїи п[е]реведене сїе писаніе читавь.
Борисікіевіч, аби редакцьія вь „Зори“ сіє уміс[т]ила.
Павенскїй читавь зь газети полской о томь самомь предметі.
Трещаковскїиі:] то що давали латинскому св[ящ]. на школу обернути руску.
ЗасЬданіе 42-рое
дня 18 Вересня 1848.
Рада окружна Жолкевска доносить внесеніе Жалуж[н]ого, аби товарь при
продажи оу войти замелдованьїй бьіль.
Кадосланьї зостали зь всякихь сторонь на поділь Галиціи.
Рада Жолкевска доносить внесеніе Жалушного, щобь горілка зь жита не
курилася, и щобьі корчмьі при церквахь не ставилися.
Громада Улицко вь циркулі Жолкевскомь предкладаеть свои жалобьі на крьівдьі.
Донесено о письмі чернительномь на Русиновь.
Читалося писаніе ради Дрогобицкои, що подала о поділь Галиціи.
Также доносить, що оучители3 трівіальньї писали до Рейхстагу, аби йхь плата
йшла имь черезь оурядь.
Также бписуеть, гаки она терпить преслідованя оть Поляковь, и о котрьіхь
донесла до Рейхстагу.
Читалося писаніе радьі Богородчаньской, що радила надь тимь, абьі членьї
громадски носили колейно курсорні.
Михаиль Малиновскій вносить, абьі оученики руски до церковь ходили, а не до
костеловь.
Трещаковскій вносить, абьі запобігати піяньствй.
Внесено, абьі по гимнасіахь по руски религія оучилася.
Внесеніе, абьі „Зорі Галицкой" дати скутечнійшій внливь, и для того назначити
коммиссію.
1 Пропущено в оригіналі.
2 Слово вписане над рядком.
3 Слово вставлене замість викресленого: „професорьі“.
64
18.09.1848
Протоколи засідань
Тайна рада.
За члена внесений пані Блонскій й принятий й’до виділу конституційного
принялся.
Рада слухала справозданія зь посланія своего до Пресидіумь 6 неладі вь краю,
котрому Рядь старався зарадити.
Внесено оутворити коммисію чувати надь беспеченьствомь.
Предсідателемь дане зайфанье, аби собі вибрали членові1 и ділали всіми
правньїми средствами до того, що бьі була Гвардіа, и также во всіхь важньїхь
справахь.
Читалася одозва о старшині громадской.
Также одозва о складкахь на нашу Раду до Німцевь (непринято).
Донесено, що оучитель при ставропигіанской школі Вознякь да[л] свидоцтва
руского Азика людемь, котри того лзьїка незнають: оже вставитися до институту
Ставропигіанского, аби не вьідававь.
Миністериални рескрипті.
42 ЗасЬданье
дня 18 Кивеня [1848] «була ся Рада слідующимь способомь.
Зь ради Жолкевского, аби товарь на продажь2 вь війта бувь замелдовани.
Подписи на поділь Галицїй зь рижнихь радь такь зь Ходорова, зь Коломїиского ч.
пр. зь Білки, зь ЬХворова и зь инихь сель, Болеховска рада, подписи зь Стрійского
округа такожде подписи — зь Залозепкой ради подписи такожде зь Кал[уского].
Писмо до Ради стелізоване, але на рук[и] редактора Павенцкого, зь ради
Дрогобицкіи зажалінїе, котре зь подписами на поділь до Видня послали, и желають
учители, дабьі не они сами3 відберали 100 рине., токмо аби складано твій гроши до
иннихь рукь.
Ч. Лотоцкій читавь зажалінїе ради Дрогобицкой вь изику немецкомь, и мову
полякивь на противь нашихь.
Рада Жолкивска вносить, аби корчми по кутахь и коло церкви позносити.
Такожде громади вносят свои кривди їй дідичовь. Потомь й> ради Богоро[д]чанской,
о паламарі.
Трещаковскїй вносить о пянстві; котрому злому запору класти радить. - О
слюбахь мірности. - О бесідахь церковнихь, яко средство на противо сего злого.
Внесеніе сїе мало 9 пунктовь. 9 пункті мавь 5 пунктовь.
Ч. Мальіновскі[й] аби сіє внесеніе видруковано. Предсідатель своє согласїе
толико, що бесіду треба зоставити свяіц.
Жуковскїи, же тое зле не всюда ся знаходить. Предсідатель на тое, же пянство
теперя білще ширить ся.
1 Слово вставлене над рядком.
2 Два слова дописано над рядком.
3 Далі викреслено: „токмо".
Протоколи засідань 22.09.1848 65
Ч. Кулчицкїи, даби при свободі затрудниня мали. Предсідатель, же холера
такожде до того ся причинила. Борисікіевічь, аби обучити. О що ся виділь має
старати. Кулчицкій о заведенню кари. Предсід. суд. комунального] Треіциковскі,
аби не на радахь, понеже віра мала впливь. Аби просити Урядь не пудити горивки,
що на моци Конституцій]. Потомь Борисік[евичь], же єсть продукть зиску1. Що
други потребують горивкй.
Борисікіевичь, же такій ограниченїя не можеть бути. Предсід., аби до виділу.
Павенскіи {:] суди гоноровій вь громаді запровадити.
ЗасЬданіе 4 3-тое
дня 22 Вересня 1848.
Читалося писаніе радьі Галицкои, що ся завязала. Малиновскій корреспонд[ен]ть.
Также радн вь Городку, котра ся завязала. Трещаковскій корреспонден[ть].
Рада Перемьішльска надослала подписьі о поділь Галиціи.
Оураджено2 дати одозву до народа, що Министеріумь займаеся тимь, аби3
покрьівдженя народа залагодити. Зь Радн. Честн. Борьісікевичь виробить.
(Внесеніе Гарасимовича, абьі патенть знесенія подданьства по руски білль
оголошений.)
Внесеніе, абн жадати, жебьі права іасно ввіходили.
Внесеніе розсмотрити, чи оурядьі на наши поданій поурядували? й абьі домагатися
резолюцій - оуряджено, абьі виказати заляглости.
Тайна рада.
Читалася отповідь до ради Саноцкои, вироблена оть Кулчицкого.
Внесено послати до директоратевь чи промьіслили о рускомь азьіці по школахь.
До того
Жуковскій
Біліньскій аби ся вивідали.
Юркевичь
О емиграціи здано на предсідателей.
Рада Бережаньска вносить, аби при доминіяхь также священники народь
обучали.
Зь ради Бучацкои просять 39 ексемпляровь „Сепкзсіїгій ап 8[еіп]е Еххеііепх Сг[аГ]
8іабіоп“4.
Рада Стрьійска доносить, що ся вставляють за отц. Василіанами.
Таяжь рада предкладаеть одозву до Рейхстагу й сожалінія громадь на кривди.
1 В оригіналі: „сиску“.
2 На початку рядка викреслено: „Рада Бережаньска".
3 В оригіналі: „або".
4 Меморандум до Його Світлості гр. Стадіона (нім.)
66
22.09.1848
Протоколи засідань
[ЗасЬд^ніе 43-тое|
Дня 22 Кивеня [1848] ©була ся Рада вь слідующій способь.
Писаніе зь ради поменшой Гродецкой, же ся дня 31 Серпня завязала и вносить,
же хору[г]вю народну справить, описують день засідання тримают, зь желанїемь
кореспондента.
Предсідатель, аби о Гвардій имь донести.
Рада Галицка завязала ся вь Галичу, котора узнає Раду Голов[н]у и освідчають
ся, же хотять и зь полской раду тримати.
Ч. Кулчицкіи, даби ся надь томь застановити.
Рада поменща Перемиска подписи надослала першій разь власноручній.
Предсідатель Борисікіевич]1 о спорахь громад[с]кихь о забрання грунтовь, же
внесено вь Соборі комисею для злагоджена покривджених], на що Мїнистериумь2
не престало, але на внесеня Шашкіевіча о Сезсйн'отевегісйіе3 прияль - о семь
громади увідомити.
Кулчицкіи, же річь приватна, аби черезь „Зору“ голосити. Всі на противо того.
Конче © Ради - що заступ. Предсід. тое доводивь сию річь, аби громади приготови.
Жуковскій, же треба © Ради до людей писати же Мин. не змінить.
•Предсід. же що не санкціоноване, не можна голосити, але тій скаргі подати
тамь, где желають.
Кулчицкиі о катастри зь [18]20 года, аби жадати комисс[и]ю для катастру и для
покривджень, аби §о депутовано.
Мальїновскиї тое будеть пригото[ва]нїе.
Борусікіевіч: уважавь, же суди ещепційне недобрій й для напіихь людей
нестосовнїи.
Предсід.: же ещепцийной жадаемь.
Борисікіев[и]чь, даби звичайнимь судамь предати білшом особь.
Жуковскій, щосми ©ступили © порядку, те треба до сейму подати, даби стари
інвентаріи: ся тримали.
Трещаков[скій]: о комїссіи, котора нестосовна и згубна, же слабость таю сама.
Леонтовічь такожде, же не стосовна.
Заступникь предсід. чи обучити народь чи.
Предсідатель, же вже ураджено до Видня подати а о обученіе о непевномь- не
мож[н]а.
Малиновскій, абьі обучити - даби документа збирали.
Жуковскій чи © Ради, чи вь „Зори“.
Заступникь © Ради голосити и слово мїнистра прилучити.
Трещаковскій4.
Жуковскій даби © Ради обучити5.
1 В оригіналі: „Борусік."
2 Далі викреслено: „своє".
3 Суд присяжних (нім.)
4 Слово вписане замість викресленого: „Предсідатель".
5 Далі викреслено: „и голосовано"
Протоколи-засідань 25.09.1848 67
Предсідатель, аби голосовано и білшость аби © Ради оголосити.
Предсід. Борисікіев[ичі]: займеть ся виробомь — оголошеня.
Кулчицкїй виробі зь виділу.
Гарасимовіч, аби патента и по руску об[в]іщали. Потомь аби патента тлумачити.
Трещаковскій, аби патента й Реіхстагу еіпГасЬ ивгі кіаг1 були видавани.
Трещаковскій чи уряди намь на наше внесеніе ©повіли, а на котре не ©повіли,
о чомь секр. маеть увідомити и виказь зробити.
ЗасЬданіе 44-тое
25 Вересня 1848.
Сь циркулу Саноцкого2 надосланьї подписьі на поділь Галиціи.
Также зь Жолкевского циркулу. Зь ради Жолкевскои надослана жалоба селянь
Артасова, що имь грунта забраньї.
Надосланьї подписьі зь циркулу Станиславовского и зо Львова.
Бучацка рада также надослала подписьі на поділь сь донесеніемь, що тамь
Поляки мірски и духовньї запобігають подписамь.
Зь Станиславовского округа прійпіла жалоба дяковь и оучителей на всяки нуждьі.
Рада Тарнопольска прислала лодписьі на поділь Галиціи.
Рада Бережаньска доносить писаніе Василія Медведа, селянина зь Вьібудова3,
для чого народь недовіруе, й щобьі радьі руски не оуставали ділати для добра народа.
Рада Станиславовска пише о всякихь вьшадкахь й вносить4 декотрьі предмети
о поднесеніе народности руской. До Сейму подати.
Писаніе, що рада Бучацка вдалася вьтое5, абьі розбуреньїй народь оуспокоити, же
хоче грунта собі одобраньї силомбць отбирати (до Пресидіумь подати).
Внесено подякувати Чехамь за тое, що ся за нами вставляють.
Рада Оуневска доносить жалобьі громадь Глиняньскои и Куровецкои.
Тайна рада
Справозданье б науці руского Азьїка вь гимнасіахь львовскихь, що желають
оучителей рускихь, але абьі Раду возвали.
Писаніе р[адьі] Бучацкои, що седмь священникові рускихь вь Станиславовскомь
подписали письмо ради польскои, аби6 Польщу привернути.
Доносить Дмитрикбвь7, що друкарні польски8 напали на сецера9 „Зорьі“, абм ся
1 Просто і зрозуміло (нім.)
2 В оригіналі: „Салонцкого".
3 Слово вставлене над рядком.
4 В оригіналі: „вносять11.
5 Слова: „що...тое“ вставлені над рядком.
6 В оригіналі: „або".
7 Слово вставлене нал рядком.
8 Слово вставлене над рядком.
9 Слово вставлене замість викресленого: „друкара11.
68
25.09.1848
Протоколи засідань
она складала. (Послати до Раду зь Рада 2, зь Ставропиг[іи] 2). Білінскій, Кописцянь-
скій, Кадерношка, Вьіслобоцкій (Юркевичь)1, Павенцкій, Дмитриковь.
(ЗасЬданіе 44-тоеІ
Дне 25 Кивеня [18481 (йтбулася Рада слЬдующимь способомь:
Подписи зь Мхави и енчихь сель Саноцкого цирк.
Подписи сь ради окружной Жолкевской 2410 разомь.
Поданій зь той самой ради о заборахь грунтовь.
Подписи зь циркулу Станіславовского.
Подписи зь уряду Лвовского (2 Ве2ігк8уепуа1і[ип§]).
Подписи зь Джурина и увага, котру о тьіхь подписахь рада Бучацка робить, и
жалять ся на сопротивниковь.
Предсідателя, що суди патрїмон[Ь|ялнїи не довго будуть3 4 пановати, же вже
будуть цісар[скїи] запроваджений
Писмо зь ради Тарнополской, котрїе обвідцаеть желанїе даби (ПепкзсЬгій) на
рускїи язикь було переведене, и вь „Зорі" знайшло містце - що до радь пошло, -
що ся точить гЬсторїи Галїціи, - котру такожде желають5.
Зь ради Бережанской писмо селана, котрій власного рукою (Василїа Медведя)
издавь. ПредсЬдатель тое писмо реченного Василїа читавь: котре страхь описуеть,
аби свящ. не прилучили ся [кь] Ляхамь, — що вь „Зорі" би мало бути.
Зь ради окружной Станіславской одозва читана черезь предсідателя, такожде
писаніе декана станіславовского, котрій желавь, даби подчась Служби Божой на
Прешбраженїе склепи були позамикане, що Поляки недопущали и зь нашихь ся ще
поругали.
ПредсЬдатель, даби тое писмо вь „Зор1>“ було уміщене.
ПредсЬдатель читавь листь приватній одного свящ. о покривдженії.)6 вЬйта,
которого мандаторь закатовавь, и ще вь циркулЬ за бунтовниковь голосивь.
Свяіценникь просить, даби ся до старости вь томь предметі вставити.
Предсідатель, даби тое до Сейму Віденского подати.
ПредсЬдатель читавь писаніе, даби напротиво бунтовниковь, котрій желають,
даби грунти гвалтомь вЬдбирали, щогоби ся неспокой утворивь.
Писаніе такожде даби вЬйтовь громади обирали, що й> цир. жадати и вь СоборЬ
внести просять - що до Пресидиюмь подати.
Жуковскї, що то на часі, аби по ціломь краю гр[омади] вои[товь] об[ирали].
Предсідатель, если туть (АизасЬиВ) Пресид. позваляеть, най же уважаеть, даби
громада мала право сама війта обирати, а не мандатори давали права.
1 Далі викреслене прізвище Борисикевича.
2 Далі викреслено: „\ег“.
3 В оригіналі: „будить".
4 Слово дописане іншим почерком.
5 Три слова дописані іншим почерком.
6 Далі викреслено: „людей".
Протоколи засідань 2.10.1848 69
Члень ради Чортьковскиі такожде такое внесеніе зробивь.
Маліновскїй уломинаеться самій о справедливость, такь якь ся вь Відню
упоминали ся силно.
Жуковскій даби до радь ся вдавали.
Маліновскїй, Гвардию творить и бороніть себе и домагайте ся справедливости.
Жуковскій зь ради Уневской писаніе о покривдженяхь, о що ся вт> Ґуберниюмь
жадали.
Громадян зь Куровичь, кот^ріи1 при гостинці цісар, тягарь мають: що
шупашковь мусять йсилати, просять, щоби зь Вижнянь до Ляшокь.
Предсід. интерпелловавь о реформі дяківь.
Маліновскїи подяку для Чеховь, котрій артикуль вь „Зорі" маеть бути вміщене.
Кулчицкїй, даби до Гавлічка адресу послати.
Предсідатель на противо того.
За нашомь старанїем отрималисмо ся о катедру язика рус., а ктось енчїй претенсїи
робить.
Ч. Лотоцкїй читавь артикуль нашихь сопротивниковь вь томь предметі.
Жуковскій: же граматика полска нема полскіхь правиль, которїе зь руского
дадить ся перевезти.
ЗасЬданіе 4 5-тое
2 Октоврія 1848
Писаніе зь деканату Городеньского надойшло со складкою и подписами на
поділь. Также рада Гусіатинска 35 р. надослала.
ІЧадосланьї зостали подписьі зь Курянь на поділь.
Зь радьі Золочевскои надослане прошеніе ГІапираньского, що сасовскій пань
его млинь2 и корьісти зь него собі привлащають и що циркуль его не боронить -
также що войсковьі магазини накедають молоти, а заплату3 собі жедьі беруть, юко
гакись ливерантьі.
Зь циркулу Тарнопольского люди просять подати ихь прошенье до Рейхстагу о
Гвардію руску - юко циркуль ихь до польскои Гвардій намавляе.
Прійшло писаніе ради Перемиськои, аби ся вставити до Сейму, щобьі пустки
признань! бьіли власностію громадь, й що бьі запобічи тому, жебьі тамь незнающій
Азьїка руского оучителемь елементарнои класи не зосталь.
Также рада Самборска пише, що тамь неймітощіи рускій азикь запобігають
бути оучителями при школахь. Доносить также, що послала подписовь надь 1000 о
поділь Галиціи.
Надосланьї подписм зь Хлоповки, Коп[и]ченець и Иовосілець4 о поділь Галиціи.
1 В оригіналі: „котрочїи".
2 Далі викреслено: „право".
3 Слово вписане замість викреслених: „корм приходь".
4 Слово дописане над рядком.
70
2.10.1848
Протоколи засідань
Рада Бучацка пише, що1 бтвела селянина оть спродана грунта жидови, до .чого
послужила пересторога вь „Зорі", й тая рада пише, щобьі добре було, абьгся грунта
неділили, также абьі винайти фундушь мкись на оучителей.
Зь Любяни принесли подписьі на поділь2, а зь Солонки принесенні складку на
Раду 5 рс. ереб.3
Зь ради Бучацкои донесено, що тамешньї громади сами взяли на себе курсоріи
относити, аби дяки не мали перешкоди діти оучити.
Рада Бучацка надослала протокуль свого діланія, зь котрого ся показує, що
навіть письмами рускими стараются Поляки4 народь баламутити.
Трищаковскій вносить5 6, щобь но честньї, тверези и народности рускои не
противни принималися до Гвардій.
Той же вносить, аби йнституть вдовь й сироть по священникахь не оплачувань
стемпели - аби о тое подати до Рейхстагу.
Той же вносить, абм на горілку наложити тяжкій податокь.
Той же вносить, аби ради руски не платили стемпли и постпорта5 вь справахь
краевнхь.
Той же вносить, аби вь школахь по німецки й но по руски оучити.
Внесеніе, аби оучинилися при радахь виділи тверезости.
Царевичь доносить зь Перегиньска подписм на поділь.7
Бормсікевичь вносить, абм визвати8 громади, щоби, для приготовленій свого
до способу комунального, по селахь оучинили ради громадски, сь отношеніями до
радь деканальнмхь або бкружнихь.
Тайна рада.
В Лабові деканату Мушиньского завязалася рада, й надослала ЗО рс. еребр. До
„Зори".
Коломейска рада вставлявся за Антон[омь] Казаревичемь.
Поданье дяковь зь Станислав[овского] цирк, о своихь крмвдахь.
Коммисіа до того: Кулчицкій, Юркевичь, Семашь, Слімаковскій, Трещаковскій,
Домковичь.
1 Далі викреслено: „юкись".
2 Чотири слова вставлені над рядком.
3 Друга половина речення вписана замість викреслених слів: „оть людей подписм о поділь
и складка на Раду".
4 Слово дописане над рядком.
5 Далі викреслено: „подь л“.
6 Слово дописане іншим почерком над рядком.
7 Далі викреслено: „й также, де що“.
8 Слово вписане над рядком.
Протоколи засідань
2.10.1848
71
(ЗасЬданіе 45-тое|
Дне 2 Жолтня [1848] йбулася Рада слідующимь способом!..
Зь деканату Городенского надослали на видатке гроппи и подписи на поділь.
Подписи громади.
Зь ради Золочивской1 зажаліние жителя2, же черезь пана Старжинского и его
коміссара не можеть вілно млинь свой уживати - просить тойжь вь трохь пунктахь,
аби до високого Ряду подати.
Зь циркулу Тарнополского громади сель 243 просять, аби вілно було Гвардию
утворити4 или стражь народною, которе писмо до Сейму Виденского стелізоване.
- Предсідатель сїе читавь.
Рада Перемиска, же пустки рустикалне пани роздають яки свою власность по
новой уставі, же ризниця грунтовь устала, а такій грунта власностьію повинни
громади бьіти, для чого до Сейму Виденского сіє подати належеть.
Потемь же на професора поставляють которїй ничого по руску не уміеть, для
чого Рада на сїе уважна бьгги повина.
Ч. Лозінскїиписмо зь Самбірщини вь томь самомь предметі читавь, - аби токмо
такій на оучителей були поставленнїи, которїй по руску вьміють, и котрихь рускїи
Консісторь. Такожде доносять, же подписи на поділь до рукь депутованого
Ломніцкого послали.
Предсідатель же внесение одного зь ч. членовь аби людьі не продавали грунта.
- Зь Бучача вь семь предметі - же жидь хотівь грун[т]ь куповати, - и просять,
даби право старшенства, якь вь Немечені запровадити, сїе єсть, аби найстаршій
оутримававь грунть, а другимь аби зплачовати. Предсідатель, що наша йозва добру
наступность мала.
Заступниць предсід.: же ми тое ш старшенстві яки оіграниченїе неможемь
запроваджати. Шо ся тичить школь - треба аби професоровь своихь зволати, аби
ся о> тое старати.
Предсідатель на тое, же профессори сущій мають ся учити по руску вь
наинишшихь класахь, аби стопнево запроважати.
Предсідатель же токмо о латинській консїстор ся обавлюеть, бо> той будеть по
свому рускїи язикь запроваджати.
Заступникь предсід., же Бернахи може вь Збаражі не зхотять по руску вчити.
Предсідатель прикладь зь Лагодова, же яки нездатній будуть усуненій,
здатнійшихь на свой кошть утримати.
Трещаковскіи даби Консісторь рускїи надь всіми школами заряд мавь.
Предсідатель же по пляну школному иж Консісторь полскїи, а не рускїи, токмо
особна до того комїсс[и]я.
Подписи зь Солонки и приліжнихь сель.
Зь Бучача, понеже дяки мають діти вчити, не носили куренду.
1 Далі викреслено: „прошеніе".
2 Прізвище пропущене.
3 Два слова вставлені над рядком.
4 Слово вписане замість викресленого: „формовати".
72
6.10.1848
Протоколи засідань
Предсідатель, щобь токмо тое тамь було, где ся дяки вт> самой річи займають
учениемь дітей.
Зь Бучача такожде опись, якь ся засідание Фбуло 10.
Трещаковскій, абьі некто до гвардій некто не бувь принятїй, кто не єсть потстивїй
и не має свідоцтва1 тверез[ост]и, що Ради, вироблене по немецку, читавь.
Заступникь предсідатель жесмо вже ся о> томь й> Ради голосили.
Предсідатель, же тое непотребно.
Трещаковскій, же обрали війта, а онь пиякь.
Предсідатель, же війти на три літа.
Трещаковскій ш вдовицахь и сьірихь, даби тій й> стемпловь уволнени були. -
Потомь даби на горилку плату наложити, що до Собору Виденскогш - подати.
Потомь даби вь річахь народнихь стемплі були зкасовани—що до Сейму подати.
- Предсідатель, сиіе може фервалтерия ш томь що знаеть.
Трещаковскій2, даби токмо по руску вь школахь вчити.
Внєсєниє даби при радахь виділи творилися, аби пянство викореняти. Зь
Перегінска и зь 4 сель подписи - иж ш симпатій на газетахь не приймають артикули.
1. Засіданіе 46-тое
б Октовріія] 1848.
Ходоровска рада надослала 25 р. среб.
Донесено, що Его Величество потвердиль каеедру руского Азьїка при
Львов[скомь] оуніверсітеті сь платнею 600 рс. среб.
Рада Тарнопольска доносить, що вь Тарнополи Поляки запобігають, абьі тамь
не була руска Гвардія.
Рада Перемьшільска3 доносить, юкь тамь латиньско польскій Консьісторь мові
руской не спріяе, и заледве словомь „іуураба"4 руской мові щось оуступають.
Та[к]же Болеховска рада пише б Гвардій, юки трудности вь ей запроваженію
заходять5.
Рада Золочевска предкладае желаніе для добра руского народа вь Галиціи
Рейхстагови ся предложити иміющія.
Внесено писати до Рейхстагу, абьі ражниця вь дотацій духовеньства латиньского
и руского була знесена.
Рада Станиславовска пише, абьі костель поезуицкій тамешньїй признаний бьіль
на церковь руску, юкой вь Станіславові отповідной народности руской нема.
Тая рада доносить, що тамь вікарьій Посуховскій при набоженьстві на славу
Собіеского6 бесідою своєю народь соблазняль.
1 Чотири слова дописано над рядком.
2 Прізвище вписане замість викресленого: „предсідатель".
3 В оригіналі: „Перемьіпісльска".
4 Випадає (пол.)
5 В оригіналі: „заходить".
6 В оригіналі: „Собіевскоі о".
Протоколи засідань
6.10.1848
73
Рада Тарнопольска прикладає желанія тамешного народа руского до Рейхстагу
ся подати иміющіа.
І. Кирилл'ь Блоньскій, депутованьїй віденьскій заповідає пренумерату на
Котляревского „Енейду“ по руски, котра ся буде вь Відню печатати и просить тую
пренумерату оголосити.
Внесено питати раду Золочевску, чьі она протестувала против!» того, що тамь
магистрать, розписуючи конкурсь, не требувавь відомости руского Азьїка й письма
оть кандидата.
Антонь, Іосифь й ©еодорь Боднар просять предложити йхь жалобу до
Губерніумь1, що имь доминіумь Репневске видерло грунть йхь.
Маколондра вносить ділати за тьімь, аби парохи кооператорамь давати на
службу не спротивлялися.
Также донесено, що за предводительствомь Скибиньского руска мова вь школахь
львовскихь крьівдится.
Внесеніе Трещаковского о заведеніе хать во Львові2 для селань, аби ся огріти
могли, де би также щось теплого достали істи - де горілка не має бути - и аби
также при дорогахь таки хати ставилися.
Внесеніе Гушалевича, аби піятику по селахь сь той сторони погромити, же жиди
говоруть для холеря, люди на мірность и стремезливость обіцяли.
Внесеніе Жуковского, що панн за опаль за фиру по два дни на тиждень
вимагаючи роботи, наново паньшину запроваджують, тій сами, що ся хвалили, же
они паньгцину дарували. Одозва до народа, аби не входивь сь панами вь жадньї
оукладьі що до ліса.
Внесенье того жь, аби Еппамь нашимь помершимь на гробахь поставити
памятники.
Парофіане зь Тура цир. Золочевского жалувалися на свого давного дідича за
кривди.
2. Додатокь до засіданія 46-того
Тайна рада.
До вироббвь Ради до „Зорьі“ призначений виділь - зь 10 членбвь - 5 членбвь
до ббрядьі вистарчають. - Вь четверь о 3 годи[ні] по полудню.
Внесеніе Борнсікевича3 вибрати депутацію до губернатора юкь приіде, котра
би также желанія наша предложила.
[ЗасЬданіе 46-тое]
Дне 6 Жолтня 1848 г. йбулася Рада вь слідующїй способь.
Оурад[ж]ено, аби мова, котру ч. Лозінск[ї]й вь городі мав юб[илейну], 200 Е^.
Р[ада] купила.
1 В оригіналі: „Губерніимь".
2 Слово вписане над рядком.
3 Прізвище вписане над рядком.
74
6.10.1848
Протоколи засідань
Рада Ходоровска 20 ринскихь на вид[атки] Р[ади].
ПредсЬдатель читавь обітницю оутвержденну й Ціс[ара] катедру юзика руского
касающусю.
Зь Тернополя зажаліние, же на голошенїе свящ. о Гвардїи повстали сопротивнике
напротивь руской коменди, приключене єсть прошение, аби о томь до Ряду1 подати,
и надослано такожде подписи на поділь.
Заступникь аби такь зробити, якь вь Чехахь.
Предсідатель, же обстоятелство вь семь, же полска вже уконститу[о]вану
гвард[и]ю мають.
Лозінск|и|й2 зь Болехова такожде о Гвардій желанїе читавь, але такь же самій
не хотять ю запроваджати, токмо при комїссарі цир. Кулчинкомь - була гадка ш
війтахь.
Заступникь їнтерпелловавь о війтахь.
Зь ради Золочовской програмь зь пунктами о поділі, о виборахь депутованихь,
даби токмо рускїи люди своихь вибирали - даби суди були явній и вь язику рускомь,
о судахь комуналнихь, даби громади собі актуаровь вибирали, даби оби[ва]телїи
токмо тутейшїи грунта куповати могли. С0 податкахь, о лісахь, о стемпляхь, о
гандлю, о дорогахь, о жидахь, даби до аренди корчомь и млиновь не перепускати.
О священиикахь и праві пресентованя - іл школахь и дякахь, о войску, о гвардій,
котра маеть бути руска.
Заступникь, же не треба3 до Собору подписїй, програми «сплати,
Предсід. же заступникь не зрозумівь, бо токмо тій, котри ще ся не послали До
Відня.
Заступи, « пресентащй не могуть громади поносити.
Жуковскій, же може таки розуміеть даби Рядь тій тягари мавь ся поносити,
котрій доси громада носила.
Зь ради Тернопольской такожде такой програмь о Раді4 котрій би потребу народа
вглянуль - и недослали некотрїй вь семь взляді пункта.
Зь ради Перемиской листь пастирскїи полскїй надослала неприязни школам вь
язику рускимь - и просить, даби до Ряду ужитокь зь того зробити.
Заступникь даби тое заразь осудити и Правителству донести - аби ся тримали
розпорядженя.
Царевичь о Скибінскомь котрій вражій єсть нашой народности, - даби
протестовати противь нему.
Предсідатель вь особістисть не входити - же будемь ся тримати.
Заступникь же вь Самбірщині циркуляри пустили5, даби язикь полскіи всюда
запровадити, аби на тое уважати.
Зь ради Перемиской йдозва, котора маеть вь „Зорі“ бьіти печатана - оувага при
той бьіла о язиці полскомь, котрій поляке хотять всюда запровадити - втора шдозва,
* Далі викреслено: „просити".
2 Прізвище вписане замість викресленого: „Секретарь".
3 Далі викреслено: „засилати".
4 Слово вписане замість викресленого: „пунктахь".
5 Слово вставлене над рядком.
Протоколи засідань
9.10.1848
75
даби вченихь руской мови вибрати, зі котрихь би кождїй вь нікимь предметі биль
способни.
Заступника о Соборі нашомь 19. Жолтня на тое же средство не можеть
заспокойте нашу потребу.
ПредсЬдатель, же може нини1 нашій не всі ся зійду[т]ь - для ружнихь причині.
Рада СтанЬславовска, даби церква по їезуЬтахт> на церковь руску обернути.
ПресЬдатель, же тое треба дуже поперати.
Зт> СтанЬславовской ради такожде писмо полской гвардій зь приключениемь,
же бесідовавь свящ. лат. вь дусі ревулюцїйномь о Собіескомь.
Внесеніе о Котляревскимь - Блонски.
Внесенні, даби руж[н]ица дотацій свящ. устала.
Внесение о проте[с]ті ради Золочевской.
Прощенне2 двохь господареві, вь взладЬ заборові грунтові.
Ч. Трещаковскій зажалЬнїе, даби люди зі далеча мали всюда хаті вь зимі
теплихь.
Заступникь за томі.
Домковїч поперавь.
Гушалевйч - внісь, аби напротиво пянству.
Жуковскій о панщині, котру назадь за дрова запровадзають.
Жуковскій о памятнику епискуповь.
ЗасЬданіе 47-мое
9. 8-вріа 1848.
Читалося писаніе радьі Галицкои о школахь и просвіщенію, абьі тамь школа
була заложена стосовна до потребі теперійшньїхь.
Читалося писаніе ради Залозецкои, що ся завязала, и котрьім-ь подписьі на поділі
Галиціи надослала.
Надосланьї зостали подписм на поділі Галиціи зі деканату Скальского.
Внесено дати одозву до народа руского, абьі по руски говориль, за рускою мовою
вь школахь обставаль, до оурадовь по руски писаль и ино по руски писанії
протокульї подписуваль.
Болеховска рада вносить желаніе Реихстагови ся предложити иміющія.
Самборска рада вносить, абьі письмо „Зібіу кі1ка“3 вь „Розмаито[с]ціахь“ печатана
була.
Внесеніе Борісекевича4 домагатися, аби ся вь руской части Галиціи по школахь
руского дзьїка ико наукового и семинарій для оучителей, и абьі до всіхь оурядбвь по
руски писати, и резолюцій по руски5 видавати (теперь черезь толмачбвь) й абьі бть
оурядникбвь промовоющихся вимагати руской мови відомосте.
1 В оригіналі: „нени“.
2 Перед цим викреслене прізвище Трещаковського.
3 Йдеться про брошуру Антонія Петрушевича.
4 Прізвище вставлене над рядком.
5 Два слова дописано над рядком.
76
16.10.1848
Протоколи засідань
Внесено послати депутованого оть Радьі до Відня.
Присланьї подписм зт> Лагодова, Побича и проч. на поділі Галиціи.
Трещаковскій вносить, абм Пресидіумь просити місця вь ратуши на наради
школьной.
Тайна рада.
О депутацій до Відня: двохь послати: Борисікевичь Южичиньскій.1
Инструкцію Кизіемскій: поділь: що подписм Полаковь ложни: школьї: Гвардія,
оурядники, - аби руское тамь впливало.
ЗасЬданіе 48.
дня 16. Октоврія 1848.
Читалося писаніе депутованого ПІашкевича о смутнихь вьшадкахь вь Відню й
б томь, що до Рейхстагу поданія маются чинити не на стемплю.
Донесено, що чеш[с]ки депутованьї скликують сеймі до Берна.
Читалася пересторога Собору псеудоруского, котрою чернять Раду Головну Руску,
що она навіть до розбоевь и різи народі бунтує, котра то пересторога по місті2
виставлена. Алежь напротивь того читалася одозва Ради Головнои до народа, щобь
собиравь ся вь Гвардію, де о різи и розбояхь ничого не стоить.
Внесено, аби дати йвное освідченіе зо сторони Ради. Діло сіє дане до виробу
коммисіи о Гвардій.
Иадошли подписм зь Луки на поділь. Также надойшла3 дяка зь Княжева жалоба
на свого священника.
Читалося писаніе ради Бережанской напротивь заведенія польскои мови по
школахь вь руской части Галиціи.
Также рада Бродска протестує напротивь заведенія мови польскои по школахь.
Читалося ся писаніе ради вь Турці4, що она послала подписи б поділь Галиціи
в'ьпрость до Рейхстагу черезь депутованого Ломницкого.
Зь ради Коломейскои надойшло писаніе, що тамь священникь латиньскій
Сковронскій напротивь желанія руского народа рускій азьікь до школьї припустити
не хоче.
Читался програмі до Зізду оученнмхь рускихь.
Лозиньскій доносить, що ся вь Болехові гвардія завязала.
Тайна рада.
Донесено, що збороняють вь школі нормальнои каоедральной по руски оучити,
до чого ся также авшусь магистратуальнмй причиняє.
Деканать Черневецкій прислаль на Ради видатки ЗО рс. сребр.
1 Далі викреслено: „іхати".
2 Далі викреслено: „попребивана“.
3 Слово вписане над рядком.
4 Вставлено замість викресленого: „Турчманскои“.
Протоколи засідань
16.10.1848
77
Внесенье Вьеличковского, абьі на желаніе 500 лвовянь оуформовати Гвардію
руску зь интелигенціи й бсідльїхь.
Внесеніе, послати депутацію до Коммендьі Гвардій, іцо бм Русинові
ненапастувати. (до Комендьі:1 до магистрату: - до Комендерующого: до Пресідіумь?)
до Голуховского.2
Комиссія зь: Товарницкого
Лотоцкого
Вьеличковского3
Що до Азьїка руского, абм ся тая депутація запитала, чому по руски не 8чать4?
№дойшло внесеніе взивати народі до оборони Цісаря и Царя.5
[ЗасЬданіе 48-мое|
Дня 16. Жовтня [Ц848. йбулася рада вь слідующій способі.
Внесено — листь зі Видня депутованого) до Собору безі стемплю.
Читавь новини ческїй Павенцкїй, вь котрихь миністерь Вессенберкь депуто-
ванихь до Берна зкликуе.
Ч. Маліновскїй читавь пересторогу Собору рускогсо намь вражого).
Заступпикь предсід. желовавь ся надь сромотою братей6, хотяй русиновь. Енного)
мніния политическаго) - потварь сїе уважаюче б) Гвардій, даби фалшь оказати,
читавь виробі зь виділу кь сему намїрению вибраного).
Предсід. даби сіє на полске перевести и всімь до відомости подати.
Ч. Маліновскїй. же они всю бредню на нась кидають.
Предсідатель, скінчимь тое7, ми ся хочемь збути панованя.
Ч. Маліновскїй, даби до „Зори“ вмістити и черезь плакати оібвістити.
Зажаліние дяка на противь свящ. - до виділу.
На против ь декрету о) школахь, котрій запровадити хочеть язикь чужій. - Такій
протесті й ради читав предсідатель. - Бережанской. Такій протесті такожде зь
ради Бродзкой.
Заступникь увагу, же закедають намь, же ся не стараемь о ніколи.
Писание зь ради Турчанской о заведение Гвардій до Миністериумь впрость
черезь депутованогш; — О) сопротивї фервалтерїй - и два листи безьименнй котрій зь
Жолкви отримали.
Зь ради8 Коломїйской о заведенню язика руского) и о) сопротивию пароха
латинского).
1 Далі викреслено: „але“.
2 Прізвище виділене з обох боків вертикальними рисками.
3 Вписано замість викресленого: „Юркевича".
4 Останні слова вписані замість викреслених: „має ся оучити".
5 Далі викреслено: „Запитанье оть чест. Ісровского"
6 Далі викреслено: „руск.“
1 Два слова вставлені над рядком.
8 Далі закреслено: „Болеховской“.
78
20.10.1848
Протоколи засідань
Заступникь відозву до Собрания зь сторони комїссїй Зіизду вченихь -даби йхь
помістити1 - запрашаюче всіхь Русийовь на четверь, - читавь програмь, касающе
ся Зіизду. - и ч. Кулчицкому поручиль2, даби ся вь нього) зголошали тій, котрій
зхотять вь себе помістити гостей.
ЗасЬданіе 49.
20 Жовтня 1848.
Рада Городецка доносить, юкь тамь вь школі городецкой руского Азьїка
допустити не хочуть.
Донесено о одозві Собору руского, писанного по польски, попрелішпованой по
мурахь львовскихь, що бь Рада дала справу, вь юкой ціли скликань! оученьї наши
сь причини, юко би заходила вь місті обава о спокой.
Оураджено3 на писаніе сіє не4 отповідати.
Читалося писаніе ради ІАрославскои юко ся завязала, й также до(но)сить о своихь
первьіхь діланіяхь.
Рада Бучацка доносить, що запросила на набоженьство. народь передь
завязаньомь Гвардій народнои для испроіпенія помощи св. Духа, що тамешньї
Поляки завязаню ся Гвардій русконародной клали перешкоди, и що ся тамь вь
Бучачу й окресности Гвардія русконародна5 оутворила, до чого также мазури
приступили.
Читалася одозва виділу для оутворенія Гвардій, поміщена вь „Зорі“.
Читалася одозва зь „Зорьі“ о грунтахь.
Читалася відомосте о завязаню ся Гвардій русконародной вь Бережанахь.
Донесено, що Пресидіумь заказує заводити Гвардію вь циркулі Львовскомь и
що также циркуль Золочевскій заказує Гвардію. №апротивь того освідчено, же6
подане зажаленіе.
Внесеніе, аби саме духовеньство вибирало си деканбвь (внесено аби вьіділь
приспішиль).
Громада Козловска надсилає 7 рине, еребр. черезь Антона Дзіубу.
Внесено через іер. Захаріасевича именемь ради Золочевской, аби освідчити
радамь поменшимь, щобь всяки жалоби громадь пріймати, аби народь, приходяще
сь оупованіемь, не вьіслуханій не тративь довіреній.
№досланьі подписьі на поділь Галиціи зь Трощаньца, зь7 деканату Лисценьского
епар[хіи] Перемисльскои, также зь деканату Саноцкого.
Рада Бродска доносить б Гвардій народной и що желае 50 ексемп. „Памятника"
по руски.
1 Далі закреслено: „вь члена".
2 Далі закреслено: „приватне вь“.
3 Дописано вад рядком замість викресленого: „Рада не має".
4 Слово вставлене над рядком.
5 Далі викреслено: „завяз“.
6 Два слова вписано над рядком.
7 Далі викреслено: „Завад".
Протоколи засідань 23.і0.1848 79
Внесено и оураджено вь „Зорі" сумістити по руски манифестт, Цісара и Царя
до1’народові своихь краевь.
Внесено,2 же бьі ся но коротко Рада отбувала оть 3-5 години.
Внесено противньїхь народности руской не допускати до чиновь духовньїхь и
СВІЦКИХЬ.
3-ь радьі Збаражскои надойшли подписьі.
Що до подписовь донесено, що вь Лацкомь два юкись паньї тамешного іереа
руского Лотоцкого3 обманчили на подпись о поділь — и що также давали людемь
горілки, абьі напротивь подписували.
ЗасЬданіе 50-тое
23 Жолтня 1848.
Честньїй Бормсікевичь отчиталь письмо пресидіальне пана випепресид[ента]
Голуховского4 поміщене вь Газеті польской Повшехной5 до полковника Гвардій
народной п. Вьібрановского6, бскорбляющее народь рускій7.
Донесено, що два членьї були посланьї до п. Голуховского, а зь нихь8
Вьеличковской донесь, що п. Голуховскій не оузнае польскот о-переводу, де назьіваеся
народь рускій „чернею", що сьмо его посудили безь его вьіслуханья, що онь желае,
абьі ся Гвардія належите завязувала, также ббіцявь п. Голуховскій оуділити Раді
йное своє писаніе до циркулбвь, также отповіль п. пресіденть, що потягне подь
судь тихь гвардистовь, котрії зь Джеровичемь оть стражи финаньской9 зле
поступали - сказано п. Голуховскому, що10 спалено іер. Джеровича сь 80 иньїми
госпоцарами, юкь му було попередь листами11 загрожено, также що п. Голуховскій
не хоче „Зору" знести, що онь не наміряє причинятися до востановленія Польщи.
Читане письмо пресідіальне по німецки, котре не сходится сь польскимь -
польске отступае оть оригиналу - однако заходять декотрьі йзреченія оскорбляющая
- але не таки оскорбляющіи, юкь вь польскомь толкованію.
Мехь отчиталь слово, говорене на раді Оуневской, загрівающе до чиненія Гвардій
на доводь, що не говорится народови ничого неправного. (Мова сія оудостоилася
рісньїхь оклясковь. Оухвалено мов[у| [с]ію печатати.)
1 Далі викреслено: „свого".
2 Далі викреслено: „щобь вь важньїхь справахь ино отділь займався справами Рада, а Радьі“.
3 Прізвище вписане замість викресленого: „Левицкого"
4 Три слова вставлені над рядком.
5 Далі викреслено: „о гвардій".
6 Прізвище вписане над рядком.
7 Далі викреслено: „меже иньїми назьівающе его оно називає народь чеонею “.
8 Слово вписане над рядком.
9 Три слова вписані над рядком.
10 Далі викреслено: „онь".
11 Два слова вписано над рядком.
80
27.10.1848
Протоколи засідань
Честньїй Гинилевичь вносить, абьі Головна Рада старалася о ббученіе вь рус-
комь азьіці вь школахь оть имени собраньїхь оученьїхь рускихь.
Рада1 прирікла прошеніе сїе2 всіми своими силами оу Правительства3 попирати.
Чест. Жуковскій вносить вставитися до правительства, абьі Джеровича, бть стражи
финансовои привезеного до Львова - судили за закененьї ему преступства не
ексцепціонально - але на своимь місци, де мавь провинити. (Оураджено вставитися
за нимь, абьі го належите судити и не дати му гвалту чинити. Михаиль Теблевичь
капраль І ком[паніи] гренадир[скои] оть регимен[ту] Біанхи свідчить, кікь его бито).
Ка коммисію ввібрано Борьісікевича4
Вьеличковски.
Внесено оть Борьісікевича, освітити народь5 одозвою гаке наміреніе6 Рада має
при завязаню Гвардій.
Внесено оть тогожь, ввібрати коммисію, отдати прибути мающему губер.
Залескому, котра бьі ему также желанія наши предложила, й абьі тая коммисіа
попередь змінковану одозву до народа виробила.
ЗасЬданіе 51-все
[27 Жолтня 1848]
Читалося писаніе Гвардій народнои зь Камінки, аби ся вставитися за ними, що
би достали оружіе, котрого не на зле оужіють, и также желають мати муйструнокь
по руски (900 разомь ихь гвардистбвь).
Зь ради Чоргковской надосланьї подписм на поділь Галиціи.
Рада Золочевска прислала 17 рс. еребр.
Рада Бережаньска доносить, що ся й юкься Гвардія народна вь Бережанахь
завязала, що тамь староста спротивлялся завязанюся ей.
Зь Старого Мілятина7 надойшло писаніе, що желають мати Гвардію (що однако
попирати не можна для браку приписаного числа душь).
Зь Тернополя доносять о Джеровичу, юкь его вь Тарнополи гвардистьі польски8
злапали, били, й оувяз[н]или. Внесено оть пре[д]сід. Кузьемского, абьі двохь зь Ради
дати, щобь бьіли при протокулі его.
Зь Бірецкого деканату9 рада доносить, що ся завязала и предкладае свои желанія.
Рада Бучацка доносить, що тамь10 Качеровскій, надзьіратель школь руского лзьїка
вь нормальньїхь школахь вь Бучачи й Манастерьіскахь недопускае.
1 Далі викреслено: „принялася старати п“.
2 Далі викреслено: „де он ся, до“.
3 Три слова вписані над рядком.
4 Викреслено прізвища Трещаковського і Герасимовича.
5 Далі викреслено: „що Рада сь чистими”.
6 Слово вписане над рядком.
7 Виправлено замість: „Старогомісця".
8 Слово вписане над рядком.
9 Два слова вписані замість: „Зь Перемьіской".
10 Дали вьікреслено: „вь школахь".
Протоколи засідань
30.10.1848
81
Рада Коломейска доносить, що там ь на Верещиньского клевети кедають й его
бтдалити хочуть (оуряджено заразь ся за нимь вставити).
Рада Тарнопольска надсилає1 бпись завязаня ся тамже Гвардій народнои.
Зь Бережаньского округа доносять, що тамь всюда священникамь и людемь2
смертію грозять (Трещаковскій оуважае, що разь мати страшила сьіна, а той ю
застріливь).
Зь Самборскои ради доносять, що послали подписьі на поділь Галиціи, также
они пишуть, що молоді жь наша для того отступае одь обрядку руского, бо вь
школахь но по польски оучать и на набоженьство до костела ходять.
Дрогобицка рада присилає3 листь депутованого Ловицкого, приіхавшего зь
Відня вь справахь домовихь, за позволеніемь Сейму, абьі сь народомь протокуль
робити сь свідками, абьі сказали юко но для боязни оть паньщиньї не хочуть ся
пбдписувати на поділь й иное; также надсилає Кезкгірі циркуларньїй, аби вь рускихь
школахь также по польски можно ся било научити, й що тамь вь Дрогобичи
желають люди оутворити Гвардію, й хочуть знати б знакахь Гвардій русконародной.
Тайна рада.
Борьісікевьічь доносить, що по листу Гакмана оученьї буковинь(н)ски для того
не пребули, що маются готовити, аби богословіе по свому преподавати, и юкь тамь
поляки Джеровича похопили.
Внесено бть Борнсікевича, послати депутацію бть Ради4 до Цісара й Министе-
ріумь вь справахь нашихь. Геровскій и все собраніе5 жичуть си: Кузьемского и
Борьісікевича.
Ма місци заступникові.6 предсідателей: Лотоцкого... Сосновскій.
Ка депутацію до губернатора вьібраньї: Товарницкій, Домковичь, Трещаковскій,
Вьіслобоцкій, Геровскій, Хоміньскій7, Копьісцянського, Лотоцкого, Кадернбшка,
Максимовичь, Малиновскій, Константиновичь.
ЗасЬданіе 52-рое.
ЗО жолтня 1848.
Рада Станиславовска предлагае протестацію противь заведенію польского дзьїка
во школахь руской Галиціи. (подати сь другими вьісше).
Рада Богородчаньска предкладае потреби й желанія народа руского до Сейму
віденьского (до отділу, аби тій желанія були списанні й виготовленні).
1 Слово вписане над рядком.
2 Слово вписане над рядком.
3 Вставлено замість викресленого: „доносять11.
4 Далі викреслено: „до Відня11.
5 Далі викреслено: „предкладаю".
6 Слово вписане над рядком.
7 Прізвище вписане замість викресленого прізвища Білинського.
82
30.10.1848
Протоколи засідань
Рада Бродска желае 50 екс. „Памятника" по руски, й доносить о готовости1
тамешнихь громадь до Гвардій.
Рада Залозьецка доносить, що ся завязала, й що призначила си на корреспондента
Федакевича пароха Залозець и просить оу нашой Радії о кореспондента.
Рада Городецка пише, що тамь вь городецкой школі не допускають Азьїка
руского.
Рада Болеховска пише, абьі „Зоря“ старанно подавала до читаня народові! все,
що ся тичить поліпшена нашого краю и новости зь иньїхь газеть.
Рада Болеховска пише о нуждахь руского народа мимо оуставьі конституційной.
Также тая рада пише о перешкодахь до завязаня Гвардій народнои.
Громада Романовска пише о своихь крьівдахь на грунтахь.
Рада Збаражска предкладае протокуль своихь діланій.
Рада Дрогобицка предкладае2 свои мисли що до оурядженя громадь сельскихь.
Громада Старосіельска предкладае своє прошеніе до високого Правьітельства о
крьівдахь на грунтахь своихь.
Деканать Скальскій надсилає подписи на поділь Галиціи.
№дойшли подписи зь веси Дуби на поділь.
Внесеніе Царевича, аби ся займити тимь, щоби для школь писалися книги, и
возвати до того писателей або переводителей. (Алежь тимь занялся Соборь
оученихь рускихь).
Тайна рада.
Справозданіе депутацій, що повитала губернатора Залеского на нашой руской
земли: донесено, що онь недасть неправости ту жаднои чинити, а рачей би по середь
нась згинувь3, на тое, що маемь книжки до школь4 сказаль, же о томь порозумівся
зь печатною ераріальною, - що до Гвардій, же буде реорганизація5, аби де 1000
душь, й онь непристае6 на коси на бронь7 - говорено, аби ознаки були - сказаль, що
Гвардіа польска буде реорганизована- о Джеровичу записавь собі, юка ся ему кривда
стала - и требовано оть него, аби при его протокулі наши були,8 - що онь
Министеріумь не представляль - аби азьікь польскій9 биль заведений вь школахь
— що если нині книжки и оучители руски, - то вь школахь по руски. Просивь
зважати на его трудне становиско - мовивь по руски - казавь, що ся на руской землі
родивь, руске молоко ссавь - до 12 року свого по руски говориль. - Оуряджено
письма Ради ему предложити.
Донесено отьЖуковского, що Поляки подали петицію, аби ради наши розвязали.
1 Вписано замість викресленого: „завязанкі ся “.
2 Вставлено замість викресленого: .доносить".
3 Остання фраза вписана над рядком.
4 Далі викреслено: „и готовьіхь оучителей".
5 Останні три слова вписані над рядком.
6 Слово вписане над рядком замість викреслених: „жичиль собі. абьі“.
7 Слово вписане над рядком.
8 Далі викреслено: „Юристовскому сказаль".
9 Вставлено замість закресленого: „рускій".
Протоколи засідань
17.П.1848
83
Оу ряджено виділу ббщества просвіщеній народного сойтися 1 Моемврія в-ь
середу о 3-той годині1 пополудню, абьі ся нарадити надь книжками школьними.
ЗасЬданіе 53-тое
17 Мовемврія 1848.
Подь предсідательствомь Преосвященного Егіпа Григоріа.
Прочиталося призволеніе їенерала Коммандерующого, що ся засіданія Ради
Руской Головною бтбувати можуть, збороненьї попередь станомь обляженія града
Львова зь причини розруху.
Потомь промавляль честньїй члень Ради Лозиньскій, дякуючи именемь Ради,
именемь народа руского Преосвященному Егіпу Григорію за его ревньї трудьі й
старанія для добра руского народа, й освідчаючи желанія Радьі Головною и
поменшихь радь, аби также юко Епархь Перемисльскій не переставаль бути
предсідателемь Ради Головной Руской.
Па сіє прирікь Преосвященний Еппь, що онь сердцемь и духомь своимь не
перестане для добра руского народа ділати, що Его колько тамь миль не розлучать
бть Ради Головной, и що на желанія Ему предложенн хоче позастати ей
предсЬдателемь. Такь предложиль2 Преосвященний Еппь3 слова Йсаіи пророка:
„Духь Госпсдень на мні - благовістити нищимь посла мя, исцілити сокрушенния
сердцемь, проповідати плінникомь отпущеніе, сліпьімь прозрініе, нарешті літо
Господнє пріятно и день воздаянія, оутішити вся плачущія, дати плачущимь Сіона
славу вмісте пепела, помазаніе веселіє плачущимь, оукрашеніе слави вмісто духа
оунинія, и нарекутся родове правди, наслажденіе Господнє вь славу, и созижду гся.
пустьіни вічньїя, запустівшія прежде воздвйгнуть, и обновлять градьі пустьія,
опустошенія вь роди - ви священници Господню наречетеся, служителів Бога вашего
речетеся вамь - сице землю свою вторицею наслідять и веселіє вічное надь главою
йхь. Азь бо есмь Гдь люб яй правду и ненавидяй грабленія оть неправдьі,—й познается
вь юзьїціхь сімя йхь - всякь видяй а познаеть а, юко сій суть сімя благословеннеє
оть Бога, й радостію возрадуются о Господі, - и юко земля растящая цвіть свой и
юко вертоградь сімена своя прозябаеть, тако возрастить Господь правду и веселіє
предь всіми юзьїки". Слова сій, изрекь и пока[за]ль Преосвящ. Еппь, глубоко
сягають вь состояніе нашого руского народа и нашихь времень сь тимь прошеніемь
кь Богу, аби4 прогнавь тму всемогущимь словомь своимь: „да будеть світь!“.
Донесено5 Раді, що вьібраньї именемь Ради и народа руского депутовани
Михаиль Кузьемскій й Іоаннь Бормсікевичь 27 Жовтня заразь поіхали до Оломуца
предь лице Цісаря и Царя вь справахь нашихь народнихь; на сіє освідчиль заступ,
предсід. крьілошань Лотоцкій, що тая жь депутація руска, присовокупивше до себе
1 Вставлено замість закресленого: „31 Жовтня вь вторникь".
2 Вставлено замість викресленого: „загріваль".
3 Далі викреслено: „до ревного діланій за народностію Рускою", „до розваги1'.
4 Далі вьікреслено: „вь тмі“.
5 Далі викреслено: „Головной".
84
17.11.1848
Протоколи засідань
также депутованьїхь нашихь рускихь сеймовмхь, мали послуханіе оу Его Вмличес-
тва, и читалися ихь адреси, предложени именемь руского народа Его Величеству,
адресса вірности руского народа вь тихь забуренихь часахь, и адресса о потребі
поділу Галиціи на руску и мазурску провинцію.
Читаль ся концепть прошенія міщань града Львова о Гвардію народну, и до той
справи призначена коммиссіа, аби ся порозуміти зь членовь: Вьеличковского,
Хоминского, Коссака, Леонтовича, Товарницкого и Сосновского.
Также читалося и подписувало прошеніе міщань града Львова, аби вьіділь
міщань града Лвова попереднмй (Віі[г]§ег АиззсйиВ) бмль знесений и абм новий
бьіль вибраний, котрий би мавь довіреніе міщань.
Читалося писаніе пресидіальное взмвающе ділати для спокою и беспеченьства
особь и маєтку вь краю нашомь: оураджено дати до народа вь томь дусі одозву.
Читалися писанія ради Коломейскои о томь, юкь то тамь завязаню народной
Гвардій перепони кладуть, абм такь звану польску Гвардію спирати, юкь тамь
Полаки голосили, що Цісаря вже вигнали й що священники руски пидуть си геть
за Цісаромь. Также занесла тая рада жалобу на карти мелдунковьі (Мей[е]2епе1) зь
доминій до шлюбу.
Оураджено послати до Коммендерующого іенерала депутацію: Лозиньского,
Геровского, Товарницкого, Блоньского, Авдиковского, Сосновского, аби Му за
призволеніе1 засіданій Ради нашой вь томь стані обляженія града Львова
подякувати.
Чест. Жуковскій внісь домагатися того, абм магистрать Львовскій свой обвіще-
нія также по руски голосивь и абм були надписи оулиць и площадь львовскихь
также руски.
Ца сей вторникь замовлене застало наступающе засіданія зь причини свята вь
минувшій понеделокь.
ЗасЬданіе 5 3-тое
17 Мовемвріа 1848.
Вь присутствіи самого предсідателя Преосвящ. Егіпа.
Читалося писаніе Іенерала Коммандеруюшого, котрьімь призволяются дальній
засіданія Ради Головнои, стрьіманм зь причини стану обляженія града Львова для
зайшлмхь розруховь дня 2 Мовемвр. 1848.
Честнмй члень Лозиньскій промовляль 6 зайшлмхь вьшадкахь, благодариль
Преосв. Еппу за его отечестволюбньї трудьі, [...]2
О посольстві до Императоря й Царя.[...|
О Гвардій львовской: коммисіа: Вьеличковского, Хоминьского, Коссака,
Леонтовича, Товарницкого, Сосновского.[...]
1 Далі викреслено: „дальших!.*1,
2 Тут і далі в цьому протоколі пропуски в оригіналі.
Протоколи засідань 21.11.1848 85
„Уот Вііг£ег АиззскиВ"1. Абьі2 поцередньш бувь знесений, а новий посідающій
зауфаніе м-Ьщань заведений. [...]
Писаніе пресидіальное б заспокоєній народа. До ниділу.[...]
Писаніе ради Коломейскои б Гвардій, о карткахь мелдунковихь, й кікь тамь
голосили, що Цісаря вигнано и оуже не ма.
До Коммендурующого депутацію, подякувати за Лозіньскіи, Геров[скій],
Товар[ницкій], Блонь[скій], Авдиков[скій], Сосновского.[...]
Жуковскій внісь: щоби магистрать3 міста Лвова ббвіщенія свой также по руски
вьідаваль.
Внесене тогожь, абм написи оулиць и площадь були также руски.
Вь вторникь засіданіе.
ЗасЬданіе 54.
21 Листопада4 1848.
Коммиссіа розмовитися сь міщанами града Львова о Гвардій донесла, що стало
на томь, аби:
а) Иачалникь Гвардій бнль войсковнй;
б) аби оусунити неприязний войску зь Гвардій духь;
г) Коменнда або руска, або німецка, юкь си компаній оураджуть;
д) абм еднакій мундурь носили;
е) аби давну Вйгеегтіїііг5 снести;
ж) стрілцм покликувалися на права свой давни; - тій могуть си заховати,
але не юко Вйг§егті1ііг й Гвардія, и не зь особньїмь мундуромь, - юко товариство
приватне.
Депутація до Коммендирующого донесла, що именемь Его подполк. Рукштуль
отповіль, же приконанм суть о нашой лоялности, й що можемся о наши пра[ва]
оупоминати котрм юкь другимь, такь и нашому народовм признаньї будуть.
Юліань Вьеличковскіи говориль, що войско наше руске йде до Оугорь,6 и вносить
для того, абм тамешнмхь Русиновь позвати, щоби не оуважали войско наше юко
ворога свого, але вмбавителя оть тероризму оугорского. Позоставлено вибрати до
виробленій одозвм сей коммиссію.
Кулчицкій доносить, що Консмсторь Латиньскій, маючи на тое также
призволеніе7 пресидіальне, рускій азьікь вь школахь кривдить.
Внесено послати депутацію до п. Губернатора: Кульчицкого, Жуковского,
Юркевича, Хоминьского.
1 Про міський комітет (нім.)
2 Далі викреслено: „там“.
3 Слово вставлене замість викресленого: „вь вьіділи".
4 Вставлено замість викресленого: „Жолтня“.
5 Правильно: „Вйг£егті1іг“ - міська міліція (нім.).
6 Далі викреслено: „але же“.
7 П’ять слів дописано над рядком замість викреслених: „по наказу".
86
24.11.1848
Протоколи засідань
< *
Геровскій припоминае домагатися, абьі вь конкурсах!. о посади на руской земли
вимагали відомості также руского дзика.
Читалася скарга громади Кавско циркула Самборского, що ей видерто грунті.
Кописціаньскій вносить1 2, щобь вь руски свята заказувати торги, и аби Русини
дозволена мали сь нашихь церковь ходити/
Тайна рада.
Коммисія справити одозву до народа: Константиновичь, Хоминьскій, Кульчицкій
б 5-той по полудню заутра.
Коммиссія для бдозви до Оугорскихь Русинбвь: вь четверь сойтися:3 на
пр[е]дсідателя здано вибрати членові.
Также написати до Іелячича, аби со Славянами обстаючи за Императоромь, взяль
Русин[овь] Оугорскихь подь свою опіку.
ЗасЬданіе 55.
24 Листопада 1848.
Читалося писаніе Модеста Гнатевича, професора на гимнасіи Ббчацкой, що тамь
вь скутокь писанія4 пресидіального мався по польски вь школахь оучити. Оуряджено
одписати стосовне до министеріального намь даного декрету.
Внесеніе подати до предсід.5 Апеляцій и Іустиц-министерства, що вь справахь
сь Русинами отсуваются Німцн и Русини - а тій справи Полякамь поручаются.
Самборска рада недослала на „Памятн(икь]“ 1 р. 40 кр. вь перевод[і] рускомь.
Зь Болеховскои ради жадають 20 екс. „Памятника".
Внесеніе ради Болеховскои, аби конкурсе священикові6 рожницю меже
парафіянами и капеляніями знести.
Внесено, аби дати бдозву до народа7, щоби вьірозуміли наши наміренія й справі
руской спріяли.8
Читалося писаніе Борьісікевича, юкь му тамь вь Кракові депутати польски зь
Кракова до Залеского, повернувши до дому, говорили, що ся во Львові довідали,
же священники, особливо Соборь оученьїхь рускихь, намавляль, аби Полякові
різати. Такі на нась наговорено краковянамь, ту во Львові коли були.
Также его внесеніе о поменшихь радахь по селахі, и о календарі.
Внесеніе печатати Адрессу о поділь Галиціи зі дня 28. Листопада. Печатати.
1 Вставлено замість викресленого: „доносит-ь".
2 Абзац виділено фігурною дужкою на лівому полі.
3 Далі викреслене прізвище Кульчицького.
4 Далі викреслено: „министеріального".
5 Слово вставлене над рядком.
6 Далі викреслено: „знести, и аби".
7 Далі викреслено: „оучинити".
8 Далі викреслено: „Обивателі! града Львова".
Протоколи засідань
1.12.1848
87
ЗасЬданіе 56-тое.
27 Листопада 1848.
Читалася одозва Радьі Головнои до Русинові Оугорскихь, що войска наши зь Галиціи
йдуть до Оугбрь, абьі справу ихь народну противь мадяризму боронили, оже не мають
воискь нашихь по бопьшой части Русинбвь гако непріятелей своихь пріймати.
Читалося писаніе ради Стрьійской, абьі старатися о тое, щобь школа трівіальна
Миколаевска прійшла пбдь надзорь руского митропол. Консьістора, понеже тамь
дітей по руски не сучать.
Зь представлеиного театру руского собрано для Ради Головной 100 рс. среб. на
ей видатки. Оголосити вь „Зорі".
Рада Бродска писала о Гвардій народнои и о перешкодахь до ей оутвореніе.
Внесено подати до Генерала Коммандьі, аби органисовала Гвардію, понеже
войско виходить, (попередь випитатися).
Донесено, що Рядь черезь коммиссарбвь поручае беспеченьство и спокой краю
народови, оже просити Рядь о тое право, аби го поручити поменшимь радамь. (До
Пресидіумь на письмі подати).
Рада Збаражска засилає желанія до Сейму, гаки би для руского народа спаси-
тельни були.
Тайна рада.
Павенцкій вносить, аби народь рускій поднесь голось незавіреня польскимь
депутованьїмь. (до радь: а вь „Зорі" о праві такбмь; до виділу конституційного).
ЗасЬданіе 57-мое
1 Грудня [1848].
Читалася одозва до народа, дана для хороненія спокою и беспеченьства осббь и
маєтку.
Читалася одозва до народа и радь поменшихь, ревно дбати о справу свою народну.
Оураджено, аби ся печатала.
Читалися зь віденьскои газети артикуль о школахь русконародньїхь (вь
перев[оді] ру[скомь] сь „Зори").
Донесено, що надойшли подписм на поділь Галиціи зь сторони Володимирскихн.
Читалася жалоба дяковн округа Коломейского на свои нужди. (До Консьістора
отступити, аби за дяками промовивь). До „Зори" для від[омости] народа дати.
Донесено о крьівдахн дяковн ви Золочевскомь циркулі, а громади Манастерец-
кои1 ви Станисл[авовскомь] циркулі.
Также донесено, що на Стругань вь Стрьійскомь цир[кул]і, же гусарбвь лапали,
дідичь грозивь село спалити.
Вь депутацій Царевичь - Лозиньскій. Царевичь доносить, що люди по Галиціи
хочуть знати, гаки суть книги школьнм руски, и аби книжки тій поблизше
продавалися.
1 Йдеться про Монастириська, див. с. 187.
88
4.12.1848
Протоколи засідань
Жуковскій вносить оучинити одозву до народа, абьі дітей до школи посилали.
Внесено, абьі роздавали юкимь правомь букварь для бідньїхь дармо (але о томь
вже була давнійше мова).
Тайна рада.
Посланники Ради черезь Жуковского до Генеральнои Коммендьі донесли, що
имь казано, абьі ся старати, що бьі ся Гвардія и стражь беспеченьства сь ознаками
лва и орла цісаріского]1 завязувала - до чого войсковьі мають розказь-помагати, и
до ексецирки вправляти - не косами, - але кеями.
ЗасЬданіе 58-мое
дня 4 Студня 1848.
Вьітався крьілошань и заступникь предсідателя Михайла Кузьемскій, повернув-
шій зь Оломуца зь посольства свого-до Цісара и Царя и Министерства, словом члена
Радьі Константиновича и многолітствіемь.
Потомь всечестньїй крьілошань и заступникь предсідателя давь справозданіе
зь посольства свого, що прїіхавши до Оломуца сь честньїмь Борьісікевичомь, также
сь депутованьїми нашими русскими сеймовими Григор[іемь] Шашкевичемь,
Іоанномь Ломнипкимь, Григоріемь Левицкимь (священниками), Василіемь
Гармаціемь и Андреемь Дзіваковскимь, селянами, дня 6 листопада с. р. на
послуханію2 предложиль Его Величеству Адрессу вірности галицкоруского3 народа,
а разомь другу Адрессу сь наступающими желаніями и прошеніями для добра
галицкоруского народа:
1) щоби Галиція поділена була на дві провинціи, на два край, нашь рускій и
мазурскій;
2) щоби оутворити на земли нашой стражь правдиво народну;
3) щобьі завелася руска мова и письмо во всіхь школахь (оучилищахь);
4) щобьі завести руску мову и письмо во всіхь нашихь оурядахь и зверхностехь;
5) що бьі ся найскорше запровадили новьі зарядьі громадски и оустановили
оурядьі цісарски вмісто мандаторбвь;
6) що бьі ся оустановила особна коммиссіа розсудити спорьі за грунта, лісьі и
права меже давнійшими панами и громадами;
7) що би перенести оурядниковь4 непріязнмхь народови рускому, понеже таки
оурядники завіреніе народа рускоп, оутратили;
8) що бьі повернути обрядови Церкви и народа руского приналежащуся славу, а
для того, щобьі духовим и дяки наши сь латиньскими духовними и органистами вь
годности и платньї србвналися, и щоби свята наши вь школахь, оурядахь и
народномь житію обходилися.
1 Сім слів дописано над рядком замість викресленого: „народна".
2 Далі викреслено: „оу Его Величества".
3 Вставлено замість викресленого: „руского".
4 Далі викреслено: „неспріяющихь".
Протоколи засідань
8.12.1848
89
Желанія и прошенія тій суть также поединчо сь виводами до министерствь,
юкі до котрого юке належало, подань]. Оуряджено подати йхь до відомости народа.
Также донісь всечестний крилошань, що іздивь до Праги и Відня вь справахь
нашихь народнихь.
Также донесено1, що тую депутацію нашу прославляно2 всюда вь тамтьіхь сто-
ронахь словами: „Маппег сіек Оаіепа", „Маппег сіег Ьіесіегеп пііЬ[епІ8сЬеп] №ііоп“.3
Честньїй Сосновскій донісь, що магистрать Львовскій черезь него голосивь
околичному народови рускому по руски патенть о знесеню пбдданьства, що народови
нашому для руской его мови дуже мило було.
Читалася глубокомудра промова енерала Іелячича до депутацій предмістя
віденьского „Тап<І8Іга58е“, юкь онь за рбвннми правами для каждого народа
австрійского обявляеся бути.
Также читаль ся вьіробь адреси оть Ради Головной до того ж е[н]. Іелячица -
зоставлена на тайну раду до обряди.
Донесено оть всечест. заступ, предсі. Мих[аила] Кузьемского, що чест. нашь
священникьи депутов[аньій] Григорій] Шашкевичьмае зостатиминистеріяль-ратомь,
и що Министеріумь замишляє взяти нашихь рускихь до Министерства, аби ся до
службь краевмхь вправляли, и также о потребахь нашихь до поради були.
Чест. Малицкій предложивь другу часть своей грамматики руской.4
Тайна рада.
Всечест. крнлош. Мих[аиль] Кузьемскій читаль загальнеє поданіе до Его
Величества, и особное о руской мові вь школахь, додаючи, що министри жичуть
си, аби тій поданья всі печаталися.
Также освідчивь той же, що на поданья поминути до Его Величества й
Министерства видано ЗО рс. среб.
Лозиньскій чинивь справозданія, юкь вручена була е. Коммендерующему адресса
Ради и нринята сь освідченіемь, що приконаньїи о льоальномь способі мисленія
Русинбвь, и щоби Русини ревно о [то] дбали и старалися.
Также Лозиньскій оучинивь справозданіе, же депутованьї манастерецки достали
отьп. губернатора Залеского на руки резолюцію сь тимь, же не стане ся имь кривда.
ЗасЬданіе 59-тое
дня 8 Студня 1848.
Читалися обвіщенія о вступленію на престоль Цісарства Австрійского Цісаря .
и Царя
Францішка Іосифа І.
За чімь наступило громогласное многолітствіе. Лозиньскій внісь, аби Рада со
своей сторони одправила набоженьство оурочисте вь наступающу неділю на
1 Вставлено замість викресленого: „прославляно”.
2 Вставлено замість викресленого: „вьітано”.
3 “Мужі Сходу, мужі, прихильного руського народу" (нім.)
4 Далі викреслено прізвище Лозинського.
90
8.12.1848
Протоколи засідань
оупрошеніе помочи Божои для Его Величества1 и запросила на тое набоженьство
чиновникові. свіцкихь и военньїхь- и то вь мЬскои церкві, а Рада одногласно
оухвалила таке набоженьство.
Жуковскій внісь зь той самои причини дати до народа одозву.
Трещаковскій звернувь на тое оувагй, що обвіщенія сія по руски заразь
невмйшли, но Куземскій освідчивь, же подано до Министерства, аби були за тимь
часом!, трансляторьі руски.
Рада Жолкевска предложила жалобу, що ей право стражи оскорбляеся.
Оураджено стриматися, бо вийде нова организація Гвардій.
Самборска рада донесла, гакь тамь польски оучители, а именно катехита польскій
науку руску спинають, и ще молодіжи, по руски оучитися хотящой, злими классами
грозять, и также що тамь кооператори наши руски св. віри по руски оучити суть
готовьі.
Губерніумь освідчило, що обсадило вь Самборі елементарну классу Блажов-
скимь, оуміющимь по руски. Однако Жуковскій оувідомивь, що его свідоцтво
походить о(ть] Вагилевича, котрий не знати гакимь правомь видає свідоцтва, хоть
ся показує, же Блажовскій черезь другихь, ту непритомний, таке свідоцтво собі
вьіраблявь. Оже Вьеличковскій вносить потягнути Вагилевича за тое до отпові-
дательности.
Кузьемского задивувало, що во Львові гїмнасіа ділять на польске и німецке. Оже
вносить „Зорою“ обвістити протесть до народа. Жуковскій додає, що одно гимнасіумь
и то академическе називався німецкимь, бо ще тамь профессори по польски не
оуміють, оже каже, що о рускбмь ані мови нема.
Слушатели первого року философіи жалуются, що рускій азьікь ино гако до волі
зоставлений каждому оуважаеся и просять вставитися, абм декотрьі предмети по
руски оучилися.
Кузьемскій доносить, що черезь раду Тарнопольску дана зостала округови
Скалатскому, не вибиравшому попередь депутованого, порада, же би тамь вибрали
чест. заступ, предсі. Іоанна Борьісікевича.
Рада вь Подбужу округа Самбор[ского] доносить, що ся завязала. Лозиньскій
принявся на корреспондента.
Трещаковскій внісь особною нашою депутацію Цісара и Царя поздоровити, Ему
положеніе наше виложити и о Его покровительство просити. На тое оуважавь
Кузьемскій, аби возвати нашихь депутованмхь сеймовихь, щобь намь дали знати,
коли би тая депутація була начасі, и аби зовсюда мірскихь Русиновь до такси
депутацій завозвати.
Царевичь вносить запросити алумнбвь, що би вибрали оть себе членовь для
Головнои Ради. Также аби имена алумнбвь по рускому алфебету писалися, и также
доносить, що ок[р]угь Дрогобицкій хоче дати свому депутованому Мицевскому2
Мівігаи[и]п£зуошт т[о] е(сть] освідченія недовіренія ему.
Коссакь обвіщае товариство, котре би ся складало на закупленіе рускихь книгь.
Жуковскій вносить, абм по образу „Бесіди Ческои" и оу нась таку оучинити, и
1 Сім слів дописані над рядком.
2 Прізвище дописане над рядком.
Протоколи засідань 11.12.1848 91
доносить що редакція всі свон часописьма, а онь свой словеньски книги тамже
одступає. Оуряджено препоручити тое коммиссіи.
Тайна рада.
Ка понеділокь призначено зачеркь адресові до бана Іелячича и енер. Виндиш-
греца взяти подь розсмотрініе.
До набоженьства за Цісара запрашати призначеньї зостали Лозиньскій и
Вал[еріань] Хоминьскій.
Трещаковскій: абьі ся оупоминати о костелі поезуицкій.
Той же вносить Головацкого на члена, а Леонтовичь - Балака: принятьі.
Кузьемскій вносить имена членові Радьі „Зорою“ обвістити, а Жуковскій: списі
сихі имені розсмотрьіти.
Кузьемскій взьівае вьідільї до ревнои праці.
Царевичі вносить, абьі зь лицеумь взяти нашихь Русинові на членові Ради.
Кузьемскій читалі листь Вьіслобоцкого, же жилае бути нашимь корреспонден-
томь, а на писара требуе 15 рс. місячно. Оуряджено отповісти же не ма грошей, але
жебьі юко ревньїй Русинь намь дававь відомости.
Константиновьічь вносить жалуватися на оучителей, оскорбляющьіхь юзьїкь
рускій.
Оуряджено до Пресидіумь на письмі подати (Царевичу поручено виробити) и
также до Министеріумь.
Вьеличковскій: абьі Раді сообщалися письма оурядовьі.
Академ[ична] гим(насія] просить о ескорту и литургію оть рус. священника.
ЗасЬданіе 60-тое
дня 11 Студня 1848.
Читалося запрошеніе „без КаіНоІікеп Уегеіпз іп \Уіеп“ (каеолического собранія вь
Відню)1, абьі сбирати подписм напротивь того, що юкесь стронництво за(мьі)шляе
добра церковньї бдбирати. Але Кузьемскій оуважае, що вже тому речинець минувь.
Кузьемскій вносить оголосити вь „Зорі“ о набоженьстві2 зь причини вступленія
Его Величества Францішка Іосифа на престолі австрійскій.
Той же донісь, що Заклиньскій зосталь сь платнею 80 рине. ереб. місяч[но]
переводчикомь рускимь при Сеймі.
Бородайкевичь предкладае „Исторію Галиціи“, переводь Гоппого - отступилося
Матеці.
Данець, депутованьїй ческій, даль на Матицю 50 рине. ереб.
Читалося писаніе Івана Жалушного3 о теперійшньїхь стосункахь Русинові.
Рада Сан[о]цка пише о Гвардій и о томі, що тамі Поляки рускимь священникамь
смертію грозили и на ньіхь народі бурили, также голосили, що Мадярьі не задовго
1 Переклад дописано над рядком.
2 Далі викреслено: „за Цісар“.
3 Далі прізвище пишеться „Залужний“.
92
11.12.1848
Протоколи засідань
ту на Русинові нападуть, и они чернили Русинові, юкоби хотіли Полякові
розбивати и рабувати, для чого таКЖе циркулі вьідалі циркулярі, и тамешна рада
полска, назьіваюіцася радою земли Саноцкои, на ославленіе руского народа.
Таяжь рада просить, аби тамі при саноцкой церкьві даний буві фундуші на
дяка.
Прійшли подписм зі Синовоцка и Струтина.
Также читалася розправа: що звичай русконароднмй оуже повертає. До „Зори"
отступлено.
Ляникевичь вносить, абьі завелося мале семинаріумі. Алежь Кузьемскій чинить
оувагу, що таки конвикта теперь розвязуются. Одослано до виділу.
Царевичі вносить, аби ся мова Лозиньского печатала, и то по руски и німецки,
на вьідатокі Ради, и то по внесенію Кузьемского, абьі приході ишові на Раду.
Тойже оувідомляе, що при школахі нормальньїхі завакувало місце
шульдиректора по Скибиньскимі, котрий однако позостав юко затьімічасовнй, абьі
для того о оудаленіе его подати, юко непріязного руской науці.
Іоанні Залужний вносить, аби старатися, жебн ся наши церкви рускимі
способомі ставили, а не юко магазини.
Лозиньскій доносить, що ві Самборі рускій юзнкі не заводять и що тамі хочуть
о томі впросгь до Министеріумі писати.
Рада Болеховска надослала адрессу до енерала Гамерштейна вірности ко дому
Цісарскому, и подяки, що повернуві ві Галиціи спокой. Оставится, понеже Головна
Рада таку оучинила.1
Зі Самбора жичуть си, аби діланія Ради нашой ві „Зорі" голосилися.
Залужньїй вносить, аби громади депутацій до губернатора посилали, щоби ся
рускій газикі по школахь заводивь.
Тайна рада.
Кузьемскій вносить, аби складку на Заклінского2 обернути на щось иного.
О депутацій до Его Величества доносить Борьісікевичі, аби ся оучинила.
Кузьемскій вносить, аби поменши циркулярнн3 ради возвати, щоби кажда
такого посланника дала.
Лотоцкій - Царевичі - Кульчицкій: аби ся оуложеніемь того листа заняли.
Речинеці: дені овідом[ленія] Ради4 до 10 - а одізду 20 січня 1849.
Кузьемскій доносить о пляні нового заряду громадского, аби народі ві „Зорі"
о томі оді Ради обучати.
Рада приняла на членові спомеже алумнбвь предложенихь собі оді ньіхі:
(Галку)5, Гарасимовича, Даниловича, Илевича, Ковальского, Матинкевича,
Рудницкого Іоанна, Скоморовского, Шараньевича Исидора, Шпитка.
Справлялся попись членові Ради Головнои.
1 Речення дописане замість викресленого: „гако неспособна, на що ся также Рада тая здає".
2 Далі викреслено: „на раду".
3 Слово вставлене над рядком.
4 Слово вставлене над рядком.
5 Над прізвищем примітка „Н3“.
Протоколи засідань
15.12.1848
93
ЗасЬданіе 61-вое
15 Студня 1848,
Кузьемскій читаль жалобу напротивь Гвардій польской1, псующой молодіжь,
оть радьі Жолькевской. До сложенія.
Тойже читавь допитуванье громади Кавской, що ся сь ей жалобою о грунта до
Ради поданною стало. До виділу.
Также тойже читаль жалобу Олекси Марчишино[го] силянина зь Гаю2, що му
доминіймь грунгь отбирае и на декрета не зважає.
Сасовскій священникь пише, юкь тамь Поляки и польска Гвардія напротивь
него и народа руского враждуе, а грозячи шибиницею и огнемь, мимо того
скаржилися передь губернаторомь, же Русиньї, особливо тойже священникь, на
Поляковь таки замахи чинять. Подати до губернатора.
Що ся тьічить того, же польски мандатори дякамь грозять кайданами, же
читають „Зорю", того доходити, а Геровскій донісь, що рада Жолкевска о тбмь
напише.
Геровскій доносить, що коммисари голосять народови, абьі бунтующихся
Поляковь не до циркулу, але до доминій представляти, и аби кромі двохь
неузброеньїхь на стражь ббльше не виходило, и ще аби ся оповідали мандаторамь.
Читался протесть ради Коломейскои напротивь Вагилевича, если би его
оу[чи]телемь руского дзьїка поставити хотіли.
Вь Скалаті, донесено, що ся виборь депутованого тамь бдбувь, и селянинь
зосталь вибраними. Поляки вь тьіхь стороняхь все еще враждують на противь
Русинбвь, чимь они, сказано, сердца руски оуражають напротивь себе.
Оуряджено подати до Министеріумь, аби приказало Губерній нами о вьіборахь
депутованого донести3, если де такій зайде. Также жадати, аби вь газеті речінець
вибору бнль означений.
Жуковскій предкладае доношеніе4 пароха ІАзловецкого, що тамь вь школі
парафіальной, оутриманой Русинами, ино по польски оучагь, хоть ся принималь
самь до того помагати, и дознає великои непреемности со сторони оучителя й жени
его. (Поляковь).
Геровскій доносить, що польски панн теперь запроваджують школи по селахь,
и платять5 дітемь и родителямь, аби ся [по] польски оучили.
Кузьемскій читаль писаніе громади округа Стрнйского, що циркуль не боронить
ю напротивь напасти мандатора паньства Семенивского.
Геровскій вносить протокуль многихь громадь циркулу Жолкевского на поділь
Галиціи.
Царевичь вносить, аби6 мандаторбвь, неспріяющихь народови, обвістити
народови, Жуковскій також тое о иньїхь оуряднмкахь,
1 Слово вписане над рядком
2 Чотири слова вставлено над рядком.
3 В оригіналі: „донесли".
4 Слово вписане замість викресленого: „прошеніе".
5 Виправлено замість: „плачуть".
6 Далі викреслено: „такихь“.
94
15.12.1848
Протоколи засідань
Малиновскій припомнуль о одозві до народа, абьі свои крьівдьі списувавь и сюда
надносивь.
Жуковскій вносить, аби1 секретарм вьшисали, если що залягло, або если на що
не прійшло рішеніе.2
Жуковскій вносить, абьі ся засіданія Ради познійше бдь 4 год. одбували.
Одложена зміна тая на пбзднійше.
Для свята вь понеділокь наступающе засіданіе Радьі ажь вь пятокь3.
Лозіньскій4 вносить, абьі по пбдь горьі оузброілися селаньї наши юко фрейкорь
напротивь мадярщиньї, котрою Поляки грозять. Кузьемскій дає відомбсть, що и
емигрантм полиски5 або сами або сь Оуграми заповілися сюда назадь впасти палити
и рабувати.
Тайна рада.
Трещаковскій предложиль писаніе до Впр. Митрополити о справленіе §, щобь
чинь священническій не бьіль перешкодою до супружества, розумівся по канонамь
цер[ковннмь] со среченіемся чина священнического, одь такого женатого.
Кузьемскій вносить также добиватися о синодь. (До виділу конституційного и
духовного).
Вьеличковскій вносить брати на поданя наши рубра, аби тій поданя пошукувати
можна (вь важнійшихь справахь).
Продолженіе засідіаніяі 61-вого.
Жуковскій даль справу, що Шиндлярскій6 адіункть не приязний рускому Азнку
при гимнасіи Львбвской академической7 освідчіть, же онь сего не намірае, аби
рускій азьікь оскорбляти.8
Максимовичь доносить, що вь „Іиіггепсу" стоить, що „Бахь министерь" готовь
виступити, если би Галиція била поділена. Писано о томь до Кремсиру.
Павенцкій доносить, що Павликовскій со сторони зьемяньства поіхавь до
Оломуца ділати противь поділовн Галиціи.
Жуковскій доносить, що „Бесіда Руска“ сама вь собі повстати неможна, хіба
би сьлучитися сь другими намь спріяющими народовцями.
О фрейкорі на граници оугорскюй: до9 розсужденія. Коммиссія: Коссакь,
Леонтовичь, Балякь, Лозіньскій, Кописцяньскій, Максимовичь, Константиновичь,
Головацкій, Хоминьскій Валерїянь.
Кописцяньскій повертає складку, на Заклиньского оучинену.
1 Далі викреслено: „заляглости виписати до“.
2 Далі викреслено абзац: „Трещаковскій вносить, абм хіба вьіше дописати".
3 Слово вписане замість викресленого: „Понеділокь".
4 Прізвище вписане замість викресленого: „Жуковскій".
5 Слово вписане над рядком.
6 Прізвище дописане над рядком.
7 Далі викреслено: „не наміраль".
8 Далі викреслено прізвище Царевича.
9 Далі викреслено: „вьіробленія комми".
Протоколи засідань
22.12.1848
95
ЗасЬданіе 62-рое.
Дня 22 Студня 1848.
Читалася жалоба громади Манестирнскь, що их-ь п. Бако и мандаторь на
грунтах!., пасовискахь и опалі юкь Фарао[нь] и №ро[нь] кривдить и до того ще
мучить и грабить. (До Министеріумь подати).
Читалося призволеніе пресидіальне, що рада Бережаньска може вь забудованю
школьномь засЬданіе одбувати. Черезь Консисторь дано: оже оураджено: раду
Бережаньску оувЬдомити, а до Пресидіумь написати, аби другій разь впрость до
нась писало.
О Вагилевичу оуряджено до Консистора подати, аби оучинивь сь нимь по
правиламь церковнммь.
Бережаньска рада доносить, що тамже свящ. Павликовь дає науку руского лзика,
але що тамь професори и свящ. латиньскій теперь науку руского дзнка оскорбл яють.
Академики1 руски одзнваются до оучащейся молодежи руской, аби ся ревно до
науки руской прикладала, зважаючи на тое, що вся будущнбсть Галицкой Руси на
ней почивае. (До „Зорн“ и „Корреспондента" оломуцк[ого] ).
Геровскій припоминае, що при виписанью конкурсбвь відомосте руской мови
не -гребують. (До Министерства).
Трещаковскій вносить на третий май по руск. календарю оуспособити народь
до народнои оурочистости. Вь „Зорі" оголосити и коммиссію на тайной раді.
Ковальскій заступавь алумнбвь семинаріи на противь напасти Домчаньского вь
книзі.
Той же желае2 довідатися, що ся сь пропіеніями ти-хь стало, котрьі ся на
оучителей подали.
Зь Коломейскои радьі попитують о прошеніяхь, поданихь о оучительстга
Назаревича и Кобриньского.
Павенцкій вносить, аби „Газета Польска"3 голосила день вибору депутованого.
Лозиньскій вносить, аби вь стифті по руски оучили.
Царевичь—доносить, що акта бернардиньски руски нищать маются каже сліди.
(Але тра оудов[од]нити).
Тайна рада.
Жуковскій читаль одозвн, аби ся народь займавь просвіщеніемь своимь. О
Гвардій и стражи народной, о „Зорі" - аби ревнійше ся до того брали.
Лозиньскій читаль бдозву о фрейкорі (охотникбвь военньїхь).
1 Вписано замість викресленого: „Молод".
2 Вписано замість викресленого: „дає до".
3 Слово вписане замість викресленого: „народова".
96
22.12.1848
Протоколи засідань
ЗасЬданіе
Радьі Рускои Головнои 62-рое
дня 22 Студня 1848.
Читалася жалоба громади Манастирецкои на1 велики крьівдьі, котрьі поносить,
и на велики муки, котрьі терпить. Оуряджено жалобу тую подати до Министерства.
Читалося призволеніе високого Пресидйм ь краевого, що рада Бережаньска може
засіданія свой вь забудованю іпкольнбмь одбувати2 сь тамь застьіриженіемь, абьі
наука школьна не мала перешкоди. Тое писаніе пресидіальне, дане черезь
Консьісторь; оже оуряджено раду Бережаньску оувідомити, а до вьіс[о]кого
Пресидіумь представлене оучинити, аби другій разь впрость до Ради Головнои на
ей поданя бдповідало3, понеже она пбдь керункомь Консмстора не стоить.
Также була мова о священнику Іоанну Вагилевичу, котрий, опустивши
душпастмрство безь вьісшого призволенія, нанявся видавати „Дневникь
польскорускій", и4 видає свідоцтва на знаніе руского дзнка, не знати за гакимь
оуповажненіемь, аби писати до Консмстора, щоби по правиламь церковньїмь сь
нимь поступивь,5 аби звержень бдь чина священнического не могь колись требовати
содержанія по праву „престола священнического".
Также читалося писаніе ради Бережаньскои о оскорбленію науки руского дзнка
и письма тамже.
Читалася одозва академикбвь рускихь до оучащейся молодсжи рускои по
школахь галицкихь, аби . ся ревно до науки рускои прикладала, зважаючи на тое,
що вся будущнбсть рускои Галиціи на ней почивае. Оуряджено тую одозву вь „Зорі"
и по письмахь заграничнихь оголосити юко одповідь на тое очерненіе молодеже
рускои, ніби то она6 сама своєю рускою мовою цураеся, а польскои желае, що
неправда.
Геровскій припомнувь, що при вьшисаню конкурсбвь знанія также рускои мовьі
не требуюгь. Оуряджено зажалитися до Министерства.
Трещаковскій внісь на третого мая по календарю нашому рускому, коли
пбдданьство и паньїцина сего року 1848 були знесенні, возвати и приспособити нарбдь
до народнои всюда по краю оурочистости. Рада призначила комисію, абьі ся надь
симь внесеніемь застановила, котре таке було:
(І)7
Ковальскій заступавь алумнбвь семинаріи нашой рускои на противь напасти
Антонія Домчаньского вь его книзці: „Вьіясненіе справи рускои", юкобьі
переймавшись духомь польскимь, не мали духа русконародного, и освідчивь, же
алумньї руски не иньїмь юкь русконароднммь духомь переймилися. № тое
1 Далі викреслено: „всяки".
2 Далі викреслено: „одно порозумівшися сь оучителями".
3 Виправлено замість: „бдповідати зволяло".
4 Далі викреслено: „котрий".
5 Далі викреслено: „особливо же".
6 Далі викреслено „руску мову".
7 Пропущено в оригіналі, додатку в справі не виявлено.
Протоколи засідань 25.12.1848 97
освідчивг всечестньїй заступник! предсідателя Ради Головнои1 крьілошан!
Михаиль Кузьемскій, що мило чути Головнои Руской Раді, и также мило буде
рускому народови о томь знати, же очерненіе алумнбв! руских!, юкоби оддалися
польскои справі, єсть ложне, а же ся алумньї руски такь, юкь бути повинно, духомь
русконароднммь оукріпляють и керують. (Зо всіхь сторонь бдь алумнбвь нашихь:
„такь чинимь, и будемь чинити!", а бдь Ради и иньїхь притомньїхь: „слава!").
Слова Ковальского вь томь взгляді були наступающи:
(2)2
Также допитувався Ковальскій, що ся сь прошеніями тьіхь стало, котра ся на
оучителей руского дзьїка подали. Крьілошань Кузьемскій требовавь, котрьі таки
суть, понеже поданія таковьі черезь Раду не ишли.
Подобно и Коломейска рада попитувала о3 скутку прошеній Антонія Иазаревича
и Іосафата Кобрьіньского, котрьі ся подали о оучительства рускихь предметбвь.
Павенцкій внісь, аби домагатися, щобьі газета оурядова голосила день вибору
депутованого, юкь де такій зайде.
Лозиньскій внісь старатися о тое, абьі вь штифті руского дзьїка и письма сучили.
Царевичь4 донісь, що акта руски вь складі бернадиньскомь нищатся. Але
показалося, що ся тое не діє.
Зь Ради Рускои Головнои.
Львовь, дня 22 Студня 1848.
Засіданіе 6 3-тое
дня 25 Студня 1848.
Читала ся книжка Домчаньского на Русиновь сь дописомь Польки, котра тую
книжку меже алумнбвь розкедала, що епископь нашь запродав ся москалям!5, и
що онь С! другими, гак! каже, старими ослами, алумнбв! зводять, котрьі мали бути
готовьі за справу Польщи кровь свою проливати.
Русинька бережаньска Здровецка дала одозву, котра ся читала, абьі Русини справу
свою ревно боронили. (Вь „Зорі").
Вьеличковскій доносить, що карти викуплюватися одь нового року печатанм
по руски, аби Русини тій брали.
Читала ся одозва Поляка (В. К.6 Моравского), котрою напротивь напасти
польскои юко Полякь обстає за справедливостію справи рускои.
Читалося писаніе напротив! розправи п. Щуцкого.
Читалося писаніе, що также священниюь рускій оть п. Бако манастериского
кривди поносить.
1 Слово дописане над рядком.
2 Пропущено в оригіналі, додатку в справі не виявлено.
3 Далі викреслено: „прошеніяхь".
4 Далі викреслено: „домагав осві".
5 Дописано замість закресленого: „поляком".
6 Ініціали дописані над рядком.
98
25.12.1848
Протоколи засідань
Читалося писаніе радьі Стрийскои о руску мову В'ь школахь до Сейму
віденьского. ‘4
Громада Вербижь занесла жалобу на коммиссара Пясецкого, що ей, хоть має
1000 душь, непозволиль Гвардію и казаль не вірити рускимь попамь и „Зорі“.
Рада Коломейска писала домагатися, абьі письма радь оть оплати почтовой били
оувольненьї.
Жуковскій оучинивь оувагу, що и друга словеньски азьіки ще не совсемь1
оуправленьї, а дозволяются, оже нашь не єсть послідний и вносить, аби всі Русини
по руски говорили и писали.
Малиновскій внесь дати именемь2 руского народа завірені» изреченіе.
Царевичь допоминаеся своихь рускихь слбвь замість: браво=славно, и аби
„Зорою“ изображенія ревнихь членовь нашихь обвістити. - Зоставлено другимь
нась осудити.
Жуковскій: аби давннхь славнихь нашихь изображенія „Зорою“ предкладати,
що и вь Сербіи діялося. (Рада сіє виесеніе приняла, и замовлено вь Празі. Коммисіа
вибрана до того на слідующой раді).3 4 5 Домковичь внесь, аби руски наши одежди и
знаки4 безпечно могли ся носити.
Царевичь доносить, що Вагилевичь видає и видає свідоцтва руского юзика.
Тайна рада.
Кузьемскій вносить поздоровники рускій написати и запросивь до того алумнбвь.
Сосновскій вносить оголосити „Зорою“, що ся Русини до своихь народньїхь
строівь вертають.
Константановичь вносить и пріймае ся оучинити бдозву для складки на Раду.
Трещаковскій припоминае свой вь томь виробь до понятія народа.
Куземскій вносить, аби ся сконтрумь кассьі оучинило, жебн ся оказали довгьі
наши. - О тьіхь маеся кассі донести.
Балакь вносить, аби Рада пріймила переводи циркулярбвь, за котрий да[ст]ся
місячно 40 рс. сребр. Жуковскій: що такій переводчикь має бути присяглий.
Кузьемскій: аби котра особа зь Ради. Може просити, абьі ся конкурсь розписавь. -
А тое вносить Леонтовичь.
Малиновскій вносить, аби члени виступали со словами. Жуковскій: аби члени
одозвалися до радь.
Цьепановскій вносить домагатися о місцевого львовского капеллана руского.
(Черезь Консисторь и Генерали Комменд8)5.
1 Дописано над рядком замість закресленою: „дуже ббльіпе“.
2 Далі викреслено: „Радьі“.
3 Речення вставлене між рядками.
4 Слово дописане над рядком.
5 Внизу аркуша дописано: „Зтасгуїа \упик“.
Протоколи засідань
1.01.1849
99
ЗасЬданіе 64-тое
дня 29 Студня 1848.
Дяки зо Жолкевского циркулу дякують за старанності Ради о поліпшенье ихь
оутрьіманья.
Громада Поляна просить вставитися за ньіми, аби присуджена ймь надробна
паньщина була заплачена.
Рада деканату Бучацкого доносить о великихь крьівдахь, юки тамешни громади
оть дідичівь поносять.
Коломейска рада жалуеся, що декань Каратницкій не старае о справу руского
народа.
Оучитель зь Переммшлянь жалуеся на доминіумь, що го вь его оутрьіманю
кривдить.
Рада Жолькевска заносить жалобу сель Любели, Цеблбва и Вербовця1, що ихь
дідичи кривдять на грунтахь.
Донесено, що селянина вь Мокротині за колько галузь вь лісі оббили и обдерли
побережникь и лісничий.
Лотоцкій вносить возвати Преосвящ. Митрополитй и обі Капитули, аби также
зо своей сторони причинилися до депутацій до Цісаря.
Гуркевичь вносить, аби до того также Ставропигію возвати.
Царевичь вносить также возвати алумнбвь и академикбвь, аби и они дали
посланника свого.
Зоставлено до позднійшои обряди.
Ковальскій читаль стихи руски на славу руского лзьїку. (До „Зорьі“).
Лотоцкій оувідомляе, що ктось именемь Ради сбиравь гроши2, на колькосоть
ринскихь.
Жуковскій внісь визначити коммиссію, того доходити.
Трещаковскій читаль виясненіе потреби, аби ся старати о оуволненіе оплати
оть постпорту.
ЗасЬдІа]ніе 65-тое
дня 1 Стьічня 18493
Лотоцкій вносить возвати также отцевь Василіановь.
Трещаковскій доносить, що за шапки наши руски гонять носящихь, а понеже
тое чинять и войскови, то вносить оудатися до Милитарной Команди.
Вьеличковскій вносить, аби всі Русини [носили] руски ознаки.
Бродска рада занесла протесті напротивь легіи академической, котра вже оупала.
Читалося также оголошеніе письма часового руского: „Новини".
Оувідомлено о листі, присланомь на очерненіе наше.
1 Дві останні назви дописано над рядком.
2 Слово вписане замість викресленого: „запомог".
3 Виправлено з „1848".
100
12.01.1849
Протоколи засідань
Читался Адресі Полякові до Цісаря и Царя.
Гушалевичі читалі своє розмьішленіе наді діланіемі Ради Головной. (До
„Новині").
Жуковскій внісі возвати народі, аби на потреби краю чиниві складки збожемь.
(N0 до того они возвани оурядами циркулярними).
Маколондра внісі, що гражданьї жичуті си Домковича на депутованого до
Цісара.
Тайна рада.
Виділі конституційний предложилі пункта до Рейхстагу, оть раді предложени.
Сосновскій ббвістиль, що для оубогихі оуряджени суті во Львові комнатьі
тешім.
Бормсікевичі внісі, аби но конституційнії пункта взяти пбдь розвагу.
Леон[товичі), Конст[антиновичі], Павенц[кій], Хоминьскій, Ланикевичі.
Жуковскій вносить, аби жалобьі о лісі до міністра1 занести. Бормсікевичі:
що депутованьї б тое подали.
Коммиссія до виробу без Уегігаиші£3¥оШт[з] аиз Міпіхіегіит2 призначилася, а ві
середу сойтася до подпису.
ЗасЬданіе 66-тое
дня 12 Стьічня 1849.
Читалася одозва о полку рускихі охотникові (уогп Ггеусогрз). .
Читалося описаніе оурочистости ві Станіславі зі причини вступленія Цісара
Францішка Іосифа на престолі.
Читалося посланіе Глиньского о вьібраньїмі депутованьїмі ві Станіславі до
депутацій до Цісара Францішка Іосифа, и о томь, юкь честньїй священники наші
и министеріальньїй совітникі ІПашкевичь загріваві Русинові на раді Станісла-
вовской, абьі ревно о себе старалися.
Рада Стрьійска донесла о виборі тамже священника Шведзицкого до послан-
ицтва до Цісара.
Рада Коломейска донесла о виборі тамже священника Ант[онія] Назаровича и
биргермейстра Цржемалика до послаництва до Цісара.
Рада витала честного священника и министеріального совітника Григорія
Шашкевича многолітствіемь, и мило слухали его слова загрівающи до ревного
старанія о народность руску, котре то стараніе по его свидітельствй доси много
кріпило духа руского, и позьіскало собі всюда славу и подивленіе. Также освідчили,
що старанія Русинові знайдуть оу Правительства исполненіе, и опустиві потому
раду, взиваючи ю до многолітствія Цісарю и Царю, и народови рускому.
Жуковскій внісі, аби „Зорою" права по руски оголошалися со сторони
Правительства.
1 Слово вписане замість викресленого: „сейму".
2 Довірчий вотум міністерству (нім.).
Протоколи засідань 12.01.1849 101
Освідчено, що п. Коммендерующій збороняе вь часі обляженія ознаку Льва
носити, (вь „Зорі“ оголосити). N0 шапки и одеждьі руски можна.
Донесено, що1 рада Жолкевска ввібрала на посланника до Цісара Леона
Крушиньского, правника.
Читалося зь „Корреспондента" австріацкого освідченіе молодежи руской
академическои за рускою мовою.
Громада Мах нові и Корня приступили до прошеній о поділь Галиціи.
Рада Станиславовска доносить о Іосафаті Садовскомь, що го ввібрала до
послаництва до Цісара.
Рада Болеховска доносить о оурочистости тамже З'ь причинві вступленія Цісара
Францішка Іосифа на престолі. (До „Зорьі").
Его Превосходителвство Митрополитв дав'в на Раду 50 рс. среб., а Шашкевичь
свящ. 10 рс. срб. на Раду.
Петро Зажуля, селянинь черезь раду Золочевскй2 жалуеся, що Полякь ввімантивь
оу него грунті.
Трещаковскій читаль стихи на панну, котра ся вьірікае руской мовьі. (До „Зорьі").
Балякь вносить вставитися до губернатора, абві Русинові до Кракова не вьісилавь.
Царевичі доносить, що францішкань нехотівь рбскихь оученикбвь3 сповідати:,
зь того показалася потреба катехетбвь рускихь.
Кузьемскій обвістивь, що „Газета Польска" зачинає о томь розписуватися4, що
Русинові не ма.
Житель львовскій жалувався5, що его сьіна вь нормальної! школі до польщизни
силують - а руского и німецкого6 не оучать.
Кузьемскій обвістивь, щобь со взрастающимь теперь днемь засіданія7 Радьі о 4
годині розпочиналися8, и загрівавь сь новьімь рокомь не оустрашенно ділати вь
справі народной.
Тайна рада.
Оуряджено плякатомь оголосити, що охотники фрейкору вь комтусрі
ставропигианскомь записуватися мають. Помовигь Гуркевичь сь сеніоромь о місці.
О депутацій до Цісара зь Радьі Головной: Кузьемскій вносить: Білиньски, Балякь,
Товарницкого, ЗаржицкОго, Авдиковскій, Юристовскій, Сосновскій, Валеріань9
Хоминьскій, Гуркевичь, Бохеньскій, Трещаковскій10.
До ньіхь депутацію:
числ. 6. до пере[писаня]
1 Два слова дописано збоку.
2 Вписано замість: „священника Саского".
3 Вписано замість: „русинові".
4 Вписано замість: „на русинові оуідати".
5 Виправлено замість: „скажился".
6 Слово вписане над рядком.
7 Чотири слова вставлені над рядком.
8 Слово вставлене над рядком.
9 Ім’я дописане над рядком. Попередні прізвища відмічені хрестиками.
10 Прізвище дописане над рядком.
102
15.01.1849
Протоколи засідань
ЗасЬданіе 67-моє
дня 15 Стьічня 1849.
Сосновскій освідчивь, що вже вь судахь вимагає Министерство відомосте
рускои мовьі.
Рада громадска вь селі Каменці Старе Село доносить, що ся завязала.
Рада деканальна ІАрославска доносить о нужді дбзнаной оть мандатора Ахта.
Кузьемскій доносить, що Добельгофовскій декреть о польщизні знесений, и
що вь Відни хочуть завести каеедру руского лзьїка, и що также роблять тамь
ландкарту Галиціи по народностехь руской и польской.
Молодий Русинь, синь свящ. Жуковского,1 сказавь2 стихи, радуючися, що руска
народность3 зачинає одживати4. (До „Зори").
Царевичь оуважае, споминатися о тое5, аби наши регимента не польскими, але
рускими називалися.
Тайна рада.
Кузьемскій читаль оть Львовского Ставропігіального Інституте, що вибрали
Стефана Керечиньского, Товарницкого, и Іоахима Хоминьско[го] на депутатбвь до
Цісара.
Зь ради Жолкевского округа читалася жалоба на оурядниковь, що говорили на
священникбвь, аби нарбдь невіриль имь, и аби дяки „Зорьґ не читали, и просять,
абм таки оурядники перенесеньї були.
Кузьемскій читаль пресидіальное писаніе, що наказано циркулу такихь оурядниковь
випитати, и Пресидіумь жадає, аби такихь оурядниковь доносити до Пресидіумь.
Вьеличковскій вносить и принято на члена Иларого Шведзинкого.
Читалася Адресса до Цісара и Царя Францішка Іосифа.
Кузьемскій вносить запросити Еппа стати на челі депутацій (числ. 23), и также
депутованьїхь рускихь, абм ся прилучили.
Внесено завірительки листи вьібраньїмь оть Головнои Ради дати. (Числ. 23).
ЗасЬданіе 68-мое
дня 19 Стьічня 1849 року.
Читалася розправа, икь теперь стоить справа руска напротивь часописьма
польска[го] и адресбвь польскихь, абьі поділь Галиціи не наступивь.
Читаль ся припись6 министеріальньїй до Апеляцій о коммиссіи переводити
Кодексь на рускій азьікь, и также абм судій7 приготовляли до судбвь по руски.
1 Три слова вставлені над рядком.
2 Слово вписане над рядком замість викресленого: „читавь".
3 Слово вставлене над рядком.
4 Слово вписане замість: „процвітати".
5 Трв слова вставлені над рядком.
6 Слово вписане замість викресленого: „право".
7 Вписано замість: „оурядники".
Протоколи засідань 15.01.1849 і03
Жуковскій вносить, а[бьі| той декреті по руски бувт, переведений и вь „Зорі"
оголошений.
Рада Коломейска вставлявся за Илшщкимь Василіемь на оучителя руского дзьїка.
Громада1 Заболо(то)ва пише, абьі знеслися картьі мелдунковьі до шлюбові оть
доминіи.
Кузьемскій донісь о писемку на противь Домбчаньского—„УУгашіап зргаьуу пізкіер2 *
Зь Ліска прислано 20 рс. на видатки Ради, а на „Справу Клекотиньску" 1 рс. ереб.
Читалося писаніе Блоньского, котрими надослаль книги чепіски пікольньї до
тимнасій (До общества народного).
Зь Верхобужа оть громади и тамешного священника на Раду 3 рс. ереб.
Кузьемскій сложиль оть совітника апеляційного Мохнацкого 10 рс., а графи
Голуховскій 50 рс. ереб. Громада Космиреньска на Раду 5 рс. зь округа
Станиславовского.
Зь Сам[бо]ра: тамь на депутованого до Цісаря обрано Чачковского;
также що тамь фервалтерія Подбуска1 писмь руски[хь] не пріймае.
Также поданье зь Пбдбужа до Министерства4 напротивь польскои мови вь
школахь, и абм діти руски до церкви ходили;
также зь Пбдбуской ради до Гамерштейна подяки о его опіку надь собраніемь
оученьїхь нашихь.
№дойшла жалоба громади Зарудця на кривди оть домити до Министерства.
Деканать Коссовскій на Раду 3 р. Бережаньска рада надослала на Раду ЗО рс. ереб.
Тайна рада.
Зь Саноцкого округа вибрали чест[н]ого Юліана Лавровского на депутованого
до Цісаря и онь по освідченію Бормсікевича не принявся, бо5 принявся и перево-
дить Кодекси по руски.
Здано на предсідателя зарадити тому.
Честньїй Шушкевичь зь Бережани оуповажнилея тою радою.
Зо Залещицкого циркулб Головацкій на депутов. до Цісаря.
Зь Золочева на депутованого поручають6 нашой Раді вибрати и надсилають 60
рс. еребромь.
Зь Ради вибрано Рожеїовского.
О єпископстві третомь -> _
и крмвдахь громадь / Зоставляеся вьісланникамь7.
и напротивь калюмніи на духовеньство и на народь нашь о рабунокь шляхти
польскои.
На предсідат[ел]ей вь часі отізда: Бохеньского - и Бормсікевича - й Сосновского.
1 Слово вписане замість викресленого: ,,делутован“.
2 Замість руської справи (пал.)
2 В оригіналі: „Подбиска".
4 Три слова вставлені над рядком.
5 Слово вписане замість викреслених: „и онь также“.
6 Вписано замість: „вибраний".
7 Виправлено замість: „Коммиссіи".
104
26.01.1849
Протоколи засідань
ЗасЬданіе 69-тое
дня 22 Стьічня 1849і
Читался артикуль „Корреспондента" о Русинахь.
Также читалося оувідомленіе о депутацій до Пресидіумь и до Коммендьі (в
„Зорі").
Геровскій внісь2 бдь дівь рускихь 7 рс. на вьідатки Радьі (чинь сей до „Зорьі").
Читалося писаніе о крьівдахь рускихь.
Читалося поданье парафіань рускихь о костель поезуицкій. (Дано до відділу).
Михаиль3 Коцула зь Годовиці4 жалуеся, що му польскій священникь грунть
одобравь.
Громада Хоросткова жалуеся на свого мандатора, що народь кривдить и
непокоить, юко „Польща повстане".
Внесеніе перестеречи народь, абьі непродававь легко мьіслно грунта.
Гушалевичь вносить оучинити бдозву, абьі ся тій, котрьі суть вь силі юкій
предметь науковий преподавати, зголосили.
Гушалевичь пригадує, абьі ся тримати оуставь стисло.
Тайна рада.
Гилярій Кописцяньскій просить вставитися за нимь до Пресидіумь, аби могь
зостати циркулярньїмь канцелистомь. (Отступиль).
Симеонь Біликь просить вставитися за нимь, аби доставь аркупгь шинькувати.
ЗасЬданіе 70-тое
дня 26 Стьічня 1849.
Читалося розпоряженіе Министерства справедливости зь „Газети Львбвскои"
напротивь, юкь ся тамь каже, многихь ювнихь гвалтбвь со сторони селянь на
маетности давнмхь дідичбвь, и также оуложена пересторога для селянь.
Читалося зь австріацкого „Корреспондента" числ. 16 р. 1849 описаніе водосвятія
черезь Архіереа нашого Григорія вь Кромерижу5.
Читалося описаніе ландкарти Австрія по народахь ей, де также приходить змінка
о окрнсленію границь народа руского вь Австрія, котра то ландкарта теперь ся
вьірабляе, и котре то описаніе приходить іп <1ег „АИ^етеіпеп 2еіш陸, Веііа^е N 15.1849.
Читалася Адресса Поляковь напротивь поділови Галиціи и также ихь меморіале
до Министерства напротивь того поділу, де мовится, що Казимирь Галицію юко
пущу завоювавь, и щобь церкви наши зносити. А напротивь того Глиньского
памятникь за поділомь Галиціи, и окрестне губерніальне писаніе, що вь Кракові
1 Виправлено замість „1848".
2 Слово дописане над рядком.
3 Вписано замість викресленого: „Стефань".
4 В оригіналі: „Годовеці".
5 Далі закреслено: „и также зь писанія депутованого Шашкевича".
Протоколи засідань
29.01.1849
105
запроваджена зостала и сь днемь 1. Лютого 1849 ділати зачинає коммиссіа губер-
ніальна на 6. западномазурскихь циркулбвь.
Читалося розпорядженіе Министеріймь просвіщеній о науці руского Азика1,
дабьі приготовити такь оученіе школьное вь рускомь азьіці. (Гушалевичь освідчився
на тое стьіхами для процвитанія руской словесности. До „Новинь").
Читалася одозва, що поменши циркулярньї радьі призволени.
Представился Раді воинь нашь рускій гранадирь Ципріань Козань зь Воло-
шинова Самборского округа, котрий вь войні италіаньской прославшіся и ранений
зоставь, и котрому присуджений медаль золотий, и десять червоншхь. Рада дала
ему: „Славй !“.
Вь циркулі Коломейскомь оучинилася читальня руска, кот[...]2
Ковальскій вносить оучинити одозву до поменпіихь радь, гакь діти оучатся, и
котрьі ревни оучители.
Также, аби спись малорускихь книгь обвістити, и спровадженье ихь оулегшити.
(Оголосити тое вь ,,3орі“).
Царевичь еще завідомляе, що ту по нормальньїхь школахь по руски не сучать,
мимо що єсть министеріальний декреть на тое.
Тайна рада.
Оуряджена депутація до граб[ьи] Голуховского заутра.
ЗасЬданіе 71-вое
дня 29 Стьічня 1849.
Совітникь Вреха оучиниль на чительню руску дарь 40 книжками. (Подякувати
и до „Зори").
Зь Горбачь цир. Самбор[ского] жалуются на тамошного мандатора Виктора
Баньковского, що збороняечь громаді, аби сама не сбирала податки.
Читалося описаніе водосвятія Іорданьского вь Кромерижі, описане черезь
Шашкевича.
Міщани львовскіи вставляются за Іосифомь Горнячикомь, аби биль принятшй
до духовного стану вь греч. кае. обрядку.
Оученики черновецки присилають стихи благодарни за отечестволюбное діланіе
Ради Головнои.
О мельдунковшхь картахь при шлюбахь зновити, аби просити о циркулярь, що
не маются вже одь дом[ініи] брати.
Рада Любачевска прислала 6 р. с. на видатки Гол. Ради.
Трещаковскій просить вставитися за ньімь на противь розпорядженя цирку-
лярного, котре має ему за зле, що занимався оуорганизованьемь Гвардій.
Люди зь циркулу Золочевского, села Балучина жалуются, що покрьівджени на
грунтахь, лісахь и пасовискахь.
1 Далі закреслено: „и вь томь азьіці “.
2 Пропущено в оригіналі.
106
2.02.1849
Протоколи засідань
Лозиньскій читав-ь оголопіеніе вибору заряду міского львовско[го], що до той
коммисіи вьіборовой тблько два Русини взяти. (Маеся послати депутація до
бурмистра).
Трещаковскій вносить, аби букви руски скорописньї внлитографувати, и
оурядамь, особливо же Конснсторови латиньскому и доминіямь порозсилати, аби
поданія руски научилися читати. (Леонтовичь освідчае, що оуже такь букви руски
литографуются).
Тайна рада.
Внсланники до начальника краевого граб[ьи] Голуховского на місце Залеского
здали справозданье, юкь его привіт[ст]вовали и ему щастя жичили.
Онь говориль по руски, що буде спирати оусилованя наши.
О тривіальньїхь школахь, що не ма чимь оплачувати оучителей рускихь.
Также не вірити, если кто на него виговоруе - а сь ньімь о томь говорити.
Вьеличковскій доносить, що Поляки за Залескимь хочуть писати, що жалують
за ннмь, а разомь, же пань Голуховскій не здатний вь теперійшнихь
обстоятельствахь, оже вносить за ньімь до Цісаря дати подякуванье.
Большостію голосбвь дати подяку Цісарови. Кульчицкій и Слімаковскій
виробляють на пятницю'. ,
Жуковскій доносить, що Залескій донісь, же люди наши на ліси нападають,
оже Министеріумь наказало оузброити ліснихь - Голуховскій робить протестацію
- и намь протестувати - бо би ся оутворило войско польске.
Пань Голуховскій хоче дати окрестникь, що де мали громади право врубу вь
лісь, тамь тое право позостае.
Чи Рада має писмена руски §гаііз (дармо)1 2 оурядамь розсилати? Коммисіа до
справозданя: Цьепановскій, Гуркевичь, Матинкевичь, Трещаковскій.
О фрейкорі, що замість спису присилають людей, котри приступають до войска:
оже датися має одозва.
Царевичь: аби не Русина не пріймати.
Жуковскій: аби донести губернатору, що вь школахь нормальньїхь рускій юзьїкь
не оучится, юкь єсть министеріальнмй декрети
Геровскій: що донесено вь Золочевскій бкругь же Рожеїовскій за него вибраний,
аби ся складали.
Засіданіе 72-рое
дня 2 Лютого 1849.
Скоробогатий давь на Раду 4 р. среб.
Рада Коломейска жалуеся на мандаторбвь, що ставлять перепони польку
охотникбвь.
1 Слово вписане замість закресленого: „субботу".
2 Слово вставлене над рядком.
Протоколи засідань 5.02.1849 Ю?
Царевичі припоминае, що министеріальньїй декреті ві школахі нормальних!
незаховуеся. (Скибиньскій особливо враждуе).
Читался виробі напротиві Краиньского, Борковского и Мсцішевского оумство-
ваній противі праві нашихі народнмхі.
Оувідомлено о приписі министеріальномь, абьі ся свята наши по оурядахі и
судахі заховували ві отношенію до Русинові.
Тайна рада.
Читался виробі Адрессн до Цісаря и Царя поблагодарити за номинованье
Голуховского Начальником! Галиціи.
Читали стнхи Преосвящ. Еппу Григорію сі причини имянині его, юко
предсідателю Ради нашои Головной.
Народі Миколаевскій приходить, що го секвеструють на мешне.
ЗасЬданіе 73-тое
дня 5 Лютого 1849.
Читалося писаніе зі Оломуца оть депутованьїхі нашихі до Цісара и Цісарска
отповідь на Адрессу нашу (оуряджено чині той на вьідатокі Ради напечатати).
Читалося писаніе зі Відня о друкарні руской, и о руской школьной раді, о чемі
ві Відню нараджуются.
Бродска рада надсилає, и также1 зі Тури и зі Болехова прислалися списи зголо-
шающихся на охотникові: а Болеховска рада оразі просить, аби призналася: при
томі вносить Лозиньскій2, аби вь Самборі и по инихі місцбхі ради призволи[ли]ся,
просити о тое.
Суть дописи, що мандаторм, именно вь Дунаєві, отраджують оть фрейкорі.
Также зь Бобрецкои ради доносится о охотникахь тамже до фрейкору.
Также зі Богородчані надослался списі охотникові до фрейкору.
Зі Городка также одині зголошаеся до фрейкору.
Читалося писаніе пресидіальное о обходженю святі рускихі ві оурядахі, судахь
и школахі. (До „Зори" сі обученіемі громаді).
Зо стороні ІАрчовецкихь циркулу Золочевского прислани подписи на поділі
Галиціи.
Лозиньскій на шестого сего місяця юко дені св. Григорія, юко день имянині
Преосвященного Егіпа и предсідателя Ради, вносить бт[п]равити литургію за всякеє
прошеніе - и запросити оучащуся молодіжь и Раду о 10 годині ві міской церкві.
Вьеличковскій освідчиві, що тутейши парафіаньї жичугь си, аби ся ту діти по
руски обряду и співаня сучили. Жебьі п[а]рохові возвати юко членові Ради, аби
ся займили тою справою.
Зі Богородчані прислана штука театральна руска, драма: „Згублена детина“.
1 Слово вставлене над рядком.
2 Два слова вставлені над рядком.
108
9.02.1849
Протоколи засідань
Малиновскій внісь возвати Русиновь о написи руски на печаткахь и на таблицяхь
сельскихь - также пересторогу, аби легкомьісльно грунтові, селяни не продавали.
Борьісікевичь звертає оувагу на тое, абьісьмо теперійшной важной хвилі не
опустили народность нашу двигнути, особливо же, аби поднести просвіщеніе вь
руской мові, особливо же аби опорожнени місця профессорски Русинами
обсаджувалися, н. п. гисторіи - на котре місце захваливь Пьетрушевича, и чемь
вносить ЬеЬгкбгрег1 оувідомити. Вьеличковскій захвалює ІАновского — о которомь
далися чути голоси, що онь добрий филологь.
Также о инихь професурахь: исторіи натуральнои, котрий кабинеть отродивь
народньїмь способомь, особливо назвами. Захвалюють Жегестовского - также иньї
профессури - особливо же, що суть два лицеа, и що физики ще не ма - вносить
просити Правительство и Министерство о Русиновь на каеедрн, а если не будуть
Русини, аби ся иними, но провизорично обсаджали.
Другій предметь: абисьмо для воинбвь нашихь, котрн за нась бются и ранени
суть, сбирали юкись датокь, и до того нарбдь возвати.
Вносить: аби Рада Головна попередила и вь „Зорі" всіхь до того священниковь
возвати. А тій со списомь радамь поменш[имь], а Рада наша до Генер. Комм.
одсилала.
Вьеличковскій вносить, абм всіхь возвати, бо они всіхь, - неино нась боронять.
Трещаковскій: о надписахь оулиць рускихь. Вьеличковскій: що ще не на часі, и
о костелі поезуицкомь.
Тайна рада.
Донесено одь Лозиньского, що Мсцишевскій за письмо своє оупомненмй оть
Згасіг Соттапсіо2 и що его письмо послане до Министерства.
ЗасЬданіе 74-тое
дня 9 Лютого 1849.
Донесено, що селяни наши тютюну на 6000 рс. ереб. для раненьїхь нашихь
воиновь сложили. (До „Зори").
Читався артикуль Лойда за рускимь народомь.
Читала ся Адресса депутованмхь нашихь до Францішка Іосифа и до Цісара
Фердинанда І.
Цадослани зостали списи охотниковь до фрейкору.
Вьеличковскій доносить, що единь священникь рускій перевівь „УІГ§І1ІІ
Сеог^ісоп"3 н[псі] ,Ціе ЬеханЬегІе Коае"4, вь понеділокь кікій вступь отчитаеся.
Громада Цовосівка жалуеся на кривди вь грунтахь.
1 Викладацький склад (нім.)
2 Міське командування (нім.)
3 Вергілій „Георгіки" (лат.)
4 „Зачарована троянда" (нім.)
Протоколи засідань 16.02.1849 Ю9
Громада Гмиколаевска жалуеся на менше, котре на латиньского священника має
давати, а того року пожарі н холера и недуга на товарі оутрудило им'ь тую данину
сего року, котру лат. пар[охь] не милосердно вимагає. (До Пресидіумь).
Громада Тарнопольска жалуеся на крьівдьі вь грунтахь.
Тайна рада.
Трещаковскій внісь о польовані, абьі селяни не були того права позбавлени, и
скривдженії.
Павенцкій чинить оувагу, що перше на дідичу тяживь тягарь оутрьіманя
мандатора, оть чого онь оувольненьїй.
Антоній Добряньскій заповідає часописьмо церковне: „Неділями подарокь
селянамь“.
Дзье[д]зицкій Оеодосій внесений на члена оть Леонтовича. (Принятмй).
ЗасЬданіе 75-тое
дня 12 Лютого 1849.
Читался артикулі „Вег зІауіксЬеп ТепігаІЬІаііег" о справі рускои напротивь
часописьма польского: „Польска“.
Прислани зостали списи охотникбвь до фрейкору.
№адослана зостала штука театральна; „Мужі чернець".
Донесено Раді о писемку: „Кохргаи/а о §гапісасі гиккіе) і роїзкіе] сг^ксі Саіісуі"1.
Рада принялася тое письмо видрукувати.
Бормсікевичі читаль поданье о тое, абм ся профессурн Русинами обсаджували.
Міщани бобрецки жалуются, що тамь доминія и коммиссарь циркулярний
настає на нихь за тое, що отставили юкогось чоловіка, котрий на Цісара
внговорувавь.
Головацкій вносить, аби ся засіданія Ради познійше зачинали (о 5-той годині).
Тайна рада.
Вьеличковскій вносить честного Рожановского на члена (принятьій).
Тойже вносить, абм пріймити депутованмхь нашихь, повертающихь оть Цісара:
на шо Митриполита призволивь своихь покоєві.
ЗасЬданіе 76-тое
дня 16 Лютого 1849.
Читалься артикулі: „Отповідь клеветникамі", котрий стає вь обороні Его Прео-
священьства Митрополити и духовеньства руского напротивь напасти польскои.
Завідомлено Раду о списахь зь Коломейского и Тарнопольского о охотникахь
до фрейкору.
1 „Розвідка про границі руської і польскої частин Галичини" (пол.).
по
19.02.1849
Протоколи засідань
Збаражска рада прислала на Раду 20 р. 20 кр. среб.
Ланикевичь доносить о погрозахь зо сторонм оугорской, однако прійшла вість,
що Мадярьі зостали отперти.
Читалося поданье міщань града Львова о жневажаню свять нашихь, абьі тому
запобічи.
Пріймалися посланники до Цісара многолітствіемь и они дали зо свого послан-
ницт[в]а справозданье, на що отповіль члень Радьі Малиновскій именемь ей.
Борисікевичь завідомивь Раду о присутствіи на засіданію Ради вьісланниковь
до Цісаря зь Буковини, и освідчивь, юкь то все румунській бувь намь пріязнмй, и
загрівавь до взаимной любви!
Борисікевичь звернувь оувагу Ради на теперійшное состояніе руского народа,
що вьіділь Сейму конституційний противится поділови Галиціи. Вносить пятьомь
членамь поручити, аби вь тую справу війти, щобьісьмо не позостали надаль чіими
подданьїми.
Трещаковскій взьівавь, аби ся заняти справами народними, не оуважаючи на
Сеймь.
Тайна рада.
Кузьемскій завідомивь, що Преосв. Еппископь запринумировав-ь для Ради
„Біауізсйе 2епіга1Ь1аПег“.
Читался артикуль „Газети Краковскои“, спріяюшій по части намь Русинамь.
Кузьемскій донісь, що депутація наша була также оу министрбвь, котри намь
спрідють и нась вь справахь нашихь до спріяющого намь теперь Пресидіумь
отсьілають - также що заведутся два Шулратьі для попиранія просвіщеній руского
и польского, а юкь ту меже нами единь буде вь Шулраті мужь для надзиранія правь
польскои мови, такь старатися маемь, аби для заходнихь Русинбвь пбдь губерніовь
Краковсковь также тамь вь польскомь Краковскомь Шулраті бувь рускій мужь,
права руского Азика тамь борониль.
Рада застановилася надь внесеніемь Борнсікевича, аби вибрати коммисію, котра
би ся застановила надь справою поділу Галиціи: Борнсікевича - Куземскій,
Леонтовича - ІАновскій, Хоминьскій Валерія[нь] - Павенцкого.
О оурочистости народной 3-го Мая, абися тимь заняти.
ЗасЬданіе 7 7-моє
дня 19 Лютого 1849.
Рада мило витала пана Фелсенберга сь женою Елисавееою зь роду Здровьецкихь
зь роду1 Даниловичевь, котра ся юко Русинка2 прославила, и за тое не мало бдь
збьіточннхь Поляковь поносити мала и має,3 Русини притомни на Раді дали ей
славу! и поздоровили ю многолітствіемь!
1 Слово вставлене над рядком.
2 Далі викреслено: „вь Бережанахь“.
3 Далі викреслено: „зо всіх".
Протоколи засідань
23.02.1849
111
Также Рада мило1 витала пана2 3 Панькевича, шулдиректора зт> Перемишля,
честного Русина и подвижника руской справи.
Завідомлена зостала Рада о надосланой одь воина вь италіаньской провинціи
пісни воиньской, написаной по німецки, и Рада поручила переводь пісни той чест.
Гушалевичу.
Падойшли дальній списи охотниковь до фрейкору нашого Галицко руского.
Читалося писаніе зь Тарвопольского округа о крьівдахь, котрн вдови и сироти
по смерти священниковь нашихь бдь коморниковь поносять, о томь, шо колатори
не хочуть причинятися до будованя и поправи церковь нашихь и будинковь для
священниковь нашихь, що дяки наши не мають оутрьіманя, и курендьі и мни
оурядови письма розносити мусять, що вь церквахь нашихь не ма такь, юкь вь
костелахь церковниковь, що зь домовь нашихь школьньїхь платится податокь
домовий, що ввізши школи оу нась пбдь надзоромь духовеньства латиньского, що
не ма книжокь школьньїхь, образкбвь и взорбвь для писанія, и що ще не виходять
календари або місяцесловьі руски. Дано до виділу пбдь розвагу.
Читалося розпорядженье пресидіальне1 о науц-Ь руского лзьїка и віри вь руской
мові вь тривіальнихь и головньїхь школахь, и о наміреномь подчиненію по4
большой части ихь подь зарадь Консьісторбвь рускихь, а о даній5 другихь, подь
зарядомь Консьісторбвь латиньскихь позостающихь6, подь надзорь Консьісторбвь
рускихь. (Головни пункта того розпорядження оухвалено „Зорою“ обвістити).
Павенцкій внісь7 зь причини жалоби дякбвь зь циркулу Тарнопольского, абьі
Рада дала одозву, щоби духовеньство тихже не кривдило, и сь ними ся ліпше
обходило. Па що Кузьемскій оуважавь, же не всюда дяки мають причину жалуватися
на тое, и що таки жалоби не будуть заходити, кікь скоро дяки будуть мати належите
оутрьіманье. Гушалевичь додаль, щобь за тими дяками одозватися, котрії подали
жалобу. (Рада дала предметі той подь розвагу виділу).
Кузьемскій сложиль адрессу именемь народа руского до Его Величества Цісаря
подану, и отповідь Его до актбвь Ради, а Лозиньскій внісь старатися о тое, аби
була вь „Газеті Львовской“ оурядовой оголошена.
ЗасЬданіе 78-мое
дня 23 Лютого 1849.
Рада витала Іакова Ша[н]ковского, пароха Копеченецкого дек. Гусятиньского.
Падойшли дальній списи охотниковь до фрейкору.
1 Слово вставлене над рядком.
2 Слово вставлене замість викресленого: „честного".
3 Слово вставлене замість викресленого: „миннстеріал".
4 Слово вставлене замість викресленого: „ихь подь надзорь
5 Слово вписане над рядком.
6 Далі викреслено: „даній".
7 Слово вставлене замість викресленого: „допоминал".
112
26.02.1849
Протоколи засідань
Читаль ся артикулі з: „Зіауіасйе 2епіга1Ь1аііег“, котримь розбирався адресі
Полякові до Цісаря, руску народності крьівдящій, аби Галиція на дві провинціи
не була поділена. (До „Зорьі“).
Читалася петиція, ніби то дванайцять нашихі рускихі циркулеві аби польске
провизоріумі ві школахь назадь повернуло, де оуже Поляки дещо праві рускому
Азьїку признають, але однако нашу руску мову пбдь польску ставлять и на поділі
Галиціи жалуются.
Капротиві сей петицій дойшла відомості, що польски мандатори зь конскрипціи
сами пишуть имена руски до той петицій. (Зі Струтина зь дня 20 Лютого 1849 зь
цирк. Золочевского).
Также Малиновскій оучинивь внесеніе1 дати Адресі до Министерства, що
декреті забеспечающій нашу руску мову ві школахь, народі наші задовольняє, де
ся має виразити, що Рада Головна буде ся старати, аби були Русиньї оуспособлени
до оучительства.
Лозиньскій припоминае о поменшихі радахь, де стоить войско або суть оуряди,
аби старатися о йхь призволеніе.
Читалося писаніе зі горі Карпатскихі (зі Жупаня), кікі польско оугорски
ворохобники ві тихі сторонахі враждували и кікі ихі наши воиньї и люди отперли.
Царевичі вносить, аби для просвіїценія селянь возвати йхь, щоби здатного
нікого вь своемь селі давали на науку2.
Тойже, аби селяни виказувалися наукою, если кіки чини громадски подняти
хочуть або вь стань малженьскои вступають.
Гушалевичь представши Головной Раді членові3 прибувшихь на Головну Раду:
Михайла Рудого
Йвана Гаврилюка зь Перегинь[с}кой ради.
Андрухь Паньковскій занісь жалобу, що му дідичі польскій одобравь грунті.
Тайна рада.
Внесено, аби ся священники руски львовски освідчили вь школахь тутейшихь
науку віри по руски преподавати - заутра о 11 годині о томі нарада.
Внесено протестувати напротиві Иагловского на профессора любомудрів вь
Перемінили.
ЗасЬданіе 79-тое
26 Лютого 1849.
Рада Перемисліска внесла, аби наши рекрути по руски присягали, и залучила
переводь рускій присяги.
Иадойшли дальній списи охотникові до фрейкору.
Коломейска рада опоминаеся о руске обвіщеніе праві вь газеті.
1 Далі викреслено: „отпові".
2 Слово вставлене замість викресленого: „просвіщеній.
3 Далі викреслено: „Ради Болеховскои".
Протоколи засідань 2.03.1849 НЗ
Таяж-ь рада опоминаеся о комменду руску при фрейкорі.
Рада Коломейска вносить звернути оувагу Министерства господарства на злое
состояніе господарки вь Галиціи.
Таяже рада оувідомляе, що право одставляти податки черезь сами громади
перекручено такь, же тое право сталося для громадь тягаромь.
Рада оухвалила подати до Правительст[в]а, аби старалося о тое, щоби громади
сь права того кормстали, що могугь сами податки одставляти.
Рада Дрогобицка вносить, аби1 книжки податкови по руски були печатани'.
Занесена зостала жалоба, що акторка Радзиньска ругалася народови рускому
призвисками на святихь рускихь.
Громада Бобрецка жалуеся на мандатора свого.
Царевичь оувГдомляе, що Маґистрать Лвовскій по руски обвіщенія свои не
вьідае.
Тайна рада.
Громада Олешиць цирк. Жолкевского жалуеся о забрани имь черезь дідича
грунта.
Тарнопольски депутовани жалуются, що имь зновь накинено Півоцкого на
заступника старости.
ЗасЬданіе 80-тое
2 Марта 1849.
Пресидіумь отповіло на поданіе Ради, що политичнн оуряди не мають входити
вь справу о мешне, на котрое ся міщани ІЧиколаевски жалували.2 Отповісти громаді
и де ся належить далі подати.
Nадойшли дальній подписи охотниковь до фрейкору.
Лозиньскій звернувь оувагу, що не надписують оулиць и площадь львовски также
по руски. Оуряджено наново вь тую справу вдатися.3
Зайшло представленіе одной громади вставитися до Цісаря, щобь не була
вьінадгорода за паньщину, понеже панн сами дарували, ліса недають,:: также дуже
народь кривдили.
Алежь звернено оувагу на тое, що Сеймь сь Царомь оухваливь вннадгороду.
Желае тая громада4 также, щобь право5 пропинаціи мали громади6. Оуряджено,
аби7 Рада8 звернула на той предмети оувагу свою.
1 Далі викреслено: „акта“.
2 Далі викреслено: „Оже оу“.
3 Далі викреслено: „Зайшла жалоба, що мандаторь юкись на мельцетляхь польского орла
оуживас, але показалося, що то не єсть орель".
4 Два слова вставлено над рядком.
5 Слово вставлене над рядком.
6 Виправлено замість: „припала также и громаді".
7 Виправлено замість: „На тое: абьі“
8 Далі викреслено: „вь той о той справі".
114
9.03.1849
Протоколи засідань
Занесена жалоба зь Иовосілки на Іоана Гиршлера, що ставить перепони
охотникамь до фрейкору. (Оуряджено1 2 предложити виспіє).7
Кузьемскій завідомиль Раду, що наши руски войска3 вь Відню и Голомуцу4
жалувалися, що имь приказують по польски говорити. Оже вносить подати до
Министерства войньї, абьі наши польки називалися рускими (гиззіпізсЬе.гиіЬепіьсІіе),
и що бьі особливо капралі и фелдфеблі не силували войско по польски говорити.
Жуковскій додаль, аби вь школахь войсковьіхь по руски оучили.
Кузьемскій внісь, абьі пустити вь не память тое, що тамь юкась акторка на
обрядокь нашь вьіговорувала, бо властиво она зробила собі и Полякамь нечесть.5
Кузьемскій заповідь, а Рада пристала на тое, абьі ся засіданія6 Ради по разь на
тиждень вь пятокь одбували.
Борьісікевичь звернувь оувагу на тое, просити Правительства, що би громадамь
видавалися инвентари и всі таки доводи, котрими громадьі могли би свой Грунта
боронити.
Тайна рада.
За переписанье Адрессьі дано вь Відню 10 рнс. сребр. Рада звертає.
Кузьемскій освідчае7, що Вьіслобоцкій желае посвідченія, же онь ту юко Русинь
знаний. (Дати).
Тойже, аби Рада подала способи Министерству земледілческого поднести
господарку оу нась. (Трещаковскій вьіробивь).
Кузьемскій доносить, що австріяцкій патріотичний союзь вь Відню за
Министерствомь Адресь дати взиває, же8 ся ему завіруе. До розваги, алежь
речинець 28 Фебруарія вже минувь, и Рада дала Министерству таке завіреніе.
ЗасЬданіе 81-вое
9 Марта 1849.
Геровскій завідомиль Раду о писанію министра9 графа Стадіона до вьіборцевь
округа Равского, котри его переважнимь множествомь голосбвь на депутованого
другимь разомь10 вибрали, забеспечаючи, що юкь хотівь, такь хоче щастя нашого
краю и народа: Рада прославила графа Стадіона за его прихильносте Оураджено
дати до „Зорм“.
1 Слово вставлене над рядком.
2 Далі викреслено: „Тайна Рада".
3 Слово вставлене замість викресленого: „полки".
4 Слово вставлене над рядком.
5 Кінець речення дописано іншим чорнилом.
6 Слово вставлене над рядком іншим чорнилом.
7 Вставлено замість викресленого: „вносить".
8 Три слова вставлено над рядком замість викресленого: „що".
9 Слово дописане над рядком.
10 Два слова вставлені над рядком.
Протоколи засідань 9.03.1849 113
Тойже завідомиль, що селяни и священники округа1 Жолкевского дали на
раненмхь воинбвь 76 р. 12 кр.
Сосновскій донісь, що на Головної! Раді собрано на воинбвь раненнхь 105 рн. и
47 кр. Оуряджено вь „Зорі" оголосити.
Лозиньскій представиль Раді воина нашого Русина капраля Коцана родомь зь
села Волощин[ов]а округа Самборского, котрий ся вь войні италіаньской
прославиль, и за тое зосталь оздобленими медаломь золотммь сь надписомь „За
храбрость“.
Малиновскій сказаль слово на похвалу его заслугь.
Громада Жабье прислала 25 р. ср.
Зь Боднарова 2 р. ереб.
Лука Прешлякевичь шулдиректорь зь Городка даль на Раду 5 р. ереб.
Деканать Городецкій зложивь на Раду 17 рн. ЗО кр.
До фрейкору надойшли нови списи.
Рада Самборска сложила на Раду2 21 р. 40 к.
Громада Синевицка Вижного жалуеся, що ей дідичь видирає корчики на ей
поляхь.
Кузьемскій внісь, що має вість, же до жаднихь ґазеть не хочуть брати
артикуловь нашихь. же суть бдь Поляковь подплачени.3
Рада Самборска пише4, аби ся за Михаиломь Сенецкимь и ІАсинецкимь вста-
вити, же би ся достали на місця оучительски.
Йван Гладкій зь №раева жалуеся на посесора Жида Шафля, що му млинь
бддобравь.
Донесено, що ся на польскои Адресі напротивь поділови Галиціи подписують
двораки, додаючи, що они греческого нашо[го] обрядку.
Громада Олешинка циркулу Жолкевского жалуеся, що дідичь бдобраль ей
грунта.
Бучацка рада доносить, що тамь суть люди, котри священникбвь рускихь
винують о тое, юкобьі тій були причиною теперійшной рекрутаціи.
Кропивницкій именемь радьі Бучацкои освідчивь ей вдячнбеть за труди Ради Го-
ловнои, и также внісь взглядомь кватерунку войска и форшпанбвь, що би той тягарь
на священникахь не тяжиль. Оразь бдь міщань Бучацкихь даль на Раду 7 р. ереб.
Бобрецки люди жалуютея, що ихь потягають до арешту креминального5, понеже
отс[т]авили по наказу внісшому6 чужосторонного. (Поданье до Апеляцій и
депутацію).
Тайна рада.
Депутація вь повьіжшой Раді: до енерала Коммендерующого и Апеллаціи:
Лозиньскій и Хоминьскій.
1 Виправлено замість: „деканату".
2 Три слова вставлено над рядком.
3 Абзац взято в круглі дужки, на його початку хрестик.
4 Слово вставлене замість: „вставлявся".
5 Слово вставлене над рядком.
6 Слово вставлене над рядком.
116 16.03.1849 Протоколи засідань
Геровскій: що вь Жолькві воиньї руски жичать си, абьі ся ймь Евангеліе по
словеньски читало.
Отповісти до Відня бет ох(ег(геісйІ8СІіеп] Раїгіоіеп Уегеіп1, що си совокупленія сь
державою Німецкою не жичемь, а що ми дали Министерству завірені я.
Геровскій: що 15 Марта по наказу Ґолуховского маеся вь Жолкві служба
благодарственная, - але Рада вь тое не входить, но 15 Мая.
Читался концепть свидоцтва для Вьгслобоцкого.
Леонтовичь: що недостае му часу на другого секретара: друго[го] приняти до
помочи: Ланикевича.
Лозиньскій: П. Гепфлинґерь, що ничого не чувь о надписахь рускихь:
ґубернаторь, що надписи бути мусять. - Зновь подати до Магістрату. Читался
програмь фестину 3. Мая.
ЗасЬданіе 82-рое
дня 16-го Марта 1849.
Сосновскій внісь посвідченіе о одобраньїхь черезь Енеральну Коменду 105 р.
47 к. на воиновь раненьїхь, черезь Раду нашу сложеньиь.
Деканать Залозьецкій надослаль 24 р. 45 кр.
Взглядомь церкви руской вь Новомь Сончу пишуть, що тамь такои нема, и що
парафіаньг и оученики руски для того на латиньскій переходять2 обрядокь, оже
прошуть вставитися за ньгми.
Громада Мижнева жалуеся, що ей дїдичь одобраль пасовище, лозьі, и що еи
дідичь не дає опалу.
Донесено, що вже ходить циркулярьщо до опалу для громадь.
Жолкевска рада жадає, що би нашимь воинамь вь Жолкві читалося Евангеліе
по словеньске, або жебьг они могли ходити до церкви парафіальной.
Парохь Хлібовецкій прислаль спись охотниковь до фрейкору.
Также зь деканату Зборовского.
Станиславовска рада присилає одпись3 писанім свого до тіла оучительского
тамже сь желаніемь вставитися, абьі науку руского лзьгка вь Станіславові4 поперти.
їоаннь Ловіцкій доносить, що єсть оуспособлень по руски математику и
Геометрію оучити.
Бородайкевичь освідчае, що ся подоймае науку5 руского дзьїка вь оучилищі
станіслав[овскомь] приподавати. Также Романовичь тое освідчае6.
Зь Маркополя7 прійшовь снись охотниковь.
1 Австрійський патріотичний союз (нім.)
2 Слово дописане над ряд ком.
3 Вставлено замість викресленого: „допись“.
4 Слово вставлене замість викресленого: „тамже".
5 Слово вставлене над рядком.
6 Слово вставлене замість викресленого: „просить".
7 В оригіналі: „Макрополя".
Протоколи засідань 23.03.1849 /77
Ивань Залужньїй зь Каменки Волоском просить вставитися за тою громадою,
щобь ей фискусь документа вь справахь ей взяти отдавь.
Громада Старого Села1 жалуеся на крьівдьі вь грунтахь.
Геровскій доносить, що Правительство, взьівающи до занятія посадь при
криміналі и философіи вь Перемишлю, вимагає відомості! руского лзьїка, но
магистразь Снятиньскій и форумь Станиславовске той відомости не требуе.
Читался спись способбвь, юкими громадамь2 ґрунта одбирано. (До „Зори“).
Кузьемскій оувідомиль, що Сеймь розвязаний, а що Цісарь самь нададь
Конституцію, оже вносить, аби Рада дала тую Конституцію внділови, аби ю
перейшовь и оурядивь, икь си Рада далі поступати має.
Тое внесеніе поперь Борисікевичь.
Борисікевичь вносить взивати оурядникбвь рускихь, ци они готови суть по
руски оурядувати, аби Правительству ихь виказати. . ,
Лозиньскій оповідь, же що до надписбвь оулиць и площадь во Львові по руски,
застановлено теперь роботу, ажь ся постановить, же би й руски були, и вносить ще
разь о тое подати.
Тайна рада.
До попереднои ком.: Леонтовичь, Хоминьскій, Павенцкій, Хоминьскій,
Рожеїовскій. Кузьемскій гадає до Министерства о поділі запитанье оучинити.
Жуковскій: аби обмислити, щобь жиди намь не могли вредити
'ЗасЬданіе 8 3-тое
дня 23 Марта 1849.
Маркеліань Кульчицкій, парохь Креховецкіи округа Стрьійского, приславь на
Раду 10 рн. среб.
Ч. Кузьемскій освідчиль, що слова чест. Борнсікевича зле були зрозумлена, и
справили противни поголоски, котори справивь.
Трещаковскій говориль, що Русини не можуть си гадати, же бьі Правительство
наше нась Русинбвь скривдити наміряло.
Енеральна Комменда освідчае, що вдячно пріймае нашь дарь на раненихь
воинбвь.
Геровскій освідчае, що также вь Жолкевскомь окрузі таки складки сложилися3.
Жолкевска рада доносить, що тамже циркуль и фискусь не хочуть пріймати
подань рускихь.
Игнатій Шелестакь, оучитель тривіальний, сголошаеся юко4 оуспособленнй по
руски оучити.
1 Слово вставлене замість викресленого: „Олешицка".
2 Слово вставлене замість викресленого: „имт>“.
3 Слово вставлене замість викресленого: „собираются“.
4 Далі викреслено: „свідомш".
118
30.03.1849
Протоколи засідань
Енеральна Коменда завідомляе, що Его Величество потвердили оутвореніе
охотниковь нашихь рускихь сь строемь1 2 нашимь русконароднммь’6.
Лозиньскій вносить, абьі такжки наши охотники мали хоругбвь.
Прійшли3 поданя о лісь громадь Олешиць и Футора.
Романовичь просить вставитися за ньімь, дати му оучительство4 руского дзьїка
вь Станіславові.
Читалася одозва о оурочистости 3/15 Мая на памятку' знесенія паньщиньї5 и
наданя оуставьі свободи.
Читалося подякуванье громади Туря громаді Глубочка зь числа „Зори" 23.
Оурадже[но] зь Ради обомь6 громадамь Глубочка дати похвалу.
Трещаковскій жалуеся, що вь „Газеті Польской“ зь причини набоженьства за
померш[ого]7 Залеского руске духовеньство на третбмь місця змінковане, юко
обрядку оуніятского.
Кузьемскій вносить просити оуряди при важнихь краевьіхь здаріняхь также
на нашомь набоженьстві бувати, аби всі набоженьства нормальни правшійся вь
нашихь церквахь.8
Лозиньскій внісь, абм свята наши мали честь.
Тайна рада.
Читалася инструкція о 15/39 Маю.
Чест. Кузьемскій зцаль рахунокь за спродажь письмь Ради Рускои.
Донесено, що поменши ради не присилають всіхь квоть, оже оучинити одозву,
аби докладно списували и о своихь вьідаткахь завідомили.
Кузьемскій звернувь оувагу, аби ся старати о добри вибори. Оже внісь печатати
одозву, вироблену оть Малиновского.
Чест. Кміцікевичь, предсідатель ради Дрогобицкои, що на организаторбвь
судбвь по Галиціи призначени суть Поляки, Німець и Орменьї, котри може народови
рускому неспріяющи, оже представити Министерству, аби намь спріяющи до того
взяти були.
Зас-Ьданіе 84-тое
дня ЗО Марта 1849.
Честньїй Кузьемскій читаль писаніе присидіальное о корпусі нашихь рускихь
охотникбвь, що призволений.
1 Слово вставлене замість викресленого: „оубраньемь".
2 Виправлено замість: „рускимь".
3 Далі викреслено: „Два подан завідомленія о".
4 Слово вставлене замість викресленого: „науку".
5 Слово вставлене замість викресленого: „Констьітуці".
6 Слово дописане над рядком.
7 Слово дописане над рядком.
8 Частину речення після коми дописано між рядками.
9 Вписано замість викресленого: „3/15".
Протоколи засідань
5.04.1849
119
Коммиссіа о корпусі охотникбвь освідчила, що предложила спись охотииковь
разомь 3300. до Енеральнои Комменди, й що предложила 2 Комендерующему желаніе
бути ингаберомь полку нашого охотникбв-ь, що ся має до Его Величества подати.
Также освідчено, що оуже призначенії зостали официрм до полку сего, або
Русини, або свідоми руского дзьїка, аби могли комменду по руски викладали.
Также має ся прошеніе оучинити о другій баталіон-ь.
Поданье прійшло от-ь радьі Станіславовскои о поднесеніи науки руского дзьїка.
Юношество гимназіальне руске дякує за тое, що за вставленіемь нашимь
призначений зосталь священникь приподавати науку руского дзика.
Зь Станіславова предложеньїй зосталь Левицкій и Будзиновскій на оі'чителя
руского дзьїка.
Хоминьскій также ся до науки руского дзьїка кіко оуспособленьїй зголошае.
Рада Бережаньска доносить, юкь пріймала вьісланника свого до Цісара и що ся
г. Шептицкій1 зголосивь юко Русинь.
Читалося писаніе Елисавети зт> Здровецкихь Фелсенбергь о ревности для діланія
около справи народной.
ІАко додатокь до „Зори Галипкой“ приложити.
Трещаковскій вносить по имене писати тьіхь, котри нашой народности
неспріяють.
Ч. Кузьемскій освідчивь, що иаступающе засіданіе може ся отправити ажь2
Воскресномь тьіжни.
Тайна рада.
Читалося поданіе до Министерства, юкій скутокь мають поданя наши о поділь
Галиціи.
Вьеличковскій радить діланія Ради коротко описати.
До „Зори" дати відомості! о діланіяхь Ради-внісь Жуковскій и Рада пристала.
Кузьемскій внісь о зміні для Ради нашой - по прав}' асоціаційним}' - аби ся вь
середу наступающу на тое зголосити.
Павенцкій вносить до поменшихь радь о3 зміні нашой Ради написати - и ихь
до подобной зміни наклонити.
№дзвьічайное засіданіе
дня 5 Априліа 1849.
Внсланникь4 оть народа руского вь Оугорщині Адолфь Добрлньскій пбдь днемь
4 Цвітня 1849 желае причинитися до прошенія того народа, котре мають Его
Величеству подати, аби оугорско рускій народь й земля були сь нашою рускою
Галицї[е]ю соединени. Тойже вьісланникь бувь на раді притомний.
1 В оригіналі помилково: „Шумляньскій“.
2 Далі викреслено: „Великод".
3 Далі викреслено: „нашомь".
4 Далі викреслено: „рускій".
120
20.04.1849
Протоколи засідань
Оуряджено подати черезь Пресидіумь, а Рада наша сь тимже депутацію оухва-
лила1 послати.
Здано на предсідателя сь членами, котрьіхь собі добируть, абьі виробили
поданье и именемь Радьі подали.
Обвістити также вь газетахь.
Оуряджено завідомити также Коммендерующого, отходящого сь войскомь
нашимь вь сторонні рускойгорски.
На додатокь: на хоровзі охотниковь знамено: льва - чорного орла австри[й]ского,
а на другой стороні св. ВМ. Георгіа.
ЗасЬданіе 85-тое
дня 20 Цвітня 1849.
Говорено переложити діло Зубрицкого о грапицяхь рускихь и польскихь на
німецкій и НОЛЬСКІЙ АЗЬІКЬ.
Трещаковскій читаль одповідь Министерства господарства на своє писаніе о
поднесеніе нашого господарства.
Кузьемскій внісь подати взбрь обраня руского.
Тойже освідчивь, що по оухвалі Радьі коммисіа подала прошеніе черезь
губернатора о присоединеніи Русиновь нашихь оугорскихь сь Русинами галицкими.
Оураджено послати депутацію до губернатора зь причини оздобленія его
титуломь Превосходительства.
Малиновскій вносить постановити одбирателей дарбвь на 3/15 Мая.
Леонтовичь внісь поручити Преосв. Еппа, всечест. крьілош. Левицкого и другихь
нашихь Русиновь вь Відню причинитися до депутата руского оугорского попирати
справу соединенія Русиновь оугорскихь и галицкихь. - Оураджено о тое писати, и
Рада на тое пристала.
Жуковскій до Еппа виробить.
Міщани Галицки прислали депутацію и прошеніе, аби вь Галичи заложене
зостало сідалище суда дистриктового.
Оураджено подати прошеніе до Министерства справедливости, а вь копій до
Губерній и Апеляцій - додати, що тую річь оуважаемь юко народову. Кузьемскій
оуповажненьїй виробити.
Леонтовичь:2 аби перестеречи громади, що би кікь де господарь продає грунть,
аби го громада на себе на пасовиско або лісь купила. Одозву оть Ради до людей.
Головацкій донісь відомость3: вь Бучачу громада закупила грунть, спродаваний
Жедови, на свою потребу.
Трещаковскій: щобь Правительство вдалося вь т8ю справу, аби при спродажи
грунта на юкись чась Правительство вь тое вглядало.
Павенцкій спротивляеся всякои опіці.
1 Далі викреслено: „подати".
2 Далі викреслено: „обмислити средства".
3 Три слова вставлені над рядкомь.
Протоколи засідань
20.04.1849
121
Жуковскій: абьі громада мала о спродажи відомості - аби потому тягару не
двигати.
Леонтович-ь виробить [...Iі
Господарі юкись зі Конорова жалуеся, що ему женатого сина взяли до войска,
темного на очи, йнтригою2 мандатора.
Протоколь засідання 85-го
зь дню 20-того Цвітню 1849.
Зь причини неприсутьствїю первого секретарю вбдложено читанье протокола
минувшого засіданні на засіданье наступающое.
Потому забрав-ь голосі предсідатель-заступникі крил. Кузьемскій и внесь:
1. Аби зі причини покликаню єпископові тихі Краєві Короннихь, на котрий
патенті зі 4. Марцю вліюнїе має, на 3-тую неділю по Великоднихі Свютахі до
Відню, аби по § 2 и 4 тогожі патента3 над будущбмі устроеньомі Кафтолическои
Церкви совітовати - вибрати комисїю, котрабн потреби нашого народа ві томі
взглюді собрала, длю предложеню йхь реченибму соиздови.
Ухвалено вибрати комисїю зі кр. Кузьемского, отца Кулічицкого, от[ца]
Віличковского, гос. Сосновского и г. Хомин-ьского.
2. Аби діло гос. Зубрицкого, на німецкое вже переведене, и на руское перевести
ся мающое, витиснути, томі більше, що єдині господині тьімі наміреніемі 20 з.
р. ср. ЗЛОЖИВЬ.
Ухвалено витиснути по німецки ексемплюрові 1000, по руски екс. 500.
З Понеже складки на 3-го Маю вже спливають, вибрати двохі членові, касїера
и контрольора.
Ухвалено вибрати на касїера отца Ильницкого, на контрольора госп. Білиньского.
4. Понеже зі вні (провинціи) приходить запитаню о костюмахі, юкіи на 3-го
Маю бити мають, и чи би не подати юкихь взорбві?
Ухвалено вибрати комисію, котра би сю надь тимь застановила, юко той потребі
найлучше зарадити; призначаю до той комисіи гг. Павенцкого, Балюка, Головацкого
и Ліеонтовича.
5. Читано поданье Бліхара Йвана о томі, аби ві школахь юзикі рускій скутечно
бивь заведений, и аби ві школахь дівичихь роботі пожиточних! ученно. — Госп.
Павенцкій внесь дати урюдникамь термини научанюсю юзика руского.
До вбдділа.
6. Кр. Трищаковскій внесь зложити комисїю, аби випрацювала пункта,
оббймающіи потреби нашого народа, котрий вь соизді господарскомь вь Відни
не єсть заступленим! - и подати йхь юкь найскорше до Министерїюмь.
Ухвалено вибрати до той комисіи отца Тріщаковского, Кулчицкого и
Товарницкого зь томь, аби тое поданье не чекавши слідующои Ради - незволочне
на своє містцо вбдбйшло.
1 Пропущено в оригіналі.
2 Дали викреслено: „до войска“.
3 Далі викреслено: „взглюдомь“.
122
27.04.1849
Протоколи засідань
7. Крилошан Кузьемскій внесь чибьі вь будущое Рада о 6-тои годині зачинатисю
не могла?
Ухвалено ведлю внесенні.
8. Крилошань Кузьемскій1 внесь ввібрати депутацію длю зложеню Его
Ексцеленціи губернаторови сочувствїю зь причини обдареню го тьімь тьітуломь.
Ухвалено вибрати депутацію зо слідующихь членбвь: кр. Кузьемскій, г.
Сосновскій, г. Авдиковскій, г. Товарницкій, г. Білинскій, г. Хоминскій, кр. Бохенскій,
г. Леонтович, г. Кадерножка, г. Юркіевич, г. Балюкь и кр. Ґіеровскій.
9. Отець Тріщаковскій вносить упбмнутисю зновь о написьі рускій по улицюхь
и плогцадахь во Львові.
Ухвалено злучити той предмета сь2 инними, котрий особенна депутацію вь
понеділокь Е[го] Ексцеленціи предложить.
10. Крил. Кузьемскій вбдчитавь поданье до Е[го] Величества о прилученю братей
нашихь закарпацкихь до нась.
Принюто тое поданье сь удоволеньомь до відомости.
11. Г. Леонтович внесь, аби зь повода, що особенна депутацію длю попираню
той справи послатисга не може, просити Его Преосвюіценьство Епископа
Перемиского и инихь Русинбвь вь той час-ь в Відньї существующихь, аби сю до
господина Добраньского вь депутацію причинили.
Ухвалено написати вь тбмь взглюді подюку до Епископа Перемиского (що отцу
Круковскому поручено збстало), а листь до Літвиновича, аби самь сь инними до
той депутацій причинивсю.
12. Огець Малиновскій читавь поданье міста Галича, аби ново устроити сю
мающіи судь не вь Марїюмполю, но в Галичу уміщень зоставь.
Ухвалено зауважати тую річь, юко порадну и подати прошенїе до Министерства
- вь вбдписі до Правительства и Апелюціи.
13. Г. Леонтович внесь, абьі зробити вбдозву до громадь, аби грунта на продажь
через поединчихь господарбвь виставленьїи - на себе закуповали, длю устроеню зь
тихь грунтбвь зь часомь паствискь и лісбвь.
Ухвалено довідатисю упередньо чи громади грунта закуповати могуть?
14. Отець Тріщаковскій внесь, абьі селюне на юкіи чась взюти ще пбдь опеку,
доки сами собовь радити не будуть вь состоюню, и абьі грунта тблько зо согласїемь
тоижь опеки спродавати могли. - На протбвь тому внесеню говорили: г. Павенцки,
от[ець] Віличковскіи и г. Леонтович, чьімь тое внесенье упало.
На тбмь заключилося посідженю.
Леонтович (підпис)
ЗасЬданіе 86.
27 Априліа 1849.
Ч. Балякь взяль на себе оуважати на строй народньї 3/15 Мая, и котрьій найліпше
подобався драґотипувати.
1 Далі викреслено: „ознаймиль, що Матмціа вь понеділокь".
2 Далі викреслено: „повьгжшими".
Протоколи засідань 1/.05.1849 123
Ч. Вьелічковскій донесь, що дане прошеніе о церкву вь місті. Що до надписові
рускихь, то юкь ся вьіділь міскій оутворить, тогда ся має на тое налігати.
О народной оурочистости освідчено, що Пресидіумь не має напротивь того
ничого, но абьі письменно о томі донести.
Завідомлялося Раду о складку на 3/15 Мая.
Ч. Кузьемскій завідомивь раду о крестикахь, котрьі ся мають 3/15 Мая роздавати
- на памятку даной свобода, - и що таки крестики маются во Львові робити.
О приготованяхь до той оурочистости - читався програмь що до набоженьствь,
оуложеньїй черезь коммисію — и справлялся.1
Оуряджено, аби ся коммиссіа на засіданіе собрала вь понеділокь о год. 4-той2 и
членамь Ради орудія поручала, котрьі би до того були готовими.
Читалося прошеніе о книгохранительницю академическу - на церковь.
ЗасЬданіе 87-моє
4 Мая 1849.
Завідомлено Раду о повторньїмь поданю до Министерства о коммисіи за
грунтами, лісами и пасовисками громадскими.
Завідомлено Раду о поданю до Собора Віденьского о потребахь нашого
духовеньства.
Завідомлено Раду о одозві до народа напротивь одозвьі Коссута, щоби ся рускій
народь спроневіривь Царю и приставь на его сторону.
Завідомлено Раду о дальшихь складкахь на оурочнстость народну 3/15 Мая.
Читався дальшій програмь о той оурочистости.
ЗасЬданіе 88-мое
дня 11 Мая 1849.
В. Пресидіумь освідчило, що циркулярнії старости достали розказь не спротив-
лятися тому, если кто схоче на оурочнстость 3/15 Мая до Львова йти, и абьі
перестерігати порядку й спокою при той оурочистости.
Завідомляно Раду о дальшихь складкахь на оурочнстость 3/15 Мая.
Вч. Консьісторь освідчился, що скланяеся отправити 3/15 Мая литургію, и що
припоручено священникамь сусідньїмь сюда сь народомь прійти и щоби всюда вь
наступающу неделю правилося набоженьство.
Оученики любомудрія подали прошенія, аби филологія приподавалася ймь по
руски.
Ч. Трещаковскій внісь, аби виставлена була хоруговь 3/15 Мая ту во Львові
руска синожовта и чорножовта ракуска. - Рада пристала на тое внесеніе, абьі тій
хоругви поставлени були на вежи ратуша, - а тьімся заняти принявь ч. Балякь.
1 Далі викреслено: „Вибраньї зостали до Коммиссіи члени". „Дрданьї".
2 П’ять слів дописано над рядком.
124
18.05.1849
Протоколи засідань
Дальша була обряда надь оурочистостїю 3/15 Мая.
Оуряджено дві поезій печатати.
ЗасЬданіе 89-тое.
дня 18 Мая 1849.
Ч. Кузьемскій освідчивь, що зо складокь еще ся щось остане, и позоставлено до
дальшой наради, гакь ся тій с[к]ладки обернути мають.
Завідомлено Раду о дальшихь надходящихь складкахь, имено оть оучениковь
гимнасіи Бучацкои, о чімся особна відомосте вь „Зорі" дати має. Также слушатели
философіи І лицеальной классьі академическои1 вь Львові2 до той складки
причинилися.
Позоставлено до дальшой обрадьі о складкахь сь застереженіемь, що ся дають
на литургіи.
Завідомлено Раду о письмі граф[а] Стадіона до виборцевь оукруга Равьі, аби ся
вь актахь Ради сложило, и также предкладають отповідь свою на сіє писаніе, аби
ся черезь Раду томужь заслало.
Федь Майкуть полномоцникь громади Кііовець заносить жалобу до Пресиціумь
о пасовиско. Рада оухвалила оно предложити.
Ч. Кузьемскій завідомиль Раду о загадкахь надосланихь, аби ними 3/15 Мая
занимати, дати відомосте вь „Зорі" о той мисли.
Що до описаніа оурочистости 3/15, котра вь „Зорі" недокладно описана зостала,
оураджено, аби бьіла черезь мнргихь докладнійше описана.3
Поручено описаніе сіє оучинити Трещаковскому, Мохови, Павенцкому, Балякови,
Пет[ру] Головацкому, Леонтовичу.
Ч. Павенцкій звідувався, кто приказавь хорувгьі руску и австріацку 3/15 Мая
сняти? Поручено того доходити.
Ч. Кузьемскій завідомиль Раду о крестикахь, же си народь йхь мати жичить, и
же Жиди можуть сь того коршстати, то черезь „Зорю" потреба4 народь перестеречи,
и аби сама Рада старалася о вьіробленіе такихь крестиковь, на котри ся мають вь
своихь радахь поменшихь складати.
Ч. Кобриньскій вносить, аби со складки Рада дала робити сій крестики, и за
виплати по поменшихь радахь розсилала.
Ч. Трещаковскій додаль, щобь оувідомити народь, що Рада даеть сій крестики
посвятити.
Зомовлене зостало на понеділокь засіданіе Матицьі Руской.
Ч. Кузьемскій звернувь оувагу на ціну податкову, котра до вибору депутованого
ставится, аби звернути оувагу Министерства на тое, що ціна сія для народа нашого
зависока. Поручено представленіе сіє виробити до Министерства особной коммиссіи.
1 Три слова вставлені над рядком.
2 Далі викреслено: „сложили".
3 Далі викреслено: „поручено описаніе сіє ч. Трещаковскому, но сь тимь, аби ему каждьій
потребньї відомості! оуділяль, гаки кто має".
4 Слово вставлене над рядком.
Протоколи засідань 25.05.1849 125
Ч. Кузьемскій возваль, абьі ся кто подняль виробити до Министерства о
оучилищахь,1 щоби застеречи права руского лзьїка. Звернено оувагу на господина
ІАновского. За порадою чест. предсідателя.
Ч. Мох-ь желавь поруки, аби ему діло его „Справа Клекотиньска" була видана
зь печатні.
ЗасЬданіе 90-тое
дня 25 Мая 1849.
Возвано, аби ся сложили рахунки зь вьідатковь на оурочистость 3/15 Мая.
Рада оухвалила для предсЬдателей радь дати зробити крестики сребни.
Була мова о гункахь для стрілцевь рускихь, що не можна достати темночерво-
нявого сукна, и для того оуряджено знаходящеся ту во Львові сукно сивавое на той
чась оужити, ажь тамто сукно вьіробится.2
, Господиньї Прокопчиць и Корчиньскій по желанію своимь приняти на членбвь
Ради.
Читалося поданье до Министерства за коммисіами о грунта, пасовиска и ліса.
Ч. Жуковскій звернувь при тихь коммисіяхь на пенсіон[ованого] гофрата
Милбахера.
Ч. Кузьемскій завозваль Раду складатися на воїовниковь сербскихь, аби ся ми
Русиньї на ньіхь складали, на що оуже давь чест. Лавровскій, оуряджено завозвати
также до того ради поменши.
Ч. Геровскій робить оувагу, що теперь для поданя ся о оурядш або польскои або
руской мови жадають, оже вносить абьі старатися, щоби вимагано руской мови.
Старець зь Миколаєва3 округа Жолкевского жалуеся, що его неино давньїй
дідичь свящ. польскій4, але также циркуль притискають паньщину робити.
Ч. Прокопчиць звертає оувагу на тое, що при тутейшомь гимнасіумь
академическомь спорожнене місце профессора гимнасіального. Оже вносить
просити Министерство, аби такій кандидать также зь руского газьїка писавь5
конкурсь.
Ч. Кузьемскій звернувь оувагу на внесеніе6 попереднє, до виробленій
г. ІАновскому поручене.
Чест. Трещаковскій звернувь оувагу на тое, що на свята наши не заховуются вь
торзі и вь роботі.
Ч. Кузьемскій звернувь оувагу на тое, що о томь подано до Собору епископовь
вь Відню.
1 Далі викреслено: „аби там".
2 Далі викреслено: „завідомлено Раду о". Далі пропущене місце.
3 Слово вставлене замість викресленого: „ІАзовои".
4 Два слова вставлено над рядком.
5 В оригіналі: „писали".
6 Далі викреслено: „давно".
126
1.06.1849
Протоколи засідань
ЗасЬданде 91-вое.
1 Червця 1849.
Сосновскій вносить, абьі для графа Стадіона дати вбіляти крестикь золотьій, а
для п. гофрата Милбахера сребньїй.
Трещаковскій вносить также для Милбахера золотьій.
Вьеличковскій вносить также для ч. Стройновского.
Билиньскій вносить золотий крестикь для чест. предсідателя Ради Кузьемского.
Ч. Кузьемскій вносить, аби протокуль засіданія Рада печатался за оудобреніемь
предсідательства Рада и юко одь Ради.
Ч. Лозиньскій читаль одозву до радь поменшихь, которою маются имь доручити
крестики.
Ч. Сосновскій завозваль до дальшои складки на Сербовь, а Трещаковскій
визваний зробити одозву до народа руского.
Ч. Гнидей освідчис ь, що пань полковникь Рукштуль, одходячи до свого полку,
поздоровляє Раду и освідчае, що всегда вь чімь буде мбгь, для справи нашой
народнои оуслугьі свой жертвує. Ч. Кузьемскій завозваль, аби Рада ему желанія
свой освідчила.
Ч. Сосновскій завїдомиль о дальшихь складкахь на раненихь воиновь.
Ч. Кузьемскій завїдомиль Раду о поданяхь о церкву вь Станиславові и о суді
дистриктовом ь вь Галичи, также читал ь поданье до Собору епископовь вь Відню о
потребахь руского народа вь Галиціи во взгляді религійномь.
Оуряджено поданіе сіє напечатати.
Свящ. Молчановскій Иполить зголошаеся на оучителя. Іоаннь Поґлодовскій,
мандаторь, аби ся за ньімь вставити, жебн бувь де до оуряду принятьій. Фелдфебель
Каумовичь до баталіону стрїлцевь, также Кирилль Рожеїовскій сголошаеся до
бат[аліону] стрїлцевь.
Завідомлено Раду о поданяхь громадськихь о грунта, ліса, пасовиска.
Ч. Кузьемскій вносить,1 що ся має зробити сь грошми, котри даньї на 3/15 Мая:
абм оучинити одозву до радь чи на Раду? цм на Матицу? цьі на юкій памятникь? цьі
не на Домь Народний, аби дальше ся складали?
Ч. Павенцкій за 4 пунктомь- абм но на него звернути оувагу.
Ч. Жуковскій: аби Рада Головна тій гроши затримала на видатки вь справі
народной, а тнмь часомь до спаркасм зложити.
Ч. Кузьемскій: що тій гроши ино на оурочистость, а не на видатки вь справі
народ, складалися.
Ч. Лозиньскій: що народь отдаль тій гроші до заряду Ради.
Ч. Трещаковскій2: що било внесеніе, на котре Рада пристала, о 3/15 Маю, аби
поставился Домь Народний юко помникь и котормй би ціли народнії спираль.
Ч. Жуковскій: що датели освїдчалися, що тій складали на потреби народим.
Ч. Геровскій: на певне що призначити, а вь иной потребі зазичитися зь нмхь.
1 Далі викреслено: „абм зь т“.
2 Прізвище вставлене замість викресленого: „Жуковскій".
Протоколи засідань 8.06.1849 227
Ч. Жуковскій: абьі тую справу до дальшои1 обрадьі позоставити, а гроші дати до
шпаркасьі.
Малиновскій внісь дати одозву до народа, абьі ся не давь баламутити гакимись
письмами, котрьі ся посилають черезь лан[д]сдрагоновь.
Ч. Вьеличковскій доносить, що єсть ктось, що сбирае подписовь, абм ключі
церковнії були оу дяковь, и абьі ктось юкись тамь бувь надзнрателемь школь, оже
вносить завідомити о томь комменду.
Ч. Жуковскій поперь такь, що псевдорусиньї вь томь враждують.
Ч. Кузьемскій освідчае2, що по знесенію декрета Добельгофовского о школахь
и возванію Министерства, аби ся народь старавь о свою мову вь школахь - теперь
заходить потреба одозватися до Леркерперй тутейшого философицкого3, щобьі на
права нашого дзьїка вь школахь зважали.
Читался внробь такого представленій.
П. Прокопчиць, абьі черезь Пресидіумь Леркерперьі були завідомлени.
Ч. Кузьемскій: що Леркерперн впрость оть Министерства завнсять.
Ч. Трещаковскій: щобь отписьі відімовани послати, абьі ся показало, що
Министеріумь само оузнае нась ико органь, Раду.
Ч. Кузьемскій: що декреть сей прійшовь на его руки.
Ч. Жуковскій: досить на той декреть покликатися.
Ч. Прокопчиць: що на представленіе4 ради Станиславовскои Леркерперь
станиславовскій не хотівь зважати.
Оже не судить подавати, а принаймі до губернатора депутацію послати.
Ч. Кузьемскій: що губернаторь не має впливу.
Ч. Лотоцкій: абм черезь Пресидіумь, абьі Пресидіумь юкь само не може,
отступило.
Ч. Жуковскій: абьі впрость до Леркерперу подати.
Ме подавати.
ЗасЬданіе 92-рое
дня 8 Юнія/27 Мая 1849.
Представилися официрьі 1-вого баталіона стрілцевь рускихь.
Ч. господинь Кузьемскій представивь ихь Раді.5
Официрьі внесли прошеніе черезь маіора6 своє о хоровгу, аби имь бьіла
призволена.
Ч. Кузьемскій освідчивь, що оуже хорувга призволена.
Далі: щобь Рада причинилася на хоровгу и на музику - на йнструмента.
1 Слово дописане па полі.
2 Слово вписане замість викресленого: „вносить".
3 Два слова вставлені над рядком.
4 Два слова вставлені над рядком.
5 Пропуск в оригіналі.
6 Два слова вставлено над рядком.
128
8.06.1849
Протоколи засідань
Рада одпустила ихь многолітствіемь Императору - и ймь.
Ч. Кузьемскій: щобьі до Комендьі о помянутихь письмахь подати.
Ч. Трещаковскій: абьі тій письма пересмотріти, цьі они вредни? бо если1 вредни.
Ч. Геровскій: що не відомо, на що подписують.
Павенцкій: письма призволени - але способі ихь оголошеній - через-ь
ландр[а]гонбв'ь гако оурадови.
Куз[ьемскій:] переглянути - и що брацтво св. Георске не оузнае своихь подписбвь.
Позоставлено до перегляду на дальшомь засіданію.
Ч. Трещаковскій отчиталь бдозву о2 складку на Сербові.
Ч. Павенцкій: що не до народа, но до радь. Кузьем[скій:] тая оувага єсть засадна,
бо такі було оуряджено.
Ч. Балякь неино черезь предсідателей и „Зорю".
Ч. Сосновскій: що тая одозва подана до предсідателей радь сь прошеніемь о
оголошеніе - а „Зора“ аби оголосила.
Трещаков[скій]: хочемь ці л и то и средства - а многихь радь не ма - оже не осягнеся
ціль - зь рештьі народі може теперь помочи - а кто не хоче, то ся не сьілуе.
Кузьемскій: абьі народі не зразити, аби предсідателя оголошали.
Трещаковскій: що на тое зважавь и говоривь о скрьіні.
Балякь: що вь церкві декотри вьіразьі змінити — злагодити.
Оуряджено черезь „Зорю“ и предсідателей.
Лозиньскій: оудатися до Правительст[в]а, аби почта дармо.
Пав[енцкій:] - не можна.
Роздавалися членамь Радьі крестики и слова на 3/15 Мая.
Ч. Кузьемскій: абьі для баталіону стрілцевь справити хорувговь - на другій разь.
Па бубньї и на музику - абьі ймь дати - помбчь - абьі щось дати - оті нась.
Трещаковскій: соглашаеся—но абьі си забеспечити, що бьі пісни народнії гралися
- абьі мьі славьі свои3 4 за Царя зь другими не ділили.
Ч. Куз[ьемскій]: мьі подавали о коменду- но отповіди, що не може бути, бо тое
войско до цілости войска належить - но наказано ймь до изясненія муйстру
оуживати руской мовьі.
Оже прикладаючися до складки, не вилучаючи зь иньїхь музикальнмхь красне
- опоминатися о своє.
Павенцкій: що за рускою піснею воинь рускій тужить. За родиною.
Кузьемскій - показали, що'1 сильно виступають - и они чей зь краю не пойдугь.
Ч. Кузьемскій: аби зь грошей на 3/15 Мая щось офіровати - ци складку -
оучинити - меже собою.
Павенцкій: аби зь той складки щось дати.
Также Білиньскій зь ск[л]адки народнои, бо ту на справу народа.
Трещаковскій: Домь Народний важнійшій: оже складатися особливо свящ., и
самі записує 1 р. среб.
1 Далі викреслено: „не“.
2 Далі викреслено: „крестикахь“.
3 Слово написане двічі.
4 Далі викреслено: „не“.
Протоколи засідань 8.06.1849 129
Павенцкій: вьіпосажити — гако.
Лотоцкій: що ту йде 6 капитал'ь, абьі зь того оплачувалися місячно - оже
обмислити гакись фундушь.
Павенцкій: намь ходить на початку дати щось - и также намь до Архікнязей ся
оудати, особливо Иань, котрий ту має добра.
Лозиньскій: т8 потреба инструментовь и капелмейстра, а сами мужи - зь польку
будуть мати оутрьіманье.
Кузьемскій: аби ся близше вивідати и потомуся обрадити. До того трохь
вибрати: Баляка - Лозиньского - Билиньского - Хоминского.
Трещаковскій: аби до народа много одозвь робити.
Кузьемскій: що ся люди скаржать на кривди вь грунтахь, аби Рядь оуважннмь
зробити, щоби ся сильно до того взяли - що таке нещастье за насиліе пановь не
вьшало - оже депутацію до губернатора - бо коммисари и доминія - завтра.
Рада пристала и вибрала вь депутацій1: Геровского, Хоминского, Юркевича.
Трещаковскій - до того правниковь.
Трещаковскій: аби предсідатель. Предсідатель - самь - пише - подає,2 що онь
що дня має занятія.
Малиновскій: аби агентуру призволити Русинови-правникови, щоби Русинами писавь.
Павенцкій: що не голошено громадамь право о сушествующихь ОіепвЙіеггІісЬ-
кеііеп3 - и аби комисари робили.
О агентурі: аби потому вь „Зорі" оголосити.
Трещаковскій вносить: противь піяньства - що за бесідами оу Русиновь на тое
свято - Поднисіня Честного Креста - аби о томь розмишляти.
Пріймати новихь до мірности.
До найблизшои наради.
Ґеровскій: що „Газета Львовска“ польска4 оуставу конституційну] по польски
гако обовязающу оголошае — такь газикь рускій не має свои чести5, оже судить
просити Правительства - изясненіе для кого той переводь.
Кульчицкій: що були многи переводи польски - а меже ними гако польскими
той.
Кузьемскій: аби ком. до губернатора заутра и о томь говорила, и также що та
газета гако оурядова доси одна - але ми по руски.
Трещаковскій: що свята руски ту не заховуются, що на польски свята Русиновь
ту розганяють.
Кузьемскій: Рада6 на свои прошенія достали на тое декрета — если село польске
по поль[ски] свя[ткуе], а Русини свои - но во Львові больше Поля[ковь], Жидовь,
Німцевь - ймь дивно - не могутся призвичаити - но чому нангь народь суда йде на
торги. Оже духовни - аби научали народь.
Трещаков[скій]: для чого Жедм замикати мусять? и ми ихь свята обходимь.
1 Слово написане двічі.
2 Три слова вписані над рядком.
3 Панщинні повинності (нім.)
4 Слово дописане над рядком.
5 Далі викреслено: „брати".
6 Далі викреслено: „поста".
130
15.06.1849
Протоколи засідань
Павенцкій: най каждьій своє.
Кузьемскій: най си каждьій своє, а краеве всі.
Куз[ьемскій]: для чого они.
93-ое ЗасЬданіе Головнои Рускои Ради
дня 3/15 Юнія 1849.
По прочитаню протокула попередного засіданія, ч. предсід. о письмахь, котрьі
ся роздають. Трещак[овскій], Лотоцк[ій], Геровскій на конець Ради позоставити.
Пред. о депутацій до Губ. Ґеровскій: що не мали способности представитися ему.
Пр[ед.:] Иадойшли нови жалоби громадски, вносить: губерн. перед неді[лею]
здаеся неповерне, оже зробити проше[ніе] до Министеріумь и Губернатора - особливо
же жалуются люди, що коммиссари - по дворахь заіжджають - и справи не роблять.
Ґеров[скій] пристає на тое — и для большого попираня, абьі послати вьісланника.
Вьелич]ковскій| также за тьімь; но аби сказати, же циркули не хочутся до того брати,
але засланяются священниками, не затикають источника - але набутки. Свящ. не
оуміють права тол[кувати], най сами собі вьітолкують - тое позбавляє свя[щ]. чести.
Малиновскій: читаль розпорад[женя].
Вьеличковскій: що дати до жомняр[ов]т>, не повинна бути кара.
Циркуль просити, абьі духовеньство оуволнивь оть голошеній.
Министерство1 просити, най ся питає циркулу, колько рань загоиль.
Геровс[кій:] для того вьісланики.
Трещаковскій: єсть вь Відню ч. ПІашкевичь - его просити - мн оуже вьісьілали
й тратили гроши.
Геровскій - цьі Шашк[евичь] може. Павенц[кій] й Білиньскій не єсть за
депутацією.
Ку[зьемскій:] моє внесеніе: черезь Пресідіумь до Министерства. Ґеровскій
депутацію, Трещаков[скій] черезь ПІашкевича.
Ланикевичь впро[с]ть до Министер. Ч. Авдиковскій: черезь Пресідіумь-и тамь
просити ч. Шаш[кевича].
Предсід. пред[лагае] Литвиновича. Трещ[аковскій] и ПІашкевича. ПавГенцкій:]
Шашк[евичь] оуряд[никь, чи] нье? Трещ[аковсій:] оурядникь, боронить права.
Предсід., оже до обохь писати. Треща[ковскій:| Пресид. не знає обстоят[ельствь]
всіхь - бо бьі було однако и пановь оупоминало - и панамь не грозится. Предсі. тое
прошеніе виробити? Абьі Рада ему позоставила.
Предсід.]:] що до тверезости. Трещаков[скій:] визначити коммиссію- Павенц[кій]
за тимь. Кого: Гер[овского] перв[ого], Трещаков[ского], Кулчицкого, Вьеличковского.
Предсід.]:] на 2 пятокь важна обрада, а вь понед[ілокь] на Матицу.
Пред.]:] о охотникахь отповідь черезь Пресидіумь.
Павен[цкій] може Сеимь обрядить для ровноправ[ности] рокь по итал[іански],
по оу[горски], по поль[ски], по ні[мецки].
Предсід.]:] абм ся тая сама ком. до охот. о хорувзі порозуміла.2
1 Далі викреслено: „возват".
2 Далі викреслено: „Трещаков".
Протоколи засідань 29.06.1849 131
Предсід.[:] рапорті бат. о ЗО Мая, що до 5 Юнія ту всі бат. 1311 муж[івь].
N11ні маіорь пише: що стань того баталіона не змінився. Ґладишєвскій принятьій
- о инструмен[тахь] вьїказь еше не може предложити.
Прошеніе руского енерала - манифесть по руски печатати.
Ґеровскій: важно - бо Косуть каже: що Русини1 грозять вірі.
Трещ[аковскій:] вь Губерній - вьілітограф[увати].
Лозиньскій: Ераріумь видрукує.
Трещаковскій оучинивь внесеніе о грошехь 3/15 Маяй о потребі Дому Народного.
Пред.!:] цьі вь „Зорі" цілкомь. Білинь[скій:] винятково. Малиновскій - цілкомь.
Геровіскій:] той домь заслонивби палату. Лотоцкій: о пляцу зоставити, бо если би
Митроп, не отступивь - тобьг зле враженіе зробило. Далеко. Трещаков[скій]: сь
часомь тамь буде місто. Предсід. Павенцкій: о пляцу випустити.
Предсід.!:] Клерь св. ВМ. Георгіа - на банту 4 р., на Сербові -2 р. ереб.
Внесеніе: Павенцкого - аби на місце Бормсікевича п. Прокопчица. Рада
пристала.ч. Сосновскому подякувати.
Свяш. Кизима 2 р. ереб.
95-тое засіданіе Головнои Рускои Ради
дня 17/29 Червня 18492.
П[ред.:] вь пятокь наступающій не буде ради, ажь за тьімь, и запросилися члени,
аби собрали, бо буде нарада надь подан[ьемі] до Министер.
Пред.[:] завідомлено Раду о вложенью до спаркасьі 1400 р. ереб.
Читаль дальшій спись складокь на 3/15 мая.
Лозиньскій крестики по оухвалі для г. Стад[іона], Милбахера и Кузьемского, и
также освідчивь що незадовго будуть срібни крестики для пред. радь поменшихь.
Предсід.!:] о3 справлена музики для стрільцеві пише Ватерфликь - для 124
голосові - на йнстру[ментьі] блешени5 500 1. найменше.
П[ред.] завозваві Раду колко ся рин. причинити?
Лотоцкій: Рада только не має - гроши 3/15 [Мая] не знати еще на такій конеці —
оже коли ходить еще хоровгу, то еще одозву до народа. Лозинь[скій]: ту бьі не
отволікати - але вь тихі грошехі зажичитися. Що до хорувги просити свя[щ.], абьі
зь грошей, зложенмхь на литургію - дармо правили, а тій гроши на хоруговь, если
не вьіетане - то просити о складку. ТрешакГовскій:] до горувгьі6 вибирає
фаненмутерь. Лозинь[скій:1 тая дає сгонжку. Хоруговь - не много. Білин[скій:] много
- а ми, казалисьте, маемь миліонм. Трещїаковскій:] то ще лежащій, не живий
капиталь. Лозин[скій:| Официрьі оутрьіманье дають. Геров[скій:] дати УогзсйиВ7.
1 Останні два склади закреслені.
2 Протоколу 94-го засідання від 22 червня 1849 р. в справі не виявлено.
3 Слово вставлене замість викреслених: „о Комі, для оуфо“.
4 Слово вставлене замість викреслених: „инструменто мизикантовь".
5 Слово вставлене замість викресленого: „блахови".
6 В оригіналі: „горувгьі".
7 Завдаток (нім.)
132
29.06.1849
Протоколи засідань
БідинГскій]: зь тихь грошей 3/15 [Мая], а не складки, бо передновинокь. ЛозиньГскій:]
познійше. ТрещГаковскій:] та то не єсть пиль[не], а священ. додадуть. Не нарушаймо
- бо ся покажуть иньї потреби. Пред.]:] такь чьі по давной оу хвалі 300 р.? цьі призна-
чати]. Лот[оцкого], Біли[нского], Ґеров[ского] призначити и все дати. Пред.[:]
Пав[енцкій] що то наша детина. Ч. Трещаков[скій:] на тое має бути складка - и вже
присилають. ТрещГаковскій:! позичити позволяю. Пред.!:] не до людей, але до
интелиґен[ціи], если ся знесе - то наши инструмен[ти]. Пред.]:] а то 500 р. даймо. - Цьі
500 пожичити. ЛозГинскій:! мьі жичимь народови. Пред.]:] цьі 500? Всі за тьімь - а
если бьі той полкь знесся, то звернути до св. Юра. ТрещГаковскій:] до міскои. Лозинь-
[скій:]1 а юкь буде ина вь місті еще. Павенц[кій:] 300. Пред.]:] алежь всі 500 хочуть -
а до церкви міскои. Павен[пкій]: потому на фу ндупгь такій народний. ТрещГаковскій:]
тогдамало прійде. МалГиновскій:] до Матиці. Пред.]:] до Матиці, котра може продати.
Предсі.]:] ввібрати (по) двохь членові., котри бьі сбирали складки на Серб[овь] и
фрейкорь. Сосновскій хорьій. Касіерьі на музику. Білин[скій] и Илницкій -
Венґржиновичь и касіерь вторій2 Илницкій.
Пред. читаль громади Коунесовці(ецкой), Коломейской3, іцо имь дідичь
Корнел[ій] Милевскій4 липьі вирубати розказавь и креста поставити заказує, и що
дідичь забрав-ь имь матеріаль на школу, которьій свящ. даровавь. ЛозГинскій],
МалГиновскій] до Пресидіум. ТрещГаковскій:] все записувати для памяти. Предсі.]:]
не вьісту[пати] противь народ[а], но противь того, кто зле робить. Черезь ед[иници]
на всіхь нась. ТрещГаковскій:] алежь такихь багато приход[ить]. (До Пресид[іумь]).
Геровскій: громада Крьівча5 6 Чор[т]ков[ского] цир. наймали оу пана ланокь - но
нехотівь - согрішили и ввігнали на паньске - прійшла ком[панія] войско[ва] - и такь за
колько дней кромі ексекуціи - и стравьі на вояковь, ще 307 [ринскихь] за шкоду -
заспокоіли тое - надіючися що Бог зародить - но град ь вибивь намь все - 3-фунтовьш
- внхорь и бура пообдерала и повалила будинки, садовину виломала, людей покалічила,
много худобьі позабивала - оже просять о помбчь, аби ся за ними до народа руского
одозвати-и оу оурядбвь причинитися- и они нещасливьіхь рятували, и своимь, и чужимь
Пред.Г:] повин[н]ьі на місце доходити и переконатися, бо оть противь складокь
вььмавляются вь Тарнополщині, бо части одь Раду и Радь/. ПавГенцкій]: абьі сусідня
складалися оу же, німь прійде запомога, и що селяни не мають справь вь крьівди -
можньїмь много ся діє7.
Пред.]:] абьі Рядь доходивь запомогь - и возвавь до запомогь—а и ми причинимся.
Пр. читавь листь Пирожка8 ~ манда[торьі] зостають и роблять] іцо хочуть9 -
Русиновь беруть - ґвардистовь и злодіевь зоставляють - до войска.
1 Далі викреслено: „то до ин“.
2 Слово вставлене над рядком.
3 Слово вставлене над рядком.
4 Два слова вставлені над рядком.
5 Далі викреслено: „пипіе“.
6 Слова: „и переконатися...Радьі“ дописані над рядком.
7 Слова: „и що...діе“ дописані над рядком.
8 Прізвище вставлене над рядком.
9 Чотири слова вставлені над рядком.
Протоколи засідань
4.03.1850
133
(ЗасЬданіе 101-ое
2/14 Вересня 18491і
Вьі[з]вали ч. Прокопчица.
Рада дала на дорогу М[алиновскому]. Народ ь іюдавь о грунта причи нится и мило
то оучуе. - 600 рн.
Пред.[:] о що?
Рада: вві знаєте напти потреби.
Г. пред.[:] оурядженье провинціональне.
Ч. ГерІовскій:| на наше поданье видно желають вьїказь.
Малинов[скій(: Его Величество-юкь ся показує. -до нашихь другихь. Кон. катедру
Азьїка церковного можем ся надіяти. Вь Раді — заступ. Сосно[в]ско[го] и архіер[ея].
Алежь юкь не будуть скутки, а теперь видно скутки.
Всі члени оузнають потребу.
Ч. Прок[опчиць:] ю не могу, бо засту[паю] префекта, поїхавшого до Відня.
Ч. Гурк(евичь:] то можна просити.
Ч. предГсТЬд-Г:] біскупь Ромуньск[и]й попирае в Вї[дни|, подякувати - и просити
о поділі Галиціи - о мурахь - пол[ітична] реорганизація краю - аби йхь взяти де
ліпше, аби и намь ліпше - алежь не всі2 школи - далі ся споминати — алежь ю
отбирати.
Пред.[:] алежь цн Консистор позволить.
Маліиновскій:] ту ходить о тое [би] справед[ливости] желати - а тимь ся народь
свяже.
Ч. Пред.[:] ю ся пріймаю, але кто больше.
Рада - кого си добирете.3
ЗасЬданіе Ради Головной
дня /4 Марта 1850.
Всеч. предсідатель предложиль Адрессу благодаренія Ей Цісарскому Височеству
Архикнягині Софіи, матери Его Величест[в]а Цісара и Цара Франць Іосифа І сь
1 Уривок із протоколу, див.: Зоря Галицка, 1849, 7/19 вересня.
2 Вставлено замість викресленого: „ю маю отбирати".
3 Текст на звороті: „Допоки баталїонь нашихь стрїлцівь зостававь ту во Лвові, то духовні
оуслуги для него зправовавь почасти ч. капелАнь тутейшого гарнізону по части особливо що
ся тичить богослуженІА и науки духовной а самь во місцкой церкви, но коли теперь той
баталїонь зь одти вийпіовь до Кошиць, где руского свлщеника незнайдуть.то вношу, дабисл
вставити до правительства, щоби тому баталїонови або сталій капеллнь зоставь оп[р]еділенїи,
або п[р]инайми, аби бувь до нихь посланій руск[и]й сващєнникь на таки, допоки до Краю
меджо русиновь неповернут. Потреба того єсть велика, бо неможеть ся обийти, щоби ся
медже 11/2 тисячами людей не трафляли випадки хороби и др., ахтожьимь тогди услужить?
а особливе вь Край де они наветь и лзика нерозуміют. Старалисмосл о тое, щоби мали музику,
поста[ра]йможся еще и о тое, щоби мали свлщенника, бо той далеко потребнїший. Во Лвові,
д(ня] 14 Вересня. Лозіньски."
134
7.03.1850
Протоколи засідань
причини, що Ей Цісар. Височествр благоволила бути всечестною1 матерею
хор8[г]вьі2 баталіона охотникові стрільцеві рускихі, и надослати стяжку для 'сей
хорувгьі. Сія Адресса прочиталася и прийнялася одногласно, потомі же
подписувалася членами Ради.3 Адресса сія по руски єсть слідующая:4
По програмі собиранія складок! на Домі Народний бьіла мова,5 щобі члени
сойшлися до міской церкви о 10 годині.
Всечест. предсідатель внісь Его Величеству -Цісару и Царю Франці Іосифу І
юко дателю Конституцій 4 Марта 184(9].
ЗасЬданіе Радьі Головной
дня /7 Марта 1850.
Била нарада о томі, чтобі послати депутацію оті Ради до Его Превосходитель-
ства Вьісокопреосвящ. Митрополити, просити о благословеніе до начала6 складокь
на Домі Народний и на церковь.
Рада вибрала7 на сію депутацію всечестн. гг. Товарницкого, Шведзицкого,
Лозиньского, Слімаковского или Геровского.
Касательно видаткові для собирателя, понеже не можемі жадати, даби со
своего8 на тое издавалі, Рада оухвалила, що на ей видатокь має іхати, и счоть Раді
здавати, - и справедливо также дати ему дієти, даби не имілі страти.9 10
Хоминьскій не єсть за дієтами, дабьі не здавался бити ему юкій зискі.
Вьеличковскій: если би не били вмзначеньї дієти, то би могли казати, що си
ЧИСЛИЛ1 ЮК1 ХОТІ ЛІ.1(1
Всеч. госп. Рачинскій: ту во Львові на місци жадньїхі не буде дієті.
Всеч. Лотоцкій: потребно также, аби діянія11 его ві счоті дієті били вьїказанм.
Предсідатель: юкь висока маеть бити денна дієта?
Всеч. госп. Рачинскій вносить 3 рн. сребромі.
Ч. г. Кульчицкій: цн не буде ся видіти за мною?
Всеч. предсідатель: ревность потребує также заохоти, и также страти нічіей не
можемі жадати.
Всеч. Лотоцкій вносить 2 рн. среб. при всіх! другихі оплатахі зо сторони Ради.
Ч. Лозиньскій: а мой Іпсгшп сеззапз?12
1 Слово вставлене над рядком.
2 Далі викреслено: „стріл".
3 Далі викреслено: „Содержаніе слова адреси по“.
4 Пропуск в оригіналі.
5 Далі викреслено: „що вь неделю".
6 Слово вставлене над рядком.
7 Слово вставлене замість викресленого: „оухвалила".
8 Далі викреслено: „ложиль".
9 Далі викреслено: „Хомінскій: напротивь діетовь, даби не оуважали, що иміе юкій зьіскь".
10 Далі викреслено: „Предсідатель: - якь внески дієти?".
11 Далі викреслено: „его били подписани".
12 Втрачений зиск (лат.)
Протоколи засідань 5.08.1850 135
Всеч. Хоминьскій: идеть о.тое, дабьісьте не мали стратьі.
Ч. Вьеличковскій: понеже ина оплата только фірн касается, то 3 рн. среб. не
суть много.
Вч. Лотопкій: священникь каждьій охочо прійме.
Всеч. предсідатель: не можно ся никому накедати.
Всеч. Кульчицкій: если ся только фїра оплачує, а ч. Лозиньскій больше по
містахь буде їхати, то 3 р. среб. не єсть много.
Всеч. Лотоцкій: може небьіло бьі потреба посилати собирателя.
Всеч. предсідатель: оуже ся радило и оухвалило, аби бувь посланникь, и многи
освідчили, що] желають вьісланника оть Ради.
Всеч. г. Рачиньскій: цьі їзда до волі зоставлена?
Всеч. предсідатель: не доволі, то вь програмі описано.
Рада оухвалила большостію голосовь по 3 ренскихь среб. денне, всеч.
предсідатель: ту во Львові маеся вь неділю 10 Марта с. г.1 2 складка розпочати.
Всч. Лозиньскій: читавь о складці ту во Львові припись3 вь програмі.
ЗасЬданіе Радьі Руской Головной
дня / 5 Август[а 1850]
В.ч. предсідатель читавь касательно Дома Народного4 писаніе в. Ґуберніумь,
которьімь погорїлище академическое на Домь Народний и на церковь5 отдаеся
Русинамь, щобь на оное интабульовалися.
Вч. предсідатель писаніе сіє отступае коммиссіи Дома Народного, щобь ся
интабуляціею заняла.
Ч. Гуркевичь вносить акта сій вь оригиналі напечатати.
Ч. Лотоцкій мнимае, що не єсть тому потреба.
Вч. предсїдатель6[:] єсть то найлучша отповідь на сій розлични поголоски7
противь той даровизни Русинамь.
Рада оухвалила вь 500 ексемплярахь по нїмецки особно8 и по руски вь „Зорі"
акта сій печатати.
Вч. предсідатель завїдомиль, що грабя Алфредь Лотоцкій на Домь Народний
200 рн. записаль.
Вч. предсідатель читаль9 донесеніе ч. Лозинского о коммиссіяхь, которн за его
посредничествомь доси для сбираня складокь10 на Домь Народний позавязовалися.
1 Далі викреслено: „потреб".
2 Дата дописана над рядком.
3 Слово вставлене замість викресленого: „програми".
4 Далі викреслено: „що В в. Губерніум-ь юк“.
5 Три слова вставлені над рядком.
6 Слово вставлене над рядком.
7 Далі викреслено: „кікобьі".
8 Слово вставлене над рядком.
9 Слово вписане замість викресленого: „доносил".
10 Далі викреслено: „народних".
136
5.08.1850
Протоколи засідань
Той же читаль писаніе г. Хоминского, которимь на Домт. Народний надослаль
оть Его Преосвященства г. Елла Себинского А[н]дрея' Шагиньї 100 рн. ср., а оть
себе 50 рн. среб.
Оуряджено писаніе сіє напечатати, и писменно1 2 за сій дари поблагодарити.
Той же читаль писаніе пресидіальное, що нашь дарь на Серби оуже на своє місце
посланий єсть.
Священникь Познанскій Діонисій, парохь Гусятина, надослаль на Домь
Народний 4 рн. среб.
Спись такихь даровь ЗО рн. ср. оть громади Семаковци.
Вч. предсідатель: в. Министерство м. г. рішило, щобь виділь Льво[в]скій свои
діянія по руски голосиль, и оулицьі и площадьі по руски надписаль. Дня 16 Лшщя
с. г. в. Пресидіумь завідомляе, що таки надписи Магистратови приказанн суть.
Оухвалено еще разь оудатися до в. Пресидіумь, понеже Магистрагь по руски не
надписує.
Читалося внесеніе едного члена Ради Головной3 слідующой основи:4
Ч. Сосновскій: Рада существуе на призволеніе в. Правительства, а оно не желае,
аби ся Рада розвязала.
Ч. Гуркевичь: оуже суть три члени, котори вь потребномь разі Раду созьівають,
оже не ма потреби подобное новое оустройство чинити.
Вч. предсідатель: цм потребно, аби Рада существовала, ци нье? о тое йде.
Ч. Гуркевичь мнимае заждати, юкь єсть теперь.
Ч. Сосновскій гадає внесеніе сіє сложити.
Вч. предсідатель: таже Рада оуже и такь политикою не занимаеся.
Ч. Сосновскій: мьі собі тихенко сидимо.
ВЧ. Предсідатель: алежь нась со всіхь сторонь чипаются нп. газети: „Непе 2еіі“
и „Схаз", юкь би не мали о чімь иномь писати и говорити.
Ч. Кульчицкій: юкже, ци мьі ся ту сходити маемь на забаву? Бо в. Правительство
оуже оустройствомь Галиціи занялося, а чого ся намь снидніти.
Ч. Гушалевичь: юкь не маемь чого розвязоватися, але такь не маемь чого
сходитися.
Ч. Сосновскій: то для народа. На народь тое великое враженье зробить.
ВЧ. Предсідатель: то правда. Ту ходить но о вибори.
Ч. Хоминскій: а до того „\УаМкотііе[е]“5.
Ч. Сосновскій: кто тамь буде розуміти, що „\¥аЬ1котйе[е]“.
Ч. Шушкевичь: тогда при виборахь народь безь просвіщеній виставлений на
смішенія.
Вч. предсідатель: Елячичь розвязаль - ци и нась мають розвязати.
Ч. Кульчицкій: ми Правительство спирали: нині не потребує.
Ч. Гуркевичь: Народь тое зле возме.
Ч. Сосновскій: ту также о складки ходить - ничого не дадуть.
1 Прізвище вписане над рядком.
2 Далі викреслено: „поблагодарити".
3 Далі викреслено: „аби ся Рада Головна на теперь розвя".
4 Пропущено в оригіналі.
5 Виборчий комітет (нім.)
Протоколи засідань 8.03.1851 137
Вч. ПредсЬдатель: правда жебьі народь нашь нась не поняль, що мьі розойшли
но що теперь виступають на нась, памятаете о полку охот. — розвязался, але
юкь то вь „Часі“ на нась и на Сепегаї-Соштаибо писали и вь стані облоги — кто
нась борониль.
Ч. Лотоцкій: було вь „Коггезропсіепіі"
Вч. предсідатель: а теперь пишуть.
Ч Малиновіскійі: до „Часа“ писалося и не приняль.
Ч. Лотоцкій: а юкь ся розвяжемь - цьі перестануть.
Ч. Сосновскій: вь Сербіи рада рядила, оу нась того не ма.
ВЧ. Кузьемскій: зоставмо нерішено на иньїй час.
Ч. Сушкевичь: треба народь обучати.
Ч. Куль|чицкій]: Радь має Раіх де.
Ч. ІПушкєвГичьі: коли народь „Рейх цейтунгь" — читати.
Зоставлено.
Вч. К[узьемскІй:] Акта суть многи непотребни - аби аиялег/еп1.
Ч. Витошин]скій:] до исторіи сховати.
ЗасЬданіе Ради2 Руской Головной
дня /8 Марта 1851.
Предсідатель вч. М. Кузьемскій.
Подписовалася Адресса до Его Сіятель(ства] министр[а] ПІварценберга.
Также до г. Литвиновича.
N3 заступникбвь предсідателя, отізджающого до Відня избрапньї
вч. гг. Лотоцкій и Сосновскій.
їоаннь Лучаковскій, свящ. изь Добровлянь Бережаньского округа жертвоваль
на Домь Народний 130 рн.
Ма внесеніе г. Дмитрикова Рада оухвалила просити Консистора поручити
ч. священниками3
Оухвалено народь завідомити, що на депутацію до Відня не со складокь на Домь
Народний взяти, но со складки на Раду, именно на 3-тьій Май.
Оухвалено послати до г. Комендерующого депутацію, даби его поздоровити!:]
Билинскій
Лозинскій
Сосновскій
Ижакь
Шушкевичь
Заржицки
Кадерношка.
1 Знищувати, вибраковувати (нім.)
2 Далі викреслено: „Головной д“.
3 Пропуск в оригіналі.
138
27.05.1851
Протоколи засідань
ЗасЬданіе Головнои Руской Радьі
/27 Мая 1851.
Предсі. внісь и Рада одногласно прийняла вч. г. Андрея Дуткевича на члена
Ради.
Предсідатель: ю винень дати справозданье о депутацій нашой до Відня: мм
отдали г. Швар[ценбергу] Адреса, юкь принята відомо. Такжи други гг. министри
ради1 слухали. Его Величество Императорь похвалиль вірность нашого народа.
Касательно Дома Народного, абм на весь народь но стату[...]2.
Предсідатель читаль рішеніе в. Губерніумь на поданье радьі Жолкевский, одо
не потребньї и неполезньї видятся Еі^епіЬитз Сегіійкаіе3. Отповісти раді
Жол[кевской].
Громада Вьіспа чувствуючи благодарность за премноги и велики4 благодіянія
Его Величества, просить Адрессу благодарительну Его Величеству предложити, що
именно вь слідствіе сихь благодійній народь нашь рускій не можеть не двигнутися,
дабьі заняти приличное місто вь Имперіи Австрійской, особенно, що для блага
народа вь нашой питомой мові права голосятся, и вь немь науки приподаются.
Вь „Зорі" и сь перевод[омь] Его В. пред[ложити].
ЖукГовскійІ д. 222 р. 6 кр.
Задозец[кій| 3 р. к. 20.
Зь Радьімна5 68 р. 20 [к]р.
Зь Лучинець - ЗО р. кр. 20.
Д. БережГан]ского оук[лали] 13 р. кр. ЗО. Священ. при соборчику. 142 р. ЗО к.
разомь.
Зь Залеспя и Жеравьі - 66 р. 20 кр.
Зь Лавочного, Опорника и Тарнавки 48 р. 25 кр.
Сь примічаніемь: не много ревнителей рускихь - своей корьісти6 искають -
Жедьі абьі піянство оукоріняти7 ходять по домахь сь горілкою, запивають,
особливо женьї торгують8 й купують. О томь вь „Зорі“ дати пересторогу9. Также и
тое, що Жидь под самою церквію - и шинкує - громада хоче откупити а Жидь не
хоче, щобь сама громада тамь не ходила пити.
Коммисія10 собирательна й строительна здала справозданье:11
1 Далі викреслено: „намь“.
2 Пропущено в оригіналі.
3 Сертифікат на право власності (нім.)
4 Три слова вписані над рядком.
5 Слово вставлене замість викресленого: „Перемьпп".
6 Слово вставлене замість викресленого: „ползьі“.
7 Слово дописане над рядком.
8 Три слова вставлено над рядком.
9 Слово вставлене замість викресленого: „відомості/1.
10 Далі викреслено: „о домі наро“.
11 Пропущено в оригіналі.
Протоколи засідань
27.05.1851
139
Рада согласилася на плань Дома Народного, бо1 сь ощадою одной стіни2, котора
на западі хоть крьіва, дастся такь оустроити, що крнвое не буде значное, а тімь
самьімь видатком. Если перебеся оулиця3 меже церквою и домомь - то зьіскаются
два фронта и Дома Народного и церковного.
Касательно оулицьі Леонтович-ь находить страту земли.
Предсідатель: та що жь намь зь самого кормтара? Ми скорнстаемь фронть и на
Домь Народний и на Домь Народний для салі. Тай оулицу для инихь поближшихь
для нашого посіданя можемь же лігшими гратами затворити.
7300 покровь сь цінка
600 кор. вап[на] 800 р.
Цеголь 1400 р.
18 000 на сіє все.
Можемь зачати.
ІПмидь. Надгорода за и когпторнсь - пл[ата] 200 р. ереб. - на Домь Народ.
Рада соглашается.
За завідованя сегодной будовли 300 рн. ср., которий видатокь єсть оуже вь
кошторисі.
Щулць 9 000 р. - дахь цінковьій сь бельками.
Ком. оуповажнилася не надь 45 надзиратиля.
Присиланье датковь до комм. собирательной. Самь оуже собиратель4 не ділае—
а вся коммисія собирательна и строительная совокупленна. Лозинскій не собиратель,
но члень, бо оуже оустроиль.
Гроши присилати: до касьера Лотоцкого. Коммисія дає реверсь на документь.
Контроля [-] печатанье вь „Зорі".
Колько коммиссія УогзсЬиВ можеть мати? Можеть на за корамизаціею
предсідателя Ради. Високій до 200 рн. еребр.
Касательно виплати дозиратель списуеть роботи Члени дозирають. Предсід.
корамизуе и внплачуетея.
1 Далі викреслено: „не только".
2 Слово вписане замість: „піньі“.
3 Слово вставлене замість викресленого: „дорога".
4 Слово вставлене замість викресленого: „предсід".
/}
{і
{7
ьи
згК
•М><>
І.СлХжіА »».&
V—К
^«»ЛгА
«ріХ. '«ї© « « *
~ У
Остання сторінка книги кореспонденції ГРР
(І
6»
й.
/97. г«І-
я чв р»-- і'д
Л<4> <«*,
Сі^ґ, ч’ії^
V'
<.
> у4-
її
' г' І1 “Т
"Ґ2,
і*^У«
Книга кореспонденції
15.05.1848
141
1848
Число поданя День Предметі. Содержаніе розрішеня День Фас- ци- кбль
1 2 Мая Пункта кардинальні.! Рада Народовои и подписи - на фундаменті Адреси зь дня 18 Марця 1848 - Ухвалено завязати ся провизорич[но] 1 2/5 І
2 6 Мая Зарьіст. устави Собраня через г. Борьісикевича уложений Ухвалено в 18 пунктах 6/5 11
3 Вислобоцкій Юліян передложив „Молитву", и „Думку" Каминского2 Ухвалено ажеби всю наперед 3 членьї перечитали, нім ся на Раді читати маїе 6/5 IV п. 1
4 * - Гушаліевич пе'редкладаїе поезію: „Голосі, ангела"3 Ухвалено печатати, в 4.2 6/5 IV 1
5 8 Мая Борьісікевич о полішпеню долі ДЯКОВІЇ Ухвалено злучити тое з предметом о школах 12/5 УП2
6 Жуковскій о даню знати Рядовьі о завязаню ся нашой Рада, членбв до коре[с]понденцій, 4 господарбв, суда гонорового Ухвалено послати депутацию з трох 8/5 11
7 Вьісло- боцк|ій] Парафїяне львбвскіи прошут о дзвоніня, супликацію и пр. Поручено г. Вьіслобоцкому просящихі. обучити 15/5 УП1
8 - - Гіеровскій вносьіт, ажеби вставити ся до Правительства о видаваніе руских резолуцій Бач Ч. 25/48 и 42/48 22/5 ГУ2
9 10 Мая Заклинскій бдчитал бдозву до руского народа Ухвалено видрукова- ти і розбелати в обох діецезьіах 10/5 П2
10 Царевич подав просьбу о запровадженю частньїх4 руских годин в гимназіи депут. Лисяк Лука и Ивап Ружицкій Бач 8/48,25/48,15/48 22/5 УІ4
11 12 Мая Инструкция рад поменьших через Заклинского Ухвалено розбелати по диецезіи 15/5 11
12 _ - Посланіе Чех на Собор на день 31 Мая до Прагі До відомосте5 15/5 IV 2
13 Заклин- еній] “ Домчаньскій зложив Адресу Ради анти-рускои Ухвалено бдо[с]лати депутацію до них з умним словом 15/5 І нема
14 Кузіем- ск[ій]б - - Тріщаковскій внесл ь о симпатій Европи Смотри 173 т. р. IV
15 15 Мая Царевич вносит, що дуже родічбв зголосило ся, ажеби дітей давано на] науку руского язика Бач Ч. 8/48,25/48, 10/48 22/5 VI2
1 Нижче олівцем дописано: „Есть только замітка пунктов-ь ’отп."
2 Дописано олівцем: „Самой молитви -» нема"
3 Дописано олівцем: „самой поезій -» нема".
4 Слово вписане над рядком.
5 Дописано олівцем: „см. 52".
6 Далі викреслено прізвища Ліеонтовича і Максимовича.
142
29.05.1848
Книга кореспонденції
16 Кульч[иц- кій] 18 Мая Посланіе Шашкіевича о завязаню ся радьі в Станіславові, и яка руска кокарда, яко 16 Мая Ухвалено бдписати1 22/5 12
17 “ - Теліховскій Никола бдступаїе з Ради Рускбй Приято до відомостй 15/5 І
18Юзи- чинскій Гуркіев[ич] — Гуркгевич передкладаїе одозву до народа о зкладку Ухвалено видрукова- ти такую, залучено доЧ. 5. 9/6 ш нема
19 Роже- іовски Одповідь мінистра з дня 19 Березня 1848 на нашу Адресу Ухвалено подати Адресу пожалованя з причини випадкбв 15 і 16 Мая до „Зорі" и літограф [увати] 26/5 11
20 Кузіем- [скій] 22 Мая Писмо з Покутя о посланю до Празі Ухвалено одповісти, щосмо вже послали •но і Покутя послати може 28/5 IV нема
21 Лозинскій * - Тріщаковскій о платні для дякбв VII нема
22 - _ Кузкмскій о написаню „Гисторіи рускбй" для шкбл народних Ухвалено просити Зубрицкого и инних 0 написаніе тойже 22/5 VI нема
23 “ - Инструкція для депутатбв до Прагі2 Ухвалено дати депутованим в формі отвертого листу 22/5 IV]
24 Кулчицки - - Мандьічевскій з депутацпевь бд Ради вь Станіславові Ухвалено бдписатьі Бач Ч. 16/48 '22/5 12
25 Кузіем- [скій] - " Поданіе до Ряду о прошеніях по руски подавати ся мающих; через Кузіемского3 Ухвалено подати тую просьбу до Суберна- тора через депутацию 22/5 IV 2
26 Жуков- скій4 5 _ - Малиновскіи внесль просити о поділь на дві губерній Галиціи Подано просьбу до Нїго Величества через Президіюм Кин ути5 VI
27 Ліеон- [тович] - - Константинович о одпбвідженя Раді польскои на іей артикули Ухвалено подати до „Єазети Львовскои" 26/5 II3
28 Гуш[а- левич] 26 Мая Провинціональна пала Коломейска Ухвалено одписати як пбд Ч. 24/48 26/6 12
о потребне постаповленя для діятельства яко то регуляміну, програму и т. д.
29 Конст[ан- тинович] Константинович вносьіт проккть до установленя бдділбв Ухвалено зділати бдділи средоточніи, кореспонденцій], фн- нансовіи, народній, конституци[йніи], про- свіщ[енія], духовній 26/5 І 1
ЗО Вьісло- б[оцкій] 29 Мая Ш Справозданя радьі Жолківскои До відомостй 29/5 II нема
через г. Дзіеровича
31 Куль- чицк[ій] IV Деканат Перегинскій о том, що прнступаїе до бдозви и Адреси нашой Ухвалено бдписати 29/5 12 18/6
1 Дописано олівцем: „друк !“.
2 Дописано олівцем: „см. 52".
З Нижче викреслено: „С. 42“.
4 Далі викреслено прізвища Рошкевича і Малиновського.
5 Слово написане олівцем.
Книга кореспонденції
5.06.1848
143
32 Чай- ковскій Бббрка з д. 20 Мая ознаймаїе подяковапя Раді нашой Ухвалено бдписати 29/5 12 18/6
33 - - Гуркювич вносит о заложеню Матерьі Руской (Матици Рускои) Приймено виробленими через г. Гуркквича статута 9/6 VI2
34 Лотоцкій - “ Гушаліевич вносьіт о бдміненя окружника з дня 23 Бер. 1847 Ч. 45 на ползу нашого духовенства Удано ся до Метроп. Консисгора в том взглядії 30/6 VIII
35 Лавен- цкій Гушаліевич вносит, абьі клевету на св[ящ]. беодора Роґовского яко несправедливу через часописмо і §азету сказати Ухвалено умістити в часописмі 29/5 VI4
36 Слима- ков[скій] Бохевскій - - Кузкмскій вносит, ажеби администратори зараз до конкурсу припущенн бьіли Подано о тою до Метроп. Консист. 31/7 VII
37 Слима- ковскій Бохенскій Кузкмскій вносит, ажеби конкурсі, для священникбв на провинціи улехшеній бьів Подано о тою до Метр. Консистора 31/7 VII
38 Ліеон- [тович] - - Домбчанскій пропоную злучена ся з Радов анти-русков, через получеия ся з Поляками Зложено до Актбв 14/7 11
39 Лювиц- к[ін] - - Парафїане львбвскіи пьітают, чьі метода г. Домковича добра? VI нема
40 Лав- ровскій - - Лавровскій передкладаїе інфор- мацію що до вьіборбв до Сейму Ухвалено розписати на ексемплярн и розослати по селах 29/5 У2
41 Ліев[иц- кій1Вен[е- дикт] 2 Черв- ца V Болкховскій деканат з дня 13 Мая 1848 передкладаїе о потребах люду руского VI нема
42 Люв[иц- кій] В. Гіеровскій о впровадженю руской мовьі в школах і в рядах і судах и ажебьі я діти польскіи по руски ся учили Залатвено пбд Ч. 25/48 и 25/48 28/5 II1 2
43 Ліев[иц- кій] В. 2 Юша Питомцьі семинаріи просят, ажебм на року 4-том богословія всі предмети в язиці рускбм вьікладани бьіли Занесено просбу до Предсідателства Консисторского 20/7 VI2
44 Ліев[иц- кій] В. Одділ просвіщена о впровадженю в школах кромі читаня й писана ще науки релігій, граматики, аритметики в школах нормальних і' гиназіяльних Подано до Президіюм о мові С. 25, 42 17/7 VI нема 2
45 Ліев[иц- кій] В. Хомин Тимофтей перекладаю Буквар до розсуженя Озвано о уложеня Буквара для дітей 4/7 VI3
46 Ліев[иц- кій] В. “ - Хомин Тимофтей передкладаїе слово о скорописи Розрішено пбд Ч. 45 3/7 VII
47 Чай- ковс[кій] - - Хомин Тимофтей о привлащеню діла „Писнословец“ через не автора Одослано до суду просителя 19/6 VIII 21/6
48 Лгев[иц- кій] В. 5 Черв- ца Парафіяне просят о школи для люду і о инньш обрядку касающиеся3 предмети । Зложено до Акт 11/8 VI2
1 Нижче дописано олівцем: „см. 246/49“.
2 Слово викреслене олівцем.
З В оригіналі: „касающихся”.
144
16.06.1848
Книга кореспонденції
49 Лотоцкій - - Лозіньскій о конкурсі и обсадженю парафій тим способом, ажебьі в терніон принайменьш одного нового брати Розрішено пбд Ч. 148/48 23/8 VII1
50 Лювиц- к(ій] В. - - Кульчицкій о приспішеня резолюцій о впровадженю наукі руской в школах перед вакациями Залатв[лено] под Ч. 44/48 17/7 VI2
51 Чай- ковскрй] VI Деканат Бережанскійі - приступаю до прошеня руского з дня 19 Березня 1848 Одповіджено 15/6 П 24/6 нема
52 Люон- т[ович] - “ Справозданю депутацій Празкои з дня ЗО Мая 1848 Понеже депутовани том часом приіхали, до Акт 15/6 IV!
53 Тріща- к[овскій] - ’ Трищаковскій передкладаю інструкцию для ввібраних до Відню Понеже тою приватні ся видруковало, затбм до Актбв 18/6 У2
54 Люв[иц- кій] В. 9 Черв- цаУІІ Деканат Роздольскій подаю до Субернатора узнаніе Радь: Головнои через 22 сель з подписами 21 000 душь До відомости 10/8 12
55 Люв[иц- кій] В. - - Гушалювич, ажебьі преперандо по руску через г. Юркіевича уділане бьіло Просено о тое Президіюм 14/7 VII
56 Жуков- скіи Иліевич Іоань, ажебьі Рада наставала на тою, бьі Хоминьскій зо стану той непевности випроваженій бьіль Ухвалено подати и до газет и до Уряду охорону Хоминскому 30/6 IV 3
57 Люон- т[ович] Вітош[ин -скій] Депутація зь Бббркі округа Бережанского заносит зажалініе протбвь вьіборамь Розрішено под Ч. 84/48 V
58 Малинов- ск(ій] Малиновскій вносит, ажеби в свята рускій прелекцій недавано, и ажебьі студенти рускій до церкве ходили Прошено о тое Консистор Метрополітальнои 3/7 VI2
59 Лотоцк[ій] V Рада народова Дрогобицка просит о узнаніе себе яко такую Одповіджено 10/7 12
60 Люн- т[ович] Віличковскій, що Поляки не дбзваляют Русинам льва носити До Актбв 28/8 IV!
61 Віто- ш[инскій] Громада Вьішинка округа Львбв- ского заносит зажалиню протбвь Іоанну Станик и іего уріедпикбвь УШ нема
62 Люон- т|ович] - - Гіеронович Іоахим заносит зажа- линіе протбв коллегбв ЗЬ инфимьі.2 До Актбв 12/7 IV!
63 Жуков- скій “ - В’ітошиньскій, ажебьі важньї річи радам поменьшим доносити и печатку справити Ухвалено умістити артикул вь „Зорі“ Ч. 5 9/6 11
64 Куль- чицк[ій] 16 Черв- ця УШ Рада руская Калуска приступаю до нашой Ради - з дня 9 Червця 1848 Ч. 1 Отповіджено черезь г. Кульчицкого 3/7 12.
65 Малинов- ск[ій] VI Рала руская Перемиска приступаю до нашой Ради Ухвалено бдповісти 19/6 12 24/6
1 Далі викреслено: „узнаю нашу Раду яко головну з дня“.
2 Перекручене „ іпГатіа" - безчестя (лат.)
Книга кореспонденції
23.06.1848
145
66 Павен- ЦКІ[Й] Вітош[ин скій] - - Зажалінге з Калуша з дня 9 Черв- ця 1848 Ч. 2, що не допущають до радь рускихь Занесено зажаліню до Президіюм и увідомлено о том раду Калуску 30/6 12
67 Жу- ковскій хп Рада руская з Глинска узнаю нашу Раду за Головную Одповіджено 38/7 12
68 Сліма- к[овскій] ІП Рада руска вь Жовкві узнаю нашу Раду за Головную До Актов 22/ 10 12
69 Лгеон- [тович] - - Лавровскій Юліан ознаймуіе, що з ней виступити постановив. До Актбв 16/6 11
70 Люон- т[ович] - - Домкович Іоан просит о бдпуск на 10 дней До Актбв 16/6 11
71 Сліма- ков[скій] 18 Черв- ця XI Рада руска Бродзка узнаїе под днем 16 Червця 1848 Ч. 1 нашу Раду за Головную, и стверджаїе тоїе 105 подписами Одчитано на Раді 14/7 12
72 Ліеон- [тович] Зарицкій Рада Бродзка засилаю Протест обводу Соколовского напротбв вьіборови Сіераковского Розрішено пбд Ч. (см.) 84/48 У2
73 Люон- т[ович] Зарицкіи 19 Черв- ця X Рада руска Глинска узнаю пбд дніом 15-го т. м. нашу Головную Раду и просит о сре[д]ства протбв зльїм виборам Розрішено под (см.) Ч. 84/48 У2
74 Мали- н[овскій] - " Опис фестину народного руского, бдправленного в Станіславові дня 30 Мая 1848 41 Одчитано на Раді 19/6 12
75 Слима- к[овскій]1 2 XI Рада руска в Білці узнаїе пбд дпіом 2 Червця 1848 Ч. 2 нашу Головную Раду Одповіджено 10/7 12
76 Ліеон- т[ович| — Йван Вітошинскій доносит о том, що бдіжджаїе на феріи До Акт 19/6 І 1
77 3[ал.] 1 Зарицкій Крилошан Сіеровскій одступаю лист бд г. Глінского секрет[аря] ради Богородчаньскои з чертежом до Найяснншого Пана Зажадано бд ради Станиславскои писма секрет, радьі Богородчапскои 4/8 VI
78 Люон- т[ович] Слім[ако всхій] 23 Черв- ця ХП Рада доньчина Зборовская узнаю пбд дніом 15 Червня 1848 нашу Головную Раду - и залучаю віст о злих виборах тамже Розрішено пбд (см.) Ч. 84/48 У2
79 Слім[а- ковскій] VI Рада Бережанска-доньчина доносит о своем завязаню ся и узнаїе нашу Головную Раду Одповіджено 14/7 п нема
80 Ліеон- т[ович] Зарицкій Рада Бережанска передкладаю про- тестацьію до циркулу занесену, и запитую, гесльїбьі и од Ради Голов- нои не добре било, такую зділати Розрішено пбд Ч. (см.) 84/48 У2
81 Люон- т[ович] Зарицкій - - Рада Бережаньска передкладаю протест до Президіюм напротбв злим виборам Розрішено пбд Ч. (см.) 84/48 У2
82 Слім[а- ковскій] Котович Михаиль парох в Хоростков'Ь з д. 12 Червца р. т. чинит денекотри представлена, до поднесеня духа народного Взяти до відомости 21/6 1849 IV!
1 Пропущено в оригіналі.
2 Нижче викреслено: „Зарицкій"
146
26.06.1848
Книга кореспонденції
8а Рожеіов- СКІЙІ - - Жуковскій вносит, ажЬби Стадіоновьі од Галиціи дяку занести, за іего добродітельства для того краю IV нема
84 Люон- т[ович] Зарицкій - “ Слимаковскій передкладаю протест од людей Нараювских напротбв виборам до Президіюм занесений. Подано протест до Министермюм и до Президіюм У2
85 Слима- к[овскій] Мали- нов[скій] 26 Черв- ця ХШ Рада Подгаїецка з дня 3/15 Червця 1848 Ч.1 2 доносьіт о завязаню ся на тбмже дню. Членов 36 Одповіджено 14/7 І
86 “ - Громади Щьірецка, Парипс, Перед- містя [Немирівського] и Вробля- чмна, хотяй до вибору не припуще- нь! узнают вьібор графа Стадіона Подано до Президіюм и увідомлено Раду 17/8 У2
87 Мали- н[овскій] VI Рада Бережаньска залучаю просьбу до Президіюм, ажеби и урядники до рад руских могли проймованьї бути Одослаио тую просьбу до Президіюм и поперано ю - з сторони Ради 13/7 V нема
88 Ліев[иц- кій] В. _н_ V Рада Дрогобьщка з дня 19 Червня р. т. просвіт о вставліня ся, ажеби школа головна тамтейша пбд Коне. Перем[иским] була Подано до Прези- діюм, Консистора Пе- ремиск[ого] и до Ради 28/7 VI2
89 Мали- нов[скій] Малиновскій вносит, ажеби з поводу пбдущень людей еділати бдозву до людей Вмістено в „Зорі“ Ч. 16 До Актбв 12/7 II2
90 Гюр[ов- скій] * - Борьісікіевич вносит, ажеби збирати доводи на пбдбунтованіе людей сельских До Дікіш. 23/ 12 У5
91 Слима- к(овскій] XI Рада руска Бродзка залучаю лист, о пбдетупку мандатора з Загбра при виборах Бач Ч. 146/48 24/7 У2
92 Павен- Ц[кій] Слима- к[овскій] Брьілинскій вносит, бзватьі Русинбв, ажеби по руску до Раду подавали (См. ПО) IV 2 нема
93 Слима- к[овскій] К[рил.) Сюровскій вносит, ажеби при розписаню конкурсбв на урюда, відомосте мови руской зажадати Розрішено под Ч. (см.) 269/48 23/7 У2
94 К[рил.] Кузіемскій вносит, ажеби при[с]пішити резолюцьпо на просьбу о запровадженеє руского язика в уредах и школах V нема
95 - - Радикювич ознаимлюю, що ся на феріи бддаляю До відомосте 11
96 Ліеон- то[вич] Лгеонтович вносит, ажеби з поводу уневажніня денекоторьіх виборов, бдозву информаційну до людей розбелати Розбслано бдозву до 15 місц: Бережан, Нараіов, Крнвче, Городок, Дьінбв, Лютовиско, Стрий, Скалат, Збараж, Олюбв, Соколбвка, Золочбв, Любачбв, Дрогобич, Самббр. 30/6 У2
1 Далі викреслено прізвище Леонтовича.
2 Пропущено в оригіналі.
Книга кореспонденції
3.07.1848
147
97 Роже- йовс[кій] - - Жуковскій вносит занести просьбу до Стадіона, абьі 1. приймів заступство в Галицииі До Акт 5/7 V нема
98 Слима- к[овскій] .. . Константинович вносит аби Русинов в свята до судбв не потягати V нема
99 Л. І. зо Черв- ця ХП Рада Золочбвска доносит о неважних виборах тамже зділаних з дня 12 Червня 1848 Понеже вибор тамже вже гласний, про тою до Акт 30/6
100 Слима- к[овскій] ХШ Рада Ходовбвская доносит з дня 3- го Червця о завязаню ся в раду Одповіджено 14/7 12
101 ХШ Рада Ходорбвска доносит пбд дніом 22 Червня 1848 о виборах тамже несправедливо зділаних Подано до Президіюм и до ради Ходоровскои 13/7 У4
102 - - Рада Калушіс]ка з дня 23. Червня 1848 я. в. передкладаїе плян НІКОЛЬНЬІЙ Подано до Консистора и одповіджено раді 12/8 ХП2
103 IV Рада Перегиньского деканате з дня 18 Червця 1848 о завязаню ся юко рада Одповіджено через кр. ґіер(овского) 10/8 12
104 " - Илювич Йван вносит, що питомці хочут видавати часописмо „Молодая Русь" У14 нема
105 Домкович вносит, ажеби тому забіжчи, аби селяне грунтбв не продавали Ухвалено виробити бдозву од Ради и умістити в „Зорі Га- лицкбй" - Побіжною 30/6 УШ нема
106 _ Кузіемскій вносит, аби артикули бд Ради написом од инних бдлученьї били До відомосте редакцій. До Акт 30/6 пз
107 Польний Йван з Цаповец заносит зажаліня на писара и економа о побитя и триманіе в арешті Одступлено урядовн циркулярному - увідом. Раду 13/7 VIII
108 Святитель вносит, ажебьі просити Уряд аби розпорядженя не через домита, но через священников оголошано Розріїиено пбд Ч. 101/48 23/8 У4
109 Гушаліевич вносит жадати, аби хоругви з вежи здоймени зостали1 2 Ухвалено послати о тою депутацию до Відмана - Віличков- ского, Товарницкого и Кадерношку 30/6 IV 1
110 Павен- цкій " - Иллевич Йван вносит, бзвати Русинов, ажеби просби до урюдбв по руски подавали IV 2 нема
111 XIV Рада Любачбвска доносит, иж на возваня ради Жолкбвскои з д. 30 Червця р. т. Ч. 11 ся розвязала Одписано що остатп маю и односити ся впрост до Головной Ради 13/7 12
112 Гюровскій 3 Липця XV Рада народова Тарнопбльска з дня 14 Червня 1848 д[о]носи, що ся завязала Одповіджено д. 28/7 12
1 Далі викреслено: „2. подяковати за покровительство народа руского".
2 Вставлено замість викресленого: „Его Преосвященство Епископ... аби розпорядженя не
через доміпиа, но через свящепиков розсипани били".
148
3.074848
Книга кореспонденції
113 Гюровскій XVII Рада Тариопбльска просит о информацмю на зажаліня селян о грунта и пас[о]виска С. 336 VIII нема
114 Гюров- с[кій] - - Папи Йван парох Волковьій чинит увагу о учиненю фундушу для шкбл и учителей Вставлено ся до уряду фискалного 28/7 VI2
115 ХУП Спис членбв ради народнои рускои в Тарнополи Одповіджено 14/7 12
116 - - Бородайкювич Михаил учитель тривіальної! передкладаїе книгу св. Еустахіа до Матиці VI нема
117 Павен- цкіи - - Отзивь ради Станиславовскои з дня 27 Червня 1848 до Ради Головнои Ухвалено друковати 3/7 П нема
118 XVI Рада Бббрецка присилаю под днем 3 Липца 1848 117 р. ЗО край. Засвідчено послань- ціови одобраніе той суми 3/7 III1
119 - - Рада Коломьійска присилаю для Ради Головнои 60 р. ср. Подяковано 3/7 III1
120 - ' Малиновскій вносит, ажеби дбм по іезуитах на семинаріюм зостав оберненьїй Занесено о тою просьбу до Консистора 14/7 VII4
121 - - Малиновскій вносит упбмнути се- лян о закладаніе маґазинбв зббжа Озвано о тою всі 25. радруски[х] 10/7 113
122 - - Домкович вносит, ажеби всі мови и одозвьі, на Раді читани, осббно друкованьї бьіли Секретарям до відомостй 19/7 пз
123 - . Рада Ббберска подаю до відомостй, що ся з радов польсков не злучила Одповіджено 10/7 12
124 - _ Рада Бережаньска з дня 15 Червня 1848 Ч. 2. приступаю до Адресу з д. 10 Мая 1848 До Акгбв 28/8 II
125 - - Питомцьі семинаріи вносят, ажебьі не свідоцтва, но реляціи з уряду о питомцах давали Занесено о тою просьбу до Консистора Метроп. 14/7 VII 1
126 Рада Бережанска з дня 15 Червца 1848 Ч. 5 просит, ажеби окружники в мові народнбй ся писали Подано до Прези- діюмть о розписаніе конкурсу на транслятора. Бач-ь 362 11/9 У4
127 - - Русини доминиюм Залеского просят, аби вибори в Олюіові на них ся не розтягали Одповіджено 15/7 У2
128 - - Громада Чистопад в окрузі Золо- чбвском о процесі нанротив г. Мі- ончинскомуі Подано до Президіюм и увідомлено громаду 11/8 VII
129 3 Липця Тріщаковскій вносит ажеби костел поіезуицкій Русинам бьів одданий VII
130 Кузюм- ск[ій] “ • Рада Бережаньска з д. 15 Юня 1848 Ч. 6 чинит увагу, даби патента пбд церквов читани били Занесено прошеню до Консистора 20/7 У4
131 - - Рада Бережаньска з д. 15 Червня 1848 Ч. 9 обераге собі гер. Слимаковского за кореспондента До Актбв 28/ 48 П
1 Вставлено замість викресленого: „Гушаліевич освідчую, що ся бддаляю з Львова. Ч.
Гюровскі".
Книга кореспонденції
10.07.1848
149
132 “ - Рада Бережанска з д. 21 Червца 1848 Ч. 13 вносит іеслиби кр. Кри- ницкій не могл бьіти за члена прият Одповіджено же нікого скловати не можна 11/ 48 1 1
133 Кульчиц- кій - Парафіяне Шоломьіи заносят зажалиня протбв пароха тамочного - Ант[она] Обушкіевича Занесено о том зажалінїе до Консистора 14/7 У5
134 7 Липця XVII Рада народная Болеховская з дня 3 Липця 1848 Ч. 1 узнаїе нашу Раду за Головную Одповіджено 10/8 12
135 - - Таяж рада доносит, же за кореспондента іер. Волошинского ввібрала Ознаймлено, що кореспондентом іест іер. Лозинскій 10/8 12
136 - - Парафіяне з Кошиловец заносят зажаліня напротбв панам УВІ
137 ХУЛІ Рала нар, Стрбйска з дня 29 Червца 1848 Ч. 12 доносит о завязаню ся и просит о кореспондента Ознаймлено, що число членбв не іесть визначене - кореспон- дентом іер. Лозинскій 11/8 12
138 Гушаліевич вносит обмислити спосбб, розсиланні писма нашого и за границев Ухвалено, абьі Рада бд часу до часу добрии кавалки набувала и через „Зорю“ розсилала 13/7 IV 1
139 - - Люде з Щирца вносят зажаліня, же церков мала и звониця не покрита Передложено Консисторю 4/8 VII 4
140 Просьба дякбв з дня 3 Липца 1848 о поліпшеніе утримана свого и стану шкбл Озвано просителей через раду Бучацку до терпеливостьі, и же Консистор вже кроки учинил 25/8 VII2
141 Гуркіевич - _ Рошкіевич вносит ажеби стан финансов зрегуліований зостав Уложено статута и зложено в Актах 24/7 ПІЗ
142 Гр[игорій] Левицкій, правитель урядудеканалного просит о тоїе, аби не тблко депутати но и виборці виберани бьіли Подано до Президіюм 17/8 У2
143 [10 Лип- ня]1 Рада в Глиняиах з дня 7 Липця 1848 Ч. 20 о школах в Вижлінах Написано ноту до циркулу и до Радьі 12/8 VI2
144 “ - Рада Коломийска з дня 5 Червня 1848 заносит денекоторіи прогекта, що до школ и духовенства Вбдповиджено 8/7 VI2
145 Рада Бродзка з д. 8 Липця 1848 Ч. 6 заносит зажаліня напротбв Маїевскому зас[т]упникови старости До Президіюм 17/8 УЗ
146 - - Рада Бродзка з д. 5 Липця 1848 Ч. 5 залучаю протест вьіборцбв Соколовских 27/7 У2
147 Слима- к[овскій] - - Нір. Обушкевич парох в Шоломии доносит, же виборні в Бобрці в порядку випали До Акт 15/7 У2
1 Дату вставлено на основі протоколів (див. с.40 і наступні).
150
10.07.1848
Книга кореспонденції
148 - ’ Леканат Рогатапнскій з д. 23 Червня 1848 одповідаїе на одозву нашу, и придаїе уваги до поднесеня народности До радьі отповідь і до Консистора Метрополії. 10/8 VIIІ
149 хіх Рада нар. Журавенска з д. 22 Липня 1848 Ч. 1 узнаїе нашу Раду за Головную и обераіе коресп. Чайковского Одписано и подяковано за прислани гроши 3/8 12
150 - - Маколіондра вносит, ажебьі танці по селах поскромлени били IV
151 - Рада Бобрецка просит пбд д. 29 Червня 1848, ажеби Дзерович за заступника Долинского визнаньш був Розрішено пбд Ч. 152/48 28/7 У2
152 - - Дзерович Гиполиті залучаю просьбу до Президіюм о том - аби он за депутованого узнани був Реляция до Президіюм 21/7 У2
153 - - Маколіондра вносит, ажеби церков св. Іоана на Краковскбм русинам одданна була До Акт 10/8 VII4
154 - - Малиновскій вносит, ажеби громадам признане було право презентована Розрішено пбд Ч. 148/48 23/8 VII1
155 Кузіем- скій - - Малиновскій вносит поручити всим поменшим радам прошеніе о поділ Галицьіи Розрішено под Ч. 173/48 22/7 V 1
156 - - Гушаліевич вно[с]ит, ажеби в диецезьіи Львбвскои створене було друге єпископство VII4
157 - - Косак Михаил вносит, ажеби Гвардия руска заведена була в Львові Подано просьбу до Президіюм 7/8 IV 4
158 XX Рада парохіална в Утішкові передкладаїе заведение школи парохідлнои тамже Вернено для подписаня через пленипотентбв 12/8 УІ2
159 Павенцкій вносит, аби метрики по руски писалися VII
160 ” - Епископ предсідател одступаю лист од Ради Польскои до себе писаний Розрі[шено] под Ч. 161/48 23/ 12 IV!
161 - Крил. Оіеровскій здаїе справу з свого посланництва до ради Жолкбвскои, 3 поводу ПОВИЖІП0Г0 листа До Діюнь 23/ 12 IV!
162 Бохен- скій2 РадаЖолкбв(с]ка заносит зажаленіе, що Криницкій перепону робит нашой Раді Занесено тою зажа- ліню до Коне. Пере- м[иского] иувідом- лено о том раду Жолкбвску 14/7 У5
163 Гіеров- ск[ій] Рада Жолкевска вс[т]авляю ся за Стебелским мандатором в Магіерові и просит о вс[т]авленя ся за ним до Раду Подано до Суберніюм о обзнаіомленю о том раду Жолкбвску 15/7 Г/3
164 - - Гюровскій вносит подати петицию о поділ Галиціи Розрішено под Ч. (см.) 173/48 17/7 V 1
1 Вставлено замість викресленого: „Таяж Рада".
2 Вставлено замість: „Лотоцкій".
Книга кореспонденції
14.07.1848
151
165 Цгепановскій просит о по[з]воленіе оддаленя ся на село До відомосте 7/7 І 1
166 " Чайковскій Антоньїй увідомляїе що бдіжджаїе и просит о иного кореспондента на своіе містце До Акт 21/8 11
167 Жу- ковскі[й] - Солтис Кулінич вносит зажалінге на протов ради польскои IV
168 14 Липня Метрополит возвіщаіе листом до епископа своіе благословенство Раді Народовои Руской До Акт 21/8 11
169 XXII Рада Чорткбвска присилаїе ЗО ренск. ср. до Ради нашой III 1
170 - - Уряд парафіялніи з Гриніова з д. 8 Липла 1848 4.1 - доносит, же вибори тамже добре ся діяли Одповіджено 20/7 УО. 2
171 ХХ1П Рада Нараіевска з д. 7 Липня 1848 Ч. 8, о запровадж[е]ню іпкол руских зараз з початком года наступающого Одповіджено, же ся в том взгляді до Правителства вже уданно 25/8 VI2
172 “ - Рада таяж просит о заступленіїе жителей з Дусанова и Подусова в их покривджених УШ
173 Кадерноіпка вносит, подати обяснюущую петицію о поділ Галиціи Подано до Министер- ьпом через Президіюм - и зроблено бдозву до рад 17/7 VI
174 3[ал.] 2 - - Рада Коломейска передкладаїе просьбьі громади Черемхбвскои за св[ящ]. Назаровичем VII
175 ’ - Рада Коломейска з д. 7 Липня 1848 - жадаїе бд редакцій „Зори“ первіи числа и докладьі Ознаймлено, же додаток той не належав до „Зорі" 9/8 VI4
176 - “ Громада Цаповецка подаїе просьбу з д. 7. т. м. протов доминіи о грунти, лісьі и п. УШ
177 - - Протокол учиненій з Федьком Стециіем з д. 12 т. м. о виборах тамже неправні учиненнях Вернено протокол для совершеня 11/8 У2
178 Рада Дрогобицка з дня 3 Липня 1848 присилаїе 16 з. 5 кр. и просит, ажеби „Зора“ умістила образи народовости руск[ои] IV
179 - ~ Рада Нараевска з д. 8 Липня 1848 Ч. 7 доносит о виборах тамтеиших Зажадано перше денекотори извістія 11/8 УО. 2
180 * - Ліеонтович вносит утворити новий бдділ информацьійний для селянбв справ приватних Ухвалено зділати водділь полюбовний 14/7 І 1
181 - - Малиновскій вносит, абьі при пол- ках галицких, где и меньша часта іест Русиибв капеляньї г. об. бульї VII
182 _ - Гушаліевич вносит, обмислити спосбб завязати Товариство писменникбв нар. руских До Дікшь 23/ 12 VI4
183 — Домкович, ажебьі з амбоньї оголосити, же хоче створити школу парафіяльну руску До Акт 11/8 VI 2
1 Пропущено в оригіналі.
152
21.07.1848
Книга кореспонденції
184 17 Липця Президіюм йнтим. писмо Министсриюм з д. 2 Липця 1848 Ч. 1634 на наш протест. Завідомлино о томь ради взлядніи 30/7 У2
185 Гіеров- ск[ій] XXIV Рада Заложецка з дня 12 Липця 1848 Ч. 1 увідом^іе о своим завязаню ся Одписано 3/8 12
186 Рада Тарнопблска з дня 14 Липця 1848 о гимназьіи тамтейшой VI
187 - - Рада Подгагецка з дня 10 Липця 1848 о запровадж[е]ню всіх наук в язиці руском Одписано 12/8 VI2
188 - - Маколіовдра вносит, ажеби громади куповали книжки для убогих дітей Артикул до „Зорі“ 9/8 VIС.
189 _ - Сохашевич вносит, ажеби в Инсти- туті глухонімих для Русинов по руску уділялися — і свята святили Подано о тою до Ряду 25/8 VI2
190 21 Липця XXVI Рада Бучацка о завязаню ся 29 Червця 1848 - і присилаю 43 р. 57 край. Одповіджено 14/8 12
191 Рада Бучацка з дня 18 Липця-1848 Ч. 3 передкладаїе 28 штук просб до ^Імператора и просит о покрови- тельство и складаю 40 зр. ср. С. 336. т. р. VIII
192 3[ал.] 1 - ’ Рада Дрогобицка з дня 18 Липця 1848 залучаю просьбу до Суберніи и просит о попертіе тоиже V
193 - - Рада Ходорбвска з д. 13 Липця 1848 о впровадженю руского язика по всіх школах руских Одповіджено и репродуковано до Ч. 501 одд. V VI2
194 - - Рада руска Ходорбвска з д. 13 Липца 1848 4.1 — доносит о неправостех виборов в Ббберці Подано до Президіюм и до ради Ходоров- скои одписано 10/8 У2
195 - - Рада Бережаньска з д. 28 Липця Ч. 21, ажеби в окружниках вибита була печатка завше однака Подано до Преси- диюм и увідомлено о том Раду 17/9 У4
196 Рада Коломейска з д. 13 Липця - о том, же деканат Коломейски перезкаджаїет учащовати на раду обводову Донесено до Консистора 27/7 У5
197 - - Рахунок лито^рафіи Стауропи- ріанскои за вилиторрафоваїие Адреса до гр. Стадиіона Ухвалено виплатити суму 32 зр. м. к. 21/7 III2
198 - ” Кр. Оіеровскій вносит упбмнути ся в Ураді, ажеби и на язик рускій в конкурсах уважано Розрішено пбд Ч. 269/48 24/8 V
199 - “ Кр. Кузіемскій вносит поспитати ся ради Подгаюцкои о випадку тамже зайшлбм Ускутечнено 28/7 IV 4
200 3[ал.] 4 Рада Бережанска з д. 13 Липца Ч. 24 залучаю писмо до ...1 2 о виборі тамже неправне по 2. раз зділаном Подано: до Собору Віденьского - на руки г. ПІашкїевича - и одповіло ся Раді 16/8 V
1 Пропущено в оригіналі.
2 Пропущено в оригіналі
Книга кореспонденції
24.07.1848
153
201 “ - Г. Кадерношка вносит здарінте, яко админістрация доход[ной] кам[сри] кандидата на 2. місце Русина одкинула Розрішено пбд' Ч. (см.) 269/48 23/8 IV 2
202 Кр. Кулчицкіи вносит, ажеби позбирати пункта до Сейму и заступникови до предложеня тамже послати УЗ
203 - - Константан Даніелтак заносит зажаліше на протбв іер. Мацілінському в Стінці УП
204 " - Кр. Гиніліевич возвіщаіе, що капитула Перемиска пожичила 200 зр. до Праги ПІ 2
205 Дякбв Федько просит постаратися о розділ магазину громадзкого бд доминіи - і зан[е]сти дяку до Цісаря VIII
206 23 Лип. Рада окр. Жовкбвска з д. 21 Липця 1848 Ч. 13 о свящешшках протбвних народности руской Одослано до Консис- тора Перемиского - и увідомлсно о том раду Жовковску 24/7 У5
207 24 Липця Рада Калуска з д. 21 Липця 1848 Ч. 9 о запреті через мандатора ходити громаді Стодінки иа раду УЗ
208 - - Рада Калуска з д. 7 Липця 1848 Ч. 4 передкладаїе пункта касаюіциіеся громад - до Сейму УЗ
209 " - Рада Калуска з д. 18 Липця 1848 Ч. 8 взиваїе аби обмислити спосбб утриманя для Віктора Остаповича ГУ
210 Рада Калуска з дня 18 Липця 1848 Ч. 6 присилаїе 15 зр. ІП 1
211 Рада Нараіевска з дня 20 Липця 1848 Ч. 14 присилаїе 17 зр. ШІ
212 3[ал.] 3 Рада Нарагевска з дня 20 Липця 1848 Ч. ІЗ залучаю прошеніе громадді ЬАнчинскои о вьіборах V
213 " - Рада дек. Бережапска з дня 28 Липця 1848 Ч. 18 чинит внесеніе касающоїе ся шкбл VI
214 Кор. Гіеров- [скій] - ~ Рада Пбдгаїецка з дня 15. Липця 1848 Ч. 1 - доносит о завязаню ся на дню 15 Червця 1848 Одписано 3/8 12
215 Павеи- цкій • - Рада Пбдгаїецка з дня 15 Липця 1848 пбдкладаїе с[в]ідініе з дня 22 Червца 1848 Ухвалено печатати в „Зорі“. Взяв Павенцкій 24/7 IV
216 3[ал.11 Рада Любачбвска з дня 14 Липця 1848 Ч. 9 передкладаїе протест напротбв в Любачові Подано протест до Сейму и увідомлено о том раду Люб[ачбвску] 6/8 УЗ
217 Ліеон- [тович] Рада Любачбвска з дня 14 Липця 1848 Ч. 17 просит о заохоченіе до збирань ся в радьі Одповіджено 11/8 12
1 Пропущено в оригіналі.
154
31.07.1848
Книга кореспонденції
218 - - Кузіемскій вносит возвати всі ради, ажеби доносили о важних випадках тамже зайшлих Учинено дня 14 14/8 П2
219 - - Ґіеровскій вносит, ажеби з фундушбв вдбв по священниках заложити друкарню VII
220 - - Трищаковскій вносит, ажебьі курсорьіи не дякьі, но з громадьі розносили Вбзвано всі ради о внесеніе в том взгляді 7/8 VII 2
221 28 Липця XXVII Рада руска Самборска з д. 20 Липня 1848 Ч. 8 и просит іер. Лозинского за кореспондента Одповіджено 11/8 12
222 - - Рада руска Коломьійска з д. 19-го Липня 1848 передкладаїе желаня на Сейм (См. Ч. 241) V
223 Рада Коломьійска з дня 19 Липня 1848 вносит, абьі всі предмети богословія в рускбм язьїці викладали ся Одповіджено, що ся до Ординаріяту удано, би богословів паст[ирске], кат(ехиза) и метод[ика] по руски ся препо даваної 8/8 VI2
224 3[ал.] 1 “ - Рада Коломмйска з дня 19 Липня 1848 просит о присланіе приписбв муштри для Свардьіи Вьідано типомь Комендьі до Ч. „Зорьі" 25 31/ 10 IV
225 - - Кузіемскій вносит, ажеби для Радьі запренумеровати „Оазету Сеймову" І 1
226 28 Липця Кузіемскій вносит против розпоряженю фіскуса з д. 22 Мая 1848 Ч. 459 протестовати УЗ
227 “ Домкович Йван читав одозву до людей о запровадж[е]ню шкбл для люду и ппсма Одобрав дню 31 Липця 1848. Домкович VI
228 - - Люде з Татарьінова вносят, що ім папери якихсь двох панбв забрало До Діюній 24/ 12 VI2
229 * - Аудиковскій вносит, же директо- рати шкбл упоминают ся о увідом- ліня щодо рус[ких] предметбв До Діюнь 11/8 VI2
230 31 Лип. Кр. Кузіемскій вносит запобічьі посланю на слідство до Пбдгаїец члена Польскои Радьі Удано ся в том взгляді до В. Президіюм 31/7 IV!
231 - - Меморандумі» дсо Правителства краевогсо а) поділь Галицїи До Відня — и до всіх рад 31/7 V 1
232 Вілич- ковс[кій] XXIX Рада Роздольска з дня 20 Лшща о завязаню ся в раду деканал[ну] н о потребах народа руского Одписано - заг. Акт репродуковано до одділу просвіщеня 23/8 12
233 Макольондра Андрей, абьі священники лат. не крестили рус[ких] дітей УЛ
234 Аудиков- ск[ій] ХХУШ Олеска рада завкідомлає ю своєму завкізаню сю й просить ґДна Авдиковскагш на кореспондента. 3 д. 24ЛипцаЧ. 106 Одповіджено через кореспондента г. Аудиковского 10/8 12
1 В оригіналі: „традо".
Книга кореспонденції
4.08.1848
155
235 - - Богородчанска рада завідомляє ш своємь завюзаню сю й оупрошає гдва. Геровскопо себі на кореспондента. 5/7 Ч. 146 Одповіджено 11/8 Ю.2
236 Рада Журавенска вносить ш потребі й способі оутворенша громадскихь шпиклеровь. 3 д. 27 Червня 1848. Ч. 2 УШ
237 Громада Подгаєцка на р8к8 ради Глинюнской зажалениє протовь войта Павла Федйню сь прошениемь обраним инногаї войта. 13/7 1848 V
238 Трешчаковскїй вносить аби запретено було Жидам давати горбвку на борг - и аби по селах каси кредитовий утворити. До Діянь 23/ 12 Ш(1. 3
239 Висланики громад Улгувка и Терношина округа Жолкевского вносят о потребах рад поменших, шкбл, и зложили 12 р. ср. Одписано через раду Жолкбвску 11/8 12
240 XXX Богородчанска рада вноносить, аби депутованьїхь небачнш вмбранихь Ф соборнагю сейму бжликати. 24 Липця 1848 Ч. 147 Одповіджено, що депутованьї не хотіли добровбльне зречися сво[и)х місц 17/9 У2
241 - - Рада Калуска з дня 24 Липца 1848 Ч. 10 передкладаїе пункта до Сейму Віденского УЗ
242 - _ Комисьія бд финансбв складаю успіх ніконтра каси Ради на дню ЗО с. м. учинениого До Діянь 23/ 12 ШЗ
243 Нір. Малиновскій вносит одозву о неголошеню дарованя панщини и побираня юра столге IV
244 Кулч[иц- кіи] 4 Серп- ня Одозва до рад руских, аби пункта до Сейму подавали - через іер. Кулчицкого Розослано до всих рад 11/8 УЗ
245 Лушпінскіи, секр. радьі Подгаїецкои присилаю з дня 24 Юля 1848 ЗО зр. и доносит о тамтейших розрухах Ш1
246 XXXI Рада окружна Збаражска доносит з. д. 27 Липця 1848 о своим завязаню ся Одповіджено 10/8 12
247 Рада Боліехбвска з дня 31 Липня 1848 Ч. 11 доносит, що громада пораду закладати шпеклерьі з радостьію приняли ШЗ
248 Рада Боліехбвска з д. 31 Липня 1848 Ч. 10 чинит проіект до закладаня кас громадзких 1113
249 Рада Боліехбвска з д. 31 Липня 1848 Ч. 9 чинит увагу, що присяга по урядах и судах не в дусі релиріи ся діют VII
250 Громада Беремяни заносит зажаліня о «груша з д, 29 Липня 1848 Удано ся в той справі до Президіюмь и увідомлено Раду 26/ 10 УШ
156
11.08.1848
Книга кореспонденції
251 - - Семянков Дмитро з села Беремяни од 29 Липня 1848 заносит просьбу о поле УШ
252 Гуркевич вносит, аби Рада Институтови Ставропиріянскому освідчила подякованіе за добрий зарад школьї Ухвалено на письмі дати 9/8 VII2
253 - - Гуркіевич вносит, аби Рада для ученникбв Ставроп. визначила титуло подарунку певну квоту ПІ
254 Одділ просвіщена одступаїе од ради Калужскои - в предметі визначена фундушу на школьї и учителі Ознаймлено раді Калужской, що в том до Сейму ся однесено 17/9 VI 2
255 - - Рада Болехбвска з д. 26 Червна 1848 Ч. 2 о золоженю школи тамже (одступлено з одділу П) VI
256 — Мова іер. Трембіцкого з ради Болеховскои о школах (одступлено з одділу 11) VI
257 - - Лист депутованого г. Шашиевича з дня 19 Липня 1848 V
258 7 Серп- ня Кр. Ґіеровсхій вносит, що деканат Ярославскхй прислав 15 зр. на потреби Радьі Подяковано и озвано о завязаніе радьі 7/8 ПІ
259 - - Нір. Йван Новакбвскій присилаїе для Ради Головнои 10 зр. ПІ 1
260 Кузіем- [скій] Нір. Кульчицкій вносит постаратьі ся о тоїе, аби при Ряді був рускій совітник Подано до Министеріюм и Консистора 22/8 УП 1
261 Малинов- [скій] - - Нір. Біержецкій з Бахура доиосит з д. 27 Липпа 1848 доносит, же ся рада деканальна завяже П
262 - “ Громада Цаповецка з д. 4 Серпня р. т. касательно крьівд од панбв цілбй громаді починенних. VIII
263 - “ Нір. Трищаковскій вносит, аби для селян заложити Товариство кредитовою и пр. ІПЗ
264 - - Кописцянский Гиларій диюрніста маристратуальньїй вносит, аби з Академій кблькох членбв приймити До Діянь 23/ 12 І 1
265 8 Серп- ня Президіюм 3 дня 6 т. м. Ч. 11020 завідомляїе, же просьба о поділ до министра середнюю подана зостала До Діюній 27/ 12 V 1
266 11 Серп- ня Станіславовска рада зь дня 3 т. м. Ч. 7 присилаїе подписи (См: 293 т. р.) 13/8 V
267 - - Болеховска рада присилаїе ПОДПИСЬІ - - V
268 - - Тарнопольска рада зь дня н. т. м. Ч. 20-"- рев: 19 Серпня 1848. Одповіджено 17/8 V
269 Лозінскій - _ Царевич вносит, аби при обсадженю IV клясьі в Стрьпо на руску мову взгляд мати Подано о тоїе до В. Президіюм 23/8 У2
Книга кореспонденції
14.08.1848
157
270 Хомін- ск[ій] - ’ Коломьійска рада зь дня 1 т. м. 4.1 прис[ил]аеть подписьі Возвано раду Кол[омьійску] аби ся 0 подписи ПОІЄДИНЧИХ рад постарала 17/9 V
271 16. - - Рада Бродзка присилане подписи на поділ Галиціи Смотри 293 т. р. 13/8 V
272 - - Зо Стрьіга подписи на поділ Галицьіи - - 13/8 V
273 - - 3 Жолкбвского подписи на поділ Галиціи 13/8 V
274 “ - Трищаковскіи вносит, абьі за душі мученикові» справді парода набоженьство бдправити До Акт 17/8 IV 1
275 - - Трищаковскіи вносит, абьі хлопбв з Сейму бдкликати До Діюній 27/ 12 У2
276 11 Серп- ня Тріїцаковскій вносит подати протест на против туберн. Залескому До Діюній 27/ 12 У5
277 Тріщаковскій вносит, на Сеймі на тоїе взгляд звернути, абьі Грунта при священниках збстали Том часом дав арт. до „Зорі“ VII
278 - - Малиновскій вносит подати до Радецкого Адресу Ухвалено зділати 11/8 IV
279 14 Серп- ня XXXIX Рала Грушовська приступає 313 подписами до просьби о розділеніе Галиціи Бач Ч. 680/48 25/ 12 V
280 - - Рада Глинянська приступає 840 подписами до просьби о разділеніе Галиціи Подписи до Відня 293. Одповіджено Раді (см. 293) 19/8 V
281 Селвне з*ь Цаповець просять о покровительство Радьі Головной, проти кривдамь, которьі одь пановь дознають VIII
282 “ - Рада Коломьійска присилаїе подписи до просьби 0 поділ Галиціи Смотри 293 т. р. V
283 Рада Болеховська присилає подписи вь томь самомь предметі V
284 “ - Рада Стрьійска присилає подпбсьі вь томь самомь предметі - - V
285 Рада Болеховска просить, абьі ся вступити за священниками суспендованими для ПОЛИТИЧИЬІХЬ прилинь VII
286 - - Рада Станиславовска засилає подписьі о разділеніе Галиціи Смотрьі 293 т. р. VII
287 - - Деканать Усцьецкій присилає 35 р. 26 кр. на потреби РадмТоловнои ПІ
288 Рада Ходоровская обявляеть благодарньїя чувства Его Величеству за поставленіе метроп. Михайла вь примаса Ознаймлено, що ся их желаню за досить учинило 23/8 VII 1
289 - - Внесенье радьі Перегінськой о мові и письмі рускомь Ознаймлено, же ся потрібній кроки учинили 23/8 IV 2
1 Пропущено в оригіналі.
158
21.08.1848
Книга кореспонденції
290 Члень Трещаковскій вносить, щоб зь причини поставленія г. Залеского на Губернатора,старати ся вторинно о той поділ До Акт 17/8 V 1
291 - ' Рада Самборска питає ся, чи заказь президіялньїй зь дня 26-го Мая т. г Ч. 6959 также рускихь касается соборовь V
292 - - Внесеніе ч. члена Трещаковского о угодахь взгляді существующихь служебництвь До Діюній 24/ 12 У4
293 19 Серп- ня До Его Величества й до Рейхстагу поданье о поділь - зь подписамьі Дано Его Величеству й до Рейхстагу на руки г. Шашкіев[ича] 19/8 V
294 _ - Подписьі зь Любінца и зь Стенавьі - 3. арку[ші] Смотрьі 293 т. р. 13/8 V
295 -"- зь Побука округа Стрьійского • - - 13/8 V
296 зь Тлумачика-"- Коломьійского 13/8 V
297 - - Подписи зь сель: Деревня й Кулява Жовковского округа 13/8 V
298 - - -"- зь деканату Щирецкого округа Лвовского _ - 12/8 V
299 Хомин- скій 17 Серп. Президіюм з д. 14 Серпня 1848 Ч. 11285, що неможе особливои Гвардій руской запровадити IV4
300 Ма- лин[ов- скій] 21 Серп. Президіюм зд. 18 Серпня 1848 Ч. 11431, що Министеріюм на заведеня курсу препаранди руской зезволило До Діюній 27/ 12 VI. VII
ЗОЇ 3[ал.] 4 Малинов- [скій] Президіюм з д. 18 Серпня 1848 Ч. 11444 о неможности запроваджена Гвардій руской До Діюній 27/ 12 IV 4
302 - - Рада Жолкбв[с]ка присилаїе подписи в числі 5168 Одослано до Відня бач. Ч. 315/48 15/9 VI
303 - - Громада Залуче присилаїе подписи на поділ -"-315/48 15/9 V 1
304 - - Парафія Милятинска присилаїе подписи на поділ Галиціи -’- 315/48 15/9 V 1
305 - - Парафія Білобожниця присилаїе подписи на поділ Галиціи -’- бач. Ч. 417/48 15/9 V 1
306 - - Малицкій Лука декан Холоіовскіи доносит, же ся там рада не могла ще завязати Вдавано предстоятеля дек., абьі раду дек. завязати. Бачь 325/48 3/9 12
307 - - Св[ящ.] Крушинскіи предлагаїе 1445 пбдписбв на поділ Галиціи До Актов - одослано Ч. 417/48 15/9 V 1
308 - - Парафія Славско передкладаїе подписи на поділ Галиціи -- Ч. 315/48 15/9 V 1
309 Ку- зіем[скій] - “ Рада Болеховска з дня 31 Липця 1848 Ч. 12 присилаїе 30 зр. П12
310 Ло- зинск[ій] XXXIV Рада дек. Комарна з д. 1 Серпня 1848 Ч. 2 о своим завязаню ся Водиовіджено 15/8 12
311 Ку- зіем[скій] - - Рада Коломейска з дня 11 Серпня 1848 присилаїе 65 зр. 10 кр. Одписано 15/9 ІП 1
312 - - Деканат Скальскіи з д. 15 Серпня 1848 Ч. 180 присилаїе 65 зр. ІП 1
Книга кореспонденції
25.08.1848
159
313 - - Консистор метр[ополичий] з д. 27. Липня 1848 Ч. 3343 о свідоцтвах ДЛЯ НИТОМЦОВ VII
314 Громада р[уска] Миколаїевска з 18. Серпня т. г. предлагаїе просьбу до Сейму о мешнбм Послано до Сейму 4/10 VII4
315 Рада Стрийска присилаїе подписи на поділ Галиціи на 2. губерній Одослано до Відня 15/9 V 1 ІІ 2
316 - “ Св[ящ.] Малиновскій вносит бзвати Консистор, даби ся набоженьство за справу р[уску] правило Уміщено в-ь „Зорі“ и учинено водозву до радь 24/9 VII4
317 - - Малицкій Іоан научител з Угнова предлагаїе Граматику до друку Бач Ч. 378/48 6/10 VI3
318 Кузіем[скі й] - - Г. Аудиковскіи заносит зажалініе з причини учиненного на нім в Трускавцу гвалту Подано до Президіюм йдо Комендирующого 22/8 IV 3
319 Ку- зіем[скій] - > Трищаковскій вносит, подати до Сейму Віден[ского] о фалшивих Русинах Зділано до Сейму письмо літающе 25/8 IV
320 - - Св[ящ.] Жуковскій вносит, для важних рі[іпе]ній небдложимих зділати виділ До Діюній 27/ 12 11
321 Мали- нов[скій] Рада Жолківска з д 14 Серпня 1848 Ч. 21 вставляїе ся за г. Маіом совіт[ником] камер[алнпм] Подано до Президіюм 21/8 IV 3
322 Мали- нов[скій] Рада Жолковска з д. 14 Серпня 1848 Ч. 20 вставляїе ся за г. Дзеровичом урядником камералним 21/8 IV 3
323 25 Серп- ня ГЕр. Лотоцкій Августин складаїе для Ради Головной 5 зр. сребр. III1
324 - . Рада Коломейска з дня 20 Серпня 1848 Ч. 1 - о не добром диху денекотрих деканов Прошено упбмнути блудящих по братерску 12/ 10 У5
325 - _ Священники в Холоіові собраніи просят, о раду що мают долати, же декан радьі завязовати не хоче Вбзвано предстоятеля дек. о завязаніе радьі декан[альнои] 3/9 12
326 * - Рада Дрогобицка з дня 2 Августа 1848 Ч.1 2 - аби мова малоруска в окружниках уживана бьіла БачЧ. 362/48 11/9 У4
327 - - Рада Болеховска з дня 14 Серпня 1848 Ч. 21 чинит 3 внесеня о соли, о одбираню ґрунтбв и о жидах До Діюній 27/ 12 УШІ У5
328 - - ГЕр. Жуковскій вносит, абьі вблно бьіло священникам деканов вьіберати VII
329 Рада Дрогобицка з дня 7 Серпня 1848 вносит, аби плату научителям через податки збирати Одповіджено и репродуковано до Ч. 502. V. VI2
330 - “ Симянкбв Йван просит о помбч протбв пана Иосифа Волянского УШ
1 Пропущено в оригіналі.
2 Пропущено в оригіналі.
160
28.08.1848
Книга кореспонденції
331 Бо- рисние- (вич) Ку- зіемск[ій] Президіюм з дня 23 Серпня 1848 Ч. 11646 залицаїе згоду з каждов народовостев Ухвалено дати Артикул до „Зорі“ й до Президіюм (см. 145) 25/8 У5
332 Зал. 3 _ - Рада дек. Ходоровска, з дня 3 Серпня 1848 бдступаїе зажалініе ієрея Василковского (см. 375) IV 3
333 - _ Жуковскій вносит, абьі во Львові рада окружна завязати ся могла До Діюній 27/ 12 11
334 - - Жуковскій вносит, аби протов именованю Полякбв за старостбв протестовати До Діїоній 28/ 12 IV 1
335 Громада Дубіенко з д. 14 Липця 1848 заносит зажалініе протов доминіи VIII
336 - - Громада Переволока з д. 16 Липня 1848 заносит зажалініе протов доминіи VIII
337 - ' Громада Висенки з д. 16 Липця 1848 заносит зажалініе протов домініи VIII
338 - * Громада Чехбв з дня 15 Липця 1848 заносит зажалініе протов домініи VIII
339 - Громада Манастериска з д. 14 Липца 1848 заносит зажалініе протов доминіи VIII
340 Громада Ковалбвка з дня 16 Липця 1848 заносит зажаліня протов домініи VIII
341 - - Громада Изабеля з д. 17 Липця 1848 заносит зажаліня протов доминіи VIII
342 “ - Громада Чехбв з дня 15 Липця 1848 заносит зажаліня протов домініи VIII
343 “ - Громада Слоббдка з дн. 16 Липця 1848 заносит зажалініе протов доминіи VIII
344 - - Громада Монастериска об. лат. з дня 16 Липця 1848 заносит зажалиніе протов доминіи VIII
345 26 Серп- ня Рада окружная Жолковская предла[га]ет-ь подписи до петицій о поділі, Галиціи вт, числі 12070 подписбвг Одослано до Відня бач Ч. 417/48 30/8 V
346 28 Серп- ня Рада дек. Бобрецка з д. 26 Серпня 1848 запитуїе, чили карти до жененя ся суть потребньї и даіе зажаліня на Демицкого 30/8 V
347 - - Громада Журавці присилаїе до Ради Головнои 4 зр. III 1
348 Павен- цкій - - Обитателі міста Бучача подаїе о заложеня тамже Епископства Ухвалено видруковати в „Зорі". Взяв Павенцкій 28/8 VII4
349 - - Рада Бобрецка з д. 1 - присилаїе пбдписьі на поділ Галиціи Одослано до Відня Ч. 417/48 30/8 V 1
1 Пропущено в оригіналі.
Книга кореспонденції
1.09.1848
161
350 - - Г. Борисикіевич вносит, абьі обсвітити народ о Гвардій народнбй Розрішено пбд Ч.464/48 20/9 IV 4
351 " - Рада Заложецка з д. 23 Серпня 1848 Ч. 6 присилаїе подписи на поділ Галиціи Одослано до Відня Ч. 417/48 30/8 V
352 XXXV Рада Теоебовелска з дня 22 Серпня 1848 Ч. присилаїе подписи на поділ Галиціи 417/48 30/8 V 1
353 _н_ Трищаковскіи вносит о ползованю ся на Сеймі з пбдступстві в пбдписах протов поділу Галиціи До Акгь (см. 406) 25/9 V 1
354 Гіе- ровск[ій] XXXVI Рада дек. Вьісочанска доносит з дня 26 Липця о своим завязаню ся Вбдповіджено 16/ 10 12
355 Місто Бббрка з д. 27 Серпня 1848 заносит зажалініе на протов вбйтови свому До циркула Бережан[ского] ЗО/ 12 УШ
356 XXXVII Рада Саноцка доносит з дня 23 Серпня 1848 о своим завязаню ся Одписано 1/10 12
357 Рада Самборска окружна з дня 10 Серпня 1848 Ч. 24 доносит, яко одозву о подписи на поділ порозсилала До відомосте V 1
358 ' - Громада Чарношовиці окр. Львовского присилают подписи на поділ Галиціи Одослано до Відня 417/48 30/8 V 1
359 - - Тріщаковскій вносит якой маїе бути косгбм для руской Гвардій До Актовь IV 4
360 Маколіондра подаїе о именованю з Русинбв иа кардинальство VII
361 Павеп- ц[кій] 28 Серп- ня Рада Пбдгаїецка з д. 24 Серпня 1848 Ч. 12 описуіе случай тамже місце мавший Ухвалено печатати. Взяв Павенцкій 28/8 IV
362 Баляк Юрій подаїе о транслятур-Ь окружников руских Прошено ПреЗИДІЮМ'Ь о написаніе конкурсу на транс лятуру 11/9 У4
363 “ - Рада Збаражска з д. 23 Серпня 1848 Ч. 2 присилаїе подписи на поділ Галиціи Одослано до Відня (см. 680) 30/8 V І
364 1 Ве- ресня Громада Вербляньї присилают пбдписьі на поділ Галиціи з д. 25 Серпня 1848 -"-417/48 3/9 V 1
365 - Рада Тернопблска з д. 29 Серпня 1848 Ч. 28 доносит, же з поводу холіерьі застановила ся До Акть 16/ 10 12
366 Рада Одеська з дня 29 Серпня 1848 Ч. 3 о гоненіях на священников и 1 о потребі завязаня Гвардій народовои руской по селах (см. 375) ІУЗ
367 - ’ Рада Одеська з дня 29 Серпня 1848 Ч. 4 присилаїе для Радьі 12 р. ср. 111 1
368 - - Рада Одеська з дня 19 Серпня 1848 Ч. 221 присалаїе подписи на поділ Галиціи Одослано до Відня (см.) 417/48 3/9 V 1
1 Чотири слова вписані над рядком іншим почерком.
162
4.09.1848
Книга кореспонденції
369 - “ Декан[ат] Залещицкій з дня 21 Серпня 1848 Ч. 111 йрисилаїе подписм на поділ Галиціи 417/48 3/9 V 1
370 - - Парох Иванбвки присилаю подписи на поділ Галиціи з д. 24 Серпня 1848 417/48 3/9 V І
371 Гюров- ск[ій] - - Рада Комарницка з дня 10 Серпня 1848 Ч. 6 доносит о своим завязаню ся Вбдповіджено 16/ 10 12.
372 “ - Рада Калуска присилаю под днем 24 Серпня 1848 Ч. 17 подписи на поділ Галиціи Одослано до Відня (см.) 417/48 3/9 У2
373 3[ал.] 1 - - Малицкій Йван учитель з Угпова присилаю Граматику руску пбд д. 18 Серпня 1848 Подяковано сочинителю и позвано го о часть другу 6/10 VI
374 - - Вітвіцкіи з дня 31 Липня 1848 4.1 - оддаю ся пбд заступство Ради Головнои 1
375 Горбальскій Севастіан просит довідатися кто клевету на іер. Хоминского и Дзеровича учинив? IV 5
376 - - Маколіондра подаю о заложеня школьї парафіальнои и для дякбв при св. Юрі Завідомлено устає просителя. — До Акть 29/ 11 VI2
377 “ - Кописцянскій вносит за члена г. Трохановского ДоДікіній 4/1 48 І
378 4 Верес- ня Містечко Янбв присилає подписи на поділ Галиціи Одослано до Відня (см.) 417/48 3/9 V 1
379 - - Парафія Сассбвь присилає подписи на поділ Галиціи 417/48 3/9 V І
380 Парафія Первятичі посилає подписи на поділ Галиціи 417/48 3/4 V
381 - . Рада Олеска зь дня 29 Серпеня Ч. 5 вставляє ся за священником Вержбянским VII
382 - - Рада Комараньска зь дня 25/8 Ч. 12 присилає подписи на поділ Галиціи Одослано до Відня (см.) 417/48 3/9 V 1
383 Рада Стрїйска зь дня 31/8 1848 Ч. 12 предкладае зажалінїе Авдруся Процуня покривдженого через мандатора Семковича До Презідіум, до Креміналу 22/9 IV 3
384 Тріща- к[овскій] Рада Стрійска зь дня 31/8 1848 Ч. 6 зажалінїе громади Завадки, що ихь парохь Михаиль Ничаи нашой народности протівній IV
385 ' - Рада Стрійска зь дня 3 Вересня 1848 Ч. 19. зь пбдписами на поділь Галиціи Одослано до Відня (см. 680) 3/9 V І
386 Ґеровскій вносить щоби противь петицій Бема о скликаніє емігрантів до Галиціи протестовати До Актбвь 1/10 V 1
1 Пропущено в оригіналі.
Книга кореспонденції
8.09.1848
163
387 - - Геровскій вносить, щоби вь Самборі Гвардію руску запровадити До Дікшій 4/1 IV 4
388 Геровскій вносит, щоби Гарасювичови, котрій має школи в Жолковскомь окрузі запроваджувати, упросити актиара бдь Презідіюмь плаченого Подано до Президиюмь 3/9 VI2
389 Жуковскій вносить щобьі ся удати до Презідіум, абьі ся уряди громадзкіп лучше зділали, якь вибори на депутованьтхь ? До Дікшій 4/1 V
390 - - Село Городиславиці посилаю подписи о поділь Галиціи Одослано до Відня (см.) 417/48 3/9 VI
391 - _ Село Виспа, тото само 3/9 V І
392 - - Село Павіпівка, тото само - - 3/9 V 1
393 Село Криволука, тото само - - 3/9 V 1
394 - “ Гуркевичь проси ть о наказ до принятїя 24 Я. зь рбзних сторонь присланихь Ш
395 8 Верес- ня Косак Емилиан вносит, подати о затримайте закона св. Василіа до Сейму и до рад о пбдписьі Ухвалено подати протест до Сейму - и возвати всі ради поменшіи (см. 477) 15/9 VII3
396 - “ Рада Любачбвска з дня 11 Серпня 1848 Ч. 1 - доносит до Радьт о стосунках що до лісбв и паствиск VII
397 - ~ Рада Бережанска з дня 25 Серпня 1848 Ч. 40 присилаю для Радьт Головнои 20 зр. ср. III1
398 XXXVIII Рада дек. Затварнипка з д. 19 Серпня 1848 Ч. 7 присилаю для Радьт Головнои 25 зр. ср. ПІ 1
399 Лозинскій - ’ Маршалок Радецкій з д. ЗО Серпня 1848 присилаю подяковаше за Адресу з дня 16 Серпня 1848 Послано курендовь до всіх радь 3/1 П 1
400 - - Г. Борисікювич вносит плян поправленя долі дякбв VI
401 - • Рада филіялна Яворбвска приси- лаю пбдписьт на поділ Галиціи Одослано до Сейму (см.) 417/48 8/9 V і
402 Рада обвод[ова] Стани славовска присилаю пбдписьт на поділ Галиціи з д. 25 Серпня 1848 Ч. 10 417/48 8/9 V І
403 Рада Тарнополска присилаю пбд- письт на поділ Галиціи на 2 руб. 417/48 8/9 V 1
404 - - Рада Подгатецка присилаю пбдписьт на поділ Галиціи 417/48 8/9 V І
405 - - Коліонистьі з округа Бережанского просят Ні. М. аби в урядах або німецка або руска мова була V
406 - _ Жит[е]лі міста Богородчаньт заносят зажалінкт напротбв Сваздона, кооператора] лат. До Собора 4/1 V 1
1 Пропущено в оригіналі.
164
11.09.1848
Книга кореспонденції
407 - - ГЕр. Тріщаковскій вносит, подати до Министеріюм, чему од уіздбв до деканатбв повеліня в польском виходят IV 2
408 - - ГЕр. Трищаковскій вносит, би написи по улицях во Львові по руски були Подано до Президіюм 28/9 IV
409 11 Верес- ня Рада Бобрецка присилаїе пбдписьі на поділ Галиціи громадьі Олховец, Лопушна й Волощизна Одослано до Відню (см.) 417/48 15/9 V 1
410 “ - Рада Тарнопблска з 7 Вересня 1848 Ч. 30 присилаїе пбдписьі на поділ Галиціи 417/48 15/9 V 1
411 Рада окружна Жолкбвска присилаїе 8185 пбдписбв на поділ Галиціи 417/48 15/9 V 1
412 Парафія міска передкладаїе подписи з свого округа на поділ Галиціи Одослано до Відня (см.) 417/48 15/9 V 1
413 XXXII Рада Ярославска з дня 27 Серпня 1848 Ч. 82 прислилаїе подписи на поділ Галиціи 417/9 15/9 V 1
414 - - Рада Коломейска присилаїе пбдписьі на поділ Галиции 417/48 15/9 V 1
415 - - Парох Містковецкій присилаїе пбдписьі на поділ Галлции 417/48 15/9 V 1
416 .. - Рада Бережанска присилаїе подписи на поділ Галицьга 417/48 15/9 V 1.
417 ’ - Рада Стрьійска присилаїе пбдписьі на поділ Галицьіи з села Угерско Одослано до Відня 15/9 V 1
418 - - Громада Тернавка и Лавочне присилають пбдписьі на поділ Галицьіи (см.) 417/48 15/9 V 1
419 3[ал.] 2 Кузіем- скій Рада дек. Бродзка з д. 7 т. м. Ч. 20 доносит о нападі на дбм свого предсідателя кр. Ижака IV
420 “ - П. Гуркіевич предкладаїе вьїказ иж одббрав до каси 16 зр. 21 кр. за „Памятники“ Ш 1
421 - _ Рада Дрогобицка з д. 4 т. м. описую набоженство на д. 28 з. м. тамже за полеглих и побіду бдправлене До Акть 16/ 10 12
422 “ - Рада параф. Утіпікбвска з д. 31 з. м. Ч. 8 до Ч. 121 доносит о пшік- лирі и о стані готових грошей III3
423 Рада параф. Утішкбвска з д. 31. з. м. Ч. 9 доносит до Ч. 220, жеби найліпше було, би курсори паламарі носили VII
424 - - Рада параф. Утішкбвска з д. 1 т. м. Ч. 10 присилаїе 2 зр. з села Сторонибаб для Ради Головной ПІ 1
425 Консистор Метрополитальньїй з д. 22 з. м. Ч. 3636 даіе бдпис рескрип- ту презид. о „Зорі Галицкой" Доручено редакцій „Зорі“ вь вбдписі 1/12 II3
Книга кореспонденції
18.09.1848
165
426 ІЕр. Тріщаковскій вносит вислати для сеймових 1000 ексемп. „Ап діє Киввіпеп"! Ухвалено закупити 600 примірникові и послати до Відню 11/9 IV 1
427 - " Консистор Метр, доносит п. д. 27 з. м. Ч. 768, же о свяченю свят руских, в школах до Ряду бднбси ся VII
428 Рада Жолкбвска з д. 14 з. м. Ч. 23 просит, бьі Рада Головна вставила ся до Метрополитьі о зложеня злих деканов Подано до Метрополіта до Консистора и оувідомлено о томі Раду 12/ 10 УП5
429 Радкіевич Васьільїй присилаїе з парафій своих для Головнои Ради 4 зр. 1111
430 II. Гуркіевич ознаймляю, що рада Уніовска для Головної! Ради 50 зр. прислала 111 1
431 ’ - Госпожа Мендер Марьіянна приси- лаїе 27 штук „Ріептагу оіуос гіогу“ Одписано 18/9 IV 1
432 VIII Рада Уневска з д. 7. Серпня 1848 Ч. 39., що громада Селеск (Біебіізка) половину. обли§ацьіи для Ради, пол[овину] для вдбв признала ПІ 1
433 Гурте- в[ич] Кр. Кузіемскій предкладаге вьїказ належитости за видрукованіе „Памятника" в сумі 46 зр. 36 кр. Повеліло касі заппатит[и] 11/9 ІП
434 15 Верес- ня Архивум передкладаїе акт касающийся вьіббров в деканаті Золочбвскбм Подано до Собора 4/1 92
435 - “ Чернянскій Михаил просит о вставленя ся з [а] ньім в отриманю місця почтового в Сяноку 12
436 Гіеров- ск[ій] - - Рада дек. Бучацка з д. 6 Вересня 1848 Ч. 19 здаїе справу з засідань своих Вбдповіджено 12
437 - - Безьіменньїй прислані безумньїи стьіхи на Раду нашу Зложити до Актов-ь (!) Г/3
438 Кузіем- скій] Президіюм уділяю писмо В-го Министеріюм з д. 31 Серпня 1848 Ч. 3659 до відомосте Ухвалено уділити ТОРЄ В ВОДПИСІ ВСІКГЬ радамт» 18/9 VI2
439 3[ал.] 1 Нір. Тріщаковскій парох Руденьскій передкладаїе протокол з своими парафіянами о мешном и п. зділаний VI
440 - “ Рада Калуска з д. 7 Вересня 1848 Ч. 23 передкладаїе зажаліня громадьі Гольїня на тамечного вбйта До Губернїумі 4/1 У5
441 - - Громада Вроцбв передкладаїе подписи на поділ Галицьіи До Собора (см. 417) 2/10 V 1
442 18 Ве- ресня Рада Журавенска присилаїе пбдписьі на поділ Галицьіи. Ч. 590 БачЧ. 417/48 15/9 V 1
443 - •* Рада Ходорбвска присилаїе под- письі на поділ Галиціи з д. 15 Серпня 1848 Ч. 200. -Ч. 2301 Бач Ч. 315/48 * 15/9 V 1
1 До Русинів (нім.)
166
18.09.1848
Книга кореспонденції
444 Рада Нараібвска присйлаю пбдписьі на поділ Галицьіи Бач 315/48 15/9 V 1
445 - - Рада Золочбвска присилаю пбдписьі на поділ Галицьіи БачЧ. 315/48 15/9 V 1
446 - - Рада Коломьійска присилаю пбдписьі на поділ Галицьіи. Ч. 305 БачЧ. 315/48 15/9 V 1
447 ХХХПІ Рала Яворбвска присилаю подписьі на поділ Галицьіи БачЧ. 680/48 25/ 12 V 1
448 - “ Рада Болехбвска з д. 21 Серпня р. т. Ч. 24 присилаю пбдписьі на поділ Гапицьіи Бач Ч. 680/48 25/ 12 V 1
449 Рада Стрьгііска присилаю пбдписьі на поділ Галицьіи Бач Ч. 680/48 25/ 12 VI
450 - - Рада Стрьійска присилаю пбдписьі на поділ Галицьіи Бач Ч. 680/48 25/ 12 VI
451 “ - Парафія Білок присилаю пбдписьі на поділ Галицьіи Бач Ч. 680/48 25/ 12 VI
452 ' - Рада Заложецка з д. 13 Вересеня 1848 Ч. 6. присилаю пбдписьі на поділ Галицьіи БачЧ. 680/48 25/ 12 V 1
453 - - Рада Коломьійска присилаю пбдписьі на поділ Галицми Бач Ч. 680/48 25/ 12 V І
454 - Рада Дрогобицка з д. 11 Вересня 1848 Ч. 17 присилаю зпбзненьї пбдписьі на поділ Галипьш и инньї акта Бач Ч. 680/48 25/ 12 V 1
455 “ - Громада Уліцко округа Жолківского просит обдосланю рекурсу до Відня напротбв доминіп УШ
456 - ’ Рада Богородчанска з д. 1 Вересня т. р. Ч. 6 що бьі найлучше пала- марі курсорьіи розносьггьі могли VII
457 - ’ Трещаковскій вносит, абьі обмис- лити средзтва на протбв піянству До Акті 29/ 11 IV 1
458 - - Малиновскій вносит постарати ся о тою, абьі руски ученники до церков на набоженство ходильї IV
459 Кулчицкій вносит визначити комЄсьііо до розпбзнаня, чьі „Зоря Галицка* одповідаїе потребі народа Ухвалено вбдд-Ьл’ь редакцьійнии 25/9 II3
460 - - Борисікювич Йван вносит, аби наука релидіи принайменше в однбм °имназіи по руски була IV
461 _ - Косак Михаил вносит заказати Вознякови видавати свідоцтва руского юзика VI
462 - - Малиновскій вносит обучити народ о маюіцихся завести судах комуналньїх Артикул до „Зорі" взял Павенцкій Ч. 20 (см. 389) 18/9 У5
463 Малиновскій вносит озвати ради в „Зорі“, аби доносили, іесли бьі поляки по школах трів. полску мову запроваджали Ухвалено умістити артикул вже готовьіи в „Зорі" 20. Вз[ял) Павенцкій 18/9 У12
464 - - Тріщаковскій передкладаге одозву до народа о завюзаню Свардіи Послано до рад обученіе о Овардьіи и одозву до народа 26/9 IV 4
Книга кореспонденції
25.09.1848
167
465 - - Рада Жолківска передкладаїе внесена Йвана Залужного: бьі товар при продажьі у войта замелдованьїй був До Ґубернїумь ради Жолкевскои 9/1 IV 5
466 - - Рада Жолківска передкладаїе внесена Йвана Залужного: щоб горілки з жита не робити До ради Жолкевскои1 9/1 IV 5
467 Рада Жолківска передкладаїе внесеня Йвана Залужного: щоб корчми коло церков и по кутах позносити Розрішено под Ч. 466/45 9/1 IV 5
468 - “ Безьіменньїй, бьі бдкликати декрет з д. 4 Серпня 1848 Ч. 2212 о на ново подаваню ся до семинаріум VII
469 Архивум репродукуй залученя до Ч. 315/48 замикаюшче зажаліня гром. Завадка и Верхня до одділу УШ VIII
470 - - Архивум репродукуіе акт Ч. 232 з ради Розлолскои до одділу просвіщена Поданно о тоїе до обохт Консисторбв'ь 29/ 11 IV 2
471 Гіеров- с[кій] 22 Верес, хід Рада Галицка .і дня 10 с. м. 1848 доносит о завязаню ся в раду Вбдповіджено ЗО/ 10 І 2
472 ХНІ Рада Говодецка з дня 31 Серпня 1848 Ч. 1 доносит о своим завязаню ся Вбдповідженр 15/ 10 12 1
473 Кузіем- [скій] • • Рада Перемиска з дня 16 Вересня 1848 Ч. 27 присилаїе пбдписьі на поділ Галиции Бач Ч. 680/48 25/ 12 V 1
474 Борисі- к[евич] Борисікіевич вносит обучити народ о лриріченю Бах.1, що до справ селян з дідичами комисия ся визпачит V
475 Кузіем- [скій] - - Рада Стрииска окр. з д. 14 Серпня Ч. 21 прислала пбдписьі на поділ Галицьіи V
476 Нір. Гріщаковскій жадаїе вьпасненя од секретярбв, на которьі поданя уряди ще не бдповільї Секретарюмь до відомпсти 1/12 І і
477 3[ал.] 2 хі. Рада окружна Стрьійска з д. 20 т. м. Ч. 84. поданіе до Віденского Собору о утриманіе закону Васьілиянбв В одослано до Сейму через Епископа - о чдмт> раду завідомлено 13/ 10 VII3
478 Рада Бережанска з д. 19 Липця 1848 Ч. 27 о вставліня ся д[о] Уряду, абьі окружньїки через урядьі дек. духовним преділяли ся До Акть 3/2 У4
479 Рада Бучацка з д. 14 т.м. Ч. 20 присилаїе 6 зр. 20 кр. на „Памятник“ для Стадиіона „Памятник" для Стадіона2 ІП
480 25 Вер. Рада Жолкбвска передкладаїе пбдписьі на поділ Галицьіи До Відня. Бач 680/48 4/10 V 1
481 - - Рада Жолкбвска передкладаїе пбдписьі на поділ Галицьіи - - 4/10 V 1
1 Вписано замість викресленого: „Розрішено под Ч. 466/45“.
2 Запис зроблено олівцем.
168
25.09.1848
Книга кореспонденції
482 - « Парафия Мхава передкладаїе пбдпьісьі на поділ Галицьіи обводу Саноцкого - - 4/10 V 1
483 - - Громада Лисетичи передкладаїе пбдпьісьі на поділ Галицьш _ - 4/10 VI
484 * - Громада Посіче и Загвбзд передкладаїе подписи на поділ Галицьш - - 4/10 V 1
485 Парафія Стрьшска подаїе пбдписьі на поділ Галицьіи - - 4/10 V 1
486 Громада Костельники передкладаїе пбдписьі на поділ Галицьш - - 4/10 V 1
487 - - Горбачевскій пар. Джуринскій присилаїе подписи ІАгольниці на поділ Галицьш 4/10 V 1
488 - - Пбдписьі обивателей львбвских о поділ Галицькі - - 4/10 V 1
489 - ’ Рада дек. Бучацка присилаїе под 31 Серпня 1848 Ч. 17 пбдписьі на поділ Галицьш. 4488 - -
490 - “ Білінскій присилаїе пбдписьі гро- мади в Зарудю - и о „Памятнику" и „Кроніці" Зубрицкого - -
491 - “ Рада дек. Бережанска передкладаїе писмо г. Васьіля Медведя из Вьібадова II
492 - “ Дяки подают прошеніе о політпеня своіей долі Вбдписанно до дяка Туского на Фбльва- ркахь пбдь Ч. (см) 521 2/10 VII2
493 3[ал.) 2 “ - Рада Станіславовска з дня 12 Вересня 1848 Ч. 21 передкладаїе зажаліня протов ганеня Ляхбв До Акть 4/1 VII4
494 Кузіемск[і й] Рада дек. Бучацка з дня 31 Серпня 1848 Ч. 16 вносит, щобьі можна виробити у ц. к. урядбв бдсуненя вбйтбв ЛЬІХИХ V
495 - - Рада Ушевска з д. 21 Вересня 1848 Ч. 55 передставляїе внесеня громади Куровецкои о своих тягарах в шупасах V
496 - ~ Рада Уневска з д. 21 Вересня 1848 Ч. 54 передставляїе просбу громади Замбстя о комисьпо VIII
497 3[ал.) 2 Рада Бучацка з д. 10 Серпня 1848 Ч. 89 передкладаїе зажалініе на протов килькох свящ. до Президиюм V
498 _ - Гуркевич передкладаїе спис дарбв до касьі Головнои Радьі ІП 1
499 3[ал.] 2 - - Маіовец Никола з Будкова заносит жалобу протов шва^ровьі свому о грунт VIII
500 - - Др. Йван Гарасіевич передкладаїе свою просьбу о катедру до§матикьі в руском юзиці во Львові До Акть 9/1 VII
501 - - Архивум репродукую акт до Ч. 193/48 до одділу конституційного С. 502 УЗ
Книга кореспонденції
2.10.1848
169
502 - - Архивум репродукую акт до Ч. 329/48 до бдділу конституційного До радьі Дрогобицкои 13/8 УЗ
503 2 Паз- дер. Уряд дек. Городецкіи з д. 11 Септембра присилаю пбдписьі на поділ 21/20 и спис дателев До Відня. Бач 680/48 25/ 12 V 1
504 - - Парафіа Любляньї присилаїе пбдписьі на поділ Галицьш 3/10 V 1
505 ' - Парафія Копичипецка присилаїе пбдписьі на поділ Галицьш - - - - »|_
506 ~ - Парафіа Хлопбвка присилаїе подписм на поділ Галицьш - - - - II
507 - - Парафія Куряни присилаїе пбдписьі на поділ Галицьш - -
508 - ’ Рада Комареньска присилаїе пбдписьі на поділ Галицьш з 12 Семтеб[ра] 1848 Ч. 15 ~ - _||_
509 " - Рада Коломьійска з д. 25 Семтем- бр[а] 1848 и засилаю зажаліня напротбв юр. Білінкювича. Подано до Консистора и звідомлено Раду. 13/ 10 VII1
510 Рада Самборска з д. 7 Вересня 1848 Ч. 51 просит представити Суберніи, що Коне. лат. Перем[иский] руск[их] научите лов Поляками обсаджую Розрішено пбд Ч. 517/48 26/1 0 VI
511 - ’ Рада Самборска з д. 7 Вересня 1848 Ч. 54 доносит, що дві просьбі о поділ до Відня подала До Акть (см. 589) 1/1 V 1
512 " - Рада Самборска з д. 29 Вересня 1848 Ч. 72 доносит що 4 прошеня о поділ Галицьш до Відня подала До Акт (см. 589) 9/3 VI
513 Рада Бучацка доносит з д. 15 Вересня 1848 Ч. 23 же громада Комаринска недопустила продати »рунт Жидови. До відомосте IV 5
514 2 Жолт. Рада Бучацка з д. 15 Вересня 1848 Ч. 24 до Ч. 226/48 же там громадьі самьі одсиланю курсорьш на себе берут До Акт зо/ 12 VII
515 Ггеров- ск[ій] - «. Рада Бучацка з д. 15 Вересня 1848 Ч. 25 здаю справу з посіджень своих аж до 14 Вересня т. г. Вбдповіджено зо/ 10 12
516 Рада Золочбвска з д. 24 Вересня 1848 Ч. 14 одступаю зажалініе Папі римском[у] на гр[абю] Скаржинского VIII
517 Рада Перемиська з д. 29 Вересня 1848 аби од 15 Мая всі пустки за власность громад узнаньї були Подано до Губерній - вбдповіджено раді Перем, и Самборск., также до фискуса. Бач 114 11/ 10 VI1
518 - • Рада Станиславовска з д. 11 Серпня 1848 Ч. 9 складаю 47 зр. 4 кр. бд деканату Галицкого ПІ 1
519 - - Мокрицкій складаю именем радьі Нараевской 12 зр. ср. І III1
170
6.10.1848
Книга кореспонденції
520 Борисіюевич вносцг, обучити громади, абьі собі ради місцевій позавяовали До Акть 9/1 11
521 - - Дяки з деканату Бучапкого просят повторяю о поліпшеня свого бьіту Вбдповіджено до дяка Тьіского на Фбльварках 29/ 11 VII 2
522 - - Малиновскій вносит, аби ся бдділи по всих радах позавязовальї для викоренена піянства IV
523 - - Тріщаковскій вносит, подати до Министеріюм, аби всі поданя Ради бд стемпля вблньї бьіли До Акть 3/3 УЗ
524 - - Тріщаковскій вносит просити Министеріюм о увбльненя од стемплю подань именем вдовиць УЗ
525 - - Тріщаковскій вносит подати до Сейму аби горілка за артикул люксу 1 узнана бьіла УЗ
526 - - Трещаковскій вносит, якій власностьі маїе матьі §вардиста 1
527 - - Тріщаковскій вносит, аби в школах мова тблко руска и німецка суствовали До Министеріюм 2/10 VI2
528 ІЕрей Чернянскіи Григорьіи крилош. доносит о завязаню ся радьі в Лабовой 12
529 - « Громадь: з обводу Тарнополь[с]кого подают просьбу до Сейму о Гвардьпо и просят о провожеше тойже IV
530 6 Жов- тня Кр. Кузіемскій ознаймуіе, що рада Ходоровска для Ради Головной прислала 20 зр. ср. 111 1
531 Борьісі- к[евич] - - Рада Тернопблска з д. 4 Жблтня 1848 Ч. 37 ознаймуіе о перешкодах завязаня ся Стражьі народнои IV
532 Кузіем- [скій] - - Интимат президияльний з д. ЗО Вересня 1848 Ч. 13155 о катедрі руского язьїка во Львові До Акть VI2
533 Борисі- к[евич] _ - Рада Болеховска з д. 2 Жблтня 1848 Ч. 32 о Свардіи и о вбйтах IV
534 - - Рада Золочбвска з д. 24 Вересня 1848 Ч. 13 бдповідаїе на пункта до Сейму подати ся маючим УЗ
535 - - Рада Тарнопбльска з д. ЗО Вересня 1848 Ч. 35 одповідаїе на 10 пунктбв до Сейму У5
536 Куз[іем- скій] - - Рада Перемиска з д. ЗО Вересня 1848 Ч. 32 напротбв впровадженні польскои мовьі в руских сторонах VI
537 Куз[іем- скій]1 2 Рада Перемиска з д. 29 Вересня 1848 Ч. 31 передкладаїе бдозву о школах руских VI
1 В оригіналі: „голілка", „люху“.
2 Тут і вище прізвище закреслене.
Книга кореспонденції
9.10.1848
171
538 Куз[іем- скій] - - Рада Перемиска з д. 29 Вересня 1848 Ч. ЗО. о запровадженю язика руского на богословію VI2
539 - - Малиновскій вносит просити Сейм о знесете рожниці дотацьіи духовенства До Акть 9/1 VII
540 - Блоньскій Кирил просит о збирайте пренумератьт на Котляревского „Енеиду“ VI3
541 3[ал.] 1 Рада Станіславовсказ д. 27 Вересня 1848 Ч. 22 залучаю просьбу до Сейму о бдступленя Русинам костела поіезуитах До Министеріюм, до Ради (см. 208/49) 9/1 VII О. 4
542 3[ал.] 1 Рада Станіславовска з д. ЗО Вересня 1848 Ч. 23 залучаїе бдозву Г[ва]рдьіи тамечнои - аби до Министеріюм опбмнутися IV
543 - - Рада Турецка прислала до Головной Радо 1 зр. и просит, аби до предсідателя кореспондовати ІП
544 ~ - Малиновскій вносит, запитати раду Золочбвску о обсадженю в мартс- тратЬ тамже місця що до язьїка IV 2
545 Тріщаковскій вносит, аби во Львові и при дорогах заведени бульї дома до огріня ся IV
546 _ .. Гушаліевич вносит, обмислити средства запобігли взмагающому ся піяньству IV
547 - - Жуковскій вносит, аби служебности громад до нового устава збстальї нерушимьі УЗ
548 - - Жуковскій вносит, аби померлшим єпископам памятник надгробний поставити IV
549 - - Гарасимович вносит, абьі патеита народу толковати У4
550 - - Вьіслобоцкій вносит, учини™ потребньїи кроки напротив шкодливих священникбв До Акть 9/1 УІЗ
551 9 Жол- тня Рада Болеховска з д. 2 Жолтня 1848 Ч. 31 одповідаге на Ч. 244/48 УЗ
552 Обитателі міста Галича з д. 3 Жолтня 1848 передкладают одозву IV
553 Кузтем- [скій] • - Борисікевич вносит занести протест напротив впроважепю польского язьїка в всіх школах VI2
554 Кузтем- ск[ій] - - Борисікевич вносит видати до народу одозву о впроваджена в житя мовьі руской IV 2
555 Рада Самборска з д.1 Жолтня 1848 Ч. 78 просит о випечатаніе „Слбв кблько“ тер. Петрушевича До Акть ЗО/ 12 IV 1
1 Дата пропущена в оригіналі.
172
16.10.1848
Книга кореспонденції
556 Кузіем- с[кій] - - Нір. Жуковскій предкладаге пбд- письі на поділ Гал[иціи] з сел По- боча, Селені. Ганачбвки и Лаго- дова - рад Олескои и Уневскои Бач Ч. 680/48 25/ 12 1 У 1
557 Кузіем- [скій] - - Соніевицкій дек. заст[упник) Скольскій присилаїе пбдписьі на поділ Галиціи Через „Зорю“ 9/1 V
558 Ку- ЗІЄМСкЦЙ] - - Синилевич присилаїе подписм на поділ Галиціи V 1
559 Борисі- к[евич] 16 Жолт ия Рада Турска з д. 10 Жолтня 1848 4.1 - доносит о перешкодах, якій сами урядники заведеню Ґвардьш ставляют IV 4
560 Борисі - к(евич] - - Рада Бродзка з д. 11 жолтня 1848 Ч. 28 заносит зажаліня на перешкодь! завязаня Ґвардьш IV 4
561 Ліеон- [тович] - “ Рада Бережанска з д. 21 Вересня 1848 [Ч.] 50, аби ся до Президіюм взглядом ліокалю для Ради удати Поданно до Президиюм'ь 27/ 11 І
562 - - Рада Бережанска з д. 19 Юля 1848 Ч. 28 о перешкодах шкбл VI2
563 Борисі- к(евич] - - Рада Болеховска з д. 9 Жолтня 1848 Ч. 37 о завязаню ся тамже Ґвардьш IV 4
564 - “ Рада Болеховска з д. 9 Жолтня 1848 Ч. 36 передкладаїе до розсуж- деня ухвалу о лісах и правах врубу У4
565 - - Гуркіевич ознаимуіе, що громада Утішковска дала для Ради 4 зр. III1
566 ’ - Гуркіевич ознаимуіе, що деканат Черновецкій прислав для Ради Гол. ЗО зр. ІІ1 1
567 Тьімков ЬЧцко дяк села Князи округа Золочбвского, заносит зажаліня напротбв іер. М олчановскому VII
568 - - Лука Мала округа Тернопблского передкладаїе подписи на поділ Галицьш БачЧ. 680/48 25/ 12 V І
569 Куз[іем- скій] - Рада Бережанска з д. 11 Жолтня 1848 {Я.] 54 передкладаїе свои уваги що до запроваджена руской мови в школах VI2
570 - - Рада Бродзка з д.2 З [Ч.] 47 интерпелюїе напротбв декрета з д. 29 з. м. Ч. 6117 VI2
571 - Рада Коломьійска з д. 6 Жолтня 1848 Ч.З - желаїе, абьі Рада Гол. на протов введеню польск[ого] юзьїка яко учебного в[с!тавилася VI2
572 Рада окружна Стрьійска з д. 12 Жолтня 1848 Ч. 31 передкладаїе писмо до Сейму о платі священникбв и пбдписьі VII
1 Пропущено в оригіналі.
2 Пропущено в оригіналі.
З Пропущено в оригіналі.
Книга кореспонденції
27.10.1848
173
573 - - Венденштейнь взиваїе, абьі Рада вислала людей на села и міста для організована „обіцего двигнешся* До Акть 9/1 IV 6
574 Ильн[иц- кій] 20 Жол- тня Рада Ярославска з дня 15 Жовтня 1848 Ч. 2 доносит о завіазанюся в раду деканальну 12
575 ~ - Рада Бучацка з дня 16 жолтня 1848 Ч. 33 доносит о завязапюся Ґвардьш народовои IV 4
576 Ґеров- (скій] Рада Жолкевска доносит з д. 8 Вересня 1848 4.1 — що денекоторьі священники на раду польску в Сокалю ходят До Метрополіти и до Радьі 21/ 10 У5
577 Тріщаковскій вносит, абьі протбвних народовости руской не впустити в жаден чин ні свіцкій ні духовньїй ' IV 1
578 К. - - Пбдписьі на поділ Галицьш села Трусцянец Бач Ч. 680/48 25/ 12 V 1
579 К. — Рада Саноцка присилаїе пбд днем 6 Жолтня 1848 Ч. 5 пбдписьі на поді[л] Галицьш Бач Ч. 680/48 25/ 12 V 1
580 - - Деканат Льіскій присилаїе пбдписьі на поділ Галицьш С. 680 V 1
581 - „ Борьгсікіевич вносит, абьі одділ духовньїй взглюдом деканбв реля- цию Консьісторови передложив VII
582 Куз(іем- скій] 23 Жовт ня Собор Ученьїх подате до Радьі своте желанте о впровадженю руской мовьі в школах вижших и нижших VI
583 ’ - Нір. Мох предкладаге мову, три- ману на раді Уневской д. 12 с. м. До Акть 26/ 10 VI
584 Лозин- (скій] 26 Жов. Рада Самборска з д. 18 Жовтня 1848 вставляю ся за Дембицким Павлом Подано до Губерніюм (см. 657) 26/ 10 VI
585 27 Жов. Рада Бірецка з д. 5 Жовтня 1848 Ч. 56 завідомляїе о своимь завязаню ся, и присилаїе пбдписьі на поділь 112 см. 1
586 Рада Бучацка з дня 10 Октобря 1848 Ч. 29 абьг в Манастерисках, Потоку и Бучачу мова р[уска] в школах впроваджена] була VI2
587 Рада Коломьійска з д. 28 Жовтня 1848 Ч.1 2 - доносит, же Поляки о усунене г. Верещинского од школь старают ся VI
588 Рада Тернопбльска з д. 20 Жовтня 1848 [Ч.] 40 доносит о уділеню згромадженому люду понятія о потребі Гвардій IV 4
589 - - Рада Самборска з д. 19 Жовтня 1848 Ч. 99 о пресланю пбдписов на поділ-ь Галиціи через Шашкевича До Акть 9/1 IV
1 Пропущено в оригіналі.
2 Пропущено в оригіналі.
174
30.10.1848
Книга кореспонденції
590 - - Рада Тарнопбльска з ц. 10 Жовтня 1848 Ч. 38, доносить о пбйманю Дзеровича До Акть 9/1 IV 4
591 - - Рада Самборска зд. 12 Жовтня 1848 Ч. 83. абьі юношество руское до церков на набоженство учащало VI
592 - - Громада Старого Милятина з д. 9 Жовтня просит о причинена ся до завязаня тамже Гвардій IV 4
593 * - Гр[омада] Каміонка Волоска з д. 25 Жовтня просит о вистараня ся для неи 900 штук уружа и Комендм IV 4
594 “ Рада Чортковска з д. 28 Вересня т. г. Ч. 8 присилаїе пбдписьі на поділі. Галиціи и зажалінїе пар[охіи] Джулина Бач Ч. 680/48 25/ 12 V 1 и IV 2
595 Лозин- ски[й] зо Жовт. Рада Городецка з д. 12 жовтня 1848і Ч. 4 доносит, же в Городку мова руска тблько надзвичайно заведена VI2
596 - - Рада СтаїгЬславска з д. 24 т. м. Ч. 1 — залучаю протесть напротбв впровадженю польского язика VI2
597 - " Рада Дрогобицка з д. 30 Вересня 1848 Ч. 19 вбдповідаїе на Ч. 244 Р.Г. УЗ
598 - - Рада Перегинска присилає подписи гром[ади] Дубя на поділь Галицьіи Бач Ч. 680/48 25/ 12 V 1
599 - - Деканать Скалскій присилаїе подписм на поділь Галицьш з д. 19 Жовтня 1848 До Акть 9/1 V 1
600 • - Громада Лосячь округа Чорткбвского присилаїе пбдписьі на поділ Галицьіи Бач Ч. 680/48 25/ 12 VI
601 — Громада Романбвска округа Бережанского противь доменіи о грунта УШ
602 - - Рада Болехбвска з д. 23 Жовтня 1848 Ч. 41 протестуїе напротив декретови минист. пбд Ч. 438 VI2
603 Рада Болехбвска з д. 23 Жовтня 1848 Ч. 43 упоминаїе, аби „Зора Галицка" тблко пожиточни артикули уміщала VI
604 3[ал.] 2 Рада Болехбвска з д. 23 Жовтня 1848 Ч. 42 о перепонах зо сторонні доминіи и цьіркула в запровадженні Гвардій IV 4
605 - - Рада Бродзка з д. 6 Жовтня 1848 Ч. 25 просит о 50 екс. „Памятника" VI 3
606 Соснов- [скій] - - Рада Бродзка з д. 6 Жовтня 1848 Ч. 26 просит о постараня ся о хоругов для 9 громад IV 4
607 - “ Рада Богородчанска з д. 30 Вересня 1848 Ч. 8 вбдповідаїе на вбдозву Р. Г. до Ч. 244 УЗ
1 Пропущено в оригіналі.
Книга кореспонденції
21.11.1848
175
608 - - Рада Залосцка з д. 4 Жовтня 1848 Ч. 14 вбдповідаїе на вбдозву Р. Г. доЧ. 244 V
609 Рада Самборска уділяю К. Р. дві копіи листові вод депутованого в Відню з 23 Вер. и также писмо циркулярне з д. 28 Серпня 1848 Ч. 12824 VI
610 14 Лисі'. 1 енеральна Коменда з дня 14 Листопада 1848 Ч. 147 позваляїе на згромадженяся Головнои Радьі До відомостй 13/ 11 І 1
611 16 Лист. Пригадка, абьі завідомити Командо міскоіе, що д. завтрішного Рада вбдбивати ся буде 1
612 17 Лис- топ. Президіюмт> з дня 16 Листопада 1848 Ч. 14659 взиваю Епископа о помбчь - которе ся Раді вбдступаю Учинено печатати вбдозву до народа Ч. 281. Бачь Ч. 632 17/ 11 1 1 и II2
613 3[ал.] 3 Хомин- скіи Рада Коломьійска з д. 5 Листопада 1848 Ч. 13 жалую ся на призідіяльннй рескрипть IV 4
614 - - Рада Коломейска з д. 5 Листопада 1848 Ч. 14. запитую ся о Меібхепеї Подано до ҐуберНИІОМІт 27/ 11 УЗ
615 - • Жуковскій вносит позвати Маґистрать, аби плакати и по руску видававь Подано до Генерал- Команди 27/ 11 IV 2
616 - ~ Жуковскій вносить припбмнути Рядови, абьі напнем вт> місті були рускои Подано до Генераль Команди (см. 58/1850) 27/ 11 IV 2
617 Назаревичь, заступника, предсідателя ради Колом[ейскои] з 25 Жовтня 1848 Ч. 10 жалую ся на Нибельского До ВІДОМОСТІ! 27/ 11 ІЗ
618 Мали- [новскій] 21 Лист. Громада Пониква и Суходоль при- силаю подписи на поділ ь Галиціи Бачь Ч. 680/48 25/ 12 V 1
619 Мал[и- нивскій] - - Громада Лагодовь складаю подписи на поділь Галиціи - - - -
620 Мал[и- новскій] - - Громада Комарбвь складаю подписи па поділь Галиціи - - - -
621 Мал[и- новскій] - - Громада Ульгувокь складаю подписи на поділь Галиціи — - - _и_
622 Мали- н[овскій] - Громада Накваска и Титильковецка складаю подписи на поділь Галиціи - - “ -
623 Мал[и- новскій] - _ Громада Олексиці и ЬАрушиці складаю подписи на поділь Галиціи - - - -
624 Гуркев[ич] - - Рада Болеховска з дня 26 Жовтня 1848 Ч. 45 просить о 20 екз. „Памятника" и о Моха „Справу" III
1 Далі викреслено: „и до Русиновь угорскихь".
176
1.12.1848
Книга кореспонденції
625 Гурк[евич] ~ * Рада Золочбвска з д. 23 Жовтня 1848 Ч. 17 присилаїе 17 зр. 31 1/2 кр. для Ради од громади Золочбвскои ІП 1
626 Ліеон- [тович] - - ІЕр. Ґіеровскій вносить опбмнути ся ще разь. абьі вь конкурсахь до- магано ся знаіомости руского язика У4
627 3[аЛ.] 5 Хомин- с[кій] Олекса Васильцбвь заносит зажалініе протбвь громадьі Кавска о ґрунтах собі вбднятіи VIII
628 Гур- к[іевич] - - Рада Самббрска з д. 12 Жовтня 1848 Ч. 86 присилаїе 1 зр. 40 кр. на „Памятникь" VII3
629 Слима- к[овскій] 24 Лист. Рада Болеховска з д. 9 Термітна 1848 Ч. 44 подаїе свои увагьі до Ч. 244/48 Вбдписано 9/1 VII2
630 Хомин[скі й] - - Громада Пбдгородищі окр. Бережан[ского] заносит зажалініе напротбвь Скарбу VIII
631 - - Товариство любовниковь драмату руского складаю 100 зр. зббраних на передставленю д. 2Ї. с. м. III1
632 - - Вбдозва до руского народа в Уграхь з причини похода войск наших тамже Печатано особно вь типографіи ерарияльной 21/ 11 112
633 - - Рада Бучацка присилаю розпорядженя губерніальнеє з дня 12 Листопадна 1848 Ч. 14722 VI
634 27 Лист. Рада окружна Стрійска залучаїе поданіе до Ґуберніюм о школі вь Миколаіові - з д. 2 с. м. Ч. 37 VI
635 - - Рада Бродзка з дня 26 Жовтня с. г. Ч. 56 доносить о перешкодах вь завязаню Гвардій народнои IV
636 - “ Рада Збаражска з дня 12 Жовтня 1848 Ч. 10 вбдповідаїе на пункта до Ч.244 УЗ
637 Пригадка, же рада Коломейска пбд 5/7 с. г. просит абьі суспендія з Назаревича знесена бьіла VII
638 1 Грудня Малиновскій вносить: вбдозву до народа руского до ревного діланя заохочующую - видруковати Ухвалено печатати 1/12 І
639 Павеш цк(ія) - - Дяки округа Коломьііского з дня 2 Листопада 1848 о поліпшеніе своіеі ДОЛЬІ Ухвалено печатати 214/48 1/12 VII2
640 - - Парафиі Радіхова, Ператина, Стоюнова и Синкова присилають пбдписьі на поділь Галицьіі Бач Ч. 680/48 25/ 12 V І
641 - - Калітовскиі Ивань парохь Рад- ванецкиі присилаїе 7 зр. 12 кр. ср. ІП 1
642 - - Жуковскиі вносить вбдозву до народа, заохоЧующу до іюсИЛаня дітеі ДО ШКОЛЬІ VI
643 * - Царевичь вносить, абьі спродажь книжокь приступніішу учинити VI
Книга кореспонденції 8.12.1848 177
644 - » Малиновскиі вносит, абьі Рада уімила ся за селянами зь Манастирискь Ухвалено подати до Президиюмь и Ген. Командні 1/12 У5
645 3 Груд. Рада Самборска з дня 12 Жовтня т. г. бьі при обсадженю елем[ентарноі] класьі тамже на уміющого рускиі язикь уважати Бач Ч. 657/48 13/ 12 VI1
646 3[ал.] 3 Левиц- к(ій] В. 4 Груд. Малицкій Ивант. научитель вь Уніові1 2 передкладаїе П часть граматики руской и просить о провожаше залученноі просьби VI
647 Кулчиц- [кій] Максимовичь вносить послати Адрессу до ЕЄлачича и Віндишґреца, також дати голось неуфности Вінковскому и инньїм До Акть II 1
648 Кр. Кузіемскій здаїе справу з свого пбсланя до Монархи и предкладаїе Адрессьі до Цісара и до Министериюм Ухвалено печатати 4/12 І
649 8 Груд. Малиновскій читавь патента з дня 2. Грудня 1848 абдикованя ся Ферд[инанда] и вступленя на т(р]онь Фр[анциска] Іосифа І
650 Пригадка, просити Президиюмь іубернияльноіе и Командні о позволеня водправити набоженство за Цісара Іосифа І Ухвалено просити 8/12 VII 4
651 Ліеон- [тович] Рада Жолкбвска з дня 18 Жовтня 1848 Ч.2 - передкладаїе просьбу до Президиюмь о завязованю Ґвардьш народ[овои] IV 4
652 - - Горнячек-ь Иосиф-ь просить о прьіімлеюе го до семинарьіи VII
653 Рада Городецка зь дня ЗО Листо- падня 1848 Ч. 12 передкладаїе внесеня на вбдозву до Ч. 244 УЗ
654 “ • Губерниюмь зь дня 28 Листопадня 1848 Ч. 79331 о обсадженю научи- теля елементарного вь Самборі Бач Ч. 657/48 18/ 12 VI 1
655 Рада окр. Самборска зь дня 30-го Листопадня 1848 Ч. 125 доносить, що о язиці рускбмь ані сьі турають - "
656 - - Ученники гимназьіи Самборскои просять о науку религьіи вь рускбмь язиці * - - “ п
657 • - Яворскиі Игнатиі уч. І года гуман. доносить о грозьбі тамечного катехети Подґурского Русинамь Подано до Президиюмь “ - _ІІ_
658 - “ Пригадка, абьі обучитьі народь вь обводі Тарнопбльскимь, кого на депутованого вибрати мають Биправлеино до ради Тарнопбльскои 7/12 У2
659 - - Ученники клясьі лицеальнои вь рускимь гимназии просять абьі рускиі язикь бьівь обовязующимь VI
1 У протоколі 34-го засідання від 21 серпня 1848 р. Унів виправлено на Угнів (див. с. 55).
2 Пропущено в оригіналі.
178
15.12.1848
Книга кореспонденції
660 _ - Ученники клясьі лицральнои вь гимназьіи рускбі просять, абьі імь вольно було и по руски здавати VI
661 - - Рада Подбужа доносить зь дня 27 Жовтня с. г. о своимь завязаню ся 12
662 Кулч[иц- кій] - - Тріщаковскій вносить вислати до Н. Ц. В. депутацьію поздоровляющую Ухвалено возвати до того всі ради окружній 11/ 12 НІ
663 — Жуковскиі вносить визначити комисьію до запроваджена вь житя Бесіди (Сазіпа) IV
664 11 Грудня Кузіемскій обвістити набоженство на дню 10 с. м. в церкві ставропигіанскои за молод[ого] Цісара вбдправлене 11
665 - Консьісторь метрополитальньїй вбдступаїе пбд д. 24 Жовтня 1848 Ч. 4537 писмо Товариства Центр. Кафтолич.
666 - - Залужньш передкладаїе свою пересторогу політическу з д. 16-го жовтня 1848 IV 1
667 Малинов- [скій] - - Громада Стругань подаїе пбдпьіси иа поділь Галицьш з д. 28 Мая 1848 До Акть 9/1 V 1
668 - - Рада Саноцка з дня 7 Грудня 1848 Ч. 9 доносить о перепонахь ставлянихь Русинамь через Поляковь IV 4
669 Мали- н[овскій] - - Громада Синевбдзка подаїе подписм на поділь Галипьіи на дві провинцьіи V 1
670 - - Раставіецкой Онуфрьій просить пбд 6 т. м. о системізоваше дотацми дяка при парафій Саноцкиі VI
671 Лозински - - Рада Подбужска з дня ЗО Листопадна 1848 просить о кореспондент. П
672 - - Рада Самборска з дня 7 Грудня 1848 Ч. 128 доносить, же наука язика руского тамже ще не розпочала ся VI2
673 - - Ланікевич вносить о потребі завіеденя малого семинариюмь для Русиновь УП
674 - - Залужньш вносить, абьі вбдсьі церкви вь стилю бизантинскбмь ставляли ся УП
675 Рада Болеховска подаїе пбд днем 28 Листоп. 1848 Ч. 50 Адресу до Гаммерштайна Ухвалено іно о нашой Радьі Адресі вь „Зорі" увідомити 11/ 12 II
676 15 Грудня Кр. Кузіемскій вносить просити Министерьіюмь о повеліте Президьіюм каждьій вьіббрь в газеті оголопіати У2
677 Ганкіевич Юлиянь вносить пбд д. 6 Грудня 1848 положити таму перешкодамь мові руской VI2
Книга кореспонденції
22.12.1848
179
678 Кузіем- [скій] - Громада Семенбвь окр. Стрьійоко- го з д. 13 Грудня 1848 описую ґвалть на Петру Карпяку учинений Подано до Президиюмь 20/ 12 У5
679 Ку- зіем[скій] Громада Жабче присилаїе подписи на поділь Галиции Бач Ч. 680/48 25/ 12 V і
680 Кузіем- скій Громада Радваньці. и Гоголбвь присилають подписи на поділь Галиции Подано до Собору зь одкликаніом ся на Ч. 231,293,313 и417 разом 135.556 пбдпис[ов] и до Министериюмь 25/ 12 V 1
681 Лозинскій * ” От. Лозинскій вносить, аби з поводу вбйньї угерскои утворити тіло охотниковь Визначена комисию IV
682 " Царевич вносить, абьі мандаторбвь не прьіязньїхь вод урядові» сельских громадзкихь вбдперати У5
683 Зал. 3 От. Чернявскій духпастерь в Сасові з д. 8 Грудня 1848 доносить о поступкахь протбвникбвь зо станомь духовньїмь IV
684 3(ал.] 1 Марчишинь Олекса заносить пбд д. 12 Грудня с. г. зажалініе напротбвь судови тамечнои доминии о ґрунть сьіротамь вбдобраньш - вь Гаю УШ
685 - - Рада Жолковска з дня 24 Вересня 1848 передкладаїе уваги, аби ліеґию академицкую розвязати До Акть 9/1 IV 4
686 Зал. 3 - - Громада Кавско з дня 10 Грудня 1848 припоминаїе своіе зажалініе протбвь Васильціовммь УШ
687 Слухателі II года филіозофии просять о вставленя ся, аби ихь рбкь школьний борше ся зачавь VI2
688 - “ Віличковскій вносить, аби на важ- ний поданя до урядбвь рубра брати До Акть 15/ 12 689 12
689 19 Грудня Рада Жолковска зь дня 14 Студня 1848 - заносить зажалініе напротбвь урядникамь циркулярньїмь Подано меморандуми до Министериюмь - и увідомлено о тбмь Президиюмь и Генерали Командо 23/ 12 V
690 20 Грудня Головна Рада передкладає жалобу члена Иосифа Царевича д. 10 Сгуд. о тое, що при обсадженью місца поминутим був Високому Рядови Краіевому Подано до Губерниюмь 20/ 12 VI
691 22 Грудня Громада Манастирецка з дня 8 Грудня 1848 заносить зажаліня напротбв доминіи У5
692 Метрополитальньїй Консьістор вбдступаїе писмо президияльноіе з д. 8 Грудня 1848 Ч. 15759 о раді Бережанской 11
180
22.12.1848
Книга кореспонденції
693 Мали- н[овскій] Тріщаковскій вносит, аби на 3-го Мая 1849-змикати на місце Св. Юра Соборь народний Призначено комьісмю: Трі[щаковскій], Ліеон[тович], Хом[инскій], Авдик[овскій], Тов[арницкій], Віліеч[ковскій], Ґіеров[скій], Лозинскрй], Крук[овскій], Чай[ковскій], Конст[антинович] ? 22/ 12 IV
694 Ковальскій читаль уваги над брошурковь Домчанского VI
695 Бохен- [скій] - “ Лицеалисти подают вбдозву до молодіжи о занятію ся мововь русковь Ухвалено друковати вь „Зорі" 22/ 12 II
696 ” - Рада Нараіевска з дня 10 Жовтня 1848 Ч. 34 передкладаїе желаия народа руского V
697 _ - Рада Коломиіска зь дня 7 Листопадню, аби іер. Вагиліевичь до професури не бьівь припущенні VI
698 Рада Бережаньска зь дня 8 Грудня 1848 Ч. 76, аби впровадженю руского юзика по всіхь школахь нормальних] и ґимназ[иях] наказано VI
699 - - Громада Вербіжь освідчаїе'своіе желаше, аби податки цісарски сама вбдвозила У’5
700 Громада Вербіжь жалиіе ся, що комисарь Колом(ийскій] п. Гаїецкіи на Ґвардию не хоче соголосити ся IV 4
701 - - Рада Коломиіска зь дня 6 Октоб. 1848 просить о присланіе офицера до формов IV 4
702 Білинскіи, питомець сем. просить о уміщеніе го юко научителя вь юкбмь ґимназьію VI 1
703 Кр. Кузіемскій вносить аби Зарадь громіадскій] Львбвскій зь 4 народові, по ровньїй мірі складався Ухвалено подати до Министеріюмь и уві- домити о томь Прези- діюмь и Генерал. Командо 15/1 IV
704 - - Кр. Кузіемскій вносить, абм до Виділу міского и Русини приняти були Ухвалено 15/1 IV
705 Кр. Гіеровскій вносить удати ся до Мивистеріюмь, аби при розписованю конкурсбв в Гал]иніи] руск. мови жадано У4
706 ’ - Рада Стрийска зь дня 14 Авґуст[а] 1848 засилаю просьбу до Сейму о утриманні закона Василияновь VII І
Книга кореспонденції
25.12.1848
181
707 - - ІЕр. Лозинскій вносить, абьі в-ь штифтахь мова руска вь наукахь впроваджена збстала VI2
708 25 Груд. Фельсеиберґ Елисафета обвіщаіе своіе непоколибиме привязаніе до народа руского 11 1
709 Мали- н[овскій] ’ Моравскій Б. К. даіе вбдозву до Поляковь о стосунку Русиновь до Поляковь Печатано 25/ 12 II2
710 ~ - Громада Старосельска зь дня - о комисьію для розрішеня слравьі о вбдобраньї грунта VIII
711 Кузіем- [скій] Рада Стрьійска зь дня 26 Жовтня 1848 Ч. 34 подаїе просьбу до Сейму протовь впровадженю мовьі польскои вь школахь VI
712 Громада Вербіжь з дня 25 Окт. 1848 жалую ся на комісара] Піасецкого, що хоче Ґвардьію впровадити IV 4
713 Рада Коломийска зь дня 28 Окт. 1848 Ч. 11 вносить постаратися о увольненю вод постпорто в річ радь І 1
714 Ковальскій вносить, абьі Рада удала сю до Правительства що ста діїе з поданюмь о професури некоторихь VI і
715 • ~ Жуковскій вносить, виречьі засаду, абьі Русиньї з уміющимьі по руски говорили IV 2
716 - - Малиновскій вносить дати Министерству голось завіренні IV!
717 " -= Царевичь и Жуковскій вносять заняти ся збьіраніемь забьіткбвь гисторичньїхь (образбвь и иннихь) IV 2
718 - - Царевич вносить запобігли, абьі Вагиліевич не видававь свідоцтв юзьїка руского VI І
719 Ціепа- п[овскій] ІЕр. Ціепановскій вносить, абьі вбтворепа була капелюшна місцева воіскова руска Ухвалено подати до Ґеперальнои Комен- дьі и до Консистора (см. 246/49) 18/1 1849 VII
720 - - Ліеонтович вносить припбмнути Ґуберніюмь розписаню конкурсу на транслютора руского До Президїюмь 29/ 12 У4
721 Кр. Кузіемскій вносить, абьі ся при кбнцьі сего года вбдбьіло шконтрумь касьі Р. Г. Р. Призначено комьісию зь г. г. Вілічк[ов- ского]. Кульч[ицкого] и Юзічиїфского] 28/ 12 ПІ
722 " - Кописцюньскій вносить, возвати деканати Мушинскій і Біцкий аби сіа вь ради завюзали Написано о тоїе до деканату Мушинского и Біпкого 25/ 12 VII 1
723 - - Кописцюнскій вносить возвати тьіи деканати, абьі вь Н. Сонну и ГАслі душ старовництво завести Написано о тоїе до деканату Мушинского и Біцйого 25/ 12 VIII
182
29.12.1848
Книга кореспонденції
724 29 Груд. Боднарт. Иосиф и Феодорь передкладають рубрумь на поданіе своіе до Ґуберниюмь о грунта УШ
725 3[ал.] 1 - - Рада Теребовельска з дня 15-го Сгудня 1848 Ч. 17 присилаїе длю Головной Ради ЗО зр. Ш
726 - - Деканаті Заліещицкиі присилаїе з д. 22 Грудню складку для Ради вь истьіні 26 зл. 47 краиц. Ш
^27 - - Громада Поляна просить о провожаше йхь просбьі до Президиюмь о надрббну паньщину До Президїюмь зо/ 12 УШ
728 - - Рада Бучацка зь дню 14 Грудню 1848 Ч. 41 взиваю Раду о помбчь протбвь гоиениюмь Люхбвь У5
729 - “ Рада Коломейска з дня 28 Жовтня 1848 Ч. 13, чтобьі по всіхь рускихь гимназиюхь віра и економиш по руски ся давали VI2
730 Кобринскиі Иосафать и Назаревич Ант[он] даби імь препоручено було вь Черновц[ах] и Станіславі] рускоіе учити VI1
731 Рада Коломейска зь дня ІС Жовтню 1848 Ч. 10, що св[ящ.] Каратнпцкий справі руской вредить г VI1
732 - _ Глибовицкий научитель трив. зь Перемишлюнь просить 0 пбдвижшеніе пенсиі VI1
733 - “ Громада Любеля заносить зажалініе на протбвь двора о пасовиска и пр. VIII
734 - - Громада Цеблбвска заносит зажаліня свои на двбрь о пасовиско, грунта п пр. 16/1 VI1
735 - - Громада Вербіца окр. Жовк[овского] заносить зажалініе на протбвь двора п. Литинского VIII
736 _ - Царевичь вносить, подати до Ґуберниюмь о вбддаленіе св[ящ.] Скибінского вбдь директорства До Губернїюмь 16/1 VII
737 - - Ковальскій вбдчитавь стихи содержаню народнолюбного: „Голос Русина" Ухвалено печатати в „Зорі" 29/ 12 II3
738 Кр. Лотоцкій вносить вбзвати обі капитульї и Институть Ставропиґиинскій и Метрополиту о депутацию и монастер св. Онуфрию Возванно капитули, Ставропигию и василиюнов 29/ 12 И 1.
Конец рока 1848
Ліеонтович р. в. (підпис)
Книга кореспонденції
12.01.1849
183
1849
1 1 Січня Ліевицкій Иосифь доносить о Пе- ремінений] раді и о депутованихь до Цісаря послати сю мающихь 111
2 - ’ Ліевицкій Емилиюнь доносить о стані народовости руской на провинцьіи IV 2
3 - - Люврецкій Иосиф доносить о ложнихь вістехь, юкобьі сю Рада Головна розвюзала І 1
4 * * Рада Бродзка ознайм[л]яіе пбдь днем 14 Жовтня 1848, абьі Академию розвюзана збстала (См. 685/1848) У5
5 - - Крокосіевич Аадрей подаю до Радьі листь безименного - до дальшого ужитку У5
6 Мали- н(овскій] Рада Перемиска доносить пбдь днемь 29 Грудню 1848 Ч. 40, о ви- бранихь 2 депутованихь до Цісаря ПІ
7 Жуковскій вносить, вбдновити вбдозву до селюнь, абьі дарьі державній вь натурі чинили У2
8 ' - Віличковскій вносить, абьі всі Русиньї найдалій вь тиждень рускии барви попринимали ІУ2
9 10 Січня Розпорюдженіе цьіркулкірноіе Золочбвского ц. уряду з дню 27 Студню 1848 Ч. 1679 Напротбвь написано до Президіюмь, Ґен. Ком. и Губерниюльного 10/ 11 11
10 12 Січня Рада Станіславовска овідомляє о виборі сов. Ііссафата Садовского на депутованого до Кромерижи 111
11 - * Рада Жолковска овідомляє о виборі Леона Крушиньского на депутованого до Кромерижи II1
12 - - Рада Стрийска овідомляїє о вибо- рі на депутованого до Кромерижи Іакова ІЛведзіцкого з Миколаєва II1
13 1 Мали- н[овскій] Ілінського лист як ся зкладати на Матицю, о ярмарках і торгах и о том, аби ся права „Зоров“ голосили IV 5
14 “ Рада Коломийска о виборі Антонію Мазаревіча и Сильвестра Држималіка до Кромерижи II 1
15 - _ Рада Болеховска о празнику в Болехові на честь монарха Фравца Ішсифа В 1
16 - _ Громада Махнов приступає до поділу на дві губерній V 1
17 — Громада Корнье то само V 1
18 Мали- н[овскій] “ - Лист з СтанЬславова о празнику тамже В 1
19 — Кр. Кузіемскій вносить подати до Министеріюмь манифе[с]ть о покровителетво Русинов Подано 12/1 IV 1
184
25.01.1849
Книга кореспонденції
20 Нір. Лозинскій вносить просити Президіюмь о допоможете радам филиюмь в тв[о]реню водного корпуса Подано 12/1 IV 6
21 15 Січня Рада парафіюльна зь дню ЗО Сгудню 1848 Ч.1 2 - здаю справу свого засіданні на дню 17 Студню - вт Каміонці Старосіольскіи 14
22 ' - Рада ІАрославска з дню 29 Студню 1848 Ч.2-доносить о поступках! урядникові - и присилаїе 23 зр. У5
23 Припомніню дати ввібраним вод Радьі листь завірительний, и возвати свютителя Ухвалено дати п. Заржицкому, Тов[ар- ницкому] и Балюкови и подати до Команди и Президіюм 19/1 П 1
24 - - Рада окружна Жовкевска з дню 28 Студню 1848 Ч. 169 ужалюїе сю на урюдн[ика] Дзбанского У5
25 - - Губернаторі взиваїе пбдь днемь 10 Січню 1849 4.43 о вьїказаше урюдникбвь перепютствующихь У5
26 Институть Ставроп. зь дню 7 - Січню 1849 Ч. 8 доносить, о вьібраню до деп. Керьічин[ского], Товарн[ицкого], Хоминского VII
27 - - Високій урядньїкь складаю до Ради Головнои 20 зр. сребр. ІП 1
28 Ревньїй Русина, офірує на Раду Головную 2 зр. Ш1
29 19 Січня Рада Самборска зь дню 21 Студню 1848 Ч. 131 присилаїе 3 слідую- щиіи поданю пбдь Ч. ЗО, 31 и 32
ЗО Куз[ьем- скій] - Рада Пбдбужска зі. днга 24 Листопада] 1848 Ч. 8 протбвь запровадженні польскои мови вь училищахт на Руси VI2
31 Кузіем- [СКІЙ] - “ Рада Пбдбужска зь дню 24/11 1848 Ч. 7 о запровадженні катехетбвь рускихь VI2
32 - - Рада Пбдбужска з дню 24/11 1848 Ч. 4 передкладаїе Адрессу до єн. Гаммерштайна II 1
33 23 Січня Котовичь Михаиль зь д. 14 Січню 1849 передставляїе уітажливости громаді Хоростковь вбдь мандатора Подано до Ген. Командо 23/1 У5
34 24 СЬчня Припомніню о вмсланихь Русинахь до Кракова Подано до Президіюм 24/1 IV 1
35 - - Припомніню взглюдомь забороненій людям! читати „Зорю“ Подано до Ген. Командо 24/1 V І
36 25 Січн. Пригадка, що сю радьі окружньїи и во времю стана войньї водбьівати могуть Ген. Ком. 23/1 Ч. 709 Донесено всімь радами 25/1 1 1
1 Пропущено в оригіналі.
2 Пропущено в оригіналі.
Книга кореспонденції
29 £1.1849
185
37 Блоньскій Квриль присилаю 6. екс. кішжокг ческихь до перевода VI 3
38 ’ - Стефановичь Григорьій присилає вбдповідь на брошуру Домбчаньского IV 1
39 3[ал.] 1 - Рада Зояочбвска присилаїе пбдт> днемь 16 Січню Ч. 18-60 зр. длю депутацьі[и] до Его Величества. II 1
40 Рада окружна Самборска зь дню 7 Студню 1848 Ч. 128, предкладаїе вбдкинени писма руски вбдь уряду дом[иніюмь] (см. 56) IV 2
41 Громада Зарудці Львовского обводаї предкладає просьбу до Министеріюмт> противь свого доминіюмь VIII
42 Громада міска Заболотова зь дню 27 Студню о знесеніе обовюзку виводити сю картами мельдунковими УЗ
43 3[ал.] 2 - - Рада Коломейска зь дню 6 Січню вставляю сю за Ильницкимь на катедру вь Станиславові II І
14 Рада Самборска доносить зь дню 11 Січню 1849 Ч. 132, що на депутованого до Е. В. ввібрала Чачковского II1
45 Слухатели II р[оку] филіозофіи передкладають вбдмовну резолюцію іуберніюльну 0 заведеню общого курса того рока УІ2
46 Зал. 7 ’ - Обьіватели зь Николаюва жаліют сні па тое, що платить мешное УП4
47 Обьіватели міста Львова проект, о призначенні костела поезуицкого на церковь парафіюльну VII9
48 - " Метрополитальна Капитула зь д. 15 Січню 1849 Ч. 1 о вибори на депутованихь до Е. Величества П 1
49 - _ Рада Чорткбвска зь дню 12 Січню Ч. 2 доносить о вибраню Петра Го- ловацкого на депутованого до Е. В. П 1
50 “ - Ковальскій вносить возвати поменшіи радьі о донесете о стані школь и учителбвь УІ2
51 Чижда іер. доносить о перепютетвахь зо сторони Банковского дом. репрезентанта (См. 56) IV 2
52 Стихь вбдь гимназіюлистбв Черніовецкихь на новий рбкь - Раді Головной П 1
53 29 Січн. Обивателі зь Балучина обвода Зо- лочбвско[го] о грунта и паствиска VIII
54 - - Г. Вреха совітникь призначую до читальні книжокь штукь 40 (См. акта библіотеки и музея Нар. Дома)
1 Три слова вставлено над рядком.
186
12.02.1849
Книга кореспонденції
55 - - Гушалевич вносить возвати народь, абм кождьіиіголошавсю, котрьіи но по руски що учити може VII
56 - - Тріщаковскій вносить скоропись зділати и урюдамь розбслати - решту продавати IV 2
57 - - Обивателі міста Львова проспіть, аби Гор[н]ючекь мбгь бити прикітій до сану духовного VII1
58 - Трещаковскій Лев'ь пар. з Рудна просить о уничтожеша наганьї водь ц. к. ургада окружного У5
59 - - Адреса до Губернатора Ґолуховского через депутацію нашой Ради подана II1
60 - - Вбдозва до народа, абм сю на дещо будь не пбдписовальї Дано„ЗорЄ“ до печатаню 2/2 112
61 2 Люто- го Назаревичь предсідатель ради Колом[и]йскои - з д. 27 Січню [Ч.] 44 - аби Русиновь угорскихь до Галиціи прилучити VI
62 Зал. 15 Амброз Петро зь Зазуліи подає прошеніе взглюдомь справи противь дідича Свіржавского VIII
63 - - Могильницкій Ивань жалує си на вісти вь раді Станіславовской розсікши IV 3
64 Мали- (новскій) 5 Лютог о Президіюмь Краіовое зь дню 29 Січню 1849 Ч. 1221 - о розпоркідженю Мин. спр[авь] вну[трішнмхь] о рускихь свютахь VII4
65 Мал[инов скій] - - Малиновскій вносить, возвати громадьі о запровадженье печатокь по руски IV 2
66 Мал[и- новскій] _ - Малиновскій вносить, аби газди наши ґрунтбвь не продавали (Вбдозва) 112
67 “ - Лозинскій вносить на дню 6 Лютого вбдправити набоженство за Еп. ІАхимовича VII4
68 Зал. 6 - . Рада Зборовска присилаїе подписм на поділь Галиціи V 1
69 - - Борисикювич
70 - - Борисикіевичь
71 - - Борисикювич
72 Зал. 5 “ - Куцула Михаиль передкладае свой акта взглюдомь Грунта вь Годовицахь VIII
73 Зал. 1. 9 Люто- го Рада Тернопбльскаю зь дню 6 Лютого 1849 Ч. 4 передкладае зажалінїе громади Малашбвці о грунта VIII
74 “ - Парафїгане Св. Юра просіять, аби мали при той же церкві школу парафіюльну VI2
75 12 Лют. Жители города Львова, даби вь урочистій свюта не вбдбьівалисю торги VII4
Книга кореспонденції
2.03.1849
187
76 16 Люто. Голось до Головнои Ради вь денекотрьіхь точкахь житю обвіяного (Любопьітное! Трещаковского) УЗ
77 Гушале- в[ичь] 26 Лют. Черкась Адольф капелюнь польньїй присилає ігіснь воєнну переведенні ради II3
78 2 Мар- цю Чировскій зь Нового Кута присилає снись до полка охотниковь зь Білокерниці IV 6
79 *. - Чировскій тойже присилає спись до полка охотниковь зь Новоселки Кута
80 - ~ Гарасьевичь присилає спись до полка охотниковь зь Завалова округа Бережаньского _||_
81 - ІАновичь присилає спись до полка охотниковь зь Новосіолки Ленчбвскои _и_
82 - - Громада Мужиловт» передкладае спись до полка охотниковь
83 Зал. 1 ” - Палп парохг вь Гушномь присьілае спись до полка ОХО'ҐНИКОВЬ _и_
84 - - Громада Либохори присилає спись охотниковь до полка охотниковь
85 - - Маиброда Алекс[ій] присилає спись до полка охотниковь зь Соснова
86 - - Кушнирь присилає спись до полка охоїникбвь зь Кривкі _Н_
87 - - ЬАсьеницкій присилає спись до полка охотниковь зь Високого
88 - - Ковшевич Ивань присилає спись до полка охотниковь зь Ульгбвка
89 - - Рада Бережаньска зь д. 27. Лютого Ч. 21. присилає спись до полка охоїникбвь _ІІ_
90 Гарасіевич надстоютель запитує зь д. 22 Лютого Ч. 35 ци можь пренотованихь до бранки до полка вписати «1
91 - Рада Самборскаю зь дню 26 Лютого присилає спись до полка охотниковь
92 Назаревич зь ради Коломейскои зь д. 27 Лютого просить виробити, аби охотники вбдь бранки увбльненьї били И
93 - - Чировскій зь Новоселки-Куть жалуїе сю на Гиртлера за насміваніе сю зь охотниковь
94 - - Ліевицкій зь Болозовець жалуїе си на тамтейшого мандатора за уживаше орла вь печатці У5
95 - - Рада окр. Перемиска передкладаїе роту присюги руску даю войнбвь нашихь (зь 4 Лютого 1849 Ч. 5) IV 2
188
9.03.1849
Книга кореспонденції
96 - - Рада Коломейска зь дн 27. Січню Ч. 8, абьі при „Газеті11 залучений бьівь рускій АтІзЬІаЦІ У4
97 Рада Коломейска зь дню 27 Січню Ч. 6 доносить, що урюд цирк. Коломейскій МеІПгеііеІ за непотребньїи узнавь У5
98 - - Дюки округа Чорткбвского просють о поліпшеній свого бьіта VII2
99 - ’ Ґинилевичь вносить просити Правительство о вьідаїпе длю Ґвардіи вь ГАворові уружїю IV 4
100 Карпіпьскій зь Загбря окр. Саноцк[ого] зьдню 15 Лютого Ч.1 2 - абьі Цісарь вьінадгородженю за паньщину не дававь УЗ
101 Президїюмь Краювою зь дню 21 Лютого Ч. 2111 о мешньїмь длю Миколаїевского лат. пароха VII4
102 - - Кузіемскій крилопіань вносить просити Министерство, аби реґи- менти гал. рускими сю називали IV 2
103 - - Рада Коломійска зь дню 27 Лютого Ч. 5, абш при полку охотникбвь бьіла руска коменда IV 6
104 9 Марта Громада Олешицка просить вставитисл за ними до Оурдду, дабьі давні дідичи одобраньї лісьі, пола, сіиожати громаді звернули УШ
105 Рада БВчацка вносить, дабьі вписавшихсА до полка ох огникбвь оть слйжбьі войсковой оувблнити, или до полка охотникбвь покликати IV 6
106 Ивань Ключенко парохь зь Боднарова присилаеть на потребу Радьі Головной 2 рей. ср. т. е. два ренскихь сребромь 111 1
107 - - Рада Городецка присилаеть на потребу Ради Головних седмна- десдть ренскихь 30 кр. сребромь ПІ 1
108 Вишнїовскій парохь присилаеть бгь громади Жабїє округа Коломейского) двадесдіь ренскіхь сребромь ІП і
109 Иосифь Бруднїкевичь зь Долполова округа Стрїйскагш вносить своє сожалінїе за побмтіе года 1846 чрезь грабйо Аитонїа Ґолїевскагш IV 3
ПО Рада Самборска засьілаеть на по- требу Ради Головних двадесхть единь рейс. среб. 40 кр. ср. 21 її. 40 кг. 1113
1 Офіційний бюлетень (нім.)
2 Пропущено в оригіналі.
Книга кореспонденції
16.03.1849
189
ш — Талже вносить вставитисл за свлщенникомь Ів. РАсеницкимь, абьі дбсталсл на оучителл ґимназш VI 1
112 ~ - Талже вносить Григоріа Березі шцкого вислуженого воина на принілтіе до полка охотникбвь IV 6
113 Талже просить вставитисл за Михаиломь Білецкомь чтобьі збсталь оучителемь лзьїка рускаго вь Самборі VI 1
114 Секретарь Маліповскїй вносить вставитисл за громадою Сьіновуцка Вьішшого противо дідичови Петрускому за одмбранїи имь ліси У5
115 Івань Гладкій зь Нараева сожаліетсл противо посідателл тамтешного Шафель за отдаленіе бдь млина У5
116 ©еодорь Марницкій поручникь при кес[арской] монтурной комміссїи вь ІАарославю просить бьгги принлтимь до охотниковь IV 6
117 - - Рада окружна Жовкбвска вносит ГригорЇА Житовского до полка охотникбвь принлти IV 6
118 - - Рада Ярославска засьілаеть спись до полка охотникбвь сь вопрошені- емь юкь маеть болше поступова™ ГУ6
119 - - Рада Саноцка тоже самое IV 6
120 Деканать Мушинскій отвітствуеть до Ч. 723 год. 1848, что обстолтелства града Ясла незнае, и извістата не можеть ЧИ И колико Русиновь вь Яслі IV!
121 Тойже предлагаеть спись до полка охотникові IV 6
122 - - Деканать Коссовскій предлагаеть списьі до полка охотникові
123 - - Івань Кяігиницкій парохь предла- гаеть спись до полка охотникові
124 - - Павликевичь парохь предлагаеть спись до полка охотникбвь
125 Стефань Луцикь парохь тоже
126 Деканать Снлтинскій тоже
127 - - Деканать Коломьійскій тоже
128 - - Деканать Пістьшскій тоже
129 - - Деканать Городенскій тоже
130 - - Верещийскій свлщенникь вносить Волковского Казиміра вписати до полку охотникбвь IV 5
131 16 Марта Рада Жолкевска просить вс[т]а- витисл до Ґенераліюй Коммендьі дабьі отділь полка Мацогелі состолщій зь самихь Русиновь до церкви о.о. Василлнбвь на службу Божу ходиль VII4
190
23.03.1849
Книга кореспонденції
132 їоаннь Ловицкій парохь Білоберезскїй доносить, что вт. предметі маеематическомь и ґеометричпомь наукй в азьіці рускомь уділлти єсть успособлень VII
133 - Івань Лаховскій декань Бическій взгладі заведеніл душь старовництва рускаго в місті окружномь Новімь Сончу VII4
134 16 Марта Зейніцкїй І. предлагаеть спись до полка охотниковь зь Маркополю IV 6
135 - - Рада Зборовска тоже _п_
136 Стефань Іпдишевскїй парохь Глібовичь Сверскихь тоже
137 Ґеровскїй І. вносит удатисл до Правителства Краевого політич- ного и судного, абьі нака[за]ли под- леглимь урддамь при обсаждеиїи містца на азикь рускій памлтати VI 1
138 Рада Станіславбвска вносить, абьі Пісулінского, оучителд Азьїка русхаго вь ґимназїи тамеппіой оусунути а Філлрета Романовича оучителемь тамже именовати VI1
139 Сеофіль Бородайкевичь просить вставитисА за ньім'ь, абьі збсталь оучителемь рускаго дзьжа вь оучилищи вишемь вь Станіславові Понеже просящїи свои аллеґата бдобравь - того радьі зложити до акть 4/8 1849 VI 1
140 Громада німецка Старе Село сожаліетсА противо домінїюмь Олешицке, что жадаеть бть громади платню за посіжденнїи ґрунта юко пански У5
141 - Громада Жукбвска подаеть сожалініе своє до Ради противь дідичови гр. Дулскому, что ймь пасовиска, поле и ліси забравь VIII 8
142 - - Громада ЬІіжнїовь противо тамепіному землевластителю тоже VIII
143 - - Громада Старе Село (Олєіциііьі) тоже
144 Івань Залужньш заступникь громади Камїонки Волоскои просить, абьі громаду бть даванід мешного длл латинского сващє- нника вь Потиличи оувблнити VII4
145 Маліновски вносить, абьі певньїми способами запобігли надужитілмь, которїи давні паньї и мандатори зь ґрунтами собі позвалАють VIII
146 23-го Марта Трищаковскіи вносить в-ь имени рускаго) народа чувст(в]а вірности правителству сь прошенїемь, сіє печатати УЗ
147 - - Кіриловичь Міхаилі парохь вь Войславичехь подаеть спись до полка охотниковь IV 6
Книга кореспонденції
23.03.1849
191
148 Егш Превосходителство уділдеть Раді нашой писмо (і) Егш Величест[в]а: в-ь котромь соизволаєть полісь охотникбв-ь уформовати
149 Іаковь Геровскій подаеть отвіть оть фіскуса и урдду окружного до священника Ишсифа Крушинскогш, чтобьі до оурдду по руски ие писати IV 2
150 Егш Превосходителство коммен- дурующій Гаммерстайн-ь при- силаеть подяку за складки в-ь Раді збьірані дла раненьїх-ь в-ь Італіи 11
151 Шелестник'ь Ігнатій взоровьш Оучитель ТрІВІАЛНЬІЙ просить со оуміщенїе юко оучитель оучилшць нормалньїх'ь VI1
152 Громада Футорь просить вставитися за ньіми, абьі ймь бд давнмхь дідич бвь одобраньї ліси, пола и пасовиска оддали були VIII
153 - - Громада Олешиць
154 - - Пригадка просити Предсідателство Краіове о написи руїсіки по улицАХ'ь и площадахь в-ь Лвові Виправлено дня 20 М. (см, 58/1850) 20/3 [1850] IV 2
155 Филареть Романовичь уконченньш богословь просить абьі за ньімь вставитисА, бьі доставсл на научи[те]лА рускаго Азьїка вь ґимназїи Станіславовскимь VII
156 Громада Корналовицка подаеть сожалінїе своє прошво дідичомь давньїмь за одебрані ймь пола, ліси и пасовиска VIII
157 Івань Коростенскїй свахцєнникь вносить, чтобьі Івань Багрьій СеЛАНИНЬ ЗЬ Гордині ПрИНАТЬІЙ бьіль до полка охотниковь IV 6
158 Громада Корналовическа оувідомлАегь Раду Головну, что подала до Предсідателства аппелАЦЇйного, абьі комміссара Тромпетра комміссїонующагш вь справі лісовій бткликати, а иннаго коммісара призначило У5
159 Сосновскій вносиїь бдозву зробити до радь поменшихь, дабьі если юку складку вь грошехь па потребу на- шої) Радьі присилають, написали, чрезь кого и много присилають III 1
160 Кміцікевичь Георгій предсідатель рада Дрогобичской вносить оудатисА до Мїнїстерїюмь справедливості!, абьі на орґанізаторбвь судбвь, галицкихь совітникбвь Русиновь призначити IV 1
192
6.04.1849
Книга кореспонденції
161 ЗО Маріа Предсідателство країове зь дне 23 Марта с. г. Ч. 3707 подаеть до відомостй, что Его Величество соизволило оуформованїе полка охотниковь IV 6
162 Рада Станіславска просить, дабьі учителей Азьїка рускагш вь Станіславовскомь ґимназіи и нормалньїхь школах Бородайкевича и Романовича VI 1
163 Комменда брїґадьі Станіславовской просить вставитис* за Іваномь Левіцкимь, бьівшимь вахтмістромь, абьі досталсА на учителл в ґимназіи _и_.
164 Будзановскій Оеодорь учитель вь Небьілові округа Стрійского про - сить, абьі при обсажденіи містць учителівь на него взглад маіи
165 * - Ісосифь Хоминскїй, помощникь шкблньш зь Лучиць тоже
166 - - Іван Коростенскій, секретарь радьі вь Самборі предлагаеть спись до полка охотниковь IV 6
167 28 Марта Рада Головна розсилаеть возваніе до народа рускаго предсідателемь радь окружньїхь зь порученіемь, щобьі го до кождого села вь своемь окрузі бдослаіи, и датки собраньї предложити Раді Головной старалиСА Одозва до предсідателей радь окружньїхь 28/3 IV
168 ЗО Маріа Рада окружна Стрьш[с]ка предлагаеть спись до полка охотниковь IV 6
169 Рада Бережанска окружна вносить виробити у урлдахь, чтобьі руски свлта вь всіхь школахь обхожденьї бьіли VII4
170 Талже доносить, что на собранїи 1 Марта справозданіе & денутова- ного до Его Величества Шушке- вича сь великою радостію принлто було, и що госп. Шептицкій причиплетсА до добра народа (Шептицкій!) IV!
171 - ' Внесеніе щобь до Міністерїумь подати взглядомь поділу Галиціи Подалося до Міністерїумь дня... 31/3 V
172 31 Мар. Свідніцкїи Антонь просить вставити ся, щобь отримавсь посаду учителя 1 класси До Презідїумь Краевого 1/4 VI 1
173 6 Цвіт- на Внесеніе о другомь баталлїоні полка охотниковь До Его Величества подано черезь депута- цію г. Гамерштейнь 7/4 IV 6
174 Командо 1 баталїону полка охотниковь взьівае до давшого всполь діланія Одозва до 12 радь окружнихь и до „Зори“. На руки г. Лозінского IV 6
Книга кореспонденції
27.04.1849
193
175 7 Цв. Одозва до намістництвь округа Лвовского взглядомь полка охотниковь До намісництвь Лвовского округа на руки г. Лозінского - - IV 6
176 9 Цвіт. Коссакь Михаиль, члень Ради зголошаеся до полка охотниковь Вставлено ся до коменди полка 9/4 IV 6
177 Добрянскїи Адолфь предкладае Раді предложенїе о полученїю Русиновь Прошеніе до Его Ве- личества, вручено че- резь депутацію г. Ґу- бернаторови 20/4
178 20 Цвіт- на Івань Бліхарь зь Куликова предлагаеть способьі, юкьіми бьі предмети вь оучилищахь кь добру общему СТОСОВНО) уломити, и гаки оучителі мають бьгги VI2
179 Павенцкій вносить просити вьі[с]окое Міністерство призначити іегтіпит ргжсіішуит1 дла урддникбвь азьікь рускій научитисА IV 2
180 Леонтовичь вносить, абьі просити Епископа перемиского Преосв. Григорія причинитисл до справи Русиновь закарпацкихь вь Оугорскомь краю вь цілі полученіл ся зь Русинами вь Галичини V 1а
181 Громада містечка Галича просить причинитисл до Урлду, аби сіда- лище сйдбвь дістріктовьіхь бьіло вь Галичи, а не вь Марлмполи До ГІредс-Ьдателства Краевого и до МїнЬстерїумь справедливосте 31/5 IV 2 1
182 _и_ Леонтовичь вносить помислити надь средствами, кікьса мають громадьі пост арати о властивій лісьі и пасовиска и абьі Грунта не продавали VIII
183 _!»_ Залановскій Фридрихь фурїерь просит о принАтїе до полка охотниковь IV 6
184 24 Цв. Внесеніе щобь ся постарати о пространну церковь вь місті Прошеніе до Его Превосходителства г. Ґолуховского2 З 25/4 VII4
185 27 Цв. Рада Самборска предлагаеть прошеніе Францішка Тайхмана о принАтіе до полка охотниковь IV 6
186 _и_ Ферь Кароль, оурадник при оурлді окружномь ЛвбвскомьЗ просить 0 ПрИАТІе до охотниковь
187 _и_ Загачевскїи Рудолфь, практиканта при ураді почтовомь в Лвові просить о містце поручника при полці охотниковь 11
188 Шумскїй Ішсифь намістникь Журавенскїй предлагаеть спись до полка охотниковь (см. 251)
1 Термін, визначений для здійснення якоїсь дії (лат.)
2 Текст виділений зеленим олівцем, в кінці знак оклику і позначка: „н-д“.
З Слово вставлене над рядком.
194
11.05.1849
Книга кореспонденції
189 Маліцкій Лука декань Холоівскїй предлагаеть спись 'дЬ полка охотникбвь
190 Внесеніе щобь взновити прошеніе о коміссїю взглядоьгь спорові о грунта, ліса До Мін-Ьстерїумь справедливості! 30/4 VIII
191 29 Цв. Внесеніе - удатися зь желанїами народа до Собору Еййовь вь Біднії До Собору прошеніе на руки ґ. ЛЬтвино- вичу и до г. Еййа Яхимовича и до МінЬстерїумь 1/5 VII4
192 3 Мая Увідомити магістраті Лвовскїи о урочистости 3 Мая т. р. УігЬдомленїе зроблено 4/5 ПІ 16
193 4 Мая Ув-Ьдомити ПредсЬдателство Краеве о урочистости народной Подано черезь депутацію - *
194 - - Запросити обі. капітули и Институть Ставропїгі’алньш до урочистости До Перемишля на почту - до Институту через г. Лозінского до капітули 9/5 12/5 н
195 - - Просити Консьісторь Метрополиталньїи вз[г]лядомь зарядженій процессїями
196 Громада Станимирска просить вставитисл за нею противь дідичови Шиптицкому за бдобрані пасовиска, котрихь прозбу радь окружньїи не принлвь VIII
197 - - Ійлїань Клемь пбдпоручникь при регЬменті ґр. Нуґенть о прілтїе за поручника до охотникбв IV 6
198 ~ - Коменда 23. компаній оть реґїменту ґр. Нуґанть оуділдеть описаніе здолности и справованід са фелдвеблд Корчинского Ф. (см. 251)
199 8 Мая Внесете щобь до предсідателства коменди ґенералнои вдатися о урочистости 3/15 Мая Вручено черезь депутацію 9/5 III 16
200 - - Началство полка рускихь стрілцївь просить возвати народь, щобь ся охоттшки ставили IV 6
201 9 Мая Началство полка рускихь стрілцівь доносить о стані тогожь полка до 8 Мая т. р. IV 6
202 11 Мая ПредсЬдателство Кракове оувЬдомллеть, что вси оурлдьі окружній вьізваньї суть, оуложити, абьі сєланє не мали перешкоди оучастникамьі дне світла™ 3 Мая ПІ 16
203 Рада Чорткбвска предлагаеть прошеніе ВасиліА Міцковского оучителл вь Коссов-Ь, абьі вставитисл за него, чтобьі збставь оучителемь ГОЛОВНЬІА школи VI1
204 • ' ЬАрсмусь Микіта зь Олешиць Старьіхь подаеть сожа л-Ьніс взгладі бдобраного ему грунта VIII
Книга кореспонденції
1.06.1849
195
205 - - Консїсторь Митрополіталньїй оувідомллеть, что на день15/3 Мал богослуженіе отправитсл VII4
206, Слушатели любомудріл просать вставитисл за ньіми, абьі отримували науку вь філолоґіи вь рускомь АЗЬЩІ До Актовь 13/7
207 Трищаковскій вносить, чтобьі на день 3 Мая штандарьі були руски виставленьї на ратушной вежи вь місті IV 2
208 12 Мая Внесеніе взглядомь церкви парахїалной вь Станіславові До Міністерїумь, до Презідїумь Краевого и до радьі 28/5 VII4
209 18 Мая Каминскій Левь оучитель домовьій просить о прілтіе за подпоручника до полка стрілцівь рускихь IV 6
210 Іван Залужньїй, полномощникь громадьі вь Каменці о прілтіе єдиного писма одь ґ. Стадіона до актбвь, а 2-го послати томужь Передано на руки г. Вьіслобоцкого через Головацкого 24/7 У2
211 Федіо Майкуть, полномощникь громадьі Кі)овець о предложеніе жалобьі Предсідателству за одббрані пасовиска VIII
212 - * Малицкій Ішсифь присилаеть загадки на торжественньїй день 3 - го Мая длд руского народа ІУ2
213 25. Мая Крилошань Геровскій вносить удатисл до Правителства, даби вь оголошєніахь на містца вь Галичині вьімагалоСА знаніе лзьїка рускаго
214 - ” Лавровскій вносить складку сочинити на помощь Сербомь Створити складку, а одозву печатати в „Зорі“. (Серби!) 20/7 III1
215 Св[ящ.] Павликовь предлагаеть бтповідь оурлда [о]кружнаго> Бережанскагш, что рада и собраніл требують соизволеніл оурлдового (Рада Бережаньска) 12
216 1 ІуША Лозіньскій вносить бдозву до окружньїхь радь взладі крестбвь розданіл по селахь зь дие 3 Мая /849 торжесівеиогаї
217 - « Сосно[в|скій возвіщаеть, что вь Суді Апелллційномь для раненьїхь воинбвь зобравь 97 Г. 10 кр. ср. (Раненй!) II 1
218 Іоань Поглодовскїй мандаторь просить о вставленїе до Судбвь царскихь, дабьі прїлтимь будь за каицелісту У5
219 Ипполить Молчановскій сващєникь вь Кнажи о вміщені е за оучителл при оучилищахь Консїстору руск. подлежащихь VII
220 Громада Гумініцка сожаліетсл за бдобрапьі ему пасовиска VIII
196
15.06.1849
Книга кореспонденції
221 - “ Громада Запалбвска Великая взгладі вбдобраньїхь ймь чрезь панбвь ґрунтбвь, лісовь и пасовиска VIII
222 - _ Громада Запалбвь тоже
223 - - Громада Запитова округа Лвбвскапв вз[г)ладі бдобраного ґрунту дакови принад ежавіиагш ч
224 “ - Громада Гриніва округа Бережан- скапо взгладі бдобраньїхь ймь пасовискь
225 - - Тоже громада Нове Село окр. Жолкбв[скагш]
226 Реміслники містечка Товсте окр. Тернополскагш взгладі пакостей бть полских юуовдзбвь оутерпіньїх’ь VII 4
227 - - Даки зь Ґрималова и сусідньїхь громадь Тернопол[скаг<а] окр. о поліпшеніе бьпЇА VII2
228 * ' Громада Здержова сожалйетсА взгладі гонєніа бть панбвь и покривдженье ддка У5
229 8 ІЙНІА Маколондра Андрей подаеть до ві- домости бдозву до брацтвь церков- ньіхь взладі запроважденІА школь II 2
230 Трищаковскій вносить завести на день® [14) СептемврІА Честнагш Креста товариство встримоваиіл <й ПІАТИКИ Печатати вь „Зорі/ при протоколі засідаиїа 11/6
231 Ґеровскїй вносить вставитисА до Правителства, дабьі КонсіітуцІА не вь полскомь, але вь рускомь азьіці нась обовАЗала У4
232 11 Чер. Внесете - просити Консисторь, щобь сь своей стороньї о другу міску церковь подавь Подано до Консьістора 11/6 VII 4
233 “ - Внесенїе - увідомити черезь „Зорю“ народь о хрестикахь на памятку Подано до „Зорьі“ - -
234 15 І8ніа Гнать Куликь зь Болпова округа Стрїйскагш о вставленіе са до Урлду взладі одобранапо грунту VIII
235 Данїиль Іваскевичь півень церковньїй зь Заржова просить вставитисА за ньімь, аби бть работьі панщи[з]нА!іой вь поли оувілнен буль VII 2
236 _ - Предсідателство оурлдовое увідомллеть ш соизволеніи хоругвьі дла полка охотниковь IV 6
237 Началникь охотниковь Ватерфлід ВЗГЛАДІ музьїкантбвь ДЛА тогоже полка и взгладі избранід Гладишевского юко поручника п
238 - - Тойже ВНОСИТЬ <і) бьггїи сущест[в]ующемь охотникбв
Книга кореспонденції
29.06.1849
197
239 * - Крилошань Дембіцкій предлагаеть 6 £ ср. на помочь Сербсомь и музикантові»
240 ~ - Павенцкій вносить Прокопчица за 2-го предсідателл місти Борнсікевича 11
241 Громада Вола Новосілска округа Жолков[ского] взгладі бдобраньїхь чрезь давньїхь панбвь лісовь, грунтбв, пасовискь VIII
242 - - Громада Подлужа округа Станіславовского тоже
243 - - Громада Микетинці тоже II
244 - - Громада Пацикова тоже
245 - - Громада Окнаньі тоже
246 21 Чер. Внесеніе - щобь другій разь подати о капелляна місцевого вь Лвові Подано до Консьіс- тора отпись поданя до фелдь-вікарїату ДНЯ 21/6 VII 1
247 25 Чер. Внесеніе - касателно 7-ой компаній баталїону стрілцівь рускихь Подано до Комендурующого дня 25/6 IV 6
248 29 Черв- НА Левіцкій Але^андерь парохь Корсаіва и св[ящ]. Воевудка Обертина на потребу Ради дають по 1 1. ст. Ш і
249 Рада Золочбвска прилагаеть бд св(ящ). Діонисіа Волошинского 2 Г. и бть егш парафіанбвь 3 Г. ст, разомь 5 £ ПІ 1
250 Ватерфлідь мадірь стрілцівь оувідомлАеть іп потребі дати 500 £ на формованіе музьїкантбвь при полці стрілцівь -
251 _ - Золочбвска рада предлагаеть спись до полка стрілцівь рускихь IV 6
252 Павенцкій предлагаеть поручені ему бть свлщенпика Ґаморака зь Коцмана на Серббвь 25 кр. и на рускихь ст|р]ілцівь 25 кр. (Сербьі!) III І
253 Лозінскій вносить, чтобьі СВАЩЄННИКИ юбоВАЗаЛИСА служби на памлть 3 Мая безплатної бтправити, а гроши на хоругбвь руску бтложили IV 6
254 ОурАдь деканалньїй Городенскій предлагаеть жалйнід громадьт Куньїсовецкой противь давкому дїдичиви Мілевскому что заказуеть лїпи и кресгь ставити на памлть 3 Мая 111 16
255 Рада Тернополска присилаеть еще 25 зол. рен. ср. на 3 Мая и радить, чтобьі степерь аі складки не взивати 111 16
256 - - Громада Кривчи предлагаеть сожалініе своє на своихь давньїхь дідичбвь за кривдьі сочиненьї VIII
198
13.07.1849
Книга кореспонденції
257 “ - Пірожекь зі ґримазюва просить запобігли тому, чтобьі добрьіхь людей не брати всіхь до войска, а зльїхь не лишити IV!
258 Св[ящ). Ма^имовичь в. намістникь Буковїньї предлагаеть прошеніе оученикбвь ліцеалньїхь Черновецкихь, дабьі науку вірьі не преповідати имь вь чужомь, але вь рускомь АЗЬЩІ VI2
259 Рада Бродзка просить вставитисл за селАнамьі, дабьі не поносили крьівдьі на ґрунтахь, лісахь и пасовискахь У5
260 - - Громада Вербдньї представллють кривди на ґрунтахь имь належащихь сочиненьї VIII
261 - - Громада Трістлнець округа Перемьіского представллеть неправости од домЬнїВмь Іаворбвского имь заданньм У5
262 - Громада Старині округа Лвбвскаго представллеть крьівдьі имь чрезь домініНмь сочиненьї ВЗЛАДІ ассентерунку У5
263 - Павенцкій просить ь> возвращенїи квотьі 8 ї. 38 1/2 к. за разсьіланіе бдозвьі їв дни торжества 3 Мая чрезь почту Ш 2
264 Тойже св возвращеніе квоти 4 ґ. 46 кр. ср. за печатанїе бдозвьі зь дне 1 СтуднА 848 вь 250 листіхь до народа и ревномь діланїн дла народносте 1112
265 - - Внесеніе щобь вже готови хрестики и слова розослати до радь окружнихь До предсідателеи радь окружнихь на руки Лозінского 9/7 III 16
266 12 Лип. Внесеніе: подати до міністерїумь просвіщенїа взглядомь упорядкованій школь
267 13 ЛиПНА Громада Самбора Старапо просить вставитисл за ньіми, дабьі метисно латинскому свлщеннику не платили VII4
268 - - Громада Озеранка взглдді недопущеніл до пасовискь имь сл належащихь УШ
269 - - Громада Малчиць тоже
270 - - Іваїгь Чипалскій доносить, чтобьі хотЬль науку давати вь красної сисаніи VI 1
271 Консисторь Метрополіталньїй Лвбвскїй оуділлеть одозву оурАДОву взглдді конкурсу на парохїю VII і
272 - “ Внесеніе, чтобьі предсідателівь о[к]ружньіхь радь на камени літоґрафовати IV 2
Книга кореспонденції
27.07.1849
199
273 - - Жуковскій вносить взладі платні дла професорівь духовньїхь при ГУмиазїахь VII
274 17 Лип. Внесеніе - щобь до Міністерїумь нове прошеніе подати о коміссїи взглядомь кривдь Прошеніе до Міністерїумь подано 17/7 VIII
275 20 Лип. Громада Бояновска противо поссессорови Воніщкому взглдці бдобранои худоби зь причини неробленіл панщини
276 - - Трищаковскїй вносить ш заведеній Дому Народного) рускаїто вь ІІвові
277 - - Комітети вт> мійсті Лінць про- сить со складки до заведеніл дому потулного ДЛА ВОИНОВ'Ь ранеНЬІХ'Ь
278 “ - Ціпановскій вносить ш заведеній шпіклірбвь громадзкихь III3
279 - _ Балакь вносить послати крестики сребреньї Шашкевичови, Віслобоцкому и Літвіновичови П 1
280 Внесеніе Віктора Добрянского, щобь взновити подавїа о прилученю Русиновь закарпацкихь Подати до Его Вели- чества - одозва до Русьіновь до священ- никовь - до комі- саровь и до Ґерінґеру 23/7 V 1а
281 23 Лип. Внесено, щобь подати до Міністерїумь о зниженю цензу вьіборового Подано черезь почту 28/7 У2
282 27 Липнл Трищаковскій вносить купити ґрунть на заведеніе Інституту земледілческагш и питаніє молодцівь руских Дано до „ЗорьГ 30/7
283 Тойже вносить, дабьі можна Его Величество, прійти хотлщаго вь Галичину, приконати о стані селлнбвь и Русиновь
284 • - Громада Горошова окр. Чорткбвскапо доносить зажалініл противо давньїхь панбвь ґрунту VIII
285 Дзеровичт» доносить, что по изреченію суда криміналногсо заданопо ему нарушенід внутреногь) спокою вьтнень не єсть IV 3
286 Ромашкань Кароль повьшуеть свлщенника 0аддеа Вірскогш <о наклон[ен]іе парафіанбвь до неправостей
287 - - Громада Старі Кутти ш вставленіе до урдду камералнопо ш соизволеніе уживати суровицю У5
288 Громада Черніховь благодарить за вставленіе са до Міпістеріюмь взгладі пасовискь, лісбвь и ґрунтбвь VIII
200
21.08.1849
Книга кореспонденції
289 - - Маріанна Караван-ь (Овчаржь) просить О) помощь докбнчити процесі» взгладі ґрунту противо Ісоану Деркачеви -п.
290 “ - Парохіа Ново Заложецка доносить, ютсимь торжествомь бтбуло СА богослуженіе вь памлть 3-го Мая Дано до „Зори“ 30/7
291 - - Громада Нівиці доносить жалінїл своа взгладі лісбвь и пасовискь УШ
292 - - Василій Костюкь просить допомочи ему бдобрати грунть котрьій отець его> посідань _Ч_
293 зо Лип. Одозва до русьшов закарпацскихь до Ч. 280 печатана до далшого промовованя репродукуеся Послано до Комендьі Генералнои 2/8 V 1а
294 2 Сер. Внесеніе г. Ґеровского, щобь рускїи жолнере вь свята рускїи до церкви, а не до костелівь ходили Послано черезь Возного поданье до Коменде Генерал. VII4
295 - - Репродукція поданя взглядомь маніфесте зь 12 Лип. т. р. о роботахь примусовьіхь Подано до Монархи - “ УЗ
296 4 Сер. Подане зь ради Стрьійскои за Царевичомь, щобь зоставь шулдіректоромь До Ґубернїумь подано 4/8 VI
297 8 Сер. Командо стрілцевь до 7. т. м. просить о гроші на музьїку
298 9 Сер. Внесено постаратися, щобь на уродженїя день Его Величества Служба Божа вь церквахь ся торжест[в]овала До Предсідателства до Комендьі Ген. и до Консьістора (см. 303) 10/8 VII4
299 11 Сер. Предсідателство Краеве увідомляе под днемь 10. т. м. о урочистости нарожденїа Его Величества (см. 303) VII4
300 13 Сер. Внесенїе вдатися до Міністерїумь о справу руску у Лвові — о написахт» Поданье до Міністерїумь справь внутренньїхь (см. 58/1850) 20/8 IV 2
301 14 Серп. Внесеніе о хоругви для полка стрілцевь рускихь (см. 371) Подано до матери Его Величества Архикня- гині Софїи на руки г. Вьіслобоцкого 19/8 IV 6
302 Предсідателство Краеве зь дня 13 т. м. Ч. 9844 увідомляе о 7 компаній стрілцевь рускігхь и
303 18. Серп. Коменда Генерална зь дня 14 т. м. Ч. 5295 увідомляе о набоженстві на царскїи уродили VII4
304 ' Командо стрілцівь рускихь зь дня 17 т. м. Ч. 269 одповідае на писмо сь 500 рс. на музику IV 6
305 21 Серп. Внесеніе взлядомт» набоженства за побуду Плякать Поданіе до Предсідателства — до Комендьі и до Магістрату 21/8 VII4
Книга кореспонденції
11.10.1849
201
306 ’ Предсідателство Краеве зь д. 11 Серп. т. р. Ч. 9676 увідомляе о произволенїю міністерїалномь взглядомь другои церкви міскои Под[а]но до Міністерїумь справь внутренньїхьі 29/8 _и
307 14 Вер. Внесеніе вдатися до Предсідателства Краевого о святкованю свять рускихь До Предсідателства Краевого 15/9
308 Предсідателство Краеве зь дня 27 м. м. Ч. 10102 увідомляе, що Міністерїумь о платі для дяковь сказало VII2
309 Предсідателство Краеве зь дня 7 т. м. Ч. 10876 увідомляе о спаленои церкві До Предсідателства Краевого 16/9
310 - - Предсідателство Краеве зь 28 м. м. Ч. 10612 увідомляе о написахь у лиць (См. 58/1850) IV 2
311 - - Маґїстрать Лвовскіи зь 7 т. м. Ч. 472/11 о написахь улиць и площадь (См. N 58/1850) _п
312 " - Жолкбвска рада окружна зь 13. т. м. Ч.1 2 З - упрашае, щобь воини вь язиці рускомь присягали _І!_
313 - - Жолкбвска рада окр. зь 13 т. м. Ч.5 - заносить жалобу на мавдаторовь и комісаровь У5
314 - - Дембно громада жалить ся о грунта забрани VIII
315 - Яремусь Ницетась скаржить ся о свои грунть
316 - - Криніикїи Михаиль парохь Тиліча о справі руской
317 Самборскои окружнои ради предсідатель предкладае одпись поданїя о професорі язьїка руского при ґїмназїумь вь Самборі VI2
318 “ * Коломьійска рада окружна зь 11 т. м. Ч. 147 вставляеся за сЩнникомь Черемхова Назаревичомь
319 - - Болеховска рада просить о соизволенїе завязаня ся на ново 12
320 “ - Самборска рада окружна зь 6 т. м. вставляє ся за професоромь Павломь Дембіцкимь VIІ
321 - - Черемховскїи депутовани скаржать ся на бившого дідича
322 11 Жов- ІНА Рада їарославска присилаеть складку 69 з. р. 48 кг. и просить причинитисл до Мїнїст[е)ріюмь, аби патронать бдь дідичбвь бдобрати IIIІ
323 Громада Трістлнецка просить вставитисл за ними до г. начал- ника земнагш г. Голуховского, аби имь сіножатга и ліси оддані були VIII
1 Далі примітка олівцем: „І ,Н. Д‘. - цер.“
2 Пропущено в оригіналі.
З Пропущено в оригіналі.
202
11.10.1849
Книга кореспонденції
324 " - Іш. Трембіцкій парохь вь Кнажо- луці доносить ш безправідхь гро- мадь вь сторонахь намісим ціна Болеховского IV 2
325 - - Громада Убіні окр. Золоч(ов- ского] 1 просить вставитис*, абьі ймь бдданьї бьіли ґрунта бд давньїхь дідичбвь забрані VIII
326 “ - Федь Іваничко зь Держова округа С[т]рійскагш уломинаетСА о ґрунть ему бдобраньїй и
327 Анна Бакушчка зь Трїстднець просит вставитисА за нею, дабьі Леска СтецАка, котрому сьінь єа ґрунть продав, недопустити до грунту
328 Громада Будкова доносить, что ймь давньїй дідичі паньщину на ставі Бережаньскомь влагаеть, и просить а) пораду У5
329 - - Талже сожалЬетсА взгладі бдобра- ньіхь ймь ґрунтбвь и пасовискь VIII
330 - " Громада Ролікбвка окр. Жов- к(овского] повтардеть сожалініе противо дідичу Роліковскому, что ихь перемагає до панщиньї У5
331 Громада Гумінецка окр. Лвбвскапо просить вставитисА за ньіми, дабьі дідичь Скулімовскій бдобраньї ймь пасовиска бддаль VIII
332 Св[ящ]. Але?. Куратніцкій просить вставитисА за мандаторомь зь Горигллдь І. Поґлодовскимь, да бьі ему містце при судахь оуділити IV 1
333 Громада Буюновь окр. Стр[ийского] вставлдетсА за Пікету Зварку взгладі одобраного ему ґрунту VIII
334 Родина Свовчикь зь Буюнова просить вставитисА за нею, дабьі оддали ей бд другаго посідающіи ґрунть - -
335 — Ішсифь Бравдль 6) посаду поручника при стрілціхь рускихь
336 Николай Горбачевскій оучитель трїв[іальньій] вь Станіславчику противь Марію Іаблоно[в]скую взгладі долга 472 Г. 42 х. УШ
337 Олена Калїтова зь Ствнїславчикь окр. Золоч[овского] противо Михайлу Клеманю взгладі присвоенІА себі ґрунту ЄА
1 В оригіналі тут і далі: „Жолоч.'
Книга кореспонденції
11.10.1849
203
338 Громада Станіславбвска просить вставитисА за нею до Его Величества взгладі крьівд-ь й> оурлду міс гцевого и дідичбвь одержимьіхь _1|_
339 Громада Оле]овь Золоч[овского] окр. а> предложеніе сожалінІА противь давньїм дідичамь високому] Урлду Земному
340 - - Іаворовскій Оеодорь оучитель вь Галини оі помощь и предстателство кь оїдержанію посада; вь Лвові VII
341 “ - Гром. Тарнавска оі предстателство взгладі шдержанІА одобраньїхь ґрунтбвь и пасовискь VIII
342 - - Громада Мелничь тоже _и_
343 - - Громада Жалосьце 0) предстателство, дабьі ймь права приналежащад признані бьіли
3441 Гром. Іацковце'оі предстателство взладі шдержаиІА одобраньїхь ймь грунтбвь и пасовискь
345 - - и просить вь томь наміренїи сочиненую просьбу Оурлду Земному предложити н
346 Івань Кацьілуба 0) предстателство кь содержанію ему свойственого шгь другагю оупосреблдемаго ґрунту
347 Св[ящ]. Ію. Назаревичьш предстателсгво кь одержаній, нагороди за сочиненьї оіечеству жертви или ш паїппорть до Россіи VIII
348 - - Іаковь Шеремела зь Тогісте св предстателство кь шдержанію ©добраного ґрунту VIII
349 1 Іетрь Чмола зь Убіньї окр. Золоч[евского] тоже _1|_
350 - - Громада Коломійска ш предстател- ство, дабьі тамещного поліційного оурлдника Цісілского бддалити У5
351 Громада Лаіпки округа Перемиского предстателство кь йвращенію пуждь б> давньїхь дідичбвь одержимихь VIII
352 Громада Переводбвь окр. Жолк[овского] оі предстателство кь одержанім одобраньїхь ймь грунтбв •і_
353 - - Св[ящ]. Рачинскій парохь вь Жалосці доносить, что тамешні Русиньї должньї латинскому обрддку служити
1 Числа 334 і 335 сполучені фігурною дужкою.
204
11.10.1849
Книга кореспонденції
354 - Началство обллженіл доносить, что нашу одозву зт> дне ЗО Ійліа с. р. Предсідателству Краевому бтступило І 1
355 Громада Цаповце окр. Чорт- к[овского] ш разрЬ[иіе]нЇА оуділенїе на прошеніе взгладі бдобраньїхь ей ґрунтові. VIII
356 - - Гром. Бертнікі <д предстателство вз[г]ладї одержанІА бдобраньїхь ґрунтбв-ь _и_
357 ~ - ЬІікета Пельехь <д взгладі при обсажденїи мЬстцт. оучителскихь VI 1
358 Рада Станїславска ш предложеніе прошенІА до началника Галиціи ш соизволеніе тамешний костелі. Іизуїтбвь вь церковь замінити
359 - - Урбанскій Адалберть соглашуетсл кь преподіленію физіки вь рускомь АЗЬІЦІ VI 1
360 - - Егш Превосходителст[в]о Фвітствуеть взглдді нашел бдозвьі до Русиновь угорскихь
361 Жуковскій вносить вставитисл до правителства, абьі при обсажденіи посадовь врачевньїхь на азьікь рускій посідающихь взгладь мати IV 2
362 - - Ватерфлідь ма^орь доносить ш путешествованіи и существованїи стрійц'Ьв'ь рускихь IV 6
363 - - Громада Дембна предлагаеть своє сожалініе противь давньїмь панамь жаданіемь панщини У5
364 Консісторь нашь оуділлеть вь одписі до Его Велич, предлагаемое прошеніе ш заведеніе вь нашихь церквахь набоженства и звонєніа С. 23зьр. 1850 3/4 1850
365 Громада Щирецка вставленіе са за нею, дабьі Грунті церковний бть скарбу оупотреблдемьій громаді звернути VIII
366 Марїа зь Березінскихь Залеска ш предстателство за нею пред Правителствомь противь панамь дідичамь кь изверженїю нуждь претерпімихь _Ч_
367 - Громада Щирецка жертвйеть на раненьїхь 5 ренскихь сребр. сь прошеніемь оголосити вь „Зорі“ Ранениі IIIІ иУІІ 1
368 Софронь Литвиновичь Ієрей 3 Грегорова окр. Стан[іславовского] сожаліетсл противо дідичови и патронй церкви VII 1
1 Примітка олівцем.
Книга кореспонденції
26.11.1849
205
369 Громада Щирецка сожаліетсл противо міщаншмь латинскаго обрлдку вт> потребах!, церковньїхь VII 1
370 2-го Лис- топада Бучацка рада вносить обмислити способі, благодареніл всеч. предсідателю Голов. Радьі крил. Кузьемскому II 1
371 Ернестіна ґрафинл Шернбернь надворна дружина цісарева оувідомлАеть, ЧТО АрХІКНАГИНА Софїа хочеть бшти мати хоругви стрілцівь рускихь IV 6
372 ’ Жолкбвска рада воздаеть благодареніе всеч. предсідателю Гол. Радьі Михайлу Кузьемскому Печатано вь „Зорі“ и бтповіджено 20/1 1850 II 1
373 - - Депутовани Русиновь оугорскихь подають до відомостй прошеніе предложеное Егш Величеству V 1а
374 Слишателїе лїциалньїхь оучилищь ЛВОВСКИХЬ ПрОСАТЬ а» встввленіе СА кь заведенім азьікословіа рускагсо Ср. VI 2 сь „ЗорьГ 18/Х11 1848, возваніе слушателей академій кь молодежиі УІ2
375 Начальникь оурлдовьій Галичини оуділлеть писаніе міністерллное взгллді оучителей и рускагш лзьїка вь оучилищахь
376 Бережанска рада1 2 просить встави- ти са, абьі ей соизволено собиратисл До Презідіумь. Ко- мендьі Ґенералнои подано 26/1 1850 12
377 16-го Листо- пада Ватерфлідь маїорь доносить зь Кошиць, зь дне 31 Жовтка что бтділь тамошньїхь стрілцівь похвалу за свою опитность вь службі и обхожденїи одержали IV 6
378 Лозинскій вносить, чтобьі тій, котрьі шставививши жонку и діти вь дома, а до полка охотниковь вступили, оувблнити IV 6
379 Трищаковскій вносить, чтобьі за мандаторами честньїми предь Оурддомь вставитисл, абьі одер- жали місце при новьіхь оурлдахь IV І
380 - - Стебелскій Іакшвь просить, дабьі за ньгмь вставитисл вь вьішь реченншмь наміреніи
381 26 Листо- пада Рада Станїславбвска вносить поставити памАтникь всечесть. предсідателю Головнои Радьі крил. Кузьемскому II 1
382 - - Рада Стрїйска доносить бесправід оурАдниковь окружньїхь на грома- дахь сочиненал за ліси и пасовиска С. 389. т. р. 12/ 12 VIII
1 Примітка олівцем.
2 Підкреслено олівцем.
206
10.12.1849
Книга кореспонденції
383 • * Зьелінскій Людвіґь дідичь зь Любичь жертвуеть дерево зь лісбвь своихь на нову церкбвь и Дбмь Народньїй
384 Рада Стрійска просить вставитисл за свАщеиниками и длками пред Правителством'ь со ихт> ліпшій видь VII 1
385 • - Громада Ліденці и Брьїкунь прослть вставитисА за нимьі пред МінїстеріВмь взгладі пасовискь С. 389. т. р. 12/ 12 VIII
386 - Рада Стрійска предлагаеть сожалініл сєлань зь Белеїова, Хоцінь, Раковь и Воленїовь кь прочїему рішенім
387 - Громада СтудзьАнка просить предложити сожалініл йхь противь давньїхь дідичбвь взгладі ґрунтбвь предь Міністерїбмь С. 389. т. р. 12/ 12 VIII
388 - ~ Громада Бабінь тоже
389 Громада Ґрабовь ш предложепіе сожалініл противь давньїхь дідичбвь ш Грунтахь високому Міністеріймь До МінїстерїВм’ь справі» внутреньїхт» 13/ 12 VIII
390 - - Громада Славна тоже _н_
391 - - Ониско и Семко Курило зь села Люблінца сожаліетсл противо давпому дідичу ш Грунтахь 1»
392 - - Громада Руда округа Золочовскогсо тоже
393 - - Дідичь Луць зь Холоева тоже II
394 - - Шелестакь Ігнатій просит вставитисл за ньімь, дабьі оучителемь збставь вь Сончи VI 1
395 - - Громада Біберка вьіступаеть противо тамешному оучителю Дембіцкому _||_
396 - - Івань Іаворскій о> возвращеніе прошенЇА зь залученідми ш містце поручника при стрільціхь руских
397 - - Громада Щирепка округа Жолкбвскагш взгллді вьіборбвь 92
398 10 СтуДНА Трищаковскій вносить оупомлнути свАщенникбвь, дабьі бьіли світилами народу рускому IV 2
399 “ • Рада Надвбрна предлагаеть прошеніе Адолфа Шотти ш місце поручника при стрільціхь рускихь Резолюцію видано ч. г. Малиновскому 25/6 1850
Конець года 1849-го.
Книга кореспонденції
9.02.1850
207
1850
1 25 Січ. Одозва до народа взглядомь складокь на Домь Народний До Презідїумь Краевого подано 26/1
2 28 Січ. Бережайскои радьі вьіділь просить вставити ся, щобь волно скликати раду Подано подь. Ч. 376 зьр. 1849 до Презідїумь Коменди (см. Ч. 376/49) 1 1
3 31 Січ. Громада Долга просить прошеніе ея до Міністерїумь предложити С. 6 т. р. 31/1 VIII
4 - - Долпотовь громада Стрьійского округа - -
5 Калуска рада зь 21 Дек. 1849 Ч. 36 предкладае прошенїя громадь до Мініс[терїумь] “ - - _ II
6 - - Калуска рада зь 29 Листоп. 1849 4.29 До Міністерїумь справь внутренньїхь - - _||_
7 7 Лют. Презідїумь зь 4 Лют. 1850 4. 1198 произволяе збиране складокь на Домь Народний
8 8 Лют. Ватерфлідь маз'орь одсилаеть назад Раді сь благодаренїемь гроши на музику стрільцовь оуже непотребньї IV 6
9 Сороцкій парохь предлагаеть складку 5 і. и оувідамллеть о> заведеній школи Печатати вь „Зорі“ 18/3
10 - .. Громада Москалбвка округа Коло- мїйскаго) просить буймитисд за нею взгладомь бдобранои толоки УІП
11 Хомінскій парохь Миколаєва присилаеть складку на Сербовь и недужньїхь воинбвь (Серби) II2
12 - - Громада Дембна сожаліетсл противо давному ДІДИЧОВИ ВЗГЛАДІ ЛІСОВЬ УШ
13 - - Рада Станїславска сожаліетсл противо никоторьіхь оучителей тамошного гумназіймь VI1
14 Талже рада предлагаеть прошеніе Лопатинскогсо ю оуміщеніе его вь оурлдахь податковьіхь IV!
15 Талже доносить, что Закшевскій настолтель Суда крїмїналногса вь день с[в]. Михайла плінникамь ювнсо на місті работати повелівь, и чрезь тое день праздника зневажавь
16 Началство оурлдовое Галичини оуділлеть соизволенїе на собранїе складокь на Дбмь Народний, й оувідомлдеть о) оглашенїи окружньїхь началникбвь до помощи вь семь предметі
17 9 Лют. Бродска рада окружна зь дня 24 Листоп. 1849 Ч. 46 присилає Адресу До ради Бродскои и печатати вь „Зорі“ 9/2 II1
208
22.04.1850
Книга кореспонденції
18 15 Ліот. Внесено, щобь подати до МЬністерїумь земледілства потребнїи пропозицій Подано до Відня на руки Літвіновича 15/2 ШЗ
19 Духовенство деканату Коломьшского зь дня 20 Лист. 1849 присилає Адресу предсідателеви Куземскому Одповідь духовенству — и печатати вь „Зорі" 16/2 II1
20 Рада Коломьійска до Ч. 173 предкладае жалоби господарей зі. Вер[б]іжа До ради Коломьшскои на руки пароха вь Вербіжи VIII
21 - .. Прошеніе до Консьістора Пере- мьішского о оголошеніе складокь на церковь и Домь Народ.
22 4-го Марта Трещаковскій вносить оголосити вь „Зорі" о статутах Дому Народного й театра
23 Консїсторь Метрополїталньїй Лвовскій о вниманіе на прошеніе никоторихь Русиновь о заведенїе латинского обрддку вь церквах Одповідь до Консьістора 3/4 VII4
24 - - Предложенїе печатанихь одозвь до складок!» До Консьістора 7/3
25 7 Мар. Духовенство наміст. Пістьшского присилає Адресу подяки предсідателеви До духовенства наміст. Пістьінского II 1
26 12 Мар. До Презідїумь о дуплікать соизволенїа на складки До Презідїумь и до Коменди 12/3 16/3
27 13 Цві. Подане до презідїумь магістрату о ревізію мурові» На 15 Цвітна т. р. о 3 год. 13/4
28 22 Цвіт- на РедакцІА „Вістника" доносить, что Славяни тамошній зложили на Домь Народ. 50 на балю
29 - “ беодорь Вітвіцкій парохь Далешева1 жертву на Домь Народний предлагаеть III 1а
ЗО А. - Тойже жертвуеть належаний ему цолг ф Синдіка Ґадзінскаго на Дбм Народ.
31 * - Рад(а] Станіславовскал жертвуеть на Дбм Народний 25 р. 32 кр. ср. III 1 б
32 - “ Тадже предлагаеть складку 7 ренск. ср. (Серби) III 1
33 Сващєн. І. Козловскій предлагаеть 81 зол. р. на Дбм Народи, изь ЧернАТИнь, Окно, Сороки й ІАссенбв
34 * ' Вітвіцкій парохь зь Далешева предлагаеть складку на Домь Народний 13 іт. ср. III 1а
35 Громада Хлебічинь ш справахь лісовь, ґрунтбвь и пасовискь VIII
36 Громада Шешорска округа Коломїйскогш тойже
37 - Громада Боршщовь тойже н
1 В оригіналі помилково: „Галешова".
Книга кореспонденції
4.06.1850
209
38 - - Рудолф Мохь ДОВІДуЄТЬСА ш продажи діла свого:„Справа Клекотинскогн“ VI3
39 - - Лайтнерь Алоїсь с. к. пбдпоручнігкь а) вставленіесА за нимь, аби зрілища запровадивь І IV 2
40 - Туржанскїй Лука зь Коломеи о) вміщеніе сьіна егш до юкогш Інсптуту 11
41 - Магїстрать Лвовскій напоминаеть розпочинати коло Дому Народного будовати До Презідїумь Краевого 18/5
42 _ - Всеч. Ґеровскій оупоминаеть, аби Рада оупоминуласА а> справахь народних давнійшихь IV 1
43 23 Цвіт- на На Сербовь зложили 136 р. с. 35 кр. и 1 # предкладаїотсА Подано до Презідіумь. (Серби) 23/4 III1
44 29 Цвіт- на 82 р. с. 21 кг. ср. на фундушь іпвалідовь до Радьі вплившихь Подано до Презідіумь 30/4 _||
45 - - 1 р. с. 20 кр. ср. на Інститут, даковь Предложено до Консістора - - II
46 — Возванїе до Товарницкаго до Решова до складки на Домь Народний 1/5 III 1а
47 4 Мал — • До Презідіум'ь о чителни 4/5
48 1 Черв- НА (Поданье до Величества в згляді справь рускихь) Подано до Его Величества н со справах руского народа 2/6 IV 1
49 4 Черв- НА 9274. Началникь містового Лвбвско[го] громадзкого оурлда ш предложеніе плАна на Домь Народи.
50 •* Фолусьевичь посвАщаеть 950 діла свого: „СО различїи между россій- скомь й малооускомь азьікомь“
51 - - Тиховскій Леонь... просить прЇАтьімь бьіти за надзирателл будовничого до Дому Народного І 1
52 - - Мардоровичь Грегорій <л прЇАТІе на надзирателл Дому Народного Мардорович*ь отобралт» своє свідітельство 10/7 1851 _и_
53 Оурлдь дла безпечности и супокою вь Л'вові (8(аФК[аи]рІтаппзсй[а]Й)1 даідомлдеть, что чителнА народ. руска во Львові ФтвориСА Отвіть уділепь до совершенїя ч. г. Якову Головацкому 14/7
54 Лозинскій доносить « оустроеніи комісій на складку на Домь Народний и церковь вь Перемиской єпархій Дано ч. г. Кулчиц- кому до виробленій по потребньїхь арти- кулові. До „Зори“ 4/7 III 1а
1 Міська управа (нім.)
2)0
15.08.1850
Книга кореспонденції
55 - ’ (>> коммісїи вь наміствичестві Щирецкомь > < - - - -
56 - - Лозинскій доносить о> складці на Домь Народ, вь Самборскимь Дано ч. г. Кулчицкому до вьіробленія артикуловь 14/7
57 - - вь Саноцкомь - - - - _н_
58 5 Черв. Пригадка о написахь рускихь улиць и площадь До Презідїумь Краевого 6/6 IV 2
59 7 Черв- ця — Подяка г г. Шведзіцкому и Щербінскому за датокь на Домь Народний 20/6 III 2а
60 28 Липця Федоровичь Матфей обер- ауфсегерь просить вставити ся за нимь До фінанць- дірекцїиі 29/7 IV!
61 5 Серп- НА Ґйбернймь Галическое оуділлеть протоколь йтданіл звалинь академіческих на церковь и Домь Народний и докймеїгть йданЇА (ОЬегдаЬв Іігкипгіе1 2 3) Артикуль до „Зори“ 25/ 12
62 " Лозінскїй доносить ш складці вь окрузі Іасілскбмь и Сандецкомь сь прислані емь 224 £ ЗО х. Дано ч. г. Кулчицкому до зділанія артикуловь 12/8 III Іа
63 - вь окрузі Ренібвскомь 217£ 20 х. - . - -
64 * - на Буковині сь присланіемь 226 £ 52 х. - - «. _и_
65 Хомінскїй Губерн секретарь доносить, что владика семиградзкїй Шагунь даль 100 рен. а Двоиль 50 £ на Дбм Народний Ч. г. Нлницкому до зділанія артикула до „Зори“ 5/9
66 Началство оурдцове (Еагхіез РгаезкІіипР) оувідомллеть, что складка дла Серббвь своєму призначенїю доставило са (Серби!) 1П
67 - - Познанскїй Дїонисїй парохь доносить ш складці на Домь Народний вь парохїи Гуслтинскій4
68 Семакбвецкїй парохь Василій Каратніцкїй присилаеть на Домь Народний 30 £ ст.
69 _1!_ Началство оурддове оувідомлле со площадехь и оулицовьіхь написахь
70 _1І_ Внесеніе ш несуществованїи Ради Головина и разріїпенїи самоволномь 11
71 15 Серп- ня Ухвала на Раді 105 подяка для комісара циркулярного Ондерекь Дано на почту Адресу на руки наміст. Тернополского 5/9 VI2
1 В оригіналі: „дінаїздь-дірекщи".
2 Документ про передачу майна (нім.)
3 Крайова президія (нім.)
4 В оригіналі помилково: „ДєсатинскітГ.
Книга кореспонденції
13.11.1850
211
72 16 Серп. Громада Ладапци и Брьїкунь присилає Адресу до Ради и предсідателя До громада Ладанци и Брикунь черезь почту 16/8 11
73 Коломьійска рада зь 4 9-Ьгіз 1849 Ч. 170 о ділі „Воскресное чтенїе* До Актовь - - п 3
74 21 Серп. Консьісторь зь 16 Лип. т. р. Ч. 929 уділяє мініст. увідомленїе о земледелстві Вітвіть и книжка уді[л]ени дня 21 Серп. 1850 ч. г. Савчинскому черезь г. Кулчицкого 21/8
75 21 Жовт Подане до Его Величества, щобь рускихь урядниковь туть містит[и] 21/1 0
76 6 Лист. Видана до г. г. Павликовь вь Бережанахь пленіпотеїщїя Послана черезь почту 6/11
77 23 Лист. Ціханскіи Іваиь парохь зь Мхавьі присилає 33 рс. 59 кр. на Домь [Народний] Дано артикулі до „Зорьі“ 23/1 1 III 1а
78 2Студ. Увідомленїе о діланіяхь вь Домі Народномь Артикулі до „Зори“ черезь ч. г. Трещако[вского] 2/12
79 23 Студ. ґубернїумь вь 17 Вер. т. р. Ч. 47580 приказує заплатити 5 рс. 45 2/4 кр. до перемьіскои каси Заплачено чер[е]зь ч. г. Білінского — квить до рахунку 23/ 12
80 Хомінскіи Вал ери складає рахунокь за вьівозь румовиска Приказано касі народной вьтлатити 61 рс. 53 1/5 кр. ср. - -
81 “ - Ч. г. собиратель Лозінскіи складає рапорть остатечни о коміссїахь Ч. г, Кулчицкому уложенїя артикула ради - “
82 13 Лист. Презідіум-ь вь 5 Лист. 1850 Ч. 12946 о платні учителей іі'мн. равньїй Дано артикулі до „Зори" •*— VII
212
26.06.1851
Книга кореспонденції
1851
1 3 Січня Мохь Рудолфт. просить, щобь знижити ціну „Справи Клекотинской“ Уділено ч. г. Илницкому кь уложеню артикулу] 11/1
2 11 Січ. Лозінскіи собератель предложиль скрить и цессїю с[вящ.] г. Николая Стеблецкого на 800 рс. ср. на Домь Народний Ч. г. Валерьі[а]ну Хомінскому до разсмотра 11/1
3 Ч. г. Павликовь доносить касателно Дому Народного вь Бережанахь Поручено до 4 д. ч. г. Мокрицкому зіхати и заразь взяти “ -
4 20 Січ. Дорнбахь зь 1 Вер 1850 4.1 - дає по прилученомь списі книжки на Домь Народнои Книжки сь списомь дани ч. г. Головацкому зь рефератомь 20/1 2
5 29 Січ. Прошеніе до Его Величества о руску мову вь урядахь Подано на почту на руки Литвиновича 1/2
6 5 Лют. Предложенїе до Его Величества касателно госпожи Елисафети Фелзенберґь Подано на руки всеч. гос. Литвиновича 5/2 11
7 - - Презідїумь суда заголовного зь 31 Студня 1850 Ч. 70 присилає аркупгь складковьіи Уділено ч. г. Лозінскому 8/3
8 12 Мар. Внесенїе: подати до Міністерїумь, щобь перемінити даровизну згарищь на народь рускїи Подано міністрови дорукь 10/4
9 14 Мар. По ухвалі Радь: уложено Адресу о сохраненїи мира презідентови міністровь кня[зю] Шварценберґь Адресу тую доручено дня 21 Мар. 1851 - II 1
10 10 Мая Бучацкїи иамістиикь зь дня 24 Цвітпя т. р. Ч. 189 предлагае 735 рс. 54 1/2 кр. на Домь Народньїи и 9 р. с. 50 кр. за портрети Отступлено коміссїи строителнои на руки ч. г. Кулчицкого 10/5
11 - - Станіславовскїи нам. зь 4 т. м. Ч. 2 предлагае складку 165 рс. 22 кр. ~ -
12 - - Мандичевскіи парохь Зарваници собрану складку 254 рс. 27 кр. со списами - -
13 .. - Калускіи нам. зь 1 т. м. присилає собрану складку на Домь Народньїи вь числі 113 рс. 52 кр. Дано комісій соберателнои на руки ч. г. Куйчицкого 10/5
14 - - Мокрицкіи парохь Бі[л]ки-"- 32 рс. ср. - -
15 - - Філіповскіи священникь-"- зь Гумнискь Ч. 18 р. 24 к. - -
16 26 Черв. Лозінскіи зь 5 Серп. 1850 Ч. 102 складає складку зь Чортковского 206 рс. 50 кр. Дано комісій соберателнои 26/6 ПІ 1а
17 - - Тоиже вь 23 Вересня 1850 Ч. 165 зь Стрьійского 540 рс. 19 кр. - - _ -
18 - ' Тоиже вь 7 Жовт. 1850 Ч. 180 вь Станіславовскомь 232 р. - _ - -
1 Пропущено в оригіналі.
2 Примітка олівцем: „См. Акта библіотеки и музея“.
Книга кореспонденції
30.06.1851
213
19 - - Тойже ЗО [Жовт.] Ч. 207 Коломьійскомь 587 р. 57 к. _п_
20 Загайне справозданїе ч. г. Лозінского - вь „Зорі" печатано вь Марти - “ - “ _и_
21 - Плани нового зданїя Дому Народного предложени Лвовскому маїїстратови Подано 25/6
22 ~ Лозінскіи вь 19 Серпня 1850 Ч. 118 рапорть о складкахь вь Тернополскомь До коміссіи соберателнои 26/6 III 1а
23 - - Лозінскіи вь 16 Студня 1850 Ч. 152 рапорть о складкахь вь Бережанскомь и Золочевьі - - “ -
24 “ - Галицкое наміст. вь 12 Мая т. р. Ч. 110 присилає додатково спись складокь на Домь Народньїи Отдано комісйи соберателнои 2/7
25 зо Черв Спись дателей на Домь Народньїи зь Куликова 56 р. 45 кр. - - - -
26 - - Снись дателей на Домь Народньїи зь Жолтанець 50 рс. 22 кр. - - - -
27 * - Редакція „Зорьґ складає прислану на ей руки складку 26. кр. - -
28 - - Галицкое наміст. вь 12 Мая т. р. Ч. 111 присилає 23 рс. 24 кр. - -
29 - - Бірецкіи Івань зь Бахуря присилає 44 рс. 10 кр. - . III 1а
ЗО - - Шепегїи Стсфань зь Лавочного присилає 48 р. 26 кр. - -
31 - - Ґрабовичь зь Любешки присилає 12 рс. 2 кр. ср. - -
32 - - Аркушь складокь зь Радимна до Ч. 3 сь 68 р. 20 кр. Отступлено коміссїи соберателнои 2/7
33 - .. Залозецкіе нам. вь 14 Мая т. р. Ч. 247 складку 3. рс. 20 кр. - -
34 - “ Жуковское нам. вь 18 Цвіт. т. р. Ч. 87 222 рс. 6 кр. - - - -
35 - - Ломніцкіи нам. Жукотьінскіи - 50 рс. ср. - - - -
36 Ничай Антоньїй зь Залесець 66 р. 20 кр. - -
37 “ - Каратницкіи зь Илиниць 30 рс. 20 кр. - -
38 - - Луцкіи Іосифь зь Журав(на] 29 рс. 32 кр. - - - -
39 - _ Трещаковскій зь Рудна 10 рс. 20[к]р. - - - -
40 - - Сїенґалевичь зь Снятьіна 535 рс. 13 кр. - - - -
41 Ковблянскіи Калускіи 310 рс. 37 кр. л - - - .
42 - - Василковскій зь Молотова 140. рс. - - - -
43 “ - Тарнавскіи зь Колтова 23 рс. 4 кр. » - -
44 Тарнавскіи зь Ясенева 69 рс. 50 кр. ” -
214
24.08.1851
Книга кореспонденції
45 Холоевское нам. в-ь 6 Черв., т. р. Ч. 188 160 рс. ср. - - - -
46 - . Романовскіи зь Сопова 11 рс. ср. - - - -
47 - - Рогатьпіское нам. зь 24 Мая т. р. Ч. 138 - 7 рс. 1 # - - - -
48 Бережанское нам. вь 11 Жовт. 1850 присилає за „Справу Клекот[иньску]“ До намістника Бережанского черезь почту 6/7 Ш 1а
49 - - До Презідїумь о розвязаню ся Ради Подано через Украинско[го] 7/7 І 1
50 Одозва до коміссїи касателно організацій ихь Одозва літоґр[афуется] - -
51 - - Станіславовскіи намістникь вь 26 Січня т. р. Ч. 1 присилає 200 рс. 36 кр. Отдаио до комісСїи соберательнои дня 9/7
52 Галицкіи намістникь присилає 531. рс. 56 кр. ишпинку ’ -
53 Ганкевичь зь Язловця присилає 32. рс. ср. - -
54 - - Презідїумь вь 20 Лют. т. р. Ч. 1344 увідомляе о собраньїй квоті 812 рс. 18 кр. " - - ~
55 - . Презідїумь вь 15 Лют. т. р. Ч. 1238. присилає 1070 рс. 39 кр. ~ -
56 Ґинилевичь присилає зь Перемишля 128 рс. 59 кр. ' -
57 Рачинскій зь Залозець 12 рс. ср.
58 Моисеовичь нам. Залозецкіи присилає 20 рс. 40 кр. - -
59 Бережанское нам. вь 2 Марта т. р. присилає 142 рс. 30 кр. - - - -
60 Днестранскіи нам. Скалскіи присилає 42 р. 28 кр. - - - -
61 - - Фортуна зь Хітара присилає 15 р. 20 кр. - “ - -
62 10 Липц. Полови нам. Бережайскіи до Ч. 48 просить о 10 е^емп. „Справи Клекотьгнской" Дано ч. г. Илницкому віцерек[тору] до водобраніа 30/7
63 24 Липця Рачинскій парохь Залозець вь 27. т. м. Ч. 70. о латьінньїкахь Одповідь на руки Рачиїіскоґо 24/7 VI) 4
64 _ - Презідїумь вь 11 т. м. Ч. 5965 о Раді на предложенїе зь дня 30 Черв. т. р. Ч. 49 Переведено на руске и дано до „Зорьі“ (розвязаня Ради!) 1/8 1 1
Симь закбнчено діланїя Радьі, оть селі починается
діиствїе коміссїи завідующой Домомь Народниць.
Кузьемскій р. в. (підпис)
Словник
рідковживаних та іншомовних слів
абдикованіе (лат.) - зречення влади
правителем
авшусь (з нім.) - комітет, комісія
адіункть (лат.) - допоміжний службовець
у школі, суді
Адрес (фр.) - колективний ЛИСТ ДО ВИСОКОЇ
посадової особи чи установи
академикь (лат.) - студент вищої школи
актуарь, ауктуар, актиарь (лат.) - урядовець,
що опікується актами; судовий писар
акціза (лат.) - вид посереднього податку,
накладеного державою на деякі види
споживчих товарів, ужиткових предме-
тів і послуг
аллегат (лат.) - додаток
алумнь (лат.) - семінарист, вихованець
духовної семінарії
алфебет - алфавіт
амбона (пол.) - амвон
Апеллація (лат.) - Апеляційний суд
апологія (гр.) - захист; похвала
Априлій - квітень
артикуль (лат.) - стаття; параграф
ассекурованьїй (лат.) - застрахований
ассентерунок (нім.) - набір рекрутів до
війська
баламутити - підбурювати, збивати з панте-
лику
бач - дивися
белька (пол.) - балка
Бернахи - бернардинські монахи
бизантински - візантійський
биргермейстер (нім.) - бурмистр
бьтгь - життя
беспеченьство (з пол.) - безпека
борзо (з пол.) - швидко
борше (з пол.) - швидше
бранка (пол.) - набір до війська
бредня - вигадка
вакации (пол.) - канікули
вакувати (з пол.) - бракувати, бути
відсутнім
вахмістрь (нім.) - комендант відділку
жандармерії; підофіцер кавалерії
вглядати - контролювати
ведлю - згідно з
весь - село
взглядніи (пол.) - відповідний
взглядомь (пол.) - відносно, щодо
взмагатьіся (пол.) - посилюватися
взбрь - зразок
вьібьіратель - виборець
видь - становище
виділь (пол.) - правління, відділ
вьіжеи - вище
визвати - закликати
вьїказати (з пол.) - виявити
вммантити (з пол.) - видурити
вьінадгороджувати, тут - компенсувати
винень - повинен
вмнурити (з пол.) - виявити, висловити
вьіпосажити (пол.) - забезпечити
виправити - відіслати, передати
випустити - пропустити
виречьі - висловити
вьіробь, виробь - твір, опрацювання
вислужений - демобілізований
вьіставленіе - будівництво
вьіступленье (з пол.) - вихід
витиснете - надрукування
вьіясненіе (пол.) - пояснення
в-Ьдімовани (з лат.) - засвідчений
в'Ьдомость - знання
вітвіть - відповідь
влагати - накладати
внесете (пол.) - пропозиція
вбддалете - усунення
вбдперати - відтісняти, відганяти
вбдпис - відпис, копія
вбдсі.і - відтепер
возвати, возвати (пол.) - закликати
возний (пол.) - судовий кур’єр
вообще (старосл.) - взагалі
ворохобники (старосл.) - заколотники
впасти (пол.) - вторгнутися
впливший - той, що надійшов
216
Словник
впрость (пол.) - прямо, безпосередньо
в річ - на користь
вруб - право рубати ліс
всполвділаніе (старосл.) - взаємодія
вспйль (з пол.) - разом
вставити ся, вставлятися (з пол.) - зверну-
тися, поклопотатися
встримованіе - стриманість
вьлівкови (пол.) - відступлений, переда-
ний, спадковий
гандель (нім.) - торгівля
гвалтомь (з пол.) - силою
гвардиста (пол.) - гвардієць
го - його
голосити - оголошувати
гоноровий (пол.) - почесний
гостинець - шлях
гофрат (нім.) - надвірний радник
грабя (пол.) - граф
град (старосл.) - місто
грозьба - погроза
гуманіори (лат.) - учні вищих класів гімназії
гунка - гуня, верхній одяг з сукна
Галя (пол.) - зала
ґвалгь (пол.) - насильство
даби - щоб
даровизна - дарчий запис
дарьі державній, тут - податки
дати справу (з пол.) - звітувати
дати успіх - задовольнити
датокь (пол.) - внесок
дворакь (з пол.) - папський слуга
депутованьїй - член делегації, депутат
парламенту
дистрикть, дістрікть (нім.) - округ, повіт,
адміністративна територія
дих - ставлення
диюрніста (лат.) - нижчий службовець, що
отримує поденну платню
дідичь - поміщик
дієта (лат.) - денна винагорода за вико-
нання особливих обов’язків, функцій
діиствїе - діяльність
діланіе - діяльність
діло (пол.) - твір
діянія - історія
дневникь - щоденник, газета
довгь - борг
долегпивость (пол.) - труднощі
домь потульньїи - притулок
домінія, домініюмь, паньство - управління
поміщицькими маєтками
домови - внутрішній
допровадити - довести,
дотихчасовий (пол.) - попередній
драґотипувати - виготовляти дагеротип,
прообраз фотографії
драмать (пол.) - театр
дуплікать - дублікат
душстаровничество, душ старовництво -
душпастирство
ексгибит (лат.) - доказ, документ; прохання
до влади
ексецирка (з фр.) - військові вправи
ексцепт (лат.) - виключне право, привілей
ещепційний, ексцепціональни (лат.) -
винятковий
еліементарниі - початковий (клас, школа)
епераль, іенерал - генерал
енеральна - генеральна
енчі - інші
Ераріумь (лат.) - Скарбова палата
если - якщо
жалініе - скарга
жбоже - збіжжя
жебьі (пол.) - щоб
жедьі, жиди - євреї
желовати ся - вболівати
животами - життєвий
жиченіе (пол.) - побажання
жичити (пол.) - бажати
жомярь (з пол.) - солдат
забьітокь (пол.) - пам’ятка
заборь (пол.) - захоплення
забудованье (пол.) - приміщення
забуреня (пол.) - заворушення
заведеніе - запровадження
завідомити (пол.) - повідомити
завіреніе, завіреня - довіра
Словник
217
завЬрительїіий листь - повноваження
заводь (пол.) - фах
заводити - засновувати
завязувати, завязоватися (пол.) - засновувати
загадка (з пол.) - питання
заголовний - головний
загрівати, загрівати - заохочувати
за досить учинено (пол.) - задоволено,
компенсовано
зажалінїе (пол.) - скарга
зазичитися - позичити
заказувати (пол.) - забороняти
заколоченіе - підбурювання
закон (пол.) - орден чернечий
закупленьї - підкуплений
залицати (пол.) - радити, рекомендувати
заложити - закласти, заснувати
залучений (пол.) - доданий
заляглости (пол.) - заборгованість
замелдований (з нім.) - зареєстрований,
зголошений
запалий - належний
запізнати (пол.) - зробити позов
запобігати (з пол.) - клопотатися
запобічи - запобігти
заповісти (пол.) оголосити
заповістися - заповзятися
запринумировати (з пол.) - передплатити
зарадженїе - розпорядження, організація
зарадньїи - дієвий
зарьісь (пол.) - нарис
заряд, зарадь - управління, керівництво
засадний (з пол.) - суттєвий
заскаржувати - вносити скаргу
застанавлятися (пол.) - розмірковувати
застановитися - припинити діяльність
заступниць - представник
затимчасовьій, затьімчасовий - тимчасовий
заутра - завтра
зайфанье (пол.) - довіра
захвалити - рекомендувати, позитивно
відгукуватися
заховувати (пол.) - дотримувати, зберігати
заходити (пол.) - траплятися
защить (пол.) - честь
збурувати (пол.) - валити, зносити
звалини - руїни
звержень (старосл.) - усунутий
ЗЬ ВНІ - ЗЗОВНІ
зволати (пол.) - скликати
здавати - доручати
з далеча - здалеку
здарило ся (з пол.) - відбулося
здаріпье (пол.) - подія
здати справу - звітуватися
здатний - здібний
здольпость (пол.) - здібність
зейшлий (пол.) - минулий
зложеня - усунення
зминковани, змінковани (з пол.) - згаданий
зможность - можливість
знамя (старосл.) - герб, символ
знамено - прапор
зносити - ліквідовувати
збстати - залишитися
зражатися (пол.) - відштовхувати, нала-
штовувати проти себе (когось)
зрілище (старосл.) - видовище
з уподобаніом (з пол.) - прихильно
зьемяньство (пол.) - великі землевласники,
поміщики
иж - що
изверженїе (старосл.) - скинення
изреченіе - вирок
ймуща (старосл.) - та, що буде; майбутня
ина - інша
ингабер (нім.) - власник
иптабульовати (лат.) - вписанпя до іпотеч-
ної або ґрунтової книги
интерпелловати, йнтерпелювати (лат.) -
подавати запит, втручатися
интимагь (лат.) - присланий для ознайом-
лення (документ)
ієрей, ієрей - священик
Ьио - лише
І8ліи - липень
кавція (лат.) - застава
казка - виступ, оповідь
каламарь (лат.) - чорнильниця
калюмнія (лат.) - очорнення, наклеп
каїщеліста (лат.) - канцелярист
218
Словник
карта мельдункова (з пол.) - посвідка особи
катехета - вчитель релігії < *
кафтолический (грец.) - католицький
кватерунокь (нім.) - розміщення війська на
тимчасове перебування
квить (пол.) - поквитування
квота (лат.) - сума
Кивень - вересень
клевета - наклеп
кокарда (фр.) - вузол зі стрічки, хустки і
т. п., бант
колаторь, коляторь (лат., іст.) - особа, що має
право призначати священика; як пра-
вило, фундатор церкви чи його нащадок
колейно (пол.) - наступно, почергово
колико (старосл.) - скільки
Командо, Коменда; комменда (нім.) -
командування; військова комендатура
комендерующій, командерующій (нім.) -
командувач
коморникь (пол.) - судовий екзекутор
компанія (фр.) - рота
комтуарь (фр.) - контора, каса
конвикгь (лат.) - інтернат для учнів поза
теренами школи
консьісторь (лат.) - консисторія, церковно-
адміністративний орган управління
єпархією
конскрипція (лат.) - перепис населення
концепти (лат.) - проект
корамизація (з лат.) - засвідчення
корьітар-ь (пол.) - коридор
костбмь - уніформа
красиописаніе - каліграфія
ксьондз (пол.) - латинський священик
купно (старосл.) - разом
куренда (лат.) - офіційний лист, обіжник
курсорів (лат.) - доставка пошти кур’єром
ландкарта (нім.) - карта (географічна)
ландсдрагонь (нім.) - ополченець
латинньїкь - римо-католик
легіа, Ліеґига (пол.) - леґіон
леркерперь (нім.) - викладацький склад
ливеранть (з нім.) - посередник,
постачальник товарів (для війська)
ліокаль, льокаль (пол.) - приміщення
лісньїи - лісник
літающе писмо - листівка
лйтеральньї (лат.) - листовний
любовникт, - шанувальник
любомудрів (старосл.) - філософія
льос (нім.) - жереб
ляхи - поляк
магазини (фр.) - склад
мазурьі - поляки
малженьство (пол.) - одруження
мандаторь (лат., іст.) - в Австрії до 1848 р.
фільварковий службовець, що під дер-
жавним контролем здійснював адмініс-
тративну владу над підданими селянами
Марець (пол.) - березень
мельцетель (з нім.) - посвідка особи
мешне (пол.) - податок на користь латин-
ського пароха
министеріяль-рать (нім.) - радник міністер-
ства
мйрность - стриманість, тверезість
мірски, мірскій - світський
мйстовьій - міський
місяцеслов'ь - календар
мнимати - вважати
мова - промова
монтурни (з пол.) - мундирний
моць (пол.) - сила
муйстерь, муйструнокь (з нім.) - муштра,
військові вправи
мури (пол.) - стіни
набоженьство (пол.) - богослужіння
нагана (пол.) - догана
надворна дружина - фрейліна
надзиратель - наглядач
надробний - понаднормовий
надужитье, надужитїл - зловживання
наклоненіе - намовляння, підбурювання
наколи - якщо
належите - належно
налітати (пол.) - наполягати
наміренїе (пол.) - напрямок
намістництво, намістникі, - церковний
деканат, декан
Словник
219
напастувати - ганьбити, нападати
напасть - нападки
напомкнути, напомнути, оупоминати
(пол.) - нагадати, зробити зауваження
напротивь - проти, всупереч
насмівати ся - насміхатися
наставати (пол.) - посягати
настоятель, тут - адміністратор деканату
наступность- майбутнє
началник земний, тут - намісник,
губернатор
небеспеченьство (пол.) - небезпека
невчасі - невчасно
недужнмй - хворий
незволочне (пол.) - негайно
нейно, неино - не лише
неправости - кривди
непритомний (пол.) - відсутній
неуфност (пол.) - недовіра
нини - сьогодні
ничь - нічого
нікий - певний, деякий
німь - доки
Новембрій, Моемврій - листопад
ню - неї
обава (пол.) - побоюваїшя
обвіщеніе (пол.) - оголошення
обводь - округ територіальний або
виборчий
обер-ауфсегер (нім.) - старший наглядач
обиватель (пол.) - громадянин
обьічний (пол.) - нинішній
обляженіе (пол.) - облога
обманчити - обдурити
обовАЗовати (пол.) - зобов’язувати
обрада - обговорення
обране (з пол.) - одяг
обрядокь - церковний обряд, конфесія
обсадженіе, обсажденїе (пол.) - заміщення,
розподіл (посад, місць)
обставати - захищати
овшімь (пол.) - звичайно, авжеж, залюбки
оглашенїе - відозва
одсетки (пол.) - відсотки
бже - отже, отож
оздобленний, тут - нагороджений
окляски (пол.) - оплески
бколичность (пол.) - обставина
окрестникь, окружиик - обіжник
Октоврій (з лат.) - жовтень
дна - та
опаль - паливо, дерево для опалення
споминатися (пол.) - домагатися
опомнути (пол.) - зробити зауваження
опустити (пол.) - залишити
оразь (пол.) - а також, і
орудіе (з пол.) - послання, промова
освідченье (пол.) - заява
освітити - повідомити
ославляти - ганьбити
особно (пол.) - окремо
осудити (пол.) - дати оцінку
отвертьій (пол.) - відкритий
отвести - відрадити
отвітствувати - відповідати
отвьірати, створити (пол.) - відкривати
отперти (пол.) - відтіснити
отправленмй (пол.) - звільнений з посади
отрадити - умовити, відрадити
оть селі (старосл.) - відтепер
отставити (пол.) - доставити
оттамти - звідти
оттягати - зволікати
отшествіе - відхід
оувязаньїй - ув’язнений
оудалити - усунути
оудатися - звернутися
оуділенїе - надання
оудобряти - схвалювати
оудоводнпти (пол.) - довести
оужалятися - скаржитися
оузнати - визнати, вирішити
оуймати ся - заступатися
оуклад (пол.) - угода
оуневажнювати - скасовувати
оуневиненіе (пол.) - виправдання
оупадати - припиняти діяльність, існування
оупованіе (старосл.) - надія, сподівання
оураджати, оуряджати - вирішувати
оуражати - вражати
оурядник'ь - службовець
оурядови - офіційний
оусерднійше - старанніше
220
Словник
оуспособити, приспособити - приготувати
оустава - статут, закон
оутягатися - зволікати
оученность, тут - учені
оучиникь - учень
офіровати (старосл.) - жертвувати
оффіціаліста (лат.) - службовець
охотникь - доброволець
очерненіе - наклеп
Паздерник (пол.) - жовтень
пакості - прикрощі
памятникь - пам’ятна записка; меморандум
паньство - див. доминія
патрїмоніяльпий (лат.) - спадковий, родин-
ний
перебивати (пол.) - виявлятися
переведений - перекладений
передложити - запропонувати
передновипокь - передновок
передставлепя - вистава
перемагати, тут - змушувати
перепютствующий - той, хто чинить пере-
шкоди
переступлена - порушення
печатати, печатна - друкувати, друкарня
пивець - хорист
питомець - семінарист
питомий - рідний
пленіпотенцїя (лат.) - повноваження
пляць (нім.) - місце під забудову
побережника - лісовий сторож
побіжнеє - поточне
повзято - прийнято
повинувати - зобов’язувати
погадати (з пол.) - порозмовляти
подате, поданье - прохання
пбддати - запропонувати
подивленіе (пол.) - захоплення
пбднятися - взятися
поддвигненіе - піднесення
пбдетупок - підступ
пбдущеніе (пол.) - підбурювання
пожиточни (пол.) - корисний
позоставати, позастати (пол.) - залишатися
полномощнество, полномоцникт. -
повноваження, уповноважений
долучений (пол.) - поєднаний
польньїй (пол.) - польовий
помьісльньї (пол.) - щасливий, вдалий
помникь (пол.) - пам’ятник
понеже (старосл.) - оскільки
по нічому - за безцінь
поносити (пол.) - брати на себе, зазнавати
поперати, спирати (пол.) - підтримувати
попис (пол.) - перевірка
поповняти (пол.) - виконувати
поправа - поліпшення
поругати ся (з пол.) - глумитися
посідати (пол.) - володіти
посідженїе (пол.) - засідання
посіжденнїи - власний
посол - депутат парламенту
постпорта (іт.) - післяплата за поштову
пересилку
по суду - на думку.
потварь (з пол.) - наклеп
потульний дом - притулок, шпиталь
потстивїй (з пол.) - чесний, шановний
потягнути - притягти
поученіе - інструкція
предводитель - голова
предлога - пропозиція
Предсідателство Краіове - Галицьке наміс-
ництво
предсідь - головування
представленіе - подання
предстательство (старосл.) - заступництво
прелекцьія (пол.) - лекція, урок
премноги - численні
пренотованьїй (лат.) - записаний, зазна-
чений
пренумеранть - див. принумеранть
препаранда (лат.) - підготовчий курс
пресентованя (лат.) - презента, рекомен-
дування священиків
пресиденть (лат.) - голова (міста)
преступство (пол.) - злочин
префект (лат.) - помічник керівника духов-
ної семінарії
привлащати (пол.) - привласнювати
пригадка - нагадування
призволенье, призволеніе (пол.) - дозвіл
приключени - доданий
Словник
221
приконаньї - переконаний
пршгЬжви - прилеглий
примас - у Католицькій Церкві титул архи-
єпископа (митрополита), найвищого
єрарха в державі чи краї
принумерант (пол.) - передплатник
приплатити - передплатити
припустити - дозволити
приречено (пол.) - обіцяно
присвоеніе - привласнення
присовокупляти (старосл.) - приєдну-
вати
приставати - погоджуватися
притомний (пол.) - присутній
причинитися - заступитися, підтримати
пришлость (пол.) - майбутнє
провизія - відсоткова винагорода за посе-
редництво у торговельній операції
провизорично (з лат.) - тимчасово, попе-
редньо
провизоріумь (лат.) - нагляд
провинціаль (лат.) - настоятель монастирів
однієї провінції католицького черне-
чого ордену
проважаніе - виконання, передача
произволенїе (пол.) - дозвіл
промововати (пол.) - поширювати
промововати ся (пол.) - подавати на конкурс
пропинація (лат., іст.) - виключне право
поміщика продукувати і продавати
спиртні напої в межах його володінь
прописка - зразок, таблиця
пространна - простора, велика
пудити (з пол.) - гнати
пустка - необроблений грунт
пятокь - п’ятниця
разсужденіе - обговорення
ракуски (чес.) - австрійський
рачей (пол.) - скоріше, радше
ращителньїи - рахунковий, фінансовий
реверсь (лат.) - поквитування
рев'Ьзїя - огляд
ревнбсть - завзятість
регЬмент, реґимент (лат.) - полк
регулямін (лат.) - приписи й розпоря-
дження щодо дій у якійсь галузі, обо-
в’язкові для працівників установи,
членів організації
рекогніціа (лат.) - засвідчення особи, виз-
нання правдивості речі, підтвердження
документа
рекрутовати - брати до війська
рекурс (лат.) - відклик від рішення нижчої
інстанції до вищої
рескрьшть (лат.) - розпорядження вищої
влади
реченньїи (старосл.) - згаданий
речинец-ь, речінець - термін
рижни - різний
ринский - грошова одиниця Австрії
р-Ьсньїи - густий
розвага - розгляд, обговорення
розворохоблювати - підбурювати
розвязанмй (пол.) - розпушений
розказ (пол.) - наказ
розправа (пол.) - доповідь
розрухь (пол.) - заворушення
розсуджувати - обговорювати
рота присюги (лат.) - текст присяги
рубра (з лат.) - напис на актах з окреслен-
ням їх змісту, писаний колись червоним
чорнилом (гиЬгит)
ружни (пол.) - різноманітний
румовиско (з лат.) - руїна
рядь (з пол.) - уряд
свідуватися - довідуватися
свютитель - єпископ, митрополит
секвестровати (з лат.) - 1) віддавати майно
під управління чи зберігання третій
особі до часу судового рішення; 2)
займати маєток для забезпечення своїх
претензій; 3) конфісковувати майно на
користь держави
сендзія (з пол.) - суддя
Септемврій, Септембер (лат.) - вересень
сервітути - див. служебництва
сецер (нім.) - складач тексту, друкар
силувати - змушувати
синдік (лат.) - міський юрист
сьірии (старосл.) - сирота
системізованіе (лат.) - запровадження
сЬдалище - осідок, місце перебування
222
Словник
Скарб - Управління державних маєтків
складатися - закриватися
складка (пол.) - збір коштів, внесок
склеп (пол.) - крамниця
сконтрумь (іт.) - перевірка стану матері-
альних чи грошових надходжень
скрипть (лат.) - боргове зобов’язання
скрутити - змінити
скутечнійшій (пол.) - дієвіший, успіш-
ніший
скутокт, (пол.) - результат
словенске - слов’янське
служебництва, сервітути - право громади
користуватися спільно з поміщиком
пасовищами, лісами та іншими
угіддями
слюб (пол.) - присяга
смішеніе (пол.) - посміховисько
снидніти (пол.) - нидіти
сновь - знову
соблазняти - спокушати
соборі - сейм, парламент, з’їзд
совершенїе (старосл.) - виконання
совокупленіе (старосл.) - об’єднання
сожалінїе (старосл.) - скарга
соизволеніе (старосп.) - дозвіл
соиздь - з’їзд
сопротивие- опір
сочинити (старосл.) - зробити, вчинити
спирати (з пол.) - підтримувати
спись (пол.) - список, перелік
справитися - довідатися
справованїе (пол.) - поведінка
справозданье (пол.) - звіт
спроневірити (пол.) - зловживати чиїмсь
довір’ям
средоточніи - головний
сромота - сором
ставляти - чинити, будувати
становиско (пол.) - погляд, точка зору
становче - вирішальне
стелізованіе, стилизованье (лат.) - надання
твору чи його фрагментам певного
стилю, редагування
стемпль, стемпелі (нім.) - печатка, штамп,
марка скарбової оплати
степерь - відтепер
стипендлста (лат.) - особа, що отримує
стипендію
стисло (пол.) - строго, точно
стифть, штифть (нім.) - 1) монастир;
2) доброчинна фундація, притулок
стонжка (пол.) - стрічка
стопнево (пол.) - поступово
стремезливость (з пол.) - стриманість,
поміркованість
строй (пол.) - одяг (народний)
стронництво (пол.) - об’єднання; політична
течія
Студевь - грудень
Стичень (пол.) - січень
судити - радити, висловлювати думку
суді гоноровий (пол.) - суд честі
супликація (лат.) - прохання
суровиця (пол.) - соляна ропа
суспендований (лат.) - відсторонений від
виконання обов’язків (священик)
сустовати - існувати
суть (старосл.) - є
схоліархі (з лат.) - 1) викладач; 2) титул
каноніка-крилошанина, відповідаль-
ного за шкільництво
тама (пол.) - гребля; положити таму -
покласти край
тамешни, тамтейши, тамечки - тамтешній
таний (пол.) - дешевий
Термітепь (з фр. іегтібог) - місяць фран-
цузького революційного календаря, від
20 липня до 18 серпня
титуло (лат.) - в порядку, як
тичится, тьічит ся (пол.) - стосується
ТІЛО ОХОТНИКОВЬ, оучительске - корпус
добровольців, вчителів
товари - худоба
токмо (старосл.) - лише
толїю - стільки
толмачі - перекладач
трансляторі (лат.) - перекладач
тривіальна (лат.) - початкова трикласна
школа
турати ся - дбати
тутейши - місцевий
тягар - обтяження
Словник
223
уділ (пол.) - участь
уділяти - надавати
ужалюти сю - скаржитися
уімовати ся (пол.) - заступатися
уріед-ь (пол.) - посада
уруже, уружіїе - зброя
уркдаь (пол.) - установа, орган влади
ускутечнени (з пол.) - здійснений
успособлен - здатний
фабрика (лат.) - тут будівництво
фаненмутерь (нім.) - матір прапора, покро-
вителька військового підрозділу
Фебруарій (лат.) - лютий
фелдсуперіорь (нім.) - військовий свяще-
ник у ранзі офіцера
фельд-ь-Вікарїат (нім.) - польовий вікаріат
фервалтерія (нім.) - управління, адмі-
ністрація
феріи (лат.) - вільні дні, свята
фестин (нім.) - народне свято
финаньский - фінансовий
финанць-дірекцїя (нім.) - фінансова ди-
рекція
фира - підвода
фискальни (лат.) - скарбовий, податковий
фіскус, фискус-ь (лат.) - скарбовий уряд
флорин (лат.) - золотий (грошова одиниця
Австрії)
форумь (лат., іст.) - суд
форшпань (нім.) - підвода, візник
фрейкорь, фрейкорпсь (нім.) - корпус
добровольців
фундупгь (лат.) - фонд, кошти
фурїерь (фр.) - підофіцер, що займається
розквартируванням війська і забезпе-
ченням провізією
хлопь (пол.) - селянин
хороненіе - збереження
Цвітень - квітень
цессїя, цессіа (лат.) - відступлення прав,
зречення на користь іншої особи
циркул - округ
ЦЬІ - чи
цментарь (пол.) - цвинтар
часописьмо, часопись, письмо - газета
чей - мовляв
червити - обмовляти
чертеж - нарис, креслення
чинь - вчинок, дія
чувати (пол.) - стежити, пильнувати
шинькувати (з нім.) - торгувати спиртними
напоями
шкаліованя (пол.) - наклеп, паплюження
шконтрумь, шконтро - див. сконтрум
шпаркаса, спаркаса (нім.) - ощадна каса
шп-Ьклерь, шпиклер (пол.) - шпихлір,
комора
Штадкомандо (нім.) - Міське команду-
вання
штандарь (нім.) - хоругва
штифт (нім.) - див. стифт
штука (пол.) - твір
шулдиректор-ь (нім.) - директор школи
Шулрать (нім.) - Шкільна рада
шупась, шупашки (з нім.) - прогін
ю - її
Юши (лат.) - червень
юра столе (лат.) - плата священику за треби
язьїкословіе (старосл.) - мовознавство
аіптп, аіитпиз - див. алумнь
Аиззсйизз - див. авшусь
Вйгчсгтіїіх (нім.) - міська міліція
ВепкзсЬгіГі (нім.) - пам’ятна, доповідна
записка; меморандум
ех оШсіо (лат.) - від установи, офіційно
Логеп - див. флорин
Егеусогрз - див. фрейкорь
ЬеЬгкбгрег - див. леркерперь
Меісіегепеї, МеИкагІе - див. мельцетель
8іаЛ Сотпіапсіо (нім.) - міська
комендатура
Іменний покажчик
Авдиковський Захарій (Авдиковскій Захарій,
Аудиковскій, Авдиковскій Захарія, Аікіу-
кохтакі), управитель притулку для немічних
у Львові (при костелі Св. Лазаря), член
Ставропігійського Інституту, член ГРР,
учасник З’їзду руських учених 17,20,22,25,
33,49-51,84,85,101,122,130,154,159,180
Альб’янський, див. АІЬіапакі
Амброз Петро, селянин із Зозуль 186
Андрухович Іван (Андрохович Іоань, Апсігб-
сЬохуісх Іоап; Апсігоскотсг/оаппех), семіна-
рист 4, 6
Аримович, див. Яримович
Ахт, мандатор із Ярославщини 102
Бабич Антоній, див. ВаЬісг Атоп
Багрій Іван (Багрьій Івань), селянин із Гордині
191
Баварський, див. Вахагзкі
Базилевич Микола (Базьілевичь Николай;
Вагуїенісг: Нісоїаик), семінарист; адмініс-
тратор капеланії Молодиньче Ходорівського
д-ту (1849) б
Бако Карл (Вако Сагі <1е Непе), дідич у Монас-
тириськах 95, 97
Бакущка Анна (Бакушчка), селянка зі Трос-
тянця 202
Балтарович Йоснф (1824-1891), (Іхосеф;
Ваііагоюісг Нозеркиз), семінарист 9
Баляк Юрій (Балак Юрмй, Балгакь, Балякь,
Балакь, Балакь, Ваіак Іигіі, Сіеогд), служ-
бовець Дирекції поліції у Львові, член
Галицько-Руської Матиці 3,10,17, 91, 94,
98,101,121-124,128,129,161,184,199
Баньковський Віктор (БанькоВскій Викторь),
мандатор у Горбачах 105
Барвінський Іполит (Барвінский ГЬполкть;
Вапміпхкі Ніроіііиз), учень гімназії; студент
філософії (1849); семінарист (1851) 6
Барвінський Мартин (1784-1865), (Барвин-
скій, Вагхуіпзкі Маній ВІНег уоп; Вагміпікі
Мапіпих Едиез Не), барон, львівський
крилошанин, архипресвітер митрополичої
капітули, радник і референт-митрополичої
консисторії, доктор богослов’я, ректор-
емерит Львівського університету, посол
Галицького станового сейму 7,11
Баревич, див. Вагеїхтсх
Барон Григорій, див. Вагоп Сге§ог
Бах Александр (1813-1893), (Бахь; Васк
Аіехапііег), австрійський міністр юстиції;
міністр внутрішніх справ (1849-1859).
Після поразки революції встановив центра-
лістичну систему управління Австрійською
імперією, яка отримала назву „неоабсолю-
тизму“ 94,167
Бачинський Антоній, див. Васхупвкі Апіоп
Бачинський Атанасій (Бачьіньскій; Васгупзкі
Аікапаяиз), гімназист; студент філософії
(1849)8
Бачинський Михайло (1806-1871), (Бачинь-
скій; Васгупзкі МіскаеГ), парох Магерова,
пізніше Кунина Жовківського д-ту (1850)
43
БемЮзеф (1795-1850), (ВетНохе/), польський
політичний і військовий діяч, генерал,
учасник революції 1848-1849 в Австрії,
командував обороною Відня (1848) та
угорським військом у Семигороді (1849).
Після поразки революції прийняв іслам і
служив у турецькій армії в Алеппо як
Амурат-паша 62,162
Березницький Григорій (Березницкій), добро
волсць 289
Березовський Микола, див. Вегегохузкі Мікоку
Бержецький, див. БіреЦький
Білевич Григорій, див. Віеіехуісх Ог/ерогх
Білевич Теофіль, див. Віїехх'ісз ТТіеоГії
Білецький Михайло (Білецкій Михаиль;
Віеіескі МіскаеГ), адміністратор капеланії у
Щирці; парох Сухорова (1850) 289
Білик Семен (БЬликь Симеонь), шинкар 104
Білинкевич Іван (Бклінкевич Ішань; ВНіпкіе
н>ісг коаппех), семінарист; сотрудник у
Бабчому Богородчанського д-ту (1851) 10
Білинкевич Михайло (Бклінюевичь; Віїіпкіе-
Іменний покажчик
225
кісг МісйаеГ), адміністратор капеланії;
капелан у Лісках Жуківського д-ту (1850)
169
Білинський (БЬлинскіи), семінарист 180
Білинськяй Григорій (Билиньскій, Билин-
скій, Биліньскій, Білинскій, Білинскій,
Білиньскій, Білинськи, Білінскій,
БілЬньскій, Бйлійскій, Віїіпакі Сгхе^огг),
службовець, член ГРР, Ставропігійського
Інституту 3,11,20,22,23,29,48,49,65,68,
81,101,121,122,126,128-132,137,168,211
Білинський Іван, див. Віїіпакі Ішань
Білинський Стефап, див. Віїіпькі КіеГап
Білинський Яків, див. Віїіпакі ІасоЬ
Білоус Теодор, див. Вііова Тео<1ог
Бірецький Іван (1815-1883), (Бірецкій Ивань,
Бірецкій Івань, Біержецкій; Віггескі
Іоаппех), парох у Бахурі Бірецьеого д-ту,
етнограф, член-засновник Галицько-Руської
Матиці, член ГРР, учасник З’їзду руських
учених 51, 156, 213
Блажовський Іван (Блажовскій), вчитель
головної школи у Самборі 90
Бліхар Іван (Бліхарь Ивань) з Кулнкова 121,
193
Блонський Кирило (1802-1852), (Блонскій,
Блоньскій Кирнлль, Блонски Кириль;
ВІопїкі Сугіїїиз), парох у ІПешорах
Пістинського д-ту, посол до Австрійського
райхстагу (1848-1849), етнограф та
граматик 64,73, 75, 84, 85,103,171,185
Богуславський (Богуславскій) 35
Бодиар Антоній (Боднарь Антонь) з Ріпнева
73
Боднар Йосиф (Боднарь Иосиф, Іосифь) з
Ріпнева 73,182
Боднар Теодор (Боднарь Феодорь, беодорь)
з Ріпнева 73,182
Бойкевич Андрій (Бонкєвич Андреи),
гімназист 10
Бонковський Людвік (Бонковскій Лмдвикь;
Вопкокзкі Імйочпсиз), семінарист 6
Борецький Яків, див. Вогескі ІасоЬ
Боржанський, див. Воггапзкі
Борис, див. Вогуз
Борисікевич Іван (1815-1892), (Борисіке-
вичь, Борісікевичь, Борисікіевічь, Бо-
рисіюевич Йван, Бормсікевичь Гіоаннь),
правник, власник маєтку в с. Увисла; член
ГРР, заступник голови, укладач статутів;
учасник Слов’янського конгресу у Празі,
один з ініціаторів і активних учасників
З’їзду руських учених, член Ставропігій-
ського Інституту, один із фундаторів Народ-
ного Дому, Іалицько-Руської Матиці і інших
українських товариств 18,19,21-27,29,35,
36, 58-60, 62, 63, 65-70, 73, 75, 76, 79-81,
83, 86, 88, 90, 92, 100, 103, 108-110, 114,
117, 131, 141, 146, 160, 161, 163, 166, 167,
170-173, 186,197
Борковський Лєшек (1811-1896), (Борков-
скій; Вогкон’зкі-Оипіп АІехапсІег йеуіек),
польський літератор і публіцист, член
польської Центральної Ради Народовці’ 107
Бородайкевич Михайло (Бородайкевичь
Михаиль, Бородайкіевич), учитель у
Красному 37, 91, 148
Бородайкевич Теофіль (Бородайкевичь 0ео-
філь), учитель у Станіславові 116, 190, 192
Боросевич Іван, див. Вогозіеи'ісг Іап
Бортник Іван (Бортникь Іоань), перекладач з
молдавської мови при Галицькому
намісництві, член ГРР 23,25,39,40
Бохенський Іван (1783-1857), (Бохенскій
Ішань, Бохеньскій, Бохенскии. ВосЬепзкі
ІоЬап), львівський крилошанин, архидиякон
і декан митрополичої капітули, радник і
референт митрополичої консисторії, ректор
Львівської духовної семінарії. Голова
Інституту свягценичих вдів і сиріт; єпископ-
помічник Львівський (1849); член ГРР,
Галицько-Руської Матиці, учасник З’їзду
руських учених 2,11,14,29,101,103,122,
143,150, 180
Боцюрків Йосип (1826-18910, (Боцюрко
Іосепь; Восіигкспу Іозерйиз), студент
філософії’; семінарист (1850) 5
Брандль Йосиф (Ишсифь), військовий 202
Брилинський Іполит (1827-1900Х (Брилін-
скиї Гіпполіт, Брмлинскій; Вгуїіпхкі
Нірроііїиз), семінарист, член ГРР 9, 25, 28,
146
226
Іменний покажчик
Брудникевич Йосиф (Бруднїкевичь Иосифь),
селянин із Довпотова 188
Брюховський [Теодор?] (Бржуховскій),
урядник Львівського магістрату 59
Будзановський Теодор (Будзановскій вео-
дорь, Будзиновскій), учитель у Небилові,
учасник З’їзду руських учених 119, 192
Будзиновський, див. Будзановський
Буковський Іваи (БуковскЬ Іант>) 5
Бурачивський Тит (1828-1866), (Бурачинскіи
Титусь; Вкгасгуплкі Туїиз), семінарист 9
Вагилевич Іван (1811-1866), (Вагилевичь
Ивань, Вагшпевичь Іоанн; У/авіїепісг
Іоаппеь), адміністратор капеланії Нестаниці
Холоївського д-ту (1846-1848), член
„Руської Трійці", з початком революції
залишив душпастирювання і приєднався до
польського табору, член Руського Собору,
редактор „Дневника Руского", літератор,
фольклорист і археограф 4, 90, 93, 95, 96,
98, 180, 181
Вагилевич Микола (Вагиліевич, Вагилевич'ь,
Николаи, Миколаи), службовець, член ГРР
4,23, 25, 29, 33
Вагилевич Михайло, див. ЗУаріІессіс/ МісЬаІ
Ванівський Михайло, див. ХУапіоусзкі МісЬаІ
Ванкович, див. ХУапкомсісх
Вавяк Гаврило (Ванякь Гайрьіиль) 10
Василькевич Антоній (Василкиевичь Ан-
тоні,, ХУазйкіеїїісг Апіопі, Апіоп), семіна-
рист З, 9
Васильківський Микола (1792-1863), (Васил-
ковскій; Нігіуїкокхкі ІІісоїаиз), парох у
Молотові Ходорівського д-ту 160, 213
Васильців Олекса (Васильціовь, Васильцбвь),
землевласник із Кавськв 176,179
Ватерфлід (Ватерфлід, Ватерфлідь, Ватер-
флик-ь), майор, командир полку руських
стрільців 131,196,197,204,205,207
Вашкевич Теодор, див. УУазгкіемйсх ТЬобог
Величковський Юліан (Віелічковски Ійліавь,
Віеличковскій, Віличковскіи, Віличков-
скій, Вілічкіовскій], Віеличковскій,
Віелічковскии, Вьеличковскіи Юліань,
Вьеличковски, Вьеличковскій, ХУеІісг-
коїсякі Іиііап), канцлер і референт митропо-
личої консисторії, пізніше парох в с. Коню-
хи Бережанського д-ту (1851); член ГРР З,
11, 14,19,24,29,32, 37,48,49, 56,77, 79,
80, 84, 85, 90, 91, 94, 97, 99, 102,106-109,
119, 121-123, 126, 127, 130, 134, 135, 144,
147,154,179-181,183
Венгринович Іван (Венгриновичь їоаннь,
Венґржиновйчь), канцелярист намісництва
у Львові, член ГРР 52,132
Венденштейн 173
Вевдик Петро (Вендикь) 5
Вевдик Хома (Вендикь Тома), дяк Успенської
церкви у Львові 53
Веньковський, див. Віньковський і
Верблянський Сильвестр (Вержбянский
Силвестрь; МіеггЬІіапхкі 8у1хуеиег),
сотрудник пароха в Одеську 58,162
Верещинський Микола (1803-1882), (Вере-
щиньскій; Нісоїаих),
священик, директор головної школи в Коло-
миї; член-засновник Галицько-Руської
Матиці, почесний голова Руської Ради в
Коломиї 81,173,189
Вержбянский, див. Верблянський
Вессенберґ-Ампрінген Йоган Філіп,
(Вессенберкь; ЩгзхепЬегц-Атргіпдеп
Іокюпп РМІІір Ргеіїїег гоп), барон, австрій-
ський міністр зовнішніх справ і тимчасовий
голова ради міністрів 77
Вєнцковський Лев (Віенцковски Ліон), учень
гімназії З
Вибрановський Юзеф (1790-1863), (Вьібра-
новскій; \УуЬгапон-5кі Ібхе/}, полковник,
командувач польської Гвардії Народової у
Львові, дідич у Шоломиї 79
Винницький Василь (Вінніцкій Василь) 5
Вислобоцький Юліан Антоній (1818-1871),
(Вислобоцкій Юліусь, Віслобоцкий,
Вьіслобоцкій, ІУузіоЬоскі Ліііііз; У/уіїоЬоскі
Іиііиз Апіоп), псеадонім: Василій Зборов-
ський, директор друкарні Ставропігійського
Інституту, редактор часопису „Вістникь"
у Відні (1850) і його додатків „Сіонь", ,Дер-
ковь-школа“, „Отечественньїй сборникь",
Іменний покажчик
227
перекладач „ВЬстника законовь держав-
ньіх-ь”, членГРР, Галицько-Руської Матиці,
Народного Дому, Ставропігійського
Інституту, учасник З’їзду руських учених
1, 4, 12, 20, 21, 26, 28-30, 68, 81, 91, 114,
116,141,142,171,195,199
Висоцький Онуфрій (Вьісоцкій, ІУузоскі
ОпцГгіия), львівський міщанин, член ГРР 13,
20,22
Витвицький Софрон (1819-1879), (ВЬтвіцкіи;
Юініскі Зоркгопіиз сіє), український пись-
менник і етнограф; парох у с. Раковець Горо-
денківського д-ту; член окружної польської
ради, перейшов на поч. 1849 р. до руського
табору 162
Витвицький Тома, див. 5¥йчдскі Тйотаь/.
Витвицький Теодор (1783-1861), (ВітвЬцкіи,
Вітвіпкій веодорь; ИЙмлсЛі Пеосіогш),
парох Далеї новії Городенківського д-ту 58,208
Вихитіл (Вихигіль), учитель 46
Вишневський Йосиф (1803-1863), (Вишнїов-
скій; И'і.їгпіои’їА:; Іозерісиа), парох у Жаб’ї
Пістинського д-ту 188
Вишневський Теофіл (Віїцневскій, Уіїіпіспузкі
Те(фі), польський революціонер, один з
провідників повстання 1846 р., страчений
через повішання у Львові 1847 р. 47
Відмав Йозеф (В-Ьдман; М/ісЬпапп Уохе/),
австрійський урядовець у Галичині, староста
Бережанського округу (1848); пізніше
чиновник на Буковині 147
Вільорич Степан (Вільорич Стефан-ь) 6
Віндішгрец Альфред (1787-1862), (Віндипі-
ґрець, Виндишгрец'ь; Н'іпсііясії^гап АІ/гесі
Гіігц уоп), князь, фельдмаршал і командувач
австрійської армії, очолював урядове війсь-
ко і придушив повстання в Празі (червень
1848) та Відні (жовтень 1848); після ряду
поразок від угорської революційної армії
подав у відставку (квітень 1849) 91,177
Віньковськнй Кирило (1809-1865), (ВЬнков-
скій, Веньковскій, Венковскій), ад’юнкт
фіскального уряду у Львові, доктор права;
член ГРР, з якої перейшов до Руського Со-
бору, член Ставропігійського Інституту,
Галицько-Руської Матиці (1848), посол до
Австрійського райхстагу 19,21. 57,177
Вірський Тадей (1810-1892), (ВЬрский бад-
дей; \¥іг$кі ТІгаскіеиз), капелан Попільник
Городенківського д-ту 199
Вітоиіинський Евдич (ВЬтошинскі), студент 2
Вітошинський Іван (1828-1890), (ВЬтошинь-
скій Йван, ВЬтошинскій, ІУііоягупзкі Іап),
ад’юнкт суду в Перемишлі, посол до
Австрійського райхстагу, член ГРР 7,13,23,
25, 29,137,144,145
Вітошинський Назар, див. ІУііозгупякі Іч’агаг
Вітошинський Орест (1821-1876), (ВЬгошинь-
скій Оресть, ХУІіояхупзкі Огеяіея), студент,
семінарист 3, 8
Вітошинський Яків, див. ІМіозгупзкі ІакоЬ
Воєвудка Антоній (1811-1865), (Воевудка;
ШусігоЛа Апіопіиз), парох Обертина,
адміністратор Жуківського д-ту 197
Возняк Симеон (Вознякь), учитель школи прн
Ставропігійському Інституті, учасник
З’їзду руських учених 64,166
Волос Антоній, див. ХУоІоя Апіопі
Волос Ігнатій (Волось Йгнатьій, Йгнатій, ІУо-
Іоз І^паіу), радник Львівського магістрату,
член ГРР 11,20, 22
Волошин Микола, див. І¥оІокгуп Місої
Волошииський Діонісій (1816-1871) (Воло-
шиньскій Дібнисїи; ІГо/о«упхЛі ОіопуяиІ),
адміністратор капеланії в Тростинці Малому
Золочівського д-ту 197
Волошииський Лев (1806-1849), (Волошин-
скій Лев-ь; УМозгупзкі Ьео), парох Болехова
38, 39,149
Волошииський Олексій (1829-1856), (Воло-
шинськї Оле?а; МІоіоягупзкі Аіехіиє),
семінарист 8
Волинський Йосиф (Волянскій Иосиф), дідич
159
Вомеля Іван, див. ІУоіпеїа Іап
Воницький, посесор у Буянові 199
Волховський Казимир (Воаковскій Казимірь),
доброволець полку руських стрільців 189
Вояковський Сильвестр, див. ІУоІакотуякі
ЗуІуеМег
Вреха, радник 105,185
228
Іменний покажчик
Гавлічек (Гавлічекь) 69
Гаврилюк Іван (Иваи) з Перегінська 112
Гаврисевнч Степан (Гаврисевич-ь Стефан-ь,
Нагугузіетеіск ЗіеГап; Наюгузіечпсг Зіеріга
пиз), семінарист 9,15
Гаєцький (Гаїецкіи), комісар в Коломиї 180
Гайдучек Іван (Гаидйчекь Ішаннь) 4
Гакман Євгеній (1793-1873), буковинський
православний єпископ, пізніше митрополит
81
Галевич Антоній (Гальевіч Антон) 10
Галицький Іван, див. Наііскі Іап
Галька Ігнатій (1824-1903), (Галка, Наїка
1§пасу; Наїка І^пасіиз), семінарист; сотруд-
ник пароха в Тернополі (1851) 3, 92
Гаммерштайн Едуард Вільгельм (1785-1861)
(Гаммерстайн, Гамерштейнь; Наттегяеіп
Ейиаііі УМІкеїт Егеікег гоп), австрійський
генерал і військовий комендант Галичини 92,
103,178,184,191,192
Гаморак Симеон (1807-1897), (Ґаморак),
капелан у Кіцмані на Буковині 197
Ганасевич Костянтин (Ганасівічь Констан-
ти; Напазіетсї СопЯапііпиз), військовий
капелан полку Мацухелі 7
Ганкевич Юліан (1812 1888), (Ганкгевич
Юлиянь; Напкіегі!ісг.ЗиГиіті5), парох Язлів-
ця Чортківського д-ту, учасник З’їзду русь-
ких учених, автор кількох збірок проповідей
178, 214
Гарасевич (Гарасіевич), актуар 59
Гарасевич Іван (1781-1861), (Гарасіевич Иваи;
Нагазіевіісг Іоаппез), радник Перемиської
консисторії, доктор богослов’я, декан-еме-
рит Горожанського д-ту; учасник З’їзду
руських учених 163,168
Гарасевич Микола (Гарасіевич; Нагаліекісг
Нісоїаиз), парох Завалова, адміністратор
Підгаєцького д-ту 187
Гарасевич Микола, семінарист, див. Нагазіе-
в/іс2 ТЧісоІаиз
Гарасевич Сава, див. Нагазіев/ісг БаЬЬаііиз
Гарасимович, див. Натазутов/ісг
Гарасимович Євстахій (Евстахїи, Гарасимо-
в-Ьч, Гарасимовичь Еустахій, Гарасімо-
вичт>, Нагазутон'іск; Нагахіточісг. ЕиЯа-
сігіїач), семінарист (1849); член ГРР, учасник
З’їзду руських учених 8,11, 56, 65, 67, 80,
92,171
Гарматій Василь (1810-1900), (Гармацій Васи-
лій), селянин, посол до Австрійського
райхстаґу 88
Гвоздович Йосиф (Гвоздовичь Іосиф-ь,
Ои/окбои/ісх Ібгеі), семінарист 4, 6
Георгій, див. Юрій
Гепфлінґер Карл (Гепфлингерь; НорРіп§еп-
Вег^епііог/ Сагі Кіііег) австрійський
урядовець, службовець Львівського магіс-
трату, згодом бургомістр і почесний грома-
дянин Львова 116
Герасимович 53,57
Геринович Іван (Гериновьіч-ь Івань) 7
Геровський, див. Ґеровський
Геронович Йоахим (Гіеронович Іоахнм) 144
Гинилевич Григорій (1809-1871), (Гинилье-
вичь, Гинилевича,, Гиніліевич, Гиниле-
вич, Ґинилевич-ь, Оинилевич), парох ПІкла
та декан яворівський; катедральний пропо-
відник у Перемишлі (1849-1850), референт
Перемиської консисторії, крилошанин-
сколіарх Перемиської капітули (1850), док
тор богослов’я і канонічного права, профе
сор у богословському закладі в Перемишлі,
ректор Перемиської єпархіальної семінарії
(1850); член ГРР, заступник голови, член
Галицько-Руської Матиці, учасник З’їзду
руських учених та Слов’янського конгресу
в Празі 26, 27, 31, 32, 47, 48, 80, 153, 172,
188, 213
Гиртлер, див. Гиршлер Іван
Гиршлер Іван (Іоан, Гиртлер) з Новосілки-
Кут114,187
Гладишевський (Гладишевскій, Ґладишев-
скій), поручник 129,196
Гладкий Іван (Гладкїй Ивань) з Нараєва 115,
189
Глинський Теофан (Глінскій, Глинскій,
Глииьскій; ОГіпикі Ткеоркапих), парох
Богородчан; секретар деканальної руської
ради в Богородчанах та окружної ради в
Станіславові 50, 100,104,145
Іменний покажчик
229
Глібовицький Микола (Гльебовіцкіи
Николаи, Глибовицкий), вчитель у
Перемишлянах 7, 182
Гнатевич Модест (1810-1865), викладач
гімназії в Бучачі 86
Гпатишак Дмитро (Гнатишак-ь Дмитер-ь) 10
Гнідей (Гнідей, Гнидей) 29, 33,126
[словацький [?] (Головацкій) 91,94,103,109,
120,121,195,212
[словацький Петро (1821-1853), (Головац-
кій), вчитель у Чернівцях (1844-1848) та в
Тернополі (1849-1853); член Галицько-
Руської Матиці, учасник З’їзду руських
учених, співробітник газети „Зоря Галицка",
один з організаторів українського театру в
Галичині 11, 124,185
Головацький Стефан, див. Оіоч.аскі 8іеі'ап
Головацький Яків (1814-1888), (Головацкій
Яков-ь, Головацкій; Сіоюаскі ІасоЬиі},
громадський діяч, історик літератури,
історик, етнограф, поет, один із засновників
„Руської Трійці"; парох Хмелева Чортків-
ського д-ту (1847-1848), професор україн-
ської мови і літератури у Львівському уні-
верситеті (1848); член Ставропігійського
Інституту, член-засновник Галицько-
Руської Матиці, член Народного Дому,
учасник Зї’зду руських учених; автор ряду
праць, серед яких: „Три вступительнії
преподаванія о руской словесности" (1848),
„Граматика руского язика" (1849) і поетич-
них творів, вміщених у „Русалці Дністровій"
(1837) та альманаху „Вінок русинам на
обжинки" (1846-1847) 10, 209
Голуховський, див. Ґолуховський
Гоппе 91
Горбальський Севастьян (Горбальскій
Севастіан) 162
Горбачевський Микола (Горбачевскій Нико-
лай), вчитель у Ставіславчику 202
Горбачевський Костянтин (1809-1868), (Гор-
бачевскій; НогЬасген’хкі Сопігопгілил),
парох у Джурині Чортківського д-гу 168
Горбачевський Хризант, див. НогЬасгем'вкі
СЬгузапі
Гординський Адам, див. Ногсіупзкі Абат
Горнячек Йосиф (Горнячек-ь Иосифь, Гор-
нячикь Іосифь, Горнючекь), римо-
католик, кандидат до греко-католицької
семінарії 105, 177,186
Грабовим Еміль (Грабовичь ЕмЬль; СгаЬон>ісг
ЕтПіапих), семінарист 9
Грабський Михайло, див. ОгаЬзкі МісЬаІ
Григорій, святий 107,120
Григорій, див. Яхимович Григорій
Гриневич Антоній, див. Нгупіеи/ісх Апіопіиз
Груїпкевич Юліан, див. Спізгкіеїсісх Іиііап
Гузар Антоній (ГУзар-ь Антони; Низаг Апіопі-
кх), студент філософії, семінарист (1849) 7
ГУзар Дмитро (Гузар-ь Дигпігу; Низаг Оетепі-
ш), семінарист; сотрудник пароха у Городку
(1850) З
Гумницький Іван, див. СЬнтпіскі Іап
Гураєвич Антоній, див. Нига)еи/ісх Апіоп
ГУркевич Іван (1797-1861), (Гуркевич-ь [оан-ь,
Гуркіевич, Гуркіевич, Гурктевичт), радник
крайової державної бухгалтерії у Львові,
член Ставропігійського Інституту, ГРР,
член-засновник Галицько-Руської Матиці,
учасник З’їзду руських учених 2,19,25,26,
29,31,39,40,61,99,101,106,133,135,136,
142, 143, 149, 156, 163-165, 168, 172, 175,
176
Гушалевич [вав (1823-1903), (іушальевич-ь
Івань, Гушалевичь, Гушилевичь, іушаліе-
вич, Гушалевич'ь, Гушаліевич, Сизгаїеи/іса
Іоііап), семінарист, священик Львівської
архиепархії (1849), професор руської мови
в домініканській гімназії у Львові (1850-
1854), видавець часопису „Новиньї" (1849);
літературний діяч і журналіст-москвофіл;
член ГРР, Ставропігійського Інституту,
член-засновник Галицько-Руської Матиці,
член Народного Дому 2, 9, 15, 20, 23, 28,
29, ЗО, 33,35-38, 44, 45,49,58, 73,75,100,
104, 105, 111, 112,136, 141,143, 144, 147-
151,171,186,187
Ґабла Василь (1823-1889), (Василів, СаЬІа
Вазіїіиз), семінарист; адміністратор капе-
лані! в Нановій Устрицького д-ту (1851) 6,
15
230
Іменний покажчик
Ґадзіпський (Ґадзі.нскій), синдик 208 (
Ґадзінський Омелян, див. Сабгіпзкі Ешії
Ґаморак, див. Гаморак
Ґардзінський Сильвестр, див. бапігіпзкі
8уІ5УЄ5ІЄГ
Ґвяздон (Гвіаздонг, Оваздон; Сн>іаї,<1оп
Зисіиїйиз), сотрудник римо католицького
пароха в Богородчанах 59,163
Ґерииович Іван, див. Оегупочгісг Іап
Ґеровський Яків (1794-1850), (Ґьеровскій
Іаковь, Гіеровскій, Геровский, Геровскій,
Геровскій, Геровскій, Сіеровскій,
Сіегоч/ккі ІакиЬ), почесний крилошанин
Перемиської капітули, радник митрополичої
консисторії, доктор богослов’я, професор
біблійних наук Львівського університету;
член ГРР 2, 4, 11,14, 23-25, 29,37, 41, 48-
50,59,62,77,81,84-86,93,95,96,104,106,
114, 116, 117, 122, 125, 126, 128-134, 141,
143, 146-148, 150, 152-156, 161-163, 165,
167, 169,173,176, 180, 190, 191,195,196,
200,209
Ґолєйовський Антоній (1819-1893), (Ґолїев-
скій Антонїи; Соїе/тозкі Атопі ЕеопагсГ),
граф, землевлаласник у Стрнйському й
Коломийському повітах, посол Галицького
станового сейму; член польської Централь-
ної Ради Народової та Руського Собору,
член виділу Гвардії Народової у Львові 188
Ґолуховський Аґенор (1812-1875), (Ґолухов-
скій, Голуховскій, Голуховскій), граф,
землевласник у Чортківському окрузі,
бургомістр Львова (1848), віце-президент
намісництва (1848), галицький намісник
(1849-1859); сприяв придушенню револю-
ційного руху в Галичині, організації Байра
ту, ГРР і Народного Дому, член-засновник
Галицько-Руської Матиці; ініціатор
порозуміння польської знаті з австрійською
владою, а також полонізації адміністрації
Галичини та Львівського університету 77,
79,103,105-107,116,186,193,201
Ґрабович з Любешки 213
Давидовський Дем’ян (Давидовскій Дамианг)
33
Данец, чеський посол у райхстазі 91
Данилович Іван (Даниловичі; Оапіітпсг
Зоаппех), семінарист Віденської та Львів-
ської (1849) семінарій 8,92
Даниловичі, рід ПО
Даниляк Костянтин (Дашелюк Константин)
зі Стінки 153
Дашкевич Іван, див. Цазгкіетуісх Іап
Двоїл (Двоилт.), румунський греко-католиць-
кий єпископ із Семигороду 210
Делькевич Йосиф (1822-1912), (Делькевичь
Іосифь, ПеІкіе\уісг ІозерЬ), студент бого-
слов’я у Віденській колегії Авґустінеум,
священик Перемиської єпархії (1850); зго-
дом ректор Львівського університету 3,15
Дембицький Іполит, див. ПетЬіскі Нірроііі
Дембицький Казимир (Дембіцкий, Демиц-
кій), учитель у Бібрці 160,206
Дембицький Кирило (1791-1864), (Дембиц-
кій, ДембЬцкій, ПрЬіскі СугуІІі, ПстЬіскі
Сугіїї), львівський соборний крилошанин і
прокуратор митрополичої капітули, рефе-
рент консисторії, парох архикатедрального
собору Св. Юра, член комісії Інституту свя-
щеничих вдів і сиріт; член ГРР, референт
духовного відділу 4,14, 25,29,197
Дембицький Модест, див. ЦетЬіскі Мобезі
Дембицький Павло (Дембицкий, Дембіц-
кий), учитель у Самборі 173,201
Дережицький Микола (Дережицкіи Микола)
9
Деркач Іван (Ішан) 200
Децикевич, див. Цесукіеи'ісг
Дзбанський (ЦгЬапзкі БиЬіп), урядник із
Жовківщини 184
Дзерович Віктор (Дзеровеч-ь Віктори, Джеро-
вич-ь Віктор, Дзьеровичь), камеральний
урядник в Жовківському окрузі; член Жов-
ківської руської ради 11,36,43,56, 79, 80-
82,142,159,162,174,199
Дзерович Ігпатій (1827-1883), (Дзировичь
Ігнатиі; Огегоюісг. І^паИиі), семінарист,
сотрудник пароха в Бродах (1950) 4
Дзерович Іполит (1815-1904), (Джеровичь
Гиполит; Огегоїгісг Нірроіігих), капелан
Дубравки Журавнівського д-ту, парох
Іменний покажчик
231
Бібрки (1850); учасник З’їзду руських
учених 79, 150
Дзіваковський Андрій (Дзіваковский Ан-
дреи), селянин, посол до Австрійського
рейхстагу; член Галицько-РуськоїМатиці 88
Дзюба Антоній (Дзіуба Антоні,) з Козлова 78
Диконський Павло, див, Оукопхкі Раттеї
Дідицький Іполит, див. Огіейхіскі Нірроііі
Дідицький Феодосій (Дзьедзицкій Оеодосій),
член ГРР 109
Дмитрикевич, див. Оешеїіукіеи'ісг
Дмитриків Іван (Дмитриков, Дмитрикбвь,
Отуїгіком' Іап), львівський міщанин, член
ГРР 12,49, 67, 68,137
Дністрянський Василь (1806-1879), (Днес-
транскіи), парох Озерян, адміністратор
Скальського д-ту (1849) 214
Добопіанський Дмитро, див. ОоЬозкупзкі
Оетеїгу
Добровський Юстин (Добровскі Іустїн) 5
Дворянський Адольф (1817-1901), (Добрянь-
скїй Адоіфь Івановичі, Добрлньскій
Адолфь, Добряньскїи Адольфь, Добрян-
скїи, Добраньскій), закарпатський політич-
ний діяч москвофільського напрямку, прав-
ник, урядовець у Пешті (з 1840), австрій-
ський комісар при російській армії (1848-
1849); подав цісареві проект поділу Угор-
щини на національні дистрикти „Пам’ятник
русинів угорських” (1849); намісник
„Руського дистрикту” в Ужгороді (1849-
1860), автор проекту створення окремого
самоуправного краю з українських земель
у межах Австрії; тричі обраний послом до
угорського сойму; член ГРР, учасник
Слов’янського з’їзду у Празі 10, 119, 122,
193
Добрянський Антоній (1810-1877), (Д обрянь-
скій; ВоЬг^апзкі Апіопіиз), парох Валяви,
адміністратор Перемиського д-ту, референт
єпархіальної комісії Інституту священичих
вдів і сиріт; письменник, історик і
мовознавець 109
Добрянський Віктор (Добряньский Вікторі),
крилошанин-еклезіарх Пряшівської капі-
тули, член .Літературного заведеній” в При-
щеві 199
Добрянський Денис, див. ОоЬггапхкі Оуопігу
Добрянський Лев, див. ЦоЬггапзкі Ьеоп
Добрянський Рафаїл, див. ОоЬггапзкі КаГаеІ
Должицький Кароль (Должицкїй) 6
Дольнипький Андрій (Дольніцкій Авдреи;
Ооіпіскі Аіиігеаз), семінарист 8
Домагальський Вікентій, див. Поша^аізкі
ВДпсепз
Домбчанський Антоній (1806-1887), (Домб-
•> чаньскій, Домчаньскій Антоній), правник,
радник Шляхетського суду у Львові; поль-
ський громадський діяч, автор брошури
„ЇУуІазпіепіе зргаи'у гизкіе) ргхег А. О. габс?
5ф1и 82ІасЬескіе§о Іи/ои/ькіе£о” (1848), член
Руського Собору 95-97,103,141,143,180,185
Домбчевський Йосиф, див. О^Ьсгетекі ІозерЬ
Домкович Іван (Домковичь Іоанн-ь, Домковїч
Йван, ОотЬкоичсг), приватний учитель у
Львові, редактор часопису „Сельськая рада”
(1850); член ГРР, учасник З'їзду руських
учених 2, 14, 2.’-25, 28, 29, 36, 45, 46, 49,
51, 70, 75, 81, 98, 100, 143, 145, 147, 148,
151,154
Домчанський Антоній, див. Домбчанський
Антоній
Дорнбах (ОогпЬасІї Кеітиші), радник Львів-
ського магістрату; пізніше ратник Крайово-
го суду у Львові 212
Дорожинський Іван, див. Оогогупзкі Іоапп
Држималик Йосиф, див. Оггутаїік Ібзер
Држималик Сильвестр (Држималікі
Сильвестрі, Држемаликі, Оггутаїік),
бургомістр Тернополя 16,17, 100 183
Дрогомирецький Омелян (Дрогомірецкіи Е.;
Огоіютігескі Етіїіапиз), семінарист 9
Дрозловський Іван (Драздоскии Івань) 9
Дроздовський Йосиф, див. Пгогбо'й'зкі ІокерЬ
Дроздовський Микола (Дроздовскій 14.;
ОгоіЗоткі Місоїаих), парох Корелич
Нараївського д-ту 44,45
Дубинський Омелян, див. ОиЬіпзкі Етії
Дульський (Дулскій), граф 190
Думанський Василь (Думанскк Василій; Ои-
таііікі Вазіїіиз), парох Дуброниці Городоць-
кого д-ту 5
232
Іменний покажчик
Дуниковскій [?] Ігнатій 8
Дуніковський Йосип (ДуігЬковскіи Іосепь) 5
ДуркотВасиль(1827-1873), (Дуркоть Василь),
семінарист 7
Дуркот Хризистом (Дуркоть Гризостомь) 10
Дуткевич Андрій (Андрей; Оиікіе’тсг Лічіте-
ся), парох Росільної та декан богородчан-
ський, згодом крилошанин і титулярний
радник митрополичої консисторії; член ГРР
(1851) 138
Дутковський [?] Ігнатій (Дутковскіи Ігнатий) 8
Дяків Федір (Дякбв Федько) 153
Ебвер, див. ЕЬпег
Єлачич фон Бужім Йосиф (1801-1859),
(ІЕлачичь, Іелячичь, Іелячиць, Елячичь;
Іеіасіс сїе Виііт Іозе/), граф, генерал, бай
Хорватії, полководець австрійської армії,
який керував придушенням жовтневого
повстання у Відні (1848) та революції в
Угорщині 86, 89, 91,136,177
Жалужний, див. Залужний Іван
Жеґестовський Йосиф, див. Хе^озіо^ькі
ІохерЬ
Жегестовський Михайло (Жегестовскій
Михаиль), викладач природничих наук 6,
108
Житовський Григорій (Житовскій Григорій)
189
Жубрицкій, див. Зубрицький
Жуковський (Жуковскій), син священика
Івана Жуковського 102
Жуковський Іван (1810-1884), (ЖЗкбвскьш
Іоаннь, Жуковскиі, Жуковскій Іоань,
Жуковскій, Жуковскій, Жуковскї,
Жуковскій, Жуковскї, ХикоїУькі Іойап),
парох церкви Свв. Петра і Павла у Львові,
професор академічної гімназії у Львові,
історик, мовознавець; член ГРР, учасник
З’їзду руських учених 1, 2, 11, 12, 15, 18,
23-25,27, 29, 32,34, 36, 51,59, 62, 64,65,
66, 68, 69, 73-75, 80, 82, 84, 85, 88, 90, 91,
93-95,98-100, 103,106,114,117,119,120,
121, 125-127, 138, 141, 144-147, 151, 159,
160,163,171,172, 175,176,178,181,183,
199,204
Завадович Антоній (Завадовичь Антоньшь) 7
Завадовський Антоній, див. 2ау/асіо\уякі Апіопі
Завадовський Микола (Завадовскі Миколаі) 4
Завадський, див. Хаіикігкі
Завальницький Іван (Завалніцкіи Івань,
Завалніцки; 2акаІпіскі Іоаппез), студент
філософії (1849) 5, 6
Загачевський Рудольф (Загачевскїй Ру-
долфь), практикант поштового управлін-
ня у Львові 193
Зажуля Петро, селянин 101
Зайнер, див. Зеіпег
Заклинський Олексій (1819-1891), (Заклин-
ски Алексеи, Заклинскій, Заклінскій,
Заклиньскій Алексій, 2ак1іпькі Аіехеу;
Хакііігзкі АІехіиз), семінарист; член ГРР,
учасник Слов’янського конгресу у Празі,
руський перекладач в Австрійському райх-
стазі 1,11, 15, 18, 21, 24-27, 29, 36, 38, 56,
91, 92,94,141
Закпіевський (Закшевскій), голова суду в
Станіславові 207
Залавовський Фрідріх (Залановскій
Фридрихь), фур’єр 193
Залєська Марія (Залеска зь Березінскихь
Марїа) 204
Залєський Вацлав Міхал (1799-1849), (Залес-
кій), польський етнограф і літератор, га-
лицький губернатор (з кінця липня 1848 р.),
видав збірку „Ріезпі роїккіс і гиякіе іисіи
§аІісуіькіе§о" (1833) 53, 54, 58, 80-82, 86,
89,106,118,157,158
Залужнщі Іван (Залушньїй, Залужньїй
Іоаннь, Ивань, Жалужньїй, Жалушньїй),
селянин із Камінки Волоської 34,63,91,92,
117,167,178,190,195
Занкевич Іларіон (Занкевичь Гіларь) 7
Зарицький Амвросій (Заржицкій; 2апускі
АтЬго5Іи5), семінарист 7
Зарицький Іван (1793-1854), (Заржицьки,
Заржицкій Іоан, Хаггускі Іап, Іоапп,
Іменний покажчик
233
ІоЬапп), радник Львівського магістрату,
член ГРР, Ставропігійського, Інституту,
учасник З’їзду руських учених 3,11,17,25,
29, 39,40,101, 137,145,146,184
Зарицький Климентій (Заржицкій
Клементій, Хаггускі Сіешепз), семінарист
З, 9,12
Зарицький Лауреат (Заржицкі) 6
Зарицький Яким, див. Хаггускі ІоасЬіт
Захаріясевич Михайло (Захаріасевич; 2асЬа-
гіаяіе»ісг МісЬаеІ), сотрудник пароха в
Сасові Олеського д-ту; член Золочівської
руської ради, учасник З’їзду руських уче-
них, член Галицько-Руської Матиці 78
Зварка Микита (Мікета) з Буянова 202
Здровецька (Здровецка) з Бережан 97,110,119
Зегалтович Теофіл, див. 2е§аІ(о«іс/ ТЬеорЬіІ
Зейиицький І. (Зейніцкїй) з Маркоиоля 190
Зелівський Іван, див. Хіеііпзкі ІоЬапп
Зелінський Людвіг, фон (Зел-Ьньській,
Зье.тЬвскій), дідич у Любичі 206
Зольницький (Золніцкі) 6
Зубрицький Діонісій (1777-1862), (Зубрицкій
Діонисій, Жубрицкій, Зубржицкій, 2иЬ-
гтускі Пуопіз), галицько-руський історик і
архівіст; москвофіл; член ГРР, Ставропігій-
ського Інституту, учасник З’їзду руських
учених, член-кореспоццент Петербурзької
Археографічної комісії і Московського
Товариства російської історії та минувшини
12,20,22,28,120,121,142,168
Ижак, див. їжак
Илевич, див. Ілевич
Рільницький, див. Ільницький
Іваничко Федір (Федь) 202
Івасевич Теодор, див. І^азіе^ісг Теолог
Іваськевич Данило (Данїиль), дяк із Заржова
196
Іелячичь, див. Єлачич
Ілевич Антоній, див. Лешісг Апіоп
Ілевич Іван (1820-1882), (Ілевич Іоан, Иліевич
Іоань, Иллевич Йван, Илевичь; ІІемісг
Іоаппез), семінарист; член ГРР З, 31, 92,
144,147
Ілінський (Ілінський) 183
Ільницький Василь (1823-1895), (Илницкий
Василій), учитель Станіславівської гімназії
103,185
Ільницький Іван (1806-1883), (Йлницкій
Іоаннь, Илн'Ьцкій, Илницкий, Ііпіскі Іап,
ІоЬап; Ііпіскі Іоаппез Едиеи йе), священик
Перемиської єпархії, доктор богослов’я,
віце-ректор Львівської духовної семінарії,
фундатор Інституту священичих вдів і сиріт
у Перемишлі, член ГРР, член-засновник
Галицько-Руської Матиці, учасник З'їзду
руських учених 2,14, 20, 22, 50,121, 132,
173, 210, 212, 214
Ільницький Ігнатій (Илніцкіи Ігнатиі),
студент філософії; семінарист (1851) 5
Ільницький Микола (Илн-Ьцкіи Миколаи) 5
Ільницький Михайло (Илницкьій Михаиль),
парох Ясінки Старосамбірського д-ту 9
Іневич Іван Юстин (1810-1869), (Івевічь Івань;
Іпіеиісг Інзїіпиз Іоаппез), єромонах
Бучацького василіянського монастиря,
учитель гімназії в Бучачі 8
Індишевський Стефаи (1819-1881), (Індишев-
скїй), парох Ілібович Свірзьких Бібрського
д-ту; парох у с. Сугрів Ходорівського д-ту
(1850)190
Ісайя (Исаіа), пророк 83
їжак Микита (1800-1869), (Ижакь; Пак
ІЧісеіаі), парох і декан у Бродах, титулярний
радник митрополичої консисторії, львів-
ський соборний крилошании (1851); голова
Бродівської руської ради, член-засновник
Галицько-Руської Матиці 61,137,164
Йоганн Габсбурґ (Иань; Зо/іапп НаЬіЬиг^),
австрійський архикнязь 129
Кадерножка Петро (Кадерношка, Кабеглогка
Реіго, Ре(ег), урядник Львівського магіс-
трату; член ГРР 3, 6,29,36,37, 51, 68, 81,
122,137,147,151,153
234
Іменний покажчик
Казимир, польський король 104
Калитова Олена (Калїтова) зі Станіславчика
202
Калитовський Іван (1788-1867), (Калітовскиі
Ивань; КаГиокікіІоигиіе^), парох Радванців
Сокальського д-ту (1828-1867) 176
Калянт, див. КаІІапі
Камінський Лев (Камипскій), учитель 20,141,
195
Караван (Овчарж) Маріанна 200
Каратницький Василь (1799-1861), (Карат-
иЬцкїй Василій; Кагитіскі Вазіїші), парох
у Семаківцях Городенківського д-ту 210
Каратницький Григорій (Каратницкіи; Кагаї-
піскі Сге^огіих), парох в Ьіинцях, адмініс-
тратор Коломийського д-ту 99,182, 213
Каратницький Ізидор (Каратніцкіи Изидорь;
Каганйскі ІхШогиз), семінарист 8
Каратницький Олександр (Куратніщкій
Алез.; Кагатіскі Аіекзапііег), парох у Ку-
тиськах, адміністратор Тлумацького д-ту
(1849) 202
Карпінський (Карпіньскій; Кагріпзкі Апйге-
ах), парох Загір'я Вільховецького д-ту 188
Карп'як Петро (Карпяк) з Семенова 179
Касакевич М. (Касакіевич'ь) 33
Кацилуба Іван (Кацьілуба) 203
Качала Андрій (Андрей; Какаїа Ап&еаз), сту-
дент філософії (1849); семінарист (1851) 6
Качеровський (Качеровскій), інспектор
народних шкіл у Бучачі 80
Качковський Михайло, див. Касгкохчзкі
Кебак Андрій (Кьебакь Андрей) 8
Келлєр Адальберт, див. Кеііег АсіаІЬегі
Керичинський Іван (Кьеричиньскіи Іваннь;
Кіегусгупзкі Зоаппея), семінарист 8
Керичинський Степан (Керьічинскій, Кере-
чиньски Стефань, Кіегусгупзкі Зіерйап,
Кіегусгупзкі), старший радник магістрату;
член Ставропігійського Інституту 11, 17,
102,184
Кизима Іван (Ккіта Іоаппе^), адміністратор,
пізніше капелан в Либохорах Сколівського
д-ту 131
Кирилович Михайло (1808-1873), (Кірило-
вичь Міхаиль; Кігукоічіп Місіїаеі), парох
Войславичів, адміністратор Варязького д-
ту 190
Кисілевський Микола, див. Кізіоіегчзкі Місоіа)
Кімакович Юліан (ЮЬмаковЬч-ь Юліань,
КЬмаковичь Юлиант,; Кітакокісг Іиііа-
пиз), студент філософії (1849) 5,7
Кінасевич Лев (Кинасевичь Левь, Кіпахіехчісх
І-еоп), семінарист; адміністратор парохії
Листопади Залозецького д-ту (1849); член
ГРР 7,15
Клем Юліан (Клемь Ійлїань), підпоручник
194
Клемань Михайло (Михаиль) зі Станіслав-
чика 202
Клитинський Іван, див. Кіііупакі Іап
Ключенко Іван (1795-1872), (Ключенко
Иваїгь; Кіисгепко Іоаппег), парох Бод-
нарова Галицького д-ту; член-засновник
Галицько-Руської Матиці 188
Кміцикевич, див. Ктісікехуісх
Кміцикевич Георгій (1814-1884), (КмЬціке-
вичь, Ктісікечісг; Ктісікіекісг Сеог^іиз),
парох с. Гаї Нижні Дрогобицького д-ту;
голова Дрогобицької руської ради, член-
засновник Галицько-Руської Матиці, член
Народного Дому 118,191
Кнігиннцький Іван (1813-1870), (Кнігиниц-
кій; КпіекупіскіІоаппеі), капелан у с. Нинів
Долішний Болехівського д-ту 189
Коблош Григирій, див. КоМозх Сгсрог
Коблянський Йосиф, див. КоЬІапакі ІизеГ
Кобринський Йосафат (1818-1901), (Ко-
брьіньскій Іосафать, Кобринскиі Иоса-
фать; КоЬггупикі Іо.чаркаі), сотрудник
пароха в Косові (Москалівці); адміністратор
(1849) і парох с. Мишин Пістинського д-ту;
засновник і фундатор Народного Дому в
Коломиї, учасник З’їзду руських учених,
член-засновник Галицько-Руської Матиці;
мовознавець 95, 97,124, 182
Кобринський Микола (1829-1893),
(Кобриньскій Миколаи; КоЬггупзкі
Нісоїаиії, семінарист 8
іменний покажчик
235
Ковальський Василь (1826-1911), (Ковалскїи,
Ковальскій; Коміїзкі Вазіїіиз), студент
богослов'я у Відні, семінарист (1849),
концепіст при міністерстві юстиції,
перекладач і редактор „Вісника державних
законів" (1851), публіцист; член-засновник
Галицько-Руської Матиці і Народного Дому,
почесний член Ставропігійського Інституту
(1851)9,35,92,95-97,99,105,180-182,185
Ковальський Лев (Ковалскіи Левь, Ковалскій
Леонь), учень гімназії 3, 6
Ковблянський Михайло (Ковблянски;
Ком’ЬНапзкі МісИаеІ), парох Красного,
адміністратор Калуського д-ту 213
Ковшевич Іван (1794-1888), (Ко'л-згетсг Зоап-
пез), парох Ольгівка Сокальського д-ту 187
Когутський Іван, див. Кс§пскі Іоапп
Коглосич Григорій (Грегоріи) 6
Козак Яків (Козака, Іакшвь) 5
Козан Кипріян (Козань Ципріань), гренадер
105
Козлсвський Іван (1814-1888), (Козловскій;
Коїіокзкі Зоаппез), капелан у с. Сороки,
адміністратор Городенківського д-ту (1850)
208
Колос Данило, див. Коїез Лапіеі
Колянковський (Коланковскі) 8
Колянковський Хризант (Коланковскій
Хризанть; Коїапкокзкі СІігузапіііиз),
семінарист 7
Константинович Іван (Константиновичь
Ивань, Конставтиновьічь, Копзіапіупо-
ц/ісг Іап), службовець управління поліції у
Львові; член ГРР, Галицько-Руської Матиці,
Ставропігійського Інституту (1849),
учасник З’їзду руських учених 2,10,24,25,
28,29,36,38,81,86,88,91,94,98,100,142,
147, 180
Конюкевич, див. Копіикіемчсг
Коиертинський Бонавентура (Копертинскіи;
Корегіупзкі Вопахепіига), семінарист;
адміністратор капеланій Розпадів і Бубщани
Золочівського д-ту (1850) 7
Колистянський Григорій (Копмсцанскїи
Грегориі) 6
Колистянський Іларіон (Кописцянский
Гиларій, Кописцюньскій, Кописціаньскій
Йлларій, Кописціанскій Илларій,
Кописцяньскій Гилярій, Копьісцянській,
Кописьсіпзкі Гілар, Корузсіапзкі Нііагу),
діурніст Львівського магістрату, учасник
З’їзду руських учених у Львові (1848) 3,9,
52, 56,68,81,86,94,104,156,162,181
Колистянський Сильвестр, див. Корузсіапзкі
ЗуІуезСег
Корні Іван, див. Когпі Іап
Король Павло (1825-1875), (Когої Раиіиз),
семінарист (1849) 3,7, 9
Коростенський Іван (1814-1888), (Коростен-
скїй; (Когозгепзкі Зоаппез), сотрудник па-
роха в Самборі (1842-1850), капелан у с. Та-
тари (1850) Мокрянського д-ту, катехит
Симбірської гімназії; секретар Самбірської
руської ради 191, 192
Корчинський, див. Когсгупзкі
Корчинський Ф. (Корчинскій), фельдфебель
194
Корчинський Яків.(Корчиньскій, КоїЛинскЬ
Іакшвь, Когсгупзкі), концептовий практи-
кант фінансової дирекції у Львові 5,16,125
Косакевич Михайло, див. КозакіегчісхМісйаеІ
Коснірський Юліан, див. Козпіегзкі Іиііап
Косонога Іван, див. Коззопора Іап
Косоноцький Михайло (1827-1901), (Коса-
ноцкій Михаиль, Козопоскі МісЬаІ; Коззо-
поскі Місіїаеі), семінарист 4, 6,13
Косоноцький Теодор (Косоноцкіи ©еодорь,
Козопоскі ТЬеобог; Коззопоскі Пеойогиз),
семінарист 4,7,13
Коссак Еміліан (Коссакь Еміліань, Косакь
Емиліань; Коззак Етіїіапиз), провінціал
василіян у Галичині, ігумен Крехівського
монастиря; член ГРР 20, 22, 25,163
Коссак Михайло (Коссакь, Коссикь Миха-
иль, Косак Михаил, Коззак Місйаеі), ц. к.
офіціял (1849); член ГРР, учасник З’їзду
руських учених, 3,10,17, 33,38,51,57,84,
90, 94,150,166,193
Костевич Іван, див. Козсіо\сісг Іап
Костюк Василь (Василій) 200
236
Іменний покажчик
Костюк Онуфрій, див. Козііик ОпиГгу
Котляревський Іван (1769-1838), (Котлярев-
скій), український поет і драматург, осново-
положник нової української літератури,
автор „Енеїди“ 73,75,171
Котлярчук Микола (Котларчукь Миколаи,
Котлярчук Николай; КоіІагсг.ик№соІоиЗ),
студент філософії; семінарист (1850) 5, 8
Котович Михайло (1789-1866), (Котовичь
Михаиль; Коипгісг МіскаеГ), парох Хорост-
кова Теребовлянського д-ту 34, 145,184
Котович Ферапонт, див. Коіомісг Тегароп
Коцан, капрал 115
Коцула Михайло (Михаиль), селянин із Годо-
виці 104
Коцюба Антоній 33
Кочеркевич Іван, див. Косгегкіемісг Іап
Кошалкевич Петро, див. Козгаїкемісг Ріоіг
Кошут Лайош (1802-1894), (Коссут, Косуть;
Козгиі ГщоГ), провідник угорської револю-
ції, міністр фінансів незалежного угорсь-
кого уряду 123.131
Країнський Маврицій (1804-1885), (Кра-
иньскій; Кгаійзкі Маигусу гоп), земле-
власник у Германовичах, правник, урядник
губернаторства, посол Езлицького станово-
го сейму, член Байрату; учасник польського
революційного руху 107
Красіцький Йосиф (Красіцкіи Іосифь;
Кгазіскі Іо&еркиГ), семінарист 6
Красіцький Лев (Красіцкіи Леонь; Кгазіскі
Гео, Ееопіїш), студент філософії (1849) 5
Красиевич Петро, див. Кгазпіемлсх Реіег (Ріоіг)
Криницький Іларіон, див. Кгупіскі Шаг
Криницький Михайло (1797-1861), (КринЬц-
кїи Михаиль; Кгупіскі МіскаеГ), парох у
Тиличі Мушинського д-ту 201
Криницький Онуфрій (1791-1867), (Крьініц-
кій, Криницкій, Крьіницкій; Кгупіскі
Опиркгіиз Едиез сіє), почесний крилошанин
Перемиської капітули, доктор богослов’я,
професор історії Церкви і біблійних мов
Львівського університету, неодноразово
обирався ректором і деканом богослов-
ського факультету цього ж університету;
член Духовного і Наукового виділу поль-
ської Центральної Ради Народової, учасник
польської депутації до Відня (1848), член
Руського Собору, один із засновників
часопису „Катіа Наго<1о»а“ 20,39,40,149
Криницький Петро (1802-1854), (Крьшіцкій,
Крьіницкій Петрь; Кгупіскі Реіпц- Едиез
сіє), парох у с. Жовтанці та декан куликів-
ський, титулярний радник Перемиської
консисторії 41,43,46,150
Крокосевич Андрій (Крокосьевкчь Андрей,
Крокосевичь, Крокостевич), учасник
З’їзду руських учених 9,33,183
Кропивницький Григорій (Кропивницкий
Грегорий, КропЬвницкій Грегорій, Кро-
пельницкій, Кропелиицкій Григорій),
член ГРР 8,10,34,44,45,48
Кропивницький Іван (КропЬвницкій, Кро-
пельницкій, Кропивницкій; Кгоргл’піскі
Іоаппек), парох Бучача, голова Бучацької
руської ради 43,47,115
Крук Іван, див. Кпік Іап
Круковскій, див. Куриковський Василь
Круликовський Сильвестр (Крул-Ьковскїй
Сильвестрь) 8
Крупка Данило (Крупка Даній!, Кпірка Оа-
піеі), семінарист 3,9
Крушинський Йосиф (1814-1893), (Крушин-
скіи, Крушинскій Иосифь; Кгизгупзкі
Зохеркик), парох Добрусина Жовківського
д-ту 20,43,158,191
Крушинський Лев (Крушиньскій Леон,
Кгазгупзкі Ьео), правник із Жовківщини,
член руської делегації до цісаря 16,17,101,
183
Кудрикевич Іван, див. Кис!гукіе»ісх ІоЬ[апп]
Куземський Іван, див. Кигіетзкі ІоЬапп
Куземський Михайло (1809-1879), (Кузїем-
скїй Мїхаиль, Кузіемскій, Куземскій Ми-
хаиль, Куземскій, Кузіемскій, Кузьем-
скій, Кигіетзкі МісЬаеі), львівський крило-
шанин, сколіарх митрополичої капітули,
радник і референт консисторії, головний
інспектор народних шкіл; найдіяльніший
член ГРР, заступник голови, а згодом і її
голова, керівник нарад З’їзду руських
Іменний покажчик
237
учених, один із фундаторів Народного Дому
у Львові, голова Галицько-Руської Матиці,
почесний член Ставропігійського Інституту
1,2,11,21,22, 25,28,29,36,38,39,46,49,
50, 54, 60-62, 76, 80, 81, 83, 88-94, 97, 98,
101-103, 110, 111, 114, 115, 117-131, 137,
141-143, 146-148, 150, 152, 154, 156, 158-
160, 164, 165, 167, 168, 170-173, 177-181,
183,184,188,205,208
Кулачковський Йосиф (Кулачковскій
Іосифь), службовець Галицького наміс-
ництва 48
Кулик Ігнатій з Боянова 196
Кулинич Григорій (Кулінич), солтис на Зне-
сінні у Львові; учасник З’їзду руських
учених 17,151
Кульчицький Антоній (Кулчицкій Антоній;
Киїсгускі Апюпіиз), семінарист (1850) 7
Кульчицький Григорій (Кулчицкій Грегорій,
Киїсгускі Сгерог), контролер 4, 6,12
Кульчицький Іван (Кулчицкіи Ішанн,
Киїсгускі Іап, Киїсгускі Іоаппех, Киїсгускі
ІоЬапп, Іоаппех), семінарист 4, 9,13,18
Кульчицький Йосиф (Кулчицкій Ішсефь,
Кульчицкій, Кулчицкій, Кулчицкіи, Кул-
чицкїй, Кулчицкиі, Кулчицкіи, Киїсгускі
ІозерЬ), духівник семінарії, член ГРР, Га-
лицько-Руської Матиці, учасник З’їзду
руських учених 2, 14, 20, 22-26, 29, 32, 34,
39,40,41,43,48,51,65-67,69-70,74,78,85.
86, 92, 106, 121, 129,130,134-137,142-144,
149,153, 155,166,177,178,181,209-212
Кульчицький Маркел (Кульчицкій Марке-
ліан; Киїсгускі МагсеЧих), парох у Крехови-
чах Перегінського д-ту 117
Кунасевич Іван, див. Кипахіем/ісг Іап
Куницький Денис, див. Кипіскуі Иуопігуї
Іиііап
Куратніцкій Але?., див. Каратницький Олек-
сандр
Курбас Онуфрій (Курбась Онуфреи; КигЬаз
Опиркгіих), студент філософії (1849) 6,8
Куриковський Василь (Круковскій), парох
Булянович Мостиського д-ту 122,180
Курило Онисим (Описко) з Люблінця 206
Курило Семен (Семко) з Люблінця 206
Кустинович, див. Кияупоиісг
Кустрицький Василь, див. Кимггускі Вагуїі
Кухарський Ян (Кухарскій; Кисіїагикі Зап),
римо-католицький священик, доктор
богослов’я, професор біблійних студій у
Львівському університеті 53
Куцула Михайло (Михаиль) з Годовиці 186
Кучинський Іван (Кучинскій Івань, Кисгупхкі
Іап), сотрудник пароха у Богородчанах;
адміністратор парохії Янівка Перегінського
д-ту (1850) 7, 14
Кучинський Микола (Кучинскіи Миколаи,
Кисгупзкі ІУісоїаиі), адміністратор капеланії
Путятинці Рогатинського д-ту 6
Кучинський Михайло (Кйчинскіи Михаиль,
Кисгупхкі МісЬаїї) 5, 7
Кушнір (Кушнирь) з Кривки 187
Кушпецинський Іван, див. Кихгресіпзкі І'лап.
Лаврецький Йосиф (Люврецкій Иосиф;
Ьаигескі Зозеркиї), парох Брониці, адміні-
стратор Мокрянськогод-ту; парох Самбора,
декан самбірський (1849) 183
Лаврецький Кирило (Лаурецкїй Кириль),
семінарист 8
Лаврисевич Микола, див. Ьаи'гахіеУ/ісг
Мікоіа)
Лаврівський Юліан (1821-1873), (Лавровскій
Юліань, Лавровскій, Еашгошзкі Іиііап,
Бау/гом'хкі), актуар у Симбірському суді,
потім державний прокуратор у Самборі;
член ГРР, коротко виконував обов’язки
заступника голови, перейшов до Руського
Собору, член Ставропігійського Інституту
(з 1849), учасник З’їзду руських учених 11,
16,18,20,22,24,28,29,30,32,33,103,125,
143,145,195
Ланикевич Омелян (Ланікевичь Емупїань,
Ланикевичь Емиліань, Ляникевичь,
ЛанЬкевич, Бапікіемісг Етпіііап), урядник
намісництва у Львові; член ГРР, учасник
З’їзду руських учених (1848) 11,12,33,41,
43,92,100, 110, 116,130,178
Лаховскій Івань, див. Каховський Іван
Лашкевич Онуфрій, див. Еакгкіехуісг
ОппрЬгіих
238
Іменний покажчик
Левандовський (Левандовскій) 10
Левицький [?] (Левицкій) 24,26
Левицький (Ліевицкій) з Болозовців 187
Левицький Антоній, див. Ьеи/іскі Апіопі
(Апіоп)
Левицький Бонавентура, див. Ьегуіскі
Вопаиепіша
Левицький Василь, див. Бегуіскі Вагуїі
Левицький Венедикт (1783-1851), (Левицкій
Венедикть, Ліевицкій Бенедикть, Беу/іскі
Вепссіікі; Еемчскі ВепеЛкшх Каніісг Едие.ч
<іе), львівський почесний крилошанин,
радник митрополичої консисторії, доктор
богослов’я, професор морального
богослов’я Львівського університету; член
ГРР 2,29,39,40, 120,143, 144,146,177
Левицький Григорій (Левицкий, Левицкій;
Еекіскі (Іге^огіих), парох Золочева, адмі-
ністратор Золочівського д-ту, посол до
Австрійського райхстаґу 88, 149
Левицький Єронім (1829-1892), (Левіцкиі
ГЬроиим; Ьекіскі НіегонутиЗ), семінарист
8
Левицький Іван (Левіцкий), відставний
вахмістр 119,192
Левицький Ігнатій (Левицкій Игнатьій,
Игнатій, Ееіїіскі Ідпасу), урядник, член ГРР
23,25,28,29
Левицький Ігнатій, семінарист, див. Ее\сіскі
І^пасу
Левицький Іполит, див. Ееи/іскі Нірроііі
Левицький Ісидор, див. Бем/іскі І.чісіог
Левицький Йосиф (1801-1860), (Ліевицкій
Иосифь; Ееіуіскі Іозеркшк), парох Грушева
Мокрянського д-ту, професор богослов’я
в Перемишлі, письменник і публіцист,
автор граматики української мови „Сгат-
таіік бег гиіЬепііісЬеп осіег кІеіппіззіхсЬеп
8ргасЬе“ (1834), учасник З’їзду руських
учених 183
Левицький Йосиф (Левицки Іосеф, Бем/іскі
ІозерЬ) 3,15
Левицький Келестин (Левіцкій; Іекіскі
СеІеЛіпіиі), студент філософії; семінарист
(1850)4
Левицький Михайло (1774-1858), (Левицкий
Михаиль, Михаїл, Его Ексцелленція,
Преосвященний Митрополит, Кир
Митрополит, Метрополить; йекіскі Мі-
скаеі), митрополит Галицький, архиєпископ
Львівський, єпископ Кам’янецький; примас
Галичини (1849); доктор богослов’я 35,39,
40,43,44,47,49,54,55,57,94,99,101,109,
131,134,157
Левицький Михайло (Левицкій Михаиль),
професор гімназії у Львові, член ГРР 37,41,
43
Левицький Олександр (1806-1892), (Лев-Ьцкій
Але^андерь; Ьекіскі Мехапйег), парох
Коршева Жуківського д-ту; член Народного
Дому 79, 197
Левицький Омелян (Ліевицкій Емилиюнь)
183
Левицький Роман; див. Бетеіскі Котап
Левицький ІОліан (Левицкій, Бехуіскі Іиііап),
префект семінарії 2,14,52
Леонтович Антоній (Ліеонтович, Леонтовіч,
Леонтовичь Антоній, Антоньїй, Беопіо-
юісг Апіопі, Апіоп), урядник Крайової та-
булі, згодом офіціал окружного суду в Пере-
мишлі; член ГРР 4,17,23-25,29
Леонтович Іван, див. Беопіочісх Гап
Леонтович Павло (1825-1880) (Льеонтовьіч),
семінарист, пізніше священик Перемиської
єпархії; учасник З’їзду руських учених,
український письменник (літературний
псевдонім - Павло з Шуткова), один із
видавців ,ДІірвака над Сяном" 6
Леонтович Петро, див. Беопіогуіск Ріоіг
Леонтович Теодор (1812-1886), (Леонтовичь
беодорь, Ліеонтович, Лионтович, Леон-
товЕч, Беопіои'іск ТЬеобог), службовець
Рустикального банку, ад’юнкт повітового
суду; секретар ГРР, член Ставропігійського
Інституту, учасник З’їзду руських учених,
співробітник „Зорі Галицької", публіцист і
композитор 4, 12,18, 22-26, 28-30, 32, 36,
38, 50, 61, 66, 84, 91, 94, 98,100,106,109,
110,116, 117, 120-122, 124, 139,141,143,
144-146,151,153,176,177,180,181,193
Лесницький Василь (Леснецкій Васил) 8
Іменний покажчик
239
Липницький Іван, див. Ьірпіскі ІоЬап
Липович Іван, див. Ьіромчсх Іоаппез
Лис, ДИВ. Г.І5
Лисикевич Василь, див. Бізікісиїс/. Вазі!
Лисій (Лисій) 6
Лисяк Лев, див. Еузіак Ьеоп
Лисяк Лука 4,141
Лисяк Тимофій (Лисякь Тимофтей, Лислкь,
Ьузіак Тутоіеиз, Ьузіак ТітоіЬеиз), студент
філософії 3, 6, 15,23
Лисяковський Михайло, див. Ьузакоіузкі
МісЬаІ
Литвинович Софрон (1815-1894), (Ьіікіпотп
Зоріїгопіиз), парох Грегорова Бучацького
д-ту 204
Литвинович Спиридон (1810-1869), (Літви-
новичь, ЛітвЬнович; ІЗгтпотсг. Зрігісіоп),
парох церкви Св. Варвари у Відні, доктор
богослов’я, львівський почесний крилоша-
нин, радник митрополичої консисторії;
пізніше єпископ-помічник Львівський і
митрополит Галицький 36, 122, 130, 137,
194, 199, 208, 212
Літинський Ян (Литинскій; ЬНупзкіЗап), дідич
у Вербиці Жовківського округу 182
Літинський Іван, див. ІЛупзкі ІоЬапп
Ліхновський Антоній, див. ЬісЬпоа/зкі Апіоп
Ловицкій, депутат сейму у Відні, див. Лом-
ницький Іван
Ловицький Іван (1803-1859), (Ловицкій
Іоаннь, ЛовЬцкій; кокїскі Зоаппез), парох
Білоберезки Косівського д-ту 116, 190
Волинський Йосиф (Лодиньскіп Іосифь,
Гоііупзкі ІііхеГ) з Голосковичів ЗО, 33
Лодинський Онуфрій, див. Ьіхіупзкі Опиігу
Лозинський Петро (1807-1870), (Лозіньскй,
Лозіньскій, Лозіньски, Лозинскій,
Лозінскїи, Лозінскій Петрь, Лозинскій,
Лозиньскій, Лозіньскій, Лозински,
Лозінскїй, Лозінскіи, Ьогіпзкі Ріоіг),
сотрудник Успенської церкви у Львові; член
ГРР, Галицько-Руської Матиці, учасник
З’їзду руських учених 2, 11, 20, 22-24, 29,
31, 38, 39,49, 51, 53,55, 71, 73,74, 76, 83-
85, 87, 89-92, 94, 95, 97,106-108,111-113,
115-118, 126, 128, 129, 131-137, 139, 142,
144, 149,154, 156, 158, 163, 173, 178-181,
184, 192-195, 197, 198. 205, 209, 210,212,
213
Ломик Михайло, див. Ьошік МісЬаІ
Ломницький Іван (1807-1888), (Ломніцкій,
Ломніщкіи, Ломипцкий Іоаннь, Ловиц-
кий'іотпіскіїоаппез), парох Явора Старо-
самбірського д-ту, адміністратор Жу хотин-
ського д-ту, пізніше декан жукотинський
(1849); посол до Австрійського райхстаґу
71,76,81,88,140,213
Лопатинський Віктор (Лопатиньски, Бора-
Супзкі Уісіот), семінарист; адміністратор па-
рохїї Довге Калуського д-ту (1848), адмі-
ністратор парохії Радча Станіславівського
д-ту (1850) 15, 207
Лопачинський Іван, див. Борасхупзкі ІоЬап
Лопачинський Петро (Лопачиньскій; І.ора-
сгупзкі Реч ш), семінарист (1849) 6
Лопушанський Климентій (Лопушанскїи
Клементи; Іорикапзкі Сіегпепз), студент
філософії (1849); семінарист (1851) 7
Лопушинський Іполит. див. Боріїзхупзкі
Нірроііі
Лотоцький Августин (1810-1864), (Лотоцкій
Августинь; коїоскі Апцизііпиз), адміністра-
тор парохії у Зарваниці; адміністратор
парохії (1849) і парох (1850-1864) Мишина
Скалатського д-ту 159
Лотоцький Василь, (Лотоцкій; ілюекі Вазіїі-
из), парох у Ляцькому Золочівського д-ту 79
Лотоцький Іван (1802-1866), (Лотоцкій
Іспанці,, Лотоцкій Іоаннь, Лотоцкій, Боіос-
кі ІоЬап; коїоскі Зоаппез), львівський собор-
ний крилошанин, радник і референт митро-
поличої консисторії, директор Пресвітер-
ського будинку; член ГРР 2,11, 14, 15, 24,
28, 29, 36, 39, 40, 64, 69, 77, 81, 83, 92, 99,
127,129-134,135,137, 139,143, 144,182
Лотушка Антоній (Антоній, Боіцзгка Апіопі),
студент; член ГРР 3,13,29, 33
Лукавецький Микола, див. Бикаа/іескі МісоІ
Луцик Сгефан (імсук ЗгарНапиз), (1811-1860),
парох у Тростянці Снятинського д-ту;
учасник З’їзду руських учених (1848) 189
240
Іменний покажчик
Луць, дідич з Холоєва 206
Луцький Йосиф (Луцкіи Іосифь; Ьискі
Лозе/йз), капелан у Володимирцях Журав-
нівського д-ту 213
Лучаковський Іван (Лучаковскій Іоанн-ь) з
Добрівлян 137
Лушпинський Іван (Луїппіньскій Іоань;
Еизгріпзкі Ьоаппез), семінарист 7
Лушпинський Іван (Лушпінскіи; Еизгріпзкі
іоаппез), сотрудник у Підгайцях; секретар
Підгаєцької руської ради; парох у Кривчому
Кудринецького д-ту (1849) 155
Любенецький Еміль (Любіенецкій Еміл;
ЬиЬіепіескі Етіїіапиз), семінарист 9
Любенецький Леонтій (Любіеніецкй Леонтиі;
ЬиЬіепіескі Ьео), семінарист 7
Любомирський Єжи (1817-1873), (Любо-
мирскій; І.иЬотігзкі ієну), князь, земле-
власник у Пшеворську; керівник польської
депутації до Відня, учасник Слов’янського
конгресу у Празі, посол Австрійського
райхстагу 31
Ляйтнер Алоїс (Лайтперз. Албїсь), підпо-
ручник 209
Ляникевич-ь, див. Ланикевич Омелян
Лях Григорій (Ласії Григори) 6
Ляхович Климентій (Лаховіч-ь Клеменсь,
І.асЬоУ'ісх Сіегпепк), семінарист 8,13
Ляхович Лука (1829-1893), (Льахович,
ЦасЬов'ісг Ілісав), семінарист 8,13
Ляхович Модест, див. І.асЬоіміс/ Моїіем
Ляхович Олександр, див. ЛесЬотсх АІехапсІег
Ляховський Іван (1788-1849), (Лаховскій;
Ьаскіонзкі іоаппез), парох у Кривому, декан
біцький, титулярний радник Перемиської
консисторії 190
Малайський Антоній (Мадейскій Антоній),
суддя 32
Маєвський (Маїевскій, Маевскій, Ма)е'*які),
заступник золочівського старости 40,42,
56, 149
Май (Май Мау іиііиз Акцизі), камеральний
радник на Жовківщині 159
Майборода Олексій (Маиброда Алексій;
МауЬгода Аіехіиз), парох Соснова Підга-
ецького д-ту 187
Майкут Федір (Майкуть Федь, Федіо), з
Київця 124,195
Майовець Микола (Маіовец Никола) з
Будкова 168
Маковей Степан, див. Макожу БіеГап
Макольондра Андрій (Маколондра Андрей,
Маколіондра), львівський міщанин ЗО, 31,
46,53,73,100,150,152,154,161,162,196
Макольондра Микола, див. Макиїопбга Ьїікої
Максимович Михайло, див, Махутоучсг
МісЬаІ
Максимович Павло (Максимовичі Павил),
студент права; член ГРР 2,29,81,94,141,177
Максимович Теодор (1799-1881), (Ма?и-
мовичт. О; Махутоніп ТІїеогіогиз), парох
у Чернівцях, декан буковинський, почесний
крилошанин митрополичої капітули 198
Малиновський (Малнновскїи), син свяще-
ника 63
Малиновський Василь, див. Ма1іпб\ївкі
Вавіїіив
Малиновський Михайло (1812-1894), (Мали-
новскій Михаиль, Малиновскиі, Малинов-
скіи, Маліновскій, Маліновскїй, Малінов-
скїй, Маліновскїй, Мальїновскіи, Мальї-
новскїи, Маїіпочдкі МісЬаІ), архикатедраль-
ний вікарій і перший проповідник при церкві
Св. Юра у Львові, член Байрату; автор праць
з історії Церкви; секретар ГРР, член
Галицько-Руської Матиці, учасник З’їзду
руських учених 4,10, 14, 21, 23, 27-30, 32,
34,36,49,63-66,69,77,81,94, 98,108,110,
112,115,118,120,122,127,129-133,137,142,
144-146,148,150,151,155-159,166,170,171,
175-178,180,181,183,186,189,190,206
Малицький Іван (Малицкій Ивань, Іоан),
вчитель в Угневі; учасник З’їзду руських
учених 55, 58,89, 159, 162, 177
Малицький Йосиф (Малицкій Ішсифь) 195
Малицький Лука (1787-1860), (Малицкій,
Маліцкій; Маїіскі Ьиеаз), парох у Пирятині
та декан холоївський 158,194
Іменний покажчик
241
МалишевськийЯків (1822-1885), (МалФшев-
скіи ІАковь; Маїізї.еюзкі ІасоЬиі;),
семінарист 9
Мандичевський Іван (1797-1862), (Мандичев-
скіи, Мандичевскій), парох у Печеніжині
та декан пістинський, титулярний радник
митрополичої консисторії; парох у Зарва-
ниці Теребовлянського д-ту (1849) 27,142,
212
Мандичевський Корнило (Мандьічевскіи
Корнель; Магиіусгеп’хкі Согпеїііиз), семі-
нарист (1849) 8
Мандрикевич Давило, див. Мапгігукіеиіст
Папіеі
Мардорович Григорій, (Мардоровичь Грего-
рій, Магбегои' Сігедог) 6, 209
Маркевич Іван, див. Магкіегуісг ІоЬап
Марнипький Теодор (Марнипкій беодорь),
поручник з Ярослава 189
Мартинович, див. Мапупоичсг
Мартинович Йосип, див. Магіупои'усг Іовур
Марчишин Олексій (Марчишинь Олекса),
селянин із Гаю 93,179
Матинкевич Іван (Магупкіеюісг Іоаппез),
семінарист; член ГРР; священик Львівської
архиєпархїї та викладач релігії в Тернопіль-
ській гімназії (1850) 92.106
Матковський Андрій (1819-1895), (Матков-
скій; Магктчзкі Ап4п-аз), адміністратор
парохїї, пізніше парох у Яричеві; адміністра-
тор Львівського д-ту (1851); член ГРР 23,25
Матковський Павло (Матковскіи, Матковски
Павель), семінарист 7, 8
Маус Йосиф (1778-1856),ректор-емерит Львів-
ського університету, сеньйор філософ-
ського факультету, професор історії Австрії
та всесвітньої історії 28
Мацілинський (1814-1894), (Мацілінський;
Масіеііпзкі Ьео), парох Стінки Бучацького
д-ту 153
Медвідь Василь (Медведь Василій, Медведь
Василій), селянин з Вибудова 67,68,168
Мейський Натанаїл, див. Міе)вкі №гапае1
Мельник Павло, див. Міеіпік Ра»е1
Мендер Мар’яна (Марьіянна) 60,165
Мех, див. Мох
Миколай (Николай), святий 63
Милевський Корнелій (Милевскій Корнел,
Мілевскій), дідич у Кунисівцях 132,197
Миньковський Лев, див. Міпкоч/вкі Ьео
Мисько Григорій (Миско) 6
Михаїл, див. Левицький Михайло
Мицевський (Мицевскій), посол до Австрій-
ського райхстагу з Дрогобицького округу
90
Мільбахер (Милбахерь; МіІЬаскег Сазітіг
КІПег чоп), австрійський урядник у Галичині,
надвірний радник 125,126,131
Міцковський Василь (Міцковскій Василій),
вчитель у Косові 194
Мйончинський (Міончинскій; Міцсгупзкі
Маїкеиз Сга/), дідич у Чистопадах Золочів-
ського округу 148
Могильницький Іван (1802-1869), (Могиль-
ницкій Ивань; Моціїпіскі Іоаппез Едиез сіє
1-иЬісг:), парох Грушки Тлумацького д-ту;
поет 186
Мозола Іван (Іюаннь) 5
Мойсейович (?) Іван (Моисїевовпч Івань) 8
Мойсейович Іван (1783-1868), (Моисеовичь;
Моузеоууісг Аіехіиз), парох с. Мільно і декан
залозецький, львівський почесний крило-
шанин 214
Мокрицький Стефан (Мокрицкій, Мокриц-
кіи; Мокгхускі 8/еркапиз), парох Білки
Нараївського д-ту; член Нараївської руської
ради, Народного Дому 169, 212
Мокрицький Євген (Мокрицкии Еигень,
Мокгкускі), студент екстерніст богослов’я
(1851) 6,12
Молчановський Іполит (1819-1897), (Молча-
новскій Иполить, Ипполить; Моїпапон-
зкі Нірроіуіиз), адміністратор парохій
Княже Золочівського д-ту та Підмонастир
Бібрського д-ту (1851); член Народного
Дому 126, 172, 195
Моравський (Моравскій Б. К.), автоо відозви
до поляків 97,181
Мох Рудольф (1817-1891), (Мохь, Мехь; Меск
Кшіоіркиз), парох Лагодова Унівського
242
Іменний покажчик
д-ту; член ГРР, Галицько-Руської Матиці,
учасник З'їзду руських учених; пЬет-
драматург 32,33,55,79,124,125,173,175,
209,212
Мохнацький Іван (Могнацкїи Іоань) 9
Мохнацький Лев (МохнацкійЛеонь), юрист,
апеляційний радник 3,19,26, 29, 33,103,
Мсцішевський (Мсцішевскій, Мсцишев-
скій), польський публіцист 107,108
Мудрий Іван (Мйдріи Іоань) 6
Навратіл, див. №ч/гаІіі
Нагловський (Нагловскій), викладач філо-
софії у Перемишлі 112
Надольський Климент, див. №(іо1зкі Сіетепз
Назаревич Антоній (Назаревичь Антоній,
Казаревичь Антон, №заревічь; Мгго-
генч’сг Алґоп/ш), капелан у Черемхові Жу-
ківського д-ту; заступник голови Коломий-
ської руської ради 40,42,43,45, 70, 95, 97,
100,151,175,176,182, 183,186,187,201
Назаревич Іван (1774-1850), (Назаревичь Іш.),
парох у с. Вербіж Вижній Пістинського
д-ту 202
Намачинський Михайло (Намачинскй Миха-
іль) 10
Нападієвич Ігнатій (Наладіевичь Ігнатій,
Карафеиісх 1§паі), крайовий радник 3,15,
16
Наумович (Наумовичь), фельдфебель 126
Наумович Петро, див. ТЧаитоичсг Ріоіг
Недзведзький Олексій (Недзвецкіи Але^иі;
І'іїесігм’іескі Аіехіиз), студент філософії 5
Недзельський Ігнатій (Недзелскіи Ігнатиі;
Ніаклеізкі 1%паііих), студент філософії;
семінарист (1851) 5
Недзельський Омелян (Недзелский
Еміліань), семінарист (1850) 6
Нибельський (Нибельскій) 175
Николай, див. Миколай
Нискинецький Микола (Н-Ьскинецкій
Николай) 10
Ничай Антоній (Антоньїй; Аусгоу Апіопіик),
парох у Залісцях Ходорівського д-ту 213
Ничай Михайло (1812-1889), (Ничаи Миха-
иль, Ничай; іїупау МіеІшеІ), парох у За-
вадці Войнилівського д-ту; член-засновник
Галицько-Руської Матиці 58,162
Новаківський Іван (1785-1852), (Новаковскій
Йван, Новаковскій; Мокакомзкі Іоаппез),
парох Кульчиць Самбірського д-ту 51,156
Норієвич Степан (Норіевичь Стифан) 6
Оберський (Оберскій) 28
Обутакевич Антоній (Обушкевичь, Обушкіе-
вичь Антон.), парох Шоломиї Бібрського
д-ту 46,149,153
Огримовичь, див. Охримович
Одержинський Антоній (1826-1897), (Одзер-
жипскиі Антониі; Оскіегіупзкі Апіопіик),
студент філософії 5
Озаревич, див. Огигеичсг
Ольшанський Микола, див. Оіагапакі Мікоіа)
Ондерек Ян, перший окружний комісар у
Тернополі 210
Онишкевич [? Михайло або Софрон] (Ониш-
кіевічь, Опузгкіехуісг), семінарист 9,13
Орловський Олексій (Орловскі Оли’а) 8
Ортинський Григорій, див. Опупзкі НгуЬогуі
Остапович Віктор (Остаповичь Викторь,
Віктор), мандатор 48,153
Остиславський, див. Оасіаіатчзкі
Охримович Йосиф (1814-1857), (Огримовичь;
Оскігутон'іп Іозеркиз), священик Львів-
ської архиєпархії, осуджений за участь у
польських таємних організаціях і відсторо-
нений від душпастирювання; сотрудник
(1849), пізніше адміністратор парохії в
Болехові 54
Павенцький Антоній (1818-1889), (Павенцкій
Антоній, Антбнь, Павенцки, Павенцкій,
Павенцкій, Павенскіи, Павенскїй, Рач^скі
Апіоп), правник і журналіст; член ГРР,
Ставропігійського Інституту, учасник
З’їзду руських учених; перший редактор
„Зорі ГалицкоГ 3,11,12,16-18,29, 36,62-
65,68,77,87,94,95,97,100,109-111,117,
119-122, 124, 126, 128-132, 143, 145-148,
150,153,160,161,166,176,193,197,198
Іменний покажчик
Павликевич, парох [?] 189
Павликів Теофіл (1821-1905), (Павликовг,
Ра«4ікоуу ТЬеоЛІ), парох Бережан; член
польської окружної ради в Бережанах
пізніше перейшов до ГРР, секретар
Бережанської руської ради, член-засновник
Галицько-Руської Матиці, член Народного
Дому 12,95, 195,211,212
Павліковський Юзеф Ґвальберт (1793-1852)
(Павликовскій; Раи/Іікоугзкі ІбзеГ
(Зи'аІЬиї), великий польський поміщик;
член Байрату, керівник консервативного
„Товариства землевласників*'; відомий
меценат і колекціонер 94
Павлович Петро, див, РазсІоМсг Ріоіг
Павловський (Павловскій), кандидат на посаду
вчителя 28
Панецький Іван, див, Рапескі Іап
Паїїигуєвич Михайло (Панігуевічт, Мехаіл) 7
Панчак Теодор, див. Рапсаак Тйеойог .
Панькевич Андрій, директор головної школи
в Перемишлі 111
Паньківський Андрій (Паньковскій Андрухь),
селянин 112
Папірянський (Папираньскій), селянин із
Сасова на Золочівнаїні 69
Папп Володислав (1804-1871), (Рарр Ьшііліа-
из), парох Іусного Вис очанського д-ту; зго-
дом Попу шниці Устрицького д-ту (1850) 187
Папп Іван (1807-1860), (Рарр Зоаппез), парох
Вовковиї Балигородського д-ту, пізніше -
Крукеничів (1849) Мостиського д-ту 37,148
Парилович Олександр, див. Рагуїо^ісг
АІехапОг
Пасічинський Григорій, див. Разісгупзкі
Огедог
Паславеькпй Ісидор, див. Разіахтакі Ізебог
Пелех Микита (Пельехт, К’ікета), кандидат на
посаду вчителя 204
Перевлоцький Микола (Перевлоцкій Нико-
лай, Превлоцкій; Рггеніоскі Мсоїаиз),
семінарист 7,10
Петрасевич Іван, див. Ріеігазіетсг Іап
Петруський Теофіль (Петрускій), дідич у
Сііневидську Вижньому 189
243
Петраш Ігнатій (Петрангь) 7
Петраш Теодор, див. Реігазг ТЬобог
Петровський Роман, див. Ріоігохузкі Котап
Петрушевич Антоній (1821-1913), (Піетрише-
вичг, Петрушевичт,, Пьетрушевичг;
Ріеігизгекіп Апіопіиз), особистий капелан
митрополита; член-засновник Галицько-
Руської Матиці, учасник З’їзду руських
учених; історик, археолог, філолог та
етноіраф, автор численних наукових праць;
громадський діяч москвофільської орієн-
тації 28,44,46, 75,108, 171
Пипан Лука, див. Рірал Еиказг
Пирожек Хома (Пирожект. Єома, ГН-.рожекг)
з Грималова 33, 132,198
Півоцький Карл (Півоцкій), заступник
старости у Тернополі 113
Пізар Теофіл, див. Ріяаг ТеоГй
Пісулінський (Пісулінскій), учитель у
Станіславові 190
Площанський Венедикт (1834-1902), (Пло-
щанскіи Венедйсгь), відомий у 70-80-х рр.
історик і публіцист москвофільського
напряму 5
Поглодовсьиїй Іван (Поґлодовскій Іоанігь,
Поглодовскїй Іоань), мандатор у
Гориглядах 126,195, 202
Подгурський (Подгурскій), римо-католицький
священик, катехит гімназії у Львові 177
Подлевський (Подлевскій) 51
Поземович Микола (Позіемовичь Миколай) 7
Познанський Діонісій (1819-1880), (Познанскій
Діонисій, Познанскій Дїонисїй; Ротапзкі
Оіопузіиз), адміністратор капеланії Чабарівка
Гусятинського д-ту, адміністратор парохії
(1849) і парох (1850-1851) Гусятина 136,210
Поколінський Феофан (Поколінскій
Єешфаігь) 7
Поликовський (Поликовскїи) 50
Полянський Лев, див. Роїапккі Ьеоп
Полянський Тома (Поляньскій Єома),
директор гімназії в Перемишлі; секретар
Перемиської руської ради 36
Польний Іван (Польньїй Йван) із Цаловець
147
244
Іменний покажчик
Польовий Лев (1814-1883), (Полови; Роїсту
Іео), парох Козлова та адміністратор Бере-
жанського д-ту; член Бережанської руської
ради, Галицько-Руської Матиці, Народного
Дому 214
Попкевич Йосиф, див. Роркіетеісг ІозерЬ
Попович Атанасій (Афтаназіи) 10
Порубальський Микола (Поромбалскїй
ІЧиколай, РоготЬаІзкі; РогцЬаІзкі Нісоїаих),
семінарист 9,15
Посічницький Григорій (Посіечніцкі Гре-
горй) З
Посуховський (Посуховскій; Рохосксли.чкі
Ргапсіїсиз), римо-католицький вікарій, у
Станіславові (1848), пізніше сотрудник в
Коломиї (1849) 72
Потоцький Альфред (1817-1889), (Потоцкій
Алфредь), граф, великий землевласник;
польський політичний діяч, пізніше наміс-
ник Галичини 135
Потоцький Василь, див. Роїоскі Вазії
Потугай Лаврентій (Лаврентїй) 5
Потурай, див. Рошга) Р.
Превлоцький Микола, див. Перевлоцький
Микола
Прешлякевич Лука, директор школи у
Городку 115
Прокопович Кипріян, див. Ргокорогїісх Сіргіап
Прокопчиць Євстахій (1806-1856), (Прокоп-
чьщь, Прокопчиць), директор Тернопіль-
ської гімназії; член ГРР, заступник голови
(з червня 1849 р.); посол до Австрійського
райхстаґу 125, 127,131,133,197
Процунь Андрусь (Процунь, Процин) з Мале-
хова 60,162
Пухир Андрій, див. РисЬег Апсігеаз
Пфліхтенгельд, див. РП1ісНіепКеІ<1
П’ясецький (Пюсецкій, Пясецкій), комісар
у Вербіжі 98,181
Радецький фон Радец Йоган Йозеф Венцель
(1766-1858), (Радецкій; Каїіеккууоп Ксиїеіс.
Іокіап Іохерії №пт.еГ), граф, австрійський
полководець, фельдмаршал, головноко-
мандувач австрійського війська в Італії,
Губернатор Верхньої Італії (до 1857); в ного
честь складено Йоганом Штраусом-батьком
„Марш Радецького" 53,59,60,157,163
Радзинська, акторка 113
Радикевич Олександр (1828-1893), (Радике-
вич Александр, Радикіевич, Радзикевичь,
Кагігікіеууісх Аіехапсіег), студент філософії;
семінарист (1849); член ГРР 3,7,13,29,146
Радкевич Василь (1788-1862), (Радкіевич
Васьільїй; КаВкіечуісг. Вахіїіиі), парох
Зубкова Тартаківського д-ту 165
Радович Степан (Радовичь Стефань) 9
Раставецький Онуфрій (1780-1859), (Раста-
віецкой Онуфрьій, Раставецкіи; Казіа-
юіескі Опирігіиз), парох у Сяноку; голова
Сяноцької руської ради 57,178
Рачинський (Рачинскій) 134, 135
Рачинський Григорій (1803-1884), (Рачийскіи,
Рачинскій; КасгупМ ), парох у с. Залозці
Нові Залозецького д-ту 203, 214
Рачинський Іван, див. Касгупзкі ІоЬап
Рачинський Климентій Євгеній (Рачиньскій),
доктор права, крайовий адвокат у Львові 10
Ревакович Захар, див. Кехуакон'ісг /асЬагіаз
Рибак Микола (Рибакь Миколаи), студент
філософії (1849) 5
Ридзай Михайло (Рьідзай Мйхаиль, Миха-
іль) 6, 9
Роґовський Теодор (Роговскій беодор, Рогов-
скій Оеодорь; Короткі Ткеойогиа), парох
Курян Нараївського д-ту 29,143
Рожановський (Рожановскій) 109
Рожейовський Кирило (Рожеїовскій Ки-
рилль), кандидат до полку руських стрільців
126
Рожейовський Теодор (Рожеіовски, Рожейов-
скіи, Рожеіовскій Феодорь, Рожеїовскій,
Коге)о\увкі ТЬеодог), урядник Апеляційного
суду у Львові, службовець магістрату; член
ГРР 2,11,16,17, 23, 24, 29, ЗО, 36, 41, 43,
103,106,117,142, 146,147
Роздільський Микола, див. Когбхіеївкі
Місоїаив
Розлуцький Франциск (Розлуцкїі; Коіїїіскі
Ггапсізкик), семінарист; адміністратор
Іменний покажчик
245
капеланії Вільховець Бережанського д-ту
(1950)7
Роліковський (Роліковскій), дідич у Роли-
ківці 202
Романович Філарет (Ф-Ьллрет, Филареть),
вчитель гімназії у Станіславові 116, 118,
190-192
Романовський Євдоким (Романовскіи; Кота-
пон’акі Ешіохіиз), парох Сопова Пістин-
ського д-ту 214
Ромашкан Кароль, дідич у Полільниках Коло-
мийського округу 199
Рошкевич Лев (Рошкіевич, Рошкевичь Леонь,
Кокгкіеууісг Беоп), службовецьЛьвівського
магістрату; член ГРР 12, 23-26, 29, 32, 51,
142,149
Руденський Іван (Руденьскіи), семінарист
(1850)9
Рудий Михайло з Перегінська 112
Рудницький Іван (Руднїцкій Ішан, Рудницкїи
И.; Кийпіскі Уоаппез), студент філософії
(1849) 4,9
Рудницький Іван 'Рудницкій Іоаннь; Кийпіскі
Іоаппен), семінарист 92
Рудницький Лев-ь (Рудніцкїй Леонь; Кидпіскі
Іео), семінарист З
Ружицький Іван (Ружицкі Івань, Ружіщкій
Йван; КиіускіІоаппез), учень ліцею (1850)
3,23,141
Ружицький Юліан (Ружицкій Юлиань), сту-
дент З
Рукіптуль, підполковник, офіцер комендатури
у Львові, пізніше полковник іівстрійської
армії 85,126
Рутковський Матіяш, див. Кигкотевкі
МаіЬіаз
Саврасевич Микола (1826-1891), (Саврасо-
вичь Никола; 8ам-газіемісг. Мсоїаиз),
семінарист (1849) 7
Савчин Яким, див. Заитауп ІоасЬіш
Савчинський (Савчинскій) 59, 211
Садовський Йосафат (Садовскій Іосафать,
Ішсафат, Вафлтекі), радник кримінального
суду в Станіславові 16,18, 101, 183
Сапєга Лев (Саніега; 8аріе$а кеоп), князь,
власник Красічина; польський політичний
діяч; член Центральної Ради Народової,
учасник Слов’янського конгресу в Празі 54
Свидзинський [? Іван] (Свидзинскій), урядник
Львівського магістрату 25
Сввдницький Антоній (Свідніцкїи Антонь),
учитель 192
Свистун Іван (Свистунь Ішанігь) 5
Свіржавський (Свкржавскій), дідич у Зозулях
186
Свовчики, родина з Буянова 202
Семаш Стефан (Сємапть Стефань, Семашь,
Зіетай Зіеїап), урядник Львівської міської
бухгалтерії; член Ставропігійського Інсти-
туту, член ГРР 2,10,12,19,29,70
Семкович, мандатор 60,162
Семянків Дмитро (Семянкбв) з Берем’ян 156
Сенецький Михайло (Сенецкій Михаиль),
учитель 115
Сержант Петро, див. Зіегхапі Реіег
Сетницький Іван (Сетницкій Іоаннь, Зіеіпіскі
ІоЬап), радник Львівського магістрату; член
Ставропігійського Інституту Г1,20
Сєраковський Владислав (Сіераковскій; 5іе-
гакелузкі У/Іайузіак}, польський землевлас-
ник, дідич Ожіадова; посол ло Австрійського
райхстаґу 145
Симянків Іван (Симянков Йван) 159
Сиротина Іван, див. Зугоііпа ІоЬапп
Ситенович Михайло (Ситеновічь Михаїль)
5
Сікорський Симон, див. Бікогзкі Зутоп
Сінґалевич Григорій (Сїнгалевич-ь; Зі^'уаіенісг
Сгедогіиз 4е), парох Снятина й адміністра-
тор Снятинського д-ту 213
Січинський Платон, див. Зіесхупвкі Ріаіо
Скаржинський (Скаржинскій), граф 169
Скиба, див. 8кіЬа І.
Скибінський Антоній (Скибінски, Скибин-
скій, Скибиньскій, Скибиньски; 8куЬіїізкі
АпТопіиз), римо-католицький священик;
голова Крайової шкільної ради у Львові 53,
73, 74,92,107,182
246
Іменний покажчик
Скобельський Іваи (Скобіельскій Ішанірь),
семінарист 8
Сковронський (Сковронскій), римо-католиць-
кий священик у Коломиї 76
Скоморовський Йосиф (Скоморовскій, Ско-
моровскиі І.; 8котоготкі .Іохеркиз), парох
Березовиці Великої Тернопільського д-ту
44,45
Скоморовський Келестин (1820-1866), (Ско-
моровски Келест.; Хкотоггтчкі Соеіех-
Ііпиз), семінарист; адміністратор парохії
Остап’є Скалатського д-ту (1849) 7, 9, 92
Скоробагатий (Скоробогатьій) 106
Скубальський Ігнатій, див. БкоЬаІзкі 1§паи
Скулімовський (Скулімовскій), дідич у ГУ-
менці 202
Слимаковський Іваи (1807-1878), (Слимаков-
скій, СлТмаковскій, Зіітакоиькі Іоап),
віце-ректор, пізніше провізоричний ректор
Львіської духовної семінарії (1850); член
ГРР, учасник ЗТзду руських учених, член
Галицько-Руської Матиці та Народного
Дому 2,14, 21,23,24,28,29, 36,38, 39, 70,
106,134,143,145-149, 176
Смолька Франц (1810-1899), (!>іпоІка Ггап-
сікек), політик, один із лідерів польського
революційного руху; посол до Австрій-
ського райхстагу 38, 48
Собеський Ян (Собгескій, Собіескій), поль-
ський король 72,75
Созанський Василь, див. Бохапвкі Вавії
Созанський Ісидор, див. Богапвкі Ігісіог
Созанський Лев (1803-1865), (Созаискїй Левь,
Созаньскій Леонь), чиновник Прокураторії
скарбу, учасник ЗТзду руських учених, член
Ставропігійського Інституту 7, 11, 33
Созанський Олександр, див. Богапзкі
Аіехапбег
Сокульський, див. Зокиївкі
Сокульський Йосиф (Сокульскій Іосефь) 2
Солденгофер (Солденгоферь), комісар,
заступник бережанського старости 46
Солтис Григорій (Григормй) 44, 45
Соиевицький (Соніевипкій) 172
Сорока Лев (Левь) 6
Сороковський Лев, див. 8іоко»вкі Ееоп
Сороковський Симон, див. 8гоко\увкі Бгутоп
Сосенко Микола (5>озепко Мсоїаиз),
семінарист (1849)8
Сосновський Лев (Сосновский Левь, Сбснов-
скій, Сосновскій, Сосновскій Леонь,
Сосновскій, 8о5поу/зкі Еео), концепіст
Апеляційний суду у Львові; член ГРР,
Галицько-Руської Матиці, учасник З’їзду
руських учених 8,11, 17, 20,22,29,81, 84,
85,89,98,100-103, 115,116,121,122,126,
128,131-133, 136, 137,174,191,195
Софія (Софїа), архикнягиня, мати цісаря
Франца-Йосифа 133,134,200,205
Соханевич Іван (Соханьевичь їоаннь,
Соханіевпч), член ГРР 25, 41, 43,152
Стадіон Франц (1806-1853), (Стадион, Ста-
диіон, Стадіон; Зіаіііоп Егапг. уоп), граф,
австрійський політик, губернатор Гали-
чини (1846-1848), посол до Австрійського
райхстагу, міністр внутрішніх справ Ав-
стрійської монархії (1848-1849) 35,36,48,
65, 114, 124,126,131, 146, 147. 152, 167,
195
Стажииський (Старжинскій), дідич на Золо-
чівщині 71
Станик Іван (їоаннь) з Вишеньки 144
Стебельський Яків (Стебелскій Іакшвь, Сте-
бельскій), мандатор у Магерові 41,43,150,
205
Стеблецький Микола (Стеблецкий Николай),
парох Берем’ян Заліщицького д-ту 212
Стефанович Григорій (Григорьій) 185
Стефанович Іван 8
Стефанович Кирило 8
Стецій Федір (Стеций Федько) з Цапівців 151
Стецула Григорій (Зіесиїа Сге^огіиз), семіна-
рист, пізніше адміністратор капеланії Риб-
ник Дрогобицького д-ту (1851) 6
Стецяк Лев (Стецякь Леонь) 5
Стецяк Лесько (Стецлкь Леско), селянин із
Тростянця 202
Стецяк Сильвестр (Стецякь Силвестер) 5
Стислович Олексій (Стмсловічь Алейні) 5
Стойко Петро, див. 8іо)ко Реіег
Іменний покажчик
247
Стотянчик Юрій (Стотянчикь, Біоіапсгук),
урядник Львівського магістрату; член ГРР
8, 17,41,43
Стояловський Іван, див. Бкуаіом^кі ІоЬапп
Стройновський (Стройновскій; 8іго]птузкі
Іцпаїу Кіиег іоп) 126
Строцький Дмитро (Строцкіи Деметріи),
семінарист 6
Строцький Семен (Строцкіи Сімеонь) 10
Струминський Іван (Струминьскій їоаннь,
Бігитіепзкі Іап), семінарист 3, 33
Струтинський Маркел (Струтьіньскїй Мар-
цель; Яігиіупзкі Магсеїіиз), семінарист 6
Ступницький Іван, див. Бшрпіскі ІоЬап
Ступчанський, див. Зшрсгапзкі
Сярчинський Іван (Сярчинскіи Іван ь) 6
Тайхман Францішек (Францїшк) 193
Тарасевич Олексій (1825-1870), (Тарасьевичь
Алексеи; Тагазіетп Аіехіиз), семінарист;
священик Перемиської єпархії (1852) 7
Тарасевич Віктор, див. Татагіеийсг ХУікюг
(Уісіог)
Тарнавський Алолон (Тарнавскіи; Тапшткі
АроІІоіиіз), парох Колтова Залозецького
д-ту 213
Тарнавський Омелян, див. Татаькі Е.
Тарнавський Юліан (Тарнавскіи; Тагпанпкі 4й-
ІіапиУ), парох Ясенева Бродівськогод-ту 213
Тахау (Тахавь) 23
Теблевич Михайло (Теблевичь Михаиль),
капрал 80
Телесницький Дмитро (Телесніцкіи Де-
метрь) 7
Теліховський Микола (ТелЬховскій Никола,
Телиховски, Телиховскїй, Телиховскій,
Телеховскій, ТеІісЬомзкі МікоіаД, львів-
ський міщанин, правник; член ГРР, Руського
Собору, Ставропігійського Інституту 5,21,
24-26,142
Теодорович Петро, див. Теобогоичсх Реіег
Терлецький Ігватій, див. Тегіескі 1§паіу
Терлецький Лев, див. Тегіескі Беоп
Тешкевичь, див. Тмшкевич
Тимяк Григорій (Тимякь Грегориі; Тутіак Сге-
Вогіїїв), студент філософії (1849); екстер-
ніст богословського факультету (1851) 6
Тимків Яцько (Тьімков Ацко), дяк у Княжому
172
Тиховський Лев (Тиховскій Леонь), наглядач
будівництва Народного Дому 209
Тишкевич (Тешкевичь) з Бучача 43
Товарницький Володимир (Товарницки Вла-
димирь), студент 4
Товарницький Іваи (1782-1869), (ТоварнЬц-
кій, Товарницкій, Товарницкіи; Тоиаг-
піскі Іап, ІоЬап), землевласник; член Став-
ропігійського Інституту, ГРР, Галицько-
Руської Матиці 3, 6, 11, 19, 28, 29, ЗО, 36,
37,39,40,77, 81, 84,85,101,102, 121,122,
134, 147, 180, 184,209
Торчинович Василь (Торчиновичь) 10
Трембіцький Іваи (1805-1880), (Трембіцкій;
ТгетЬіскі Іоаппех), парох Княжолуки Боле-
хівського д-ту; член Болехівської руської
ради, член-засновник Галицько-Руської
Матиці 156,202
Трещаковський Лев (1810-1874), (Треща-
ковскій, Трещаковскій, Трещаковскій,
Трещаковскій, Трешчаковскїй, Тржеща-
ковскій, Тріщаковскій, Трещаковскій,
Трищаковскіи, Трищаковскій, Трища-
ковскій, Трищаковскій, Трищаковскіи;
Тгг,екпако\узкі Тео), парох Рудна Львів-
ського д-ту; член ГРР, Народного Дому
(один із засновників), Галицько-Руської
Матиці, учасник З’їзду руських учених 11,
14,20, 22, 24, 26, 28, 29, 31, 32, 48-50, 52-
54, 56-60, 62-67, 70-73, 75, 76, 80, 81, 90,
91,94-96,98,99,101,105,106,108-110,114,
117-132, 141, 142, 144, 148, 154-159, 161,
162, 164-167, 170,171, 173,178, 180, 186,
187, 190, 195,196,199,205, 206, 213
Трильовський Іван, див. Тгуіомлкі ІоЬапп
Тромпетр, комісар у лісових справах 191
Трохановський Григорій (Трохановски Гр.,
Трохановскій, Трухановскій, Трухинь-
скій), технік; член ГРР, учасник ЗТзду русь-
ких учених 7, 59, 62,162
248
Іменний покажчик
Трояковський Михайло (Трояковскій
Михаиль) 10
Трусевич Амвросій, див. Тпізіемчсх АшЬгозіиз
Трусевич Михайло, див. Тпкіе’И'ісг МісЬаеі
Трухаиовскій (Трухиньскій), див. Троханов-
ський Григорій
Труш Іван (Труть, Тгикг Іап), член ГРР 2, 34,
41,43
Туринський Лука (1811-1885), (Туржанскїй),
коломийський міщанин 209
Турчманович Ігнатій, див. Тигсгтапом'ісг
І^паіг
Турчманович Петро, див. Тигсхтапои'ісх Реіг
Тустановський Григорій (Тустанбвскій Геор-
ги, Тустановскій, Тизіапогузкі 6г.), урядник
Крайового суду; учасник З’їзду руських
учених 10,13,59
Туський (Тускій, Тьіский), дяк у Фільварках
168, 170
Український Йосиф, див. Икгаіпзкі ІозерЬ
Український Лев (Украински, Икгаіпзкі І.ео)
4,214
Урбанський Адальберт (1811-1885), (Урбан-
скій; ІІгЬапзкі АсІаІЬегі), доктор філософії,
кустош університетської бібліотеки та про-
фесор математичної фізики Львівського
університету 204
Усікникевич.див. Іівікпікіеу'ісг
Устаянович Микола (ОустиаиовичьІЧиколай;
ІІЯуапокісг Кісоїаиі:), парох у Славську
Сколівського д-ту; український поет і гро-
мадський діяч, член ГРР, Галицько-Руської
Матиці, учасник З’їзду руських учених 26
Устаянович Михайло (Оустиаиович Миха-
иль, Оустіановичь, Сзііапомусг МісЬ.,
йзіуапои'ісг), урядник Львівського магіс-
трату 4,17,23,29,36,44,45
Федакевич Іван (Гесіакіетсг Іоаппез), парох
у Старих Залозцях 82
Федорович Матвій (Матфей), старший ліс-
ничий 210
Федорович Теодор (беодорь, Федоровичь) 10,
34
Федунь Павло (Федйнь), війт у Підгайцях 155
Фельзенберґ (пан Фелсенберг) 110
Фельзенберг Єлизавета (Фелсенберг
Елисавеоа зь роду Здровьецкихь зь роду
Даниловичевь, Фелсенбергь Елисафета
зь Здровецкихь, Фелзеиберґь Елисафета)
110,119,181,212
Фер Карл (Ферь Карль), урядник Львівського
окружного уряду 193
Фердинанд І Габсбург (1793-1875), (Ферди-
нацдь, Царь Фердинандь, Его Величес-
тво, Монархь, ІЦсарь, Цісарь и Царь,
Императорь, Императорь и Царь, Його
Світлость), цісар Австрії (1835-1848), син
Франца І, проголосив конституційні рефор-
ми під час революції 1848 р., зрікся престолу
на користь Франца Йосифа 11, 19, 29,31-
34, 39,48, 51, 52, 54, 65,72, 74, 77,79, 81,
83-86,88,89,108,142,158,177
Филиповський Іван (1818-1874), (ФЬл&тов-
скіи; І'іііромякі Іоаппея), адміністратор
парохії в Гумниськах ТеребоВлянського
д-ту 212
Фицалович Олександр (Фицаловичь, Гісаіо-
гмісх Аіехапбег), учитель 2, 28
Флоринський Стефаи, див. Еіогуапзкі 8іерЬап
Фоґель, див. УодеІ
Фолусевич (Фолусьевичь [? Теодор]), парох у
Нагірцях Куликівського д-ту, автор розвідки
про відмінність малоруської мови від росій-
ської 209
Фортуна Михайло (1818-1893), (Гогіипа Мі-
скаеі), парох Хітара Сколівського д-ту 214
Франц Йосиф І Габсбург (1830-1916), (Фран-
цішк Іосиф І, Франць Іосифь І, Его Вели-
чество, Его Величество Императорь, Най-
яснишій Пань, Цісарь и Царь, ЦЬсарь,
Царь), цісар Австрії (1848-1916), племін-
ник і наступник Фердинанда І; за його прав-
ління придушено революцію 1848-1849 рр.
в Австрії та з допомогою російської армії -
в Угорщині (1849), розпущено райхстаг
(1849) і відновлено абсолютистське
правління 89-92,99,100-103,106-113,117-
119,122,123,128, 133,134,138,177,183,
185, 191-193,199, 200, 203-205, 209, 211,
212
Іменний покажчик
249
Халецький, див. СЬаІескі
Харкевич Карло, див. СЬагкіешісг Саіі
Хлібик Теодор, див. СЬІіЬек ТЬеобог
Хлібовицький, див. СНІеЬозчіскі
Ходзінський Іван, див. СЬобгіпакі Іоап
(ІоЬапп)
Хомин Йосиф, див. СЬотіп ІбгеГ (ІоаеІ)
Хомин Михайло (Хоминь Мїхайль; СІютіп
МіскаеІ), студент філософії; семінарист
(1849)8
Хомин Тимофій (Тимофтей), учитель у с. Хлів-
чани, учасник З’їзду руських учених ЗО, 143
Хоминський [?] (Хоминьскій; ХомТяскіи) 8,
51, 81, 84, 85, 86, 100, 115, 117, 121, 122,
129,134-136,157,158,175,176
Хоминський Валеріан (1814-1865), (Хомінь-
скій Вальеріи, Хоминскій, Хоминскій
Хоминьскій Валеріані, Хомінскій,
Валеріан, Валеріані, Валеріан, СЬотіпакі
ІУаІегуап), львівський домовласник; член
ГРР, Ставропігійського Інституту, член-
засновник Галицько-Руської Матиці,
опікувався будівництвом Народного Дому у
Львові 11, 12, 33, 36, 91. 94, 101, 110, 180,
211,212
Хоминський Йоахим (1796-1867) (Хоминь-
скій Іоахимі, Хоминьскій, Хомінскїй),
секретар Галицького намісництва, згодом
директор поліції у Львові; член Ставропігій-
ського Інституту, Галицько-Руської Матиці,
Народного Дому 31, 37,102,146,136,144,
184,210
Хоминський Йосиф (Хоминскій Ишсифт),
провізоричний учитель у Лучицях 119,192
Хоминський Кирило (Хоминскій Кириллі,
Хоминскій, СЬотіпакі Супі І; Скотіпзкі
Сугіїїиз), військовий капелан; учасник
З’їзду руських учених 14,25, 33
Хоминський Модест, див. СЬошіпакі Модем
Хоминський Павло (Хомінскї Павьло, СЬо-
пііпакі Рахує!), студент 4, 8
Хоминський Стефан (Хомінскїй Стефань;
Сіютіпхкі ЗіерИапиі), адміністратор капе-
ланії, пізніше капелан у Лисиничах і львів-
ський віце-декан (1849) 4,168
Хоминський Теодор (1795-1859), (Хомінскій;
Скогтпзкі Пеогіогин), парох Миколаєва
Бібрського д-ту і декан бібрський 207
Хомчинський Лука, див. Сбитсхупзкі Цисааг
Худзінський, див. СЬидгіпакі
Царевич Йосиф (Царевичі Іосеф, Царевич
Иосифь), учитель в Стрию; член ГРР,
Ставропігійського Інституту, учасник
З’їзду руських учених 2, 23, 25, 26, 28, 29,
31,53,70,74,82,87,90-95,97-99,101,102,
105-107,112, 113,141,156, 176,179, 181,
182,200
Царевич Йосиф син (Царевичь Ішсифь синь) 9
Целевич Іларіон (Целевичь Гіларіонь,
Сеіехуісг Нііаг), семінарист 3, 6
Цибик Лука (Цибикь; СуЬук Ьисіл), студент
філософії; семінарист (1851) 6
Ціпановський Антоній (Цьіепановскін
Антоні), семінарист 7
Ціпановський Зиґмунт (Ціпановскиі
Зиґмунд) 7
Ціпановський Матвій (Ціпановскіи) 7
Ціпановський Яків (1818-1888), (Ціпанов-
скіи Іакшвь, Ціпановскій, Ціепановскій,
Ціепановскій, Цьепановскій, Сіерапои/акі
ІакбЬ), префект Львівської духовної
семінарії, доктор богослов’я, професор
пастирського богослов’я у Львівському
університеті; член Галицько-Руської Матиці
2,10,29,33,55,98,106,151,181,199
Цісільський (ЦЬсілскій), иоліційний урядник
у Коломиї 203
Ціханський Іван (1802-1885), (Ціханскіи;
Сіскапакі Іоаппез), парох у Мхаві
Балигородського д-ту 211
Цурковський Антоній (Цурковскій Антінь,
Антоній, Сигкои'зкі Апіопіиа, Апіоп),
семінарист 2,7, 9,15
Цурковський Стефаи, див. Сигкозтекі Кіербап
Чайковський Антоній (Чайковскій Антоній,
Антоні, Антонмй; Сгдукоизкі Апіопіиз),
префект Львівської духовної семінарії,
250
Іменний покажчик
доктор богослов’я, професор катехитики й
методики Львівського університету; чііен
ГРР 20,22,29,38,39,41,42,143,144,150,
151,180
Чайковський Василь (Чайковскій Василій,
Чайковский Васильїй, Сгаукотекі Вагуїі,
Вазії уоп, Вагіі), урядник Крайового суду;
член ГРР 3,13,17, 20, 22,29
Чайковський Йосиф (Чайковскій Іосифь,
Сгаукои/їкі Іизеї), урядник Львівського
магістрату 4, 33
Чайковський Михайло, див. Сгаукои-які
МісЬаеІ
Чайковський Олександр (Чайковскій Алек-
саидерь, Схаукомїкі Аіехапбг, Аіехапбег),
урядник Крайового суду; член ГРР 4,12,17,
20,22, 29
Чариецький Микола (Чарненкіи Миколаи,
Чарнецкїй Неколаи; Сиігпескі НПсоІаии),
студент філософії; семінарист (1850) 5, 8
Чачковський (Чачковскій) 103,185
Черевко Іваи (Сгегел’Ао Іоаппез), капелан
митрополита(1850)9
Черепашинський Михайло, див. Сгсгера-
зхупвкі МісЬаеІ
Черкавський (Черкавскіп), маьдатор у Нара-
єві 44,45
Черкас Адольф, польовий капелаи 187
Черлюнчакевич (Черлюньчакевичь, Черлун-
чакевичь, Сгегіипсгакіетоісг), доктор права,
член ГРР 16,17,41,43
Чернявський Іваи (Чернявскій; Сгегпіаюзкі
ІоЬаппех), парох Сасова Олеського д-ту 179
Черняиський Григорій (Чернянскіи Григо-
рьіи; Сгутіапекі Оге^огіие), парох у Фло-
ринці та декан мушинський; перемиський
почесний крилошанин, титулярний радник
консисторії 170
Черняиський Михайло (Черняньскій Миха-
иль, Чернянскіи, Чирнянскїи Михаіль),
поштар у Турці 61, 63,165
Честинський Григорій (Честинскій; СдаїуйлУ
Огецогіиз), парох у Підберізцях Львівського
д-ту; член ГРР 25,
Честинський Іваи (Честинскій, Схеяіупякі
ІоЬап), львівський соборний крилошанин, ре-
ферент митрополичої консисторії, парох цер-
кви Св. Параскеви у Львові; член ГРР 14,29
Чижда Михайло (1810-1856), капелан у Гор-
бачах Горожанського д-ту 185
Чижевич Іван (Чижевіч ь Ивань) 10
Чипальський Іван (Чипалскій), учитель 198
Чировський Григорій (Чировскій, Сгугомькі
Сге^ог), парох Новосілки-Кут Підгаєцького
д-ту 12,187
Чмола Петро (Петрь) з Убинів 203
Чорній Никифор (Чорній Нитефорь) 10
Шатуна Андрій (Шагина Андрей, владика
Шатун), румунський греко-католицький
єпископ у Сібіу (Семигород) 136,210
Шаиковський Теодат (Шанковскій в.;
Іяапкім’зкі Пеойаіиз), семінарист 4, 9
Шаиковський Юліан (Шанковекін Юліань;
Зг.апко'лізкі Іиііапиі), студент філософії;
екстерніст богослов’я (1851) 5
Шаиковський Яків (1803-1890),- (Ша[и]ков-
скій Іаковь; 5аіпкокікі ІасоЬик), парох у
Копичинцях і декан гусятинський 111
Шараневич Ізидор (1829-1901), (Шараньевичь
Исидорь; 5гагапіеп>ісг. ІзМогиз), семі-
нарист; згодом відомий історик і археолог,
громадський діяч москвофільської орієн-
тації 92
Шарчинський Іван (Шарчинскиі Івань) 9
Шафель (Шафель), посесор у Нараєві 115,189
Шафер Едуард, див. ЗсЬаіег ЕИиапі
Шашкевич Григорій (1809-1888), (Шашкіе-
вичь, Шашкіевічь, Шашкїевнч; &/іккіе-
н’ісг Оге^огіиз), парох Угринова Станісла-
вівського д-ту; посол до Австрійського
райхстаґу; дійсний радник міністерства
освіти у Відні, куратор галицького шкіль-
ництва; голова окружної руської ради в
Станіславові, почесний член Ставропігій-
ського Інституту, член-засновник Галицько-
Руської Матиці, фундатор бібліотеки
Народного Дому 26, 49, 56, 66, 76, 88, 89,
100, 101, 104,105,130,142, 152, 156, 158,
173,199
Шашкевич Маркіян (1811-1843), (Маркіан),
видатний діяч українського національного
Іменний покажчик
251
руху в Галичині, співзасновник „Руської
трійці"; поет, етнограф та історик 1
Шварценберґ Фелікс (1800-1852), (Шварцен-
берг, Шварценберґь; 8сІтаггепЬегі> Рейх
Ріїгзі ги), князь, австрійський державшій
діяч, у складі військ Радецького брав участь
як фельдмаршал-лейтенант у придушенні
національного руху у Верхній Італії (1848),
президент кабінету міністрів (із листопада
1848), розпустив Автрійський райхстаґ
(березень 1849) 137,138, 212
Шведзицький Іларіон (Шведзицкій Иларій,
ПІведзіцкій), урядник Львівського
магістрату; член Ставропігійського Інсти-
туту 102
Шведзицький Омелян, див. Зкиебгіскі Етіі
Шведзицький Яків (1817-1886), (Шведзицкій,
ПІведзіцкій Іаков), парох Миколаєва і
адміністратор Роздільсього д-ту; член-
засновник Галицько-Руської Матиці, член
Народного Дому 26,100,134, 183,210
Шелестак Ігнатій (Шелестакт. Ігнатій, Ше-
лестникь Игнатій), учитель 117,191,206
Шепегій Степан (1807-1877), (Шепеґїи Сте-
фан-ь), парох Лавочного Сколівського д-ту;
член Галицько-Руської Матиці 213
Шептицький (Шиптицкій), дідич у Станимирі
194
Шептицький [Йосиф] (Шептицкїй, Шеп-
тицкій) 119,192
Шеремела Яків (Іаковь) з Товстого 203
Шернберн Ернестіна (Шерибернь Ериестіна),
графиня, фрейліна цісаревої Софії 205
Шиманськлй Андрій, див. Згупіапзкі Апбгеаз
Шиндлярський (Шиндлярскій), ад’юнкт ака-
демічної гімназії у Львові 94
Шласький (Шласкій, Шларскій), радник
Львівського магістрату 1
Шляхтовський Венедикт, див. Згіасйіоиякі
Вепеб.
Шмідт (Шмидь) 139
Шнубицький Григорій, див. ЗгпиЬіскі бге^ог
Шотта Адольф, поручник 206
Шпитко Ігнатій (Зкруіко Піпаїу, 1§паі), студент
філософії; семінарист (1849) 3, 15, 92
Шрайбер, див. 8с1ігеіЬег
Шульц (Шулць) 139
Шумлянський Станіслав (Шумлянскій
Станиславь) 20
Шумський Йосиф (1803-1870), (Шумскїй
Исосиф-ь; &иицА-і 7озерйіи), парох с. Чернів
і адміністратор Журавнівського д-ту 193
Шушкевич, архівіст, див. Згизккіемчсг,
Шуіпкевич Андрій (1804-1869), (Шушкевич-ь,
Сушкевичт.), директор повітової фінансової
дирекції у Стрию, верховний радник Фінан-
сової дирекції у Львові; член ГРР, Ставро-
пігійського Інституту, Галицько-Руської
Матиці 103,136,137, 192
Щербииський (ЩербЬнскій), жертводавець
Народного Дому 210
Щербицький (Щербицкий), свящеиик-поло-
нофіл із Жовківщини 49
Щуцький (Щуцкій), польський публіцист 97
Юзичинський Антоній (1815-1886), (Юзи-
чинскій, Юзичииьски, Южичиньскій,
Южичинскій, Іпхускупвкі Апіоп; 7пгусху-
пикі Апіопіиз), священик Перемиської
єпархії (о. 1838), префект Львівської духов-
ної семінарії, доктор богослов’я, професор
пастирського богослов’я у Львівському
університеті; член ГРР, Галицько-Руської
Матиці, Народного Дому 2, 10, 14, 18, 26,
29, 76,142,181
Юристовський Микола (Юристовскій, Іигуз-
юм'зкі Місоїаиз), директор друкарні; член
ГРР, Ставропігійського Інституту 12, 82,
101
Юрій, святий (св. Георгій) 120
Юркевич Филимои (Юркіевичь Филемонь,
Юркевичь, Юркевичь, Іигкіеи-ісг
РЬіІетоп), директор Головної школи у
Львові; член ГРР 2, 7,11,19,23-25,29, 39,
40,51,65,68,70,77,85,122,129,144
Яблоиовська Марія (Іаблоновская) 202
Яворовський Теодор (Іаворовскій беодорь),
учитель у Галичі 203
252
Іменний покажчик
Яворський, службовець, див. Іаїтогзкі
Яворський Григорій, див. Іау/огзкі Сгедог
Яворський Іван (Іаворскій Івань), кандидат на
місце поручника полку руських стрільців
206
Яворський Ігнатій (Яворскиі Игнатиі),
гімназист 177
Яворський Теодор, див. Іагіогзкі ТЬеойог
Язвінський (ІАзвінскій), дідич з Ходорівщини
57
Янович Іполит (ІАновичь; Іапоюісг
Нірроіуіиз), адміністратор парохії Ново-
сілки Лепчівської Підгаєцького д-ту 187
Яновський (ІАновскій), учитель, філолог 36,
108, ПО, 125
Янчак Михайло (Михаиль) 10
Яремус Микита (ІАремусь Иикіта, Яремусь
Ницетась), селянин зі Старих Олешичів
194,201
Яримович Михайло (ЕАримовичь, Арьімо-
вичь; Іагутоюісг Місйаеі'), семінарист;
сотрудник у Бережанах (1850) 3, 25
Ярусевич Микола, див. Запізіеч'ісг Мікоіа)
Ясеницький Іван (1822-1882), (ГАсеницкій;
Іаяепіскі Іоаппез), парохіяльний сотрудник
у Самборі 115,148,189
Ясеницький Юліан (ІАсеницкій), священик
із Висоцького Нижнього 187
Ясінськпй Василь (ІАсіискій Василій, Іазіпзкі
Вагуїі), львівський міщанин; член ГРР 13,
20,22
Яхимович Григорій (1792-1863), (Яхимович
Григорій, ІАхимовичь Григорій, Еп. ІАхи-
мовичь, Преосвященний Епгіь. Григорій,
Еппь. Григорій, Преосв. Епгіь., Преосв.
Григорій, Еппь., Архієрей Григорій, ІасЬі-
тогіісг Оге^ог), єпнскоп-помічник, гене-
ральний вікарій Львівської єпархії, пред-
стоятель митрополичої консисторії, крило-
шанин-кустос Львівської капітули; єпископ
Перемиський (1849-1859), пізніше -
митрополит Галицький; доктор богослов’я,
професор Львівськогого університету;
перший голова ГРР; посол до Австрійського
райхстагу, член його конституційної комісії
1, 11, 18, 19, 21, 27, 36, 43-45, 48, 83, 84,
102,104,107,110,120,186,194
Яців Іван (Яцьовь їоаннь) 8
Яців Йосиф (Яцьовь Іосифь) 9
Яців Михайло (Яцьовь) 9
АІЬіапзкі, службовець міського будівельного
уряду 17
Ап<іг6сЬо«6сх Іоап, дав. Андрухович Іван
Ашіукои'зкі, див. Авдиковський Захар
ВаЬісх Апіоп, акціонер 12
Васгупзкі Апіоп (1803-1860), парох Старяви
Мостиського д-ту 10
Ваіак Гпгіі, дав Баляк Юрій
Вагегіісг 13
Вагол Огсдог, юрист 17
Вагшіпзкі Маїїіп Кіііег топ, див. Барвінський
Мартин
Вахагзкі, засідатель магістрату 16
Вегехомзкі ГЧікоІц) 8
Віеіегіісг Сггечогг (1828-1891), студент філо-
софії; семінарист (1850) 8
Віїеи'ісхТЬеоГії 13
Віїіпзкі Сгхе§огх, див. Білинський Григорій
Віїіпзкі Юань (Віїіпзкі Іоаппез), семінарист;
адміністратор капеланії Драганівка Терно-
пільського д-ту (1850)5
Віїіпзкі ІасоЬ 13
Віїіпзкі 8іеГап, семінарист; сотрудник пароха у
Бережанах (1849) 14
Вйопз Теобог (1828-1891), студент філософії;
семінарист (1849); пізніше директор гімназії
в Коломиї 4
ВосЬепзкі ІоЬап, див. Бохенський Іван
Вогескі ГасоЬ 13
Вогозіешсх Іап 7
Вогуз 17
Вогкапзкі, засідатель магістрату 17
Сеіегіісх Нііаг, див. Целевич Іларіон
СЬаІескі, член Львівського магістрату 17
Іменний покажчик
253
СЬагкіетУІсх Сагі, студент, семінарист 14
СЬІеЬохуіскі, радник Карного суду 18
СЬІіЬек ТЬеобог 6
СЬобхіпакі Іоап (ІоЬапп), канцелярист
Крайової табулі 4, 10,12,17
СЬотіп ІбхеГ (ІоаеІ), семінарист 3, 9
СЬотіпакі СугіП, див. Хоминський Кирило
СЬотіпакі Могіеаі (СЬотіпакі), радник
Львівського магістрату; член Галицько-
Руської Матиці 16,17
СЬотіпакі Раиеі, див. Хомінський Павло
СЬотіпакі ХУаІегуап, див. Хомінський Валерій
СЬнтсгупзкі Епсазх 13
СЬитпіскі Іап 13
Сіерапои'їкі ІакбЬ, див. Ціпановський Яків
Ситкотуакі Апюпіиз, див. Цурковський Антоній
Сигкохуакі 8іерЬап 9
Схасгксм'акі ІбгеГ, семінарист З
Схауком'вкі Аіехапбег, див. Чайковський
Олександр
СгаукоїУакі Вагуїі, див. Чайковський Василь
Сгаукотузкі Іпзеї, див. Чайковський Йосиф
Схауком/акі МісЬ[ае1], семінарист 15
Схегераагупакі МісЬаеІ 18
Схегеи'ко 8іеГап 10
Схегіипсхакіеч'ісг, див. Черлюнчакевнч
Схезіупакі ІоЬап, див. Честинський Іван
Схугоадакі Огевог, див. Чировський Григорій
Оаахкіедуісх Іап 7
О^Ьсхеїуакі ІоаерЬ, директор реєстратури
Львівського магістрату 11,17
Оесукіетуісг [Роман], податковий урядник у
Кракові; член Ставропігійського Інституту
16,17
Оеікіеч/ісх ІоаерЬ, див. Делькевич Йосиф
ОетЬіскі СугіП (ОдЬіскі Сугуїіі), див. Дембиць-
кий Кирило
ОетЬіскі ІІірроІІІ 14
ОетЬіскі Модем 14
Оетеігукіеи'ісх, студент 13
О^Ьіскі Сугуїіі, див. Дембицький Кирило
Отуїпко» Іап, див. Дмитриків Іван
СоЬоахупакі Оешеігу З
ОоЬггапзкі Оуопігу (1825-1902), семінарист;
коад’ютор пароха у Новосільцях Сяноць-
кого д-ту 16
ОоЬгхапзкі Ееоп, семінарист 14
ОоЬгхапзкі РаГае! 14
ОотаиаІ.чкі ХУіпсепз 8
ОотЬкопісх, див. Домкович Іван
Оогохупзкі Іоапп, семінарист; адміністратор
капеланії в Бужку Одеського д-ту (1849) 2
ОгохФжзкі ІоаерЬ де, семінарист 13
Огхутаїік, див. Држималик Сильвестр
Огхутаїік Ібзер 10
ОиЬіпакі Етії (1826-1854), семінарист; адміні-
стратор парохії Климаківка, Яслівського
д-ту (1850) 14
Оукопакі Рахує! 16
Охіебхіскі Нірроііі, податковий урядник 14,16
ЕЬпег 16
Рісаіохуісх Аіехапбег, див.Фицалович
Олександр
Ріогуапзкі БіерЬап, семінарист; адміністратор
парохії Рошнів Тисменицького д-ту (1849)
2,14
ОаЬІа Базіїіиа, див. Ґабла Василь
Оабхіпзкі Етії, семінарист 15
Оагбхіпзкі Буїи'еаіег, випускник семінарії; адмі-
ністратор капеланії в Середопільцях Холо-
ївськогод ту (1849) 15
Оегупохуісх Іап 5
Оіегои'акі ІакнЬ, див. Ґеровський Яків
СІоїУаскі 8іеіап (1828-1876), студент філософії,
семінарист (1849) З
ОгаЬзкі МісЬаІ 5
бпіахкіехуісх Іиііап, трибунальний геометр 13
Онзхаїехуісх ІоЬап, див. іушалевич Іван
біл'охсіоиісх ІбхеЕ див. Гвоздович Йосиф
254
Іменний покажчик
Наїіскі Іап 6
Наїка Ідпасу, див. Галька Ігнатій
Нагаяіеч'ісг Місоїанх, семінарист 15
Нагазіегуісг ЗаЬЬаііиз, духівникник-емерит
Львівської духовної семінарії 14
Нагазупіогеісг, бургомістр Снятина 16,17
Науугузіегуісг 8іе(ап, див. Гаврисевич Степан
НогЬасгеу/хкі СЬгузапІ, випускник семінарії;
адміністратор капеланії в Хмільовій Залі*
щицького д-ту (1848) 15
Ноиіупзкі Абат, студент 4
Нгупіеи'ісг Апіопіив, семінарист, сотрудник
пароха у Злотниках Теребовлянського д-ту
(1850) 2
Ннга]е\уіс7. Апіоп 15
ІІехсіс/. Апіоп 12
Ппіскі Іап, ІоЬап. див. Ільницький Іван
Ігуавіеи'ісг Теобог 9
ІасЬітои'ісг Оге§ог, див. Яхимович Григорій
Іагизіегуісг Мікойу 5
Іазіпхкі Вахуіі, див. Ясінський Василь
Іагуогзкі, службовець Крайового суду у Львові
16,18
Іаи/ог8кі Сгедог, канцелярист митрополичої
консисторії 12
Іа\уог8кі ТЬеобої 4
Іигкіеи'ісх РЬіІетоп, див. Юркевич Филимон
Іигузіон'зкі Місоїаиз, див. Юристовський
Микола
Іихуступякі Апіоп, див. Юзичинський Антоній
Касгкогезкі [Михайло] (1802-1872), радник
Карного суду; член-засновник Галицько-
Руської Матиці, пізніше відомий меценат
галицько-руської літератури, іменем якого
було назване відоме культурно-просвітни-
цьке товариство москвофільської орієнтації
16,18
Кагіегпогка Реіго, Реіег, див. Кадерножка
Петро
Каїїапі, канцелярист у Калуші 18
Кеііег АгіаІЬеп, засідатель першого рангу 16
Кіегусгупзкі ЗіерЬап, див. Керичинсдкий
Степан
Кіпазіе\уісг Геоп, див. Кінасевич Лев
КІ8ІоІе\У8кі Кісоїа] (Кімеїел'хкі ІЧісоїаиз), парох
Струтина Вижнього Перегінського д-ту 4
Кіііупзкі Іап 8
Ктісікегуісг (Константан), радник вищого
Крайового суду у Львові 18
КоЬІапзкі ІизеГ (КоЬІіапхкі Іизера), семінарист
8
КоЬіозг Огецог (1823-1906), семінарист; коа-
д’ютор пароха Сторонної Старосамбір-
ського д-ту (1851) 14
Косгегкіегуісг Іап 14
Корискі Іоапп 10
Коїсгехузкі 16
Коїез Оапіеі 15
Копіикіетгісх, крайовий радник 16
Копзіапіупои'ісг Іап, див. Константинович
Іван
Корузсіапзкі Нііагу, див. Копистянський
Іларіон
Корузсіапзкі Зуіуезіег 15
Когсхупхкі, концептовий практикант Карного
суду 18
Когсхупзкі, див. Корчинський Яків
Коті Іап (Коту Іоаппеь), семінарист; сотрудник
парохії Біліле Скальського д-ту (1850) З
Козакіеігісг МісЬаеі 12
Ко8сіо\уісх Іап 14
Ко8піег8кі Іиііап 13
Ко.чопоскі МісЬаІ, див. Косоноцький Михайло
Козопоскі ТЬеобог, див. Косоноцький Теодор
Коззак МісЬаеі, див. Коссак Михайло
Ко8$опо§а Іап, студент 4
Козііик ОпиГгу 7
Козгаікегуісг Ріоіг 14
КонжісгТегароп (Ко/онісг Пегаропі), семіна-
рист; адміністратор капеланії Ясенівці
Золочівського д-ту 15
Кгазпіегуісг Реіег (Ріоїт), семінарист 15
Іменний покажчик
255
Кгик Іап 5
Кгирка Сапіеі, див. Крупка Данило
Кгизгупзкі Бео, див. Крушинський Лев
Кгупіскі Нііаг, семінарист 15
Кисгупзкі Іап, див. Кучинський Іван
Кисгупякі Місіиїї, див. Кучинський Михайло
Кшігукіе\чіс7. ІоЬ[апп], семінарист; адміністра-
тор парохії у Стрілиськах Бібрського д-ту
(1850) 14
Киїсгускі Сгецог, див. Кульчицький Григорій
Киїсгускі Іап, див. Кульчицький Іван
Киїсгускі ІоверЬ, див. Кульчицький Йосиф
Киїіпісг Сгсдог, див. Кулинич Григорій
Кипавіеччісг Іап 13
Кипіскуі Вуопігуі Іиііап 4
КиМггускі Вагуїі, семінарист 4
Кихіупоч'ісг [? Юстин, перший сотрудник
архикатедрального вікарія у Львові) 14
Кихгресігівкі Іч/ап 9
Кигіетькі ІоЬапп, [? учитель тривіальної школи
в Поморянах) 12
Кигіетькі МісЬаеі, див. Куземський Михайло
БасЬ Григори, див. Лях Григорій
БасЬочгіск СІетепв, див. Ляхович Климентій
БасЬоічісг Бисах, див. Ляхович Лука
Бас1то\уісг Модем, солдат 13
Бапікіехуісг Етіїіап, див. Ланикевич Омелян
Баїгкіеи'ісг ОпирЬгіиз, канцелярист Крайового
суду 4
Бачтазіеічісг Мікоіа) 13
Бачточувкі Іцііап, див. Лаврівський Юліан
БесЬоччсг Аіехапсіет 10
Беопіочіс/ Апіопі, див. Леонтович Антоній
Беопіо\уісг Іап 13
Беопіоч'ісг Ріоіг, студент філософії; семінарист
(1849) 13
Беопіоччсг ТЬеосІог, див. Леонтович Теодор
Беїуіскі Апіопі (Апіоп), семінарист (1849) 13,14
Бечіскі Вагуїі, урядник бухгалтерії; член Став-
ропігійського Інституту 12
Бечіскі Вспейікі, див. Левицький Венедикт
Бечіскі Вопачспшга 14
Бечіскі Нірроііі, семінарист ІЗ
Бечіскі Ірпасу, семінарист; сотрудник пароха
в Коломиї (1850) 4
Бечіскі Івійог 16
Бечіскі ІозерЬ, див. Левицький Йосиф
Бечіскі Іиііап, див. Левицький Юліан
Бечіскі Котап 4
БісЬпочвкі Апіоп, семінарист, адміністратор
парохії в Сільці Галицького д-ту (1848) 12
Бірпіскі ІоЬап (1778-1867), львівський крило-
шанин, канонік-канцлер митрополичої
капітули, радник митрополичої консисторії,
парох Успенської церкви у Львові 14
Бірочісг Іоаппев (ІІрон/у Іоаппек), семінарист 9
Біз 17
Бізікіечісх Ваяіі (1823-1893), семінарист, со-
трудник пароха в Заліській Волі (1851) 15
Бііупвкі ІоЬапп (Бііупзкі) 16. 17
Бодупвкі Опийу чоп, урядник Львівського ма-
гістрату; член Ставропігійського Інституту
11
БошікМісЬаІ 15
Бораіупякі Уісіог, див. Лопатинський Віктор
Боюскі ІоЬап, див. Лотоцький Іван
Богіпвкі Ріоіг, див. Лозинський Петро
Бикачіескі Місої (Імкаміескі Мсоїаиз), семі-
нарист 15
Бузіак Тутоісиз, див. Лисяк Тимофій
Бачгочвкі Іиііап, див. Лавровський Юліан
Бодупзкі ІихсГ, див. Лодинський Йосиф
Борасгупвкі ІоЬап, учень гімназії; учень ліцею
(1851) 5
Еоризхупзкі Нірроііі 13
Боішгка Апіопі, див. Лотушка Антоній
Бузакочякі МісЬаІ, протоколіст канцелярії
митрополичої консисторії 12
Бувіак Беоп (1818-1867), семінарист; куратор
парохії в Липську Потелицького д-ту (1850)
13,15
256
Іменний покажчик
Кухіак Гикай, див. Лисяк Лука
Гу8Іак ТітоіЬеив, див, Лисяк Тимофій
КЛуеулкі, див. Маєвський
Макодаеу Зіеіап 14
Макиїопсіга Кіксі 5
Маїіпои'вкі Вааіііиї 12
Ма1іпо\у$кі МісЬаІ, див. Малиновський Ми-
хайло
МапбгукіеіУІсг ОапіеІ, канцелярист 18
Мапіегоуу Сгепог, див. Мардорович Григорій
МагкіеіУісг ІоЬап, урядник міської бухгалтерії,
член Ставропігійського Інституту 11
Мапупо\уісх 16
Майупосуусг Іояур 5
Махутоууісг МісЬаІ 16
Міські Каїапаеі (Міеухкі і\а1ІитаеІ), семіна-
рист; сотрудник пароха у Хирові Старосіль-
ськогод-ту (1850) 15
Міеіпік Раже! 14
МіпкоїУхкі І.со 12
Мокггускі, див. Мохринький Євген
№<1оІ8кі Сіепіепа 9
Мараіііеадсг Ірпаї, див. Нацадієвич Ігнатій
ІЧашпом’ісх Ріоіг 13
К’аісгагії 16
ІМагаг Отуїго 7
Оікхап.чкі Мікоіа), службовець будівельної
управи Львівського магістрату; член Став-
ропігійського Інституту 12
Опувгкіеїуісг, див. Онишкевич
Огіупякі НгуЬогуі 10
ОвсівйпУБкі ІоЬапп, радник Крайового суду у
Львові 18
Оадедаіс/., канцелярист 18
Огигеадсх Тота, радник Карного суду у Львові
18
Рапсхак ТЬеосІог 9
Рапескі Іап 4
Рагуїоіуісг Аіехапбг (1824-1883), семінарист;
адміністратор парохії Лелюхів Мушин-
ського д-ту (1851) 15
Рачісхупвкі Сгерог, семінарист; адміністратор
парохії Космач Богородчанського д-ту
(1850) 15
Раііаіувкі Ікесіог, студент 13
Раїсускі Апіоп, див. Павенцький Антоній
Раиіікоії ТЬеобІ, див. Павлнків Теофіл
Раи/іоссісх Іап 14
Раи'іоісісх Ріоіг, студент -13
Реігавг ТЬосІог 16
РПісЬіепЬеІгі [Сагі, Кіїїег уоп]. судовий урядник
у Львові 16
РіеігавіеіУІсг Іап, студент 2,13
Ріоігомгхкі Котап, семінарист 15
Рірап І.вкакг, студент 4
Ріхаг Теорії, канцелярист 18
Роіапїкі І_еоп, урядник Крайової табулі 4
Роркіеіуісх ІояерЬ, голова магістрату в Долині
18
РоготЬаІїкі, див. Порубальський Микола
Роїоскі Вам 1, рахунковий службовець Галицької
крайової державної бухгалтерії; член Став-
ропігійського Інституту 12
РоШга) р. 14
Ргокороіуісг Сіргіап, студент філософії; семі-
нарист (1849) З
РисЬег Апгігеа.ч, семінарист, коад’ютор пароха
в Хащові Жу хотинського д-ту (1850) 15
Касхупзкі ІоЬап, адміністратор капеланії Рако-
бовти Буського д-ту 12
Касігікіеіуісх Аіехапііег, див. Радикевнч
Олександр
Кеууакоадсх ХасЬагіав 8
Кояхкіеіуісг Ьеоп, див. Рошкевич Лев
Вогбгіеївкі ЬІісоїащ;, семінарист; сотрудник
пароха в Лежайську (1850) 15
Когеіоадвкі ТЬеосІог, див. Рожейовський
Теодор
КцііікіеіУІсг, службовець Львівського магіс-
трату 18
Іменний покажчик
257
Кщкоуузкі МаїЬіаз (КигікоїУккі) 4, 14
Засіохтакі, див. Садовський Йосафат
5а\усгуп ІоасЬіт, учитель фізики З
ЗсЬаГег Есіиаггі, доктор права, державний
адвокат 16
ЗсЬгеіЬег 16
Зеіпег 16
Зіесгупїкі Ріаіо, сотрудник пароха у Кривчому
Кудрииецького д-ту 8
Зіешазг ЗіеГап, див. Семаш Стефан
ЗіеггапІ Реіег 16
Зіе(піскі ІоЬап, див. Сетницький Іван
Зікогккі Зутоп 5
ЗкіЬа 1[о5ерЬ ?, урядник Крайової каси] 14
ЗкоЬаІзкі І^паїг 14
ЗІітакоїУїкі Іоап, див. Слимаковський Іван
Зокиїзкі 17
Зоапошзкі Еео, див. Сосновський Лев
Зсгапзкі Аіехапбег, семінарист; сотрудник
пароха у Грушеві Мокрянського д-ту (1850)
З, 15
Зогапакі Вазі!, священик Перемиської єпархії,
перемиський почесний крилошанин, радник
і референт митрополичої консисторії,
директор виправного будинку для свяще-
ників при церкві Св. Юра у Львові 11
Зогапакі Іхісіог 10
Зргуп СаЬгіеІ 16
Згокои'які Ееоп, державний службовець, член
С тавропігійського Інституту 12
Згокочезкі Зхутоп, службовець Дирекції скар-
бу; член ГРР 4
Зіабіоп, див. Стадіон
Зіоіапсгук, див. Стотянчик
3(о)а1о\У5кі ІоЬапп, радник магістрату 11
8(о)ко Реіег 5
Зігшпіепзкі Іап, див. Сгруминський Іван
Зіирсгапзкі, синдик Тарнова 17
Зіирпіскі ІоЬап (Яирпіскі Іоаппеь <1е Заіипшз),
реєстратор канцелярії митрополичої конси-
сторії 14
Зугоііпа ІоЬапп, канцелярист у Самборі 18
Зг1асЬ(о\е8кі ВепесІ., семінарист 15
ЗгпиЬіскі Огсцог 17
Згруїко ІЬпаіу (ІрпаО. див. Шпитко Ігнатій
Згиагкіеїеісг, архівіст 17
Згутапзкі Апгігеаз, службовець канцелярії
митрополичої консисторії 18
Згхеесігіскі Етії, семінарист 15
ТагазіеїУІсг ІМікІог (1819-1873), (Уісіог), адміні-
стратор капеланії Піддубці Угнівського
д-ту, згодом парох Будинина Белзького
д-ту 9, 12
Тагпазкі Е. (Татан'зкі Етіїіапиі), студент
філософії; семінарист (1850) 4
ТеІісЬо^зкі Мікокфдив. Теліховський Микола
Теобогои’ісг Реіег (1823-1869), семінарист 12
Тегіескі Ідпаїу, канцелярист 18
Тегіескі Ееоп 13
Тохеагпіскі Іап (ІоЬап), див. Товарницький Іван
Тгихіеиісг АтЬгозіиз, член Ставропігійського
Інституту 12
Тгизіе^ісг МісЬаеІ 12
Тгшх Іап, див. Труш Іван
Тгуїоїузкі ІоЬапп, судовий службовець у
Самборі 16,18
Тггу5гсгако»,8кі, див. Трещаковський Лев
Тигсгтапохсісг Ірпаїх 10
Тигсгтапои'ісг Реіг (1823-1869), семінарист 15
Тизіапоуузкі Сг., див. Тустановський Георгій
Цкгаіпакі ІозерЬ, другий сотрудник архикате-
дрального вікарія у Львові 14
Іікгаіпїкі Бео, див. Український Лев
ІІзікпікіетсг 18
ІЛііапоїУусг МісЬ_ ІІ.чіуапоїУІсг, див. Устия-
нович Михайло
Уо»е1, комісар у Глинянах 32
\Уа§і1е\УІсг МісЬаІ, семінарист; сотрудник
пароха у Ьолехові (1850) 15
У/агіюУ^кі МісЬаІ 9
258
Іменний покажчик
ХУапкоіУІсг (Ігнатій ?] (1823-1869), семінарист
16
У/а5І1кіе«ісг Апіопі (Апіоп), див. Василькевич
Антоній
У/а82.кіеу/іс2 ТЬобог, доктор права, крайовий
адвокат і власник нерухомості 11
\¥е!ісхко\такі Іиііап, див. Величковський
Юліан
ХУііоагупвкі ІакоЬ, сотрудник пароха Успенської
церкви у Львові 2
\Уі(о8хупхкі Іап, див. Вітошинський Іван
ХУіІозгупзкі Кагаг 13
ХУііозхупакі Оге8іе8, див. Вітошинський Орест
ІУіІіуіскі ТЬотааг, семінарист; адміністратор
капеланії у Посілі Станіславівського д-ту
(кінець 1848) 8
\¥о)ако»8кі іїуіуеаіег, семінарист 16
У/оІапакі Ріоіг 13
ЇУоІоз Апіопі 13
ХУоІоз І^паїу, див. Волос Ігнатій
ЇУоІозгуп Місо1(1828-1897), студент філософії
(1848), семінарист (1849)15
ЇУотеїа Іап, службовець ощадної каси у Львові
З
\Уу8ІоЬоскі Іиііия Апіоп, див. Вислобоцький
Юліан Антоній
ІУуяоскі Опиітіив, див. Висоцький Онуфрій
2ак1іп»кі Аіехеу, див. Заклинський Олексій
ХаггускіСІешепв, дав. Заржицький Климентій
Хаггускі Іап, Іоапп, ІоЬапп, див. Заржицький
Іван
Хаггускі ІоасЬіш уоп 12
Хасуасіоуйкі Апіопі 13
2а\уас1гкі, урядник Крайової табулі 17
2е§айои’ісг ТЬеорЬіІ, семінарист З
2еро8Ю»8кі ІоаерЬ, студент 13
Хіеііпвкі ІоЬапп, головний наглядач служби
охорони фінансів 18
2иЬггускі Оуопія, див. Зубрицький Діоніяй
2нко«8кі ІоЬап, див. Жуковський Іван
Географічний покажчик
Австрія (Австріа, Австрійска Имперія) 60,
104,138
Артасів (Артасов-ь). с. 67
Бабин (Бабінь), с. 206
Балучин, с. 105,185
Бахір (Бахурь, Бахурь), с. 51,156, 213
Белеїв (Белсїов-ь), с. 206
Бережани, м. 44, 46, 78. 80,103.110.146,
202, 211, 214;
- деканат 38, 39,138,144, 153,168, 213,
214;
• округ 31, 35,48, 81, 137,144,161, 163,
174,176,187,195,196;
- руська рада 34, 35, 37, 39, 40, 46-48, 59,
60, 65, 67, 68, 76, 77, 80,95, 96,103,119,
145,146,148,149,152,153,163,164,167,
168,172, 179, 180,187,192,195, 205
Берем’яни (Береміяньї, Беремяни), с. 51,
155, 156
Берне, див. Брно
Бертники (Бертнікі), с. 204
Бическій деканат, див. Біцький деканат
Бібрка (Бббрка, Бобрка, Боберка, Біберка),
м-ко 30, 32, 42, 46, 47,113,115,143,144,
149,161,206;
- деканат 34,47, 160;
- руська рада 29, 37, 41, 42, 57, 60, 107,
148,150,160,164
Білка (Білка), с. 64,145,166, 212
Білоберезка, с. 190
Білобожниця (Білобожниця), с. 158
Білокерниця (Білокернмця), с. 187
Бірецький (Бірецкій) деканат 80;
- руська рада 173
Біцький (Біцкий, Бическій) деканат 181,190
Боберка, див. Бібрка
Богородчани (Богородчаньї), м. 59,107,163;
- руська рада 34, 50, 52, 63, 64, 81,145,
155, 166, 174
Боднарів (Боднаров), с. 115, 188
Болехів (Келехові,, Болехбвь, Боліехбв), м.
74-76,107, 202;
- деканат 38, 39,143, 202;
- руська рада 51, 54-56, 64, 72, 75, 77, 82,
86, 92, 101,107,112, 149,155-159, 166,
170-172,174-178,183, 201
Болозівці (Болозовце), с. 187
Борщів (Боршщовь), м. 208
Боянів, див. Буянів
Брикун (Брьїкун-ь, Брьїкунь, Брикунь), с.
206, 211
Брно (Берно), м. 76,77
Броди, м. 30,46;
- руська рада 34, 36, 40, 42, 52, 61, 76-78,
82, 87, 99,107,145,146,149, 157,164,
172,174,176,183,198, 207
Будків, с.168, 202
Буковина (Буковїна) ПО, 198, 210
Бучач (Бйчач), м. 43, 71, 72, 78, 80, 86,120,
124,160, 173, 212;
- деканат 99,165,168,170;
- руська рада 47, 62, 63, 65, 67, 68, 70, 78,
80,115,149,152,165,167-169,173,176,
182,188, 205
Буянів (Буюновт,, Боашв’ь, Боннові), с. 196,
199, 202
Вербиця (Вербіца), с. 28,182
Вербіж (Вербіжі, Вербижі), с. 98,180,181,
208
Вербляни (Вербляньї, Вербдньї), с. 58,161,
198
Вербовець (Вербовец), с. 99
Верхня, с. 167
Верхобуж, с. 103
Вибудів (Вибадові, Вьібудова), с. 67,168
Вижляни (Вьіжляни, Вижняньї, Вижліньї),
с. 40,42, 69,149
Високе (Вьісокс), с. 187
Високий замок (Високий замокі), див. Львів
Височанська (Вьісочанска) руська рада 161
Виспа, с. 138,163
Випіенка (Вьшіинка, Висенка), с. 144, 160
Відень (Відень, Видень, ЗУіеп), м. 17,29,31,
260
Географічний покажчик
34,35,49,55,56,62,64, 66,68,69, 71, 73,
74, 76, ТІ, 81, 89,91,102,107,114,116,
120-122,125,126,130,133,134,137,138,
144,154, 155, 157-163, 165, 167, 169,194,
208
Вікно (Окно), с. 208
Вікняни (Окнлньї), с. 197
Вільхівка (Ольховка), с. 50
Вільховець (Олховець), с. 164
Войславичі (Войславиче), с. 190
Воленів (Воленїовь), с. 206
Волинь (Володимїрія, стороньї
Володимирски) 1, 87
Волиця (Вольщя), с. 61
Волковия (Волкова), с. 37,148
Володимїрія, стороньї Володимирски, див.
Волинь
Волошинова, с. 105,115
Волощина (Волощизна), с. 164
Воля Новосільська (Вола Новосільска), с.
197
Вороблячин (Вроблячьінь), с. 146
Вороців (Вроцбв), с. 165
Гай, с. 93, 190
Галич, м. 57, 66,75,120,122,126,171,193,203;
- деканат 169, 213, 214;
- руська рада 65, 66, 167
Галичина (Галиція, Галицьія, Галїціа,
Галицьіа, Са1іс]а) 1, 22, 24,28-32, 41, 43-
55, 57-60, 63-65, 67-69, 72, 75, 76, 78, 80-
82, 84, 86-88, 91-94, 96,101,102, 104,
107,109, ПО, 112,113, 115, 118, 119,126,
133, 136, 142, 146, 147, 150, 151,154,157,
158,160-169, 172-180,186, 192,193,195,
199, 204, 205, 207,213,214;
- Галицька Русь 95
Гаиачівка (Ганачбвка), с. 172
Глинсько (Глинско), с. 145
Глиняни (Глиняньї), м-ко 67,149;
- руська рада 32,41,43, 50, 53, 54, 145,
155,157
Глібовичі (Глібовичі, Глібовичі Сверски,
Хлібовичі), с. 32,116,182,190
Глубічок (Глубочекь), с. 118
Гоголів (Гоголеві.), с. 179
Годовиці (Годовиці), с. 104, 186
Голинь (Гольїнь), с. 165
Голомуц, див. Оломоуц
Голосковичі (Голошковичі), с. 30
Горбачі (Горбачі), с. 105
Гординя, с. 191
Горигляди (ГориглАдьі), с. 202
Городенка, м.
- деканат 69,71, 189, 197;
- руська рада 58,167
Городиславичі (Городиславичі,
Городиславиці), с. 59,163
Городище, с. ЗО
Городок, м. 50, 65, 107, 115,146,174;
- деканат 115,169, 189;
- руська рада 66, 78, 82, 167, 174, 177,
188,202
Горошів (Горошов), с. 199
Грабів (Грабонь), с. 206
Григорів (Грегоров), с. 204
Грималів (Ґрималов), с. 196,198
Гринів (Гриневт., Гринивь, Гриніов-ь, Гри-
пів), с. 30,32,151, 196
Грушів (Грушеві, Грушов), с.
- руська рада 53, 157
Гумінець (Гумінець), с. 195, 202
Гумниська (Гумниска), с. 212
Гусне (ГУшне), с. 187
Гусятин (Гусіатинь, Гуслтин), м-ко 136, 210;
- деканат 111
- руська рада 69
Гушне, див. Гусне
Грабів (Грабові.), див. Грабів
Грималів (Грималов), див. Грималів
Ґуменець (Гумінець), див. іумінець
Далешева (Далешев, Далешова), с. 58, 208
Дембно, с. 201,204, 207
Деревна, с. 158
Держів (Держов-ь), с. 202
Джулин, див. Джурин
Джурин (Джулин), с. 55, 68,168,174
Географічний покажчик
261
Динів (Дьпібв), м. 146
Добрівляни (Добровляньї), с. 137
Довга (Долга), с. 207
Долина (Воііпа), м., Стрийський окр. 18
Долина, с., Сяноцький окр 150
Долпотів (Долполов-ь), с. 207
Дрогобич (Дрогобичі,), м. 81, 146;
- округ 90;
- руська рада 32, 35, 44, 45, 47, 56, 59, 61,
63, 64, 81, 82, 113,118,144,146,151,152,
159, 164, 166, 169,174,191
Дуба (Дубя), с. 82, 174
Дубенко (Дубкнко), с. 160
Дубляни (Дубланьї), м-ко 43
Дунаїв (Дунаєві,), м-ко 107
Дусанів (Дусанові), с. 151
Європа (Європа) 141
Жаб’с (Жабїе), с. 115,188
Жабче, с. 179
Жалосці, див. Залозпі
Жашків (Жашков), с. 57
Жирава (Жерава), с. 138
Жовква (Жолкиа, Жолкев-ь, Жолькев-ь,
Жолкбвт,, Жолкив-ь, Жольква), м. 29,
37, 43, 77,116,145,157;
- деканат 157;
- округ 28, 35, 36, 50, 51, 56-58, 63, 67, 93,
99,102, 113,115,117,125,155,158,163,
164,166,169, 182,184, 189,196,197, 202,
203, 206;
- руська рада 41, 43, 49, 55, 59, 60-63, 64,
67, 68, 90, 93, 99,101,116,117,138,142,
147, 150, 153, 155, 158-160, 164-167,173,
177,179, 183, 184, 189, 201, 203,205, 206
Жовтанці (Жолтанце), с. 213
Жолочевскій округ, див. Золочівський
округ
Жолтанці, див. Жовтанці
Жуків (Жукові), с. 190;
- деканат 138, 213
Жукотинський (Жукотьінскіи) деканат 213
Жупань, с. 112
Журавно, м-ко 193і, 213;
- руська рада 41, 42, 50, 150, 155, 165
Журавці (Журавці), с. 57, 160
Заболотів (Заболотов-ь), м-ко 103,185
Завадка, с. 162,167
Завалів, с. 187
Загвіздь (Загвбзд), с. 168
Загір’я (Загбре), с., Бродівський окр. 36,146
Загір’я (Загбріе), с., Сяноцький окр. 188
Зазулі, с. 186
Закарпаття (Оугорско руска земля, руско-
йгорски стороньї, Русини закарпацки,
Русини угорски) 119,120,176, 193,199,
200, 204, 205
Залісці (Залесце), с. 138
Заліщики (Залгещики, Залещики), м.
- деканат 58, 162, 182;
- округ 34,103
Залозці Нові (Залозци, Залозьцц, Залосце,
Жалосьце, Жалосці), м-ко 36, 57, 82,
148,200, 203,213,214;
- деканат 116,138, 213, 214;
- руська рада 46, 64, 75, 82,152,161,166,
175
Залуче, с. 158
Замістя (Замбстя), присілок Гливян 168
Запалів, с. 196
Запалів Великий (Запалбв Великій), є. 196
Запитів (Запитов-ь), с. 196
Зарваниця, с. 212
Заржів (Заржов), с. 196
Заруддя (Зарудє), с. 168
Зарудці (Зарудці), с. 103,185
Затварниця (Затварница), с.
- руська рада 59, 163
Збараж, м. 71, 146;
- руська рада 51, 57, 79, 82, 87, ПО, 155,
161,176
Зборів, м.
- деканат 34, 116;
- руська рада 145, 186, 190
Звенигород (Звинигород-ь), с. 32
Знижень, с. 57
Здержів (3держов-ь), с. 196
262
Географічний покажчик
Золочів (Злочев-ь, Золоченії, Золочив-ь,
Золочбв), м. 103,146,176,183, 213;,
- деканат 165;
округ ЗО, 35, 44, 45, 73, 78, 87,105-107,
112,148,172,185, 202, 203, 206;
- руська рада 36, 40, 42, 61, 62, 69, 71-75,
78, 80, 101,147,166,169-171,176, 185,
197
Іванівка (Иванбвка, Іванкова), с. 58, 162
Ізабеля (Изабеля), с. 160
Ілинці (Илинци), с. 213
Італія (Италія, Італіа) 53, 54, 59, 61,191
Кавсько (Кавско), с. 86, 93,176,179
Калуш (Калуж, Калунгь, Каїивг), м. 18, 32,
145, 212, 213;
- деканат 37, 58, 64, 212;
- руська рада 36, 48, 50,144, 145,147,
153, 155, 156, 162,165, 207
Кам’янка Волоська (Каменка Волоска,
Каміонка Волоска, Каміонка Волоска,
Камінка), с. 34, 51, 80, 117,174, 190, 195
Кам’янка Старосільська (Каменка Старе
Село, Каміонка Старосіольска), с. 102,
184
Карлів (Карлов-ь), с. 53
Карпатські гори 112
Київець (К’Ьіовец'ь, КЬйовец-ь), с. 124,195
Кіцмань (Коцмань), м. 197
Княже (Княжевь, Князя), с. 76, 172, 195
Княжолука, с. 202
Ковалівка (Ковалбвка), с. 160
Козлів (Козлові.), с. 78
Козова, м-ко 31
Коломия (Коломея, Коломїа, Коломия), м.
28, 52, 55, 132, 180, 188, 203, 209;
-деканат 152,189, 208, 213;
- округ 53, 64, 87,105,109,158,176,188,
207, 208;
- руська рада 40, 42, 43, 45,47, 49, 55, 56,
60, 70, 76, 81, 84, 85, 93, 95, 97-100, 103,
106,112,113,142,148,149,151,152,154,
157-159,164,166,169, 172,173,175,176,
180-183,185-188, 201, 208, 211
Колтів (Колтов), с. 213
Комарів (Комарбв-ь), с. 175
Комарно, м-ко
- руська рада 55, 58, 158, 162, 169
Копичинці (Копиченці, Копеченци), с. 69,
111,169
Кореличі (Коржелиці), с. 45
Корналовичі, с. 191
Корні (Корня, Корнье), с. 101,183
Корсів (Корсшвь), с. 197
Косів (Косов, Коссов), м. 194;
- деканат 103.189
Космирин (Космирень), с. 103
Костельники, с. 168
Коцмань, див. Кіцмань
Коцурів (Коцоров-ь), с. 121
Кошилівці (Коїпиловичі, Кошиловці, Ко-
шиливц-Ь, Коїполовиці), с. 38, 39, 52, 53,
149
Кошиці (Кошиц-Ь), м. 133, 205
Краків (Краковь, Кгакаи), м. 16,17, 86,101,
104,184;
- губернія 110
Красна, с. 37
Креховичі, с. 117
Кривка, с. 187
Криволука (Крьіволука), с. 59,163
Кривче (Кривча, Крьівче), с. 132,146,197
Кромєржіж (Кремсир, Кромериж, Кроме-
руж, Кромерьіж), м. 94,104, 105,183
Куликів (Куликов), м-ко 43,193, 213
Кулява, с. 158
Кульчиці (Кульчиці), с. 51
Кунисівці (Коунесовці, Куньїсовце), с. 132,
197
Куровичі (Куровичі, КуровечЬ), с. 32, 67,
69,168
Куряви (Куряньї), с. 69,169
Лабова, с. 70,170
Лавочне, с. 60,138,164, 213
Лагодів (Лагодовь), с. 71, 76,172,175
Ладанці (Ліденці, Ладанци), с. 206,211
Либохора, с. 187
Географічний покажчик
263
Лисець, м-ко 52
Лисець Старий, с. 52
Лисятичі (Лисетичи), с. 168
Лінц (Лінць), м. 199
Лісько (Ліско), м. 103;
- деканат (Лисценьскій, Льіскій) 78,173
Лодина (Іххіупа), с. 11
Лопушна, с. 164
Лосяч, с. 174
Луб’яна (Любляна, Любяна), с. 70,169
Лука Мала, с. 76,172
Лучинці (Лучинце), с. 138
Лучиці (Лучиці), с. 192
Любачів (Любачбв, Любачевь), м. 38,146,
153;
- деканат 52;
- руська рада 48, 59, 105, 147, 153, 163
Любеля, с. 99,182
Любешка, с. 213
Любинці (Любінець), с. 52,158
Любича, с. 206
Люблинець (Люблінець), с. 206
Любляна, див. Луб’яна
Лютовисько (Лютовьіско), с. 146
Ляцьке (Лацке), с. 79
Ляшки (Ллшки), с. 69, 203
Львів (Лвовь, Львовь, Львбвь, ЬетЬец»,
Ьу6у»), м. 1, 2,11,12,16-18, 29, 55, 56,
58, 60, 61, 67, 68, 73, 80, 83-86, 90, 97,
100, ПО, 117,122,123-125, 129,133-135,
141, 143,148,150,160,164,168, 170,171,
180, 185,186, 191,193,194, 197-201,203,
205, 206, 208, 209, 213;
- архиєлархія (коисистор, Егхбібхеае) 11,
42,150,198, 216;
- Високий замок 41, 42;
- Краківське передмістя 150;
- округ 29, 31, 57, 78,144,158,161,185,
193,196, 198, 202
Матерів (Магеров-ь, Мегіеровь), м-ко 41,43,
150
Малашівщ (Малашбвци), с. 186
Малехів (Малеховь), с. 60
Мальчиці (Малчиці), с. 198
Маріямпіль (Марїгамполь, Марлмполь), м-ко
122,193
Марківці (Марковце), с. 52
Маркопіль (Маркополь), м-ко 57,116,190
Махнів (Махновь), с. 101,183
Мельнич, с. 203
Микитинці (Микетинці), с. 197
Миколаїв (Миколаєві, Миколаіовь, Мико-
лаіевь, Миколаєві), м. 87,107,109,113,
159,176, 183, 185, 188, 207
Миколаїв (Миколаєві), с. 125
Милятин (Милатин, Мілятин Старий), с.
55, 80, 158, 174
Містковичі, с. 60,164
Мокропш, с. 99
Молотів, с. 213
Монастирець (Манастирець), с. 96,179
Монастириська (Манестериска, Манасте-
риська, Манастерьіска, Монастириска),
м-ко 80, 87, 95, 160,173, 177
Москалівка (Москалбвка), с. 207
Мужилів (Мужилбвь), с. 187
Мужиловичі (Мужиловичі), с. 53
Мушинський (Мушинскій, Мушиньскій,
Мушинскій) деканат 70,181,189
Мхава, с. 68, 168, 211
Накваша, с. 175
Нараїв (Нараіевь,Нараевь, Мараевь, Нара-
євь, Нараіов, Нараібв), м-ко 34, 115,146,
189;
- руська рада 43-45,48, 151, 153, 166, 169,
180,189
Небилів (Небьіловь), с. 192
Нивиці (Нівиці), с. 200
Нижнів (Нижневь, Ніжнїовь), м-ко 116,
190
Миколаїв, див. Миколаїв
Німеччина (держава Німецка, Немечена,
Німци) 64, 71,116
Нове Село, с., Жовківський окр. 196
Новий Сонч (Н. Сонць, Новий Соньч), м.
264
Географічний покажчик
116,181,190, 206;
- округ 210
Новосілка Ленчівська (Новосіолка Ленчбв-
ска), с. 187
Новосілка-Кут (Новосівка, Мовосілка, Но-
воселка Кугь), с. 108,114, 187
Новосільці (Новосілці), с. 69
Обертай, м. 197
Оброшин (Оброшинт.), с. ЗО
Озеряпка (Озеранка), с. 198
Окно, див. Вікно
Окняни, див. Вікняни
Олейов, див. Оліїв
Олексичі (Олексиці), с. 175
Одесько (Олеско), м.
- руська рада 50, 58,154,161, 162,172
Олеша, с. 52
Олешичі (Олешице, Олещицьі), с. 113,115,
117, 118,188,190, 191
Олешичі Старі (Олешице Старьі), с. 194
Оліїв (Олеіовт., Оліеіовт., Олейов, Олейов-ь,
Олгебв), с. 34, 36,146, 148, 203
Оломоуц (Голомуць, Оломуць), м. 83, 88,
94,107, 114
Олховец, див. Вільховець
Ольгівок (Ольховка, Улгувок, Ульгбвок) 50,
155, 175, 187
Опорець (Опорникь), с. 138
Опришівці (Опрншовец), с. 52
Оугорский край, див. Угорщина
Оусціецкій деканат, див. Устецький деканат
Павшівка (Павшівка), с. 163
Парипси (Паршіс), с. 146
Пациків (ГІациковт), с. 197
Ператин (Ператань), с. 176
Перв’ятичі (Первятичі), с. 58,162
Переводів (Переводові,), с. 203
Переволока, с. 160
Перегінсько (Перегинско, Перегинско, Пе-
регивьско, Перегінско, Перегінсько),
м-ко 70, 72;
-деканат 30, 142;
- руська рада 29, 36, 54, 112, 147,157, 174
Передмістя Немирівське (Передмістя), с.
146
і
Перемишляни (Перемишлюни,
Переммшляньї), м-ко 99, 182
Перемишль (Перемьішль, Перемьішсль), м.
30, 111,112, 117,138,194,214;
- єпархія 36, 78, 80,146,150,208, 209;
- округ 48, 187,198, 203;
- руська рада 32, 34, 65, 66, 69, 71, 72, 74,
80, 112,144, 167,169,170, 171,183,187
Петровичі (Петровичі), с. 30
Підбере» (Подбереж-ь), с. 52
Підбуж (Подбужь, Пбдбужь), с. 90,103;
- руська рада 103,178, 184
Підгайці (Подгайци), м-ко 46,47, 50, 51,
154, 155;
. - німецька колонія 59;
- руська рада 35, 46, 48, 50, 57, 59,146,
152,153,155,161,163
Підгородище (Пбдгородище,
Пбдгородищі), с. 32,176
Підкамінь (Подкамень), м-ко 57
Підлужжя (Подлуже), с. 197
Підпечарн (Подпечарьі), с. 52
Пісочна (Подсочна), с. 31
Пістинський (Пістьшьскій) деканат 189, 208
Побіч (Побичь, Побоч), с. 76,172
Побук, с. 158
Подусів (Подусбвь, ПодусовЬ), с. 151
Покуття (Покутя) 28, 142
Половці, с. 59
Поляна (Подана), с. 99,182
Польща 56, 67, 79, 97,104
Пониква, с. 175
Поршна, с. 29
Посіч (Посіче), с. 168
Потелич (Поталим), с. 190
Потік (Поток), с. 173
Прага, м. 24, 26-28, 31, 32, 35, 38, 47, 48, 89,
98, 141,142,153
Рава, м-ко 114,124
Радванці (Радваньці), с. 176,179
Географічний покажчик
265
Радехів (Радіхові), м-ко 176
Радимно (Радьімно), м. 138, 213
Раків (Ракові), с. 206
Решов, див. Ряшів
Рим, м. 57
Рівнів (Репневі), с. 73
Рогатин (Рогатині), м. 42, 47, 62, 63;
-деканат 150,214;
- округ 41
Розділ (Роздол), м-ко
- деканат 31,144;
- руська рада 50, 154, 167
Роликівка (Ролікбвка), с. 202
Романів (Романові, Романові), с. 30-32, 82,
174
Росія (Россія) 40, 203
Руда, с. 206
Рудно, с. 165, 186, 213
Ряшів (Решов), м. 209;
- округ 210
Самбір (Самббр, Самборі, ЗатЬог), м. 16,
18,49, 57, 90, 92,103,107,146,163, 177,
188,189,192,201;
- округ 51, 86, 90, 105, 115,177,185, 201,
210;
- руська рада 49, 54, 59, 69, 75, 81, 86, 90,
115, 154, 157, 158, 161,163, 169, 171, 173-
178, 184,185, 187-189, 192,193, 201;
- Самбірщина (Самбірщина) 71, 74
Самбір Старий, див. Старий Самбір
Сандецький округ, див. Новий Сонч
Сасів (Сасові), с. 93, 101,162,179
Селиська (Селеска, Селеша, Селеща, 5іеб-
іізка), с., Золочівський окр. 61,165,172
Семаківці (Семаковцьі, Сьемакбвце), с. 136,
210
Семенів (Семенив, Семенові), с. 93, 179
Семигинів (Симигинов-ь), с. 52
Семигород 210
Сербія (Серби) 98, 126,128,131,132,136,137
Синевідзько (Сииевбдзко, Синовоцко), с.
92,178
Синевідзько Вижне (Сьшовицко Вьпииіе),
с. 115, 189
Синевідзько Нижнє (Синовуцко Ньшіне), с.
54
Синьків (Синкові), с. 176
Скала, м-ко
- деканат 55, 75, 82, 158, 174, 214
Скалат, м. 90, 93,146
Сколе, м-ко
- деканат 172
Славна, с. 206
Славсько, м-ко 55, 158
Слобідка (Слоббдка, Слобудка), с.,
Стрийськпй окр. 48,160
Слобідка (Слобудка), с., Чортківський окр.
55
Святіш (Снятьш, Снатин, 8піаіуп), м. 16,17,
117,213;
- деканат 189
Сокаль, м. 173
Соколів, с. 145
Соколівка (Соколбвка), с. 145, 146
Сонч Новий, див. Новий Сонч
Солонка (Соломка), с. 70, 71
Сопів (Сопов), с. 214
Сороки, с. 207, 208
Соснів, с. 187
Спас, с. 58
Станимир, с. 30, 194
Станіславів (Станиславові, Станіславові,
Станіславі, Станіславові), м. 27, 34, 52,
59, 67,72, 100,116, 118,119,126,142,145,
182,183,185,190-192,195, 203, 212,214;
- деканат 212;
- округ 26, 27, 67, 68, 70, 87,103,197,
204, 207;
- руська рада 26, 37, 52, 53, 67, 68, 72, 75,
81,100, 101,116,117,119,127, 145,148,
156, 157,163,168,169, 171,174, 183,186,
190, 192, 204, 205,207, 208
Станіславчик (Станіславчик, Станїслав-
чикі), с. 202
Старе Місце, див. Старий Самбір
Старе Село, с. 32, 48, 82,117,181,190
Старий Милятин, див. Милятин Старий
Старий Самбір (Старий Самбор), м. 80, 198
266
Географічний покажчик
Старячі (Старячі), с. 198
Старі Кути (Старі Кутта), с. 199 ' ’
Стинява Вижня (Стенава, Стьтнява Вьіжна),
с. 51,158
Стинява Нижня (Стьтнява Нижна), с. 51
Стінка (Стінка), с. 153
Сторонибаби, с. 164
Стоянів (Стокшовь), м-ко 176
Стрий (Стрьтй, Строй, Стрій, Стрия), м. 36,
146,156,157, 168;
- деканат 212;
- округ 31, 55, 56, 64, 87, 93, 117, 158,
172,176,179,188,192,196, 202, 207, 212;
- руська рада 38, 39, 55, 58, 60, 65, 87, 98,
100,149,157, 159,162, 164,166,167,172,
176,180,181,183,192, 200, 205, 206
Стрілки (Стрілки), с. 31
Струтин (Струтин-ь), с. 87, 92,112,178
Струтин Вижній (Бігиіуп \\'ухпу), с. 4
Студійка (Студзьлнка, Стодінка), с. 153, 206
Суходіл (Суходоле), с. 175
Сянік (Санокь), м. 63, 165, 178;
- деканат 78;
- округ 37, 67, 68,103,168, 188,210;
- руська рада 57, 65, 91,162,173,178,189;
- Сяноччина (земля Саноцка) 92
Тарнава, с. 203
Тарнавка, див. Тернавка
Тарнів (Татолу), м. 17
Татаринів (Татарьінов), с. 154
Теребовля (Трембовля), м. 57;
- деканат 56;
- руська рада 57,161,182
Тернавка (Тарнавка), с., Стрийський окр. 60,
138,164, 203
Тернопіль (Тарнополь, Тарнополь,
Тернопбл, Тапторої), м. 16,17, 43,46, 51,
59, 72, 74, 80,109,113,148;
- округ 69, 71,109, 111,170,172,177,
196, 210;
- деканат 213;
- руська рада 37, 46, 58, 60, 67, 68, 72-74,
81, 90,147, 148,152,156,161,163,164,
170,173,174,177,183, 186,197;
- Тернопільщина (Тарнополщина) 132
Терношин (Терноіпен), с., Жовківський окр.
50,155
Тетильківці (Титильковци), с. 175
Тилич (Тьтліч-ь), с. 201
Тисминичани, с. 52
Тлумач, м-ко 52
Товмачик (Тлумачик), с. 158
Товсте (Тойсте), с. 196, 203
Тростянець (ТрістАнець, Трїстлнець), с. 201,
202
Тростянець (ТрістАНець), с., Перемиський
окр. 198
Тростянець (Трощаньец, Трусцянец), с.,
Сяноцький окр. 78,173
Трускавець, с. 159
Труханів (Труханов-ь), с. 54
Тура Велика (Туря), с. 107
Тур’є (Туре, Туре), с. 73,118
Турка, с. 61;
- руська рада 57, 76, 77,171,172
Убині (Убіні, Убіньї), с. 202, 203
Угерсько, с. 164
Угнів (Оугиовь, Угнов), м-ко 55, 58, 159, 162
Угорська Русь, див. Закарпаття
Угорщина (Оугорщина, Оугрьт, Оугорски
край, Угрьі) 51, 85, 87, 94,119,176, 193;
Угри, див. Угорщина
Угринів (Оугрьіиов-ь), с. 52
Улицько (Улицко, Уліцко), с. 63,166
Ульгувокь (Ульгбвокь), див. Ольгівок
Унів (Оуневь, Уневь, Уніевь, Уиіов-ь), с. 39,
40, 55, 159,162,168;
- деканат 34;
- руська рада 61, 67, 69, 79,165,168,172,
173
Устя (Оусціе, Оусця, Усцье), с.
- деканат 52, 53, 157
Утішків (Утішков-ь), с. 61,150,172;
- руська рада 164
Фільварки (Фбльварки), с., Бучацький дека-
нат 168, 170
Футор (Футар, Хітар), с. 118,191, 214
Географічний покажчик
267
Хітар, див. Футор
Хлібичин (Хлебічинь), с. 208
Хлопівка (Хлопбвка, Хлоповка), с. 69,169
Ходорів (Ходоровь), м. 64;
- руська рада 36, 47, 54, 57, 72, 74,147,
152, 157,160,165, 170
Холоїв (Холоевь, Холоіов, Холоів), м-ко 56,
158, 159,194, 206;
- деканат 214
Хом’яків (Хомяковь), с. 52
Хоростків (Хоростковь), м-ко 34,104,145,184
Хотинь (Ходінь), м. 206
Ходінь, див. Хотінь
Хриплин (Хриллін), с. 52
Цапівці (Цаповце), с. 44, 45, 51, 53,147,151,
156,157, 204
Цеблів (Цеблбвь), с. 99,182
Чарношовиці, див. Чорнушовичі
Чепелі (Чепелі), с. 57
Черемхів (Черемхбвь, Черемховь), с. 43, 45,
151,201
Чернихів (Черніховь), с. 199
Черниця, с. 31
Чернівці (Черневци, Черновци), м. 182,185,
198;
- деканат 77, 172
Чернятин (Чернлтинь), с. 208
Чехи, с. 160
Чехія (Чехи) 24, 26, 31, 67, 69, 74
Чистопади, с. 148
Чорнушовичі (Чарношовиці, Чарношо-
вичі), с. 57, 161
Чортків (Чорткбв, Чортков), м.
- округ 37-39, 44, 45, 51, 56,132,174,188,
199, 204, 212;
- деканат 212;
- руська рада 69, 80,151,174,185,194
Шешори, с. 208
Шибалин, с. 51
Іїїишківці (Шишковце), с. 57
. Шоломия (Шоломея, Шоломьія), с. 32,149
Щирець (Щерець, Щирець, Щьірець), м. 38,
39, 146,149,204,205, 206;
- деканат 158, 210
Яворів (Яворбв, Аворовь, ІАворов), м. 58,
59, 64, 188,198;
- руська рада 57, 170, 163, 166
Ягольпиця (ІАгольниця), с. 168
Язловець (ЇАзловец), м. 93, 214
Язова (ІАзова), с. 125
Ямниця (ІАмница), с. 52
Янів (ІАновь, Янбв), м-ко 58,162
Янчин (ІАнчинь), с. 153
Ярослав (Іарославь, їарославь, ІАрослав),
м. 37,189;
- деканат 51, 102, 156;
- руська рада 60, 78,102,164,173,184,
189, 201
Ярушичі (Арушиці), с. 175
Ярчівці (ІАрчовци), с. 107
Ясло (ІАсло), м. 181,189;
- округ (Іасілскій) 210
Ясенів (Ассенбв, Ясенев), с. 208, 213
Яцківці (Іацковце), с. 203
Ооііпа, див. Долина
Саііда, див.Галичина
Каіизх, див. Калуш
Кгакад, див. Краків
ЬеліЬег§ (Ілл'б»'), див. Львів
8аиіЬог, див. Самбір
8іес11І5ка, див. Селиська
8піаІуп,див. Снятин
Тагпорої, див. Тернопіль
Тагпбм/, див. Тарнів
8ігиіуп ХУукпу, див. Струтин Вижній
5¥іеп,див. Відень
інститут ІСТОРІЇ ЦЕРКВИ
Українського Католицького Університету*
Інститут Історії Церкви (ПЦ), є першим недержавним науково-дослідним закладом в
Україні, що був створений у 1992 р. з метою дослідження становища Церкви в умовах
тоталітарного комуністичного режиму. В основу його наукової діяльності покладено
методику «живої» або «усної» історії, тобто збору оповідей очевидців та їх аналізу на
підставі відповідної герменевтики та за допомогою сучасної комп’ютерної техніки.
Співпрацівники Інституту плекають живі стосунки з представниками покоління мучеників
та ісповідників віри, дбаючи, щоб їх досвід і свідчення служили християнському
вихованню молодших генерацій.
Невідрадний стан історичної науки в Україні, особливо, тривала перерва у розвитку
церковної історіографії диктували потребу розширення сфер діяльності Інституту, який
розпочав перекладати і публікувати наукову й навчально-методичну літературу, збирати
і систематизову вати джерела до історії церковно-державних і міжконфесійних відносин,
проводити конференції та наукові семінари, видавати спеціалізований науковий збірник
«Ковчег» та провадити інші дослідницькі проекти у тісній співпраці з науковими
осередками й поодинокими дослідниками в Україні та поза її межами. Інститут сформував
і постійно поповнює власний архів усиих інтерв’ю, фото- і відеоматеріалів, копій
документів з інших архівів, а також колекцію рукописів і рідкісних видань, бібліотеку
церковно-історичної літератури та збірку музейних експонатів.
На базі ПЦ здійснювалася підготовка до відноалення Богословської Академії у Львові,
яка розпочала свою працю у вересні 1994 р., а у червні 2002 р. була реорганізована в
Український Католицький Університет. Інститут став складовою частиною цих закладів
і його співпрацівники займаються викладацькою діяльністю, залучаючи студентів і
аспірантів до реалізації наукових проектів.
Інститут опублікував
Ковчег: Збірник статтей з церковної історії ! ред. Б. Ґудзяк, Я. Грицак, ч. 1, Львів
1993.-х+189 с.
Ковчег Науковий збірник із церковної історії / за ред. о. Б. Ґудзяка, І. Скочиляса та
О. Турія, ч. 2, Львів 2000. - уііі + 520 с.
Ковчег Науковий збірник із церковної історії І за ред. о. Б. Ґудзяка, І. Скочиляса та
О. Турія, т. З, Львів 2001. - уі + 570 с.
Історичний контекст, укладення Берестейської унії та перше іюунійне покоління:
Матеріали Перших «Берестейських читань». Львів, Івано-Франківськ, Київ,
1-6 жовтня 1994 р. І ред. Б. Ґудзяк, співред. О. Турій, Львів 1995. - х + 190 стор.
Держава, суспільство і Церква в Україні у XVII столітті. Матеріали Других
«Берестейських читань». Львів, Дніпропетровськ, Київ, 1-6 лютого 1995 р. / ред.
Б. Ґудзяк, співред. О. Турій, Львів 1996. - х + 198 стор.
Берестейська унія і українська культура XVII століття. Матеріали Третіх
«Берестейських читань». Львів, Київ, Харків, 20-23 червня 1995 р. / ред. Б. Ґудзяк,
співред. О. Турій, Львів 1996. — х + 186 стор.
Берестейська унія та внутрішнє життя Церкви в XVII столітті. Матеріали
Четвертих «Берестейських читань». Львів, Луцьк, Київ, 2-6 жовтня 1995 р. / ред.
Б. Ґудзяк, співред. О. Турій, Львів 1997. - хіі + 156 стор.
Борис Ґудзяк, Криза і реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і
генеза Берестейської Унії/ перекл. з англ. М. Габлевич, під ред. О. Турія, Львів
2000. - хуі + 426 с.
Ігор Шевченко, Україна між Сходом і Заходом. Нариси з історії культури до початку
XVIII століття / авториз. перекл. з англ. М. Габлевич, під ред. А. Ясіновського,
Львів 2001.-250 с.
Ернст Крістоф Суттнер, Українське християнство на початку ІІІ-го тисячоліття.
Історичний досвід та еклезіологічні перспективи І перекл. з нім. та наук. ред.
О. Турія, Львів 2001. -168 с.
Ласло Пушкаш, Кир Теодор Бомжа. Життя і смерть єпископа, Львів 2001. - 244 с.
Церква мучеників! упор. О. Турій, Львів 2001.
Любомир (Гузар), У пошуках гармонії, Львів 2001 [= Україна християнська 1 ]. - 48 с.
Головна Руська Рада (1848-1851): протоколи засідань і книга кореспонденції» / за ред.
О. Турія, упорядн. Уляна Кришталович та Іван Сварник, Львів 2002. - хххіу + 270 с.
Інститут готує до друку:
1. Ковчег Науковий збірник з церковної історії, ч. 4
2. Менталітет, ідентичність і богослов'я в Україні та Білорусі у XVII столітті.
Матеріали П'ятих «Берестейських читань». Перемишль, Львів, Київ, 13-19 травня
1996 р. І ред. Борис Ґудзяк, співред. Олег Турій.
3. Унійні процеси XVІ-XV! Іст. і їх еклезіологічна оцінка. Матеріали Шостих
«Берестейських читань». Львів, Київ, Ужгород, 14-20 травня 1996 р. / ред. Борис
Ґудзяк, співред. Олег ТУрій.
4. Богдан Боцюрків, Українська Греко-Католицька Церква і Радянська держава (1939-
1950) / перекл. Наталії Кочан.
Замовлення на видання та пропозиції щодо співпраці
просимо надсилати на адресу:
Інститут Історії Церкви Іпзіішіе ої Сйпгсії Нікіогу
Українського Католицького Університету о! іЬе ІІкгаіпіап СаіЬоІіс Ііпіуегзіїу
вул. І. Свєнціцького, 17 упі. І. Буіепізіїзкойо, 17
79011 Львів, УКРАЇНА 79011 ґуіу, ІЖКАІХЕ
Тел.: (+320-322) ЗНІТГІ Те!.: (+320-322) 762777
Факс: (+320-322) 798596 Гах: (+320-322) 798596
\уу/\у.іс1іІ8Іогу.ог£ Е-таі1: іпЬох@ісЬіхіогу.ог§
Наукове видання
Головна Руська Рада (1848-1851):
протоколи засідань і книга кореспонденції»
Науковий редактор: Олег Турій
Упорядники: Уляна Кришталович та Іван Сварник
Літературний редактор: Галина Ференц
Комп’ютерна верстка: Юрій Королишин
Художнє оформлення: Федір Лукавий
Підписано до друку 18.12.2002 р.
Формат 70 х 100 /16. Папір офс. № 1. Гарн. Тайме.
Офс. друк. Ум. друк. арк. 24,51. Ум. фарбовідб. 24,67.
Обл.-вид. арк. 24,73.
Інститут Історії Церкви
Українського Католицького Університету
79011 Львів, вул. І. Свєнціцького 17
Надруковано з готових діапозитивів
у Жовківській друкарні
видавництва Отців Василівн «Місіонер»
80300 Жовква, Львівської обл.,
вул. Василіанська 8