Галич у політичному житті Європи XI-XIV століть - Войтович В.

РОЗДІЛ 1. Галицько-Волинська держава і Королівство Русі: територія і кордони
Галицько-волинські володіння у польських землях
Домен галицьких князів
РОЗДІЛ 2. Відносини галицьких і галицько-волинських князів з Візантією у ХІ–ХІV cт.
Відновлення союзу. Походження другої дружини Романа Мстиславича
РОЗДІЛ 3. Відносини галицьких і галицько-волинських князів з Угорщиною у ХІ–XIV cт.
Неспокійний зять Володимирко Володаревич
Невдалі спроби реалізації ідеї угорсько-галицької унії
Від тісного союзу до жорсткої конфронтації
Від Угорської спадщини до Галицької спадщини
РОЗДІЛ 4. Польська політика галицьких і галицько-волинських князів у XI–XIV ст.
Польсько-волинські конфлікти 1219–1222 рр.
«Подвійна» коронація Данила Романовича: фальсифікація, легенда чи реальний факт?
Лев Данилович: союзник, претендент і «опікун»
Останні Романовичі. Загадка Болеслава-Юрія Тройденовича
Останні етапи боротьби за спадщину Романовичів
РОЗДІЛ 5. Відносини галицько-волинських князів з Литвою
РОЗДІЛ 6. Галицько-волинські зв’язки з німецькими землями у ХІІ–ХIV ст.
Епілог: Констанцький собор 1414–1418 рр.
Автор: Войтович В.
Теги: історія історія україни історія галицько-волинського князівства данило галицький
ISBN: 978-966-02-7637-6
Год: 2015
Похожие
Філософія Хрестоматія
Текст
                    Національна академія наук України
Інститут українознавства ім. Івана Крип'якевича
Леонтій ВОЙТОВИЧ
ГАЛИЧ У ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ
ЄВРОПИ ХІ--ХІV СТОЛІТЬ
Львів -2015

ББК 63.3(2)43
В65
Монографія присвячена висвітленню стосунків Галицького, Галиць-
ко-Волинського князівств та Королівства Русі з Візантією, Угорським
королівством, польськими князівствами, Литвою та німецькими державами в
ХІ--ХІV століттях. У роботі використані європейські хроніки та інші джерела,
які для дослідження цієї теми раніше не залучалися, а також праці угорських,
польських, чеських та інших зарубіжних істориків, включаючи найновіші
дослідження.
Рецензенти:
доктор історичних наук Володимир Александрович (Львів, Україна)
доктор історичних наук Олександр Головко (Київ, Україна)
доктор габілітований Даріуш Домбровський (Бидгощ, Польща)
Рекомендовано до друку Вченою радою
Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України
ISBN 978-966-02-7637-6
© Войтович Л.В., 2015
© Ощипок Н.Л., покажчик, 2015

3
ITRODUCTIO AT INVESTIGATIONIS*
Ïðîïîíîâàíà ïðàöÿ º ïåâíèì ï³äñóìêîì äîñë³äæåíü ³ñòîð³¿ ñòîñóí-
ê³â ïðèêàðïàòñüêèõ êíÿç³âñòâ Ðîñòèñëàâè÷³â, Ãàëèöüêîãî ³ Ãàëèöü-
êî-Âîëèíñüêîãî êíÿç³âñòâ òà Êîðîë³âñòâà Ðóñ³ ç Â³çàíò³ºþ, Óãîðñüêèì
êîðîë³âñòâîì, ïîëüñüêèìè êíÿç³âñòâàìè, Ëèòâîþ òà í³ìåöüêèìè äåð-
æàâàìè ó Õ²--Õ²V ñòîë³òòÿõ òà ì³ñöÿ ³ ðîë³ Ãàëèöüêî¿ çåìë³ â ºâðî-
ïåéñüê³é ³ñòîð³¿ öüîãî ïåð³îäó, ÿêèìè àâòîð çàéìàâñÿ ïðîòÿãîì îñòàí-
í³õ òðèäöÿòè ðîê³â1. Ó ïðîöåñ³ öèõ äîñë³äæåíü áóëà çâåðíåíà óâàãà íà
ëàòèíîìîâí³ ³ í³ìåöüêîìîâí³ õðîí³êè òà ³íø³ äæåðåëà, ÿê³ ðàí³øå íå
çàëó÷àëèñÿ äî âèâ÷åííÿ ö³º¿ ïðîáëåìàòèêè, à òàêîæ ïðàö³ ïîëüñüêèõ,
óãîðñüêèõ, ÷åñüêèõ òà í³ìåöüêèõ ³ñòîðèê³â, çíà÷íà ÷àñòèíà ÿêèõ ç ð³ç-
íèõ ïðè÷èí çàëèøàºòüñÿ íåâ³äîìîþ óêðà¿íñüêèì äîñë³äíèêàì2.
Ïî÷èíàþ÷è â³ä íàçâè ïðàö³, àâòîð ç³òêíóâñÿ ç ïðîáëåìîþ â³äñóò-
íîñò³ ó ñó÷àñí³é ³ñòîð³îãðàô³¿ ºäèíî¿ óñòàëåíî¿ òåðì³íîëîã³¿. Òàê, òðà-
äèö³éíî ïðèéíÿòî ïèñàòè Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêå êíÿç³âñòâî àáî Ãàëèöü-
êî-Âîëèíñüêà äåðæàâà, õî÷à ïðàâèëüíà íàçâà, ÿêà â³äáèòà ó ëàòèíñüê³é
òèòóëàòóð³ ïðàâèòåë³â, ìàëà áè çâó÷àòè ÿê Ãàëèöüêî-Âîëîäèìèðñüêà
äåðæàâà. Àëå â³äìîâà â³ä òðàäèö³éíî¿ íàçâè ìîæå âíåñòè çàéâó ïëóòà-
íèíó, îñîáëèâî, çâàæàþ÷è íà íàÿâí³ñòü ³íøîãî Âîëîäèìèðà -- ñòîëèö³
êíÿç³âñòâà Ï³âí³÷íî-Ñõ³äíî¿ Ðóñ³, ÿêèé ï³ñëÿ ìîíãîëüñüêîãî çàâîþâàí-
íÿ ïåðåòâîðèâñÿ íà íîì³íàëüíó ñòîëèöþ á³ëüøîñò³ ðóñüêèõ çåìåëü, çà-
ëåæíèõ â³ä Çîëîòî¿ Îðäè Ç ÷àñ³â êîðîíàö³¿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à öÿ
äåðæàâà ó çàõ³äíèõ äæåðåëàõ íîñèëà íàçâó êîðîë³âñòâî Ðóñ³. ˉ¿ íàñå-
ëåííÿ ó äæåðåëàõ íàçâàíî ðóñèíàìè àáî ðóñè÷àìè, à êíÿç³ -- ðóñüêèìè
êíÿçÿìè, ùî â³äîáðàæåíî ó òåêñò³ äîñë³äæåííÿ. Çâ³ñíî, ùî öåé åòíîñ
áóâ äàâíüîóêðà¿íñüêèì, àëå ó ìåæàõ Ãàëè÷èíè, Áóêîâèíè ³ Çàêàðïàòòÿ
ñàìî³äåíòèô³êàö³ÿ àâòîõòîííîãî íàñåëåííÿ ÿê ðóñèí³â çáåðåãëàñÿ àæ äî
ïî÷àòêó ÕÕ ñòîë³òòÿ. Çðîçóì³ëî òàêîæ, ùî ö³ ðóñèíè íå ìàþòü æîäíîãî
ñòîñóíêó äî íîâ³òí³õ ñïðîá â³äíàéòè îêðåìó ñõ³äíîñëîâ'ÿíñüêó íàö³þ
ï³ä òàêîþ íàçâîþ òà óòâîðèòè îêðåìó ðóñèíñüêó ìîâó ç ð³çíîìàí³òíèõ
ä³àëåêò³â, ÿê³ â³äáèâàþòü äàâíüîõîðâàòñüêó ïëåì³ííó àðõà¿êó.
Îêðåìå Ãàëèöüêå êíÿç³âñòâî óòâîðèëîñÿ ò³ëüêè ó 1124 ð., êîëè ï³ñ-
ëÿ ñìåðò³ òåðåáîâåëüñüêîãî êíÿçÿ Âàñèëüêà Ðîñòèñëàâè÷à éîãî ñèíè
²ãîð-²âàí òà Ðîñòèñëàâ-Ãðèãîð³é ðîçä³ëèëè áàòüê³âñüêó ñïàäùèíó. Ñàìå
ì³ñòî Ãàëè÷ âïåðøå çãàäàíå ï³ä 1138 ð.3, àëå ïî÷àòêè ì³ñòà ÿê îäíîãî
³ç õîðâàòñüêèõ öåíòð³â â³äíîñÿòüñÿ äî Õ ñò., â ò. ÷. ³ áàãàòå êíÿç³âñüêå
* Вступ до дослідження (лат).
1 Бібліографію основних робіт автора з цієї тематики див.: Козловський С.О. Наукові праці Ле-
онтія Войтовича // Войтович Л. Галицько-Волинські етюди. Біла Церква, 2011. С. 431--447.
Новіших робіт див.: Войтович Л. Князь Лев Данилович. Львів, 2014. С. 251--255.
2 Не тільки українські дослідники переважно не знайомі з працями угорських та чеських колег,
але навіть багато польських авторів не знають робіт українських колег, що часом призводить
до певних непорозумінь, зокрема при використанні джерел у переказах та інтерпретації ін-
ших дослідників.
3 Лаврентьевская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. 1. Москва, 2001. Стб. 311.

4
ïîõîâàííÿ-êåíîòàô ó Ãàëè÷èí³é ìîãèë³ íà Êðèëîñ³4. Îá'ºäíàâøè ïðè-
êàðïàòñüê³ êíÿç³âñòâà Ðîñòèñëàâè÷³â, êíÿçü Âîëîäèìèðêî Âîëîäàðåâè÷
óòâîðèâ ó 1141 ð. ïîòóæíå Ãàëèöüêå êíÿç³âñòâî. Âñÿ öÿ òåðèòîð³ÿ âêëþ-
÷àëà çåìë³ óòâîðåíèõ áë. 1086 ð. Ïåðåìèøëüñüêîãî, Çâåíèãîðîäñüêîãî
³ Òåðåáîâåëüñüêîãî êíÿç³âñòâ, ÿê³ íàëåæàëè äî îäíîãî õîðâàòñüêîãî ìà-
ñèâó, âêëþ÷åíîãî äî ñêëàäó Ðóñ³ êíÿçåì Âîëîäèìèðîì Ñâÿòîñëàâè÷åì
íàïðèê³íö³ Õ ñò.5, òà ïðèºäíàíèõ ó Õ²-Õ²² ñò. çåìåëü ó Ïîíèçç³ Äí³ñòðà
4 Томенчук Б.П. Археологія городищ Галицької землі. Галицько-Буковинське Прикарпаття. Ма-
теріали досліджень. 1976--2006 рр. Івано-Франківськ, 2008. С. 494--610. Обґрунтування існу-
вання міста задовго до літописної згадки і полеміку з противниками цієї думки див.: Майо-
ров А.В. Галицко-Волынская Русь. Очерки социально-политических отношений в домонголь-
ский период. Князь, бояре и городская община. Санкт-Петербург, 2001. С. 179--186; Его же.
Проблема основания Галича в современной историографии // Україна в Центрально-Східній
Європі (з найдавніших часів до кінця ХVIII ст.) -- Вип. 3. -- Київ, 2003. -- С. 253--262; Его же. О
времени и обстоятельствах основания Галича: историография спорных и нерешенных проблем
// До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя.
-- Т. 1. -- Київ--Львів, 2004. -- С. 688--711; Его же. Декілька міркувань стосовно першої згадки
про Галич і часу заснування міста // Стародавній Іскоростень і слов'янські гради VIII--X ст. /
Гол. ред. О.П.Моця. -- Київ, 2004. -- С. 186--191; Его же. Про дату заснування Галича за звісткою
угорського Аноніма // Збереження та використання культурної спадщини України: проблеми
та перспективи. -- Галич, 2004. -- С. 195--203; Его же. Проблема основания Галича в современной
историографии // Історико-географічні дослідження в Україні. --Ч. 8. -- Київ, 2005. -- С. 229--241;
Его же. Русько-угорські відносини другої половини ІХ ст. та проблема заснування Галича //
Україна -- Угорщина: спільне минуле та сьогодення / Відпов. ред. В.А.Смолій. -- Київ, 2006. -- С.
25--40; Его же. Начальные страницы истории Галича (письменные и археологические источ-
ники о времени и обстоятельствах основания города) // Архитектура и археология Древней
Руси. К 100-летию со дня рождения М.К.Каргера (1903--1976). -- Санкт-Петербург, 2009. -- С.
182--197.
5 Див.: Войтович Л. Слiдами бiлих хорватiв // Лiтопис Червоної Калини. 1993. № 5--6. С. 2--10, 57;
Його ж. "Бiлi хорвати" чи "карпатськi хорвати" // Миколаївщина. Збiрник наукових праць. Т.
1. Львiв, 1998. С. 49--79; Його ж. Князiвства карпатських хорватiв // Етногенез та рання iсторiя
слов'ян: новi науковi концепцiї на зламi тисячолiть. Львiв, 2001. С. 195--210; Його ж. Карпатські
хорвати в етнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього середньовіччя //
Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до ХVIII ст.). Вип. 4. Київ, 2004.
С. 105--132; Його ж. "Білі" хорвати чи "карпатські" хорвати? Продовження дискусії // Дрого-
бицький краєзнавчий збірник. Вип. 8. Дрогобич, 2004. С. 38--45; Його ж. Карпатские хорваты
// Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 2. История. 2005. Вып. 1. С. 133--146;
Його ж. Восточное Прикарпатье во второй половине І тыс. н. э. Начальные этапы формирова-
ния государственности // Rossica Antiqua. 2006. Исследования и материалы. Санкт-Петербург,
2006. С. 6--39; Його ж. [Рец.] Майоров А.В. Великая Хорватия: Этногенез и ранняя история
славян Прикарпатского региона. -- Санкт-Петербург, 2006. -- 209 с. // Записки НТШ. Т. 256.
Львів, 2008. С. 705--707; Його ж. "Баварський географ": проблеми локалізації слов'янських
племен // Проблеми слов'янознавства. Вип. 57. Львів, 2008. С. 42--62; Його ж. "Баварський Гео-
граф": проблеми ідентифікації слов'янських племен // Треті Ольжині читання. Пліснеськ 31
травня 2008 року. Львів, 2009. С. 3--14; Його ж. "Баварський Географ": спроба етнолокалізації
населення Центрально-Східної Європи в ІХ столітті // Український історичний журнал. 2009.
№ 5. С. 12--34; Його ж. Прикарпаття в другій половині І тисячоліття н. е.: найдавніші князівства
// Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 45. Львів, 2010. С. 13--54; Його ж.
"Баварський Географ": Спроба локалізації слов'янських князівств в ІХ столітті // Średniowiecze
Polskie і Powszechne. T. 2 (6). Katowice, 2010. S. 35--66; Його ж. Восточное Прикарпатье во вто-
рой половине І тыс. н. э. Начальные этапы формирования государственности // Русин. Киши-
нев, 2010. № 3(21). С.5--49, 159--169; Його ж. Прикарпаття в другій половині І тисячоліття н. е.:
найдавніші князівства // Войтович Л. Галицько-волинські етюди. Біла Церква, 2011. С. 10--46;

5
òà ãèðë³ Äóíàþ. Ñîö³àëüíî-åêîíîì³÷íèé, ïîë³òè÷íèé ³ êóëüòóðíèé ðîç-
âèòîê ö³º¿ òåðèòîð³¿ â³äçíà÷àâñÿ ºäí³ñòþ ³ ó íàñòóïíèé ïåð³îä. Âîëî-
äèìèðñüêèé êíÿçü Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ ó 1199 ð. îá'ºäíàâ Ãàëèöüêó ³
Âîëèíñüêó çåìë³ â îäíå ïîë³òè÷íå ö³ëå, ÿêå éîãî ñèí Äàíèëî Ðîìàíî-
âè÷ òðàíñôîðìóâàâ ó êîðîë³âñòâî Ðóñ³. ² õî÷à ñàì Äàíèëî Ðîìàíîâè÷
çðîáèâ ñòîëèöåþ ñâî¿õ âîëîä³íü ñïî÷àòêó Óãðîâñüê, à ïîò³ì Õîëì; Ëåâ
Äàíèëîâè÷ ïåðåí³ñ öåé öåíòð äî çàñíîâàíîãî íèì Ëüâîâà, ÿêèé ëåæàâ
íà ìåæ³ ãàëèöüêèõ ³ âîëèíñüêèõ çåìåëü; ¿õ íàñòóïíèêè òðèìàëè ñâî¿
ðåçèäåíö³¿ òî ó Ëüâîâ³, òî ó Âîëîäèìèð³, Ãàëè÷ çàëèøàâñÿ ñèìâîëîì
ö³º¿ äåðæàâè íàâ³òü ó XV ñò., êîëè âîíà âæå ïåðåñòàëà ³ñíóâàòè. Òîìó
íàçâà äîñë³äæåííÿ Ãàëè÷ ó ïîë³òè÷íîìó æèòò³ ªâðîïè Õ²--Õ²V ñòî-
ë³òü âèäàºòüñÿ êîðåêòíîþ. Ãàëè÷ âèñòóïàº òóò ÿê ñèìâîë âèçíà÷åííÿ
ïðèêàðïàòñüêèõ êíÿç³âñòâ Õ²--Õ²² ñò., Ãàëèöüêîãî ³ Ãàëèöüêî-Âîëèí-
ñüêîãî êíÿç³âñòâ òà êîðîë³âñòâà Ðóñ³.
Ïðîäîâæåííÿ äèñêóñ³¿ íàâêîëî òàêèõ òåðì³í³â ÿê äåðæàâà òà ôåî-
äàë³çì6, çìóøóº îêðåìî ïîäàòè àâòîðñüêó ïîçèö³þ ç öèõ ïèòàíü. ×àñòî
äîñë³äíèêè ï³ä îäíèìè ³ òèìè æ òåðì³íàìè ðîçóì³þòü ïðîòèëåæí³ ðå÷³,
íå óòðóäíþþ÷è ñåáå ïîÿñíåííÿìè, à ïîò³ì, íàâ³òü, ïîëåì³çóþòü îäèí ç
îäíèì.
Äëÿ ³ñòîðèê³â Õ²Õ -- ïî÷àòêó ÕÕ ñò., ÿê ³ äëÿ ðàäÿíñüêèõ ³ñòîðèê³â,
ïèòàííÿ ³ñíóâàííÿ äåðæàâè Ðóñü (â òîä³øí³é ³ñòîð³îãðàô³¿ -- Êè¿âñüêà
Ðóñü, ïîò³ì Äðåâíÿ àáî Äàâíÿ Ðóñü) âçàãàë³ íå ñòîÿëî. ×è íå íàéá³ëüø
äèñêóñ³éíèì öå ïèòàííÿ ñòàëî íàïðèê³íö³ ÕÕ -- íà ïî÷àòêó ÕÕ² ñò.7
Ïîñòðàäÿíñüêèì äîñë³äíèêàì âàæêî ïîçáóòèñÿ ïîâí³ñòþ ìàðêñèñòñüêî¿
äîãìàòèêè, çîêðåìà âèçíà÷åííÿ äåðæàâè ÿê ïðîòèñòîÿííÿ àíòàãîí³ñ-
òè÷íèõ êëàñ³â. Òàê, ²ãîð Äàíèëåâñüêèé ãîòîâèé â³äìîâèòè Êè¿âñüê³é
Ðóñ³ ó äåðæàâíîñò³, ïîçàÿê âîíà ÿâíî íå áóëà "äåðæàâîþ åêîíîì³÷íî
ïàíóþ÷îãî êëàñó"8.
Його ж. "Баварський географ": спроба етнолокації населення Центрально-Східної Європи ІХ
ст. // Там само. С. 47--72; Його ж. Повертаючись до хорватів Костянтина Багрянородного //
Нартекс. Byzantina Ukrainensis. Т. 2. Харьков, 2013. С. 71--101; Vojtovyč Leontij. Chrouati et altera
Chrowati // Ukrajinski Karpati: etnogeneza--arheologija--etnologija / Priredio Jevgenij Paščenko.
Zagreb, 2014. S. 207--254.
6 Див.: Войтович Л.В. Середні віки в Україні: хронологія, проблеми періодизації // Український
історичний журнал. 2003. № 4. С. 134--139; Його ж. Середні віки в Україні: Хронологічні рам-
ки і проблеми періодизації // П'ятий конгрес Міжнародної асоціації україністів. Історія. Ч.
1. Чернівці, 2003. С. 17--20; Його ж. Проблеми історичної термінології: Київська Русь, середні
віки, княжа доба, феодалізм, держава, віче // Історичні записки. Збірник наукових праць. Схід-
ноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. Вип. 15. Луганськ, 2007. С.
13--32; Його ж. Дискусія про ранню державу // Княжа доба. Вип. 4. Львів, 2011. С. 7--16; Його ж.
Чи була Русь державою? //  eatrum Humanae Vitae. Студії на пошану Наталії Яковенко. Київ,
2012. С. 95--107.
7 Див.: Пузанов В. В. О спорных вопросах изучения генезиса восточнославянской государствен-
ности в новейшей отечественной историографии // Средневековая и новая Россия. Сб. к
60-летию И. Я. Фроянова. Санкт-Петербург, 1996. С. 148--167; Його ж. Древнерусская госу-
дарственность: генезис, этнокультурная среда, идеологические конструкты. Ижевск, 2007. С.
3--51.
8 Данилевський И. Н. Древня Русь глазами современников и потомков (ІХ--ХІІ вв.). Москва, 2001.
С. 164--165.

6
Çíà÷íà ÷àñòèíà ³ñòîðèê³â êèíóëàñÿ óçãîäæóâàòè ñòàð³ ñõåìè ç íî-
âèìè â³ÿííÿìè, ïåðø çà âñå âîæä³âñòâîì. Ìîæíà ïðèéíÿòè çà àêñ³î-
ìó, ùî íàéðàí³øèì ñîö³àëüíèì îðãàí³çìîì, ñàìîäîñòàòí³ñòü ÿêîãî âè-
çíà÷àëàñÿ âèðîáíèöòâîì ìàòåð³àëüíèõ áëàã, íåîáõ³äíèõ äëÿ ³ñíóâàííÿ
ëþäåé, ùî âõîäÿòü äî éîãî ñêëàäó, á³îëîã³÷íèì â³äòâîðåííÿì øëÿõîì
íàðîäæåííÿ íîâîãî ïîêîë³ííÿ ³ ñîö³àëüíèì â³äòâîðåííÿì øëÿõîì ïå-
ðåäà÷³ öüîìó ïîêîë³ííþ ïåâíèõ ñîö³àëüíî-êóëüòóðíèõ ö³ííîñòåé ³ òðà-
äèö³é, áóëî ïëåì'ÿ9, ó ÿêîìó ïîºäíóºòüñÿ åòí³÷íà ñï³ëüí³ñòü (ñóêóï-
í³ñòü êëàí³â) ç ïîë³òè÷íîþ ñòðóêòóðîþ íà ÷îë³ ç âèçíàíèì âîæäåì10.
Òàêó ìàêñèìàëüíó îáùèíó -- ïëåì'ÿ àðõåîëîãè ô³êñóþòü ÿê ãí³çäî ïî-
ñåëåíü11.
Ïðîñòå ïëåì³ííå âîæä³âñòâî âåäå ÷åðåç êîìïàóíäíå (çì³øàíå, ïî-
ºäíàíå ç æðå÷åñòâîì) äî ñêëàäíîãî (êîíñîë³äîâàíîãî) âîæä³âñòâà, ÿêå
îá'ºäíóº äåê³ëüêà ïëåìåí, óòâîðþþ÷è ïëåì³ííó ïðîòîäåðæàâó -- ÷³ôäîì,
òîáòî ñòàëó ñòðóêòóðó ç öåíòðàë³çîâàíèì óïðàâë³ííÿì òà ñïàäêîâîþ ³º-
ðàðõ³ºþ ïðàâèòåë³â ³ çíàò³, àëå ùå áåç ôîðìàëüíîãî àïàðàòó ïðèìóñó12.
Òîáòî, ïëåìåíà îá'ºäíóþòüñÿ ó ñîþçè, óòâîðþþ÷è ñêëàäí³ âîæä³âñòâà,
â ðóñüêèõ äæåðåëàõ -- êíÿæ³ííÿ13. ²íøèé äàâí³é ñëîâ'ÿíñüêèé òåðì³í
-- "âåðâ", äàâøè íàçâó îáùèí³-âåðâ³, ñòàâ ñëîâ'ÿíñüêèì â³äïîâ³äíèêîì
9 Семенов Ю. И. Категория "социальный организм" и ее значение для исторической науки //
Вопросы истории. 1966. № 8. С. 88--106; Козлов В. М. О понятии этнической общности // Со-
ветская этнография. 1967. № 2. С. 100--111; Кубель Л. Е. Племя // Свод этнографических по-
нятий и терминов. Социально-экономические отношения и соционормативная культура. Мо-
сква, 1986. С. 145.
10 Васильев Л. С. Протогосударство-чифдом как политическая структура // Народы Азии и Аф-
рики. 1981. № 6. С. 158--160.
11 Михайлина Л. Слов'яни VIII--Х ст. між Дніпром і Карпатами. Київ, 2007. С. 246--247.
12 Service E. Origins of the State and Civilization. New York, 1975. P. 25; Карнейро Р. Процесс или ста-
дии: ложная дихотомия в иследовании истории возникновения государства // Альтернативные
пути к цивилизации. Москва, 2000. С. 91--93.
13 Михайлина Л. Слов'яни VIII--Х ст. С. 246--247.
Грифон. Галицька керамічна рельєфна плитка ІІ типу. Перша пол. ХІІІ ст.

7
ïîçíà÷åííÿ êëàíîâèõ çâ'ÿçê³â ó ðàìêàõ ÷³ôäîìó-âîæä³âñòâà14.
Çàõîïëþþ÷èñü íîâ³òí³ìè òåîð³ÿìè, âàðòî óâàæíî ïîñòàâèòèñÿ äî
ñëóøíîãî ñïîñòåðåæåííÿ Â³êòîðà Ïóçàíîâà, ùî "âèâåäåíà íà åòíîãðà-
ô³÷íèõ ìàòåð³àëàõ Îêåàí³¿ òåîð³ÿ âîæä³âñòâà çóñòð³÷àºòüñÿ ç ïðîáëå-
ìàìè ïðè çàñòîñóâàíí³ ¿¿ äî êîíêðåòíîãî ìàòåð³àëó â ³íøèõ ÷àñòèíàõ
ñâ³òó"15. Ïîãîäæóþ÷èñü ç ìîæëèâ³ñòþ ³ñíóâàííÿ ïåð³îäó âîæä³âñòâà ÿê
îáîâ'ÿçêîâîãî åòàïó ñóñï³ëüíîãî ðîçâèòêó âñ³õ ïðîòîäåðæàâ, ìîæëè-
âî, âàðòî êðèòè÷í³øå ï³ä³éòè äî öüîãî ÿâèùà ïåðø çà âñå ç ïîçèö³é
õðîíîëîã³¿ òà ëîêàëüíèõ îñîáëèâîñòåé. Íà îñòðîâàõ Îêåàí³¿ ðåìåñëî ³
òîðã³âëÿ íå â³ää³ëèëèñÿ â³ä ðèáàëüñòâà, ìèñëèâñòâà ³ çåìëåðîáñòâà, ñóñ-
ï³ëüñòâî íå äèôåðåíö³þâàëîñÿ çà ïðîôåñ³éíèìè îçíàêàìè, òàì íå áóëî
ìåòàëóðã³éíèõ êîìïëåêñ³â (ïîä³áíèõ äî êîìïëåêñó Õ ñò. ó Ðóäíèêàõ íà
Äí³ñòð³) ÷è ñèñòåìè âåëåòåíñüêèõ ãîðîäèù, òàêèõ ÿê Ïë³ñíåñüêî, Ñî-
ëîíñüêî ÷è Ñò³ëüñüêî, äëÿ áóä³âíèöòâà ÿêèõ ïîòð³áí³ áóëè îðãàí³çîâàí³
òèñÿ÷³ ðîáî÷èõ ðóê. Óêð³ïëåííÿ öèõ ãîðîäèù, âèðîáíè÷³ êîìïëåêñè,
ÿê³ îäíîçíà÷íî ñâ³ä÷àòü ïðî â³ää³ëåííÿ ðåìåñëà â³ä çåìëåðîáñòâà, ðîç-
âèíåíà òîðã³âëÿ, ï³äòâåðäæåíà ñòàòóòàìè í³ìåöüêèõ ì³ñò ùå ó ²Õ--Õ
ñò., çðåøòîþ, -- ã³ãàíòñüê³ òåðèòîð³¿ íàâ³òü ïëåì³ííèõ ñîþç³â (çà ñòàðîþ
òåðì³íîëîã³ºþ), çàïîâíåí³ ì³ñòàìè òà óêð³ïëåíèìè ãîðîäèùàìè-çàìêà-
ìè, â³äîìîñò³ ïðî ïîë³òè÷íó ä³ÿëüí³ñòü ¿õ ïðàâèòåë³â, âêëþ÷àþ÷è óãî-
äè ç Â³çàíò³ºþ, íå âïèñóþòüñÿ ó ð³çí³ ñõåìè âîæä³âñòâà ÷è òî ó Îêåàí³¿
÷è òî ó ï³âí³÷íîàìåðèêàíñüêèõ ³íä³éö³â.
Çà Àíäð³ºì Äâîðí³÷åíêîì, óïðîäîâæ VI--VIII ñò. ó ñëîâ'ÿí ³ñíóâàëà
â³éñüêîâà äåìîêðàò³ÿ, ÿêà ðîçâèâàëàñÿ íå äóæå äèíàì³÷íî, â³ä ðàííüî¿
ïðèì³òèâíî¿ ôîðìè äî ðîçãîðíåíî¿ (²Õ--Õ ñò.), òîáòî â³ä ïðîñòîãî âîæ-
ä³âñòâà ÷åðåç êîìïàóäíå äî êîíñîë³äîâàíîãî ÿê ïîïåðåäíèêà ãðîìàäÿí-
ñüêî¿ îáùèíè: ¿¿ ôîðìóâàííÿ äîñë³äíèê â³äíîñèòü äî Õ² -- ïåðøî¿ ïîëî-
âèíè Õ²² ñò. Íàäàë³ â³äáóâàºòüñÿ ðîçïàä ì³ñò-äåðæàâ íà äð³áí³ø³, ïðè-
÷îìó â ïîîäèíîêèõ çåìëÿõ â³í ïðîò³êàâ ïî-ð³çíîìó16. Îòîæ, äåðæàâè
íå áóëî í³ çà ÷àñ³â Âîëîäèìèðà Ñâÿòîñëàâè÷à, í³ çà ßðîñëàâà Ìóäðîãî.
Çà Â³êòîðîì Ïóçàíîâèì ñëîâ'ÿíè, ÷àñòêîâî çíèùóþ÷è, à ÷àñòêîâî
àñèì³ëþþ÷è ô³ííî-óãîðñüêå, áàëòñüêå òà ³ðàíîìîâíå ì³ñöåâå íàñåëåí-
íÿ, ôîðìóþ÷è ³ºðàðõ³þ îáùèí ³ òåðèòîð³é âíàñë³äîê ïðèïëèâó íîâèõ
õâèëü ì³ãðàíò³â, ñòâîðþâàëè ñîþçè ³ ñóïåðñîþçè ïëåìåí ("ñîþçè ñî-
þç³â" â äàâí³øèõ ïðàöÿõ). Êàòàë³çàòîðîì ïîäàëüøîãî ðîçâèòêó ñòàëè
ïîòóæí³ çîâí³øí³ âïëèâè õîçàð ³ âàðÿã³â. Íàñë³äêîì "íîðìàíñüêîãî
çàâîþâàííÿ" ñòàëî óòâîðåííÿ ï³ä åã³äîþ Ðþðèêà ï³âí³÷íîãî ïîë³åòí³÷-
íîãî ñóïåðñîþçó ïëåìåí, ÿêèé øëÿõîì åêñïàíñ³¿ ïåðåí³ñ îðãàí³çóþ÷èé
öåíòð ç Ëàäîãè äî Êèºâà. Êè¿âñüêà Ðóñü Õ ñò. áóëà ñêëàäíèì (ç åëåìåí-
òàìè ð³çíèõ ð³âí³â ³íòåãðàö³¿) ñóïåðñîþçîì ïëåìåí. Ó ì³ðó ôîðìóâàííÿ
14 Баран Я. В. Слов'янська община. Київ--Чернівці, 2004. С. 36.
15 Пузанов В. В. Образование Древнерусского государства: межэтнический симбиоз и иерар-
хия территорий // Долгов В. В., Котляров Д. А., Кривошеев Ю. В., Пузанов В. В. Формирова-
ние Российской государственности: разнообразие взаимодействий "центр -- периферия"
(этнокультурный и социально-политический аспекты). Екатеринбург, 2003. С. 108.
16 Дворниченко А. Ю. О восточнославянском политогенезе в VI--X вв. // Rossica Antiqua. Иссле-
дования и материалы. 2006. Санкт-Петербург, 2006. С. 184--195.

8
ì³ñò-äåðæàâ öå óòâîðåííÿ òðàíñôîðìóâàëîñÿ â ôåäåðàö³þ çåìåëü (ì³ñò-
äåðæàâ) ç öåíòðîì ó Êèºâ³. Â³ä ñåðåäèíè Õ² ñò. ôåäåðàö³ÿ íàáóëà õà-
ðàêòåðó ñêëàäíî¿ ôåäåðàö³¿, à ç ê³íöÿ Õ² -- ïî÷àòêó Õ²² ñò. -- ðîçïàëà-
ñÿ íà íåçàëåæí³ çåìë³ (ì³ñòà-äåðæàâè), ³ºðàðõ³ÿ ÿêèõ ôîðìóâàëàñÿ çà
ïðèíöèïîì ïîä³ëó íà ñòàðø³ ³ ìîëîäø³ îáùèíè. Îñíîâíèìè íåñó÷èìè
êîíñòðóêö³ÿìè ïîë³òè÷íî¿ ñèñòåìè áóëè êíÿçü ³ ì³ñòî (ãðàä). Ñîþç çå-
ìåëü ïåðñîí³ô³êóâàâñÿ â ñîþç³ êíÿç³â (ïðàâëÿ÷³é êíÿç³âñüê³é ðîäèí³)17.
Ç âåëèêî¿ ê³ëüêîñò³ ³ñíóþ÷èõ âåðñ³é íàéïåðåêîíëèâ³øèìè, íà ì³é
ïîãëÿä, âèãëÿäàþòü ïðîïîçèö³¿ Îëåíè Ìåëüíèêîâî¿, ÿêà âèä³ëÿº ïåð³î-
äè âîæä³âñòâà, äðóæèííî¿ äåðæàâè òà ðàííüîôåîäàëüíî¿ äåðæàâè (âæå
íà ñåðåäèíó ²Õ ñò.). Ïðè öüîìó "äðóæèííà äåðæàâà" ÷è "â³éñüêîâà
äåðæàâà" (military government) õàðàêòåðèçóºòüñÿ óí³âåðñàëüíèì åòà-
ïîì ðîçâèòêó ñóñï³ëüñòâà, ïðè ÿêîìó ôóíêö³¿ äåðæàâè, ùî çàðîäæó-
ºòüñÿ, âèêîíóº, ãîëîâíèì ÷èíîì, â³éñüêîâà îðãàí³çàö³ÿ -- äðóæèíà ÷è
àíàëîã³÷íà ¿é â³éñüêîâà ñòðóêòóðà18. Çà Àíòîíîì Ãîðñüêèì ó Õ--Õ² ñò.
äðóæèíà ³ äåðæàâíèé àïàðàò ñï³âïàäàëè ³ ò³ëüêè íàïðèê³íö³ Õ²² -- ó
Õ²²² ñò. äðóæèíó â ö³é ðîë³ çàì³íèâ êíÿæèé äâ³ð19.
Ö³ ³äå¿ ï³äòðèìàëè ³ ³íø³ äîñë³äíèêè20. Çàïåðå÷åííÿ Î. Ìàéîðîâà,
ÿêèé ââàæàº, ùî òåðì³í äðóæèííà äåðæàâà í³÷èì íå â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä
17 Пузанов В. В. Образование Древнерусского государства: межэтнический симбиоз и иерар-
хия территорий // Долгов В. В., Котляров Д. А., Кривошеев Ю. В., Пузанов В. В. Формирова-
ние Российской государственности: разнообразие взаимодействий "центр -- периферия"
(этнокультурный и социально-политический аспекты). Екатеринбург, 2003. С. 106--167; Його
ж. О спорных вопросах изучения генезиса восточнославянской государственности. С. 149--
160; Його ж. Древнерусская государственность. С. 614--621.
18 Мельникова Е. А. К типологии становлення государства в Северной и Восточной Европе (По-
становка проблемы) // Образование Древнерусского государства. Спорные проблемы: Чте-
ния памяти чл.-кор. АН СССР В. Т. Пашуто. Москва, 13-15 апреля 1992 г. Тез. докл. / Отв.
ред. А. П. Новосельцев. Москва, 1992. С. 40--45; Её же. К типологии предгосударственных и
раннегосударственных образований в Северной и Северо-Восточной Европе (Постановка
проблемы) // Древнейшие государства на территории Восточной Европы. 1992--1993. Москва,
1995. С. 20--23; Её же. К типологии контактных зон и зон контактов: скандинавы в Западной и
Восточной Европе // Восточная Европа в древности и средневековье: контакты, зоны контак-
тов и контактные зоны / ХІ Чтения памяти В. Т. Пашуто. Москва, 2003. С. 20.
19 Горский А. А. Дружина и генезис феодализма на Руси // Вопросы истории. 1984. № 9; Його ж.
Древнерусская дружина. Москва, 1989. С. 33, 58--75, 109--114.
20 Соловьев К. А. Властители и судьи: Легитимизация государственной власти в Древней и Сред-
невековой Руси: ІХ -- первая половина ХV в. Москва, 1991. С. 29--30; Его же. Потестарные
отношения в Древней и Средневековой Руси ІХ -- первой половины ХV в. Москва, 1998; Кот-
ляр Н. Ф. Между язычеством и христианством (эволюция древнерусской государственности
в Х веке) // Восточная Европа в древности и средневековье. Москва, 1995. С. 25--28; Его же.
Древнерусская государственность. Санкт-Петербург, 1998; Пчелов Е. В. К вопросу о времени
возникновения Древнерусского государства // Альтернативные пути к ранней государствен-
ности. Владивосток, 1995. С. 117--127; Моця О. П. Східнослов'янське суспільство напередодні
утворення Київської Русі // Давня історія України. Т.3. Київ, 2000. С. 477; Ричка В. М. Київська
Русь: проблеми, пошуки, інтерпретації // УІЖ. 2001. № 2. С. 26--28; Войтович Л. В. Середні
віки в Україні: хронологія, проблеми періодизації // УІЖ. 2003. № 4. С.138; Никольский С. Л.
О дружинном праве в епоху становлення государственности на Руси // Средневековая Русь.
Москва, 2004. Вып. 4. С. 5.

9
ïîä³áíèõ òåðì³í³â ðàáîâëàñíèöüêà, ôåîäàëüíà ÷è îáùèííà äåðæàâà21,
íå âèãëÿäàþòü ïåðåêîíëèâèìè: â äàíîìó âèïàäêó äðóæèíà âèñòóïàº ÿê
ôîðìà îðãàí³çàö³¿ ïðàâëÿ÷î¿ åë³òè â îêðåìèõ ñóñï³ëüñòâàõ22.
Åòàïè ðîçâèòêó äðóæèííî¿ äåðæàâè äîáðå ïðîñë³äêîâóþòüñÿ íà ìà-
òåð³àëàõ çàõ³äíèõ, ïîëàáñüêèõ ³ ïîìîðñüêèõ ñëîâ'ÿí, ðàíí³õ ãåðìàíö³â
òà ñêàíäèíàâ³â. Îñîáëèâî áàãàòî ïàðàëåëåé ì³æ ñêàíäèíàâñüêèìè òà
äàâíüîðóñüêèìè ðåàë³ÿìè, ÿê³, íå îáîâ'ÿçêîâî ìóñèëè áóòè çàïîçè÷åí-
íÿìè, à ìîãëè ïðîñòî ðîçâèâàòèñÿ ñèíõðîííî ÿê åòàïè ðîçâèòêó äðó-
æèííî¿ äåðæàâè. Îäíèì ç òàêèõ ïðèêëàä³â ìîæå áóòè ïîëþääÿ, àíà-
ëîãîì ÿêîãî âèñòóïàº ñêàíäèíàâñüêà âåéöëà23. ²íøèì ïðèêëàäîì ìîæå
áóòè òèïîëîã³ÿ ïîñåëåíü ç äð³áíèõ ñ³ë òà õóòîð³â-ìèç, îá'ºäíàíèõ â
ãí³çäà ïîñåëåíü íàâêîëî öåíòðàëüíèõ ñàäèá, ÿê³ âèêîíóâàëè ïðèì³òèâ-
í³ êóëüòîâ³, à ï³çí³øå ô³ñêàëüí³ ôóíêö³¿24.
Ó âñ³õ ãåðìàíñüêèõ òà ñëîâ'ÿíñüêèõ íàðîä³â íà ðàíí³õ åòàïàõ ðîçâè-
òêó çàô³êñîâàíà ñîòåííà ñèñòåìà. Ïðèñóòíÿ âîíà ³ ó Ñêàíäèíàâ³¿ (hun-
dari -- ó ñâå¿â, herad -- ó ðåøò³ Øâåö³¿ òà Íîðâåã³¿, syssel -- â Þòëàíä³¿)25.
Ñîòíÿ, ñõîæå, ïî÷àòêîâî áóëà òåðèòîð³ºþ, çäàòíîþ âèñòàâèòè ñîòíþ
âî¿í³â ó çàãàëüíå îïîë÷åííÿ. Ñîòí³ áóëè ñêëàäîâèìè ÷àñòèíàìè îáëàñ-
òåé (ôîëüê³â), ñëîâ'ÿíñüêèìè àíàëîãàìè ÿêèõ ìîæíà ââàæàòè ñîþçè
ïëåìåí. Öåíòð òàêèõ ôîëüê³â ôîðìóâàâñÿ íàâêîëî ñàäèáè ïðàâëÿ÷îãî
õåâä³íãà. Âîíè â³äáèò³ òîïîí³ìàìè ç tuna ³, ñóäÿ÷è ç ðóí³÷íèõ íàïèñ³â,
21 Майоров А. В. Галицко-Волынская Русь. Князь, бояре и городская община. Санкт-Петербург,
2001. С. 30.
22 Пузанов В. В. Древнерусская государственность. С. 16.
23 Балушок В. Г. Полюддя: прагматична дія і ритуал // УІЖ. 1994. № 1. С. 113--116; Кобыщанов Ю. М.
Полюдье: явление отечественной и всемирной истории. Москва, 1995; Тимощук Б. О. Східні
слов'яни VII--X ст.: полюддя, язичництво, початки держави. Чернівці, 1999; Зубашевський Н. П.
Про місце інститутів данництва і полюддя в переказі про останній похід Ігоря за древлян-
ською даниною // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Дрогобич, 2006. Вип. 10. С. 86--107;
Його ж. Руське полюддя і скандинавська вейцла: спроба порівняльного аналізу // Історичні
записки. Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля. Луганськ, 2007. Вип. 15. С.
77--85; Михайлина Л. П. Полюддя у східнослов'янських княжіннях // Питання стародавньої та
середньовічної історії, археології й етнології. Чернівці, 2007. Т. 1(23). С. 19--24.
24 Ambrosiani B. Fornbamningar och beguggelse. Uppsala, 1964. S. 202-208; Тимощук Б. О. Слов'яни
Північної Буковини V--ІX ст. Київ, 1976; Тимощук Б. А., Русанова И. П., Михайлина Л. П. Итоги
изучения славянских памятников Северной Буковины V--X вв. // Советская археология. 1981.
№ 2. С. 80--93; Hyenstrand A.  e Molaren Area. Stockholm, 1981. P. 21; Larson T., Lundmark H.
Bebyggelsemonstek -- er utgangspunkt vid studier av forhistoriska samhallen. Fornvannen, 1982. S.
161--169; Михайлина Л. П. Населення Верхнього Попруття VIII--X ст. Чернівці, 1997; Його ж.
Топографія, розміри та планування селищ VIII--Х ст. між Дніпром і Карпатами // Питання ста-
родавньої та середньовічної історії, археологій й етнології. Чернівці, 2003. Т. 1. С. 93--99; Його
ж. Типологія східнослов'янських жител VIII--Х ст. між Дніпром і Карпатами // Археологічні
студії. Київ; Чернівці, 2003. Вип. 2. С. 116--131; Його ж. Слов'яни VIII--Х ст. С. 43--56, 75--105,
159--169.
25 Tunberg S. Studier rorande Skandinaviens aldsta politiska indelning. Uppsala, 1911; Hafstrom G.
Hundare // Kulturhistoriskt leksikon för nordisk middelalder. В. 7. Kobenhavn, 1962. S. 74--78;
Sporrong U. Kolonisation bebyggeseut-veckling och administration. Lund, 1971; Ekbom C. A.
Viennetionde och hundaresindelning. Studier rorande Sveriges aldsta politiska indelning. Lund,
1974; Ковалевський С. Д. Образование классового общества и государства в Швеции. Москва,
1977. С. 99--100.

10
áóëè ì³ñöÿìè ò³íã³â -- ñêàíäèíàâñüêèõ ³ ãåðìàíñüêèõ àíàëîã³â â³÷à26.
Äîâãå äîñë³äæåííÿ ³íñòèòóòó â³÷à27 ïðè âñ³é äèñêóñ³éíîñò³ âèñíî-
âê³â äîçâîëÿº ñòâåðäæóâàòè, ùî â³÷å áóëî ñëîâ'ÿíñüêèì àíàëîãîì ãåð-
ìàíñüêèõ çàãàëüíèõ çáîð³â ò³íã³â, â ÿêîìó ìîãëè áðàòè ó÷àñòü âñ³ çäàò-
í³ íîñèòè çáðîþ, ³ ïðèíàéìí³ â ðàíí³õ ïåð³îäàõ â³÷å áóëî îñíîâíèì ³í-
ñòðóìåíòîì îáìåæåííÿ êíÿç³âñüêî¿ âëàäè. Çâè÷àéíî, øóêàþ÷è ñë³äîì
26 Jansson S. B. F.  e Runes of Sweden. Stockholm, 1962. P. 103--112; Holmberg K. A. De svenska Tuna-
namen. Uppsala, 1969; Olsson I. Tuna-namen i Sverige. Foeskningslaget. Fornvannen, 1976. S. 71--78;
Гуревич А. Я. Норвежское общество в раннее средневековье. Проблемы социального строя и
культуры. Москва, 1977. С. 217--225.
27 Сергеевич В. И. Первичные народные собрания у германцев и греков // Журнал Министер-
ства юстиции. 1907. № 12. С. 156--168; Тарановский Ф. В. Отзыв о сочинении В. И. Сергеевича
"Древнее русское право". Москва, 1911. С. 45--68; Греков Б. Д. Київська Русь. С. 342--358; Юшков С. В.
Очерки по истории феодализма. С. 35--38, 193--237; Тихомиров М. Н. Древнерусские города.
Москва, 1956. С. 215--220; Андреев В. Ф. О социальном составе новгородского веча // Генезис
и развитие феодализма в России. Ленинград, 1988. С. 70--80; Янин В. Л. Проблемы социальной
организации Новгородской республики // История СССР. 1970. № 1. С. 48--54; Толочко П. П. Вече
и народные движения в Киеве // Исследования по истории славянских и балканских народов.
Москва, 1972. С. 125--143; Новосельцев А. П. Некоторые черты древнерусской государствен-
ности в сравнительно-историческом аспекте (постановка проблемы) // Древнейшие государ-
ства на территории СССР. 1985 г. Москва, 1986. С. 35--42; Лукин П. В. "Народные собрания" у
восточных славян: возможности сравнительного анализа // Древняя Русь: Вопросы медиевис-
тики. 2004. № 3 (17). С. 5--11; Його ж. О социальном составе новгородського веча ХІІ--ХІІІ вв.
по летописным данным // Древнейшие государства Восточной Европы. 2004 г. Москва, 2006.
С. 164-209; Його ж. Деконструкция деконструкции. О книге Т. Л. Вилкул по истории древне-
русского веча // Scrinium. T. IV. Patrologia Paci ca and Other Patristic Studies. Санкт-Петербург,
2008. C. 403--434; Гранберг Ю. Вече в древнерусских письменних источниках. Функции и тер-
минология // Древнейшие государства Восточной Европы. 2004 г. Москва, 2006. С. 3--163; Кот-
ляр Н. Ф. Князь, бояре и вече в Галицко-Волынской Руси // Там само. С. 244--267.
Сірин. Галицька керамічна рельєфна плитка І типу. Друга пол. ХІІ ст.
(За М.В.Малевською, П.О.Раппопортом)

11
çà Õ. Óàéòîì â ë³òîïèñíèõ òåêñòàõ íå ðåàëüí³ñòü, à ðèòîðè÷í³ ñòðàòåã³¿
¿õ àâòîð³â, ìîæíà ïðèéòè ò³ëüêè äî âèñíîâêó, ùî "ðåàëüíå ì³ñöå â³÷à
â ïîë³òè÷íîìó æèòò³, íà æàëü, íå ìîæå áóòè âèçíà÷åíî íàâ³òü â çà-
ãàëüíèõ ðèñàõ"28. Àëå ÿñêðàâ³ ðîçïîâ³ä³ ïðî ò³íãè ó ñêàíäèíàâñüêèõ
äæåðåëàõ òàêè äîçâîëÿþòü íå ñïðèéìàòè ïîä³áí³ âèñíîâêè.
Ñëîâ'ÿíñüêà ñîòíÿ -- óêð³ïëåíå ïîñåëåííÿ ç ãí³çäîì ñåëèù òà õó-
òîð³â. Ãí³çäî òàêèõ ãîðîäèù ñêëàäàëî òèñÿ÷ó (ïåðâ³ñíèé ñîþç ñîþç³â
ïëåìåí)29. Ñîòíÿ ç ñâî¿ì âèáîðíèì óïðàâë³ííÿì òà ñóäîì íèæ÷î¿ ³íñòàí-
ö³¿ áóëà ïåðâèííîþ àäì³í³ñòðàòèâíîþ îäèíèöåþ ó âñ³õ ãåðìàíñüêèõ òà
ñëîâ'ÿíñüêèõ íàðîä³â.
Ôîðìóâàííÿ ïîñò³éíèõ êíÿæèõ äðóæèí, óòðèìàííÿ ÿêèõ âèìàãàëî
â³ä ñóñï³ëüñòâà âèä³ëåííÿ ÷àñòèíè âëàñíîãî ïðîäóêòó, ïîêëèêàëî äî
æèòòÿ ³ ñèñòåìó çáîðó öüîãî ïðîäóêòó. Õàðàêòåðíî, ùî ñêàíäèíàâñüê³
êîíóíãè ï³ä ÷àñ ñâî¿õ îá'¿çä³â ôîëüê³â (âåéöëà ÿê àíàëîã ïîëþääþ),
äå âîíè, îêð³ì çáîðó ïîæåðòâóâàíü íà ñâîþ äðóæèíó (êîðìë³ííÿ), ùå
âèêîíóâàëè ïåâí³ ñàêðàëüí³ òà ñóäîâ³ ôóíêö³¿, íå çà¿æäæàëè ó òðàäè-
ö³éí³ öåíòðè ôîëüê³â -- òóíè, à âèçíà÷àëè äëÿ öüîãî ñïåö³àëüí³ ïóíê-
òè -- õóñåáþ (husaby)30. Òàêèõ õóñåáþ â³äîìî ó Øâåö³¿ -- 70, Íîðâåã³¿
-- 46, Äàí³¿ -- 9. Òàêèì ÷èíîì, êîæåí àäì³í³ñòðàòèâíèé îêðóã ìàâ äâà
öåíòðè: òðàäèö³éíèé ïëåì³ííèé ç ò³íãîì-â³÷åì -- òóíà ³ äðóæèííèé
ðàííüîäåðæàâíèé ç ì³ñöåì çóïèíêè êîíóíãà ³ çáîðó âåéöëè-ïîëþääÿ --
õóñåáþ. Ö³êàâî, ùî ³ ðåçèäåíö³¿ êîíóíã³â çíàõîäèëèñÿ çà ìåæàìè â³ê³â
-- öåíòð³â ì³æïëåì³ííîãî îáì³íó, äå áóëè "ðàäè çíàòíèõ" (principes)31.
Íà Ðóñ³ â³äïîâ³äíèêàìè õóñåáþ ìîãëè áóòè ïîãîñòè32. ˉõ òðàäèö³éíî
ïîâ'ÿçóþòü ç ðåôîðìàìè êíÿãèí³ Îëüãè (945--961), àëå ïîãîñòè â Ãí³ç-
äîâ³ ïîðÿä ç³ Ñìîëåíñüêîì, Øåñòîâèö³ ïîðÿä ç ×åðí³ãîâîì, Ñàðñüêîìó
ãîðîäèù³ ïîðÿä ç Ðîñòîâîì ÷è Òèìåðåâ³ âèíèêëè ðàí³øå33. À ç ïðè-
éíÿòòÿì õðèñòèÿíñòâà öåðêîâíà àäì³í³ñòðàö³ÿ ñòàëà ç'ÿâëÿòèñÿ ñàìå
28 Вілкул Т. "Людье" и "князь" в конструкциях летописцев ХІ--ХІІІ вв. Киев, 2007. С. 313. Див.,
також: (Вілкул Т. Віче в паралельних повідомленнях літописів // Український історичний жур-
нал. 1998. № 4. С. 70--81; Її ж. Літописні "бояри" і "чернь" на вічі (ХІІ--ХІІІ ст.) // Київська старо-
вина. 2001. № 3; Її ж. Дружина-віче: баланс абстракцій // Соціум. Альманах соціальної історії.
Вип.1. Київ, 2002. С. 23--36.
29 Рыбаков Б. А. Союзы племен и проблемы генезиса феодализма на Руси // Проблемы возникно-
вения феодализма у народов СССР. Москва, 1969. С. 25--28.
30 Steinnes A. Husaby. Oslo, 1955; Rosen J. Husaby // Kulturhistoriskt leksikon för nordish middelalder.
B. 7. Kobenhavn, 1962. S. 94--96; Andras C. G. Kungsgard (Sverige) // Kulturhistoriskt leksikon för
nordish middelalder. В.9. Kobenhavn, 1964. S. 513--515; Rasmussen P. Kingsgard (Denmark) //
Ibidem. S. 516; Гуревич А. Я. Свободное крестьянство феодальной Норвегии. Москва, 1967. С.
118, 128.
31 Мельникова Е. А. Формирование сети раннегородских центров и становление государства
(Древняя Русь и Скандинавия) // История СССР. 1986. № 5. С. 66--70.
32 Петрухин В. Я., Пушкина Т. А. К предистории древнерусского города // История СССР. 1979.
№ 4. С. 100--112; Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества ХІІ--ХІІІ вв. Москва, 1982.
С. 366.
33 Див. наприклад: Леонтьев Е. А. Ростов (предпосылки образования древнерусского города) //
Тезисы докладов советской делегации на V Международном конгрессе славянской археоло-
гии. Москва, 1985. С. 61--62; Шестаков Б. А. К вопросу о происхождении раннесредневековых
городов Брянського Полесья // Там же. С.75.

12
â õóñåáþ (ïîãîñòàõ), ÿê³ ïåðåáóâàëè ï³ä êîíòðîëåì êîíóíã³â (êíÿç³â)34.
Ïîÿâó ³ ðîçâèòîê ïîãîñò³â (õóñåáþ) ÿê ïåâíó ïðîòèâàãó ñòàðèì
ïëåì³ííèì öåíòðàì ñîþç³â (òóíàì), à òàêîæ âèä³ëåííÿ êíÿæèõ ðåçè-
äåíö³é, îêðåìî â³ä ì³æïëåì³ííèõ öåíòð³â ñóïåðñîþç³â (â³ê³â), ìîæíà
ðîçãëÿäàòè ÿê ôîðìóâàííÿ ðàííüîäåðæàâíèõ ³íñòèòóò³â äðóæèííî¿ äåð-
æàâè. Ó öüîìó ïðîöåñ³ ðîçïî÷àëàñÿ áîðîòüáà çà ï³äì³íó ôóíêö³é âè-
áîðíèõ îðãàí³â â³÷à (ò³íã³â) êíÿæèìè ì³í³ñòåð³àëàìè (ñëóæáîâöÿìè).
Î÷åâèäíî, ïåâíèé ÷àñ ñîöüê³ òà ¿õ ìåíø³ ï³äðó÷í³ äåñÿöüê³, ÿê ³ òè-
ñÿöüêèé çàëèøàëèñÿ âèáîðíèìè ìàã³ñòðàòàìè. Ïîñòóïîâî ¿õ ïî÷àëè çà-
ì³íÿòè ïðèçíà÷åíèìè êíÿçåì áîÿðàìè, òîáòî ïðåäñòàâíèêàìè êíÿæî¿
äðóæèíè. Öåé ïðîöåñ çàô³êñóâàëè ë³òîïèñè, áèëèíè ³ íàâ³òü ãðàô³ò³
êè¿âñüêîãî ñîáîðó Ñâÿòî¿ Ñîô³¿, ÿêå çàëèøèâ êîëèøí³é ñîöüêèé Ñòàâð
Ãîðîäÿòèíè÷, ïîçáàâëåíèé óðÿäó íà ïî÷àòêó Õ²² ñò. çà âåëèêîãî êíÿçÿ
Âîëîäèìèðà Âñåâîëîäîâè÷à Ìîíîìàõà35.
Ó ôðàíê³â íà òåðèòîð³¿ ñîòåíü ä³ÿëè ñîòåíí³ çáîðè (ìàëþñ), ÿê³ âè-
êîíóâàëè ñóäîâ³ ôóíêö³¿ ÷åðåç âèáîðíèõ ñîòíèê³â-òóíã³í³â (ëàò. tungi-
nus àáî centennarius). Òóíã³íàì äîïîìàãàëè 7 ðàõ³íáóðã³â ("îãîëîøóâà-
÷³â âèðîê³â") ç ÷èñëà ïðåäñòàâíèê³â îáùèíè. Âæå ç VI ñò. ôóíêö³¿ òóí-
ã³í³â ïåðåõîäÿòü äî êîðîë³âñüêèõ ì³í³ñòåð³àë³â -- ãðàô³â, à ñàìà ïîñàäà
äî ²Õ ñò. ùåçàº36. Ïîä³áí³ àíàëîã³¿ ìîæíà çíàéòè ³ ó ³íøèõ ãåðìàíñüêèõ
òà ñëîâ'ÿíñüêèõ íàðîä³â.
Àðõåîëîã³÷íèé ìàòåð³àë ïîêàçóº, ùî â îêðåìèõ ðåã³îíàõ Ðóñ³, çî-
êðåìà â çåìëÿõ, çàñåëåíèõ õîðâàòñüêèìè òà âîëèíñüêèìè ïëåìåíàìè,
äå çíàõîäèëèñÿ âåëåòåíñüê³ ãîðîäèùà ÿê Ïë³ñíåñüêî, Ñòîëüñüêî ÷è Ñî-
ëîíñüêî, ÿê³ â äåñÿòêè ðàç³â ïåðåâèùóâàëè ðîçì³ðàìè òîä³øí³ Êè¿â ÷è
Ëàäîãó, òà ö³ë³ êîìïëåêñè ç âèñîêèì ð³âíåì ñïåö³àë³çîâàíîãî âèðîáíè-
öòâà ÿê Ðóäíèêè, âæå ïåðåä ê³íöåì Õ ñò. ³ñíóâàëî ðîçâèíåíå äèôåðåí-
ö³éîâàíå ñóñï³ëüñòâî, çäàòíå äî óòâîðåííÿ äåðæàâíèõ ìåõàí³çì³â37.
34 Мельникова Е. А. Формирование сети раннегородских центров. С. 75.
35 Висоцький С. О. Про що розповіли давні стіни. Київ, 1978. С. 48--52.
36 Сидоров А. И. Организация власти во Франкском королевстве в VIII -- IX вв. // Средние века.
Вып. 64. Москва, 2003. С. 3--34; Овсінський Ю. Франкська держава Меровінгів // Войтович Л.,
Козак Н., Овсінський Ю., Чорний М. Medium aevum. Середні віки. Львів, 2010. С. 66--71.
37 Войтович Л. Етнотериторiальна пiдоснова формування удiльних князiвств Волинської землi //
Волино-Подiльськi археологiчнi студiї. Т. 1: Пам'ятi I. К. Свєшнiкова (1915--1995). Львiв, 1998.
С. 286--294; Його ж. Князiвства карпатських хорватiв // Етногенез та рання iсторiя слов'ян:
новi науковi концепцiї на зламi тисячолiть. Львiв, 2001. С. 195--210; Його ж. "Черв'яни" у пра-
цях I. Крип'якевича (До питання про початок державностi) // Україна: культурна спадщина,
нацiональна свiдомiсть, державність. Вип. 8. Львiв, 2001. С. 818--822; Його ж. Перемиське кня-
зівство. Джерела державності // Перемишль і Перемиська земля протягом віків. Вип. 3. Львів,
2003. С. 39--50; Його ж. Карпатські хорвати в етнополітичному розвитку Центрально-Східної
Європи раннього середньовіччя // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів
до ХVIII ст.). Вип. 4. Київ, 2004. С. 105--132; Його ж. "Білі" хорвати чи "карпатські" хорвати?
Продовження дискусії // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 8. Дрогобич, 2004. С. 38--45;
Його ж. Карпатские хорваты // Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 2: Исто-
рия. 2005. Вып. 1. С. 133--146; Його ж. Замість вступу: Найдавніший промисловий комплекс
України // Ковтало Б., Сколоздра Р., Яцишин С. Рудники. Історико-краєзнавчий нарис. Львів,
2005. С. 3-5; Його ж. Восточное Прикарпатье во второй половине І тыс. н. э. Начальные этапы
формирования государственности // Rossica Antiqua 2006: Исследования и материалы / Отв.

13
Ìîæíà ñòâåðäæóâàòè ïðî íàÿâí³ñòü óæå ó Õ ñò. îñîáëèâî¿ ïóáë³÷íî¿
âëàäè (êíÿç³â ³ â³÷à) ³ç ñèñòåìîþ îðãàí³â òà ³íñòèòóö³é, ÿê³ âïðîäîâæ
Õ²--Õ²²² ñò. ïîñò³éíî ðîçâèâàëèñÿ ³ óäîñêîíàëþâàëèñÿ â³ä íàì³ñíèê³â-
ïîñàäíèê³â ³ áîÿð (äî ÿêèõ ïåðåéøëè óðÿäè òèñÿöüêèõ, ñîöüêèõ, äå-
ñÿöüêèõ, à äàë³ äâ³ðñüêèõ òà ïå÷àòíèê³â-êàíöëåð³â) äî êíÿæèõ ì³í³ñ-
òåð³àë³â äâ³ðöåâî¿ (êîíþøèõ, ìå÷íèê³â, ÷àøíèê³â, ñòîëüíèê³â, ñêàðá-
íèê³â, ò³óí³â äâ³ðöåâèõ, êëþ÷íèê³â, ñîêîëüíè÷èõ, ëîâ÷èõ, ñòîëüíèê³â)
òà ðåã³îíàëüíî¿ àäì³í³ñòðàö³¿ (ò³óí³â ãîðîäîâèõ, âîëî÷ñüêèõ, ñ³ëüñüêèõ,
îãíèùíèõ, ðàòàéíèõ), ñëóæáè ì³ñüêèõ óêð³ïëåíü òà äîð³ã (ãîðîäíè÷èõ
³ ìîñò³âíè÷èõ), ìèòíî¿ ñëóæáè (îñüìåíèê³â ³ â³ðíèê³â), ñóää³â òà ïî-
ë³ö³¿ (ºìö³â ³ ÿáåäíèê³â) äî áîÿðñüêî¿ äóìè -- ïàí³â-ðàäè, ñòàðîñò ³ âîº-
âîä, ïóòíèõ áîÿð (ïî÷òîâèõ, ëîâ÷èõ, áðîâíèê³â, ãàºâíèê³â), ïàíöèðíèõ
³ çàìêîâèõ ñëóã, îòàìàí³â; "êíÿç³â" (êåíåç³â ³ êðàéíèê³â), çåìñüêèõ òà
ì³ñüêèõ óðÿä³â38. Êíÿæ³ ì³í³ñòåð³àëè, ïîä³áíî äî ³íøèõ êðà¿â ªâðîïè,
ðåêðóòóâàëèñÿ ÿê ç äðóæèííèê³â, òàê ³ êíÿæî¿ ÷åëÿä³. Ïðîöåñè çëèò-
òÿ âèõ³äö³â ç êíÿæî¿ ÷åëÿä³ ç âèõ³äöÿìè ç äðóæèííîãî ñåðåäîâèùà â
îäèí ñóñï³ëüíèé ñòàí, ÿê ïðîöåñè òðàíñôîðìàö³¿ äðóæèííî¿ äåðæàâè â
ðàííüîôåîäàëüíó òðèâàëè ïðîòÿãîì Õ²--Õ²² ñò. ³ íå ñï³âïàäàëè â ÷àñ³ ó
ð³çíèõ çåìëÿõ. Àíàëîã³÷íó ñèòóàö³þ â öåé ïåð³îä ìîæíà ñïîñòåð³ãàòè
ïðàêòè÷íî íà âñüîìó ïðîñòîð³ Öåíòðàëüíî¿ ³ Çàõ³äíî¿ ªâðîïè.
²ñòîðèêè ñòàðøèõ ïîêîë³íü âèçíà÷àëè Ðóñü ÿê äåðæàâó ôåîäàëüíó.
Ñüîãîäí³ çì³íèëîñÿ ³ ñòàâëåííÿ äî ôåîäàë³çìó. ×àñòèíà ³ñòîðèê³â âçà-
ãàë³ ñîðîì'ÿçëèâî îïóñêàº öåé òåðì³í, çáåð³ãàþ÷è ïðè öüîìó â³ðí³ñòü
ñòàðèì ïîãëÿäàì. Äèñêóñ³ÿ ñòîñîâíî âèçíà÷åííÿ ôåîäàë³çìó, ÿê ³ éîãî
³ñíóâàííÿ â óêðà¿íñüêèõ ÷è ðîñ³éñüêèõ çåìëÿõ, ò³ëüêè ïî÷èíàº ðîç-
ãîðòàòèñÿ39.
Ïîÿâà ôåîäàë³çìó â ªâðîï³ ïîâ'ÿçàíà, â ïåðøó ÷åðãó, ç ïðîáëåìàìè
ôîðìóâàííÿ â³éñüêà, ç ÿêèìè ç³òêíóëèñÿ âñ³ ºâðîïåéñüê³ ïîñòðèìñüê³
"âàðâàðñüê³" êîðîë³âñòâà ³ êíÿç³âñòâà. Ïåðåáóâàþ÷è íà ñòàä³¿ äðóæèí-
íî¿ äåðæàâè, âîíè íå ìàëè íàëàãîäæåíî¿ ñèñòåìè äåðæàâíèõ ô³íàíñ³â,
ред. А. Ю. Дворниченко, А. В. Майоров. Санкт-Петербург, 2006. С. 6--39.
38 Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ -- початок ХVI ст. Склад, суспільна
і політична роль. Львів, 2000. С. 398--402; Його ж. Феодалізм в українських землях: проблеми
існування і періодизації // Істину встановлює суд історії. Збірник на пошану Федора Павлови-
ча Шевченка. Київ, 2004. Т. 2: Наукові студії. С. 385--394; Його ж. Проблеми історичної термі-
нології: Київська Русь, середні віки, княжа доба, феодалізм, держава, віче // Історичні запис-
ки. Збірник наукових праць. Східноукраїнський національний університет імені Володимира
Даля. Вип.15. Луганськ, 2007. С. 13--32.
39 Див., наприклад: Свердлов М. Б. "Корм -- кормление": Становление феодального социально-
политического института на Руси ІХ--ХІІІ вв. // Studia Humanistica. Санкт-Петербург, 1996;
Його ж. Домонгольская Русь. Князь и княжеская власть на Руси VI -- первой трети XIII вв.
Санкт-Петербург, 2003; Войтович Л. В. Феодалізм в українських землях: проблеми існування
і періодизації // Істину встановлює суд історії. Збірник на пошану Федора Павловича Шев-
ченка. -- Київ, 2004. Т. 2: Наукові студії. С. 385--394; Його ж. Проблеми історичної термінології:
Київська Русь, середні віки, княжа доба, феодалізм, держава, віче // Історичні записки. Збір-
ник наукових праць. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля.
Вип.15. Луганськ, 2007. С. 13--32; Його ж. Феодалізм в українських землях: проблема існування
та періодизації // Наукові зошити Історичного факультету. Львівський національний універ-
сите імені Івана Франка. Вип. 9. Львів, 2008. С. 30--40.

14
÷åðåç ùî êîðîë³âñüêà ÷è êíÿç³âñüêà ñêàðáíèöÿ áóëà íåñïðîìîæíîþ
çàáåçïå÷èòè â³éñüêî ñïîðÿäæåííÿì òà àìóí³ö³ºþ. Âîíè óòðèìóâàëè
ò³ëüêè íåçíà÷í³ äðóæèíè ÷èñåëüí³ñòþ 100--300 âî¿í³â, ÿê³ áóëè ÿäðîì
çàãàëüíîãî îïîë÷åííÿ, ÿêå îçáðîþâàëîñÿ ³ ñïîðÿäæàëîñÿ âëàñíèì êîø-
òîì.Àëå óñêëàäíåííÿ êîíñòðóêö³é îçáðîºííÿ ³ òåõíîëîã³¿ éîãî âèãîòîâ-
ëåííÿ ïðèçâîäèëî äî äîðîæíå÷³ îçáðîºííÿ. Âæå â ÷àñè Êàðëà Âåëè-
êîãî (768--814) âàðò³ñòü ñïîðÿäæåííÿ âàæêîîçáðîºíîãî âåðøíèêà áóëà
àäåêâàòíîþ âàðòîñò³ 42 êîð³â: êîëü÷óæí³ äîñï³õè -- 12, øîëîì -- 6, ìå÷
ç ï³õâàìè -- 7, ïîíîæ³ -- 6, ñïèñ ³ ùèò -- 2, áîéîâèé ê³íü -- 12)40. Öÿ
âàðò³ñòü îçáðîºííÿ ïîñò³éíî çðîñòàëà ³ äàë³41. Âïåâíåíî ìîæíà ïðè-
ïóñêàòè, ùî äî ïî÷àòêó Õ²²² ñò. âàðò³ñòü ñïîðÿäæåííÿ ê³ííîãî ëèöàðÿ
çðîñëà, ùîíàéìåíøå, óòðè÷³. Êð³ì áîéîâîãî êîíÿ (destriery), çäàòíîãî
íåñòè íà ñîá³ âëàñí³ ê³íñüê³ äîñï³õè òà ëèöàðÿ ç ïîâíèì îçáðîºííÿì,
âàæêèé ê³ííîòíèê ìóñèâ ìàòè ùå äâîõ êîíåé: äëÿ ìàðøó (roncin) òà
äëÿ ïåðåâåçåííÿ îáëàäóíêó (ñoursers).
Ùîá íîñèòè âàæê³ äîñï³õè, óì³òè êîðèñòóâàòèñÿ çáðîºþ òà âèòðè-
ìóâàòè âèñíàæëèâ³ ìàðø³ âåðõè íà êîí³, íåîáõ³äíî áóëî ïîñò³éíî òðå-
íóâàòèñÿ, âäîñêîíàëþþ÷è ñâî¿ íàâèêè ³ ìàéñòåðí³ñòü, à òàêîæ äîáðå ³
çáàëàíñîâàíî õàð÷óâàòèñÿ.
Òîìó ëèöàðñüêà íàóêà ïî÷èíàëàñÿ ùå ó äèòèíñòâ³ -- ó â³ö³ â³ä 6--7
ðîê³â42. Òîæ ðîçìîâè ïðî îáùèííå ÷è çåìñüêå îïîë÷åííÿ ïîçáàâëåí³
ñåíñó. Íà ïî÷àòêó Õ²²² ñò. òàêèì ÷èíîì ìîãëè íàáèðàòè ò³ëüêè íåçíà÷í³
ñòð³ëåöüê³ êîíòèíãåíòè, á³éö³ ÿêèõ íå ìàëè çàõèñíîãî îçáðîºííÿ,
äîïîì³æíèõ ñëóæá â îáîçàõ ³ á³ëÿ ìåòàëüíèõ ìàøèí. Ì³ñüêå îïîë÷åííÿ
ùå ìîãëè âèêîðèñòîâóâàòè äëÿ îáîðîíè ïîòóæíèõ ì³ñüêèõ óêð³ïëåíü.
Âæå ç ñåðåäèíè VIII ñò. íà ïîëÿõ ªâðîïè âîþâàëè ïåðåâàæíî (à äî
Õ²²² ñò. âèêëþ÷íî) ëèöàðñüê³ â³éñüêà, óòâîðåí³ íà îñíîâ³ ôåîäàëüíî¿
ñèñòåìè êîìïëåêòóâàííÿ ³ âèøêîëó43.
Äåðæàâà íå ìàëà êîøò³â äëÿ ô³íàíñóâàííÿ îçáðîºííÿ òà íàâ÷àííÿ
öèõ â³éñüê. Òîìó ïðàâèòåë³ ðîçäàâàëè ñâî¿ì äðóæèííèêàìè ïðåêàð³¿ [pre-
carium -- ùîñü íàäàíå â òèì÷àñîâå êîðèñòóâàííÿ] ÷è áåíåô³ö³¿ [beneficium
40 Овсінський Ю. Карл Великий // Войтович Л., Козак Н., Овсінський Ю., Чорний М. Medium
aevum: Середні віки. Львів, 2010. С. 79.
41 Див.: Kajzer L. Uzbrojenie i ubiór rycerski w średniowecznej Małopolsce w świetle żródeł ikonogra-
 cznych. Wrocław, 1976; Nadolski A. Broń i strój rycerstwa polskiego w średniowiczu. Wrocław, 1979;
Flori J. L'essor de la chevalerie XI--XII siècles. Cenéve, 1986; Nowakowski A. Uzbrojenie średniowecz-
ne w Polsce (na tle środkowoeuropejskim). Toruń, 1991; De Vries K. Medieval Military Technology.
Peterborough, 1992; Barber R.  e Knieght and the Chivalry. Woodbridge, 1995; Strickland M. Wa r
and Chivalry. Cambridge, 1996; Kaeuper R. W. Сhivalry and Violence in Medieval Europe. Oxfod,
2001; Rycerze. Historia i legenda / Red. naukowy K. B. Bouchard. Warszawa, 2010. S. 73--160.
42 Іbіdem. S. 28.
43 Див.: Hollister C. W.  e Military Organization of Normal England. Oxford, 1965; Prestwich J. O.
 e Place of War in Englich  e Middle Ages:  e English Experience. New Hawen, 1996; Reynolds
S. Fiefs and Vassals:  e Medieval Evidence Reinterpreted. Oxford, 1994; Collins R. Charlemagne.
Toronto, 1998; Bieniak J. Polskie rycerstwo średniowieczne. Kraków, 2002; Makitterick R. Charle-
magne:  e Formation of European Identity. Cambridge, 2008; Граветт К. Рыцари. История ан-
глийского рыцарства 1200--1600. Москва, 2010.

15
-- ïðèâ³ëåé] -- òîáòî òèì÷àñîâ³ çåìåëüí³ âîëîä³ííÿ, íàñåëåííÿ ÿêèõ ïëà-
òèëî ïîäàòîê çà êîðèñòóâàííÿ çåìëåþ âëàñíèêàì, àáî ôiêñîâàí³ äîõî-
äè (ó íàòóði ÷è ãðîøàõ), ÿêi íàäõîäèëè ç ïåâíèõ òåðèòîðié. Áåíåô³ö³¿
íàäàâàëèñÿ âèêëþ÷íî íà ïåð³îä ñëóæáè. Öå áóëî íåâèã³äíî ñàìèì áå-
íåô³ö³àðàì. Òîìó âîíè äîìîãëèñÿ òðàíñôîðìàö³¿ áåíåô³ö³é ó ñïàäêî-
â³ ôåîäè [feodum, feudum -- âiä ñòàðîôðàíêñüêîãî fehu-od -- õóäîáà ÿê
ìàéíî, ôðàíö. -- fier (ô'ºð), àíãë. -- fee (ôi), íiì.
-- lehr (ëåí)], ïî-
ðÿä ç ÿêèìè ç'ÿâèëèñÿ àëîäè [alleux -- çåìë³ ÷è âîëîä³ííÿ, â³ëüí³ â³ä
áóäü-ÿêî¿ îáîâ'ÿçêîâî¿ ñëóæáè, ùî ïåðåäàâàëèñÿ ó ñïàäîê44]. Çà êîøòè,
ç³áðàí³ ó ñâî¿õ âîëîä³ííÿõ, ¿õ âëàñíèêè êóïëÿëè îçáðîºííÿ äëÿ ñåáå ³
ñâî¿õ ñëóã, à òàêîæ ï³äòðèìóâàëè íåîáõ³äíó ô³çè÷íó ôîðìó øëÿõîì
ïîñò³éíèõ òðåíóâàíü. Ñâî¿ äîõîäè ôåîäàëè çá³ëüøóâàëè çà ðàõóíîê â³é-
ñüêîâî¿ çäîáè÷³ ³ ÷åðåç îòðèìàííÿ ð³çíèõ áàíåð³â -- çîáîâ'ÿçàíü òÿãëîãî
íàñåëåííÿ êîðèñòóâàòèñÿ ìëèíàìè ÷è ³íøèìè çàñîáàìè êîëåêòèâíîãî
êîðèñòóâàííÿ, ÿê³ íàëåæàëè äåðæàâöþ ôåîäó. Âîëîä³ííÿ ôåîäàìè ïî-
òð³áíî áóëî ùîðàçó ï³äòâåðäæóâàòè â³äïîâ³äíî äî çì³íè ôåîäàëà (ïðè
ïåðåõîä³ ôåîäó äî ñïàäêîºìöÿ) ÷è ñþçåðåíà, ÿêèé, âëàñíå, ³ íàäàâàâ
ôåîä. Ïðè öüîìó ïðèñÿãîþ (îììàæ) ï³äòâåðäæóâàëèñÿ çîáîâ'ÿçàííÿ
ñëóæáè âàñàëîì (âëàñíèêîì áåíåô³ö³¿ àáî ôåîäó) íà êîðèñòü ñþçåðåíà45.
Íå ìàþ÷è âëàñíîãî ðîçâèíåíîãî àäì³í³ñòðàòèâíîãî àïàðàòó, çîêðåìà
äëÿ çáîðó ïîäàòê³â, ñþçåðåíè ïåðåêëàäàëè íà ñâî¿õ âàñàë³â îáîâ'ÿçêè
çáèðàòè ïëàòåæ³ ³ ìèòà, à òàêîæ ñóäè íèæ÷î¿ ³íñòàíö³¿, ñóäîâ³ â³ðè
â³ä ÿêèõ ÷àñòêîâî àáî ïîâí³ñòþ ïåðåõîäèëè äî íèõ. Òàêèì ÷èíîì âî-
íè çîñåðåäæóâàëè â îäíèõ ðóêàõ â³éñüêîâó, àäì³í³ñòðàòèâíó, ñóäîâó
³ ô³ñêàëüíó âëàäè, âíàñë³äîê ÷îãî ÷àñòî ñòàâàëè çàëîæíèêàìè ñâî¿õ
âàñàë³â. Êð³ì öüîãî, ñþçåðåíè ïîêëàäàëè íà âàñàë³â ùå é îáîâ'ÿçêè
îáîðîíÿòè òåðèòîð³¿ ñâî¿õ ôåîä³â øëÿõîì çâåäåííÿ çàìê³â. Äî öèõ çàì-
ê³â ï³ä ÷àñ íåáåçïåêè õîâàëîñÿ òàêîæ ñ³ëüñüêå íàñåëåííÿ îêðóãè46.
Îñíîâíå ñ³ëüñüêå íàñåëåííÿ òðàíñôîðìóâàëîñÿ ó òÿãëå, òîáòî òå, ÿêå
íå âèêëèêàëîñÿ â îïîë÷åííÿ äëÿ íåñåííÿ â³éñüêîâî¿ ñëóæáè, à ïëàòè-
44 Див.: Jolli e J.E.A. Alod and fee // Cambridge historical Journal. 1937.
45 Blackstone W. Commentaries on the Laws of England / Red. J.T.Coleridge. London, 1825. P. 44--58;
Stephenson C.  e Origins and Nature of the Taille // Revue belgue. T. 5. 1926. P. 801--870; Idem.  e
Origins and signi cance of Feudalism // American Historical revie. T. 46. 1941. P. 788--812; Idem. Me-
dieval Feudalism. New York, 1942; Liberman D.  e Provinse of Legislation Determined. Cambridge,
1989. P. 139--140.
46 Див.: Ganshof F.L. Note sur les origins de l'union du bene ce avec le vassalité // Etudes d'histoire
dédiés a la mémoire de Henri Pivenne. Bruksela, 1937. P. 173--197; Idem. Bene ce and vassalage in the
Age of Charmagne // Cambridge Historical Jornal. 1939. № 6. P. 147--175; Idem. Les Liens de vassalité
dan la monarchie franque // Receuils de la Société Jean Bodin. T. 1. 1958. P. 153--169; Idem. Feudalism
/ Pol. przeł. P.Grierson. Londyn, 1964; Idem. Charmagne et les Institutions de la monarchie franque
// Karl der Grosse / Red. W.Braunfels. Düsseldorf, 1965--1968. S. 349--393; Van de Kie C. De feodale
maatschappij der middeleeuwn // Bijdragen Medelingen betre ande de geschiednis der Nederlangen.
Vol. 89. 1974. S. 193--211; Brunner O. "Feodalismus": ein Beitrag zur Begri geschichte // Feodalismus
/ Red. L. Kuchenbuch. Frankfurt, 1977. S. 155--195; Le Go J. La Civilisation de l'Occident medieval.
Paris, 1977. P. 593--595; Van Caengen R. Government, Law and Society // Cambridge History of Po-
litical  ought / Red. J.H.Burns. Cambridge, 1988. P. 174--210; Cammarosano P. La Strutture feudali
nell'evoluzione dell'Occidente mediterraneo: note su un colloquio internazinale // Studi medievali.
Ser. 3. Vol. 22. 1981. P. 837--869.

16
ëî çà êîðèñòóâàííÿ çåìëåþ òà â³éñüêîâèé çàõèñò. Íåâåëèêà ê³ëüê³ñòü
ñ³ëüñüêèõ æèòåë³â âèñòàâëÿëè äî â³éñüêà ëó÷íèê³â ÷è çàìêîâó ñòîðî-
æó. Öÿ êàòåãîð³ÿ îòðèìóâàëà ï³ëüãè ó âèãëÿä³ ÷àñòêîâîãî àáî ïîâíîãî
çâ³ëüíåííÿ â³ä ïîäàòê³â. Ì³ñòà óòðèìóâàëè ì³ñüê³ îïîë÷åííÿ, à êð³ì
òîãî ïëàòèëè âèçíà÷åí³ ñóìè äåðæàâöÿì ôåîä³â ó âèãëÿä³ ïîäàòê³â.
Çðîçóì³ëî, ùî îäíîçíà÷íå âèçíà÷åííÿ òåðì³íó ôåîäàë³çì -- ñêëàä-
íå. Òîìó äîñ³ âîíî çàëèøàºòüñÿ äèñêóñ³éíèì47. Éîãî ìîæíà âèçíà÷èòè
ÿê ñèñòåìó ñòîñóíê³â íà îñíîâ³ ôåîä³â (ëåí³â) -- çåìåëüíèõ âîëîä³íü àáî
ô³êñîâàíèõ äîõîä³â íàòóðîþ ÷è ãð³øìè, ÿê³ íàäõîäèëè ç ïåâíèõ òå-
ðèòîð³é, íàäàíèõ ñþçåðåíàìè ñâî¿ì âàñàëàì ó òèì÷àñîâå àáî ñïàäêîâå
âîëîä³ííÿ ç ïðàâîì ³íâåñòèòóðè (òîáòî ïðàâà âàñàëà íàäàòè ÷àñòèíó
îòðèìàíèõ çåìåëü íà òàêèõ ñàìèõ óìîâàõ ñâî¿ì âàñàëàì) çà óìîâè âè-
êîíàííÿ ñëóæáè (íàéïåðøå â³éñüêîâî¿) íà êîðèñòü ñþçåðåíà48.
Ñïðîáè ï³ääàòè ñóìí³âó àáî çàïåðå÷èòè ³ñíóâàííÿ ôåîäàëüíî¿ ñèñ-
òåìè âçàãàë³, ïîáóäîâàí³ íà êàçóñàõ ðîçìà¿òîãî çåìëåâîëîä³ííÿ ó ð³ç-
íèõ ÷àñòèíàõ ªâðîïè. Àâòîðè öèõ òâåðäæåíü ïåðåâàæíî æ³íêè, ÿê³ íå
âðàõîâóþòü, ùî ³íøî¿ ñèñòåìè êîìïëåêòàö³¿ òà óòðèìàííÿ â³éñüêà ó ò³
÷àñè íå ³ñíóâàëî49. Öå áóëà åïîõà ïîñò³éíèõ âîºí ³ ëþäè ìå÷à âèçíà÷à-
ëè ïðàâèëà ñï³âæèòòÿ ñóñï³ëüñòâà.
Íà Ðóñ³ âàðò³ñòü îçáðîºííÿ áóëà, áåçïåðå÷íî, á³ëüøîþ. Ïðè÷èíà âå-
ëèêî¿ âàðòîñò³ îçáðîºííÿ êðèëàñÿ ó òåõíîëîã³¿ âèãîòîâëåííÿ. Äî XV ñò.,
êîëè ñêîíñòðóþâàëè ïîâ³òðîäóâí³ ì³õè ç âîäÿíèì ïðèâîäîì, òåìïåðà-
òóðà ïëàâëåííÿ çàë³çà (1539° Ñ) áóëà íåäîñÿæíîþ. Òîìó äëÿ âèïëàâëåí-
íÿ ñòàë³ âèêîðèñòîâóâàëè áîëîòÿíó ðóäó, ÿêó ëåãøå áóëî îáïàëþâàòè ó
äåðåâíîìó âóã³ëë³, îòðèìóþ÷è ãóá÷àñòèé çëèòîê -- êðèöþ. Êð³ì ñòàë³,
êðèöÿ ì³ñòèëà òàêîæ ñïàëåí³ øëàêè, ÿê³ óñóâàëè òðèâàëèì êóâàííÿì.
Âèãîòîâëåí³ òàêèì ñïîñîáîì øòàáè ñëóæèëè çàãîòîâêîþ äëÿ ìå÷à. Ùîá
â³í íå ùåðáèâñÿ ³ íå òóïèâñÿ, òàê³ øòàáè ìóñèëè ì³ñòèòè ÿê³ñí³øó ñòàëü
³ç íåçíà÷íèì âì³ñòîì âàíàä³þ. ˉ¿, ÿê ñâ³ä÷àòü àðõåîëîã³÷í³ ìàòåð³àëè,
ìîæíà áóëî îòðèìàòè ò³ëüêè ç³ øâåäñüêî¿ àáî ðåéíñüêî¿ áîëîòíî¿ ðóäè.
Îäíàê íà øâåäñüêèõ çåìëÿõ òàêî¿ ðóäè òåæ áóëî ìàëî. Òîìó ì³ñöåâ³
ìàéñòðè îïàíóâàëè, ÿê ïîêàçóþòü ñó÷àñí³ åêñïåðèìåíòè, ñïåö³àëüíó
òåõíîëîã³þ, ÿêà äîçâîëÿëà çì³øóâàòè ìåòàë ã³ðøî¿ ÿêîñò³ ç êðàùèì
-- öå ì³í³ì³çóâàëî íåäîë³êè ïåðøîãî. Êîâàëüñüêèì ñïîñîáîì ãîòóâàëè
øòàáó ç ê³ëüêîõ ïðóòê³â, êîæåí ç ÿêèõ ñàì ïî ñîá³ áóâ âèãîòîâëåíèé ç
ê³ëüêîõ çàãàðòîâàíèõ ìåíøèõ ïðóòê³â àáî øìàòê³â äðîòó, ðîçì³ùåíèõ
ì³æ ïðóòêàìè ÷è äðîòîì ç íåãàðòîâàíî¿ ñòàë³. Ãàðòóâàííÿ ïðîâîäèëî-
ñÿ áàãàòîðàçîâèì íàãð³âàííÿì ó âîãí³ íà äåðåâíîìó âóã³ëë³. Âíàñë³äîê
47 Див.: Fischer D.H. Historians Fallacies. London, 1971. P. 277--281; Ward J.O. Feudalism: Interactive
Category or Framework of Life in the Medieval West? // Feudalism: Comparative Studies / Red. Leach
E. Sydney, 1985. P. 40--67.
48 Bloch M. Un problème d'histoire comparèe: la ministèrialitè en France et en Allemagne // Revue histo-
rique du droit. 1928. P.54-55; Блок М. Феодальне суспільство. Київ, 2002. С.179-180.
49 Brown E.A.R.  e Tyranny in the Construct: feudalism and Historians of the Medieval Europe //
American Historical Review. T. 79. 1974. P. 1063--1088; Reynolds S. Fiefs and Vassals: the Medieval
Evidence Reinterpreted. London, 1994; Idem. Lenna i Wasale. Reinterpretacja średniowiecznych
źródel / Przeł. A.Bugaj. Kraków, 2010. 1115 s.

17
öüîãî îòðèìóâàëè êëèíîê ³ç ì'ÿêîãî ìåòàëó (ìàëîâóãëåöåâî¿ ñòàë³) ³
ïåðèôåð³éíó ÷àñòèíó ìå÷à ç³ ñòàë³ ç á³ëüøèì âì³ñòîì âóãëåöþ, ùî ï³ä-
âèùóâàëî ¿¿ òâåðä³ñòü. Îäèí ê³íåöü ç ïðóòê³â çâàðþâàëè êîâàëüñüêèì
ñïîñîáîì, à äðóãèé çàòèñêàëè ó ëåùàòà. Çâàðåíèé ê³íåöü ñêð³ïëþâàëè
ùèïöÿìè. Îï³ñëÿ ìåòàë íàãð³âàëè äî æîâòîãî êîëüîðó, à çàãîòîâêó ìå-
÷à ù³ëüíî ñêðó÷óâàëè ³ ïðîêîâóâàëè. Öå çâàðþâàëî ðàçîì êîìïîíåíòè.
Ïðóòêè íà êîæí³é ñòîðîí³ ñëóæèëè äëÿ çàïîâíåííÿ ñï³ðàëüíèõ ïóñòîò,
ÿê³ óòâîðþâàëèñÿ ïðè ñêðó÷åíí³ ñìóæîê. Äâà òàêèõ ñêðó÷åíèõ ïðóòêè
ìîãëè áóòè ïðèâàðåí³ äî ñòîðîíè òðåòüîãî, ùîáè ñòâîðèòè öåíòðàëüíó
÷àñòèíó ëåçà. Ùå ïî ñìóç³ çàãàðòîâàíî¿ ñòàë³ ç âì³ñòîì âàíàä³þ ïðè-
âàðþâàëè âçäîâæ óñüîãî ìàéáóòíüîãî ìå÷à íà êîæíó ñòîðîíó òàì, äå
ïîâèíåí áóâ áóòè ð³æó÷èé êðàé. Ï³ñëÿ öüîãî íàïèëüíèêàìè êëèíêó
íàäàâàëè ïîòð³áíî¿ ôîðìè, à ïîò³ì, ó á³ëüøîñò³ âèïàäê³â, çä³éñíþâàëè
ãàðòóâàííÿ òà â³äïóñêàííÿ. Ãàðòóâàííÿ -- øâèäêèì îõîëîäæåííÿì íà-
ãð³òîãî ìåòàëó ó âîä³ àáî îë³¿, ùî ðîáèëî éîãî òâåðäèì ³ êðèõêèì.
Â³äïóñêàííÿ çä³éñíþâàëîñÿ íàãð³âàííÿì ìåòàëó äî âèáðàíî¿ òåìïåðà-
òóðè, âèçíà÷åíî¿ çà êîëüîðîì íàãð³òîãî ìåòàëó, ï³ñëÿ ÷îãî éîìó äàâàëè
ìîæëèâ³ñòü ïîâ³ëüíî îõîëîíóòè. Öå çìåíøóâàëî âíóòð³øíþ íàïðóãó
³ êðèõê³ñòü, âèêëèêàí³ ãàðòóâàííÿì, ðîáèëî êëèíîê ãíó÷êèì. Ëåçî
ï³ñëÿ öüîãî çâè÷íî ãîñòðèëè íà ñïåö³àëüíèõ êàìåíÿõ ³ ïîë³ðóâàëè50.
Ìå÷³ çàâîçèëè ãîòîâèìè, çäîáóâàëè â áîÿõ ÿê òðîôå¿ àáî âèãîòîâëÿëè ç
³ìïîðòíèõ øòàá. Òîìó ³ çíàõ³äêè ¿õ òàê³ ð³äê³ñí³.
Íå ìåíø ñêëàäíîþ ó âèãîòîâëåí³ áóëà êîëü÷óãà. Íàéïðîñò³øà (çà-
âäîâæêè 60--70 ñì, çàâøèðøêè ó ïîÿñ³ á³ëÿ 50 ñì, ç êîðîòêèìè ðóêà-
âàìè ìàéæå 25 ñì) âèãîòîâëÿëàñÿ ³ç 35--50 òèñ. ê³ëåöü (ä³àìåòðîì 6--12
ìì) ïðîòÿãíóòîãî ñòàëåâîãî äðîòó. Îäíå ê³ëüöå, çâàðåíå êîâàëüñüêèì
ñïîñîáîì, ç'ºäíóâàëî ÷îòèðè ê³ëüöÿ íà çàêëåïêàõ. Âàæèëà êîëü÷óãà
5,5 -- 6,5 êã51. Íà ïî÷àòêó Õ²²² ñò. ñòàëè îäÿãàòè äâ³ êîëü÷óãè (ãðóáîãî
³ òîíêîãî ïëåò³ííÿ) ç äîâãèìè ðóêàâàìè ³ êàïþøîíàìè, àáî ÷³ïëÿëè äî
øîëîìà êîëü÷óæíó áàðìèöþ, ÿêà ñïàäàëà íà ïëå÷³ ³ ãðóäè. Âàãà öüîãî
äîñï³õó çðîñëà äî 10--12 êã52. Ëèöàðñüêå îçáðîºííÿ, âàãà ÿêîãî ïîñò³éíî
çðîñòàëà, íà ïî÷àòêó Õ²²² ñò. âàæèëî ùîíàéìåíøå 25--27 êã53.
Óëþáëåíà äëÿ áàãàòüîõ ðîñ³éñüêèõ äîñë³äíèê³â òåçà ïðî îñîáëèâèé
ðîçâèòîê ñóñï³ëüñòâà íà Ðóñ³, â³äì³ííèé íå ò³ëüêè â³ä Çàõ³äíî¿ ªâðîïè,
Ñêàíäèíàâ³¿ òà Â³çàíò³¿, à é ñëîâ'ÿíñüêèõ ³ òþðêñüêèõ ñóñ³ä³â, àæ í³ÿê
íå ðîçêðèâàº îñîáëèâîñòåé ðîçâèòêó öüîãî ñóñï³ëüñòâà. Íàéáëèæ÷à äî
"â³äì³ííî¿ ìîäåë³" âåðñ³ÿ îáùèííîãî ðîçâèòêó Ìèõàéëà Äÿêîíîâà, ²ãî-
ðÿ Ôðîÿíîâà òà ¿õ ïîñë³äîâíèê³â íå ïîÿñíþº, ÿê ³ çà ÿê³ ðåñóðñè ôîð-
ìóâàëîñÿ êíÿç³âñüêå â³éñüêî, çäàòíå ïðîñòèñòîÿòè ³, íàâ³òü, ïåðåìàãàòè
ëèöàðñüê³ â³éñüêà óãîðñüêèõ ³ ÷åñüêèõ êîðîë³â, ïîëüñüêèõ ³ í³ìåöüêèõ
êíÿç³â. Äëÿ öüîãî ºäèíîþ óìîâîþ ìàëà áóòè ëèøå íàÿâí³ñòü îäíàêîâîãî
50 Норманн А. В. Б. Средневековый воин. Вооружение времен Карла Великого и Крестовых по-
ходов. Москва, 2008. С. 28--29.
51 Кирпичников А. Н. Древнерусское оружие. Вып. 3. Доспех, комплекс боевых средств ІХ--ХІІІ
вв. (Археология СССР. Свод археологических источников. Вып. Е1--36). Ленинград, 1971. С. 13.
52 Его же. Военное дело на Руси в ХІІІ--ХІV вв. Ленинград, 1978. С. 39.
53 Rycerze. Historia i legenda. S. 73.

18
ð³âíÿ îçáðîºííÿ, áîéîâîãî âèøêîëó, ñòðóêòóðè òà îðãàí³çàö³¿ â³éñüê.
Ïîãàíî îçáðîºí³ ³ íåíàâ÷åí³ êîíòèãåíòè êåëüòñüêèõ ³ ãåðìàíñüêèõ ïëå-
ìåí íå âèòðèìóâàëè ïîëüîâî¿ áèòâè ç ðèìñüêèìè ëåã³îíàìè, õî÷à ê³ëü-
ê³ñíî ïåðåâàæàëè ¿õ. Òàê ñàìî òðàïëÿëîñÿ ó áàãàòüîõ ³íøèõ ñèòóàö³ÿõ
óïðîäîâæ ³ñòîð³¿ ðîçâèòêó ºâðîïåéñüêî¿ öèâ³ë³çàö³¿.
Ïåðøèì ç ðîñ³éñüêèõ äîñë³äíèê³â Ìèêîëà Ïàâëîâ-Ñèëüâàíñüêèé,
ïîðiâíþþ÷è òàêi ðóñüêi i ãåðìàíñüêi þðèäè÷íi iíñòèòóòè ÿê îáùèíà-
ìàðêà, áîÿðñòâî-ëèöàðñòâî, íàäàííÿ çåìåëüíèõ ëåíiâ, âàñàëüíà ñëóæáà,
çàõèñíà çàëåæíiñòü i ò. ä., ïðèéøîâ äî âèñíîâêó, ùî ìiæ íèìè áiëüøå
ñïiëüíîãî, íiæ âiäìiííîãî, ³ íà ö³é ï³äñòàâ³ ââàæàâ ðóñüêå ñóñï³ëü-
ñòâî ôåîäàëüíèì54. Á³ëüø³ñòü ðîñ³éñüêèõ äîñë³äíèê³â, ÷àñòî øâèäøå ç
³äåîëîã³÷íèõ, í³æ íàóêîâèõ ì³ðêóâàíü ñôîðìóâàëè âåðñiþ "îñîáëèâî-
ãî ðîçâèòêó" ðóñüêîãî ñóñïiëüñòâà i ïðîòèñòàâëåííÿ éîãî ñóñïiëüñòâó
çàõiäíîìó55: "Óìîì Ðîññèþ íå ïîíÿòü..."
Á³ëüøîâèêè çàêðèëè äèñêóñ³þ íàâêîëî öèõ ïðîáëåì, êàíîí³çóâàâ-
øè ìàðêñèñòñüêèé ïîñòóëàò, çà ÿêèì ôåîäàëüíà ñóñïiëüíî-åêîíîìi÷íà
ôîðìàöiÿ, ÿêà òðèâàëà âiä ïàäiííÿ Ðèìñüêî¿ iìïåði¿ äî Àíãëiéñüêî¿
áóðæóàçíî¿ ðåâîëþöi¿ (êiíåöü V -- ñåðåäèíà XVII ñò.), áóëà çàñíîâà-
íà íà âëàñíîñò³ ôåîäàë³â íà çåìëþ òà åêñïëóàòàö³¿ îñîáèñòî çàëåæíèõ
â³ä íèõ áåçïîñåðåäí³õ âèðîáíèê³â -- ñåëÿí. Ãîëîâíèé ðîñ³éñüêèé ìàðê-
ñèñò Âîëîäèìèð Óëüÿíîâ (Ëåí³í), îòîòîæíèâ ¿¿ ç êëàñè÷íèì ðîñ³éñüêèì
êð³ïàöòâîì, ÿêå â Ðîñ³¿ ³ñíóâàëî äî 1861 ð.
Âèõîäÿ÷è ç öèõ ïîñòóëàò³â, â÷åíèé ñòàðî¿ øêîëè Áîðèñ Ãðå-
êîâ ðîçðîáèâ òåîðiþ âîò÷èííî-ñåíüéîðàëüíî¿ ñõåìè ÿê îñíîâè ðîç-
âèòêó ôåîäàëiçìó ó Êè¿âñüêié Ðóñi56. Íàìàãàþ÷èñü íàäàòè ¿é íàóêî-
âî¿ äîêàçîâîñò³, â³í áóâ çìóøåíèé áàãàòî ùî ïðîñòî ñêàëüêóâàòè iç
çàõiäíîºâðîïåéñüêèõ çðàçêiâ, ÿêi ÷àñîì íå ìàëè àíàëîã³é, çàñâ³ä÷åíèõ
äæåðåëàìè ó ðóñüêèõ çåìëÿõ. Çàëèøàþ÷è ãîëîâí³ ìîìåíòè, îïåðòè-
ìè íà ïîñòóëàò "òàê ìóñèëî áóòè", â³í îãîëîñèâ êð³ïàêàìè ñìåðäiâ òà
iíø³ íàïiâçàëåæí³ i çàëåæí³ âåðñòâè íàñåëåííÿ é "óòâåðäèâ" òåçó ïðî
çàêðiïà÷åííÿ ñåëÿíñòâà ó ÷àñè Êè¿âñüêî¿ Ðóñi òà ïîÿâó ôåîäàëiçìó â
ðåçóëüòàòi ðóéíóâàííÿ îáùèííîãî ëàäó, ïðè öüîìó ïîâí³ñòþ çàëèøèâ-
øè ïîçà óâàãîþ îáùèíó-ìàðêó, ÿêà äîæèëà ìàëî íå äî ÕÕ ñòîë³òòÿ57.
Ñõåìà Á. Ãðåêîâà ñòàëà îô³ö³éíîþ. Íå çã³äí³ ç íåþ áóëè ïðîñòî ðå-
ïðåñîâàí³, òîìó ç'ÿâëÿëèñÿ ïðàö³ ò³ëüêè â ¿¿ ï³äòðèìêó òà ðîçâèòîê58.
Çðîçóì³ëî, ùî ïèòàííÿ ùîäî ³ñíóâàííÿ äåðæàâíîñò³ â öåé ïåð³îä ï³ä
ñóìí³â íå ñòàâèëîñÿ59.
54 Павлов-Сильванский Н. П. Феодализм в России. Москва, 1988. С. 39--125, 178--207, 217--228,
288--482.
55 Див.: Свердлов М. Б. Общественный строй Древней Руси в русской исторической науке XVIII-
XX веков. Санкт-Петербург, 1996.
56 Греков Б.Д. Київська Русь. Київ, 1951. С. 118--358.
57 Греков Б. Д. Очерки по истории феодализма в России // Известия Государственной Академии
Истории Материальной Культуры. Вып.72. Москва, 1934; Його ж. Київська Русь. Київ, 1951. С.
113--358.
58 Див., наприклад: Тихомиров М. Н. Условное держание на Руси в ХІІ в. // Академику Б. Д. Греко-
ву ко дню семидесятилетия. Москва, 1952.
59 Див.: Мавродин В. В. Очерки по истории феодальной Руси. Ленинград, 1949; Шаскольский И. П. О

19
Â³ä÷óâàþ÷è ¿¿ âðàæëèâ³ñòü, öþ ñõåìó ïðîáóâàâ ï³äñèëèòè Ñåðàôèì
Þøêîâ, áàçóþ÷è ñâî¿ âèñíîâêè íà ìàòåð³àëàõ ïîð³âíÿëüíîãî àíàë³çó
ïðîáëåì âàñàëüíèõ âiäíîñèí, iíñòèòóòiâ âi÷à òà iìóíiòåò³â60. Êîñìåòè÷-
íó ìîäåðí³çàö³þ ö³º¿ ñõåìè çðîáèëè Âîëîäèìèð Ïàøóòî61 òà Ëåâ ×åðåï-
í³í62. Âîíè îá´ðóíòóâàëè êîíöåïö³þ "äåðæàâíîãî ôåîäàë³çìó" -- âåðõî-
âíî¿ âëàñíîñò³ äåðæàâè â îñîá³ êíÿçÿ íà ï³äâëàäí³ éîìó çåìë³, á³ëüø
êðèòè÷íî ïîñòàâèëèñÿ äî ïåð³îäèçàö³¿ öèõ ïðîöåñ³â, ââàæàþ÷è, çîêðå-
ìà, ùî ó ÕII ñò. ôåîäàëiçàöiÿ ñóñï³ëüñòâà ùå íå çàâåðøèëàñÿ.
Ïîä³áíèõ ïîãëÿä³â äîòðèìóâàâñÿ ñïî÷àòêó ³ Ìèõàéëî Ñâåðäëîâ, çãî-
äîì ðîçãëÿäàþ÷è ö³ ïðîáëåìè â êîíòåêñò³ âèâ÷åííÿ ³íñòèòóò³â êíÿçÿ
³ êíÿç³âñüêî¿ âëàäè â ïðîöåñ³ ñòàíîâëåííÿ é ðîçâèòêó ñåðåäíüîâ³÷íîãî
ñóñï³ëüñòâà òà äåðæàâè, øóêàþ÷è àíàëîã³¿ ó ñóñ³äí³õ íàðîä³â ³ç ïîä³-
áíèìè òðàäèö³ÿìè òà ³ñòîð³ºþ63.
Ìîäåðí³çàö³¿ íå çìîãëè âðÿòóâàòè êàíîí³÷íó ñõåìó Á. Ãðåêîâà. Íà-
â³òü ¿¿ â³ðí³ àäåïòè çìóøåí³ áóëè êîíñòàíòóâàòè, ùî "êíÿç³ Êè¿âñüêî¿
Ðóñ³ ïî÷àòêîâî ðîçäàâàëè ñâî¿ì âàñàëàì íå çåìåëüí³ âîëîä³ííÿ, à äîõî-
äè ç íèõ. Âæå ï³çí³øå ìàëà ì³ñöå òåíäåíö³ÿ äî ïåðåòâîðåííÿ äàíèíè,
ÿêó çáèðàëè íà êîðèñòü îêðåìèõ ôåîäàë³â íà çåìåëüí³ ëåíè. Â³äíåñåííÿ
åêñïëóàòàö³¿ äî ïðèãíîáëåííÿ ç³ ñòîðîíè ðàííüîôåîäàëüíî¿ äåðæàâè äî
Õ²² ñò. ³ â³äìîâà ðîçãëÿäàòè äàíèíó ÿê ôîðìóâàííÿ ðåíòè íå äîçâîëÿ-
þòü äàòè õàðàêòåðèñòèêó ñóñï³ëüíîãî ëàäó ³ äàâíüîðóñüêî¿ äåðæàâíîñò³
ó êëàñîâîìó çì³ñò³"64.
Íàéá³ëüø ÿñêðàâ³ äîñë³äíèêè ñïðîáóâàëè ðîçãëÿäàòè ôåîäàë³çì íà
Ðóñ³, íå îãëÿäàþ÷èñü íà ïîñòóëàòè Á. Ãðåêîâà. Çà Âîëîäèìèðîì Ðîãî-
âèì çàâäÿêè öåíòðàëiçîâàíié ðåíòi-ïîäàòêó, ÿêó îòðèìóâàëè êíÿçi-
начальних этапах формирования Древнерусского государства // Становление раннефеодаль-
ных славянских государств. Киев, 1972; Його ж. Образование древнерусского государства //
Советская историграфия Киевской Руси. Ленинград, 1978. С. 128--141.
60 Юшков С. В. Про державний устрій Київської Русі (Перехід від варварської держави до фео-
далізму // Наукові записки Інституту історії і археології України. Київ, 1946. Кн. 2. С. 107--111;
Его же. К вопросу о дофеодальном ("варварском") государстве // Ученые труды Всесоюзного
ин-та юридических наук. Вып. 10. Москва, 1947. С. 37--87; Его же. Нариси з iсторiї виникнення
i початкового розвитку феодалiзму в Київськiй Русi. Київ, 1992. С. 186--204, 236--294, 307--309
(бібл. С. 334--338).
61 Пашуто В. Т. Черты политического строя Руси // Древнерусское государство и его междуна-
родное значение. Москва, 1965. С. 11--126.
62 Черепнин Л. В. Русь. Спорные вопросы истории феодальной земельной собственности в IХ-XV
вв. // Новосильцев А. П., Пашуто В. Т., Черепнин Л. В. Пути развития феодализма. Москва,
1972. С. 138--142; Його ж. К вопросу о характере и форме Древнерусского государства Х -- на-
чала ХІІІ в. // Исторические записки. Т. 89. Москва, 1972. С. 354--360; Його ж. Пути и формы
политического развития русских земель ХІІ -- начала ХІІІ вв. // Польша и Русь. Москва, 1974.
С. 23--51; Його ж. Еще раз о феодализме в Киевской Руси // Из истории экономической и обще-
ственной жизни России. Москва, 1976.
63 Свердлов М. Б. Генезис и структура феодального общества в Древней Руси. Ленинград, 1983. С.
23--89, 106--134, 194--223; Його ж. Критерии прогреса в изучении общественного строя Древней
Руси // Древнейшие государства на территории СССР. 1985 г. Москва, 1988. С. 19--25; Його
ж. Домонгольская Русь. Князь и княжеская власть на Руси VI -- первой трети XIII вв. Санкт-
Петербург, 2003.
64 Буганов В. И., Преображенский А. А., Тихонов Ю. А. Эволюция феодализма в России: Социально-
экономические проблемы. Москва, 1980. С. 124.

20
íàìiñíèêè, ïîñòàâëåí³ êè¿âñüêèì êíÿçåì ó ñâî¿õ âîëîñòÿõ, "óìîâè äëÿ
ïîëiòè÷íî¿ ðîçäðîáëåíîñòi âèçðiëè ðàíiøå, íiæ íà ïîëiòè÷íó àâàíñöåíó
âèéøëî øèðîêîþ ìàñîþ ïðèâàòíå çåìëåâîëîäiííÿ"65. Çà Ëåîí³äîì Ìè-
ëîâèì êíÿçi îòðèìóâàëè íå çåìåëüíi ëåíè, à òiëüêè çåìåëüíó ðåíòó-ïî-
äàòîê ç öèõ ëåíiâ, ç îáîâ'ÿçêîâèì ñóâåðåíiòåòîì íàä öèì ëåíîì, ÿêèé
çàáåçïå÷óâàâ ïîâíó ãàðàíòiþ ¿¿ çáèðàííÿ66. Áîðèñ Ôëîðÿ çâåðíóâ óâàãó
íà ñõîæ³ñòü ñëóæåáíèõ ñòîñóíê³â ó â³éñüêîâèõ ñòàíàõ67. Îëåêñ³é Òî-
ëî÷êî, íàãîëîøóþ÷è íà òîìó, ùî Ðóñü íiêîëè íå áóëà öåíòðàëiçîâàíîþ
äåðæàâîþ, à ïåð³îäè ºäèíîâëàääÿ êè¿âñüêèõ êíÿç³â ó Õ -- íà ïî÷àòêó
Õ²² ñò. áóëè ñêîð³øå âèíÿòêîì, í³æ ïðàâèëîì, âáà÷àâ ñóòíiñòü ïðîöåñó
ôåîäàëüíî¿ ðîçäðîáëåíîñòi "â íàáóâàííi êíÿçÿìè çåìåëü ó ïîâíîìó îá-
ñÿãó ïðàâ íà íàäiëåííÿ ó êîðäîíàõ ïiäâëàäíî¿ ¿ì òåðèòîði¿". Ó çâ'ÿçêó
ç öèì âií äàòóâàâ ðîçãîðòàííÿ öüîãî ïðîöåñó 30-60 ðð. ÕII ñò., çàçíà-
÷àþ÷è, ùî êîðiííÿ éîãî áóëî ó ïîïåðåäíiõ äåñÿòèð³÷÷ÿõ68.
Áîðèñ Ðèáàêîâ, çàëèøàþ÷èñü â ö³ëîìó ïðèõèëüíèêîì ñõåìè Á. Ãðå-
êîâà, òàêîæ äîçâîëÿâ ñîá³ â³äñòóïàòè â³ä îêðåìèõ ¿¿ ïîñòóëàò³â. Òàê
â³í, ö³ëêîì ñëóøíî, çâåðíóâ óâàãó, ùî çíà÷íà ÷àñòèíà ñìåðä³â áóëà
â³ëüíèì, à íå ôåîäàëüíî çàëåæíèì, íàñåëåííÿì69. Çà éîãî âèñíîâêàìè,
ï³ñëÿ 1132 ð. Êè¿âñüêà Ðóñü ðîçïàëàñÿ íà îêðåì³ "êîðîë³âñòâà", ÿê³ â
ñâîþ ÷åðãó ñòàëè ä³ëèòèñÿ íà "ãåðöîãñòâà" ³ "ãðàôñòâà"70.
Ð³øó÷å ïðîòè êëàñè÷íèõ ñõåì ôåîäàë³çìó âèñòóïèâ ²ãîð Ôðîÿíîâ.
Ïîâí³ñòþ çàïåðå÷èâøè êîíöåïö³þ âåðõîâíîãî ôåîäàëüíîãî çåìëåâîëî-
ä³ííÿ òà ñïðîáè òðàêòóâàòè ñìåðä³â ³ ³íø³ âåðñòâè íàï³âçàëåæíîãî íà-
ñåëåííÿ ÿê êð³ïàê³â, òà, ïðîàíàë³çóâàâøè îñîáèñò³ âîëîä³ííÿ êíÿç³â
³ âèïàäêè ïðèäáàííÿ íèìè áîÿðñüêèõ çåìåëü, â³í ïðèéøîâ äî âèñíî-
âêó, ùî ðàç íå ³ñíóâàëî âåëèêîãî ñåíüéîðàëüíîãî çåìëåâîëîä³ííÿ, òî
íå ìîãëî áóòè ³ ôåîäàë³çìó. Áåíåô³ö³¿-êîðìë³ííÿ, íà éîãî äóìêó, äå-
ìîíñòðóâàëè äîôåîäàëüí³ ñòîñóíêè ³ ò³ëüêè ïåâíå íàáëèæåííÿ äî ñàìî-
ãî ôåîäàë³çìó71. Çà ². Ôðîÿíîâèì Êè¿âñüêà Ðóñü, ÿê ³ êíÿç³âñòâà, ùî
65 Рогов В. А. К вопросу о развитии княжеской власти на Руси // Древняя Русь: проблемы права
и правовой идеологии. Москва, 1984. С. 70.
66 Милов Л. В. О специфике феодальной раздробленности на Руси (по поводу книги А.В.Кучкина
"Формирование государственной территории Северо-Восточной Руси в X-XIV вв.") // Исто-
рия СССР. 1986. № 2. С. 140--146; Його ж. Природно-климатический фактор и особенности
российского исторического процесса // Вопросы истории. 1992. № 4-5.
67 Флоря Б. Н. "Служебная организация" и ее роль в развитии феодального общества у восточных
и западных славян // Отечественная история. 1992. № 2. С. 52--64.
68 Толочко О. П. Особливостi мiжсеньйорiальних вiдносин у перiод феодальної роздробленостi
Давньої Русi ХII-ХIII ст. // Феодалiзм на Українi. Київ, 1990. С. 29--39; Його ж. Князь в Древней
Руси: власть, собственность, идеология. Киев, 1992; Його ж. Русь: держава і образ держави.
Київ, 1994.
69 Рыбаков Б. А. Смерды // История СССР. 1979. № 1. С. 41--58; № 2. С. 36--75.
70 Рыбаков Б. А. Первые века русской истории. Москва, 1964. С. 147.
71 Фроянов И. Я. Киевская Русь: Очерки социально-экономической истории. Ленинград, 1974;
Его же. Киевская Русь: Очерки социально-экономической истории // Начала русской исто-
рии. Москва, 2001. С. 331--482; Его же. Челядь и холопы в трудах дореволюционных историков
// Там же. С. 113--148; Его же. Советские историки о смердах в Киевской Руси // Там же. С.
191--224; Его же. Генезис феодализма на Руси в советской историографии // Там же. С. 225--328;
Его же. Крупное землевладение и хозяйство на Руси Х-ХІІ векав // Там же. С. 373--424; Его же.

21
âèíèêëè íà ¿¿ çåìëÿõ, ôàêòè÷íî áóëè ì³ñòàìè-ïîë³ñàìè ç â³ääàëåíèìè
ïðèãîðîäàìè ï³ä äåìîêðàòè÷íèì óïðàâë³ííÿì ãðîìàäñüêîãî îðãàíó --
â³÷à, â ÿêîìó ãîëîâíó ðîëü â³ä³ãðàâàëî áîÿðñòâî, à êíÿç³ æ áóëè ò³ëüêè
â³éñüêîâèìè ñëóãàìè ì³ñüêèõ ãðîìàä, ä³ÿëüí³ñòü ÿêèõ ñêåðîâóâàëàñÿ
ë³äåðàìè öèõ ãðîìàä -- áîÿðñüêèìè âîæäÿìè72
Ñõåìà ². Ôðîÿíîâà òà éîãî ïîñë³äîâíèê³â áàãàòî ÷îãî çàïîçè÷èëà ç
äàâíüî¿ ñõåìè Ìèõàéëà Äüÿêîíîâà73. Àëå ³ âîíà íå âðàõîâóº â³éñüêîâî¿
ñêëàäîâî¿, ÿêà áóëà îñíîâíèì êîìïîíåíòîì ôóíêö³îíóâàííÿ ³ ðîçâèòêó
ñóñï³ëüñòâà â öþ åïîõó.
Ìîæíà ñòâåðäæóâàòè, ùî íà Ðóñ³ íå ò³ëüêè áîÿðè, à é êíÿç³, ïðîõî-
äèëè óñ³ ùàáë³ ëèöàðñüêî¿ íàóêè â³ä ïàæ³â (äåòåñê³) ÷åðåç çáðîºíîñö³â
(îòðîêè) äî ëèöàð³â (ãðèä³, ï³çí³øå -- áîÿðè), â³äïîâ³äíó ïîñâÿòó (îïå-
ð³çóâàííÿ ïîÿñîì), áðàëè ó÷àñòü ó ëèöàðñüêèõ òóðí³ðàõ74. Îêð³ì öüî-
ãî, áîÿðñòâî áóëî ïîâ'ÿçàíî ³ç êíÿçÿìè â³äïîâ³äíèìè çîáîâ'ÿçàííÿìè,
ñêð³ïëåíèìè ïðèñÿãàìè75.
Ðóñü áóëà äåðæàâîþ ç ïî÷àòê³â ñâîãî ³ñíóâàííÿ, ïðè÷îìó ç Õ² ñò.
ðîçãîðíóâñÿ ïåðåõ³ä â³ä äðóæèííî¿ äåðæàâè äî äåðæàâè ðàííüîôåîäàëü-
íî¿. Ïîçà ñóìí³âàìè, äèñêóñ³ÿ íàâêîëî ö³º¿ ïðîáëåìè ïðîäîâæóºòüñÿ ³
ìîæíà íàâ³òü ñòâåðäæóâàòè, ùî âîíà ò³ëüêè ðîçãîðòàºòüñÿ.
Çà ôóíêö³îíóâàííÿ âàñàëüíî-ëåííî¿ ñèñòåìè äåðæàâà ïåðåâàæíî º
ïåâíîþ êîíôåäåðàöiºþ ñëàáî ïîâ'ÿçàíèõ òåðèòîðiàëüíèõ êíÿçiâñòâ (ãåð-
öîãñòâ ÷è ãðàôñòâ). I òiëüêè ðîçêëàäàííÿ âàñàëüíî-ëåííî¿ ñèñòåìè ïðè-
âîäèòü äî óòâîðåííÿ ñòàíîâèõ i àáñîëþòíèõ ìîíàðõié. Òîìó âñåðåäèí³
Киевская Русь. Очерки социально-политической истории // Там же. С. 526--531, 576--594.
72 Фроянов И. Я., Дворниченко А. Ю. Города-государства Древней Руси. Ленинград, 1988; Фроя-
нов И. Я. Древняя Русь: Опыт исследования истории социальной и политической борьбы. Мо-
сква--Санкт-Петербург, 1995.
73 Див.: Дьяконов М. А. Очерки общественного государственного строя Древней Руси. Санкт-
Петербург, 2005.
74 Войтович Л. Військове мистецтво Галицько-Волинської держави: князь Лев Данилович //
Вісник Національного університету "Львівська політехніка". № 502: Держава та армія. Львів,
2004. С. 13--18; Його ж. Реформи армії князями Данилом Романовичем та Левом Даниловичем
у середині ХІІІ ст. // Національного університету "Львівська політехніка". № 571: Держава та
армія. Львів, 2006. С. 89--93.
75 Див.: Стефанович П. С. Религиозно-этические аспекты отношений знати и князя на Руси в
Х--ХІІ веках // Отечественная история. 2004. № 1. С. 3--18; Его же. Древнерусское понятие че-
сти в памятниках литературы Домонгольской Руси // Древняя Русь. Вопросы медиевистики.
2004. № 2(16). С. 63--87; Его же. Давали ли служилые люди клятву верности князю в Средне-
вековой Руси? // Мир истории. Электронный журнал. 2006. № 1 / http: // www.historia.ru; Его
же. Володарь Перемышльский в плену у поляков (1122 г.): Источник, факт, легенда, вымысл
// Древняя Русь. Вопросы медиевистики. 2006. № 3(25). С. 56--74; Его же. Отношения князя и
знати в Галицком и Волынском княжестве конца ХІІ в. // Средневековая Русь. Вып. 7. Москва,
2007. С. 3--18; Его же. Понятие верности в отношениях князя и дружины на Руси в ХІІ--ХІІІ в.
// Древняя Русь. Вопросы медиевистики. 2007. № 1(31). С. 72--82; Его же. Дружинный строй в
Древней Руси и у древних германцев: существовала ли клятва верности вождю (правителю)?
// Древняя Русь. Вопросы медиевистики. 2007. № 2(32). С. 33--40; Его же. Верность в отношении
князя и дружины в ХІ--ХІІІв. Тезисы // Древняя Русь. Вопросы медиевистики. 2009. № 3(37). С.
111--112; Его же. Древнерусские выражения верности дружинников и присяга в сравнитель-
ном контексте // Образы прошлого. Сборник памяти А. Я. Гуревича. Санкт-Петербург, 2011.
С. 392--410.

22
ôåîäàëüíî¿ äåðæàâè âèíèêàº êîíôë³êò ì³æ ¿¿ ñþçåðåíàìè, ÿê³ íàìàãà-
þòüñÿ óòâåðäèòè àáñîëþòíó ìîíàðõ³þ, òà ¿õ âàñàëàìè, ñèëüí³ø³ ç ÿêèõ
íàìàãàþòüñÿ âèéòè ç ö³º¿ êîíôåäåðàö³¿, ñòàâøè ñàìîñò³éíèìè ïðàâèòå-
ëÿìè, àáî æ ³ ðîçâàëèòè ¿¿.
Íåäîë³êè ôåîäàëüíî¿ ñèñòåìè êîìïëåêòóâàííÿ ³ âèøêîëó â³éñüêà
íàìàãàëèñÿ êîìïåíñóâàòè ³íñòèòóòîì ñåðæàíò³â (îçáðîºíèõ ³ ï³äãîòîâ-
ëåíèõ çà êîøòè äåðæàâíî¿ ñêàðáíèö³ ëèöàð³â, âèõ³äö³â ç ³íøèõ âåðñòâ
íàñåëåííÿ ç ïðàâîì âèñëóãè áåíåô³ö³ÿ ÷è ôåîäà, òîáòî òîãî æ ëèöàð-
ñòâà) àáî æ íàéìàíèìè êîíòèãåíòàìè êîíäîòüºð³â (â³ä condota -- óãî-
äà), ÿê³ êîøòóâàëè íàäçâè÷àéíî äîðîãî. Òîìó ¿õíÿ ê³ëüê³ñòü áóëà äóæå
îáìåæåíîþ. Òàê, äëÿ ïîõîäó äî Ôëàíäð³¿ ó 1297 ð. êîðîëü Àíãë³¿ çì³ã
íàáðàòè ëèøå 895 âî¿í³â76. Îñîáëèâî áàãàòà Â³çàíò³ÿ íàìàãàëàñÿ îá³éòè
öþ ñèñòåìó, ÿê íàéäîâøå óòðèìóþ÷è òåðèòîð³àëüí³ ôåìí³ â³éñüêà (ñîë-
äàòè ÿêèõ ðîçòàøîâóâàëèñÿ ó ôåìàõ, äå îòðèìóâàëè â îðåíäó äåðæàâ-
íó çåìëþ), ï³äñèëþþ÷è ¿õ íàéìàíèìè êîíòèãåíòàìè. Àëå çà äèíàñò³¿
Êîìí³í³â ¿é íå âäàëîñÿ óíèêíóòè ôåîäàëüíî¿ ñèñòåìè êîìïëåêòóâàííÿ
âàæêî¿ êàâàëåð³¿77, à ³íø³ ÷àñòèíè âëàñíîãî â³éñüêà ìàéæå ïîâí³ñòþ
áóëè çàì³íåí³ íàéìàíèì. Öå çìóñèëî ³ìïåð³þ â³äìîâèòèñÿ â³ä àêòèâíî¿
ïîë³òèêè ³ äîðîãîþ ö³íîþ êóïëÿòè ìèðí³ ïàóçè. À çàâåðøèëîñÿ ïîâíèì
âè÷åðïàííÿì ðåñóðñ³â ³ ïàä³ííÿì ³ìïåð³¿78.
Ðóñüê³ êíÿç³ âçîðóâàëèñÿ íà Â³çàíò³þ ³ íàìàãàëèñÿ óòðèìóâàòè
äðóæèíè âëàñíèì êîøòîì. Äëÿ öüîãî êíÿæèé ñêàðá íàìàãàâñÿ ìîíî-
ïîë³çóâàòè çîâí³øíþ òîðã³âëþ. Àëå ÷èñåëüí³ñòü êíÿæèõ äðóæèí, îñî-
áëèâî óä³ëüíèõ êíÿç³â, áóëà ëèøå â³ä ê³ëüêîõ äåñÿòê³â äî ê³ëüêîõ ñî-
òåíü79. Çàëó÷åííÿ êîíòèãåíò³â ÷îðíèõ êëîáóê³â (òîðê³â, áåðåíäå¿â, ïå-
÷åí³ã³â, êîó¿â, òóðïå¿â), ÿê³ âèêîíóâàëè ðîëü ñåðæàíò³â, ³ êîíäîòüºð³â
--ïîëîâåöüêèõ êíÿç³â, ç ÿêèìè ðîçïëà÷óâàëèñÿ â³éñüêîâîþ çäîáè÷÷þ,
ïðîáëåìè íå âèð³øóâàëî. Òîìó, ïîä³áíî äî Êîìí³í³â, ðóñüê³ êíÿç³ íà-
âàæèëèñÿ ðîçäàâàòè áåíåô³ö³¿ (íà Ðóñ³ âîíè íàçèâàëèñÿ êîðìë³ííÿìè).
Öå âëàøòîâóâàëî, çàãàëîì, ðóñüêå áîÿðñòâî, ÿêå ìàíäðóâàëî ç³ ñâî¿ìè
76 Граветт К. Рыцари. С. 26.
77 Див.: Гусейнов Р. А. Сельджукская военная организация. // Палестинский Сборник. Т. 17. 1967.
С. 131--147; Його ж. Из истории отношений Византии с сельджуками // Там само. Т. 23. 1971. С.
156--157; Арутюнова В.А. К вопросу о взаимоотношениях Византии с печенегами и половца-
ми во впемя Норманской кампании // Византийский Временник. Т. 33. 1972. С. 117--122; Сте-
паненко В. П. Византия и гибель графства Эдесского (1150 г.) // Там само. Т. 50. 1989. С. 85--90;
Його ж. Киликийский вопрос в международных отношениях в 50--70-х годах XII в. // Там само.
Т. 52. 1991. С. 127--135; Кучма В.В. Военная организация Византийской империи. Научное из-
дание. Санкт-Петербург, 2001; Армия Византийской империи (430--1461) // Солдат (Новый).
Военно-исторический альманах. № 35. Артемовск, 2002. С. 14--26; Мохов А. С. Византийская
армия в правление Романа IV Диогена (1068-1071 гг.) // Античная древность и средние века.
Вып. 34. Екатеринбург, 2003. С. 275--296; Хэлдон Дж. История византийских войн / Пер. с анrл.
М.Л. Kapпунина, С.С. Луговскоrо. Москва, 2007; Люттвак Э. Н. Стратегия Византийской им-
перии / Пер. с англ. А. Н. Коваля. Москва, 2010.
78 Див.: Войтович Л., Домановський А., Козак Н., Лильо І., Мельник М., Сорочан С., Файда О.
Історія Візантії. Вступ до візантиністки / За ред. С. Сорочана та Л. Войтовича. Львів, 2011. Там
же ґрунтовна бібліографія (С. 798--878).
79 Войтович Л. Військо і військова організація // Історія української культури: У 5 т. Т. 2.
Українська культура ХІІІ -- першої половини ХVІІ століть. Київ, 2001. С. 94.

23
êíÿçÿìè ç îäíîãî óä³ëó íà ³íøèé (³íîä³, íàâ³òü, ç Ðîñòîâà äî Êèºâà, ç
Êèºâà íà Âîëèíü ³ íàâïàêè). Òàê, áîÿðè ãîëîâíîãî ãåðîÿ "Ñëîâà î ïîëêó
²ãîðåâå" êíÿçÿ ²ãîðÿ Ñâÿòîñëàâè÷à ïåðåì³ùàëèñÿ ñë³äîì çà ñâî¿ì ñþçå-
ðåíîì ç Ïóòèâëÿ â Êóðñüê, ç Êóðñüêà ó Íîâãîðîä-Ñ³âåðñüêèé, à çâ³äòè
-- äî ×åðí³ãîâà. Íàïåâíå, ïåðåì³ñòèëèñÿ áè âîíè ³ äî Êèºâà, ÿêáè ¿õ
êíÿçü íå ïîìåð ó 1202 ð.80
Äîñë³äíèêè âæå äàâíî çâåðíóëè óâàãó íà îäíó îñîáëèâ³ñòü âíóòð³ø-
íüîãî ðîçâèòêó Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè: ïîñò³éí³ íàïðóæåí³
êîíôë³êòè ì³æ ïðàâèòåëÿìè ³ ãàëèöüêèì áîÿðñòâîì (³ç íèì ïîñòóïîâî
çëèâàëîñÿ âîëèíñüêå áîÿðñòâî, íà ïî÷àòêàõ ëîÿëüíå äî ñâî¿õ êíÿç³â81),
ÿê³ âòÿãóâàëè ó ñóïåðå÷ëèâó îðá³òó öèõ êîíôë³êò³â çîâí³øí³ ñèëè. Â³ä-
çíà÷àþ÷è â³äì³íí³ñòü ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà â³ä áîÿðñòâà ³íøèõ çåìåëü
Ðóñ³82, àæ äî ï³äêðåñëåííÿ éîãî ÿê ôåíîìåíà83 ç íàÿâí³ñòþ îêðåìèõ
ïîë³òè÷íèõ óãðóïîâàíü ("ïàðò³é)"84, äîñë³äíèêè íå çíàõîäèëè öèì ôàê-
òàì ïîÿñíåíü. Çàóâàæóâàëàñÿ ó÷àñòü ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà ó òîðãîâåëü-
íèõ îïåðàö³ÿõ85, âïëèâè íà ãàëèöüêå áîÿðñòâî óãîðñüêî¿ òà ïîëüñüêî¿
åë³ò86, òà ïðàãíåííÿ êåðóâàòè íàñåëåííÿì êðàþ ó âëàñíèõ ³íòåðåñàõ87.
Ó ïîãëÿäàõ íà ôåíîìåí ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà ïîñò³éíî â³äîáðàæàëè-
ñÿ ïàíóþ÷³ ³äåîëîã³÷í³ ³ ìåòîäîëîã³÷í³ êîíöåïö³¿. Òàê, Ìèõàéëî Âëà-
äèìèðñüêèé-Áóäàíîâ ââàæàâ, ùî ãàëèöüêå áîÿðñòâî íå çíàëî ñòàíîâèõ
ïðèâ³ëå¿â, âõîäèëî äî ñêëàäó îáùèíè ³ ïðåäñòàâëÿëî ¿¿ ³íòåðåñè ó áîÿð-
ñüê³é äóì³88. Ï³çí³øå ïðî áîÿð³â ÿê ë³äåð³â ì³ñöåâèõ îáùèí ó ñâî¿õ ïðà-
80 Лаврентьевская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. 1. Москва, 2001. Стб. 417.
81 Иванов П.А. Исторические судьбы Волынской земли до конца XV века. Одесса, 1895. С. 271--
272. Зрозуміло, що волинське боярство утримували від активних антикнязівських виступів
не сила і популярність Володимира Васильковича (Линниченко І. Суспільні верстви Галицької
Руси XIV--XV ст. Львів, 1899. С. 12--17), а інші чинники.
82 Клеванов А. История Юго-Западной Руси от ее начала до половины XIV вв. Москва, 1849;
Петрушевич А. Пересмотр грамот князю Льву приписываемых // Галицкий исторический
сборник. Вып. 2. Львов, 1854. С. 81--195; Szaraniewicz I. Rys wewnętrzych stosunków Galiciji
Wschodniej w drugiej połowie piętnastego wieku. Lwów, 1869; Филевич И.П. Борьба Польши и
Литвы-Руси за Галицко-владимирское наследие. Санкт-Петербург, 1890. С.182--183; Гр у ш е в -
ський М. Галицьке боярство ХІІ--ХІІІ в. // Записки НТШ. Т. 20. Львів, 1897. С. 1--20.
83 Вишняков Е.И., Пичета В.Н. Русская история. Москва, 1908. С. 72--73; Любавский М.К. Лекции
по древней русской истории до конца XVI в. Москва, 1915. С. 151--155; Филиппов А.Н. Учебник
истории русского права. Пособие к лекциям. Ч. 1. Юрьев, 1915. С. 200--204.
84 Петров Н.И., Малышевский И.Н. Волынь. Исторические судьбы Юго-Западного края. Санкт-
Петербург, 1888. С. 42--44; Кордуба М. Суспільні верстви та політичні партії в Галицькім кня-
зівстві до половини ХІІІ століття // Записки НТШ. Т. 31--32. Львів, 1899. С. 1--42; Катаев И.М.
Даниил Романович Галицкий. Галицкая Русь в ХIII--XIV вв. до присоединения к Польше. Мо-
сква, 1915.
85 Смирнов М. Судьбы Червонной или Галицкой Руси до соединения ее с Польшею (1387). Рас-
суждения. Санкт-Петербург, 1860. С. 2--117.
86 Пассек В.Б. Княжеская и докняжеская Русь // Чтения в Обществе истории и древностей Рос-
сийских. Москва, 1870. Кн. 3. С. 25--79; Prochaska A. Lenna i maństwa na Rusi. Kraków, 1902.
87 Ключевский В.О. Боярская Дума в Древней Руси. Петроград, 1919. С. 68--69.
88 Владимирский-Буданов М.Ф. Обзор истории руського права. Петроград--Киев, 1915. С. 25--30,
61--63.

24
öÿõ ïèñàëè ²âàí Ôðîÿíîâ, Àíäð³é Äâîðí³÷åíêî89, Îëåêñàíäð Ìàéîðîâ90.
Â³äðîäæóþ÷è ö³ ïîãëÿäè, ¿ì äîâîäèëîñÿ ãîñòðî äèñêóòóâàòè ç ³íøèìè
ïîãëÿäàìè, ÿê³ äîì³íóâàëè â³ä ÷àñ³â Áîðèñà Ãðåêîâà91, çà ÿêèìè áîÿðè
-- æîðñòîê³ ôåîäàëè, åêñïëóàòàòîðè ³ ãðàá³æíèêè ì³ñüêîãî ³ ñ³ëüñüêîãî
íàñåëåííÿ, ç ÿêèì âîíè áóëè ó ñòàí³ ïîñò³éíîãî àíòàãîí³çìó92. Ó ³ñòîðè-
ê³â, ÿê³ â³äêðèòî íå äåêëàðóâàëè ñâîþ íåçãîäó ç ïîãëÿäàìè Á. Ãðåêîâà,
ìîæíà âèä³ëèòè îêðåì³ ñëóøí³ ñïîñòåðåæåííÿ. Àíäð³é Ñàâè÷ â³äçíà-
÷èâ íàÿâí³ñòü ó ãàëèöüêèõ áîÿð ñïàäêîâèõ çåìåëüíèõ âîëîä³íü, âïëèâ
íà íèõ ïîëüñüêîãî òà óãîðñüêîãî åë³òíèõ ïðîøàðê³â íàñåëåííÿ93. Âîëî-
äèìèð Ïàøóòî ï³äêðåñëèâ ïåðåðîçïîä³ë çåìåëü íà êîðèñòü ñëóæèëîãî
áîÿðñòâà94. ßðîñëàâ ²ñàºâè÷ ìîãóòí³ñòü ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà ïîâ'ÿçàâ íå
ò³ëüêè ç ð³çíîìàí³òí³ñòþ ïðèáóòê³â (ðîçâèíóòå ñ³ëüñüêå ãîñïîäàðñòâî,
ñîëåâàðí³ ïðîìèñëè, òîðã³âëÿ), à é ³ç ïîë³òèêîþ äèíàñò³¿ Ðîñòèñëàâè-
÷³â. Ïðèéøîâøè ó Ãàëèöüêó çåìëþ, äå ðàí³øå âîíè íå ìàëè îïîðè,
êíÿç³ ðîçäàâàëè ìàºòêè ì³ñöåâ³é åë³ò³, ùîá çäîáóòè ¿¿ ïðèõèëüí³ñòü. À
â³äòàê äàâàëè ¿é çìîãó ïðîòèä³ÿòè ñïðîáàì çì³öíèòè ñâîþ êíÿç³âñüêó
âëàäó. Ïðè öüîìó ãàëèöüêà åë³òà ìàëà ïåðåä ñîáîþ âç³ðåöü çàêîíîäàâ-
÷îãî îáìåæåííÿ êîðîë³âñüêî¿ âëàäè ³ ãàðàíò³¿ ïðàâ íîá³ë³òåòó ñóñ³äíüî¿
Óãîðùèíè çã³äíî ³ç "Çîëîòîþ áóëëîþ" êîðîëÿ Àíäð³ÿ ²²95.
89 Див.: Фроянов И.Я., Дворниченко А.Ю. Города-государства Древней Руси. Москва, 1988.
90 Майоров А. В. Бояре и община Галича в событиях 50--70-х годов ХІІ в. // Вестник Санкт-
Петербургского государственного ун-та. Серия 2. 1995. Вып. 4. С. 3--15; Его же. Бояре и община
Юго-Западной Руси в событиях 1187--1190 гг. (к проблеме внутриобщинных отношений в до-
монгольский период) // Средневековая и новая Россия. Сб. научных статей к 60-летию проф.
И. Я. Фроянова. Санкт-Петербург, 1996. С. 226--243; Его же. Об этапах развития внутриобщин-
ных отношений в Древней Руси (на примере истории Юго-Западной Руси ХІ -- начала ХІІІ вв.
// Гуманитарное знание на пороге ХХІ века. Ижевск, 1997. С. 157--158, 191--192; Его же. Борьба
Даниила Романовича за галицкий стол с венграми в конце 20 -- начале 30-х гг. ХІІІ в. Ч. 1: Га-
лицкая община и князь Даниил // Вестник Санкт-Петербургского государственного ун-та. Се-
рия 2. 1999. Вып. 3. С. 3--14; Его же. Борьба Даниила Романовича за галицкий стол с венграми
в конце 20 -- начале 30-х гг. ХІІІ в. Ч. 2: Галицкая община и королевич Андрей // Там же. 2000.
Вып. 2. С. 3--17; Его же. Галицко-Волынская Русь. Очерки социально-политических отношений
в домонгольский период. Князь, бояре и городская община. Санкт-Петербург, 2001.
91 Греков Б.Д. Древнейшие судьбы Западной Украины // Греков Б.Д. Избранные труды. Т. 2. Мо-
сква, 1959. С. 478--488.
92 Див.: Мавродин В.В. О народных движениях в Галицко-Волынском княжестве ХІІ--ХІІІ вв.
// Ученые записки ЛГУ. Серия исторических наук. Вып. 5. Ленинград, 1939. С. 15--35; Лиха-
чев Д.С. Некоторые вопросы идеологии феодалов в литературе ХІ--ХІІІ веков // Труды Отдела
древнерусской литературы. Т. 10. Москва--Ленинград, 1954. С. 76--91; Софроненко К.А. Обще-
ственно-политический строй Галицко-Волынской Руси ХІ--ХІІІ вв. Москва, 1955. 140 с.; Пашу-
то В.Т. Черты политического строя древней Руси // Древнерусское государство и его между-
народное значение. Москва, 1965. С. 11--76; Тихомиров М.Н. Условное феодальное держание на
Руси в ХІІ в. // Тихомиров М.Н. Древняя Русь. Москва, 1975. С. 233--240; Котляр М. Галицьке
боярство протии князів Романовичів // Археологія. 1991. № 2. С. 85--92; Krupa K. Bojarzy w
Haliczu (koniec XII -- I poł. XIII w.) // Z dziejów średniowiecznej Europy środkowowschodniej. Zbiór
Studiów. Warszawa, 1998. S. 56--68.
93 Савич А.А. Борьба феодалов в Галицкой Руси // Ученые записки Московского государственно-
го педагогического институту. Серия история. Т. 2. Вып. 2. Москва, 1937. С. 56--89.
94 Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. Москва, 1950. С. 255.
95 Ісаєвич Я. Галицько-Волинська держава. Львів, 1999. С. 15.

25
Ïåâíèé â³äãîì³í ñòàðî¿ äèñêóñ³¿ ñòîñîâíî ãàëèöüêîãî áîÿð-
ñòâà â³äîáðàæåíèé ó íîâ³øèõ äîñë³äæåííÿõ áàãàòüîõ ³ñòîðèê³â,
çîêðåìà, Ñåðã³ÿ Ïàøèíà96, Îëåêñàíäðà Ãîëîâêà97, Îëåêñàíäðà Ìà-
éîðîâà98, Ðîìàíà Ïðîöàêà99, Àíäð³ÿ Ïåòðèêà100, Îëåãà Ìàçóðà101,
96 Пашин С. С. Галицкое боярство ХІІ--ХІІІ вв. // Вестник ЛГУ. Серия 2. 1985. Вып. 4. С. 15--21; Его
же. Червонорусские акты XIV--XV вв. и грамоты князя Льва Даниловича. Тюмень, 1996; Его же.
Генеалогический комментарий к копиям грамот Льва Даниловича // Исследования по русской
истории. Сб. ст. к 65-летию проф. И. Я. Фроянова / Отв. ред. В. В. Пузанов. Санкт-Петербург--
Ижевск, 2001. С. 125--140.
97 Головко О. Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях Х -- первой трети
ХІІІ вв. Киев, 1988. С. 88--92; Його ж. Боярська "фронда" в Галичі // Пам'ять століть. -- 2002.
-- № 5. -- С. 52--59; Його ж. Галицька держава Ростиславичів в історії Центрально-Східної Єв-
ропи // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.). Вип. 5.
Київ, 2005. С. 87--131; Його ж. Корона Данила Галицького: Волинь і Галичина в державно-полі-
тичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя. Київ,
2006; Його ж. Галицький період діяльності князя Мстислава Мстиславича Удатного // Україна
в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.). Вип. 7. Київ, 2007. С.
71--93; Його ж. Князь Володимирко Володаревич -- перший володар об'єднаного Галицького
князівства // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 15: Con-
fraternitas. Ювілейний збірник на пошану Ярослава Ісаєвича. Львів, 2007. С. 90--97; Його ж. Ві-
йна за "галицьку спадщину" (1187--1189) // Княжа доба: історія і культура. Вип. 3. Львів, 2010.
С. 116--132.
98Майоров А. В. Бояре и община Галича в событиях 50--70-х годов ХІІ в. // Вестник Санкт-
Петербургского государственного ун-та. Серия 2. 1995. Вып. 4. С. 3--15; Его же. Бояре и об-
щина Юго-Западной Руси в событиях 1187--1190 гг. (к проблеме внутриобщинных отношений
в домонгольский период) // Средневековая и новая Россия. Сб. научных статей к 60-ле-
тию проф. И. Я. Фроянова. Санкт-Петербург, 1996. С. 226--243; Его же. Об этапах развития
внутриобщинных отношений в Древней Руси (на примере истории Юго-Западной Руси ХІ --
начала ХІІІ вв. // Гуманитарное знание на пороге ХХІ века. Ижевск, 1997. С. 157--158, 191--192;
Его же. Борьба Даниила Романовича за галицкий стол с венграми в конце 20 -- начале 30-х гг.
ХІІІ в. Ч. 1: Галицкая община и князь Даниил // Вестник Санкт-Петербургского государствен-
ного ун-та. Серия 2. 1999. Вып. 3. С. 3--14; Его же. Борьба Даниила Романовича за галицкий
стол с венграми в конце 20 -- начале 30-х гг. ХІІІ в. Ч. 2: Галицкая община и королевич Андрей
// Вестник Санкт-Петербургского государственного ун-та. Серия 2. 2000. Вып. 2. С. 3--17; Его
же. Галицко-Волынская Русь. Очерки социально-политических отношений в домонгольский
период. Князь, бояре и городская община. Санкт-Петербург, 2001.
99 Процак Р. Історія галицької смути. Ч. 2. Розвідка-есе з часів ХІІІ ст. (роки 1211--1222) в "Літо-
писі руському" прочитана і наново інтерпретована. Івано-Франківськ, 1999. -- 24 с.
100 Петрик А. Боярські політичні угрупування та їх роль у процесі становлення Галицько-Во-
линської держави // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип.4. Дрогобич, 2000. С. 60--64;
Його ж. До історії боярських родин Кормильчичів, Доброславичів та Дядьковичів // Дрого-
бицький краєзнавчий збірник. Вип. 5. Дрогобич, 2001. С. 29--45; Його ж. До історії боярства та
боярських родів Перемишльської землі // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 6. Дро-
гобич, 2002. С. 105--117; Його ж. До питання становлення боярських родів у період княжіння
династії Романовичів // Король Данило Романович і його місце в українській історії. Львів,
2003. С. 137--142; Його ж. Бояри та церква Галичини й Волині крізь призму літописних та
археологічних досліджень // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 7. С.80--103; Його ж.
Ідеологія галицького боярства та її вплив на трансформацію Галицько-Волинської держави
// Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 8. Дрогобич, 2004. С. 46--58; Його ж. Угорська
партія в контексті політичного розвитку Галицько-Волинської держави // Дрогобицький
краєзнавчий збірник. Вип. 9. Дрогобич, 2005. С. 181--193
101 Мазур О. Релікти авункулату і "кормильство" у князівських династіях Рюриковичів і
П'ястовичів // Народознавчі зошити. № 3. Львів, 2001. С. 419--421; Його ж. Володислав Кор-

26
Âàñèëÿ Ðóäîãî102, Ìèðîñëàâà Âîëîùóêà103, Ïåòðà Ñòåôàíîâè÷à104, Â³òà-
ë³ÿ Íàã³ðíîãî105, à òàêîæ íàéá³ëüøîãî ïîëüñüêîãî äîñë³äíèêà ãàëèöü-
êî-âîëèíñüêîãî áîÿðñòâà Àäð³àíà Þñóïîâè÷à106.
Á³ëüø³ñòü öèõ ïðàöü, îäíàê çàëèøàþòü íà ìàðã³íåñ³ ïðîáëå-
ìè îñîáëèâîñòåé ñàìå ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà, ÿê³ â³äð³çíÿëè éîãî â³ä
áîÿðñòâà ³íøèõ çåìåëü. À ñàìå ó Ãàëèöüê³é çåìë³ (ïîä³áíî ò³ëüêè ó
Íîâãîðîäñüê³é) ñêëàëàñÿ ñèòóàö³ÿ, ùî êíÿç³ ÷åðåç ñïåöèô³êó óñïàäêó-
âàííÿ ïðåñòîë³â, íå ïðåòåíäóâàëè íà Êè¿â ³ íå äðîáèëè ñâîº¿ òåðèòîð³¿.
Íàâïàêè êíÿçü Âîëîäèìèðêî Âîëîäàðåâè÷ íå ò³ëüêè çáåð³ã ö³ëèì ñâ³é
Çâåíèãîðîäñüêèé óä³ë, àëå ³ çóì³â çîñåðåäèòè â îäíèõ ðóêàõ ùå é Ïå-
ðåìèøëüñüêå, Òåðåáîâåëüñüêå, Ãàëèöüêå òà Çâåíèãîðîä-Äí³ñòðîâñüêå
êíÿç³âñòâà, çàëèøèâøè âñ³ ö³ òåðèòîð³¿ ºäèíîìó ñèíîâ³ ßðîñëàâó.
Ì³ñöåâ³ áîÿðè ìàëè ÷óäîâó íàãîäó òðàíñôîðìóâàòè ñâî¿ áåíåô³ö³¿ ó
мильчич: Шлях до княжого столу // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 6. 2002. С. 118--
129; Його ж. "Demetrius Detko, provisor seu capitaneus terrae Russiae" (інститут "старійшини"
у політичному житті Галицької землі другої чверті XІV ст.) // Семінарій "Княжі часи". Львів,
2002. С. 19--20.
102 Рудий В. Соціальна структура населення Перемиської землі в ІХ -- середині ХІV ст. // Записки
НТШ. Т. 244. Львів, 2002. С. 247--257; Його ж. Інститут бояр і князів у Перемиській землі //
Перемишль і Перемиська земля протягом віків. Вип. 3. Інституції. Львів, 2003. С. 60--65.
103 Волощук М. М. Обстоятельства казни в 1210 г. Игоревичей Черниговских: актуальные вопро-
сы реконструкции русско-венгерских отношений начала ХІІІ в. // Studia Slavica et Balcanica
Petropolitana. Санкт-Петербург, 2007. №1--2. C. 105--112; Його ж. "Вокняжение" галицьке
Володислава Кормильчича (1210--1214 рр., з перервами): міфи та реальність // Вісник При-
карпатського університету. Історія. Вип. 15. 2009. С. 38--48; Його ж. До питання про етнічне
та соціальне походження Судислава (Бернатовича?) // Прикарпатський вісник НТШ. №
1(1). 2008. С. 127--145; Його ж. "Вокняжѣние" галицьке Володислава Кормильчича (1210 --
1214 рр., з перервами): міфи і реальність // Acta Posoniensia. V. 10: K životnému jubileu Zu-
zany Ševčikovej. Bratislava, 2009. S. 99--113; Його ж. Доброслав Суддич: спроба біографічного
нарису // Карпати: людина, етнос, цивілізація. Вип. 2. С. 20--31; Його ж. Судислав de genere
ludan. Спроба генеалогічно-біографічної реконструкції // Записки НТШ. Т. 260, кн. 1. Львів,
2010. С. 257--273; Його ж. "Филя древле прегордыи" / Fila Supruniensis. Маловідомі сюжети
з історії Галицької землі першої половини ХІІІ століття // Україна: культурна спадщина,
національна свідомість, державність. Вип. 20. Львів, 2011. С. 189--196; Його ж. "Русь" в угорсь-
кому королівстві (ХІ -- друга половина ХІV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки,
міграції. Івано-Франківськ, 2014.
104 Стефанович П. С. "Верность" в отношениях князя и дружины на Руси ХІІ -- ХІІІ вв. // Древ-
няя Русь. 2008. №1(31). С. 72--82; Его же. Отношения князя и знати в Галицком и Волынском
княжествах до конца XII в. // Средневековая Русь / Отв. ред. А. А. Горский. Вып. 7. Москва,
2007. С. 120--220.
105 N a g i r n y j W. Polityka zagraniczna księstw ziem halickiej i wołyńskiej w latach 1198(1199)--1264.
Kraków, 2011.
106 Jusupović A. Elity ziemi halickiej i włodzimierskiej w czasach Romanowiczów (1205 -- 1269). Stu-
dium prozopogra czne. Praca doktorska. Warszawa, 2010; Його ж. Причинки до просопографії
еліти Галицької і Володимирської земель (1205--1263). Проблеми індивідуалізації постатей //
Записки НТШ. Т. 260, кн. 1. Львів, 2010. С. 88--104; Іdem. Mirosław-piastun i Mirosław Halicki w
przekazach Kroniki halicko-wołyńskiej // Україна: культурна спадщина, національна свідомість,
державність. Вип. 20. С. 769--783; Ejusdem. Wpływ halickiego otoczenia książęcego na "władze"
w pierwszej połowie XIII w., na przykladzie Sudysława // Княжа доба: історія і культура. Вип. 5.
Львів, 2011. С. 145--162; Іdem. Elity ziemi halickiej i wołyńskiej w czasach Romanowiczów (1205--
1269). Warszawa, 2012.

27
ôåîäè (íà Ðóñ³ âîíè íàçèâàëèñÿ îò÷èíàìè107). Îòðèìàâøè â óïðàâë³ííÿ
çíà÷í³ òåðèòîð³¿ (÷àñòî á³ëüø³ çà óä³ëüí³ êíÿç³âñòâà ñóñ³äí³õ çåìåëü),
çáëèçèâøèñü ³ç áþðãåðñòâîì áàãàòèõ òîðã³âåëüíèõ ì³ñò, ðîçòàøîâàíèõ
íà ì³æíàðîäíèõ òðàêòàõ (áóðøòèíîâèé ç Áàëòèêè ïî Â³ñë³, Çàõ³äíîìó
Áóãó ³ Äí³ñòðó òà via regia ç Êèºâà íà Ãàëè÷--Ïåðåìèøëü--Êðàê³â--Ïðà-
ãó--Ðåãåíñáóðã--Òð³ð), ìàþ÷è áàãàò³ ïîêëàäè ñîë³ (îñíîâíîãî êîíñåðâàí-
òà õàð÷îâèõ ïðîäóêò³â) ³ áîëîòíî¿ ðóäè, âîíè ñóòòºâî ï³äíÿëè ð³âåíü
ñâî¿õ ïðèáóòê³â. Òåïåð ¿õ äîõîäè áóëè çíà÷íî á³ëüøèìè, í³æ äîõîäè
áîÿðñòâà ñóñ³äí³õ çåìåëü, ÿêå, êð³ì íàäàíèõ áåíåô³ö³é, ìîãëî ðîçðà-
õîâóâàòè ëèøå íà ïîîäèíîêó â³éñüêîâó çäîáè÷. Çàâäÿêè ò³ñíîìó ñîþçó
Ãàëèöüêîãî êíÿç³âñòâà ç Óãîðñüêèì êîðîë³âñòâîì, äå çíà÷íà ÷àñòèíà
åë³òè áóëà ñëîâ'ÿíñüêîãî ïîõîäæåííÿ, ãàëèöüê³ áîÿðè íå ò³ëüêè çáëè-
çèëèñÿ ç óãîðñüêèì áàðîíñòâîì, àëå é çàïîçè÷èëè â³ä íüîãî ³äå¿ ïîä³ëó
âëàäè ç³ ñþçåðåíàìè òà ñòàâëåííÿ äî íèõ ÿê äî ïåðøèõ ñåðåä ð³âíèõ.
Öå ³ â³äð³çíÿëî ãàëèöüêå áîÿðñòâî â³ä âîëèíñüêîãî, ÿêå áóëî ïîâ'ÿçàíå
ç³ ñòàðøîþ ã³ëêîþ Ìîíîìàõîâè÷³â (âîíà áîðîëàñÿ çà Êè¿â) ³ ïîâí³ñ-
òþ çàëåæàëî â³ä óñï³õ³â ÷è íåâäà÷ ñâî¿õ êíÿç³â, â³ä ÿêèõ îòðèìóâàëî
áåíåô³ö³¿. Òàê ñàìî ãàëèöüêå áîÿðñòâî â³äð³çíÿëîñÿ â³ä áîÿðñòâà âñ³õ
³íøèõ çåìåëü, îêð³ì Íîâãîðîäñüêî¿, äå áîÿðè òåæ òðàíñôîðìóâàëè ñâî¿
áåíåô³ö³¿ ó ñïàäêîâ³ ôåîäè ³ íàìàãàëèñÿ äèêòóâàòè êíÿçÿì ñâîþ âîëþ.
Ñàìå òîìó âîëèíñüê³ ðåäàêòîðè Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî ë³òîïèñó òà
¿õí³ ³íôîðìàòîðè òàê ³ íå çðîçóì³ëè ìîòèâàö³¿ ä³é ãàëèöüêèõ áîÿð³â ³
çîáðàçèëè ¿õ ï³äñòóïíèìè çðàäíèêàìè. Öå ï³äõîïèëè áàãàòî ³ñòîðèê³â,
íå çàóâàæèâøè ð³çíèö³ ì³æ âîëèíñüêèì áîÿðñòâîì, ÿêå òðèìàëî íàäàí³
êíÿçÿìè áåíåô³ö³¿, òà ãàëèöüêèì áîÿðñòâîì, ÿêå ìàëî ñïàäêîâ³ ôåîäè
³ áóëî ïåðåïëåòåíå ç âåðõ³âêîþ áþðãåðñòâà. Ò³ëüêè â îäíîìó ôðàãìåíò³
Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî ë³òîïèñó, äå éøëîñÿ ïðî òå, ÿê ó 1211 ð. óãîð-
ñüêå â³éñüêî, çàïðîøåíå áîÿðàìè, ùîá çàì³íèòè ²ãîðåâè÷³â íà þíîãî
Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, ï³äñòóïèëî äî Ïåðåìèøëÿ, âèêëàäåíî ñóòü ³äåîëî-
ã³¿ ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà óñòàìè éîãî ë³äåðà Âîëîäèñëàâà Êîðìèëü÷è÷à:
"Áðàòòÿ! ×îãî âè âàãàºòåñÿ? Õ³áà íå ñ³ ïîáèëè îòö³â âàøèõ ³ áðàò³þ
âàøó? À ³íø³ ìàéíî âàøå ðîçãðàáóâàëè ³ äîíüîê âàøèõ â³ääàëè çà ðàá³â
âàøèõ. À îò÷èíàìè âàøèìè çàâîëîä³ëè ³íø³ ïðèøåëüö³. Òî ÷è çà òèõ
âè õî÷åòå äóø³ ñâî¿ ïîëîæèòè?"108.
Àëå öåé ïàñàæ çàãóáèâñÿ íà ôîí³ ³íôîðìàö³éíîãî ïîâ³äîìëåí-
íÿ ïðî áóðõëèâ³ äèíàì³÷í³ ïîä³¿ öüîãî ïåð³îäó. Òîìó íåãàòèâ³çì óæå
äàâíî çàêð³ïèâñÿ çà ïðåäñòàâíèêàìè ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà109, ïåðåòâî-
ðèâñÿ íà ñòåðåîòèï, ÿêèé ³ íàäàë³ àâòîìàòè÷íî òèðàæóºòüñÿ, íàâ³òü, ó
107 "ѡчьствии" (Ипатьевская летопись Стб. 724).
108 "братье пошто смышлѧетесѧ не сии ли избиша ѡт҃ци ваши и братью вашю а инѣи имѣние
ваше разграбыша и дщери ваша даша за рабы ваша а ѡчьствии вашими владѣша инии при-
шелци то за тѣхъ ли хочете дш҃ю свою положити" (Там же. Стб. 724).
109 Див.: Шараневич И. История Галицко-Володимирской Русы от найдавнейших времен до року
1453. Львов, 1863. С. 76, 82; Бузескул В. Князь Торопецкий Мстислав Мстиславич // Журнал
Министерства народного просвещения. Санкт-Петербург, 1883. Ч. 3. С. 100--212; Коломі-
єць І. Г. Боротьба південно-західних руських князівств проти експансії угорських феодалів
ХІ--ХІІІ ст. // Наукові записки УжДУ. Історично-філологічна серія. Т. 2. Ужгород, 1949. С. 3--27.

28
íàéíîâ³øèõ äîñë³äæåííÿõ110.
Àëå ÷è ³ñíóþòü äæåðåëà, ÿê³ ï³äòâåðäæóþòü âèñíîâêè ïðî òå, ùî
ñàìå ãàëèöüêå áîÿðñòâî âîëîä³ëî ôåîäàìè, à íå áåíåô³ö³ÿìè? Âèõîäÿ÷è
ç îá'ºìó ³ ÿêîñò³ íàÿâíî¿ äæåðåëüíî¿ áàçè, òî, íàâ³òü, äîâîë³ áàãàòî. Çî-
êðåìà, ëèøå ó Ãàëèöüê³é çåìë³ àðõåîëîãè äîñë³äèëè áîÿðñüê³ çàìêè, ÿê³
â³äð³çíÿëèñÿ â³ä êíÿç³âñüêèõ óêð³ïëåíü íàÿâíèìè ïåðåâàæíî äâîïîâåð-
õîâèìè áóä³âëÿìè ïàëàöîâîãî òèïó, ÷àñòî ç ãîñïîäàðñüêèì êîìïëåê-
ñîì ³ õðàìàìè-ðîòîíäàìè. Òàê³ çàìêè òà óêð³ïëåí³ ñàäèáè âèÿâëåí³ íå
ò³ëüêè ó êíÿæèõ ñòîëèöÿõ -- Ãàëè÷³111 òà Çâåíèãîðîä³ (ðîçòàøîâóâàëèñÿ
íà ïîñàäàõ àáî âçàãàë³ çà ì³ñòîì)112, à é ó Ñóäîâ³é Âèøí³113 (äå ë³òîïè-
ñîì çàñâ³ä÷åíèé äâ³ð áîÿðèíà Ïèëèïà, ÿêèé ãîòóâàâ çàìàõ íà êíÿçÿ
Äàíèëà114), íà ×îðí³âñüêîìó ãîðîäèù³115, ó çãàäóâàí³é ó ë³òîïèñ³ Ïå÷åð³
Äîìàæèðîâ³é116, Ï'ÿòíè÷àíàõ117, Íèæàíêîâè÷àõ118 òà ³íøèõ ì³ñöÿõ119.
110 Див., наприклад: Font M. II. András király politikája és hadjáratai // Századok. Évf.125. 1991. Sz.1--
2. 107--144 old; Ejusdem. Árpád-házi királyok és Rurikida fejedelmek. Budapest, 2005. 188--210
old; Krupa K. Bojarzy w Haliczu (koniec XII -- I poł. XIII w.) // Z dziejów Średniowiecznej Europy
Środkowo-Wschodniej. Zbiór studiów / Pod red. J. Tyskiewicza // Fasciculi historici novi. Część 1, т.
2. Warszawa, 1998. S. 49--57; Котляр М. Данило Галицький. Київ, 2001. С. 10--15; Його ж. Данило
Галицький. Біографічний нарис. Київ, 2002. С. 90--102; Котляр М. Ф., Ричка В. М. Княжий двір
Південної Русі Х--ХІІІ ст. Київ, 2008. С. 285--292; Bartnicki M. Elita polityczna księstwa halicko-
włodzimierskiego w XIII w. // Ruthenica. Т. 5. Київ, 2006. C. 106--116; Головко О. Б. Боярська
"фронда"... С. 52--59; Його ж. Корона Данила Галицького. Волинь і Галичина в державно-
політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя.
Київ, 2006. С. 253--276; Драбчук І. Три портрети найвпливовіших представників галицької
знаті кінця ХІІ -- початку ХІІІ ст. // Галич і Галицька земля в державотворчих процесах
України. Галич, 2008. С. 135--148.
111 Пастернак Я. Старий Галич. Івано-Франківськ, 1998. С. 209--230; Гончаров В. К. Археологічні
дослідження древнього Галича в 1951 р. // Археологічні пам'ятки. Т. 5. Київ, 1955. С. 22--31.
112 Овчинніков О. Г. Боярська садиба на Звенигородському посаді // Молоді вчені суспільствоз-
навці УРСР 70-річчю Великого Жовтня. Львів, 1987. С. 143--147; Гупало В. Звенигород і Зве-
нигородська земля у ХІ--ХІІ століттях. Львів, 2014. С. 138--311.
113 Ратич О. До питання про розташування і оборонні споруди древньоруських городів
Південно-Західної Русі // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 5.
Львів, 1964. С. 115--129; Его же. Древнерусские городища в Судовой Вишне (Львовской обл.
Украинской ССР) // Тезисы докладов советской делегации на І Международном конгресе сла-
вянской археологи в Варшаве. Москва, 1965. С. 49--52.
114 Ипатьевская летопись. Стб. 762.
115 Возний І. Чорнівське городище ХІІ--ХІІІ ст. -- феодальна укріплена садиба Галицько-Волинсь-
кого князівства // Галицько-Волинська держава. С. 43--45; Його ж. Чорнівська феодальна
укріплена садиба ХІІ--ХІІІ ст. Чернівці, 1998.
116 Пелещишин М. До питання про літописне городище "Печера Домажирова" // Еволюція роз-
витку слов'янських градів VIII--XIV ст. у передгір'ї Карпат і Татр. Львів, 1994. С. 13--15.
117 Пшик В. Надбрамна вежа у селі П'ятничанах на Львівщині // Записки НТШ. Т. 251. Львів,
2001. С. 451--473.
118 Диба Ю. Дві маловідомі ротонди княжої доби // Записки НТШ. Т. 241. Львів, 2001. С. 248--274;
Стефанович П. С. Боярство и церковь в домонгольской Руси // Вопросы истории. 2002. № 7.
С. 41--59; Его же. Некняжеское церковное строительство в домонгольской Руси: Юг и Север //
Церковно-исторический вестник. 2007. № 1. С. 117--133.
119 Prochaska A. Lenna i maństwa na Rusi. Kraków, 1902; Ісаєвич Я. Княжі та боярські двори //
Історія української культури: У 5 т. Т.2. Українська культура ХІІІ -- першої половини ХVII
століть. Київ, 2001. С. 222--227.

29
Áîÿðñüê³ ñàäèáè ïðîñòèõ ëèöàð³â çíàõîäèëèñÿ ³ ó ì³ñòàõ, äå íå ïî-
òð³áíî áóëî çâîäèòè äîäàòêîâ³ óêð³ïëåííÿ, ÷àñîì óòâîðþþ÷è ñâîºð³äí³
ê³íö³, ÿê ó êíÿæîìó Çâåíèãîðîä³ íà Á³ëö³ ó ï³âí³÷íî-ñõ³äíîìó ïðèãîðî-
ä³ íà óðî÷èù³ Çà Õì³ëüíèêîì. Òàì ìîæíà ïðîñòåæèòè äèôåðåíö³àö³þ
áîÿðñüêîãî ñåðåäîâèùà, çîêðåìà âèä³ëÿºòüñÿ ñàäèáà VI (452 êâ. ì.), íà
òåðèòîð³¿ ÿêî¿ çíàéäåíî ï³äâ³ñíó ïå÷àòêó, áåðåñòÿíó ãðàìîòó, íàâåðøÿ
êàí÷óêà òà æåçëà, ñêëÿí³ âèðîáè òà àìôîðè120.
×èìàëî ñâ³ä÷åíü ïðî íàÿâí³ñòü ôåîä³â ó ãàëèöüêèõ áîÿð³â ç³áðàíî ó
äèñåðòàö³éíîìó äîñë³äæåíí³ Àíäð³ÿ Ïåòðèêà121.
Çâè÷àéíî, ìîæíà ³ äàë³ äèñêóòóâàòè ùîäî ³ñíóâàííÿ íà Ðóñ³ ôåî-
äàëüíî¿ ñèñòåìè ôîðìóâàííÿ ³ âèøêîëó â³éñüê122, àëå çàïåðå÷óþ÷è öåé
ôàêò àáî æ íå çâåðòàþ÷è óâàãè íà öþ ïðîáëåìó, íåìîæëèâî çðîçóì³òè
ïîâåä³íêó ³ ìåíòàë³òåò ãàëèöüêèõ áîÿðñüêèõ óãðóïîâàíü, à òàêîæ ïîÿñ-
íèòè çâ³äêè âçÿëîñÿ â³éñüêî, çäàòíå íà ð³âí³ ïðîòèñòîÿòè ºâðîïåéñüêèì
ëèöàðñüêèì â³éñüêàì ó ïîëüîâ³é áèòâ³.
Ó Ãàëèöüê³é çåìë³ áîÿðñòâî òðàíñôîðìóâàëî ñâî¿ áåíåô³ö³¿ (êîðì-
ë³ííÿ) ó ôåîäè (îò÷èíè) âæå ó ñåðåäèí³ Õ²² ñò. Â³äòàê ïî÷àëî äèêòó-
âàòè óìîâè êíÿçþ ßðîñëàâó Îñìîìèñëó. Áîÿðè, íàâ³òü, ñïàëèëè éîãî
êîõàíêó Íàñòþ ç ×àðãîâà òà óâ'ÿçíèëè ñàìîãî êíÿçÿ123. Ï³ñëÿ ïðèõîäó
Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à ç éîãî â³çàíò³éñüêîþ ïðîãðàìîþ àáñîëþòíî¿ êíÿ-
ç³âñüêî¿ âëàäè ïî÷àëàñÿ â³äâåðòà â³éíà áîÿðñòâà ç êíÿçÿìè, ÿêà ëåäü
íå çàâåðøèëàñÿ ãàëèöüêî-óãîðñüêîþ óí³ºþ, óêëàäåíîþ íà çðàçîê óãîð-
ñüêî-õîðâàòñüêî¿. Ó öåé ïåð³îä äæåðåëà çàô³êñóâàëè ä³ÿëüí³ñòü òàêèõ
ÿñêðàâèõ áîÿðñüêèõ ë³äåð³â ÿê ²ëëÿ Ùåïàíîâè÷124, Þð³é Âèòàíîâè÷125,
Âîëîäèñëàâ Êîðìèëü÷è÷126, Ñóäèñëàâ127, Ïèëèï128, Ãë³á Çåðåì³éîâè÷129, Äî-
áðîñëàâ Ñóäü¿÷130, Ãðèãîð³é Âàñèëüîâè÷131. Ãàëèöüê³ áîÿðè íå çóïèíèëèñÿ,
120 Гупало В. Звенигород і Звенигородська земля у ХІ--ХІІ століттях. Львів, 2014. С. 311--314, 336--
338, 346--347, 355, 395--397.
121 Петрик А. М. Боярство Галицько-Волинської держави (ХІІ--ХІV ст.). Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата історичних наук. Львів, 2007. 304 с. (з додатками).
122 Див.: Войтович Л. Середні віки в Україні: хронологія, проблеми періодизації // Український
історичний журнал. 2003. № 4. С. 134--139; Його ж. Середні віки в Україні: Хронологічні рам-
ки і проблеми періодизації // П'ятий конгрес Міжнародної асоціації україністів. Історія.
Ч. 1. Чернівці, 2003. С. 17--20; Його ж. Феодалізм в українських землях: проблеми існування
і періодизації // Істину встановлює суд історії. Збірник на пошану Федора Павловича Шев-
ченка. Т. 2: Наукові студії. Київ, 2004. С. 385--394; Його ж. Проблеми історичної термінології:
Київська Русь, середні віки, княжа доба, феодалізм, держава, віче // Історичні записки.
Збірник наукових праць. Східноукраїнський національний університет імені Володимира
Даля. Вип. 15. Луганськ, 2007. С. 13--32.
123 Ипатьевская летопись. С. 564.
124 Там же. Стб. 722, 724.
125 Там же. Стб. 723.
126 Там же. Стб. 718, 723--731.
127 Там же. Стб. 723--738, 749--760, 764--771.
128 Там же. Стб. 724, 762.
129 Там же. Стб. 730, 734, 749--750, 752, 767--771.
130 Там же. Стб. 771, 774, 789--790.
131 Там же. Стб. 774, 777, 789--790.

30
íàâ³òü, ïåðåä ñòðàòîþ êíÿç³â ó 1211 ð.132, ùî ââàæàëîñÿ íå÷óâàíèì çëî-
÷èíîì. À Âîëîäèñëàâ Êîðìèëü÷è÷, Äîáðîñëàâ Ñóäü¿÷ òà Ãðèãîð³é Âàñè-
ëüîâè÷ íå ò³ëüêè ïîñÿãíóëè íà êíÿç³âñüê³ ìîíîïîë³þ òîðã³âë³ ñ³ëëþ ÷è
ïðàâî ³íâåñòèòóðè (íàäàííÿ ëåí³â âàñàëàì), àëå é, âèêîðèñòàâøè íàãî-
äó, ñàì³ ñïðîáóâàëè ñòàòè êíÿçÿìè. Ï³çí³øå, çà ÷àñ³â Ëåâà Äàíèëîâè÷à,
ãàëèöüêå áîÿðñòâî, î÷åâèäíî, îòðèìàëî äîêóìåíòàëüíå ï³äòâåðäæåííÿ
íà ñâî¿ ëåíè çà óãîðñüêèì çðàçêîì. Öå çáåðåãëà òðàäèö³ÿ ï³äðîáêè ãðà-
ìîò íà íàäàííÿ ôåîä³â ñàìå êíÿçåì Ëåâîì133, õàðàêòåðíà äëÿ Ãàëèöüêî¿
çåìë³ ³ íåçíàíà íà Âîëèí³. Ö³êàâî, ùî ùå ó 1253 ð. êîðîëü Áåëà IV íà
ïðîõàííÿ ñâîãî çÿòÿ êíÿçÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à íàäàâ ñëîâàöüêîìó íîá³ëþ
Â³òêó, ñèíîâ³ Ìóíòàøà, ë³ñ íà áåðåãàõ ð. Ãîðíàä ïîáëèçó Ñï³øñüêîãî
Ãðóøåâà134. Áóäó÷è ïîâ'ÿçàíå ðîäèííèìè ³ åêîíîì³÷íèìè çâ'ÿçêàìè ç
óãîðñüêèì áàðîíñòâîì, ãàëèöüêå áîÿðñòâî âçîðóâàëîñÿ íà éîãî ³äåàëè
îáìåæåííÿ ³ ðîçïîä³ëó êîðîë³âñüêî¿ âëàäè, âò³ëåíèõ ó "Çîëîò³é áóëë³"
êîðîëÿ Àíäð³ÿ ²², ÿêà áóëà òîþ ìîòèâàö³ºþ, ÿêà ñïîíóêàëà ¿õ ï³äòðè-
ìóâàòè óãîðñüêèõ ïðåòåíäåíò³â.
Âîëèíñüêå áîÿðñòâî äîâîë³ äîâãî çáåð³ãàëî â³ðí³ñòü ñâî¿ì êíÿçÿì,
íå íàñë³äóþ÷è ïðèêëàä ãàëèöüêèõ ñóñ³ä³â, íàéøâèäøå ÷åðåç òå, ùî ³
íàäàë³ òðèìàëî áåíåô³ö³¿-êîðìë³íííÿ, ÿê³ êíÿç³ ìîãëè áóäü-êîëè â³ä³-
áðàòè. Âèíÿòêàìè ó ñåðåäîâèù³ âîëèíñüêîãî áîÿðñòâà ìîæíà ââàæàòè
Ãðèãîð³ÿ Âàñèëüîâè÷à, ÿêèé âèéøîâ ç öüîãî áîÿðñòâà é íà ïî÷àòêàõ
áóâ êíÿç³âñüêèì ì³í³ñòåð³àëîì, à òàêîæ íåíàçâàíîãî ïî ³ìåí³ "äåðæàâ-
öÿ Äîðîãè÷èíà", ÿêèé íå ïóñòèâ êíÿçÿ â ì³ñòî ó 1241 ð.135
Àâòîð ñâ³äîìèé, ùî áàãàòî ïðîáëåì, ï³äíÿòèõ ó ö³é ïðàö³, çàëè-
øàþòüñÿ äèñêóñ³éíèìè ³ ñïîä³âàºòüñÿ, ùî ïðîïîíîâàíå äîñë³äæåííÿ
ç³ ñâîãî áîêó ñïðèÿòèìå ðîçãîðòàííþ òàêèõ äèñêóñ³é. Àâòîð âäÿ÷íèé
êîëåãàì-³ñòîðèêàì Âîëîäèìèðó Àëåêñàíäðîâè÷ó (Ëüâ³â, Óêðà¿íà), Îëå-
ãó Áóáåíêó (Êè¿â, Óêðà¿íà), Ìèðîñëàâó Âîëîùóêó (²âàíî-Ôðàíê³âñüê,
Óêðà¿íà), Îëåêñàíäðó Ãîëîâêó (Êè¿â, Óêðà¿íà), Ìàðòèíó Ãîìç³ (Áðà-
òèñëàâà, Ñëîâà÷÷èíà), Â³ð³ Ãóïàëî (Ëüâ³â, Óêðà¿íà), Äàð³óøó Äîìáðîâ-
ñüêîìó (Áèäãîù, Ïîëüùà), Îëåêñàíäðó Ìàéîðîâó (Ñàíêò-Ïåòåðáóðã,
Ðîñ³ÿ), Îëåêñàíäðó Ìóñ³íó (Ñàíêò-Ïåòåðáóðã, Ðîñ³ÿ), ²ãîðþ Ìèöüêó
(Ëüâ³â, Óêðà¿íà), ²ëë³ Ïàðøèíó (Ëüâ³â, Óêðà¿íà), ²âàíó Ïàñëàâñüêîìó
(Ëüâ³â, Óêðà¿íà), ²ãîðþ Ñêî÷èëÿñó (Ëüâ³â, Óêðà¿íà), Ñåðã³þ Ñîðî÷àíó
(Õàðê³â, Óêðà¿íà), ßíîâ³ Òåíãîâñüêîìó (Òîðóíü, Ïîëüùà), Ñâÿòîñëàâó
Øåëîìÿíö³âó-Òåðñüêîìó (Ëüâ³â, Óêðà¿íà), Ìàðò³ Ôîíò (Ïå÷, Óãîðùè-
íà) òà Îëåêñàíäðó Þð÷åíêó (Ñàíêò-Ïåòåðáóðã, Ðîñ³ÿ) çà ïîðàäè, çàóâà-
æåííÿ ³ äîïîìîãó ï³ä ÷àñ ï³äãîòîâêè öüîãî âèäàííÿ.
132 Там же. 727; Волощук М. М. Обстоятельства казни в 1210 г. Игоревичей Черниговских: акту-
альные вопросы реконструкции русско-венгерских отношений начала ХІІІ в. // Studia Slavica
et Balcanica Petropolitana. Санкт-Петербург, 2007. № 1--2. C. 105--112.
133 Мицько І. Феномен грамот князя Лева // Старосамбірщина. Вип. 2. Старий Самбір, 2002. С.
187--195; Войтович Л. Князь Лев Данилович. Львів, 2012. С. 168--169.
134 Homza M. Sytuacja polityczna Spisza do począków XIV w. // Historia Scepusii. Vol. 1. Bratislava--
Kraków, 2009. S. 155, 198.
135 Ипатьевская летопись. Стб. 788; Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2. Львів, 1905. С.
398--399.

31
РОЗДІЛ 1.
ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА І
КОРОЛІВСТВО РУСІ: ТЕРИТОРІЯ І КОРДОНИ *
²ñòîð³ÿ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè äîñë³äæóºòüñÿ á³ëüøå äâîõ
ñòîë³òü136, â Óêðà¿í³ íàä ö³ºþ òåìîþ ïåðåâàæíî ïðàöþþòü ³ñòîðèêè
* У розділі використані матеріали з раніше опублікованих праць автора: Войтович Л. Волин-
ська земля князiвських часiв (Х-ХII ст.) // Проблеми iсторичної географiї України. Київ, 1991.
С. 10--22; Його ж. Кордони Галицько-Волинської держави: проблеми та дискусії // Записки
НТШ. Т. 252. 2006. С. 187--205; Його ж. Границы Галицко-Волынского государства // Русин.
Международный исторический журнал / Отв. ред. С. Г. Суляк. Кишинев, 2011. (25). С. 5--26;
Його ж. Повертаючись до проблеми південних кордонів володінь галицьких і галицько-во-
линських князів // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 17--18. Дрогобич, 2014. С. 51--63.
136 Gebhard L. A. Geschichte des Königreiches Galizien, Lodomerien und Rotreussen. Pest, 1778; Hop-
pe I. A. Geschichte des Königreiches Galizien und Lodomerien. Wien, 1792; Engel J. Ch. Geschichte
von Halitsch und Vladimir. Wien, 1792; Руссов С. Волынские записки. Санкт-Петербург, 1809;
Siarczyński F. Dzieje księstwa niegdyś Przemyskiego // Czasopism naukowy Biblioteki im. Ossoliń-
skich. Lwów, 1828. № 2/3; Idem. Dzieje niegdyś księstwa Bełzkiego i miasta Bełza // Ibidem. 1829. №
2; Zubrzycki D. Rys do historii narodu ruskiego w Galicii i hierarchii cerkiewnej w temże królew-
stwie. Lwów, 1837; Зубрицкий Д. И. История древнего Галичско-Русского княжества. Ч. 1-3.
Львов, 1852, 1853, 1855; Его же. История Галицко-Владимирской Руси. Львов, 1863; Максимо-
вич М. Волынь // Киевлянин. 1842; Смирнов С. Судьбы Червонной или Галицкой Руси до вос-
соединения ея с Польшей 1387 г. Москва, 1860; Шараневич И. И. История Галицкой и Влади-
мирской Руси до 1453 г. Львів, 1863; Stecki J. T. Wołyń pod względem ststystycznym, historycznym
i archeologicznym. Lwów, 1864; Лонгинов А. В. Червенские городы, исторический очерк, в свя-
зи с этнографией и топорафией Червоной Руси. Варшава, 1885; Крижановский Л. Забужная
Русь. Санкт-Петербург, 1885; Андрияшев А. Очерк истории Волынской земли до конца XIV ст.
Киев, 1887; Иванов П. Исторические судьбы Волынской земли с древнейших времен до конца
XIV в. Одесса, 1895; Грушевський М. С. Історія України-Руси. Т. 1. Львів, 1898. С. 372--378, 419,
424--425, 488--494, 556--559; Т. 2. Львів, 1905. С. 300--311, 359--504, 560--562, 564--583; Т. 3. Львів,
1905. С. 1--142, 504--536; Кордуба М. Суспільні верстви та політичні партії в Галицькому
князівстві до половини ХІІІ ст. // Записки НТШ. Т. 32. Львів, 1899. С. 1--42; Його ж. Захiдне по-
граниччя Галицької держави мiж Карпатами та долiшнiм Сяном // Записки НТШ. Т. 138/140.
Львів, 1925. С. 159--245; Його ж. Болеслав-Юрій ІІ. Краків, 1940; Його ж. Iсторiя Холмщини i
Пiдляшшя. Кракiв, 1941; Tomasziwskyj S. Die weltpolitische Bedeutung Galiziens. München, 1915;
Томашівський С. Українська історія. Львів, 1923; Пашуто В. Т. Очерки по истории Галицко-
Волынской Руси. Москва, 1950; Кучінко М. М. Літописні міста Посяння за літописними дани-
ми // Український історичний журнал. 1970. № 12. С. 72--83; Його ж. Пiвденно-захiднi межi
розселення схiдних слов'ян у IX-XIII ст. // Український Iсторичний Журнал. 1973. № 9. С. 98--
105; Його ж. Про племiнну належнiсть ранньосередньовiчного населення Побужжя i Посяння
// Археологiя. Вип. 16. 1975. С. 77--83; Його ж. Средневековые города Побужья в свете летопис-
ных и археологических источников // Советское славяноведение. 1978. № 4. С. 22--30; Його ж.
Iсторико-культурний розвиток Захiдного Побужжя IX-XIV ст. Луцьк, 1993; Його ж. Нариси
стародавньої i середньовiчної iсторiї Волинi. Луцьк, 1994; Котляр М. Ф. Данило Галицький.
Київ, 1979; Його ж. Військова справа у Галицько-Волинській Русі ХІІ-ХІІІ століття // Жовтень.
1984. № 1. С. 95--97; Його ж. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Во-
лынской Руси IX-XIII вв. Киев, 1985; Його ж. Волинська земля: З історії складання державної
території Київської Русі. Київ, 1985. С. 19--32; Його ж. Примарна корона Данила Галицького //
Жовтень. 1987. № 7. С. 103--111; Його ж. Галицко-Волынская Русь и Византия в ХІІ-ХІІІ вв.
(связи реальные и вымышленные) // Южная Русь и Византия. Киев, 1991. С. 20--33; Його ж.
Найдавнiша повiсть про Данила Галицького // Київська старовина. 1992. № 1. С. 75--78; Його ж.

32
Війна Волинського князівства з Добжинським орденом // Середньовічна Україна. Вип. 1. Київ,
1994. С. 17--28; Його ж. Дипломатичнi вiдносини Галицько-Волинської Русi з Угорщиною в ХIII
ст. // Галич i Галицька земля. Збiрник наукових праць. Київ-Галич, 1998. С. 82--87; Його ж. Га -
лицько-Волинська Русь. Київ, 1998; Його ж. Данило Галицький. Київ, 2001; Його ж. Дипломатія
Галицько-Волинської Русі // Нариси з історії дипломатії України. Київ, 2002. С. 54--77; Його ж.
Історія дипломатії Південно-Західної Русі. Київ, 2002; Його ж. Дипломатия Южной Руси.
Санкт-Петербург, 2003; Головко О. Б. Давньорусько-польські відносини на початку ХІІІ ст.
(про обставини загибелі галицько-волинського князя Романа Мстиславича) // Міжнародні
зв'язки України: Наукові пошуки і знахідки. Вип. 1. Київ, 1991. С. 7--10; Його ж. Роман Мстис-
лавич і його доба: Нариси з історії політичного життя Південної Русі ХІІ -- початку ХІІІ ст.
Київ, 1991; Його ж. Південна Русь і половецький степ у політичній діяльності галицько-во-
линського князя Романа Мстиславича // Українська козацька держава: витоки і шляхи
історичного розвитку. Черкаси, 1992. С. 15--17; Його ж. Польща в житті та політиці князя Ро-
мана Мстиславича // Польща-Україна: історична спадщина і суспільна свідомість. Київ--
Кам'янець-Подільський, 1992. С. 16--17; Його ж. Князь Роман Мстиславич та його доба. Київ,
2001; Його ж. Князь Роман Мстиславич // Вопросы истории. 2002. № 12. С. 52--70; Його ж. Бо-
ярська "фронда" в Галичі // Пам'ять століть. 2002. № 5. С. 49--60; Його ж. Корона Данила Га-
лицького. Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи
раннього та класичного середньовіччя. Київ, 2006; Його ж. Князь Володимирко Володаревич
-- перший володар об'єднаного Галицького князівства// Confraternitas. Ювілейний збірник на
пошану Ярослава Ісаєвича / Україна: культурна спадщина, національна свідомість,
державність. Вип. 15. Львів, 2006-2007. С. 90--97; Його ж. Парадигма Романа Мстиславича //
Княжа доба: історія і культура. Т. 1. Львів, 2007. С. 59--66; Його ж. Русь і руські князівства на
сторінках польських наративних джерел // Terra Cossacorum. Студії з давньої і нової історії
України. Науковий збірник на пошану доктора історичних наук, професора Валерія Степанко-
ва. Київ, 2007. С. 358--382; Його ж. Галицький період діяльності князя Мстислава Мстиславича
Удатного // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця ХVIII ст.).
Вип. 7. Київ, 2007. С. 71--93; Його ж. Межиріччя Дністра та Дунаю в політичному житті
галицької землі (ХІ -- ХІІІ ст.) // "Слово о полку Ігоревім" та його доба. Галич, 2007. С. 3--16;
Його ж. Ярослав Осмомисл в політичному житті Русі другої половини ХІІ ст. (до питання про
оцінку діяльності галицького князя) // Галич і Галицька земля в державотворчих процесах
України. Галич, 2008. С. 19--25; Його ж. Держава Романовичів у східноєвропейській політиці
римської курії 40-50-х років ХІІІ ст. // Княжа доба: історія і культура. Вип. 2. Львів, 2008. С.
67--84; Його ж. Князь та король Данило Романович: віхи політичної діяльності // Доба короля
Данила в науці, мистецтві, літературі. Львів, 2008. С. 143--165; Idem. Halicki okres działalności
księcia Mścisława Mścisławowicza Udałego // Klio. Czasopismo poświęcone dziejom Polski i po-
wszechnym. Toruń, 2008. № 11. S. 3--28; Його ж. Західнобузькі міста Холм і Дорогичин у
політичній діяльності короля Данила Романовича // Дрогичинъ 1253. Івано-Франківськ, 2008.
С. 50--63; Його ж. Останній похід князя Романа Мстиславича у джерелах та історичній думці //
Український історичний журнал. 2009. № 4. С. 28--48; Його ж. Про місце поховання галицько-
волинського князя Романа Мстиславича // Галицька митрополія в історії європейського хри-
стиянства. Галич, 2009. С. 43--51; Його ж. Волинська земля на першому етапі громадянської
війни у Південно-Західній Русі (1205-1214 рр.) // Науковий вісник Волинського національного
університету імені Лесі Українки. Історичні науки. № 13. 2009. С. 80--89; Його ж. Волинська
земля в політичній діяльності Данила та Василька Романовичів (середина ХІІІ ст.) // Науковий
вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. № 22.
2009. С. 104-111; Його ж. Літописна Берладь на кордоні землеробської та кочівницької
цивілізацій Центрально-Східної Європи // Хазарский альманах. Вып.6. Киев--Харьков, 2009.
С. 147--170; Його ж. Візантія і половецький степ у політичній діяльності князя Романа Мстис-
лавича // ХІV Сходознавчі читання А.Кримського. Київ, 2010. С. 48--49; Його ж. Візантійська
імперія, Південна Русь і Половецький степ у політичній діяльності галицько-волинського
князя Романа Мстиславича // Орієнтальні студії в Україні. До ювілею Л.В.Матвєєвої. Київ, 2010.
С. 192--208; Його ж. Східна політика угорського короля Андрія ІІ (перша третина ХІІІ ст.) //

33
Україно-угорські етюди. Вип. 1. Львів, 2010. С. 120--141; Його ж. Пониззя і Болохівщина у
політичному розвитку Південно-Східної Європи (ХІІ--ХІІІ ст.) // Матеріали ХІІІ Подільської
історико-краєзнавчої конференції 2010 року. Кам'янець-Подільський, 2010. С. 39--45; Его же.
Константинополь и Галич в конце ХІІ -- начале ХІІІ в.: проблема оценки политических взаимо-
отношений // Кондаковские чтения. Вып. 3. Белгород, 2010. С. 280--290; Його ж. Війна за "га-
лицьку спадщину" (1187-1189) // Княжа доба: історія і культура. Вип. 3. Львів, 2010. С. 116--
132; Его же. Юго-западная Русь в политике Венгрии в первой половине XIII века // Rossica
antiqua. Вып. 2. Санкт-Петербург, 2010. С. 113--139; Його ж. Галич і Галицька земля у політиці
князя Придніпровської та Північної Русі (остання чверть ХІІ ст.) // Наукові праці Кам'янець-
Подільського національного університету ім. І.Огієнка: Історичні науки. Т. 21. Кам'янець-
Подільський, 2011. С. 156--164; Його ж. Галич і Галицька земля у політиці князів Придніпровської
та Північної Русі (кінець ХІІ -- кінець 30-х рр. ХІІІ ст.) // Княжа доба: історія і культура. Вип. 5.
Львів, 2011. С. 117--130; Його ж. Волинська земля на етапі формування незалежних князівств у
Південно-Західній Русі (остання чверть ХІ ст.) // Літопис Волині. Ч. 9. Луцьк, 2011. С. 9--15;
Майоров А. В. Александр Невский и Даниил Галицкий (К вопросу о взаимоотношениях рус-
ских князей с татарами) // Князь Александр Невський. Санкт-Петербург, 1995; Его же. Бояре и
община Юго-Западной Руси в событиях 1187-1190 гг. (к проблеме внутриобщинных отноше-
ний в домонгольский период) // Средневековая и новая Россия. Сб. науч. стат. К 60-летию
проф. И. Я. Фроянова. Санкт-Петербург, 1996; Его же. Городские общины Галицко-Волынской
Руси в первой половине ХII в. Основные тенденции политического развития // Государство и
общество. История. Экономика. Политика. Право. -- Санкт-Петербург -- Ижевск, 1999. -- № 3-4;
Его же. О некоторых психологических закономерностях традиционного сознания в Древней
Руси (боярин Володислав Кормильчич, князья Игоревичи и городская община Перемишля в
коллизиях начала ХIII в.) // Историческая психология и ментальность, Эпохи. Социумы. Эт-
носы. Люди. Санкт-Петербург, 1999; Его же. Борьба Даниила Романовича за галицкий стол с
венграми в конце 20 -- начале 30-х годов ХIII в. Ч. 1. Галицкая община и князь Даниил // Вест-
ник СПбГУ. Серия 2. 1999. Вып.1; Его же. Борьба Даниила Романовича за галицкий стол с
венграми в конце 20 -- начале 30-х годов ХIII в. Ч. 2. Галицкая община и королевич Андрей //
Вестник СПбГУ. Серия 2. 2000. Вып. 2; Его же . Галицко-Волынская Русь. Очерки социально-
политических отношений в домонгольский период. Князь, бояре и городская община. Санкт-
Петербург, 2001; Его же. Даниил Романович и галичане в канун татаро-монгольского наше-
ствия // Исследования по русской истории. Сборник статей к 65-летию проф. И. Я. Фроянова.
Санкт-Петербург-Ижевск, 2001; Его же. О работе В.Н.Татищева над текстом проекта Романа
Мстиславича (в свете изучения Академической рукописи второй части "Истории Российской"
// Вестник Санкт-Петербургского университета. Сер. 2. 2007. Вып. 4. С. 10--18; Его же. Кт о
представил В.Н.Татищеву сведения о проекте Романа Мстиславича? // Древняя Русь: вопросы
медиевистики. 2007. № 3 (29). С. 67--69; Его же. "Конституционный проект" Романа Мстисла-
вича в "Истории Российской" В.Н.Татищева // "В кратких словесах многой разум замыкаю-
щее..." Сборник научных трудов в честь 75--летия проф. Р.Г.Скрынникова. Санкт-Петербург,
2008. С. 186--200; Его же. Из истории внешней политики галицко-волынского князя Романа
Мстиславича // Дънеслово. Збірник праць на пошану дійсного члена НАН України Петра То-
лочка з нагоди його 70-річчя. Київ, 2008. С. 51--57; Его же. О происхождении второй жены
Романа Мстиславича: дочь императора Исаака ІІ в Галицко-Волынской Руси // Карпати: люди-
на, етнос, цивілізація. Івано-Франківськ, 2010. С. 41-51; Его же. Маловідомі грецькі джерела з
історії русько-візантійських відносин початку ХІІІ століття: текст, переклад, коментар // За-
писки НТШ. Т. 260. Кн. 2. Львів, 2010. С. 243--247; Его же. О происхождении имени и уточне-
нии даты рождения Даниила Галицкого // Actis testantibus. Ювілейний збірник на пошану
Леонтія Войтовича // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип.
20. Львів, 2011. С. 453--478; Його ж. Галицько-волинський князь Роман Мстиславич: володар,
воїн, дипломат. Т. 1-2. Біла Церква, 2011; Его же. Русь, Византия и Западная Европа. Из исто-
рии внешнеполитических и культурных связей ХІІ--ХІІІ вв. Санкт-Петербург, 2011; Алексан-
дров Д. Н. Галицко-Волынская земля в ХIII -- первой четверти XIV вв. Москва, 1997; Dąbrows-
ki D. Malźenstwa Wasylka Romanowicza. Problem mazowieckiego pochodzenia drugiej źony // Eu-

34
²íñòèòóòó óêðà¿íîçíàâñòâà ³ì. ². Êðèï'ÿêåâè÷à ÍÀÍ Óêðà¿íè137 (äî
ropa środkowa i wschodnia w polityce Piastów. Toruń, 1997. S. 221--233; Idem. Malźeństwa Daniela
Romanowicza (aspekt Genealogiczny i polityczny) // Veneralibes nobiles et honesti. Studia z dziejów
spoleczeństwa Polski średniowiecznej / Prace o arowane prof. J. Bieniakowi. Toruń, 1997. S. 43--50;
Idem. Czy istniało dwóch synów Daniela Romanowicza o imieniu Mscisław ? Przyczynek do Gene-
alogii Romanowiczów, ksiąźąt halicko-wołyńskich // Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldyczne-
go. T. 4 (15). 1999. S. 101-135; Idem. Rodowód Romanowiczów książąt halicko-wołyńskich. Poznań--
Wrocław, 2002; Idem. Polityka koligacyjna Daniela i Wasylka Romanowiczów. Prolegomena // А сє
єго срєбро. Збірник праць на пошану члена-кореспондента НАН України М.Ф.Котляра з на-
годи його 70-річчя. Київ, 2002. С. 139--156; Idem. Genealogia Mścisławowiczów. Pierwsze pokole-
nia (do początku XIV wieku). Kraków, 2008. S. 212--399; Іdem. Daniel Romanowicz król Rusi (ok.
1201 -- 1264). Biogra a polityczna. Kraków, 2012; Петрик А. До історії боярства та боярських
родів Перемишльської землі // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип.6. 2002. С. 105--117;
Його ж. Бояри та церква Галичини й Волині крізь призму літописних та археологічних
досліджень // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 7. 2003. С. 80--102; Його ж. Боярство
Белзької землі в контексті суспільно-політичного розвитку Галицько-Волинської держави //
Белз і Белзьке земля. Науковий збірник. Вип. 1. 2004. С. 81--86; Мазур О. Володислав Кормиль-
чич: шлях до княжого столу // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 6. 2002. С. 118--129;
Його ж. "Лотка князь руський, прибув до Вишеграда": гіпотетична ідентифікація особи // Дро-
гобицький краєзнавчий збірник. Вип. 7. 2003. С. 72--79; Його ж. Стосунки Белзьких князів
Всеволодовичів з Романовичами // Белз і Белзьке земля. Науковий збірник. Вип. 1. 2004. С.
78--80; Мицько І. Королевич Лев Данилович та давнiй Львiв (сторiнки з книги) // Галицька
брама. № 9-10 (81-82). Львiв, 2001. С. 18--23. Більш детально див.: Ярослав Ісаєвич. Бібліогра-
фічний покажчик. Львів, 1998; Ярослав Ісаєвич. Бібліографія: 1999--2005. Львів, 2006; Ярослав
Дашкевич. Бібліографічний покажчик. Львів, 2006; Володимир Александрович. Бібліографіч-
ний покажчик. Львів, 2006; Войтович Л. Король Данило Романович та історія Галицько-Во-
линської держави в дослідженнях Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України
// Доба короля Данила в науці, мистецтві, літературі. Львів, 2008. С. 98--119.
137 Крип'якевич І. П. Галицько-Волинське князівство. Київ, 1984; Вид. 2. Львів, 1999; Ратич О.
О., Нудьга Г. Л. Західноукраїнські землі в епоху Київської Русі та в період феодальної роздро-
бленості // Торжество історичної справедливості. Львів, 1968. С. 44--64; Ісаєвич Я. Д. Загар-
бання земель Галицько-Волинського князівства іноземними державами // Торжество історич-
ної справедливості. Львів, 1968. С. 74--81; Його ж. Територія і населення Червенських градів
(Х-ХІІІ ст..) // Український історико-географічний збірник. Вип. 1. Київ, 1971. С. 71--83; Його
ж. До питання про західний кордон Київської Русі // Історичні джерела та їх використання.
Вип. 6. Київ, 1971. С. 83--100; Его же. "Грады Червенские" и Перемышльская земля в полити-
ческих взаимоотношениях между восточными и западными славянами (конец ІХ -- начало
ХІ в.) // Исследование по истории славянских и балканских народов. Эпоха средневековья.
Киевская Русь и ее славянские соседи. Москва, 1972. С. 107--124; Его же. Культура Галицко-
Волынской Руси // Вопросы истории. 1973. № 1. С. 92--107; Его же. Из истории культурных
связей Галицко-Волынскей Руси с западными славянами в XII-XIV вв. // Польша и Русь. Мо-
сква, 1974. С. 261--275; Его же. "Королевство Галиции и Володимирии" и "Королевство Руси"
// Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. 1985 г. Москва, 1987. С. 62--63;
Его же. Галицко-Волынское княжество в конце XIII -- начале XIV в. // Там же. 1987 г. Москва,
1989. С. 71--77; Його ж. Галицько-Волинська держава // Історія України: нове бачення. Т. 1.
Київ, 1995. С. 95--112; Його ж. Галицько-Волинська держава. Львів, 1999; Петегирич В. М. Из
истории экономических и культурных связей Галицко-Волынской Руси в Х--ХІІІ вв. // Славян-
ские древности. Этногенез. Материальная культура Древней Руси. Киев, 1980. С. 151--163; Його
ж. Початки Белза і Буська та формування їх соціально-топографічної структури в Х-ХІV ст. //
Галичина i Волинь в добу середньовiччя. До 800-рiччя з дня народження Данила Галицького.
Львiв, 2001. С. 199--210; Його ж. Про час виникнення Белза // Белз і Белзьке земля. Науковий
збірник. Вип. 1. 2004. С. 18--23; Купчинський О. А. Дослiдження i публiкацiї грамот Галицько-
Волинського князiвства у XVIII -- першiй половинi XIX ст. // Київська Русь: культура, традицiї.
Київ, 1982. С. 129--149; Його ж. Iз спостережень над розвитком документа та дiяльнiстю

35
1993 ð. ²íñòèòóò ñóñï³ëüíèõ íàóê), â ò. ÷. ³ àâòîð ö³º¿ ïðàö³138. Àëå
князiвської канцелярiї Галицько-Волинських земель ХIII -- першої половини XIV столiть // За-
писки НТШ. Т. 231. Львів, 1996. С. 44--108; Його ж. Акти та документи Галицько-Волинського
князівства ХІІІ -- першої половини ХІV століть. Львів, 2004; Рожко М. Ф. Карпатськi фортецi
доби Київської Русi // Київська Русь: Джерела. Культура. Традицiї. Київ, 1982. С. 12--20; Його
ж. Карпатські шляхи та їх оборона // Український Історичний Журнал. 1990. № 10. С. 86--97;
Його ж. Тустань. Давньоруська наскельна фортеця. Львiв, 1996; Його ж. Мiста. Дерев'яне
будiвництво. Наскельнi та обороннi споруди Карпат IX-XIV ст. // Етногенез та етнiчна iсторiя
населення українських Карпат. Т.1. Археологiя та антропологiя. Львiв, 1999. С. 361--460; Його
ж. Оборонне будiвництво Данила Галицького // Галицька брама. № 9-10 (81-82). С. 24--29; Лу-
комський Ю. Архiтектурна спадщина Давнього Галича. Галич, 1991; Його ж. Невiдомi церкви на
Подолi княжого Галича // Записки НТШ. Т. 235. Львів, 1998. С. 570--598; Його ж. Воскресенська
церква в Крилосi // Записки НТШ. Т. 241. Львів, 2001. С. 275--298; Дашкевич Я. Давнiй Львiв
у вiрменських та вiрмено-кипчакських джерелах // Україна у минулому. Вип. 1. Київ--Львів,
1992. С. 7--13; Його ж. Українські землі в часах галицько-волинської державності // Пам'ять
століть. 2002. № 5. С. 3--21; Його ж. Проблема державності на Галицько-Волинських землях
(кінець Х -- середина XIV ст.) // Король Данило Романович і його місце в українській історії.
Львів, 2003. С. 8--23; Александрович В. Мистецтво Галицько-Волинської держави. Львів, 1999;
Його ж. Холмська ікона Богородиці // Історичні та культурологічні студії. Вип. 1. Львів, 2001;
Його ж. Українська культура ХІІІ -- першої половини ХV ст.: Архітектура і будівництво. Обра-
зотворче та декоративно-ужиткове мистецтво // Історія української культури. Т. 2. Київ, 2001.
С. 256-301; Його ж. Покров Богородиці. Українська середньовічна іконографія. Львів, 2010;
Паславський І. Коронація Данила Галицького в контексті політичних і церковних відносин
ХІІІ століття. Львів, 2003; Книш Я. Основні періоди історії Белза // Белз і Белзьке земля. На-
уковий збірник. Вип. 1. 2004. С. 66--73. Більш детально див.: Ярослав Ісаєвич. Бібліографічний
покажчик. Львів, 1998; Ярослав Ісаєвич. Бібліографія: 1999--2005. Львів, 2006; Ярослав Дашке-
вич. Бібліографічний покажчик. Львів, 2006; Володимир Александрович. Бібліографічний по-
кажчик. Львів, 2006; Войтович Л. Король Данило Романович та історія Галицько-Волинської
держави в дослідженнях Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України // Доба
короля Данила в науці, мистецтві, літературі. Львів, 2008. С. 98--119.
138 Войтович Л. В. Зоря князя Романа // Лiтопис Червоної Калини. 1991. № 2. С. 32--35; Його ж.
Удiльнi князiвства Рюриковичiв i Гедимiновичiв у ХII-XVI ст. Львiв, 1996. С. 52--61, 89--158;
Його ж. Битва пiд Перемишлем у 1099 р. // Український альманах. 1999 рiк. Варшава, 1999. С.
105--110; Його ж. Роман Мстиславич i утворення Галицько-Волинського князiвства // Галичина
i Волинь в добу середньовiччя. До 800-рiччя з дня народження Данила Галицького. Львiв, 2001.
С. 13--30; Його ж. Юрiй Львович та його полiтика // Там само. С. 70--78; Його ж. Данило Галиць-
кий. Загадки i проблеми // Галицька брама. 2001. № 9-10. Король Данило та його син Лев. С.
12--16; Його ж. Друга галицька династія. Загадки і проблеми досліджень // Пам'ять століть
(Київ). 2002. № 5. С. 35--48; Його ж. Ще одна загадка генеалогії Романовичів: Чи існувала коро-
лева Марія Львівна? // А сє єго срєбро: Збірник праць на пошану члена-кореспондента НАН
України Миколи Федоровича Котляра з нагоди його 70-річчя. Київ, 2002. С. 161--164; Його ж.
Перемиське князівство. Джерела державності // Перемишль і Перемиська земля протягом
віків. Вип. 3. Інституції. Львів, 2003. С. 39--50; Його ж. Король Данило Романович. Загадки і
проблеми // Король Данило Романович і його місце в українській історії. Львів, 2003. С. 24--29;
Його ж. Королівство Русі: реальність і міфи // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 7.
Дрогобич, 2003. С. 63--71; Його ж. Де була столиця Лева Даниловича? (Джерелознавчий аспект
проблеми) // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його
70-річчя. Т. 1. Київ-Львів, 2004. С. 712--720; Його ж. Белзькі князі // Белз і Белзьке земля. На-
уковий збірник. Вип. 1. Белз, 2004. С. 74--77; Його ж. Штрихи до портрету князя Лева Данило-
вича // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до ХVIII ст.). Вип. 5. Київ,
2005. С. 143--156; Його ж. Княжа доба на Русі: Портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 327--331,
332--351, 470--512; Його ж. Союз Галицьких Романовичів з Австрією та Чехією у ХІІІ ст. // Про-
блеми слов'янознавства. Вип. 56. Львів, 2006. С. 263--273; Його ж. Реформи армії князями Да-
нилом Романовичем та Левом Даниловичем у середині ХІІІ ст. // Вісник національного

36
університету "Львівська політехніка". № 571. Держава та армія. Львів, 2006. С. 89--93; Його ж.
Князь Іван Бирладник: загадка походження // Генеалогічні записки Українського геральдич-
ного товариства. Вип. 5. Львів, 2006. С. 7--15; Його ж. Мати короля Данила (зауваження на по-
лях монографії Д.Домбровського // Княжа доба. Історія і культура. Вип. 1. Львів, 2007. С. 45--
58; Його ж. Король Данило Романович: Загадки та дискусії // Terra cossacorum: студії з давньої
і нової історії України. Науковий збірник на пошану доктора історичних наук професора
Валерія Степанкова. Київ, 2007. С. 383--403; Його ж. Князь Лев Данилович -- полководець і
політик // Confraternitas. Ювілейний збірник на пошану Ярослава Ісаєвича / Україна: культур-
на спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 15. Львів, 2006-2007. С. 115--124; Його
ж. Князь Іван Бирладник: загадкова постать // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 11--
12. Дрогобич, 2008. С. 51--62; Його ж. Улус Ногая і Галицько-Волинське князівство // Україна
-- Монголія: 800 років у контексті історії. Київ, 2008. С. 71--78; Його ж. Союз Візантії та
Галицько-Волинської держави за Ангелів // Княжа доба: історія і культура. Вип. 2. Львів, 2008.
С. 30--39; Його ж. Король Данило Романович: політик і полководець // Доба короля Данила в
науці, мистецтві, літературі. Львів, 2008. С. 22--97; Його ж. Галицьке князівство на Нижньому
Дунаї // Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України. Галич, 2008. С. 3--18; Його
ж. Остання еміграція короля Данила Романовича // Науковий вісник Волинського
національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. № 13. Луцьк, 2009. С. 89--96;
Його ж. Боротьба Любарта-Дмитра Гедиміновича за відновлення Галицько-Волинської держа-
ви // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Історичні
науки. № 22. Луцьк, 2009. С. 120--127; Його ж. Польща. Мазовія, Литва та Угорщина у боротьбі
за спадщину Романовичів // Проблеми слов'янознавства. Вип. 59. Львів, 2010. С. 52--66; Його ж.
Галицкая земля и Византия в XI -- XIV вв. // Кондаковские чтения. Т. 3. Белгород, 2010. С.
255--280; Його ж. Тевтонський Орден у політиці Галицько-Волинського князівства // Україн-
ський Історичний Журнал. 2010. № 6. С. 4--17; Його ж. Війна з монголами на Волині у 1258-1260
роках // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Історичні науки. № 22. Луцьк, 2010. С. 9--13; Його ж. Галицько-болгарські відносини у першій
третині ХІІІ століття // Княжа доба: Історія і культура. Вип. 3. Львів, 2010. С. 201--212; Його ж.
Останні роки короля Данила Романовича // Вісник Львівської комерційної академії. Серія
гуманітарних наук. Вип.10. Ювілейний збірник на пошану Степана Гелея. Львів, 2011. С. 100--
106; Його ж. Галицько-волинські етюди. Біла Церква, 2011; Його ж. Польський король Казимир
ІІІ і боротьба за спадщину Романовичів // Вісник Львівського університету. Серія історична.
Вип. 46. Львів, 2011. С. 2--26; Idem. Ruś halicka a Bizancjum w XI-XIV w.: wybrane problemy //
Zeszyte Naukowe Uniwersytetu Jagiełłońskiego. Prace Historyczne. T. 138. Kraków, 2011. S. 41--64;
Idem. Walka o spadek po Romanowiczach a król polski Kazimierz III Wielki // Kazimierz Wielki i
jego państwo. W siedemsetną rocznice urodzin ostatniego Piasta na trone polskim. Bydgoszcz, 2011.
S. 47--66; Idem. Galician Ruthenia and Byzantium in 11-13th century: selected issues // Ruś
średniowieczna a sąsiedzi (IX -- połowa XIII wieku) / Colloquia Rusica. T. 1. Kraków, 2011. S. 137--
140; Его же. Лев Данилович и загадки "австрийского узла" (1272-1278) // Rossica Antiqua. 2011.
№ 2(4). С. 120--139; Его же. О времени включения Закарпатья в состав Галицко-Волынского
государства // Русин. Международный исторический журнал. Кишинев, 2011. № 4 (26). С.
5--25, 160--167; Його ж. Чи був галицьким князем Шварн Данилович? // Проблеми історії країн
Центральної та Східної Європи. Збірник наукових праць. Вип. 2. Кам'янець-Подільський,
2011. С. 51--58; Його ж. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрету // Княжа доба: Іс-
торія і культура. Вип. 5. Львів, 2011. С. 209--221; Його ж. Князь Лев Данилович / Славетні по-
статі середньовіччя. Вип. 1. Львів, 2012; Його ж. Лев Данилович: Спроба відтворення справж-
нього портрету "безчесного князя" // Średnjowiecze Polskie i Powszechne. T. 4 (8). Katowice, 2012.
S. 58--94; Його ж. Галицько-волинські зв'язки з німецькими землями: попередні зауваження //
Княжа доба: історія і культура. Вип. 6. Львів, 2012. С. 71--88; Його ж. Проблеми галицько-бол-
гарських стосунків у першій третині ХІІІ ст. // Дриновський збірник. Вип. 5. Софія, 2012. С.
258--265; Його ж. Заключительный этап борьбы за "королевство Руси" // Вестник Удмуртского
университета. Серия 5. История и филология. 2012. Вып. 3. С. 10--15; Його ж. Угорська політи-
ка князя Лева Даниловича // Українсько-угорські етюди. Вип. 2. Львів, 2012. С. 46--75; Його ж.
Мстислав Данилович: загадковий волинський князь // Студії і матеріали з історії Волині. 2012.

37
ïðîáëåìè êîðäîí³â Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè âñå ùå çàëèøàþòüñÿ
äèñêóñ³éíèìè.
Êîðäîíè Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè, ÿê áóäü-ÿêî¿ ³íøî¿ ñåðåä-
íüîâ³÷íî¿ äåðæàâè, â ð³çí³ ïåð³îäè ¿¿ ³ñíóâàííÿ íå áóëè íåçì³ííèìè,
õî÷à çàãàëîì íà áàãàòüîõ ä³ëÿíêàõ çàëèøàëèñÿ ñòàá³ëüíèìè ùå ç ÷à-
ñ³â ïëåì³ííèõ êíÿç³âñòâ ³ çáåðåãëèñÿ â ï³çí³øîìó ÷àñ³, òðàíñôîðìóâàâ-
øèñü ó ìåæ³ ñòàðîñòâ139.
Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêà äåðæàâà ñêëàäàëàñÿ ç äâîõ çåìåëü Ãàëèöüêî¿ ³
Âîëèíñüêî¿, îá'ºäíàíèõ ó 1199 ð. äèíàñòè÷íîþ óí³ºþ. Êîæíà ç öèõ çå-
ìåëü âêëþ÷àëà â ñåáå êíÿç³âñòâà-âîëîñò³, ÿê³ â ð³çí³ ïåð³îäè ìàëè îêðå-
ìèõ êíÿç³â, à â ÷àñè ¿õ â³äñóòíîñò³ óïðàâëÿëèñÿ êíÿç³âñüêèìè íàì³ñíè-
êàìè. Ö³ êíÿç³âñòâà-âîëîñò³ ñêëàëèñÿ ó ïîïåðåäíþ åïîõó ³ òàêîæ ìàëè
â³äíîñíî ñòàá³ëüí³ êîðäîíè, òî÷íî âèçíà÷èòè ÿêèõ íå çàâæäè ìîæíà.
Âîëèíñüê³ êîðäîíè. Íà ï³âíî÷³ Âîëèíñüêî¿ çåìë³ ó Ïîí³ìàíí³ çíà-
õîäèëàñÿ Ãîðîäåíñüêà âîëîñòü, ÿêà ñôîðìóâàëàñÿ ó 1112--1113 ðð. â
õîä³ ïåðåìîæíèõ â³éí ç ÿòâÿãàìè âîëèíñüêîãî êíÿçÿ ßðîñëàâà Ñâÿ-
òîïîëêîâè÷à140. ² ïåðøèì ãîðîäåíñüêèì êíÿçåì ñòàâ éîãî âàñàë Âñåâî-
ëîäêî Äàâèäîâè÷ (1112--1141), ñèí êîëèøíüîãî ñþçåðåíà Âîëèí³ Äà-
âèäà ²ãîðåâè÷à, ÿêîìó øëþá ç äî÷êîþ Âîëîäèìèðà Ìîíîìàõà äîïîì³ã
óòðèìàòè òà çàêð³ïèòè çà ñâî¿ìè íàùàäêàìè öå êíÿç³âñòâî. Ãîðîäåíñüê³
êíÿç³ çàâæäè âèñòóïàëè íà ñòîðîí³ ñâî¿õ ñþçåðåí³â -- êíÿç³â Âîëèí³.
Íàâ³òü âåñíîþ 1151 ð., êîëè ïîë³òè÷íà êîí'þêòóðà áóëà îñîáëèâî íå-
ñïðèÿòëèâîþ äëÿ âîëèíñüêèõ êíÿç³â, ãîðîäåíñüêà ðàòü Áîðèñà Âñåâî-
ëîäîâè÷à áðàëà ó÷àñòü ó áîðîòüá³ ïðîòè â³éñüêà Þð³ÿ Äîâãîðóêîãî òà
éîãî ñîþçíèêà ãàëèöüêîãî êíÿçÿ Âîëîäèìèðêà Âîëîäàðåâè÷à. Òàê ñàìî
ï³äòðèìóâàëè ãîðîäåíñüê³ êíÿç³ ñâî¿õ ñþçåðåí³â Ìñòèñëàâà ²çÿñëàâè÷à
òà ßðîñëàâà ²çÿñëàâè÷à. Çà âåñü ïåð³îä äîìîíãîëüñüêî¿ ³ñòîð³¿ Ðóñ³ í³
Кременець, 2012. С. 31--47; Його ж. Входження Закарпаття до Галицько-Волинської держави за
князя Лева Даниловича // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Т. 16. Дрогобич, 2012. С. 48--61;
Idem. King Daniel Romanovych: Last years of life (1253--1264) // Colloquia Russica. Series 1. Vol. 2.
Kraków, 2012. P. 243--250; Його ж. Галицько-волинські зв'язки з німецькими землями: спроба
реконструкції // Записки НТШ. Т. 264. Львів, 2012. С. 95--128; Александрович В., Войтович Л.
Король Данило Романович / Славетні постаті середньовіччя. Вип. 3. Біла Церква, 2013; Войто-
вич Л. Князі Роман Данилович і Василько Романович -- протопласта князів Острозьких // Ост-
розька давнина. Вип. 2. Остріг, 2013. С. 11--25; Його ж. Лев Данилович: "князь думен и хоробор
на рати" чи "безчесний князь"? // Україна в Центрально-Східній Європі. Вип. 12--13. Київ,
2013. С. 149--190; Його ж. Відносини галицько-волинських князів з Литвою // Княжа доба: Іс-
торія і культура. Вип. 7. Львів, 2013. С. 147--166; Його ж. Угорська політика галицьких князів
Данила Романовича і Лева Даниловича (1205--1301) // Україна: культурна спадщина, націо-
нальна свідомість, державність. Вип. 23. Львів, 2013. С. 83--100; Його ж. Перемиський князь Лев
Данилович // Przemyśl і ziemia przemyska w stre e wplywów ruskich X -- połowa XIV w. Kraków,
2013. S. 151--162; Його ж. Лев Данилович, князь галицько-волинський (бл. 1225 -- бл. 1301).
Львів, 2014; Його ж. Останній злет Галицького князівства // Галич і Галицька земля. До 20-річ-
чя створення Національного заповідника "Давній Галич". Галич, 2014. С. 3--12.
139 Войтович Л. В. Волинська земля князівських часів (Х-ХІІ ст.) // Проблеми історичної географії
України. Збірник наукових праць. -- Київ,1991. -- С.10-22; Його ж. Етнотериторіальна підоснова
формування удільних князівств Волинської землі // Волино-Подільські археологічні студії. --
Т.1. Пам'яті І. К. Свєшнікова (1915-1995). -- Львів, 1998. -- С.286-295
140 Лаврентьевская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. І. Москва, 2001. Стб. 290

38
òóð³âñüê³, í³ ïîëîöüê³ êíÿç³ íå ðîáèëè ñïðîá ï³äïîðÿäêóâàòè ñîá³ ãîðî-
äåíñüêó âîëîñòü.
Ãîðîäåíñüêå êíÿç³âñòâî çàéìàëî áàññåéí âåðõíüî¿ òå÷³¿ Í³ìàíó (áåç
éîãî âèòîê³â) ç ì³ñòàìè Ãîðîäíî (Ãðîäíî) (âïåðøå çãàäàíå ï³ä 1112 ð.141,
ïðè âïàä³íí³ ð. Ãîðîäíè÷àíêè ó Í³ìàí, íèí³ ì. Ãðîäíî ó Áºëîðóñ³),
Íîâãîðîäîê (Íîâîãðóäîê) (1235142, íèí³ ì. Íîâîãðóäîê ó Áºëîðóñ³),
Âîëêîâèñüê (1252143, íà ð.Ðîñ³, ë³â³é ïðèòîö³ Í³ìàíó, íèí³ ì³ñòî ó
Áºëîðóñ³), Òóð³éñüê íà Í³ìàí³ (Òóðüñê) (1253144, íèí³ ñ.Òóðåéñüê Ùó-
÷èíñüêîãî ð-íó Ãðîäíåíñüêî¿ îáë.), Ñëîí³ì (1253145, íà ð.Øàð'ÿ, ë³â³é
ïðèòîö³ Í³ìàíó). Á³ëüø³ñòü öèõ ì³ñò çíà÷íî ñòàðø³ çà ÷àñ ïåðøî¿ çãàä-
êè, ÿê ñâ³ä÷àòü àðõåîëîã³÷í³ äîñë³äæåííÿ, çîêðåìà Íîâîãðóäîê ðîçâè-
âàâñÿ ç ê³íöÿ Õ ñò. ³ ó Õ²² ñò. âæå áóâ êëàñè÷íèì ì³ñòîì ç óêð³ïëåíèì
"îêîëüíèì ãðàäîì"146.
Íà ïî÷àòêó Õ²²² ñò. Ãîðîäåíñüêå êíÿç³âñòâî ðîçäðîáèëîñÿ. Îäèí ç
íàùàäê³â Âñåâîëîäêà Äàâèäîâè÷à -- Ãë³á ó 1255--1260 ðð. òðèìàâ Âîë-
êîâèñüêå êíÿç³âñòâî. Ç éîãî äî÷êîþ Îëåíîþ îäðóæèâñÿ êíÿçü Ðîìàí
Äàíèëîâè÷, ÿêèé áë.1253--1259 ðð. áóâ êíÿçåì íîâîãðóäñüêèì. ˉõ ñèí
Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷ ó 1281--1282 ðð. òðèìàâ Ñëîí³ìñüêå êíÿç³âñòâî147.
×àñòèíà Ãîðîäåíñüêîãî êíÿç³âñòâà ç Ãðîäíîì òà Íîâîãðóäêîì íà ïî-
÷àòêó Õ²²² ñò. ïîòðàïèëà ï³ä ëèòîâñüêå ïàíóâàííÿ ³, íà äóìêó ðÿäó
äîñë³äíèê³â (ç öüîãî ïðèâîäó òðèâàº çàïåêëà ïîëåì³êà ì³æ ëèòîâñüêè-
ìè òà á³ëîðóñüêèìè àðõåîëîãàìè), Íîâîãðóäîê íàâ³òü ñòàâ ñòîëèöåþ
êîðîëÿ Ì³íäîâãà, àëå âæå íåâäîâç³ áóâ ïåðåäàíèé Ðîìàíîâ³ Äàíèëî-
âè÷ó, ï³çí³øå çíîâó ïðèëó÷åíèé äî Ëèòâè, à ó õîä³ â³éíè 1274-1276
ðð. çðóéíîâàíèé êíÿçåì Ëüâîì Äàíèëîâè÷åì148. Íîâîãðóäñüêó âî-
ëîñòü äîñë³äíèêè ÷àñòî âèä³ëÿþòü îêðåìî ³ íàçèâàþòü ×îðíîþ Ðóññþ
(Ï³âí³÷íîþ Ðóññþ), àëå öÿ íàçâà ï³çíüîãî ïîõîäæåííÿ -- ç XV ñò.149 ÷è,
íàâ³òü XVIII ñò.150, àëå àæ í³ÿê íå ðàí³øà 1351 ð.151
×åðåç Ãðîäíåíñüêó âîëîñòü ïðîõîäèëè òîðã³âåëüí³ øëÿõè äî Ëèòâè,
ßòâÿã³¿ òà Ïðóñ³¿.
Íà ï³âí³÷íîìó çàõîä³ âçäîâæ êîðäîíó ïðîñòÿãàëàñÿ Äîðîãè÷èíñü-
êà âîëîñòü. Íåâåëèêèé â³äòèíîê êîðäîíó ç ÿòâÿãàìè ïðîëÿãàâ âçäîâæ
141 Там же. Стб. 291.
142 Ипатьевская летопись. Т. 2. Москва, 2001. Стб. 776
143 Там же. Стб. 816.
144 Там же. Стб. 819.
145 Там же. Стб. 816.
146 Гуревич Ф.Д. Детинец и окольный град древнерусского Новогрудка в свете археоло-
гических работ 1956-1977 гг. // Советская Археология. 1980. № 4. С. 87--101; Её же.
Древний Новогрудок. Москва, 1981.
147 Ипатьевская летопись. Стб. 886; Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ --
початок XVI ст.). Склад, суспільна і політична роль. Львів, 2000. С. 227--229.
148 Ипатьевская летопись. Стб. 816, 818, 828, 831, 838, 862--863, 872--873, 920.
149 Воронин Н.Н. Древнее Гродно // Материалы и исследования по археологии СССР. № 41. Мо-
сква, 1954.
150 Соловьев А.В. Белая и Черная Русь // Русское археологическое общество в королевстве Югос-
лавии. Белград, 1940. С. 64.
151 Пашуто В.Т. Образование Литовського государства. Москва, 1959. С. 319.

39
ïðàâîãî äîïëèâó ð. Íàðâè ð. Áºáæ³. Íà ï³âí³÷ â³ä ö³º¿ ë³í³¿ çíàõîäè-
ëèñü êîð³íí³ ÿòâÿçüê³ çåìë³ ç ðÿäîì ãîðîäèù, âèÿâëåíèõ àðõåîëîãà-
ìè152. Ïðè âïàä³íí³ Áºáæ³ ó Íàðâó çíàõîäèâñÿ çàìîê Â³çíà, ÿêèé ó
1145 ð. êðàê³âñüêèé êíÿçü Âëàäèñëàâ Âèãíàíåöü ïåðåäàâ âîëèíñüêèì
êíÿçÿì çà äîïîìîãó ïðîòè ìîëîäøèõ Áîëåñëàâè÷³â153. Íà ï³äñòàâ³ ëèñòà
áàëüã³éñüêîãî êîìòóðà Òåâòîíñêîãî Îðäåíó â³ä 14 ëèñòîïàäà 1325 ð.154
ìîæíà ñòâåðäæóâàòè, ùî Â³çíà ³ äàë³ çàëèøàëàñÿ âîëèíñüêèì ïðèêîð-
äîííèì çàìêîì ³ êðàéí³ì ï³âí³÷íî-çàõ³äíèì ôîðïîñòîì.
Â³ä Â³çíè íà ï³âäåíü êîðäîí ïðîõîäèâ ïî ð. Íàðâ³ äî ì. Ñóðîæà,
ëåæà÷îãî íà ïðàâîìó áåðåç³. Àðõåîëîã³÷í³ ìàòåð³àëè äîçâîëÿþòü äàòó-
âàòè âèíèêíåííÿ Ñóðîæà íå ï³çí³øå ðóáåæó Õ²²-Õ²²² ñò.155. Ì³æ ð. Íàð-
âà ³ ð. Íóðåöü êîðäîí ïðèêðèâàâ Áåëüñüê, ÿêèé ëåæàâ íà ð. Îðë³,
ïðèòîö³ Íàðâè. Ì³ñòî âïåðøå çãàäàíå ï³ä 1254 ð.156 Ó 1288 ð. âîëîäè-
ìèðñüêèé êíÿçü Âîëîäèìèð Âàñèëüêîâè÷ ïðèêðàñèâ öåðêâó ó Áåëüñü-
êó ³ ïîäàðóâàâ ¿é êíèãè157. Íà ð. Îðë³, íàïåâíî, çíàõîäèâñÿ ³ Îðåëüñê
(çãàäàíèé âïåðøå ï³ä 1204 ð.158). Äàë³ êîðäîí éøîâ ïî ð. Íóðåöü, äå
áóëî ì. Áðàíñüê (ê³íåöü Õ²² ñò.159), äî ¿¿ âïàä³ííÿ ó Çàõ³äíèé Áóã. Â³ä
ìàçîâåöüêèõ çåìåëü â ðàéîí³ ð. Íàðâè ³ ð. Íóðåöü âîëèíñüê³ çåìë³ áó-
ëè â³ää³ëåí³ ñìóãîþ íåïðîõ³äíèõ áîëîò ³ ãóñòèõ ë³ñ³â. Â³çíà, Ñóðîæ,
Áåëüñüê, Îðåëüñê ³ Áðàíñüê áóëè ì³ñòàìè Äîðîãè÷èíñüêîãî êíÿç³âñòâà.
Ñàì Äîðîãè÷èí (âïåðøå çãàäàíèé ï³ä 1142 ð.160, àðõåîëîã³÷í³
ìàòåð³àëè ç ê³íöÿ VII ñò.) íà Çàõ³äíîìó Áóç³, âèõîäÿ÷è ³ç çíàõ³äîê
á³ëüøå 10 òèñ. ñâèíöåâèõ áóëë Õ²--Õ²²² ñò. äîâøèé ÷àñ áóâ, íàïåâíî,
îäí³ºþ ç ãîëîâíèõ ìèòíèöü íà çàõ³äíîìó êîðäîí³ Ðóñ³. ×åðåç ì³ñòî ïðî-
õîäèëè øëÿõè äî Ìàçîâ³¿, Ïîëüù³, Òåâòîíñüêîãî Îðäåíó òà âåëèêèé
áàëò³éñüêî-÷îðíîìîðñüêèé (áóðøòèíîâèé) ì³æíàðîäíèé òîðãîâåëüíèé
øëÿõ. Òóò êíÿæèëè êíÿç³ ç ìîëîäøî¿ ã³ëêè Âîëèíñüêèõ Ìîíîìàõîâè÷³â
Âàñèëüêî ßðîïîë÷è÷ (áë.1180 -- ï³ñëÿ 1182) òà éîãî ñèí, íåçíàíèé ç
³ìåí³, (äî 1192 ð.). Òóò ó 1253 ð. áóâ êîðîíîâàíèé Äàíèëî Ðîìàíîâè÷.
Öå êíÿç³âñòâî ïåðåäàâ âîëèíñüêèé êíÿçü Ëþáàðò-Äìèòðî Ãåäèìèíîâè÷
ñòàðøîìó áðàòó Êåéñòóòó çà éîãî äîïîìîãó â áîðîòüá³ çà Ãàëèöüêó ñïàä-
ùèíó161.
Â³ä Äîðîãè÷èíà äî Áåðåñòÿ êîðäîí ïðîõîäèâ, íàïåâíî, ïî Çàõ³äíîìó
152 Кучинко М. Проблема етноплемінних та адміністративних меж Волинської землі кінця Х --
середини XIV ст. // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження
Данила Галицького. Львів, 2001. С. 191--192.
153 Войтович Л.В. Волинська земля. С. 11.
154 Paszkiewicz H. Jagiełłonowie a Moskwa. Warszawa, 1933. S. 272--273.
155 Musienowicz K. Granica mazowiecko-drehowicka na Podlasju we wczesnym średniowieczu // Ma-
teriały wcześnośredniowieczne. 1960. № 5. S. 187--230; Jaskanis J. Badania archeologiczne w woj.
Białostockim w latach 1945-1963 // Rocznik Białostocki. 1965. № 5. S. 97--123.
156 Ипатьевская летопись. Стб. 819.
157 Там же. Стб. 925.
158 Там же. Стб. 720.
159 Musienowicz K. Op. cit. S. 187--230.
160 Ипатьевская летопись. Стб. 310.
161 Войтович Л. Боротьба Любарта-Дмитра Гедиміновича за відновлення Галицько-Волинської
держави. С. 120--127.

40
Áóãó. Òóò çíàõîäèëîñÿ ì. Ìåëüíèê, ïî÷àòêè ÿêîãî àðõåîëîãè â³äíîñÿòü
äî Õ² ñò., ó 1209--1215 ðð. öÿ òåðèòîð³ÿ áóëà çàõîïëåíà ïîëüñüêèì
êíÿçåì Ëºøêîì Á³ëèì, àëå âæå ó 1217--1219 ðð. Ðîìàíîâè÷³ çóì³ëè
¿¿ ïîâåðíóòè. Ìåëüíèê çíàõîäèâñÿ íà ìåæ³ Äîðîãè÷èíñüêîãî ³ Áåðå-
ñòåéñüêîãî êíÿç³âñòâ ³, ñêîð³øå âñüîãî, âõîäèâ äî ñêëàäó ïåðøîãî. Ï³ä
1260 ð. òóò çãàäàíà öåðêâà ñâ. Áîãîðîäèö³162.
Ï³âäåíí³øå Äîðîãè÷èíñêîãî êíÿæåñòâà çíàõîäèëàñÿ Áåðåñòåéñüêà
âîëîñòü, ÿêà âêëþ÷àëà áàñåéíè ð. Ë³ñíî¿, Ìóõîâöÿ ³ âåðõ³â'ÿ ßñåëü-
äè. Çà ö³ âàæëèâ³ ó ñòðàòåã³÷íîìó â³äíîøåíí³ çåìë³ éøëà áîðîòüáà â
ïåð³îäè îñëàáëåííÿ Âîëèí³ â îñòàíí³é ÷âåðò³ Õ²² ñò. òà 1209-1217 ðð.,
êîëè íà íèõ ïðåòåíäóâàëè ï³íñüê³, ì³íñüê³ ³ ìàçîâåöüê³ êíÿç³. Íàé-
á³ëüøèì öåíòðîì òóò áóëî Áåðåñòÿ (1019 ð.163, ïðè âïàä³íí³ ð. Ìóõîâöÿ
â Çàõ³äíèé Áóã, ñüîãîäí³ ì. Áðåñò ó Áºëîðóñ³). Êàìåíåöü íà ð. Ë³ñí³é,
ïðàâ³é ïðèòîö³ Çàõ³äíîãî Áóãó (1276 ð.164) ñòàâ ïðèêîðäîííèì ì³ñòîì íà
ï³âí³÷íîìó êîðäîí³ ï³ñëÿ çàõîïëåííÿ Ëèòâîþ Âîëêîâèñüêà ³ Ñëîí³ìà.
Çäèòîâ íà ð. ßñåëüä³, ë³â³é ïðèòîö³ Ïðèï'ÿò³ (1252 ð.165, òåïåð ñ. Çäè-
òîâî Áåðåçîâñüêîãî ð-íó Áðåñòñüêî¿ îáë. ó Áºëîðóñ³), áóâ êðàéí³ì ï³â-
í³÷íî-ñõ³äíèì ïóíêòîì íà êîðäîí³ ç Òóðîâî-Ï³íñüêîþ çåìëåþ.
Ïî Áóãó êîðäîí, éìîâ³ðíî, éøîâ äî áîë³ò â ðàéîí³ ð. Âîëîäàâè, â ãèð-
ë³ ÿêî¿ çíàõîäèëîñÿ îäíîéìåííå ì³ñòî, âïåðøå çãàäàíå ï³ä 1240 ð.166 Öå
áóâ êðàéí³é ï³âí³÷íî-çàõ³äíèé ïóíêò Õîëìñüêî¿ âîëîñò³. Ó âåðõ³â'ÿõ
ð. Âîëîäàâè, ïîáëèçó íèí³øíüîãî ñ. Àíäð³ºâà, çíàõîäèëîñÿ ì³ñòî Àíä-
ðå¿â, çãàäàíå âïåðøå ï³ä 1204 ð.167 Âèíèêíåííÿ öüîãî ì³ñòà ìîæíà
çâ'ÿçàòè ç âîëèíñüêèì êíÿçåì Àíäð³ºì Âîëîäèìèðîâè÷åì, ÿêèé òðè-
ìàâ âîëèíñüê³ çåìë³ ó 1119--1135 ðð. Äàë³ ï³âäåíí³øå çíàõîäèâñÿ
óêð³ïëåíèé ïóíêò Âåðåùèí (1204 ð.168), ÿêèé ëîêàë³çóþòü â ðàéîí³
ñó÷àñíîãî Óðøóëèíà ï³ä Õîëìîì (Ïîëüùà). Ðàçîì ç ³íøèìè ì³ñòàìè
Çàáóææÿ Âåðåùèí ï³ñëÿ çàãèáåë³ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à áóâ çàõîïëåíèé
ïîëÿêàìè ³ ó 1213 ð. ïîâåðíåíèé Äàíèëîâ³ Ðîìàíîâè÷ó169.
Äàë³ êîðäîí ïðîõîäèâ çàõ³äí³øå Óãðîâñüêà ³ Õîëìà ïî ð. Âåïð.
Óãðîâñüê âïåðøå çãàäàíèé ï³ä 1204 ð. (íèí³ ñ. Óãðóñêà). Î.Ãîëîâêî
ââàæàº, ùî ì³ñòî áóëî çàñíîâàíå êíÿçåì Ðîìàíîì Ìñòèñëàâè÷åì íà-
ïðèê³íö³ Õ²² ñò.170 Àðõåîëîã³÷í³ ìàòåð³àëè öþ âåðñ³þ â îñíîâíîìó ï³ä-
òâåðäæóþòü171. Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ñïî÷àòêó õîò³â çðîáèòè òóò öåíòð
162 Ипатьевская летопись. Стб. 848.
163 Там же. Стб. 132.
164 Там же. Стб. 874.
165 Там же. Стб. 816.
166 Там же. Стб. 794.
167 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2. Львів, 1905. С. 608.
168 Ипатьевская летопись. Стб. 721.
169 Ипатьевская летопись. Стб. 732.
170 Головко О. Побужжя в контексті політичного розвитку південно-Західної Русі (Х -- перша по-
ловина ХIII ст. //Ураїна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.). Вип.
2. Київ, 2002. С. 68.
171 Мазурик Ю., Остапюк О. Локалізація башти в літописному Угровську // Минуле і сучас-
не Волині й Полісся: край на межі тисячоліть. Луцьк, 2002. С. 126--137; Їх же. Археологічні

41
Çàáóæüÿ ³ ñâîþ ðåçèäåíö³þ172. Ì³æ 1213--1223 ðð. òóò áóëà íàâ³òü
îêðåìà ºïèñêîïñüêà êàôåäðà173. Íàïåâíî òîä³ áóâ çàêëàäåíèé ³ ìîíà-
ñòèð ñâ. Äàíè¿ëà, çãàäàíèé ï³ä 1268 ð.174
Õîëì áóëî çàñíîâàíî òðîõè ï³çí³øå, àëå äî 1223 ð., êîëè òóäè áóëà
ïåðåíåñåíà ºïèñêîïñüêà êàôåäðà175. Õîëì ï³ñëÿ ìîíãîëüñüêî¿ íàâàëè
áóâ ñòîëèöåþ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, à ï³çäí³øå óä³ëüíîþ ñòîëèöåþ éî-
ãî íàùàäê³â äî àíåêñ³¿ êíÿç³âñòâà Ïîëüùåþ ó 1387 ð. Ðîçêîïêè, ÿê³
òðèâàþòü ç ïåðåðâàìè ç 1910 ð., äîçâîëèëè â³äíàéòè çàëèøêè ïîòóæ-
íèõ óêð³ïëåíü ³ êàì'ÿíîãî êíÿæîãî ïàëàöó176. Ó ì³ñò³ áóëè âåëè÷í³
дослідження літописного Угровська на Волині // Zamojsko-wołyńskie zeszyty muzealne. Т. 1. Za-
mość, 2003. С. 45--60.
172 Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Вінніпег, 1986. Т. 2. С. 477; Паниш-
ко С. До проблеми локалізації давньоруського Угровська // Київська старовина. 1997. № 5. С.
166--173; Його ж. Угровське князівство Данила Романовича // Король Данило Романович і його
місце в українській історії. Львів, 2003. С. 58--65; Мазурик Ю, Остапюк О. О. Цинкаловський
до питання про локалізацію літописного Угровська // Минуле і сучасне Волині. Олександр
Цинкаловський і Волинь. Луцьк, 1998. С. 52--53; Їх же. До проблеми локалізації монастиря
Данила Стовпника в літописному Угровську // Do piękna nadprzyrodniego. T. 1. Chełm, 2003.
S. 319--327; Rozwałka A. Głosa do dyskusji nаd lokalizacią wczesnośredniowiecznego Uhruska //
Наукові студії. Історико-краєзнавчий музей м. Винники. Вип. 3. Львів, 2010. С. 100--117; Алек-
сандрович В. Угровський епізод // Александрович В., Войтович Л. Король Данило Романович.
Біла Церква, 2013. С. 81--95.
173 Ипатьевская летопись. Стб. 740; Толочко А.П. Статья 6731 года Галицко-Волынской летописи
и время ее написания // Ruthenica. T. 4. Київ, 2004. С. 47--53.
174 Ипатьевская летопись. Стб. 867.
175 Там же. Стб. 740.
176 Gurba J., Kutyłowska S. Sprawozdanie badań wczesnośredniowiecznego gradziska w Chełme Lu-
План Холма ХІІІ ст. за В.Петриком.
Частини города: І – город; ІІ – підгороддя; ІІІ – посад.
Церкви: 1 – Іоанна Златоустого; 2 – Успення Богородиці; 3 – Трійці (?); 4 – Кузьми і
Дем’яна (?); 5 – палати короля Данила («вежа»). Зовнішні шляхи: а – у Стовп’є, Люблін; б –
у Білавин, Берестя; в – у Любомль; г – у Володимир; д – у Червен, Белз, Перемишль, Львів.

42
õðàìè ñâ. ²îàííà Çëàòîóñòà, ñâ. Áîãîðîäèö³, Ñâÿòî¿ Òð³éö³ òà Êîçüìè ³
Äåì'ÿíà,177 óí³êàëüí³ ïàì'ÿòíèêè178 òà çíàìåíèòà ³êîíà Õîëìñüêî¿ Áî-
ãîìàòåð³179.
belskim // Sprawozdanie archeologiczne. T. 22. 1970. S. 231--241; Gołub S. Pozostałości osadnictwa
z okresu wczesnego średniowiecza w centrum miasta Chełma // Najważniejsze odkrycia archejljgcz-
no-architektoniczne Chełma i okolic. Materiały z sesji naukowej, odbytej w Chełmie 1 XII 1995 r.
Chełm, 1997. S. 83--88; Буко А., Дзєньковский Т., Голуб С. Холм доби Данила Романовича у світлі
результатів найновіших розкопок // Галичина та Волинь у добу середньовiччя. До 800-річчя
з дня народження Данила Галицького. Львів, 2001. С.187--190; Buko A. Ziemia chełmska w po-
czątkach państwa polskiego: problematyka badawcza // Przez pradzieje i wczesne średniowiecze /
Pod red. J. Libery i A. Zakościelnej. Lublin, 2004. S. 249--261; Idem. Monumentalna zabudowa Góry
Katedralnej w Chełmie we wczesnym średniowieczu // Archaeologia Historica Polona. T. 15/1. 2005.
S. 69--83; Dzieńkowski T. Rozwój przestrzenny Chełma w średniowieczu na podstawie badań arche-
ologicznych // Rocznik Chełmski. Т. 14. Chełm, 2010. S. 7--28; Dobrowolski R., Dzieńkowski T., Za-
górski P. Analizy przestrzenne w badaniach archeologicznych wybranych wczesnośredniowecznech
stanowisk terenu ziemi Chełmskiej // Digitalizacja dziedzictwa archeologicznego -- wybrane zagad-
nienia. Wiedza i Edukacja. Warszawa, 2011. S. 120--131; Buko A., Dzieńkowski T., Gołub S. Rezydencja
książęca na "Wysoliej górce" w Chełmie w świetle wyników badań archeologicznych z lat 2010--2012
// Княжа доба: історія і культура. Вип. 7. Львів, 2013. С. 175--186; Александрович В. Холм князя і
короля Данила Романовича // Александрович В., Войтович Л. Король Данило Романович. Біла
Церква, 2013. С. 163--202.
177 Ипатьевская летопись. Стб. 842--843, 845; Пуцько В. Г. Літописне оповідання про місто Холм //
Український історичний журнал. 1997. № 1. С. 115; Александрович В. Мистецькі сюжети холм-
ського літопису князя Данила Романовича. Нотатки до відчитання, сприйняття та інтерпре-
тації джерела // Український археографічний щорічник. Нова серія. Т. 16--17. 2009. Вмп. 13--14.
С. 38--71.
178 Ипатьевская летопись. Стб. 845; Aleksandrowycz W. Sztuka XIII-wiecznego Chełma. Zasadnicze
problemy badawcze // Do piękna nadprzyrodniego. T. 1. Chełm, 2003. S. 53--56; Його ж. Мистецтво
Холма доби князя Данила Романовича // Княжа доба: історія і культура. Вип. 1. Львів, 2007. С.
136--153; Його ж. Літописний монумент середини XIII ст. з орлом в околицях Холма // Фортеця:
Збірник заповідника "Тустань". Кн. 1: На пошану Михайла Рожка. Львів, 2009. С. 99--102.
179 Див.: Александрович В. Холмська ікона Богородиці (Історичні та культурологічні студії. Т. 1).
Холм. Загальний вигляд розкопок на дитинці.
Експедиція А.Буко. 2011. Світлина Василя Петрика

43
Êîìîâ (1204 ð., òåïåð Êóìîâ íà ï³âäåíü â³ä Õîëìó), Óõàíü (1204 ð.)
³ Ñòîâï (1204 ð., òåïåð Ñòîâï'ÿ) ïðèêðèâàëè ï³äñòóïè äî Õîëìó180. Êðàé-
íüîþ ï³âäåííî-çàõ³äíîþ ôîðòåöåþ Õîëìñüêî¿ âîëîñò³ áóëî ì. Ùåêàð³â,
âïåðøå çãàäàíå ï³ä 1219 ð.181 Òåïåð öå ì. Êðàñíîñòàâ íà ð. Âåïð. Êð³ì
öèõ ì³ñò, çàõ³äíèé êîðäîí ïðèêðèâàëî Áóñîâî (Áóñ³âíî, 1248 ð.182), ÿêå
çíàõîäèëîñÿ íà øëÿõó ç Ùåêàðåâà íà Âîëîäàâó, Îõîæó ³ Äðîãîâñüê.
Íà ï³âäåíü â³ä Õîëìñüêî¿ âîëîñò³ çíàõîäèëàñÿ ×åðâåíñüêà âîëîñòü,
ÿêà ïåð³îäè÷íî âõîäèëà äî ñêëàäó Áåëçüêîãî êíÿç³âñòâà àáî âèñòóïàëà
ÿê îêðåìèé óä³ë öüîãî êíÿç³âñòâà183. Çàõ³äíèé êîðäîí ö³º¿ âîëîñò³ ³
âñ³º¿ Âîëèíñüêî¿ çåìë³ ïðîõîäèâ ïî ð. Âåïð â³ä Ùåêàðåâà äî Ùåáðåøè-
íà ³ äàë³ â ðàéîí³ ð. Òàíâè òà ð. Ðàò³ äîõîäèâ äî êîðäîí³â Ãàëèöüêî¿
çåìë³. Ùåáðåøèí, çãàäàíèé ï³ä 1352 ð. ÿê ì³ñòî êîðîë³âñòâà Ðóñ³184,
Львів, 2001.
180 Хрусцевич Г. К. Белавинская и столпьевская башни под Холмом // Пам'ятники русской
старины в западнях губерниях. Т. 7. 1885. С. 89. Александрович В. Архитектурный ансамбль
середины ХІІІ ст. у Спасі--Стовпі в околицях Холма // Україна: культурна спадщина, націо-
нальна свідомість, державність. Вип. 15. Львів, 2006--2007. С. 110--114
Дискусію навколо призначення вежі у Стовпі див.: Dąbrowski D. Źródła pisane do dziejów ze-
społu wieżowego w Stołpiu // Zespół wieżowy w Stołpiu. Badania 2003--2005 / Pod redakcją Andrzeja
Buko. Warszawa, 2009. S. 57--59; Александрович В. Здобутки і прорахунки найновіших студій
над вежею у селі Стовп (Столп'є) поблизу Холма [Рец. на кн.:] Zespół wieżowy w Stołpiu. Badania
2003--2005 / Pod redakcją Andrzeja Buko. -- Warszawa: Instytut Archeologii i Etnologii PAN; Instytut
Archeologii UW, 2009. -- 375 s." // Княжа доба: історія і культура. Вип. 4. Львів, 2011. С. 291--295.
181 Ипатьевская летопись. Стб. 737.
182 Ипатьевская летопись. Стб. 799.
183 Кордуба М. Захiдне пограниччя Галицької держави мiж Карпатами та долiшнiм Сяном // За-
писки НТШ. Т. 138/140. Львів, 1925. С. 159--245.
184 Acta grodskie i ziemskie z czasów Rzeczy Pospolitej polskiej z archiwum tak zwanego Bernardyńskiego
Холм. Рештки брами королівського палацу на Княжій горі.
Експедиція А.Буко. 2011. Світлина Василя Петрика

44
çíàõîäèâñÿ íà ë³âîìó áåðåç³ Âåïðó
(òåïåð Ùåáæåøèí ó Ïîëüù³). Îñ-
íîâíà ìàñà ÷åðâåíüñüêèõ ì³ñò çíà-
õîäèëàñÿ â áàñåéí³ ð. Ãó÷âè. ×åðâåí
(981 ð.185, ñ. ×åðìíî Ãðóáåø³âñüêîãî
ïîâ³òó Ëþáë³íñüêîãî âîºâîäñòâà â
Ïîëüù³, íàéíîâ³ø³ ðîçêîïêè, ÿê³
òðèâàþòü çàðàç, äîçâîëÿþòü òâåðäî â³äíîñèòè çàñíóâàííÿ ì³ñòà Õ² ñò.)
áóâ ïðèêðèòèé ì³ñòàìè Ãðóáåø³â (òóò ó 1255 ð. â öåðêâ³ ñâ. Ìèêî-
ëàÿ ìîëèâñÿ Äàíèëî Ðîìàíîâè÷186), Ãðàáîâåöü (1268 ð.187), Òåðíàâà
(äå â³äáóâñÿ êíÿç³âñüêèé ñíåì ï³ñëÿ ïîâåðíåííÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à
ç îñòàííüî¿ åì³ãðàö³¿ â ê³íö³ 1262 ð.188), ×åðíå÷åñüê (ìîæëèâî òîòîæ-
íèé ç ×åðíÿòèíîì ïîáëèçó Òåðíàâè189) ³ Ñóòåéñüê (1097 ð.190, ïîáëèçó
×åðâåíà, ñ. Ñîíöÿñêà). Çàõ³äíèé êîðäîí íà ö³é ä³ëüíèö³ ñôîðìóâàâñÿ,
ñõîæå, ùå ïðè ôîðìóðîâàíí³ ïëåì³ííèõ êíÿç³âñòâ (ñîþç³â ïëåìåí)191,
à ï³çí³øå çàëèøèâñÿ çàõ³äíèì êîðäîíîì Áåëçüêîãî êíÿç³âñòâà ³
we Lwowie w skutek fundacji śp Aleksandra hr. Stadnickiego, wydane staraniem Galicyiskiego
wydziału krajowego. T. 5. Lwów, 1875. S. 4.
185 Ипатьевская летопись. Стб. 69.
186 Там же. Стб. 830
187 Там же. Стб. 865
188 Там же. Стб. 857
189 Ісаєвич Я. Д. Територія і населення Червенських градів (Х-ХІІІ ст.) // Український історико-
географічний збірник. Вип. 1. Київ, 1971. С. 81.
190 Ипатьевская летопись. Стб. 246.
191 Ісаєвич Я. Д. Територія і населення Червенських градів (Х-ХІІІ ст.). С. 76--88; Исаевич Я. Д.
"Грады червенские" и Перемышльская земля в политических взаимоотношениях между
западным и восточными славянами // Исследования по истории славянских и балканских на-
родов. Москва, 1972. С.107--124; Перемишль і Перемиська земля протягом віків. Перемишль-
Львів, 1996. С.6--15.
Чудотворна ікона Холмської Богоматері
(Константинополь, ХІІ ст.)
Золота емалева пластинка з Холмської
чудотворної ікони Богородиці. ХІІ ст.

45
Áåëçüêîãî âîºâîäñòâà192.
Êðàéíüîþ ï³âäåííî-çàõ³äíîþ ôîðòåöåþ Áåëçüêîãî êíÿç³âñòâà
áóâ Ëþáà÷³â (ï³çí³øå öåíòð ïîâ³òó öüîãî êíÿç³âñòâà), âïåðøå çãàäà-
íèé ï³ä 1211 ð.193 Ï³âäåííèé êîðäîí Âîëèíñüêî¿ çåìë³ áóâ ìåæåþ
ì³æ Âîëèíñüêîþ ³ Ãàëèöüêîþ çåìëÿìè. Ïðèðîäíîþ ìåæåþ ì³æ îáîìà
çåìëÿìè, òîáòî ì³æ àðåàëàìè õîðâàòñüêèõ ³ âîëèíñüêèõ ïëåìåí, áóâ
âîäîä³ë áàñåéí³â Çàõ³äíîãî Áóãó ³ Ïðèï'ÿò³ ç áàñåéíàìè Ñÿíó ³ Äí³ñòðà.
Êîðäîí ðîçïî÷èíàâñÿ â³ä Ëþáà÷åâà ³ âåðõíüî¿ òå÷³¿ ð³÷îê Ëþáà÷³âêà òà
Ðàòü. Äî Áåëçüêîãî êíÿç³âñòâà âõîäèëè ì³ñòà Ïë³ñíåñüê (ïåðøà çãàä-
êà ï³ä 1188 ð.194, çà àðõåîëîã³÷íèìè ìàòåð³àëàìè -- ç VI--VII ñò., òå-
ïåð îêîëèö³ ñ. Ï³äã³ðö³ Áðîä³âñüêîãî ð-íà Ëüâ³âñüêî¿ îáë.195), Âîëèíü
192 Ляска В., Погоральський Я. Pogranicze polsko-ruskie we wczesnym średniowieczu na Lubelsz-
czyźnie // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 15. Львів, 2011. С.
429--443.
193 Ипатьевская летопись. Стб. 731
194 Там же. Стб. 662.
195 Филипчук М. Слов'янський період в історії Пліснеська // Галицько-Волинська держава: пе-
редумови виникнення, історія, культура, традиції. Львів, 1993. С. 22--23; Його ж. Звіт про
археологічні дослідження госпдоговірної археологічної експедиції Ін-ту українознавства ім.
І.Крип'якевича НАН України у 1993 р. на території Пліснеського городища // Архів Інсти-
туту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України. Львів, 1994; Його ж. Генезис прикар-
патських городищ VIII--IX ст. з позицій полісної структури суспільства // Еволюція розви-
тку слов'янських градів VIII--XIV ст. у передгір'ях Карпат і Татр. Львів, 1994. С. 9--11; Його ж.
Нова знахідка -- Плісненський саркофаг // Літопис Червоної Калини. 1994. № 10--12. С. 50--55;
Його ж. Дослідження Пліснеського городища у 1990 р. // Волино-Подільські археол. студії.
Т. 1. Львів, 1998. С. 256--278; Його ж. Пліснеський археологічний комплекс: Стан і перспек-
тиви дослідження // Там само. С. 279--286; Його ж. Звіт про результати розвідково-рятівних
Стовп. Залишки вежі донжона. ХІІІ ст.

46
(1018 ð.196, íà áåðåç³ Çàõ³äíîãî Áóãó, òåïåð Ãðîäåê Íàäáóæíèé â
Ïîëüù³), Áåëç (1030 ð.197, ïðè çëèòò³ ð³ê Ñîëîê³¿ òà Ð³÷èö³198), Áóæåñê
(1097 ð.199, òåïåð ì. Áóñüê Ëüâ³âñüêî¿ îáë.200), ßðèøåâ (1148 ð.201, íà ð.
ßðè÷åâêà, ïðèòîö³ Ïîëòâè ì³æ ñ. Íîâîñ³ëêè Ë³ñüê³ ³ Çàäâîð'ÿ), Ãîðîäëî
(Ãîðîäîê) (1236 ð.202), Ùåêîòîâ (1152 ð.203, ãîðîäèùå Ùåêîòèí íà ïðà-
âîìó áåðåç³ ð. Ñâèí³, ïðàâî¿ ïðèòîêè ð. Ðàòè, ë³âî¿ ïðèòîêè Çàõ³äíîãî
археологічних досліджень на території літописного Пліснеська (Бродовський р-н) та в око-
лиці Унівського монастиря (Перемишлянський р-н Львівської обл.) // Архів IV НАН України.
Львів, 1999. С. 1--7; Його ж. Проблема хронології та періодизації слов'янських старожитнос-
тей Українського Прикарпаття другої половини І тис. н. е. // Середньовічна Європа: погляд
з кінця ХХ ст. Чернівці, 2000. С. 36--46; Його ж. Звіт про рятівні археологічні дослідження на
території літописного Пліснеська (с. Підгірці Бродовського району Львівської обл.) // Архів
IV НАН України. Львів, 2000. С. 1--10; Його ж. Дослідження літописного Пліснеська у 2000 р.
// Археологічні дослідження Львівського університету. Вип. 5. 2002. С. 197--220; Його ж. Рай-
ковецька культура в Українському Прикарпатті: Хронологія і періодизація // Вісник Інститу-
ту археології. Вип. 3. Львів, 2008. С. 68--135; Його ж. Структура Пліснеського археологічного
комплексу в слов'янський та давньоруський час // Там само. Вип. 4. Львів, 2009. С. 3--21; Його
ж. Дослідження Пліснеського археологічного комплексу у 2007 р. // Там само. С. 130--176; Його
ж. Попередні результати дослідження культового місця слов'янського часу на території Пліс-
неського археологічного комплексу в 2009 р. // Там само. Вип. 5. Львів, 2010. С. 135--169; Його
ж. Слов'янські поселення VIII--Х ст. в Українському Прикарпатті. Львів, 2012; Филипчук М. А.,
Соловій Г.В. До питання про ритуальні інгумаційні поховання жертовного поясу святилища
Пліснеського городища (за матеріалами досліджень 2009 р.) // Вісник Інституту археології.
Вип. 6. Львів, 2011. С. 62--91; Филипчук М.А., Филипчук А.М. Попередні результати досліджен-
ня лінії захисту східної частини ур. Оленин Парк на території Пліснеського археологічного
комплексу в 2010 р. // Вісник інституту археології. Вип. 6. Львів, 2011. С. 172--200; Филип-
чук М.А., Филипчук А.М., Завітій Б.І. Результати суцільних розвідкових робіт Пліснеської ар-
хеологічної експедиції // Вісник інституту археології. Вип. 7. Львів, 2012. С. 107--127; Филип-
чук М.А., Филипчук А.М. Попередні результати дослідження п'ятої лінії захисту (вал № 4)
Пліснеського археологічного комплексу у 2011 р. // Там само. С. 128--156; Филипчук М.А., Фи-
липчук А.М., Соловій Г.В., Завітій Б.І. Короткі підсумки робіт Пліснеської археологічної екс-
педиції у 2012 р. // Там само. С. 185--186.
196 Ипатьевская летопись. Стб. 130.
197 Там же. Стб. 137.
198 Петегирич В. Початки Белза і Буська та формування їх соціально-топографічної структури
в Х-ХІV ст. // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Да-
нила Галицького. Львів, 2001. С. 199--209; Його ж. Про час виникнення Белза // Белз і Белзька
земля. Вип. 1. Белз, 2004. С. 18--23; Його ж. Язичництво і початки християнства у Белзькій і
Червенській землях // Белз і Белзька земля. Вип. 2. Белз, 2006. С. 13--17; Його ж. Белзька земля у
дослідженнях Ярослава Пастернака // Там само. С. 67--70; Сологуб Л. До історії княжого Белза
з довоєнних джерел // Там само. С. 62--55.
199 Лаврентьевская летопись. Стб. 267.
200 Довгань П. Колекція реставрованих горщиків з городища літописного Бужська // Вісник Ін-
ституту археології. Вип. 2. Львів, 2007. С. 137--142; Його ж. Буський археологічний комплекс:
стан та перспективи дослідження // Там само. Вип. 3. Львів, 2008. С. 136--195; Його ж. Осо-
бливості північно-східної площадки городища літописного Бужська // Там само. Вип. 4. Львів,
2009. С. 22--45; Довгань П., Рак Т. Меч з городища літописного Бужська // Там само. Вип. 5.
Львів, 2010. С. 170--175; Довгань П. Дослідження центральної площадки Буського городища у
2009 р. // Там само. Вип. 6. Львів, 2011. С. 217--232; Довгань П., Стеблій Н. Дослідження бкзької
археологічної експедиції у 2012 р. // Там само. Вип. 7. Львів, 2012. С. 187--188.
201 Ипатьевская летопись. Стб. 376.
202 Там же. Стб. 775.
203 Там же. Стб. 793.

47
Áóãó, á³ëÿ ñ. Ãëèíñüêå Æîâê³âñüêîãî ð-íó Ëüâ³âñüêî¿ îáë.204; áóâ öåí-
òðîì Ï³äãîðàéñüêî¿ âîëîñò³, ÿêà îõîïëþâàëà Ãðÿäîâå Ïîáóææÿ205).
Àðõåîëîãàìè äîñë³äæåí³ ãîðîäèùà, ÿê³ ëàíöþæêîì òÿãíóòüñÿ âçäîâæ
âîäîä³ëó áàñåéí³â Çàõ³äíîãî Áóãó, Ñÿíó ³ Äí³ñòðà. Öå, ïåðø çà âñå,
Ãðèí÷óêè, Çàâàä³â, Çàðóäö³, Êóëèê³â, Ïîòåëè÷ Æîâê³âñüêîãî ðàéîíó ³
Ñîêîë³âêà òà Îëåñüêî Áóñüêîãî ðàéîíó. Öå ñë³äè âîëèíñüêî-ãàëèöêîãî
êîðäîíó. Öÿ òåðèòîð³ÿ áóëà äîâîë³ ãóñòî çàñåëåíîþ. Ò³ëüêè â îêîëèöÿõ
ñìò Äîáðîòâ³ð Êàì'ÿíêî-Áóçüêîãî ð-íó Ëüâ³âñüêî¿ îáë. âèÿâëåíî 60 ïî-
ñåëåíü Õ--Õ²²² ñò.206
Ñóì³æí³ çåìë³ ó âåðõ³â'ÿõ ²êâè, Â³ë³¿ òà Ãîðèí³ ç ì³ñòàìè ²çÿñëàâ
Âîëèíñüêèé (âïåðøå çãàäàíèé ï³ä 1241 ð.207, õî÷à ì³ñòî ñêîð³øå âñüîãî
çàñíîâàíå êíÿçåì ²çÿñëàâîì ßðîñëàâè÷åì äî 1054 ð., êîëè â³í òðèìàâ
Òóð³âñüêó ³ Âîëèíñüêó çåìë³, ó âåðõí³é òå÷³¿ Ãîðèí³, òåïåðü ì. ²çÿñ-
ëàâ208), Øóìñüê (1149 ð.209, íà ïðàâîìó áåðåç³ ð. Êóìè ì³æ ñ. Áðèê³â
³ Îíèøê³âö³ Øóìñüêîãî ð-íó210), Òèõîìëü (1152 ð.211, ó âåðõí³é òå÷³¿
Ãîðèí³, òåïåð ñ. Òèõîìëü Á³ëîãîðñüêîãî ð-íó Õìåëüíèöüêî¿ îáë.212) ³
Ãíîéíèöÿ (1152 ð.213, òåïåð ñ. Ãîðîäèùå Øåïåò³âñüêîãî ð-íó Õìåëü-
íèöüêî¿ îáë.214) ç ñåðåäèíè Õ²² ñò. ñôîðìóâàëèñÿ â îêðåìó Øóìñüêó
204 Терський С. Історія археологічних досліджень та історичного краєзнавства Волині. Львів,
2010. С. 241--242.
205 Ляска В. Підгорайська волость: спроба історико-археологічної реконтрукції територіальної
організації Грядового Побужжя в княжу добу // Археологічні дослідження Львівського уні-
верситету. Вип. 14--15. Львів, 2012. С. 107--151.
206 Довгань П., Конопля В. Давньоруські поселення Добротвора та його округи // Вісник Інститу-
ту археології. Вип. 7. Львів, 2012. С. 157--172.
207 Ипатьевская летопись. Стб. 786.
208 Переговский В.Н. Город Заслав, история его и теперешнее состояние // Волянские губернские
ведомости. 1869 № 81--85; Никитенко М.М. Древнерусское жилище в г. Изяславе в Хмельниц-
кой обл. // Советская археология. 1985. № 1; Её же. Исследования в Хмельницкой области //
Археологические открытия 1985 г. Москва, 1987. С. 378--380; Її ж. До проблеми ідентифікації
літописного міста Ізяслава // Четвертий Міжнародний конгрес україністів (Одеса, 26--29 серп-
ня 1999 р.). Історія. Ч. 1. Одеса--Київ--Львів, 1999. С. 54--59.
209 Ипатьевская летопись. Стб. 323.
210 Ягодинська М. В. Попередні підсумки дослідження літописного Шумська // Середньовічні та
ранньомодерні оборонні споруди Волині. Збірник наукових праць. Крем'янець, 2006. С. 137--
141.
211 Ипатьевская летопись. Стб. 454.
212 Тиханова М. А. Разведки в районе верхнего течения р. Горынь // Краткие сообщения Ин-та
истории материальной культуры. Вып. 87. Москва, 1962. С. 46--53.
213 Ипатьевская летопись. Стб. 454.
214 Це городище свого часу докладно досліджене М. К. Каргером, який локалізував його як Ізяс-
лав (Каргер М. К. Древнерусский город Изяслаль в свете археологических исследований 1957-
1964 гг. // Тезисы докладов советской делегации на I Международном конгрессе славянской
археологии. Москва, 1963. С. 38--42), що підтримують також інші дослідники (див.: Миролю-
бов М. А. Древний Изяславль как археологический источник // Труды Гос. Эрмитажа. Т. 22. Ле-
нинград, 1983. С.139--143; Пескова А. А. Древнеруский город Изяславль ХІІ-ХІІІ вв. (по мате-
риалам городища у с. Городище близ Шепетовки). Ленинград, 1988). Останнім часом з'явилася
версія ототожнення цього городища з Кам'янцем, який був однією з резиденцій Данила Рома-
новича (Пескова А. А., Белецкий С. В. Древнерусские печати Шепетовского городища и поиски
его летописного имени // Памятники старины. Концепции. Открытия. Версии. Т.2. Памяти
Василия Дмитриевича Белецкого (1919-1997). Санкт-Петербург--Псков, 1997. С. 129--138.

48
âîëîñòü. Ó Øóìñüêó ñèä³ëè ìîëîäø³ âîëèíñüê³ êíÿç³ ßðîïîëê ²çÿñëà-
âè÷ (1157 -- 1166/68), ²çÿñëàâ ßðîñëàâè÷ (1180-1196), Ñâÿòîñëàâ ²íãâà-
ðåâè÷ (? -- 1223) ³ ßðîñëàâ ²íãâàðåâè÷ (1223-1225). Ç ï³âäíÿ Øóìñüê
ïðèêðèâàëè ïîòóæí³ çàìêè, ñë³äè êîòðèõ çáåðåãëèñÿ ó Áðèêîâ³, Âàñü-
êîâöÿõ ³ Îíèøê³âöÿõ. Çàìîê â Áðèêîâ³ ñòîÿâ íà âèñîê³é ãîð³ ³ áóâ
îòî÷åíèé òðüîìà ðÿäàìè âàë³â ³ ðîâ³â215. Ï³çí³øå Äàíèëî Ðîìàíîâè÷
ñïîðóäèâ äîáðå óêð³ïëåí³ Äàíèë³â (1259216, íà ãîð³ ñâ. Òð³éö³ ïîáëèçó
õóòîðà Äàíèë³âêà Øóìñüêîãî ð-íó217) òà Ñò³æîê (1259218, òåïåð ñåëî
Øóìñüêîãî ð-íó219).
Ïðîñò³ð ì³æ Ïë³ñíåñüêîì ³ Øóìñüêîì ïðèêðèâàâ Êðåì'ÿíåöü, âïåð-
øå çãàäàíèé ï³ä 1226 ð.220 Éîãî ïîòóæí³ óêð³ïëåííÿ íå çìîãëè çäîáóòè
óãîðñüêèé êîðîëü Àíäð³é ²²² ó 1226 ð. òà õàí Áàòó ó 1240 ð.221 Äèòè-
íåöü ðîçì³ùàâñÿ íà âèñîê³é Çàìêîâ³é ãîð³, âàë³â íå áóëî, à êàì'ÿí³
ñò³íè ðîçì³ùàëèñü ïî ïåðèìåòðó ãîðè. Ç³ ñõîäó äî äèòèíöÿ ïðèìèêàº
êàì'ÿíèñòà ãðÿäà, âçäîâæ ÿêî¿ ó âàïíÿêîâ³é ñêàë³ âèäîâáàíèé øèðî-
êèé ð³â222.
Êðåìåíåöü ³ Áðîäè (1098223, íàä ð. Ñóõîâèëêîþ, ïðèòîêîþ ð.
Ñòèð224), ï³âäåíí³øå ÿêèõ ïðîõîäèâ ãàëèöüêî-âîëèíñüêèé êîðäîí,
áóëè ï³âäåííèìè ì³ñòàìè Ëóöüêîãî êíÿç³âñòâà, äî ñêëàäó ÿêîãî âõî-
äèëè òàêîæ Ëóöüê (1085 ð.225, íà ð. Ñòèð226), Ïåðåìèëü (1097 ð.227,
íà ð. Ñòèð, òåïåð ñ. Ïåðåìèëü Ãîðîõ³âñüêîãî ð-íó Âîëèíñüêî¿ îáë.228),
215 Рапопорт П. А. Военное зодчество западнорусских земель Х- XV вв. Ленинград, 1967. С. 179--
180, 188--190.
216 Ипатьевская летопись. Стб. 849.
217 Островский М.И., Павлова К.В., Раппопорт П.А. Раскопки в Данилове // Археологические
открытия 1968 г. Москва, 1969. С. 337; Раппопорт П.А. Данилов // Краткие сообщения Ин-та
археологии АН СССР. Вып. 125. Москва, 1971. С. 82--86; Петегирич В.М. Данилов // Археоло-
гия Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнерусский периоды). Киев,
1990. С. 144--145.
218 Ипатьевская летопись. Стб. 849.
219 Раппопорт П.А. Очерки по истории русского военного зодчества Х--ХІІІ вв. Москва, 1956. С.
159; Его же. Новые данные по исторической географии Волыни // Краткие сообщения Ин-та
археологии АН СССР. Вып. 99. Москва, 1964. С. 54--56; Фіщук О., Терський С. Археологічні
пам'ятки Західної Волині: проблема кадастру // V Міжнародна археологічна конференція сту-
дентів та молодих вчених (київ, 22--24 квітня 1997 р.): Наукові матеріали. Київ, 1997. С. 49--51.
220 Ипатьевская летопись. Стб. 749.
221 Там же. Стб. 786.
222 Терський С. Археологічні дослідження міста Кременця та його околиць // Студії і матеріали з
історії Волині. 2009 / Ред. В. Собчук. Кременець, 2009. С. 25--32. Див. також: Перлштейн А. Кре-
менец и его замок // Волынские губернские ведомости. 1856. № 8--9; Теодорович Н. И. История
города Кременца Волынской губернии. Седлец, 1904.
223 Лаврентьевская летопись. Стб. 248.
224 Чобіт Д. Броди та його округа княжих часів Руси-України. Х--ХV ст. (Воєнно-історичне до-
слідження). Броди, 2008.
225 Лаврентьевская летопись. Стб. 205.
226 Терський С. Луческ Х-ХV ст. Львів, 2006.
227 Лаврентьевская летопись. Стб. 265.
228 Терський С. В. Оборонний комплекс середньовічного волинського міста Перемиля // Вісник
Національного університету "Львівська політехніка". № 584. Держава та армія. 2007. С. 13--26;
Колосок Б. Перемиль на Волині // Студії і матеріали з історії Волині. 2009 / Ред. В. Собчук.

49
Ùåïîëü (1097 ð.229, òåïåð ñ.
Øåïåëü Ëóöüêîãî ð-íó), Äóáåí
(1100 ð.230, íà ë³âîìó áåðåç³ ð.
²êâè, ïðèòîêè Ñòèðó, òåïåð ì.
Äóáíî231), ×îðòîðèéñüê (1100
ð.232, íà áåðåç³ ð. Ñòèð, ïîâç
íüîãî éøîâ êîðäîí ç Òóðîâî-
Ï³íñüêîþ çåìëåþ233), ×åðí÷åñüê
(×åðíè÷-ãîðîäîê) (1142 ð.234,
òåïåð ñ. Ãîðîäîê Ìàíåâèöüêîãî
ð-íó235), Ìóðàâèöÿ (1149 ð.236,
íà ïðàâîì áåðåãó ð. ²êâè, òåïåð
çàõ³äíà îêîëèöÿ ì. Ìëèí³â237),
Ãîðîäîê Âîëèíñüêèé (1184238,
òåïåð ñ. Ãîðîäèùå Ëóöüêîãî
ð-íó239), Òîð÷åâ (1231240, òåïåð
Кременець, 2009. С. 233--257.
229 Лаврентьевская летопись. Стб. 265.
230 Там же. Стб. 274.
231 Ратич О.О. Древньоруські археологічні пам'ятки на території західних областей УРСР. Київ,
1957. С. 36; Раппопорт П.А. Военное зодчество западнорусских земель Х--ХIV вв. Ленинград,
1967. С. 42; Swiesznikow I., Hupalo W. Wstępne wyniki badań archeologicznych na zamku w Dubnie
// Materiały i sprawozdania Rzeszówskiego osrodka archeologicznego. T. 17. Rzeszów--Krosno--Prze-
mysl--Sandomierz--Tarnów, 1996. S. 297--303; Гупало В. Археологічні дослідження у Дубні // Дуб-
но і світ: Міжнародна ювілейна науково-практична конференція, присвячена 900-річчю міста
Дубна, 25-26.08.2000 р. Дубно, 2000. С. 37--38.
232 Лаврентьевская летопись. Стб. 273.
233 Мазурик Ю. М. Городище доби пізнього середньовіччя в с. Старий Чорторийськ на Волині //
Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. Збірник наукових праць. Вип. 14. Київ,
2005. С. 7--13.
234 Ипатьевская летопись. Стб. 313.
235 Cynkałowski A. Materiały do pradziejów Wołynia i Polesie Wołyńskiego. Warszawa, 1961. S. 179;
Раппопорт П.А. Новые данные по исторической географии Волыни // Краткие сообщения
Ин-та археологии АН СССР. Вып. 99. Москва, 1964. С. 55; Его же. Военное зодчество западно-
русских земель Х--ХIV вв. Ленинград, 1967. С. 31--32.
236 Лаврентьевская летопись. Стб. 323.
237 Ратич О.О. Древньоруські археологічні пам'ятки на території західних областей УРСР. Київ,
1957. С. 39; Раппопорт П.А. Военное зодчество западнорусских земель. С. 58; Свєшніков І. К.,
Петегирич В. М. Археологічні дослідження у с. Муравиця // Археологія. Вип. 27. Київ, 1978. С.
79--86; Прищепа Б. Житла давньоруської Муравиці // Минуле і сучасне Волині. Луцьк, 1988. Ч.
2. С. 76--77; Прищепа Б. А., Нікольченко Ю. М. Муравицьке городище. Маріуполь, 2001.
238 Ипатьевская летопись. Стб. 634.
239 Ратич О.О. Древньоруські археологічні пам'ятки на території західних областей УРСР. Київ,
1957. С. 8; Раппопорт П.А. Военное зодчество западнорусских земель. С. 57--59; Кучинко М.
Раскопки у с. Городище Волынской области // Археологические открытия 1977 г. Москва, 1978.
С. 345--346; Кучинко М. Історія населення Західної Волині, Холмщини та Підляшшя у Х-ХІV
століттях. Луцьк, 2009. С. 40--41, 88.
240 Ипатьевская летопись. Стб. 766--767.
Фрагмент фрески з соборної церкви Івана Бого-
слова у Луцьку (друга половина ХІV ст.)

50
ñ. Òîð÷èí Ëóöüêîãî ð-íó241).
Ëóöüêå êíÿç³âñòâî Ïåòðî Òîëî÷êî â³äíîñèòü äî Êè¿âñüêî¿ çåìë³242,
ç ÷èì ïîãîäèòèñÿ íåìîæëèâî. Âñ³ ïåðø³ ëóöüê³ êíÿç³ áóëè âàñàëàìè
âîëîäèìèðñüêèõ êíÿç³â, à ßðîñëàâ ²çÿñëàâè÷ ³ éîãî ñèíè -- ñþçåðåíàìè
âñ³º¿ Âîëèí³. Ó Õ²²² ñò. íà ï³âäí³ Ëóöüêîãî êíÿç³âñòâà óòâîðèëàñÿ îêðå-
ìà Ïåðåìèëüñüêà âîëîñòü, àëå ñêîðî çíîâó ââ³éøëà äî ñêëàäó Ëóöüêîãî
êíÿç³âñòâà.
Ñåðäöå Âîëèí³ -- Âîëîäèìèðñüêå êíÿç³âñòâî ç çàõîäó, ï³âäíÿ òà ñõî-
äó ìåæóâàëî ç ñóñ³äí³ìè âîëèíñüêèìè êíÿç³âñòâàìè ³ ò³ëüêè íà ï³âíî÷³
éîãî êîðäîíè çìèêàëèñÿ ç êîðäîíàìè Òóðîâî-Ï³íñüêî¿ çåìë³. Äî ñêëàäó
Âîëîäèìèðñüêîãî êíÿç³âñòâà âõîäèëè òàê³ ì³ñòà: Âîëîäèìèð (988 ð.243,
òåïåð ì. Âîëîäèìèð-Âîëèíñüêèé244), Òóð³éñüê (1097 ð.245, íà áåðåç³ ð.
Òóð'¿, ïðèòîêè Ïðèï'ÿò³246), Âñåâîëîæ Âîëèíñüêèé (1097 ð.247; äèñêóñ³ÿ
ùîäî ëîêàë³çàö³¿ ì³ñòà: á³ëÿ ñó÷àñíîãî ñ. Âîëîøêè Êîâåëüñüêîãî ð-íó
Âîëèíñüêî¿ îáë., ñ. Ëèòîâåæ ²âàíè÷³âñüêîãî ð-íó Âîëèíñüêî¿ îáë. ÷è á³-
ëÿ ñ. Ñòàðãîðîä Ñîêàëüñüêîãî ð-íó Ëüâ³âñüêî¿ îáë.248, ñõîæå, îòðèìàëà
241 Cynkałowski A. Materiały do pradziejów Wołynia i Polesie Wołyńskiego. Warszawa, 1961. S. 163;
Ратич О.О. Древньоруські археологічні пам'ятки на території західних областей УРСР. Київ,
1957. С. 14.
242 Толочко П. П. Киевская земля // Древнерусские княжества Х-ХІІІ вв. Москва, 1975. С. 5--57.
243 Лаврентьевская летопись. Стб. 121.
244 Цинкаловський О. Матеріали до археології Володимирського повіту // Записки НТШ. Т. 154.
Львів, 1937. С. 196--214; Кучинко М.М. Володимир середньовічний: Історико-археологічні на-
риси. Луцьк, 2006; Терський В. Княже місто Володимир. Львів, 2010.
245 Лаврентьевская летопись. Стб. 268.
246 Dutkiewicz J. Zamki warowne na Wołyńju // Kalendarz źiem wschodnich za rok 1935. Warszawa,
1934. S. 227--233.
247 Лаврентьевская летопись. Стб. 265.
248 Барсов Е. В. Материалы для историко-географического словаря России. Ч. 1. Географический
словарь русской земли (IX-XIV ст.). Вильна, 1865. С. 43; Раппопорт П. А. Новые данные по
исторической географии Волыни // Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях
Ин-та археологии СССР. Вып. 99. Москва, 1964. С. 57; Купчинський О. А. Двочленні географіч-
ні назви України на * -jь: Матеріали до українського топонімічного словника // Питання історії
Володимир ХІІ-ХІІІ ст. Макет. 1988 р. Володимир-Волинський історичний музей

51
íàñòóïíå âèð³øåííÿ: Âñåâîëîæ, çãàäàíèé ï³ä 1097 ð., çíàõîäèâñÿ á³ëÿ
ñ. Ñòàðãîðîä, àëå ï³ñëÿ éîãî çäîáóòòÿ Ðîñòèñëàâè÷àìè, áóâ ïåðåíåñåíèé
çà 2 êì íèæ÷å ïî Çàõ³äíîìó Áóãó â óðî÷èùå Çàìîê ïîáëèçó ñ. Ëèòî-
âåæ, öå ì³ñòî ñòàëî öåíòðîì Âñåâîëîæñüêî¿ âîëîñò³, çãàäàíî¿ ó 1287
ð.249), Óñòèëóã (1150 ð.250, íà ïðàâîìó áåðåç³ Çàõ³äíîãî Áóãó251), Ãîðîäåí
Âîëèíñüêèé (1183 ð.252, òåïåð ñ. Ãîðîäîê Êàìåíü-Êàøèðñüêîãî ð-íó Âî-
ëèíñüêî¿ îáë.253), Êàì'ÿíåöü (1196 ð.254, òåïåð ì. Êàì³íü-Êàøèðñüêèé
íà ð. Öèð³, ïðèòîö³ Ïðèï'ÿò³255), Ìåëüíèöÿ (1247 ð.256, òåïåð ñ. Ìåëüíè-
öÿ Êîâåëüñüêîãî ð-íó257), Ðàé (Ðàéãîðîä) (1255 ð.258, òåïåð ñ. ßðåâèùå
Ñòàðîâèæí³âñüêîãî ð-íó Âîëèíñüêî¿ îáë.259), ³ Ëþáîìëü (1287 ð.260, â 1
êì íà ï³âí³÷íèé ñõ³ä â³ä ñó÷àñíîãî ì³ñòà261).
Ïîãîðèíñüê³ çåìë³ Ï. Òîëî÷êî òàêîæ îäíîçíà÷íî â³äíîñèòü äî
êîð³ííèõ êè¿âñüêèõ çåìåëü. Ïîãîäèòèñÿ ³ ç öèì âàæêî. Ó 1149 ð.
êè¿âñüêèé êíÿçü ²çÿñëàâ Ìñòèñëàâè÷, ÿêèé áóâ â òîé ÷àñ ³ ñþçåðåíîì
Âîëèí³, ñòâîðèâ ó Ïîãîðèíí³ îêðåìèé Ïåðåñîïíèöüêèé óä³ë äëÿ ñâî-
ãî äÿäüêà Âÿ÷åñëàâà Âîëîäèìèðîâè÷à. Öåé óä³ë âêëþ÷àâ ³ Äîðîãîáóæ,
ÿêèé ç ÷àñ³â Äàâèäà ²ãîðåâè÷à íàëåæàâ äî âîëèíñüêèõ çåìåëü. Âòðàòèâ-
øè Êè¿â, 2 ñåðïíÿ 1149 ð. ²çÿñëàâ Ìñòèñëàâè÷ â³äñòóïèâ íà Âîëèíü, äå
âäàëîþ îáîðîíîþ Øóìñüêà ³ Ëóöüêà äîáèâñÿ êîìïðîì³ñíîãî ìèðó. Çà
öèì ìèðîì 1150 ð. Þð³é Äîâãîðóêèé ïðèçíàâ êîðäîí Âîëèíñüêî¿ çåìë³
äî ð. Ãîðèí³262. Òîìó, êîëè Þð³é ï³çí³øå ïîðóøèâ öþ äîìîâëåí³ñòü
української мови. Київ, 1970. С. 114.
249 Ляска В.М. "...земля Божия и твоя и городи твои...": Всеволожская волость князя Владимира
Васильковича (историко-археологическое исследование) // Rossica antiqua. Санкт-Петербург,
2013. № 1. С. 3--54.
250 Ипатьевская летопись. Стб. 408.
251 Cynkałowski A. Materiały do pradziejów Wołynia i Polesie Wołyńskiego. Warszawa, 1961. S. 196;
Раппопорт П.А. Военное зодчество западнорусских земель Х--ХIV вв. Ленинград, 1967. С.
40--42;
252 Ипатьевская летопись. Стб. 634.
253 Cynkałowski A. Materiały do pradziejów Wołynia i Polesie Wołyńskiego. Warszawa, 1961. S. 179.
254 Ипатьевская летопись. Стб. 698.
255 Понішко С. Д. Дослідження оборонних споруд на давньоруських городищах Волині // Архео-
логічні дослідження, проведені на території України протягом 80-х років державними органа-
миохорони пам'яток та музеями республіки. Київ, 1992. С.111--119; Терський С. В. Обстеження
городищ княжої доби на Волині в 1986-1991 роках // Наукові записки Львівського історичного
музею. Вип. 1. Львів, 1993. С. 27--41.
256 Ипатьевская летопись. Стб. 798.
257 Gawrys E. Mielnica, miasteczko w powiecie kowelskim (zarys monogra i historyczno-geogra czne)
// Ziemia Wołyńska: Miesięcznik poświęcony sprawom krajoznawczym i kulturalnym. R. 1. Maj.
1938. № 10. S. 134--139; Раппопорт П.А. Военное зодчество западнорусских земель Х--ХIV вв.
Ленинград, 1967. С. 49--50.
258 Ипатьевская летопись. Стб. 827.
259 Раппопорт П.А. Новые данные по исторической географии Волыни // Краткие сообщения
Ин-та археологии АН СССР. Вып. 99. Москва, 1964. С. 55--56; Его же. Военное зодчество за-
паднорусских земель. С. 45--46.
260 Ипатьевская летопись. Стб. 907--909.
261 Кухаренко Ю.В. Средневековые памятники Полесья. Москва, 1961. С. 32; Раппопорт П.А. Во-
енное зодчество западнорусских земель. С. 50.
262 Лаврентьевская летопись. Стб. 325--326.

52
³ ïîñàäèâ ó Ïåðåñîïíèö³ ñèíà Ãë³áà, ²çÿñëàâ Ìñòèñëàâè÷, çàõîïèâøè
íåñïîä³âàíî Ãë³áà ó Ïåðåñîïíèö³, çàÿâèâ éîìó "ïîèäè æå, áðàòå, ê îò-
öó ñâîåìó, à òî âîëîñòü ìîåãî è ìîÿ ïî Ãîðûíþ"263. Íà ö³é ï³äñòàâ³
Ì. Ãðóøåâñüêèé ïðèéøîâ äî â³ðíîãî âèñíîâêó, ùî Ïîãîðèííÿ áóëî
âîëèíñüêîþ âîëîñòþ. Çàïåðå÷óþ÷è éîìó, Ï. Òîëî÷êî âèñóíóâ ã³ïîòåçó,
ùî ²çÿñëàâ Ìñòèñëàâè÷ í³áè-òî ïðîäîâæóâàâ ââàæàòè ñåáå íå ñò³ëüêè
âîëèíñüêèì ÿê êè¿âñüêèì êíÿçåì264. Àëå êè¿âñüêèé êíÿçü í³êîëè íå
íàçâàâ áè ïåðåñîïíèöüêîãî êíÿçÿ áðàòîì ³ âçàãàë³ íå â³â áè ðîçìîâ ïðî
ÿê³ñü êîðäîíè íà Ãîðèí³.
Ó 1156 ð. Äîðîãîáóçüêó âîëîñòü ä³ñòàâ Âîëîäèìèð Àíäð³éîâè÷. Âè-
êîðèñòîâóþ÷è ñâî¿ ðîäèíí³ çâ'ÿçêè ç Îëüãîâè÷àìè ³ ïåðåáóâàþ÷è ó ò³ñ-
íèõ êîíòàêòàõ ç ãàëèöüêèìè êíÿçÿìè, öåé êíÿçü äî ñâîº¿ ñìåðò³ ó
1170 ð. ïðîâîäèâ çîâñ³ì ñàìîñò³éíó ïîë³òèêó, âîðîæó ùîäî ðåøòè âî-
ëèíñüêèõ êíÿç³â, îäíàê íå ÷åðåç òå, ùî ââàæàâ ñåáå â³ðíèì êè¿âñüêèì
âàñàëîì, à ÷åðåç òå, ùî ïðåòåíäóâàâ íà âñþ Âîëèíñüêó çåìëþ, ÿêîþ êî-
ëèñü âîëîä³â éîãî áàòüêî Àíäð³é Âîëîäèìèðîâè÷. Ïîä³áíó ïîë³òèêó ïðî-
áóâàâ ïðîâîäèòè éîãî íàñòóïíèê êíÿçü Âîëîäèìèð Ìñòèñëàâè÷, ÿêèé
ùå é íàìàãàâñÿ ïîáîðîòèñÿ çà êè¿âñüêèé ïðåñòîë. Ï³ñëÿ 1174 ð. ßðîñ-
ëàâ Ìñòèñëàâè÷ ïîâåðíóâ Äîðîãîáóçüêó âîëîñòü äî ñêëàäó Âîëèíñüêî¿
çåìë³.
263 Ипатьевская летопись. Стб. 396.
264 Толочко П. П. Киевская земля. С. 11.
Ікона «Богородиця-Дороговказиця» з церкви
Успіння Пресвятої Богородиці з села Дорогобуж.
Друга пол. ХІІІ ст. Рівненський обласний
краєзнавчий музей
Володимир Волинський.
Успенський собор ХІІ ст. Сучасний
вигляд

53
Â³ä Òèõîìëÿ âîëèíñüêèé êîðäîí ïðèêðèâàâ Ïîãîðèíñüêèé âóçîë
îáîðîíè -- ì³ñòà Ïåðåñîïíèöüêîãî êíÿç³âñòâà: Ïåðåñîïíèöÿ (1149 ð.265,
íà ð. Ñòóáë³, ïðèòîö³ Ãîðèí³, òåïåð ñ. Ð³âíåíñüêîãî ð-íó266), ×åìåðèí
(1149 ð.267, íà ð. Îëèö³, ï³çí³øå ì. Îëèêà268), Çàðå÷åñüê (1150 ð.269, á³-
ëÿ ñ. Ëèñòâèí Äóáí³âñüêîãî ð-íó270), òà Äîðîãîáóçüêîãî êíÿç³âñòâà: Äî-
ðîãîáóæ (1084 ð.271, òåïåð ñ. Äîðîãîáóæ Ãîùàíñüêîãî ð-íó Ð³âíåíñüêî¿
îáë.272), Îñòðîã (1100 ð.273, íà ë³âîìó áåðåç³ ð. Â³ë³¿274), Êîð÷åñê (Êî-
ðåöü) (1150 ð.275, íà áåðåç³ ð. Êîð÷èê, ïðèòîö³ Ñëó÷³276, ó 1155 ð. áóâ
óñòóïëåíèé Þð³þ Äîâãîðóêîìó, à ï³ñëÿ 1174 ð. ðàçîì ç ³íøèìè ì³ñ-
òàìè Äîðîãîáóçüêîãî êíÿç³âñòâà ïîâåðíåíèé äî ñêëàäó Âîëèí³), Ìèëåñê
(Ìèëüñê) (1150 ð.277, íà ð. Ãîðèíü, òåïåð ñ. Áóãðèí Ãîùàíñêîãî ð-íó
Ð³âíåíñüêî¿ îáë.278), Êóí³ëü (1150 ð.279, äåñü íà ð. Ñëó÷), Ãîëüñêî (Ãóëüñê)
(1150 ð.280, òåïåð ñ. Ãóëüñüê Íîâîãðàä-Âîëèíñüêîãî ð-íó Æèòîìèðñüêî¿
265 Лаврентьевская летопись. Стб. 323.
266 Ауліх В.В. Дослідження Галича і Дорогобужа // Археологічні дослідження на Україні в 1969
р. Вип. 4. Київ, 1972. С. 294--298; Никольченко Ю.М., Киян Э.Ф. Работы Ровенского краеведче-
ского музея // Археологические открытия 1972. Москва, 1973. С. 317; Никольченко Ю.М., Ки-
ян Э.Ф., Олифер О.М. Раскопки в Ровенской области // Археологические открытия 1972 г. Мо-
сква, 1974. С. 320--321; Терський В. С. Пересопниця // Пам'ятки України. Київ, 1979. № 4. С.
62--63; Терський С. В. Призабуте княже місто // Літопис Червоної Калини. Львів, 1993. № 7-9.
С.28--32; Його ж. Історична топографія та забудова Пересопниці ХІІ-ХІІІ ст.. у світлі нових
археологічних досліджень // Волинь незабутня. Рівне, 1995. С. 8--9; Його ж. Літописна Пере-
сопниця у світлі археології // Наукові записки. Рівненський краєзнавчий музей. Вип. 1. Рів-
не, 1996. С. 28--37; Його ж. Княже місто Пересопниця (До 850-річчя першої літописної згадки
про історичний центр Погориння) // Галицько-Волинська держава: матеріали і дослідження.
Львів, 1996. С. 54--56; Його ж. Пересопниця. Рівне, 2003. 160 с.
267 Ипатьевская летопись. Стб. 387.
268 Терський С. В. Літописний Чемерин: Підсумки археологічних досліджень 1988-1990 років //
Наукові записки Львівського історичного музею. Вип. 1. Львів, 1993. С. 27--41.
269 Ипатьевская летопись. Стб. 329.
270 Чайка Р. М. Раскопки городища у с. Листвин // Археологические открытия. 1975 г. Москва,
1976. С. 403--404; Чайка Р. М., Рожик М. Є. З історії дослідження давньоруського городища
Листвин на Волині // Вісник Львівського державного ун-ту. Серія історична. Вип. 27. Львів.
1992. С. 50--62; Чайка Р. М. Нові матеріали досліджень городища Листвин // Археологічні до-
слідження Львівського університету у 1995 р. Львів, 1996. С. 9--11; Чайка Р. М., Довгань П. М.
З історії дослідження Листвинського городища на Волині // Волино-Подільські археологічні
студії. Вип. 1. Львів, 1998. С. 222--229.
271 Лаврентьевская летопись. Стб. 205.
272 Прищепа Б. Дорогобуж на Горині у Х-ХІІІ ст. Рівне, 2011.
273 Лаврентьевская летопись. Стб. 274.
274 Прищепа Б. Дослідження історичної топографії Острога доби Середньовіччя // Студії і мате-
ріали з історії Волині. 2009 / Ред. В. Собчук. Кременець, 2009. С. 183--191.
275 Лаврентьевская летопись. Стб. 336.
276 Переговский В.Н. Корец и корецкие князья // Волынские губернские ведомости. 1876. № 79,
87--89, 94, 96; Ратич О.О. Древньоруські археологічні пам'ятки на території західних областей
УРСР. Київ, 1957. С. 37--38; Прищепа Б.А., Чекурков В.С. Перші археологічні розкопки в Корці
// Археологічні відкриття в Україні 2004--2005 рр. Вип. 8. Київ, 2006. С. 318--320.
277 Лаврентьевская летопись. Стб. 329.
278 Fitzke J. Tegoroczne badanie archeologiczne na Wołyniu // Z otchłani wieków. R. 13. 1938. S. 126.
Ратич О.О. Древньоруські археологічні пам'ятки на території західних областей. С. 33.
279 Ипатьевская летопись. Стб. 396.
280 Там же. Стб. 396.

54
îáë.), Ñàïîãèíü (Ñàïîæèí) (1151 ð.281, íà ð. Ñëó÷, òåïåð ñ. Ñàïîæèí
Êîðåöüêîãî ð-íó Ð³âíåíñüêî¿ îáë.282), Âèãîøåâ (1152 ð.283, íà ïðàâîìó
áåðåç³ Ãîðèí³, òåïåð ì. Ãîùà284), Âîçâÿãåëü (1257 ð.285, òåïåð ì. Íîâî-
ãðàä-Âîëèíñüêèé).
Ñõ³äíèé êîðäîí Âîëèí³ ç Êè¿âñüêîþ çåìëåþ ïðîõîäèâ âçäîâæ ïðà-
âîáåðåææÿ Ãîðèí³. Ç ê³íöÿ Õ²² ñò. Êîðåöüêèé âóçîë îáîðîíè îñòàòî÷íî
áóâ çàêð³ïëåíèé çà âîëèíñüêèìè êíÿçÿìè. Ðàçîì ç Êîðöåì ñþäè âõî-
äèëè Ñàïîãèíü, Êóíèëü ³ Ãîëüñêî. Ï³ñëÿ ïîõîä³â ßðîñëàâà ²çÿñëàâè÷à
ó 1173--1174 ðð. ïðèêîðäîííîþ ð³êîþ ñòàâ Ñëó÷.
Íà ï³âíî÷³ â ìåæàõ Âîëîäèìèðñüêî¿, Ëóöüêî¿ ³ Ïåðåñîïíèöüêî¿ âî-
ëîñòåé ïðèðîäíîþ ï³âí³÷íîþ ìåæåþ áóëè ìàñèâè áîë³ò íà ïðàâîáåðåææ³
Ïðèï'ÿò³, ÿê³ êîëèñü ðîçä³ëÿëè çåìë³ âîëèíñüêèõ ïëåìåí ³ äðåãîâè÷³â.
Äðåãîâè÷³ íîñèëè âåëèê³ ìåòàëåâ³ áóñè, ïîêðèò³ çåðíþ, ÿê³ íà òåðèòîð³ÿõ
³íøèõ ïëåìåí ïðàêòè÷íî íå çóñòð³÷àþòüñÿ286. Çà ×îðòîðèéñüê â ïåðø³é
òðåòèí³ Õ²²² ñò. (1227 ð.) âîëèíñüê³ êíÿç³ ñïåðå÷àëèñÿ ç ï³íñüêèìè êíÿ-
çÿìè (çàëèøêè ïðèêîðäîííèõ çàìê³â â öüîìó ðàéîí³ çíàõîäÿòüñÿ á³-
ëÿ ñ. Ãîðîäîê ³ â ðàéîí³ ñ. Ñòàðîñ³ëëÿ Ìàíåâèöüêîãî ð-íó; â Ñòåïàí³,
âïåðøå çãàäàí³é ï³ä 1292 ð.287, ñèä³â êíÿçü ç òóð³âñüêî¿ ã³ëêè, âàñàë
äóáðîâèöüêèõ êíÿç³â). Êîðäîí òóò ïðîõîäèâ äåñü á³ëÿ âïàä³ííÿ Ñòóá-
ëè â Ãîðèíü. Ç ñåðåäèíè Õ²²² ñò. òóðîâî-ï³íñüê³ êíÿç³ ñòàëè âàñàëàìè
ñþçåðåí³â Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè.
Áîëîõ³âñüêà çåìëÿ. Íà ìåæ³ âîäîä³ëó áàñåéí³â Ïðèï'ÿò³, Äí³ïðà,
Ï³âäåííîãî Áóãó ³ Äí³ñòðà, ì³æ Êè¿âñüêîþ, Ãàëèöüêîþ ³ Âîëèíñüêîþ
çåìëÿìè çíàõîäèëàñÿ òàê çâàíà Áîëîõîâñüêà çåìëÿ, ÿêà íà ï³âäí³ ìåæ-
óâàëà ç ïîëîâåöüêèì ñòåïîì. Öÿ òåðèòîð³ÿ áóëà ãóñòî çàñåëåíîþ. Íà-
ñåëåííÿ, ñóäÿ÷è ç àðõåîëîã³÷íèõ ìàòåð³àë³â, áóëî íàùàäêàìè äðåâ-
ëÿí, ïîëÿí ³, íàïåâíî, óëè÷³â. Ó Õ²--Õ²² ñò. áîëîõ³âñüêèìè ì³ñòàìè
âîëîä³â Êè¿â. Ó Õ²² ñò. òóò, ÷àñàìè, â ð³çíèõ öåíòðàõ, âèíèêàëè îêðåì³
êíÿç³âñòâà-óä³ëè, çàëåæí³ áåçïîñåðåäíüî â³ä êè¿âñüêîãî êíÿçÿ. Íà ïî-
÷àòêó Õ²²² ñò. ãàëèöüêî-âîëèíñüêèé êíÿçü Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ ïåðåäàâ
ö³ òåðèòîð³¿ ñþçåðåíó Âîëèí³ -- ëóöüêîìó êíÿçþ ²íãâàðþ ßðîñëàâè÷ó,
íàùàäêè ÿêîãî ó ñêëàäíèõ óìîâàõ ïåðøî¿ ïîëîâèíè Õ²²² ñò. çáåðåãëè
¿õ çà ñîáîþ. Îäèí ç öèõ êíÿç³â -- Áîðèñ çãàäóºòüñÿ ó Ìåäæèáîæ³ ï³ä
1234 ð.288. Öå áóâ áðàò àáî ñèí ßðîñëàâà ²íãâàðåâè÷à289.
281 Лаврентьевская летопись. Стб. 335.
282 Раппопорт П.А. Военное зодчество западнорусских земель Х--ХIV вв. Ленинград, 1967. С. 122.
283 Ипатьевская летопись. Стб. 454.
284 Rauhut L. Wczesnośredniowieczne materiały archeologiczne z terenów Ukrainy w Państwowym
Muzeum Archeologicznym w warszawie // Materialy wczesnośredniowieczne. T. 5. Warszawa, 1960.
S. 238; Раппопорт П.А. Военное зодчество западнорусских земель Х--ХIV вв. Ленинград, 1967.
С. 58, 60.
285 Ипатьевская летопись. Стб. 838.
286 Седов В. В. Дреговичи // Советская Археология. 1963. № 3. С. 112--125; Его же. Славяне Верх-
него Поднепровья и Подвинья. Москва, 1970. С. 77--91; Его же. Восточные славяне ХІ-ХІІІ вв.
// Археология СРСР. Москва, 1982. С. 113--118.
287 Ипатьевская летопись. Стб. 938.
288 Ипатьевская летопись. Стб. 774.
289 Рапов О. М. Княжеские владения на Руси в Х -- первой половине ХІІІ в. Москва, 1977. С. 196.

55
Ïðîáëåì³ Áîëîõîâñüêî¿ çåìë³ ³ áîëîõîâñüêèõ êíÿç³â ïðèñâÿ÷åíà ñî-
ë³äíà ë³òåðàòóðà290. Áîëîõîâñüêà çåìëÿ áóëà çàïîâíåíà ãóñòîþ ñ³òêîþ
ì³ñò, àðõåîëîã³÷íå äîñë³äæåííÿ ÿêèõ ëèøå ïî÷èíàºòüñÿ: Êîòåëüíè÷
(1143 ð.291, íà ð. Ãóéâ³, ïðèòîö³ Òåòåðåâà, òåïåð ñ. Êîòåëüíèöÿ Ïîëîí-
ñüêîãî ð-íó Õìåëüíèöüêî¿ îáë.), Ìåäæèáîæ (1146 ð.292, ïðè âïàä³íí³ ð.
Áóæêà â Ï³âäåííèé Áóã), Áîëîõîâ (1150 ð.293, â öåíòð³ ì³æ âåðõ³â'ÿìè
Ï³âäåííîãî Áóãó, Ãîðèí³, Ñëó÷³ ³ Òåòåðåâà, òåïåð ì. Ëþáàð), Ìóíà-
ðåâ (1150 ð.294, âáëèçè Áîëîõîâà), Áîæåñüêèé (1152 ð.295, â âåðõ³â'ÿõ
Ï³âäåííîãî Áóãó), Øåëîìíèöà (1159 ð.296, ïîáëèçó Êîòåëüíè÷à), Ïî-
ëîíèé (1169 ð.297, ïðè âïàä³íí³ ð. Õîìîðè, ë³âî¿ ïðèòîêè Ñëó÷³, òåïåð
ì. Ïîëîííå Õìåëüíèöüêî¿ îáë.; öÿ ôîðòåöÿ ó òðàâí³ 1169 ð. âèòðèìàëà
17-äåííó îáëîãó ïîëîâåöüêîãî â³éñüêà ³ îáîðîíèëàñÿ â³ä ïîëîâö³â ó
1171--1172 ðð.), Ìèêóëèí Âîëèíñüêèé (1169 ð.298, òåïåð ñ. Ìèêóëèí Ãî-
ùàíñüêîãî ð-íó Ð³âíåíñüêî¿ îáë.), Ìåæèìîñòÿ (1170 ð.299, íå ëîêàë³çîâà-
íå), Êîëîäÿæèí (1240 ð.300, íà ð. Ñëó÷, äëÿ éîãî çäîáóòòÿ ìîíãîëè çìó-
øåí³ áóëè çîñåðåäèòè âàæêó ìåòàëüíó àðòèëåð³þ: 12 ïîðîê³â), Êóäèí
(1241 ð.301, íà ð. ²êâà), Ãóáèí (1241 ð.302, ó âåðõí³é òå÷³¿ Ñëó÷³303), Êîáóä
290 Дашкевич Н.П. Болоховская земля и ее значение в русской истории // Труды ІІІ Археологиче-
ского Съезда в Киеве 1874 г. Т. 2. Киев, 1876. С. 69--139; Его же. Новейшие домыслы о Болохове
и Болоховцах // Университетские известия ун-та св. Владимира. Киев, 1884. № 6. С. 155--186;
Его же. Еще разыскания и вопросы о Болохове и болоховцах // Там же. Киев, 1899. № 1. С.
56--69; Петрушевич А. Кем были Болоховские князья? Львов, 1877; Молчановский Н.В. Очерк
известий о Подольской земле до 1434 года (преимущественно по летописям). Киев, 1885. С.
102--143; Грушевский М. С. К вопросу о Болохове // Чтения в Историческом Об-ве Нестора
Летописца при Киевском ун-те. Кн. 7. Отд. 2. Киев, 1893. С. 3--11; Його ж. Історія України-
Руси. Т. 3. Львів, 1905. С. 155--161, 535--536; Андріяшев О. Літописне Болохово і болохівські
князі // Науковий збірник за рік 1929. Записки історичної секції УАН. Т. 32. Київ, 1930. С.
20--31; Раппопорт П. А. Города Болоховской земли // Краткие сообщения Ин-та истории ма-
териальной культуры АН СССР. Вып. 57. Москва, 1955. С. 52--60; Липко С. А. Де був давній
Болохов? // Український Історичний Журнал. 1971. № 4. С. 99--104; Терещук К. І. До питання
про локалізацію Болохівської землі // Дослідження з слов'яно-руської археології. Київ, 1976.
С. 164--175; Крип'якевич І. П. Галицько-Волинське князівство. Львів, 1999. С. 25--26, 55--56; Во-
йтович Л. В. Волинська земля князiвських часiв (Х-ХII ст.) // Проблеми iсторичної географiї
України. Київ, 1991. С.17--18; Його ж. Болохівські князі // Київ. 1991. № 6. С. 158--159; Його ж.
Княжа доба на Русі: портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 503--506; Котляр М. Ф. Галицько-Во-
линська Русь. Київ, 1998.
291 Ипатьевская летопись. Стб. 314.
292 Там же. Стб. 330.
293 Там же. Стб. 398--399.
294 Там же. Стб. 398--399.
295 Там же. Стб. 454.
296 Воскресенская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. 7. Москва, 2001. С. 71.
297 Лаврентьевская летопись. Стб. 358.
298 Ипатьевская летопись. Стб. 533.
299 Там же. Стб. 644.
300 Там же. Стб. 786.
301 Там же. Стб. 792.
302 Там же. Стб. 792.
303 Винокур І.С., Якубовський В.І., Мегей В.П. Про археологічні роботи в північній укріпленій
частині Губинського городища у 2006 р. // Археологічні відкриття в Україні 2005--2007 рр. Вип.

56
(1241 ð.304), Ãîðîäîê Áîëîõîâñüêèé (1241 ð305), Äÿäüêîâ (1241 ð.306),
Äåðåâè÷ (1241 ð.307, ó âåðõí³é òå÷³¿ Ñëó÷³, òåïåð ñ. Âåëèê³ Äåðåâè÷³).
Á³ëüø³ñòü áîëîõîâñüêèõ ì³ñò áóëî çíèùåíî â õîä³ êàðàëüíèõ åêñïåäèö³é
ãàëèöüêèõ êíÿç³â Øâàðíà ³ Ëåâà Äàíèëîâè÷³â ó 1254--1257 ðð., êîëè
êîðîëü Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ïðîáóâàâ ñêèíóòè îðäèíñüêå ³ãî ³ â³äíîâèòè
ºäèíó Ðóñü. Áîëîõîâñüê³ êíÿç³, ÷è¿ âîëîä³ííÿ áåçïîñåðåäíüî ìåæóâàëè
ç îðäèíñüêèì ñòåïîì, ³ ÿê³ ÿê íàùàäêè ²íãâàðîâè÷³â, âèò³ñíåíèõ Ðîìà-
íîâè÷àìè ç Ëóöüêà òà ³íøèõ öåíòð³â Ñõ³äíî¿ Âîëèí³, ìàëè âñ³ ï³äñòàâè
íå ëþáèòè îñòàíí³õ, ÷åðåç ùî ³ ñòàëè âàñàëàìè îðäèíñüêîãî åì³ðà Êó-
ðåìñè, íå áàæàëè ï³äïîðÿäêîâóâàòèñÿ êîðîëþ Äàíèëó308.
Çàñíóâàííÿ Ëüâîâà. Ëüâ³â çàñíîâàíèé íà ìåæ³ Ïåðåìèøëüñüêîãî
òà Áåëçüêîãî êíÿç³âñòâà. Ì³ñòî ëåæèòü íà ð. Ïîëòâ³, ïðèòîö³ Çàõ³äíîãî
Áóãó, áàñåéí ÿêîãî íàëåæèòü äî Âîëèíñüêîãî ðåã³îíó. Îòæå, öå êðàé
òåðèòîð³¿ Áåëçüêîãî êíÿç³âñòâà íà éîãî ìåæ³ ç Ïåðåìèøëüñüêèì. Ï³ñëÿ
ïåðåìîãè ï³ä ßðîñëàâîì ó 1245 ð. ïåðåìèøëüñüêèé êíÿçü Ëåâ Äàíèëî-
âè÷ îòðèìàâ ùå é Áåëçüêå êíÿç³âñòâî. Ùî òðàïèëîñÿ ³ç áåëçüêèì êíÿ-
çåì Âñåâîëîäîì Îëåêñàíäðîâè÷åì, ÿêèé áðàâ ó÷àñòü ó ö³é áèòâ³, íåâ³äî-
ìî. Ìîæëèâî, â³í çàãèíóâ âæå ï³ñëÿ áèòâè ï³ä ßðîñëàâîì àáî ðîçä³ëèâ
äîëþ áàòüêà ³ ïîìåð â óâ'ÿçíåíí³ ÷è âèãíàíí³. Éîãî ñåñòðó Àíàñòàñ³þ
áë. 1244--1245 ðð. âèäàëè çàì³æ çà ñàíäîìèðñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà
²309. Øëþá âëàøòóâàâ Äàíèëî Ðîìàíîâè÷. ²íøà ñåñòðà áåëçüêîãî êíÿçÿ
âèéøëà çà ïîëüñüêîãî ìàãíàòà Ïåòðà ç Êðàêîâà310, íàïåâíî, óæå ï³ä ÷àñ
åì³ãðàö³¿ (ÿêùî öå íå áóâ ¿¿ äðóãèé øëþá). Ãðåìèñëàâà, äî÷êà Âñåâîëî-
äà Îëåêñàíäðîâè÷à áóëà âèäàíà çà îïîëüñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà311. Öåé
øëþá áóâ íàñë³äêîì ïîë³òè÷íî¿ óãîäè Ëåâà Äàíèëîâè÷à ç îïîëüñüêèìè
êíÿçÿìè òà ÷åõàìè. Âæå ñàì éîãî ôàêò äîçâîëÿº òðàêòóâàòè Ëåâà Äà-
íèëîâè÷à ÿê çàêîííîãî ñïàäêîºìöÿ Âñåâîëîäà Îëåêñàíäðîâè÷à ³ îï³êó-
íà éîãî ä³òåé. Òîáòî ìîæíà ïðèïóñêàòè, ùî áåëçüêèé êíÿçü ïîìåð àáî
çàãèíóâ ó 1245 ð. àáî æ áëèçüêî äî ö³º¿ äàòè.
Íåçâàæàþ÷è íà â³äðîäæåííÿ ³íòåðåñó äî ðàííüî¿ ³ñòîð³¿ Ëüâîâà312,
÷èìàëî ïèòàíü öüîãî ïåð³îäó çàëèøàþòüñÿ â³äêðèòèìè. ×åðåç íåäîñòàò-
í³ñòü äæåðåë â ³ñòîð³îãðàô³¿ âèíèêëî ÷èìàëî í³÷èì íå ï³äêð³ïëåíèõ
9. Київ, 2007. С. 119--125.
304 Ипатьевская летопись. Стб. 792.
305 Там же. Стб. 792.
306 Там же. Стб. 792.
307 Там же. Стб. 792.
308 Войтович Л. В. Нащадки Чингіз-хана: Вступ до генеалогії Чингізидів-Джучидів. Львів, 2004.
С. 101--102.
309 Войтович Л. Княжа доба на Русі: Портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 503.
310 Baumgarten N. Généaloges et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-e au XIII-e siècle /
Orientalia Christiana. № 35. Roma, 1935. P. 58.
311 Ibidem. P. 58--59.
312 Шишка О. Історія Княжого Львова. Історико-бібліографічний огляд // Вузівська бібліотека:
історя, теорія, досвід роботи. Львів, 1993. С. 25--36; Його ж. Історіографія Старого Львова //
Євшан-зілля. Львів,1993. № 7. C. 9--13; Janeczek A. Studia nad początkami Lwowa: balans osiągnieć
i potrżeb badawczych // Rocznik Lwówski 1993-1994. Lwów, 1994. S. 6--36; Книш Я. Заснування
міста // Історія Львова / Ред. Я.Ісаєвич. Т. 1 (1256--1772). Львів, 2006. С. 53--56.

57
ã³ïîòåç, ÿê³ ç ÷àñîì ïî÷àëè
ñïðèéìàòè ÿê íåçàïåðå÷í³ ³ñòè-
íè. Îäíèì ³ç òàêèõ ñòåðåîòèï³â
º äóìêà ïðî òå, ùî Ëüâ³â çàñíó-
âàâ êîðîëü Äàíèëî ³ íàçâàâ íà
÷åñòü ñâîãî íàéñòàðøîãî íà òîé
÷àñ ñèíà Ëåâà.
Ìàéæå äî ñåðåäèíè Õ²Õ ñò.
í³õòî ó Ëüâîâ³ íå ñóìí³âàâñÿ,
ùî çàñíîâíèê ì³ñòà -- êíÿçü Ëåâ
Äàíèëîâè÷. Ó ì³ñüê³é Ðàòóø³
âèñ³â éîãî ïîðòðåò. Êîëè â³í ç
÷àñîì ñèëüíî ïîòåìí³â, Ëóêà
Äîëèíñüêèé (1750--1824) íàïðè-
ê³íö³ XVIII ñò. ñòâîðèâ íîâèé,
âèêîðèñòîâóþ÷è ñòàðèé ÿê çðà-
çîê. Íà öüîìó ïîðòðåò³ êíÿçü
çîáðàæåíèé ó ëèöàðñüêèõ äî-
ñï³õàõ òà êîðîë³âñüê³é êîðîí³.
Öå â³äïîâ³äàº òèòóëóâàííþ Ëå-
âà Äàíèëîâè÷à ó ëàòèíîìîâíèõ
õðîí³êàõ. Íà Ãàëèöüê³é áðàì³
Ëüâîâà áóâ ëàòèíñüêèé íàïèñ:
"Êíÿçü Ëåâ ïîêëàâ ìåí³ ï³äâàëèíè. Íàùàäêè äàëè ³ì'ÿ Ëåîíòîïîë³ñ".
Æîäíå ç äæåðåë íå äàº ï³äñòàâ ââàæàòè çàñíîâíèêîì Ëüâîâà Äàíèëà
Ðîìàíîâè÷à. Íàéá³ëüø ïî³íôîðìîâàíå äæåðåëî Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêèé
ë³òîïèñ313, äåòàëüíî ïîäàþ÷è æèòòºïèñ êîðîëÿ Äàíèëà, äåê³ëüêà ðàç³â
ï³äêðåñëþþ÷è çàñíóâàííÿì íèì ì³ñòà Õîëìó ³ öåðêîâ ó íüîìó, æîä-
íîãî ðàçó íå ïîâ'ÿçóº éîãî ³ìåí³ ç³ Ëüâîâîì, ÿêèé íà ÷àñ ôîðìóâàííÿ
îñòàòî÷íî¿ ðåäàêö³¿ âêàçàíîãî ë³òîïèñó óæå áóâ ñòîëèöåþ êîðîë³âñòâà
Ðóñ³. Óñ³ ³íø³ äæåðåëà, äå çãàäóºòüñÿ çàñíóâàííÿ ì³ñòà, ïîâ'ÿçóþòü
éîãî âèêëþ÷íî ç Ëåâîì Äàíèëîâè÷åì. Öå -- ãðóïà òàê çâàíèõ á³ëîðóñü-
êî-ëèòîâñüêèõ ë³òîïèñ³â XIV--XV cò., çîêðåìà, Ë³òîïèñ Àðõåîëîã³÷-
íîãî òîâàðèñòâà, ë³òîïèñè Ðà÷èíñüêîãî, Îëüøåâñüêèé, ªâðå¿íîâñüêèé
òà Ðóìÿíö³âñüêèé314. Ñþäè âõîäÿòü ³ í³ìåöüêèé â÷åíèé-ãóìàí³ñò Ñå-
áàñò³àí Ìþíñòåð (1489--1552)315, ïîëüñüê³ õðîí³ñòè Ìàðòèí Êðîìåð
(1512--1589)316, Îëåêñàíäð Ãâàãí³í (Ãâàíü¿í³) (1534--1614)317, Áàðòîø
313 Ипатьевская летопись // Полное собрание руських летописей. Т. 2. Санкт-Петербург, 1908. Стб.
715--938. Укр. Переклад див.: Літопис руський / За Іпатським списком переклав Л.Махновець.
Київ, 1989. С. 368--452.
314 Летопись Археологического общества // Полное собрание руських летописей. Т.35. Москва,
1980. С.94; Летопись Рачинского // Там же. С. 150; Ольшевская летопись // Там же. С. 178: Ру-
мянцевская летопись // Там же. С. 198; Евреиновская летопись // Там же. С. 219.
315 Münster S. Cosmographie oder Länder, Herrscha en, Fürsten. Bazel, 1541. S. 1029--1030.
316 Cromer M. De origine et rebus gestis Polonorum libri XXX. Basileae, 1555. P. 247.
317 Gwagnini A. Sarmatiae Europeae descriptio. Cracоviae, 1578. Fol. 71; Гваньїні Олександр. Хроніка
Європейської Сарматії / Упорядкування та переклад з польської о. Юрія Мицика. Київ, 2007.
С. 406.
Залишки фундаментів будівлі
ХІІІ–ХІV ст. Львів. Площа Галицька.
Матеріали В.Петегирича

58
Ïàïðîöüêèé (1543--1614)318, Ìàöåé Ñòðèéêîâñüêèé (áë.1547--1582)319,
í³ìåöüêèé ìàíäð³âíèê Ìàðòèí Ãðóíåâåã (1562 -- ï³ñëÿ 1606)320, ëüâ³â-
ñüêèé ðàéöÿ Éîãàíí Àëüíïåê (+ 1636)321, ïîëüñüêèé äîñë³äíèê-ãåðàëü-
äèê Ñèìåîí Îêîëüñüêèé (1580--1653)322, ëüâ³âñüêèé ðàéöÿ ³ õðîí³ñò
Áàðòîëîìåé Ç³ìîðîâè÷ (1597--1680)323, Ñêàðãà ëüâ³âñüêî¿ êàòîëèöüêî¿
îáùèíè êîðîë³âñüêîìó ïðèäâîðíîìó ñóäó ç ê³íöÿ 1590-õ ðð324.
Âïåðøå âåðñ³þ ïðî çàñíóâàííÿ ì³ñòà êîðîëåì Äàíèëîì âèñóíóâ ðî-
ñ³éñüêèé ³ñòîðèê Ìèêîëà Êàðàìç³í (1766--1826), çàóâàæèâøè ó ïðèì³ò-
ö³, ùî Ëåâ Äàíèëîâè÷ ïåðåí³ñ ñòîëèöþ äî Ëüâîâà, çàñíîâàíîãî ùå ïðè
éîãî áàòüêîâ³325. Æîäíèõ äîêàç³â ö³º¿ âåðñ³¿ ³ñòîðèê íå ïîäàâ. Ñêîð³øå
âñüîãî â³í âèõîäèâ ³ç õàðàêòåðíîãî äëÿ éîãî ÷àñ³â ðîçóì³ííÿ óñïàä-
êóâàííÿ âëàäè, ââàæàþ÷è, ùî Ëåâ Äàíèëîâè÷ ñòàâ ïðàâëÿ÷èì êíÿ-
çåì ëèøå ï³ñëÿ ñìåðò³ áàòüêà. Òàê ñàìî, áåç áóäü-ÿêîãî îá´ðóíòóâàííÿ
öþ âåðñ³þ ïîâòîðèâ ãàëèöüêèé ó÷åíèé ²âàí Âàãèëåâè÷ (1811--1866)326.
Óêðà¿íñüêèé ³ñòîðèê Äåíèñ Çóáðèöüêèé (1777--1862) ó ñâî¿é "Õðîí³ö³
ì³ñòà Ëüâîâà" çàïåðå÷èâ çàñíóâàííÿ ì³ñòà Ëåâîì Äàíèëîâè÷åì ÷è éîãî
áàòüêîì Äàíèëîì ³ ïîâ'ÿçàâ öå ç äàâí³ìè ÷àñàìè, à íàçâó Ëüâ³â -- ³ç êî-
ðîëåì çâ³ð³â ëåâîì, ïîñèëàþ÷èñü íà ãåðá ³ç â³äïîâ³äíèì çîáðàæåííÿì
â³ä 1379 ð.327 Æîäíèõ ³íøèõ äîêàç³â ñâîº¿ âåðñ³¿ â³í íå ïðèâ³â.
Ôàõîâ³ äîñë³äíèêè, çîêðåìà Îëåêñàíäð ×îëîâñüêèé-Ñàñ (1845--
1944)328, ïðîäîâæóâàëè ââàæàòè çàñíîâíèêîì ì³ñòà êíÿçÿ Ëåâà Äàíè-
ëîâè÷à.
Îäíàê Ìèõàéëî Ãðóøåâñüêèé, àâòîðèòåò ÿêîãî áóâ áåççàïåðå÷íèì,
íå çàãëèáëþþ÷èñü ó äåòàë³, âèñëîâèâ òàêå ïðèïóùåííÿ: "Ïðàâäîïîä³áíî,
Äàíèëî çáóäóâàâ òóò ãîðîä, íàçâàâøè éîãî Ëüâîâîì íà ÷åñòü ñèíà Ëåâà,
ç íàãîäè éîãî ... ïîñòðèã³â [âî¿íñüêîãî ïîñâÿ÷åííÿ -- Ë.Â.], ùî ìîãëè
â³äáóòèñÿ â 30-õ ðîêàõ Õ²²² â."329 Íå íàâàæèâøèñü ñóïåðå÷èòè, ²âàí
Êðèï'ÿêåâè÷ â³ä ñåáå äîäàâ, ùî Ëåâ Äàíèëîâè÷ áóâ ìîëîäèì ³ íå ìàâ
318 Paprocki B. Gniazdo cnoty, zkąd herby rycerstwa sławnego Krolestwa Polskiego, Wielkiego Księń-
stwa Litewskiego, Ruskiego, Pruskiego, Mazowieckiego, Zmudskiego, i innych państw do tego krole-
stwa należących, książat, i panów, początek swóy maią. Kraków, 1578. S. 1221.
319 Stryjkowski M. Kronika Polska, Litewska, żmódska i wszystkij Rusi. T. 1. Warszawa, 1846. S. 306;
Стрийковський Мацей. Літопис польський, литовський, жмудський і всієї Русі /Переклад
Р.Івасіва. Львів, 2011. С. 384.
320 Ісаєвич Я. Найдавніший історичний опис Львова // Жовтень (Львів). 1980. № 10. С. 111.
321 Alnpekius J. Topographia civitatis Leopolitanae // Rachwał S. Jan Alnpek I jego "opis miasta Lwowa"
z początku XVII w. Lwów, 1930. S. 10.
322 Okolski S. Russia  orida rossis et  liis. Leopoli, 1646. P. 70--71.
323 Zimorowicz J.B. Opera quibus res gestae urbis Leopolis illustrantur. Leopoli, 1899. P. 41.
324 Центральний державний історичний архів України у Львові. Ф. 129. Оп. 1. Спр. 1727. Л. 1.
Опубл.: Дашкевич Я.Р. Древняя Русь и Армения в общественно-политических связях ХІ--ХІІІ
вв. (Источники использования темы) // Древнейшие государства на территории СССР. 1982 г.
Москва, 1984. С. 195.
325 Карамзин Н.М. История государства Российского. Примечания. Кн. 1. Т. 4. Москва, 1988.
Стб. 36.
326 Wagilewicz J. Gramatyka języka małoruskiego w Galicii. Lwów, 1845. S. 142.
327 Зубрицький Д. Хроніка міста Львова. Львів, 2002. С. 9.
328 Czołowski A. Lwów za ruskich czasów. Lwów, 1891. S. 18.
329 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2. Львів, 1905. С. 471--472.

59
ñâîãî îêðåìîãî êíÿç³âñò-
âà330. Íà âðàçëèâ³ñòü ö³º¿
çäîãàäêè âêàçàâ ëüâ³â-
ñüêèé äîñë³äíèê ßðîñëàâ
Êíèø, ÿêèé äîêëàäíî ðî-
ç³áðàâ ïî÷àòêè Ëüâîâà331.
Ñòàíîâèùå Ëåâà Äàíèëî-
âè÷à ÿê óä³ëüíîãî êíÿçÿ
îäíîçíà÷íî ï³äòâåðäæóº
çãàäóâàíà áóëëà ïàïè ²íî-
êåíò³ÿ IV â³ä 27 ñåðïíÿ
1247 ð.332
Ï³ñëÿ Ì.Ãðóøåâñüêî-
ãî íà àðãóìåíòîâàí³ äî-
êàçè çàñíóâàííÿ Ëüâîâà êíÿçåì Ëåâîì, ÿê³ âèñóíóâ Òåîô³ë Êîñòðóáà
(1907--1943)333, ïðîñòî íå çâåðíóëè óâàãè. Êîëè âæå ïî óñ³õ äîâ³äíè-
êàõ ³ ïîïóëÿðíèõ êíèæêàõ ãóëÿëî òâåðäæåííÿ ïðî çàñíóâàííÿ Ëüâîâà
êîðîëåì Äàíèëîì, ßðîñëàâ ²ñàºâè÷ (1936--2010) ñïðîáóâàâ çëàãîäèòè
ðîçá³æíîñò³ ì³æ çàãàëüíîïðèéíÿòèì òâåðäæåííÿì òà ³ñòîðè÷íèìè äæå-
ðåëàìè. Â³í çàçíà÷èâ, ùî "Äàíèëî çä³éñíþâàâ çàãàëüíå êåð³âíèöòâî
áóä³âíèöòâîì Ëüâîâà, à Ëåâ áåçïîñåðåäíüî î÷îëèâ áóä³âíèöòâî"334. Ó
ÿê³éñü ì³ð³ ç öèì ïîãîäèâñÿ ßðîñëàâ Êíèø335. ß çâåðíóâ óâàãó, ùî
ï³ñëÿ îòðèìàííÿ Áåëçüêîãî êíÿç³âñòâà, çàêëàäàþ÷è ì³ñòî ïîñåðåäèí³
ñâî¿õ âîëîä³íü, Ëåâó Äàíèëîâè÷ó ÿê óä³ëüíîìó êíÿçþ íå áóëî æîäíî¿
ïîòðåáè óçãîäæóâàòè ç áàòüêîì í³ äîçâîëó íà áóä³âíèöòâî, í³ ïëàíó
áóä³âíèöòâà. ² öå ïîâí³ñòþ â³äïîâ³äàº äæåðåëàì336.
Ëüâ³â âïåðøå çãàäàíèé ï³ä 1256 ð. ïðè îïèñ³ ïîæåæ³ ó ì³ñò³ Õîëì³:
"ñå æå ïîëóì'ÿ áóëî òàêå, ùî çî âñ³º¿ çåìë³ çàãðàâó áà÷èëè, íàâ³òü ³ çî
Ëüâîâà äèâëÿ÷èñü, áóëî âèäíî ïî áåëçüêèõ ïîëÿõ â³ä ãîð³ííÿ ñèëüíîãî
330 Крип'якевич І. П. Львів княжих часів // Нариси історії Львова. Львів, 1956. С. 22.
331 Книш Я. Заснування Львова // Семінарій "Княжі часи". Львів, 2002. С. 7--13; Його ж. Заснуван-
ня міста // Історія Львова / Ред. Я.Ісаєвич. Т. 1 (1256--1772). Львів, 2006. С. 53--56.
332 Большакова С. А. Папские послания галицькому князю как исторический источник // Древ-
нейшие государства на территории СССР. 1975 г. Москва, 1976. С. 126. Сумніви
С.
Большакової достатньо переконливо спростував Д. Домбровський (Dąbrowski D. Rodowód Ro-
manowiczów. S. 111).
333 Коструба Т. Початки Львова // Українські вісти. Львів, 1936. Ч.9. С. 3.
334 Ісаєвич Я. Як виникло місто під назвою Львів // Львів. Історичні нариси. Львів, 1996. С. 16--18;
Його ж. Місто, князівство, держава // Львівщина: Історико-культурні та краєзнавчі нариси.
Львів, 1998. С. 37.
335 Книш Я. Заснування Львова. С. 10; Його ж. Заснування міста. С. 55--56.
336 Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у ХІІ--ХVI ст. Львів, 1996. С.
90--91; Його ж. Де була столиця Льва Даниловича? (Джерелознавчий аспект проблеми) // До
джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. Т.1.
Київ-Львів, 2004. С. 712--720; Його ж. Загадки ранньої історії Львова // Ювілейний збірник
на пошану Івана Патера / Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність.
Вип. 16. Львів, 2008. С. 42--51; Його ж. Князь Лев Данилович. Львів, 2012. С. 37--41; Александро-
вич В., Войтович Л. Король Данило Романович. Біла Церква, 2013. С. 209--210.
Львів. Вимощена деревом вулиця ХІІІ ст.
Матеріали В.Петегирича

60
ïîëóì'ÿ"337. Ç ³ñòîðèê³â ïåðøèì öþ çâ³ñòêó âèêîðèñòàâ Ä.Çóáðèöüêèé,
ÿêèé óñë³ä çà Ìèõàéëîì Àðöèáàøåâèì íàâ³â ÿê äàòó çàñíóâàííÿ Ëüâî-
âà 1237 ð.338. Äî íüîãî á³ëüø³ñòü ³ñòîðèê³â âêàçóâàëè çàñíóâàííÿ Ëüâî-
âà çà Áàðòîëîìåºì Ç³ìîðîâè÷åì -- 1270 ð.339. Àëå, ùå Öåëàð³é ó ñâî¿é
ïðàö³, âèäàí³é â Àñòåðäàì³ ó 1659 ð., çàçíà÷àâ, ùî òîä³ êíÿçü Ëåâ ëèøå
â³äíîâèâ ì³ñòî, çðóéíîâàíå îðäèíöÿìè340. Òàê âîíî çðåøòîþ ³ áóëî: ó
1259 ð. íà âèìîãó åì³ðà Áóðóíäàÿ, ÿêèé î÷îëþâàâ â³éñüêà õàíà Áåðêå,
Ëåâ Äàíèëîâè÷ ìóñèâ ðîç³áðàòè óêð³ïëåííÿ Ëüâîâà, à äî 1270 ð., êîëè
ñòàâ ñþçåðåíîì êîðîë³âñòâà Ðóñ³ ³ ïåðåí³ñ ñòîëèöþ äî Ëüâîâà, ö³ óêð³-
ïëåííÿ áóëè â³äíîâëåí³341.
Ðîñ³éñüêèé â³éñüêîâèé ïèñüìåííèê òà ³ñòîðèê Ôåä³ð Ãë³íêà (1786--
1880) ó 1805 ð. ïîáóâàâ ó Ëüâîâ³ ³ ïîçíàéîìèâñÿ ç óí³âåðñèòåòñüêîþ
á³áë³îòåêîþ, çîêðåìà, ç ¿¿ ñòàðîäðóêàìè ³ ðóêîïèñàìè. Îï³ñëÿ â³í çà-
íîòóâàâ ó ñâîºìó ùîäåííèêó, ùî Ëüâ³â çàñíîâàíèé ó 1245 ð. êíÿçåì
Ëåâîì, ÿêèé áóâ îäðóæåíèé ç äî÷êîþ óãîðñüêîãî êîðîëÿ Áåëè342.
Ó Òâåðñüêîìó ë³òîïèñíîìó çá³ðíèêó Ëüâ³â çãàäóºòüñÿ ó 1241 ð. Öå
ëåäü íå ñòàëî ÷åðãîâîþ ñåíñàö³ºþ. Àëå ßðîñëàâ Êíèø äîâ³â, ùî òàêà
çãàäêà º ëèøå íàñë³äêîì ³íòåðïîëÿö³¿ ó ë³òîïèñíèé òåêñò óðèâêà ³ç
"Ñïèñêó ì³ñò äàëåêèõ ³ áëèçüêèõ"343.
Íåäàâíî ²âàí Ïàñëàâñüêèé çíàéøîâ ñâ³ä÷åííÿ ôðàíöóçüêîãî åí-
öèêëîïåäèñòà Ì³øåëÿ Ëº Ê³ºíà (1661--1733) ïðî çàñíóâàííÿ Ëüâîâà ó
1240 ð. "ðóñüêèì êíÿçåì Ëåâîì"344. Ùîïðàâäà, îñòàòî÷íî íå âèÿñíåíå
ïåðâèííå äæåðåëî ö³º¿ ³íôîðìàö³¿.
Ïåðåêîíàíèé, ùî íåìà æîäíèõ ï³äñòàâ ñóìí³âàòèñÿ ó òîìó, ùî
Ëüâ³â áóâ çàñíîâàíèé êíÿçåì Ëåâîì Äàíèëîâè÷åì íà ìåæ³ íàëåæíèõ
éîìó Ïåðåìèøëüñüêîãî òà Áåëçüêîãî êíÿç³âñòâ. À â³äáóëîñÿ öå, íàé-
³ìîâ³ðí³øå, ï³ñëÿ 1245 ð., â³äêîëè ï³ñëÿ áèòâè ï³ä ßðîñëàâîì Áåëçüêå
êíÿç³âñòâî ïåðåéøëî äî Ëåâà Äàíèëîâè÷à, ³ äî 1256 ð., êîëè ìàºìî
ïåðøó çãàäêó ïðî Ëüâ³â ÿê ³ñíóþ÷å ì³ñòî. Ñåðåäèííå ïîëîæåííÿ Ëüâîâà
ì³æ Ïåðåìèøëüñüêèì òà Áåëçüêèì êíÿç³âñòâàìè íà ïåðåòèí³ øëÿõ³â ç
Ïåðåìèøëÿ òà Áåëçà äî Ãàëè÷à íàéêðàùå â³äïîâ³äàëî ì³ñòó, íàçâàíîìó
íà ÷åñòü êíÿçÿ, ÿêèé âîëîä³â îáîìà öèìè êíÿç³âñòâàìè.
Âîëîä³ííÿ ó Êè¿âñüê³é çåìë³. Â ñåðåäèí³ Õ²² ñò., ïðåòåíäóþ÷è
íà êè¿âñüêèé ïðåñòîë, âîëèíñüê³ êíÿç³ ñòàëè äîáèâàòèñÿ âîëîñòåé â
Êè¿âñê³é çåìë³. Îñîáëèâî âàæëèâå çíà÷åííÿ ìàëî Ïîðîññÿ, çàñåëåíå
337 "сицю же пламени бывшоу ѩкоже со всее земли зарѣ видити, ѩкоже и со Львова зрѧще ви-
дити по поле Белзьскымъ ѡ горениѩ силнаго пламени" (Ипатьевская летопись. Стб. 841); Бі-
лецький С.Т. Перша історична згадка про місто // Нариси історії Львова. Львів, 1956. С. 18--20.
338 Зубрицький Д. Хроніка міста Львова / Переклад з польської І.Сварника, коментарі М.Капраля,
ред. О.Шишки. Львів, 2001. С. 8.
339 Historia miasta Lwowa. Przez Bartolomieja Zimorowicza. Lwów, 1835. S. 67--70.
340 Celarius. Novum descriptionum regni Poloniae // Regni Poloniae Magnique Ducatus Lithuaniae
omnique regionum juri Polonico subjectorum novissima descripto... Amsterodami, 1659. P. 317.
341 Войтович Л. Князь Лев Данилович. С. 102--104.
342 Глинка Ф. М. Письма русского офицера. Москва, 1815. С. 186--187.
343 Книш Я. Заснування Львова. С. 7--8.
344 Паславський І. Коли і хто заснував Львів? Вірогідні і невірогідні дати заснування столиці Га-
личини. Львів, 2010.

61
÷îðíèìè êëîáóêàìè, ÷èÿ ê³ííèöÿ â ì³æóñîáíèõ â³éíàõ â³ä³ãðàâàëà ïî-
ì³òíó ðîëü. Ó 1159 ð. Ìñòèñëàâ ²çÿñëàâè÷ îòðèìàâ Áåëãîðîäñüêå ³ Òîð-
÷åñüêå êíÿç³âñòâà. Ó Òîð÷åñüêó ñèä³â éîãî ïîñàäíèê Âèøêî345. Ç òîãî
÷àñó âîëèíñüê³ êíÿç³ íàìàãàëèñÿ óòðèìàòè çà ñîáîþ ïîðîñüê³ âîëîñò³.
Â ê³íö³ Õ²² ñò. öå ðîáèâ Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷, à ó 1230-õ ãîäàõ -- éîãî ñèí
Äàíèëî, ÿêèé ï³çí³øå â³ääàâ Òîð÷åñüê ñâîºìó òåñòþ Ìñòèñëàâó Óäàòíî-
ìó, à ïî ñìåðò³ îñòàííüîãî -- éîãî ñèíàì. Âîëèíñüêèé âàñàë ïîðîñüêèé
êíÿçü Þð³é çãàäàíèé ï³ä 1289 ð.346. Ö³ òåðèòîð³¿, íàïåâíî, çàëèøàëèñÿ
ó ñêëàä³ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè äî ïîõîäó Òîõòè ïðîòè Íîãàÿ
ó 1300 ð.
Êè¿âñüêà çåìëÿ ïîâí³ñòþ ïåðåéøëà äî Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ó 1240 ð.,
àëå íåâäîâç³ â³äáóâñÿ Áàòè¿â ïîãðîì. Ñïðîáè Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à (àæ
äî ïî¿çäêè â Îðäó) ïîâåðíóòè ñîá³ Êè¿â áóëè íåâäàëèìè. Òàêèìè æ íå-
âäàëèìè, î÷åâèäíî, áóëè ö³ ñïðîáè â õîä³ â³éíè 1254--1258 ðð.
Íàïåâíî, öå çóì³â ðåàë³çóâàòè ò³ëüêè Ëåâ Äàíèëîâè÷ ç äîïîìîãîþ
Íîãàÿ ó 1270-90-õ ðîêàõ. Ñòàëîñÿ öå, éìîâ³ðíî, ì³æ 1292--1298 ðð.
Ïîðîñüêèé êíÿçü Þð³é ó 1289 ã. Çãàäóºòüñÿ ÿê âàñàë âîëèíñüêîãî êíÿ-
çÿ Ìñòèñëàâà Äàíèëîâè÷à347. Òî÷íà äàòà ñìåðò³ Ìñòèñëàâà Äàíèëîâè÷à
íåâ³äîìà (â³í ïîìåð ï³ñëÿ 1292 ð.348) ³ äî ñìåðò³ Ëåâà Äàíèëîâè÷à, áî
éîãî ñèí Þð³é áåç ïðîáëåì ïðèéíÿâ êîðîë³âñüêèé òèòóë ³ óñïàäêóâàâ
îá'ºäíàíó äåðæàâó. Rex Rusiae dux Ladimerie â òèòóë³ êîðîëÿ Þð³ÿ
íå îçíà÷àº, ùî Âîëèíü áóëà ïðèºäíàíà ï³çí³øå, ÿê äîïóñêàº Äàð³óø
Äîìáðîâñüêèé349, à â³äáèâàº óí³éíèé õàðàêòåð Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿
äåðæàâè350. ªäèíèé ñèí Ìñòèñëàâà -- Äàíèëî ïîìåð äî 1288 ð.351. Ùî
ñòîñóºòüñÿ ã³ïîòåçè ïðî ³ñíóâàííÿ ìîëîäøîãî ñèíà Ìñòèñëàâà Äàíè-
ëîâè÷à ÷è éîãî âíóêà Âîëîäèìèðà (äåÿê³ ââàæàþòü éîãî ñèíîì Þð³ÿ
Ëüâîâè÷à), òî âîíà, î÷åâèäíî, ïîìèëêîâà352. Ïðèðîäíüî, ùî Êè¿â ì³ã
ä³ñòàòè ò³ëüêè Ëåâ Äàíèëîâè÷ ÿê â³ðíèé ñîðàòíèê Íîãàÿ ïðè äîïîìîç³
öüîãî ìîãóòíüîãî óëóñáåêà. Ïåð³îä ì³æ 1292--1298 ðð. ÿê ðàç áóâ ï³êîì
ìîãóòíîñò³ Íîãàÿ.
Êè¿âñüêèé óä³ë çíàõîäèâñÿ ó ñêëàä³ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæà-
âè ìîæëèâî ç âàñàëüíèìè êíÿçÿìè â Îâðó÷³ -- íàùàäêàìè Âîëîäèìè-
ðà Ðþðèêîâè÷à) äî 1300 ð., êîëè Êè¿â â õîä³ â³éíè õàíà Òîêòè ïðîòè
Íîãàÿ îòðèìàëà ïóòèâëüñüêà äèíàñò³ÿ â îñîá³ êíÿçÿ Âîëîäèìèðà-²âàíà
²âàíîâè÷à353. Â "Êíèç³ çíàíü", â³äîì³é çà òðüîìà ìàíóñêðèïòàìè ³ äà-
òîâàíèé áëèçüêî 1350 ð., äå îïèñàí³ ïîäîðîæ³ êàñòèëüñüêîãî ìîíàõà-
345 Ипатьевская летопись. Стб. 519.
346 Там же. Стб. 993--994.
347 Ипатьевская летопись. Стб. 993--994.
348 Войтович Л. Княжа доба на Русі. С. 502.
349 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów, książąt halicko-wołyńskich. Poznań--Wrocław, 2002. S.178.
350 Див.: Тенговський Я. Обставини вступу князя Болеслава-Юрія Тройденовича на галицько-
волинський престол (Невідомі руські документи з XIV століття) // Записки НТШ. Т. 260. Кн.
1. Львів, 2010. С. 45--56.
351 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S. 232.
352 Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у ХІІ--ХV ст. Львів, 1996. С. 84.
353 Войтович Л. В. Київські князі з путивльської династії // Київ. 1991. № 8. С. 149--150; Його ж.
Удільні князівства. С. 159.

62
ôðàíöèñêàíöà, çà Ïîëüùåþ ïîñòàâëåíî "êîðîë³âñòâî Ëåâà", äî ñêëàäó
ÿêîãî âõîäèâ Êè¿â, ³ ïîäàíî éîãî ïðàïîð -- çåëåíå ïîëîòíèùå ç ÷åðâî-
íèì õðåñòîì354.
Ó ïîì'ÿíèêàõ çãàäóºòüñÿ ùå ïåðåÿñëàâñüêèé êíÿçü ²âàí Äìèòðîâè÷ ç
ñ³âåðñüêî¿ äèíàñòèè, ÿêèé, íàïåâíî, îòðèìàâ öå êíÿç³âñòâî ó 1300 ð. ï³ä
÷àñ â³éíè Òîêòè ç Íîãàºì òà éîãî íàùàäêàìè. Íàñòóïíèé ïåðåÿñëàâñü-
êèé êíÿçü Îëåã çàãèíóâ ó áèòâ³ íà ð. ²ðïåíü áë. 1323 ð. ÿê âàñàë àáî
ñîþçíèê êè¿âñüêîãî êíÿçÿ. Ìîæëèâî òàêîæ, ùî Ïåðåÿñëàâ, ÿê ³ Êè¿â,
òåæ áë. 1292/1298--1300 ðð. âõîäèâ äî ñêëàäó Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿
äåðæàâè. Ïåðåÿñëàâñüêå êíÿç³âñòâî áóëî â³äíîâëåíå Òîêòîþ, ÿêèé âîþ-
âàâ ³ ïðîòè Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè ÿê âàñàëà Íîãàÿ.
Ãàëèöüê³ êîðäîíè. Çàõ³äíèé êîðäîí Ãàëèöüêî¿ çåìë³ ç ïîëüñüêèìè
êíÿç³âñòâàìè â³ä Ëþáà÷åâà ïåðåñ³êàâ ð. Âåïð ³ ïðîõîäèâ ó 15-30 êì íà
çàõ³ä â³ä Âåïðà, äàë³ ó ï³âäåííî-çàõ³äíîìó íàïðÿìêó ÷åðåç ð³êè Ñÿí ³
Âèñëîê äî ð. ßñåëêè â Êàðïàòàõ, äå âîíà çìèêàëàñÿ ç óãîðñüêèìè êîð-
äîíàìè. Öåé êîðäîí áóâ íàñò³ëüêè ñòàá³ëüíèì, ùî çàëèøàâñÿ íåçì³í-
íèì àæ äî 1772 ð., â³ää³ëÿþ÷è çåìë³ Ðóñüêîãî âîºâîäñòâà â³ä âîºâîäñòâ
Êðàê³âñüêîãî ³ Ëþáë³íñüêîãî355.
Êîðäîí ç Óãîðùèíîþ â öüîìó ðàéîí³ ïðîõîäèâ âçäîâæ Êàðïàòñüêî¿
ë³í³¿ îáîðîíè â³ä Äóêåëüñüêîãî ³ Ëóáê³âñüêîãî ïåðåâàë³â ÷åðåç Ñïàñ,
Îêîï íà âåðøèí³ Ìàãóðè, Ãðîçåâó, Òóñòàíü, Ñèíåâèäñüêî ³ Òóõîëüñüê³
âîðîòà356. Êîðäîíè â Êàðïàòàõ îñòàòî÷íî ñôîðìóâàëèñÿ íà ê³íåöü
354 Климкевич Р. Львів і Україна в найдавнішому геральдичному творі // Хроніка-2000. Вип. 35-
36. Київ, 2000. С. 106; Гречило А. Територіальні символи Галицько-Волинської держави (ХІІІ
-- поч. ХІV ст.) // Король Данило Романович і його місце в українській історії. Львів, 2003. С.
133; Книш Я. Б. Львівське королівство // Поступ (Львів). 2003. № 129; більш детально це було
викладено в доповіді Я.Книша "Держава Романовичів за короля Юрія і утворення Галицької
митрополії" на Міжнародній конференції, присвяченій 750-річчю коронації короля Данила і
700-річчю утворення Галицької митрополії (Львів, 8-9 листопада 2003 р.), матеріали котрої, на
жаль, не були повністю опубліковані.
355 Кордуба М. Західне пограниччя Галицької держави між Карпатами та долішнім Сяном // За-
писки НТШ. Т. 138-140. Львів, 1925. С. 159--245.
356 Рожко М. Ф. Карпатські фортеці доби Київської Русі // Київська Русь: Держава. Культу-
ра. Традиції. Київ, 1982. С. 12--20; Його ж. Карпатські шляхи та їх оборона // Український
Енколпілон Х-ХІ ст., бронза, перегородчаста емаль. Звенигород на Білці

63
Õ²² ñò. Ùå â ñåðåäèí³ Õ²² ñò. Âèø-
êîâî, Êîðîëåâî, Ñåâëþø (òåïåð Âè-
íîãðàäîâî) áóëè ïðèêîðäîííèìè
çàìêàìè Óãîðñüêîãî êîðîë³âñòâà.
Çàìîê Õóñò áóâ çáóäîâàíèé äëÿ çà-
õèñòó Ìàðàìîðîøà ó 1191 ð., ùî áó-
ëî ðåçóëüòàòîì ïðîñóâàííÿ óãîðö³â
äàë³ íà ïðàâèé áåðåã Òèñè ³ ïåðå-
íåñåííÿ êîðäîí³â äî ßáëóí³âñüêîãî
ïåðåâàëó357.
Ãàëèöüêà çåìëÿ ñêëàäàëà-
ñÿ äâîõ ÷àñòèí: Ïåðåìèøëüñüêî-
Çâåíèãîðîäñüêî¿ (ö³ äâ³ âîëîñò³
â ñåðåäèí³ Õ²² ñò. îá'ºäíàëèñÿ) ³
Ãàëèöüêî-Òåðåáîâëÿíñüêî¿ (ö³ âî-
ëîñò³ íàêîæ îá'ºäíàëèñÿ â ñåðåäèí³
Õ²² ñò.).
Ïåðåìèøëüñüêå êíÿç³âñòâî, êîð-
äîíè ÿêîãî ÷àñòêîâî â³äíîâëþþòüñÿ
çà ìåæàìè Ïåðåìèøëüñüêî¿ ºïèñêîï³¿, ç ñåðåäèíè Õ²² â. âêëþ÷àëî íà-
ñòóïí³ ì³ñòà: Ïåðåìèøëü (981 ð.358, íà ïðàâîìó áåðåç³ ð. Ñÿí359), Çâåíèãî-
ðîä íà Á³ëö³ (1086 ð.360, òåïåð ñ. Çâåíèãîðîä Ïóñòîìèòîâñüêîãî ð-íó361),
Історичний Журнал. 1990. № 10. С. 86--97.
357 Див.: Архіви України. 1967. № 2. С. 73.
358 Ипатьевская летопись. Стб. 69.
359 Hauser L. Monogra a miasta Przemyśla. Przemyśl, 1883; Томашівський С. До історії Перемишля
і його єпископської катедри // Analecta ordinis S. Basilii Magni. T. 3. 1928. Z. 1-2. S. 179--190;
Żaki A. Topogra a wczesnośredniowiecznego Przemyśla // Acta Archaeologica Carpathica. T. 1.
1959. S. 23--48; Idem, Pierwsze zabytki budownictwa kamiennego w Przemyślu // Z otchłani wie-
ków. № 26. Poznań, 1960. S. 213--215; Idem. Przemyska cerkiew księcia Wołodara w świetle źródeł
pisanych i archeologicznych // Sprawozdania z posiedzeń Komisji Naukowych Odziału PAN w Kra-
kowie. Styczeń--czerwiec 1968. Kraków, 1969. S. 47--50; Kunysz A., Persowski F. Przemyśl w starjźści
i średniowieczu (od czasów najdawniejszych do roku 1340). Rzeszów, 1966; Kotlarczyk J., Żaki A.
Nieznane grodzisko wczesnośredniowieczne w Aksmanicach pod Przemyślem // Acta Archaeologica
Carpathica. T. 11. 1969. Z. 1. S. 51--62; Петрик В. Архітектура та планувальний уклад княжого
двору на Перемишльському дитинці у Х--XIV ст. // Українська академія мистецтв. Дослідниць-
кі та науково-методичні праці. Вип. 8. Київ, 2001. С. 187--199.
360 Лаврентьевская летопись. Стб. 206.
361 Терский-Шеломенцев В. С. Иследования детинца Звенигорода Галицкого // Советская археоло-
гия. Москва, 1978. № 1. С. 206--215; Свєшніков І. К. Дослідження давньоруського Звенигорода
в 1982-1983 рр. // Археологія. № 57. Київ, 1987. С. 94--101; Його ж. Звенигород // Археология
Прикарпатья, Волыни и Закарпатья. Раннеславянский и древнеруский периоды. Киев, 1990.
С. 107--110; Його ж. Звенигородські грамоти на Бересті // Дзвін (Львів). 1990. № 6. С. 127--
131; Його ж. Давньоруське скло із Звенигорода на Білці // Скло в Україні: історія і сучасність.
Львів, 1994. С. 20--31; Гупало В. Питання про "особливі печі" у давньому Звенигороді на Білці
// Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 13. Львів, 2009. С. 127--153;
Її ж. До питання про планувальну структуру та забудову східної частини окольного города
Хвенигорода на Білці // Там само. Вип. 14. Львів, 2010. С. 172--203; Її ж. Звенигород і Звениго-
родська земля у ХІ--ХІІІ століттях. Львів, 2014.
Благовіщення ХІІ ст. Бронза, лиття.
Звенигородське князівство

64
Ñÿíîê (1150 ð.362, â ãèðë³ Íîòåö³ ïðè âïàä³íí³ ó Âàðòó363), ßðîñëàâ
(1152 ð.364), Óäå÷ (Çóäå÷) (1164 ð.365, òåïåð ì. Æèäà÷³â366), Ãîðîäîê
(1213 ð.367, òåïåð ì. Ãîðîäîê Ëüâ³âñêî¿ îáë.368), Âèøíÿ (1231 ð.369,
òåïåð ì. Ñóäîâà Âèøíÿ Ëüâ³âñêî¿ îáë.370), Ãîë³ Ãîðè (1231 ð.371, ñ. Ãî-
ëîãîðè Çîëî÷³âñüêîãî ð-íó Ëüâ³âñüêî¿ îáë.372), Ñèíåâèäñêî (1241 ð.373,
òåïåð Âåðõíº Ñèíºâèäíå Ñêîë³âñüêîãî ð-íó374), Ñïàñ (ñåðåäèíà Õ²²²
ñò., Ñòàðîñàìá³ðñüêèé ð-í375), Ñ³ëü (1255 ð.376, òåïåð Ñòàðà Ñ³ëü Ñòàðî-
ñàìá³ðñüêîãî ð-íó), âæå çãàäóâàíèé âèùå Ëüâ³â (1256 ð.377, íà ð. Ïîëò-
â³ íà ìåæ³ Ïåðåìèøëüñüêîãî ³ Áåëçüêîãî êíÿç³âñòâ, ñòîëèöÿ Ãàëèöü-
êî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè ç ê³íöÿ Õ²²² ñò.378), Ñòàðèé Ñàìá³ð (Õ²²² ñò.379),
Òóñòàíü (1340 ð.380), Äðîãîâèæ (1356 ð.381, òåïåð ñåëî Ìèêîëà¿âñüêîãî
ð-íó Ëüâ³âñüêî¿ îáë.), Òóõëÿ (1387 ð.382, òåïåð ñ.Òóõëÿ Ñêîë³âñüêîãî
ð-íó Ëüâ³âñüêî¿ îáë.). Íàïåâíî â ò³ æ ÷àñè ³ñíóâàëè òàêîæ Ñêîëå ³
Ñëàâñüêî, ïî ìåíø³é ì³ð³ ÿê ñåëà.
362 Ипатьевская летопись. Стб. 406.
363 Kunysz A. Sprawozdania z badań wykopaliskowych na terenie Sanoka i okolicy // Sprawozdania
Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego za rok 1962. Rzeszów, 1962. S. 25--27; Idem. Osadnictwo
wczesnośredniowieczne w granicach dawnej ziemi sanockiej, ze szczególnym uwzględnieniem Sano-
ka w świetle źródel archeologicznych // Rocznik Wojwódstwa Rzeszowskiego. T.3. 1960-1961. Rze-
szów, 1963. S. 55--104.
364 Ипатьевская летопись. Стб. 447.
365 Там же. Стб. 524.
366 Ратич О.О. Древньоруські археологічні пам'ятки на території західних областей УРСР. Київ,
1957. С. 17.
367 Ипатьевская летопись. Стб. 733.
368 Ратич О. О. Древньоруські археологічні пам'ятки на території західних областей УРСР. Київ,
1957. С. 21; Грабовецький В., Гопало І. Городок. Львів, 1968.
369 Ипатьевская летопись. Стб. 762.
370 Цигилик В. М. Судова Вишня // Історія міст і сіл УРСР. Львівська область. Київ, 1968. С. 485--493.
371 Ипатьевская летопись. Стб. 765.
372 Раппопорт П.А., Малевская М.В. Обследование городищ Прикарпатья и Закарпатья на тер-
ритории Советского Союза // Acta Archeologica Carpathica. T. 5. 1963. Fasc. 1/2. S. 66.
373 Ипатьевская летопись. Стб. 787.
374 Ратич А.А. Разведка на р. Опор // Археологические открытия 1973 г. Москва, 1974. С. 333.
375 Рожко М. Карпатські фортеці доби Київської Русі // Київська Русь. Культура і традиції. Київ,
1982. С. 12--19; Його ж. Карпатські шляхи та їх оборона // Український історичний журнал.
Київ, 1990. № 10. С. 84--89; Його ж. Про деякі оборонні Преображенські монастирі ХІІІ ст. в
Галичині // Лавра. 1999. № 1. С. 41--45; Його ж. Оборонний Спасопреображенський монастир
ХІІІ ст. в с. Спас // Старосамбірщина. Старий Самбір, 2001.
376 Ипатьевская летопись. Стб. 830.
377 Там же. Стб. 841.
378 Войтович Л. Де була столиця Лева Даниловича? (Джерелознавчий аспект проблеми) // До
джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. Київ--
Львів, 2004. С. 712--720; Історія Львова / Під ред. Я. Д. Ісаєвича. Т.1. 1256--1772. Львів, 2006.
379 Див.: Кріль М. Старосамбірщина. Історія і культура. Львів, 2009.
380 Див.: Рожко М. Ф. Тустань давньоруська наскельна фортеця. Київ, 1996.
381 Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.) / Упоряд. М. Капраль. Львів, 1998. С. 27--31.
382 Papée F. Skole i Tucholszczyzna. Lwów, 1891. S. 17.

65
План Галича 1-ої третини ХІІІ ст. за Юрієм Лукомським.
Умовні позначення: 1 -- ріки; 2 -- болота; 3 -- стрімкі схили; 4 -- видимі та гіпоте-
тичні лінії укріплень; 5 -- сухопутні шляхи; 6 -- пристань; 7 -- межі розселення; 8
-- локалізовані муровані церкви; 9 -- локалізовані дерев'яні церкви; 10 -- сподівані
церкви; 11 -- виявлений дерев'яний палац; 12 -- сподіваний палац.
Частини города: І -- дитинець; ІІ -- окольний город; ІІІ -- підгороддя, посад;
IV -- передмістя, пригороди.
Церкви: 1 -- собор Успення Богородиці (середина ХІІ ст., 1-а третина ХІІІ ст.);
2 -- на Підгородді; 3 -- Благовіщення на Церквиськах, дерев'яна (2-а половина ХІІ
ст.); мурована (кін. ХІІ ст., 1-а третина ХІІІ ст.); 4 -- Івана (?) на Царинці, дерев'яна
(40-ві рр. ХІІ ст.); мурована, недобудована (2-а чверть ХІІІ ст.) ; дерев'яна каплиця
(2-а половина ХІІІ ст.); 5 -- Воскресення -- (кін. ХІІ -- 1-а пол. ХІІІ ст.); 6 -- Пророка
Іллі (2-а пол. ХІІ ст. поч. ХІІІ ст.); 7 -- У Викторові; 8 -- На Соколі; 9 -- Кирилівська
(?) під Дібровою (кін. ХІІ ст. -- поч. ХІІІ ст.); 10 -- Квадрифолій в урочищі Карпів
Гай (2-а пол. ХІІ ст.); 11 -- Спаса на Карпиці (40-і рр. ХІІ ст.); 12 -- Пантелеймо-
на (кінець ХІІ ст.); 13 -- На Шевченковому; 14 -- Михайла (?) на Залукві; 15 -- На
Цвинтариськах (2 половина ХІІ ст.); 16 -- Успення Богородиці на Пітричі (кін. ХІІ
-- 1-а третина ХІІІ ст.); 17 -- на Побережжі; 18 -- На Гробиськах; 19 -- На Галич-Горі;
20 -- Бориса і Гліба (?) на Побережжі (2-а пол. ХІІ -- поч. ХІІІ ст.);
Палаци: 21 -- На Карпиці; 22 -- Під Митрополичими Палатами у Крилосі
(1-а пол. ХІІ ст.);
Шляхи: а -- Соляний шлях на Підкарпаття; б -- у Перемишль; в -- у Теребовль,
Київ; г -- у Товмач, Коломию, Пониззя; д -- у Тязів, Карпати; е -- у Вістову, Карпати.

66
Ó Ãàëèöüêî-Òåðåáîâåëüñê³é ÷àñòèí³ áóëè ì³ñòà Òåðåáîâëÿ (1097 ð.383
íà ð. Ãí³çí³, ë³â³é ïðèòîö³ Ñåðåòà384), Ãàëè÷ (1138 ð.385, íàéá³ëüøå ì³ñòî
Ï³âäåííî-Çàõ³äíî¿ Ðóñ³386), Çâåíèãîðîä íà Äí³ñòð³ (1142 ð.387, íà ïðàâî-
ìó áåðåç³ Äí³ñòðà ì³æ ãèðëàìè Ñåðåòà ³ Çáðó÷à), Ìèêóëèí Ãàëèöüêèé
(1142 ð.388, íà ë³âîìó áåðåç³ Ñåðåòó), Óøèöÿ (1144 ð.389, ïðè âïàä³íí³
ð. Óøèö³ â Äí³ñòåð), Ñíÿòèí (äîñë³äíèêè ïîâ'ÿçóþòü íàçâó ³ çàñíó-
âàííÿ ì³ñòà ç â³äîìèì ãàëèöüêèì áîÿðèíîì Êîñíÿòèíîì Ñ³ðîñëàâè÷åì,
âïåðøå çãàäàíèì ï³ä 1158 ð.390; ßí ç ×àðíêîâà ó 1382 ð. íàçâàâ Ñíÿòèí
îäíèì ç íàéá³ëüøèõ ì³ñò êîðîë³âñòâà Ðóñ³), Êó÷åëìèí (1159 ð.391, íà
ë³âîìó áåðåç³ ð. Êàþòèí, ïðèòîêè Äí³ñòðà, ì³æ ñ. Íåïîðîòîâèì ³ ñ. Êî-
ìà÷èíö³ Ñîêèðÿíñüêîãî ð-íó ×åðí³âåöüêî¿ îáë.392), Çáàðàæ (1211 ð.393),
Ìàêëàêîâ Ãàëèöüêèé (1211 ð.394, á³ëÿ Òåðåáîâë³), Òîâìà÷ (1213 ð.395,
òåïåð ì. Òëóìà÷ íà ð. Òëóìà÷èêó), Ïëàâ (1213 ð.396, Ïåðåáèê³âñüêå ãî-
ðîäèùå Õîòèíñêîãî ð-íó ?), Îíóò (1213 ð.397, ñ. Çàñòàâíÿíñüêîãî ð-íó
×åðí³âåöüêî¿ îáë.), Âàñèëåâ (1229 ð.398, íà ïðàâîìó áåðåç³ Äí³ñòðà íà-
ïðîòè ãèðëà Ñèðåòó399), Êîëîìèÿ (1240 ð.400), Áàêîòà (1240 ð.401), Êàëþñ
383 Лаврентьевская летопись. Cтб. 247.
384 Миська Р. Княжа Теребовля (історіографічний огляд) // Археологія. 2005. № 1. С. 92--93; Його
ж. Теребовельська земля ХІ-ХІІ ст. (історичний огляд) // Археологія. 2006. № 3. С. 53--59; Його
ж. Долітописний Теребовль // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип.
12. Львів, 2008. С. 292--303.
385 Лаврентьевская летопись. Стб. 311.
386 Лукомський Ю. Воскресенська церква ХІІ-ХІІІ століть в Крилосі // Записки НТШ. Т. 241.
Львів, 2001. С. 275--298; Його ж. Успенський собор давнього Галича: історія вивчення, пробле-
ми збереження та консервації // Успенський собор Галича. Минуле, сучасне, майбутнє. Галич,
2006. С. 34--44; Його ж. Архітектура княжого Галича ХІІІ ст. // Доба короля Данила в науці,
мистецтві, літературі. Львів, 2008. С. 362--375; Його ж. Архітектурно-археологічні дослідження
пам'яток монументального будівництва княжого Галича ХІІ-ХІІІ ст. // Фортеця. Кн. 1. Львів.
2009. С. 416--431; Томенчук Б. П. Городища давнього Галича // Томенчук Б. П. Археологія горо-
дищ Галицької землі. Галицько-Буковинське Прикарпаття. Матеріали досліджень 1976-2006.
Івано-Франківськ, 2008. С. 494--610.
387 Ипатьевская летопись. Стб. 316.
388 Лаврентьевская летопись. Стб. 311.
389 Там же. Стб. 311.
390 Ипатьевская летопись. Стб. 488.
391 Там же. Стб. 489.
392 Томенчук Б. П. Непоротівське городище // Томенчук Б. П. Археологія городищ Галицької зем-
лі. Галицько-Буковинське Прикарпаття. Матеріали досліджень 1976-2006. Івано-Франківськ,
2008. С. 38--40.
393 Ипатьевская летопись. Стб. 730.
394 Там же. Стб. 730.
395 Там же. Стб. 734.
396 Ипатьевская летопись. Стб. 735.
397 Там же. Стб. 735.
398 Там же. Стб. 761.
399 Томенчук Б. П. Василівське городище // Томенчук Б. П. Археологія городищ Галицької землі.
Галицько-Буковинське Прикарпаття. Матеріали досліджень 1976-2006. Івано-Франківськ, 2008.
С. 29--37.
400 Ипатьевская летопись. Стб. 790.
401 Там же. Стб. 789.

67
Загальний вигляд (зверху) археологічного розкриття решток Успенського собору.
Територія давнього Галича (тепер село Крилос, Галицького р-ну Івано-Франківської обл.)
Загальний вигляд археологічного розкриття решток церкви Благовіщення на полі
Церквиська. Територія давнього Галича (тепер село Крилос, Галицького р-ну
Івано-Франківської обл.)

68
(Êàë³óñ) (1242 ð.402, íà Äí³ñòð³ ïîáëèçó Êó÷åëìèíà), Õîòèí (Õ²²² ñò.403),
Ãîðîäîê íà ×åðåìîø³ (?).
Ïðîáëåìà ï³âäåííèõ ãàëèöüêèõ êîðäîí³â. Ïðîáëåìà ï³âäåííèõ êîð-
äîí³â âîëîä³íü ãàëèöüêèõ, à ï³çí³øå ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ êíÿç³â äèñ-
êóòóºòüñÿ äàâíî. Êè¿âñüê³ äîñë³äíèêè çâè÷íî äîòðèìóþòüñÿ äóìêè, ùî
öåé êîðäîí ïðîëÿãàâ â ñåðåäí³é òå÷³¿ Äí³ñòðà â ðàéîí³ ì³ñò (ãðàä³â)
Óøèöÿ, Êó÷åëìèí, Ïëàâ, Îíóò, Êàëþñ òà Õîòèí. Âåðñ³ÿ öÿ ïðèéíÿòà
a priori, ¿¿ ïðèõèëüíèêè âïåðòî íå õî÷óòü ïîì³÷àòè ³íøèõ äóìîê, çî-
êðåìà âèäàòíîãî ðîñ³éñüêîãî â³çàíòèí³ñòà Ãåííàä³ÿ Ëèòàâð³íà, ÿêèé íå
ïîãîäæóþ÷èñü ç òàêîþ äóìêîþ, îá´ðóíòóâàâ âèñíîâîê, ùî îáëàñòü ó
ìåæèð³÷÷³ Äí³ñòðà òà Ñåðåòó ³ Íèæíº Ïîäóíàâ'ÿ áóëè âîðîòàìè ì³æ
ìîðåì ³ Êàðïàòàìè, ÷åðåç êîòð³ ó Õ²-Õ²² ñò. êî÷îâèêè ïðîíèêàëè íà
Áàëêàíè, à Â³çàíò³ÿ, íå ìàþ÷è äîñòàòíüî ñèë, ùîáè çàéíÿòè öåé ðàéîí,
íå çàïåðå÷óâàëà ïðîòè éîãî óòðèìàííÿ ñèëüíèì ãàëèöüêèì êíÿçåì, âè-
ä³ëÿþ÷è ñòîñóíêè ç íèì îêðåìî â³ä ñòîñóíê³â ç Êèºâîì404. Ïðèõèëüíè-
êè âåðñ³¿ ñåðåäíüîäí³ïðîâñüêîãî êîðäîíó ñòàðàííî îáõîäÿòü àðãóìåíòè
ñâî¿õ ïðîòèâíèê³â. Ï³äòðèìóþ÷è âèñíîâêè Ë³òàâð³íà, ìåí³ íåîäíîðà-
çîâî äîâîäèëîñÿ çâåðòàòèñÿ äî ö³º¿ ïðîáëåìè405, ïðîòå îáґðóíòîâàíîãî
çàïåðå÷åííÿ ç áîêó îïîíåíò³â íå çóñòð³÷àâ.
Ë³í³ÿ îáîðîíè íà Ñåðåäíüîìó Äí³ñòð³, ÿêó ââàæàþòü êîðäîíîì äå-
ÿê³ äîñë³äíèêè, áóëà îäíî÷àñíî ³ áàçîþ îñâîºííÿ ìåæèð³÷÷ÿ Äí³ñòðà ³
Ïðóòó òà Äí³ñòðîâñüêîãî Ïîíèççÿ. Ïî÷àëîñÿ îñâîºííÿ öèõ çåìåëü çà
òåðåáîâåëüñüêîãî êíÿçÿ Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à, ÿêèé äîïîì³ã â³çàíò³é-
ñüêîìó â³éñüêó ó áèòâ³ ç ïå÷åí³ãàìè íà ð. Ìàð³ö³ 29 êâ³òíÿ 1091 ð.406
402 Там же. Стб. 793.
403 Михайлина Л., Пивоваров С. Нариси з історії Хотинської фортеці: факти, легенди, гіпотези.
Хотин, 2011.
404 Литаврин Г. Г. Русь и Византия в ХІІ веке // Литаврин Г.Г. Византия и славяне. Санкт-
Петербург, 1999. С. 505--506.
405 Войтович Л. Князiвськi династiї Схiдної Європи (кiнець IХ -- початок ХVI ст.). Склад,
суспiльна i полiтична роль. Львiв, 2000. С. 394; Його ж. Княжа доба на Русі: Портрети еліти.
Біла Церква, 2006. С. 340--345; Його ж. Кордони Галицько-Волинської держави: проблеми та
дискусії // Записки НТШ. Т. 252. Львів, 2006. С. 187--205; Його ж. Князь Іван Бирладник: загад-
кова постать // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 11--12. Дрогобич, 2008. С. 51--62; Його
ж. Улус Ногая і Галицько-Волинське князівство // Україна -- Монголія: 800 років у контексті
історії. Київ, 2008. С. 71--78; Його ж. Союз Візантії та Галицько-Волинської держави за Ангелів
// Княжа доба: історія і культура. Вип. 2. Львів, 2008. С. 30--39; Його ж. Галицьке князівство на
Нижньому Дунаї // Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України. Галич, 2008.
С. 3--18; Його ж. Союз Візантії та Галицько-Волинської держави за Ангелів // Дриновський
збірник. Т. 3. Харків--Софія, 2009. С. 376--385; Его же. Галицкая земля и Византия в XI -- XIV
вв. // Кондаковские чтения. Т. 3. Белгород, 2010. С. 255--280; Його ж. Галицько-болгарські від-
носини у першій третині ХІІІ століття // Княжа доба: Історія і культура. Вип. 3. Львів, 2010. С.
201--212; Його ж. Галицько-волинські етюди. Біла Церква, 2011. С. 151--195, 281--288, 396--414;
Idem. Ruś halicka a Bizancjum w XI-XIV w.: wybrane problemy // Zeszyte Naukowe Uniwersytetu
Jagiełłońskiego. Prace Historyczne. T. 138. Kraków, 2011. S. 41--64; Его же. Границы Галицко-Во-
лынского государства // Русин. Международный исторический журнал / Отв. ред. С. Г. Суляк.
Кишинев, 2011. № 3 (25). С. 5--26; Його ж. Повертаючись до проблеми південних кордонів во-
лодінь галицьких і галицько-волинських князів // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип.
17--18. Дрогобич, 2014. С. 51--63.
406 Анна Комнена. Алексиада. Москва, 1965. С. 237; Васильевский В. Византия и печенеги // Ва-

69
Ñïî÷àòêó ö³ òåðèòîð³¿ óïðàâëÿëèñÿ ç³ Çâåíèãîðîäó íà Äí³ñòð³, äå ñè-
ä³â êíÿçü ²âàí Ðîñòèñëàâè÷ Áèðëàäíèê, à ïîò³ì ¿õ öåíòð ïåðåì³ñòèâñÿ
ó Áèðëàä. Äí³ñòðîâñüêî-Áèðëàäñüêà âîëîñòü òÿãíóëàñÿ àæ äî Äóíàþ.
Ñþäè âõîäèëè òàê³ ì³ñòà ÿê Áèðëàä (1159 ð.407, íà ð. Áèðëàä ë³â³é ïðè-
òîö³ Ñèðåòà408), ßñüêèé Òîðã (òåïåð ì. ßññè â Ðóìóí³¿409), Ìàëèé Ãàëè÷
(òåïåð ì. Ãàëàö â Ðóìóí³¿410), Òåêó÷411, Äè÷èí (ì³ñòî Äöèí, êóäè â³ä³-
éøëè áèðëàäíèêè ï³ñëÿ íàïàäó íà Îëåøøÿ, çãàäàíèé ó ²ïàò³¿âñüêîìó
ëåòîïèñ³ ï³ä 1159 ð.412, Äèñèíà ó ñèöèë³éñüêîãî ãåîãðàôà àë-²äð³ñ³413),
Ê³ë³ÿ414, Á³ëãîðîä (òåïåð ì. Á³ëãîðîä-Äí³ñòðîâñüêèé415), Ðîìàí³â Òîðã
(ïðè âïàä³íí³ ð. Ìîëäîâè ó ð. Ñèðåò)416, Ñó÷àâà (ïðè âïàä³íí³ ð. Ñó÷àâè
сильевский В. Труды. Т. 1. Санкт-Петербург, 1908. С. 101; Войтович Л. Княжа доба на Русі. С.
330--331.
407 Ипатьевская летопись. Т. 2. Стб. 497.
408 Локалізація Бирладу залишається дискусійною. Версія І. Богдана (Коновалова И. Г., Перхав-
ко Б. В. Древняя Русь и Нижнее Подунавье. Москва, 2000. С. 78), підкріплена Р. Рабиновичем
(Рабинович Р. А. Призрачная Берладь. О достоверности одной фальсификации // Stratum plus.
№ 5. Санкт-Петербург--Кишинев--Одесса, 1999. С. 369), стосовно знаходження літописного
Бирладу на місці с. Ескі-Бирлат на правому березі Дунаю в Добруджі, заслуговує пильної ува-
ги, але потребує підтвердження археологічними дослідженнями.
409 Яський торг згаданий вперше під 1412 р. у валашській грамоті і у польського хроніста Яна
Длугоша, пов'язаний з аланами-ясами, які з'явилися у цьому регіоні з середини ХІІІ ст. після
походу Бату (Бубенок О.Б. Аланы-Асы в Золотой Орде (XIII-XIV вв.). Киев, 2004. С. 230--234.)
Див. також: Тельнов Н., Степанов В., Руссев Н., Рабинович Р. "И ... разошлись славяне по зем-
ле". Из истории Карпато-Днестровских земель VI--XIII вв. Кишинев, 2002.
410 Див.: Рыбаков Б. А. Русские земли по карте Идриси 1154 года // Краткие сообщения Ин-та
истории материальной культуры. Вып. 43. Москва, 1952. С. 14--32; Коновалова И. Г. Арабские
источники XII--XIV вв. по истории Карпато-Днестровских земель // Древнейшие государства
на территории СССР. 1990 г. -- Москва, 1991. -- С.51; Тельнов Н., Степанов В., Руссев Н., Рабино-
вич Р. "И ... разошлись славяне по земле". Из истории Карпато-Днестровских земель VI--XIII
вв. Кишинев, 2002.
411 В нижній течії р. Бирлад.
412 Ипатьевская летопись. Стб. 505.
413 Недков Б. България и съседните и земи през ХІІ век според Идриси. София, 1960. С. 104--105.
Суперечка навколо деяких розходжень джерела розв'язана Андрієм Плахоніним (Плахонін А.
Північно-Західне Причорномор'я в "Нузхат ал-Муштак" ал-Ідрісі: спроба географічного ана-
лізу історичного джерела // Історіографічні дослідження в Україні. Вип.10. Збірник наукових
праць на пошану академіка В.А.Смолія (з нагоди 25-річчя наукової діяльності та 50-річчя від
дня народження). Ч. 1. Київ, 2000. С. 449--457).
414 Початки Килії дискусійні. Назву міста виводять від грецького келлія -- зерносховище. Але,
скоріше, місто трасформувало назву свого античного попередника Ахілії. В ХІ ст. Візантія
відновила тут фортецю під назвою Лікостом (Вовча паща). У ХІІ-ХІІІ ст. цей пункт контр-
олювався галицькими князями. Під 1241 р. його згадав перський хроніст Рашид ад-Дін. Десь з
1260-х ці терени контролював Ногай. З 1352 р. місто стало належати Генуї.
415 Антична Тира у візантійський період з Х ст. існувала під назвами Маврокастро (Чорна Фор-
теця) та Аспрокастро (Біла Фортеця), у сицилійського географа ХІІ ст. ал-Ідрісі як Ак ліба
(Білгород), у італійських джерелах з кінця ХІІІ ст. як Монкастро. Пізніші перебудови поруши-
ли ранні шари, тому знахідки пам'яток ХІІ ст. тільки поодинокі, археологічно відносно добре
Білгород прослідковується з кінця ХІІІ ст. (Кравченко А.А. Средневековый Белгород на Дне-
стре (конец ХIII--XIV в.). Киев, 1986. С. 3--5).
416 Нині м. Роман при впадінні Молдови у Сирет. Спокусливо пов'язувати цей пункт з галицько-
волинським князем Романом Мстиславичем, а не молдовським господарем Романом (бл. 1392
-- бл. 1394), інформацію про якого укладачі "Списку руських городів дальніх і ближніх" скорі-

70
ó ð. Ñèðåò)417, Íåìå÷, Ñèðåò (ó âåðõí³é òå÷³¿ ð. Ñèðåò, íà íèí³øíüîìó
óêðà¿íñüêî-ðóìóíñüêîìó êîðäîí³).
Ñâ³ä÷åííÿì íàëåæíîñò³ äî Ãàëèöüêî¿ çåìë³ íèæíüî¿ òå÷³¿ Äí³ñòðà
òà Äóíàþ çàëèøàºòüñÿ ãðàìîòà êíÿçÿ ²âàíà Ðîñòèñëàâè÷à â³ä 20 òðàâ-
íÿ 1134 ð. àäðåñîâàíà ìåñåìâð³éñüêèì êóïöÿì. Òàì çãàäóþòüñÿ éîãî
âîëîä³ííÿ ó Ïîíèçç³ Äí³ñòðà òà Äóíàþ, çîêðåìà Ìàëèé Ãàëè÷ (Ãàëàö),
Áèðëàä ³ Òåêó÷418. Íàâêîëî ö³º¿ ãðàìîòè äîâøèé ÷àñ òðèâàº äèñêó-
ñ³ÿ. Àâòåíòè÷í³ñòü ãðàìîòè âèçíàâàëè Ïåòðî Ãîëóáîâñüêèé419, Ìèêîëà
Äàøêåâè÷420, Ìèõàéëî Ãðóøåâñüêèé421, Âîëîäèìèð Ïàøóòî422, Àðñå-
í³é Íàñîíîâ423, Ìèòðîôàí Ëåâ÷åíêî424, Àíòîí³é Ôðîëîâñêèé425, Îëåê-
ñàíäð Çèì³í426, Âñåâîëîä Ïîò³í427, Ìèõàéëî Áðàé÷åâñüêèé428, Ðîìàí
Ðàáèíîâè÷429, Ëåîíò³é Âîéòîâè÷430 òà Îëåêñàíäð Ìàéîðîâ431. Ââàæàëè
ãðàìîòó ï³äðîáëåíîþ ²âàí (²âî) Áîãäàí432, Îëåêñàíäð Ñîáîëåâñüêèé433,
Ïåòðå Ïàíà¿òåñêó434, Ìèêîëà Ìîõîâ435, Ìèêîëà Êîòëÿð436, Ïëàìåí
ше всього не могли мати, особливо якщо остаточний варіант списку був укладений до 1387 р.
417 З 1388 р. столиця Молдовського князівства.
418 Памятники русского права. Вып. 2. Москва, 1953. С. 26.
419 Голубовский П. В. Печениги, торки и половцы до нашествия татар. История южнорусских
стезей ІХ-ХІІ вв. Киев, 1884. С. 207.
420 Дашкевич Н. П. Грамота Ивана Ростиславича Берладника 1134 г. // Сб. стат. по истории пра-
ва, посвящ. М. Ф. Владимирскому-Буданову его учениками и почитателями / Под ред. М. Н.
Ясинского. Киев, 1904. С. 366--369.
421 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2. Львів, 1905. С. 421--422.
422 Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. Москва,1950. С. 169--171; Його ж.
Внешняя политика Древней Руси. Москва, 1968. С. 194.
423 Насонов А. Н. "Русская земля" и образование территории Древнерусского государства. Мо-
сква, 1951. С. 143.
424 Левченко М. В. Очерки по истории русско-византийских отношений. Москва, 1956. С. 437--
438.
425 Фроловский А. В. Чешско-русские торговые отношения Х-ХІІ вв. // Международные связи
России до ХVII в. Москва, 1961. С. 75.
426 Зимин А. А. Историко-правовой обзор. Грамота Ивана Ростиславича Берладника // Памятни-
ки русского права. Вып. 2. Москва, 1966. С. 30--31.
427 Потин В. М. Древняя Русь и европейские государства в Х-ХІІІ вв. Ленинград, 1968. С. 228--229.
428 Брайчевський М. Ю. Географічні межі Галицького князівства близько 1185 р. (з коментарів
до "Слова о полку Ігоревім") // Галич і Галицька земля. Збірник наукових праць. Київ--Галич,
1998. С. 26--27.
429 Рабинович Р. А. Призрачная Берладь. О достоверности одной фальсификации // Stratum plus.
№ 5. Санкт-Петербург--Кишинев--Одесса, 1999. С. 357--407.
430 Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ -- початок ХVI ст.). Склад,
політична і суспільна роль. Львів, 2000. С. 152.
431 Майоров А. В. Галицко-Волынская Русь. Очерки социально-политических отношений в до-
монгольский период. Князь, бояре и городская община. Санкт-Петербург, 2001. С. 220--222.
432 Богдан И. И. Грамота князя Ивана Ростиславича Берладника 1134 г. // Труды VIII Археологи-
ческого Съезда. Т. 2. Москва, 1895. С. 163--164.
433 Соболевский А. И. Грамота кн. Ивана Берладника 1134 г. // Труды VIII Археологического Съез-
да. Т. 2. Москва, 1895. С. 173--176.
434 Panaitescu P. P. Diploma barladeana din 1134 si hrisovul lui lung Koriatovici din 1347 // Revista
istorica Romana. Т. 2. 1932. V. 1.
435 Мохов Н. А. Молдавия эпохи феодализма. Кишинев, 1964. С. 82--83.
436 Котляр М.Ф. Русь на Дунаї // Український Історичний Журнал. 1969. № 9. С. 20--22; Його

71
Ïàâëîâ437, Âëàä Ñï³íå¿438, Cåðã³é Êàøòàíîâ439, Âàëåð³é Ïåðõàâêî440. ßê
ñëóøíî çàóâàæèâ Ð. Ðàáèíîâè÷, âñ³ ïðîòèâíèêè àâòåíòè÷íîñò³ ãðàìî-
òè, ïî÷èíàþ÷è ç ². Áîãäàíà, âèõîäèëè ç ïîñòóëàòó, ùî çâåíèãîðîäñüêèé
êíÿçü ²âàí Ðîñòèñëàâè÷ íå ì³ã âîëîä³òè Áèðëàäîì ³ Ïîíèççÿì Äí³ñòðà
òà Ïðóòó441, ùî íå âèêëèêàº æîäíèõ çàïåðå÷åíü. À ³íøèõ ï³äñòàâ âîíè
íå íàâîäèëè, îáìåæóþ÷èñü ïîñèëàííÿìè íà ïðàö³ ïîïåðåäíèê³â.
Ãðàìîòó âïåðøå ââ³â ó íàóêîâèé îá³ã â³äîìèé ðóìóíñüêèé ³ñòîðèê
³ ô³ëîëîã-ñëàâ³ñò Áîãäàí Ïåòðè÷åéêó Õàæäåó (1836--1907). Îðèã³íàë
³ ïî÷àòêîâà êîï³ÿ ãðàìîòè âòðà÷åí³ ùå ó Õ²Õ ñò. Ïðîòèâíèêó àâòåí-
òè÷íîñò³ ãðàìîòè â³äîìîìó ë³íãâ³ñòó Î. Ñîáîëåâñüêîìó âäàëîñÿ äîâåñòè
ò³ëüêè òå, ùî òåêñò ãðàìîòè íàïèñàíèé ó Õ²V--XV ñò. çà îðôîãðàô³÷íèìè
³ ë³íãâ³ñòè÷íèìè òðàäèö³ÿìè ìîëäîâñüêèõ ³ áîëãàðñüêèõ äîêóìåíò³â
öüîãî ÷àñó442. Íå áåðó÷è äî óâàãè, ùî ìîëäîâñüê³ ³ áîëãàðñüê³ ãðàìî-
òè á³ëüø ðàííüîãî ÷àñó íåçíàí³, öåé âèñíîâîê äîçâîëÿº ñòâåðäæóâà-
òè ò³ëüêè òå, ùî äî Á. Ï. Õàøäåó ì³ã ïîòðàïèòè ñïèñîê ç ãðàìîòè,
âèãîòîâëåíèé ó Õ²V--XV ñò., àáî æ ôàëüñèôèêàò ç öüîãî æ ïåð³îäó,
ïðè ôàáðèêàö³¿ ÿêîãî áóëè âèêîðèñòàí³ àâòåíòè÷í³ äæåðåëà ³ â³äîìîñ-
ò³. Âàæêî ïðèïóñêàòè, ùîáè ìîëäîâñüêèé êíèæíèê ó Õ²V--XV ñò. ì³ã
ïîä³áíå ñàì âèãàäàòè. Ìîæíà ïîãîäèòèñü, ùî íåîáõ³äí³ñòü "ïåðåïèñó-
âàííÿ" ãðàìîòè â "ìîëäîâñüê³" ÷àñè áóëà âèêëèêàíà áàæàííÿì ïðîäî-
âæèòè òðàäèö³þ òîðãîâèõ ï³ëüã äëÿ ïåâíèõ ì³ñò443.
Íàéá³ëüø âðàçëèâèì ì³ñöåì ãðàìîòè ïðîòèâíèêè ¿¿ àâòåíòè÷íîñ-
ò³ ââàæàëè âèðàç "îò ñòîëà Ãàëè÷ñêîãî". ßêùî ââàæàòè ²âàíà Ðî-
ñòèñëàâè÷à çâåíèãîðîäñüêèì êíÿçåì, ñòîëèöà ÿêîãî çíàõîäèëàñÿ ó
Çâåíèãîðîä³ íà Á³ëö³ íà òåðèòîð³¿ Ïåðåìèøëüñüêî-Çâåíèãîðîäñüêî¿
÷àñòèíè, ÿêà íàëåæàëà Âîëîäàðåâè÷àì, òî öåé âèðàç ä³éñíî âèãëÿäàº
íåïðàâäîïîä³áíî. Àëå æ ³ñíóâàëî ê³ëüêà Çâåíèãîðîä³â ñàìå ó Òåðå-
áîâåëüñüêîìó êíÿç³âñòâ³, ÿêèì âîëîä³â áàòüêî ²âàíà Ðîñòèñëàâè÷à --
Ðîñòèñëàâ-Ãðèãîð³é Âàñèëüêîâè÷.
Ëåîí³ä Ìàõíîâåö ââàæàâ, ùî ñòîëèöåþ ïåðøîãî óä³ëó ²âàíà Áèð-
ëàäíèêà ì³ã áóòè Çâåíèãîðîä íà ë³âîìó áåðåç³ Ñòðèïè, ë³âî¿ ïðèòîêè
Äí³ñòðà, ãîðîäèùå ÿêîãî çáåðåãëîñÿ á³ëÿ ñó÷àñíîãî ñ. Çâåíèãîðîäà
Áó÷àöüêîãî ð-íó Òåðíîï³ëüñüêî¿ îáëàñò³, àáî æ Çâåíèãîðîä íà ë³âîìó
áåðåç³ Äí³ñòðà -- ïðàâîìó áåðåç³ ð³êè Äçâåíÿ÷êè, ãîðîäèùå ÿêîãî
çáåðåãëîñÿ ïîáëèçó íèí³øíüîãî ñ. Äçâåíèãîðîäà Áîðù³âñüêîãî ð-íó
ж. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси ІХ-ХІІІ вв.
Киев, 1985. С. 78--82.
437 Павлов П. За руското присъствие на Долни Дунав и българо-руские връзки през ХІ-ХІІ // До-
бруджа. Сб. 3. 1986. С. 12--13.
438 Spinei V. Moldova in secolete XI-XIV. Chisinau, 1994. P. 21.
439 Каштанов С. М. Из истории русского средневекового источника. Акты Х-ХVI вв. Москва,
1996. С. 71--72.
440 Перхавко В.Б. Князь Иван Берладник на Нижнем Дунае // Восточная Европа в древности и
средневековье. Политическая структура Древнерусского государства. VIII Чтения памяти чл.-
кор. АН СССР В. Т. Пашуто. Москва, 1996.
441 Рабинович Р. А. Призрачная Берладь. С. 357--358.
442 Соболевский А. И. Грамота кн. Ивана Берладника 1134 г. С. 173--174.
443 Рабинович Р. А. Призрачная Берладь. С. 377--379.

72
Òåðíîï³ëüñüêî¿ îáë.444.
Â òîìó æ ðàéîí³ ì³æ âïàä³ííÿì Ñåðåòà ³ Çáðó÷à òðîõè áëèæ-
÷å äî ïåðøîãî íà âèñîêîìó ìèñ³ íà îêîëèö³ ñ. Á³ëü÷å-Çîëîòå òîãî æ
Áîðù³âñêîãî ð-íó çíàõîäèòüñÿ âåëèêå ãîðîäèùå Õ²--Õ²²² ñò. á³ëÿ ÿêîãî
áóëè ñåëèùå (çíèùåíå êîòëîâàíîì) ³ ìîãèëüíèê. Ç íàï³ëüíî¿ ñòîðîíè
ãîðîäèùå ï³âêîëîì çàõèùåíî òðüîìÿ ðÿäàìè âàë³â ³ ðîâ³â. Òóò çíà-
éäåí³ åíêîëï³îí ç çîáðàæåííÿì ÷îòèðüîõ ºâàíãåë³ñò³â íà êóòàõ, áðîí-
çîâèé áðàñëåò, çàù³ïêà, ñð³áíà ïðÿæêà, áàãàòî çàë³çíèõ íîæ³â, ñîêè-
ðîê ³ íàêîíå÷íèê³â ñòð³ë, äâà øìàòî÷êè ñêëÿíèõ áðàñëåò³â, êåðàì³êà.
Âàðòóº çàóâàæèòè, ùî ñïåö³àëüí³ ðîçêîïêè òóò íå ïðîâîäèëèñÿ, ò³ëüêè
áóëè çðîáëåí³ ðîçâ³äóâàëüí³ øóðôè445.
Ùå îäèí Çâåíèãîðîä çà ëåãåíäàìè çíàõîäèâñÿ çà Çáðó÷åì íà
ãîðîäèù³ â óðî÷èù³ Êíÿæå Çàì÷èñüêî ïîáëèçó ñ. Ãîëüíèùåâà ×åìå-
ðîâåöüêîãî ð-íó Õìåëüíèöüêî¿ îáëàñò³. Âàëè ãîðîäèùà çáåðåãëèñÿ íà
âèñîòó 6 ì., ÷àñòèíà óðî÷èùà íîñèòü íàçâó Ä³âå÷à (Ä³âî÷å) ³ òàì çà
ëåãåíäàìè áóâ æ³íî÷èé ìîíàñòèð.
Â ÿêîìó Çâåíèãîðîä³ áóëà ñòîëèöÿ óä³ëó êíÿçÿ ²âàíà Áèðëàäíèêà?
Âèõîäÿ÷è ç îïèñó áîéîâèõ ä³é ó 1144 ð.446, êîëè êè¿âñüêå ³ ãàëèöü-
êå â³éñüêà ðóõàëèñÿ äî Çâåíèãîðîäà, ³äó÷è ð³çíèìè áåðåãàìè Ñåðåòó ³
ñòàëè á³ëÿ ì³ñòà, áóäó÷è ðîçä³ëåíèìè ð³êîþ447, (ùî â³äðàçó âèêëþ÷àº
Çâåíèãîðîä íà Á³ëö³), öå ì³ñòî çíàõîäèëîñÿ áëèæ÷å äî âïàä³ííÿ Ñåðåòó
â Äí³ñòåð. Òîìó ìîâà ìîãëà éòè ïðî ãîðîäèùå á³ëÿ ñ. Á³ëü÷å-Çîëîòå
àáî ïðî ãîðîäèùå íà âèñîê³é ãîð³ á³ëÿ ñ. Äçâåíÿ÷êà. Ãîðîäèùå á³ëÿ
ñ. Äçâåíÿ÷êà, íà ÿêîìó çíàéäåí³ ìàòåð³àëè ²Õ ñò., ìîãëî áóòè á³ëüø
ðàíí³ì ì³ñòîì, ïåðåíåñåíèì ó Õ²--Õ²² ñò. íà ãîðîäèùå á³ëÿ ñ. Á³ëü÷à-
Çîëîòå. Ðîçì³ðè öüîãî ãîðîäèùà ³ çíàõ³äêè íà íüîìó ï³ä ÷àñ çâè÷àéíèõ
àðõåîëîã³÷íèõ ðîçâ³äîê, äîçâîëÿþòü ðîçì³ùàòè ñàìå òóò ñòîëèöþ óä³ëó
²âàíà Áèðëàäíèêà.
Òåðåáîâåëüñüêèé êíÿçü Ðîñòèñëàâ-Ãðèãîð³é Âàñèëüêîâè÷, ÿêèé ïî-
ìåð ðàí³øå çà ñâîãî áðàòà ãàëèöüêîãî êíÿçÿ ²ãîðÿ-²âàíà Âàñèëüêîâè÷à
(+ ó 1141 ð.448), ì³ã âèä³ëèòè ñâîºìó ñèíîâ³ óä³ë ñ öåíòðîì ó Çâåíèãîðîä³
íà Äí³ñòð³, êóäè ââ³éøëî âñå Ïîíèççÿ Äí³ñòðà òà Ïðóòó àæ äî Äóíàþ.
Ï³ñëÿ ñìåðò³ áðàòà Ðîñòèñëàâà ²ãîð ïðèºäíàâ éîãî ÷àñòêó, à çâåíèãî-
ðîäñüêèé êíÿçü çàëèøèâñÿ éîãî âàñàëîì (çâ³äñè ³ ôîðìóëà "îò ñòîëà
Ãàëè÷ñêîãî"). Íàâ³òü, ÿêùî á ãðàìîòà â³ä 20 òðàâíÿ 1134 ð. áóëà äàòî-
âàíà 1144 ð., ÿê ââàæàâ Ì. Ãðóøåâñüêèé (ùî, çâè÷àéíî, äèñêóñ³éíî),
òî öå áè ìîãëî îçíà÷àòè ò³ëüêè, ùî ï³ñëÿ çàõîïëåííÿ Âîëîäèìèðêîì
Âîëîäàðåâè÷åì ñïàäùèíè ²ãîðÿ Âàñèëüêîâè÷à, éîãî ïëåì³ííèê çàëè-
øàâñÿ âàñàëîì òåïåð âæå êíÿçÿ âñ³º¿ Ãàëèöüêî¿ çåìë³.
444 [Махновець Л.]. Літопис Руський. Київ, 1989. С. 551.
445 Ратич О. О. Древньоруські археологічні пам'ятки на території західних областей УРСР. Київ,
1957. С. 60; Свєшніков І. К. Археологічні роботи Львівського історичного музею в 1952-1957
рр. Львів, 1959. С. 12--13; Раппопорт П. А. Военное зодчество западнорусских земель Х -- ХIV
вв. Ленинград, 1967. С. 12.
446 Ипатьевская летопись. Стб. 318--319.
447 Лаврентьевская летопись. Стб. 311.
448 Войтович Л. Княжа доба на Русі. С. 334.

73
Îòæå, â ö³ëîìó æ ìîæíà ïîãîäèòèñÿ ç Ð.Ðàáèíîâè÷åì, ùî ï³äñòàâ
äëÿ çâèíóâà÷åííÿ Á.Ï.Õàæäåó ó ôàëüñèô³êàò³ íåìàº. ßê íå áóëî ï³ä-
ñòàâ ó ðóìóíñüêîãî äîñë³äíèêà äëÿ ïîä³áíî¿ ôàëüñèô³êàö³¿.
Òåðèòîð³ÿ Íèæíüîãî Ïîäóíàâ'ÿ, Ïîäí³ñòðîâ'ÿ ³ Ïîïðóòòÿ ÿê ÷àñ-
òèíà Ðóñ³ âíåñåíà ó "Ñïèñîê ðóñüêèõ ãîðîä³â äàëüí³õ ³ áëèæí³õ"449.
Ïåðâ³ñíèé âàð³àíò öüîãî ñïèñêó áóâ ñêëàäåíèé ùå íà ïî÷àòêó Õ²²² ñò.,
à îñòàòî÷íèé âàð³àíò ïàì'ÿòíèêà ñôîðìîâàíèé ó 1375--1381 ðð.450 (àëå
íå ï³çí³øå 1409 ð.)451. Ñþäè âêëþ÷åí³ òàê³ ì³ñòà ÿê Äè÷èí, Ê³ë³ÿ,
Á³ëãîðîä, ßñüêèé òîðã, Ðîìàí³â òîðã, Íåìå÷, Ñó÷àâà, Ñèðåò òà ³íø³.
Ôàëüøóâàòè öåé ñïèñîê ó ê³íö³ XIV ÷è íà ïî÷àòêó XV ñò. íà êîðèñòü
âæå íå³ñíóþ÷îãî Ãàëèöüêîãî êíÿç³âñòâà íå áóëî æîäí³ñ³íüêî¿ ïîòðåáè
í³êîìó.
Ùå îäíèì íåïðÿìèì ñâ³ä÷åííÿì íàëåæíîñò³ öèõ òåðèòîð³é äî âî-
ëîä³íü ãàëèöüêîãî êíÿçÿ º øëþá ²ðèíè, äî÷êè êíÿçÿ Âîëîäàðÿ Ðîñ-
òèñëàâè÷à, ñòàðøîãî íà òîé ÷àñ ç ãàëèöüêèõ êíÿç³â, ç ²ñààêîì, ñèíîì
âiçàíòiéñüêîãî iìïåðàòîðà Îëåêñiÿ Êîìí³íà 20 ëèïíÿ 1104 ð.452 Öå ïåð-
øèé ïîä³áíèé ñîþç Â³çàíò³¿ ç ðóñüêèì çåìåëüíèì êíÿçåì, ùî âèãëÿäàº
äîâîë³ íåçâè÷íî íà òë³ â³çàíò³éñüêî¿ øëþáíî¿ ïðàêòèêè, êîëè â³äìî-
âè îòðèìóâàëè çíà÷í³ ºâðîïåéñüê³ âîëîäàð³. Çðîçóì³ëî, ùî ³í³ö³àòîðîì
öüîãî ñîþçó ìîãëà âèñòóïàòè ò³ëüêè Â³çàíò³ÿ, à öå îçíà÷àº, ùî ¿¿ íà
öüîìó ìóñèëî çàëåæàòè. Òîìó âèùå âèêëàäåíà äóìêà Ã.Ë³òàâð³íà ïðî
çàõèñò â³ä êî÷îâèê³â äóíàéñüêèõ âîëîä³íü ³ìïåð³¿ ãàëèöüêèìè êíÿçÿìè
îòðèìóº âàãîìå ï³äòâåðäæåííÿ. ²íøèé ðîñ³éñüêèé ³ñòîðèê Îëåêñàíäð
Íàçàðåíêî, àíàë³çóþ÷è â³çàíò³éñüê³ äæåðåëà, ïðèéøîâ äî âèñíîâêó ïðî
³ñíóâàííÿ îêðåìî¿ óãîäè ì³æ Â³çàíò³ºþ òà Ðîñòèñëàâè÷àìè, ÿêó ñàì³ â³-
çàíò³éö³ òëóìà÷èëè ÿê âèçíàííÿ ðóñüêèìè êíÿçÿìè çàëåæíîñò³ â³ä ³ì-
ïåðàòîðà453. Ö³ëêîì ìîæëèâî, ùî Â³çàíò³ÿ "ïîäàðóâàëà" çåìë³ â ãèðë³
Äóíàþ ãàëèöüêèì êíÿçÿì â îáì³í íà çîáîâ'ÿçàííÿ îáîðîíè äóíàéñüêèõ
ïðîâ³íö³é.
Íåïðÿìèìè ñâ³ä÷åííÿìè ìîæóòü ñëóæèòè òàêîæ â³çàíò³éñüêî-ãà-
ëèöüê³ ñòîñóíêè ÷àñ³â ßðîñëàâà Îñìîìèñëà, ÿê³ äåòàëüí³øå ðîçêðèò³ ó
íàñòóïíîìó ðîçä³ë³. Â³çàíò³ÿ ðîçãëÿäàëà ãàëèöüêîãî êíÿçÿ ÿê hypospondos,
ùî çà â³çàíò³éñüêîþ âñåëåíñüêîþ òåðì³íîëîã³ºþ ïðèð³âíþâàëîñÿ
449 Воскресенская летопись // ПСРЛ. Т. 7. С. 239--240; Тихомиров М. Н. "Список русских городов
дальних и ближних" // Исторические записки. Т. 40. Москва, 1952. С. 223.
450 Греков И. Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды (на рубеже XIV -- XV вв.). Москва,
1975. С. 366.
451 Наумов Е.П. К истории летописного "Списка русских городов дальних и ближних" // Летопи-
си и хроники. 1973 г. Москва, 1974. С. 150--163.
452 Acta et diplomata graeca medis sevi sacra et profana collecta / Ed. F.Miklosich, J.Muller. T.5. Vin-
dobonae, 1886. P. 375 [Кiннам, 115.18-19]; Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2. Львів,
1905. С. 414; Баумгартен М.А. Родословные отрывки // Летопись историко-родословного об-
ва в Москве. Вып. 5(17). 1909. С. 11; Юревич О. Андроник и Комнин. Санкт-Петербург, 2006. С.
50--52; Валявська К. Володар Ростиславич та Олексій І Комнін. Русько-візантійські матримоні-
альні зв'язки в першій чверті ХІІ ст. // Colloquia Russica. Series I. Vol. 2. Kraków, 2012. S. 55--63.
453 Назаренко А. Первые контакты Штауфенов с Русью (К истории русско-немецких отношений
в 30-е гг. ХІІ в.) // Восточная Европа в исторической ретроспективе: к 80-летию В.Т.Пашуто.
Москва, 1999. С. 175--176.

74
äî äàâíüîãî -- ñîþçíèé Ðèìó íàðîä -- socii populi Romani. Ö³êàâî, ùî
á³ëüøå ñâ³ä÷åíü â³çàíò³éñüêèõ àâòîð³â â³äíîñèòüñÿ äî Ãàëèöüêîãî
êíÿç³âñòâà, êíÿçü ÿêîãî ÷àñîì ïðîòèñòàâëÿâñÿ êíÿçþ Êèºâà ³ ðîçãëÿ-
äàâñÿ ÿê ïîâí³ñòþ ñàìîñò³éíèé454.
Â³çàíò³¿ ÿâíî çàëåæàëî íà äîáðèõ ñòîñóíêàõ ç ãàëèöüêèì êíÿçåì
çíà÷íî á³ëüøå, í³æ ç áóäü-ÿêèì ³íøèì ðóñüêèì êíÿçåì. Âðàõîâóþ÷è,
ùî çîâí³øíÿ ïîë³òèêà ³ìïåð³¿ Êîìíèí³â áóëà ñïðÿìîâàíà íà ñõ³ä òà
ï³âäåíü, öå ìîæíà ïîÿñíèòè ëèøå ñï³ëüíèì äóíàéñüêèì êîðäîíîì ³
çàö³êàâëåíí³ ïðî ïðèêðèòòÿ öüîãî êîðäîíó â³ä ïîëîâö³â, à òàêîæ ïðî-
äîâæåíí³ òîðã³âë³ ì³æíàðîäíîþ àðòåð³ºþ -- áóðøòèíîâèì øëÿõîì ç
Áàëò³éñüêîãî â ×îðíå ìîðå, çíà÷åííÿ ÿêîãî ùå á³ëüøå çðîñëî ³ç óòâî-
ðåííÿì Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî êíÿç³âñòâà. Ìîæëèâî, ùî ñàìå ç òèõ
÷àñ³â ò³ñíèõ çâ'ÿçê³â ç Â³çàíò³ºþ çàëèøèëîñÿ ãðàô³ò³ ó Êîíñòàíòèíî-
ïîë³ íà ìàðìóðîâ³é áàëþñòðàä³ õîð³â ñîáîðó ñâ. Ñîô³¿: "Ìàòôѣé ïîïú
ãàëè÷üñêèé"455.
Îñòàíí³ì ÷àñîì, ï³ñëÿ ïîÿâè ïðàö³ Åäâàðäà Ê³íàíà456 ³ ïóáë³êàö³¿
äàâíî íàïèñàíîãî äîñë³äæåííÿ Î. Î. Çèì³íà457, ç íîâîþ ñèëîþ ðîçãîð-
íóëàñÿ äèñêóñ³ÿ íàâêîëî äîâ³ðÿ äî "Ñëîâà î ïîëêó Èãîðåâå" ÿê àâòåí-
òè÷íîãî ïàì'ÿòíèêà òîáòî ³ñòîðè÷íîãî äæåðåëà458. Îäíàê íà äàíîìó åòà-
454 Бибиков М.В. Русь в византийских памятниках и Византия в древнерусских произведениях (к
сравнительному изучению). // Древнейшие государства на территории СССР. 1987 г. Москва,
1989. С. 168.
455 Welt der Slaven. № 22. 1977. S. 86--88.
456 Keenan E. Wan Jaroslav of Halich Really Shooting Sultans in 1185 // Harvard Ukrainian Studies.
--Vol. 22. 1998. P. 313--327; Idem. Turkas Elements in the Igor Tale and Zadonšèina //  e Slavonic
and East European Revier. Vol. 80. London, 2002. № 3. P. 479--482; Idem. Josef Dobrovsky and the
Origins of the Igor Tale [Harvard Series in Ukrainian Studies]. Cambridge (Mas.), 2003; Кінан Е.
Чи міг Ярослав Галицький 1185 року стріляти в султанів?// Кінан Е. Російські історичні міти.
Київ, 2003. С. 252--268.
457 Зимин А.А. "Слово о полку Игореве". Санкт-Петербург, 2006.
458 Грабович Г. Вічне повернення містифікацій // Критика. 2001. № 1--2; Филюшкин А.И. "Слово"...
со слезами смешанное. Как гениальную древнерусскую поэму питались объявить подделкой
// Родина: Российский исторический журнал. 2002. № 11--12. С. 185--188; Его же. Психопатиче-
ское уничтожение "Слова о полку Игореве": Рецензия на неизданную книгу Эдварда Кинана
// Логос: Журнал по философии и прагматике культуры. 2002. № 2. С. 24--32; Страхова О.
Языковая проблема создателя "Слова о полку Игореве" и лингвистические взгляды Йозефа
Добровского // Славяноведение. 2003. № 6. С. 33--61; Столярова Л.В. "Слово" и пустословии
// Древнейшие государства Восточной Европы. 2002 г. Москва, 2004. С. 332--337; Живов В.М.
Улики подлинности и улики поддельности. По поводу книги: Кeenan Edward L. Josef Dobrovsky
and the Origins of the Igor Tale. Cambridge (Mass.): Distributed by Harvard University Press, 2003.
XIII. 541 p. // Русский язык в научном освещении. Москва, 2004. № 2(8). С. 240--268; Agnew H.
Josef Dobrovsky. Enlighterened Hyper-Critic or Pre-Romantic Forgen? // Kritika. Vol. 6. 2005. №
4. P. 845--855; Поппе Н. О тюркских лексических заимствованиях в "Слове о полку Игореве"
и "Задонщине" // Труды Отдела Древнерусской Литературы. Т. 55. Санкт-Петербург, 2004. С.
155--161; Poppe N. Further Note on the Turkie Lexical Elements in the Slowo o polku Igoreve and the
Zadonshchina // The Slavonie and East European Revier. Vol. 82. London, 2004. № 1. P. 74--78; Его
же. По поводу гипотез "скептиков" о тюркских лексических заимствованиях в "Слове о полку
Игореве" // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. 2007. № 1--2. С. 52--56; Вилкул Т.Л. Рец. на
кн. А.А.Зализняк. "Слово о полку Игореве": взгляд лингвиста // Ruthenica. T. 4. Киев, 2005. С.
262--279; Котляр М.Ф. Рукописи не горять... Роздуми над книгою (Зимин А.А. "Слово о полку
Игореве". Санкт-Петербург, 2006) // Український історичний журнал. 2007. № 3. С. 190--196;

75
ï³ íåìàº æîäíèõ ï³äñòàâ â³äêèäàòè ñâ³ä÷åííÿ "Ñëîâà" ÿê íàðàòèâíîãî
äæåðåëà ê³íöÿ Õ²² ñò.459
Соколова Л.В. Новые мифы о старом (по поводу интервю на радиостанциях "Эхо Москвы"
и "Свобода" в связи с выходом книги А.А.Зимина "Слово о полку Игореве" // Studia Slavica
et Balcanica Petropolitana. 2007. № 1--2. C. 23--38; Danylenko A.  e Latest Revision of the Slovo o
polku Igoreve, or Was Jaroslaw of Halych Really Shooting From His 'Altan' in 1185 // The Slavonie and
East European Revier. Vol. 84. London, 2004. № 2. P. 921--935; Franklin S.  e Igor' Tale: A Bohemian
Rhapsody? // Kritika. Vol.6. 2005. № 4. P. 833--845: Гальперин Ч. "Подлинник? Подделка? Опять
подделка?": Эдвард Кинан. Йозеф Добровский и происхождение "Слова о полку Игореве" //
Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. 2007. № 1--2. С. 5--22.
459 Е. Кінан вважає автором "Слова" чеського славіста Йозефа Добровського (1753-1829), а
О. Зимін -- Іоіля Биховського (1726 -- після 1797), бувшого архімандрита Спасоярославського
монастиря, де було знайдено "Слово". Подібно до своїх попередників (К. Троста, М. Хендлера
і А. Айтцетмюллера), обоє в основному спирались на лінгвістичені аргументи, при цьому не
володіючи знаннями з специфіки мови ХІІ--ХІV ст. Е. Кінан додав сюди ще кілька веселих ар-
гументів, зокрема версію, що Ярослав Осмомисл не міг знати значення слова "султан", і тому
стріляв з альтани, а цей термін пізнього походження. Однак, що стосується хворого спадко-
вою хворобою Пертеса галицького князя Ярослава Осмомисла, то він взагалі не міг стріляти з
лука, так як стрільба з лука потребує, щоб стрілець сперся обома ногами, що при цій хворобі
неможливо, через це і галицький князь не брав участі у жодній битві, а його військо очолю-
вали бояри, що для тодішньої практики було неприємлимим. І титул "султан" у Галичі знали:
руські дружини були учасниками битви при Манцикерті у 1071 р. проти сельджуцького сул-
тана Арп-Арслана ІІІ; з того часу сельджуцькі султани постійно оточували візантійські воло-
діння і були учасниками чорноморської торгівлі як і Галицьке князівство; Андронік Комнін,
до появи при дворі Ярослава Осмомисла перебував при дворах сельджуцьких султанів; цей
титул використовували навіть половці, в половецькому словнику початку XIV ст. він саме у
версії "солтан" (Плетнева С. Половцы. Москва, 1990. С. 120--122).
Після блискучих праць А. Залізняка (Зализняк А. А. Слово о полку Игореве. Взгляд линг-
виста. Москва, 2004. Изд.2. Москва, 2007; Его же. Можно ли создать "Слово о полку Игореве"
путем имитации // Вопросы Языкознания. 2006. № 5. С. 3--21), період вільних варіацій з лінг-
вістичними аргументами закінчився (Живов В. М. Чего не может фальсификатор [Рец. на кн.
А.А.Зализняк. "Слово о полку Игореве": Взгляд лингвиста. М., 2004. 352 с.] // Отечественные
записки. 2004. № 4 (19); Голинская Е. "Слово о полку Игореве": точка в споре? // Наука и жизнь.
2006. № 5; Еськов К. "Слово о полку Игореве": сеанс черной магии с полным разоблачением
// Http: // afranius.ivejornal.com/46212html). Російський лінгвіст, який багато років видає і до-
сліджує новгородські берестяні грамоти з живою мовою ХІІ-ХІІІ ст., детально аналізуючи не
стільки лексику, як граматичну побудову і граматичну систему "Слова", прийшов до висновку,
що ця пам'ятка не може бути підробкою, бо написаний строго у відповідності до правил мови
ХІІ -- початку ХІІІ ст. В книзі детально розглянені лінгвістичні аргументи за і проти автентич-
ності "Слова о полку Игореве", окремі "темні місця" пам'ятника, здійснено критичний огляд
лінгвістичних праць противників автентичності "Слова". А. А. Залізняк переконливо проде-
монстрував на конкретних прикладах, що будь-якому фальсифікатору довелось би враховува-
ти сотні різних моментів орфографіного, морфологічного, діалектного характерів, що просто
не під силу одній людині (Зализняк А.А. Слово. Москва, 2004. С. 265--323).
В своїх репліках до цієї дискусії я звернув увагу на кілька моментів про які не могли
знати жодні фальсифікатори у ХVIII ст. (наявність в с. Харалуг біля Корця на Волині криці
придатної для виготовлення мечів, тоді як на території Русі мечів власного виробництва не
знайдено і крім харалужных мечей, згаданих в "Слові", для виробництва мечів просто не було
болотної руди відповідної якості; неоднозначність етимології назви Харалуг, що не дозволяє
стверджувати її пізнє походеження; особливості конструкцій латинских шеломів, на що міг
звернути увагу лише сучасник воїн-професіонал, а не чернець через п'ять століть (Войто-
вич Л. Кілька реплік з приводу дискусії про автентичність "Слова о полку Ігоревім" // Україна
в Центрально-Східній Європі. Вип. 6. Київ, 2006. С. 595--605; Його ж. Знову про дискусію з

76
Про галицького князя автор „Слова” написав: „Галичкыи Осмомысл Ярос-
лаве, высоко с диши на своемъ златокованнемъ стол ... Грозы твоя по землямъ
текуть отворяеши Кіеву врата, стр ляеши съ отня злата стола салътани за
землями…” – це було можливим тільки за умови участі галицьких військ у візан-
тійських походах проти сельджуцьких султанів.
"Ïî Äóíàþ ãðàäû óêðåïèë, êóïöÿìè íàñåëèë, òîðãóþ÷èìè ÷ðåç ìîðå
âî Ãðåêè..." -- ðåçóëüòàòè ä³ÿëüíîñò³ ßðîñëàâà ó Íèæíüîìó Ïîäí³ñòðîâ'¿
³ Ïîäóíàâ'¿.
Ìîæíà ùå òîðêíóòèñÿ ï³äòðèìêè ßðîñëàâîì Îñìîìèñëîì ïîâñòàí-
íÿ Àñåí³â ó Áîëãàð³¿, ùî äåòàëüíî ðîçêðèòî ó íàñòóïíîìó ðîçä³ë³. Ó
"Ñëîâ³" òåæ º ðåì³í³ñöåíö³¿ ç ö³º¿ â³éíè 1186--1187 ðð., çîêðåìà: "ïîä-
ïåð ãîðû Óãîðüñêûè ñâîèìè æåëåçíûìè ïëúêè, çàñòóïèâ êîðîëþ ïóòü,
çàòâîðèâ Äóíàþ âîðîòà".
Ïðî íàëåæí³ñòü öèõ òåðèòîð³é Ãàëèöüêîìó êíÿç³âñòâó ñâ³ä÷àòü ³
íèçêà ³íøèõ àðãóìåíò³â, çîêðåìà òîïîí³ì³÷íèõ460, à òàêîæ âêëþ÷åííÿ
â³ðìåíñüêèõ ïðèõîä³â ó Ñåðåò³, Ñî÷àâ³ (Ñó÷àâ³) ³ Ìîëäîâ³ ó ëüâ³âñüêó
â³ðìåíñüêó ºïèñêîï³þ ó êîíäàêó â³ä 13 ñåðïíÿ 1388 ð. êàòîë³êîñà Òå-
îäîðîñà ²², ³ç çãàäêîþ ïðî Ëüâ³â, ÿê "íàéáëàãîñëîâåíí³øó, ðàíèìó Áî-
ãîì, ñòîëèö³, ñëàâíó ìàò³ð ì³ñò õðèñòèÿíñüêèõ êîðîëåâ", ùî â³äáèâàº
÷àñè Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè461.
Ç ïî÷àòêó ôîðìóâàííÿ îðäèíñüêî¿ äåðæàâè ó Ïðè÷îðíîìîð'¿ áóâ
ñòâîðåíèé ïîòóæíèé óëóñ, ÿêèé âêëþ÷àâ ê³ëüêà ìåíøèõ. Öåé óëóñ
îòðèìàâ çÿòü Áàòó -- Ìàóö³462. Íàïåâíî ïåðø³ óëóñáåêè âäîâîëüíÿëèñÿ
ïðîñòîðíèìè ñòåïàìè, à â ì³ñòàõ ñèä³ëè ëèøå ¿õ áàñêàêè ³ íàì³ñíèêè.
Áàñêàê Êîðåíöè, åì³ðà Ìàóö³, áîÿðèí Ìèòÿé ñèä³â â Áàêîò³, éîãî âà-
ñàëàìè áóëè ³ áîëîõ³âñüê³ êíÿç³. Ñèòóàö³ÿ çì³íèëàñÿ, êîëè óëóñ ïåðå-
éøîâ äî îãëàíà (öàðåâè÷à) Íîãàÿ. Ï³ñëÿ óñï³øíîãî ïîõîäó íà Êîíñòàí-
òèíîïîëü ó 1264 ð. â³í îòðèìàâ ùå é Êðèì. Ñòàâêà éîãî çíàõîäèëàñü íà
приводу автентичності "Слова о полку Ігореве" // "Слово о полку Ігореве" та його доба. Галич,
2007. С. 17--33; Його ж. "Келійний дітописець" Дмитра Туптала та "Слово о полку Ігоревім"
// Львівська медієвістика. Вип. 1. Дмитро Туптало у світлі українського бароко. Львів, 2007.
С. 187--197; Його ж. Пліснеськ, "Дебра Кисаня" і проблема автентичності "Слова о полку Іго-
ревім" // Другі "Ольжині читання". Львів, 2007. С. 74--78; Його ж. Чи були мечі харалужні? //
Вісник інституту археології. Вип. 2. Львів, 2007. С. 74--79; Його ж. Знову про дискусію з при-
воду автентичності "Слова о полку Ігоревім" та стосовно його авторів // Записки НТШ. Т. 256.
Львів, 2008. С. 32--49; Його ж. Кілька зауваг до нової дискусії навколо "Слова о полку Ігоревім"
// Фортеця. Збірник заповідника "Тустань": на пошану Михайла Рожка. Львів, 2009. С. 40--56;
Його ж. Нова дискусія з приводу автентичності "Слова о полку Ігоревім" // "Слово о полку Іго-
ревім" як пам'ятка української літератури (до 820-річчя написання твору). Львів--Дрогобич,
2011. С. 52--71).
460 Ці аргументи були зібрані в доповіді Андріяна Шийчука (Румунія) "До питання південних
кордонів Галицької Русі (за матеріалами візантійської історіографії), виголошеній на П'ятому
міждународному конгресі україністів у Чернівцах 28 серпня 2002 р. на засіданні секції "Га-
лицько-Волинське князівство", який на жаль залишився неопублікованим.
461 Дашкевич Я. Давній Львів у вірменських та вірмено-кипчацьких джерелах // Україна в мину-
лому. Вип. 1. Київ-Львів, 1992. С. 10--11.
462 Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана: Вступ до генеалогії Чингізидів-Джучидів. Львів, 2004. С.
108--109.

77
Íèæíüîìó Äóíà¿ â ì. ²ñàê÷³463. Çàëåæí³ñòü â³ä Íîãàÿ âèçíàëè áîëãàðñüê³
Òèðíîâñüêå öàðñòâî, Âèäèíñüêå ³ Áðàíè÷åâñüêå êíÿç³âñòâà, à ç 1292 ð.
³ êîðîëü Ñåðá³¿. Äåñü äî ïî÷àòêó 1270-õ ðð. Íîãàé ï³äïîðÿäêóâàâ ñîá³
âñå Ïðàâîáåðåææÿ Äí³ïðà. Êíÿçü Ëåâ Äàíèëîâè÷ ñòàâ éîãî âàñàëîì ³
ç äîìîãîþ Íîãàÿ ïðèáîðêàâ ÿê ñâî¿õ áðàò³â, òàê ³ ñóñ³ä³â. Çà Íîãàÿ âñå
Ïîíèççÿ Äí³ñòðà òà Ïðóòó ïîñòóïîâî ñòàëî îðäèíñüêèì. Ïðè íüîìó âñå
Ïðè÷îðíîìîð'ÿ â³ä Äóíàþ äî Äîíó âêðèëîñÿ ñ³òêîþ îðäèíñüêèõ ì³ñò.
ˉõ çàëèøêè ò³ëüêè ïî÷àëè äîñë³äæóâàòè àðõåîëîãè: Êó÷óãóð³âñüêå ãî-
ðîäèùå â 30 êì íà ï³âäåíü â³ä Çàïîðîææÿ (ìîæëèâî, Ìàìà¿â Ñòàðèé),
Òàâàíü (ó XV ñò. òóò âåëèêèé êíÿçü ëèòîâñüêèé Â³òîâò Êåéñòóòîâè÷
çáóäóâàâ ìèòíèöþ), Ê³íñüêå ãîðîäèùå íà ïðàâîìó áåðåç³ ð. Êîíêè, ãî-
ðîäèùå á³ëÿ ð. Ñàìàðè, Õàäæèáåé (òåïåð Îäåñà).
Àëå îñîáëèâî çíà÷íèé ï³äéîì â öåé ÷àñ ïåðåæèâ çãàäàíèé âè-
ùå Á³ëãîðîä, ÿêèé çíàõîäèâñÿ íà ê³íö³ äí³ñòðîâñüêîãî øëÿõó. Òå,
ùî Á³ëãîðîä ïîñòàâëåíèé ïîðÿäîì ç ³íøèìè ì³ñòàìè Äí³ñòðîâñüêî-
Áèðëàäñüêî¿ âîëîñò³ â "Ñïèñêó ðóñüêèõ ì³ñò äàëüí³õ ³ áëèæí³õ"464 äî-
çâîëÿº äîïóñêàòè, ùî ó Õ²² -- íà ïî÷àòêó Õ²²² ñò. (à ìîæå ³ òðîõè äîâøå)
ì³ñòî ç îêðóãîþ âõîäèëî äî ñêëàäó Ãàëèöüêî¿, à ç 1199 ð. -- Ãàëèöüêî-
Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè. ßêáè ó 1185--1187 ðð. ãèðëî Äí³ñòðà íàëåæàëî
Â³çàíò³¿, òî çâ³äñè âîíà ìîãëà á çàâàäèòè ñîþçíèêàì ïîâñòàëèõ áîëãàð
ï³ä êåð³âíèöòâîì Ïåòðà ³ Àñåíÿ. ×àñòèíà ðàò³ ãàëèöüêîãî êíÿçÿ Ìñòèñ-
ëàâà Ìñòèñëàâè÷à Óäàòíîãî ó 1223 ð. íà ç'ºäíàííÿ ç ³íøèìè â³éñüêàìè
íà Äí³ïð³ éøëà ð³÷êîâèì øëÿõîì, ñïóñòèâøèñü ïî Äí³ñòðó. ßêùî á
öåé øëÿõ êîíòðîëþâàâñÿ â³çàíò³éöÿìè, òî öÿ åêñïåäèö³ÿ âèãëÿäàëà á
çîâñ³ì íåçðîçóì³ëîþ. Ïðîñò³øå áóëî áè ðóõàòèñÿ ç îñíîâíèì â³éñüêîì.
Àëå ãàëèöüêèé êíÿçü ç³áðàâ ðàòü "âèãèíö³â ãàëèöüêèõ" âîºâîä Þð³ÿ
Äîìàæèðè÷à ³ Äåðæèêðàÿ Âîëîäèñëàâè÷à ñàìå â ö³é âîëîñò³, íàïåâíî,
çíÿâøè ÷àñòèíó ãàðí³çîí³â, ÿê³ â óìîâàõ, êîëè ïîëîâö³ ñòàëè ñîþçíè-
êàìè, òèì÷àñîâî ìîæíà áóëî ïîñëàáèòè.
Ñòîñîâíî ³ñíóâàííÿ ñàìîãî ì³ñòà ïðîòÿãîì Õ²²--Õ²²² ñò. ñóìí³â³â íå-
ìàº. Ì³ñòî ÿê Àêë³áà ("Àê" -- "á³ëèé") ïîì³ùåíå íà êàðò³ àë-²äð³ñ³465
³ ïðèñóòíº ó â³çàíò³éñüêèõ äæåðåëàõ (Ìàâðîêàñòðî, Ìîíêàñòðî)466.
Àðõåîëîã³÷í³ ìàòåð³àëè Õ²² ñò. íåçíà÷í³ ³ ïîâí³ñòþ ïîõîäÿòü ç øàð³â
ïîðóøåíèõ áóä³âíèöòâîì ê³íöÿ Õ²²² ñò., êîëè ì³ñòî ïåðåæèâàëî ï³ä-
éîì, ³íòåíñèâíî çàáóäîâóâàëîñÿ ³ ïåðåáóäîâóâàëîñÿ. Õàðàêòåð öüîãî
áóä³âíèöòâà ³ çíàéäåí³ ìàòåð³àëè íå çàëèøàþòü ñóìí³â³â ñòîñîâíî éî-
ãî ñõîæîñò³ ç ³íøèìè îðäèíñüêèìè ïîë³åòí³÷íèìè ì³ñòàìè467. Ïðàâ-
äà, â ì³ñò³ áóëî çíà÷íå ñëîâ'ÿíñüêå íàñåëåííÿ ³ á³ëüø³ñòü çíàõ³äîê
çáðî¿ àáî ¿¿ ôðàãìåíò³â ðóñüêîãî ïîõîäæåííÿ468. Îðäèíñüê³ ìîíåòè,
463 Егоров В. Л. Историческая география Золотой Орды в XIII--XIV вв. Москва, 1985. С. 33--35.
464 Воскресенская летопись // ПСРЛ. Т. 7. С. 240.
465 Рыбаков Б. А. Русские земли по карте Идриси 1154 года // Краткие сообщ. Ин-та Истории
Материальной Культуры. № 43. 1952. С. 15--18.
466 Полевой Л. Л. Очерки исторической географии Молдавии ХІІІ-XIV вв. Кишинев, 1979. С. 67.
467 Егоров В. Л. Историческая география Золотой Орды в ХIII--XIV вв. С. 79--82; Кравченко А. А.
Средневековый Белгород на Днестре (конец ХIII--XIV в.). Киев, 1986.
468 Кравченко А. А. Средневековый Белгород. С. 83--84.

78
çíàéäåí³ â ì³ñò³, ìàñîâî ïî÷èíàþòüñÿ ç ÷àñ³â õàíà Óçáåêà (1313--1339).
Íà ïîðòîëàíàõ Ìàð³íî Ñàíóäà (1321 ð.),469 Ï³ö³ãàí³ (ïî÷àòîê 1330-õ)470
³ Âåñêîíòå (1327 ð.)471 ì³ñòî Ìàâðîêàñòðî (Á³ëãîðîä) çîáðàæåíå ³ç çíà-
ìåíåì, íà ÿêîìó äæó÷èäñüêà òàìãà ³ ï³âì³ñÿöü. Îäíàê ùå äî 1328 ð.
íîâîóòâîðåíà ºïèñêîï³ÿ Àñïðîêàñòðîí áóëà âêëþ÷åíà äî ñêëàäó ñàìå
Ãàëèöüêî¿ ìèòðîïîë³¿472, ùî º ïðÿìèì ñâ³ä÷åííÿì äàâíüî¿ ïðèíàëåæ-
íîñò³ öèõ çåìåëü äî Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî êíÿç³âñòâà. Ìîæíà äîïóñ-
êàòè, ùî ïðîöåñ ïåðåõîäó ì³ñòà ï³ä ïðÿìå îðäèíñüêå ïàíóâàííÿ ïî÷àâ-
ñÿ çà Íîãàÿ ³ çàâåðøèâñÿ çà Óçáåêà. Â³í áóâ íåäîâãèì, áî ç ñåðåäèíè
XIV ñò. ì³ñòî ïåðåéøëî äî ãåíóåçö³â, â³ä íèõ -- äî Ìîëäîâñüêîãî êíÿ-
ç³âñòâà, à ïîò³ì -- äî òóðê³â.
Íàïåâíî íå ò³ëüêè Á³ëãîðîä, àëå é ³íø³ ì³ñòà Äí³ñòðîâñüêî-Áèð-
ëàäñüêî¿ âîëîñò³, ïîñòóïîâî ïåðåõîäèëè ï³ä ïðÿìå îðäèíñüêå ïðàâë³í-
íÿ. Ìîæëèâî, ùî ïåâíèé ÷àñ çáåð³ãàëîñÿ ïîäâ³éíå ï³äïîðÿäêóâàííÿ, à
äåÿê³ ÷àñòèíè ö³º¿ âîëîñò³ çàëèøèëèñü ó ñêëàä³ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿
äåðæàâè äî ïî÷àòêó Õ²V ñò. Òàê òàêå, äîñòàòíüî ïî³íôîðìîâàíå äæåðå-
ëî, ÿê "Flos historiàrum Terrae Orientis", ïîâ³äîìëÿº: "Ðóñü -- âåëè÷åçíà
êðà¿íà, ìåæóº ç Ãðåö³ºþ, Áîëãàð³ºþ; öÿ êðà¿íà ... òåïåð ïëàòèòü äàíè-
íó òàòàðàì, à êíÿçåì ¿¿ Ëåâ."473.
Òàêèì ÷èíîì ìîæíà ñòâåðäæóâàòè, ñïèðàþ÷èñü íà äæåðåëà, ÿê³
çáåðåãëèñÿ, ùî Ïîíèççÿ Äí³ñòðà òà Äóíàþ òàêè âõîäèëî äî ñêëàäó Ãà-
ëèöüêîãî, à ï³çí³øå Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî êíÿç³âñòâà ó Õ²² -- íà ïî÷àò-
êó ÕIV ñòîë³òü. Çàïåðå÷èòè öå, ïðîñòî íå çâåðòàþ÷è óâàãè íà ö³ äæåðå-
ëà, àáî ò³ëüêè çàÿâëÿþ÷è, ùî âîíè íå ïðÿì³ (õî÷à é öå íå çîâñ³ì òàê),
íå áóäå êîðåêòíèì. Òîä³ âèíèêàº ïèòàííÿ, à íà ï³äñòàâ³ ÿêèõ ïðÿìèõ
äæåðåë ÷è õî÷à á íå ïðÿìèõ ìîæíà ñòâåðäæóâàòè ïðîòèëåæíå?
Ãàëèöüê³ âîëîä³ííÿ ó Çàêàðïàòò³. Ïåðåáóâàííÿ îêðåìèõ êíÿç³â
íà Çàêàðïàòò³ ïåâíèì ÷èíîì äîïîìîãëî çáåðåæåííþ ÷àñòêîâî¿ àâòî-
íîì³¿ â öèõ çåìëÿõ äàâí³õ õîðâàòñüêèõ êíÿç³âñòâ, ³ íàâ³òü òåíäåíö³é
äî îá'ºäíàííÿ ç Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêèì êîðîë³âñòâîì. ×åðí³ã³âñüêèé
êíÿçü Ðîñòèñëàâ Ìèõàéëîâè÷, ÿêèé ïðåòåíäóâàâ íà ãàëèöüêèé ïðå-
ñòîë, áë. 1244 ð. îäðóæèâñÿ ç Àííîþ, äî÷êîþ óãîðñüêîãî êîðîëÿ Áåëè
IV. Ñïî÷àòêó â³í îòðèìàâ çàìîê Ô³çåð â Çåìïëèí³ ç ñåëàìè Âèøíåâî
³ Îðåõîâî, à ïîò³ì Çåìïëèíñüêó ³ Áåðåçüêó æóïè, à, ìîæëèâî, ³ âñþ
äàâíþ Ðóñüêó ìàðêó, äå íàáðàâ äðóæèíó, ÿêà âçÿëà ó÷àñòü ó áèòâ³ ï³ä
ßðîñëàâîì (1245 ð.). Ï³ñëÿ óãîäè ç Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì ó 1251 ð.
Áåëà IV ïåðåâ³â çÿòÿ ó Ìà÷âó, äåêëàðóþ÷è òàêèì ÷èíîì éîãî â³äìî-
âó â³ä áîðîòüáè çà ãàëèöüêó êîðîíó474. Îáñòàâèíè ïðèºäíàííÿ ÷àñòèíè
469 Popescu-Spineni M. România in istoria cartogra ci pânô la 1600. Vol. 1. Bucureşti, 1938. P. 74.
470 Егоров В. Л. Историческая география Золотой Орды в ХIII--XIV вв. С. 136, 139.
471 Nordenskiöld A. E. Periplus. Stockholm, 1897. P. 33. Taf.VII.
472 Скочиляс І. Галицька (Львівська) єпархія ХІІ--ХVIII ст. Організаційна структура та правовий
статус. Львів, 2010. С. 200--203.
473 Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. Москва, 1950. С. 302.
474 Первая Новгородская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. 3. Санкт-Петербург,
1841. С. 44--45; Никоновская летопис // Там же. Т. 10. Санкт-Петербург, 1885. С. 99--102; Твер-
ский летописный сборник // Там же. Т. 15. Санкт-Петербург, 1863. С. 351--352; Codex diplomat-

79
Çàêàðïàòòÿ (æóïè Áåðåã ³, ìîæëèâî, Çåìïëèí) â ÷àñè óãîðñüêî-ãàëèöü-
êî¿ êîíôðîíòàö³¿ çà êîðîëÿ Ëàñëà IV Êóíà äåòàëüíî âèêëàäåí³ â îäíîìó
ç íàñòóïíèõ ðîçä³ë³â475.
Ö³ çåìë³ áóëè ïðèºäíàí³ áë. 1278--1279 ðð. Ó ãðàìîò³ 1299 ð. íàä-
æóïàí áåðåçüêèé Ãðèãîð³é íàçâàíèé "óðÿäíèêîì Ëüâà êíÿçÿ ðóñüêîãî"
("Nos Gregorius comes de Beregh officialis Leu ducis Ruthenorum et quo-
tuor iudices nobelium de eodem damus pro memoria"476). Ï³ä 1307 ð. öåé
ì³í³ñòåð³àë çãàäóºòüñÿ âäðóãå477. Ãåðá ì³ñòà Ëîìïåðòñàñ (Áåðåãîâî), ÿêå
áóëî ç 1271 ð. öåíòðîì æóïè Áåðåã, ïîâí³ñòþ ñï³âïàäàº ³ç ñòàð³éøèì
ãåðáîì Ëüâîâà. Öåé ãåðá ì³ã áóòè íàäàíèé êíÿçåì Ëåâîì Äàíèëîâè÷åì
öåíòðó ñâî¿õ âîëîä³íü íà Çàêàðïàòò³478. Ö³êàâî, ùî â óãîðñüêîìó äîêó-
ìåíò³ ç 1277 ð. âêàçóâàëîñÿ, ùî ë³ñ Êîáèëè ï³âäåíí³øå ì. Áàðä³ºâà çíà-
õîäèâñÿ "á³ëÿ çàñ³ê íàøîãî êîðîë³âñòâà ³ êîðîëåâñòâ Ïîëüù³ ³ Ðóñ³"479.
À çà àâòîðîì "Ïîëüñüêî-óãîðñüêî¿ õðîí³êè" á³ëÿ Ñîëîíîãî ãðàäà ó Ñëî-
âà÷÷èí³ ñõîäèëèñü êîðäîíè "ì³æ óãîðöÿìè, ðóñèíàìè ³ ïîëÿêàìè"480.
Îêðåì³ ³ñòîðèêè ââàæàþòü, ùî êð³ì æóïè Áåðåã äî ñêëàäó çàêàð-
ïàòñüêèõ âîëîä³íü ãàëèöüêèõ êíÿç³â âõîäèëè ³ ìàðàìîðîñüê³ çåìë³ ç
Õóñòîì481. Îäíàê, ùîáè äîâåñòè öå -- ïîòð³áí³ äîêàçè. À òàêèõ äîêàç³â
íåìàº. Íåäîñòàòíüî ï³äñòàâ, ùîáè ï³äòâåðäèòè âåðñ³þ Þð³ÿ Õèìèíöÿ
ïðî ïðèºäíàííÿ òåðèòîð³¿ êîì³òàòó Ñï³ø äî Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåð-
æàâè ó 1286 ð. âíàñë³äîê ïîâñòàííÿ íà ñð³áíèõ ðóäíèêàõ, ï³äòðèìàíîãî
ì³ñöåâèìè "ðóñüêèìè ìàãíàòàìè", ÿêå áóëî ñïðîâîêîâàíå áóä³âíèöòâîì
í³ìåöüêèìè êîëîí³ñòàìè ñâî¿õ õðàì³â ³ ìîíàñòèð³â482. Á³ëüø àðãóìåí-
òîâàíî âèãëÿäàº çäîãàäêà Ìèõàéëà Òðîÿíà ïðî ïðèºäíàííÿ â ðåçóëüòàò³
ïîõîäó 1283 ð. çàõ³äíî¿ ÷àñòèíè Çàêàðïàòòÿ "â³ä íèí³øíüîãî Áåðåãîâà
äî ãîðè Ìàêîâèöÿ"483, áî ç ëèñòà êîðîëÿ Êàðëà Ðîáåðòà âèïëèâàº, ùî
çàìîê Mackk ó æóï³ Øàðîø äî ïî÷àòêó 1320-õ ðð. íàëåæàâ ðóñüêèì
icus Hungariae ecclesiasticus as civilis / Ed. G.Fejer. Bd. 4. Vol. 3. Budae, 1832. Dok. 15.07.1264; Па-
лацкий Ф. О русском князе Ростиславе, отце чешской королевы Кунгуты и роде его // Чтения
в Московском Об-ве Истории и Древностей Российских. 1846. № 3. С. 11--16; Палаузов С. Н.
Ростислав Михайлович, князь Мачвы // Журнал Министерства Народого Просвещения. 1851.
№ 8. С. 27--49; Wertner M. Az Árpádok czaládi története. Nаgybecskerek, 1892. 463--475 old.
475 Див. також: Войтович Л. О времени включения Закарпатья в состав Галицко-Волынского
государства // Русин. Международный исторический журнал / Отв. ред. С. Г. Суляк. Кишинев,
2011. № 4 (26). С. 5--25, 160--167; Його ж. Входження Закарпаття до Галицько-Волинської дер-
жави за князя Лева Даниловича // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Т. 16. Дрогобич, 2012.
С. 48--61.
476 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus as civilis / Ed. G.Fejer. Bd. 6. Vol. 2. Budae, 1830. P.
216--217; Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ -- першої
половини ХІV століть. Дослідження. Тексти. Львів, 2004. С. 125--129.
477 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus as civilis. P. 213--214, 239--240.
478 Пачовський В. Срібна земля. Ужгород, 1993. С. 41.
479 Wenzel G. Codex diplomaticus Arpadianus cortinuatus. Pest, 1811. P. 166--167.
480 Ставровський О. Словацько-польсько-угорське прикордоння до XVIII ст. Пряшів, 1967.
С. 14, 377.
481 Вегеш М. Лев Данилович // Вчені, письменники і політичні діячі про Україну. Вип. 2. Ужгород,
1996. С. 34--39.
482 Химинець Ю. Закарпаття -- земля української держави. Ужгород,1991. С. 17.
483 Троян М. Мукачівський замок. Ужгород, 1982. С. 9.

80
êíÿçÿì484. Àëå öå ìîãëî òðàïèòèñÿ ³ ðàí³øå, (ñóäÿ÷è ç äîêóìåíòó 1277
ð.) ³ ï³çí³øå (ó ïåð³îä áîðîòüáè çà ñïàäùèíó Àðïàä³â ó 1301--1321 ðð.)
³ òðèâàëî íåäîâãî.
Çàêàðïàòñüê³ çåìë³ áóëè îñòàòî÷íî âòðà÷åí³ äî ïî÷àòêó 1320-õ
ðð.485.
Ãàëèöüêî-âîëèíñüê³ âîëîä³ííÿ ó ïîëüñüêèõ çåìëÿõ. Ïðèºäíàííÿ
Ëþáë³íñüêî¿ çåìë³ â³äáóëîñÿ â ê³íö³ Õ²²² ñòîë³òòÿ. 30 âåðåñíÿ 1288 ð.
ïîìåð áåç ñïàäêîºìö³â êðàê³âñüêèé êíÿçü Ëºøêî ×îðíèé ³ ïî÷àëàñü
áîðîòüáà çà êðàêîâñêèé ïðåñòîë â ÿê³é îñíîâíèìè ïðåòåíäåíòàìè âè-
ñòóïèëè âðîöëàâñüêèé êíÿçü Ãåíð³õ IV Ïðîáóñ ³ ìàçîâåöüêèé êíÿçü
Áîëåñëàâ II. Ëåâ Äàíèëîâè÷ ïîäòðèìàâ îñòàííüîãî ³ â ëèïí³ 1289 ð.
ç³ ñâî¿ìè â³éñüêàìè âçÿâ ó÷àñòü â îáëîç³ Âàâåëÿ486. Â õîä³ â³éíè â³í
âòîðãíóâñÿ òàêîæ ó Âðîöëàâñüêå êíÿç³âñòâî, ÿêå íàëåæàëî Ãåíðè-
õó IV487. Çâ³äòè â ïåðø³é ïîëîâèí³ ñåðïíÿ 1289 ð. êíÿçü âè¿õàâ â Îïà-
âó, äå çóñòð³âñÿ ç ÷åñüêèì êîðîëåì Âàöëàâîì ²² ³ ï³äòâåðäèâ ÷åñüêî-ãà-
ëèöüêèé ñîþç488. Íà ö³é çóñòð³÷³ ïðèñóòí³ ïîëüñüê³ êíÿç³ ïåðåêîíàëè
Ëåâà Äàíèëîâè÷à ï³äòðèìàòè ïðåòåíç³¿ êóÿâñüêîãî ³ ñåðàäçüêîãî êíÿçÿ
Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà, ç êîòðèì áóëî óêëàäåíî îêðåìó óãîäó, ñêð³ïëåíó
ï³çí³øå øëþáîì Þð³ÿ Ëüâîâè÷à ç ñåñòðîþ Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà489. Â
öåé ÷àñ ï³ä ñò³íàìè Âàâåëÿ â ê³íö³ ñåðïíÿ 1289 ð. Êíÿçþ Ãåíðèõó IV
âäàëîñÿ ðàçáèòè ñîþçí³ â³éñüêà490. Î÷åâèäíî, òîä³ Ëåâ Äàíèëîâè÷ çáåð³ã
çà ñîáîþ çàéíÿòó ï³ä ÷àñ öüîãî ïîõîäó Ëþáëèíñüêó çåìëþ. Öÿ çåìëÿ
áóëà ïîâåðíåíà ó 1302 ð. êîðîëåì Þð³ºì Ëüâîâè÷åì491.
Òàêèì ÷èíîì ï³ä ê³íåöü Õ²²² ñò. çà Ëåâà Äàíèëîâè÷à òåðèòîð³ÿ
Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè ìàëà ìàêñèìàëüí³ ðîçì³ðè, âêëþ÷àþ÷è
Êè¿âñüêó ³ Ïåðåÿñëàâñüêó çåìë³, çíà÷íó ÷àñòèíó âîëîä³íü ó Íèæíüîìó
Ïîäí³ñòðîâ'¿ ³ ìåæèð³÷÷³ Äí³ñòðà ³ Ïðóòó, âîëîä³ííÿ ó Çàêàðïàòò³ òà
Ëþáë³íñüêó çåìëþ. Âàñàëàìè ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ ïðàâèòåë³â ó òîé
÷àñ çàëèøàëèñü òóðîâî-ï³íñüê³ êíÿç³.
Äîìåí ãàëèöüêèõ êíÿç³â. Ïðîáëåìè ôîðìóâàííÿ êíÿç³âñüêèõ äî-
ìåí³â íàëåæàòü äî íàéá³ëüø äèñêóñ³éíèõ, ïðè÷îìó ñóïåðå÷êè ò³ëüêè
ïî÷èíàþòü ðîçãîðòàòèñÿ. Äîìåíàëüí³ âîëîä³ííÿ êíÿç³â îõîïëþâàëè, â
îñíîâíîìó, íåçàñåëåí³ àáî ñëàáî çàñåëåí³ çåìë³. Òîìó, áóäó÷è çàö³êàâ-
ëåíèìè â îñâîºíí³ ïóñòóþ÷èõ çåìåëü òà îòðèìàíí³ ç íèõ äîõîä³â, êíÿ-
ç³ (ïî÷èíàþ÷è â³ä ßðîñëàâà Âîëîäèìèðîâè÷à, ÿêèé ïîñåëèâ â Ïîðîññ³
òîðê³â, áåðåíäå¿â, êîó¿â ³ ïå÷åí³ã³â), çàñåëÿëè òàê³ ïóñòóþ÷³ òåðèòîð³¿
484 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus as civilis / Ed. G.Fejer. Bd. 8. Vol. 2. Budae, 1834. P. 326.
485 A magyar nép története. 3 köt. Budapest, 1896. 66--69 old.; Мельник В. Iсторiя Закарпаття в усних
народних переказах та iсторичних пiснях. Львів, 1970. С. 36.
486 Ипатьевская летопись. Стб. 935--936.
487 Там же. Стб. 936.
488 Ипатьевская летопись. Стб. 936; Hlavaček I. Novy ziomek formulare Tobiase z Bechyne //
Československy Časopis Historycky. R. 6. 1958. Z. 3. S. 560.
489 Dąbrowski D. Stosunki polityczne Lwa Daniłowicza z sąsiadami zachodnimi. S. 55.
490 Tęgowski J. Zabiegi księcia kujawskiego Władysława Łokietka o tron krakowski w latach 1288-1293
// Zapiski kujawsko-dobrzyńskie. T. 6. Historia. 1987. S. 54--55.
491 Войтович Л. Юрій Львович і його політика // Галичина та Волинь у добу середньовыччя. До
800-річчя з дня народження Данила Галицького. Львів, 2001. С. 73--74.

81
ïîëîíåíèìè. ²íîä³ ¿ì âäàâàëîñÿ ïåðåñåëèòè òóäè, íàâ³òü æèòåë³â ³ç òå-
ðèòîð³é ïðîòèâíèêà. Òàê, êíÿçü ßðîïîëê Âîëîäèìèðîâè÷ ï³ä ÷àñ ïîõî-
äó íà Äðóöüê âèâ³â äðó÷àí äî ñâîãî äàëåêîãî Ïåðåÿñëàâñüêîãî êíÿç³â-
ñòâà ³ îñàäèâ íèìè íîâîçàñíîâàíå ì³ñòî Æåëíèé492. Â óìîâàõ ðàííüîãî
(â ïîð³âíÿíî ç ³íøèìè çåìëÿìè) ïåðåõîäó â³ä áåíåô³ö³é äî ôåîä³â493,
ãàëèöüê³ êíÿç³ áóëè çìóøåí³ ³íòåíñèâíiøå øóêàòè øëÿõè íàïîâíåííÿ
ñâîº¿ ñêàðáíèö³. Ñåðåä ãîëîâíèõ íàïðÿìê³â áóëè çàñåëåííÿ ³ âèêîðèñ-
òàííÿ ïóñòóþ÷èõ çåìåëü, à â³äòàê ðîçãîðòàííÿ ³ ðîçøèðåííÿ òóò êíÿ-
æîãî äîìåíó.
Êîëîí³ñò³â, çîêðåìà ³ ïîëîíÿíèê³â, ïîñåëÿëè íà çåìëþ ÿê ðÿäîâè÷³â
(íà ï³äñòàâ³ ðÿäó-óãîäè, ÿêà ðåãëàìåíòóâàëà ðîçì³ðè ïëàòè äî êíÿç³â-
ñüêîãî ñêàðáó). Îòðèìóâàëè çåìë³ â ìåæàõ äîìåíó ³ êíÿç³âñüê³ äâîðÿíè,
ÿê³ îáñëóãîâóâàëè ð³çí³ äâ³ðöåâ³ ñëóæáè. Ïðèíàëåæí³ñòü äî êíÿæîãî
äîìåíó çåìåëü Âåðõíüîãî Ïîäí³ñòðîâ'ÿ òà Ïðèêàðïàòòÿ ï³äòâåðäæóº òå,
ùî á³ëüø³ñòü ö³º¿ òåðèòîð³¿ ï³çí³øå áóëî òðàíñôîðìîâàíî ó êîðîë³âùè-
íè (çîêðåìà óñÿ Ñàìá³ðùèíà494). Êð³ì öüîãî, ñàìå òóò çàô³êñîâàíî íàé-
á³ëüøå ñ³ë íà âîëîñüêîìó òà í³ìåöüêîìó ïðàâ³ àáî ç ð³çíèìè ëîêàëüíè-
ìè îñîáëèâîñòÿìè. Ñàìå òóò çíàõîäèëèñÿ ãí³çäà äð³áíî¿ ï³äêàðïàòñüêî¿
øëÿõòè, íàùàäê³â äðóæèííèê³â, ðîçì³ùåíèõ ó ïðèêîðäîíí³495.
Ïðèáóòêè, ÿê³ ïîñòóïàëè â³ä çåìåëü êíÿæîãî äîìåíó, éøëè íà
óòðèìàííÿ êíÿæîãî äâîðó òà áåçïîñåðåäíüî êíÿç³âñüêî¿ äðóæèíè, ÿêà
ñêëàäàëà ÿäðî êíÿç³âñüêîãî â³éñüêà, äî ÿêîãî äîëó÷àëèñÿ áîÿðè ç³ ñâî-
¿ìè ïî÷òàìè ("ñïèñàìè").
Ðîçãëÿäàþ÷è íàñåëåí³ ïóêòè ðåã³îíó, ÿê³ âèíèêëè, ìîæíà ââàæàòè,
ó ïåð³îä ôîðìóâàííÿ äîìåíó ïåðåìèøëüñüêèõ êíÿç³â, íåîáõ³äíî çàóâà-
æèòè: íàéäàâí³ø³ àêòè, ÿê³ çáåðåãëèñÿ, äàòîâàí³ ïåðåâàæíî ïî÷àòêîì
XV ñò., à ó ë³òîïèñàõ ³ õðîí³êàõ ñ³ëüñüê³ ïîñåëåííÿ çãàäóþòüñÿ äóæå
ð³äêî. Òîìó âèçíà÷àëüíèì ïðè äîñë³äæåíí³ ïî÷àòê³â öèõ ïîñåëåíü º
àíàë³ç òîïîí³ì³êè ðàçîì ³ç àðõåîëîã³÷íèìè ðîçâ³äêàìè.
Ñåðåä íàñåëåíèõ ïóíêò³â ïðèâåðòàº óâàãó íåçâè÷íà íàçâà ñåëà Íà-
ä³òè÷³. Âîíî ðîçòàøîâàíå íà áåðåãàõ ð. Áð³äíèö³, ïðàâî¿ ïðèòîêè Äí³-
ñòðà, ïîðÿä ³ç äàâí³ìè ðîçðîáêàìè ðîäîâèù áîëîòíî¿ ðóäè, ÿêó âèêî-
ðèñòîâóâàëè ó òîãî÷àñí³é ìåòàëóðã³¿. Ïåðøà çãàäêà ïðî ñåëî äàòîâàíà
1412 ð.496 Çà ïîëüñüêèì õðîí³ñòîì ßíîì Äëóãîøåì, êîðîëü Âëàäèñëàâ ²²
ßãàéëî äîðîãîþ â Óãîðùèíó, ¿õàâ ³ç Á³áðêè äî Ìåäåíè÷ ³ çóïèíÿâñÿ
ó Íàä³òè÷àõ (ó õðîí³ö³ ï³ä íàçâîþ "Íàäçåþâ"). Ï³çí³øå ñåëî çãàäóºòü-
ñÿ â àêòàõ ïîðÿä ç íèí³ ³ñíóþ÷èìè ñóñ³äí³ìè ñåëàìè497. Öå çàïåðå÷óº
492 Ипатьевская летопись. Стб. 283.
493 Див.: Войтович Л. В. Король Данило Романович: політик і полководець // Доба короля Дани-
ла в науці, мистецтві, літературі. Львів, 2008. С. 22--97.
494 Див.: Pulnarowicz W. U źródeł Sanu, Stryja, Dniestru. Turka, 1929; Kuczera A. Samborszczyzna. T.1.
Sambor, 1935; Гошко Ю. Г. Населення Українських Карпат XV--XVIII ст. Заселення. Міграції.
Побут. Київ, 1976. С. 14--57.
495 Див.: P a p p e F. Skołу i Tucholszscyzna. Lwów, 1891; Dąbkowski P. Podział Admimistracyjny Woje-
wództwa Ruskiego i Bełzkiego w XV w. Lwów, 1939.
496 Jana Długosza Roczniki czyli Kroniki sławnego królestwa Polskiego. Ks. 10--11. Warszawa, 1982. S.
241.
497 У 1498, 1512 та 1515 рр. село згадується в числі звільнених від податків на певний термін

82
ñóìí³âè ùîäî òîãî ïðî ÿêèé íàñåëåíèé ïóíêò ³äåòüñÿ. Ó ì³ñöåâîìó
ôîëüêëîð³ ñò³éêî çáåð³ãàºòüñÿ ëåãåíäà ïðî óãîðñüêå ïîõîäæåííÿ
êîð³ííèõ æèòåë³â ñ. Íàä³òè÷, ÿêà ëåãêî óçãîäæóºòüñÿ ç åòèìîëîã³ºþ
íàçâè: â³ä óãîðñüêîãî "íîäü ò³÷³" -- "âåëèêèé áð³ä". Ð³êà Áð³äíèöÿ ñàìå
òóò âïàäàº ó Äí³ñòåð. Äî ðå÷³, "íîäü" â óãîðñüê³é òðàíñêðèïö³¿ ïèøåòü-
ñÿ ÿê "nagy". Ïîñåëåííÿ óãîðö³â, ïîëîíåíèõ ó 1245 ð. ó áèòâ³ ï³ä ßðîñ-
ëàâîì, ï³ä óãîðñüêîþ íàçâîþ "íîäüò³÷³" âèíèêëî íà ñîëÿíîìó øëÿõó ç
Ïåðåìèøëÿ äî Æèäà÷åâà, øâèäøå çà âñå ïðèáëèçíî ó 1245--1246 ðð.
Ðàí³øå àáî ï³çí³øå óãîðö³ òóò, ïðàêòè÷íî, íå ìîãëè ç'ÿâèòèñÿ. Ó 1377-
1385 ðð. çà êîðîëÿ Ëþäîâèêà Àíæóéñüêîãî, ÿêèé ïðåòåíäóâàâ íà ãà-
ëèöüêó ñïàäùèíó ï³ñëÿ âèãàñíåííÿ íàùàäê³â êîðîëÿ Äàíèëà, ³ íîñèâ
òèòóë êîðîëÿ Ãàë³ö³¿ òà Ëîäîìåð³¿, óãîðñüê³ ãàðí³çîíè ïåðåáóâàëè ó
ãàëèöüêèõ çåìëÿõ (ó Ïðèêàðïàòò³, íàâ³òü, äî 1392--1395 ðð.), à íå ó
â³äêðèòèõ ñ³ëüñüêèõ ïîñåëåííÿõ498.
Ñåëî Ëó÷àíè âïåðøå çãàäàíå ï³ä 1457 ð.499. Ïîëîíåí³ ëó÷àíè (âî-
ëèíñüêå ïëåì'ÿ), íàé³ìîâ³ðí³øå, ïåðåñåëåí³ ó Ïîäí³ñòðîâ'ÿ çíà÷íî ðà-
í³øå, î÷åâèäíî, ï³ñëÿ â³éíè Ðîñòèñëàâè÷³â ç âîëèíñüêèì êíÿçåì Äà-
âèäîì ²ãîðåâè÷åì ó 1098--1099 ðð., êîëè ùå ïëåì³íí³ íàçâè ïîäåêóäè
çáåð³ãàëèñÿ.
Àíàëîã³÷íî ìîæíà ñòâåðäæóâàòè ³ ïðî ñóñ³äíº ñåëî Äóë³áè. Ñåëî
âïåðøå çãàäàíå ï³ä 1430 ð.500 (äóë³áè òàêîæ âîëèíñüêå ïëåì'ÿ), à âè-
íèêëî íå ï³çí³øå ÿê íàïðèê³íö³ Õ² ñò., áî ó Õ²² ñò. âîëèíñüê³ ïëåì³íí³
íàçâè óæå áóëè àðõà¿çìàìè.
Ñó÷àñíå ñåëî Äðîõîâè÷³ (Äðîãîâè÷³, Äðåãîâè÷³) âïåðøå çãàäàíå ï³ä
1424 ð.501 Ïëåì³ííà íàçâà äðåãîâè÷³ ìîãëà ïîÿâèòèñÿ ó öüîìó çàêóòêó
íå ï³çí³øå 1117--1119 ðð. Ñàìå òîä³ â³éñüêà êè¿âñüêîãî êíÿçÿ Âîëî-
äèìèðà Ìîíîìàõà, ðàçîì ç äðóæèíàìè ãàëèöüêèõ êíÿç³â Âîëîäàðÿ ³
Âàñèëüêà Ðîñòèñëàâè÷³â, âòîðãëèñÿ ó Ì³íñüêå êíÿç³âñòâî, íàñåëåííÿ
ÿêîãî ùå çáåð³ãàëî ñòàðó ïëåì³ííó íàçâó.
поселень, які особливо постраждали від ординських нападів. Назва його в кожній з цих зга-
док звучить по різному: Надійчичі, Надзійчиці, Надійчиці. Позаяк село згадується поряд з
Розвадовом, Стільськом та іншими відомими селами на Миколаївщині сумнівів, що мова йде
саме про Надітичі не виникає. 6 січня 1554 р. король Зигмунт Август підтвердив холмському
старості Габрієлеві Тарлу купчу на села Розвадів, Веринь, Устя, Надійчичі, Стільсько і Демню.
В наступному році той же король надав Габрієлю Тарлові, на той час радомському каштеляно-
ві, стаційне з сіл Устя, Розвадів, Надійчичі і Стільсько. Назва "Надітичі" зафіксована вперше
в документі нового власника відомого львівського патриція Костянтина Корнякта у 1578 р.
Назви на - "ичі", як встановив відомий львівський дослідник О.Купчинський, належать до
найдавніших слов'янських назв. Якщо "Надійчичі" -- то заснування села було би пов'язане з
якоюсь жінкою на ім'я "Надія". Але звідки ж взялися тоді "Надітичі" -- таке спотворення назви
не відповідає мовним правилам слов'янських мов. І неможливо уявити аби К.Корнякт став
перейменовувати у такий спосіб село. Скоріше спотворення зазнали попередні записи назви,
коли писарі фіксували більш звичну для слов'янського вуха назву, а саме "Надійчичі", а не
"Надітичі".
498 Войтович Л. Скільки років Надітичам? // Громада (Миколаїв), 2002, 10.12.
499 Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego Bernardyń-
skiego we Lwowie. Т. 5. Lwów, 1893. S. 152.
500 Розов В. Українські грамоти. Т.1. ХІV в. і перша половина XV ст. Київ, 1928. С. 64.
501 Там само. С. 56.

83
Ö³êàâîþ º íàçâà ïîñåëåííÿ Ñóãð³â (Ñóãðîâ çà äàâí³øèì íàïèñàí-
íÿì), âïåðøå çãàäàíîãî ï³ä 1458 ð.502. Ñï³âïàä³ííÿ ç îäíîéìåííèì âî-
ëèíñüêèì ì³ñòîì íà Ï³äëÿøø³, íàâðÿä, ÷è âèïàäêîâå. Ïîëîíåí³ âîëè-
íÿíè ç Ñóãðîâà ìîãëè ïîÿâèòèñÿ òóò ï³ñëÿ â³éí ³ç ßðîïîëêîì ²çÿñëàâè-
÷åì ó 1096 ð. àáî ³ç ²çÿñëàâîì Ìñòèñëàâè÷åì ó 1149--1152 ðð.
Íàçâà ñåëà Êèºâåöü, óïåðøå çãàäàíîãî ï³ä 1515 ð.503, òåæ íå âèïàä-
êîâà. Âîíà íå ìîãëà âèíèêíóòè ïðîñòî òàê ó XV -- íà ïî÷àòêó XVI ñò.
Àëå ï³ñëÿ ðîçãðîìó êè¿âñüêîãî â³éñüêà ï³ä Òåðåáîâëåþ ó 1153 ð. ïî-
ëîíåí³ êèÿíè ìîãëè áóòè ïîñåëåí³ ñàìå ó öüîìó çàêóòêó êíÿç³âñüêîãî
äîìåíó. Á³ëüø â³ðîã³äí³øî¿ âåðñ³¿, çíàéòè, ïðàêòè÷íî íåìîæëèâî.
Áàãàòî íàçâ ïîâ'ÿçàíî ³ç ïîëîíåíèìè ïîëÿêàìè, ÿê³ áóëè ïåðå-
ñåëåí³ ñþäè ó õîä³ ÷èñåëüíèõ ñóòè÷îê ³ç ïîëüñüêèìè êíÿçÿìè ïðî-
òÿãîì Õ²²--Õ²²² ñò.: Ëÿøêè Ãîð³øí³ (òåïåð Ãîð³øíº), âïåðøå çãàäàí³
ï³ä 1439 ð.504; Ëÿøêè Äîë³øí³ (òåïåð Äîë³øíº), âïåðøå çãàäàí³ ï³ä
1439 ð.505; Ëÿõîâè÷³ (òåïåð Çàð³÷íå), âïåðøå çãàäàí³ ï³ä 1511 ð.506, Ëÿ-
õîâè÷³ Ïîäîðîæí³ (òåïåð Ïîäîðîæíº), âïåðøå çãàäàí³ ï³ä 1515 ð.; Ìà-
çóð³âêà (ïîáëèçó Ëþáø³) -- ìîãëà âèíèêíóòè ì³æ 1435--1442 ðð., êîëè
Æèäà÷³âñüêå êíÿç³âñòâî òðèìàâ ìàçîâåöüêèé êíÿçü Çåìîâèò Çåìîâèòî-
âè÷; Áåðòèø³â (ïî÷àòêîâî Áàðòîøîâî, â³ä ³ìåí³ Áàðòîø), âïåðøå çãàäà-
íèé ï³ä 1424 ð.507
Äî ö³º¿ ãðóïè ìîæíà äîäàòè ³ Áåðåçä³âö³, âïåðøå çãàäàí³ ó 1472 ð.508.
Àëå ì³ñöåâà öåðêîâíà òðàäèö³ÿ çáåðåãëà çãàäêó, çà ÿêîþ ó 1410 ð. âëàñ-
íèê ñåëà Áåíåäèêò Áåíêî çàêëàâ òóò ïåðøó ðèìî-êàòîëèöüêó ïàðàô³þ
ïðè çáóäîâàíîìó ùå ðàí³øå äåðåâ'ÿíîìó êîñòåë³ Ð³çäâà Ïðå÷èñòî¿ Ä³âè
Ìàð³¿509. Ì³ñöåâå íàñåëåííÿ çáåð³ãàëî ñâî¿ ïîëüñüê³ êîðåí³. Ìîæëèâî,
÷åðåç öå íîâèé íàïëèâ ïîëüñüêèõ êîëîí³ñò³â ó 1526 ð. äîïîì³ã òðàíñ-
ôîðìóâàòè ñåëî ó ì³ñòî ç ìàãäåáóðçüêèì ïðàâîì.
Ö³êàâî, çâ³äêè âçÿëàñÿ íàçâà ñåëà Äóíàºöü íà ð. Ëþáàøö³ (ïðè-
òîêà Äí³ñòðà). ×è íå ïðèíåñëè ¿¿ ïåðåñåëåíö³, ïîëîíåí³ íà Äóíà¿ ùå
Âàñèëüêîì Ðîñòèñëàâè÷åì àáî ²ãîðåì-²âàíîì Âàñèëüêîâè÷åì ó ïåðø³é
ïîëîâèí³ Õ²² ñò.?
Ñåëî ßòâÿãè íèí³ íàçèâàºòüñÿ Ïðèá³ëÿ (Ïðèá³ëëº -- â³ä "ïðèáèëü-
ö³", òîáòî "ïðèáóëüö³" ÷è "ïðèáóë³"). Ç ÿòâÿãàìè (ã³ëêîþ ïðóñ³â) ãà-
ëèöüê³ êíÿç³ âîþâàëè ó Õ²²² ñò. íà âîëèíñüêèõ êîðäîíàõ, à Ëåâ Äàíè-
ëîâè÷ áðàâ ó öèõ ïîõîäàõ àêòèâíó ó÷àñòü.
502 Каталог пергаментних документів Центрального державного історичного архіву УРСР у
Львові 1233--1799 / Уклад. О. Купчинський, Е. Ружицький. Київ, 1972. С. 102--103. № 187.
503 Jabłonowski A. Polska XVI wieku pod względem geogra czno-statystycznym. T.7. Cz.1. Ziemie ru-
skie. Ruś Czerwona// Żródła dziejowe. T. 18. Cz. 1. Warszawa, 1902. S. 168.
504 Каталог пергаментних документів. С. 122.
505 Там само. С. 122.
506 Капраль М. Жидачівський повіт Львівської землі в ХVI столітті (За матеріалами поборових
реєстрів) // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його
70-річчя. Т. 1. Київ--Львів, 2004. С. 754.
507 Розов В. Українські грамоти. Т. 1. С. 56.
508 Akta grodzkie i ziemskie. T. 15. Lwów, 1903. S. 1033.
509 Бучек М., Седельник І. Львівська архідієцезія латинського обряду. Т.1. Парафії, костели та
каплиці (Львівська обл.). Львів, 2004. С. 38--40.

84
Ç ïåðåñåëåííÿì ïîëîíåíèõ ó êíÿæó äîáó ïîâ'ÿçàí³ íàçâè ³íøèõ
íàñåëåíèõ ïóíêò³â öüîãî ðåã³îíó: Áðèíö³ Çàã³ðí³ òà Áðèíö³ Öåðêîâí³
(òîáòî Áðàíö³ -- ïîëîíåí³), Áîðèíè÷³ (ïåðâèííå Áðàíè÷e -- Branycze)
óïåðøå çãàäàí³ ó 1424 ð.510, à Ïåðåã³íñüêå (â³ä "ïåðåãíàí³, ïåðåãíàíö³")
â³äîìå â³ä ïî÷àòêó XV ñò.511
Íà äîìåíàëüí³ çåìë³ âêàçóþòü é ³íø³ íàçâè. Âîëîäèìèðö³ (âïåðøå
çãàäàí³ ï³ä 1411 ð.512) ïîõîäÿòü â³ä ãàëèöüêîãî êíÿçÿ Âîëîäèìèðà Âî-
ëîäàðåâè÷à (1141--1153). Êíÿæå ñåëî (òåïåð Êí³ñåë³â, âïåðøå çãàäàíå
ï³ä 1393 ð.513), Êíÿæîëóêà -- 1394 ð.514, Ãîðîäèùå (íàâêîëî çàëèøê³â
êíÿæîãî çàìêó) -- 1376 ð.515. À òàêîæ Áîðòíèêè (âïåðøå çãàäàí³ ï³ä
1428 ð.516) -- òóòåøí³ ïîñåëåíö³ çàãîòîâëÿëè ìåä ³ â³ñê äëÿ êíÿæèõ ãîñ-
òåé-êóïö³â (êíÿæà âëàäà òðèìàëà ìîíîïîë³þ íà çîâí³øíþ òîðã³âëþ,
çîêðåìà, ìåäîì ³ ïðîäóêòàìè â³ä éîãî ïåðåðîáêè, ÿê îñü â³ñê ÷è ì³öí³
âèòðèìàí³ ìåäè). Íîâ³ ³ Ñòàð³ Ñòð³ëèùà (ðàí³øå Ñòð³ëüö³, âïåðøå çãà-
äàí³ ï³ä 1513 ð.) -- êíÿæ³ äâîðÿíè àáî ðÿäîâè÷³, ÿê³ çàãîòîâëÿëè ì'ÿñî
äëÿ â³éñüêà. Ïñàðè (Ïñàð³, âïåðøå çãàäàí³ ï³ä 1532 ð.517) -- êíÿæ³ äâî-
ðÿíè àáî ðÿäîâè÷³, ÿê³ îáñëóãîâóâàëè êíÿæ³ ïîëþâàííÿ.
Ùå îäíà ãðóïà ïîñåëåíü ïîâ'ÿçàí³ ³ç âèäîáóâàííÿì áîëîòíî¿ ðóäè,
âèïëàâëåííÿì çàë³çà ³ âèãîòîâëåííÿì øòàá³â äëÿ êîâàë³â òà çáðîÿð³â.
Ñåðåä òàêèõ íàçâ: Ðóäà (âïåðøå çãàäàíà ï³ä 1394 ð.518), Ðóäíèêè (âïåð-
øå çãàäàí³ ï³ä 1435 ð.519), Äåì'ÿíêà Ë³ñíà òà Äåì'ÿíêà Íàääí³ñòðÿí-
ñüêà. Ã³ãàíòñüêèé ìåòàëóðã³éíèé êîìïëåêñ, ÿêèé áóâ ó Ðóäíèêàõ, ó
ÿê³éñü ì³ð³ ñâ³ä÷èòü ïðî òå, ùî ïîä³áí³ êîìïëåêñè áóëè îêðåìèìè ïî-
ñåëåííÿìè ìåòàëóðã³â, ÿê³ ïðàöþâàëè ÿê êíÿç³âñüê³ ðÿäîâè÷³ íå íà çà-
ìîâëåííÿ ðèíêó, à äëÿ êíÿç³âñüêîãî ñêàðáó520. Íàïðèê³íö³ Õ ñò. ï³ä ÷àñ
ïîõîäó â³éñüêà êè¿âñüêîãî êíÿçÿ Âîëîäèìèðà Ñâÿòîñëàâè÷à êîìïëåêñ
áóëî çðóéíîâàíî, àëå æèòòÿ òóò ï³ñëÿ öüîãî íå çàâìåðëî. Â óðî÷èù³
×îðíà Ãîðà íà ï³âí³÷íî-çàõ³äí³é îêîëèö³ òåïåð³øíüîãî ñåëà Ðóäíèê³â
íà âèñîêîìó ìèñ³, ÿêèé ïîäåêóäè ï³äí³ìàºòüñÿ äî 30 ì íàä íàâêîëèø-
í³ìè ëóêàìè ³ áîëîòàìè, âèÿâëåí³ ñë³äè ïîñåëåííÿ Êíÿæî¿ äîáè521. Áî-
ëîòíó ðóäó äîáóâàëè âçäîâæ Äí³ñòðà âíèç çà òå÷³ºþ â³ä ñåëà Íàä³òè÷³â.
Äâà ê³ëîìåòðè íà ï³âí³÷ â³ä ñåëà Ðàäåëè÷³â ïîáëèçó Ðóäíèê³â â óðî÷è-
ù³ Ãîðîäèùå áóëî âèÿâëåíî ñë³äè óêð³ïëåíü. Öå, íà äóìêó Âîëîäèìèðà
510 Розов В. Українські грамоти. Т. 1. С. 56.
511 Капраль М. Жидачівський повіт. С. 754.
512 Розов В. Українські грамоти. Т. 1. С. 43.
513 Prochaska A. Materiały archiwalne wyjęte głównie z Metryki Litewskiej od 1348 do 1607 r. Lwów,
1890. S. 10.
514 Грамоти ХІV ст. / Упоряд. М. М. Пещак. Київ, 1974. С. 64.
515 Prochaska A. Materiały archiwalne. S. 6.
516 Розов В. Українські грамоти. Т. 1. С. 60.
517 Капраль М. Жидачівський повіт. С. 755.
518 Грамоти ХІV ст. С. 64.
519 Akta grodzkie i ziemskie. Т. 3. S. 107.
520 Войтович Л. Замість вступу: Найдавніший промисловий комплекс України // Ковтало Б.,
Сколоздра Р., Яцишин С. Рудники. Історико-краєзнавчий нарис. Львів, 2005. С. 3--5.
521 Мацкевой Л., Козак В. Старожитності Дрогобицького передгір'я. Львів--Дрогобич, 2010. С.
108.

85
Êîá³ëüíèêà, -- ðåøòêè óãîðñüêîãî ïîñåëåííÿ ÷àñ³â êîðîëÿ Äàíèëà522.
Íà ï³âí³÷í³é îêîëèö³ Ðàäåëè÷³â â óðî÷èù³ Ïàñò³âíèêè çíàéäåíî ñë³äè
ïëàâëåííÿ çàë³çà òà çàë³çîîáðîáíî¿ ìàéñòåðí³ Õ²--Õ²²² ñò.523. Íåäàëåêî,
çà 3 êì íà ï³âäåííèé ñõ³ä â³ä Ðàäåëè÷³â íà ï³âäåííîìó áåðåç³ îç. Æèáà-
ñîâà ïîáëèçó Äí³ñòðà âèÿâëåíî ³íøó çàë³çîîáðîáíó ìàéñòåðíþ öüîãî æ
ïåð³îäó524. Ïðàâîáåðåææÿ Äí³ñòðà àæ äî âïàä³ííÿ ð. Ñòðèé çàïîâíåíå
ñë³äàìè äîáóâàííÿ áîëîòíî¿ ðóäè òà âèïëàâëåííÿ çàë³çà, çîêðåìà, òîïî-
í³ìàìè ç íàçâàìè äåìíÿ525.
Äàë³ íà çàõ³ä ââåðõ ïî Äí³ñòðó ëåæàëè ïîñåëåííÿ Äðîãîâèæ, Óñòÿ,
Êîëîäðóáè òà Á³ëü÷å. Äàâíº ì³ñòî Äðîãîâèæ çíàõîäèëîñÿ íà ï³äâèùå-
íîìó ïëàòî íàä äîëèíîþ ð. Çóáðè, ç ÿêîãî áóëî âèäíî äîðîãè àæ äî Êàð-
ïàò. Çâ³äñè ³ íàçâà Äðîãîâèæ -- Äîðîãîâèæ -- "äîðîãè âèæó". Çáåðåãëîñÿ
ãîðîäèùå Õ²--Õ²V ñò., ÿêå ó òðàâí³ 1353 ð. çíèùèëè â³éñüêà êíÿçÿ Ëþ-
áàðòà-Äìèòðà Ãåäèì³íîâè÷à. Áîÿðèí Âîâ÷îê ³ç Äðîãîâèæà (Wolczkone
de Drochovicze) ó ÷èñë³ ïåðøèõ ïåðåéøîâ íà á³ê ïîëüñüêîãî êîðîëÿ
Êàçèìèðà ²²² ³ ó 1356 ð. âèñòóïèâ ñâ³äêîì íà ìàãäåáóðçüêîìó ïðèâ³ëå¿
Ëüâîâó526. Ï³çí³øå éîãî íàùàäêè, îáäàðîâàí³ ³ ï³äíåñåí³ ñïàäêîºìöÿ-
ìè Êàçèìèðà ²²², ñòàëè ïåðøèìè êàòîëèêàìè-ïîëÿêàìè ñåðåä ðóñüêîãî
áîÿðñòâà527. Ï³ñëÿ çíèùåííÿ ì³ñòî Äðîãîâèæ óæå íå â³äðîäèëîñÿ. Á³ëÿ
ï³äí³ææÿ ïëàòî, íà ÿêîìó ñòîÿëî äàâíº ì³ñòî, íà áåðåç³ ×îðíîãî ïîòî-
êó, ùî âïàäàâ ó Äí³ñòåð, ïîÿâèëîñÿ îäíîéìåííå ñåëî Äðîãîâèæ. Âîíî
ñòàëî öåíòðîì êîðîë³âñüêîãî ñòàðîñòâà, óñïàäêóâàâøè çíà÷åííÿ ñâîãî
ïîïåðåäíèêà, íàïåâíî, ì³ñòî ó êíÿæ³ ÷àñè áóëî öåíòðîì îêðóãè, ùî
íàëåæàëà äî êíÿç³âñüêîãî äîìåíó. Íà êðàþ ïëàòî ñòðèéñüêèé ñòàðî-
ñòà Çàêë³êà Òàðëî ó 1465--1466 ðð. çáóäóâàâ çàìîê, ðåøòêè ÿêîãî òåæ
çáåðåãëèñÿ528.
Ì³ñòî Óñòÿ áóëî ðîçòàøîâàíå ó ãèðëàõ ð³÷îê Ùèðêà, Çóáðè òà Íåæó-
õ³âêè, ÿê³ âïàäàþòü òóò ó Äí³ñòåð. Âïåðøå âîíî çãàäàíî ï³ä 1403 ð. Öå
áóâ öåíòð îêðóãè, ÿêó ÿê äîäàòîê äî Æèäà÷³âñüêîãî êíÿç³âñòâà îòðè-
ìàâ êíÿçü Ñâèäðèãàéëî Îëüãåðäîâè÷529. Àëå Óñòÿ ÿê ì³ñòî âèíèêëî ùå
çà êíÿæèõ ÷àñ³â, òîæ òåïåð óæå áóëî ïîâàæíèì ïîðòîì. Áóä³âíèöòâî
ð³÷êîâèõ ñóäåí (ñòðóã³â, êîìåã, äóáàñ³â, øêóò³â òà ãàëåð) òóò òðèâàëî
522 Кобільник В. З археології Бойківщини. VII виказ пам'яток // Літопис Бойківщини. Рік VI.
Самбір, 1936. Ч. 7. С. 5.
523 Мацкевой Л., Козак В. Старожитності Дрогобицького передгір'я. С. 106.
524 Конопля В. М. Исследования в Семеро-Восточном Прикарпатье // Археологические открытия
1983 г. Москва, 1985. С. 294.
525 Див.: Купчинський О. Забуті та невідомі староукраїнські грамоти XIV -- першої половини XV
ст. // Записки НТШ. Т. 233. Львів, 1997. С. 333--359.
526 Привілеї міста Львова (XIV--XVIII ст.). Упорядкував Мирон Капраль. Львів, 1998. С. 27--31.
527 Mysliński K. Dzieje kariery politycznej w średniowiecznej Polsce. Dymitr z Goraja 1340-1400. Lu-
blin, 1981; S i k o r a F. Dymitr z Goraja na Szczebreszynie w służbie Władysława Jagiełły w latach 1386-
1400 // Studia Historyczne. T. 26. 1986. № 1. S. 14--19; Idem. Krąg rodzinny I dworski Dymitra z
Garaja i jego rola na Rusi // Genealogia. Kręgi zawodowe i grupy interesu w Polsce średniowiecznej
na tle porównawczym. Toruń, 1989. S. 55--89.
528 Івашків Я. М., Івашків К. В., Грибик М. С., Мацьковий Л. Г., Сколоздра Р. В. Миколаївське
Придністров'я / Ред. Л. В. Войтович. Львів, 1993. С. 77--78.
529 Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у ХІІ--ХVІ ст. Львів, 1996. С. 116.

86
äî ñåðåäèíè XIX ñò. Ð³÷êîâèì øëÿõîì Çóáðîþ ç³ Ëüâîâà ³ Ùèðêîì ³ç
Ùèðöÿ ìîæíà áóëî ïîòðàïèòè äî Óñòÿ, à çâ³äòè äàë³ äî ×îðíîãî ìî-
ðÿ òà Â³çàíò³¿. Â³ä 1402 ð. ì³ñòî Õàäæ³áåé (íèí³ Îäåñà) íà ÷îðíîìîð-
ñüêîìó ïîáåðåææ³ ïî÷àëî íàëåæàòè äî âîëîä³íü êíÿçÿ Ñâèäðèãàéëà
Îëüãåðäîâè÷à530. Ó 1415 ð., êîëè â³çàíò³éñüêèé ³ìïåðàòîð çâåðíóâñÿ äî
ïîëüñüêîãî êîðîëÿ Âëàäèñëàâà ßãàéëà çà äîïîìîãîþ, ç Óñòÿ Äí³ñòðîì
÷åðåç Õàäæ³áåé â³äïðàâëÿëîñÿ çá³ææÿ äî Êîíñòàíòèíîïîëÿ531. Òðîõè
ï³çí³øå, çà Êàçèìèðà ßãåëëîí÷èêà, öèì øëÿõîì ïîñòà÷àëè çá³ææÿ ÷å-
ðåç Á³ëãîðîä-Äí³ñòðîâñüêèé äî Ê³ïðñüêîãî êîðîë³âñòâà532. Â³ä 1433 ð.
Óñòÿ âæå çãàäóºòüñÿ ó ñêëàä³ Äðîãîâèçüêîãî ñòàðîñòâà533. Ó 1498--
1515 ðð. ì³ñòî áóëî äåê³ëüêà ðàç³â ñïàëåíèì äîòëà534. Ï³ñëÿ öüîãî âîíî
âæå íå ï³äíÿëîñÿ ³ çàëèøèëîñÿ ñåëîì535.
Ñåëî Êîëîäðóáè ³ íèí³ ëåæèòü íà äí³ñòðîâñüê³é ïåðåïðàâ³ íà øëÿõó
äî Ðàäåëè÷³â ³ Ðóäíèê³â. Íàçâà ïîõîäèòü â³ä ñïîòâîðåííÿ "Êîëî áðîäó".
Ñåëî âïåðøå çãàäàíå ó äîêóìåíò³ â³ä 5 ãðóäíÿ 1440 ð.536. Òóò â óðî÷èù³
Ñåëèùå çíàéäåíî ñë³äè äàâíüîðóñüêîãî ïîñåëåííÿ Õ²--Õ²²² ñò.537
Ïîáëèçó ð. Íåæóõ³âêè, ïðàâî¿ ïðèòîêè Äí³ñòðà, çíàõîäèëîñÿ ì³ñòî
Á³ëü÷å. Íà ìèñîïîä³áíîìó âèñòóï³ íà âèñîò³ 18 ì íàä íèçîâèíîþ çáå-
ð³ãñÿ äèòèíåöü ðîçì³ðàìè 35õ38 ì, îòî÷åíèé âàëîì âèñîòîþ äî 1,5 ì,
à á³ëÿ îñíîâè ìèñó -- äðóãèì âàëîì âèñîòîþ äî 4 ì ³ øèðèíîþ 5-6 ì.
Ìàòåð³àëè Õ²²--Õ²²² ñò.538 Âàëè çáåðåãëèñÿ ³ â óðî÷èù³ Ãîðîäèùå539. Íà-
çâà ñóñ³äíüîãî ñåëà Áîëîíÿ, ÿêå ïðèëÿãàºº äî Á³ëü÷îãî, òåæ ãîâîðèòü
ïðî íàÿâí³ñòü òóò ðàí³øå äàâíüîðóñüêîãî ì³ñòà. Á³ëü÷å âïåðøå çãàäàíå
ï³ä 1466 ð.540
Ó Ñòðèéñüêîìó ðàéîí³ º äâà ïîñåëåííÿ, íàçâè ÿêèõ, áåçïåðå÷íî,
ïîâ'ÿçàí³ ç ðîçñåëåííÿì ïîëîíåíèõ íà êíÿæèõ çåìëÿõ. Ñåëî Äóë³áè
çàñíîâàíå íå ï³çí³øå ÿê íàïðèê³íö³ Õ² ñò., êîëè ùå áóëè âæèâàí³ ïëå-
ì³íí³ íàçâè. Óãåðñüêî (íèí³ ßáëóí³âêà) íå ï³çí³øå 1245 ð., êîëè ï³ñëÿ
áèòâè ï³ä ßðîñëàâîì ó ïîëîí ïîòðàïèëî áàãàòî óãîðñüêèõ âî¿í³â. Ïåð-
øà çãàäêà ïðî Óãåðñüêî äàòîâàíà 1427 ð.
530 Skarbec diplomatów papieskich, cesarskich, króleskich, książących i urzędów posługyjących dokry-
tycznego wyjaśnienia dziejów Litwy, Rusi Litewskiej i osćiennych im krajów słuzającię / Zebrał... J.
Daniłowicz. T. 1. Wilno, 1860. Dok. 746. S. 330--331.
531 Маркевич А. И. Город Качибей или Хаджибей -- предшественник Одессы. Одесса, 1894. С. 55.
532 Janowski A. Żegługa po Dniestrze // Ziemia. 1914. S. 507.
533 Acta grodskie i zemskie z czasów Rzeczy Pospolitej Polskiej z Archiwum tak zwanego Bernardyń-
skiego we Lwowie w skutek fundacji sp. Aleksanra hr. Stadnickiego wydane staraniem Galicyjskiego
wydziału krajowego / Oprac. K. Łiske i A. Prochaska. T. 2. Lwów, 1868. Dok. 102.
534 Żródła dziejowe. T. 18. Cz. 1. Warszawa, 1902. S. 126.
535 Войтович Л., Сколоздра Р. Устя, Устечко... // Миколаївщина. Т. 3. Львів, 2006. С. 67--77.
536 Івашків Я. М., Івашків К. В., Грибик М. С., Мацьковий Л. Г., Сколоздра Р. В. Миколаївське
Придністров'я. С. 90.
537 Чайка Р., Довгань П. Нові матеріали до археологічної мапи Львівщини // Археологічні дослі-
дження на Львівщині у 1995 р. Львів, 1996. С. 78--82.
538 Свєшніков І. К. Довідник з археології України. Львівська область. Київ, 1976. С. 57; Михальчи-
шин І. Стародавня Львівщина. Львів, 1993. С. 22.
539 Кобільник В. З археології Бойківщини. VII виказ пам'яток. С. 5.
540 Івашків Я. М., Івашків К. В., Грибик М. С., Мацьковий Л. Г., Сколоздра Р. В. Миколаївське
Придністров'я. С. 90.

87
Ñòð³ëê³â, î÷åâèäíî, áóâ ïîñåëåííÿì êíÿæèõ ñòð³ëüö³â. Ç ïîëþâàí-
íÿì ó êíÿæèõ óã³ääÿõ ìîæíà ïîâ'ÿçàòè íàçâè ñ³ë Ëèñîâè÷³ (âïåðøå
çãàäàí³ ï³ä 1371 ð.) òà Ëèñÿòè÷³ (1443 ð.). ßê â³äîìî, õóòðà ëèñèö³ áóëè
ìîíîïîëüíèìè òîâàðàìè êíÿæîãî ñêàðáó ³ éøëè íà åêñïîðò. Ñåëî Äîâ-
ãîëóêà (âïåðøå çãàäàíî ï³ä 1438 ð.) òåæ ìîãëî íàëåæàòè, çâàæàþ÷è íà
íàçâó, äî êíÿæîãî äîìåíó: òóò ìîãëè âèïàñàòèñÿ êíÿæ³ òàáóíè. Çáåðå-
ãëèñÿ ïîòóæí³ îáîðîíí³ âàëè êíÿæîãî çàìêó541.
Ñòðèé âïåðøå çãàäàíèé ï³ä 1396 ð.542 Íà òåðèòîð³¿ ì³ñòà âèÿâëå-
íî æèòëà Õ²²-Õ²²² ñò., à òàêîæ ëèòèé áðîíçîâèé õðåñòèê, ïðÿñëèöå ç
îâðóöüêîãî øèôåðó òà ³íø³ ïðåäìåòè öüîãî ïåð³îäó543. Íà â³ääàë³ 4 êì
íà ï³âí³÷ â³ä ñåëà Êàâñüêà ó öåíòðàëüí³é ÷àñòèí³ ë³ñó Áó÷èíè íàä çà-
ïëàâîþ ð. Ñòóïíèö³ çáåðåãëîñÿ êðóãëå ãîðîäèùå Õ²--Õ²²² ñò. ç âàëîì
çàââèøêè 2 ì çàâøèðøêè 4 ì á³ëÿ îñíîâè544. Çà 4,5 êì íà ï³âäåííèé
çàõ³ä â³ä Êàâñüêà â óðî÷èù³ Áè÷ íà ïðàâîìó áåðåç³ ð. Ëåòíÿíêè ³íøå
óêð³ïëåííÿ êðóãëî¿ ôîðìè, îáíåñåíå äâîìà âàëàìè, ÿê³ çáåðåãëèñÿ íà
âèñîòó 1,65 ì òà äâîìà ðîâàìè. Ãîðîäèùå äàòóºòüñÿ Õ²²--Õ²²² ñò.545.
Ùå äî êíÿæèõ ÷àñ³â ìîãëè íàëåæàòè òàê³ ïîñåëåííÿ ÿê Ñèõ³â
(óïåðøå çãàäàíå ï³ä 1428 ð.), Æóëèí (1446 ð.), Ëþá³íö³ (1465 ð., òóò
çáåðåãëèñÿ ñë³äè äàâí³õ óêð³ïëåíü) òà Ã³ðíå (1472 ð.).
Ó íèí³øíüîìó Ñêîë³âñüêîìó ðàéîí³, êð³ì óæå çãàäóâàíèõ Ñèíüî-
âèäñüêà (Âåðõíº Ñèíüîâèäíå), äå çáåðåãëèñÿ ñë³äè äâîõ óêð³ïëåíèõ ãî-
ðîäèù òà ðåøòêè óêð³ïëåíü ìîíàñòèðÿ ñâ. Áîãîðîäèö³, (ó ÿêîìó çó-
ïèíÿëèñÿ êîðîëü Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ç ñèíîì Ëåâîì), Òóñòàí³ ³ Òóõ-
ë³ çíàõîäÿòüñÿ ³íø³ äàâí³ ïîñåëåííÿ. Ï³äãîðîäö³ (âïåðøå çãàäàí³ ï³ä
1397 ð.) -- öå ï³äãðàääÿ ì³ñòà Òóñòàí³. Íèæíº Ñèíüîâèäíå -- òóò òåæ
ïîì³òí³ ñë³äè ãîðîäèùà. Ñêîëå óïåðøå çãàäàíå ï³ä 1397 ð.546, òðàäèö³ÿ
ïîâ'ÿçóº éîãî çàñíóâàííÿ ³ç çàãèáåëëþ êíÿçÿ Ñâÿòîñëàâà Âîëîäèìè-
ðîâè÷à ó 1015 ð.547. Ñëàâñüêå óïåðøå çãàäàíå ï³ä 1483 ð.548, òðàäèö³ÿ
òàêîæ ïîâ'ÿçóº éîãî çàñíóâàííÿ ³ç 1015 ð.). Âåëèê³ Ä³äóøèö³ óïåðøå
çãàäàí³ ï³ä 1371 ð., íàçâà ïîõîäèòü â³ä ïð³çâèùà æèäà÷³âñüêèõ áîÿð Ä³-
äóøèöüêèõ549, ÿê³ ï³çí³øå ñòàëè â³äîìèì ïîëüñüêèì ãðàôñüêèì ðîäîì.
Êîð÷èí óïåðøå çãàäàíèé ï³ä 1446 ð., ó 1870 ð. ì³æ ñåëîì ³ ñõèëîì ãîðè
Êîíèê â óðî÷èù³ Çàì÷èùå áóëè ùå ñë³äè äåðåâ'ÿíî¿ áóä³âë³550.
541 Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. Львів, 1997. С. 71.
542 Acta grodskie i zemskie. Т. 3. Lwów, 1872. S. 115.
543 Мацкевий Л. До проблеми найдавнішого заселення території міста Стрия // Україна: культур-
на спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 5. Львів, 1998. С. 393--398.
544 Бернякович К. В. Роботи Прикарпатської археологічної експедиції у 1956--1957 рр. // Археоло-
гічні роботи Львівського історичного музею у 1952-1957 рр. Львів, 1959. С. 32.
545 Там само. С. 33--34.
546 P a p é e F. Skole i Tucholsczyzna. Lwów, 1891. S. 17.
547 Див.: Войтович Л. Загадкова загибель князя Святослава Володимировича і загадки міграції
угрів в кінці ІХ ст. // Україно-угорські етюди. Вип. 1. Львів, 2010. С. 9--27.
548 Acta grodskie i zemskie. Т. 18. Lwów, 1903. S. 259.
549 Stadnicki K. Synowie Gedymina. T. 1. Lwów, 1849. Dok. 244. S. 257--260.
550 Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. С. 70.

88
Çðîçóì³ëî, ùî â ö³ëîìó ïðîáëåìà äîìåíó ãàëèöüêèõ êíÿç³â çàëè-
øàºòüñÿ â³äêðèòîþ ³ ïîòðåáóº ãëèáøèõ êîìïëåêñíèõ äîñë³äæåíü, ÿê³
ò³ëüêè ïî÷èíàþòü ðîçãîðòàòèñÿ551.
551 Див.: Погоральський Я., Миська Р., Ляска В. Верхньодністерське Підгір'я у X--XIV ст. // Przemyśl
i ziemia przemyska w stre e wpływów ruskich (X -- połowa XIV w.) / Colloquia Russica. Series II.
Vol. 1. Kraków, 2013. S. 11--32; Погоральський Я. До локалізації деяких літописних пунктів
Перемишльської землі // Ibidem. S. 57--66.

89
РОЗДІЛ 2.
ВІДНОСИНИ ГАЛИЦЬКИХ І ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИХ
КНЯЗІВ З ВІЗАНТІЄЮ У ХІ–ХІV CТ.*
Ï³ñëÿ ñòðàøíî¿ ïîðàçêè ï³ä Ìàíöèêåðòîì (1071) Â³çàíò³ÿ ïåðåæè-
ëà âòîðãíåííÿ òóðê³â-ñåëüäæóê³â, ÿê³ ïîâ³ëüíî, àëå íåâïèííî çàïîâíþ-
âàëè Ìàëó Àç³þ òà Ñèð³þ. Äèíàñò³ÿ Êîìí³í³â íå ò³ëüêè ïðèçóïèíèëà
öåé íàñòóï, àëå é ö³íîþ âåëèêèõ çóñèëü ïî÷àëà â³äâîþâàííÿ ÷àñòèíè
çàõîïëåíèõ òåðèòîð³é, îäíî÷àñíî ñòðèìóþ÷è íàñòóï ñèöèë³éñüêèõ íîð-
ìàí³â íà ï³âäí³. Â öèõ ñêëàäíèõ óìîâàõ Êîìí³íè ï³äøòîâõíóëè Çàõ³ä
äî îðãàí³çàö³¿ ïðèéíÿòòÿ õðåñòîâèõ ïîõîä³â, ÿê³ ñïîä³âàëèñÿ âèêîðèñ-
òàòè äëÿ ïîâåðíåííÿ âòðà÷åíèõ òåðèòîð³é. Âçàì³í âîíè îòðèìàëè ðÿä
ñëàáêèõ õðèñòèÿíñüêèõ äåðæàâ ó Ñèð³¿ òà Ïàëåñòèí³, ÿê³ äîâîäèëî-
ñÿ ï³äòðèìóâàòè, òà ïðîíèêíåííÿ íà ñâ³é ðèíîê ñïðèòíèõ ³òàë³éñüêèõ
òîðãîâåëüíèõ ðåñïóáë³ê, ÿê³ ñóòòºâî çìåíøèëè ïîò³ê äîõîä³â ³ìïåð³¿.
Ó öèõ óìîâàõ Êîìí³íè íàìàãàëèñÿ óòðèìóâàòè áàëàíñ íà ï³âíî÷³ ³
ï³âí³÷íîìó çàõîä³, äáàþ÷è ëèøå, ùîá äëÿ îáîðîíè äóíàéñüêîãî êîð-
äîíó íå äîâåëîñÿ çàëó÷àòè äîäàòêîâèõ ñèë. Ïðè öüîìó ïîòð³áíî áó-
ëî ñòðèìóâàòè ïîòóæíå Óãîðñüêå êîðîë³âñòâî, ÿêå, óòâåðäèâøè óãîð-
ñüêî-õîðâàòñüêó óí³þ, íàìàãàëîñÿ âèò³ñíèòè â³çàíò³éö³â ç ñåðáñüêèõ
òà áîëãàðñüêèõ çåìåëü. Êîìí³íè áóëè ãîòîâ³, íàâ³òü, ï³òè íà â³çàíò³é-
ñüêî-óãîðñüêó óí³þ, àëå ¿ì çàâàäèëè âëàñí³ äèíàñòè÷í³ ÷âàðè. Àíãåëè
çàãóáèëè âñå, ñòâîðåíå ¿õ ïîïåðåäíèêàìè. Âîíè ïðèâåëè õðåñòîíîñö³â
òà âåíåö³éö³â ó Êîíñòàíòèíîïîëü ³ ïðàêòè÷íî ñàì³ îðãàí³çóâàëè ðîç-
ïîä³ë ³ìïåð³¿ íà ðÿä âîëîä³íü. Ö³íîþ íåéìîâ³ðíèõ çóñèëü í³êåéñüêèì
âàñèëåâñàì âäàëîñÿ â³äíîâèòè ³ìïåð³þ, àëå íà ïîë³òèêó â öüîìó ðåã³îí³
âïëèâàâ âæå ïîòóæíèé ìîíãîëüñüêèé ôàêòîð. ²ìïåð³ÿ ñàìà ñòàëà îäí³-
ºþ ç áàãàòüîõ ðîçì³ííèõ ìîíåò â áîðîòüá³ Äæó÷èä³â ç Õóëàãó¿äàìè, äî
ÿêî¿ äîëó÷èëèñÿ ºãèïåòñüê³ òà ñèð³éñüê³ ñóëòàíè òà åì³ðè. Ñåëüäæóêè
ïî÷àëè îá'ºäíàííÿ, îáðàâøè ìàëîàç³éñüê³ ïðîâ³íö³¿ ³ìïåð³¿ ÿê áàçó äëÿ
* У розділі використані матеріали з раніше опублікованих праць автора: Войтович Л. Союз
Візантії та Галицько-Волинської держави за Ангелів // Княжа доба: історія і культура. Вип. 2.
Львів, 2008. С. 30--39; Його ж. Галицьке князівство на Нижньому Дунаї // Галич і Галицька зем-
ля в державотворчих процесах України. Матеріали міжнародної наукової конференції. Галич,
10--11 жовтня 2008. Галич, 2008. С. 3--18; Його ж. Союз Візантії та Галицько-Волинської держа-
ви за Ангелів // Дриновський збірник. Т. 3. Харків--Софія, 2009. С. 376--385; Його ж. Галицкая
земля и Византия в XI -- XIV вв. // Кондаковские чтения. Т. 3. Белгород, 2010. С. 255--280; Його
ж. Галицько-болгарські відносини у першій третині ХІІІ століття // Княжа доба: Історія і куль-
тура. Вип. 3. Львів, 2010. С. 201--212; Його ж. Галицька земля і Візантія у ХІ-ХІV століттях //
Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 14-15. Дрогобич, 2011. С. 37--60; Його ж. Ruś halicka a
Bizancjum w XI-XIV w.: wybrane problemy // Zeszyte Naukowe Uniwersytetu Jagiełłońskiego. Prace
Historyczne. T. 138. Kraków, 2011. S. 41--64; Його ж. Galician Ruthennia and Byzantium in 11-13th
century: selected issues // Ruś średniowieczna a sąsiedzi (IX -- połowa XIII wieku) / Colloquia Rusica.
T. 1. Kraków, 2011. S. 137--140.

90
ñòâîðåííÿ âëàñíî¿ ³ìïåð³¿. Ïèòàííÿ ³ñ-
íóâàííÿ Â³çàíò³¿, ïðàâèòåë³ ÿêî¿ ìåòà-
ëèñÿ ì³æ Ñõîäîì ³ Çàõîäîì, íàìàãàþ-
÷èñü âèêîðèñòàòè áóäü-ÿêó ñîëîìèíêó,
ñòàëî ïèòàííÿì ÷àñó. Ïðèäóíàâ'ÿ ç
Áîëãàð³ºþ áóëè âòðà÷åí³ ùå Àíãåëàìè,
àëå ñòàð³ çâ'ÿçêè ç ðóñüêèìè êíÿç³â-
ñòâàìè ïðîäîâæóâàëè çáåð³ãàòèñÿ, ïå-
ðåõîäÿ÷è ïîñòóïîâî ç³ ñôåðè ïîë³òè÷-
íî¿ â ñôåðè ðåë³ã³éíó, åêîíîì³÷íó òà
êóëüòóðíó552.
Ö³ îñòàíí³ íàïðÿìêè ïðîäîâæóþòü
ïðèâåðòàòè íàéá³ëüøó óâàãó äîñë³äíè-
ê³â, òîä³ ÿê ïîë³òè÷í³ ñòîñóíêè îïèíè-
ëèñÿ íà ìàðã³íåç³. Â³äîìèé â³çàíòèí³ñò
Äìèòðî Îáîëåíñüêèé ââàæàâ, ùî Â³-
çàíò³ÿ "íå áåç óñï³õó âèêîðèñòîâóâà-
ëà Êè¿âñüêå, Ñóçäàëüñüêå ³ Ãàëèöüêå
êíÿç³âñòâà ÿê ï³øàê³â íà äîøö³ ºâðî-
ïåéñüêî¿ äèïëîìàò³¿"553. ×è òàê áóëî
íàñïðàâä³? ×è ðóñüê³ êíÿç³ ó â³äíîñè-
íàõ ç Â³çàíò³ºþ âñå æ äîòðèìóâàëèñÿ,
âëàñíå, âèã³äíî¿ îñîáèñòî ¿ì ïîë³òèêè?
ßê³ ìîòèâè øòîâõàëè îáèäâ³ ñòîðîíè
íà çáëèæåííÿ?
Ãàëèöüêî-â³çàíò³éñüêèé êîðäîí.
Ãàëèöüê³ çåìë³ ìàëè áåçïîñåðåäí³é âèõ³ä äî â³çàíò³éñüêèõ êîðäîí³â.
Òîìó â³äíîñèíè ãàëèöüêèõ êíÿç³â ç Â³çàíò³ºþ ìàëè áóòè á³ëüø ³íòåí-
ñèâíèìè. ×åðåç Ãàëèöüêó çåìëþ ïðîõîäèâ äàâí³é çíàìåíèòèé áóðø-
òèíîâèé øëÿõ (Â³ñëà--Ñÿí--Äí³ñòåð òà Í³ìàí--Çàõ³äíèé Áóã--Äí³ñòåð),
ÿêèé ç'ºäíóâàâ Áàëò³éñüêå òà ×îðíå ìîðÿ554. Ïî Äí³ñòðó ïðîëÿãàëà
552 Див.: Мельник М. Переломне ХІ століття // Войтович Л., Домановський А., Козак Н., Лильо І.,
Мельник М., Сорочан С., Файда О. Історія Візантії. Вступ до Візантиністики. Львів, 2011. С.
346--366; Домановський А., Сорочан С. Загадка Комнінів // Там само. С. 367--389; Мельник М.
Розпад імперії // Там само. С. 390--407; Войтович Л. Візантія і Русь: нові горизонти // Там само.
С. 408--426; Лильо І. На уламках краху // Там само. С. 460--470; Сорочан С., Домановський А.
"Повернення батьківщини" // Там само. С. 471--485; Їх же. Між Сходом і Заходом // Там само.
С. 525--532; Їх же. "Приречений острів" // Там само. С. 533--541; Войтович Л. Візантія і Русь:
продовження // Там само. С. 559--574; Сорочан С., Домановський А., Мельник М. Список джерел
та літератури // Там само. С. 798--878.
553 Оболенський Д. Связи между Византией и Русью в ХІ--ХV вв. // XIII Международный конгресс
исторических наук (Москва, 16--23 августа 1970). Москва, 1970. С. 3.
554 Колоссовская Ю.К. Коллегия почитателей Исиды из Паннонии // История и культура анти-
чного мира / Отв. ред. М.М.Кобылина. Москва, 1977. С. 163--164; Гуцуляк О., Драгомирець-
кий П., Томенчук Б. Королівство священних вершин (Scando-Slavica у верхньому Подністров'ї
// Галичина. Науковий і культурно-освітній краєзнавчий часопис. Івано-Франківськ, 2006--
2007. Вип. 12-13. С. 8--33; Томенчук Б. Баварський Географ і річкові шляхи та гради в геополі-
тиці середньовічної Європи // Карпати: людина, етнос, цивілізація. Вип. 1. Івано-Франківськ,
2009. С. 54--67; Войтович Л. Галицька земля і Візантія у ХІ-ХІV століттях. С. 37.
Олексій І Комнін, візантійський васи-
левс (1081–1118) (манускрипт ХІІ ст.
Biblioteca Apostolica Vaticana)

91
³ íàéêîðîòøà äîðîãà äî Â³çàíò³¿. Ñóõîäîëîì ÷åðåç Íèæíº Ïîäóíàâ'ÿ
ìîæíà áóëî á³ëüø áåçïå÷íî âèéòè äî â³çàíò³éñüêèõ ì³ñò, êîëè ñòàðèé
äí³ïðîâñüêèé øëÿõ êîíòðîëþâàëè ïîëîâö³, â³äíîñèíè ç ÿêèìè ïîñò³é-
íî çì³íþâàëèñÿ. Ï³âäåííèé â³äòèíîê áóðøòèíîâîãî øëÿõó àêòèâíî
ôóíêö³îíóâàâ ³ â äîêè¿âñüêîìó ïåð³îä³. Äîñë³äíèêè çâåðíóëè óâàãó, ùî
âåðõíüîäí³ñòðîâñüêå ïîõîäæåííÿ ìàþòü ñêàðáè àðàáñüêèõ ä³ðõåì³â ê³í-
öÿ IÕ -- ïî÷àòêó Õ ñò., ÿê³ çíàéäåí³ ó Ìîëäîâ³ (Ðåäóêåìåíü ó Ðóìóíñüê³é
Ìîëäîâ³, Åêèìàóöè, Àë÷åäàð)555. Ïîñòóïàëè âîíè ó öåé ðåã³îí, ÿêèì
îâîëîä³ëè çàéøë³ òèâåðö³556, äí³ñòðîâñüêèì øëÿõîì557 íå ÿê ïëàò³æíèé
çàñ³á, à ÿê ñèðîâèíà äëÿ âèðîáíèöòâà ñð³áíèõ ïðèêðàñ ðàçîì ç áîëîòíîþ
ðóäîþ ç âåðõíüîäí³ñòðîâñüêèõ ïîêëàä³â558. Îäíå ç íàéá³ëüøèõ ðîäîâèù
áîëîòíî¿ ðóäè çíàõîäèòüñÿ ó âåðõí³é òå÷³¿ Äí³ñòðà ³ òÿãíåòüñÿ óçäîâæ
ð³êè, çàéìàþ÷è òåðèòîð³þ ó ê³ëüêà ñîòåíü êâàäðàòíèõ ê³ëîìåòðîâ. Ó
Õ ñò. òàì ðîçòàøîâóâàâñÿ ã³ãàíòñüêèé ìåòàëóðã³éíèé êîìïëåêñ, ÿêèé
ï³ä ÷àñ ïîõîäó êíÿçÿ Âîëîäèìèðà Ñâÿòîñëàâè÷à ó 992 ð. áóëî çðóéíîâà-
íî. À çàëèøêè çàáðàëè îçåðà Ðóäíèê³âñüêîãî ðèáîêîìá³íàòó (ñ. Ðóäíè-
êè, òåïåð Ìèêîëà¿âñüêîãî ð-íó Ëüâ³âñüêî¿ îáë.). Ïîêëàäè áîëîòíî¿ ðóäè
ó öüîìó ðåã³îí³ ðîçðîáëÿëèñÿ ó VIII--X ñò., à òåõíîëîã³ÿ ïëàâëåííÿ çàë³çà
òóò âèïåðåäæàëà êè¿âñüêó559. Ïîðÿä çíàõîäèòüñÿ Ñòîëüñüêî -- ãîðîäèùå
Õ ñò. (ïëîùà â ìåæàõ âàë³â ³ ðîâ³â áëèçüêî 200 ãà), òåæ çðóéíîâàíå ó
992 ð. Àðõåîëîã³÷í³ ðîçêîïêè, ÿê³ îõîïèëè ó ð³çíèõ ì³ñöÿõ ìåíøå 0,5
% òåðèòîð³¿ ãîðîäèùà, ïîêàçàëè, ùî äî ãîðîäèùà òóò áóëî ãí³çäî ïî-
ñåëåíü VII--IX ñò.560
Àðõåîëîã³÷í³ äîñë³äæåííÿ äàâí³õ á³ëîðóñüêèõ ì³ñò561 äîçâîëÿþòü
çðîáèòè âèñíîâîê, ùî ïîòîêè â³çàíò³éñüêîãî ³ìïîðòó ó Ãðîäíåíñüêå
êíÿç³âñòâî òà Ïîëîöüêó çåìëþ éøëè, â îñíîâíîìó, ÷åðåç Âîëèíü, òîáòî
äàâí³ì áóðøòèíîâèì øëÿõîì. Òàêà ñèòóàö³ÿ ï³äøòîâõóâàëà ãàëèöü-
êèõ êíÿç³â äî âñòàíîâëåííÿ êîíòðîëþ íàä öèì øëÿõîì àæ äî ñàìîãî
ìîðÿ.
Ìåæèð³÷÷ÿ Äí³ñòðà òà Ñåðåòà, Íèæíº Ïîäóíàâ'ÿ áóëè ñâîºð³äíè-
ìè âîðîòàìè ì³æ ìîðåì ³ Êàðïàòàìè. ×åðåç ö³ òåðèòîð³¿ â Õ²--Õ²² ñò.
555 Рабинович Р. А. Дирхемы на территории Молдовы: культурно-исторический контекст // Stra-
tum plus. № 6. Время денег. Санкт-Петербург--Кишинев--Одесса, 1999. С. 262--274.
556 Там само. С. 271--272.
557 Новикова Е. Ю. О серьгах "екимауцкого типа" // Проблемы археологии Евразии (по материа-
лам ГИМ) // Труды Гос. ист. музея. Вып. 74. Москва, 1990. С. 107--117.
558 Рафалович И. А. Славяне VI--IX веков в Молдавии. Кишинев, 1972. С. 178.
559 Цигилик В. Раскопки в с. Рудники //Археологические открытия. 1980 г. Москва, 1981. С. 318--
319; Його ж. Залізодобувний центр в с. Рудники на Прикарпатті на рубежі І та ІІ тисячоліть
нашої ери // Миколаївщина. Т.1 / Відпов. ред. Л. Войтович. Львів, 1998. С. 39--48; Войтович Л.
Замість вступу: Найдавніший промисловий комплекс на території України // Ковтало Б., Ско-
лоздра Р., Яцишин С. Рудники. Історико-краєзнавчий нарис. Львів, 2005. С. 3--5.
560 Корчинский О. М. Городище-гигант в Предгорье Украинских Карпат // Раннеславянский мир.
Вып.1. Москва, 1989; Филипчук М. Слов'янські поселення Українського Прикарпаття у другій
половині І тисячоліття н. е. Стільсько та його округа // Миколаївщина. Т. 1 / Відпов. ред. Л.
Войтович. Львів, 1998. С. 80--104; Його ж. Слов'янські поселення VIII--X ст. в Українському
Прикарпатті. Львів, 2012. С. 182--184; 220--254, 274--277.
561 Див.: Лавыш К.А. Художественные традиции восточной и византийской культуры в искус-
стве средневековых городов Беларуси (Х--XIV вв.). Минск, 2008.

92
êî÷îâèêè ïðîíèêàëè íà Áàëêà-
íè. Ï³ñëÿ æàõëèâî¿ ïîðàçêè ï³ä
Ìàíöèêåðòîì (1071) Â³çàíò³éñüêà
³ìïåð³ÿ áóëà çìóøåíà êîíöåíòðó-
âàòè ñâî¿ ñèëè íà ñõîä³ ³ íå ìîãëà
òðèìàòè òóò äîñòàòí³ êîíòèãåíòè.
Äóíàéñüê³ âîëîä³ííÿ Â³çàíò³¿ îïè-
íèëèñÿ ï³ä çàãðîçîþ. Âèíèêëà íå-
îáõ³äí³ñòü çíàéòè íà ì³ñö³ çàñîáè,
ÿê³ áè ãàðàíòóâàëè áåçïåêó öèõ
âîëîä³íü áåç çàëó÷åííÿ âëàñíèõ
â³éñüêîâèõ ñèë.
Íàïåâíî, ñàìå ö³ ôàêòîðè ñòà-
ëè âèçíà÷àëüíèìè, ùî Ãàëèöüêå
êíÿç³âñòâî âçÿëî íà ñåáå çàâäàííÿ
îáîðîíÿòè â³ä êî÷îâèê³â ïðîõîäè
ó ïðè÷îðíîìîðñüê³ òà áîëãàðñüê³
îáëàñò³, ÿê³ ïåðåáóâàëè ï³ä â³çàí-
ò³éñüêèì êîíòðîëåì. À Â³çàíò³ÿ íå
áóëà ïðîòè îïàíóâàííÿ ö³º¿ òåðè-
òîð³¿ ñèëüíèì ãàëèöüêèì êíÿçåì,
âèä³ëÿþ÷è â³äíîñèíè ç íèì îêðåìî
â³ä â³äíîñèí ç Êèºâîì562. Òîìó íà-
ïðèê³íö³ Õ² ñò. òà âïðîäîâæ ïåð-
øî¿ ïîëîâèíè Õ²² ñò. Ãàëèöüêå êíÿç³âñòâî çìîãëî óòâåðäèòèñÿ íà Íèæ-
íüîìó Äóíà¿563.
Îñâîþâàòè Ïîíèççÿ Äí³ñòðà ïî÷àâ òåðåáîâåëüñüêèé êíÿçü Âàñèëüêî
Ðîñòèñëàâè÷564. Ó ïðîöåñ³ öüîãî â³äáóâàëîñÿ é çáëèæåííÿ ç Â³çàíò³ºþ.
29 êâ³òíÿ 1091 ð. íà áåðåçi ð. Ìàðiöè áiëÿ ôîðòåöi Õiðiíè âiçàíòiéñüêèé
iìïåðàòîð Îëåêñié I Êîìí³í ç äîïîìîãîþ ïîëîâåöüêèõ õàíiâ Òóãîðêàíà
i Áîíÿêà ðîçãðîìèâ ïå÷åíiçüêå âiéñüêî. Äî÷êà iìïåðàòîðà Àííà Êîìí³-
íà òàê ïèñàëà ïðî öþ áèòâó: "Â òîé äåíü âiäáóëîñÿ äåùî íåçâè÷àéíå:
çãèíóâ öiëèé íàðîä ðàçîì ç æiíêàìè i äiòüìè, ÷èñåëüíiñòü ÿêîãî ñêëà-
äàëà íå 10 òèñÿ÷ ÷îëîâiê, à âèðàæàëàñü ó âåëè÷åçíèõ öèôðàõ." Ñåðåä
ó÷àñíèêiâ áèòâè Àííà íàçèâàëà 5 òèñÿ÷ ãiðñüêèõ æèòåëiâ, ÿêi ïðèáóëè
íà äîïîìîãó iìïåðàòîðó565. Âiäîìèé âiçàíòèñò Âàñèëü Âàñèëüºâñüêèé
ââàæàâ, ùî öå áóëà äðóæèíà òåðåáîâåëüñüêîãî êíÿçÿ Âàñèëüêà Ðîñòèñ-
ëàâè÷à566. Öå â³éñüêî éøëî íà ç'ºäíàííÿ ç â³çàíò³éñüêèì âàñèëåâñîì ïî
562 Литаврин Г.Г. Русь и Византия в ХІІ веке // Литаврин Г.Г. Византия и славяне. Санкт-
Петербург, 1999. С. 505--506.
563 Мавродин В.В. Русские на Дунае // Ученые записки ЛГУ. Серия гуманитарных наук. № 87. Ле-
нинград, 1943. С. 12; Крип'якевич І. Галицько-Волинське князівство. Львів, 1999. С. 55; Войто-
вич Л. Галицьке князівство на Нижньому Дунаї // Галич і Галицька земля в державотворчих
процесах України. Галич, 2008. С. 3--18.
564 Войтович Л. Галицьке князівство на Нижньому Дунаї. С. 3--18.
565 Анна Комніна. Алексиада. Москва, 1965. С. 237.
566 Васильевский В.Г. Византия и печенеги // Васильевский В. Г. Труды. Т. 1. Санкт-Петербург,
Анна Комніна (1083–1153)
(мозаїка, ХІІ ст.)

93
ð. Ñåðåòó i ìóñèëî ïåðåõîäèòè ãîðè, òîìó i ïîòðàïèëî â ðîçðÿä "ãîðÿí".
Ñîþç Îëåêñ³ÿ ² Êîìí³íà ç Âàñèëüêîì Ðîñòèñëàâè÷åì ï³äòâåðäæóþòü
íàñòóïí³ ïîä³¿. Êîëè óãîðñüêèé êîðîëü Ëàñëî ² âòðóòèâñÿ ó áîðîòüáó çà
õîðâàòñüêó ñïàäùèíó ³ ñïðîáóâàâ ñèëîþ ïðèºäíàòè á³ëüøó ÷àñòèíó ö³º¿
êðà¿íè, òî çà÷åïèâ ³íòåðåñè Â³çàíò³¿. Âîíà â³äðàçó îðãàí³çóâàëà âòîð-
ãíåííÿ ïîëîâö³â ó Òðàíñèëüâàí³þ âçèìêó 1091/1092 ð.567 Óãîðñüêèé
õðîí³ñò, àâòîð "Gesta Ladislai regis" ("Ä³ÿíü êîðîëÿ Ëàñëî") çàçíà÷èâ,
ùî ïîëîâö³â ïðèâåëè ðóñüê³568. Î÷åâèäíî, ùî òåðåáîâåëüñüêèé êíÿçü
Âàñèëüêî Ðîñòèñëàâè÷ ÿê ñîþçíèê Â³çàíò³¿ äîìîâèâñÿ ç ïîëîâöÿìè ³
ïðîïóñòèâ ¿õíº â³éñüêî äî Òðàíñèëüâàí³¿569.
Ò³ñíèé ñîþç Â³çàíò³¿ ç Ãàëèöüêèì êíÿç³âñòâîì îñòàòî÷íî ñôîðìó-
âàâñÿ íà ïî÷àòêó Õ²² ñò., áî 20 ëèïíÿ 1104 ð. äî÷êà ïåðåìèøëüñüêîãî
êíÿçÿ Âîëîäàðÿ Ðîñòèñëàâè÷à -- ²ðèíà âèéøëà çàì³æ çà â³çàíò³éñüêîãî
ïðèíöà ç äèíàñò³¿ Êîìí³í³â570 (ùîïðàâäà, ³ñòîðèêè äîâãî äèñêóòóâàëè,
³äåíòèô³êóþ÷è éîãî ÿê ñèíà âàñèëåâñà Îëåêñ³ÿ Êîìí³íà -- ñåâàñòîêðà-
òîðà ²ñààêà571). Àëå öå áóâ ïåðøèé âèïàäîê äèíàñòè÷íèõ çâ'ÿçê³â óä³ëü-
íîãî ðóñüêîãî êíÿçÿ ç ðîäèíîþ â³çàíò³éñüêèõ âàñèëåâñ³â. Òàêèé ôàêò ç
îãëÿäó íà ïåðåá³ðëèâó äèíàñòè÷íó ïîë³òèêó ïðàâèòåë³â Â³çàíò³¿ âàðòóº,
ùîá éîãî âèä³ëèòè. Â³ä öüîãî øëþáó íàðîäèâñÿ ìàéáóòí³é âàñèëåâñ
Àíäðîí³ê ² Êîìí³í572. ª ñâ³ä÷åííÿ, ùî â³í âîëîä³â ðóñüêîþ ìîâîþ573.
Çðîçóì³ëî, ùî ³í³ö³àòèâà â óêëàäåíí³ øëþáó çà æîäíèõ îáñòàâèí íå
ìîãëà âèõîäèòè â³ä Ðîñòèñëàâè÷³â. Àäæå âîíè áóëè ò³ëüêè óä³ëüíè-
ìè êíÿçÿìè, ÿê³ áîðîëèñÿ çà ñâîº óòâåðäæåííÿ ó Ãàëèöüê³é çåìë³. À
ïîòóæíà äèíàñò³ÿ Êîìí³í³â ìîãëà äîçâîëèòè ïîä³áíèé øëþá ëèøå ó
1908. С. 101.
567 Bárány A.  e Expansion of the Kindom of Hungary in the Middle Ages (1000--1490) // Berend N.
 e Expansion of Central Europe in the Middle Age. Ashgate Variorum, 2012. P. 339.
568 Gesta Ladislai regis // Scriptorem Rerum Hungaricarum tempore ducum regumque stirpis Arpadi-
anae gestarum. Vol. 1 / Ed. I.Szentpétery. Budapest, 1937. P. 417.
569 Kristό D., Ma k k F. Az Árpád-haz uralkodoi. Budapest, 1996. 120--122 old.
570 Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летописей. Москва, 2001. Стб. 256; Acta et
diplomata graeca medii aevi sacra et profana collecta / Ed. F.Miklosich, J.Müller. T. 5. Vindobonae,
1886. S. 375.
571 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2. Львів, 1905. С. 414; Baumgarten N. de. Généalogies et
marriages ocidentaux des Rurikides Russes du X-e au XIII-e siéle // Orientalia Christiana. Vol. IX--I.
Roma, 1927. P. 15--16; Kashdan А. Rus' -- Byzantine Princeli Marriages in the Eleventh and Twel h
Centuries // Harvard Ukrainian Studies / Red. O. Pritsak. T. 12/13. Cambridge, 1988/1989. S. 425;
Назаренко А. Первые контакты Штауфенов с Русью (К истории русско-немецких отношений в
30-е гг. XII в. // Восточная Европа в исторической ретроспективе: К 80-летию В. Т. Пашуто.
Москва 1999. С. 166--179; Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX -- початок
XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. Львів, 2000. С.
65; Його ж. Княжа доба на Русі: Портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 333; Головко О. Галицька
держава князів Ростиславичів в історії Центрально-Східної Європи (ІX--XII ст.) // Україна в
Центрально-Східній Європі. Т. 5. Київ, 2005. С. 87--131; Юревич О. Андроник І Комнін. Санкт-
Петербург, 2006. С. 50--52; Сохан М. Політичні відносини династії Ростиславичів з Польщею у
ХІІ ст. // Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України. Галич, 2008. С. 78.
572 Войтович Л., Целуйко О. Правлячі династії Європи. Біла Церква, 2008. С. 255.
573 Пашуто В.Т. Внешння политика Древней Руси. Москва, 1968. С. 195--196; Юревич О. Андро-
ник І Комнін. С. 52; Про знання мови див. також: Niceta Choniata. De Manuele Comneno. Lib. 4.
Cap. 2. C. 172--173.

94
âèíÿòêîâîìó âèïàäêó: ÿêùî áóëà çàö³êàâëåíà ó ïîñëóãàõ Ðîñòèñëàâè-
÷³â. Çà òîä³øí³õ ïîë³òè÷íèõ îáñòàâèí ìîãëà éòè ìîâà ò³ëüêè ïðî îõîðî-
íó ï³âí³÷íîäóíàéñüêîãî êîðäîíó ³ìïåð³¿.
Âçÿòè íà ñåáå òàê³ ôóíêö³¿ áóëè ãîòîâ³ ³ âåëèê³ êè¿âñüê³ êíÿç³. Âîëî-
äèìèð Ìîíîìàõ ï³äòðèìàâ ïðåòåíäåíòà íà â³çàíò³éñüêèé ïðåñòîë, ÿêèé
âèäàâàâ ñåáå çà ñèíà Ðîìàíà IV êóðîïàëàòà Ëåâà Ä³îãåíà (öåé ïðèíö
çàãèíóâ ó 1087 ð. ó áèòâ³ ç ïå÷åí³ãàìè574), òà îäðóæèâ ç³ ñâîºþ äî÷êîþ
Ìàðèíîþ. À ïîò³ì ïîñëàâ éîìó íà äîïîìîãó ñâîº â³éñüêî, î÷îëåíå ñè-
íîì Âÿ÷åñëàâîì Âîëîäèìèðîâè÷åì ³ âîºâîäîþ Ôîìîþ Ðàòèáîðîâè÷åì.
Âîíè ïåðåéøëè Äóíàé òà îáëîæèëè Äîðîñòîë. Ï³ä ñò³íàìè öüîãî ì³ñòà
ïðåòåíäåíò íà â³çàíò³éñüêèé ïðåñòîë çàãèíóâ 15 ñåðïíÿ 1116 ð.575
Êè¿âñüêå â³éñüêî â³äñòóïèëî. Àëå Ìàðèíà Âîëîäèìèð³âíà íàðîäè-
ëà â³ä öüîãî àâàíòþðèñòà ñèíà Âàñèëÿ576. Ùîá Âîëîäèìèð Ìîíîìàõ íå
ñïðîáóâàâ ó ìàéáóòíüîìó öèì ñêîðèñòàòèñÿ, âàñèëåâñ ²îàí ²² Êîìí³í
ïîñï³øèâ óêëàñòè ç íèì óãîäó, ÿêó ó 1122 ð. çàêð³ïèëè øëþáîì ñèíà
âàñèëåâñà êåñàðÿ Îëåêñ³ÿ Êîìí³íà ç âíó÷êîþ Âîëîäèìèðà Ìîíîìàõà
²ðèíîþ-Äîáðîíåãîþ Ìñòèñëàâíîþ577. Íà ï³äñòàâ³ ö³º¿ óãîäè Ìñòèñëàâ
Âîëîäèìèðîâè÷ âèñëàâ äî Â³çàíò³¿ ïîëîíåíèõ ïîëîöüêèõ êíÿç³â. Çà ã³-
ïîòåçîþ Îëåêñàíäðà Êàæäàíà âèñëàíèì êíÿçÿì áóëè íàäàí³ ÿê³ñü âîëî-
ä³ííÿ àáî æ óðÿäè íà Áàëêàíàõ578, òîáòî äîðó÷èâøè çàâäàííÿ çàõèñòó
ïðèäóíàéñüêî¿ òåðèòîð³¿. Àëå öå, øâèäøå, áóâ ò³ëüêè åï³çîä ó çàãàëü-
íîìó ïëàí³ îáîðîíè Ïîäóíàâ'ÿ: ³ìïåð³ÿ âèð³øèëà çà êðàùå ìàòè ñïðà-
âó ç óä³ëüíèìè êíÿçÿìè, ÿê³ áè íå ïðîáóâàëè âòðó÷àòèñÿ ó âíóòð³øí³
â³çàíò³éñüê³ ïðîáëåìè, ùî ìîãëè ñîá³ äîçâîëèòè âåëèê³ êè¿âñüê³ êíÿç³.
Ïîëîöüê³ êíÿç³ îòðèìàëè ä³ëüíèö³ íà ïðàâîìó áåðåç³ Äóíàþ, òîä³ ÿê
Ðîñòèñëàâè÷³ çà çãîäîþ Â³çàíò³¿ îïàíóâàëè ë³âèé áåðåã äåëüòè Äóíàþ.
Ïðèéøîâøè ó Ãàëèöüêó çåìëþ, Ðîñòèñëàâè÷³ óòâîðèëè òðè êíÿ-
ç³âñòâà: Ïåðåìèøëüñüêå, Çâåíèãîðîäñüêå (ç öåíòðîì ó Çâåíèãîðîä-
ö³ íà Á³ëö³) òà Òåðåáîâåëüñüêå. Ï³ñëÿ ñìåðò³ Ðþðèêà Ðîñòèñëàâè÷à
ó 1092 ð. Âîëîäàð Ðîñòèñëàâè÷ îá'ºäíàâ Ïåðåìèøëüñüêå ³ Çâåíèãî-
ðîäñüêå êíÿç³âñòâà. Âîëîäàð ³ Âàñèëüêî Ðîñòèñëàâè÷³ ïîìåðëè ìàéæå
îäíî÷àñíî ó 1124 ð. Îáîº ìàëè ïî äâîº ñèí³â, ÿê³ óñïàäêóâàëè óä³ëè
ó áàòüê³âñüê³é ÷àñòèí³ Ãàëèöüêî¿ çåìë³. Ðîñòèñëàâ Âîëîäàðåâè÷ îòðè-
ìàâ Ïåðåìèøëüñüêå êíÿç³âñòâî, à Âîëîäèìèðêî Âîëîäàðåâè÷ -- Çâå-
íèãîðîäñüêå. ²ãîð-²âàí Âàñèëüêîâè÷ îòðèìàâ Ãàëèöüêå êíÿç³âñòâî, à
Ðîñòèñëàâ-Ãðèãîð³é Âàñèëüêîâè÷ -- Òåðåáîâåëüñüêå.
574 Анна Комніна. Алексиада. Москва, 1965. С. 210.
575 Ипатьевская летопись. Стб. 284; Левченко М.В. Очерки по истории русско-византийских
отношений. Москва, 1956. С. 477; Рыбаков Б.А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи.
Москва, 1963. С. 108--111; Пашуто В.Т. Внешння политика Древней Руси. С. 186--187.
576 Ипатьевская летопись. Стб. 298.
577 Там же. Стб. 286; Лопарев Х.М. Брак Мстиславны (1122 г.) // Византийский Временник. Т.
9. Вып. 3--4. Санкт-Петербург, 1902. С. 418--445; Пападимитриу С.Д. Брак русской княгини
Мстиславны Добродеи с греческим царевичем Алексеем Комніным // Византийский Времен-
ник. Т. 9. Вып. 1--2. Санкт-Петербург, 1904. С. 73--98.
578 Каждан А.П. Славяне в составе господствующего класса византийской империи в ХІ--ХІІ вв.
// Славяне и Россия. К 70-летию со дня рождения С.А.Никитина. Москва, 1972. С. 180--188.

95
Ðîñòèñëàâ Âîëîäàðåâè÷ ïîìåð ó 1128 ð.579 áåçäiòíèì. Áî Ïåðå-
ìèøëüñüêå êíÿçiâñòâî áåç ïðîáëåì ïåðåéøëî äî Âîëîäèìèðêà580.
Ðîñòèñëàâ-Ãðèãîð³é ïîìåð ì³æ 1127 i 1141 ð. (íàé³ìîâ³ðí³øå áëèæ÷å
äî ïåðøî¿ äàòè581). Â³äòàê ²ãîð Âàñèëüêîâè÷ òåæ îá'ºäíàâ ï³ä ñâîºþ
âëàäîþ âñþ áàòüê³âñüêó ñïàäùèíó. ² òóò íà ³ñòîðè÷íó ñöåíó âèõîäèòü
çàãàäêîâà ïîñòàòü êíÿçÿ ²âàíà Ðîñòèñëàâè÷à Áèðëàäíèêà, ÿêîãî çíà÷íà
÷àñòèíà äîñë³äíèê³â âïåðòî ââàæàº ñèíîì ïåðåìèøëüñüêîãî êíÿçÿ Ðî-
ñòèñëàâà Âîëîäàðåâè÷à. Àëå ó òàêîìó âèïàäêó âèíèêàº ðÿä çàïèòàíü.
×îìó ²âàíà Áèðëàäíèêà ÿê ìîæëèâîãî ñóïåðíèêà ó áîðîòüá³ çà Ãàëè÷
òàê áîÿâñÿ ßðîñëàâ Îñìîìèñë? ßê ìîãëè ïðèéíÿòè ó Ãàëè÷ íà òåðè-
òîð³þ Âàñèëüêîâè÷³â ìîëîäîãî êíÿçÿ ç ã³ëêè Âîëîäàðåâè÷³â? ² ÷îìó
â³í êîðèñòóâàâñÿ òàêîþ ï³äòðèìêîþ íàñåëåííÿ ñåðåäíüîãî òà íèæíüî-
ãî Ïîäí³ñòðîâ'ÿ? ßêùî ²âàí Ðîñòèñëàâè÷ áóâ ñèíîì ïåðåìèøëüñüêîãî
êíÿçÿ, òî çà ñâî¿ì ïîõîäæåííÿì íå ì³ã ìàòè æîäíèõ ïðàâ íà Ãàëè÷582.
Íåóïåðåäæåíèé àíàë³ç ïîêàçóº, ùî êíÿçü ²âàí Ðîñòèñëàâè÷ -- ñèí
òåðåáîâåëüñüêîãî êíÿçÿ Ðîñòèñëàâà Âàñèëüîâè÷à. Ùå çà æèòòÿ áàòü-
êà (àáî ï³ñëÿ éîãî ñìåðò³ â³ä ðóêè äÿäüêà ²ãîðÿ Âàñèëüîâè÷à) â³í îò-
ðèìàâ óä³ë ó Ïîíèçç³ ç öåíòðîì ó Çâåíèãîðîä³ íà Äí³ñòð³583. Ïðî öå
ñâ³ä÷èòü ³ âiäîìà ãðàìîòà êíÿçÿ ²âàíà Ðîñòèñëàâè÷à â³ä 20 òðàâíÿ
1134 ð. àäðåñîâàíà ìåñåìâð³éñüêèì êóïöÿì. Òàì çãàäóþòüñÿ éîãî
âîëîäiííÿ ó Ïîíèççi Äíiñòðà òà Äóíàþ, çîêðåìà, Ìàëèé Ãàëè÷ (Ãàëàö),
Áèðëàä ³ Òåêó÷584. Íàâêîëî öüîãî äîêóìåíòó óæå äóæå äîâãî òðèâàº
äèñêóñ³ÿ ñåðåä äîñë³äíèê³â585, ÿêà íà äàíîìó åòàï³ äîñë³äæåíü íå äî-
çâîëÿº ââàæàòè ãðàìîòó ï³äðîáëåíîþ.
Çâåíèãîðîäñüêå êíÿç³âñòâî ç öåíòðîì ó Çâåíèãîðîä³ íà Äí³ñòð³ êîí-
òðîëþâàëî òåðèòîð³¿ äî ãèðëà Äí³ñòðà òà ãèðëà Äóíàþ. Êíÿçü ²âàí Ðîñ-
òèñëàâè÷ ï³ñëÿ ñìåðò³ áàòüêà çàëèøàâñÿ âàñàëîì äÿäüêà ãàëèöüêîãî
êíÿçÿ ²ãîðÿ Âàñèëüêîâè÷à. ×èñëåíí³ àðõåîëîã³÷í³ çíàõ³äêè â äåëüò³
Äóíàþ, çîêðåìà ó Ä³íîãåò³¿ ïîáëèçó Ãàëàöà (ìàëîãî Ãàëè÷à) ì³ñòÿòü
579 За В.Татищевим -- у 1143 р. (Татищев В.Н. История Российская. Т. 3. Москва, 1964. С. 137--138,
158), що малоймовірно, так як після 1128 р. цей князь не приймав жодної участі у політичному
житті. Так само помилкова його згадка у Длугоша під 1159 р. (Jana Długosza kanonika kra-
kowskiego Dziejόw polskich ksiąg dwanaście. T. 2. Ks. 5. Krakόw, 1868. S. 52--53). Як звернув
увагу Олександр Семкович, хроніст в цьому епізоді сплутав смоленського князя Ростислава
Мстиславича з перемишльським князем Ростиславом Володаревичем (Semkowicz A. Krytyczny
rozbiόr Dziejόw Polskich Jana Długosza (do roku 1384). Krakόw, 1887. S. 181).
580 Баумгартен Н.А. Родословные отрывки // Летопись историко-родословного об-ва в Москве.
Вып. 4(16). 1908. С. 6--7.
581 Грушевський М. Iсторiя України-Руси. Т. 2. Львів, 1905. С. 122--123, 417--419; Баумгартен М.А.
Родословные отрывки. С. 7--8.
582 Богдан И.И. Грамота князя Ивана Ростиславича "Бирладника" 1134 года. Сообщение // Труды
VIII Археологического съезда в Москве в 1890 г. Т. 4. Москва, 1897. С. 163--164.
583 Войтович Л. Князь Іван Бирладник: загадка походження // Генеалогічні записки Українського
геральдичного товариства. Вип. 5. Львів, 2006. С. 7--15; Його ж. Князь Іван Бирладник: загадко-
ва постать // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 11--12. Дрогобич, 2008. С. 51--62; Його
ж. Галицьке князівство на Нижньому Дунаї // Галич і Галицька земля в державотворчих про-
цесах України. Галич, 2008. С. 3--18.
584 Памятники русского права. Вып. 2. Москва, 1953. С. 26.
585 Погляди дискутантів див.: Проблема південних галицьких кордонів у попередньому розділі.

96
åëåìåíòè ðóñüêî¿ ìàòåð³àëüíî¿
êóëüòóðè ³ äàòóþòüñÿ øèðîêèì ä³à-
ïàçîíîì Õ--Õ²² ñò.586. Ìîæíà ââà-
æàòè, ùî ãàëèöüêî-â³çàíò³éñüêèé
êîðäîí ó Íèæíüîìó Ïîäóíàâ'¿ îñòà-
òî÷íî ñôîðìóâàâñÿ ùå ó ïåðø³é ïî-
ëîâèí³ Õ²² ñò.
Â³çàíò³éñüêî-ãàëèöüêèé ñîþç.
Ó 1139 ð. ïåðåìèøëüñüêî-çâåíèãî-
ðîäñüêèé êíÿçü Âîëîäèìèðêî Âî-
ëîäàðåâè÷ ³ ãàëèöüêèé êíÿçü ²ãîð
Âàñèëüêîâè÷ ï³äòðèìàëè íîâîãî âå-
ëèêîãî êíÿçÿ Âñåâîëîäà Îëüãîâè÷à
i íàíåñëè óäàð ïî âîëèíñüêèõ çåì-
ëÿõ. Ãàëèöüêi äðóæèíè âòîðãíó-
ëèñÿ ó Ïîãîðèííÿ i íå äîçâîëèëè
Içÿñëàâó Ìñòèñëàâè÷ó äîïîìîãòè
ïåðåÿñëàâñüêîìó êíÿçþ Àíäðiþ Âî-
ëîäèìèðîâè÷ó. Âîëîäèìèðêî íàâ³òü
ïåðåõîïèâ ïîñîëüñòâî í³ìåöüêîãî
êîðîëÿ Êîíðàäà ²²² äî âîëèíñüêîãî
êíÿçÿ ²çÿñëàâà Ìñòèñëàâè÷à. Â³ä-
òàê êîðîëü çìóøåíèé áóâ çâåðíóòè-
ñÿ ç ëèñòîì äî â³çàíò³éñüêîãî âàñè-
ëåâñà ²îàíà ²² Êîìí³íà ç ïðîõàííÿì
âïëèíóòè íà ñâîãî ðîäè÷à587. Ñëóøíèì âèãëÿäàº âèñíîâîê Îëåêñàíäðà
Íàçàðåíêà, ùî ì³æ Âîëîäèìèðêîì Âîëîäàðåâè÷åì òà Â³çàíò³ºþ áóëî
óêëàäåíî îêðåìó óãîäó, ÿêà ñêð³ïëþâàëà ñîþç, ïî÷àòêè ÿêî¿ ñÿãàþòü
øëþáó ²ðèíè Âîëîäàð³âíè588. Öåé ñîþç òà ó÷àñòü ó â³éí³ ç Ìîíîìàõî-
âè÷àìè, çàáåçïå÷èëè Âîëîäèìèðêîâ³ ï³äòðèìêó Êèºâà, äå íå ñòàëè çà-
âàæàòè îá'ºäíàííþ âñ³º¿ Ãàëèöüêî¿ çåìë³ ï³ä éîãî âëàäîþ589.
Ó 1141 ð. ïîìåð ãàëèöüêèé êíÿçü ²ãîð Âàñèëüêîâè÷590, ç ÿêèì Âîëî-
äèìèðêî Âîëîäàðåâè÷ ïåðåáóâàâ â äðóæíiõ ñòîñóíêàõ. Ñêîðèñòàâøèñü
ö³ºþ ñìåðòþ, â³í îá'ºäíàâ âñþ Ãàëèöüêó çåìëþ. Ñòîëèöþ -- ïåðåí³ñ ó
Ãàëè÷591. ×èíèòè òàê Âîëîäèìèðêà çìóøóâàëè âàãîì³ ïðè÷èíè: â³í íå
586 Barnea I. Elementy dawnej kultury materialnej ruskiej і wschodniej (X-XII w.) w Dinogetia koło
Gałacu // Postępy Archeologii. 1956. № 5. S. 211--258.
587 Див.: Ottonis episcopi Frisingensis Chronica sive Historia de duabus civitatibus / Еd. A. Hofmeister.
Hannover,1912 // Режим доступу: http://www.thelatinlibrary.com/ottofreising/1.html
588 Назаренко А. Первые контакты Штауфенов с Русью. С. 171--173.
589 Головко О. Князь Володимирко Володаревич, перший володар об'єднаного Галицького князів-
ства // Миколаївщина. Збірник наукових статей. Т. 3. Львів, 2006. С. 79--94.
590 Ипатьевская летопись. Стб. 308. На мій погляд, вірною є здогадка відомого археолога Юрія
Лукомського, що Iгор-Iван Василькович був похований в Галичi у монастирськiй церквi
св.Iвана Хрестителя на Царичинцi i саме його останки були виявленi у саркофазi в пiвденнiй
навi церкви (Лукомський Ю. Невiдомi церкви на Подолi княжого Галича // Записки НТШ. Т.
235. 1998. С. 572, 590--591).
591 Грушевський М. Iсторiя України-Руси. Т. 2. С. 122--123, 417--419; Ратич О.О., Нудьга Г.Л.
Мануїл І Комнін, візантійський василевс
(1143--1180) (манускрипт ХІІ ст. Biblioteca
Apostolica Vaticana)

97
ìàâ ïðàâ íà Ãàëèöüêî-Òåðåáîâåëüñüêå êíÿç³âñòâî ïîêè áóâ æèâèì ²âàí
Ðîñòèñëàâè÷ ³ òîìó éîãî ïðèñóòí³ñòü òóò áóëà ïðîñòî íåîáõ³äíîþ.
Îá'ºäíàíó Âîëîäèìèðêîì Âîëîäàðåâè÷åì Ãàëèöüêó çåìëþ ùå á³ëü-
øå, ÿê ñîþçíèêà ïîòðåáóâàëà Â³çàíò³ÿ. Öå ðîçóì³ëè íå ò³ëüêè îáèäâ³
ñòîðîíè. Íå âèïàäêîâî ó 1142 ð. òîé æå ãåðìàíñüêèé êîðîëü òà ³ìïåðà-
òîð Êîíðàä ²²², ìàþ÷è òîðã³âåëüí³ ïðåòåíç³¿ äî Ðóñ³ (³ìïåð³ÿ òîðãóâàëà
ç Ðóññþ ÷åðåç çíàìåíèòèé øëÿõ ç Ðåãåíñáóðãà íà Ïðàãó--Êðàê³â--Ïåðå-
ìèøëü--Ãàëè÷--Êè¿â), çâåðíóâñÿ çà ïîñåðåäíèöòâîì äî Â³çàíò³¿592.
Ñîþç ³ç Â³çàíò³ºþ òàêîæ âïëèíóâ íà òå, ùî ó áîðîòüá³ çà êè¿âñüêèé
ïðåñòîë ì³æ Ìîíîìàõîâè÷àìè Âîëîäèìèðêî Âîëîäàðåâè÷ ï³äòðèìàâ íå
âîëèíñüêîãî êíÿçÿ ²çÿñëàâà Ìñòèñëàâè÷à, à éîãî äÿäüêà ñóçäàëüñüêîãî
êíÿçÿ Þð³ÿ Äîâãîðóêîãî. Ãàëèöüêèé êíÿçü äîâãî âàãàâñÿ, çàëèøàþ-
÷èñü íåéòðàëüíèì ó 1147--1148 ðð. Â³í äîáðå óñâ³äîìëþâàâ, ùî ï³ä-
òðèìêà Þð³ÿ îçíà÷àòèìå ðîçðèâ ñîþçó ç Óãîðùèíîþ. Àëå ïåðåâàæèëè
ñòîñóíêè ç Â³çàíò³ºþ, ÿê³ áóëè äëÿ ãàëèöüêîãî êíÿçÿ âàæëèâ³øèìè,
ïðî ùî º ñâiä÷åííÿ â³çàíò³éñüêîãî õðîí³ñòà Iîàíà Êiííàìà593. Êîëè ó
1150 ð. óãîðñüêèé êîðîëü Ãåéçà ²² âòîðãíóâñÿ ó Ãàëèöüêó çåìëþ ³ çà-
õîïèâ Ñÿíîê, â³çàíò³éñüêèé âàñèëåâñ Ìàíó¿ë Êîìí³í ó 1151 ð. âèð³øèâ
"â³äîìñòèòè éîìó, ùî â³í íàïàâ ïðîòè éîãî âîë³ íà Âîëîäèìèðà (òà-
êå ³ì'ÿ àðõîíòà Ãàë³ö³¿), êîòðèé áóâ ôåäåðàòîì-ñîþçíèêîì"594. Äëÿ
Захiдноукраїнськi землi в епоху Київської Русi та в перiод феодальної роздробленостi // Тор-
жество iсторичної справедливостi. Львів, 1968. С. 44--64.
592 Васильев А.А. История Византии. Византийцы и крестоносцы. Петроград, 1923. С. 41.
593 Ioannis Cinnami Epitome rerum rerum ab Ioannes et Alexio Comnenis Gestarum / Rec. A. Meineke
// Corpus Scriptorum Historiae Byzantinae. Bonnae, 1836. P. 115.18--19.
594 Ibidem. P. 113.17; Бибиков М.В. Византийский историк Иоанн Киннам о Руси и народах Вос-
Втеча київського війська від галичан в битві під Теребовлею 17–18.02.1153.
Мініатюра Радзивилівського літопису

98
Ìàíó¿ëà ², ÿêèé âèñòóïèâ íà ï³ä-
òðèìêó Âîëîäèìèðêà Âîëîäàðå-
âè÷à595, ñîþç ç ãàëèöüêèì êíÿçåì
áóâ îñîáëèâèì596. Äèñêóñ³ÿ íàâêî-
ëî ãðåöüêîãî òåðì³íó ύπόσπονδον
òðèâàº. Â³çàíò³ÿ òàêèì òåðì³íîì
ïîçíà÷àëà ñîþçíèê³â-ôåäåðàò³â,
òîáòî çàëåæíèõ â³ä íå¿597. Çâàæà-
þ÷è íà óìîâí³ñòü òåðì³íîëîã³¿ â³-
çàíò³éñüêî¿ äèïëîìàò³¿, íà ïðàêòè-
ö³, öå îçíà÷àëî òèõ ñîþçíèê³â, ÿê³
áóëè ò³ñíî ïîâ'ÿçàí³ ç Â³çàíò³ºþ
ð³çíîìàí³òíèìè ³íòåðåñàìè.
Òàêèì ÷èíîì, çàâäÿêè ñî-
þçó ç Â³çàíò³ºþ Âîëîäèìèðêî ó
ÿê³éñü ì³ð³ çóìiâ óíèêíóòè ðîç-
ãðîìó ó 1152--1153 ðð., ³ íàâ³òü
â³äìîâèâñÿ âèêîíóâàòè óìîâè ìè-
ðó òà ïîâåðòàòè çàõîïëåí³ âîëèí-
ñüê³ ì³ñòà Áóæåñê, Øóìñüê, Òè-
õîìëü, Âèãîøiâ òà Ãíîéíèöþ. Íå
â³ääàâ öèõ ì³ñò ³ éîãî ñèí òà íà-
ñòóïíèê ßðîñëàâ Âîëîäèìèðîâè÷.
Éîãî â³éñüêî 17--18 ëþòîãî 1153 ð.
ïåðåìîãëî êè¿âñüêó ðàòü ï³ä Òåðåáîâëåþ. À ó 1154 ð. ï³ñëÿ ñìåðò³
Içÿñëàâà Ìñòèñëàâè÷à äî Êèºâà øâèäêî ïîâåðíóâñÿ Þðié Äîâãîðóêèé.
Â³í äîâîäèâñÿ ßðîñëàâó òåñòåì. Öå ³ çíÿëî íàïðóãó ó êè¿âñüêî-ãàëèöü-
êèõ â³äíîñèíàõ.
Ó 1157 ð. Þðiÿ Äîâãîðóêîãî ó Êèºâ³ çì³íèâ ÷åðíiãiâñüêèé êíÿçü
Içÿñëàâ Äàâèäîâè÷. ßðîñëàâ Âîëîäèìèðîâè÷ ñïî÷àòêó ïîñòàâèâñÿ äî
íüîãî ëîÿëüíî. Àëå êîëè â³í çáëèçèâñÿ ç âîëèíñüêèì êíÿçåì Ìñòèñ-
ëàâîì Içÿñëàâè÷åì, ó Êèºâ³ öå ñïðèéíÿëè ÿê çàãðîçó. Içÿñëàâ Äàâè-
äîâè÷ âèð³øèâ ïðèáîðêàòè ßðîñëàâà Âîëîäèìèðîâè÷à ç äîïîìîãîþ
êíÿçÿ-içãîÿ Iâàíà Ðîñòèñëàâè÷à. Òîé áóâ îñòàíí³ì ç Âàñèëüêîâè÷³â ³
ìàâ á³ëüø³ ïðàâà íà Ãàëè÷, í³æ ñèí Âîëîäèìèðêà Âîëîäàðåâè÷à.
Ó 1146 ð. ïiñëÿ íåâäàëî¿ ñïðîáè óòâåðäèòèñü â Ãàëè÷i, Iâàí Ðîñòèñ-
ëàâè÷ çíàéøîâ ïðèòóëîê ó âåëèêîãî êíÿçÿ Âñåâîëîäà Îëüãîâè÷à. Ïiñëÿ
ñìåðòi Âñåâîëîäà Îëüãîâè÷à Iâàí Ðîñòèñëàâè÷ ñõîðîíèâñÿ ó ñ³âåðñüêîãî
êíÿçÿ Ñâÿòîñëàâà Îëüãîâè÷à. Êîëè Äàâèäîâè÷i ïiäòðèìàëè âåëèêîãî
точной Европы. Москва, 1997. С. 62.
595 Фрейденберг М.М. Труд Иоанна Киннама как исторический источник // Византийский Вре-
менник. Т. 16. Москва, 1959. С. 34.
596 Левченко М.В. Очерки по истории русско-византийских отношений. Москва, 1956. С. 479--
480; Ангелов Д. История на Византия. Т. 2. София, 1963. С. 183.
597 Левченко М.В. Очерки по истории русско-византийских отношений. С. 480; Литаврин Г.Г.
Болгария и Византия в ХІ--ХІІ вв. Москва, 1960. С. 256; Оболенский Д.Д. Связи между Византи-
ей и Русью в XI--XV вв. Москва, 1970. С. 51.
Ярослав Осмомисл.
Реконструкція за черепом Сергія Горбенка

99
êíÿçÿ Içÿñëàâà Ìñòèñëàâè÷à i ïî÷àëè íàñòóïàòè íà Ñiâåðñüêó çåìëþ,
Ñâÿòîñëàâ Îëüãîâè÷ äîðó÷èâ Iâàíó Ðîñòèñëàâè÷ó îáîðîíÿòè êîðäîíè
âiä íàñòóïó ñìîëåíñüêîãî êíÿçÿ Ðîñòèñëàâà Ìñòèñëàâè÷à. Àëå ñìîëåí-
ñüêå âiéñüêî îáëîæèëî Òóðiâ i òîäi Ñâÿòîñëàâ Îëüãîâè÷ íàêàçàâ éîìó
íàñòóïàòè íà Ñìîëåíñüê. Çà 200 ãðèâåí ñðiáëà i 12 ãðèâåí çîëîòà Iâàí
Ðîñòèñëàâè÷ çðàäèâ ñâîãî ñþçåðåíà i ïåðåéøîâ íà ñòîðîíó ñìîëåíñüêî-
ãî êíÿçÿ. Àëå ³ ñìîëåíñüêèé êíÿçü Ðîñòèñëàâ Ìñòèñëàâè÷ íå çàõîòiâ
òðèìàòè íà ñëóæái âàñàëà, ÿêèé óæå ðàç çðàäèâ ñâîãî ñþçåðåíà. Òîä³
Iâàí Ðîñòèñëàâè÷ áóâ ïðèéíÿòèé íà ñëóæáó Þðiºì Äîâãîðóêèì i áåç
îñîáëèâîãî óñïiõó âîþâàâ íà íîâãîðîäñüêèõ ðóáåæàõ. Ñîþç Þð³ÿ Äîâãî-
ðóêîãî ç Âîëîäèìèðêîì Âîëîäàðåâè÷åì çàêií÷èâñÿ òðàãi÷íî äëÿ íåùàñ-
íîãî içãîÿ. Éîãî â îêîâàõ ïîâåçëè ç Ñóçäàëÿ â Êè¿â, ùîá òàì ïåðåäàòè
ãàëèöüêîìó êíÿçþ. Êè¿âñüêèé ìèòðîïîëèò Êîñòÿíòèí êàòåãîðè÷íî âè-
ñòóïèâ ïðîòè öiº¿ àêöi¿. Iâàíà Ðîñòèñëàâè÷à çíîâó ïîâåçëè ó Ñóçäàëü.
Òà ïî äîðîçi íà êîíâîé íåñïîäiâàíî íàïàëè äðóæèííèêè Içÿñëàâà Äà-
âèäîâè÷à. Ãîòóþ÷èñü äî áîðîòüáè çà Êè¿â, â³í çà áóäü-ÿêó öiíó õîòiâ
ðîçiðâàòè ñîþç Þðiÿ Äîâãîðóêîãî ç ãàëèöüêèì êíÿçåì.
ßðîñëàâ Âîëîäèìèðîâè÷ ñïîä³âàâñÿ, ùî, ñòàâøè âåëèêèì êíÿçåì,
Içÿñëàâ Äàâèäîâè÷ âiäìîâèòüñÿ âiä ïiäòðèìêè êîëèøíüîãî çâåíèãîðîä-
ñüêîãî êíÿçÿ. Àëå êè¿âñüêèé êíÿçü ç äîïîìîãîþ ²âàíà Ðîñòèñëàâè÷à
íàâïàêè íàìàãàâñÿ ïðèáîðêàòè ïîòóæíîãî ãàëèöüêîãî êíÿçÿ ³ çìóñèòè
éîãî óòðèìàòèñÿ â³ä çáëèæåííÿ ç Ìîíîìàõîâè÷àìè.
Ó â³äïîâ³äü ßðîñëàâ Îñìîìèñë îðãàíiçóâàâ êîàëiöiþ êíÿçiâ ïðî-
òè ²çÿñëàâà Äàâèäîâè÷à. Íàïðèê³íö³ 1157 ð. ïîñëè ßðîñëàâà Îñìîìèñ-
ëà ðàçîì ³ç ïîñëàìè âîëèíñüêîãî êíÿçÿ Ìñòèñëàâà Içÿñëàâè÷à, ëóöü-
êîãî êíÿçÿ ßðîñëàâà Içÿñëàâè÷à, äîðîãîáóçüêîãî êíÿçÿ Âîëîäèìèðà
Àíäðiéîâè÷à, ÷åðíiãiâñüêîãî êíÿçÿ Ñâÿòîñëàâà Îëüãîâè÷à, ñiâåðñüêîãî
êíÿçÿ Ñâÿòîñëàâà Âñåâîëîäîâè÷à, ñìîëåíñüêîãî êíÿçÿ Ðîñòèñëàâà
Ìñòèñëàâè÷à, óãîðñüêîãî êîðîëÿ òà ïîëüñüêèõ êíÿçiâ çàæàäàëè âèäà÷i
içãîÿ. Öå áóëî òàêîæ ñâ³ä÷åííÿì ïîë³òè÷íî¿ âàãè ãàëèöüêîãî êíÿçÿ.
Içÿñëàâ Äàâèäîâè÷ ðiøó÷å âiäìîâèâ. Àëå íå ðèçèêíóâ òðèìàòè
äàëi ó ñåáå Iâàíà Ðîñòèñëàâè÷à. Ç äîïîìîãîþ êè¿âñüêîãî êíÿçÿ ÷åðåç
ïîëîâåöüêi çåìëi ³çãîé äîáðàâñÿ â Ïîíèççÿ Äíiñòðà ó ñâî¿ êîëèøí³
âîëîäiííÿ. Çâè÷àéíî, íàñåëåííÿ Áèðëàäi ç ðàäiñòþ çóñòðiëî ñâîãî áóâ-
øîãî ñþçåðåíà, ÿêèé êîëèñü êíÿæèâ ó Çâåíèãîðîä³ íà Äí³ñòð³. Ãàëèöüêi
ïîñàäíèêè ñâîþ ñëóæáó ó öèõ êðàÿõ, áåçïåðå÷íî, âèêîðèñòîâóâàëè i äëÿ
âëàñíîãî çáàãà÷åííÿ. Âäàëèíi âiä Ãàëè÷à çëîâæèâàííÿ áóëè áiëüøèìè.
À ç êíÿçåì çàâæäè àñîö³þâàëèñÿ ñïîãàäè ïðî ñïðàâåäëèâiñòü "ñòàðèõ"
÷àñiâ. Òîìó ó 1158 ð. Iâàí Ðîñòèñëàâè÷ óòâåðäèâñÿ â Áèðëàäi áåç îñî-
áëèâèõ ïðîáëåì. Ó ëiòåðàòóði ³ñíóº ÷èìàëî ðiçíîìàíiòíèõ âåðñié ïðî
òå, ùî ó Ïîíèçç³ Äíiñòðà æèëè ïåðåâàæíî îäí³ áðîäíèêè -- îêðåìå
ïëåì'ÿ, áëèçüêå äî ÷îðíèõ êëîáóêiâ598, ëþäè íåçðîçóì³ëîãî åòíi÷íîãî
ïîõîäæåííÿ, ç ÿêèõ ïîòiì ïiøëè çàïîðîçüêi êîçàêè599, àáî æ âòiêà÷³ âiä
598 Пашуто В.Т. Внешння политика Древней Руси. Москва, 1968. С. 115--116; Бубенок О.Б. Ясы и
бродники в степях Восточной Европы (VI -- начало ХІІІ вв.). Киев, 1997.
.
599 Котляр М.Ф. Хто такі бродники // Український історичний журнал. 1969. № 5. С. 96--101.

100
êðiïîñíîãî ãíiòó -- "ñáðîä"600. Çà àðõåîëîã³÷íèìè ìàòåð³àëàìè îñíîâíå
íàñåëåííÿ Ïîíèççÿ Äíiñòðà ñêëàäàëè íàùàäêè òèâåðöiâ i ãåòî-äàêiâ [âî-
ëîõè]. "Âèãiíöi" òà iíøi âèõiäöi ç ãàëèöüêèõ çåìåëü æèëè ïåðåâàæíî ó
ìiñòàõ. Áðîäíèêè, øâèäøå, áóëè êîðïîðàöiºþ, ÿêà îáñëóãîâóâàëà áðî-
äè, ïåðåâîçè i ïåðåâîëîêè, ñòîÿíêè áiëÿ ïîðîãiâ íà íèçó Äíiñòðà, Ïðóòó,
Áóãó i Äíiïðà. Çà ñâîþ ðîáîòó âîíè áðàëè ïëàòó ç êóïåöüêèõ êàðàâàíiâ.
À êðiì òîãî, íàïåâíî, çàéìàëèñÿ i ìèñëèâñòâîì, ³ ðèáàëüñòâîì. Óçèìêó
áðîäíèêè ñõîäèëèñÿ ó ìiñòà, äå ïðîæèâàëè ñâié çàðîáiòîê. Çâè÷àéíî,
ùî âîíè ìàëè á ìàòè ÿêóñü ñâîþ âiéñüêîâó îðãàíiçàöiþ äëÿ îáîðîíè
âiä êî÷îâèêiâ. ˉõí³ ñòàðøèíè ïîïîâíþâàëè ðÿäè ìiñöåâèõ ôåîäàëiâ.
×èñåëüíiñòü òàêî¿ êîðïîðàöi¿, çâ³ñíî, áóëà íåâåëèêîþ. Àëå ó äæåðå-
ëà áðîäíèêè ïîòðàïèëè, îñêiëüêè âiäiãðàâàëè ó öèõ ìiñöÿõ ïîìiòíó
ðîëü. Îäíàê, íåìà æîäíèõ ïiäñòàâ ââàæàòè ¿õ áîðöÿìè ç ôåîäàëüíèì
óñòðîºì. Àíàëîã³÷íî, ÿê ³ ïðåäñòàâëÿòè êíÿçåì-ðåâîëþö³îíåðîì Iâàíà
Áèðëàäíèêà. Íå ìîæíà ñòâåðäæóâàòè, ùî â³í, à òàêîæ éîãî áàòüêî (!),
"çâ'ÿçàëè ñâîþ ïîëiòè÷íó êàð'ºðó ç ðóõîì íàðîäíèõ ìàñ, âèêîðèñòîâó-
þ÷è ¿õ â ñâî¿õ öiëÿõ."601.
Íå áóëî i íå ìîãëî áóòè "âåëèêîãî ñåëÿíñüêîãî ïîâñòàííÿ" ó
ïðèäíiñòðîâñüêèõ ìiñòàõ. Êîëè ó 1158 ð. äî íèõ ïiäiéøëî 6-òèñÿ÷íå
âiéñüêî Iâàíà Áèðëàäíèêà, Êó÷åëìèí çäàâñÿ éîìó ÿê ñâîºìó êîëèøíüî-
ìó êíÿçåâ³. Áî "ðàäû áûëè åìó". Àëå Óøèöÿ âèñòîÿëà, ïîïðè òå, ùî
ìàéæå 300 ñìåðäiâ, ìîáiëiçîâàíèõ äëÿ ïiäñèëåííÿ ãàðíiçîíó, ïåðåá³ãëè
÷åðåç çàáîðîëà äî ñâîãî êîëèøíüîãî êíÿçÿ.
Äàëi ïðîñóâàííÿ áèðëàäñüêîãî êíÿçÿ çóïèíèëîñÿ. Ãàðíiçîíè êíÿ-
çÿ ßðîñëàâà Âîëîäèìèðîâè÷à ñòîÿëè òâåðäî. Íàòîì³ñòü ïîëîâöi, ÿêèì
Iâàí Áèðëàäíèê íå äîçâîëèâ ãðàáóâàòè çäîáóòi ìiñòà, ïîêèíóëè éîãî
âiéñüêî. Ó Ãàëè÷i ïðîñóâàííÿ êîëèøíüîãî çâåíèãîðîäñüêîãî êíÿçÿ òåæ
íå âèêëèêàëî ïàí³êè. ßðîñëàâ Âîëîäèìèðîâè÷ ñâî¿ îñíîâíi ñèëè ðàçîì
ç âîëèíñüêèìè ïîëêàìè ïîñëàâ íà Êè¿â. Ï³ñëÿ â³äõîäó ïîëîâö³â Iâàí
Áèðëàäíèê âèìóøåíî ïîêèíóâ ñâîþ âîëîñòü. Ùîá ÿêîñü äîïîìîãòè
Içÿñëàâó Äàâèäîâè÷ó, ÿêèé âòðàòèâ ÷åðåç íüîãî Êè¿â, Iâàí Áèðëàäíèê
çàõîïèâ Îëåøøÿ. Ç Êèºâà, äå âæå ñèä³â Ðîñòèñëàâ Ìñòèñëàâè÷, ïðîòè
íüîãî âèñëàëè ôëîòèëiþ íà ÷îëi ç Ãåîðãiºì Íåñòåðîâè÷åì òà ßêóíîì. Ö³
âîºâîäè ïåðåñëiäóâàëè Iâàíà Áèðëàäíèêà àæ äî Äå÷èíà íà Äóíà¿. Òóò
ó 1160 ð. êíÿçü ²âàí Áèðëàäíèê áóâ çìóøåíèé çäàòèñü âiçàíòiéñüêèì
âëàñòÿì. Éîãî îòðóºííÿ ó Ñîëóíi [Ôåññàëîíiêàõ] ó 1161 ð. íàâðÿä ÷è
âiäáóëîñÿ áåç âòðó÷àííÿ ãàëèöüêîãî êíÿçÿ602. Ñêîð³øå âñüîãî â³çàíò³éö³
âèêîíàëè çàìîâëåííÿ ñâîãî ñîþçíèêà.
Ó 1162 ð. âîëîäèìèðî-ñóçäàëüñüêèé êíÿçü Àíäð³é Áîãîëþáñüêèé
âèñëàâ äî Â³çàíò³¿ ñâî¿õ ìîëîäøèõ áðàò³â Âàñèëüêà, Ìñòèñëàâà òà
600 Тихомиров М.Н. Крестьянские и городские восстания на Руси ХІ--ХІІІ вв. // Тихомиров М.Н.
Древняя Русь. Москва, 1973. С. 181.
601 Мавродин В.В. Очерки по истории феодальной Руси. Ленинград, 1949. С. 179--191.
602 Ипатьевская летопись. Стб. 519; Литаврин Г.Г. Русь и Византия в ХІІ веке // Литаврин Г.Г.
Византия и славяне. Санкт-Петербург, 1999. С. 507.
.

101
Âñåâîëîäà603. Âàñèëüêî Þð³-
éîâè÷ îòðèìàâ â óïðàâë³í-
íÿ ÿêóñü òåðèòîð³þ íà Áàë-
êàíàõ ç ÷îòèðìà ì³ñòàìè íà
Äóíà¿, à Ìñòèñëàâ -- âîëîñòü
ñêàëàíà604, ÿêó âàæêî ³äåí-
òèô³êóâàòè. ª âåðñ³ÿ, ùî Âà-
ñèëüêîâ³ Þð³éîâè÷ó ä³ñòàâñÿ
îêðóã â äóêàò³ Ïàð³ñòð³îí605,
à âîëîä³ííÿ Ìñòèñëàâà òåæ
çíàõîäèëèñÿ â áîëãàðñüêèõ
çåìëÿõ606. Â³çàíò³ÿ ³ äàë³
ïðîäîâæóâàëà âèã³äíó ïðàê-
òèêó çàëó÷åííÿ äî îáîðîíè
ñâî¿õ ï³âí³÷íî-çàõ³äíèõ ðó-
áåæ³â ðóñüêèõ óä³ëüíèõ êíÿ-
ç³â. Âîäíî÷àñ íåìàº æîäíèõ
ï³äñòàâ ñòâåðäæóâàòè, ùî ö³
íàä³ëè Þð³éîâè÷³â áóëè çðî-
áëåí³ çà ðàõóíîê ¿õ øóðèíà ßðîñëàâà Îñìîìèñëà, òîáòî âàñèëåâñ Ìàíó-
¿ë ² Êîìí³í íå ïîðóøóâàâ ñîþçó ç ãàëèöüêèì êíÿçåì.
Âèïðîáóâàííÿ ñîþçó. Ó 1164 ð. âiéíà Óãîðùèíè ç Âiçàíòiºþ
çàêií÷èëàñü ìèðíîþ óãîäîþ. Çà ¿¿ óìîâàìè ñïàäêîºìåöü óãîðñüêîãî
ïðåñòîëó Áåëà ïðèáóâ ó Êîíñòàíòèíîïîëü ÿê ïî÷åñíèé çàëîæíèê. Âè-
ñîêèé êðàñåíü, ïðåêðàñíî îñâ³÷åíèé, ÿêèé íàâ³òü çíàâ ãðåöüêó ìîâó,
ñòàâ ïîì³òíîþ ô³ãóðîþ ïðè äâîð³. Âàñèëåâñ Ìàíó¿ë Êîìí³í âiäðàçó
æ çàðó÷èâ ³ç íèì ñâîþ ºäèíó äî÷êó Ìàðiþ. Òàê ñôîðìóâàëàñÿ iäåÿ
âiçàíòiéñüêî-óãîðñüêî¿ óíi¿. Îá'ºäíàííÿ äâîõ ñóñ³äí³õ ïîòóæíèõ äåðæàâ
çàãðîæóâàëî Ãàëèöüêîìó êíÿçiâñòâó, ÿêîãî ÷åêàëà ðîëü ñàòåë³òà607. Òî-
ìó ßðîñëàâ Âîëîäèìèðîâè÷, íå âàãàþ÷èñü, ïiäòðèìàâ ïðåòåíäåíòà íà
âiçàíòiéñüêó êîðîíó äâîþð³äíîãî áðàòà âàñèëåâñà Àíäðîíiêà Êîìí³íà.
Ïðèíö Àíäðîí³ê äî òîãî æ áóâ äâîþð³äíèì áðàòîì ãàëèöüêîãî êíÿçÿ608.
Ó 1164 ð. Àíäðîíiê âòiê ç âiçàíòiéñüêî¿ ñòîëèöi "...i ëèøå âií äîñÿã
603 Ипатьевская летопись. Стб. 520--521; Мошин В. Русские на Афоне и русско-византийские
отношения в ХІ--ХІІ вв. // Byzantinoslavica. T. 11. Praha, 1950. C. 41--42, 52--53; Воронин Н.Н.
Андрей Боголюбский и Лука Хризоверг (из истории русско-византийских отношений в ХІІ в.
// Византийский Временник. Т. 21. Москва, 1962. С. 36.
604 Ипатьевская летопись. Стб. 521.
605 Кулаковский Ю. Где находилась вичинская епархия Константинопольского патриархата //
Византийский временник. Т. 4. Санкт-Петербург, 1897. Вып. 3--4. С. 332; Таркова-Заимова В.
Долни Дунай -- гранична зона на византийски запад. Към историата на северните и североза-
падните български земи края на Х--ХІІ вю София, 1976. С. 192.
606 Grala H. Rurikowicze na Balkanach w XII i XIII wieku // Balcanica Poznaniensia. T. 4. Poznań, 1989.
S. 134.
607 Васильевский В.Г. Союз двух империй // Вальевский В.Г. Труды. Т. 4. Ленинград, 1930. С. 45--70;
Vernadsky G. Relations byzantino-russes au XIIe siècle // Byzantion. T. 4. 1927/1928. P. 269--276;
Острогорський Г. Історія Візантії. Львів, 2002. С. 356.
608 Войтович Л., Целуйко О. Правлячі династії Європи. Біла Церква, 2008. С. 254--255.
Печатка візантійського василевса
Ісаака ІІ Ангела.

102
êîðäîíó Ãàëèöüêî¿ çåìëi, äå ðîçðàõîâóâàâ
çíàéòè ïðèñòàíèùå, ÿê ïîòðàïèâ ó ïàñòêó
äåÿêèõ ìèñëèâöiâ íàðîäó âîëîõiâ", ÿêi ìà-
ëî íå ïåðåäàëè éîãî âiçàíòiéñüêèì âëàñòÿì.
Îäíàê ïðèíö äîñÿã Ãàëè÷à, äå áóâ ïðèéíÿ-
òèé ßðîñëàâîì Âîëîäèìèðîâè÷åì. Ïiçíiøå â
ïàì'ÿòü ïðî ïåðåáóâàííÿ ó Ãàëèöüêié çåìëi,
Àíäðîíiê ïðèêðàñèâ ðîçïèñàìè ïàëàòó, ÿêó
ïîáóäóâàâ ó Êîíñòàíòèíîïîëi áiëÿ õðàìó Ñî-
ðîêà ìó÷åíèêiâ. Îñü ÿê îïèñóº öi ðîçïèñè
îäèí ç êðàùèõ âiçàíòiéñüêèõ ïèñüìåííèêiâ
Ìèêèòà Õîíiàò: "Æèâîïèñ ïðåäñòàâëÿâ
êiíñüêó ¿çäó, ïîëþâàííÿ ç ñîáàêàìè, êðè-
êè ïòàõiâ, ãàâêiò ñîáàê, ïîãîíþ çà îëåíÿìè
i òðàâëþ çàéöiâ, ïðîáèòîãî ñïèñîì êàáàíà i
ïîðàíåíîãî çóáðà (öåé çâið áiëüøèé êàçêîâî-
ãî âåäìåäÿ i ïëÿìèñòîãî ëåîïàðäà i âîäèòü-
ñÿ ïåðåâàæíî ó òàâðîñêiôiâ), ñiëüñüêå æèòòÿ
ç éîãî ïàëàòêàìè, íàøâèäêî ïðèãîòîâàíèé
îáiä iç ñïiéìàíî¿ çäîáè÷i, ñàìîãî Àíäðîíiêà,
âëàñíèìè ðóêàìè ðîçðóáóþ÷îãî íà ÷àñòèíè
ì'ÿñî îëåíÿ àáî êàáàíà i ðåòåëüíî ïiäæàðþþ÷îãî éîãî íà âîãíi, i äðóãi
ïðåäìåòè â öüîìó æ ðîäi, ÿêi ñâiä÷èëè ïðî æèòòÿ ëþäèíè, ó êîòðî¿ âñÿ
íàäiÿ íà ëóê, ìå÷ i ïðóäêîãî êîíÿ"609.
Ó 1165 ð. âàñèëåâñ Ìàíó¿ë íàä³ñëàâ ó Ãàëè÷ ïîñîëüñòâî ³ç äâîõ
ìèòðîïîëèòiâ, ÿêi çàïðîïîíóâàëè Àíäðîíiêó â óïðàâëiííÿ Êiëiêiþ. Ó
â³äïîâ³äü ãàëèöüêèé êíÿçü ßðîñëàâ Îñìîìèñë â³äïðàâèâ ç âiçàíòiéñü-
êèìè ïîñëàìè ãàëèöüêîãî ºïèñêîïà Êóçüìó. Öå ïîñîëüñòâî äîáèëîñü
ãàðàíòié áåçïåêè äëÿ Àíäðîíiêà é ïiäòâåðäèëî ñîþç ç Âiçàíòiºþ610.
Àëå â³äíîñèíè ì³æ îáîìà ñòîðîíàìè íîðìàë³çóâàëèñÿ íå â³äðàçó.
Çà ²îàíîì Ê³ííàìîì áëèçüêî 1167/1168 ð. îêðóã, ÿêèé ðàí³øå òðèìàâ
êíÿçü Âàñèëüêî Þð³éîâè÷, âàñèëåâñ íàäàâ ÿêîìóñü àðõåãîñó òàâðîñ-
êèô³â Âîëîäèñëàâó, ÿêèé ïðèáóâ äî Â³çàíò³¿ ç äðóæèíîþ, æ³íêîþ ³
ä³òüìè611. Çðîçóì³ëî, ùî öþ îñîáó íå ìîæíà îòîòîæíþâàòè ç êíÿçåì
Âñåâîëîäîì Þð³éîâè÷åì612, âèñëàíèì äî Â³çàíò³¿ âîëîäèìèðî-ñóçäàëü-
ñüêèì êíÿçåì Àíäð³ºì Áîãîëþáñüêèì. Âñåâîëîä Þð³éîâè÷ íàðîäèâñÿ
19 æîâòíÿ 1154 ð.613 ³ òîä³ ùå íå ìàâ í³ æ³íêè í³ ä³òåé. Íàéïåâí³øå,
ùî öåé Âîëîäèñëàâ áóâ îäíèì ç âïëèâîâèõ ãàëèöüêèõ áîÿð³â. Â³í ìóñèâ
609 История Никиты Хониата // Византийские историки, переведенные с греческого при Санкт-
Петербургской Духовной Академии. Т. 1. Санкт-Петербург, 1860. С. 420.
610 Ипатьевская летопись. Стб. 524.
611 Ioannis Cinnami Epitome rerum ab Ioannes et Alexio Comnenis Gestarum / Rec. A. Meineke //
Corpus Scriptorum Historiae Byzantinae. Bonnae, 1836. P. 236--237.
612 Frances E. Les relations russo-byzantines au XII-e siècle et ladomination de Galicie au Bas-Danube
// Byzantinislavica. T. 20. Praha, 1959. S. 57.
613 Воскресенская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. 7. Санкт-Петербург, 1856.
С. 60; Рогожский летописец // Там же. Т. 15. Вып. 1. Ленинград, 1922. Стб. 221.
Андронік І Комнін, візантій-
ський василевс (1183–1185)
(кодекс ХІІІ ст. Biblioteca
Apostolica Vaticana)

103
ìàòè ÿêèéñü êîíôë³êò ç ñâî¿ì êíÿçåì. Òîìó â³çàíò³éñüêèé óðÿä âèêî-
ðèñòàâ éîãî, ùîá íàòèñíóòè íà ßðîñëàâà Îñìîìèñëà.
Íàïåâíî, -- öå ïîä³ÿëî. Áî ïîçèö³ÿ ãàëèöüêîãî êíÿçÿ çì³íèëàñÿ.
Ï³øëà íà ïîäàëüø³ ïîñòóïêè ³ Â³çàíò³ÿ. Âíàñë³äîê öüîãî ó 1169 ð.
áóëî ðîçøèðåíî âîëîä³ííÿ ðóñüêîãî ìîíàñòèðÿ614. Ðóñü áóëà âíåñåíà ³
ó â³çàíò³éñüêî-ãåíóåçüêó óãîäó 1169 ð.615. Âîäíî÷àñ ªâñòàô³é Ñîëóíñü-
êèé çãàäóº ÷àñò³ ïîñîëüñòâà ãàëèöüêîãî êíÿçÿ äî âàñèëåâñà Ìàíó¿ëà616.
À ùå, áåçïåðå÷íî, ãàëèöüêîãî ïîõîäæåííÿ617 áóëà "ñê³ôñüêà ê³ííîòà",
ÿêà 17 âåðåñíÿ 1176 ð. áðàëà ó÷àñòü ó íåâäàë³é áèòâ³ ïðîòè ñåëüäæóöü-
êîãî ñóëòàíà Êèëèäæ-Àðñëàíà ²² ïðè Ìèð³îêåôàëîí³618.
Âiçàíòiÿ ðîçãëÿäàëà ãàëèöüêîãî êíÿçÿ ÿê hypospondos. Çà âiçàí-
òiéñüêîþ âñåëåíñüêîþ òåðìiíîëîãiºþ öå ïðèðiâíþâàëîñÿ äî äàâíüî-
ãî -- ñîþçíèé Ðèìó íàðîä -- socii populi Romani. Íàéá³ëüøå ñâ³ä÷åíü
â³çàíò³éñüêèõ àâòîð³â ñòîñóþòüñÿ Ãàëèöüêîãî êíÿç³âñòâà, âîëîäàð ÿêîãî
ïîäåêóäè ïðîòèñòàâëÿºòüñÿ âîëîäàðþ Êèºâà ³ ðîçãëÿäàºòüñÿ ÿê ö³ëêîì
ñàìîñò³éíèé619.
Ó öåé ÷àñ ãàëèöüêèé êíÿçü ßðîñëàâ Îñìîìèñë áóâ íàéñèëüíiøèì
ç óñiõ âîëîäàðiâ ó Êè¿âñüêié Ðóñi. Éîãî êíÿçiâñòâî íå áóëî ðîçäðîáëå-
íå íà óäiëè. Âàðôîëîì³é Àíãëiéñüêèé (ÕIII ñò.) âçàãàëi îòîòîæíþâàâ
Ãàëèöüêó çåìëþ çi âñiºþ Ðóññþ. "Ãàëiöiÿ äóæå îáøèðíà îáëàñòü, --
614 Мошин В. Русские на Афоне и русско-византийские отношения в ХІ-ХІІ вв // Byzantinoslavica.
T. 11. Praha, 1950. S. 32--60.
615 Acta et diplomata graeca medii aevi sacra et profana // Ed. F.Miklosich, J.Müller. T. 3. Vindobonae,
1865. P. 35.26-34.
616 Бибиков М.В. Византийские источники по истории Руси, народов Северного Причерно-
морья и Северного Кавказа (ХІІ--ХІІІ вв.) // Древнейшие государства на территории СССР.
Материалы и исследования. 1980 г. Москва, 1981. С. 76.
617 Назаренко А.В. Древняя Русь на международных путях. Междисциплинарные очерки куль-
турных, торговых, политических связей ІХ-ХІІ веков. Москва, 2001. С. 636.
618 Choniatae Nicetae. Historia / Rec. I.A. van Dieten. Berolini, 1975. P. 247; Ioannis Cinnami Epitome
rerum. P. 267; Из хроники Михаила Сирийца // Письменные памятники Востока. Москва, 1984.
С. 83; Lilie R.-J. Die Schlacht von Myriokephalon (1176): Auswirkungen auf das byzantinische Reich
in ausgehenden 12.Jahrhunert // Revue des Etudes Byzantines. T. 35. 1977. P. 257--275.
619 Бибиков М.В. Русь в византийских памятниках и Византия в древнерусских произведениях (к
сравнительному изучению). // Древнейшие государства на территории СССР. 1987 г. Москва,
1989. С. 168.
Монети Андроніка І Комніна

104
ïèñàâ â³í, -- êîòðà îõîïëþº áiëüøó ÷àñòèíó ªâðîïè, äóæå áàãàòà, äåÿê³
íàçèâàþòü ¿¿ Ðóññþ"620. Âæå çãàäóâàíèé íàéá³ëüøèé ãåîãðàô ÕII ñò.
Àáó Àáäàëëàõ Ìóõàììåä iáí Ìóõàììåä àë-Iäðiçi (1100--1165) ó ñâî¿é
ãåîãðàôi÷íié åíöèêëîïåäi¿ "Ðîçâàãè âòîìëåíîãî ó ïîäîðîæàõ ïî îáëàñ-
òÿõ", íàïèñàíié ïðè äâîði ñèöèëiéñüêîãî êîðîëÿ Ðîæåðà II (1130--1154),
ó êðà¿íi àð-Ðóñèéÿ â ÷èñëi âîñüìè âiäîìèõ éîìó ìiñò íàçèâàâ Ðàìiñëi
[Ïåðåìèøëü] òà Ãàëiñèéà [Ãàëè÷]621. Îñòàííÿ çãàäêà ìîãëà, ñóäÿ÷è ç
îïèñó, â³äíîñèòèñÿ äî Ãàëè÷à íà Äóíà¿ (Ãàëàöà).
Âèïðîáîâóâàííÿ â³çàíò³éñüêî-ãàëèöüêîãî ñîþçó íà öüîìó íå çàê³í-
÷èëîñÿ. Ó 1182 ð. äâîþð³äíèé áðàò ßðîñëàâà Îñìîìèñëà Àíäðîíiê
Êîìí³í âäàëî âèêîðèñòàâ íåâäîâîëåííÿ âiçàíòiéöiâ ïðîëàòèíñüêîþ
ïîëiòèêîþ ðåãåíò³â þíîãî âàñèëåâñà Îëåêñ³ÿ ²² Êîìí³íà. Â³ä éîãî ³ìåí³
ïðàâèëè Ìàð³ÿ, âäîâà âàñèëåâñà Ìàíó¿ëà I, äî÷êà ãðàôà Òóëóçè i êíÿ-
çÿ Àíòiîõi¿ Ðàéìîíäà Ñåíò-Æiëëÿ, òà ¿¿ ôàâîðèò ïðîòîñåâàñò Îëåêñié
Êîìí³í. Ïðèíö Àíäðîí³ê ñàì ðåãåíòîì, à ó 1183 ð. çàõîïèâ ïðåñòîë.
Ñâîãî ñóïåðíèêà ïðîòîñåâàñòà Îëåêñ³ÿ âií íåãàéíî âèñëàâ ó Ñêiôiþ
(òîáòî ó äóíàéñüêi âîëîäiííÿ ãàëèöüêîãî êíÿçÿ). Àëå âèãëÿäàº, ùî íå
áåç äîïîìîãè ïðîòèâíèêiâ ßðîñëàâà ñåðåä ãëèöüêèõ óðÿäîâö³â, ïðîòî-
ñåâàñò Îëåêñié Êîìí³í âòiê "i ÿê ÿêèé-íåáóäü êðèëàòèé çìié ïåðåíiññÿ
ó Ñèöèëiþ". Ç³òêíóâøèñü ç îïîçèö³ºþ çíàò³, âàñèëåâñ Àíäðîíiê Êîìí³í
ïðîäîâæèâ áîðîòüáó, íå çóïèíÿþ÷èñü ïåðåä ðåïðåñiÿìè. Àëå íåâäà÷³,
ÿê³ â³í òåðï³â ó âèìóøåí³é â³éí³ ç ñèöèëiéñüêèìè íîðìàíàìè, âèêîðè-
ñòàëè éîãî âîðîãè. Ó 1185 ð. ïiäáóðåíèé çíàòòþ êîíñòàíòèíîïîëüñüêèé
íàòîâï ðîçòåðçàâ Àíäðîíiêà Êîìí³íà622. Äî âëàäè ïðèéøëè Àíãåëè --
íàéá³ëüø íåùàñëèâà ç â³çàíò³éñüêèõ äèíàñò³é.
Êîíôðîíòàö³ÿ. Íà öi ïîäi¿ ãàëèöüêèé êíÿçü âiäðåàãóâàâ ïîñîëü-
ñòâîì. Ïðî öå çãàäóº Ìèêèòà Õîíiàò623. Â³äíîñèíè ìiæ îáîìà êðà¿íàìè
ðiçêî ïîãiðøèëèñÿ. Íàâåñíi 1186 ð. áðàòè Ïåòðî é ²âàí Àñåíü ïiäíÿëè
ïîâñòàííÿ ó Áîëãàði¿, ÿêà çàëèøàëàñÿ âiçàíòiéñüêîþ ïðîâiíöiºþ. Àëå
ïiñëÿ ïåðøèõ æå íåâäà÷ âîíè âiäñòóïèëè çà Äóíàé. Îäíàê, íàâåñí³
íàñòóïíîãî 1187 ð. âîíè ïðîäîâæèëè áîðîòüáó çà â³äíîâëåííÿ Áîë-
ãàðñüêîãî öàðñòâà, öàðåì ÿêîãî áóâ ïðîãîëîøåíèé Ïåòðî. Ç íèì ïðè-
éøëè "êóìàíè, íàðîä äîñi âiëüíèé, íåãîñòèííèé i äóæå âîéîâíè÷èé,
i òi, ùî ïîõîäÿòü ç Âîðäîíè, ÿêi ñìiþòüñÿ ç ñìåðòi, ãiëêà ðóñüêèõ,
íàðîä ìèëèé áîãó âiéíè"624. "Âîðäîíà" ìîæå áóòè ñïîòâîðåíîþ íàçâîþ
"áðîäíèêiâ"625 àáî "Áèðëàäi", i òîäi öå ïðÿìèé äîêàç äîïîìîãè áîëãà-
ðàì ç áîêó ßðîñëàâà Îñìîìèñëà. Ìîæëèâî, ùî ñàìå â³í ïiäøòîâõíóâ äî
620 Матузова В.И. Английские средневековые источники ІХ--ХІІІ вв. Тексты, перевод, коммента-
рий. Москва, 1979. С. 74, 76--77, 83--85, 91.
621 Рыбаков Б.А. Русские земли по карте Идриси 1154 г. // Краткие Сообщения Ин-та Истории
Материальной Культуры. Вып. 43. 1952. С. 3--44.
622 Успенский Ф. Император Алексей ІІ и Андроник Комнін // Журнал Министерства Народного
Просвещения. № 212. 1880. С. 95--130; № 214. 1881. С. 52--85; Його ж. Последние Комніны. На-
чало реакции // Византийский Временник. Т. 25. 1927--1928. С. 1--23.
623 Choniatae Nicetae. Historia / Rec. I.A. van Dieten. Berolini, 1975. З. 323--325 (P. 247).
624 Расовский Д. Роль Половцев в войнах Асеней с византийской и латинской империями в 1186--
1207 г. // Списане на Българската Академия на науките. Т. 58. София, 1939. С. 203.
625 Успенский Ф.И. Образование второго Болгарского царства. Одесса, 1879. С. 35--36.

105
ïîâñòàííÿ áîëãàðñüêèõ ñåïàðàòèñòiâ ïiñëÿ çàãèáåëi Àíäðîíiêà Êîìí³íà.
Àëå öþ âåðñ³þ Ôåäîðà Óñïåíñüêîãî çàïåðå÷óº ÷èìàëî äîñë³äíèê³â, çî-
êðåìà ãðåöüêèé ³ñòîðèê Ôåäîíî Ìàë³íãóä³ñ626. Âîíè ââàæàþòü, ùî áîë-
ãàðñüêèì ïîâñòàíöÿì äîïîìàãàëè ò³ëüêè êóìàíè-ïîëîâö³. Íàòîì³ñòü
â³äîìèé â³çàíòèí³ñò Ãåííàä³é Ë³òàâðèí äåòàëüíî ïðîàíàë³çóâàâ ¿õí³
àðãóìåíòè ³ ä³éøîâ äî áåççàïåðå÷íîãî âèñíîâêó: "âîñåíè 1186 ð. ó êðè-
òè÷íèé ìîìåíò ðîçâèòêó ïîâñòàííÿ ... â³éñüêîâó ï³äòðèìêó ïîâñòàëèì
ðàçîì ç ïîëîâöÿìè íàäàëè ðóñüê³"627. Ùå îäíó âåðñ³þ âèñóíóâ ïîëüñü-
êèé ³ñòîðèê ªðîí³ì Ãðàëÿ. Ñïðîñòîâóþ÷è ñó÷àñíèêà ïîä³é Ìèêèòó Õî-
í³àòà, â³í òâåðäèòü, ùî áðîäíèêè íå ïî÷óâàëè ñåáå ÷àñòèíîþ Ðóñ³ (àäæå
Ïëîñêèíÿ çðàäèâ êíÿç³â íà Êàëö³) ³ áðàëè ó÷àñòü ó â³éí³ ñïîíòàííî.
Òîìó öå íå ìîæå ðîçãëÿäàòèñÿ ÿê ïîë³òè÷íà àêòèâí³ñòü Ðóñ³628. Îáèäâ³
ïîä³¿ í³ÿê íå çâ'ÿçàí³, êð³ì òîãî, â ÷àñè ßðîñëàâà Îñìîìèñëà òåðèòîð³ÿ,
íà ÿê³é çíàõîäèëèñÿ áðîäíèêè (íàâ³òü ÿêùî âîíè áóëè îêðåìèì åòíî-
ñîì), êîíòðîëþâàëàñÿ ãàëèöüêèì êíÿçåì. Àëå çâåðíåìî óâàãó íà ³íø³
àðãóìåíòè.
Íîâèé âàñèëåâñ Iñààê ²² Àíãåë âiäðàçó æ âèðiøèâ çàäóøèòè ïî-
âñòàííÿ áîëãàð³â ç äâîõ ñòîðií. Íàéïåðøå ö³íîþ ïîñòóïîê íà Áàëêàíàõ
äîáèâñÿ óãîäè ç Óãîðùèíîþ, ÿêó áóëî ñêðiïëåíî øëþáîì âàñèëåâñà ç
þíîþ Ìàðãàðèòîþ, äî÷êîþ êîðîëÿ Áåëè III. Óãîðñüêèé êîðîëü çàéíÿâ
âîðîæó äî áîëãàðñüêèõ ïîâñòàíöiâ òà ¿õí³õ ñîþçíèêiâ ïîçèö³þ.
² òîä³, ÿê ÷èòàºìî ó "Ñëîâi", ãàëèöüêèé êíÿçü ßðîñëàâ "çàñòó-
ïèâ êîðîëþ øëÿõ, çàìêíóâ Äóíàþ âîðîòà". Öå ÿâíå ñâiä÷åííÿ áëî-
êàäè ïðîõîäiâ ó Áîëãàðiþ. "Çàìêíóòè Äóíàþ âîðîòà", òîáòî ïåðåêðè-
òè øëÿõ ôëîòèë³¿ ïî Äóíàþ, íàéêðàùå áóëî â ðàéîíi Çàëiçíèõ âîðiò.
Òîáòî â óùåëèíi, äå ð³êà çàòèñíóòà ì³æ âiäðîãàìè Òðàíñèëüâàíñüêèõ
Àëüï i, ïiäñòóïàþ÷èìè äî íèõ ç äðóãîãî áîêó, ãîðàìè Ìàãî÷à. Òîäi é
ôðàçà "ìå÷à áðåìåíè ÷ðåç îáëàêè" îçíà÷àëà ïåâíèé ðåàëüíèé ôàêò,
ñïîãàäè ïðî ÿêèé ìîãëè îæèâèòè ó ñó÷àñíèêiâ êàðòèíó ïåðåïðàâè êà-
òàïóëüò i ïîðîêiâ, ÿêi ðàçîì ç ëó÷íèêàìè ìîãëè "çàìêíóòè" Çàëiçíi
âîðîòà629.
"...ðèùà òðîïó Òðàÿíþ ÷ðåç ïîëÿ íà ãîðû" -- òàêîæ ðåìiíiñöåíiÿ
áîëãàðñüêî¿ âiéíè630. Çà Ä.Àíãåëîâèì "Òðîÿíiâ ïðîõiä" -- ãiðñüêèé
ïðîõiä âiä Ïëîâäèâà, çâàíèé ïiçíiøå Âàñèëèöåþ, äîáðå âiäîìèé ó
áîëãàðî-âiçàíòiéñüêèõ âiéíàõ ÕII--ÕIV ñò.631 Íå çíàéøîâøè ïîðîçóì³ííÿ
626 Malingoudis Ph. Die Nachrichten d. Niketas Choniates über d. Entstehund d. sweiten bulgarischen
Staates // Byzantine. T. 10. 1978. S. 135--138.
627 Литаврин Г.Г. Новое исследование о восстании в Паристроне и образование Второго Болгар-
ского царства // Византийский Временник. Т. 41. Москва, 1980. С. 110--112; Его же. Два этюда
о восстании Петра и Асеня // Литаврин Г.Г. Византия и славяне. Санкт-Петербург, 1999. С.
354--362.
628 Grala H. Rola Rusi w wojnach byzantyńsko-bulgarskich przełomu XII i XIII w. // Balcanica
Posnaniensia. Acta et studia. T. 2. Bułgaria -- Bałkany -- Słowiańczczyzna. Poznań, 1985. S. 125--132.
629 Тихомиров М.Н. Киевская Русь // Тихомиров М.Н. Древняя Русь. Москва, 1975. С. 33.
630 Там само. С. 34.
631 Ангелов Д. Съобщително-операционни линии и осведомителна служба във войните и въни-
шо-политическите отношения между България и Византия през XII--XIV вв. // Известия на
Българското Историческо Дружество. Кн. 22--24. София, 1948. С. 219.

106
ç Àíãåëàìè, ßðîñëàâ Îñìîìèñë
âèð³øèâ ï³äòðèìàòè ïîâñòàí-
íÿ Àñåí³â ó Áîëãàð³¿. Ñïî÷àòêó
Àñåíÿì äîïîìàãàëè ò³ëüêè ïî-
ëîâö³ (ïðîïóùåí³ ÷åðåç äóíàé-
ñüê³ âîëîä³ííÿ ãàëèöüêèõ êíÿ-
ç³â) òà áðîäíèêè632, à âæå ïî-
ò³ì ãàëèöüê³ â³éñüêà ßðîñëàâà
Îñìîìèñëà633, ÿê³ íå äîçâîëèëè
óãîðöÿì âäàðèòè â ñïèíó áîë-
ãàðàì. Ï³äòðèìàâøè ïîâñòàííÿ
Àñåí³â, ãàëèöüêèé êíÿçü ñïðè-
ÿâ â³äðîäæåííþ Äðóãîãî Áîë-
ãàðñüêîãî öàðñòâà634. Çðîçóì³ëî,
ùî â³äðîäæåíà Áîëãàðñüêà äåð-
æàâà íå ìîãëà â êîðîòêèé ÷àñ
îðãàí³çóâàòè âëàñíå ëèöàðñüêå
â³éñüêî, òîìó íà ïåðøèõ åòàïàõ
Àñåí³ çìóøåí³ áóëè îïèðàòèñÿ íà
ãàëèöüêó äîïîìîãó635, ïîëîâö³â636
òà âîëîõ³â637. ²ñíóº âåðñ³ÿ ïðî âî-
ëîñüêå ïîõîäæåííÿ Àñåí³â638. Öå
íàøòîâõóº íà äóìêó, ùî îñòàíí³ ñïðàâä³ ìîãëè ìàòè ÿê³ñü âîëîä³ííÿ ó
Áèðëàäñüê³é âîëîñò³ ç ì³øàíèì ñëîâ'ÿíî-âîëîñüêèì íàñåëåííÿì. Áîë-
ãàðñüêèé ³ñòîðèê Ïåòð Ñòîÿíîâ Ìóòàô÷³ºâ (1883--1943) ñâîãî ÷àñó âèñó-
íóâ âåðñ³þ ïðî ðóñüêå ïîõîäæåííÿ Àñåí³â. Ñâ³é âèñíîâîê â³í àðãóìåí-
òóâàâ ïðèäóíàéñüêèìè ðóñüêèìè ïîñåëåííÿìè òà ïîëîâåöüêèì ³ìåíåì
Àñåí, ÿêå çóñòð³÷àºòüñÿ ó ðóñüêèõ ë³òîïèñàõ639. Áóëè ñïðîáè çàïåðå÷è-
òè öþ âåðñ³þ ³ íàìàãàííÿ äîâåñòè ïîõîäæåííÿ Àñåí³â â³ä ïîïåðåäíüî¿
632 Бибиков М.В. Византийские источники по истории Руси. С. 77.
633 Войтович Л. Кілька реплік з приводу дискусії про автентичность "Слова о полку Ігоревім" //
Україна в Центрально-Східній Європі. Вип. 6. Київ, 2006. С. 597--598.
634 Успенский Ф.И. Образование Второго Болгарского царства. Одесса, 1879. С. 36--37; Шуша-
рин В.П. Свидетельство письменных памятников королевства Венгрии об этническом соста-
ве населения Восточного Причерноморья пер. пол. ХІІІ в. // История СССР. 1978. № 2. С. 43;
Литаврин Г.Г. Новое исследование о восстании в Паристрионе и образовании Второго Бол-
гарского царства // Византийский временник. Т. 41. Москва, 1980. С. 109--111; Юрасов М.К.
Поэтический и реальный образ Ярослава Осмомысла // Образование и Православие. 2006 //
www. tellur.ru; Войтович Л. Галицьке князівство на Нижньому Дунаї. С. 12--17.
635 Литаврин Г.Г. Новое исследование. С. 109--110.
636 Мутафчиев П. Владелите на Просенъ. София, 1913. С. 6--7; Златарски В. Потеклото на Петра
и Асеня на воданите на взъстанието въ 1185 год // Списаникъ на Българската Академия на
науките. Т. 45. София, 1933. С. 427; Ников П. Второ българскато царство. 1186--1936. София,
1937. С. 23; Литаврин Г.Г. Болгария и Византия (ХІ--ХІІ вв.). София, 1987. С. 288--302; Його ж.
Византия, Болгария, Древняя Русь (ІХ -- начало ХІІІ в.). Санкт-Петербург, 2000.
637 Ostrogorsky G. Geschichte des byzantinishen Staates. Műnchen, 1940. S. 287; Wol R.L.  e Second
Bulgarien Empire. Its Origin and History to 1204 // Speculum. Vol. 24. 1949. P. 167--206.
638 Brâtianu G. Rechercher sur Vicina et Cetatea Alba. Bucharest, 1943. P. 93.
639 Мутафчиев П. Происходът на Асеневцји // Македонски преглед. Т. 2. Ч. 4. 1928. С. 1--42.
Великий князь Роман Мстиславович.
Фото меморіальної дошки на Успенському соборі.
2005. Автор І.Дацько

107
áîëãàðñüêî¿ äèíàñò³¿,640 ÿê³ íå ìîæíà íàçâàòè âäàëèìè641. Îäíàê ³ âåðñ³ÿ
Ñ.Ìóòàô÷³ºâà çàëèøàºòüñÿ ã³ïîòåçîþ.
Â³äíîâëåííÿ ñîþçó. Ïîõîäæåííÿ äðóãî¿ äðóæèíè Ðîìàíà Ìñòèñ-
ëàâè÷à. Àêòèâíà ó÷àñòü ïîëîâö³â ó áîëãàðî-â³çàíò³éñüê³é â³éí³ ê³íöÿ
Õ²² ñò.642 ìóñèëà çì³ñòèòè çíà÷í³ ¿õí³ ìàñèâè áëèæ÷å äî Äóíàþ. Îñòàííº
íå ìîãëî íå âèêëèêàòè çàíåïîêîºííÿ ó ñëîâ'ÿíñüêîãî íàñåëåííÿ Ïîíèç-
çÿ, ïîïðè òå, ùî íåçíà÷íà ÷àñòèíà ïîëîâö³â, ñõîæå, ïåðåáóâàëà òóò ùå
ç Õ²--Õ²² ñò.643 Êð³ì öüîãî, ì³ñüêà âåðõ³âêà òà ãàëèöüêå áîÿðñòâî, ÿêå
òàêîæ áóëî ïîâ'ÿçàíå ç òîðã³âëåþ, òåðï³ëè â³ä ãàëèöüêî-â³çàíò³éñüêîãî
êîíôë³êòó. Ñàìå òîìó íîâèé ãàëèöüêî-âîëèíñüêèé êíÿçü Ðîìàí Ìñòèñ-
ëàâè÷ â³äðàçó âäàâñÿ äî â³äíîâëåííÿ ñîþçó ç Â³çàíò³ºþ. Îñòàòî÷íå â³ä-
íîâëåííÿ â³çàíò³éñüêî-ãàëèöüêîþ ñîþçó â³äáóëîñÿ áë. 1200 ð. Ñàìå òîä³
íîâãîðîäñüêèé íîá³ëü Äîáðèíÿ ßäðåéêîâè÷ áà÷èâ ó Êîíñòàíòèíîïîë³
ãàëèöüêå ïîñîëüñòâî ó ñêëàä³ Òâåðäÿòè Îñòðîìèðè÷à, Íåäàíà, Äîìà-
æèðà ³ Íåãâàðà. Äî ðå÷³, Ìèêîëà Êîòëÿð ââàæàº, ùî óãîäà áóëà óêëà-
äåíà ðàí³øå -- ó 1197 ÷è 1198 ðð.644. Öåé ñîþç áóâ äóæå âàæëèâèì äëÿ
Â³çàíò³¿, áî éîãî ïîñï³øèëè ñêð³ïèòè äèíàñòè÷íèì øëþáîì645. Äðóãîþ
äðóæèíîþ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à ñòàëà ªôðîñèí³ÿ, äî÷êà âàñèëåâñà ²ñ-
ààêà ²² Àíãåëà646.
Âíàñë³äîê ñï³ëüíèõ ä³é ñîþçíèêè ðîçãðîìèëè ïîëîâö³â. Ïåðåìîãè
Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à íàä ïîëîâöÿìè ²ïàò³¿âñüêèé ë³òîïèñ ïîñòàâèâ â
îäèí ðÿä ç³ çâèòÿãàìè Âîëîäèìèðà Ìîíîìàõà: "… ѡдолѣвша всимъ по-
ганьскымъ ѩзыко҃ оума моудростью ходѧща по заповѣдемь Бж҃имъ оустремил бо сѧ
бѧit на поганыѩ ѩко и левъ сердит же бы҃ ѩко и рысь и гоубѧше ѩко и коркодилъ
и прехожаше землю ихъ ѩко и ѡрелъ храборъ бо бѣ ѩко и тоуръ. Ревноваше бо
дѣдоу своемоу Мономахоу погоубившемоу поганыѩ Измалтѧны рекомыѧ Половци
изгнавшю Ѡтрока во Ѡбезы за Желѣзнаѧ врата"647.
Çà ïîâiäîìëåííÿì òîãî÷àñíîãî âiçàíòiéñüêîãî ïèñüìåííèêà Ìèêè-
òè Õîí³àòà, ó 1200 ð. ñòîëèöþ iìïåði¿ âðÿòóâàëà âiä ïîëîâöiâ "áîãîì
ïðèçâàíà ôàëàíãà" ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè-
÷à648. Öåé ïîõ³ä ó Â³çàíò³¿ ïàì'ÿòàëè äîâãî. Õðîí³ñò Ôåäîð Ñêóòàð³îò
640 Николаев В. Протеклото на Асеневци и етническият характер на основаната от тях държава.
София, 1940.
641 Див. рец. на працю В.Ніколаєва: Ангелов Д. // Byzantinoslavica. T. 9. Praha, 1948. S. 358
642 Петров П. Въстания против Византия. София, 1960. С. 51--56.
643 Князькин И.О. Половцы в Нижнем Подунавье // Вопросы истории. 2000. № 3. С. 121--128.
644 Котляр М.Ф. Історія дипломатії Південно-Західної Русі. Київ, 2002. С. 82.
645 Войтович Л. Союз Візантії та Галицько-Волинської держави за династії Ангелів // Княжа
доба. Вип. 2. Львів, 2008. С. 30--39.
646 Майоров О. Галицько-волинський князь Роман Мстиславич володар, воїн, дипломат. Т. 2. Біла
Церква, 2011. С. 325--472; Його ж. Русь, Византия и Западная Европа. Из истории внешнеполи-
тических и культурных связей ХІІ--ХІІІ вв. Санкт-Петербург, 2011. С. 287--410.
647 "...одолів усі поганські народи, мудрістю ума додержуючи заповідей Божих. Він бо кинувся
був на поганих, як той лев, сердитий же був як та рись і губив, як той крокодил, і переходив
землю їх, як той орел, а хоробрий був як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Моно-
маха, що погубив поганих ізмаїльтян, тобто половців, вигнав Отрока в Обези за Залізні во-
рота" (Ипатьевская летопись. Стб. 715--716).
648 Nicetas Choniates. Historia / Ed. I.Bekker. Bonn, 1835. P. 691--692.

108
(áë.1230 -- ï³ñëÿ 1283) òà ïîåò ªôðåì ªí³éñüêèé (ïåðøà òðåòèíà Õ²²² ñò.)
òàêîæ çãàäàëè ïðî íüîãî ÿê âèíÿòêîâî âàæëèâèé äëÿ Â³çàíò³¿649.
649 Майоров О. Маловідомі грецькі джерела з історії русько-візантійських відносин початку ХІІІ
століття: текст, переклад, коментар // Записки НТШ. Т. 260. Кн. 2. Львів, 2010. С. 243--247.
Ікона “Чудо від ікони Знаменія Богоматері” (перемога Романа Мстиславича над
суздальським військом у 1169 р., Новгород. Середина XV ст.)

109
Çðîçóì³ëî, ùî ïîõîäè Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à íà ïî÷àòêó Õ²²² ñò. íå
ò³ëüêè â³äêèíóëè ïîëîâö³â â³ä Íèæíüîãî Äóíàþ, àëå é ïîçáàâèëè ¿õ
ìîæëèâîñò³ íàäàííÿ äîïîìîãè áîëãàðàì. Ó ïîåì³ ªôðåìà ªí³éñüêîãî
ñàìå òàê ³ ñêàçàíî: "Áî ïðàâèòåëü Ãàëè÷èíè çà ïåðåêîíàííÿì àðõ³ïàñ-
òèðÿ Ðóñüêî¿ Öåðêâè, óçÿâøè áàãàòî â³éñüêà, ÷èñëîì áëèçüêî äåñÿòè
òèñÿ÷, çíåíàöüêà íàïàâ íà îáëàñòü êóìàí³â [ïîëîâö³â -- Ë.Â.] ³ ñïëþí-
äðóâàâ ¿õíþ çåìëþ äîùåíòó. ², íàñì³ëþþ÷èñü â÷èíÿòè òàê áàãàòîðà-
çîâî, íà ñëàâó ñâî¿õ áëàãî÷åñòèâèõ õðèñòî³ìåíèòèõ [ïðåäê³â], ðîç³ðâàâ
ñîþç ì³ñ³éö³â [áîëãàð -- Ë.Â.] ³ âàðâàð³â"650.
Íà òîé ÷àñ ïîëîâåöüêå â³éñüêî ñòàëî îñíîâíèì ÷èííèêîì ó áîëãà-
ðî-â³çàíò³éñüêîìó ïðîòèñòîÿíí³651. Äî âáèâñòâà Ïåòðà ² Àñåíÿ (1196)
òà ²âàíà ² Àñåíÿ (1197) áóëî ïðè÷åòíå íå ëèøå áîÿðñüêå óãðóïîâàí-
íÿ652, à êóìàíñüêà (ïîëîâåöüêà) ïàðò³ÿ ïðè áîëãàðñüêîìó äâîð³. Äî
ö³º¿ ïîë³òè÷íî¿ ñèëè ¿õ áðàò Êàëîÿí653, ÿêèé çàéìàâ ïðåñòîë ó 1197--
1207 ðð. îäðóæèâñÿ ç äî÷êîþ ïîëîâåöüêîãî õàíà, ÿêà ï³ñëÿ õðåùåííÿ
ïðèéíÿëà ³ì'ÿ Ìàð³ÿ654. Ïîïðè òå, ùî êîíòðîëü íàä Íèæí³ì Ïîäóíàâ'ÿì
äëÿ áîëãàð áóâ íàäçâè÷àéíî âàæëèâèì, îïàíóâàòè öåé ðåã³îí ó ïåðø³
ðîêè â³äðîäæåííÿ Áîëãàðñüêîãî öàðñòâà íå âäàëîñÿ655. À Ãàëèöüêå
êíÿç³âñòâî, çíîâó ñòàâøè ñîþçíèêîì Â³çàíò³¿, ñòàëî âîðîãîì Áîëãàð³¿.
Â³äíîâëåííÿ ñîþçó ì³æ Â³çàíò³ºþ òà òåïåð óæå ïîòóæí³øîþ Ãà-
ëèöüêî-Âîëèíñüêîþ äåðæàâîþ áóëî ñêð³ïëåíå äèíàñòè÷íèì øëþáîì
êíÿçÿ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à é ªôðîñèí³¿, äî÷êè ²ñààêà ²² Àíãåëà.
Ùîäî ïîõîäæåííÿ "êíÿãèí³ Ðîìàíîâî¿" äîñ³ òðèâàº ïîòóæíà äèñ-
êóñ³ÿ. Ïîëüñüêèé ãåíåàëîã Äàð³óø Äîìáðîâñüêèé, ï³äâîäÿ÷è ¿¿ ïåâí³
ï³äñóìêè, âèä³ëèâ ÷îòèðè êîíöåïö³¿, ÿêèõ ç öüîãî ïðèâîäó äîòðèìó-
âàëèñÿ ð³çí³ ³ñòîðèêè656. Çà ñïðîùåíèì âàð³àíòîì ¿õ ìîæíà çâåñòè äî
äâîõ âåðñ³é. Éäåòüñÿ ïðî âîëèíñüêå áîÿðñüêå òà â³çàíò³éñüêå ïîõîäæåí-
íÿ êíÿãèí³, ïîçàÿê ùå äâ³ ³íø³ êîíöåïö³¿ ç ïåâíèìè çàñòåðåæåííÿìè º
ð³çíîâèäàìè âêàçàíèõ.
Äæåðåëà íå äàþòü çìîãè îäíîçíà÷íî âñòàíîâèòè çâ³äêè ïîõîäèëà
650 Цитата за перекладом О.Майорова з тексту його статті.
651 Расовский Д. Роль половцев в войнах Асеней с Византийской и Латинской империями в 1186--
1207 гг. С. 203--211; Павлов П. Куманите в българската военна история // Военноисторически
сборник. Кн. 7. София, 1990. С. 14--23; Средневековна България и куманите (1186--1241) // Тру-
дове на ВТУ св. св. Кирилла и Методия. Т. 27. Кн. 3. 1992. С. 5--59.
652 Златарски В. История на българската държава през средните векове. Т. 3. Второ българско
царство. София, 1940. С. 92--101.
653 Мутафчиев П. История на българския народ. Т. 2. София, 1943. С. 45.
654 Войтович Л., Целуйко О. Правлячі династії Європи. Біла Церква, 2008. С. 49.
655 Мутафчиев П. Съдбитите на средневековия Дръстър // Мутафчиев П. Избрани произведе-
ния. Т. 2. София, 1973. С. 85; Тъпкова-Заимова В. Долни Дунай -- гранична зона на визан-
тийския "Запад" (Към историята на северните и североизточните български земи: краят на
Х--ХІІ в.). София, 1976; Її ж. Тюркские кочевники, византийская администрация и местное
население на нижнем Дунае (ХІ -- ХІІ вв.) // Востиочная Европа в древности и средневековье.
Москва, 1978. С. 67--73; Божилов И. Гранична област на Византия // Кратка история на Добруд-
жа. Варна, 1986. С. 55--64.
656 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów książąt halicko-wołyńskich. Poznań--Wrocław, 2002. S.
34--35.

110
äðóãà äðóæèíà êíÿçÿ Ðîìàíà. Äî òîãî æ íàâ³òü íå íàçèâàþòü ¿¿ ³ìå-
í³. Çà ïîâ³äîìëåííÿì ë³òîïèñó, íà ìîãèë³ êíÿãèí³ ó Âîëîäèìèð³ âíóê
Ìñòèñëàâ Äàíèëîâè÷ ñïîðóäèâ êàïëèöþ íà ÷åñòü ñâÿòèõ Éîàêèìà òà
Àííè. Ïîñâÿòà í³áè íå çàëèøàº ì³ñöÿ äëÿ ñóìí³â³â, ùî éîãî áàáóñþ
çâàëè Àííîþ ³ öå áóëî ¿¿ ÷åðíå÷å ³ì'ÿ.
×åðåç â³äñóòí³ñòü äæåðåëüíèõ ïåðåêàç³â ç â³äïîâ³äíîãî ïåð³îäó
÷àñòèíà ³ñòîðèê³â íàâ³òü íå íàâàæóâàëàñÿ ïðîáóâàòè âñòàíîâèòè ³ì'ÿ
"êíÿãèí³ Ðîìàíîâî¿". Ñåðåä öèõ íàóêîâö³â Ä. Äîìáðîâñüêèé íàçâàâ
Ñåðã³ÿ Ñîëîâéîâà, Ìèõàéëà Ãðóøåâñüêîãî, Ñòåïàíà Òîìàø³âñüêîãî,
Îëåêñàíäðà Ïðåñíÿêîâà, Â³ëüãåëüìà ²ñåíáóðãà, Ïåòðà Ãðèöàêà, ²âàíà
Êðèï'ÿêåâè÷à, Ãþíòåðà Øòîêëÿ, ßíà Áåíÿêà òà Íàòàëþ Ïóøêàðüî-
âó657. Îäíàê, ÿêùî Ñ. Ñîëîâéîâà, Â. ²ñåíáóðãà òà Ã. Øòîêëÿ öÿ ïðîáëå-
ìà ãëèáøå íå çàö³êàâèëà, òî ³íø³ äîñë³äíèêè ïðîñòî âàãàëèñÿ äî ÿêî¿
³íîçåìíî¿ äèíàñò³¿ â³äíåñòè äðóãó äðóæèíó êíÿçÿ Ðîìàíà Ìñòèñëàâî-
âè÷à. Ì. Ãðóøåâñüêèé, Ñ. Òîìàø³âñüêèé òà ². Êðèï'ÿêåâè÷ çâåðíóëè
óâàãó, ùî âäîâà Ðîìàíà äîâîäèëàñÿ "ÿòð³âêîþ", òîáòî áðàòîâîþ, óãîð-
ñüêîìó êîðîëåâ³ Àíäð³þ ²². Ì Ãðóøåâñüêèé íàçèâàâ ¿¿ ùå é "êàòîëèöü-
êîþ ïðèíöåñîþ"658. Ï.Ãðèöàê çàóâàæèâ, ùî êíÿãèíÿ Ðîìàíîâà áóëà
ñïîð³äíåíà ç óãîðñüêîþ, ïîëüñüêîþ òà â³çàíò³éñüêîþ äèíàñò³ÿìè, ÷åðåç
ùî âîíà í³ÿê íå ìîãëà ïîõîäèòè ç âîëèíñüêîãî áîÿðñòâà659. Íà öüîìó æ
íàãîëîñèâ ³ ß. Áåíÿê660.
Äî äðóãî¿ ãðóïè Ä. Äîìáðîâñüêèé âêëþ÷èâ Îëåêñàíäðà ßáëîíîâ-
ñüêîãî, Âàñèëÿ Òàò³ùåâà, ²ñèäîðà Øàðàíåâè÷à, Ëþäâ³êà Äðîáó, Âëà-
äèñëàâà Àáðàõàìà, Áðîí³ñëàâà Âëîäàðñüêîãî òà Þë³óñà Ôîðñìàííà661.
Âîíè ââàæàëè, ùî äðóãà äðóæèíà Ðîìàíà ìàëà áóòè êàòîëè÷êîþ, àäæå
âîíà áóëà áðàòîâîþ óãîðñüêîìó êîðîëåâ³ Àíäð³ºâ³ ²² òà êðàê³âñüêîìó
êíÿçåâ³ Ëºøêó Á³ëîìó662. Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ ³ Ëºøêî Á³ëèé áóëè âíó-
êàìè Áîëåñëàâà Êðèâîóñòîãî. ßê äâîþð³äí³ áðàòè âîíè ñï³ëêóâàëèñÿ
657 Соловьев С. М. История России с древнейших времен. Москва, 1988. Т. 1--2. С. 717; Гру ш е в с ь -
кий М. Історія України-Руси. Київ, 1992. Т. 2. Табл. 5. С. 593; Там само. Т. 3. С. 10, 568--569;
Томашівський С. Українська історія. Львів, 1919. Т. 1: Старинні і середні віки. С. 90; Пресня-
ков А. Е. Лекции по русской истории. Москва, 1939. Т. 2. С. 32; Isenburg W. Stammtafeln zur
Geschichte der europäischen Staaten. Marburg, 1956. T. 2. Tabl. 93; Крип'якевич І. Галицько-Во-
линське князівство. Львів, 1999. С. 114; Stökl G. Das Fürstentum Galizien-Wolhynien // Handbuch
der Geschichte-Russlands. Stuttgart, 1981. T. 1 / Ed. M. Hellman. S. 506; Пушкарева Н. Л. Женщины
Древней Руси. Москва, 1989. С. 38, 43, 199, 240.
658 Грушевський М. Історія. Т. 3. С. 72.
659 Грицак П. Галицько-Волинська держава. Нью-Йорк, 1958. С. 55.
660 Bieniak J. Roman // Słownik starożytności słowiańskich. Wrocław etc., 1970. T. 4. S. 534--536.
661 Tabulae Jablonovianae ex Arboribus Genealogicis Familliarum Slavicarum Regni Poloniae nec non
extranearum ab iis prognatorum tum cum iis cognatorum colectae. Norimberdae, 1748. Tabl. 14;
Татищев В. Н. История российская. Москва; Ленинград, 1964. Т. 4. С. 332; Szaraniewicz I. Die
Hypatios-Chronik als Quellen-Beitag zur österreichische Geschichte. Lemberg, 1872. S. 42; Droba L.
Stosunki Leszka Bialego z Rusią i Węgrami // Rozprawy Akademii Umiejęści. Wydział Historyczno-
Filozo czny. Kraków, 1881. T. 13. S. 377; Abraham W. Powstanie organizacji Kościola lacińskiego
na Rusi. Lwów, 1904. T. 1. S. 98; Włodarski B. Polska i Ruś (1194--1340). Warszawa, 1996. S. 24--25;
Forsmann J. Die Beziehungen altrussischer Fürstengeschlechter zu Westeuropa. Ein Beitrag zur Ge-
schichte Ost- und Nordeuropas im Mittelalter. Bern, 1970. S. 139.
662 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S. 35--36.

111
³ äîâîë³ äîâãî ï³äòðèìóâàëè ñîþçí³ â³äíîñèíè. Äðóæèíà Ðîìàíà äëÿ
êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ áóëà áðàòîâîþ. ² ïðè êðàê³âñüêîìó äâîð³ öå äîáðå
ïàì'ÿòàëè. Íàòîì³ñòü ðîäèííà ñïîð³äíåí³ñòü ç óãîðñüêèì êîðîëåì --
â³ääàëåí³øà. Ðîìàí òà Àíäð³é ²² áóëè ïðàâíóêàìè Ìñòèñëàâà Âîëîäè-
ìèðîâè÷à. Çâ'ÿçêè ì³æ íèìè òðèâàëè íåäîâãî. Ó 1204 ð. âîíè óêëàëè
óãîäó ïðî âçàºìîäîïîìîãó ³ ïàòðîíàò íàä ä³òüìè îáîõ âîëîäàð³â íà âè-
ïàäîê ïåðåä÷àñíî¿ ñìåðò³663. Àëå ïðàâà Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à äî Ãàëèöü-
êîãî êíÿç³âñòâà áóëè íàâ³òü ìåíøèìè, í³æ ïðàâà óãîðñüêèõ êîðîë³â,
àäæå ßðîñëàâ Îñìîìèñë áóâ îíóêîì êîðîëÿ Êàëìàíà Êíèæíèêà, à éîãî
ñèí Âîëîäèìèð -- ïðàâíóêîì. Äâîº áàñòàðä³â îñòàííüîãî Âàñèëüêî ³
Âîëîäèìèð-²âàí ïåðåáóâàëè â Óãîðùèí³ ùå ó 1218 ð.664 Çà óìîâ âèãàñ-
íåííÿ ïåðøî¿ ãàëèöüêî¿ äèíàñò³¿, Àðïàäîâè÷³ ñòàâàëè ¿¿ ëåã³òèìíèìè
ñïàäêîºìöÿìè. Òîìó â 1189 ð. áóëî îòðóºíî Ðîñòèñëàâà ²âàíîâè÷à,
ñèíà ²âàíà Áèðëàäíèêà, ÿêèé ìàâ íàéá³ëüø³ ïðàâà äî ãàëèöüêî¿ ñïàä-
ùèíè665.
Îòîæ, âäîâà Ðîìàíà ìîãëà ðîçðàõîâóâàòè íà äîïîìîãó òà ñï³â÷óòòÿ
Àíäð³ÿ ²² ò³ëüêè çà óìîâè, ÿêáè â³í äîâîäèâñÿ ¿é áëèçüêèì ðîäè÷åì ³
íå ïî ÷îëîâ³êîâ³. Ñòîñîâíî êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ Ëºøêà, òî òóò òåæ íå âñå
îäíîçíà÷íî. Àäæå â³í áóâ ïðè÷åòíèé äî çàãèáåë³ êíÿçÿ Ðîìàíà, ÿêèé
äîïîì³ã éîìó îïàíóâàòè êðàê³âñüêèé ïðåñòîë.
Ìîæëèâå ïîëüñüêå ÷è óãîðñüêå ïîõîäæåííÿ äðóæèíè Ðîìàíà äîâîë³
ïåðåêîíëèâî â³äêèíóâ Ìèêîëà Êîòëÿð666. Îäíàê "êíÿãèíÿ Ðîìàíîâà"
ìîãëà ìàòè íåïðÿìó ðîäèííó ñïîð³äíåí³ñòü ç óãîðñüêèìè êîðîëÿìè,
çîêðåìà ÷åðåç ðîäè÷³â Àíäð³ÿ ²² ç ³íøèõ äèíàñò³é. Ó òàêîìó âèïàäêó
âîíà, çðîçóì³ëî, íå ìîãëà áóòè äîíüêîþ âîëèíñüêîãî áîÿðèíà.
Äî òðåòüî¿ ãðóïè, çà êëàñèô³êàö³ºþ Ä. Äîìáðîâñüêîãî, óâ³éøëè
ïðèõèëüíèêè âåðñ³¿ ïðî ðóñüêå ïîõîäæåííÿ äðóãî¿ äðóæèíè Ðîìàíà
Ìñòèñëàâîâè÷à. Ïîì³æ íèìè âèð³çíÿºòüñÿ ïðèïóùåííÿ Ìèêîëè ×ó-
áàòîãî, ÿêèé ââàæàâ ¿¿ äîíüêîþ Ñâÿòîñëàâà Ìñòèñëàâè÷à àáî ²íãâàðÿ
ßðîñëàâîâè÷à667. Ñâÿòîñëàâ, íàâ³òü ÿêùî â³í áóâ áàñòàðäîì, äîâîäèâ-
ñÿ Ðîìàíîâ³ Ìñòèñëàâîâè÷ó ð³äíèì áðàòîì, ùî âèêëþ÷àº ìîæëèâ³ñòü
îäðóæåííÿ ç éîãî äî÷êîþ. Ñâÿòîñëàâ ïîìåð äî 1183 ð., íå çàëèøèâøè
íàùàäê³â "ïî ìå÷ó", ³ éîãî Áåðåñòåéñüêå êíÿç³âñòâî ³ òàê áóëî ïðè-
ëó÷åíå äî âîëîä³íü Ðîìàíà668. Ëóöüêèé êíÿçü ²ãíâàð ßðîñëàâè÷ áóâ
äâîþð³äíèì áðàòîì Ðîìàíà. Äëÿ îäðóæåííÿ ç éîãî äî÷êîþ òåæ ïîòð³á-
íå áóëî âåëèêå ïîðóøåííÿ öåðêîâíèõ êàíîí³â. À ïðè öüîìó íå áóëî
663 Włodarski B. Polska i Ruś. 1194--1340. Warszawa, 1966. S. 25.
664 Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-e au XIII-e siècle //
Orientalia Christiana. Roma, 1927. Nr. 1(35). P. 17.
665 Войтович Л. Князівські династії С. 153.
666 Котляр М. Ф. Історія дипломатії Південно-Західної Русі. Київ, 2002. С. 79--80; Его же. Дипло-
матия Южной Руси. Санкт-Петербург, 2003. С. 99--100.
667 Чубатий М. Історія християнства на Русі-Україні. Т. 1: До р.1353. Рим--Нью-Йорк, 1965. С.
567.
668 Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ -- початок XVI cт.): Склад, суспіль-
на і політична роль. Львів, 2000. С. 224; Його ж. Роман Мстиславич і утворення Галицько-Во-
линського князівства // Галичина і Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народжен-
ня Данила Галицького. Львів, 2001. С. 14--15.

112
æîäíî¿ ïîë³òè÷íî¿ íåîáõ³äíîñò³. Áî ²íãâàð ßðîñëàâè÷ çàëèøàâñÿ ñòàð-
øèì ³ç âîëèíñüêèõ êíÿç³â, òîìó ñîþç ³ç íèì íå ïîòð³áíî áóëî çì³öíþâàòè
æîäíèìè óãîäàìè. Ïðè÷îìó ñë³ä áðàòè äî óâàãè, ùî äëÿ öüîãî ïîòð³áíî
áóëî ðîç³ðâàòè â³äíîñèíè ç êè¿âñüêèì êíÿçåì Ðþðèêîì Ðîñòèñëàâè÷åì,
ðîçëó÷èâøèñü ç éîãî äîíüêîþ Ïðåäñëàâîþ, ïåðøîþ äðóæèíîþ Ðîìàíà.
Âîëîäèìèð Ïàøóòî669 òà Íàòàëÿ Ïîëîíñüêà-Âàñèëåíêî670 ââàæàëè,
ùî äðóãà äðóæèíà Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à -- ç âîëèíñüêèõ áîÿð³â. Öþ
âåðñ³þ â÷åí³ áàçóâàëè íà òîìó, ùî âäîâó Ðîìàíà òà ¿¿ ñèí³â ö³ëêîâèòî
ï³äòðèìàëè ó ñåðåäîâèù³ âîëèíñüêîãî áîÿðñòâà. ßê ³ ðÿä ³íøèõ äîñë³ä-
íèê³â, âîíè ïîãîäæóâàëèñÿ ç òèì, ùî êíÿãèíþ çâàëè Àííîþ. Ì.Êîòëÿð
íàéïîñë³äîâí³øå îáґðóíòóâàâ áîÿðñüêå ïîõîäæåííÿ äðóãî¿ äðóæèíè
êíÿçÿ Ðîìàíà671. Íå ìàþ÷è äæåðåëüíèõ ï³äòâåðäæåíü, ³ñòîðèê çáóäóâàâ
îáîðîíó ö³º¿ âåðñ³¿ íà êðèòèö³ ïðèõèëüíèê³â â³çàíò³éñüêîãî ïîõîäæåí-
íÿ êíÿãèí³, ãîëîâíî, ïîëåì³çóþ÷è ç ïîëüñüêèì äîñë³äíèêîì ªðîí³ìîì
¥ðàëåþ. Êð³ì îáåðåæíèõ àðãóìåíò³â ñâî¿õ ïîïåðåäíèê³â, Ì. Êîòëÿð âè-
ñóíóâ ùå òðè.
Ïî ïåðøå: íà Ðóñ³ íàïðèê³íö³ Õ²² ñò. íå áóëî æîäíî¿ ã³ëêè Ðþðè-
êîâè÷³â, ñîþç ³ç ÿêîþ, ñêð³ïëåíèé äèíàñòè÷íèì øëþáîì, ì³ã áóòè âè-
ã³äíèì Ðîìàíîâ³ (ç öèì âèïàäàº ïîãîäèòèñÿ);
Ïî äðóãå: øëþá ³ç ïðåäñòàâíèöåþ âîëèíñüêîãî áîÿðñòâà ìîæíà
òðàêòóâàòè ÿê çàáåçïå÷åííÿ ï³äòðèìêè íàïåðåäîäí³ áîðîòüáè çà ãà-
ëèöüêèé ïðåñòîë, ùî äîçâîëèëî áè çì³öíèòè ïîçèö³¿ â îïàíîâàíîìó
Ãàëè÷³ (ç ö³ºþ òåçîþ ìîæíà ñïåðå÷àòèñÿ672);
Ïî òðåòº: ïðî áîÿðñüêå ïîõîäæåííÿ êíÿãèí³, í³áèòî, ñâ³ä÷èòü óïåð-
òå ìîâ÷àííÿ ãàëèöüêîãî ë³òîïèñöÿ (³ ó öüîìó º âåëèê³ ñóìí³âè: ÷è
669 Пашуто В. Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. Москва, 1950. С. 194.
670 Полонська-Василенко Н. Княгиня Романова Ганна // Визвольний шлях. 1954. Кн. 3. С. 57--64;
Ejusdem. Ukraine-Rus and Western Europe in 10th--13th centuries. London, 1954. S. 40; Її ж. Історія
України. Київ, 1992. Т. 1. С. 195.
671 Котляр М. Ф. До питання про візантійське походження матері Данила Галицького // Архео-
логія. 1991. № 2. С. 48--58; Його ж. Галицко-Волынская Русь и Византия в ХІІ--ХІІІ веках (связи
реальне и вымышленные) // Южная Русь и Византия. Киев, 1991. С. 95--97; Його ж. Галиць-
ко-Волинська Русь. Київ, 1998. С. 161--162; Його ж. Історія дипломатії Південно-Західної Русі.
Київ, 2002. С. 77--88; Его же. Дипломатия Южной Руси. Санкт-Петербург, 2003. С. 97--102.
672 На відміну від галицького, волинське боярство, зобов'язане князям своїми кормліннями-бе-
нефіціями, цілком залежало від них. Воно не мало глибоких коренів на Волині, мандруючи
до Києва і назад вслід за дідом та батьком Романа. Володіння Романа включало Берестейське
та Дорогичинське князівства, які до цього мали інших володарів. Отож, між групами бояр-
ства, напевно, не було єдності. За таких умов перевага однієї групи не вела до консолідації, а,
навпаки, посилювала протистояння, як це демонструють новгородські приклади. Крім того,
на Волині ще були князівства, які належали іншим княжим гілкам, і союз з однією групою
володимирських бояр взагалі не мав жодного сенсу, особливо на тлі розлучення з донькою
київського князя. Він міг тільки підірвати позиції князя у Галичі, але аж ніяк не зміцнити
їх. Галицькі бояри, тримаючи дідівські отчини-феоди, вслід за угорськими баронами, і так
вважали князя тільки першим серед рівних. Його дітей від простої боярині, яка вийшла за
князя після сумнівного розлучення і при не менш сумнівних правах на престол їх батька, вони
взагалі не брали би до уваги. Досить згадати як трактували кияни Володимира Мстиславо-
вича та його матір, доньку новгородського боярина. А галицькі бояри були впливовішими
за київських і князь Мстислав Володимирович теж був важливішим в ієрархії від Романа й
одружився після смерті першої дружини, не порушуючи церковних канонів.

113
ñåðåä àâòîð³â òà ðåäàêòîð³â Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî ë³òîïèñó áóâ õî÷
îäèí ãàëè÷àíèí, àäæå âñ³ ³íôîðìàòîðè, íàçâàí³ ïî³ìåííî, -- âîëèíñüêî-
ãî ïîõîäæåííÿ; çðåøòîþ àâòîðè ë³òîïèñó ïðîñòî íå ñïðèéìàëè ìåíòà-
ë³òåòó ãàëè÷àí, âèñòàâëÿëè ¿õ çðàäíèêàìè, âèõâàëÿþ÷è âñå âîëèíñüêå
³ íàâïàêè; âèíèêàº òàêîæ çàïèòàííÿ: ÷è áàãàòî êíÿãèíü óäîñòî¿ëèñÿ
ñò³ëüêîõ çãàäîê ó ë³òîïèñàõ, ÿê äðóãà äðóæèíà Ðîìàíà?673).
Ì. Êîòëÿð âèñóíóâ òàêîæ ã³ïîòåçó, ùî ïåñòóí Ðîìàíîâè÷³â -- áîÿ-
ðèí Ìèðîñëàâ ì³ã áóòè áëèçüêèì ðîäè÷åì (÷è íàâ³òü áðàòîì) êíÿãèí³
Àííè. Îäíàê Ä.Äîìáðîâñüêèé ç öüîãî ïðèâîäó ñëóøíî çàóâàæèâ, ùî
ö³é âåðñ³¿ ñóïåðå÷èòü ö³ëêîâèòà ìîâ÷àíêà ë³òîïèñö³â, ÿêó çà òàêèõ îá-
ñòàâèí ñïðàâä³ âàæêî ïîÿñíèòè674.
Ùå ðàí³øå ª. ¥ðàëÿ çâåðíóâ óâàãó íà òå, ùî áîÿðñüêå ïîõîäæåí-
íÿ äðóæèíè Ðîìàíà çàâàäèëî á ¿¿ êîíòàêòàì ³ç ñóñ³äí³ìè âîëîäàðÿìè,
äî ÿêèõ, îâäîâ³âøè, íàñàìïåðåä âäàëàñÿ êíÿãèíÿ. Ïîëüñüêèé äîñë³ä-
íèê ï³äêðåñëèâ ð³äê³ñòü øëþá³â Ðþðèêîâè÷³â ³ç ïðåäñòàâíèêàìè áîÿð-
ñòâà675. Ï³äêð³ïèòè öþ òåçó ìîæíà ñòàòèñòèêîþ: íà 250 â³äîìèõ øëþ-
á³â Ðþðèêîâè÷³â, óêëàäåíèõ óïðîäîâæ ²Õ--Õ²²² ñò., ò³ëüêè 7 ïðèïàäà-
þòü íà áîÿðñüêèõ äîíüîê. ßêùî âèêëþ÷èòè çâ³äñè çâ'ÿçîê Ñâÿòîñëàâà
²ãîðåâè÷à ç Ìàëóøåþ òà øëþá Ìñòèñëàâà Âîëîäèìèðîâè÷à ç äîíüêîþ
íîâãîðîäñüêîãî áîÿðèíà Äìèòðà Çàâèäè÷à (îáèäâà ìîãëè äîçâîëèòè ñî-
á³ óñå, ùî çàâãîäíî), òî âñ³ ³íø³ âèïàäêè -- öå øëþáè íîâãîðîäñüêèõ
êíÿç³â. Ö³ ï'ÿòåðî íîâãîðîäñüêèõ êíÿç³â áóëè ìîëîäøèìè ñèíàìè ³
ìàëè ñëàáê³ íàä³¿ íà çàéíÿòòÿ á³ëüøèõ ñòîë³â ó âîëîä³ííÿõ ñâîº¿ ã³ëêè
äèíàñò³¿. Îòîæ, ³øëè íà ñîþç ³ç ë³äåðàìè áîÿðñüêî-áþðãåðñüêî¿ îë³ãàð-
õ³¿, ùîáè óòðèìàòèñÿ íà íîâãîðîäñüêîìó ïðåñòîë³676.
Âåðñ³þ ïðî â³çàíò³éñüêå ïîõîäæåííÿ "êíÿãèí³ Ðîìàíîâî¿" âèñóíóâ
àâñòð³éñüêèé â÷åíèé Éîãàí Ìàéëàò677. Ðîçãîðíóâ òà îá´ðóíòóâàâ -- Ìè-
êîëà Áàóìãàðòåí678. Â³í ââàæàâ, ùî äðóãà äðóæèíà Ðîìàíà áóëà ðîäè÷-
êîþ âàñèëåâñ³â ²ñààêà ²² òà Îëåêñ³ÿ ²²² Àíãåë³â. Íàéïåâí³øå, -- áóëà
äîíüêîþ ²ñààêà ²² â³ä ïåðøîãî øëþáó, ÿêó éîãî äðóãà äðóæèíà Ìàð-
ãàðèòà-Ìàð³ÿ (äîíüêà óãîðñüêîãî êîðîëÿ Áåëè ²²²) ðàçîì ç Îëåêñ³ºì ²²²
Àíãåëîì, ùî óçóðïóâàâ òðîí, âèäàëè çà ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ.
Ìàðãàðèòà-Ìàð³ÿ áóëà ñåñòðîþ óãîðñüêîãî êîðîëÿ Àíäð³ÿ ²², ÿêèé ââà-
æàâ ¿¿ ïàñåðáèöþ ñâîºþ ïëåì³ííèöåþ. Çà òàêèõ óìîâ ëîã³÷íèì âèãëÿ-
äàº çâåðíåííÿ âäîâè ï³ñëÿ ñìåðò³ êíÿçÿ Ðîìàíà, íàñàìïåðåä, äî Àíäð³ÿ
²². À â³í ïðèéíÿâ ìàëîë³òíüîãî Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à "ÿêî ìèëîãî ñèíà
ñâîéîãî", ïðè öüîìó ïîâí³ñòþ äîòðèìóþ÷èñü óãîäè 1204 ð.
673 Див.: Войтович Л. До волинського літописання // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Дро-
гобич, 2004. Вип. 8. С. 70--76.
674 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S. 37.
675 Grala H. Drugie małżeństwo Romana Mscisławowicza // Slavia Orientalis. 1982. S. 117.
676 Войтович Л. Князівські династії. С. 378--379.
677 Mailath J. Geschichte der Magyaren. T. 1. Wien, 1828. S. 178.
678 Баумгартен Н. Вторая ветвь князей Галицких. Потомство Романа Мстиславича // Летопись
Историко-Родословного об-ва в Москве. 1909. Вып. 1(17). С. 3--45; Baumgarten N. Généalogіes...
P. 23, 26, 47.

114
Îáґðóíòóâàííÿ Ì. Áàóìãàðòåíà âèçíàëè Âîëîäèìèð Äâîæà÷åê679,
Äåòëåâ Øâåíí³êå680, Ëåîí³ä Ìàõíîâåöü681, Îëåêñàíäð Ñâºæàâñüêèé682,
Ëåîíò³é Âîéòîâè÷683, Åäâàðä Ãîðàí³í684 òà Ìàðòà Ôîíò685. Íå çàïåðå÷ó-
âàâ ïðîòè öüîãî Îëåêñàíäð Êàæäàí, ÿêèé ò³ëüêè çàóâàæèâ, ùî öÿ âåð-
ñ³ÿ âñå æ çàëèøàºòüñÿ ã³ïîòåçîþ686. Ïðàâäà Ä.Äîìáðîâñüêèé ïîÿñíèâ,
ùî ñóìí³âè ðîñ³éñüêîãî â³çàíòèí³ñòà âèêëèêàí³ òèì, ùî îñòàíí³é íå
çíàâ àðãóìåíòàö³¿ ª. ¥ðàë³687.
Ëåîí³ä Ìàõíîâåöü ïðèïóñòèâ, ùî Àííà ìîãëà áóòè äîíüêîþ ²ñàà-
êà ²² â³ä éîãî äðóãîãî øëþáó ç Ìàðãàðèòîþ-Ìàð³ºþ688. Ó òàêîìó âèïàä-
êó Îëåêñ³é ²²² ìàâ áè ùå á³ëüøå ï³äñòàâ âèäàòè ¿¿ çà Ðîìàíà, à Àíäð³é
²² òà Ëºøêî Á³ëèé -- ïîâàæíî òðàêòóâàòè êíÿãèíþ ³ ïðèçíàâàòèñÿ ó
ðîäèííèõ çâ'ÿçêàõ ç íåþ. Àëå öÿ âåðñ³ÿ íå â³äïîâ³äàº õðîíîëîã³¿. Áî
Ìàð³þ-Ìàðãàðèòó âèäàëè çàì³æ çà ²ñààêà ²² âîñåíè 1185 ð., êîëè ¿¿
áóëî âñüîãî 10 ðîê³â. Çà òàêèõ îáñòàâèí äðóãà äðóæèíà Ðîìàíà ìàëà á
íàðîäèòèñÿ íå ðàí³øå, ÿó ó 1187/1188 ð., à óæå 2001 ð. íàðîäèòè ñèíà
Äàíèëà.
Âåðñ³ÿ Ì. Áàóìãàðòåíà ïðî â³çàíò³éñüêå ïîõîäæåííÿ êíÿãèí³ Ðî-
ìàíîâî¿, íà ì³é ïîãëÿä, äàº çìîãó ïîÿñíèòè, ïðàêòè÷íî, âñi çàãàäêîâi
ìîìåíòè ïîäié, ÿê³ â³äáóëèñÿ ï³çí³øå. Çîêðåìà, ñòàº çðîçóì³ëiøîþ
ïðè÷èíà çàãèáåëi Ðîìàíà. Òîáòî, ÷îìó â³í ï³øîâ ó ïîõiä íà äîïîìîãó
íiìåöüêîìó êîðîëåâi Ôiëiïîâi IV Ãîãåíøòàóôåíó, ÿêèé áóâ îäðóæåíå-
íèé ³ç Iðèíîþ -- ñòàðøîþ äîíüêîþ Iñààêà II Àíãåëà òà ñåñòðîþ Ðîìàíîâî¿
äðóæèíè. Äî ðå÷³, ç öèì óçãîäæóþòüñÿ ïîâiäîìëåííÿ öèñòåðiàíñüêîãî
ìîíàõà Àëüáðiêà, à òàêîæ ãiïîòåçè Ñòåïàíà Òîìàø³âñüêîãî, Ìèðîíà
Êîðäóáè, Âîëîäèìèðà Ïàøóòî, Ëåîí³äà Ìàõíîâöÿ òà ií. Í³ìåöüêèé
êîðîëü ³ ãàëèöüêèé êíÿçü íàïåâíî, çóñòði÷àëèñÿ îñîáèñòî, áî Ðîìàí
679 Dworzaczek W. Genealogia. Tablice. Warszawa, 1959. Tabl. 27.
680 Schwennicke D. Europäische Stammtafeln. Stammtafeln zur Geschichte europäischen Staaten. Neue
Folge. Marburg, 1984. T. 2. Tabl. 136.
681 Махновець Л. Літопис Руський. Київ, 1989. С. 369.
682 Świeżawski A. Ziemia belzka. Zarys dziejów politycznych do roku 1462. Częstochowa, 1990. S. 31.
683 Войтович Л. Генеалогія династії Рюриковичів. Київ, 1990. С. 114; Його ж. Зоря князя Романа //
Літопис Червоної Калини. Львів, 1991. № 2. С. 32--35; Його ж. Генеалогія династій Рюриковичів
і Гедиміновичів. Київ, 1992. С. 86; Його ж. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у
ХІІ--XVI ст. Львів, 1996. С. 37; Його ж. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у ХІІ--
XVI ст. Таблиці. -- Львів, 1996. Табл.17; Його ж. Князівські династії Східної Європи (кiнець IХ -
початок ХVI ст.). Склад, суспiльна i полiтична роль. Львiв, 2000. С. 67, 71--72, 224, 376, 380--381,
402; Його ж. Роман Мстиславич i утворення Галицько-Волинського князiвства // Галичина i
Волинь в добу середньовiччя. До 800-рiччя з дня народження Данила Галицького. Львiв, 2001.
С. 22--23; Його ж. Друга галицька династія. Загадки і проблеми досліджень. С. 37--38; Його ж.
Король Данило Романович. Загадки і проблеми. С. 24--25; Його ж. Княжа доба на Русі: портре-
ти еліти. Біла Церква, 2006. С. 480--487.
684 Latopis kijowski 1159--1198 / Przeł. i opraс. E. Goranin. Wrocław, 1988. Tabl. 8.
685 Font M. Oroszország, Ukrajna, Rusz. Fejezelek a keleti szlávok korai történetéböl. Pécs, 1995. S.73.
686 Každan A. Rus'- Byzantine Princely Marriages in the Eleventh and Twel h Centuries // Proceedings
of the International Congress Commemorating the Millennium of Christianity in Rus'-Ukraine / Red.
O. Pritsak, I. Ševčenko / Harvard Ukrainian Studies. 1988--1989. T. 12--13. Р. 424.
687 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S. 38.
688 Махновець Л. Літопис Руський. С. 369.

115
Ìñòèñëàâè÷ ïîæåðòâóâàâ íà ÷åñòü ñâÿòîãî Ïåòðà ìîíàñòèðþ áå-
íåäèêòèíöiâ ó Åðôóðòi 20 ãðèâåíü ñðiáëà689, ùî áóëî çíà÷íîþ ñóìîþ äëÿ
òîãî ÷àñó. Íà ö³é çóñòð³÷³ ó Åðôóðò³ êíÿçü Ðîìàí ì³ã ïîçíàéîìèòèñÿ ç
ïðîåêòîì Âåëüô³â, îçâó÷åíèì ïàïîþ ²íîêåíò³ºì ²²² ó ñâîºìó ïîñëàíí³,
çâ³äêè çàïîçè÷èâ ³äå¿ "äîáðîãî ïîðÿäêó", ÿê³ ç éîãî ³í³ö³àòèâè ïðîïî-
íóâàëèñÿ ùîäî çìiíè ñèñòåìè óñïàäêóâàííÿ êíÿçiâñüêèõ ïðåñòîëiâ690.
Êíÿãèíþ Ðîìàíîâó âèçíàëè: åë³òà, â³éñüêî, áîÿðñòâî, óãîðñüêèé êîðîëü
Àíäðié II òà êðàê³âñüêèé êíÿçü Ëºøêî Á³ëèé. ˉ¿ íåçâè÷íó äëÿ æiíêè
âèñîêó ðîëü, ÿêó ìîæíà ïîñòàâèòè íà ð³âí³ ëèøå çi ñâÿòîþ Îëüãîþ,
ëåãêî ïîÿñíèòè iìïåðàòîðñüêèì ïîõîäæåííÿì. Ñàìå âèñîêå ïîõîäæåí-
íÿ ìîãëî áóòè ïðè÷èíîþ ñïðîáè êíÿãèí³ ïðàâèòè ñàì³é. Öå, çðåøòîþ,
³ ïðèâåëî äî ¿¿ óñóíåííÿ íà âèìîãó ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà ó 1211 ð.,
à íåâäîâç³, ó 1219 ð. ï³ñëÿ îäðóæåííÿ ñèíà Äàíèëà ï³ä òèñêîì âî-
ëèíñüêîãî áîÿðñòâà êíÿãèíÿ çìóøåíà áóëà ïðèéíÿòè ÷åðíåöòâî. Âåð-
ñ³ÿ Ì.Áàóìãàðòåíà òàêîæ ï³äñèëþº ìîòèâàö³þ áîðîòüáè çà àâñòð³éñüêó
ñïàäùèíó ÿê ñïàäîê ñåñòðè êíÿãèí³ Àííè, îäðóæåíî¿ ç àâñòð³éñüêèì
ãåðöîãîì Ëåîïîëüäîì Áàáåíáåð´îì691.
ªðîí³ì Ãðàëÿ, íàâ³âøè íîâ³ àðãóìåíòè ïðî ïîçèö³þ ùîäî â³çàí-
ò³éñüêîãî ïîõîäæåííÿ äðóãî¿ äðóæèíè Ðîìàíà, ââàæàâ, ùî íåþ áóëà
Ìàðiÿ ç³ çíàòíîãî âiçàíòiéñüêîãî ðîäó Êàìàòåðîñ (ªôðîñèíiÿ Êàìàòåðîñ
âèéøëà çàì³æ çà iìïåðàòîðà Îëåêñiÿ III Àíãåëà)692. Öþ àðãóìåíòàö³þ
ùå ðàç ðîçãëÿíóâ Ä. Äîìáðîâñüêèé. Â³í ïîãîäèâñÿ ç â³çàíò³éñüêèì ïî-
õîäæåííÿì êíÿãèí³, àëå ï³äêðåñëèâ, ùî êîíêðåòèêà öüîãî íå çîâñ³ì
çðîçóì³ëà693. Ôàêòè÷íî, äî òàêîãî æ âèñíîâêó ä³éøîâ Î. Ãîëîâêî694,
689 Шацька Г. Галицько-Волинська держава i нiмцi // Галицько-Волинська держава: передумо-
ви виникнення, iсторiя, культура, традицiї. Тези мiжнародної наукової конференцiї в Галичi
19--21.08.1993 р. Львiв, 1993. С. 116.
690 Сумніви М. Грушевського щодо вірогідності цього повідомлення Василя Татіщева (Гру ш е в -
ський М. С. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия. Киев,
1891. С. 267) підтримав Олексій Толочко (Толочко О. П. Конституційний проект Романа
Мстиславича 1203 р.: спроба джерелознавчого дослідження // Український історичний жур-
нал. 1995. № 6. С. 22--36; Його ж. "История Российская" Василия Татищева: источники и изве-
стия. Москва; Киев, 2005. С. 292--328). Проте вони не зруйнували аргументації прихильників
автентичності проекту, зокрема Бориса Рибакова (Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания, бы-
лины, летописи. Москва, 1963. С. 163); Миколи Котляра (Котляр М. Ф. Данило Галицький.
Київ, 1979. С. 21--22; Его же. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Во-
лынской Руси ІХ--ХІІІ векав. Киев, 1985. С. 120--121), хоча останній і відмовився від неї, пого-
дившись з О. Толочком (Його ж. Галицько-Волинська Русь. Київ, 1998. С. 158); Петра Толочка
(Толочко П. П. Киев и Киевская земля в период феодальной раздробленности ХІІ--ХІІІ веков.
Киев, 1980. С. 182--183); Олександра Головка (Головко О. Б. Князь Роман Мстиславич та його
доба. Київ, 2001. С. 167--168) та інших і були спростовані в дослідженнях О. Майорова (Май-
оров О. Галицько-волинський князь Роман Мстиславич: володар, воїн, дипломат. Т. 1. Біла
Церква, 2011 С. 19--208; Его же. Русь, Византия и Западная Европа. Из истории внешнеполити-
ческих и культурных связей ХІІ--ХІІІ вв. Санкт-Петербург, 2011. С. 19--192).
691 Див.: Войтович Л. Княжа доба на Русі. С. 480--487.
692 Grala H. Drugie małżenstwo Romana Msćisławowicza // Slavia Orientalis. 1982. S. 116--123.
693 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S. 38--40.
694 Головко О. Б. Візантійська імперія, Південна Русь і Половецький степ в політичній діяльності
галицько-волинського князя Романа Мстиславича // Орієнтальні студії в Україні. До ювілею
Л. В. Матвєєвої. Київ, 2010. С. 192--208.

116
ÿêèé ñïåðøó òåæ ñõèëÿâñÿ äî "áîÿðñüêî¿" âåðñ³¿695.
Àíàë³çóþ÷è çàïåðå÷åííÿ Ì. Êîòëÿðà íà àðãóìåíòàö³þ ª. Ãðàë³,
ìîæíà çàïðîïîíóâàòè îêðåì³, âàðò³ óâàãè, ñïîñòåðåæåííÿ òà óòî÷íåí-
íÿ: 1. Â³çàíò³éñüê³é âëàä³ çàëåæàëî íà ñîþç³ ç Ðîìàíîì Ìñòèñëàâè-
÷åì ÷åðåç çàãðîçó ïîëîâåöüêî-áîëãàðñüêî¿ êîàë³ö³¿. Ó ïîõâàë³ êíÿçåâ³
Ðîìàíîâ³, ÿêîþ ðîçïî÷èíàºòüñÿ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêèé ë³òîïèñ, òâîðåöü
îá'ºäíàíî¿ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè ïðîñëàâëÿºòüñÿ íàéïåðøå çà
ïîäâèãè ó áîðîòüá³ ç ïîëîâöÿìè. Éîãî óñï³õè ñòàâëÿòüñÿ íà îäèí ùà-
áåëü ³ç äîñÿãíåííÿìè Âîëîäèìèðà Ìîíîìàõà. Îëåêñ³é ²²² Àíãåë â³â â³-
éíó ç ³êîí³éñüêèì ñóëòàíîì. Éîìó ïîãðîæóâàëè ãåðìàíñüêèé ³ìïåðà-
òîð Ãåíð³õ VI, âèìàãàþ÷è óñòóïèòè çåìë³ â³ä Ä³ððàõ³ÿ äî Ôåññàëîí³ê,
âåíåö³éñüêèé äîæ ³ ïàïà ²íîêåíò³é ²²², áîëãàðè òà ¿õí³ ñîþçíèêè ïîëîâ-
ö³. Â³çàíò³éñüêèé âàñèëåâñ ïðîñòî íå ìàâ äî êîãî á³ëüøå çâåðíóòèñÿ,
îêð³ì, ÿê äî Ðîìàíà. Áî Îëåêñ³é ²²², ï³äñòóïíî ñêèíóâøè ³ îñë³ïèâ-
øè ñâîãî áðàòà ²ñààêà ²², ðîç³ðâàâ ñîþç ç Óãîðùèíîþ. À äèíàñòè÷íèé
øëþá Ðîìàíà ç äîíüêîþ ²ñààêà ²² íå ò³ëüêè äàâàâ Â³çàíò³¿ íàä³éíîãî
ñîþçíèêà ïðîòè ïîëîâö³â, à é íîðìàë³çóâàâ ¿¿ â³äíîñèíè ç Óãîðùèíîþ.
Äî òîãî æ, îñê³ëüêè éøëîñÿ ïðî äîíüêó óñóíóòîãî â³ä âëàäè áðàòà, ñàì
Îëåêñ³é ²²² íå òàê óæå é áàãàòî â³ääàâàâ, à âçàì³í îòðèìàâ ö³ííîãî äëÿ
ñåáå ñîþçíèêà òà âèã³äíèé óãîðñüêèé êîçèð. Âèã³äíèì öåé ñîþç áóâ
³ äëÿ Ðîìàíà òàêîæ ³ ç óãîðñüêîãî âåêòîðà éîãî ïîë³òèêè. Øëþá ìiã
áóòè íàñëiäêîì óãîäè, ÿêó óêëàëî ïîñîëüñòâî ó ñêëàä³ Òâåðäÿòè Îñò-
ðîìèðè÷à, Íåäàíà, Äîìàæèðà i Íåãâàðà. Ó ñåðåäèí³ 1200 ð. öå ïîñîëü-
ñòâî áà÷èâ ó Êîíñòàíòèíîïîëi Äîáðèíÿ ßäðåéêîâè÷, ÿêèé ï³çí³øå áóâ
íîâãîðîäñüêèì àðõèºïèñêîïîì òà ïåðøèì ïåðåìèøëüñüêèì ºïèñêîïîì
íà ³ì'ÿ Àíòîí³é696. Ôàêò ïîë³òè÷íî¿ óãîäè Â³çàíò³¿ ç Ðîìàíîì ñóìíiâiâ
íå âèêëèêàº. Íå çàïåðå÷èâ öüîãî ³ Ì. Êîòëÿð. Â³í äîïóñêàº, ùî òàêà
óãîäà ìîãëà áóòè óêëàäåíà íàâ³òü ó 1197 ÷è 1198 ð.697 Âåðñ³þ ìîæëèâî¿
ïîïåðåäíüî¿ äîìîâëåíîñò³ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à ç Â³çàíò³ºþ íå ìîæíà
â³äêèäàòè ç îãëÿäó íà íàìàãàííÿ Ðîìàíà îâîëîä³òè Ãàëèöüêèì êíÿç³â-
ñòâîì. Ï³ñëÿ òîãî, ÿê Ðîìàí ðîçãðîìèâ ïîëîâö³â òà ïðèëó÷èâ äî ñâî¿õ
âîëîä³íü Ãàëèöüêå êíÿç³âñòâî, íàñòóïíà óãîäà 1200 ð. óæå áóëà ñêð³-
ïëåíà øëþáîì.
2. Ï³ñëÿ çäîáóòòÿ Ãàëè÷à, íà ÿêèé ïðåòåíäóâàëè óãîðö³, Ðîìàí
ìóñèâ ³ ñàì øóêàòè ò³ñí³øèõ êîíòàêò³â ç Â³çàíò³ºþ. À øëþá ³ç
äîíüêîþ â³çàíò³éñüêîãî âàñèëåâñà (íåõàé ³ òàêîãî, ÿêîãî óñóíóëè â³ä
âëàäè) òà ïëåì³ííèöåþ âàñèëåâñà-óçóðïàòîðà, ÿêèé òåæ øóêàâ êîí-
òàêò³â, -- íàéêðàùå âèð³øóâàâ öþ ïðîáëåìó. Âàðòî òàêîæ çâåðíóòè
óâàãó íà â³äíîâëåííÿ òîðã³âë³ ç Â³çàíò³ºþ, ÿêà ïðèïèíèëàñÿ ï³ä ÷àñ
áîëãàðî-â³çàíò³éñüêî¿ â³éíè, êîëè ãàëèöüêèé êíÿçü ßðîñëàâ Îñìîìèñë
695 Його ж. Князь Роман Мстиславич та його доба. Київ, 2001. С. 141--142.
696 Vernadsky G. Relations byzantino-russes au XIII-e siècle // Bizantion. 1927--1928. Т. 4. Р. 269-- 279;
Dąbrowska I. Krolów polskich relikwarz koronacyjny Krzyża Świętego // Kultura średniowieczna і
staropolska. Studia o arowane Aleksandrowi Gieysztorowi w piędziesięćiolecie pracy naukowej.
Warszawa, 1991. S. 85; Лiтопис Руський. С. 369.
697 Котляр М. Ф. Історія дипломатії. С. 82.

117
ï³äòðèìàâ ïîâñòàííÿ Àñåí³â. Ó íîðìàë³çàö³¿ â³äíîñèí ç Â³çàíò³ºþ áóëà
çàö³êàâëåíà òàêîæ áîÿðñüêî-áþðãåðñüêà îë³ãàðõ³ÿ698.
3. Ó 1198--1206 ðð. êîíñòàíòèíîïîëüñüêèì ïàòð³àðõîì áóâ ²îàí
Õ Êàìàòåðîñ, ñàì Îëåêñ³é ²²² Àíãåë áóâ îäðóæåíèé ç ªôðîñèí³ºþ Êà-
ìàòåðîñ. Ö³ ðîäèíí³ çâ'ÿçêè ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ, ÿê ââàæàº
ª.Ãðàëÿ, ìàëè áè âïëèíóòè íà ïîçèö³þ êè¿âñüêîãî ìèòðîïîëèòà, çâà-
æàþ÷è íà òå, ùî êè¿âñüêèé êíÿçü Ðþðèê Ðîñòèñëàâè÷ áóâ îäðóæåíèé
ç ïîëîâ÷àíêîþ òà îïèðàâñÿ íà ñîþç ³ç ïîëîâöÿìè. Àëå öåé àðãóìåíò
ïîëüñüêîãî ³ñòîðèêà äîâîë³ õèòêèé. Ñïðàâä³, ðîçëó÷åííÿ Ðîìàíà ç
Ïðåäñëàâîþ Ðþðèê³âíîþ äîñèòü ñóìí³âíå ç îãëÿäó íà êàíîí³÷í³ ïðà-
âèëà. Àëå ïàòð³àðõ ²îàí Õ ÿê ðîäè÷ âàñèëåâñà Îëåêñ³ÿ ²²², âèõîäÿ÷è ç
³íòåðåñ³â ³ìïåð³¿, âñå îäíî íàäàâ áè êíÿçåâ³ äîçâ³ë íà òàêå óíåâàæíåííÿ
øëþáó ³ âïëèíóâ áè íà ïîçèö³þ êè¿âñüêîãî ìèòðîïîëèòà. Êð³ì òîãî,
ïîëüñüêèé äîñë³äíèê ââàæàâ, ùî êíÿãèíþ çâàëè Ìàð³ºþ, à Àííà -- ¿¿
÷åðíå÷å ³ì'ÿ. ßêùî îñòàííº íå âèêëèêàº çàïåðå÷åíü, òî ïåðøå í³÷èì
íå ï³äòâåðäæåíå.
4. Ùå îäíèì àðãóìåíòîì íà êîðèñòü Ìàð³¿ Êàìàòåðîñ ª. Ãðàëÿ
ââàæàâ ï³äòðèìêó ìàòåð³ ó ñïðàâ³ êîðîíàö³¿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ç ðóê
ïàïè, áî ñåðåä ïðèõèëüíèê³â â³çàíò³éñüêî-ðèìñüêî¿ óí³¿ áóëè ëîãîôåò
Âàñèëü òà äðóíãàð³é â³ãëè Àíäðîí³ê Êàìàòåðîñè. Êîðîíàö³ÿ Äàíèëà ÿê
êîðîëÿ Ðóñ³ -- öå àêò, íàéïåðøå ïîë³òè÷íèé. Áî ï³ñëÿ íåâäàëî¿ ñïðîáè
â³äðîäèòè Êè¿âñüêó Ðóñü ÿê âàñàëà Çîëîòî¿ Îðäè, Äàíèëî Ðîìàíîâè÷
çâåðíóâñÿ äî Çàõîäó, çà äîïîìîãîþ ÿêîãî ñïîä³âàâñÿ çâ³ëüíèòèñÿ â³ä
ìîíãîëüñüêî¿ çàëåæíîñò³. Çà òàêèõ îáñòàâèí êíÿãèíÿ-ìàòè íå ìîãëà íå
ï³äòðèìàòè ñèíà, íåçàëåæíî â³ä ïîçèö³¿ âëàñíî¿ ðîäèíè.
5. Â³çàíò³éñüêèé ïèñüìåííèê Ìèêèòà Õîí³àò (1155--1213), ÿêèé
íå äóæå ö³êàâèâñÿ ðóñüêèìè ñïðàâàìè, íàïåâíî, ÷åðïàâ ñâî¿ â³äîìîñò³
ïðî ïîä³¿ íà Ðóñ³ â³ä ëîãîôåòà Âàñèëÿ Êàìàòåðîñà. Òàê ìîãëî áóòè.
Àëå öå ùå íå äîâîäèòü, ùî Ìàð³ÿ Êàìàòåðîñ áóëà äðóãîþ äðóæèíîþ
Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à. Ìèêèòà Õîí³àò ïðîñòî íå ì³ã ç³ãíîðóâàòè êíÿçÿ,
÷èÿ Áîãîì ïîêëèêàíà ôàëàíãà âðÿòóâàëà ñòîëèöþ ³ìïåð³¿699.
6. Ìèêèòà Õîí³àò òèòóëóº Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à òèòóëîì
"igemon", òîä³ ÿê êè¿âñüêîãî êíÿçÿ Ðþðèêà Ðîñòèñëàâè÷à ò³ëüêè
"diepon". Àëå öå ëèøå àðãóìåíò íà êîðèñòü âåðñ³¿ ùîäî øëþáó Ðîìàíà
ç â³çàíò³éñüêîþ ïðèíöåñîþ. Â. Ïàøóòî íà ï³äñòàâ³ öüîãî ôðàãìåíòó
ââàæàâ, ùî ó Â³çàíò³¿ âèçíàëè Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à âåëèêèì êíÿçåì700
ïîä³áíî äî òîãî, ÿê âèçíàëè éîãî âåëèêèì êíÿçåì ó Íîâãîðîä³701.
698 Войтович Л. Союз Візантії та Галицько-Волинської держави за Ангелів // Дриновський збір-
ник. Харків; Софія, 2009. Т. 3. С. 376--385; Его же. Галицкая земля и Византия в XI--XIV вв. //
Кондаковские чтения. Белгород, 2010. Т. 3. С. 255--280; Його ж. Галицька земля і Візантія у
ХІ--ХІV століттях // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Дрогобич, 2011. Вип. 14--15. С. 37--60;
Ejusdem. Ruś halicka a Bizancjum w XI--XIV w.: wybrane problemy // Zeszyty Naukowe Uniwersyte-
tu Jagiełłońskiego. Prace Historyczne. Kraków, 2011. T. 138. S. 41--64.
699 Nicetae Choniatae historia / Ed. I. Bekker. Bonnae, 1835. P. 691--692.
700 Пашуто В. Т. Очерки... С. 193
701 Книга Паломник. Сказание мест святых во Цареграде Антония, архиепископа новгородского,
в 1200 г. // Парвославный Палестинский сборник. Санкт-Петербург, 1899. Вып. 51 (Т. 15, вып.
3). С. 15.

118
7. Íà íåõàðàêòåðí³ äëÿ Ðþ-
ðèêîâè÷³â ãðåöüê³ ³ìåíà äiòåé
òà âíóê³â Ðîìàíà (Äàíèëî, Ñà-
ëîìåÿ, Iðàêëié, Ëåâ) ïåðøèì
çâåðíóâ óâàãó Ì. Áàóìãàðòåí.
ª. Ãðàëÿ, âñë³ä çà íèì, íàãîëî-
ñèâ, ùî â ðîäèí³ Êàìàòåðîñ³â
áóëè ³ìåíà Âàñèëü, Ðîìàí, Ëåâ,
²âàí, Ìèõàéëî ³ Ôåä³ð, ÿê³ çó-
ñòð³÷àþòüñÿ é ó íàñòóïíèõ
ïîêîë³ííÿõ äèíàñò³¿ Ðîìàíîâè-
÷³â. Öåé ³ñòîòíèé àðãóìåíò, íàé-
ïåðøå ï³äòâåðäæóº â³çàíò³éñüêå
ïîõîäæåííÿ êíÿãèí³ Ðîìàíîâî¿.
Ïîçàÿê ³íàêøå íåìîæëèâî ïîÿñ-
íèòè çâ³äê³ëÿ ðàïòîì ç'ÿâèëèñÿ
ñåðåä Ðþðèêîâè÷³â ïèòîìî
ãðåöüê³ ³ìåíà Äàíèëî, Ñàëîìåÿ,
²ðàêë³é òà Ëåâ (ïîÿâó ³íøèõ ³ìåí ùå ìîæíà ÿêîñü òëóìà÷èòè). Öåé
àðãóìåíò âèçíàâ òàêîæ Ì. Êîòëÿð702.
8. Ìîâ÷àííÿ ë³òîïèñ³â ìîæíà ïîÿñíèòè òèì, ùî Ãàëèöüêî-Âîëèí-
ñüêèé ë³òîïèñ çà 1199--1200 ðð. íå çáåð³ãñÿ, à â³çàíò³éñüê³ õðîí³ñòè
íå â³äçíà÷àëè øëþá³â îñ³á, ÿê³ íå âõîäèëè áåçïîñåðåäíüî äî äèíàñò³é
âàñèëåâñ³â (ó äàíîìó ðàç³ -- Ìàð³¿ Êàìàòåðîñ). Êè¿âñüêå ë³òîïèñàííÿ
öüîãî ïåð³îäó, ÿêå óêëàäàëîñÿ ï³ä ïàòðîíàòîì Ðþðèêà Ðîñòèñëàâîâè÷à,
â³äîìîñòåé ïðî Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à, çàêîíîì³ðíî, íå ïîäàëî. ßêùî æ
Ðîìàí ìàâ âëàñíå ë³òîïèñàííÿ, òî âîíî âòðà÷åíå. Âö³ë³ëà ò³ëüêè Ïî-
õâàëà êíÿçåâ³, âì³ùåíà íà ïî÷àòêó Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî ë³òîïèñó.
ßê òåêñò íàñàìïåðåä ë³òåðàòóðíèé, âîíà íå çáåðåãëà íàâ³òü ïîá³æíî âè-
êëàäåíèõ ïîäðîáèöü ä³ÿëüíîñò³ êíÿçÿ. Âòðà÷åíà ÷àñòèíà, ÿêà, ìîæíà
çäîãàäóâàòèñÿ, ïåðåäóâàëà Ïîõâàë³. Çâ³äòè, íàïåâíî, Â. Òàò³ùåâ âçÿâ
³íôîðìàö³þ ïðî çîâí³øí³ñòü òà ìàíåðè Ðîìàíà é ïðîãðàìó "äîáðîãî
ïîðÿäêó", à ïîëüñüê³ õðîí³ñòè -- â³äîìîñò³ ïðî ðåïðåñ³¿ ùîäî ãàëèöü-
êèõ áîÿð. Òàì ìîãëè áóòè ïîâ³äîìëåííÿ ïðî ïîõîäè íà Êè¿â, ÿòâÿã³â ³
ïîëîâö³â, ïåðåãîâîðè ç Â³çàíò³ºþ ³ ðèìñüêèì ïàïîþ. Ç ð³çíèõ ïðè÷èí
öÿ ÷àñòèíà íå ïîòðàïèëà äî ²ïàò³¿âñüêîãî çâåäåííÿ703. Áóðõëèâà åïîõà
Àíãåë³â, ÿê³ ïðèâåëè Â³çàíò³þ äî ëàòèíñüêîãî çàâîþâàííÿ, òàêîæ âè-
ÿâèëàñÿ äóæå á³äíîþ íà â³äïîâ³äí³ ïèñåìí³ ïàì'ÿòêè.
Îòæå, ìîæíà êîíñòàòóâàòè, ùî ª. Ãðàëÿ ò³ëüêè ï³äñèëèâ âåðñ³þ ïðî
â³çàíò³éñüêå ïîõîäæåííÿ äðóãî¿ äðóæèíè Ðîìàíà, îäíàê éîãî çäîãàä
ñòîñîâíî Ìàð³¿ Êàìàòåðîñ âèãëÿäàº íåïåðåêîíëèâî. Âîäíî÷àñ íå ìîæíà
ïîãîäèòèñÿ ³ ç Ì. Êîòëÿðîì ó òîìó, ùî "ã³ïîòåçà ïðî â³çàíò³éñüêå ïîõî-
äæåííÿ ìàòåð³ Äàíèëà Ãàëèöüêîãî íå âèòðèìóº íàóêîâî¿ êðèòèêè"704.
702 Котляр М. Ф. Історія дипломатії... С. 83.
703 Войтович Л. Роман Мстиславич... С. 13.
704 Котляр М. Ф. Історія дипломатії. С. 88.
Осліплення Ісаака ІІ Ангела
(кодекс ХІІІ ст. Biblioteca Apostolica Vaticana)

119
Âëàñíå, òàêî¿ êðèòèêè íå çàïðîïîíîâàíî.
Ïîëüñüêà äîñë³äíèöÿ Åëüæáåòà Äîìáðîâñüêà ñåðåä ïîëüñüêèõ êîðî-
íàö³éíèõ ðåãàë³é â³äíàéøëà ðå÷³ â³çàíò³éñüêîãî ïîõîäæåííÿ, ÿê³ ìîãëè
òóäè ïîòðàïèòè ç³ ñêàðáíèö³ Ðîìàíîâè÷³â ï³ñëÿ òîãî, ÿê ó 1340 ð. ïîëü-
ñüêèé êîðîëü Êàçèìèð ²²² íà íåòðèâàëèé ÷àñ çàéíÿâ Ëüâ³â. Éäåòüñÿ ïðî
â³çàíò³éñüêèé ðåë³êâàð³é ÷àñ³â âàñèëåâñà Ìàíó¿ëà ² Êîìí³íà, ó ÿêîìó
áóëî ïîì³ùåíî ÷àñòèíêó æèâîòâîðÿùîãî äåðåâà ç õðåñòà, íà ÿêîìó áóâ
ðîçï'ÿòèé ²ñóñ Õðèñòîñ. Öÿ âåëèêà â³çàíò³éñüêà ñâÿòèíÿ ìîãëà ïðèáóòè
äî Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè ç Â³çàíò³¿ ³ç äðóæèíîþ Ðîìàíà705. Öå
òàêîæ àðãóìåíò, ÿêèé òâåðäèòü ïðî ¿¿ â³çàíò³éñüêå ïîõîäæåííÿ706.
Âèäàºòüñÿ äèñêóñ³þ çàâåðøèâ Î. Ìàéîðîâ. Â³í â³äíàéøîâ íîâ³
äîêàçè ïðî â³çàíò³éñüêå ïîõîäæåííÿ êíÿãèí³ Ðîìàíîâî¿, ÿêèõ íå ïî-
ì³òèëè éîãî ïîïåðåäíèêè. Öå, çîêðåìà, çãàäêà òîãî æ â³çàíò³éñüêîãî
ïèñüìåííèêà Ìèêèòè Õîí³àòà ïðî ñòàðøó äîíüêó âàñèëåâñà ²ñààêà
²² Àíãåëà, â³äîìîñò³ ñèíîäèêó Øïåºðñüêîãî ñîáîðó, çâ³ñòêà Ãàëèöüêî-
Âîëèíñüêîãî ë³òîïèñó ïðî îáñòàâèíè âáèâñòâà Ô³ë³ïà Ãîãåíøòàóôåíà.
Çà ïåðåêîíëèâî îá´ðóíòîâàíîþ âåðñ³ºþ ïåòåðáóðçüêîãî ³ñòîðèêà äðó-
ãîþ äðóæèíîþ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à áóëà ñòàðøà äîíüêà âàñèëåâñà ²ñà-
àêà ²² Àíãåëà -- ªôðîñèí³ÿ. Ó äèòèíñòâ³ ¿¿ â³ääàëè ó ìîíàñòèð. Àëå
çãîäîì, êîëè âèíèêëà ïîë³òè÷íà íåîáõ³äí³ñòü -- âèäàëè çàì³æ çà ãà-
ëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à. Ïîä³áíà ïðàêòèêà íå
áóëà âèíÿòêîì, îñîáëèâî, êîëè ïîñëóøíèöÿ ùå íå ïðèéíÿëà ÷åðíå÷î¿
îá³òíèö³707. Àííà -- ÷åðíå÷å ³ì'ÿ ªôðîñèí³¿, ÿêå âîíà ïðèéíÿëà ï³ä ÷àñ
ïîñòðèæåííÿ.
Ùå îäèí åï³çîä â³çàíò³éñüêî-ãàëèöüêèõ â³äíîñèí ñòàâ ïðåäìåòîì
äèñêóñ³¿ ³ñòîðèê³â. Çà Ãóñòèíñüêèì ë³òîïèñîì, îñòàòî÷íà ðåäàêö³ÿ ÿêî-
ãî â³äíîñèòüñÿ äî XVII ñò.708, âàñèëåâñ Îëåêñ³é ²²² Àíãåë ï³ñëÿ ï³äõîäó
ó 1204 ð. äî â³çàíò³éñüêî¿ ñòîëèö³ ïëåì³ííèêà Îëåêñ³ºì, ñèíà ñêèíåíî-
ãî ³ îñë³ïëåíîãî áðàòà ²ñààêà ²², ç â³éñüêîì õðåñòîíîñö³â "ñàìú ñî ñâî-
èìè áîÿðû è ñî ìíîæåñòâîì áîãàòñòâà è ñîêðîâèùú ïîáѣæå âú Ðóñêóþ
705 Dąbrowska E. Królów polskich relikwiarz koronacyjny Krzyża Świętego // Kultura średniowieczna
i staropolska. Studia o arowane Aleksandrowi Gieysztorowi w pięćdziesięciolecie pracy naukowej.
Warszawa, 1991. S. 81--83.
706 Побіжними аргументами на користь цієї версії служать також Холмська ікона Богоматері,
спроваджена Данилом Романовичем до Холму (Александрович В. Холмська ікона Богородиці.
Львів, 2001. С. 34), але, напевно привезена з Візантії ще його матір'ю. Сюди можна долучи-
ти і загадку появи знаменитої Ченстоховської ікони Богоматері візантійського письма, яку
вивіз з Белзького замку князь Володислав Опольський. Правда, всі ці аргументи залишаються
дискусійними і література навколо цих дискусій зростає.
707 Майоров А. В. Дочь византийского императора Исаака ІІ в Галицко-Волынской Руси: княгиня
и монахиня // Древняя Русь: вопросы медиевистики. Москва, 2010. № 1. С. 78--106; Его же. О
происхождении второй жены Романа Мстиславича: дочь императора Исаака ІІ в Галицко-Во-
лынской Руси // Карпати: людина, етнос, цивілізація. Вип. 2. Івано-Франківськ, 2010. С. 41--51;
Його ж. Галицько-волинський князь. Т. 2. С. 325--472, 501--514; Его же. Русь, Византия и Запад-
ная Европа. С. 287--391, 432--442, 476--477; Його ж. Єфросинія Галицька дочка візантійського
імператора в Галицько-Волинській Русі: княгиня і черниця. Біла Церква, 2013.
708 Густынская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. 40. Санкт-Петербург, 2003. С.
3--6.

120
çåìëþ êî Ðîìàíó Ìñòèñëàâè÷ó âú Ãàëè÷ú"709.
Ïðî âòå÷ó â³çàíò³éñüêîãî âàñèëåâñà Îëåêñ³ÿ (Àñêàð³ÿ) äî Ðîìàíà
Ìñòèñëàâè÷à ïèñàëè òàêîæ ïîëüñüê³ õðîí³ñòè ßí Äëóãîø710, Ìàðòèí
Êðîìåð711 òà Ìàðòèí Áåëüñüêèé712. Âîíè çàçíà÷àëè, ùî âòðàòèâøè ïðå-
ñòîë, âàñèëåâñ ñïî÷àòêó â³äïëèâ äî Õåðñîíåñó, à âæå çâ³äòè ä³ñòàâñÿ äî
Ãàëè÷à. Çðîçóì³ëî, ùî Ì.Êðîìåð òà Ì.Áåëüñüêèé çàïîçè÷èëè öþ ³í-
ôîðìàö³þ â³ä ß.Äëóãîøà. À òîé, ÿê âñòàíîâèâ Îëåêñàíäð Ñåìêîâè÷713,
ñêîðèñòàâñÿ ïðàöåþ Ïòîëåìåÿ ç Ëóêêè714. Ï³ä òàêèì ïð³çâèñüêîì â³äî-
ìèé ³òàë³éñüêèé ³ñòîðèê Áàðòîëîìåî äåëü Ô³àäîí³ (1236--1327)715. Îëåê-
ñàíäð Ìàéîðîâ716 ï³äòâåðäèâ òà ðîçâ³ÿâ óñ³ ñóìí³âè ñòîñîâíî îá³çíàíîñò³
³ äæåðåë Ïòîëåìåÿ ç Ëóêêè. Â³í òàêîæ â³äêèíóâ äâ³ âåðñ³¿ ªðîí³ìà
Ãðàë³. Ïåðøó -- ïðî òå, ùî ðåäàêòîð Ãóñòèíñüêîãî ë³òîïèñó çàïîçè÷èâ
çãàäàíèé ñþæåò ó Ì.Êðîìåðà ÷è Ì.Áåëüñüêîãî. Äðóãó -- ïðî òå, ùî îïè-
ñàí³ ïîä³¿ ñòîñóþòüñÿ Ôåäîðà Ëàñêàð³ñà ³ Ãàëàò³¿ ó Ìàë³é Àç³¿717.
Äæåðåëà, ç ÿêèõ âçÿòî ³íôîðìàö³þ äî Ãóñòèíñüêîãî ë³òîïèñó ïðî
âòå÷ó â³çàíò³éñüêîãî âàñèëåâñà äî Ãàëè÷à, çàëèøàþòüñÿ íåâ³äîìèìè.
Àëå ¿õ ³íôîðìàö³ÿ â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä âåðñ³¿ ïîëüñüêèõ õðîí³ñò³â. Íà
709 Там же. С. 108.
710 Jana Długоsza kanonika krakowskiego Dziejόw polskich ksiąg dwanaście. T. 2. Ks. 6. Krakόw, 1868.
S. 158.
711 Kronika Роlska Marcina Kromera, biskupa Warmińskiego. T. 1. Sanok, 1857. S. 360.
712 Kronika Marcina Bielskiego. T. 1. Sanok, 1856. S. 228.
713 Semkowicz W. Krytyczny rozbiόr Dziejόw Polskich Jana Długosza (do roku 1384). Krakόw, 1887.
S. 203.
714 Ptolemaei Lucensis Historia ecclesiastica nova / Ed. A.Muratori // Rerum Italicarum scriptores. T.
11. Mіlano, 1727. Col. 1119.
715 Schmugge L. Bartolomeo Fiadoni // Dizionario Biogra co degli Italiani. Vol. 47. Roma, 1997. P. 317--
320
716 Майоров О. Ангел в Галичі: чи міг візантійський імператор Олексій ІІІ відвідувати Романа
Мстиславича // Княжа доба: історія і культура. Вип. 3. Львів, 2010. С. 133--164; Його ж. Га -
лицько-волинський князь Роман Мстиславич: володар, воїн, дипломат. Т. 1. Біла Церква, 2011.
С. 211--242; Його ж. Русь, Византия и Западная Европа. Из истории внешнеполитических и
культурных связей ХІІ--ХІІІ вв. Санкт-Петербург, 2011. С. 193--209.
717 Grala H. Tradycija dziejopisarska o pobycie władcy Bizancjum w Haliczu (Jan Długosz i kronikarz
Hustyński) // Kwartalnik Historyczny. 1986. № 3. S.639--661.
Аспрон Олексія ІІІ Ангела

121
äóìêó Ìèêîëè Êîòëÿðà "ïîä³áíà êíèæêîâà ëåãåíäà ìîãëà íàðîäèòèñÿ
íàâ³òü â ñïðàâæíüîìó äæåðåë³ ïî÷àòêó Õ²²² ñò."718. Òàêèé àðãóìåíò íå
äóæå êîðåêòíèé, áî ïîä³áíà ëåãåíäà íå ìîãëà âèíèêíóòè áåçï³äñòàâíî.
Íàòîì³ñòü ³ìîâ³ðíî âèãëÿäàº çäîãàäêà Î.Ìàéîðîâà, äå â³í ïðèïóñêàº,
ùî ó ðîçïîðÿäæåíí³ àâòîðà Ãóñòèíñüêîãî ë³òîïèñó ì³ã áóòè íèí³ âòðà-
÷åíèé ðóñüêèé ë³òîïèñ719.
Ñóìí³âè äîñë³äíèê³â ùîäî â³ðîã³äíîñò³ ïåðåáóâàííÿ âàñèëåâñà
Îëåêñ³ÿ ²²² Àíãåëà ïðè äâîð³ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à720 íå âèãëÿäàþòü
ïåðåêîíëèâèìè. Â³çàíò³éñüêèé âîëîäàð, ÿêèé âòðàòèâ ïðåñòîë, áåç-
ïåðå÷íî, ìàâ ñåíñ øóêàòè äîïîìîãè ïðîòè ëàòèíÿí ó íàéïîòóæí³øîãî
ïðàâîñëàâíîãî ïðàâèòåëÿ, ÿêèì òîä³ áóâ Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷. Ùå á³ëüø
ïåðåêîíëèâî öå âèãëÿäàº ç îãëÿäó íà ñîþçíó óãîäó 1200 ð., ðåàëüíó
äîïîìîãó Ðîìàíà ïðîòè ïîëîâö³â, à òàêîæ áëèçüê³ ðîäèíí³ ñòîñóíêè721.
Äæåðåëà í³÷îãî íå ïîâ³äîìëÿþòü ïðî ì³ñöå çíàõîäæåííÿ âàñèëåâñà
Îëåêñ³ÿ ²²² ó ïåð³îä â³ä ñåðïíÿ 1203 ð., êîëè â³í ïîêèíóâ Àäð³àíîïîëü,
äî êâ³òíÿ 1204 ð., êîëè â³í ïîÿâèâñÿ ó Ìîñ³íîïîë³. Òîìó àðãóìåíòàö³þ
Ìèêîëè Äàøêåâè÷à722, Îëåêñàíäðà Àíäð³ÿøåâà723, Äìèòðà Ëèõà÷îâà724,
Òåîô³ëÿ Êîñòðóáè725, Áîðèñà Ðèáàêîâà726, Þë³óñà Ôîðñìàíà727, Ãþíòå-
ðà Ïð³íö³íãà728 òà Îëåêñàíäðà Ìàéîðîâà ìîæíà ââàæàòè äîñòàòíüîþ,
àáè ñòâåðäèòè: ó 1204 ð. Îëåêñ³é ²²² âò³ê ó Ãàëè÷. Éîìó äîñèòü áóëî
ïåðåïðàâèòèñÿ ÷åðåç Äóíàé, ùîá îïèíèòèñÿ ó áåçïåö³. À áóäü-ÿê³ ³í-
ø³ íàïðÿìêè âòå÷³ ïðîñòî áóëè íåìîæëèâèìè. Â³ðîã³äíî, ùî âíàñë³äê
ïåðåãîâîð³â ç Îëåêñ³ºì ²²² Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ íåãàòèâíî â³äðåàãóâàâ íà
ïðîïîçèö³þ êîðîë³âñüêî¿ êîðîíè â³ä ïàïè ²íîêåíò³ÿ ²²²729.
718 Котляр Н.Ф. Дипломатия Южной Руси. Санкт-Петербург, 2003. С. 96.
719 Майоров О. Галицько-волинський князь Роман Мстиславич. Т. 1. С. 242.
720 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3. Львів, 1905. С. 12; Котляр М.Ф. До питання про
втечу візантійського імператора в Галич у 1204 р. // Український історичний журнал. 1966. №
3. С. 112--117; Kotliar N.F. Galician-Volhynian Rus' and Byzantium in the Twel h- ireenth Cen-
turies: Real and Imaginary Relations // Act XVIIIth International Congress of Byzantine Studies se-
lected papers: main and communications. Moscow, 1991 -- Shepherdstown, 1996. P. 319--326; Його ж.
Дипломатия Южной Руси. Санкт-Петербург, 2003. С. 89--97; Grala H. Tradycija dziejopisarska o
pobycie władcy Bizancjum w Haliczu. S. 646; N a g i r n y j W. Polityka zagraniczna księstw ziem Halickiej
i Wołyńskiej w latach 1198(1199)--1264. Kraków, 2011. S. 100--108.
721 Войтович Л. Галицько-волинські етюди. -- Біла Церква, 2011. -- С.255.
722 Дашкевич Н. Княжение Даниила Галицкого по руским и иностранным известиям. Киев, 1873.
С. 96.
723 Андрияшев А.М. Очерк истории Волынской земли до конца ХIV в. Киев, 1887. С. 152.
724 Лихачев Д.С. Комментарий исторический и географический // Слово о полку Игореве / Под
ред. В.П.Адриановой-Перетц. Москва--Ленинград, 1950. С. 445.
725 Коструба Т. Вибрані твори. Т. 2. Торонто, 1956. С. 253.
726 Рыбаков Б.А. Первые века русской истории. Москва, 1964. С. 217; Його ж. Киевская Русь и
русские княжества в ХІІ--ХІІІ вв. Москва, 1982. С. 515.
727 Forssman J. Die Beziehungen altrussischer Fürstengeschlechter zu Westeuropa. Ein Beitrag zur Ge-
schichte Ost- und Nordeuropas im Mittelalter. Bern, 1970. S. 126.
728 Prinzing G. Die bedeutung Bulgariens und Serbiens in den Jahren 1204--1219 im Zusammenhang mit
der Entstehung und Entwicklung der byzantinischen Teilstaaten nach der Einnahme Konstantinopels
infolge des 4. kreuzzuges. München, 1972. S. 25--47.
729 Див.: Майоров О. Галицько-волинський князь Роман Мстиславич володар, воїн, дипломат. Т.
1. С. 179--208; Його ж. Русь, Византия и Западная Европа. С. 163--192.

122
Â³ääàëåíà äðóæáà ³ âçàºìíà ñèìïàò³ÿ. Ñèòóàö³ÿ ó Íèæíüîìó
Ïîäóíàâ'¿ òà ó â³çàíò³éñüêî-ãàëèöüêèõ â³äíîñèíàõ ïîâí³ñòþ çì³íèëàñÿ
ï³ñëÿ çàãèáåë³ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à. Ïî÷àëàñÿ áîðîòüáà çà éîãî ñïàä-
ùèíó. Ïîëîâö³ çíîâó ïåðåíåñëè êî÷îâèùà áëèæ÷å äî Äóíàþ ³ ïðîäî-
âæèëè äîïîìàãàòè áîëãàðàì. Öàð Êàëîÿí çàãèíóâ â ðåçóëüòàò³ çìîâè
ïîëîâåöüêî¿ ïàðò³¿, ÿê³é, ³ìîâ³ðíî, äîïîìîãëà éîãî äðóæèíà-ïîëîâ÷àí-
êà. Áîëãàðñüêèé ïðåñòîë çàõîïèâ ïëåì³ííèê Êàëîÿíà -- Áîðèë (1207--
1218), ñèí éîãî ñåñòðè ³ áîÿðèíà Ñòðåæà730. Ùîá óçàêîíèòè çàõîïëåí-
íÿ òðîíó, Áîðèë îäðóæèâñÿ ³ç âäîâîþ Êàëîÿíà, ÿêà éîìó äîâîäèëàñÿ
ò³òêîþ (öå áóëî ïîðóøåííÿì öåðêîâíèõ ïðàâèë). Ïîëîâö³ ñêëàäàëè îñ-
íîâó éîãî àðì³¿ (ó íåâäàë³é áèòâ³ ïîáëèçó Ïëîâäèâà 1 ñåðïíÿ 1208 ð.,
äå éîãî 33-òèñÿ÷íå â³éñüêî çàçíàëî ðîçãðîìó â³ä ìàéæå âäåñÿòåðî ìåí-
øîãî â³éñüêà ëàòèíñüêîãî ³ìïåðàòîðà Ãåíð³õà ², òà ó 1211 ð. ïðè ñïðîá³
áëîêàäè ã³ðñüêèõ ïðîõîä³â)731. Ç ïåðøèõ äí³â ïåðåáóâàííÿ íà ïðåñòîë³
óçóðïàòîð çìóøåíèé áóâ âîþâàòè ç³ ñâî¿ìè áðàòàìè. Ð³äíèé áðàò Äî-
áðîìèð Ñòðåæ, ç äîïîìîãîþ Ñåðá³¿ óòâîðèâ íåçàëåæíå Ñòðóìî-Âàð-
äàðñüêå êíÿç³âñòâî (1208--1214), äâîþð³äíèé áðàò äåñïîò Îëåêñ³é Ñëàâ
òàêîæ â³ä³ðâàâ øìàòîê Áîëãàð³¿, ñïèðàþ÷èñü íà ï³äòðèìêó Ëàòèíñüêî¿
³ìïåð³¿732. Çàêîíí³ ñïàäêîºìö³ ñèíè öàðÿ ²âàíà ² Àñåíÿ -- ²âàí ²² Àñåíü
òà Îëåêñàíäð çìóøåí³ áóëè âò³êàòè ç êðàþ.
Â³çàíò³éñüêèé õðîí³ñò Ãåîðã³é Àêðîïîë³ò (1217--1282) çàçíà÷èâ,
ùî öàðåâè÷ ²âàí Àñåíü "âò³ê ó êðà¿íó ðóñ³â, ïðîæèâ òóò äîñèòü äî-
âãî ³, ç³áðàâøè ê³ëüêà ðóñüêèõ äðóæèí, ïî÷àâ äîáèâàòèñÿ áàòüê³âñüêî¿
ñïàäùèíè"733. Âîëîäèìèð Ïàøóòî ââàæàâ, ùî áîëãàðñüêèé öàðåâè÷ áóâ
ó Êèºâ³734. Îäíàê, áîëãàðñüê³ äîñë³äíèêè äîòðèìóþòüñÿ äóìêè ùîäî
ïåðåáóâàííÿ öàðåâè÷à ó Ãàëèöüêîìó êíÿç³âñòâ³735. Ó äàâíüîðóñüêèõ
äæåðåëàõ ³íôîðìàö³ÿ ïðî ²âàíà ²² Àñåíÿ â³äñóòíÿ. Àëå àíàë³ç ïîä³é
äîçâîëÿº ñòâåðäæóâàòè, ùî áîëãàðñüê³ äîñë³äíèêè áëèæ÷³ äî ³ñòèíè.
Áî íà Ðóñ³ ó öåé ïåð³îä æîäíå ³íøå êíÿç³âñòâî, êð³ì Ãàëèöüêîãî, íå
ìàëî çàö³êàâëåííÿ ³ íå ìîãëî äîïîìîãòè áîëãàðñüêîìó ïðåòåíäåíòîâ³:
730 Войтович Л., Целуйко О. Правлячі династії Європи. С. 49.
731 Данчева-Василева А. България и Латиската империя (1204--1261). София, 1985. С. 104--115.
732 Ациевски К. Деспот Алексиj Слав -- самостоен феудален владетел во Македониjа // Годишен
зборник на филолозкиот факультет на Университетот во Скопjе. 1977. Т. 3 (29). С. 127--132;
Радиħ P. Обласни господари у Византиjи краjем ХII и у првим децениjама XIII века // Зборник
радова византолошког института. Књ. 24-25. Београд, 1986. С. 235--245; Hendrickx B. Regestes des
empereurs latins de Constantinople. 1204 -- 1261/1272 // Byzantina. T. 14.  essalonika, 1988. P. 88.
733 Georgii Acropolitae Opera. T. 1. Rec.A.Heisenberg. Lipsiae, 1903. Cap. 20. P. 33; Летопись логофета
Георгия Акрополита, перевод под ред. бакалавра И.Троицкого / Византийские историки, пере-
веденные с греческого при Санкт-Петербургской Духовной Академии. Санкт-Петербург, 1863.
Гл. 20. С. 38--39.
734 Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. Москва, 1968. С. 266.
735 Дуйчев И. Цар Иван Асен ІІ. 1218--1241. По случай от 700 г. От неговата смерт. София, 1941.
С. 5--6; Його ж. Преноси към историята на Иван Асен ІІ София, 1943. С. 152--162; Цанкова-
Петкова Г. България при Асеневци. София, 1978. С. 108; Її ж. Културни и политически връзки
и отношения България, Киевска Русия и Византия през ранното средновековие // Руско-
български връзки през векове. София, 1986. С. 79--81; Божилов И. Фамилията на Асеневци
(1186--1460). Генеалогия и просопография. София, 1994. С. 37--38, 104--118.

123
ùîáè âèñëàòè ³ óòðèìàòè çíà÷íå â³éñüêî ó òàêîìó äàëåêîìó ïîõîä³,
íåîáõ³äí³ áóëè çíà÷í³ ðåñóðñè. Áîëãàðñüê³ âèãíàíö³ íå ìàëè æîäíîãî
ñåíñó, íàâ³òü íàìàãàòèñÿ øóêàòè äîïîìîãè ïðè ÿêîìóñü ³íøîìó äâîð³,
îêð³ì Ãàëè÷à.
²âàí Àñåíü òà Îëåêñàíäð íå ìîãëè âòåêòè ó Ñåðá³þ àáî äî Êîí-
ñòàíòèíîïîëÿ. Íàéïðîñò³øå ¿ì áóëî ñõîâàòèñÿ ó Íèæíüîìó Ïîäóíàâ'¿
â îäíîìó ç ì³ñò, äå ìîãëè áóòè ãàëèöüê³ çàëîãè. Âò³êàòè äî ïîëîâö³â,
íà ÿêèõ îïèðàâñÿ Áîðèë, áóëî íåáåçïå÷íî. Ïîëîâö³ ó áóäü-ÿêó õâè-
ëþ ìîãëè âèäàòè öàðåâè÷³â óçóðïàòîðó. Êè¿â áóâ íàäòî äàëåêî, à éîãî
ïðàâèòåë³â óæå äàâíî íå ö³êàâèëî Íèæíº Ïîäóíàâ'ÿ. Êð³ì öüîãî, øëÿõ
äî Êèºâà ëåæàâ ÷åðåç Ãàëè÷. Ó 1209 ð. Ãàëèöüêó çåìëþ ïîâòîðíî îïà-
íóâàëè ²ãîðåâè÷³, ÿê³ ïîâåëè òâåðäó ïîë³òèêó, ïðèäóøóþ÷è áîÿðñüêó
îïîçèö³þ. Äåñü íà ïî÷àòêó 1210 ð. ó Áîëãàð³¿ ïðèá³÷íèêè ñèí³â ²âàíà ²
Àñåíÿ ï³äíÿëè çàêîëîò, çàõîïèâøè ôîðòåöþ Â³äèí. Î÷åâèäíî, ùî òîä³
²âàí ²² Àñåíü âæå ì³ã ðîçðàõîâóâàòè íà â³éñüêîâó äîïîìîãó, ïðèíàéìí³,
ñïîä³âàâñÿ íà íå¿.
Áîðèë êîíôë³êòóâàâ ìàéæå ç óñ³ìà ñóñ³äàìè. Øóêàþ÷è ï³äòðèìêè
ó ïàïè (â³ä ÷àñ³â Êàëîÿíà, êîðîíîâàíîãî ïàïîþ, áîëãàðñüêà öåðêâà ïå-
ðåáóâàëà â óí³¿ ç Ðèìîì) â³í ï³øîâ íà îðãàí³çàö³þ öåðêîâíîãî ñîáî-
ðó, ÿêèé â³äáóâñÿ 11 ëþòîãî 1211 ð. Íà íüîìó áóëî çàñóäæåíî ºðåñü
áîãîìèë³â (áëèçüêèõ çà ïîãëÿäàìè äî àëüá³ãîéö³â, ç ÿêèìè âîþâàâ ïàïà
²íîêåíò³é ²²²)736. Íà äóìêó Ã.Öàíêîâî¿-Ïåòêîâî¿ íà öüîìó ñîáîð³ Áî-
ðèë çä³éñíèâ ðîçðèâ óí³¿737. Àëå ³íø³ äîñë³äíèêè ïåðåêîíëèâî äîâîäÿòü
ïðîòèëåæíå, âêàçóþ÷è íà óí³àòñüê³ íîâîââåäåííÿ ó áîëãàðñüê³é öåðêâ³
öüîãî ïåð³îäó738. Âëàñíå, òàêà ïîë³òèêà äîçâîëèëà Áîðèëó âèñòîÿòè ³
íàâ³òü ïåðåòâîðèòè ïîðàçêó 1211 ð. íà âèã³äíèé ñîþç ³ç Ëàòèíñüêîþ
³ìïåð³ºþ.
Àëå ñàìîòóæêè çäîëàòè â³äèíñüêèõ áóíò³âíèê³â Áîðèë íå çì³ã. Ëè-
øå â³äìîâèâøèñü íà êîðèñòü óãîðñüêîãî êîðîëÿ Àíäð³ÿ ²² â³ä Áðàíè÷å-
âà òà Áåëãðàäà, çàâîéîâàíèõ öàðåì Êàëîÿíîì, ç äîïîìîãîþ óãîðñüêèõ
â³éñüê â³í çäîáóâ íåïîê³ðíèé Â³äèí. Óãîðñüê³ â³éñüêà î÷îëèâ ³øïàí
Ñåáåíà, ÿêèé âèñòóïèâ ³ç Òðàíñ³ëüâàí³¿, "ïðèºäíàâøè äî ñåáå ñàêñ³â,
âëàõ³â, ñåêå¿â ³ ïå÷åí³ã³â"739. Çáåðåãëàñÿ ãðàìîòà óãîðñüêîãî êîðîëÿ
736 Попруженко М.Г. Синодик царя Борила. София, 1928. С. 79--80; Ангелов Д. Богомилството в
България. София, 1961; Кожухаров С. Неизвестен летописен разказ от временито на Иван
Асен ІІ // Литературна мысл. 1974. № 2. С. 127; Gjuzelev V. Das Papstum und Bulgaren im Mit-
telalter (9--14 Jahrhundert) // Bulgarian historical Review. 1977. № 1. P. 43; Данчева-Василева А.
България , папството и западноевропейската политика през първата половина ХІІІ в. // Из
политическата история на България. София, 1985. С. 195--196;
737 Цанкова-Петкова Г. България при Асеневци. София, 1978. С. 92.
738 Петков К. Унията между Българската църква и Рим в началито на ХІІІ век -- някои прене-
брегвани аспекти // Духовна культура. 1992. № 9. С. 25--32; Його ж. Българските добавки към
Синодика на цар Борил -- историко-културна интерпретация. Велико Тырново, 1993; Стефа-
нов П. Нов поглед към унията между българската и римската църква през ХІІІ век // Духовна
культура. 1998. № 5. С. 343--352; Чолова Ц. Българските църква и опитите за уния през Средне-
вековите // Религия и църква в България. Социальни и културни измерения в православисто
и неговата специфика в българските земли / Ред. Г.Бакалов. София, 1999. С. 124.
739 Шушарин В.И. Укрепление феодального государства // История Венгрии. Т. 1. Москва, 1971.

124
Áåëè ²V â³ä 1 ëèïíÿ 1259 ð., ó ÿê³é â³äçíà÷åíî õîðîáð³ñòü ³øïàíà ó
áîðîòüá³ çà Â³äèí740. Ö³ ïîä³¿ â³äíîñÿòüñÿ äî 1212--1213 ðð.
Âèãëÿäàº, ùî ²ãîðåâè÷³ òàêè ïîîá³öÿëè áîëãàðñüêîìó öàðåâè÷ó äî-
ïîìîãó ó áîðîòüá³ çà ïðåñòîë, áî ¿ì áóâ ïîòð³áíèé çîâí³øíüîïîë³òè÷íèé
óñï³õ. Àëå ¿õ íàñòóïíå ïàä³ííÿ, õàîñ ÿêèé íàñòàâ ó Ãàëèöüêîìó
êíÿç³âñòâ³ ÷åðåç íîâèé ñïàëàõ áîðîòüáè çà Ãàëèöüêó ñïàäùèíó741, íå äî-
çâîëèëè çä³éñíèòè öþ äîïîìîãó. Âàæêî ñêàçàòè, íàñê³ëüêè ²ãîðåâè÷³ ó
ñâî¿é ïîë³òèö³ áóëè çàëåæíèìè â³ä Óãîðùèíè742. Âëàñíå, ÿê ³ áîÿðñüêèé
êíÿçü Âîëîäèñëàâ Êîðìèëü÷è÷743. Àëå, ïðèíàéìí³, éîãî àêòèâí³ñòü ó
Ïîíèçç³ ìîæíà ââàæàòè ñàìîñò³éíîþ ñïðîáîþ âòðóòèòèñÿ ó áîëãàðñüê³
ïîä³¿.Ï³ä âïëèâîì ïðîóãîðñüêî¿ ïàðò³¿, ÿêà òîä³ äîì³íóâàëà ñåðåä
ãàëèöüêî¿ åë³òè, ïî÷àëà ð³çêî çì³íþâàòèñÿ ³ ïîë³òèêà óãîðñüêèõ êîðî-
ë³â. Âîíè ñàì³ çàõîò³ëè êîíòðîëþâàòè Äóíàéñüêå Ïîíèççÿ. Ó 1211 ð.
êîðîëü Àíäð³é ²² íàäàâ ó Òðàíñ³ëüâàí³¿ âîëîä³ííÿ Òåâòîíñüêîìó Îðäå-
íó, ÿêèé ï³ñëÿ âòðàòè Ïàëåñòèíè æèâîò³â ó Âåíåö³¿. Óãîðñüêèé êîðîëü
ðîçðàõîâóâàâ, ùî ëèöàð³ äîïîìîæóòü Óãîðùèí³ âçÿòè Ïîíèççÿ ï³ä ñâ³é
êîíòðîëü. Ìåæ³ Îðäåíó ñÿãàëè çåìåëü "áðîäíèê³â". Àëå â³ä ö³º¿ ³äå¿
С. 145.
740 Rerum Hungaricarum Monumenta Arpadiana / Ed. St. L. Englicher . Sangalli, 1849. P. 489--491;
Списания на Българската академия науките. Т. 3. София, 1912. С. 133.
741 Волощук М.М. Угорські військові кампанії у Галичину на початку ХІІІ ст.: основні цілі та ха-
рактер перебігу // Християнська спадщина Галицько-Волинської держави: ціннісні орієнтири
духовного поступу українського народу (присвячується 70-річчю археологічного відкриття
і 850-літтю Галицького кафедрального собору). Матеріали Міжнародної ювілейної наукової
конференції. Івано-Франківськ--Галич, 2006. С. 64--72; Його ж. Угорські військові кампанії
у Галичину на початку ХІІІ ст.: основні цілі та характер перебігу // Вісник національного
університету "Львівська політехніка". Львів, 2006. № 571. С. 99--104; Його ж. Обстоятельства
казни в 1210 г. Игоревичей Черниговских: актуальные вопросы реконструкции русско-вен-
герских отношений начала ХІІІ в. // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. Санкт-Петербург,
2007. № 1/2. C. 105--112.
742 Волощук М.М. Проблема васальної (?) підлеглості князів Ігоревичів чернігівських від угорсь-
кого короля Ендре ІІ: джерела, історіографія, коротка постановка проблеми // Український
історичний збірник. Вип. 11. Київ, 2008. С. 18--25.
743 Майоров А.В. Галицко-Волынская Русь. Очерки социально-политических отношений в до-
монгольский период. Князь, бояре и городская община. Санкт-Петербург, 2001. С. 408--410;
Петрик А. До історії боярських родин Кормильчичів, Доброславичів та Дядьковичів // Дрого-
бицький краєзнавчий збірник. Вип. 5. Дрогобич, 2001. С. 29--45; Його ж. До історії боярства та
боярських родів Перемишльської землі // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 6. Дрого-
бич, 2002. С. 105--117; Його ж. Угорська партія в контексті політичного розвитку Галицько-Во-
линської держави // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 9. Дрогобич, 2005. С. 181--193;
Мазур О. Володислав Кормильчич: Шлях до княжого столу // Дрогобицький краєзнавчий збір-
ник. Вип. 6. Дрогобич, 2002. С. 118--129; Драбчук І. Три портрети найвпливовіших представ-
ників галицької знаті кінця ХІІ -- початку ХІІІ ст. // Галич і Галицька земля в державотворчих
процесах України. Галич, 2008. С. 135--148; Волощук М.М. Володислав Кормильчич: угорське
перебування 1214 -- 1232 рр. // Тези Міжнародної наукової конференції "Східноєвропейські
старожитності в добу середньовіччя", присвяченої 90-річчю з дня народження видатного ві-
тчизняного археолога Б.О. Тимощука, Чернівці, 10-11 квітня 2009 р. Чернівці, 2009. С. 20--21;
Його ж. "Вокняжѣние" галицьке Володислава Кормильчича (1210 -- 1214 рр., з перервами):
міфи і реальність // Acta Posoniensia. V.10 (K životnému jubileu Zuzany Ševčikovej). Bratislava:
Filozo cká fakulta Univerzity Komenského v Bratislave, katedra Všeobecných dejín, 2009. S. 99--113.

125
Àíäð³é ²² øâèäêî â³äìîâèâñÿ. Áî, ÿê ñàì ïèñàâ, ëèöàð³ áóëè ïîä³áí³
äî "ìèø³ â òîðá³, çì³¿ çà ïàçóõîþ" ³ çàãðîæóâàëè íå ðîçøèðèòè, à ñêî-
ðîòèòè êîðäîíè êîðîë³âñòâà744.
Ñèòóàö³ÿ ùå á³ëüøå çì³íèëàñÿ ï³ñëÿ Ñï³øñüêî¿ óãîäè, êîëè ãà-
ëèöüêèé ïðåñòîë çàéíÿâ þíèé êîðîëü Êàëìàí. Î÷åâèäíî, Àíäð³é ²²
âèð³øèâ ïîñàäèòè íà áîëãàðñüêèé ïðåñòîë ñâîãî ñòàâëåíèêà ²âàíà ²²
Àñåíÿ, íàä³ñëàâøè, íàñàìïåðåä, éîìó äîïîìîãó â³ä ñâîãî âàñàëà -- Ãà-
ëèöüêîãî êîðîë³âñòâà. Âðåøò³, öàðåâè÷ó ²âàíó ²² Àñåíþ íàäàëè ðåàëüíó
ìîæëèâ³ñòü íàáðàòè ê³ëüêà ðóñüêèõ äðóæèí (öå ñâ³ä÷èòü, ùî â³éñüêî
áóëî ð³çíîìàí³òíå òà çáèðàëîñÿ ó ð³çíèõ ì³ñöÿõ) ³ ïåðåéòè áîëãàðñüêèé
êîðäîí. Ïîãîäæóþñÿ ç äóìêîþ, ùî ö³ äðóæèíè çáèðàëè ó Íèæíüîìó
Ïîäóíàâ'¿745.
Ó 1217 ð. ðóñüê³ äðóæèíè ðîçãðîìèëè â³éñüêî Áîðèëà, ÿêîãî äàë³
ï³äòðèìóâàëè ïîëîâö³, ³ îáëîæèëè éîãî ó Òèðíîâ³. Îáëîãà òðèâàëà, çâè-
÷àéíî, ñ³ì ì³ñÿö³â, à íå ñ³ì ðîê³â, ÿê íàïèñàâ Ãåîðã³é Àêðîïîë³ò (íà ùî
ñëóøíî çâåðíóâ óâàãó Âàñèëü Çëàòàðñüêèé746). Ï³ñëÿ òîãî ÿê Áîðèë çäàâ
ôîðòåöþ, éîãî ñõîïèëè ³ îñë³ïèëè. Ó 1218 ð. ²âàí ²² Àñåíü ñòàâ öàðåì
Áîëãàð³¿. Âïåâíèâøèñü, ùî â³í óòâåðäèâñÿ íà áàòüê³âñüêîìó ïðåñòîë³,
ó ñ³÷í³ 1221 ð. óãîðñüêèé êîðîëü Àíäð³é ²² âèäàâ çà íüîãî äî÷êó Ìàð³þ
(1204--1237)747. Ñâîãî ÷àñó â³í ïëàíóâàâ ¿¿ âèäàòè çà ãàëèöüêîãî ñïàäêî-
ºìöÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, à òåïåð ç ¿¿ äîïîìîãîþ óãîðñüêî-áîëãàðñüêèé
ñîþç ñòàâ ðåàëüí³ñòþ.
Ó Ãàëè÷³ òèì ÷àñîì óòâåðäèâñÿ êíÿçü Ìñòèñëàâ Ìñòèñëàâîâè÷
Óäàòíèé, ÿêèé êîíòðîëþâàâ Äóíàéñüêå Ïîíèççÿ. Çâ³äñè ÷àñòèíà éîãî
â³éñüêà âèðóøèëà íà Êàëêó. Óãîðö³ ç³ ñâîãî áîêó ðîçãîðíóëè ó öüîìó
ðåã³îí³ àêòèâíó ä³ÿëüí³ñòü. Âæå ó 1221 ð. óãîðñüê³ äîì³í³êàíö³ ïðî-
íèêëè äî ïîëîâö³â ³ ä³éøëè, íàâ³òü, äî ïîëîâåöüêèõ âåæ íà Äí³ïð³.
Ùîïðàâäà, "í³÷îãî çíà÷íîãî äëÿ Áîæî¿ ñïðàâè íå äîñÿãëè", äåÿê³ ç
íèõ áóëè ñõîïëåí³, à äâîº âáèò³748. Àëå çóñèëü ñâî¿õ íå ïðèïèíÿëè. 31
ñ³÷íÿ 1227 ð. íà ïðîõàííÿ óãîðñüêîãî êîðîëÿ ïàïà Ãðèãîð³é ²Õ ïðèçíà-
÷èâ àáàòà Ðîáåðòà ëåãàòîì "in Cumanorum et Brodnicorum provinciis"749.
Ó 1228 ð. Ðîáåðò ç ºïèñêîïàìè Áàðòîëîì³ºì (Ïå÷) òà Ðåéíîëüäîì
(Òðàíñ³ëüâàí³ÿ) ó ïðèñóòíîñò³ êîðîëåâè÷à Áåëè óðî÷èñòî îõðåñòèëè ñè-
íà ïîëîâåöüêîãî õàíà Áîðòóà ç éîãî ñâèòîþ750. Íàñòóïíîãî ðîêó Áîðòóà
744 Gaspar E. Hermann von Salza und die Gründung des Deutsxhordenstaats in Preussen. Tübingen,
1924. S. 6.
745 Котляр М.Ф. Русь на Дунаї // Український історичний журнал. 1966. № 9. С. 19--20; Павлов
П. Древнеруските броднице в българската история // Сборник българо-украински връзки
през вековете. София, 1983. С. 119; Головко О.Б. Корона Данила Галицького. Волинь і Гали-
чина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного
середньовіччя. Київ, 2006. С. 162--163.
746 Златарски В. История на българската държава през средните векове. Т. 3. С. 587--588.
747 Войтович Л., Целуйко О. Правлячі династії Європи. С. 49.
748 Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. Москва, 1968. С. 266.
749 Шушарин В.П. Свидетельства письменных источников Королевства Венгрии об этническом
составе населения Восточного Прикарпатья первой половины ХІІІ в. // История СССР. 1978.
№ 2. С. 39--44.
750 Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. С. 269.

126
ç³ ñâî¿ì â³éñüêîì áðàâ ó÷àñòü ó ïîõîä³ óãîðö³â íà Ãàëè÷èíó. Âèãëÿäàº,
ùî óãîðö³ ïåðåñåëèëè éîãî îðäó (íà òàêîìó æ ïðàâ³, ÿê ñàñ³â ³ ñåêåº¿â) ó
Òðàíñ³ëüâàí³þ. 21 áåðåçíÿ 1229 ð. ïðîâ³íö³àë óãîðñüêèõ äîì³í³êàíö³â
Òåîäîð³õ áóâ ïðèçíà÷åíèé ïîëîâåöüêèì ºïèñêîïîì. Ñàìå æ ºïèñêîï-
ñòâî áóëî ï³äïîðÿäêîâàíî áåçïîñåðåäíüî ïàï³. Ðåçèäåíö³ÿ ºïèñêîïñòâà
áóëà ó Ì³ëêîâ³ (á³ëÿ ãèðëà ð. Ì³ëêîâ ó Ìîëäîâ³). Êîðîëåâè÷ Áåëà ïðè-
éíÿâ òèòóë "êîðîëÿ êóìàí³â"751.
Íåçâàæàþ÷è íà òå, ùî ïîëîâåöüêå ºïèñêîïñòâî ä³ÿëî àæ äî ïî÷àò-
êó Õ²V ñò., óñï³õè ìàëî íåçíà÷í³. Ïðàöüîâèò³ ïðîïîâ³äíèêè ñòâîðèëè
ðÿä ïàì'ÿòîê. Íàéö³êàâ³øà ç íèõ "Codex Cumanicus" --- öå ðóêîïèñíà
çá³ðêà Õ²²²--XIV ñò. (ñëîâíèê ïîëîâåöüêî¿ ìîâè, óêëàäåíèé ëàòèíñüêè-
ìè ïðîïîâ³äíèêàìè, òà âèêîíàí³ íèìè ïåðåêëàäè ëàòèíñüêèõ ìîëèòîâ
òà ãèìí³â --- "Alphabetum Persicum Comanicum et Latinum Anonymi
scriptum Anno 1303. Die 11 Julii" íà 82 àðêóøàõ, çáåð³ãñÿ ó á³áë³îòåö³
ñîáîðó ñâ. Ìàðêà ó Âåíåö³¿752).
Óãîðöÿì íå âäàëîñÿ í³ âçÿòè ï³ä êîíòðîëü Íèæíº Ïîäóíàâ'ÿ, í³
ï³äïîðÿäêóâàòè ñîá³ áîëãàðñüêîãî öàðÿ. ²âàí ²² Àñåíü (1218--1241) âè-
ÿâèâñÿ ÷è íå íàéêðàùèì ïðàâèòåëåì ç äèíàñò³¿ Àñåí³â. Â³í â³äðîäèâ
ìîãóòí³ñòü Áîëãàð³¿ ³ ä³ÿâ âèêëþ÷íî â ¿¿ ³íòåðåñàõ. Ó 1235 ð. áó-
ëà â³äíîâëåíà Áîëãàðñüêà ïàòð³àðõ³ÿ ç öåíòðîì ó Òèðíîâ³. 25 òðàâíÿ
1236 ð. çà ñîþç ç Í³êåºþ ïàïà â³äëó÷èâ ²âàíà ²² Àñåíÿ â³ä öåðêâè, à 9
ñåðïíÿ 1238 ð. íàâ³òü âèäàâ áóëëó ïðî õðåñòîâèé ïîõ³ä óãîðñüêîãî êî-
ðîëÿ íà Áîëãàð³þ753.
Ãàëèöüê³ êíÿç³ ïðîäîâæóâàëè êîíòðîëþâàòè íèæíüîäóíàéñüêèé
ðåã³îí. ×àñòèíà ðàò³ ãàëèöüêîãî êíÿçÿ Ìñòèñëàâà Ìñòèñëàâè÷à Óäàò-
íîãî ó 1223 ð. ï³øëà âíèç ïî Äí³ñòðó íà ç'ºäíàííÿ ç â³éñüêàìè ³í-
øèõ ðóñüêèõ êíÿç³â. ßêùî á öåé ð³÷êîâèé øëÿõ íå êîíòðîëþâàâñÿ
ãàëèöüêèì êíÿçåì, òî öÿ åêñïåäèö³ÿ âèãëÿäàëà á çîâñ³ì íåâìîòèâîâà-
íîþ. Ïðîñò³øå áóëî áè ðóõàòèñÿ ç îñíîâíèì â³éñüêîì. Àëå Ìñòèñëàâ
Óäàòíèé ç³áðàâ ðàòü "âèãîíö³â ãàëèöüêèõ" âîºâîä Þð³ÿ Äîìàæèðè÷à òà
Äåðæèêðàÿ Âîëîäèñëàâè÷à ñàìå ó ò³é âîëîñò³, î÷åâèäíî, çíÿâøè ÷àñ-
òèíó ãàðí³çîí³â, ÿê³ òèì÷àñîâî ìîæíà áóëî îñëàáèòè, ÷åðåç òå, ùî ïî-
ëîâö³ ñòàëè ñîþçíèêàìè.
Äæåðåëà íå äîçâîëÿþòü â³äñë³äêóâàòè ïîäàëüø³ âçàºìèíè ²âàíà
Àñåíÿ ²² ç Ãàëèöüêèì êíÿç³âñòâîì, äå áîðîòüáà çà ïðåñòîë òðèâàëà àæ
äî 1238 ð. Àëå ïîòóæíèé âïëèâ áîëãàðñüêî¿ êóëüòóðè (îñîáëèâî â îá-
ëàñò³ âèãîòîâëåííÿ êíèã) íå ò³ëüêè íà Ãàëèöüêî-Âîëèíñüê³ çåìë³, àëå é
³íø³ òåðåíè Ðóñ³, ³ìîâ³ðíî, âêàçóº íà òå, ùî ç öüîãî ïåð³îäó êîíôðîí-
òàö³ÿ çì³íèëàñÿ íà íîðìàëüí³ ñòîñóíêè. Â³äïîâ³äíî Íèæíº Ïîäóíàâ'ÿ
òðàñôîðìóâàëîñÿ ç êîíòàêòíî¿ â³çàíò³éñüêî-ãàëèöüêî¿ çîíè íà êîíòàê-
òíó áîëãàðñüêî-ãàëèöüêó754. Äàë³ çâ'ÿçêè ì³æ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîþ
751 Там само. С. 270.
752 Venezia. Biblioteca Nazionale di San Marco. Fondo antico. Collocazione 1597. Codex DXLIX.
№ 549; Codex Cumanicus: Половецкие молитвы, гимны и загадки XIII--XIV веков / Подготовил
А. Н. Гаркавец. Москва, 2006.
753 Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. С. 266--267.
754 Див.: Соболевський А.И. Южнославянское влияние на русскую письменность в ХІV--XV вв.

127
äåðæàâîþ ³ Áîëãàð³ºþ ñòàëè ùå á³ëüø ò³ñíèìè, îñîáëèâî ó öàðèí³ êóëü-
òóðíèõ âïëèâ³â.
Ãàëèöüêî-âîëèíñüêà äåðæàâà ïðîäîâæóâàëà óòðèìóâàòè çåìë³ â
íèæí³õ òå÷³ÿõ Äí³ñòðà òà Äóíàþ. Äàâí³ ìîëäîâñüê³ ãðàìîòè ïèñàí³ ñòà-
ðîóêðà¿íñüêîþ ìîâîþ, à ìîëäîâñüê³ ë³òîïèñè -- öåðêîâíîñëîâ'ÿíñüêîþ
(àæ äî ðåôîðìè ãîñïîäàðÿ Âàñèëÿ Ëóïó ó 1636 ð. öÿ ìîâà çàëèøàëàñÿ
îô³ö³éíîþ). ßêùî ñëîâ'ÿíñüêó öåðêîâíó íîìåíêëàòóðó (ïîï, âå÷åðíÿ,
óòðåíÿ ³ ò.ä.) ó ðóìóíñüê³é öåðêâ³ ùå ìîæíà ïîÿñíþâàòè äàâíüîáîë-
ãàðñüêèìè âïëèâàìè íà öåé ðåã³îí755, òî âèêîðèñòàííÿ ìîâè ó ä³ëîâîä-
ñòâ³ ìîæíà ïîÿñíèòè ëèøå äàâíüîþ ³ äîâãîþ ïîë³òè÷íîþ íàëåæí³ñòþ
Íèæíüîãî Ïîäí³ñòðîâ'ÿ ³ Ïîïðóòòÿ äî Ãàëèöüêîãî êíÿç³âñòâà.
Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ íàìàãàâñÿ ï³äòðèìóâàòè ðåãóëÿðí³ ñòîñóíêè ç
Í³êåºþ. Òóäè â³í â³äïðàâèâ ñâîãî áëèçüêîãî ñîðàòíèêà ïå÷àòíèêà Êè-
ðèëà, ÿêîãî ïàòð³àðõ Ìàíó¿ë ²² âèñâÿòèâ íà êè¿âñüêîãî ìèòðîïîëèòà
íàïðèê³íö³ 1246 ð. àáî æ íà ïî÷àòêó 1247 ð.756 Óí³éí³ ïåðåãîâîðè Äà-
íèëà Ðîìàíîâè÷à ç ðèìñüêèì ïàïîþ ²íîêåíò³ºì IV â³äáóâàëèñÿ ïàðà-
ëåëüíî ç ïåðåìîâèíàìè í³êåéñüêîãî ³ìïåðàòîðà ³ í³êåéñüêîãî ïàòð³àðõà
ç òèì æå ïàïîþ. Î.Ìàéîðîâ ââàæàº, ùî Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ óçãîäæóâàâ
ç Í³êåºþ ñâîþ ïîçèö³þ íà ïåðåãîâîðàõ ç ïàïîþ ²íîêåíò³ºì ²²². Êîíòàê-
òè ç Í³êåºþ, â³í ï³äòðèìóâàâ ÷åðåç äðóæèíó óãîðñüêîãî êîðîëÿ Áåëè
IV Ìàð³þ Ëàñêàð³íó, ïëåì³ííèöþ éîãî ìàòåð³ ³ äî÷êó âàñèëåâñà Ôåäîðà
Санкт-Петербург, 1894; Лукьяненко А.М. Культурно-историческая роль Болгарии в судь-
бах славянства вообще, России -- в частности. Киев, 1913; Панькевич І. Покрайні записи на
підкарпатських церковних книгах // Науковий зборник тов. "Просвіта" в Ужгороді. Т. 6. 1929.
С. 29--198; Снегаров И. Духовно-културни връзки между България и Русия през средните веко-
ве (Х--ХV в.). София, 1950; Мошин В. К истории взаимоотношений русской и южнославянской
письменности // Славяне. 1958. № 1. С. 40--42; Атанасов П. З минулого болгаро-українських
зв'язків // Український історичний журнал. 1960. № 4. С. 65--73; Мишанич С.В. Порівняльне
вивчення епосу українського та південнослов'янських народів // Народна творчість та
етнографія. 1974. № 4. С. 24--37; Степовик Д.В. Українсько-болгарські мистецькі зв'язки.
Київ, 1975; Ангелов Б. Проникване на старобългарски съчинения в старата руска литература //
Стабългарска литература. 1977. Кн. 2. С. 20--45; Його ж. Из историята на руско-българските ли-
тературни връзки. София, 1980; Його ж. Старобългарско книжновно наследство. София, 1983;
Тодоров Н. Славянские культуры и Балканы // Славянские культуры и Балканы. Т. 1. 1978. С.
11--18; Нешев Г. Културни прояви на българския народ Х--ХVIII век. София, 1978; Тъпкова-
Заимова В. Търново между Ерусалим, Рим и Царград (Идеята за престолен град // Тырновска
книжовна школа. Т. 4. 1985. С. 249--261; Полывянний Д.И. Тырновград глазами средневекового
современника // Там само. С. 262--269; Гюзелев В. Училища, скриптории, библиотеки и знания
в България XIII--XIV век. София, 1985; Димитров Б. Българите -- цивилизатори на славянския
свят. София, 1993; Мавродинова Л.Н. Стенната живопис в България до края на ХІV в. София,
1995; Александрович В. Українське малярство ХІІІ--ХV ст. Львів, 1995; Василевски Т. Полити-
ческата и културната роля на българите иъи Великото княжество Литва през ХIV--XV век //
Василевски Т. Българите и Византия IX--XV век. София, 1997. С. 178--191; Шпик І. Болгарсько-
українські книжково-літературні зв'язки та взаємовпливи (остання чверть ХІV -- перша поло-
вина XVI ст.) // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України. Вип.14.
Львів, 2006. С. 3--36.
755 Grecu A. Panowanie bułgarskie na północ Dunaju w IX-X w. // Postępy Archeologii. 1956. № 5. S.
211--258.
756 Див.: Avenarius А. Nikaia und Russland zur Zeit der tatarischen Bedrohung // Byzantinoslavica.
T.41. 1980. S. 33--43.

128
Ëàñêàð³ñà757. Çâè÷àéíî, âðàõîâóþ÷è ñêëàäí³ñòü êîìóí³êàö³é ³ ÷àñ, ïî-
òð³áíèé íà îáì³í äåïåøàìè, ìîæíà ãîâîðèòè ò³ëüêè ïðî çàãàëüíå óçãî-
äæåííÿ ïîçèö³é íà ïåâíèõ åòàïàõ.
Ì³æ 1241--1251 ðð. óãîðñüêèé êîðîëü Áåëà IV ïåðåäàâ âàñàëü-
íå ñåðáñüêå êíÿç³âñòâî Ìà÷âó íà áîëãàðñüêîìó êîðäîí³ ãàëèöüêîìó
ïðåòåíäåíòîâ³ ñâîºìó çÿòþ Ðîñòèñëàâó Ìèõàéëîâè÷ó758. Êíÿçü Ðîñòèñ-
ëàâ ÿê âîëîäàð Ìà÷âè âïåðøå çãàäàíèé â äîêóìåíò³ â³ä 28 ÷åðâíÿ
1254 ð.759). Ïîïðè ïîøèðåíèé ñòåðåîòèï Ðîñòèñëàâ Ìèõàéëîâè÷ áóâ
íå áàíîì, à êíÿçåì Ìà÷âè760, ÿêèé â³â äîâîë³ ñàìîñò³éíó òà óñï³øíó
çîâí³øíþ ïîë³òèêó, çîñåðåäèâøè ó ñâî¿õ ðóêàõ êð³ì Ìà÷âè òàêîæ ÷à-
ñòèíó Áîñí³¿ ç îêðóãàìè Ñîë³ òà Óñîð, Áåëãðàä, Áðàí³÷åâî òà îêðóã
Ðîäíà ó Òðàíñèëüâàí³¿761. Ó 1255 ð. Ðîñòèñëàâ Ìèõàéëîâè÷ âèäàâ äî÷-
êó çà áîëãàðñüêîãî öàðÿ Ìèõàéëà Àñåíÿ (1246--1256)762. Â³í æå âè-
ñòóïèâ ïîñåðåäíèêîì ó ïåðåãîâîðàõ çÿòÿ ç â³çàíò³éñüêèì âàñèëåâñîì
Ôåäîðîì ²² Ëàñêàð³ñîì ³ äîñÿãíóâ âèã³äíîãî äëÿ áîëãàð³â ìèðó. Àëå
Ìèõàéëî Àñåíü áóâ âáèòèé ñâî¿ì äâîþð³äíèì áðàòîì Êîëîìàíîì ²²
(1256--1257). Ùîáè ëåã³òèì³çóâàòè ñâîþ âëàäó, Êîëîìàí ²² çìóñèâ âäî-
âó âèéòè çà ñåáå çàì³æ. Òîä³ Ðîñòèñëàâ çàéíÿâ Òèðíîâî, à ó Â³äèí³
ïðèéíÿâ ïðåòåíç³éíèé òèòóë dux Galiciae et imperator Bulgarorum. Àëå
îòðèìàòè ï³äòðèìêó áîëãàðñüêî¿ åë³òè éîìó íå âäàëîñÿ. Â³í ò³ëüêè çì³ã
çáåðåãòè ÷àñòèíó áîëãàðñüêèõ çåìåëü763.
Éîãî ñèí Ìèõàéëî Ðîñòèñëàâè÷, êíÿçü Ìà÷âè (1264--1269), ùå ó
1259 ð. îäðóæèâñÿ ç Ìàð³ºþ, äî÷êîþ áîëãàðñüêîãî öàðÿ ²âàíà ²² Àñåíÿ,
âäîâîþ öàðÿ Ì³÷³ (Äìèòðà) Àñåíÿ (1257--1258). Äîíèí³ òðèâàº äèñêóñ³ÿ
ùîäî òîãî, ÷è¿ì ñèíîì áóâ öàð ²âàí ²²² Àñåíü (1279--1280): Ì³÷³ (Äìèòðà)
Àñåíÿ ÷è Ìèõàéëà Ðîñòèñëàâè÷à764. Çàãèáåëü Áåëè Ðîñòèñëàâè÷à, êíÿçÿ
757 Майоров О. Між Нікеєю та Римом: коронація Данила Романовича у світлі зовнішньої політи-
ки і династичних зв'язків галицько-волинських князів // Княжа доба: історія і культура. Вип.
5. Львів, 2011. С. 189--198.
758 Wenzel G. Rosztizlaw galisziai herceg, IV. Béla királynak veje. Budapest, 1887. 14 old.; Wertner M.
Az Árpádok családi története. Nagybecskerek, 1892. 466 old.; Харди Ћ. Ростислав Михайлович
"Dominus de Machou" // Studia Balcanica Bohemo-Slovaca. T. 6. Brno, 2006. Sv. 1. S. 60--72.
759 Палацкий Ф. О русском князе Ростиславе, отце чешской королевы Кунгуты и роде его // Чте-
ния в Московском об-ве истории и древностей российских. Москва, 1846. № 3. С. 11--16; Па-
лаузов С.Н. Ростислав Михайлович, князь Мачвы // Журнал Министерства народного про-
свещения. 1851. № 8. С. 27--49.
760 Гарді Д. Чи Ростислав Михайлович був баном Мачви? // Actis testantibus. Ювілейний збірник
на пошану Леонтія Войтовича / Україна: культурна спадщина, національна свідомість, держав-
ність. Вип. 20. Львів, 2011. С. 197--203.
761 Grala H. Rurikowicze na Balkanach w XII i XIII wieku. S. 138.
762 Wertner M. Boris und Rostislaw. II (Rostislaw von Halics und seine Familie) // Vierteljahrsschri
für Heraldik, Sphragistik und Genealogie. T. 22. Berlin, 1889. Bd. 2. S. 178--194; Idem. Az Árpádok
családi története. 473 old.
763 Мандзяк В. Ростислав Михайлович -- "dux Galiciae et imperator Bulgarorum" // Княжа доба: Іс-
торія і культура. Вип. 5. Львів, 2011. С.131--144.
764 Wertner M. Az Árpádok családi története. 473 old.; Божилов И. Фамилиата на Асеневци (1186--
1460). София, 1985. С. 198; Fine Jh. V. A.  e late medieval Balkans: a critical survey from the late
twel h centurt to the Ottoman Conquest. Ann Arbor, 1994. P. 196; Войтович Л. Княжа доба на
Русі. С. 420, 425--426.

129
Ìà÷âè (1269--1272), îá³ðâàëà àêòèâíó ä³ÿëüí³ñòü ïðàâèòåë³â Ìà÷âè ó
öüîìó ðåã³îí³.
Âîäíî÷àñ ó Áîëãàð³¿ ðîçãîðíóâ ä³ÿëüí³ñòü ùå îäíîãî Ðþðèêîâè÷à
ïîõîäæåííÿ ÿêîãî çàëèøàºòüñÿ çàãàäêîâèì. Çà öàðÿ Êîñòÿíòèíà Àñåíÿ
äåñïîò áîëãàðîì Ñâÿòîñëàâ ßê³â íà ïðîõàííÿ êè¿âñüêîãî ìèòðîïîëèòà
Êèðèëà ²² âèñëàâ êîï³þ Íîìîêàíîíó. Ó ëèñò³ â³í ï³äêðåñëþâàâ ñâîº
ïîõîäæåííÿ: "Ocâÿùåíûè àðõèåïèñêîïå âñåÿ Ðóñêûÿ çåìëå, áëàãîäðú-
æàâíàãî ðîäèà ìîåãî á èõ æå îòðàñëü è êîðåíú àç áûõ, ñâÿòûõ ïðàîòåö
ìîèõ"765. Ëèñò ³ç öèì òåêñòîì â³äïðàâëåíèé ó 1262 àáî 1270 ð., øâèä-
øå ó 1262 ð.766. Áî ó ãðàìîò³ óãîðñüêîãî êîðîëÿ Ñòåôàíà V â³ä ãðóäíÿ
1270 ð. Ñâÿòîñëàâ ßê³â çàïèñàíèé ÿê Zuetislaus Bulgarorum imperator.
Öåé ñâîÿê öàðÿ Êîñòÿíòèíà Àñåíÿ ³ çÿòü â³çàíò³éñüêîãî âàñèëåâñà ²îà-
íà IV Ëàñêàð³ñà, áåçïåðå÷íî, áóâ Ðþðèêîâè÷åì767. Àëå çâ³äêè ïîõîäèâ
³ ÿê ïîòðàïèâ äî Áîëãàð³¿? Íàéïåâí³øå, ùî áóâ îäíèì ç Îëüãîâè÷³â.
Òîáòî áëèçüêèì ðîäè÷åì Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à, ÿêèé ï³ñëÿ ìîí-
ãîëüñüêî¿ íàâàëè ïðèñòàâ äî íüîãî ó ïîøóêàõ ÿêîãîñü óä³ëó ÷è ïðè-
ñòàíèùà ³ ó 1244--1245 ðð. âîþâàâ ó â³éñüêó ïðåòåíäåíòà íà ãàëèöüêèé
ïðåñòîë. Â³äòàê ðàçîì ³ç íèì ïîòðàïèâ íà Áàëêàíè. Ñâÿòîñëàâ -- ïîïó-
ëÿðíå ³ì'ÿ ñåðåä Îëüãîâè÷³â. Ðèçèêíó ïðèïóñòèòè, ùî ßê³â Ñâÿòîñëàâ
-- ïëåì³ííèê Ìèõàéëà Âñåâîëîäîâè÷à, ñèí éîãî áðàòà Àíäð³ÿ, ÿêèé
çàéìàâ ÷åðí³ã³âñüêèé ïðåñòîë ó 1246--1262 ðð. Éîãî øëþá ç Îëüãîþ,
äî÷êîþ Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à ó 1259 ð., áåçïåðå÷íî, áóâ óæå äðóãèì
øëþáîì. Áàòüêî Ìèõàéëà òà Àíäð³ÿ -- Âñåâîëîä ×åðìíèé ïîìåð ó 1212
÷è 1215 ð. 768 Â³ä ïåðøîãî øëþáó Àíäð³é ì³ã ìàòè ñèíà Ñâÿòîñëàâà,
ÿêèé ó 1244--1245 ðð. áóâ çäàòíèé ïîäàòèñÿ íà ïîøóêè ùàñòÿ ç ñòàð-
øèì äâîþð³äíèì áðàòîì. Àëå öå -- íå á³ëüøå í³æ ã³ïîòåçà.
Ï³ñëÿ ìîíãîëüñüêîãî çàâîþâàííÿ ó ñåðåäèí³ Õ²²² ñò. ïðè÷îðíîìîð-
ñüê³ ñòåïè ñòàëè ÷àñòèíîþ óëóñ³â ×èíã³çèä³â. Ïîòóæíèé óëóñ òðèìàâ
çÿòü Áàòèÿ -- Ìàóö³. Â³äîìèé äîñë³äíèê îðäèíñüêî¿ ³ñòîð³¿ Ìåõàìåäæàí
765 Щапов Я.Н. Византийское и южнославянское правовое наследие на Руси в ХІ--ХІІІ вв. Москва,
1978. С. 141.
766 Бенешевич В.Н. Corpus scriptorum juris graeco-romani tam canonici quam civilis // Известия на
Българския археологически институт. Т. 9. София, 1935. С. 142--143; Щапов Я.Н. Византийское
и южнославянское правовое наследие на Руси. С. 149.
767 Ганчев Д. Обозрение на сношетията между руската и българската църкви // Наука. Т. 2. 1882.
№ 1. С. 75--76; Ников П. Българо-унгарските отношения от 1257 до 1279 година // Сборник на
Българската академия на науките. Кн. 11. София, 1920. С. 114--118; Тихомиров М.Н. Ис ториче-
ские связи русского народа с южными славянами с древнейших времен до половины XVII в. //
Славянский сборник. Москва, 1947. С. 167; Его же. Воссоздание русской письменной традиции
в первые десятилетия татарского ига // Тихомиров М.Н. Русская культура Х--ХVIII вв. Москва,
1968. С. 177--178; Ангелов Б.С. Из старата българска, руска и сербска литература. София, 1958.
С. 191--194; Ферjанчиђ Б. Деспоти в Византии и южнословенским земляма. Београд, 1960. С.
142--144; Мошин В. О периодизации русско-южнославянских литературных связей Х--ХV вв.
// Труды Отдела древнерусской литературы. Т. 18. Ленинград, 1963. С. 97; Маргос А. Един нов
екземпляр монета от деспот Яков Святослав // Известия на Народни музей. Т. 4 (19). Варна,
1968. С. 225--229; Златарски В. История на Българската държава през средните векове. Т. 3.
София, 1972. С. 498--543; Георгиев Е. Литература на Втората българската держава. Литература
на ХІІІ в. София, 1977. С. 61--66.
768 Войтович Л. Княжа доба на Русі. С. 404.

130
Ñàôàðãàë³ºâ ââàæàâ, ùî îãëàí (öàðåâè÷) Áóâàë öå ñïîòâîðåííÿ ³ìåí³
Ìóâàë, òîáòî öåé öàðåâè÷ áóâ òîòîæíèì Ìàóö³ ³ îòðèìàâ â³ä Áàòèÿ
óëóñ ó ñêëàä³ âñüîãî Ïðè÷îðíîìîð'ÿ àæ äî Äóíàþ. Öåé óëóñ ïîò³ì ïåðå-
éøîâ äî éîãî ñèíà Òàòàðà òà âíóêà Íîãàÿ769. Ïàïñüêèé äèïëîìàò Ïëàíî
äå Êàðï³í³ çãàäóº Ìàóö³ ó ïåðåë³êó ìîíãîëüñüêèõ âîæä³â770. Ï.Ðèê³í
äîâîë³ ïåðåêîíëèâî îòîòîæíèâ Ìàóö³ (Moucy) ç Ìóäæ³ ßÿ, ÿêîãî Ðà-
øèä àä-Ä³í ââàæàâ äðóãèì ñèíîì ×àãàòàÿ771.
Ï³ñëÿ óñï³øíîãî ïîõîäó íà Êîíñòàíòèíîïîëü ó 1264 ð. Ïðè÷îðíî-
ìîðñüêèé óëóñ îòðèìàâ îãëàí Íîãàé. Éîãî ñòàâêà çíàõîäèëàñÿ íà Íèæ-
íüîìó Äóíà¿ ó ì³ñò³ ²ñàê÷³772. Çàëåæí³ñòü â³ä Íîãàÿ âèçíàëè áîëãàðñüê³
Òèðíîâñüêå öàðñòâî, Âèäèíñüêå ³ Áðàí³÷åâñüêå êíÿç³âñòâà, à â³ä 1292
ð. -- êîðîëü Ñåðá³¿. Äåñü äî ïî÷àòêó 1270-õ ðð.. Íîãàé ïîâí³ñòþ ï³äïî-
ðÿäêóâàâ ñîá³ âñå Ïðàâîáåðåææÿ Óêðà¿íè. Éîãî âàñàëîì ñòàâ ãàëèöü-
êèé êíÿçü Ëåâ Äàíèëîâè÷. Â³í ç äîïîìîãîþ Íîãàÿ ïðèáîðêóâàâ ³ ñâî¿õ
áðàò³â, ³ ñóñ³ä³â. Çà Íîãàÿ âñå Ïîíèççÿ Äí³ñòðà òà Ïðóòó ïîñòóïîâî
ñòàëî îðäèíñüêèì. Áóäó÷è, ôàêòè÷íî, íåçàëåæíèì i íàéñòàðøèì ñå-
ðåä íàùàäêiâ Äæó÷i, Íîãàé ñòàâèâ íà ïðåñòîë õàíiâ, ÿê êîëèñü Áàòèé
-- êààíiâ. Îäíàê º áàãàòî ñâ³ä÷åíü ïðî íàìàãàííÿ Íîãàÿ â³ää³ëèòèñÿ
â³ä Çîëîòî¿ Îðäè ³ ñòâîðèòè âëàñíó äåðæàâó773. ×è íå ãîëîâíèì äîêà-
çîì öüîãî çàëèøàþòüñÿ ìîíåòè, ÿê³ Íîãàé òà éîãî ñèí Äæåêå êàðáóâà-
ëè â³ä 1285 äî 1301 ðð. ßêùî ³ñòîðiÿ ç àíîíiìíèìè ìîíåòàìè 1290-õ
ðð., ÿêi êàðáóâàëèñÿ ó Êðèìó, âèãëÿäàëà ùå ñóìí³âíîþ, à çäîãàäêó
Îëåêñ³ÿ Ìàðêîâà774 íàìàãàâñÿ ñïðîñòóâàòè Ìèêîëà Âåñåëîâñüêèé,775 òî
àòðèáóòàö³ÿ ìîíåò, êàðáîâàíèõ â ²ñàê÷³ íà Äóíà¿ ì³æ 30 æîâòíÿ 1296
òà 8 ñåðïíåì 1301 ð., º áåçñóìí³âíîþ776. Á³ëüøå òîãî, ç îãëÿäó íà òàêó
ïðàêòèêó, ÿêà ñòèìóëþâàëà ðîçâèòîê öüîãî ðåã³îíó, Òîêòà òà éîãî áðàò
Ñàñè-Áóêà çìóøåí³ áóëè êàðáóâàòè ìîíåòè â ²ñàê÷³ ìàéæå äî 1312 ð.
Ñïðîáè óòâåðäèòè ñâîþ äåðæàâó Íîãàé ïîâí³ñòþ íå ðåàë³çóâàâ, íàïåâ-
íî, ÷åðåç ïðèõîâàíå áàæàííÿ âñå æ òàêè ñòàòè õàíîì Çîëîòî¿ Îðäè. Â³-
çàíò³éñüê³ âàñèëåâñè â Êîíñòàíòèíîïîë³ ôàêòè÷íî áóëè éîãî âàñàëàìè,
ÿê ³ ñþçåðåí Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè.
Ñòîñóíêè êîðîë³âñòâà Ðóñ³ (òàê ó çàõ³äíèõ äæåðåëàõ íàçèâàëè
Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêó äåðæàâó) ç Â³çàíò³ºþ íå ïðèïèíÿëèñÿ, îñîáëèâî
769 Сафаргалиев М. Распад Золотой Орды. Саратов, 1960. С. 35, 58.
770 Giovanni di Pian di Carpine. Storia dei Mongoli / Edizione critica del testolatinoa cura di E.Menesto;
traduzione italiana a cura di M.C.Lungaroti e note di P.Dal na; introduzione di L.Petech; studi stori-
co- lologici di C.Leonardi, M.C.Lungaroti, E.Menesto. Spoleto, 1989. Lib.V, 21.
771 Християнский мир и "Великая монгольская империя". Материалы францисканской миссии
1245 года. Санкт-Петербург, 2002. С. 257.
772 Егоров В.Л. Историческая география Золотой Орды в XIII-XIV вв. Москва, 1985. С. 33--35.
773 Руссев Н.Д. Молдавия в "темне века": Материалы к осмыслению культурно-исторических
процессов // Stratum plus. 1999. № 5. Неславянское в славянском мире. С. 379--407.
774 Марков А.К. О монетах хана Ногая. Оттиск из III тома "Трудов Московского нумизматическо-
го общества". Москва, 1902. С. 3.
775 Веселовский Н.И. Хан из темников Золотой Орды. Ногай и его время. Петроград, 1922. С.
39--51, 54.
776 Iliescu O., Simion G. Le grand tresor des XIII et XIV siecles trouve en Dobrougja // Revue des Etudes
Sud-Est Europeennes. 1964. T. 2. № 1--2. P. 220, 226. Fig. 38.

131
ï³ñëÿ ïîâåðíåííÿ âàñèëåâñ³â ç Í³êå¿ äî Êîíñòàíòèíîïîëÿ òà íåâäà÷³
ãàëèöüêî-ðèìñüêî¿ óí³¿. Ïðî öå ÿñêðàâî ñâ³ä÷èòü òîé ôàêò, ùî êîðî-
ëþ Þð³þ Ëüâîâè÷ó ó 1303 ð. âäàëîñÿ ñõèëèòè âàñèëåâñà Àíäðîí³êà ²²
Ïàëåîëîãà òà ïàòð³àðõà Àòàíàñ³ÿ ² äî çàñíóâàííÿ îêðåìî¿ Ãàëèöüêî¿
ìèòðîïîë³¿777, ùî ñâîãî ÷àñó íå âäàëîñÿ çðîáèòè Àíäð³þ Áîãîëþáñüêî-
ìó. Âåðñ³ÿ ßðîñëàâà Äàøêåâè÷à, çà ÿêîþ Ãàëèöüêà ìèòðîïîë³ÿ ìîãëà
áóòè çàñíîâàíà ùå ó Õ²²² ñò.778, íå ï³äòâåðäèëàñÿ. Îäíàê âèêëþ÷àòè
ïîä³áí³ ñïðîáè íå âàðòî. Äî ñêëàäó ö³º¿ ìèòðîïîë³¿ óâ³éøëè Ãàëèöüêà,
Âîëîäèìèðñüêà, Ïåðåìèøëüñüêà, Ëóöüêà ³ Òóð³âñüêà ºïàðõ³¿, à òðîõè
ï³çí³øå ³ Á³ëãîðîäñüêà (Àñïðîêàñòðîí)779. Áëèçüêèé ñîðàòíèê êîðîëÿ
Þð³ÿ Ëüâîâè÷à Ïåòðî Ðàòåíñüêèé, ïîñëàíèé äî Êîíñòàíòèíîïîëÿ áë.
1308 ð. ÿê êàíäèäàò íà ãàëèöüêîãî ìèòðîïîëèòà ï³ñëÿ ñìåðò³ ìèòðîïî-
ëèòà Íèôîíòà, áóâ ïîñòàâëåíèé ïàòð³àðõîì êè¿âñüêèì ìèòðîïîëèòîì780.
Öå òåæ ïîá³æíî ñâ³ä÷èòü ïðî âèñîêèé ð³âåíü çâ'ÿçê³â êîðîë³âñòâà Ðóñ³
ç Â³çàíò³ºþ.
Ìàéæå äî îñòàòî÷íîãî ïàä³ííÿ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè ó
1387 ð. çáåð³ãàëèñÿ ö³ ò³ñí³ êîíòàêòè. Ïðî öå ìîæíà òâåðäèòè õî÷à
á ç îãëÿäó íà â³äðîäæåííÿ Ãàëèöüêî¿ ìèòðîïîë³¿ áë. 1331 ð., êîëè íà
ïðîõàííÿ Áîëåñëàâà-Þð³ÿ Òðîéäåíîâè÷à êîíñòàíòèíîïîëüñüêèé ïàòð³-
àðõ ²ñàéÿ íàäàâ òèòóë ìèòðîïîëèòà ãàëèöüêîìó ºïèñêîïó Òåîäîðîâ³781.
Íåâäîâç³ öå íàäàííÿ áóëî ñêàñîâàíå. Àëå ó 1341/1342 ð. çà ï³äòðèìêè
êíÿçÿ Ëþáàðòà-Äìèòðà Ãåäèì³íîâè÷à Òåîäîðó áóëî ïîâåðíåíî òèòóë ãà-
ëèöüêîãî ìèòðîïîëèòà ïàòð³àðõîì ²îàíîì XIV Êàëåêàñîì òà âàñèëåâ-
ñîì ²îàíîì V Ïàëåîëîãîì782. Êîëè æ ìîñêîâñüêèé êíÿçü Ñåìåí Ãîðäèé
äîáèâñÿ ó 1347 ð. ñêàñóâàííÿ ö³º¿ ìèòðîïîë³¿, òî êíÿçü Ëþáàðò-Äìèòðî
Ãåäèì³íîâè÷ ïðèéíÿâ ìèòðîïîëèòà íà Âîëèí³783. Çðåøòîþ ç ò³ñíèìè
êîíòàêòàìè ì³ñöåâî¿ åë³òè ç Â³çàíò³ºþ ìóñèâ ðàõóâàòèñÿ ³ ïîëüñüêèé
êîðîëü Êàçèìèð ²²², ÿêèé äîáèâñÿ â³äíîâëåííÿ ìèòðîïîë³¿, ùî áóëî çà-
ô³êñîâàíî ãðàìîòîþ ïàòð³àðõà Ô³ëîôåÿ â³ä 9 òðàâíÿ 1371 ð., àëå â ö³é
ãðàìîò³ äî ñêëàäó ìèòðîïîë³¿ áóëî âêëþ÷åíî ò³ëüêè Ãàëèöüêå, Âîëîäè-
ìèðñüêå, Ïåðåìèøëüñüêå ³ Õîëìñüêå ºïèñêîïñòâà, òîáòî òåðèòîð³þ, ÿêó
777 Голубинский Е. История Руской Церкви. Т. 4. Москва, 1998. С. 7--10; Грушевський М. Історія
України-Руси. Т. 3. С. 112--113; Назаренко А.В. Русская церковь в Х -- первой трети ХV в. //
Православная энциклопедия. Русская православная церковь. Москва, 2000. С. 51; Паславський
І. Заснування Галицької митрополії 1303 року: причини та наслідки // Доба короля Данила в
науці, мистецтві, літературі. Львів, 2008. С. 203--227; Скочиляс І. Галицька (Львівська) єпархія
XII--XVIII ст. Львів, 2010. С. 195--204.
778 Дашкевич Я. Початки Галицької митрополії у світлі історичної полеміки // Галицька митропо-
лія 1303--1807--2007: Статті і матеріали. Львів, 2007. С. 6.
779 Скочиляс І. Галицька (Львівська) єпархія XII--XVIII ст. С. 201--203.
780 Голубинский Е. История Руской Церкви. Т. 3. Москва, 1998. С. 98--144.
781 Назаренко А.В., Турилов А.А., Флоря Б.Н. Галицкая епархия // Православная энциклопедия. Т.
10. Москва, 2005. С. 326.
782 Тихомиров Н. Галицкая митрополия. Церковно-историческое иследование. Санкт-Петербург,
1896. С. 78--83; Рудович І. Коротка історія Галицко-Львовскои эпархыи (На основі грецьких
жерел и инших новійших подручников). Жовква, 1902. С. 12.
783 Дашкевич Я. Початки Галицької митрополії. С. 5.

132
íà òîé ÷àñ êîíòðîëþâàâ ïîëüñüêèé êîðîëü784. Âìèðàþ÷à Â³çàíò³éñüêà
³ìïåð³ÿ ñàìà ïîòðåáóâàëà äîïîìîãè â³ä ³íøèõ õðèñòèÿíñüêèõ äåðæàâ,
àëå ¿¿ êóëüòóðíèé òà ðåë³ã³éíèé âïëèâ íà ãàëèöüêî-âîëèíñüê³ çåìë³ äî
ê³íöÿ XIV ñò. çàëèøàâñÿ ïîì³òíèì.
Â ö³ëîìó æ ïðîáëåìè ãàëèöüêî-â³çàíò³éñüêèõ â³äíîñèí ïîòðåáóþòü
ïîäàëüøîãî ãëèáîêîãî äîñë³äæåííÿ. Â³ä ê³íöÿ Õ² ñò. ³ ìàéæå äî ê³íöÿ
Õ²V ñò. ¿õ çíà÷åííÿ áóëî âàæëèâèì íå ò³ëüêè äëÿ ãàëèöüêèõ êíÿç³â.
784 Скочиляс І. Галицька (Львівська) єпархія XII--XVIII ст. С. 209--211; див. також: Паславський І.
Галицька митрополія. Львів, 2007.

133
РОЗДІЛ 3.
ВІДНОСИНИ ГАЛИЦЬКИХ І ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИХ
КНЯЗІВ З УГОРЩИНОЮ У ХІ–XIV CТ. *
Óãîðñüêå êîðîë³âñòâî ó Õ²--Õ²V ñò. áóëî îäí³ºþ ç íàéá³ëüøèõ ºâ-
ðîïåéñüêèõ äåðæàâ, ÿêà ïðîâîäèëà àêòèâíó çîâí³øíþ ïîë³òèêó, íà-
ìàãàþ÷èñü ðîçøèðèòè ñôåðè ñâîãî âïëèâó. Ó ê³íö³ Õ² ñò., ñõèëèâøè
íà ñâîþ ñòîðîíó ÷àñòèíó õîðâàòñüêî¿ åë³òè, óãîðñüê³ êîðîë³ äîáèëèñÿ
âèã³äíî¿ óí³¿, äîäàâøè äî êîðîíè ñâ. Ñòåôàíà êîðîíó õîðâàòñüêèõ êîðî-
ë³â. Öå âòÿãíóëî Óãîðùèíó ó áàëêàíñüêó ïîë³òèêó, ÿêó âîíà ïðîâîäèëà
íà äâîõ íàïðÿìêàõ, íàìàãàþ÷èñü ïîâí³ñòþ óòâåðäèòèñÿ íà äàëìàòèí-
ñüêîìó ïîáåðåææ³ ³ ï³äïîðÿäêóâàòè ñîá³ äð³áí³ ñåðáñüê³ êíÿç³âñòâà, à
â³äòàê ³ áîëãàðñüê³ òåðèòîð³¿, çàëåæí³ â³ä Â³çàíò³¿. Óãîðñüêî-â³çàíò³é-
ñüê³ â³éíè âèñíàæèëè Â³çàíò³þ, çâ'ÿçàíó íà Ñõîä³, ³ îñòàííÿ áóëà ãîòî-
âîþ íàâ³òü ï³òè íà â³çàíò³éñüêî-óãîðñüêó óí³þ. Äàë³ Â³çàíò³ÿ íàìàãà-
ëàñÿ øëþáíèìè ñîþçàìè çãàñèòè óãîðñüêó àêòèâí³ñòü íà áàëêàíñüêîìó
íàïðÿìêó. Àëå ï³ñëÿ â³äðîäæåííÿ Äðóãîãî Áîëãàðñüêîãî öàðñòâà öÿ
àêòèâí³ñòü çðîñëà ³ ãîëîâíèì îá'ºêòîì óãîðñüêî¿ åêñïàíñ³¿ íà öüîìó íà-
ïðÿìêó ñòàëè áîëãàðñüê³ çåìë³. Ð³âíî÷àñíî Óãîðùèíà çâåðíóëà óâàãó
íà Íèæíº Ïîäóíàâ'ÿ ³ Ïîäí³ñòðîâ'ÿ. Ðîäèíí³ ñòîñóíêè ç ðóñüêèìè êíÿ-
çÿìè ï³äøòîâõíóëè óãîðñüêèõ êîðîë³â äî ³äå¿ óãîðñüêî-ãàëèöüêî¿ óí³¿,
ÿêó ãîòîâà áóëà ï³äòðèìàòè ÷àñòèíà ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà.
Óãîðùèíà áóëà ïîë³åòí³÷íîþ äåðæàâîþ, ó ÿê³é óãîðñüêèé åòíîñ áóâ
ìåíøèíîþ. Äî ñëîâ'ÿíñüêèõ ìàñèâ³â ñëîâàê³â òà õîðâàò³â, ÿêèõ óãîðö³
çàñòàëè íà òåðåíàõ â³äíàéäåíî¿ áàòüê³âùèíè, ïîðó÷ ç âîëîõàìè-ðóìóíà-
ìè, ñåêåÿìè òà ³íøèìè ãðóïàìè íåóãîðñüêîãî íàñåëåííÿ, äîëó÷èëèñÿ
ìàñèâè õîðâàò³â òà ñëîâåíö³â ç Õîðâàòñüêîãî êîðîë³âñòâà, à â³äòàê ùå é
ñåðá³â òà áîëãàð³â. Óãîðñüê³ êîðîë³ àêòèâíî çàïðîøóâàëè í³ìåöüêèõ êî-
ëîí³ñò³â -- ñàñ³â, ÿê³ çàñíîâóâàëè ö³ë³ ì³ñòà íà ï³âí³÷íî-ñõ³äíèõ êîðäî-
íàõ. Òàêîæ ñòèìóëþâàëàñÿ ì³ãðàö³ÿ ðóñèí³â, ãîëîâíèì ÷èíîì áîÿðñòâà,
* У розділі використані матеріали з раніше опублікованих праць автора: Войтович Л. Союз
Візантії та Галицько-Волинської держави за Ангелів // Княжа доба: історія і культура. Вип.
2. Львів, 2008. С. 30--39; Його ж. Галицьке князівство на Нижньому Дунаї // Галич і Галицька
земля в державотворчих процесах України. Матеріали міжнародної наукової конференції. Га-
лич, 10--11 жовтня 2008. Галич, 2008. С. 3--18; Його ж. Союз Візантії та Галицько-Волинської
держави за Ангелів // Дриновський збірник. Т. 3. Харків--Софія, 2009. С. 376--385; Його ж.
Галицкая земля и Византия в XI -- XIV вв. // Кондаковские чтения. Т. 3. Белгород, 2010. С.
255--280; Його ж. Галицько-болгарські відносини у першій третині ХІІІ століття // Княжа
доба: Історія і культура. Вип. 3. Львів, 2010. С. 201--212; Його ж. Галицька земля і Візантія у
ХІ-ХІV століттях // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 14-15. Дрогобич, 2011. С. 37--60;
Його ж. Ruś halicka a Bizancjum w XI-XIV w.: wybrane problemy // Zeszyte Naukowe Uniwersytetu
Jagiełłońskiego. Prace Historyczne. T. 138. Kraków, 2011. S. 41--64; Його ж. Galician Ruthennia and
Byzantium in 11-13th century: selected issues // Ruś średniowieczna a sąsiedzi (IX -- połowa XIII
wieku) / Colloquia Rusica. T. 1. Kraków, 2011. S. 137--140.

134
÷èñëî ÿêîãî çðîñòàëî â ì³ðó ïðîâà-
ë³â ðåàë³çàö³¿ óãîðñüêî-ãàëèöüêî¿
óí³¿. Êîðîëü Áåëà IV ïðèéíÿâ ïîëî-
âåöüê³ ìàñèâè, ùî äîçâîëèëî éîìó
çá³ëüøèòè ÷èñåëüí³ñòü ñâîº¿ àðì³¿.
Çà êîðîëÿ Ëàñëî IV ïîëîâåöüêà
åë³òà ëåäü íå ñòàëà äîì³íóþ÷îþ â
êîðîë³âñüê³é ðàä³. Àíæóéñüêà äè-
íàñò³ÿ ïðèâåëà ùå é àïóë³éñüêèõ òà
íåàïîë³òàíñüêèõ áàðîí³â, ÿê³ äîïî-
ìîãëè ¿é óòâåðäèòèñÿ. Ïðè öüîìó
óãîðñüê³ áàðîíè íå ò³ëüêè áîðîëè-
ñÿ ç åë³òàìè ³íøèõ åòí³÷íèõ ãðóï
çà çâåðõí³ñòü íàä ¿õí³ìè òåðèòîð³-
ÿìè, àëå äîáèâàëèñÿ ïîä³ëó âëàäè
ç³ ñâî¿ìè êîðîëÿìè. Çà òàêèõ óìîâ
êîðîë³âñüêà âëàäà øëÿõîì ð³çíèõ
êîìïðîì³ñ³â íàìàãàëàñÿ äîáèòè-
ñÿ ð³âíîâàãè ì³æ óãðóïîâàííÿìè
óãîðñüêèõ, õîðâàòñüêèõ, ñëîâàöü-
êèõ áàðîí³â, ïîëîâåöüêèõ íîá³ë³â,
óòâîðþþ÷è "ìîëîäø³ êîðîë³âñòâà",
áàíàòè ³ êíÿç³âñòâà, òà âèñóâàþ÷è
íà ð³çí³ ïîñàäè í³ìö³â ÷è íàâ³òü
ðóñèí³â. Ùîá çàö³êàâèòè äð³áí³-
øå ëèöàðñòâî äåðæàâíîþ ñëóæáîþ
áóëè óòâîðåí³ êîì³òàòè-æóïè, î÷î-
ëåí³ ì³í³ñòåð³àëàìè ç ÷èñëà öüîãî
ëèöàðñòâà. Âðåøò³ Çîëîòà áóëëà
êîðîëÿ Àíäð³ÿ ²² äàðóâàëà áàðîíàì
³ ëèöàðñòâó ñâîáîäè ³ ïðèâ³ëå¿ àæ
äî ïðàâà ï³äí³ìàòè çáðîþ ïðîòè êî-
ðîëÿ, à êîðîë³âñüê³ ãðàìîòè -- ï³ä-
òâåðäæåííÿ çåìåëüíèõ âîëîä³íü. Ñàìå ö³ çàõîäè ³ ðîáèëè ïðèâàáëèâîþ
óí³þ ç Óãîðùèíîþ äëÿ ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà.
Ïðîáëåìè â³äíîñèí ãàëèöüêèõ ³ ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ êíÿç³â ç
Óãîðùèíîþ íàëåæàòü äî íàéàêòóàëüí³øèõ ïðîáëåì ³ñòîð³¿ Ãàëèöüêî-
Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè785. Àëå äîñë³äæåí³ ö³ ïðîáëåìè ò³ëüêè ïîá³æíî.
Ïðè öüîìó õàðàêòåðíîþ îçíàêîþ ïåðåâàæíî¿ á³ëüøîñò³ äîñë³äæåíü ðî-
ñ³éñüêèõ, ðàäÿíñüêèõ òà óêðà¿íñüêèõ ³ñòîðèê³â º ³ãíîðóâàííÿ îñîáëè-
âîñòåé ðîçâèòêó Óãîðñüêîãî êîðîë³âñòâà ³ ¿õ âïëèâó íà ö³ â³äíîñèíè.
Ðîñòèñëàâè÷³ -- ðîäè÷³ Àðïàä³â. Ï³ñëÿ ïðèºäíàííÿ êíÿçåì Âîëîäè-
ìèðîì Ñâÿòîñëàâè÷åì õîðâàòñüêèõ çåìåëü, â ê³íö³ Õ ñò. Ïðèêàðïàòòÿ
áóëî âêëþ÷åíå äî íîâîóòâîðåíî¿ ïðîâ³íö³¿, ÿêà îá'ºäíóâàëà òåðèòîð³¿
êîëèøí³õ âîëèíñüêèõ ³ õîðâàòñüêèõ ïëåì³ííèõ ñóïåðñîþç³â-êíÿç³âñòâ
785 Ісаєвич Я. Галицько-Волинська держава. Львів, 1999. С. 15.
Пам’ятник Імре, dux Ruisorum (базиліка,
р-н Маріаремете, Будапешт, 1900)

135
Осліплення Вазула після загибелі герцога Імре
(хроніка Марка Кальті, бл. 1360)
Осліплення Алмоша і Бели ІІ
(хроніка Марка Кальті, бл. 1360)

136
ï³ä âëàäîþ êè¿âñüêîãî êíÿçÿ-íàì³ñíèêà, ÿêèé ñèä³â ó Âîëîäèìèð³786.
Çà ã³ïîòåçîþ Ñòåïàíà Òîìàø³âñüêîãî787, ÿêó ï³äòðèìàâ Þð³é Äèáà788,
Ïðèêàðïàòòÿì (Marchia Rutenorum) ó 1018--1031 ðð. âîëîä³â "êíÿçü
ðóñèí³â" (dux Ruisorum) ²ìðå (Åìåð³õ). Ñòîñîâíî ðóñüêî¿ ìàðêè äèñêó-
ñ³ÿ òðèâàº ³ âàæêî ïîâ'ÿçóâàòè ¿¿ ðîçòàøóâàííÿ íàâ³òü ³ç Çàêàðïàòòÿì,
íå êàæó÷è ïðî Ïðèêàðïàòòÿ789. Ñêîð³øå öÿ íàçâà ïîâ'ÿçàíà ç ðóñüêèì
(âàðÿçüêèì) êîðïóñîì, ÿêèé ïåðåáóâàâ â Óãîðùèí³ ó Õ -- íà ïî÷àòêó Õ²
ñò., ÿê çäîãàäóâàâñÿ Âîëîäèìèð Ïàøóòî790, àëå, çâè÷àéíî, íå ç îäíèì
ïîñåëåííÿì Îðîñâàð (áóêâ. Ðóñüêà ôîðòåöÿ, ï³çí³øå Îðîñôîëüâî, íèí³
Îðîñ³) á³ëÿ Âèøåãðàäà, à íà çíà÷íî á³ëüø³é òåðèòîð³¿, ÿêà òÿãíóëàñÿ
äî ï³âí³÷íî-çàõ³äíèõ êîðäîí³â ç Àâñòð³ºþ ³ êîëèñü íîñèëà íàçâó Ru-
zararchia791, ìîæëèâî ³ â³ä êóïö³â-ðóñ³â, ÿê³ ìàëè òóò ñâî¿ ôàêòîð³¿792.
Òâåðäæåííÿ ïðî äàâíþ íàëåæí³ñòü Ïðèêàðïàòòÿ äî Óãîðùèíè íå íà-
âàæóâàëàñÿ ï³äòðèìàòè íàâ³òü óãîðñüêà íàö³îíàë³ñòè÷íà ³ñòîð³îãðàô³ÿ.
Þ.Äèáà, ÿê îäèí ç àðãóìåíò³â, íàâ³â àðõ³òåêòóðí³ îñîáëèâîñò³ âà-
âåëüñüêî¿ ³ ïåðåìèøëüñüêî¿ ðîòîíä, ÿê³ äîçâîëÿþòü ïîâ'ÿçóâàòè ¿õ ç
óãîðñüêèìè êâàäðèôîë³ÿìè òîãî ÷àñó. Çîêðåìà, ñïîðóäæåííÿ ïåðå-
ìèøëüñüêî¿ ðîòîíäè ³ ïðèëåãëîãî ïàëàöîâîãî êîìïëåêñó â³í â³äí³ñ äî
1056--1064 ðð., êîëè íà éîãî äóìêó ó Ïåðåìèøë³ ñèä³â êíÿçü Ðîñòèñëàâ
Âîëîäèìèðîâè÷793 ç ÷èì âèïàäàº ïîãîäèòèñÿ794. Àëå öå àæ í³ÿê íå ñâ³ä-
÷èòü ïðî ïðèíàëåæí³ñòü öèõ òåðèòîð³é äî Óãîðùèíè ó 1018--1031 ðð.
Äåòàë³ ïîÿâè Ðîñòèñëàâè÷³â ó Ïðèêàðïàòò³ ó äæåðåëàõ íå âèñâ³ò-
ëåí³. Ó ì³ðó ðîçðîñòàííÿ ÷èñåëüíîñò³ äèíàñò³¿ Ðþðèêîâè÷³â, âåëèêèé
êíÿçü ßðîñëàâ Âîëîäèìèðîâè÷ âí³ñ îáìåæåííÿ ó ïðàêòèêó óñïàäêóâàí-
íÿ ïðåñòîë³â, çà ÿêèì ñèí âòðà÷àâ ïðàâî íà ïðåñòîë, ÿêùî éîãî áàòüêî
786 Див.: Брайчевський М. Адміністративна реформа Володимира Святого (Оцінка проблеми за
літописною статтею 988 року) // Записки НТШ. Т. 225. Львів, 1993. С. 147--166; Войтович Л.
Волинські князівства у кінці ХІ--ХІІ ст. // Войтович Л. Галицько-волинські етюди. Біла Церква,
2011. С. 117--119.
787 Томашівський С. Дев'ятьсот літ тому (1030--1930). З приводу ювілею міста Белза // Нова зоря
(Львів). 1930. Ч. 1 (301). С. 10--12; Його ж. Перемисько-руський князь, якого ми досі не знали
// Там само. 1930. Ч. 29 (329). С. 9--10; Його ж. Св. Емерик в лєгенді й історії // Там само. 1930.
Ч. 40 (340). С. 6--7.
788 Диба Ю. До питання "угорської спадщини" на Прикарпатті (історичні, фольклорні, топоні-
мічні та архітектурні свідчення) // Треті "Ольжині читання" Пліснеськ 31 травня 2008 року.
Львів, 2009. С. 55--60.
789 Назаренко А.В. О "Русской марке" в средневековой Венгрии // Восточная Европа в древности
и средневековье. Москва, 1978. С. 302--306.
790 Пашуто В.Т. Внешняя политика Киевской Руси. Москва, 1968. С. 51.
791 Диба Ю. Агіографічне джерело повідомлення ал-Масуді про споруди, вшановувані у слов'ян //
Actis testantibus. Ювілейний збірник на пошану Леонтія Войтовича / Україна: культурна спад-
щина, національна свідомість, державність. Вип. 20. Львів, 2011. С. 275--283.
792 Галенко О. Рутенська марка за джерелами ІХ--ХІІ ст. // Наукові записки Ін-ту політичних і
етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Серія: Політологія і етнологія.
Вип. 29. Київ, 2006. С. 6--16.
793 Диба Ю. До питання "угорської спадщини" на Прикарпатті. С. 58--59.
794 Дискусію навколо перемишльської ротонди див. у розділі "Польська політика галицьких і
галицько-волинських князів у ХІ--XIV ст."

137
ïîìåð çà æèòòÿ ä³äà795. ² ïåðøîþ "æåðòâîþ" öèõ çì³í ñòàâ éîãî íàé-
ñòàðøèé âíóê -- Ðîñòèñëàâ Âîëîäèìèðîâè÷. Â³í âèïàâ ç êíÿæîãî ñòàíó,
ïåðåòâîðèâøèñü íà ³çãîÿ, ïîä³áíî äî ñèíà ñâÿùåíèêà, ÿêèé íå íàâ÷èâñÿ
ãðàìîòè ³ íå ì³ã îòðèìàòè ñàíó. Éîìó çàëèøàëàñÿ çâè÷àéíà áîÿðñüêà
ñëóæáà ó á³ëüø ùàñëèâèõ ðîäè÷³â. ²ñòîðèêè a priori ïðèïóñêàëè, ùî
Ðîñòèñëàâó Âîëîäèìèðîâè÷ó áóëî íàäàíî â óä³ë ó Âîëèíñüê³é çåìë³
òåðèòîð³þ ìàéáóòíüî¿ Ãàëèöüêî¿ çåìë³ ÷è ¿¿ ÷àñòèíè ç öåíòðîì ó Ïåðå-
ìèøë³796. Ïðàâäà, ï³ä 1081 ð. Âàñèëü Òàòèùåâ íàçâàâ ïåðåìèøëüñüêèì
êíÿçåì éîãî ñèíà Âîëîäàðÿ Ðîñòèñëàâè÷à797, àëå öå ÿâíå â³äáèòòÿ ï³ç-
í³øîãî ñòàòóñó öüîãî êíÿçÿ. ² âñå æ Ðîñòèñëàâ ìóñèâ áóòè íàì³ñíèêîì
ÿêèõîñü çåìåëü íà êîðäîí³ ç Ïîëüùåþ àáî æ îòðèìàòè òàì áåíåô³ö³é.
Äî òàêîãî âèñíîâêó ñõèëÿº ôàêò îäðóæåííÿ Ðîñòèñëàâà ç ²ëîíîþ (Ëåí-
êå), äî÷êîþ óãîðñüêîãî ïðèíöà Áåëè798. ² öåé øëþá áóëî óêëàäåíî ì³æ
1057--1060 ðð., êîëè ïðèíö Áåëà òåæ áóâ ³çãîºì (éîãî áàòüêî Âàçóë áóâ
795 Войтович Л. Княжа доба на Русі: портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 27--30.
796 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2. Львів, 1905. С. 408; Дорошенко Д.І. Нарис історії
України. Львів, 1991. С. 59; Котляр М.Ф. Князі-ізгої та удільна роздробленість на Русі //Укра-
їнський історичний журнал. Київ, 2011. № 3. С. 7.
797 Татищев В.Н. История Российская. Т. 2. С. 124.
798 Chronici Hungarici composition saeculi XIV (-- 1334) / Ed. A.Domanovszky // Scriptores Rerum
Hungaricarum tempore ducum regumque stirpis Arpadianae gestarum / Ed. E.Szentpétery. T. 1. Bu-
dapestini, 1937. P. 423.
Коронація Бели І (1060–1063) (хроніка Марка Кальті, бл. 1360)

138
îñë³ïëåíèé ï³ñëÿ çàãèáåë³ ãåðöîãà ²ìðå) ³ øóêàâ ó Ïîëüù³ ñîþçíèê³â
ïðîòè êîðîëÿ Àíäð³ÿ ², îäðóæåíîãî ç ò³òêîþ Ðîñòèñëàâà Âîëîäèìèðî-
âè÷à, ñåñòðîþ ²çÿñëàâà, Ñâÿòîñëàâà ³ Âñåâîëîäà ßðîñëàâè÷³â799. Ñàìå
öÿ òð³éêà áðàò³â, ÿê³ ïîñò³éíî ñóïåðíè÷àëè ì³æ ñîáîþ, ³ äîáèëàñÿ ïî-
çáàâëåííÿ ïðàâ ñâîãî ñòàðøîãî ïëåì³ííèêà. Òîìó öåé øëþá áóâ ðàäøå
óêð³ïëåííÿì ñîþçó ³çãî¿â, ÿê³ çáèðàëèñÿ áîðîòèñÿ çà ñâî¿ ïðàâà, ³ íå ì³ã
îòðèìàòè ï³äòðèìêè ó Êèºâ³.
ßêàñü íàä³ÿ çàñâ³òèëàñÿ, êîëè 6 ãðóäíÿ 1060 ð. Áåëà ² ï³ñëÿ ñìåðò³
Àíäð³ÿ ², ÿêîãî â³í äâ³÷³ ðîçãðîìèâ íà ð. Òèñ³ ³ ïðè Ìîøîíìîäüîâàð³,
íàðåøò³ ñòàâ êîðîëåì Óãîðùèíè800. Àëå êîðîëü Áåëà ², â³äñòîþþ÷è ñâ³é
ïðåñòîë ó áîðîòüá³ ç ïëåì³ííèêîì 11 âåðåñíÿ 1063 ð. ïîìåð âíàñë³äîê
íåùàñëèâîãî âèïàäêó àáî æ ï³äãîòîâàíîãî çàìàõó (ï³ä íèì ðóõíóâ òðîí
³ êîðîëü îòðèìàâ ñìåðòåëüíó òðàâìó)801. Ïðåñòîë çàõîïèâ, ñïèðàþ÷èñü
íà ï³äòðèìêó Ãåðìàíñüêî¿ ³ìïåð³¿, ñèí Àíäð³ÿ ² -- Øîëîìîí, ïëåì³í-
íèê âåëèêîãî êíÿçÿ ²çÿñëàâà ßðîñëàâè÷à. Ñõîæå, ùî òîä³ Ðîñòèñëàâà
Âîëîäèìèðîâè÷à ïîçáàâèëè áåíåô³ö³ÿ ÷è íàì³ñíèöòâà ïîáëèçó êîðäî-
íó ³ â³äïðàâèëè êóäèñü íà ñõ³ä, ïîäàë³ â³ä Óãîðùèíè, çâ³äêè â³í ó
1064 ð. ïåðåáðàâñÿ äî Òìóòàðàêàí³, äå óòâåðäèâñÿ, ïðîãíàâøè êíÿçÿ
Ãë³áà Ñâÿòîñëàâè÷à. Àëå ó Êèºâ³ íå ìîãëè çìèðèòèñÿ ³ç ñàìîâ³ëüíèì
çàõîïëåííÿì êíÿæîãî ïðåñòîëó. Ñõîæå, ùî ó ïðèãîä³ ñòàâ ñîþç ç Â³çàí-
ò³ºþ. 3 ëþòîãî 1067 ðîêó íà áåíêåò³ â Òìóòàðàêàí³ Ðîñòèñëàâà îòðó¿â
â³çàíò³éñüêèé íàì³ñíèê (êàòåïàí) Õåðñîíåñó802, ÿêèé ïðèáóâ òóäè íà
ïåðåãîâîðè.
Çà ïîâ³äîìëåííÿì Â.Òàò³ùåâà êíÿãèíÿ, ÿêó â³í íàçèâàº Àííîþ,
ï³ñëÿ çàãèáåë³ ìóæà õîò³ëà ðàçîì ç ä³òüìè âè¿õàòè íà áàòüê³âùèíó â
Óãîðùèíó, àëå ²çÿñëàâ ßðîñëàâè÷ â³äïóñòèâ ¿¿ îäíó áåç ä³òåé803. ² òóò çó-
ñòð³÷àºìîñÿ ùå ç îäí³ºþ çàãàäêîþ, ÿêà ïðîéøëà ïîâç óâàãó ³ñòîðèê³â.
Ëåíêå íå Àííà, à ²ëîíà, òîáòî Îëåíà. Íà öþ ïîìèëêó Òàòèùåâà çâåðíóâ
óâàãó Ëåîí³ä Ìàõíîâåöü804. Ïðèéíÿòî ââàæàòè, ùî ó 1063 ð. äî÷êà Áå-
ëè ² íà ³ì'ÿ ²ëîíà áóëà âèäàíà çà áàíà Ñëàâîí³¿ Äìèòðà Çâîí³ì³ðà, ÿêèé
ñòàâ ïîò³ì êîðîëåì Õîðâàò³¿ (1076--1089). Ó Õîðâàò³¿ êîðîëåâó íàçâàëè
Îëåíîþ Ïðåêðàñíîþ (Jelena Lijepa). ˉ¿ íàðîäæåííÿ â³äíîñÿòü äî 1050 ð.,
à ï³ñëÿ 1091 ð. çâ³ñòêè ïðî íå¿ çíèêàþòü ç äæåðåë805. Àëå ë³òîïèñåöü
799 Лонгинов А.В. Родственные связи русских князей с угорским королевским домом // Труды
Виленского Предварительного Комитета по подготовке ІХ Археологического Съезда. Вильно,
1893. С. 313--328; Sroka S.A. Historia Węgier do 1526 roku. -- Bydgoszcz, 2000. -- S. 68.
800 Wertner M. Az Árpádok családi története. Nagy Becskereken, 1892. 117--123 old; Karáczonyi J. An-
drás atyja // Turul. Bd. 24. 1906. 111--114 old; Kristό G. Magyarország története 895--1301. Budapest,
2006. 122--123 old.
801 Kosztolnyik Z.J. Five Eleventh Centuty Hungarian kings:  eir Policies and treir Relations with
Rome. Boulder, 1981. P. 81; Manteu el T.  e Formation of the Polish State:  e Period of Ducal Rul,
963--1194. 1982. P. 92; Kristό G., Makk F. Az Árpáa-házi uralkodόk. Budapest, 1988. 85 old.
802 Котляр М.Ф. Князі-ізгої та удільна роздробленість на Русі //Український історичний журнал.
Київ, 2011. № 3. С. 8.
803 Татищев В.Н. История Российская. Т. 2. С. 126.
804 Махновець Л. Літопис Руський. Київ, 1989. С. 103.
805 Див.: Krčelić B.A. De regnis Dalmatiae, Croatiae et Sclavoriae notitiae prælimiares. Zagrebiae, 1770.
P. 101--192; Codex Diplomaticus Croatiae, Slavoniae et Dalmatiae / Ed. I.Kukuljević-Saksinski. Vol. 1.

139
Íèêîí (+ 1088), ÿêèé áóâ ó
öåé ÷àñ ³ãóìåíîì ìîíàñòèðÿ
ñâ. Áîãîðîäèö³ ó Òìóòàðàêàí³,
÷³òêî çàô³êñóâàâ äàòó ñìåðò³
Ðîñòèñëàâà Âîëîäèìèðîâè÷à --
3 ëþòîãî 1067 ð.806, òîáòî ²ëîíà
íå ìîãëà îäðóæèòèñÿ ó 1063 ð.
³ç Äìèòðîì Çâîí³ì³ðîì. Óãîð-
ñüê³ ³ñòîðèêè íå çãàäóþòü ïðî
Ëåíêó, áî ïðî íå¿ íåìàº çãàäîê
â óãîðñüêèõ äæåðåëàõ. Òîìó
Ìàðò³í Ä³ìí³ê âèð³øèâ, ùî ó
Áåëè ² áóëè äâ³ äîíüêè ²ëîíà
³ Ëåíêå807. Îäíàê ö³ ³ìåíà òî-
òîæí³ (Ëåíêå ïåñòëèâå â³ä ²ëî-
íà) ³ Áåëà ² íå ì³ã ìàòè äâîõ
æèâèõ äîíüîê ç îäíàêîâèìè
³ìåíàìè -- ²ëîíà. Âèõîäèòü,
ùî 1063 ð. ÿê äàòà îäðóæåííÿ
²ëîíè ç Äìèòðîì Çâîí³ì³ðîì
ïîìèëêîâà. Çðåøòîþ ó 1063 ð.
îáñòàâèíè íå ñïðèÿëè æîäíîìó
ïîë³òè÷íîìó àëüÿíñó êîðîëÿ
Áåëè ² ç ñëîâåíñüêèì áàíîì, à
ïî éîãî ñìåðò³ áàíîâ³ áóëî íå-
áåçïå÷íî îäðóæóâàòèñü ç éîãî
äî÷êîþ, íå óíèêàþ÷è êîíôðîíòàö³¿ ç ñèëüíèì ñóñ³äîì óãîðñüêèì êîðî-
ëåì Øîëîìàíîì.
Íàïåâíî, ïðàâà Íàäà Êëà¿÷, äàòóþ÷è öåé øëþá ÷àñîì áë. 1070 ð.808
Òîáòî Ëåíêå (²ëîíà) ïî ñìåðò³ ìóæà ïîâåðíóëàñÿ â Óãîðùèíó àáî, ñêî-
ð³øå, áóëà â³ä³ñëàíà äî Øîëîìàíà, ÿêèé íåâäîâç³ âèäàâ ¿¿ çà ñëàâîí-
ñüêîãî áàíà. Âðàõîâóþ÷è, ùî âîíà áóëà âäîâîþ ³ ¿¿ òîä³øíº ñòàíîâèùå
â ö³ëîìó, ïîä³áíèé øëþá â³äïîâ³äàâ ¿¿ ð³âíþ òà ³íòåðåñàì óãîðñüêî¿
êîðîíè, à äëÿ áàíà, ÿêèé áóäóâàâ ñâîþ ïîë³òèêó íà ò³ñíîìó ñîþç³ ç
Óãîðùèíîþ, â³í òèì á³ëüøå áóâ ïðåñòèæíèì.
Äìèòðî Çâîí³ì³ð áóâ íàùàäêîì Ñâÿòîñëàâà Ñóðîí³¿ ç á³÷íî¿ ã³ëêè
Zagreb, 1874. P. 177; Monumenta spectantia Historiam Slavorum Meridionalium. Vol. 7. Zagrebiae,
1877. P. 146; Babić A. Zgodovina narodov Jugoslavije. Ljubljana, 1953. S. 201--202; Š i š i ć F. Povijest
Hrvata u vrijeme narodnih vladara. Zagreb, 1980. S. 527; Goldstein I. Hrvatski rani srednje vijek.
Zagreb, 1995. S. 401.
806 Ипатьевская летопись. Стб. 155.
807 Dimnik M.  e Dynasty of Chernigov, 1054--1146 // Ponti cal Institute of Mediaeval Studies. 1994. P.
58--60. Із зарубіжних дослідників тільки польський історик А.С.Фенчак вірно розібрався у цій
ситуації, подавши обидва шлюби Олени (Ілони) (Fenczak A.S. Wokół początków bizantyńsko--
słowiańskiego biskupstwa w Przemyślu. Kwestia istnienia organizacji diecezjalnej w księstwie Prze-
myskim (konec XI s pierwsza połowa XII wieku) // Polska -- Ukraina: 1000 lat sąsiedstwa. T. 3. Studia
z dziejów grekokatolickiej diecezji Przemyskiej. Przemyśl, 1996. S. 38).
808 Klaić N. Povijest Hrvata u srednjem vijeku. Zagreb, 1990. S. 116--117.
Заручини Ілони з Дмитром Звоніміром
(Целестін Медовіч, 1907)

140
Òðï³ì³ðîâè÷³â. Ï³äíåñåííÿ éîãî ïî÷àëîñÿ ÿêðàç ç 1070 ð., êîëè â³í ñòàâ
õîðâàòñüêèì áàíîì ³ ï³äïîðÿäêóâàâ ñîá³ ï³âäåííó Äàëìàö³þ ç îñòðîâà-
ìè Îñîð, Êðåñ, Êðê ³ Ðàá òà îêîëèö³ Ð³ºêè. Ïðèõ³ä äî âëàäè Äìèòðà
Çâîí³ì³ðà íå çîâñ³ì ÿñíèé. Êîðîëü Ïåòðî Êðåøèì³ð IV ïîòðàïèâ â ïî-
ëîí äî ñèö³ë³éñüêîãî íîðìàíà ãðàôà Àì³êî, ÿêèé ó 1074 ð. îáëîæèâ
Ðàá, áóäó÷è ïðèñëàíèé Â³çàíò³ºþ àáî íàéíÿòèé äàëìàòèíñüêèìè ì³ñ-
òàìè, ÿê³ íå ïîãîäæóâàëèñÿ ç õîðâàòñüêèì ïàíóâàííÿì. Çà êîðîëÿ ç³-
áðàëè âèêóï, àëå â³í çàãèíóâ ÷è òî â òþðì³ ÷è ï³ä ÷àñ ïîâåðíåííÿ çà íå-
â³äîìèõ îáñòàâèí. Ïðèíö Ñòåïàí, ïëåì³ííèê êîðîëÿ Ïåòðà Êðåøèì³ðà
IV, ñèí éîãî ìîëîäøîãî áðàòà ×àñòîì³ðà, áóâ ùå ó 1070 ð. ïîì³ùåíèé
Äìèòðîì Çâîí³ì³ðîì ó ìîíàñòèð ñâ. Ñòåôàíà ó Ñïë³ò³809. Â³í íå ìàâ
æîäíèõ ðåñóðñ³â ÷è ï³äòðèìêè, ùîáè ïîáîðîòèñÿ çà âëàäó. Ó ëèñòîïàä³
1075 ð. Äìèòðî Çâîí³ì³ð áóâ êîðîíîâàíèé Ãåá³çî (Gebizo), ëåãàòîì ïà-
ïè Ãðèãîð³ÿ VII, ïîãîäèâøèñü, êð³ì öåðêîâíî¿ äåñÿòèíè, ïëàòèòè ïàï³
ñèìâîë³÷íèé òðèáóò ó ðîçì³ð³ 200 äóêàò³â810. Êîðîëü Äìèòðî Çâîí³ì³ð
çàãèíóâ ó 1089 ð. òåæ çà íåçíàíèõ îáñòàâèí íà Êîñîâîìó ïîë³ ïîáëè-
çó Êì³íà, ï³äñòóïíî âáèòèé ïðîòèâíèêàìè ó÷àñò³ ó õðåñòîâèõ ïîõîäàõ
(äîêóìåíò éîãî íàñòóïíèêà Ñòåïàíà ²² ç 1089 ð. ñâ³ä÷èòü ïðî çâè÷àéíó
ñìåðòü, öå æ ïîâòîðèâ ³ õðîí³ñò Ôîìà ç Ñïë³òó). Ðàäîâàí, ºäèíèé ñèí
Äìèòðà Çâîí³ì³ðà òà Îëåíè-²ëîíè ïîìåð ó 1083 ð. Òðîí çàéíÿâ ïðå-
ñòàð³ëèé Ñòåïàí ²² (1089--1091), ÿêîãî çíàòü ïåðåêîíàëà ïîêèíóòè ìî-
íàñòèð ó Ñïë³ò³. Îëåíà-²ëîíà íå âèçíàëà éîãî ïðàâ íà ïðåñòîë ³ ïî÷àëà
çáèðàòè ïðèõèëüíèê³â õîðâàòñüêî-óãîðñüêî¿ óí³¿811.
Ï³ñëÿ 1091 ð. ²ëîíà ïîâåðíóëàñÿ íà Ðóñü äî ñèí³â. Ó 1099 ð., êîëè
Ïåðåìèøëü îáëîæèâ óãîðñüêèé êîðîëü Êàëìàí Êíèæíèê, âîíà ïåðå-
áóâàëà ó ì³ñò³ ³ áðàëà ó÷àñòü ó ïåðåãîâîðàõ812.
Ìàëîë³òí³ ñèðîòè-³çãî¿ Ðîñòèñëàâè÷³ îïèíèëèñÿ ï³ä îï³êîþ äâîþ-
ð³äíîãî ä³äà ²çÿñëàâà ßðîñëàâè÷à. ² ïåðø³ äîñòîâ³ðí³ çâ³ñòêè ïðî íèõ
ïîâ'ÿçóþòü ¿õ ç Âîëèííþ, ÿêà áóëà óä³ëîì ñïàäêîºìöÿ ²çÿñëàâà -- ßðî-
ïîëêà ²çÿñëàâè÷à. À íàñòóïíà ¿õ ðàïòîâà ïîÿâà áë. 1084 ð. ó Ïåðåìèøë³,
809 Budak N. Prva stoljeća Hrvatske. Zagreb, 1994. S. 116.
810 Klaić V. Kraj Dimitar Svinimir i njegove doba. Zagreb, 1876; Š i š i ć F. Povest Hrvata u vrijeme narod-
nich vladara. Zagreb, 1925. S. 527; Klaić N. Hrvatski vladari i Bizantska Dalmacija // Radovi Akade-
mije nauka I umjetnosti Bosne i Hrcegovine. Odjeljenje društvenih nauka. T. 15. Sarajevo, 1972. S.
169.
811 Šišić F. O smrti hrvatskog kralja Zvonimira // Vjesnik Hrvatskog archeološkog društva. T. 8. Zagreb,
1905. S. 8--28; Tomašić N. Temelji državnog prava kraljevstva hrvatskoga. Pacta Conventa. Wyd. 2.
Zagreb, 1915. S. 60; Barada M. Dinastičko pitanje u Hrvatskoj XI stoljeća // Vjesnik za Arheologiju
i Historiju Dalmatinsku. 1928--1929. T. 50. Split, 1932. S. 157--174; Paдojчиħ Н. Легенда о смрти
краља Димитриjа Звинимира // Глас Српске Академиjе Наука. Т. 171. Београд, 1936. С. 1--85;
Klaić N. Problem smrti Kralja Zvonimira u novoj literaturi // Historijski zbornik. T. 15. Zagreb, 1962.
S. 271--288; Idem. O legendarnoj smrti Kralja Zvonimira // Исторические записки. Т. 16. 1963. №
2. С. 240; Idem. Povijest Hrvata u srednjem vijeku. Zagreb, 1990. S. 148; Voje I. Nemimi Balkan. Lju-
bljana, 1994. S. 62.
812 Густинская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. 40. Санкт-Петербург, 2003. С.
68; Щапов Я.Н., Лимонов Ю.А. История Руси в западноукраинской хронографической компи-
ляции XVI в. // Древнейшие государства на территории СССР. Материалы и исследования.
1975 г. Москва, 1976. С. 207; Войтович Л. Битва пiд Перемишлем у 1099 р. // Український аль-
манах. 1999 рiк / Вiдп. ред. С.Заброварний. Варшава, 1999. С. 105--110.

141
Çâåíèãîðîä³ òà Òåðåáîâë³, áåç-
ïåðå÷íî, áóëà íàñë³äêîì áà-
æàííÿ âåëèêîãî êíÿçÿ Âñå-
âîëîäà ßðîñëàâè÷à äîñÿãíóòè
êîìïðîì³ñó, îäíî÷àñíî çà-
ëàãîäèâøè ïðîáëåìó ³çãî¿â ³
îñëàáèâøè âîëèíñüêîãî êíÿçÿ
ßðîïîëêà ²çÿñëàâè÷à, êîðîíî-
âàíîãî ó Ðèì³ êîðîëåì Ðóñ³
çã³äíî ïàïñüêî¿ áóëëè â³ä 17
êâ³òíÿ 1075 ð.813 Àëå óòðèìà-
òèñÿ íà ñâî¿õ ïðåñòîëàõ Ðîñ-
òèñëàâè÷³ çìîãëè âèêëþ÷íî
çà ðàõóíîê äâîõ ÷èííèê³â:
ïîòóæíî¿ ï³äòðèìêè ì³ñöåâî¿
åë³òè, ÿêà ùå íå çàáóëà òðà-
äèö³¿ õîðâàòñüêèõ êíÿç³âñòâ-
ñóïåðñîþç³â, òà íå ìåíø ïî-
òóæíî¿ ï³äòðèìêè Óãîðñüêîãî
òà Õîðâàòñüêîãî êîðîë³âñòâ. Â
Óãîðùèí³ ïðàâèâ ð³äíèé áðàò ²ëîíè Ëàñëî ² (1077--1095), à ó Õîðâàò³¿
-- ìóæ.
Ó 1088 ð. Âëàäèñëàâ-Ãåðìàí îäðóæèâñÿ ç Þä³òîþ-Ñîô³ºþ, äî÷êîþ
³ìïåðàòîðà Ãåíð³õà ²²², âäîâîþ çà óãîðñüêèì êîðîëåì Øîëîìàíîì. ²
õî÷à êîðîëåâà ç 1074 ð. æèëà â Ðåãåíñáóðç³, ïîëüñüêèé õðîí³ñò ßí Äëó-
ãîø çàçíà÷èâ, ùî ³í³ö³àòîðîì øëþáó âèñòóïèâ ÿêðàç óãîðñüêèé êîðîëü
Ëàñëî ²814. ×åðåç Âëàäèñëàâà-Ãåðìàíà Ñâÿòîïîëê ²çÿñëàâè÷, ÿê ñïàäêî-
ºìåöü êè¿âñüêîãî ïðåñòîëó, òåæ äîáèâñÿ ñîþçó ç óãîðñüêèì êîðîëåì,
ñêð³ïèâøè éîãî ó 1091 ð. øëþáîì ñâîãî ñèíà ßðîñëàâà ç äî÷êîþ Ëàñ-
ëî ²815. Ðîñòèñëàâè÷³ ñòàëè øóêàòè ï³äòðèìêè ó Â³çàíò³¿. Òåðåáîâåëü-
ñüêà äðóæèíà íà áîö³ ³ìïåð³¿ âçÿëà ó÷àñòü ó áèòâ³ íà ð. Ìàð³ö³ (29 êâ³ò-
íÿ 1091 ð.). Ëàñëî ², òèì ÷àñîì, âòðóòèâøèñü â áîðîòüáó çà õîðâàòñüêó
ñïàäùèíó, ñïðîáóâàâ ñèëîþ ïðèºäíàòè á³ëüøó ÷àñòèíó ö³º¿ êðà¿íè, ùî
çà÷åïèëî ³íòåðåñè Â³çàíò³¿816. Îñòàííÿ îðãàí³çóâàëà âòîðãíåííÿ ïîëîâ-
ö³â ó Òðàíñèëüâàí³þ çèìîþ 1091/1092 ð.817 Óãîðñüêèé õðîí³ñò, àâòîð
"Gesta Ladislai regis" ("Ä³ÿíü êîðîëÿ Ëàñëî"), çàçíà÷èâ, ùî ïîëîâö³â
ïðèâåëè ðóñüê³818. Î÷åâèäíî, ùî, ÿê ñîþçíèê Â³çàíò³¿, òåðåáîâåëüñüêèé
813 Рапов О.М., Ткаченко Н.Г. Документы о взаимоотношениях папской курии с великим князем
Изяславом Ярославичем и польским князем Болеславом ІІ Смелым в 1075 г. // Вестник МГУ.
Серия 9. Москва, 1975. С. 84--87.
814 Jana Długоsza kanonika krakowskiego Dziejόw polskich ksiag dwanaście. T. 1. Ks. 4. Krakόw, 1867.
S. 401.
815 Wertner M. Az Árpádok czaládi törtenéte. Nagybeczkerek, 1892. 205--210 old.
816 Deér J. A magyar-horvát államközösség kesdetei // Jancsό Benedek Emlékkönyv. Budapest, 1931.
97--107 old. Див. також: Györ y G. Szent Lászlό. Budapest, 1977.
817 Bárány A.  e Expansion of the Kindom of Hungary in the Middle Ages (1000--1490) // Berend N.
 e Expansion of Central Europe in the Middle Age. Ashgate Variorum, 2012. P. 339.
818 Gesta Ladislai regis // Scriptorem Rerum Hungaricarum tempore ducum regumque stirpis Arpadi-
Угорський король Ласло І (1077--1095)
(хроніка Марка Кальті, бл. 1360)

142
êíÿçü Âàñèëüêî Ðîñòèñëàâè÷ äîìîâèâñÿ ç ïîëîâöÿìè ³ ïðîïóñòèâ ¿õ
â³éñüêî äî Òðàíñèëüâàí³¿819. Ëàñëî ² ðîçãðîìèâ ïîëîâö³â íà ð. Òåìåø³.
Äàë³ ó â³äïîâ³äü ó 1092 ð. Ëàñëî ² âòîðãíóâñÿ ó çåìë³ Ðîñòèñëàâè-
÷³â820. Ïðè÷îìó â³í âèñòóïèâ íå ïðîòè Âàñèëüêà Ðîñòèñëàâè÷à, à, ñõî-
æå, ï³ä³éøîâ äî Ïåðåìèøëÿ. Óãîðñüêèé õðîí³ñò ïîâ³äîìèâ ïðî ðóñüêå
ïîñîëüñòâî, ÿêå âèçíàëî çâåðõí³ñòü êîðîëÿ Ëàñëî ²821.
Öå ïîâ³äîìëåííÿ, çâè÷íî, ³ñòîðèêè ïðîïóñêàþòü ÿê ïàíåã³ðè÷íèé
óñòóï óãîðñüêîãî õðîí³ñòà. À ì³æ òèì ñèòóàö³ÿ íå áóëà òàêîþ ïðîñòîþ.
Ó 1088 ð. ïëåì³ííèê Âëàäèñëàâà-Ãåðìàíà, ñèí éîãî ñòàðøîãî áðàòà
Áîëºñëàâà Ùåäðîãî, êíÿçü Ìºøêî îäðóæèâñÿ ç ðóñüêîþ êíÿæíîþ822.
Ïîëüñüêèé õðîí³ñò Ãàëë Àíîí³ì íå çíàâ ³ìåí³ ³ ïîõîäæåííÿ êíÿãèí³823.
Çà Äëóãîøåì ¿¿ çâàëè ªâäîê³ÿ ³ âîíà áóëà ñåñòðîþ Ñâÿòîïîëêà ²çÿñëàâè-
÷à824. ²âàí Âàãèëåâè÷ çâåðíóâ óâàãó, ùî ªâäîê³ÿ íå ìîãëà áóòè äðóæè-
íîþ Ìºøêà, áî ¿¿ ìàòè áóëà ð³äíîþ ñåñòðîþ ¿¿ áàòüêà825. Öåé àðãóìåíò
ï³äòðèìàëè ñó÷àñí³ ïîëüñüê³ ãåíåàëîãè Êàçèìèð ßñ³íüñüêèé826 òà ßí
Òåíãîâñüêèé827. Áóäó÷è çíàéîìèé ç öèìè ïðàöÿìè, ÿ, ñâîãî ÷àñó, ï³-
øîâ828 çà Ìèêîëîþ Áàóìãàðòåíîì, ÿêèé äîâ³ðÿâ ³íôîðìàö³¿ Äëóãîøà829.
Ìóøó âèçíàòè, ùî öÿ ïîçèö³ÿ áóëà ïîìèëêîâîþ. ².Âàãèëåâè÷ ââàæàâ,
ùî ªâäîê³ÿ áóëà äî÷êîþ òìóòàðàêàíñüêîãî êíÿçÿ Ðîñòèñëàâà Âîëîäè-
ìèðîâè÷à ³ ñåñòðîþ Ðþðèêà, Âîëîäàðÿ ³ Âàñèëüêà, íàâîäÿ÷è, ÿê îäèí ç
àðãóìåíò³â íà ï³äòðèìêó ö³º¿ âåðñ³¿ "ï³ìñòó" Âàñèëüêà Ðîñòèñëàâè÷à830.
Òàêó âåðñ³þ ï³äòðèìóâàâ ³ ïîëüñüêèé ³ñòîðèê Àâãóñò Áåëüîâñüêèé831.
Ï³äñòàâè äëÿ òàêîãî òâåðäæåííÿ äîñèòü âàãîì³.
Îï³êóíîì Ìºøêà áóâ óãîðñüêèé êîðîëü Ëàñëî ². Â³í ãàðàíòóâàâ éîìó
áåçïå÷íå ïîâåðíåííÿ äî Ïîëüù³, äå òîé âèñòóïàâ ÿê ñïàäêîºìåöü Âëà-
äèñëàâà-Ãåðìàíà. Àëå ñàìå òàêà ìîæëèâ³ñòü ïðèâåëà äî îòðóºííÿ Ìºø-
êà (ìîæëèâî, ðàçîì ç ªâäîê³ºþ) ó 1089 ð.832 ² çà öèì îòðóºííÿì ñòîÿëè
anae gestarum. Vol. 1 / Ed. I.Szentpétery. Budapest, 1937. P. 417.
819 Kristό D., Ma k k F. Az Árpád-haz uralkodoi. Budapest, 1996. 120--122 old.
820 Шушарин В.П. Раннефеодальная монархия (ХІ -- середина ХІІІ в.) // История Венгрии. Т. 1.
Москва, 1971. С. 142; Kosztolnyik Z.J. Five Eleventh Century Hungarian Kings:  eir Policies and
their Relations with Rome. Boulder, 1981. P. 103.
821 Gesta Ladislai regis. Р. 417--418.
822 Rocznik dawny // Monumenta Poloniae Historica. Pomniki Dziejowe Polski. Series nova. T. 5. War-
szawa, 1978. P. 11; Rocznik kapituly krakowskiej // Ibidem. P. 53.
823 Monumenta Poloniae Historica. T. 1 / Ed. A.Bielowski. Lwόw, 1864. P. 423; Галл Аноним. Хроника.
Москва, 1961. С. 60.
824 Jana Długоsza kanonika krakowskiego Dziejόw polskich ksiag dwanaście. T. 1. Ks. 4. S. 401.
825 Wagilewicz J. Genealogia chiążąt i krόlόw polskich od roku 880--1195. Lwόw, 1866. S. 44--45.
826 Jasiński K. Rodowόd pierwszych Piastόw. Warszawa--Wrocław, 1992. S. 181.
827 Tęgowski J. Kontakty rodzinne dynastόw polskich i ruskich w średniowieczu // Między sobą. Szkice
historyczne polsko-ukraińskie / Pod red. prof. T. Chynczewskiej-Hennel i prof. N. Jakowenko. Lublin,
2000. S.13.
828 Войтович Л. Княжа доба на Русі: портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 354.
829 Baumgarten N. de. Genealogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X au XIII sièle //
Orientalia Christiana. IX. № 35. Roma, 1927. P. 11--12.
830 Wagilewicz J. Genealogia. S. 45.
831 Див.: Monumenta Poloniae Historica. T. 1 / Ed. A.Bielowski. Lwόw, 1864. P. 424, uw. 2.
832 Jana Długоsza kanonika krakowskiego Dziejόw polskich ksiag dwanaście. T. 1. Ks. 4. S. 401.

143
Âëàäèñëàâ-Ãåðìàí, éîãî íî-
âà äðóæèíà Þä³òà--Ñîô³ÿ ³
¿¿ êîõàíåöü ïàëàòèí Ñåöåõ.
² â³äðàçó æ ðîçãîðíóëàñÿ
ïîëüñüêî-ïåðåìèøëüñüêà â³-
éíà 1089 ð. ó ÿê³é â³äçíà÷èâ-
ñÿ Âàñèëüêî Ðîñòèñëàâè÷833.
Çðîçóì³ëî, ùî çà òàêèõ
óìîâ Ðîñòèñëàâè÷³ íå ìîãëè
âîþâàòè ùå ç Ëàñëî ². Êð³ì
âñüîãî, íà ¿õ çåìëÿõ âèáóõ-
íóëà ùå é åï³äåì³ÿ, â³ä ÿêî¿,
ìîæëèâî, ïîìåð ³ êíÿçü Ðþ-
ðèê Ðîñòèñëàâè÷834. Ó ö³é
ñêëàäí³é ñèòóàö³¿ Ðîñòèñëà-
âè÷³ ìîãëè ïîãîäèòèñÿ íà-
â³òü íà âàñàëüíó çàëåæí³ñòü
â³ä äÿäüêà. À óãîðñüêèé êî-
ðîëü, óêëàâøè óãîäó ç ïëå-
ì³ííèêàìè, ïîñòàâèâ äëÿ
êîíòðîëþ íàä íèìè êîðîëå-
âó ²ëîíó. Ïðèáóâøè äî Ïåðå-
ìèøëÿ, êîðîëåâà â³äðàçó æ
âçÿëà ñòîðîíó ñèí³â ³ öå â³ä-
áèëîñÿ ó ï³äòðèìö³ Ëàñëîì ²
ïðåòåíç³é Çá³ãíºâà, áàñòàðäà
Âëàäèñëàâà-Ãåðìàíà, ÿêèé
ó 1092 ð. ñèëîþ çàõîïèâ ïðåñòîë ó Ïîçíàí³. Ñêîðèñòàâøèñü òèì, ùî
ñèëè Âëàäèñëàâà-Ãåðìàíà áóëè ñêîâàí³ ó Ïîìîð'¿, Ëàñëî ² ó 1094 ð.
âòîðãíóâñÿ ó Ïîëüùó ³ òðè ì³ñÿö³ òðèìàâ Êðàê³â â îáëîç³835. Òîìó ìîæ-
íà ïðèïóñêàòè, ùî êîðîëåâà ²ëîíà äîïîìîãëà ñèíàì ã³äíî âèñòîÿòè ó
ñêëàäíèõ ïåðåïåò³ÿõ, âèéøîâøè ç íèõ ïåðåìîæöÿìè, íàñë³äêîì ÷îãî
ñòàëî çàòâåðäæåííÿ çà íèìè ¿õ çåìåëü íà Ëþáåöüêîìó ñíåì³ 1097 ð.
Àëå Äàâèä ²ãîðåâè÷ ç Ñâÿòîïîëêîì ²çÿñëàâè÷åì, ÿêèé âæå ñòàâ
êè¿âñüêèì êíÿçåì, çàõîïèëèñÿ ïëàíîì îâîëîä³ííÿ çåìëÿìè Ðîñòèñëà-
âè÷³â. Ï³äñòóïíî ñõîïèâøè Âàñèëüêà Ðîñòèñëàâè÷à ï³ñëÿ Ëþáåöüêîãî
ñíåìó, âîíè éîãî îñë³ïèëè. Êîëè æ ãîëîâíèé ïðîòèâíèê Ñâÿòîïîëêà
Âîëîäèìèð Ìîíîìàõ îðãàí³çóâàâ êîàë³ö³þ êíÿç³â, êè¿âñüêèé êíÿçü çðî-
áèâ ºäèíèì âèíóâàòöåì Äàâèäà ²ãîðåâè÷à. À ï³ñëÿ âèãíàííÿ îñòàííüîãî
Ñâÿòîïîëê ²çÿñëàâè÷ âèñòóïèâ ïðîòè Ðîñòèñëàâè÷³â ³ áóâ ðîçãðîìëå-
íèé íà Ðîæíè ïîë³ â ñåðåäèí³ êâ³òíÿ 1099 ð.836 Â³äñòóïèâøè ç çåìë³
833 Ипатьевская летопись. Стб. 206.
834 Ипатьевская летопись. Стб. 206.
835 Manteu el T.  e Formation of the Polish State:  e Period of Ducas Rule, 963--1194. 1982. P. 101--
102.
836 Войтович Л. Битва під Перемишлем у 1099 р. // Український альманах. 1999. Варшава, 1999.
С. 109.
Угорський король Калман Книжник (1095--1114)
(хроніка Яна Туровці, 1488)

144
Ðîñòèñëàâè÷³â, êè¿âñüêèé êíÿçü ïîñëàâ â Óãîðùèíó ñèíà ßðîñëàâà,
îäðóæåíîãî ç äî÷êîþ Ëàñëî ². Êîðîëåì Óãîðùèíè ïî ñìåðò³ Ëàñëî ²
ñòàâ Êàëìàí Êíèæíèê (1095--1116), äâîþð³äíèé áðàò äðóæèíè ßðîñëà-
âà Ñâÿòîïîëêîâè÷à.
Ó Êàëìàíà Êíèæíèêà áóëè ñâî¿ àìá³ö³éí³ ïëàíè ñòîñîâíî ïðèíàé-
ìí³ Ïåðåìèøëüñüêîãî êíÿç³âñòâà837. Ó äðóã³é ïîëîâèí³ ÷åðâíÿ 1099 ð.
óãîðñüêå â³éñüêî, î÷îëåíå êîðîëåì, âæå ñòîÿëî ï³ä Ïåðåìèøëåì. Êî-
ðîëåâà ²ëîíà ïðîáóâàëà äîìîâèòèñÿ ç ïëåì³ííèêîì, àëå â³í â³äêèíóâ
ìîæëèâ³ñòü ïåðåãîâîð³â838. Áðóòàëüíà ïîâåä³íêà Êàëìàíà íà öèõ ïåðå-
ãîâîðàõ (â³í â³äøòîâõíóâ íîãîþ ò³òêó), ìîæëèâî, âèêëèêàíà òèì, ùî
Ëàñëî ² ñâîãî ÷àñó ïîñàäèâ éîãî áðàòà Àëüìîøà íà õîðâàòñüêèé òðîí
(1091--1093), à ïîò³ì ïðèçíà÷èâ ñâî¿ì íàñòóïíèêîì. Êàëìàí, ÿêèé áóâ
ñòàðøèì, àëå ìàâ ô³çè÷í³ âàäè (â³í êóëüãàâ), ì³ã ï³äîçð³âàòè ²ëîíó ó
ï³äòðèìö³ Àëüìîøà, ÿêèé ó 1097 ð. ï³ñëÿ ïðîãîëîøåííÿ Êàëìàíà êîðî-
ëåì Õîðâàò³¿ â³äâåðòî ïîâñòàâ ïðîòè áðàòà. Ó 1098 ð. â³éñüêà îáîõ áðà-
ò³â çóñòð³ëèñÿ íà Òèñ³ ïîáëèçó Òèñàâàðêîíü (Tiszavárkony), àëå áàðîíè
íå äîïóñòèëè äî áèòâè839.
Óãîðñüêå â³éñüêî ñòàëî íà ð. Âÿãð³ (Â'ÿð³), ïðàâ³é ïðèòîö³ Ñÿíó.
×èñåëüí³ñòü óãîðñüêîãî â³éñüêà äæåðåëà îö³íþþòü ó 8 òèñ.840 (ïðèâåäå-
íà â ë³òîïèñ³ ÷èñåëüí³ñòü ó 100 òèñ.841, áåçïåðå÷íî, ÿêàñü åï³÷íà ã³ïåð-
áîëà). Ó â³éñüêó áóëî íàâ³òü 2 ºïèñêîïè.
Âîëîäàð Ðîñòèñëàâè÷ çà÷èíèâñÿ ó Ïåðåìèøë³. Â³í ì³ã ðîçðàõîâó-
âàòè ò³ëüêè íà ºäèíîãî íå äóæå íàä³éíîãî ñîþçíèêà -- êîëèøíüîãî âî-
ëèíñüêîãî êíÿçÿ Äàâèäà ²ãîðåâè÷à, âèííîãî â îñë³ïëåíí³ Âàñèëüêà Ðîñ-
òèñëàâè÷à. Âèãíàíèé ç Âîëèí³, âòðàòèâøè âñå, Äàâèä ²ãîðåâè÷ çàëè-
øèâ ó Ïåðåìèøë³ ñâîþ ñ³ì'þ (íàïåâíî ÿê çàëîæíèê³â), à ñàì çâåðíóâñÿ
äî ïîëîâåöüêîãî õàíà Áîíÿêà, ÿêèé ïðèéøîâ éîìó íà äîïîìîãó ëèøå
ç 300 âåðøíèêàìè (òåæ, ïåâíî, ïîåòè÷íå ïåðåá³ëüøåííÿ ë³òîïèñíîãî
äæåðåëà). Ðîçä³ëèâøè ñâîº â³éñüêî íà ê³ëüêà ÷àñòèí, Áîíÿê ïîñëàâ
ìîëîäîãî õàíà Àëòóíîïó, ÿêèé ³ì³òóâàâ àòàêó ³ â³äðàçó æ êèíóâñÿ âò³-
êàòè. Óãîðö³ ï³ääàëèñÿ íà õèòð³ñòü, êèíóëèñÿ éîãî ïåðåñë³äóâàòè, áóëè
â³äð³çàí³ Áîíÿêîì òà Äàâèäîì ²ãîðåâè÷åì â³ä îñíîâíèõ ñèë ³ ïåðåáèò³.
Ïîðàçêà ÷àñòèíè â³éñüêà âèêëèêàëà ïàí³êó â óãîðñüêîìó òàáîð³, ïîñè-
ëåíó âèëàçêîþ ç Ïåðåìèøëÿ äðóæèíè Âîëîäàðÿ Ðîñòèñëàâè÷à. Áàãàòî
óãîðö³â âòîïèëîñÿ ó Â'ÿãð³ òà Ñÿí³. Ïîëîâö³ ïåðåñë³äóâàëè ïðîòèâíèêà
ïðîòÿãîì äâîõ äí³â842. Âòðàòè áóëè âåëèêèìè.
Êîíôðîíòàö³ÿ ç Óãîðùèíîþ òðèâàëà íåäîâãî. Ðîñòèñëàâè÷³ óêð³ïèëè
837 Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. Москва, 1968. С. 53--54.
838 Густынская летопись. С. 68--69.
839 Kristό D., Ma k k F. Az Árpád-haz uralkodoi. Budapest, 1996. 137--138 old.; Font M. Koloman the
Leamed, King of Hungary. Pécz, 2001. P. 22.
840 Jana Długasza kanonika krakowskiego Dziejόw polskich ksiag dwanaście. T. 1. Ks. 4. S. 403; Kronika
Polska Marcina Bielskiego. T. 1. Warszawa, 1828. S. 206; Stryjkowski M. Kronika Polska, Litewska,
Żmudska I wszystkiej Rusi etc. T. 1. Warszawa, 1846. S.178; Щапов Я.Н., Лимонов Ю.А. История
Руси в западноукраинской хронографической компиляции XVI в. С. 207.
841 Ипатьевская летопись. Стб. 276.
842 Войтович Л. Битва під Перемишлем у 1099 р. С. 110.

145
ñâîº ñòàíîâèùå ò³ñí³øèì ñîþçîì ç Â³çàíò³ºþ. Â òîé ÷àñ ñòîñóíêè Êàë-
ìàíà Êíèæíèêà ç Êèºâîì ð³çêî ïîã³ðøèëèñÿ. Îñîáëèâî, êîëè éîãî ïðî-
òèâíèê, âèãíàíåöü, êîëèøí³é õîðâàòñüêèé êîðîëü Àëìîø çíàéøîâ ï³ä-
òðèìêó íà Ðóñ³, îäðóæèâøèñü 21 ñåðïíÿ 1104 ð. ç Ïðåäñëàâîþ, äî÷êîþ
Ñâÿòîïîëêà ²çÿñëàâè÷à843. Ñïðîáà Êàëìàíà âèïðàâèòè ñèòóàö³þ îäðó-
æåííÿì ó 1112 ð. ç ªâôèì³ºþ, äî÷êîþ ãîëîâíîãî ñóïåðíèêà Ñâÿòîïîëêà
²çÿñëàâè÷à -- ïåðåÿñëàâñüêîãî êíÿçÿ Âîëîäèìèðà Ìîíîìàõà, âèÿâèëàñÿ
íåâäàëîþ. Ó 1113 ð. íåäîâ³ðëèâèé Êàëìàí â³ä³ñëàâ âàã³òíó äðóæèíó äî
áàòüêà, çâèíóâàòèâøè ó ïîäðóæí³é çðàä³844.
Ó 1117 ð., âæå çà êîðîëÿ Ñòåôàíà ²², ãàëèöüêî-óãîðñüêèé ñîþç,
ñõîæå, áóëî â³äíîâëåíî øëþáîì Âîëîäèìèðêà Âîëîäàðåâè÷à ç ñåñòðîþ
êîðîëÿ, äî÷êîþ Êàëìàíà Êíèæíèêà845. Öÿ âåðñ³ÿ, ÿêà áàçóºòüñÿ íà ³í-
843 Лаврентьевская летопись. Стб. 280; Ипатьевская летопись. Стб. 256.
844 Войтович Л. Княжа доба на Русі: портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 459.
845 Баумгартен Н.А. Первая ветвь князей Галицких: потомство Владимира Ярославича // Лето-
пись Историко-родословного общества. Москва, 1908. Вып. 4 (16). С. 8--9; Baumgarten N. de.
Genealogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X au XIII sièle. Р. 16; Forssman J. Die
Beziehungen altrussischer Furstengeschlechter zu Westeuropa. Bern, 1970. Tabl. 3.
Угорський король Стефан ІІ (1114–1131) (хроніка Яна Туровці, 1488)

146
ôîðìàö³¿ Âàñèëÿ Òàò³ùåâà846, ëîã³÷íî âïèñóºòüñÿ ó òîä³øíþ ïîë³òè÷íó
ñèòóàö³þ ³ ï³äêð³ïëþºòüñÿ ïîá³æíèìè àðãóìåíòàìè, òîìó ¿¿ ï³äòðè-
ìàëè ³ ³íø³ äîñë³äíèêè847. Çàïåðå÷åííÿ Ôåðåíöà Ìàêêà848, ï³äòðèìàí³
Ìèõàéëîì Þðàñîâèì849, áàçóþòüñÿ ò³ëüêè íà òîìó, ùî íà ïåðåãîâîðàõ
ç Ãåéçîþ ²² ó 1152 ð. Âîëîäèìèðêî íå çãàäàâ ñâî¿õ ðîäèííèõ çâ'ÿçê³â
ç Àðïàäàìè, à ò³ëüêè òå, ùî ó 1135 ð. áóâ ñîþçíèêîì Áåëè ²² ó â³éí³ ç
Ïîëüùåþ. Âîëîäèìèðêî áóâ äîáðèì äèïëîìàòîì, â³í çíàâ, ùî ðîäèíí³
çâ'ÿçêè ç Êàëìàíîì Êíèæíèêîì, (ÿêèé îñë³ïèâ ä³äà ³ áàòüêà Ãåéçè ²²
ïðèíö³â Àëìîøà ³ Áåëó), òà éîãî ñèíîì Ñòåôàíîì ²² (ÿêèé ïåðåñë³äóâàâ
ñë³ïîãî áàòüêà Ãåéçè ²² òà éîãî ïðèõèëüíèê³â, çìóñèâøè Áåëó Ñë³ïöÿ
òàºìíî õîâàòèñÿ ó Ïå÷âàðàäñüêîìó ìîíàñòèð³850) íå çìîæóòü ï³äêð³ïè-
òè éîãî ïîçèö³þ íà ïåðåãîâîðàõ, ñêîð³øå, íàâïàêè. Òîìó â³í ³ íàãàäàâ
ïðî ñâîþ ï³äòðèìêó Áåëè ²² Ñë³ïöÿ.
Ñòåôàí ²² ï³äòðèìàâ êíÿçÿ ßðîñëàâà Ñâÿòîïîëêîâè÷à, âèãíàíîãî ç
Âîëèí³ Ìîíîìàõîâè÷àìè ó 1118 ð, ÿêèé âò³ê â Óãîðùèíó. Ï³ñëÿ ïåð-
øî¿ íåâäàëî¿ ñïðîáè ïîâåðíóòè ñîá³ êíÿç³âñòâî, ßðîñëàâ ó 1123 ð. îòðè-
ìàâ ï³äòðèìêó óãîðñüêèõ òà ïîëüñüêèõ â³éñüê. Ó ïîõîä³ ìóñèëè âçÿòè
ó÷àñòü Âîëîäàð òà Âàñèëüêî Ðîñòèñëàâè÷³. Âîëîäàð ò³ëüêè-íî çâ³ëüíèâ-
ñÿ ç ïîëüñüêîãî ïîëîíó. Óãîðñüêå â³éñüêî, î÷îëåíå êîðîëåì Ñòåôàíîì
²², ç'ºäíàëîñÿ ç ïîëÿêàìè ³ ðóñüêèìè ñîþçíèêàìè ßðîñëàâà ñàìå ï³ä
Ïåðåìèøëåì851. Îá'ºäíàí³ ñèëè îáëîæèëè Âîëîäèìèð, àëå ï³ä ÷àñ âè-
ëàçêè ó òðàâí³ 1123 ð. ßðîñëàâ Ñâÿòîïîëêîâè÷ âèïàäêîâî çàãèíóâ852.
Çàïàëüíèé Ñòåôàí ²² ãîòîâèé áóâ ïðîäîâæóâàòè â³éíó, àëå óãîðñüê³
áàðîíè çìóñèëè éîãî ïîâåðíóòè íàçàä853. Ñêîðèñòàâøèñü ç âîëèíñüêî-
ãî ïîõîäó ñóïåðíèêà, ñë³ïèé Àëìîø çíîâó ï³äíÿâ áóíò, ï³ñëÿ íåâäà÷³
ÿêîãî âò³ê ó Â³çàíò³þ854. Ñòåôàí ²² ðîçâ'ÿçàâ ðåïðåñ³¿ ïðîòè ðîäè÷³â ³
ïðèõèëüíèê³â Àëìîøà, à äàë³ âòîðãíóâñÿ ó â³çàíò³éñüê³ âîëîä³ííÿ855.
Â³éñüêîâ³ ä³¿ â³äáóâàëèñÿ ïîáëèçó Áåëãðàäó ³ Áðàíè÷åâà. Âèêîðèñòî-
âóþ÷è ï³äòðèìêó ôëîòó, ÿêèé ââ³éøîâ ó Äóíàé, â³çàíò³éö³ íàíåñëè
846 Татищев В.Н. История Российская. Т. 2. Москва, 1963. С. 232.
847 Томенчук Б. ОЛєшківська ротонда. Археологія дерев'яних храмів Галицької землі ХІІ--ХІІІ ст.
Івано-Франківськ, 2005. С. 45; Котляр Н.Ф. Княжеский двор Галича в ХІІ веке // Древняя Русь.
Вопросы медиевистикию 2006. № 4 (26). С. 56.
848 Ma k k F. A Kálmán-ági királyok külpolitikájának néhány kérdése // Makk F. A turul-madár a
kettöskeresztig. Tanul-mányok a magyrarság régebbi történelmiröl. Szeged, 1998. 186 old.
849 Юрасов М. Была ли жена Владимира Володаревича венгеркой? // "Слово о полку Ігоревім" та
його доба. Галич, 2007. С. 136--140.
850 Юрасов М.К. Мстислав Великий, Иштван ІІ и междоусобица Володаревичей // Российская
история. 2011. № 3. С. 112--120.
851 Jana Długasza kanonika krakowskiego Dziejόw polskich ksiag dwanaście. T. 1. Ks. 4. S. 526.
852 Лаврентьевская летопись. Стб. 293; Ипатьевская летопись. Стб. 288.
853 Kristό D., Ma k k F. Az Árpád-haz uralkodoi. Budapest, 1996. 156 old.; Engel P.  e Realm of St. Ste-
phen: A History of Nedieval Hungary, 895--1526. 2001. P. 49.
854 Ma k k F.  e Árpáds and the Comneni: Political Relations between Hungary and Byzantium in the
12th century. Budapest, 1989. P. 23.
855 Kristό D., Makk F. Az Árpád-haz uralkodoi. 158 old.; Trendgold W. A History of the Byzantine State
and Society. Stanford, 1997. P. 631; Stephenson P. Byzantium's Balkan Frotire: A Political Study of the
Northen Balkans, 900--1204. Cambridge, 2000. P. 208.

147
ïîðàçêó óãîðöÿì ó 1127 ð.856 Â³éíà çàâåðøèëàñÿ ìèðîì àæ 10 ëèñòî-
ïàäà 1129 ð.857
Ï³ñëÿ â³äõîäó óãîðñüêèõ â³éñüê, çèìîþ 1124 ð., ñêîðèñòàâøèñü ç
ïîõîäó êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà Êðèâîóñòîãî â Äàíiþ, Âîëîäàð
Ðîñòèñëàâè÷ ç ïëåìiííèêàìè âòîðãíóâñÿ â ïîëüñüêi çåìëi. Éîãî âiéñüêî
äiéøëî àæ äî ìiñòà Áå÷. Öå áóëà ïiìñòà çà ïîëîí. Ïåðåìèøëüñüêèé
êíÿçü çáèðàâ äàíèíó i áðàâ ïîëîíåíèõ àáè ïîâåðíóòè çàïëà÷åíi çà íüîãî
ãðîøi. Ïîëüñüêèé êíÿçü ïîâåðíóâ íàçàä i ðóøèâ éîìó íàçóñòði÷. Ïiä Âå-
ëèõóâîì Âîëîäàð áóâ ðîçáèòèé. Ó öié áèòâi çàãèíóëè ãàëèöüêi áîãàòèði
Íàâðîòíèê i Çàùèòíèê. Âîëîäàð â³äñòóïèâ í³áè-òî àæ äî Ãàëè÷à çáèðà-
òè íîâå âiéñüêî, à ïîëÿêè ñïàëèëè êiëüêà ñië íà êîðäîíi. Ñêîð³øå Âî-
ëîäàð âè¿õàâ ó Òåðåáîâåëüñüêî-Ãàëèöüêå êíÿç³âñòâî ó çâ'ÿçêó ç ñìåðòþ
éîãî ìîëîäøîãî áðàòà Âàñèëüêà (28 ëþòîãî 1124 ð.)858. Ïîõiä ó Ïîëüùó
áóâ îñòàííiì ó æèòòi Âîëîäàðÿ. Âií íåâäîâç³ ïîìåð ó Ïåðåìèøëi 19
áåðåçíÿ 1124 ð.859. Âiéíó ç ïîëüñüêèì êíÿçåì çàâåðøèëè âæå ñèíè
Âîëîäàðÿ, â³äò³ñíèâøè ïîëüñüêó ðàòü çà Âèñëîê860. Òå, ùî Äëóãîøó
áóëà â³äîìà òî÷íà äàòà ñìåðò³ ³ ì³ñöå ïîõîâàííÿ êíÿçÿ Âîëîäàðÿ Ðîñ-
òèñëàâè÷à, çàãàëîì äîçâîëÿþòü ç äîâ³ðîþ â³äíåñòèñÿ äî ïåðåäà÷³ öèõ
åï³çîä³â, ïðèïóñêàþ÷è, ùî âîíè ìîãëè ïîõîäèòè ³ç âòðà÷åíîãî ïåðå-
ìèøëüñüêîãî çâåäåííÿ861. Ö³ òà íàñòóïí³ ïîä³¿ ó çåìëÿõ Ðîñòèñëàâè÷³â
çáåðåãëèñÿ ÿêðàç ó Äëóãîøà òà Â.Òàòèùåâà, ÷èÿ ³íôîðìàö³ÿ ïîâòîðþº
Äëóãîøåâ³ ïîìèëêè (êîðîëü Ñòåôàí ²² â îáîõ íàçâàíèé Êàëìàíîì).
Íåñïîê³éíèé çÿòü Âîëîäèìèðêî Âîëîäàðåâè÷. Âîëîäàðåâè÷³ òà Âà-
ñèëüêîâè÷³ øóêàë³ ï³äòðèìêè â Óãîðùèí³. Ó 1125 ð. Âîëîäèìèðêî Âî-
ëîäàðåâè÷, ²ãîð òà Ðîñòèñëàâ Âàñèëüêîâè÷³ âíåñëè ñîë³äíèé âêëàä äî ìî-
íàñòèðÿ ó Ñàâàñåíòäåìåòð³ (Ñðåìñüêà Ìèòðîâèöÿ) ó âèãëÿä³ ùîði÷íîãî
äîõîäó â ðîçìiði 13 êàíòàðiâ âîñêó (êàíòàð ðiâíèé 50,5-- 56,3 êã)862.
Àëå ³í³ö³àòèâà â óãîðñüêèõ ñïðàâàõ íàëåæàëà çâåíèãîðîäñüêîìó êíÿçþ.
Âæå ó 1126 ð. Âîëîäèìèðêî Âîëîäàðåâè÷ ðîçïî÷àâ áîðîòüáó ç áðàòîì
çà Ïåðåìèøëü. Ðîñòèñëàâ Âîëîäàðåâè÷, áåçïåðå÷íî, áóâ ñòàðøèì, òîáòî
éîãî ïðàâà íà Ïåðåìèøëü íå ï³äëÿãàëè ñóìí³âó, òîìó éîãî ï³äòðèìàâ
âåëèêèé êíÿçü êè¿âñüêèé Ìñòèñëàâ Âîëîäèìèðîâè÷ òà áðàòè Âàñèëüêî-
âè÷³. Âîëîäàð Ðîñòèñëàâè÷ ñïîä³âàâñÿ íà ï³äòðèìêó Óãîðùèíè. Òîìó
ïåðåìîâèíè ó Ùèðö³ ðåçóëüòàò³â íå ïðèíåñëè. Âîëîäèìèðêî Âîëîäà-
ðåâè÷ âò³ê â Óãîðùèíó, çàáðàâøè ðîäèíó. À Ðîñòèñëàâ Âîëîäàðåâè÷
îáëîæèâ Çâåíèãîðîä íà Á³ëö³, ÿêèé îáîðîíÿëà 3-òèñÿ÷íà çàëîãà, ï³äñè-
ëåíà óãîðñüêèìè êîíòèãåíòàìè. Ðîñòèñëàâ íå çì³ã âçÿòè Çâåíèãîðîäà ³
856 Успенский Ф.И. История Византийской империи. Т. 4. Москва, 2002. С. 223; Świat Byzancjum.
T. 2 / Pod red. J.-C. Cheyneta. Kraków, 2011. S. 512.
857 Makk F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 27.
858 Лаврентьевская летопись. Стб. 293; Ипатьевская летопись. Стб. 288.
859 Jana Długasza kanonika krakowskiego Dziejόw polskich ksiag dwanaście. T. 1. Ks. 4. S. 533; Лаврен-
тьевская летопись. Стб. 293; Ипатьевская летопись. Стб. 289.
860 Грушевський М. Iсторiя України-Руси. Т.2. Львів, 1905. С. 415.
861 Перфецький Е. Перемишельський лiтописний кодекс першої редакцiї в складi хронiк Яна Длу-
гоша // Записки НТШ. Т.147. 1927. С. 1--54; Приселков М.Д. История русского летописания.
Москва, 1940. С.42--44.
862 Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. С. 167.

148
óñîáèöÿ çàâåðøèëàñÿ êîìïðîì³ñîì863. Îð³ºíòàö³ÿ Âîëîäèìèðêà íà óãîð-
ñüêó ï³äòðèìêó, éîãî âòå÷à â Óãîðùèíó ³, íàðåøò³, äîïîìîãà, ÿêà áóëà
íàä³ñëàíà Ñòåôàíîì ²², íåçâàæàþ÷è íà â³éíó ç Â³çàíò³ºþ, ï³äêð³ïëþ-
þòü âåðñ³þ øëþáó çâåíèãîðîäñüêîãî êíÿçÿ ç ñåñòðîþ Ñòåôàíà ²².
Ñòåôàí ²² íå ìàâ ä³òåé ³, ÿê çàô³êñóâàëè óãîðñüê³ õðîí³ñòè, çðàä³â,
äîâ³äàâøèñü, ùî îñë³ïëåíèé äâîþð³äíèé áðàò Áåëà âèæèâ, à êàò, ÿêî-
ìó äîðó÷èëè íå ò³ëüêè îñë³ïèòè, àëå é îñêîïèòè õëîïöÿ, íå ñòàâ éîãî
òàê êàë³÷èòè. Êîðîëü îðãàí³çóâàâ øëþá Áåëè Ñë³ïöÿ ç Îëåíîþ, äî÷êîþ
âåëèêîãî æóïàíà ñåðáñüêî¿ Ðàøêè Óðîøà Âóêàíîâè÷à. Â³äðàçó æ íà
êîðîíàö³¿ Áåëè ²² ó 1131 ð. êîðîëåâà Îëåíà â÷èíèëà ð³çíþ â Àðàä³,
ñòðàòèâøè 68 íîá³ë³â, áëèçüêèõ äî Êàëìàíà Êíèæíèêà ³, íà ¿¿ äóìêó,
âèííèõ ó îñë³ïëåíí³ Àëìîøà òà Áåëè. Àëå íåñïîä³âàíî ç'ÿâèâñÿ ³íøèé
ïðåòåíäåíò -- Áîðèñ Êàëìàíîâè÷, ÿêèé ï³äðîñòàâ íà Ðóñ³ ³ òåïåð ñïîä³-
âàâñÿ çàéíÿòè ïðåñòîë ñë³ïîãî êîðîëÿ, ñïèðàþ÷èñü íà çíàòü, íåâäîâîëå-
íó ðåïðåñ³ÿìè éîãî äðóæèíè. Êîðîëåâà Îëåíà çðîáèëà ñâîãî áðàòà Áå-
ëóøà ïàëàòèíîì Óãîðùèíè, äîðó÷èâøè éîìó êîìàíäóâàííÿ â³éñüêîì,
ùî ùå á³ëüøå îáóðèëî óãîðñüêèõ áàðîí³â. Àëå ùå á³ëüøå íàñòîðîæèëè
çâ'ÿçêè Áåëè ²² ç ãåðìàíñüêèì êîðîëåì Ëîòàðåì éîãî ñóñ³äà êðàê³â-
ñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà Êðèâîóñòîãî864, ÿêèé òóò æå ïðèéíÿâ äî ñåáå
Áîðèñà Êàëìàíîâè÷à ³ íàäàâ éîìó äîïîìîãó. Ó ñåðåäèí³ 1132 ð. ïðåòåí-
äåíò ç ïîëüñüêî-ðóñüêèìè â³éñüêàìè âòîðãíóâñÿ â Óãîðùèíó865. Áåëà ²²
îòðèìàâ äîïîìîãó â³ä ñâàòà àâñòð³éñüêîãî ãåðöîãà Ëåîïîëüäà ²²². Óãîð-
ñüêî-àâñòð³éñüêå â³éñüêî, î÷îëåíå çÿòåì Àëüáðåõòîì ôîí Áàáåíáåðãîì,
ñïðîáóâàëî çóïèíèòè ïîëüñüêî-ðóñüêå â³éñüêî ïîáëèçó Ñï³øó866. Áîðèñ
Êàëìàíîâè÷ ðîçðàõîâóâàâ íà óãîðñüêèõ áàðîí³â, éîãî åì³ñàðè ïðè¿çäè-
ëè äî òàáîðó Áåëè ²²867. Êîðîëåâà Îëåíà òóò æå çàæàäàëà â³ä áàðîí³â
âèçíàòè Áîðèñà íåøëþáíîþ äèòèíîþ, íå ïîâ'ÿçàíîþ ç Àðïàäàìè868. À
òèõ, ÿê³ â³äìîâèëèñÿ, áóëî â³äðàçó æ ñòðà÷åíî869. Òâåðä³ñòü êîðîëåâè
òà ¿¿ áðàòà, ÿêèé êîìàíäóâàâ â³éñüêîì, äàëà ñâî¿ ðåçóëüòàòè. 22 ëèïíÿ
1132 ð. óãîðñüêî-àâñòð³éñüêå â³éñüêî ðîçãðîìèëî Áîðèñà Êàëìàíîâè÷à
³ Áîëåñëàâà Êðèâîóñòîãî íà ð. Øàéî870.
Ïîëüñüêî-ðóñüêå â³éñüêî ìóñèëî â³äñòóïàòè. Âîëîäèìèðêî Âîëîäà-
ðåâè÷, ÿêèé ï³ñëÿ ñìåðò³ ñòàðøîãî áðàòà Ðîñòèñëàâà îá'ºäíàâ Ïåðå-
ìèøëüñüêå ³ Çâåíèãîðîäñüêå êíÿç³âñòâà, ïîâ³â ñåáå ó ö³é ñèòóàö³¿ äî-
ñèòü ðîçóìíî. Â³í íå ï³äòðèìàâ Áîðèñà Êàëìàíîâè÷à, õî÷à ñåðåä ñòðà-
÷åíèõ óãîðñüêèõ íîá³ë³â, íàïåâíî, áóëè áëèçüê³ äî íüîãî îñîáè. Á³ëü-
øå òîãî, â³í ïðèºäíàâñÿ äî óãîðñüêî-÷åñüêèõ â³éñüê, ÿê³ ó â³äïîâ³äü
863 Jana Długasza kanonika krakowskiego Dziejόw polskich ksiag dwanaście. T. 1. Ks. 4. S. 536; Та т и -
щев В.Н. История Российская. Т. 2. Москва, 1963. С. 138.
864 Manteu el T.  e Formation of the Polish State. S. 115.
865 Makk F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 32.
866 Jana Długasza kanonika krakowskiego Dziejόw polskich ksiag dwanaście. T. 1. Ks. 4. S. 546.
867 Kristό D., Ma k k F. Az Árpád-haz uralkodoi. 169 old.
868 Ibidem. P. 172 old.
869 Ma k k F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 32--33.
870 Manteu el T.  e Formation of the Polish State. S. 115; Ma k k F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 33;
Engel P.  e Realm of St. Stephen. P. 50.

149
âòîðãíóëèñÿ ó ïîëüñüê³ çåìë³. Ö³ ïîõîäè 1132--1135 ðð.871, ïðî ÿê³ ï³ç-
í³øå íàãàäóâàâ Âîëîäèìèðêî Âîëîäàðåâè÷ ñèíîâ³ Áåëè ²² êîðîëþ Ãåé-
ç³ ²²872, â³äáóâàëèñÿ çà éîãî àêòèâíî¿ ó÷àñò³873 ³ çíàéøëè â³äáèòòÿ íå
ò³ëüêè â óãîðñüêèõ äæåðåëàõ874. Ïîëüñüê³ õðîí³ñòè äîïîâíèëè âèêëàä
ïîä³é îêðåìèìè äåòàëÿìè. Ïåðâèííó ³íôîðìàö³þ Â³íöåíò³ÿ Êàäëóáêà
(1160--1223) âèêîðèñòàâ ßí Äëóãîø, ñïëóòàâøè Âîëîäèìèðêà Âîëîäà-
ðåâè÷à ç âåëèêèì êè¿âñüêèì êíÿçåì ßðîïîëêîì Âîëîäèìèðîâè÷åì875.
Ïîëüñüê³ õðîí³ñòè ðîçïîâ³äàþòü, ùî Áîëåñëàâ Êðèâîóñòèé ïðèéíÿâ
çíàòíîãî âò³êà÷à ç Óãîðùèíè, ÿêèé îá³öÿâ ï³äïîðÿäêóâàòè Ïîëüù³ âñþ
Ïàííîí³þ. Êðàê³âñüêèé êíÿçü äîðó÷èâ éîìó Â³ñëèöþ. ×àñòèíà äîñë³ä-
íèê³â ïîáà÷èëè ó öüîìó íîá³ë³ êíÿçÿ Áîðèñà Êàëìàíîâè÷à876. Íà ¿õ
äóìêó êíÿçü Áîðèñ Êàëìàíîâè÷ çäàâ Â³ñëèöþ ïåðåìèøëüñüêîìó êíÿçþ
Âîëîäèìèðêó Âîëîäàðåâè÷ó, ìñòÿ÷è Áîëåñëàâó Êðèâîóñòîìó çà òå, ùî
òîé ïîãîäèâñÿ íà òðèð³÷íå ïåðåìèð'ÿ, çàïðîïîíîâàíå í³ìåöüêèì êîðî-
ëåì Ëîòàðåì, ïðîòÿãîì ÿêîãî çîáîâ'ÿçàâñÿ íå ï³äòðèìóâàòè ïðåòåíç³¿
Áîðèñà íà óãîðñüêèé ïðåñòîë877. Ïîðàçêà ïîëüñüêèõ â³éñüê íà Â³ñë³ 8
ëþòîãî 1135 ð., çäîáóòòÿ ³ çðóéíóâàííÿ Â³ñëèö³ â³äáèò³ ³ ó ³íøèõ
ïîëüñüêèõ äæåðåëàõ878. Àëå ïîâ'ÿçóâàòè êíÿçÿ Áîðèñà Êàëìàíîâè÷à ³ç
çäà÷åþ Â³ñëèö³ Âîëîäèìèðêó Âîëîäàðåâè÷ó íåìàº æîäíèõ ï³äñòàâ. Òèì
á³ëüøå, ùî çà ³íôîðìàö³ºþ òîãî æ Â³íöåíò³ÿ Êàäëóáêà Âîëîäèìèðêî
ðîçïðàâèâñÿ ç öèì íåâ³äîìèì çðàäíèêîì óãîðñüêîãî êîðîëÿ879. Ùî æ äî
óñï³øíîãî ïîõîäó Áîëåñëàâà Êðèâîóñòîãî ó çåìë³ Âîëîäèìèðêà ÿê â³ä-
ïëàòó çà Â³ñëèöþ, òî öå íå á³ëüøå, í³æ âèãàäêà ïîâ÷àëüíîãî õàðàêòåðó
("çëî íå çàëèøàºòüñÿ áåçêàðíèì")880.
871 Сronica de gestis Hungarorum // Scriptores Rerum Hungaricarum tempore ducum regumque stirpis
Arpadianae gestarum. Vol. 1 | Ed. I.Szentpétery. Budapest, 1937. P. 160--166.
872 Ипатьевская летопись. Стб. 450.
873 Asztalos N., Pethö A. Storia dell'Ugheria. Milano, 1937. P. 51; Włodarski B. Ruś w planach politycz-
nych Bolesława Krzywoustego // Zeszyty Naukowe Uniwersytetu M. Kopernika. Nauki human-
istyczno-spoleczne. Zesz. 20. Toruń, 1966. S. 56; Manteu el T.  e Formation of the Polish State. S.
115; Ma k k F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 33; Kontier L. Madžarska zgodovina. Ljubbljana, 2005.
S. 59.
874 Ottonis episcopi Frisingensis Chronica: sive. Historia de diabus civitatibus (-- 1146); Otto Bischof
von Freising. Chronik oder die Geschichte der zwei Staaten / Hrsg. Von W.Lammers. Berlin, 1960.
VIII, 21, 34; Canonici Wissegraedensis. Continuato Cosmas // Fontes Rerum Bohemicarum. T. 2 /
Ed. J.Emler. Praha, 1874. P. 138.
875 Головко О. Русь і руські князівства на сторінках польських наративних джерел // Terra cossaco-
rum: студії з давньої і нової історії України. Науковий збірник на пошану д.і.н. проф. Валерія
Степанкова. Київ, 2007. С. 364.
876 Васильевский В.Г. Из истории Византии в ХІІ в. Союз двух империй (1148--1155) // Васильев-
ский В.Г. Труды. Т. 4. Ленинград, 1930. С. 79--91; Kerbl R. Byzantin Prinzessinen [in Ungarn zwi-
schen 1050--1200 und ihr Ein uss auf das Arpadenkönigreich. Wien, 1979. S. 58.
877 Maleczyński K. Bolesław Krzywousty. Kraków, 1946. S. 159--160; Snoch B. Protoplasta książąt slą-
skich. Katowice, 1985. S. 27--28.
878 Rocznik krótki krakowski (Monumenta Poloniae Historica. T. 2 / Ed. A. Bielowski. Lwów, 1872.
P. 797); Rocznik krakowski (Ibidem. P. 827); Rocznik Sędziwoja (Ibidem. P. 875); Rocznik Kapityły
Krakowskiej (Ibidem. P. 57); "Великая хроника" о Польше, Руси и их соседях ХІ--ХІІІ вв. Москва,
1987. С. 102--103.
879 Mistra Wincentego Kronika Polska / Wyd. A.Abgarowicz i B.Kürbis. Warszawa, 1974. S. 161.
880 Ibidem. S. 162. Prz. 134.

150
Äâîþð³äí³ áðàòè Âîëîäèìèðêà ãàëèöüêèé êíÿçü ²ãîð Âàñèëüêîâè÷
òà òåðåáîâëÿíñüêèé êíÿçü Ðîñòèñëàâ Âàñèëüêîâè÷ òåæ, î÷åâèäíî, áðà-
ëè ó÷àñòü ó ö³é â³éí³. Áî ó 1132 ð. ¿õ ñåñòðà áóëà âèäàíà çà áðíåíñüêîãî
ìàðêãðàôà Âðàòèñëàâà, ïëåì³ííèêà êíÿçÿ ×åõ³¿ Ñîáåñëàâà881. Ïøåìèñ-
ë³äè áóëè ñîþçíèêàìè Áåëè ²² ïðîòè Áîëåñëàâà Êðèâîóñòîãî ³ áðàëè àê-
òèâíó ó÷àñòü ó â³éí³ 1132--1135 ðð. Øëþá Âàñèëüê³âíè ñêð³ïëÿâ ÷åñü-
êî-ãàëèöüêó óãîäó.
Äàë³ â³äíîñèíè Âîëîäèìèðêà Âîëîäàðåâè÷à ç Óãîðùèíîþ ïî÷àëè
çì³íþâàòèñÿ â ã³ðøó ñòîðîíó. Áåëà ²² âñå á³ëüøå â³ääàâàâñÿ âèíó, à
éîãî äðóæèíà Îëåíà ç áðàòîì Áåëóøåì ôàêòè÷íî êåðóâàëè äåðæàâîþ.
Âîíè çàâîþâàëè çíà÷íó ÷àñòèíó Äàëìàö³¿ (1136) òà Áîñí³¿ (1137)882, à
çèìîþ 1139 ð. óãîðñüêå â³éñüêî äîïîìàãàëî âåëèêîìó êíÿçåâ³ ßðîïîë-
êó Âîëîäèìèðîâè÷ó îáëÿãàòè ×åðí³ã³â883.
Âîëîäèìèðêî Âîëîäàðåâè÷, ïðîïóñòèâøè ÷åðåç ñâîþ òåðèòîð³þ
óãîðñüêîãî ñîþçíèêà, íå âçÿâ ó÷àñò³ ó öüîìó ïîõîä³ ïðîòè Âñåâîëîäà
Îëüãîâè÷à. À êîëè æ âåñíîþ 1139 ð. ÷åðí³ã³âñüêèé êíÿçü çàõîïèâ Êè-
¿â, ðîçâ'ÿçàâøè â³éíó ç Ìîíîìàõîâè÷àìè, Âîëîäèìèðêî Âîëîäàðåâè÷
ðàçîì ç ãàëèöüêèì êíÿçåì ²ãîðåì Âàñèëüêîâè÷åì ï³äòðèìàëè Âñåâîëî-
äà Îëüãîâè÷à i íàíåñëè óäàð ïî âîëèíñüêèõ çåìëÿõ. Ãàëèöüêi äðóæèíè
âòîðãíóëèñü â Ïîãîðèííÿ i íå äàëè Içÿñëàâó Ìñòèñëàâè÷ó äîïîìîãòè
ïåðåÿñëàâñüêîìó êíÿçþ Àíäðiþ Âîëîäèìèðîâè÷ó884.
Öå çàáåçïå÷èëî Âîëîäèìèðêîâ³ ï³äòðèìêó Êèºâà, äå íå ñòàëè çà-
âàäæàòè îá'ºäíàííþ âñ³º¿ Ãàëèöüêî¿ çåìë³ ï³ä éîãî âëàäîþ. Ãàëèöüêèé
êíÿçü ²ãîð Âàñèëüêîâè÷ ïîìåð ó 1141 ð.885, éîãî áðàò òåðåáîâåëüñüêèé
êíÿçü Ðîñòèñëàâ Âàñèëüêîâè÷ -- òðîõè ðàí³øå886. Âîëîäèìèðêî îá'ºäíàâ
âñ³ çåìë³ Ðîñòèñëàâè÷³â, çðîáèâøè ñâîºþ ñòîëèöåþ Ãàëè÷.
Àëå òàêà àêòèâíiñòü i çðîñòàþ÷à ñèëà ãàëèöüêîãî êíÿçÿ çàíåïîêî¿ëè
Âñåâîëîäà Îëüãîâè÷à, êîëè íà Âîëèíi óòâåðäèâñÿ éîãî ñèí Ñâÿòîñëàâ.
Ó 1144 ð. Âñåâîëîä Îëüãîâè÷ âèðiøèâ ðîçâ'ÿçàòè êîíôëiêò øëÿõîì
çáðîéíîãî âòîðãíåííÿ. Âåëèêèé êíÿçü çiáðàâ äðóæèíè áðàòiâ Iãîðÿ òà
Ñâÿòîñëàâà Îëüãîâè÷iâ, ÷åðíiãiâñüêîãî êíÿçÿ Âîëîäèìèðà Äàâèäîâè÷à,
òóðiâñüêîãî êíÿçÿ Âÿ÷åñëàâà Âîëîäèìèðîâè÷à, ñìîëåíñüêîãî êíÿçÿ Ðî-
ñòèñëàâà Ìñòèñëàâè÷à, ïåðåÿñëàâñüêîãî êíÿçÿ Içÿñëàâà Ìñòèñëàâè÷à,
ãîðîäåíñüêèõ êíÿçiâ Áîðèñà i Ãëiáà Âñåâîëîäîâè÷iâ, þíîãî Ñâÿòîñëà-
âà Ðîñòèñëàâè÷à òà ïîëüñüêó ðàòü, ÿêó ïðèñëàâ íà äîïîìîãó êðàê³â-
ñüêèé êíÿçü Âëàäèñëàâ II. Ãàëèöüêèé êíÿçü ìiã ðîçðàõîâóâàòè òiëüêè
íà óãîðñüêó ïiäìîãó. "a Oугры приведшю емоу к собѣ в помощь и быша емоу
881 Fontes Rerum Bohemicarum. Т. 2. Praha, 1874. Р. 215.
882 Čirkanović M. Srbska zgodovina. Ljubljana, 2005. S. 43.
883 Ипатьевская летопись. Стб. 301; Dimnik M.  e Dynasty of Chernigov, 1054--1146. Ponti cal In-
stitute of Mеdiaval Studies, 1994. P. 344.
884 Ипатьевская летопись. Стб. 304.
885 Там же. Стб. 308.
886 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2. Львів, 1905. С. 418--419; Баумгартен Н.А.
Родословые отрывки // Летопись историко-родословного общества в Москве. Вып. 4(16). Мо-
сква, 1908. С. 7--8.

151
нѣ на коую же пользу"887.
Öÿ â³éíà çàâåðøèëàñÿ êîìïðîì³ñîì. Âîëîäèìèðêî çàïëàòèâ êîíò-
ðèáóö³þ â ðîçì³ð³ 1400 ãðèâåí ñðiáëà888. Àëå Âñåâîëîä Îëüãîâè÷ íå
çàñïîêî¿âñÿ, áî çèìîþ 1145--1146 ðð. ãàëèöüêi áîÿðè îðãàíiçóâàëè
çìîâó. Êîëè Âîëîäèìèðêî âè¿õàâ íà ëîâè â Òèñìåíèöþ, áîÿðè çàïðî-
ñèëè iç Çâåíèãîðîäà-íà-Äíiñòði éîãî ïëåìiííèêà Iâàíà Ðîñòèñëàâè÷à.
ßê ñïàäêîºìåöü Âàñèëüêîâè÷iâ, öåé êíÿçü ìàâ áiëüøå ïðàâ íà Ãàëè÷,
íiæ éîãî äÿäüêî -- ñïàäêîºìåöü Âîëîäàðåâè÷iâ. Âîëîäèìèðêî òðè òèæíi
âiä÷àéäóøíî øòóðìóâàâ Ãàëè÷. Éîìó äîïîìiã âèïàäîê. Ïiä÷àñ âèëàçêè
âíî÷i Iâàí Ðîñòèñëàâè÷, çàõîïèâøèñü, ñèëüíî âiääàëèâñÿ âiä ìiñüêèõ
ñòií i ïîòðàïèâ â îòî÷åííÿ. Éîìó âäàëîñÿ ïðîðâàòèñü â ñòåï, àëå Ãà-
ëè÷ ìóñèâ âiä÷èíèòè âîðîòà ïåðåä Âîëîäèìèðêîì889. Iâàí Ðîñòèñëà-
âè÷ çíàéøîâ ïðèòóëîê ó âåëèêîãî êíÿçÿ â Êèºâi. Öå ðîçëþòèëî Âî-
ëîäèìèðêà. Âií ñàì ïåðøèì íàïàâ íà âåëèêîêíÿæèé äîìåí i çäîáóâ
Ïðèëóê. Â òèëó çíîâó ïîâñòàâ Ãàëè÷ i êíÿçü ìóñèâ ïîâåðíóòèñÿ, ùîá
ïðèäóøèòè öåé âèñòóï. Òîäi Âñåâîëîä çiáðàâ êè¿âñüêi, ÷åðíiãiâñüêi,
íîâãîðîäñüêi ïîëêè, íàéíÿâ ïîëîâöiâ i ç öèìè ñèëàìè âèñòóïèâ ïðî-
òè Âîëîäèìèðêà Âîëîäàðåâè÷à. Íå ïðèéìàþ÷è áîþ, ãàëèöüêèé êíÿçü
âiäñòóïàâ íà çàõiä. Âëàäèñëàâ II, íåçâàæàþ÷è íà âëàñíi ïðîáëåìè,
âèñëàâ ñîþçíèêîâ³ ïîëüñüêó äîïîìîãó. Íà öåé ðàç Âñåâîëîä Îëüãîâè÷
887 Ипатьевская летопись. Стб. 315.
888 Там же. Стб. 316.
889 Там же. Стб. 316--317.
Угорський король Гейза ІІ (1141–1162) (хроніка Марка Кальті, бл. 1360)

152
ïiäiéøîâ äî Çâåíèãîðîäà-íà-Áiëöi i âèðiøèâ çäîáóòè öþ äàâíþ ñòîëèöþ
Âîëîäèìèðêà. Â ïåðøèé æå äåíü îáëîãè éîãî âiéñüêî âçÿëî óêðiïëåíèé
ïîñàä. Íà äðóãèé äåíü âi÷å çâåíèãîðîäöiâ âèðiøèëî çäàòè ìiñòî. Àëå
ïîñàäíèê Âîëîäèìèðêà Iâàí Õàëäåºâè÷ ñõîïèâ òðüîõ ãîðîäÿí, ñêàðàâ
¿õ íà ñìåðòü, à ðîçñi÷åíi íàâïië òðóïè âåëiâ ñêèíóòè ç ñòií ìiñòà. Ãîðî-
äÿíè âiä÷óëè ðiøó÷iñòü ãàðíiçîíó i ñòàëè îáîðîíÿòèñÿ. Íà òðåòié äåíü
Âñåâîëîä êèíóâ âñå âiéñüêî íà ïðèñòóï. Øòóðì òðèâàâ ç ðàíêó äî âå-
÷îðà, ìåòàëüíîþ àðòèëåðiºþ âäàëîñü çàïàëèòè ìiñòî â òðüîõ êiíöÿõ,
àëå çâåíèãîðîäöi ñïðàâèëèñü ç ïîæåæàìè. Çâåíèãîðîä âèñòîÿâ. Âàæêà
õâîðîáà çâàëèëà ç íiã Âñåâîëîäà Îëüãîâè÷à. Âií çíÿâ îáëîãó i ïî÷àâ
âiäñòóïàòè äî Êèºâà. Âîëîäèìèðêî çíîâó âèïëóòàâñÿ ç³ ñêëàäíîãî ñòà-
íîâèùà890.
Ó 1146 ð. äî âëàäè â Êèºâ³ ïðèéøëè Ìîíîìàõîâè÷³. Â öüîìó æ ðîö³
óãîðñüêà ðåãåíòøà êîðîëåâà Îëåíà ïåðåäàëà âëàäó ñâîºìó ñèíîâ³ Ãåéç³
²². Ïðàâäà, ¿¿ áðàò ïàëàòèí ³ áàí Õîðâàò³¿ Áåëóø çàëèøèâñÿ êîìàíäó-
þ÷èì óãîðñüêîãî â³éñüêà ³ ïåðøèì ðàäíèêîì êîðîëÿ. Ìîëîäèé êîðîëü
Ãåéçà ²² 11 ñåðïíÿ 1146 ð. ðîçãðîìèâ íà ð. Ëåéò³ ïðåòåíäåíòà Áîðèñà
Êàëüìàíîâè÷à ³ óêëàâ ñîþç ç Ìîíîìàõîâè÷àìè, îäðóæèâøèñü ç ªô-
ðîñèí³ºþ Ìñòèñëàâíîþ. Åíåðã³éíà ³ ÷åñòîëþáèâà êîðîëåâà ªôðîñèí³ÿ
ìàëà âåëèêèé âïëèâ íà ÷îëîâ³êà (çíà÷í³øèé çà âïëèâ áàíà Áåëóøà ³
ìàòåð³) ³ âñþ éîãî ïîë³òèêó, çìóøóþ÷è Ãåéçó ²² ïîñò³éíî ï³äòðèìóâàòè
¿¿ ðóñüêó ðîäèíó, ÷àñîì íàâ³òü íåõòóþ÷è óãîðñüêèìè ³íòåðåñàìè891.
Òèì ÷àñîì Âîëîäèìèðêî çàéíÿâ íåéòðàëüíó ïîçèöiþ â áîðîòüá³
890 Там же. Стб. 319--320.
891 Wertner M. Az Árpádok czoládi története. Nagybeczkerek, 1892. 311--315 old.; Пашуто В.Т. Внеш-
няя политика Древней Руси. Москва, 1968. С. 168--180.
Укладення миру між Володимирком Володаревичем і великим князем
Всеволодом Ольговичем (1144). Мініатюра Радзивилівського літопису

153
²çÿñëàâà Ìñòèñëàâè÷à ç Þð³ºì Äîâãîðóêèì, ï³ä âïëèâîì Â³çàíò³¿ âñå
áiëüøå ñõèëÿþ÷èñü íà ñòîðîíó îñòàííüîãî. Ó 1147--1148 ðð. âií íå áðàâ
ó÷àñòi â óñîáèöi, àëå âåëèêèé êíÿçü ïîñòiéíî âiä÷óâàâ çàãðîçó ç çàõîäó,
÷åðåç ùî íàâiòü áóâ îðãàíiçîâàíèé ó Áîëîõiâñüêié çåìëi îêðåìèé óäië ç
öåíòðîì â Êîòåëüíèöi. Ïîñàäæåíèé òàì Ðîñòèñëàâ Þðiéîâè÷ ìàâ îáî-
ðîíÿòè Êè¿âñüêó çåìëþ âiä ìîæëèâîãî óäàðó Âîëîäèìèðêà. Óãîðñüêèé
êîðîëü Ãåéçà ²², íàâïàêè àêòèâíî âòðóòèâñÿ â öþ áîðîòüáó, âèñòóïàþ÷è
íà ñòîðîí³ øóðèíà ²çÿñëàâà Ìñòèñëàâè÷à892.
Íàâåñíi 1149 ð. ñîþç Âîëîäèìèðêà Âîëîäàðåâè÷à ç Þðiºì Äîâãî-
ðóêèì áóâ ñêðiïëåíèé øëþáîì ßðîñëàâà Âîëîäèìèðîâè÷à ç Îëüãîþ
Þði¿âíîþ893. Ç äðóãî¿ ïîëîâèíè 1149 ð. áîðîòüáà ïåðåìiñòèëàñÿ íà Ïðà-
âîáåðåææÿ. Ñîþçíèêè Içÿñëàâà Ìñòèñëàâè÷à óãîðöi òà ïîëÿêè âèñòóïè-
ëè íà äîïîìîãó âåëèêîìó êíÿçþ, ÿêîãî Þðié Äîâãîðóêèé òà Îëüãîâè÷i
âiäòiñíèëè íà Âîëèíü. Âiéñüêà ñîþçíèêiâ çàãðîæóâàëè i Ãàëèöüêîìó
êíÿçiâñòâó. Îäíàê Âîëîäèìèðêî çèìîþ 1149--1150 ðð. ñàì âòîðãíóâñÿ
íà Âîëèíü i îáëîæèâ ìiñòà Øóìñüêî¿ âîëîñòi. Îáëîãà ñàìîãî Øóìñüêà
áóëà äîâãîþ i áåçðåçóëüòàòíîþ.
Íàïðèêiíöi çèìè 1150 ð. Âîëîäèìèðêî ïîêèíóâ ïîçèöi¿ áiëÿ
Øóìñüêà òà âèñòóïèâ íàçóñòði÷ âiéñüêó Içÿñëàâà Ìñòèñëàâè÷à, ÿêèé
ñïiøèâ íà äîïîìîãó Ëóöüêó, îáëîæåíîìó ñóçäàëüñüêèìè òà ñiâåðñüêèìè
âiéñüêàìè. Àëå æîäíà ç ñòîðií íå íàâàæèëàñü ðîçïî÷àòè áèòâó. Ïî-
÷àëèñü ïåðåãîâîðè. Âîëîäèìèðêî âçÿâ íà ñåáå ðîëü ïîñåðåäíèêà.
Êîìïðîìiñíèé ìèð ïiä Ëóöüêîì â áåðåçíi 1150 ð. ôiêñóâàâ âèçíàííÿ
çà Þðiºì Äîâãîðóêèì êè¿âñüêîãî ïðåñòîëó, êîðäîíè Âîëèíi âñòàíîâëþ-
âàëèñü ïî Ãîðèíi. Çâè÷àéíî, ùî ñàì Âîëîäèìèðêî íå ñïiøèâ âiääàâàòè
çàõîïëåíi íèì ïðèêîðäîííi âîëèíñüê³ ì³ñòà ³ ôîðòåö³894.
Âåñíîþ 1150 ð. áîðîòüáà âiäíîâèëàñü çíîâó. Içÿñëàâ Ìñòèñëàâè÷
892 Ma k k F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 47--50.
893 Ипатьевская летопись. Стб. 394.
894 Лаврентьевская летопись. Стб. 325--326.
Оборона Луцька перед військом Андрія Боголюбського (8.02.1150).
Мініатюра Радзивилівського літопису

154
îòðèìàâ ïiäìîãó âiä óãîðöiâ, ñîþç ç ÿêèìè áóâ óêð³ïëåíèé øëþáîì
Âîëîäèìèðà Ìñòèñëàâè÷à ç Îëåíîþ, äî÷êîþ ïàëàòèíà Óãîðùèíè ³ áà-
íà Õîðâàò³¿ Áåëóøà, äâîþð³äíîþ ñåñòðîþ óãîðñüêîãî êîðîëÿ Ãåéçè ²² ³
ïëåì³ííèöåþ âåëèêîãî æóïàíà Ðàøêè Óðîøà ²²895. Â³éíà ç Â³çàíò³ºþ,
ÿêà çíîâó ï³äòðèìàëà ïðåòåíç³¿ íåâãîìîâíîãî Áîðèñà Êàëüìàíîâè÷à, íå
äîçâîëèëà Ãåéç³ ²² îñîáèñòî âçÿòè ó÷àñòü ó öüîìó ïîõîä³, ïðî ùî â³í
ñïîâ³ñòèâ âîëèíñüêèõ ïîñë³â896.
Âèêîðèñòîâóþ÷è íåâäîâîëåííÿ êèÿí Þðiºì Âîëîäèìèðîâè÷åì, ²ç-
ÿñëàâ Ìñòèñëàâè÷ ðóøèâ äî Êèºâà. Ó Ïîðîññ³ íà íüîãî ÷åêàëè ÷îðí³
êëîáóêè, ÿê³ ðàçîì ç éîãî ñèíîì Ìñòèñëàâîì Içÿñëàâè÷åì áëîêóâàëè
Ïåðåÿñëàâ. Içÿñëàâ Ìñòèñëàâè÷ ç óãîðöÿìè òèì ÷àñîì ïðîñëèçíóâ ïîâç
ãàëèöüêó ðàòü, çäîáóâ Áiëãîðîä i, íåñïîäiâàíî äëÿ Þðiÿ Äîâãîðóêîãî,
ââiéøîâ ó Êè¿â897.
Âîëîäèìèðêî Âîëîäàðåâè÷ ÷åðåç Áîëîõiâ òà Ìóíàðåâ ñïiøèâ äî
Êèºâà, íàçäîãàíÿþ÷è âîëèíñüêó ðàòü. Içÿñëàâ Ìñòèñëàâè÷ âñòèã äîìî-
âèòèñü ç äÿäüêîì Âÿ÷åñëàâîì i ðàçîì ç ñîþçíèêàìè òà ñèíîì Ìñòèñëà-
âîì, ÿêèé âiäñòóïèâ ç-ïiä Ïåðåÿñëàâà, ðóøèâ ïðîòè ãàëè÷àí. Îáèäâà
âiéñüêà çóñòðiëèñÿ íà ð. Îëüøàíöi. ×èñåëüíiñòü ïîëêiâ Âîëîäèìèðêà
âðàçèëà éîãî ïðîòèâíèêiâ. Ïåðøèìè çëÿêàëèñÿ ïîëîâöi, ÿêi ïîâåð-
íóëè êîíåé. Çà íèìè ñòàëè âiäñòóïàòè êèÿíè, äàëi -- ÷îðíi êëîáóêè.
Içÿñëàâ Ìñòèñëàâè÷ ç óãîðöÿìè ìóñèâ òåæ âiäñòóïàòè äî Êèºâà, êóäè ç
÷åðíiãiâñüêèìè ïîëêàìè âæå ïiäõîäèâ Þðié Äîâãîðóêèé898.
Âÿ÷åñëàâ Âîëîäèìèðîâè÷ âòiê ó Âèøãîðîä, à âîëèíÿíè ç óãîðöÿìè,
ïðèêðèâàþ÷èñü äðóæèíîþ Ìñòèñëàâà Içÿñëàâè÷à, ñòàëè âòiêàòè íà Âî-
ëèíü. 28 ñåðïíÿ 1150 ð. Þðié Äîâãîðóêèé òà Âîëîäèìèðêî âñòóïèëè
äî Êèºâà. Â ïîãîíþ çà âîëèíÿíàìè áóëè ïîñëàíi Ñâÿòîñëàâ Âñåâîëîäî-
âè÷ òà Áîðèñ Þðiéîâè÷. Ñêîðî äî íèõ ïðèºäíàâñÿ i Âîëîäèìèðêî. Âií
ñïiøèâ çàéíÿòè ÿêîìîãà áiëüøå âîëèíñüêî¿ òåðèòîði¿. Ìåíøå âñüîãî
éîãî öiêàâèëè âèãîäè ñâàòà Þðiÿ Äîâãîðóêîãî, ÿêèé áåçïå÷íî áåíêåòó-
âàâ ó Êèºâi, ñâÿòêóþ÷è ïåðåìîãó.
Ïðîñòîÿâøè 4 äíi ïiä Ëóöüêîì, ãàëèöüêå âiéñüêî îáëîæèëî Áåëç.
Ëèøå, êîëè óãîðñüêèé êîðîëü Ãåéçà II àòàêóâàâ ãàëèöüêi êîðäîíè, Âî-
ëîäèìèðêî ïîêèíóâ îáîç ïiä ñòiíàìè Áåëçà i ç îäíîþ êiííèöåþ ïîì÷àâ
äî Ïåðåìèøëÿ. Óãîðñüêèé êîðîëü òèì ÷àñîì çäîáóâ Ñÿíîê i âçÿâ â
ïîëîí ïîñàäíèêà ßøà899. Ó Âîëîäèìèðêà áóëè øèðîê³ êîíòàêòè ñåðåä
óãîðñüêèõ áàðîí³â. Òåïåð âií ãàðÿ÷êîâî øóêàâ ¿õ äîïîìîãè, íå øêîäó-
þ÷è ãðîøåé, à ùå áiëüøå îáiöÿíîê. Âií íàâiòü ïîñëàâ äî åñòåðãîìñüêîãî
àðõiºïèñêîïà ïîñîëüñòâî, îáiöÿþ÷è ïiäïîðÿäêóâàòè éîìó â öåðêîâíîìó
â³äíîøåíí³ òåðèòîð³þ êíÿç³âñòâà, âèçíàâøè çâåðõí³ñòü ïàïè. Âñå öå äàëî
895 Ипатьевская летопись. Стб. 407--408; Wertner M. A magyar nemzetségek a XIV század középig.
1.k. Temesvár, 1891. 101 old.
896 Dimnik M.  e Dynasty of Chernigov, 1146--1246. Cambridge, 2003. P. 62--63.
897 Ипатьевская летопись. Стб. 406.
898 Войтович Л. Волинські князівства у кінці ХІ -- ХІІ ст. // Войтович Л. Галицько-волинські етю-
ди. Біла Церква, 2011. С. 139.
899 Makk F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 47.

155
ñâî¿ ðåçóëüòàòè. Óãîðöi íå ïiøëè äàëi i, íàâiòü, çâiëüíèëè Ñÿíîê900.
Ãåéçà ²² ìóñèâ ñï³øèòè, òðèâàëà â³éíà éîãî ðîäè÷à ³ ñîþçíèêà Óðîøà
²² ç Â³çàíò³ºþ. Â³í ïîñëàâ íà äîïîìîãó ñåðáàì "íåçë³÷åíí³... ñèëè óãîð-
ñüêî¿ êàâàëåð³¿"901, àëå ñåðáî-óãîðñüêå â³éñüêî áóëî ðîçãðîìëåíå â³çàí-
ò³éöÿìè íà ð. Òàðà ó âåðåñí³ 1150 ð.902
Á³ëüøå òîãî, ÷åðåç âòîðãíåííÿ Ãåéçè ²² ó Ãàëèöüêó çåìëþ âàñèëåâñ
Ìàíó¿ë ² â íàñòóïíîìó ðîö³ âòîðãíóâñÿ â Óãîðùèíó903.
Âåñíîþ 1151 ð. äî âîëèíñüêîãî êíÿçÿ ïiäiéøëè âiéñüêà ãîðîäåí-
ñüêèõ êíÿç³â. Óãîðñüêèé êîðîëü Ãåéçà ²² ïðèñëàâ ìàéæå 10 òèñÿ÷. ²çÿ-
ñëàâ Ìñòèñëàâè÷ âèð³øèâ ïðîäîâæèòè áîðîòüáó. Â³í íåãàéíî îáëîæèâ
Ïåðåñîïíèöþ i çàéíÿâ Ìèëüñüê. Âîëîäèìèðêî Âîëîäàðåâè÷ ñëiäêóâàâ
çà êîæíèì éîãî êðîêîì i âèñëàâ íà äîïîìîãó Àíäðiþ Áîãîëþáñüêî-
ìó, ïîñàäæåíîìó Þð³ºì Äîâãîðóêèì ó Ïåðåñîïíèö³, äðóæèíó áóçüêîãî
êíÿçÿ Âîëîäèìèðà Àíäð³éîâè÷à, ÿêèé ïåðåä öèì ïîêèíóâ ñòàí Ìîíî-
ìàõîâè÷³â ³ ïåðåá³ã äî Âîëîäèìèðêà. ²çÿñëàâ Ìñòèñëàâè÷ òèì ÷àñîì ç
óãîðöÿìè ðóøèâ äàë³ íà Êè¿â. Äîðîãîáóæ i Êîðåöü çäàëèñÿ âîëèíñüêî-
ìó êíÿçþ.
Âîëîäèìèðêî ç îñíîâíèìè ñèëàìè éøîâ ñë³äîì çà âîëèíÿíàìè. Éî-
ãî àâàíãàðä äåáëîêóâàâ Ïåðåñîïíèöþ. Àíäðié Áîãîëþáñüêèé ç'ºäíàâñÿ
ç Âîëîäèìèðêîì áiëÿ Ìèëüñüêà. Ïåðåïðàâèâøèñü ÷åðåç Ãîðèíü, âîíè
ñòàëè íàçäîãàíÿòè Içÿñëàâà Ìñòèñëàâè÷à. Âiéñüêî âîëèíñüêîãî êíÿçÿ
ïåðåéøëî Ñëó÷ i ÷åðåç ×îðòiâ ëiñ äîñÿãëî Óøåñêà. Ïåðåéøîâøè Óøó,
Içÿñëàâ Ìñòèñëàâè÷ ñòàâ ÷åêàòè ïîêè ïåðåïðàâëÿòüñÿ âñi éîãî ñèëè.
Âií ãîòîâèé áóâ äàòè áié ãàëèöüêîìó êíÿçþ. Àëå êè¿âñüêi áîÿðè, ÿêi
áóëè ç íèì, ðàäèëè éòè äàëi.
Âîëîäèìèðêî ïiäiéøîâ äî Ñëó÷i, àëå òóò éîãî àâàíãàðä íàïîðîâñÿ íà
âîëèíñüêèõ ëó÷íèêiâ. Òðè ãîäèíè òðèâàâ áié. Âîëîäèìèðêî ïiäòÿãóâàâ
ñèëè, ÿêi ðîçòÿãíóëèñü íà ìàðøi. Ñóòè÷êà ãðîçèëà ïåðåðîñòè â ãåíå-
ðàëüíó áèòâó. Âiä ïîëîíåíîãî "ÿçèêà" Içÿñëàâ Ìñòèñëàâè÷ çíàâ, ùî
ñèëè ãàëè÷àí ñèëüíî ðîçòÿãíóëèñü. Òîìó Âîëîäèìèðêî íå ñïiøèâ ïî÷è-
íàòè áèòâó. Içÿñëàâ âèðiøèâ ïðîäîâæèòè ìàðø íà Êè¿â. Áiëÿ Ìèëüñüêà
äî Içÿñëàâà ïðèºäíàëàñü ÷àñòèíà êè¿âñüêîãî îïîë÷åííÿ. Áóëî âèðiøåíî
éòè íà Áiëãîðîä, à ó âèïàäêó íåâäà÷i ïðîáèâàòèñÿ äî ÷îðíèõ êëîáóêiâ.
Âîëîäèìèðêî íåâiäñòóïíî éøîâ ñëiäîì i ïî íî÷àõ ñòîðîæà âîëèíÿí áà-
÷èëà âîãíi ãàëèöüêîãî âiéñüêà904.
Áiëãîðîä îáîðîíÿâ Áîðèñ Þðiéîâè÷. Íi÷îãî íå ïiäîçðþþ÷è, âií
ñïîêiéíî ïèÿ÷èâ ç äðóæèíîþ. Âií áóâ âïåâíåíèé, ùî äåñü òàì â
900 Войтович Л. Галицька земля у кінці ХІ -- ХІІ ст. // Войтович Л. Галицько-волинські етюди. Біла
Церква, 2011. С. 165--166.
901 Ioannis Cinnami Epitome rerum ab Ioannes et Alexio Comnenis Gestarum / Rec. A. Meineke //
Corpus Scriptorum Historiae Byzantinae. Bonnae, 1836. P. 107.8--17; Бибиков М.В. Византийский
историк Иоанн Киннам о Руси и народах Восточной Европы. Москва, 1997. С. 61.
902 Stephenson P. Byzantium's Balkan Frontier: A Political Study of the Northen Balkans, 900--1204.
Cambridge, 2000. P. 225--226, 230.
903 Фрейденберг М.М. Труд Иоанна Киннама как исторический источник // Византийский Вре-
менник. Т.16. Москва, 1959. С. 34.
904 Войтович Л. Галицька земля у кінці ХІ -- ХІІ ст. С. 166.

156
Ïåðåñîïíèöi ñòîðîæèòü âîëèíÿí Àíäðié Þðiéîâè÷. Ïîÿâà äðóæèíè Âî-
ëîäèìèðà Ìñòèñëàâè÷à, ÿêà éøëà â àâàíãàðäi, áóëà íåñïîäiâàíîþ. Ïðè
çâóêàõ òðóá âiéñüêà ïðîòèâíèêà Áîðèñ âòiê, íå ïðèéìàþ÷è áîþ, õî÷à
ìîñòíèê âæå ðîçêèäàâ ìiñò, à òàêà ñèëüíà ôîðòåöÿ ÿê Áiëãîðîä ìîãëà
îáîðîíÿòèñü äîâãî.
Içÿñëàâ Ìñòèñëàâè÷ çàëèøèâ áðàòà Âîëîäèìèðà ó Áiëãîðîäi ñòå-
ðåãòè Âîëîäèìèðêà, à ñàì ðóøèâ äàëi íà Êè¿â. Òèì ÷àñîì Áîðèñ, ÿêèé
ïðèáiã â ñòîëèöþ, ïiäíÿâ ïàíiêó. Àãåíòè i ïðèõèëüíèêè Içÿñëàâà, â
ñâîþ ÷åðãó, ñòàëè ðîçïîâñþäæóâàòè ÷óòêè, ùî Àíäðié Áîãîëþáñüêèé
òà Âîëîäèìèðêî ðîçãðîìëåíi. Þðié Äîâãîðóêèé íåãàéíî çàëèøèâ ñòî-
ëèöþ i ïîñïiøèâ ñõîâàòèñÿ ó Ãîðîäöi-Îñòåðñüêîìó. Içÿñëàâ Ìñòèñëàâè÷
áåç áîþ âñòóïèâ ó Êè¿â905. Êèÿíè ëþáóâàëèñÿ óãîðñüêèì â³éñüêîì, ÿêå
âñòóïèëî â ì³ñòî ðàçîì ç âîëèíÿíàìè: "Киѩне же дивѧхутсѧ Оугромъ мно-
жеству и кметьства ихъ и комонемъ ихъ"906.
Ðîçâiäíèêè äîïîâiëè ãàëèöüêîìó êíÿçþ ïðî âçÿòòÿ Êèºâà. Ñïåðå-
ñåðäÿ Âîëîäèìèðêî âè÷èòàâ Àíäðiþ Þðiéîâè÷ó: "Како есть кн҃жение свата
моего. Аже рать на нь из Володимера идеть а како того не оувѣдати, а ты сн҃ь е҃
сѣдиши в Пересопници, а дрүгыи Бѣлѣгородѣ како того не оустеречи… ѡже тако
кнж҃ите съ своимъ ѿц҃мъ а правите сами, а ѩ не могу на Изѧслава ѡдин поити"907.
Ãàëèöüêà ðàòü ðóøèëà íàçàä. Îáëîæèâøè Ìè÷åñê, Âîëîäèìèðêî
Âîëîäàðåâè÷ çàæàäàâ êîíòðèáóöi¿. Æèòåëi ìiñòà çíiìàëè ñâî¿ ãðèâíè òà
ñêèäàëè ïðèêðàñè ç æiíîê. Äîëþ Ìè÷åñüêà ðîçäiëèëè i iíøi âîëèíñüêi
ìiñòà. Ãàëèöüêà ðàòü âiäiéøëà äîñèòü äàëåêî i Þðié Äîâãîðóêèé íå äî-
÷åêàâñÿ ¿¿ ïîâåðíåííÿ. 12 òðàâíÿ 1151 ð. â áèòâi íà ð. Ðóòi âií ïîòåðïiâ
âåëèêó ïîðàçêó.
Ó ñåðïíi 1151 ð. Þðié i éîãî ñîþçíèêè ïðèéíÿëè âñi óìîâè
çàïðîïîíîâàíi âåëèêèì êíÿçåì ²çÿñëàâîì Ìñòèñëàâè÷åì. Âîëîäèìèð
Àíäðiéîâè÷ áóâ ïðîùåíèé i îòðèìàâ Äîðîãîáóæ. Êîëè äî öüîãî ìiñòà
ïiäiéøîâ Ìñòèñëàâ Içÿñëàâè÷ ç óãîðöÿìè, ÿêi âåðòàëè äîäîìó, Âîëîäè-
ìèð âëàøòóâàâ áåíêåò, à ñàì òàºìíî ïîïåðåäèâ ãàëèöüêîãî êíÿçÿ. Êî-
ëè óãîðñüêà ðàòü âiäïî÷èâàëà ïiñëÿ áåíêåòó, Âîëîäèìèðêî íåñïîäiâàíî
ââiðâàâñÿ â ¿õ ñòàí. Ïîëîâèíà ëþäåé áóëà ïåðåáèòà i âçÿòà â ïîëîí, à
ðåøòà ç Ìñòèñëàâîì Içÿñëàâè÷åì âòåêëà â Ëóöüê.
Öÿ ïiäñòóïíà ïåðåìîãà áóëà ïîëiòè÷íîþ ïîìèëêîþ Âîëîäèìèðêà.
Ïîêè óãîðñüêèé êîðîëü Ãåéçà II âiâ âiéíó ç Âiçàíòiºþ, à Içÿñëàâ Ìñòèñ-
ëàâè÷ âèãàíÿâ Þðiÿ Äîâãîðóêîãî ç Ãîðîäöÿ-Îñòåðñüêîãî, ãàëèöüêèé
êíÿçü ìiã íàñîëîäæóâàòèñÿ ñâî¿ì óñïiõîì. Ó 1152 ð. ïðîòè íüîãî îá-
ðóøèëèñü âñi ñèëè êè¿âñüêîãî êíÿçÿ òà óãîðñüêå â³éñüêî, ÿêå ïðèâ³â
ñàì Ãåéçà II. Âòðàòè ïîíåñåí³ â³ä â³éñüê Ìàíó¿ëà ², ñîþçíèêà Âîëî-
äèìèðêà, ÿê ³ ï³äñòóïíà ð³çíÿ óãîðö³â ó Äîðîãîáóæ³, âèâåëè éîãî ç
ñåáå. Âîëîäèìèðêî íå çóìiâ çàâàäèòè ç'ºäíàííþ âiéñüê ïðîòèâíèêiâ ïiä
ßðîñëàâîì i ¿õ ïåðåïðàâi ÷åðåç Ñÿí. Ñëiäîì çà âîëèíÿíàìè i êèÿíàìè ó
âîäè ðiêè êèíóëàñÿ óãîðñüêà êiííèöÿ. Ñòðiìêèé íàòèñê âèðiøèâ áèòâó
905 Ипатьевская летопись. Стб. 412--416.
906 Там же. Стб. 416.
907 Там же. Стб. 417.

157
íà êîðèñòü ñîþçíèêiâ. Ãàëèöüêèé êíÿçü ëåäâå íå ïîòðàïèâ â ïîëîí äî
÷îðíèõ êëîáóêiâ908.
Ñõîâàâøèñü â Ïåðåìèøëi, Âîëîäèìèðêî ïðèêèíóâñÿ ñìåðòåëüíî
ïîðàíåíèì i ÷åðåç ñâî¿õ äðóçiâ â óãîðñüêîìó òàáîði ñòàâ âìîâëÿòè Ãåéçó
II ïîìèðèòè éîãî ç Içÿñëàâîì. Êè¿âñüêèé êíÿçü ïåðåêîíóâàâ óãîðñüêîãî
êîðîëÿ íå âiðèòè êëÿòâàì ëþäèíè, ÿêà íèìè ëèøå çàáàâëÿºòüñÿ. Îäíàê
ðàäíèêè, ñåðåä ÿêèõ áóëè ïðèõèëüíèêè ãàëèöüêîãî êíÿçÿ, âìîâèëè
ñâîãî êîðîëÿ ùå ðàç ïîâiðèòè Âîëîäèìèðêó Âîëîäàðåâè÷ó. Éîãî çìóñè-
ëè ïðèíåñòè êëÿòâó íà õðåñòi ñâ. Ñòåôàíà. Öå áóâ ðåë³êâàð³é ç ÷àñòèí-
êîþ æèâîòâîðÿùîãî äåðåâà ç õðåñòà, íà ÿêîìó áóâ ðîçï'ÿòèé Õðèñòîñ.
Êðiì êîíòðèáóöi¿ i çîáîâ'ÿçàííÿ íå äîïîìàãàòè Þðiþ Äîëãîðóêîìó, Âî-
ëîäèìèðêî ìàâ ïîâåðíóòè çàõîïëåíi íèì Áóæåñê, Øóìñüê, Òèõîìëü,
Âèãîøiâ òà Ãíîéíèöþ.
Äî êëÿòâ Âîëîäèìèðêî ñïðàâäi âiäíîñèâñÿ áàéäóæå, ââàæàþ÷è,
ùî ó ïîëiòèöi âñi çàñîáè ïðèäàòíi. Òîìó âií íå ïóñòèâ âîëèíñüêèõ
ïîñàäíèêiâ â ìiñòà, ÿêi ìàâ ïîâåðíóòè. Òèì áiëüøå, ùî Içÿñëàâ çíî-
âó ìóñèâ âèñòóïèòè íà ëiâèé áåðåã Äí³ïðà ïðîòè Þðiÿ Äîâãîðóêîãî,
ÿêèé âæå çiáðàâ íîâi ñèëè. Àëå, òèì ðàçîì, Þðié Äîâãîðóêèé, ïiñëÿ
òîãî, ÿê éîãî ñîþçíèêè ïîëîâöi áóëè ðîçãðîìëåíi, øâèäêî âiäñòóïèâ.
Âîëîäèìèðêî, ÿêèé âæå áóâ ïiä Áîæåñêîì, ìóñèâ âåðòàòè íàçàä ó Ãà-
ëè÷. Içÿñëàâ Ìñòèñëàâè÷ ïðèñëàâ äî íüîãî áîÿðèíà Ïåòðà Áîðèñëàâè÷à,
ÿêèé ìàâ ïîïåðåäèòè ãàëèöüêîãî êíÿçÿ, ùî ó âèïàäêó íåâèêîíàííÿ
óìîâ Ïåðåìèøëüñüêîãî ìèðó éîãî ÷åêàº íîâå âòîðãíåííÿ i ðîçïðàâà áåç
ïîùàäè. Ó âiäïîâiäü Âîëîäèìèðêî çóõâàëî âiäïîâiâ, ùî âií ùå íå ïî-
êâèòàâñÿ ç Içÿñëàâîì Ìñòèñëàâè÷åì çà òå, ùî òîé íàâiâ íà éîãî çåìëi
óãîðöiâ. Òîäi áîÿðèí ïðèãàäàâ êíÿçþ éîãî êëÿòâó íà õðåñòi ñâ. Ñòå-
ôàíà. Âîëîäèìèðêî çi ñìiõîì ïîÿñíèâ, ùî òàêèé ìàëèé õðåñòèê éîãî
àæ íiêîëè íå çëÿêàº. Êîëè êè¿âñüêèé áîÿðèí ïîêèäàâ Ãàëè÷, Âîëîäè-
ìèðêî Âîëîäàðåâè÷, âñå ùå íàñìiõàþ÷èñü íàä éîãî íà¿âíiñòþ, ïiøîâ ó
äâiðöåâó öåðêâó. Àëå, ïîâåðíóâøèñü ç öåðêâè, ãàëèöüêèé êíÿçü áóâ
ðàïòîâî íà ìiñöi ñêîøåíèé ïàðàëi÷åì. Ñïîäiâàþ÷èñü ÿêîñü âåðíóòè
äî æèòòÿ ïîìåðòâiëi îðãàíè, éîìó ïðèãîòóâàëè êóï³ëü ç îêðîïó. Àëå
íi÷îãî íå äîïîìîãëî, äî âå÷îðà êíÿçþ ñòàëî ãiðøå, à âíî÷i âií ïîìåð909.
Âîëîäèìèðêîâi Âîëîäàðåâè÷ó âäàëîñÿ ñòâîðèòè ïîòóæíå Ãàëèöüêå
908 Ипатьевская летопись. Стб. 446--450; Грот К.Я. Из истории Угрии и славянства в ХІІ веке
(1141--1173). Варшава, 1889. С. 172--177.
909 Лаврентьевская летопись. Стб. 340; Ипатьевская летопись. Стб. 462--463; Летопись по Воскре-
сенскому списку // Полное собрание русских летописей. Т. 7. Москва, 2001. С. 60; Никонов-
ская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. 10. Спнкт-Петербург, 1885. С. 196;
Тверский летописний сборник // Полное собрание русских летописей. Т. 15. Санкт-Петербург,
1863. С. 221; Siarczyński F. Dzieje księstwa niegdyś Przemyslskiego // Czasopism naukowy Biblioteki
im.Ossolińskich. 1828. № 2/3; Zubrzycki D. Rys do historii narodu ruskiego w Galicji i hierarchii
cerkiewnej w temże krolestwie. Lwów, 1837; Смирнов С. Судьбы Червонной или Галицкой Руси
до воссоединения ея с Польшей 1387 г. Москва, 1860; Bielowski A. Krolestwo Galicji (o starem
księstwie Halickiem) // Biblioteka Ossolinskich. 1860. Т.1; Грушевський М. Iсторiя України-Руси.
Т.2. Львів, 1905. С.122--123, 142--144, 151--153, 162--175, 443--454, 474, 480; Ратич О.О., Нудь-
га Г.Л. Захiдноукраїнськi землi в епоху Київської Русi та в перiод феодальної роздробленостi //
Торжество iсторичної справедливостi. Львів, 1968. С.44--64.

158
êíÿçiâñòâî, ÿêå ïðîâàäèëî âëàñíó àêòèâíó ì³æíàðîäíó ïîë³òèêó ³ íà-
ìàãàëîñÿ âïëèâàòè íà áîðîòüáó çà êè¿âñüêèé ïðåñòîë910. Â³çàíò³éñüêèé
ïèñüìåííèê ªâñòàô³é Ñîëóíñüêèé (áë. 1115 --áë. 1195), ãîâîðÿ÷è ïðî
Ãàëèöüêå êíÿç³âñòâî, ç ïîäèâîì çàçíà÷àâ, ùî âîíî í³òðîõè íå ìåíøå
Óãîðùèíè911.
Ïîøóêè çáëèæåííÿ. Äóæå øâèäêî â Êèºâi çðîçóìiëè, ùî i íîâèé
ãàëèöüêèé êíÿçü íå çáèðàºòüñÿ ïîâåðòàòè çàõîïëåíi âîëèíñüêi ìiñòà.
Òîìó Içÿñëàâ Ìñòèñëàâè÷ ó 1153 ð. âèñòóïèâ íà Ãàëè÷. Ó ïîõîäi âçÿ-
ëè ó÷àñòü âîëèíñüêà äðóæèíà Ñâÿòîïîëêà Ìñòèñëàâè÷à, äîðîãîáóçüêà
äðóæèíà Âîëîäèìèðà Ìñòèñëàâè÷à, ïåðåñîïíèöüêà äðóæèíà Âîëîäè-
ìèðà Àíäðiéîâè÷à i ÷åðíiãiâñüêi òà ñìîëåíñüêi äðóæèíè. Ãàëèöüêi ïîë-
êè çóñòðiëè ¿õ áiëÿ Òåðåáîâëi. ßðîñëàâ Âîëîäèìèðîâè÷ ó áèòâ³ ó÷àñò³
íå áðàâ. Ãîëîâíîþ ïðè÷èíîþ, íàïåâíî, áóëà ñïàäêîâà õâîðîáà Ïåðòåñà
(íå ïðàöþâàâ íîðìàëüíî êîë³ííèé ñóãëîá), ÿêà íå äîçâîëÿëà éîìó áó-
òè ïîâíîö³ííèì âî¿íîì912. Áèòâà òðèâàëà öiëèé äåíü. Êè¿âñüêèé êíÿçü
ðîçãðîìèâ ëiâèé ôëàíã ãàëèöüêîãî âiéñüêà i âçÿâ áàãàòî ïîëîíåíèõ, àëå
ëiâèé ôëàíã éîãî âiéñüêà â ñâîþ ÷åðãó òåæ áóâ ðîçáèòèé ãàëè÷àíàìè i
ðîçñiÿíèé. Òîäi Içÿñëàâ Ìñòèñëàâè÷ âèðiøèâ âäàòèñü äî õèòðîùiâ. Âií
ïiäíÿâ íàä ñâî¿ì ñòàíîì çàõîïëåíi ãàëèöüêi ñòÿãè i ÷àñòèíà ãàëè÷àí,
ÿêi ïîâåðòàëèñü ïiñëÿ ïåðåñëiäóâàííÿ ðîçáèòèõ âîëèíÿí, ïîòðàïèëà â
910 Головко О. Князь Володимирко Володаревич -- перший володар об'єднаного Галицького
князівства // Миколаївщина. Т.3. Львів, 2006. С.79--94; Його ж. Князь Володимирко Волода-
ревич -- перший володар об'єднаного Галицького князівства // Україна: культурна спадщи-
на, національна свідомість, державність. Вип.15. Ювілейний збірник на пошану Ярослава
Ісаєвича. Львів, 2006--2007. С.90--97.
911 Бибиков М.В. Византийские источники по истории Руси, народов Северного Причерноморья
и Северного Кавказа (ХII-ХIII вв.) // Древнейшие государства на территории СССР. 1980 г.
Москва, 1981. С.76.
912 Див.: Горбенко С.О. Ярослав Осмомисл. Реконструкцiя антропологiчна та iсторична. Львів-
Винники, 1996.
Похорон Володимирка Володаревича (лютий 1153 р.).
Мініатюра Радзивилівського літопису

159
éîãî ðóêè. Ñòàíîâèùå êè¿âñüêîãî êíÿçÿ, îäíàê çàëèøàëîñü âàæêèì.
Âîëèíñüêi ïîëêè ðîçáiãëèñÿ, à êèÿíè òà ÷åðíiãiâöi âòðàòèëè òàê áàãàòî
ëþäåé, ùî ¿õ çàëèøèëîñü ìåíøå, íiæ ïîëîíåíèõ. Ç Òåðåáîâëi â áóäü-
ÿêèé ÷àñ ìiã ïiäiéòè ßðîñëàâ Âîëîäèìèðîâè÷. Òîìó Içÿñëàâ Ìñòèñëà-
âè÷ ó âiä÷à¿ âåëiâ ïåðåáèòè áiëüøiñòü ïîëîíåíèõ, çàëèøèâøè òiëüêè
íàéâèçíà÷í³øèõ, i âiäñòóïèâ íàçàä913.
Ñìåðòü Içÿñëàâà Ìñòèñëàâè÷à ó 1154 ð. i øâèäêå ïîâåðíåííÿ äî
Êèºâà Þðiÿ Äîâãîðóêîãî, ÿêèé äîâîäèâñÿ ßðîñëàâó òåñòåì, çíÿëî ïðî-
áëåìó êè¿âñüêî-ãàëèöüêèõ ñòîñóíêiâ. Ãåéçà ²² ó 1153--1154 ðð. íå çì³ã
äîïîìîãòè ñâîºìó ñâîÿêó. Â³í ïðîäîâæèâ â³éíó ó Ñåðá³¿ ïðîòè Â³çàíò³¿.
Ï³ñëÿ ïîðàçêè â³ä êíÿçÿ Ê³ë³ê³éñüêî¿ Â³ðìåí³¿ Òîðîñà ², âàñèëåâñ Ìàíó-
¿ë ïåðåâ³â ñâîãî äâîþð³äíîãî áðàòà Àíäðîí³êà íà Áàëêàíè, ïîñòàâèâøè
äóêîþ Áåëãðàäà, Áðàí³÷åâà ³ Í³øà ³ç çàâäàííÿì îáîðîíÿòè ö³ çåìë³ â³ä
óãîðö³â914. Àíäðîí³ê Êîìí³í áóâ òàêîæ äâîþð³äíèì áðàòîì ãàëèöüêî-
ãî êíÿçÿ ßðîñëàâà Âîëîäèìèðîâè÷à. Áîðÿ÷èñü çà ³ìïåðàòîðñüêó âëàäó,
â³í âñòóïèâ ó òàºìí³ ïåðåìîâèíè ç Ãåéçîþ ²² òà ãåðìàíñüêèì ³ìïåðàòî-
ðîì Ôð³äð³õîì ² Áàðáàðîñîþ. Çà óêëàäåíîþ óãîäîþ â îáì³í íà äîïîìîãó
â³í çîáîâ'ÿçàâñÿ ïåðåäàòè Ãåéç³ ²² ñåðáñüê³ ì³ñòà, äóêîþ íàä ÿêèìè áóâ
ïîñòàâëåíèé915. Àëå çìîâà Àíäðîí³êà, ÿêèé ãîòóâàâ çàìàõ íà Ìàíó¿ëà
², áóëà âèêðèòà, à ñàì ïðèíö àðåøòîâàíèé916. Îáëîãà Áðàí³÷åâà óãîð-
ñüêèìè â³éñüêàìè çàâåðøèëèñÿ áåçðåçóëüòàòíî. Âåñíîþ 1155 ð. îáèäâ³
ñòîðîíè ïîãîäèëèñÿ íà ìèð917.
ßðîñëàâ Îñìîìèñë, îòðèìàâøè ó ñïàäîê âåëè÷åçíó íåðîçäðîáëåíó
Ãàëèöüêó çåìëþ, ïîâí³ñòþ â³äìîâèâñÿ â³ä áàòüê³âñüêî¿ ïîë³òèêè. Â³í
ï³øîâ íà çáëèæåííÿ ç Âîëèíñüêèìè Ìîíîìàõîâè÷àìè ³, ñïèðàþ÷èñü íà
ò³ñíèé ñîþç ç Â³çàíò³ºþ, ïî÷àâ øóêàòè âíîðìóâàííÿ â³äíîñèí ç Óãîð-
ùèíîþ òà Ïîëüùåþ. Ñîþç ßðîñëàâà Âîëîäèìèðîâè÷à ç Ìñòèñëàâîì ²çÿ-
ñëàâè÷åì íàëÿêàâ êè¿âñüêîãî êíÿçÿ ²çÿñëàâà Äàâèäîâè÷à ³ â³í ñïðîáó-
âàâ øàíòàæóâàòè ãàëèöüêîãî êíÿçÿ ³çãîºì ²âàíîì Ðîñòèñëàâè÷åì Áåð-
ëàäíèêîì, ó ÿêîãî, ÿê ñïàäêîºìöÿ Âàñèëüêîâè÷³â, áóëî á³ëüøå ïðàâ
íà Ãàëè÷, í³æ ó Âîëîäèìèðêà Âîëîäàðåâè÷à òà éîãî ñèíà ßðîñëàâà918.
913 Ипатьевская летопись. Стб. 466--468.
914 Грот К.Я. Из истории Угрии и славянства в ХІІ веке. С. 195--198; Chalandon F. Les Comnéne.
Études sur l'empire byzantin aux XI-e et XII-e siécles. T. 2. Jean II Comnéne (1118--1143) et Manuel
I Comnéne (1143--1180). Paris, 1912. P. 409; Diehl Ch. Les  gures Byzantines. T. 2. Paris, 1927. P.
96; Bânescu N. Les duchés Byzantins de Paristrion (Paradanuvion) et de Bulgarie. Bucurest, 1946. P.
160--161; Jurewicz O. Andronik I Komnenosz. Warszawa, 1962. S. 39--41, 53--54; Пашуто В.Т. Внеш-
няя политика. С. 178; Калиħ J. Подаци Абу Хамида о приликама у Jужноj Угарскоj средином ХІ
века .. Матица Српскаю Зборник за историj у 4. Београд, 1971. С. 36.
915 Ioannis Cinnami Epitome rerum. P. 124--130; Dieten J. A. von. Nicetae Chonitae Historia / Corpus
fontium historiae Byzantinae. T. 11. Pars I. Series Berolinensis. Berolini, 1975. P. 101.
916 Jurewicz O. Andronik I Komnenosz. S. 55.
917 Pauler Gy. A magyar nemzet történéte az Árpádházi királyok alatt. I köt. Budapest, 1899. 289, 494--
495 old.; Acsady I. A magyar birodalom történéte. I köt. Budapest, 1903. 212 old.; Rácz J. Bizánci
költemények Manuel császár magyar hadjáatairól // Magyar-görög tanulmányok. T.16. Budapest,
1941. 39.516--522, 46.92--94.
918 Войтович Л. Князь Іван Бирладник: загадка походження // Генеалогічні записки Українсько-
го геральдичного товариства. Вип. 5. Львів, 2006. С. 7--15; Його ж. Князь Іван Бирладник: за-
гадкова постать // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 11--12. Дрогобич, 2008. С. 51--62.

160
Àëå êîàë³ö³ÿ, îðãàí³çî-
âàíà ßðîñëàâîì Îñìî-
ìèñëîì, ó 1158--1159 ðð.
ïîçáàâèëà ²çÿñëàâà Äàâè-
äîâè÷à êè¿âñüêîãî ïðåñ-
òîëó, à ²âàí Áèðëàäíèê,
ÿêèé ó 1160 ð. íà äóíàé-
ñüêîìó êîðäîí³ çäàâñÿ
â³çàíò³éñüêèì óðÿäîâ-
öÿì, íàñòóïíîãî ðîêó
áóâ îòðóºíèé ó Ñîëóíi
[Ôåññàëîíiêàõ] íàâðÿä
÷è áåç âiäîìà ãàëèöüêî-
ãî êíÿçÿ919. Ç òîãî ÷àñó
ßðîñëàâ Îñìîìèñë óâàæ-
íî ñòåæèâ çà áàëàíñîì
ñèë ì³æ ñóñ³äàìè, áóäó-
÷è ôàêòè÷íî íåçàëåæ-
íèì â³ä Êèºâà âîëîäà-
ðåì.Â óãîðñüêîãî êîðîëÿ
Ñòåôàíà ²²² (1162--1172)
ñòàíîâèùå áóëî çíà÷íî
ã³ðøèì. Ùå ó 1156 ð. äî Â³çàíò³¿ âò³ê éîãî äÿäüêî Ñòåôàí, ïðåòåíç³¿
êîòðîãî ï³äòðèìàâ ïàëàòèí Óãîðùèíè ³ áàí Õîðâàò³¿ Áåëóø. Ó 1160 ð.
äî Â³çàíò³¿ âò³ê ³ ùå îäèí äÿäüêî Ëàñëî920. Â³çàíò³ÿ ï³äòðèìàëà ¿õ ïðå-
òåíç³¿ çáðîéíèì âòîðãíåííÿì ³ óãîðñüê³ áàðîíè ïîãîäèëèñÿ âèçíàòè êî-
ðîëåì Ëàñëî ²² (1162--1163). Â³éñüêî Ñòåôàíà ²²² ïîòåðï³ëî ïîðàçêó ³
éîìó äîâåëîñÿ âò³êàòè äî Àâñòð³¿921. Ï³ñëÿ ðàïòîâî¿ ñìåðò³ Ëàñëî ²²,
çàõîïèâøè Ïðåñáóðã (Áðàòèñëàâó), Ñòåôàí ²²² íå çì³ã âåðíóòè ñîá³ êî-
ðîíó, áî âîíà ïåðåéøëà äî íàñòóïíîãî â³çàíò³éñüêîãî ñòàâëåíèêà äÿäü-
êà Ñòåôàíà IV (1163--1165). ×àñòèíà áàðîí³â, íåâäîâîëåíà â³äâåðòîþ
ïðîâ³çàíò³éñüêîþ ïîçèö³ºþ öüîãî êîðîëÿ, ïåðåéøëè íà ñòîðîíó Ñòå-
ôàíà ²²². Éîãî â³éñüêî, ï³äñèëåíå í³ìåöüêèìè íàéìàíöÿìè, 19 ÷åðâíÿ
1163 ð. ï³ä Ñåêåøôåãåðâàðîì ðîçãðîìèëî â³éñüêî Ñòåôàíà ²V, âçÿâøè
éîãî â ïîëîí. Àëå çà ïîðàäîþ ìàòåð³ ³ àðõ³ºïèñêîïà åñòåðãîìñüêîãî
Ëóêàñà Ñòåôàí ²²² â³äïóñòèâ äÿäüêà, ÿêèé â³äðàçó æ êèíóâñÿ øóêàòè
ñîþçíèê³â922. Â³çàíò³ÿ çíîâó âòîðãíóëàñÿ â Óãîðùèíó ³ ï³ñëÿ âèñíàæ-
ëèâî¿ êàìïàí³¿ îáèäâ³ ñòîðîíè ó 1163 ð. ïîãîäèëèñÿ íà ìèð. Ìàíó-
¿ë ² âèçíàâ êîðîëåì Ñòåôàíà ²²², àëå éîãî ìîëîäøèé áðàò Áåëà ìàâ
919 Ипатьевская летопись. Стб. 519; Литаврин Г.Г. Русь и Византия в ХІІ веке // Литаврин Г.Г.
Византия и славяне. Санкт-Петербург, 1999. С. 507.
.
920 Kristό D., Ma k k F. Az Árpád-haz uralkodoi. 190 old.; Stephenson P. Byzantium's Balkan Frontier. P.
247; Engel P.  e Realm of St. Stephen. A History of Medieval Hangary, 895--1526. 2001. P. 51.
921 Makk F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 82.
922 Ma k k F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 85; Kristό D., Makk F. Az Árpád-haz uralkodoi. 193 old.;
Stephenson P. Byzantium's Balkan Frontier. P. 250; Engel P.  e Realm of St. Stephen. P. 52.
Угорський король Стефан ІІІ (1161–1172)
(хроніка Марка Кальті, бл. 1360)

161
â³äïðàâèòèñÿ äî Êîíñòàíòèíîïîëÿ ÿê ïî÷åñíèé çàëîæíèê. Íàéá³ëüøîþ
íåáåçïåêîþ áóëî òå, ùî áàòüêî çàïîâ³â Áåë³ Õîðâàò³þ ³ Äàëìàö³þ, ÿê³
òåïåð ìàëè ïåðåéòè ï³ä êîíòðîëü Â³çàíò³¿923.
Ïðèíö Áåëà, ÿêèé ïðèáóâ äî Êîíñòàíòèíîïîëÿ íàïðèê³íö³ 1163 ð.
âðàçèâ â³çàíò³éö³â ñâîºþ ñòàòóðîþ (â³í áóâ êðåìåçíèì áîãàòèðåì çðîñòó
190 ñì) òà çíàííÿì ãðåöüêî¿ ìîâè. Ó 1164 ð. Ìàíó¿ë ² çàðó÷èâ ïðèí-
öà ç ñâîºþ äî÷êîþ Ìàð³ºþ ³ îãîëîñèâ ñïàäêîºìöåì ï³ä ïðàâîñëàâíèì
³ìåíåì Àëåêñ³ÿ ç òèòóëîì äåñïîòà924. Òóò æå â³çàíò³éñüêèé ³ìïåðàòîð
ï³øîâ ñèëîþ â³äáèðàòè ñïàäùèíó ñâîãî ìàéáóòíüîãî çÿòÿ Äàëìàö³þ ³
Õîðâàò³þ, çàéíÿâøè Ñ³ðì³óì íà Äóíà¿. Ñòåôàí IV òèì ÷àñîì çâåðíóâñÿ
äî ãåðìàíñüêîãî ³ìïåðàòîðà Ôð³äð³õà ² Áàðáàðîñè.
² â ö³é ñèòóàö³¿ ïðèâèä â³çàíò³éñüêî-óãîðñüêî¿ óí³¿ çìóñèâ ßðîñ-
ëàâà Îñìîìèñëà ä³ÿòè ð³øó÷å. Ãàëèöüêèé êíÿçü ïðèéíÿâ ïðåòåíäåíòà
íà â³çàíò³éñüêèé ïðåñòîë ñâîãî äâîþð³äíîãî áðàòà Àíäðîí³êà Êîìí³-
íà925. Äî÷êà ßðîñëàâà Îñìîìèñëà áóëà çàðó÷åíà ç óãîðñüêèì êîðîëåì
Ñòåôàíîì ²²²926, ÿêèé âèäàâ ñåñòðó Îäîëó (Àäåëà¿äó?) çà áðíåíñüêîãî
ìàðêãðàôà Ñâÿòîïëóêà, ïëåì³ííèêà êîðîëÿ ×åõ³¿ Âëàäèñëàâà ²². Âèìà-
ëüîâóâàëîñÿ â³äðîäæåííÿ óãîðñüêî-÷åñüêî-ãàëèöüêîãî ñîþçó. Çà ò³ñíî¿
ï³äòðèìêè àâñòð³éñüêîãî ãåðöîãà òà íåéòðàë³òåòó ³ìïåðàòîðà Ôð³äð³-
õà ² òàêà êîíô³ãóðàö³ÿ âèãëÿäàëà íåáåçïå÷íîþ.
Ó 1165 ð. ç ³í³ö³àòèâè Ìàíó¿ëà ² ðîçïî÷àëèñÿ â³çàíò³éñüêî-ãàëèöüê³
ïåðåãîâîðè, ÿê³ çàâåðøèëèñÿ ï³äòâåðäæåííÿì ñîþçó ç Â³çàíò³ºþ927 ³ ãà-
ðàíò³ÿìè äëÿ ïðèíöà Àíäðîí³êà Êîìí³íà, ÿêèé îòðèìàâ â óïðàâë³ííÿ
Êèë³ê³þ. Óñòóïêàìè òà îá³öÿíêàìè â³çàíò³éö³ ïåðåêîíàëè ó 1166 ð.
ãàëèöüêîãî êíÿçÿ ðîç³ðâàòè çàðó÷èíè äîíüêè ç Ñòåôàíîì ²²²928. Íàïðè-
ê³íö³ 1166 ð. óãîðñüêèé êîðîëü îäðóæèâñÿ ç Àãíåñîþ, äî÷êîþ ãåðöîãà
Àâñòð³¿ Ãåíð³õà ²² Áàáåíáåðãà929. 8 ëèïíÿ 1167 ð. ì³æ Äóíàºì ³ Ñàâîþ
â³çàíò³éñüêà àðì³ÿ ðîçãðîìèëà óãîðö³â ³ Ìàíó¿ë ² ïðîäèêòóâàâ Ñòåôà-
íîâ³ ²²² óìîâè ìèðó, çà ÿêèìè äî Â³çàíò³¿ â³äõîäèëè Ñ³ðì³é, Äàëìàö³ÿ
³ Áîñí³ÿ930. Â³ä ³äå¿ â³çàíò³éñüêî-óãîðñüêî¿ óí³¿ Ìàíó¿ë ² â³äìîâèâñÿ,
êîëè 14 âåðåñíÿ 1169 ð. ó íüîãî íàðîäèâñÿ ñèí Îëåêñ³é. Â³í ðîç³ðâàâ çà-
ðó÷èíè ïðèíöà Áåëè-Îëåêñ³ÿ ç äî÷êîþ Ìàð³ºþ ³ çàì³ñòü òèòóëó äåñïîòà
íàäàâ éîìó òèòóë êåñàðÿ, îá³öÿþ÷è â ìàéáóòíüîìó äîïîìîãòè çäîáóòè
óãîðñüêèé òðîí. Ó 1170 ð. ³ìïåðàòîð âëàøòóâàâ éîãî øëþá ç Àãíåñîþ
äå Øàò³ëüéîí-ñþð-Ëîíã, äî÷êîþ êíÿçÿ Àíò³îõ³¿ Ðåíå, çâåäåíîþ ñåñòðîþ
923 Ma k k F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 86; Fine J. V.  e Early Medieval Balkans: A Critical Survey
from the Sixth to the Late Twel h. Michigan, 1991. P. 240; Treadgold W. A History of the Byzantine
State and Society. Stanford, 1997. P. 646; Stephenson P. Byzantium's Balkan Frontier. P. 251.
924 Ma k k F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 86; Kristό D., Makk F. Az Árpád-haz uralkodoi. 206 old.;
Stephenson P. Byzantium's Balkan Frontier. P. 251.
925 Войтович Л. Галицька земля в кінці Х -- ХІІ ст. С. 172.
926Makk F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 89.
927 Ипатьевская летопись. Стб. 524.
928 Ma k k F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 99; Kristό D., Makk F. Az Árpád-haz uralkodoi. 194 old.
929 Kristό D., Makk F. Az Árpád-haz uralkodoi. 194 old.
930 Ma k k F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 100; Fine J. V.  e Early Medieval Balkans. P. 242; Treadgold
W. A History of the Byzantine State. Р. 646; Birkenmeier B. J.  e Development of the Komnenian
Army. 1081--1180. Leiden, 2002. P. 120--121.

162
³ìïåðàòðèö³ Ìàð³¿.
4 áåðåçíÿ 1172 ð. íåñïîä³âàíî ïîìåð óãîðñüêèé êîðîëü Ñòåôàí ²²².
Í³ìåöüêèé õðîí³ñò Àðíîëüä ç Ëþáåêà, ÿêèé ó ñâèò³ ñàêñîíñüêîãî ãåð-
öîãà Ãåíð³õà Ëüâà ïåðåáóâàâ â òîé ÷àñ â Óãîðùèí³, çàïèñàâ, ùî "ö³º¿
íî÷³ êîðîëü [Ñòåôàíó ²²² áóëî ò³ëüêè 25 ðîê³â -- Ë.Â.] ïîìåð â³ä îòðóòè,
îòðóºíèé, ÿê êàæóòü, ñâî¿ì áðàòîì"931.
Ïðèíö Áåëà ïðè ï³äòðèìö³ ³ìïåðàòîðà Ìàíó¿ëà ² íåãàéíî âåðíóâñÿ
â Óãîðùèíó ³, çäîëàâøè ïðîòèä³þ ìàòåð³ ªôðîñèí³¿ Ìñòèñëàâíè òà åñ-
òåðãîìñüêîãî àðõ³ºïèñêîïà Ëóêàñà, áóâ êîðîíîâàíèé 13 ñ³÷íÿ 1173 ð.
Â³í ð³øó÷å ïîáîðîâ ñïðîáè ñâîãî áðàòà Ãåéçè çàõîïèòè òðîí ³ óâ'ÿçíèâ
ìàò³ð, ÿêà çàëèøàëàñÿ âïëèâîâèì ïîë³òèêîì, ó ôîðòåöþ Áðàí³÷åâî
(1175), à ïîò³ì çìóñèâ ñòàòè ÷åðíèöåþ ó ºðóñàëèìñüêîìó ìîíàñòèð³
³îàíí³ò³â. Çã³äíî òðàäèö³¿ ìîíàñòèðÿ Ëàâðè ñâ. Ôåîäîñ³ÿ êîðîëåâà ªô-
ðîñèí³ÿ ïîìåðëà ó 1193 ð. ó ìîíàñòèð³ ñâ. Ñàâè ³ áóëà ïîõîðîíåíà ó
öåðêâ³ Òåîòîêàñà ó Ëàâð³ ñâ. Ôåîäîñ³ÿ, àëå ãðîáíèöÿ ¿¿ ïóñòà, áî ò³-
ëî áóëî ïåðåíåñåíî íà Ðóñü. Àëå íàñïðàâä³ ò³ëî êîðîëåâè ëåæèòü â
Óãîðùèí³ â Àëüáåíñüêîìó ìîíàñòèð³932. Áåëà ²²² îá³öÿâ Ìàíó¿ëó ² íå
âîþâàòè ç Â³çàíò³ºþ çà éîãî ïðàâë³ííÿ ³ çà ïðàâë³ííÿ éîãî ñèíà Îëåê-
ñ³ÿ933. Ìîæíà ïðèïóñêàòè (çà áðàêîì äæåðåë), ùî ñòîñóíêè Áåëè ²²² ç
ßðîñëàâîì Îñìîìèñëîì, ÿê ãîëîâíèìè ñîþçíèêàìè Â³çàíò³¿, òåæ áóëè
äîáðèìè. Îáèäâà ïðèñëàëè ñâî¿ â³éñüêà íà äîïîìîãó Ìàíó¿ëó ² ó â³éí³
ïðîòè ñåëüäæóê³â ³ ö³ â³éñüêà áðàëè ó÷àñòü ó íåùàñëèâ³é áèòâ³ ïîáëèçó
Ì³ð³îêåôàëîíà 17 âåðåñíÿ 1176 ð.934
Àëå â³äðàçó æ ïî ñìåðò³ Ìàíó¿ëà ² óãîðñüêèé êîðîëü ðîçãîðíóâ â³é-
íó ïðîòè Â³çàíò³¿ ³ äóæå øâèäêî ïîâåðíóâ ñîá³ Äàëìàö³þ òà Õîðâàò³þ.
Â³éíà ïðîäîâæóâàëàñÿ ³ êîëè Àíäðîí³ê Êîìí³í çì³ñòèâ ïëåì³ííèêà
Îëåêñ³ÿ. Âåñíîþ 1185 ð. óãîðñüêå â³éñüêî âòîðãíóëîñÿ ó ïðèäóíàéñüê³
ïðîâ³íö³¿935. ² ëèøå ï³ñëÿ çàãèáåë³ Àíäðîí³êà ³ ïðèõîäó äî âëàäè ²ñààêà
²² Àíãåëà âîñåíè 1185 ð. Áåëà ²²² óêëàâ ç Â³çàíò³ºþ ìèð òà ñîþç, ñêð³-
ïëåíèé øëþáîì ²ñààêà ²² ç éîãî äî÷êîþ Ìàðãàðèòîþ, ïðèäàíèì ÿêî¿
ñòàëà ñåðáñüêà îáëàñòü ç öåíòðîì ó Í³ø³936.
ßðîñëàâ Îñìîìèñë ï³ñëÿ çàãèáåë³ äâîþð³äíîãî áðàòà Àíäðîí³êà ²²
Êîìí³íà ïîñëàâ ó Â³çàíò³þ ïîñîëüñòâî, ï³ñëÿ ïîâåðíåííÿ ÿêîãî ï³äòðèìàâ
931 Арнольд Любекский. Славянская хроника // Адам Бременский, Гельмольд из Босау, Арнольд
Любекский. Славянские хроники. Москва, 2011. С. 308.
932 Wertner M. Az Árpádok czaládi története. 311--315 old.; Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней
Руси. С. 168--180.
933 Chalandon F. Jean II Comnéne (1118--1143) et Manuel Comnéne (1143--1180). Paris, 1912. P. 486--
492; Moravcsik Gy. Pour une alliance bizantino-hongroise // Byzantion. 1933. Т. 8. P. 555--568.
934 Lilie R.-J. Die Schlacht von Myriokephalon (1176): Auswirkungen auf das byzantinische Reich in aus-
gehenden 12.Jahrhunert // Revue des Etudes Byzantines. T. 35. 1977. P. 257--275; Ma k k F.  e Árpáds
and the Comneni. Р. 113; Magdalino P.  e Empire of Manuel Komnenos, 1143--1180. Cambridge,
1993. P. 96--98; Kristό D., Ma k k F. Az Árpád-haz uralkodoi. 213 old.; Назаренко А. В. Древняя Русь
на международных путях: Междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических
связей ІХ--ХІІ веков. Москва, 2001. С. 636.
935 Ma k k F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 119.
936 M a k k F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 120; Stephenson P. Byzantium's Balkan Frontier. P. 283;
C u r t a F. Southeastem Europe in the Middle Ages, 500--1250. Cambridge, 2006. P. 335.

163
ïîâñòàííÿ áîëãàðñüêèõ íîá³ë³â Àñåí³â ó 1186--1187 ðð.937 Äåòàë³ ö³º¿
â³éíè íåâ³äîì³, àëå ïî ¿¿ ðåçóëüòàòàõ ìîæíà ñóäèòè, ùî ãàëèöüêå â³é-
ñüêî íå äîçâîëèëî óãîðöÿì íàíåñòè óäàð â ñïèíó áîëãàðàì. Çà "Ñëîâîì
î ïîëêó ²ãîðåâå" ßðîñëàâ Âîëîäèìèðîâè÷ "Óãîðñüê³ ãîðè ... ï³äïåð ñâî-
¿ìè ïîëêàìè çàë³çíèìè, çàñòóïèâ êîðîëþ øëÿõ, çàìêíóâ Äóíàþ âî-
ðîòà". Öå ÿâíå ñâiä÷åííÿ áëîêàäè êàðïàòñüêèõ ïåðåâàë³â òà ïðîõîäiâ
ó Áîëãàðiþ. Çàìêíóòè Äóíàþ âîðîòà íàéêðàùå áóëî â ðàéîíi Çàëiçíèõ
âîðiò, â óùåëèíi, äå Äóíàé, çàòèñíóòèé âiäðîãàìè Òðàíñiëüâàíñüêèõ
Àëüï i, ïiäñòóïàþ÷èìè äî íèõ ç äðóãîãî áîêó, ãîðàìè Ìàãî÷à. Òîäi
é ôðàçà "ìå÷à áðåìåíè ÷ðåç îáëàêè" îçíà÷àëà ïåâíèé ðåàëüíèé
ôàêò, ñïîãàäè ïðî ÿêèé ìîãëè îæèâèòè ó ñó÷àñíèêiâ êàðòèíó ïåðå-
ïðàâè êàòàïóëüò i ïîðîêiâ, ÿêi ðàçîì ç ëó÷íèêàìè ìîãëè "çàìêíóòè"
Çàëiçíi âîðîòà938. "...ðèùà òðîïó Òðàÿíþ ÷ðåç ïîëÿ íà ãîðû" -- òàêîæ
ðåìiíiñöåíiÿ áîëãàðñüêî¿ âiéíè939. Çà Äìèòðîì Àíãåëîâèì "Òðîÿíiâ
ïðîõiä" -- ãiðñüêèé ïðîõiä âiä Ïëîâäèâà, çâàíèé ïiçíiøå Âàñèëèöåþ,
äîáðå âiäîìèé ó áîëãàðî-âiçàíòiéñüêèõ âiéíàõ ÕII--ÕIV ñò.940 Ìîæíà
òàêîæ ïðèïóñêàòè, âèõîäÿ÷è ç ³íôîðìàö³¿ çáåðåæåíèõ äæåðåë, ùî îáè-
äâ³ ñòîðîíè îáìåæèëèñÿ ëèøå äåìîíñòðàö³ºþ ñâîº¿ ñèëè, à äî áîéîâèõ
ñóòè÷îê ì³æ ãàëèöüêèì òà óãîðñüêèì â³éñüêàìè íå ä³éøëî.
Ïî÷àòîê ïåðåëîìó. Ï³ñëÿ ñìåðò³ ßðîñëàâà Îñìîìèñëà ðîçãîðíóëàñÿ
áîðîòüáà çà éîãî ñïàäùèíó, â õîä³ ÿêî¿ éîãî ñèí Âîëîäèìèð ó 1188 ð.
ç ðîäèíîþ âò³ê â Óãîðùèíó, ïîïðîñèâøè äîïîìîãè Áåëè ²²²941. Ãàëè÷
çàéíÿâ âîëîäèìèðñüêèé êíÿçü Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷, äî÷êà ÿêîãî Ôåî-
äîðà áóëà îäðóæåíà ç áàñòàðäîì Âîëîäèìèðà ßðîñëàâè÷à. ×àñòèíà ãà-
ëèöüêèõ áîÿð íå ï³äòðèìàëà öüîãî ïåðåâîðîòó. Ôåîäîðó ðîçëó÷èëè ç
÷îëîâ³êîì ³ â³ä³ñëàëè áàòüêîâ³, à óãîðñüêå â³éñüêî, î÷îëåíå Áåëîþ ²²²
ïðîïóñòèëè ÷åðåç êàðïàòñüê³ ïåðåâàëè, ùî çìóñèëî Ðîìàíà ïîêèíóòè
Ãàëè÷942. Ëåãê³ñòü, ç ÿêîþ âäàëîñÿ îïàíóâàòè Ãàëè÷, íàÿâí³ñòü â ñòà-
í³ ãàëèöüêî¿ åë³òè ñèëüíî¿ ïðîóãîðñüêî¿ ïàðò³¿, ï³äøòîâõíóëà Áåëó ²²²
äî ³äå¿ ìîæëèâî¿ óãîðñüêî-ãàëèöüêî¿ óí³¿ íà çðàçîê óãîðñüêî-õîðâàò-
ñüêî¿ óí³¿943. Â³í çàëèøèâ â Ãàëè÷³ 11-ð³÷íîãî ñèíà Àíäð³ÿ ç óãîðñüêîþ
937 Див.: Успенский Ф.И. Образование второго Болгарского царства. Одесса, 1879. С.35--36; Его же.
Император Алексей ІІ и Андроник Комнен // Журнал Министерства Народного Просвеще-
ния. № 212. 1880. С.95--130; № 214. 1881. С.52--85; Его же. Последние Комнины. Начало реакции
// Византийский Временник. Т.25. 1927-1928. С.1--23; Литаврин Г.Г. Два этюда о восстании Пе-
тра и Асеня // Литаврин Г.Г. Византия и славяне. Санкт-Петербург, 1999. С.354--362; Войто-
вич Л. Княжа доба на Русі. С. 343--345; Його ж. Галицьке князівство на Нижньому Дунаї //
Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України. Галич, 2008. С. 3--18; Його ж. Га -
лицько-болгарські відносини у першій третині ХІІІ століття // Княжа доба: Історія і культура.
Вип. 3. Львів, 2010. С. 201--212.
938 Тихомиров М.Н. Киевская Русь // Тихомиров М.Н. Древняя Русь. Москва, 1975. С. 33.
939 Там же. С. 34.
940 Ангелов Д. Съобщително-операционни линии и осведомителна служба във войните и въни-
шо-политическите отношения между България и Византия през XII-XIV вв. // Известия на
Българското Историческо Дружество. Кн. 22--24. София, 1948. С. 219.
941 Ипатьевская летопись. Стб. 660.
942 Там же. Стб. 661--662. Font M. Szempontok III Béla halicsi hadjárataihoz kronologiajához // Acta
Universitatis Szegediensis de Attila József nominatae. Acta Historica. Vol. 84. Szeged, 1987. 45--50 old.
943 Харди Ђура. Наследници Кијева: Између краљевска круне и татарског јарма. Студија о држав-

164
çàëîãîþ, à Âîëîäèìèðà ßðîñëàâè÷à ç ðîäèíîþ â³äâ³ç äî Óãîðùèíè944.
Àíäð³é áóâ ïîñòàâëåíèé ãàëèöüêèì êíÿçåì945, ùî â³äïîâ³äíî ï³äòðèìà-
ëà ïðîóãîðñüêà ïàðò³ÿ, ìàþ÷è íàä³þ ñàì³é ïðàâèòè ïðè ìàëîë³òíüîìó
êíÿçþ. Ñàì æå Áåëà ²²² ïåðøèì ç óãîðñüêèõ êîðîë³â ïðèéíÿâ òèòóë
Rex Galiciae946. Öåé òèòóë êîðîëÿ Áåëè ²²² çàô³êñîâàíèé ó ãðàìîò³ â³ä
2 òðàâíÿ 1189 ð.947. Ñïðîáà Ìèõàéëà Ãðóøåâñüêîãî ï³ääàòè ñóìí³âó öåé
òèòóë, áî ñàì äîêóìåíò ºïèñêîïñüêèé, à íå êîðîë³âñüêèé948 íå âèãëÿ-
äàº ïåðåêîíëèâîþ. Ñóäÿ÷è ç ïîäàëüøî¿ óãîðñüêî¿ ïîë³òèêè ñòîñîâíî Ãà-
ëèöüêî¿ çåìë³, òèòóë Rex Galiciae òàêè áóâ ïðèéíÿòèé. Äàë³ Óãîðùèíà
ïðè êîæí³é íàãîä³ íàìàãàëàñÿ ïðèºäíàòè Ãàëèöüêó çåìëþ íà ï³äñòàâ³
îñîáèñòî¿ óí³¿, âèçíàíî¿ ãàëèöüêèì áîÿðñòâîì, ÿê öå âäàëîñÿ ç Õîðâàò³-
ºþ949. Ö³êàâà ç öüîãî ïðèâîäó äóìêà â³äîìîãî óãîðñüêîãî ³ñòîðèêà Äþëè
Êð³øòîâà (1939--2004), ùî Gesta Ungarorum Àíîí³ìà áóëî ñòâîðåíî ïðè
äâîð³ Áåëè ²²² ñïåö³àëüíî äëÿ îáґðóíòóâàííÿ ïðàâ Àðïàä³â íà ãàëèöüê³
çåìë³950
Óãîðö³ íàäòî ðàíî â³ä÷óëè ñåáå ãîñïîäàðÿìè â Ãàëè÷³. Ì³ñöåâå áî-
ÿðñòâî, ÿêå î÷³êóâàëî çîâñ³ì ³íøîãî, íå çáèðàëîñÿ ç öèì ìèðèòèñÿ.
Ó âèãíàíí³ æèâ íàùàäîê ñòàðøî¿ ã³ëêè Ðîñòèñëàâè÷³â -- ñèí íåùàñ-
ëèâîãî ²âàíà Áèðëàäíèêà. Êíÿçü Ðîñòèñëàâ ²âàíîâè÷ øóêàâ äîïîìîãè
ïðè ð³çíèõ äâîðàõ. Ñõîæå, ùî â³í ðàçîì ç áàòüêîì âò³ê äî Â³çàíò³¿, à
ï³ñëÿ ñìåðò³ áàòüêà ïî÷àâ ñâî¿ ìàíäðè ªâðîïîþ. Çà ñâ³ä÷åííÿì "Ä³ÿíü"
Ôð³äð³õà Áàðáàðîñè ó 1165 ð. ï³ä ÷àñ ïåðåãîâîð³â ³ìïåðàòîðà ç óãîðöÿìè
ó Â³äí³ ÷åñüêèé êîðîëü Âëàäèñëàâ ²² "â³äðåêîìåíäóâàâ êîãîñü ç ðóñüêèõ
êíÿçüê³â (regulis Ruthenorum), ÿêîãî é ïðèâ³â äî ï³äëåãëîñò³ éîìó"951.
²ñòîðèêè ñïåðå÷àþòüñÿ õòî çãàäàíèé ó í³ìåöüêîìó äæåðåë³. Ââàæàþòü, ùî
öå áóâ ãàëèöüêèé êíÿçü ßðîñëàâ Îñìîìèñë, àáî õòîñü ç âîëèíñüêèõ êíÿç³â952.
Âàæêî ïîâ³ðèòè, ùîáè ßðîñëàâ Îñìîìèñë, ÿêèé â³â â òîé ÷àñ ð³âíîïðàâí³
ïåðåãîâîðè ç â³çàíò³éñüêèì âàñèëåâñîì, ðàïòîì ç'ÿâèâñÿ ó Â³äí³ øóêàòè çà-
õèñòó ó ³ìïåðàòîðà Ôð³äð³õà ² Áàðáàðîñè. ² íà Âîëèí³ â òîé ÷àñ íå áóëî òà-
êîãî êíÿçÿ, ÿêèé áè øóêàâ äîïîìîãè â ×åõ³¿. Öèì "ðóñüêèì êíÿçüêîì" ì³ã
но-правном положаји Галичке и Галичко-Волинска княжевина до 1264. година. Нови Сад,
2002. С. 48.
944 Ипатьевская летопись. Стб. 662.
945 Ma k k F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 121; Dimnik M.  e Dynasty of Chernihov. P. 193.
946 Ma k k F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 121.
947 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis / Ed. G.Fejer. T.2. Buda, 1829. P.247.
948 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2. Київ, 1992. С. 449.
949 Шушарин В.П. Складывание и оформление феодальних отношений. Раннефеодальная монар-
хия (ХI -- середина XIII вв.) // История Венгрии. Т. 1. Москва, 1971. С. 143.
950 Kristό Gy. A történeti irodalom Magyarországon a kezdetektöl 1241-ig. Budapest, 1994. 31 old.
951 "Ubi rex Boemorum quendam de regulis Ruthenorum suae praesentiae obtulit eiusque illum ditioni
subdidit": Gesta Friderici I. imperatoris auctoribus Ottone et Ragewino praeposito Frisingesibus. Ap-
pendix / Ed. R. Wilmas // Monumenta Germaniae Нistorica. Scriptores. T. 20. Hannoverae, 1868. Р.
492.
952 Чубатий М. Західна Україна і Рим у ХІІІ ст. у своїх змаганнях до церковної унії // Записки
НТШ. Т. 123--124. Львів, 1917. С. 7; Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. С. 185; Наза-
ренко А.В. Русско-немецкие связи домонгольского времени (IХ -- середина ХIII вв.): состояние
проблемы и перспективы дальнейших исследований // Из истории русской культуры. Т. 2.
Кн. 1. Москва, 2002. С. 271--272.

165
áóòè ò³ëüêè ³çãîé Ðîñòèñëàâ ²âàíîâè÷.
Íå îòðèìàâøè äîïîìîãè ó ªâðîï³, Ðîñòèñëàâ ²âàíîâè÷ ïîâåðíóâñÿ
íà Ðóñü ³ æèâ äàë³ içãîºì ïðè äâîði Äàâèäà Ðîñòèñëàâè÷à ó Ñìîëåíñü-
êó. Ó 1189 ð. â³í ç íåâåëèêîþ äðóæèíîþ ïðèáóâ ó äiäiâñüêó çåìëþ.
Ïðèêîðäîííi ìiñòà âèçíàëè éîãî êíÿçåì. Àëå ó áèòâi çà Ãàëè÷ äðóæèíà
éîãî áóëà ðîçáèòà, à ñàì êíÿçü ïîðàíåíèì ïîòðàïèâ â ïîëîí. Áîÿ÷èñü,
ùî ãàëè÷àíè, ÿêèì ñïîäîáàëàñü ìóæíiñòü Ðîñòèñëàâà ²âàíîâè÷à, éî-
ãî âèçâîëÿòü, óãîðöi ïðèêëàëè äî éîãî ðàí îòðóòó i öèì ïðèñêîðèëè
ñìåðòü êíÿçÿ953. Éîãî, ìîæëèâî, ïîõîâàëè ó ìîíàñòèðñüêié öåðêâi ñâ.
Iâàíà Õðåñòèòåëÿ â Ãàëè÷i954.
Òèì ÷àñîì, îïèíèâøèñü â ³çîëÿö³¿, Âîëîäèìèð ßðîñëàâîâè÷ çóìiâ
ïðîÿâèòè íåàáèÿêó âiäâàãó. Íà ìîòóçöi âií ñïóñòèâñÿ ç âèñîêî¿ âåæi
i âòiê ç Áóäàéñüêîãî çàìêó. Éîìó äîïîìîãëè äîáðàòèñÿ äî óãîðñüêî-
ãî êîðäîíó. Ãåðìàíñüêèé iìïåðàòîð Ôðiäðiõ Áàðáàðîñà ïðèéíÿâ éîãî,
âèñòóïàþ÷è â õðåñòîâèé ïîõiä. Âîëîäèìèð ßðîñëàâè÷ íåãàéíî ñêëàâ
âàñàëüíó ïðèñÿãó, çîáîâ'ÿçàâøèñü ùîðîêó ñïëà÷óâàòè òðèáóò â ðîçìiði
2 òèñ. ñðiáíèõ ãðèâåí. Ñêîðà çàãèáåëü Ôð³äð³õà Áàðáàðîñè 10 ÷åðâ-
íÿ 1190 ð. çâiëüíèëà Ãàëèöüêå êíÿçiâñòâî âiä íàñëiäêiâ öiº¿ âàñàëüíî¿
çàëåæíîñòi. Iìïåðàòîð âñòèã òiëüêè çìóñèòè ïîëÿêiâ äîïîìîãòè Âî-
ëîäèìèðó ïîâåðíóòèñü â Ãàëè÷. Ñïðèÿëà öüîìó i ïîâåäiíêà óãîðöiâ ó
Ãàëè÷i, ÿêi âñòèãëè íàñòðî¿òè ïðîòè ñåáå âñi âåðñòâè íàñåëåííÿ955.
953 Ипатьевская летопись. Стб. 663--665.
954 Лукомський Ю. Невiдомi церкви на подолі княжого Галича // Записки НТШ. Т. 235. 1998. С.
591.
955 Ипатьевская летопись. Стб. 667; Ma k k F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 121; Dimnik M.  e
Dynasty of Chernihov. P. 193.
Надгробок Бели ІІІ і Маргарити Капет. Світлина Томаша Толера

166
Çäîáóâøè Ãàëè÷ ó 1190 ð., Âîëîäèìèð â³äðàçó íàïèñàâ äî ñóçäàëüñü-
êîãî êíÿçÿ Âñåâîëîäà Âåëèêå Ãíiçäî: "Áàòüêó i ïàíå! Óòðèìàé Ãàëè÷
ïiäi ìíîþ, à ÿ Áîæèé i òâié çi âñiì Ãàëè÷åì i â òâî¿é âîëi çàâæäè"956.
Íà äóìêó Ìèêîëè Êîòëÿðà, äàë³ êíÿçü Âîëîäèìèð ßðîñëàâè÷ ñèä³â
"çà øèðîêîþ ñïèíîþ âîëîäèìèðñüêîãî êíÿçÿ íà ãàëèöüêîìó ñòîë³ äî
ñàìî¿ ñìåðò³ 1199 ð."957. Îëåêñàíäð Ãîëîâêî ñïðàâåäëèâî ï³ääàâ öå òâåð-
äæåííÿ ñóìí³âó, çâåðíóâøè óâàãó íà ñîþç ó 1196 ð. ãàëèöüêîãî êíÿçÿ
ç Ðþðèêîì Ðîñòèñëàâè÷åì, ïðîòèâíèêîì Âñåâîëîäà Âåëèêå Ãí³çäî958. Ç
öèì ìîæíà ïîãîäèòèñÿ. Âîëîäèìèðî-ñóçäàëüñüêèé êíÿçü íå çì³ã áè çà-
õèñòèòè ñâîãî ïëåì³ííèêà â³ä Áåëè ²²² ³, íàâ³òü, ñàìèõ ãàëèöüêèõ áîÿð.
Ñêîð³øå Âîëîäèìèð ßðîñëàâè÷ òàêè çóì³â äîìîâèòèñÿ ç Áåëîþ ²²².
Îñòàííüîãî äî öüîãî ï³äøòîâõíóëà éîãî áàëêàíñüêà ïîë³òèêà. Áåëà ²²²
áóâ îäíèì ç íàéêðàùèõ óãîðñüêèõ êîðîë³â959. Ï³ñëÿ â³äìîâè â³ä ³äå¿
â³çàíò³éñüêî-óãîðñüêî¿ óí³¿ â³í ñòàâ ïðàöþâàòè íàä ôîðìóâàííÿì ïî-
òóæíîãî Óãîðñüêîãî êîðîë³âñòâà ç ð³çíîåòí³÷íèõ øìàòê³â äåðæàâè Àð-
ïàä³â, ïåðåéíÿâøè â³çàíò³éñüêèé äîñâ³ä àäì³í³ñòðàòèâíî¿ áþðîêðàò³¿960.
Óòâåðäèâøèñü íà óãîðñüêîìó ïðåñòîë³ ³ äî÷åêàâøèñü ñìåðò³ Ìàíó¿ëà ²,
ÿêîìó îá³öÿâ íå âîþâàòè ç Â³çàíò³ºþ, äàë³ â³í êåðóâàâñÿ ëèøå âëàñíè-
ìè ³íòåðåñàìè. Ó 1191 ð. ó Ô³ë³ïîïîë³ (Ïëîâäèâ³) â³í çóñòð³âñÿ ç çÿòåì
âàñèëåâñîì ²ñààêîì ²². Çì³ñò ¿õ ïåðåìîâèí ëèøèâñÿ íåâ³äîìèì961. Àëå
ó 1193 ð. Áåëà ²²² âòîðãíóâñÿ ó Ñåðá³þ, ùî âèêëèêàëî ïîãðîçè ²ñààêà
²²962. Ó 1194 ð. Áåëà ²²² ïðîãîëîñèâ ñïàäêîºìöÿ ²ìðå êîðîëåì Õîðâàò³¿ ³
Äàëìàö³¿963. Ï³ñëÿ ðîçãðîìó áîëãàðàìè ³ ïîëîâöÿìè â³çàíò³éñüêî¿ àðì³¿
ï³ä Àäð³àíîïîëåì ó 1194 ð., â³í ìàâ íàì³ð äîïîìîãòè çÿòåâ³, àëå äîâ³-
äàâøèñü ïðî ïåðåâîðîò Àëåêñ³ÿ ²²², â³äìîâèâñÿ â³ä ö³º¿ ³äå¿ ³ óòðèìàâ
³íøèõ ºâðîïåéñüêèõ ñîþçíèê³â Â³çàíò³¿964.
Ç Ãàëèöüêèì êíÿç³âñòâîì Áåëà ²²² ï³äòðèìóâàâ ÿêùî íå ñîþçí³,
òî, ïðèíàéìí³, ìèðí³ ñòîñóíêè. Ïðàâäà, îáèäâà áàñòàðäè Âîëîäèìè-
ðà ßðîñëàâè÷à: Âàñèëüêî òà Âîëîäèìèð, ñõîæå, ùå ó 1218 ð. óòðèìó-
âàëèñÿ â Óãîðùèí³. Âîíè çãàäóþòüñÿ ó ïàïñüê³é ãðàìîò³ ÿê "ðóñüê³
êîðîë³ ç Ãàë³ö³¿", ÿê³ âèñòóïèëè æåðòâîäàâöÿìè îäíîãî ç ìîíàñòèð³â
íà ï³âäí³ Óãîðùèíè965. Ïðîäîâæóþ÷è áîðîòüáó çà Ãàëèöüêó ñïàäùèíó,
956 Ипатьевская летопись. Стб. 667.
957 Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь 2-ї половини ХІІ -- ХІІІ ст.// Галицько-Волинський
літопис. Київ, 2002. С.14.
958 Головко О. Війна за "Галицьку спадщину" (1187--1189 рр.) // Княжа доба. Вип.3-4. (у друці).
959 Engel P.  e Realm of St. Stephen. P. 52.
960 Ibidem. P. 52; Berend N., Urbańczyk P. Wiszewski P. Central Europe in the High Middle Ages: Bohe-
mia, Hungary and Poland, 900--1300. Cambridge, 2013. P. 220.
961 Ma k k F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 123; Treadgold W. A History of the Byzantine State. Р. 657.
962 Ma k k F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 123.
963 Kristό D., Ma k k F. Az Árpád-haz uralkodoi. 213 old.; Magač B. Kroatia  rough History. 2007. P. 58.
964 Ma k k F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 124; Treadgold W. A History of the Byzantine State. Р. 659;
Stephenson P. Byzantium's Balkan Frontier. P. 303--304.
965 Szaraniewicz I. Die Hipatios-Chronik als Quellen Beitrag zur Österreichschen Geschichte. Lem-
berg, 1872. S. 117--118; Козловский С. История Галицко-Волынской Руси в исследованиях
И.И.Шараневича // Древность и Средневековье: Вопросы истории и историографии. Омск,
2010. С. 151--154.

167
óãîðö³ ââàæàëè çà êðàùå
òðèìàòè ¿õ ï³ä ðóêîþ, íå
âèêëþ÷àþ÷è ìîæëèâîñò³ ¿õ
âèêîðèñòàííÿ ó ïîë³òè÷í³é
áîðîòüá³966. Ñóìí³âè Ì. Ãðó-
øåâñüêîãî ùîäî íèõ íå âè-
ãëÿäàþòü ïåðåêîíëèâèìè967.
Óòâåðäæåííÿ â Ãàëèöü-
ê³é çåìë³ âîëîäèìèðñüêîãî
êíÿçÿ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à
ïðèâåëî äî ð³çêèõ çì³í â çî-
âí³øí³é ïîë³òèö³. Ïåðø çà
âñå, áóëî â³äíîâëåíî ò³ñíèé
ñîþç òåïåð âæå Ãàëèöüêî-
Âîëèíñüêîãî êíÿç³âñòâà ç
Â³çàíò³ºþ. Ðîìàí, ñõîæå,
íàìàãàâñÿ â³äíîâèòè ñî-
þçí³ ñòîñóíêè ³ ç Óãîðùè-
íîþ. Óãîðñüêèé êîðîëü ²ìðå
(1196--1204) íå çðîáèâ æîä-
íèõ êðîê³â ñòîñîâíî ñóì-
í³â³â ùîäî ëåã³òèìíîñò³ Ðîìàíà, à îïîçèö³ÿ, ÿêà åì³ãðóâàëà ñêîð³øå
âñüîãî äî Óãîðùèíè, íå îòðèìàëà æîäíî¿ ï³äòðèìêè968. Ìîæíà ïîãîäè-
òèñÿ ç ªðîí³ìîì Ãðàëåþ, ùî ðîçãðîì Ðîìàíîì ïîëîâö³â ³ ïåðåêðèòòÿ ¿ì
øëÿõ³â äî Áîëãàð³¿ áóëè âèã³äí³ ²ìðå, ÿêèé, âòðóòèâøèñü ó áîðîòüáó çà
ñåðáñüêèé ïðåñòîë, ï³äòðèìàâøè Âóêàíà, æóïàíà Äóêë³, ïðîòè êîðîëÿ
Ñòåôàíà ²², ÿêèé ñïèðàâñÿ íà äîïîìîãó Áîëãàð³¿, ó 1202 ð. ïðèéíÿâ
òèòóë êîðîëÿ Ñåðá³¿. Íàâ³òü ï³ñëÿ òîãî, ÿê áîëãàðñüêèé öàð Êàëîÿí ç
äîïîìîãîþ òèõ æå ïîëîâö³â ó 1203 ð. â³äíîâèâ Ñòåôàíà ²² íà ñåðáñüêî-
ìó ïðåñòîë³, ²ìðå ïðîäîâæóâàâ â³éíó íà Áàëêàíàõ, äîáèâøèñü ó 1203 ð.
â³ä ïðàâèòåëÿ Áîñí³¿ âèçíàííÿ ñåáå óãîðñüêèì âàñàëîì.
Àëå, êð³ì ïîë³òè÷íî¿ êîí'þêòóðè, òóò ç³ãðàëè, íàïåâíî, ³ ðîäèíí³
çâ'ÿçêè. Äðóãà äðóæèíà Ðîìàíà ªôðîñèí³ÿ, ÿê äî÷êà âàñèëåâñà ²ñàà-
êà ²², äîâîäèëàñÿ ïàä÷åðèöåþ Ìàðãàðèòè, ñåñòðè ²ìðå. Ï³ñëÿ óñóíåííÿ
÷îëîâ³êà, Ìàðãàðèòà çáåð³ãàëà âïëèâ ïðè â³çàíò³éñüêîìó äâîð³ ³ íå âè-
êëþ÷åíî, ùî ³ öåé øëþá áóâ ïåâíîþ ïîñòóïêîþ äëÿ íå¿.
Íå âàðòî, íà ì³é ïîãëÿä, ïåðåá³ëüøóâàòè ïðîòèñòîÿííÿ ²ìðå òà Ðî-
ìàíà ùîäî ¿õ ïîçèö³é ó áîðîòüá³ Ãîãåíøòàóôåí³â ç Âåëüôàìè969. Iìðå
ï³äòðèìóâàâ Âåëüô³â øâèäøå äåêëàðàòèâíî: éîìó ïîòð³áíà áóëà ï³ä-
òðèìêà ïàïè â áîðîòüá³ ç áðàòîì Àíäð³ºì, à ïàïà áóâ íà ñòîðîí³ Âåëü-
966 Baumgarten N. de. Genealogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X au XIII siecle //
Orientalia Christiana. IX. № 35. Roma, 1927. Р. 17
967 Грушевський М. С. Історія України-Руси. Т. 2. Львів, 1905. С. 454.
968 Grala H. Druge małżeństwo Romana Mścisławowicza // Slavia Orientalis. T. 31. Warszawa, 1982. S.
122--123.
969 Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. С. 348; Майоров О. Галицько-волинський
князь Роман Мстиславич: володар, воїн, дипломат. Т. 1. Біла Церква, 2011. С. 149.
Монета угорського короля Імре (1196–1204)

168
ô³â. Î.Ìàéîðîâ ââàæàº, ùî ó 1203 ð. ²ìðå áðàâ ó÷àñò³ ó ïîõîä³ ó Òþ-
ð³íã³þ ðàçîì ç ÷åñüêèì êîðîëåì Ïøåìèñëîì ² ïðîòè ñîþçíèêà Ãîãåíø-
òàóôåí³â òþð³íçüêîãî ìàðêãðàôà Ãåðìàíà970. Àëå çà í³ìåöüêèì õðîí³ñ-
òîì Àðíîëüäîì ç Ëþáåêà Ïøåìèñë ² Îòòîêàð âèñòóïèâ íà ç'ºäíàííÿ ç
òþð³íçüêèì ëàíäãðàôîì Ãåðìàíîì, ùîáè ñï³ëüíèìè ñèëàìè âäàðèòè
íà êîðîëÿ Ô³ë³ïà Ãîãåíøòàóôåíà. Àëå îñòàíí³é, ðîçëþ÷åíèé çðàäîþ
ëàíäãðàôà, ÿêèé ïåðåéøîâ íà ñòîðîíó éîãî ïðîòèâíèêà, çóñòð³â ¿õ ç
âåëèêèì â³éñüêîì. I òóò ÷åõè íå ò³ëüêè íå äîïîìîãëè ëàíäãðàôó, àëå
é ñïóñòîøèëè éîãî çåìë³, ùî âèêëèêàëî îáóðåííÿ õðîí³ñòà971. Çðîçó-
ì³ëî, ùî ³ barbaris nationibus, ÿê³ ó çâ'ÿçêó ç ö³ºþ â³éíîþ çãàäóþòüñÿ
ó Ä³ÿííÿõ ºïèñêîï³â Ãàëüáåðøòàäñüêèõ972, íå ìîãëè áóòè óãîðñüêèì
â³éñüêîì973. Íàâðÿ÷ ÷è öå áóëè íàéìàí³ ïîëîâåöüê³ çàãîíè974, à òèì
á³ëüøå êîíòèãåíòè ç Ðóñ³975. Ùî æ äî óãîðñüêîãî êîðîëÿ, òî ç ïî÷àòêó
ë³òà 1203 ð. ³ äî ñâîº¿ ñìåðò³ 30 ëèñòîïàäà 1204 ð. ²ìðå íå ì³ã ðîáèòè
æîäíèõ ïîõîä³â çà ìåæ³ Óãîðùèíè: áðàò Àíäð³é ç³áðàâ âåëèêå â³éñüêî
³ áàãàòî áàðîí³â ïåðåéøëî íà éîãî ñòîðîíó, áîëãàðè çàéíÿëè Áåëãðàä
³ Áðàí³÷åâî, à ïàïà ðèìñüêèé, ÿêèé â³â ïåðåãîâîðè ç öàðåì Êàëîÿíîì
ïðî óí³þ, çàæàäàâ ðîçïóñòèòè óãîðñüê³ â³éñüêà, êîòð³ ãîòóâàëèñÿ äî
â³éíè ç Áîëãàð³ºþ976. ²ìðå íàâ³òü çàòðèìàâ ïàïñüêîãî ëåãàòà, ÿêèé â³ç
ðåãàë³¿ íà êîðîíàö³þ Êàëîÿíà977.
Î÷åâèäíî, ùî Óãîðñüêå êîðîë³âñòâî áóëî çàö³êàâëåíå ó äðóæí³õ
ñòîñóíêàõ ç Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîþ äåðæàâîþ, êíÿçü ÿêî¿ Ðîìàí Ìñòèñ-
ëàâè÷ ôàêòè÷íî ðîçïîðÿäæàâñÿ êè¿âñüêèì ïðåñòîëîì. Òîìó â³äðàçó æ
ï³ñëÿ ñìåðò³ êîðîëÿ ²ìðå éîãî áðàò Àíäð³é ²² óêëàâ óãîäó ç Ðîìàíîì
Ìñòèñëàâè÷åì ïðî âçàºìîäîïîìîãó ³ ïàòðîíàò íàä ä³òüìè îáîõ âîëîäà-
ð³â íà âèïàäîê ïåðåä÷àñíî¿ ñìåðò³978.
Íåâäàë³ ñïðîáè ðåàë³çàö³¿ ³äå¿ óãîðñüêî-ãàëèöüêî¿ óí³¿. Âåëè÷åçíà
ïîë³åòí³÷íà äåðæàâà Àðïàä³â, âîëîäàð³ ÿêî¿ áóëè ïîâ'ÿçàí³ ðîäèííèìè
ñòîñóíêàìè ç ïîïåðåäíüîþ ãàëèöüêîþ äèíàñò³ºþ, ìàþ÷è âäàëèé äîñâ³ä
óãîðñüêî-õîðâàòñüêî¿ óí³¿, íå ìîãëà íå ñïðîáóâàòè âèêîðèñòàòè ñïðèÿò-
ëèâó êîí'þêòóðó äëÿ ñïðîáè ï³äïîðÿäêóâàííÿ â ò³é ÷è ³íø³é ñòóïåí³
ñóñ³äíüî¿ Ãàëèöüêî¿ çåìë³, îñîáëèâî ï³ñëÿ çàãèáåë³ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à.
970 Там само. С. 147.
971 Арнольд Любекский. Славянская хроника. С. 431--432.
972 Gesta episcoporum Halberstadensium. 781--1209 / Ed. L.Weiland. // Monumentsa Germaniae His-
torica. Scriptores. Ею 23ю Hannoverae, 1874. P. 116.
973 Тут повністю погоджуюсь з О.Майоровим (Майоров О. Галицько-волинський князь Роман
Мстиславич. Т. 1. С. 149).
974 N o v o t n y V. Česke dejiny. Dil. 1. Čs. 3. Praha, 1928. S. 254; Фроловский А. В. Чехи и восточные сла-
вяне. Очерки по истории чешско-русских отношений (X--XVIII вв.). Т. 1. Прага, 1955. С. 82--83.
975 Чубатий М. Західна Україна і Рим у ХІІІ ст. у своїх змаганнях до церковної унії // Записки
НТШ. Т. 123--124. Львів, 1917. С.10.
976 Érszegi G., Solymosi L. Az Árpádok királysága, 1000--1301 // Solymosi L. Magyarország történeti
kronológiája. T. 1. Budapest, 1981. 126 old., M a k k F. Imre // Kristό D., Engel P., Ma k k F. Korai magyar
történeti lexikon (9--14 század). Budapest, 1994. P. 203; Kristό D., Ma k k F. Az Árpád-haz uralkodoi.
226 old.
977 C u r t a F. Southeastem Europe in the Middle Ages, 500--1250. Cambridge, 2006. P. 383.
978 Włodarski B. Polska i Ruś. 1194--1340. Warszawa, 1966. S. 25.

169
Óãîðñüêî-ãàëèöüê³ ñòîñóí-
êè ÷àñ³â Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à,
àíàë³çóþ÷è ç òî÷êè çîðó ïîë³-
òèêè ãàëèöüêèõ êíÿç³â, óìîâ-
íî ìîæíà ðîçä³ëèòè íà äâà åòà-
ïè: áîðîòüáè çà Ãàëèöüêó ñïàä-
ùèíó (1205--1238) òà ïåðåõîäó
â³ä êîíôðîíòàö³¿ äî ò³ñíîãî ïî-
ë³òè÷íîãî ñîþçó (1238--1264).
Äëÿ Àðïàä³â ïåðøèé åòàï áóâ
ïåð³îäîì àêòèâíî¿ ðåàë³çàö³¿
³äå¿ óãîðñüêî-ãàëèöüêî¿ óí³¿, à
äðóãèé åòàï -- ïåð³îäîì ïîñòó-
ïîâî¿ â³äìîâè ³ óñâ³äîìëåííÿ
áåçïåðñïåêòèâíîñò³ ö³º¿ ³äå¿.
Ïåðøèé åòàï òàê ñàìî
óìîâíî ìîæíà ðîçä³ëèòè íà
ø³ñòü ôàç.
Ïåðøà ôàçà òðèâàëà â³ä çà-
ãèáåë³ Ðîìàíà ï³ä Çàâèõâîñòîì
19 ÷åðâíÿ 1205 ð. äî íàðîäæåí-
íÿ ïðèíöà Áåëè 29 ëèñòîïàäà
1206 ð. Ðàïòîâà, íåî÷iêóâàíà
i äî êiíöÿ íåçðîçóìiëà íàâiòü
äëÿ ñó÷àñíèêiâ çàãèáåëü ãà-
ëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à ïîáëèçó Çàâèõîñòà íà
òåðèòîð³¿ Ïîëüù³ 19 ÷åðâíÿ 1205 ð.979 âèêëèêàëà ïðèïëèâ åíòóçiàçìó
ó ïðîòèâíèêiâ, ñïåðøó ãîòîâèõ íàâiòü îá'ºäíàòèñÿ äëÿ ðîçïîäiëó éîãî
ñïàäùèíè. Óñ³ ìîæëèâ³ ïðåòåíäåíòè íà Ãàëèöüêó ñïàäùèíó â³äðàçó
æ ñïðîáóâàëè ïîáîðîòèñÿ çà íå¿ ç þíèìè ñèíàìè Ðîìàíà. Ïåðøèì
îïàì'ÿòàâñÿ Ðþðèê Ðîñòèñëàâè÷. Äîâiäàâøèñü ïðî ñìåðòü êîëèøíüîãî
çÿòÿ, â³í íåãàéíî ïîêèíóâ ìîíàñòèð i çàéíÿâ Êè¿â. Éîãî ïîñëè âè¿õàëè
äî ÷åðíiãiâñüêîãî êíÿçÿ Âñåâîëîäà Ñâÿòîñëàâîâè÷à ×åðìíîãî. Âèçíàí-
íÿ Ðþðèêà i ìèð áóëî êóïëåíî ö³íîþ ïåðåäà÷³ Áiëãîðîäà áðàòîâ³ Âñåâî-
ëîäà -- Ãëiáîâi Ñâÿòîñëàâîâè÷ó. Êè¿âñüêi âiéñüêà i ïîëîâöi ðóøèëè íà
Ãàëè÷ óæå âîñåíè 1205 ð. Çàâîðóøèëèñÿ ðîäè÷³ áîÿð, âèãíàíèõ Ðîìà-
íîì ç Ãàëè÷à.
Ó ö³é ñèòóàö³¿ âäîâà Ðîìàíà -- êíÿãèíÿ ªôðîñèí³ÿ980 çä³éñíèëà
979 Войтович Л. Княжа доба на Русі: портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 488--489; Майо-
ров А. В. Поход Романа Мстиславича 1205 года: в Саксонию или в Польшу? // Вопросы истории.
2008. № 11. С. 36--48; Його ж. Про останній похід Романа Мстиславича (у контексті зовнішньо-
політичних зв'язків Галицько-Волинського князівства) // Записки НТШ. Львів, 2008. Т. 256. С.
7--31; Головко О. Б. Останній похід князя Романа Мстиславича в джерелах та історичній думці
// Український історичний журнал. 2009. № 4. С. 28--48; N a g i r n y j W. Polityka zagraniczna księstw
ziem Halickiej i Wołyńskiej w latach 1198 (1199) -- 1264. Kraków, 2011. S. 121--145.
980 Див.: Майоров О. Галицько-волинський князь Роман Мстиславич: володар, воїн, дипломат. Т.
2. Біла Церква, 2011. С. 327--382; 399--472.
Пам’ятник угорському королю Андрію ІІ
(1205--1235) (Національний історичний парк.
Опустасер)

170
ºäèíî ìîæëèâèé êðîê. Âîíà íåãàéíî çóñòðiëàñÿ ó Ñÿíîêó ç óãîðñüêèì
êîðîëåì Àíäðiºì II, ÿêèé ÷åðåç ìà÷óõó äîâîäèâñÿ ¿¿ äÿäüêîì. Àíäð³é ²²,
íå âàãàþ÷èñü, ïðèáóâ äî Ñÿíîêà, ÷èì ïðîäåìîíñòðóâàâ áåççàñòåðåæíå
âèçíàííÿ ïðàâ ïëåì³ííèö³ òà ¿¿ ñèí³â. Î÷åâèäíî, â³í áóâ ãîòîâèé âèêîíó-
âàòè óìîâè äîìîâëåíîñò³ ç Ðîìàíîì ó 1204 ð., âçÿâøè íà ñåáå îáîâ'ÿçêè
ïàòðîíà Ðîìàíîâè÷³â. Óãîðñüêèé êîðîëü "приѧлъ бо бѣ Данила како милога
сн҃а своего"981 ³ ïðèñëàâ íà äîïîìîãó â³éñüêî ç âîºâîäàìè "Мокъѧ великаго
слѣпоѡкого и Корочюна Вълпта и сн҃а его Витомира и Благиню"982. Ñóäÿ÷è ç
iìåí âîºâîä, öå âiéñüêî áóëî ñïiøíî çiáðàíî â çàêàðïàòñüêèõ êîìiòàòàõ
Ñïiøi òà Çåìïëèíi, òîáòî áëèæ÷å äî êîðäîíiâ.
Ãàëèöüêèõ áîÿð çàãèáåëü Ðîìàíà òàêîæ çàñêî÷èëà çíåíàöüêà. Òîìó
ïàðòiÿ ïðîòèâíèê³â éîãî âäîâè, ë³äåðè ÿêî¿ ïåðåáóâàëè â åì³ãðàö³¿, íå
âñòèãëà çîðãàíiçóâàòèñÿ äî ï³äõîäó óãîðñüêîãî â³éñüêà. Áèòâà íà áåðåçi
Ñåðåòó áiëÿ Ìèêóëèíà çàêií÷èëàñÿ ïåðåìîãîþ Ðþðèêà Ðîñòèñëàâè÷à,
àëå ãàëèöüêî-âîëèíñüêå âiéñüêî îðãàíiçîâàíî âiäñòóïèëî äî Ãàëè÷à. Ñó-
òè÷êó á³ëÿ ñàìîãî Ãàëè÷à, ó ÿêié ìàëî íå çàãèíóëè ñîþçíèêè Ðþðèêà
Ðîñòèñëàâè÷à -- ïîëîâåöüêi õàíè Êîòÿí i Ñîìîãóð Ñóòîéîâè÷i, âèãðàëè
ïðèõèëüíèêè âäîâè Ðîìàíà. Ðþðèê Ðîñòèñëàâè÷ ìóñèâ âiäiéòè äî Êè-
ºâà983.
Àíäð³é ²² ùå îñòàòî÷íî íå âèçíà÷èâñÿ ùîäî ìàéáóòí³õ ñòîñóíê³â ³ç
âíó÷àòèì ïëåì³ííèêîì. Íà äàíîìó åòàï³ â³í í³áè ñïðàâä³ áóâ ãîòîâèé
ò³ëüêè äîïîìîãòè ªôðîñèí³¿ â³äñòîÿòè ñïàäùèíó ÷îëîâ³êà. Ïðèéìàþ÷è
Äàíèëà, ÿê ñèíà, óãîðñüêèé êîðîëü, íå ìàþ÷è ïðÿìîãî ñïàäêîºìöÿ,
îäðóæèâøè ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ ç³ ñâîºþ ïîêè-ùî ºäèíîþ
ñïàäêîºìíèöåþ Ìàð³ºþ, ì³ã ðîçðàõîâóâàòè íà ìàéáóòíþ óí³þ ç Ãàëèöü-
êî-Âîëèíñüêîþ äåðæàâîþ984. Àëå, ìàþ÷è ïðèêëàä ³äå¿ â³çàíò³éñüêî-
óãîðñüêî¿ óí³¿, ÿêà òàê ³ íå â³äáóëàñÿ, â³í ì³ã íå ñï³øèòè, áî Ìàð³¿ áóëî
çàëåäâå äâà ðîêè, à Äàíèëîâ³ -- ÷îòèðè.
Òèì ÷àñîì ïðåòåíäåíòè íà Ãàëèöüêó ñïàäùèíó âëàäíàëè âíóòð³øí³
ïðîòèð³÷÷ÿ. Îëüãîâè÷i íà îñ³ííüîìó ñíåì³ 1206 ð. ó ×åðíiãîâi çíàéøëè
êîìïðîì³ñ ó ïðîòèð³÷÷ÿõ ì³æ ñòàðøîþ i ìîëîäøîþ ãiëêàìè äèíàñò³¿,
ìîëîäøà ãiëêà çáåðåãëà ò³ëüêè Êóðñüê, Ðèëüñüê i Ïóòèâëü â îáì³í íà
ï³äòðèìêó ïðåòåíç³é íà Ãàëèöüêó çåìëþ íàùàäê³â ²ãîðÿ Ñâÿòîñëàâè-
÷à985. Âèãíàí³ Ðîìàíîì áîÿðè Êîðìèëü÷è÷i, ïîâåðíóâøèñü ç åì³ãðàö³¿,
çãóðòóâàëè íàâêîëî ñåáå ïàðò³þ ïðîòèâíèê³â Ðîìàíîâè÷³â, ÿêà âèñëàëà
äî ²ãîðåâè÷³â ïîñëàíö³â, çàêëèêàþ÷è ¿õ ïîáîðîòèñÿ çà ä³ä³âñüêó ñïàä-
ùèíó986. Çà óìîâ, êîëè óãîðñüêèé êîðîëü ñòàâ íà ñòîðîíó Ðîìàíîâè÷³â,
981 Ипатьевская летопись // Полное собрание руських летописей. Т. 2. Москва, 2001. Стб. 717.
982 Там же. Стб. 717.
983 Див.: Войтович Л. Угорська політика галицьких князів Данила Романовича і Лева Даниловича
(1205--1301) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 23.
Львів, 2013. С. 83--100; Його ж. Угорська політика галицьких князів часів Данила Романовича
(1205--1264 рр.) // Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України. Галич, 2013. С.
3--18.
984 Махновець Л. Лiтопис Руський. Київ, 1989. С. 371.
985 Войтович Л. Княжа доба. С. 32--33.
986 Ипатьевская летопись. Стб. 717--718.

171
áîÿðè íå áà÷èëè ³íøîãî âèõîäó: ïðèõ³ä ÷óæèõ Îëüãîâè÷³â äàâàâ ¿ì
íàä³þ íà ðåàë³çàö³þ ïðîãðàìè ïîä³ëó âëàäè ç êíÿçÿìè. Çà íàÿâíîãî
ðîçêëàäó ³íòåðåñ³â óãîðñüêèé êîðîëü çàâàãàâñÿ. Ïåðåâàãà áóëà íà áîö³
ñóïðîòèâíèê³â987. Ïðîòè áîðîòüáè ç òàêèìè ñèëüíèìè ïðîòèâíèêàìè
áóëà i êîðîëåâà Ãåðòðóäà. Àíäð³é ²² ïî÷àâ ïåðåãîâîðè ç ïåðåÿñëàâñüêèì
êíÿçåì ßðîñëàâîì Âñåâîëîäîâè÷åì, ñïîäiâàþ÷èñü äîìîâèòèñÿ ïðî ñîþç
³ç éîãî áàòüêîì -- âîëîäèìèðî-ñóçäàëüñüêèì êíÿçåì Âñåâîëîäîì Âåëè-
êå Ãí³çäî, ÿêèé íå ì³ã äîâãî çàëèøàòèñÿ áàéäóæèì äî ïîä³é íà çàõîä³
Ðóñ³. Çà òàêèõ îáñòàâèí âiðíi âäîâi Ðîìàíà âîëèíñüêi áîÿðè óìîâèëè ¿¿
ïåðå¿õàòè äî Âîëîäèìèðà. Óãîðñüêà çàëîãà òàêîæ ïîêèíóëà Ãàëè÷, àëå
êîðîëü ïîïåðåäèâ ãàëèöüêèõ áîÿð ùîäî ïåðåäà÷i êíÿçiâñòâà ßðîñëàâîâi
Âñåâîëîäîâè÷ó. Äâà òèæíi ïðèõèëüíèêè óãîðñüêî¿ ïàðòi¿ ÷åêàëè íà
ßðîñëàâà Âñåâîëîäîâè÷à. À òîé î÷³êóâàâ ðiøåííÿ ñâîãî áàòüêà. ×óòêè
ïðî ìîæëèâèé íàñòóï ñóçäàëüñüêèõ Ìîíîìàõîâè÷iâ òðîõè çàòðèìàëè
Îëüãîâè÷iâ òà Ðþðèêà. Àëå ïîáà÷èâøè, ùî Âñåâîëîä Âåëèêå Ãíiçäî íå
ãîòîâèé äî àêòèâíî¿ ïiäòðèìêè ñèíà, ó ÿêîãî ïðàêòè÷íî íå áóëî æîäíèõ
ïðàâ íà öþ çåìëþ (â³í áóâ ò³ëüêè ïëåì³ííèêîì îñòàííüîãî ãàëèöüêîãî
êíÿçÿ ç äèíàñò³¿ Ðîñòèñëàâîâè÷³â), âîíè âèñòóïèëè íà Ãàëè÷. Ïåðåÿñ-
ëàâñüêà ðàòü ïåðåéøëà Äíiïðî, àëå ñàìîòóæêè äàëi éòè íå íàâàæèëàñÿ.
Ó ÷åðâí³ 1206 ð. Âîëîäèìèð ²ãîðåâè÷ áåç ïðîáëåì ñiâ ó Ãàëè÷i, à
Ðîìàí ²ãîðåâè÷ -- ó Çâåíèãîðîäi. Iãîðåâè÷i íàâ³òü ï³øëè äàë³, çìóñèâøè
âäîâó Ðîìàíà ïîêèíóòè Âîëîäèìèð ³, óòâåðäèâøè íà âîëîäèìèðñüêîìó
ïðåñòîë³ ç äîïîìîãîþ òàìòåøí³õ áîÿð Ìñòèáîãà, Ìàí÷óêó i Íèêèôîðà,
ÿêèõ íàäèõàâ ãàëèöüêèé ïðèêëàä, ñâîãî áðàòà Ñâÿòîñëàâà Iãîðåâè÷à988.
Ïîçà ñóìí³âàìè, ùî íà çì³íó ïîçèö³¿ óãîðñüêîãî êîðîëÿ âïëèíóëî íà-
ðîäæåííÿ ñèíà Áåëè ³ ïîâ'ÿçàí³ ç öèì çì³íè ìàòðèìîí³àëüíèõ ïëàí³â.
Äðóãà ôàçà (â³ä íàðîäæåííÿ ïðèíöà Áåëè 29 ëèñòîïàäà 1206 äî ïî-
âåðíåííÿ Äàíèëà ó Ãàëè÷ ó 1211 ð.). Óãîðñüêèé êîðîëü íå â³äìîâèâñÿ
â³ä ³äå¿ óãîðñüêî-ãàëèöüêî¿ óí³¿, ïðî ùî ñâ³ä÷èòü ïðèéíÿòòÿ íèì òè-
òóëó êîðîëÿ Ãàë³ö³¿ ³ Ëîäîìåð³¿ (rex Galiciae et Lodomerae)989. Ïîÿâà â
Ãàëè÷³ ³ íà Âîëèí³ Îëüãîâè÷³â, ãëàâà êëàíó ÿêèõ óòâåðäèâñÿ ó Êèºâ³,
éîãî ÿâíî íå âëàøòîâóâàëà. À âäîâà Ðîìàíà ³ äàë³ áóëà çìóøåíà îð³ºí-
òóâàòèñÿ íà óãîðñüêó äîïîìîãó. Âçèìêó 1207 ð. âîíà ïðèáóëà äî äâîðó
êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ Ëºøêà Áiëîãî, ÿêîãî òåæ íå âëàøòîâóâàëè çì³íè ó
Ãàëèöüê³é ³ Âîëèíñüê³é çåìëÿõ. Ëºøêî âèñëàâ â Óãîðùèíó ïîñîëüñòâî
íà ÷îë³ ç Âÿ÷åñëàâîì Ëèñèì, çàêëèêàþ÷è êîðîëÿ Àíäð³ÿ ²² ï³äòðèìà-
òè Ðîìàíîâè÷³â. ªôðîñèí³ÿ ç ìîëîäøèì ñèíîì Âàñèëüêîì çàëèøèëà-
ñÿ ó Êðàêîâi, à Äàíèëà ç ïåñòóíîì Ìèðîñëàâîì âèñëàëà â Óãîðùèíó
äî äâîðó Àíäðiÿ II. Òóò Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ³ çàëèøèâñÿ, âèõîâóþ÷èñü
ó òîâàðèñòâ³ òðîõè ìîëîäøîãî ìàéáóòíüîãî óãîðñüêîãî êîðîëÿ ³ ñâîãî
987 Волощук М. М. Угорські військові кампанії у Галичину на початку ХІІІ ст.: основні цілі та
характер перебігу // Вісник національного університету "Львівська політехніка". № 571. С.
99--104.
988 Ипатьевская летопись. Стб. 723.
989 Codex diplomaticus Hungariae ecсlesiasticus ac civilis / Ed. G. Fejer. Budae, 1829. T. 3, Vol. 1. P.
31--32; C u r t a F. Southeastem Europe in the Middle Ages. P. 317; Berend N., Urbańczyk P. Wiszewski P.
Central Europe in the High Middle Ages. P. 441.

172
ñâàòà Áåëè IV. Òóò äèòèíîþ â³í ³ îïàíóâàâ óãîðñüêó ìîâó. Àíäð³é ²² òèì
÷àñîì ïðàöþâàâ íàä ñïîñîáîì ï³äïîðÿäêóâàííÿ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿
äåðæàâè: ïîñàäèòè íà ïðåñòîë ñâîãî ïîñëóøíîãî ñòàâëåíèêà, äîáèâà-
òèñÿ ïåðñîíàëüíî¿ óíi¿ íà îñíîâi âèçíàííÿ ¿¿ ãàëèöüêèì áîÿðñòâîì ÷è
ïðîñòî çàéíÿòè ö³ çåìë³, êîðèñòóþ÷èñü çãîäîþ ïàïñüêîãî ïðåñòîëó ³
ñïèðàþ÷èñü íà "äàâí³ ïðàâà", îáґðóíòîâàí³ íà ï³äñòàâ³ Gesta Ungaro-
rum990. Ïðàãíåííÿ êîðîëÿ ïðèºäíàòè ãàëèöüê³ çåìë³ ï³äòðèìóâàëà óãîð-
ñüêà åë³òà, ñïîä³âàþ÷èñü íà íîâ³ çåìåëüí³ âîëîä³ííÿ òà òèòóëè991. ßêðàç
â öüîìó áóëè çàêëàäåí³ ïðè÷èíè ìàéáóòí³õ íåâäà÷.
Òèì ÷àñîì ìîëîäøèé ç ²ãîðåâè÷³â Ðîìàí, ÿêèé (ÿê ñèí ßðîñëàâíè
³ âíóê ßðîñëàâà Îñìîìèñëà, òîä³ ÿê éîãî áðàòè áóëè ò³ëüêè ïàñèíêàìè
ßðîñëàâíè) ââàæàâ Ãàëèöüêó ñïàäùèíó ñâîºþ, ÷åðåç ë³äåð³â óãîðñüêî¿
ïàðò³¿ ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà âñòàíîâèâ â³äíîñèíè ç óãîðñüêèì êîðîëåì
òà îòðèìàâ â³ä íüîãî ï³äòðèìêó. Âîñåíè 1207 ð. âií âèãíàâ áðàòà ç Ãà-
ëè÷à992.
Íà äóìêó Ìèðîñëàâà Âîëîùóêà, ñòàòóñ ²ãîðåâè÷³â ó Ãàëèöüê³é çåì-
ë³ áóâ çàëåæíèì â³ä Àðïàä³â, ñþçåðåí³òåò ÿêèõ âèçíàëî ãàëèöüêå áî-
ÿðñòâî993. Òàêó ã³ïîòåçó íåìîæëèâî ï³äêð³ïèòè æîäíèìè äæåðåëàìè.
×àñòîòà äèïëîìàòè÷íèõ êîíòàêò³â íå ìîæå áóòè ñâ³ä÷åííÿì âàñàë³òåòó,
ñêîð³øå íàâïàêè: êîíòàêòè âàñàë³â çàëèøàþòüñÿ çà ìåæàìè äæåðåë.
²ãîðåâè÷³ íå áðàëè ó÷àñò³ ó æîäíèõ â³éñüêîâèõ çàõîäàõ Àðïàä³â. Àí-
äð³þ ²² áóëî âèã³äíèì ñóïåðíèöòâî ²ãîðåâè÷³â, çà ÿêèìè ñòîÿâ ö³ëèé
êëàí Îëüãîâè÷³â, ïðåäñòàâíèê ÿêîãî çàéíÿâ Êè¿â. Òîìó â³í ³ äîïîì³ã
Ðîìàíó ²ãîðåâè÷ó. Àëå äæåðåëà í³÷îãî íå ãîâîðÿòü ïðî õàðàêòåð ³ ðîç-
ì³ðè ö³º¿ äîïîìîãè.
990 Molnar E. Magyar története a XIII--XV szazádban. Budapest, 1950. 17--21 old.; Шушарин В. П.
Складывание и оформление феодальных отношений. Раннефеодальная монархия (ХІ -- серед-
ина ХІІІ вв.) // История Венгрии. Т. 1. Москва, 1971. С. 143; Dümmerth D. Az Árpádok nyomában.
Budapest, 1977. 392 old.; Málúsz E. Kirákyi kancellária és kronikairás a közepkori Magyarországon.
Budapest, 1973. 13--17 old.; Kristó Gy. Az Árpádkor-háborúi. Budapest, 1986. 100--101 old.; Font M.
Szempontok III Béla halicsi hadjárataihoz kronologiajához. 45--50 old.; Волощук М. Ендре ІІ -- Да-
нило Романович Волинський: стиль взаємовідносин (серпень 1205 -- вересень 1213 рр.): дже-
рела, історіографія, коротка постановка проблеми // "Слово о полку Ігоревім" та його доба.
Галич, 2007. С. 130--135.
991 Font M. II Andrász oros politikája és hadjáratai // Századok. 1992. № 12. 107--144 old.; Idem. Ungarn,
Polen und Galizien-Wolhynien im esten Drittel des 13 Jh. // Studia Slavica Hungariae. 1993. № 1--2.
S. 27--39.
992 Ипатьевская летопись. Стб. 719--720.
993 Волощук М.М. Угорські військові кампанії у Галичину на початку ХІІІ ст.: основні цілі та ха-
рактер перебігу // Християнська спадщина Галицько-Волинської держави: ціннісні орієнтири
духовного поступу українського народу (присвячується 70-річчю археологічного відкриття і
850-літтю Галицького кафедрального собору). Івано-Франківськ--Галич, 2006. С.64--72; Його ж.
Угорські військові кампанії у Галичину на початку ХІІІ ст.: основні цілі та характер перебігу //
Вісник національного університету "Львівська політехніка". № 571. Львів, 2006. С. 99--104; Його
ж. Проблема легитимизации власти венгерского короля Эндре II в Галицкой земле (1205--1206
гг.) // Славянские чтения, посвященные Дню святых Кирилла и Мефодия. Санкт-Петербург,
2007. С. 16--21; Його ж. Проблема васальної (?) підлеглості князів Ігоревичів чернігівських від
угорського короля Ендре ІІ: джерела, історіографія, коротка постановка проблеми // Україн-
ський історичний збірник. Вип. 11. Київ, 2008. С. 18--25.

173
Âîäíî÷àñ, ñêîðèñòàâøèñü óñîáèöåþ ñåðåä ²ãîðåâè÷³â, êðàê³âñüêèé
êíÿçü Ëºøêî Áiëèé ç áðàòîì Êîíðàäîì, ìàçîâåöüêèì êíÿçåì, áåç
îñîáëèâèõ çóñèëü çàéíÿëè Âîëîäèìèð i çàõîïèëè â ïîëîí Ñâÿòîñëà-
âà Iãîðåâè÷à. Ñïåðøó Ëºøêî âiääàâ ñòîëèöþ Âîëèíi ñâîºìó ðîäè÷åâi
Iíãâàðó ßðîñëàâè÷ó, àëå, âiä÷óâàþ÷è íåçàäîâîëåííÿ ìiñöåâî¿ çíàòi ÷åð-
ãîâèì ïîðóøåííÿì ïðàâ ñòàðøî¿ ã³ëêè, ïåðåäàâ ì³ñòî áåëçüêîìó êíÿçåâi
Îëåêñàíäðîâi Âñåâîëîäîâè÷ó, çìóñèâøè éîãî íàäiëèòè Âàñèëüêà Ðî-
ìàíîâè÷à. Þíèé êíÿçü âæå ìàâ â³ä Ëºøêà Áåðåñòåéñüêå êíÿçiâñòâî.
Îëåêñàíäð âèäiëèâ Âàñèëüêîâi ùå é Áåëç, àëå çi ñêëàäó Áåëçüêîãî
êíÿçiâñòâà âèâiâ ×åðâåíñüêó âîëîñòü, ïåðåäàâøè ¿¿ ñâîºìó ìîëîäøîìó
áðàòîâi Âñåâîëîäó994.
Ïðîìàõàìè ²ãîðåâè÷³â ñêîðèñòàâñÿ ³ Ðþðèê Ðîñòèñëàâè÷, ïîâåð-
íóâøè ñîá³ Êè¿â. Âòðó÷àííÿ Ëºøêà Á³ëîãî â ñïðàâè Âîëèí³ âèêëèêà-
ëî óñîáèöþ â ö³é çåìë³. À çàõîäè Ðîìàíà ²ãîðåâè÷à, ÿêèé ïðîáóâàâ
ïðèáîðêàòè ãàëèöüêå áîÿðñòâî, ïðèñêîðèëè ñïðîòèâ îñòàííüîãî. Ë³äåð
ïðîóãîðñüêî¿ ïàðò³¿ ²ëëÿ Ùåïàíîâè÷ äîìîâèâñÿ ç ë³äåðîì ³íøî¿ ãðóïè
ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà Âîëîäèñëàâîì Êîðìèëü÷è÷åì (íàïåâíî ñèí êîð-
ìèëüöÿ -- îï³êóíà êíÿçÿ Âîëîäèìèðà ßðîñëàâè÷à995). Ïðîóãîðñüêà ïàð-
ò³ÿ çâåðíóëàñÿ äî óãîðñüêîãî êîðîëÿ. Îñòàíí³é äàâíî ÷åêàâ íà òàêèé
ðîçâèòîê ïîä³é. Ó 1209 ð. ïàëàòèí Áåíåäèêò Áîð ç óãîðñüêèì â³éñüêîì
çíåíàöüêà ïiäiéøîâ äî Ãàëè÷à. Íàïåâíî, çìîâíèêè âiäêðèëè éîìó êî-
ðîòøèé øëÿõ ÷åðåç êàðïàòñüêi ïåðåâàëè. Êíÿçÿ Ðîìàíà Iãîðåâè÷à çàõî-
ïèëè ó ëàçíi996. ²í³ö³àòîðîì öüîãî âòîðãíåííÿ âèñòóïàëî ñàìå ãàëèöüêå
áîÿðñòâî ³ éîãî ë³äåðè. Òóò òåæ íåìàº æîäíèõ ï³äñòàâ äëÿ òâåðäæåííÿ
ïðî ÿêèéñü âàñàë³òåò.
Ò³ëüêè çàéíÿâøè Ãàëè÷ ç äîïîìîãîþ áîÿð, óãîðñüêèé êîðîëü ïî-
÷àâ ðåàë³çàö³þ ñâîº¿ ïðîãðàìè. Â³í òàê ³ ùå íå âèð³øèâ, ÿêîþ ñàìå
ìàëà áè áóòè ï³äëåãë³ñòü Ãàëèöüêîãî êíÿç³âñòâà. Ñòàðøèé Ðîìàíîâè÷
çàëèøàâñÿ ïðè éîãî äâîð³. Áåíåäèêò Áîð (áîð óãîðñüêîþ âèíî) âèÿ-
âèâñÿ íåñòðèìàíèì, îñîáëèâî äî æiíîê. Â³í ïîãàíî ñïðàâëÿâñÿ ç ñâî¿ì
çàâäàííÿì, à óãîðñüêå â³éñüêî â Ãàëè÷³ âåëî ñåáå ÿê çàâîéîâíèêè ³ ñà-
ì³ ïðîâîêóâàëè êîíôë³êòè. ×àñòèíà áîÿðñòâà, íåâäîâîëåíà óãîðñüêèì
ïðàâëiííÿì, çâåðíóëàñÿ äî ïåðåñîïíèöüêîãî êíÿçÿ Ìñòèñëàâà Íiìîãî --
ñîðàòíèêà ³ äâîþð³äíîãî áðàòà Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à. Àëå êîëè ïåðåñîï-
íèöüêà äðóæèíà ñòàëà áiëÿ Ãàëè÷èíî¿ ìîãèëè íàâïðîòè äèòèíöÿ, áî-
ÿðè âiäìîâèëèñÿ äîïîìàãàòè. Î÷åâèäíî, çíîâó ïåðåìîãëà ïðîóãîðñüêà
ïàðò³ÿ. ˉ¿ âîæäü Iëëÿ Ùåïàíîâè÷ íàñìiøêóâàòî çàÿâèâ Ìñòèñëàâîâi:
"княже, оуже еси на Галицини могылѣ посѣдѣлъ тако и в Галичѣ кнѧжилъ еси"997.
Ö³ ïîä³¿ òåæ ñë³ä â³äíåñòè äî 1209 ð.
À òèì ÷àñîì Îëüãîâè÷³ äîñÿãëè êîìïðîì³ñó ç Ðþðèêîâè÷àìè. Âñå-
âîëîä ×åðìíèé îòðèìàâ Êè¿â, Ðþðèê Ðîñòèñëàâè÷ âçàì³í ä³ñòàâ ó ïî-
æèòòºâå âîëîäiííÿ ×åðíiãiâ, Ïåðåÿñëàâñüêå êíÿçiâñòâî ïîâåðíóëè
994 Ипатьевская летопись. Стб. 723--724.
995 Гарданов В.К. "Кормильство" в Древней Руси (К вопросу о пережитках родового строя в фео-
дальной Руси ІХ--ХІІІ вв.) // Советская этнография. 1959. № 6. С. 236--250.
996 Котляр М. Ф. Данило Галицький. Київ, 1979. С. 36.
997 Ипатьевская летопись. Стб. 722.

174
ñóçäàëüñüêèì Ìîíîìàõîâè÷àì. Ðîçïî÷àëèñÿ ïåðåãîâîðè i ùîäî Ðÿçàí-
ñüêî¿ çåìëi. Íà Ðiçäâî 1210 ð. ç òþðìè áóëè âiäïóùåíi ºïèñêîï Àðñåíié
òà ðÿçàíñüêi êíÿãèíi998. Òåïåð Îëüãîâè÷i ìîãëè çíîâó çàéíÿòèñÿ ïðî-
áëåìîþ ãàëèöüêî¿ ñïàäùèíè. Òèì áiëüøå, ùî Ðîìàíîâi Iãîðåâè÷ó âäà-
ëîñÿ âèçâîëèòèñÿ ç óãîðñüêîãî ïîëîíó, à Ñâÿòîñëàâîâi Iãîðåâè÷ó -- ç
ïîëüñüêîãî.
Îòðèìàâøè äîïîìîãó ç Êèºâà, Iãîðåâè÷i íàïðèê³íö³ 1210 ð. ëåãêî
îïàíóâàëè Ãàëèöüêó çåìëþ. Áåíåäèêò Áîð âòiê çà Êàðïàòè. Âîëîäèìèð
Iãîðåâè÷ ñiâ ó Ãàëè÷i. Ðîìàí çíîâó îòðèìàâ Çâåíèãîðîä, à Ñâÿòîñëàâ --
Ïåðåìèøëü. Içÿñëàâà Âîëîäèìèðîâè÷à áàòüêî ïîñàäèâ ó Òåðåáîâëi999.
Â³ä÷óâàþ÷è ï³äòðèìêó ðåøòè êëàíó Îëüãîâè÷³â ³ âåëèêîãî êíÿçÿ Âñå-
âîëîäà ×åðìíîãî, ²ãîðåâè÷³ ñêåðóâàëè äî Óãîðùèíè ïîñîëüñòâî íà ÷îë³
ç ïóòèâëüñüêèì êíÿçåì Âñåâîëîäîì Âîëîäèìèðîâè÷åì, ÿêå ìàëî íà ìåò³
âíîðìóâàòè ñòîñóíêè. Â äàíîìó âèïàäêó "äàðû", çãàäàí³ ë³òîïèñöåì1000,
àæ í³ÿê íå ìîæóòü áóòè ñâ³ä÷åííÿì ÿêî¿ñü ï³äëåãëîñò³. Ðîçáèâøè ðàòü
Áåíåäèêòà Áîðà, ÿêà ìóñèëà ïîíåñòè âòðàòè, ³ áóäó÷è çàö³êàâëåíèìè
ó çáåðåæåíí³ ìèðó, ²ãîðåâè÷³ äîòðèìóâàëèñÿ çâè÷íî¿ äèïëîìàòè÷íî¿
ïðàêòèêè. Êð³ì òîãî, íà öåé ðàç çà ²ãîðåâè÷àìè ñòîÿëè âñ³ Îëüãîâè÷³,
à òàêîæ ñìîëåíñüê³ ³ ñóçäàëüñüê³ Ìîíîìàõîâè÷³.
Ñàìå òîìó, â³ä÷óâøè ñåáå âïåâíåí³øå, ²ãîðåâè÷³ çàéíÿëèñÿ ïðè-
áîðêàííÿì ìîãóòíüîãî ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà. Ïåðøèì ¿¿ åòàïîì áóëî
ðîçäðîáëåííÿ çåìë³ çíîâó íà ÷îòèðè ÷àñòêè, äðóãèì -- ðåïðåñ³¿ ïðîòè
ë³äåð³â áîÿðñüêî¿ îïîçèö³¿. Ïðè öüîìó çàãèíóëè Iëëÿ Ùåïàíîâè÷, Þðié
Âèòàíîâè÷ òà ùå 500 áîÿð. Âîëîäèñëàâ Êîðìèëü÷è÷, Ñóäèñëàâ òà Ïè-
ëèï çóìiëè âòåêòè äî Óãîðùèíè. ˉõ âîëîäiííÿ ðîçäàëè ñiâåðñüêèì äðó-
æèííèêàì1001. Õàðàêòåðíî, ùî ï³ä ðåïðåñ³¿ ïîòðàïèëè íå ò³ëüêè ïðåä-
ñòàâíèêè ïðîóãîðñüêî¿ ïàðò³¿. ²ãîðåâè÷³ ïðîñòî çàì³íÿëè ãàëèöüêèõ ôå-
îäàë³â ñâî¿ìè áåíåô³ö³àðàìè, ñòâîðþþ÷è ñîá³ îïîðó äëÿ óòâåðäæåííÿ â
Ãàëèöüê³é çåìë³.
Âòðàòèâøè ä³ä³âñüê³ âîëîä³ííÿ, áîÿðñüê³ ë³äåðè çãàäàëè ïðî
Ðîìàíîâè÷³â. Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ óñå ùå ïåðåáóâàâ ïðè äâîði Àíäðiÿ
II1002, ÿêèé ïîñò³éíî ðîçãëÿäàâ ìîæëèâîñò³ éîãî ïîâåðíåííÿ íà ãàëèöü-
êèé ïðåñòîë, îñê³ëüêè ïîñèëåííÿ ²ãîðåâè÷³â íå âõîäèëî äî éîãî ïëàí³â.
Òîìó íà ïðîõàííÿ ãàëèöüêèõ áîÿð Àíäðié II íàäàâ äîïîìîãó Äàíèëîâ³
Ðîìàíîâè÷ó. Óãîðñüêå â³éñüêî î÷îëþâàëè ïàëàòèí Ïîò, âîºâîäè Ïåòðî
Òóðîâè÷, Áàíêî, Ì³êà (Ì³êëîø) Áîðîäàòèé, Ëîòîõàðîò (Ëàñëî Õàðîò?),
Ìîê'ÿí (Ìîê'ÿ âåëèêèé ñë³ïîîêèé, ó÷àñíèê ïîõîäó 1205 ð.?), Òèáðåöü
(Ò³áîð) òà Ìàðöåë.
Ó 1211 ð. óãîðñüêà ðàòü ç þíèì Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì ïiäiéøëà
äî Ïåðåìèøëÿ. Âîëîäèñëàâ Êîðìèëü÷è÷ çâåðíóâñÿ äî ïåðåìèøëüñüêî¿
åë³òè: "áðàòüå ïîøòî ñìûøëѧåòåñѧ íå ñèè ëè èçáèøà ѡò҃öè âàøè è áðà-
òüþ âàøþ à èíѣè èìѣíèå âàøå ðàçãðàáûøà è äùåðè âàøà äàøà çà ðàáû
998 Монгайт А. Л. Рязанская земля. Москва, 1961. С. 354.
999 Ипатьевская летопись. Стб. 723.
1000 Там же. Стб. 723.
1001 Там же. Стб. 723--724.
1002 Там же. Стб. 723.

175
âàøà à ѡ÷üñòâèè âàøèìè âëàäѣøà èíèè ïðèøåëöè òî çà òѣõú ëè õî÷å-
òå äø҃þ ñâîþ ïîëîæèòè"1003. Äî öèõ ñë³â áîÿðñüêîãî ë³äåðà ë³òîïèñåöü
âëîæèâ óñ³ ïðè÷èíè, ÿê³ øòîâõíóëè áîÿð â îá³éìè Äàíèëîâè÷³â: âîíè
âòðà÷àëè ñâî¿ ôåîäè, à ç íèìè é óñ³ íàä³¿. Çà òàêèõ îáñòàâèí þíèé Äà-
íèëî ³, íàâ³òü, éîãî âëàäíà ìàòè áóëè ñïàñ³ííÿì.
Ïåðåìèøëüñüê³ áîÿðè çäàëè ì³ñòî, à êíÿçÿ Ñâÿòîñëàâà Iãîðåâè÷à
âèäàëè óãîðñüêîìó âîºâîä³. Ïîáëèçó Çâåíèãîðîäà íà Á³ëö³ ðîçãîðíó-
ëàñÿ âåëèêà áèòâà. Ðîìàí Iãîðåâè÷ âiä÷àéäóøíî îáîðîíÿâñÿ. Éîìó íà
äîïîìîãó íàä³éøëè ïîëîâö³. Ç Âîëèíi äî Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ïðÿìó-
âàëè äðóæèíè êíÿç³â Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à, Îëåêñàíäðà Âñåâîëîäîâè-
÷à, Iíãâàðÿ ßðîñëàâîâè÷à òà Ìñòèñëàâà Íiìîãî. Ïiäiéøëà ³ ïîëüñüêà
äîïîìîãà. Öå íå ïîëèøàº ñóìí³â³â, ùî ïîõ³ä óãîðñüêîãî â³éñüêà áóâ
ïîãîäæåíèé ³ç êíÿãèíåþ ªôðîñèí³ºþ òà âîëèíñüêèìè êíÿçÿìè. Ðîìàí
âèðâàâñÿ ³ç Çâåíèãîðîäà i ïî÷àâ çáèðàòè äîïîìîãó, àëå áiëÿ Øóìñüêà
éîãî ñõîïèëè. Ëèøå òîäi çâåíèãîðîäöi çäàëè ìiñòî êíÿçåâ³ Äàíèëó Ðî-
ìàíîâè÷ó.
Âîëîäèìèð Iãîðåâè÷ ³ç ñèíîì Içÿñëàâîì ïîêèíóëè Ãàëè÷ òà Òåðå-
áîâëþ ³ âòåêëè äî Êèºâà. ˉõ ïåðåñë³äóâàëè äî ð. Í³çäè, äå ²çÿñëàâ Âîëî-
äèìèðîâè÷ çìóøåíèé áóâ çàëèøèòè íàâ³òü íàâ'þ÷åíèõ êîíåé.
Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ óâ³éøîâ äî áàòüêîâî¿ ñòîëèö³. Âîäíî÷àñ ç óãîð-
öÿìè òà äðóæèíàìè ãàëèöüêèõ áîÿð äî Ãàëè÷à âñòóïèëè é âîëèíñüê³
â³éñüêà, ç ÿêèìè ïðèáóëà êíÿãèíÿ ªôðîñèí³ÿ. Òîä³ æ â³äáóëîñÿ óðî÷è-
ñòå ïîñòàâëåííÿ íà ïðåñòîë êíÿçÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à â Óñïåíñüêîìó
ñîáîð³ â Ãàëè÷³. "и посадиша кнѧзѧ Данила на столѣ ѡц҃а своего великаго кнѧзѧ
Романа во цр҃ькв҃и ст҃ѣѧ Бц҃а при҃двц҃а Мр҃ьѩ"1004 Ë³òîïèñåöü ñïåö³àëüíî çàçíà-
÷èâ, ùî "êîðîëü æå Àíäðѣè íå çàáû ëþáâè ñâîåӕ ïåðâûӕ èæå èìѣѧøå
êî áðàòîó ñè âåëèêîìîó êíѧçþ Ðîìàíîâè íî ïîñëà âîѧ ñâîӕ è ïîñàäè ñí҃à
ñâîåãî â Ãàëè÷è"1005, òîáòî óãîðñüêèé êîðîëü â³äíîâèâ ÷èíí³ñòü äîìîâ-
ëåíîñòåé ç êíÿãèíåþ ªôðîñèí³ºþ ó Ñÿíîêó, ðîçãëÿäàþ÷è þíîãî Äàíèëà
äàë³ ÿê ñâîãî ñèíà ³ äîòðèìóþ÷èñü óãîäè ç Ðîìàíîì 1204 ð.
Äðóãà ôàçà ñòîñóíê³â çàâåðøèëàñÿ íà êîðèñòü âäîâè Ðîìàíà òà ¿¿
ñèí³â. Óãîðñüêèé êîðîëü íà öüîìó åòàï³ çàäîâîëüíèâñÿ ðîëëþ Äàíèëî-
âîãî îï³êóíà.
Òðåòÿ ôàçà (â³ä áîÿðñüêîãî ïåðåâîðîòó â ê³íö³ 1211 ð. äî çàãèáåë³
êîðîëåâè Ãåðòðóäè 13 âåðåñíÿ 1213 ð.). Ôàêòè÷íî, âëàäà ïîâåðòàëà-
ñÿ êíÿãèí³ ªôðîñèí³¿, ÿêà âèðàçíî ñïèðàëàñÿ íàñàìïåðåä íà â³ðíå âî-
ëèíñüêå áîÿðñòâî: ïåðøèì íà êîðîíàö³éíèõ óðî÷èñòîñòÿõ â Ãàëè÷³ áóâ
âîëîäèìèðñüêèé áîÿðèí Âÿ÷åñëàâ Òîâñòèé.
Íà ïåðøèõ ïîðàõ ãàëèöüêå áîÿðñòâî ³ éîãî íîâèé ë³äåð Âîëîäèñ-
ëàâ Êîðìèëü÷è÷ íàñîëîäæóâàëèñÿ ñâîºþ ïîìñòîþ. Âîíè âèêóïèëè
â³ä óãîðñüêîãî ïàëàòèíà Ïîòà êíÿçiâ Iãîðåâè÷iâ é ó âåðåñíi 1211 ð.
ïîâiñèëè ¿õ ó Ãàëè÷i, ìñòÿ÷è çà ¿õí³é òåðîð òà âèíèùåííÿ ãàëèöüêîãî
áîÿðñòâà. Ðàçîì ç êíÿçÿìè ïîâ³øåíî é äðóæèíó Ñâÿòîñëàâà ²ãîðåâè÷à
1003 Там же. Стб. 724.
1004 Там же. Стб. 726.
1005 Там же. Стб. 724.

176
-- ßðîñëàâó Ðþðèê³âíó, äîíüêó Ðþðèêà Ðîñòèñëàâè÷à. Öåé íåáóâàëèé
ôàêò ðîçïðàâè íàä êíÿçÿìè ïîêàçàâ ñèëó ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà. Àëå, íà
ì³é ïîãëÿä, äàðåìíî òóò øóêàòè ÿêîãîñü âïëèâó ÷è ïîãîäæåííÿ öüîãî
àêòó ç óãîðñüêèì êîðîëåì1006. Â òó åïîõó æîäåí êîðîíîâàíèé ïðàâèòåëü
íå äîïóñòèâ áè ñòðàòè ³íøîãî òèòóëîâàíîãî ïðàâèòåëÿ ç âîë³ éîãî ï³ä-
äàíèõ.
Ïàëàòèí Ïîò â³ä³éøîâ â³äðàçó ï³ñëÿ ïîñàäæåííÿ Äàíèëà íà ïðå-
ñòîë, ³íàêøå áîÿðè íå ðèçèêíóëè áè ïðîãíàòè êíÿãèíþ. Ñòðàòà ²ãîðå-
âè÷³â áóëà êóëüì³íàö³ºþ áîÿðñüêîãî áóíòó. Äîì³ãøèñü òàêîãî íåáóâà-
ëîãî òð³óìôó, ãàëèöüêå áîÿðñòâî íå ìàëî íàì³ðó äiëèòè âëàäó ç âäîâîþ
Ðîìàíà. Îñòàííÿ ìóñèëà áè ÿêîñü ðåàãóâàòè íà ïîâ³øåííÿ êíÿç³â: íà
Ðóñ³ í³÷îãî ïîä³áíîãî íå â³äáóâàëîñÿ í³êîëè. Ñàêðàëüíà îñîáà êíÿçÿ
áóëà äëÿ ðåøòè âåðñòâ íåäîòîðêàíîþ. Áîÿðèí çà ñâî¿ â÷èíêè â³äïî-
â³äàâ ãîëîâîþ, à êíÿçü -- ïðåñòîëîì. Òîìó ãàëèöüê³ áîÿðè íàêàçàëè
êíÿãèí³ ïîêèíóòè Ãàëè÷. Äàíèëî, ÿêèé ï³ñëÿ òðèâàëîãî ïåðåáóâàííÿ â
Óãîðùèí³ ñïåðøó íå âï³çíàâ ìàòåð³, òåïåð íå õîò³â çàëèøèòèñÿ áåç íå¿.
Õëîï÷èê çàïëàêàâ, à øóìàâèíñüêèé òióí Îëåêñàíäð ïîòÿãíóâ êîíÿ,
íà ÿêîìó ñèäiâ êíÿçü, çà âóçäå÷êó. Þíèé Äàíèëî âèõîïèâ ìå÷à, ùîáè
óäàðèòè òióíà, àëå òiëüêè ïîðàíèâ êîíÿ. Ìàòè ïîñïiøèëà âòèõîìèðè-
òè ñèíà i âìîâèëà éîãî çàëèøèòèñÿ ó Ãàëè÷i, à ñàìà âè¿õàëà ó Áåëç
äî ìîëîäøîãî Âàñèëüêà1007. Ìàëîë³òí³é Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ çàëèøèâñÿ
íîìiíàëüíèì ãàëèöüêèì êíÿçåì é ôàêòè÷íî çàëîæíèêîì ó áîÿðñüêèõ
ðóêàõ.
Ë³òîïèñ îäíîçíà÷íî ïîÿñíþº ïðè÷èíè ïåðåâîðîòó ³ ðåàêö³þ íà íüî-
ãî óãîðñüêîãî êîðîëÿ: "…ѡставивши и оу невѣрны Галичань Володиславлимъ
свѣтомъ хотѧща бо кнѧжити сама. Оувѣдавъ король ѡ изгнаньи еѧ съжалиси"1008.
Êíÿãèíÿ ïî¿õàëà äî Óãîðùèíè ³ âçèìêó 1212 ð. óãîðñüêå â³éñüêî íà
÷îë³ ç êîðîëåì çíîâó ââ³éøëî äî Ãàëè÷à. Êð³ì âñüîãî ³íøîãî, ìàþ-
÷è ïðîáëåìè ç âëàñíèìè áàðîíàìè, Àíäð³é ²² íå ì³ã çàëèøèòè áåç-
íàêàçíî íå òàê áîÿðñüêèé ïåðåâîðîò, ÿê ñòðàòó êíÿç³â. Òèì á³ëüøå,
ùî â³í çàëèøàâñÿ îô³ö³éíèé îï³êóíîì Äàíèëà ³ ùå íå ïåðåäóìàâ âè-
äàâàòè çà íüîãî äî÷êó. Ç iíøîãî áîêó, íà Ãàëè÷ íàñòóïàëè âîëèíñüê³
äðóæèíè êíÿçÿ Âàñèëüêà i éîãî íîâîãî ñþçåðåíà -- âîëèíñüêîãî êíÿçÿ
Iíãâàðÿ ßðîñëàâîâè÷à. "Êîðîëü... ïðèâåäå ÿòðîâú ñâîþ, âåëèêó êíÿãèíþ
Ðîìàíîâóþ"1009. Ñòàíîâèùå áóëî â³äíîâëåíî. Âîæä³ ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà
Âîëîäèñëàâ Êîðìèëü÷è÷, ÿêîãî êîðîëü ïðÿìî çâèíóâàòèâ ó âèãíàíí³
êíÿãèí³ ³ ñïðîá³ çàõîïèòè ïðåñòîë, Ñóäèñëàâ òà Ô³ë³ï áóëè ñõîïëåí³ "è
ìîó÷åíîó áûâøþ"1010. Ñóäèñëàâ, ÿêèé, â³ðîã³äíî, ìàâ ñëîâàöüê³ êîðåí³
òà ÿê³ñü âîëîä³ííÿ â Óãîðñüêîìó êîðîë³âñòâ³1011, çóìiâ âiäêóïèòèñÿ
1006 Волощук М.М. Обстоятельства казни в 1210 г. Игоревичей Черниговских: актуальные вопро-
сы реконструкции русско-венгерских отношений начала ХІІІ в. // Studia Slavica et Balcanica
Petropolitana. Санкт-Петербург, 2007. № 1/2. C. 105--112.
1007 Ипатьевская летопись. Стб. 727.
1008 Там же. Стб. 727.
1009 Там же. Стб. 727.
1010 Там же. Стб. 728.
1011 Волощук М. Судислав de genere Ludan. Спроба генеалогічно-біографічної реконструкції //

177
("ìíîãî èìѣíèӕ äàâú... æå âî çëà҃ ïðåìåíèñѧ ðåêøå ìíîãî çëàòà äàâú")1012.
Âîëîäèñëàâà Êîðìèëü÷è÷à "ѡêoâàøå âåäîøà è âî Îóãðû"1013 -- âèâåçëè
äî Óãîðùèíè.
Ïðîòå éîãî áðàòè ßâîëä òà ßðîïîëê çóìiëè âòåêòè ³ ïåðåêîíàòè
ïåðåñîïíèöüêîãî êíÿçÿ Ìñòèñëàâà Íiìîãî çàíîâî ïîáîðîòèñÿ çà ãàëèöü-
êèé ïðåñò³ë. Öåé åï³çîä ïðîéøîâ ïîâç óâàãó äîñë³äíèê³â, ÿê³ ïîñï³øè-
ëè îãîëîñèòè Âîëîäèñëàâà Êîðìèëü÷è÷à â³ðíèì ñëóæàêîþ Àðïàä³â1014.
Íåìàº æîäíèõ äæåðåë, ÿê³ áè äîçâîëèëè â³äíåñòè Âîëîäèñëàâà Êîð-
ìèëü÷è÷à äî ïðîóãîðñüêî¿ ïàðò³¿ â ïåð³îä äî ïî÷àòêó ðåïðåñ³é ²ãîðåâè-
÷³â. ßêùî éîãî áàòüêî çàëèøàâñÿ æèâèì äî 1188 ð. (Âîëîäèìèð ßðîñ-
ëàâè÷ íàðîäèâñÿ áë. 1153--1155 ð., éîãî êîðìèëüöþ-îï³êóíó íà òîé ÷àñ
ìóñèëî áóòè äåñü á³ëÿ 40 ðîê³â, òîáòî ó 1188 ð. -- á³ëüøå 70), òî â³í
ìàâ çàéìàòè ïî÷åñíå ì³ñöå â îòî÷åíí³ êíÿçÿ. ² äî ê³íöÿ ñòîë³òòÿ éîãî
ñèí, òîáòî Âîëîäèñëàâ Êîðìèëü÷è÷, ìóñèâ çíàõîäèòèñÿ íà âåðøèí³ áî-
ÿðñüêî¿ åë³òè. Â³í íå ñïðèéíÿâ ïðèõ³ä Ðîìàíà, ùî ö³ëêîì çðîçóì³ëî, ³
ìóñèâ åì³ãðóâàòè (æîäíå äæåðåëî íå äîçâîëÿº ïîâ'ÿçàòè öþ åì³ãðàö³þ
ç Óãîðùèíîþ). Ïîâåðíóâøèñü ç åì³ãðàö³¿, â³í ³í³ö³þâàâ çàïðîøåííÿ
²ãîðåâè÷³â. ² öå òåæ ö³ëêîì çðîçóì³ëèé êðîê, àäæå éøëîñÿ ïðî âíóê³â
ßðîñëàâà Îñìîìèñëà. Ñâîãî ÷àñó áàòüêî Âîëîäèñëàâà ì³ã íàâ³òü ñï³ëêó-
âàòèñÿ ç ñòàðøèìè ²ãîðåâè÷àìè ó Íîâãîðîä³-Ñ³âåðñüêîìó, äå ïåðåáóâàâ
ç Âîëîäèìèðîì ßðîñëàâè÷åì (çâè÷àéíî, ÿêùî â³í ðîçä³ëèâ åì³ãðàö³þ ç
ñâî¿ì âèõîâàíöåì, ïðî ùî ìîæíà ò³ëüêè çäîãàäóâàòèñÿ). Òîìó Âîëîäèñ-
ëàâ ì³ã ðîçðàõîâóâàòè íà ïðîâ³äí³ ïîçèö³¿ ïðè ²ãîðåâè÷àõ. Êîëè æ ²ãî-
ðåâè÷³ âèÿâèëèñÿ íåãîòîâèìè äî íåîáõ³äíîñò³ ðàõóâàòèñÿ ç ãàëèöüêèì
áîÿðñòâîì, â³í ïîãîäèâñÿ ç ë³äåðîì ïðîóãîðñüêî¿ ïàðò³¿ ²ëëåþ Ùåïàíî-
âè÷åì. Àëå ïîâåä³íêà Áåíåäèêòà Áîðà òà éîãî â³éñüêà ï³äòâåðäèëà éîãî
ñóìí³âè. Éîãî ãðóïà çàïðîñèëà ïåðåñîïíèöüêîãî êíÿçÿ Ìñòèñëàâà Í³-
ìîãî, àëå íå çóì³ëà ïîäîëàòó îï³ð ïðîóãîðñüêî¿ ïàðò³¿. Çà ñâî¿ âàãàííÿ
³ ñóìí³âè â³í çàçíàâ ðåïðåñ³é ï³ä ÷àñ ïîâåðíåííÿ ²ãîðåâè÷³â, àëå éîìó
âäàëîñÿ âòåêòè, áî ñòðàòè ³ ðåïðåñ³¿ òîðêíóëèñÿ ïåðåâàæíî ²ëë³ Ùåïà-
íîâè÷à ³ éîãî ïðîóãîðñüêî¿ ïàðò³¿. Âîëîäèñëàâ Êîðìèëü÷è÷ ³ éîãî ãðóïà
âòðàòèëè ò³ëüêè ôåîäè, òîáòî áàòüê³âñüê³ ³ ä³ä³âñüê³ âîëîä³ííÿ. ² âîíè
çãàäàëè íå ïðî óãîðñüêîãî êîðîëÿ (!), ÿêîìó íà÷å á òî ñëóæèëè, à ïðî
Записки НТШ. Т. 260. Кн. 1. Львів, 2010. С. 257--273.
1012 Ипатьевская летопись. Стб. 728.
1013 Там же. Стб. 728.
1014 Bолощук М. М. "Вокняжение" галицьке Володислава Кормильчича (1210--1214 рр. з перерва-
ми): міфи та реальність // Вісник Прикарпатського університету. Серія: історія. Вип. 15. Івано-
Франківськ, 2009. С. 38--48; Його ж. "Вокняжѣние" галицьке Володислава Кормильчича (1210--
1214 рр. з перервами): міфи та реальність // Acta Posoniensisa. V. 10. K životnému jubileu zuzany
Ševčikovej. Bratislava, 2009. S. 99--113; Його ж. Володислав Кормильчич: венгерская бытность
1214--1232 гг. // Древняя Русь. Вопросы медиевистики. Москва, 2009. № 3(37). С. 19--20; Його
ж. Володислав Кормильчич: угорське перебування 1214--1232 рр. // Східноєвропейські
старожитності в добу середньовіччя. До 90-річчя з дня народження видатного вітчизняного
археолога Б.О.Тимощука. Чернівці, 2009. С. 20--21; Його ж. N a g i r n y j W. Polityka zagraniczna
księstw ziem halickiej i wołyńskiej w latach 1198(1199)--1264. Kraków, 2011. S. 164; Jusupović A. Elity
ziemi halickiej i włodzimierskiej w czasach Romanowiczów (1205--1269). Studium prozogra czne.
Kraków, 2013. S. 276--287.

178
Ðîìàíîâè÷à ³ ç ðåøòêàìè ïàðò³¿ ²ë-
ë³ Ùåïàíîâè÷à êèíóëèñÿ ïðîñèòè
ïîâåðíåííÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à òà
éîãî ìàòåð³. Àëå, ïîáà÷èâøè, ùî
ïðàâèòè çáèðàºòüñÿ âäîâà Ðîìàíà,
îòî÷åíà â³ðíèìè âîëèíñüêèìè áîÿ-
ðàìè, âîíè ñêîðèñòàëèñÿ â³äõîäîì
óãîðñüêèõ â³éñüê, ðîçïðàâèëèñÿ ç
²ãîðåâè÷àìè ³ ïðîãíàëè êíÿãèíþ.
À êîëè óãîðñüêèé êîðîëü çíîâó ïî-
âåðíóâ Ðîìàíîâó âäîâó, âîíè êè-
íóëèñÿ çíîâó äî ïåðåñîïíèöüêîãî
êíÿçÿ. ² Ìñòèñëàâ Í³ìèé, ÿêèé ìàâ
âæå ñóìíó ïðàêòèêó ïîõîäó ï³ä Ãà-
ëè÷èíó ìîãèëó, âäðóãå ì³ã çâàæè-
òèñÿ ëèøå íà çàïðîøåííÿ ëþäåé,
ÿêèì äîâ³ðÿâ ³ ó ðåàëüíèõ ìîæëè-
âîñòÿõ ÿêèõ áóâ âïåâíåíèé. Öå ùå
ðàç ï³äêðåñëþº, ùî à öåé ÷àñ ãðóïà
Âîëîäèñëàâà Êîðìèëü÷è÷à íå àñî-
ö³þâàëàñÿ ç ïðîóãîðñüêîþ ïàðò³ºþ.
Ïðè ïiäõîäi ïåðåñîïíèöüêî¿
äðóæèíè ãàëèöüê³ áîÿðè çíîâó ïiäíÿëè áóíò i êíÿãèíÿ-âäîâà ç Äà-
íèëîì Ðîìàíîâè÷åì òà áîÿðèíîì Âÿ÷åñëàâîì Òîâñòèì ìóñèëè âêîòðå
âòiêàòè äî Óãîðùèíè. Äî Ãàëè÷à âñòóïèëà äðóæèíà Ìñòèñëàâà Íiìîãî.
Ó Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à, ñêîðèñòàâøèñü ç òàêèõ çì³í, âiäiáðàëè Áåëç.
Îëåêñàíäð Âñåâîëîäîâè÷ âiääàâ éîãî áðàòîâi -- ÷åðâåíñüêîìó êíÿçåâi
Âñåâîëîäîâi. Âàñèëüêîâi çàëèøèâñÿ òiëüêè íåâåëè÷êèé Êàìåíåöüêèé
óäië ó Ñõ³äí³é Âîëèí³, êóäè â³í âèðóøèâ ç ïåñòóíîì Ìñòèñëàâîì.
Êîðîëü Àíäð³é ²² çíîâó ç³áðàâ ðàòü ³ íàïðèê³íö³ ë³òà 1213 ð. âè-
ñòóïèâ äî Ãàëè÷à. ² âèðóøèâ â³í íå ñàæàòè Âîëîäèñëàâà Êîðìèëü÷è÷à
ñâî¿ì íàì³ñíèêîì ó Ãàëè÷, à â³äíîâèòè íà ïðåñòîë³ Äàíèëà Ðîìàíî-
âè÷à. ² òå, ùî Âîëîäèñëàâ áóâ â³äïóùåíèé ç óâ'ÿçíåííÿ ³ òåæ éøîâ ç
êíÿçåì òà éîãî ìàò³ð'þ, áóëî ðåçóëüòàòîì ïåâíîãî êîìïðîì³ñó: ìîæ-
ëèâî, ùî êíÿãèíÿ â òàêèé ñïîñ³á ñïðîáóâàëà äîìîâèòèñÿ ³ç ãàëèöüêèì
áîÿðñòâîì.
Àëå á³ëÿ Ëåëåñîâîãî ìîíàñòèðÿ (íèí³ ñ. Ëåëåñ íà ë³âîìó áåðåç³ ð.
Ëàòîðèö³ ïîáëèçó Òðåá³øîâà ó Ñëîâà÷÷èí³1015) çìîâíèêè, ÿêèõ î÷îëþ-
âàâ ïàëàòèí Áåíåäèêò Áîð, ñïðîáóâàëè âáèòè êîðîëÿ. À ó ñòîëèö³ 13 âå-
ðåñíÿ 1213 ð. áóëà âáèòà êîðîëåâà Ãåðòðóäà, à ¿¿ þíèé áðàò, êàëî÷ñüêèé
àðõèºïèñêîï Áåðòîëüä ëåäâå âðÿòóâàâñÿ âòå÷åþ. Òîìó êîðîëü ìóñèâ
íåãàéíî ïîâåðíóòèñÿ ³ çàéíÿòèñÿ ïðèáîðêàííÿì çìîâíèê³â. Ïðè÷îìó
ãàëèöüêèé ë³òîïèñåöü áóâ äîáðå ïî³íôîðìîâàíèé ïðî âñ³ ö³ ïåðèïåò³¿
â óãîðñüêîìó òàáîð³1016: "êîðîëü æå ïîóñòè Âîëîäèñëàâà è ñîáðà ìíîãî
1015 Махновець Л. Літопис Руський. С. 556.
1016 Шушарин В.П. "Венгерские известия" Галицко-Волынской летописи // Восточная Европа в
Королева Гертруда і король Андрій ІІ
(Манускрипт 1409 р.)

179
âîè è èäå íà Ãàëè÷ü. Ñòàâøå æå âî ìàíàñòûðѣ Ëåëåñîâѣ íåâѣðíèè æå
áîѧðѣ õîòѣøà åãî îóáèòè è îóáèøà æå æåíîó åãî, à øóðèíú åãî ѡäâà
îóòå÷å ïàòðѣaðõú Àâëѣñêûè è ìíîçèè ñêûè è ìíîçèè Íѣмцè èçáèòè
áûøà è ïîòîìú êîðîëåâè ѡáðàòèâøþñѧ ìíîçѣ èçáèòè áûøà, à äðîóãèѩ
ðàçáѣãîøàñѧ. Ìѧтежу æå áûâøþ êîðîëåâè íå ìîãøþ âúèíû îó÷èíèòè
çà áåçâêîíèå èõú"1017. Êîðîëü Àíäð³é ²² íå ì³ã ïðîäîâæóâàòè ïîõ³ä.
Áóíò áàðîí³â, ÿê³ ãîòîâ³ áóëè ïîñàäèòè íà òðîí 8-ð³÷íîãî ïðèíöà Áåëó
(³ Àíäð³é ²² çìóøåíèé áóâ âèêîíàòè öþ âèìîãó), çàòÿãíóâñÿ. Äî ïîâíî-
ãî îïàíóâàííÿ ñèòóàö³¿ äî ë³òà 1214 ð. êîðîëü íå ì³ã ïðèä³ëÿòè óâàãó
çîâí³øí³é ïîë³òèö³1018.
Äàíèëî ç ìàò³ð'þ ³ ãàëèöüê³ åì³ãðàíòè çàëèøèëèñÿ, çàñêî÷åí³ çíå-
íàöüêà, â óãîðñüêîìó òàáîð³ íåäàëåêî â³ä Òðåá³øîâà äîðîãîþ äî Ïåðå-
ìèøëÿ. Òåïåð âîíè ìîãëè ðîçðàõîâóâàòè ëèøå íà ñåáå: íåâ³äîìî áóëî
÷èì ñê³í÷èòüñÿ çàêîëîò â Óãîðùèí³. Çà öèõ óìîâ ð³øó÷èé ³ ñì³ëèâèé
Âîëîäèñëàâ Êîðìèëü÷è÷ ñòàâ ïàíîì ñèòóàö³¿. Êíÿçü Ìñòèñëàâ Í³ìèé,
äîâ³äàâøèñü ïðî ïîõ³ä óãîðñüêîãî êîðîëÿ, ïîêèíóâ Ãàëè÷ ³ ïîâåðíóâ-
ñÿ äî Ïåðåñîïíèö³. ßê êîìàíäèð àâàíãàðäó Âîëîäèñëàâ ïåðøèì äîâ³-
äàâñÿ ïðî öþ çâ³ñòêó. Â³í ïîêèíóâ êîðîë³âñüêèé òàá³ð ç ãàëè÷àíàìè,
âèðóøèâøè äî Ãàëè÷à, ³, ÿê ñòâåðäæóº ë³òîïèñ, "âîêíѧæèñÿ è ñѣäå íà
ñòîëѣ"1019.
Íàâêîëî öüîãî ôàêòó òðèâàº äèñêóñ³ÿ. Çíà÷íà ÷àñòèíà äîñë³äíè-
ê³â ïîãîäæóºòüñÿ, ùî Âîëîäèñëàâ Êîðìèëü÷è÷ òàêè áóâ ïðîãîëîøåíèé
êíÿçåì1020. Ó ñèòóàö³¿, ÿêà ñêëàëàñÿ, í³õòî íå ì³ã çàâàäèòè Âîëîäèñ-
ëàâó çä³éñíèòè öåé àêò, à ãàëèöüêå áîÿðñòâî ñâî¿ìè ïîòóãàìè ö³ëêîì
áóëî ãîòîâå äî òàêîãî ïîâîðîòó. Çðåøòîþ âîíè ìàëè âäàëèé ïðèêëàä
áîëãàðñüêèõ áîÿð Àñåí³â, ÿê³ ñòàëè öàðÿìè, çàëîæèâøè íîâó äèíàñ-
ò³þ1021. Çâè÷àéíî, ¿õ óñï³õ áóâ äîáðå çíàíèé ó ñåðåäîâèù³ ãàëèöüêîãî
древности и средневековье Проблемы источниковедения. Чтения памяти чл.-кор. АН СССР
В.Т.Пашуто. Москва, 1990. С. 145.
1017 Ипатьевская летопись. Стб. 729.
1018 Érszegi G., Solymosi L. Az Árpádok királysága, 1000--1301. Р. 130; Engel P.  e Realm of St. Stephen.
P. 91--94; Berend N., Urbańczyk P. Wiszewski P. Central Europe in the High Middle Ages. P. 429.
1019 Ипатьевская летопись. Стб. 729.
1020 Зубрицкий Д. И. История древнего Галичско-Русского княжества. Ч. 3. Львов, 1855. С. 53--54;
Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2. С. 481--482; Софроненко К. А. Общественно-по-
литический строй Галицко-Волынской Руси ХІ--ХІІІ вв. Москва, 1955. С. 96--97; Пашуто В.Т.
Внешняя политика Древней Руси. С. 199; Котляр М.Ф. Данило Галицький. Київ, 1979. С. 47;
Крип'якевич І. П. Галицько-Волинське князівство. Київ, 1984. С. 89; Мазур О. Володислав Кор-
мильчич: Шлях до княжого столу // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 6. Дрогобич,
2002. С. 118--129; Петрик А. До історії боярства та боярських родів Перемишльської землі
// Там само. Вип.6. С. 105--117; Його ж. Угорська партія в контексті політичного розвитку Га-
лицько-Волинської держави // Там само. Вип. 9. Дрогобич, 2005. С. 181--193; Драбчук І. Три
портрети найвпливовіших представників галицької знаті кінця ХІІ -- початку ХІІІ ст. // Галич
і Галицька земля в державотворчих процесах України. Галич, 2008. С. 135--148; Войтович Л.
Король Данило Романович: політик і полководець // Доба короля Данила в науці, мистецтві,
літературі. Львів, 2008. С.44-47; Його ж. Король Данило Романович // Войтович Л. Галицько-
Волинські етюди. Біла Церква, 2011. С. 239; Александрович В., Войтович Л. Король Данило
Романович. Біла Церква, 2013. С. 51--53.
1021 Грицак П. Галицько-Волинська держава. Нью-Йорк, 1958. С. 66.

180
áîÿðñòâà, ç ÿêèì, ìîæëèâî âîíè é áóëè ïîâ'ÿçàí³ ó Õ²² ñò. Àëå òàêèé
íåçâè÷íèé â÷èíîê (òðîõè ï³çí³øå ùå ê³ëüêà áîÿðñüêèõ ë³äåð³â ñïðîáó-
þòü ñòàòè êíÿçÿìè1022) çáåíòåæèâ ïåðø çà âñå ³ñòîðèê³â. Ìèêîëà Êà-
ðàìç³í ïåðøèì âèñóíóâ ã³ïîòåçó ïðî òàºìíó äîìîâëåí³ñòü ì³æ Àíäð³ºì
òà Âîëîäèñëàâîì Êîðìèëü÷è÷åì1023. Öþ áåçäîêàçîâó âåðñ³þ òåæ apriori
ïðèéíÿëè Äìèòðî ²ëîâàéñüêèé (ÿêèé ïîãîäæóâàâñÿ ç òèì, ùî Âîëîäèñ-
ëàâ ñòàâ êíÿçåì, àëå âèð³øèâ, ùî ïðè öüîìó áóâ óãîðñüêèì âàñàëîì1024)
òà Ñåðã³é Ñîëîâéîâ1025. Ïðîáóâàëè àðãóìåíòóâàòè öþ âåðñ³þ Ìèêîëà
Äàøêåâè÷1026 òà Îëåêñàíäð Ìàéîðîâ1027, à á³ëüø³ñòü ïðîñòî ïîãîäèëèñÿ,
ïîäàþ÷è Âîëîäèñëàâà Êîðìèëü÷è÷à ÿê óãîðñüêîãî íàì³ñíèêà1028, ïðè
öüîìó íå çâåðòàþ÷è óâàãó íà òå, ùî òàêèé âèñíîâîê ïðÿìî ñóïåðå÷èòü
äæåðåëàì ³ íå ñïèðàºòüñÿ íà æîäíèé äîêóìåíò. Äî ñàìîãî ïîõîäó Âî-
ëîäèñëàâ Êîðìèëü÷è÷ íàìàãàâñÿ áóäü-ÿêèìè ñïîñîáîì çâ³ëüíèòèñÿ ç
óãîðñüêîãî óâ'ÿçíåííÿ, à ï³ñëÿ òîãî ÿê çàéíÿâ êíÿç³âñüêèé ïðåñòîë1029,
ìóñèâ íàìàãàòèñÿ âíîðìóâàòè ñòîñóíêè ç Àðïàäàìè ³ çà âèçíàííÿ ñâîãî
òèòóëó áóâ ãîòîâèé íàâ³òü âèçíàòè ñåáå âàñàëîì, àëå êíÿçåì â³í ñòàâ
ñàì, ùî ï³äêðåñëèâ ë³òîïèñåöü, çà ï³äòðèìêè ñâîº¿ áîÿðñüêî¿ ãðóïè.
Íàâ³òü ÿêùî ó ñêëàä³ äðóæèíè Âîëîäèñëàâà Êîðìèëü÷è÷à, ÿêà â ê³íö³
âåðåñíÿ 1213 ð. ââ³éøëà äî Ãàëè÷à, ³ áóëè óãîðö³ (ÿê öå ïðèïóñêàëà
Òåòÿíà Áºëÿºâà1030), òî öå áóëè íàéìàíö³, íàáðàí³ ï³ñëÿ òîãî, ÿê êîðîëü
Àíäð³é ²² ïîêèíóâ òàá³ð íà ð. Ëàòîðèö³. Ñàìå ö³ íàéìàíö³ -- óãîðö³
òà ÷åõè äîïîìàãàëè êíÿçþ Âîëîäèñëàâó â³äáèâàòè íàñòóï âîëèíñüêèõ
êíÿç³â. Äæåðåëà íå äàþòü æîäíèõ ñâ³ä÷åíü íàâ³òü âàñàë³òåòó áîÿð-
ñüêîãî êíÿçÿ. Íà ìîþ äóìêó, äî öüîãî ïðîñòî íå ä³éøëî. Ñèòóàö³ÿ â
1022 Майоров А.В. Галицко-Волынская Русь. Очерки социально-политических отношений в до-
монгольский период. Князь, бояре и городская община. Санкт-Петербург, 2001. С. 410--411.
1023 Карамзин Н.М. История Государства российского. Т. 2--3. Москва, 1991. С. 446.
1024 Иловайский Д. И. История России. Становление России (Периоды Киевский и Владимир-
ский). Москва, 1996. С. 258--259.
1025 Соловьев С. М. История России с древнейших времен. Т. 2. // Соловьев С. М. Сочинения. Кн.
1. Москва, 1988. С. 568.
1026 Дашкевич Н.П. Княжение Даниила Галицкого по русским и иностранным известиям. Киев,
1873. С. 46--47.
1027 Майоров А.В. Галицко-Волынская Русь. С. 408--436. Дослідник спирався на тезу Ігоря Фроя-
нова і Андрія Дворніченка, що "думка про всесильність галицького боярства, яке боролося з
княжою владою, повинна бути відкинута. Бояри не представляли собою окремої і самостійної
групи у галицькому суспільстві. Вони боролися не проти княжої влади, а проти окремих кня-
зів" (Фроянов И. Я., Дворниченко А. Ю. Города-государства Древней Руси. Ленинград, 1988. С.
154).
1028 Droba L. Stosunki Leszka Białego z Rusią i Węgrami // Rozprawy i sprawozdania z posiedzień Wy-
działhistoryczno- lozo cznego Akademii Umijętności. T. 13. Kraków, 1881. S. 391; Головко О. Б. Ко-
рона Данила Галицького. Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-
Східної Європи раннього та класичного середньовіччя. Київ, 2006. C. 275. Трохи відмінним
є погляд Д.Домбровського, який акцептуючи цю версію, звертає увагу на хаос в Угорському
королівстві, який дозволив Володиславу Кормильчичу користуватися широкою самостійніс-
тю (Dąbrowski D. Daniel Romanowicz król Rusi (ok. 1201--1264). Biogra a polityczna. Kraków, 2012.
S. 79).
1029 Włodarski B. Polska i Ruś. S. 52--53.
1030 Беляева Т. В. Роль галицкого боярства в событиях 1211--1214 гг. // Вестник ЛГУ. Серия 2. Ле-
нинград, 1989. Вып. 2(16). С. 82--85.

181
Óãîðùèí³ ñòàá³ë³çóâàëàñÿ -- ³ êîðîëü Àíäð³é ²² ïðèéíÿâ ³íøå ð³øåííÿ.
À òðåòþ ôàçó îäíîçíà÷íî âèãðàëî ãàëèöüêå áîÿðñòâî.
×åòâåðòà ôàçà (â³ä âåðåñíÿ 1213 ð. äî ñåðïíÿ 1219 ð.) áóëà íàä-
çâè÷àéíî äèíàì³÷íîþ. Âîëîäèñëàâ Êîðìèëü÷è÷, ïîä³áíî äî âñ³õ ³íøèõ
áîÿðñüêèõ ë³äåð³â, âêëþ÷àþ÷è é òèõ, ùî ìàëè ðîäè÷³â ³ äåÿê³ âîëîä³í-
íÿ â Óãîðùèí³, ñõèëÿâñÿ äî óãîðñüêèõ êîðîë³â íàñò³ëüêè, íàñê³ëüêè öå
áóëî éîìó âèã³äíî ç îãëÿäó ïîë³òè÷íî¿ êîí'þíêòóðè. Â Óãîðùèí³ ë³äå-
ð³â ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà ïðèâàáëþâàëà ïîë³òè÷íà ïðîãðàìà óãîðñüêèõ
áàðîí³â (çíà÷íà ÷àñòèíà êîòðèõ ìàëà ñëîâ'ÿíñüê³ ðîäîâîäè), çà ÿêîþ
êîðîëü ìàâ ä³ëèòèñÿ âëàäîþ ç³ ñâî¿ìè áàðîíàìè, âèñòóïàþ÷è ò³ëüêè
ÿê ïåðøèé ñåðåä ð³âíèõ. Çâè÷àéíî, ãàëèöüê³ áîÿðè áóëè ãîòîâ³ ï³òè
íà óí³þ ç Óãîðùèíîþ, ïîä³áíî äî õîðâàòñüêèõ áîÿð, àëå ùå á³ëüøå
¿õ âëàøòîâóâàâ íîì³íàëüíèé ãàëèöüêèé êíÿçü, ïîñëóøíèé áîÿðñüê³é
âîë³. Ìåíòàë³òåò ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà çàëèøèâñÿ íåçðîçóì³ëèì íàâ³òü
äëÿ âîëèíñüêèõ ñó÷àñíèê³â. Âîëèíñüê³ áîÿðè, êàð'ºðà òà óñï³õ ÿêèõ
ïîâí³ñòþ çàëåæàëè â³ä ïðàâëÿ÷èõ êíÿç³â, áà÷èëè â ãàëè÷àíàõ ò³ëüêè
çðàäíèê³â, ùî, çðåøòîþ, ³ â³äîáðàçèâ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêèé ë³òîïèñ,
ðåäàêòîðè òà ³íôîðìàòîðè ÿêîãî áóëè âîëèíÿíàìè. Òàê, ë³òîïèñåöü ç
æàõîì ïèñàâ ïðî â÷èíîê Âîëîäèñëàâà Êîðìèëü÷è÷à, ÿêèé ðèçèêíóâ
íàçâàòè ñåáå êíÿçåì ("нашедъ зло племени своемо и дѣтемь своимъ кнѧжениѧ
дѣлѧ вси бо кнѧзи не призрѧхоу дѣтии его того ради"1031).
Ç îãëÿäó íà áóíò â Óãîðùèí³, êíÿãèíÿ ªôðîñèí³ÿ ç ñèíîì Äàíèëîì
ïåðåáðàëàñÿ äî êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ Ëºøêà Á³ëîãî, à çâ³äòè âèðóøè-
ëà äî ìîëîäøîãî ñèíà Âàñèëüêà ó Êàì'ÿíåöü íà Ñëó÷³. À òèì ÷àñîì
â³äðàçó æ âåñíîþ 1213 ð. íà Ãàëè÷ âèñòóïèëè ïåðåñîïíèöüêèé êíÿçü
Ìñòèñëàâ ßðîñëàâîâè÷ ç äðóæèíàìè ïðèõèëüíèêiâ Äàíèëà i Âàñèëüêà
Ðîìàíîâè÷iâ, âîëîäèìèðñüêîþ -- Îëåêñàíäðà Âñåâîëîäîâè÷à òà áåëçü-
êîþ -- Âñåâîëîäà Âñåâîëîäîâè÷à, é ïîëüñüêîþ äîïîìîãîþ Ëºøêà Áiëîãî.
Âîëîäèñëàâ Êîðìèëü÷è÷ çàëèøèâ áðàòiâ îáîðîíÿòè Ãàëè÷, à ñàì ç íàé-
ìàíèìè çàãîíàìè óãîðöiâ òà ÷åõiâ çóñòðiâñÿ ç âîëèíÿíàìè íà ð. Áîáðîê
(äåñü â ðàéîí³ íèí³øíüî¿ Á³áðêè). Éîãî âiéñüêî áóëî ðîçáèòå, àëå Ãàëè÷
âèñòîÿâ. Áåçðåçóëüòàòíî çàâåðøèëîñÿ ³ âòîðãíåííÿ ïîëüñüêèõ â³éñüê
íà ÷îë³ ç Ëºøêîì Á³ëèì. Â³í ëèøå çìóñèâ Îëåêñàíäðà Âñåâîëîäîâè÷à
â³ääàòè ïëåì³ííèêàì Ïåðåìèøëü òà Òèõîìëü. Áîðîòüáà çà ãàëèöüêó
ñïàäùèíó ïðîäîâæóâàëàñÿ. Áîÿðñüêèé ë³äåð Âîëîäèñëàâ Êîðìèëü÷è÷
âèÿâèâñÿ íåïîãàíèì êíÿçåì, çóì³âøè âèñòîÿòè ïðîòè ñóñ³ä³â1032. Îäíàê
éîãî ñèëà áàçóâàëàñÿ, íàñàìïåðåä, íà ïîðîçóì³íí³ ç ³íøèìè áîÿðñüêè-
ìè ë³äåðàìè, à âîíî íå ìîãëî òðèâàòè íàäòî äîâãî, áî ò³ ââàæàëè ñåáå
íå ã³ðøèìè é ñàì³ áóëè ãîòîâ³ îäÿãíóòè êíÿæó øàïêó. Êð³ì òîãî, ³
ñïðèÿòëèâ³ çîâí³øíüîïîë³òè÷í³ óìîâè òåæ íå ìîãëè òðèâàòè äîâãî.
ßê ò³ëüêè òðîõè ñòàá³ë³çóâàëîñÿ ñòàíîâèùå â Óãîðùèí³, êîðîëü
Àíäðié II âèðiøèâ îñòàòî÷íî ðîçâ'ÿçàòè ïðîáëåìó ãàëèöüêî¿ ñïàäùèíè.
Ïîä³áíî äî òîãî, ÿê ðîçïðàâà ãàëèöüêèõ áîÿð ç ²ãîðåâè÷àìè, ïåâíîþ
1031 Ипатьевская летопись. Стб. 731.
1032 Див.: Майоров А. В. Галицко-Волынская Русь. С. 408--410; Петрик А. До історії боярських
родин. С. 29--45; Його ж. До історії боярства. С. 105--117; Його ж. Угорська партія. С. 181--193;
Мазур О. Володислав Кормильчич. С. 118--129; Драбчук І. Три портрети. С. 135--148.

182
ì³ðîþ, ï³äøòîâõíóëà óãîðñüêèõ áàðîí³â
äî áóíòó ïðîòè Àíäð³ÿ ²², òàê îñòàííüî-
ãî ïðèêëàä Âîëîäèñëàâà Êîðìèëü÷è÷à
ï³äøòîâõíóâ äî ðàäèêàëüí³øèõ ä³é. Â
óìîâàõ ïðîòèñòîÿííÿ ç âëàñíèìè áà-
ðîíàìè â³í íå â³ä÷óâàâ ñåáå íàñò³ëüêè
ñèëüíèì, ùîáè ïðîñòî îêóïóâàòè Ãà-
ëèöüêó çåìëþ, ïåðåòâîðèâøè ¿¿ íà
ïðîâ³íö³þ Óãîðñüêîãî êîðîë³âñòâà. Êî-
ðîëü âèð³øèâ çíàéòè ïîðîçóì³ííÿ ³ç
ñóñ³äîì -- êðàê³âñüêèì êíÿçåì Ëºøêîì
Á³ëèì, ì³öíî ïðèâ'ÿçàâøè òîãî äî ãà-
ëèöüêèõ ïðîáëåì, à òàêîæ ïîðîçóì³òèñÿ
ç êíÿãèíåþ ªôðîñèí³ºþ òà âîëèíñüêèìè
êíÿçÿìè ³ íîâèìè ë³äåðàìè ãàëèöüêèõ
áîÿð, ÿêèõ áè âëàøòóâàëè òàê³ ïåðåì³íè.
Äî ïîä³áíîãî êîìïðîì³ñó ï³ñëÿ íåâäàëî¿
ñïðîáè â³äíîâèòè âëàäó Ðîìàíîâè÷³â
ó Ãàëè÷³ ñõèëÿâñÿ é Ëºøêî Á³ëèé. Òî-
ìó îáèäâ³ ñòîðîíè ëåãêî äîìîâèëèñÿ ³ ó
1214 ð. ó Ñïiøi óêëàäåíî óãîäó ìiæ Óãîð-
ùèíîþ òà Ïîëüùåþ ïðî ðîçïîäië ãàëèöüêî¿ ñïàäùèíè. Óãîäó ñêðiïèëè
øëþáîì ï'ÿòèði÷íîãî ñèíà Àíäðiÿ II Êàëìàíà ç òðèði÷íîþ äîíüêîþ
Ëºøêà Áiëîãî Ñàëîìåºþ, âíó÷àòîþ ïëåìiííèöåþ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à.
Êðàê³âñüêèé êíÿçü ìàâ îòðèìàòè Ïåðåìèøëü òà ÷àñòèíó âîëèíñüêèõ
ïðèêîðäîííèõ çàìê³â. Ðîìàíîâè÷àì æå ç äîïîìîãîþ òîãî æ Ëºøêà ïî-
âåðíóëè Âîëîäèìèð1033.
Âîëîäèñëàâ Êîðìèëü÷è÷ íå çìiã â÷èíèòè îïîðó, áîÿðñüêà åë³òà
ïîñï³øèëà äî íîâîãî âîëîäàðÿ. Êàëìàí ¿õ ïîâí³ñòþ çàäîâîëüíÿâ, â³í
áóâ äèòèíîþ ³ âîíè ñïîä³âàëèñÿ çàéíÿòè ïðè éîãî äâîð³ êëþ÷îâ³ ì³ñöÿ.
Çà Êàëìàíîì òà Ñàëîìåºþ ñòîÿëè Óãîðùèíà é Ïîëüùà, Ðîìàíîâè÷³
ñïðèéíÿëè òàêó ñèòóàö³þ, òîæ áîÿðñòâó íå áóëî æîäíîãî ³íòåðåñó áî-
ðîíèòè êíÿçÿ Âîëîäèñëàâà. Â³í ïîòðàïèâ äî óãîðñüêîãî ïîëîíó, àëå
êîðîëü îö³íèâ éîãî çä³áíîñò³ ³ âèð³øèâ ïðî âñÿê âèïàäîê ïðèòðèìàòè,
ùîáè ìàòè ìîæëèâ³ñòü âèêîðèñòàòè ïðè íàãîä³, õî÷à á ³ äëÿ òèñêó
íà òèõ áîÿðñüêèõ ë³äåð³â, ÿê³ â îáì³í íà çðàäó Âîëîäèñëàâà îòðèìàëè
ì³ñöÿ ïðè äâîð³ Êàëìàíà. Òîìó êîëèøí³é áîÿðñüêèé êíÿçü, ÿê âñòàíî-
âèâ Ì. Âîëîùóê, ñïîê³éíî æèâ â Óãîðùèí³ ÿê ôåîäàë ñåðåäíüî¿ ðóêè
äåñü äî 1232 ð.1034, õî÷à ë³òîïèñåöü Ðîìàíîâè÷³â ñòâåðäèâ: "...è â òîì
çàòî÷åíü îóìðå"1035. Çðåøòîþ Âîëîäèñëàâà íà ïî÷àòêó, íàïåâíî, òàêè
óâ'ÿçíèëè, à ïîò³ì éîãî äîëÿ âæå íå ö³êàâèëà ðóñüêèõ ë³òîïèñö³â, íà
Ðóñ³ â³í òàê á³ëüøå ³ íå ç'ÿâèâñÿ, òîìó âîíè âèð³øèëè, ùî â³í ïîìåð.
1033 Головко О. Спішська угода 1214 р. угорського короля Андрія ІІ і краківського князя Лєш-
ка Бялого та її наслідки // Україна в Центрально-Східній Європі. Вип. 12--13. Київ, 2013. С.
128--147.
1034 Волощук М. М. Володислав Кормильчич: угорське перебування. С. 20--21.
1035 Ипатьевская летопись. Стб. 731.
Галицький король Калман (1214–
1221) (пам’ятник, університет св.
Іштвана, Гедель, Угорщина)

183
Ðåàë³çàö³ÿ êîðîòêîòðèâàëî¿ Ñï³øñüêî¿ óãîäè äîêëàäíî ðîç³áðàíà
Î.Ãîëîâêîì1036. Êàëìàíà êîðîíîâàíî â Ãàëè÷³ ó 1215 ð. Êîðîëü Àíäðié
II çàáåçïå÷èâ ïàíóâàííÿ ñâîãî ñèíà ñèëüíèì ãàðíiçîíîì. Óòâîðåííÿ
îêðåìîãî Ãàëèöüêîãî êîðîë³âñòâà ç ìîëîäøèì Àðïàäîâè÷åì íà òðî-
í³, ÿêèé ï³äïîðÿäêîâóâàâñÿ áàòüêîâ³, ÷èé òèòóë ï³äêðåñëþâàâ ï³äïî-
ðÿäêîâàí³ñòü öüîãî êîðîë³âñòâà, ïîâí³ñòþ âëàøòîâóâàëî Àíäð³ÿ ²²1037.
Óãîðñüêèé êîðîëü çâåðíóâñÿ äî ïàïè ç ïðîõàííÿì, àáè òîé óïîâíîâà-
æèâ åñòåðãîìñüêîãî àðõèºïèñêîïà êîðîíóâàòè Êàëìàíà, äîìàãàþ÷èñü
òàêèì ñïîñîáîì âiä ïàïè ëåã³òèì³çàö³¿ òèòóëó ãàëèöüêîãî êîðîëÿ äëÿ
ñèíà1038. Âiä iìåíi Êàëìàíà áóëî ïîñëàíî ãðàìîòè äî ïàïè ²íîêåíò³ÿ ²²²
iç çàïåâíåííÿìè, ùî íàñåëåííÿ Ãàëèöüêî¿ çåìëi ïðàãíå äî óíi¿ ç Ðèìîì
i âèøëå ñâî¿õ ºïèñêîïiâ íà ñîáîð,1039 ÿêèé áóâ çàïëàíîâàíèé íà ëèñòî-
ïàä 1215 ð.
Íà ïî÷àòêó 1215 ð. êîðîëü çíîâó çâåðíóâñÿ äî ïàïè, ïðîñÿ÷è "ùîá
çîëîòó êîðîíó Êîðîë³âñòâà íàøîìó ñèíîâ³ íàä³ñëàëè, â³äïîâ³äíó êîðî-
ë³âñüêîìó òèòóëîâ³, ³ ÷åðåç ïðèõèëüíîãî íàøîãî äîâ³ðåíîãî ïåðåñëàëè
â íàéáëèæ÷èé ÷àñ, ùîá â³í ì³ã âò³øèòèñÿ ÿê ïîìàçàííÿì íà êîðîëÿ,
îäåðæàíèì â³ä Àïîñòîëüñüêîãî Ïðåñòîëó, òàê ³ êîðîíîþ, îäåðæàíîþ
çàâäÿêè Âàø³é ùåäðîñò³, ³ çàâäÿêè öüîìó ì³ã çäîáóòè íàëåæíó ïî-
÷åñòü ñâî¿õ ï³ääàíèõ, à ó ñóñ³ä³â íàëåæíå òðèâàëå âèçíàííÿ"1040.
Òåêñò çâåðíåííÿ íå ïîëèøàº ñóìí³â³â, ÿêå çíà÷åííÿ ëåã³òèìàòè-
çàö³¿ ñèíà íàäàâàâ óãîðñüêèé êîðîëü. Éîìó ïîòð³áíî áóëî âèçíàííÿ
êîðîíàö³¿ ÿê ãàëèöüêîþ åë³òîþ, òàê ³ ñóñ³äí³ìè ðóñüêèìè êíÿçÿìè.
Àëå âèêîíàâö³ éîãî ïîë³òèêè íà ì³ñöÿõ íå çîâñ³ì àäåêâàòíî ñïðèéìàëè
ñèòóàö³þ. Ïîòð³áíî áóëî ÿêíàéøèðøå çàëó÷èòè äî äâîðó Êàëìàíà ãà-
ëèöüêå áîÿðñòâî, çàëèøèâøè îñòàííüîìó âëàäó íà ì³ñöÿõ. Êð³ì òîãî,
çàö³êàâèòè ³ºðàðõ³þ óí³éíèìè ïèòàííÿìè. Îäíàê çàì³ñòü öüîãî áóëî
ïðîäåìîíñòðîâàíî ãðóá³ ñïðîáè íàñèëüíîãî çàïðîâàäæåííÿ óí³¿ ç ë³ê-
â³äàö³ºþ òðàäèö³éíî¿ ë³òóðã³¿, ùî â³äðàçó æ âèêîðèñòàëè íåçàäîâîëåí³
áîÿðè. Çóñòðiâøèñü ç îïîçèöiºþ, óãîðñüê³ î÷³ëüíèêè çâè÷íî âäàëèñÿ
äî íàñèëüñòâà. Äiéøëî äî çáðîéíîãî ïîâñòàííÿ, ï³ä ÷àñ ÿêîãî äâ³ð êî-
ðîëÿ îïèíèâñÿ â îáëîç³. Àíäðié ²² ìóñèâ ï³òè íà êîìïðîì³ñ âæå çà íå-
âèã³äíèõ äëÿ ñåáå óìîâ. Çðîçóì³ëî, ùî ãàëèöüêà äåëåãàö³ÿ íà ñîáîð³
1215 ð. òàê ³ íå ç'ÿâèëàñÿ.
Ãàëèöüêi áîÿðè äîáèëèñÿ ïîâåðíåííÿ Ïåðåìèøëüñüêîãî êíÿç³âñòâà,
ùî ïðèâåëî äî çíåñåííÿ Ñï³øñüêî¿ óãîäè. Êðàê³âñüêèé êíÿçü Ëºøêî Á³-
ëèé çàòà¿â îáðàçó íà ñâàòà i çâåðíóâñÿ äî êíÿçÿ Ìñòèñëàâà Ìñòèñëàâè÷à
1036 Головко О.Б. Спішська угода 1214 р. угорського короля Андрія ІІ і краківського князя Лєшка
Бялого та її наслідки // Україна в Центрально-Східній Європі. Вип. 12. Київ, 2013. С. 127--147.
1037 Волощук М. М. Венгерское присутствие в Галиции в 1214--1219 годах // Вопросы истории.
2005. № 12. С. 97--106.
1038 Monumenta Hungariae Historica. Diplomataria. Т. 1. Pest, 1857. № 1; Vetera Monumenta Poloniae
et Lithuaniae... ex tabulariis vaticanis / Ed. A.  einer. Т. 1. Romae, 1859. Nr 65; Codex diplomaticus
Arpadianus continuator / Ed. G. Wenzel. Т. 4. Pest, 1864. № 227; Droba L. Stosunki Leszka Białego. S.
463, 475; Balzer O. Skarbiec i Archiwum koronne w dobie przedjagiellońskiej. Kraków, 1917. S. 558;
Hóman B., Szekfü Gy. Magyar történet. Budapest, 1935. T. 3. 31--40 old.
1039 Крип'якевич I. Галицько-Волинське князiвство. С. 116--117.
1040 Codex diplomaticus Arpadianus continuator. P. 375.

184
Óäàòíîãî, ÷è¿ ïðàâà íà ãàëèöüêó ñïàäùèíó, ÿê âíóêà ßðîñëàâà Îñìî-
ìèñëà, áóëè íàéá³ëüøèìè. Ó 1205 ð., áóäó÷è íåçíà÷íèì òîðîïåöüêèì
êíÿçåì, â³í íå ìàâ ÷èì ö³ ïðàâà ï³äòðèìàòè, à òåïåð ï³ñëÿ çíàìåíèòî¿
Ëèïèöüêî¿ ïåðåìîãè (20--21 êâ³òíÿ 1216 ð.)1041, áóäó÷è â³äîìèì íà âñþ
Ðóñü ³ ìàþ÷è íà êè¿âñüêîìó ïðåñòîë³ äâîþðiäíîãî áðàòà Ìñòèñëàâà Ðî-
ìàíîâè÷à, â³í áåç âàãàíü ïîáîðîâñÿ çà ãàëèöüêèé ïðåñòîë.
Ç êè¿âñüêîþ äîïîìîãîþ, ÿêó î÷îëþâàâ îâðóöüêèé êíÿçü Âîëîäèìèð
Ðþðèêîâè÷, Ìñòèñëàâ Óäàòíèé ïiäiéøîâ äî Ãàëè÷à i ïiä éîãî ñòiíàìè
ðîçãðîìèâ âiéñüêî Êàëìàíà. Þíèé êîðîëü ³ç íîâèì áîÿðñüêèì ë³äåðîì
Ñóäèñëàâîì (ÿêèé â îñòàííié ÷àñ ãîòîâèé áóâ çâåðíóòèñÿ äî Äàíèëà
Ðîìàíîâè÷à) âòåêëè äî Óãîðùèíè, à Ìñòèñëàâ ó ñåðïíi 1219 ð. ñòàâ
ãàëèöüêèì êíÿçåì1042 Ïðàâà Ìñòèñëàâà Ìñòèñëàâîâè÷à ÿê âíóêà ßðîñ-
ëàâà Îñìîìèñëà ñóìí³âó íå ï³äëÿãàëè. Âäîâà Ðîìàíà òà ¿¿ îòî÷åííÿ
ïîñïiøèëè ñêðiïèòè ñîþç ³ç íîâèì ãàëèöüêèì êíÿçåì øëþáîì Äàíèëà
Ðîìàíîâè÷à ç éîãî äîíüêîþ Àííîþ1043.
Òàêèì ÷èíîì, ÷åòâåðòà ôàçà â³äçíà÷àëàñÿ ïîñòóïîâèì â³äõîäîì
â³ä óãîðñüêî¿ îð³ºíòàö³¿ ³ ïðàãìàòèçìîì ó ñòîñóíêàõ, ÿêèé äèêòóâàëè
óìîâè êíÿæ³ííÿ áîÿðñüêîãî ë³äåðà Âîëîäèñëàâà Êîðìèëü÷è÷à, ïåðåîð³-
ºíòàö³ÿ Óãîðùèíè íà óãîðñüêî-ïîëüñüêèé ñîþç, çàêð³ïëåíèé ó Ñï³ø³
1214 ð. äèíàñòè÷íîþ óãîäîþ ³ ïîÿâà ãàëèöüêîãî êîðîëÿ Êàëìàíà. Çà-
êîíîì³ðíèì ðåçóëüòàòîì ñòàëà ï³äòðèìêà ïðåòåíç³é Ìñòèñëàâà Óäàò-
íîãî, ÿêîìó ïðîìàõè óãîðñüêî¿ ïîë³òèêè, ùî íå âðàõîâóâàëà ³íòåðåñè
ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà, äîçâîëèëè äîâîë³ ëåãêî ðåàë³çóâàòè ö³ ïðåòåíç³¿.
Ï'ÿòà ôàçà òðèâàëà â³ä ñåðïíÿ 1219 ð. äî ë³òà 1234 ð. Âîíà áóëà
ùå äèíàì³÷í³øîþ.
Óòâåðäæåííÿ Ìñòèñëàâà Óäàòíîãî ó Ãàëèöüêîìó êíÿç³âñòâ³ çíà÷íî
óêð³ïèëî ñòàíîâèùå ªôðîñèí³¿ òà ¿¿ ñèí³â. Òåïåð Äàíèëî Ðîìàíîâè÷
âèñòóïàâ îäíîçíà÷íèì ëåã³òèìíèì ñïàäêîºìöåì ãàëèöüêîãî ïðåñòîëó
³ ïðè öüîìó ìîæíà áóëî çîñåðåäèòèñÿ íà â³äâîþâàíí³ âîëèíñüêî¿ âîò-
÷èíè. Òåñòü Ìñòèñëàâ íàä³éíî îáåð³ãàâ çÿòÿ â³ä óäàð³â ó ñïèíó. Òîìó
â³äðàçó æ ó 1219 ð. áóëî óêëàäåíî óãîäó ç ëèòîâñüêèìè êíÿçÿìè1044.
1041 У Липицькій битві Мстислав Удатний з новгородським військом розгромив владимиро-суз-
дальських і муромських князів. Це була одна з найбільших битв княжої доби. Про Мстислава
Удатного див.: Костомаров Н. И. Князь Мстислав Удалой // Русская история в жизнеописа-
ниях ее главнейших деятелей. Т. 1. Москва, 1995. С. 82--101; Бузескул В. П. Князь торопецкий
Мстислав Мстиславич // Журнал Министерства народного просвещения. 1885, Май. С. 221--
269; 1886, июнь. С. 242--285; Июль. С. 188--220; Эммаусский А. В. Мстислав Удалой. Из истории
Древнерусского государства накануне монголо-татарского завоевания. Киров, 1998; Гарай-
да И. Галицька политика угорських королев Бейлы ІІІ и Андрія ІІ // Зоря--Hojnal. 1943. № 1--4.
С. 159--168; Bartnicki M. Polityka zagraniczna księcia Daniela Halickiego w latach 1217--1264. Lu-
blin, 2005. S. 52--53; Головко О. Б. Політика королівства Угорщини щодо Південно-Західної Русі
в першій половині ХІІІ ст. // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. Вип. 15.
Київ, 2006. С. 153--171; Його ж. Галицький період діяльності. С. 71--93; Іdem. Halicki okres dzia-
łalności księcia Mścisława Mścisławowicza Udałego // Klio. Czasopismo poświęcone dziejom Polski i
powszеchnym. Toruń, 2008. Nr 11. S. 3--28.
1042 Новгородская первая летопись старшого и младшего извода / С предисловием и под. ред.
А. Н. Насонова. Москва; Ленинград, 1950. С. 260--261.
1043 Ипатьевская летопись. Стб. 732.
1044 Там же. Стб. 735--736.

185
² õî÷à âîëèíñüêå áîÿðñòâî äîáèëîñÿ çàâåðøåííÿ ðåãåíñòâà é â³äõîäó
êíÿãèí³-ìàòåð³ ó ìîíàñòèð, çì³í íå â³äáóëîñÿ. Äàíèëî âæå çìóæí³â ³
äîâ³â, ùî ìîæå ïðàâèòè ñàì. À ìàòè çàëèøàëàñÿ ïîðÿä, ïðèéíÿâøè
÷åðíåöòâî, ñêîð³øå âñüîãî, ó ìîíàñòèð³ ñâÿòîãî Ôåäîðà ó Âîëîäèìèð³,
äå ïåðåáóâàëè òàêîæ Ôåîäîðà, äîíüêà Ðîìàíà â³ä ïåðøîãî øëþáó, à
çãîäîì ³ Äàíèëîâà íåâ³ñòêà Îëåíà, âäîâà íîâîãðóäñüêîãî êíÿçÿ Ðîìàíà
Äàíèëîâè÷à1045.
Ìñòèñëàâ Óäàòíèé íàìàãàâñÿ áóäü-ÿêîþ ö³íîþ çáåðåãòè ò³ñíèé ñîþç
ç êðàê³âñüêèì êíÿçåì Ëºøêîì Á³ëèì. Òîìó â³í âiäìîâèâñÿ äîïîìàãàòè
çÿòåâi ïðîòè Ëºøêà Á³ëîãî. Àëå âîëèíñüêå â³éñüêî â ñîþç³ ç ëèòîâöÿ-
ìè ó 1219--1220 ðð. ïîâåðíóëî Áåðåñòÿ, Óãðîâåñüê, Âåðåùèí, Ñòîâï'º,
Êîìîâ i âñå ïîðóáiææÿ, à òàêîæ äîìîãëîñÿ ïåðåìîãè íàä ïîëüñüêèì
â³éñüì íà ð³÷ö³ Ñóõà Äîðîãâà1046. Öüîãî âèÿâèëîñÿ äîñèòü àáè Ëºøêî
Áiëèé çàïiäîçðèâ Ìñòèñëàâà Ìñòèñëàâè÷à ó çìîâi ç Ðîìàíîâè÷àìè. Âií
çâåðíóâñÿ äî óãîðñüêîãî êîðîëÿ: "íå õî÷þ ÷àñòè â Ãàëè÷è íî äàè åãî
çѧòè ìîåìó"1047.
Óãîðñüêî-ïîëüñüêå âiéñüêî ïiäiéøëî äî Ïåðåìèøëÿ. Áîÿðè ïî÷àëè
ìåòàòèñÿ. Ïåðåìèøëüñüêèé òèñÿöüêèé ßðîí âòiê ïåðåä ñîþçíèêàìè, à
Ñóäèñëàâ ïiäíÿâ áóíò ó Ãîðîäêó. Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ âèñòóïèâ íà äîïî-
ìîãó òåñòåâ³. Âîëèíñüêå â³éñüêî, ÿêå îòî÷èëî Ãîðîäîê, áóëî àòàêîâàíå
³ ðîçáèòå ñîþçíèêàìè. Ó öié áèòâi çàãèíóëè Âàñèëü Ìîëçà, Ìèõàëêî
Ñêóëà òà áàãàòî iíøèõ çíà÷íèõ áîÿð. Âiäðóáàíó ãîëîâó Ìèõàëêà Ñêó-
ëè, ç øè¿ ÿêîãî áóëî çíÿòî òðè çîëîòi ëàíöþãè, ïðèíåñëè þíîìó ãà-
ëèöüêîìó êîðîëåâ³ Êàëìàíó1048.
Ìñòèñëàâ Ìñòèñëàâè÷ ç Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì ³ áåëçüêèì êíÿ-
çåì Îëåêñàíäðîì Âñåâîëîäîâè÷åì ÷åêàëè âîëèíÿí íà ð. Çóáð³. Ï³ñëÿ
ç'ºäíàííÿ â³éñüêà, Ìñòèñëàâ Óäàòíèé ïîñëàâ âîëèíñüêèõ êíÿç³â îáî-
ðîíÿòè Ãàëè÷, à ñàì âèð³øèâ ñòðèìóâàòè ïðîòèâíèêà, ïîâ³ëüíî â³äñòó-
ïàþ÷è ó òîìó æ íàïðÿìêó. Óãîðñüêèé áàí Ôiëüíié1049, ÿêèé ôàêòè÷íî
êåðóâàâ óãîðñüêî-ïîëüñüêèì âiéñüêîì, íàñòèã öå â³éñüêî áiëÿ Ðîãîæè-
íà (òåïåð ñåëî Ðîã³çíå Æèäà÷³âñüêîãî ð-íó Ëüâ³âñüêî¿ îáë.). Áèòâà çà-
ê³í÷èëàñÿ ïîðàçêîþ ãàëèöüêîãî êíÿçÿ.
Áåëçüêèé êíÿçü óõèëèâñÿ â³ä ìàðøó íà Ãàëè÷, î÷³êóþ÷è íàãîäè ïðè-
ºäíàòèñÿ äî ñîþçíèê³â. Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ â÷àñíî äîñÿã Ãàëè÷à ³ îðãà-
í³çóâàâ éîãî îáîðîíó. Íà Êðèâàâîìó áðîäi âîëèíÿíè â³äêèíóëè óãîðñü-
êî-ïîëüñüêå â³éñüêî êîðîëÿ Êàëìàíà i ¿õí³õ ãàëèöüêèõ ïðèõèëüíèê³â.
Àëå ï³ñëÿ ïîðàçêè â³ä Ô³ëüí³ÿ Ìñòèñëàâ íàêàçàâ çÿòåâ³ ïîêèíóòè Ãà-
ëè÷.Âiäñòóï áóâ äóæå âàæêèì. Äàíèëî ç òèñÿöüêèì Äìèòðîì, âîºâîäàìè
1045 Александрович В., Войтович Л. Король Данило Романович. С. 68--74.
1046 Ипатьевская летопись. Стб. 736.
1047 Там же. Стб. 733.
1048 Там же. Стб. 733.
1049 Радше Фейлнi, вiд "felni" -- "боятися". Про цього угорського нобіля див.: Волощук М. "Филѧ
древле прегордыи" / Fila supruniensis. Маловідомі сюжети з історії Галицької землі першої по-
ловини ХІІІ століття // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність.
Вип. 20. С. 189--196.

186
Ãëiáîì Çåðåìiéîâè÷åì i Ìèðîñëàâîì çàëèøèëè ñòîëèöþ. Íà ïiäõîäi
äî Òîâìà÷à ¿õ íàçäîãíàëè ïðèõèëüíi äî Êàëìàíà ãàëè÷àíè íà ÷îë³ ç
Âîëîäèñëàâîì Âiòîâè÷åì. Áèòâà òðèâàëà äî òåìíî¿ íî÷i. Ìóæíüî áè-
ëèñÿ áîÿðè Ãëiá Çåðåìiéîâè÷ òà Ñåìåí Êîäíèíñüêèé. Ó ãóùi áèòâè áóâ
i êíÿçü Äàíèëî Ðîìàíîâè÷, âïåðøå äåìîíñòðóþ÷è ñâîþ â³äâàãó ³ â³é-
ñüêîâó ìàéñòåðí³ñòü. Ó ïîëîí ïîòðàïèâ ãàëèöüêèé áîÿðèí ßíåöü. Âíî÷i
íà ìàðøi ãàëèöüêå âiéñüêî íà ÷îë³ ç áîÿðèíîì Ãëiáîì Âàñèëüîâè÷åì
çíîâó àòàêóâàëî âîëèíÿí. Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ç àð'ºðãàðäîì âèÿâèâñÿ
âiäðiçàíèì. Éîìó íà äîïîìîãó ïðèéøëè Ãëiá Ñóäèñëàâîâè÷, Ãàâðèëî
Iâîðîâè÷ i Ïåðåíiæêî. Äàëi âîëèíñüêå âiéñüêî ïðîéøëî Îíóò i 25 æîâ-
òíÿ 1220 ð. äiéøëî äî ì³ñòà Ïëàâà, äå íàðåøò³ âäàëîñÿ ðîçäîáóòè ¿æó i
ïåðåïî÷èòè. Ï³ñëÿ öüîãî âîíè äîáðàëèñÿ äî Êó÷åëìèíà i ïåðåïðàâèëè-
ñÿ ÷åðåç Äíiñòåð1050.
Ìñòèñëàâ Óäàòíèé âèðóøèâ íàáèðàòè ïîëîâåöüêó äîïîìîãó, à
âiéñüêà Ëºøêà Áiëîãî, äî ÿêîãî ïðèºäíàâñÿ áåëçüêèé êíÿçü Îëåêñàíäð
Âñåâîëîäîâè÷, âòîðãëèñÿ äî Çàõiäíî¿ Âîëèí³. Ïîëüñüêèé êíÿçü ñòàâ
áiëÿ Ùåêàðåâà, íå äàþ÷è âîëèíÿíàì ïðèéòè íà äîïîìîãó Ìñòèñëàâîâi
Óäàòíîìó.
Òèì ÷àñîì Ìñòèñëàâ Óäàòíèé ïîâåðíóâñÿ ç ïîëîâåöüêîþ äîïîìî-
ãîþ: â³í áóâ çÿòåì õàíà Êîòÿíà. 24 áåðåçíÿ 1221 ð. Ìñòèñëàâ Óäàòíèé
ç ïîëîâöÿìè ïîáëèçó Ãàëè÷à ðîçãðîìèëè â³éñüêî Ôiëüíiÿ: "…бѣгающим
же Оугромъ и Лѧхом избьено бы҃ ихъ множьство и ӕтъ бы҃ величавый Филѧ пароб-
комъ Добрыниномъ"1051. Íàéäîâøå îáîðîíÿëèñÿ óãîðö³, ÿê³ óêð³ïèëèñÿ
íà äàõó Óñïåíñüêîãî ñîáîðó, äå áóëè âñòàíîâëåí³ êàìåíîìåòè ³ çàñ³ëè
1050 Ипатьевская летопись. Стб. 734--735.
1051 Там же. Стб.737.
“Золота булла” Андрія ІІ 1222 р.

187
ëó÷íèêè. Àëå íåâäîâç³, âiäðiçàí³ âiä âîäè, óãîðö³ ìóñèëè çäàòèñÿ. Ïî-
ëîíåíîãî êîðîëÿ Êàëìàíà âiäâåçëè äî Òîð÷åñüêà. Áîÿðèí Ñóäèñëàâ óïàâ
íà êîëiíà ïåðåä êíÿçåì Ìñòèñëàâîì, áóâ ïðîùåíèé i îòðèìàâ âàæëèâå
ïîñàäíèöòâî ó Çâåíèãîðîäi. Â³äòîä³ ùàñëèâèé ñóïåðíèê Âîëîäèñëàâà
Êîðìèëü÷è÷à ñòàâ íàáëèæåíîþ îñîáîþ Ìñòèñëàâà Óäàòíîãî çi çíà÷íèì
âïëèâîì íà ïîëiòèêó ãàëèöüêîãî êíÿçÿ.
Ïîñòàòü ³ ïîë³òè÷íà äîëÿ îäíîãî ç ë³äåð³â ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà --
Ñóäèñëàâà ÿñêðàâî ïîêàçóº ïîë³òè÷íå îáëè÷÷ÿ ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà,
äëÿ ÿêîãî íàéâàæëèâ³øîþ ìåòîþ áóëî ïîä³ëèòè âëàäó ç êíÿçåì. Ïî-
ïðè ÿâíî íåäîñòàòíþ óâàãó äîñë³äíèê³â äî ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà1052, íå
1052 Кращі праці див.: Зубрицкий Д. История. С. 53--54; Петрушевич А. С. Обзор важнейших по-
литических и церковных происшествий в Галицком княжестве с половины ХІІ -- до конца
ХІІІ вв. // Галицкий исторический сборник. Вып.2. Львов, 1854. С. 7--81; Шараневич І. Ис то-
рия Галицко-Володимирской Русы оть найдавнейших времен до року 1453. Львов, 1863. С.
73; Droba L. Stosunki Leszka Białego z Rusią i Węgrami // Rozprawy i sprawozdania z posiedzień wy-
dzału historyczno- lozo cznego Akademii Umiętności. T. 13. Kraków, 1881. S. 361--429; Бузескул В.
Князь Торопецкий Мстислав Мстиславичь // Журнал Министерства народного просвещения.
Санкт-Петербург, 1886, июль. С. 199, 212; Грушевський М. [Сергієнко М.] Громадський рух на
Вкраїні-Руси в ХІІІ віці // Записки НТШ. Т. 1. Львів, 1892. С. 3--32; Його ж. Галицьке бояр-
ство ХІІ--ХІІІ вв. // Записки НТШ. Львів, 1897. Т. 20. С. 1--20; Терлецкий О. Політичні події
на Галицькій Русі в р. 1340 по смерти Болеслава Юрия ІІ. Розвідка критично-історична // За-
писки НТШ. Львів, 1896. Т. 12. С. 1--26; Кордуба М. Суспільні верстви та політичні партиї в
Галицькім князївстві до половини ХІІІ столітя // Записки НТШ. Львів, 1899. Т. 31--32. С. 1--42;
Його ж. Західне пограниче Галицької держави між Карпатами та долішнім Сяном // Записки
НТШ. Львів, 1925. Т. 140. С. 159--245; Линниченко І. Суспільні верстви Галицької Руси XIV--XV
в. Львів, 1899; Włodarski B. Polityka Ruska Leszka Bialego // Archiwum Towarzystwa Naukowego
we Lwówie. Dzial II. T. 3, zeszyt 3. 1925. S. 1--84; Іdem. Polska i Ruś (1194--1340). Warszawa,
1966; Wilkiewicz-Wawrzyńczykowa A. Ze studiów nad polityką polską na Rusi na przełomie XII--
XIII w. // Ateneum Wileński. R. 12. Wilno, 1937. S. 1--35; Гарайда И. Галицька політика угорскихь
королёвь Бейлы ІІІ-го и Андрія ІІ-го // Зоря--Hajnal. 1943. № 1--4. С. 119--176; Гарданов В. К.
"Кормильство" в Древней Руси (К вопросу о пережитках родового строя в феодальной Руси
ІХ--ХІІІ вв.) // Советская этнография. 1959. № 6. С. 236--250; Kristó Gy. Oroszok az Árpád-kori
Magyarországon // Acta Historica Szegediensis. Szeged, 1980. 57--65 оld; Его же. Русские в Венгрии
в эпоху династии Арпадов // Славяноведение. 2001. № 2. С. 22--30; Его же. Русские в Венгрии в
епоху династии Арпадов (пер. Б. Й. Желицки) // Венгры и их соседи по Центральной Европе в
Средние века и Новое время. Памяти Владимира Павловича Шушарина. Сборник статей. Мо-
сква, 2004. С. 19--40; Пашин С. С. Галицкое боярство ХІІ--ХІІІ вв. // Вестник ЛГУ. Серия 2. 1985.
Вып. 4. С. 15--20; Беликова Т. В. Княжеская власть в Галиче времен Ярослава Осмомысла //
Вестник ЛГУ. Серия 2. 1985. Вып. 3. С. 81--89; Grzesik R. Książę węgierski żonaty z córką Mścisława
Halickiego. Przyczynek do problemu czasu i miejsca powstania kroniki węgiersko-polskiej // Kwartal-
nik Historyczny. 1995. Zesz. 3--4. S. 30; Іdem. Polska Piastów i Węgrzy Arpadów we wzajemnej opinii
(do 1320 roku). Warszawa, 2003; Font M. Przedstawicie drobnej szlachty na pograniczu polsko-węgi-
erskim w XIII wieku i losy ich rodzin // Cracovia. Polonia. Europa. Studia z dziejów średniowiecza
o riwane Jerzemu Wyrozumskiemu w sześćdzięsiątą piątą rocznicę urodzin i czterdziestolecie pracy
naukowej. Kraków, 1995. S. 427--439; Іdem. Árpád-házi királyok és Rurikida fejedelmek. Szeged,
2005; Крип'якевич І. Галицько-Волинське князівство; Майоров А. В. Галицко-Волынская Русь;
Петрик А. До історії боярських родин. С. 29--45; Його ж. До історії боярства. С. 105--117; Його
ж. Ідеологія галицького боярства. С. 46--58; Його ж. Угорська партія. С. 181--193 (та ін.); Го л о в -
ко О. Б. Боярська "фронда. С. 52--59; Його ж. Корона Данила Галицького. С. 294--295 (та ін.);
Його ж. Юго-Западная Русь в политике Венгрии в первой половине ХІІІ в. // Rossica antiqua.
2010. Вып. 2. С. 113--139; Мазур О. Володислав Кормильчич. С. 118--129; Його ж. "Demetrius
Detko...". С. 19--20; Bartnicki M. Polityka zagraniczna. S. 38, 44, 57, 72; Толочко А. О галицком

188
ìîæíà íå çàóâàæèòè éîãî âèçíà÷àëüíî¿ ðîë³ â áîðîòüá³ çà ñïàäùèíó
Ðîìàíîâè÷³â. Áåðó÷è àêòèâíó ó÷àñòü ó ö³é áîðîòüá³, ãàëèöüêå áîÿð-
ñòâî â³äñòîþâàëî íàéïåðøå ñâîº ïðàâî ôîðìóâàòè ïîë³òèêó êíÿç³âñòâà,
ä³ëÿ÷è âëàäó ç ïðàâëÿ÷èì êíÿçåì. ² äîì³íóâàííÿ óãîðñüêî¿ ïàðò³¿ ñåðåä
ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà áóëî çóìîâëåíî íå áàæàííÿì ñëóæèòè Àðïàäàì,
à ïðèõèëüí³ñòþ äî óãîðñüêî¿ ìîäåë³ ñòîñóíê³â áàðîí³â ç êîðîëåì, ÿêà
âèëèëàñÿ ó Çîëîòó áóëëó 1222 ð., ùî ¿¿ äàðóâàâ Àíäð³é ²². 31 ñòàòòÿ
áóëëè äîçâîëÿëà âàñàëàì çáðîéíèé áóíò ïðîòè ñþçåðåíà ó ðàç³ ïîðó-
øåííÿ äàðîâàíèõ ¿ì ïðàâ1053. Íå âèïàäêîâî ï³ñëÿ íàäàííÿ Çîëîòî¿ áóë-
ëè ó êîðîëÿ Àíäð³ÿ ²² ç'ÿâèëèñÿ ïëàíè óòâîðåííÿ âàñàëüíèõ êíÿç³âñòâ:
Ñëàâîíñüêîãî, Òðàíñ³ëüâàíñüêîãî ³ Ãàëèöüêîãî1054.
Äëÿ ãàëèöüêî¿ âåðõ³âêè, ïðàâë³ííÿ þíîãî êîðîëÿ Êàëìàíà, ïðè
ÿêîìó ãîëîâíó ðîëü ñòàâ â³ä³ãðàâàòè áîÿðñüêèé ë³äåð Ñóäèñëàâ, áóëî
âèã³äí³øèì, í³æ ïðàâë³ííÿ Ðîìàíîâè÷à ÷è ³íøîãî Ðþðèêîâè÷à, òîìó
ãàëèöüêà åë³òà îõî÷å éøëà íà ñï³âïðàöþ ç Àðïàäàìè. Àëå ùîéíî îñòàí-
í³ ïðîáóâàëè îáìåæèòè âïëèâ áîÿðñòâà, çàì³íèòè éîãî ñâî¿ìè ì³í³ñòå-
ð³àëàìè, àáî æ íàâ'ÿçàòè éîìó íåáàæàí³ ïîë³òè÷í³ ÷è ðåë³ã³éí³ ð³øåí-
íÿ, áîÿðñòâî â³äðàçó æ ïîâåðòàëàñÿ äî Ðþðèêîâè÷³â. À áåç ï³äòðèìêè
ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà ³ éîãî ë³äåð³â óãîðö³ íå ìàëè íàéìåíøèõ øàíñ³â
óòðèìàòèñÿ â Ãàëèöüê³é çåìë³, ùî é ïîêàçàâ ïåðåá³ã îïèñàíèõ ïîä³é.
Àëå óãîðñüêà åë³òà âïåðòî íå õîò³ëà ç öèì ðàõóâàòèñÿ, ðåçóëüòàòîì ÷î-
ãî ³ áóâ ïðîâàë óãîðñüêî¿ ïîë³òèêè â ãàëèöüêîìó ïèòàíí³1055.
Äîëÿ ãàëèöüêîãî óãîðñüêîãî êîðîëÿ Êàëìàíà (*1208 -- †11.04.1241)
ñêëàëàñÿ òðàã³÷íî. Çâ³ëüíèâøèñü ç ïîëîíó, â³í çáåð³ã êîðîë³âñüêèé òè-
òóë, áóâ ïðàâèòåëåì Õîðâàò³¿ ³ Ñëîâåí³¿, à ìîæå é Ñëîâà÷÷èíè, òðèìàþ-
÷è ñâ³é äâ³ð ó Ñï³ø³, ³ ãåðî¿÷íî çàãèíóâ ï³ä ÷àñ ìîíãîëüñüêî¿ íàâàëè (ïî-
ìåð â³ä ðàí, îòðèìàíèõ â áèòâ³ íà ð. Øàéî 11 êâ³òíÿ 1241 ð.)1056. Ãàëèöü-
боярине Жирославе, его венце и убожестве // Ruthenica. Київ, 2006. Т. 5. C. 252--255; Стефа-
нович П. С. Отношения князя и знати в Галицком и Волынском княжествах до конца ХІІ в. //
Средневековая Русь. Вып. 7. Москва, 2007. С. 120--220; Его ж. "Верность" в отношениях князя
и дружины ХІІ--ХІІІ вв. // Древняя Русь. 2008. № 1(31). С. 72--82; Войтович Л. Галицько-Во-
линські етюди. Біла Церква, 2011. С. 236--238; Його ж. Лев Данилович, князь галицько-володи-
мирський (бл. 1225 -- бл. 1301). Львів, 2014. С. 13--29; Юсупович А. Причинки до просопографії
еліти Галицької і Володимирської земель // Записки НТШ. Т. 260. Кн. 1. Львів, 2010. С. 88--104;
Jusupović A. Elity ziemi halickiej i włodzimierskiej w czasach Romanowiczów (1205--1269). Studium
prozopogra czne. Kraków, 2013.
1053 Див.: Сodex diolomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis / Ed. G. Fejer. T. 1. Buda, 1829. P.
130--145; Хрестоматия по истории средних веков. Москва, 1963. Т. 2. С. 710--714;  e Laws of
the medieval kingdom of Hungary. T. 1 (1000--1301) / Ed. J. M. Bak, Gy. Bónis and J. R. Sweeney.
Idyllwild, 1999.
1054 Font M. Ungarn, Polen und Galizien-Wolhynien. S. 35.
1055 Dümerth D. Az Árpádok nyomában. Budapest, 1977. 392 old.; Kristó Gy. Az Árpádkor-háborúi.
Budapest, 1986. 119 old.; Головко О. Б. Політика Королівства Угорщина щодо Південно-Західної
Русі у першій половині ХІІІ ст. // Міжнародні зв'язки України. Наукові пошуки і знахідки. Вип.
15. Київ, 2006. С. 151--169.
1056 Див.: Homza M. K niektorým vzťahom stredovekého Spiša a Malopoľska v rokoch 1241--1270 //
K stredovekým dejinám Spiša / Ed. M. Števik. Stara Ľubovňa, 2003. S. 65--82; Ejusdem. Ku genéze
spišských kopijníkov // Historický zbornik. 2006. Č. 1--2. S. 13--35; Ejusdem. K vzniku stredovekej
hranice Uhorska na Spiši a k historiogra i vzt'ahov // Historický zbornik. 1988. V. 8. S. 13--33; Ejus-

189
êà êîðîëåâà Ñàëîìåÿ (*1211/1212 --
†10.11.1268), ÿêà äàëà îá³òíèöþ ä³âî÷î¿
÷èñòîòè, ï³ñëÿ ñìåðò³ ÷îëîâ³êà, ùî äîïîì³ã
¿¿ ó äîòðèìàíí³ ö³º¿ îá³òíèö³, çàñíóâàëà
ìîíàñòèð êëàðèñîê ó Çàâèõîñò³ (äå, â³-
ðîã³äíî, â³äìîëþâàëà ãð³õ ñâîãî áàòüêà
çà âáèâñòâî Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à ïîáëè-
çó öüîãî ì³ñòà, ñàì Ëºøêî Á³ëèé òåæ áóâ
ï³äñòóïíî âáèòèé 27 ëèñòîïàäà 1227 ð.),
â ÿêîìó ñòàëà ÷åðíèöåþ. Ó 1672 ð. áóëà
êàíîí³çîâàíà1057.
Óñï³õè Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à íå ìîãëè
íå òóðáóâàòè ãàëèöüêå áîÿðñòâî. Âîëîäè-
ìèðñüêèé êíÿçü ï³äïîðÿäêîâóâàâ ñîá³ âñþ
Âîëèíü. Ïîêè ó Ìñòèñëàâà Óäàòíîãî íå
áóëî ñèí³â, Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ âèñòóïàâ
ÿê ºäèíèé ëåã³òèìíèé ñïàäêîºìåöü òåñòÿ,
òîìó é âèêîíóâàâ óñ³ éîãî âèìîãè ÿê çâè-
÷àéíèé âàñàë. Ïîâåðíåííÿ Ðîìàíîâè÷³â
ç ¿õ ïðîãðàìîþ â³çàíò³éñüêî¿ ìîäåë³ âëà-
äè áóëè â Ãàëè÷³ íåáàæàíèìè. Óñòóïêà
óãîðñüêîìó íîá³ë³òåòó ó âèãëÿä³ Çîëîòî¿
áóëëè, áåçïåðå÷íî, ï³äøòîâõíóëà Ñóäèñ-
ëàâà. Ðàäíèêè Ìñòèñëàâà Óäàòíîãî ïî÷à-
ëè ïðàöþâàòè íàä çáëèæåííÿì êíÿçÿ ç Óãîðùèíîþ. Ìñòèñëàâ äîñÿãíóâ
íàðåøò³ çãîäè ç âåðõ³âêîþ áîÿðñòâà, â³í ïåðåáóâàâ íà âåðøèí³ ñëàâè é
äîìîâëåí³ñòü ç Óãîðùèíîþ éîãî ïîâí³ñòþ âëàøòîâóâàëà. Óãîäó áóëî
ñêðiïëåíî øëþáîì éîãî äîíüêè ç ìîëîäøèì ñèíîì Àíäðiÿ II -- ãåðöî-
ãîì Àíäðiºì. Âàòèêàíñüêi äîêóìåíòè ñâiä÷àòü, ùî ãàëèöüêèé êíÿçü
ïîîáiöÿâ âiääàòè çÿòåâi Ãàëè÷1058. Ñàìå ï³ñëÿ öüîãî øëþáó Àðïàäè, íà-
ðåøò³, îòðèìàëè ëåã³òèìí³ ïðàâà íà Ãàëèöüêó ñïàäùèíó1059.
Çðîçóì³ëî, ùî ï³ñëÿ öèõ ïåðåì³í îáèäâà çÿò³ ðåâíèâî ñë³äêóâàëè
îäèí çà îäíèì ³ çà ñâî¿ì òåñòåì, ÿêîãî áîÿðè íàìàãàëèñÿ ïîñâàðèòè ç
ñòàðøèì çÿòåì. Âîíè áóëè çàö³êàâëåí³ ó ïåðåäà÷³ ïðåñòîëó óãîðñüêîìó
çÿòåâ³, ñïîä³âàþ÷èñÿ â³ä íüîãî ùîíàéìåíøå ïîâòîðåííÿ Çîëîòî¿ áóëëè.
Òîìó âîíè ³íòðèãóâàëè ïîñò³éíî, ç³øòîâõóþ÷è ì³æ ñîáîþ êíÿç³â. Çà
òàêèõ óìîâ ãåðöîã Àíäð³é ëåãêî ïîâ³ðèâ íàìîâ³ ñâîãî áîÿðèíà Ñåìåí-
êà ×åðìíîãî ³ âòiê ç Ïåðåìèøëÿ. Âçèìêó 1226 ð. êîðîëü Àíäðié II ç
dem. O počiatkach vzťahov Spiša a Malopoľska // Zbornik  lozodickej fakulty Univerzity Komen-
ského. Historica. Bratislava, 1996. Roč. 43. S. 157--171; Ejusdem. Pokus o rekonštruksiu najstaršich
politických dejin Spiša // Z minulosti Spiša. Ročenka spišského dejepisného spolku v Levoči / Zostavil
I. Chalupecký. Ročnik V--VI. Levoča, 1999. S. 7--32; Homza M., Sroka A. St. Študie z dejin stredove-
keho Spiša. Kraków, 1998.
1057 Fros H., S o w a F. Księga imion i swętych. T. 6. Kraków, 2007. S. 606.
1058 Vetera Monumenta Poloniae. Nr 65.
1059 Kristó Gy. Az Árpádkor-háborúi. 105 old.; Tibor A. A tizenharmadik század története. Budapest,
2000. 59--60 old.
Галицька королева Саломея
(1212--1268) (ікона ХІХ ст.)

190
óãîðñüêèì âiéñüêîì ï³ä³éøîâ äî Ïåðåìèøëÿ. Òèñÿöüêèé Þðié Äîìà-
æèðè÷ çäàâ ì³ñòî, à ñàì âòiê äî Ìñòèñëàâà Óäàòíîãî. Êîðîëü ïiäiéøîâ
äî Çâåíèãîðîäà, íà äîïîìîãó éîìó ïðèéøëà ïîëüñüêà ðàòü ç âîºâîäîþ
Ïàêîñëàâîì. Óãîðöi âçÿëè Òåðåáîâëþ, Òèõîìëü, àëå á³ëÿ Êðåì'ÿíöÿ
çàçíàëè çíà÷íèõ âòðàò. Àæ òîäi Ìñòèñëàâ Óäàòíèé çâåðíóâñÿ äî çÿòÿ.
Ïîñîëüñòâî î÷îëèâ ñàì Ñóäèñëàâ. Â³í ðîçóì³â, ùî ç ïàä³ííÿì Ìñòèñëà-
âà Óäàòíîãî ìîæå âòðàòèòè âñå.
Íà ð. Áiëöi ïîáëèçó Çâåíèãîðîäà, íà ïîëÿõ íà ãîðáèñòîìó ïàñì³
â³ä ì³ñòà äî Øîëîìè¿1060, ãàëèöüêà ðàòü íà ÷îë³ ç Ìñòèñëàâîì Óäàòíèì
ðîçáèëà óãîðöiâ. "Oугры же выѣхаша противоу емоу и со становъ королевыхъ.
Мьстиславъ же бисѧ с ними, и побѣди ѧ и гнаша по нихъ до становъ королевыхъ
секоуще. И тогда же Мартиниша оубиша воеводу королева"1061. Êîðîëü ðîçïî-
÷àâ âiäñòóï. Âîëèíñüêi ïîëêè Äàíèëà i Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷iâ ç ãàëèöü-
êèì âîºâîäîþ Ãëiáîì Çåðåìiéîâè÷åì ïiäiéøëè äî Ãîðîäêà. Âîëèíñüêi
êíÿçi íå äàëè ïîëÿêàì ï³ä³éòè íà äîïîìîãó óãîðñüêîìó êîðîëþ, ÿêèé
âiäñòóïàâ ç Ãàëèöüêî¿ çåìëi1062.
Àëå Ìñòèñëàâ Óäàòíèé íå òiëüêè íå âèêîðèñòàâ ñâîº¿ ïåðåìî-
ãè, à íåñïîäiâàíî âiäìîâèâñÿ âiä Ãàëè÷à íà êîðèñòü ãåðöîãà Àíäðiÿ.
Ëiòîïèñåöü ïðèïèñàâ öå ðiøåííÿ iíòðèãàì ãàëèöüêèõ áîÿð Ñóäèñëà-
âà òà Ãëiáà Çåðåìiéîâè÷à. Îáèäâà ë³äåðè (äðóãèé ç íèõ ïîñë³äîâíî
ï³äòðèìóâàâ Ðîìàíîâè÷³â) ðàïòîì îá'ºäíàëèñÿ íà ñï³ëüí³é "áîÿðñüê³é"
ïëàòôîðì³: ¿õ ëÿêàëà ìîæëèâ³ñòü ïîâåðíåííÿ äî Ãàëè÷à Äàíèëà, çà
ÿêèì òåïåð ñòîÿëà âñÿ Âîëèíü. À ïåðåäàâøè Ãàëè÷ â ðóêè ìîëîäî-
ãî ãåðöîãà Àíäð³ÿ, îáèäâà ìîãëè ðîçðàõîâóâàòè íå ò³ëüêè çáåðåãòè
âëàñí³ ïîçèö³¿, à é íàáëèçèòèñÿ äî ðåàë³çàö³¿ ïîëîæåíü Çîëîòî¿ áóëëè
â Ãàëèöüê³é çåìë³. Çì³ñò ÷åðãîâî¿ áîÿðñüêî¿ çìîâè ë³òîïèñåöü âêëàâ â
óñòà Ñóäèñëàâà: "Княже, даи дщер свою ѡброученоую за королевича и даи емоу
Галичь, не можеш бо держати самъ а боѧре не хотѧть тебе… аже даси королевичю
когда восхощеши можеши ли взѧти под ним, даси ли Данилови в вѣкы не тои боу-
деть Галич"1063.
Ãàëèöüêå áîÿðñòâî äîáðå óñâ³äîìëþâàëî íåáåçïå÷íå äëÿ ñåáå ïîñè-
ëåííÿ ñàìîãî Ìñòèñëàâà Óäàòíîãî àáî æ ïîâåðíåííÿ éîãî çÿòÿ Äàíèëà
Ðîìàíîâè÷à. Ïðèéíÿòèé ïðîåêò, äî ðåàë³çàö³¿ ÿêîãî çìóñèëè Ìñòèñëà-
âà Óäàòíîãî, çâîäèâñÿ äî ðîçïîä³ëó Ãàëèöüêî¿ çåìë³. Îñíîâíà ¿¿ ÷àñòèíà
ç Ãàëè÷åì ïåðåõîäèëà äî ãåðöîãà Àíäð³ÿ, ïðè ÿêîìó íà ïåðøó ðîëü
çíîâó âèñóíóâñÿ Ñóäèñëàâ. Ï³âäåííî-ñõ³äíà ÷àñòèíà, òàê çâàíå Ïîíèç-
çÿ (çåìëi êîëèøíüîãî Çâåíèãîðîä-Äíiñòðîâñüêîãî êíÿçiâñòâà ó ñåðåäíié
òå÷i¿ Äíiñòðà, Óøèöi, Ñìîòðè÷à, Çáðó÷à i Ñåðåòó1064 àæ äî íèæíüîäó-
íàéñüêèõ ì³ñò), ìàëà â³ä³éòè äî Ìñòèñëàâà Óäàòíîãî. Ïðè äâîð³ êíÿçÿ
Ìñòèñëàâà ïåðøó ïîçèö³þ çàéíÿâ áîÿðèí Ãë³á Çåðåì³éîâè÷.
Áîÿðñüê³ ë³äåðè ðîçðàõîâóâàëè îáäóðèòè îäèí îäíîãî ³ ó ïåðñïåêòèâ³
1060 Гупало В. Звенигород і Звенигородська земля у ХІ--ХІІІ століттях (Соціоісторична рекон-
струкція). Львів, 2014. С. 104.
1061 Ипатьевская летопись. Стб. 749.
1062 Там же. Стб. 749--750.
1063 Там же. Стб. 750.
1064 Етимологiчний словник лiтописних географiчних назв Пiвденної Русi. Київ, 1985. С.107.

191
çðîáèòè ñâî¿õ êíÿç³â ñþçåðåíàìè âñ³º¿ Ãàëèöüêî¿ çåìë³. Àëå Ñóäèñëàâ
âèÿâèâñÿ õèòð³øèì çà Ìñòèñëàâà Óäàòíîãî ³ Ãë³áà Çåðåì³éîâè÷à. Ìñòèñ-
ëàâ âòðàòèâ âñå ³ ó 1226 ð. îòðèìàâ â³ä âåëèêîãî êè¿âñüêîãî êíÿçÿ Âîëî-
äèìèðà Ðþðèêîâè÷à ò³ëüêè Òîð÷åñüê ó Êè¿âñüê³é çåìë³, çâ³äêè íàïèñàâ
ó ïîðèâi ðîçêàÿííÿ çÿòåâi Äàíèëîâ³ Ðîìàíîâè÷ó: "сыноу сгрѣшихъ не давъ
тобѣ Галича но давъ иноплеменьникоу Соудислава льстьцѧ свѣтомъ ѡбольсти бо
мѧ, ажь Бг҃ восхочеть поидивѣ на нѧ ѧзъ всажоу Половцы а ты своими аще Бъ҃ дасть
его нам а ты возми Галичь, а ѧзъ Понизье"1065. Ìñòèñëàâ Óäàòíèé òåïåð ïðî-
ïîíóâàâ ñòàðøîìó çÿòåâ³ òîé ñàìèé ðîçïîä³ë Ãàëèöüêî¿ çåìë³. Àëå äî
ðåàë³çàö³¿ ö³º¿ ïðîïîçèö³¿ òåæ íå ä³éøëî. Áîÿðèí Ãëiá Çåðåìiéîâè÷ íå
äîïóñòèâ äî ïîáà÷åííÿ çÿòÿ ç òåñòåì -- ïðîãðàâøè Ñóäèñëàâó ³ ïîáîþþ-
÷èñü Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, â³í òåïåð áîÿâñÿ âòðàòèòè ïåðøå ì³ñöå ïîðó÷
ç êíÿçåì ó íåçíà÷íîìó Òîð÷åñüêó íà ï³âäåííîìó êîðäîí³. Ìñòèñëàâ
Óäàòíèé íå ïåðåí³ñ âñ³õ öèõ ïîòðÿñ³íü ³ ïîìåð ó Êèºâi ó 1228 ð.1066
Ó 1227--1228 ðð. Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ïîâí³ñòþ îá'ºäíàâ Âîëèíü,
óòâåðäèâøèñü ó Ëóöüêó òà ×îðòîðèéñüêó. Ó 1230 ð., ïåðåáóâàþ÷è â
Óãðîâñüêó, Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ îòðèìàâ íåñïîäiâàíó çâiñòêó âiä ãàëè-
÷àí, ùî Ñóäèñëàâ ç âåëèêèì âiéñüêîì âèñòóïèâ äî Ïîíèççÿ.
Óãîðñüêèé êîðîëü, ðåàë³çóþ÷è ñâî¿ ïëàíè â Áîëãàð³¿1067, çâåðíóâ óâà-
ãó íà íèçèíè Ïðóòó, Äóíàþ ³ Äí³ñòðà. Äàë³ êîðîëü ñïðîáóâàâ âçÿòè ï³ä
êîíòðîëü ïðàâîáåðåæíèõ ïîëîâö³â, ÿêèõ áîëãàðñüê³ öàð³ âòÿãíóëè äî
áàëêàíñüêî¿ ïîë³òèêè. Óæå â 1221 ð. óãîðñüê³ äîì³í³êàíö³ ïðîíèêëè äî
ïîëîâö³â, ä³éøëè íàâ³òü äî ïîëîâåöüêèõ âåæ íà Äí³ïð³, ïðàâäà "í³÷îãî
çíà÷íîãî äëÿ Áîæî¿ ñïðàâè íå äîñÿãëè", äåÿê³ ç íèõ áóëè ñõîïëåí³, à
äâîº âáèò³1068. Ó 1221 ð. äëÿ îïàíóâàííÿ ö³º¿ òåðèòîð³¿ â³í äóìàâ çàëó-
÷èòè Òåâòîíñüêèé Îðäåí, íàäàâøè éîìó çåìë³ ó Áàðöàøàç³, àëå êîëè
ëèöàð³ ïî÷àëè îðãàí³çîâóâàòè âëàñíó îðäåíñüêó äåðæàâó, â³äìîâèâñÿ
â³ä öüîãî íàì³ðó, çâàëèâøè ó 1225 ð. âñþ âèíó íà ëèöàð³â1069, òèì
á³ëüøå, ùî çíîâó â³äêðèëèñÿ ïåðñïåêòèâè óòâåðäæåííÿ Àðïàä³â íà ãà-
ëèöüêîìó ïðåñòîë³, òîáòî íîâ³ ìîæëèâîñò³ äëÿ îïàíóâàííÿ ö³º¿ òåðèòî-
ð³¿. Ó 1224 ð. øèðîê³ ïðèâ³ëå¿ îòðèìàëè êîëîí³ñòè-ñàêñè ó Òðàíñ³ëü-
âàí³¿1070. 31 ëèïíÿ 1227 ð. íà ïðîõàííÿ óãîðñüêîãî êîðîëÿ ïàïà Ãðèãî-
ð³é ²Õ ïðèçíà÷èâ àáàòà Ðîáåðòà ëåãàòîì "in Cumanorum et Brodnicorum
1065 Там же. Стб.752.
1066 Воскресенская летопись. С. 134.
1067 Див.: Войтович Л. Галицьке князівство на Нижньому Дунаї // Галич і Галицька земля в дер-
жавотворчих процесах України. Галич, 2008. С. 3--18; Його ж. Галицкая земля и Византия в XI--
XIV вв. // Кондаковские чтения. Белгород, 2010. Т. 3. С. 255--280; Іdem. Ruś halicka a Bizancjum w
XI--XIV w.: wybrane problemy // Zeszytн Naukowe Uniwersytetu Jagiełłońskiego. Prace Historyczne.
Kraków, 2011. T. 138. S. 41--64; Його ж. Галицько-волинські етюди. С. 287; Його ж. Проблеми га-
лицько-болгарських стосунків у першій третині ХІІІ ст. // Дриновський збірник. Софія, 2012.
Вип. 5. С. 258--265.
1068 Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. С. 266.
1069 Шушарин В. П. Складывание и оформление феодальных отношений. Раннефеодальная мо-
нархия. С. 144.
1070 Urkundenbuch zur Geschichte der Deutschen in Siebenbürgen /Hrsgn. Von Fr. Zimmerman, C.
Werner. Bd. 1 (1191--1342). Hermannstadt, 1892. S. 34--35.

192
provinciis"1071. Ó 1228 ð. Ðîáåðò ç ïå÷ñüêèì ºïèñêîïîì Áàðòîëîì³ºì
òà òðàíñ³ëüâàíñüêèì ºïèñêîïîì Ðåéíîëüäîì ó ïðèñóòíîñò³ ìîëîäøîãî
êîðîëÿ Áåëè IV óðî÷èñòî îõðåñòèëè ñèíà ïîëîâåöüêîãî õàíà Áîðòóà ç
éîãî ñâèòîþ1072. Áîðòóà ç³ ñâî¿ì â³éñüêîì âçÿâ ó÷àñòü ó ïîõîä³ óãîðö³â
äî Ãàëè÷èíè íàñòóïíîãî ðîêó. Ïðàâäîïîä³áíî, óãîðö³ ïåðåñåëèëè éîãî
îðäó (íà òàêîìó æ ïðàâ³, ÿê ñàñ³â ³ ñåêå¿â) äî Òðàíñ³ëüâàí³¿. 21 áåðåçíÿ
1229 ð. ïðîâ³íö³àë óãîðñüêèõ äîì³í³êàíö³â Òåîäîð³õ áóâ ïðèçíà÷åíèé
ïîëîâåöüêèì ºïèñêîïîì. Ñàìî ºïèñêîïñòâî ç ðåçèäåíö³ºþ ó Ì³ëêîâ³
(ïðè ãèðë³ ð. Ì³ëêîâ íà òåðèòîð³¿ ï³çí³øî¿ Ìîëäîâè) ï³äïîðÿäêîâàíî
áåçïîñåðåäíüî ïàï³. Ìîëîäøèé êîðîëü Áåëà IV äîäàâ äî ñâîãî òèòóëó
"êîðîëü êóìàí³â"1073.
Âèäíî, çà òàêîãî ðîçâèòêó ïîä³é ³ Ñóäèñëàâ íå çì³ã ðåàë³çóâàòè
ïëàíè ïåðåäà÷³ Ïîíèççÿ Ìñòèñëàâîâ³ Óäàòíîìó. Çàçíà÷åíèé ïîõ³ä äî
Ïîíèççÿ, â³ðîã³äíî, âèêëèêàëà óãîðñüêà àêòèâí³ñòü ó öüîìó ðåã³îí³.
Ìîæëèâî, íàâ³òü ë³äåð ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà áóâ ãîòîâèé ïðîãíàòè íå
â ì³ðó àêòèâíèõ óãîðö³â, çàëèøàþ÷èñü âîäíî÷àñ ïåðøîþ îñîáîþ ïðè
êîðîëåâè÷³ Àíäð³ºâ³, ÿêèé ïîñ³äàâ ãàëèöüêèé ïðåñò³ë. Ç òàêîþ æ ³ìî-
â³ðí³ñòþ öå ì³ã áóòè é ïîõ³ä íà ï³äòðèìêó ³íòåðåñ³â Àðïàä³â.
Òèì ÷àñîì êíÿçü Àíäð³é çàëèøèâñÿ ó Ãàëè÷³ ç íåâåëèêîþ çàëîãîþ.
Ñóäèñëàâ áóâ âïåâíåíèé, ùî Ðîìàíîâè÷³ çàéíÿò³ âëàñíèìè ïðîáëåìàìè
íà Âîëèí³. Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ íåãàéíî âèñëàâ ïðîòè Ñóäèñëàâà òèñÿöü-
êîãî Äåì'ÿíà, à ñàì âèðóøèâ íà Ãàëè÷. Àëå Ñóäèñëàâ çóìiâ ïðîñëèç-
íóòè äî ì³ñòà, óíèêíóâøè áèòâè. Áóëà ðàííÿ âåñíà i ïåðøi ñóòè÷êè
ðîçïî÷àëèñÿ ïðÿìî íà ëüîäó. Óãîðöi íå äóìàëè çäàâàòè ñòîëèöþ. Áîÿð-
ñòâî â îñíîâíîìó ¿õ ï³äòðèìóâàëî. Êîëè ï³äòàâ Äíiñòåð i êðèãà ïî÷àëà
òð³ñêàòèñÿ, áîÿðèí Ñåìåíêî ïiäïàëèâ ìiñò. Àëå ïîãîäà íå äàëà éîìó
çãîðiòè i âîëèíñüêà äðóæèíà ïåðåéøëà ÷åðåç íüîãî. Ãàëèöüê³ ìiñòè÷³
âæå ïåðåêèíóëèñÿ íà ñòîðîíó Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à. ˉõ íå ïðèâàáëþâàëà
ïåðñïåêòèâà îáëîãè ³ øòóðìó. Ãàëè÷ çäàâñÿ.
Ãåðöîã Àíäðié òà Ñóäèñëàâ îòðèìàëè äîçâië âè¿õàòè äî Óãîðùè-
íè. Òàì âîíè ïiäìîâèëè Àíäðiÿ II çíîâó âèñòóïèòè ïðîòè ãàëèöüêî-âî-
ëèíñüêîãî îá'ºäíàííÿ. Âiéñüêî ìîëîäøîãî êîðîëÿ Áåëè IV çàòðèìàëè
äîùîâi ïîâåíi ó Êàðïàòàõ. Äàë³ òèñÿöüêèé Äåì'ÿí óñïiøíî îáîðîíÿâ
Ãàëè÷, à ïîøåñòü ó âiéñüêó çìóñèëà Áåëó IV âiäñòóïèòè1074.
Çäîáóòè Ãàëè÷ áóëî çíà÷íî ëåãøå, í³æ âòðèìàòè Ãàëèöüêó çåì-
ëþ. Çìîâà áîÿð Ìîëèáîãîâè÷³â ³ Ô³ë³ïà âèëèëàñÿ ó ñïðàâæíþ â³éíó
íà ï³äòðèìêó áåëçüêîãî êíÿçÿ Îëåêñàíäðà Âñåâîëîäîâè÷à. Îëåêñàíäð
Âñåâîëîäîâè÷ âòiê äî Óãîðùèíè. Ïîñëàíèé çà áåëçüêèì êíÿçåì áîÿðèí
Âîëîäèñëàâ Þðiéîâè÷ òàêîæ óòiê âñë³ä çà íèì.
Ó 1232 ð. óãîðñüêå âiéñüêî îáëîæèëî ßðîñëàâ. Ïîñàäíèê Äàâèä Âè-
øàòè÷ ëåãêî âiäáèâ ïåðøèé ïðèñòóï. Àëå òåùà Äàâèäà, áëèçüêà äî
1071 Шушарин В. П. Свидетельства письменных источников Королевства Венгрии об этническом
составе населения Восточного Прикарпатья первой половины ХІІІ в. // История СССР. 1978.
№ 2. С. 39--44.
1072 Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. С. 269.
1073 Там же. С. 270.
1074 Ипатьевская летопись. Стб. 760--761.

193
Ñóäèñëàâà, ñõèëèëà çÿòÿ äî êàïiòóëÿöi¿. Äàðåìíî òîâàðèø Äàâèäà --
áîÿðèí Âàñèëüêî Ãàâðèëîâè÷ ïåðåêîíóâàâ ïîñàäíèêà íå çäàâàòè ìiñòà.
Âiéñüêî îòðèìàëî ïðàâî âèõîäó. Çäà÷à ßðîñëàâà ïîñëóæèëà ñèãíàëîì
äëÿ iíøèõ áîÿð: äî óãîðöiâ ïåðåéøîâ áîÿðèí Êëèì'ÿòà ç Ãîëèõ Ãið,
äàëi iíøi. Ãàëè÷ â³ä÷èíèâ âîðîòà ïåðåä êíÿçåì Àíäð³ºì. Éîãî áàòüêî
êîðîëü Àíäðié II âèðiøèâ iòè äàëi. Óãîðñüêå âiéñüêî îáëîæèëî Âîëî-
äèìèð. Óêðiïëåííÿ i âèãëÿä ñòîëèöi Âîëèíi çà÷àðóâàëè ñòàðîãî êî-
ðîëÿ, ÿêèé áà÷èâ íåìàëî ºâðîïåéñüêèõ ìiñò. Âîëîäèìèð îáîðîíÿâ ïå-
ñòóí Ðîìàíîâè÷iâ -- áîÿðèí Ìèðîñëàâ. Íà ïåðåãîâîðàõ ç êîðîëåì â³í
ïîîáiöÿâ ïîâåðíóòè Îëåêñàíäðîâi Âñåâîëîäîâè÷ó Áåëç òà ×åðâåí. Ïðàâ-
äà, ïiçíiøå, îïðàâäîâóþ÷èñü ïåðåä ñâî¿ìè âèõîâàíöÿìè, âií çàÿâèâ, ùî
ïðî ×åðâåí íå éøëîñÿ1075. Çíîâó òðåáà áóëî ïî÷èíàòè âñå â³ä ïî÷àòêó.
Ãåðöîã Àíäðié òåïåð ìàâ ñîþçíèêiâ -- áåëçüêîãî êíÿçÿ Îëåêñàíäðà Âñå-
âîëîäîâè÷à òà áîëîõiâñüêèõ êíÿçiâ.
Â³éñüêî ãàëèöüêîãî êíÿçÿ Àíäð³ÿ Àíäð³éîâè÷à, äî ÿêîãî ïðèºäíà-
ëèñÿ áîëîõ³âñüê³ òà áåëçüêà äðóæèíè, âòîðãëîñÿ íà Âîëèíü. Íà ð. Â³ë³¿,
ë³â³é ïðèòîö³ Ãîðèí³, êíÿçü Àíäðié çóñòðiâñÿ ç Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì.
Çàìiñòü äîìîâëåíîñòi âîíè ðîçñòàëèñÿ íåïðèìèðåííèìè âîðîãàìè. Ïî-
áëèçó Øóìñüêà Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ àòàêóâàâ áîéîâi ïîðÿäêè Àðïàäî-
âè÷à, àëå äðóæèíà íå âèòðèìàëà i ïîâåðíóëà íàçàä. Âòðàòè ñîþçíèêiâ
òàêîæ áóëè íàñòiëüêè çíà÷íèìè, ùî é Àíäðié ïîâåðíóâñÿ äî Ãàëè÷à1076.
Îáèäâ³ ñòîðîíè øóêàëè ñï³ëüíèê³â. Äî ïðîòèâíèêiâ Ðîìàíîâè÷iâ
ïðèºäíàëèñÿ òóðîâî-ïiíñüêi êíÿçi. Àëå íà äîïîìîãó Ðîìàíîâè÷àì âè-
ñòóïèëè êè¿âñüêèé êíÿçü Âîëîäèìèð Ðþðèêîâè÷ òà âèøãîðîäñüêèé
êíÿçü Içÿñëàâ Ìñòèñëàâè÷. Çà êè¿âñüêèìè âiéñüêàìè éøëè ïîëîâöi. Öå
íàëÿêàëî áåëçüêîãî êíÿçÿ Îëåêñàíäðà, ÿêèé çíîâó ïåðåéøîâ íà ñòî-
ðîíó Ðîìàíîâè÷iâ. Âîºâîäà ãàëèöüêîãî êíÿçÿ Äiàíiø (Äåíåø) ìóñèâ
âiäñòóïàòè. Âîëèíñüêi i êè¿âñüêi çàãîíè ï³øëè íà Ãàëè÷. Áîÿðè Äîáðî-
ñëàâ Ñóääè÷ òà Ãëiá Çåðåìiéîâè÷ òàêîæ ïåðåéøëè äî êíÿçÿ Äàíèëà.
Äåâ'ÿòü òèæíiâ ñòîÿëî âiéñüêî ñîþçíèêiâ ïiä ñòiíàìè Ãàëè÷à.
Â ê³íö³ ë³òà 1233 ð. êîðîëü Àíäð³é ²² ïåðåáóâàâ íà Çàêàðïàòò³ ó æó-
ï³ Áåðåã, äå 20 ñåðïíÿ óêëàâ óãîäó ç ïàïñüêèì ëåãàòîì ºïèñêîïîì ïðå-
íåñòñüêèì ßêîáîì1077. Âèäíî, ùî â³í áóâ ãîòîâèé âèñòóïèòè íàéêîðîò-
øèì øëÿõîì íà äîïîìîãó ñèíîâ³. Àëå òðèâàëà â³éíà ç àâñòð³éñüêèìè
Áàáåíáåðãàìè, êóäè ç îñíîâíîþ ÷àñòèíîþ â³éñüêà âèñòóïèâ ìîëîäøèé
êîðîëü Áåëà IV. Áåç óãîðñüêî¿ äîïîìîãè íàä³é óòðèìàòè Ãàëè÷ íå áó-
ëî. Íåçâàæàþ÷è íà ïiçíþ îñiíü, Äíiñòåð íå çàìåðçàâ i öå çàòðèìóâàëî
øòóðì ìiñòà. Áîÿðèí Ñóäèñëàâ, â³ä÷àéäóøíî íàìàãàþ÷èñü âðÿòóâàòè
ñèòóàö³þ, ÷åðåç ñâî¿õ àãåíòiâ çàïðîïîíóâàâ Ãàëè÷ áåëçüêîìó êíÿçåâi.
Òîé âiäñòóïèâ âiä Äàíèëà, ÷èì âèðiøèâ ñâîþ äîëþ. Ó Ãàëè÷i òèì ÷à-
ñîì ïîìåð êíÿçü Àíäðié i óãîðöi çäàëè ìiñòî. Ñóäèñëàâ çóìiâ óòåêòè,
çàìiøàâøèñü ñåðåä óãîðöiâ, ÿêèì äîçâîëèëè ïîêèíóòè ñòîëèöþ.
Âiäíîâëåíà ºäí³ñòü ñïàäùèíè Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à òðèâàëà, îäíàê
1075 Там же. Стб. 764--766.
1076 Там же. Стб. 767.
1077 Monumenta Ecclesiae Strigoniensis. T. 1 (979--1273). Ed. F. Knauz. Strigonii, 1882. P. 292--297.

194
íåäîâãî. Ó 1234 ð. Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ âèñòóïèâ íà äîïîìîãó ñâîº-
ìó ñîþçíèêîâ³ êè¿âñüêîìó êíÿçåâ³ Âîëîäèìèðîâi Ðþðèêîâè÷ó ïðîòè
÷åðíiãiâñüêîãî êíÿçÿ Ìèõàéëà Âñåâîëîäîâè÷à. Áóëî íàâiòü îáëîæåíî
×åðíiãiâ1078. Àëå ç ð³çíèõ ïðè÷èí ñîþçíèêè â³äñòóïèëè â³ä ì³ñòà. Ñêî-
ðèñòàâøèñü òèì, ùî âîíè ðóõàëèñÿ îêðåìèìè êîëîíàìè, ÷åðí³ã³âñüêèé
êíÿçü çóìiâ çàâäàòè ãàëè÷àíàì ïîðàçêè1079. Íàïåâíî ïðè÷èíîþ â³äñòó-
ïó ñòàëà çâ³ñòêà ïðî áóíò êíÿçÿ Içÿñëàâà Ìñòèñëàâè÷à, ÿêèé ç ïîëîâöÿ-
ìè ï³øîâ íà ñòîëèöþ. Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ âèñòóïèâ ðàçîì ç êè¿âñüêèì
êíÿçåì íàçóñòði÷ ïðîòèâíèêó. Âiéñüêà áóëè âèìó÷åíi. Áèòâà âiäáóëàñÿ
áiëÿ Çâåíèãîðîäà Êè¿âñüêîãî. Ïðîòèâíèê ìàâ ÷èñåëüíó ïåðåâàãó. Ïiä
Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì âáèòî êîíÿ, àëå çàâäÿêè âèíÿòêîâié ìóæíîñòi
éîìó âäàëîñÿ âèâåñòè ç áîþ ðåøòêè âiéñüêà. Êè¿âñüêèé êíÿçü Âîëî-
äèìèð Ðþðèêîâè÷ i âîëèíñüêèé âîºâîäà Ìèðîñëàâ ïîòðàïèëè äî ïîëî-
íó1080. ˉõ âèêóïèëè â³ä ïîëîâö³â òiëüêè äåñü ïiä êiíåöü 1235 ð.
À ãàëèöüê³ áîÿðè ïîñï³øàëè ñêîðèñòàòèñÿ ç ïðîáëåì, ùî âèíèêëè
â Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à. Íîâ³ áîÿðñüê³ ë³äåðè Ìîëèáîãîâè÷i, ÿêèì ñâîãî
÷àñó çáåðåãëè æèòòÿ Ðîìàíîâè÷³, õèòðiñòþ âèìàíèëè ç Ãàëè÷à Âàñèëü-
êà Ðîìàíîâè÷à, ðîçïóñòèâøè ÷óòêè, ïðî íàñòóï íà Âîëèíü ñìîëåíñü-
êèõ ïîëê³â ç ïîëîâöÿìè. Äî Ãàëè÷à "çàïðîøåíî" ÷åðíiãiâñüêîãî êíÿçÿ
Ìèõàéëà Âñåâîëîäîâè÷à, îäðóæåíîãî ç äîíüêîþ Ðîìàíà âiä ïåðøîãî,
"çàêîííîãî" øëþáó. Òàê, íåñïîä³âàíî Ðîìàíîâè÷³ çíîâó âòðàòèëè Ãà-
ëèöüêó çåìëþ.
Çàãàëüíèì ï³äñóìêîì ö³º¿ ôàçè ñòîñóíê³â ç Óãîðùèíîþ ìîæíà ââà-
æàòè ïîâíå ô³àñêî óãîðñüêèõ ïëàí³â ñòîñîâíî Ãàëè÷èíè.
Øîñòà ôàçà (â³ä ë³òà 1234 ð. äî 1238) áóëà íàéá³ëüø äðàìàòè÷íîþ.
Òåïåð îáèäâ³ ñòîðîíè ïî÷àëè øóêàòè ï³äòðèìêè â óãîðñüêîãî êîðîëÿ.
Òîé á³ëüøå ñõèëÿâñÿ äî Ìèõàéëà Âñåâîëîäîâè÷à, ÷è¿ ïðàâà íà Ãàëè÷
áóëè á³ëüø, í³æ ïðèìàðíèìè. Òîä³ Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ çâàæèâñÿ íà
ðàäèêàëüí³øèé êðîê. 14 æîâòíÿ 1235 ð. ó Cåéêåøôåãåðâàð³ â³äáóëàñÿ
êîðîíàö³ÿ Áåëè ²V, ï³ä ÷àñ ÿêî¿ êîëèøí³é ãàëèöüêèé êîðîëü Êàëìàí
í³ñ ìå÷, à Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ïðîâàäèâ çà âóçäå÷êó êîðîë³âñüêîãî êî-
íÿ1081.
Öåé åï³çîä á³îãðàô³¿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à çàëèøàºòüñÿ äèñêóñ³éíèì.
²íòåðïðåòàö³¿ ðîçõîäÿòüñÿ â³ä ö³ëêîâèòîãî çàïåðå÷åííÿ ñàìîãî ôàêòó
(Ä. Çóáðèöüêèé1082, ². Øàðàíåâè÷1083, Ì. Äàøêåâè÷1084), çàìîâ÷óâàííÿ
1078 Там же. Стб. 772.
1079 Татищев В. Н. История Российская. Т. 3. С. 464.
1080 Ипатьевская летопись. Стб. 773.
1081 Ипатьевская летопись. Стб. 776; Scriptores rerum Hungaricarum ducum regumque stirpis Arpa-
dianae gestarum / Ed. E. Szentpetery. Vol. 1. Budapest, 1937. P. 467.
1082 Зубрицкий Д. История древнего Галичско-Русского княжества. Ч. 3. Львов, 1855. С. 124--125.
1083 Szaraniewicz I. Die Hipatios-Chronik als Quellen Beitrag zur Österreichschen Geschichte. Lemberg,
1872. S. 123.
1084 Дашкевич Н. П. Княжение Даниила Галицкого по русским и иностранным известиям. Киев,
1873. С. 48.

195
(Ï.Ãðèöàê1085, Â. Ïàøóòî1086, Ì. Êîòëÿð1087), ñóìí³â³â ùîäî éîãî çíà÷åí-
íÿ (Ì. Ãðóøåâñüêèé1088, ². Êðèï'ÿêåâè÷1089) äî áåççàïåðå÷íîãî âèçíàííÿ
Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à óãîðñüêèì ëåííèêîì (Ì. Êàðàìç³í1090, Á. Õîìàí1091,
Ì. Âîëîùóê1092). Î. Ìàéîðîâ, ââàæàþ÷è, ùî êíÿçü Äàíèëî Ðîìàíîâè÷
ôîðìàëüíî âèçíàâ ñåáå âàñàëîì óãîðñüêîãî êîðîëÿ, ñïðàâåäëèâî âáà-
÷àâ ïðè÷èíó ó ïîøóêàõ â³éñüêîâî¿ ï³äòðèìêè ïðîòè Ìèõàéëà Âñåâî-
ëîäîâè÷à òà éîãî ñèíà, çâåðòàþ÷è óâàãó íà òå, ùî âîäíî÷àñ Âàñèëüêî
Ðîìàíîâè÷ ïðîñèâ äîïîìîãè ó ïîëÿê³â1093. Ùå ñòðèìàí³øå ñïðèéíÿâ
öþ ñèòóàö³þ Î. Ãîëîâêî. Â³í, ïî ñóò³, â³äêèíóâ ìîæëèâ³ñòü ïðèéíÿòòÿ
âàñàë³òåòó, àëå ñëóøíî ïðèâåðíóâ óâàãó äî òîãî, ùî ñòîñóíêè ç óãîðñü-
êèì êîðîëåì íå ðîçâèâàëèñÿ â òàêîìó íàïðÿì³, ÿê áàæàâ ðóñüêèé
êíÿçü ïåðåä ïî¿çäêîþ äî Óãîðùèíè. Öå çìóñèëî Äàíèëà çãîäîì âäàòè-
ñÿ äî áàãàòîõîäîâî¿ äèïëîìàòè÷íî¿ êîìá³íàö³¿ ó Öåíòðàëüí³é ªâðîï³1094.
Ìèðîñëàâ Ëàáóíüêà, äîñë³äèâøè ñàì ÷èí âåäåííÿ êîíÿ ï³ä ÷àñ óðî÷è-
ñòèõ öåðåìîí³é (Officium Stratoris) òà ñïèðàþ÷èñü íà âèñíîâêè Ð³õàðäà
Ãîëüöìàíà, ÿêèé ââàæàâ, ùî öåé åëåìåíò êîðîíàö³éíîãî öåðåìîí³àëó
áóâ âèÿâîì ïîøàíóâàííÿ ³ âèçíàííÿ âèñîêîãî çíà÷åííÿ, à íå ëåííî¿
çàëåæíîñò³, ÿêó ñèìâîë³çóâàâ ÷èí ñòðåìåíà (Officium Strepae), êîëè
ñóïðîâ³äíèê òðèìàâ ñòðåìåíî âåðøíèêà, äî ÷îãî áóâ çîáîâ'ÿçàíèé
ëåííèê (ÿê ïðèêëàä äîñë³äíèê íàâ³â ôàêò çä³éñíåííÿ ÷èíó Officium
Stratoris ó 1210 ð. êîðîëÿìè Äàí³¿ òà Íîðâåã³¿ ùîäî êîðîëÿ Øâåö³¿,
ÿêèé íå ïðèâ³â äî âàñàë³òåòó öèõ âîëîäàð³â)1095, òàêîæ ä³éøîâ âèñ-
íîâêó, ùî Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ íå ñòàâ ëåííèêîì óãîðñüêîãî êîðîëÿ1096.
Äëÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à öå áóâ îäèí ç íàéñêëàäí³øèõ ïåð³îä³â æèòòÿ.
Ç³áðàâøè ñïàäùèíó áàòüêà, â³í ðàïòîì çíîâó âòðàòèâ ¿¿ âàæëèâ³øó ïî-
ëîâèíó ³ ìóñèâ ïî÷èíàòè âñå â³ä ïî÷àòêó. Ó öåé ìîìåíò â³í âèÿâèâ ñåáå
áëèñêó÷èì ïîë³òèêîì. Éîìó âäàëîñÿ ñõèëèòè íà ñâ³é á³ê òîâàðèøà äè-
òÿ÷èõ ë³ò êîðîëÿ Áåëó IV. Âäîâîëüíèâøè àìá³ö³¿ óãîðñüêîãî êîðîëÿ,
Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ äîì³ãñÿ òîãî, ùî òîé ó 1236 ð. çàéíÿâ íåéòðàëüíó
ïîçèö³þ ó ãàëèöüêîìó êîíôë³êò³, â³äìîâèâøèñü â³ä çàðó÷èí ñâî¿ äîíüêè
1085 Див.: Грицак П. Галицько-Волинська держава. Нью-Йорк, 1958.
1086 Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. С. 217.
1087 Котляр М. Ф. Данило Галицький. Київ, 1979. С. 93.
1088 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3. Львів, 1905. С. 52--53.
1089 Крип'якевич І. Галицько-Волинське князівство. Львів, 1999. С. 123.
1090 Карамзин Н.М. История государства Российского. Т. 2--3. Москва, 1991. С. 505, 635.
1091 Homán B. Magyar történet. 1. kötet. Budapest, 1941. 515 old.; Idem. Geschichte des ungarischen
Mittelalters. Bd. 2: Vom Ende des XII Jahrunderts bis zu den Anfägen des Hauses Anjou. Berlin,
1943. S. 31.
1092 Волощук М. М. Даниил Галицкий и Бела IV: к реконструкции русско-венгерских отношений
30-х годов ХІІІ в. // Rossica Antiqua 2006. Исследования и материалы. Санкт-Петербург, 2006.
С. 331--341.
1093 Майоров А. В. Галицко-Волынская Русь. С. 585--589.
1094 Головко О. Б. Корона Данила Галицького. С. 303--304.
1095 Holzmann R. Zum Stator- und Marschalldienst, zugleich eine Erwiderung // Histoirische Zeit-
schri . 1931. Bd. 145. S. 322--323.
1096 Лабунька М. Князь Данило Галицький і коронація угорського короля Бели ІV (Чин: O ci-
um Stratoris) // До джерел. Збірник наукових на пошану Олега Купчинського з нагоди його
70-річчя. Київ; Львів, 2004. Т. 1. С. 554--561.

196
ç Ðîñòèñëàâîì Ìèõàéëîâè÷åì1097.
Âì³ëî âèêîðèñòàâ Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ³ àâñòð³éñüêó êàðòó. Â³äìî-
âèâøèñü äîïîìàãàòè ñâîºìó ðîäè÷åâ³ àâñòð³éñüêîìó ãåðöîãó Ôð³äð³-
õó ²² Áàáåíáåðãó, ÿêèé âèãíàâ ñâîþ ìàò³ð (äâîþð³äíó ñåñòðó êíÿãèí³
ªôðîñèí³¿-Àííè), Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ íå ò³ëüêè äîïîì³ã Áåë³ IV, ç ÿêèì
âîþâàâ ãåðöîã, àëå é îòðèìàâ â³ä ³ìïåðàòîðà Ôð³äð³õà ²² Ãîãåíøòàóôå-
íà 500 ìàðîê ñð³áëîì ÿê êîìïåíñàö³þ çà ïîõ³ä äî Àâñòð³¿. Íà äóìêó
Î. Ìàéîðîâà, Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ áóâ íà ç'¿çä³ ó Â³äí³ â 1237 ð., äå é
îòðèìàâ â³ä ³ìïåðàòîðà êîðîë³âñüêó êîðîíó1098.
Íåéòðàë³òåò óãîðñüêîãî êîðîëÿ ó ïèòàíí³ áîðîòüáè çà Ãàëè÷1099 çà-
áåçïå÷èâ Äàíèëîâ³ Ðîìàíîâè÷ó îñòàòî÷íå ïîâåðíåííÿ Ãàëè÷à ó 1238 ð.
Òîìó, äîâ³äàâøèñü ïðî â³äõ³ä ÷åðí³ã³âñüêî¿ äðóæèíè ç Ãàëè÷à (Ðîñòèñ-
ëàâ Ìèõàéëîâè÷ âèñòóïèâ íà äîïîìîãó áàòüêîâ³ ïðîòè ëèòîâö³â), Äàíè-
ëî Ðîìàíîâè÷ âiäðàçó æ ïiäñòóïèâ ïiä ñòiíè ñòîëèö³. ªïèñêîï Àðòåìié i
äâiðñüêèé Ãðèãîðié âìîâëÿëè ãàëè÷àí íå âïóñêàòè âîëèíñüêîãî êíÿçÿ,
àëå ïåðåìîãëè ïðèõèëüíèêè Ðîìàíîâè÷iâ. Ðîñòèñëàâ Ìèõàéëîâè÷ ïî-
âåðíóâ íàçàä, àëå ïîáà÷èâøè íà Íiìåöüêié áðàìi ñòÿã ïðîòèâíèêà, íå
â³äâàæèâñÿ íà ñóòè÷êó i âòiê äî Óãîðùèíè1100. Áîðîòüáà çà ñïàäùèíó
Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à, ÿêà òðèâàëà ìàéæå 32 ðîêè (1205--1238), çàâåð-
øèëàñÿ ïåðåìîãîþ êíÿçÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à.
Øîñòà ôàçà ïåðøîãî åòàïó óãîðñüêî-ãàëèöüêèõ ñòîñóíê³â ñêîð³øå
íàãàäóº àâàíòþðíèé ðîìàí, ó÷àñíèêè ÿêîãî ëåäâå âñòèãàëè çà çì³íàìè
äåêîðàö³é. Âèãðàâ éîãî áëèñêó÷èì åíäøï³ëåì Äàíèëî Ðîìàíîâè÷. Ó
ö³ëîìó âåñü ïåðøèé åòàï, íåçâàæàþ÷è íà íåñïîä³âàí³ ïîâîðîòè ïîä³é,
òàêîæ çàê³í÷èâñÿ íà éîãî êîðèñòü. Óñï³õè Óãîðùèíè áóëè òèì÷àñîâè-
ìè, à ³äåÿ óãîðñüêî-ãàëèöüêî¿ óí³¿ â ö³ëîìó ïðîâàëèëàñÿ.
Ïðîäîâæåííÿ êîíôðîíòàö³¿. Äðóãèé åòàï óãîðñüêî-ãàëèöüêèõ ñòî-
ñóíê³â çà Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ìîæíà ðîçä³ëèòè òàêîæ íà äâ³ ôàçè, ÿê³
ìàëè ñâî¿ îñîáëèâîñò³, âèõîäÿ÷è ç ïðàãìàòèçìó ö³º¿ ïîë³òèêè, ÿêó ðÿä
äîñë³äíèê³â íàìàãàþòüñÿ ïîäàòè ÿê íåóõèëüíå äîòðèìàííÿ óãîðñüêîãî
âàñàë³òåòó:
Ïåðøà ôàçà äðóãîãî åòàïó òðèâàëà â³ä 1238 äî 2 ÷åðâíÿ 1247 ð. ³
õàðàêòåðèçóâàëàñÿ ñïðîáàìè Ðîìàíîâè÷³â ïåðåéòè â³ä êîíôðîíòàö³¿ äî
ð³âíîïðàâíîãî ñîþçó ç â³äìîâîþ Óãîðùèíè â³ä ï³äòðèìêè ïðåòåíäåíò³â.
Ñïî÷àòêó Áåëà IV, íåçâàæàþ÷è íà ìîíãîëüñüêó çàãðîçó, â³äìîâèâñÿ â³ä
ïðîïîçèö³é ñîþçó. Êîëè ï³ñëÿ âòå÷³ ïåðåä ìîíãîëàìè êíÿçÿ Ìèõàéëà
Âñåâîëîäîâè÷à, Êè¿â çàéíÿâ Ðîñòèñëàâ Ìñòèñëàâè÷ ç³ ñìîëåíñüêî¿ ã³ë-
êè Ìîíîìàõîâè÷³â, Äàíèëî Ðîìàíîâè÷, ÿê ñòàðøèé ñåðåä Ìîíîìàõî-
âè÷³â, çäîáóâ ñòîëèöþ, çàõîïèâøè â ïîëîí êíÿçÿ Ðîñòèñëàâà. Ãàëèöü-
1097 Котляр М. Ф. Данило Галицький. Київ, 2001. С. 85.
1098 Майоров А. В. Даниил Галицкий и Фридрих Воинственный: русско-австрийские отношения
середины ХIII века // Вопросы истории. 2011. № 7. С. 32--52; Його ж. Невідомий епізод 1237
року у взаєминах князя Данила Романовича з імператором Фрідріхом II // Княжа доба: історія
і культура. Вип. 4. С. 180--186.
1099 Головко О. Б. Корона Данила Галицького. С. 313--314.
1100 Ипатьевская летопись. Стб. 781--782.

197
êî-âîëèíñüêèé êíÿçü ñòàâ âîëîäàðåì
Êèºâà1101, òîáòî ôîðìàëüíî â³í áóâ
îñòàíí³ì âåëèêèì êíÿçåì Ðóñ³.
Îáîðîíó Êèºâà â³í äîðó÷èâ Òè-
ñÿöüêîìó Äìèòðó, à ñàì âîñåíè 1240 ð.
âè¿õàâ äî Óãîðùèíè â Ñåêåøôåãåðâàð
äî äâîðó Áåëè ²V, ïðîïîíóþ÷è ñîþç
ïðîòè îðäèíö³â, ñêð³ïëåíèé øëþáîì
ñâîãî ñèíà Ëåâà ç äîíüêîþ Áåëè. "...
ïðåæå òîãî ѣõàëú áѣ Äàíèëî êí҃çü êî
êîðîëåâè Îóãðû, õîòѧ èìѣòè ñ íè҃ ëþ-
áîâü ñâàòüñòâà"1102. Õî÷à âîíè ðîçìîâ-
ëÿëè ì³æ ñîáîþ óãîðñüêîþ ìîâîþ, ÿêó
Äàíèëî çíàâ ç äèòèíñòâà, äîñÿãíóòè
ïîðîçóì³ííÿ íå çìîãëè. Ìè íå çíàºìî
ÿê ðîçâèâàëèñÿ ïåðåãîâîðè, àëå âîíè
áóëè âàæêèìè. Äàíèëî äî îñòàííüîãî
ñïîä³âàâñÿ ïåðåêîíàòè óãîðñüêîãî êî-
ðîëÿ â íåîáõ³äíîñò³ â³éñüêîâîãî ñîþçó
é òîìó çàòðèìàâñÿ íàäîâãî. ²íàêøå
âàæêî ïîÿñíèòè, ÷îìó â³í íå ïîâåð-
íóâñÿ, áåçïåðå÷íî, ìàþ÷è ³íôîðìàö³þ
ïðî ïàä³ííÿ Êèºâà ³ âòîðãíåííÿ ìîíãîë³â íà Âîëèíü. Óãîðñüêèé êî-
ðîëü íåäîîö³íèâ ìîíãîëüñüêó çàãðîçó é òîìó íå çóì³â ïåðåñòóïèòè ÷å-
ðåç àìá³ö³¿ ³ íå çàõîò³â óêëàñòè ð³âíèé ñîþç ç òîâàðèøåì äèòèíñòâà.
²ìïåðàòîð Ñâÿùåííî¿ Ðèìñüêî¿ ³ìïåð³¿ Ôð³äð³õ ²² Ãîãåíøòàóôåí, ÿêèé
ç äàëåêî¿ Ñèöèë³¿ óâàæíî ñë³äêóâàâ çà ïîä³ÿìè, â ëèñò³ äî àíãë³éñüêîãî
êîðîëÿ Ãåíð³õà ²²² ïðÿìî çâèíóâàòèâ Áåëó IV â áåçïå÷íîñò³1103. Ïî¿çäêà
Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à òà éîãî ñèíà Ëåâà âèÿâèëàñÿ áåçðåçóëüòàòíîþ. "И
не бы любови межи има и воротисѧ ѡ҃ королѧ…"1104.
Òèñÿöüêèé Äìèòðî òðè ì³ñÿö³ âïåðòî îáîðîíÿâ Êè¿â (â³ä 5 âåðåñíÿ
äî 6 ãðóäíÿ 1240 ð.), òàê ³ íå äî÷åêàâøèñü ï³äìîãè. Âçèìêó 1240--
1241 ðð. ìîíãîëüñüêà îðäà ïðîéøëà ÷åðåç Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêó çåì-
ëþ1105. Íàâåñí³ 1241 ð. Áàòó âèñòóïèâ ïðîòè ïîëÿê³â, ÷åõ³â òà óãîðö³â.
Áóðóíäàé ïðîéøîâ ÷åðåç Êàðïàòè, â³äêèíóâøè çàñë³í ïàëàòèíà Äåíåøà
1101 Толочко А. П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. Киев, 1992. С. 190.
1102 Ипатьевская летопись. Стб. 787.
1103 Пашуто В. Т. Внешняя политика... С. 287.
1104 Ипатьевская летопись. Стб.787.
1105 История татарской политики на Руси и Русь. Москва; Ленинград, 1940; Каргер М. К. Киев
и монгольское завоевание // Советская археология. Москва, 1949. Т. 11. С. 55--102; Толоч-
ко П. П. Древний Киев. Киев, 1977. С. 191--204; Черепнин Л. В. Монголо-татары на Руси (ХIII в.)
// Татаро-монголы в Азии и Европе. Москва, 1977. С. 186--209; Довженок В. О. Среднее Подне-
провье после татаро-монгольского нашествия // Древняя Русь и славяне. Москва, 1978; Беля-
ева С. А. Южнорусские земли во второй половине XIII--XIV в. (По материалам археологиче-
ских исследований). Киев, 1982; Ивакин Г. Ю. Киев в XIII--XIV в. (По материалам археологи-
ческих исследований). Киев, 1982; Феннел Д. Кризис ссредневековой Руси. 1200--1304. Москва,
1989. С. 110--128.
Угорський король Бела IV (1214–1270)
(хроніка Яна Туровці, 1488)

198
â ðàéîí³ Íèæí³õ Âîð³ò. Îãëàíè Îðäó òà Áàéäàð ä³éøëè äî Ëþáë³íà, à 9
êâ³òíÿ 1241 ð. Áàéäàð ðîçãðîìèâ ïðè Ëåãí³ö³ â³éñüêà ïîëüñüêèõ êíÿç³â
òà îðäåíñüêèõ ôîðìàö³é, ÿê³ çóì³â ç³áðàòè ñ³ëåçüêèé ³ êðàê³âñüêèé
êíÿçü Ãåíð³õ ²² Ïîáîæíèé. Îñíîâí³ ñèëè Áàòó ïåðåìîãëè â³éñüêî Áå-
ëè ²V á³ëÿ ì³ñòå÷êà Ìîõè íà ð. Øàéî 11 êâ³òíÿ 1241, äå çàãèíóâ òèòó-
ëÿðíèé ãàëèöüêèé êîðîëü Êàëìàí. Îãëàíè Êàäàí ³ Áóð³ âîþâàëè ïðîòè
ñàêñîíñüêèõ ãåðöîã³â. Áó÷åê ðîçáèâ âîëîõ³â, ïðîéøîâøè ÷åðåç ×åðâî-
íîâîëîñüêèé ïðîõ³ä ³ ä³éøîâøè äî Áðàøåâà.
Ë³òî 1241 ð. ìîíãîëè ïðîâåëè íà Äóíà¿ ³ Òèñ³. Êàäàí, ïðîéøîâøè
÷åðåç Òîêàé, Óéðîê ³ Ñàôàð, ïåðåñë³äóâàâ óãîðñüêîãî êîðîëÿ äî ñàìîãî
Àäð³àòè÷íîãî ìîðÿ. Ìîíãîëè áóëè ãîòîâ³ âîþâàòè äàë³. Ñìåðòü êààíà
Óãåäàÿ âèêëèêàëà â³äõ³ä Ãóþêà òà ³íøèõ îãëàí³â, ÿê³ çàáðàëè ç ñîáîþ
ïîíàä òðåòèíó â³éñüê Áàòó. Ó 1242 ð. Áàòó ïîâåðíóâñÿ íà áåðåãè Âîëãè,
äå áóëè îäí³ ç êðàùèõ íà òîé ÷àñ óìîâ äëÿ âåäåííÿ êî÷îâîãî ãîñïî-
äàðñòâà ³ äå ïåðåòèíàëèñÿ øëÿõè ç óñ³õ ÷àñòèí éîãî íîâèõ çàâîþâàíü,
ùîá çàêëàñòè îêðåìèé óëóñ -- äåðæàâó Çîëîòó Îðäó ç íîâîþ ñòîëèöåþ
Ñàðàºì1106.
Íà ïî÷àòêó 1242 ð. â³äíîâèâ áîðîòüáó çà ãàëèöüêèé ïðåñòîë ³ êíÿçü
Ðîñòèñëàâ Ìèõàéëîâè÷. Â³í ç'ºäíàâñÿ ç ãàëèöüêèì áîÿðèíîì Âîëîäèñ-
ëàâîì Þð³éîâè÷åì ³ ðóøèâ íà Ãàëè÷. Ïî äîðîç³ ¿ì çäàëàñÿ Ïå÷åðà Äîìà-
æèðîâà. ßêùî ïðèïóñòèòè, ùî Âîëîäèñëàâ -- ñèí â³äîìîãî áîÿðèíà Þð³ÿ
Äîìàæèðè÷à, ïåðåìèøëüñüêîãî òèñÿöüêîãî, à ïîò³ì âîºâîäè Âîëîäèìè-
ðà Âàñèëüêîâè÷à, òî çðîçóì³ëî, ùî â Ïå÷åð³ Äîìàæèðîâ³é ó íüîãî ìàëè
1106 Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана. С. 97--98.
Битва на р. Шайо 11.04.1241 (хроніка Марка Кальті, бл. 1360)

199
áóòè ïðèõèëüíèêè. Íåçàáàðîì Âîëîäèñëàâ
óâ³éøîâ äî Ãàëè÷à, ïðîãîëîñèâ Ðîñòèñëàâà
ãàëèöüêèì êíÿçåì é îòðèìàâ óðÿä ãàëèöü-
êîãî òèñÿöüêîãî. Àëå çâ³ñòêè ïðî ï³äõ³ä
Äàíèëà òà Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷³â, à òàêîæ
ïîâåðíåííÿ ìîíãîë³â ç Óãîðùèíè çìóñèëè
êíÿçÿ Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à ïîêèíóòè
ñòîëèöþ. Ç íèì âòåêëè âëàäèêà Àðòåì³é òà
áîÿðè -- ïðèõèëüíèêè Îëüãîâè÷³â.
Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ çíîâó âñòóïèâ
äî Ãàëè÷à, ñõîïèâøè ê³ëüêîõ áîÿð, ÿê³
ï³äòðèìàëè Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à.
Çâ³äñè â³í íåãàéíî âèðóøèâ äî Áàêîòè
òà Êàë³óñà. Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷ âè¿õàâ
äî Âîëîäèìèðà â³äíîâëþâàòè âîëèíñüêó
áàòüê³âùèíó, à äâ³ðñüêèé Àíäð³é ç ðåøòîþ
â³éñüêà ï³øîâ äî Ïåðåìèøëÿ, ÿêèé çàéíÿâ
âàñàë Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à, êîëèøí³é
óä³ëüíèé ðÿçàíñüêèé êíÿçü Êîñòÿíòèí Âî-
ëîäèìèðîâè÷ -- éîãî âïóñòèëè äî ì³ñòà âëà-
äèêà òà ì³ñöåâ³ áîÿðè. Êîñòÿíòèí íå ñòàâ
îáîðîíÿòèñÿ ³ äâ³ðñüêèé Àíäð³é -- îäèí ç
íàéâ³ääàí³øèõ ñîðàòíèê³â êíÿçÿ Äàíèëà,
çàéíÿâ ì³ñòî é ðîçïðàâèâñÿ ç ïðîòèâíè-
êàìè êíÿçÿ, ñåðåä ÿêèõ áóâ çíàìåíèòèé
ñï³âåöü Ìèòóñà1107. Áîÿðèí íå çóïèíèâñÿ
íàâ³òü ïåðåä ñòðàòîþ ºïèñêîïà -- "óîäîñè âëàäûêîó"1108. Ó Ïåðåìèøë³
ïîñòàâèëè ìîëîäîãî êíÿçÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à.
Ðîñòèñëàâ Ìèõàéëîâè÷ çíàéøîâ ïðèòóëîê â Óãîðùèí³. Áåëà IV,
íåçâàæàþ÷è íà ñòðàøíå ðîçîðåííÿ, íàíåñåíå ìîíãîëàìè, íå ïîëèøàâ
íàä³¿ çðîáèòè Ãàëèöüêå êíÿç³âñòâî ñâî¿ì âàñàëîì, àáî, ïðèíàéìí³, ïî-
ñàäèòè íà ïðåñò³ë ñâîãî ñòàâëåíèêà. Ó 1244 ð. â³í âèäàâ äîíüêó Àííó
çà Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à1109. ßê ÷ëåí êîðîë³âñüêî¿ ðîäèíè, Ðîñòèñ-
ëàâ Ìèõàéëîâè÷ îòðèìàâ óä³ë íà Çàêàðïàòò³ (ñïåðøó çàìîê Ô³çåð ó
Çåìïëèí³ ³ç ñåëîì Âèøíåâî ó Çåìïëèíñüê³é æóï³, à äî ïåðøî¿ ïîëî-
âèíè 1245 ð. -- êîðîë³âñüê³ çåìë³ Çåìïëèíñüêî¿ òà Áåðåçüêî¿ æóï1110),
ç ÿêèõ çì³ã ïîïîâíèòè ñâîþ äðóæèíó. Ðîçðàõîâóþ÷è íà ï³äòðèìêó
ïðîóãîðñüêî¿ ïàðò³¿ òà âëàñíèõ ïðèõèëüíèê³â ñåðåä ãàëèöüêîãî áîÿð-
ñòâà, â³í íà ïî÷àòêó 1244 ð. âòîðãñÿ äî Ïåðåìèøëüñüêîãî êíÿç³âñòâà
çâè÷íèì øëÿõîì ÷åðåç Ëóáê³âñüêèé ïåðåâàë.
Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ âèñëàâ íà äîïîìîãó ñèíîâ³ çàãîíè áåëçüêîãî
êíÿçÿ Âñåâîëîäà Îëåêñàíäðîâè÷à, äâ³ðñüêîãî Àíäð³ÿ òà áîÿðèíà ßêîâà.
1107 Ипатьевская летопись. Стб. 793--794.
1108 Там же. Стб. 794.
1109 Там же. Стб. 794; Wertner M. Az Árpádok czaládi története. Nagybeczkerek, 1892. 463--475 old.
1110 Див.: Войтович Л. Доба удільних князівств // Історія України / Відп. ред. Ю. Сливка. Львів,
2002. С. 107.
Памятник королю Данилу. Галич,
1998-1999 рр. Скульптори Валентин
Подольський і Олександр Пилєв

200
Ó ïåðø³é áèòâ³ íà ð³÷ö³ Ñ³÷íèö³, ë³â³é ïðèòîö³ ð³êè Âèøí³, ïðåòåíäåíò
çäîáóâ ïåðåìîãó. Ïîðàçêó ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî â³éñüêà ë³òîïèñåöü ïî-
ÿñíèâ òèì, ùî áåëçüêèé êíÿçü "Âñåâîëúäú íå ïîìîæå èìú è íàâîðîòè
êîíü ñâîè íà áѣãú"1111. Áàòüêî áåëçüêîãî êíÿçÿ Îëåêñàíäð Âñåâîëîäîâè÷
ïîñò³éíî çíàõîäèâñÿ ó ñòàí³ ïðîòèâíèê³â Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à. Ìîæëè-
âî, é ñèí ï³äòðèìóâàâ ñòîñóíêè ç Ðîñòèñëàâîì Ìèõàéëîâè÷åì. Àëå ç
ï³äõîäîì îñíîâíèõ ñèë, ÿê³ âäàëîñÿ ç³áðàòè Äàíèëîâ³ Ðîìàíîâè÷ó, ïðå-
òåíäåíò ìóñèâ â³äñòóïèòè äî êîðäîíó ³ ïîâåðíóòèñÿ äî ñâî¿õ âîëîä³íü â
Óãîðùèí³, òîáòî íà Çàêàðïàòò³.
Îáèäâ³ ñòîðîíè ñòàëè ãîòóâàòèñÿ äî âèð³øàëüíî¿ ñóòè÷êè. Óãîð-
ñüêèé êîðîëü âèð³øèâ ï³äòðèìàòè çÿòÿ âñ³ìà ñèëàìè. Êð³ì ïîïîâíåíî¿
íà Çàêàðïàòò³ äðóæèíè, Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à íà öåé ðàç ñóïðîâî-
äæóâàëî çíà÷íå óãîðñüêå â³éñüêî, î÷îëåíå äîñâ³ä÷åíèì ïîëêîâîäöåì
áàíîì Ô³ëüí³ºì, ùî óæå ïåðåáóâàâ ó Ãàëè÷³ òà áóâ ïîâ'ÿçàíèé ðîäèí-
íèìè ñòîñóíêàìè ç ãàëèöüêîþ åë³òîþ1112. Êð³ì òîãî, Áåëà IV çìóñèâ
³íøîãî çÿòÿ -- êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà Ñîðîì'ÿçëèâîãî, ñèíà
Ëºøêà Á³ëîãî òà Ãðåìèñëàâè ²íãâàð³âíè, îäðóæåíîãî ç ñåñòðîþ Àííè --
äðóæèíè Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à -- Êóíåãóíäîþ (Ê³íãîþ), òåæ âçÿòè
ó÷àñòü ó ïîõîä³. ×àñòèíà ïîëüñüêèõ íîá³ë³â íà ÷îë³ ç ñàíäîìèðñüêèì
âîºâîäîþ Ôëîð³àíîì Âîéöåõîâè÷åì Àâäàíöåì ñïåðøó âèñòóïèëè ïðî-
òè, àëå íåâäîâç³ çì³íèëè ïîçèö³þ. ² êðàê³âñüê³ äðóæèíè ïðèéøëè íà
ç'ºäíàííÿ ç ïðåòåíäåíòîì òà óãîðñüêèìè â³éñüêàìè.
Äàíèëî Ðîìàíîâè÷, ÿê çàâæäè, ì³ã ðîçðàõîâóâàòè íàñàìïåðåä
ò³ëüêè íà áðàòà Âàñèëüêà. Ìàçîâåöüêèé êíÿçü Êîíðàä, ïðîòèâíèê
Áîëºñëàâà Ñîðîì'ÿçëèâîãî, òàêîæ ïðèéíÿâ éîãî ñòîðîíó. Ï³äòðèìàâ
Äàíèëà ³ ëèòîâñüêèé êíÿçü Ì³íäîâã.
Âë³òêó 1245 ð. Ðîñòèñëàâ Ìèõàéëîâè÷ îáëîæèâ ñèëüíî óêð³ïëå-
íèé ßðîñëàâ ³ íåñïîä³âàíî ïîÿâèâñÿ ï³ä ñò³íàìè Ïåðåìèøëÿ. Ì³ñöåâ³
áîÿðè â³äðàçó çäàëè ì³ñòî ³ ïðèºäíàëèñÿ äî ïðåòåíäåíòà. Âëàñíå, áî-
ðîòüáà çà ñïàäùèíó Ðîìàíîâè÷³â òðèâàëà ç ïåðåì³ííèì óñï³õîì ùå â³ä
1205 ð.1113 Ï³ñëÿ çäîáóòòÿ ì³ñòà äâ³ðñüêèì Àíäð³ºì, á³ëüø³ñòü áîÿð³â
òà âåðõ³âêà áþðãåðñòâà ïðèñÿãíóëè ìîëîäîìó êíÿçþ Ëåâó Äàíèëîâè÷ó,
àëå íàñïðàâä³ ò³ëüêè ÷åêàëè â³äïîâ³äíî¿ íàãîäè. ²ç ïåðåìèøëüñüêèìè
çàãîíàìè êíÿçü Ðîñòèñëàâ Ìèõàéëîâè÷ ïîâåðíóâñÿ äî ßðîñëàâà, äå âæå
ñòàâèëè ìåòàëüí³ ìàøèíè òà ãîòóâàëèñÿ äî øòóðìó. Ó òàê³é ñèòóàö³¿
Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ áóâ çìóøåíèé, íå ÷åêàþ÷è ï³äõîäó ñîþçíèõ â³éñüê,
íåãàéíî âèñòóïèòè äî ßðîñëàâà.
Áèòâà ï³ä ßðîñëàâîì. Âèð³øàëüíà áèòâà â³äáóëàñÿ 17 ñåðïíÿ
1245 ð.1114 Âîíà îïèñàíà â Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîìó ë³òîïèñ³ ç³ ñë³â ó÷àñ-
íèêà, ÿêèé äîáðå çíàâñÿ íà â³éñüêîâ³é ñïðàâ³, òîìó íà ï³äñòàâ³ öüî-
ãî îïèñó ¿¿ ïåðåá³ã ìîæíà ðåêîíñòðóþâàòè äîñèòü äîêëàäíî. Â³éñüêî
1111 Ипатьевская летопись. Стб. 797.
1112 Волощук М. "Филѧ древле прегордыи"... С. 189--196.
1113 Див.: Головко О. Б. Корона Данила Галицького: Волинь і Галичина в державно-політичному
розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя. Київ, 2006. С.
253--306.
1114 Ипатьевская летопись. Стб. 804--805.

201
Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à áóëî ðîçä³ëåíå íà ÷îòèðè ïîëêè. Ïåðåäîâèé ïîëê
î÷îëþâàâ äâ³ðñüêèé Àíäð³é, Âåëèêèé ïîëê -- ñàì Äàíèëî Ðîìàíîâè÷,
Ïîëê ïðàâî¿ ðóêè -- éîãî áðàò, êíÿçü Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷, à Ïîëê ë³âî¿
ðóêè -- êíÿçü Ëåâ Äàíèëîâè÷ (ìîëîäîìó êíÿçåâ³ äîïîìàãàâ áîÿðèí Âà-
ñèëüêî Ãàâðèëîâè÷). Äî Ïåðåäîâîãî ïîëêó âõîäèâ ïîëîâåöüêèé çàã³í,
äî Âåëèêîãî ïîëêó -- ñòÿãè áåëçüêîãî êíÿçÿ Âñåâîëîäà Îëåêñàíäðî-
âè÷à ³ áîÿð Âàñèëÿ Ãë³áîâè÷à, Ìñòèñëàâà, ßêîâà Ìàðêîâè÷à, Øåëâè
òà ³íøèõ. "Лвови же дѣтьскоу соущоу пороучи и Василкови храброу соущоу
боѩриноу и крѣпкоу и да и стережеть его во брани"1115. Îñê³ëüêè êíÿçü Ëåâ,
ïðîõîäÿ÷è ñòóïåí³ ëèöàðñüêî¿ íàóêè, áóâ ùå äåòåñê, òîáòî íàëåæàâ
äî íàéìîëîäøî¿ ³ç òðüîõ êàòåãîð³é âî¿í³â (äåòåñê, îòðîê ³ ãðèäü), áàòü-
êî ïîáîþâàâñÿ çà íüîãî. Òîìó äîðó÷èâ áîÿðèíó Âàñèëüêó Ãàâðèëîâè÷ó
îáåð³ãàòè êíÿçÿ òà óòðèìóâàòè éîãî â³ä ïîñï³øíèõ ³ íåðîçâàæëèâèõ
ïîñòóïê³â íà ïîë³ áîþ.
Ïðåòåíäåíò íà ãàëèöüêèé ïðåñòîë êíÿçü Ðîñòèñëàâ Ìèõàéëîâè÷ ìàâ
íàì³ð àòàêóâàòè Ãîëîâíèé ïîëê ³ ïðîðâàòè öåíòð ãàëèöüêî-âîëèíñüêî-
ãî â³éñüêà. Âèñòàâèâøè ï³õîòó äëÿ áëîêàäè âîðîòíî¿ âåæ³ ßðîñëàâà,
çâ³äêè ãàðí³çîí ì³ã çä³éñíèòè âèëàçêó, â³í ðîçïî÷àâ áèòâó ç îñíîâíèìè
ñèëàìè. Àëå íàçóñòð³÷ âèñòóïèâ Ïåðåäîâèé ïîëê äâ³ðñüêîãî Àíäð³ÿ,
ÿêèé, íàïåâíî, ïðîéøîâ ó ³íòåðâàëàõ ì³æ ïîëêàìè Äàíèëà ³ Âàñèëüêà
Ðîìàíîâè÷³â.
Íàâàëüíî àòàêóþ÷è, Ðîñòèñëàâ ïî÷àâ ïåðåìàãàòè Ïåðåäîâèé
ïîëê. Îäíî÷àñíî ïîëüñüêèé ïîëê êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà
Ñîðîì'ÿçëèâîãî çâ'ÿçàâ ñèëè âîëèíÿí êíÿçÿ Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à.
Áà÷à÷è, ùî äâ³ðñüêèé Àíäð³é òåðïèòü ïîðàçêó, Äàíèëî Ðîìàíîâè÷
ïîñèëàâ éîìó íà äîïîìîãó õîðîãâè ç Ãîëîâíîãî ïîëêó. Àëå ³ âîíè íå
âèòðèìàëè íàòèñêó. Â³äòàê áåëçüêèé êíÿçü Âñåâîëîä Îëåêñàíäðîâè÷,
áîÿðè Âàñèëü Ãë³áîâè÷ ³ Ìñòèñëàâ ïî÷àëè â³äñòóïàòè äî Ñÿíó.
Ïàëàòèí Ô³ëüí³é, ÿêèé êîìàíäóâàâ óãîðöÿìè, âèð³øèâ, ùî íà-
ñòóïèâ ïåðåëîìíèé ìîìåíò, ³ çàä³ÿâ ãîëîâí³ ñèëè, ï³äòðèìàâøè àòàêó
êíÿçÿ Ðîñòèñëàâà. Òîä³ ó áèòâó âñòóïèâ Ãîëîâíèé ïîëê. Áèòâà ðîç-
ïàëàñÿ íà äâà ç³òêíåííÿ: îäèí -- Ô³ëüí³ÿ ³ Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à ç
ðåøòêàìè Ïåðåäîâîãî òà Ãîëîâíèì ïîëêàìè, ³íøèé -- ïîëÿê³â ç ïîëêîì
Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à.
Äîëþ áèòâè âèð³øèëà àòàêà ñâ³æîãî ïîëêó Ëåâà Äàíèëîâè÷à, ÿêèé
óäàðèâ ó ôëàíã óãîðö³â, îá³éøîâøè Ô³ëüí³ÿ. Óãîðñüêèé ïîëêîâîäåöü
ïîòðàïèâ ó ïîëîí, à êíÿçü Ðîñòèñëàâ ïî÷àâ óò³êàòè. Òîä³ é ïîëÿêè â³ä-
ñòóïèëè ïåðåä âîëèíÿíàìè1116.
Íàïåâíî ó ö³é áèòâ³ Ëåâ Äàíèëîâè÷ çäîáóâ ïîñâÿòó ó ëèöàð³, áî ë³-
òîïèñåöü éîãî ñïåö³àëüíî âèä³ëèâ: “ѡ того же гордаго Филю Львъ младъ сы
изломи копье свое” 1117 òà ï³äêðåñëèâ íàñòóïíèé òð³óì íà ïîë³ áîþ: „Львъ
ста на мѣстѣ воиномъ посредѣ троупьѩ ѩвляѧюща побѣдоу свою”1118.
Ðàçîì ³ç Ô³ëüí³ºì ó ïîëîí ïîòðàïèëè áàãàòî óãîðö³â, à òàêîæ
1115 Там же. Стб. 802.
1116 Войтович Л. Військове мистецтво Галицько-Волинської держави. С. 16--17.
1117 Ипатьевская летопись. Стб. 804.
1118 Там же. Стб. 805.

202
ïîëÿê³â. Ô³ëüí³ÿ áóëî ñòðà÷åíî1119. Çíàòíèõ âî¿í³â â³äïóñòèëè çà âè-
êóï, à ïðîñòèõ âî¿í³â ³ çáðîºíîñö³â ï³çí³øå ðîçñåëèëè íà çåìëÿõ êíÿ-
æîãî äîìåíó. Áàãàòî ç íèõ áóëî ïðèâåäåíî äî Õîëìó ³ âîíè ïðàöþâàëè
ïðè ðîçáóäîâ³ ì³ñòà.
Óãîðñüêèé êîðîëü ³ äàë³ íå ïîëèøàâ ï³äòðèìóâàòè ñâîãî çÿòÿ. Âïðî-
äîâæ 1245--1247 ðð., âèñèëàþ÷è ö³ëèé ðÿä ïîñîëüñòâ äî ïàïè ²íîêåí-
ò³ÿ IV, çàö³êàâëåíîãî â íîðìàë³çàö³¿ ñòîñóíê³â ïðàâèòåë³â äåðæàâ
âçäîâæ íîâèõ êîðäîí³â Çîëîòî¿ Îðäè, Ðîìàíîâè÷³ íå çìîãëè äîáèòèñÿ
ïîñòóïó ó ñòîñóíêàõ ç Áåëîþ IV1120. Ëèøå ïðîáëåìà Àâñòð³éñüêî¿ ñïàä-
ùèíè, òîáòî çàãðîçà ïåðåõîäó Àâñòð³¿ äî ÷åñüêèõ Ïøåìèñë³ä³â, çìóñèëà
Áåëó IV âèçíàòè íåâäà÷ó ñâîº¿ ïîë³òèêè ñòîñîâíî Ãàëèöüêî¿ çåìë³.
Çàãàäêà çàãèáåë³ Ôð³äð³õà ²² Áàáåíáåðãà. Àâñòð³éñüêèé ãåðöîã Ôð³-
äð³õ ²² Áàáåíáåðã çàãèíóâ ó áèòâ³ ç óãîðñüêèì â³éñüêîì íà ð. Ëåéòå
15 ÷åðâíÿ 1246 ð. â³ä ðóêè "êîðîëÿ Ðóñ³", ÿêèé ïåðåáóâàâ ó ñêëàä³
óãîðñüêîãî â³éñüêà1121. Êàëìàí, ñèí êîðîëÿ Àíäð³ÿ ²², ÿêèé íîñèâ òè-
òóë êîðîëÿ ãàëèöüêîãî, çàãèíóâ ùå 11 êâ³òíÿ 1241 ð. ïðè Øàéî. Àëå
â Óãîðùèí³ ïåðåáóâàâ çÿòü Áåëè IV ³ âîðîã Ðîìàíîâè÷³â -- ïðåòåíäåíò
íà ãàëèöüêèé ïðåñò³ë êíÿçü Ðîñòèñëàâ Ìèõàéëîâè÷. Õðîí³ñòè, ÿê³ íà-
çèâàëè êîðîëÿìè ³ ìåíø çíà÷íèõ êíÿç³â, ìîãëè íàçâàòè éîãî êîðîëåì
Ðóñ³1122. À Ðîñòèñëàâ Ìèõàéëîâè÷ ó 1246 ð. ùå ðåàëüíî çáåð³ãàâ àìá³ö³¿
ïîñ³ñòè íå ò³ëüêè ãàëèöüêèé, àëå é êè¿âñüêèé òà ÷åðí³ã³âñüêèé ïðåñòî-
ëè1123. Î.Ìàéîðîâ ââàæàº, ùî êîðîëåì Ðóñ³, â³ä ðóêè ÿêîãî çàãèíóâ àâ-
ñòð³éñüêèé ãåðöîã, áóâ Äàíèëî Ðîìàíîâè÷1124. Íà éîãî äóìêó, êîðîë³â-
ñüêèé òèòóë Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ îòðèìàâ â³ä ãåðìàíñüêîãî ³ìïåðàòîðà,
à ïîçàÿê â³í ï³äñòóïíî âáèâ áëèçüêîãî ðîäè÷à, òî öåé ãàíåáíèé åï³çîä
íå áóâ çãàäàíèé ë³òîïèñöÿìè.
ßê â³äîìî, ï³ñëÿ áèòâè ï³ä ßðîñëàâîì Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ â³äáóâ
ó ñòàâêó Áàòó íà Âîëç³. Íå âèêëèêàº æîäíèõ ñóìí³â³â, ùî êíÿçü Äà-
íèëî Ðîìàíîâè÷ âè¿õàâ â ñòàâêó Áàòó ç îáîçîì òà îõîðîíîþ, ùî, çðå-
øòîþ, ï³äòâåðäæóº ñâ³ä÷åííÿ ïàïñüêîãî ïîñëà Äæîâàíí³ äåëü Ïëàíî
Êàðï³í³: êîëè âîíè çóñòð³ëèñÿ ç Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì ïîáëèçó ñòàâêè
åì³ðà Êàðòàíà, êíÿçü áóâ "ç³ âñ³ìà âî¿íàìè ³ ëþäüìè, ñàìå ç òèìè, ÿê³
1119 "тогда же и Филѧ гордыи ѩтъ бы҃ съ Андрѣуьь дворьскимь и приведень бы҃ к Данилоу и
оубьенъ бы҃ Даниломъ" (Ипатьевская летопись. Стб. 804). Обоє були давніми ворогами, обоє
були вибуховими, запальними та амбітними: чи князь Данило Романович засудив бранця до
страти як покарання за давні злочини, вчинені у Галичі, чи розпалений на полі бою не стерпів
якогось гострого слова з боку Фільнія і наказав його стратити чи, навіть, сам вбив полоненого,
порушивши кодекс лицарської честі? Літописний текст не дає підстав для однозначного ви-
сновку.
1120 Umiński J. Niebiezpieczeństwo tatarskie w połowie XIII wieku a papież Innocenty ІV. Lwów, 1922.
S. 91.
1121 Annales Millicensium continuation Sancrucensis tertia / Ed. W. Wattenbach // Monumenta Germa-
niae Historica. Scriptores. T. 9. Hannoverae, 1851. P. 559; Annales sancti Rudberti Salisburgenses a.
1--1286 / Ed. W. Wattenbach // Ibidem. T. 9. P. 789; Annales Waldemarianis / Ed. G. Waitz // Ibidem.
T. 29. Hannoverae, 1892. P. 179.
1122 Войтович Л. Княжа доба на Русі. С. 418--419.
1123 Там само. С. 418--419.
1124 Майоров А. В. Русь, Византия и Западная Европа. С. 668--671.

203
ïðèáóëè ç íèì"1125. Îõîðîíà ìóñèëà ðóõàòèñÿ âåðõè ³ â äîñï³õàõ, ÷àñòî
çì³íþþ÷èñü ³ â³äïî÷èâàþ÷è, ùî òåæ ñòðèìóâàëî ðóõ òà çá³ëüøóâàëî
÷àñ ïîäîðîæ³. Ñòåï áóâ íåáåçïå÷íèé, îðãàí³çàö³ÿ îðäèíñüêî¿ äåðæàâè
ò³ëüêè ïî÷àëàñÿ, à ñàì ñòàòóñ ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ äî ê³íöÿ
íå áóâ âèçíà÷åíèì. Í³õòî áè çà òàêèõ óìîâ íå ðèçèêíóâ ¿õàòè ³íàêøå.
Ïàïñüêå ïîñîëüñòâî, âè¿õàâøè ç Êèºâà 4 ëþòîãî, çì³íþþ÷è êîíåé ïî
3--4 ðàçè íà äåíü (÷îãî íå ì³ã äîçâîëèòè ñîá³ êíÿæèé ïî¿çä ç ïîðîäè-
ñòèìè áîéîâèìè òà â'þ÷íèìè ê³íüìè, ÿêèõ íå ìîæíà áóëî çàì³íèòè íà
ìîíãîëüñüêèõ ÿìàõ-ñòàíö³ÿõ), ¿äó÷è íàâ³òü âíî÷³, äîáðàëîñÿ äî ñòàâêè
Áàòó ëèøå 4 êâ³òíÿ, òîáòî ÷åðåç äâà ì³ñÿö³1126. Ñåðåäí³é ÷àñ ïî¿çäêè ³
ïîâåðíåííÿ ç Îðäè êíÿç³â ç Ï³âí³÷íî-Ñõ³äíî¿ Ðóñ³, äîðîãà ÿêèõ áóëà
êîðîòøîþ, ñêëàäàâ ï³âðîêó1127. Ùå Âîëîäèìèð Áîðçàêîâñüêèé çâåðíóâ
óâàãó, ùî, âèðóøàþ÷è â Îðäó ç Êèºâà 4 ëþòîãî 1246 ð., ïàïñüêèé ïîñîë
íå çàñòàâ êíÿçÿ ó Êèºâ³, áî îñòàíí³é ïåðåáóâàâ ó Áàòó1128. Âðàõîâóþ÷è
÷àñ ³ ì³ñöå çóñòð³÷³ êíÿçÿ ç äåëü Ïëàíî Êàðïí³ íà íàï³âäîðîãè ì³æ ñòàâ-
êîþ Êîðåíöè (Êóðóìèø³) òà ñòàâêîþ Áàòó, ìîæíà ñòâåðäæóâàòè, ùî äî
Êèºâà â³í ì³ã äîáðàòèñÿ íå ðàí³øå ê³íöÿ êâ³òíÿ 1246 ð., òîáòî â Ãàëè÷³
êíÿçü ì³ã ç'ÿâèòèñÿ ò³ëüêè â òðàâí³, à äàë³ ïîòð³áíî áóëî â³äðàçó æ ç³-
áðàòè â³éñüêî, âèñòóïèòè ÷åðåç Ëóáê³âñüêèé ïåðåâàë â Óãîðùèíó ³ äî
ñåðåäèíè ÷åðâíÿ 1246 ð. äîñÿãòè ð. Ëåéòè.
Ïðè öüîìó ó êíÿçÿ Äàíèëà íå áóëî æîäíèõ ìîòèâ³â òàêîãî ïîñï³-
õó. Óãîðñüêèé êîðîëü ïðîäîâæóâàâ ï³äòðèìóâàòè äîìàãàííÿ Ðîñòèñëà-
âà Ìèõàéëîâè÷à. Ïî÷àòîê ñïðàâæí³õ ïåðåãîâîð³â ì³æ îáîìà ñòîðîíàìè
ìîæíà â³äíåñòè ëèøå äî ë³òà 1246 ð., êîëè êàíäèäàò ó ìèòðîïîëè-
òè ïå÷àòíèê Êèðèëî ÷åðåç Óãîðùèíó âè¿õàâ äî ïàòð³àðõà â Í³êåþ ³
áóâ ïðèéíÿòèé êîðîëåì Áåëîþ IV1129. Òîáòî ³í³ö³àòîðîì âèñòóïèâ ñàì
óãîðñüêèé êîðîëü. Íà çâîðîòíîìó øëÿõó êîðîëü çíîâó ïðèéíÿâ ìè-
òðîïîëèòà é çàïðîïîíóâàâ ñîþç, ñêð³ïëåíèé øëþáîì Ëåâà Äàíèëîâè÷à
ç äîíüêîþ Áåëè IV Êîíñòàíö³ºþ. "…пришедъ же митропи҃ть и ре҃ емоу хо-
тение твое оу тебе есть поими дщерь его сн҃оу си женѣ"1130. Ò³ëüêè 2 ÷åðâíÿ
1247 ð. Áåëà IV íàäàâ Ðîñòèñëàâó Ìèõàéëîâè÷ó Ñëàâîí³þ1131, äåìîí-
ñòðóþ÷è â³äìîâó â³ä ïðåòåíç³é äî Ãàëèöüêî¿ çåìë³ é ãîòîâí³ñòü äî
ïåðåãîâîð³â ç Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì. Äîêè Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ íå îò-
ðèìàâ òâåðäèõ ãàðàíò³é â³äõîäó óãîðö³â â³ä ï³äòðèìêè ïðåòåíäåíòà
Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à ïðî íîðìàë³çàö³þ ñòîñóíê³â íå ìîãëî áóòè
ìîâè. Ñàìå ïîä³¿ â ñóñ³äí³é Àâñòð³¿, à òàêîæ çóñòð³÷ Äàíèëà Ðîìàíî-
âè÷à ç õàíîì Áàòó ³ âèçíàííÿ çà íèì ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ çåìåëü,
1125 Джиованни дель Плано Карпини. История Монгалов // Джиованни дель Плано Карпини.
История Монгалов. Гильом де Рубрук. Путешествие в Восточные страны / Пер. А.И.Малеина.
Москва, 1957. С. 81--82.
1126 Там же. С. 70.
1127 Селезнев Ю. В. О времени, затрачиваемом русскими князьями на поездки в Орду // Ураль-
ский исторический вестник. 2012. № 2 (35). С. 31--35.
1128 Борзаковский В. С. История Тверского княжества. Санкт-Петербург, 1876. С. 242--243.
1129 Ипатьевская летопись. Стб. 809; Homza M. Sytuacja polityczna Spisza do począków XIV w. //
Historia Scepusii. Bratislava; Kraków, 2009. Vol. 1. S. 152.
1130 Ипатьевская летопись. Стб. 802.
1131 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis / Ed. G. Fejer. T. 4, V. 1. Р. 447, 454.

204
ï³äøòîâõíóëè óãîðñüêîãî êîðîëÿ äî çì³íè ïîçèö³¿. Õî÷à ³ íàäàë³ Ðîñ-
òèñëàâ Ìèõàéëîâè÷ çàëèøàâñÿ éîãî óëþáëåíèì çÿòåì, à ä³òè îñòàííüî-
ãî -- óëþáëåíèìè îíóêàìè. Ñàì æå Ðîñòèñëàâ òàê í³êîëè ³ íå â³äìîâèâñÿ
â³ä òèòóëó êíÿçÿ ãàëèöüêîãî: îòðèìàâøè ó 1247 ð. êíÿç³âñòâî Ìà÷âó1132
(ìîæëèâî âñå-òàêè ï³ä òèñêîì Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à éîãî ïåðåì³ñòèëè ç³
Ñëàâîí³¿ ó Ìà÷âó, ùå á³ëüø â³ääàëåíó â³ä ãàëèöüêèõ êîðäîí³â), à çãî-
äîì îïàíóâàâøè ÷àñòèíó Áîëãàð³¿, â³í òèòóëóâàâñÿ ÿê "dux Galiciae et
imperator Bulgarorum"1133. Íå ì³ã Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ êèäàòèñÿ íà â³éíó
ç áëèçüêèì ðîäè÷åì ³ äàâí³ì ñîþçíèêîì Ôð³äð³õîì ²² (íàâ³òü âðàõîâó-
þ÷è ¿õíþ êîíôðîíòàö³þ ó 1236--1237 ðð.) íà äîïîìîãó Áåë³ IV, ÿêèé
ïðîäîâæóâàâ ï³äòðèìóâàòè ³íøîãî ïðåòåíäåíòà íà ãàëèöüêèé ïðåñòîë.
Ëèøå ï³ñëÿ ïåðåì³ùåííÿ Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à ó Ñëàâîí³þ, â
çàìêó Çâîëåí (íèí³ íà òåðèòîð³¿ Ñëîâà÷÷èíè) ó ïðèñóòíîñò³ Áåëè IV é
Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ìèòðîïîëèò Êèðèëî äàâ øëþá Ëåâó Äàíèëîâè÷ó òà
Êîíñòàíö³¿ Áåë³âí³, ÿêèé ñêð³ïèâ â³äíîâëåííÿ ñîþçó ì³æ Óãîðñüêèì êî-
ðîë³âñòâîì òà Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîþ äåðæàâîþ1134. Øëþá ìîæíà âïåâ-
íåíî äàòóâàòè ë³òîì 1247 ð., íåâäîâç³ ï³ñëÿ 2 ÷åðâíÿ. Îòæå, íàâ³òü ÿê-
ùî á Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ äî ÷åðâíÿ 1246 ð. âñòèã ïîâåðíóòèñÿ ç³ ñòàâêè
1132 Гарді Д. Чи Ростислав Михайлович був баном Мачви? // Actis testantibus. Ювілейний збірник
на пошану Леонтія Войтовича / Україна: культурна спадщина, національна свідомість, держав-
ність. Вип. 20. Львів, 2011. С. 200.
1133 Мандзюк В. Ростислав Михайлович -- "dux Galiciae et imperator Bulgarorum" // Княжа доба:
історія і культура. Вип. 5. Львів, 2011. C. 131--144.
1134 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis / Ed. G. Fejer. Buda, 1832. Т. 7. Р. 216; We r t -
ner M. Az Árpádok czaládi története. Nagybeczkerek, 1892. 485--488 old.
Загибель Фрідріха ІІ фон Бабенберга (1211–1246)
(Кодекс Ладислава Сунтхайма, 1490. Монастир у Клостернюбурзі)

205
Áàòó íà Âîëç³ ³ ç³áðàòè â³éñüêî, â³í áè íå êèíóâñÿ íà äîïîìîãó Áåë³ IV, íå
ìàþ÷è òâåðäî¿ âïåâíåíîñò³, ùî òîé á³ëüøå íå ï³äòðèìóâàòèìå ïðåòåíç³¿
ñâîãî çÿòÿ íà ãàëèöüêèé ïðåñò³ë ³ âèçíàº Äàíèëà ð³âíîïðàâíèì ñîþç-
íèêîì. À òàêó ïîçèö³þ óãîðñüêèé êîðîëü çàäåêëàðóâàâ ò³ëüêè 2 ÷åðâíÿ
1247 ð. Äîòè Äàíèëîâ³ Ðîìàíîâè÷ó ÿêðàç âèã³äíîþ áóëà êîíôðîíòàö³ÿ
Óãîðùèíè òà Àâñòð³¿, ÿêà ïåðåøêîäæàëà Áåë³ IV ï³äòðèìóâàòè ñïðîáè
Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à îâîëîä³òè Ãàëè÷åì.
Òåïåð ïðî ñàìó áèòâó íà Ëåéò³ 15 ÷åðâíÿ 1246 ð. Ìàðøàë Øò³ð³¿
ëèöàð-ì³ííåç³íãåð Óëüð³õ ôîí Ë³õòåíøòåéí (1200--1275), ÿêèé îïèñàâ
ïîäðîáèö³ çàãèáåë³ àâñòð³éñüêîãî ãåðöîãà â ïîåòè÷íîìó ðîìàí³ "Ñëó-
æ³ííÿ äàìàì" (1255)1135 òà îêðåìèõ ñòðîôàõ1136, ÷åðïàþ÷è ³íôîðìàö³þ
â³ä ñâîãî ðîäè÷à Ãåíð³õà ôîí Ë³õòåíøòåéíà, ÷è¿ õîðóãâè ñòîÿëè íà-
ïðîòè ðóñüêèõ, íå íàçâàâ ³ìåí³ ðóñüêîãî êîðîëÿ. Àííàëè ìîíàñòèðÿ ñâ.
Ïàíòåëåéìîíà â Êåëüí³ â ðåäàêö³¿ 1249 ð., ó ÿêèõ çàô³êñîâàíà ñìåðòü
ãåðöîãà â³ä ðàíè íàíåñåíî¿ éîìó âáèòîìó íèì êîðîëåì Ðóñ³, -- òåæ1137.
Ï³çí³ø³ ÷åñüê³ òà óãîðñüê³ ïåðåêàçè ïîäàþòü ³íôîðìàö³þ ïðî çàãèáåëü
ãåðöîãà, ÿêèé ó õîä³ áèòâè îïèíèâñÿ â ãóù³ âî¿í³â äðóæèíè Ðîñòèñëàâà
Ìèõàéëîâè÷à1138. Äî íèõ ïðèìèêàº ³íôîðìàö³ÿ ãðàìîòè Áåëè IV â³ä 20
ëèñòîïàäà 1255 ð. çà ÿêîþ ãåðöîã çàãèíóâ â³ä ðóêè ëèöàðÿ Àíäðåàñà
(Àíäð³ÿ?), ùî çàñâ³ä÷èâ ãàëèöüêèé êíÿçü Ðîñòèñëàâ, óëþáëåíèé çÿòü
êîðîëÿ1139.
Òîìó â ó÷àñò³ êíÿçÿ Ðîñòèñëàâà ó áèòâ³ íà Ëåéò³ á³ëüø³ñòü
äîñë³äíèê³â íå ñóìí³âàºòüñÿ1140. Æîäíèõ ñâ³ä÷åíü æå ïðî ó÷àñòü Äàíèëà
â ö³é áèòâ³, íà ÿê³ áè ìîæíà áóëî îïåðòèñÿ, íåìàº.
Çðîçóì³ëî, ùî òèòóë "êîðîëü" íå ìîæå ñëóãóâàòè æîäí³ñ³íüêèì
àðãóìåíòîì, à ñàìà êîðîíàö³ÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ãåðìàíñüêèì ³ìïå-
ðàòîðîì Ôð³äð³õîì ²² Ãîãåíøòàóôåíîì ó Â³äí³, íàëåæèòü äî ã³ïîòåç.
ªâðîïåéñüê³ õðîí³ñòè ÷àñòî íàä³ëÿëè ðóñüêèõ êíÿç³â òèòóëîì "êîðîëü",
ùî ñâ³ä÷èëî, ñêîð³øå, ïðî òå, ùî âîíè ñïðèéìàëè öüîãî ÷è ³íøîãî
1135 Див.: Peters U. Frauendienst. Untersuchungen zu Ulrich von Lichtenstein und zum Wirklichkeitsge-
halt der Minnedichtung. Göttingen, 1971; Piwowarczyk D. Słynni rycerze Europy. Rycerze w służbie
dam i dworu. Warszawa, 2009.
1136 Ulrich's von Liechtenstein Frauendienst / Hrsg. Von R. Bechstein. Bd. 7. Lеipzig, 1888. S. 255--262.
1137 Annales Sancti Pantaleoni Coloniensis / Ed. H. Cardauns // Monumenta Germaniae Historica.
Scriptores. T. 22. Hannoverae, 1872. P. 541.
1138 Codex diplomaticus et epistolaris Slovaciae / Ed. R. Marcina. Bratislava, 1987. T. 2. S. 445; Legendy
a kroniki koruny uherské / Připrava vydani Richard Pražak, překlad Dagmar Bartońková, Jana Ne-
chutová. Praha, 1988. S. 164.
1139 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis. Ed. G.Fejer. T. 4. Vol. 2. Buda, 1829. P. 314.
1140 P a l a c ký F. O Ruském knjžetu Rostislawowi, otci králowny české Kunhuty, a rodu geho rozbor kri-
tický // Časopis českého museum. R. 16. Praha, 1842. Sw. 1. S. 34; Zeissberg H. von. Friedrich II der
Streibar // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1877. Bd. 7. S. 580--585; Wenzel G. Rostizlaw
galicziai herczeg, IV Béla Magyar királynak veje // Értezések a történelmi Tudományok köréböl. К. 13.
Budapest, 1887. Sz. 8. 7 old; Lhotsky A. Friedrich II // Neue Deutsche Biographie. Bd. 5. Berlin, 1961.
S. 524; Font M. Árpad-házi kiralyok és Rurikida fejedelmek. Szeged, 2005. 253 old; Jacques T. Dictio-
nary of Battles and Sieges. Westport--London, 2007. P. 579; Preiser-Kapeller J. Von Ostarrichi an den
Bosporus. Ein überlick zu den Beziehungen im Mittelalter // Pro Oriente Jahrbuch 2010. Wien, 2011.
S. 66--77; Мартынюк А.В. Князь Ростислав в битве на реке Лейте: "русский эпизод" австрий-
ской истории // Древняя Русь: вопросы медиевистики. Москва, 2013. № 2 (52). С. 49--55.

206
êíÿçÿ ÿê ñóâåðåííîãî âîëîäàðÿ1141. Ïðè öüîìó çàãàëîì âîíè êåðóâàëèñÿ
ºäèíèì êðèòåð³ºì: ÷è áóâ òîé ÷è ³íøèé âîëîäàð çàëåæíèì â³ä ãåðìàí-
ñüêîãî ³ìïåðàòîðà1142. Ùî ñòîñóºòüñÿ "ï³äñòóïíîãî" âáèâñòâà â áîþ íà
î÷àõ â îáîõ àðì³é, òî öå òðîõè ç îáëàñò³ íåïîðîçóì³ííÿ. Íàâ³òü, ÿêùî
áóêâàëüíî ðîçóì³òè îïèñ çàãèáåë³ Ôð³äð³õà ²² Áàáåíáåðãà ó ïîåòè÷íî-
ìó ðîìàí³ Óëüð³õà ôîí Ë³õòåíøòåéíà, â³äñóòí³ áóäü-ÿê³ ï³äñòàâè äëÿ
çâèíóâà÷åíü rege Ruscie ó ï³äñòóïíîñò³. Îáèäâà â³éñüêà ðîçãîðíóëèñÿ
ó áîéîâ³ ïîðÿäêè. Ãåðöîã âè¿õàâ íàïåðåä ñâîãî â³éñüêà ³ çâåðíóâñÿ äî
íüîãî ³ç çàïàëüíîþ ïðîìîâîþ. Ðóñüê³ â öåé ÷àñ ïî÷àëè àòàêó. Â³ääàëü
ì³æ îáîìà áîéîâèìè ïîðÿäêàìè çàâæäè ìóñèëà áóòè äîñòàòíüîþ äëÿ
ðîçãîíó ëèöàðñüêèõ êîíåé. Àòàêó ëèöàðñüêîãî â³éñüêà, ÿêå ðîç³ãíàëî
ñâî¿õ êîíåé, ñïèíèòè ìîæíà ò³ëüêè ñò³íîþ â³éñüê ïðîòèâíèêà. Ïåðøå
ç³òêíåííÿ íàéñòðàøí³øå ³ äàë³ áîéîâ³ ïîðÿäêè ïåðåì³øóþòüñÿ, à ñàìà
áèòâà ðîçïàäàºòüñÿ íà ³íäèâ³äóàëüí³ ñóòè÷êè. Â öüîìó õàîñ³ âèîêðåìè-
òè äåòàë³ çàãèáåë³ òîãî ÷è ³íøîãî ëèöàðÿ íåìîæëèâî1143, ÿê íåìîæëè-
âî çâèíóâàòèòè òó ÷è ³íøó ñòîðîíè ó ïîðóøåíí³ ïðàâèë ëèöàðñüêîãî
êîäåêñó ï³ñëÿ òîãî, ÿê áóâ äàíèé ñèãíàë äî àòàêè, êîòðèé íå ìîãëè íå
ïîì³òèòè ³ íå ïî÷óòè îáèäâ³ ñòîðîíè. Îòîæ, íå áà÷ó ï³äñòàâ ïîâ'ÿçóâàòè
çàãèáåëü ãåðöîãà Ôð³äð³õà ²² Áàáåíáåðãà â áèòâ³ íà ð. Ëåéò³ ç îñîáîþ
Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ÷è çâèíóâà÷óâàòè îñòàííüîãî ó ï³äñòóïíîìó âáèâ-
ñòâ³ áëèçüêîãî ðîäè÷à.
Íàéïåâí³øå, ùî ãåðöîã çàãèíóâ ó ïåðø³é ôàç³ áîþ ï³ä ÷àñ ç³òêíåííÿ
1141 Шушарин В.П. Древнерусское государство в западно- и восточноевропейских средневековых
пам'ятниках // Новосельцев А.П., Пашуто В.Т., Черепнин Л.В., Шушарин В.П., Щапов Я.Н.
Древнерусское государство и его международное значение. Москва, 1965. С. 425.
1142 Головко О.Б. Корона Данила Галицького. Волинь і Галичина в державно-політичному розви-
тку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя. Київ, 2006. С. 384. Об-
грунтовуючи цю тезу, дослідник зіслався на працю М.Хельмана: Hellman M. Vladimir de Heilige
in der zeitgenossischen abendländischen Überlieterung // Jahrbücher für Geschichte Ost Europas.
Bd. 7. 1959. H. 4. S. 400--408.
1143 Ульріх фон Ліхтенштейн написав, що відразу у загальному хаосі і не помітили загибелі гер-
цога (Ulrich's von Liechtenstein Frauendienst. S. 255--26). Інформація чеських джерел, що герцог
опинився в гущі воїнів Ростислава Михайловича, а також цитоване повідомлення Бели IV з
посиланням на того ж Ростислава Михайловича, дозволяють стверджувати, що обидва вій-
ська атакували зустрічними хвилями і герцог загинув не під час першого зіткнення, а уже в
ході індивідуальної сутички, у якій лицар Андреас виявився сильнішим. Німецький міннезін-
гер не був безпосереднім учасником битви і його візії все-таки вторинні по відношенні, хоча
б до листа угорського короля. Лицар Андреас був у складі дружини Ростислава Михайловича,
тому саме йому і приписали загибель герцога. Вартує звернути увагу на фразу у цитованих
Анналах монастиря св. Пантелеймона у Кельні, повторену пізніше у Кельнській королівській
хроніці, quadam rege Ruscie, тобто бувшого короля Русі (Annales Sancti Pantaleoni Coloniensis.
P. 541; Cronica Regia Coloniensis (Annales maximi Coloniensis) cum continuationibus in monastero
s. Pantaleonis scriptis aliisque historiae Coloniensis monumentis / Ed. G. Waitz // MGH. Scriptores
rerum Germanicarum. T. 18. Hannoverae, 1880. P. 289--290), що відповідало тодішньому статусі
Ростислава Михайловича. Але версія цього джерела ще більш заплутана: Cum quadam rege
Ruscie singulariter in prelio dimicans, ipsum interfecit et ab eodem mortale vulnus accepit, supervivendo
duobus diebus (З бувшим королем Русі затято у поєдинку б'ючись, сам убив [його -- Л.В.] і від
нього смертельну рану отримав, проживши два дні. Тому польський дослідник Норберт Міка
пропонував не довіряти цьому повідомленню (Mika N. Walka o spadek po Babenbergach 1246--
1278. Racibórz, 2008. S. 18--19).

207
îáîõ ñòîð³í, îïèíèâøèñü â êîë³ ëèöàð³â ç äðóæèíè Ðîñòèñëàâà Ìèõàé-
ëîâè÷à. Àëå çàãàäêà çàãèáåë³ ãåðöîãà çàëèøàºòüñÿ. Çà Ãàëèöüêî-Âîëèí-
ñüêèì ë³òîïèñîì Ôð³äð³õ ²² Áàáåíáåðã "óáüåí áûñòü îò ñâîèõ áîÿðú âî
áðàíè"1144, ùî ïåðåãóêóºòüñÿ ç ïîâ³äîìëåííÿìè Ïðîäîâæóâà÷à Õðîí³êè
ïðåñâ³òåðà Ìàãíóñà: "âáèòèé â õàîñ³ áèòâè ñâî¿ìè ëþäüìè, ÿê ðîçïîâ³äà-
þòü, ÷àøíèêîì ãðàôîì ôîí Õàñáàõ íà ³ì'ÿ Ãåíð³õ"1145 (ïðè öüîìó ãðàô
Ãåíð³õ ôîí Õàñáàõ ñïðàâä³ âõîäèâ äî íàéáëèæ÷îãî îòî÷åííÿ ãåðöîãà
Ôð³äð³õà ²² Áàáåíáåðãà1146), Àííàë³â çàëüöáóðçüêîãî ìîíàñòèðÿ ñâ. Ðó-
ïåðòà: "àáî ñâî¿ìè, àáî âîðîãàìè, òî÷íî íåâ³äîìî, áóâ âáèòèé"1147 òà
Ïðîäîâæóâà÷à Àííàë³â ëàìáàõñüêîãî ìîíàñòèðÿ: "çàãèíóâ çà äèâíèõ
îáñòàâèí"1148.
Çíîâó ñîþçíèêè. Äðóãà ôàçà äðóãîãî åòàïó (ç ëèïíÿ 1247 ³ äî ñìåð-
ò³ Äàíèëà íà ïî÷àòêó ÷åðâíÿ 1264 ð.) ðîçïî÷àëàñÿ ç çàêëþ÷åííÿ ñîþçó,
ñêð³ïëåíîãî øëþáîì Ëåâà Äàíèëîâè÷à ³ Êîíñòàíö³¿ Áåë³âíè ó Çâîëå-
í³1149.
Ùå îäí³ºþ ïðè÷èíîþ, ÿêà ñïîíóêàëà Áåëó IV øóêàòè ñîþçó ç Äà-
íèëîì Ðîìàíîâè÷åì âæå ï³ñëÿ ñ³÷íÿ 1247 ð., áóëà ñïðàâà Àâñòð³éñüêî¿
ñïàäùèíè. Çã³äíî Privilegium minus, äàðîâàíîãî ³ìïåðàòîðîì Ôð³äð³-
õîì ² Áàðáàðîñîþ àâñòð³éñüêîìó ãåðöîãó Ãåíð³õó ²² ßçîìèðãîòó, ó äè-
íàñò³¿ Áàáåíáåð´³â óñïàäêóâàííÿ ïðåñòîëó â³äáóâàëîñÿ çà ìå÷åì ³ çà
êóæåëåì (òîáòî ïî ÷îëîâ³÷³é ³ æ³íî÷³é ë³í³ÿõ)1150. Ïåðøîþ ñïàäêîºìíè-
öåþ Ôð³äð³õà ²² áóëà éîãî ïëåì³ííèöÿ Ãåðòðóäà, ìóæ ÿêî¿ Âëàäèñëàâ
Ïøåìèñë³ä, ñèí ÷åñüêîãî êîðîëÿ Âàöëàâà, ³ ñòàâ â³äðàçó àâñòð³éñüêèì
ãåðöîãîì. Àëå 3 ñ³÷íÿ 1247 ð. ãåðöîã Âëàäèñëàâ íåñïîä³âàíî ïîìåð.
Áåëà IV íå ì³ã íå çíàòè ïðî ðîäèíí³ çâ'ÿçêè ç Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ç
Áàáåíáåð´àìè. Êð³ì òîãî, ó íüîãî íå áóëî ñèí³â, ÿê³ ìîãëè áè ïðåòåíäóâà-
òè íà ðóêó Ãåðòðóäè. Çà òàêèõ óìîâ ðóñüêèé êàíäèäàò íà àâñòð³éñüêîìó
ïðåñòîë³ áóâ áè ùîíàéìåíøå ñîþçíèêîì óãîðñüêîãî êîðîëÿ, à çà äîïî-
ìîãó â éîãî óòâåðäæåíí³ ìîæíà áóëî îòðèìàòè ïðèíàéìí³ ãåðöîãñòâî
Øò³ð³þ. Íå ìàþ÷è áåçïîñåðåäí³õ êîðäîí³â ç ðóñüêèìè çåìëÿìè, öåé
ãåðöîã ìóñèâ îð³ºíòóâàòèñÿ íà óãîðñüêîãî êîðîëÿ íàâ³òü íå ïðèéìàþ÷è
âàñàëüíî¿ ïðèñÿãè. Ðîìàí Äàíèëîâè÷ ï³äõîäèâ Ãåðòðóä³ ³ çà â³êîì, ³ çà
ïîõîäæåííÿì, ùî äàâàëî íàä³þ íà ï³äòðèìêó ö³º¿ êàíäèäàòóðè àâñòð³é-
ñüêîþ åë³òîþ.
1144 Ипатьевская летопись. Стб. 820.
1145 Chronicon Magni Presbiteri continuatio / Ed. W.Wattenbach // Monumenta Germaniae Historica.
Scriptores. T. 17. Hannoverae, 1861. P. 639.
1146 Mika N. Walka o spadek po Babenbergach. S. 17.
1147 Annales sancti Rudberti Salisburgenensis / Ed. W.Wattenbach // Monumenta Germaniae Historica.
Scriptores. T. 9. Hannoverae, 1851. P. 789.
1148 Continuatio Lambacensis // Ed. W.Wattenbach // Monumenta Germaniae Historica. Scriptores. T.
9. Hannoverae, 1851. P. 559.
1149 Wertner M. Az Árpádok czaládi története. 485--488 old; Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasti-
cus ac civilis / Ed. G. Fejer. Т. 7. Buda, 1832. Р. 216.
1150 Див.: Herrich A. Privilegium minus. Das stau sche Kaisertum und die Babenberg in Osterreich.
Wien, 1972 (2 Au . Wien, 1976); Zöllner E. Das Privilegium minus und seine Nachfolgebestimmun-
gen in genealogischer Sicht // Mittellungen des Instituts für Osterreichische Gaschichtsforschung. Bd.
86.Wien, 1978. Bd. 86. P. 1--26.

208
Àëå ïàïà ²íîêåíò³é IV âèñóíóâ ïðåòåíäåíòîì êîìïðîì³ñíó ô³ãó-
ðó áàäåíñüêîãî ìàðêãðàôà Ãåðìàíà V Öåð³íãåíà, ÿêèé ñòàâ äðóãèì
÷îëîâ³êîì Ãåðòðóäè. Ïðîòå â³í òåæ íåâäîâç³ 4 æîâòíÿ 1250 ð., ïîìåð ³
ïðîáëåìà àâñòð³éñüêî¿ ñïàäùèíè âèíèêëà çíîâó. ×åñüêèé êîðîëü âèð³-
øèâ íå â³äïóñêàòè ç ðóê Àâñòð³¿. 12 ëþòîãî 1252 ð. â³í îäðóæèâ ñâîãî
íàñòóïíîãî ñèíà ìàðêãðàôà ìîðàâñüêîãî Ïøåìèñëà Îòòîêàðà ³ç çíà÷íî
ñòàðøîþ â³ä íüîãî ñåñòðîþ Ôð³äð³õà ²² Ìàðãàðèòîþ, âäîâîþ í³ìåöüêîãî
êîðîëÿ Ãåíð³õà VII Ãîãåíøòàóôåíà1151. Ãåðöîãèíÿ Ãåðòðóäà â³äðàçó æ
çâåðíóëàñÿ äî óãîðñüêîãî êîðîëÿ ç ïðîõàííÿì çàõèñòèòè ¿¿ ïðàâà. Áå-
ëà IV íå ì³ã äàë³ çâîë³êàòè ³ çóñòð³âñÿ ç Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì íà ç'¿çä³
ó Ïîæîí³ (Áðàòèñëàâ³)1152. Íà ö³é çóñòð³÷³ áóëî âèð³øåíî îäðóæèòè Ãåð-
òðóäó Áàáåíáåðã ç Ðîìàíîì Äàíèëîâè÷åì. ˉõ øëþá â³äáóâñÿ â³äðàçó
ï³ñëÿ ïîæîíüñüêî¿ çóñòð³÷³ ó 1252 ð. ó òîìó æ çàìêó Ãàéíáóð´, äå â³í-
÷àëèñÿ Ïøåìèñë Îòòîêàð òà Ìàðãàðèòà Áàáåíáåð´1153.
Äåòàë³ ö³º¿ ÷àñòèíè â³éíè çà Àâñòð³éñüêó ñïàäùèíó âèêëàäåí³ ó
íàñòóïíîìó ðîçä³ë³. Â öüîìó ñîþç³ îáèäâ³ ñòîðîíè âèõîäèëè ç âëàñíèõ
³íòåðåñ³â. Õî÷à çâèíóâà÷åííÿ Áåëè IV â òîìó, ùî ï³ä ÷àñ áîðîòüáè çà
Àâñòð³éñüêó ñïàäùèíó â³í íå íàäàâ ïîòð³áíî¿ ï³äòðèìêè Ðîìàíó Äàíè-
ëîâè÷ó, ñõîæå, áåçï³äñòàâí³. Óãîðñüêèé êîðîëü çàëó÷èâ äî â³éíè ñâîãî
äðóãîãî çÿòÿ êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà Ñîðîì'ÿçëèâîãî òà ñåðá-
ñüêèõ ³ áîëãàðñüêèõ âàñàë³â. Äî êîìïðîì³ñíîãî ìèðó, ÿêèé çàâåðøèâñÿ
íà êîðèñòü Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà ó 1254 ð.1154, ñòîðîíè ï³äøòîâõíóâ
ïàïà ²íîêåíò³é IV, çàö³êàâëåíèé â ìèð³ ïåðåä çàãðîçîþ íîâîãî ìîí-
ãîëüñüêîãî âòîðãíåííÿ. ² Ðîìàí Äàíèëîâè÷, ïîâåðíóâøèñü ç Àâñòð³¿, ó
1254 ð. îòðèìàâ â³ä êîðîëÿ Ì³íäîâãà â ëåí Íîâîãðóäñüêå êíÿç³âñòâî,
î÷åâèäíî ÿê êîìïåíñàö³þ çà â³äìîâó â³ä àâñòð³éñüêîãî ïðåñòîëó1155.
Ï³ñëÿ â³éíè îáèäâ³ ñòîðîíè çáåð³ãàëè ñîþçí³ â³äíîñèíè. Íàïðèê³íö³
1254 ð. Ëåâ Äàíèëîâè÷ ¿çäèâ äî Óãîðùèíè äî òåñòÿ Áåëè IV, íàïåâíî,
äëÿ ï³äòâåðäæåííÿ öüîãî ñîþçó1156. Áåëà IV âèçíàâ êîðîë³âñüêèé òèòóë
Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, ÿê âèçíàëè éîãî ³ âñ³ ³íø³ ñóñ³äè.
Íà öüîìó åòàï³ ñîþç áóâ á³ëüø ïîòð³áíèì êîðîëþ Äàíèëó, ÿêèé
áóâ çìóøåíèé ðîçïî÷àòè â³éíó ç ìîíãîëàìè çà íåâèã³äíèõ îáñòàâèí.
Ñìåðòü Áàòó ³ áîðîòüáà çà òðîí Çîëîòî¿ Îðäè äîçâîëèëè Äàíèëîâ³ Ðî-
ìàíîâè÷ó äîñÿãòè ïåâíèõ óñï³õ³â ó ö³é â³éí³. Àëå Êèºâà â³í íå çäîáóâ
³ ïîòðàòèâ çíà÷í³ çóñèëëÿ íà â³äâîþâàííÿ òåðèòîð³¿ áîëîõ³âñüêèõ êíÿ-
ç³âñòâ. Âòîðãíåííÿ Áóðóíäàÿ çàñòàëî Ðîìàíîâè÷³â çíåíàöüêà, òîä³ ÿê
ïðàâèòåëü Çîëîòî¿ Îðäè Áåðêå ï³äãîòóâàâñÿ çíà÷íî êðàùå. Íàïðèê³íö³
1151 Войтович Л., Целуйко О. Правлячі династії Європи. Біла Церква, 2008. С. 38, 326.
1152 Ипатьевская летопись. Стб. 814.
1153 Там само. С. 39.
1154 Fischer M. Merkwirdigere Schicksaie des Sti es und der Stadt klosterneuburg aus Urkunden gezo-
gen II (Urkundenbuch). Wien, 1815. Nr 60; Fontes Rerum Bohemicarum. Praha, 1874. Т. 2. Р. 289;
Ibidem. Praha, 1875. Т. 3. Р. 312; Continuatio Lambacensis / Ed. W.Wattenbach // MGH. Т. 9. Han-
noverae, 1925. Р. 599.
1155 Войтович Л. Князі Роман Данилович і Василько Романович -- протопласта князів Острозь-
ких // Острозька давнина. Вип. 2. Остріг, 2013. С. 11--25.
1156 Ипатьевская летопись. Стб. 830.

209
1259 ð. â³í â³ä³ñëàâ óãîðñüêîìó êîðîëþ âèìîãó ïðî íåãàéíå óêëàäåííÿ
ñêð³ïëåíîãî äèíàñòè÷íèì øëþáîì ìèðó ç ìîíãîëàìè ³ âèñòóï ðàçîì ³ç
íèìè ïðîòè ñóñ³ä³â, âîðîæèõ ìîíãîëàì, ïîãðîæóþ÷è âòîðãíåííÿì äî
Óãîðùèíè1157. Öèì ïîñîëüñòâîì â³í óòðèìàâ Áåëó IV â³ä äîïîìîãè ñâà-
òîâ³. Àëå óãîðñüêèé êîðîëü íå ïîáîÿâñÿ ïðèéíÿòè êîðîëÿ Äàíèëà ï³ä
÷àñ éîãî îñòàííüî¿ åì³ãðàö³¿ (1260--1262 ðð.)1158.
Ó 1260 ð., êîëè àâñòð³éñüêà ñïàäùèíà âæå áóëà çàêð³ïëåíà çà Ïøå-
ìèñëîì-Îòòîêàðîì ²², â³í ðîçëó÷èâñÿ ç Ìàðãàðèòîþ. Ä³òåé ó íèõ íå
áóëî, à çíà÷íî ñòàðøà äðóæèíà éîãî, çâè÷àéíî, íå ïðèâàáëþâàëà. Ðîç-
ëó÷åííÿ ïîçáàâëÿëî, îäíàê, Ïøåìèñë³äà ëåã³òèìíèõ ïðàâ íà ñïàäùèíó
Áàáåíáåð´³â, ùî äàâàëî óãîðñüêîìó êîðîëþ ï³äñòàâè äëÿ â³äíîâëåííÿ
áîðîòüáè çà Àâñòð³þ. Àëå Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð âèïåðåäèâ ñóïåðíèêà.
Â³í ï³äòðèìàâ àáî ³íñï³ðóâàâ çìîâó øò³ð³éñüêîãî ëèöàðñòâà, íåâäî-
âîëåíîãî óãîðñüêèì ïàíóâàííÿì1159. 12 ÷åðâíÿ 1260 ð. á³ëÿ Êðåñåí-
áðóíí ó Øò³ð³¿ àâñòð³éñüêî-øò³ð³éñüêå ëèöàðñüêå â³éñüêî, ÿêå î÷îëèâ
øò³ð³éñüêèé ìàðøàë Óëüð³õ ôîí Â³ëüäîí, ùå äî ï³äõîäó â³éñüê êîðîëÿ
Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà, ðîçãðîìèëî â³éñüêî êîðîëÿ Áåëè ²V.
Ç ëèñòà êîðîëÿ Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà â³äîìî, ùî â ö³é áèòâ³ áðàëè
ó÷àñòü "Danielem regem Russiae et filios eius et caeteros Ruthenorum
ac Tataros"1160. ²ñèäîð Øàðàíåâè÷1161, Ìèðîí Êîðäóáà1162 òà Ìèõàéëî
1157 Vetera monumenta nistorica Hungariam sacram illustrantia. P. 239--240.
1158 Войтович Л. Остання еміграція короля Данила Романовича // Науковий вісник Волинського
національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. Луцьк, 2009. № 13. С. 89--96.
1159 Mika N. Walka o spadek po Babenbergach 1246--1278. Racibórz, 2008. S. 57.
1160 "...Данило король Русі з своїми синами та підрозділами русі і татар...": Соdex diplomaticus
Hungariae / Ed. G. Fejér. Budae, 1829. T. 4, Bd. 3. P. 15--17; Regesta diplomatica nec non epistolaria
Bohemiae et Moravia / Ed. C. J. Erben, J. Emler. Pragae, 1882. T. 2. Nr. 271. P. 103--104.
1161 Szaraniewicz I. Die Hypatios-Chronik als Quellen // Beitrag zur österreichischen Geschichte. Wien,
1872. S. 84, 144--145.
1162 Кордуба М. Участь Данила в битві під Крессенбрунн // Записки НТШ. Львів, 1896. Т. 10. С. 1--2.
Битва біля Кресенбрунн 19.06.1260 (хроніка Яна Туровці, 1488)

210
Ãðóøåâñüêèé1163 çâåðíóëè óâàãó íà äåùî âèïàäêîâèé õàðàêòåð ó÷àñò³
êîðîëÿ Äàíèëà â áèòâ³. Íà òîé ÷àñ â³í óæå íå ìàâ çàö³êàâëåííÿ
äî ñïàäùèí³ Áàáåíáåð´³â. Ãîëîâí³ ãàëèöüêî-âîëèíñüê³ ì³ñòà áóëè
ïîçáàâëåí³ çàõèñòó, ªâðîïà ç³ ñòðàõîì î÷³êóâàëà âòîðãíåííÿ ïîë÷èù
Áåðêå, à êîðîëü Äàíèëî áðàâ ó÷àñòü ó ÿâí³é àâàíòþð³ ñâîãî ñâàòà. Àëå
ö³ ³ñòîðèêè íå çâåðíóëè óâàãó íà îñòàííþ åì³ãðàö³þ êîðîëÿ.
Ì. Ãðóøåâñüêèé òåæ çàóâàæèâ ïîìèëêó ßíà Äëó´îøà, ÿêèé ïðèïè-
ñàâ ó÷àñòü â ö³é áèòâ³ ùå òàêîæ Ëåâó òà Ðîìàíó (íà òîé ÷àñ óæå ìåðò-
âîìó). Ëåâ Äàíèëîâè÷, ÿêèé òåïåð òðèìàâ Ïåðåìèøëüñüêå, Ãàëèöüêå
òà Áåëçüêå êíÿç³âñòâà, ï³ñëÿ â³äõîäó Áóðóíäàÿ íàâåñí³ 1260 ð. íå ì³ã
áè ïîêèíóòè ñâî¿ çåìë³ ç â³éñüêîì, ùå äî ê³íöÿ íå çíàþ÷è, ÿê ïîâåäóòü
ñåáå ìîíãîëè ³ ÷è íå ïîâåðíåòüñÿ Áóðóíäàé âòðåòº. Îòæå, íà ïîë³ áèò-
âè ç êîðîëåì Äàíèëîì ìîãëè áóòè ò³ëüêè ìîëîäø³ ñèíè Ìñòèñëàâ òà
Øâàðíî.
Çà ³íôîðìàö³ºþ óãîðñüêîãî äæåðåëîçíàâöÿ Ãóñòàâà Âåíöåëÿ, êî-
ðîëü Äàíèëî áóâ ç âëàñíèì â³éñüêîì1164. Çðîçóì³ëî, ùî â³í âè¿õàâ äî
Óãîðùèíè ÷åðåç ïîëüñüê³ çåìë³ ç äðóæèíîþ, ÿêà áóëà ç íèì ³ ÷åêà-
ëà íà ç'ºäíàííÿ ç êîíòèãåíòàìè Òåâòîíñüêîãî Îðäåíó òà ïîëüñüêèìè
êíÿçÿìè. Â Óãîðùèí³ äëÿ çàáåçïå÷åííÿ äâîðó é äðóæèíè â³í ìóñèâ
îòðèìàòè â³ä Áåëè ²V ÿêèéñü ôåîä (ïîä³áíî äî òîãî, ÿê éîãî äàâí³é ñó-
ïåðíèê, êíÿçü Ðîñòèñëàâ Ìèõàéëîâè÷ -- êíÿç³âñòâî â Ìà÷â³1165), ñëóæáà
ç ÿêîãî ³ çîáîâ'ÿçàëà âçÿòè ó÷àñòü ó øò³ð³éñüê³é êàìïàí³¿. Ïîñåðåäí³ì
ñâ³ä÷åííÿì ïðî öå ñïðèéìàºòüñÿ çãàäêà ïðî òàòàðñüêèé çàã³í. Óæå â
1253 ð. ï³ñëÿ â³éñüêîâèõ ðåôîðì Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ï³ä ÷àñ ïîõîäó
äî ×åõ³¿ ãàëèöüêî-âîëèíñüê³ â³éñüêà âèäàëèñÿ ñõîæèìè íà ìîíãîë³â.
Íàïåâíî, ³ â 1260 ð. ÷àñòèíó â³éñüêà, îçáðîºíîãî íà îðäèíñüêèé ìàíåð,
ïðèéíÿòî çà òàòàð. Ñàì³ îðäèíö³ áðàòè ó÷àñòü ó áèòâ³ íå ìîãëè: êîðîëü
Äàíèëî äëÿ íèõ áóâ åì³ãðàíòîì, ÿêèé âò³ê â³ä ïîêàðàííÿ1166.
Ï³ñëÿ ö³º¿ ïåðåìîãè ï³ä íàòèñêîì ïàïè, íàëÿêàíîãî íîâîþ â³éíîþ
ì³æ ïðèôðîíòîâèìè äåðæàâàìè íàïåðåäîäí³ î÷³êóâàíîãî ìîíãîëüñüêîãî
âòîðãíåííÿ, áóëî óêëàäåíî êîìïðîì³ñíèé Â³äåíñüêèé ìèð ì³æ Ïøåìèñ-
ëîì ²² Îòòîêàðîì ³ Áåëîþ IV, ñêð³ïëåíèé 25 æîâòíÿ 1261 ð. øëþáîì
÷åñüêîãî êîðîëÿ ç âíó÷êîþ óãîðñüêîãî êîðîëÿ -- Êóíåãóíäîþ, äîíüêîþ
êíÿçÿ Ìà÷âè Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à òà Àííè Áåéë³âíè1167. Êóíåãóíäà
1163 Грушевський М. Історія. Т. 3. С. 519.
1164 Codex diplomaticus Arpadianus continuatus / Ed. G. Wenzel. 7 kötet. Budapest, 1869. Р. 383.
1165 Гарді Д. Чи Ростислав Михайлович. С. 197--203.
1166 Можливо також, що виправдовуючись за розв'язання війни і перекладаючи відповідальність
на свого суперника, чеський король навмисне підкреслював участь у битві на стороні Бели
IV нехристиянських військ: Bartnicki M. Polityka zagraniczna. S. 199--200; Ковалев В. Чешский
король Пшемысл Оттакар ІІ и русские князья: взаимные контакты на фоне международных
отношений в Центральной Европы второй половины ХІІІ века // Русин. 2005. № 2. С. 59.
1167 Wertner M. Az Árpádok czaládi. Nagybecskerek, 1892. 527--536 old. Король Данило Романович
не приймав участі в укладенні Віденського миру (Mika N. Czy król Rusi Halickiej Daniel był
jbecny przy zawieraniu pokoju Wiedeńskiego w 1261 roku? Z dziejów stosunków russko-austriackich
w średniowieczu // Kwartalnik Historyczny. T. 105. Warszawa, 1998. № 2. S. 3--15). Як емігрант,
який знайшов притулок в Угорщині, він уже не розглядався як рівноцінний партнер у питанні
Австрійської спадщини.

211
òàêîæ áóëà ïëåì³ííèöåþ êî-
ðîëÿ Äàíèëà, äîíüêîþ éîãî
ñòàðøî¿ ñåñòðè. Òåïåð óñ³ äàâí³
ïðîòèâíèêè ñòàâàëè ðîäè÷àìè
³ ñîþçíèêàìè. Âèêîðèñòîâó-
þ÷è ñïðèÿòëèâó êîí'þíêòóðó
ï³ñëÿ óêëàäåííÿ ìèðó, Ïøå-
ìèñë II Îòòîêàð ïðèºäíàâ òàêîæ
Øò³ð³þ, Êàðèíò³þ, Êðàéíó,
Â³íäèéñüêó ìàðêó òà Ôð³óëü àæ
äî Àäð³àòè÷íîãî ìîðÿ.
², ïîâåðíóâøèñü ç åì³ãðàö³¿
ó ê³íö³ 1262 ð., êîðîëü Äàíèëî
äàë³ ðîçðàõîâóâàâ íà ï³äòðèì-
êó Áåëè IV ó ïëàíîâàí³é â³éí³ ç
ìîíãîëàìè. Îòæå, ìîæíà ñòâåð-
äæóâàòè, ùî óãîðñüêà ïîë³òèêà
ãàëèöüêèõ êíÿç³â ÷àñ³â Äàíèëà
Ðîìàíîâè÷à áóëà îäíèì ç ãîëî-
âíèõ íàïðÿìê³â éîãî çîâí³ø-
íüîïîë³òè÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³, âè-
çíà÷àëàñÿ äèíàì³êîþ ³ ïðàãìà-
òèçìîì, âì³ëî âèêîðèñòàëà âñ³
ãðóá³ ïîìèëêè, ÿê³ ïðèâåëè äî
ïðîâàëó ÿê óãîðñüêî-ãàëèöüêî¿
óí³¿, òàê ³ ñïðîáè ïåðåòâîðåííÿ
Ãàëèöüêîãî êíÿç³âñòâà ó âàñàëü-
íå êîðîë³âñòâî ÷è ãåðöîãñòâî â
ðàìêàõ Óãîðñüêîãî êîðîë³âñòâà íà çðàçîê Õîðâàò³¿. ×åðåç ñêëàäí³ ïå-
ðèïåò³¿ òà êîíôðîíòàö³þ îáèäâ³ ñòîðîíè ä³éøëè äî âèã³äíîãî îáîì ïî-
ë³òè÷íîãî ñîþçó.
Â³ä ò³ñíîãî ñîþçó äî æîðñòêî¿ êîíôðîíòàö³¿. Óãîðñüêà ïîë³òèêà Ëå-
âà Äàíèëîâè÷à áóëà á³ëüø àêòèâíîþ ³, íàâ³òü ì³ñöÿìè àãðåñèâíîþ, áåç
æîäíèõ ñåíòèìåíò³â â³í íàìàãàâñÿ âèêîðèñòîâóâàòè ö³ ñòîñóíêè â ñâî¿õ
³íòåðåñàõ. Ìîæíà ðîçãëÿíóòè òðè ¿¿ ÷³òêî âèðàæåí³ åòàïè: â³ä ñìåðò³
êîðîëÿ Ðóñ³ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ë³òîì 1264 ð. äî ñìåðò³ óãîðñüêîãî
êîðîëÿ Ñòåôàíà V 6 ñåðïíÿ 1272 ð. (ò³ñíèé ñîþç); â³ä 6 ñåðïíÿ 1272 ð.
äî çàãèáåë³ Ëàñëî Êóíà 10 ÷åðâíÿ 1290 ð. (æîðñòêà ãàëèöüêî-óãîðñüêà
êîíôðîíòàö³ÿ) ³ â³ä ÷åðâíÿ 1290 ð. äî áèòâè íà ð. Êóêàíëèê 15 âåðåñíÿ
1300 ð. (â³äíîâëåííÿ ãàëèöüêî-óãîðñüêîãî ñîþçó).
Íà ïåðøîìó åòàï³ â óìîâàõ êîíôðîíòàö³¿ ç áðàòîì Øâàðíîì Äàíè-
ëîâè÷åì, ÿêèé ïðåòåíäóâàâ íà Ëèòîâñüêó ñïàäùèíó òà Ãàëèöüêå êíÿ-
ç³âñòâî, à òàêîæ äîâîë³ õîëîäíèõ ñòîñóíê³â ç äÿäüêîì Âàñèëüêîì Ðî-
ìàíîâè÷åì, îð³ºíòàö³ÿ íà ñîþç ç Óãîðùèíîþ áóëà äëÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à
âèçíà÷àëüíîþ. Íåâäîâç³ ïî ñìåðò³ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à 5 æîâòíÿ 1264
ð. íà âåñ³ëë³ ñèíà Áåëè IV ñëàâîíñüêîãî ãåðöîãà Áåëè òà Êóí³ãóíäè,
Князь Лев Данилович (бл. 1225 – бл. 1301)
Лука Долинський (1750-1824). Кін. XVIII ст.
Полотно, олія. Відділення «Палацу мистецта
ім. Антоновичів» Львівської Національної
наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника.

212
äî÷êè ìàðêãðàôà áðàíäåíáóðçü-
êîãî Îòòîíà ²²², ïîáëèçó ì³ñòà
Ïîòåíáóðã, â ÷èñë³ ãîñòåé ç³ ñòî-
ðîíè óãîðñüêîãî êîðîëÿ áóâ ïðè-
ñóòí³ì der kunic von Râzen1168,
ÿêèì çà äîáðå îá´ðóíòîâàíîþ
âåðñ³ºþ ñåðáñüêîãî ³ñòîðèêà Äþ-
ðè Ãàðä³ áóâ ñàìå Ëåâ Äàíèëî-
âè÷1169. Âåñ³ëëÿ, ÿêå ôàêòè÷íî
áóëî ç'¿çäîì âîëîäàð³â Öåíòðàëü-
íî-Ñõ³äíî¿ ªâðîïè, Ëåâ Äàíèëî-
âè÷ âèêîðèñòàâ äëÿ óêð³ïëåííÿ
ñâî¿õ çâ'ÿçê³â. Ö³êàâî ³ òå, ùî
àâñòð³éñüêèé õðîí³ñò íàçâàâ éîãî
êîðîëåì, ùî ìîæå áóòè ñâ³ä÷åí-
íÿì òîãî, ùî â ªâðîï³ òðàêòóâàëè
Ëåâà Äàíèëîâè÷à ÿê ëåã³òèìíîãî
ñïàäêîºìöÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à
³ ñþçåðåíà êîðîë³âñòâà Ðóñ³. Ïðî
öå ñâ³ä÷èòü ³ ì³ñöå ñåðåä ãîñòåé, ÿêå â³í çàéìàâ íà âåñ³ëë³.
Çðîçóì³ëî, ùî Ëåâ Äàíèëîâè÷ íå êîðîíóâàâñÿ, áî êîðîíàö³éí³ ðå-
ãàë³¿ çíàõîäèëèñÿ ó Õîëì³. Êð³ì òîãî, â³í íå õîò³â äðàòóâàòè çîëîòîîð-
äèíñüêîãî âîëîäàðÿ Áåðêå, îñîáëèâî ï³ñëÿ óñï³øíîãî ïîõîäó ìîíãîë³â
íà Êîíñòàíòèíîïîëü.
Òîìó ïðè äâîð³ Áåëè IV çíàõîäèëàñÿ ó êâ³òí³ 1268 ð. ³ äðóæèíà ãà-
ëèöüêîãî êíÿçÿ -- Êîíñòàíö³ÿ, äå âîíà çóñòð³÷àëàñÿ ç ñâî¿ìè ñåñòðàìè
Êóíåãóíäîþ, äðóæèíîþ Áîëåñëàâà Ñîðîì'ÿçëèâîãî, òà Éîëàíîþ, äðó-
æèíîþ êàë³øñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà Ïîáîæíîãî1170. Ö³ ïî¿çäêè íå áóëè
âèïàäêîâèìè. ×åðåç òåñòÿ ³ äðóæèíó Ëåâ Äàíèëîâè÷ ï³äòðèìóâàâ ñî-
þçí³ ñòîñóíêè ç ïîëüñüêèìè êíÿçÿìè. Âñ³ òðè äî÷êè óãîðñüêîãî êîðîëÿ
äðóæèëè ì³æ ñîáîþ, ïðè¿çäèëè îäíà äî îäíî¿ ³ âïëèâàëè íà ïîçèö³þ
ñâî¿õ ìóæ³â1171. ßê ñâ³ä÷èòü Æèò³º ñâ. Ê³íãè (Êóíåãóíäè), äðóæèíè Áî-
ëåñëàâà ³ ñåñòðè Êîíñòàíö³¿, îáèäâà äâîðè áóëè áëèçüêèìè ³ Ê³íãà ÷àñòî
áóâàëà ó Ëüâîâ³1172.
Ëåâ çóì³â çàâàäèòè Øâàðíîâ³ îïàíóâàòè Ëèòîâñüêå êíÿç³âñòâî ³
îòðèìàâ âàæëèâîãî ñîþçíèêà â îñîá³ ïðîòèâíèêà Øâàðíà -- Òðîéäåíà.
Øâàðí Äàíèëîâè÷ ïîìåð ó 1269 ð.1173 Â òîìó æ ðîö³ ïîìåð ³ Âàñèëüêî
1168 Ottokars österreichische Reimchronik / Ed. von J. Seemüller // Monumenta Germaniae Historica.
Deutsche Chroniken. T. 5, pars 1. Hannover, 1890. P. 106.
1169 Гарді Д. Хто був der kunic von Râzen на весіллі герцога Бели, молодшого сина угорського коро-
ля Бели ІV і Кунігунди Бранденбурзької, яке відбулося біля міста Pottenburg 1264 року// Княжа
доба. Вип. 5. Львів, 2011. С. 199--208.
1170 Там само.
1171 Homza M. Sytuacja polityczna Spisza do począków XIV w. // Historia Scepusii. Vol. 1. Bratislava--
Kraków, 2009. S. 152.
1172 Див.: Monumenta Poloniae Historica. T. 4. Lwów, 1884. S. 672.
1173 Ипатьевская летопись. Стб. 868.
Печатка угорського короля Стефана V
(1270–1272)

213
Ðîìàíîâè÷1174. Ï³ñëÿ ñìåðò³ Øâàðíà Äàíèëîâè÷à Ëåâ áåç ïðîáëåì îïà-
íóâàâ Õîëìñüêå òà Äîðîãè÷èíñüêå êíÿç³âñòâà. Ï³ñëÿ ñìåðò³ Âàñèëüêà
Ðîìàíîâè÷à â³í ñòàâ ïîâíîïðàâíèì ñþçåðåíîì âñ³º¿ Ãàëèöüêî-Âîëèí-
ñüêî¿ äåðæàâè, òîáòî êîðîë³âñòâà Ðóñ³.
3 òðàâíÿ 1270 ð. ïîìåð òåñòü Ëåâà Äàíèëîâè÷à óãîðñüêèé êîðîëü
Áåëà IV. Éîãî íàñòóïíèê êîðîëü Ñòåôàí V â³äðàçó â³äíîâèâ â³éíó ïðîòè
÷åñüêîãî êîðîëÿ Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà, ÿêîãî ââàæàâ ñâî¿ì ãîëîâíèì
âîðîãîì, îñîáëèâî ï³ñëÿ âòðàòè Øò³ð³¿. Ñòåôàí V áóâ îäðóæåíèé ç ªëè-
çàâåòîþ Ïîëîâ÷àíêîþ (Åðæåáåò Êóí), äî÷êîþ ïîëîâåöüêîãî õàíà Êîòÿ-
íà, ÿêèé ïåðåéøîâ íà ñëóæáó äî Áåëè IV. ˉ¿ ñòàðøà ñåñòðà áóëà ìàò³ð'þ
ïåðøî¿ äðóæèíè êîðîëÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à. Âèõîäèëî, ùî Ëåâ Äàíè-
ëîâè÷ äîâîäèâñÿ Ñòåôàíó V îäíî÷àñíî ³ ñâîÿêîì, ÿê ìóæ Êîíñòàíö³¿
Áåéë³âíè, ³ âíó÷àòèì ïëåì³ííèêîì, ÿê ñèí Àííè Ìñòèñëàâíè. ×åðåç
âïëèâ ñâî¿õ äðóæèí Êóíåãóíäè òà Êîíñòàíö³¿ ñâîÿêè ³ ñîþçíèêè Áîëåñ-
ëàâ Ñîðîì'ÿçëèâèé òà Ëåâ Äàíèëîâè÷ â³äðàçó æ ñòàëè ñîþçíèêàìè ìî-
ëîäîãî óãîðñüêîãî êîðîëÿ -- ñâîÿêà ³ áðàòà ¿õ äðóæèí1175. Òðàäèö³éíèé
ñîþç Óãîðùèíè, Ïîëüù³ ³ êîðîë³âñòâà Ðóñ³ ïðîäîâæèâ ñâîº ³ñíóâàííÿ.
Ó 1270 ð., ãîòóþ÷èñü äî â³éíè ïðîòè ×åõ³¿, Ñòåôàí V â³äïðàâèâ äâà
ïîñîëüñòâà â Çîëîòó Îðäó1176, î÷åâèäíî ç äîïîìîãîþ Ëåâà Äàíèëîâè÷à ³
÷åðåç éîãî çåìë³. Îäíå ç öèõ ïîñîëüñòâ, íàïåâíî, áóëî äî âîëîäàðÿ Ïðè-
÷îðíîìîðñüêîãî óëóñó Íîãàÿ. Öåé ×èíã³çèä ïåðåáóâàâ íà ï³äíåñåíí³,
ïîñò³éíî ðîçøèðþþ÷è ìåæ³ ñâîãî âïëèâó. ˉõ ñòîñóíêè ç Ëåâîì Äàíèëî-
âè÷åì òåæ ñòàâàëè ò³ñí³øèìè.
Ó 1271 ð. Áîëåñëàâ Ñîðîì'ÿçëèâèé ç Ëåâîì Äàíèëîâè÷åì âèñòóïè-
ëè ïðîòè ñîþçíèêà ×åõ³¿ âðîöëàâñüêîãî êíÿçÿ Ãåíð³õà IV Ïðîáóñà. Ëåâ
Äàíèëîâè÷ çìóñèâ ³ îáîõ âîëèíñüêèõ êíÿç³â âçÿòè ó÷àñòü ó öüîìó ïî-
õîä³. Ëóöüêèé êíÿçü Ìñòèñëàâ Äàíèëîâè÷ ï³øîâ ç â³éñüêîì ó Ïîëüùó
ñàì, à âîëîäèìèðñüêèé êíÿçü Âîëîäèìèð Âàñèëüêîâè÷ ïðèñëàâ â³éñüêî
ç âîºâîäîþ Æåëèñëàâîì1177. Ëèñòè âðîöëàâñüêîãî ºïèñêîïà Òîìàøà äî-
çâîëÿþòü ñòâåðäæóâàòè, ùî ó öüîìó ïîõîä³ âçÿëè ó÷àñòü ³ ïîëîâö³ òà
ëèòîâö³1178, îñòàíí³, áåçïåðå÷íî, òåæ çàëó÷åí³ Ëåâîì Äàíèëîâè÷åì. Âî-
ëèíñüêèõ êíÿç³â ïðîáëåìè óãîðñüêî-÷åñüêèõ ñòîñóíê³â íå õâèëþâàëè,
àëå âîíè âçÿëè ó÷àñòü ó ö³é â³éí³ ÿê âàñàëè íîâîãî ñþçåðåíà êîðîë³â-
ñòâà Ðóñ³ Ëåâà Äàíèëîâè÷à. Ïðè öüîìó, ÿêùî Ìñòèñëàâ Äàíèëîâè÷,
ÿêîãî òàêà çì³íà ñèòóàö³¿ óêð³ïëÿëà íà ëóöüêîìó ïðåñòîë³, ï³øîâ â öåé
ïîõ³ä áåç âåëèêîãî ïðèìóñó, òî äëÿ Âîëîäèìèðà Âàñèëüêîâè÷à ó÷àñòü â
ö³é â³éí³ áóëà ÿâíî âèìóøåíèì âèçíàííÿì çâåðõíîñò³ äâîþð³äíîãî áðà-
òà. Çà ñâî¿ì õàðàêòåðîì â³í âçàãàë³ áóâ äàëåêèì â³ä â³éí, òèì á³ëüøå
ñóïåðíèöòâà óãîðñüêîãî òà ÷åñüêîãî êîðîë³â.
Âèð³øàëüíà áèòâà ì³æ óãîðñüêèì òà ÷åñüêèì â³éñüêîì â³äáóëàñÿ
21 òðàâíÿ 1271 ð. íà ð. Ðàáö³. Ïåðåìîãó çäîáóâ Ñòåôàí V. Ñåðåä éîãî
1174 Там же. Стб. 869.
1175 Homza M. Sytuacja polityczna Spisza. S. 162.
1176 Árpádkori új okmánytár. Codex diplomaticus continuantus / Ed. G.Wenzel. V. 12. Pest, 1874. № 3.
Р. 7.
1177 Ипатьевская летопись. Стб. 870.
1178 Schlesisches Urkündenbuch. T.4 / Ed. Winfried Irgang. Köln--Wien, 1988. № 124--127.

214
ñîþçíèê³â íà äðóãîìó ì³ñö³ ï³ñëÿ ïîëîâö³â íàçâàí³ ðóñèíè1179. Çðîçóì³-
ëî, ùî éøëîñÿ ïðî êîíòèãåíòè, ÿê³ ïðèñëàâ Ëåâ Äàíèëîâè÷. ² çîâñ³ì íå
ïðî ðóñèí³â, ÿê³ æèëè íà òåðèòîð³¿ Óãîðñüêîãî êîðîë³âñòâà, ÿê ââàæàâ
Àíòîí³é Ôðîëîâñüêèé1180. Âîíè íå áóëè àâòîíîìíîþ ôîðìàö³ºþ, ùîáè
¿õ çãàäóâàëè í³ìåöüê³ õðîí³ñòè. Òèì á³ëüøå, ùî ñåðåä ïîë³åòí³÷íîãî
íàñåëåííÿ Óãîðñüêîãî êîðîë³âñòâà çàêàðïàòñüê³ ðóñèíè áóëè ÷è íå íàé-
á³ëüøîþ ìåíøèíîþ ó ïîð³âíÿíí³ ç õîðâàòàìè, ñëîâàêàìè, ñëîâåíöÿìè,
ïîëîâöÿìè, ñåêåÿìè òà ñàñàìè. Â ³íøèõ ðåã³îíàõ âçàãàë³ íåìîæëèâî
ãîâîðèòè ïðî ÿê³ñü çíà÷í³ êîìïàêòí³ ãðóïè ðóñèí³â çà âèêëþ÷åííÿì
îêðåìèõ íîá³ë³â, ÿê³ ïåðåáóâàëè íà êîðîë³âñüê³é ñëóæá³, òà áþðãåð-
ñüêèõ ãðóï1181. Áóäü-ÿêà ðóñüêà ôîðìàö³ÿ ó ñêëàä³ â³éñüêà Ñòåôàíà V,
ïîçà ñóìí³âàìè, áóëà ïðèñëàíà éîãî ñâîÿêîì Ëåâîì Äàíèëîâè÷åì.
Öÿ â³éíà çàâåðøèëàñÿ ïåðåìèð'ÿì, ï³äïèñàíèì 2 ëèïíÿ 1271 ð. â
òàáîð³ ï³ä Ïîæîííþ (Áðàòèñëàâîþ), ï³ñëÿ ÷îãî áóëî óêëàäåíî ìèð, ï³ä-
ïèñàíèé 14 ëèïíÿ 1271 ð. ó Ïðàç³. Â îáèäâà äîêóìåíòè óãîðñüêèé êî-
ðîëü Ñòåôàí V âêëþ÷èâ i "çÿòÿ íàøîãî Ëüâà ðóñüêîãî êíÿçÿ" ("Leonem
generum nostrum Ruthenorum ducem"), à òàêîæ éîãî áðàò³â1182.
Ïîõ³ä ïðîòè âðîöëàâñüêîãî êíÿçÿ, ó÷àñòü ðóñüêîãî â³éñüêà ó áèòâ³
íà ð. Ðàáö³, òåêñòè óãîä â Ïîæîí³ ³ Ïðàç³ -- óñå öå çàïåðå÷óº âåðñ³þ
Íîðáåðòà Ì³êè ïðî òå, ùî Ëåâ Äàíèëîâè÷ íåñïîä³âàíî çðàäèâ Ñòåôà-
íà V ³ âòîðãíóâñÿ â æóïó (êîì³òàò) Óãî÷à, ÿêà áóëà ðîçòàøîâàíà äàëåêî
â³ä êàðïàòñüêèõ êîðäîí³â Óãîðùèíè ³ Ðóñ³1183. Òàêèé âèñíîâîê ïîëü-
ñüêèé â÷åíèé çðîáèâ íà ï³äñòàâ³ ãðàìîòè êîðîëÿ Ëàñëî Êóíà â³ä 1281
ðîêó. Âîíà â³äîáðàæàº ïåð³îä ïðîòèñòîÿííÿ ì³æ Ëàñëî Êóíîì ³ Ëåâîì
Äàíèëîâè÷åì. ² ñàìå ó 1281 ð. Ëåâ çä³éñíèâ ïîõ³ä â Óãî÷ó ç òåðèòîð³¿
ñóñ³äíüî¿ æóïè Áåðåã, ÿêó â³í çàéíÿâ ùå ó 1278--1279 ðð.
Äðóãèé åòàï ñòîñóíê³â áóâ á³ëüø ñêëàäíèì. Áàðîí Éîàõ³ì Ãóòêå-
ëåä, ñèí Ñòåôàíà Ïåêòàð³, áàíà Ñëàâîí³¿ (1248--1264 ðð.), óñïàäêóâàâ-
øè öþ ïîñàäó ï³ñëÿ áàòüêà, î÷îëèâ îäèí ç íàéïîòóæí³øèõ áàðîíñüêèõ
êëàí³â êîðîë³âñòâà. 24 ÷åðâíÿ 1272 ð. â³í ðàïòîâî çàõîïèâ â ïîëîí
ìàëîë³òíüîãî ïðèíöà Ëàñëî ³ â³äâ³ç äî çàìêó Êàïðîíöà (Êîïðèâíèöÿ
ïîáëèçó Çàãðåáà). Êîðîëü Ñòåôàí V íåãàéíî îáëîæèâ çàìîê, íàìàãàþ-
÷èñü âèçâîëèòè ñèíà. Â òàáîð³ ï³ä ñò³íàìè çàìêó êîðîëü äîâ³äàâñÿ, ùî
àêòèâíîþ ó÷àñíèöåþ ö³º¿ çìîâè áóëà éîãî âëàñíà äðóæèíà êîðîëåâà
ªëèçàâåòà Ïîëîâ÷àíêà (Åðæåáåò Êóí), ÿêà äî òîãî æ áóëà êîõàíêîþ áà-
íà. Çàïàëüíèé, âèáóõîâèé Ñòåôàí V íå âèòðèìàâ ö³º¿ çâ³ñòêè ³ ðàïòîâî
ïîìåð 6 ñåðïíÿ 1272 ð. Êîðîëþ Óãîðùèíè áóëî ò³ëüêè 33 ðîêè.
1179 Continuatio Claustroburgensis VI / Ed. W. Wattenbach // Monumenta Germaniae Historica. Scrip-
tores. T. 9. Hannoverae, 1925. P. 742--743.
1180 Флоровский А. В. Чехи и восточные славяне. Очерки по истории чешско-русских отношений
(Х--ХІІІ вв.). Т. 1. Прага, 1935. С. 253.
1181 Див.: Волощук М. "Русь" в Угорському королівстві (ХІ -- друга половина ХІV ст.): суспільно-
політична роль, майнові стосунки, міграції. Івано-Франківськ, 2014.
1182 Vetera monumenta historica Hungariam sacram illustrantia / Ed. A.  einer. V.1 (1216--1352).
Roma, 1859. № 80; Regesta diplomatica nec non epistolaria Bohemiae et Moraviae / Ed. J. Emier. V. 2
(1253--1310). Pragae, 1872. № 753; Codex diplomaticus et epistolaris regni Bohemiae / Ed. J. Šebánek
i S. Dušková. T.5/2. Pragae, 1981. № 636--637.
1183 Mika N. Walka o spadek po Babenbergach 1246--1278. Racibórz, 2008. S. 75.

215
Áàðîí Ãóòêåëåä ³ êîðîëåâà ªëèçàâåòà ïîñï³øèëè 3 âåðåñíÿ 1272 ð.
ó Ñåêåøôåãåðâàð³ ïðîãîëîñèòè êîðîëåì þíîãî Ëàñëî IV. Àëå ¿õ ï³ä-
òðèìàëà ò³ëüêè ÷àñòèíà áàðîíñòâà. Îòî÷åííÿ êîðîëÿ Áåëè IV âèñóíóëî
ïðåòåíäåíòîì íà ïðåñòîë 22-ð³÷íîãî Áåëó Ðîñòèñëàâè÷à, êíÿçÿ Ìà÷âè
³ âíóêà êîðîëÿ Áåëè IV, ÿêèé äîâîäèâñÿ ïëåì³ííèêîì Ëåâó Äàíèëîâè-
÷ó òà Áîëåñëàâó Ñîðîì'ÿçëèâîìó ³ ñâîÿêîì êîðîëþ ×åõ³¿ Ïøåìèñëó ²²
Îòòîêàðó. Áåëà Ðîñòèñëàâè÷ áóâ óëþáëåíèì âíóêîì ïîê³éíîãî êîðîëÿ
Áåëè IV, ùî ï³äí³ìàëî éîãî àâòîðèòåò â î÷àõ áàðîí³â. Ïîïðè Ìà÷âó â³í
êîíòðîëþâàâ ÷àñòèíó Áîëãàð³¿ ³ ö³ëêîì áóâ çäàòíèé ïðàâèòè ñàìîñò³é-
íî. Éîãî ïðèõèëüíèêè íàïàëè íà ä³ì êîðîëåâè. Àëå çàãîíè áàðîíà Ì³-
êëîøà Ïîêà â³äáèëè íàïàä. Á³ëüø³ñòü áàðîí³â ñõèëÿëàñÿ äî êîìïðîì³-
ñó. Òîæ êíÿçü Ìà÷âè âðåøò³ ïîãîäèâñÿ ç êîðîíàö³ºþ äâîþð³äíîãî áðàòà
Ëàñëà. Àëå êîðîëåâà òà áàðîí Ãóòêåëåä ïðîäîâæóâàëè éîãî áîÿòèñÿ. Ó
ëèñòîïàä³ 1272 ð. íà áåíêåò³ êíÿçü Ìà÷âè áóâ ï³äñòóïíî âáèòèé ñîðàò-
íèêîì Éîàõ³ìà Ãóòêåëåäà áàðîíîì Ãåíð³õîì Êåñåã³ (Íåéìåòóéâàð³)1184.
Áàðîí íåâäîâç³ ïåðåä öèì ðàçîì ç âäîâîþ Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à
åì³ãðóâàâ äî ×åõ³¿, ðÿòóþ÷èñü â³ä ïåðåñë³äóâàíü êîðîëåâè ªëèçàâåòè,
ïîð³äíèâñÿ ç ÷åñüêèìè áàðîíàìè Ë³õòåíáóðêàìè ³ îòðèìàâ ì³ñöå ïðè
äâîð³1185. Àëå, ñïîêóñèâøèñü íà ïðîïîçèö³þ óðÿäó áàíà, áàðîí ïîâåð-
íóâñÿ â Óãîðùèíó ³ òåïåð íàìàãàâñÿ çàñëóæèòè ìèë³ñòü êîðîëåâè. Êíÿ-
çÿ ñòðàøíî ïîøìàòóâàëè. ×àñòèíè éîãî ò³ëà ëåäâå ç³áðàëà ³ ïîõîâàëà
ñåñòðà Ìàðãàðèòà (àááàòèñà ó ìîíàñòèð³ êëàðèñîê), ç ÿêîþ âîíè áóëè
áëèçíÿòàìè. Âáèâñòâî êíÿçÿ Áåëè çáåíòåæèëî íå ò³ëüêè Óãîðùèíó.
Ïåðøèì íà çàãèáåëü ñâîÿêà çðåàãóâàâ ÷åñüêèé êîðîëü Ïøåìèñë ²²
Îòòîêàð, ÿêèé ó 1273 ð. âòîðãíóâñÿ ó âîëîä³ííÿ êîðîëÿ Ëàñëî IV ³ çà-
éíÿâ Äüîð, Ìîøîí òà Øîïðîí. Â éîãî ðóêè ïîòðàïèëè ³ êîðîíàö³éí³
³íñèãí³¿ óãîðñüêèõ êîðîë³â.
Ëåâ Äàíèëîâè÷ òà Áîëåñëàâ Ñîðîì'ÿçëèâèé íå äîïîìîãëè óãîðöÿì,
î÷åâèäíî ï³äòðèìàâøè ïàðò³þ ïðîòèâíèê³â êëàíó Ãóòêåëåä--Êåñåã³. Òå-
ïåð âñ³ òðîº ñâîÿê³â ïî÷àëè îá'ºäíóâàòèñÿ ïðîòè Óãîðùèíè, ÿêà äîñ³
áóëà ¿õ îñíîâíèì ñîþçíèêîì. Íà äóìêó ñëîâàöüêîãî äîñë³äíèêà Ìàðò³-
íà Ãîìçè, òóò âèçíà÷àëüíîþ áóëà ïîçèö³ÿ Ê³íãè, àêòèâíîãî ïîë³òèêà,
ÿêà ÷åðåç ñåñòåð âïëèâàëà íà ¿õ ìóæ³â, íå êàæó÷è ïðî âëàñíîãî ìóæà
êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ1186.
Áàðîí Ãóòêåëåä ó 1273 ð. î÷îëèâ Êîðîë³âñüêó ðàäó ó ðàíç³ êîðî-
ë³âñüêîãî íàäñêàðá³ÿ ³ áðàòèñëàâñüêîãî æóïàíà (magister tauarnicorum
et comes de Posonio1187). Â³í íå ì³ã íå ïîì³òèòè íåáåçïåêè â³ä ñóñ³ä³â,
ÿê³ ââàæàëè éîãî ãîëîâíèì âîðîãîì, áî ðîçóì³ëè, ùî ìàëèé êîðîëü
Ëàñëî íå áåðå ó÷àñò³ ó äåðæàâíèõ ñïðàâàõ. Çà òàêèõ óìîâ äëÿ Óãîðùè-
íè áóëî äóæå âàæëèâî çáåðåãòè äàâí³é ñîþç ³ç ñþçåðåíîì êîðîë³âñòâà
Ðóñ³. Øóêàþ÷è êîìïðîì³ñó â ö³é íàïðóæåí³é ñèòóàö³¿, áàðîí ïîñï³-
øèâ îäðóæèòèñÿ ç Ìàð³ºþ, äî÷êîþ Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à òà Ãåðòðóäè
1184 Див.: Szabó K. Kun László 1272--1290. Budapest, 1886.
1185 Urban J. Lichtenburkové. Vzestupy a pády jednoho panského rodu. Praha, 2003. S. 120.
1186 Див.: Homza M. Sytuscja polityczna Spiszu. S. 162.
1187 Codex diolomaticus patrius Hungaricus. T. 2. Györött--Budapest, 1867. № 7. P. 12--14.

216
Áàáåíáåðã1188. Ìàð³ÿ áóëà ñïàäêîºìíèöåþ ÷àñòèíè Øò³ð³¿ ç öåíòðîì ó
Þäåíáóðç³ ³ ïëåì³ííèöåþ Ëåâà Äàíèëîâè÷à.
Öåé øëþá ñïðîâîêóâàâ ðîçðèâ òàíäåìó áàðîíà ç êîðîëåâîþ ªëèçà-
âåòîþ Ïîëîâ÷àíêîþ. Ó 1274 ð. âîíà ñïðîáóâàëà çâ³ëüíèòèñÿ â³ä îï³êè
íàäì³ðíî àìá³òíîãî êîëèøíüîãî êîõàíöÿ. Àëå òîé çíîâó çàõîïèâ þíîãî
êîðîëÿ Ëàñëî IV, ÿêîãî çâ³ëüíèâ ç ïîëîíó áàðîí Ïåòåð ×àê³ -- äàâí³é
ïðîòèâíèê Éîàõ³ìà Ãóòêåëåäà. Â³äòàê, áîðîòüáà áàðîíñüêèõ êëàí³â ðîç-
ãîð³ëàñÿ ç íîâîþ ñèëîþ. À Ëåâ Äàíèëîâè÷ íå â³äðåàãóâàâ íà ñïðîáó
áàðîíà çíàéòè ïðèìèðåííÿ.
Òîä³ áàðîí Ãóòêåëåä çâåðíóâñÿ äî íîâîãî í³ìåöüêîãî êîðîëÿ Ðó-
äîëüôà Ãàáñáóðãà. Äð³áíèé øâåéöàðñüêèé ãðàô Ðóäîëüô Ãàáñáóðã, îá-
ðàíèé í³ìåöüêèì êîðîëåì 1 ëèñòîïàäà 1273 ð., ç³òêíóâñÿ ç îïîçèö³ºþ
÷åñüêîãî êîðîëÿ Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà, ÿêèé ñàì ïðåòåíäóâàâ íà í³-
ìåöüêó êîðîíó ³ òåïåð ³ãíîðóâàâ íîâîîáðàíîãî êîðîëÿ, äàë³ òèòóëóþ÷è
éîãî ãðàôîì. Ùîá çìóñèòè éîãî âèçíàâàòè ñåáå ñþçåðåíîì Ðóäîëüô ² ó
1274 ð. âèñóíóâ øèðîêó ïðîãðàìó ïîâåðíåííÿ ñàìîâ³ëüíî çàõîïëåíèõ
³ìïåðñüêèõ ëåí³â ï³ñëÿ 1245 ð. (êîëè íèçëîæåííÿ Ôð³äð³õà ²² Ãîãåíø-
òàóôåíà ïðèâåëî äî áåçëàäó â ³ìïåð³¿)1189. Òàêèìè çàõîïëåííÿìè áóëè
é ïðèºäíàííÿ Àâñòð³¿, Øò³ð³¿ òà ³íøèõ çåìåëü ÷åñüêèì êîðîëåì. Ðó-
äîëüô Ãàáñáóðã íå ïëàíóâàâ âîþâàòè ç ìîãóòí³ì ÷åñüêèì êîðîëåì. Â³í
áóâ ãîòîâèé ëåãàë³çóâàòè çàõîïëåí³ Ïøåìèñëîì ²² Îòòîêàðîì ³ìïåðñüê³
ëåíè â îáì³í íà ñâîº ôîðìàëüíå âèçíàííÿ. ×åñüêîìó êîðîëþ äîñèòü áó-
ëî ïåðåñòóïèòè ÷åðåç ñâî¿ àìá³ö³¿, àëå â³í öüîãî íå çðîáèâ. Ðóäîëüô Ãàá-
ñáóðã îö³íèâ çâåðíåííÿ ôàêòè÷íîãî ïðàâèòåëÿ Óãîðñüêîãî êîðîë³âñòâà
1188 Kristó G. Magyarotszag története 895-1301. Budapest, 2006. 263--265. old.
1189 Див.: Moeller B., Heckel M., Vierhaus R., Freiherr von Aretin K. O. Deutsche Geschichte: Mittelalter.
Goettingen, 1985.
Зустріч Ласло Куна з Рудольфом Габсбургом після битви під Дюрнкуртом 28.08.1278 р.
(картина Мора Тона, 1894)

217
³ ï³äòâåðäèâ éîìó ñïàäêîâ³ âîëîä³ííÿ éîãî äðóæèíè, ÿê³, âëàñíå, çíà-
õîäèëèñÿ ï³ä âëàäîþ Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà1190.
Îáèäâ³ ñòîðîíè íàìàãàëèñÿ óêð³ïèòè ñâî¿ ïîçèö³¿. Â ê³íö³ 1273 --
íà ïî÷àòêó 1274 ð. â Îïàâ³ Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð óêëàâ ñîþçíó óãîäó ç
êðàê³âñüêèì êíÿçåì Áîëåñëàâîì Ñîðîì'ÿçëèâèì, äî ÿêî¿ ïðèºäíàâñÿ ³
Ëåâ Äàíèëîâè÷1191. Äî Ëüâîâà âèðóøèëî ÷åñüêå ïîñîëüñòâî ç ÿêèì ïî-
âåðòàëèñÿ ³ çîëîòîîðäèíñüê³ ïîñëè1192.
Áàðîí Éîàõ³ì Ãóòêåëåä çàãèíóâ ó êâ³òí³ 1277 ð. â áîðîòüá³ ç ñëàâîí-
ñüêèìè ìàãíàòàìè Áîáîíè÷àìè, Ñëîâåíñüêà, õîðâàòñüêà òà ñëîâàöüêà
çíàòü, âèçíàþ÷è çâåðõí³ñòü Àðïàä³â, íå ìàëè íàì³ðó ìèðèòèñÿ ç³ ñâà-
â³ëëÿì óãîðñüêèõ áàðîí³â. Íà ñâî¿õ çåìëÿõ âîíè ñàì³ õîò³ëè ïðàâèòè
³ìåíåì Àðïàä³â. Ïîä³áíî é óãîðñüêà åë³òà õîò³ëà ïðàâèòè öèì æå ³ìå-
íåì íà óñ³õ òåðèòîð³ÿõ, ÿê³ óâ³éøëè äî ñêëàäó êîðîë³âñòâà, ðîçãëÿäàþ-
÷è óí³þ ÿê ï³ääàíñòâî. Âíóòð³øíÿ áîðîòüáà ì³æ áàðîíñüêèìè êëàíàìè
ðîçãîð³ëàñÿ ç íîâîþ ñèëîþ.
Öèìè îáñòàâèíàìè ñêîðèñòàëàñÿ êîðîëåâà-âäîâà ªëèçàâåòà. Çà ï³ä-
òðèìêè ïîëîâö³â (¿õ ùå êîðîëü Áåëà IV îñåëèâ ó Òðàíñ³ëüâàí³¿ ì³æ
Äóíàºì ³ Òèñîþ òà ïî áåðåãàõ Êîðîøà, Òåìåøà ³ Ìàðîøà1193) ³ êîðîëÿ
Ðóäîëüôà ² Ãàáñáóðãà âîíà ïðîãîëîñèëà ñèíà Ëàñëî ïîâíîë³òí³ì, ïîïðè
éîãî 15-ð³÷íèé â³ê1194. Íå äîâ³ðÿþ÷è óãîðñüêèì áàðîíàì, êîðîëåâà-ïî-
ëîâ÷àíêà â³äâåðòî îïåðëàñÿ íà ïîëîâåöüêó çíàòü. Ñàìå òîìó ñèí îòðè-
ìàâ ïð³çâèñüêî Êóí (Ïîëîâåöü). Ïîëîâåöüêà åë³òà ùå ðàí³øå çàñ³äàëà
â êîðîë³âñüê³é ðàä³1195. Òåïåð ïîëîâåöüê³ êíÿç³ Óçóð (Uzur), Àëïàð (Al-
par), Òóðòóë (Turtule) ³ Êåìåíåø (Kemeneche) ïîòðàïèëè ó íàéáëèæ÷å
îòî÷åííÿ þíîãî êîðîëÿ1196. Öå ùå á³ëüøå çàãîñòðèëî âíóòð³øí³ ïðîòè-
ð³÷÷ÿ. Íàâ³òü âèùå äóõîâåíñòâî â³äâåðíóëîñÿ â³ä Ëàñëî IV.
Ó çîâí³øí³é ïîë³òèö³ êîðîëåâà âèð³øèëà éòè øëÿõîì ïîê³éíîãî
êîõàíöÿ áàðîíà Ãóòêåëåäà, ïîêëàäàþ÷èñü íà í³ìåöüêîãî êîðîëÿ. 13
ëèïíÿ 1277 ð. áóëî óêëàäåíî óãîðñüêî-í³ìåöüêèé ñîþç. À 11 ñåðïíÿ
1277 ð. êîðîë³ ÿê íîâ³ ñîþçíèêè çóñòð³ëèñÿ ó Õåéìáóðç³ íà àâñòð³é-
ñüêî-óãîðñüêîìó ïðèêîðäîíí³1197. Á³ëüø äîñâ³ä÷åíèé Ðóäîëüô â³äðàçó
ñòàâ ë³äåðîì öüîãî ñîþçó. Àëå þíèé Ëàñëî Êóí øâèäêî ïåðåòâîðèâñÿ
íà ïàëêîãî ïðèõèëüíèêà í³ìåöüêîãî êîðîëÿ, íàñòèðëèâî ï³äøòîâõóþ-
÷è Ãàáñáóðãà äî â³äíîâëåííÿ â³éíè ç ÷åñüêèì êîðîëåì, îá³öÿþ÷è ï³ä-
òðèìêó óãîðñüêèõ òà ïîëîâåöüêèõ â³éñüê.
Â³éíà ðîçãîðíóëàñÿ ó 1278 ð. ³ çàâåðøèëàñÿ æîðñòîêîþ ñ³÷åþ ï³ä
Äþðíêðóòîì (Ñóõèìè Êðóòàìè) íà Ìîðàâñüêîìó ïîë³ ïîáëèçó âïàä³ííÿ
1190 Mika N. Walka o spadek po Babenbergach. S.82--83.
1191 Monumenta Poloniae Historica. T. 2. Lwów, 1872. P. 841--842; T. 3. Lwów, 1878. P. 175; Dąbrowski
D. Stosunki polityczne Lwa Daniłowicza z sąsiadami zachodnimi. S. 47--49.
1192 Ibidem. Р. 61.
1193 Сodex diplomaticus Hungariae eclesiasticus ac civilis / Ed. G. Fejer. T. 5. V. 2. Buda, 1829. P. 512--518.
1194 Див.: Simoni de Keza. Gesta Hungarorum // Scriptores Rerum Hungaricarum tempore ducum
regumque stirpis Arpadianae gestarum. V. 1 / Ed. I. Szentpétery. Budapest, 1937. P. 141--194.
1195 Rogerius. De destructione Hungariae per Tataros facta // Scriptores Rerum Hungaricarum. V. 1. P.
296
1196 Simoni de Keza. Gesta Hungarorum // Scriptores Rerum Hungaricarum. V. 1. P. 152.
1197 Codex diplomaticus Hungarie eclesiasticus ac civilis / Ed. G. Fejer. T. 5. V. 2. Buda, 1829. P. 388--393.

218
Ìîðàâè ó Äóíàé íåäàëåêî â³ä Â³äíÿ 26 ñåðïíÿ 1278 ð. Çàãèáåëü êîðîëÿ
Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà â ö³é áèòâ³ íàðåøò³ ðîçðóáàëà "àâñòð³éñüêèé
âóçîë" ³ â³ääàëà Àâñòð³þ ó ðóêè Ãàáñáóðã³â1198. Íåçíà÷í³ øâåéöàðñüê³
ãðàôè âæå íå â³ääàëè öåé ëåí í³êîìó, ïåðåòâîðèâøè éîãî ó ñâîþ îïîðó,
ÿêà äîçâîëèëà ¿ì çãîäîì ñòàòè ìàéæå áåçì³ííèìè í³ìåöüêèìè êîðîëÿ-
ìè òà ³ìïåðàòîðàìè Ñâÿùåííî¿ Ðèìñüêî¿ ³ìïåð³¿.
Â³éñüêà Ëåâà Äàíèëîâè÷à òà Áîëåñëàâà Ñîðîì'ÿçëèâîãî ïîíåñëè
çíà÷í³ âòðàòè â ö³é áèòâ³, âèãðàí³é Ðóäîëüôîì ç äîïîìîãîþ óãîðñüêî-
ïîëîâåöüêèõ â³éñüê Ëàñëî IV. Ñàì ãàëèöüêèé êíÿçü, ñõîæå, íå âçÿâ
îñîáèñòî¿ ó÷àñò³ ó áèòâ³ ÷åðåç âòîðãíåííÿ â Ïîíèççÿ ïîëîâö³â, ñïðîâî-
êîâàíå óãîðñüêèì êîðîëåì1199. Íåïðèìèðåíí³ñòü Ëåâà Äàíèëîâè÷à òà
Ëàñëî Êóíà, ìàáóòü, ïî÷àëîñÿ ñàìå â³ä áèòâè ï³ä Äþðíêóðòîì ³ ðîçãîð-
íóëàñÿ ó äîâãîòðèâàëó óãîðñüêî-ãàëèöüêó â³éíó.
Ïðèºäíàííÿ ÷àñòèíè Çàêàðïàòòÿ. Âõîäæåííÿ Çàêàðïàòòÿ äî Ãà-
ëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè äîñë³äíèêè àáî çàïåðå÷óþòü ç ïîë³òè÷íèõ
ì³ðêóâàíü1200, àáî óíèêàþòü ðîçãëÿäó öüîãî ïèòàííÿ. Ñåðåä ïîîäèíîêèõ
âèíÿòê³â º äîñë³äæåííÿ ïðîâ³äíîãî óãîðñüêîãî ³ñòîðèêà Äüºðäÿ Äüîðô-
ô³ (1917--2000). Â³í ïðîàíàë³çóâàâ òîïîí³ìè ñõ³äíèõ êîì³òàò³â Óãîð-
ñüêîãî êîðîë³âñòâà ³ ïðèéøîâ äî âèñíîâêó, ùî ö³ òåðèòîð³¿ àêòèâíî çà-
ñåëÿëè âèõ³äö³ ç Ðóñ³ óïðîäîâæ Õ²²²--XIV ñò. Íà éîãî äóìêó, ö³ ïðîöå-
ñè ïîâ'ÿçàí³ ³ç ïðèíàëåæí³ñòþ êîì³òàòó Áåðåã äî âîëîä³íü êíÿçÿ Ëåâà
Äàíèëîâè÷à íàïðèê³íö³ Õ²²² ñò.1201. Ó äîêóìåíò³ â³ä 1299 ð. íàäæóïàí
áåðåçüêèé Ãðèãîðié íàçâàíèé "óðÿäíèêîì Ëåâà êíÿçÿ ðóñüêîãî": "Ìè,
Ãðèãîð³é, ãðàô ç Áåðåãà, óðÿäíèê êíÿçÿ Ðóñ³ Ëåâà òà ÷åòâåðî ñóää³â â³ä
òóòåøíüî¿ çíàò³"1202. Ïiä 1307 ð. â³í çãàäóºòüñÿ âäðóãå1203. Çðîçóì³ëî, ùî
öüîãî íàäæóïàíà íå ìîæíà îòîòîæíþâàòè ç êíÿçåì Þð³ºì Ëüâîâè÷åì,
1198 Войтович Л. Лев Данилович и загадки "австрийского узла" (1272-1278) // Rossica Antiqua.
2011. № 2(4). С. 120--139; Його ж. Князь Лев Данилович. Львів, 2012. С. 131--138; Його ж. Лев
Данилович: Спроба відтворення справжнього портрету "безчесного князя" // Średnjowiecze
Polskie i Powszechne. T. 4 (8). Katowice, 2012. S. 58--94; Його ж. Угорська політика князя Лева
Даниловича // Українсько-угорські етюди. Вип. 2. Львів, 2012. С. 46--75; Його ж. Лев Данило-
вич: "князь думен и хоробор на рати" чи "безчесний князь"? // Україна в Центрально-Східній
Європі. Вип. 12--13. Київ, 2013. С. 149--190; Паршин И. Л. Битва при Дюрнкруте 26 августа
1278 г.: альянс Льва Даниловича и Пшемысла ІІ Оттокара // Rossica Antiqua. Санкт-Петербург,
2012. № 1 (5). С. 95--106; Його ж. Галицько-чеський союз у битві при Дюрнкруті 1278 року (на
основі "Hermanni Altahensis annales") // Вісник Прикарпатського університету. Історія. Івано-
Франківськ, 2012. С. 156--160; Його ж. Участь Лева Даниловича у битві при Дюрнкруті 1278
року (на підставі латиномовних джерел XV століття) // Княжа доба: історія і культура. Вип. 6.
Львів, 2012. С. 187--193.
1199 Войтович Л. Лев Данилович князь галицько-волинський (бл. 1225 -- бл. 1301). Львів, 2014.
С. 190.
1200 Див., наприклад: Василенков М. И. Принадлежала ли Подкарпатская Русь к Галицко-
Волынской державе с 1281 по 1321 год? // Русин (Ужгород). 1923. Ч. 155--159.
1201 Див.: Györ y Gy. Az Árpadkori Magyarország történeti földrajza. Budapest, 1963.
1202 "Nos Gregorius comes de Beregh o cialis Leu ducis Ruthenorum et quotuor iudices nobelium de
eodem damus pro memoria" (Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus as civilis / Ed. G.Fejer. Т.
6. Vol. 2. Budae, 1830. P. 216--217); Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського
князівства ХІІІ -- першої половини ХІV століть. Дослідження. Тексти. Львів, 2004. С. 125--129.
1203 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus as civilis. P. 213--214, 239--240.

219
ÿê öå ðîáèòü Ñåðã³é Ôåäàêà1204. Ãðèãîð³é (à íå Ãåîðã³é-Þð³é) íàëåæàâ
äî ì³ñöåâèõ ìàãíàò³â ³ ïåðåáóâàâ íà ñëóæá³ ó êíÿçÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à.
Îòîæ, âõîäæåííÿ Çàêàðïàòòÿ äî Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè íå âè-
êëèêàº æîäíèõ ñóìí³â³â, ÿê ³ àâòåíòè÷í³ñòü äæåðåë, ó ÿêèõ ïðî öå
çãàäóºòüñÿ1205. Äèñêóñ³éíèìè çàëèøàþòüñÿ ò³ëüêè ÷àñ ³ òðèâàë³ñòü âõî-
äæåííÿ öèõ çåìåëü äî êîðîë³âñòâà Ðóñ³.
Çðîçóì³ëî, ùî Ëåâ Äàíèëîâè÷ íå ïðîáà÷èâ Ëàñëî Êóíîâ³ í³ âòðàò íà
Ìîðàâñüêîìó ïîë³, äå óãîðñüêå â³éñüêî â³ä³ãðàëî îñíîâíó ðîëü, í³ íàïà-
äó ïîëîâö³â ³ âîëîõ³â. Áîðîòüáà ïðîäîâæèëàñÿ ³ ï³ñëÿ òîãî, ÿê "àâñòð³é-
ñüêèé âóçîë" áóëî ðîçðóáàíî ï³ä Äþðíêðóòîì, à ñïàäùèíà Áàáåíáåðã³â
ïåðåéøëà äî Ãàáñáóðã³â.
Ðóäîëüô ² Ãàáñáóðã âäàëî âèêîðèñòàâ ñïðèÿòëèâó ñèòóàö³þ, ÿêà âè-
íèêëà ï³ñëÿ éîãî ïåðåìîãè. Àâñòð³ÿ ç³ Øòèð³ºþ òà Êðàéíîþ ñòàëè éîãî
äîìåíîì, ç ÿêîãî ïî÷àëîñÿ ñòàíîâëåííÿ îäí³º¿ ç ãîëîâíèõ ºâðîïåéñüêèõ
äèíàñò³é. Ìàðêãðàôñòâî Ìîðàâ³ÿ îòðèìàëî ñòàòóñ îêðåìî¿ äåðæàâè ï³ä
çâåðõí³ñòþ ÷åñüêîãî êîðîëÿ. Íàòîì³ñòü ìîëîäèé Ëàñëî Êóí íå çóì³â
ñêîðèñòàòèñÿ ç ïëîä³â ïåðåìîãè, ÿêó çàáåçïå÷èâ ñâîºìó ñîþçíèêîâ³, áî
âíóòð³øí³ ïðîòèð³÷÷ÿ ñåðåä óãîðñüêî¿ åë³òè çàãîñòðþâàëèñÿ ³ âïîðàòè-
ñÿ ç íèìè êîðîëü íå çì³ã. À ó 1279 ð. áàðîíè çìóñèëè éîãî âèäàòè àêòè
â³ä 23 ÷åðâíÿ òà 10 ñåðïíÿ, ñïðÿìîâàí³ ïðîòè ïîëîâö³â. Òàêèì ÷èíîì
Ëàñëî Êóí âòðàòèâ ñâîþ ãîëîâíó îïîðó. Óãîðùèíó çíîâó îõîïèëà ì³æ-
óñîáíà áîðîòüáà, à ó êîðîëÿ çàëèøèâñÿ ò³ëüêè ïèøíèé òèòóë: "Ëàñëî,
ç Áîæî¿ ëàñêè êîðîëü Óãîðùèíè, Äàëìàö³¿, Õîðâàò³¿, Áîãåì³¿ [×åõ³¿
-- Ë.Â.], Ñåðá³¿, Ãàëè÷èíè, Âîëîäèìèðè¿ [òîáòî ãàëèöüêî-âîëèíñüêèé --
Ë.Â.], Ïîëîâö³â, Áîëãàð³¿"1206.
Îäíàê Ëåâ Äàíèëîâè÷ íå çì³ã âèêîðèñòàòè òàê³ çì³íè ñïîâíà,
îñê³ëüêè ïî÷àâ áîðîòüáó çà êðàê³âñüêèé òðîí. Ò³ëüêè ó 1281 ð. Ëåâ Äà-
íèëîâè÷ â³í çäiéñíèâ ïîõiä ó æóïó Óãî÷ó àæ äî Âèøêîâà. Öå äîçâîëÿº
ïðèïóñòèòè, ùî êíÿçü ìàâ óæå òåðèòîði¿ çà Êàðïàòàìè. Íàé³ìîâ³ðí³øå,
ùî æóïó Áåðåã. Àäæå çâ³äñè âèñòóïàëè ãàëèöüê³ â³éñüêà ³ ñþäè â³ä-
ñòóïàëè. ßêáè Ëåâó Äàíèëîâè÷ó äîâåëîñÿ äâ³÷³ ôîðñóâàòè êàðïàòñüê³
ïåðåâàëè, òî ïîõ³ä âèãëÿäàâ áè ³íàêøå ³ ì³ã ìàòè çîâñ³ì ³íø³ íàñë³ä-
êè. Áóëè çäîãàäêè, ùî Ëåâ Äàíèëîâè÷ îòðèìàâ Çàêàðïàòòÿ ÿê ïîñàã
äðóæèíè Êîíñòàíöi¿ i ùå â³ä 1251 ð. âîëîäiâ, ïðèíàéìíi, Áåðåçüêîþ
æóïîþ. Ïåðåä öèì ÷àñòèíó Çàêàðïàòòÿ òðèìàâ ³íøèé çÿòü êîðîëÿ Áåëè
IV -- Ðîñòèñëàâ Ìèõàéëîâè÷1207. Àëå ó 1271 ð. êîðîëü Ñòåôàí V íàäàâ
ïðèâiëåé ì³ñòó Ëîìïåðòñàñó (Áåðåãîâó)1208. ßêáè ó öåé ÷àñ æóïà Áåðåã
1204 Федака С. Галицько-Волинська держава і Закарпаття // Король Данило Романович і його
місце в українській історії. Львів, 2003. С. 71.
1205 Див., наприклад: Katona A. St. Historia critica Regum Hungariae, stirpis Avstriacae. T. 7. Budae,
1793. P.1200; Codex diplomaticus Hungariae eclesiasticus et civilis / Ed. G. Fejer. T. 6. Vol. 2. Budae,
1830. P. 216--217, 239--240.
1206 "Ladislaus, Dei gratia Hungariae, Dalmatiae, Croatiae, Bohemiae, Serviae, Halliciae, Lodomerae,
Cumaniae, Bulgariaque rex..." (Codex diplomaticus Hungariae eclesiasticus et civilis / Ed. G. Fejer.
T. 5. Vol. 2. Budae, 1829. P. 518).
1207 Komáromy A. Ugocsa vármegye keletkezése. Budapest, 1896. P. 37.
1208 Державний архів Закарпатської області. Ф. 10. Оп. 8. Спр. 1493. Арк. 16--23.

220
íàëåæàëà Ëåâîâi Äàíèëîâè÷ó, òî öå áóëî áè ïîðóøåííÿì ïðàâ ñþçåðå-
íà. Îòæå, äî 1271 ð. æóïà Áåðåã ùå áóëà ó ñêëàä³ äîìåíó óãîðñüêèõ
êîðîë³â.
Ó 1283 òà 1285 ðð. â³äáóëèñÿ ïîõîäè Ëåâà Äàíèëîâè÷à â Óæàíñüêó
æóïó. Ï³ä ÷àñ äðóãîãî ïîõîäó â³í ðàçîì ç îðäèíöÿìè Íîãàÿ ï³øîâ àæ
ó Ïàííîí³þ1209. Â³ðíî ââàæàâ Ì. Ãðóøåâñüêèé, ùî ãàëèöüêîìó êíÿçåâ³
ï³ä ÷àñ êîíôðîíòàö³¿ ç Ëàñëî IV âäàëîñÿ îïàíóâàòè ÷àñòèíó Çàêàðïàò-
òÿ. ² òðàïèëîñÿ öå óïðîäîâæ 1278--1279 ðð., òîáòî ùå äî ïî÷àòêó â³éíè
çà ïîëüñüêó ñïàäùèíó, áî ó 1281 ð. ç ö³º¿ òåðèòîð³¿ â³í óæå âòîðãíóâñÿ
ó ñóñ³äíþ æóïó Óãî÷ó. Çàìàëî çáåðåãëîñÿ äæåðåë, ùîáè äåòàëüí³øå
ðîçãëÿíóòè ö³ ïîä³¿. Àëå ìîæíà ñòâåðäæóâàòè, ùî â³éíà ç Óãîðùèíîþ,
ÿêà ðîçïî÷àëàñÿ ó 1278 ð., òðèâàëà àæ äî çàãèáåë³ Ëàñëî Êóíà. Ó öüîìó
ïðîòèñòîÿíí³ â³í îòðèìàâ ïîòóæíó ï³äòðèìêó â³ä ïîëüñüêèõ êíÿç³â,
ÿê³ áîðîëèñÿ çà êðàê³âñüêèé ïðåñòîë. Àäæå òàêà áîðîòüáà ó öåé ïåð³îä
ñïàëàõóâàëà ï³ñëÿ ñìåðò³ êîæíîãî íàñòóïíîãî êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ, à
Ëåâ Äàíèëîâè÷ àêòèâíî ó íå¿ âòðó÷àâñÿ. Òîìó éîãî ïîëüñüê³ ïðîòèâíè-
êè â³äðàçó æ ñòàâàëè ñîþçíèêàìè óãîðñüêîãî êîðîëÿ.
Ö³êàâî, ùî ãåðá Ëîìïåðòñàñà (Áåðåãîâà) (â³ä 1271 ð. -- öåíòð æóïè
Áåðåã), ÿêèì ì³ñòî êîðèñòóâàëîñÿ ùîíàéìåíøå â³ä 1341 ð., ïîâíiñòþ
ñïiâïàäàº ç ðàííiì ãåðáîì Ëüâîâà. Öåé îçíà÷àº, ùî êíÿçü Ëåâ Äàíèëî-
âè÷ ì³ã íàäàòè öåé ãåðá öåíòðó ñâî¿õ íîâèõ âîëîäiíü ó Çàêàðïàòòi1210.
Îñê³ëüêè Ëåâ ï³äòðèìóâàâ í³ìåöüêèõ êîëîí³ñò³â ó ãàëèöüêèõ ³ âîëèí-
ñüêèõ çåìëÿõ, òî ìîæíà íå ñóìí³âàòèñÿ, ùî â³í ï³äòðèìàâ í³ìåöüêèõ
êîëîí³ñò³â (ñàñ³â) ³ ó Çàêàðïàòò³. Âæå ó XIV cò. (ï³ñëÿ ïîâåðíåííÿ äî
Óãîðùèíè) Ëîìïåðòñàñ ñòàâ êîðîííèì äîìåíàëüíèì âîëîä³ííÿì.
Óãîðñüêî-ãàëèöüêà â³éíà, ÿêà ï³ñëÿ öüîãî ðîçãîð³ëàñÿ ³ ñóïðîâî-
äæóâàëàñÿ îðäèíñüêèì âòîðãíåííÿì ó 1285 ð. òà 1287 ð., çàâåðøèëà-
ñÿ ïðèºäíàííÿì æóïè Áåðåã òà ³íøèõ çåìåëü â Çàêàðïàòò³1211. Ìîæíà
ïðèïóñêàòè, ùî äëÿ êíÿçÿ íàéâàæëèâ³øèìè áóëè çåìë³ æóïè Çåìï-
ëèí, ÷åðåç ÿê³ ïðîëÿãàâ îñíîâíèé øëÿõ íà Ïåðåìèøëü. Àëå éìîâ³ðíèé
öåíòð éîãî íîâèõ âîëîä³íü áóâ ó ãîëîâíîìó ì³ñò³ êîì³òàòó Áåðåã -- Ëîì-
ïåðòñàñ³. Ìîæíà ïðèïóñêàòè, ùî îêð³ì æóïè Áåðåã, äî öèõ âîëîä³íü
÷àñòêîâî âõîäèëè æóïè Óíã (ì³æ æóïàìè Áåðåã ³ Çåìïëèí) ³ Øàðîø
³ç çàìêîì Ìàê (ÿêèé êîíòðîëþâàâ ºäèíó äîðîãó ç Äóêåëüñüêîãî ïåðå-
âàëó). Íà äóìêó Òåîô³ëà Êîñòðóáè, Ñàìá³ðñüêà ºïàðõ³ÿ áóëà çàñíîâàíà
çà ÷àñ³â Ëåâà Äàíèëîâè÷à1212. ²ãîð Ìèöüêî ââàæàº, ùî äî íå¿ íàëåæàëè
çàêàðïàòñüê³ âîëîä³ííÿ, à öåíòð ºïàðõ³¿ áóâ íà òåðèòîð³¿ êíÿç³âñüêîãî
äîìåíó ÷åðåç òîä³øí³é íåïåâíèé ñòàòóñ çàêàðïàòñüêèõ òåðèòîð³é1213.
1209 Веселовский Н.И. Хан из темников Золотой Орды Ногай и его время. Петроград, 1922. С.
32--33.
1210 Пачовський В. Срібна земля. Ужгород, 1993. С. 41.
1211 Войтович Л. О времени включения Закарпатья в состав Галицко-Волынского государства //
Русин. Международный исторический журнал / Отв. ред. С. Г. Суляк. Кишинев, 2011. № 4 (26).
С. 5--25, 160--167.
1212 Коструба Т. Самбірське єпископство в часи князя Лева // Новий час. Літературно-науковий
додаток. Львів, 1939. Ч. 15. С. 3.
1213 Мицько І. Справи церковні // Старосамбірщина. Т. 2. Старий Самбір, 2002. С. 110--111.

221
Öÿ ã³ïîòåçà äîñèòü â³ðîã³äíà.
Â³äíîâëåííÿ ñîþçó. Òèì ÷àñîì ñþçåðåí ³ ñîþçíèê Ëåâà Äàíèëîâè÷à
ïðè÷îðíîìîðñüêèé óëóñáåê Íîãàé çðîáèâ çîëîòîîðäèíñüêèì ïðàâèòå-
ëåì íåïðèäàòíîãî îãëàíà Òóäà-Ìåíãó (1282--1287), ïîðóøèâøè çàïîâ³ò
Ìåíãó-Òèìóðà, ÿêèé õîò³â áà÷èòè ñïàäêîºìöåì íå áðàòà, à ïëåì³ííè-
êà Òåëåáóãó. Òóäà-Ìåíãó ïðèéíÿâ ³ñëàì. À äàë³ çàõîïèâñÿ ì³ñòè÷íèìè
â÷åííÿìè ñóô³¿â. Íàðåøò³ îãîëîñèâ ñåáå äåðâ³øåì ³ ïîñòóïîâî ïî÷àâ ïî-
âí³ñòþ â³äõîäèòè â³ä äåðæàâíèõ ñïðàâ. Ó 1287 ð., çà ñâ³ä÷åííÿì Ðóêä-
àä-Ä³íà, â³í çîâñ³ì ç³éøîâ ç ðîçóìó1214. Íîãàé ñòàâ ïîâí³ñòþ ðîçïîðÿ-
äæàòèñÿ íà âñ³é òåðèòîð³¿ êîëèøíüî¿ Ðóñ³, ÷àñòî íå çâåðòàþ÷è óâàãó íà
íîì³íàëüíîãî ïðàâèòåëÿ Òóäà-Ìåíãó1215.
Ñêîðèñòàâøèñü éîãî íåñïðîìîæí³ñòþ ÷è ñïðàâæí³ì áåçóìñòâîì,
íàéñòàðøèé îãëàí Òåëåáóãà (Òóëà-Áóêà) ç áðàòîì Êóí÷èêîì òà îãëà-
íàìè Àëêóºì ³ Òîãðèëîì (ñèíàìè Ìåíãó-Òèìóðà) çìóñèëè Òóäà-Ìåíãó
ïåðåäàòè ïðàâë³ííÿ ó ðóêè Òåëåáóãè. Òîé ñïî÷àòêó ïðàâèâ â³ä ³ìåí³
õàíà, ÿêîãî óñóíóëè, à ïîò³ì çîâñ³ì ïîçáóâñÿ éîãî ³ ïðîãîëîñèâøè ïðà-
âèòåëåì ñåáå. Àëå â³í äîáðå ðîçóì³â, ùî äëÿ ïîâíîãî óòâåðäæåííÿ éîìó
íåîáõ³äíî ï³äïîðÿäêóâàòè ñîá³ Íîãàÿ, ÿêèé òîä³, êð³ì óñüîãî ³íøîãî,
çàëèøàâñÿ íàéñòàðøèì çà â³êîì ñåðåä íàùàäê³â Äæó÷³.
Òåëåáóç³ ïîòð³áåí áóâ â³éñüêîâèé óñï³õ. Òîìó âë³òêó 1287 ð. â³í
îðãàí³çóâàâ ïîõ³ä âåëèêîãî îðäèíñüêîãî â³éñüêà â Óãîðùèíó. Öå áóâ
ïåðøèé ï³ñëÿ Áàòó ïîõ³ä ó Çàõ³äíó ªâðîïó íà ÷îë³ ç³ çîëîòîîðäèí-
ñüêèì õàíîì. Âèãëÿäàº, ùî öåé ïîõ³ä çàïëàíóâàëè Íîãàé1216 ç Ëåâîì
Äàíèëîâè÷åì ï³ä ÷àñ â³éíè ðóñüêîãî êíÿçÿ ç Ëàñëî Êóíîì. Âîíè äî
òîãî çä³éñíèëè íèçêó óñï³øíèõ ñï³ëüíèõ ïîõîä³â â óãîðñüê³ çåìë³ ó
1283--1285 ðð.1217 Àëå òåïåð Òåëåáóãà ñàì âèð³øèâ î÷îëèòè ïîõ³ä. Â³é-
ñüêà, ÿê³ âòîðíóëèñÿ â Óãîðùèíó, çà ñâ³ä÷åííÿìè î÷åâèäö³â, áóëè âå-
ëè÷åçíèìè1218. Îêðåì³ äæåðåëà íàçèâàþòü íåéìîâ³ðíó öèôðó -- 200 òèñ.
âî¿í³â1219. Ó ïîõîä³ âçÿëè ó÷àñòü òàêîæ äðóæèíè Ëåâà Äàíèëîâè÷à,
1214 Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Т.1. С.105--106.
1215 Див.: Веселовский Н. И. Хан из темников Золотой Орды. Ногай и его время // Записки Рос-
сийской АН. Серия 8. История. Т.13. № 6. Москва, 1922; Горский А. А. Политическая борьба на
Руси в конце ХІІІ века и отношения с Ордой // Отечественная история. 1996. № 3.
1216 Jahn K. Frankengeschichte des Rađid ad-Din. Wien, 1977. S. 53.
1217 Annales Ausgustani minores / Ed. G.H.Pertz // Monumenta Germaniae Historica. Scriptores. T.
10. Hannoverae, 1852. P. 10; Rocznik Tracki. P. 850; Székely G. Egy elfeledett rettegés: a második
tatarjárás a magyar történeti hagyományokban és az egyetemes összefüggékben // Századok. T. 122.
1988. 52--88 old.
1218 Annales Sancti Rudberti Salisburgenses / Ed. G.H.Pertz // Monumenta Germania Historica. Scrip-
tores. T. 9. Hannoverae, 1850. P. 809; Continuatio Altahensis // Monumenta Germaniar Historica.
Scriptores. T. 17. Hannoverae, 1861. P. 414; Oberländer-Târnoveanu E. Byzantino-Tartarica -- le mon-
nayage dans la zone des bouches du Danube à la  n du XIIIe et au commencement du XIVe siécle //
II Mar Nero. 1996. P. 191--214.
1219 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus as civilis / Ed. G.Fejer. T. 3. Budae, 1832. P. 399,
452--453; Árpádkori új okmánytár. Codex diplomaticua Arpadianus continuatus / Ed. G.Wenzel.
T.12. Pest, 1874. P. 497. No 413; Monumenta ecclesiae Strigoniensis / Ed. F.Knauz, L.C. Dedek. T.
2. Esztergom, 1880. P. 419. No 434; Codex diplomaticus Transsyylvaniae. Erdéllyi okmánytár. Ok-
levelek, levelek és más irásos emlékek Erdély történetéhez. V. 1 (1023--1300) / Ed. Z.Jakó. Budapest,
1997. 264 old. No 407.

222
Âîëîäèìèðà Âàñèëüêîâè÷à, Ìñòèñëàâà Äàíèëîâè÷à ³ Þð³ÿ Ëüâîâè÷à.
"Âîëîäèìèð æå áóâ òîä³ øêóòèëüãàâ íà íîãó ³ òîìó íå ï³øîâ, áî áóëà
ðàíà òÿæêà íà íüîìó, àëå ïîñëàâ ðàòü ñâîþ ç Þð³ºì, ñèí³âöåì ñâî¿ì"1220.
Â³éñüêà ä³éøëè àæ äî Äóíàþ é îáëîæèëè Áóäó1221.
Á³ëüøà ÷àñòèíà Óãîðñüêîãî êîðîë³âñòâà áóëà ðîçîðåíà âîðîæèìè
â³éñüêàìè, òîæ îñîáëèâîãî âèáîðó ó Ëàñëî Êóíà íå áóëî. Î÷åâèäíî, ùî
â³í, íàâ³òü, ïðèçíàâ ñåáå ìîíãîëüñüêèì âàñàëîì. Ó öüîìó ó 1288 ð. éîãî
ïðÿìî çâèíóâà÷óâàâ ó ñâî¿õ ïîñëàííÿõ ïðèìàñ Óãîðùèíè -- åñòåðãîì-
ñüêèé àðõ³ºïèñêîï1222.
Çàâåðøåííÿ ïîõîäó íå çîâñ³ì çðîçóì³ëå. Òàê ³ íå íàñì³ëèâøèñü
øòóðìóâàòè Áóäàéñüêèé çàìîê, ìîíãîëüñüêî-ðóñüêå â³éñüêî ðîçä³ëè-
ëîñÿ. Íîãàé ïîêèíóâ õàíà ³ ÷åðåç Áðàø³â â³ä³éøîâ ó ñâî¿ âîëîä³ííÿ íà
Äóíà¿. Â³éñüêî Ëåâà Äàíèëîâè÷à òåæ ïîâåðíóëîñÿ ÷åðåç êîì³òàò Áå-
ðåã àáî çâè÷íèì øëÿõîì ÷åðåç Äóêåëüñüêèé ïåðåâàë íà Ñÿíîê. Êîðîëü
Ëàñëî Êóí ïåðåáóâàâ ó Òðàíñ³ëüâàí³¿, àëå ïðî éîãî ñóòè÷êè ç ìîíãî-
ëàìè äæåðåëà íå ïîâ³äîìëÿþòü. Ö³ëêîì ³ìîâ³ðíî, ùî â³í òàêè âèçíàâ
çâåðõí³ñòü çîëîòîîðäèíñüêîãî õàíà. Ñàì Òåëåáóãà ç îñíîâíèìè ñèëà-
ìè â³äõîäèâ ÷åðåç Òðàíñèëüâàíñüê³ Êàðïàòè. Çà ³íôîðìàö³ºþ Ãàëèöü-
êî-Âîëèíñüêîãî ë³òîïèñó, ïåðåõ³ä â³éñüêà öèì øëÿõîì çâè÷íî òðèâàâ
òðè äí³, àëå òåïåð çàéíÿâ ö³ëèõ òðèäöÿòü ³ âèÿâèâñÿ äëÿ çîëîòîîðäèí-
ñüêîãî õàíà ôàòàëüíèì: "блоудѧ в горахъ. водимъ гнѣвом Бж҃иимъ. и бы҃ в них
голодъ великъ. и начаша людие ѣсти. потом же начаша и сами измирати и оумре
ихъ бещисленое множьство. самовидчи же тако рекошаоумерши҃ бь сто тысѧчь.
Ѡканьныи же и безаконьныи Телебоуга выиде пѣшь со своею женою. Ѡб однои
кобылѣ. Посрамленъ ѿ Ба҃"1223.
Öå ïîâ³äîìëåííÿ âèêëèêàº ïåâí³ ñóìí³âè. Íåâæå â³äì³ííà ìîíãîëü-
ñüêà ðîçâ³äêà ìîãëà äîïóñòèòè, ùîá ïðàâèòåëü Çîëîòî¿ Îðäè ç îñíî-
âíèì â³éñüêîì ì³ã çàáëóêàòè â ãîðàõ? Îäíàê ïîëüñüê³ äæåðåëà1224 ï³ä-
òâåðäæóþòü ³íôîðìàö³þ ïðî ãîëîä òà åï³äåì³þ ó ðÿäàõ îðäèíñüêîãî
â³éñüêà. À óãîðñüê³ òà í³ìåöüê³1225 ðîçïîâ³äàþòü, ùî ìîíãîë³â, ÿê³ â³ä-
ñòóïàëè, ïîñò³éíî àòàêóâàëè çàãîíè ì³ñöåâèõ òðàíñ³ëüâàíñüêèõ íîá³-
ë³â. Âîíè ä³ÿëè íà âëàñíèé ðîçñóä, áåç ïîãîäæåííÿ ç êîðîëåì, àëå çó-
ì³ëè íàíåñòè ìîíãîëàì ïåâíèõ âòðàò. Ìàáóòü çà íåâäàëèé â³äõ³ä ÷åðåç
1220 “Володимеръ же бѧше тогда хромъ ногою и тѣмь не идѧше зане бы҃ рана зла на немь, но посла
рать свою съ Юрьем сыноновце҃ своимъ” (Ипатьевская летопись. Стб. 888).
1221 Codex diplomaticus Hungariae. T. 3. P. 301; T. 7. Budae, 1837. P.110; Chronici Hungarici compositio
sacculi XIV / Ed. A.Domanovszky // Scriptores Rerum Hungaricarum tempore ducum regumque
stirpis Arpadianar gestarum. V. 1 / Ed. I.Szentpétery. Budapest, 1937. P. 472.
1222 Karácsonyi J. A merges vipera és az antimoniális. Korkép Kún László király idejéböl // Századok. T.
44. 1910. 1--24 old.
1223 Ипатьевская летопись. Стб. 891.
1224 Rocznik Tracki // Monumenta Poloniae Historica. T. 2. Lwów, 1872. P. 850; Rocznik Malopolski //
Monumenta Poloniae Historica. T. 3. Lwów, 1893. P. 183
1225 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis / Ed. G. Fejer. T. 5. V. 3. Budae, 1830. P. 282,
394--395, 399, 452--454; Annales S. Stephani Frisingenses / Ed. G.H.Pertz // Monumenta Germaniae
Historica. Scriptores. T. 13. Hannoverae, 1855. P. 57; Monumenta ecclesiae Strigoniensis. T. 2. P. 419.
No 434; Scriptores rerum Hungaricarum tempore ducum regumque stirpis Arpadianae gestarum /
Ed. I. Szentpétery. V. 1. Budapestini, 1937. P. 213, 472; V. 2. Budapestini, 1938. P. 44.

223
Òðàíñèëüâàí³þ
ïîâí³ñòþ
â³äïîâ³äàëüíèé ñàì õàí Òå-
ëåáóãà, ÿêèé âèÿâèâñÿ í³-
êóäèøí³ì ïîëêîâîäöåì. Öå,
âëàñíå, ïðîäåìîíñòðóâàëè ³
éîãî íàñòóïí³ ä³¿ íà â³éñüêî-
âîìó ïîïðèù³. Àëå ê³ëüê³ñòü
âòðàò ìîíãîëüñüêîãî â³éñüêà
ï³ä ÷àñ öüîãî â³äñòóïó ë³òî-
ïèñåöü, ïîçà ñóìí³âîì, çíà-
÷íî ïåðåá³ëüøèâ. Ìîæëèâî,
ùî âîëèíñüê³ ðåäàêòîðè òóò
íàìàãàëèñÿ âèäàòè áàæàíå
çà ä³éñíå. Òåëåáóãà äîâîë³
ñïîê³éíî ñïðèéíÿâ ïåðøèé
ã³ðêèé äîñâ³ä íà â³éñüêîâî-
ìó ïîïðèù³ ³ íå íàìàãàâñÿ
øóêàòè âèííèõ. Íàâïàêè,
î÷åâèäíî, ââàæàþ÷è ïîõ³ä
âäàëèì, à Óãîðùèíó ï³äïî-
ðÿäêîâàíîþ, âîñåíè 1287 ð.
îðãàí³çóâàâ íîâèé ïîõ³ä.
Öüîãî ðàçó ó Ïîëüùó.
²ñòîðèêè äîñ³ íå ðîç³-
áðàëèñÿ ç öèìè ïîä³ÿìè. Öå áóâ øèðîêîìàñøòàáíèé ïîõ³ä âåëèêîãî
â³éñüêà íà ÷îë³ ç ñàìèì ïðàâèòåëåì Çîëîòî¿ Îðäè. Àëå ð³âíî÷àñíî öå
áóâ åï³çîä â³éíè êîðîë³âñòâà Ðóñ³ (òîáòî Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè
ÿê âàñàëà Çîëîòî¿ Îðäè) ïðîòè óãîðñüêî-ïîëüñüêîãî ñîþçó. Ç Òåëåáó-
ãîþ éøëè â³éñüêà éîãî äâîþð³äíîãî áðàòà îãëàíà Àëêóÿ, ÷åðí³ã³âñüêèõ
òà ³íøèõ ðóñüêèõ óä³ëüíèõ êíÿç³â. Çðîçóì³ëî, ùî ïðàâèòåëü Çîëîòî¿
Îðäè, ïîêèíóâøè ñâîþ ñòàâêó íà áåðåãàõ Âîëãè ³ ç³áðàâøè çíà÷í³ â³é-
ñüêîâ³ ñèëè, ðîçðàõîâóâàâ íà çíà÷íèé â³éñüêîâèé óñï³õ àæ äî ï³äïîðÿä-
êóâàííÿ íîâèõ òåðèòîð³é. ² çîâñ³ì íå ìàâ íàì³ð³â âèêëèêàòè íåïîòð³á-
íó êîíôðîíòàö³þ ó ïåð³îä, êîëè áîðîòüáà Äæó÷èä³â ç Õóëàãó¿äàìè áóëà
ùå äàëåêà â³ä çàâåðøåííÿ. Ï³ä ÷àñ âòîðãíåííÿ ìîíãîë³â ó Ïîëüùó
íàðèê³íö³ 1287 -- íà ïî÷àòêó 1288 ð. êðàê³âñüêèé êíÿçü Ëºøêî ×îðíèé
ñõîâàâñÿ â Óãîðùèí³. Ëàñëî Êóí âèñëàâ ñîþçíèêó ï³äìîãó íà ÷îë³ ç
áàðîíîì Äüºðäåì, ñèíîì Øèìîíà, ÿêà çóñòð³ëà ìîíãîëüñüêèé ï³äðîçä³ë
(òèñÿ÷ó) y ñ³÷í³ 1288 ð. á³ëÿ Íîâîãî Ñîí÷à1226.
Òðåò³é åòàï ãàëèöüêî-óãîðñüêèõ ñòîñóíê³â âèçíà÷èëà ñìåðòü Ëàñ-
ëî Êóíà 10 ÷åðâíÿ 1290 ð. Êîðîëÿ ó éîãî øàòð³ çàðóáàëè ïîëîâåöüê³
êíÿç³ Àðáîç, Òóðòóë ³ Êåìåíåø1227. ×è öå áóëà ïîìñòà çà àíòèïîëîâåöü-
ê³ àêòè, ïðèéíÿò³ Ëàñëî Êóíîì ï³ä íàòèñêîì áàðîí³â? ×è, ìîæëèâî,
1226 Pauler D. A magyar nemzet története az Árpádházi királyok allott. Vol. 2. Budapest, 1899. 398--399
old.
1227 Голубовский П. Половцы в Венгрии. Киев, 1889. С. 23.
Угорський король Андрій ІІІ (1290–1301)
(хроніка Яна Туровці, 1488)

224
çàìîâëåííÿ áàðîíà Êîïàñà Áîðø³? Íåâ³äîìî. Àëå îñê³ëüêè Ëàñëî Êóí
áóâ íàéá³ëüøèì âîðîãîì Ëåâà Äàíèëîâè÷à, òî äëÿ íüîãî äîëÿ óãîð-
ñüêîãî ïðåñòîëó áóëà âàæëèâ³øîþ, í³æ äîëÿ êðàê³âñüêîãî. Ðèìñüêèé
ïàïà õîò³â óòâåðäèòè óãîðñüêèì êîðîëåì ïëåì³ííèêà Ëàñëî IV -- íå-
àïîë³òàíñüêîãî ïðèíöà ç Àíæóéñüêî¿ äèíàñò³¿ Êàðëà Ìàðòåëà, ÿêèé áóâ
ñèíîì Ìàð³¿, äî÷êè Ñòåôàíà V ³ ñåñòðè Ëàñëî IV Êóíà. Àëå 31 ñåðïíÿ
1290 ð. í³ìåöüêèé êîðîëü Ðóäîëüô Ãàáñáóðã íàäàâ Óãîðùèíó ÿê âëàñ-
íèé ëåí ñèíîâ³ Àëüáðåõòó ², ãåðöîãó Àâñòð³¿1228. Çðîçóì³ëî, ùî öåé àêò
íå îòðèìàâ ï³äòðèìêè ñåðåä óãîðñüêèõ áàðîí³â. Óãîðñüêà çíàòü ï³äòðè-
ìàëà ïëåì³ííèêà Áåëè IV -- Àíäð³ÿ ²²², ñèíà ãåðöîãà Ñòåôàíà.
Ó ÷åðâí³ 1291 ð. â³éñüêà íîâîãî êîðîëÿ Óãîðùèíè âòîðãíóëèñÿ â
Àâñòð³þ. ˉì íà äîïîìîãó âèñòóïèëè ãàëèöüê³ äðóæèíè Ëåâà Äàíèëîâè-
÷à1229, ÿêèé çàëó÷èâ äî ïîõîäó é îðäèíö³â1230. Öÿ â³éíà çàâåðøèëàñÿ 26
ñåðïíÿ 1291 ð. ìèðîì ó Õàéíáóðç³, çà ÿêèì Àëüáðåõò ² âèçíàâ êîðîëåì
Óãîðùèíè Àíäð³ÿ ²²²1231. Îòæå, ìîæíà ïðèïóñêàòè, ùî íîâèé êîðîëü
Óãîðùèíè Àíäð³é ²²² â îáì³í íà ãàëèöüêó äîïîìîãó âèçíàâ âõîäæåííÿ
âòðà÷åíèõ çàêàðïàòñüêèõ âîëîä³íü äî ñêëàäó äåðæàâè ñâîãî ñâîÿêà Ëå-
âà Äàíèëîâè÷à. Ó ö³é ñèòóàö³¿ ãàëèöüêî-âîëèíñüêà ï³äòðèìêà áóëà çíà-
÷íî âàæëèâ³øîþ, í³æ êëàïòèê êîðîë³âñüêîãî äîìåíó ï³ä Êàðïàòàìè.
Òàêèì ÷èíîì óãîðñüêî-ãàëèöüêà êîíôðîíòàö³ÿ, ÿêà ñêëàëàñÿ çà ÷àñ³â
Ëàñëî IV Êóíà, çíîâó çì³íèëàñÿ íà óãîðñüêî-ãàëèöüêèé ñîþç.
Â³ä Óãîðñüêî¿ ñïàäùèíè äî Ãàëèöüêî¿ ñïàäùèíè. Ó 1301 ð. âèãàñëà
äèíàñò³ÿ Àðïàä³â. Êîðîëü Ðóñ³ ³ êíÿçü âîëîäèìèðñüêèé Þð³é Ëüâîâè÷
(1301--1308)1232 áóâ îäíèì ç ëåã³òèìíèõ ñïàäêîºìö³â ÿê ñèí Êîíñòàíö³¿
³ âíóê Áåëè IV. Àëå íà â³äì³íó â³ä ñèöèë³éñüêîãî ïðèíöà ç Àíæóé-
ñüêî¿ äèíàñò³¿ Êàðëà Ðîáåðòà (1288--1342), ÷åñüêîãî êîðîëÿ Âàöëàâà III
(1289--1306) òà ãåðöîãà Áàâàð³¿ Îòòî III (1261--1312) Êîðîëü Þð³é íå
âçÿâ ó÷àñò³ ó áîðîòüá³ çà Óãîðñüêó ñïàäùèíó. Ñïðîáè äîñë³äíèê³â ïî-
ÿñíèòè òàêó ïàñèâí³ñòü Þð³ÿ Ëüâîâè÷à íàøòîâõíóëèñÿ íà â³äñóòí³ñòü
äæåðåë.
Ó 1988 ð. â³äîìèé óãîðñüêèé iñòîðèê Äþëà Êðiøòîâ âèñóíóâ
1228 Marchali H. H. Magyarország története az Árpádok korában 1038-1301. Budapest, 1896. 576--577
old.
1229 Continuatio Vindobonensis // Monumenta Germaniae Historica. Scriptores. T. 9. Hannoverae,
1851. P. 716; Continuatio Florianensis // MGH. SS. -- T. 9. -- P. 749; Szaraniewicz I. Die Hypatios-
Chronik als Quellen-Beitrag zur österreichischen Geschichte. Lemberg, 1872. S. 87--88 [дослідник
помилково вважав, що мова йшла про закарпатських нобілів -- Л.В.]; Грушевський М. Iсторiя
України-Руси. Т. 3. Львів, 1905. С. 98--100.
1230 Continuatio Florianensis // Monumenta Germaniae Historica. Scriptores. T. 9. P. 749.
1231 Codex diplomaticus Hungarie eclesiasticus ac civilis / Ed. G. Fejer. T. 11. V. 1. Buda, 1844. P. 180.
1232 Исаевич Д. Галицко-волынское княжество в конце XIII--начале XIV в. // Древнейшие го-
сударства на территории СССР. Материалы и исследования, 1987 г. Москва, 1989. С. 71--77;
Войтович Л. Юрій Львович і його політика // Галичина і Волинь в добу середньовіччя. До
800-річчя з дня народження Данила Галицького / Історичні та культурологічні студії Ін-ту
українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України. Вип. 3. Львів, 2001. С. 70--78; Його ж. Юрій
Львович і його політика // Галицько-волинські етюди. Біла Церква, 2011. С. 319--325; Пар-
шин И. Король Юрий Львович на страницах западноевропейских хроник // Русин (Кишинев).
№ 4 (20). Кишинев, 2012. С. 73--85.

225
ãiïîòåçó, ùî ïåðøîþ äðóæèíîþ óãîð-
ñüêîãî êîðîëÿ Êàðëà Ðîáåðòà áóëà
ãàëèöüêà êíÿæíà. Âií ñïèðàâñÿ íà
ãðàìîòó Êàðëà Ðîáåðòà ìàã³ñòðîâ³
Ñòåôàíîâ³ âiä 7 ëþòîãî 1326 ð., äå
êîðîëü, ïðèãàäóþ÷è óãîðñüêî-÷åñüêå
ñóïåðíèöòâî ç ïî÷àòêó XIV ñò., ïèñàâ
ïðî ñâié ïîõiä íà Ðóñü çà ïåðøîþ äðó-
æèíîþ ("in rutheniam, quo cum qui-
busdam baronibus regni nostri fidelibus
pro adducenda prima consorte nostra
accesserumus")1233. Àâòåíòè÷í³ñòü öüî-
ãî äîêóìåíòó íå âèêëèêàëà ï³äîçð.
Ï³äòâåðäæåííÿ ôàêòó îäðóæåííÿ êî-
ðîëÿ ç ãàëèöüêîþ êíÿæíîþ óãîðñüêèé
³ñòîðèê çíàéøîâ ³ ó ³íøîìó äæåðåë³,
âiäîìîìó ïiä óìîâíîþ íàçâîþ "Anony-
mi Descriptio Europae Orientalis", ÿêå
äàòóºòüñÿ äîñëiäíèêàìè ïåðøîþ ïî-
ëîâèíîþ 1308 ð. Òàì º ôðàãìåíò ïðî
ïîòóæíîãî âîëîäàðÿ íà iì'ÿ Ëåâ, äî-
÷êó ÿêîãî âçÿâ çà äðóæèíó óãîðñüêèé
êîðîëü Êàðë ("Loco imperatoris habet
unum ducem permaximum vivorum, qui
vocatur dux Leo, filiam huius Leonis duxit nunc in uxurem rex Ungarie
Karulus")1234. Ñàì øëþá äîñë³äíèê ñïî÷àòêó äàòóâàâ 1307--1308 ðð., à
ïîòiì ïåðåíiñ äàòó íà 1306 ð.1235, âèõîäÿ÷è ç òîãî, ùî ïåðøèé âiäîìèé
äîêóìåíò óãîðñüêî¿ êîðîëåâè Ìàði¿ äàòóºòüñÿ 23 ÷åðâíÿ 1306 ð.1236
Íà âðàçëèâ³ ñòîðîíè öiº¿ ãiïîòåçè çâåðíóâ óâàãó ïîëüñüêèé
äîñëiäíèê Ñ. Ñðîêà. Íà éîãî äóìêó, êîðîëåâà Ìàðiÿ çà âiêîì íå ìîãëà
áóòè äî÷êîþ Ëåâà Äàíèëîâè÷à, íi äî÷êîþ éîãî âíóêà Ëåâà Þðiéîâè÷à
(ç îñòàíí³ì âàæêî íå ïîãîäèòèñÿ). Çàïåðå÷óþ÷è ã³ïîòåçó Ä. Êð³øòîâà,
Ñ. Ñðîêà âèñóíóâ âëàñíó ãiïîòåçó. Â³í ââàæàâ, ùî ó Anonymi Descriptio
Europae Orientalis (àâòåíòè÷í³ñòü ïàì'ÿòêè òàêîæ íå âèêëèêàëà çàñòå-
ðåæåíü) ïîìèëêîâî íàïèñàíî "filiam" çàìiñòü "neptem", òîáòî "äî÷êà"
çàìiñòü "âíó÷êà", à Êàðë Ðîáåðò áóâ îäðóæåíèé ç Ìàðiºþ, äî÷êîþ áèòîì-
ñüêîãî êíÿçÿ Êàçèìèðà1237. Ïîëüñüêèé ³ñòîðèê ñïèðàâñÿ íà äîñë³äæåííÿ
1233 Kristó Gy. Károly Robert elsö felesége // Acta Universitatis Szegediensis de Attila Jozsef nominatae.
Acta Historica. T.86. 1983. 27-30 old. (Документ: Угорський державний архів у Будапешті. DF
265464).
1234 Див.: Anonymi Descriptio Europae Orientalis / Ed. O.Górka. Cracoviae, 1916. S. 40.
1235 Kristó Gy. Aba Sámuel és Károly Robert szaládi kopcsolatairol // Acta Universitatis Szegediensis de
Attila Jozsef nominatae. Acta Historica. T. 96. 1992. 25-30 old.
1236 A zichy és vasenkeoi grof Zichy-család idosb aganak okmanytára / Codex diplomaticus domus sen-
iuris comitum Zichy de Zichy et Vasenkeu. T. 1. Pesten, 1871. № 126.
1237 Sroka S. Wokol mariażu Karola Roberta z Piastówną slaską Marią // Bieletyn Polskiego Towarzystwa
Heraldycznego. № 11. 1994. S. 1--5.
Угорський король Карл Роберт (1312–
1342) (хроніка Марка Кальті, бл. 1360)

226
Êàçèìèðà ßñ³íüñüêîãî1238 òà Äàð³óøà Äîìáðîâñüêîãî1239. Îáèäâà âèõî-
äèëè ³ç çàñàäè, ùî øëþá äî÷êè íåçíà÷íîãî áèòîìñüêîãî êíÿçÿ, ÿêèé 10
ñ³÷íÿ 1289 ð. ñêëàâ ó Ïðàç³ âàñàëüíó ïðèñÿãó Âàöëàâó ²², ñóïåðíèêó
Êàðëà Ðîáåðòà â áîðîòüá³ çà óãîðñüêó êîðîíó, ìàâ áè çì³ñò ò³ëüêè òîä³,
êîëè á âîíà áóëà ïðàâíó÷êîþ Áåëè IV, ñïîð³äíåíîþ ùå ç Ðîìàíîâè÷à-
ìè1240. Â³äñòîþþ÷è ñâîþ ã³ïîòåçó, Ñ. Ñðîêà â ÿêîñò³ àðãóìåíòó âèñëîâèâ
íîâó ã³ïîòåçó, ùî Ìàð³ÿ ìîãëà âèõîâóâàòèñÿ ïðè äâîði ñâîãî äÿäüêà êî-
ðîëÿ Þðiÿ Ëüâîâè÷à, êóäè çà íåþ, ÿê âèïëèâàëî ç òåêñòó ãðàìîòè, ì³ã
ï³òè Êàðë Ðîáåðò. Ó õîä³ ïîëåìiêè ïîëüñüêèé äîñë³äíèê òàêîæ çâåðíóâ
óâàãó, ùî ó ëþòîìó-áåðåçíi 1308 ð., êîëè ç'ÿâèëàñÿ ïàì'ÿòêà Anonymi
Descriptio Europae Orientalis, êîðîëü Þðié Ëüâîâè÷ ùå áóâ æèâèé, à
îòæå, ìîâà íå ìîãëà éòè ïðî äî÷êó éîãî ñèíà Ëåâà.
Óãîðñüêèé äîñëiäíèê, íå ïîãîäæóþ÷èñü ç âèñíîâêàìè ñâîãî îï-
ïîíåíòà, ïðîáóâàâ âäàòèñÿ äî âåðñèô³êàö³¿, ïðèïóñêàþ÷è, ùî Ëåâ
Þðiéîâè÷ ìiã íàðîäèòèñÿ âiä íåçíàíî¿ äðóæèíè çíà÷íî ðàíiøå ³ ì³ã
ìàòè äî÷êó ó 1306 ð. Àëå, óñâ³äîìëþþ÷è íåïåðåêîíëèâ³ñòü ³ áåçäîêà-
çîâ³ñòü ïîä³áíèõ ì³ðêóâàíü, Ä.Êð³øòîâ çàçíà÷èâ, ùî ñòîñîâíî áàòüêà
Ìàði¿ ïîòðiáíî áóòè îáåðåæíèì1241.
Ñ. Ñðîêà òàêîæ â³äìîâèâñÿ â³ä ñâîº¿ ïîïåðåäíüî¿ âåðñ³¿ "âíó÷êè" ³
â³äøóêàâ ìîæëèâó iíøó ïîìèëêó â öèòîâàíîìó äîêóìåíòi ("Rutheniam"
çàìiñòü "Poloniam"). Àâòîðîì ïîä³áíî¿ âåðñ³¿ áóâ ùå âèäàâåöü Anonymi
Descriptio Europae Orientalis Îëüãåðä Ãóðêà. Ó òàêîìó âèãëÿä³ ãiïîòåçà
âèãëÿäàëà áiëüø ïðàâäîïîäiáíî: Êàðë Ðîáåðò õîòiâ îäðóæèòèñÿ ç ãà-
ëèöüêîþ ïðèíöåñîþ, àëå ç íåâiäîìèõ ïðè÷èí òîé øëþá íå âiäáóâñÿ1242.
Ïðîòå òàêà âåðñiÿ íå ò³ëüêè ïðÿìî ñóïåðå÷èòü òåêñòîâi Anonymi
Descriptio Europae Orientalis, àëå i íå â'ÿæåòüñÿ ç ãðàìîòîþ âiä 7 ëþ-
òîãî 1326 ð. Ï³ñëÿ ñìåðò³ Ä. Êð³øòîâà éîãî îïîíåíò Ñ. Ñðîêà ñâîº¿
ïîçèö³¿ íå çì³íèâ1243.
Ó õîä³ ïîëåì³êè íàâêîëî ö³º¿ ïðîáëåìè, ÿ çâåðíóâ óâàãó, ùî äæå-
ðåëà, íà ÿê³ ñïèðàâñÿ Ä. Êð³øòîâ, òà àíàë³ç ïîë³òè÷íî¿ ñèòóàö³¿, êîëè
Êàðëó Ðîáåðòó, ÿêèé âîþâàâ ç ÷åñüêèì òà áàâàðñüêèì ïðåòåíäåíòàìè,
çáëèæåííÿ ç ãàëèöüêèì êîðîëåì áóëî ïåðøî÷åðãîâèì çàâäàííÿì, à
Þð³þ Ëüâîâè÷ó, ÿêèé ìàâ ïðîáëåìè ç îðäèíöÿìè, ïîä³áíèé ñîþç òà-
êîæ áóâ âèã³äíèì, äîçâîëÿþòü ââàæàòè ³ñíóâàííÿ Ìàð³¿ Ëüâ³âíè äóæå
ïðàâäîïîä³áíèì. Øëþá ç ãàëèöüêîþ êíÿç³âíîþ áóâ äëÿ Êàðëà Ðîáåðòà
íàñò³ëüêè ïîë³òè÷íî âèã³äíèì, ùî çàäëÿ öüîãî â³í ìiã îäðóæèòèñÿ iç
çíà÷íî ñòàðøîþ âiä ñåáå êíÿçiâíîþ. Òàêi ïðèêëàäè äîáðå âiäîìi. Ìàðiÿ
Ëüâiâíà ìîãëà íàðîäèòèñÿ áëèçüêî 1270--1275 ðð. Òîäi ñàì³é Êîíñòàíöi¿
1238 Jasiński K. Rodowód Piastów sląskich. T. 3. Wrocław, 1977. S. 35--38.
1239 Домбровський Д. Матримоніальна політика князя Лева Даниловича // Записки НТШ. Т. 240.
2000. С. 201--202.
1240 Jasiński K. Rodowód Piastów sląskich. S. 38; Домбровський Д. Матримоніальна політика. С.
200--201.
1241 Kristó Gy. Orosz Hercegnö volt-e Károly Robert elsö felesége? // Aetas. 1994. № 1. 194--199 old.
1242 Sroka Stanisław A. Genealogia Andegawenów węgierskich. Kraków, 1999. S. 21--28.
1243 Срока С. Чи існувала руська дружина угорського короля Карла Роберта на початку XIV сто-
ліття? // Княжа доба: історія і культура. Вип. 3. Львів, 2010. С. 268--277.

227
áóëî áëèçüêî 38-43 ðîê³â, ùî íå âèêëþ÷àº ìîæëèâiñòi óðîäèí äî÷êè.
Ìàð³ÿ, äî÷êà Ëüâà Äàíèëîâè÷à, ÿêà áóëà âèäàíà çà Êàðëà Ðîáåðòà ó
1306 ð. àáî ðàí³øå, ïîìåðëà äî 1308 ð. Ìîæëèâî, ùî, îäðóæèâøèñü ç
ïîë³òè÷íèõ ìîòèâ³â ç ãàëèöüêîþ êíÿç³âíîþ, Êàðë Ðîáåðò íå çìiã æèòè
iç ñòàðøîþ çà ñåáå Ìàðiºþ Ëüâiâíîþ, ÷è, íàâiòü çíóùàâñÿ íàä íåþ, ùî
ïðèñêîðèëî ¿¿ ñìåðòü ³ ó 1308 ðîö³ â³äíîñèíè îáîõ äåðæàâ ïåðåðîñëè ó
â³äâåðòó êîíôðîíòàö³þ1244. ² êîðîëü Þð³é Ëüâîâè÷ ï³äòðèìàâ ïðåòåíç³¿
íà óãîðñüêèé ïðåñòîë áàâàðñüêîãî ãåðöîãà Îòòî.
Ó 1308 ð., îòðèìàâøè íåâäà÷ó ó ö³é áîðîòüá³ çà óãîðñüêèé ïðåñòîë,
ãåðöîã Îòòî âòiêàâ ó Áàâàðiþ ÷åðåç Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêó äåðæàâó, ïðî
ùî çáåðåãëèñÿ ÷èñëåíí³ çâ³ñòêè ó çàõ³äíèõ õðîí³êàõ1245. À ó Ðèôìîâà-
í³é õðîíiö³ ñó÷àñíèêà ïîä³é äîáðå ïî³íôîðìîâàíîãî õðîí³ñòà Îòòîêà-
ðà Øòiðiéñüêîãî (+ 1318) âiäçíà÷åíà òåïëà çóñòði÷ ãåðöîãà ç êîðîëåì
Þðiºì1246. Àâòåíòè÷í³ñòü öèõ äæåðåë ñóìí³âó íå ï³äëÿãàº1247. Ö³êàâî
òàêîæ, ùî â àííàëàõ ìîíàñòèðÿ ó Öâåòòë³ çà 1241--1329 ðð. çàçíà÷åíî,
ùî ãåðöîã Îòòî áóâ äîñòàâëåíèé íà Ðóñü ÿê áðàíåöü1248. Ìîæëèâî, ùî
Êàðë Ðîáåðò íàìàãàâñÿ çáåðåãòè äîáð³ ñòîñóíêè ç Þð³ºì Ëüâîâè÷åì
³ ï³ñëÿ ñìåðò³ Ìàð³¿. Â³í â³äñèëàâ ïðåòåíäåíòà äàë³ íà ñõ³ä, ùîá ïî-
âí³ñòþ âèêëþ÷èòè éîãî ç áîðîòüáè. Ñîþç ç áàâàðñüêèì ãåðöîãîì ì³ã
ñêëàñòèñÿ ï³ñëÿ éîãî ïåðåáóâàííÿ íà Ðóñ³ ³, ñõîæå, áóâ ñêð³ïëåíèé 18
òðàâíÿ 1309 ð. øëþáîì Îòòî ²²² ç Àãíåñîþ, äî÷êîþ ãëîãîâñüêîãî êíÿçÿ
Ãåíð³õà, ç íåçíàíîþ ç iìåíi ñåñòðîþ ÿêî¿ áóâ îäðóæåíèé Ëåâ Þð³éî-
âè÷1249. Ìîæëèâî, êîðîëü Þð³é ó ìàéáóòíüîìó çáèðàâñÿ ñòðèìóâàòè
Êàðëà Ðîáåðòà ç äîïîìîãîþ áàâàðñüêîãî ãåðöîãà àáî íàâ³òü ï³äòðèìàòè
îñòàííüîãî â ïîäàëüø³é áîðîòüá³. Àëå ö³ ïëàíè îá³ðâàëà ñìåðòü êîðîëÿ
Þð³ÿ 21 êâ³òíÿ 1308 ð. Çðîçóì³ëî, ùî öå íå á³ëüøå, í³æ ã³ïîòåçà.
1244 Войтович Л. [Рец.]: Stanisław A. Sroka. Genealogia Andegawenów węgierskich // Towarzystwo na-
ukowe "Societas Vistulana". -- Kraków, 1999. -- 94 s. // Записки НТШ. Т. 240. Львів, 2000. С. 710--711;
Його ж. Ще одна загадка генеалогії Романовичів: Чи існувала королева Марія Львівна? // А сє
єго срєбро: Збірник праць на пошану члена-кореспондента НАН України Миколи Федоро-
вича Котляра з нагоди його 70-річчя. Київ, 2002. С. 161--164; Його ж. Загадка королеви Марії
Львівни // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. Вип. 4. Львів, 2004. С.
7--10; Його ж. Загадка королеви Марії Львівни // Войтович Л. Галицько-Волинські етюди. Біла
Церква, 2011. С. 337--341.
1245 Annales Osterhоvenses / Ed. W. Wattenbach // MGH. SS. Т. 17. Hannoverae, 1925. P. 537--558;
Continuato Zwetlensis Tertia / Ed. W. Wattenbach // MGH. SS. Т. 9. Hannoverae, 1925. P. 654--669,
732--735; Cronica de ducibus Bavariae / Hrsg. G. Leidinger // Scriptores rerum Germanicarum in
usum scholarum. Bayerische Chroniken des XIV Jahrhunderts. Hannover, 1918; Die Kölner Welt-
chronik 1273/1278--1376 / Hrsg. R. Sprandel // Monumenta Germaniae Historica. Scriptores rerum
Germanicarum. Nova series. T. 15. München, 1991. Р. 65; Ebendorfer  omas. Chronica Austriae /
Hrsg. A. Lhotsky // Ibidem. T. 13. Berlin--Zürich, 1967. P. 205.
1246 Ottokars Österreichische Reimchronik / Hrsg. J. Seemuller // Monumenta Germaniae Historica.
Deutsche Chroniken. T. 5. Bd. 2. Hannoverae, 1890. P. 1152--1154.
1247 Див.: Паршин И. Король Юрий Львович на страницах западноевропейских хроник // Русин
(Кишинев). № 4 (20). Кишинев, 2012. С. 73--85.
1248 "Dux Bawarie Otto in Ungaria cum in regnum non pro ceret, domum revertitur, hac sola apud
Ungaros potitus felicitate, quod eorum ac Ruthenorum in quas traditus fuerat captivitates, Deo mi-
serante evasit" (Continuato Zwetlensis Tertia. P. 662).
1249 Войтович Л. Княжа доба на Русі. С. 511.

228
Øëþá ç Ìàð³ºþ Ëüâ³âíîþ äîçâîëèâ Êàðëó Ðîáåðòó íà ïåðøîìó åòà-
ï³ óñóíóòè îäíîãî ç ïðåòåíäåíò³â íà Óãîðñüêó ñïàäùèíó. Âòðàòèâøè
÷àñ, êîðîëü Þð³é âæå íå çì³ã âòðóòèòèñÿ ó öþ áîðîòüáó, õî÷à, ìîæå, ³
ãîòóâàâñÿ äî öüîãî. Ïîäàëüøà áîðîòüáà çà Óãîðñüêó ñïàäùèíó (³ ð³âíî
æ çà çàêàðïàòñüê³ âîëîä³ííÿ Ðîìàíîâè÷³â) ðîçãîðíóëèñÿ âæå çà íàñòóï-
íèê³â Þð³ÿ Ëüâîâè÷à1250.
Òå, ùî Êàðë Ðîáåðò îâîëîä³â çàêàðïàòñüêèìè êîì³òàòàìè, ÿê³ âõî-
äèëè äî ñêëàäó êîðîë³âñòâà Ðóñ³, ñâ³ä÷èòü, ùî ÿêùî íå ñàì Þð³é Ëüâî-
âè÷, òî éîãî íàñòóïíèêè òàêè ï³äòðèìàëè ïðîòèâíèê³â àíæóéñüêîãî
ïðèíöà. Ó 1307 ð. íàäæóïàíîì Áåðåãà áóâ Ãðèãîðié1251 (î÷åâèäíî, òîé
æå ñàìèé ì³í³ñòåð³àë, ÿêèé ó äîêóìåíòi 1299 ð. òèòóëóâàâñÿ óðÿäíèêîì
êíÿçÿ Ëåâà). Ñõîæå, ùî ñòàíîâèùå ïî÷àëî çì³íþâàòèñÿ äåñü ç 1308. Äî
1310 ð. Êàðë Ðîáåðò çóìiâ ñõèëèòè íà ñâîþ ñòîðîíó áàðîí³â Áåðåãà àáî
æ çàéíÿâ öi òåðèòîði¿, âèêîðèñòîâóþ÷è, ÿê ïðèâiä, ãàëèöüêó äîïîìîãó
éîãî ñóïðîòèâíèêàì. Êîìåíäàíò Áåðåãà çàãèíóâ 15 ÷åðâíÿ 1312 ð. ó
Ðîçãîíñüêié áèòâi ÿê ïðèõèëüíèê êîðîëÿ Êàðëà Ðîáåðòà. Àëå, çã³äíî
ëèñòà êîðîëÿ Êàðëà Ðîáåðòà, ùå äî 1320 ð. çàìîê Makk ó æóï³ Øàðîø
óòðèìóâàâñÿ ãàëèöüêèì ãàðí³çîíîì1252.
Ó 1315 ð. çàêàðïàòñüê³ íîá³ë³ ï³äíÿëè áóíò ïðîòè êîðîëÿ Êàðëà Ðî-
áåðòà. ˉõ ë³äåðè Áîðñà Êîïàñ òà Ïåòðî Ïåòóíÿ çâåðíóëèñÿ äî Àíäð³ÿ òà
Ëåâà Þð³éîâè÷³â, çàïðîøóþ÷è ¿õ ïîáîðîòèñÿ çà óãîðñüêèé ïðåñòîë1253.
Æóïàí Áåðåãà Á. Êîïàñ (1260 -- 1325/1332) íàëåæàâ äî óãîðñüêî¿ åë³òè,
áóâ ïàëàòèíîì Óãîðùèíè (1306, 1314), áàíîì Ñëàâîí³¿ (1298), êîðîë³â-
ñüêèì êîíþøèì (1284--1285)1254. Ïåòðî Ïåòóíÿ áóâ îäíèì ç íàéá³ëü-
øèõ ìàãíàò³â ó êîì³òàòàõ Øàðîø ³ Çåìïëèí. Â³í ï³äòðèìóâàâ Êàðëà
Ðîáåðòà ó 1308--1312 ðð. ³ áóâ ùåäðî âèíàãîðîäæåíèé çà ñâî¿ çàñëóãè.
Ïðàâäà, ñåðåä ó÷àñíèê³â Ðîçãîíñüêî¿ áèòâè éîãî íå áóëî. Ïîõîäæåííÿ
Ïåòðà Ïåòóí³ íå çîâñ³ì ÿñíå. Íå âèêëþ÷åíî, ùî éîãî áàòüêî ïîõîäèâ
ç ÷åðí³ã³âñüêèõ áîÿð³â êíÿçÿ Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à ³ áðàâ ó÷àñòü
ó áèòâ³ ï³ä ßðîñëàâîì íà ñòîðîí³ öüîãî êíÿçÿ1255. Ïðè÷èíè áóíòó çà-
êàðïàòñüêî¿ åë³òè äèñêóñ³éí³. Íàâðÿä ÷è îñíîâíîþ ïðè÷èíîþ ñòàëî
íåáàæàííÿ Êàðëà Ðîáåðòà ï³äòâåðäèòè íîá³ëÿì âîëîä³ííÿ, îòðèìàí³
çà Àðïàä³â äî 1301 ð.1256 Ïîâñòàííÿ çàâåðøèëîñÿ ïîðàçêîþ. Ãàëèöü-
êî-âîëèíñüê³ êíÿç³ ç ð³çíèõ ïðè÷èí éîãî íå ï³äòðèìàëè. Äî 1317 ð.
Êàðë Ðîáåðò îïàíóâàâ ñèòóàö³þ ïîâí³ñòþ. Ïåòðî Ïåòóíÿ, ñõîæå, âò³ê ó
1250 Грушевський М. Історія України-Руси. С. 118--119; Войтович Л. Галицько-Волинські етюди.
С. 323.
1251 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis / Ed. G.Fejer. T. 6. V. 2. Budae, 1830. P. 239--
240.
1252 Ibidem. P. 326.
1253 Лелекач М.М. Процес закріпачення закарпатського селянства в XIV--XV ст. // Наукові запис-
ки Ужгородського державного університету. Т. 29. Ужгород, 1957. С. 6--10.
1254 Engel P. Magyarország vilógi archontológiája, 1301--1457. Vol. 1. Budapest, 1996. 2old.; Zsoldos A.
Magyarország vilógi archontológiája, 1000--1301. Budapest, 2011. 314 old.
1255 Волощук М.М. До питання східнослов'янського походження Петра Петуні // Український
історичний журнал. 2011. № 3. С. 21--35.
1256 Šedivý J. Osobnosti neskorostredovekého Spiša // Historia Scepusii. Vol. 1. Bratislava--Kraków, 2009.
S. 521.

229
Òðàíñ³ëüâàí³þ1257. Éîãî çàêàðïàòñüê³ âîëîä³ííÿ îòðèìàâ íîâèé ïàëàòèí
áàðîí Ô³ë³ï Äðóãåò, ÿêèé ïðèéøîâ ç Êàðëîì Ðîáåðòîì ç Íåàïîë³òàí-
ñüêîãî êîðîë³âñòâà (éîãî ïðåäêè ïðèéøëè â Íåàïîëü ç Ôðàíö³¿ ðàçîì ç
Àíæóéñüêîþ äèíàñò³ºþ)1258.
Ó 1320 ð. Êàðë Ðîáåðò íàäàâ ïðèâiëåé ìiñòó Ëîìïåðòñàñó (Áåðåãî-
âó). Ïiñëÿ îäðóæåííÿ ç äî÷êîþ ïîëüñüêîãî êîðîëÿ Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà
ªëèçàâåòîþ (6.07.1320 ð.) âií ïîäàðóâàâ Ëîìïåðòñàñ ñâî¿é äðóæèíi,
ÿêà âëàøòóâàëà òóò ëiòíþ ðåçèäåíöiþ1259.
Çîëîòà Îðäà ïåðåæèâàëà ïåð³îä íàéá³ëüøîãî ï³äéîìó ³, ñõîæå, Àí-
äð³þ òà Ëåâó Þð³éîâè÷àì áóëî íå äî áîðîòüáè çà Óãîðñüêó ñïàäùèíó
³ íàâ³òü çàêàðïàòñüêi âîëîäiííÿ, ÿê³ áóëè ïîâí³ñòþ âòðà÷åíi ó 1320--
1322 ðð.
Ãàëèöüêî-âîëèíñüêîìó êíÿçþ Áîëåñëàâó-Þð³þ Òðîéäåíîâè÷ó ³ñ-
òîðèêè ïðèñâÿòèëè íåáàãàòî óâàãè1260. Â ³ñòîð³îãðàô³¿ çàêð³ïèâñÿ ñòå-
ðåîòèï ñïðèéíÿòòÿ êíÿçÿ ÿê ïîëüñüêîãî ñòàâëåíèêà, ÿêèé ñëóõíÿíî
âèêîíóâàâ íàñòàíîâè ïîëüñüêèõ îï³êóí³â, ÷åðåç ùî íå çóì³â çíàéòè
ñï³ëüíî¿ ìîâè ç ãàëèöüêèì áîÿðñòâîì ³ áóâ îòðóºíèé çà ïðèõèëüí³ñòü
äî êàòîëèê³â.
Áîëåñëàâ Òðîéäåíîâè÷ ïðèéøîâ äî âëàäè â ðåçóëüòàò³ êîìïðîì³ñó,
äîñÿãíåíîãî íà ñêëàäíèõ ïåðåãîâîðàõ, ÿê³ òðèâàëè á³ëüøå ðîêó, ì³æ
óãîðñüêîþ, ïîëüñüêîþ ³ ìàçîâåöüêîþ ñòîðîíàìè (ÿê³ ïðåòåíäóâàëè íà
ñïàäùèíó Ðîìàíîâè÷³â) ç îäíîãî áîêó òà Ëèòâîþ -- ç ³íøîãî, çà ó÷àñò³
õàíà Óçáåêà1261 ³ çãîäîþ ì³ñöåâîãî áîÿðñòâà1262. Òîìó ïî÷àòêè ïðàâë³í-
íÿ öüîãî êíÿçÿ çàëèøàþòüñÿ äèñêóñ³éíèìè. Ïåðøà ãðàìîòà Áîëåñëà-
âà-Þð³ÿ, ÿêà ä³éøëà äî íàñ, äàòîâàíà 1325 ð., ñõîæå, ùî âîíà áóëà
1257 Engel P. Az ország ujraegyesitése. I. Károly küzdelmei az oligárchak ellen (1310--1323) // Századok.
Evf. 122. 1988. Sv. 1--2. 128, 134 old.
1258 Дзембас О. Невицький замок. Екскурс у середньовіччя та проблеми ХХІ віку. Ужгород, 2013.
С. 66--75.
1259 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis / Ed. G.Fejer. T. 6. V. 2. Budae, 1830. P. 213--
217, 239--240; Lehoczky T. Beregvármegye monographiaja. 1.kötet. Ungvarott, 1881. 88--91, 352 old.;
Мельник В. Iсторія Закарпаття в усних народних переказах та iсторичних пiснях. Львів, 1970.
С.36; Войтович Л. Етюди з давньої iсторiї мiста Берегова // Вiсник Берегiвщини (Берегово).
1993. № 71, 73, 75, 77, 79, 81; Його ж. Берегово: міфи та історія // Історичні пам'ятки Галичини
(до 150-річчя від народження Івана Франка). Львів, 2008. С. 318--320.
1260 Болеслав-Юрий ІІ, князь всей Малой Руси. Сб. мат. и исслед., собр. О. Гонсиоровским, А.
А. Куником, А. С. Лаппо-Данилевским, И. А. Линниченко, С. Д. Пташицким и И. Режабком.
Санкт-Петербург, 1907; Кордуба М. Болеслав-Юрій ІІ. Останній самостійний володар Галиць-
ко-Волинської держави з нагоди 600-річчя його смерті // Минуле і сучасне. Краків, 1940. Ч. 7.
С. 3--32; Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрету // Княжа доба: Істо-
рія і культура. Вип. 5. Львів, 2011. С. 209--221.
1261 На останнє прямо натякнув і швейцарський хроніст Іоганн Вінтертурський (Iohannis Vitodu-
rani. Chronica / Hrsg. F. Baethgen // Monumenta Germaniae Historica. Scriptores rerum German-
icarum. Nova Series. T. 3. Berlin, 1924. P. 184). Див. також: Шабульдо Ф. М. Земли Юго-Западной
Руси в составе Великого княжества Литовского. Киев, 1987. С. 19--26.
1262 Iohannis Vitodurani. Chronica. P. 184.

230
âèäàíà âîñåíè1263. Òåêñò ãðàìîòè âêàçóº íà ïî÷àòîê ïðàâë³ííÿ1264, òîæ
óìîâíî ìîæíà ïðèéíÿòè, ùî ñàìå ç îñåí³ 1325 ð. öåé êíÿçü óòâåðäèâñÿ
íà ãàëèöüêî-âîëèíñüêîìó ïðåñòîë³.
Àëå Áîëåñëàâ Òðîéäåíîâè÷ íàðîäèâñÿ ì³æ 1311--1314 ðð.1265 ³ íà ÷àñ
çàéíÿòòÿ ïðåñòîëó éîìó òåæ áóëî íå á³ëüøå ðîê³â, í³æ éîãî ñóïåðíèêó
Ëþáàðòó-Äìèòðó Ãåäèì³íîâè÷ó. Òîìó ðåãåíòøîþ ïðè íüîìó ïåâíèé ÷àñ
áóëà éîãî ìàòè Ìàð³ÿ Þð³¿âíà1266. Öå, à òàêîæ ïðèéíÿòòÿ ³ìåí³ ñâîãî
ä³äà Þð³ÿ ³ äåêëàðóâàííÿ íàëåæíîñò³ äî ïðàâîñëàâ'ÿ, ìàëî ïåðåêîíàòè
ãàëèöüêó ³ âîëèíñüêó åë³òè ó ïðîäîâæåíí³ ïàíóâàííÿ äèíàñò³¿ Ðîìàíî-
âè÷³â. Êíÿæà êàíöåëÿð³ÿ ïðîäîâæèëà ³ ïîïåðåäíþ ïðàêòèêó íàäàííÿ
ãðàìîò ç ï³äòâåðäæåííÿì âîëîä³íü1267.
Ï³äòâåðäèâøè ñîþç ç Òåâòîíñüêèì îðäåíîì (æîâòåíü 1325 ð.1268, 9
áåðåçíÿ 1327 ð.1269), ðåãåíòøà Ìàð³ÿ Þð³¿âíà äîìîãëàñÿ óêëàäåííÿ ñî-
þçó ç Ëèòâîþ, ñêð³ïëåíîãî ó 1331 ð. øëþáîì Áîëåñëàâà-Þð³ÿ ç Îôêîþ-
ªâôèì³ºþ Ãåäèì³í³âíîþ1270. Öåé øëþá ³ñòîðèêè ïåðåâàæíî ïðîñòî ô³ê-
ñóâàëè, îäíàê çà íèì ñòî¿òü áåçïåðå÷íî ïðîãðàìà ñàìîñò³éíî¿ ïîë³òèêè
ïðàâèòåëÿ êîðîë³âñòâà Ðóñ³. Ïîëüñüêèé ñàòåë³ò, ÿêèì áè êåðóâàëè ç
Êðàêîâà, ìàâ áè øóêàòè äðóæèíó ç äèíàñò³¿ Ï'ÿñò³â.
Â³ä öüîãî ÷àñó ìîæíà äàòóâàòè ñàìîñò³éíå ïðàâë³ííÿ êíÿçÿ Áîëåñ-
ëàâà-Þð³ÿ. Ìîëîäèé êíÿçü â³äðàçó æ â³äðåàãóâàâ íà óãîðñüêî-ïîëüñüêå
çáëèæåííÿ. Âíîðìóâàâøè ñòîñóíêè ç Çîëîòîþ Îðäîþ (ïðèéíÿòòÿì íî-
âîãî òèòóëó "ç Áîæî¿ ëàñêè ïðèðîäæåíèé êíÿçü âñiº¿ Ìàëî¿ Ðóñi" â³í
äåêëàðóâàâ â³äìîâó â³ä ïðåòåíç³é íà ðåøòó Ðóñ³, ÿêà íàäàë³ çàëèøàëà-
ñÿ çàëåæíîþ â³ä Îðäè1271), â³í ç îðäèíñüêîþ äîïîìîãîþ âòîðãíóâñÿ ó
âåðõ³â'ÿ Òèñè (êîì³òàòè Ìàðàìîðîø ÷è Óãî÷à?) ó 1331 ÷è íà ïî÷àòêó
1332 ð.1272 Äàë³ "îðäèíñüêà çàãðîçà" â³ä 1334--1335 ðð. íåîäíîðàçîâî
ô³ãóðóº íà ñòîð³íêàõ óãîðñüêèõ àêòîâèõ ìàòåð³àë³â1273, ùî òåæ, ñõîæå,
1263 Куник А. А. Объяснительное введение к правилам и летописным сказаниям, касающимся ис-
тории Червонной Руси ХIV в., с приложением подлинных текстов // Болеслав-Юрий ІІ. С. 117.
1264 Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ -- першої полови-
ни ХІV століть. Дослідження. Тексти. Львів, 2004. С. 189--190.
1265 Balzer O. Genealogia Piastów. Kraków, 1895. S. 783--788.
1266 Тенговський Я. Обставини вступу князя Болеслава-Юрія Тройденовича на галицько-волин-
ський престіл (Невідомі руські документи з XIV століття) // Записки НТШ. Львів, 2010. Т. 260.
С. 45--56.
1267 Там само. С. 53--56.
1268 "...rex Daniel seu Leo n(oste)r avatus, aut Geordius n(oste)r..." (Купчинський О. Акти та доку-
менти. С. 167--170).
1269 Там само. С. 170--173.
1270 Wol J. Rod Gedymina. Dodatki i poprawki do dziel gr. Stadnickiego "Synowie Gedymina", "Ol-
gierd i Kiejstut", "Bracia Władysława Oldierdowicza Jagiełły" we Lwowie 1867. Kraków, 1886. S. 7--8;
Кордуба М. Болеслав-Юрій ІІ. С. 23--30.
1271 Перед цим він використовував титули "Nos Georgis Dei gratia dux Russiae", "Ceorgius Dei gra-
tia dux Terrae Russiae, Galiciae et Ladimere", "Georgius, ex dono Dei natus dux et dominus Russiae"
(Войтович Л. Королівство Русі: факти і міфи // Дрогичинъ 1253. Матеріали міжнародної на-
укової конференції з нагоди 755--ї річниці коронації Данила Романовича. Івано-Франківськ,
2008. С. 4--17).
1272 Грушевський М. Історія України-Руси. Львів, 1905. Т. 3. С. 533--534.
1273 Волощук М. Проблема васальної залежності Дмитра Детька від угорського короля Людовика

231
áóëî íàñë³äêàìè çì³íè ó ïîë³òèö³ êíÿçÿ Áîëåñëàâà-Þð³ÿ.
Ïîëüñüêà ³ñòîð³îãðàô³ÿ äîñ³ ïîãîäæóºòüñÿ ç äàâí³ìè ã³ïîòåçàìè, ÿê³
âæå òðàíñôîðìóâàëèñÿ ó ñòåðåîòèïè, ïðî ó÷àñòü êíÿçÿ Áîëåñëàâà-Þð³ÿ
ó ïîëüñüêî-óãîðñüêèõ âèøåãðàäñüêèõ ïåðåãîâîðàõ 1335 òà 1338 ðð., äå
áóö³ìòî íå ò³ëüêè áóëè çàêëàäåí³ îñíîâè íàñòóïíî¿ óãîðñüêî-ïîëüñüêî¿
óí³¿, à é äîìîâëåíî ïðî óñïàäêóâàííÿ ãàëèöüêîãî ïðåñòîëó ïîëüñüêèì
àáî óãîðñüêèì êîðîëåì çà â³äñóòíîñò³ ïðÿìèõ ñïàäêîºìö³â Áîëåñëàâà-
Þð³ÿ1274. Îäíàê íåìàº æîäíèõ äîêàç³â ó÷àñòi êíÿçÿ àáî éîãî ïîâíî-
âàæíîãî ïîñëà ó âèøåãðàäñüêèõ çóñòði÷àõ 1335 i 1338 ðð. Ïåðåäîâñ³ì
ñàì Êàçèìèð III íiäå íå â³äêëèêàâñÿ äî óãîäè, ÿêà íiáèòî çðîáèëà éîãî
ëåãiòèìíèì ñïàäêîºìöåì ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî ïðåñòîëó.
Êð³ì Çîëîòî¿ Îðäè òà Ëèòâè, ãàëèöüêî-âîëèíñüêèé êíÿçü øóêàâ
ñîþçó ç Òåâòîíñüêèì Îðäåíîì (óãîäè 11 ëþòîãî 1334 ð. òà 20 æîâòíÿ
1335 ð.1275). 20 æîâòíÿ 1335 ð. â³í ïîñï³øèâ çíîâó ï³äòâåðäèòè ñîþç ç
âåëèêèì ìàã³ñòðîì Òåîäîð³êîì ôîí Àëüäåíáóðãîì íà "â³÷í³ ÷àñè"1276.
Î÷åâèäíî, éîãî ï³äøòîâõóâàëî äî àêòèâíèõ ä³é ñàìå ïîëüñüêî-óãîð-
ñüêå çáëèæåííÿ. Ó ëèñòîïàä³ 1335 ð. ó Âèøåãðàä³ çóñòð³ëèñÿ óãîðñüêèé
êîðîëü Êàðë Ðîáåðò, ïîëüñüêèé êîðîëü Êàçèìèð ²²² òà ÷åñüêèé êîðîëü
ßí Ëþêñåìáóðã. Ãîëîâíîþ òåìîþ áóâ ñîþç ïðîòè Ãàáñáóðã³â. Ì³æ ñâî-
ÿêàìè óãîðñüêèì òà ÷åñüêèì êîðîëÿìè áóëà óêëàäåíà óãîäà, çà ÿêîþ
ó âèïàäêó â³äñóòíîñò³ ó Êàçèìèðà ²²² ïðÿìèõ ñïàäêîºìö³â ïîëüñüêèé
ïðåñòîë ïåðåõîäèâ äî Ëþäîâèêà (Ëàéîøà), ñèíà Êàðëà Ðîáåðòà1277.
Ìîæëèâ³ñòü îá'ºäíàííÿ Óãîðùèíè òà Ïîëüù³ íå ìîãëà íå âèêëèêàòè
ïîäàëüøå çàíåïîêîºííÿ ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ. Ó 1337 ð. Áîëåñ-
ëàâ-Þð³é ðàçîì ç îðäèíöÿìè íàïàâ íà Ëþáë³íñüêó çåìëþ ³ 12 äí³â
òðèìàâ Ëþáë³í â îáëîç³, çíÿò³é ò³ëüêè ÷åðåç çàãèáåëü âîæäÿ ñîþçíèõ
òàòàð1278.
Ðåàêö³ºþ íà òàêó ïîâåä³íêó Áîëåñëàâà-Þð³ÿ áóëà íåãàé-
íîþ. Êàçèìèð ²²² âèð³øèâ ï³äòðèìàòè ³íøîãî ïðåòåíäåíòà íà ãà-
ëèöüêî-âîëèíñüêèé ïðåñòîë -- ñâîãî ïëåì³ííèêà, ñèíà Àíàñòà-
ñ³¿ Ëüâ³âíè -- äîáæèíñüêîãî êíÿçÿ Âëàäèñëàâà Çåìîâèòîâè÷à,
ÿêèé ç'ÿâèâñÿ ó Âèøåãðàä³ 29 ÷åðâíÿ 1338 ð. (Äóáíèöüêà õðîí³-
êà íàçèâàº éîãî "Lothka dux Rutenorum"1279). Ñïðîáè ïåðåòâîðè-
òè "Ëîòêî" íà "Áîëüêî", îòîòîæíèâøè éîãî ç Áîëåñëàâîì-Þð³ºì1280,
I // Княжа доба: історія і культура. Львів, 2012. Вип. 6. С. 277--278.
1274 Про це більш детально див. у наступному розділі.
1275 Купчинський О. Акти та документи. С. 174--180.
1276 Там само. С. 180--187.
1277 Ioannis de Czarnkow Chronicon Polonorum (1333--1384) // Monumenta Poloniae Historica. T. 2.
Lwów, 1872. P. 638--639; Magyar Diplomacziai Emlékek az Anjoukorból (1265--1426) / Szerk. Wenzel
G. 1. k. Budapest, 1874. 343--345 old.; Scriptores Rerum Hungaricarum tempore ducum regumque
stiris Arpadianae gestarum / Ed. I.Szentpétery. Vol. 1. Budapest, 1937. P. 165--166.
1278 Historiae Hungaricae Fontes Domenici / Ed. M.Florianus. Vol. 3. Lipsiae, 1884. P. 128.
1279 Ibidem. P. 128.
1280 Dąbrowski J. Ostatnie lata. S. 112; Ab r a h a m W. Powstanie organizacji kościoła łacińskiego na Rusi.
Т. 1. Lwów, 1904. S. 206; Balzer O. O następstwie tronu w Polsce // Rozprawy Akademii Umiejętności.
Wydział Historyczno-Filozo czny. Ser. 2. T. 11. Kraków, 1905. S. 430; Zakrzewski S. Wpływ sprawy
ruskiej na państwo polskie w XIV wieku // Przegląd Historyczny. Т. 23. 1922. S. 99; Włodarski B. Pol-

232
íå âèòðèìóþòü êðèòèêè1281. Åòèìîëîã³÷íî òàêå ïåðåòâîðåííÿ íåìîæ-
ëèâå, ÿê íåìîæëèâî çâèíóâàòèòè õðîí³ñòà â íåçíàíí³ ìàòåð³àëó. Ïîëü-
ñüêà ñòîðîíà ïðîñòî áóëà ãîòîâà ï³äòðèìàòè Âëàäèñëàâà Çåìîâèòîâè-
÷à, çì³ñòèâøè Áîëåñëàâà Òðîéäåíîâè÷à1282. Ï³äòðèìêà òàêèõ ïðåòåíç³é
îçíà÷àëà áè â³éíó ïðîòè êîðîë³âñòâà Ðóñ³, ÿêå îòðèìàëî áè ï³äòðèìêó
â³ä Çîëîòî¿ Îðäè, Ëèòâè òà Òåâòîíñüêîãî Îðäåíó. Ñõîæå, ùî ñàìå öÿ
îáñòàâèíà ³ ñòðèìàëà Óãîðùèíó â³ä ïðèéíÿòòÿ ïîëüñüêî¿ ïðîïîçèö³¿.
Ã³ïîòåçà Îëåãà Ìàçóðà ùîäî ³ñíóâàííÿ ã³ïîòåòè÷íîãî êíÿçÿ Âîëîäèìè-
ðà Àíäð³éîâè÷à1283 íå îïåðòà íà æîäí³ äæåðåëà.
Áîëåñëàâ-Þð³é íå çàëèøèâ öþ äðóãó âèøåãðàäñüêó ñïðîáó áåç óâà-
ãè. Ó ëèñò³ ñó÷àñíèêà, çáèðà÷à ïàïñüêî¿ äåñÿòèíè â Óãîðñüêîìó êîðî-
ë³âñòâ³ Ïåòåðà ñèíà Äÿðôàøà (Peter filius Gyárfás), ì³ñòèòüñÿ ö³êàâà
³íôîðìàö³ÿ: "Ðîêó Áîæîãî 1340 äíÿ 20 ëþòîãî, êîëè òàòàðè àòàêóâàëè
êîðîë³âñòâî Ïîëüñüêå, ³ öèì êîðîëü òà óñå êîðîë³âñòâî Óãîðñüêå äóæå
çàíåïîêîºí³, ïåðåäàâ îäðàçó ãðîø³, ÿê³ ò³ëüêè ìàâ, ³ ÷åðåç áðàòà Òîìàñà
ç Æàòìàðà, ïð³îðà ïðîâ³íö³¿ îðäåíó Äîì³í³êàíö³â, â³äïðàâèâ ñàìó ñóìó
ó ðîçì³ð³ òèñÿ÷à òðèñòà ôëîðèí³â çîëîòîì"1284. ²ëëÿ Ïàðøèí ñëóøíî
âêàçàâ íà íåêîðåêòí³ ñïðîáè â³äíåñòè öþ ïîä³þ äî ïåð³îäó âæå ï³ñëÿ
çàãèáåë³ Áîëåñëàâà-Þð³ÿ1285.
Íå â³äâàæèâøèñü íà â³äêðèòó â³éíó, ÷åðåç ïîáîþâàííÿ íîâîãî âòîð-
ãíåííÿ îðäèíñüêèõ â³éñüê, ñîþçíèêè âèð³øèëè ïîçáóòèñÿ Áîëåñëàâà-Þð³ÿ
ç äîïîìîãîþ ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà. 7 êâ³òíÿ 1340 ð. ìîëîäîãî êíÿçÿ ðàïòîì
íå ñòàëî. Îáèäâà ñîþçíèêè âèÿâèëèñÿ äîáðå ï³äãîòîâàíèìè äî íåñïîä³-
âàíî¿ ñìåðò³ ìîëîäîãî ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ (7 êâ³òíÿ 1340 ð.1286).
Êàçèìèð ²²² íà ïåðøó çâ³ñòêó ïðî ñìåðòü Áîëåñëàâà-Þð³ÿ çóì³â ç³áðàòè
â³éñüêî (íà ïîä³áí³ çàõîäè çâè÷àéíî çàòðà÷àëèñÿ ì³ñÿö³!)1287, â ñåðåäè-
í³ êâ³òíÿ çàéíÿòè Ëüâ³â ³ âèâåçòè ç êíÿæî¿ ñêàðáíèö³ êîðîíàö³éí³ ðå-
ãàë³¿, ùîá íå äàòè ìîæëèâîñò³ êîðîíóâàòèñÿ ³íøîìó ïðåòåíäåíòîâ³.
Ï³çí³øå ö³ ðåãàë³¿ ïîòðàïèëè äî êîðîíàö³éíîãî ðåë³êâàð³þ ïîëüñüêèõ
ska i Ruś. S. 288; Wyrozumsi J. Kazimierz Wielki. Wrocław etc., 1986. S. 80--81.
1281 Мазур О. "Лотка князь руський, прибув до Вишеграда": гіпотетична ідентифікація особи //
Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 7. Дрогобич, 2003. С. 72--79.
1282 Кордуба М. Болеслав-Юрій ІІ. С. 19--20.
1283 Мазур О. "Лотка князь руський..." С. 77--79.
1284 "Anno Domini 1340 die XX Febr[uari] cum Tartari intrassent Regnum Polonie, et ob hoc Rex et
totum Regnum Ungarie turbaretur, commutavi subito pecunias, quas tunc habebam, et per fr[atrem]
 omam de Zothomar, priorem provincialem ord[ini] Predicat[orum] misi ipsas pecunias ad va-
lorem mille et ccc  or[enos] auri" (Vetera Monumenta historica Hungariam sacram illustrantia / Ed.
A.  einer. T. 1. Romae, 1859. P. 636).
1285 Паршин І. Хроніка Іоанна з Вінтертура (Іоанна Вітодуранського) як джерело до історії Га-
лицько-Волинської Русі першої половини XIV ст. // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип.
17--18. Дрогобич, 2014. С. 71--78.
1286 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3. Львів, 1905. С. 138, 534--535.
1287 Домисли, що Казимир ІІІ зібрав військо для допомоги Болеславу-Юрію проти бояр
(Świeżawski A. Regencja Władysława Opolczyka na Rusi Czervonej // Książę Władysław Opolczyk.
Fundator klasztoru Paulinów na Jasnej Górze w Częstochowie / Red. Marceli Antoniewicz, Janusz
Zbudniewek. Warszawa, 2007. S. 247), позбавлені доказів і суперечать джерелам. Той же Іоганн
з Вінтертура повідомляє, що король вирушив у похід після отримання звістки про загибель
князя (Iohannis Vitodurani. Chronica. P. 184).

233
êîðîë³â1288. Êàðë Ðîáåðò, ÿê ñâ³ä÷àòü óãîðñüê³ äîêóìåíòè, âæå íà ñàìî-
ìó ïî÷àòêó òðàâíÿ 1340 ð.1289 (ÿêùî íå 19--20 êâ³òíÿ1290) â³äïðàâèâ ó ïî-
õ³ä ó Ãàëèöüêó çåìëþ â³éñüêî, î÷îëåíå ïàëàòèíîì Â³ëëåðìîì Äðóãåòîì.
Îáèäâà ñîþçíèêè ãîòóâàëèñÿ äî âòîðãíåííÿ â çåìë³ ñõ³äíîãî ñóñ³äà. Àëå
áîÿðè-çìîâíèêè, ðàäøå, êåðóâàëèñÿ ñâî¿ìè çâ'ÿçêàìè ç Ïîëüùåþ àáî
Óãîðùèíîþ, à íå ì³æêîíôåñ³éíèì ïðîòèñòîÿííÿì, ÿêå òîä³ ùå íå ñïî-
ñòåð³ãàëîñÿ, ï³ñëÿ ñìåðò³ Áîëåñëàâà-Þð³ÿ â³äðàçó æ ðîç³ñëàëè ã³íö³â äî
Êðàêîâà ³ Âèøåãðàäà, ïîâ³äîìëÿþ÷è ïðî çàãèáåëü ñâîãî ñþçåðåíà.
Øâèäêèé â³äõ³ä ïîëüñüêîãî òà óãîðñüêîãî â³éñüê ç ãàëèöüêèõ çå-
ìåëü áóâ çóìîâëåíèé, ïåðø çà âñå, ðåàêö³ºþ ³íøî¿ ÷àñòèíè ãàëèöüêîãî
áîÿðñòâà, ÿêå ï³äòðèìàëî ïðåòåíç³¿ êíÿçÿ Ëþáàðòà-Äìèòðà Ãåäèì³íî-
âè÷à ³ ðàçîì ç íèì çâåðíóëîñÿ äî çîëîòîîðäèíñüêîãî õàíà Óçáåêà. ² òóò
ìîæíà ñïåðå÷àòèñÿ ç ².Ïàðøèíèì, ÿêèé ñë³äîì çà âèäàâöÿìè ïàì'ÿòêè
â³äí³ñ ïîâ³äîìëåííÿ øâåéöàðñüêîãî õðîí³ñòà ²îãàíà ç Â³íòåðòóðà ïðî
îðäèíñüêå âòîðãíåííÿ ó Ïîëüùó òà Óãîðùèíó äî ëþòîãî 1340 ð.1291
Íàïåâíî âàðòóº äîòðèìóâàòèñÿ áóêâè òåêñòó õðîí³ñòà: "Ðîêó âò³ëåííÿ
Áîæîãî 1341 ó ïåðøó íåä³ëþ âåëèêîãî ïîñòó... "1292. Êð³ì öüîãî, õðî-
í³ñò ïîâ³äîìëÿº ïðî âòîðãíåííÿ â îáèäâà êîðîë³âñòâà, òîä³ ÿê ó ëþòîìó
1340 ð. âòîðãíåííÿ ó Ïîëüùó ò³ëüêè âèêëèêàëî ïåðåïîëîõ â Óãîðùèí³.
Ï³ñëÿ ñìåðòi Áîëåñëàâà-Þðiÿ âîëèíñüêà åëiòà âèçíàëà êíÿçåì
Ëþáàðòà-Äìèòðà Ãåäèìiíîâè÷à. Õàí Óçáåê íàäàâ Ëþáàðòîâ³-Äìèòðó
íåîáõiäíó äîïîìîãó. Îòæå, i Îðäà ðîçãëÿäàëà Ëþáàðòà-Äìèòðà ÿê ïåð-
øîãî ëåãiòèìíîãî ñïàäêîºìöÿ. Áîÿðèí Äìèòðî Äåòüêî ³ êíÿçü Äàíèëî
1288 Dąbrowska E. Królów polskich relikwarz koronacyjny Krzyża Świętego // Kultura średniowieczna
i staropolska. Studia o arowane Aleksandrowi Gieysztorowi w piedziesieciolecie pracy naukowej.
Warszawa, 1991. S. 67--86.
1289 Гарді Д. Кілька нових зауважень до походу угорського палатина Віллерма Другета "in Rute-
niam" навесні 1340 року // Княжа доба: історія і культура. Вип. 7. Львів, 2013. С. 209--216.
1290 Волощук М., Стасюк А. Про похід палатина Віллерма in Ruteniam у квітні 1340 р. // Вісник
Прикарпатського університету. Історія. Вип. 17. Івано-Франківськ, 1995. С. 46--54.
1291 Паршин І. Хроніка Іоанна з Вінтертура. С. 72--74.
1292 Iohannis Vitodurani. Chronica. P. 181.
Золотий форінт угорського короля Лайоша (Людовика) Анжуйського

234
Îñòðîçüêèé ùå ó 1340 ð., ðàçîì ç îðäèíñüêèìè â³éñüêàìè, â³äò³ñíèëè
ïîëÿê³â ç ãàëèöüêèõ çåìåëü1293. Öå â³éñüêî íàâ³òü âòîðãíóëîñÿ ó ïîëü-
ñüê³ çåìë³ ³ ä³éøëî äî Êðàêîâà, ùî çìóñèëî Êàçèìèðà ²²² çâåðíóòèñÿ
çà äîïîìîãîþ äî óãîðö³â ³ Òåâòîíñüêîãî Îðäåíó. Ò³ëüêè ðàíí³é ðîçëèâ
ð³÷îê âåñíîþ 1341 ð. çóïèíèâ öåé íàïàä. Ïðî öå âòîðãíåííÿ ïîâ³äî-
ìèëè òàêîæ àâñòð³éñüê³ õðîí³ñòè ²îãàíí ç Â³êòð³íãà1294 ³ Ëåîáåíñüêèé
Àíîí³ì1295 òà ðÿä ³íøèõ äæåðåë1296. Îòîæ, ìîæíà ââàæàòè, ùî çâ³ñòêè
ïðî íüîãî âèêëèêàëè ïåâíèé ðåçîíàíñ ó ñóñ³ä³â.
Óæå ó áåðåçí³ (íå ï³çí³øå 27 ÷åðâíÿ) 1341 ð. ë³äåð ãàëèöüêî¿ åë³-
òè Äìèòðî Äåòüêî, ïîñòàâëåíèé êíÿçåì Ëþáàðòîì-Äìèòðîì ñòàðîñòîþ
(capitaneus) Ðóñüêî¿ çåìë³1297, ïîâ³äîìèâ ãðîìàäó Òîðóíÿ ïðî óêëàäåííÿ
ìèðó ç Êàçèìèðîì ²²²1298.
Àëå ìèðó íå âèéøëî. Êàçèìèð ²²² íå çàëèøèâ íàìàãàíü îâîëîä³òè
Ãàëèöüêîþ ñïàäùèíîþ, òàêîæ íå áàæàëà çàëèøàòèñÿ â ñòîðîí³ ³ Óãîð-
ùèíà. Àíæóéñüêà äèíàñò³ÿ, ÿê ëåã³òèìíèé ñïàäêîºìåöü Àðïàä³â, òåæ
âèñòóïàëà ÿê ïðåòåíäåíò íà ñïàäùèíó Ðîìàíîâè÷³â. Îáèäâ³ ñòîðîíè
íàìàãàëèñÿ ñõèëèòè íà ñâ³é á³ê ãàëèöüêå áîÿðñòâî. Ç öüîãî îãëÿäó ö³-
êàâîþ º ãðàìîòà óãîðñüêîãî êîðîëÿ Ëàéîøà (Ëþäîâèêà) Àíæóéñüêîãî
äî Äìèòðà Äåòüêà ç 1344 ð. äî "â³ðíîãî ñâîãî ìóæà, êîìåñà Äåòüêà,
ñòàðîñòè Ðóñüêî¿ çåìë³"1299. Ìàáóòü, ïðàâèé áóâ Ì. Ãðóøåâñüêèé, ùî
óãîðñüêèé êîðîëü ëèøå íàãàäàâ ïðî ñâ³é "ñþçåðåí³òåò" íàä êîðîë³âñòâì
Ðóñ³, ÿêèé âèïëèâàâ ç éîãî òèòóëó "êîðîëÿ Ãàë³ö³¿ ³ Ëîäîìåð³¿"1300.
Âæå òå, ùî êîðîëü íå âæèâ ó ëèñò³ öüîãî òèòóëó, îáìåæèâøèñü òèòó-
ëîì Dei gratia Rex Hungariae, ïåâíîþ ì³ðîþ âêàçóº íà íåâèçíà÷åí³ñòü
ñòîñóíê³â ì³æ îáîìà ñòîðîíàìè, ïðî ùî ñâ³ä÷èòü ³ ñàì òîí òà õàðàêòåð
ëèñòà (íàâ³òü, íå áåðó÷è äî óâàãè òèòóë "âàøà âåëè÷í³ñòü", ó çâåðíåíí³
1293 Ioannis de Czarnkow. Chronicon Polonorum // Monumenta Poloniae Historica / Ed. A. Bielowski.
T. 2. Lwów, 1872. P. 621--622; Шараневич И. История Галицко-Володимирской Руси. Львів, 1863.
С. 158--159. Про різночитання в джерелах "Daniele Ostrogio" i "de Ostrov" див.: Войтович Л.
Удiльнi князiвства Рюриковичiв i Гедимiновичiв у ХII-ХVI ст. Львів, 1996. С. 126.
1294 Iohannis abbatis Victoriensis. Liber certarum historiarum / Ed. F. Schneider // Scriptores rerum
Germanicarum in usum scholarum. Т. 2. Hannoverae et Lipsiae, 1910. Libri IV--VI. P. 218.
1295 Anonymi Leobiensis Сhronicon libris sex comprehensum, a Christo nato usque ad annum ejusdem
MCCCXLIII / Ed. H. Pez // Scriptores rerum Austriacarum veteres ac genuini. T. 1. Lipsiae, 1721.
Col. 958.
1296 Vetera Monumenta historica Hungariam sacram illustrantia / Ed. A. einer. T. 1 (1216--1352). Ro-
mae, 1859. P. 637--638; Vetera Monumenta Poloniae et Lithuaniae gentium que  niti matum his-
toriam illustrantia / Ed. A. einer. Romae, 1860. P. 468; Rocznik Małopolski / Ed. A. Bielowski //
Monumenta Poloniae Historica. T. 3. Warszawa, 1861. P. 199; Rocznik Tracki / Ed. A. Bielowski //
Monumenta Poloniae Historica. T. 2. Lwów, 1861. P. 860--861; Fontes rerum Austriacarum. Österre-
ichische Geschichts-Quellen / Hrsg. von J.Loserth. Wien, 1875. Bd. 8. S. 564--565.
1297 Войтович Л. Часи старости Дмитра Детька і князя Любарта // Історія Львова. Т.1. (1256-
1772). Львів, 2006. С. 60--62.
1298 "discor diam a dyabolica suggestione seminatam inter d(omin)um Kasimirum regem Poloniae et
nos, exinspiracione almi pneumatis post[er]gantes temptatorem humanum c(on)cordi[a]e i(n)ivimus
unionem" (Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства. С. 194--200).
1299 "... deli suo viro Magni co Comiti Dechk Capitaneo Ruthenorom..." (Codex diplomaticus Hun-
gariae ecclesiasticus ac civilis / Ed. G.Fejer. T. 9. Vol. 1. Budae, 1833. P. 209).
1300 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4. Київ--Львів, 1907. С. 29.

235
äî Äìèòðà Äåòüêà1301), â ÿêîìó óãîðñüêèé êîðîëü ïðîñèòü âíîðìóâàòè
ìèòí³ ïðîáëåìè â òîðã³âë³ ç ì. Êîø³öå. Ìàâ ðàö³þ Îëåã Ìàçóð, ùî
êîðîë³âñüêà êàíöåëÿð³ÿ ìàëà ïðîáëåìè ïðè óêëàäàíí³ öüîãî äîêóìåí-
òó1302. Çàðàõóâàííÿ Äìèòðà Äåòüêà â óãîðñüê³ âàñàëè1303 áåçï³äñòàâíå.
Íàâ³òü, ÿêùî ïîõîäæåííÿ öüîãî ë³äåðà ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà ³ ìîãëî
áóòè ïîâ'ÿçàíèì ç Óãîðñüêèì êîðîë³âñòâîì, ï³äñòàâ íàçèâàòè éîãî âà-
ñàëîì Ëàéîøà ² íåìàº1304.
1344 ð. íå áóâ íàñè÷åíèì. Ïîëüùà âæå àêòèâíî âòðó÷àëàñÿ ó ñïðà-
âè ãàëèöüêî-âîëèíñüêî¿ ñïàëùèíè. Óãîðùèíà ùå äî ê³íöÿ íå âèçíà÷è-
ëàñÿ ç³ ñâîºþ ïîçèö³ºþ. Â ö³é ñèòóàö³¿ êíÿçü Ëþáàðò-Äìèòðî Ãåäèì³íî-
âè÷ ì³ã ñïîä³âàòèñÿ íà äîïîìîãó Ëèòâè, à Äìèòðî Äåòüêî, ÿêèé, ñõîæå,
äåäàë³ á³ëüøå ïðîâîäèâ âëàñíó ïîë³òèêó, -- íà äîïîìîãó Çîëîòî¿ Îðäè.
Ëèòâà, ÿêà ìàëà ïðîáëåìè ç ñóñ³äàìè, â ïåðøó ÷åðãó ç Òåâòîíñüêèì Îð-
äåíîì, íà öüîìó åòàï³ ï³äòðèìóâàëà Ëþáàðòà ñêîð³øå ñèìâîë³÷íî. Ùîá
çàëó÷èòè äðóæèíè îêðåìèõ ëèòîâñüêèõ êíÿç³â éîìó äîâåëîñÿ ðîçäàâà-
òè ¿ì ëåíè íà Âîëèí³.1305 Ïîëüñüêà òà óãîðñüêà ³ñòîð³îãðàô³ÿ, çà äàâí³ìè
ñòåðåîòèïàìè, ïîäàþòü â³éíó ïðîòè ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ ÿê â³-
éíó ïðîòè Ëèòâè òà Çîëîòî¿ Îðäè, õî÷à âèïàäè ïðîòè öèõ äåðæàâ â³äáó-
âàëèñÿ â êîíòåêñò³ áîðîòüáè çà ñïàäùèíó Ðîìàíîâè÷³â. Ç îñåí³ 1344 ð.
óãîðñüêèé êîðîëü Ëàéîø äîïîìàãàâ ïîëÿêàì ó â³éí³ ç Ëèòâîþ ï³ä
÷àñ ÿêî¿ áóëî íàâ³òü îáëîæåíî Â³ëüíî. Êîðîëü âåðíóâ â Óãîðùè-
íó ò³ëüêè ó ëþòîìó 1345 ð.1306. Ó öåé æå ÷àñ îðäèíö³ âòîðãíóëèñÿ ó
1301 "Vestrae Magni centiae" (Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis / Ed. G.Fejer. T. 9.
Vol. 1. Budae, 1833. P. 210.
1302 Мазур О. "Demetrios Detko, provisor seu capitaneus terrae Russiae" (інститут "старійшини" у
політичному житті Галицької землі другої чверті XIV ст.) // Семінарій "Княжі часи". Львів,
2002. С. 19--20.
1303 A b r a h a m W. Powstanie organizacji kościoła łacińskiego na Rusi. T. 1. Lwów, 1904. S. 218; Pasz-
kiewicz H. Polityka reska Kazimierza Wielkiego. Warszawa, 1925. S. 78--81; Шабульдо Ф.М. Земли
Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. Киев, 1987. С. 40; Wyrozums-
ki J. Kazimierz Wielki. Wrocław--Kraków--Warszawa, 2004. S. 92--96; Dąbrowski J. Kazimierz Wielki.
Twórca Korony Królestwa Polskiego. Kraków, 2007. S. 32.
1304 Волощук М. Проблема васальної залежності Дмитра Детька від угорського короля Людовика
І // Княжа доба: історія і культура. Вип. 6. Львів, 2012. С. 269--279.
1305 Войтович Л. Удільні унязівства Рюриковичів і Гедиміновичів у ХІІ--XVI ст. Львів, 1996.
С. 101--104; Його ж. Етапи полiтичної iсторiї Волинi XIV-XV ст. Державнiсть. Васалiтет.
Iнкорпорацiя // Україна: культурна спадщина, нацiональна свiдомiсть, державнiсть. Т. 5:
Iсторичнi та фiлологiчнi розвiдки, присв. 60-рiччю акад. Я.Iсаєвича. Львiв, 1998. С. 153--168;
Його ж. Князiвськi династiї Схiдної Європи (кiнець IХ - початок ХVI ст.). Склад, суспiльна
i полiтична роль. Львiв, 2000. С. 437--443; Його ж. Боротьба Любарта-Дмитра Гедиміновича
за відновлення Галицько-Волинської держави // Науковий вісник Волинського національ-
ного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. № 22. Луцьк, 2009. С. 120--127; Його
ж. Польща. Мазовія, Литва та Угорщина у боротьбі за спадщину Романовичів // Проблеми
слов'янознавства. Вип. 59. Львів, 2010. С. 52--66; Його ж. Польський король Казимир ІІІ і бо-
ротьба за спадщину Романовичів // Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 46.
Львів, 2011. С. 2--26; Idem. Walka o spadek po Romanowiczach a król polski Kazimierz III Wielki //
Kazimierz Wielki i jego państwo. W siedemsetną rocznice urodzin ostatniego Piasta na trone polskim
/ Pod red. Jacka Maciejewskiego і Tomasza Nowakowskiego. Bydgoszcz, 2011. S. 47--66.
1306 Solymosi L., Körmendi A. A középkori magyarállam virágzása és bukása, 1301--1506 // Solymosi L.
Magyarország történeti hronológiája. 1: a kezdetetöl 1526-ig. Budapest, 1981. P. 208.

236
Òðàíñèëüâàí³þ òà êîì³òàò Ñï³ø (îñòàííº ìîæíà áóëî â÷èíèòè ò³ëüêè
ïðîéøîâøè ÷åðåç ãàëèöüê³ çåìë³). Ó â³äïîâ³äü ç 1345 ð. óãîðñüêå â³é-
ñüêî, î÷îëåíå áàðîíîì Àíäð³ºì Ëàöêô³, âèñòóïèëî ïðîòè Çîëîòî¿ Îð-
äè1307. Óãîðñüê³ äæåðåëà ïîâ³äîìëÿþòü ïðî ïåðåìîæíå çàâåðøåííÿ ïî-
õîäó ³ óêëàäåííÿ óãîäè1308.
Ïîëüñüêîìó êîðîëþ Êàçèìèðîâ³ ²²² ó 1345--1350 ðð. âäàëîñÿ îïà-
íóâàòè ëèøå Ñÿíîöüêó çåìëþ. Â³éíà ïðîòè Ëþáàðòà-Äìèòðà Ãåäèì³-
íîâè÷à, ÿêà ðîçãîðíóëàñÿ ó 1349 ð., íå ïðèíåñëà øâèäêîãî óñï³õó ³ ó
1350 ð. ïîëüñüêèé êîðîëü âèçíàâ ïðàâî Óãîðùèíè íà ñïàäùèíó Ðîìà-
íîâè÷³â, çàêëèêàþ÷è ¿¿ àêòèâíî âòðóòèòèñÿ â öþ áîðîòüáó1309. Çà óãî-
äîþ ì³æ äâîìà âîëîäàðÿìè Êàçèìèð ²²² îòðèìóâàâ êîðîë³âñòâî Ðóñ³ ó
ïîæèòòºâå âîëîä³ííÿ, ï³ñëÿ ÷îãî ö³ çåìë³ ïîâèíí³ áóëè ïåðåéòè äî Àí-
æóéñüêî¿ äèíàñò³¿. Ó âèïàäêó ïîÿâè ó ïîëüñüêîãî êîðîëÿ ñèíà çáåð³ãà-
ëîñÿ ïðàâî âèêóïó êîðîë³âñòâà çà 100 òèñ. ôëîðèí³â1310. Çðîçóì³ëî, ùî
ÿêáè çà Âèøåãðàäñüêèìè óãîäàìè Êàçèìèð ²²² âèñòóïàâ ñïàäêîºìöåì
Áîëåñëàâà-Þð³ÿ -- óêëàäåííÿ óãîäè ó 1350 ð. áóëî áè ïîçáàâëåíå çì³ñòó.
Ó ëèïí³ 1351 ð. óãîðñüê³ â³éñüêà âòîðãíóëèñÿ íà Âîëèíü. Ç íèìè
íàñòóïàëè òàêîæ ïîëüñüê³ ³ ìàçîâåöüê³ äðóæèíè. Íà äîïîìîãó Ëþáàð-
òó-Äìèòðó Ãåäèì³íîâè÷ó ïðèéøîâ ñòàðøèé áðàò Êåéñòóò, ÿêîìó áóëî
ïåðåäàíî Äðîãè÷èíñüêå êíÿç³âñòâî. Ëèòâà íå õîò³ëà âñòóïàòè ó â³éíó
³ Êåéñòóò ä³ÿâ ÿê óä³ëüíèé êíÿçü âîëèíñüêèé. Ïðîòè íüîãî ñîþçíè-
êè ñïðÿìóâàëè ãîëîâíèé óäàð. Çà ñâ³ä÷åííÿì Áóäàéñüêî¿ õðîíiêè ï³ä
÷àñ âîëèíñüêî¿ êàìïàíi¿ 1351 ð. â óãîðñüêèé ïîëîí ïîòðàïèâ ÿêèéñü
êíÿçü, ³ìåí³ ÿêîãî íå íàçâàíî1311. Öèì êíÿçåì áóâ ñàìå Êåéñòóò, áî 15
ñåðïíÿ 1351 ð. êîðîëü Ëàéîø çìóñèâ éîãî óêëàñòè äîãîâ³ð, çà ÿêèì
ëèòîâñüêèé êíÿçü îá³öÿâ ïðèéíÿòè õðèñòèÿíñòâî ³ äîïîìàãàòè óãîð-
öÿì. Óãîðñüêèé êîðîëü äóìàâ çãîäîì ïîñàäèòè Êåéñòóòà íà ëèòîâñüêèé
òðîí ÿê ñâîãî âàñàëà ³ êîðîíóâàòè êîðîë³âñüêîþ êîðîíîþ. À ïîêè Êåé-
ñòóò ÿê ïî÷åñíèé çàëîæíèê ìàâ ïåðåáóâàòè ó ïëîöüêîãî, ñîõà÷åâñüêî-
ãî ³ â³ñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà Âàíêîâè÷à. Àëå ëèòîâñüêèé êíÿçü çî-
âñ³ì íå çáèðàâñÿ âèêîíóâàòè ö³º¿ óãîäè. Ëèòîâñüêèé çàã³í éøîâ ñë³-
äîì çà ñâî¿ì êíÿçåì, ÿêèé ïðè ïåðø³é íàãîä³ âò³ê1312. Êíÿçü Áîëåñëàâ
êèíóâñÿ ó ïîãîíþ ³ çàãèíóâ â³ä ñòð³ëè 20 ñåðïíÿ 1351 ð. â îêîëèöÿõ
1307 Housley N. King Louis the Great of Hungary and the Crusades, 1342--1382 //  e Slavonic and East
European Review. T. 62 (2). London, 1984. P. 194; Kristó G. Az Anjou-kor háborúi. Budapest, 1988.
96--97 old.
1308 Kristó G. Az Anjou-kor háborúi. 97 old.; Sălăgean T. Romanian Society in the Early Middle Ages
(9th -- 14th centuries AD) // Pop I.-A., Bolovan I. History of Romania. Compedium. New York, 2005.
P. 199.
1309 Housley N. King Louis the Great of Hungary and the Crusades. Р. 194; Lukowski J., Zawadski H. A
Consise History of Medieval Hungary, 895--1526. New York, 2001. P. 30.
1310 Spinei V. Moldavia in the 11th -- 14th Centuries. Bucarest, 1986. P. 109; Engel P.  e Realm of St. Ste-
phen. P. 167.
1311 Scriptores Rerum Hungaricarum tempore ducum regumque stirpis Arpadianae gestarum. V.1. / Ed.
I.Szentpétery. Budapest, 1937. P. 481--501.
1312 Knoll P. W.  e Rise of the Polish Monarchy: Piast Poland in East Central Europe, 1320--1370. Chi-
cago, 1972. Р. 148.

237
ì. Ìåëüíèêà1313. Òîáòî áîéîâ³ ä³¿ â³äáóâàëèñÿ íà òåðèòîð³¿ Äîðîãè÷èí-
ñüêîãî ³ Áåðåñòåéñüêîãî êíÿç³âñòâ. 13 âåðåñíÿ 1351 ð. óãîðñüêèé êîðîëü
âåðíóâñÿ ó Âèøåãðàä1314.
Ðàííüîþ âåñíîþ 1352 ð. óãîðñüêèé êîðîëü çíîâó áóâ ó ãàëèöüêèõ
çåìëÿõ. Óãîðñüê³ â³éñüêà ó ëþòîìó ï³ä³éøëè äî Áåëçà, ÿêèé âæå áóâ
îáëîæåíèé ïîëüñüêèì êîðîëåì. Ì³ñòî îáîðîíÿâ âîºâîäà Äðîçä. Äîñ³ çà-
ëèøàºòüñÿ çàãàäêîþ ÿê éîìó âäàëîñÿ â³äñòîÿòè Áåëç ïðîòè ïîòóæíîãî
ïîëüñüêî-óãîðñüêîãî â³éñüêà, ÿêå î÷îëþâàëè äâîº êîðîë³â1315. Çà äàíè-
ìè Äóáåíñüêî¿ õðîí³êè ï³ä ÷àñ îäí³º¿ ç ñóòè÷îê óãîðñüêèé êîðîëü îòðè-
ìàâ óäàð ïî øîëîìó çàë³çíîþ áóëàâîþ ³ çëåò³â ç êîíÿ1316. Î÷åâèäíî, ùî
1313 Balzer O. Genealogoa Piastów. Kraków, 2005. S. 777--778.
1314 Solymosi L., Körmendi A. A középkori magyarállam virágzása és bukása. 212 old.
1315 Knoll P. W.  e Rise of the Polish Monarchy. Р. 150.
1316 Historiae Hungarycae Funtes Domestici / Ed. M.Florianus. Vol. 3. Lipsiae, 1884. Р. 160--161.
Лайош (Людовик) Анжуйський, король Угорщини (1342–1382), Польщі (1370–1382),
Галіції і Лодомерії (1370–1382)

238
êîðîëü íå áðàâ ó÷àñò³ ó øòóðì³, òà ùå é íà êîí³. Âèëàçêà íå÷èñëåííîãî
ãàðí³çîíó òàêîæ ìàëîéìîâ³ðíà: ìàþ÷è íàä³éíó ñèñòåìó âîäÿíîãî çà-
õèñòó (çà ñâ³ä÷åííÿì ö³º¿ æ õðîí³êè óãîðö³ ìóñèëè áèòèñÿ, ñòîÿ÷è ïî
øèþ ó âîä³), âîºâîäà íå ðèçèêíóâ áè âèâîäèòè ñâî¿ ñèëè ïðîòè çíà÷íî
ïåðåâàæàþ÷îãî ñóïåðíèêà. Ñêîð³øå, ìàëà ì³ñöå ñïðîáà â³éñüêà Ëþáàð-
òà-Äìèòðà íàíåñòè óäàð ïî ïîëüñüêî-óãîðñüêîìó â³éñüêó, ùîá ïîëåãøè-
òè ñòàíîâèùå îáëîæåíèõ.
Ó Õîëìñüêîìó ïîì'ÿíèêó ñåðåä áåëçüêèõ êíÿç³â ïîïåðåäó Þð³ÿ çà-
ïèñàíèé Ôåîäîñ³é. Äóæå éìîâ³ðíî, ùî öå ñòàðøèé áðàò ³ ïîïåðåäíèê
êíÿçÿ Þð³ÿ Íàðèìóíòîâè÷à. Ó 1349 ð. ðàçîì ç Êîð³àòîì Ãåäèì³íîâè÷åì
â Çîëîòó Îðäó áóâ ïîñëàíèé âèñëîöüêèé êíÿçü Ñåìåí, ÿêîãî Þçåô
Âîëüô ââàæàâ ñèíîì Íàðèìóíòà-Ãë³áà Ãåäèì³íîâè÷à1317. Â³ðîã³äíî, ùî
Ôåîäîñ³é -- öå ÷åðíå÷å ³ì'ÿ êíÿçÿ Ñåìåíà Íàðèìóíòîâè÷à, ÿêèé ó 1350 ð.
ïðèéøîâ íà äîïîìîãó Ëþáàðòîâ³-Äìèòðó Ãåäèì³íîâè÷ó ³ îòðèìàâ â³ä
íüîãî Áåëç. Çàëèøèâøè â ì³ñò³ ãàðí³çîí ç âîºâîäîþ Äðîçäîì, êíÿçü ç³
ñâîºþ äðóæèíîþ íàìàãàâñÿ òðèâîæèòè îáëîæåíèõ íåñïîä³âàíèìè àòà-
êàìè ççîâí³. Ï³ä ÷àñ îäí³º¿ ç òàêèõ àòàê ³ áóâ ïîðàíåíèé óãîðñüêèé
êîðîëü. Öÿ ñóòè÷êà ìîãëà çàâåðøèòèñÿ ³ âàæêèì ïîðàíåííÿì êíÿçÿ
Ñåìåíà, â³ä ÿêîãî â³í ïîìåð ó 1352 ð., ïðèéíÿâøè ïåðåä öèì ÷åðíåöòâî
(ÿê çâèêëî áóëî â êíÿæèõ ðîäèíàõ).
Ïîëüñüêî-óãîðñüêå â³éñüêî íå çóì³ëî çäîáóòè Áåëç. Ïîðàíåíîãî êî-
ðîëÿ â³äâåçëè â Óãîðùèíó, à îáëîãà Áåëçà áóëà çíÿòà1318. Óãîðùèíà
ïîáîþâàëàñÿ âòîðãíåííÿ îðäèíö³â ó Òðàíñèëüâàí³þ1319, à ïîëüñüêèé
êîðîëü ñàìîòóæêè âåñòè â³éíó äàë³ íå ðèçèêóâàâ. Îáèäâ³ ñòîðîíè ïî-
ãîäèëèñÿ íà êîìïðîì³ñ. Çà óãîäîþ 1352 ð. çà Ëþáàðòîì-Äìèòðîì Ãåäè-
ì³íîâè÷åì çàëèøèëàñÿ âñÿ Âîëèíü1320.
Àëå öå áóëî íå á³ëüøå, í³æ òèì÷àñîâèé ïåðåïî÷èíîê. Óãîðùèíà òà
Ïîëüùà âçÿëèñÿ çà ñîþçíèê³â Ëþáàðòà-Äìèòðà Ãåäèì³íîâè÷à. Â³äðàçó
æ ó 1352 ð. ïàïà Êëèìåíò VI îãîëîñèâ õðåñòîâèé ïîõ³ä ïðîòè Ëèòâè ³
òàòàð1321. Ó êâ³òí³ 1354 ð. êîðîëü Ëàéîø ñàì âèñòóïèâ ïðîòè Çîëîòî¿
Îðäè1322. Öåé ïîõ³ä çàâåðøèâñÿ óêëàäåííÿì óãîäè ç õàíîì Äæàí³áå-
êîì1323. Ó 1355 ð. óãîðñüêèé êîðîëü çíîâó ïîñëàâ ï³äêð³ïëåííÿ Êàçè-
ìèðó ²²² ïðîòè Ëþáàðòà-Äìèòðà Ãåäèì³íîâè÷à1324.
Ç ð³çíèõ ïðè÷èí ï³ñëÿ 1355 ð. ³ äî ñàìî¿ ñìåðò³ Êàçèìèðà ²²² êîðîëü
Ëàéîø íå áðàâ àêòèâíî¿ ó÷àñò³ ó áîðîòüá³ çà ñïàäùèíó Ðîìàíîâè÷³â. Çà-
òå ï³ñëÿ êîðîíàö³¿ ó Êðàêîâ³ 17 ëèñòîïàäà 1370 ð.1325 óãîðñüêèé êîðîëü
ïðèñòóïèâ äî ïîâíî¿ àíåêñ³¿ êîðîë³âñòâà Ðóñ³. Ïðè öüîìó â³í ðîçãëÿäàâ
1317 Wol J. Ród Gedymina. Dodatki i poprawki do dzieł gr. K.Stadnickiego "Synowie Gedymina", "Ol-
gierd i Kiejstut", "Bracia Władysława Jagiełły" we Lwowie 1867. Kraków, 1886. S. 25.
1318 Knoll P. W.  e Rise of the Polish Monarchy. Р. 151; Kristó G. Az Anjou-kor háborúi. 128--129 old.
1319 Knoll P. W.  e Rise of the Polish Monarchy. Р. 151.
1320 Грамоти XIV ст. / Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики
М.М.Пещак. Київ, 1974. С. 29--32.
1321 Housley N. King Louis the Great of Hungary and the Crusades. Р. 194.
1322 Kristó G. Az Anjou-kor háborúi. 134, 269 old.
1323 Ibidem. 134 old.; Bertényi I. Nagy Lajos király. Budapest, 1989. 102 old.
1324 Kristó G. Az Anjou-kor háborúi. 136--137 old.
1325 Halecki O. Jadwiga of Anjou and the Rise of East Central Europe. New York, 1991. P. 47.

239
Ãàëèöüêó ³ Âîëèíñüêó çåìë³ ÿê îêðåìå êîðîë³âñòâî, íå çâ'ÿçàíå ç Ïîëü-
ùåþ. Òîìó ó 1372 ð. êîðîëü ïåðåäàâ ó ëåí îäíîìó ç ñâî¿õ íàéáëèæ÷èõ
ñîðàòíèê³â îïîëüñüêîìó êíÿçþ Âîëîäèñëàâó1326, ÿêèé áóâ âíóêîì äî÷êè
áåëçüêîãî êíÿçÿ Ãðåìèñëàâè Âñåâîëîäiâíè, "êîðîë³âñòâî Ðóñüêå ç ì³ñ-
òàìè ³ íàñåëåííÿì â óïðàâë³ííÿ íà â³÷í³ ÷àñè"1327.
Âîëîäèñëàâ Îïîëüñüêèé ó ³ñòîð³îãðàô³¿ òðàäèö³éíî ïðåäñòàâëåíèé
ÿê â³ðíèé óãîðñüêèé âàñàë, ÿêèé, áóäó÷è íàì³ñíèêîì êîðîëÿ Ëàéîøà,
ñòàðàííî âò³ëþâàâ â æèòòÿ éîãî ïîë³òèêó1328. Âèíÿòêè ñêëàäàþòü õ³áà
1326 Ярослав Ісаєвич звертав увагу на українську форму імені князя "Володислав", засвідчену
його грамотою з 1377 р., написаною староукраїнською мовою (Ісаєвич Я., Войтович Л. Пере-
хідний час: 1349--1387 // Історія Львова. Т. 1 (1256--1772). Львів, 2006. С. 67).
1327 Ісаєвич Я., Войтович Л. Перехідний час: 1349--1387. С. 67.
1328 Breiter E. Władysław książę opolski, pan na Wieluniu, Dobrzyniu i Kujawach, pałatyn węgerski
i wielkorządca Polski i Rusi. Zarys biogra czny. Lwów, 1889; Goyski M. Sprawa zastawu ziemi do-
brzyńskiej przez Władysława Opolczyka i pierwsze lata sporu (1391--1399) // Przegląd Historyczny.
T. 3.1906. S. 5--348; Pór A. Opuli László herceg. Magyarország nádorispánja nemzedékrendéhez // Tu-
rul. T. 26. Miskolc, 1908. 30--37 old; Idem. Opuli László Herczeg Magyarország // Századok. T. 43. Bu-
dapest, 1909. 537--554 old; Gilewicz A. Stanowisko i działalność gospodarcza Władysława Opolczyka
na Rusi w latach 1372--1378 // Prace historyczne wydane ku uczczeniu 50-lecia Akademickiego Koła
Historyków Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie 1878--1928. Lwów, 1929. S. 9--108; Pieradz-
ka K. Władysław książe opolski 1330--1401. Monogra a historyczna. Kraków, 1945 // Archiwum Uni-
wersytetu Jagiełłonskiego, syng. WF II 122; Котляр Н.Ф. Классификация червонорусских монет
Владислава князя Опольского // Сообщения Государственного Эрмитажа. Т. 26. Ленинград,
1965. С. 38--41; Adrianyi G., Gottschalk J., Świaziński S. Herzog Ladislaus von Oppeln und Gründung
der Pauliner-kloster Tschenstochau in Polen und Wiese bei Ober Glogau // Archiv für Schlesische
Kirchengeschichte. Bd. 36. Görlic, 1978. S. 33--77; Frontczak M. Władysław Opolczyk fundator obra-
zu częstochowskiego // Nasza Przeszłość. T. 52. Warszawa, 1979. S. 98--105; Sroka S.A. Czy Władysław
Opolczyk był ojcem chrestnym Władysława Jagiełły // Nasza Przeszlość. T. 74. Warszawa, 1990. S.
62--73; Idem. Itinerarium księcia Władysława Opolczyka z lat 1372--1378 // Rocznik Przemyski. T. 28.
1991/1992. S. 140--154; Idem. W sprawie daty objęcia Rusi przez Władysława Opolczyka // Ibidem. T.
29--30. 1993--1994. S. 302--312; Idem. Książę Władysław Opolczyk na Węgrzech. Studium z dziejów
stosunków polsko-węgerskich w XIV wieku. Krakow, 1996; Idem. Herzog Ladislaus von Oppeln als
ungaricher Palatin (1367--1372) // Zeitschri für Ostmitteleuropa-Forschung. R. 46. Berlin, 1997. Z.
2. S. 224--234; Idem. Kariera Władysława Opolczyka na dworze węgierskim w drugiej połowie XIV
wieku // Europa śródkowa i wschodnia w polityce Piastów. Toruń, 1997. S.265--274; Idem. Władysław
Opolczyk // Piastowie. Leksykon biogra czne / Red. K.Ożóg, S.Szczur. Kraków, 1999. S. 748--751;
Janowska E. Kon ikt Władysława Opolczyka z Królestwem Polskim // Rocznik Muzeum w Gliwi-
cach. T. 9. 1993. S. 25--36; Swieżawski A. Otoczenie ruskie Władysława Opolczyka // Prace Nauko-
we Wyższej Szkoły Pedagogicznej w Częstochowie. Seria: Zeszyty Historyczny. 1996. Z. 3. S. 71--80;
Idem. Regencja Władysława Opolczyka na Rusi Czerwonej // Książę Władysław Opolczyk. Fundator
klasztoru Paulinów na Jasnej Górze w Częstochowie / Red. M.Antoniewicz, J.Zbudniewek. Warszawa,
2007. S. 285--366; Юсяк П. Оточення князя Володислава Опольчика в період його правління
на Русі (1372--1379) // Вісник Львівського університету. Серія Історична. T. 34. Львів, 1999. С.
81--91; Władysław Opolski, jakiego nie znamy. Próba oceny w sześćsetlecie śmierci // Red. A.Pobóg-
-Lenartowicz. Opole, 2001; Dola K. Rządy Władysława Opolczyka w Księstwie Opolskim // Włady-
sław Opolczyk jakiego nie znamy. Próba oceny w sześćsetlecie śmierci / Red. A.Pobóg-Lenartowicz.
Opole, 2001. S. 31--45; Idem. Władysław Opolczyk jako książę opolski // Książę Władysław Opolczyk.
Fundator klasztoru Paulinów na Jasnej Córze w Częstochowie. Warszawa, 2007. S. 12--32; Antonie-
wicz M. Podstawy i zakres władzy księcia Władysława opolskiego w ziemi wieluńskiej oraz pólnocno-
-zachodniej Małopolsce // Książę Władysław Opolczyk. Fundator klasztoru Paulinów na Jasnej Có-
rze w Częstochowie. Warszawa, 2007. S. 195--246; Salamon M. Władysław Opolczyk a kraje kultury
prawosławnej // Piastowie śląscy w kulturze i europejskich dziejach / Red. A.Barciak. Katowice, 2007.

240
ïðàö³ ªæè Ñïåðêè1329, àëå é öåé ãëèáîêèé ³ òîëåðàíòíèé àâòîð äî ê³íöÿ
íå ðèçèêíóâ ïîäîëàòè óñòàëåí³ ñòåðåîòèïè ñòîñîâíî ðóñüêîãî ïðàâë³í-
íÿ Âîëîäèñëàâà Îïîëüñüêîãî1330. Ïðèéíÿòòÿ òèòóëó "ãîñïîäàðÿ Ðóñü-
êî¿ çåìëi, âi÷íîãî äiäè÷à i ñàìîäåðæöÿ"1331 ³ àêòèâí³ñòü êíÿçÿ ó 1372--
1378 ðð.1332 ÿñêðàâî âêàçóþòü íà éîãî áàæàííÿ óòâåðäèòèñÿ ó Ðóñüêîìó
êîðîë³âñòâ³ ÿê ñïàäêîâîãî âîëîäàðÿ1333. Ïåâíîþ ì³ðîþ öå äåìîíñòðóº
éåâîëþö³ÿ â êàðáóâàíí³ âëàñíèõ ìîíåò1334. Êíÿçü Âîëîäèñëàâ Îïîëüñü-
êèé íàìàãàâñÿ çàâîþâàòè ïðèõèëüí³ñòü íàñåëåííÿ, â ïåðøó ÷åðãó, ñâîº¿
ñòîëèö³ Ëüâîâà. 9 ãðóäíÿ 1372 ð. â³í íàäàâ ì³ñòó 100 ôðàíêîíñüêèõ
ëàí³â íà ìàãäåáóðçüêîìó ïðàâ³, à òàêîæ ÷àñòêîâî çâ³ëüíèâ ì³ùàí â³ä
÷èíø³â1335; ãðàìîòîþ â³ä 4 æîâòíÿ 1377 ð. -- çîáîâ'ÿçàâ äóõîâíèõ îñ³á
ëüâ³âñüêîãî êàï³òóëó â ðàç³ êóï³âë³ áóäèíêó ó Ëüâîâ³, íà ÿêîìó áóëè
ì³ñüê³ ïîâèííîñò³, ö³ îáîâ'ÿçêè âèêîíóâàòè1336; 7 ãðóäíÿ 1378 ð. -- íà-
äàâ ëüâ³âñüêèì ì³ùàíàì â³éò³âñòâî ó Ëüâîâ³, ÿêå äîñ³ áóëî ñïàäêîâå, ³
âñòàíîâèâ ïðîöåäóðó, çà ÿêîþ ï³ñëÿ çàòâåðäæåííÿ íèì îáðàíèõ ðàéö³â,
îñòàíí³ ç-ïîñåðåä ñåáå ìàëè îáðàòè â³éòà1337. Çðåøòîþ ³ ãðàìîòà 1377 ð.,
âèäàíà óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ â³ä ³ìåí³ êíÿçÿ "Âîëîäèñëàâà", ñâ³ä÷èòü ïðî
òàê³ íàìàãàííÿ êíÿçÿ1338.
Ëþáàðò-Äìèòðî, ÿêîìó ó 1370--1371, 1372 ðð. âäàëîñÿ íå ò³ëüêè
S. 221--231; Karczewski D. "Meliorator terrae Russiae". Panowanie Władysława Opolczyka na Rusi
(1371--1378) // Ibidem. S. 261--280; Tęgowski J. Nowe żródła do kwestii datacji objęcia rządów Włady-
sława Opolczyka na Rusi // Średniowiecze Polskie i Powszechne. T. 5 (9). Katowice, 2009. S. 130--137.
1329 Sperka J. Władysław książe opolski, wieluński, kujawski, dobrzyński, pan Rusi, palatyn Węgier i
namiestnik Polski (1326/1330 -- 6 lub 18 maja 1401). Kraków, 2013.
1330 Войтович Л. Портрет князя Володислава Опольського на повний зріст. Sperka J. Włady-
sław książe opolski, wieluński, kujawski, dobrzyński, pan Rusi, palatyn Węgier i namiestnik Polski
(1326/1330 -- 6 lub 18 maja 1401). -- Kraków, 2013. -- 508 s. // Княжа доба: Історія і культура.
Вип.7. Львів, 2013. С. 314--319.
1331 Розов В. Украинские грамоты. Киев, 1928. С. 23--24.
1332 Sroka S.A. Itinerarium księcia Władysława Opolczyka z lat 1372--1378 // Rocznik Przemyski. T. 28.
1991/1992. S. 147--154.
1333 Szaraniewicz I. Rządy Władysława Opolczyka na Rusi // Biblioteka Ossolińskich. Т. 4. Lwów, 1864.
S. 266--284;Чорний М. Владислав Опольський // Енциклопедія Львова. Т. 1 / Під ред. А. Ко-
зицького та І. Підкови. Львів, 2007. С. 407--408; Жук М. До питання про правління Володис-
лава Опольського в Галичині у 1372--1378, 1385--1387 рр. крізь призму бачення польських і
українських істориків кінця ХІХ -- початку ХХ ст. // Каразінські читання (історичні науки).
Матеріали міжнародної наукової конференції 24 квітня 2009 р. Харків, 2009. С. 118--119; Її ж.
Специфіка україномовних грамот князя Володислава Опольського у світлі латинських доку-
ментів його канцелярії // Княжа доба: історія і культура. Вип. 4. Львів, 2011. С. 280--304; Її ж.
Володислав Опольський в оцінці М.Грушевського // Średniowiecze Polskie i Powszechne. T. 3(7).
Katowice, 2011. S. 54--65.
1334 Крижанівський А. Львівський монетний двір у ХІV--XV ст. Львів, 2007. С. 74--94, 126--128,
138--150, 171--210; Żuk M. Charakter władzy Władysława Opolczykana Rusi Halickiej w latach 1372--
1378 i 1386--1387. Aspekt numizmatyczno-historiogra czny // Średniowiecze Polskie i Powszechne.
T. 4 (8). Katowice, 2012. S. 139--149.
1335 Привілеї міста Львова (XIV--XVIII ст.) / Упор. М.Капраль. Львів, 1998. С. 37--39.
1336 Там само. С. 39--40.
1337 Там само. С. 41--42.
1338 Ісаєвич Я., Войтович Л. Перехідний час: 1349--1387 // Історія Львова. Т. 1. 1256--1772. Львів,
2006. С. 67.

241
ïîâåðíóòè ñîá³ âòðà÷åí³ çà ìèðîì 1366 ð. Âîëîäèìèð ³ Õîëì, àëå é
çàéíÿòè ÷àñòèíó Ãàëèöüêî¿ çåìë³1339, íå ìiã âèçíàòè í³ òèòóëó Âîëî-
äèñëàâà Îïîëüñüêîãî í³ éîãî íàìàãàíü, ùî i ïðèçâåëî äî âiäíîâëåííÿ
âiéíè. Óìîâè äëÿ ïî÷àòêó âiéíè áóëè íå âèãiäíèìè äëÿ Ëþáàðòà, àëå
âîëèíñüêèé êíÿçü ìóñèâ ðåàãóâàòè íà òàêi äi¿. Íàïðèê³íö³ 1376 -- íà
ïî÷àòêó 1377 ð. â³éñüêà Êåéñòóòà ³ Ëþáàðòà Ãåäèì³íîâè÷³â òà Þð³ÿ Íà-
ðèìóíòîâè÷à ìàëî íå ä³éøëè äî Êðàêîâà. Íà ïî÷àòêó ë³òà 1377 ð. ãà-
ëèöüêèé êíÿçü Âîëîäèñëàâ Îïîëüñüêèé ìóñèâ âò³êàòè â Óãîðùèíó1340.
Àëå ö³ óñï³õè áóëè êîðîòêî÷àñíèìè. Â ê³íö³ ë³òà 1377 ð. ñèëüíà óãîðñü-
êà àðì³ÿ ïî÷àëà ò³ñíèòè â³éñüêà âîëèíñüêèõ êíÿç³â1341. Ñèëè Êåéñòóòà
çâ'ÿçàëè õðåñòîíîñö³ ³ â³í íå çì³ã äîïîìîãòè ñâî¿ì ñîþçíèêàì. À ñàìî-
òóæêè ñþçåðåí Âîëèí³ â³äñòîÿòè çàéíÿò³ òåðèòîð³¿ íå ì³ã. Òèì á³ëü-
øå, ùî ïîñàäæåíà Âîëîäèñëàâîì Îïîëüñüêèì íà öèõ çåìëÿõ ñ³ëåçüêà
øëÿõòà ï³äòðèìóâàëà óãîðö³â.
Êíÿçü Þð³é Íàðèìóíòîâè÷ ñ³ì òèæí³â îáîðîíÿâ Áåëç. Â³äñóòí³ñòü
äîïîìîãè ³ çàê³í÷åííÿ ïðèïàñ³â çìóñèëè éîãî êàï³òóëþâàòè1342. Âîñåíè
1377 ð. ïîëîíåííîãî áåëçüêîãî êíÿçÿ âèâåçëè äî Óãîðùèíè. Âåëèêèé
êíÿçü ëèòîâñüêèé ßãàéëî ïîñëàâ â Óãîðùèíó ñâîãî áðàòà Ñê³ðãàéëà,
ÿêîìó âäàëîñÿ äîìîâèòèñÿ ïðî çâ³ëüíåííÿ ç ïîëîíó Þð³ÿ Íàðèìóíòî-
âè÷à1343. Ñõîæå, ùî ëèòîâñüêà ñòîðîíà ðîçãëÿäàëà áåëçüêîãî êíÿçÿ íå
ÿê ñâîãî âàñàëà, à ò³ëüêè ÿê ðîäè÷à âåëèêîãî êíÿçÿ. Áóëî îá³öÿíî, ùî
â³í íå áóäå âòðó÷àòèñÿ ó áîðîòüáó çà Ãàëèöüêó ³ Âîëèíñüêó çåìë³. Âæå
ó 1378 ð. Þð³é Íàðèìóíòîâè÷ áóâ ïîñëàíèé ó Íîâãîðîä Âåëèêèé, äå
â³í êíÿæèâ äî 1383 ð. Áåëçüêå êíÿç³âñòâî âîñåíè 1377 ð. áóëî äîëó÷åíî
äî çåìåëü Âîëîäèñëàâà Îïîëüñüêîãî, à çãîäîì, êîëè êíÿçü Âëàäèñëàâ
ñòàâ ïàëàòèíîì Ïîëüù³, ïåðåéøëî ï³ä ïðÿìå óïðàâë³ííÿ óãîðñüêèõ
íàì³ñíèê³â. Êîðîëü íàäàâ ÷àñòèíó Áåëçüêîãî êíÿç³âñòâà ðàòíåíñüêîìó
êíÿçåâ³ Ôåäîðó Îëüãåðäîâè÷ó, ÿêèé ñêëàâ éîìó âàñàëüíó ïðèñÿãó1344.
Ãîðîäëî ç ïîâ³òîì îòðèìàâ ³íøèé êîðîë³âñüêèé âàñàë -- êíÿçü Îëåê-
ñàíäð Êîðÿòîâè÷1345.
Çàãîñòðåííÿ ñòîñóíê³â ç ïîëüñüêîþ çíàòòþ çìóñèëî êîðîëÿ Ëàéî-
øà (Ëþäîâèêà ó Ïîëüù³) ïðèçíà÷èòè íàì³ñíèêà, íà ðîëü ÿêîãî â³í îá-
ðàâ Âîëîäèñëàâà Îïîëüñüêîãî. Íå áàæàþ÷è îá'ºäíóâàòè â îäíèõ ðóêàõ
óïðàâë³ííÿ Ïîëüùåþ ³ êîðîë³âñòâîì Ðóñ³, â³í íàäàâ êíÿçþ Âîëîäèñëà-
âó ÿê êîìïåíñàö³þ Äîáæèíñüêó çåìëþ. Íå ìàþ÷è âèáîðó, Âîëîäèñëàâ
âèäàíîþ â ãðóäí³ 1378 ð. ãðàìîòîþ çâ³ëüíèâ óðÿäîâö³â ³ íàðîä Ðóñüêîãî
1339 Войтович Л. Етапи полiтичної iсторiї Волинi XIV-XV ст. C.153--168.
1340 Dlugosii J. Historiae Poloniae. T. 3-4. Kraków, 1873. P. 366--368; Liv-, Est- und Kurlandischer Urkun-
denbuch. Bd. 2. Riga--Reval, 1853. S. 674--675.
1341 Kristó G. Az Anjou-kor háborúi. 170 old.; Halecki O. Jadwiga of Anjou and the Rise of East Central
Europe. P. 60.
1342 Dlugosii J. Op. cit. P. 371--372.
1343 Paszkiewicz H. O genezie i wartości Krewa. Warszawa, 1938. S. 83; Halecki O. Jadwiga of Anjou and
the Rise of East Central Europe. P. 60.
1344 Halecki O. Przyczynki genealogiczne do dziejów układu Krewskiego // Miesięcznik Heraldyczny.
T.14. 1935. № 7-8. S. 102--103.
1345 Ioannis de Czarnkow. Chronicon Polonorum / Ed. J.Szlachtowski // Monumenta Poloniae Historica.
T.2. Lwów, 1871. P. 631.

242
êîðîë³âñòâà â³ä ïðèñÿãè éîìó ³ ïåðåäàâ
ïîâíó âëàäó áåçïîñåðåäíüî êîðîëþ Ëàéî-
øó, ÿêèé ïðèçíà÷èâ óãîðñüêó àäì³í³ñòðà-
ö³þ1346.
Ï³ñëÿ ñìåðò³ Ëþäîâèêà Àíæóéñüêî-
ãî Ëþáàðò-Äìèòðî Ãåäèì³íîâè÷ ïîâåðíóâ
ñîá³ ðÿä âîëîñòåé, â òîìó ÷èñë³ Êàìåíåöü,
Îëåñüêî, Ãîðîäëî, Ëîïàòèí ³ Ñíÿòèí. Ó
1383 ð. ç Íîâãîðîäó Âåëèêîãî ïîâåðíóâ-
ñÿ Þð³é Íàðèìóíòîâè÷ ³ â³äíîâèâ ñâîº
ïàíóâàííÿ íàä á³ëüøîþ ÷àñòèíîþ Áåëçü-
êîãî êíÿç³âñòâà. Ïðèíàéì³ â³í âîëîä³â
Ëþáà÷åâîì ç ïîâ³òîì ³ äåÿêèìè ³íøèìè
òåðèòîð³ÿìè1347.
Êîðîëåâîþ Óãîðùèíè ñòàëà Ìàð³ÿ,
ñòàðøà äî÷êà êîðîëÿ Ëàéîøà. Âîíà ïå-
ðåäàëà óïðàâë³ííÿ Ðóñüêèì êîðîë³âñòâîì
êîëèøíüîìó áàíó Õîðâàò³¿ ³ Äàëìàö³¿ áà-
ðîíó Åìåð³õó Áåáåõó. Íåâäîâç³ âèáóõíóâ
áóíò óãîðñüêèõ áàðîí³â, ÿêèé ç òðóäíî-
ùàìè ïðèäóøèâ áàðîí Ñòåôàí Ëàöêô³. Ó
Áóäó ç ñâî¿ì â³éñüêîì âñòóïèâ ìîëîäøèé
áðàò ÷åñüêîãî êîðîëÿ Ñ³ã³çìóíä Ëþêñåì-
áóðã, ÿêèé ó 1385 ð. îáâ³í÷àâñÿ ç Ìàð³ºþ
³ ñòàâ êîðîëåì Óãîðùèíè.
Òèì ÷àñîì ïîëüñüêà åë³òà ïðîãîëî-
ñèëà êîðîëåâîþ ßäâ³ãó, ìîëîäøó äî÷êó êîðîëÿ Ëàéîøà (Ëþäîâèêà).
Ïî÷àëàñÿ áîðîòüáà çà ¿¿ ðóêó, ó÷àñíèêîì ÿêî¿ âèñòóïèâ ³ êíÿçü Âî-
ëîäèñëàâ Îïîëüñüêèé. Êðåâñüêà óí³ÿ 1385 ð., çà ÿêîþ âåëèêèé êíÿçü
ëèòîâñüêèé ßãàéëî-Âëàäèñëàâ îäðóæóâàâñÿ ç ßäâ³ãîþ ³ ñòàâàâ êîðîëåì
Ïîëüù³, âèð³øèëà éîãî äîëþ, à òàêîæ äîëþ Ãàëèöüêî¿ çåìë³. Âîëî-
äèñëàâ Îïîëüñüêèé, ÿêèé ïîâåðíóâñÿ äî Ëüâîâà, ñòàâ âæèâàòè òèòóë
"êíÿçü ³ âîëîäàð Ðóñ³" òà êàðáóâàòè ìîíåòó ç àòðèáóòàìè, ÿê³ ï³ä-
êðåñëþâàëè éîãî ñóâåðåííèé ñòàòóñ: íà àâåðñ³ "Êíÿçü Âîëîäèñëàâ" ³
ðîäèííèé ãåðá âåðõíüîñ³ëåçüêèé îðåë, íà çâîðîò³ -- ãàëèöüêèé ëåâ1348.
Íàâðÿä ÷è ïîãîäæóâàâ êíÿçü Âîëîäèñëàâ ñâî¿ ä³¿ ç êîðîëåâîþ Ìàð³ºþ
(â ê³íö³ 1385 -- íà ïî÷àòêó 1386 ðð. Óãîðùèíó îõîïèâ íîâèé áóíò áà-
ðîíñüêèõ êëàí³â). Ïîëüñüêî-óãîðñüêà óí³ÿ çà÷åïèëà ³ âîëèíñüêèõ Ãå-
äèì³íîâè÷³â. Âîëèíñüêèé êíÿçü Ôåä³ð Ëþáàðòîâè÷ ðàçîì ç áåëçüêèì
êíÿçåì ²âàíîì Þð³éîâè÷åì âçÿëè ó÷àñòü ó êîðîíàö³¿ ßãàéëà ó Êðàêîâ³.
1346 Ісаєвич Я., Войтович Л. Перехідний час: 1349--1387 // Історія Львова. Т. 1. 1256--1772. Львів,
2006. С. 68.
1347 Janeczek A. Osadnictwo pogranicza Polsko-Ruskiego. Wojewódstwo Bełzskie od schyłku XIV do
początku XVII w. Warszawa, 1993. S. 31.
1348 Крижанівський А. Хронологія діяльності Львівського монетного двору в XIV--XV ст. // До
джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. Т. 1.
Львів--Київ, 2004. С. 667--674.
Територіальні символи
Королівства Русі зверху – печатка
короля Владислава Ягайла (1388),
знизу – печатка князя Володислава
Опольського (1379)

243
22 áåðåçíÿ 1386 ð. áåëçüêèé êíÿçü ïðèñÿãíóâ íà â³ðí³ñòü êîðîëþ Âëà-
äèñëàâó ßãàéëó òà êîðîëåâ³ ßäâ³ç³1349. Çàëèøèâøèñü íàîäèíö³, Âîëî-
äèñëàâ Îïîëüñüêèé 6 ëþòîãî âèäàâ ãðàìîòó ³ç çàêëèêîì äî íàñåëåííÿ
çáåð³ãàòè éîìó â³ðí³ñòü, îá³öÿþ÷è íå ïðèçíà÷àòè óãîðñüêèõ óðÿäîâö³â
áåç çãîäè ï³ääàíèõ. Àëå í³ ñ³ëåçüêà øëÿõòà, í³ í³ìåöüêà âåðõ³âêà ì³ñò,
ÿêèì ïðîòåãóâàâ ï³ä ÷àñ ñâîãî ïðàâë³ííÿ Âîëîäèñëàâ Îïîëüñüêèé, éîãî
íå ï³äòðèìàëè.
Íà ïî÷àòêó 1387 ð. ïîëüñüêå â³éñüêî ç êîðîëåâîþ ßäâ³ãîþ, ñï³øó÷è
çàéíÿòè êîðîë³âñòâî Ðóñ³ äî ïîâåðíåííÿ ßãàéëà ç Ëèòâè (ÿêèé â³äáóâ
òóäè äëÿ âïðîâàäæåííÿ ñòðóêòóð êàòîëèöüêî¿ öåðêâè). Ïîëüñüêà åë³òà
õîò³ëà óíèêíóòè ìîæëèâèõ ñóïåðå÷îê ç Ëèòâîþ çà ö³ çåìë³, íå áóäó-
÷è äî ê³íöÿ âïåâíåíîþ ùîäî ïîâíîãî âõîäæåííÿ ëèòîâñüêèõ çåìåëü
äî Ïîëüù³1350. Ïîëüñüêå â³éñüêî çàéíÿëî Õîëìñüêå ³ Áåëçüêå êíÿç³â-
ñòâà. Þð³é Íàðèìóíòîâè÷ òà ²âàí Þð³éîâè÷ âòðàòèëè ñâî¿ âîëîä³ííÿ.
18 ëþòîãî 1387 ð. ó Ãîðîäêó â³ä ³ìåí³ êîðîëåâè ßäâ³ãè áóëî íàäàíî ãðà-
ìîòó øëÿõò³ ³ äóõîâåíñòâó Ïåðåìèøëüñüêîãî êíÿç³âñòâà, ó ÿê³é êîðî-
ëåâà áóëà íàçâàíà ñïàäêîºìíèöåþ Ðóñ³. Ïàòðèö³àò Ëüâîâà íå ñòàâ îáî-
ðîíÿòè ì³ñòî ³ çäàâ ñòîëèöþ, îòðèìàâøè â³ä ³ìåí³ ßäâ³ãè ãðàìîòó â³ä 8
áåðåçíÿ 1387 ð. ç ï³äòâåðäæåííÿì ïîïåðåäí³õ ïðèâ³ëå¿â1351. Âîëîäèñëàâ
Îïîëüñüêèé ï³øîâ íà â³ä÷àéäóøíèé êðîê, ïåðåäàâøè 17 êâ³òíÿ 1387 ð.
"âñ³ ñâî¿ çåìë³ ³ çàìêè â Óãîðùèí³, à òàêîæ ³ Ðóñüêó çåìëþ, ÿêîþ ìàâ
âîëîä³òè ïîæèòòºâî" ÷åñüêîìó êîðîëþ Âàöëàâó ²V Ëþêñåìáóðãó "ÿê
îï³êóíó íà òîé ÷àñ óãîðñüêèõ êîðîë³â", ç óìîâîþ ïîâåðíóòè ö³ çåìë³
óãîðñüêèì âîëîäàðÿì, ÿê ò³ëüêè âîíè öüîãî ïîáàæàþòü1352.
Àëå ãàëèöüê³ çåìë³ ùå íå áóëè îïàíîâàíèìè. Ïðèáóâøè ç ëèòîâ-
ñüêèìè òà âîëèíñüêèìè äðóæèíàìè, êîðîëü Âëàäèñëàâ ßãàéëî 18--19
æîâòíÿ ó Ãîðîäêó ï³äòâåðäèâ óñ³ ñòàð³ íàäàííÿ ³ ïðèâ³ëå¿ Ëüâîâó.
Øòóðì Ãàëè÷à çàê³í÷èâñÿ íåâäà÷åþ. ² ò³ëüêè, îòðèìàâøè ï³äòâåðäæå-
íÿ ñâî¿õ âîëîä³íü, âîºâîäà Áåíåäèêò çäàâ äàâíþ ñòîëèöþ êîðîë³âñòâà
Ðóñ³.Äî 1434 ð., êîëè áóëî óòâîðåíî Ðóñüêå âîºâîäñòâî, Ðóñüêå
êîðîë³âñòâî ç öåíòðîì ó Ëüâîâ³ ³ äàë³ óïðàâëÿëîñÿ "ãåíåðàëüíèì ñòàðî-
ñòîþ ðóñüêèì", à êîðîëü Âëàäèñëàâ ßãàéëî êàðáóâàâ äëÿ öüîãî êðàþ
îêðåì³ ìîíåòè, òîáòî ùå ÿêèéñü ÷àñ çáåð³ãàëàñÿ âèäèì³ñòü ³ñíóâàííÿ
"Ðóñüêîãî êîðîë³âñòâà". Óãîðñüê³ ãàðí³çîíè äî 1390--1393 ðð. ùå óòðè-
ìóâàëè ïåðåäã³ð'ÿ Êàðïàò íà Äí³ñòðîâñüêîìó ïðàâîáåðåææ³ ç ì³ñòàìè
Æèäà÷³â, Òóñòàíü ³, ìîæëèâî, Ñòðèé1353. Ï³ñëÿ ¿õ â³äõîäó ïîëüñüêèé
êîðîëü Âëàäèñëàâ ßãàéëî óòâîðèâ íà öèõ çåìëÿõ Æèäà÷³âñüêå êíÿ-
ç³âñòâî, ïåðåäàâøè éîãî ñïî÷àòêó ñâîºìó áðàòó Ñâèäðèãàéëó Îëüãåð-
äîâè÷ó, à ïîò³ì ñèíîâ³ Ëþáàðòà-Äìèòðà Ãåäèì³íîâè÷à -- Ôåäîðó. Öå
êíÿç³âñòâî áóëî ë³êâ³äîâàíå ó 1442 ð., à éîãî òåðèòîð³ÿ ïðèºäíàíà äî
1349 Akta unii Polski z Litwą 1385-1791 / Wyd. S.Kutrzeba i W.Semkowicz. Kraków, 1932. № 14.
1350 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4. Львів--Київ, 1907. С. 117.
1351 Привілеї міста Львова (XIV--XVIII ст.). С. 46--52.
1352 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4. Львів--Київ, 1907. С. 121.
1353 Войтович Л. Жидачівське князівство // Іван Виговський. Збірник статей наукової конферен-
ції, присвяченої 350-літтю Конотопської битви. Львів, 2010. С. 42.

244
Ðóñüêîãî âîºâîäñòâàà1354.
Îñëàáëåíà Óãîðùèíà îáìåæèëàñü ëèøå äèïëîìàòè÷íèìè ïðîòåñòà-
ìè. Çà ïîëüñüêî-óãîðñüêèìè óãîäàìè 1412, 1415 ³ 1423 ðð. îñòàòî÷íå
âèð³øåííÿ ïèòàííÿ ïðî Ãàëèöüêó çåìëþ â³äêëàäàëîñÿ íà ìàéáóòíº1355.
Â îäíîìó ç ëèñò³â êîðîëü Âëàäèñëàâ ßãàéëî îá³öÿâ ïîâåðíóòè ñï³ð-
í³ òåðèòîð³¿ ó âñòàíîâëåíèé ðàí³øå ÷àñ1356. Âðåøò³ Óãîðùèíà çáåðå-
ãëà ò³ëüêè òèòóë "êîðîë³â Ãàë³ö³¿ ³ Ëîäîìåð³¿"1357, ÿêèé óñïàäêóâàëè
Ãàáñáóðãè ³ âèêîðèñòàëè äëÿ îáґðóíòóâàííÿ ïåðåäà÷³ ¿ì Ãàëè÷èíè ïðè
ïîä³ë³ Ïîëüù³ ó 1772 ð.
1354 Так само. С. 40--44; Папа І. "Жидачівські грамоти" Федора Любартовича: проблема автен-
тичності // Княжа доба: історія і культура. Вип. 6. Львів, 2012. С. 291--314; Її ж. Жидачівське
князівство і Гедиміновичі: спірні питання історії // Фортеця. Збірник заповідника "Тустань".
Кн. 2. Львів, 2012. С. 177--184.
1355 Matijów J. Der polnisch-ungarische Streit um Galizien und Lodomerien // Jahresbericht des k. k. II.
Obergimnasiums im Lemberg für das Jahr 1886. S. 28--30.
1356 Raczyński E. Kodeks dypłomatyczny Litwy. Wrocław, 1845. S. 373--374.
1357 Див.: Desew y A. De jure hungaricae coronae in terries Russiae Rubrae. Pestini, 1831.

245
РОЗДІЛ 4.
ПОЛЬСЬКА ПОЛІТИКА ГАЛИЦЬКИХ
І ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИХ КНЯЗІВ У XI–XIV СТ.
Ï³ñëÿ êîðîëÿ Áîëåñëàâà Õîðîáðîãî (992--1025) ïîëüñüê³ çåì-
ë³, ïîä³áíî äî çåìåëü Ðóñ³, ïîñòóïîâî òðàíñôîðìóâàëèñÿ ó ôåäåðàö³þ
êíÿç³âñòâ íà ÷îë³ ç êðàê³âñüêèì êíÿçåì, çâåðõí³ñòü ÿêîãî íàä ³íøèìè
êíÿç³âñòâàìè ÷àñòî íîñèëà íîì³íàëüíèé õàðàêòåð. Ïðè öüîìó ñ³ëåçüê³
êíÿç³ ÷àñò³øå îð³ºíòóâàëèñÿ íà ×åñüêå êîðîë³âñòâî ³ áóëè âàñàëàìè
÷åñüêèõ êîðîë³â. Ó Ïîìîð'¿ ïðàâèëè ì³ñöåâ³ äèíàñò³¿, ÿê³ íå áàæàëè
âèçíàâàòè çâåðõíîñò³ Ï'ÿñò³â. Òèì íå ìåíøå ïîëüñüê³ êíÿç³âñòâà áóëè
âàæëèâèìè ñóñ³äàìè ³ ïàðòíåðàìè ïðèêàðïàòñüêèõ, à ï³çí³øå ãàëèöü-
êèõ òà ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ êíÿç³â ³ ¿õ â³äíîñèíè â³ä³ãðàâàëè âàæëèâó
ðîëü äëÿ îáîõ ñòîð³í. Íåçâàæàþ÷è íà öå, öÿ ïðîáëåìà âêàçàíèõ â³äíî-
ñèí äîñë³äæåíà íåäîñòàòíüî ãëèáîêî1358, à çíà÷íà ê³ëüê³ñòü äîñë³äæåíü
1358 Крім відповідних розділів класичних праць Д.Зубрицького, А.Петрушевича, І.Шараневича,
М.Грушевського та І.Крип'якевича див.: Кордуба М. Західне пограниччя Галицької держави
між Карпатами та долішнім Сяном // Записки НТШ. Т. 138--140. Львів, 1925. С. 159--245; Kor-
duba M. Stosunki polsko-ukraiński w wieku X--XIII // Sprawy narodowościowe. Warszawa, 1933. №
7. S. 755--759; Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. Москва, 1950; Gieysz-
tor A. Prace badawcze na obszarze Grodów Czerwieńskich // Kwartalnik Historyczny. 1953. № 1.
S. 302--316; Jażdżewski K. Stosunki polsko-ruski we wczesnym średniowieczu w świetle archeolo-
gii // Pamiętnik słowiański. T. 4. Wrocław--Poznań, 1955. S. 340--360; Łowmiański H. Problematyka
historyczna Grodów Czerwieńskich w związku z planem zespołowych badań polsko-radzieckich //
Kwartalnik Historyczny. 1959. № 1. S. 68--74; Королюк В.Д. Западные славяне и Киевская Русь
в Х--ХІ вв. Москва, 1964. С. 76--90; Włodarski B. Polska i Ruś: 1194--1340. Warszawa, 1966; Ра-
тич О.О. Західноукраїнські землі в епоху Київської Русі та в період феодальної роздробленості.
Політичне становище // Торжество історичної справедливості. Львів, 1968. С. 44--50; Ісає-
вич Я.Д. Загарбання земель Галицько-Волинського князівства іноземними державами //
Там само. С.74--81; Його ж. Джерела про західні межі української етнічної території в період
феодалізму // Український історичний журнал. 1968. № 12. С. 78--84; Його ж. До питання про
західний кордон Київської Русі // Історичні джерела та їх використання. Вип. 6. Київ, 1971.
С. 83--100; Його ж. Територія і населення "Червенських градів" (Х--ХІІІ ст.) // Український
історико-географічний збірник. Вип. 1. Київ, 1971. С. 71--83; Його ж. "Грады Червенские" и
Перемышльская земля в политических взаимоотношениях между восточными и западными
славянами // Исследования по истории славянских и балканских народов. Москва, 1972. С.
107--124; Його ж. Из истории культурных связей Галицко-Волынской Руси с западными славя-
нами у XII--XIV вв. // Польша и Русь. Черты общности и своеобразия в историческом разви-
тии Руси и Польши XII--XIV вв. Москва, 1974. С. 261--275; Його ж. Висляне и лендзяне в ІХ--Х
вв. // Формирование раннефеодальных славянских народностей. Москва, 1981. С. 156--170;
Його ж. Галицко-Волынское княжество в конце XIII -- XIV в. // Древнейшие государства на
территории СССР. Материалы и исследования. 1987 год. Москва, 1989. С. 71--77; Його ж. Га -
лицько-Волинська держава // Історія України: нове бачення. Т. 1. Київ, 1995. С. 95--112; Wa s i -
lewski T. Dulebowie -- Lędzianie -- Chorwaci. Z zagadnień osadnictwa plemiennego i stosunków poli-
tycznych nad Bugem, Sanem i Wislą w X wieku // Przegląd Historyczny. T. 67. 1976. Z. 2. S. 181--193;
Головко О.Б. Земли Западной Руси и объединительная политика Киевского государства в Х
-- первой трети ХІІ в. // Киев и западные земли Руси. Минск, 1982. С. 25--44; Його ж. К вопросу
о роли "Червенских градов" в истории восточного и западного славянства // Древнерусское

246
äàëåêî íå ïîçáàâëåí³ òåíäåíö³éíîñò³1359. Äèñêóñ³¿ òðèâàþòü äîâêîëà
á³ëüøîñò³ ïðîáëåì.
Õîðâàòè, ëåíäçÿíè ³ ïîõ³ä 981 ðîêó. Ó VI--X ñò. òåðèòîð³ÿ ï³çí³øî¿
Ãàëèöüêî¿ çåìë³ áóëà çàïîâíåíà õîðâàòñüêèì ìàñèâîì1360, ÿêèé ïðî-
ñòÿãàâñÿ âçäîâæ Êàðïàò ³ Òàòð, äîõîäÿ÷è äî âèòîê³â Îäðè, Íåéñè ³
Á³ëî¿ Åëüñòåð. Ïðè ÷îìó íàâ³òü àâòîðè, ÿê³ ñõèëüí³ ââàæàòè õîðâàò³â
÷àñòèíîþ ³ðàíñüêîãî ÷è òþðêñüêîãî ìàññèâó, ÿê³ äîáèëèñÿ ãåãåìîí³¿ â
ñëîâ'ÿíñüêîìó ñåðåäîâèù³, íå çàïåðå÷óþòü ïðîòè ¿õ ëîêàë³çàö³¿ ó ñó-
÷àñí³é Çàõ³äí³é Óêðà¿í³1361. Ï³ñëÿ ðîçïàäó Âåëèêî¿ Õîðâàò³¿ ³ ì³ãðàö³¿
государство и славяне. Минск, 1983. С. 107--109; Його ж. До питання про початок міждержавних
відносин Київської Русі й Польщі у Х ст. // Український історичний журнал. 1983. № 3. С. 113--
118; Його ж. Проблема военного и политического союза в отношениях Руси и Польши (30-е
годы ХІ -- 30-е годы ХІІ в.) // Советское славяноведение. 1986. № 4. С. 52--59; Його ж. Древ-
няя Русь и Польша в политических взаимоотношениях Х -- первой трети ХІІІ в. Киев, 1988;
Його ж. Роман Мстиславич та його доба. Київ, 2001; Його ж. Галицька держава Ростиславичів
в історії Центрально-Східної Європи (ІХ--ХІІІ ст.) // Україна в Центрально-Східній Європі (з
найдавніших часів до кінця XVIII ст.). Вип. 5. Київ, 2005. С. 87--131; Його ж. Корона Данила
Галицкого. Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи
(ІХ -- перша половина ХІІІ ст.). Київ, 2006.
1359 Kętrzyński W. Granice Polski w X wieku // Rozprawy Wydziału historyczno- lozo cznego Polskiej
Akademii Umiejętności. T. 30. Kraków, 1892. S. 2--32; Czercha J. Chełmszczyzna -- ziemia Grodów
Czerwieńskich // Swiat słowiański. T. 1. Kraków, 1913. S. 261--271; Zakrzewski S. Bolesław Chrobry
Wielki. Lwów, 1925; Semkowicz W. Geogra czne podstawy Polski Chrobrego. Kraków, 1925; Wida-
jewicz J. Południowo-wschodnie kresy Polski w X i XI wieku // Prace komisji historycznej Polskiego
towarzystwa przyjaciół nauk. T. 11. Poznań, 1936. Z. 2. S. 109--190; Tymieniecki K. Społeczeństwo
Słowian lechickich. Lwów, 1928; Idem. Lędzicze (lechici), chyli Wielkopolska w wieku IX // Przegląd
Wielkopolski. 1946. № 6. S. 161--172; Idem. Sprawa Lędzian // Slavia Antiqua. T. 11. 1964. S. 195--244;
Natanson-Leski J. Państwo Mieszka I // Studia wczesnośredniowieczne. T. 4. Wrocław--Warszawa,
1958. S. 65--67; Lehr-Spławiński T. Lędzicze -- Lędzianie -- Lahowie // Opuscula Casimiro Tymieniec-
ki septuagenario dedicata. Poznań, 1959. S. 195--209; Kuczyński S. M. Wschodnia granica Państwa
Polskiego w X wieku // Początki Państwa Polskiego. Księga tysiącliecia. T. 1. Poznań, 1962. S. 233--251;
Idem. O wyprawie Włodzimierza I ku Lachom na podstawie wzmianki z r. 981 w Opowieści lat do-
czesnych // Studia z dziejów Europy wschodniej X--XVIII w. Warszawa, 1965. S. 33--118; Labuda G.
Narodziny polsko-ukraińskiej granicy etnicznej // Początki sąsiedstwa: Pogranicze etniczne polsko-
-rusko-słowackie w średniowieczu. Rzeszów, 1996. S. 9--18; Nalepa J. Prapolski bastion toponimiczny
w Bramie Przemyskiej i Lędzianie // Ibidem. S. 47--65; Parczewski M. Początki sąsiedstwa polsko-ru-
sko-słowackiego w swietle danych archeologicznych // Ibidem. S. 69--80.
1360 Див.: Lonćar M. Por rogenetova seoba Hrvata pred sudom novije Literature // Diadora. Т. 14. 1992.
S. 375--443; Майоров А.В. Константин Багрянородный о происхождении и ранней истории хор-
ватов: Великая Хорватия и белые хорваты // Rossica antique. 2006. Материалы и исследования.
Санкт-Петербург, 2006. С. 40--73; Його ж. Великая Хорватия: этногенез и ранняя история сла-
вян Прикарпатского региона. Санкт-Петербург, 2006; Його ж. Велика Хорватія, яку називають
"Білою": до питання про походження і значення хорватських етнічних назв // Миколаївщина.
Збірник наукових статей. Т. 3. Львів, 2006. С. 31--66; Його ж. О происхождении этнонима хор-
ваты: историко-этимологические заметки // Confraternitas. Ювілейний збірник на пошану
Ярослава Ісаєвича / Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип.
15. Львів, 2006--2007. С. 55--61; Його ж. "Великая Хорватия, называемая "Белой"...": к вопросу
о происхождении и значении хорватских этнических названий // Княжа доба. Вип. 1. Львів,
2007. С. 13--44; Його ж [Majorov A.V.] Velika Hrvatska. Etnogeneza i rana povijest Slavena prikar-
patskoga područja. Zagreb, 2012. У цих працях обширна бібліографія проблеми.
1361 Див., наприклад: Каратай Осман. Белые хорваты по данным восточных источников // Ros-
sica antiqua. Санкт-Петербург, 2011. № 2. С. 14. З цієї групи виділяється Дмитро Алімов, який

247
÷àñòèíè õîðâàò³â íà Áàëêàíè öåé ìàñèâ áóâ ðîçä³ëåíèé ïåðåì³ùåííÿì
ëåõ³òñüêèõ ïëåìåí, ÿê³ âêëèíèëèñÿ â ðàéîí³ ï³çí³øîãî Êðàêîâà. Ðÿä
ñóïåðñîþç³â-êíÿç³âñòâ, ÿê³ ³ñíóâàëè ó Ïðèêàðïàòò³, ó ²Õ ñò. îïèíèëèñÿ
ó ñôåð³ âïëèâó Âåëèêî¿ Ìîðàâ³¿, à ï³ñëÿ ¿¿ ðîçãðîìó óãðàìè íà ìåæ³
²Õ--Õ ñò. ñòàëè îá'ºêòîì åêñïàíñ³¿ Óãîðùèíè, Ïîëüù³ òà Ðóñ³. Îäíèì
ç òàêèõ êíÿç³âñòâ áóëî êíÿç³âñòâî ïðèñÿí (çàñÿí) ç öåíòðîì ó Ïåðå-
ìèøë³1362.
Îäíàê äóæå àêòèâíî, ùîáè íå ñêàçàòè àãðåñèâíî, ïðîòè áóäü-ÿêî¿
ëîêàë³çàö³¿ õîðâàò³â ó Ïðèêàðïàòò³ ³ äàë³ âèñòóïàº ñó÷àñíà ïîëüñüêà
³ñòîð³îãðàô³ÿ. Ïðè÷èíè ïîëÿãàþòü ñêîð³øå ó ïñåâäîïàòð³îòè÷íèõ ìî-
òèâàõ, í³æ íàìàãàííÿõ ðîçâ'ÿçàòè íàóêîâó ïðîáëåìó. Ìîâà éäå ïðî
ëîêàë³çàö³þ ïëåìåí³ ëåíäçÿí, â³ä ÿêîãî, ÿê ââàæàþòü, ïîõîäÿòü íàçâè
вважає, не вдаючись до аргументації, що заперечити або довести існування хорватського
масиву за межами Далмації неможливо (Алимов Д.Е. "Borna dux Guduscanorum". К вопросу
о характере княжеской власти в Далматинской Хорватии в первой четверти ІХ в. // Европа:
международный альманах. Вып. 6. Тюмень, 2006. С. 5--21; Його ж. "Переселение" и "крещение":
к проблеме формирования хорватской идентичности в Аварском каганате // Studia Slavica et
Balcanica Petropolitana. 2008. № 2. С. 94--115; Його ж. Формирование хорватской этнополити-
ческой общности в Далмации в зеркале этногенетической традиции // Российские и славян-
ские исследования. Вып. 4. Минск, 2009. С. 93--101; Його ж. Хорваты и горы. О характеристике
хорватской идентичности в Аварском каганате // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. 2010.
№ 2. С. 135--160).
1362 Войтович Л. Слiдами бiлих хорватiв // Лiтопис Червоної Калини. 1993. № 5--6. С. 2--10, 57;
Його ж. "Бiлi хорвати" чи "карпатськi хорвати" // Миколаївщина. Збiрник наукових праць. Т.
1. Львiв, 1998. С. 49--79; Його ж. Князiвства карпатських хорватiв // Етногенез та рання iсторiя
слов'ян: новi науковi концепцiї на зламi тисячолiть. Львiв, 2001. С. 195--210; Його ж. Карпатські
хорвати в етнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього середньовіччя //
Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до ХVIII ст.). Вип. 4. Київ, 2004.
С. 105--132; Його ж. "Білі" хорвати чи "карпатські" хорвати? Продовження дискусії // Дрого-
бицький краєзнавчий збірник. Вип. 8. Дрогобич, 2004. С. 38--45; Його ж. Карпатские хорваты
// Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 2. История. 2005. Вып. 1. С. 133--146;
Його ж. Восточное Прикарпатье во второй половине І тыс. н. э. Начальные этапы формирова-
ния государственности // Rossica Antiqua. 2006. Исследования и материалы. Санкт-Петербург,
2006. С. 6--39; Його ж. [Рец.] Майоров А.В. Великая Хорватия: Этногенез и ранняя история
славян Прикарпатского региона. -- Санкт-Петербург, 2006. -- 209 с. // Записки НТШ. Т. 256.
Львів, 2008. С. 705--707; Його ж. "Баварський географ": проблеми локалізації слов'янських
племен // Проблеми слов'янознавства. Вип. 57. Львів, 2008. С. 42--62; Його ж. "Баварський Гео-
граф": проблеми ідентифікації слов'янських племен // Треті Ольжині читання. Пліснеськ 31
травня 2008 року. Львів, 2009. С. 3--14; Його ж. "Баварський Географ": спроба етнолокалізації
населення Центрально-Східної Європи в ІХ столітті // Український історичний журнал. 2009.
№ 5. С. 12--34; Його ж. Прикарпаття в другій половині І тисячоліття н. е.: найдавніші князівства
// Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 45. Львів, 2010. С. 13--54; Його ж.
"Баварський Географ": Спроба локалізації слов'янських князівств в ІХ столітті // Średniowiecze
Polskie і Powszechne. T. 2 (6). Katowice, 2010. S. 35--66; Його ж. Восточное Прикарпатье во вто-
рой половине І тыс. н. э. Начальные этапы формирования государственности // Русин. Киши-
нев, 2010. № 3(21). С.5--49, 159--169; Його ж. Прикарпаття в другій половині І тисячоліття н. е.:
найдавніші князівства // Войтович Л. Галицько-волинські етюди. Біла Церква, 2011. С. 10--46;
Його ж. "Баварський географ": спроба етнолокації населення Центрально-Східної Європи ІХ
ст. // Там само. С. 47--72; Його ж. Повертаючись до хорватів Костянтина Багрянородного //
Нартекс. Byzantina Ukrainensis. Т. 2. Харьков, 2013. С. 71--101; Vojtovyč Leontij. Chrouati et altera
Chrowati // Ukrajinski Karpati: etnogeneza--arheologija--etnologija / Priredio Jevgenij Paščenko. Za-
greb, 2014. S. 207--254.

248
ïîëÿê³â ó ñóñ³äí³õ íàðîä³â (ðóñ³â, óãîðö³â òà ëèòîâö³â). Íàâ³òü äîâîë³
ïîì³ðêîâàí³ ñïðîáè âåëèêîãî ñëàâ³ñòà Ãåíð³êà Ëîâìÿíüñüêîãî ïåðåñó-
íóòè ã³ïîòåòè÷í³ ìåæ³ ïëåì³ííîãî ìàñèâó ëåíäçÿí äî Áóãó ³ Ñòèðó íà
Âîëèí³1363, ñüîãîäí³ âèäàþòüñÿ çàìàëèìè. Ñïèðàþ÷èñü íà ³íôîðìàö³þ
òðàêòàòó "Ïðî óïðàâë³ííÿ ³ìïåð³ºþ" â³çàíò³éñüêîãî âàñèëåâñà Êîñòÿí-
òèíà VII Ïîðô³ðîãåíåòà (905--959), çà ÿêîþ Lånzenionoi ïëàòèëè äàíèíó
Êèºâó â ÷àñè ðåãåíòñòâà Îëüãè, ñó÷àñíà ïîëüñüêà íàóêà ïîâåðíóëàñÿ
äî ïàòð³îòè÷íîãî çàïàëó ì³æâîºííîãî ïåð³îäó, íàìàãàþ÷èñü ïåðåñóíóòè
ìåæ³ ëåíäçÿí ÿêùî íå äî Êèºâà, òî ïðèíàéìí³ äî âåðõ³â'¿â Äí³ñòðà ³
Ñòèðó, à ïðàêòè÷íî îãîëîñèâøè âñþ Çàõ³äíó Óêðà¿íó òåðèòîð³ºþ ëåí-
äçÿí1364. Äëÿ îáґðóíòóâàííÿ òàêèõ âèñíîâê³â, ïîðÿä ç îíîìàñòè÷íèìè
ìàòåð³àëàìè (ïðè öüîìó òàê³ íàçâè ÿê Áåëç, Áåëçåöü ÷è Òèñìåíèöÿ
îäíîçíà÷íî â³äíîñÿòü äî çàõ³äíîñëîâ'ÿíñüêèõ, òîáòî ïîëüñüêèõ1365), âè-
êîðèñòîâóþòüñÿ äîâ³ëüí³ òðàêòóâàííÿ ³íôîðìàö³¿ âàñèëåâñà Êîñòÿíòè-
íà Áàãðÿíîðîäíîãî àáî ïðîñòî îïóñêàþòüñÿ ò³ ôðàãìåíòè, ÿê³ âàæêî
âèòëóìà÷èòè ó ïîòð³áíîìó ðóñë³.
²íôîðìàö³ÿ âàñèëåâñà ïðî ëåíäçÿí äîâîë³ êîðîòêà. Äîêëàäíî, äå
âîíè ðîçòàøîâóâàëèñÿ, Êîñòÿíòèí Ïîðô³ðîãåíåò íå çíàâ:
"Ñëîâ'ÿíè æ, ¿õ [òîáòî Ðóñ³ -- Ë.Â.] ïàêò³îòè, à ñàìå: Êðèâè÷³ (êðè-
â³òå¿íè) (Κριβηταιηνοι), Ëåíäçÿíè (ëåíäçàí³íè) (Λενζανήνοι) òà ³íø³ Ñëàâ³-
í³¿ ðóáàþòü ó ñâî¿õ ãîðàõ ìîíîêñ³ëè [÷îâíè-îäíîäðåâêè -- Ë.Â.] ï³ä ÷àñ
çèìè ³, ñïîðÿäèâøè ¿õ, ç ïî÷àòêîì âåñíè, êîëè òàíå ë³ä, ââîäÿòü ó âî-
äîéìèùà, ÿê³ çíàõîäÿòüñÿ ïî ñóñ³äñòâó. Òàê, ÿê ö³ [âîäîéìèùà -- Ë.Â.]
âïàäàþòü ó ð³êó Äí³ïðî, òî ³ âîíè ç òàìîøí³õ ì³ñöü âõîäÿòü ó òó æ ð³êó
³ â³äïðàâëÿþòüñÿ äî Êèºâà"1366.
"À ôåìà ²àâä³ºðò³ì [íàéá³ëüø çàõ³äíà ÷àñòèíà òåðèòîð³¿ ïðàâîáå-
ðåæíèõ ïå÷åí³ã³â -- Ë.Â.] ðîçòàøîâàíà ïî ñóñ³äñòâó ç ì³ñöåâîñòÿìè, ÿê³
ïëàòÿòü òðèáóò Ðóñ³, ç óëüò³íàìè [óëè÷àìè -- Ë.Â.], äåðâëåí³íàìè [äðåâ-
ëÿíàìè -- Ë.Â.], ëåíçàí³íàìè (Λενζενινοις) òà ³íøèìè ñëîâ'ÿíàìè"1367.
Íà ï³äñòàâ³ öüîãî äðóãîãî ôðàãìåíòó Òàäåóø Âàñèëåâñüêèé âèñòóïèâ
1363 Łowmiański H. Początki Polski. T. 4. Warszawa, 1970. S. 491--493.
1364 Parczewski M. Początki kształtowania się polsko-ruskiej rubieży etnicznej w Karpatach. U żrodel
rozpadu Słowiańszczyzny na odłam wschodni i zachodni. Kraków, 1991; Id., Badania nad kulturą
wczesnosłowiańską // Archeologia i prahistoria polska w ostatnim półwieczu / Pod red. M. Kobus-
iewicza i S.Kurnatowskiego. Poznań, 2000. S. 413--421; Idem. Quellen zur slawischen Besiedlung im
Karpatengebiet. Bd. 1 / Hrsg. Von M.Parczewski. Kraków, 2001; Idem. Problem Lędzian a kształto-
wanie się polsko-ruskiej rubieży etnicznej // Civitas Schinesghe cum pertinentiis / Red. W.Chudziak.
Toruń, 2003. S. 151--165; Fokt K. Chorwacja Pólnocna -- między rzeczywistością, hipotezą a legendą //
Acta Archeologica Carpathica. T. 38. Kraków, 2003. S. 135--155; Idem. Zagadka plemion z nad Bugu,
Sanu, Dniestru i Styru // Przegląd historyczny. T. 45. Warszawa, 2004. S. 441--455; Florek M. To p o -
gra a plemienna Międzyrzecza Wieprza i Bugu na przełomie I i II tysiąclecia i zagadnienie "Grodów
Czerwiańskich" w swietle żródeł pisanych i archeologicznych // Pogranicze polsko-ruskie we wcze-
snym średniowieczu na Lubelszszyżnie / Skarby z przeszłości. Lublin, 2009. S. 23--34.
1365 Nalepa J. Prapolski bastion toponimiczny w Bramie Przemyskiej i Łedzanie // Początki sąsiedztwa.
Pogranicze etniczne polsko-rusko-slowackie w średniowieczu. Rzeszów, 1996. S. 47--64.
1366 Констянтин Багрянородный. Об управлении империей / Под ред. Г.Г.Литаврина и
А.П.Новосельцева. Москва, 1991. С. 44/45.
1367 Там же. С. 156/157.

249
ïðîòè ëîêàë³çàö³¿ ëåíäçÿí â Ñàíäîìèðñüêî-Ëþáë³íñüê³é çåìë³1368, ÿêà
ñïî÷àòêó áóëà çàïðîïîíîâàíà Ã. Ëîâìÿíüñüêèì1369. Àëå òåêñò ôðàã-
ìåíòó íå äîçâîëÿº ñòâåðäæóâàòè, ùî âêàçàí³ êî÷îâèùà áåçïîñåðåä-
íüî ìåæóâàëè ç çåìëÿìè ëåíäçÿí, ñêîð³øå îñòàíí³ áóëè äîñòóïíèìè
íàïàäàì êî÷îâèê³â. Ìîæíà ñòâåðäæóâàòè ò³ëüêè, ùî ëåíäçÿíè ó ñå-
ðåäèí³ Õ ñò. ïëàòèëè òðèáóò Êèºâó. Ùîá îá´ðóíòóâàòè ñâ³é âèñíîâîê
Ò.Âàñèëåâñüêèé çàïðîïîíóâàâ ã³ïîòåçó, çà ÿêîþ ëåíäçÿíè -- ³íøà íàçâà
ïëåìåí âîëèíñüêîãî ìàñèâó1370. Öÿ ã³ïîòåçà, îäíàê, ñóïåðå÷èòü ³íøèì
äæåðåëàì, ÿê³ ïåðåðàõîâóþòü âîëèíñüê³ ïëåìåíà.
Ìîæíà äîïóñêàòè, ùî ó ñåðåäèí³ Õ ñò. ëåíäçÿíè ìîãëè óòðèìóâàòè
âåðõ³â'ÿ Ïðèï'ÿò³ ³ ïåâíèé ÷àñ áðàëè ó÷àñòü ó äí³ïðîâñüê³é òîðã³âë³ ç
Â³çàíò³ºþ. Ìîæëèâî, áóæàíè, âîëèíÿíè ÷è ³íø³ âîëèíñüê³ ïëåì³íí³
êíÿç³âñòâà â ïåð³îäè ñâîº¿ ãåãåìîí³¿ çàáèðàëè ³ ëåíäçÿí äî âîëèíñüêî-
ãî ïëåì³ííîãî ñóïåðñîþçó. ßê ó÷àñòíèêè äí³ïðîâñüêî¿ òîðã³âë³, âîíè
ìîãëè ïëàòèòè ÿêèéñü òðèáóò Êèºâó, çà ùî ³ âàñèëåâñ Êîñòÿíòèí VII
â³äí³ñ ¿õ äî äàííèê³â Êèºâà.
Îëåêñàíäð Ãîëîâêî ç öüîãî ïðèâîäó ïèñàâ ïðî ïåâíó ãðóïó ëåíäçÿí,
ÿê³ æèëè ó âåðõ³â'ÿõ çàõ³äíèõ ïðèòîê Äí³ïðà (â³ðîã³äíî íà òåðèòîð³¿ ñó-
÷àñíî¿ Áºëîðóñ³), àëå ð³âíî÷àñíî íå áóëè ÿêèì-íåáóäü çíà÷íèì åòí³÷íèì
ôîðìóâàííÿì ³ ç ÷àñîì ïîâí³ñòþ àñèì³ëþâàëèñÿ ñõ³äíîñëîâ'ÿíñüêèì
íàñåëåííÿì1371.
Åòèìîëîã³ÿ óãîðñüêî¿ íàçâè ïîëÿê³â -- lengyel â³ä ëåíäçÿí1372 -- íå
ïîòðåáóº íàÿâíîñò³ áåçïîñåðåäí³õ êîðäîí³â. Äîñòàòíüî áóëî êîíòàêò³â
÷åðåç Ïåðåìèøëü (â ÿêîìó çíàéäåíî óãîðñüêå êëàäîâèùå Õ ñò.), ÿêèé
áóâ òîä³ çíà÷íèì öåíòðîì1373. Íàçâà éîãî ìîãëà ïîõîäèòè â³ä Ïøåìèñ-
ëà -- ³ìåí³ õîðâàòñêîãî ÷è ìîðàâñüêîãî êíÿçÿ (ó ïåð³îä ãåãåìîí³¿ Âå-
ëèêî¿ Ìîðàâ³¿ òóò ì³ã ñèä³òè ìîðàâñüêèé äèíàñò; ùî îäíàê äàëåêî íå
îáîâ'ÿçêîâî: åòèìîëîã³ÿ íàçâè çàëèøàºòüñÿ äèñêóñ³éíîþ, íà Ðóñ³ áóâ
ùå Ïåðåìèøëü ó ×åðí³ã³âñüê³é çåìë³, ÿêèé íà ìåæ³ Õ²V--XV ñò. ñòàâ
öåíòðîì óä³ëüíîãî êíÿç³âñòâà, ùå îäèí óä³ëüíèé öåíòð Ïåðåìèëü íà
Âîëèí³ òåæ åòèìîëîã³÷íî áëèçüêèé äî ö³º¿ íàçâè).
²ñíóþòü òàêîæ âåðñ³¿ ëîêàë³çàö³¿ ëåíçÿí-ëåíäè÷³â ÿê ñõ³äíèõ ñëîâ'ÿí
â áàñåéíàõ Ñëó÷³, Ãîðèí³ ³ Ñòèðó1374 àáî ¿õ òîòîæíîñò³ ç âîëèíñüêèìè
1368 Wasilewski Т. Dulebowie -- Lędzianie -- Chorwaci. Z zagadnień osadnictwa plemiennego i stosun-
ków politycznych and Bugiem, Sanem i Wisłą w X wieku // Przegląd Historyczny. R. 67. 1976. N 2.
S. 181.
1369 Łowmiański H. Lędzianie // Slavia Antiqua. T. 4. Warszawa, 1953. S. 97--114.
1370 Wasilewski Т. Dulebowie -- Lędzianie -- Chorwaci. S. 181--187.
1371 Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях. С. 9.
1372 Lehr-Spławiński T. Lędzice -- Lędzanie -- Lachowie // Opuscula Casimiro Tymieniecki septuagenario
dedicate. Poznań, 1959. S. 195--207; Исаевич Я.Д. Висляне и лендзяне в IХ-Х вв. // Формирование
раннефеодальных cлавянских народностей. Москва, 1981. С. 160.
1373 Королюк В.Д. К вопросу об отношениях Руси и Польши в Х веке // Кр. сообщ. ин-та славяно-
ведения. Вип. 9. Москва, 1952. С. 48--49.
1374 Конча С. ΛΕΝΖΑΝΙΝΟΙ Константина Багрянородного в контексті проблеми ляхів-лендзян //
Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Українознавство.
Вип. 10. Київ, 2007. С. 4--7; Його ж. "Лендзяни" в контексті Київської Русі // Збірник наукових
праць Науково-дослідного інституту українознавства. Т. 15. Київ, 2007. С. 256--270; Його ж.

250
ëó÷àíàìè1375. Àëå, ÿê âèçíàâ îäèí ç ãàðÿ÷èõ ïðèõèëüíèê³â ïîøèðåííÿ
òåðåí³â ëåíäçÿí íà âñþ Çàõ³äíó Óêðà¿íó Êðèøòîô Ôîêò, ïîêè âèçíà-
ºòüñÿ ³ñíóâàííÿ õîðâàòñüêîãî ìàñèâó ó Ïðèêàðïàòò³, äæåðåëüíà ìîòè-
âàö³ÿ ñòîñîâíî ïîøèðåííÿ ëåíäçÿí íà ñõ³ä áóäå âèãëÿäàòè ñóïåðå÷ëè-
âîþ1376. ßêùî âèõîäèòè ç òåêñòó Áàâàðñüêîãî Ãåîãðàôà ëåíäçÿí ìîæ-
íà ëîêàë³çóâàòè ó Ñàíäîìèðñüêî-Ëþáë³íñüê³é çåìë³, ùî íå âèêëþ÷àº
ñïðàâåäëèâîñò³ ã³ïîòåç Î.Ãîëîâêà òà À.Ãîðñüêîãî (ÿêèé ââàæàº ëåíäçÿí
ñõ³äíèìè âîëèíÿíàìè1377). Â îáîõ âèïàäêàõ íåâåëèê³ â³äëàìè öüîãî
ïëåìåí³ ìîãëè ïðîíèêíóòè ó á³ëîðóñüê³ çåìë³, äå ï³çí³øå áóëè àñèì³-
ëüîâàí³ äðåãîâè÷àìè, àáî æ íà Ñõ³äíó Âîëèíü, äå ðîç÷èíèëèñÿ ñåðåä
ëó÷àí àáî äîðîãîáóçüêèõ äóë³á³â. ßðîñëàâ Äàøêåâè÷, ïîêëèêàþ÷èñü
íà ðÿä äæåðåë, çîêðåìà íà ºâðåéñüêèé ³ñòîðèêî-ãåîãðàô³÷íèé òðàêòàò
"Éîñèïïîí" (IX -- ïî÷àòîê X ñò.), äîâîäèâ òîòîæí³ñòü íàçâ "ëåíäçÿíè"
òà "ëó÷àíè"1378. Â òàêîìó ðàç³ ïåðâèííèé ìàñèâ ëåíäçÿí áóâ ðîçð³çàíèé
ì³ãðàö³ºþ áóæàí ³ âîëèíÿí, à ñõ³äíà éîãî ÷àñòèíà òðàíñôîðìóâàëàñÿ
ó ëó÷àí. ² â³äáóâàëèñÿ ö³ ïðîöåñè äî ïî÷àòêó Õ ñò. ßê ñïðàâåäëèâî
â³äçíà÷èâ öåé äîñë³äíèê, ëîêàë³çàö³þ ëåíäçÿí ïîëüñüêà ³ñòîð³îãðàô³ÿ
àêòèâíî âèêîðèñòîâóâàëà äëÿ äîâåäåííÿ çàêîííîñò³ ïðåòåíç³é Ïîëüù³
íà öþ ïîãðàíè÷íó òåðèòîð³þ ï³ä ÷àñ â³äîìèõ ðîçìåæóâàíü ñåðåäèíè
1940-õ ðð., ùî ïåð³îäè÷íî çíîâó ïîâòîðþºòüñÿ, íåçâàæàþ÷è íà òå, ùî
ïîä³áíèõ ïðåòåíç³é óæå íåìàº. Àëå íîâ³ âàð³àö³¿ íà ñòàð³ ìåëîä³¿ òðèâà-
þòü, ïðè öüîìó ïðîòè âîë³ ¿õ àâòîð³â, âñå á³ëüøå â³äêðèâàþ÷è ñï³ëüí³
òà áëèçüê³ ìîìåíòè ó åòíîãåíåç³ îáîõ íàðîä³â.
Ó 981 ð. "èäå Âîëîäèìèðú ê Ëѧõîìú è çàѩ ãðàäû èõ Ïåðåìûøëü,
×åðâåíú è èíû ãîðîäû èæº ñóòü è äî ñºãî äí҃º ïîä Ðóñüþ"1379. Ïåâíî
ìàâ ðàö³þ Âîëîäèìèð Êîðîëþê, ÿêèé ââàæàâ, ùî ïîõ³ä Âîëîäèìèðà
Ñâÿòîñëàâè÷à áóâ ñïðÿìîâàíèé íå ïðîòè Ïîëüù³, à "ïðîòè íåçàëåæíèõ
ñõ³äíîñëîâ'ÿíñüêèõ ïëåì³ííèõ êíÿç³âñòâ, ÿê³ çíàõîäèëèñÿ íà âåëèêî-
ìó òîðãîâåëüíîìó øëÿõó, ùî ç'ºäíóâàâ Êè¿â, Êðàê³â ³ Ïðàãó", òîáòî
õîðâàò³â ³ äóë³á³â1380 (äóë³áè â ðîçóì³íí³ ÷àñòèíè âîëèíñüêîãî ìàñèâó
-- Ë.Â.). Çðåøòîþ, çã³äíî äîêóìåíòó Dagome iudex (çà ÿêèì ó 990--
992 ðð. êíÿçü Ìºøêî ²1381 ç äðóæèíîþ Îäîþ òà äâîìà ñèíàìè ïåðåäàëè
"Лендзяни" та поляни // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Серія: Українознавство. Вип. 12. Київ, 2008. С. 47--49.
1375 Хабургаев Г.А. Этнонимия "Повести временных лет" в связи с задачами реконструкции
восточнославянского глоттогенеза. Москва, 1979. С. 186--187; Дашкевич Я. Етнічні проце-
си на західноукраїнських землях ІХ--ХІ ст. До проблематики досліджень // Науковий вісник
Українського університету. Научный вестник Украинского университета. Т. 2. Москва, 2002.
С. 13--15; Його ж. Українські землі в часах галицько-волинської держави (кінець Х -- середина
ХІV ст.) // Пам'ять століть (Київ). 2002. № 4. С. 3--21.
1376 Fokt K. Zagadka plemion z nad Bugu, Sanu, Dniestru i Styru. S. 450.
1377 Горский А.А. Баварский Географ. С. 276.
1378 Дашкевич Я. Галицько-волинські землі на перехресті орієнтацій: Захід.Русь.Схід (кінець Х --
середина ХІV ст.) // Українські землі часів короля Данила Галицького: церква і держава. Статті
й матеріали. Львів, 2005. С. 28--29.
1379 Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. 2. Москва, 2001. Стб. 69.
1380 Королюк В.Д. Западные славяне и Киевская Русь в Х--ХІ вв. Москва, 1964. С. 87--88.
1381 Дагоме (Дагоберт) -- хресне ім'я Мєшка І (Łowmiański H. Imię chrzestne Mieszka I // Slavia

251
ñâî¿ âîëîä³ííÿ (Civitas Schinesghe) ç ÷³òêî îêðåñëåíèìè òåðèòîð³ÿìè ï³ä
ïîêðîâèòåëüñòâî ïðåñòîëó ñâ. Ïåòðà1382) ö³ çåìë³ äî ñêëàäó ïîëüñüêî¿
äåðæàâè íå âõîäèëè1383. Ó 981 ð. Âîëîäèìèð Ñâÿòîñëàâè÷ ïðèºäíàâ
êíÿç³âñòâî ïðèñÿí (çàñÿí) ç öåíòðîì ó Ïåðåìèøë³ òà êíÿç³âñòâî ÷åðâ'ÿí
äî Êèºâà1384. Çàõiäíèé êîðäîí ó öüîìó ðåãiîíi ñïiâïàâ ç ìàëîçàñåëåíîþ
ñìóãîþ ëiñiâ, ÿêà ñëóæèëà ðîçäiëîì ìiæ ëåõiòñüêèìè i âîëèíñüêèìè
òà õîðâàòñüêèìè ïëåìåíàìè1385. Òîìó ïåðåêîíëèâîþ âèãëÿäàº ã³ïîòåçà
Â³òàë³ÿ Ëÿñêè, ùî ó ïðîòîãðàô³ ë³òîïèñíî¿ ñòàòò³ 981 ð.1386 ô³ãóðóâàëè
íå Ïåðåìèøëü ³ ×åðâåí, à õîðâàòè òà ÷åðâ'ÿíè. Ðåäàêòîðñüêà ³íòåðïî-
ëÿö³ÿ ñòàòò³ ê³íöÿ Õ² -- ïî÷àòêó Õ²² ñò. ö³ëêîì î÷åâèäíà ("èíû ãîðîäû
èæº ñóòü è äî ñºãî äí҃º ïîä Ðóñüþ"), à ïî÷àòîê ×åðâåíà çã³äíî äåíäðîõ-
ðîíîëîã³÷íîãî äàòóâàííÿ -- äðóãà ÷âåðòü Õ² ñò.1387
ßêáè ö³ çåìë³ áóëè åòí³÷íèìè òåðèòîð³ÿìè ëåíäçÿí, ÿê ÷àñòèíè ëå-
õ³òñüêîãî ìàñèâó, òî çà íèõ, áåçïåðå÷íî, ïî÷àëàñÿ á äîâãà áîðîòüáà, ï³ä
÷àñ ÿêî¿ ì³ñöåâà âåðõ³âêà ï³äòðèìóâàëà á ïîëüñüêó ñòîðîíó. Àëå öüîãî
íå ñòàëîñÿ, áî çåìë³ ïðèñÿí (çàñÿí) íàëåæàëè äî õîðâàòñüêîãî ìàñèâó,
à çåìë³ ÷åðâ'ÿí -- äî âîëèíñüêîãî ìàñèâó.
Ï³ääàþ÷è ñóìí³âó öå ë³òîïèñíå ñâ³ä÷åííÿ1388, îêðåì³ äîñë³äíèêè
occidentalis. T. 19. Poznań, 1948. S. 203--308; Rospond S. Mileniowe badania onomasty. I. Dagome --
tajemnicze imię lub imiona pierwszego władcy polskiego // Język Polski. T. 40. 1960. № 1. S. 17--27;
Щавелева Н.И. Дагоме юдекс // Польские латиноязычные средневековые источники. Тексты,
перевод, комментарий. Москва, 1990. С. 25--27).
1382 Документ зберігся у копіях ХІ--ХІІ ст. Автентичність його не викликає сумнівів.
1383 Детальніше про документ і кордони див.: F a b r e P. La Pologne et le Saint Siége. Études d'histoire
dédiés á G. Monod. Paris, 1896; Ptaśnik J. Dagome iudex. Kraków, 1911; Zakrzewski S. Najdawniejsza
bulla dla Polski. Spostrzeżenia nsd dokumentem Dagome iudex. Lwów, 1921; Koczy L. Dagome iudex,
Schinesge i Ambaba // Roczniki Historyczne. T. 12. Poznań, 1936. S. 1--26; Kozłowska-Budkowa Z.
Repertorium polskich dokumentów doby piastowskiej. Cz. 1. Kraków, 1937. № 2. S. 2--3; Labuda G.
Znaczenie prawno-polityczne dokumentu Dagome iudex // Nasza Prszeszlośc. T. 4. Kraków, 1948. S.
33--35; Idem. Studia nad początkami państwa Polskiego. T. 2. Poznań, 1988. S. 240--263; Kętrzyński
S. Dagome iudex // Przegląa Historyczny. T. 41. Warszawa, 1950. S. 133--138; Sułowski Z. Geogra a
dokumentu Dagome iudex // Slavia Antiqua. T. 4. 1953. S. 232--248; Kowalenko W. Znowu o Da-
gome iudex // Roczniki Historyczne. T. 24. Poznań, 1958. S. 233--304; Bogdanowicz P. Geneza aktu
dyplomatycznego zwanego Dagome iudex // Roczniki Historyczne. T. 25. Poznań, 1959. S. 9--324;
Kurbisówna B. Dagome iudex -- studium krytyczne // Początki państwa Polskiego. Księga Tysiąclecia.
T. 1. Poznań, 1962. S. 363--424; Buczek K. Zagadnienie wiarygodności regestu Dagome iudex // Stu-
dia Żródłoznawcze. T. 10. 1965. S. 117--139; Łowmiański H. Początki Polski. T. 5. Warszawa, 1973. S.
595--621
1384 Ратич О.О. Західноукраїнські землі в епоху Київської Русі та в період феодальної
роздробленості. Політичне становище // Торжество Історичної Справедливості. Львів, 1968.
С. 44--50; Исаевич Я.Д. "Грады червенские" и Перемышльская земля в политических взаимо-
отношениях между западными и восточными славянами // Исследования по истории славян-
ских и балканских народов. Москва, 1972. С. 107--124.
1385 Див.: Кордуба М. Західне пограниччя Галицької держави між Карпатами та долішнім Сяном
// Записки НТШ. Т. 138-140. Львів, 1925. С. 159--245.
1386 Автор за верифікованою хронологією відносить події до 979 р., що залишається дискусійним.
1387 Ляска В. Між Прагою, Києвом та Гнєзно. Zeriuane/Zuireani "Географа Баварського": до про-
блеми етнопотестарних структур на Волині у ранньому середньовіччі // Княжа доба: історія і
культура. Вип. 8. Львів, 2014. С. 9--71; Його ж. Територіальний та адміністративний розвиток
Верхнього Побужжя у ІХ--ХІV ст. / Автореферат дис. к.і.н. Львів, 2015. С. 8.
1388 Korduba M. Stosunki polsko-ukraińske w wieku X-XIII // Sprawy narodowościowe. R.7. Warszawa,

252
ïðîáóâàëè äîâåñòè, ùî ó äæåðåë³ Ïåðåìèøëü ñïëóòàíèé ç Ïåðåìèëåì
íà Ñòèði, ùî áóëî ñïðîñòîâàíî ðîçêîïêàìè Î.Ðàòè÷à ó 1963-64 ðð.:
Ïåðåìèëü âèíèê íå ðàíiøå ÕI ñò.1389 Ïîõ³ä ïðîòè çàñÿí ³ ÷åðâ'ÿí áóâ
çä³éñíåíèé ç âîëèíñüêî¿ òåðèòîð³¿, ÿêà áóëà âêëþ÷åíà äî ñêëàäó Ðó-
ñ³, ïåâíî, ùå äî 945 ð., êîëè ó ÷èñë³ ïîñë³â êíÿçÿ ²ãîðÿ áóâ "Ѩтьвѧгъ
Гунаревъ"1390.
Ñõîæå, ùî ðåçóëüòàòè ïîõîäó 981 ð. áóëè çàêð³ïëåí³ óãîäîþ, áî
ñåðåä äðóæèí Âîëîäèìèðà Ñâÿòîñëàâè÷à ç'ÿâèëàñÿ "÷åõèíÿ äðóãàÿ"
Àäåëü, ìàòè Ìñòèñëàâà, Ñóäèñëàâà òà Ñòàí³ñëàâà, éìîâ³ðíî, äî÷êà
ïåðåìèøëüñüêîãî êíÿçÿ1391. Îëåêñàíäð Íàçàðåíêî ïðîáóâàâ äîâîäèòè
ìîæëèâ³ñòü îäðóæåííÿ Âîëîäèìèðà ç ÷åñüêîþ êíÿæíîþ íàïðèê³íö³
970-õ ðîê³â, ïîâ'ÿçóþ÷è òàêèé øëþá ïîøóêîì ïðîòèä³¿ ßðîïîëêó, ÿêèé
øóêàâ ñîþçó ç í³ìöÿìè1392. Éîìó ñïðàâåäëèâî çàïåðå÷èâ Þð³é Êàð-
ïîâ, âêàçóþ÷è íà íåïðèðîäí³ñòü äèíàñòè÷íîãî çâ'ÿçêó ÷åñüêîãî êíÿçÿ-
õðèñòèÿíèíà ç ðóñüêèì êíÿçåì-ÿçè÷íèêîì1393. Íà äóìêó ²ãîðÿ Ìèöüêà
òà Þð³ÿ Äèáè, ïîõ³ä 981 ð. áóâ âèãàäàíèé ïðè êîðåãóâàíí³ ë³òîïèñ³â
Ìñòèñëàâîì Âîëîäèìèðîâè÷åì, à ó öüîìó ðîö³ Âîëîäèìèð Ñâÿòîñëà-
âè÷ ïðîñòî îäðóæèâñÿ ç äî÷êîþ êíÿçÿ Ñëàâí³êà ç á³÷íî¿ ã³ëêè ÷åñüêèõ
Ïøåìèñë³ä³â1394. Äîñë³äíèêè ïîâí³ñòþ îá³éøëè ïðîáëåìó õîðâàòñüêîãî
êíÿç³âñòâà ç öåíòðîì ó Ïåðåìèøë³, âèñëîâèëè ñóìí³â ó òîòîæíîñò³ ×åð-
âåíà ó ÏÂË ç ×åðâåíîì ó Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîìó ë³òîïèñ³, ãîëîñë³âíî
ïîêðèòèêóâàëè Â.Êîðîëþêà ³ íå ñïðîáóâàëè â³äøóêàòè àðãóìåíòè äëÿ
çàïåðå÷åííÿ ñëóøíîãî çàóâàæåííÿ Þ. Êàðïîâà. Çàëèøàºòüñÿ òàêîæ
íåçðîçóì³ëèì äëÿ ÷îãî áóëî ïîòð³áíî "ôàëüøóâàííÿ â³äïîâ³äíîãî ôðàã-
ìåíòó ë³òîïèñó... ïðîøâåäñüêè íàñòðîºíîãî êíÿçÿ Ìñòèñëàâà-Ãàðàëü-
äà Âîëîäèìèðîâè÷à ó 1118 ðîö³"1395. Îäíèõ ì³ðêóâàíü àâòîð³â ÿâíî
íåäîñòàòíüî, ùîáè çàïåðå÷èòè ë³òîïèñíå ñâ³ä÷åííÿ ³ äîâåñòè, ÿê ì³ã
â³äáóòèñÿ øëþá êíÿçÿ-ÿçè÷íèêà Âîëîäèìèðà ç õðèñòèÿíñüêîþ ïðèíöå-
ñîþ, òà ùå é çà ñèòóàö³¿, êîëè âîëîä³ííÿì ¿¿ áàòüêà Ðóñü íå çàãðîæóâàëà.
Ïåðåìèøëüñüêà ðîòîíäà. Áóä³âíèöòâî ðîòîíäè, âèÿâëåíî¿ ó 1960 ð.
íà Çàìêîâ³é ãîð³ ó Ïåðåìèøë³, ¿¿ ïåðøèé äîñë³äíèê Àíæåé Æàê³ â³ä-
í³ñ äî ÷àñó ïåðåä 981 ð. àáî æ 1018--1031 ðð., òðàêòóþ÷è îäíîçíà÷íî
ÿê ïîëüñüêó ïàì'ÿòêó íà ï³äñòàâ³ í³áè-òî âèêîðèñòàííÿ ÿê áóä³âåëüíî¿
1933. Cz.6; Kuczyński S.M. Wschodnia granica Państwa Polskiego w X wieku // Początki Państwa
Polskiego. T.1. Poznań, 1962. S.240--254; Id., O wyprawie Włodzimerza I ku Lachom na podstawie
wzmianki z r. 981 w Opowieści lat doczesnych // Studia z dziejów Europy wschodniej X-XVIII w.
Warszawa, 1965. S.33--118.
1389 Ратич А.А. Исследования городища в с.Перемиль на Волыни в 1963-1964 гг. // Материа-
лы сессии, посвященной итогам археологических и этнографических исследований 1963 г. в
СССР. Баку, 1965. С.140--141.
.
1390 Там же. Стб. 35.
1391 Войтович Л. Княжа доба на Русі. С. 235.
1392 Назаренко А.В. Древняя Русь на международных путях. Москва, 2001. С. 365--367.
1393 Карпов Ю.В. Владимир Святой. Москва, 1997. С. 379.
1394 Мицько І. Українсько-чеські зв'язки та історія Підгір'я Х--ХІ століття // П'яті Ольжині читан-
ня. Пліснеськ, 7 травня 2010 р. Львів, 2011. С. 63--67; Диба Ю., Мицько І. Про видуманий похід
981 р. князя Володимира на ляхів. Львів, 2014 // інтернетрусурс: zbruc.eu/node/28650
1395 Диба Ю., Мицько І. Про видуманий похід 981 р. C. 15.

253
ì³ðêè ðèìñüêî¿ (áåíåäèêòèíñüêî¿) ñòîïè (29,57 ñì)1396. Ï³ñëÿ ðîçêî-
ïîê ªâè Ñîñíîâñüêî¿ ó 1982--1986 ðð. áóëî óòî÷íåíî ò³ëüêè äàòóâàííÿ
ïàì'ÿòêè -- ï³ñëÿ 1018 ð.1397 Íå çâàæàþ÷è íà òå, ùî íà ï³äñòàâ³ îáì³-
ð³â ðîòîíäè ²âàí Ìîãèòè÷ âèïðàâèâ ïîìèëêó À. Æàê³, âñòàíîâèâøè
¿õ êðàòí³ñòü ãðåöüêîìó ë³êòþ (46,24 ñì) [âíóòð³øí³é ä³àìåòð ðîòîíäè
ñòàíîâèòü 16,5 ë³êòÿ, à òîâùèíà ìóðó -- 4 ë³êò³]1398, à ðÿä óêðà¿íñüêèõ
äîñë³äíèê³â, çîêðåìà Â³òîëüä Àóë³õ1399, Þð³é Ëóêîìñüêèé ³ Âàñèëü Ïå-
òðèê1400, Ìèõàéëî Ðîæêî1401 òà Þð³é Äèáà1402 âèñëîâèëè îáґðóíòîâàí³
çàóâàæåííÿ äî ïîïåðåäí³õ âèñíîâê³â ïîëüñüêèõ êîëåã, ïîëüñüê³ äîñë³ä-
íèêè ³ äàë³ îäíîçíà÷íî áåç çàñòåðåæåíü â³äíîñÿòü ðîòîíäó ³ ïðèëåãëó
ïàëàöîâó ñïîðóäó äî 1018--1031 ðð., ââàæàþ÷è ¿õ îäíèìè ç íàéäàâí³-
øèõ ïàì'ÿòîê ïîëüñüêî¿ êàì'ÿíî¿ àðõ³òåêòóðè ïåðåäðîìàíñüêîãî ïåð³-
îäó1403, (ïðè öüîìó çàë³÷óþ÷è äî íèõ ³ ³íøó ïåðåìèøëüñüêó ðîòîíäó
1396 Żaki A. Pierwsze zabytki budownictwa kamiennego w Przemyślu // Z otchlani wiekόw. R. 26. Wro-
cław--Poznań, 1960. Zesz. 3. S. 210--215; Idem. Najstarsze relikty arсhitektotoniczne na zamku w
Prszemyślu (doniesienie tymczasowe) // Sprawozdania z posiezeń komisji. Styczeń--Czerwiec 1960
/ Polska Akademia Nauk. Oddział w Krakowie. Krakόw, 1961. S. 6--10; Idem. Wcześnopiastowskie
budowle Przemyśla i problem ich konserwacji // Ochrona zabytkόw. R. 14. Warszawa, 1961. Zesz. 1-2
(52-53). S. 38--49; Idem. Wstępne badania archeologiczne w Przemyślu (Prace w latach 1956--1957)
// Rocznik Prszemyśki. T. 9. Prszemyśl, 1962. Zesz. 2. S. 345--351; Idem. Preromańskie palatium i
rotunda w Przemyślu // Z otchlani wiekόw. R. 28. Wrocław--Poznań, 1962. Zesz. 2. S. 128--131; Idem.
Najstarsza architektura monumentalnа Malopolski w świetle ostatnich badań archeologicznych //
Sprawozdania z posiezeń komisji. Lipiec--Grudzień 1961 / Polska Akademia Nauk. Oddział w Krako-
wie. Krakόw, 1962. S. 515--518; Idem. Przemyśl w czasach Bolesława Chrobrego i Mieszka // Rocznik
Przemyśki. T. 41. Prszemyśl, 2005. Zesz. 2. S. 145--256.
1397 Sosnowska E. Rotunda i palatium na Wzgόrzu zamkowym w Przemyślu w świetle badań z lat
1982--1985 // Kwartalnik architektury i urbanistyki. Teoria i hastoria. T. 37. Warszawa, 1992. Zesz.
1. S. 55--61; Idem. Przegląd badań archeologicznych na Wzgόrzu Zamkowym w Przemyślu w latach
1956--1963 // Rocznik Przemyśki. T. 29--30. Prszemyśl, 1994. Zesz. 1. S. 24--42; Idem. Przedromański
zespόl rotunda-palatium w Przemyślu // Dzieje Podkarpacia. T. 5. Krosno, 2001. S. 207--213.
1398 Могитич І.Р. З історії міжслов'янських зв'язків у сфері ранньосередньовічної архітектури
(Галицько-Волинська Русь та західні слов'яни Х--ХІІІ ст.) // З історії міжслов'янських зв'язків.
Київ, 1983. С. 22--25; Його ж. Нариси архітектури українських церков. Львів, 1995. С. 8.
1399 Ауліх В.В. До історії давньої галицької архітектури // Нові матеріали з археології Прикарпаття
та Волині: Тези виступів на конференції, присвяченій 90-річчю від дня народження Маркіяна
Юліановича Смішка. Вип. 2. Львів, 1992. С. 82--83.
1400 Лукомський Ю., Петрик В. Княжий замок у Перемишлі // Перемиські дзвони. 1992. № 10-12.
С. 2--6; Їх же. Перемиський замок за княжої доби // Пам'ятки України: історія та культура.
Київ, 1995. № 3. С. 120--124.
1401 Рожко М.Ф. Центричні храми в історії розвитку галицької архітектурної школи Х--ХІІІ ст. //
Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України. Івано-Франківськ--Галич, 1998.
С. 135--138.
1402 Диба Ю. Українські храми-ротонди Х -- першої половини ХІV століть. Львів, 2005. С. 75--78.
1403 Pianowski Z. "Sedes Regni Principales". Wawel i inne rezydencje piastowskie do połowy XIII wieku
na tle europejskim. Krakόw, 1994; Idem. Krόlewska kaplica palacowa na Wzgόrzu przemyskim w
świetle najnowszych badań // Rocznik Przemyśki. T. 38. Prszemyśl, 2002. Zesz. 2. S. 91--99; Idem.
"Ktόry Bolesław ?". Problem początku architektury monumentalnej w Małopolsce // Początki ar-
chitektury monumentalnej w Polsce / Red. T.Janiak, D.Stryniak. Gniezno, 2004. S. 257--281; Idem.
Przemуśl jako "sedes regni" monarchii pierwszych Piastόw // Wczesne średniowiecze w Karpatach
polskich / Red. J.Gancarski. Krosno, 2006. S. 355--372; Idem. Aula palatium przedrońskiego w Prze-
myślu po badaniach w roku 2006 // Rocznik Przemyski. T. 42. 2007. Z. 2. S. 129--132; Idem. Rzedro-
mański zespol sakralno-palacowy na grodzie przemyskim w świetle badań z lat 2000--2006 // Archi-

254
ñâ. Ìèêîëàÿ1404, çáóäîâàíó äåñü íà ìåæ³ Õ²--Õ²² ñò.1405). Âèíÿòêîì ìîæ-
íà ââàæàòè õ³áà äóìêó ª.Ãàâðîòà, ÿêèé äàòóâàâ áóä³âíèöòâî çàìêîâî¿
ðîòîíäè ²Õ--Õ ñò., âêàçóþ÷è íà ìîðàâñüê³ ïàðàëåë³1406. Ðîñ³éñüêèé ³ñ-
òîðèê àðõ³òåêòóðè Îëåã ²îàíí³ñÿí òåæ ââàæàº, ùî îáèäâ³ ðîòîíäè íå
ïîâ'ÿçàí³ ç ðóñüêèìè êíÿçÿìè, çâåäåííÿ ñòàðøî¿ â³í äàòóº Õ ñò., à ìî-
ëîäøî¿ -- Õ² ñò.1407 À Àíòîí³ Êóíèø áóâ ãîòîâèé â³äíåñòè ñïîðóäæåííÿ
ñòàðøî¿ ïåðåìèøëüñüêî¿ ðîòîíäè äî XIV ñò., àëå ò³ëüêè ïîâ'ÿçàâøè ¿¿ ç
ïîëüñüêîþ àðõ³òåêòóðîþ ÷àñ³â Êàçèìèðà ²²²1408. Òåíäåíö³éí³ñòü öèõ ïî-
ãëÿä³â ö³ëêîì î÷åâèäíà. Àðõ³òåêòóðíî-áóä³âåëüí³ îñîáëèâîñò³ ñòàðøî¿
ðîòîíäè ³ ïàëàöîâî¿ ñïîðóäè, íà óãîðñüê³ àíàëîã³¿ ÿêèõ âêàçóâàâ Þ. Äè-
áà, äîçâîëÿþòü â³äíîñèòè ÷àñ ¿õ çâåäåííÿ äî ìåæ³ Õ²--Õ²² ñò. Ââàæàòè,
ùî âîíè áóëè ñïîðóæäåí³ ó 1018--1031 ðð. íå äîçâîëÿþòü æîäí³ äæå-
ðåëà, õ³áà íàäì³ðíî ïàòð³îòè÷íèé çàïàë äîñë³äíèê³â. Ïåðåìèøëü çà-
ëèøàâñÿ ïðèêîðäîííèì öåòðîì â óìîâàõ êîíôðîíòàö³¿ Ïîëüù³ ³ Ðóñ³,
êîëè îñòàííÿ, çàâåðøóþ÷è áîðîòüáó çà âëàäó, ïåðåæèâàëà ïåð³îä ï³ä-
íåñåííÿ, à ïåðøà, íàâïàêè, ïåð³îä ãîñòðî¿ êðèçè1409. Ïîñò³éí³ â³éíè Áî-
ëåñëàâà Õîðîáðîãî (992--1025) ïðàêòè÷íî ðîçîðèëè êðà¿íó. Íåçâàæàþ-
÷è íà Áàóöåíñüêèé ìèð ç ãåðìàíñüêèì ³ìïåðàòîðîì (30 ñ³÷íÿ 1018), çà
ÿêèì â³í óòðèìàâ çà ñîáîþ Ëóæèöüêó ìàðêó ³ Ìîðàâ³þ (âòðà÷åíó çíîâó
ó 1021 ð.), éîãî ïîõîäè ó ×åõ³þ òà íà Ðóñü ïðàêòè÷íî íå ïðèíåñëè æîä-
íèõ ïîë³òè÷íèõ âèãîä, à ÷åðåç ãðàá³æíèöüêó ïîë³òèêó áóëè âòðà÷åí³
çàõîïëåí³ òåðèòîð³¿, à òàêîæ ÷àñòèíà ïîìîðñüêèõ çåìåëü, çâ³äêè ìóñèâ
âò³êàòè ºïèñêîï Ðåéáîðí. Õðèñòèÿíñòâî ùå îñòàòî÷íî íå óòâåðäèëîñÿ
íàâ³òü ó êîð³ííèõ ïîëüñüêèõ çåìëÿõ. Áîëåñëàâ íåùàäíî êàðàâ òèõ, õòî
tektura romańska w Polsce. Nowe odkrycia i interpretacje / Red. T. Janiak. Gnezno, 2009. S. 419--431;
Pianowski Z., Proksa M. Przedromańskie palatium i rotunda na Wzgόrzu Zamkowym w Przemyślu.
Przemyśl, 2003; Rodzińska-Chorąży T. Zespoły rezydencionalne i kościoły centralne na ziemiach pol-
skich do połowy XII wieku. Krakόw, 2009. S. 19.
1404 Pianowski Z., Proksa M. Rotunda św. Mikołaja w Przemyślu. Stan badań i interpretacji do roku 2000
// Dzieje Podkarpacia. 5. Początki chrześcijaństwa w Małopolsce / Red. J.Gancarski. Krosno, 2001. S.
63--79.
1405 Rodzińska-Chorąży T. Wczesnopiastowski zespόl palacowy na Wzgόrzu Zamkowym oraz rotunda
prosta pod katedrą w Przemyślu w swietle ostatnich badań // Początki sąsiedstwa. Pogranicze polsko-
-rusko-słowackie w średniowieczu. Rzeszόw, 1995. S. 133--149; Fenczak A.S. Kwestia chronologizacji
budowy rotundy Św. Mikołaja w Przemyślu // Rocznik Przemyśki. T. 33. Prszemyśl, 1997. Zesz. 3. S.
121--138.
1406 Hawrot J. Problematyka przedromańskich i romańskich rotund bałkańskich, czeskich i polskich w
ujęciu W.Mole, w konfrontacji z wynikami ostatnich badań // Biuletyń historii sztuki. R. 24. Warsza-
wa, 1962. Zesz. 3-4. S. 255--283.
1407 Иоаннисян О.М. К вопросу об интерпретации перемышльских ротонд // Актуальные про-
блемы археологических исследований в Украинской ССР. Киев, 1981. С. 121--122; Его же.
Зодчество Древнего Галича и архитектура Малопольши // Acta Archaeologica Carpatica. T. 27.
Cracoviae, 1988. S. 210--216; Его же. Храмы-ротонды в Древней Руси // Иерусалим в русской
культуре . Сост. А.Баталов, А.Лидов. Москва, 1994. С. 104--105.
1408 Kunysz A. Przemyśl w starożytności i wczesnym średniowieczu. Rzeszόw, 1966. S. 7--70; Idem. Pra-
dzieje Przemyśla // Tysiąс lat Przemyśla. Zarys historyczny. Rzeszόw, 1976. S. 52--58; Idem. Przemyśl
za Piastόw i książąt ruskich // Pradzieje Przemyśla. Rzeszόw, 1976. S. 49--54; Idem. Przemyśl w pra-
dziejach i wczesnym średniowieczu. Przemyśl, 1981.
1409 Див.: Kętrzyński S. Polska X--XI wieku. Warszawa, 1961; Borawska D. Kryzys monarchii wczesnopia-
stowskiej w latach trzydziestych XI w. Warszawa, 1964; Strzelczyk J. Bolesław Chrobry. Poznań, 2003.

255
÷èíèâ éîìó îï³ð, à áóä³âíèöòâî õðàì³â íàâ³òü ó ãîëîâíèõ ì³ñòàõ íå áó-
ëî çàâåðøåíî1410.
Äå òóò ìîæíà áóëî çíàéòè ðåñóðñè äëÿ áóä³âíèöòâà íåïîòð³áíî¿ ðå-
çèäåíö³¿ íà êîðäîí³? Ïðî òå, ùîá òàêó ðåçèäåíö³þ ì³ã çáóäóâàòè íà-
ì³ñíèê âçàãàë³ íå äîâîäèòüñÿ ãîâîðèòè. Ïðî òàêîãî íàì³ñíèêà ìóñèëè
á çàëèøèòèñÿ äîêóìåíòàëüí³ ÷è ìàòåð³àëüí³ ñâ³ä÷åííÿ, ÿê çàëèøèëè-
ñÿ ñâ³ä÷åííÿ ïðî ä³ÿëüí³ñòü ïàëàòèíà Ñåöåõà. Íàâ³òü ÷àñó íà áóä³âíè-
öòâî íîâèõ óêð³ïëåíü ó Ïåðåìèøë³ çàëèøàëîñÿ íàäòî ìàëî (ôàêòè÷íî
1019--1025). ²ìïåð³ÿ, Ðóñü, ×åõ³ÿ ³ Óãîðùèíà áóëè âîðîãàìè Áîëåñëàâà
Õîðîáðîãî. À éîãî íàñòóïíèê Ìºøêî ²² ìàéæå â³äðàçó æ ç³òêíóâñÿ ç
ñóïåðíèöòâîì ç áîêó áðàò³â Áåñïðèìà ³ Îòòîíà, à ç 1029 ð. -- ç íîâîþ
â³éíîþ ç ïîòóæíèì í³ìåöüêèì ñóñ³äîì. ×è ìîæíà áóëî çà òàêèõ óìîâ
áóäóâàòè ÿê³ñü ðåçèäåíö³¿ íà äàëåêîìó ðóñüêîìó êîðäîí³, çâ³äêè íåçà-
áàðîì âòîðãíóëèñÿ â³éñüêà ßðîñëàâà òà Ìñòèñëàâà Âîëîäèìèðîâè÷³â?
×àñè Ðîñòèñëàâè÷³â. Îäðóæåííÿ ³çãîÿ Ðîñòèñëàâà Âîëîäèìèðîâè-
÷à ç äî÷êîþ óãîðñüêîãî ïðèíöà-³çãîÿ Áåëè1411 ì³æ 1057--1060 ðð., êî-
ëè Áåëà ïåðåáóâàâ íà åì³ãðàö³¿ ó Ïîëüù³, íàøòîâõóº äîñë³äíèê³â íà
äóìêó, ùî ó ðóñüêîãî êíÿçÿ ìîãëè áóòè â òîé ÷àñ ÿê³ñü áåíåô³ö³¿ íà
ïîëüñüêî-ðóñüêîìó êîðäîí³, çîêðåìà ó Ïåðåìèøë³1412. Ïðèíö Áåëà øó-
êàâ ó Ïîëüù³ ñîþçíèê³â ïðîòè êîðîëÿ Àíäð³ÿ ², îäðóæåíîãî ç ò³òêîþ
Ðîñòèñëàâà Âîëîäèìèðîâè÷à, ñåñòðîþ ²çÿñëàâà, Ñâÿòîñëàâà ³ Âñåâîëîäà
ßðîñëàâè÷³â1413, ÿê³ ñâîãî ÷àñó äîáèëèñÿ ïîçáàâëåííÿ ïðàâ óñïàäêóâàí-
1410 Zientara B. Bolesław I Chrobry // Poczet krolόw i książąt polskich. Warszawa, 1980. S. 33--34.
1411 Chronici Hungarici composition saeculi XIV (-- 1334) / Ed. A.Domanovszky // Scriptores Rerum
Hungaricarum tempore ducum regumque stirpis Arpadianae gestarum / Ed. E.Szentpétery. T. 1. Bu-
dapestini, 1937. P. 423.
1412 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2. Львів, 1905. С. 408; Дорошенко Д.І. Нарис історії
України. Львів, 1991. С. 59; Котляр М.Ф. Князі-ізгої та удільна роздробленість на Русі //
Український історичний журнал. Київ, 2011. № 3. С. 7.
1413 Sroka S.A. Historia Węgier do 1526 roku. -- Bydgoszcz, 2000. -- S. 68.
Денар польського короля Болеслава Хороброго (992–1025)

256
íÿ ñâîãî ñòàðøîãî ïëåì³ííèêà. Òîìó öåé øëþá áóâ ðàäøå óêð³ïëåííÿì
ñîþçó ³çãî¿â, ÿê³ çáèðàëèñÿ áîðîòèñÿ çà ñâî¿ ïðàâà, ³ áóâ óêëàäåíèé ïîçà
çãîäîþ Êèºâà, ùî ³ ïðèâåëî äî ïîçáàâëåííÿ Ðîñòèñëàâà âîëèíñüêèõ ÷è
ãàëèöüêèõ áåíåô³ö³é. Òîìó ðàïòîâà ïîÿâà áë. 1084 ð. Ðþðèêà, Âîëîäà-
ðÿ òà Âàñèëüêà Ðîñòèñëàâè÷³â ó Ïåðåìèøë³, Çâåíèãîðîä³ òà Òåðåáîâë³
íå áóëà âèïàäêîâîþ. Êð³ì ï³äòðèìêè ì³ñöåâî¿ åë³òè, êíÿç³-³çãî¿ ðîçðà-
õîâóâàëè íà ï³äòðèìêó ñóñ³äí³õ Óãîðùèíè, äå ïðàâèâ ¿õ äÿäüêî êîðîëü
Ëàñëî ², òà Õîðâàò³¿, äå ïðàâèëè êîðîëü Äìèòðî Çâîí³ì³ð òà ¿õ ìàòè
êîðîëåâà Îëåíà (²ëîíà, Ëåíêå). Ñàìå ñë³äè ö³º¿ ï³äòðèìêè òà ò³ñí³øèõ
êîíòàêò³â ìîæíà ïîì³òèòè ³ â ðîçáóäîâ³ êíÿç³âñüêî¿ ðåçèäåíö³¿ (³ç çãà-
äóâàíîþ ðîòîíäîþ, â àðõ³òåêòóð³ ÿêî¿ ÿâíî óãîðñüê³ âïëèâè) íà çàìêó
ó Ïåðåìèøë³. Ïðè÷îìó ïî÷àòîê öüîãî áóä³âíèöòâà ìîæíà â³äíåñòè
íàéïåâí³øå äî äðóãî¿ ïîëîâèíè 1080-õ ðð. Ö³ çâ'ÿçêè ï³äòâåðäæóþòü ³
äåÿê³ ïèñåìí³ ïàì'ÿòêè, ïðî ÿê³ øèðøå äàë³.
Äî 1088 ð. ñòàíîâèùå Ðîñòèñëàâè÷³â çíà÷íî óêð³ïèëîñÿ. Ï³ñëÿ çà-
ãèáåë³ ßðîïîëêà ²çÿñëàâè÷à âîëèíñüê³ çåìë³ â³ä³éøëè äî ¿õ ñîþçíèêà
Äàâèäà ²ãîðåâè÷à. Ó Êèºâ³ ìîâ÷êè ïîãîäèëèñÿ ³ç ïàíóâàííÿì êîëèø-
í³õ ³çãî¿â íà ãàëèöüêèõ òà âîëèíñüêèõ çåìëÿõ. Âàñèëüêî Ðîñòèñëàâè÷
ïî÷àâ îñâîþâàòè Ïîíèççÿ ³ íà Ðîñòèñëàâè÷³â çâåðíóëà óâàãó Â³çàíò³ÿ.
Ñõîæå, ùî ìàëè ðàö³þ ²âàí Âàãèëåâè÷1414 òà Àâãóñò Áåëüîâñüêèé1415,
ââàæàþ÷è, ùî ó 1088 ð. ïëåì³ííèê ñþçåðåíà Ïîëüù³ Âëàäèñëàâà Ãåð-
ìàíà, ñèí éîãî ñòàðøîãî áðàòà Áîëºñëàâà Ùåäðîãî, êíÿçü Ìºøêî îäðó-
æèâñÿ ç ñåñòðîþ Ðîñòèñëàâè÷³â. Ïîëüñüê³ ð³÷íèêè ïîâ³äîìëÿþòü ëèøå
ïðî øëþá êíÿçÿ Ìºøêà ç ðóñüêîþ êíÿæíîþ1416. Ïîëüñüêèé õðîí³ñò
Ãàëë Àíîí³ì òåæ íå çíàâ ³ìåí³ ³ ïîõîäæåííÿ êíÿãèí³1417. ßí Äëóãîø
ïîäàâ, ùî êíÿãèíþ çâàëè ªâäîê³ÿ ³ âîíà áóëà ñåñòðîþ Ñâÿòîïîëêà ²çÿñ-
ëàâè÷à1418. ².Âàãèëåâè÷ â³äðàçó æ çâåðíóâ óâàãó, ùî ªâäîê³ÿ íå ìîãëà
áóòè äðóæèíîþ Ìºøêà, áî ¿¿ ìàòè áóëà ð³äíîþ ñåñòðîþ ¿¿ áàòüêà, ç ÷èì
ïîãîäæóþòüñÿ ³ ñó÷àñí³ ïîëüñüê³ ãåíåàëîãè1419. Ñóìí³âè âèíèêëè ³ ó
Îñâàëüäà Áàëüöåðà1420. Ïðàâäà, ïîëüñüêèé ãåíåàëîã ïîìèëêîâî ââàæàâ,
ùî Ìèêîëà Êàðàìç³í íàçâàâ ¿¿ ªâïðàêñ³ºþ, äî÷êîþ Âñåâîëîäà ßðîñëà-
âè÷à, àëå ðîñ³éñüêèé ³ñòîðèê ïðîñòî íåâ³ðíî â³ä÷èòàâ ³ì'ÿ êíÿãèí³ ó
ïîëüñüêèõ àâòîð³â, ïðîòå â³í íå ñóìí³âàâñÿ, ùî ªâïðàêñ³ÿ (Ïðàêñåäà)
Âñåâîëîä³âíà áóëà äðóæèíîþ ³ìïåðàòîðà Ãåíð³õà IV1421. Òàêèì ÷èíîì,
1414 Wagilewicz J. Genealogia chiążąt i krόlόw polskich od roku 880--1195. Lwόw, 1866. S. 44--45.
1415 Див.: Monumenta Poloniae Historica. T. 1 / Ed. A.Bielowski. Lwόw, 1864. P. 424, uw. 2.
1416 Rocznik dawny // Monumenta Poloniae Historica. Pomniki Dziejowe Polski. Series nova. T. 5. War-
szawa, 1978. P. 11; Rocznik kapituly krakowskiej // Ibidem. P. 53.
1417 Monumenta Poloniae Historica. T. 1 / Ed. A.Bielowski. Lwόw, 1864. P. 423; Галл Аноним. Хроника.
Москва, 1961. С. 60.
1418 Jana Długоsza kanonika krakowskiego Dziejόw polskich ksiag dwanaście. T. 1. Ks. 4. Krakόw, 1867.
S. 401.
1419 Jasiński K. Rodowόd pierwszych Piastόw. Warszawa--Wrocław, 1992. S. 181; Tęgowski J. Kontakty
rodzinne dynastόw polskich i ruskich w średniowieczu // Między sobą. Szkice historyczne polsko-
-ukraińskie / Pod red. prof. T. Chynczewskiej-Hennel i prof. N. Jakowenko. Lublin, 2000. S. 13.
1420 Ваlzer O. Genealogia Piastόw. Krakow, 2005. S. 205.
1421 Карамзин Н.М. История государства Российского. Т. 2--3. Москва, 1991. С. 64, 212, 249--250,
652.

257
ìîæíà ñòâåðäæóâàòè, ùî Ìèêîëà Áàóìãàðòåí1422, òà äîñë³äíèêè, ÿê³
òåæ ï³øëè çà íèì1423, íå ïåðåâ³ðèâøè ³íôîðìàö³þ Äëóãîøà, ïîìèëÿëè-
ñÿ. Íàéïåâí³øå, ùî ªâäîê³ÿ [?], ÿêùî ³ì'ÿ êíèãèí³ ïåðåäàíî Äëóãîøåì
â³ðíî, áóëà äî÷êîþ Ðîñòèñëàâà Âîëîäèìèðîâè÷à.
Îï³êóíîì Ìºøêà áóâ óãîðñüêèé êîðîëü Ëàñëî ². Äëÿ Ðîñòèñëàâè-
÷³â ïðèâàáëèâ³ñòü øëþáó ïîëÿãàëà â òîìó, ùî Ìºøêî áóâ ëåã³òèìíèì
ñïàäêîºìöåì êðàê³âñüêîãî ïðåñòîëó ³ âîíè îòðèìóâàëè, òàêèì ÷èíîì,
ï³äòðèìêó âñ³õ çîâí³øí³õ ñóñ³ä³â. Ëàñëî ² âèñòóïèâ ³í³ö³àòîðîì ùå îä-
íîãî øëþáó: ó 1088 ð. Âëàäèñëàâ Ãåðìàí îäðóæèâñÿ ç Þä³òîþ-Ñîô³ºþ,
äî÷êîþ ³ìïåðàòîðà Ãåíð³õà ²²², âäîâîþ çà óãîðñüêèì êîðîëåì Øîëîìà-
íîì1424. Êîðîëåâà Þä³òà-Ñîô³ÿ äóæå øâèäêî îñâî¿ëàñÿ ïðè ïîëüñüêî-
ìó äâîð³, âñòàíîâèâøè ò³ñí³ êîíòàêòè ç âñåñèëüíèì ïàëàòèíîì Ñåöå-
õîì1425. Ï³äíåñåíèé íà âåðøèíó âëàäè, ïàëàòèí íàâ³òü êàðáóâàâ âëàñí³
ìîíåòè1426. Ïîÿâà ó Ïîëüù³ çàêîííîãî ñïàäêîºìöÿ êðàê³âñüêîãî òðîíó
íå âëàøòîâóâàëà í³ íîâó êîðîëåâó, í³ ¿¿ êîõàíöÿ. Êíÿçü Ìºøêî (ìîæ-
ëèâî ðàçîì ç äðóæèíîþ ªâäîê³ºþ) áóâ îòðóºíèé ó 1089 ð.1427
Ñõîæå, ùî ïðè÷èíîþ ïåðøî¿ ïîëüñüêî-ãàëèöüêî¿1428 â³éíè 1089 ð.
áóëà ï³ìñòà çà öþ çàãèáåëü ñåñòðè Ðîñòèñëàâè÷³â òà ¿¿ ìóæà1429. Çíàéòè
³íø³ ïðè÷èíè ö³º¿ â³éíè äîâîë³ âàæêî. Âîëèíñüêèé êíÿçü Äàâèä ²ãîðå-
âè÷ òåæ áóâ îäðóæåíèé ç ³íøîþ ñåñòðîþ Ðîñòèñëàâè÷³â ³ ï³ñëÿ ðîçä³ëó
çåìåëü ßðîïîëêà ²çÿñëàâè÷à îáìåæóâàâñÿ ò³ëüêè âíîðìóâàííÿì ñòîñóí-
ê³â ç òóð³âñüêèì êíÿçåì Ñâÿòîïîëêîì ²çÿñëàâè÷åì. Ïðî â³éíó 1089 ð.
ó ë³òîïèñ³ çàô³êñîâàíå ò³ëüêè òàêå ïîâ³äîìëåííÿ: "в се же лъ҃ воеваша
Половцѣ, Лѧхи с Васильемь Ростиславличемъ"1430. Àëå â³éíà áóëà æîðñòîêîþ,
áî ñàì Âàñèëüêî, áóäó÷è âæå îñë³ïëåíèì â ïîëîí³ ó Äàâèäà ²ãîðåâè÷à,
íå âèêëþ÷àâ, ùî éîãî âèäàäóòü ïîëÿêàì íà ðîçïðàâó: "азъ бо Лѧхомъ
много зла створихъ и еще есмь хотѣлъ створити и мьстити Русьскую землю"1431.
Ó ñâîþ ÷åðãó, ßí Äëóãîø ïîäàâ ïëàíè Âëàäèñëàâà Ãåðìàíà â³äíîâèòè
çàâîþâàííÿ Áîëåñëàâà Õîðîáðîãî, òîáòî çàéíÿòè ùîíàéìåíøå Ïåðå-
ìèøëüñüêå êíÿç³âñòâî. ² ÷àñòêîâî ÿê³ñü òåðèòîð³¿ ïîëüñüêå â³éñüêî çà-
éíÿëî1432. Áî ï³ä 1090 ð. Äëóãîø ïîäàâ â³äîì³ñòü ïðî ïîâñòàííÿ ðóñèí³â
1422 Baumgarten N. de. Genealogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X au XIII sièle //
Orientalia Christiana. IX. № 35. Roma, 1927. P. 11--12.
1423 Войтович Л. Княжа доба на Русі: портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 354.
1424 Jana Długоsza kanonika krakowskiego Dziejόw polskich ksiąg dwanaście. T. 1. Ks. 4. Krakόw, 1867.
S. 401.
1425 Grodecki R., Zachorowski S., Dąbrowski J. Dzieje Polski średniowecznej. T. 1. Kraków, 1995. S. 128.
1426 Kędzierski A. Polskie denary krzyzówe w skarbie ze Słuszkowa // Wiadomości Numizmatuczne. T.
42. Warszawa, 1998. Z. 1-2. S. 30.
1427 Jana Długоsza kanonika krakowskiego Dziejόw polskich ksiag dwanaście. T. 1. Ks. 4. S. 401.
1428 Зрозуміло, що термін польсько-галицька війна відбиває географічний аспект проблеми: га-
лицькою земля Ростиславичів стала називатися від часів її об'єднання за Володимирка Во-
лодаревича.
1429 Wagilewicz J. Genealogia. S. 45; Monumenta Poloniae Historica. T. 1 / Ed. A.Bielowski. Lwόw, 1864.
P. 424, uw. 2.
1430 Ипатьевская летопись. Стб. 206.
1431 Там же. Стб. 240.
1432 Шайтан М. Э. Германия и Киев в ХІ в. // Летопись занятий постоянной историко-географи-
ческой комиссии. Т. 24 (1). 1927. С. 19; Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. Москва,

258
³ âèãíàííÿ ïîëüñüêèõ ãàðí³çîí³â ç ïîáóæñüêèõ ì³ñò1433 (ìîæëèâî, ùî
ìîâà éøëà ïðî ïðèêîðäîíí³ âîëèíñüêî-ãàëèöüê³ òåðåíè äåñü â ðàéîí³
ï³âí³÷í³øå Çâåíèãîðîäà).
Ïîëüñüêî-ãàëèöüêà â³éíà, ó õîä³ ÿêî¿ Ðîñòèñëàâè÷³ îðãàí³çóâà-
ëè ïîòóæí³ âòîðãíåííÿ ó ïîëüñüê³ çåìë³ ïîëîâåöüêèõ â³éñüê1434, áóëà
óñï³øíîþ. Ìîæíà íå ñóìí³âàòèñÿ, ùî ÿêùî äî 1092 ð. Âëàäèñëàâó
Ãåðìàíó ³ âäàëîñÿ çàõîïèòè ÿê³ñòü òåðèòîð³¿ ó Ïåðåìèøëüñüêîìó ÷è
Çâåíèãîðîäñüêîìó êíÿç³âñòâàõ, òî âîíè áóëè ïîâåðíåí³.
Øóêàþ÷è çîâí³øíüî¿ ï³äòðèìêè, Ðîñòèñëàâè÷³ çóì³ëè íå ò³ëüêè
íàëàãîäèòè ò³ñí³ êîíòàêòè ç ïîëîâöÿìè, àëå é ñòàòè â ïðèãîä³ Â³çàíò³¿,
ÿêà âåëà áîðîòüáó ç ïîëîâöÿìè ó Ïîäóíàâ'¿. Ïîëîâåöüêå âòîðãíåííÿ â
óãîðñüê³ çåìë³, ó ñï³âó÷àñò³ â îðãàí³çàö³¿ ÿêîãî áóëè çàï³äîçðåí³ Ðîñ-
òèñëàâè÷³, âèêëèêàëî ïîõ³ä êîðîëÿ Ëàñëî ² ó 1092 ð. Ïîõ³ä ñï³âïàâ ç
åï³äåì³ºþ, ÿêà îõîïèëà çåìë³ Ðîñòèñëàâè÷³â. "îó ñè æå âåðåìåíà ìíîçè
÷ëâ҃҃ци оумираху различными недиги"1435. Òîä³ æ ïîìåð â ìîëîäîìó â³ö³ ³
ïåðåìèøëüñüêèé êíÿçü Ðþðèê Ðîñòèñëàâè÷1436. Ïîõ³ä óãîðñüêîãî êî-
ðîëÿ äî Ïåðåìèøëÿ çàâåðøèâñÿ ö³êàâî: ó ì³ñòî, êóäè ³ç Çâåíèãîðîäà
ïåðåí³ñ ñâ³é äâ³ð íàñòóïíèé ç áðàò³â Âîëîäàð Ðîñòèñëàâè÷, ïåðå¿õàëà
òàêîæ éîãî ìàòè êîðîëåâà ²ëîíà (Ëåíêå), ñåñòðà Ëàñëî ², à ñàì óãîðñü-
êèé êîðîëü ï³äòðèìàâ Çá³ãíºâà, áàñòàðäà Âëàäèñëàâà Ãåðìàíà, ÿêèé
ó 1092 ð. ñèëîþ çàõîïèâ ïðåñòîë ó Ïîçíàí³. À ó 1094 ð. óãîðñüêèé
êîðîëü âòîðãíóâñÿ ó Ïîëüùó ³ òðè ì³ñÿö³ òðèìàâ Êðàê³â â îáëîç³1437.
Ñõîæå, ùî êîðîëåâà ²ëîíà äîïîìîãëà ñèíàì ã³äíî âèñòîÿòè ó ñêëàäíèõ
ïåðèïåò³ÿõ, âèéøîâøè ç íèõ ïåðåìîæöÿìè. Òîìó çàòâåðäæåííÿ çà
íèìè çåìåëü Ïåðåìèøëüñüêî-Çâåíèãîðîäñüêîãî òà Òåðåáîâåëüñüêîãî
êíÿç³âñòâ íà Ëþáåöüêîìó ñíåì³ 1097 ð. â³äáóëîñÿ áåç áóäü-ÿêî¿ ñïðî-
áè ñïðîòèâó.
Ïåðåæèâøè âàæêèé ïåð³îä ï³ñëÿ îñë³ïëåííÿ Âàñèëüêà Ðîñòèñ-
ëàâè÷à ³ ñïðîá âåëèêîãî êè¿âñüêîãî êíÿçÿ Ñâÿòîïîëêà ²çÿñëàâè÷à òà
éîãî ñîþçíèêà óãîðñüêîãî êîðîëÿ Êàëìàíà Êíèæíèêà ïîçáàâèòè ¿õ
áîäàé ÷àñòèíè çåìåëü, Ðîñòèñëàâè÷³ óêð³ïèëè ñâîº ñòàíîâèùå ò³ñíè-
ìè ñîþçàìè ç Â³çàíò³ºþ (ñêð³ïëåíèé øëþáîì ²ðèíè Âîëîäàð³âí³ ç ñå-
âàñòîêðàòîðîì ²ñààêîì, ñèíîì âàñèëåâñà Îëåêñ³ÿ ² Êîìíèíà 20 ëèïíÿ
1104 ð.1438) òà Âîëîäèìèðîì Ìîíîìàõîì (ñêð³ïëåíèé øëþáîì Ðîìàíà
Âîëîäèìèðîâè÷à ç ³íøîþ äî÷êîþ Âîëîäàðÿ Ðîñòèñëàâè÷à 1 âåðåñíÿ
1114 ð.1439).
1968. С. 44.
1433 Jana Długоsza kanonika krakowskiego Dziejόw polskich ksiąg dwanaście. T. 1. Ks. 4. S. 402.
1434 Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях Х -- первой трети
ХІІІ вв. Киев, 1988. С. 61--62.
1435 Ипатьевская летопись. Стб. 206.
1436 Там же. Стб. 206.
1437 Manteu el T.  e Formation of the Polish State:  e Period of Ducas Rule, 963--1194. 1982. P. 101--
102.
1438 Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летописей. Москва, 2001. Стб. 256; Acta et
diplomata graeca medii aevi sacra et profana collecta / Ed. F.Miklosich, J.Müller. T. 5. Vindobonae,
1886. S. 375; Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2. Львів, 1905. С. 414.
1439 Ипатьевская летопись. Стб. 276.

259
Çàãàäêîâà ïðèãîäà ç Ïåòðîì Âëàñòîâè÷åì. Ó 1122 ð. ïåðåìèøëüñü-
êèé êíÿçü Âîëîäàð Ðîñòèñëàâè÷ ïîòðàïèâ â ïîëîí äî ïîëÿê³â1440,
ïðè÷îìó â³í áóâ âçÿòèé ï³äñòóïîì: "Володаря яша Лѧховѣ льстию, Ва-
силкова брата"1441. ßí Äëóãîø ïîäàâ á³ëüø îáøèðíó ³íôîðìàö³þ, çà
ÿêîþ êðàê³âñüêèé êíÿçü Áîëåñëàâ Êðèâîóñòèé ï³ñëÿ áåçðåçóëüòàòíèõ
çàêëèê³â äî Âîëîäàðÿ Ðîñòèñëàâè÷à ïðèïèíèòè íàïàäè íà ïîëüñüê³
çåìë³ ðîçáèâ ïåðåìèøëüñüêîãî êíÿçÿ ï³ä ì³ñòîì Âèñîêèì, âçÿâ ó ïî-
ëîí ³ â îêîâàõ ïðèâ³ç äî Êðàêîâà. Êíÿçü Âàñèëüêî Ðîñòèñëàâè÷, ÿêèé
ïåðå¿õàâ äî Ïåðåìèøëÿ, âèñëàâ ïîñîëüñòâî. Ïîëÿêè çàæàäàëè 80 òèñ.
ãðèâåíü âèêóïó, ðîçì³ð ÿêîãî ï³ñëÿ ïåðåìîâèí çìåíøèëè äî 20 òèñ.
Âí³ñøè 12 òèñ. ãðèâåíü âèêóïó, ðóñüê³ êíÿç³ ïðèñëàëè çàëîæíèêîì
ñèíà Âîëîäàðÿ -- Ðîñòèñëàâà [ó Äëóãîøà ïîìèëêîâî ßðîñëàâà -- Ë.Â.], à
ïîò³ì â³ääàëè â ïîãàøåííÿ áîðãó 50 ñð³áíèõ ÷àø ³ êóáê³â â³çàíò³éñüêî¿
ðîáîòè. Ï³ñëÿ ÷îãî, óêëàâøè ñîþçíó óãîäó ç Áîëåñëàâîì Êðèâîóñòèì,
Âîëîäàð Ðîñòèñëàâè÷ ïîâåðíóâñÿ ó Ïåðåìèøëü 22 ëèïíÿ 1122 ð.1442
Ïîäðîáèö³ ïîëîíó Âîëîäàðÿ Ðîñòèñëàâè÷à ßí Äëóãîø ðîçì³ñòèâ ï³ä
1134 ð.1443, ïîäàâøè ¿õ ÿê ïîëîí âåëèêîãî êíÿçÿ ßðîïîëêà Âîëîäè-
ìèðîâè÷à1444. Áëèçüêèé äî êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà Êðèâîóñòîãî
íîáiëü Ïåòðî Âëàñòîâè÷ ðîç³ãðàâ ñâàðêó ç³ ñâî¿ì ñþçåðåíîì ³ ïåðåá³ã äî
ïåðåìèøëüñüêîãî êíÿçÿ. Çàñëóæèâøè äîâið'ÿ Âîëîäàðÿ Ðîñòèñëàâè÷à,
Ïåòðî Âëàñòîâè÷ âëàøòóâàâ ïàñòêó i, çàõîïèâøè êíÿçÿ, ïåðåïðàâèâ
éîãî äî Êðàêîâà.
²íôîðìàö³þ ïðî Ïåòðà Âëàñòîâè÷à ïîäàâ ïîëüñüêèé õðîí³ñò
Â³íöåíò³é Êàäëóáåê, âèïðàâäîâóþ÷è ïîñòóïîê Ïåòðà Âëàñòîâè÷à âå-
ëèêîþ íåáåçïåêîþ Ðîñòèñëàâè÷³â äëÿ Ïîëüù³1445. Ñõîæå, ùî ñàìå éî-
ãî ³íôîðìàö³þ âèêîðèñòàâ Äëóãîø ó ñòàòò³ ç 1122 ð.1446, îïóñòèâøè
äåòàë³, ïîâ'ÿçàí³ ç Ïåòðîì Âëàñòîâè÷åì. Îäíàê ö³ëèé ðÿä ïîäðîáèöü,
â³äñóòí³õ ó Â³íöåíò³ÿ Êàäëóáåêà, çîêðåìà, òî÷íà äàòà ïîâåðíåííÿ Âî-
ëîäàðÿ äî Ïåðåìèøëÿ, äîçâîëÿþòü ïðèïóñêàòè, ùî ó ðîçïîðÿäæåíí³
Äëóãîøà áóëî ÿêåñü âòðà÷åíå ðóñüêå äæåðåëî1447. Ðîçóì³þ÷è, ùî ïî-
ñòóïîê Ïåòðà Âëàñòîâè÷à áóâ ïîðóøåííÿì ëèöàðñüêîãî êîäåêñó ÷åñò³,
ïîëüñüêèé õðîí³ñò ïðîñòî éîãî îïóñòèâ.
Í³ìåöüêèé õðîí³ñò Îðòë³á Öâ³ôàëüòåíñüêèé, ðîçïîâ³äàþ÷è ïðî öþ
ïîä³þ, íàâïàêè, íàãîëîñèâ íà ïîðóøåíí³ ïîëüñüêèì íîá³ëåì ëèöàðñüêîãî
1440 Лаврентьевская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. 1. Москва, 2001. Стб. 292.
1441 Ипатьевская летопись. Стб. 286.
1442 Jana Długоsza kanonika krakowskiego Dziejόw polskich ksiag dwanaście. T. 1. Ks. 4. S. 525--526.
1443 Ibidem. S. 548.
1444 Детальну аргументацію з приводу цієї помилки див.: Лимонов Ю.А. Ян Длугош и русские
летописи // Лимонов Ю.А. Культурные связи России с европейскими странами в XV--XVII вв.
Ленинград, 1973. С. 43--44; Головко О.Б. Русь і руські князівства на сторінках польських нара-
тивних джерел // Terra cossacorum: студії з давньої і нової історії України. Науковий збірник
на пошану д.і.н. проф. Валерія Степанкова. Київ, 2007. С. 362--364.
1445 Mistra Wincentego Kronoka Polska / Wyd. A.Abgarowicz i B.Kürbis. Warszawa, 1974. S. 158--164.
1446 Щавелева Н.И. Польские латиноязычные средневековые источники. Москва, 1990. С. 88--89,
100--102.
1447 Semkowicz A. Krytyczny rozbiór dziejów Jana Długosza. Kraków, 1887. S. 161--162.

260
êîäåêñó ÷åñò³ ³ âàñàëüíî¿ ïðèñÿãè1448.
²íøèé í³ìåöüêèé õðîí³ñò Ãåðáîðä,
ÿêèé ïîäàâ öþ ïîä³þ ï³ä 1158 ð., çàçíà÷èâ,
ùî êíÿçÿ áóëî ñõîïëåíî íà ïîëþâàíí³1449.
Ãåðáîðäà âðàçèëà âåëè÷èíà âèêóïó Âîëî-
äàðÿ: "ñò³ëüêè çîëîòà ³ ñð³áëà, ³ ð³çíèõ äî-
ðîãîö³ííîñòåé ó âàçàõ ³ îäÿç³, òà ð³çíîãî
ðîäó áàãàòñòâ áóëî ïðèâåçåíî íà êîë³ñíè-
öÿõ ³ âåðáëþäàõ ó Ïîëüùó, ùî âñÿ ãîðäà
Ðóñü çì³çåðí³ëà â³ä íåçâè÷íî¿ á³äíîñò³"1450.
Öÿ çàãàäêîâà ³ñòîð³ÿ ïîòðîõó îáðîñòàº
ë³òåðàòóðîþ1451. Ïåòðî Âëàñòîâè÷ áóâ îäðó-
æåíèé ç êíÿæíîþ ç ðîäó Ðþðèêîâè÷³â.
Çà êíÿæíó Ìàð³þ Ðþðèê³âíó áóâ ïðîñâà-
òàíèé ïàëàòèí Ñêàðáèìèð. Àëå öåé âåëü-
ìîæà, ÿêèé ï³äòðèìóâàâ ò³ñí³ êîíòàêòè
ç Âîëîäèìèðîì Ìîíîìàõîì, éîãî ñèíîì
âîëèíñüêèì êíÿçåì Ðîìàíîì Âîëîäèìè-
ðîâè÷åì1452 ³ ïåðåìèøëüñüêèì êíÿçåì Âî-
ëîäàðåì Ðîñòèñëàâè÷åì1453, ó 1117 ð. ïî-
âñòàâ ïðîòè ñâîãî ñþçåðåíà. Òîìó Áîëåñëàâ
Êðèâîóñòèé ïîñëàâ íà Ðóñü íîâîãî ïàëàòèíà Ïåòðà Âëàñòîâè÷à, ÿêèé
³ îòðèìàâ ðóêó Ðþðèê³âíè1454. Ìèêîëà Áàóìãàðòåí ââàæàâ, ùî Ìàð³ÿ
áóëà äî÷êîþ Ñâÿòîïîëêà ²çÿñëàâè÷à1455, òîä³ ÿê Âîëîäèìèð Ïàøóòî --
äî÷êîþ ñ³âåðñüêîãî êíÿçÿ Îëåãà Ñâÿòîñëàâè÷à1456. ßêùî ïèòàííÿ îäðó-
æåííÿ Ïåòðà Âëàñòîâè÷à ç Ìàð³ºþ ç äèíàñò³¿ Ðþðèêîâè÷³â ñóìí³â³â íå
âèêëèêàº, òî ¿¿ êîíêðåòíå ïîõîäæåííÿ çàëèøàºòüñÿ äèñêóñ³éíèì.
Ùå á³ëüø äèñêóñ³éíèì çàëèøàºòüñÿ ïîõîäæåííÿ ñàìîãî Ïåòðà
1448 Ortlibi Zwifaltensis Chronicon // Monumenta Germaniae Historica. Scriptores. T. 10. Hannoverae,
1852. P. 91.
1449 Herbordi dialogus de Vita Ottonis episcopi babenbergensis / Ed. R.Köpke // Monumenta Germani-
ae Historica. Scriptores rerum Germanicarum. Bd. 33. Hannoverae, 1868. P. 54.
1450 "aurum et argentum et quequae preciosa in vasis et vestibus et variis opum speciebus, quadrigis et
camelis in Poloniam apportantibus, otaut Ruthenia tota insolita paupertate contabesceret" (Ibidem.
P. 55).
1451 Стефанович П.С. Володарь Перемышльский в плену у поляков (11222 г.): источник, факт,
легенда, вымысл // Древняя Русь: Вопросы медиевистики. 2003. № 3 (25). С. 56--74.
1452 Zakrzewski S. Okres do schyłku XII wieku // Historia polityczna Polski. Cz. 1: Wieki średnie. Kra-
ków, 1920. S. 89.
1453 Kijas A. Wołodar // Słownik starożytności słowiańskich. T. 6. Cz. 2. Wrocław--Warszawa, 1980. S.
573.
1454 Chronica Polonorum (Kronika Polska) / Opr. L.Ćwikliński // Monumenta Poloniae Historica. T. 3.
Lwów, 1878. P. 629.
1455 Baumgarten N. de. Gènèaloges et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-e au XIII-e siècle
/ Orientalia Christiana. № 35. Roma, 1927. P. 11.
1456 Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. Москва, 1968. С. 152.
Фрагмент печатки краківського
князя Болеслава Кривоустого
(1102–1138)

261
Âëàñòîâè÷à. Äàíñüêà1457, ÷åñüêà1458, ñ³ëåçüêà (â³ä íàùàäê³â êíÿç³â
ñëåíäçÿí)1459 òà ðóñüêà (ÿê ñèíà Ñâÿòîñëàâà-Ïåòðà Äàâèäîâè÷à, â³äî-
ìîãî ï³çí³øå ïå÷åðñüêîãî ÷åíöÿ Ìèêîëè Ñâÿòîø³, ÿêèé íàðîäèâñÿ äî
1107 ð., êîëè áàòüêî ï³øîâ ó ìîíàñòèð)1460 âåðñ³¿ îäèíàêîâî íå ïåðåêîí-
ëèâ³, àëå ³ îäèíàêîâî éìîâ³ðí³.
Ïðè÷èíîþ çàãîñòðåííÿ ñòîñóíê³â Áîëåñëàâà Êðèâîóñòîãî ç Âîëîäà-
ðåì Ðîñòèñëàâè÷åì ìîãëè áóòè çâ'ÿçêè ç ïîìîðñüêèìè êíÿçÿìè, â³éíó
ïðîòè ÿêèõ â³â êðàê³âñüêèé êíÿçü. Ïðàâäîïîä³áíî Âîëîäàð áóâ îäðóæå-
íèé ç ïîìîðñüêîþ êíÿæíîþ1461. Çàïåðå÷åííÿ ìîæëèâîñòåé òàêîãî øëþ-
áó Ëþäâ³ãà Êîñöåëÿêà íåïåðåêîíëèâ³1462. Çìåíøåííÿ ñóìè âèêóïó áó-
ëî ïîâ'ÿçàíå ç óãîäîþ, íà ÿêó çìóøåí³ áóëè ïîãîäèòèñÿ Ðîñòèñëàâè÷³.
Êð³ì ³íøèõ óìîâ, òàì áóëî çàêëàäåíî çîáîâ'ÿçàííÿ ï³äòðèìêè êíÿçÿ
ßðîñëàâà Ñâÿòîïîëêîâè÷à, ùî îçíà÷àëî ðîçðèâ ç Âîëîäèìèðîì Ìîíî-
ìàõîì ³ éîãî êëàíîì1463. Çàãèáåëü öüîãî êíÿçÿ íà ïî÷àòêó ïîõîäó ïî-
çáàâèëà Ðîñòèñëàâè÷iâ íåîáõiäíîñòi âîþâàòè ïðîòè ñâî¿õ ñîþçíèêiâ.
Ó 1124 ð., ñêîðèñòàâøèñü ç ïîõîäó Áîëåñëàâà Êðèâîóñòîãî ó Äàíiþ,
Âîëîäàð Ðîñòèñëàâè÷ ç ïëåìiííèêàìè âòîðãíóâñÿ â ïîëüñüêi çåìëi.
Éîãî âiéñüêî äiéøëî àæ äî ìiñòà Áå÷. Öå áóëà ïiìñòà çà ïîëîí. Ïå-
ðåìèøëüñüêèé êíÿçü çáèðàâ äàíèíó i áðàâ ïîëîíåíèõ àáè ïîâåðíóòè
çàïëà÷åíi çà íüîãî ãðîøi. Êðàê³âñüêèé êíÿçü ïîâåðíóâ íàçàä i ðóøèâ
éîìó íàçóñòði÷. Ïiä Âåëèõóâîì Âîëîäàð áóâ ðîçáèòèé1464. Ó öié áèòâi
çàãèíóëè ãàëèöüêi áîãàòèði Íàâðîòíèê i Çàùèòíèê. Âîëîäàð âè¿õàâ â
Ãàëè÷ çáèðàòè íîâå âiéñüêî (íàïåâíî Äëóãîø çàìiñòü Ïåðåìèøëÿ âè-
ïàäêîâî íàçâàâ Ãàëè÷), à ïîëÿêè ñïàëèëè êiëüêà ñië íà êîðäîíi. Ïîõiä
ó Ïîëüùó áóâ îñòàííiì ó æèòòi Âîëîäàðÿ. Âií ïîìåð ó Ïåðåìèøëi 19
áåðåçíÿ 1124 ð. i áóâ ïîõîâàíèé ó Ïåðåìèøëi â çáóäîâàíîìó íèì ñîáîði
ñâ. Iîàíà1465, à âiéíó ç ïîëüñüêèì êíÿçåì çàâåðøèëè âæå ñèíè Âîëîäà-
ðÿ, ïðîãíàâøè ïîëüñüêó ðàòü çà Âèñëîê i ïiäïèñàâøè ìèð1466.
1457 Friedberg M. Rod Labędziów w wiekach średnich // Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwo-
wie. T. 8. Lwów, 1927. S. 7--8.
1458 Stadnicki K. Przyczynek do heraldyki polskiej w średnich wiekach. Lwów, 1870. S. 174--175.
1459 Plezia M. Palatyn Piotr Włostowic. Sylwietka z dziejów Śląska. Łodż, 1947. S. 3--4; Bieniek S. Piotr
Włostowic. Postać z dziejów średniowiecznego Śląska. Wrocław, 1965. S. 31--38.
1460 Reiche F. Die Hеrkun des Peter Wlast. Breslau, 1939. S. 127--132; S a w i c k i W. Studia nad wpływem
praw obcych w dawnej Polsce. Warszawa, 1971. S. 171, 189; Cetwiński M. Piotr Włostowic сzy Piotr
Rusin? // Sobótka. T. 29. 1974. S. 429--443.
1461 Monumenta Poloniae Historica. Nowa seria. T. 7. Warszawa, 1974. Cz. 3. S. 67; Баумгартен Н. А.
Первая галицкая династия // Летопись историко-родословного об-ва. Т. 3. Москва, 1907. С. 6;
Włodarski B. Ruś w planach politycznych Bolesława Krywoustego // Zeszyty Naukowe Uniwersytetu
M.Kopernika. Nauki humanistyczno-spoleczny. Z. 20. Toruń, 1966. S. 481; Liman K. Dialog Hierbor-
ta. Ze studiów historycko-literackich and biogra ą lacinską XII wieku. Poznań, 1975. S. 57, 125--126;
Grodecki R., Zachorowski S., Dąbrowski J. Dzieje Polski średniowiecznej. Warszawa, 2011. S. 121.
1462 Kościelak L. Związki dуnastyczne pomorskie-ruskie w XII wieku // Zapiski Historyczne. T.48. 1983.
Z. 1-2. S. 196--198.
1463 Włodarski B. Ruś w planach politycznych Bolesława Krywoustego. S. 451.
1464 Лимонов Ю.А. Ян Длугош и русские летописи. С. 48--50; Головко А.В. Древняя Русь и Польша
в политических взаимоотношениях. С. 68--69.
1465 Лаврентьевская летопись. Стб. 293; Ипатьевская летопись. Стб. 288--289; .
1466 Грушевський М. Iсторiя України-Руси. Т.2. Львів, 1905. С.69--73, 95--100, 112--115, 122, 395,

262
Ñòð³ìêà êàð'ºðà ïàëàòèíà Ïåòðà Âëàñòîâè÷à îá³ðâàëàñÿ ó 1146 ð.
Â³í áóâ çâèíóâà÷åíèé ó äåðæàâí³é çðàä³. Éîãî îñë³ïèëè, âèðâàëè ÿçèê
³ â³ä³áðàëè âñ³ ìàºòêè1467. Ï³ä âàðòîþ êîëèøíüîãî ïàëàòèíà âèñëàëè
äî ðîäèíè éîãî äðóæèíè íà Ðóñü1468, äå â³í ³ ïîìåð 16 áåðåçíÿ 1153 ð.
Ë³òîïèñåöü â³äçíà÷èâ ñïðàâåäëèâ³ñòü êàðè, ÿêà íàñòèãëà Ïåòðà Âëàñòî-
âè÷à1469.
Ì³æ â³éíîþ ³ ìèðîì. Âîëîäèìèðêî Âîëîäàðåâè÷, ÿêèé ïî ñìåðò³
áðàòà Ðîñòèñëàâà îá'ºäíàâ Ïåðåìèøëüñüêå ³ Ãàëèöüêå êíÿç³âñòâà, òà
éîãî áðàòè Âàñèëüêîâè÷³ çáåðåãëè îð³ºíòàö³þ íà ñîþç ç Óãîðùèíîþ
òà Â³çàíò³ºþ ³ îáåðåæí³ ñòîñóíêè ç ïîëüñüêèìè êíÿçÿìè. Âîíè íå ï³ä-
òðèìàëè ïðåòåíäåíòà íà óãîðñüêèé ïðåñòîë Áîðèñà Êàëìàíîâè÷à, ÿêèé
ó ñåðåäèí³ 1132 ð. ïðè ï³äòðèìö³ Áîëåñëàâà Êðèâîóñòîãî âòîðãíóâñÿ â
Óãîðùèíó. Ï³ñëÿ ïîðàçêè ïîëüñüêî-ðóñüêèõ â³éñüê íà ð. Øàéî 22 ëèï-
íÿ 1132 ð.1470 (Áîðèñà Êàëìàíîâè÷à ï³äòðèìàëè Ìîíîìàõîâè÷³, ÿê³ ïðè-
ñëàëè ñâî¿ äðóæèíè) Âîëîäèìèðêî Âîëîäàðåâè÷ âçÿâ ó÷àñòü ó ïîõîäàõ
óãîðñüêî-÷åñüêîãî â³éñüêà â ïîëüñüê³ çåìë³ ó 1132--1135 ðð.1471
Çà ïîëüñüêèìè õðîí³êàìè Áîëåñëàâ Êðèâîóñòèé äàâ ïðèòóëîê îä-
íîìó ç óãîðñüêèõ áàðîí³â, ÿêèé îá³öÿâ ï³äïîðÿäêóâàòè êðàê³âñüêîìó
êíÿçþ âñþ Ïàííîí³þ. Öåé íîá³ëü îáîðîíÿâ Â³ñëèöþ, ÿêà áóëà çäîáóòà
³ çðóéíîâàíà ñîþçíèêàìè ï³ñëÿ ïîðàçêè ïîëüñüêîãî â³éñüêà íà Â³ñë³
8 ëþòîãî 1135 ð.1472 Íàâðÿä ÷è âàðòóº ³äåíòèô³êóâàòè öüîãî íîá³ëÿ ÿê
êíÿçÿ Áîðèñà Êàëìàíîâè÷à1473, ÿêèé í³áè-òî çäàâ Â³ñëèöþ ïåðåìèøëü-
ñüêîìó êíÿçþ Âîëîäèìèðêó Âîëîäàðåâè÷ó, ìñòÿ÷è Áîëåñëàâó Êðèâîóñ-
òîìó çà òå, ùî òîé ïîãîäèâñÿ íà òðèð³÷íå ïåðåìèð'ÿ, çàïðîïîíîâàíå í³-
ìåöüêèì êîðîëåì Ëîòàðåì, ïðîòÿãîì ÿêîãî çîáîâ'ÿçàâñÿ íå ï³äòðèìóâàòè
409--418.
1467 Snoch B. Tragedia Piotra Włostowyca. Katowice, 1987.
1468 Ипатьевская летопись. Стб. 321.
1469 Там же. Стб. 319.
1470 Manteu el T.  e Formation of the Polish State:  e Period of Ducas Rule, 963--1194. 1982. S. 115;
Ma k k F.  e Árpáds and the Comneni: Political Relations between Hungary and Byzantium in the
12th century. Budapest, 1989. Р. 33; Engel P.  e Realm of St. Stephen: A History of Мedieval Hungary,
895--1526. 2001. P. 50.
1471 Ottonis episcopi Frisingensis Chronica: sive. Historia de diabus civitatibus (-- 1146); Otto Bischof
von Freising. Chronik oder die Geschichte der zwei Staaten / Hrsg. Von W.Lammers. Berlin, 1960.
VIII, 21, 34; Canonici Wissegraedensis. Continuato Cosmas // Fontes Rerum Bohemicarum. T. 2 / Ed.
J.Emler. Praha, 1874. P. 138; Asztalos N., Pethö A. Storia dell'Ugheria. Milano, 1937. P. 51; Włodarski
B. Ruś w planach politycznych Bolesława Krzywoustego // Zeszyty Naukowe Uniwersytetu M. Koper-
nika. Nauki humanistyczno-spoleczne. Zesz. 20. Toruń, 1966. S. 56; Manteu el T.  e Formation of
the Polish State. S. 115; M a k k F.  e Árpáds and the Comneni. Р. 33; Kontier L. Madžarska zgodovina.
Ljubbljana, 2005. S. 59.
1472 Rocznik krótki krakowski (Monumenta Poloniae Historica. T. 2 / Ed. A. Bielowski. Lwów, 1872.
P. 797); Rocznik krakowski (Ibidem. P. 827); Rocznik Sędziwoja (Ibidem. P. 875); Rocznik Kapityły
Krakowskiej (Ibidem. P. 57); "Великая хроника" о Польше, Руси и их соседях ХІ--ХІІІ вв. Москва,
1987. С. 102--103.
1473 Васильевский В.Г. Из истории Византии в ХІІ в. Союз двух империй (1148--1155) // Васильев-
ский В.Г. Труды. Т. 4. Ленинград, 1930. С. 79--91; Kerbl R. Byzantin Prinzessinen in Ungarn zwi-
schen 1050--1200 und ihr Ein uss auf das Arpadenkönigreich. Wien, 1979. S. 58.

263
ïðåòåíç³¿ Áîðèñà íà óãîðñüêèé ïðåñòîë1474. Çà ³íôîðìàö³ºþ Â³íöåíò³ÿ
Êàäëóáêà êíÿçü Âîëîäèìèðêî Âîëîäàðåâè÷ ðîçïðàâèâñÿ ç öèì íåâ³äî-
ìèì çðàäíèêîì óãîðñüêîãî êîðîëÿ1475. Òàê ñàìî íåìàº ï³äñòàâ äîâ³ðÿòè
³íôîðìàö³¿ òîãî æ õðîí³ñòà ïðî óñï³øíèé ïîõ³ä Áîëåñëàâà Êðèâîóñòîãî
ó çåìë³ Âîëîäèìèðêà ÿê â³äïëàòó çà Â³ñëèöþ, ÿêà íåìàº ï³äòâåðäæåíü
ó ³íøèõ äæåðåëàõ1476. Ó â³éí³ ç ïîëÿêàìè íà áîö³ óãîðñüêî-÷åñüêî¿ êî-
àë³ö³¿ âçÿëè ó÷àñòü âñ³ ãàëèöüê³ êíÿç³, áî ó 1132 ð. ñîþç ç ×åõ³ºþ áóâ
ñêð³ïëåíèé øëþáîì ñåñòðè Âàñèëüêîâè÷³â ç áðíåíñüêèì ìàðêãðàôîì
Âðàòèñëàâîì, ïëåì³ííèêîì êíÿçÿ ×åõ³¿ Ñîáåñëàâà1477.
Âîëîäèìèðêî Âîëîäàðåâè÷ áóâ ïðàãìàòè÷íèì ïîë³òèêîì, ÿêèé êå-
ðóâàâñÿ âèêëþ÷íî âëàñíèìè ³íòåðåñàìè. Òîìó ó 1142 ð. éîãî â³éñüêî
âèñòóïèëî ðàçîì ç äðóæèíàìè âîëèíñüêîãî êíÿçÿ Ñâÿòîñëàâà Âñåâîëî-
äîâè÷à òà ãîìåëüñüêîãî êíÿçÿ ²çÿñëàâà Äàâèäîâè÷à íà äîïîìîãó êðà-
ê³âñüêîìó êíÿçþ Âëàäèñëàâó Áîëåñëàâè÷ó ïðîòè ìàçîâåöüêîãî êíÿçÿ
Áîëåñëàâà Êó÷åðÿâîãî1478. Îá'ºäíàâøè ï³ä ñâîºþ çâåðõí³ñòþ âñ³ çåìë³
Ðîñòèñëàâè÷³â, Âîëîäèìèðêî Âîëîäàðåâè÷ ïîòðåáóâàâ çãîäè êè¿âñüêîãî
êíÿçÿ Âñåâîëîäà Îëüãîâè÷à, ÿêèé ñêð³ïèâ ñâ³é ñîþç ç êðàê³âñüêèì êíÿ-
çåì øëþáîì äî÷êè Çâåíèñëàâè ç éîãî ñèíîì ñ³ëåçüêèì êíÿçåì Áîëåñ-
ëàâîì Âèñîêèì1479. Ñîþçíå â³éñüêî ä³éøëî äî ×åðñüêà, äå ðîçïî÷àëèñÿ
ïåðåãîâîðè, ÿê³ çàâåðøèëèñÿ êîìïðîì³ñíèì ìèðîì: ìîëîäø³ Áîëåñëà-
âè÷³ âèçíàëè çâåðõí³ñòü ñòàðøîãî áðàòà1480.
Àëå ó÷àñòü ó ìàçîâåöüêîìó ïîõîä³ íå ïðèíåñëà êîðèñò³ ãàëèöüêîìó
êíÿçþ. Çàíåïîêîºíèé éîãî ïîñèëåííÿì, Âñåâîëîä Îëüãîâè÷ ó 1144 ð.
âòîðãíóâñÿ ó éîãî çåìë³. Âåëèêèé êíÿçü çiáðàâ äðóæèíè áðàòiâ Iãîðÿ
òà Ñâÿòîñëàâà Îëüãîâè÷iâ, ÷åðíiãiâñüêîãî êíÿçÿ Âîëîäèìèðà Äàâèäîâè-
÷à, òóðiâñüêîãî êíÿçÿ Âÿ÷åñëàâà Âîëîäèìèðîâè÷à, ñìîëåíñüêîãî êíÿ-
çÿ Ðîñòèñëàâà Ìñòèñëàâè÷à, ïåðåÿñëàâñüêîãî êíÿçÿ Içÿñëàâà Ìñòèñ-
ëàâè÷à, ãîðîäåíñüêèõ êíÿçiâ Áîðèñà i Ãëiáà Âñåâîëîäîâè÷iâ òà þíîãî
Ñâÿòîñëàâà Ðîñòèñëàâè÷à. Êðàê³âñüêèé êíÿçü Âëàäèñëàâ òåæ ïðèñëàâ
â³éñüêî, àëå âîíî áóëî íåâåëèêèì, áî ïðîòèñòîÿííÿ ç ìîëîäøèìè Áî-
ëåñëàâè÷àìè ïðîäîâæóâàëîñÿ1481.
Ïëàí Âñåâîëîäà Îëüãîâè÷à ïîëÿãàâ â òîìó, ùîáè ó ãåíåðàëüíié
áèòâi ðîçãðîìèòè Âîëîäèìèðêà äî ïiäõîäó éîãî ñîþçíèê³â óãîðöiâ.
Òîìó, íå âèòðà÷àþ÷è ÷àñó íà îáëîãè ïîòóæíèõ ãàëèöüêèõ ìiñò, ðàòü
êè¿âñüêîãî êíÿçÿ ïðîéøëà ïîâç Òåðåáîâëþ i ðóøèëà âçäîâæ Ñåðåòó
äî Çâåíèãîðîäà-íà-Äíiñòði. Âîëîäèìèðêî iç ñâî¿ìè ïîëêàìè ðóõàâñÿ
ïðîòèëåæíèì áåðåãîì Ñåðåòó. Â òèëó ó ãàëèöüêîãî êíÿçÿ çíàõîäèâñÿ
1474 Maleczyński K. Bolesław Krzywousty. Kraków, 1946. S. 159--160; Snoch B. Protoplasta książąt slą-
skich. Katowice, 1985. S. 27--28.
1475 Mistra Wincentego Kronika Polska / Wyd. A.Abgarowicz i B.Kürbis. Warszawa, 1974. S. 161.
1476 Ibidem. S. 162. Prz. 134.
1477 Fontes Rerum Bohemicarum. Т. 2. Praha, 1874. Р. 215.
1478 Ипатьевская летопись. Стб. 313.
1479 Jasiński K. Rodowód Piastów sląskich. T. 1. Wrocław, 1973. S. 46.
1480 Miśkiewicz B. Walki wewnętrzne w Polsce w latach 1142--1146 // Europa--Słowiańszczyzna--Polska.
Poznań, 1970. S. 367.
1481 Головко А.В. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях. С. 76.

264
Içÿñëàâ Äàâèäîâè÷ ç ïîëîâöÿìè, êîòðèì âäàëîñü çäîáóòè Óøèöþ. Âîëî-
äèìèðêà âiäðiçàëè âiä ïiâäíÿ, Ãàëè÷à òà Ïåðåìèøëÿ, çìóøóþ÷è ïðè-
éíÿòè áié ç ïåðåâàæàþ÷èìè ñèëàìè. Âñåâîëîä Îëüãîâè÷ íàâiâ ãàòi i
ïåðåïðàâèâñÿ íà äðóãèé áåðåã Ñåðåòó. Àëå Âîëîäèìèðêî âæå ïðîâàäèâ
òàºìíi ïåðåãîâîðè ç Iãîðåì Îëüãîâè÷åì, ÿêèé ðîçðàõîâóâàâ íà êè¿â-
ñüêèé ïðåñòîë ï³ñëÿ ñìåðòi Âñåâîëîäà, îá³öÿþ÷è ñ³âåðñüêîìó êíÿçþ
äîïîìîãó ó ðåàë³çàö³¿ öèõ ïëàí³â. Iãîð Îëüãîâè÷ íå ìàâ ñïàäêîºìöiâ,
äîïîìîãà ñèëüíîãî ãàëèöüêîãî êíÿçÿ â ìàéáóòíüîìó äëÿ íüîãî çíà÷èëà
áiëüøå, íiæ âèãîäè ñòàðøîãî áðàòà òà éîãî àìáiòíîãî ñèíà Ñâÿòîñëàâà.
Iãîð ïåðåêîíàâ Âñåâîëîäà Îëüãîâè÷à ïðèñòàòè íà êîìïðîì³ñ. Âñåâîëîä
Îëüãîâè÷ íå äàâ áè ñåáå òàê ëåãêî âìîâèòè, ÿêáè íå óñîáèöÿ â Ïîëüùi
ïî ñìåðòi êîðîëåâè-ìàòåði Ñàëîìå¿. Òîìó â³í ïîãîäèâñÿ íà ìèð ç Âîëî-
äèìèðêîì, ïîâåðíóâøè éîìó Óøèöþ i Ìèêóëèí çàéíÿòi ÷åðíiãiâñüêèì
âiéñüêîì. Âîëîäèìèðêî äàâ çîáîâ'ÿçàííÿ ïiäòðèìóâàòè Iãîðÿ Îëüãîâè-
÷à i âèïëàòèâ êîíòðèáóöiþ 1400 ãðèâåí ñðiáëà1482.
Êîíôðîíòàö³ÿ ãàëèöüêîãî êíÿçÿ ç âîëèíñüêèìè ñóñ³äàìè, ÿêà ïî-
ñèëèëàñÿ ç ïîâåðíåííÿì íà Âîëèíü Ìîíîìàõîâè÷³â, âèëèëàñÿ ó ñî-
þç Âîëîäèìèðêà Âîëîäàðåâè÷à ç Þðiºì Äîâãîðóêèì, ÿêèé íàâåñí³
1149 ð. áóâ ñêðiïëåíèé øëþáîì ßðîñëàâà Âîëîäèìèðîâè÷à ç Îëüãîþ
Þði¿âíîþ. Ñèòóàö³ÿ óñêëàäíèëàñÿ òèì, ùî îêð³ì ïîëüñüêèõ êíÿç³â, íà
ñòîðîí³ Içÿñëàâà Ìñòèñëàâè÷à âèñòóïàâ éîãî ñâîÿê óãîðñüêèé êîðîëü
Ãåéçà ²². Âiéñüêà ñîþçíèêiâ çàãðîæóâàëè i Ãàëèöüêîìó êíÿçiâñòâó. Îä-
íàê Âîëîäèìèðêî çèìîþ 1149--1150 ðð. ñàì âòîðãíóâñÿ íà Âîëèíü i
îáëîæèâ ìiñòà Øóìñüêî¿ âîëîñòi. Îáëîãà ñàìîãî Øóìñüêà áóëà äîâ-
ãîþ i áåçðåçóëüòàòíîþ. Íàïðèêiíöi çèìè 1150 ð. Âîëîäèìèðêî ïîêèíóâ
ïîçèöi¿ áiëÿ Øóìñüêà òà âèñòóïèâ íàçóñòði÷ âiéñüêó Içÿñëàâà Ìñòèñ-
ëàâè÷à, ÿêèé ñïiøèâ íà äîïîìîãó Ëóöüêó, îáëîæåíîìó ñóçäàëüñüêè-
ìè òà ñiâåðñüêèìè âiéñüêàìè. Àëå æîäíà ç ñòîðií íå íàâàæèëàñü äàòè
áèòâó. Ïî÷àëèñü ïåðåãîâîðè. Âîëîäèìèðêî âçÿâ íà ñåáå ðîëü ïîñåðåä-
íèêà. Êîìïðîìiñíèé ìèð ïiä Ëóöüêîì â áåðåçíi 1150 ð. çàôiêñóâàâ
âèçíàííÿ çà Þðiºì Äîâãîðóêèì êè¿âñüêîãî ïðåñòîëó, êîðäîíè Âîëèíi
1482 Ипатьевская летопись. Стб. 314--316.
Тимпан абатства на Ольбіні, 1172. Зліва від Христа краківський князь Болеслав
Кучерявий (1146–1173) з сином Лєшком

265
âñòàíîâëþâàëèñü ïî Ãîðèíi. Àëå ñàì Âîëîäèìèðêî Âîëîäàðåâè÷ íå
ñïiøèâ âiääàâàòè çàõîïëåíi ïðèêîðäîííi âîëèíñüê³ ì³ñòà ³ ôîðòåö³.
Ãàëèöüêèé êíÿçü âçÿâ íàéàêòèâí³øó ó÷àñòü ó áîðîòüá³ çà Êè¿â,
ï³äòðèìóþ÷è ïðåòåíç³¿ ñâàòà Þð³ÿ Äîâãîðóêîãî ³ ïîñò³éíî ïîðóøóþ-
÷è âîëèíñüê³ êîðäîíè òà çàõîïëþþ÷è íîâ³ ïðèêîðäîíí³ ì³ñòà ³ çàì-
êè. Óãîðñüêèé êîðîëü Ãåéçà ²² ïðè öüîìó àêòèâíî äîïîìàãàâ ²çÿñëàâó
Ìñòèñëàâè÷ó ³ ó 1152 ð. Âîëîäèìèðêà Âîëîäàðåâè÷à âðÿòóâàëî ÷óäî:
â³í îïèíèâñÿ â îòî÷åíí³ ïåðåâàæàþ÷èìè ñèëàìè ïðîòèâíèê³â, àëå éî-
ìó çíîâó ïîâ³ðèëè ³ ïîùàäèëè. Ö³êàâî, ùî ïðîòÿãîì öèõ áóðõëèâèõ ïîä³é
ïîëüñüê³ êíÿç³, çàëèøàþ÷èñü ñîþçíèêàìè ²çÿñëàâà Ìñòèñëàâè÷à1483, óòðè-
ìàëèñÿ â³ä ïðèñèëêè äîïîì³æíèõ â³éñüê. Íàïåâíî, ìàº ðàö³þ Î. Ãîëîâêî,
ââàæàþ÷è, ùî ïîëüñüê³ êíÿç³ çàéíÿëè âè÷³êóâàëüíó ïîçèö³þ, ñóìí³âàþ÷èñü
ó ìîæëèâîñò³ â ðàç³ ïîòðåáè îòðèìàòè âîëèíñüêó äîïîìîãó1484.
Çà Äëóãîøåì, ó 1151 ð. Âîëîäèìèðêî âèäàâ ñâîþ äî÷êó Àíàñòàñiþ
çà êðàêiâñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà Êó÷åðÿâîãî, ÿêà íàðîäèëà éîìó äâîõ
ñèíiâ: Áîëåñëàâà (* 1156) òà Ëºøêà (* 1158). Êîëè âîíà ïîìåðëà, Áîëåñ-
ëàâ íå çàõîòiâ çíîâó îäðóæóâàòèñÿ i çàëèøèâñÿ âäiâöåì1485. Íàñïðàâä³
Áîëåñëàâ Êó÷åðÿâèé áóâ îäðóæåíèé äâi÷i. Ïåðøîþ éîãî äðóæèíîþ áó-
ëà Âåðõóñëàâà, äî÷êà Âñåâîëîäà Ìñòèñëàâè÷à, âíó÷êà Ìñòèñëàâà Âî-
ëîäèìèðîâè÷à. Öåé øëþá âiäáóâñÿ ó 1137 ð., âîñòàííº âîíà çãàäàíà ó
äîêóìåíòi â³ä 15 êâ³òíÿ 1148 ð. Äðóãó æ äðóæèíó êðàêiâñüêîãî êíÿçÿ
çâàëè Ìàðiºþ1486. Çà ã³ïîòåçîþ Îñâàëüäà Áàëüöåðà, ï³äòðèìàíîþ Ìèðî-
íîì Êîðäóáîþ1487, ñòàðøèé ñèí êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâ òà éîãî
ñåñòðà íàðîäèëèñÿ â³ä ïåðøîãî øëþáó, òîä³ ÿê ìîëîäøèé ñèí Ëºøåê
áóâ ñèíîì Ìàð³¿. Çà ßíîì Ì³òêîâñüêèì òà Êàçèìèðîì ßñ³íüñüêèì âñ³
ä³òè áóëè â³ä ïåðøîãî øëþáó1488. ªâãåí Ïåðôåöüêèé1489 òà Þð³é Ëèìî-
íîâ1490 áà÷èëè â ïîâiäîìëåííi Äëóãîøà ñëiäè âòðà÷åíîãî ïåðåìèøëüñü-
êîãî êîäåêñó i ïîâíiñòþ äîâiðÿëè öèì ñâiä÷åííÿì. Âîëîäèìèð Ïàøóòî
âiäêèíóâ öþ ãiïîòåçó ÿê ìàëîéìîâiðíó1491. Ìàð³ÿ çãàäàíà â äîêóìåíò³
â³ä 31 ãðóäíÿ 1167 ð.1492 Êîëè ïîìåðëà Âåðõóñëàâà ³ ÷è áóëè ñòàð-
øèé ñèí òà äî÷êà ¿¿ ä³òüìè íåâ³äîìî, ÿê íåâ³äîìî êîëè â³äáóâñÿ öåé
øëþá ³ ÷èºþ äîíüêîþ áóëà Ìàð³ÿ ÷è Ìàð³ÿ-Àíàñòàñ³ÿ. Òîìó çàïåðå-
÷åííÿ Â.Ïàøóòî, ÿê ³ âåðñ³¿ ß.Ì³òêîâñüêîãî òà Ê.ßñ³íüñüêîãî çîâñ³ì íå
1483 Włodarski B. Sojusz dwóch seniorów (Ze stosunków polsko-ruskich XII wieku) // Europa -- Sło-
wiańszczyzna -- Polska. Poznań, 1970. S. 360.
1484 Головко А.В. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях. С. 80.
1485 [Długosz J.] Jana Długosza kanonika krakowskiego Dziejów polskich ksiąg dwanaśce. T. 2. Ks. 5.
Kraków, 1868. S. 35, 43, 49.
1486 Balzer O. Genealogia Piastów. Kraków, 1895. S. 155--161.
1487 Korduba M. Bolesław (1156--1172) // Polski Słownik Biogra czny. T. 2. Warszawa, 1936. S. 262.
1488 Mitkowski J. Leszek // Polski Słownik Biogra czny. T. 17. Warszawa, 1972. S. 159; Jasiński K. Rodo-
wód pierwszych Piastów. Warszawa--Wrocław, 1992. S. 229--230.
1489 Perfeckij E. Historica Polonica Jana Dlugosze a ruske letopisectvi. Praha, 1932. S. 132.
1490 Лимонов Ю.А. Культурные ссвязи России с европейскими странами в XV-XVII веках. Ленин-
град, 1978. С. 63--64.
1491 Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. С. 157, 332, 422.
1492 Kodeks dyplomatyczny katedry krakowskiej św. Wacława / Wyd. F.Piekosiński. T. 1. Kraków, 1886.
Nr. 1.

266
íàä³éí³ø³ â³ä ã³ïîòåç Î.Áàëüöåðà òà Ì.Êîðäóáè. Ó 1151 ð. Âîëîäèìèðêî
Âîëîäàðåâè÷ ãàðÿ÷êîâî øóêàâ ñîþçíèê³â. ßêùî éîìó âäàëîñÿ ñêð³ïèòè
ñîþç ç Áîëåñëàâîì Êó÷åðÿâèì äèíàñòè÷íèì øëþáîì, òî çðîçóì³ëî ÷îìó
ïîëüñüêà ðàòü ó 1153 ð. íå äîïîìîãëà ²çÿñëàâó Ìñòèñëàâè÷ó ïðîòè Âîëî-
äèìèðêà. Â öåé ÷àñ ²çÿñëàâ âæå ïîñ³äàâ êè¿âñüêèé ïðåñòîë ³ éîãî ñóïðî-
òèâíèê Þð³é Äîâãîðóêèé ìóñèâ â³äñòóïèòè íàçàä ó Ðîñòîâî-Ñóçäàëüñüêó
çåìëþ. Òîáòî ó Áîëåñëàâà Êó÷åðÿâîãî ìóñèëè áóòè ñîë³äí³ ìîòèâè äëÿ
â³äìîâè êîëèøíüîìó ñîþçíèêîâ³ ("Ëÿõîâѣ не идоша"1493).
Çà Äëóãîøåì â³äðàçó ïiñëÿ âåñiëëÿ Àíàñòàñi¿ âiäáóëîñÿ âåñiëëÿ
³íøî¿ äî÷êè Âîëîäèìèðêà Âîëîäàðåâè÷à -- ªâäîêi¿ ç áðàòîì Áîëåñëàâà
-- Ìºøêîì Ñòàðèì. Íåçàáàðîì âîíà ïîìåðëà, íå çàëèøèâøè ïîòîìñòâà
÷îëîâi÷î¿ ñòàòi1494. Çà Î.Áàëüöåðîì ìiæ 1151 òà 1154 ðð. Ìºøêî Ñòà-
ðèé îäðóæèâñÿ ç ªâäîêiºþ, äî÷êîþ Içÿñëàâà Ìñòèñëàâè÷à, ç ÿêîþ ìàâ
òðüîõ ñèíiâ1495. Öþ âåðñ³þ ï³äòðèìàëè ³ ï³çí³ø³ äîñë³äíèêè1496 ³ âîíà
âèäàºòüñÿ ïðàâäîïîä³áíîþ. Àëå, ÿê çàçíà÷èâ Ê.ßñ³íüñüêèé, öåé âèñíî-
âîê ³ äàë³ çàëèøàºòüñÿ ã³ïîòåçîþ1497. Ñòàí³ñëàâ Ñìîëüêà1498 òà Ìàöåé
Ïøèáèë1499, ÿêèé íàïèñàâ äîñë³äæåííÿ ïðî Ìºøêà Ñòàðîãî, òåæ çàëè-
øèëè öå ïèòàííÿ â³äêðèòèì. Çà ³íôîðìàö³ºþ ñó÷àñíèêà Â³íöåíò³ÿ Êàä-
ëóáêà1500 òà ³íøèõ ïîëüñüêèõ äæåðåë1501 ªâäîê³ÿ áóëà äî÷êîþ êîðîëÿ
ðóñèí³â íå íàçâàíîãî ïî ³ìåí³.
Îäíàê, ÿêùî ³ñíóâàëà äî÷êà Âîëîäèìèðêà Âîëîäàðåâè÷à, ÿêà îäðó-
æèëàñÿ ç áðàòîì Áîëåñëàâà Êó÷åðÿâîãî ³ íåçàáàðîì ïîìåðëà áåç ïî-
òîìñòâà, òî ¿¿ ìóæåì ì³ã áóòè ò³ëüêè ñàíäîìèðñüêèé êíÿçü Ãåíð³õ1502.
Áî çà Îäîíà, ñòàðøîãî ñèíà Ìºøêà Ñòàðîãî, áóëà âèäàíà Âèøåñëàâà,
äî÷êà ßðîñëàâà Îñìîìèñëà, ÿêèé, çðîçóì³ëî, íå ì³ã âèäàòè äî÷êó çà
ñâîãî ð³äíîãî ïëåì³ííèêà. Î. Áàëüöåð, âèõîäÿ÷è ç ÷àñó íàðîäæåí-
íÿ íàùàäê³â, â³äíîñèâ öåé øëþá äî á³ëüø ï³çíüîãî ïåð³îäó -- ê³íöÿ
1160-õ ðð.1503 ²íø³ äîñë³äíèêè ââàæàþòü çà ìîæëèâå äàòóâàòè øëþá
âæå 1154 ð. (ïåðøèì ðîêîì ïðàâë³ííÿ ßðîñëàâà Îñìîìèñëà)1504. Õî÷à
Âèøåñëàâ³ ßðîñëàâí³ ó 1154 ð. áóëî íå á³ëüøå 4 ðîê³â, òàêèé øëþá
áóâ ö³ëêîì äîïóñòèìèì ç îãëÿäó íà ïîë³òè÷íó êîí'þêòóðó. Ñàëîìåÿ, äî-
÷êà Ëºøêà Á³ëîãî, áóëà âèäàíà ³ ó ìîëîäøîìó â³ö³. Òîä³ ¿¿ íàéñòàðøèé
1493 Ипатьевская летопись. Стб. 336.
1494 [Długosz J.] Jana Długosza kanonika krakowskiego Dziejów polskich ksiąg dwanaśce. T. 2. Ks. 5.
Kraków, 1868. S. 35.
1495 Balzer O. Genealogia Piastów. Kraków, 1895. S. 165.
1496 Dworzaczek W. Genealogia. Warszawa, 1959. Tabl. 27; Włodarski B. Sojusz dwóch seniorów. S. 358.
1497 Jasiński K. Rodowód pierwszych Piastów. S. 244.
1498 Див.: Smolka S. Mieszko Stary i jego wiek. Warszawa, 1959.
1499 Див.: Przybył M. Mieszko III Stary. Poznań, 2002.
1500 Mistrza Wincentego Kronika Polska / Tłum. K.Abgarowicz i B.Kürbis. Warszawa, 1974. S. 179.
1501 Kronika książąt polskich // Monumenta Poloniae Historica. T. 3. Lwów, 1878. S. 479; Kronika polska
// Ibidem. S.634.
1502 Войтович Л. Княжа доба на Русі: портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 350--351.
1503 Balzer O. Genealogia Piastów. S. 194--196.
1504 Kuczyński S. Studia z dziejów Europy Wschodniej X--XVII w. Warszawa, 1965. S. 26; Komentarz
B. Kürbis // Mistrza Wincentego Kronika Polska. Warszawa, 1974. S. 180; Головко А. Б. Древняя Русь
и Польша в политических взаимоотношениях. С. 80--81.

267
cèí, çíàíèé ³ç ñïèñêó êòèòîð³â ëþá³íñüêîãî áåíåäèêòèíñüêîãî ìîíàñòèðÿ
("êíÿçü Îäîí ç äðóæèíîþ ³ ñèíîì"1505), ñêëàäåíîãî íà äóìêó âèäàâöÿ ³ êî-
ìåíòàòîðà äæåðåëà Ôðåäåð³êà Ïàïåå áë. 1170 ð.1506, ì³ã íàðîäèòèñÿ áëèçü-
êî 1162--1167 ðð., ùî ö³ëêîì â³äïîâ³äàº ðîçðàõóíêàì Î.Áàëüöåðà. Àëå ñàì
øëþá ì³ã â³äáóòèñÿ â 1154 ð., à íàéñòàðøèé ç ñèí³â -- ïîìåðòè â þíîìó â³-
ö³ ùå äî 1173 ð., ÷åðåç ùî éîãî ä³ÿëüí³ñòü íå çàëèøèëà ñë³ä³â ó äæåðåëàõ.
Âèãëÿäàº, ùî â ñåðåäèí³ Õ²² ñò. íå ò³ëüêè Ìîíîìàõîâè÷³, à é ãà-
ëèöüê³ êíÿç³ Âîëîäèìèðêî Âîëîäàðåâè÷ òà éîãî ñèí ßðîñëàâ Îñìî-
ìèñë äîáèâàëèñÿ ñîþçó ç ïîëüñüêèìè êíÿçÿìè. Öå ïðèíåñëî ¿ì ñïî÷àò-
êó íåéòðàë³òåò, à ïîò³ì ³ ïîëüñüêó äîïîìîãó. Ó 1157 ð. ó â³éí³ ïðîòè
Ôð³äð³õà Áàðáàðîñè çà ñâ³ä÷åííÿì ñàìîãî ãåðìàíñüêîãî êàéçåðà ïîëÿ-
êàì äîïîìàãàëè "ðóñüê³... âåëèê³ çàãîíè"1507. Áåçïåðå÷íî, ùî öå áóëî
â³éñüêî ãàëèöüêîãî êíÿçÿ ßðîñëàâà Âîëîäèìèðîâè÷à1508. ² ìàº ïîâíó
ðàö³þ Î.Ãîëîâêî, ïîëåì³çóþ÷è ç Â. Ïàøóòî1509 òà Á. Âëîäàðñüêèì1510,
ÿê³ ââàæàëè, ùî ðóñüêà äîïîìîãà íå ìîãëà áóòè çíà÷íîþ, âêàçóþ÷è
íà ïðîáëåìè, ÿê³ çàâàäæàëè Ìîíîìàõîâè÷àì ï³äòðèìàòè ïîëüñüêèõ
ñîþçíèê³â. Îäíàê ó ãàëèöüêîãî êíÿçÿ ïîä³áíèõ ïðîáëåì íå áóëî, ³ â³í
ñïîâíà âèêîðèñòàâ íàãîäó äëÿ óêð³ïëåííÿ ñîþçó ç ïîëÿêàìè. Ñàìå òîìó
ó 1158 ð., êîëè êè¿âñüêèé êíÿçü ²çÿñëàâ Äàâèäîâè÷ ñïðîáóâàâ íàòèñ-
íóòè íà ßðîñëàâà Îñìîìèñëà, ï³äòðèìàâøè ïðåòåíäåíòà ²âàíà Ðîñòèñ-
ëàâè÷à, ïîëüñüê³ êíÿç³ â³äðàçó æ ï³äòðèìàëè ãàëèöüêîãî ñîþçíèêà1511.
Íàïåâíî ïðàâèé Î.Ãîëîâêî òàêîæ ³ â îö³íö³ ïîâ³äîìëåííÿ Êè¿â-
ñüêîãî ë³òîïèñó ïðî íàïàä ïîëÿê³â íà ×åðâåí ("âîåâàøà Ëѧõîâå ѡêîëî
×üðâüíà"1512). Öå íå áóëà äîïîìîãà êè¿âñüêîìó êíÿçþ Ðîñòèñëàâó Ìñòèñ-
ëàâè÷ó ïðîòè áåëçüêîãî ÷è ÷åðâåíñüêîãî êíÿçÿ Ñâÿòîñëàâà Ìñòèñëà-
âè÷à1513, à, ñêîð³øå, ï³äòðèìêà çàõîä³â ßðîñëàâà Îñìîìèñëà, ÿêèé íå
ïîâåðíóâ âîëèíñüêèõ ïðèêîðäîííèõ çàìê³â, çàéíÿòèõ éîãî áàòüêîì, ³
äàë³ ïðåòåíäóâàâ íà ×åðâåí1514. Àëå, ìîæëèâî, ³ ï³ä âïëèâîì ñîþçó ç
ïîëüñüêèìè êíÿçÿìè, ßðîñëàâ Âîëîäèìèðîâè÷ çì³íèâ ñâîþ ïîçèö³þ ³
ïî÷àâ çáëèæåííÿ ç Âîëèíñüêèìè Ìîíîìàõîâè÷àìè. Ó 1169 ð. â³í ðàçîì
ç ïîëüñüêèìè ñîþçíèêàìè ï³äòðèìàâ Ìñòèñëàâà ²çÿñëàâè÷à ó áîðîòüá³
çà Êè¿â1515.
Äèñêóñ³éíèì çàëèøàºòüñÿ åï³çîä 1173 ð., êîëè Áîëåñëàâ Êó÷åðÿâèé
ïðèéíÿâ ïðè ñâîºìó äâîð³ âèãíàíîãî áàòüêîì Âîëîäèìèðà ßðîñëàâè÷à
1505 "Dux Odo cum uxore et  lius" (Liber fraternitatis Lubinensis // Monumenta Poloniae Historica. T.
5. Lwów, 1888. P. 576).
1506 Ibidem. P. 568.
1507 "Ruthenorum... maximum exercitum collegisent" (Buly i listy, dotyczące Polski // Monumenta Po-
loniae Historica. T. 2. Lwów, 1868. P. 22).
1508 Kuczyński S. Studia z dziejów Europy Wschodniej X--XVII w. S. 27; Головко А. Б. Древняя Русь и
Польша в политических взаимоотношениях. С. 81.
1509 Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. С. 158.
1510 Włodarski B. Sojusz dwóch seniorów. S. 362.
1511 Ипатьевская летопись. Стб. 497.
1512 Там же. Стб. 522.
1513 Kuczyński S. Studia z dziejów Europy Wschodniej X--XVII w. S. 27.
1514 Головко А. Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях. С. 81.
1515 Ипатьевская летопись. Стб. 533.

268
ç ìàò³ð'þ òà ë³äåðîì ñóçäàëüñüêî¿ ïàðò³¿ Êîñòÿíòèíîì Ñ³ðîñëàâè÷åì,
ÿêèé ï³ñëÿ 1169 ð. âòðàòèâ ñâîþ ïîçèö³þ ïðè äâîð³1516. Âåðñ³ÿ Î. Ãîëî-
âêà, ùî âåëèêà ïîëüñüêà äîïîìîãà äîçâîëèëà çä³éñíèòè ïåðåâîðîò ó Ãà-
ëè÷³, ÿêèé çàê³í÷èâñÿ ñïàëåííÿì êîõàíêè ßðîñëàâà Îñìîìèñëà Íàñò³
ç ×àãðîâè÷1517, áåçäîêàçîâà. Âèãíàíöÿì äîïîì³ã ëèøå áåëçüêèé êíÿçü
Ñâÿòîñëàâ Ìñòèñëàâè÷, ïåðåäàâøè Âîëîäèìèðó ×åðâåí, äå â³í äîâ³äà-
âñÿ ïðî áîÿðñüêèé ïåðåâîðîò ó Ãàëè÷³ òà óâ'ÿçíåííÿ çâåäåíîãî áðàòà
Îëåãà1518. Ïîä³¿ â Ãàëè÷³ ñë³ä ðîçãëÿäàòè âèêëþ÷íî â êîíòåêñò³ áîðîòü-
áè "ïàðò³é" ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà áåç áóäü-ÿêî¿ ó÷àñò³ ïîëÿê³â, äîïîìîãà
ÿêèõ íå çàñâ³ä÷åíà æîäíèìè äæåðåëàìè.
Ó æîâòí³ 1173 ð. êðàê³âñüêèé ïðåñòîë çàéíÿâ ³íøèé ñîþçíèê ãà-
ëèöüêîãî êíÿçÿ ßðîñëàâà -- Ìºøêî Ñòàðèé. Âæå íàñòóïíîãî ðîêó ßðîñ-
ëàâ Îñìîìèñë íàéíÿâ ïîëüñüê³ çàãîíè äëÿ áîðîòüáè ïðîòè âîëèíñüêîãî
êíÿçÿ ßðîñëàâà ²çÿñëàâè÷à, ÿêèé ïðèéíÿâ Âîëîäèìèðà ßðîñëàâè÷à ç
ìàò³ð'þ çíîâó âèãíàíèõ ç Ãàëè÷à. Âîëèíñüêèé êíÿçü íå ðèçèêíóâ âî-
þâàòè, àëå ³ íå âèäàâ éîìó âò³êà÷³â, â³ä³ñëàâøè ¿õ äî ðîäè÷à Ìèõàéëà
Þð³éîâè÷à ó Òîð÷åñüê1519. Äî ñàìî¿ ñìåðò³ ó 1187 ð. ßðîñëàâ Îñìîìèñë
çáåð³ãàâ ñîþçí³ ñòîñóíêè ç ïîëüñüêèìè êíÿçÿìè.
Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷. Áîðîòüáîþ ñèí³â ßðîñëàâà Îñìîìèñëà ³ íåîäíî-
çíà÷íèì ñòàíîâèùåì Âîëîäèìèðà ßðîñëàâè÷à, ÿêîãî íå ñïðèéìàëî ñòà-
ðå îòî÷åííÿ éîãî áàòüêà, âèð³øèâ ñêîðèñòàòèñÿ åíåðã³éíèé ³ àìá³òíèé
âîëîäèìèðñüêèé êíÿçü Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷. Íàâ³òü, ÿêùî á êíÿçåâ³ Ðî-
ìàíîâ³ Ìñòèñëàâè÷ó íå âäàëîñÿ í³÷îãî ³íøîãî, êð³ì îá'ºäíàííÿ Ãàëèöü-
êî¿ ³ Âîëèíñüêî¿ çåìåëü, öüîãî áóëî áè äîñèòü, àáè ââàæàòè éîãî îäíèì
ç íàéâèäàòí³øèõ êíÿç³â íà Ðóñ³.
Ñàìå òàê éîãî îö³íþâàëè ñó÷àñíèêè, à òàêîæ á³ëüø³ñòü óêðà¿íñüêèõ,
ðîñ³éñüêèõ, ïîëüñüêèõ, àâñòð³éñüêèõ òà í³ìåöüêèõ äîñë³äíèê³â1520, ñå-
1516 Там само. Стб. 564.
1517 Головко А. Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях. С. 82.
1518 Ипатьевская летопись. Стб. 564.
1519 Там же. Стб. 571.
1520 Див.: Татищев М.Н. История российская. Т. 3. Москва, 1964. С. 169--175; Engel J. Geschichte
von Halitsch und des Vlodimir. Wien, 1792. S. 504; Полевой И. История русского народа. Москва,
1830. С. 171-172, 185--187; Roepell R. Geschichte Polens. Bd. 1. Hamburg, 1840. S. 377--381; Зубриц-
кий Д. История древнего Галичско-Русского княжества. Ч. 2. Львов, 1852. С. 122; ч. 3. Львов,
1855. С. 14, 19, 25, 30; Шараневич И. История Галицко-Володимерской Руси: от найдавнейших
времен до року 1453. Львов, 1863; Погодин М.П. Сочинения. Т. 1. Москва, 1871. С. 465--476;
Gorski K. Stosunki Kazimierza Sprawedliwego z Rusią. Lwów, 1875. S. 25--31; Костомаров Н.И.
Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. Санкт-Петербург, 1880. С. 126;
Smolka S. Mieszko Stary I jego wiek. Warszawa, 1959 [перевидання краківського видання 1881
р.]. S. 353--407; Droba L. Stosunki Leszka Białego z Rusią i Węgrami. Kraków, 1881. S. 11; Андрия-
шев А. Очерк истории Волынской земли до XIV столетия. Киев, 1887. С. 143--154; Грушевский М.
Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия. Киев, 1891. С. 246;
Його ж. Історія України-Руси. Т. 2. Львів, 1905. С. 222--229, 405--406, 454, 560; Т. 3. Львів, 1905.
С. 3--14; Соловьев С.М. История России с древнейших времен. Т. 1--2. Москва, 1988. С. 546--547,
562--563; A b r a h a m W. Powstanie organizacii kościoła lacińskiego na Rusi. T. 1. Lwów, 1904. S. 98-99;
Ключевский В.О. Курс русской истории // Ключевский В.О. Сочинения. Т. 1. Москва, 1987. С.
340--341; Jabłonowski A. Historja Rusi poludniowej do upadku Rzeczy Pospolitej Polskiej. Kraków,
1912. S. 46--51; Чубатий М. Західна Україна і Рим у ХІІІ віці у своїх змаганнях до церковної унії

269
// Записки НТШ. Т. 123-124. Львів, 1917. С. 10; Томашівський С. Українська історія. Старинні
часи і середні віки. Львів, 1919. С. 85--89; Włodarski B. Polityka ruska Leszka Białego. Lwów, 1925;
Idem. Sąsiedstwo polsko-ruskie w czasach Kazimierza Sprawedliwego // Kwartalnik hiatoryczny.
Warszawa, 1969. № 1. S.5--18; Grodecki R., Zachorowski S., Dąbrowski J. Dzieje Polski średniowiecznej.
T. 1. Kraków, 1926. S. 213; Голубець М. Україна-Русь у ХІІ-ХІІІ ст. // Велика історія України. Т. 1.
Львів, 1935. С. 179--210; Пресняков А.Е. Лекции по русской истории. Москва, 1939. С. 30--32;
Дорошенко Д. Нарис історії України. Т. 1. Мюнхен, 1966. С. 85; Андрусяк М. Історія України. Ч.
1. Прага, 1941. С.110; Кордуба М. Історія Холмщини й Підляшшя. Краків, 1941. С. 48--53; Пашу-
то В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. Москва, 1950. С. 191--193; Его же. Внеш-
няя политика древней Руси. Москва, 1968. С. 163--166, 181--183, 213; Полонська-Василенко Н.
Історія України. Т. 1. Київ, 1992. С. 192--193; Крип'якевич І.П. Галицько-Волинське князівство.
Львів, 1999. С. 109--111; Рыбаков Б.А. Первые века русской истории. Москва, 1963. С. 153; Его
же. "Слово о полку Игореве" и его современники. Москва, 1971. С. 95--96; Толочко П.П. Киев
и Киевская земля в период феодальной раздробленности ХІІ-ХІІІ вв. Киев, 1970. С. 183; Его
же. Древняя Русь. Киев, 1987. С. 155--156; Котляр М.Ф. Данило Галицький. Київ, 1979. С. 5--27;
Його ж. Володимир Мономах в історичній і поетичній пам'яті // Actis testantibus. Ювілейний
збірник на пошану Леонтія Войтовича / Україна: культурна спадщина, національна свідомість,
державність. Вип. 20. Львів, 2011. С. 366--376; Войтович Л. Зоря князя Романа // Літопис
Червоної Калини. 1991. № 2. С.32--35; Його ж. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів
у ХІІ-XVІ ст. Львів, 1996. С.30--31, 33, 50, 56; Його ж. Князівські династії Східної Європи (кінець
ІХ -- початок XVI ст.). Склад, суспільна і політична роль. Львів, 2000. С.223--225, 375--382; Його
ж. Роман Мстиславич і утворення Галицько-Волинського князівства // Галичина і Волинь в
добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Данила Галицького. Львів, 2001. С.13--30;
Його ж. Княжа доба на Русі: портрети еліти. Біла Церква, 2006. С.36--37, 470--490; Його ж. Мати
короля Данила (зауваження на полях монографії Д.Домбровського // Княжа доба. Історія і
культура. Вип.1. Львів, 2007. С.45-58; Його ж. Роман Мстиславич // Волинь. Ч.9. Луцьк, 2008.
С.29--54; Його ж. Союз Візантії та Галицько-Волинської держави за Ангелів // Княжа доба:
історія і культура. Вип. 2. Львів, 2008. С. 30--39; Його ж. Союз Візантії та Галицько-Волинської
держави за Ангелів // Дриновський збірник. Т. 3. Харків--Софія, 2009. С. 376--385; Його ж. Ро-
ман Мстиславич і утворення Галицько-Волинської держави // Галицько-Волинські етюди. Біла
Церква, 2011. С. 196--228; Idem. Ruś halicka a Bizancjum w XI-XIV w.: wybrane problemy // Zeszyte
Naukowe Uniwersytetu Jagiełłońskiego. Prace Historyczne. T. 138. Kraków, 2011. S. 41--64; То л о ч -
ко О.П., Толочко П.П. Київська Русь. Київ, 1998. С. 257--258; Кралюк П. Роман Мстиславович,
князь волинський i галицький. Луцьк, 1999; Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów ksiąźąt ha-
licko-wołyńskich. Poznań--Wrocław, 2002. S.23--44; Idem., Genealogia Mścisławowiczów. Pierwsze
pokolenia (do początku XIV wieku). Kraków, 2008. S. 256--265.
Перемога Романа Мстиславича над суздальцями у 1169 р.
Фрагмент новгородської ікони 1460 р.

270
ðåä ÿêèõ âèä³ëÿþòüñÿ äîñë³äæåííÿ Î.Ãîëîâêà1521 òà Î.Ìàéîðîâà1522.
1521 Головко О.Б. Объединительные процессы на Руси в первой половине ХІІІ в. // Вопросы ис-
тории СССР. Вып.28. Харьков, 1983. С.111--116; Його ж. Древняя Русь и Польша в политичес-
ких взаимоотношениях Х -- первой трети ХІІІ в. Киев, 1988. С.82--88; Його ж. Давньорусько-
польські відносини на початку ХІІІ ст. (про обставини загибелі галицько-волинського князя
Романа Мстиславича) // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. Вип.1. Київ,
1991. С.7--10; Його ж. Південна Русь і половецький степ у політичній діяльності галицько-во-
линського князя Романа Мстиславича // Польща -- Україна: історична спадщина і суспільна
свідомість. Київ-Кам'янець-Подільський, 1992. С.16--17; Його ж. Київська Русь на сторінках
хроніки В.Кадлубека // Український історичний журнал. 1993. № 4--6. С.27--37; Його ж. На чолі
об'єднаного князівства: загадкові і невідомі сторінки біографії князя Романа Мстиславича
// Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. Львів,
1993. С.93--95; Його ж. Князь Роман Мстиславович та його доба. Київ, 2001; Його ж. Князь
Роман Мстиславович // Вопросы истории. 2002. №12. С.52--70; Його ж. Корона Данила Га-
лицького: Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи
раннього та класичного середньовіччя. Київ, 2006. С.223--251; Його ж. Політика Королівства
Угорщина щодо Південно-Західної Русі у першій половині ХІІІ ст. // Міжнародні зв'язки Укра-
їни. Наукові пошуки і знахідки. Вип.15. Київ, 2006. С.151--169; Його ж. Парадигма Романа
Мстиславича // Княжа доба. Т.1. Львів,2007. С.59--66; Його ж. Русь і руські князівства на сто-
рінках польських наративних джерел // Terra Cossacorum. Студії з давньої і нової історії Укра-
їни. Науковий збірник на пошану доктора історичних наук, професора Валерія Степанкова.
Київ, 2007. С.358--382; Його ж. Межиріччя Дністра та Дунаю в політичному житті галицької
землі (ХІ -- ХІІІ ст.) // "Слово о полку Ігоревім" та його доба. Матеріали Міжнародної науко-
вої конференції. Галич, 24 жовтня 2007 року. Галич, 2007. С.3--16; Його ж. Західнобузькі міста
Холм і Дорогичин у політичній діяльності короля Данила Романовича // Дрогичинъ 1253. Іва-
но-Франківськ, 2008. С.50--63; Його ж. Останній похід князя Романа Мстиславича у джерелах
та історичній думці // Український історичний журнал. 2009. №4. С.28--48; Його ж. О месте
захоронення галицко-волынского князя Романа Мстиславича // Древняя Русь. Вопросы ме-
диевистики. № 3(37). Москва, 2009. С.22--23; Його ж. Візантія і половецький степ у політичній
діяльності князя Романа Мстиславича // XIV Сходознавчі читання А.Кримського. Київ, 13-15
вересня 2010 р. Київ, 2010. С. 192--208; Його ж. Війна за "галицьку спадщину" (1187-1189) //
Княжа доба: історія і культура. Вип. 3. Львів, 2010. С. 116--132.
1522 Майоров А.В. О Полоцкой летописи В.Н. Татищева // Труды Отдела Древнерусской Литера-
туры. Т.57. Санкт-Петербург, 2006. С.321--343; Його ж. О методике изучения оригинальных
известий В.Н.Татищева: К вопросу о Полоцкой летописи // Исследования по Русской исто-
рии и культуре. Сборник статей к 70-летию проф. И.Я.Фроянова. Санкт-Петербург, 2006.
С.175--185; Його ж. Борьба за Берестье по сведениям Полоцкой летописи В.Н.Татищева и
польских средневековых хроник // Исследования по истории средневековой Руси. К 80-летию
Ю.Г.Алексеева. Санкт-Петербург,2006. С.62--69; Його ж. [Рец. на кн.] Толочко А.П. "История
Российская" Василия Татищева: источники и известия. М.; Киев, 2005. 544 с. // Rossica Anti-
qua. Исследования и материалы. 2006. Санкт-Петербург, 2006. С.387--391; Його ж. О работе
В.Н.Татищева над текстом проекта Романа Мстиславича (в свете изучения Академической
рукописи второй части "Истории Российской" // Вестник Санкт-Петербургского университе-
та. Сер.2. 2007. Вып.4. С.10--18; Його ж. Проект "доброго порядка" галицко-волынского князя
Романа Мстиславича в свете его внешней политики // Осмислення спадщини Русі: Галицько-
Волинське князівство в історіографії. Львів, 2007. С.26; Його ж. Кто представил В.Н.Татищеву
сведения о проекте Романа Мстиславича? // Древняя Русь: вопросы медиевистики. 2007. № 3
(29). С.67--69; Його ж. Выступление на заседании теоретического семинара "История Россий-
ская" В.Н.Татищева в новейших исследованиях" // Вестник Санкт-Петербургского универси-
тета. Сер.2. 2007. Вып.1. С.156--158; Його ж. "Конституционный проект" Романа Мстиславича
в "Истории Российской" В.Н.Татищева // "В кратких словесах многой разум замыкающее..."
Сборник научных трудов в честь 75--летия проф. Р.Г.Скрынникова. Санкт-Петербург,2008.
С.186--200; Його ж. Политико-географические представления В.Н.Татищева и мнимые реалии
древнерусской эпохи: по поводу работ А.П.Толочко // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana.

271
Çðîçóì³ëî, ùî òàêà çíàêîâà ô³ãóðà ÿê Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ íå ìîãëà íå
âèêëèêàòè ³ ïðîòèëåæíèõ îö³íîê1523. Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ â³ä íàðîäæåí-
íÿ áóâ ïîâ'ÿçàíèé ç Ï'ÿñòàìè. Éîãî ìàò³ð'þ áóëà Àãíåøêà, äî÷êà êðà-
ê³âñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà Êðèâîóñòîãî, ÿêà íàðîäèëàñÿ ó 1137 ð.1524
Õî÷à öÿ äàòà áàçóºòüñÿ íà ïîâ³äîìëåíí³ àáàòà Îðòë³áà Öâ³ôàëüòåíñüêî-
ãî (1140-³)1525, çàïåðå÷åíü âîíà íå âèêëèêàº. Çà öèì æå äæåðåëîì âæå
â ê³íö³ 1140 -- íà ïî÷àòêó 1141 ð. âîíà áóëà çàðó÷åíà ç ñèíîì "êîðî-
ëÿ Ðóñ³", íà äóìêó Î.Áàëüöåðà öå ìàâ áóòè ñèí Âñåâîëîäà Îëüãîâè÷à,
îäíàê ïîëüñüêèé ãåíåàëîã çàçíà÷àâ, ùî Ñâÿòîñëàâ Âñåâîëîäîâè÷ âæå
áóâ äîðîñëèì, à ßðîñëàâ Âñåâîëîäîâè÷ íàðîäèâñÿ ï³ñëÿ íàðîäæåííÿ
Àãíåøêè1526. Î.Áàëüöåð âèõîäèâ ³ç çàñàäè, ùî êîðîëåì í³ìåöüêèé õðî-
í³ñò ì³ã íàçâàòè ò³ëüêè âåëèêîãî êíÿçÿ êè¿âñüêîãî. Ì. Êîðäóáà, íà-
âîäÿ÷è ïðèêëàäè ç ñàìîãî Îðòë³áà òà ³íøèõ õðîí³ñò³â, ñïðîñòóâàâ öåé
ïîñòóëàò. Íà éîãî äóìêó, ö³ çàðó÷èíè áóëè â³äðàçó æ ç þíèì Ìñòèñëà-
âîì ²çÿñëàâè÷åì, áàòüêî ÿêîãî çì³öíþâàâ ñâ³é ñîþç ç Áîëåñëàâè÷àìè1527.
Öåé âèñíîâîê ï³äòðèìàëè Á.Âëîäàðñüêèé1528, Ê.ßñ³íüñüêèé1529 òà Ä.Äîìá-
ðîâñüêèé1530. Ñàìó äàòó øëþáó á³ëüø³ñòü â³äíîñèòü äî 1151--1152 ðð.,
ïîãîäæóþ÷èñü ç âèñíîâêàìè Î.Áàëüöåðà1531. Ïðàâäà, Ê.ßñ³íüñüêèé
2008. № 1 (3). С.89--100; Його ж. Из истории внешней политики галицко-волынского князя
Романа Мстиславича // Дънеслово. Збірник праць на пошану дійсного члена НАН України
Петра Толочка з нагоди його 70-річчя. Київ, 2008. С.51--57; Його ж. Про останній похід Романа
Мстиславича (у контексті зовнішньо-політичних зв'язків Галицько-Волинського князівства)
// Записки НТШ. Т.256. 2008. С.7--31; Його ж. Международное положение Галицко-Волынского
княжества в начале ХІІІ в. Роман Мстиславович и Штауфены // Доба короля Данила в науці,
мистецтві, літературі. Львів, 2008. С.120--127; Його ж. Чи відвідували посли римського папи
Романа Мстиславича у Галичі? // Дрогичинъ 1253. Івано-Франківськ, 2008. С.119--133; Його ж.
Ерфуртський епізод зовнішньої політики Романа // Галич і Галицька земля в державотворчих
процессах України. Галич, 2008. С.84--90; Його ж. Галицько-волинський князь Роман Мстисла-
вич. Біла Церква, 2010 (в друці).
1523 Naruszewicz A. Historyi narodu Polskiego. T. 4. Warszawa, 1783. S. 57--106; Карамзин Н.М.
История государства российского. Т. 2--3. Москва, 1991. С. 395, 412--413; Толочко О.П.
Конституцiйний проект Романа Мстиславича 1203 р.: спроба джерелознавчого дослідження
// Український iсторичний журнал. 1995. № 6. С.22--36; Його ж. К старым спорам о Татищеве
// А сє єго срєбро. Збірник праць на пошану члена-кореспондента НАН України М.Ф.Котляра
з нагоди його 70-річчя. Київ, 2002. С.245--248; Його ж. Принимал ли Роман Мстиславич по-
сольство папы Иннокентия ІІІ в 1204 г.? // Ruthenica. T.2. Київ, 2003. С.195--204; Його ж. "Исто-
рия Российская" Василия Татищева: источники и известия. Москва; Киев, 2005. С. 327--328;
Горовенко А. В. Меч Романа Галицкого. Князь Роман Мстиславич в истории, эпосе и легендах.
Санкт-Петербург, 2011.
1524 Balzer O. Genealogia Piastów. Kraków, 1895. S. 183; Jasiński K. Rodowód pierwszych Piastów. S.
262.
1525 Ortliebi de fundatione manasterii Zwivildensis libri II / Ed. O.Abel // Monumenta Germanie His-
torica. Scriptores. T. 10. Hannoverae, 1852. P. 91.
1526 Balzer O. Genealogia Piastów. S. 181--183.
1527 Korduba M. Agnieszka, córka Bolesława Krzywoustego // Polski Słownik Biogra czny. T. 1. Kraków,
1935. S. 31.
1528 Włodarski B. Sojusz dwóch seniorów. S. 350.
1529 Jasiński K. Rodowód pierwszych Piastów. S. 262.
1530 Dąbrowski D. Genealogia Mścisławowiczów. Pierwsze pokolenia (do początku XIV wieku). Kraków,
2008. S. 220--222.
1531 Balzer O. Genealogia Piastów. S. 183.

272
äîïóñêàº ìîæëèâ³ñòü öüîãî øëþáó íàâ³òü ó 1149 ð.1532.
Äàòà øëþáó Àãíåøêè ç Ìñòèñëàâîì ²çÿñëàâè÷åì âèçíà÷àº ïåâíîþ
ì³ðîþ ³ äàòó íàðîäæåííÿ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à, à òàêîæ ïåâí³ ïåðèïåò³¿
éîãî äèòèíñòâà. Òîìó âåðñ³¿ ².Ë³ííè÷åíêî1533 òà Ì.Áàóìãàðòåíà1534, ÿê³
â³äíîñèëè äàòó íàðîäæåííÿ Ðîìàíà äî ïåð³îäó ì³æ 1155 òà 1162 ðð. äî-
âîë³ ñóì³âí³. Ïðîâ³äíèé ïîëüñüêèé ãåíåàëîã Ä.Äîìáðîâñüêèé, äîâ³ðÿþ-
÷è ³íôîðìàö³¿ Â.Êàäëóáêà, çà ÿêîþ Ðîìàí áóâ äðóãèì ñèíîì Ìñòèñëàâà
²çÿñëàâè÷à òà Àãíåøêè, ïîãîäæóºòüñÿ ç ìîæëèâ³ñòþ éîãî íàðîäæåííÿ
áë. 1152 ð.1535. Á. Âëîäàðñüêèé òåæ ââàæàâ Ñâÿòîñëàâà ñòàðøèì ñèíîì
Àãíåøêè1536. Ñâÿòîñëàâ, ñõîæå, áóâ áàñòàðäîì1537, òîæ ö³ëêîì ì³ã íà-
ðîäèòèñÿ ðàí³øå çà Ðîìàíà. Î.Ãîëîâêî, ÿêèé â³äíîñèòü øëþá Ìñòèñ-
ëàâà òà Àãíåøêè äî çèìè 1152/1153 ðð., â³äïîâ³äíî äàòóº íàðîäæåííÿ
Ðîìàíà áëèçüêî 1153 ð., ñïðàâåäëèâî çàóâàæóþ÷è, ùî ç îãëÿäó ó÷àñò³
ó ñêëàäíèõ ïîä³ÿõ 1169--1170 ðð. â³í âæå íå ì³ã áóòè äèòèíîþ, áî íà
òîé ÷àñ íàâ³òü éîãî ìîëîäøèé áðàò çàéìàâ îêðåìèé êíÿæèé ïðåñòîë1538.
Ïåòðî Êðàëþê â³äíîñèòü íàðîäæåííÿ Ðîìàíà äî âîëèíñüêîãî ïåð³îäó
ä³ÿëüíîñò³ áàòüêà ³ äàòóº äðóãîþ ïîëîâèíîþ 50-õ ðîê³â, àëå ñàì õè-
òàºòüñÿ â îñòàòî÷íîìó âèñíîâêó1539. Íîâãîðîäñüêèé ïåðøèé ë³òîïèñ,
ðîçïîâ³äàþ÷è ïðî ïîä³¿ ëþòîãî 1170 ð., çàçíà÷àº, ùî Ðîìàí áóâ ùå
òîä³ "äåòåñê"1540. Öå çàóâàæåííÿ ë³òîïèñöÿ í³áè-òî ñâ³ä÷èòü íà ï³äòðèì-
êó á³ëüø ï³çíüî¿ äàòè íàðîäæåííÿ Ðîìàíà. Îäíàê "äåòñüê³", ïîä³áíî
äî "îòðîê³â" òà "ãðèä³â" -- ò³ëüêè ñòóïåí³ ëèöàðñüêî¿ íàóêè, ÷åðåç ÿê³
ìóñèëè ïåðåõîäèòè ³ êíÿç³ òà ¿õ ä³òè1541. Îòæå, ë³òîïèñåöü ò³ëüêè çà-
çíà÷èâ, ùî ó Ðîìàíà íå áóëî æîäíîãî â³éñüêîâîãî äîñâ³äó. ßê çâåðíóâ
óâàãó Î.Ãîëîâêî, òàê ñàìî â îïèñ³ áèòâè íà Êàëö³ îõàðàêòåðèçîâàíî
êíÿçÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, ÿêèé òîä³ ìàâ íå ìåíøå 20 ðîê³â ³, ïðè-
íàéì³ íîì³íàëüíî, áðàâ äî òîãî ó÷àñòü ó â³éñüêîâèõ ïîõîäàõ1542. Òàêèì
÷èíîì, âðàõîâóþ÷è âñ³ ö³ çàóâàæåííÿ, ìîæíà ñòâåðäæóâàòè, ùî Ðîìàí-
Áîðèñ Ìñòèñëàâè÷ íàðîäèâñÿ áë. 1152 ð. ó Ïåðåÿñëàâi, äå òîäi êíÿæèâ
éîãî áàòüêî1543.
1532 Jasiński K. Rodowód pierwszych Piastów. S. 262--263.
1533 Линниченко И.А. Взаимные отношения Руси и Польши до половины ХIV столетия. Ч.1. Русь
и Польша до конца ХІІ века. Киев, 1884. С.63.
1534 Баумгартен М. Вторая ветвь князей галицких. Потомство Романа Мстиславича // Летопись
Историко-Родословного Об-ва в Москве. Вып.1 (17). 1909. С.5.
1535 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów książąt halicko-wołyńskich. Poznań-Wrocław, 2002. S.23--
25.
1536 Włodarski B. Sąsiedstwo polsko-ruskie w czasach Kazimerza Sprawiedliwego // Kwartalnik Histo-
ryczny. 1969. № 1. S.15.
.
1537 Balzer O. Genealogia Piastów. S. 183; Baumgarten N. de. Genealogies et mariages occidentaux des
Rurikides Russes du X au XIII sièle. P. 46--49; Dworzaczek W. Genealogia. Warszawa, 1959. Tabl. 27.
1538 Головко О.Б. Князь Роман Мстиславич та його доба. Київ, 2001. С.50--51.
1539 Кралюк П. Роман Мстиславич, князь волинський і галицький. Луцьк, 1999. С. 15.
1540 Новгородская первая летопись старшого и младшего извода / Под ред.А.Н.Насонова. Мо-
сква-Ленинград, 1950. С. 33.
1541 Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ -- початок ХVI ст.). Склад,
суспільна і політична роль. Львів, 2000. С. 414.
1542 Головко О.Б. Князь Роман. С. 50.
1543 Войтович Л. Генеалогія династії Рюриковичів. Київ, 1990. С. 113; Його ж. Роман Мстиславич

273
Äèòÿ÷i i þíàöüêi ðîêè âií ïðîâiâ íà Âîëèíi. Ïðè áàòüêîâîìó äâîði
â öåé ïåðiîä ïåðåáóâàâ âiäîìèé êíèæíèê êè¿âñüêèé ìèòðîïîëèò Êëè-
ìåíò Ñìîëÿòè÷. Ç îãëÿäó íà ëþáîâ äî êíèã ó Ðîìàíîâîãî áàòüêà, öåé
îñâi÷åíèé iºðàðõ ìiã âïëèâàòè íà ôîðìóâàííÿ ñâiòîãëÿäó i Ðîìàíà. Ìà-
òè áóëà ïîëüêîþ, ç ïîëüñüêèìè ïðîáëåìàìè áóâ ïîâ'ÿçàíèé áàòüêî, i
íåìàº æîäíîãî ñóìíiâó, ùî Ðîìàí òà éîãî áðàòè âîëîäiëè ïîëüñüêîþ
ìîâîþ. Â.Êàäëóáåê òà "Âåëèêîïîëüñüêà õðîíiêà" çãàäóþòü ïðî ïåðå-
áóâàííÿ Ðîìàíà â äèòèíñòâi ó ä³äà ïðè ïîëüñüêîìó äâîði1544. Íåçâàæà-
þ÷è íà ñóïåðå÷ëèâiñòü ñàìîãî ïîâiäîìëåííÿ (äiäîì Ðîìàíà áóâ Áîëåñ-
ëàâ Êðèâîóñòèé, ÿêèé ïîìåð äî éîãî íàðîäæåííÿ, Êàçèìèð áóâ òiëüêè
äÿäüêîì), ïîâíiñòþ âèêëþ÷àòè òàêó ìîæëèâiñòü íå ìîæíà, ÿê i íàäàâà-
òè ¿¿ íàäì³ðíî âåëèêîãî çíà÷åííÿ.
Ïåðåä ñìåðòþ Ìñòèñëàâ ²çÿñëàâè÷ äîìîâèâñÿ ç ìîëîäøèì áðàòîì
ëóöüêèì êíÿçåì ßðîñëàâîì, ùî òîé íå â³äáèðàòèìå ó ïëåì³ííèê³â Çà-
õ³äíó Âîëèíü. Ñòàâøè ñþçåðåíîì Âîëèíñüêî¿ çåìë³, ßðîñëàâ äîòðèìàâ-
ñÿ óãîäè, àëå, ùîáè ïîëåãøèòè ñâî¿ì ñèíàì çáåðåãòè ñòàðøèíñòâî, â³í
ðîçä³ëèâ Çàõ³äíó Âîëèíü íà ÷îòèðè ÷àñòèíè: Ðîìàí îòðèìàâ Âîëîäè-
ìèðñüêå êíÿç³âñòâî, Âñåâîëîä -- Áåëçüêå, Ñâÿòîñëàâ -- Áåðåñòåéñüêå, à
Äîðîãè÷èíñüêå êíÿç³âñòâî ïåðåäàëè Âàñèëüêîâ³, ñèíîâ³ íàéìîëîäøîãî
áðàòà ßðîïîëêà ²çÿñëàâè÷à. Ï³ñëÿ ñìåðòi áåðåñòåéñüêîãî êíÿçÿ Ñâÿ-
òîñëàâà, ó ÿêîãî íå áóëî ñïàäêîºìö³â, Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ ïðèºäíàâ öå
êíÿçiâñòâî. Çà Â.Òàòèùåâèì öå ñòàëîñÿ ó 1172 ð.1545, à çà Â³íöåíò³ºì
Êàäëóáêîì -- ó 1193 ð.1546. Ïðåòåíäóâàâ íà Áåðåñòÿ i äîðîãè÷èíñüêèé
êíÿçü Âàñèëüêî ßðîïîëêîâè÷, ñïèðàþ÷èñü, ñõîæå, íà ï³äòðèìêó ç áî-
êó ìàçîâåöüêèõ êíÿç³â, ç ÿêèìè áóâ ïîâ'ÿçàíèé ñîþçîì, ñêð³ïëåíèì
øëþáîì1547. Çà Â³íöåíò³ºì Êàäëóáêîì â³í âçàãàëi çáåðiã äîðîãè÷èí-
ñüêèé ïðåñòîë ò³ëüêè öiíîþ âàñàëüíî¿ ïðèñÿãè i çîáîâ'ÿçàííÿì ïåðåäà-
÷³ êíÿç³âñòâà ï³ñëÿ ñâîº¿ ñìåðò³ Ïîëüùi. Ç îãëÿäó íà î÷åâèäíó òåíäåí-
ö³éí³ñòü ïîëüñüêîãî õðîí³ñòà1548, äî ö³º¿ ³íôîðìàö³¿ ñë³ä â³äíîñèòèñÿ
äóæå îáåðåæíî. Äîðîãè÷èíñüêèé êíÿçü Âàñèëüêî ßðîïîë÷è÷ ïîìåð ó
1182 ð. Éîìó óñïàäêóâàâ ñèí (iì'ÿ éîãî íåçíàíå) i ëèøå ïiñëÿ ñìåðòi
îñòàííüîãî ó 1192 ð. Äîðîãè÷èíñüêå êíÿçiâñòâî áóëî ïðèºäíàíå äî
âîëîäiíü Ðîìàíà1549. Ïðèíàéìíi éîãî ñïàäêîºìöi áåç ïðîáëåì âîëîäiëè
Äîðîãè÷èíîì. Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ ï³ñëÿ âèãàñíåííÿ ìîëîäøî¿ ã³ëêè áóâ
íàéá³ëüø ëåã³òèìíèì ñïàäêîºìöåì. Ïðåòåíäóâàëè íà Äîðîãè÷èí òà Áå-
ðåñòÿ i ìiíñüêi êíÿçi, ÿê³, ñõîæå, áóëè ïîâ'ÿçàí³ ç áåðåñòåéñüêèì ³
і утворення Галицько-Волинського князівства // Галичина і Волинь у добу середньовіччя. До
800-річчя з дня народження Данила Галицького. Львів, 2001. С. 13; Його ж. Князівські династії.
С. 223; Його ж. Княжа доба на Русі. С. 470--471.
1544 "Великая хроника" о Польше, Руси и их соседях ХI-ХIII вв. Москва, 1987. С. 131.
1545 Татищев В.Н. История Российская. Т.2. Москва, 1963. С.96.
1546 Monumenta Poloniae Historica. Т.2. Lwów, 1878. Р.408--409, 412.
1547 Татищев В.Н. История Российская. Т.3. С.427; Balzer O. Genealogia Piastów. Warszawa, 1895.
S.188.
1548 Головко О.Б. Юго-Западная Русь ХІІ в. в хронике краковского епископа Винцентия Кадлубка
// Минуле і сучасне Волині. Луцьк, 1988. С. 120--122.
1549 Wilkiewicz-Wawrzyńczykowa A. Ze studijów nad polityką polską na Rusi na przełome XII i XIII w.
// Ateneum Wileńskie. T. 12. Wilno, 1937. S. 11--12.

274
äîðîãè÷èíñüêèì êíÿçÿìè
÷åðåç
øëþáè. Ìîæëèâî, ùî äî áîðîòüáè
çà öi çåìëi áóëè çàëó÷åíi ÿòâÿãè òà
ëèòîâöi. Ïðîáëåìà öÿ äèñêóñ³éíà,
áðàê äæåðåë çìóøóº îáåðåæíî â³äíî-
ñèòèñÿ äî âèñíîâê³â. Ó 1182 ð. Êàçè-
ìèð Ñïðàâåäëèâèé çä³éñíèâ ÿêèéñü
ïîõ³ä íà Áåðåñòÿ1550, ìîæëèâî, íà
ï³äòðèìêó ñïàäêîºìöÿ Âàñèëüêà ßðî-
ïîë÷è÷à. Àëå öå íå äîçâîëÿº ñòâåð-
äæóâàòè í³ ïðî ÿêóñü çàëåæí³ñòü
âîëèíñüêèõ êíÿç³â â³ä íüîãî, í³ ïðî
ìîæëèâó êîíôðîíòàö³þ Ðîìàíà
Ìñòèñëàâè÷à ç ïîëüñüêèìè êíÿçÿ-
ìè. Ïðàâäà, êðàê³âñüêèé êíÿçü íå
äîïîì³ã Ðîìàíîâ³ Ìñòèñëàâè÷ó ó éîãî
ñïðîá³ óòâåðäèòèñÿ â Ãàëè÷³, à ïîò³ì ïîâåðíóòè Âîëîäèìèð ó 1188--1189
ðð.1551, íàâïàêè â³í ïîñëàâ âîºâîäó Ìèêîëàÿ, ÿêèé äîïîì³ã Âîëîäèìè-
ðó ßðîñëàâè÷ó âåðíóòèñÿ äî Ãàëè÷à, àëå öå áóëî çä³éñíåíå ï³ä òèñêîì
ãåðìàíñüêîãî êàéçåðà Ôð³äð³õà Áàðáàðîñè, ÿêèé ç âåëè÷åçíèì â³éñüêîì
ïåðåáóâàâ íà êîðäîí³ ç Óãîðùèíîþ1552, õî÷à íå ìîæíà âèêëþ÷àòè ³ íå-
áàæàííÿ êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ ïîñèëþâàòè Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à, ÿêèé
ïîâåðíóâ ñâî¿ ïîçèö³¿ íà Âîëèí³1553.
Ö³ ïîä³¿ ïîòðåáóþòü á³ëüø äåòàëüíîãî ðîçãëÿäó. Çà Äëóãîøåì, âåðñiþ
ÿêîãî ïðèéìàþòü ðÿä ³ñòîðèê³â1554, ó 1163 ð. Îëåíà Âñåâîëîäiâíà, äî÷êà
áåëçüêîãî êíÿçÿ Âñåâîëîäà Ìñòèñëàâè÷à, ïëåìiííèöÿ Ðîìàíà, áóëà âè-
äàíà çà ïîëüñüêîãî êíÿçÿ Êàçèìèðà Ñïðàâåäëèâîãî. Àëå ó 1163 ð. Âñå-
âîëîä Ìñòèñëàâè÷ íå ìiã ìàòè äî÷êè, áî âií ñàì íàðîäèâñÿ íå ðàíiøå
1155 ð. Òîìó Î.Áàëüöåð ââàæàâ äðóæèíó Êàçèìèðà äî÷êîþ Ðîñòèñëàâà
Ìñòèñëàâè÷à, à Ì.Áàóìãàðòåí âçàãàëi íå âiðèâ â iñíóâàííÿ áåëçüêî¿ êíÿ-
ç³âíè Îëåíè. Ñ.Êåìòøèíñüêèé âèñóíóâ äîñèòü ïðàâäîïîäiáíó âåðñiþ, çà
ÿêîþ Îëåíà áóëà äðóãîþ äðóæèíîþ Êàçèìèðà ç ÿêîþ âií îäðóæèâñÿ
áë.1185 ð.1555. Ïðîòè ö³º¿ âåðñ³¿ âèñòóïèâ Ò.Âàñèëåâñüêèé1556. Éîãî çà-
ïåðå÷åííÿ äîñèòü ñóòòºâi, àëå ïîâíiñòþ ö³º¿ ã³ïîòåçè íå ñïðîñòîâóþòü.
Íà öåé ÷àñ Îëåíà ìîãëà ìàòè áë.14 ðîêiâ, à òå, ùî âîíà áóëà âíó÷à-
òîþ ïëåì³ííèöåþ Êàçèìèðà ìîãëî âiäñòóïèòè íà äðóãèé ïëàí ç îãëÿäó
1550 Rocznik kapituly krakowskiej // Monumenta Poloniae Historica. Pomniki Dziejowe Polski. Series
nova. T. 5. Warszawa, 1978. S. 64; Mistrza Wincentego Kronika Polska / Tłum. K.Abgarowicz i B.Kür-
bis. Warszawa, 1974. S. 412.
1551 Головко О. Війна за "галицьку спадщину" (1187-1189) // Княжа доба: історія і культура. Вип.
3. Львів, 2010. С. 116--132.
1552 Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. С. 162.
1553 Головко О. Війна за "галицьку спадщину" (1187-1189). С. 130.
1554 Siarczyński F. Dzieje księstwa Belzkiego. Lwów, 1829. S.14--19
1555 Kętrzyński S. Na marginesie "Genealogii Piastów" // Przegląd Historyczny. T. 29. 1931. S. 200--209.
1556 Wasilewski T. Helena księżniczka znojemska, żona Kazimierza Sprawiedliwego // Przegląd Histo-
ryczny. T. 69. Z. 1. 1978. S. 115--120.
Печатка краківського князя Мєшка
Старого (1173–1177, 1190, 1198, 1199–1202)

275
íà ïîëiòè÷íi âèãîäè öüîãî øëþáó, ÿêèé áóâ áè çíà÷íî âèã³äí³øèì äëÿ
êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ, í³æ øëþá ç äî÷êîþ çíîåìñüêîãî êíÿçÿ Êîíðà-
äà ²² ç äèíàñò³¿ Ïøåìèñë³ä³â. Çíîåìñüêå êíÿç³âñòâî ìåæóâàëî ç Àâ-
ñòð³ºþ, éîãî âîëîäàð³ íå âïëèâàëè íà ïîë³òèêó ñþçåðåí³â ×åõ³¿, à ñàìå
³ñíóâàííÿ äî÷êè Êîíðàäà ²² äîñèòü ïðîáëåìàòè÷íå. Òðàäèö³ÿ ïðèïè-
ñóº Îëåí³ çàñíóâàííÿ ìîíàñòèðÿ ïîáëèçó Ïëiñíåñüêà, ùî òàêîæ ìîæíà
ðîçãëÿäàòè ÿê ñâ³ä÷åííÿ íà êîðèñòü ¿¿ iñíóâàííÿ ÿê áåëçüêî¿ êíÿç³âíè.
ßêùî á Êàçèìèð Ñïðàâåäëèâèé îäðóæèâñÿ âäðóãå ç³ ñâîºþ âíó÷àòîþ
ïëåì³ííèöåþ, òî öå ïîÿñíèëî áè, ÷îìó â³í íå äîïîì³ã Ðîìàíîâ³: ñàìå â
òîé ÷àñ áåëçüêèé êíÿçü Âñåâîëîä Ìñòèñëàâè÷, ìîëîäøèé áðàò Ðîìàíà,
íå çàõîò³â ïîâåðòàòè ñòàðøîìó áðàòîâ³ Âîëîäèìèðñüêå êíÿç³âñòâî, ÿêå
òîé íåîáà÷íî ïåðåäàâ éîìó, ïåðåáèðàþ÷èñü äî Ãàëè÷à.
Ó 1191 ð., êîëè Êðàê³â çàéíÿâ Ìºøêî Ñòàðèé, Êàçèìèð Ñïðàâåä-
ëèâèé îòðèìàâ ï³äòðèìêó â³ä îáîõ áðàò³â Ðîìàíà òà Âñåâîëîäà, ÿê³ äî
òîãî ÷àñó âëàäíàëè ñâî¿ ñòîñóíêè. Íàáëèæåííÿ â³éñüê âîëîäèìèðñüêîãî
³ áåëçüêîãî êíÿç³â çìóñèëî ïðèõèëüíèê³â Ìºøêà ïîêèíóòè ì³ñòî1557.
Äàë³ ó 1193 ð.1558 òà 1196 ð.1559 Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ ðàçîì ç ïîëüñüêèìè
ñîþçíèêàìè çä³éñíþâàâ ïîõîäè íà ÿòâÿã³â. Àëå íåìàº æîäíèõ ï³äñòàâ
ââàæàòè, ùî ï³ä òèñêîì ïàïñüêî¿ êóð³¿, ÿêà áîÿëàñÿ ðóñüêî-ïîëüñüêîãî
ñîþçó, Êàçèìèð Ñïðàâåäëèâèé ó 1192 ð. óêëàâ ç Óãîðùèíîþ ìèð, ÿêèé
ïîãîäæóâàâ çîâí³øíþ àíòèðóñüêó ïîë³òèêó (ñâîºð³äíó ïðåäòå÷ó Ñï³ø-
ñüêî¿ óãîäè 1214 ð.)1560. Íåâåëèêèé ôðàãìåíò Êàäëóáêà ïðî ïåðåãîâîðè
êðàê³âñüêîãî ºïèñêîïà Ïåëüêè ³ âîºâîäè Ìèêîëàÿ ç ïðåäñòàâíèêàìè
óãîðñüêîãî êîðîëÿ Áåëè ²²² òàêèõ ï³äñòàâ íå äàº1561.
Ñìåðòü Êàçèìèðà Ñïðàâåäëèâîãî 5 òðàâíÿ 1194 ð. ðîçïàëèëà âiéíó
ìiæ éîãî ñïàäêîºìöÿìè, ó ÿêó àêòèâíî âòðóòèâñÿ Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷.
Ñèíè Êàçèìèðà Ñïðàâåäëèâîãî Ëºøêî Á³ëèé òà Êîíðàä áóëè éîãî äâîþ-
ð³äíèìè áðàòàìè. Êðàê³âñüêà åë³òà, î÷îëåíà ºïèñêîïîì Ïåëüêîþ òà âî-
ºâîäîþ Ìèêîëàºì, ïðîãîëîñèëà êðàê³âñüêèì êíÿçåì ñòàðøîãî ç áðàò³â
Ëºøêà Á³ëîãî. Àëå ç öèì íå ïîãîäèâñÿ ìîëîäøèé áðàò Êàçèìèðà Ñïðà-
âåäëèâîãî Ìºøêî Ñòàðèé. Éîãî ñèí Áîëåñëàâ çàéíÿâ Êóÿâè, à Ìºøêî
Ñòàðèé ç ³íøèì ñèíîì Âëàäèñëàâîì Òîíêîíîãèì ðóøèâ íà Êðàê³â,
î÷³êóþ÷è ï³äõîäó ç Êóÿâ ñèíà Áîëåñëàâà òà ç Ñ³ëåç³¿ ñîþçíèê³â ðàòè-
áîðñüêîãî êíÿçÿ Ìºøêà Ïëîñêîíîãîãî ³ îïîëüñüêîãî êíÿçÿ ßðîñëàâà.
Âiéñüêî êðàêiâ'ÿí ç þíèìè Ëºøêîì Áiëèì òà Êîíðàäîì ³ âîºâîäîþ Ìè-
êîëàºì éøëî íà ç'ºäíàííÿ ç âîëèíÿíàìè Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à. Ùîáè
âèãðàòè ÷àñ äî ïiäõîäó ñiëåçüêèõ êíÿçiâ, Ìºøêî Ñòàðèé çàïðîïîíóâàâ
Ðîìàíîâi âèñòóïèòè ïîñåðåäíèêîì íà ïåðåãîâîðàõ. Ðîìàí âiäêèíóâ öþ
ïðîïîçèöiþ1562.
Òîäi Ìºøêî ðîçïî÷àâ áèòâó, ñïîäiâàþ÷èñÿ âèïåðåäèòè ïðîòèâíèêiâ
(âîëèíñüêi âiéñüêà âñòóïèëè ó áèòâó ìàëî íå íà ìàðøi). 13 âåðåñíÿ
1557 Mistrza Wincentego Kronika Polska / Tłum. K.Abgarowicz i B.Kürbis. Warszawa, 1974. S. 416--417.
1558 Ibidem. S. 421.
1559 Ипатьевская летопись. Стб. 702.
1560 Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. С. 162.
1561 Mistrza Wincentego Kronika Polska. S. 421.
1562 Ипатьевская летопись. Стб. 686--687.

276
1195 ð. íà áåðåç³ ð³÷êè Ìîçãàâà á³ëÿ ì³ñòà ªíäæåê³â, 80 êì íà ïiâí³÷
â³ä Êðàêîâà âiäáóëàñÿ îäíà ç íàéæîðñòîê³øèõ áèòâ çà ÷àñiâ ôåîäàëü-
íèõ óñîáèöü ó Ïîëüùi. Ó ïåðø³é ôàç³ áèòâè Ìºøêî Ñòàðèé âð³çàâñÿ
ó áîéîâ³ ïîðÿäêè âîëèíÿí, Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ áóâ âàæêî ïîðàíåíèé ³
âîëèíÿíè ïî÷àëè â³äñòóïàòè. Îñòàííº äîçâîëèëî êè¿âñüêîìó ë³òîïèñöþ
³ãóìåíó Ìîéñåþ, ÿêèé ïèñàâ äëÿ êîëèøíüîãî Ðîìàíîâîãî òåñòÿ êíÿçÿ
Ðþðèêà Ðîñòèñëàâè÷à, íàïèñàòè, ùî âîëèíñüêèé êíÿçü áóâ ðîçãðîì-
ëåíèé1563. Àëå áèòâà íà öüîìó íå çàê³í÷èëàñÿ. Ìºøêî Ñòàðèé âòðàòèâ
ïîëîâèíó â³éñüêà, íà ïîë³ áîþ çàãèíóâ éîãî ñèí Áîëåñëàâ, à ñàì êíÿçü
òåæ áóâ ïîðàíåíèé ³ éîãî â³éñüêî çàëèøèëî ïîëå áèòâè1564. Íåïåâíà
ñèòóàö³ÿ ³ ÷óòêè ïðî ñìåðòü êíÿçÿ Ðîìàíà çìóñèëè êðàê³âñüêîãî ºïèñ-
êîïà ïðèáóòè ó âîëèíñüêèé òàá³ð. Íåçâàæàþ÷è íà ïîðàíåííÿ Ðîìàí
áóâ ãîòîâèé ïîâåðíóòè ñâîº â³éñüêî íà ïîëå áèòâè1565, àëå ï³ñëÿ íàðàäè,
âðàõîâóþ÷è ïîíåñåí³ âòðàòè, â³éñüêî ïåðåìîæö³â, çà ÿêèìè çàëèøèëî-
ñÿ ïîëå áèòâè, òåæ ïîâåðíóëî íàçàä äî Êðàêîâà1566.
Êîëè îáèäâà â³éñüêà â³äñòóïàëè â³ä Ìîçãàâè, ñ³ëåçüê³ êíÿç³ Ìºøêî
Ïëîñêîíîãèé ³ ßðîñëàâ íåñïîä³âàíî ç³òêíóëèñÿ ç ñàíäîìèðñüêèì âîº-
âîäîþ Ãîâàðêîþ. Îáèäâà â³éñüêà ñï³çíèëèñÿ ³ íå âçÿëè ó÷àñò³ ó áèòâ³.
Âîºâîäà ïåâíî çíàâ ïðî ïîðàçêó Ìºøêà Ñòàðîãî ³ ç ìàëèìè ñèëàìè
àòàêóâàâ ñ³ëåçüêèõ êíÿç³â, àëå áóâ ðîçáèòèé ³ ïîòðàïèâ â ïîëîí1567.
Õî÷à áèòâà ïiä Ìîçãàâîþ ôîðìàëüíî çàâåðøèëàñÿ ïåðåìîãîþ Ëºøêà
Áiëîãî1568, áî Ìºøêî Ñòàðèé ïåðøèì ïîêèíóâ ïîëå áîþ, ôàêòè÷íî îáè-
äâ³ ñòîðîíè ïîíåñëè âåëèê³ âòðàòè ³ áóëè âèìóøåí³ âçÿòè ïàóçó1569. Ðî-
ìàí Ìñòèñëàâè÷ ç âîëèíñüêèìè ïîëêàìè ïîâåðíóâñÿ ó Âîëîäèìèð1570.
Îáèäâ³ ñòîðîíè âäàëèñÿ äî ïåðåìîâèí. Ñþçåðåíîì Ïîëüùi ôîðìàëüíî
çàëèøèâñÿ Ëºøêî Á³ëèé, à Ìºøêî Ñòàðèé çàäîâîëüíèâñÿ Êóÿâñüêèì
êíÿç³âñòâîì, ÿêå çàëèøèëîñÿ ï³ñëÿ ñìåðò³ Áîëåñëàâà1571.
1563 Там же. Стб. 687.
1564 Rocznik kapituły krakowskiej // Monumenta Poloniae Historica. T. 2 / Ed. A. Biełowski. Lwów,
1872. P. 800; Rocznik Tracki // Ibidem. P. 835; Rocznik świętokrzycki nowy // Monumenta Poloniae
Historica. T. 3. Lwów, 1878. P. 70; Rocznik kapituły gnieźnieńskiej // Kürbis B. Dziejopisarstwo wiel-
kopolskie w XIII i XIV wieku/ Warszawa, 1959. S. 21; Kozłowska-Budkowa S. Bolesław (1159--1195) //
Polski Słownik Biogra czny. T. 2. Kraków, 1936. S. 262; Zientara B. Mieszko III Stary // Poczet krolów
i książąt Polskich. Warszawa, 1980. S. 120; Samsonowicz H. Leszek Biały // Ibidem. S. 139.
1565 Mistrz Wincenty tzw. Kadłubek. Kronika Polska / Przełożyła i opracowała B.Kürbis. Wrocław, 1996.
S. 254--255.
1566 Przybył M. Władysław Laskonogi. Poznań, 1998. S. 37.
1567 Samsonowicz H. Leszek Biały. S. 139--140.
1568 Грушевський М.С. Історія України-Руси. Т. 3. Львів, 1905. С. 3; В.Пашуто (Пашуто В.Т. Внеш-
няя политика Древней Руси. С. 164) та М.Котляр (Котляр М.Ф. Історія дипломатії Південно-
Західної Русі. Київ, 2003. С. 101), йдучи за Київським літописом, писали про поразку Романа
Мстиславича.
1569 Włodarski B. Wolyń pod rządami Rurikowiczów i Boleslawa Jerzego Trojdenowicza // Rocznik
Wolyński. T. 3. Równe,1934. S. 129; Idem. Polska i Rus:1194-1340. Warszawa,1966. S. 19; Головко А.Б.
Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях Х -- первой трети ХІІІ вв. С.86--87;
Його ж. Роман Мстиславич і його доба. С. 130--133
1570 Ипатьевская летопись. Стб. 687.
1571 Dokumenty Kujawskie i Małopolskie przeważnie z XIII wieku / Wyd. B.Ulanowski // Archiwum
komisji historycznej Akademii Umiejętności. T. 4. Kraków, 1888. № 4; Szczur S. Zmiany polityczne w

277
Ðîëü Ðîìàíà ó áèòâ³ ïðè Ìîçãàâ³ áóëà âåëèêîþ, ¿¿ îñîáëèâî ï³äêðåñ-
ëèâ àâòîð Âåðõíüîñ³ëåçüêîãî ð³÷íèêà ("á³ëÿ Ìîçãàâè â³äáóëàñÿ â³éíà ç
êíÿçåì Ðîìàíîì")1572. Çðîçóì³ëî òàêîæ, ùî öÿ áèòâà óêð³ïèëà ñòîñóíêè
ì³æ Ðîìàíîì òà éîãî ìîëîäøèìè äâîþð³äíèìè áðàòàìè. Àëå, âæå
íåâäîâç³ ó Ïîëüùi çíîâó âiäáóëèñÿ çìiíè. Ïðàâäà, âîíè áóëè ïîâ'ÿçàí³
íå ç ðåçóëüòàòàìè áèòâè ïðè Ìîçãàâ³. Íåâäîâîëåíà ïðàâëiííÿì áiñêóïà
Ïåëüêè i éîãî ïàðòi¿, ÿê³ ¿¿ â³äøòîâõíóëè â³ä âëàäè, ìàòè Ëºøêà
Áiëîãî ñàìà çâåðíóëàñÿ äî Ìºøêà Ñòàðîãî. Ó 1198 ð. áóëî äîñÿãíå-
íî êîìïðîìiñó. Ìºøêî ïîâåðíóâ Êóÿâè â îáìií íà Êðàêiâ. Àëå âií
òàêîæ íå ìiã òåðïiòè âëàäè êðàêiâñüêî¿ êëiêè i îáìåæèâñÿ òèòóëîì
òà ïðèñóòíiñòþ ñâîãî ãàðíiçîíó ó ñòîëèöi. Ëºøêî Áiëèé îòðèìàâ Ñàí-
äîìèðñüêå êíÿçiâñòâî, à éîãî áðàò Êîíðàä -- Ìàçîâåöüêå. Îáîº òåïåð
ïîâíiñòþ îðiºíòóâàëèñÿ íà Ðîìàíà, ïîçèö³¿ ÿêîãî çíà÷íî óêð³ïèëèñÿ,
ùî äîçâîëèëî éîìó íåâäîâç³ çä³éñíèòè íàéá³ëüøó ñïðàâó ñâîãî æèòòÿ:
îá'ºäíàòè Ãàëèöüêó òà Âîëèíñüêó çåìë³.
Îáñòàâèíè öüîãî îá'ºäíàííÿ òî÷íî íå âiäîìi, âîíè íå çíàéøëè â³äî-
áðàæåííÿ ó ë³òîïèñíèõ òåêñòàõ, ÿê³ çáåðåãëèñÿ. Â³òàë³é Íàã³ðíèé âçà-
ãàë³ ïðîïîíóº äàòóâàòè öþ ïîä³þ 1198 ð.1573 Çà Â³íöåíò³ºì Êàäëóáêîì
Ðîìàíà ïîñòàâèâ ãàëèöüêèì êíÿçåì Ëºøêî Áiëèé ÿê ñâîãî íàì³ñíè-
êà1574. Îäíàê ñàíäîìèðñüêèé êíÿçü ñàì òîä³ îð³ºíòóâàâñÿ íà Ðîìàíà ³
ñèëè âîëèíñüêîãî êíÿçÿ áóëè çíà÷íî á³ëüøèìè çà ñèëè ñàíäîìèðñüêîãî
êíÿçÿ. Êð³ì òîãî, óòâåðäæåííÿ êíÿçÿ â Ãàëè÷³ çàëåæàëî ïåðø çà âñå
â³ä ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà. Òîìó ³íôîðìàö³ÿ Êàäëóáêà äîçâîëÿº ò³ëüêè
ïðèïóñêàòè, ùî ó ïîõîäi íà Ãàëè÷ ç âîëèíÿíàìè, ìîæëèâî, éøëè äðó-
æèíè ñàíäîìèðñüêîãî òà ìàçîâåöüêîãî êíÿç³â. Ç öüîãî æ äæåðåëà ìà-
ºìî ïîâiäîìëåííÿ i ïðî áié ïiä Ãàëè÷åì. I.Êðèï'ÿêåâè÷ çâåðíóâ óâàãó,
ùî ïàðòiÿ ïðèõèëüíèêiâ Ðîìàíà áóëà ÷èñëåííîþ, i îêðåìi áîÿðè ïiøëè
çà íèì íàâiòü ó åìiãðàöiþ ï³ñëÿ ïåðøî¿ íåâäàëî¿ ñïðîáè1575. Àëå, íà-
ïåâíî, íå ìåíø ÷èñëåííîþ áóëà ³ ïàðò³ÿ éîãî ïðîòèâíèê³â. Êàäëóáåê
òàêîæ ñïîâ³ùàº ïðî ðåïðåñ³¿ Ðîìàíà ñòîñîâíî ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà1576.
Çàãàäêà çàãèáåë³ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à. Çàãàäêà çàãèáåë³ Ðîìàíà
Ìñòèñëàâè÷à ï³ä Çàâèõâîñòîì 19 ÷åðâíÿ 1205 ð., íåçâàæàþ÷è íà ïî-
ëåì³êó ïðî íå¿, ÿêà òðèâàº âæå á³ëüøå í³æ äâà ñòîë³òòÿ, çàëèøàºòüñÿ
â³äêðèòîþ. Àêòóàëüí³ñòü ðîçâ'ÿçàííÿ ïðîáëåìè íå ï³äëÿãàº ñóìí³âó,
òîæ âèäàºòüñÿ äîö³ëüíèì ùå ðàç ðîçãëÿíóòè â êîìïëåêñ³ âñ³ çáåðåæåí³
äæåðåëà òà ïðîàíàë³çóâàòè âèñíîâêè ïîîäèíîêèõ äîñë³äíèê³â.
Wielkopolsce 1181--1195 // Roczniki Historyczne. T. 46. 1980. S. 13--14.
1572 "In Mescava bellum cum Romano rege  t" (Rocznik gómośłąski // Monumenta Poloniae Historica.
T. 3 / Ed. A.Bielowski. Lwów, 1878. P. 715).
1573 N a g i r n y j W. Polityka zagraniczna księstw ziem Halickiej i Wołyńskiej w latach 1198 (1199) -- 1264.
Kraków, 2011. S. 75--94.
1574 Mistrza Wincentego kronika polska / Ed. A. Bielowski // Monumenta Poloniae Historica. T.2. Lwów,
1872. S.437--440; Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3. Львів, 1905. С. 4--6; Щавелева Н. И.
Польские латиноязычные средневековые источники. Москва, 1990. С. 110--112; Головко О.
Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси з історії політичного життя Південної Русі ХІІ
-- початку ХІІІ століття. Київ, 2001. С. 142--143.
1575 Крип'якевич I. Галицько-Волинське князiвство. С.110.
1576 Mistrza Wincentego kronika polska. Р. 440--441.

278
Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêèé ë³òî-
ïèñ, ÿêèé ðîçïî÷èíàº ïàíåã³ðèê
Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à, íå çáåð³ã
ïîäðîáèöü éîãî çàãèáåë³1577.
Âîëîäèìèðî-ñóçäàëüñüêà âåð-
ñ³ÿ ñôîðìîâàíà äàëåêî â³ä ö³º¿
ïîä³¿ çà âòîðèííîþ ³íôîðìàö³-
ºþ ("Èäå Ðîì҃íü íà Ëѧõû è âçÿ
â҃ ãîðîäà Ëѧäüñêàѩ è ñòàâøþ
æå ѥìîó íàä Âèñëîþ ðѣêîþ è
ѿѣõà ñà҃ â ìàëѣ äðóæèíѣ ѿ ïîë-
êó ñâîѥãî. Ëѧõîâå æå íàѣõàâøå
îóáèøà è. È äðóæèíó ѡêîëî ѥãî
èçáèøà. Ïðèѣõàâøå æå Ãàëè÷àíå
âçѧøà êíѧçѧ ñâîѥãî ìð҃òâà è íåñî-
øà è â Ãàëè÷ü è ïîëîæèøà è âú
ö҃ðêâè ñò҃ûѩ Áö҃à"1578). Âîíà ñòàëà
îñíîâîþ ñêîðî÷åíèõ ïîâ³äîìëåíü
ìîëîäøèõ ë³òîïèñ³â íîâ³øî¿ ðî-
ñ³éñüêî¿ òðàäèö³¿. "Èäå Ðîìàíú
Ãàëè÷ñüê³é íà Ëÿõû è âçÿ 2 ãîðî-
äà Ëÿòñêà, ñòàâøè æå åìó íàäú
Âèñëîþ ðѣêîþ, è îòúѣõà âú ìàëѣ
äðóæèíѣ îòú ïîëêó åãî, Ëÿõîâå
æå íàѣõàøå óáèøà åãî è äðóæèíó åãî î íåìú èçáèøà âñþ; øåäøå æå Ãà-
ëè÷àíå âçÿøà êíÿçÿ ñâîåãî ìåðòâà, è íåñîøà è âú Ãàëè÷ú, è ïîëîæèøà
è âú öåðêâè ñâÿòûà Áîãîðîäèöà"1579; "Òîãî æå ëѣòà Ðîìàíú Ãàëè÷ñê³é
õîäè íà Ëÿõû, âçÿ ãðàäú èõú, è ñòà íàäú Âèñëîþ ðѣêîþ; îòúèõàâü îòú
ïîëêîâú âú ìàëѣ äðóæèíѣ, Ëÿõîâå æå íàèõâøè óáèøà åãî; è ïîëîæè-
øà åãî âú Ãàëè÷è ó ñâÿòûà Áîãîðîäèöà"1580; "Êíÿçü Ðîìàí Ãàëè÷ñêèé
è ñûí åãî Äàíèë õîäè íà ëÿõè, âçÿ ãðàä èõ è ñòà íàä Âèñëîþ ðåêîþ. È
îòåõà ìàëî îò ïîëêîâ â ìàëå äðóæèíå, ëÿõîâå æå íàåõàâ, óáèøà êíÿçÿ
Ðîìàíà"1581 (Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ "âêîìïîíóâàëè" äî òåêñòó ðåäàêòîðè
ë³òîïèñó äðóãî¿ ïîëîâèíè XVI ñò.); "Òîãî æå ëѣòà êíÿçü âåëèêè Ðîìàíú
Ìñòèñëàâè÷ü Ãàëè÷ñê³é õîäè ðàòüþ íà Ëÿõè, è âçÿ äâà ãðàäà èõú, è
ñòà íàäú Âèñëîþ ðѣêîþ, è òó ñòîàâú îïëîøèñÿ, è îòúѣõàâü îòú ïîëêó
ñâîåãî âú ìàëѣ äðóæèíѣ, Ëÿõîâå æå íàѣõàøà íà íåãî, è íàïàäøå óáèøà
åãî, è ïîëîæèøà âú Ãàëè÷ѣ âú öåðêâè ïðå÷èñòûà Áîãîðîäèöà"1582.
Â ³íøèõ ë³òîïèñàõ çíàõîäèìî ùå ëàêîí³÷í³ø³ ïîâ³äîìëåííÿ: "Òîãî
1577 Ипатьевская летопись. Стб. 715--717.
1578 Лаврентьевская летопись. Стб. 425.
1579 Воскресенская летопись // Полное собрание русских летописей [ПСРЛ]. Т. 7. Москва, 2001.
С. 112.
1580 Тверская летопись // ПСРЛ. Т. 15. Москва, 2000. Стб. 302--303.
1581 Холмогорская летопись // ПСРЛ. Т. 33. Ленинград, 1977. С. 58.
1582 Никоновская летопись // ПСРЛ. Т. 10. Санкт-Петербург, 1885. С. 50.
Печатка краківського князя Лєшка Білого
(2294–1198, 1199, 1201, 1202–1237)

279
æå ëѣòà óáèøà êíÿçÿ Ðîìàíà â Ëÿñѣõú"1583; "Âú ñåæå ëѣòî óáèøà Ðîìà-
íà âú Ëѧcѣõú"1584; "Òîãî æå ëѣòà èäå Ðîìàíú Ìñòèñëàâè÷ü íà ëÿõû, è
òàìî óáèøà è"1585; "Òîãî æå ëåòà èäå Ðîìàí ãàëè÷åñêèé íà Ëÿõè. Òàìî
è óáèøà åãî"1586.
Äåùî â³äð³çíÿºòüñÿ âåðñ³ÿ ï³çí³øîãî Ãóñòèíñüêîãî ë³òîïèñó, óêëà-
äà÷³ ÿêîãî êîðèñòóâàëèñÿ äåÿêèìè âòðà÷åíèìè çàõ³äíîðóñüêèìè ë³òî-
ïèñàìè òà ïîëüñüêèìè äæåðåëàìè: "Â òî æå ëѣòî Ðîìàíú Ìñòèñëà-
âè÷ Ãàëèöêèé, èùà âèíû íà Ëÿõîâú, ïîñëà ñî ãîðäîñòèþ äî Ëºøêà
Áѣëîãî, êíÿçÿ Ïîëñêîãî, äà åìó äàñòü âîëîñòü âî ñâîåé äåðæàâѣ çà
òðóäû, ÿæå ïîäúÿòü, ïîìàãàÿ åìó íà Ìå÷èñëàâà Ñòàðîãî, ñòðèÿ åãî.
Ëºøêî æå îòâѣùà åìó, ÿêîæå äîñòîèí åñè ìçäû, ïîíåæå áѣæàëú åñè
îò áðàíè. Ðîìàí æå ðàçãíѣâàñÿ âåëìè è ñîáðà âåëèêîå ìíîæåñòâî âîé,
ïîéäå âú äåðæàâû Ëÿäçêèÿ, õîòÿ Ëÿõîâ è âѣðó èõ ïîãóáèòè. È ïðèøåä
êî Ëþáëèíó, îáëåæå è,è ñòîÿ ïîä íèìú ìѣñÿöú, íî íå ìîæå åãî âçÿ-
òè. È ïîòîìú óñëûøà, ÿêî Ëºøêî êíÿçü ñú Êîíäðàòîì, áðàòîì ñâîèì,
èäóòú íà íåãî, îñòàâèâú Ëþáëèíú, ïîéäå ïðîòèâó èõ ïðåç Âèñëó, è òà-
ìî ïîä Çàâèôîñòîìú ãðàäîìú ïîðàæåíú è óáèåíú áûñòü ñåé âåëèêèé è
õðàáðûé è ñëàâíûé âî êíÿçѣõ Ðîìàíú Ìñòèñëàâè÷"1587.
Çàãàëîì æå ïåðåêàçè ë³òîïèñ³â, ïîïðè ïåâí³, íå äî ê³íöÿ çðîçóì³ë³
äåòàë³ çàãèáåë³ êíÿçÿ, íå äàþòü çìîãè ðåêîíñòðóþâàòè ïåðåá³ã ïîä³é,
à òàêîæ çðîçóì³òè ïðè÷èíè ñàìîãî ïîõîäó. Íå çáåðåãëàñÿ ³íôîðìàö³ÿ,
çàô³êñîâàíà áåçïîñåðåäíüî ó÷àñíèêàìè ïîä³é, àáî æ ñôîðìîâàíà ó ãà-
ëèöüêî-âîëèíñüêîìó ñåðåäîâèù³.
Ñâ³ä÷åííÿ ïîëüñüêèõ äæåðåë ïîâí³ñòþ ç³áðàí³ é íàâåäåí³ â äî-
ñë³äæåíí³ Î.Ãîëîâêà1588. Íàéäàâí³ø³ ïîëüñüê³ ð³÷íèêè ïîäàþòü äóæå
êîðîòê³ ïîâ³äîìëåííÿ, íà çðàçîê: "Ðîìàí, íàéõîðîáð³øèé êíÿçü ðó-
òåí³â, ³ç ñâî¿ì â³éñüêîì â³ä ðóê áðàò³â Ëºøêà ³ Êîíðàäà, ñèí³â Êàçè-
ìèðà, çàãèíóâ ï³ä Çàâèõîñòîì"1589, ÿê³ ìàéæå íå â³äð³çíÿþòüñÿ â ð³ç-
íèõ ïàì'ÿòêàõ1590, çà âèíÿòêîì "Òðàöüêîãî ð³÷íèêà"1591, "Êðàê³âñüêîãî
êàëåíäàðÿ"1592 òà "Ìàëîïîëüñüêîãî ð³÷íèêà"1593, ó ÿêèõ óòî÷íåíî, ùî
êíÿçü Ðîìàí çàãèíóâ ï³ä Çàâèõâîñòîì íà ñâÿòèõ Ãåðâàñ³ÿ ³ Ïðîòàñ³ÿ,
òîáòî 19 ÷åðâíÿ 1205 ð.
1583 Летопись Авраамки // ПСРЛ. Т. 16. Москва, 2000. Стб. 47.
1584 IV Новгородская летопись // ПСРЛ. Т. 4. Санкт-Петербург, 1848. С. 19.
1585 Радзивиловская летопись // ПСРЛ. Т. 38. Ленинград, 1989. С. 163.
1586 Пискаревский летописец // ПСРЛ. Т. 34. Москва, 1978. С. 81.
1587 Густынская летопись // ПСРЛ. Т. 40. Санкт-Петербург, 2003. С. 110.
1588 Головко О.Б. Останній похід князя Романа Мстиславича у джерелах та історичній думці //
Український історичний журнал. 2009. №4. С.28--48.
1589 "Romanus fortissimus princeps Ruthenorum cum exercitibus suis a Lestcone et Conrado fratribus
 liis Kazimiri in Zauichost interemptus est" (Rocznik krakowski // Monumenta Poloniae Historica
[MPH]. T. 2. Lwów, 1872. P. 836).
1590 Rocznik świętokrzyski // MPH. T. 2. P. 70; Rocznik kapitulny krakowski // MPH. T. 2. S. 800--801;
Rocznik Sędziwoja // MPH. T. 2. P. 876; Rocznik kujawski // MPH. T. 3. P. 206 (помилково вказана
дата 1202); Rocznik górnosląski // MPH. T. 3. P. 715 (помилково вказана дата 1196 р.).
1591 Rocznik Tracki // MPH. T. 2. P. 836.
1592 Kalendarz Krakowski // MPH. T. 2. P. 923.
1593 Rocznik malopolski // MPH. T. 3. P. 162.

280
Â³ä öèõ êîðîòêèõ êîíñòàíòàö³é çàãèáåë³ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à â³ä-
ð³çíÿþòüñÿ ïîâ³äîìëåííÿ òðüîõ ³íøèõ ïîëüñüêèõ äæåðåë. Ó "Ð³÷íèêó
êðàê³âñüêî¿ êàï³òóëè" çàïèñàíî: "Ðîìàíà, íàéìîãóòí³øîãî êíÿçÿ Ðóòå-
í³â, ÿêèé ï³äíÿâñÿ ó ñâî¿é ãîðäèí³ ³ ïîõâàëÿâñÿ áåçìåæíî âåëèêèì çà
÷èñåëüí³ñòþ â³éñüêîì, ñèíàìè êíÿçÿ Êàçèìèðà Ëºøêîì òà Êîíðàäîì
çà äîïîìîãîþ Âñåâèøíüîãî, ÿêèé ñâî¿ìè ÷åñíîòàìè ï³äòðèìóº òèõ, õòî
ñòî¿òü âèñîêî, ìîãóòí³õ òðîùèòü, à ïîâàëåíèõ ï³äí³ìàº, ó áèòâ³ á³ëÿ
Çàâèõîñòà áóëî âáèòî. Òîä³ æ çà äîïîìîãîþ Âñåâèøíüîãî íàâ³òü ó íåáà-
ãàòüîõ, ÿê³ çàëèøèëèñü ó â³éñüêó îçíà÷åíèõ êíÿç³â, ÿêå ÷åðåç âåëè÷åç-
íó âòîìó òà ðàíè ïîâåðòàëîñÿ äîäîìó, õîðîáð³ñòü íàñò³ëüêè çá³ëüøèëà-
ñÿ, ùî êîëè âîíè ñì³ëèâî íàïàëè íà íåçë³÷åíí³ ôàëàíãè Ðîìàíà, ÿêèé
ï³äñòóïíî âèð³øèâ ïîãóáèòè Ïîëüùó, òa ïðèìóñèëè íà âòå÷ó äâàäöÿòü
îäíó òèñÿ÷ó âî¿í³â. Ï³ñëÿ íå÷óâàíî¿ ð³çàíèíè ð³êà Â³ñëà ïåðåïîâíèëàñÿ
êðîâ'þ ³ âèéøëà ç áåðåã³â, âîäà â í³é ñòàëà ÷åðâîíîþ ³ áóëî â í³é âåëè-
êà ê³ëüê³ñòü òðóï³â âî¿í³â, ÿê³ ïàëè â³ä ðóêè ïåðåìîæö³â -- ïîëÿê³â"1594.
Öÿ õâàëåáíà ðåëÿö³ÿ íàñò³ëüêè íàãàäóº ñòèëü Â³íöåíò³ÿ Êàäëóáêà, ùî
âèäàâåöü ³ êîìåíòàòîð ïàì'ÿòêè íàâ³òü ïðèïèñàâ ¿¿ öüîìó õðîí³ñòó1595.
Àëå òå, ùî ñàì õðîí³ñò, ñó÷àñíèê ïîä³é, ÿêèé â³äçíà÷àâñÿ àãðåñèâíîþ
ïîçèö³ºþ ñòîñîâíî ñõ³äíèõ ñóñ³ä³â, ³ äîáðå çíàâ ïðî öþ ïîä³þ, íå çíàé-
øîâ äëÿ íå¿ ì³ñöÿ ó ñâî¿é õðîí³ö³1596, çìóøóº çàìèñëèòèñÿ íàä ïðè-
÷èíàìè òàêîãî ìîâ÷àííÿ. ×îìó æ â³í íå ñêîðèñòàâñÿ ç ìîæëèâîñò³ çà-
âåðøèòè ¿¿ ñëàâíîþ ïåðåìîãîþ Ëºøêà Á³ëîãî òà Êîíðàäà? Íå âñòèã
(éîãî õðîí³êà äîâåäåíà äî 1202 ð.) ÷è, âîëîä³þ÷è ïîâíîþ ³íôîðìàö³ºþ
³ ïåðåîñìèñëèâøè ñàì³ ïîä³¿, âàãàâñÿ ÿê ¿õ ïîäàòè?
Ó ò. ç. õðîí³ö³ ïîçíàíñüêîãî ºïèñêîïà Áîãóõâàëà (+ 1253) òà êóñòî-
ñà ïîçíàíñüêî¿ êàï³òóëè Ãîäç³ñëàâà Ïàñêà (+ áë. 1284), äðóãà ðåäàêö³ÿ
ÿêî¿ (1377--1384 ðð.) â³äîìà ÿê Âåëèêîïîëüñüêà õðîí³êà, ðîçïîâ³äü ïðî
áèòâó ï³ä Çàâèõâîñòîì âèêëàäåíî â ïîä³áíîìó äóñ³: "Â öåé ÷àñ Ðîìàí,
ìîãóòí³øèé êíÿçü ðóòåí³â, â³äìîâèâñÿ ñïëà÷óâàòè äàíèíó êíÿçþ Ëºø-
êó, ñì³ëèâî âèñòóïàº ïðîòè éîãî âëàäè ³, ç³áðàâøè âåëèêå â³éñüêî, ç
ñèëüíèì çàãîíîì âñòóïàº äî ïîëüñüêèõ çåìåëü. Êîëè ïðî öå äîâ³äàâñÿ
Ëºøêî, â³í ç³áðàâ íåâåëèêèé çàã³í âî¿í³â òà ïîñï³øèâ íà çóñòð³÷, äå
íàïàäàº íà íüîãî, çàõîïëþº ³ ïåðåìàãàº. ×èìàëî ðóòåí³â, ÿê³ ñàìîíàä³-
ÿíî ïðèéøëè ñþäè, áóëè ðàíåí³, äóæå áàãàòî ç íèõ ðàçîì ç Ðîìàíîì
1594 Переклад О.Головка за текстом: "Romanus fortissimus princeps Ruthenorum elevatur in super-
biam et exaltans se in in nita multitudine sui exercitus numerosi a Lezstcone et Cunrado  liis ducis
Kazimiri, cooperante оmnipotentis auxilio, qui propria virtute sublimium colla calcat, qui forcia fran-
git et elisa erigit, in Zauichost est in prelio interfectus. Tunc enim adeo superni opitulamnis fortitu-
do a uit quamquam paucissimis, qui residui de paucis exercibus dictotum ducum iam ad propria
redeuntibus pro sui lassitudine remancerant, ut cum retroversi in nitas phalanges prefati Romani,
dolosi et fraudulenter excidium Polomiae procurantis, audaci congressu impeterent, unus mille et
duo decem milia fugaverunt. Insuper cedis valitudinem inauditam fuit protestata et exundans cruoris
e usio in  umine Vizla, tunc unda ibidem nativo colore in rubrum commutante et innumerosa ca-
daverum ibidem in Polonorum victrici dextera cadencim multitudo" (Rocznik kapitulny krakowski
// MPH. T. 2. P. 800--801).
1595 Ibidem. P. 800.
1596 Головко О.Б. Київська Русь на сторінках хроніки В.Кадлубека // Український історичний жур-
нал. Київ, 1993. № 4--6. С. 36--37.

281
áóëè âáèò³, à ³íø³, ïîáà÷èâøè âñå öå, ñòàëè øóêàòè ñïàñ³ííÿ ó âòå÷³,
ïðè÷îìó á³ëüø³ñòü ç íèõ çàê³í÷èëè æèòòÿ ó ð³÷ö³ Â³ñë³. Îòæå, Ðîìàí,
çàáóâøè ïðî ÷èñåëüí³ áëàãîä³ÿííÿ, ÿê³ éîìó çðîáèëè Êàçèìèð ³ éîãî
ñèí Ëºøêî, íàñì³ëèâñÿ íàïàñòè íà ñâî¿õ áðàò³â, àëå, îòðèìàâøè óäàðó
ìå÷åì, âèïóñòèâ äóõ íà ïîë³ áèòâè. ² ñòàëîñÿ â ðîö³ â³ä Íàðîäæåííÿ
Õðèñòà 1205"1597. Çàëåæí³ñòü ïîçíàíñüêîãî òåêñòó â³ä êðàê³âñüêîãî ö³ë-
êîì î÷åâèäíà.
Ùå îäíà õðîí³êà Äçåðçâè (Dzierzwy), êîìï³ëÿö³ÿ ïî÷àòêó XIV ñò.,
ó ôðàãìåíò³, ïðèñâÿ÷åíîìó çàãèáåë³ êíÿçÿ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à, ôàê-
òè÷íî ïîâòîðþº ïîïåðåäí³ òåêñòè, ÿê³ éäóòü â³ä Â³íöåíò³ÿ Êàäëóáêà,
ïîçíàíñüêîãî ºïèñêîïà Áîãóõâàëà ÷è êóñòîñà ïîçíàíñüêî¿ êàï³òóëè Ãî-
äç³ñëàâà Ïàñêà: "Â öåé æå ÷àñ, Ðîìàí ìîãóòí³øèé êíÿçü Ðóòåí³â, ç³áðàâ
âåëè÷åçíå â³éñüêî ³ êíÿçþ Ëºøêîâ³ â³äìîâëÿºòüñÿ ïëàòèòè äàíèíó, íà-
õàáíî âèñòóïàº ïðîòè éîãî âëàäè ³ íåñïîä³âàíî âñòóïàº â ïîëüñüê³ çåì-
ë³. Êîëè ïðî öå ïî÷óâ Ëºøêî, â³í ç íåâåëèêèì çàãîíîì âî¿í³â ïðÿìóº
ï³ä Çàâèõîñò, äå çàõîïëþº, ðîçáèâàº ³ ïåðåìàãàº. Ðóòåíè, ùî ñïî÷àòêó
âåëè ñåáå ñàìîíàä³ÿíî, áóëè ðàíåí³ òà âáèò³, ³íø³ çíàéøëè ñïàñ³ííÿ ó
âòå÷³"1598. Ñàìå òàêà âåðñ³ÿ âèäàâàëàñÿ íàéá³ëüø ïðàâäîïîä³áíîþ, ÿê
ó ïåð³îä áîðîòüáè çà ñïàäùèíó Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à, òàê ³ ï³çí³øå, â
ïåð³îä áîðîòüáè çà ñïàäùèíó Ðîìàíîâè÷³â.
Ó òåêñò³ ò. ç. "Êàòàëîã³â êðàê³âñüêèõ ºïèñêîï³â" (V êàòàëîã, äîâåäå-
íèé äî Çá³ãíºâà Îëåñíèöüêîãî (+ 1455), ÿêèé çáåð³ãñÿ â ðóêîïèñ³ ïåðøî¿
ïîëîâèíè XVI ñò.1599) íàâåäåíèé äåùî ïîâí³øèé ôðàãìåíò ïðèñâÿ÷åíèé
çàãèáåë³ êíÿçÿ Ðîìàíà ç ïîäðîáèöÿìè éîãî ïîõîðîíó: "Ðîìàí, êíÿçü
Ðóñ³ ìîãóòí³é, ç â³éñüêîì ñâî¿ì ÷èñëåííèì Ëºøêîì ³ Êîíðàäîì, êíÿ-
çÿìè êðàê³âñüêèì òà ñàíäîìèðñüêèì, á³ëÿ Çàâèõâîñòà ðîçáèòèé áóâ...
Òîé æå êíÿçü Ðîìàí ó òðèíàäöÿò³ êàëåíäè ëèïíÿ áóâ óáèòèé, ó äåñÿò³
êàëåíäè ÷åðâíÿ ïîõîâàíèé ó Ñàíäîìèð³ òà ï³ñëÿ âèêóïó áóâ âèêîïàíèé
1597 Переклад О.Головка за текстом: "Illo quoque in tempore Romanus potentissimus princeps Ru-
thenorum seperdictus duci Lestkoni tributo denegat audaciterque suo imperio se opponit ac con-
gregato mango numerositatis exercitu manu potenti metas Polonie aggreditur insperate. Quod dum
auribus Lestkonis perstrepuit, illico paucorum paucis armatorum congregacione facta in Zawichost
sibi occurrit, in eumque irruit, occupant et prosternit. Quod Rutheni cernentes qui primo pom-
patice venerant, vulnerati et occisi quam plurimi cum duce suo Romano mortui ceciderunt, reliqui
fuge presidium inire in qua fuga multi in Wysla  uvio vitam miserabiliter terminarunt. Sic Romanus
qui oblitus bene cius per Kazimirum et Lestkonem  lium eius sibi quam pluries impensis, fraters
suos impugnare presumpsit, a gladio corruens in loco certaminis expiriravit. Et hoc anno Domini
MºCCºVº" (Kronika Bogushwała i Godesława Paska // MPH. T. 2. P. 553; Сhronica Poloniae Maiores,
recensuit et annotavit B.Kürbis // MPH. Series nova. T. 8. Warszawa, 1970. P. 79. Тексти ідентичні).
1598 Переклад О.Головка за текстом: "Illo quoque in tempore Romanus potentissimus princeps Ruthe-
norum, congregato magne numerositatis exercitu, duci Lestkoni tributo denegat, audacter se opponit,
potenti manu Polonie metas aggreditur insperate. Quod cum auribus Lestkonis insonuit, illico cum
paucis sibi occurrit in Zawichost, occupat, irruit et trucidat. Quod Rutheni cernentes, qui primum
pompatice venerant, vulneratis occisisque quam plurimis, confusi reliqui fuge presidium ininiere"
(Kronika Dzierzwy // MPHP. Series nova. T. 15. Kraków, 2013. P. 75--76; О.Головко користувався
текстом з "Краківського францісканського річника"( Rocznik franciszkański krakowski // MPH.
T. 3. Lwów, 1878. P. 46.), але ці тексти ідентичні.
1599 Kętrzyński W. Katalogi biskupów krakowskich // Monumenta Poloniae Historica. T. 3. Lwów, 1878.
S. 315.

282
³ ïåðåäàíèé ðóñè÷àì"1600.
Îòæå, ïîëüñüê³ äæåðåëà òåæ íå äàþòü çìîãè çîð³ºíòóâàòèñÿ ó öèõ
ïîä³ÿõ. Çàëèøàºòüñÿ íåçðîçóì³ëèì, ÷îìó Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ ïî÷àâ â³é-
íó ç áëèçüêèìè ðîäè÷àìè òà ñîþçíèêàìè1601. Çðåøòîþ, çà ³íôîðìàö³ºþ
òîãî æ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî ë³òîïèñó ó 1207 ð. Ëºøêî Á³ëèé íà çó-
ñòð³÷³ ç âäîâîþ Ðîìàíà ñàì íå ì³ã ïîÿñíèòè ïðè÷èí ö³º¿ â³éíè ("áå áî
Âîëîäèñëàâ ëåñòÿ ìåæè èìà"1602). Ùî öå, ñïðîáà çâàëèòè âèíó íà ñâîãî
äàâíüîãî ñóïåðíèêà êíÿçÿ Âëàäèñëàâà Òîíêîíîãîãî, ñèíà Ìºøêà Ñòà-
ðîãî? Áóäü-ÿê³ ñïðîáè øóêàòè "áîÿðñüêèé ñë³ä" â îñîá³ Âîëîäèñëàâà
Êîðìèëü÷è÷à1603, ÿêèé ïðàâäîïîä³áíî, â öåé ÷àñ ïåðåáóâàâ â óãîðñüê³é
åì³ãðàö³¿, çàëèøàþòüñÿ àïð³îðíèì çäîãàäîì. Ç ö³º¿ ³íôîðìàö³¿ ìîæíà
ò³ëüêè çðîáèòè âèñíîâîê, ùî ñàì êîíôë³êò íå ìàâ ãëèáîêèõ ïðè÷èí, à
éîãî ðåçóëüòàò äëÿ îáîõ ñòîð³í âèÿâèâñÿ íåñïîä³âàíèì.
Ï³çí³ø³ ïîëüñüê³ õðîí³ñòè äîäàëè äî öüîãî åï³çîäó âëàñí³ êîíñòðóê-
ö³¿, äæåðåëà ÿêèõ íåìîæëèâî âñòàíîâèòè1604. Òàê, çà ßíàì Äëóãîøåì
Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ õîò³â îòðèìàòè Ëþáë³íñüêó çåìëþ ÿê êîìïåíñàö³þ
çà ó÷àñòü ó áèòâ³ ï³ä Ìîçãàâîþ. Ïåðåä ïîõîäîì ó íüîãî âèíèê êîíôë³êò
ç âîëîäèìèðñüêèì ºïèñêîïîì, ÿêèé â³äìîâèâñÿ áëàãîñëîâèòè âèïðàâó
ïðîòè ïîëÿê³â. Ï³ñëÿ íåâäàëî¿ îáëîãè Ëþáë³íà, ÿêà òðèâàëà ì³ñÿöü, ùî
äàëî çìîãó êíÿçÿì Ëºøêó òà Êîíðàäó ç³áðàòè â³éñüêî ïîáëèçó Ñàíäî-
ìèðà, Ðîìàí çàçíàâ ïîðàçêè á³ëÿ Çàâèõâîñòà1605. Ìàöåé Ñòðèéêîâñüêèé
ðîçãîðíóâ öþ âåðñ³þ çíà÷íî øèðøå, äîäàâøè, ùî Ðîìàí çáèðàâñÿ "íå
ëèøå çàâîþâàòè Ïîëüùó, àëå é çíèùèòè âåñü ð³ä ëàòèííèê³â", äåòà-
ë³ ïîãðîç âîëîäèìèðñüêîìó âëàäèö³ ³ ìóæíþ â³äïîâ³äü ºïèñêîïà ("çà
ïðàâäó, ÿ íå áîþñÿ ïðèéíÿòè ñìåðòü, äî òîãî æ, òàêîæ ³ ñàì êíÿçü
Ðîìàí íå çíàº, ÷è âåðíåòüñÿ ç â³éíè, ÷è í³..."), ³ çàâåðøèâøè êîðîòêîþ
ïîåìîþ-ïàí³ã³ðèêîì íà ïîëüñüêó ïåðåìîãó á³ëÿ Çàâèõâîñòà. Äàë³, ïî-
ñèëàþ÷èñü íà Ìåõîâ³òó ³ Êðîìåðà, çàçíà÷àº, ùî ïîõîâàëè éîãî ñïåðøó
ó Ñàíäîìèð³, à ïîò³ì ç ïî÷åñòÿìè -- ó Âîëîäèìèð³, çàïëàòèâøè çà ò³ëî
òèñÿ÷ó ãðèâåíü ñð³áëîì âèêóïó1606. Îëåêñàíäð Ãâàíü¿í³ îáìåæèâñÿ íà-
ñòóïíîþ ³íôîðìàö³ºþ: "Öåé á³ëüøå, í³æ éîãî ïðåäêè, âîþâàâ ç ïîëü-
ñüêèìè êíÿçÿìè, îäíàê áóâ óáèòèé á³ëÿ Çàâèõâîñòà 1205 ðîêó"1607.
1600 "Romanus princeps Ruthenorum fortissimus cum exercitus sui multitudine per Lestkonem et Con-
radum duces Cracouinensem et Sandomiriensem circa Zawichost pognans deletus est... Idem Roma-
nus dux tredecimo Kalendas iulii occisus, decima iunii Sandomirie sepelitur et exhumatus Ruthenis
pro captius omnibus redditur"(Katalogi biskupów krakowskich. Р. 353). На описку "decima iunii"
замість "decima iulii" (22 червня) звернув увагу ще видавець пам'ятки Йосиф Шиманьський
(Головко О.Б. Останный похід князя Романа Мстиславича. С. 30).
1601 Engel J.Ch. Geschichte von Halitsch und Vlodimir. Wien, 1792. S. 512; Grodecki R., Zachorowski S.,
Dąbrowski J. Dzie
1602 Ипатьевская летопись. Стб. 719.
1603 Крип'якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. Львів, 1999. С. 113.
1604 Semkowicz W. Krytyczny rozbiór dziejów polskich Jana Długosza. Kraków, 1887. S. 176.
1605 Długosza Jana Roczniki czyli Kroniki slawnego Królestwa Polskiego. Ks. 5-6. Warszawa,1973. S.
241--243.
1606 Стрийковський М. Літопис польський, литовський, жмудський і всієї Руси / Пер. Р.Івасів,
віршованого тексту В.Пепа. Відпов. ред. О.Купчинський. Львів, 2011. С. 282--284.
1607 Гваньїні О. Хроніка Європейської Сарматії / Упор. Та переклад Ю.Мицика. Київ, 2007. С. 404.

283
×åñüê³ Ïðàçüê³ àííàëè çàíîòóâàëè êîðîòêó ³íôîðìàö³þ "1206 Ëºø-
êî ç áðàòîì Êîíðàäîì óáèëè Ðîìàíà, êîðîëÿ Ïðóñ³¿"1608.
Çáåð³ãñÿ ö³êàâèé çàïèñ ó ïîì'ÿíèêó áåíåäèêòèíñüêîãî ìîíàñòèðÿ
ñâ. Ïåòðà â Åðôóðò³ ç òî÷íîþ äàòîþ ñìåðò³ (19 ÷åðâíÿ), â ÿêîìó çà-
çíà÷åíî, ùî "Ðîìàí, êîðîëü Ðóñè, äàâ íàì 30 ìàðîê"1609. Â Åðôóðò³,
ñòîëèö³ ëàíäãðàôà Òþðèíã³¿ Ãåðìàíà, ðîäè÷à ³ ñîþçíèêà Øòàóôåí³â,
Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷, ïðàâäîïîä³áíî, ïîáóâàâ îñîáèñòî, ïðî ùî ñâ³ä÷èòü
öèòîâàíèé çàïèñ. Ö³ â³äâ³äèíè â³äáóëèñÿ íå ï³çí³øå 1203 ð.1610 Ñàìå òîä³
â³í îçíàéîìèâñÿ ç ïðîåêòîì ïàïè ²íîêåíò³ÿ ²²² òà Âåëüô³â äëÿ âèáîð³â
í³ìåöüêîãî êîðîëÿ ³ ³ìïåðàòîðà, ÿêèé ñòàâ îñíîâîþ ïðîïîíîâàíîãî
íèì "äîáðîãî ïîðÿäêó"1611. Çäîãàä Î.Ãîëîâêà, í³áè êíÿçü Ðîìàí ì³ã
çíàõîäèòèñÿ íà âèõîâàíí³ åðôóðòñüêèõ ìîíàõ³â-áåíåäèêòèíö³â1612
áåçï³äñòàâíèé. Íàâ³òü ÿêùî ïîãîäèòèñÿ, ùî â äèòèíñòâ³ â³í ì³ã ÿêèéñü
÷àñ çíàõîäèòèñÿ ïðè êðàê³âñüêîìó äâîð³, òî íåìîæëèâî ïîÿñíèòè äëÿ
÷îãî ïîòð³áíî áóëî â³äñèëàòè éîãî äî Òþðèíã³¿, âðàõîâóþ÷è òîä³øí³
íàïðóæåí³ ñòîñóíêè êðàê³âñüêèõ êíÿç³â ç ³ìïåðàòîðîì Ôð³äð³õîì
Áàðáàðîñîþ.
²ñòîðèêè âæå äàâíî çâåðíóëè óâàãó íà îäíå ôðàíöóçüêå äæåðåëî ç
øèðøîþ ³íôîðìàö³ºþ ùîäî ìîòèâ³â ïîõîäó êíÿçÿ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à.
"Õðîí³êà" ìîíàõà Àëüáð³êà1613 áóëà ñêëàäåíà ó öèñòåðö³àíñüêîìó àáàò-
ñòâ³ Òðüîõ äæåðåë (ãðàôñòâî Øàìïàíü ó Ôðàíö³¿) ÷åíöåì àáàòñòâà
Àëüáð³êîì (+ áë. 1252 ð.1614). Âîíà îõîïëþº ³ñòîð³þ â³ä íàðîäæåííÿ
Õðèñòà äî 1241 ð. Àâòîð ³ éîãî íàñòóïíèêè, ÿê³ ïåðåðîáëÿëè òà äîïî-
âíþâàëè öþ ïðàöþ, êîðèñòóâàëèñÿ øèðîêèì ñïåêòðîì ð³çíîìàí³òíèõ
äæåðåë1615. Õðîí³êà çáåðåãëàñÿ ó ê³ëüêîõ ñïèñêàõ, íàéñòàðø³ ç ÿêèõ
äàòîâàí³ XIV ñò.1616.
Çâ³ñòêà ïðî çàãèáåëü êíÿçÿ Ðîìàíà ó 1205 ð. ïåðåäàíà ó Õðîí³ö³
Àëüáð³êà íàñòóïíèì ÷èíîì: "Êîðîëü Ðóñ³, íà ³ì'ÿ Ðîìàí, âèéøîâøè
³ç ñâî¿õ çåìåëü ³ ìàþ÷è íàì³ð ÷åðåç Ïîëüùó ä³ñòàòèñÿ Ñàêñîí³¿, ùîá
1608 "1206 dux Lestko cum fratre Conrado occiderunt Romanum regem Prutenorum" (Annalium Pra-
gensium 1196--1278 / Ed. R. Köpke // Monumenta Cermaniae Historica. Scriptores. T. 9. Hannove-
rae, 1925. P. 170). Зрозуміло, що дата 1206 та Prutenorum замість Ruthenorum не більше ніж
звичайні описки (Roepell R. Geschichte Polens. T. 1. Hamburg, 1840. S. 407--408).
1609 "Romanus, Rex Ruthenorum, hic dedit nobis XXX marcas" (Necrologis sancti Petri Erfordensis //
Neues Archiv der Gesellscha für ältere deutsche Geschichtskunde zur Beförderung einer Gesammt-
ausgabe der quellenschri en Deutscher Geschichten des Mittelalters. Hannover--Berlin, 1935. S. 517).
1610 Майоров О. Галицько-волинський князь Роман Мстиславич володар, воїн, дипломат. Т. 1.
Біла Церква, 2011. С. 151.
1611 Там само. С. 125--131; Майоров О. Зовнішня політика Галицько-Волинської Русі часів Чет-
вертого Хрестового походу: стосунки з Німеччиною, Візантією та Польщею // Ruthenica. Київ,
2008. № 7. С. 105, 109--110.
1612 Головко О.Б. Князь Роман Мстиславич та його доба. С. 187.
1613 Albrici monachi Triumfontium Chronicon / Ed. P. Sche er-Boichorst // Monumenta Germaniae
Historica. Scriptores. T. 23. Hannoverae, 1925. P. 674--950.
1614 Wattenbach W. Albericus // Allgemeine Deutsche Biographie. -- Leipzig, 1875. -- Bd. 1. -- S. 178.
1615 Майоров О. Галицько-волинський князь Роман Мстиславич. Володар, воїн, дипломат. Т. 1.
Біла Церква, 2011. С. 141--143.
1616 Sche er-Boichorst P. Albrici monachi Triumfontium Chronicon // Monumenta Germaniae Histori-
ca. Scriptores. T. 23. P. 671--674.

284
ÿê óäàâàíèé õðèñòèÿíèí öåðêâè ðóéíóâàòè, áóâ ðîçáèòèé ³ âáèòèé çà
Áîæèì ïðîìèñëîì íà ð³ö³ Â³ñë³ äâîìà áðàòàìè, ïîëüñüêèìè êíÿçÿìè
Ëºøêîì òà Êîíðàäîì, à óñ³ éîãî áóëè ðîç³ãíàí³ àáî çíèùåí³"1617.
Äàë³ â òåêñò³ ï³ä 1227 ð., ðîçïîâ³äàþ÷è âæå ïðî çàãèáåëü êíÿçÿ
Ëºøêà Á³ëîãî, õðîí³ñò çàçíà÷èâ "òîé Ëºøêî ç áðàòîì ñâî¿ì Êîíðàäîì
êîðîëÿ Ðóñ³ íà ³ì'ÿ Ðîìàí êîëèñü ñëàâåòíî ïåðåì³ã"1618.
Äîñòîâ³ðí³ñòü ³íôîðìàö³¿ ôðàíöóçüêîãî õðîí³ñòà Àëüáð³êà äîñòàò-
íüî ïåðåêîíëèâî äîâåäåíà ïîëüñüêèì äîñë³äíèêîì Àíæåºì Ìàðåêîì
Âèðâîþ1619 òà ðîñ³éñüêèì äîñë³äíèêîì Îëåêñàíäðîì Ìàéîðîâèì1620, ÿê³,
çâåðíóëè óâàãó íà ïîëüñüê³ öèñòåð³àíñüê³ ìîíàñòèð³, çîêðåìà ìîíàñ-
òèð â Ëåêíî òà ó Âîíõîöüêó íåäàëåêî Çàâèõâîñòà, ÿê³ áóëè çàñíîâàí³
çà ó÷àñò³ ôðàíöóçüêèõ ÷åíö³â ç àáàòñòâà Ìàð³ìîí, ðîçòàøîâàíîãî ïî-
áëèçó àáàòñòâà Òðüîõ äæåðåë, â ÿêîìó ïèñàâ ñâîþ õðîí³êó Àëüáð³ê.
Éîãî äîáðà ïî³íôîðìîâàí³ñòü ó ïîëüñüêèõ ïîä³ÿõ, çîêðåìà ïðî óñï³õè
ì³ñ³îíåð³â ç Ëåêíà ó õðèñòèÿí³çàö³¿ ïðóñ³â ó 1207 ð., ïî÷åðïíóòà â³ä
ïîëüñüêèõ öèñòåð³àíö³â, ÿê³ áåðó÷è ó÷àñòü ó ïîïóëÿðíèõ òîä³ ïàëîì-
íèöòâàõ äî Ñàíò-ßãî äå Êîìïîñòåëà, çóïèíÿëèñÿ â ìîíàñòèð³ Òðüîõ
äæåðåë1621. Äîìîâëåí³ñòü Ðîìàíà ç ñâî¿ì ñâîÿêîì í³ìåöüêèì êîðîëåì
Ô³ë³ïîì Ãîãåíøòàóôåíîì áóëà ñåêðåòíîþ, òîìó ³íø³ õðîí³ñòè ìîãëè ³
íå çíàòè ïðî ê³íöåâó ìåòó öüîãî ïîõîäó, òîä³ ÿê áëèçüê³ äî ì³ñöÿ ïîä³¿
1617 "Rex Russie, Romanus nomine, a  nibus suis egressus et per Poloniam transire volens Saxoniam,
et ecclesias destruere volens sicut falsus christianus, a duobus fratribus Poloniae ducibus Listec
et Conrardo super Wisselam  uvium Dei iudicio percutitur et occiditur, et omnes quos secum
aggregaverat aut disperguntur aut inter ciuntur" (Albrici monachi Triumfontium Chronicon. P. 885).
Цей важливий фрагмент був неодноразово перекладений і цитований (Останні переклади
див.: Головко О. Князь Романа Мстиславич та його доба. Нариси з історії політичного життя
Південної Русі ХІІ -- початку ХІІІ століття. Київ, 2001. С. 167; Майоров О. Галицько-волинський
князь Роман Мстиславич. Володар, воїн, дипломат. Т. 1. Біла Церква, 2011. С. 144; Паршин І.Л.
Вектори політики володарів Галицько-Волинської Русі (за матеріалами наративних латино-
мовних джерел ХІІІ--XIV століть) /Дисертація на здобуття наук. ступ. к.і.н. / Наук. кер. д.і.н.
проф. Л.В.Войтович. Львів, 2014. С. 97).
1618 "Qui Listet cum fratre suo Conrado de rege Russie, Romane nomine, quondam nobiliter triumphav-
erat" (Albrici monachi Triumfontium Chronicon. P. 921).
1619 Dokument fundacyjny klasztoru cysterskiego w Łeknie z roku 1153 // Wstęp, omówienie i komen-
tarz Andrzej M. Wyrwa, przekład Anna Strzelecka. Poznań. 2003. Wyrwa A.M. Powstanie zakonu
cysterów w świetle Exordium Pavrum i pierwszy klasztor tego zakonu na ziemiach polskich // Nasza
Przeszłość. T. 90. 1998. S. 3--34; Idem. Powstanie zakonu cysterów i jego rozwój na ziemiach polskich
w średniowieczu. Bydgoszcz, 1999; Idem. Alberyk z Trois Fontaines i jego średniowieczna kronika
swiata // Cognitioni Gestorum. Studia z dziejów średniowiecza dedykowane Profesorowi Jerzemu
Strzelczykowi / Red. D.A.Sikorski, A.M.Wyrwa. Poznań--Warszawa, 2006. S. 319--344; Idem. Klaszto-
ry cysterskie w Łeknie i Wągrwcu. Bydgoszcz, 2010.
1620 Майоров О. Галицько-волинський князь Роман Мстиславич. Володар, воїн, дипломат. Т. 1.
С. 166--173.
1621 Powierski J. Stosunki polsko-pruskie do 1230 r. Ze szczególnym uwzględnieniem roli Pomorza
Gdańskiego. Toruń, 1968. S. 133; Strzelczyk J. Historia i kultura cysterów w dawnej Polsce i ich euro-
pejskie związki. Poznań, 1987; Idem. Cystersi w kulturze średniowiecznej Europy. Poznań, 1992; Wy -
rwa A.M. Podróżу cysterów oraz idea, organizacja i promocja szlaku cysterskiego w Polsce // Studia
Periegetica. Podróżе, drogi i szlaki kulturowe. Z. 2. Poznań, 2008. S. 87--129; Dobrosielska A., Radzic-
ki B. Między Cholinun a Rzymem. Zmiana jako autopojeza systemu społecznego Prusów // Pruthe-
nia. T. 8. 2013. S. 13.

285
ïîëüñüê³ öèñòåð³àíö³ ïðî öå ìîãëè øâèäøå ä³çíàòèñÿ1622. Ïðè äâîð³ ñî-
þçíèêà Ðîìàíà êîðîëÿ Àíäð³ÿ ²² òà ó êîëàõ âèùîãî óãîðñüêîãî êë³ðó
áóëè äîáðå îá³çíàí³ ç ðóñüêèìè ñïðàâàìè1623, òîæ çâ³äòè ÷åðåç äî÷³ð-
íèé ìîíàñòèð ñâ. Ãîòàðäà (çàñíîâàíèé óãîðñüêèì êîðîëåì Áåëîþ ²²² ó
1184 ð.1624) òåæ ìîãëà ïîòðàïèòè ³íôîðìàö³ÿ ïðî ïîä³¿ ï³ä Çàâèõâîñ-
òîì â àáàòñòâî Òðüîõ äæåðåë, ÿê ñëóøíî çàóâàæèâ ²ëëÿ Ïàðøèí1625.
Îäèí ç àáàò³â ìîíàñòèðÿ Òðüîõ äæåðåë ßêóá ç Ïåêîêàð³¿ (Pecocarii) ó
1232--1234 ðð. áóâ ïàïñüêèì ëåãàòîì â Óãîðùèí³, à åñòåðãîìñüêèé àð-
õ³ºïèñêîï Ðîáåðò (+ 1237) -- ÷åíöåì öüîãî ìîíàñòèðÿ. Òàê, ùî çâ'ÿçêè
ç öèì ìîíàñòèðåì áóëè äîâîë³ ò³ñíèìè1626.
Î. Ãîëîâêî ï³ääàâ ³íôîðìàö³þ Õðîí³êè Àëüáð³êà êðèòèö³, â³äçíà÷à-
þ÷è ¿¿ òåíäåíö³éí³ñòü: ðóñüêèé êíÿçü çîáðàæåíèé ÿê "óäàâàíèé õðèñ-
òèÿíèí", ÿêîìó ïðèïèñóºòüñÿ ïðàãíåííÿ çä³éñíèòè íàéòÿæ÷èé çëî÷èí
-- ðóéíàö³þ õðèñòèÿíñüêèõ õðàì³â1627. Àëå öå çâè÷íèé øòàìï õðîí³ñ-
ò³â-êë³ðèê³â ó çîáðàæåíí³ ïðîòèâíèê³â1628 (äèâ., íàïðèêëàä: [1204] "÷å-
õàìè áóëè ðîçîðåí³ 16 ÷îëîâ³÷èõ ³ æ³íî÷èõ ìîíàñòèð³â... çëî÷èíöÿìè
áóëè çáåùåùåí³ òàêîæ öåðêîâí³ ïðèêðàñè... íàñò³ëüêè ï³äëèõ, -- ³íàê-
øå íå ñêàæåø, -- ñîáàê"1629 [ïðî ÷åñüêîãî êîðîëÿ Ïøåìèñëà Îòòîêà-
ðà ² -- Ë.Â.];"1244 ðóñè÷³ ðàïòîâèì óäàðîì Ëþáë³í íèùàòü òà öåðêâè
ïàëÿòü"1630 [ïðî êíÿçÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à -- Ë.Â.] òà ³í.). ²íàêøå Àëü-
áð³ê ³ íå ì³ã òðàêòóâàòè Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à, ÿêèé áóâ ó òàáîð³ ïðîòè-
âíèê³â ïàïè ²íîêåíò³ÿ ²²².
Çäîãàä äîñë³äíèêà, ùî ñþæåò ïðî Ðîìàíà ó Àëüáð³êà âòîðèí-
íèé ³ âèíèê ï³ä âïëèâîì "ÿêîãîñü ïðîòîãðàôà, â³ðîã³äíî, ïîëüñüêîãî
ïîõîäæåííÿ"1631 (àðãóìåíòîì ÷îãî ìàâ áè ñëóæèòè ñþæåò ç ïîëüñüêî¿
³ñòîð³¿ Õ²²² ñò., âèêîðèñòàíèé õðîí³ñòîì1632), à ñàì ôðàãìåíò ïðî ïîõ³ä
1622 Майоров О. Суперечності джерел щодо причин останнього походу Романа Мстиславича //
Фортеця: Збірник заповідника "Тустань" на пошану М.Рожка. Кн. 1. Львів, 2009. С. 60.
1623 Волощук М.М. Естергомський архієпископ в системі русько-угорських відносин кінця ХІІ --
першої третини ХІІІ століть // княжа доба: історія та культура. Вип. 3. Львів, 2010. С. 104-108,
114--115.
1624 Koszta L. Die Gründung von Zisterzienserklösyern in Ungarn 1142-1270 // Ungarn-Jahrbuch. Bd.
23. 1997. S. 66--67.
1625 Паршин І.Л. Вектори політики володарів Галицько-Волинської Русі. С. 99--100.
1626 Hippert W. Zu Guido von Bazaches und Albeerich von Troisfontaines // Neues Archiv der Gesells-
ha für ältere deutsche Geschichtskunde. Vol. 17. Hannover, 1892. S. 408--417; Kaindl R.F. Studien
zu olen ungarischen Geschichtsquellen // Archiv für österreichische Geschichte, Vol. 85. 1898. S.
431--507.
1627 Головко О.Б. Останній похід князя Романа Мстиславича у джерелах та історичній думці //
Український історичний журнал. 2009. № 4. С. 35--38.
1628 Майоров О. Зовнішня політика Галицько-Волинської Русі часів Четвертого Хрестового по-
ходу: стосунки з Німеччиною, Візантією та Польщею // Ruthenica. T. 7. Київ, 2008. С. 115.
1629 Арнольд Любекский. Славянская хроника // Адам Бременский, Гельмгольд из Босау, Арнольд
Любекский. Славянские хроники. Москва, 2011. С. 432.
1630 "1244. Ruteni per diversos insultus Lublin devastant et ecclesias succendunt" (Rocznik kapitulny
Krakowski // Мonumenta Рoloniae Нistorica. Т. 2. P. 804).
1631 Головко О.Б. Останній похід князя Романа Мстиславича. С. 37.
1632 Labuda G. Zaginiona kronika z pierwszej polowy XIII wieku w Rocznikach Królestwa Polskiego
Jana Dlugosza. Próba rekonstrukcyi. Poznań,1983. S. 71, 82.

286
ó Ñàêñîí³þ áóâ âñòàâëåíèé ó 1240-õ ðð. ï³ä âïëèâîì àêòèâíî¿ äèïëîìà-
òè÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à -- çîâñ³ì áåçäîêàçîâèé ³ íå ñïðîñ-
òîâóº àðãóìåíò³â ³íøèõ äîñë³äíèê³â ùîäî äæåðåë ³íôîðìàö³¿ Àëüáð³êà.
Âèêîðèñòàííÿ ôðàíöóçüêèì õðîí³ñòîì ïîëüñüêèõ ð³÷íèê³â àáî æ ³í-
øèõ òîãî÷àñíèõ ïèñåìíèõ ïîëüñüêèõ ïàì'ÿòîê, ñë³ä³â ÿêèõ íà òåðåíàõ
Ôðàíö³¿ í³êîëè íå çíàõîäèëè, í³÷èì íå ï³äòâåðäæåíå.
Â³òàë³é Íàã³ðíèé, àíàë³çóþ÷è äðóãèé ôðàãìåíò Àëüáð³êà, âáà÷àº
íåäîâ³ðó äî õðîí³ñòà â äóáëþâàíí³ ïîâ³äîìëåííÿ ïðî ñìåðòü (í³áè-òî
âäðóãå ï³ä õèáíîþ äàòîþ) ³ â³äñóòíîñò³ ñòâåðäæåííÿ, ùî â³í çàãèíóâ
ï³ä ÷àñ ïîõîäó äî Ñàêñîí³¿1633. Àëå äîñë³äíèê ïðîñòî íåóâàæíî ïðî÷èòàâ
äæåðåëî. Àëüáð³ê 1227 ð. äàòóº çàãèáåëü Ëºøêà Á³ëîãî, à ñìåðòü Ðîìà-
íà çã³äíî öüîãî ôðàãìåíòó ìàëà ì³ñöå êîëèñü ("duondam"), ùîäî ìåòè
éîãî ïîõîäó: íå áóëî ïîòðåáè ïîâòîðþâàòè íàâåäåíó ðàí³øå çâ³ñòêó ï³ä
1205 ð.1634.
Â ³ñòîðè÷í³é ë³òåðàòóð³ áèòâà ï³ä Çàâèõâîñòîì òà çàãèáåëü êíÿçÿ
Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à ùå ç XVIII ñò. ñòàëè ïðåäìåòîì øèðîêî¿ äèñêó-
ñ³¿, íà ïî÷àòêîâîìó åòàï³ ÿêî¿ âàæêî â³ää³ëèòè ìîæëèâó ³íôîðìàö³þ
ç âòðà÷åíèõ äæåðåë â³ä àâòîðñüêèõ ôàíòàç³é. Ðîçïî÷àëè öþ òðàäèö³þ
ðîñ³éñüêèé ³ñòîðèê Âàñèëü Òàòèùåâ òà àâñòð³éñüêèé äîñë³äíèê Éîãàí
Õðèñòèÿí Åíãåëü (1770--1814).
Çà Â.Òàòèùåâèì Ðîìàí çàõîïèâ ê³ëüêà ì³ñò â îêîëèöÿõ Ëþáë³íà ³
ðóøèâ äî Ñàíäîìèðà, äå ïî÷àëèñÿ ïåðåìîâèíè ç Ëºøêîì Á³ëèì. Â³ä-
ïðàâèâøè ñâî¿õ ïîñë³â ³ ÷åêàþ÷è íà ¿õ ïîâåðíåííÿ, Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷
ó ñóïðîâîä³ íåâåëèêîãî çàãîíó, âèðóøèâ íà ëîâè. Êîëè êíÿçü ¿õàâ â³ä-
êðèòèì ïîëåì, ³ç ë³ñó íà íüîãî íàïàëà ïîëüñüêà çàñ³äêà. Êíÿçü îòðèìàâ
âàæêó ðàíó ñïèñîì, â³ä ÿêî¿ ïîìåð. Ï³äìîãà, ÿêà ï³ä³éøëà, ñï³çíèëàñÿ,
îäíàê ìàéæå ïîâí³ñòþ çíèùèëà ïîëüñüêèé çàã³í, ç ÿêîãî âðÿòóâàëèñÿ
íåçíà÷íà ÷àñòèíà1635.
É.Åíãåëü íàïèñàâ, í³áèòî ïîëüñüêå â³éñüêî ïåðåñë³äóâàëî ðåøòêè
â³éñüêà Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à àæ äî âîð³ò Ãàëè÷à1636. Éîãî ñëóøíî âè-
ïðàâèâ Ëþäâ³ê Äðîáà (1854--1879), çâåðíóâøè óâàãó, ùî öå òâåðäæåí-
íÿ íå áàçóºòüñÿ íà æîäíèõ äæåðåëàõ1637. Ïîëüñüêèé äîñë³äíèê ââàæàâ
ñìåðòü Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à âèïàäêîâîþ, õî÷à é äîòðèìóâàâñÿ äóìêè
ïðî ñèëüíèé ïîëüñüêèé âïëèâ ó Ãàëèöüê³é çåìë³1638.
Çà Ì.Êàðàìç³íèì Ðîìàí âòîðãíóâñÿ äî Ïîëüù³, äîâ³äàâøèñü, ùî
ñèí Ìºøêà Ñòàðîãî Âëàäèñëàâ Òîíêîíîãèé îãîëîñèâ ñåáå êðàê³âñüêèì
êíÿçåì. Ï³ñëÿ òîãî, ÿê áåççàõèñí³ ñåëà â îêîëèöÿõ Ñàíäîìèðà áóëè
çíèùåí³ â³éñüêîì Ðîìàíà, íà ïðîõàííÿ Ëºøêà Á³ëîãî ãàëèöüêî-âîëèí-
ñüêèé êíÿçü âñòóïèâ â ïåðåãîâîðè, âèìàãàþ÷è êîìïåíñàö³¿ çà âòðàòè
1633 Нагірний В. "Виправа князя Pомана 1205 р.": дискусії, конструкції, характер // Вісник
Київського національного лінгвістичного університету. Серія: історія, економіка, філомофія.
Т. 14. Київ, 2008. С. 141--142.
1634 Паршин І.Л. Вектори політики володарів Галицько-Волинської Русі. С. 100--101.
1635 Татищев В.Н. История Российская. Т. 3. Москва, 1964. С. 174.
1636 Engel J.Ch. Geschichte von Halitsch und Vlodimir. Wien, 1792. S. 512.
1637 Droba L. Stosunki Leszka Bialego z Rusią i Węgrami. Kraków,1881. S. 15--16.
1638 Ibidem. S. 15

287
ï³ä Ìîçãàâîþ ³ ïîãîäæóþ÷èñü âçÿòè â çàñòàâó Ëþáë³í. Â òîé æå ÷àñ Ðî-
ìàí Ìñòèñëàâè÷ ïðèéíÿâ ïîñîëüñòâî â³ä ïàïè ²íîêåíò³ÿ ²²², ÿêå ïðîïî-
íóâàëî éîìó êîðîë³âñüêó êîðîíó. Ï³ñëÿ öüîãî â³í çíîâó îãîëîñèâ â³éíó
ïîëÿêàì, ñòîÿâ íà Â³ñë³ òà çàãèíóâ ÷åðåç íåîáåðåæí³ñòü, â³ä'¿õàâøè ç
ìàëîþ äðóæèíîþ â³ä â³éñüêà1639.
Äëÿ âèð³øåííÿ ïèòàííÿ çàãèáåë³ êíÿçÿ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à ÷è íå
íàéâàæëèâ³øèì º âèçíà÷åííÿ ïðè÷èí éîãî îñòàííüîãî ïîõîäó. Äîñë³ä-
íèê³â ö³º¿ ïðîáëåìè ìîæíà óìîâíî ðîçáèòè íà òðè ãðóïè1640, â³äí³ñøè
äî ïåðøî¿ -- ïðèõèëüíèê³â äóìêè, ùî ìåòîþ ïîõîäó áóëî çàâîþâàííÿ
Ëþáë³íñüêî¿ àáî æ Ëþáë³íñüêî-Ñàíäîìèðñüêî¿ çåìåëü, äî äðóãî¿ -- ïðè-
õèëüíèê³â øèðøîãî ïîãëÿäó, ùî ïðè÷èíîþ ïîõîäó áóâ åï³çîä ïîëü-
ñüêî¿ ïîë³òèêè Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à, äî òðåòüî¿ -- ïðèõèëüíèê³â ïîãëÿ-
äó, ùî Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ éøîâ ó Ñàêñîí³þ íà äîïîìîãó ñâîºìó ñâîÿêó
í³ìåöüêîìó êîðîëþ Ô³ë³ïó Ãîãåíøòàóôåíó.
Àðãóìåíòàö³ÿ àâòîð³â ïåðøî¿ ãðóïè áàçóºòüñÿ âèêëþ÷íî íà ïîâ³-
äîìëåíí³ öèòîâàíèõ ïîëüñüêèõ äæåðåë ³ ïðèêëàäàõ, ùîäî ñïðîá ³í-
øèõ êíÿç³â çà ³íøèõ óìîâ çàéíÿòè Ëþáë³í, ÿê³ â³äáóëèñÿ ïðîòÿãîì
Õ²²² ñò.1641 Ïðèõèëüíèêè ö³º¿ âåðñ³¿ íå âðàõîâóþòü âïëèâó íàéâàæëèâ³-
øîãî ôàêòîðó ìåíòàëüíîñò³ ñåðåäíüîâ³÷íèõ âîëîäàð³â -- äèíàñòè÷íîãî.
Íîñ³ÿìè ³äå¿ äåðæàâíîñò³ áóëè ïðàâèòåë³ òà ¿õ íàéáëèæ÷å îòî÷åííÿ.
Ïðàâèòåë³ íå â³äð³çíÿëè ñåáå ³ ñâî¿õ îñîáèñòèõ ìîòèâ³â â³ä äåðæàâè,
ÿêó âîíè î÷îëþâàëè. Ñàìå òîìó âñ³ óãîäè ñêð³ïëÿëè äèíàñòè÷í³ øëþ-
áè, à äàë³ ïîë³òèêà áóäóâàëàñÿ íà öèõ ðîäèííèõ âçàºìèíàõ. Ìàéæå
àáñóðäíèì çà òàêèõ óìîâ áóëî áè áàæàííÿ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à æàäàòè
âîëîñòåé ñâî¿õ äâîþð³äíèõ áðàò³â, çà ÿêèõ â³í ïðîëèâàâ âëàñíó êðîâ ³ ç
êîòðèìè éîãî ïîâ'ÿçóâàëè ñîþçí³ ñòîñóíêè. Âçàãàë³, óìîâ äëÿ åêñïàíñ³¿
ó ïîëüñüê³ çåìë³ íà ïî÷àòêó Õ²²² ñò. íå ³ñíóâàëî, à ç îãëÿäó íà ñèòóàö³þ
íàâêîëî Êèºâà ³ ïîçèö³þ âîëîäèìèðî-ñóçäàëüñüêîãî êíÿçÿ Âñåâîëîäà
Âåëèêå Ãí³çäî, áóäü-ÿêà êîíôðîíòàö³ÿ ç çàõ³äíèìè ñóñ³äàìè áóëà äëÿ
Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à íåáàæàíîþ. Ñàìå îá'ºäíàííÿ äâîõ ïîòóæíèõ çå-
ìåëü Ãàëèöüêî¿ ³ Âîëèíñüêî¿ âèêëèêàëî ó áàãàòüîõ êíÿç³â ïåâíó îïîçè-
ö³þ ñòîñîâíî Ðîìàíà, ÿêîþ ñï³øèëè ñêîðèñòàòèñÿ ÿê Ñóçäàëüñüê³, òàê
³ Ñìîëåíñüê³ Ìîíîìàõîâè÷³. Ïàä³ííÿ äèíàñò³¿ Àíãåë³â òàêîæ íå ìîãëî
íå â³äáèòèñÿ íà ïîë³òè÷íèõ ïëàíàõ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à. Äèïëîìàòè÷íà
1639 Карамзин Н.М. История государства Российского. Т. 2--3. Москва, 1991. С. 415--416, 559--560.
1640 Див.: Пшик В. Про похід Романа Мстиславича на Польщу 1205 р. // Галицько-Волинська дер-
жава: виникнення, історія, культура, традиції. Львів, 1993. С. 97--98. Порядок груп версій у
нашому дослідженні змінений.
1641 Szambelan Z. Najazdy ruskie na ziemię Sandomierską w XIII wieku // Acta universitatis Lodziensis.
Filia historica. T. 36. Studia z dziejów feodalizmu. Łodź, 1989. S. 9; Пшик В. Трагедія під Завихостом
1205 року // Республіканець. 1993. № 3. С. 22--28; Толочко А. принимал ли Роман Мстиславич
посольство папы Иннокентия ІІІ в 1204 г.? // Ruthenica. Т. 2. Киев, 2002. С. 195--204. Д. Дом-
бровський довший час просто опускав деталі загибелі князя Романа (Dąbrowski D. Rodowód
Romanowyczów Romanowiczów książąt halicko-wołyńskich. Poznań--Wrocław, 2002. S. 26--27;
Idem. Genealogia Mścisławowiczów. Piewsze pokolenia (do początku XIV wieku. Kraków, 2008. S.
260), а відтак вирішив, що галицько-волинський князь "несподівано ... заатакував володіння
Казимировичів" (Dąbrowski D. Daniel Romanowicz król Rusi (ok. 1201 -- 1264). Biogra a polityc-
zna. Kraków, 2012. S. 29--30 ). Тому його теж можна включити до першої групи авторів.

288
àêòèâí³ñòü, çîêðåìà éìîâ³ðí³ ïåðåìîâèíè ç Îëåêñ³ºì ²²² Àíãåëîì òà
ïàïñüêèì ëåãàòîì, ïåðåìîâèíè ç ðóñüêèìè êíÿçÿìè, ç òèì æå Âñåâîëî-
äîì Âåëèêå Ãí³çäî, âèìàãàëè ñêîð³øå âèâàæåíîñò³ ³ êîíöåíòðàö³¿ ñèë.
Ùîáè Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ ì³ã âèñòóïèòè ïðîòè äâîþð³äíèõ áðàò³â
òà ùå é íàìàãàòèñÿ â³ä³áðàòè ó íèõ ¿õí³ âîëîñò³, ñêîðèñòàâøèñü ç òèì-
÷àñîâèõ òðóäíîù³â, âèêëèêàíèõ áîðîòüáîþ ç ðàòèáîðñüêî-îïîëüñüêèì
êíÿçåì Âëàäèñëàâîì Òîíêîíîãèì, ïîòð³áíî áóëî áè, ùîáè òðàïèëîñü
ùîñü íàäçâè÷àéíå, ÿêå áè çìóñèëî ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ ïîëà-
ìàòè âñþ ñèñòåìó ñòîñóíê³â, ÿê³ ñêëàëèñÿ â óñ³é ªâðîï³ ì³æ ïðàâëÿ÷è-
ìè äèíàñò³ÿìè. Æîäíå ç äæåðåë íå äàº ï³äñòàâ íàâ³òü ïðèïóñêàòè, ùî
íà 1205 ð. ó Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à ñêëàëèñÿ òàê³ ñòîñóíêè ç äâîþð³äíè-
ìè áðàòàìè ³ ïîñò³éíèìè ñîþçíèêàìè, ÿê³ áè çìóñèëè éîãî âèñòóïèòè
ïðîòè íèõ, æàäàþ÷è ¿õí³õ âîëîä³íü ³ íàðàæàþ÷èñü íà íåáåçïåêó â³éíè
íà çàõ³äíèõ êîðäîíàõ çà óìîâ, êîëè íå áóëè ðåàë³çîâàí³ éîãî ïëàíè
ðåôîðìóâàííÿ ñèñòåìè óñïàäêóâàííÿ êíÿç³âñüêèõ ñòîë³â íà Ðóñ³, ùî
á äîçâîëèëè éîìó ðåàë³çóâàòè ïëàíè ëåã³òèìíîãî çäîáóòòÿ êè¿âñüêîãî
ïðåñòîëó, ä³ñòàâøè âèçíàííÿ ç áîêó ðåøòè ðóñüêèõ êíÿç³â.
Àâòîðè äðóãî¿ ãðóïè1642, ç ÿêèõ íàéãëèáøèé ³ íàéïîñë³äîâí³øèé
Î.Ãîëîâêî1643, ïî cóò³ òåæ ³ãíîðóþòü ðîäèíí³ äèíàñòè÷í³ çâ'ÿçêè,
ïðîòèñòàâëÿ÷è ¿ì ìíèì³ ³íòåðåñè çì³öíåííÿ ïîçèö³¿ âëàñíî¿ äåðæàâè.
Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ í³áèòî áóâ çàö³êàâëåíèé ó ïîñèëåíí³ ïîçèö³é
ðàòèáîðñüêî-îïîëüñüêîãî êíÿçÿ Âëàäèñëàâà Òîíêîíîãîãî, ÿêèé áîðîâñÿ
çà Êðàê³â, ÿê ïðîòèâàãè Ëºøêó ³ Êîíðàäó, ùî äàâàëî éîìó ðåàëüíó
ìîæëèâ³ñòü ³ íàäàë³ âïëèâàòè íà ðîçâèòîê ñèòóàö³¿ â Ïîëüù³. Êð³ì
òîãî, â³í ïðàãíóâ ïðèºäíàòè ÷àñòèíó ïîëüñüêî¿ òåðèòîð³¿. Àëå òàêèé
âèñíîâîê á³ëüøå, í³æ âðàçëèâèé: ñîþçíèêè ³ äâîþð³äí³ áðàòè Ëºøêî
òà Êîíðàä ³ äàë³ ïîòðåáóâàëè äîïîìîãè Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à, îñîáëèâî
íà òë³ áîðîòüáè ç Âëàäèñëàâîì Òîíêîíîãèì, ùî çàëèøàëî äëÿ Ðîìàíà
ðåàëüíó ìîæëèâ³ñòü âïëèâàòè íà ðîçâèòîê ïîä³é ó Ïîëüù³. Ùîäî
ïðåòåíç³é íà ïîëüñüê³ òåðèòîð³¿, òî öå íå á³ëüøå, í³æ õèáíå òðàêòóâàííÿ
1642 Андрияшев А.М. Очерк истории Волынской земли до конца XIV в. Киев, 1887. С. 150; Гру -
шевський М. Історія України-Руси. Т. 3. Львів, 1905. С. 15--16, 507; Włodarski B. Połityka ruska
Leszka Białego. Lwów, 1925. S. 21--24; Idem. Polska i Ruś 1194--1340. Warszawa, 1966. S. 27--28; Po-
werski J. Stosunki polsko-pruski do 1230 r. Ze szczegolnym uwzględnieniem roli Pomorza Gdań-
skiego. Toruń, 1968. S. 133; Jasienica P. Polska Piastów. Warszawa, 1990. S. 180; Horwat I. Mieszko I
Plątonogi, książe raciborski, opolski oraz krakowski 1131--1211 // Cracovia-Polonia-Europa. Studia
zdziejów średniowiecza, o arowane Jerzemu Wyrozumskiemu w sześćdziesiątą piątą rocznice uro-
dzin i czterdziestolecie prace naukowej. Kraków, 1995. S. 218--220; Szczur S. Historia Polski: śre-
dniowiecze. Kraków, 2002. S. 258--259; Нагірний В. Виправа князя Романа. С. 141; N a g i r n y j W.
Polityka zagraniczna księstw ziem Halickiej i wołyńskiej w latach 1198 (1199)--1264. Kraków, 2011.
S. 118--146.
1643 Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях Х -- первой трети
ХІІІ вв. Киев, 1988. С. 88; Його ж. Давньорусько-польські відносини на початку ХІІІ ст. (про
обставини загибелі галицько-волинського князя Романа Мстиславича) // Міжнародні зв'язки
України: наукові пошуки і знахідки. Вип. 1. Київ, 1991. С. 9--10; Його ж. Князь Роман Мстис-
лавич та його доба. Київ, 2001. С. 172--186; Його ж. Корона Данила Галицького. Волинь і Гали-
чина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного
середньовіччя. Київ, 2006. С. 241--245; Його ж. Останній похід князя Романа Мстиславича у
джерелах та історичній думці // Український історичний журнал. 2009. № 4. С. 28--47.

289
ïîëüñüêèõ äæåðåë, àâòîðè ÿêèõ íå ìîãëè ïîÿñíèòè ïðè÷èíó íåñïîä³âàíî¿
êîíôðîíòàö³¿ ì³æ äàâí³ìè ñîþçíèêàìè, ÿê íå çì³ã äî ê³íöÿ ïîÿñíèòè
¿¿ é ó÷àñíèê ïîä³é -- êðàê³âñüêèé êíÿçü Ëºøêî Á³ëèé. Ùîäî âåðñ³¿
Ãåðàðäà Ëÿáóäè1644, çà ÿêîþ äî çèìè 1205--1206 ðð. êðàê³âñüêèé ñò³ë
çàéìàâ Âëàäèñëàâ Òîíêîíîãèé (çà Î. Áàëüöåðîì Âëàäèñëàâ Òîíêîíîãèé
ïåðåáóâàâ ó Êðàêîâ³ ëèøå ó 1203--1204 ðð.1645), òî çà òàêèõ óìîâ ïîïðè
áóäü-ÿê³ íàìàãàííÿ ðàòèáîðñüêî-îïîëüñüêîãî êíÿçÿ Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷
ì³ã áè âèñòóïèòè ò³ëüêè íà ñòîðîí³ Ëºøêà òà Êîíðàäà.
Àâòîðè òðåòüî¿ ãðóïè1646, íà ì³é ïîãëÿä, ïðîïîíóþòü íàéîá´ðóíòî-
1644 Labuda G. Dwa zamachy stanu w Polsce (1177-1179, 1202-1206) // Sprawozdania Poznańskiego
Towarzystwa Przyjaciół Nauk. T. 82. Poznań, 1971. S. 103--104; Idem // Historia dyplomacji polskiej.
T. 1. Warszawa, 1982. S. 144--145.
1645 Balzer O. Walka o tron krakowski w latach 1202 i 1210-1211 // Rozprawy Akademii Umiejętności.
Wydział historyczno- lozo czny. Seria 2. Т. 5 (30). Kraków, 1894. S. 296--331.
1646 Winkelmann E. A. Philipp von Schwaben und Otto IV von Braunschweig // Winkelmann E. A.
Jahrbücher der Deutschen Geschichte. Bd. 1. Leipzig, 1873. S. 327; Abracham W. Powstanie orga-
nizacji kościoła lacińskiego na Rusi. T. 1. Lwów,1904. S. 98--99; Чубатий М. Західна Україна і
Рим у ХІІІ віці у своїх змаганях до церковної унії // Записки НТШ. Т. 123/124. Львів, 1917.
С. 10; Томашівський С. Українська історія. Старинні і середні віки. Львів, 1919. С. 88; Kordu-
ba M. Stosunki polsko-ukrainskie // Sprawy Narodowe. R. 7. 1933. S. 755--759; Дорошенко Д. Нарис
Історії України. Т. 1. Київ,1994. С. 88; Wilkiewicz-Wawrzyńczykowa A. Ze studiów nad polityką
polską na Rusi na przelоmie XII -- XIII w. Wilno, 1937. S. 20; Черепнин Л.В. Летописец Даниила
Галицкого // Исторические записки. Т. 12. Москва, 1941. С. 286; Гуржій І. Об'єднувач галицько-
волинських земель // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.).
Вип. 2. Київ, 2002. С. 413 [стаття написана у 1948--1949 рр.]; Пашуто В.Т. Очерки по истории
Галицко-Волынской Руси. Москва,1950. С. 193; Його ж. Внешняя политика Древней Руси.
Москва,1968. С. 165--166, 221; Rhode G. Die Ostgrenze Polens. Bd. 1. Kőln--Graz, 1955. S. 102;
Коструба Т. Вибрані твори. Т. 2. Торонто, 1956. С. 153--154; Грицак П. Галицько-Волинська
держава. Нью-Йорк, 1958. С. 57; Його ж. Берло Романа Мстиславича // Літопис Червоної
калини. Львів, 1996. № 1. С. 351; Рамм Б.Я. Папство и Русь в Х--ХІІІ вв. Москва--Ленинград,
1959. С. 136; Widera B. 400 Jahre politische Beziehungen zwischen der Rus und Deutschland in der
Yeit vot dem Mongoleneinfall // Ost und West in der Geschichte des Denkens und der Kulturrellen
Beziehungen. Festschri für Eduard Winter zum 70. Geburtstag. Berlin, 1966. P. 30--31; Щавеле-
ва Н.И. Древнерусские известия Великопольской хроники // Летописи и хроники. 1976 г.
Москва, 1976. С. 61--62; Рыбаков Б.А. Древняя Русь и русские княжества ХІІ -- ХІІІ вв. Москва,
1982. С. 493; Свідерський Ю.Ю. Боротьба Південно-Західної Русі проти католицької експансії
в Х -- ХІІІ ст. Київ, 1983. С. 78; Феннел Д. Кризис средневековой Руси. 1200--1304. Москва, 1989.
С. 65--66; Гумилев Л.Н. Древняя Русь и Великая степь. Москва, 1989. С. 493; Котляр М.Ф. До
питання про візантійське походження матері Данила Галицького // Археологія. Київ, 1991. №
2. С. 48--58; Його ж. Історія дипломатії Південно-Західної Русі. Київ, 2002. С. 30; Войтович Л.
Зоря князя Романа // Лiтопис Червоної Калини. Львів, 1991. № 2. С. 32--35; Його ж. Князiвськi
династiї Схiдної Європи (кiнець IХ -- початок ХVI ст.). Склад, суспiльна i полiтична роль.
Iсторико-генеалогiчне дослiдження. Львiв, 2000. С. 223--224; Його ж. Роман Мстиславич і ут-
ворення Галицько-Волинського князівства // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До
800-річчя з дня народження Данила Галицького. Львів, 2001. С. 27; Його ж. Княжа доба на Русі:
Портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 488--489; Його ж. Роман Мстиславович // Волинь. Ч. 9.
Луцьк, 2008. С. 41--46; Його ж. Галицько-волинські етюди. Біла Церква, 2011. С. 226--228; Грабо-
вецький В. Галич -- столиця Ростиславичів і Романовичів у міжнародних відносинах ХІІ--ХІІІ ст.
// Галич і Галицька земля. Київ--Галич, 1998. С. 83; Масан О. Середньовічна Україна і Німецький
Орден: недосліджені проблеми взаємовідносин // IV Міжнародний конгрес україністів. Оде-
са, 26--29 серпня 1999. Ч. 1. Одеса--Київ--Львів, 1999. С. 75--76; Сахаров А.Н. Основные этапы
внешней политики Руси с древнейших времен до XV века // История внешней политики Рос-

290
âàí³øó âåðñ³þ ïîä³é.
Ñâîÿêîì Ðîìàíà áóâ
í³ìåöüêèé
êîðîëü
Ô³ë³ï
Ãîãåíøòàóôåí,
îäðóæåíèé ç ²ðèíîþ,
ñåñòðîþ ªôðîñèí³¿-Àííè,
äðóãî¿ äðóæèíè Ðîìàíà
Ìñòèñëàâè÷à, ÿêèé â³â
íàïðóæåíó áîðîòüáó ç
Îòòîíîì IV Âåëüôîì, ñè-
íîì çíàìåíèòîãî ñàêñîí-
ñüêîãî ãåðöîãà Ãåíðiõà
Ëåâà. Íå ò³ëüêè ³ìïåðñüê³
êíÿç³, àëå é óñ³ ñóñ³äí³
âîëîäàð³ ðîçä³ëèëèñÿ ó
ñèìïàò³ÿõ íàâêîëî ö³º¿ áî-
ðîòüáè.
Êóëüì³íàö³ÿ
ïðîòè-
ñòîÿííÿ ÿêðàç ïðèïàëà
íà 1204--1205 ðð., ïðè÷î-
ìó êîðîëü Ô³ë³ï äîáèâñÿ
ïåðåëîìó ³ ïî÷àâ ïåðåìà-
ãàòè. Àëå ïàïà ²íîêåíò³é
²²² ï³äòðèìóâàâ Âåëüô³â,
ïðîãðàìà Ãîãåíøòàóôåí³â óòâîðåííÿ âñåëåíñüêî¿ õðèñòèÿíñüêî¿ ³ìïåð³¿
çàãðîæóâàëà âòðàòîþ çäîáóòèõ ïàïñòâîì ïîçèö³é â áîðîòüá³ çà ³íâåñ-
òèòóðó. Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ áóâ ó Åðôóðò³ ó 1202/1203 ð., çóñòð³÷àâñÿ
ç ëàíäãðàôîì Ãåðìàíîì, ³, íàïåâíî, ùî ³ ç ñàìèì ñâîÿêîì. Ñåñòðè òà-
êîæ, ñõîæå, ï³äòðèìóâàëè êîíòàêòè. Ñâîÿêè ìîãëè äîìîâèòèñÿ ïðî
äîïîìîãó ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ, äëÿ ÿêîãî ïåðåìîãà Ô³ë³ïà áóëà
á³ëüø, í³æ áàæàíîþ. Ïîãîäæóþñÿ ïîâí³ñòþ ç âèùåçãàäàíîþ âåðñ³ºþ
Î.Ìàéîðîâà, ùî äîìîâëåí³ñòü ì³æ Ô³ë³ïîì òà Ðîìàíîì áóëà òàºìíîþ,
сии. Конец XV--XVII век (от свержения ордынского ига до Северной войны). Москва, 1999.
С. 58; Назаренко А.В. Русско-немецкие связи домонгольского времени (ІХ -- середина ХІІІ
вв.): состояние проблемы и перспективы дальнейших исследований // Славяно-германские
исследования. Т. 1--3. Москва, 2000. С. 25; Александров Д.Н. Феодальная раздробленность Руси.
Москва, 2001. С. 45--47; Коваленко В. Політичне становище південно-руських земель в ХІІ--ХІІІ
ст.) // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.). Вип. 2. Київ,
2002. С. 92; Василенко С. Геополітичні традиції Київської Русі і Галицько-Волинської держави
// Людина і політика. 2002. № 5. С. 109; Прицак О. Коли і ким було написано "Слово о полку
Ігоревім". Київ, 2008. С. 150; Майоров А.В. Из истории внешней политики Галицко-Волын-
ской Руси времен Романа Мстиславича // Древняя Русь: вопросы медиевистики. Москва, 2008.
№4 (34). С. 78--96; Його ж. Про останній похід Романа Мстиславича (у контексті зовнішньо-
політичних зв'язків Галицько-Волинського князівства) // Записки НТШ. Т. 256. Львів, 2008.
С.7--31. Його ж. Суперечності джерел щодо причин останнього походу Романа Мстиславича //
Фортеця: Збірник заповідника "Тустань" на пошану М.Рожка. Кн. 1. Львів, 2009. С. 57--67; Його
ж. Галицько-волинський князь Роман Мстиславич. Володар, воїн, дипломат. Т. 1. С. 155--178;
Паршин І.Л. Вектори політики володарів Галицько-Волинської Русі. С. 94--101.
Церква Святого Пантелеймона в селі Шевченкове під
Галичем (територія Давнього Галича). Початок ХІІІ ст.

291
òîìó ïîÿâà Ðîìàíîâîãî â³éñüêà áóëà íåñïîä³âàíîþ äëÿ ñó÷àñíèê³â. ßê-
áè éîìó âäàëîñÿ øâèäêèì ìàðøåì ïðîéòè ÷åðåç ïîëüñüê³ çåìë³, öå
áóëî áè ùå á³ëüøîþ íåñïîä³âàíêîþ äëÿ Âåëüô³â.
Çiñòàâëåííÿ öèòîâàíî¿ âèùå ³íôîðìàö³¿ âñüîãî ìàñèâó äæåðåë äàº
ìîæëèâ³ñòü, ç äîñòàòíüîþ âiðîãiäíiñòþ ðåñòàâðóâàòè ïîäi¿, ïîâ'ÿçàíi
ç ñìåðòi Ðîìàíà. Éîãî âiéñüêî éøëî ÷åðåç Ïîëüùó ÿê ÷åðåç ñîþçíó
äåðæàâó. Äîâiäàâøèñü, ùî ïîëüñüêi êíÿçi ñòàëè íà áiê ïàïè ³ Âåëüôiâ,
Ðîìàí âñòóïèâ ó ïåðåãîâîðè. Ó éîãî ïëàíè âiéíà ç ïîëüñüêèìè êíÿçÿ-
ìè, ñâî¿ìè ðîäè÷àìè, ÿêèì âií ñòiëüêè äîïîìàãàâ i ç ÿêèìè íåäàâíî
ïiäòâåðäèâ ñîþç, íå âõîäèëà. Âií áóâ ïåðåêîíàíèé, ùî ëåãêî ç íèìè
äîìîâèòüñÿ. Â õîä³ ïåðåãîâîð³â éîãî ïîñëè ìîãëè ïðèãàäàòè ïîëüñüêèì
êíÿçÿì ïðî áèòâó ï³ä Ìîçãàâîþ ³ äîïîìîãó ¿õ ðîäè÷à. Êîëè æ ïåðåãî-
âîðè çàéøëè â ãëóõèé êóò, Ðîìàí ì³ã çàæàäàòè â çàñòàâó Ëþáëií, ÿê
ãàðàíòiþ âiä óäàðó ó ñïèíó.
Ùîäî âåëèêî¿ áèòâè ï³ä Çàâèõâîñòîì, ïðî ÿêó ïèøóòü äåÿê³ àâ-
òîðè1647, òî ¿¿, ñêîð³øå âñüîãî, âçàãàë³ íå áóëî. Ìîæëèâî, ùî Ðîìàí
Ìñòèñëàâè÷, "íóäüãóþ÷è" ïîêè éøëè ïåðåãîâîðè, ëåãêîâàæíî âèðóøèâ
ç ìàëîþ äðóæèíîþ íà ïîëþâàííÿ ³ ïîòðàïèâ ó çàñ³äêó. Àëå, âèãëÿäàº,
ùî ñòîðîíè òàêè äîìîâèëèñÿ, áî Ëºøêî Á³ëèé íå çì³ã ïîò³ì ïîÿñíèòè,
ùî æ òðàïèëîñÿ. Ñõîæå, ùî éîìó áóëî í³ÿêîâî çà öþ ïîä³þ àáî æ â³í
â³ä÷óâàâ ñâîþ âèíó çà çàãèáåëü áðàòà ³ ñîþçíèêà. Ïðîìîâ÷àâ ïðî öþ
ïîä³þ ³ Êàäëóáåê, íå ñêîðèñòàâøèñü òàêîþ íàãîäîþ ïðèíèçèòè ãàëèöü-
êî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ. Âèãëÿäàº òàê, ùî ñòîðîíè äîìîâèëèñÿ ³ â³éñüêî
Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à ðóøèëî äî Çàâèõâîñòà, äå ïëàíóâàëàñÿ ïåðåïðàâà
1647 Droba L. Stosunki Leszka Bialego z Rusia i Węgrami. S. 15--16; Wilkiewicz-Wawrzyńczykowa A. Ze
studijów nad polityką polską na Rusi na przełomie XII--XIII w. S. 20; Феннел Д. Кризис средневе-
ковой Руси. 1200--1304. Москва, 1989. С. 65.
Зразки білокам'яного різьблення порталів церкви Святого Пантелеймона

292
÷åðåç Â³ñëó. ² ï³ä ÷àñ ðîçâ³äóâàííÿ ì³ñöÿ äëÿ íàéá³ëüø çðó÷íî¿ ïåðå-
ïðàâè Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ íåñïîä³âàíî íàòðàïèâ íà ïîëüñüêå â³éñüêî1648.
Íà ìîþ äóìêó, öå áóëà, ðàäøå, ïîëüñüêà ðîçâ³äêà, ÿêà ñë³äêóâàëà çà
â³éñüêîì Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à, í³æ çàñ³äêà. Ñàìà ñóòè÷êà, ÿê ³ çàãè-
áåëü êíÿçÿ Ðîìàíà áóëè âèïàäêîâèìè, ùî ³ çóìîâèëî ï³çí³øå òàêèé
õàðàêòåð ïîâ³äîìëåíü â äæåðåëàõ.
Ì³ñöå ïîõîâàííÿ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à çàëèøàºòüñÿ äèñêóñ³éíèì.
Äæåðåëà íå äîçâîëÿþòü îäíîçíà÷íî ¿¿ ðîçâ'ÿçàòè. ²âàí Êðèï'ÿêåâè÷
ââàæàâ, ùî Ðîìàíà ïîõîâàëè ó Âîëîäèìèð³ ïîðó÷ ç áàòüêîì1649. ßðîñ-
ëàâ Êíèø âèñëîâèâ çäîãàäêó, ùî êíÿçÿ ìîãëè ïîõîâàòè ó Çàâèõâîñò³, à
ïîäàëüøà áîðîòüáà çà éîãî ñïàäùèíó óíåìîæëèâèëà ïåðåíåñåííÿ éîãî
îñòàíê³â. Òîä³ ìîãèëà Ðîìàíà ìàëè áè çíàõîäèòèñÿ íà òåðèòîð³¿ ìîíàñ-
òèðÿ, çàëîæåíîãî êðàê³âñüêèì êíÿçåì Áîëåñëàâîì Ñîðîì'ÿçëèâèì äëÿ
ñâî¿ ñåñòðè ãàëèöüêî¿ êîðîëåâè Ñàëîìå¿. Äóìàþ, ùî Êàòàëîãè êðàê³â-
ñüêèõ ºïèñêîï³â, ïîäàþ÷è òî÷íó äàòó ïåðåïîõîâàííÿ Ðîìàíà Ìñòèñëà-
âè÷à, â³äáèâàëè ðåàëüí³ ïîä³¿. Çà âåðñ³ºþ Î.Ãîëîâêà Ðîìàíà ïîõîðîíèëè
â Ãàëè÷³ ó öåðêâ³ ñâ. Ïàíòåëåéìîíà1650. Íà ì³é ïîãëÿä, öÿ âåðñ³ÿ íàé-
á³ëüø îáґðóíòîâàíà. Ï³ñëÿ çàãèáåë³ Ðîìàíà íå áóëî æîäíèõ â³éñüêîâèõ
ä³é ì³æ ñòîðîíàìè. Âäîâà Ðîìàíà òà ¿¿ íàéáëèæ÷å îòî÷åííÿ øâèäêî
îïàíóâàëî ñèòóàö³þ. Þíîìó Äàíèëîâ³ ïðèñÿãíóëî ãàëèöüêå áîÿðñòâî.
Çà òàêèõ óìîâ ò³ëî Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à, áåçñóìí³âíî, áóëî ïåðåâåçåíå
äî Ãàëè÷à, â ÿêîìó çàëèøàëàñÿ éîãî ðîäèíà, ³ ïîõîâàíå ó öåðêâ³ ñâ.
Ïàíòåëåéìîíà, ÿêà çíàõîäèëàñÿ á³ëÿ éîãî ðåçèäåíö³¿.
Ñïàäùèíà Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à. Ó ÷åðâí³ 1206 ð. Âîëîäèìèð ²ãî-
ðåâè÷ áåç ïðîáëåì ñiâ ó Ãàëè÷i, à Ðîìàí ²ãîðåâè÷ -- ó Çâåíèãîðîäi.
Iãîðåâè÷i âèðiøèëè çiãðàòè íà äàâíié òðàäèöi¿, âiäðîäæóþ÷è óäiëè.
Ëåãêî îâîëîäiâøè ãàëèöüêîþ ñïàäùèíîþ, âîíè çàçiõíóëè íà âîëèíñüêi
âîëîäiííÿ Ðîìàíîâè÷iâ é ïîñëàëè äî Âîëîäèìèðà, âèìàãàþ÷è âèäàòè
îáîõ Ðîìàíîâè÷iâ i ïðèéíÿòè ¿õ áðàòà Ñâÿòîñëàâà. Áîÿðè Ìñòèáîã, Ìàí-
÷óê i Íèêèôîð âçÿëè ïiä çàõèñò ïîñëàíöÿ íîâîãî ãàëèöüêîãî êíÿçÿ.
Ë³òîïèñåöü íàðèñóâàâ ðîìàíòè÷íó êàðòèíó âòå÷³ Ðîìàíîâè÷³â: âíî÷i
÷åðåç ïðîëîì ó ñòiíi âäîâà Ðîìàíà, ïåñòóí Ìèðîñëàâ ç þíèìè Ðîìàíî-
âè÷àìè, ñâÿùåíèêàìè òà âiðíèìè ñëóãàìè ïîêèíóëè ñòîëèöþ Âîëèíi.
Òåïåð ªôðîñèí³ÿ âè¿õàëà äî äâîðó Ëºøêà Áiëîãî, ÷åðåç ÿêîãî çàãèíóâ
Ðîìàí. Âîëîäèìèðñüêèì êíÿçåì ñòàâ Ñâÿòîñëàâ Iãîðåâè÷1651.
Âçèìêó 1207 ð. Ëºøêî Áiëèé ³ç ÷åñòþ ïðèéíÿâ âäîâó Ðîìàíà ³ íå
çì³ã ¿é ïîÿñíèòè ùî æ òàêè òðàïèëîñÿ ï³ä Çàâèõâîñòîì. ªôðîñèí³ÿ ç
1648 Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях Х -- первой тре-
ти ХІІІ вв. С. 88; Його ж. Останній похід князя Романа Мстиславича. С. 38. Дослідник звер-
нув увагу на Завихвост як традиційне місце переправ через Віслу протягом середніх віків
і ранньомодерної доби. На жаль, локалізація переправи досі не встановлена через часті
зміни русла ріки. Ці зміни на початку ХІХ ст., навіть, зруйнували рештки старого замку
(Wąsowiczówna T. Wczesnośredniowieczny przeprawy przez środkową Wislę // Kwartalnik Hiatorii
Kultury Materialnej. T. 5. Warszawa, 1957. S. 439--447).
1649 Крип'якевич I. Галицько-Волинське князiвство. С. 113.
1650 Головко А.Б. О месте захоронення галицко-волынского князя Романа Мстиславича // Древ-
няя Русь. Вопросы медиевистики. № 3(37). Москва, 2009. С. 22--23.
1651 Ипатьевская летопись. Стб. 723.

293
ìîëîäøèì ñèíîì Âàñèëüêîì çàëèøèëàñÿ ó Êðàêîâi, à Äàíèëî ç ïåñ-
òóíîì Ìèðîñëàâîì âè¿õàëè â Óãîðùèíó äî äâîðó Àíäðiÿ II. Êîëèøíi
ñîþçíèêè Ðîìàíà áðàëèñÿ äîïîìîãòè éîãî äiòÿì. Ëºøêî ïîñëàâ äî
óãîðñüêîãî êîðîëÿ ç â³äïîâ³äíîþ ïðîïîçèö³ºþ ñâîãî ïîñëà Âÿ÷åñëàâà
Ëèñîãî.
Óãîðùèíà òà ïîëüñüê³ êíÿç³ âèõîäèëè íàñàìïåðåä ç âëàñíèõ ³íòåð-
åñ³â, çàñêî÷åí³ ðîçâèòêîì ïîä³é, êîëè çàì³ñòü âàñàëà ÷è ñîþçíèêà íà
¿õ êîðäîíàõ ç'ÿâèâñÿ íåñïîä³âàíî ñèëüíèé ïðîòèâíèê â îñîá³ Îëüãîâè-
÷³â. Ïðè öüîìó Ëºøåê Á³ëèé ç áðàòîì Êîíðàäîì âèð³øèëè ï³äòðèìàòè
âîëèíñüêèõ êíÿç³â, óêð³ïèâøè ç íèìè ñîþçí³ ñòîñóíêè. ×åêàòè äîâãî
íå äîâåëîñÿ. Âîñåíè 1207 ð., êîëè ì³æ ²ãîðåâè÷àìè ïî÷àëèñÿ ÷âàðè,
âîëèíñüê³ êíÿç³ ñàì³ çâåðíóëèñÿ äî ïîëüñüêèõ ñóñ³ä³â. Ëºøêî Áiëèé
ç áðàòîì Êîíðàäîì òà áåëçüêèì êíÿçåì Îëåêñàíäðîì Âñåâîëîäîâè÷åì
áåç îñîáëèâèõ çóñèëü çàéíÿëè Âîëîäèìèð i çàõîïèëè â ïîëîí êíÿçÿ
Ñâÿòîñëàâà Iãîðåâè÷à. Ë³òîïèñåöü ïðè öüîìó çàô³êñóâàâ, ùî ïîëüñüê³
êíÿç³ íà ïðîõàííÿ Îëåêñàíäðà Âñåâîëîäîâè÷à çóïèíèëè ïîëüñüêèõ ìà-
ðîäåð³â, ÿê³ íàìàãàëèñÿ ââ³ðâàòèñÿ äî ñîáîðó ñâ. Áîãîðîäèö³, íàâ³òü,
âáèâàþ÷è äâîõ ñâî¿õ âî¿í³â ("âîçáûñòà Ëѧõû ñâîѧ"1652). Â³éñüêà ²íãâàðÿ
òà Ìñòèñëàâà ßðîñëàâè÷³â, ñóäÿ÷è ç ë³òîïèñó, ï³ä³éøëè âæå ï³ñëÿ òî-
ãî, ÿê âîëîäèìèðö³ âïóñòèëè ñîþçíèê³â äî ì³ñòà. Íàñòóïíèì ñï³ëüíèì
êðîêîì ïîëüñüêî-âîëèíñüêîãî â³éñüêà áóâ ðîçãðîì ³ âçÿòòÿ â ïîëîí ï³í-
ñüêîãî êíÿçÿ Âîëîäèìèðà Ñâÿòîïîëêîâè÷à1653, ÿêèé, ñõîæå, ïðîáóâàâ
ñêîðèñòàòèñÿ ïðîáëåìàìè âîëèíñüêèõ êíÿç³â, ìîæëèâî, âèñòóïàþ÷è
ñîþçíèêîì ²ãîðåâè÷³â.
Çà ³ñíóþ÷îþ ïðàêòèêîþ óñïàäêóâàííÿ êíÿç³âñüêèõ ñòîë³â Âîëîäè-
ìèð ìàâ â³ä³éòè äî ñòàðøîãî ç íàùàäê³â Ìñòèñëàâà ²çÿñëàâè÷à áåëçü-
êîãî êíÿçÿ Îëåêñàíäðà Âñåâîëîäîâè÷à. Òàê âîíî ³ òðàïèëîñÿ. Þíîìó
Âàñèëüêîâ³ âèä³ëèëè óä³ë ç öåíòðîì ó Áåðåñò³, êóäè â³í ïåðå¿õàâ ç
ìàò³ð'þ1654. Ïðè öüîìó ³í³ö³àòîðîì âèñòóïèâ Ëºøêî Á³ëèé.
Àëå ñèòóàö³ºþ ïîñï³øàâ ñêîðèñòàòèñÿ ëóöüêèé êíÿçü ²íãâàð ßðîñ-
ëàâè÷. Ñþçåðåí Âîëèí³ ïîñï³øèâ ó òîìó æ 1207 ð. óêëàñòè ñîþçíó
óãîäó ç Ëºøêîì Á³ëèì, ÿêó ñêð³ïèëè øëþáîì Ëºøêà Á³ëîãî ç Ãðåìèñ-
ëàâîþ ²íãâàð³âíîþ1655. Äåòàëüíèé àíàë³ç äæåðåë òà ïîãëÿä³â ³ñòîðèê³â
ç ö³º¿ ïðîáëåìè çä³éñíèâ Îñâàëüä Áàëüöåð1656. Ç íèì ïîãîäèëèñÿ Êàçè-
ìèð ßñ³íüñüêèé1657 òà Ãåíð³ê Ñàìñîíîâè÷1658. Ã³ïîòåçà ïðî îäðóæåííÿ
Ëºøêà Á³ëîãî ç äî÷êîþ êîëèøíüîãî íîâãîðîäñüêîãî êíÿçÿ ßðîñëàâà
Âîëîäèìèðîâè÷à, ÿêèé äî 1207 ð., íàïåâíî, âæå ïîìåð, à ç ïî÷àòêó
Õ²²² ñò. íå ìàâ æîäíîãî óä³ëó (ïðè öüîìó Ëåøåê ìàâ ðîçëó÷èòèñÿ ç äî-
÷êîþ ²íãâàðÿ ßðîñëàâè÷à) íå îïèðàºòüñÿ íà ïåðåêîíëèâ³ àðãóìåíòè1659.
1652 Ипатьевская летопись. Стб. 720.
1653 Там же. Стб. 720.
1654 Там же. Стб. 720-721.
1655 Там же. Стб. 720.
1656 Balzer O. Genealogia Piastów. Kraków, 2005. S. 462--465.
1657 Jasiński K. Rodowód Piastów małopolskich i kujawskich. Poznań--Wrocław, 2001. S. 26--29.
1658 Samsonowicz H. Konrad Mazowiecki (1187/88 -- 31.VIII.1247). Kraków, 2008. S. 50.
1659 Dąbrowski D. Dwa ruski małżeństwa Leszka Białego. Karta z dziejów Rusi halicko-włodzimierskiej i

294
²íãâàð ßðîñëàâè÷ â³äðàçó æ çàéíÿâ Âîëîäèìèð, àëå íàøòîâõíóâñÿ
íà ïðîòèä³þ ì³ñöåâîãî áîÿðñòâà. Òîä³ çà ïîðàäîþ Ëºøêà Á³ëîãî, ÿêèé
òåïåð ïåðåáðàâ íà ñåáå ðîëü àðá³òðà ³ ïîêðîâèòåëÿ ó âîëèíñüêèõ ñïðà-
âàõ, ÿê êîëèñü Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ ó ïîëüñüêèõ ñïðàâàõ, áóëî â³äíîâ-
ëåíî ïîïåðåäí³é ñòàí ðå÷åé. Îëåêñàíäð Âñåâîëîäîâè÷ ïîâåðíóâñÿ ó Âî-
ëîäèìèð, àëå ìóñèâ ïåðåäàòè Âàñèëüêîâ³ Áåëç. Ïðàâäà, â³í âèä³ëèâ ç
Áåëçüêîãî êíÿç³âñòâà ×åðâåíñüêå, ÿêå çàëèøèâ áðàòîâ³ Âñåâîëîäó, à ç
Áåðåñòåéñüêîãî êíÿç³âñòâà çàáðàâ ñîá³ Óãðîâñüê, Ñòîâï, Êîìîâ ³ Âåðå-
ùèí1660. Âîëîäèìèðñüêå êíÿç³âñòâî ñèëüíî ïîòåðï³ëî â³ä íàá³ãó ëèòîâ-
ö³â òà ÿòâÿã³â, ÿê³ äîõîäèëè äî Êîìîâà òà ×åðâåíà1661.
Ïîâåðíåííÿ ²ãîðåâè÷³â ó Ãàëèöüêó çåìëþ çíîâó çì³íèëî ñèòóàö³þ.
Âèêóïëåíèé ç ïîëîíó êíÿçü Ñâÿòîñëàâ ²ãîðåâè÷ îòðèìàâ Ïåðåìèøëü-
ñüêå êíÿç³âñòâî. Ó òîìó æ 1209 ð. Ëºøêî ç Êîíðàäîì âèð³øèëè äîìî-
âèòèñÿ ç ²ãîðåâè÷àìè, ÿê³ ñèëüíîþ ðóêîþ, íå çóïèíÿþ÷èñü ïåðåä çíè-
ùåííÿì áîÿðñüêî¿ îïîçèö³¿, ïî÷àëè îïàíîâóâàòè ñèòóàö³ºþ ó Ãàëèöüê³é
çåìë³. Ïîëüñüêî-ãàëèöüêà óãîäà 1209 ð. áóëà ñêð³ïëåíà øëþáîì ìàçî-
âåöüêîãî êíÿçÿ Êîíðàäà ç Àãàô³ºþ Ñâÿòîñëàâíîþ1662. Ìîæëèâî, ùî öÿ
óãîäà ïåðåäáà÷àëà íåâòðó÷àííÿ ²ãîðåâè÷³â ó âîëèíñüê³ çåìë³ ³ â³äìîâó
â³ä ïðåòåíç³é íà Âîëîäèìèð, ÿêèì êîðîòêèé ÷àñ âîëîä³â Ñâÿòîñëàâ ²ãî-
ðåâè÷.
Ðåïðåñ³¿ ²ãîðåâè÷³â ïðîòè ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà çìóñèëè âîñòàííº
çâåðíóòèñÿ äî óãîðñüêîãî êîðîëÿ ç ïðîõàííÿì ï³äòðèìàòè Äàíèëà Ðî-
ìàíîâè÷à. Ó 1211 ð. ïîòóæíå óãîðñüêå â³éñüêî, î÷îëåíå ïàëàòèíîì Ïî-
òîì, ç ÿêèì éøëè ãàëèöüê³ áîÿðè-åì³ãðàíòè ç ñâî¿ìè ñïèñàìè òà õîðîã-
âàìè, ï³ä³éøëî äî Ïåðåìèøëÿ. Ë³äåð ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà Âîëîäèñëàâ
Êîðìèëü÷è÷ ïåðåêîíàâ ïåðåìèøëÿí íå ÷èíèòè îïîðó. Êíÿçü Ñâÿòîñëàâ
²ãîðåâè÷ áóâ ñõîïëåíèé ³ âèäàíèé óãîðöÿì. Â³éñüêî ðóøèëî äî Çâå-
íèãîðîäà íà Á³ëö³, êóäè âæå ï³äõîäèëè äðóæèíè âîëèíñüêèõ êíÿç³â:
áåëçüêà äðóæèíà Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à ç áîÿðàìè Âÿ÷åñëàâîì Òîâñòèì,
Ìèðîñëàâîì, Äåì'ÿíîì òà Âîðîòèñëàâîì, âîëîäèìèðñüêà äðóæèíà
Îëåêñàíäðà Âñåâîëîäîâè÷à, ÷åðâåíñüêà äðóæèíà Âñåâîëîäà Âñåâîëîäî-
âè÷à, ëóöüêà, äîðîãîáóçüêà ³ øóìñüêà äðóæèíè. Íå ñòîÿâ îñòîðîíü ³
Ëºøêî Á³ëèé: íà öüîìó åòàï³ â³ä îäíîçíà÷íî ï³äòðèìóâàâ Ðîìàíîâè÷³â.
Ïîëüñüêó äîïîìîãó î÷îëþâàâ Ñóë³ñëàâ Áåðíàòîâè÷1663. Íàïåâíî, ïîëÿ-
êè òàêîæ áóëè íà êîðîíàö³éíèõ òîðæåñòâàõ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, ÿê³
â³äáóâàëèñÿ â Óñïåíñüêîìó ñîáîð³.
Àëå Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ íå çì³ã âòðèìàòèñÿ ó Ãàëè÷³. Ñïî÷àòêó
stosunków polsko-ruskich w początkach XIII w. // Roczniki Hastoryczne. T. 72. 2006. S. 67--93.
1660 Ипатьевская летопись. Стб. 721.
1661 Там же. Стб. 721.
1662 Katalogi biskupów krakowskich // Monumenta Poloniae Historica. T. 3. Lwów, 1878. P. 357; Bal-
zer O. Genealogia Piastów. Kraków, 2005. S. 469--479 [віднесення цього шлюбу до 1207 р.
базується на хибах хронології Галицько-Волинського літопису, між тим зрозуміло, що раніше
1209 і пізніше 1211 р. цей шлюб не мав би жодного сенсу, звичайно, знову ж таки беручи
до уваги протиріччя та хиби літописної хронології]; Jasiński K. Rodowód Piastów małopolskich
i kujawskich. Poznań--Wrocław, 2001. S. 36--37; Samsonowicz H. Konrad Mazowiecki (1187/88 --
31.VIII.1247). Kraków, 2008. S. 50 [слідом за О.Бальзером прийняв дату 1207 р.].
1663 Ипатьевская летопись. Стб. 725.

295
áîÿðè ïðîãíàëè éîãî ìàò³ð, ïîâòîðíà óãîðñüêà ³íòåðâåíö³ÿ â³äíîâèëà
ñèòóàö³þ, à íàéá³ëüø àêòèâí³ áîÿðñüê³ ë³äåðè Âîëîäèñëàâ Êîðìèëü-
÷è÷, Ñóäèñëàâ òà Ô³ë³ï áóëè àðåøòîâàí³ ³ â³äâåçåí³ â Óãîðùèíó. Îäíàê
áðàòè Âîëîäèñëàâà ßâîëä ³ ßðîïîëê çóì³ëè âòåêòè ³ ïåðåêîíàòè ïåðå-
ñîïíèöüêîãî êíÿçÿ Ìñòèñëàâà Í³ìîãî âòðóòèòèñÿ â áîðîòüáó çà Ãàëè÷.
Äàíèëî ç ìàò³ð'þ òà ¿õ ïðèõèëüíèêè, ÿê³ îïèíèëèñÿ ó ìåíøîñò³, çíîâó
âòåêëè â Óãîðùèíó.
Ó öåé ÷àñ â³äáóëèñÿ íå çîâñ³ì çðîçóì³ë³ çì³íè íà ðóñüêî-ïîëüñüêî-
ìó êîðäîí³. Çà Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêèì ë³òîïèñîì Ëºøåê Á³ëèé çä³éñíèâ
ïîõ³ä äî Áåëçó, ï³ñëÿ ÷îãî êíÿç³âñòâî áóëî ïåðåäàíå Îëåêñàíäðîâ³ Âñå-
âîëîäîâè÷ó, à Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷ ïåðåì³ùåíèé íà Ñõ³äíó Âîëèíü äî
Êàì'ÿíöÿ íà Ñëó÷³ íà ñõ³äí³é îêðà¿í³ Âîëîäèìèðñüêîãî êíÿç³âñòâà1664.
Ïîëüñüê³ ³ñòîðèêè, ïîñèëàþ÷èñü íà óãîðñüêî-ïîëüñüêó óãîäó, óêëàäåíó
ï³ä Âîëîäèìèðîì, çà ÿêîþ í³áè-òî Ãàëèöüêà çåìëÿ â³äõîäèëà äî ñôåðè
âïëèâó óãîðñüêîãî êîðîëÿ, à Âîëèíñüêà çåìëÿ -- êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ1665,
ââàæàþòü, ùî íà ¿¿ ï³äñòàâ³ Ëåøåê Á³ëèé ââàæàâ âîëèíñüêèõ êíÿç³â
çà ñâî¿õ âàñàë³â ³ ðîçïîðÿäæàâñÿ ¿õ óä³ëàìè. Àëå òåçó ïðî òàêó óãîäó
ïðèéíÿòî a priori. Àíäð³é ²² êåðóâàâñÿ ñïî÷àòêó óãîäîþ 1204 ð. ç ïî-
ê³éíèì Ðîìàíîì Ìñòèñëàâè÷åì, ÿêà ïåðåäáà÷àëà îï³êóíñòâî, à ïîò³ì,
ïðèéíÿâøè â³äïîâ³äíèé òèòóë, ðîçïî÷àâ ðåàë³çàö³þ ïëàí³â óãîðñüêî-
ãàëèöüêî¿ óí³¿ íà êøòàëò óãîðñüêî-õîðâàòñüêî¿ óí³¿. ßêùî ³ de facto
îáèäâ³ ñòîðîíè ïîãîäæóâàëèñÿ íà ïîä³ë ñôåð âïëèâó, âèõîäÿ÷è ç ³ñ-
íóþ÷èõ ðåàë³é, òî ï³äñòàâ äëÿ òâåðäæåííÿ ïðî çàêð³ïëåííÿ ïîä³áíîãî
ïîä³ëó â ì³æíàðîäí³é óãîä³ äî Ñï³øà íåìàº. Ùî æ ñòîñóºòüñÿ Ëºøêà
Á³ëîãî, òî éîãî ïîë³òèêà â öåé ïåð³îä íîñèëà äåùî íåâèçíà÷åíèé ³ õàî-
òè÷íèé õàðàêòåð. Ïîä³áíî äî Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à, ÿêèé êîëèñü äîïî-
ì³ã Êàçèìèðîâè÷àì, ïðè ÷îìó ââàæàþ÷è, ùî öå äàº éîìó ï³äñòàâè ðîç-
ãëÿäàòè ¿õ ï³ä ñâî¿ì ïîêðîâèòåëüñòâîì, â³í òåæ íàìàãàâñÿ äîïîìîãòè
Ðîìàíîâè÷àì, ïðè öüîìó çáåð³ãàþ÷è íàä íèìè ñâîºð³äíèé ïðîòåêòîðàò.
Ïîãîäæóþñÿ, ùî âçàì³í ïåðåäà÷³ Áåëçà Îëåêñàíäðîâ³ Âñåâîëîäîâè÷ó,
Ëåøåê îòðèìàâ â³ä îñòàííüîãî Óãðîâñüê, Âåðåùèí, Ñòîâ ³ Êîìîâ1666,
ùî óêð³ïëÿëî éîãî ïîçèö³¿ íà áóçüêîìó êîðäîí³. Ñàì æå Îëåêñàíäð
ìàâ íàä³ëèòè Âàñèëüêà äåùî á³ëüøèì óä³ëîì, ùî â³í ³ çðîáèâ íåâäîâç³,
â³äìîâèâøèñü íà êîðèñòü Ðîìàíîâè÷³â ï³ä òèñêîì òîãî æ Ëºøêà â³ä
Òèõîìëÿ ³ Ïåðåìèëÿ1667.
Ï³ñëÿ ïðèõîäó äî âëàäè ó Ãàëè÷³ áîÿðñüêîãî êíÿçÿ Âîëîäèñëàâà
Êîðìèëü÷è÷à, Ëºøêî Á³ëèé ðàçîì ç âîëèíñüêèìè êíÿçÿìè, ïðèéíÿâ-
øè ïåðåä öèì Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ç ìàò³ð'þ "ñ âåëèêîþ ÷ò҃üþ"1668,
1664 Там же. Стб. 728--729.
1665 Dąbrowski D. Daniel Romanowicz król Rusi (ok. 1201 -- 1264). Biogra a polityczna. Kraków, 2012.
S. 50.
1666 Ibidem. S. 77.
1667 Ипатьевская летопись. Стб. 730.
1668 Там же. Стб. 729. Думаю, що Данило Романович з княгинею Єфросинею прибули до Кракова
безпосередньо з табору на Латориці біля Требішова, коли Андрій ІІ швидким маршем рушив
до своєї столиці, а Владислав Кормильчич, не менш швидким маршем, -- до їхньої, найняв-
ши для певності частину угорського війська. В цих умовах падіння дисципліни та хаосу не

296
òîáòî ³ äàë³ âèçíàþ÷è éîãî ãàëèöüêèì êíÿçåì, êèíóâñÿ äîïîìàãàòè Ðî-
ìàíîâè÷àì. Ó 1213 ð. â³éñüêî Ëºøêà ç âîëèíñüêèìè äðóæèíàìè Äà-
íèëà ³ Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷³â (ó ÿêèõ ç³áðàëèñÿ âñ³ ãîëîâí³ âîëèíñüê³
áîÿðè), ïåðåñîïíèöüêîãî êíÿçÿ Ìñòèñëàâà ßðîñëàâîâè÷à, âîëîäèìèð-
ñüêîãî êíÿçÿ Îëåêñàíäðà Âñåâîëîäîâè÷à òà áåëçüêîãî êíÿçÿ Âñåâîëî-
äà Âñåâîëîäîâè÷à ðóøèëè íà Âîëîäèñëàâà Êîðìèëü÷è÷à. "Áîÿðñüêèé"
êíÿçü çàëèøèâ áðàòiâ îáîðîíÿòè Ãàëè÷, à ñàì ç íàéìàíèìè çàãîíàìè
óãîðöiâ òà ÷åõiâ çóñòðiâñÿ ç âîëèíÿíàìè íà ð. Áîáðîê (äåñü â ðàéîí³ íè-
í³øíüî¿ Á³áðêè). Éîãî âiéñüêî áóëî ðîçáèòå, àëå Ãàëè÷ âèñòîÿâ1669. Òàê
ñàìî íå äàëè ðåçóëüòàò³â îáëîãè ³íøèõ ãàëèöüêèõ ì³ñò, çîêðåìà Òåðå-
áîâë³, Ìàêëåêîâà ³ Çáàðàæà. Çäîáóòè âäàëîñÿ ëèøå îäèí Áèêîâåí1670.
Áîÿðñüêèé ë³äåð Âîëîäèñëàâ Êîðìèëü÷è÷ âèÿâèâñÿ íåïîãàíèì êíÿçåì,
çóì³âøè âèñòîÿòè ïðîòè ñóñ³ä³â1671. Ãàëèöüêå áîÿðñòâî ³ ì³ñòè÷³ éîãî
ï³äòðèìàëè.
Ñï³øñüêà óãîäà. Àêòèâíå âòðó÷àííÿ Ëºøêà Á³ëîãî ó ãàëèöüêó ïî-
ë³òèêó ñòðèâîæèëî Àíäð³ÿ ²², ÿêèé âæå ïî÷àâ ïðèõîäèòè äî ñåáå ï³ñëÿ
ïðèáîðêàííÿ áàðîíñüêî¿ îïîçèö³¿. Âñòèãíóâøè äîäàòè äî ñâîãî òèòóëó
rex Galiciae et Lodomerie, Àíäð³é ²² ââàæàâ, ùî ³í³ö³àòèâà ïîâèííà âè-
õîäèòè â³ä íüîãî. ßê ò³ëüêè òðîõè ñòàá³ë³çóâàëîñÿ ñòàíîâèùå â Óãîð-
ùèí³, êîðîëü âèðiøèâ îñòàòî÷íî ðîçâ'ÿçàòè ïðîáëåìó ãàëèöüêî¿ ñïàä-
ùèíè. Î÷åâèäíî, ïðèêëàä Âîëîäèñëàâà Êîðìèëü÷è÷à ï³äøòîâõíóâ éîãî
äî ðàäèêàëüí³øèõ ä³é. Â óìîâàõ ïðîòèñòîÿííÿ ç âëàñíèìè áàðîíàìè,
â³í ùå íå â³ä÷óâàâ ñåáå íàñò³ëüêè ñèëüíèì, ùîáè ïðîñòî îêóïóâàòè
Ãàëèöüêó çåìëþ, ïåðåòâîðèâøè ¿¿ íà ïðîâ³íö³þ Óãîðñüêîãî êîðîë³â-
ñòâà. Â³í øóêàâ ðîçóìíîãî êîìïðîì³ñó ç ñóñ³äàìè. Àëå äëÿ ïî÷àòêó â³í
ïðîäåìîíñòðóâàâ ñâîþ ñèëó, ðóøèâøè ç â³éñüêîì íà Êðàê³âñüêå êíÿ-
ç³âñòâî1672. Ñêîð³øå, öå áóëà ³ì³òàö³ÿ ïîõîäó àáè çìóñèòè êðàê³âñüêîãî
êíÿçÿ äî ïåðåì³íè ïîë³òè÷íîãî êóðñó ³ ïîøóê³â êîìïðîì³ñó. Ëºøêî
Á³ëèé òà éîãî îòî÷åííÿ â³ðíî îö³íèëè ñèòóàö³þ. Äî óãîðñüêîãî êîðîëÿ
âè¿õàëî ïîñîëüñòâî, î÷îëåíå âîºâîäîþ Ïàêîñëàâîì Ëåñòêîâè÷åì Ñòà-
ðèì1673. Ðåçóëüòàòîì ä³ÿëüíîñò³ öüîãî ïîñîëüñòâà áóëà îñîáèñòà çóñòð³÷
було жоднісінького сенсу їхати з королем, доля якого несподівано стала невизначеною, як і
не було сенсу їхати до Галича. Лишався єдиний союзник -- Лєшко Білий. Те, що мати пізніше
"відпросила" у короля Данила Романовича з області здогадок. Опанувавши ситуацію, йому не
було сенсу відпускати Данила Романовича.
1669 Ипатьевская летопись. Стб. 730.
1670 Місто знаходилося на урочищі Ченче поблизу с. Буківна Тлумацького р-ну Тернопільської
обл. (Томенчук Б., Филипчук М. Буківна -- літописний Биковен на Дністрі. Другий археологічний
шар VIII--XXI ст. Івано-Франківськ, 2001; Томенчук Б. Археологія некрополів Галича і Галицької
землі. Одержавлення. Християнізація. Івано-Франківськ, 2006. С. 92.)
1671 Див.: Майоров А. В. Галицко-Волынская Русь. С. 408--410; Петрик А. До історії боярських
родин. С. 29--45; Його ж. До історії боярства. С. 105--117; Його ж. Угорська партія. С. 181--193;
Мазур О. Володислав Кормильчич. С. 118--129; Драбчук І. Три портрети. С. 135--148.
1672 Ипатьевская летопись. Стб. 730.
1673 Bieniak J. Pakosław Stary // Polski Słownik Biogra czny. T. 25. Kraków, 1980. S. 38--42; Лихаче-
ва О.П. Комментирии ,, Памятники литературы Древней Руси. ХІІІ век. Москва, 1981. С. 249,
545; Bartnicki M. Elita księstwa Krakowsko-Sandomierskiego wobec stosunków z księstwami ruski-
mi w XIII wieku // Соціум. Альманах соціальної історії. Вип. 7. Київ, 2007. С. 15--19; Головко О.Б.
Спішська угода 1214 р. угорського короля Андрія ІІ і краківського князя Лєшка Бялого та її

297
ó Ñï³ø³ âîñåíè 1214 ð. êîðîëÿ Àíäð³ÿ ²² ç êíÿçåì Ëºøêîì Á³ëèì. Íà
ö³é çóñòð³÷³ áóëà óêëàäåíà âàæëèâà ïîë³òè÷íà óãîäà, ÿêà ïåðåäáà÷àëà
êîìïðîì³ñíå âèð³øåííÿ ïðîáëåìè Ãàëèöüêî¿ ñïàäùèíè. Óãîäó ñêð³ï-
ëþâàâ øëþá Êàëìàíà, ï'ÿòèði÷íîãî ñèíà êîðîëÿ Àíäðiÿ II, ç Ñàëîìå-
ºþ, òðèði÷íîþ äîíüêîþ Ëºøêà Áiëîãî, âíó÷àòîþ ïëåìiííèöåþ Ðîìàíà
Ìñòèñëàâîâè÷à. Êàëìàí ìàâ áóòè êîðîíîâàíèé ÿê ãàëèöüêèé êîðîëü.
Éîãî òåñòü ìàâ îòðèìàòè Ïåðåìèøëüñüêå êíÿç³âñòâî ç Ëþáà÷åâñüêîþ
âîëîñòþ. Ùîáè óíèêíóòè â³éíè ç âîëèíñüêèìè êíÿçÿìè, ñòîðîíè äî-
ìîâèëèñÿ ïîâåðíóòè Ðîìàíîâè÷àì áàòüê³âñüêèé Âîëîäèìèð1674.
Óãîäà áóëà äîáðå ïðîäóìàíîþ ³, çäàâàëîñÿ, ïîâí³ñòþ âëàøòîâóâàëà
âñ³ ñòîðîíè. Âîëîäèñëàâ Êîðìèëü÷è÷ íå çìiã â÷èíèòè îïîðó, áîÿðñüêà
åë³òà ïîñï³øèëà äî íîâîãî âîëîäàðÿ. Êàëìàí ¿õ ïîâí³ñòþ çàäîâîëüíÿâ,
â³í áóâ äèòèíîþ ³ âîíè ñïîä³âàëèñÿ çàéíÿòè ïðè éîãî äâîð³ êëþ÷îâ³
ì³ñöÿ.
Êàëìàíà êîðîíîâàíî â Ãàëè÷³ ó 1215 ð. Àíäðié II çàáåçïå÷èâ ïàíó-
âàííÿ ñâîãî ñèíà ñèëüíèì ãàðíiçîíîì. Óãîðñüêèé êîðîëü çâåðíóâñÿ äî
ïàïè ç ïðîõàííÿì, àáè òîé óïîâíîâàæèâ åñòåðãîìñüêîãî àðõèºïèñêîïà
êîðîíóâàòè Êàëìàíà, òîáòî äîìàãàþ÷èñü òàêèì ñïîñîáîì âiä ïàïè ëå-
ã³ìàòèçàö³¿ òèòóëó ãàëèöüêîãî êîðîëÿ äëÿ ñèíà1675. Âiä iìåíi Êàëìàíà
áóëî ïîñëàíî ãðàìîòè äî ïàïè ²íîêåíò³ÿ ²²² iç çàïåâíåííÿìè, ùî íà-
ñåëåííÿ Ãàëèöüêî¿ çåìëi ïðèéìå óíiþ ç Ðèìîì i âèøëå ºïèñêîïiâ íà
ñîáîð1676. Ëºøêî Áiëèé îòðèìàâ Ïåðåìèøëüñüêå êíÿç³âñòâî, à Ðîìàíî-
âè÷³ -- ãàðàíòîâàíó êîíôðîíòàö³þ ç Îëåêñàíäðîì Âñåâîëîäîâè÷åì òà
éîãî áðàòîì Âñåâîëîäîì, ùî äîçâîëÿëî êðàê³âñüêîìó êíÿçåâ³ ³ íàäàë³
â³ä÷óâàòè ñåáå îï³êóíîì âîëèíñüêèõ êíÿç³âñòâ. Çðîçóì³ëî, ùî çà òàêèõ
óìîâ, íå ³ñíóâàëî íåáåçïåêè ïîäàëüøî¿ ó÷àñò³ Ðîìàíîâè÷³â ó áîðîòüá³
çà Ãàëèöüêó ñïàäùèíó. Çðåøòîþ, ìàþ÷è íà ñâî¿é ñòîðîí³ ïåðåâàæíó
наслідки // Україна в Центрально-Східній Європі. Вип. 12. Київ, 2013. С. 131.
1674 Ипатьевская летопись. Стб. 730--731; Droba L. Stosunki Leszka Bialego z Rusią i Węgrami.
Kraków, 1881. S. 41--44; Wilkiewicz-Wawrzyńczykowa A. Ze studiów and polityką polską na Rusi na
przelomie XII--XIII w. // Ateneum Wilenskie. R. 12. Wilno, 1937. № 3. S. 24; Rhode G. Die Ostgrenze
Polens Politische Entwiclung, kulturelle Badeutung und deistige Auswirkung. Bd. 1. Köln-Graz, 1955.
S. 106--107; Font M. II. András orosz politikája és hadjáratai // Századok. V. 125. 1991. № 1-2. 107--144
old; Idem. On the Frontiers of West and East:  e Hungarian Kingdom and the Galisian Principality
between the Eleventh and  irteenth Centurie // Annual of Medieval Studies / Ed. K.Sende, M.Sebök.
Budapest, 2000. P. 171--180; Klatý M. Uhri, Uhorsko a Spiš v haličskej kronikárskej tradicii: Kultúrno-
antropologická analýza Haličsko-volynského letopisu // Terra Scepusiensis: Stan bádania o dejinách
Spiša. Levoča--Wrocław, 2003. S. 251--268; Homza M. Spiš v obdobi haličských výprav Ondreja II //
Historia Scepusii. Vol. 1. Bratislava--Kraków, 2009. S. 146--148; Головко О.Б. Політика королівства
Угорщини щодо Південно-Західної Русі в першій половині ХІІІ ст. // Міжнародні зв'зки
України: наукові пошуки і знахідки. Вип. 15. Київ, 2006. С. 153--171; Його ж. Східна політика
угорського короля Андрія ІІ (перша третина ХІІІ ст.) // Україно-угорські етюди. Вип. 1. Львів,
2010. С. 120--141; Його ж. Спішська угода 1214 р. C. 127--147;
1675 Monumenta Hungariae Historica. Diplomataria. Pest, 1857. Т. 1. № 1; Vetera Monumenta Poloniae
et Lithuaniae... ex tabulariis vaticanis / Ed. A.  einer. Romae, 1859. Т. 1. Nr 65; Kodex diplomaticus
Arpadianus continuatus / Ed. G. Wenzel. Pest, 1864. Т. 4. № 227; Droba L. Stosunki Leszka Białego. S.
463, 475; Balzer O. Skarbiec i Archiwum koronne w dobie przedjagiellońskiej. Kraków, 1917. S. 558;
Hóman B., Szekfü Gy. Magyar történet. Budapest, 1935. T. 3. 31--40 old.
1676 Крип'якевич I. Галицько-Волинське князiвство. С. 116--117.

298
á³ëüø³ñòü ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà, öüîãî ìîæíà áóëî ³ íå áîÿòèñÿ.
Àëå óãîðö³ íàäòî øâèäêî â³ä÷óëè ñåáå ãîñïîäàðÿìè. Ãàëèöüêi áîÿ-
ðè, ÿêèõ òåïåð î÷îëèâ Ñóäèñëàâ1677, çâè÷àéíî, íå áóëè çàäîâîëåíi ðîç-
÷ëåíóâàííÿì ¿õíüî¿ çåìë³, à ùå á³ëüøå ñïðîáàìè íàêèíóòè ¿ì öåðêîâ-
íó óí³þ. Íàìàãàþ÷èñü çì³öíèòè ñòàíîâèùå êîðîëÿ Êàëìàíà, Àíäðié
II ïðèñëóõàâñÿ äî íèõ ³ âiäiáðàâ â³ä ïîëüñüêîãî êíÿçÿ íåîáà÷íî ïåðå-
äàíèé éîìó Ïåðåìèøëü. Öå â³äðàçó ñòàëî ïîøòîâõîì äëÿ ë³êâ³äàö³¿
Ñï³øñüêî¿ óãîäè. Íå ìîæíà ïîãîäèòèñÿ ç äóìêîþ Ëþäîâèêà Äðîáè,
ùî äî öèõ ä³é Àíäð³ÿ ²² ï³äøòîâõíóëà ïåðåäà÷à Âîëîäèìèðà Äàíèëîâ³
Ðîìàíîâè÷ó1678. Öå ÿêðàç áóâ íàéðîçóìí³øèé êðîê, ÿêèé âëàøòóâàâ
íà öüîìó åòàï³ âñ³ ñòîðîíè. Ïðè÷èíè ïîëÿãàëè ó íåâäîâîëåíí³ ãàëèöü-
êîãî áîÿðñòâà, ÿêå îðãàí³çóâàëî îáëîãó ðåçèäåíö³¿ êîðîëÿ Êàëìàíà1679
³ çìóñèëî éîãî áàòüêà êîðîëÿ Àíäð³ÿ ²² ðîáèòè íå äóæå âèã³äí³, àëå
íåîáõ³äí³ êðîêè, áî ÷àñòèíà ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà, îäíîçíà÷íî, ìàëà ôå-
îäè ó Ïåðåìèøëüñüêîìó êíÿç³âñòâ³ ³ íå çáèðàëàñÿ ¿õ êîìóñü â³ääàâàòè.
Çðîçóì³ëî, ùî ãàëèöüê³ áîÿðè âèêîðèñòàëè ÿê ïðèâ³ä ïðîìàõè óãîðö³â
ó ðåë³ã³éíîìó ïèòàíí³, ïåðø çà âñå, ¿õ íàìàãàííÿ çàáåçïå÷èòè ó÷àñòü
ãàëèöüêî¿ äåëåãàö³¿ íà ñîáîð³ êàòîëèöüêî¿ öåðêâè, ÿêèé â³äáóâñÿ ó ëèñ-
òîïàä³ 1215 ð. Íàïåð³ä çàïåâíèâøè ïàïó ²íîêåíò³ÿ ²²² ó áàæàíí³ íàñå-
ëåííÿ Ãàëèöüêîãî êîðîë³âñòâà âåðíóòèñÿ â ëîíî êàòîëèöüêî¿ öåðêâè,
âîíè òàê ñàìî íàïåð³ä ãîòóâàëè ðåëÿö³¿ ùîäî âò³ëåííÿ öèõ ïðàãíåíü.
Ç³òêíóâøèñü ç ä³éñí³ñòþ, êîðîëü Àíäð³é ²² ÿê ðåàëüíèé ïîë³òèê ïî-
ñï³øèâ ï³òè íà ïîñòóïêè áîÿðñüêèì ë³äåðàì, ùî ºäèíå ìîãëî çóïèíèòè
â³éíó, ÿêà áóëà áè â³äðàçó æ ï³äòðèìàíà ðóñüêèìè êíÿçÿìè.
Âèïðàâäîâóþ÷èñü ïåðåä ïàïîþ, Àíäð³é ²² ñïîä³âàâñÿ âèïðàâäàòèñÿ
³ ïåðåä Ëºøêîì Á³ëèì. Çðåøòîþ, Ïåðåìèøëü â³ä³éøîâ íå äî óãîðñüêî¿
êîðîíè, à çàëèøèâñÿ ó ¿õí³õ ä³òåé -- ãàëèöüêèõ êîðîë³â.
Àëå Ëºøêî çàòà¿â îáðàçó íà ñâàòà i çâåðíóâñÿ äî ùå îäíîãî ñïàä-
êîºìöÿ, ÷è¿ ïðàâà äî ãàëèöüêî¿ ñïàäùèíè áóëè ëåãiòèìíèìè, àëå ÷è¿
ìîæëèâîñòi íå âiäïîâiäàëè öèì ïðàâàì. Íåçíà÷íèé òîðîïåöüêèé êíÿçü
ç íàéìîëîäøî¿ ãiëêè ñìîëåíñüêèõ Ìîíîìàõîâè÷iâ ó 1205 ð., çâè÷àé-
íî, íå ìiã ìðiÿòè ïîäîëàòè îïið iíøèõ øóêà÷iâ ãàëèöüêî¿ ñïàäùèíè,
àëå ïiñëÿ çíàìåíèòî¿ Ëèïèöüêî¿ ïåðåìîãè 1216 ð. óæå íîâãîðîäñüêèé
êíÿçü Ìñòèñëàâ Óäàòíèé áóâ âiäîìèé óñié Ðóñi. Ó Êèºâi ñèäiâ éîãî
1677 В історичній літературі досі ще має місце ототожнення галицького боярина Судислава з
сандомирським каштеляном Суліславом Бернатовичем: Font M. II. András király politikája és
hadjáratai // Századok. Évf. 125. 1991. 123 old; Idem, Árpád-házi királyok és Rurikida fejedelmek.
Szeged, 2005. 200 old; Харди Д. Наследници Киjева измеħу краљевске круне и татарског jарма:
студиjа о державно-правном положаjн Галиче и Галичко-Волинске кнежевине до 1264 године.
Нови Сад, 2002. С. 127. Однак глибший аналіз джерел це ототожнення спростовує: Droba L.
Stosunki Leszka Białego. S. 390; Labuda G. Zaginiona krkori úonika z pierwszej połowy XIII wieku
w Rocznikach Królestwa Polskiego Jana Długosza: proba rekonstrukcji. Poznań, 1983. S. 45; Го л о в -
ко О. Б. Корона Данила Галицького. С. 559. Набагато більше підстав вважати боярина Судис-
лава вихідцем зі словацького нобілітету: Волощук М.М. До питання про етнічне. С. 127--145;
Його ж. Судислав de genere Ludan. С. 257--273.
1678 Droba L. Stosunki Leszka Białego. S. 47.
1679 Codex diplomaticus Arpadianus continiator. Árpádkori új okmánytár / Ed. G.Wenzel. Budapest,
1867. № 227. P. 374.

299
äâîþðiäíèé áðàò Ìñòèñëàâ Ðîìàíîâè÷ ç³ ñìîëåíñüêî¿ äèíàñòi¿. Çà òàêèõ
îáñòàâèí ðåàëüíèì âèäàâàâñÿ ðîçðàõóíîê íà ïåðåìîãó. Çàö³êàâëåí³ñòü
áóëà âåëèêîþ. Íîâãîðîäñüêå áîÿðñòâî áàãàòî ÷èì íàãàäóâàëî ãàëèöüêå
(âîíî ì³íÿëî êíÿç³â çàëåæíî â³ä ïîë³òè÷íî¿ êîí'þíêòóðè â Êèºâ³), òîìó
íîâãîðîäñüêèé ïðåñò³ë ñïðèéìàâñÿ íå ³íàêøå, ÿê òèì÷àñîâèì. À íåâå-
ëè÷êå Òîðîïåöüêå êíÿç³âñòâî íå ìîãëî çàäîâîëüíÿòè òàêîãî ä³ÿëüíîãî
êíÿçÿ ÿê Ìñòèñëàâ Ìñòèñëàâîâè÷ Óäàòíèé.
Ç êè¿âñüêîþ äîïîìîãîþ Ìñòèñëàâ Óäàòíèé ïiäiéøîâ äî Ãàëè÷à i ïiä
éîãî ñòiíàìè ðîçãðîìèâ âiéñüêî Êàëìàíà. Þíèé êîðîëü ³ç Ñóäèñëàâîì
(ÿêèé â îñòàííié ÷àñ ãîòîâèé áóâ çâåðíóòèñÿ äî Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à)
âòåêëè äî Óãîðùèíè, à Ìñòèñëàâ ó ñåðïíi 1219 ð. ñòàâ ãàëèöüêèì êíÿ-
çåì1680. Ïðàâà Ìñòèñëàâà Ìñòèñëàâîâè÷à ÿê âíóêà ßðîñëàâà Îñìîìèñëà
ñóìí³âó íå ï³äëÿãàëè. Âäîâà Ðîìàíà òà ¿¿ îòî÷åííÿ ïîñïiøèëè ñêðiïèòè
ñîþç ³ç íîâèì ãàëèöüêèì êíÿçåì øëþáîì Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ç éîãî
äîíüêîþ Àííîþ1681. Ðåàëüíî Ñï³øñüêà óãîäà 1214 ð. ïåðåñòàëà ³ñíóâà-
òè. Ïîëüñüêî-âîëèíñüê³ êîíôë³êòè 1219--1222 ðð. Âîëèíñüê³ àâòîðè
Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî ë³òîïèñó ïîäàëè áëèñêó÷îãî ïîëêîâîäöÿ Ìñòèñ-
ëàâà Óäàòíîãî íåäàëåêèì ïîë³òèêîì, ö³ëêîì çàëåæíèì â³ä íàø³ïòóâàí-
íÿ îòî÷åííÿ. Çà íèìè ï³øëè ³ äîñë³äíèêè öüîãî ïåð³îäó, çàáóâàþ÷è, ùî
ÿê ãàëèöüêèé êíÿçü Ìñòèñëàâ Óäàòíèé ìóñèâ îáåð³ãàòè, ïåðø çà âñå,
âëàñí³ ³íòåðåñè. Ìàþ÷è äîñë³ä ñï³ëêóâàííÿ ç íîâãîðîäñüêèì áîÿðñòâîì,
ÿêå òåæ âîëîä³ëî ñïàäêîâèìè ëåíàìè ³ ä³ëèëî âëàäó ç³ ñâî¿ìè êíÿçÿ-
ìè, â³í ìóñèâ âðàõîâóâàòè òàêîæ ³íòåðåñè ãàëèöüêèõ áîÿð, â³ä ÿêèõ
çàëåæàëà ì³öü éîãî âëàäè. ² ö³ ³íòåðåñè íå çàâæäè ñï³âïàäàëè ç ³íòåð-
åñàìè éîãî çÿòÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à. Êð³ì ³íøîãî, Ìñòèñëàâ Óäàòíèé
ìóñèâ îð³ºíòóâàòèñÿ íà ñîþç ç Ëºøêîì Á³ëèì, íå ìàþ÷è âïåâíåíîñò³,
ùî óãîðö³ â³äìîâèëèñÿ â³ä íàì³ð³â ïîâåðíåííÿ êîðîë³âñòâà Êàëìàíó.
À ªôðîñèí³ÿ ç ñèíàìè çîñåðåäèëè óâàãó íà â³äâîþâàíí³ ïðèêîð-
äîííèõ çåìåëü, ÿê³ çàõîïèâ Ëºøêî Á³ëèé. Ïîòð³áíî áóëî ïîâåðíóòè
ñîá³ ñòàòóñ íàéñèëüí³øèõ âîëèíñüêèõ êíÿç³â äî òîãî ÷àñó, êîëè Äàíè-
ëî óñïàäêóº çà Ìñòèñëàâîì Ãàëè÷. Ïðè öüîìó âîíè ðîçðàõîâóâàëè íà
áåççàñòåðåæíó äîïîìîãó Ìñòèñëàâà ó âñ³õ ñâî¿õ çàõîäàõ. Ìñòèñëàâ æå
ðîçãëÿäàâ çÿòÿ, ñêîð³øå, ÿê âàñàëà. Çà÷³ïêè Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ç ïî-
ëÿêàìè âèâîäèëè éîãî ç ñåáå, òàê ÿê ï³äðèâàëè îñíîâè éîãî ïîë³òèêè ³
ãðîçèëè ðîç³ðâàòè ñîþç ç êðàê³âñüêèì êíÿçåì. Âñå öå íå ìîãëî íå õâè-
ëþâàòè ³ ë³äåð³â ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà, ÿêèõ òîä³ âëàøòîâóâàâ Ìñòèñëàâ
Óäàòíèé. ˉì òåæ ïîòð³áíèé áóâ ñîþç ç ïîëÿêàìè. Âèãëÿäàº, ùî ñàìå
ãàëèöüêå áîÿðñòâî ï³äøòîâõíóëî âîëèíñüêèõ áîÿð äî äåìàðøó, ÿêèé
çìóñèâ ªôðîñèí³þ ï³òè ó ìîíàñòèð. Õàðàêòåðíî, ùî öå â³äáóëîñÿ â³ä-
ðàçó æ ï³ñëÿ óêëàäåííÿ ñîþçíî¿ óãîäè ç ëèòîâñüêèìè êíÿçÿìè, ñïðÿ-
ìîâàíîþ, ÿê ïîêàçàëè íàñòóïí³ ïîä³¿, ïðîòè ïîëÿê³â.
1680 Новгородская первая летопись старшого и младшего извода / С предисловием и под. ред.
А. Н. Насонова. Москва; Ленинград, 1950. С. 260--261. Детально ці події розібрані у новій
монографії Олександра Головка "Князь Мстислав Мстиславич Удатний", яка знаходиться в
друці.
1681 Ипатьевская летопись. Стб. 732.

300
Çèìîþ 1219/1220 ð. âîëèíñüêi âiéñüêà ç äîïîìîãîþ ëèòîâö³â
âiäiáðàëè â³ä ïîëÿêiâ Áåðåñòÿ, Óãðîâåñüê, Âåðåùèí, Ñòîâ, Êîìîâ i âñå
ïîðóáiææÿ, â³äâîþâàííÿ ÿêîãî ñòàëî ïåðøèì ñåðéîçíèì ñàìîñò³éíèì
óñï³õîì ìîëîäîãî Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à. Âiéíà ïðîäîâæèëàñÿ é íàâåñí³
1220 ð., êîëè ïîëüñüêå âiéñüêî âòîðãëîñÿ íà Ïîáóæææÿ. Âîºâîäè âî-
ëèíñüêîãî êíÿçÿ Ãàâðèëî Äóøèëîâè÷, Ñåìåí Îëóéîâè÷ i Âàñèëüêî Ãàâ-
ðèëîâè÷ ïåðåìîãëè ïîëÿêiâ ó áèòâi ïðè ð³÷ö³ Ñóõà Äîðîãâà. Ó öié áèòâ³
çàãèíóâ âîëèíñüêèé áîÿðèí Êëèì Õðèñòèíè÷. Ïîëÿê³â ïåðåñëiäóâàëè
àæ äî Âåïðà. Âîäíî÷àñ ñîþçíå ëèòîâñüêå âiéñüêî íàïàëî íà ïîëüñüêi
çåìë³: "Ëѧõîì æå íå ïðåñòàþùèìú ïàêîñòѧùèìú è ïðèâåäå íà íѧ Ëèò-
âîó È âîåâàøà Ëѧõû è ìíîãî îóáèñòâà ñòâîðèøà â íèõú"1682.
Íåçâàæàþ÷è íà òå, ùî Ìñòèñëàâ Óäàòíèé íå äîïîìàãàâ âîëèíñüêèì
êíÿçÿì, Ëºøêî Áiëèé, ÿêèé òåðï³â íåâäà÷³, çàïiäîçðèâ éîãî ó çìîâi ç
Ðîìàíîâè÷àìè. Âií çâåðíóâñÿ äî óãîðñüêîãî êîðîëÿ: "íå õî÷þ ÷àñòè â
Ãàëè÷è íî äàè åãî çѧòè ìîåìó"1683 ³ òîé â³äðàçó æ âòðóòèâñÿ â áîðîòüáó.
Óãîðñüêî-ïîëüñüêå âiéñüêî ïiäiéøëî äî Ïåðåìèøëÿ. Áîÿðè çàìå-
òàëèñÿ, âèð³øóþ÷è êîãî âàðòóº ï³äòðèìàòè. Ñóäèñëàâ ïiäíÿâ áóíò ó
Ãîðîäêó ³ ìîá³ë³çóâàâ ïðîóãîðñüêó ïàðò³þ, ïðåäñòàâíèêè ÿêî¿ ç³ ñâî¿ìè
ñïèñàìè ñï³øèëè íàçóñòð³÷ ñîþçíèêàì.
Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ âèñòóïèâ íà äîïîìîãó òåñòåâ³. Âîëèíñüêå â³é-
ñüêî íà ÷îë³ ç òèñÿöüêèì Äìèòðîì, âîºâîäàìè Ìèðîñëàâîì ("êîðìèëü-
öåì" Äàíèëà ³ Ðîìàíà) òà Ìèõàëêîì Ãëiáîâè÷åì îòî÷èëî Ãîðîäîê. Àëå
óãîðñüêî-ïîëüñüêå âiéñüêî àòàêóâàëî òèñÿöüêîãî Äìèòðà i çäîáóëî ïå-
ðåìîãó. Âiäñòóïàþ÷èõ âîëèíÿí ïåðåñëiäóâàëè äî ð³÷êè Ùèðêà1684.
Òèñÿöüêèé Äìèòðî âiäiéøîâ äî ð³êè Çóáðè, äå ñòîÿëî âiéñüêî Ìñòèñ-
ëàâà Óäàòíîãî (äåñü á³ëÿ íèí³øíüîãî ñ. Òðîñòÿíåöü ïîáëèçó ì. Ìè-
êîëàºâà Ëüâ³âñüêî¿ îáë.)1685, äî ÿêîãî âæå ïðèºäíàëèñÿ äðóæèíè Äàíè-
ëà Ðîìàíîâè÷à òà áåëçüêîãî êíÿçÿ Îëåêñàíäðà Âñåâîëîäîâè÷à. Ãàëèöü-
êèé êíÿçü ïîñëàâ âîëèíÿí îðãàí³çóâàòè îáîðîíó ñâîº¿ ñòîëèö³. Â³í ñïî-
ä³âàâñÿ çàòðèìàòè ñîþçíèê³â íà ï³äõîä³ äî íå¿, àëå áóâ ðîçáèòèé áiëÿ
Ðîãîæèíà (òåïåð ñåëî Ðîã³çíå Æèäà÷³âñüêîãî ð-íó Ëüâ³âñüêî¿ îáë.). Â³-
ä³ñëàâøè íàêàç çÿòåâ³ âèáèðàòèñÿ ç Ãàëè÷à, Ìñòèñëàâ âèðóøèâ íàáè-
ðàòè ïîëîâåöüêó äîïîìîãó.
Òèì ÷àñîì Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ç âåëèêèì âòðàòàìè âèáðàâñÿ ç Ãàëè-
÷à. Îëåêñàíäð Âñåâîëîäîâè÷ íå ï³øîâ ç íèì äî Ãàëè÷à, à ïðèºäíàâñÿ äî
Ëºøêà Á³ëîãî, ÿêèé ñòàâ áiëÿ Ùåêàðåâà, íå äàþ÷è âîëèíÿíàì ïðèéòè
íà äîïîìîãó Ìñòèñëàâîâi Óäàòíîìó. Àëå îáèäâ³ ñòîðîíè íå ñï³øèëè ðîç-
ãîðòàòè áîéîâ³ ä³¿. ×åðåç ìàçîâåöüêîãî êíÿçÿ Êîíðàäà âîëèíñüê³ áîÿðè
íàâ'ÿçàëè ïåðåãîâîðè ç ïîëÿêàìè. Êîëè æ Ëºøêî ñïðîáóâàâ ïiäñòóïîì
çàìàíèòè Äàíèëà, Êîíðàä ïåðåøêîäèâ áðàòîâi.
Îòðèìàâøè äîïîìîãó â³ä òåñòÿ ïîëîâåöüêîãî õàíà Êîòÿíà, Ìñòèñ-
ëàâ Óäàòíèé 24 áåðåçíÿ 1221 ð. ïîáëèçó Ãàëè÷à ðîçãðîìèâ â³éñüêî
1682 Ипатьевская летопись. Стб. 736.
1683 Там же. Стб. 733.
1684 Там же.
1685 Див.: Войтович Л. Історія однієї стріли // Громада (Миколаїв). 2008. 4.04; 8.04.

301
Ôiëüíiÿ"1686. Íåâäîâç³ îáëî-
æåí³ â Êðèëîñ³ óãîðö³ çäàëè-
ñÿ ³ ïîëîíåíîãî êîðîëÿ Êàë-
ìàíà âiäâåçëè äî Òîð÷åñüêà.
Áîÿðèí Ñóäèñëàâ çóì³â âè-
ïðàâäàòèñÿ ïåðåä êíÿçåì ³
îòðèìàâ âàæëèâå ïîñàäíè-
öòâî ó Çâåíèãîðîä³.
Ïiñëÿ ïåðåìîãè Ìñòèñ-
ëàâà Óäàòíîãî êðàê³âñüêèé
êíÿçü Ëºøêî Á³ëèé âèñòó-
ïèâ ³í³ö³àòîðîì ïåðåãîâîð³â,
âèñëàâøè äî Äàíèëà Ðîìàíî-
âè÷à ñâî¿õ ìóæiâ Äåðæèñëà-
âà Àáðàìîâè÷à òà Ôëîðiàíà
Âîéöåõîâè÷à. Ç âîëèíñüêî¿
ñòîðîíè ïåðåãîâîðè âiâ òè-
ñÿöüêèé Äåì'ÿí1687. Ïðàâäî-
ïîä³áíî, îäíiºþ ç óìîâ öüîãî
ìèðó ñòàëà âiäìîâà ïîëÿêiâ âiä ïiäòðèìêè áåëçüêîãî êíÿçÿ Îëåêñàí-
äðà Âñåâîëîäîâè÷à. Âiäðàçó ïiñëÿ óêëàäåííÿ ìèðó ó 1222 ð. âîëèíñüêi
âiéñüêà çäîáóëè ×åðâåí òà Áåëç. Îëåêñàíäðà Âñåâîëîäîâè÷à âðÿòóâàëî
òiëüêè âòðó÷àííÿ Ìñòèñëàâà Óäàòíîãî.
Â³äðîäæåííÿ âîëèíñüêî-ïîëüñüêîãî ñîþçó. Óñòóïêà êîðîëÿ Àíäð³ÿ ²²
óãîðñüêîìó íîá³ë³òåòó ó âèãëÿä³ Çîëîòî¿ áóëëè, áåçïåðå÷íî, ï³äøòîâ-
õíóëà Ñóäèñëàâà ³ ãàëèöüêèõ áîÿð. Ðàäíèêè Ìñòèñëàâà Óäàòíîãî ïî-
÷àëè ïðàöþâàòè íàä çáëèæåííÿì êíÿçÿ ç Óãîðùèíîþ. Ìñòèñëàâ äî-
ñÿãíóâ íàðåøò³ çãîäè ç âåðõ³âêîþ áîÿðñòâà, â³í ïåðåáóâàâ íà âåðøèí³
ñëàâè é äîìîâëåí³ñòü ç Óãîðùèíîþ éîãî ïîâí³ñòþ âëàøòîâóâàëà. Óãîäó
ñêðiïëåíî øëþáîì éîãî äîíüêè ç ìîëîäøèì ñèíîì Àíäðiÿ II -- ãåðöî-
ãîì Àíäðiºì. Âàòèêàíñüêi äîêóìåíòè ñâiä÷àòü, ùî ãàëèöüêèé êíÿçü
ïîîáiöÿâ âiääàòè çÿòåâi Ãàëè÷1688.
Òàêèé êðîê òåñòÿ íå ì³ã ñïîäîáàòèñÿ Äàíèëîâ³ Ðîìàíîâè÷ó. Ð³âíî
æ â³í íå ì³ã ñïîäîáàòèñÿ ³ Ëºøêîâ³ Á³ëîìó òà éîãî áðàòîâ³ Êîíðàäó.
Ïîñòóïîâî ïî÷àâ â³äðîäæóâàòèñÿ âîëèíñüêî-ïîëüñüêèé ñîþç. Áèòâà íà
Êàëö³, äå ðóñüê³ êíÿç³ ó 1223 ð. îòðèìàëè ñòðàøíó ïîðàçêó, ïîõèòíóëà
ïîçèö³¿ Ìñòèñëàâà Óäàòíîãî. Äàíèëî â³äðàçó æ ñïðîáóâàâ ïîâåðíóòè
âàñàë³òåò áåëçüêîãî êíÿçÿ. Îòðèìàâøè äîïîìîãó â³ä ïîëÿê³â, ó 1224 ð.
â³í çíîâó îáëîæèâ Áåëç. Ðîìàíîâè÷àì äîïîìàãàëè òàêîæ ðåøòà âîëèí-
ñüêèõ êíÿçiâ. Ìñòèñëàâ Ìñòèñëàâè÷ çíîâó ï³äòðèìàâ áåëçüêîãî êíÿçÿ.
Çà ïîñåðåäíèöòâîì ïîëüñüêèõ êíÿç³â òèñÿöüêèé Äåì'ÿí òà äâiðñüêèé
Àíäðié óêëàëè ç ãàëèöüêèì i áåëçüêèì êíÿçÿìè ïåðåìèð'ÿ1689.
Ìñòèñëàâîâ Óäàòíèé â³äðàçó æ ïðîäåìîíñòðóâàâ ñâî¿ íàì³ðè
1686 Там же. Стб.737.
1687 Ипатьевская летопись. Стб. 739.
1688 Vetera Monumenta Poloniae... Nr 65.
1689 Ипатьевская летопись. Стб. 745--746.
Печатка краківського князя Конрада Мазовецького
(1229, 1241–1243)

302
â³äâåðòî. Â³í ïåðåäàâ óãîðñüêîìó çÿòåâ³ ãåðöîãó Àíäð³þ Ïåðåìèøëü-
ñüêå êíÿç³âñòâî, à ñàì ñïðîâàäèâ íà Âîëèíü ïîëîâöiâ õàíà Êîòÿíà òà
êè¿âñüêó ðàòü Âîëîäèìèðà Ðþðèêîâè÷à. Áåëçüêèé êíÿçü Îëåêñàíäð
Âñåâîëîäîâè÷ â³äðàçó æ ïîñëàâ ñâîãî âîºâîäó ßíà, ÿêèé ïîâèíåí áóâ
ñõèëèòè Ìñòèñëàâà Óäàòíîãî ïðèºäíàòèñÿ äî öèõ â³éñüê, ïåðåêîíóþ÷è
ãàëèöüêîãî êíÿçÿ ó ïîëüñüêî-âîëèíñüê³é çìîâ³ ³ íàì³ðàõ çìîâíèê³â éî-
ãî âáèòè. Àëå ãàëèöüêèé êíÿçü áóâ âñå-òàêè âì³ëèì ïîë³òèêîì ³ íå òàê
ëåãêî ï³ääàâàâñÿ íà íàìîâè. Îäíàê éîìó áóëî íåïðîñòî. Ãàëèöüêi áîÿðè
áóëè ÷óòëèâ³ äî áóäü-ÿêîãî çì³öíåííÿ êíÿç³âñüêî¿ âëàäè. Òîìó âîíè
³íòðèãóâàëè ïîñò³éíî, ç³øòîâõóþ÷è ì³æ ñîáîþ êíÿç³â. Ãåðöîã Àíäð³é
÷óòëèâî ñòàâèâñÿ äî ñòîñóíê³â òåñòÿ ç øóðÿêîì -- âîëèíñüêèì çÿòåì
Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì. Òîìó â³í ëåãêî ïîâ³ðèâ íàìîâ³ ñâîãî áîÿðèíà
Ñåìåíêà ×åðìíîãî ³ âòiê ç Ïåðåìèøëÿ.
Âçèìêó 1226 ð. êîðîëü Àíäðié II ç óãîðñüêèì âiéñüêîì ïðèáóâ äî
Ïåðåìèøëÿ, ÿêèé áóâ çäàíèé áåç áîþ. Ìîæëèâî, ùî êîðîëü ïîâåðíóâñÿ
äî ³äå¿ â³äíîâëåííÿ êîðîë³âñòâà Êàëìàíà, áî ïîëüñüê³ â³éñüêà íà ÷îë³
ç âîºâîäîþ Ïàêîñëàâîì âèñòóïèëè éîìó íà äîïîìîãó. Â ö³é ñèòóàö³¿
ãîëîâíèé ðàäíèê Ìñòèñëàâà Óäàòíîãî áîÿðèí Ñóäèñëàâ â³äðàçó æ çâåð-
íóâñÿ äî Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à.
Àëå ðîçëèâ Äí³ñòðà íå äîçâîëèâ óãîðñüêî-ïîëüñüêîìó â³éñüêó ïåðå-
ïðàâèòèñÿ ÷åðåç Äí³ñòåð. Êîðîëü çóïèíèâñÿ ó Çâåíèãîðîä³ íà Á³ëö³, à
éîãî â³éñüêî, ïîòåðï³âøè íåâäà÷ó ï³ä Êðåì'ÿíöåì, íåâäîâç³ âåðíóëî
íàçàä. Ìñòèñëàâ Óäàòíèé, ï³ä³éøîâøè ç Ãàëè÷à, ðîçáèâ óãîðö³â ï³ä
Çâåíèãîðîäîì. Ï³ñëÿ çàãèáåë³ ñâîãî âîºâîäè Ìàðòèíà êîðîëü ðîçïî÷àâ
âiäñòóï. Âîëèíñüêi ïîëêè Äàíèëà i Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷iâ ç ãàëèöü-
êèì âîºâîäîþ Ãëiáîì Çåðåìiéîâè÷åì ïiäiéøëè äî Ãîðîäêà. Ôàêòè÷íî
öÿ ðàòü íå äîçâîëèëà ïîëÿêàì ï³ä³éòè íà äîïîìîãó óãîðñüêîìó êîðî-
ëþ, ÿêèé âiäñòóïàâ ç Ãàëèöüêî¿ çåìëi1690. Ïðàâäà, ïîëüñüê³ êíÿç³ òåæ
îñîáëèâî íå ñï³øèëè íà äîïîìîãó óãîðñüêîìó êîðîëåâ³. Î÷åâèäíî, ùî
âîíè âæå ìàëè ³íôîðìàö³þ ïðî ïåðåãîâîðè, ³í³ö³àòèâó ÿêèõ ë³òîïèñåöü
ïðèïèñàâ ãàëèöüêîìó áîÿðñòâó. Ìñòèñëàâ Óäàòíèé íåñïîä³âàíî â³ääàâ
âñþ Ãàëèöüêó çåìëþ (çàëèøèâøè ñîá³ ò³ëüêè Ïîíèççÿ) äðóãîìó çÿòåâ³
ãåðöîãó Àíäð³þ. Êîðîëü Àíäð³é ²², î÷åâèäíî, îá³öÿâ íå âòðó÷àòèñÿ ó
ñïðàâè ñèíà. Àíäð³é ñòàâ ãàëèöüêèì êíÿçåì, à ôàêòè÷íà âëàäà çîñåðåä-
èëàñÿ â ðóêàõ áîÿðñüêî¿ îë³ãàðõ³¿ íà ÷îë³ ç Ñóäèñëàâîì.
Òèì ÷àñîì ó 1227 ð. â Ëóöüêó ïîìåð ²âàí Ìñòèñëàâè÷ ³ ßðîñëàâ
²íãâàðåâè÷ íåãàéíî çàéíÿâ áàòüê³âñüêó ñòîëèöþ. ×îðòîðèéñüê çàõîïè-
ëè ï³íñüê³ êíÿç³, ÿê³, íàïåâíî, ìàëè äèíàñòè÷í³ ïîâ'ÿçàííÿ ç³ ñõ³äíî-
âîëèíñüêèìè êíÿçÿìè. ßðîñëàâ Iíãâàðåâè÷ ðîçðàõîâóâàâ íà ïiäòðèìêó
Ëºøêà Áiëîãî, îäðóæåíîãî ç éîãî ðiäíîþ ñåñòðîþ Ãðåìèñëàâîþ. Ó
êîàëiöi¿ ç ïiíñüêèìè êíÿçÿìè i áåëçüêèì êíÿçåì Îëåêñàíäðîì Âñåâî-
ëîäîâè÷åì âií ñïîäiâàâñÿ ïåðåìîãòè Ðîìàíîâè÷iâ. Áî îï³êóíîì ²âàíà
Ìñòèñëàâè÷à çã³äíî çàïîâ³òó éîãî áàòüêà Ìñòèñëàâà Í³ìîãî âèñòóïàâ
Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ³ áóëî çðîçóì³ëî, ùî áåç éîãî ó÷àñò³ ïåðåä³ë âîëèí-
ñüêèõ ñòîë³â íåìîæëèâèé.
1690 Там же. Стб. 748--750.

303
Àëå êðàê³âñüêèé êíÿçü áóâ çàõîïëåíèé áîðîòüáîþ ïðîòè ïîç-
íàíñüêîãî êíÿçÿ Âëàäèñëàâà Îäîíè÷à. Éîãî ñîþçíèêàìè âèñòóïàëè
ñiëåçüê³ êíÿç³. Ñîþçíèêè çóñòðiëèñÿ ó Ãîíñàâi. 14 ëèñòîïàäà 1227 ð.
Ëºøêî Áiëèé i Ãåíðiõ Áîðîäàòèé ïàðèëèñÿ ó ëàçíi. ßäâiãà, äðóæèíà
Âëàäèñëàâà Îäîíè÷à, áóëà ñåñòðîþ ãäàíñüêîãî êíÿçÿ Ñâÿòîïëóêà ²².
Íàïàäó ïîìîðñüêî¿ äðóæèíè í³õòî íå ÷åêàâ. Âàæêîïîðàíåíîãî Ãåíðiõà
âðÿòóâàëà ñàìîïîæåðòâà îäíîãî ç éîãî ëèöàðiâ. Ëºøêî äîáiã äî êîíÿ i
êèíóâñÿ âòiêàòè. Éîãî íàçäîãíàëè i âáèëè. Ãðåìèñëàâà Iíãâàðiâíà, ÿêà
ç ñèíàìè çíàéøëà ïðèòóëîê ó ìîëîäøîãî áðàòà ïîêiéíîãî ÷îëîâ³êà --
ìàçîâåöüêîãî êíÿçÿ Êîíðàäà, ñàìà ïðèñëàëà äî Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à,
ïðîñÿ÷è äîïîìîãè1691.
Áîÿðè ðàäèëè Äàíèëîâ³ Ðîìàíîâè÷ó ñõîïèòè ßðîñëàâà ²íãâàðåâè÷à
ï³äñòóïîì ï³ä ÷àñ ñâîº¿ ïî¿çäêè äî ìîíàñòèðÿ ñâ. Ìèêîëàÿ ó Æèäè÷èí³
ïîáëèçó Ëóöüêà, àëå òîé â³äìîâèâñÿ. Íàïðèêiíöi 1227 ð. âîëèíñüêi
âiéñüêà íà ÷îëi ç äâiðñüêèì Àíäðiºì, áîÿðàìè Âÿ÷åñëàâîì Òîâñòèì,
Ãàâðèëîì Äóøèëîâè÷åì òà Iâàíîì Ìèõàëêîâè÷åì âèñòóïèëè äî Ëóöü-
êà. ßðîñëàâ Iíãâàðåâè÷ ³ç ñiì'ºþ ïîòðàïèâ ó ïîëîí. Ëóöüê òà Ïåðåñî-
ïíèöþ Äàíèëî ïåðåäàâ áðàòîâi Âàñèëüêîâi, çà íèì æå çàëèøèëîñÿ i
Áåðåñòåéñüêå êíÿçiâñòâî. ßðîñëàâîâi Iíãâàðåâè÷ó, ÿêèé âèçíàâ ñåáå âà-
ñàëîì, íàäàíî Ïåðåìèëü, à ïîòiì Ìåäæèáiæ1692, òîáòî Áîëîõiâñüêó çåì-
ëþ, ç ÷àñiâ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à ï³äêîíòðîëüíó âîëèíñüêèì êíÿçÿì.
Ó ×îðòîðèéñüêó ñèäiëè ïiíñüêi êíÿçi i Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ïîñëàâ
ïî äîïîìîãó äî ñâîãî òåñòÿ, òåïåð òîð÷åñüêîãî êíÿçÿ. 26 áåðåçíÿ 1228 ð.
âîëèíñüêå âiéñüêî çäîáóëî ×îðòîðèéñüê. Ïiíñüêi êíÿçi, ÿêi ïåðåáóâàëè
ó ìiñòi, çäàëèñÿ. Îá'ºäíàííÿ Âîëèíi íàðåøòi áóëî çàâåðøåíî.
Ó 1229 ð. Ðîìàíîâè÷i âèñòóïèëè íà äîïîìîãó ìàçîâåöüêîìó êíÿçåâi
Êîíðàäó i ñïàäêîºìöÿì Ëºøêà Áiëîãî. Ïîëüñüêî-âîëèíñüêå âiéñüêî îá-
ëîæèëî Êàëiø ó Âåëèêîïîëüù³. Êîíðàä íå íàâàæóâàâñÿ íà øòóðì,
1691 Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. Москва, 1968. С. 252.
1692 Ипатьевская летопись. Стб. 753.
Дорогичин, сучасний вигляд дитинця

304
íåçâàæàþ÷è íà íàïîëÿãàííÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à. Ìiñòè÷i Êàëiøà ïî-
ïðîñèëè âèñëàòè íà ïåðåãîâîðè äâîõ ìóæiâ. Âîºâîäà Ïàêîñëàâ çàïðîïî-
íóâàâ Äàíèëîâi ïåðåîäÿãíóòèñÿ áîÿðèíîì i âçÿòè ó÷àñòü ó ïåðåãîâîðàõ.
Iç çàáîðîë êðè÷àëè, ùî Êîíðàä óêàæå ÷åñòü Ðîìàíîâè÷àì, êîëè äàñòü
¿ì âçÿòè ìiñòî. Òîäi Ïàêîñëàâ âiäïîâiâ, ùî Êîíðàä áóâ áè ðàäèé, àëå
ëþòèé Äàíèëî íå õî÷å. "...à ñå ñòîèòü ñàìú"1693. Êíÿçü çíÿâ øîëîì.
Éîãî âïiçíàëè i ñòàëè ïðîñèòè ìèðó. Äàíèëî ðîçñìiÿâñÿ i, âçÿâøè äâîõ
ãîðîäÿí, ïî¿õàâ äî Êîíðàäà ïðîñèòè ïîùàäèòè ìiñòî. Òàêîþ áóëà öÿ
åïîõà: êðîâi, ïiäñòóïiâ, âiäâàãè i áëàãîðîäíîãî ëèöàðñòâà.
Ïîõiä 1229 ð. äî Ïîëüù³ çàêií÷èâñÿ íåâäà÷åþ. Ðîìàíîâè÷i ðîçðàõî-
âóâàëè íà äîïîìîãó ëèòîâöiâ, àëå äî Ëèòâè âòîðãëèñÿ ìå÷åíîñöi1694. À
îá'ºäíàíèõ ìàçîâåöüêî-âîëèíñüêèõ ñèë âèÿâèëîñÿ íåäîñòàòíüî.
Ó 1231 ð., îïèíèâøèñü íàîäèíöi ç êðàêiâñüêèì êíÿçåì Ãåíðiõîì
Áîðîäàòèì, ìàçîâåöüêèé êíÿçü Êîíðàä çìóøåíèé áóâ øóêàòè çàõèñòó
â Ðîìàíîâè÷iâ. Ç òîãî ÷àñó ñîþç, à ³íîä³ é âàñàëüíà çàëåæíiñòü Ìàçîâi¿
âiä Âîëèíi, ñòàëè äëÿ ìàçîâåöüêîãî êíÿçÿ íåîáõiäíiñòþ.
Ó 1235 ð. Ìèõàéëî Âcåâîëîäîâè÷ îðãàíiçóâàâ ïðîòè Ðîìàíîâè÷iâ
êîàëiöiþ, äî ÿêî¿, êðiì Içÿñëàâà Ìñòèñëàâè÷à, áîëîõiâñüêèõ êíÿçiâ òà
ïîëîâöiâ, óâiéøîâ ùå é ìàçîâåöüêèé êíÿçü Êîíðàä. Îñòàííié ïðîãíàâ
êàøòåëÿíà Ïàêîñëàâà (òîé âòiê íà Âîëèíü), çàõîïèâ Ñàíäîìèð, ïîñà-
äèâøè ó íüîìó ñâîãî ñèíà Áîëåñëàâà, à Ãðåìèñëàâó Iíãâàðiâíó çìóñèâ
âè¿õàòè äî Â³ñë³öè. Ïiñëÿ äåÿêîãî âàãàííÿ â³í, âñå æ, âèçíàâ çà Áî-
ëåñëàâîì Ñîðîì'ÿçëèâèì, ñèíîì Ëºøêà Áiëîãî, ïðàâà íà êðàêiâñüêèé
ïðåñò³ë, àëå çàòðèìàâ ÷àñòèíó Ñàíäîìèðñüêîãî êíÿçiâñòâà1695. Ïåðøè-
ìè ïî÷àëè âiéíó áîëîõiâñüêi êíÿç³, ÿê³ ïðàãíóëè ïîâåðíóòè Ñõiäíó Âî-
ëèíü. Ïðîòå ¿õ äðóæèíè áóëè ðîçáèòi, à ñàìi êíÿçi ïîòðàïèëè â ïîëîí.
Içÿñëàâ Ìñòèñëàâè÷ íåãàéíî âèñëàâ äî Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ïîñîëüñòâî,
âèìàãàþ÷è âiäïóñòèòè "éîãî áðàòiþ" áîëîõiâñüêèõ êíÿçiâ. Âiéíà ïðî-
äîâæóâàëàñÿ. Âîëèíü çàçíàëà àòàêè ç äâîõ ñòîðií. Ïîëüñüêå âiéñüêî
âäàëîñÿ ðîçãðîìèòè áiëÿ ×åðâåíà òà íà ð. Âåïð. Îäíàê Êîíðàä çóì³â
çàõîïèòè Äîðîãè÷èí, ÿêèé ïåðåäàâ õðåñòîíîñöÿì (Îðäåí Äîáæèíñüêèõ
áðàòiâ, ñòâîðåíèé äëÿ áîðîòüáè ç ÿòâÿãàìè i ïðóññàìè). À ïîëîâöi çíîâó
ïåðåéøëè íà ñòîðîíó âîëèíñüêîãî êíÿçÿ i ðîçîðèëè ãàëèöüêi âîëîñòi.
Óæå íàïðèê³íö³ 1235 ð., îòðèìàâøè ïîëüñüêó äîïîìîãó, Ðîìàíîâè÷³
âçÿëèñÿ â³äâîéîâóâàòè Ãàëè÷. Öå ¿ì òîä³ íå âäàëîñÿ. Àëå áîðîòüáà çà
ñïàäùèíó Ðîìàíà Ìñòèñëàâîâè÷à, ÿêà òðèâàëà ìàéæå 32 ðîêè (1205--
1237) âñå æ çàâåðøèëàñÿ ïåðåìîãîþ êíÿçÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à.
Äîðîãè÷èíñüêà êàìïàí³ÿ. Ö³é ïîä³¿ êîëèñü íàäàâàëè íàäçâè÷àéíî
âàæëèâîãî çíà÷åííÿ ó êîíòåêñò³ ïîøèðåíèõ ñâîãî ÷àñó ïîãëÿä³â ðîñ³é-
ñüêî¿ ³ñòîð³îãðàô³¿ ïðî åêñïàíñ³þ êàòîëèöüêîãî Ðèìó. Ïîä³¿ ï³ä Äîðî-
ãè÷èíîì ïîð³âíþâàëè ç³ çíàíîþ óðîáëåíîþ ó íîâ³ø³é ðîñ³éñüê³é òðàäè-
ö³¿ ïåðåìîãîþ Îëåêñàíäðà Íåâñüêîãî íà ×óäñüêîìó îçåð³. Ââàæàëîñÿ,
ùî êíÿç³ Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ òà Îëåêñàíäð Íåâñüêèé çóïèíèëè àãðåñ³þ
1693 Ипатьевская летопись. Стб. 757.
1694 Herman Wartberge. Chronicon terri ar Prussiae // Scriptorum rerum Prussiae. Leipzig, 1863. T. 2.
Р. 32.
1695 Пашуто В. Т. Очерки... С. 210.

305
Òåâòîíñüêîãî îðäåíó, ÿêèé çáèðàâñÿ ïîøèðèòè ñâî¿ çàâîþâàííÿ íà ñõ³ä.
"Веснѣ же бывши поидоста на Ӕтвезѣ и приидоста Берестю рѣкамъ
наводнившимсѧ и не возмогта ити на Ѧтвѧзѣ. Данилови рекъшоу не лѣпо есть
держаты наше ѡт҃чины крижевникомь Тепличемь рекомымъ Соломоничемь. И
поидостa на нѣ в силѣ тѧжьцѣ приаста гра҃ мц҃а марта, старѣишиноy ихъ Броуна
ӕша и во изоимаша и возъвратисѧ Володимѣрь"1696. Íàâåäåíà öèòàòà -- öå âñå,
ùî çáåðåãëîñÿ ïðî â³äïîâ³äí³ ïîä³¿ íà ñòîð³íêàõ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî
ë³òîïèñó. Á³ëüø³ñòü ³ñòîðèê³â â³äíîñèòü äîðîãè÷èíñüêèé åï³çîä äî áå-
ðåçíÿ 1238 ð.1697 Òàê ñàìî á³ëüø³ñòü ç íèõ ââàæàþòü, ùî â Äîðîãè÷èí³
òîä³ ïåðåáóâàëè ëèöàð³ Äîáæèíñüêîãî îðäåíó1698, ÿê³ âèçíàëè ñåáå âàñà-
ëàìè ìàçîâåöüêîãî êíÿçÿ Êîíðàäà, îá³öÿþ÷è íå ïåðåõîäèòè ï³ä âëàäó
³íøèõ âîëîäàð³â1699. Ó äîêóìåíòàõ öåé Îðäåí, ñòâîðåíèé ç ³í³ö³àòèâè
êíÿçÿ Êîíðàäà, íàçèâàâñÿ "milites Christi fratres in Dobrin"1700. Ó 1235
ð. Äîáæèíñüêèé îðäåí, ÿêèé íà ìîìåíò çàñíóâàííÿ íàðàõîâóâàâ óñüîãî
16 ëèöàð³â1701, ³íêîðïîðîâàíî äî Òåâòîíñüêîãî îðäåíó ³ ìàçîâåöüêîìó
êíÿçþ ëèøå ÷åðåç ñóä âäàëîñÿ ïîâåðíóòè Äîáæèí ç îêðóãîþ. 12 ñ³÷íÿ
1236 ð. ïàïà Ãðèãîð³é ²Õ çàòâåðäèâ â³äïîâ³äíó óãîäó ç òåâòîíöÿìè.
Àëå êíÿçü íå áóâ çàäîâîëåíèé òàêèì ðîçâèòêîì ïîä³é ³ ïðèéíÿâ ãðóïó
1696 Ипатьевская летопись. Стб. 776.
1697 Грушевський М. Хронольогія подій Галицько-волинської літописи // Записки НТШ. Львів,
1901. Т. 41. С. 37, 71; Włodarski B. Polska i Ruś. S. 113; Ждан М. Романовичі і німецький хре-
стоносний Орден // Український історик. № 34(39--40). С. 54--68; Головко А. Б. Древня Русь и
Польша в политических взаимоотношениях Х первой трети ХІІІ вв. Киев, 1988. С. 99; Його
ж. Побужжя. С. 59--76; Його ж. Корона Данила Галицького. С. 308--313; Його ж. Хрестоносці
у пруській Прибалтиці (20-і -- 30-і роки ХІІІ ст.) // Проблеми історії країн Центральної та
Східної Європи. Вип. 2. Кам'янець-Подільський, 2011. С. 45--47; Szczawelewa N. I. Sprawa pru-
ska w polityce Daniela Halickiego // Ekspansja niemieckich zakonów rycerskich w strefe Bałtyki od
XIII do połowy XVI wieku. Toruń, 1990. S. 52--53; Котляр М. Ф. Війна Волинського князівства з
Добжинським орденом // Середньовічна Україна. Київ, 1996. С. 17--28; Starnawska M. Między
Jerozolimą a Łukowem. Zakony krzyżowe na ziemiach polskich w średniowieczu. Warszawa, 1999. S.
111--112; Харди Ћ. Наследници Киjева измеħу краљвске круне и татарског јарма: студиа о дер-
жавно-правном положају Галиче и Галичко-Волинске кнежевине до 1264. године. Нови Сад,
2002. С. 158; Войтович Л. Король Данило Романович: політик. С. 66. Dąbrowski D. Daniel Roma-
nowicz król Rusi [ok. 1201 -- 1264]. Biogra a polityczna. Kraków, 2002. S. 202--203.
1698 Polkowska-Markowska W. Dzieje Zakonu Dobrzyńskogo. Przyczynek do kwestji krzyżackiej // Rocz-
niki Historyczne. 1926. T. 2. S. 204--208; Włodarski B. Polska i Ruś... S. 113; Nowak Z. H. Milites
Christi de Prussia. Der Orden von Dobrin und seine Stellung in der preussischen Mission // Die geist-
lichen Ritterorden Europas / Ed. J. Fleckenstein, M. Hellman. Sigmaringen, 1980. S. 348, 350--351;
Szymczak J. Udział synów Konrada I w realizacji jego planów politycznych // Rocznik Łodzki. 1980.
T. 20(23). S. 25; Головко А. Б. Древня Русь и Польша... С. 98--99; Його ж. Побужжя... С. 59--76;
Його ж. Корона Данила Галицького. С. 308--313; Його ж. Хрестоносці у пруській Прибалтиці...
С. 45--46; Goliński M. Uposażenie i organizacja zakonu templariuszy w Polsce do 1241 roku // Kwar-
talnik Historyczny. 1991. T. 98, zesz. 1. S. 16--17; Powerski J. Prusowie, Mazowsze i sprowadzenie
Krzyżaków do Polski. Malbork, 1996. T. 1. S. 15; Starnawska M. Między Jerozolimą a Łukowem. S. 62,
111--112, 198--199; Bartnicki M. Polityka zagraniczna... S. 154--155; Samsonowicz H. Konrad Mazo-
wiecki (1187/88--31 VIII 1247). Kraków, 2008. S. 67.
1699 Codex Diplomaticus et Commemorationum Masoviae Generalis. Varsaviae, 1919. T. 1 / Ed. E. Ko-
chanowski. Nr 366. P. 421.
1700Włodarski B. Polityczne plany Konrada I księcia Mazowieckiego. Toruń, 1971. S. 30.
1701 Щавелева Н. И. Прусский вопрос в политике Даниила Галицкого // Древнейшие государства
Восточной Европы. Москва, 1991. С. 253.

306
ëèöàð³â íà ÷îë³ ç ìàã³ñòðîì Áðóíî, ÿê³ íå çàõîò³ëè îá'ºäíàòèñÿ ç òåâ-
òîíöÿìè1702. 8 áåðåçíÿ 1237 ð. Êîíðàä íàäàâ ¿ì âîëèíñüêå ì³ñòî Äîðî-
ãè÷èí ç îêðóãîþ, ïðè òîìó ãðàìîòà íå ïîëèøàº ñóìí³â³â ïðî êîãî éøëà
ìîâà ("ordinis militum Christi domus quondam Dobrinensis"1703). Êíÿçü
Êîíðàä ñïîä³âàâñÿ ç ¿õíüîþ äîïîìîãîþ çàâîþâàòè ÷àñòèíó ïðóññüêèõ
çåìåëü âñóïåðå÷ ³íòåðåñàì Òåâòîíñüêîãî îðäåíó.
Ïîë³òèêà Êîíðàäà ñòîñîâíî âîëèíñüêèõ êíÿç³â ñõîæà ç ïîë³òèêîþ
Ðîìàíîâè÷³â ùîäî Óãîðùèíè. Áàëàíñóþ÷è ì³æ ñîþçîì òà âàñàë³òåòîì,
ñëàáøà ñòîðîíà ïîñï³øàëà âèêîðèñòàòè áóäü-ÿê³ ïðîáëåìè ñèëüí³øî¿,
àáè óêð³ïèòè ñâî¿ ïîçèö³¿ ¿¿ êîøòîì. Íàäàþ÷è äîáæèíñüêèì ëèöàðÿì
Äîðîãè÷èí, Êîíðàä ïåðåñë³äóâàâ é ³íøó ìåòó, âèã³äíó ìàçîâåöüêèì
êíÿçÿì, -- âçÿòè ï³ä êîíòðîëü öåé ñòðàòåã³÷íî âàæëèâèé ðåã³îí. Ö³ë-
êîì â³ðîã³äíî, ùî â³í íàäàâàâ ëèöàðÿì òå, ùî éîìó ùå íå íàëåæàëî1704,
êîðèñòàþ÷è ç òèì÷àñîâèõ ïðîáëåì Ðîìàíîâè÷³â.
Íàïåâíî, ìàº ðàö³þ Î. Ãîëîâêî, ïîëåì³çóþ÷è ç Î. Ìàñàíîì, ÿêèé
çâîäèòü äîðîãè÷èíñüêèé êîíôë³êò äî ìàëîçíà÷óùîãî åï³çîäó1705. Íåìàº
ï³äñòàâ ââàæàòè Äîðîãè÷èí ìàëîóêð³ïëåíèì ì³ñòîì, äîáæèíö³, ìàáóòü,
éîãî íå øòóðìóâàëè. Ìàçîâåöüê³ êíÿç³ ìàëè òàì äàâí³ çâ'ÿçêè ³ â³ä-
äàâíà çàç³õàëè íà öåé ðåã³îí. Íàïåâíî, ì³ñöåâå áîÿðñòâî äîìîâèëîñÿ
ç Êîíðàäîì ó 1235 ð. ï³ä ÷àñ âåëèêî¿ ñêðóòè Ðîìàíîâè÷³â. Àëå Î. Ìà-
ñàí, áåçïåðå÷íî, ìàº ðàö³þ â ³íøîìó: áèòâè ï³ä ñò³íàìè Äîðîãè÷èíà
÷è øòóðìó ì³ñòà, íàéïðàâäîïîä³áí³øå, íå áóëî. Íåâåëèêå â³éñüêî äî-
áæèíñüêèõ áðàò³â ç ¿õ ìàã³ñòðîì (íà òîé ÷àñ äåñÿòîê áðàò³â ç ê³ëüêîìà
äåñÿòêàìè çáðîºíîñö³â ³ ñëóã) ïðîñòî ñêëàëè çáðîþ.
Âèõîäÿ÷è ç öèòîâàíî¿ ë³òîïèñíî¿ ³íôîðìàö³¿ ("крижевникомь Тепли-
чемь рекомымъ Соломоничемь”), Ì. Äàøêåâè÷ ââàæàâ äîðîãè÷èíñüêèõ
ëèöàð³â òàìïë³ºðàìè (Îðäåí á³äíèõ Ëèöàð³â Õðèñòà ç Ñîëîìîíîâîãî
õðàìó)1706, íàïåâíî, áëèçüê³ñòü ¿õ çà âáðàííÿì òà ñòàòóòîì äî òàìïë³º-
ð³â, çáèëà ç ïàíòåëèêó ³ ë³òîïèñöÿ, íå çíàéîìîãî ç òîíêîùàìè âçàºìèí
ì³æ ãðîìàäàìè õðåñòîíîñö³â. Öèòîâàíà ãðàìîòà ìàçîâåöüêîãî êíÿçÿ
Êîíðàäà â³ä 8 áåðåçíÿ 1237 ð. íå çàëèøàº ì³ñöÿ äëÿ ñóìí³â³â ùîäî
ôîðìàö³¿ ëèöàð³â, ÿêèì áóëî íàäàíî Äîðîãè÷èí.
Çâè÷àéíî, íå âèïàäàº ïîãîäèòèñÿ ç Î. Ìàñàíîì, ùî Äîðîãè÷èí ïî-
âåðíåíî òîãî æ 1237 ð.1707 Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ íå ì³ã òàê øâèäêî â³ä-
ðåàãóâàòè íà ïîÿâó ëèöàð³â ó ì³ñò³. Õ³áà áè öÿ ïîÿâà ñïðàâä³ ñï³âïàëà
ç éîãî âèïðàâîþ íà ÿòâÿã³â.
Ïðàâäîïîä³áíî, â áåðåçí³ 1238 ð. Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ïîâåðíóâ Äî-
ðîãè÷èí äî ñêëàäó Âîëèí³, à ìàã³ñòð Áðóíî ³ éîãî ëèöàð³ ïîòðàïèëè â
1702 Головко О. Б. Хрестоносці у пруській Прибалтиці. С. 44--45.
1703 "...з ордену лицарів Христових, колись дому Добжиньського" (Матузова В. Н., Назарова Е. Л.
Крестоносцы и Русь. Конец ХІІ в. -- 1270 г. Тексты, перевод, комментарий. Москва, 2002. С.
353--354).
1704 Матузова В. Н., Назарова Е. Л. Крестоносцы и Русь. С. 352.
1705 Головко О. Б. Корона Данила Галицького. С. 312--313.
1706 Дашкевич Н. П. Княжение Даниила Галицкого. С. 17.
1707 Масан О. М. Добжинський орден. Вип. 2. С. 53--56.

307
ïîëîí1708, ïðîòå íåâäîâç³ ¿õ â³äïóùåíî. Ó ÷åðâí³ 1240 ð. äåñÿòü ç öèõ
áðàò³â çàïèñàí³ â àêò³ ïðîäàæó öèñòåð³àíñüêîìó ìîíàñòèðþ Çîííåí-
êàìïô ô³ëüâàðêó Çåëë³í1709 -- ¿õ ³ìåíà ñï³âïàäàþòü ç ³ìåíàìè äîáæèí-
ñüêèõ ëèöàð³â ç äîêóìåíò³â 20--30-õ ðîê³â1710.
Ïðîñòåæèòè äàëüøó äîëþ êîëèøí³õ äîáæèíñüêèõ ëèöàð³â âàæ-
êî. Âîíè ðîçáðåëèñÿ ïî ôîðìàö³ÿõ ³îàí³ò³â, òàìïë³ºð³â ³ òåâòîíö³â1711.
Î. Ìàñàí äîïóñêàâ, ùî âîíè òàêîæ ìîãëè ñòàòè îñíîâîþ íîâîãî îðäåíó,
îðãàí³çîâàíîãî â Ïðàç³ äëÿ îï³êè íàä õâîðèìè -- áðàòè öüîãî îðäåíó
òåæ íîñèëè íà ïëàùàõ õðåñò ç ÷åðâîíîþ ç³ðêîþ1712. Á³ëüø³ñòü äîñë³ä-
íèê³â îäíîñòàéí³ â äóìö³ ïðî çàãèáåëü ðåøòê³â äîáæèíñüêèõ áðàò³â
³ç ð³çíèõ ôîðìàö³é õðåñòîíîñö³â ó áèòâ³ ç ìîíãîëàìè á³ëÿ Ëåãí³öè 9
êâ³òíÿ 1241 ð.1713
Àëå ÷àñòèíà äîñë³äíèê³â äîòðèìóºòüñÿ âåðñ³¿ ïðî çäîáóòòÿ Äîðî-
ãè÷èíà ó 1243 ð., ââàæàþ÷è, ùî äî òîãî ÷àñó éîãî óòðèìóâàëè òàìï-
ë³ºðè1714. Ïåâíîþ ï³äñòàâîþ äëÿ öüîãî º ë³òîïèñíèé ôðàãìåíò ï³ä
1241 ð., çã³äíî ç ÿêèì êíÿçü Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ "...ïðèäå êî ãðàäîó
Äîðîãû÷èíîó è âîñõîòѣ âíèòè âî ãðà҃ è âѣñòüíî áû҃ åìîó ӕêî íå âíèäåøè
âî ãðà҃. ѡíîìîó ðåêøîó ӕêî ñå áûëú ãðà҃ íàøü è ѡö҃ íàøè҃ âû æå íå èçâî-
ëèñòå âíèòè âîíü. È ѿиде мыслѧ си иже Бъ҃ послѣже ѿмьстье створи держателю
1708 Preussisches Urkunderbuch. Königsberg, 1882. T. 1 / Ed. I. Philippi. Nr. 126.
1709 Масан О. М. Добжинський орден: до історії дорогичинського інциденту 1237 року // Питан-
ня стародавньої історії, археології й етнографії. Чернівці, 1996. Вип. 2. С. 59.
1710 Його ж. Добжинський орден: до історії дорогичинського інциденту 1237 року // Питання
стародавньої історії, археології й етнографії. Чернівці, 1996. Вип. 1. С. 46.
1711 Kętrzyński W. O powołaniu krzyżaków przez księcia Konrada // Rozprawy Akademii Umiejętności.
Widział historyczno- lozo czny. Kraków, 1903. T. 20, zesz. 45. S. 123; Samsonowicz H. Konrad Ma-
zowiecki... S. 66--67.
1712 Масан О. М. Данило Романович і рицарско-чернечі ордени: проблеми взаємовідносин // Пи-
тання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. Чернівці, 2008. Вип. 2(28).
С. 137--149.
1713 Див.: Semkowicz W. Krytyczny rozbiór "Dziejów Polski" Jana Długosza (do roku 1384). Kraków,
1887. S. 11--13; Polkowska-Markowska W. Dzieje Zakonu Dobrzyńskogo. S. 178; Zatorski W. Pierw-
szy najazd Mongolów na polskię w roku 1240--1241 // Przegląd Historyczno-Wojskowy. Warszawa,
1937. T. 9. S. 175--237; Krakowski S. Polska w walce z najazdami tatarskimi w XIII wieku. Warszawa,
1956. S. 142; Czechowicz K. Najazdy Tatarów na Polskę w XIII w. Proba syntezy // Teki Historycz-
ne. 1969--1971. T. 16. S. 55--78; Matuszewski J. Relacja Długosza o najażdzie tatarskim w 1241 roku.
Polskie zdania Legnickie. Łodź, 1980. S. 75--77; Korta W. Najazd Mongołów na Polskę i jego legnicki
epilog. Katowice, 1983. S. 116--135; Labuda G. Zaginiona kronika... S. 180; Olejnik K. Kilka uwag o
bitwie pod Legnicą // Studia i materiały do historii wojskowości. 23. Warszawa, 1981. S. 49--64; Ce-
twiński M. Co wiemy o bitwie pod Legnicą // Acta Universitatis Wratislavensis. Warszawa; Wrocław,
1985. Nr. 80. S. 75--94; Mularczyk J. Mongołowie pod Legnicą // Kwartalnik Historyczny. 1989. Zesz.
1--2. S. 3--25; Maroń J. Koczownicy i rycerze. Najazd Mongołów na Polskę w 1241 roku na tle sztuki
wojennej Europy XII i XIII wieku. Wrocław, 2001; Головко О. Б. Корона Данила Галицького. С. 313;
Його ж. Хрестоносці у пруській Прибалтиці... С. 46--47; Бахтин А. П. Орден братьев рыцар-
ской службы Христу в Пруссии (Добжинский) // Интернет-ресурс: www.klgd.ru/city/history/
almanac/a3_19i php?print=Y.
1714 Jusupović A. "Domus quondam Dobrinensis". Przyczynek do dziejów templariuszy na ziemiach
Konrada Mazowieckiego // Zapiski Historyczne / Towarzystwo Naukowe w Toruniu. Wydział Nauk
Historycznych. Toruń, 2006. Т. 71, zezs. 1. S. 12--13; Майоров О. Коли й вiд кого князь Данило
Роанович вiдібрав Дорогичин? // Княжа доба: історія і культура. Вип. 7. Львів, 2013. С. 187-198.

308
града того"1715.
Âàæêî ïîãîäèòèñÿ, ùî ì³æ 1238 òà 1241 ðð. çà íåâ³äîìèõ îáñòàâèí
ÿêàñü ôîðìàö³ÿ òàìïë³ºð³â çàõîïèëà Äîðîãè÷èí, ïîâåðíåíèé ó 1238 ð.,
³ ìîãëà â÷èíèòè îï³ð âîëèíñüêèì êíÿçÿì, íåçâàæàþ÷è íà âòðàòè â íå-
äàâí³é áèòâ³ ïðè Ëåãí³öå, ïðè òîìó, ùî ¿õ ñþçåðåí, ìàçîâåöüêèé êíÿçü,
òåïåð áóâ ñîþçíèêîì Ðîìàíîâè÷³â. Òàê ñàìî íå âèïàäàëî áè ââàæàòè,
ùî ïðèáóë³ ç ìàçîâåöüêèõ çåìåëü, ³ç íåäàëåêîãî Âèøåãðàäà âîëèíñüê³
êíÿç³ íå ï³äîçðþâàëè, ùî ó ¿õíüîìó Äîðîãè÷èí³ ñèäÿòü òàìïë³ºðè, à ë³-
òîïèñåöü ùîáè çàïëóòàòè âñ³õ "íàâìèñíå" ïðèóðî÷èâ ðîçïîâ³äü ïðî çäî-
áóòòÿ Äîðîãè÷èíà íà ïåð³îä áîðîòüáè Äàíèëà ç Ìèõàéëîì Âñåâîëîäîâè-
÷åì, êîëè ìàçîâåöüêèé êíÿçü Êîíðàä âèñòóïèâ íà ñòîðîí³ îñòàííüîãî.
Àëå õòî æ òîä³ áóâ "держатель града того"? Ì. Ãðóøåâñüêèé âáà÷àâ
â íüîìó îäíîãî ç áîÿðñüêèõ ë³äåð³â, ÿêèé ï³äíÿâ áóíò, ñïèðàþ÷èñü íà
ï³äòðèìêó ì³ñòè÷³â, îáóðåíèõ òèì, ùî êíÿç³ êèíóëè ¿õ íàïðèçâîëÿùå
ïåðåä ìîíãîëüñüêèì íàñòóïîì1716. Íåâäîâç³ êíÿçü çàéíÿâ Äîðîãè÷èí,
ðîçïðàâèâøèñü ç áóíò³âíèêàìè. Ïðè öüîìó, íà äóìêó ³ñòîðèêà, çðóé-
íîâàíî ÷àñòèíó ì³ñòà1717. Òàê ñàìî ïðî áîÿðñüêèé áóíò ïèñàâ Ì. Êîò-
ëÿð1718. Â ³íòåðíåò³ áåç â³äñèëàíü äî äæåðåë òà äîñë³äæåíü ìîæíà ïðî-
÷èòàòè, ùî ì³ñòî ó 1241 ð. çäîáóâ ëèòîâñüêèé êíÿçü Åðäèâ³ë. Îñòàí-
í³é â öåé ïåð³îä áóâ ñîþçíèêîì Äàíèëà ³ Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷³â, ùî
ìîãëî áè îçíà÷àòè ó÷àñòü ñîþçíîãî ëèòîâñüêîãî â³éñüêà ó ïîâåðíåíí³
Äîðîãè÷èíà. Î÷åâèäíî, öÿ ïðîáëåìà äèñêóñ³éíà ³ ïîòðåáóº ïîäàëüøîãî
âèâ÷åííÿ. Íà ì³é ïîãëÿä, ìàâ ðàö³þ Ì.Ãðóøåâñüêèé. Ñêîðèñòàâøèñü
ç òîãî, ùî êíÿç³ ïîêèíóëè íàïðèçâîëÿùå âîëèíñüê³ ì³ñòà, à ìîíãîëè
â³ä³éøëè äàë³ íà çàõ³ä, ïîñàäíèê Äîðîãè÷èíà îãîëîñèâ ñåáå ñþçåðåíîì,
ïîä³áíî äî òîãî, ÿê áîÿðèí Ãðèãîð³é Âàñèëüîâè÷ â÷èíèâ íà Ïåðåìèøëü-
ñüêîìó Ï³äã³ð'¿, à Äîáðîñëàâ Ñóääè÷ -- ó Áàêîò³.
Äàíèëî Ðîìàíîâè÷: ðîêè ñîþçó. Ï³ñëÿ íåâäàëèõ ïåðåìîâèí ç óãîð-
ñüêèì êîðîëåì Áåëîþ IV ó 1240--1241 ðð., çàëèøèâøè ñèíà â îäíîìó
ç êàðïàòñüêèõ êîì³òàò³â, Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ÷åðåç Áàðäè¿â ïðèáóâ äî
Ñàíäîìèðà, çâ³äê³ëÿ ïåðåáðàâñÿ äî Ìàçîâ³¿. Ìàçîâåöüêèé êíÿçü Áîëåñ-
ëàâ Êîíðàäîâè÷ íàäàâ éîìó ì³ñòî Âèøåãðàä. Îñíîâí³ ìàñè ìîíãîë³â
óæå ïåðåáóâàëè â Óãîðùèí³ òà ×åõ³¿, òîìó Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ç áðàòîì
Âàñèëüêîì, ÿêèé ðàí³øå âò³ê äî Ìàçîâ³¿, âè¿õàëè äî Äîðîãè÷èíà. Äî
ì³ñòà êíÿç³â íå âïóñòèëè. Ìîíãîëüñüêà íàâàëà 1240 ð., îñíîâíèé óäàð
ÿêî¿ ïðèéøîâñÿ íà Âîëèíü, â³äáóâàëàñÿ çà óìîâè â³äñóòíîñò³ êíÿç³â,
1715 Там же. Стб. 788.
1716 Грушевський М. Історія... Т. 2. С. 398--399.
1717 Там само. С. 388. Історик спирався на фрагмент літопису "и вьдасть и в роуцѣ Данилоу и
ѡбьновиві и созда црк҃вь прекрасноу ст҃ое Бц҃и и ре҃ѧхї и копьемь" (Ипатьевская летопись. Стб.
788), який не подає інформації про руйнування міста. Богородичний храм князя Данила Ро-
мановича в Дорогичині, не зберігся. Територію, на якій він знаходився, інтенсивно розмива-
ють води Західного Бугу, знишуючи прицерковний цвинтар (Pawlata L. Budowle sakralne Dro-
hiczyna w świetle źródeł archeologicznych і historycznych // Biuletyn konserwatorski wojewódstwa
Podlaskiego. Białystok, 2010. Zesz. 17. S. 67--98). Після розкопок Христини Мусянович (1955)
довший час археологічнх досліджень старого Дорогичина ніхто не проводив. Результати
найновіших робіт під керівництвом Мечислава Беня (2011) ще не опубліковані.
1718 Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь. С. 199.

309
ÿê³ íå ðèçèêíóëè âñòóïèòè â áî¿ ³ç çàãàðáíèêàìè. Îáîðîíÿëèñÿ çàëè-
øåí³ íèìè âîºâîäè, ãàðí³çîíè çàìê³â òà ì³ñò ³ ì³ñüê³ îïîë÷åííÿ. Òîìó
íàñåëåííÿ, ÿêå âö³ë³ëî, íå äóæå ðàäî â³òàëî ñâî¿õ çâåðõíèê³â.
Â³äðàçó æ ï³ñëÿ â³äõîäó ìîíãîë³â â³äíîâèëàñÿ áîðîòüáà çà Ãàëèöü-
êó ñïàäùèíó. Ïðè öüîìó óãîðñüêèé êîðîëü Áåëà ²V ï³äòðèìàâ ïðåòåí-
äåíòà Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à ³ âèäàâ çà íüîãî äî÷êó. Ó 1245 ð. â³í
íå ò³ëüêè íàäàâ ïðåòåíäåíòîâ³ , ïîòóæíó â³éñüêîâó ï³äòðèìêó, àëå é
çìóñèâ ³íøîãî çÿòÿ -- êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà Ñîðîì'ÿçëèâîãî,
ñèíà Ëºøêà Á³ëîãî òà Ãðåìèñëàâè ²íãâàð³âíè, îäðóæåíîãî ç ñåñòðîþ
Àííè -- äðóæèíè Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à -- Êóíåãóíäîþ (Ê³íãîþ), òåæ
âçÿòè ó÷àñòü ó ïîõîä³. ×àñòèíà ïîëüñüêèõ íîá³ë³â íà ÷îë³ ç ñàíäîìèð-
ñüêèì âîºâîäîþ Ôëîð³àíîì Âîéöåõîâè÷åì Àâäàíöåì ñïåðøó âèñòóïèëè
ïðîòè, àëå íåâäîâç³ çì³íèëè ïîçèö³þ. ² êðàê³âñüê³ äðóæèíè ïðèéøëè
íà ç'ºäíàííÿ ç ïðåòåíäåíòîì òà óãîðñüêèìè â³éñüêàìè. Ìàçîâåöüêèé
êíÿçü Êîíðàä, ïðîòèâíèê Áîëåñëàâà Ñîðîì'ÿçëèâîãî, íàâïàêè, ïðèéíÿâ
ñòîðîíó êíÿçÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à. Éîãî â³éñüêî, ðàçîì ç â³éñüêîì ëè-
òîâñüêîãî êíÿçÿ Ì³íäîâãà ï³ä³éòè äî âèð³øàëüíî¿ áèòâè ï³ä ßðîñëàâîì
íå âñòèãëè. Ó ö³é áèòâ³ 17 ñåðïíÿ 1245 ð. ïîëüñüêå â³éñüêî, î÷îëåíå
Áîëåñëàâîì Ñîðîì'ÿçëèâèì çàéìàëî ë³âèé ôëàíã â³éñüêà ïðåòåíäåíòà
³ ïðîòèñòîÿëî âîëèíñüêîìó ïîëêó Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à1719. Öå áóëî
îñòàííº ïîëüñüêî-ðóñüêå ïðîòèñòîÿííÿ ÷àñ³â Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à.
Ó â³éí³ çà Àâñòð³éñüêó ñïàäùèíó íà ï³äòðèìêó Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à
ïðîòè ³íøîãî ïðåòåíäåíòà ìîðàâñüêîãî ìàðêãðàôà Ïøåìèñëà ²² Îòòî-
êàðà, óãîðñüêèé êîðîëü çíîâó çàëó÷èâ ñâîãî çÿòÿ, êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ
Áîëåñëàâà Ñîðîì'ÿçëèâîãî ³ éîãî ïëåì³ííèêà -- ìîëîäîãî ëåí÷èíñüêîãî
êíÿçÿ Ëºøêà ×îðíîãî, à òàêîæ âàñàëüíèõ ñåðáñüêèõ é áîëãàðñüêèõ
êíÿç³â òà ïîëîâö³â1720. Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ³ç ñèíîì Ëåâîì òà êðàê³â-
ñüêèì êíÿçåì Áîëåñëàâîì Ñîðîì'ÿçëèâèì âñòóïèëè ó ÷åñüê³ çåìë³ íà-
ïðèê³íö³ âåñíè -- íà ïî÷àòêó ë³òà 1253 ð. Á³ëÿ ì³ñòà Êîçë³é (íèí³ Êîçëº
íà áåðåç³ Îäðè â Îïîëüñüêîìó âîºâîäñòâ³ íà òåðèòîð³¿ Ïîëüù³) Ëåâ Äà-
íèëîâè÷ ç äðóæèíàìè ëèòîâñüêèõ êíÿç³â Òîâòèâ³ëà òà Åðäèâ³ëà é ïîë-
êîì äâ³ðñüêîãî Àíäð³ÿ â³ää³ëèâñÿ â³ä îñíîâíèõ ñèë ³ ñòàâ ïóñòîøèòè
÷åñüê³ çåìë³, â³äâîë³êàþ÷è ÷åñüêîãî êîðîëÿ â³ä ïîõîäó äî Àâñòð³¿. Òèì
÷àñîì îñíîâí³ ãàëèöüêî-âîëèíñüê³ òà ïîëüñüê³ ñèëè îáëîæèëè Îïàâó,
ÿêà íåâäîâç³ âïàëà1721. 25 ÷åðâíÿ 1253 ð. ðóñüêî-ïîëüñüêå â³éñüêî ðîç-
ãðîìèëî ÷åõ³â á³ëÿ Îëîìîóöà. Àëå 23 âåðåñíÿ 1253 ð. ïîìåð ÷åñüêèé
êîðîëü Âàöëàâ ², à â æîâòí³ Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà êîðîíîâàíî êîðîëåì
×åõ³¿, ùî ñïðè÷èíèëîñÿ äî âòðó÷àííÿ â êîíôë³êò ïàïè ²íîêåíò³ÿ IV.
Ïîáîþþ÷èñü, ùî êîíôë³êòîì ñêîðèñòàþòüñÿ ìîíãîëè, ïàïà çìóñèâ ñòî-
ðîíè ï³òè íà êîìïðîì³ñ. Àâñòð³éñüêà ñïàäùèíà â³ä³éøëà äî Ïøåìèñëà
²² Îòòîêàðà, Óãîðùèíà îòðèìàëà ãåðöîãñòâî Øò³ð³þ, à Ðîìàí Äàíèëî-
âè÷ -- Íîâîãðóäñüêå êíÿç³âñòâî ÿê ëèòîâñüêèé ëåí.
1719 Ипатьевская летопись. Стб. 804--805.
1720 Kosmova letopisu pokračovatele / Vydavatel J. Emler. Prekladatel V. V. Tomek // Fontes rerum Bo-
hemicarum. Praha, 1874. T. 2. S. 316.
1721 Ипатьевская летопись. Стб. 827--828.

310
"Ïîäâ³éíà" êîðîíàö³ÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à: ôàëüñèô³êàö³ÿ, ëåãåíäà
÷è ðåàëüíèé ôàêò? 29 ëèñòîïàäà 2001 ð., âèñòóïàþ÷è íà Ì³æíàðîäí³é
íàóêîâ³é êîíôåðåíö³¿, ïðèñâÿ÷åí³é 800-ð³÷÷þ â³ä íàðîäæåííÿ êîðî-
ëÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, ßðîñëàâ Äàøêåâè÷ çâåðíóâ óâàãó, ùî ñó÷àñíà
óêðà¿íñüêà ³ñòîð³îãðàô³ÿ "ïðîäîâæóº òåíäåíö³þ ... ðàäÿíñüêîãî ÷àñó --
êîíñåðâóâàòè òà çàíîâî ïðèùåïëþâàòè ïî÷óòòÿ ìåíøîâàðòîñò³, ïîøè-
ðþþ÷è òâåðäæåííÿ, ùî, ìîâëÿâ, íå áóëî äåðæàâè (!), íå áóëî âîëîäà-
ð³â, ÿê³ äîñÿãëè íàéâèùîãî ìîæëèâîãî ðàíãó â òîãî÷àñí³é äåðæàâí³é
³ºðàðõ³¿, òîáòî íå áóëî êîðîë³â ... òåðì³í "äåðæàâà", "êîðîëü" ³ñòîðèêè
îô³ö³éíîãî òëóìà÷åííÿ ïèøóòü ó ëàïêàõ"1722.
Ïðîòèâíèêè âèçíàííÿ ôàêòó êîðîíàö³¿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à*, íàìàãà-
þ÷èñü îïðàâäàòè ï³äñòàâè ñâî¿õ òâåðäæåíü, ÷àñòî ñïèðàþòüñÿ íà äàâíþ
ëåãåíäó "ïîäâ³éíî¿" êîðîíàö³¿, ÿêà çìóñèëà ñóìí³âàòèñÿ ó ôàêò³ êîðîíà-
ö³¿ ùå Îëåêñàíäðî Ãâàíü¿í³ (1534/1538 -- 1614). ²òàë³éñüêèé îô³öåð íà
ïîëüñüê³é ñëóæá³, ç êðèòè÷íèì ðåíåñàíñíèì ìèñëåííÿì, ó ñâî¿é õðîí³ö³
"Îïèñ Ñàðìàò³¿ ªâðîïåéñüêî¿" (1578), ïîäàþ÷è ï³äñòóïí³ íàì³ðè Äàíèëà
Ðîìàíîâè÷à ñòàòè êîðîëåì, à òàêîæ âëàñíó ³í³ö³àòèâó ëåãàòà Îï³çî â
öüîìó íàïðÿìêó, ç ïðèâîäó ñàìîãî àêòó êîðîíàö³¿, çàçíà÷èâ "÷îãî ìàëî
é íå çä³éñíèâ"1723. Ïîòð³áíî ðîç³áðàòèñÿ çâ³äêè âçÿëèñÿ ö³ ñóìí³âè ùîäî
êîðîíàö³¿ âçàãàë³ ³ ñàìà ðîçïîâ³äü ïðî "ïîäâ³éíó" êîðîíàö³þ.
Íàéá³ëüø ïîâíó ³íôîðìàö³þ ïðî îáñòàâèíè ³ ïåðåìîâèíè, ÿê³ ïå-
ðåäóâàëè êîðîíàö³¿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, ïîäàº ²ïàò³¿âñüêå ë³òîïèñíå
çâåäåííÿ. Òàì æå ïðèâåäåíèé ³ îïèñ ñàìî¿ êîðîíàö³¿, ÿêà â³äáóëàñÿ ó
Äîðîãè÷èí³ ï³çíüî¿ îñåí³ 1253 ð.: "Присла папа послы чт҃ны носѧще вѣнѣць
и скыпетрь и короноу еже наре҃ть҃ королевьскый санъ рекыи сн҃оу приими ѿ насъ
вѣнѣчь королевьства. Древле бо того прислалъ к немоу пискоупа Береньского и
Каме҃цького река емоу и приими вѣнѣць королевьства. Ѡн же в то времѧ не приѩлъ
бѣ рѣка рать Татарьскаѩ не престаеть злѣ живоущи с на҃ то како могоу приѩти
вѣнѣць без помощи твоеи. Ѡпиза же приде вѣнѣць носѧ ѡбѣщеваѩся ѩко помощъ
имѣти ти ѿ папы. Ѡномоу же ѡдинако не хотѧщоу и оубѣди его мт҃и его и Болеславъ
и Семовитъ и боѩре Лѧдскыѣ рекоуще да бы прыѩлъ бы вѣнѣць а мы есмь на
помощъ противоу поганымъ. Ѡн же вѣнѣць ѿ Ба҃ приѩ, ѿ цр҃лви ст҃апостолъ и ѿ
стола ст҃ого Петра и ѿ ѡц҃а своего папы Некѣнтиѩ и ѿ вси҃ епи҃овъ своихъ. Неке-
нимм бо кльнѧше тѣхъ хоулѧщимъ вѣроу Грѣцкоую правовѣрноую и хотѧщоу емоу
сборъ творити ѡ правои вѣрѣ ѡ воединеньи цр҃ькви. Данило же приѧ ѿ Ба҃ вѣнѣцъ
в городѣ Дорогычинѣ идущоу емоу на воиноу ср сн҃мъ Лвомъ и со Сомовитомъ
кнѧземъ Лѧдскымъ"1724. Òåêñò îäíîçíà÷íî ðîçêðèâàº ïðè÷èíè êîðîíàö³¿,
1722 Дашкевич Я. Проблема державності на галицько-волинських землях (кінець Х -- середина
ХІV ст.) // Король Данило Романович і його місце в українській історії. Матеріали Міжнародної
наукової уонференціїї (Львів, 29--30 листопада 2001 р.). Львів, 2003. С. 8--9.
* Вже у 2014 р. рада м. Хелма (Польща), колишньої Данилової столиці, уступаючи місцевим
дослідникам, не врахувала рекомендації провідних польських вчених і присвоїла скверу по-
близу собору св. Діви Марії, який стоїть на місці собору св. Богородиці, у якому був похороне-
ний король Данило, ім'я "великого князя" Данила.
1723 Гваньїні О. Хроніка Європейської Сарматії / Упорядкування і переклад о. Ю.Мицика. Київ,
2007. С. 494.
1724 Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. 2. Москва, 2001. Стб. 826--
827.

311
¿¿ ïåðåá³ã, à òàêîæ óìîâè öåðêîâíî¿ óí³¿.
²íôîðìàö³þ ïðî êîðîíàö³þ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à çàëèøèâ ùå îäèí
äîáðå ïî³íôîðìîâàíèé ñó÷àñíèê, ÿêîãî âàæêî çàï³äîçðèòè ó ôàëüøó-
âàíí³ -- Í³êîëî äå Êóðá³î (Í³êîëî äå Êàëüâ³) (†1273) -- ôðàíöèñêàíåöü,
îñîáèñòèé äóõ³âíèê ðèìñüêîãî ïàïè ²íîêåíò³ÿ IV. Ç 1250 ð. â³í ñòàâ
ºïèñêîïîì Àññ³ç³ (Óìáð³ÿ, ²òàë³ÿ) ³ ïåðåáóâàâ íà ö³é ïîñàä³ äî ñàìî¿
ñìåðò³, îäíàê á³ëüøó ÷àñòèíó ñâîãî ÷àñó é íàäàë³ ïðîâîäèâ ïðè ïàï-
ñüêîìó äâîð³1725. Éîãî "Æèò³º ïàïè ²íîêåíò³ÿ IV"1726 -- âàæëèâèé ³ñòî-
ðè÷íèé òâ³ð äëÿ äîñë³äæåííÿ öåðêîâíî¿ ³ñòîð³¿ XIII ñò. -- ïîäàº íàñòóï-
íå: "At Rutenos quoque, qui ad Romanam curiam suos solemnes nuntios
destinarunt ut eis Legatum mitteret, per quem instruerentur et infor-
marentur in fide catholica, cum more Graecorum et ritu viverent, missus
est Dominus Albertus Archiepiscopus Livoniae et Prussiae. Ubi quidem ad
Regem subsequenter ab apostolica sede Legatus missus Domnus Abbas de
Mazario, qui coronavit eundem"1727.
Ця інформація цілком узгоджена з повідомленням Іпатіївського літопису. Але
маємо çàçíà÷èòè, ùî ó Í³êîëî äå Êàëüâ³ çâ³ñòêà íå äàòîâàíà. Ðåäàêòîðè
âèäàííÿ ââàæàëè, ùî êîðîíàö³ÿ â³äáóëàñÿ 1246 ð.1728, éäó÷è çà íå çà-
âæäè òî÷íèìè ó õðîíîëîã³÷íîìó ïëàí³ ïîâ³äîìëåííÿìè ³òàë³éñüêîãî
³ñòîðèêà Îäîð³êà Ðåéíàëä³ (1595--1671), êîòðèé ñàìå òàê äàòóâàâ öþ
ïîä³þ ó ñâî¿é ïðàö³1729.
Ùå îäíå ïîëüñüêå äæåðåëî ï³äòâåðäæóº öþ ³íôîðìàö³þ: "Àííà-
ëè Êðàñ³íñüêèõ"1730. Öÿ êîìï³ëÿòèâíà õðîí³êà, äîâåäåíà äî 1341 ð.,
ñêëàäåíà íåâ³äîìèì àâòîðîì îð³ºíòîâíî ó XIV ñò. Âîíà, çàãàëîì, îïè-
ðàºòüñÿ íà ñâ³ä÷åííÿ "Àííàë³â êðàê³âñüêîãî êàï³òóëó" òà "Êàòàëîãó
êðàê³âñüêèõ ºïèñêîï³â". Âèäàâöåâ³ äæåðåëà Àâãóñòó Áåëüîâñüêîìó áóâ
â³äîìèé ëèøå ï³çí³é ñïèñîê äæåðåëà â³ä XVI ñò., ÿêèé áóëî âòðà÷åíî
1725 Паславський І. Український епізод Першого Ліонського собору (1245 р.). Дослідження з
історії європейської політики Романовичів. Львів, 2009. С. 72--73; Його ж. Хто був ініціатором
русько-римського зближення у 40-х роках ХІІІ століття: Данило Романович чи Інокентій IV? //
Княжа доба: історія і культура. Вип. 6. Львів, 2012. С. 169--170; Його ж. Галицький єпископ Пе-
тро -- ставленик і дипломат Данила Романовича // Український історичний журнал. Київ, 2013.
№ 5. С. 84--85; Майоров О. Звістка Ніколо де Кальві, капелана папи Інокентія IV, про коронацію
Данила Романовича // Княжа доба: історія і культура. Вип. 4. Львів, 2011. С. 189--190.
1726 Nicolaus de Curbio. Vita Innocentii Papae IV // Scriptores Rerum Italicarum / Ed. L/A/Muratori. T.
3. Mediolani, 1723. P. 584--610.
1727 "Також до русинів, які зверталися через своїх надзвичайних послів до Римської курії, щоб
вислала їм легата, який би навчив їх і просвітив у католицькій вірі, бо ж жили за звичаєм і об-
рядом Греків, був направлений кир Альберт, архиєпископ Лівонії і Пруссії. Згодом до короля
Русі Апостольський Престол відправив легата кир абата з Мазаріо, який його ж і коронував"
(Nicolaus de Curbio. Vita Innocentii Papae IV. Р. 592--592е; Переклад І.Паславського (Паславсь-
кий І. Український епізод Першого Ліонського собору (1245 р.). С. 72--73). О.Майоров звернув
увагу на описку "абат з Мазаріо", усунену у пізніших виданнях -- Mezano (Майоров О. Звістка
Ніколо де Кальві. С. 192).
1728 Nicolaus de Curbio. Vita Innocentii Papae IV. Р. 600.
1729 Odorici Raynaldi Annales ecclesiastici denuo excusi et ad nostra usque tempora perducti / Ab A.
 einer. Vol. 21. Parisiis, 1870. P. 326--327.
1730 Rocznik Krasińskich / Ed. A. Bielowski // Monumenta Poloniae Historica. T. 3. Lwów, 1878. P. 128--
133.

312
ó 1944 ð.1731 Çà öèì äæåðåëîì: "Anno Domini 1253 Daniel dux Russie
in regem coronatur" ("Ðîêó Áîæîãî 1253 Äàíèëî, êíÿçü Ðóñ³, íà êîðîëÿ
êîðîíîâàíèé")1732. Öÿ çâ³ñòêà äàâíî â³äîìà â ³ñòîðè÷í³é íàóö³1733, àëå
âîíà º òàêîæ ïîâàæíèì ñâ³ä÷åííÿì ö³º¿ ïîä³¿.
Óãîðñüêèé êîðîëü Áåëà IV ï³ñëÿ 1253 ð. âèçíàâàâ Äàíèëà Ðîìàíî-
âè÷à êîðîëåì1734. "Êîðîëåì ðóñèí³â" òèòóëîâàíî Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à
â óãîä³, óêëàäåí³é â Ðà÷îíæ³ ó 1254 ð.1735, âíàñë³äîê ÿêî¿ áóëî îðãà-
í³çîâàíî ïîõ³ä ïðîòè ÿòâÿã³â ³ ðîçä³ëåí³ ¿õ òåðèòîð³¿1736. Öÿ êàìïàí³ÿ
ðîçïî÷àëàñÿ ó ê³íö³ 1254 -- íà ïî÷àòêó 1255 ð. (çà óòî÷íåíîþ âåðñ³ºþ
Î. Ìàéîðîâà -- ó ëèñòîïàä³-ãðóäí³ 1254 ð.1737) ³ çàâåðøèëàñÿ øâèäêîþ
ïåðåìîãîþ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, ïðî ùî íàòõíåííî ïèñàâ ë³òîïèñåöü1738.
²ç çðîçóì³ëèõ ïðè÷èí ë³òîïèñè Ï³âí³÷íî-Ñõ³äíî¿ Ðóñ³ íå â³äáèëè çî-
âñ³ì ³íôîðìàö³¿ ïðî êîðîíàö³þ, ïðîòå ïîä³ÿ çàëèøàëàñÿ äîáðå â³äîìîþ
ó ñåðåäîâèù³ óêðà¿íñüêî¿ åë³òè íàâ³òü ó ðàííüîìîäåðíèé ïåð³îä.
Ï³çí³é Ãóñòèíñüêèé ë³òîïèñ ï³ä 1247 ð. ïîäàâ íàñòóïíó ³íôîðìàö³þ
"Данило Романович по сей славной побѣдѣ въ Чехахъ [тобто після походу 1253 р.
– Л.В.] начать повсюду славенъ быти, яко и папа Римский величаше его, и присла
ему свое благословение и знамения кролевская, си ест корону, скипетро и проч. И
моли его, да помагаеть христианом на Татар, онъ же обѣщася. И коронова его на
кролевство Руское легатъ папежа Инокентия Четвертого во градѣ Дорогичинѣ”1739.
Êèºâî-ïå÷åðñüêèé àðõ³ìàíäðèò Çàõàð³ÿ Êîïèñòåíñüêèé (+ 1627)
òåæ ïîäàâ öþ ïîä³þ ÿê ðåçóëüòàò â³éñüêîâèõ ïîäâèã³â êíÿçÿ Äàíèëà,
ÿê³ çìóñèëè ïàïó çâåðíóòèñÿ äî íüîãî, äîäàâøè, ùî "през принятѥ той
коруны Даниїл не отступовал віры, ѥно за почесть ко болшей своѥй славі принял
оную"1740.
Êè¿âñüêèé êíèæíèê Ôåîäîñ³é Ñîôîíîâè÷ (+ 1672), ÿêèé áóâ äîáðå
îá³çíàíèé ç äàâí³ì ë³òîïèñàííÿì, ó ñâîºìó òâîð³ “Кройніка з літописців
1731 Dąbrowski J. Dawne dziejopisarstwo polskie (do 1480). Wroclaw, 1964. S. 68.
1732 Rocznik Krasińskich. P. 132.
1733 Майоров О. Звістка Ніколо де Кальві, капелана папи Інокентія IV, про коронацію Данила
Романовича // Княжа доба: історія і культура. Вип. 4. Львів, 2011. С. 189.
1734 Фонт М. Венгры на Руси в XI--XIII вв. // "А сє єго срєбро...": Зб. пр. на пошану чл.-кор. НАН
України Миколи Федоровича Котляра з нагоди його 70-річчя / Відп. ред. В. А. Смолій. Київ,
2002. С. 98.
1735 Codex dyplomatycus Poloniae / Ed. L. Ryszczewski, A. Muczkowski. Т. 3. Varsoviae, 1858. № 30;
Матузова В. И., Назарова Е. Л. Крестоносцы и Русь. Конец ХII в. 1270 г.: Тексты, перевод, ком-
ментарий. Москва, 2002. С. 366--367.
1736 Кралюк П. Ятвяги та боротьба Київської Русі й Галицько-Волинського князівства за Полісся
// Визвольний шлях. 2005. № 9--10. С. 190--191; Войтович Л. В. Війна з монголами на Волині
у 1258--1260 роках // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі
Українки. Історичні науки. 2010. № 22. С. 10; Майоров А. Прусский вопрос во внешней поли-
тике Даниила Галицкого // Rossica Antiqua. 2011. № 2. С. 105.
1737 Майоров А. Прусский вопрос во внешней политике Даниила Галицкого. С. 114--119.
1738 Ипатьевская летопись. Стб. 831--835.
1739 Густынская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. 40. Санкт-Петербург, 2003.
С. 121.
1740 Копистенский З. Палидония // Памятники полемической литературы в Западной России. Кн.
1. Санкт-Петербург, 1878. Стб. 1109.

313
стародавніх”1741 çàçíà÷èâ, ùî “Опиж, опат мезанский и бискуп маденский, на
Лугдунскомъ соборѣ назначеныи”1742. Éîãî âåðñ³ÿ êîðîíàö³¿ äåùî â³äì³ííà
â³ä òåêñòó ²ïàò³ºâñüêîãî çâåäåííÿ: “Теды к҃нзь Даниилъ принялъ в Дорогичинѣ
корону королевскую и скипетръ от Гс҃да Бг҃а и от престола св҃тых апостолъ Петра и
Павла, от папы римского Инокентия и укоронованыи от православных єпископов
зосталъ всея Руси, на полудню лєжачеи королемъ. Инокєнтии албо вѣмъ то и папа
проклинал тых, которыи гонили вѣру правовѣную Грецкую, и в тои часъ не было
гонєния на вѣру грекорускую, ни гонили єи, и в овшемъ хотѣл соборъ собрати па-
па, жебы церковь западную, восточную соєдинити"1743.
Ô.Ñîôîíîâè÷ áóâ îñòàíí³ì óêðà¿íñüêèì õðîí³ñòîì, ÿêîãî ö³êàâè-
ëà ³ñòîð³ÿ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ Ðóñ³1744. Ï³ñëÿ ïðèºäíàííÿ êîçàöüêî¿
Óêðà¿íè äî Ìîñêâè ³íòåðåñ äî êîëèøí³õ ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ çåìåëü
â³äïàâ. Ó ïîïóëÿðí³é ³ñòîðè÷í³é ïðàö³ "Ñèíîïñèñ", ÿêà âèòðèìàëà
áëèçüêî 30 âèäàíü â³ä 1674 ð.1745, ïðî Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ³íôîðìàö³¿
íåìàº, õî÷à ðÿä ³íøèõ ôðàãìåíò³â ç Ô.Ñîôîíîâè÷à áóëè ïîâòîðåí³ ìàé-
æå äîñë³âíî1746.
Ïîëüñüêèé õðîí³ñò ßí Äëóãîø (1415--1480) ïåðøèì ïîäàâ ³íôîðìà-
ö³þ, â³äì³ííó â³ä ³íøèõ äæåðåë. Õî÷à â³í ³ êîðèñòóâàâñÿ ðóñüêèìè ë³-
òîïèñàìè, àëå ñâ³äîìî ³ íåñâ³äîìî äîïóñêàâ çíà÷í³ íåòî÷íîñò³, îñîáëèâî
õðîíîëîã³÷í³1747. Éîãî ïîâ³äîìëåííÿ ïðî êîðîíàö³þ Äàíèëà Ðîìàíîâè-
÷à, äàòîâàíå 1246 ð. (öÿ äàòà ï³çí³øå ÷åðåç ïåðåäà÷ó ³íøèõ ïîëüñüêèõ
õðîí³ñò³â ä³éøëà äî Î.Ðåéíàëä³), óêëàäåíå çîâñ³ì ó ³íøîìó êëþ÷³: Äà-
íèëî, êíÿçü Ðóñ³, Êèºâà ³ Äîðîãî÷èíà, áàæàþ÷è êîðîë³âñüêîãî òèòóëó
³ â³äïîâ³äíèõ, ïîâ'ÿçàíèõ ç íèì ïåðåâàã, áóâ êîðîíîâàíèé ïàïñüêèì
ëåãàòîì Îï³çî, ÿêèé çàæàäàâ ïåðåõîäó äî ïðàâäèâî¿ â³ðè ëàòèíñüêî¿.
1741 Софонович Феодосій. Хроніка з літописців стародавніх / Підготовка тексту, передмова,
коментарі Ю.А.мицика, В.М.Кравченка. Київ, 1992.
1742 Софонович Феодосій. Хроніка. С. 151.
1743 Там само. С. 152.
1744 Паславський І. Хто був ініціатором русько-римського зближення у 40-х роках ХІІІ століття.
С. 164.
1745 Маслов С.И. К истории изданий киевского "Синопсиса" // // Сборник Отдела русского языка
и словестности. Вып. 101. Ч. 3. Сб. ст. в честь академика Алексея Ивановича Соболевского.
Ленинград, 1928. С. 341--348.
1746 Синопсис или краткое собрание различных летописцев о начале славяно-российского на-
рода. Киев, 1836; Еремин И.П. К истории общественной мысли на Украине второй пол. XVII
в. // Труды Отдела древнерусской литературы Ин-та русской литературы АН СССР. Т. 10. Мо-
сква--Ленинград, 1954. С. 212--222; Пештич С.Л. "Синопсис" как историческое произведение
// Труды Отдела древнерусской литературы Ин-та русской литературы АН СССР. Т. 15. Мо-
сква--Ленинград, 1958. С. 284--298.
1747 Перфецький Є. Перемишельський літописний кодекс першої редакції в складі хронік Яна
Длугоша // Записки НТШ. Т. 147. Львів, 1927; Perfeckij E. Historia polonica Jana Dlugosze a ruske
letopisectvi. Praha, 1932; Генсьорський А.І. Помилкова інтерпретація Длугошем деяких місць
Галицько-Волинського літопису // Дослідження і матеріали з української мови. Вип. 3. Львів,
1960. С. 16--26; Лимонов Ю.А. Русские источники Яна Длугоша по истории Киевской Руси //
Проблемы истории феодальной России. Ленинград, 1971; Его же. Ян Длугош и русские лето-
писи // Лимонов Ю.А. культурные связи России с европейскими странами в XV--XVII веках.
Ленинград, 1978. С. 6--96; Wyrozumski J. 55 lat pracy and krytyczną reedycją dziejów Polski Jana
Długosza // Nauka. 2006. № 3. S. 153--166.

314
Ïîëüñüê³ ºïèñêîïè, à âëàñíå êðàê³âñüêèé Ïðàíäîòà áóëè ïðîòè, áî ââà-
æàëè Äàíèëà îáëóäíèì ³ ï³äñòóïíèì. Àëå ëåãàò íàñòîÿâ íà ñâîºìó ³
êîðîíóâàâ Äàíèëà ó éîãî ñòîëèö³ Äîðîãè÷èí³. À Äàíèëî îá³öÿâ ç óñ³-
ìà çåìëÿìè ³ êíÿçÿìè äîòðèìóâàòèñÿ ï³äëåãëîñò³ ïàï³ ³ öåðåìîí³àëó
êîñòåëà ðèìñüêîãî1748. Ö³êàâî, ùî ó ïåðâèííîìó àâòîãðàô³ öåé ïàñàæ
áóâ âïèñàíèé àâòîðîì íà ïîëÿõ â ïðîöåñ³ ðåäàãóâàííÿ òåêñòó, òîä³ ÿê
ïåðâèííîþ ï³ä 1253 ð., ï³ñëÿ ðîçïîâ³ä³ ïðî ïåðåäà÷ó êðàê³âñüêèì ºïèñ-
êîïîì Ïðàíäîòîþ ÷åñüêîìó êîðîëþ Ïøåìèñëó ²² Îòòîêàðó ðåë³êâ³¿ ñâ.
Ñòàí³ñëàâà, áóëà ³íôîðìàö³ÿ çîâñ³ì ³íøîãî çì³ñòó, ÿêó ï³çí³øå Äëóãîø
çàêðåñëèâ:
"Opiszo abbas de Meszano Apostolice Sedis legatus de mandato In-
nocentii pape quarto, assumpto sibi Prandotha Ñracoviensi episcopo et
nonnullis aliis Polonie episcopis, Danielem ducem Russie altera vice pri-
orem coronationem innovando et confirmando in castro Drohiczin in re-
gem Russie inungit et coronat, sponsione iurisiurandi ab eo assumeret
et Summo Pontifici Romano fideliter obediret. Et plurimis honoratur a
Daniele rege novo insignibus donis"1749.
1748 Jana Długosza Roczniki czyli Kroniki sławnego krόlestwa Polskiego. Ks. 7-8. Warszawa, 1974. S.
70--71. В оригіналі: "Claritarem et preeminenciam regalis nominis atque fastigii Daniel Ruthenorum
Kyoviensis et Drohicziensis dux atque Monarcha et qui pro ea tempestate devitiis terris, gentibus,
factivitate et industria pollens inter Ruthenorum principes celebrior habebatur, adepturus, intelligens
Opiszonem abbatem de Meszano Apostolice Sedis legatum Poloniam advennise largisque facultati-
bus apostolicis predictum esse, missis ad illum notabilibus nunciis, etiam numera magne importan-
cie per illos sibi transmittit, rogans, ut ipsum in Ruthenorum regem auctoritate apostolica evehat,
coronet atque inungat, o erens se cum omnibus Russorum terris sue dicioni subiectis, Grecorum
ritu derelicto, in obedienciam et comunionem universalis Ecclesie Romane et sui summi pomti cis
transiturum. Et tam Ruthenorum quam aliorum katholicorum terras a  artarorum invasione po-
tenteret animose protecturum. Exhilaratus admodum hiis nunciis eaque legacione Opiszo legatus
apostolicus, et credens vehementer rebud dei et religionis Christiane conducere, se quoque beate et
feliciter legacionis sue o cium obiturum fore, si Daniele Drohiczenci duce in Ruthenorum regem
evecto plures et insignes provincie atque regiones, innumerabiles quoque anime, et kaligine Rutheni-
ca erepte, in katholice  dei reducerentur puritatem, nunciis Danielis ducis benigne appellatis et bene
de negocio sue legacionis sperare iussis illos ad Danielem ducem remittit, pollicens se propediem ven-
turum et illum, si erroribus Grecorumdesertis, veram katholocorum religionem cum terris rt populis
suis complexus fuerit, in Ruthenorum regem coronaturum... Et licet ponti ces Polonie, et signanter
Prandotha Cracoviensium antistes, promissum tam temerarium Danieli duci et sius nunciis factum
rescindere Opisonem legatum apostolicum multiphariis argumentis persuaderent,quippe qui probe
naturam et mores Danielis ducis et eius  uxam vaframque  dem optime dinoscentes, certo cercius
sciebant Danielem ducem suis promissionibus temeratis et religioni nostre summo ponti ces Polo-
nie parum  deliter et magis ex invidia existimabat dissuasionem ingesisse, a sentencia dimoveri non
potuit, sed in Drohiczin, que tunc ducis Danielis principalis sedes erat, perveniens, ducem prefatum
Danielemastanteprincipum et baronum Russie ad id specialiter invitala et accersita multitudine in
castro Drohiczin regem super Russiam coronat et inungit, prefato duce Daniele solenniter promit-
tente et se iureiurando in manibus prefati Opiszonis legati astringente, se cum omnibus principibus
et baronibus, terris et dominiis suis,  dem, ritum et cerimonias Romane Eclesie de centro  deliter et
sincere sectaturum et Innocencio quarto summo ponti ci Romano eiusque successoribus pariturum"
(Joannis Długosz senioris canonici Cracoviensis Opera omnia / Ed. A. Przezdziecki. Т. 2. Kraków,
1873. P. 309--310).
1749 "Опізо, абат Мерано, легат Апостольського престолу папи Інокентія IV, Прандота, краківський
єпископ і інші польські єпископи Данила, князя Русі, два рази бувшу коронацію відновлюють
і закріплюють в замку Дорогичин на королівство Русі помазують і коронують, пропонують

315
ßê çâåðíóâ óâàãó Äàð³óø Äîìáðîâñüêèé1750, á³ëüø³ñòü äîñë³äíèê³â
ïðîáëåìè ïðî ïåðâèííó çâ³ñòêó, ÿêà áóëà çàêðåñëåíà Äëóãîøåì, íå çíà-
ëè1751. Ò³ëüêè â îäíîìó âèäàíí³ ëàòèíñüêîãî òåêñòó º ïðèì³òêà ùî-
äî ³ñíóâàííÿ óñóíåíîãî ôðàãìåíòó1752. Çâ³äêè Äëóãîøåì âçÿòî äæåðåëî
³íôîðìàö³¿ çà 1246 ð. íåâ³äîìî1753. Óêëàäåííÿ öåðêîâíî¿ óí³¿, ìàáóòü,
´ðóíòóâàëîñÿ íà çàñàäàõ ðèìñüêî-áîëãàðñüêî¿ óìîâè 1204 ð. ç³ çáåðå-
æåííÿì ñõ³äíîãî îáðÿäó1754. Ïðî öå ñâ³ä÷àòü ³ â³äïîâ³äí³ áóëëè ïàïè
²íîêåíò³ÿ IV. Äî ïðîáëåìè âèêîðèñòàííÿ ëàòèíñüêîãî îáðÿäó çâåðíóâñÿ
ïàïà Îëåêñàíäð IV (Ð³íàëüäî Êîíò³), ÿêèé â³äíîâèâ æîðñòêó ïîë³òèêó
ñâîãî äÿäüêà ïàïè Ãðèãîð³ÿ ²Õ ùîäî ñõ³äíîãî îáðÿäó ³ âçàãàë³ ïîêàçàâ
ñåáå íåäàëåêîãëÿäíèì ïîë³òèêîì, ùî ñïðàâåäëèâî â³äçíà÷èâ ²âàí Ïàñ-
ëàâñüêèé1755. Àëå â³äìîâà Äëóãîøà â³ä ïåðâèííîãî òåêñòó ³ âòîðèííà
âñòàâêà, áåçïåðå÷íî, íåñóòü ñë³äè ì³æêîíôåñ³éíîãî ïðîòèñòîÿííÿ1756 ³
íåáàæàííÿ àâòîðà ï³äíÿòòÿ Äàíèëîâîãî ïðåñòèæó, äëÿ ÷îãî â³í âäàâñÿ
äî çâè÷íîãî ïåðåêðó÷åííÿ ôàêò³â1757. Íà öå âêàçóþòü ³ éîãî íàñòóïí³
ïîâ³äîìëåííÿ, âèòðèìàí³ ó âîðîæîìó äî êîðîëÿ Äàíèëà äóñ³. Òàê, ï³ä
1249 ð. õðîí³ñò ïîâ³äîìëÿº, ùî ïàïà ïðèñèëàâ äî Äàíèëà ºïèñêîïà àð-
ìàãàíñüêîãî Àëüáåðòà, ÿêîãî áóëî ³ìåíîâàíî àðõ³ºïèñêîïîì ðóñüêèì,
ùîáè ïðèéíÿòè â³ä êîðîëÿ ïðèñÿãó Ðèìó, àëå Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ íà÷å
á òî â³ä³ñëàâ ºïèñêîïà íàçàä áåç íàëåæíî¿ ïîâàãè1758. Àëüáåðò Çóåðáåð
ç Êåëüíà, ÿêèé çàê³í÷èâ ïàðèçüêó Ñîðáîíó, ó 1228 ð. áóâ ïîñòàâëå-
íèé ºïèñêîïîì Ðèãè, àëå éîãî íå ïðèéíÿâ ì³ñöåâèé êàï³òóë òà êë³ð,
òîìó â³í äî 1236 ð. çàëèøàâñÿ áðåìåíñüêèì êàíîí³êîì. Ïîò³ì áóâ ïî-
ñòàâëåíèé ïðèìàñîì ²ðëàíä³¿ (ç ðåçèäåíö³ºþ ó Àðì³), à íà ñîáîð³ â Ë³-
îí³ ó 1245 ÷è ó 1246 ð. ³ìåíîâàíèé àðõ³ºïèñêîïîì ³ ëåãàòîì Ïðóñ³¿,
скласти клятку добросовісно підпорядковуватися Верховному Римському понтіфіку. І вель-
мишанований король Данило [отримує] нові цінні подарунки" (Semkowicz-Zarembina W. Pow-
stanie i dzieje autografu Annalium Jana Długosza / Rozprawy Wydziału Historyczno-Filozo cznego
Polskiej Akademii Umiejętności. Seria II. T. 47. Kraków, 1952. S. 27--28).
1750 Dąbrowski D. Koronacja Daniela Romanowicza w relacjach Jana Długosza i jego szesnastowiecznych
polskich kontynuatorow // Дорогочинъ 1253: Матеріали Міжнародної наукової конференції з
нагоди 755-ї річниці коронації Данила Романовича. Івано-Франківськ, 2008. С. 64--65.
1751 Карамзин Н.М. История государства Российского. Т. 4. Москва, 1992. С. 195--196; Girgen-
sohn J. Kritische Untersuchung über das VII. Buch des Historia Polonica des Dlugosz. Göttingen,
1872. S.89; Semkowicz W. Krytyczny rozbiór dziejów Jana Długosza (do roku 1384). Kraków, 1887. S.
266; Чубатий М. Західна Україна і Рим у ХІІІ віці у своїх змаганнях до церковної унії // Записки
НТШ. Т. 123--124. Львів, 1917. С. 56--57; Labuda G. Zaginiona kronika w Rocznikach Jana Długosza.
Proba rekonstrukcji. Poznań, 1983. S. 151; Галицько-Волинський літопис. Дослідження. Текст.
Коментар / Під ред. М.Котляра. Київ, 2002. С. 280--282.
1752 Długosz J. Annales seu Cronicae incliti Regni Poloniae. Ks. 7. Varsaviae, 1975. P. 94.
1753 Semkowicz A. Krytyczny rozbiór dziejów Jana Długosza. S. 271.
1754 Войтович Л. Король Данило Романович: політик і полководець // Доба короля Данила в
науці, мистецтві, літературі. Львів, 2008. С. 91--92.
1755 Паславський І. Коронація Данила Галицького. С. 80--81.
1756 Gawęnda S. Ocena niektórych problemów historii ojczystej w "Rocznikach" Jana Długosza // Dlu-
gossiana. Studia historyczne w pięćsetlecie śmierci Jana Długosza / Zeszyty Naukowe Uniwersytetu
Jagiellońskiego. T. 561. Prace Historyczne. Z. 65. Warszawa, 1980. S. 196--197.
1757 Dąbrowski D. Koronacja Daniela Romanowicza w relacjach Jana Długosza. С. 66--67.
1758 Jana Długosza Roczniki. Ks. 7-8. S. 85.

316
Ë³ôëÿíä³¿ ³ Åñòëÿíä³¿. 3.05.1246 ð. â³í áóâ ³ìåíîâàíèé àðõ³ºïèñêîïîì
³ ëåãàòîì äëÿ Ðóñ³, à òàêîæ Ãîòëàíäà, Ðþãåíà ³ Ãîëüøòåéíà, à âæå ïî-
ò³ì, íàðåøò³, ñòàâ àðõ³ºïèñêîïîì Ðèãè (1253--1272)1759. Â³äîìà ïàïñüêà
áóëëà ²íîêåíò³ÿ IV ïðî ïðèçíà÷åííÿ Àëüáåðòà ëåãàòîì íà Ðóñü ³ ç äîðó-
÷åííÿì ïðèéíÿòè óí³éíó ïðèñÿãó â³ä êíÿçÿ ³ ºïèñêîï³â1760. Ïðèñÿãà öÿ,
î÷åâèäíî, áóëà ïðèéíÿòà1761, áî ïàïà Îëåêñàíäð IV ó ñâîºìó áðåâå â³ä
3 ëþòîãî 1257 ð. äîð³êàâ êîðîëþ Äàíèëîâ³, ùî òîé ïåðåðâàâ çâ'ÿçîê
ç Ðèìîì ïîðóøèâøè êëÿòâó1762, à Âàñèëüêî çâåðòàâñÿ äî ïàïè äëÿ âè-
ð³øåííÿ ñâî¿õ ìàòðèìîí³àëüíèõ ïðîáëåì1763.
Ïîãîäæóþñÿ ç Ä. Äîìáðîâñüêèì ³ â òîìó, ùî òóò Äëóãîø íå âèêî-
ðèñòîâóâàâ ³íôîðìàö³þ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî ë³òîïèñó1764, à ïåðâèííå
ïîâ³äîìëåííÿ áóëî âçÿòî ç íåâ³äîìî¿ ñüîãîäí³øí³é íàóö³ ãðàìîòè êîëà
êðàê³âñüêîãî ºïèñêîïà Ïðàíäîòè, àáî æ ³ç âòðà÷åíèõ ïîëüñüêèõ àí-
íàë³â1765. À çâ³ñòêà ïðî çðàäëèâ³ñòü Äàíèëîâèõ îá³öÿíîê ñêîìá³íîâàíà
àâòîðîì, ÿêèé ñïèðàâñÿ íà áóëëó Îëåêñàíäðà IV â³ä 1257 ð., ÿêà áóëà
äîáðå éîìó â³äîìà1766.
Î÷åâèäíî, ùî íà êîíñòðóêö³þ Äëóãîøà âïëèíóëè ñó÷àñí³ éîìó ðå-
àë³¿ òðàíñôîðìàö³¿ êîðîë³âñòâà Ðóñ³ ó ïîëüñüêó ïðîâ³íö³þ ç íåâäàëèìè
ñïðîáàìè ë³êâ³äàö³¿ ïðàâîñëàâíî¿ öåðêîâíî¿ îðãàí³çàö³¿ íà öèõ òåðåíàõ.
Â³í íå ì³ã çàïåðå÷èòè ôàêòó êîðîíàö³¿, òîæ "çâàëèâ" âñþ âèíó çà ¿¿
ïðîâåäåííÿ íà ïàïñüêîãî ëåãàòà, âèïðàâäàâøè ïðè öüîìó ÿê ñàìîãî
ïàïó ²íîêåíò³ÿ IV, òàê ³ ïîëüñüêèé êë³ð â îñîá³ êðàê³âñüêîãî ºïèñêîïà
Ïðàíäîòè.
Ìàöåé Ìåõîâñüêèé (Ìåõîâ³òà) (1457--1523) ó ñâî¿é "Õðîí³ö³
Ïîëüù³"1767 âèêîðèñòàâ ïðàöþ ïîïåðåäíèêà. Òîìó ó íüîãî "Danielem
Drohicensem et Kiouiensem principem, çíàòí³éøîãî ñåðåä êíÿç³â ðóñü-
êèõ, ïðîñÿ÷îãî ³ îá³öÿþ÷îãî, ùî ðàçîì ç óñ³ìà çåìëÿìè ðóñüêèìè çà-
ëèøèòü â³ðîñïîâ³äàííÿ ãðåöüêå ³ ïåðåéäå äî ï³äïîðÿäêóâàííÿ ³ ºäíîñò³
ç öåðêâîþ ðèìñüêîþ, íàçâàíèé ëåãàò Îï³çî â òîìó ñàìîìó ðîö³ 1246
êîðîíóâàâ ³ ïîìàçàâ ó çàìêó êîðîëåì ðóñüêèì, ùî âèêëèêàëî ñïðîòèâ
óñ³õ ºïèñêîï³â ïîëüñüêèõ, çíàþ÷èõ õèòð³ñòü ³ íåïîñò³éí³ñòü Äàíèëà, â
1759 Mantels W. Albert II (Suerbeer) // Allgemeine Deutsche Biographie. Vol. 1. Leipzig, 1875. S. 202--
203; Dictiomaire d'histoire et de géographie ecclésiastiques viewed theough its entries. T. 1. Paris,
1912. P. 321--323.
1760 Documenta Ponti cum Romanorum Historiam Ucrainae Illustrantia (1075--1953). Vol. 1. Collegit
introductione et aadnotationibus auxit P.Athanasius G. Welykyj, OSBM. Romae, 1953. № 26. P. 39;
Боротьба Південно-Західної Русі і України проти експансії Ватікану і унії (Х-- початок ХVІІ
ст.). Збірник документів і матеріалів. Київ, 1988. № 21. С. 26--27.
1761 Паславський І. Коронація Данила Галицького. С. 53--54.
1762 Documenta Ponti cum Romanorum. № 34. Р. 49--51; Боротьба Південно-Західної Русі і України.
№ 26. С. 29--30.
1763 Documenta Ponti cum Romanorum. № 28-29. Р. 40--41.
1764 Dąbrowski D. Сzy Jan Długosz pisząс siódmą księgę "Annalium" korzystał z Kroniki halicko-wołyń-
skiej lub żródła jej pokrewnego? // Ruthenica. Т. 3. Киев, 2004. С. 154--158.
1765 Dąbrowski D. Koronacja Daniela Romanowicza w relacjach Jana Długosza. С. 66.
1766 Joannis Długosz senioris canonici Cracoviensis Opera omnia / Ed. A. Przezdziecki. Т. 2. Kraków,
1873. P. 401--402.
1767 Miechovita M. De Chronica Polonorum. Cracoviae, 1521.

317
÷îìó ï³çí³øå ïåðåêîíàëèñÿ"1768. Àëå, ìàþ÷è ï³ä ðóêîþ ³ äðóãå (çàêðåñ-
ëåíå Äëóãîøåì ïîâ³äîìëåííÿ), â³ä ïîäàâ ï³ä 1253 ð. "â³äíîâëåííÿ ïîïå-
ðåäíüî¿ êîðîíàö³¿", ÿêå â³äáóëîñÿ "çà äîðó÷åííÿì ïàïè ²íîêåíò³ÿ ²V".
Íà öþ êîðîíàö³þ 1253 ð. ëåãàò Opizo de Meszano "çàáðàâ ç ñîáîþ ºïèñ-
êîïà êðàê³âñüêîãî Ïðàíäîòó (Prandotha episcopo Craccouiensi) ³ äåÿêèõ
³íøèõ ºïèñêîï³â ó çàìîê Äðîãè÷èí (Drohiciensi)"1769, äå "îòðèìàâøè
â³ä íüîãî êëÿòâó, ùî ÿê â³í, òàê ³ íàðîä ðóñüêèé, çàëèøèâøè â³ðîñïî-
â³äàííÿ ãðåöüêå, áóäóòü â³ääàíî ñïîâ³äàòè â³ðîñïîâ³äàííÿ ðèìñüêå"1770.
Çâè÷àéíî, ºïèñêîï Ïðàíäîòà íå ç'ÿâèâñÿ â òåêñò³ ÿê êîìá³íà-
ö³ÿ Ìåõîâ³òè, ÿê âèð³øèâ Þð³é Ëèìîíîâ1771. ßí Ïðàíäîòà ç Áÿëè÷å-
âà (1200--1266) ãåðáó Îäâîðîíæ, ºïèñêîï êðàê³âñüêèé (20.05.1242 --
20.09.1266) áóâ â³ðíèì ñïîäâèæíèêîì êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà
Ñîðîì'ÿçëèâîãî, à îñòàíí³é ï³äòðèìóâàâ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, à ïîò³ì
Ëåâà. Òîìó ³ Ïðàíäîòà íå ï³øîâ áè ïðîòè ñâîãî êíÿçÿ, ÿêèé ïåðåêî-
íóâàâ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ïðèéíÿòè êîðîíó ³ óí³þ. Ïðîäîâæåííÿ ó
1253 ð. ñâÿòêóâàííÿ ó Êðàêîâ³ êàíîí³çàö³¿ êðàê³âñüêîãî á³ñêóïà Ñòà-
í³ñëàâà, ÿêà â³äáóëàñÿ 8 âåðåñíÿ 1253 ð. â Àñèç³, ïðèõîäèëî çà ó÷àñò³
êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà Ñîðîì'ÿçëèâîãî, âåëèêîïîëüñüêîãî êíÿ-
çÿ Ïøåìèñëà ², êóÿâñüêîãî êíÿçÿ Êàçèìèðà, ìàçîâåöüêîãî êíÿçÿ Çå-
ìîâèòà òà îïîëüñüêîãî êíÿçÿ Âëàäèñëàâà IV1772 ï³ä êåð³âíèöòâîì ïàï-
ñüêîãî ëåãàòà Îï³çî àááàòà ç Ìåññàíè1773. Ó ÷åñüêèõ ðåãåñòàõ çáåðåãëàñÿ
³íôîðìàö³ÿ ïðî ãðàìîòó â³ä 19 ëèïíÿ 1255 ð., ÿêà ìàëà ñïðèÿòè íà-
ëàãîäæåííþ ñòîñóíê³â ì³æ ïîëüñüêèìè êíÿçÿìè, Äàíèëîì Ðîìàíîâè-
÷åì òà Ïøåìèñëîì-Îòòàêàðîì II: "Přzemysl rex Bohemiae mediante Prandota
episcopo Cracoviensi concordat cum princibus Poloniae nec non Daniele rege Russiae,
qui terras euis, raesertim territorium Oppaviense, devastaverunt" ("Ïøåìèñë, êî-
ðîëü Áîãåì³¿, çà ïîñåðåäíèöòâîì Ïðàíäîòà, ºïèñêîïà êðàê³âñüêîãî, äî-
õîäèòü çãîäè ç êíÿçÿìè Ïîëüù³ òà Äàíèëîì, êîðîëåì Ðóñ³, êîòð³ çåìë³
éîãî, îñîáëèâî îêîëèö³ Îïàâè, ïîíèùèëè")1774. Ñêîð³øå âñüîãî, ïîëüñüê³
ºïèñêîïè, â ïåðøó ÷åðãó, êðàê³âñüêèé ºïèñêîï ßí Ïðàíäîòà, ðàçîì ç
Îï³çî áðàëè ó÷àñòü ó öåðåìîí³¿ ó Äîðîãè÷èí³, ïðèáóâøè òóäè â³äðàçó
æ ï³ñëÿ çàâåðøåííÿ óðî÷èñòîñòåé â Êðàêîâ³. Öå ³ çíàéøëî â³äáèòîê ó
ïîëüñüêîìó äæåðåë³, ÿêèì êîðèñòóâàâñÿ ßí Äëóãîø. À ï³çí³øå ñàìå
äæåðåëî, ÿê ³ öÿ çâ³ñòêà áóëè â³äêèíåí³ ïîëüñüêèì õðîí³ñòîì.
Ö³êàâà îñîáà ñàìîãî Îï³çî. Â³í ïîõîäèâ ç ðîäèíè òîñêàíñüêèõ
àðèñòîêðàò³â Ìàëàñï³íà ç Ï'ÿ÷åíöè ãðàô³â ä³ Ëóíà. Íàéìîëîäøèé ñèí
Ìîðóåëëî ä³ Ëóíà îáðàâ äóõîâíó êàð'ºðó, ñòàâøè ñïî÷àòêó ïàïñüêèì
1768 Ibidem. P. CLII.
1769 Ibidem. P. CLXI.
1770 Ibidem. P. CLXI.
1771 Лимонов Ю.А. "Трактат о двух Сарматиях" Матвея Меховского и его русские источники //
Лимонов ,А. Культурные связи России с европейскими странами в XV--XVII вв. Ленинград,
1978. С. 145--146.
1772 Prokop K.R. Poczet biskupów krakowskich. Kraków, 1999. S. 61--64.
1773 "Великая хроника" о Польше, Руси и их соседях ХІ-ХІІІ вв. / Под ред. В.Л.Янина. Москва,
1987. С. 170.
1774 Regesta diplomatica nec non epistolaria Bohemie et Moravie / J. Emler. -- Pars II. Annorum 1253--
1310. -- P. 23.

318
íîòàðåì, à ïîò³ì àáàòîì áåíåäèêòèíñüêîãî ìîíàñòèðÿ ñâ. Ïàâëà ó Ìå-
çàíî ïîáëèçó Ï'ÿí÷åíöè1775. Ïàïà ²íîêåíò³é IV (Ñ³í³áàëüäî äå Ô³ºñê³),
ÿêèé òåæ áóâ ç ïîõîäæåííÿ àðèñòîêðàòîì ç ë³ãóð³éñüêèõ ãðàô³â Ëàâà-
íü¿, ïîâí³ñòþ äîâ³ðÿâ éîìó ñêëàäí³ äèïëîìàòè÷í³ ì³ñ³¿. Òîìó ó 1245--
1246 ðð. â³í âèêîíóâàâ ì³ñ³¿ ëåãàòà ó Ïîëüù³ òà Ïðóñ³¿, à ó 1253-- 1254
ðð. -- ó Ïîëüù³, Ïðóñ³¿ òà íà Ðóñ³1776.
Íå ìåíø ö³êàâî, çâ³äêè âçÿëîñÿ "â³äíîâëåííÿ ïîïåðåäíüî¿ êîðî-
íàö³¿". ßêùî ó Ìåõîâ³òè öå âèãëÿäàº ö³ëêîì ëîã³÷íî, òî ó Äëóãîøà
ïîâ³äîìëåííÿ ïðî 1246 ð. ç'ÿâèëîñÿ ï³çí³øå, í³æ ³íôîðìàö³ÿ ïðî "â³ä-
íîâëåííÿ". Êîíñòðóþþ÷è ñâîþ âåðñ³þ, ßí Äëóãîø äîïóñòèâñÿ äâîõ ïî-
ìèëîê. Ïåðøà ç íèõ ìîãëà áóòè ³ íå ñâ³äîìîþ: â³í çíàâ, ùî àáàò Îï³çî
áóâ ëåãàòîì ó Ïîëüù³ ó 1246 ð., àëå, íàïåâíî, íå çíàâ, ùî ó òîé ÷àñ
ó íüîãî íå áóëî ïîâíîâàæåíü ùîäî çåìåëü Ðóñ³. Äðóãà ïîìèëêà áóëà
ðàäøå êîíñòðóêö³ºþ: â³í íå ì³ã íå çíàòè, ùî æîäåí ëåãàò íå ì³ã áè
ð³øèòèñÿ íà ñàìîâ³ëüíó êîðîíàö³þ áåç ïîâíîâàæåíü â³ä ïàïè, à òàêîæ
ïðèñëàíèõ ïàïîþ ³íñèãí³é.
Ï³ñëÿ êîíñòèðóêö³¿ Äëóãîøà, ïåðåäàí³é Ìåõîâ³òîþ ðàçîì ç éîãî
ïåðâèííîþ ³íôîðìàö³ºþ, ï³øëà â æèòòÿ âåðñ³ÿ ïðî äâ³ êîðîíàö³¿. Íà-
ñòóïí³ õðîí³ñòè ïî ð³çíîìó â³äíîñèëèñÿ äî öèõ âåðñ³é, íàïåâíî, ìàþ÷è
ìîæëèâ³ñòü êîðèñòóâàòèñÿ é ³íøèìè ìàòåð³àëàìè. Âèçíà÷íèé ïîëü-
ñüêèé õðîí³ñò Ìàðòèí Êðîìåð (1512--1589) ó ñâî¿é çíàìåíèò³é ïðàö³
"De origine et rebus gestis Polonarum" (1555), äåòàëüíî îïèñóþ÷è âçà-
ºìèíè ïîëüñüêèõ êíÿç³â, áîðîòüáó çà ßòâÿã³þ, ó÷àñòü ó ïîä³ÿõ ëåãàòà
Îï³çî1777, êîðîëÿ Äàíèëà ìàéæå íå çãàäóº. À åï³çîä êîðîíàö³¿ ó 9-é êíè-
ç³ ïîäàíèé çà Äëóãîøåì áåç äàòè, àëå â êîíòåêñò³ ïîä³é ïî÷àòêó 1260-õ
ðð.: Äàíèëî, ïðàãíó÷è îòðèìàòè á³ëüøå äîñòî¿íñòâî, ïîñëàâ äî ëåãàòà
Îï³çî ïîñîëüñòâî, îá³öÿþ÷è ç óñ³ì íàðîäîì ïåðåéòè â êàòîëèöüêó â³ðó
òà áîðîíèòè â³ä òàòàð ïîëüñüê³ çåìë³. ² õî÷à êðàê³âñüêèé ºïèñêîï Ïðàí-
äîòà ïîïåðåäæóâàâ ëåãàòà, òîé âñå îäíî êîðîíóâàâ êíÿçÿ Äàíèëà, ÿêèé
íå ò³ëüêè íå áîðîíèâ õðèñòèÿí, à ç òàòàðàìè òà ëèòâèíàìè ïóñòîøèâ
¿õ çåìë³1778. Òîìó, ïîñèëàþ÷èñü íà íüîãî, Îëåêñàíäð Ãâàíü¿í³ íàïèñàâ,
ùî êîðîíàö³ÿ íå ïðèíåñëà Äàíèëîâ³ Ðîìàíîâè÷ó êîðèñò³, áî â³í çðà-
äèâ êàòîëèöüê³é â³ð³1779. ²íøèé ïîëüñüêèé õðîí³ñò Ìàðòèí Áºëüñüêèé
(1495--1575)1780 ïîâòîðèâ çà Äëóãîøåì ðÿä éîãî ïîìèëîê, çîêðåìà, ïî-
äàâøè ï³ä 1270 ð., ùî ç Íîãàºì ³ Òåëåáóãîþ éøëè äðóæèíè Ëåâà òà
1775 Nasalli Rocca E. Il monastero del Mezzano di Piancenza e l'abate Obizzo (sec. XIII) // Benedictina.
Vol. 10. Roma, 1956. P. 143--147.
1776 Gołąb K. Opat Obizo i jego legacie // Nasza Przeszłość: Studia z ziejόw Kościoła i kultury katolickiej
w Polsce. T. 10. Krakόw, 1959. S. 113--142.
1777 Kronika Marcina Kromera. Ks. 9. Sanok, 1857. S. 441--442, 456--457, 465.
1778 Ibidem. S. 473.
1779 Гваньїні О. Хроніка Європейської Сарматії. С. 404.
1780 Kronika Marcina Bielskiego / Wyd. K.J.Turowskiego. Sanok, 1856; T.1 (Ks. 1--3). T. 2 (Ks. 4--5).
T. 3 (Ks. 6); Пташицкий С.Л. Западнорусские переводы хроник Бельского и Стрийковского
// Новый сборник статей по славяноведению, изданный учениками В.И.Ламанского. Санкт-
Петербург, 1905. С. 372--377; Лев В. Український переклад хроніки Мартина Бєльського //
Праці Українського наукового інституту. Т. 29. Серія фільольогічна. Кн. 4. Варшава, 1935.

319
Ðîìàíà Äàíèëîâè÷³â1781 (ïîõ³ä ìàâ ì³ñöå ó 1287/1288 ð., à Ðîìàí çà-
ãèíóâ ó 1260 ð.). Éîàõ³ì Áåëüñüêèé (áë. 1540--1599)1782 ïåðåðîáëÿþ÷è
ïðàöþ áàòüêà, çàçíà÷èâ, ùî äî ñìåðò³ Äàíèëà (ÿêó â³í çà Äëóãîøåì
â³äíîñèâ äî 1266 ð.), âñÿ Ðóñü çàëèøàëàñÿ êàòîëèöüêîþ. Êîðîíàö³þ â³í
äàòóâàâ 1260 ð., ïðè öüîìó íå âòðèìàâñÿ, ùîáè çà÷åïèòè ÿêîñü êîðîëÿ
Äàíèëà. Ìîâëÿâ, óí³ÿ ïðèéíÿòà, ùîáè ðàçîì ç ïîëÿêàìè áîðîíèòèñÿ
ïðîòè òàòàð, àëå êíÿçü çà öå ñàì íàïàâ íà ïîëüñüê³ çåìë³1783. Òàê, âæå â
óìîâàõ ðåë³ã³éíîãî ïðîòèñòîÿííÿ â³äáóâàëàñÿ ôàëüñèô³êàö³ÿ ìèíóëîãî.
Ìàöåé Ñòðèéêîâñüêèé (áë. 1547 -- 1582) êîðèñòóâàâñÿ ïðè óêëàäàí-
í³ ñâîãî çâåäåíîãî Ë³òîïèñó ð³çíîìàí³òíèìè äæåðåëàìè1784. Òîìó â³í
âæå âïåâíåíî ðîçãîðíóâ âåðñ³¿ ïðî äâ³ êîðîíàö³¿ "ïàïñüêèìè ëåãàòàìè:
ðàç -- ó Äîðîãè÷èí³, à äðóãèé -- ó Êèºâ³"1785. Äàíèëî ó íüîãî êîðîëü
êè¿âñüêèé ³ äîðîãè÷èíñüêèé êíÿçü, à Âàñèëüêî -- êíÿçü âîëèíñüêèé ³
ãàëèöüêèé1786. Çà Ñòðèéêîâñüêèì Äàíèëî â³äïðàâèâ ïîñë³â äî Ë³îíó,
ïðîõàþ÷è ó ïàïè êîðîíó ùå ó 1240 ð. (öÿ ³íôîðìàö³ÿ ïîäàíà ç ïîñè-
ëàííÿìè íà Äëóãîøà, Ìåõîâ³òó ³ Êðîìåðà). Ó 1246 ð. äâà ëåãàòè àáàò
Îï³çî ç ìîäåíñüêèì ºïèñêîïîì ó Êèºâ³ êîðîíóâàëè Äàíèëà, íå çâàæàþ-
÷è íà ïðîòåñòè êðàê³âñüêîãî ºïèñêîïà Ïðàíäîòè. Òîìó ïàïà ïîâòîðíî ó
1253 ð. ïîñëàâ ëåãàòà Îï³çî, ÿêèé ç Ïðàíäîòîþ òà ³íøèìè ïîëüñüêèìè
ºïèñêîïàìè êîðîíóâàëè Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ó Äîðîãè÷èí³. Ïðè öüîìó
çíîâó Ñòðèéêîâñüêèé ï³ñëàâñÿ íà Äëóãîøà ³ Ìåõîâ³òó1787.
Áåç êîìåíòàðÿ çðîçóì³ëî, ÿêèì ÷èíîì áóëî ñêîíñòðóéîâàíî âñþ öþ
âåðñ³þ. Ä.Äîìáðîâñüêèé ñïðàâåäëèâî çâåðíóâ óâàãó, ùî í³ Îëåêñàíäð
Ðîãîâ1788, í³ Êðèøòîô Êâ'ÿòêîâñüêèé1789, äîñë³äæóþ÷è öþ ïðîáëåìó,
òàê ³ íå çðîçóì³ëè, çâ³äêè âçÿëèñÿ äâ³ êîðîíàö³¿1790. Ïîëüñüêèé äîñë³ä-
íèê òàêîæ äåòàëüíî ïðîàíàë³çóâàâ ôðàãìåíòè, çàïîçè÷åí³ ó Ìåõîâ³òè
òà Êðîìåðà1791.
Ï³çí³ø³ ïîëüñüê³ ³ñòîðèêè, ÷åðïàþ÷è ð³çíîìàí³òíó ³íôîðìàö³þ,
ïðîäîâæóâàëè òâîðåííÿ ëåãåíäè. Ñòàí³ñëàâ Ñàðí³öêèé (1532--1597)
1781 Kronika Marcina Bielskiego / Wyd. K.J.Turowskiego. Т. 1. Sanok, 1856. S. 309--310; Дзира Я.І.
Турецько-татарські напади на Україну ХІІІ--XVI ст. за хроніками Бельських і Стрийковського
// Український історико-географічний збірник. Вип. 1. Київ, 1971. С. 88.
1782 Joachima Bielskiego Dalszy ciąg kroniki Polskiej Marcina Bielskiego zawierającej dzieje od 1587 do
1590 roku. Warszawa, 1851.
1783 Kronika Polska Marcina Bielskiego. Nowo przez Joach. Bielskiego syna jego wydana. Kraków, 1597.
S. 183.
1784 Стрийковський М. Літопис польський, литовський, жмудьський і всієї Руси / Пер. Р.Івасів,
І.Козовик, Р.Паранько, В.Пепа. Львів, 2011. 1074 с.
1785 Там само. С. 362, 368.
1786 Там само. С. 363.
1787 Там само. С. 368.
1788 Рогов А.И. Русско-польские культурные связи в эпоху Возрождения (Стрыйковский и его
Хроника). Москва, 1966. С. 145--147.
1789 Kwiatkowski K. Przeciw Batu-chanowi сzy Mendogowi -- okoliczności, wymowa i znaczenie poli-
tyczne koronacji Daniela Romanowicza Halickiego na króla Rusi w 1253/1254 r. // Klio. Czasopismo
poświęcone dziejom Polski i powszechnym. T. 5. 2004. S. 51.
1790 Dąbrowski D. Koronacja Daniela Romanowicza w relacjach Jana Długosza. С. 66.
1791 Idem. C. 69--70.

320
ïîäàâ äâ³ êîðîíàö³¿ ï³ä 1246 òà 1260 ð.1792 Áàðòîø Ïàïðîöüêèé (1543--
1614) îáìåæèâñÿ ³íôîðìàö³ºþ, ùî Äàíèëî áóâ ïîìàçàíèé íà êîðîë³â-
ñòâî ³ êîðîíîâàíèé â Äðîãè÷èí³ àáàòîì Îï³çî ç Ìåçàíî ïàïñüêèì ëå-
ãàòîì, íå ïîäàâøè äàòè ö³º¿ ïîä³¿1793. À ºçó¿ò ßí Àëî¿ç Êóëåøà, ç ïî-
ñèëàííÿì íà Ñòðèéêîâñüêîãî, Äëóãîøà, Ìåõîâ³òó ³ Êðîìåðà, ïèñàâ ó
1704 ð., ùî êîðîëü Äàíèëî ïðèñÿãíóâ Îï³çî òà Ïðàíäîò³ "ç ö³ëèì Ðóñü-
êèì íàðîäîì", âèçíàâøè íå ò³ëüêè çâåðõí³ñòü Ðèìó, "ale nawet Ceremonie
Greckie opuścić"1794, à äî ñìåðò³ Äàíèëà (ó 1266 ð. çà Äëóãîøåì) âñÿ Ðóñü
çàëèøàëàñÿ êàòîëèöüêîþ.
Òàêèì ÷èíîì, ìîæíà ñòâåðäæóâàòè, ùî æîäíèõ äæåðåëüíèõ ï³äñòàâ
äëÿ ñóìí³â³â ùîäî ôàêòó êîðîíàö³¿ íå ³ñíóº: æîäíå àâòåíòè÷íå äæåðåëî
òàêèõ ï³äñòàâ íå äàº. Âñ³ â³äîìîñò³ ð³çíèõ çà ïîõîäæåííÿì ³ íå çàëåæ-
íèõ îäíå â³ä îäíîãî äæåðåë, óçãîäæóþòüñÿ â ÷àñ³ ³ ñòîñîâíî ó÷àñíèê³â
öèõ ïîä³é òà ¿õ ìîòèâ³â. ßí Äëóãîø ïåðøèì, ìàþ÷è ïîâíó ³ ïðàâäèâó
³íôîðìàö³þ ïðî ö³ ïîä³¿, â³äìîâèâñÿ â³ä íå¿ íà êîðèñòü ñâ³äîìî ñôàëü-
øîâàíî¿ ðåëÿö³¿, ÿêà ïðèíèæóâàëà êîðîëÿ Äàíèëà. Öÿ ðåëÿö³ÿ âèíè-
êëà ï³ä âïëèâîì ñó÷àñíîãî õðîí³ñòó ì³æêîíôåñ³éíîãî ïðîòèñòîÿííÿ,
ïîðîäæåíîãî íàìàãàííÿì çàì³íèòè ïðàâîñëàâíó ³ºðàðõ³þ êàòîëèöüêîþ
íà àíåêñîâàíèõ Ïîëüùåþ çåìëÿõ êîðîë³âñòâà Ðóñ³. Íàñòóïí³ àâòîðè
ìîäåðí³çîâóâàëè öþ âåðñ³þ, äîäàþ÷è äåòàë³ âëàñíèõ êîíñòðóêö³é, ïðè
öüîìó ïîëüñüê³ àâòîðè ãàíèëè êîðîëÿ Äàíèëà çà çðàäó êàòîëèöüê³é â³-
ð³, ïðèïèñóþ÷è éîìó ïóñòîøåííÿ ïîëüñüêèõ çåìåëü ³ äàë³ çàïëóòóþ÷è
õðîíîëîã³þ ñë³äîì çà Äëóãîøåì, à óêðà¿íñüê³ àâòîðè íàãîëîøóâàëè íà
éîãî â³ðíîñò³ ïðàâîñëàâ'þ. Ñó÷àñí³ ³ñòîðèêè, íå ïîì³÷àþ÷è äîñë³äæåíü
ç ö³º¿ ïðîáëåìè Â.Ñåìêîâè÷-Çàðåìá³íè òà Ä.Äîìáðîâñüêîãî, ïðîäîâæó-
þòü øóêàòè ïðè÷èíè öèõ âåðñ³é õðîí³ñò³â.
Àëå ÿêó "ïîïåðåäíþ êîðîíàö³þ" ìàâ íà óâàç³ Äëóãîø ÷è éîãî äæå-
ðåëî ó ïîâ³äîìëåíí³ 1253 ð.: ìîæëèâó êîðîíàö³þ ó Â³äí³ ó 1237 ð.,
ã³ïîòåçó ùîäî ÿêî¿ âèñóíóâ Î.Ìàéîðîâ1795 ÷è êîðîíàö³þ ßðîïîëêà ²ç-
ÿñëàâè÷à ó Ðèì³ ó 1075 ð., ³íôîðìàö³þ ïðî ÿêó â³äøóêàëè ïàïñüê³
àðõ³â³ñòè ³ â òàêèé ñïîñ³á âîíà ïîòðàïèëà â äîêóìåíò ßíà Ïðàíäîòè?
À, ìîæëèâî, öåé ïàñàæ ïðîñòî ïëóòàíèíà ñàìîãî Äëóãîøà, ÿêà çóñòð³-
÷àºòüñÿ ó éîãî ïðàö³ íå òàê ð³äêî. Öå ïèòàííÿ çàëèøàºòüñÿ â³äêðèòèì.
Êîðîë³âñòâî Ðóñ³. Óêðà¿íñüê³ ³ñòîðèêè â åì³ãðàö³¿ çàïî÷àòêóâàëè
äèñêóñ³þ1796, ÿêà ïðîéøëà ïîâç óâàãó ðàäÿíñüêèõ ³ñòîðèê³â ³ âèìàãàº
1792 Sarnicki S. Annales siveDe origine et rebus gestis Polonorum et Livanorum libri octo... Kraków,
1587. P. 277, 280.
1793 Paprocki B. Herby Rycerztwa Polskiego na pięcioro xięg rozdzielone. Kraków, 1584. S. 349.
1794 Kulesza J.A. Wiara Prawosławna Pismem Swiętym... Wilno, 1704. S. 112--113.
1795 Майоров А.В. Даниил Галицкий и Фридрих Воинственный: русско-австрийские отношения
середины ХІІІ века // Вопросы истории. 2011. № 7. С. 32--52; Його ж. Невідомий епізод 1237
року у взаєминах князя Данила Романовича з імператором Фрідріхом ІІ // Княжа доба: історія
і культура. Вип. 4. Львів, 2011. С. 180--186.
1796 Войнар М. М. Корона Данила в правно-політичній структурі Сходу // Analecta ordinis
S. Basilii Magni. Romae, 1954. Vol. 2(8), Fasc. 1--2. С. 105--118; Камінський І. Корона Данила в
правно-політичній структурі Заходу // Analecta ordinis S. Basilii Magni. Vol. 2(8), Fasc. 1--2. С.
119--125; Ждан М. До питання про залежність Галицько-Волинської Русі від Золотої Орди //
Український історик. 1967. Ч. 1--2. С. 23--32; 1968. Ч. 1--2. C. 95--102, № 3--4. С. 69--81.

321
ïðîäîâæåííÿ. Òðåáà ç'ÿñóâàòè äâà âàæëèâ³ àñïåêòè: ÷îìó êíÿçü Äàíèëî
Ðîìàíîâè÷ êîðîíóâàâñÿ ÿê "êîðîëü Ðóñ³" ³ ùî òîä³ ðîçóì³ëîñÿ ï³ä íà-
çâîþ "êîðîë³âñòâà Ðóñ³"?
Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ í³êîëè íå çàáóâàâ, ùî â³í º ïðåäñòàâíèêîì íàé-
ñòàðøî¿ ã³ëêè Ìîíîìàõîâè÷³â, ÿê³ òðèìàëè Êè¿â ³ í³êîëè íå â³äìîâëÿ-
ëèñÿ â³ä áîðîòüáè çà ïåðø³ñòü íà Ðóñ³. Íå âèïàäêîâî â³í çàéíÿâ Êè¿â
ó 1240 ð. Íå âèïàäêî êíÿç³âñüêèé ë³òîïèñåöü âèñëîâèâ íåçàäîâîëåííÿ
ïî¿çäêîþ ñâîãî êíÿçÿ ó ñòàâêó Áàòó-õàíà, õî÷à òàì ï³ñëÿ àóä³ºíö³¿ ó Áà-
òó éîìó íàäàëè ÿðëèê íà Ãàëèöüêó ³ Âîëèíñüêó çåìë³. Òîáòî ï³äòâåðäè-
ëè âîëîä³ííÿ çåìëÿìè, ÿê³ óëóñáåê Ìàóö³ ïîãðîæóâàâ â³ä³áðàòè. Êíÿçÿ
ïðèéìàëè ìàëî íå ÿê ×èíã³çèäà1797, à ë³òîïèñåöü íàïèñàâ: "î çëàÿ ÷åñòü
Òàòàðñüêà! Éîãî æ îòåöü áóâ ö³ñàðåì ó Ðóñüê³é çåìë³, ÿêèé ï³äêîðèâ
Ïîëîâåöüêó çåìëþ ³ âîþâàâ ïðîòè ³íøèõ ð³çíèõ êðà¿â. Ñèí òîãî íå ä³ñ-
òàâ... â³äïóùåíèé áóâ ³ äîðó÷åíà áóëà çåìëÿ éîãî éîìó. ² ïðèéøîâ â³í ó
çåìëþ ñâîþ, ³ çóñòð³â éîãî áðàò ³ ñèíè éîãî. ² áóâ ïëà÷ ÷åðåç á³äó éîãî,
àëå æ á³ëüøîþ áóëà ðàä³ñòü, ùî â³í çäîðîâèé"1798. Êíÿçü Äàíèëî Ðîìà-
íîâè÷ áóâ íåçàäîâîëåíèì, áî â³í ðîçðàõîâóâàâ íà êè¿âñüêèé ïðåñòîë ³
çâåðõí³ñòü íàä âñ³ºþ Ðóññþ. À Áàòó äàâ çðîçóì³òè, ùî òåïåð öÿ çâåðõ-
í³ñòü ïåðåéøëà äî íüîãî. Ùî â³í ³ç êîæíèì êíÿçåì îêðåìî âèð³øóâà-
òèìå ÷è äîçâîëÿòè òðèìàòè òó ÷è ³íøó çåìëþ, ÷è ïðîñòî çíèùóâàòè.
Îòîæ, ïðèéìàþ÷è êîðîë³âñüêó êîðîíó ç ðóê ïàïñüêîãî ëåãàòà, Äà-
íèëî Ðîìàíîâè÷ áåçñóìí³âíî êèäàâ âèêëèê ïðàâèòåëþ Çîëîòî¿ Îðäè,
ÿêèé ââàæàâ ñåáå ºäèíèì ñþçåðåíîì Ðóñ³1799. Â³í íå ìàâ íà öå ïðàâà, áî
òàêèì ÷èíîì ïîðóøóâàâ ïðèñÿãó, ñêëàäåíó Áàòó. À êîðîë³âñüêà êîðîíà
ñòàâèëà éîãî, íàâ³òü, íà ð³âí³ ç Áàòó, ÿêèé ñàì áóâ êîðîëåì ó âåëèêîãî
êààíà (³ìïåðàòîðà) Ìîíãîë³¿ Ìåíãó, ïîïðè òå, ùî äîïîì³ã éîìó çàéíÿòè
òðîí ó Êàðàêîðóì³1800. Çâè÷àéíî, ìîíãîëè íå íàäàâàëè âåëèêîãî çíà÷åí-
íÿ ºâðîïåéñüêèì òèòóëàì, àëå ïðàâèòåë³, ÿê³ ¿ì ïðèñÿãíóëè, íå ìàëè
ïðàâà ïðèéìàòè äîñòî¿íñòâà áåç ¿õ çãîäè òà ùå é ç ÷óæèõ ðóê.
Ïàïó ðèìñüêîãî ìîíãîëè ââàæàëè âîðîãîì, îäíèì ³ç ãîëîâíèõ ºâ-
ðîïåéñüêèõ ïðàâèòåë³â, ÿêîãî íå ìîæíà ³ãíîðóâàòè. Òîìó âîíè ïðàãíó-
ëè, ùîáè ïàïà âèçíàâ ìîíãîëüñüêó çâåðõí³ñòü. À ïîõ³ä Áàòó ó ªâðîïó,
ôàêòè÷íî, ìàâ îñòàòî÷íî íà ìåò³ ï³äïîðÿäêóâàòè Ðèì. Ñìåðòü êààíà
Óãåäàÿ íå äîçâîëèëà òîä³ ðåàë³çóâàòè öå çàâäàííÿ. Àëå âîíî çàëèøàëî-
ñÿ àêòóàëüíèì. Â³äì³ííî ïîñòàâëåíà ìîíãîëüñüêà ðîçâ³äêà (³ òàêòè÷íà,
1797 Юрченко А.Г. Золотая Орда. Между Ясой и Кораном. Начало конфликта. Санкт-Петербург,
2012. С. 235--255.
1798 "ѡ злаѧ чт҃ь Татарськаѩ его ѡ҃ць бѣ ц҃рь в Роускои земли иже покори Половевецькоую землю
и воева на иные страны всѣ сн҃ь того не приѩ… ѡ҃поущенъ бы и пороучена бы землѧ его емоу
иже бѣахоу с нимъ и приде в землю свою и срете его брат и сн҃ви его и бы плачь ѡбидѣ его и
болташаѩ же бѣ р҃асть ѡ здравьи его" (Ипатьевская летопись. Стб. 808).
1799 Войтович Л. Король Данило Романович. Загадки і проблеми // Король Данило Романович і
його місце в українській історії. Львів, 2003. С. 24--29; Його ж. Королівство Русі: реальність і
міфи // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип.7. Дрогобич, 2003. С. 63--71; Його ж. Княжа
доба на Русі. С. 480--487, 492--494.
1800 Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Т.2. Извлече-
ния из персидських починений, собранные В. Г. Тизенгаузеном и обработанные А. А. Ромаске-
вичем и С. Л. Волиным. Москва, 1941. С. 16.

322
é îñîáëèâî ñòðàòåã³÷íà, êóäè çàëó÷àëè ïåðåâàæíî ³íîçåìö³â òà ³íîâ³ð-
ö³â1801) íå ìîãëà íå çíàòè ïðî çàõîäè ïàïè ùîäî îðãàí³çàö³¿ õðåñòîâîãî
ïîõîäó ïðîòè ìîíãîë³â.
Òîìó ìîæíà ïîãîäèòèñÿ ç Þ. Óì³íüñüêèì, ùî äëÿ ïàïñüêî¿ êóð³¿
ó ñòîñóíêàõ ç ðóñüêèìè êíÿçÿìè, îêð³ì óêëàäåííÿ óí³¿, áóëî âàæëèâî
òàêîæ çàëó÷èòè ðóñüê³ êíÿç³âñòâà äî àíòèìîíãîëüñüêî¿ êîàë³ö³¿1802. ² öå
îñòàííº çàâäàííÿ ó òîé ïåð³îä ââàæàëîñÿ íàñò³ëüêè íåîáõ³äíèì, ùî êó-
ð³ÿ áóëà ãîòîâà éòè íà ð³çíîìàí³òí³ ïîñòóïêè ó ïðîöåñ³ ïðèéíÿòòÿ óí³¿.
"Ñâ³òë³éøèì êîðîëåì Ðóñ³" òèòóëóâàâ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ðèì-
ñüêèé ïàïà ²íîêåíò³é IV1803. "Ñâ³òëîìó ìóæåâ³ Äàíèëîâ³ ², êîðîëåâ³ ðó-
ñèí³â" ïèñàâ ó 1254 ð. â³öå-ìàã³ñòð Òåâòîíñüêîãî îðäåíó Áóðãàðä ôîí
Õîðíãàóçåí1804. ×è îçíà÷àâ öåé òèòóë ïåðåòâîðåííÿ Ãàëèöüêî¿-Âîëèí-
ñüêî¿ àáî ïðîñòî Ãàëèöüêî¿ çåìë³ ç êíÿç³âñòâà íà êîðîë³âñòâî?
Íà ïåðøèé ïîãëÿä, ïîä³áíèé âèñíîâîê ìîæíà çðîáèòè íà ï³äñòà-
â³ òèòóëó êîðîëÿ Þð³ÿ Ëüâîâè÷à: "êîðîëü Ðóñ³ (regis Russiae), êíÿçü
Ëîäîìåð³¿ (principis Ladimiriae)". Òîáòî "êîðîëü ãàëèöüêèé ³ êíÿçü âî-
ëîäèìèðñüêèé (âîëèíñüêèé)". Òîä³ ï³ä êîðîë³âñòâîì Ðóñ³ âèïàäàëî áè
ðîçóì³òè âëàñíå Ãàëèöüêå êíÿç³âñòâî. Àëå æ, ÿêáè éøëîñÿ ò³ëüêè ïðî
Ãàëèöüêå êíÿç³âñòâî, òî ïîòð³áíî áóëî áè ñêîðèñòàòèñÿ òèòóëîì rex
Galicie, ÿêèì ùå ó ãðàìîò³ â³ä 2 òðàâíÿ 1189 ð. òèòóëóâàâñÿ óãîðñüêèé
êîðîëü Áåëà ²²²1805, òèì á³ëüøå, ùî öåé òèòóë çà ïðèíöîì Êàëìàíîì
(1215--1241) âèçíàâàëè é ïàïà ðèìñüêèé, ³ ãàëèöüêå áîÿðñòâî1806. ßêáè
ó Ðèì³ âèð³øèëè êîðîíóâàòè Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ãàëèöüêîþ êîðîíîþ,
éîãî ³ìåíóâàëè á "rex Galiciae" ÷è òàê, ÿê òèòóëóâàâñÿ â³ä 1206 ð. Àí-
äð³é ²² -- "rex Galiciae et Lodomeriae"1807 òà íàñòóïí³ óãîðñüê³ êîðîë³.
1801 Див.: Храпачевский Р.П. Военная держава Чингисхана. Москва, 2005. С. 196--209, 257--268;
Юрченко А.Г. Книга Марко Поло: записки путешественника или имперская космография.
Санкт-Петербург, 2007. -- 864 с.
1802 Umiński J. Niebiezpieczeństwo tatarskie w połowie XIII wieku a papież Innocenty ІV. S. 92, 94. За-
перечення Кароля Малєчиньського та полеміка між дослідниками не змогли спростувати цей
висновок (див.: Maleczyński K. Ks. Dr. Józef Umiński: Niebiezpieczeństwo tatarskie w połowie XIII
wieku i papież Innocenty ІV. We Lwowie. Wydawnictwo "Przeglądu teologicznego". Nakładem Tow.
"Biblioteja religijna". 1922, str. XVII + 152 // Kwartalnik Historyczny. R. 37. 1923. Z. 4. S. 408--416;
Umiński J. Uwagi nad recenzją krytyczną książki mojej pt. "Niebiezpieczeństwo tatarskie w połowie
XIII wieku a papież Innocenty ІV", napisaną przez p. Karola Maleczyńskiego w Roczniku XXXVII
Kwartalnika Historycznego, s. 408-416 // Kwartalnik Historyczny. R.38. 1924. Z.1--2. S.187--191; Ma-
leczyński K. Odpowiedz recenzenta // Kwartalnik Historyczny. R.38. 1924. Z.1--2. S.191--195.
1803 Тургенев А. И. Акты исторические, относящиеся к России. Т. 1. Санкт-Петербург, 1841. №
62--65, 74, 76--77; Большакова С. А. Папские послания галицкому князю как исторический ис-
точник // Древнейшие государства на территории СССР. Материалы и исследования. 1975 г.
Москва, 1976. С. 122--129.
1804 Цит. за: Дашкевич Я. Проблема державності на галицько-волинських землях (кінець Х -- се-
редина XIV cт. // Король Данило Романович і його місце в українській історії. Львів, 2003. С.
19.
1805 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis / Ed. G. Fejer. T. 2. P. 247.
1806 Крип'якевич I. Галицько-Волинське князiвство. С. 14--118; Vetera Monumenta Poloniae... Nr 65;
Codex diplomaticus Arpadianus continuates / Ed. G. Wenzel. T. 4. Pest, 1864. Nr 227; Wertner M. Az
Árpádok családi története. Nagybecskerek, 1892.
1807 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis / Ed. G. Fejer. T. 3. V. 1. P. 31--32.

323
Îòæå, òèòóë êîðîëÿ Ðóñ³ îçíà÷àâ ùîñü ³íøå é á³ëüøå, í³æ òèòóë âîëî-
äàðà Ãàëèöüêî¿ çåìë³.
Ï³çí³øà ³ñòîð³îãðàô³ÿ ââåëà äî íàóêîâîãî îá³ãó íàçâè "Êè¿âñüêà
Ðóñü", "Äðåâíÿ Ðóñü" ÷è "Äàâíÿ Ðóñü". Äåðæàâó, öåíòðîì ³ ñòîëèöåþ
ÿêî¿ áóâ Êè¿â, ñó÷àñíèêè íàçèâàëè -- Ðóñü1808 àáî Ðóñüêà çåìëÿ1809. Äðóãà
íàçâà âæèâàëàñÿ ³ ó øèðîêîìó çíà÷åííi -- äëÿ óñiº¿ êðà¿íè, ³ ó âóçüêî-
ìó -- äëÿ òåðèòîði¿ Êè¿âñüêî¿, ×åðíiãiâñüêî¿ i Ïåðåÿñëàâñüêî¿ çåìåëü ÷è,
âëàñíå, Êè¿âñüêî¿ çåìëi1810. Iíîçåìíi äæåðåëà ïîäàþòü íàçâè Rus, Rus(s)
ia, Rucia. Ruscia, Ruzzi, Ruzzia ar-Rus, Rutzeland, Ryscaland, Ryssland,
Rusco, Ros i ò. ä. Ç ïîõiäíèõ íàçâ äæåðåëàì âiäîìi òiëüêè ÷îòèðè --
Ìàëà, Âåëèêà, Á³ëà ³ ×åðâîíà Ðóñü. Ìàëà Ðóñü -- âïåðøå çàô³êñîâàíà
ï³ä 1334 ð. ó òèòóëi ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà Þðiÿ: "Dei
gratia natus dux totius Russae Minoris" ("Ç Áîæî¿ ëàñêè ïðèðîäæåíèé
êíÿçü óñiº¿ Ìàëî¿ Ðóñi")1811, Âåëèêà Ðóñü âïåðøå çãàäàíà ó 1542 ð.1812,
òà Áiëà Ðóñü (òîáòî "Çàõ³äíà Ðóñü" çà àíàëîã³ºþ ç Á³ëîþ Õîðâàò³ºþ òà
Á³ëîþ Ñåðá³ºþ) çàô³êñîâàíà ï³ä 1305 ð., àëå ó òàêîìó ïiçíüîìó äæåðåëi
ÿê Ãóñòèíñüêèé ëiòîïèñ1813. Òåðì³í "×åðâîíà Ðóñü" (òîáòî "Ï³âäåííà
Ðóñü") âïåðøå çãàäàíèé ó ðóêîïèñíîìó âàð³àíò³ Õðîí³êè Óëüð³õà ôîí
Ð³õåíòàëÿ (áë. 1366 -- áë. 1437), ïðèñâÿ÷åíî¿ ³ñòîð³¿ Êîíñòàíöüêîãî ñî-
áîðó (ñêëàäåíà áë. 1420 ð.)1814.
Òåðì³í "Âåëèêà Ðóñü" âèãàäàëè ìîñêîâñüê³ êíèæíèêè ÿê ï³äñòàâó
äëÿ ïðåòåíç³é äî òåðèòîð³é, ÿê³ êîëèñü âõîäèëè äî ñêëàäó Ðóñ³ (Êè-
¿âñüêî¿ Ðóñ³). Öå, âëàñíå, â³äîáðàæàëî ðåàë³¿ ìîñêîâñüêî¿ ïîë³òèêè
XVI ñò. À íåçàáàðîì òåðì³í öåé ñòàâ îñíîâîþ îô³ö³éíîãî òèòóëó âåëè-
êèõ êíÿç³â ìîñêîâñüêèõ.
Òîáòî, ó Õ²²² ñò. íàçâà êîðîë³âñòâî Ðóñ³ ìîãëà îçíà÷àòè ò³ëüêè óñþ
ôåäåðàö³þ ÷è êîíôåäåðàö³þ ðóñüêèõ êíÿç³âñòâ, ÿêó ñó÷àñíèêè òîä³ íà-
çèâàëè Ðóñü, à ³ñòîðèêè ï³çí³øå íàçâàëè Êè¿âñüêîþ Ðóññþ.
Óïðîäîâæ óñüîãî Ñåðåäíüîâ³÷÷ÿ òà ðàííüîìîäåðíî¿ äîáè òåðèòîð³-
àëüíà ñêëàäîâà òèòóëó ïðàâèòåë³â, áåçñóìí³âíî, â³äîáðàæàëà ¿õ ðåàëüí³
òà óÿâí³ ïðåòåíç³¿ íà âîëîä³ííÿ çåìëÿìè, äåêëàðîâàíèìè ó òèòóëàõ.
Îòæå, ïðèéìàþ÷è òèòóë êîðîëÿ Ðóñ³ (à íå êîðîëÿ Ãàëè÷èíè ³ Âîëîäè-
ìèðè¿ ÿê ïåðåä òèì óãîðñüê³ êîðîë³ òà ïðèíö Êàëìàí), Äàíèëî Ðîìàíî-
âè÷, îäíîçíà÷íî, ï³äêðåñëþâàâ âëàñí³ ïðåòåíç³¿ íà îá'ºäíàííÿ ï³ä ñâî-
ºþ çâåðõí³ñòþ óñ³õ çåìåëü, ÿê³ êîëèñü âèçíàâàëè ñòàðøèíñòâî Êèºâà. À
1808 Лаврентьевская летопись. Стб. 7, 11, 28--29, 31, 338, 341--345; Ипатьевская летопись. Стб. 6, 8,
20, 22--23, 36, 455; IV Новгородская летопись // ПСРЛ. Т. 4. Санкт-Петербург, 1901. С. 4; Нико-
новская летопись // ПСРЛ. Т. 9. Москва, 1965. С. 3--4, 17.
1809 Лаврентьевская летопись. Стб. 1, 17, 19--20; Ипатьевская летопись. Стб. 2, 12; IV Новгород-
ская летопись. С. 11.
1810 Див.: Насонов А. Н. "Русская земля" и образование территории древнерусского государства.
Москва, 1951.
1811 Болеслав-Юрий II, князь всей Малой Руси. Сборник материалов и исследований, собр.
О. Гонсиоровским, А. А. Куником, А. С. Лаппо-Данилевским, И. А. Линниченко, С. П. Пта-
шицким и И. Режабком. Санкт-Петербург, 1907. С. 153--154.
1812 Львовская летопись // ПСРЛ. Т. 20. Ч. 2. Санкт-Петербург, 1914. С. 460.
1813 Густинская летопись // ПСРЛ. Т. 2. Санкт-Петербург, 1843. С. 227, 236.
1814 Schramm G. Die Herkun des Namens Rus'. Wiesbaden--Berlin, 1982. S. 51--52.

324
öå, âëàñíå, ³ áóëî âèêëèêîì ò³é æå Çîëîò³é Îðä³1815, ïåðøèé ïðàâèòåëü
ÿêî¿ Áàòó ÿñíî äàâ çðîçóì³òè Äàíèëîâ³ Ðîìàíîâè÷ó òà ³íøèì êíÿçÿì,
ùî íå çáèðàºòüñÿ ðîçãëÿäàòè Ðóñü ÿê ïîë³òè÷íó ðåàë³þ, à íàì³ðåíèé
áóäóâàòè â³äíîñèíè ç ¿¿ êíÿçÿìè íà îñíîâ³ âàñàëüíèõ ñòîñóíê³â áåçïî-
ñåðåäíüî ç íèì àáî æ éîãî óëóñáåêàìè.
Ç ïîä³áíèì âèñíîâêîì ïîãîäæóºòüñÿ ðÿä äîñë³äíèê³â, çîêðåìà, ñåðá-
ñüêèé ³ñòîðèê Äþðà Ãàðä³1816. Òàêå ðîçóì³ííÿ òèòóëó êîðîëÿ Ðóñ³ ââà-
æàâ äîïóñòèìèì ³ ßðîñëàâ ²ñàºâè÷1817. Êîðîë³âñüêèé òèòóë ìîæíà áóëî
îòðèìàòè ò³ëüêè â³ä ³ìïåðàòîðà àáî ïàïè. ßêùî Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ùå
ðàí³øå ïðèéíÿâ òèòóë â³ä ³ìïåðàòîðà (ÿê ïðèïóñêàâ Î.Ìàéîðîâ), òî ï³ä-
òâåðäæåííÿ éîãî ðèìñüêèì ïàïîþ ìàëî ñåíñ ò³ëüêè çà óìîâè, ÿêáè Äà-
íèëîâ³ íåîáõ³äíå áóëî âèçíàííÿ öüîãî òèòóëó óñ³ì õðèñòèÿíñüêèì ñâ³-
òîì. ßê âàñàë ïðàâèòåëÿ óëóñó Äæó÷³, Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ íå ìàâ ïðàâà
ïðèéìàòè áóäü-ÿê³ êîðîíè ÷è òèòóëè â³ä ³íøèõ âîëîäàð³â1818. Òàêèé àêò
ìiã îçíà÷àòè òiëüêè îäíå: ïîâíó âiäìîâó âiä îðäèíñüêî¿ çàëåæíîñòi1819,
à ñàì òèòóë êèäàâ âèêëèê Áàòó, áî äëÿ ïðåòåíç³é íà ³íø³ çåìë³, îêð³ì
Ãàëèöüêî¿ òà Âîëèíñüêî¿, Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ìóñèâ îòðèìàòè ÿðëèê õà-
íà, ÿêîìó ïðèñÿãíóâ ï³ä ÷àñ ïî¿çäêè äî éîãî ñòàâêè. Êîðîíàö³ÿ òà íîâà
òèòóëàòóðà Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ñâ³ä÷èëè ïðî áåçñóìí³âíó äåêëàðàö³þ
ïîâíî¿ íåçàëåæíîñò³ ¿¿ âîëîäàðÿ ç ïîãëÿäó ³ ºâðîïåéñüêîãî, ³ ìîíãîëü-
ñüêîãî ïðàâà.
ßêùî ó ïðèéíÿòò³ ÷è ï³äòâåðäæåíí³ êîðîíè áóâ çàö³êàâëåíèé ò³ëü-
êè Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ çàäëÿ âèçíàííÿ ð³âíîñò³ ç Áåëîþ IV ÷è ³íøèìè
ñóñ³äàìè, òî äëÿ öüîãî çîâñ³ì íå ïîòð³áíî áóëî ðîçðèâàòè ñòîñóíêè ç
ìîíãîëàìè, íàðàæàþ÷è ñâî¿ çåìë³ íà âåëè÷åçíó íåáåçïåêó. Ìîæíà áóëî
â³ðíî ñëóæèòè, ÿê îñü Îëåêñàíäð Íåâñüêèé, ³ îòðèìàòè íåîáõ³äíó ìîí-
ãîëüñüêó äîïîìîãó ÷è äèïëîìàòè÷íó ï³äòðèìêó. Ùå ìåíø â³ðîã³äíèìè
âèãëÿäàþòü ïîøóêè áåçïåêè â³ä ìîíãîë³â ÷åðåç çáëèæåííÿ ³ç ïàïîþ,
1815 Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана. Вступ до генеалогії Чингізидів-Джучидів. Львів, 2004.
С.101--103.
1816 Гарді Д. "Rex Ruscie" olim "rex Gallicie" // Дрогичинъ 1253. Івано-Франківськ, 2008. С.37--49.
1817 Исаевич Я.Д. "Королевство Галиции и Володимирии" и "Королевство Руси" // Древнейшие
государства на территории СРСР. 1985 г. Москва, 1986. С.62--63; Його ж. Галицько-Волинсь-
ке князівство доби Данила Галицького та його нащадків (Замість передмови) // Історичні та
культурологічні студії. Т.3. Галичина і Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя з дня на-
родження Данила Галицького. Львів, 2001. С.3--9; Його ж. До історії титулатури володарів у
Східній Європі / Я. Ісаєвич // Княжа доба. Вип.2. Львів, 2008. С.3--29.
1818 Войтович Л. Королівство Русі: реальність і міфи // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип.
7. С. 63--71; Його ж. Король Данило Романович. Загадки і проблеми // Король Данило Рома-
нович. С. 24--29; Його ж. Король Данило Романович: Загадки і проблеми // Засновник Львова
король Данило та Українська держава в ХІІІ столітті. Львів, 2006. С. 34--49; Його ж. Король
Данило Романович // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. Вип. 6.
Львів, 2007. С. 7--44; Його ж. Король Данило Романович: Загадки та дискусії // Terra cossaco-
rum: студії з давньої і нової історії України. Науковий збірник на пошану доктора історичних
наук професора Валерія Степанкова. Київ, 2007. С. 383--403; Його ж. Галицько-Волинська дер-
жава і Королівство Русі: Реальність і міфи // Осмислення спадщини давньої Русі: Галицько-Во-
линське князівство в історіографії. Львів, 2007. С. 8--10; Його ж. Королівство Русі: факти і міфи
// Дрогичинъ 1253. Івано-Франківськ, 2008. С. 4--17.
1819 Войнар М. М. Корона Данила. C. 105--118.

325
ÿêèé ðîáèâ ñïðîáè âèêîðèñòàòè òèõ æå ìîíãîë³â ïðîòè ñâî¿õ ñóïåðíèê³â
íà Áëèçüêîìó Ñõîä³1820. Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ áóâ âàñàëîì Áàòó, îòðèìàâ
â³ä íüîãî ÿðëèê íà Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêå êíÿç³âñòâî ³ ã³äíèé ïðèéîì, íà
ÿêîìó éîãî áóëî ïîòðàêòîâàíî íà ð³âí³ îãëàí³â (öàðåâè÷³â). Òîæ ìîíãî-
ëè éîìó íå çàãðîæóâàëè, äîïîêè â³í çàëèøàâñÿ ¿õí³ì âàñàëîì.
Ïðèéíÿòòÿ Äàíèëîì êîðîë³âñüêî¿ êîðîíè â³ä ïàïè ðèìñüêîãî (îñî-
áëèâî, ÿêùî òàêó êîðîíó â³í âæå îòðèìàâ ðàí³øå â³ä ³ìïåðàòîðà) îçíà-
÷àëî îäíå: â³í ñïîä³âàâñÿ çà ï³äòðèìêè óñüîãî õðèñòèÿíñüêîãî ñâ³òó
ñòàòè ðåàëüíèì âîëîäàðåì Ðóñ³, çâ³ëüíèâøè ðóñüê³ çåìë³ â³ä ìîíãîëü-
ñüêî¿ çàëåæíîñò³. ² öüîìó áóëà ï³äïîðÿäêîâàíà óñÿ âíóòð³øíÿ ³ çîâí³ø-
íÿ ïîë³òèêà ñàìîãî Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, éîãî áðàòà âîëîäèìèðñüêîãî
êíÿçÿ Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à ³ ñòàðøîãî ñèíà òà ñîðàòíèêà áàòüêà ïåðå-
ìèøëüñüêîãî êíÿçÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à. Àíòèîðäèíñüêó ñïðÿìîâàí³ñòü
òîãî÷àñíî¿ ïîë³òèêè Äàíèëà ³ éîãî ïîøóêè ñîþçíèê³â òàêîæ ³ íà Ñõîä³,
çîêðåìà ó Í³êå¿, çàóâàæèâ ñëîâàöüêèé â³çàíòîëîã Îëåêñàíäð Àâåíàð³-
óñ1821. ² ïðèéíÿòòÿ êîðîë³âñüêî¿ êîðîíè òåæ ñëóæèëî öüîìó íàïðÿìêó
çîâí³øíüî¿ ïîë³òèêè.
Ïåðåãîâîðè ç ðèìñüêîþ êóð³ºþ ùîäî ïðèéíÿòòÿ êîðîíè çàëèøà-
þòüñÿ äèñêóñ³éíèìè1822. Ìîæíà ïîãîäèòèñÿ ç âèñíîâêîì Î. Ìàéîðîâà,
ùî âîíè ïðîõîäèëè ó ïîðîçóì³íí³ ç Í³êåéñüêîþ ³ìïåð³ºþ. Íå âèêëþ-
÷åíî, ùî îêðåì³ ìîìåíòè óçãîäæóâàëèñÿ ç ³ìïåðàòîðîì ²îàíîì Âàòà-
öîì ÷åðåç ïîñåðåäíèöòâî óãîðñüêîãî äâîðó. Òàì àêòèâíî ï³äòðèìóâàëà
â³çàíò³éñüê³ ïîòóãè äðóæèíà Áåëè IV. Êîðîëåâà Ìàð³ÿ áóëà äîíüêîþ
í³êåéñüêîãî ³ìïåðàòîðà Ôåäîðà Ëàñêàð³ñà, íàñòóïíèê ÿêîãî ²îàí Âàòàö
áóâ ìóæåì ¿¿ ñòàðøî¿ ñåñòðè ²ðèíè. Êîðîëåâà Ìàð³ÿ áóëà òàêîæ ïëå-
ì³ííèöåþ ìàòåð³ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à. À ªôðîñèí³ÿ-Àííà òåæ áóëà ïðè-
÷åòíîþ äî öèõ ïîä³é, áî ñõèëÿëà ñèíà äî ïðèéíÿòòÿ êîðîíè òà óí³¿1823.
Îäíàê, âèõîäÿ÷è ç â³ääàë³ ì³æ Í³êåºþ, Ñåêåøôåãåðâàðîì òà Õîëìîì,
ñêëàäíîñò³ êîìóí³êàö³é ç íîâîþ ñòîëèöåþ Â³çàíò³¿ òà ÷àñó, íåîáõ³äíîãî
äëÿ îáì³íó ³íôîðìàö³ºþ, ìîæíà ñòâåðäæóâàòè, ùî âñ³ ö³ ïîãîäæåííÿ
ìîãëè íîñèòè äóæå çàãàëüíèé õàðàêòåð.
Ãîëîâíèìè ìîòèâàìè Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à âèñòóïàëè íå â³çàí-
ò³éñüê³ ³íòåðåñè, à âëàñí³. Íå áàæàþ÷è ìèðèòèñÿ ç ðîëëþ ïîê³ðíîãî
1820 Зрештою ілюзії звільнити Єрусалим від мусульман руками монголів досить скоро розвіялися:
Strzelczyk J. Stolica Apostolska. S. 76--77.
1821 Див.: Avenarius А. Tatari ako problem byzantskej politiky a dyplomacie // Historicky časopis. T. 32.
1984. Čs. 6. S. 849--863.
1822 Найновіші дослідження див.: Паславський І. Коронація Данила Галицького в контексті
політичних і церковних відносин ХІІІ століття. Львів, 2003; Його ж. Політика римської
курії щодо Галицько-Волинської держави за понтифікатів Інокентія IV та Олександра IV.
Порівняльний аналіз // . Богословський збірник Львівської духовної академії УПЦ КП. 2010.
№ 1--4(20--23): Матеріали II Міжнародної наукової конференції "Християнська сакральна
традиція: віра, духовність, мистецтво", Львів, 23--24 листопада 2010 р. С. 18--24; Майоров О.
Між Нікеєю та Римом: коронація Данила Романовича у світлі зовнішньої політики і дина-
стичних зв'язків галицько-волинських князів // Княжа доба: історія і культура. Вип. 5. Львів,
2011. С. 189--198.
1823 Майоров О. Між Нікеєю. С. 193--198.

326
ìîíãîëüñüêîãî âàñàëà, Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ð³çêî ïåðåéøîâ äî òiñíèõ
êîíòàêòiâ iç Çàõiäíîþ ªâðîïîþ, ùîáè çíàéòè òâåðäèõ ñîþçíèê³â äëÿ
áîðîòüáè ç îðäèíñüêîþ çâåðõíiñòþ1824. Ïîøóêè ³íøèõ ìîòèâ³â ì³ñòÿòü
ïîãàíî ïðèõîâàíå áàæàííÿ áóäü-ÿêîþ ö³íîþ ïðèíèçèòè çíà÷åííÿ ñàìî¿
êîðîíàö³¿ ³ ðîëü ñàìîãî Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à íà ôîí³ êîíôîðì³çìó éîãî
ñõ³äíèõ ðîäè÷³â.
Äàòà êîðîíàö³¿. Äîêëàäíà äàòà êîðîíàö³¿ íå â³äîìà. Äàíèëî Ðîìà-
íîâè÷ ñâ³äîìî â³äòÿãóâàâ öþ äàòó. Â³í äîáðå âîëîäiâ iíôîðìàöiºþ ïðî
ïîäi¿ â Îðäi ³ íå õîò³â ïåðåä÷àñíî íàðàæàòèñÿ íà íåáåçïåêó ìîíãîëüñüêî-
ãî âòîðãíåííÿ, ïîðóøèâøè ïðèñÿãó Áàòó. Â³í äîâãî âàãàâñÿ, î÷³êóþ÷è
ñëóøíîãî ÷àñó âèñòóïó. Ïîñàäèâøè ó 1251 ð. íà ïðåñòîë â Êàðàêîðóì³
ñâîãî ñîðàòíèêà Ìåíãó, Áàòó äî 1252 ð. áóâ çàéíÿòèé éîãî óòâåðäæåí-
íÿì íà ïðåñòîë³. Öÿ ì³æóñîáíà áîðîòüáà â Ìîíãîë³¿ â³äâîë³êàëà, àëå
íå ï³ä³ðâàëà ñèë ×èíã³çèä³â. Ìåíãó ³ Áàòó äîìîãëèñÿ ïåðåìîãè äîâîë³
ëåãêî. Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ óòðèìóâàâñÿ â³ä ïîñï³øíèõ êðîê³â, î÷³êóþ÷è
ñëóøíîãî ìîìåíòó. Íàðåøò³, îòðèìàâøè ³íôîðìàö³þ ïðî âàæêó õâîðî-
áó Áàòó1825 ³ ïî÷àòîê áîðîòüáè çà éîãî ñïàäùèíó1826, â³í â³äâàæèâñÿ íà
àêòèâí³ø³ ä³¿. Àëå áåçïîñåðåäí³ì ïîøòîâõîì äî ïðèéíÿòòÿ êîðîíè ïî-
ñëóæèëè ïîä³¿ ó ï³âí³÷íî-ñõ³äíèõ çåìëÿõ Ðóñ³.
Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ äàâíî øóêàâ ñï³ëüíèê³â, íàñàìïåðåä, ñåðåä
ñóçäàëüñüêèõ Ìîíîìàõîâè÷³â. Îáèäâà ñòàðø³ ñèíè ßðîñëàâà Âñåâîëî-
äîâè÷à, ñîþç ç ÿêèìè ó 1251 ð. ñêðiïèâ øëþá äîíüêè Äàíèëà Ðîìà-
íîâè÷à Àíàñòàñ³¿1827 ç âîëîäèìèðî-ñóçäàëüñüêèì êíÿçåì Àíäðiºì ßðîñ-
ëàâîâè÷åì1828, áåçñóìí³âíî, áóëè ïîñâÿ÷åí³ â óñ³ ö³ ïëàíè. Îëåêñàíäð
ßðîñëàâè÷ ïðèéìàâ ïàïñüêèõ ïîñë³â ùå â 1248 ð.1829, äî íüîãî áóëî
ñêåðîâàíî é çàêëèê äî õðåñòîâîãî ïîõîäó. Àëå Îëåêñàíäð ßðîñëàâè÷,
íåâäîâîëåíèé ñâî¿ì ì³ñöåì â ³ºðàðõ³¿ ðóñüêèõ êíÿç³â, çîêðåìà, âèùèì
ñòàíîâèùåì ìîëîäøîãî áðàòà, íå äîâ³ðÿþ÷è ïåðñïåêòèâ³ çáëèæåííÿ ç
êóð³ºþ, îáðàâ ³íøèé âåêòîð ïîë³òèêè. Íà ïî÷àòêó 1252 ð. â³í âè¿õàâ
äî Îðäè1830, ï³ñëÿ ÷îãî Ñàðòàê, â ìåæàõ â³äïîâ³äàëüíîñò³ óëóñó ÿêîãî
çíàõîäèëàñÿ Ï³âí³÷íî-Ñõ³äíà Ðóñü, ïîñëàâ ïðîòè Àíäð³ÿ ßðîñëàâè÷à
êàðàëüíó åêñïåäèö³þ íà ÷îë³ ç åì³ðîì Íåâðþºì (ó ñó÷àñí³é ðîñ³éñüê³é
ïîïóëÿðí³é ë³òåðàòóð³ éîãî ïðèéíÿòî îòîòîæíþâàòè ç Îëåêñàíäðîì
1824 Крип'якевич І. Галицько-Волинське князівство. С. 128.
1825 За сельджуцьким хроністом Ібн Бібі (+ 1272) уже в 1242 р. у Бату стався параліч, напевно
частковий, після чого він хворів: Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к исто-
рии Золотой Орды. Т. 2: Извлечения из персидских сочинений, собранные В. Г. Тизенгаузеном
и обработанные А. А. Ромаскевичем и С. Л. Волиным. Москва; Ленинград, 1941. С. 65.
1826 Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана... С. 101, 104, 113--114: Його ж. Остання еміграція... С. 91.
1827 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów... S. 147--153.
1828 Никоновская летопись. Ч. 2. С. 137--138.
1829 Матузова В. И., Пашуто В. Т. Послание папы Иннокентия IV князю Александру Невскому
// Studia historica in honorem Hans Kruns. Tallin, 1971. C. 136--138. Спроби довести, що папські
булли були адресовані не Олександру Ярославовичу, а іншому князеві, переконливо спросту-
вав: Горский А. А. Два "неудобных" факта из биографии Александра Невского // Александр
Невский и история России. Новгород, 1996. С. 64--66.
1830 Антон Горський датував цю поїздку початком 1253 р. й відніс до цього ж року всю наступну
кампанію: Горский А. А. Москва и Орда. Москва, 2003. С. 33--35.

327
Íåâñüêèì, âèâîäÿ÷è öå ³ì'ÿ â³ä Íåâè, ùî, çâè÷àéíî, íå âèòðèìóº êðè-
òèêè: Íåâðþé ïîõîäèòü â³ä òþðê. íåâðå -- ïðàâäèâèé), ÿêà ðîçãðîìèëà
êíÿçÿ Àíäð³ÿ ßðîñëàâè÷à 24 ëèïíÿ 1252 ð. Â³í çìóøåíèé áóâ âò³êàòè
äî Øâåö³¿ ðàçîì ç äîíüêîþ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, ÿê³é ëåäâå âäàëîñÿ âè-
áðàòèñÿ ç Âîëîäèìèðà íà Êëÿçüì³1831. ßðëèê íà âåëèêå âîëîäèìèðñüêå
êíÿæ³ííÿ îòðèìàâ Îëåêñàíäð ßðîñëàâè÷, ùî äàëî ï³äñòàâè ïîâ'ÿçàòè
ïîõ³ä Íåâðþÿ ç ïî¿çäêîþ êíÿçÿ äî Áàòó1832. Ñïðîáè îïðàâäàòè àáî ñïðîñ-
òóâàòè öåé â÷èíîê Îëåêñàíäðà ßðîñëàâè÷à âèãëÿäàþòü êâîëî1833. Òàê
ñàìî êâîëèìè ñïðèéìàþòüñÿ ñïðîáè äîâåñòè, í³áè Àíäð³é ßðîñëàâè÷
íå ï³ääàâñÿ íà "àâàíòþðó" Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, à Áàòó í³áè-òî âèð³øèâ
éîãî ïîêàðàòè ò³ëüêè ÷åðåç äð³áí³ íåïîðîçóì³ííÿ1834.
Íå âèïàäàëî áè øóêàòè îïðàâäàííÿ â÷èíêó Îëåêñàíäðà Íåâñüêîãî,
áóäü-ÿêîþ ö³íîþ ï³äãàíÿþ÷è éîãî îáðàç ï³ä Æèò³º, íàïèñàíå çà êàíî-
íàìè àã³îãðàô³÷íî¿ ë³òåðàòóðè íà çíàíó ïîòðåáó çà ö³ëêîì êîíêðåòíèõ
îáñòàâèí. Êíÿçü Îëåêñàíäð ßðîñëàâè÷ îïèíèâñÿ ïåðåä âèáîðîì: êèíó-
òèñÿ ó âèð áîðîòüáè ç ìîíãîëàìè ðàçîì ³ç áðàòàìè â ñîþç³ ç Äàíèëîì
Ðîìàíîâè÷åì ïðè ìîæëèâ³é ï³äòðèìö³ ºâðîïåéñüêèõ ñóñ³ä³â, ïðè öüîìó
ðîçóì³þ÷è íåïåâí³ñòü íàñë³äêó ö³º¿ áîðîòüáè ³ âëàñíó ñêðîìíó ïîçèö³þ
ó ðàç³ ïåðåìîãè, ÷è îòðèìàòè âèùó ã³äí³ñòü â³ä ìîíãîëüñüêîãî ïðàâè-
òåëÿ ³ ïîòóæíó ìîíãîëüñüêó ï³äòðèìêó ïðîòè âíóòð³øí³õ ³ çîâí³øí³õ
1831 Лаврентьевская летопись. Стб. 473; Новгородская третья летопись // ПСРЛ. Санкт-Петербург,
1879. Т. 3, вып. 2. С. 304--305, 578; Софийская первая летопись. С. 186--187; Софийская первая
летопись старшего извода // ПСРЛ. Москва, 2000. Т. 6, вып. 1. Стб. 327--328; Воскресенская
летопись. С. 159--160; Никоновская летопись. Ч. 2. С. 138--139; Тверский летописный сборник
// ПСРЛ. Санкт-Петербург, 1863. Т. 15. С. 32; Ермолинская летопись // ПСРЛ. Санкт-Петербург,
1910. Т. 23. С. 83--84; Московский летописный свод конца XV века // ПСРЛ. Москва; Ленин-
град, 1949. Т. 25. С. 141--142; Вологодско-Пермская летопись // ПСРЛ. Москва; Ленинград,
1959. Т. 26. С. 86; Бегунов Ю. К. Александр Невский и Русская государственность. Хронология
жизни и деятельности Александра Невского // Князь Александр Невский и его эпоха. Санкт-
Петербург, 1995. С. 97--108; Дегтярев А. Я. Избранные труды по русской истории. Москва,
2008. Т. 2. С. 234--237.
1832 Экземплярский А. В. Великие и удельные князья в татарский период с 1238 по 1505 г. Санкт-
Петербург, 1889. Т. 1. С. 26--27, 34--35; Насонов А. Н. Монголы и Русь. С. 33; Пашуто В. Т. Очер-
ки... С. 272; Черепнин Л. В. Образование русского централизованного государства. Москва,
1960. С. 198; Каргалов В. В. Внешнеполитические факторы развития феодальной Руси. Москва,
1967. С. 145--146; Греков И. Б., Шахмагонов Ф. Ф. Мир истории. Русские земли в XIII--XV веках.
Москва, 1986. С. 86--88; Феннел Д. Кризис средневековой Руси. С. 147--149; Джаксон Т. Н. Алек-
сандр Невский и Хакон Старый: обмен посольствами // Князь Александр Невский и его эпоха.
С. 137; Селезнев Ю. В. Летописные сведения о боевых действиях Золотой Орды на территории
Центрального Черноземья ((XIII--XIV вв.) // Армия в истории России. Курск, 1997. С. 3--5;
Кривошеев Ю. В. Русь и монголы: исследование по истории Северо-Восточной Руси ХІІ--XIV
вв. Санкт-Петербург, 1999. С. 237; Гумилев Л. Н. Древняя Русь и Великая Степь. Москва, 2006.
С. 456--457.
1833 Горский А. А. Два "неудобных" факта... С. 64--68; Селезнев Ю. В. "И жаловася Александр на
брата своего...": к вопросу о вокняжении Александра Невского в 1252 г. // Древняя Русь. Во-
просы медиевистики. 2007. № 3(29). С. 98--99; Его же. Вокняжение Александра Невского в 1252
г.: политические реалии и их отражение в русской письменной традиции // Древняя Русь. Во-
просы медиевистики. 2009. № 1(35). С. 36--41.
1834 Хрусталёв Д. Г. Северные крестоносцы. Русь в борьбе за сферы влияния в Восточной При-
балтике ХІІ--ХІІІ вв. Санкт-Петербург, 2012. С. 365.

328
ïðîòèâíèê³â. Êíÿçü çðîáèâ âè-
á³ð íà êîðèñòü ìîíãîë³â.
Íå âàðòî òàêîæ êîìåíòóâà-
òè "ëåãåíäàðíó" âåðñ³þ Ëüâà Ãó-
ì³ëüîâà ïðî éîãî ïîáðàòèìñòâî
ç õàíîì Ñàðòàêîì. Çâè÷àéíî,
Îëåêñàíäð (ÿê ³ áàãàòî ñó÷àñ-
íèê³â íà ÷îë³ ç ïàïîþ ²íîêåí-
ò³ºì IV) ïîêëàäàâ ïåâí³ íàä³¿
íà Ñàðòàêà ÿê õðèñòèÿíèíà,
àëå äëÿ íüîãî âàæëèâ³øèì áóëî
óñâ³äîìëåííÿ òîãî, ùî äëÿ ìîí-
ãîë³â áóäå äîñèòü ñàìîãî âàñà-
ë³òåòó ðóñüêèõ êíÿç³â çà óìîâè
¿õíüîãî ï³äïîðÿäêóâàííÿ. Çàéâå
ãàäàòè ÿê áè ðîçâèíóëèñÿ ïîä³¿,
êîëè á âèñòóïè Äàíèëà Ðîìàíî-
âè÷à òà Àíäð³ÿ ßðîñëàâîâè÷à
âèÿâèëèñÿ ñèíõðîííèìè çà ï³ä-
òðèìêè ºâðîïåéñüêî¿ êîàë³ö³¿,
ÿêùî á òàêà ñïðàâä³ ñêëàëàñÿ.
Çðîçóì³ëî, ùî ï³ñëÿ Íå-
âðþºâî¿ ðàò³ ïëàíè Äàíèëà Ðî-
ìàíîâè÷à áóëè ðîçêðèò³, ùî
ïðîäåìîíñòðóâàëî âòîðãíåííÿ Êóðåìñè íà ïî÷àòêó 1253 ð. ç³ ñïðîáîþ
çàõîïèòè Êðåì'ÿíåöü1835. Òîä³ ó Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à âæå íå çàëèøè-
ëîñÿ âèáîðó. ² ïàïà ²íîêåíò³é IV ï³äòðèìàâ éîãî, âèäàâøè 14 òðàâíÿ
1253 ð. áóëëó ³ç çàêëèêîì äî õðåñòîâîãî ïîõîäó ïðîòè ìîíãîë³â, ó÷àñ-
íèêè ÿêîãî îòðèìóâàëè ò³ æ äóõîâí³ ïðèâ³ëå¿, ùî é ó÷àñíèê³â ïîõîä³â
äî Ñâÿòî¿ çåìë³1836. Ïàïñüê³ çàêëèêè áóëè çâåðíåí³ äî ëèöàð³â Ðóñ³,
Ïîëüø³, ×åõ³¿, Ìîðàâ³¿, Ñåðá³¿ òà Ïîìåðàí³¿1837, â ÷îìó Ì. Ãðóøåâñüêèé
ñëóøíî âáà÷àâ ðåàêö³þ íà ïðîõàííÿ ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ1838.
Îäíàê íàâ³òü ùå íà çóñòð³÷³ â Êðàêîâ³ ç ïàïñüêèì ëåãàòîì Îï³çî ï³ñëÿ
ïðîãîëîøåííÿ õðåñòîâîãî ïîõîäó, Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ âñå ùå âàãàâñÿ
ùîäî ïðèéíÿòòÿ êîðîë³âñüêî¿ êîðîíè, ïîáîþþ÷èñü îñòàòî÷íîãî ðîçðèâó
ç ìîíãîëàìè1839.
Êîðîíàö³ÿ â³äáóëàñÿ íà äàëåêîìó çàõ³äíîìó êîðäîí³ â Äîðîãè÷èí³:
òàê êîðîëü íàìàãàâñÿ ÿêîìîãà äîâøå çáåðåãòè ¿¿ ó òàºìíèö³ â³ä ìîíãî-
ë³â. Ñêëàäàºòüñÿ âðàæåííÿ, ùî óâàæíî ñë³äêóþ÷è çà ïîä³ÿìè â óëóñ³
Äæó÷³, Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ î÷³êóâàâ ïîâ³äîìëåííÿ ïðî ñìåðòü Áàòó ³
1835 Ипатьевская летопись. Стб. 829.
1836 Dokumenta Ponti cum Romanorum Historiam Ucrainae illustrantia (1075--1953). Vol. 1 / Collegit,
introductione et adnotationibus auxit p. Anastasius G. Welykyj. Romae, 1953. Nr 32. Р. 43--45.
1837 Акты исторические... № 88; Vetera Monumenta Poloniae et Lithuania Gentium Finitimarium His-
toriam illustrantia / Hrsg. Von A.  einer. Osnabrük, 1969. Bd. 1. Nr 107.
1838 Грушевський М. Історія. Т. 3. С. 72.
1839 Там само. С. 72.
Пам'ятник королю Данилу. Львів, 2001 р.
Скульптори -- Василь Ярич і Роман Романович

329
ïî÷àòîê óñîáèö³. Çà òàêèõ óìîâ íàâ³òü ì³ñÿö³ ³ òèæí³ â³ä³ãðàâàëè ðîëü.
Òîìó ³ ñàìà êîðîíàö³ÿ â³äáóëàñÿ áåç âåëèêèõ óðî÷èñòîñòåé ³ íå ó ñòî-
ëè÷íîìó Õîëì³, à ó ñóñ³äíüîìó Äîðîãè÷èí³.
Äæåðåëà äîçâîëÿþòü ñòâåðäæóâàòè, ùî íà öåðåìîí³¿ â Äîðîãè÷èí³
áóëè ïðèñóòí³ áðàò êîðîëÿ -- êíÿçü Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷, ñèí Ëåâ Äà-
íèëîâè÷ ³ ìàçîâåöüêèé êíÿçü Çåìîâèò Êîíðàäîâè÷1840. Êð³ì ïàïñüêîãî
ëåãàòà Îï³çî, íà êîðîíàö³¿ áóâ òàêîæ ³ êðàê³âñüêèé ºïèñêîï ßí Ïðàíäî-
òà. Àëå íà öåðåìîí³¿ íå áóëî íàâ³òü áëèçüêîãî ñîðàòíèêà Äàíèëà Ðîìà-
íîâè÷à éîãî ïå÷àòíèêà Êèðèëà, íà òîé ÷àñ óæå ìèòðîïîëèòà êè¿âñüêîãî
³, ñõîæå, õîëìñüêîãî ºïèñêîïà ²âàíà.
Ñâîãî ÷àñó ðàäÿíñüê³ ³ñòîðèêè ïðîáóâàëè ïîâ'ÿçàòè âèá³ð ì³ñöÿ ç
ïàì'ÿòòþ ïðî ðîçãðîì õðåñòîíîñö³â, ìîâëÿâ Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ â òàêèé
ñïîñ³á çàñòåð³ãàâ êóð³þ óòðèìàòèñÿ â³ä àãðåñèâíèõ ïëàí³â ùîäî ðóñü-
êèõ çåìåëü. Àëå ìåíøå äåñÿòêà äîáæèíñüêèõ ëèöàð³â, ÿê³ çäàëèñÿ ïðè
ï³äõîä³ âîëèíñüêîãî â³éñüêà äî Äîðîãè÷èíà, íå ìàëè í³÷îãî ñï³ëüíîãî ç
ïëàíàìè êóð³¿, à, ïðèéìàþ÷è êîðîíó, Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ïîãîäæóâàâ-
ñÿ ³ íà óí³þ ç Ðèìîì. Òîìó öÿ âåðñ³ÿ íå ïîòðåáóº íàâ³òü çàïåðå÷åííÿ
-- âîíà áóëà ïðîñòî äàíèíîþ òîãî÷àñí³é ìîä³ (=îáîâ'ÿçêó) íåçì³ííî íå-
ãàòèâíîãî ñïðèéíÿòòÿ óñüîãî çàõ³äíîãî òà êàòîëèöüêîãî. Ðþðèêîâè÷³, ³
Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ çîêðåìà, áóëè ïðàãìàòèêàìè â çîâí³øí³é ïîë³òèö³
é, çâè÷àéíî, íå çíàëè ïåðåîáòÿæåííÿ ³äåîëîã³÷íèìè êë³øå. Ó òîé ìî-
ìåíò âàæëèâîþ áóëà äîïîìîãà âñüîãî õðèñòèÿíñüêîãî ñâ³òó, à òàêîæ
óòðèìàííÿ ïðîòèâíèêà â³ä ìîæëèâîãî íàñòóïó ïåðåä ¿¿ ñôîðìóâàííÿì.
Äàòó êîðîíàö³¿ äîñë³äíèêè â³äíîñÿòü äî ï³çíüî¿ îñåí³ 1253 ð.1841,
çèìè 1253/1254 ð.1842 ÷è ïî÷àòêó 1254 ð.1843 Çã³äíî ³ç ºâðîïåéñüêèìè ñå-
ðåäíüîâ³÷íèìè òðàäèö³ÿìè êîðîíàö³¿ âîëîäàð³â â³äáóâàëèñÿ âèêëþ÷íî
ó ñâÿòêîâ³ äí³1844, ùî ï³äòâåðäæóþòü â³äîì³ äàòè êîðîíàö³é ïîëüñüêèõ
êîðîë³â Ïøåìèñëà ²², Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà ÷è Êàçèìèðà ²²²1845, ìîæíà ç
ïåâí³ñòþ â³äíåñòè äàòó êîðîíàö³¿ íà Ð³çäâî 7 ñ³÷íÿ 1254 ð. (òîä³ çà Þë³-
àíñüêèì êàëåíäàðåì Ð³çäâî ñï³âïàäàëî ó ïðàâîñëàâíèõ ³ êàòîëèê³â).
Â³éíà ç ìîíãîëàìè 1254--1260 ðð. Îðãàí³çàö³ÿ àíòèìîíãîëüñüêî¿
êîàë³ö³¿, íàéàêòèâí³øèìè ó÷àñíèêàìè ÿêî¿ âèñòóïàëè ïîðÿä ç Äàíè-
ëîì Ðîìàíîâè÷åì ïîëüñüê³ êíÿç³, â³äðàçó æ íàøòîâõíóëàñÿ íà ïåâí³
òðóäíîù³.
Â êîíòåêñò³ ïîäîëàííÿ ïðîòèð³÷ ì³æ ñîþçíèêàìè ñë³ä ðîçãëÿäàòè
óãîäó 1254 ð. ì³æ êîðîëåì Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì, ìàçîâåöüêèì êíÿ-
çåì Çåìîâèòîì òà â³öå-ìàã³ñòðîì Òåâòîíñüêîãî îðäåíó Áóðãàðäîì ôîí
1840 Ипатьевская летопись. Стб. 826--827.
1841 Грушевський М. Хронольогія. С. 36--37; Ab r a h a m W. Powstanie organizacyi... S. 133--134; Wło-
darski B. Polska i Ruś. S. 143, 145; Флоря Б. Н. У истоков религиозного раскола славянского мира
(ХІІІ в.). Санкт-Петербург, 2004. С. 165; Паславський І. Коронація... С. 70; Котляр Н. Ф. Галиц-
ко-Волынская летопись. Текст. Комментарий. Исследование. Санкт-Петербург, 2005. С. 294.
1842 Хрусталёв Д. Г. Северные крестоносцы. С. 365.
1843 Чубатий М. М. Західна Україна і Рим. С. 60; Пашуто В. Т. Очерки. С. 259.
1844 Schaller H.M. Der heilige Tag als Termin mittelalterlicher Staatsakte // Deutsches Archiv für Erfor-
schung des Mittelalters. Vol. 30. 1974. Z. 1. S. 6. Вдячний О.Головку, який звернув мою увагу на
цю обставину.
1845 Jasiński K. Rodowód pierwszych Piastów. Warszawa--Wrocław, 1992. S. 82.

330
Õîðíõàóçåíîì, çà ÿêîþ ðîçä³ëåíî ïðàâà íà ÿòâÿçüê³ çåìë³ (òðåòèíó ç
íèõ ìàëè ïîä³ëèòè êîðîëü Äàíèëî ç êíÿçåì Çåìîâèòîì)1846. Ïîõîäè
ïðîòè ïðóññüêîãî ïëåìåí³ ÿòâÿã³â, ñóñ³ä³â Äîðîãè÷èíñüêîãî êíÿç³âñòâà
Âîëèíñüêî¿ çåìë³, âåëèñÿ ïîñò³éíî âïðîäîâæ âñüîãî ïðàâë³ííÿ êîðîëÿ
Äàíèëà. ßòâÿãè íå âõîäèëè äî ïðóññüêîãî îá'ºäíàííÿ. Ðîçð³çíåí³, íà
÷îë³ ç ðîäîâèìè ñòàðøèíàìè, ÿòâÿçüê³ îáùèíè íàâðÿä ÷è òâîðèëè ñåð-
éîçíó íåáåçïåêó äëÿ Âîëèí³. Ïðîñòî ¿õ çåìë³, çàïîâíåí³ ë³ñàìè, áàãàòè-
ìè õóòðîâèì çâ³ðîì, ïðèâàáëþâàëè ñèëüí³øèõ ñóñ³ä³â. Õóòðà, ìåä òà
â³ñê -- ïðåäìåòè åêñïîðòó, ÿê³ ìîæíà áóëî îòðèìàòè ó âèãëÿä³ ÿòâÿçü-
êî¿ äàíèíè. Ïîõîäè ö³ âèïðàâäîâóâàëè, íàäàþ÷è ¿ì õàðàêòåð õðåñòîâèõ
ïîõîä³â ïðîòè áàëò³éñüêèõ ÿçè÷íèê³â, ïðè öüîìó êîíêóðåíòè Òåâòîí-
ñüêèé Îðäåí òà ìàçîâåöüê³ êíÿç³ òåæ íàìàãàëèñÿ âèïåðåäèòè ìîæëè-
âèõ êîíêóðåíò³â. Îñîáëèâî âåëèêèì ³ âäàëèì äëÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à
áóâ ïîõ³ä ó 1253 ð.1847
Â³éíà ïî÷àëàñÿ çà íåâèã³äíèõ óìîâ, êîëè êîàë³ö³ÿ îñòàòî÷íî ùå
íå áóëà ñôîðìîâàíà. Êàðàëüíà ðàòü Íåâðþÿ âèêëþ÷èëà ó÷àñòü êíÿç³â
Ï³âí³÷íî-Ñõ³äíî¿ Ðóñ³. Ìîíãîëè ï³ä³éøëè äî Áàêîòè ³ ïîñàäíèê Ì³ëåé
â³ääàâ ¿ì ì³ñòî, ÿêå êîíòðîëþâàëî âõ³ä äî Ïîíèççÿ. Ñàì ïîñàäíèê óæå
ïðîáóâàâ ñòàòè ïðÿìèì îðäèíñüêèì âàñàëîì, íàâ³òü ïðèéíÿâ äî ñåáå
ÿêîãîñü áàñêàêà (ïðàâäîïîä³áíî, äåñü ó 1242--1244 ðð.). Àëå òîä³ éîãî
ñõîïèâ äâ³ðñüêèé Àíäð³é ³ ïðèâ³â äî Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à. Çà áîÿðèíà
ïîðó÷èâñÿ êíÿçü Ëåâ Äàíèëîâè÷ ³ òîé îòðèìàâ ïðîùåííÿ òà ïîâåðíóâñÿ
äî Áàêîòè1848. Òåïåð Ì³ëåé çíîâó çäàâ ì³ñòî ìîíãîëàì.
Ôàêòè÷íî â³éíó ðîçâ'ÿçàâ íå ñàì êîðîëü Äàíèëî, à Êóðåìñà. Õòî
öåé Êóðåìñà -- Êîðåíöà, åì³ð Ìàóö³, âîëîäàð Ïðèäí³ïðîâñüêîãî óëó-
ñó1849, ÿêèé áóâ "ïàíîì óñ³õ òèõ, õòî ïîñòàâëåíèé íà çàñàä³ ïðîòè óñ³õ
íàðîä³â Çàõîäó, ùîá îñòàíí³ íå íàïàëè íà íèõ çíåíàöüêà"1850, ÷è Êóðó-
ìèø³ -- ñèí Îðäó é ïëåì³ííèê Áàòó1851, âîëîäàð îêðåìîãî óëóñà íà Ïðà-
âîáåðåææ³1852 -- îäíîçíà÷íî â³äïîâ³ñòè íå âäàºòüñÿ. Áîëîõ³âñüê³ êíÿç³
áóëè éîãî âàñàëàìè. Òîìó ïðîòè íèõ òà êîëèøíüîãî êè¿âñüêîãî êíÿçÿ
²çÿñëàâà Ìñòèñëàâè÷à, ÿêèé ç äîïîìîãîþ ìîíãîë³â ñïðîáóâàâ íàâ³òü
ðóøèòè íà Ãàëè÷1853, áóëî ñïðÿìîâàíî ïåðøèé óäàð. Êóðåìñà âèÿâèâñÿ
íå ãîòîâèì äî òàêîãî ðîçâèòêó ïîä³é ³ íàâ³òü çàêëèêàâ ²çÿñëàâà Ìñòèñ-
ëàâîâè÷à óòðèìàòèñÿ â³ä ïîõîäó. Â ðåçóëüòàò³ óïðîäîâæ 1254--1256 ðð.
ãàëèöüêî-âîëèíñüêå â³éñüêî ç äîïîìîãîþ ëèòîâñüêèõ ñîþçíèê³â ðóé-
íóâàëî áîëîõ³âñüê³ ì³ñòà. Íåâäà÷³ Êóðåìñè, ÿêèé íå îòðèìóâàâ äîïî-
ìîãè, áóëè çóìîâëåí³ íåäîñòàòêîì ñèë äëÿ ïîäîëàííÿ êîðîëÿ Äàíèëà.
Äîêëàäíî íå â³äîìî, êîëè ïîìåð Áàòó. Éîãî ñìåðòü â³äíîñÿòü äî
1846 Codex dyplomaticus Poloniae / Ed. L. Ryszczewski, A .Muczkowski. Varsoviae, Vol. 3. 1858. Nr 30.
1847 Котляр М. Ф. Воєнне мистецтво... С. 334--342.
1848 Там же. Стб. 828--829.
1849 Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана... С. 16.
1850 Джиованни дель Плано Карпини. История монгалов. С. 69.
1851 Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов... Т. 2. С. 42.
1852 Федоров-Давыдов Г. Общественный строй Золотой Орды. Москва, 1973. С. 60--61; Пилип-
чук Я. Правителі... С. 17.
1853 Ипатьевская летопись. Стб. 829.

331
1255/1256 ð. (éîìó áóëî çàëåäâå 48 ð.)1854. Ïåðåä÷óâàþ÷è ê³íåöü, â³í
âiä³ñëàâ ñèíà Ñàðòàêà äî Êàðàêîðóìó äî Ìåíãó-êààíà. Çîáîâ'ÿçàíèé
ïðåñòîëîì Áàòèºâi, Ìåíãó çàòâåðäèâ Ñàðòàêà ïðàâèòåëåì óëóñó Äæó÷³.
Àëå òîé íå äî¿õàâ äî ñòîëèöi: âií ïîìåð âiä îòðóòè1855. Çà éîãî çàãèáåë-
ëþ ñòîÿâ Áåðêå, ÿêèé ï³ñëÿ ñìåðò³ Îðäó áóâ íàéñòàðøèì ñåðåä Äæó-
÷èä³â1856. Ñìåðòü Ñàðòàêà çàéøëà íåâäîâç³ ï³ñëÿ ñìåðò³ áàòüêà, í³áè ó
1256 ð., àëå öÿ äàòà òåæ íåïåâíà1857. Ç³ ñìåðòþ Ñàðòàêà Ìåíãó çàòâåðäèâ
õàíîì Óëàê÷i, äîðó÷èâøè âäîâi Áàòèÿ Áîðàê÷èí-õàòóí îïiêóâàòèñÿ ñè-
íîì äî éîãî ïîâíîëiòòÿ. Àëå þíèé õàí íåçàáàðîì ïîìåð (çà Äæóâåéí³
òîãî æ ðîêó, ùî é Ñàðòàê1858, àëå äîêëàäíèõ äàò ïåðñüê³ ³ñòîðèêè íå
çíàëè), î÷åâèäíî íå ï³çí³øå 1257 ð. ³ íå áåç äîïîìîãè Áåðêå. Çà Åëü
Àéí³, ÿêèé â ñîþçíîìó Çîëîò³é Îðä³ Êà¿ð³ ìàâ äîñòóï äî äîêóìåíò³â,
Áîðàê÷èí-õàòóí áóëà âòîïëåíà1859.
Íàâåñí³ 1256 ð. Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ñòàâ çáèðàòè ñèëè äëÿ ïîõîäó íà
Êè¿â. Î÷³êóâàëè ï³äõîäó ëèòîâö³â òà íîâîãðóäñüêèõ ñèë Ðîìàíà Äàíè-
ëîâè÷à1860. Òîä³ ùå íå ìîãëè çíàòè ïðî ñìåðòü Ñàðòàêà é ïðèìàðí³ íàä³¿
íà íüîãî ÿê õðèñòèÿíèíà äàâàëè ìîæëèâ³ñòü ÿêîñü äîìîâèòèñÿ. À ïî-
ò³ì íàñòàëè íîâ³ î÷³êóâàííÿ ç îãëÿäó íà þíèé â³ê Óëàê÷³. Ö³ âàãàííÿ,
1854 Див.: Бартольд В. В. Батый // Его же. Сочинения. Москва, 1968. Т. 5. С. 496--500; Сафаргалиев М. Г. Рас-
пад Золотой Орды. Саранск, 1960. С. 46--47; Филипс Э. Д. Монголы. Основатели империи Великих ханов.
Москва, 2003. С. 143 (і т. д.). Арабські автори датують смерть Бату 650 р. Х. (14.03.1252--2.03.1253): вже
згаданий Ібн Бібі (Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов... Т. 2. С. 67); єгипетський емір Рук-ед-Дін Бейбарс
(1245--1325) (Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов... Т. 1. С. 121); сирійський енциклопедист Енувейрі
(1279--1333) (там же. С. 150); філософ, політик і дипломат Ібн Хальдун (+ 1406) (там же. С. 378), каїрський
вчений Ель-Айні (1361--1451) (там же. С. 505--506). За Джувейні (1226--1283), який від 1256 р. обіймав
високі посади в адміністрації Хулагу, Бату відправив Сартака до Менгу у 653 р. Х (10.02.1255--29.01.1256).
Поки Сартак прибув до ставки великого кааана, туди дійшла естафета із звісткою про смерть Бату. У
тексті на місці конкретної дати пропуск: там же. Т. 2. С. 22. За безсумнівною інформацією францисканця
Гійома де Рубрука, Бату був живим ще у жовтні--листопаді 1254 р., коли дипломат заїхав до Сараю, повер-
таючись з Каракорума, -- до того він зустрів по дорозі обоз Сартака, який рухався у Каракорум: Вильгельм
де Рубрук. Путешествие... С. 189. За перським хроністом Казвіні (1281/1282 -- після 1344), Бату помер у
654 р. Х. (30.01.1256--18.01.1957): Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов... Т. 2. С. 91. Вільгельм де Рубрук
зустрів Сартака десь наприкінці літа 1254 р., не пізніше початку вересня. Естафета обігнала оглана і при-
несла звістку про смерть Бату в Каракорум. Монгольські гінці пересувалися зі швидкістю 100--150 км на
добу (Уолкер С. С. Чингиз-хан / Пер. с англ. А. И. Глебова-Богомолова. Ростов на Дону, 1998. С. 35), а обоз
оглана рухався "зі стадом великої і дрібної худоби, з дружинами і малими дітьми". Виходячи з інформації
Вільгельма Рубрука, смерть Бату слід датувати самим кінцем 1254 -- початком 1255 р.
1855 За Аль-Джузджані (1193 -- після 1260), Сартак помер від хвороби шлунку: Тизенгаузен В. Г.
Сборник материалов... Т. 2. C. 18--19.
1856 Патканов К. П. История монголов по армянским источникам. Вып. 1. Санкт-Петербург,
1873. С. 87.
1857 Деякі джерела інформують, що правління Сартака тривало один рік та кілька місяців і
відносять його загибель до 652 р. Х. (21.02.1254--9.02.1255). Це твердять Ейнувері (Тизенга-
узен В. Г. Сборник материалов... Т. 1. С. 150--151), Ібн Хальдун (там же. С. 378), Ель-Макрізі
(1364/1365--1441/1442) (там же. С. 428), Ель-Айні (там же. С. 506). Але коли прийняти, що Бату
помер не пізніше початку 1255 р., а Сартак (навіть враховуючи можливу зупинку в Каракорумі
на якийсь час; а по дорозі могли бути інші) не доїхав до Сарая, його смерть необхідно віднести
щонайпізніше до початку 1256 р.
1858 Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов... Т. 2. С. 22.
1859 Там жe. Т. 1. С. 506.
1860 Ипатьевская летопись. Стб. 838.

332
ÿê ìîæíà ïðèïóñêàòè, íå äàëè çìîãè ðåàë³çóâàòè ïëàíè ñòîñîâíî çäî-
áóòòÿ Êèºâà ³ äàëüøîãî ðîçøèðåííÿ âïëèâó íà ñõ³ä. Íàñïðàâä³ âñå öå
âèÿâèëîñÿ ò³ëüêè âòðàòîþ ÷àñó.
Áîðîòüáà â Îðä³ çà âëàäó ïîçáàâëÿëà ³ Êóðåìñó íàä³¿ íà äîïîìîãó.
Â³í íàìàãàâñÿ ïåðåõîïèòè ³í³ö³àòèâó: ó 1256 ð. Êóðåìñà çä³éñíèâ ïîõ³ä
ó ãëèá Âîëèíñüêî¿ çåìë³ (òîä³ æ, ÿê "ѿ ѡканьныӕ бабы" çàãîð³âñÿ Õîëì,
íàñåëåííÿ âèð³øèëî, ùî "ѿ Татаръ зажьженъ бѣ град҃ . и вбѣжаша в мѣста
лѣсна и тѣмъ не могоша сбиратисѧ”1861), а у листопаді 1257 р. знову íåñïîä³âàíî
ç'ÿâèâñÿ ï³ä ñò³íàìè Âîëîäèìèðà, àëå òóò ðåôîðìîâàíå âîëèíñüêå ï³øå
îïîë÷åííÿ çóì³ëî âèòðèìàòè óäàð îðäèíñüêî¿ êàâàëåð³¿. Òàê ñàìî íå-
âäàëî çàâåðøèëàñÿ ñïðîáà Êóðåìñè çäîáóòè Ëóöüê. Çàõèñíèêè âñòèãëè
çðóéíóâàòè ì³ñò, îðäèíñüêà ìåòàëüíà àðòèëåð³ÿ íåïðàâèëüíî âèñòàâèëà
ìàøèíè ³ êàì³ííÿ ïîëåò³ëî â ìîíãîë³â. Ñïðîáà ïåðåíàö³ëèòè ìàøèíó
çàê³í÷èëàñÿ ¿¿ ïàä³ííÿì. Ëó÷àíè ââàæàëè, ùî ¿ì äîïîìîãëè ñâÿò³ çà-
ñòóïíèêè ²îàí Çëàòîóñò òà Ìèêîëàé Ì³ðë³ê³éñüêèé1862. Ïîõ³ä Êóðåìñè
çàâåðøèâñÿ áåçðåçóëüòàòíî: ìîíãîëè ìóñèëè â³äñòóïèòè äî Ñòåïó.
Ïåðøèé åòàï ïðîòèñòîÿííÿ ç Îðäîþ Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ âèãðàâ.
Ïðàâäà, âîþâàòè äîâîäèëîñÿ ñàìîòóæêè. Ðåàëüíèìè ñîþçíèêàìè áóëè
ò³ëüêè ëèòîâö³ òà, ñõîæå, ïîëÿêè. Àæ ó 1258 ð. ïàïà Îëåêñàíäð IV,
çâåðíóâøèñü äî Òåâòîíñüêîãî îðäåíó, çàãîâîðèâ ïðî ìîíãîëüñüêó çà-
ãðîçó1863. Àëå äî öüîãî éîãî ï³äøòîâõíóëî çàâåðøåííÿ áîðîòüáè â óëóñ³
Äæó÷³. Ó 1258 ð. Áåðêå íàðåøòi ñòàâ ïîâíîïðàâíèì âîëîäàðåì óëóñó
Äæó÷³1864. Ïî÷àâñÿ ïåðåïèñ íàñåëåííÿ çàâîéîâàíèõ ðóñüêèõ êíÿç³âñòâ
òà ïðèçíà÷åííÿ äëÿ êîíòðîëþ íàä íèìè áàñêàê³â.
Àëå Áåðêå óñïàäêóâàâ íå ò³ëüêè ïðåñòîë, çâ³ëüíåíèé â³ä ïëåì³ííè-
ê³â, à é ïðîáëåìè ñâîãî ñòàðøîãî áðàòà. Ï³ä ÷àñ ïîõîäó Áàòó íà Ðóñü
éîìó äîïîìàãàëè â³éñüêà îãëàí³â ç ³íøèõ ìîíãîëüñüêèõ îðä. Òîìó â
1256 ð. íà äîïîìîãó Õóëàãó, áðàòîâ³ âåëèêîãî êààíà Ìóíêå, äëÿ çà-
âîþâàííÿ ²ðàíó âèñòóïèëè â³éñüêà Äæó÷èä³â íà ÷îë³ ïëåì³ííèêàìè
Áàòó, îãëàíàìè Êóë³ -- ñèíîì Îðäó, Áàëàêàíîì -- ñèíîì Øèáàíà òà
Òàòàðîì -- ñèíîì Áóâàëà. Çà öå Õóëàãó ìàâ ïåðåäàòè Äæó÷èäàì Àçåð-
áàéäæàí, àëå íå ò³ëüêè íå çðîáèâ öüîãî, à é ñàì îáðàâ äëÿ ñâîº¿ ñòîëèö³
àçåðáàéäæàíñüêèé Òåáð³ç. Äàë³ â³í ïî÷àâ çâèíóâà÷óâàòè Äæó÷èä³â ó
ï³äñòóïàõ. Áåðêå ñïîä³âàâñÿ óíèêíóòè óñîáèö³, ïðîòå íå çáèðàâñÿ â³ä-
ìîâëÿòèñÿ â³ä íàëåæíèõ Äæó÷èäàì çåìåëü1865. Öå â³í ïðîäåìîíñòðóâàâ
íàëåæíèì ÷èíîì, â³äìîâèâøèñü â³ä ÷àñòèíè ñêàðá³â áàãäàäñüêèõ õàë³-
ô³â, ÿê³ ïðèñëàâ íà Âîëãó ³ëüõàí Õóëàãó1866.
Äîñ³ ×èíã³çèäàì âäàâàëîñÿ óíèêàòè âåëèêèõ ç³òêíåíü, îáìåæóþ-
÷èñü ìàíåâðàìè òà ïîêàçîì ñèë. Îäíàê ïåðø, í³æ äåìîíñòðóâàòè ñèëó,
1861 Там же. Стб. 841.
1862 Там же. Стб. 840--842.
1863 Preussisches Urkundenbuch. Т. 2. Nr. 61. Р. 55--56.
1864 Деякі дослідники датують прихід до влади Берке навіть 1259 р. (Мыськов Е. П. Политическая
история Золотой Орды (1236--1313). Волгоград, 2003. С. 77), але це суперечить джерелам.
1865 Войтович Л. В. Нащадки Чингіз-хана... С. 105--107.
1866 Крамаровский М. Г. Человек средневековой улицы. Золотая Орда, Византия. Италия. Санкт-
Петербург, 2012. С. 131.

333
Áåðêå ïîòð³áíî áóëî íàâåñòè ïîðÿäîê ó òèëàõ, ïðèâ³âøè äî ïîêîðè òèõ,
õòî ïî÷àâ ðîáèòè ñïðîáè çâ³ëüíèòèñÿ â³ä îðäèíñüêî¿ îï³êè. Õàí ìóñèâ
ïðîâåñòè öþ â³éñüêîâó îïåðàö³þ ç ì³í³ìàëüíèìè âòðàòàìè é ó ìàêñè-
ìàëüíî êîðîòêèé ÷àñ.
Òîìó Êóðåìñó, ùî ÿâíî ïðîãðàâ â³éíó ç Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì ó
1254--1258 ðð., áóëî çì³ùåíî1867. Íà Âîëèíü ïîñëàíî òåìíèêà Áóðóíäàÿ,
ÿêîìó âèä³ëåíî êðàù³ â³éñüêà. Ó 1258 ð. "ïðèäå Áîóðàíäà ñî ñèëîþ
âåëèêîþ"1868. Áóðóíäàé áóâ îäíèì ç íàéçíà÷í³øèõ ïîëêîâîäö³â Áàòó1869.
ßê ïîêàçàëè ï³çí³ø³ ïîä³¿, îðäèíñüêèé âîºíà÷àëüíèê îòðèìàâ çàâäàííÿ
ç ì³í³ìàëüíèìè çàòðàòàìè â³äíîâèòè çàëåæí³ñòü ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ
çåìåëü â³ä Îðäè. Ïðè öüîìó îðäèíö³ äîáðå îð³ºíòóâàëèñÿ ó ïîë³òè÷í³é
ñèòóàö³¿ íà Çàõîä³.
Áåðêå íå ìàâ íàì³ð³â ïîâòîðíî çàâîéîâóâàòè Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêó
çåìëþ. Éîìó ïîòð³áíà áóëà åôåêòèâíà áëèñêàâè÷íà äåìîíñòðàö³ÿ ñè-
ëè ç íàéìåíøèìè âòðàòàìè. Áóðóíäàé ç'ÿâèâñÿ íåñïîä³âàíî. Äàíèëî
Ðîìàíîâè÷ ïðåêðàñíî ðîçóì³â, ùî Áåðêå íå ïîäàðóº éîìó êîðîë³âñüêî¿
êîðîíè òà ñîþçó ç Ðèìîì. "Äàíèëîâè æå ñѣäøîó ñ áðàòîì ¿ñî ñíì¿
ïå÷àëíûìú áûâøå ãàäàõîóòú âѣäàõîóòü áî àùå Äàíèëú ïîåäåòü è íå
áîóäåòü ñ äîáðîìú"1870. Âèð³øåíî äëÿ òîãî, ùîá âèãðàòè ÷àñ ³ îòðèìàòè
äîïîìîãó ñîþçíèê³â, âèñëàòè äî Áóðóíäàÿ êíÿçÿ Âàñèëüêà Ðîìàíîâè-
÷à. Îñòàíí³é ïðèãîòóâàâñÿ äî íàéã³ðøîãî: ïîáîþþ÷èñü ðåïðåñ³é ç áîêó
îðäèíö³â, â³í çàëèøèâ äðóæèíó òà ñèíà ç êîðîëåì.
Áóðóíäàé áëèñêó÷å âèêîíàâ ïåðøó ÷àñòèíó ñâîãî çàâäàííÿ. Â³í
çìóñèâ Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à âçÿòè ó÷àñòü ó ïîõîä³ íà Ëèòâó, ïîòóð-
áóâàâøèñü, ùîáè ëèòîâö³ çðîçóì³ëè öåé ïîõ³ä ÿê ³í³ö³àòèâó ðóñüêèõ
êíÿç³â. Êîðîëü Äàíèëî ïîçáóâñÿ ºäèíîãî ðåàëüíîãî ñîþçíèêà ³ âòðàòèâ
ñèíà Ðîìàíà. Îðäèíö³, ÿê³ ïîâåðòàëèñÿ ÷åðåç ÿòâÿçüê³ çåìë³, øóêàëè
Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ("ѩòà áûñòà ïîñëà è ïðàïàøå ãäѣ åñòü Äàíèëî"1871).
Î÷åâèäíî, Áóðóíäàé ïîâèíåí áóâ ïðèâåçòè êîðîëÿ Äàíèëà äî ñòàâêè
Áåðêå. Îðäèíö³ íå ìîãëè çàëèøèòè éîãî íå ïîêàðàíèì.
Òîìó Áåðêå íå áóâ çàäîâîëåíèé öèì ðåçóëüòàòîì ³ â ê³íö³ 1259 ð. Áó-
ðóíäàé çíîâó ç'ÿâèâñÿ íà Âîëèí³, âèìàãàþ÷è ïðèáóòòÿ âñ³õ êíÿç³â. Êî-
ðîëü Äàíèëî íå ïðèáóâ ³ ìîíãîëüñüêèé ïîëêîâîäåöü çìóñèâ Âàñèëüêà
Ðîìàíîâè÷à òà Ëåâà Äàíèëîâè÷à ïðèéíÿòè ïðîäèêòîâàí³ íèì óìîâè ³
ï³ä íàãëÿäîì ìîíãîëüñüêèõ åì³ñàð³â çðóéíîâàòè óêðiïëåííÿ Âîëîäèìè-
ðà, Ëóöüêà, Êðåì'ÿíöÿ i Ëüâîâà1872. Ôàêòè÷íî, çðîáèâøè áåçáîðîííèìè
1867 Якщо версія про тотожність Куремси з Курумиші, сином Орду, вірна, то зрозумілою
виглядає поява цього оглана в 1259--1260 рр. в оточенні Арик-Буги, який боровся за престол
великого каана: Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов... Т. 2. С. 42, 46, 73. Втративши улус на
Правобережжі, він сподівався заслужити інші володіння у нового правителя.
1868 Ипатьевская летопись. Стб. 847.
1869 Бурундай був племінником Бургуджін-нойона з монгольського племені ур'яут, який
відзначився ще в поході на Булгар у 1236 р.: Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов... Т. 2. С.
34--35. Пізніше він показав себе в поході через Карпати 1241 р., а в 1251 р. очолив 100-тисячну
армію Бату, послану на допомогу Мунке під Отрар (Там же. С. 920).
1870 Ипатьевская летопись. Стб. 848.
1871 Там же. Стб.848.
1872 Крип'якевич І. П. Галицько-Волинське князівство. С. 133--134.

334
ö³ ì³ñòà, Áóðóíäàé ïîâí³ñòþ â³äíîâèâ îðäèíñüêå ïàíóâàííÿ. Ï³ñëÿ öüî-
ãî â³í îãîëîñèâ ïðî çì³ùåííÿ êîðîëÿ Äàíèëà. Ï³ñëÿ çóñòð³÷³ ç Áóðóí-
äàºì á³ëÿ Øóìñüêà Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷ â³ä³ñëàâ õîëìñüêîãî ºïèñêîïà
äî êîðîëÿ Äàíèëà. "... è íà÷à åìîó ïîâѣäàòè ѡ áûâøåå è ѡïàëîó Áîó-
ðàíäàåâîó ñêàçà åìîó. Äàíèëîâè æå îóáîѩâøîóñѧ ïîáѣæå â Ëѧõû, à èç
Ëѧõîâú ïîáѣæå âî Îóãðû"1873.
Îäíàê, êîðîëü Äàíèëî, ðàäøå, ðîçïóñòèâ ÷óòêè ïðî âòå÷ó, í³æ âò³ê
íàñïðàâä³. Ìîíãîëè òàêîæ íå ïîâ³ðèëè ó âòå÷ó, ïðîäîâæèâøè ïîõ³ä
íà Õîëì. Êîðîëü â î÷³êóâàíí³ ï³äìîãè ïåðåáóâàâ â îêîëèöÿõ Õîëìà â
Çàáóææ³1874. Â³í ñïîä³âàâñÿ íà ï³äõ³ä òåâòîíö³â. Àëå Áóðóíäàé, íà â³ä-
ì³íó â³ä Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, äîáðå çíàâ, ùî íà äîïîìîãó êîðîëþ íå
ï³ä³éäóòü í³ óãîðö³, í³ òåâòîíö³. Ìîíãîëüñüêèì åì³ñàðàì âäàëîñÿ ï³äáó-
ðèòè äî âèñòóïó ïðóñüêèõ íîá³ë³â. Ïðóñè, ñêîðèñòàâøèñü ïðîáëåìàìè
Îðäåíó òà éîãî ñîþçíèê³â, ðîçãîðíóëè âåëèêå ïîâñòàííÿ ï³ä ïðîâîäîì
Ãåðêóñà Ìàíòàñà, ÿêå íå âèïàäêîâî ðîçïî÷àëîñÿ ñàìå 20 ñ³÷íÿ 1260 ð.
Âîíî çàñêî÷èëî Òåâòîíñüêèé îðäåí çíåíàöüêà ³ çâ'ÿçàëî éîãî ñèëè àæ
äî 1274 ð.
Áóðóíäàé çíàâ, ùî é óãîðñüêå â³éñüêî íå ïðèéäå íà äîïîìîãó êî-
ðîëþ Äàíèëó. Ùå â ê³íö³ 1259 ð. õàí Áåðêå ïðèñëàâ äî óãîðñüêîãî
êîðîëÿ âèìîãó íåãàéíîãî óêëàäåííÿ ìèðó ç ìîíãîëàìè, ñêð³ïëåíîãî
äèíàñòè÷íèì øëþáîì, ³ ñï³ëüíîãî âèñòóïó ç ìîíãîëàìè ïðîòè õðèñòè-
ÿíñüêèõ ñóñ³ä³â, ïîãðîæóþ÷è âòîðãíåííÿì â Óãîðùèíó1875. Öå ïîñîëü-
ñòâî çóïèíèëî ìîæëèâ³ ä³¿ Áåëè IV íà ï³äòðèìêó Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à
÷è ïîëüñüêèõ êíÿç³â.
Áóðóíäàé çìóñèâ êíÿçÿ Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à âçÿòè ó÷àñòü ó ïî-
õîä³ íà Õîëì. Õîëì çíàõîäèâñÿ íà âèñîêîìó ïàãîðá³ é äî éîãî óêð³-
ïëåíü íåìîæëèâî áóëî ï³äòÿãíóòè îáëîãîâ³ ìàøèíè. Áóðóíäàé ÷³òêî
âèêîíóâàâ ïîñòàâëåíå çàâäàííÿ ç íàéìåíøèìè âòðàòàìè äëÿ ñâîãî â³é-
ñüêà. Çà êíÿçåì Âàñèëüêîì Ðîìàíîâè÷åì ñòåæèëè îðäèíñüê³ äîñòîéíè-
êè "Êîóè÷èѩ, Àøèêà Áîëþѩ è ê òîìîó òîëìà÷ ðîçîóìѣþùà Ðîóññêûè
ѩçü"1876. Òîìó êíÿçü ìóñèâ âèìàãàòè â³ä áîÿð Êîñòÿíòèíà òà Ëóêè ²âà-
íîâè÷à, ÿê³ îáîðîíÿëè ì³ñòî, çäàòèñÿ ìîíãîëàì. Ç ïîâåä³íêè êíÿçÿ îáî-
ðîíö³ çðîçóì³ëè, ùî ìîíãîëè, íå øòóðìóâàòèìóòü Õîëìà, òîìó â³äïî-
â³äü çàõèñíèê³â áóëà ïðèçíà÷åíà, ðàäøå, äëÿ âóõ îðäèíñüêèõ äîñòîé-
íèê³â: “поѣдь прочь аже боудеть ти каменемь в чело, ты оуже не братъ еси братоу
своему, но ратьныи есь”1877. Ìåòàëüíà àðòèëåð³ÿ íà ñò³íàõ Õîëìà òàêîæ,
ìîæëèâî, ïåðåêîíàëà îðäèíñüêîãî âîºíà÷àëüíèêà â³äñòóïèòè â³ä ì³ñòà.
1873 Ипатьевская летопись. Стб. 850.
1874 Войтович Л. Остання еміграція... С. 89--96.
1875 Vetera monumenta nistorica Hungariam sacram illustrantia / Ed. A.  einer. T. 1. Romae, 1859. P.
239--240.
1876 Ипатьевская летопись. Стб. 851. Вірогідно, "Коуичиѩ” тотожний Кунджу, старшому синові
Беркечара і племіннику Бату (Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов... Т. 2. С. 53), а Ашика --
Ачину, сину Урунг-Тимура, володаря Кримського улусу та внучатому племінникові Бату (там
же. С. 59, 61). Отже, сили Бурундая набиралася з добірних частин різних улусів і серед їх
командирів були оглани.
1877 Ипатьевская летопись. Стб. 852.

335
Äàë³ Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷ òà
Ëåâ Äàíèëîâè÷ (âîíè, ïðàâäîïî-
ä³áíî, îòðèìàëè ÿðëèêè â³äïîâ³äíî
íà Âîëèíñüêó òà Ãàëèöüêó çåìë³)
çìóøåí³ áóëè áðàòè ó÷àñòü ó ñïóñ-
òîøåíí³ ïîëüñüêèõ çåìåëü. Ùîá
â³äáèòè ïîëüñüêèì êíÿçÿì îõîòó
ïðèéòè íà äîïîìîãó Äàíèëîâ³ Ðîìà-
íîâè÷ó, îðäèíö³ îòî÷èëè Ñàíäîìèð
"è ѡáüñòîóïèøà è ñî âñѣ ñòîðîíѡ
è ѡãîðîäèøà è êîëî ñâîèìú ãîðî-
äîì, è ïîðîêú ïîñòàâèøà è ïîðî-
êîì æå áüþùòìú íå ѡñëàáíî äíü
è íîùú, à ñòðѣëàìú íå äàäîóùèìú
âûíèêíîóòè èçú çàáîðîëú. È áèøà
ïî ÷åòûðѣ äíè. Â ÷åòâåðòûè æå äíü
ñáèøà çàáîðîëà ñ ãîðîäà. Òàòàðîâѣ
æå íà÷àøà ëåñòâèöѣ ïðèñòàâëèâàòè
ê ãîðîäîó è òàêî ïîëѣçîøà íà ãîðî
íàïåðåäü æå âîçëѣçîñòà äâà Òàòàðèíà íà ãîðîäú ñ õîðîóãîâüþ..."1878. Ï³ñ-
ëÿ ïðîðèâó çîâí³øíüî¿ ë³í³¿ îáîðîíè ðåøòêè çàõèñíèê³â êèíóëèñÿ äî
äèòèíöÿ ³ áàãàòî ëþäåé çàãèíóëî íà ìîñò³ ÷åðåç ð³â. Ïîæåæà îõîïèëà
ì³ñòî, ëþäè ðÿòóâàëèñÿ ó êàì'ÿíèõ öåðêâàõ, çäàâàëèñÿ îðäèíöÿì ³ ïî-
êèäàëè ì³ñòî. Ïîëîíåíèõ ç³ãíàëè íà îáîëîí³, ïðîòðèìàëè ¿õ äâà äí³, à
ïîò³ì ïåðåáèëè1879. Ï³ñëÿ öüîãî îðäèíñüêå â³éñüêî ïîñï³õîì ïîêèíóëî
ïîëüñüê³ çåìë³ ³, íå çàòðèìóþ÷èñü, ïîïðÿìóâàëî íà Íèæíþ Âîëãó. Õàí
Áåðêå äóæå ïîòðåáóâàâ éîãî ó ñâî¿õ ïëàíàõ ùîäî Àçåðáàéäæàíó.
Â³éíà ³ç Çîëîòîþ Îðäîþ ó 1258--1260 ðð. çàâåðøèëàñÿ ïîðàçêîþ
êîðîëÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à. Õàíó Áåðêå âäàëîñÿ ïîð³âíÿíî íåçíà÷íè-
ìè çóñèëëÿìè â³äíîâèòè ïàíóâàííÿ îðäèíö³â ó Ãàëèöüêî-Âîëèíñüê³é
äåðæàâ³, à éîãî ïîëêîâîäåöü Áóðóíäàé âäàëèìè çàõîäàìè ï³ä³ðâàâ îáî-
ðîíîçäàòí³ñòü êðàþ òà çóì³â ðîçëàäíàòè ïîë³òè÷í³ ñîþçè ç íàéáëèæ-
÷èìè ñóñ³äàìè. Îðäèíö³ çìóñèëè êíÿç³â ï³äñòóïíî àòàêóâàòè ëèòîâ-
ñüê³ çåìë³, ï³äøòîâõíóëè âåëèêå ïîâñòàííÿ ïðóñ³â, çâ'ÿçàâøè öèì
ñèëè Òåâòîíñüêîãî îðäåíó, ³ æîðñòîêèì øòóðìîì òà ð³çàíèíîþ ó Ñàí-
äîìèð³ ñòðèìàëè ïîëüñüêèõ êíÿç³â. Í³ êðàê³âñüêèé êíÿçü Áîëåñëàâ
Ñîðîì'ÿçëèâèé, í³ ìàçîâåöüêèé êíÿçü Çåìîâèò íå â³äâàæèëèñÿ ïðèéòè
íà äîïîìîãó Ñàíäîìèðó. Áîëåñëàâ Ñîðîì'ÿçëèâèé, çàëèøèâøè îáîðîíó
Êðàêîâà íà âîºâîäó, ñõîâàâñÿ â Óãîðùèí³ ÷è ó êíÿçÿ Ëºøêà ×îðíîãî
â Ñºðàäç³1880.
Ùîáè âèêëþ÷èòè ï³äòðèìêó ³íøèõ ìîæëèâèõ õðèñòèÿíñüêèõ ñî-
þçíèê³â êîðîëÿ Äàíèëà ³ ïîëüñüêèõ êíÿç³â, ï³ñëÿ çäîáóòòÿ Ñàíäîìèðà
õàí Áåðêå ï³ñëàâ ïîñîëüñòâî äî ôðàíöóçüêîìó êîðîëþ Ëþäîâèêó ²Õ ç
1878 Там же. Стб. 852--853. Див. також: Stopka K. Męczennicy sandomierscy. Legenda i rzeczywistość
// Nasza Przeszłość. T. 80. 1993. S. 51--99.
1879 Ипатьевская летопись. Стб. 854--855.
1880 Karpiński R. Bolesław Wstydłiwy // Poczet krolów i ksążąt polskich. Warszawa, 1980. S. 192.
Печатка краківського князя Болеслава
Сором’язливого (1243–1279)
післав ??

336
âèìîãîþ íåãàéíîãî ï³ääàíñòâà ìîíãîëàì1881.
Ìîíãîëüñüêèé õàí îòðèìàâ î÷³êóâàí³ ðåçóëüòàòè. Äåÿêèé ÷àñ ï³ñëÿ
ïîõîä³â Áóðóíäàÿ ºâðîïåéñüê³ êðà¿íè ïåðåáóâàëè â î÷³êóâàíí³ ìîæëè-
âèõ ïîâòîðíèõ âòîðãíåíü. Íå âèïàäêîâî æ Åä äå Øàòîð³ (1190--1273),
êàðäèíàë-ºïèñêîï Ôðàñêàò³, äåêàí Êîëåã³¿ êàðäèíàë³â ³ ïðîôåñîð Ïà-
ðèçüêîãî óí³âåðñèòåòó, ó ñâî¿é ïðîïîâ³ä³ â 1261 ð. çâåðíóâ óâàãó íà â³ä-
ñóòí³ñòü ºäíàííÿ ì³æ õðèñòèÿíñüêèìè äåðæàâàìè, ÿêà â³äêðèâàº øëÿõ
ìîíãîëàì äî íîâèõ çàâîþâàíü1882.
Ðèìñüêèé ïàïà Óðáàí IV, ñïðèÿâøè óêëàäåííþ ìèðó ì³æ ÷åñüêèì ³
óãîðñüêèì êîðîëÿìè, ³ç çàäîâîëåííÿì â³äçíà÷èâ ó 1262 ð., ùî öåé ìèð
áóäå ñïðèÿòè êîíñîë³äàö³¿ ïðîòè ìîíãîë³â1883. Òîé æå ïàïà Óðáàí IV, â
ëèñò³ äî í³ìåöüêîãî êîðîëÿ Ð³÷àðäà Êîðíóåëüñüêîãî â³ä 27 ñåðïíÿ 1263 ð.,
çìàëþâàâ çàãðîçëèâå ïîëîæåííÿ àòàêîâàíèõ òàòàðàìè õðèñòèÿíñüêèõ
äåðæàâ, ÿêèõ ðîçðèâàþòü êîíôë³êòè "ñêîð³øå ³íñòèíêòèâíèìè, í³æ
âíóòð³øí³ìè"1884.
Â³ä ïî÷àòêó 1260 ð. ³ äî îñåí³ 1262 ð. êîðîëü Äàíèëî çíèêàº ç³ ñòî-
ð³íîê Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî ë³òîïèñó. Öåé ïåð³îä â³í ïðîâ³â ó ñâî¿é
îñòàíí³é åì³ãðàö³¿1885. Óæå ï³ñëÿ ïîâåðíåííÿ êîðîëÿ íàïðèê³íö³ 1262 ð.
â Òåðíàâ³ â³äáóâñÿ êíÿæèé ñíåì çà ó÷àñòþ Äàíèëà ³ Âàñèëüêà Ðîìàíî-
âè÷³â, Áîëåñëàâà Ñîðîì'ÿçëèâîãî, Ëåâà ³ Øâàðíà Äàíèëîâè÷³â òà Âîëî-
äèìèðà Âàñèëüêîâè÷à, íà ÿêîìó "ïîëîæèøà ðѧäú ìåæè ñîáîþ ѡ çåìëþ
Ðîóñêîóþ è Ëѧäüñêîó îóòâåðäèâúøåñѧ êðìú ÷òíûìú"1886. Öÿ çóñòð³÷
ïðîéøëà ïîâç óâàãó á³ëüøîñò³ äîñë³äíèê³â, ÿê³ íå íàäàëè ¿¿ çíà÷åííÿ.
Çðîçóì³ëî, ùî çóñòð³÷ êíÿç³â â Òåðíàâ³ îçíà÷àëà ïîâåðíåííÿ êîðîëÿ äî
âëàäè, ÿêó âèçíàëè âñ³ ðîäè÷³-âàñàëè. Àëå íå âèïàäêîâèì áóëî çàïðî-
øåííÿ íà öþ çóñòð³÷ êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ, ÿêèé ó 1259--1260 ðð. çàëè-
øàâñÿ ñîþçíèêîì ³ çåìë³ ÿêîãî ïîñòðàæäàëè â³ä ìîíãîë³â.
Ìîæíà íå ñóìí³âàòèñÿ, ùî Äàíèëî Ðîìàíîâè÷, ÿêèé ï³ñëÿ ñò³ëü-
êîõ íåâäà÷ çáåð³ãàâ îïòèì³çì ³ ïðîäîâæóâàâ áîðîòèñÿ, òåïåð ïåðåæè-
âàâ ï³äíåñåííÿ ³ âñå ùå ìàâ íàä³þ ó ñîþç³ ç ³íøèìè ºâðîïåéñüêèìè
õðèñòèÿíñüêèìè äåðæàâàìè â³äâîþâàòè â³ä ìîíãîë³â çåìë³ âñ³º¿ Ðóñ³,
ÿê ñâîãî ÷àñó â³í â³äâîþâàâ ñïàäùèíó Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à. Íà ìåæ³
1262--1263 ðð. âèäàâàëîñÿ, ùî ìîíãîëè íàäîâãî çàâ'ÿçëè ó âçàºìí³é
áîðîòüá³ ³ êîðîëü ñï³øèâ ñêîðèñòàòèñÿ ç òàêî¿ ñèòóàö³¿. Â åì³ãðàö³¿
â³í, áåçïåðå÷íî, íàïðóæåíî ñòåæèâ çà ³íôîðìàö³ºþ ç³ Ñõîäó. Âîíà íå
ìîãëà áóòè ïîâíîþ ³ çà òàêèõ îáñòàâèí ëåãêî áóëî ïðèéìàòè áàæàíå çà
ä³éñíå. Ö³ ïðîáëåìè â³í ìóñèâ îáãîâîðþâàòè ç Áåëîþ IV. Íàä ªâðîïîþ
1881 Chronica minor autore Minorita Erphordiensi // Monumenta Germaniar Historica. Scriptores. T.
24. Hannoverae, 1879. P. 202; Jackson P. Mongołowie i Zachód. Warszawa, 2007. S. 166.
1882 "... discordie inter christianos parent viam tartaris..." (Eudes de Châteauroux. Sermo in consilio //
Europeans and Mongols in the Middle of the  irteenth Century: Encountering the Other. Helsinki,
2001. P. 160).
1883 Monumenta Germaniae Historica. Epistolae saeculi XIII e regestis ponti cum Romanorum selecte
/ Ed. C.Rodenberg. V. 3. Berlin, 1894. P. 482. № 518.
1884 Monumenta Germaniae Historica. V. 3. P. 548. № 560/1.
1885 Войтович Л. Остання еміграція короля Данила Романовича // Науковий вісник Волинського
національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. № 13. Луцьк, 2009. С. 89--96.
1886 Ипатьевская летопись. Стб. 858.

337
óñå ùå âèñ³ëà çàãðîçà âòîðãíåííÿ ïîë÷èù Áåðêå. Öå âñå-òàêè çáëèæó-
âàëî ïîçèö³¿, óòðèìóþ÷è â³ä êîíôðîíòàö³¿ íàâ³òü ó÷îðàøí³õ âîðîã³â.
Ñîþç Óãîðùèíè, ×åõ³¿, Àâñòð³¿, ïîëüñüêèõ êíÿç³â ³ êîðîë³âñòâà Ðóñ³
çàáåçïå÷èâ áè Äàíèëîâ³ Ðîìàíîâè÷ó ìîæëèâ³ñòü ïîâåðíóòèñÿ äî ³äå¿
çâ³ëüíåííÿ Ðóñ³ â³ä ìîíãîëüñüêî¿ çâåðõíîñò³, âèêîðèñòîâóþ÷è áîðîòüáó
ì³æ ð³çíèìè ã³ëêàìè ×èíã³çèä³â. Â³í ïîñï³øàâ ðåàë³çóâàòè ö³ ïëàíè,
íå ñóìí³âàþ÷èñü ó ï³äòðèìö³ áðàòà òà ñòàðøîãî ñèíà. Àëå Âàñèëüêî
Ðîìàíîâè÷ òà Ëåâ Äàíèëîâè÷ çíà÷íî êðàùå âîëîä³ëè ñèòóàö³ºþ. Âîíè
íàìàãàëèñÿ ñòðèìàòè ïîðèâè êîðîëÿ. Ëåâ Äàíèëîâè÷, ïðàâäîïîä³áíî,
ðîáèâ öå íàäì³ðó åìîö³éíî.
Òàêà ïîçèö³ÿ áðàòà ³ ñòàðøîãî ñèíà ðîçãí³âèëà êîðîëÿ. Â³í çáèðàâ-
ñÿ îáãîâîðþâàòè ïëàíè ïðîäîâæåííÿ áîðîòüáè ïðîòè ìîíãîë³â. Òîìó íà
Òåðíàâñüêîìó ñíåì³ é ç'ÿâèâñÿ çÿòü òà ïîñò³éíèé ñîþçèê óãîðñüêîãî
êîðîëÿ, êðàê³âñüêèé êíÿçü Áîëåñëàâ Ñîðîì'ÿçëèâèé1887. Àëå Òåðíàâ-
1887 У березні 2011 р. на конференції, присвяченій пам'яті Я.Д.Ісаєвича, не будучи знайомий з
моїми останніми працями, де показано чому Данило Романович не міг повернутися з Угор-
щини до початку війни в Азербайджані, краківський дослідник В. Нагірний, висинув версію
про можливу конфронтацію між Данилом Романовичем і Болеславом Сором'язливим ви-
кликану походом Бурундая, яку необхідно було владнати через литовську загрозу, яка була
настільки великою, що король Данило навіть хвилювався за життя племінника, що і змусило
його організувати зустріч в Тернаві. Я не бачу жодної можливості, яка би дозволяла Данилові
Романовичу повернутися назад у свої землі із зруйнованими укріпленнями міст в умовах
очікуваної монгольської агресії, доки була присутня реальність цієї агресії. Джерела також не
дають підстав для перебільшення литовської загрози. Крім внутрішнього напруження сили
литовського короля були зв'язані в Жемайтії та Лівонії, де боротьба тривала з перемінним
успіхом, а тевтонці отримали допомогу від німецьких князів, про що не могли не знати у
Володимирі (див.: Гудавичюс Э. История Литвы с древнейших времен до 1569 года. Москва,
2005. С. 66).
Замок у Зволені. Сучасний вигляд

338
ñüêèé ç'¿çä ï³øîâ çîâñ³ì ³íøèì
øëÿõîì. Ãîëîâíèì ïèòàííÿ íà
íüîìó ñòàâ ïåðåä³ë ñòîë³â ó êî-
ðîë³âñòâ³, ÿêèé ïðèçâ³â äî íà-
ñòóïíî¿ êîíôðîíòàö³¿ ì³æ ñèíà-
ìè Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à.
Ëåâ Äàíèëîâè÷: ñîþçíèê,
ïðåòåíäåíò ³ "îï³êóí". Ñòîñóí-
êè ì³æ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêèì
êíÿç³âñòâîì ³ ïîëüñüêèìè êíÿ-
ç³âñòâàìè íàïðèê³íö³ Õ²²² -- íà
ïî÷àòêó Õ²V ñò. äîñ³ íàëåæíî
íå â³äîáðàæåí³ â ³ñòîðè÷í³é
ë³òåðàòóð³ -- äîñë³äíèêè òðàê-
òóþòü ¿õ îäíîáîêî ³ íå çîâñ³ì
ïðàâèëüíî, ÷àñòî, íå çâåðòàþ÷è
óâàãè íà ³íôîðìàö³þ äæåðåë1888.
Îñîáëèâî öå ñòîñóºòüñÿ ïîñòàò³
êíÿçÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à òà éîãî
ó÷àñò³ ó áîðîòüá³ çà êðàê³âñüêèé
ïðåñòîë. Íàâ³òü ó ìîíîãðàô³¿,
ïðèñâÿ÷åí³é ñåñòð³ éîãî äðó-
æèíè Êîíñòàíö³¿ -- êðàê³âñüê³é
êíÿãèí³ Êóíåãóíä³, öåé êíÿçü
çãàäóºòüñÿ ò³ëüêè ðàç, òà é òî
ïðèíàã³äíî ó ïðèì³òö³1889.
Ó ñåðåäèí³ 1247 ð., îð³ºí-
òîâíî ï³ñëÿ 2 ÷åðâíÿ, ó çàìêó Çâîëåí -- öåíòð³ îäíîéìåííîãî êîì³òàòó
Óãîðñüêîãî êîðîë³âñòâà (íèí³ Ñëîâà÷÷èíà) -- ó ïðèñóòíîñò³ óãîðñüêîãî
êîðîëÿ Áåëè ²V òà ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à
êè¿âñüêèé ìèòðîïîëèò Êèðèëî ²² äàâ øëþá Ëåâó Äàíèëîâè÷ó òà Êîí-
ñòàíö³¿ Áåë³âí³1890. Òðîõè ðàí³øå, ó 1239 ð., ñòàðøà ñåñòðà Êîíñòàíö³¿
-- Êóíåãóíäà (Ê³íãà) (1234--1292) áóëà âèäàíà çà ñàíäîìèðñüêîãî êíÿçÿ
Áîëåñëàâà, ñèíà Ëºøêà Á³ëîãî1891, ÿêèé ç 1243 ð. óòâåðäèâñÿ ó Êðàêîâ³.
×åðåç ñåñòåð áðàòè ùå á³ëüøå çáëèçèëèñÿ. Âàæëèâîþ áóëà ¿õ çóñòð³÷
ó êâ³òí³ 1268 ð. ïðè äâîð³ Áåëè IV â ïåð³îä íàéá³ëüøî¿ êîíôðîíòàö³¿
ì³æ Ëåâîì ³ Øâàðíîì Äàíèëîâè÷àìè. Êð³ì Êîíñòàíö³¿ òà Êóíåãóíäè
,òàì áóëà ùå ¿õ ñåñòðà Éîëàíà, äðóæèíà êàë³øñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà
Ïîáîæíîãî1892.
Øâàðí Äàíèëîâè÷ â³äðàçó æ íàìàãàâñÿ ïåðåìàíèòè íà ñâîþ ñòî-
ðîíó Áîëåñëàâà Ñîðîì'ÿçëèâîãî. Ó 1265 ð. â³í ùå ðîçãëÿäàâ éîãî ÿê
1888 Mysliński K. Polska a księstwo Halicko-Włodzimierskie na przełomie XIII i XIV wieku // Галицько-
Волинська держава: передумови, виникнення, історія, культура, традиції. Львів, 1993. С. 7--8.
1889 Kowalska B. Święta Kinga: rzeczywistość i legenda. Kraków, 2008. S. 229.
1890 Войтович Л. Князь Лев Данилович. Львів, 2012. С. 34--37.
1891 Balzer O. Genealogia Piastów. Kraków, 1895. S. 494--496.
1892 Там само.
Св. Кінга (Кунегунда) (1224–1292)
(Ікона XVIII ст. з монастиря
кларисок у Старому Сончі)

339
ñîþçíèêà1893. Àëå âæå ó 1266 ð. ä³-
éøëî äî â³äâåðòî¿ â³éíè1894, ó ÿê³é
Øâàðíà ï³äòðèìàâ ò³ëüêè Âàñèëü-
êî Ðîìàíîâè÷. Ãàëèöüê³ â³éñüêà íå
ïðèéøëè íà äîïîìîãó âîëèíñüêèì.
Âàñèëüêîâ³ Ðîìàíîâè÷ó ³ Øâàðíîâ³
Äàíèëîâè÷ó òàê ³ íå âäàëîñÿ âïëèíó-
òè íà ïîçèö³þ êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ.
Äî ñìåðò³ Áîëåñëàâ Ñîðîì'ÿçëèâèé
çàëèøàâñÿ â³ðíèì äðóãîì ³ ñîþçíè-
êîì ñâîãî ñâîÿêà Ëåâà Äàíèëîâè÷à.
ßêùî âîíè çì³íþâàëè ñâî¿ ïîë³òè÷-
í³ ñèìïàò³¿, òî ðîáèëè öå çàâæäè ðà-
çîì.Øâàðí Äàíèëîâè÷ ïîìåð ó 1269 ð.1895
Ó öüîìó æ ðîö³ ïîìåð ³ Âàñèëüêî
Ðîìàíîâè÷1896. Ï³ñëÿ ñìåðò³ Øâàðíà
Ëåâ áåç ïðîáëåì îïàíóâàâ Õîëìñüêå
òà Äîðîãè÷èíñüêå êíÿç³âñòâà. À ï³ñ-
ëÿ ñìåðò³ Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à --
ñòàâ ïîâíîïðàâíèì ñþçåðåíîì óñ³º¿
Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè, òîá-
òî êîðîë³âñòâà Ðóñ³. Ïðîòèâíèêè
òàêîãî âèñíîâêó ñïèðàþòüñÿ, â îñíî-
âíîìó, íà óÿâíó â³äñóòíîñòü ïðÿìèõ
ñâ³ä÷åíü ïðî öå ó â³äðåäàãîâàíîìó
ïðè äâîð³ Âîëîäèìèðà Âàñèëüêîâè-
÷à Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîìó ë³òîïèñ³.
Çì³íèòè äóìêó ¿ì çàâàæàº ³ ñôîð-
ìîâàíèé íåãàòèâíèé ñòåðåîòèï ïðî
êíÿçÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à, ÿêèé ì³ö-
íî âêîðåíèâñÿ ó ñâ³äîìîñò³ äîñë³ä-
íèê³â. Ïîëüñüêèé ³ñòîðèê Ä. Äîìáðîâñüêèé âàãàºòüñÿ ùîäî äàòè ñìåðò³
Âàñèëüêà ³ ñòàâèòü ¿¿ ó ïåð³îä³ 1268--1271 ðð.1897 Àëå, ÿêáè ó 1270 ð.
Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷ ùå æèâ, òî ÷è ì³ã áè Ëåâ Äàíèëîâè÷ êåðóâàòè
âîëèíñüêèìè êíÿçÿìè òà ùå é ³ çìóøóâàòè ¿õ áðàòè ó÷àñòü ó ïîõîäàõ,
ÿê³ íå â³äïîâ³äàëè ¿õí³ì ³íòåðåñàì?
À ì³æ òèì Ëåâ Äàíèëîâè÷ íå ò³ëüêè çìóñèâ ñâî¿õ áðàò³â âîëèíñüêèõ
êíÿç³â âçÿòè ó÷àñòü ó äàëåêîìó â³ä ¿õ ³íòåðåñ³â ïîõîä³ íà ï³äòðèìêó
éîãî ñâîÿêà óãîðñüêîãî êîðîëÿ Ñòåôàíà V, àëå çàëó÷èâ äî öüîãî ïîõîäó
ñâî¿õ ëèòîâñüêèõ ñîþçíèê³â. Ïîõ³ä 1271 ð., â ÿêîìó âçÿâ ó÷àñòü ùå îäèí
ñâîÿê êðàê³âñüêèé êíÿçü Áîëåñëàâ Ñîðîì'ÿçëèâèé, áóâ ñïðÿìîâàíèé
1893 Ипатьевская летопись. Стб. 864.
1894 Там же. Стб. 864, 867.
1895 Ипатьевская летопись. Стб. 868.
1896 Там же. Стб. 869.
1897 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S. 77--98.
Констанція (1237 після 1289), дружина Лева
Даниловича (барельєф Якима Крохмально-
го, храм Іоанна Хрестителя у Львові, 2011)

340
ïðîòè âðîöëàâñüêî-
ãî êíÿçÿ Ãåíð³õà IV
Ïðîáóñà, íàéá³ëüøî-
ãî ñîþçíèêà Ïøåìèñ-
ëà ²² Îòòîêàðà1898.
Ó 1270 ð. Ëåâ Äà-
íèëîâè÷ ïåðåí³ñ ñâîþ
ñòîëèöþ äî Ëüâîâà.
Ïðî éîãî êîíòàêòè
ç êðàê³âñüêèì äâî-
ðîì òà ïåðåáóâàííÿ
ó Ëüâîâ³ Êóíåãóíäè
ðîçïîâ³äàº òàêå ö³êà-
âå òà áàãàòå äæåðåëî,
ÿê Æèò³º ñâÿòî¿ Ê³í-
ãè1899. Êíÿçÿ Áîëåñëà-
âà V àâòîðè ïîëüñüêèõ ùîð³÷íèê³â ïðîçâàëè Ñîðîì'ÿçëèâèì çà òå, ùî
â³í äîòðèìàâñÿ îá³òíèö³ äðóæèíè ùîäî "øëþáó ÷èñòîòè", ïðî ùî ñë³-
äîì çà àâòîðàìè ùîð³÷íèê³â ïèñàëè õðîí³ñòè ßí Äëóãîø, Ìàðòèí Êðî-
ìåð, Ìàðòèí Áåëüñüêèé, Âëàäèñëàâ Õìåëüîâñêèé. Ïîïðè â³äñóòí³ñòü
ñåêñóàëüíèõ êîíòàêò³â, Êóíåãóíäà ìàëà çíà÷íèé âïëèâ íà ìóæà òà éî-
ãî ïîë³òèêó, ïîñò³éíî êîíòàêòóâàëà ç ñåñòðàìè, ñïðèÿëà ò³ñíîìó ñîþçó
Áîëåñëàâà Ñîðîì'ÿçëèâîãî ç Ëåâîì Äàíèëîâè÷åì, áóâàëà ïðè äâîð³ øó-
ðèíà òà ñåñòðè. Æèò³º, íàïèñàíå ï³ñëÿ ñìåðò³ êíÿãèí³ ó 1292 ð. ó çàñíî-
âàíîìó íåþ ìîíàñòèð³ êëàðèñîê ó Ñòàðîìó Ñîí÷³. Ó òîìó æ ìîíàñòèð³
ïðèéíÿëà ÷åðíåöòâî îäíà ç äîíüîê Ëåâà Äàíèëîâè÷à òà Êîíñòàíö³¿ --
Ñâÿòîñëàâà1900. Òàì âîíà ³ ïîìåðëà ó 1302 ð.1901 Ñàìà Êîíñòàíö³ÿ òàêîæ
áóâàëà ó öüîìó ìîíàñòèð³ ³, í³áè-òî íàâ÷àëà ÷åðíèöü ñï³âó1902. Çèìîþ
1287--1288 ðð. ï³ä ÷àñ ïîõîäó õàíà Òåëåáóãè òàì âîíà ïåðåõîâóâàëàñÿ
ðàçîì ç Êóíåãóíäîþ1903. Êîíñòàíö³ÿ âçàãàë³ òàêîæ ïðèñëóõàëàñÿ äî ñå-
ñòðè, ÿêà ï³ä ÷àñ â³äâ³äèí ñõèëÿëà ¿¿ äî õðèñòèÿíñüêèõ ÷åñíîò, çîêðåìà
ïðîÿâëÿëà ìèëîñåðäÿ äî çíåäîëåíèõ ³ íåì³÷íèõ ó ñâîºìó äâîð³ ó Ëüâî-
â³1904. Çà ëåãåíäîþ Ëåâ Äàíèëîâè÷ ïîõîðîíèâ äðóæèíó ó êîñòåë³ ²îàííà
Õðåñòèòåëÿ, ñïåö³àëüíî çáóäîâàíîìó äëÿ íå¿. Íàâêîëî öüîãî õðàìó ³
1898 Ипатьевская летопись. Стб. 870; Schlesisches Urkündenbuch. T.4 / Ed. Winfried Irgang. Köln--
Wien, 1988. № 124--127.
1899 Див.: Войтович Л. Де була столиця Лева Даниловича? (Джерелознавчий аспект проблеми) //
До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. Т.
1. Київ--Львів, 2004. С. 712--720.
1900 Див.: Cecylian Niezgoda. Błogosławiona Salomea Piastówna. -- Kraków, 1996. -- S. 223.
1901 Линниченко И. Известия о взаимоотношении России и Польши // Записки ун-та св. Владии-
мира. -- Т. 9. -- Киев, 1882. -- С. 223; Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów książąt halicko-wołyń-
skich. -- Poznań--Wrocław, 2002. -- S. 226--230.
1902 Vita et miracula sanctae Kingae. -- P. 716.
1903 Długosz J. Vita beatae Kunegundis // Joannis Dlugosii Senioris Opera omnia / Wyd. A.Przeździecki.
-- T. 1. -- Cracoviae, 1887. -- P. 269.
1904 Vita et miracula sanctae Kingae ducissae Cracoviensis / Ed. W.Kętrzyński // Monumenta Poloniae
Historica. T. 4. Lwów, 1884. P. 684, 716.
Костел Іоана Хрестителя у Львові. Сучасний вигляд

341
éîãî çàñíóâàííÿ ïðîäîâæóºòüñÿ äèñêóñ³ÿ, ÿêà âèõîäèòü çà ðàìêè öüîãî
äîñë³äæåííÿ. Íå âèêëþ÷åíî, ùî êíÿãèíÿ ïîõîâàíà ó êàïëèö³ Íèæíüî-
ãî çàìêó, öåðêâ³ ñâ. Þð³ÿ, ïàòðîíàëüíîìó õðàì³ ¿¿ ñèíà êîðîëÿ Þð³ÿ
Ëüâîâè÷à, ÷è ó ³íøîìó õðàì³.
Æèò³º ñâ. Ê³íãè ö³ëêîì çàñëóãîâóº íà äîâ³ðó ÿê äæåðåëî, ñôîðìî-
âàíå ñó÷àñíèêàìè íåâäîâç³ ï³ñëÿ îïèñóâàíèõ ïîä³é. Âïåðøå ïèòàííÿ
ïðî êàíîí³çàö³þ êíÿãèí³ Ê³íãè áóëî ï³äíÿòå ó 1401 ð. íà ïðîõàííÿ
àáàòèñè ñîíäåöüêîãî ìîíàñòèðÿ Çåëåíüñüêî¿. Òîä³ æ ïîäàíî ðóêîïèñ
¿¿ "Æèò³ÿ"1905. Öåé ðóêîïèñ â ê³íö³ XVII ñò. äîñë³äæóâàëè êîì³ñàðè
êàíîí³çàö³éíîãî ïðîöåñó Ì. ². Ôðàíêîâè÷ òà Ô. Ïåòðèêîâñüêèé1906, ï³ç-
í³øå -- Ã. Çåéññáåðã1907, âèäàâåöü "Æèò³ÿ" â³äîìèé ïîëüñüêèé àðõåî-
ãðàô Â. Êåìïòøèíüñêèé1908, Ð. Ï³ëàò1909, Ï. Äàâ³ä1910, Î. Ñâÿíòåê1911 òà
Ì. Ã. Â³òêîâñüêà1912. ßê çâè÷íî â àã³îãðàô³¿, "Æèò³º" ñêëàäàºòüñÿ ç
äâîõ ÷àñòèí: á³îãðàô³¿ ñâÿòî¿ òà "÷óäåñ". Ïðîàíàë³çóâàâøè ðóêîïèñè
"Æèò³ÿ" ³ éîãî äæåðåëà, ìîæíà ñòâåðäæóâàòè, ùî äðóãà éîãî ÷àñòèíà
áóëà íàïèñàíà íå ðàí³øå 1329 ð. À á³îãðàô³ÿ ñâÿòî¿ áóëà ñêëàäåíà â³ä-
ðàçó ï³ñëÿ ïîä³é, ïðî ÿê³ "Æèò³º" ðîçïîâ³äàº -- áëèçüêî 1320 ð. ÿê ³
ââàæàâ Â. Êåìïòøèíüñüêèé1913.
Âèð³øàëüíèì àðãóìåíòîì ó äàòóâàíí³ îðèã³íàëó "Æèò³ÿ" áóëà íåâ³-
äîìà óãîðñüêà õðîí³êà. ˉ¿ âèêîðèñòàëè àâòîð ðóêîïèñó 1401 ð. ³ õðîí³ñò
ßí Äëóãîø. Íåþ êîðèñòóâàëèñÿ ³ ïðè óêëàäàíí³ ðóêîïèñó. Íà äóìêó
ôðàíöóçüêîãî äîñë³äíèêà Ï. Äàâ³äà, àâòîð ïåðøî¿ ÷àñòèíè "Æèò³ÿ" âè-
êîðèñòàâ õðîí³êó êàïåëàíà êîðîëÿ Ëàéîøà ² Ìàðêà Êàëüò³, ÿêèé çà-
ê³í÷èâ çâåäåííÿ õðîí³ê ç ³ñòîð³¿ Óãîðùèíè 15 òðàâíÿ 1358 ð.1914. Câî¿
ì³ðêóâàííÿ Äàâ³ä áàçóâàâ íà ïåðåêîíàíí³, ùî íå ³ñíóº ³íøî¿ óãîðñüêî¿
õðîí³êè, îêð³ì õðîí³êè Ìàðêà Êàëüò³, çâ³äêè ìîæíà áóëî áè ïî÷åðï-
íóòè ìàòåð³àëè äëÿ "Æèò³ÿ". Â³í ââàæàâ, ùî íå ìîãëà ó Ïîëüù³ çáå-
ðåãòèñÿ óãîðñüêà õðîí³êà, ÿêî¿ á íå çíàëè ó ñàì³é Óãîðùèí³. Áàãàòî
³ëþì³íîâàí³ (ïðèêðàøåí³ ì³í³àòþðàìè-³ëþñòðàö³ÿìè) êîï³¿ õðîí³êè
Ìàðêà Êàëüò³ âèãîòîâëÿëèñÿ â³ä 1370 ð. Íèí³ ¿õ â³äîìî àæ ï'ÿòü. Îä-
íà ç íèõ ì³ñòèòü 135 ì³í³àòþð. Ó 1374 ð. ¿¿ ïîäàðóâàëè ôðàíöóçüêîìó
êîðîëåâ³ Êàðëó V. Äóæå éìîâ³ðíî, ùî òàêà êîï³ÿ áóëà é ó Ïîëüù³, òîä³
îá'ºäíàí³é ïåðñîíàëüíîþ óí³ºþ ç Óãîðùèíîþ. Àëå Ï. Äàâ³ä íå çâåðíóâ
óâàãè íà àíàë³ç Â. Êåìòøèíüñêîãî, ÿêèé, çâ³ðèâøè òåêñò Ìàðêà Êàëüò³
ç â³äïîâ³äíèìè ì³ñöÿìè Æèò³ÿ, ïðèéøîâ äî âèñíîâêó, ùî àâòîð Æèò³ÿ
1905 Zaleski St. Kinga i jej klasztor starosąndecki. Lwów, 1882. S. 6, 68.
1906 Vita et miracula sanctae Kingae. P. 664--665.
1907 Zeissberg H. Dziejopysarstwo polskie wieków średnich. T. 1. Warszawa, 1877. S. 121--135.
1908 Vita et miracula sanctae Kingae. P. 669--676.
1909 Pilat R. Historia literatury polskiej w wiekach średnich. T. 1. Warszawa, 1926. S. 142--153.
1910 David P. Les sources de l'histoire de Pologne -- a l'epoque des Piasts (963-1386). Paris, 1934. P.
168--175.
1911 Świątek O. Z dziejów polskiego żywotopisarstwa świątych. Lublin, 1937. S. 11--23.
1912 Witkowska M. H. Vita Sanctae Kyngae Ducissae Cracoviensis jako żródło hagiogra czne // Roczniki
Humanistyczne. 1962. S. 51--61, 68, 92.
1913 Войтович Л. Де була столиця Льва Даниловича? С. 712--720.
1914 Képes Kronika. Kálti Márk kronikája a magyarok tètteirol / Ford. L.Gereb. Budapest, 1952. 49--52
оld; David P. Op. cit. P. 170.

342
êîðèñòóâàâñÿ ³íøèì íåâ³äî-
ìèì óãîðñüêèì êîäåêñîì äðó-
ãî¿ ïîëîâèíè Õ²²² ñò. Öÿ õðîí³-
êà ìîãëà ïîòðàïèòè ó Ñòàðèé
Ñîí÷ ðàçîì ç ³íøèìè êíèãàìè
Ê³íãè. Àëå çàãèíóëà ç ðåøòîþ
ñîíäåöüêèõ ðóêîïèñ³â, ñåðåä
ÿêèõ áóâ ³ ïñàëòèð, ç ÿêîãî
ìîëèëàñÿ êíÿãèíÿ Ê³íãà1915.
Òîìó ï³çí³ø³ óãîðñüê³ õðîí³ñ-
òè ïðî íå¿ í³÷îãî íå çíàëè.
Ïðîàíàë³çóâàâøè óãîðñüê³
õðîí³êè, ÿ çðîáèâ âèñíîâîê,
ùî òàêèì êîäåêñîì ìîãëà áó-
òè ò³ëüêè Õðîí³êà ìàã³ñòðà
Àêîøà. Â³í ìàâ óí³âåðñèòåò-
ñüêó îñâ³òó, ó 1242--45 ðð.
áóâ êàïåëàíîì êîðîëÿ Áåëè
IV, ó 1248--61 ðð. -- êàíöëå-
ðîì êîðîëåâè -- ìàòåð³ Ê³íãè,
îäíî÷àñíî çàéìàþ÷è óðÿä êóñòîñà ó Ñåêåøôåãåðâàð³ (1248--1251) òà
ïðîáñòà ó Áóä³ (1254--1273). Äî çâåäåíî¿ õðîí³êè Ìàðêà Êàëüò³ ç ïðàö³
ìàã³ñòðà Àêîøà âêëþ÷åíî ñïèñîê óãîðñüêèõ êîðîë³â çà 1162--1205 ðð.,
äîïîâíåíèé ó 1270--1272 ðð. êîðîòêèìè ðîçïîâ³äÿìè ïðî ïîä³¿ 1205--
1272 ðð. Ìàã³ñòð Àêîø òàêîæ âíîñèâ ñâî¿ ïîïðàâêè ó "Ä³ÿííÿ óãîð-
ö³â", ÿê³ äîïîâíèâ ñïèñêîì çíàòíèõ ðîäèí óãîðñüêîãî ïîõîäæåííÿ1916.
Çà éîãî âåðñ³ºþ, çàñíîâíèê äèíàñò³¿ Àðïàä³â áóâ ò³ëüêè îäíèì ç óãîð-
ñüêèõ âîæä³â1917. Íà äóìêó áàãàòüîõ óãîðñüêèõ äîñë³äíèê³â (Ä. Äüºðô³,
Ë. Õàéíåìàí, Ð. Ô. Êàéíäëü, ². Ìàäæàð, Á. Õîìàí, ß. Õîðâàò, Å. Ìà-
þñ), ìàã³ñòð Àêîø íàëåæàâ äî íàéâèäàòí³øèõ óãîðñüêèõ õðîí³ñò³â.
Äüºðäü Äüºðô³, íàâ³òü, ââàæàâ éîãî àâòîðîì çíàìåíèòèõ "Ä³ÿíü ãóí³â".
Õî÷à àâòîðñòâî ö³º¿ ïàì'ÿòêè, çäåá³ëüøîãî, ïðèïèñóþòü êë³ðèêó êîðî-
ëÿ Ëàñëî IV, ÿêèé ïèñàâ ó 1282--1285 ðð.1918 Ìàã³ñòð Àêîø áóâ áëèçü-
êèì äî ðîäèíè êîðîëÿ Áåëè IV. À ç Ê³íãîþ çíàâñÿ îñîáèñòî. Îòîæ,
êîëè êíÿãèíÿ ïðîâ³äóâàëà áàòüê³âùèíó, â³í ì³ã ïîäàðóâàòè ¿¿ ñâîþ õðî-
í³êó. Ìàðê Êàëüò³, ÿêèé êðèòè÷íî ñòàâèâñÿ äî ïðàöü ïîïåðåäíèê³â,
ïåðåðîáèâ ³ ñêîðîòèâ ïî÷àòêîâèé òåêñò ìàã³ñòðà Àêîøà, çàëèøèâøè
ëèøå ñóõèé ïåðåë³ê ³ ïîä³é. Îñê³ëüêè Àêîø áóâ ³äåîëîãîì áàðîí³â, ³,
ïîä³áíî äî íèõ, ââàæàâ êîðîëÿ ò³ëüêè ïåðøèì ñåðåä ð³âíèõ, ó òåêñò³
ìîãëè áóòè äåÿê³ îö³íêè íå äóæå ïðèºìí³ äëÿ Àðïàä³â îö³íêè. Ïðàâäà,
òóò º ³ ïåâí³ çàñòåðåæåííÿ. Ó Æèò³¿ ñìåðòü êîðîëÿ Àíäð³ÿ ²² ïîìèëêîâî
äàòîâàíà 26 âåðåñíåì 1235 ð. çàì³ñü 21 âåðåñíÿ 1235 ð. Çðîçóì³ëî, ùî
ìàã³ñòð Àêîø íå ì³ã áè òàê ïîìèëèòèñÿ, àëå öå ëåãêî ì³ã çðîáèòè àâòîð
1915 Vita et miracula sanctae Kingae. P. 678--679.
1916 Войтович Л. Де була столиця Льва Даниловича? С. 712--720.
1917 Györ y G. Kronikáink és magyár ostorténet. Budapest, 1948. 171, 188 old.
1918 Malyusz E. A  uróczy Kroniká és förrásai. Budapest, 1967. 53 old.
Печатка краківського князя
Лєшка Чорного (1279–1288)

343
Æèò³ÿ, ÿêèé êîðèñòóâàâñÿ éîãî õðîí³êîþ1919.
Íàâåäåí³ àðãóìåíòè, à òàêîæ àíàë³ç â³äîìîñòåé ïðî ³íôîðìàòîð³â
àâòîðà Æèò³ÿ, çãàäàíèõ ó òåêñò³ (á³ëüø³ñòü ³ç íèõ ìîæíà ëåãêî ³äåí-
òèô³êóâàòè), äîçâîëÿþòü äàòóâàòè ôîðìóâàííÿ ïåðøî¿ ÷àñòèíè Æèò³ÿ
áëèçüêî 1320 ð.
Æèò³º îäíîçíà÷íî ñâ³ä÷èòü ïðî áëèçüê³ ñòîñóíêè ëüâ³âñüêîãî ³ êðà-
ê³âñüêîãî äâîð³â. Òàê ñàìî ñèíõðîííî ³ ó ò³ñíîìó ñîþç³ âèñòóïàëè âîíè
ï³ñëÿ ñìåðò³ óãîðñüêîãî êîðîëÿ Ñòåôàíà V ³ çàãèáåë³ êíÿçÿ Áåëè Ðîñ-
òèñëàâè÷à, ïðè ï³äòðèìö³ Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà â áîðîòüá³ çà Àâñòð³é-
ñüêó ñïàäùèíó íà çàêëþ÷íîìó åòàï³, ó÷àñò³ ¿õ â³éñüê ó áèòâ³ ï³ä Äþðí-
êóðòîì 26 ñåðïíÿ 1278 ð. òà ³íøèõ âàæëèâèõ òîãî÷àñíèõ ïîä³ÿõ1920.
Ï³ñëÿ 6 ãðóäíÿ 1279 ð. êðàê³âñüêèé êíÿçü Áîëåñëàâ Ñîðîì'ÿçëèâèé
ïîìåð1921. Ç îãëÿäó íà òå, ùî â³í äîòðèìàâñÿ îá³òíèö³ "øëþáó ÷èñòîòè"
ç Êóíåãóíäîþ, ñïàäêîºìö³â ó íüîãî íå áóëî. Ùå ó 1273 ð. Áîëåñëàâ îãî-
ëîñèâ ñïàäêîºìöåì äâîþð³äíîãî ïëåì³ííèêà -- ñºðàäñüêîãî êíÿçÿ Ëºø-
êà ×îðíîãî, ùî âèêëèêàëî ñïðîòèâ ³íøèõ êíÿç³â òà çíàò³, ÿê³ ï³äòðè-
ìàëè ïðåòåíç³¿ îäíîãî ç îïîëüñüêèõ êíÿç³â Âëàäèñëàâà1922. Ðîçãîðòàëàñÿ
áîðîòüáà çà êðàê³âñüêèé ïðåñòîë, âîëîäàð ÿêîãî ââàæàâñÿ íîì³íàëüíèì
ñþçåðåíîì Ïîëüù³. Ïîëüñüêà çíàòü ðîçä³ëèëàñÿ, àëå á³ëüø³ñòü òàêè
áóëà íà ñòîðîí³ Ëºøêà ×îðíîãî. Îñíîâíèì ñóïåðíèêîì Ëºøêà ×îðíîãî
íåñïîä³âàíî âèñòóïèâ Ëåâ Äàíèëîâè÷ -- íà òîé ÷àñ ñþçåðåí êîðîë³âñòâà
Ðóñ³, òîáòî Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè1923.
Çðîçóì³ëî, ùî Ëåâ Äàíèëîâè÷ âîëîä³â äîñòîâ³ðíîþ ³íôîðìàö³ºþ
ïðî ñèòóàö³þ â Ïîëüù³. Äî òîãî æ â³í ðîçðàõîâóâàâ íà ñîë³äíó ï³ä-
òðèìêó: âîëèíñüêèõ êíÿç³â, óëóñáåêà Íîãàÿ -- ôàêòè÷íîãî âîëîäàðÿ
ïðè÷îðíîìîðñüêèõ ñòåï³â òà Íèæíüîãî Äóíàþ, ÷àñòèíè ïîëüñüêî¿ åë³-
òè òà ìàçîâåöüêèõ êíÿç³â Êîíðàäà òà Áîëåñëàâà, ñèí³â Çåìîâèòà, ñâîãî
çÿòÿ -- áèòîìñüêîãî ³ ãëîãîâñüêîãî êíÿçÿ Êàçèìèðà Âëàäèñëàâîâè÷à òà
éîãî áðàòà îïîëüñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà ³ ÷åõ³â. Ïî êóæåëþ ÿê ÷îëîâ³ê
Êîíñòàíö³¿ â³í òàê³ ïðàâà ìàâ. ² ñïðîáà ñêîðèñòàòèñÿ íèìè, çîâñ³ì íå
áóëà ïîë³òè÷íîþ àâàíòþðîþ -- ó ñåðåäí³ â³ê³ ïîä³áí³ ñïðîáè ðîáèëèñÿ ³
çà ìåíø ñïðèÿòëèâèõ îáñòàâèí. Ó âèïàäêó óñï³øíîãî çàâåðøåííÿ áî-
ðîòüáè çà êðàê³âñüêèé ïðåñòîë Ëåâ Äàíèëîâè÷ â³äðàçó ñòàâ áè ñåðéîç-
íèì êîíêóðåíòîì í³ìåöüêîãî êîðîëÿ Ðóäîëüôà ² ó Öåíòðàëüíî-Ñõ³äí³é
ªâðîï³. Áóâ áè â³äíîâëåíèé ïîë³òè÷íèé áàëàíñ, ïîðóøåíèé çàãèáåëëþ
÷åñüêîãî êîðîëÿ Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà, ÿêèé áóâ ñîþçíèêîì Ëåâà Äà-
íèëîâè÷à òà Áîëåñëàâà Ñîðîì'ÿçëèâîãî. Ìîæëèâî, ùî äî ïîòàºìíèõ
ïëàí³â Ëåâà Äàíèëîâè÷à ³ âõîäèëî ïðîäîâæåííÿ ïîë³òèêè áàòüêà ó íà-
ïðÿìêó çâ³ëüíåííÿ â³ä ìîíãîëüñüêî¿ îï³êè, äëÿ ÷îãî äàâ áè ìîæëè-
â³ñòü ñòàðøèé ïîëüñüêèé ïðåñòîë. Äëÿ òàêîãî ïðèïóùåííÿ äàº ï³äñòàâè
1919 Войтович Л. Де була столиця Льва Даниловича? С. 719--720.
1920 Див.: Войтович Л. Лев Данилович князь галицько-волинський (бл. 1225 -- бл. 1301). Львів,
2014. С. 169--175, 181--191.
1921 Balzer O. Genealogia Piastów. Kraków, 2005. S. 489--490.
1922 Samsonowicz H. Leszek Czarny // Poczet krolów i ksążąt polskich. Warszawa, 1980. S. 198.
1923 Kronica Dzierzwy / Ed. К. Pawłowski // Monumenta Poloniae Historica. Nowa series. T. 15. Kraków,
2013. P. 83.

344
ôàêò øëþáó õîëìñüêîãî êíÿçÿ Þð³ÿ Ëüâîâè÷à ç äî÷êîþ òâåðñüêîãî ³
âåëèêîãî âîëîäèìèðñüêîãî êíÿçÿ ßðîñëàâà ßðîñëàâè÷à1924, áðàò ÿêî¿,
Ñâÿòîñëàâ ßðîñëàâè÷, òðèìàâ Òâåðñüêå êíÿç³âñòâî ³ òåæ ïðåòåíäóâàâ
íà ïåðø³ñòü ó Ï³âí³÷íî-Ñõ³äí³é Ðóñ³. Â ³íø³é ñèòóàö³¿ òàêèé øëþá,
ÿêèé ñêð³ïëþâàâ òâåðñüêî-ãàëèöüêèé ñîþç, áóâ áè ïîçáàâëåíèé ñåí-
ñó. Íà ìîþ æ äóìêó, îñîáëèâî âàæëèâèì áóëî òå, ùî êíÿãèíÿ-âäîâà
Êóíåãóíäà òàêîæ ï³äòðèìóâàëà ñâîãî ñâîÿêà Ëåâà Äàíèëîâè÷à, ÷åðåç
ùî ï³çí³øå ìàëà íåïðîñò³ ñòîñóíêè ç Ëºøêîì ×îðíèì. Â ðåçóëüòàò³ ó
1284 ð. âîíà çìóøåíà áóëà ñïî÷àòêó â³äìîâèòèñÿ â³ä áåöüêî¿ òà êîð÷èí-
ñüêî¿ êàøòåëÿí³é, à çãîäîì, 24 êâ³òíÿ 1289 ð. âñòóïèòè äî ìîíàñòèðÿ
êëàðèñîê â Ñòàðîìó Ñîí÷³1925
² âñå æ íàéá³ëüøèìè ïðîòèâíèêàìè ïëàí³â ãàëèöüêîãî êíÿçÿ áó-
ëè íå Ëºøêî ×îðíèé òà éîãî ñîþçíèê óãîðñüêèé êîðîëü Ëàñëî Êóí, à
áðàòè Ëåâà Äàíèëîâè÷à: Âîëîäèìèð Âàñèëüêîâè÷ òà Ìñòèñëàâ Äàíè-
ëîâè÷. Âîëèíñüê³ êíÿç³ âàæêî ïåðåíîñèëè çâåðõí³ñòü ñòàðøîãî áðàòà.
Âîëèíñüê³ â³éñüêà âçÿëè ó÷àñòü ó ö³é â³éí³ ï³ä òèñêîì îðäèíö³â. Íà
ñàìîìó ïî÷àòêó 1280 ð. â ñòàâêó Íîãàÿ â ²ñàê÷³ ïðèáóëî ïîñîëüñòâî
Ëåâà Äàíèëîâè÷à ç ïðîõàííÿì ïðî äîïîìîãó ó ïîëüñüê³é êàìïàí³¿1926.
Íîãàé âèñëàâ â³éñüêî íà ÷îë³ ç åì³ðàìè Êîí÷àêîì, Êåçåºì ³ Êóáîòàêîì,
ÿêå ðàçîì ç ãàëèöüêî-âîëèíñüêèìè äðóæèíàìè âèðóøèëî ó ïîõ³ä íà
Êðàê³â1927.
23 ëþòîãî 1280 ð. ï³ä ì. Ãîæë³öå íà ð. Êîïøèâ'ÿíö³ çà Ñàíäîìèðîì
äîðîãîþ íà Êðàê³â â³äáóëàñÿ âèð³øàëüíà áèòâà1928. Ïîëüñüêå â³éñüêî, ó
1924 Ипатьевская летопись // Полное собрание руських летописей. Т. 2. Санкт-Петербург, 1908.
Стб. 884.
1925 Див.: Homza M. Sytuacja polityczna Spiszu do począków XIV w. // Historia scepusii. Vol. 1. Brati-
slava--Kraków, 2009. S. 166--167.
1926 Селезнев Ю.В. Ногай -- полководець и политик Золотой Орды // Новик: Сборник научных
работ аспирантов и студентов исторического факультета Воронежского государственного
университета. Вып. 3. Воронеж, 2000. С. 29.
1927 Там же. С. 29.
1928 Ипатьевская летопись. Стб. 881--882; Rocznik Tracki // Monumenta Poloniae Historica. T. 2.
Печатка князя Лева Даниловича (Атрибутація Ярослава Книша)

345
ñêëàä³ ÿêîãî áóëî ëèøå 600 ëèöàð³â, î÷îëþâàëè êðàê³âñüêèé ïàëàòèí
Ïåòðî òà ñàíäîìèðñüêèé ïàëàòèí ßíóø1929. Áèòâà çàê³í÷èëàñÿ ðîçãðî-
ìîì â³éñüêà Ëåâà Äàíèëîâè÷à, ìîæëèâîþ ïðè÷èíîþ ÿêîãî ñòàëà ïî-
âåä³íêà âîëèíñüêèõ êíÿç³â, ÿê³ ìîãëè çàëèøèòè ïîëå áèòâè íà ðàíí³é
ñòàä³¿.
Â³éñüêî Ëåâà â³äñòóïèëî àæ äî Ëüâîâà, ïðè òîìó, ùî Ëºøêî ×îð-
íèé ïî÷àâ éîãî ïåðåñë³äóâàííÿ ò³ëüêè ÷åðåç 15 äí³â. Òîä³ ó áåðåçí³
1280 ð. â³í çäîáóâ ³ ðîçîðèâ ì. Ïåðåâîðñüê1930 ³ ðóøèâ äî Áåðåñòÿ, îä-
íàê ñïðîáà íàïàäó ïðîâàëèëàñÿ1931 ÷åðåç âòîðãíåííÿ íà Ëþáë³íùèíó
ÿòâÿã³â ÿê ñîþçíèê³â Ëåâà Äàíèëîâè÷à1932. Â³éñüêî Ëºøêà ×îðíîãî ðîç-
áèëî ¿õ ³ ïåðåñë³äóâàëî àæ çà ð. Íàðåâ1933.
Íà ïî÷àòêó 1281 ð. Ëºøêî ×îðíèé íà ñâî¿é çåìë³ â³äáèâ íàïàä ìîí-
ãîëüñüêîãî â³éñüêà, ÿêå ïðèéøëî íà ï³äòðèìêó Ëåâà Äàíèëîâè÷à1934.
Îêðèëåíèé ïåðåìîãîþ, êðàê³âñüêèé êíÿçü ïî÷àâ ðîçïðàâëÿòèñÿ ç ïîëü-
ñüêèìè ñîþçíèêàìè Ëåâà Äàíèëîâè÷à. Ó 1282 ð. â³í ï³äáèâ ìîëîäøîãî
ç ìàçîâåöüêèõ êíÿç³â ïëîöüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà Çåìîâèòîâè÷à âèñòó-
ïèòè ïðîòè ñòàðøîãî áðàòà ÷åðñüêîãî êíÿçÿ Êîíðàäà. Ëåâ Äàíèëîâè÷
íåãàéíî âèñëàâ íà äîïîìîãó Êîíðàäó Çåìîâèòîâè÷ó äðóæèíè, î÷îëåí³
ñëîí³ìñüêèì êíÿçåì Âàñèëüêîì Ðîìàíîâè÷åì òà õîëìñüêèì êíÿçåì
Þð³ºì Ëüâîâè÷åì1935. Öÿ ï³äòðèìêà äàëà çìîãó ÷åðñüêîìó êíÿçþ âòðè-
ìàòè ñâî¿ ïîçèö³¿ ó Ìàçîâ³¿, õî÷à ñàìà ìàçîâåöüêà óñîáèöÿ çàòÿãíóëàñÿ.
Çâ'ÿçàíèé â³éíàìè ç óãîðñüêèì êîðîëåì òà êðàê³âñüêèì êíÿçåì, Ëåâ
Äàíèëîâè÷ íå ì³ã ïðèä³ëÿòè öüîìó ðåã³îíó á³ëüøå óâàãè.
Ó ëþòîìó 1285 ð., êîëè â³éñüêî Ëåâà Äàíèëîâè÷à ðàçîì ç îðäèí-
öÿìè ïåðåáóâàëî ó ïîõîä³ â Óãîðùèí³, Áîëåñëàâ Çåìîâèòîâè÷ ñïóñòî-
øèâ îêîëèö³ Ùåêàðåâà. Ïîâåðíóâøèñü ç Óãîðùèíè, Ëåâ Äàíèëîâè÷
ç'ºäíàâñÿ ç âîëèíñüêèìè â³éñüêàìè, î÷îëåíèìè ñëîí³ìñüêèì êíÿçåì
Âàñèëüêîì Ðîìàíîâè÷åì, ³ íàïàâ íà çåìë³ ïëîöüêîãî êíÿçÿ, ä³éøîâ-
øè äî Âèøãîðîäà. Ñîþçíèê Ëåâà Äàíèëîâè÷à, ÷åðñüêèé êíÿçü Êîíðàä,
âòîðãíóâñÿ ó Ñàíäîìèðñüêó òà Êðàê³âñüêó çåìë³ ³ ä³éøîâ äî ñàìîãî
Êðàêîâà, äå ì³ùàíè, óòðèìàâøè Âàâåëü, ïî÷àëè ñï³øíî çâîäèòè íîâ³
ì³ñüê³ óêð³ïëåííÿ1936. Äî ö³º¿ â³éíè Ëåâ Äàíèëîâè÷ çàëó÷èâ ³ ëèòîâ-
ö³â, ÿê³ ñïóñòîøèëè Ëþáë³íùèíó1937. Áðîí³ñëàâ Âëîäàðñüêèé ñëóøíî
òðàêòóâàâ ïîä³¿ 1285 ð. ÿê øèðîêîìàñøòàáíó â³éíó Ëºøêà ×îðíîãî ç
Lwów, 1872. S. 847, 878; Rocznik franciszkański krakowski // Monumenta Poloniae Historica. T. 3.
Lwów, 1878. S. 50--51; Krakowski S. Obrona pogranicza wschodniego Małopolski za Leszka Czarnego
// Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Łódzkiego. Nauki Humanistyczno-Społeczne. Seria 1. Z. 15. Histo-
ria. Łódź, 1960. S. 89--105.
1929 Kronika Dzierzwy. S. 83.
1930 Ипатьевская летопись. Стб. 872.
1931 Там же. Стб. 889--890.
1932 Włodarski B. Problem jaćwiecki w stosunkach polsko-ruskich // Zapiski Historyczne. T. 24. 1958.
1933 Kronika Dzierzwy. S. 83.
1934 Jackson P. Mongołowie i Zachód. Warszawa, 2007. S. 251.
1935 Ипатьевская летопись. Стб. 882--887.
1936 Kronika Dzierzwy. S. 85.
1937 Ипатьевская летопись. Стб. 888--889.

346
Ðîìàíîâè÷àìè1938. Î÷åâèäíî, ùî öå áóëî ïðîäîâæåííÿ áîðîòüáè çà êðà-
ê³âñüêèé ïðåñòîë.
Ó 1286 ð. â³éñüêî Ëåâà Äàíèëîâè÷à ðàçîì ç ñîþçíèìè ëèòîâñüêèìè
äðóæèíàìè çàõîïèëî çàìîê Ãîñòèí (íèí³ ó Âåëèêîïîëüñüêîìó âîºâîä-
ñòâ³). Ïðèêðèâàâ öåé ïîõ³ä ÷åðñüêèé êíÿçü Êîíðàä -- ñîþçíèê Ëåâà
Äàíèëîâè÷à1939.
Ëåâ Äàíèëîâè÷ ç Íîãàºì, ÿêèé éîãî ï³äòðèìóâàâ, ïðîòè âëàñíîãî
áàæàííÿ âòÿãíóëè ó öþ áîðîòüáó ïðàâèòåëÿ Çîëîòî¿ Îðäè Òåëåáóãó. Âî-
ñåíè 1287 ð. â³í îðãàí³çóâàâ ïîõ³ä ó Ïîëüùó. ²ñòîðèêè ïåðåâàæíî íåâ³ð-
íî îö³íþþòü öåé ïîõ³ä. Öå áóâ íå çâè÷àéíèé íàá³ã, à øèðîêîìàñøòàá-
íèé ïîõ³ä âåëèêîãî â³éñüêà, î÷îëåíîãî ñàìèì õàíîì. Ðàçîì ç ïîõîäàìè
â Óãîðùèíó 1286--1287 ðð. öþ ïîä³þ âàðòî ðîçãëÿäàòè â êîíòåêñò³ ïðî-
äîâæåííÿ â³éíè êîðîë³âñòâà Ðóñ³, òîáòî Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæà-
âè, ïðîòè óãîðñüêî-ïîëüñüêîãî ñîþçó. Ëåâ Äàíèëîâè÷ çàëó÷èâ äî ö³º¿
â³éíè Íîãàÿ, àëå Òåëåáóãà, íàìàãàþ÷èñü çâ³ëüíèòèñÿ â³ä îï³êè íàéìî-
ãóòí³øîãî ç óëóñáåê³â ³ ðåâíóþ÷è îñòàííüîãî äî éîãî óñï³õ³â, âèð³øèâ
âçÿòè ³í³ö³àòèâó ó ñâî¿ ðóêè. Òåëåáóãà ïðàãíóâ çîâí³øíüîïîë³òè÷íîãî
óñï³õó, ÿêèé ï³äíÿâ áè éîãî àâòîðèòåò. Òàêèì óñï³õîì ìîãëî áóòè ïå-
ðåòâîðåííÿ óãîðñüêèõ òà ïîëüñüêèõ ïðàâèòåë³â â ïðÿìèõ îðäèíñüêèõ
âàñàë³â. Ïðè öüîìó Òåëåáóç³ ðîçõîäèëîñÿ, ùîáè âîíè íå ñòàëè âàñàëàìè
Íîãàÿ, ÿê áîëãàðñüê³ òà ñåðáñüê³ ïðàâèòåë³.
Ç õàíîì Òåëåáóãîþ éøëè éîãî äâîþð³äíèé áðàò îãëàí Àëêóé, ÷åðí³-
ã³âñüê³ òà ³íø³ ðóñüê³ óä³ëüí³ êíÿç³. Ïðèºäíàòèñÿ äî õàíñüêîãî â³éñüêà
îòðèìàâ íàêàç ³ Íîãàé. Íàéêîðîòøèé øëÿõ â ïîëüñüê³ çåìë³ äî Êðà-
êîâà ëåæàâ ÷åðåç Ïåðåìèøëü, íèì ³ ï³øëî â³éñüêî Íîãàÿ, ïðîéøîâøè
÷åðåç Ãàëèöüêó ³ Ïåðåìèøëüñüêó çåìë³. Òåëåáóãà æ ÷îìóñü ïîâ³â ñâîº
â³éñüêî ÷åðåç Âîëèíü -- øëÿõîì Áàòó ó 1240 ð. Ñõîæå, ùî Òåëåáóãà áóâ
ÿâíî íåâäîâîëåíèé áëèçüêèìè êîíòàêòàìè Ëåâà Äàíèëîâè÷à òà éîãî
áðàò³â ç Íîãàºì ("áóëà ìåæè íèìè íåïðèÿçíü âåëèêà"1940). Ç ïîäàëüøèõ
ïîä³é âèãëÿäàº, ùî õàí âèð³øèâ çðîáèòè âîëèíñüêèõ êíÿç³â ñâî¿ìè
áåçïîñåðåäí³ìè âàñàëàìè, ðîç³ðâàâøè ¿õ çâ'ÿçîê ³ ç Ëåâîì ³ ç Íîãàºì,
ùîáè îñëàáèòè îáîõ. À ìîæëèâî, ùî òàêà ³äåÿ ç'ÿâèëàñÿ ó íüîãî âæå
ï³ä ÷àñ ñàìîãî ïîõîäó. ßê³ áóëè éîãî ïëàíè ñòîñîâíî ïîëüñüêèõ çåìåëü
³ ÷è çáèðàâñÿ â³í äîïîìàãàòè Ëåâîâ³ â îïàíóâàíí³ êðàê³âñüêîãî ïðåñòî-
ëó -- ñêàçàòè âàæêî. Ðàäøå -- í³. Éìîâ³ðíî â³í ñïîä³âàâñÿ, ùî ïîëüñüê³
êíÿç³ ïîñï³øàòü ïåðåéòè ï³ä éîãî ï³ääàíñòâî. Çà òàêèõ óìîâ çîâí³øí³
ìåæ³ âïëèâó Çîëîòî¿ Îðäè ïåðåì³ñòèëèñÿ á äàë³ íà Çàõ³ä, à â³äíîñíà
ñàìîñò³éí³ñòü ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ êíÿç³â ïåðåéøëà á äî óãîðñüêîãî
êîðîëÿ òà ïîëüñüêèõ êíÿç³â, òîä³ ÿê ðóñüê³ êíÿç³ ìàëè áè áóòè ò³ñí³-
øå ³íòåãðîâàí³ â îðäèíñüêó ñèñòåìó. Âîäíî÷àñ öå ìàëî áè âèêëþ÷èòè
âïëèâ íà íèõ Íîãàÿ.
Ðóñüê³ êíÿç³ ïî ÷åðç³ ìóñèëè çóñòð³÷àòè çîëîòîîðäèíñüêîãî ïðàâè-
òåëÿ, ÿâíî ïîáîþþ÷èñü çà íàñë³äêè öèõ àóä³ºíö³é. Íà Ãîðèí³ ïåðøèì
1938 Włodarski B. Polska i Ruś 1194--1340. Warszawa, 1966. S. 202--205.
1939 Rocznik Tracki. P. 851; Rocznik Małopolski // Monumenta Poloniae Historica. T. 3. Lwów, 1878. P.
185.
1940 "бѧше межи има нелюбовье велико" (Ипатьевская летопись. Стб. 892).

347
çóñòð³â õàíà ëóöüêèé êíÿçü Ìñòèñëàâ Äàíèëîâè÷ "ñ ïèòòÿì è ç äàðà-
ìè", äàë³ á³ëÿ Ïåðåìèëÿ íà õàíà ÷åêàâ âîëîäèìèðñüêèé êíÿçü Âîëî-
äèìèð Âàñèëüêîâè÷1941. Îñòàíí³ì Òåëåáóãó ç ïî÷åñòÿìè ïðèéìàâ Ëåâ
íà Áîóæüêîâüñêîì ïîë³ (î÷åâèäíî, íà òåðèòîð³¿ Áåëçüêîãî êíÿç³âñòâà
íåäàëåêî â³ä Áóæñüêà) ï³ñëÿ òîãî, ÿê Òåëåáóãà çàëèøèâ Ïåðåìèøëü.
Ìîæëèâî, ùî Ëåâ ÷åêàâ îðäèíñüêå â³éñüêî íà ñâî¿õ çåìëÿõ, ñïîä³âà-
þ÷èñü íà øâèäêèé óäàð ÷åðåç Ïåðåìèøëü ïî çåìëÿõ Ëºøêà ×îðíîãî.
Òåëåáóãà îãëÿíóâ â³éñüêà Ëåâà Äàíèëîâè÷à, Âîëîäèìèðà Âàñèëü-
êîâè÷à, Ìñòèñëàâà Äàíèëîâè÷à òà Þð³ÿ Ëüâîâè÷à, à òàêîæ 7 ãðóäíÿ
1287 ð. çä³éñíèâ ïî¿çäêó ó Âîëîäèìèð -- ïðè öüîìó îðäèíö³ "íàñèëüñòâî
âåëèêå ÷èíèëè â ãîðîä³ ³ ïîãðàáóâàëè òîâàð³â íåçë³÷åííó ê³ëüê³ñòü ³
êîíåé"1942. Âàæêî îö³íèòè äîñòîâ³ðí³ñòü ³íôîðìàö³¿ âîëèíñüêîãî ë³òî-
ïèñöÿ, àäæå õàí éøîâ íà Ïîëüùó, à ðîçîðåííÿ òåðèòîð³¿, ÿêà ïëàòèëà
îðäèíñüêó äàíèíó-âèõ³ä íå áóëî õàðàêòåðíèì äëÿ ïðàãìàòè÷íèõ îðäèí-
ö³â. Çðåøòîþ, â ò³ ÷àñè â³éñüêà çàâæäè âåëè ñåáå íåñòðèìàíî ï³ä ÷àñ
ïîõîä³â íàâ³òü íà ñâî¿é òåðèòîð³¿. Éìîâ³ðíî, êíèæíèê ³ ô³ëîñîô êíÿçü
Âîëîäèìèð Âàñèëüêîâè÷ íàäòî áîë³ñíî ðåàãóâàâ íà ïîä³áí³ ä³¿. Ðàçîì ç
òèì çîëîòîîðäèíñüêèé ïðàâèòåëü ì³ã ïðîñòî äåìîíñòðóâàòè ñâîþ çâåðõ-
í³ñòü Âîëîäèìèðó Âàñèëüêîâè÷ó ÿê ñèëüí³øîìó ç âîëèíñüêèõ êíÿç³â.
Ç Âîëèí³ õàí ç ðóñüêèìè êíÿçÿìè ðóøèâ íà Ïîëüùó. Ïðè öüîìó
ë³òîïèñåöü íàãîëîñèâ: "Ëåâ êíÿçü ç ñèíîì ñâî¿ì Þð³ºì, à Ìñòèñëàâ ç³
ñâîºþ ðàòòþ, à Âîëîäèìèð ç³ ñâîºþ ðàòòþ"1943. Òîáòî, º î÷åâèäíèì, ùî
Òåëåáóãà çðîáèâ êíÿç³â ñâî¿ìè áåçïîñåðåäí³ìè âàñàëàìè, ë³êâ³äóâàâøè
¿õ çàëåæí³ñòü â³ä Íîãàÿ, à âîäíî÷àñ ³ çâåðõí³ñòü Ëåâà Äàíèëîâè÷à íàä
áðàòàìè. Ó ïîõîä³ ãàëèöüê³ ³ âîëèíñüê³ â³éñüêà âèñòóïàëè ÿê îêðåì³
ç'ºäíàííÿ ³, â³ðîã³äíî, íà ð³çíèõ îïåðàö³éíèõ íàïðÿìêàõ. Ñèìïòîìà-
òè÷íî, ùî â òåêñò³ Ìñòèñëàâ âïåðøå íàçâàíèé ïåðåä Âîëîäèìèðîì. Äî
òîãî æ Ìñòèñëàâ ïåðøèì çóñòð³â îðäèíñüêîãî ïðàâèòåëÿ íà Ãîðèí³ "ç
ïèòòÿì ³ ç äàðàìè"1944, ³ õàí Òåëåáóãà íå çà÷åïèâ òåðèòîð³¿ Ëóöüêîãî
êíÿç³âñòâà, òîä³ ÿê â çåìëÿõ Âîëîäèìèðñüêîãî êíÿç³âñòâà îðäèíö³ ïî-
âîäèëè ñåáå çóõâàëî, ìàëî íå ÿê çàâîéîâíèêè. Âàæêî ñêàçàòè, ùî ñïðè-
÷èíèëî òàêó ïîâåä³íêó çîëîòîîðäèíñüêîãî õàíà: ÷è Òåëåáóãà âèð³øèâ
ïðèáîðêàòè ñèëüí³øèõ Ðîìàíîâè÷³â ³ ïîâí³ñòþ ðîç³ðâàòè ¿õ çâ'ÿçêè
ç Íîãàºì, ÷è Ìñòèñëàâ Äàíèëîâè÷, ñêîðèñòàâøèñü ìîæëèâ³ñòþ ñï³ë-
êóâàííÿ ç Òåëåáóãîþ, äîì³ãñÿ õàíñüêî¿ ìèëîñò³, ÷è õàí, ìàþ÷è íàì³ð
â³ääàòè Êðàê³â Ëåâó Äàíèëîâè÷ó, çàäóìàâ â³ä³ðâàòè â³ä íüîãî Âîëèíü ³
ïðîâîêóâàâ êîíôë³êò ì³æ áðàòàìè, çíàþ÷è íåïðèõèëüíå ñòàâëåííÿ ìî-
ëîäøèõ äî ñòàðøîãî? Éìîâ³ðíî, ùî îáèäâà âîëèíñüê³ êíÿç³ ó ðîçìîâ³ ç
Òåëåáóãîþ çà â³äñóòíîñò³ Ëåâà Äàíèëîâè÷à ïîñêàðæèëèñÿ íà ñòàðøîãî
áðàòà òà Íîãàÿ ³ ñàì³ âèñëîâèëè áàæàííÿ áóòè áåçïîñåðåäíüî ï³ä ðóêîþ
ïðàâèòåëÿ Çîëîòî¿ Îðäè. Òåëåáóãà òóò æå çàäîâîëüíèâ ¿õíº ïðîõàííÿ,
1941 Там же. Стб. 892.
1942 "насилье велико творѧхоу в городѣ и пограбиша товара бещисленое множьство и конии" (Там
же. Стб. 892--893).
1943 "Левъ кнѧзь со сн҃мь свои҃ Юрьемь. а Мьстиславъ со своею ратью. а Володимѣръ со своею
ратью" (Там же. Стб. 893).
1944 "с питьемь и с дары" (Стб. 892).

348
ÿêå çá³ãàëîñÿ ç éîãî ïëàíàìè.
Â³éñüêà Òåëåáóãè ³ Ðîìàíîâè÷³â ï³ä³éøëè äî Çàâèõâîñòà, àëå ð³êà
ùå íå çàìåðçëà ³ âîíè ðóøèëè äî Ñàíäîìèðà, ïåðåéøîâøè ïî ëüîäó
Ñÿí â ³íøîìó ì³ñö³. Âàæêîõâîðèé Âîëîäèìèð Âàñèëüêîâè÷ áóâ â³äïó-
ùåíèé õàíîì äîäîìó. Ôîðñóâàâøè Â³ñëó, Òåëåáóãà îáëîæèâ Ñàíäîìèð,
àëå çäîáóòè ì³ñòî íå çì³ã, à íà øòóðì íå â³äâàæèâñÿ. Îðäèíñüê³ â³éñüêà
ðîçñèïàëèñÿ ïîëüñüêèìè çåìëÿìè ³ ïî÷àëè ¿õ ñïóñòîøóâàòè1945.
Ïîêè Òåëåáóãà ðîçáèðàâñÿ ç âîëèíñüêèìè êíÿçÿìè, Íîãàé ùå 6
ãðóäíÿ âòîðãíóâñÿ â ïîëüñüê³ çåìë³1946 ³ ïåðåä Ð³çäâîì (23--24 ãðóäíÿ)
ï³ä³éøîâ äî Êðàêîâà. Êðàê³âñüêèé êíÿçü Ëºøåê ×îðíèé ïîêèíóâ ñâîþ
çåìëþ ³ ñõîâàâñÿ â Óãîðùèí³. Íîãàé îáëîæèâ Êðàê³â, àëå ïîëÿêè â³ä-
ñòîÿëè ñâîþ ñòîëèöþ ³ ó ïåðøèõ äíÿõ ñ³÷íÿ 1288 ð. çìóñèëè éîãî â³ä-
ñòóïèòè1947. Ïîâåðíóâøèñü äî Êðàêîâà, Ëºøåê ×îðíèé çâ³ëüíèâ ì³ùàí
â³ä ïîäàòê³â çà ¿õ ìóæí³ñòü ïðè îáîðîí³ ñòîëèö³1948.
² âñå æ êðàê³âñüê³ ì³ñòè÷³ òà ãàðí³çîí Âàâåëÿ íå ìîãëè ìàòè ñò³ëü-
êè ñèë, ùîáè ïðèìóñèòè Íîãàÿ â³äñòóïàòè, òèì á³ëüøå, ùî ïåðåäîâ³
éîãî çàãîíè âæå ä³éøëè äî Ñ³ëåç³¿1949. Óãîðñüêà äîïîìîãà, î÷îëþâàíà
áàðîíîì Äüºðäåì, ñèíîì Øèìîíà, çóñòð³ëà ìîíãîëüñüêèé ï³äðîçä³ë (òè-
ñÿ÷ó) y ñ³÷í³ 1288 ð. á³ëÿ Íîâîãî Ñîí÷à, êîëè â³í â³äõîäèâ íàçàä1950.
Ìîæëèâî, öå íàâ³òü áóâ éîãî àð'ºðãàðä ÷è çàã³í, ÿêèé ïîâåðòàâñÿ ç
Ñ³ëåç³¿.
²ìîâ³ðíîþ ïðè÷èíîþ â³äñòóïó Íîãàÿ, ÿêèé ïîêèíóâ Êðàê³âñüêå
êíÿç³âñòâî ³, íå ÷åêàþ÷è íà â³éñüêî õàíà, ðóøèâ íà Íèæí³é Äóíàé,
áóëè éîãî ñòîñóíêè ç Òåëåáóãîþ. Äîâ³äàâøèñü ïðî â÷èíêè õàíà íà Âî-
ëèí³, äå îñòàíí³é ðîçáèðàâñÿ áåç íüîãî ³ç éîãî âàñàëàìè, íàéñòàðøèé ç
Äæó÷èä³â çàäóìàâ íå äàòè Òåëåáóç³ ïîêèíóòè ïîëüñüê³ çåìë³ òð³óìôà-
òîðîì. Òåëåáóãà ³ ñïðàâä³ ìàâ íàì³ð ³òè íà Êðàê³â, àëå äîâ³äàâøèñü, ùî
Íîãàé âèïåðåäèâ éîãî ³ ïîêèíóâ ïîëüñüê³ çåìë³, òåæ ïîâåðíóâ íàçàä1951.
Öåé åï³çîä íàëåæèòü äî íàéá³ëüø çàïëóòàíèõ çàãàäîê ÿê îðäèíñüêî¿
³ñòîð³¿, òàê ³ ³ñòîð³¿ âñ³º¿ Öåíòðàëüíî-Ñõ³äíî¿ ªâðîïè1952. ×îìó âåëèêå
â³éñüêî çîëîòîîðäèíñüêîãî ïðàâèòåëÿ ïîâåðíóëî íàçàä â³ä Ñàíäîìèðà,
íàâ³òü íå ñïðîáóâàâøè ä³éòè äî Êðàêîâà? Ðåäàêòîðè Ãàëèöüêî-Âîëèí-
ñüêîãî ë³òîïèñó ê³ëüêà ðàç³â ïîâòîðèëè ³íôîðìàö³þ ïðî ñóïåðíèöòâî
Íîãàÿ ³ Òåëåáóãè. Àðàáñüê³ ë³òîïèñö³ òåæ îáìåæèëèñÿ ïîñèëàííÿìè íà
öå ñóïåðíèöòâî. Àëå öüîãî ðàçó çîëîòîîðäèíñüêèé õàí áóâ ðîçëþ÷åíèì
³ øóêàâ, êîãî çâèíóâàòèòè ó ñâî¿õ íåâäà÷àõ. Ñàìå òîìó éîãî â³éñüêî
1945 Там же. Стб. 893--894.
1946 Vita et miracula sanctae Kingae. P. 715.
1947 Rocznik Tracki. P. 852; Annales Posnanienses / Ed. M.Perlbach // Monumenta Germaniae Historica.
Scriptores. T. 29. Hannoverae, 1892. P. 470.
1948 Kodeks dyplomatyczny miasta Krakowa. I (1257--1506) / Ed. F.Piekosiński // Monumenta medii
aevi historica res gestas Poloniae illustrantia. T. 5. Kraków, 1879. S. 4--5.
1949 Селезнев Ю.В. Ногай -- полководець и политик. С. 53.
1950 Pauler D. A magyar nemzet története az Árpádházi királyok allott. Vol. 2. Budapest, 1899. 398--399
old.
1951 Ипатьевская летопись. Стб. 894.
1952 Див.: Brâtianu G. Actes des notaires Gevno is de pera et de Ca a, de la  n treizieme siele (1281--
1290). Bucarest, 1927. P. 272; Сафаргалиев М. Г. Распад Золотой Орды. Саранск, 1960. С. 56.

349
ðóøèëî â³äðàçó äî ñòîëèö³ Ëåâà Äàíè-
ëîâè÷à -- Ëüâîâà.
Íà ïî÷àòêó 1288 ð. çîëîòîîðäèí-
ñüêèé õàí äâà òèæí³ ïðîòðèìàâ â îáëîç³
Ëüâ³â: "³ ñòîÿëè íà Ëüâîâ³é çåìë³ äâà
òèæí³ êîðìëÿ÷èñü [³] íå âîîþ÷è, àëå íå
äàâàëè âîíè íàâ³òü ³ç ãîðîäà âèéòè çà
ïîêîðìîì. Õòî æ âè¿õàâ ç ãîðîäà, òèõ
âîíè ïîáèâàëè, à çàõîïèëè, à ³íøèõ,
îáäåðøè, ïóñêàëè íàãèõ, ³ ò³¿ îä ìîðî-
çó ïîìåðëè, òîìó ùî áóëà çèìà ëþòà
âåëüìè, ³ çðîáèëè âîíè ïóñòîþ çåìëþ
âñþ"1953.
Ç òåêñòó îäíîçíà÷íî âèïëèâàº,
ùî Ëåâà Äàíèëîâè÷à ç õàíîì íå áóëî.
Íå çäîáóâøè Ñàíäîìèð, ìîíãîëüñüêî-
ðóñüêå â³éñüêî "ïî÷àëî âîþâàòè çåìëþ Ëÿäñüêó"1954. Íàïåâíî, êîæåí
êíÿçü îòðèìàâ ñâ³é îïåðàö³éíèé íàïðÿì, ³ Ëåâ Äàíèëîâè÷ ïîñï³øèâ íà
ç'ºäíàííÿ ç Íîãàºì ³ ïîò³ì ðàçîì ç íèì â³äñòóïèâ.
Îáëîãà Ëüâîâà Òåëåáóãîþ îäíîçíà÷íî ñâ³ä÷èòü, ùî õàí ÿâíî ï³äî-
çðþâàâ Ëåâà Äàíèëîâè÷à ó çìîâ³ ç Íîãàºì. ×îìó â³í íå â³äâàæèâñÿ
øòóðìóâàòè Ëüâ³â, à ïðîñòî òðèìàâ éîãî â îáëîç³? Òóò ìîæå áóòè ëèøå
îäíå ïîÿñíåííÿ: â³äáóäîâàí³ óêð³ïëåííÿ Ëüâîâà (ï³ñëÿ çðóéíóâàííÿ ¿õ
ó 1259 ð. íà âèìîãó åì³ðà Áóðóíäàÿ) áóëè íàñò³ëüêè ïîòóæíèìè, ùî
õàí íå ðèçèêíóâ ¿õ øòóðìóâàòè. Äî òîãî æ, Òåëåáóç³ ÿâíî áðàêóâàëî
ð³øó÷îñò³ ïîëêîâîäöÿ: â³í íå íàñì³ëèâñÿ øòóðìóâàòè Áóäó, Ñàíäîìèð,
à çãîäîì ³ Ëüâ³â.
Ï³ñëÿ â³äõîäó îðäèíñüêèõ â³éñüê, âòðàòè Ëåâà Äàíèëîâè÷à ñòàíî-
âèëè 12,5 òèñ. îñ³á âáèòèõ, ïîìåðëèõ â³ä ðàí ³ ïîëîíåíèõ1955. Çà òîä³ø-
í³ìè ì³ðêàìè æåðòâè áóëè äóæå çíà÷íèìè, îñê³ëüêè ðàõóâàëè ò³ëüêè
÷îëîâ³ê³â çð³ëîãî â³êó, òîáòî ëþäåé, çäàòíèõ íîñèòè çáðîþ (æ³íîê, ä³-
òåé, ñòàðö³â ³ ðàá³â äî óâàãè íå áðàëè).
Ïîäàëüø³ ïîä³¿ ðîçãîðòàëèñÿ ç íàðîñòàþ÷îþ äèíàì³êîþ. Öåíòðàëü-
íî-ªâðîïåéñüêà êðóãîâåðòü íàáèðàëà îáåðò³â. 30 âåðåñíÿ 1288 ð. ïîìåð
êðàê³âñüêèé êíÿçü Ëºøêî ×îðíèé. Íàùàäê³â ó íüîãî íå áóëî. Éîãî
äðóæèíà Àãðèïèíà, äî÷êà êíÿçÿ Ìà÷âè, êîëèøíüîãî ãàëèöüêîãî ïðå-
òåíäåíòà Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à, ó 1272 ð. íà â³÷ó ó Ñåðàäç³ ïóáë³÷íî
çàÿâèëà, ùî ÷îëîâ³ê íà íå¿ íå çâåðòàº óâàãè ³ ï³ñëÿ ñåìè ðîê³â ïîäðóæ-
íüîãî æèòòÿ âîíà çàëèøàºòüñÿ ä³â÷èíîþ, à ó 1275 ð. âçàãàë³ ïîêèíóëà
éîãî1956.
1953 "и стоѩша на Лвовѣ землѣ в҃ не҃ли. кормѧчесь не воююче и не дадѧхоуть ни из города вылѣсти
в зажитьею кто же выѣхашеть из города ѡвы избиваша а дроузии поимаша иныѩ излоупивше
поущахоу нагы а тѣи о҃ мороза изомроша зане бы҃ зима люта велми и оучиниша землю поустоу"
(Ипатьевская летопись. Стб. 894--895).
1954 "почаша воювати землю Лѧдьскоую" (Там же. Стб. 894).
1955 Там же. Стб. 895.
1956 Nowacki B. Związki małżeńskie jednoczycieli państwa polskiego w drugiej połowie XIII w. na tle ich
Печатка чеського (1283–1305) і польського (1300–1305)
короля Вацлава ІІ

350
Ñìåðòü Ëºøêà ×îðíîãî
â³äêðèëà íîâèé âèòîê áîðîòü-
áè çà êðàê³âñüêèé ïðåñòîë. Ó
ö³é ñèòóàö³¿ ñòîÿòè îñòîðîíü
Ëåâ Äàíèëîâè÷ íå ì³ã. Ïðåòåí-
äóâàòè ñàì òåæ íå ì³ã: òåïåð
ó íüîãî áðàêóâàëî ñèë (âîëèí-
ñüê³ çåìë³ îïèíèëèñÿ ï³ä âëà-
äîþ Ìñòèñëàâà Äàíèëîâè÷à,
ÿêèé çàéíÿâ âîðîæó ïîçèö³þ
ñòîñîâíî ñòàðøîãî áðàòà ³ êî-
ëèøíüîãî ñþçåðåíà1957) ³ íå áó-
ëî äîñòàòí³õ ï³äñòàâ äëÿ òàêî¿
áîðîòüáè. Çàðàç éøëîñÿ ïðî
òå, ùîá ó Êðàêîâ³ îáîâ'ÿçêîâî
ñèä³â éîãî ñîþçíèê.
Îñíîâíèìè ïðåòåíäåíòà-
ìè âèñòóïèëè âðîöëàâñüêèé
êíÿçü Ãåíð³õ ²V Ïðîáóñ ³ ïëîöüêèé êíÿçü Áîëåñëàâ ²². Ñèëüí³øèé ç
ïðåòåíäåíò³â -- âðîöëàâñüêèé êíÿçü -- ï³ä³éøîâ äî Êðàêîâà. Êðàê³â-
ñüêèé êàøòåëÿí Ñóëêà ç Íåäæâåäçÿ çäàâ éîìó Âàâåëü, à êðàê³âñüê³
ì³ùàíè âèçíàëè ñâî¿ì êíÿçåì. Ââàæàþ÷è áîðîòüáó âèãðàíîþ, Ãåí-
ð³õ IV ç ñîþçíèêàìè ïîâåðíóâñÿ äî Âðîöëàâà, â³äïóñòèâøè äðóæèíè
ñâî¿õ ñîþçíèê³â1958.
Íåñïîä³âàíî 26 ëþòîãî 1289 ð. ï³ä Ñåâåðæåì ó Áèòîìñüêîìó êíÿ-
ç³âñòâ³ ñ³ëåçüê³ êíÿç³ áóëè ðîçáèò³ â³éñüêàìè Áîëåñëàâà ²² òà éîãî ñî-
þçíèê³â -- áðàò³â Ëºøêà ×îðíîãî: êóÿâñüêîãî êíÿçÿ Êàçèìèðà ³ ñº-
ðàäçüêîãî êíÿçÿ Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà. Ó ö³é çóñòð³÷í³é áèòâ³ çàãèíóâ
øïðîòàâñüêèé êíÿçü Ïøåìèñë, îïîëüñüêèé êíÿçü Áîëåñëàâ ïîòðàïèâ â
ïîëîí, à ëåãí³öüêèé êíÿçü Ãåíð³õ Òîâñòèé âðÿòóâàâñÿ âòå÷åþ1959. Öÿ,
÷àñòêîâî âèïàäêîâà áèòâà, çì³íèëà ñèòóàö³þ. Òåïåð, íåçâàæàþ÷è íà
polityki prozjednoczeniowej. Rola polityczna margrabiów brandenburskich z młodszej linii askań-
skiej // Docendo Discimus. Studia historyczne o arowane Profesorowi Zbigniewowi Wielgoszowi w
siedemdziesiątą rocznice urodzin. Poznań, 2000. S. 164.
1957 Войтович Л. Мстислав Данилович: загадковий волинський князь // Студії і матеріали з
історії Волині. 2012. Кременець, 2012. С. 31--47.
1958 Zielonka Z. Henryk Prawy. Katowice, 1982. S. 167--168; Zientara B. Henryk IV Probus // Poczet
królów i książęt polskich. Warszawa, 1984. S. 209--210.
1959 Długosz J. Roczniki czyli kromiki sławnego królestwa Polskiego. Ks. 7. Warszawa, 1974. S. 326--328;
Semkowich W. Walka o monarchię 1288--1294, ustęp z diejów piastowskich // Kwartalnik Historyczny.
T. 5. Lwów, 1891. S. 734--735; Sobaniec S. Zabiegi Henryka IV o Kraków i jego usiłowania odrodzienia
królestwa // Księga pamiątkowa ku czci Profesora Oskara Haleckiego. Warszawa, 1935. S. 243--245;
Ju r e k T. Księstwo Głogowskie pod rządami synów Konrada I (1273--1290) // Śląski Kwartalnik Histo-
ryczny "Sobótka". T. 42. 1987. Z. 3. S. 395--410; Idem. Henryk Probus i Henryk głogowski: stosunki
wzajemne w latach 1273--1290 // Ibidem. T. 42. 1987. Z. 4. S. 555--570; Barciak A. Książę Przemek ści-
niawski i bitwa siewierska // Nihil super uum esse. Prace z dziejów średniowiecza o arowane Profe-
sor Jadwidze Krzyżaniakowej. Poznań, 2000. S. 280--282; Sadowski T. Książęta opolscy i ich państwo.
Wrocław, 2001. S. 87--88.
Печатка краківського князя Генріха Пробуса
(1288–1290)

351
ïðîòèð³÷÷ÿ ç ìîëîäøèì áðàòîì, ÷åðñüêèé êíÿçü Êîíðàä ²² ï³äòðèìàâ
éîãî ïðåòåíç³¿. Îñê³ëüêè Áîëåñëàâ ²² áóâ çÿòåì âåëèêîãî êíÿçÿ ëèòîâ-
ñüêîãî Òðîéäåíà, ëèòîâö³ òåæ éîãî ï³äòðèìàëè. Ñîþçíèêè ââ³éøëè ó
Êðàê³â, àëå çäîáóòè çàìîê íà Âàâåë³ íå çìîãëè. Âðåøò³, äî ìàçîâåöü-
êî-êóÿâñüêî¿ êîàë³ö³¿ ïðèºäíàâñÿ ³ ãàëèöüêèé êíÿçü Ëåâ Äàíèëîâè÷: ó
ëèïí³ 1289 ð. â³í ç³ ñâî¿ì â³éñüêîì óæå ñòîÿâ ï³ä ñò³íàìè Âàâåëÿ ³ íà-
ìàãàâñÿ éîãî øòóðìóâàòè1960.
Íàïðèê³íö³ ëèïíÿ 1289 ð. ãàëèöüê³ â³éñüêà ñïóñòîøèëè Âðîöëàâ-
ñüêå êíÿç³âñòâî -- äîìåí íîâîãî êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ1961. Ó ïåðø³é ïîëî-
âèí³ ñåðïíÿ 1289 ð. ç â³éñüêîâîãî òàáîðó ï³ä Âàâåëåì êíÿçü Ëåâ ðóøèâ
â Îïàâó íà çóñòð³÷ ç ÷åñüêèì êîðîëåì Âàöëàâîì ²², äå áóëî ï³äòâåðäæå-
íî ÷åñüêî-ãàëèöüêèé ñîþç1962. Íà ö³é çóñòð³÷³ ñåðåä ïîëüñüêèõ êíÿç³â,
ïðîòèâíèê³â Ãåíð³õà ²V Ïðîáóñà ïåðåáóâàâ çÿòü Ëåâà Äàíèëîâè÷à -- áè-
òîìñüêèé êíÿçü Êàçèìèð Âëàäèñëàâîâè÷, à òàêîæ ëºí÷åíñüêèé ³ ñºðàä-
ñüêèé êíÿçü Âëàäèñëàâ Ëîêºòîê1963.
Ïîâí³ñòþ ïîãîäæóþñÿ ç Ä. Äîìáðîâñüêèì1964, ùî â Îïàâ³ áóëî äî-
ìîâëåíî ï³äòðèìàòè ïðåòåíç³¿ íà êðàê³âñüêèé òðîí Âëàäèñëàâà Ëîêºò-
êà. Ëåâ Äàíèëîâè÷ óêëàâ ç ìîëîäøèì áðàòîì ñâîãî ñòàðîãî ñóïåðíèêà
Ëºøêà ×îðíîãî îêðåìó óãîäó, ñêð³ïëåíó íåâäîâç³ øëþáîì Þð³ÿ Ëüâî-
âè÷à ç ñåñòðîþ Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà, ÿêèé â³äáóâñÿ ì³æ âåðåñíåì 1289
³ 23 ÷åðâíÿ 1291 ð. Òàêà ïåðåîð³ºíòàö³ÿ ãàëèöüêîãî êíÿçÿ ìîãëà ñêëàñ-
òèñÿ, êîëè ñòàëî î÷åâèäíèì, ùî ïîëüñüêà åë³òà òà á³ëüø³ñòü Ï'ÿñò³â íå
ï³äòðèìàþòü ìîëîäøîãî ìàçîâåöüêîãî êíÿçÿ. Òèì á³ëüøå, ùî îñòàíí³é
ñâîºþ ïîïåðåäíüîþ ïîâåä³íêîþ çàëåäâå ÷è çàñëóãîâóâàâ íà äîâ³ð'ÿ ãà-
ëèöüêîãî êíÿçÿ. ßêáè ùå íîâèé êðàê³âñüêèé êíÿçü çàâäÿ÷óâàâ ñâî¿ì
ïîëîæåííÿì Ëåâó Äàíèëîâè÷ó, òî òàêèé ñîþç áóâ áè çíà÷íî íàä³éí³-
øèì.
Ãàëèöüêèé êíÿçü çìóøåíèé ä³ÿòè â íàäçâè÷àéíî ñêëàäíèõ óìîâàõ,
áóâ õîëîäíèì ðåàë³ñòîì â ïîë³òèö³, ãíó÷êèì, çäàòíèì â åêñòðåìàëü-
íèõ óìîâàõ ïðèéìàòè áëèñêàâè÷í³ ð³øåííÿ. Àëå 24 ñåðïíÿ 1289 ð.
Ãåíð³õ IV ³ ëºãí³öüêèé êíÿçü Ãåíð³õ Òîâñòèé ðîçáèëè ñîþçíèê³â ï³ä
ñò³íàìè Âàâåëÿ1965. Âëàäèñëàâ Ëîêºòîê ëåäâå âò³ê ç Êðàêîâà, à Ëåâ Äà-
íèëîâè÷ â³äñòóïèâ íà Ðóñü.
Àëå áîðîòüáà ïðîäîâæóâàëàñÿ: ó 1289--1290 ðð. ãàëèöüêèé êíÿçü
ç ñîþçíèìè îðäèíöÿìè çä³éñíèâ ïîõîäè â c³ëåçüê³ çåìë³1966 àæ äî
1960 Ипатьевская летопись. Стб. 935--936.
1961 Там же. Стб. 936; Rocznik cycterów henrykowskich // Monumenta Poloniae Historica. T.3. Lwów,
1878. S.702.
1962 Ипатьевская летопись. Стб. 936; Hlavaček I. Novy ziomek formulare Tobiase z Bechyne //
Československy Časopis Historicky. R. 6. 1958. Z. 3. S. 560.
1963 Tęgowski J. Zabiegi księcia kujawskiego Władysława Łokietka o tron krakowski w latach 1288-1293
// Zapiski kujawsko-dobrzyńskie. T. 6. Historia. 1987. S. 48--49, 53--54.
1964 Dąbrowski D. Stosunki polityczne Lwa Daniłowicza z sąsiadami zachodnimi w latach 1264--
1299/1300 r. //Галичина та Волинь в добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Да-
нила Галицького. Львів, 2001. С. 55; Idem. Rodowód Romanowiczów książąt halicko-wołyńskich.
Poznań--Wrocław, 2002. S. 197--217.
1965 Tęgowski J. Zabiegi. S. 54--55.
1966 Rocznik cysterów henrykowskich. P. 702.

352
Ðàòèáîðà1967. Ñîþçíèê íîâîãî êðàê³â-
ñüêîãî êíÿçÿ Ãåíð³õà IV óãîðñüêèé
êîðîëü Ëàñëî Êóí ç³ ñòðàõîì î÷³êóâàâ
íîâîãî âòîðãíåííÿ òàòàðñüêèõ îðä ó
ñâî¿ çåìë³1968. Ïîïðè ïðîáëåìè â ñòî-
ñóíêàõ ç ïàïîþ, ç í³ìåöüêèì êîðîëåì
Ðóäîëüôîì ² Ãàáñáóðãîì, ç Ëåâîì Äà-
íèëîâè÷åì òà éîãî ïîëüñüêèìè ñîþç-
íèêàìè, Ãåíð³õ IV Ïðîáóñ òðèìàâñÿ
äîâîë³ òâåðäî, ñïèðàþ÷èñü íà äîïîìî-
ãó í³ìåöüêèõ êíÿç³â, çîêðåìà áðàí-
äåíáóðçüêîãî ìàðêãðàôà Îòòîíà V
Äîâãîãî, ç äî÷êîþ ÿêîãî Ìàòèëüäîþ
â³í îäðóæèâñÿ ó 1288 ð.1969
23 ÷åðâíÿ 1290 ð. Ãåíð³õ IV Ïðî-
áóñ íåñïîä³âàíî ïîìåð. Àâñòð³éñüê³
õðîí³ñòè ïîâ³äîìëÿþòü, ùî ïåðåä
ñìåðòþ êíÿçü â³ääàâ êîðîëþ Ðóñ³ çåì-
ë³ ³ ì³ñòà1970. Òàêà ³íôîðìàö³ÿ ì³ñòèòü-
ñÿ â êîíòåêñò³ âèêëàäó çàïîâ³òó áåçä³-
òíîãî Ãåíð³õà Ïðîáóñà, çã³äíî ç ÿêèì â³í ðîçä³ëèâ ñâî¿ âîëîä³ííÿ ì³æ
ðîäè÷àìè, ïîâåðíóâøè íàâ³òü ÷åñüêîìó êîðîëþ Âàöëàâó ²² Êëîäçüêó
çåìëþ1971. Öå ïîâ³äîìëåííÿ ñâ³ä÷èòü ïðî äîáðó îá³çíàí³ñòü í³ìåöüêèõ
õðîí³ñò³â (³íø³ äåòàë³ çàïîâ³òó çá³ãàþòüñÿ ç ïîëüñüêèìè äæåðåëàìè) ³
ìîæå îçíà÷àòè ò³ëüêè îäíå: ï³ñëÿ ñ³ëåçüêèõ ïîõîä³â Ëåâà Äàíèëîâè÷à
íåçàäîâãî äî ñâîº¿ ñìåðò³ Ãåíð³õ IV Ïðîáóñ óêëàâ ç íèì êîìïðîì³ñíèé
ìèð, âèçíàâøè çàõîïëåííÿ Ëþáë³íñüêî¿ çåìë³, çä³éñíåíå â õîä³ â³éíè
1289--1290 ðð.1972. Î÷åâèäíî, â ñâîþ ÷åðãó, Ëåâ Äàíèëîâè÷ â³äìîâèâñÿ
â³ä ï³äòðèìêè ³íøèõ ïðåòåíäåíò³â, âèçíàâøè Ãåíð³õà IV êðàê³âñüêèì
êíÿçåì. Òàêèé êîìïðîì³ñ áóâ âèã³äíèé îáîì. Êîëè áóëà çàõîïëåíà Ëþ-
áë³íñüêà çåìëÿ -- íåâ³äîìî, à ïðèïóùåííÿ, ùî öå â³äáóëîñÿ âæå ï³ñëÿ
ñìåðò³ Ãåíð³õà IV, áëèæ÷å äî 1292 ð.1973, íå ìàº íàä³éíîãî äæåðåëüíîãî
1967 Mika N. Racibórz w obliczu najazdów tatarskich i zagrożenia wałaskiego. Racibórz, 2002. S. 50--62.
1968 Homza M. Sytuacja polityczna Spisza. S. 170--171.
1969 Nowacki B. Związki małżeńskie jednoczycieli państwa polskiego. S. 166.
1970 Ottokar Österreichische Reimchronik / Hrsg. J.Seemüller // Monumenta Germaniae Historica.
Deutsche Chroniken. T. 5. Bd. 1. Hannoverae, 1893. P. 284; Österreichische Chronik von den 95
Herrcha en / Hrsg. J.Seemüller // Monumenta Germaniae Historica. Deutsche Chroniken. T. 6. Han-
noverae et Lipsae, 1909. P. 138; Ebendorfer  omas. Chronica Austriae / Hrsg. A.Lhotsky // Monu-
menta Germaniae Hastorica. Scriptores rerum Germanicarum. Nova series. T. 13. Berlin--Zürich,
1967. P. 210--211.
1971 Kodeks dypłomatyczny Wielkopolski. T. 2. Poznań, 1878. No 645; Nowacki B. Przemysł II książę
wielkopolski, król Polski 1257--1296. Poznań, 1995. S. 123; Swieżawski A. Przemysł. Król Polski. --
Warszawa, 2006. S. 126--128; Hetzig A., Ruchniewicz M. Dzieje Ziemi Kładzkiej. Hamburg--Wrocław,
2006.
1972 Rocznik krakowski // Monumenta Poloniae Historica. T. 2. Lwów, 1872. P. 852.
1973 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3. Львів, 1905. С. 97--98; Łowmiański H. Początki Pol-
ski. T. 6 /2. Warszawa, 1975. S. 847.
Фрагмент надгробку краківського князя
і короля Владислава Локєтка (1305–1333)
(Краків, катедра на Вавелі)

353
îáґðóíòóâàííÿ.
Ñìåðòü (÷è éìîâ³ðíå îòðóºííÿ) Ãåíð³õà IV Ïðîáóñà ïðèâåëà äî íî-
âîãî âèáóõó áîðîòüáè çà êðàê³âñüêèé ïðåñòîë, ïðåòåíç³¿ äî ÿêîãî òåïåð
ìàëè âåëèêîïîëüñüêèé êíÿçü Ïøåìèñë ²² òà îïîëüñüêèé êíÿçü Áîëåñ-
ëàâ ². Æîäåí ç öèõ êíÿç³â íå çàäîâîëüíÿâ Ëåâà Äàíèëîâè÷à. Éîãî íàé-
á³ëüøå âëàøòîâóâàâ áè Âëàäèñëàâ Ëîêºòîê, ñâîÿê Þð³ÿ Ëüâîâè÷à. Îä-
íàê Âëàäèñëàâ Ëîêºòîê â³äðàçó æ óòâåðäèâñÿ â Ñàíäîìèðñüêîìó êíÿ-
ç³âñòâ³, à Êðàê³â çàéíÿâ Ïøåìèñë ²²1974.
Àëå îá'ºäíàííÿ âåëèêîïîëüñüêèõ òà ïîìîðñüêèõ çåìåëü áóëî äëÿ
êíÿçÿ Ïøåìèñëà ²² âàæëèâ³øèì. Íàïðèê³íö³ ê³íö³ ëèñòîïàäà 1290 ð.
â³í çàëèøèâ Êðàê³â ³ äî 20 êâ³òíÿ 1291 ð. äîìîâèâñÿ ç ÷åñüêèì êîðî-
ëåì Âàöëàâîì ²², óñòóïèâøè éîìó ïîëüñüêó ñòîëèöþ1975. Ðîçâ'ÿçàâøè
ñîá³ ðóêè â Ìàëîïîëüù³, êíÿçü çîñåðåäèâñÿ íà çàâåðøåíí³ ï³äïîðÿäêó-
âàííÿ Âåëèêîïîëüù³.
Ëåâ Äàíèëîâè÷ íå ìàâ ìîæëèâîñò³ àêòèâíîãî âòðóòèòèñÿ ó áîðîòüáó
çà ïîëüñüêó ñïàäùèíó. Éîãî íàéá³ëüøèé âîðîã, óãîðñüêèé êîðîëü Ëàñ-
ëî Êóí, çàãèíóâ 10 ÷åðâíÿ 1290 ð.1976. Äîëÿ óãîðñüêîãî ïðåñòîëó äëÿ
Ëåâà Äàíèëîâè÷à áóëà âàæëèâ³øîþ í³æ äîëÿ êðàê³âñüêîãî ïðåñòîëó.
Ïàïà ðèìñüêèé õîò³â óòâåðäèòè íà óãîðñüêîìó ïðåñòîë³ ïëåì³ííèêà
Ëàñëî IV -- íåàïîë³òàíñüêîãî ïðèíöà ç Àíæóéñüêî¿ äèíàñò³¿ Êàðëà Ìàð-
òåëà, ÿêèé áóâ ñèíîì Ìàð³¿, äî÷êè Ñòåôàíà V ³ ñåñòðè Ëàñëî IV Êóíà.
Í³ìåöüêèé êîðîëü Ðóäîëüô Ãàáñáóðã íàäàâ Óãîðùèíó ÿê âëàñíèé ëåí
ñèíîâ³ Àëüáðåõòó ², ãåðöîãó Àâñòð³¿1977. Ëåâ Äàíèëîâè÷ ï³äòðèìàâ ïëå-
ì³ííèêà Áåëè IV -- Àíäð³ÿ ²²², ñèíà ãåðöîãà Ñòåôàíà, çà ÿêèì ñòîÿëà ³
óãîðñüêà çíàòü. Ãàëèöüê³ â³éñüêà äîïîìîãëè Àíäð³þ ²²² äîáèòèñÿ ìèðó
ó Õàéíáóðç³ 26 ñåðïíÿ 1291 ð., çà ÿêèì Àëüáðåõò ² âèçíàâ Àíäð³ÿ ²²²
êîðîëåì Óãîðùèíè1978. Ñõîæå, ùî íîâèé êîðîëü Óãîðùèíè â îáì³í íà
ãàëèöüêó äîïîìîãó âèçíàâ âõîäæåííÿ âòðà÷åíèõ Ëàñëîì IV çàêàðïàò-
ñüêèõ âîëîä³íü äî ñêëàäó äåðæàâè Ëåâà Äàíèëîâè÷à.
Ó öåé ÷àñ Ëåâ Äàíèëîâè÷ ïðîäîâæóâàâ ï³äòðèìóâàòè Âëàäèñëàâà
Ëîêºòêà, çàëó÷èâøè äî öüîãî ³ ñâîãî óãîðñüêîãî ñîþçíèêà. Íå âèïàä-
êîâî íîâèé óãîðñüêèé êîðîëü Àíäð³é ²²² ì³æ 19 ñåðïíÿ--24 ëèñòîïàäà
1290 ð. îäðóæèâñÿ ç ïëåì³ííèöåþ Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà -- Ôåííîþ, äî÷-
êîþ êóÿâñüêîãî êíÿçÿ Çåìîìèñëà1979.
Îäíàê ñïîê³é áóâ ïðèìàðíèì: 1292 ð. Âàöëàâ ²², çàðó÷èâøèñü ï³ä-
òðèìêîþ ñ³ëåçüêèõ êíÿç³â, íàïàâ íà Ñàíäîìèðñüêå êíÿç³âñòâî. Âòðà-
òèâøè Ñàíäîìèð, Âëàäèñëàâ Ëîêºòîê íàìàãàâñÿ óòðèìàòèñÿ ó Ñºðàäç³,
1974 Nowakowski T. Stosunki między Przemysłem II a Władysławem Łokietkiem w okresie walk o Kra-
ków po śmierci Leszka Czarnego (1288--1291) // Roczniki Historyczne. T. 54. 1988. S. 159.
1975 Kodeks dypłomatyczny Wielkopolski. T. 2. Poznań, 1878. No 665.
1976 Голубовский П. Половцы в Венгрии. Киев, 1889. С. 23.
1977 Marchali H. H. Magyarország története az Árpádok korában 1038-1301. Budapest, 1896. 576--577
old.
1978 Codex diplomaticus Hungarie eclesiasticus ac civilis / Ed. G. Fejer. T. 11. V. 1. Buda, 1844. P. 180.
1979 Jasiński K. Polityka małżeńska Władysława Łokietka // Genealogia. Rola związków rodzinnych i
rodowych w życiu publicznym w Polsce średniowiecznej na tle porównawczym / Pod red. A. Radzi-
mińskiego i J. Wroniszewskiego. Toruń, 1996. S. 19.

354
àëå ó ñåðïí³ 1292 ð. çìóøåíèé áóâ ç áðàòîì ñêëàñòè âàñàëüíó ïðèñÿãó
íà â³ðí³ñòü êîðîëþ Âàöëàâó ²²1980. Ï³ä Ñàíäîìèðîì Âëàäèñëàâîâ³ Ëî-
êºòêó äîïîìàãàëè òàòàðñüê³ çàãîíè1981. Çàëåäâå ÷è ì³ã Þð³é Ëüâîâè÷
ñàì áåç áàòüêà îðãàí³çóâàòè ïîä³áíó àêö³þ1982.
Àëå, äîïîìàãàþ÷è Âëàäèñëàâó Ëîêºòêó, ãàëèöüêî-âîëèíñüê³ êíÿç³
â³äêðèòî ñàì³ ó áîðîòüáó íå âòðó÷àëèñÿ, ùî ìîæå ñâ³ä÷èòè ïðî ïåâ-
í³ ¿õ âàãàííÿ. Ïîñòóïîâî ñèòóàö³ÿ çì³íþâàëà ³ Ëåâ Äàíèëîâè÷ ïî÷àâ
ñõèëÿòèñÿ äî ñîþçó ç ÷åñüêèì êîðîëåì Âàöëàâîì ²², ÿêèé äîâîäèâ-
ñÿ éîìó âíó÷àòèì ïëåì³ííèêîì, à éîãî âàñàë áèòîìñüêèé êíÿçü Êàçè-
ìèð ²² áóâ çÿòåì ãàëèöüêîãî êíÿçÿ. Ó 1293 ð. äî ÷åñüêîãî êîðîëÿ ïðè-
áóëè îðäèíñüê³ ïîñëè, ÿê³, áåçïåðå÷íî, ïåðå¿æäæàëè ÷åðåç âîëîä³ííÿ
Ëåâà Äàíèëîâè÷à. Ãàëèöüêî-÷åñüêå çáëèæåííÿ, îäíàê íå çì³íèëî ñòàâ-
ëåííÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à äî Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà.
Ñïðîáà Âàöëàâà ²² ïîâí³ñòþ ï³äïîðÿäêóâàòè ñîá³ âñ³õ ïîëüñüêèõ
êíÿç³â íàøòîâõíóëàñÿ íà îï³ð, íàñàìïåðåä, Ïøåìèñëà ²², ÿêèé çà öåé
÷àñ îá'ºäíàâ âåëèêîïîëüñüê³ òà ïîìîðñüê³ çåìë³ ³ äàë³ ñïèðàâñÿ íà ñîþç
ç Áðàíäåíáóðãîì. Âæå íà ïî÷àòêó 1293 ð. Ïøåìèñë ²² ïî÷àâ ïåðåãîâî-
ðè ç Âëàäèñëàâîì Ëîêºòêîì1983. Áîðîòüáà ì³æ ïîëüñüêèìè êíÿçÿìè òà
÷åñüêèì êîðîëåì â³äíîâèëàñÿ ³, çà çãîäîþ ïàïè, 26 ÷åðâíÿ 1295 ð. â
Ãíºçíî Ïøåìèñë ²² êîðîíóâàâñÿ ÿê êîðîëü Ïîëüù³. Éîìó âäàëîñÿ â³ä-
íîâèòè çë³êâ³äîâàíå ³ìïåð³ºþ â Õ² ñò. Ïîëüñüêå êîðîë³âñòâî1984. Îäíàê
òð³óìô éîãî áóâ êîðîòêèì: 2 ëþòîãî 1296 ð. Ïøåìèñëà ²² ï³äñòóïíî
âáèâ áðàíäåíáóðçüêèé àãåíò.
×åñüêèé êîðîëü ïî÷àâ îïàíîâóâàòè Âåëèêîïîëüùó. Ó 1297 ð. Âàö-
ëàâ ²² íàðåøò³ êîðîíóâàâñÿ â Ïðàç³ ÷åñüêîþ êîðîë³âñüêîþ êîðîíîþ,
çäîëàâøè äîâãîë³òí³é îï³ð ñòàðîãî í³ìåöüêîãî êîðîëÿ Ðóäîëüôà ². Íà
êîðîíàö³éíèõ óðî÷èñòîñòÿõ áóëî ïðèñóòíº ³ ïîñîëüñòâî ç Ãàëèöüêî-Âî-
ëèíñüêî¿ äåðæàâè1985. Ó 1299 ð. â Áðíî â³äáóëàñÿ îñîáèñòà çóñòð³÷ Ëåâà
Äàíèëîâè÷à ç Âàöëàâîì ²², çàô³êñîâàíà ÷åñüêèì õðîí³ñòîì ²íäæ³õîì ç
Õåéìáóðãó1986.
Ó öüîìó êîíòåêñò³ ìîæå âèäàòèñÿ ñëóøíîþ äóìêà Ä.Äîìáðîâñüêîãî,
ùî â îñòàíí³ ðîêè ñâîãî æèòòÿ Ëåâ Äàíèëîâè÷ îð³ºíòóâàâñÿ íà ñîþç
ç Âàöëàâîì ²², ³ çì³íè â ãàëèöüê³é ïîë³òèö³ ïî÷àëèñÿ ëèøå âë³òêó
1300 ð., êîëè äî âëàäè ïðèéøîâ ñâîÿê Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà -- êîðîëü
Þð³é Ëüâîâè÷1987. Îäíàê ìîæëèâ³ ³ ³íø³ âàð³àíòè, àäæå Ëåâ Äàíèëîâè÷
íå ðàç äåìîíñòðóâàâ çäàòí³ñòü ïðèéìàòè íåîðäèíàðí³ ð³øåííÿ ³ í³êîëè
1980 Baszkiewicz J. Powstanie zjednoczonego państwa polskiego na przełomie XIII i XIV wieku. War-
szawa, 1954. S. 208.
1981 Rocznik krakowski. P. 852; Joannis Dlugossii Annales seu cronicae inciliti Regni Poloniae. Ks. 7-8.
Varsaviae, 1975. S. 277.
1982 Dąbrowski D. Stosunki polityczne Lwa Daniłowicza z sąsiadami zachodnimi. S. 67.
1983 Świeżawski A. Przemysł. Król Polski. Warszawa, 2006. S. 149--150.
1984 Rocznik kapituły poznańskiej // Monumenta Poloniae Historica. Seria Nova. T. 6. Cz. 2. Warszawa,
1962. P. 52.
1985 Petra Žitavského kronika zbraslavská / Ed. J.Emler // Fontes rerum Bohemicarum. T. 4. Praha, 1884.
P. 70.
1986 Annales Heinrici Heimburgenci // Fontes rerum Bohemicarum. T. 3. Praha, 1882. P. 320--321.
1987 Dąbrowski D. Stosunki polityczne Lwa Daniłowicza z sąsiadami zachodnimi. S. 56--57.

355
íå äîòðèìóâàâñÿ øàáëîí³â ó ïîë³òèö³. Íå ñõîæå, ùîáè Ëåâ Äàíèëîâè÷,
ÿêîìó âäàëîñÿ çíîâó â³äðîäèòè êîðîë³âñòâî Ðóñ³, îïàíóâàâøè Âîëèíü
ï³ñëÿ ñìåðò³ Ìñòèñëàâà Äàíèëîâè÷à, ³, íàâ³òü, ðîçøèðèòè êîðäîíè çà
ðàõóíîê Êè¿âùèíè, àêòèâíî ï³äòðèìóâàâ ÷åñüêî-ïîëüñüêó óí³þ. Ïðî-
áëåìà öÿ äèñêóñ³éíà ³ ðîáèòè ïîñï³øí³ âèñíîâêè íå âàðòî.
Ó 1296 ð. Âëàäèñëàâ Ëîêºòîê çâàæèâñÿ íà ïðîäîâæåííÿ áîðîòüáè
çà êîðîë³âñüêó êîðîíó, î÷åâèäíî, âñå æ â³ä÷óâàþ÷è ï³äòðèìêó ðóñüêî¿
ð³äí³. Ó öüîìó êîíòåêñò³ âàðòóº çâåðíóòè óâàãó òàêîæ íà îäèí øëþá,
óêëàäåíèé ì³æ 1296--1300 ðð., òîáòî ùå çà Ëåâà Äàíèëîâè÷à, ÿêèé,
áåçïåðå÷íî, óêð³ïëÿâ ñîþç ñþçåðåíà êîðîë³âñòâà Ðóñ³ ç êóÿâñüêèìè
êíÿçÿìè1988. Éäåòüñÿ ïðî îäðóæåííÿ Àíàñòàñ³¿ Ëüâ³âíè ç äîáæèíñüêèì
êíÿçåì Çåìîâèòîì, ìîëîäøèì áðàòîì Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà1989. ßê â³äî-
ìî, âèïàäêîâîñòåé ó òîä³øí³é øëþáí³é ïîë³òèö³ ïðàâèòåë³â áóòè íå
ìîãëî. Öåé øëþá ì³ã áóòè ëèøå ï³äòâåðäæåííÿì ñîþçó ïîë³òè÷íîãî.
1299 ð. â³äáóëàñÿ çóñòð³÷ Ëåâà Äàíèëîâè÷à ç ÷åñüêèì êîðîëåì Âàö-
ëàâîì ²², ÿêà ìîãëà áóòè ³í³ö³éîâàíà îñòàíí³ì -- ãîòóþ÷èñü äî êîðîíàö³¿
ïîëüñüêîþ êîðîíîþ, Âàöëàâ ²², éìîâ³ðíî, õîò³â âèð³øèòè âñ³ ïðîáëåìè
ç³ ñõ³äíèì ñóñ³äîì. Ö³ ïåðåìîâèíè ó Áðí³, ÿê³, íà äóìêó Á. Âëîäàðñüêî-
ãî, â³äáóëèñÿ ì³æ ïî÷àòêîì áåðåçíÿ -- ïîëîâèíîþ òðàâíÿ 1299 ð.1990,
àëå íå ï³çí³øå ïî÷àòêó ëèïíÿ 1299 ð., çà óòî÷íåííÿì Ä. Äîìáðîâñüêî-
ãî1991, íàïåâíî ì³ñòèëè ³ êîìïðîì³ñ ñòîñîâíî Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà. Íå-
âäîâç³ ï³ñëÿ ö³º¿ çóñòð³÷³, à ñàìå 23 ñåðïíÿ 1299 ð. â Êëåíöå ïîáëèçó
Íîâîãî Ì³ñòà íàä ð. Âàðòîþ Âëàäèñëàâ Ëîêºòîê ï³äïèñàâ çîáîâ'ÿçàííÿ
ñêëàñòè âàñàëüíó ïðèñÿãó Âàöëàâó ²²1992. Òàê³ â³äíîñíî ëåãê³ óìîâè äëÿ
Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà áóëè íàñë³äêîì öüîãî êîìïðîì³ñó. Ö³êàâî, ùî äî-
ñë³äíèê ä³ÿëüíîñò³ Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà Åäìóíä Äëóãîïîëüñüê³ äîïóñ-
êàâ, ùî ï³ä ÷àñ ñâîº¿ âèìóøåíî¿ åì³ãðàö³¿ ó 1299 ð. ïîëüñüêèé êíÿçü
âè¿õàâ ñïî÷àòêó ÷åðåç Ìàçîâ³þ äî Ëåâà Äàíèëîâè÷à ³ ëèøå ï³ñëÿ öüîãî
÷åðåç Óãîðùèíó ä³ñòàâñÿ Ðèìó1993. Â ñåðïí³ 1300 ð. Âàöëàâ ²² â Ãíºçíî
êîðîíóâàâñÿ ÿê êîðîëü Ïîëüù³1994.
Çàëèøàºòüñÿ çàãàäêîþ ïîõ³ä ðóñüêîãî â³éñüêà âë³òêó 1300 ð. â
1988 Навіть, якщо прийняти гіпотезу Д. Домбровського, за якою Анастасія була дочкою волинсь-
кого князя Мстислава Даниловича, з якою я не погоджуюся.
1989 Balzer O. Genealogia Piastów. Kraków, 1895. S. 345--347; Włodarski B. Stanowisko Rusi Halicko-
-Wołyńskiej wobec akcji zjednoczeniowej Władysława Łokietka i jego powiązanie z utratą Pomorza
Gdańskiego // Zapiski Historyczne. T. 27. 1962. Z. 3. S. 341; Idem. Polska i Rus' 1194--1340. War-
szawa, 1966. S. 227; Jasiński K. Rola Siemowita księcia dobrzyńskiego w stosunkach polsko-krzy-
żackich w 1308/1309 r. // Zapiski Kujawsko-Dobrzyńskie. Seria A. T. 1. 1978. S. 167; Idem. Księżna
dobrzyńska Anastaszja i jej regencja // Ojczyzna bliższa i dalsza. Kraków, 1993. S. 425--433; Idem.
Polityka małżeńska Władysława Łokietka // Genealogia. Rola związków radzinnych i rodowych w
życiu publicznym w Polsce średniowiecznej na tle porównawczym / Pod. Red. A. Radzimińskiego i J.
Wroniszewskiego. Toruń, 1996. S. 19.
1990 Włodarski B. Stanowisko Rusi halicko-wołyńskiej wobec akcji zjednoczeniowej Władysława
Łokietka i jego powiązanie z utratą Pomorza Gdańskiego // Zapiski Historyczne. T. 27. 1962. Z. 3. S.
339.
1991 Dąbrowski D. Stosunki polityczne Lwa Daniłowicza z sąsiadami zachodnimi. S. 68.
1992 Długopolski E. Władysław Łokietek na tlе swoich czasów. Kraków, 2009. S. 54.
1993 Ibidem. S. 61.
1994 Antonin R. Zahranični politika krále Václava II v letech 1283--1300. Praha, 2009. S. 247.

356
Ñàíäîìèðñüêó çåìëþ, ÿêèé çàâåðøèâñÿ çäîáóòòÿì Íîâîãî Êîð÷èíà --
â³í áóâ ðåàëüíîþ ï³äòðèìêîþ Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà, êîòðèé, ïîâåðíóâ-
øèñü ç åì³ãðàö³¿ ç Ðèìó, ïðîäîâæèâ áîðîòüáó. Ïîõ³ä â³äáóâñÿ ñàìå ï³ä
÷àñ íàñòóïó Âàöëàâà ²²1995. Öåé ïîõ³ä òàêîæ ì³ã áóòè çä³éñíåíèé ùå çà
íàêàçîì Ëåâà Äàíèëîâè÷à, õî÷à ñàìîñò³éíó ³í³ö³àòèâó ç áîêó éîãî ñèíà
³ ñïàäêîºìöÿ õîëìñüêî-áåëçüêîãî êíÿçÿ Þð³ÿ Ëüâîâè÷à òåæ âèêëþ÷àòè
íå ìîæíà. Âàðòî çâåðíóòè óâàãó, ùî äîïîìîãà ïîëüñüêîìó êíÿçþ áó-
ëà íàäàíà â ìîìåíò êóëüì³íàö³¿ áîðîòüáè Íîãàÿ ç ïðàâèòåëåì Çîëîòî¿
Îðäè Òîêòó, ðåçóëüòàò ÿêî¿ áóâ íàäçâè÷àéíî âàæëèâèì äëÿ Ëåâà Äà-
íèëîâè÷à.
Ëåâ Äàíèëîâè÷ áóâ îäíèì ³ç íàéàêòèâí³øèõ ó÷àñíèê³â áîðîòüáè çà
êðàê³âñüêèé ïðåñòîë â îñòàòí³é ÷âåðò³ Õ²²² ñò. Ï³ñëÿ íåâäàëî¿ ñïðîáè
âèñòóïèòè ñïàäêîºìöåì áåçä³òíîãî ñâîÿêà Áîëåñëàâà Ñîðîì'ÿçëèâîãî
ó 1280 ð., ÿêà âèëèëàñÿ ó â³éíè ç íîâèì êðàê³âñüêèì êíÿçåì Ëºøêîì
×îðíèì äî ñìåðò³ îñòàííüîãî ó 1288 ð., Ëåâ Äàíèëîâè÷ ïðîäîâæóâàâ
áðàòè ó÷àñòü ó ö³é áîðîòüá³, ï³äòðèìóþ÷è âèã³äíèõ äëÿ íüîãî ïðåòåí-
äåíò³â. Òîä³ æ ó 1289--1290 ðð. áóëà ïðèºäíàíà ³ Ëþáë³íñüêà çåìëÿ, ùî
âèçíàâ òîä³øí³é êðàê³âñüêèé êíÿçü Ãåíð³õ IV Ïðîáóñ.
Êîðîëü Þð³é Ëüâîâè÷: ðîäè÷ ³ ñîþçíèê. Êîðîòêå ïðàâë³ííÿ êîðîëÿ
Þð³ÿ Ëüâîâè÷à ùå íå çíàéøëî â³äïîâ³äíîãî äîñë³äæåííÿ1996. Çà æèò-
òÿ áàòüêà Þð³é Ëüâîâè÷ áóâ éîãî íàéáëèæ÷èì ñîðàòíèêîì. Òðèìàþ÷è
Áåëçüêå, à ïîò³ì ³ Õîëìñüêå êíÿç³âñòâà, â³í òðóäèâñÿ ó ñï³ëüíèõ ³íòåð-
åñàõ. Ó 1287 ð. Þðié îäðóæèâñÿ âäðóãå ç ªâôèìiºþ, äî÷êîþ êóÿâñüêîãî
êíÿçÿ Êàçèìèðà Êîíðàäîâè÷à, ñåñòðîþ Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà1997. Íàïåâ-
íî ïiä âïëèâîì ñâîº¿ äðóæèíè ªâôèìi¿ Þðié Ëüâîâè÷ ââàæàâ îäíèì ç
ãîëîâíèõ íàïðÿìêiâ ñâîº¿ ïîëiòèêè çáëèæåííÿ ç ïîëüñüêèìè êíÿçÿìè.
Â iíòåðåñàõ áðàòà äðóæèíè Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà ó 1300 ð. Þðié
Ëüâîâè÷ çäiéñíèâ ïîõiä àæ ïiä Êðàêiâ1998. Äåñü òîäi áóëà âèäàíà çà äî-
áæèíñüêîãî êíÿçÿ Çåìîâèòà ñåñòðà Þðiÿ -- Àíàñòàñiÿ1999. Áë. 1301 ð.
áóëà âèäàíà çà ñîõà÷åâñüêîãî i ÷åðñüêîãî êíÿçÿ Òðîéäåíà Áîëåñëàâè÷à
äî÷êà Þðiÿ -- Ìàðiÿ2000. ˉõ ñèí Áîëåñëàâ-Þðié ïiçíiøå óñïàäêóâàâ ãà-
ëèöüêèé ïðåñòîë ó 1323 ð.
×åñüêèé êîðîëü Âàöëàâ II îòðèìàâ âïåâíåíó ïåðåìîãó íàä Âëà-
äèñëàâîì Ëîêºòêîì i äîáèâñÿ ñâîãî âèçíàííÿ ñþçåðåíîì Ïîëüùi.
1995 Rocznik Traski // Monumenta Poloniae Historica. -- T. 2. -- Lwów, 1872. -- P. 853; Joannis Dlugossii
Annales seu cronicae inciliti Regni Poloniae. -- Ks. 7--8. -- Varsaviae, 1975. -- P. 14.
1996 Див.: Исаевич Я.Д. Галицко-Волынское княжество в конце ХIII -- начале XIV в. // Древнейшие
государства на территории СССР. Материалы и исследования. 1987 г. Москва, 1988. С.71--77;
Войтович Л. Юрій Львович і його політика // Галичина i Волинь в добу середньовiччя. До
800-рiччя з дня народження Данила Галицького / НАН України, Iн-т українознавства iм.
I.Крип'якевича. Iсторичнi та культурологiчнi студiї. Вип.3. Львiв, 2001. С.70--78; Його ж. Юрій
Львович і його політика // Галицько-Волинські етюди. Біла Церква, 2011. С. 319--325.
1997 Baumgarten N. Genealoges et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-e au XIII-e siecle.
Roma, 1927. Р. 47, 50.
1998 Rocznik Tracki // Monumenta Poloniae Historica. Т. 2. Lwów, 1872. Р. 853.
1999 Balzer O. Genealogia Piastów. Kraków, 1895. S. 345--347.
2000 Ibidem. S. 453; Annales Posnanienses I // Monumenta Poloniae Historica. T. 5. Lwów, 1888. P.
880--881.

357
Âëàäèñëàâ Ëîêºòîê âòiê ó Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêå êîðîëiâñòâî2001. Ó
1302 ð. Þðié Ëüâîâè÷ íàäàâ éîìó äîïîìîãó i ïîëüñüêèé êíÿçü ïðîáó-
âàâ âiäâîþâàòè Ñàíäîìèðñüêó çåìëþ2002. Â ðåçóëüòàò³ ñàì êîðîëü Þð³é
Ëüâîâè÷ âòðàòèâ Ëþáëiíñüêó çåìëþ. Ó òîìó æ 1302 ð. ðàïòîâèì óäàðîì
êðàêiâñüêi òà ñàíäîìèðñüêi äðóæèíè Âàöëàâà II çàéíÿëè Ëþáëiíñüêó
çåìëþ, ïðèºäíàíó Ëåâîì Äàíèëîâè÷åì, à âîºâîäà Ïåòðî Ãàëüêî (Ãàëêà)
ç çàëîãîþ çàëèøèâ Ëþáëií2003.
Þðié Ëüâîâè÷ i äàëi ïðîäîâæóâàâ äîïîìàãàòè ñâîÿêó Âëàäèñëàâîâi
Ëîêºòêó, âíàñë³äîê ÷îãî îñòàíí³é ó 1304--1305 ðð. ïîâåðíóâ ñîái Ñàíäî-
ìèðñüêó çåìëþ, à ó 1306 ð. çäîáóâ Êðàêiâ2004. Íàïåâíî çà öþ äîïîìîãó
çàñëóæèâ êîðîëü Þðié ïîõâàëó ïîëüñüêîãî õðîí³ñòà ßíà Äëóãîøà, çà-
ãàëîì íåïðèõèëüíîãî äî âîëîäàð³â êîðîë³âñòâà Ðóñ³, ÿêèé ïèñàâ, ùî
âií áóâ "ìóæ ìóäðèé i äîáðèé, äî äóõîâåíñòâà ùåäðèé, ïiä ïðàâëiííÿì
ÿêîãî Ðóñü ñëàâèëàñÿ äîñÿãíåííÿìè ìèðó i äîñòàòêó"2005.
Ìîæëèâî, ùî ó Þðiÿ Ëüâîâè÷à áóëè ïëàíè ïðîòèñòàâèòè ñîþç ç
ïîëüñüêèìè êíÿçÿìè òà áàâàðñüêèì ãåðöîãîì ÷åñüêîìó êîðîëþ Âàö-
ëàâó III òà óãîðñüêîìó ïðåòåíäåíòó Êàðëó Ðîáåðòó. Áàãàòî ìîìåíò³â
éîãî ºâðîïåéñüêî¿ ïîë³òèêè çàëèøàþòüñÿ íåçðîçóì³ëèìè, çîêðåìà éîãî
ïîçèö³ÿ ó ïèòàíí³ Óãîðñüêî¿ ñïàäùèíè. ²ëëÿ Ïàðøèí çâåðíóâ óâàãó íà
ïîâ³äîìëåííÿ ²îàíà ç Â³êòð³í´à (1270/1280--1345/1347) ïðî çàãèáåëü
÷åñüêîãî êîðîëÿ Âàöëàâà ²²² ó 1306 ð. ("Rex Bohemie iuvenis ... sicut dici-
tur, perfossus est, relinquens iuvenem viduam, Ruthenorum regis filiam...
"2006), âèñóíóâøè ö³êàâó âåðñ³þ, ùî çãàäàíà õðîí³ñòîì ªëèçàâåòà Â³îëà,
äî÷êà öåøèíñüêîãî êíÿçÿ Ìºøêà ², ìîãëà áóòè íå äî÷êîþ, à âíó÷êîþ
"êîðîëÿ Ðóñ³" Ëåâà Äàíèëîâè÷à (òàê ÿê ïîõîäæåííÿ ¿¿ ìàòåð³ íåâ³äî-
ìå, à ìîëîäøèé áðàò Ìºøêà ² áèòîìñüêèé êíÿçü Êàçèìèð ²² ì³æ 1275-
1278 ðð. îäðóæèâñÿ ç Îëåíîþ Ëüâ³âíîþ, òîä³ æ ì³ã â³äáóòèñÿ ³ øëþá
Ìºøêà ç ³íøîþ äî÷êîþ)2007. Äîäàìî, ùî äðóæèíîþ Ìºøêà ² ìîãëà áó-
òè ³ ïëåì³ííèöÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à. Øëþá Âàöëàâà ²²² ç ªëèçàâåòîþ
Â³îëîþ, ÿêèé â³äáóâñÿ 5 æîâòíÿ 1305 ð.2008, áóâ ö³ëêîì ìîòèâîâàíèé:
÷åñüêèé êîðîëü, ïîð³äíèâøèñü ³ç ãàëèöüêî-âîëèíñüêèìè Ðîìàíîâè÷à-
ìè, ì³ã ðîçðàõîâóâàòè íà óêëàäàííÿ øâèäêîãî ìèðó ç Âëàäèñëàâîì
2001 Włodarski B. Stanowisko Rusi Halicko-Wołyńskiej wobec akcji zjednoczeniowej Władisława Lo-
kietka i jego powiązanie z utratą Pomorza Gdańskiego // Zapiski Historyczne. T. 2. Toruń, 1962. S.
342--343.
2002 Rocznik Malopolski // Monumenta Poloniae Historica. T. 3. Lwów, 1878. P. 186; Annales Polo-
norum/ Ed. R. Röpel // Monumenta Germaniae Historica. Scriptores. T. 19. Hannoverae, 1925. P.
654.
2003 Rocznik Traski. -- P. 853; Rocznik Sędziwoja // Monumenta Poloniae Historica. Т. 2. Lwów, 1872. Р.
879; Rocznik Małopolski . P. 188--189; Annales Polonorum. P. 655.
2004 Kronika Neplachova / Ed. J. Emler // Fontes rerum Bohemicarum. T. 3. Praha, 1882. P. 478.
2005 Dlugosz J. Opera omnia / Ed. A.Przezdziecki. T. 12. Cracoviae, 1876. P. 39.
2006 "Король Богемії юний ... як кажуть, похований є, залишивши молоду вдову, доньку короля
Русі..." (Iohannis abbatis Victoriensis Liber certarum historiarum / Ed. F. Schnider // Scriptores re-
rum Germanicarum in usum scholarum. T. 1. Hannoverae et Lipsiae, 1909. P. 373).
2007 Паршин И.Л. Король Юрий Львович на страницах западноевропейских хроник // Русин. Ки-
шинев, 2012. № 4 (30). С. 76--77.
2008 Войтович Л., Целуйко О. Правлячі династії Європи. Біла Церква, 2008. С. 327.

358
Ëîêºòêîì ³, ìîæëèâî, íà äîïîìîãó ó áîðîòüá³ ³ç Êàðëîì Ðîáåðòîì2009.
Ñïiðíîþ çàëèøàºòüñÿ i äàòà ñìåðòi Þðiÿ Ëüâîâè÷à. Çà Äëóãî-
øåì 18 áåðåçíÿ 1308 ð. ïîìåðëà éîãî äðóæèíà ªâôèìiÿ, à 21 êâiòíÿ
1308 ð., ÿêðàç íà ñâié äåíü íàðîäæåííÿ, ïîìåð i ñàì êîðîëü Þðié2010.
Çâ'ÿçêè ãàëèöüêîãî êîðîëÿ ç ïîëüñüêèìè êíÿçÿìè ³ òî÷íi äàòè ñìåðòi
êîðîëÿ i éîãî äðóæèíè, â³äîì³ ïîëüñüêèì õðîí³ñòàì, ñõèëÿþòü äî
ïðàâèëüíîñòi öiº¿ âåðñi¿. Ïîëüñüêi iñòîðèêè íàâiòü ââàæàþòü, ùî ïî-
òðåáà ïiäòðèìàòè þíèõ ïëåìiííèêiâ ïîçáàâèëà Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà
ìîæëèâîñòi ïðîòèäiÿòè Òåâòîíñüêîìó Îðäåíó ó éîãî íàìiðàõ çàõîïèòè
Ãäàíñüêå Ïîìîð'ÿ2011. Ì.Êîðäóáà ñóìíiâàâñÿ ó ïðàâèëüíîñòi öiº¿ äàòè,
ïåðåñóâàþ÷è ¿¿ íà 1315 ð.2012. Âáà÷àþ÷è ó âåðñ³¿ Ì.Êîðäóáè ðàö³îíàëü-
íå çåðíî, ß.Iñàºâè÷ çâåðíóâ óâàãó, ùî âïåðøå ñàìîñòiéíèìè ïðàâèòå-
ëÿìè ñèíè Þðiÿ íàçâàíi ó äîêóìåíòi, äàòîâàíîìó ëèïíåì 1315 ð., à
ãðàìîòè, ïiñëàíi äî Òåâòîíñüêîãî Îðäåíó ó 1316 ð. ç ïiäòâåðäæåííÿì
óãîä, óêëàäåíèõ ¿õ áàòüêîì òà äiäîì (ïîäiáíi ãðàìîòè âèäàâàëèñÿ çâè÷-
íî íà ïî÷àòêó ïðàâëiííÿ), òàêîæ ïîáiæíî ñâiä÷àòü íà êîðèñòü ñìåðòi
Þðiÿ Ëüâîâè÷à ó 1315 ð.2013. Ïðàâäà, ïiçíÿ äàòà ãðàìîòè äî Îðäåíà ìî-
ãëà áóòè íàñëiäêîì ïåðåðâè ó âiäíîñèíàõ ó 1308-1315 ðð., âèêëèêàíî¿
êîíôðîíòàöiºþ âíàñëiäîê äié Îðäåíó ó Ïîìîð'¿ ïðîòè ñîþçíèêà Þð³éî-
âè÷³â Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà. Äàë³ Þðiéîâè÷i ìîãëè âèñòóïàòè ïðîäîâæó-
âà÷àìè áàòüêiâñüêî¿ ïîëiòèêè. Ñàìå òîìó êíÿçi ïðîïîíóâàëè Îðäåíó
çàõèñò âiä îðäèíöiâ2014.
Ïðîáëåìà öÿ çàëèøàºòüñÿ äèñêóñiéíîþ. Äî íå¿ äîëó÷àºòüñÿ çãàäêà
ó Äëóãîøà, ïîì³ùåíà âæå ï³ñëÿ ïîâ³äîìëåííÿ ïðî ñìåðòü êîðîëÿ Þð³ÿ
Ëüâîâè÷à, ÿêà ñòîñóºòüñÿ ì³ñ³¿ ïàïè Êëèìåíòà V (1305--1314) ç íàãà-
äóâàííÿì ïðî îá³öÿíêó ïðèéíÿòè óí³þ, ÿêå êîðîëü Ðóñ³ â³äïóñòèâ í³ ç
÷èì2015. Ïðî ïàïñüêó ì³ñ³þ äî êîðîëÿ Ðóñ³ ï³ä 1308 ð. ïîâ³äîìèâ òàêîæ
ôëàíäðñüêèé õðîí³ñò Êîðíåë³é ³ç Çàíäôë³òà2016. Àëå îáèäâà ïîâ³äîìëåí-
íÿ, ÿê ïåðåêîíëèâî äîâ³â ²ëëÿ Ïàðøèí, áóëè ñêîíñòðóéîâàí³ õðîí³ñòà-
ìè XV ñò. íà ï³äñòàâ³ íåâ³ðíî ³íòåðïðåòîâàíî¿ ³íôîðìàö³¿ äîñòóïíèõ ¿ì
äæåðåë ïðî ïåðåìîâèíè ç êîðîëåì ñåðáñüêî¿ Ðàøêè, ÿê³ ìàëè ì³ñöå ó
1308-1309 ðð.2017 Òàêèì ÷èíîì, ö³ ïîâ³äîìëåííÿ íå ñòîñóþòüñÿ äèñêóñ³¿
2009 Паршин И.Л. Король Юрий Львович на страницах западноевропейских хроник. С. 77.
2010 Dlugosz J. Opera omnia. Т. 12. Р. 39.
2011 Włodarski B. Polska i Ruś 1194--1340. Warszawa, 1966. S.238--239; Mysliński K. Polska a księstwo
Halicko-Włodzimierskie na przelomie XIII i XIV wieku // Галицько-Волинська держава: переду-
мови виникнення, iсторiя, культура, традицiї. Мiжнародна наукова конференцiя (Галич, 19-21
серпня 1993 р.). Тези доповiдей та повiдомлень. Львів, 1993. С. 7--8.
2012 Кордуба М. Iсторiя Холмщини й Пiдляшшя. Кракiв, 1941. С. 93--94.
2013 Исаевич Я.Д. Галицко-Волынское княжество в конце ХIII -- начале XIV в. С. 73.
2014 Болеслав-Юрий II, князь всей Малой Руси. Сб. мат. и исслед. Санкт-Петербург, 1907. С. 149.
2015 Joannis Długosz senioris canonici Cracoviensis Opera omnia / Ed. A. Przezdziecki. Т. 3. Kraków,
1876. P. 43.
2016 Cornelii Zant iet Chronicon // Veterum scriptorum et monumentorum historicorum, dogmatico-
rum, moralium, amplissima collectio / Studio et opera E. Martène et U. Durant. Т. 5. Parisiis, 1729.
Col. 157.
2017 Паршин І. Чи було папське посольство до Галицько-Волинської держави на почптку ХІV
століття? // Княжа доба: історія і культура. Вип. Львів, С. 318--325.

359
ùîäî äàòè ñìåðò³ êîðîëÿ Þð³ÿ Ëüâîâè÷à.
Â ö³ëîìó íàâ³òü öi, íå÷èñëåííi i íå çàâæäè îäíîçíà÷íi ïàì'ÿòêè,
ÿêi çàëèøèëèñÿ âiä ïðàâëiííÿ Þðiÿ Ëüâîâè÷à, äîçâîëÿþòü öiëêîì ïî-
çèòèâíî îöiíèòè ä³ÿëüí³ñòü öüîãî êîðîëÿ, çîâí³øíÿ ïîë³òèêà ÿêîãî
ñïèðàëàñÿ íà ò³ñíèé ñîþç ç ïîëüñüêèìè ñóñ³äàìè.
Îñòàíí³ Ðîìàíîâè÷³. Çàãàäêà Áîëåñëàâà-Þð³ÿ Òðîéäåíîâè÷à. Ä³-
ÿëüí³ñòü îñòàíí³õ Ðîìàíîâè÷³â â äæåðåëàõ ìàéæå íå â³äáèòà. Âîíè,
ñõîæå, çáåð³ãàëè ñîþç ç ïîëüñüêèì êîðîëåì Âëàäèñëàâîì Ëîêºòêîì.
Ïðîòå âåðñ³ÿ, ùî ïåâíèé ÷àñ â³í áóâ ¿õ îï³êóíîì2018, ï³ääàºòüñÿ ñïðà-
âåäëèâ³é êðèòèö³2019.
Â óãîä³ êîðîëÿ ç ñêàíäèíàâñüêèìè òà ïîìîðñüêèìè ïðàâèòåëÿ-
ìè â³ä 27 ÷åðâíÿ 1315 ð. ïðî ñîþç ïðîòè áðàíäåíáóðçüêèõ ìàðêãðà-
ô³â, Âëàäèñëàâ Ëîêºòîê ðó÷àºòüñÿ çà "pro nostrisque nepotibus Russie
principibus, quod prehabitam ordinationem initam nobiscum"2020. Àëå öå
çðîáëåíî íà ï³äñòàâ³ íå îï³êóíñòâà, à ð³âíîïðàâíî¿ óãîäè.
Çà çäîãàäêîþ ².Ïàðøèíà, Þð³éîâè÷³ ìîãëè âòðóòèòèñÿ â ïðîòèñòî-
ÿííÿ ñâî¿õ ðîäè÷³â ãëîãîâñüêèõ êíÿç³â ç âðîöëàâñüêèì êíÿçåì Ãåíð³õîì
VI Äîáðèì (1294--1335) íà ïî÷àòêó 1320-õ ðð., ïðî ùî ñâ³ä÷èòü ëèñò
öüîãî êíÿçÿ äî ïàïè ²îàííà XXII (1244--1334) â³ä 1322 ðîêó ç ïðîõàí-
íÿì äîçâîëó øëþáó éîãî äî÷êè ªëèçàâåòè ç îëåñíèöüêèì êíÿçåì Êîí-
ðàäîì, äå ìîòèâàö³ºþ òàêîãî ñîþçó âèñòóïàº íåîáõ³äí³ñòü îá'ºäíàííÿ
ñèë äëÿ â³äñ³÷³ íàá³ãàì ëèòîâö³â ³ ðóñèí³â2021.
Àíäð³é òà Ëåâ Þð³éîâè÷³ ïîìåðëè äî 21 òðàâíÿ 1323 ð. Îáèäâà
áðàòè ìàëè ïåâí³ ïðîáëåìè ç îðäèíöÿìè ³ ïåð³îäè÷íî ïëàòèëè äàíèíó-
âèõ³ä, ÿê âèïëèâàº ç â³äîìîãî ëèñòà ïîëüñüêîãî êîðîëÿ Âëàäèñëàâà Ëî-
êèòêà äî ðèìñüêîãî ïàïè ²îàíà ÕÕ²²² â³ä 21 òðàâíÿ 1323 ð.2022 Îñê³ëüêè
ïîëüñüêèé êîðîëü ââàæàâ îáîõ êíÿç³â "íåïåðåìîæíèì ùèòîì" ïðîòè
îðäèíö³â, ìîæíà ïðèïóñêàòè, ùî áîðîòüáà ç íèìè çà ÷àñ³â Þð³éîâè÷³â
òðèâàëà ç ïåðåì³ííèì óñï³õîì. Íå âèïàäêîâî òàêîæ áðàòè ïðîïîíóâàëè
çàõèñò â³ä îðäèíö³â Òåâòîíñüêîìó îðäåíó2023. Íå âèïàäêîâå òàêîæ çâåð-
íóòå äî Ïàïè ïðîõàííÿ ïîëüñüêîãî êîðîëÿ îãîëîñèòè õðåñòîâèé ïîõ³ä
àáè çàïîá³ãòè îðäèíñüê³é îêóïàö³¿ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè2024.
À öå áóâ ïåð³îä ïàíóâàííÿ íàéñèëüí³øîãî ³ç çîëîòîîðäèíñüêèõ õàí³â
Óçáåêà (1313--1342)2025. Íà òå, ùî áðàòè îòðèìàëè õàíñüê³ ÿðëèêè íà
2018 Ab r a h a m W. Powstanie organizacyi Kościoła łacińskiego na Rusi. T. 1. Lwów, 1904. S. 173--174;
Włodarski B. Polska i Rus 1194--1340. Warszawa, 1966. S. 238.
2019 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3. Львів, 1905. С. 114--115.
2020 "за наших племінників руських князів, що раніше угоду уклали з нами" (Codex diplomaticus
Majoris Polonia / Ed. I. Zakrzewski. T. 2. Poznaniae, 1878. № 976).
2021 Codex diplomaticus Silesiae. Т. 5. / Hrsg. W. Wattenbach. Breslau, 1862. P. 209--210; Regesten zur
Schlesischen Geschichte / Hrsg. G. Grünhagen, K. Wutke. // Codex diplomaticus Silesiae. Т. 18. Bres-
lau, 1898. № 4185. Глибоко вдячний І.Паршину за можливість ознайомитися з рукописом його
статті "Останні з Романовичів: Андрій та Лев у західних джерелах".
2022 Monumenta Poloniae Vaticana. Т. 1. Kraków, 1913. P. 83.
2023 Болеслав-Юрий ІІ. С.149.
2024 Monumenta Poloniae Vaticana. P. 83.
2025 Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана. Вступ до генеалогії Чингізидів-Джучидів. Львів, 2004. С.
125--128.

360
ñâî¿ êíÿç³âñòâà âêàçóº ³ øâåéöàðñüêèé õðîí³ñò Éîãàí Â³íòåðòóðñüêèé
("quod imperator Thartarorum duos paganos breviter ante ista tempora
reges satis ydoneos Ruthenis prefecerat")2026.
Çàãèáåëü îáîõ êíÿç³â çàëèøàºòüñÿ çàãàäêîþ. Ìîæíà ïîãîäèòèñÿ ç
íåîäíî÷àñí³ñòþ ¿õíüîãî â³äõîäó é ñìåðòþ Ëåâà ïåðåä Àíäð³ºì: ³íàêøå
â³í õî÷à á íà êîðîòêèé ÷àñ ñòàâ áè ñþçåðåíîì óñ³º¿ äåðæàâè2027. ×è áóëè
êíÿç³ îòðóºí³, ÿê íàòÿêàâ øâåéöàðñüêèé õðîí³ñò, ÷è ç³éøëè ç³ ñâ³òó â
ÿêèéñü ³íøèé ñïîñ³á, -- ñòâåðäæóâàòè âàæêî. Ïðèïóùåííÿ ïðî ¿õíþ
çàãèáåëü ó áîðîòüá³ ç Îðäîþ âèãëÿäàº äîñèòü âìîòèâîâàíèì2028. Ò³ëüêè
çîâí³øí³ ïðîáëåìè ìîãëè çàâàäèòè áðàòàì, ÿêèõ çàêëèêàëè çàêàðïàò-
ñüê³ íîá³ë³, ïîáîðîòèñÿ çà óãîðñüêó ñïàäùèíó2029. Äàâíþ âåðñ³þ ùîäî
ñìåðòü êíÿç³â ó â³éí³ ç Ëèòâîþ ï³äòðèìóâàâ ò³ëüêè Áðîí³ñëàâ Âëîäàð-
ñüêèé2030. ßíóø Áåíÿê ÷è íå ºäèíèé ç äîñë³äíèê³â çóïèíèâñÿ íà àíàë³ç³
³íôîðìàö³¿ øâåéöàðñüêîãî õðîí³ñòà. Â³í â³äêèäàâ ìîæëèâ³ñòü çàãèáåë³
êíÿç³â â áîðîòüá³ ç ëèòîâöÿìè àáî îðäèíöÿìè, ââàæàþ÷è, ùî âîíà, ÿê
âèïëèâàëî ç öèòîâàíîãî ëèñòà, ò³ëüêè â³äêðèëà îðäèíöÿì ìîæëèâ³ñòü
îïàíóâàòè êíÿç³âñòâî. Â³í òàêîæ, ñë³äîì çà Êàçèìèðîì ßñ³íüñüêèì2031,
çâåðíóâ óâàãó, ùî â ñåðåäí³ â³êè îòðóºííÿì ïîÿñíþâàëè áóäü-ÿêó íå-
ñïîä³âàíó ñìåðòü, ïðè÷èíó ÿêî¿ áóëî íåìîæëèâî ïîÿñíèòè, îñîáëèâî
ÿêùî âîíà áóëà ïîâ'ÿçàíà ç õâîðîáîþ îðãàí³â òðàâëåííÿ, íàâ³òü êîëè
îñòàííÿ áóëà âèêëèêàíà ïåðå¿äàííÿì ÷è çëîâæèâàííÿì àëêîãîëåì. Òî-
ìó â³í ïðèéøîâ äî âèñíîâêó ïðî â³äõ³ä îáîõ êíÿç³â ïîñë³äîâíî îäèí çà
îäíèì â ìèðíèé ÷àñ, ïðè÷îìó íå îáîâ'ÿçêîâî â³ä îòðóòè2032.
ß íå áà÷ó æîäíî¿ ìîæëèâîñò³ ïîãîäèòèñÿ ç iñòîðèêàìè, ÿêi ââà-
æàþòü, ùî ó Êè¿âñüêié Ðóñi íå áóëî óñòàëåíî¿ òðàäèöi¿ óñïàäêóâàííÿ
êíÿçiâñüêèõ ïðåñòîëiâ2033, â òîé ÷àñ ÿê çáåðåæåí³ ïàì'ÿòêè (ðàííi óãî-
äè ç Âiçàíòiºþ, ðiçíi ðåäàêöi¿ "Ðóñüêî¿ ïðàâäè", äåÿê³ ñòàòóòí³ ãðàìîòè),
ñâiä÷àòü íå òiëüêè ïðî íàÿâíiñòü, à é ñóâîðó ðåãëàìåíòàöiþ ñïàäêîâîãî
ïðàâà, íàïðèêëàä, ó êóïöiâ, ñìåðäiâ ÷è äðóæèííèêiâ. Êðiì òîãî, ñïàäêîâå
2026 "тому що імператор Татарський незадовго до цього часу двох поганських королів цілком до-
стойних поставив на чолі русичів" (Iohannis Vitodurani. Chronica / Hrsg. F. Baethgen // Monu-
menta Germaniae Historica. Scriptores rerum Germanicarum. Nowa Series. Т. 3. Berlin, 1924. P.
184).
2027 Беняк Я. Вигаснення галицько-волинської княжої династії // Галичина i Волинь в добу
середньовiччя. До 800-рiччя з дня народження Данила Галицького. Львів, 2001. С. 79--85.
2028 Paszkiewicz H. Połityka ruska Kazimierza Wielkiego. Warszawa, 1925. S. 7--11; Мацяк В. Галиць-
ко-Волинська Держава 1290--1340 рр. у нових дослідах. Авсбург, 1948. С. 18; Długopolski E.
Władysław Łokietek na tle swoich czasów. Wrocław, 1951. S. 22; Шабульдо Ф. М. Земли Юго-За-
падной Руси в составе Великого княжества Литовского. Киев, 1987. С. 22; Wyrozumski J. Polska,
Węgry i sprawa Rusi halicko-włodzimierskiej za Kazimierza Wielkiego // Europa środkowa i wschod-
nia w polityce Piastów. Toruń, 1997. S. 1113.
2029 Войтович Л. Галицько-Волинські етюди. Біла Церква, 2011. С. 322--323.
2030 Włodarski B. Polska i Ruś 1194--1340. Warszawa, 1966. S. 254--259.
2031 Jasiński K. Okoliczności smierci ostatnich książąt mazowieckich // Rocznik Polskiego Towarzystwa
Heraldycznego. Nowa serja. T. 3(14). 1997. S. 41--51.
2032 Беняк Я. Вигаснення галицько-волинської княжої династії. С. 79--81.
2033 Фроянов И. Я. Киевская Русь. Очерки социально-политической истории. Ленинград,
1980. С. 45--46; Толочко О. П. Особливості міжсеньйоріальних відносин у період феодальної
роздробленості Давньої Русі ХІІ--ХІІІ ст. // Феодалізм в Україні. Київ, 1980. С. 30.

361
ïðàâî iñíóâàëî ïðàêòè÷íî â óñiõ ïðàâëÿ÷èõ äèíàñòiÿõ, ç ÿêèìè
Ðþðèêîâè÷i áóëè ñïîðiäíåíi. Ïåðø çà âñå, Ðóñü ïðèíöèïîâî íå â³äð³ç-
íÿëàñÿ â³ä ñóñ³äí³õ äåðæàâ, ïîä³áíî ÿê äèíàñò³ÿ Ðþðèêîâè÷³â â³ä ñó-
ñ³äí³õ ïàíóþ÷èõ äèíàñò³é. Âçàºìèíè âñåðåäèí³ äèíàñò³¿ áàçóâàëèñÿ íà
òðàäèö³éíîìó ðîäîâîìó ïðàâ³ ñòàðøîãî, òîáòî òîãî, õòî áóâ áëèæ÷èì äî
çàñíîâíèêà ðîäó çà ðîäîâèì ðàõóíêîì. Öÿ ïðîáëåìà äîñòàòíüî øèðîêî
âèñâ³òëåíà ÿê ó ñòàðø³é, òàê ³ â íîâ³ø³é ë³òåðàòóð³2034. Ìîäåðíà êîí-
öåïö³ÿ êîëåêòèâíîãî ñþçåðåí³òåòó Ðþðèêîâè÷³â ó Êè¿âñüê³é Ðóñ³, ÿêó
âèñóíóâ Îëåêñàíäð Íàçàðåíêî2035, íå ï³äòâåðäæóºòüñÿ æîäíèìè äæåðå-
ëàìè ³ íå çíàõîäèòü àíàëîã³é â ³íøèõ òîãî÷àñíèõ äåðæàâàõ, çàñòåðå-
æåíü ñòîñîâíî íå¿ çíà÷íî á³ëüøå, í³æ àðãóìåíò³â íà ¿¿ ï³äòðèìêó2036.
Ñàìà ïðèðîäà âëàäè âèêîíàâ÷î¿ (ñåðåäíüîâ³÷í³ ïðàâèòåë³ áóëè ïðàâî-
íàñòóïíèêàìè â³éñüêîâèõ âîæä³â) íå äîïóñêàº ïîíÿòòÿ êîëåêòèâíîãî
ñþçåðåí³òåòó. Òàêà âëàäà çàâæäè áóëà ïåðñîíàëüíîþ. Êîëåêòèâíà âëà-
äà äîïóñòèìà ò³ëüêè â ñóñï³ëüñòâàõ äåìîêðàòè÷íèõ ³ òî âèíÿòêîâî ÿê
âëàäà çàêîíîäàâ÷à. Çâè÷àéíî, íå áóëè âèíÿòêàìè ñåðåä ºâðîïåéñüêèõ
äèíàñò³é ³ Ðþðèêîâè÷³. Ñïîñòåðåæåííÿ çà ïðàêòèêîþ óñïàäêóâàííÿ
êíÿæèõ ïðåñòîë³â, â³äîáðàæåíîþ äæåðåëàìè, ó ñï³âñòàâëåíí³ ç ïðàêòè-
êîþ ñïàäêóâàííÿ ó ñêàíäèíàâñüêèõ, çâ³äêè ïîõîäèëè Ðþðèêîâè÷³, òà
ñóñ³äí³õ äåðæàâàõ, äîçâîëèëî âèÿâèòè ïåâí³ ¿¿ çàêîíîì³ðíîñò³2037.
ßê ñïðàâåäëèâî çàçíà÷èâ ß. Áåíÿê, íà ÷àñ ñìåðò³ Àíäð³ÿ Þð³éî-
âè÷à ïðÿìèìè ñïàäêîºìöÿìè Ðîìàíîâè÷³â çàëèøàëèñÿ éîãî ñåñòðà
Ìàð³ÿ, äðóæèíà ÷åðñüêîãî êíÿçÿ Òðîéäåíà, òà ò³òêà Àíàñòàñ³ÿ, âäîâà
äîáæèíñüêîãî êíÿçÿ Çåìîâèòà2038. Ã³ïîòåçà ïðîâ³äíîãî ïîëüñüêîãî äî-
ñë³äíèêà ãåíåàëîã³¿ Ðîìàíîâè÷³â Äàð³óøà Äîìáðîâñüêîãî ñòîñîâíî ³ñ-
íóâàííÿ äâîõ Ìñòèñëàâ³â Äàíèëîâè÷³â, îäèí ç ÿêèõ áóâ áàòüêîì Àíàñ-
òàñ³¿2039, íå ñïèðàºòüñÿ íà äæåðåëà, à çàñíîâàíà âèíÿòêîâî íà ëîã³÷íèõ
ïîáóäîâàõ ³ äîìèñëàõ. Ç îãëÿäó íà öå, âîíà çàëèøàºòüñÿ ã³ïîòåçîþ.
Îòæå, ïîðÿä ç ìàòåðÿìè ïðåòåíäåíòàìè âèñòóïàëè ¿õ ñèíè: ñèí Ìàð³¿
-- Áîëåñëàâ Òðîéäåíîâè÷ ³ ñèí Àíàñòàñ³¿ -- äîáæèíñüêèé êíÿçü Âëàäèñ-
ëàâ Çåìîâèòîâè÷, ïëåì³ííèê ïîëüñüêîãî êîðîëÿ Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà.
Êð³ì îáîõ êíÿãèíü, íàéá³ëüøå ïðàâ íà ãàëèöüêî-âîëèíñüêó ñïàäùèíó
2034 Соловьев С. М. История России с древнейших времен. Кн. 2. Москва, 1998. Т. 3--4. С. 7--32;
Грушевський М. С. Історія України-Руси. Т. 3. Львів, 1905. С. 222--227; Пресняков А. Е. Кня-
жое право в Древней Руси. Очерки по истории Х--ХІІ столетий. Лекции по русской истории.
Киевская Русь. Москва, 1993. С. 7--135, 181--184, 386--470; Свердлов М. Б. Генезис и структура
феодального общества в Древней Руси. Ленинград, 1983. С. 194--199; Толочко А. П. Князь в
Древней Руси: власть, собственность, идеология. Киев, 1992.
2035 Назаренко А. В. Родовой сюзеренитет Рюриковичей над Русью (Х--ХІ вв.) // Древнейшие
государства на территории СРСР. Материалы и исследования. 1985 г. Москва, 1986. С. 149--156.
2036 Толочко А. П. Князь в Древней Руси. С. 57--66.
2037 Войтович Л. Княжа доба на Русі: Портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 29--42; Його ж. Бороть-
ба Любарта-Дмитра Гедиміновича за відновлення Галицько-Волинської держави // Науковий
вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. № 22.
Луцьк, 2009. С. 120--127.
2038 Беняк Я. Вигаснення галицько-волинської княжої династії. С. 81.
2039 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów książąt halicko-wołyńskich. Poznań; Wrocław, 2002. S.
153--155, 174--180, 232--240.

362
ìàâ Ëþáàðò-Äìèòðî Ãåäèìiíîâè÷ ÿê çÿòü Ëåâà Þðiéîâè÷à2040. Öÿ íå-
ïåðåñ³÷íà îñîáèñò³ñòü ç ð³çíèõ ïðè÷èí íå îòðèìàëà íàëåæíî¿ îö³íêè
ÿê ó ïðàöÿõ óêðà¿íñüêèõ, òàê ³ çàðóá³æíèõ ³ñòîðèê³â2041. Ï³ñëÿ òîãî,
ÿê â³äïàëè ñóìí³âè â ³ñíóâàíí³ êè¿âñüêîãî êíÿçÿ Ñòàí³ñëàâà2042 (êð³ì
á³ëîðóñüêî-ëèòîâñüêèõ ë³òîïèñ³â, ñàì êíÿçü ï³ä òàêèì, íåõàðàêòåðíèì
äëÿ Ðþðèêîâè÷³â, ³ìåíåì çàïèñàíèé ó ïåðåë³êó "êòèòîð³â ³ îï³êóí³â
ìîíàñòèðÿ Ïå÷åðñüêîãî" Àôàíàñ³ÿ Êàëüíîôîéñüêîãî, à éîãî ñèí ²âàí
Ñòàí³ñëàâîâè÷ -- ó Ëþáåöüêîìó ïîì'ÿíèêó; ïîòð³éí³ çá³ãè ïðîñòî âè-
êëþ÷åí³2043), ìîæíà íå ñóìí³âàòèñÿ ³ â ó÷àñò³ ëóöüêîãî êíÿçÿ Ëåâà Þð³-
éîâè÷à â áèòâ³ íà ð. ²ðïåí³ íà ñòîðîí³ êè¿âñüêîãî êíÿçÿ ïðîòè Ãåäèì³íà.
Ñàì ïîõ³ä Ãåäèì³íà ³ áèòâó ìîæíà äàòóâàòè çèìîþ 1322/1323 ð.2044
Âçèìêó 1322/1323 ð. ï³ä Áåðåñòÿì ñòîÿëî ëèòîâñüêå â³éñüêî2045. Öå,
î÷åâèäíî, áóëî ðåàêö³ºþ Ãåäèì³íà íà ñîþç ëóöüêîãî êíÿçÿ ç êè¿âñüêèì.
Ìèð, óêëàäåíèé ï³ñëÿ ö³º¿ â³éíè (à Ãåäèì³íîâ³, ÿêèé ïîñàäèâøè ñâîãî
âàñàëà â Êèºâ³, ìàâ òåïåð ìîãóòíüîãî âîðîãà â îñîá³ çîëîòîîðäèíñüêîãî
õàíà Óçáåêà, âèã³äíî áóëî øâèäêî ïîìèðèòèñÿ ç ãàëèöüêî-âîëèíñüêè-
ìè êíÿçÿìè ³ íàâ³òü âñòóïèòè ç íèìè â ñîþç), áóëî ñêð³ïëåíî øëþáîì
äîíüêè Ëåâà Þð³éîâè÷à ç Ëþáàðòîì-Äìèòðîì Ãåäèì³íîâè÷åì.
Ìèêîëà Àíäðóñÿê ïðîïîíóâàâ ââàæàòè äðóæèíó Ëþáàðòà âíó÷êîþ
ñòåïàíñüêîãî êíÿçÿ Âîëîäèìèðà ²âàíîâè÷à àáî äîíüêîþ îñòðîçüêîãî
êíÿçÿ Äàíèëà Âàñèëüîâè÷à2046. Îñòàííº äîâîäèâ òàêîæ ªðîí³ì Ãðàëÿ,
2040 Войтович Л. Князiвська верства у Галицькiй землi // Четвертий мiжнародний конгрес
українiстiв. Одеса, 26–29 серпня 1999 р. Доповіді та повідомлення. Історія. Ч. 1. Одеса–Київ–
Львів, 1999. С. 82–83.
2041 Stadnicki K. Lubart xięże Wołyński. Lwów, 1853; Лукомский Г. Луцкий замок. Петроград, 1917;
Маслов Л. Любартів замок у Луцьку // Наша культура. Львів, 1937. № 8--9. С. 348--354; № 12.
С. 484--494; Войтович Л. Удiльнi князiвства Рюриковичiв i Гедимiновичiв у ХII--ХVI ст. Львів,
1996. С. 101--104; Його ж. Етапи полiтичної iсторiї Волинi XIV--XV ст. Державнiсть. Васалiтет.
Iнкорпорацiя // Україна: культурна спадщина, нацiональна свiдомiсть, державнiсть. Вип. 5:
ΠΡΟΣΦΩΝΗΜΑ. Iсторичнi та фiлологiчнi розвiдки, присвячені 60-рiччю академіка Ярослава
Iсаєвича. Львів, 1998. С. 153--168; Його ж. Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ -- по-
чаток ХVІ ст): Склад, суспільна і політична роль. Львів, 2000. С. 18, 37, 40, 74--76, 109, 138, 230--
231, 263, 295, 299--300, 310, 345--347, 352--353, 426, 437--438, 440--443, 446--447, 449--450, 463, 474,
476, 485--486, 499--501, 504; Його ж. Княжа доба на Русі. С. 37--42, 75, 511--512, 562, 614, 618--619,
636, 668--672, 678--679; Флоря Б. Н. Две грамоты князя Любарта (о луцкой епископской кафедре
первой пол. ХIV в.) // Древнейшие государства Восточной Европы. 1998 г. Москва, 2000. С.
250--254; Его же. О грамоте Любарта Гедиминовича Луцкой епископской кафедре // От Древ-
ней Руси к новой России: Юбилейный сборник, посвященный члену-корреспонденту РАН Я.
Н. Щапову. Москва, 2005. С. 177--181; Троневич П. Волинь у сутінках історії України ХІV--XVI
ст. Луцьк, 2003; Його ж. Луцький замок. Луцьк, 2003; Мицько І. Князь Любарт та його родина
// Старий Луцьк. Вип. 2. Луцьк, 2005. С. 43--48; Його ж. Правові підстави володіння князем
Любартом спадщиною Романовичів // Старий Луцьк. Вип. 5. Луцьк, 2009. С. 34--40.
2042 Русина О. Київська виправа Гедиміна (Текстологічний аспект проблеми) // Записки НТШ. Т.
231. Львів, 1996. С. 182--188.
2043 Войтович Л. Княжа доба на Русі. С. 415.
2044 Його ж. Князь Лев Юрійович: спроба портрета // Дрогобицький краєзнавчий збірник. -- Дро-
гобич, 2006. Вип. 10. С. 129.
2045 Шабульдо Ф. М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. Киев,
1987. С. 26--27.
2046 Андрусяк М. Останні Романовичі (нащадки Мстислава і Романа Даниловичів) // Науковий

363
ââàæàþ÷è, ùî ñàìå íà ÷åñòü òåñòÿ êíÿçÿ Äìèòðà Îñòðîçüêîãî Ëþáàðò
ïðèáðàâ õðåñíå ³ì'ÿ2047. Ç ïåâíèìè çàñòåðåæåííÿìè öþ âåðñ³þ ïðèéíÿâ
ßí Òåíü´îâñüêèé, âèõîäÿ÷è ç çàñàäè, ùî Ëþáàðò íå ì³ã ìàòè äðóæèíó
ç á³ëüøèìè ïðàâàìè íà ñïàäùèíó Ðîìàíîâè÷³â, í³æ ó Áîëåñëàâà Òðîé-
äåíîâè÷à2048. Íà éîãî äóìêó, ïåðøà äðóæèíà Ëþáàðòà áóëà ñåñòðîþ òî-
ä³øíüîãî ñþçåðåíà Âîëèí³ êíÿçÿ Äàíèëà Îñòðîçüêîãî2049. Àëå âèñíîâêè,
ïîáóäîâàí³ íà ã³ïîòåòè÷íèõ çàñàäàõ, ñàì³ ïî ñîá³ çàëèøàþòüñÿ ã³ïîòå-
çàìè2050.
²ãîð Ìèöüêî âïðîâàäèâ äî íàóêîâîãî îá³ãó Ïîì'ÿíèê Ïðåîáðàæåí-
ñüêîãî êàôåäðàëüíîãî ìîíàñòèðÿ (ñ. Ñïàñ Ñòàðîñàìá³ðñüêîãî ðàéîíó
Ëüâ³âñüêî¿ îáëñò³)2051. Çà éîãî â³äîìîñòÿìè äðóæèíîþ Ãåäèì³íà-Ïðî-
êîï³ÿ ³ ìàò³ð'þ Ëþáàðòà-Äìèòðà áóëà Ëåîí³äà, ÿêó äîñë³äíèê ââàæàº
äîíüêîþ Ëåâà Þð³éîâè÷à, íàçâàíîþ íà ÷åñòü áàòüêà2052. Çà òàêîãî ñïî-
ð³äíåííÿ ï³äñòàâè Ëþáàðòà Ãåäèì³íîâè÷à íà ñïàäùèíó Ðîìàíîâè÷³â áó-
ëè á íàéâàãîì³øèìè. Ïðàâäà, öÿ âåðñ³ÿ âèêëèêàº ïåâí³ çàñòåðåæåííÿ.
Êîðîëü Þð³é Ëüâîâè÷ íàðîäèâñÿ 24 êâ³òíÿ 1252 ð. (1257?)2053. Ä. Äîìá-
ðîâñüêèé äàòóº éîãî íàðîäæåííÿ øèðøèì ÷àñîì -- 1247--1254 ðð., àëå
íàéïðàâäîïîä³áí³øèì ââàæàº 23 êâ³òíÿ 1254 ð.2054 Çà äæåðåëàìè Þð³é
Ëüâîâè÷ îäðóæóâàâñÿ äâ³÷³: ó 1282 ð. ç íåçíàíîþ ç ³ìåí³ äîíüêîþ òâåð-
ñüêîãî êíÿçÿ ßðîñëàâà ßðîñëàâîâè÷à, ÿêà ïîìåðëà áëèçüêî 1286 ð., òà
ó 1287 ð. ç ªâôèì³ºþ, äîíüêîþ êóÿâñüêîãî êíÿçÿ Êàçèìèðà Êîíðàäîâè-
÷à, ÿêà ïîìåðëà 18 áåðåçíÿ 1308 ð.2055 Çðîçóì³ëî, ùî òåîðåòè÷íî ìîãëà
áóòè ùå îäíà äðóæèíà, ÿêà ïîìåðëà äî 1282 ð., àëå ÷îìóñü íå ïîòðàïè-
ëà äî òàêîãî ³íôîðìîâàíîãî äæåðåëà ÿê Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêèé ë³òîïèñ.
Àëå öå âæå ç îáëàñò³ ñïåêóëÿö³é. Â³ä øëþáó ç òâåðñüêîþ êíÿæíîþ ó
1283 ð. íàðîäèâñÿ Ìèõàéëî Þð³éîâè÷ (íàçâàíèé íà ÷åñòü òâåðñüêîãî ä³-
äà), ÿêèé ïîìåð äèòèíîþ ó 1286 ð.2056 ²íø³ ä³òè áóëè â³ä äðóãîãî øëþ-
áó. Îñê³ëüêè Ëåâ Þð³éîâè÷ áóâ ìîëîäøèì, â³í íàðîäèâñÿ íå ðàí³øå
1290 ð., à éîãî äîíüêà, â³äïîâ³äíî, 1316--1317 ðð. Çà ß. Òåí´îâñüêèì
Ëþáàðò-Äìèòðî íàðîäèâñÿ áë. 1312/1315 ð.2057 Îòæå, äîíüêà Ëåâà
збірник Українського Вільного Університету. Т. 5. Мюнхен, 1948. С. 4.
2047 Grala H. Chresne imię Szwarna Daniłowicza. Ze studiów nad dyplomatyką południowo-ruską XIII
i XIV w. // Słowiańszcyzna i dzieje powszechne. Warszawa, 1985. S. 201, 204--208.
2048 Tęgowski J. Małżeństwo Lubarta Gedyminowicza, Przyczynek do genealogii dynastów halicko-wo-
łyńskich w XIV wieku // Genealogia. Т. 6. 1995. S. 17--26.
2049 Tęgowski J. Kilka słów o rodzinie Lubarta Giedyminowicza // Scientia nihil est quam veritatis imago.
Studia o arowane Profesorowi Ryszardowi Szczygłowi w siedemdzesiąurodzin / Pod red. A.Sochac-
kiej i P.Jusiaka. Lublin, 2014. S. 588--601.
2050. Мицько І. Правові підстави володіння князем Любартом спадщиною Романовичів. // Старий
Луцьк. Вип. 5. Луцьк, 2009. С. 38.
2051 Його ж. Князь Любарт та його родина // Старий Луцьк. Вип. 2. Луцьк, 2005. С. 43--48.
2052 Його ж. Правові підстави. С. 34--40.
2053 Balzer O. Genealogia Piastów. Kraków, 1895. S. 347; Грушевський М. Історія України-Руси. С.
114, 522.
2054 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S. 197--203.
2055 Ibidem. S. 205--207.
2056 Ипатьевская летопись. Стб. 895; Грушевський М. Хронольогія подій Галицько-Волинської
літописі // Записки НТШ. Т. 41. Львів, 1901. С. 53.
2057 Tęgowski J. Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów. Poznań; Wrocław, 1999. S. 235--236.

364
Þð³éîâè÷à íå ìîãëà áóòè éîãî ìàò³ð'þ. ßêùî Ëåîí³äà, ùî äóæå â³ðî-
ã³äíî, ïîõîäèëà ç äèíàñò³¿ Ðîìàíîâè÷³â, òî âîíà áóëà íåçíàíîþ ç äæå-
ðåë äîíüêîþ êîðîëÿ Þð³ÿ Ëüâîâè÷à. Òèì á³ëüøå, ùî ó êíÿæèõ ðîäè-
íàõ ³ñíóâàëà ñòàëà òåíäåíö³ÿ íàäàâàòè âíóêàì ³ìåíà íà ÷åñòü ä³ä³â2058.
Çà ïîì'ÿíèêàìè ³ì'ÿ ïåðøî¿ äðóæèíè Ëþáàðòà Ãåäèì³íîâè÷à --
Àãðèïèíà2059. Ìîæëèâî, ùî öå õðåñíå ³ì'ÿ êíÿãèí³ ³ ñïëóòàâ Áàðòîëîìåé
Ç³ìîðîâè÷, íàçâàâøè ¿¿ Àãàô³ºþ2060. ßí ßáëîíîâñüêèé, â³äêëèêàþ÷èñü
äî Ìàðòèíà Êðîìåðà, ³ìåíóâàâ äðóæèíó Ëþáàðòà Áó÷îþ (Áóøîþ)2061,
àëå â Ì. Êðîìåðà iìåíi êíÿãèíi íå íàâåäåíî. Â³ä ß. ßáëîíîâñüêîãî ³ì'ÿ
êíÿãèí³ çàïîçè÷èëè Òåîäîð Íàðáóò2062 òà Ìèêîëà Êàðàìçií2063. ßêùî
öå íå ïîìèëêà, òî âîíî -- ñêîðî÷åííÿ âiä Áîãóñëàâà. Îòæå, ¿¿ ìàòè ìî-
ãëà áóòè ïîëüêîþ, ïðàâäîïîä³áíî, -- íåçíàíîþ ç iíøèõ äæåðåë ñåñòðîþ
ãëîãîâñüêèõ êíÿçiâ, ùî äîçâîëèëî áè ïîÿñíèòè ñîþç Þð³ÿ Ëüâîâè÷à ç
áàâàðñüêèì ãåðöîãîì Îòòî ²²² òà ï³çí³ø³ ïðåòåíç³¿ ãëîãîâñüêèõ êíÿç³â
Ãåíð³õà ²² òà ßíà íà ñïàäùèíó Ðîìàíîâè÷³â, ÿê³ âèçíàâ ïàïà2064 (õî-
÷à îñòàííº çàëèøàºòüñÿ äîâîë³ äèñêóñ³éíèì). Ó òàêîìó ðàçi Àãðèïèíà
-- õðåñíå iì'ÿ Áîãóñëàâè2065. Àëå òîä³ Ëþáàðò-Äìèòðî ÿê ñèí Ëåîí³äè
Þð³¿âíè íå ì³ã îäðóæèòèñÿ ç äîíüêîþ Ëåâà Þð³éîâè÷à, ÿêà áè äîâîäè-
ëàñÿ éîìó äâîþð³äíîþ ñåñòðîþ.
Âñòàíîâèòè îäíîçíà÷íî ÷è áóâ Ëþáàðò-Äìèòðî îíóêîì êîðîëÿ Þð³ÿ
Ëüâîâè÷à ÷è çÿòåì êíÿçÿ Ëåâà Þð³éîâè÷à íå âäàºòüñÿ, àëå ó íüîãî áóëè
³ñòîòí³ äèíàñòè÷í³ ï³äñòàâè äëÿ óñïàäêóâàííÿ ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî
ïðåñòîëó, òîáòî îäèí ç öèõ âàð³àíò³â ìàâ ì³ñöå â ä³éñíîñò³.
Îñòàííié ïðÿìèé íàùàäîê Ðîìàíîâè÷iâ -- îñòðîçüêèé êíÿçü Äàíèëî
Âàñèëüêîâè÷ ïîõîäèâ ç ãiëêè, ùî âòðàòèëà ïðàâî íà óñïàäêóâàííÿ íàé-
ñòàðøîãî ïðåñòîëó çi ñìåðòþ Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à, ÿêèé ïîìåð çà æèòòÿ
áàòüêà: íà öå ñëóøíî âêàçàâ Ì. Áàóìãàðòåí2066. Êíÿçü ìiã ïðåòåíäóâàòè
òiëüêè ÿê áëèçüêèé ðîäè÷, òîáòî ïiñëÿ ïðåòåíäåíòiâ "ïî êóæåëþ", ÿêèõ
áóëî áàãàòî. Â³äïîâ³äíî ç ïðàâèëîì êíÿç³ Îñòðîçüê³, ÷èé ïðåäîê Ðîìàí
Äàíèëîâè÷ çàãèíóâ áëèçüêî 1260--1261 ðð. (çà æèòòÿ ñâîãî áàòüêà),
âèëó÷àëèñÿ ç³ ñïàäêîºìö³â êîðîëÿ Äàíèëà, à ñèí Ðîìàíà -- Âàñèëüêî
ìóñèâ âäîâîëüíèòèñÿ Ñëîí³ìñüêèì êíÿç³âñòâîì ó âîëîä³ííÿõ áàòüêà òà
ä³äà ç³ ñòîðîíè ìàòåð³2067.
2058 Див.: Литвина А. Ф., Успенский Ф. Б. Выбор имени у русских князей в Х--XVI вв. Династиче-
ская история сквозь призму антропонимики. Москва, 2006.
2059 Мицько I. Монастирськi пом'яники про походження ктитора Унiвського монастиря князя
Федора Любартовича // Лавра. 1998. № 2. С. 52.
2060 Zimorowicz B. Historia miasta Lwowa. -- Lwów, 1835. -- S. 82--83.
2061 Tabulae Jablonovianae ex arboribus genealogicis familiarum Slavicarum regni Poloniae etc. / Ed. J.
A. Jablonowski. Nörimberg, 1748. Tabl. 10.
2062 Narbutt T. Dzieje starożуtne narodu Litewskiego. T. 6. Warszawa, 1838. S. 139.
2063 Карамзин Н. М. История государства Российского. Т.4. Примечания. Санкт-Петербург, 1818.
С.138.
2064 Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у ХІІ-ХVI ст. -- Львів, 1996. -- С.
100.
2065 Мицько I. Монастирськi пом'яники. С. 52.
2066 Baumgarten N. Halich et Ostrog // Orientalia Christiana Periodica. Т. 3. Roma, 1937. P. 166.
2067 Baumgarten N. Genealogies et mariages occindentaux des Rurikides Russes du X au XIII siecle //

365
Ïîëüñüêîìó êîðîëåâi Âëàäèñëà-
âîâ³ Ëîêèòêó Þðiéîâè÷i äîâîäèëèñÿ
ïëåìiííèêàìè. Âîíè áóëè ïðàâíóêàìè
i óãîðñüêîãî êîðîëÿ Áåëè IV, ñïàäêîºì-
öåì ÿêîãî âèñòóïàâ Êàðë Ðîáåðò Àíæóé-
ñüêèé. Òîáòî i ïîëüñüêèé, i óãîðñüêèé
êîðîëi òåæ áóëè ïðåòåíäåíòàìè íà ñïàä-
ùèíó Ðîìàíîâè÷³â ÷åðåç áëèçüêå ñïîð³ä-
íåííÿ. Íå äî ê³íöÿ çðîçóì³ë³ ïðåòåíçi¿ íà
ãàëèöüêó ñïàäùèíó ãëîãîâñüêèõ êíÿçiâ
Ãåíðiõà II òà ßíà2068. Ïîçàÿê ¿õí³ ïðàâà
âèçíàâ ïàïà, âîíè ìóñèëè áóòè ïåðåêîí-
ëèâèìè. Ãëîãîâñüêi êíÿçi áóëè ïîâ'ÿçàíi
ùå ç ïåðøîþ ãàëèöüêîþ äèíàñòiºþ ÿê
ïðàâíó÷àòi ïëåìiííèêè ßðîñëàâà Îñìî-
ìèñëà. ˉõ äiä Êîíðàä I îäðóæèâñÿ ç Ñà-
ëîìåºþ, äîíüêîþ Âëàäèñëàâà Îäîíè÷à,
÷èºþ ìàòið'þ áóëà Âèøåñëàâà, äîíüêà
Âîëîäèìèðêà Âîëîäàðåâè÷à. Àëå öå íàä-
òî äàëåêà ñïîðiäíåíiñòü. Ñåñòðà ãëîãîâ-
ñüêèõ êíÿçiâ Àãíåñà âèéøëà çàì³æ çà
áàâàðñüêîãî ãåðöîãà Îòòî III, ÿêèé ïðå-
òåíäóâàâ íà óãîðñüêó êîðîíó i ñâîãî ÷àñó
âèñòóïàâ ñï³ëüíèêîì êîðîëÿ Þðiÿ Ëüâî-
âè÷à. Öåé ñîþç, ìîæëèâî, áóëî ñêðiïëåíî
øëþáîì ³íøî¿ ñåñòðè ãëîãîâñüêèõ êíÿç³â
ç Ëåâîì Þð³éîâè÷åì. Ëèøå òàêå ðîäèííå
ïîâ'ÿçàííÿ âèñóâàëî ãëîãîâñüêèõ êíÿçiâ íà ñåðéîçíèõ ñïàäêîºìöiâ Ðî-
ìàíîâè÷³â "ïî êóæåëþ".
Ëþáàðòó-Äìèòðó íà 1323 ð. áóëî 11--12 ðîê³â. Ñìåðòü ãàëèöüêî-
âîëèíñüêèõ êíÿç³â çàñêî÷èëà éîãî îòî÷åííÿ çíåíàöüêà. Íå áóâ ãîòîâèé
äî òàêî¿ ðîçâ'ÿçêè ³ Ãåäèì³í. Ïðî ñïðîáó Ëþáàðòà óñïàäêóâàòè ïðåñòîë
Ðîìàíîâè÷³â ñâ³ä÷èòü â³äîìà ãðàìîòà â³ä 8 ãðóäíÿ 1322 ð., äå â³í òèòó-
ëóºòüñÿ ÿê "ëóöüêèé ³ âîëîäèìèðñüêèé êíÿçü". Íàâêîëî àâòåíòè÷íîñò³
äîêóìåíòó, çáåðåæåíîãî ó ï³äòâåðäæåíí³ 1492 ð., òðèâàº ïîëåì³êà, â³í
ââàæàºòüñÿ ôàëüñèô³êàòîì. Âîäíî÷àñ äîñë³äíèêè ïîãîäæóþòüñÿ ùîäî
éîãî ñòâîðåííÿ ìîãëî áóòè áëèçüêèì â ÷àñ³ äî âêàçàíî¿ äàòè ³ ïðèíàéìí³
ïåðøà ÷àñòèíà ãðàìîòè ñïèñàíà ç àâòåíòè÷íî¿2069. Ïîìèëêà ó äàòóâàíí³
Orientalia Christiana. Nr 37, maio. Roma, 1927. P. 50--51.
2068 Skarbec dipłomatów papeiskich, cesarskich, królewskich, książących władz i urzędów poslugują-
cych do krytycznego wyjaśnienia dziejów Litwy i Rusi Litewskiej i ościennych im krajów / Zebral... J.
Daniłowicz. Т. 1. Wilno, 1860. № 314. S. 161--162; Řežabek J. Jiři II, poslední kniže veškeré Malé Rusi,
kritickí pokus // Časopis muzea království českého. Ročnik 57. Praha, 1883. S. 50. Недавно сумнів у
правильному відчитанні джерела, на підставі якого був зроблений такий висновок, висловив
Ярослав Книш. Але його доповідь так і не була опублікована.
2069 Флоря Б. Н. Две грамоты князя Любарта (о Луцкой епископской кафедре первой пол. ХІV
вв.) // Древнейшие государства Восточной Европы. 1998 г. Москва, 2000. С. 250--254; Его же.
Печатка з грамот князя
Юрія-Болеслава. 1325 -- 1335 рр.:
верх – аверс, низ – реверс

366
"òèì á³ëüøå ìîæëèâà... ó ãðàìîò³, ÿêà ä³éøëà äî íàñ íå â îðèã³íàë³, à ç
òðåò³õ ðóê"2070: 8 ãðóäíÿ ñüîìîãî ³íäèêòó ïðèïàäàëî íà 1324 ð. ³ ñïëó-
òàòè 6830 ð. ç 6832 ð. ìîãëè ïðè ïåðåïèñóâàíí³ ó 1492 ð.2071
Ëèòâà íå áóëà ãîòîâîþ ï³äòðèìàòè ïðåòåíç³¿ Ëþáàðòà, õî÷à âîñåíè
1323 ð. ¿¿ â³éñüêî âèñòóïèëî íà Âîëèíü ³ çèìóâàëî á³ëÿ Áåðåñòÿ2072.
Îòî÷åííÿ êíÿçÿ Ëþáàðòà, âñå æ, ñïðîáóâàëî óòâåðäèòè éîãî õî÷à á
íà Âîëèí³, ïðî ùî ìîæå ñâ³ä÷èòè çãàäàíà ãðàìîòà. Àëå îñòàòî÷íîãî
êîìïðîì³ñó äîñÿãíåíî ò³ëüêè ó 1325 ð., îäíèì ç éîãî âàæëèâèõ ìîìåí-
ò³â áóëî îôîðìëåííÿ ïîëüñüêî-ëèòîâñüêîãî ñîþçó, ñêð³ïëåíîãî øëþáîì
ñïàäêîºìöÿ ïîëüñüêîãî ïðåñòîëó Êàçèìèðà Âëàäèñëàâîâè÷à ç Àëüäî-
íîþ-Àííîþ Ãåäèì³í³âíîþ (16 æîâòíÿ 1325 ð.). Àëå îõðåñòèëàñÿ äîíüêà
Ãåäèì³íà ùå 30 êâ³òíÿ 1325 ð., îòæå äîìîâëåíîñò³ äîñÿãëè ðàí³øå2073.
Ñêëàäí³ ïåðåãîâîðè, ÿê³ òðèâàëè á³ëüøå ðîêó, ì³æ óãîðñüêîþ, ïîëü-
ñüêîþ ³ ìàçîâåöüêîþ ñòîðîíàìè (ÿê³ ïðåòåíäóâàëè íà ñïàäùèíó Ðîìà-
íîâè÷³â) ç îäíîãî áîêó òà Ëèòâîþ -- ç ³íøîãî, çà ó÷àñò³ õàíà Óçáåêà2074
³ çãîäîþ ì³ñöåâîãî áîÿðñòâà2075, ïðèâåëè äî âëàäè âíóêà êîðîëÿ Þð³ÿ
-- Áîëåñëàâà Òðîéäåíîâè÷à. Áîëåñëàâó-Þð³þ Òðîéäåíîâè÷ó ïðèñâÿ÷å-
íà äîñòàòíüî ÷èñëåííà ë³òåðàòóðà2076. Öåé êíÿçü íàðîäèâñÿ ì³æ 1311--
О грамоте Любарта Гедиминовича Луцкой епископской кафедре // От Древней Руси к новой
Росссии: Юбилейный сборник, посвященный члену-коррепонденту РАН Я.Н.Щапову. Мо-
сква, 2005. С. 177--181; Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства
ХІІІ -- першої половини ХІV століть. Львів, 2004. C. 384, 683--697.
2070 Щербаковский Д. М. Фундушевая запись кн. Любарта луцкой церкви Иоанна Богослова 1322
г. // Чтения в Историческом обществеве Нестора-летописца. Кн. 18. Киев, 1905. Вып. 3--4. С.
66--67.
2071 Войтович Л. Етапи полiтичної iсторiї Волинi. С. 154.
2072 Летопись Археологического общества // ПСРЛ. Т. 35. Москва, 1980. С. 95.
2073 Шабульдо Ф. М. Земли Юго-Западной Руси. С. 33--34.
2074 Там же. С. 19--26. На останнє прямо натякнув і швейцарський хроніст Іоганн Вінтертурський:
"procuravit eis christianum latinum, si illi parcere vellent ut videret"("тоді поставив над ними хри-
стиянина-латинянина, аби подивитися, чи пощадять вони його") (Iohannis Vitodurani. Chron-
ica. P. 184).
2075 Joannis de Czarnkow. Chronicon Polonorum // Monumenta Poloniae Historica. T. 2 / Ed.
A.Bielowski. Lwów, 1872. P. 629.
2076 Řežábek J. Jiří II, poslední kníže veśkeré Malé Rusi. Praha, 1883; Болеслав-Юрий II, князь всей
Малой Руси: Сборник материалов и исследований, собр. О. Гонсиоровским, А. А. Куником, А.
С. Лаппо-Данилевским, И. А. Линниченко, С. Д. Пташицким и И. Режабком. Санкт-Петербург,
1907; Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3. Львів, 1905. С. 120--139, 522--535; Zakrzew-
ski S. Wpływ sprawy ruskiej na państwo Polskie w XIV w. Zamość, 1922; Paszkiewicz H. Polityka
ruska Kazimierza Wielkiego. Warszawa, 1925. S. 5--35; Кордуба М. Болеслав-Юрій ІІ. Останній
самостійний володар Галицько-Волинської держави з нагоди 600-річчя його смерті // Мину-
ле і сучасне. Ч. 7. Краків, 1940. С. 3--32; Włodarski B. Polska i Rus 1194--1340. Warszawa, 1966.
S. 242--294; Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów książat halicko-wołyńskich. Poznań--Wrocław,
2002. S. 153--155, 174--180, 232--240; Тенговський Я. Обставини вступу князя Болеслава-Юрія
Тройденовича на галицько-волинський престіл (Невідомі руські документи з XIV ст. ) // Запи-
ски НТШ. Т. 260. Кн. 1. Львів, 2010. С. 45--56; Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович:
ескіз портрета // Княжа доба: історія і культура. Вип. 5. Львів, 2011. С. 209; Паршин І. Вектори
політики князя Юрія-Болеслава Тройденовича до року 1333: між набутим та "успадкованим"
// Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки [у
друці, вдячний автору за дозвіл скористатися рукописом статті].

367
1314 ðð.2077 ³ íà ÷àñ çàéíÿòòÿ ïðåñòîëó éîìó òåæ áóëî íå á³ëüøå ðîê³â,
í³æ Ëþáàðòîâ³. Àëå â³í áóâ ò³ëüêè ñèíîì óä³ëüíîãî ìàçîâåöüêîãî êíÿ-
çÿ Òðîéäåíà Áîëåñëàâè÷à, ÿêèé òðèìàâ äð³áí³ Ñîõà÷åâñüêå òà ×åðñüêå
êíÿç³âñòâà ³ íàâ³òü â ³ºðàðõ³¿ ìàçîâåöüêèõ êíÿç³â áóâ ëèøå äðóãèì.
Öå, ñõîæå, ïîñëóæèëî îñíîâîþ êîìïðîì³ñó, ÿêèé çàäîâîëüíèâ âñ³
ñòîðîíè. Â Óãîðùèí³ ùå çàâåðøóâàëîñÿ óòâåðäæåííÿ Àíæóéñüêî¿ äè-
íàñò³¿ ³ âîíà áóëà íå ãîòîâà âòðóòèòèñÿ áåçïîñåðåäíüî â áîðîòüáó çà
ñïàäùèíó Ðîìàíîâè÷³â. Âëàäèñëàâ Ëîêèòîê õîò³â áè áà÷èòè íà ãàëèöü-
êî-âîëèíñüêîìó ïðåñòîë³ ñâîãî ïëåì³ííèêà, àëå ³ ìàçîâåöüêèé êíÿæè÷
éîãî âëàøòîâóâàâ. Òàêà êîìïðîì³ñíà ô³ãóðà âëàøòîâóâàëà ³ Ëèòâó, íå
ãîòîâó ï³äòðèìàòè ïðåòåíç³¿ Ëþáàðòà, òà çîëîòîîðäèíñüêîãî õàíà Óçáå-
êà, ó ÿêîãî îñíîâí³ ñèëè áóëè çâ'ÿçàí³ áîðîòüáîþ çà Àçåðáàéäæàí. Âëà-
øòîâóâàâ ìîëîäèé êíÿçü ³ ãàëèöüêó òà âîëèíñüêó åë³òè.
Ïåðøà ãðàìîòà Áîëåñëàâà-Þð³ÿ, ÿêà ä³éøëà äî íàñ, äàòîâàíà 1325 ð.,
é, ñõîæå, âèäàíà âîñåíè2078, òåêñò ãðàìîòè âêàçóº íà ïî÷àòîê ïðàâë³í-
íÿ2079. Ïîÿâ³ Áîëåñëàâà-Þð³ÿ ïåðåäóâàâ, î÷åâèäíî, ðÿä óãîä, çà îäí³ºþ ç
ÿêèõ Ëþáàðòó Ãåäèì³íîâè÷ó ïåðåäàíî ñõ³äíó ÷àñòèíó Âîëèí³ ç Áîëîõî-
âèì, äå â³í òðèìàâ ñâîþ ñòîëèöþ, â³äíîâèâøè ì³ñòî ÿê Ëþáàðò³â (íèí³
Ëþáàð)2080, ùî çíàéøëî â³äîáðàæåííÿ ó ì³ñöåâ³é òðàäèö³¿.
Âåðñ³ÿ í³áè ðåçóëüòàòîì ïîðîçóì³ííÿ Ëèòâè òà Ïîëüù³ áóëà ïåðå-
äà÷à Ëèòâ³ Áåðåñòåéñüêî¿ çåìë³ òà Ï³äëÿøøÿ, ùî âèêëèêàëî íåâäîâî-
ëåííÿ Ìàçîâ³¿, çáëèçèâøè îñòàííþ ç Òåâòîíñüêèì îðäåíîì, ³ ñòàëî ïðè-
÷èíîþ â³éñüêîâèõ ä³é ó Êóÿâ³¿ â 1326 ð.2081, íå ï³äòâåðäæóºòüñÿ ï³çí³-
øèìè ïîä³ÿìè. Ç ëèñòà êîìòóðà Òåâòîíñüêîãî îðäåíó â³ä 14 ëèñòîïàäà
1325 ð. äîâ³äóºìîñÿ, ùî çàìîê Â³çíà íà äàëåêîìó ìàçîâåöüêî-âîëèíñüêî-
ìó êîðäîí³ ïðîäîâæóâàâ óòðèìóâàòè âîëèíñüêèé ãàðí³çîí, à éîãî âî¿íè
ïåðåáóâàëè ó ñêëàä³ ñîþçíîãî ëèòîâñüêîãî â³éñüêà ï³ä Ãðîäíî2082. Íàâ³òü
çà óãîäîþ 1352 ð. Áåðåñòåéñüêà çåìëÿ çàëèøàëàñÿ ÷àñòèíîþ Âîëèí³2083.
Íåäàâíÿ çíàõ³äêà ß. Òåí´îâñüêîãî äîçâîëÿº ñòâåðäæóâàòè, ùî ïðè-
íàéìí³ ïåðø³ ãðàìîòè öüîãî êíÿçÿ âèäàâàëèñÿ ðàçîì ç ìàò³ð'þ Ìà-
ð³ºþ Þð³¿âíîþ2084. Î÷åâèäíî, Ìàð³ÿ Þð³¿âíà ïåâíèé ÷àñ çàëèøàëàñÿ
ðåãåíòøåþ. Ïåðø³ ¿¿ êðîêè ñâ³ä÷àòü, ùî âîíà íàìàãàëàñÿ ïðîäîâæè-
òè ïîë³òèêó ïîïåðåäí³õ êíÿç³â ³ ñïîäîáàòèñÿ ãàëèöüê³é òà âîëèíñüê³é
åë³ò³. Êíÿçü Áîëåñëàâ ñòàâ ³ìåíóâàòèñÿ Þð³ºì íà ÷åñòü ä³äà ïî ìà-
òåð³ ³ äåêëàðóâàâ ñâîþ íàëåæí³ñòü äî ïðàâîñëàâ'ÿ. Çíàòü îòðèìóâàëà
2077 Balzer O. Genealogia Piastów. S. 783--788.
2078 Куник А. А. Объяснительное введение к правилам и летописным сказаниям, касающимся ис-
тории Червонной Руси ХIV в., с приложением подлинных текстов // Болеслав-Юрий ІІ. С. 117.
2079 Купчинський О. Акти та документи. С. 189--190.
2080 Шабульдо Ф. М. Земли Юго-Западной Руси. С. 34, 159; Войтович Л. Етапи полiтичної iсторiї
Волинi. С. 157.
2081 Zajączkowski S. Przymierze polsko-litewskie 1325 r. // Kwartalnik Historyczny. R. 40. Lwów, 1934.
Z. 4. S. 603--608.
2082 Paszkiewicz H. Jagiełłonowie a Moskwa. Warszawa, 1933. S. 272--273.
2083 Акты, относящиеся к истории Западной Руси, собранные и изданные Археографической
комиссией. Т. 1. Санкт-Петербург, 1846. № 1. С. 1.
2084 Тенговський Я. Обставини вступу князя Болеслава-Юрія Тройденовича на галицько-во-
линський престіл (Невідомі руські документи з XIV століття) С. 45--56.

368
ãðàìîòè ç ï³äòâåðäæåííÿì
âîëîä³íü2085. Îñòàííº áóëî
íåîáõ³äíèì êðîêîì, îñê³ëü-
êè Ãàëèöüêà ³ Âîëèíñüêà
çåìë³, îá'ºäíàí³ óí³ºþ Ðîìà-
íîâè÷³â, äàë³ ìàëè ñâî¿ îñî-
áëèâîñò³ ðîçâèòêó ³ ãàëèöüêå
áîÿðñòâî ïðîäîâæóâàëî ðâà-
òèñÿ äî âëàäè, êîíôë³êòóþ÷è
ç êíÿçÿìè.
Áóëî ï³äòâåðäæåíî ñîþç
ç Òåâòîíñüêèì îðäåíîì. Ó
æîâòí³ 1325 ð. â ñâî¿é ãðà-
ìîò³ Þð³é-Áîëåñëàâ îá³öÿâ
âåëèêîìó ìàã³ñòðîâ³ Âåðåí-
ãåðîâ³ â³ðí³ñòü òðàäèö³ÿì
äðóæáè ÷àñ³â Äàíèëà Ðîìà-
íîâè÷à, Ëåâà Äàíèëîâè÷à òà
Þð³ÿ Ëüâîâè÷à2086. 9 áåðåç-
íÿ 1327 ð. çíîâó íà ïðîõàí-
íÿ ðîäè÷à êîìòóðà Ç³ãõàðäà
Øâàðöáóðãà (âíóêà êîðîëÿ
Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, íàé-
ìîëîäøîãî ñèíà Ñîô³¿ Äà-
íèë³âíè òà ãðàôà Ãåíð³õà V
Áëàíêåíáóðã-Øâàðöáóðãà),
ãàëèöüêî-âîëèíñüêèé êíÿçü
ïðîëîíãóâàâ óãîäó ç Îðäåíîì
ïðî äðóæáó, ãàðàíòóþ÷è ïðè öüîìó çàõèñò â³ä òàòàð2087.
Ç öüîãî ïðèâîäó ²ëëÿ Ïàðøèí çâåðíóâ óâàãó íà ïîâ³äîìëåííÿ "×åñü-
êî¿ õðîí³êè" Ïðøèáèõà Ïóëêàâà ç Ðàäåí³íà (†1380), ç ÿêî¿ âèïëèâàº
ìîæëèâà ó÷àñòü ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî â³éñüêà ó âèïðàâ³ ïîëüñüêîãî
êîðîëÿ Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà ó 1326 ð. ïðîòè áðàíäåíáóðçüêîãî ìàðê-
ãðàôà Ëþäâ³ãà V, ÿêèé áóâ ñîþçíèêîì Òåâòîíñüêîãî Îðäåíó2088. Ó÷àñòü â
öüîìó ïîõîä³ ³ ñïðè÷èíàëàñÿ äî ïîÿâè íîâî¿ óãîäè â³ä 9 áåðåçíÿ 1327 ð.2089
Ïîäàëüøà ä³ÿëüí³ñòü ìîëîäîãî êíÿçÿ áóëà ö³ëêîì ñàìîñò³éíîþ. Ïî-
ïðè òâåðäæåííÿ ñòàðî¿ ïîëüñüêî¿ ³ñòîð³îãðàô³¿, íåìàº æîäíèõ äîêàçiâ,
ùî çàñòóïèâøè íà ïðåñòîë, Áîëåñëàâ-Þð³é ïåðåòâîðèâñÿ íà ïîëüñüêîãî
ñàòåë³òà ³ äàë³ ðóõàâñÿ ó ôàðâàòåð³ ïîë³òèêè Âëàäèñëàâà Ëîêèòêà òà éîãî
2085 Там само. -- С. 53--56.
2086 Купчинський О. Акти та документи.С.167--170 ("...rex Daniel seu Leo n(oste)r avatus, aut Geor-
dius n(oste)r...").
2087 Там само. С. 170--173.
2088 Kronika Pulkavova / Vyd. J. Emler a J. Gebauer // Fontes Rerum Bohemicarum. T. 5. Praha, 1893.
P. 203, 323.
2089 Див.: Паршин І. Вектори політики князя Юрія-Болеслава Тройденовича до року 1333: між
набутим та "успадкованим".
Надгробок польського короля Казимира ІІІ
(1333–1370) (Краків, катедра на Вавелі)

369
ñèíà Êàçèìèðà ²²², ðàäøå íàâïàêè. Âëàäíàâøè ñòîñóíêè ç Ëþáàðòîì
Ãåäèì³íîâè÷åì, ðåãåíòøà Ìàð³ÿ Þð³¿âíà äîìîãëàñÿ óêëàäåííÿ ñîþçó ç
Ëèòâîþ, ñêð³ïëåíîãî ó 1331 ð. øëþáîì Áîëåñëàâà-Þð³ÿ ç Îôêîþ-ªâôè-
ì³ºþ Ãåäèì³í³âíîþ2090. Ñàìå â óãîä³ 1331 ð. ìîãëè áóòè çàô³êñîâàíèìè
íàäàííÿ Ëþáàðòîâ³ Ãåäèì³íîâè÷ó Áîëîõ³âñüêî¿ çåìë³ òà éîãî ïðàâà íà
ïðåñòîë ó âèïàäêó â³äñóòíîñò³ ïðÿìèõ ñïàäêîºìö³â Áîëåñëàâà-Þð³ÿ2091.
Â³ä öüîãî ÷àñó ìîæíà äàòóâàòè ñàìîñò³éíå ïðàâë³ííÿ êíÿçÿ Áîëåñ-
ëàâà-Þð³ÿ ²². Ïåðø³ ñàìîñò³éí³ êðîêè êíÿçÿ ñâ³ä÷èëè ïðî éîãî íàìà-
ãàííÿ ïîçáóòèñÿ áóäü-ÿêî¿ îï³êè ç áîêó íàäì³ðíî àêòèâíèõ ñóñ³ä³â. Ó
ïåðøó ÷åðãó, â³í çàéíÿâñÿ âíîðìóâàííÿì ñòîñóíê³â ç Çîëîòîþ Îðäîþ,
ÿêà áóëà íàéá³ëüø ïîòóæíèì ³ íåáåçïå÷íèì ñóñ³äîì. Ïðèéíÿòòÿì òèòó-
ëó "ç Áîæî¿ ëàñêè ïðèðîäæåíèé êíÿçü âñiº¿ Ìàëî¿ Ðóñi" Áîëåñëàâ-Þð³é
ï³äêðåñëèâ â³äìîâó ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ âîëîäàð³â â³ä ïðåòåíç³é íà
ðåøòó Ðóñ³, ÿêà íàäàë³ çàëèøàëàñÿ çàëåæíîþ â³ä Îðäè. Ïåðåä òèì â³í
âèêîðèñòîâóâàâ òèòóëè "Nos Georgis Dei gratia dux Russiae", "Ceorgius
Dei gratia dux Terrae Russiae, Galiciae et Ladimere", "Georgius, ex dono
Dei natus dux et dominus Russiae")2092. "Ìàëà Ðóñü" òóò âèñòóïàº â çíà-
÷åíí³ ò³º¿ ÷àñòèíè Ðóñ³, ÿêà âæå íå áóëà ï³äâëàäíà ìîíãîëàì. Çàéíÿòèé
áîðîòüáîþ çà Àçåðáàéäæàí, õàí Óçáåê ì³ã çàäîâîëüíèòèñÿ òàêîþ óñòóï-
êîþ, ìîæëèâî, ïðèéíÿòîþ íà éîãî âèìîãó.
Ñîþç öåé ìîæíà ââàæàòè íàìàãàííÿì ïðîòèñòîÿòè ïîëüñüêî-óãîð-
ñüêîìó çáëèæåííþ. Ó 1332 ð. óãîðñüêèé êîðîëü çáèðàâñÿ ³òè âåëèêèì
ïîõîäîì ïðîòè ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ ó â³äïîâ³äü íà íàïàä îñòàí-
íüîãî ðàçîì ç îðäèíöÿìè íà âåðõ³â'ÿ Òèñè (êîì³òàòè Ìàðàìîðîø ÷è
Óãî÷à?)2093. 11 ëþòîãî 1334 ð. êíÿçü Áîëåñëàâ-Þð³é ï³äòâåðäèâ ñîþç ç
Òåâòîíñüêèì îðäåíîì, àíòèïîëüñüêà ñïðÿìîâàíiñòü ÿêîãî î÷åâèäíà2094.
20 æîâòíÿ 1335 ð. â³í ïîñï³øèâ çíîâó ï³äòâåðäèòè ñîþç ç âåëèêèì ìà-
ã³ñòðîì Òåîäîð³êîì ôîí Àëüäåíáóðãîì íà "â³÷í³ ÷àñè"2095.
Òâåðäæåííÿ ïðî ó÷àñòü êíÿçÿ Áîëåñëàâà-Þð³ÿ ó ïîëüñüêî-óãîð-
ñüêèõ âèøåãðàäñüêèõ ïåðåãîâîðàõ 1335 òà 1338 ðð., äå áóö³ìòî íå
ò³ëüêè áóëè çàêëàäåí³ îñíîâè íàñòóïíî¿ óãîðñüêî-ïîëüñüêî¿ óí³¿, à é
2090 Wol J. Rod Gedymina. Dodatki i poprawki do dziel gr. Stadnickiego "Synowie Gedymina", "Olgierd
i Kiejstut", "Bracia Władysława Oldierdowicza Jagiełły" we Lwowie 1867. Kraków, 1886. S. 7--8; Кор-
дуба М. Болеслав-Юрій ІІ. С. 23--30.
2091 Войтович Л. Польща. Мазовія, Литва та Угорщина у боротьбі за спадщину Романовичів //
Проблеми слов'янознавства. Вип. 59. Львів, 2010. С. 52--66.
2092 Войтович Л. Королівство Русі: факти і міфи // Дрогичинъ 1253. Матеріали міжнародної
наукової конференції з нагоди 755--ї річниці коронації Данила Романовича. Івано-Франківськ,
2008. С. 4--17.
2093 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3. С. 533--534.
2094 "...Ver(um) etiam nos, ut obululantium seu latrantiu(m) et minus iuste detrahentiu(m) c(on)dic-
tatul memo(r)at[a]e unionis, qui concurrimus, veritati referu(n)t, ora c(on)cludamus et obstruamus
pr(a)etacia teno(r)e p(raese)ntium litte(er)ar(um), dignu(m) dixumus renova(re), ut v[u]ltum et in-
tuitum assumendo novitatis exultant ac l)a)etentum maiori pr(a)efulcimine  (r)mitatis". (...Ми ж,
щоб закрити рот наклепникам і брехунам і тим, що несправедливо шкодять умовам згаданого
союзу, вважаємо за гідне, дбаючи про правду, відновити [нашу угоду] даним документом, щоб,
набувши нового виразу та вигляду, вона втішилася більшою силою та обґрунтованістю" (Ку п -
чинський О. Акти та документи... С. 174--180).
2095 Купчинський О. Акти та документи. С. 180--187.

370
äîìîâëåíî ïðî óñïàäêóâàííÿ ãàëèöüêîãî ïðåñòîëó ïîëüñüêèì àáî óãîð-
ñüêèì êîðîëåì çà â³äñóòíîñò³ ïðÿìèõ ñïàäêîºìö³â Áîëåñëàâà-Þð³ÿ2096
ïîâí³ñòþ áåçï³äñòàâí³. Íåìàº æîäíèõ äîêàç³â ó÷àñòi Áîëåñëàâà-Þðiÿ
àáî éîãî ïîñëà ó âèøåãðàäñüêèõ çóñòði÷àõ 1335 i 1338 ðð.2097. Ïåðåäîâ-
ñ³ì, ñàì Êàçèìèð III íiäå íå â³äêëèêàâñÿ äî óãîäè, ÿêà íiáèòî çðîáèëà
éîãî ëåãiòèìíèì ñïàäêîºìöåì ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî ïðåñòîëó.
Ï³ñëÿ ïåðøî¿ Âèøåãðàäñüêî¿ çóñòð³÷³ ó 1337 ð. êíÿçü Áîëåñëàâ-Þð³é
ðàçîì ç îðäèíöÿìè íàïàâ íà Ëþáë³íñüêó çåìëþ ³ 12 äí³â òðèìàâ Ëþáë³í
â îáëîç³, çíÿò³é ò³ëüêè ÷åðåç çàãèáåëü âîæäÿ ñîþçíèõ òàòàð2098. Ðåàêö³ºþ
íà òàê³ ä³¿ êíÿçÿ Áîëåñëàâà-Þð³ÿ ç³ ñòîðîíè Êàçèìèðà ²²² ñòàëà ñïðîáà
ï³äòðèìàòè ³íøîãî ïðåòåíäåíòà íà ãàëèöüêî-âîëèíñüêèé òðîí. Íèì ñòàâ
ïëåì³ííèê êîðîëÿ, ñèí Àíàñòàñ³¿ Ëüâ³âíè -- äîáæèíñüêèé êíÿçü Âëàäèñ-
ëàâ Çåìîâèòîâè÷, ÿêèé íàâ³òü ïðèáóâ äî Âèøåãðàäà 29 ÷åðâíÿ 1338 ð.
(çà Äóáíèöüêîþ õðîí³êîþ "Lothka dux Rutenorum"2099). Ñïðîáè ïåðåòâî-
ðèòè "Ëîòêî" íà "Áîëüêî", îòîòîæíèâøè éîãî ç Áîëåñëàâîì-Þð³ºì2100,
2096 Див.: Gorzycki K. Polączenie Rusi Czerwonej z Polską przez Kazimierza Wielkiego. Lwów, 1889;
Prochaska A. W sprawie zajęcia Rusi przez Kazimierza Wielkiego // Kwartalnik Historyczny. T. 6.
Warszawa, 1892. Z.1. S. 3--21; Świeżawski E. S. Esterka i inne kobiety Kazimierza Wielkiego. Warsza-
wa, 1894; Balzer O. Kazimerz III Wielki // Balzer O. Genealogia Piastów. Kraków, 2005. S. 60--682;
Semkowicz W. Adelajda, Krystyna i Jadwiga, żony Kazimierza Wielkiego // Kwartalnik Historyczny.
Т. 12. 1898. S. 561--566; Zakrzewski S. Wpływ sprawy ruskiej na państwo polskie w XIV wieku // Prze-
gląd Historyczny. T. 23. 1922. S. 97--110; Paszkiewicz H. Polityka ruska Kazimierza Wielkiego. War-
szawa, 1925; Kętrzyński S. Ze studiów genealogicznych. 1. Nieznany document Kazimierza Wielkiego
z r. 1344 // Mięsięcznik Heraldyczny. Nr 13. 1934. S. 48--51; Kaczmarczyk Z. Kazimierz Wielki. War-
szawa, 1948; Sieradzki J. Polska wieku XIV. Studium z czasów Kazimierza Wielkiego. Warszawa, 1959;
Kozłowska-Budkowa Z. Z ostatnich lat Kazimierza Wielkiego // Małopolskie Studia Historyczne. T.
6. 1963. Z. 3--4. S. 17--26; Samsonowicz H. Kazimierz III Wielki // Poczet królów i książąt polskich.
Warszawa, 1980. S. 247--253; Śliwiński J. Mariaże Kazimierza Wielkiego // Studium z zakresu obycza-
jowości i etyki dwoezu królewskiego w Polsce XIV wieku. Olsztyn, 1987. S. 44--46; Idem. Kazimierz
Wielki. Kobiety a polityka. Olsztyn, 1994; Jasiński K. Małżeństwa i koligacje polityczne Kazimierza
Wielkiego // Studia Żródłoznawcze. Nr 32--33. 1990. S. 58--65; Idem. Dzień koronacji Kazimierza
Wielkiego w świetle wspólcesnych żródeł // Opuskula minora in memoriam Iosepho Spors / Pod red.
J. Hauzińskiego. Słupsk, 1993. S. 171--182; Idem. Przydomek Kazimierza Wielkiego -- czas powstania
i geneza // Genealogia. Studia і materiały historyczne. T. 5. 1995. S. 25--43; Idem. Kazimierz Wielki //
Jasiński K. Rodowód Piastów małopolskich і kujaskich. Poznań; Wrocław, 2001. S. 163--171; Kryk F.
Wielki król i jego następca. Kraków, 1992; Szczur S. Historia Polski średniowiecznej. Kraków, 2002.
S. 365--380; Elmonowski J. Stosunki polityczne między Piastami a Luksemburgami i Witelsbachami
w pierwszej polowie XIV wieku. Toruń, 2002; Nowakowski T. Kazimierz Wielki a Bydgoszcz. Toruń,
2003; Wyrozumski J. Kazimierz Wielki. Wrocław, 2004; Barański M. K. Dynastia Piastów w Polsce.
Warszawa, 2006. S. 484--489; Jasienica P. Polska Piastów. Toruń, 2007. S. 291--299; Dąbrowski J. Kazi-
mierz Wielki: twórca korony królestwa polskiego. Kraków, 2007.
2097 Dąbrowski J. Ostatnie lata Ludwika Wielkiego. Kraków, 1918. S. 111--112; Włodarski B. Polska i
Ruś, 1194--1340. Warszawa, 1966. S. 287--289; Dowiat J. Polska -- państwiem średniowiecznej Europy.
Warszawa, 1968. S. 323; Wyrozumski J. Historia Polski do 1505 r. Warszawa, 1973. S. 227.
2098 Historiae Hungaricae Fontes Domenici / Ed. M.Florianus. V. 3. Lipsiae, 1884. P. 128.
2099 Ibidem. P. 128.
2100 Dąbrowski J. Ostatnie lata. S. 112; Ab r a h a m W. Powstanie organizacji kościoła łacińskiego na Rusi.
T. 1. Lwów, 1904. S. 206; Balzer O. O następstwie tronu w Polsce // Rozprawy Akademii Umiejętności.
Wydział Historyczno-Filozo czny. Ser. 2. T. 11. 1905. S. 430; Zakrzewski S. Wpływ sprawy ruskiej na
państwo polskie w XIV wieku // Przegląd Historyczny. T. 23. 1922. S. 99; Włodarski B. Polska i Ruś. S.
288; Wyrozumsi J. Kazimierz Wielki. Wrocław etc., 1986. S. 80--81.

371
íå âèòðèìóþòü êðèòèêè2101. Åòèìîëîã³÷íî òàêå ïåðåòâîðåííÿ íåìîæëè-
âå, ÿê íåìîæëèâî çâèíóâàòèòè õðîí³ñòà â íåçíàíí³ ìàòåð³àëó. Çà óìîâ
ñïðÿìîâàíîãî ïðîòè ïîëüñüêî-óãîðñüêîãî çáëèæåííÿ ñîþçó Áîëåñëàâà-
Þð³ÿ ç Ëèòâîþ, Çîëîòîþ Îðäîþ òà Òåâòîíñüêèì Îðäåíîì â ³íòåðåñàõ
Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè, ïîëüñüêà ñòîðîíà ãîòîâà áóëà ï³äòðèìà-
òè ïðåòåíç³¿ Âëàäèñëàâà Çåìîâèòîâè÷à2102. Ã³ïîòåçà Îëåãà Ìàçóðà ùî-
äî ³ñíóâàííÿ êíÿçÿ Âîëîäèìèðà Àíäð³éîâè÷à2103 ö³ëêîì ó äóñ³ ãàäàíî¿
òîòîæíîñò³ "Ëîòêà" ³ "Áîëüêà".
Çðîçóì³ëî, ùî íîâèé ïðåòåíäåíò íå ì³ã ç'ÿâèòèñÿ áåç ó÷àñò³ ÷àñòè-
íè ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà. ² òóò ìè íàáëèæàºìîñÿ äî íàéá³ëüøî¿ çàãàäêè
Áîëåñëàâà-Þð³ÿ Òðîéäåíîâè÷à -- éîãî çàãèáåë³ ó 1340 ð. Íàéâèã³äíiøîþ
âîíà áóëà Êàçèìèðîâ³ ²²². Â³í æå âèÿâèâñÿ íàéêðàùå äî íå¿ ï³äãîòîâëå-
íèì: íà ïåðøó çâ³ñòêó ïðî ñìåðòü êíÿçÿ êîðîëü çóì³â ç³áðàòè â³éñüêî
(íà ïîä³áí³ çàõîäè çâè÷àéíî çàòðà÷àëèñÿ ì³ñÿö³!), çàéíÿòè Ëüâ³â ³ âè-
âåçòè ç êíÿæî¿ ñêàðáíèö³ êîðîíàö³éí³ ðåãàë³¿, ÿê³ ï³çí³øå ïîòðàïèëè
äî êîðîíàö³éíîãî ðåë³êâàð³þ ïîëüñüêèõ êîðîë³â2104.
Âñ³ ïîâ³äîìëåííÿ ïðî ñìåðòü Áîëåñëàâà-Þð³ÿ ïîõîäÿòü â³ä ðåëÿ-
ö³¿ Êàçèìèðà ²²²2105, âèêëàäàþòü âåðñ³þ, ÿêó â³í ïîøèðþâàâ. Îòðóºí-
íÿ êíÿçÿ áîÿðàìè çà éîãî ïðèõèëüíiñòü äî êàòîëèöüêîãî îáðÿäó òà
iíîçåìöiâ íåïåðåêîíëèâå. Íiìåöüêèé ïàòðèöiàò ó ìiñòàõ áóâ ùå â³ä
÷àñiâ êíÿçÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à. Ó ñ³ì'ÿõ Ëåâà Äàíèëîâè÷à òà Þð³ÿ
Ëüâîâè÷à íå â³äçíà÷åíî æîäíîãî ïðîòèñòîÿííÿ ç êàòîëèêàìè. Äîíü-
êà ïåðøîãî ñòàëà ÷åðíèöåþ â ìîíàñòèði êëàðèñîê. Ãàëèöüêå áîÿðñòâî
äàâíî âæå ïåðåïëåëîñÿ ç óãîðñüêèìè áàðîíàìè2106. ßêùî êíÿçÿ îòðó¿ëè
áîÿðè-çìîâíèêè, òî âîíè, ðàäøå, êåðóâàëèñÿ ñâî¿ìè çâ'ÿçêàìè ç Ïîëü-
ùåþ àáî Óãîðùèíîþ, à íå ì³æêîíôåñ³éíèì ïðîòèñòîÿííÿì, ÿêå òîä³
ùå íå ñïîñòåð³ãàºòüñÿ.
Ñåðåä íèõ, íàïåâíî, áóâ Âîâ÷îê ç Äðîãîâèæà (Wolczkone de
Drochovicze), ÿêèé ï³çí³øå âèñòóïèâ ñâ³äêîì íà ìàãäåáóðçüêîìó ïðè-
â³ëå¿ Ëüâîâó2107, ÷èé ãðàä Äðîãîâèæ (íèí³ ñåëî Ìèêîëà¿âñüêîãî ðàéîíó
Ëüâ³âñüêî¿ îáëàñò³) çðóéíóâàâ êíÿçü Ëþáàðò-Äìèòðî Ãåäèì³íîâè÷ ³ ÷èÿ
2101 Мазур О. "Лотка князь руський, прибув до Вишеграда": гіпотетична ідентифікація особи //
Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 7. Дрогобич, 2003. С. 72--79.
2102 Кордуба М. Болеслав-Юрій ІІ. С. 19--20.
2103 Мазур О. "Лотка князь руський..." С. 77--79.
2104 Dąbrowska E. Królów polskich relikwarz koronacyjny Krzyża Świętego // Kultura średniowieczna
i staropolska. Studia o arowane Aleksandrowi Gieysztorowi w piedziesieciolecie pracy naukowej.
Warszawa, 1991. S. 67--86.
2105 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3. С. 534--535.
2106 Див., наприклад: Волощук М. М. Володислав Кормильчич: угорське перебування 1214 --
1232 рр. // Тези Міжнародної наукової конференції "Східноєвропейські старожитності в
добу середньовіччя". Чернівці, 2009. С. 20--21; Його ж. "Вокняжѣние" галицьке Володислава
Кормильчича (1210 -- 1214 рр., з перервами): міфи і реальність // Acta Posoniensia. V. 10. Bra-
tislava, 2009. S. 99--113; Його ж. Судислав de genere ludan: спроба генеалогічно-біографічної
реконструкції // Записки НТШ. Т. 260. Кн. 1. Львів, 2010. С. 257--273; Його ж. "Филя древле
прегордыи" / Fila supruniensis. Маловідомі сюжети з історії Галицької землі першої половини
ХІІІ століття // Actis testantibus. Ювілейний збірник на пошану Леонтія Войтовича / Україна:
культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 20. Львів, 2011. С. 189--196.
2107 Привілеї міста Львова (XIV--XVIII ст.) / Упорядкував Мирон Капраль. Львів, 1998. С. 27--31.

372
ðîäèíà, îáäàðîâàíà ³ ï³äíåñåíà ñïàäêîºìöÿìè Êàçèìèðà ²²², ñòàëà ïåð-
øèìè êàòîëèêàìè ñåðåä ðóñüêîãî áîÿðñòâà2108.
Ìîæåìî êîíñòàòóâàòè, ùî Áîëåñëàâ-Þð³é Òðîéäåíîâè÷, óòâåðäèâ-
øèñü íà ãàëèöüêî-âîëèíñüêîìó ïðåñòîë³, íàìàãàâñÿ ïðîâàäèòè ïîë³òè-
êó â ³íòåðåñàõ öèõ çåìåëü ³ çàãèíóâ ñàìå ÷åðåç òàêó ïîçèö³þ. Çàçíàâøè
íåâäà÷³ ó ñïîä³âàííÿõ ïåðåòâîðèòè éîãî íà ñâîãî ñàòåë³òà, Êàçèìèð ²²²
ñïåðøó ñïðîáóâàâ ï³äòðèìàòè ³íøîãî ïðåòåíäåíòà -- Âëàäèñëàâà Çåìî-
âèòîâè÷à, à ï³ñëÿ íåâäàëî¿ ñïðîáè çíàéøîâ ñï³ëüíèê³â ñåðåä áîÿðñòâà,
ÿê³ óñóíóëè "íåï³ääàòëèâîãî" êíÿçÿ, â³äêðèâøè íîâèé åòàï áîðîòüáè
çà ñïàäùèíó Ðîìàíîâè÷³â.
Îñòàíí³ åòàïè áîðîòüáè çà ñïàäùèíó Ðîìàíîâè÷³â. ßê ñëóøíî â³ä-
çíà÷èâ ïîëüñüêèé äîñë³äíèê Ê.Ìèñë³íñüêèé, ç ÷àñó óòâåðäæåííÿ Äà-
íèëà Ðîìàíîâè÷à ³ äî âèãàñíåííÿ Ðîìàíîâè÷³â ì³æ ïîëüñüêèìè òà ãà-
ëèöüêî-âîëèíñüêèìè êíÿçÿìè çáåð³ãàëèñÿ ïåðåâàæíî ñîþçíèöüê³ â³ä-
íîñèíè, ñêð³ïëåí³ ìàòðèìîí³àëüíèìè çâ'ÿçêàìè, ³íòåíñèâí³ñòü ÿêèõ
çðîñëà ç ê³íöÿ Õ²²² ñò.2109 Ìîæíà ñòâåðäæóâàòè, ùî ç äðóãî¿ ïîëîâèíè
Õ²²² ñò. ïîëüñüê³, óãîðñüê³ òà ãàëèöüêî-âîëèíñüê³ âîëîäàð³ ñï³ëüíèìè
çóñèëëÿìè äîëàëè ïîë³òè÷í³ ïðîáëåìè, ÿê³ âèíèêàëè ó íèõ ç ³íøèìè
ñóñ³äàìè. Â ðåçóëüòàò³ äîáðîñóñ³äñüêèõ ñòîñóíê³â Àðïàäè, Ï'ÿñòè òà
Ðîìàíîâè÷³ ò³ñíî ïåðåïëåëèñÿ ìàòðèìîí³àëüíèìè çâ'ÿçêàìè. Òîìó ï³ñ-
ëÿ âèãàñíåííÿ îñòàíí³õ, ³íòåðåñè Àíæóéñüêî¿ äèíàñò³¿, ÿêà âèñòóïàëà
ÿê ñïàäêîºìåöü Àðïàä³â, âñòóïàëè ó ïåâí³ ïðîòèð³÷÷ÿ ç Ï'ÿñòàìè â
ñïðàâ³ ïðåòåíç³é íà ñïàäùèíó Ðîìàíîâè÷³â. Àëå Âèøåãðàäñüê³ äîìîâ-
ëåíîñò³ äî ÷àñó ñòðèìóâàëè ö³ ïðîòèð³÷÷ÿ.
Âèãëÿäàº íà òå, ùî íå ò³ëüêè íåâäà÷³ Âëàäèñëàâà Çåìîâèòîâè÷à,
à é ïîáîþâàííÿ, ùî îñòàíí³é, ñ³âøè ó Ëüâîâ³, ïðîäîâæèòü ñàìîñò³é-
íó ïîë³òèêó ñâîãî ïîïåðåäíèêà, ï³äøòîâõíóëè êîðîëÿ Êàçèìèðà ²²²
äî ñïðîáè ñàìîìó âèñòóïèòè ïðåòåíäåíòîì íà ñïàäùèíó Ðîìàíîâè÷³â.
Ó 1340 ð. â³í íå â³äâàæèâñÿ âîþâàòè ç ðóñüêî-îðäèíñüêèìè â³éñüêà-
ìè. Ï³ñëÿ ñìåðòi Áîëåñëàâà-Þðiÿ âîëèíñüêà åëiòà âèçíàëà êíÿçåì
Ëþáàðòà-Äìèòðà Ãåäèìiíîâè÷à. Éîãî âèçíàííÿ ãàëèöüêèì áîÿðñòâîì
çàñâiä÷åíî òàêîæ âiäîìèì íàïèñîì íà äçâîíi ñîáîðó ñâ. Þðiÿ ó Ëüâîâ³
ç 1341 ð.2110. Òå, ùî Ëþáàðò Ãåäèì³íîâè÷ òàê ëåãêî îâîëîä³â Âîëèí-
ñüêîþ òà Ãàëèöüêîþ çåìëåþ ó 1340 ð., ñâ³ä÷èòü íà êîðèñòü âåðñ³¿, ùî
â³í ââàæàâñÿ ñïàäêîºìöåì ùå çà æèòòÿ Áîëåñëàâà-Þð³ÿ2111. Õàí Óçáåê
íàäàâ Ëþáàðòîâ³-Äìèòðó íåîáõiäíó äîïîìîãó. Îòæå, i Îðäà ðîçãëÿäàëà
Ëþáàðòà-Äìèòðà ÿê ïåðøîãî ëåãiòèìíîãî ñïàäêîºìöÿ, ùî ìîãëî áóòè
2108 Mysliński K. Dzieje kariery politycznej w średniowiecznej Polsce. Dymitr z Goraja 1340--1400.
Lublin, 1981; S i k o r a F. Dymitr z Goraja na Szczebreszynie w służbie Władysława Jagiełły w latach
1386--1400 // Studia Historyczne. Т. 26. 1986. Nr 1. S. 14--19; Idem. Krąg rodzinny i dworski Dymitra
z Garaja i jego rola na Rusi // Genealogia. Kręgi zawodowe i grupy interesu w Polsce średniowiecznej
na tle porównawczym. Toruń, 1989. S. 55--89.
2109 Mysliński K. Polska a księstwo Halicko-Włodzimierskie na przełomie XIII i XIV wieku // Галицько-
Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. Львів, 1993. C. 7--8.
2110 Болеслав-Юрий II, князь всей Малой Руси. Сб. мат. и исслед. собр. О.Гонсиоровским,
А.А.Куником, А.С.Лаппо-Данилевским, И.А.Линниченко, С.П.Пташицким и И.Режабком.
Санкт-Петербург, 1907. С. 79.
2111 Грушевський М.С. Історія України-Руси. Т. 3. С. 127.

373
çàôiêñîâàíèì â óãîäi 1331 ð. ìiæ Áîëåñëàâîì-Þð³ºì òà Ãåäèìiíîì. Áî-
ÿðèí Äìèòðî Äåòüêî ³ êíÿçü Äàíèëî Îñòðîçüêèé2112 ó 1340 ð., ðàçîì ç
îðäèíñüêèìè â³éñüêàìè, â³äò³ñíèëè ïîëÿê³â ç ãàëèöüêèõ çåìåëü2113.
Çà öèõ óìîâ ïîëüñüêèé êîðîëü çðîáèâ ñòàâêó íà ãàëèöüêó åë³òó,
ÿêà çìóñèëà éîãî ñóïåðíèêà êíÿçÿ Ëþáàðòà-Äìèòðà ï³òè íà çíà÷í³ ïî-
ñòóïêè ãàëèöüêîìó áîÿðñòâó, íàäàâøè éîãî ë³äåðó Äìèòðîâ³ Äåòüêó
âèñîêèé ñàí óïðàâèòåëÿ (provisor ÷è proconsul) àáî ñòàðîñòè (capita-
neus) Ðóñüêî¿ çåìë³2114. Âæå ó áåðåçí³ (íå ï³çí³øå 27 ÷åðâíÿ) 1341 ð.
"óïðàâèòåëü àáî ñòàðîñòà çåìë³ Ðóñ³" Äìèòðî Äåòüêî ïîâ³äîìèâ ãðî-
ìàäó Òîðóíÿ ùî "ìè óñóíóëè ñóïåðå÷êó, ïîñ³ÿíó ç íàìîâè äèÿâîëà,
ì³æ ïîëüñüêèì êîðîëåì Êàçèìèðîì ³ íàìè, é íàòõíåí³ æèâîòâîðíèì
äóõîì, ïîäîëàâøè ñïîêóñíèêà ëþäñüêîãî ðîäó, óêëàëè ñîþç çãîäè"2115.
Î÷åâèäíî, ùî Êàçèìèð ²²² çìóøåíèé áóâ ïîãîäèòèñÿ íà status qo.
Àëå ïîëüñüêèé êîðîëü íå â³äìîâèâñÿ â³ä ñâî¿õ ïëàí³â. Ó ñåðåäîâè-
ù³ ãàëèöüêèõ áîÿð Êàçèìèð ²²² ìàâ ïðèõèëüíèê³â, ÿêèõ âèêîðèñòàâ ó
ñâî¿õ ñïðîáàõ îâîëîä³òè Ãàëèöüêîþ çåìëåþ ó 1340--1350 ðð. (áîÿðèí
Âîâ÷îê ç Äðîãîâèæà, áðàòè Õîäêî, Ïåòðî ³ Îñòàøîê Êîð÷àêè òà ³í.2116).
Âæå áëèçüêî 1343 ð. ç äîïîìîãîþ ì³ñöåâèõ áîÿð êîðîëü îâîëîä³â Ñÿ-
íîöüêîþ çåìëåþ. Ç 1346 ð. Êàçèìèð ²²² ïî÷àâ òèòóëóâàòè ñåáå ïàíîì
³ ä³äè÷åì Ðóñ³. Â ãðàìîò³ ç 1361 ð., ÿêîþ áóëî ï³äòâåðäæåíî ìàºòêè
ãàëèöüêîãî áîÿðèíà Õîäêà ç Á³áëà, íàäàí³ éîãî ïðåäêàì êíÿçåì Ëåâîì
Äàíèëîâè÷åì, öåé òèòóë ïîäàíèé òàê: "ìèë³ñòþ Áîæîþ êîðîëü Êðà-
ê³âñüêî¿ çåìë³, Ñóäîìèðñüêî¿ çåìë³, Ñåðàäñüêî¿ çåìë³, Ïîëüñüêî¿ çåìë³,
Êóÿâñüêî¿ çåìë³, Äîáðÿíñüêî¿ çåìë³, Ðóñüêî¿ çåìë³, ãîñïîäàð ³ â³÷íèé ä³-
äè÷ çåìëÿì òèì âîëîäàð, êîðîëü âåëåáíèé"2117. Íà ïåðøèõ ïîðàõ Êàçè-
ìèð ²²² íàìàãàâñÿ äåêëàðóâàòè óí³éíå îá'ºäíàííÿ êîðîë³âñòâà Ðóñ³ ç
Ïîëüùåþ2118. Òðåáà â³äçíà÷èòè, ùî äëÿ Õ²V ñò. öå áóëà çâè÷íà ïðàêòèêà
ºâðîïåéñüêî¿ äèíàñòè÷íî¿ ïîë³òèêè.
Äìèòðî-Ëþáàðò øóêàâ äîïîìîãè ó ëèòîâñüêèõ ðîäè÷³â òà Îðä³, à
Êàçèìèð ²²² -- â Óãîðùèí³. Ó 1344--1345 ðð. íàâ³òü ä³éøëî äî îáëîãè
Â³ëüíà ïîëüñüêî-óãîðñüêèìè â³éñüêàìè. Ó â³äïîâ³äü îðäèíö³ âòîðãà-
ëèñÿ â óãîðñüê³ çåìë³. Ïðîöåñ îâîëîä³ííÿ çåìëÿìè êîðîë³âñòâà Ðóñ³
2112 Про різночитання в джерелах "Daniele Ostrogio" i "de Ostrov" див.: Войтович Л. Удiльнi
князiвства Рюриковичiв i Гедимiновичiв у ХII-ХVI ст. Львів, 1996. С. 126.
2113 Шараневич И. История Галицко-Володимирской Руси. Львів, 1863. С.158--159.
2114 Войтович Л. Часи старости Дмитра Детька і князя Любарта // Історія Львова. Т. 3. Львів,
2006. С. 60--62.
2115 "discor diam a dyabolica suggestione seminatam inter d(omin)um Kasimirum regem Poloniae et
nos, exinspiracione almi pneumatis post[er]gantes temptatorem humanum c(on)cordi[a]e i(n)ivimus
unionem" (Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ -- першої
половини ХІV століть. Дослідження. Тексти. Львів, 2004. С. 194--200).
2116 S i k o r a F. Krąg rodzinny і dworski Dymitra z Goraja і jego rola na Rusi // Genealogia: Kręgi zawodo-
we i grupy interesu w Polsce średniowiecznej na tle porównawczym. Toruń, 1989. S.55--90.
2117 Акты истории Южной и Западной Руси. Санкт-Петербург, 1863. С.1.
2118 Исаевич Я.Д. "Королевство Галиции и Володимирии" и "Королевство Руси" // Древнейшие
государства на территории СССР. Материалы и исследования. 1985 г. Москва,1986. С.63; Si-
eradzki J. "Regnum Russiae". Polityka ruska Kazimierza Wielkiego: Krytyka dotychczasowych poglą-
dów i zarys nowej konstrukcji // Kwartalnik Historyczny. 1958. № 2. S.498.

374
çàòÿãíóâñÿ, à â³éíà ïðîòè Ëþáàðòà-Äìèòðà Ãåäèì³íîâè÷à íå ïðèíå-
ñëà øâèäêîãî óñï³õó. Òîìó ó 1350 ð. ïîëüñüêèé êîðîëü âèçíàâ ïðàâî
Óãîðùèíè íà ñïàäùèíó Ðîìàíîâè÷³â. Ðîäèííi çâ'ÿçêè Àðïàäiâ, ñïàä-
êîºìöÿìè ÿêèõ âèñòóïàëà Àíæóéñüêà äèíàñòiÿ, ç äðóãîþ ãàëèöüêîþ
äèíàñòiºþ áóëè áëèæ÷èìè âiä ðîäèííèõ çâ'ÿçêiâ Êàçèìèðà III ç öiºþ
äèíàñòiºþ. Ïîä³áíî íà òå, ùî ïåðøà äðóæèíà óãîðñüêîãî êîðîëÿ Êàðëà
Ðîáåðòà òàêè ïîõîäèëà ç äèíàñò³¿ Ðîìàíîâè÷³â2119 ³ éîãî ñèí Ëàéîø âè-
ñòóïàâ ÿê ñïàäêîºìåöü Ðîìàíîâè÷³â "ïî êóæåëþ". Âîäíî÷àñ â³í áóâ i
ñïàäêîºìöåì Êàçèìèðà III, ñåñòðà ÿêîãî, ªëèçàâåòà, áóëà éîãî ìàòið'þ.
Çà ïîëüñüêî-óãîðñüêîþ óãîäîþ 1350 ð., Ïîëüùà âèçíàëà çà Ëþäîâèêîì
"ñïàäêîâå ïðàâî" íà êîðîë³âñòâî Ðóñ³, ÿêå â³í ïåðåäàâàâ ó äîâ³÷íå âî-
ëîä³ííÿ Êàçèìèðîâ³ ²²².
Ï³ä ÷àñ â³éíè ç Ïîëüùåþ òà Ìàçîâ³ºþ ó 1349--1351 ðð., âòðàòèâ-
øè çíà÷í³ òåðèòîð³¿, Ëþáàðò-Äìèòðî ïîâåðíóâ ñîá³ Âîëîäèìèð, Áåëç,
Áåðåñòåéñüêó çåìëþ òà Õîëìùèíó. Ó áåðåçí³ 1352 ð. ðóñüêî-òàòàðñüê³
â³éñüêà íàâ³òü âòîðãíóëèñÿ íà ïîëüñüêó òåðèòîð³þ ("Anno Domini 1352
de mense Marcii Thartari et Rutheni pagani cum multis legionibus arma-
torum contra regem Cracovie intrant Poloniam et unam civitatem vicerunt
et terram et homines devastant. Tandem armatorum multi sunt occisi, et
reversi sunt ad terram suam"2120). Òèì ÷àñîì ó 1352 ð. ó â³éíó âñòóïèëè
óãîðñüê³ â³éñüêà. Êîðîëü Ëþäîâèê áóâ íàâ³òü ïîðàíåíèé ïðè îáëîç³
Áåëçà ³, çàçíàâøè âåëèêèõ âòðàò, ìóñèâ â³äñòóïèòè. Íà äîïîìîãó Ëþ-
áàðòîâ³ ïðèéøëè ëèòîâñüê³ äðóæèíè Êåéñòóòà òà ªâíóòà Ãåäèì³íîâè÷³â
é ³íøèõ êíÿç³â, ÿêèì Ëþáàðò ïî÷àâ ðîçäàâàòè íà Âîëèí³ óä³ëè. Çà óãî-
äîþ 1352 ð., çà íèì çàëèøèëàñÿ âñÿ Âîëèíü2121. Ó 1353 ð. Ëþáàðò-Äìè-
òðî Ãåäèì³íîâè÷ çä³éñíèâ ê³ëüêà ïîõîä³â íà çàõ³ä. Çîêðåìà, ó òðàâí³
â³í áóâ ï³ä³ Ëüâîâîì, àëå íå çì³ã âòðèìàòè ñòîëèöþ êðàþ ³ ëèøå çðóé-
íóâàâ ì³ñüê³ óêð³ïëåííÿ, íàïåâíî, ùîá ïîëåãøèòè îâîëîä³ííÿ ì³ñòîì ó
ìàéáóòíüîìó2122.
Ïåðìàíåíòíà â³éíà íå ïðèïèíÿëàñÿ. Ëþáàðò-Äìèòðî ïîñë³äîâíî áî-
ðîâñÿ çà â³äíîâëåííÿ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè. Íà ïî÷àòêó æîâ-
òíÿ 1366 ð. â³í óêëàâ ìèðíó óãîäó ç Êàçèìèðîì ²²², ÿêà óòî÷íÿëà âî-
ëèíñüêî-ãàëèöüêèé êîðäîí. Îäíèì ³ç ñâ³äê³â ç áîêó Ëþáàðòà âèñòóïàâ
êíÿçü Äàíèëî Îñòðîçüêèé2123.
2119 Войтович Л.В. Ще одна загадка генеалогії Романовичів: Чи існувала королева Марія Львівна?
// А сє єго срєбро: Збірник праць на пошану члена-кореспондента НАН України Миколи Фе-
доровича Котляра з нагоди його 70-річчя. Київ, 2002. С.161--164; Його ж. Загадка королеви
Марії Львівни // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. Вип.4. Львів,
2004. С. 7--10.
2120 "Року Божого 1352 у місяці березні татари і русичі, язичники, з багатьма арміями споряд-
женими супроти короля Краківського удерлися до Польщі і тамтешніх Мєшканців побили, і
землю, і людей понищили. Врешті, зброєю багато хто були вбиті і повернені до земель своїх"
(Chronica Heinrici Surdi de Selbach / Hrsg. H. Bresslau // Momumenta Germaniae Historica. Scrip-
tores rerum Germanicarum. Nuova Series. T. 1. Berlin, 1922. P. 102--103.)
2121 Грамоти XIV ст. / Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики
М.М.Пещак. Київ, 1974. С.29--32.
2122 Ісаєвич Я., Войтович Л. Перехідний час: 1349--1387 // Історія Львова. Т. 1. Львів, 2006. С. 65.
2123 Грамоти XIV ст. С.38--39.

375
Ï³ñëÿ ñìåðò³ Êàçèìèðà ²²², ðîçïî÷àâøè àíåêñ³þ Ðóñüêîãî êîðîë³â-
ñòâà, Ëþäîâèê Àíæóéñüêèé âèêîðèñòàâ îäíîãî ç³ ñâî¿õ íàéáëèæ÷èõ
ñîðàòíèê³â îïîëüñüêîãî êíÿçÿ Âîëîäèñëàâà, ÿêèé áóâ âíóêîì äî÷êè
áåëçüêîãî êíÿçÿ Ãðåìèñëàâè Âñåâîëîäiâíè. Ñàìå éîìó ó 1372 ð. áóëî
ïåðåäàíî â ëåí â³ää³ëåíå â³ä Ïîëüù³ "êîðîë³âñòâî Ðóñüêå ç ì³ñòàìè
³ íàñåëåííÿì". Âîëîäèñëàâ áåç çâîë³êàííÿ ïðèéíÿâ òèòóë "ãîñïîäà-
ðÿ Ðóñüêî¿ çåìëi, âi÷íîãî äiäè÷à i ñàìîäåðæöÿ" òà ïî÷àâ êàðáóâàòè
âëàñíi ãðîøi2124. Ëþáàðò íå ìiã âèçíàòè öüîãî òèòóëó, ùî i ïðèçâåëî
äî âiäíîâëåííÿ âiéíè. Óìîâè äëÿ ïî÷àòêó âiéíè áóëè íå âèãiäíèìè
äëÿ Ëþáàðòà, àëå âîëèíñüêèé êíÿçü ìóñèâ ðåàãóâàòè íà òàêi äi¿. Ó
1370--1371, 1372, 1376--1377 ðð. Ëþáàðòó-Äìèòðó Ãåäèì³íîâè÷ó âäàëî-
ñÿ çàéíÿòè ÷àñòèíó Ãàëèöüêî¿ çåìë³, àëå âòðèìàòèñÿ òóò â³í íå çì³ã2125.
Ëþáàðò-Äìèòðî Ãåäèì³íîâè÷ ïîìåð 4 ñåðïíÿ 1383 ð. (äàòó ñìåð-
ò³ äàº çìîãó óòî÷íèòè çàïèñ ²âàíà, ñâÿùåíèêà öåðêâè ñâ. Êàòåðèíè,
íà ïåðåïèñàíèì íèì Ïñàëòèð³ â ð³÷íèöþ ñìåðò³ âåëèêîãî êíÿçÿ Ëþ-
áàðòà-Äìèòðà Ãåäèì³íîâè÷à, ÿêà çáåð³ãàºòüñÿ ó Ôëîðåíö³¿ â á³áë³îòå-
ö³ Ëîðåíöî Ìåäè÷³2126). Äî ñàìî¿ ñìåðò³ â³í íå ò³ëüêè çáåð³ã ï³ä ñâî¿ì
ïðàâë³ííÿì Âîëèíñüêó çåìëþ (1340--1383), à é â óìîâàõ áîðîòüáè ç
ïîòóæíèì ïîëüñüêî-óãîðñüêèì ñîþçîì íàìàãàâñÿ â³äñòîÿòè ³ Ãàëèöüêó
çåìëþ (1340--1349, 1353--1354, 1376--1377). Â³í ïðèéíÿâ òèòóë âåëè-
êîãî êíÿçÿ, ÿêèé ó Õ²V ñò. îçíà÷àâ ñóâåðåííîãî âîëîäàðÿ2127. Âàðòóº
äåòàëüí³øå âèñâ³òëèòè ïèòàííÿ â³äíîâëåííÿ ó 1347 ð. Ãàëèöüêî¿ ìè-
òðîïîë³¿, ð³øåííÿ ïðî ÿêå ïðèéíÿëè ³ìïåðàòîð ²îàí VI Êàíòàêóçåí òà
ïàòð³àðõ ²îàí Õ²V Êàëåêàñ: ìèòðîïîëèòîì ñòàâ ñòàâëåíèê Ëþáàðòà-
Äìèòðà -- Ôåîäîð2128.
2124 Научно-литературный сборник Русско-Галицкой Матицы. Т. 8. Львов, 1895. С.53; Pieradz-
ka K. Władysław książe opolski 1330--1401. Monogra a historyczna. Kraków, 1945 // Archiwum Uni-
wersytetu Jagiełłonskiego, syng. WF II 122; Sroka S.A. Itinerarium księcia Władysława Opolczyka z
lat 1372--1378 // Rocznik Przemyski. T. 28. 1993. S. 147--154; Id., Kariera Władysława Opolczyka
na dworze węgierskim w drugiej połowie XIV wieku // Europa śródkowa i wschodnia w polityce
Piastów. Toruń, 1997. S. 265--274; Wyrozumski J. Polska, Węgry i sprawa Rusi halicko-włodzimier-
skiej. S.111--119; Władysław Opolski, jakiego nie znamy. Próba oceny w sześćsetlecie śmierci // Red.
A.Pobóg-Lenartowicz. Opole, 2001; Крижанівський А. Львівський монетний двір у ХІV--XV
століттях. Львів, 2007. С. 27--31, 74--93.
2125 Войтович Л. Етапи полiтичної iсторiї Волинi XIV-XV ст. C. 153--168.
2126 Столярова Л.В. Свод записей писцов, художников и переплетчиков древнерусских перга-
менных кодексов XI-XIV веков. Москва, 2000. С.349.
2127 Були періоди, коли польсько-угорські війська займали навіть Володимир та Луцьк. У цих
умовах князь Любарт-Дмитро змушений був звертатися по допомогу до Литви, яка була
його єдиним природним союзником. Але, послідовно борючись за відновлення Галицько-
Волинської держави, Любарт-Дмитро не міг просто стати литовським васалом. Через це і Лит-
ва офіційно не воювала з Польщею та Угорщиною. Старші брати Любарта -- Кейстут та Євнут
Гедиміновичі -- отримали від нього відповідно Берестейське та Дорогичинське князівства, що
давало їм право на участь у цій війні. Також молодші Гедиміновичі отримали дрібні уділи на
Волині, зокрема Юрій Наримунтович спочатку Крем'янець (бл.1350 -- до 1352), а потім Белз
(1352-1377, 1383-1387), його брат Семен -- Белз (1350-1352), Олександр Корятович -- Теребов-
лю (бл.1341 -- бл.1380), його брат Дмитро -- Боброк (після 1352 -- 1366?) (Войтович Л. Удiльнi
князiвства Рюриковичiв i Гедимiновичiв. С. 107--110; Його ж. Етапи полiтичної iсторiї Волинi.
С. 158--161).
2128 Русская историческая библиотека. Т. 6. Санкт-Петербург, 1880. Приложение № 3.

376
ßê ñóâåðåííèé âîëîäàð, Ëþáàðò-Äìèòðî Ãåäèì³íîâè÷ êàðáóâàâ
âëàñí³ ãðîø³2129. Ó 2006 ð. íà ìåæ³ Âîëèíñüêî¿, Ëüâ³âñüêî¿ ³ Ð³âíåí-
ñüêî¿ îáëàñòåé ðàçîì ç ìîíåòàìè âåëèêîãî êíÿçÿ ëèòîâñüêîãî Â³òîâòà
Êåéñòóòîâè÷à (1392--1430) âèïàäêîâî çíàéäåíî ø³ñòü ñð³áíèõ ìîíåò ³ç
çîáðàæåííÿì õðåñòà òà ëåâà2130. Ìîíåòè äåùî ð³çíèëèñÿ ïî-³íøîìó ñêå-
ðîâàíèìè ãîëîâàìè ëåâà ³ éîãî ðåàë³ñòè÷íèìè ³êîíîãðàô³÷íèìè îñî-
áëèâîñòÿìè. Ó 2006--2008 ðð. ùå äî 20 ïîä³áíèõ ìîíåò áóëî çíàéäåíî
ó Ëóöüêó òà Âîëîäèìèð³ Âîëèíñüêîìó2131. Àòðèáóòàö³þ ìîíåò ïîá³æíî
ï³äòâåðäæóþòü çíàõ³äêè îñíîâíî¿ ê³ëüêîñò³ ìîíåò íà Âîëèí³, âèêîðèñ-
òàííÿ êíÿçåì Ëþáàðòîì-Äìèòðîì ïå÷àòêè ³ç çîáðàæåííÿì êðîêóþ÷îãî
ëåâà2132, çîáðàæåííÿ ð³âíîñòîðîííüîãî õðåñòà íà ãåðáàõ Âîëèí³, ÿêå â³-
äîìå ç ïî÷àòêó Õ²V ñò.2133, à òàêîæ ïðèñóòí³ñòü òàêî¿ ìîíåòè ó ñêëàä³
Ñîñíîâñüêîãî ñêàðáó2134 (Ôåä³ð Ëþáàðòîâè÷, ñèí Ëþáàðòà-Äìèòðà, áóâ
êíÿçåì Ñ³âåðñüêèì ó 1393--1405 ðð.2135). Íàÿâí³ñòü ð³çíèõ øòåìïåë³â
(íå ìåíøå ï'ÿòè) ñâ³ä÷èòü ïðî òðèâàëèé ÷àñ êàðáóâàííÿ ö³º¿ ìîíåòè2136.
Òàêèì ÷èíîì, ïîñòóïîâî çâ³ëüíÿþ÷èñü â³ä ³ñòîðè÷íèõ ñòåðåîòèï³â,
ñôîðìîâàíèõ äàâíüîþ ³ñòîð³îãðàô³ºþ, ìîæíà ñòâåðäæóâàòè, ùî ïðè-
ºäíàííÿ ãàëèöüêî¿ ÷àñòèíè Êîðîë³âñòâà Ðóñ³ äî Ïîëüù³ â³äáóëîñÿ íå
ó 1340 ð. ï³ñëÿ ñìåðò³ êíÿçÿ Áîëåñëàâà-Þð³ÿ Òðîéäåíîâè÷à ³ íàâ³òü
íå â 1349 ð. ×åðåç ïðîâàëüíó çîâí³øíþ ïîë³òèêó, êîëè ï³äòðèìàíèé
ïîëüñüêîþ ñòîðîíîþ Áîëåñëàâ-Þð³é Òðîéäåíîâè÷ íå ò³ëüêè ñòàâ ñàìî-
ñò³éíèì âîëîäàðåì, à é ïîñòóïîâî ä³éøîâ äî ïîë³òèêè êîíôðîíòàö³¿ ç
Ïîëüùåþ, Êàçèìèð ²²² ñïî÷àòêó ï³äòðèìàâ ïðåòåíç³¿ íà ðóñüêèé ïðå-
ñòîë ïëåì³ííèêà Âëàäèñëàâà Çåìîâèòîâè÷à, à ïîò³ì ³ ñàì âòðóòèâñÿ â
áîðîòüáó çà ñïàäùèíó Ðîìàíîâè÷³â, íàìàãàþ÷èñü ñïî÷àòêó äîìîâèòèñÿ
ç ì³ñöåâèì áîÿðñòâîì. Áóäó÷è ðîçóìíèì ³ äàëåêîãëÿäíèì ïîë³òèêîì,
ïîëüñüêèé êîðîëü âèêîðèñòàâ óâåñü àðñåíàë äîñòóïíèõ çàñîá³â ïðè-
âåðíåííÿ íà ñâ³é á³ê ì³ñöåâî¿ åë³òè: äåêëàðóâàííÿ óí³¿ ³ çáåðåæåííÿ
ïðàâ Êîðîë³âñòâà Ðóñ³, êàðáóâàííÿ îêðåìî¿ ìîíåòè, íàäàííÿ ÷è ï³ä-
òâåðäæåííÿ ìàãäåáóðçüêèõ ïðèâ³ëå¿â òà çåìåëüíèõ âîëîä³íü ãàëèöüêî-
ìó áîÿðñòâó, ï³äòðèìêó â³äíîâëåííÿ ïðàâîñëàâíî¿ Ãàëèöüêî¿ ìèòðîïî-
ë³¿. Éîãî ñóïåðíèê Ëþáàðò-Äìèòðî Ãåäèì³íîâè÷ âèÿâèâñÿ ã³äíèì ³ íå
ìåíø ðîçóìíèì, â³í íàâ³òü ï³øîâ íà òàêèé ñì³ëèâèé êðîê, ÿê ïåðåäà÷à
ë³äåðîâ³ ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà Äìèòðîâ³ Äåòüêîâ³ ðåàëüíî¿ âëàäè íàä
ãàëèöüêîþ ÷àñòèíîþ Êîðîë³âñòâà Ðóñ³ â ðàíç³ ñòàðîñòè ðóñüêîãî. Â öèõ
óìîâàõ Êàçèìèð ²²² âèçíàâ ïðàâî óãîðñüêèõ êîðîë³â íà ñïàäùèíó Ðî-
ìàíîâè÷³â, ÷èì äîì³ãñÿ çàëó÷åííÿ ðåñóðñ³â ïîòóæíîãî Óãîðñüêîãî êî-
2129 Савицький В., Чобіток В. Монети Дмитрія-Любарта // Старий Луцьк. Вип. 5. Луцьк, 2009.
С. 152--159.
2130 Барэйша Ю. Аб атрыбуцыі, сімволіцы і датаванні манет ВКЛ зі львом і крыжам // Банкаускі
веснік. 2007. Червень. C. 59--61.
2131 Савицький В., Чобіток В. Монети Дмитрія-Любарта. С. 154.
2132 Киричук М. Волинь -- земля українська. Луцьк, 2000. С. 129.
2133 Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Т. 1. Вінніпег, 1984. С. 29.
2134 Котляр Н.Ф. Клад монет Владимира Ольгердовича // Нумизматика и эпиграфика. Т. 8. Мо-
сква, 1970. С. 88--100.
2135 Войтович Л. Княжа доба на Русі. С. 679.
2136 Савицький В., Чобіток В. Монети Дмитрія-Любарта. С. 155.

377
ðîë³âñòâà äî áîðîòüáè çà öþ ñïàäùèíó. Äìèòðî-Ëþáàðò ó ö³é áîðîòüá³
çóì³â çáåðåãòè á³ëüøó ÷àñòèíó Âîëèí³ ³ íàâ³òü ðîáèâ ñïðîáè ùå ç äî-
ïîìîãîþ ëèòîâö³â ïîò³ñíèòè ñóïåðíèê³â ó ãàëèöüê³é ÷àñòèí³, àëå á³ëü-
øîãî äîñÿãíóòè â³í íå çì³ã. Áîðîòüáà çàê³í÷èëàñÿ âæå ï³ñëÿ ñìåðò³ Êà-
çèìèðà ²²² ó 1387 ð. ïðèºäíàííÿì âñ³º¿ ãàëèöüêî¿ ÷àñòèíè Êîðîë³âñòâà
Ðóñ³ (êð³ì Ïîä³ëëÿ) òà Õîëìùèíè äî Ïîëüù³. Ó 1392 ð. Ëèòâà âèçíàëà
öþ àíåêñ³þ çà óãîäîþ â Îñòðîâ³. Ñïî÷àòêó öèìè çåìëÿìè óïðàâëÿëè
ïîëüñüê³ óðÿäîâö³ â ðàíç³ ãåíåðàëüíèõ ñòàðîñò, ïðîäîâæóâàëîñÿ êàðáó-
âàííÿ ðóñüêèõ ãðîøåé, òîáòî, ïðîäîâæóâàëàñÿ ðîçóìíà êàçèìèð³âñüêà
ïîë³òèêà. Ó 1434 ð. ç öèõ çåìåëü óòâîðèëè Ðóñüêå âîºâîäñòâî, çàâåð-
øèâøè òàêèì ÷èíîì ¿õ àíåêñ³þ.

379
РОЗДІЛ 5.
ВІДНОСИНИ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИХ КНЯЗІВ
З ЛИТВОЮ*
Ç ïî÷àòêó Õ²²² ñò. ëèòîâñüê³ êíÿç³âñòâà ñòàëè â³ä³ãðàâàòè ïîì³òíó
ðîëü â ïîë³òè÷íîìó æèòò³ Öåíòðàëüíî-Ñõ³äíî¿ ªâðîïè. Ç òîãî ÷àñó ³
ðîçïî÷àëèñÿ ò³ñí³ ñîþçí³ â³äíîñèíè Ëèòâè ç Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîþ äåð-
æàâîþ. Ó ñåðåäèí³ Õ²²² ñò. Ëèòâà íà êîðîòêèé ÷àñ ñòàëà êîðîë³âñòâîì.
À äàë³ â³äíîñèíè ç Ëèòâîþ äëÿ ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ âîëîäàð³â ñòàëè
îäíèìè ç íàéâàæëèâ³øèõ.
Ïåðøà óãîäà. Ó 1219 ð. ï³ä ÷àñ íàïðóæåíî¿ áîðîòüáè çà ïîâåðíåí-
íÿ ñïàäùèíè êíÿçÿ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à, éîãî âäîâà ªôðîñèí³ÿ-Àí-
íà ç ìîëîäèìè ñèíàìè Äàíèëîì ³ Âàñèëüêîì óêëàëà óãîäó ç ëèòîâ-
ñüêèìè êíÿçÿìè: "áѧõîó æå èìåíà Ëèòîâüñêèõú êíÿçåé: ñå ñòàðѣøåè
- Æèâèíúáîóäú, Äîâüѧò, Äîâúñïðîóíêú, áðàòú åãî Ìèäîãú, áðàòú
Äîâûàëîâú Âèëèêàèëú; à Æåìîòüñêûè êíѧ Åðüäèâèëú, Âûêûíòú; à
Ðîóøüêîâè÷åâú: Êèíòèáîóòú, Âîíèáîó, Áîóòîâèòú, Âèæѣèêú è ñíü åãî
Âèøëèè, Êèòåíèè, Ïëèêîñîâà; à ñå Áîóëåâè÷è: Âèøèìîó, åî æå îóáè
Ìèíäîãî òú, è æåíó åãî ïîѧë è áðàòüþ åãî ïîáèëú Åäèâèëà, Ñïðîóäѣèêà;
à ñå êíѧçè èç Äѧâîòâû [Äåëòóâè -- Ë.Â.]: Þäüêè, Ïîóêѣèê, Áèêøè,
Ëèêèèêú"2136. Öÿ ïåðøà âîëèíñüêî-ëèòîâñüêà óãîäà áóëà ñïðÿìîâàíà
ïðîòè êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ Ëºøêà Á³ëîãî, ÿêèé çàõîïèâ ïðèêîðäîíí³
âîëèíñüê³ çåìë³. Ç äîïîìîãîþ ëèòîâö³â âîëèíñüê³ â³éñüêà â³ä³áðàëè ó
ïîëÿê³â Áåðåñòÿ, Óãðîâåñê, Âåðåùèí, Ñòîâ, Êîìîâ ³ äàë³ âñå ïðèêîð-
äîííÿ.
Âåñíîþ 1220 ð. ïîëüñüêå â³éñüêî âèñòóïèëî íà Ïîáóææÿ, àëå áó-
ëî ðîçãðîìëåíå âîºâîäàìè Ãàâðèëîì Äóøèëîâè÷åì, Ñåìåíîì Îëóéîâè-
÷åì ³ Âàñèëüêîì Ãàâðèëîâè÷åì â áèòâ³ íà ð. Ñóõà Äîðîãâà. Â³äñòóïà-
þ÷èõ ïîëÿê³â ïåðåñë³äóâàëè äî ð. Âåïðà. Îäíî÷àñíî ñîþçíå ëèòîâñüêå
â³éñüêî âòîðãíóëîñÿ ó ïîëüñüê³ çåìë³. "Ëѧõîì æå íå ïðåñòàþùèìú
ïàêîñòѧùèìú è ïðèâåäå [Äàíèèë] íà íÿ Ëèòâîó. È âîåâàøà Ëѧõû è
ìíîãî îóáèñòâà ñòâîðèøà â íèõú"2137.
Öåé ñîþç ïðîäîâæóâàâñÿ ³ ó íàñòóïí³ ðîêè. 1229 ð. â íåâäàëîìó ïî-
õîä³ â Ïîëüùó íà äîïîìîãó ìàçîâåöüêîìó êíÿçþ Êîíðàäó Ðîìàíîâè÷³
ðîçðàõîâóâàëè íà äîïîìîãó ëèòîâö³â. Àëå âòîðãíåííÿ â ëèòîâñüê³ çåìë³
ëèöàð³â-ìå÷åíîñö³â çàâàäèëî ï³äõîäó ëèòîâñüêîãî â³éñüêà2138.
* У розділі використані матеріали з раніше опублікованої праці автора: Войтович Л. Відносини
галицько-волинських князів з Литвою // Княжа доба: Історія і культура. Вип. 7. Львів, 2013.
С. 147--166.
2136 Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. 2. Москва, 2001. Стб. 735--
736.
2137 Там же. Стб. 736.
2138 Herman Wartberge. Chronicon terri ar Prussiae // Scriptorum rerum Prussiae. Т. 26. Leipzig, 1863.
Р. 32.

380
Â 1245 ð. ï³ä ÷àñ íàñòóïó ïðåòåíäåíòà íà ãàëèöüêèé ïðåñòîë êíÿçÿ
Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à, ÿêîãî ï³äòðèìàëè óãîðñüê³ òà ïîëüñüê³ â³é-
ñüêà, ëèòîâö³ âèñòóïèëè íà äîïîìîãó Ðîìàíîâè÷àì, àëå íå âñòèãëè äî
âèð³øàëüíî¿ áèòâè ï³ä ßðîñëàâîì (17 ñåðïíÿ 1245 ð.) 2139.
Ëèòîâñüêà ì³æóñîáèöÿ. Â òîé ÷àñ Ëèòâó îõîïèëà âíóòð³øíÿ áî-
ðîòüáà ì³æ ñèíàìè êíÿçÿ Äîâñïðóíêà òà éîãî áðàòîì Ì³íäîâãîì, ó ÿê³é
Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ âèðàçíî ñõèëÿâñÿ íà á³ê ïåðøèõ. Êîëè ó 1245 ð.
Òîâòèâèë, ñòàðøèé ñèí Äîâñïðóíêà, áóâ âèãíàíèé ç Ëèòâè ñâî¿ì äÿäü-
êîì âåëèêèì êíÿçåì Ì³íäîâãîì, éîìó íàäàëè ïðèòóëîê ïðè äâîð³ Äà-
íèëà Ðîìàíîâè÷à. Öå çìóñèëî Ì³íäîâãà âèä³ëèòè ïëåì³ííèêîâ³ óä³ë ó
Ïîëîöüê³é çåìë³, àëå çèìîþ 1248/1249 ðð. Òîâòèâ³ë âò³ê ó Æåìàéò³þ
äî êíÿçÿ Âèêèíòà, ç ÿêèì ï³äíÿâ ïîâñòàííÿ ïðîòè Ì³íäîâãà, ÿêå îõî-
ïèëî ïîëîâèíó êðàþ2140.
Öÿ ëèòîâñüêà ì³æóñîáèöÿ òðèâàëà äîâãî. Ó 1249 ð. â³éñüêî ïåðå-
ìèøëüñüêî-áåëçüêîãî êíÿçÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à, äîïîìàãàþ÷è Òîâòèâè-
ëó, âèñòóïèëî íà Ñëîí³ì2141. Ä³ñòàâøè ï³äòðèìêó ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ
â³éñüê, Òîâòèâèë îòî÷èâ Ì³íäîâãà â çàìêó Âîðóòà, àëå íå çì³ã éîãî
çäîáóòè. Çèìîþ 1251--1252 ðð. Ëåâ Äàíèëîâè÷ çíîâó ðàçîì ç ï³íñüêèìè
êíÿçÿìè áðàâ ó÷àñòü ó ïîõîä³ ïðîòè ëèòîâñüêèõ â³éñüê íà ï³äòðèìêó
Òîâòèâèëà, âçÿâøè ó÷àñòü ó áèòâàõ íà îçåð³ Çüÿò³ òà ð. Ùàð'¿2142.
Äî 1252 ð. ñîþç ç òîþ ÷àñòèíîþ Ëèòâè, ÿêó òðèìàëè íàùàäêè Äî-
âñïðóíêà, áóëî ñêð³ïëåíî øëþáîì ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ Äàíèëà
Ðîìàíîâè÷à ç äî÷êîþ Äîâñïðóíêà, ñåñòðîþ Òîâòèâèëà ³ ïëåì³ííèöåþ
Ì³íäîâãà2143.
Ó â³éí³ çà Àâñòð³éñüêó ñïàäùèíó â ê³íö³ âåñíè -- íà ïî÷àòêó ë³òà
1253 ð., êîëè â³éñüêî Ëåâà Äàíèëîâè÷à âèñòóïèëî íà ï³äòðèìêó éîãî
ìîëîäøîãî áðàòà Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à, äî íüîãî ïðèºäíàëèñÿ ëèòîâñüê³
äðóæèíè êíÿç³â Òîâòèâ³ëà òà Åðäèâ³ëà (ìîëîäøîãî áðàòà Òîâòèâ³ëà,
óä³ëüíîãî æåìàéòñüêîãî êíÿçÿ). Á³ëÿ ì³ñòà Êîçë³é (íèí³ Êîçëº íà áåðå-
ç³ Îäðè â Îïîëüñüê³ì âîºâîäñòâ³) öå â³éñüêî â³ää³ëèëîñÿ â³ä îñíîâíèõ
ñèë ³ ñòàëî ïóñòîøèòè ÷åñüê³ çåìë³, â³äâîë³êàþ÷è ñèëè ÷åñüêîãî êîðîëÿ
â³ä ïîõîäó â Àâñòð³þ. Ïîò³ì Ëåâ Äàíèëîâè÷ â÷àñíî ï³ä³éøîâ ï³ä Îïàâó,
îáëîæåíó Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì òà ïîëÿêàìè2144. Ï³äõ³ä ãàëèöüêî-ëè-
òîâñüêîãî â³éñüêà ñïðèÿâ çäîáóòòþ öüîãî âàæëèâîãî ïóíêòó.
Ñîþç äâîõ êîðîë³â. Ó 1253 ð. ä³éøëî äî çàâåðøåííÿ ëèòîâñüêî¿ óñî-
áèö³. Êîðîëü Ì³íäîâã ïîãîäèâñÿ íà ñîþç, ÿêèé áóëî ñêð³ïëåíî øëþáîì
äî÷êè Ì³íäîâãà ç Øâàðíîì Äàíèëîâè÷åì2145. Ö³é óãîä³ ñïðèÿâ, áåçïåðå-
÷íî, ïàïà ²íîêåíò³é IV, çàö³êàâëåíèé â îðãàí³çàö³¿ àíòèìîíãîëüñüêîãî
áàð'ºðó. Ìîæëèâî òîìó, êíÿçü Ðîìàí Äàíèëîâè÷, ÿêèé ïîâåðíóâñÿ ç
Àâñòð³¿, â³äìîâèâøèñü â³ä ïîäàëüøî¿ áîðîòüáè çà àâñòð³éñüêèé ïðåñòîë,
2139 Ипатьевская летопись. Стб. 801--806.
2140 Пашуто В. Т. Образование литовського государства. Москва, 1959. С. 492.
2141 Ипатьевская летопись. Стб. 816.
2142 Там само. Стб. 818--819.
2143 Там само. Стб. 862.
2144 Ипатьевская летопись. Стб. 827--828.
2145 Там само. Стб. 830.

381
îòðèìàâ â ëåí â³ä Ì³íäîâãà Íîâîãðóäñüêå êíÿç³âñòâî. Íåâäîâç³ áëèçüêî
1255 ð., çàêð³ïëÿþ÷è ñâîº íîâå ñòàíîâèùå, â³í îäðóæèâñÿ ç Îëåíîþ,
äî÷êîþ âîëêîâèñüêîãî êíÿçÿ Ãë³áà2146.
Çèìîþ 1253--1254 ðð. Ëåâ Äàíèëîâè÷ ç ãàëèöüêèìè â³éñüêàìè î÷î-
ëþâàâ ïîõ³ä ó ÿòâÿçüêó çåìëþ ïðîòè êíÿçÿ Ñòåêèíòà â ñîþç³ ç ëèòîâ-
ñüêèìè êíÿçÿìè. Çèìîþ 1255--1256 ðð. â³í ñï³øíî âèñòóïèâ ç Áîëîõ³â-
ñüêî¿ çåìë³ ï³ä Íîâîãðóäîê íà äîïîìîãó áðàòîâ³ Ðîìàíó Äàíèëîâè÷ó. Â
ö³é íîâ³é â³éí³ ç ÿòâÿãàìè ë³òîïèñåöü â³äçíà÷èâ éîãî âèíÿòêîâó ìóæ-
í³ñòü2147.
Ñîþç ç Ëèòâîþ áóâ äóæå âàæëèâèì äëÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, ÿêèé,
â³äáèâøè ïåðøèé íàñòóï îðäèíñüêîãî åì³ðà Êóðåìñè (Êîðåíöè) ïëà-
íóâàâ ïîâåðíóòè ñîá³ Êè¿â. Ëèòîâñüê³ ñîþçíèêè ãîòóâàëèñÿ ï³ä³éòè íà
äîïîìîãó: "ïðèñëàøà Ìèíäîâãú ê Äàíèëîó: ïðèøëþ ê òîáѣ Ðîìàíà è
Íîâîãîðîäöѣ à áû ïîøåëú êî Âúçúâѧглю ѡтоуда и къ Кыевоу"2148.
Ïðèéíÿòòÿ êîðîë³âñüêî¿ êîðîíè ³ òèòóëó êîðîëÿ Ðóñ³ (à íå Ãàëè-
÷èíè òà Âîëîäèìèðè¿, ÿê ó ïîïåðåäí³õ êîðîë³â ç äèíàñò³¿ Àðïàä³â),
îçíà÷àëè ðîçðèâ ñòîñóíê³â ç Çîëîòîþ Îðäîþ òà íåìèíó÷ó â³éíó, ÿêà
ðîçãîðíóëàñÿ óæå ó 1254 ð. Ïîêè â ñàì³é Îðä³ éøëà áîðîòüáà çà âëàäó,
êîðîëü Äàíèëî ïðè àêòèâí³é ó÷àñò³ ñèíà Ëåâà óñï³øíî â³äáèâ âñ³ ñïðî-
áè îðäèíö³â ³ ãîòóâàâñÿ äî ïîõîäó íà Êè¿â. Ïåðåìîãà Áåðêå êîð³ííèì
÷èíîì çì³íèëà ñèòóàö³þ. Áåðêå ïðèñëàâ ïîòóæíå â³éñüêî, î÷îëåíå îä-
íèì ç êðàùèõ îðäèíñüêèõ ïîëêîâîäö³â Áóðóíäàºì. Îñòàíí³é ó 1258 ð.
çàñêî÷èâ êíÿç³â çíåíàöüêà ³ íàâìèñíî çìóñèâ âçÿòè ó÷àñòü ó ïîõîä³
íà Ëèòâó. Ó÷àñòü âîëèíñüêèõ â³éñüê Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à ó â³éí³ ç
Ëèòâîþ âèð³øèëà äîëþ êíÿçÿ Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à, ÿêèé òðèìàâ Íîâî-
ãðóäñüêå êíÿç³âñòâî. "... ѩ Âûøåëãú ñ҃íà åãî Ðîìàíà"2149.
Îáñòàâèíè ïîëîíó òà çàãèáåë³ êíÿçÿ Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à íåâ³äî-
ì³, àëå ìîæíà íå ñóìí³âàòèñÿ, ùî Ì³íäîâã ñïðèéíÿâ ó÷àñòü â ïîõîä³
âîëèíñüêîãî â³éñüêà ÿê â³ðîëîìíèé ðîçðèâ ñîþçó. Ç îäíîãî ç íàéá³ëüø
ä³ºâèõ ñîþçíèê³â Ëèòâà ïåðåòâîðèëàñÿ íà âîðîãà.
Áåðêå, çàö³êàâëåíèé ó øâèäêîìó â³äíîâëåíí³ îðäèíñüêîãî ïàíóâàí-
íÿ (çàãîñòðþâàëèñÿ éîãî ñòîñóíêè ç âîëîäàðåì ²ðàíó Õóëàãó), â íà-
ñòóïíîìó ðîö³ ïîñëàâ çíîâó Áóðóíäàÿ. Îñòàíí³é çì³ñòèâ êîðîëÿ Äàíè-
ëà, çìóñèâ êíÿç³â çðóéíóâàòè óêð³ïëåííÿ ì³ñò, ³íñï³ðóâàâ ïîâñòàííÿ
ïðóñ³â, ÷èì çâ'ÿçàâ ñèëè Òåâòîíñüêîãî Îðäåíó, ³ çäîáóâøè Ñàíäîìèð,
ñòðèìàâ ïîëüñüêèõ êíÿç³â â³ä âèñòóïó íà äîïîìîãó êîðîëþ Äàíèëó2150.
Ùîá ñòðèìàòè ³íøèõ ñîþçíèê³â óãîðö³â, Áåðêå ùå â ê³íö³ 1259 ð.
ïðèñëàâ óãîðñüêîìó êîðîëþ Áåë³ IV âèìîãó íåãàéíîãî óêëàäåííÿ ìè-
ðó ç ìîíãîëàìè, ñêð³ïëåíîãî äèíàñòè÷íèì øëþáîì, ³ âèñòóïó ðàçîì ç
2146 Там само. Стб. 831.
2147 Там само. Стб. 831--835.
2148 Там само. Стб. 838.
2149 Ипатьевская летопись. Стб. 848.
2150 Див.: Войтович Л. Остання еміграція короля Данила Романовича // Науковий вісник Волин-
ського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. № 13. Луцьк, 2009. С.
89--96; Його ж. Війна з монголами на Волині у 1258-1260 роках // Науковий вісник Волинського
національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. № 22. Луцьк, 2010. С. 9--13.

382
ìîíãîëàìè ïðîòè ëàòèíñüêèõ ñóñ³ä³â (òîáòî ñîþçíèê³â Äàíèëà Ðîìà-
íîâè÷à), ïîãðîæóþ÷è âòîðãíåííÿì â Óãîðùèíó2151. Êð³ì òîãî Áåðêå
ïîäáàâ ïðî òå, ùîá íàëÿêàòè âñ³õ ìîæëèâèõ õðèñòèÿíñüêèõ ñîþçíè-
ê³â êîðîëÿ Äàíèëà, ïîñëàâøè ï³ñëÿ çäîáóòòÿ Ñàíäîìèðà ïîñîëüñòâî
äî ôðàíöóçüêîãî êîðîëÿ Ëþäîâèêà ²Õ ç âèìîãîþ íåãàéíîãî ï³ääàíñòâà
ìîíãîëàì2152. ªâðîïà ùå ê³ëüêà ðîê³â ïåðåáóâàëà ï³ä ñòðàõîì ìîíãîëü-
ñüêîãî âòîðãíåííÿ2153.
Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ çìóøåíèé áóâ âè¿õàòè â åì³ãðàö³þ â Óãîðùèíó
³ ïîâåðíóâñÿ ëèøå ó ê³íö³ 1262 ð., êîëè Áåðêå ç Õóëàãó ç÷åïèëèñÿ íà
Êàâêàç³ â áîðîòüá³ çà Àçåðáàéäæàí2154. Âæå ï³ñëÿ ïîâåðíåííÿ êîðîëÿ â
Òåðíàâ³ â³äáóâñÿ êíÿæèé ñíåì çà ó÷àñòþ Äàíèëà ³ Âàñèëüêà Ðîìàíîâè-
÷³â, Áîëåñëàâà Ñîðîì'ÿçëèâîãî, Ëåâà ³ Øâàðíà Äàíèëîâè÷³â òà Âîëîäè-
ìèðà Âàñèëüêîâè÷à, íà ÿêîìó "ïîëîæèøà ðѧäú ìåæè ñîáîþ ѡ çåìëþ
Ðîóñêîóþ è Ëѧäüñêîó îóòâåðäèâúøåñѧ êðòìú ÷òíûìú"2155. Íà öüîìó
êíÿæîìó ç'¿çä³ ä³éøëî äî êîíôðîíòàö³¿ ì³æ Ðîìàíîâè÷àìè. Ñïîâíåíèé
íàä³é, êîðîëü Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ñïîä³âàâñÿ çàâåðøèòè ñâîþ ïðîãðàìó
â³äíîâëåííÿ Ðóñ³, íåçàëåæíî¿ â³ä ìîíãîë³â. Éîãî ï³äòðèìàëè Øâàðí òà
Ìñòèñëàâ Äàíèëîâè÷³, ÿê³ áóëè ç áàòüêîì â åì³ãðàö³¿. Ëåâ Äàíèëîâè÷
³ Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷, êðàùå çíàéîì³ ç ðåàë³ÿìè áóëè ïðîòè òàêî¿
ïîë³òèêè.
Ó ðåçóëüòàò³ Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷ áóâ çìóøåíèé â³ääàòè Ëóöüêå
êíÿç³âñòâî Ìñòèñëàâó Äàíèëîâè÷ó, à Ãàëè÷, íà ÿêèé Ëåâ Äàíèëîâè÷
îòðèìàâ â³ä ÿðëèê Áåðêå, ìàâ áóòè â³ääàíèé Øâàðíîâ³. Çàâæäè ñëóõ-
íÿíèé ñòàðøîìó áðàòîâ³ Âàñèëüêî éîãî âîëþ âèêîíàâ. Ëåâ, ñõîæå, òÿã-
íóâ ÷àñ, êîðèñòóþ÷èñü õâîðîáîþ áàòüêà2156. Òàêèì ÷èíîì, ï³ñëÿ ïîâåð-
íåííÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à âíóòð³øíº ñòàíîâèùå êîðîë³âñòâà Ðóñ³ ñòàëî
âèáóõîíåáåçïå÷íèì.
Êîðîëü Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ çãàñàâ ó Õîëì³, à éîãî íàñòóïíèêè ãî-
òóâàëèñÿ äî ì³æóñîáíî¿ áîðîòüáè. Ëåâ Äàíèëîâè÷ ïîñï³øíî çì³öíþâàâ
ñâ³é ñîþç ç òåñòåì óãîðñüêèì êîðîëåì Áåëîþ IV, ñâîÿêàìè êðàê³âñüêèì
êíÿçåì Áîëåñëàâîì Ñîðîì'ÿçëèâèì òà êàë³øñüêèì êíÿçåì Áîëåñëàâîì
Ïîáîæíèì ³ ìîíãîëüñüêèì óëóñáåêîì Íîãàºì, ÿêèé òðèìàâ ïîòóæíèé
×îðíîìîðñüêèé óëóñ. Â îñòàíí³é ð³ê æèòòÿ êîðîëÿ Äàíèëà Âàñèëüêî
Ðîìàíîâè÷ òà Øâàðí Äàíèëîâè÷ âèñòóïèëè íà äîïîìîãó Âîéøåëêîâ³
Ì³íäîâãîâè÷ó â áîðîòüá³ çà ëèòîâñüêèé ïðåñòîë ï³ñëÿ çàãèáåë³ êîðîëÿ
2151 Vetera monumenta nistorica Hungariam sacram illustrantia / Ed. A.  einer. Т. 1. Romae, 1859. P.
239--240.
2152 Chronica minor autore Minorita Erphordiensi // Monumenta Germaniar Historica. Scriptores.
Т. 24. Hannoverae, 1879. P. 202; Jackson P. Mongołowie i Zachód. Warszawa, 2007. S. 166.
2153 ... discordie inter christianos parent viam tartaris... (Eudes de Châteauroux. Sermo in consilio //
Ruotsala A. Europeans and Mongols in the Middle of the  irteenth Century: Encountering the Other.
Helsinki, 2001. P. 160).
2154 Войтович Л. Останні роки короля Данила Романовича // Вісник Львівської комерційної ака-
демії. Серія гуманітарних наук. Вип. 10. Львів, 2011. С. 100--106.
2155 Ипатьевская летопись. Стб. 857.
2156 Войтович Л. Чи був галицьким князем Шварн Данилович? // Проблеми історії країн Цен-
тральної та Східної Європи. Збірник наукових праць. Вип. 2. Кам'янець-Подільський, 2011.
С. 51--58.

383
Ì³íäîâãà. Âîéøåëê, ÿêèé äàâ îá³òíèöþ ï³ñëÿ çàâåðøåííÿ óñîáèö³ ïî-
âåðíóòèñÿ â ìîíàñòèð, òàêè ¿¿ âèêîíàâ, â³äñòóïèâøè ëèòîâñüêèé ïðå-
ñòîë ñâîÿêó Øâàðíó2157.
Òàºìíèöÿ çàãèáåë³ Âîéøåëêà. Öåé êðîê ïåðåòâîðèâ Øâàðíà Äàíè-
ëîâè÷à íà ïîòóæíîãî âîëîäàðÿ. Â ðåçóëüòàò³ Ëåâ Äàíèëîâè÷ îòðèìàâ
ïðîòè ñåáå ñèëüíó êîàë³ö³þ â îñîá³ äÿäüêà ³ ìîëîäøîãî áðàòà ïðè íåâè-
çíà÷åí³é ïîçèö³¿ ³íøîãî áðàòà ëóöüêîãî êíÿçÿ Ìñòèñëàâà Äàíèëîâè÷à.
Çà òàêèõ óìîâ âèçíàííÿ íèì çâåðõíîñò³ óëóñáåêà Íîãàÿ, ÿêèé áóäó÷è
×èíã³çèäîì, ïðîâîäèâ ó Ïðè÷îðíîìîð'¿ âëàñíó ïîë³òèêó, áóëî ðîçóì-
íèì ïîë³òè÷íèì êðîêîì. ßê ïîêàçàëè íàñòóïí³ ïîä³¿ Ëåâ Äàíèëîâè÷
áëèñêó÷å ðîç³ãðàâ îðäèíñüêó êàðòó, âèêîðèñòàâøè ¿¿ ïîâíîþ ì³ðîþ.
Ó ãàëèöüêîãî êíÿçÿ â ö³é ñèòóàö³¿ ³ íå áóëî ³íøîãî âèõîäó. Ùîá
çáåðåãòè Ãàëèöüêó çåìëþ éîìó âàæëèâèì áóëî íå äàòè Øâàðíîâ³ çà-
êð³ïèòèñÿ ó Ëèòâ³ ³ âèêîðèñòàòè ëèòîâñüê³ ñèëè ó áîðîòüá³ çà Ãàëè÷, à
òàêîæ ðîçðóøèòè òàíäåì Øâàðíà Äàíèëîâè÷à ç Âàñèëüêîì Ðîìàíîâè-
÷åì. Ó ³íøîìó âèïàäêó Ëåâ Äàíèëîâè÷ ìóñèâ áè çàäîâîëüíèòèñÿ ðîëëþ
äð³áíîãî óä³ëüíîãî êíÿçÿ ïðè ìîëîäøîìó áðàòîâ³, ÿêèé ÿâíî â³äò³ñíÿâ
Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à â³ä ðîë³, íåõàé íîì³íàëüíîãî çâåðõíèêà êîðîë³â-
ñòâà Ðóñ³.
Âîéøåëê, ëåã³òèìíèé ñïàäêîºìåöü êîðîëÿ Ì³íäîâãà, çà ÿêèì ñòîÿ-
ëà çíà÷íà ÷àñòèíà ëèòîâñüêî¿ åë³òè, "... ïî÷à æèòèè â ìàíàñòûðå òàêî
ðåêà cå ìè çäå áëèçú ìåíå ñûíú ìîè Øâàðíî à äðîóãèè ã҃҃ñí҃ú ìîè î҃öú
êíÿçü Âàñèëêî"2158. Òîáòî çà ë³òîïèñöåì êíÿçü Âîéøåëê ïåðåäàâ ëèòîâ-
ñüêèé ïðåñòîë øóðèíó Øâàðíó, âèçíàþ÷è ïðè öüîìó ðàçîì ç îñòàí-
í³ì çâåðõí³ñòü Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à, ÿê ñþçåðåíà êîðîë³âñòâà Ðóñ³, äî
ñêëàäó ÿêîãî òàêèì ÷èíîì âõîäèëà Ëèòâà. Íå âèïàäêîâî æ Âàñèëüêî
íàçâàíèé áàòüêîì, òîä³ ÿê Øâàðí -- ò³ëüêè áðàòîì.
Ìèêîëà Êîòëÿð, àíàë³çóþ÷è öåé ôðàãìåíò, ïðèéøîâ äî âèñíîâêó,
ùî âîëèíñüê³ ðåäàêòîðè íàìàãàëèñÿ ï³äíÿòè ðîëü Âàñèëüêà Ðîìàíîâè-
÷à, çàãàëîì íå äóæå ä³ÿëüíîãî êíÿçÿ, ïðè öüîìó âèçíàþ÷è, ùî òàêèé
êðîê ìàâ ïðèâåñòè äî ñòâîðåííÿ ñèëüíî¿ ðóñüêî-ëèòîâñüêî¿ äåðæàâè,
ÿêó ìàëè áè î÷îëþâàòè Ðîìàíîâè÷³2159. Âðàõîâóþ÷è, ùî ðåäàãóâàííÿ
ö³º¿ ÷àñòèíè ë³òîïèñó â³äáóâàëîñÿ ïðè äâîð³ Âîëîäèìèðà Âàñèëüêîâè-
÷à, ç òàêèì âèñíîâêîì ìîæíà ïîãîäèòèñÿ. Òîáòî Øâàðí îòðèìàâ ëèòîâ-
ñüêèé ïðåñòîë áåç áóäü-ÿêîãî ï³äïîðÿäêóâàííÿ íîì³íàëüíîìó ñþçåðåíó
êîðîë³âñòâà Ðóñ³.
Ïåðñïåêòèâè âèãîäè ëèòîâñüêî-ðóñüêîãî ñîþçó ïåðøèì îö³íèâ ùå
Ìèõàéëî Ãðóøåâñüêèé2160. ² ñïðàâä³, ñèëüíà îá'ºäíàíà äèíàñòè÷íîþ
óí³ºþ ðóñüêî-ëèòîâñüêà äåðæàâà, çáåð³ãàþ÷è âèã³äí³ ñîþçè ç çàõ³äíèìè
ñóñ³äàìè, ìîãëà áè ðåàëüíî ïðîòèñòîÿòè Çîëîò³é Îðä³.
Ïðè÷èíè òàêîãî ð³øåííÿ Âîéøåëêà, íà ïåðøèé ïîãëÿä äèâí³,
2157 Там само. Стб. 868.
2158 Ипатьевская летопись. Стб. 867.
2159 Котляр Н. Ф. Галицко-Волынская летопись (Источники, структура. Жанровые и идейные
особенности) // Древнейшие государства Восточной Европы. Материалы и исследования.
1995 г. Москва, 1997. С. 147--149, 154.
2160 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3. Львів, 1905. С. 93--94.

384
êðèþòüñÿ â ñàì³é îñîáèñòîñò³ öüîãî ïðåêðàñíî îñâ³÷åíîãî êíÿçÿ-ìîíà-
õà: æîðñòîê³ áóäí³ çåìíîãî æèòòÿ â éîãî î÷àõ íå ìîãëè ïåðåâàæèòè
çíà÷åííÿ ìàéáóòíüîãî æèòòÿ â³÷íîãî2161. ² öå ìàéáóòíº â³÷íå æèòòÿ
áóëî áè ì³ðèëîì éîãî çåìíèõ â÷èíê³â. Òîìó â³í âèð³øèâ â³äìîâèòèñÿ
â³ä ïðîäîâæåííÿ áîðîòüáè çà êîðîíó ç íåìèíó÷èìè ïîòîêàìè êðîâ³ òà
ï³äñòóï³â, ïåðåäàâøè öþ êîðîíó ìóæó ñâîº¿ ñåñòðè Øâàðíó Äàíèëîâè-
÷ó2162 ("Âîèøåëê äà êíѧæåíèå ñâîå çÿòþ ñâîåìîó Øâàðíîâè"2163), ÿêèé
áóâ ãîòîâèì âçÿòè íà ñåáå öþ ì³ñ³þ.
ßê õîëìñüêèé êíÿçü Øâàðí Äàíèëîâè÷ ïî ñìåðò³ áàòüêà çàëèøàâñÿ
âàñàëîì äÿäüêà Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à. Àëå, ñòàâøè âåëèêèì êíÿçåì
ëèòîâñüêèì (ç á³ëüø, í³æ ìîæëèâèì âàð³àíòîì êîðîíàö³¿ êîðîë³âñüêîþ
êîðîíîþ), Øâàðí Äàíèëîâè÷ áóâ áè âàñàëîì äÿäüêà ò³ëüêè íîì³íàëü-
íèì ³ ò³ëüêè äî òîãî ÷àñó, êîëè á ç'ÿâèëàñÿ ìîæëèâ³ñòü êîðîíóâàòèñÿ
êîðîëåì Ðóñ³. Âñ³ ñèíè Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à áóëè äîñòàòíüî àìá³òíè-
ìè ³ âì³ëè áîðîòèñÿ äî ê³íöÿ, äîëàþ÷è òðóäíîù³. Êîðîíàö³éí³ ðåãàë³¿
çíàõîäèëèñÿ â Õîëì³ ³ Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷ íå êîðîíóâàâñÿ áðàòîâîþ
êîðîíîþ, ìîæëèâî, ³ ÷åðåç ïðîòèä³þ ïëåì³ííèêà. Àëå ãîëîâíèì ñóïåð-
íèêîì Øâàðíà òåïåð áóâ éîãî ñòàðøèé áðàò Ëåâ, ÿêîãî çàõ³äí³ ðîäè÷³
òà ñîþçíèêè âæå íàçèâàëè êîðîëåì. ² äî ðåàëüíîãî îïàíóâàííÿ ëè-
òîâñüêèì ïðåñòîëîì Øâàðíîâ³ áóëî ùå äàëåêî.
Ëèòîâñüêèé äîñë³äíèê Àðòóðàñ Äóáîí³ñ ïåðåêîíëèâî ïîêàçàâ, ùî
îêð³ì êíÿçÿ Àóêøòàéò³¿ Òðîéäåíà, ñèíà ñòàðøîãî ç æåìàéòñüêèõ êíÿç³â
Åðäèâ³ëà-Ñê³ðìîíòà, íà ëèòîâñüêèé ïðåñòîë ðåàëüíî ç 1264 ð. ïðåòåí-
äóâàâ ÷åñüêèé êîðîëü òà àâñòð³éñüêèé ãåðöîã Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð2164.
Ïðåòåíäóâàëè íà ëèòîâñüêó ñïàäùèíó ³ òåâòîíñüê³ ëèöàð³, ÿê³ ñôàáðè-
êóâàëè äîòàö³éíó ãðàìîòó â³ä ÷åðâíÿ 1260 ð., ÿêîþ Ì³íäîâã í³áè-òî
äàðóâàâ Ëèòâó Òåâòîíñüêîìó Îðäåíó ó âèïàäêó â³äñóòíîñò³ ïðÿìèõ íà-
ùàäê³â2165. Ö³ ïðåòåíç³¿ Îðäåíó áóëè ï³äòðèìàí³ ðèìñüêèì ïàïîþ, ïðî
ùî ñâ³ä÷èòü ïàïñüêà áóëëà â³ä 4 ÷åðâíÿ 1264 ð., ó ÿê³é â³äçíà÷àëà-
ñÿ àêòèâí³ñòü ðóñüêèõ ³ òàòàð â Ëèòâ³ ³ ñòàâèëàñÿ âèìîãà äî ÷åñüêîãî
êîðîëÿ íå ïîðóøóâàòè ïðàâ õðåñòîíîñö³â òà ³íøèõ êàòîëèê³â ó ö³é
êðà¿í³2166. Îðäåí íå ìàâ ñèë äëÿ òîãî, ùîáè âòðóòèòèñÿ â öþ áîðîòüáó,
òàê ÿê ³ äàë³ òðèâàëà áîðîòüáà ç ïðóñàìè ³ ¿õ âîæäåì Ãåðêóñîì Ìàíòà-
ñîì. Àëå ³ ïàï³ íå áóëî âèã³äíî, ùîáè Ëèòâà ïåðåéøëà ï³ä çâåðõí³ñòü
Ðîìàíîâè÷³â, ÿê³ íà öåé ÷àñ óæå âèéøëè ç-ï³ä óí³éíèõ äîìîâëåíîñòåé
êîðîëÿ Äàíèëà. Òîìó ïàïà ï³äøòîâõóâàâ êàòîëèöüêèõ ïðåòåíäåíò³â äî
êîìïðîì³ñó, ÿêèé áóëî äîñÿãíåíî 19 âåðåñíÿ 1267 ð., êîëè çà äîïîìîãó
ïðîòè ïðóñ³â Îðäåí â³äìîâëÿâñÿ â³ä ñâî¿õ "ïðàâ" íà Ëèòâó, Ãàë³íä³þ ³
2161 Дубонис А. Борьба за литовский престол после смерти короля Миндаугаса (1264--1268 гг.) //
Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.). Вип. 4. Київ,
2004. С. 125--126.
2162 Gudavičius E. Mindaugas. Vilnius, 1998. P. 299.
2163 Ипатьевская летопись. Стб. 867.
2164 Дубонис А. Борьба за литовский престол. С. 136--140.
2165 Там само. С. 137.
2166 Там само. С. 136--137.

385
ßòâÿã³þ íà êîðèñòü ÷åñüêîãî êîðîëÿ2167.
Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð áóâ ó ïðèáàëò³éñüêèõ ñïðàâàõ äàëåêî íå íîâà÷-
êîì. Áóäó÷è ó÷àñíèêîì õðåñòîâîãî ïîõîäó ïðîòè ïðóñ³â ó ñ³÷í³ 1255 ð.,
íà ì³ñö³ çäîáóòîãî ïðóñüêîãî ãîðîäêà Òóâàíãñòå â³í ðàçîì ç âåëèêèì
ìàã³ñòðîì Òåâòîíñüêîãî Îðäåíó Ïîïïî ôîí Îñòåðíà çàëîæèâ çàìîê
Êåí³ãñáåðã. Ó 1263 ð. ÷åñüêèé êîðîëü ïåðåäàâ öåé çàìîê, çâ³ëüíåíèé
â³ä ïðóñ³â, ÿê³ éîãî òðèìàëè â äîâãîòðèâàë³é îáëîç³, Òåâòîíñüêîìó Îð-
äåíó2168. Áðîí³ñëàâ Âëîäàðñüêèé ââàæàâ, ùî Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð íà-
ìàãàâñÿ â³äíîâèòè ëèòîâñüêó äåðæàâó, ïåðåäàâøè ¿¿ â ëåí ïîëüñüêèì
êíÿçÿì ÿê ñâî¿ì âàñàëàì, à âçàì³í äîáèòèñÿ àðõ³ºïèñêîï³¿ â Îëîìîóö³,
íåçàëåæíî¿ â³ä Ìàéíöÿ2169. Ëèòîâñüê³ ³ñòîðèêè ç öèì âèñíîâêîì ïîãî-
äæóþòüñÿ, ââàæàþ÷è, ùî çàëèøàþ÷èñü ñþçåðåíîì Ëèòâè, ßòâÿã³¿ ³ Ãà-
ë³íä³¿ òà ïåðåäàâøè ö³ çåìë³ â ëåí ìàçîâåöüêèì, êóÿâñüêèì òà êðàê³â-
ñüêîìó êíÿçÿì, Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð âèð³øóâàâ áàãàòî ïðîáëåì, ïåðø
çà âñå ñõèëÿâ íà ñâîþ ñòîðîíó ïîëüñüêèõ êíÿç³â, ÿê³ îð³ºíòóâàëèñÿ íà
óãîðñüêîãî êîðîëÿ Áåëó IV2170.
À. Äóáîí³ñ âèñóíóâ ã³ïîòåçó, ùî îäíèì ç ÷èííèê³â, ÿê³ ñïîíóêàëè
÷åñüêîãî êîðîëÿ âòðóòèòèñÿ ó áîðîòüáó çà ëèòîâñüêèé ïðåñòîë, ì³ã áóòè
ãàëèöüêèé êíÿçü Ëåâ Äàíèëîâè÷, âêàçóþ÷è íà ¿õ ìîæëèâ³ êîíòàêòè ó
1266 ð. ÷åðåç óãîðñüêèé äâ³ð2171. Çðåøòîþ, îäðóæèâøèñü ç Êóíåãóíäîþ
Ðîñòèñëàâíîþ, Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð òåæ ñòàâ ñâîÿêîì Ëåâà Äàíèëîâè-
÷à. ßêáè Øâàðíó Äàíèëîâè÷ó âäàëîñÿ ïîâí³ñòþ óòâåðäèòèñÿ íà ëèòîâ-
ñüêîìó ïðåñòîë³, Ëåâ Äàíèëîâè÷ ùîíàéìåíøå çìóøåíèé áóâ áè â³ääàòè
ìîëîäøîìó áðàòîâ³ Ãàëè÷. Òîìó çàëó÷åííÿ àìá³òíîãî ÷åñüêîãî êîðîëÿ
äî ö³º¿ áîðîòüáè, ñïðàâä³, áóëî îäíèì ç ÷èííèê³â, ÿê³ äîçâîëÿëè ïðè-
íàéìí³ çàòÿãíóòè ÷àñ. Ãîëîâíèì çàâäàííÿì äëÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à áóëî
íå äîïóñòèòè äî óòâåðäæåííÿ Øâàðíà íà ëèòîâñüêîìó ïðåñòîë³. Òîä³,
ñïèðàþ÷èñü íà ï³äòðèìêó Íîãàÿ, ñîþç ç óãîðñüêèì êîðîëåì Áåëîþ ²V
òà ïîëüñüêèìè êíÿçÿìè, â³í ì³ã ðîçðàõîâóâàòè íà ïåðø³ñòü ï³ñëÿ ñìåð-
ò³ Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à. Ñòàðøèé Äàíèëîâè÷ ïðåêðàñíî ðîçóì³â, ùî
íàéïðîñò³øå âèð³øèòè öþ ïðîáëåìó ìîæíà áóëî áè ïðîñòî äîìîâèâ-
øèñü ç Âîéøåëêîì. Âîéøåëê áóâ éîãî êóìîì -- õðåñíèì áàòüêîì Þð³ÿ
Ëüâîâè÷à.
Âîéøåëê æèâ â ìîíàñòèð³ íà Âîëèí³, àëå çóñòð³òèñÿ ç íèì íå áóëî
òàê ëåãêî. Âîéøåëê ïîáîþâàâñÿ Ëüâà Äàíèëîâè÷à çðîçóì³ëî íå ÷åðåç
ñâîþ ïðè÷åòí³ñòü äî çàãèáåë³ Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à, ÿê ââàæàâ Âîëîäè-
ìèð Ïàøóòî2172 (ïðîéøëî ìàëî íå äåñÿòü ðîê³â, çì³íèëèñÿ ïîë³òè÷í³
2167 Vetera monumenta Poloniae et Lithuaniae. T. 1 (1217--1409) / Ed.  einer A. Romae, 1860. № 155.
2168 Seward D.  e Monks of War:  e Military Religious Orders. London, 1995. P. 107; Tumbull S.
Crusader Castles of the Teutonic knights //  e red-brich castles of Prussia 1230--1466. Oxford, 2003.
P. 13.
2169 Włodarski B. Polska i Czechy w drugiej połowie XIII i początkach XIV wieku (1250--1306). Lwów,
1931. S. 52--53.
2170 Див.: Дубонис А. Борьба за литовский престол. С. 138.
2171 Там само. С. 139.
2172 Пашуто В. Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. Москва, 1950. С. 114.

386
îáñòàâèíè), à ÷åðåç ÿâíå íåáàæàííÿ â³ääàâàòè â ðóêè îñòàííüîãî Ëèòâó
(Øâàðí Äàíèëîâè÷ âñå-òàêè áóâ éîãî ñâîÿêîì, êð³ì òîãî ëèòîâñüêèé
êíÿçü äîáðå çíàâ ñâîãî êóìà: ÿêùî ïðè ïîòðåá³ ó Øâàðíà ìîæíà áóëî
áè çàáðàòè íàçàä ëèòîâñüêèé ïðåñòîë, òî âèðâàòè ùîñü â³ä Ëåâà Äàíè-
ëîâè÷à áóëî áè ñïðàâîþ áåçíàä³éíîþ).
Òàêó çóñòð³÷ ì³ã îðãàí³çóâàòè ò³ëüêè Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷, ÿê ñòàð-
øèé ñåðåä êíÿç³â. Àëå îñòàíí³é íå ì³ã íå ðîçóì³òè, ùî íà ö³é çóñòð³÷³
ìîâà òàì éòèìå ïðî ëèòîâñüêèé ïðåñòîë. Íàâ³òü, ÿêùî éîìó âæå íå ïî-
äîáàëàñÿ ïîâåä³íêà Øâàðíà, õîëìñüêèé êíÿçü éîãî âëàøòîâóâàâ á³ëü-
øå, í³æ Ëåâ, ÿêèé ìàâ ïîòóæíèõ ñîþçíèê³â òà é äàë³ êîíòðîëþâàâ âñþ
Ãàëèöüêó çåìëþ. Êð³ì òîãî Øâàðí, ÿê çÿòü Âîéøåëêà, ìàâ âñå-òàêè
ïåâí³ äèíàñòè÷í³ ï³äñòàâè äî ëèòîâñüêîãî òðîíó, ùî â î÷àõ ëèòîâñüêî¿
åë³òè íå ìîãëî íå ìàòè çíà÷åííÿ.
×èì æå çì³ã çàö³êàâèòè Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à éîãî ïëåì³ííèê
Ëåâ? Ìîæå â³í ïîîá³öÿâ Âàñèëüêîâ³ ôàêòè÷íî âèçíàòè éîãî çâåðõí³ñòü
â îáì³í íà ï³äòðèìêó â ëèòîâñüêîìó ïèòàíí³? À ìîæå ïåðåêîíàâ äÿäü-
êà â íåîáõ³äíîñò³ çì³íèòè ð³øåííÿ Âîéøåëêà íà êîðèñòü Âîëîäèìèðà
Âàñèëüêîâè÷à? Äëÿ íüîãî öå áóëî áè çíà÷íî êðàùèì âàð³àíòîì, í³æ
ïåðåäà÷à Ëèòâè Øâàðíîâ³. ×è, ïåâí³øå, ùî â îáñòàâèíàõ, ÿê³ ñêëàëè-
ñÿ, Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷ ñàì áîÿâñÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à ³ íå ì³ã éîìó â³ä-
ìîâèòè àáî óõèëèòèñÿ â³ä ö³º¿ çóñòð³÷³, ÿêó ë³òîïèñåöü íàçâàâ ñíåìîì,
òîáòî ç'¿çäîì êíÿç³â, íà ÿêèõ çâè÷íî âèð³øóâàëèñÿ íàéâàæëèâ³ø³ ïðî-
áëåìè? Öå ïèòàííÿ çàëèøèòüñÿ ðèòîðè÷íèì. Äæåðåëà íå äîçâîëÿþòü
äàòè íà íüîãî îäíîçíà÷íó â³äïîâ³äü. Ìîæíà ò³ëüêè êîíñòàíòóâàòè, ùî
Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷ ãàðàíòóâàâ áåçïåêó Âîéøåëêîâ³, òîáòî çðîáèâ âñå,
àáè öÿ çóñòð³÷ â³äáóëàñÿ, ïðè÷îìó â éîãî ñòîëè÷íîìó Âîëîäèìèð³2173.
Ùå îäíà ö³êàâà îñîáëèâ³ñòü ö³º¿ çóñòð³÷³ ïîëÿãàëà â òîìó, ùî êíÿç³
áåíêåòóâàëè íå ó ïàëàö³ Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à, à ïðèéíÿëè çàïðîøåí-
íÿ ì³ñòè÷à Ìàðêîëòà (÷è òî îäíîãî ç âèäí³øèõ áþðãåð³â ì³ñòà, ÷è òî
âîëîäèìèðñüêîãî â³éòà). Ìîæå ³ ñàìà çóñòð³÷ íîñèëà êîíô³äåíö³éíèé
õàðàêòåð ³ áóëà îðãàí³çîâàíà â òàºìíèö³ â³ä Øâàðíà Äàíèëîâè÷à? Ó
áóäü-ÿêîìó âèïàäêó ñàì ôàêò çóñòð³÷³, ÿêó îðãàí³çóâàâ Âàñèëüêî Ðîìà-
íîâè÷, º ÷åðãîâèì ñâ³ä÷åííÿì íåð³øó÷îñò³ öüîãî ïîë³òèêà. Ðèçèê òàêî¿
çóñòð³÷³ ³ ìîæëèâà äîìîâëåí³ñòü Ëåâà ç Âîéøåëêîì áóëè äëÿ âîëîäè-
ìèðñüêîãî êíÿçÿ ÿâíî íåáåçïå÷í³ø³, í³æ ìîæëèâ³ âèãîäè.
Äîñë³äíèêè çâåðíóëè óâàãó íà îñîáëèâî ðåòåëüíå ðåäàãóâàííÿ â ë³-
òîïèñ³ åï³çîä³â ïîâ'ÿçàíèõ ç Âîéøåëêîì2174. Âñå æ ðîçïîâ³äü ïðî çàãè-
áåëü Âîéøåëêà ì³ñòèòü íàäòî áàãàòî ðåàë³ñòè÷íèõ äåòàëåé, ÿê³ âèäàþòü
ñó÷àñíèêà, äîáðå çíàéîìîãî ç ïåðåá³ãîì ïîä³é. Ðåàë³çì ö³º¿ ðîçïîâ³ä³
ïîäåêóäè ðóéíóº îáðàç ³äåàëüíîãî êíÿçÿ-÷åíöÿ. Ëåâ óáèâ Âîéøåëêà ó
ñâàðö³ íà áåíêåò³, êîëè âñ³ êíÿç³ ðîç³éøëèñÿ "cî cíѣìà", à Ëåâ ç Âîé-
øåëêîì âèð³øèëè âèïèòè ùå ïî ÷àðö³2175.
2173 Ипатьевская летопись. Стб. 868.
2174 Вілкул Т. Л. Дублі в літописах ХІ-ХІІ століть: походження текстів // Записки НТШ. Т. 252.
Львів, 2006. С. 7--28; Її ж. Галицько-волинський літопис про постриження литовського князя
Войшелка // Український історичний журнал. 2007. № 4. С. 26--37.
2175 Вілкул Т. Л. Дублі в літописах. С. 16.

387
Çàãèáåëü Âîéøåëêà Ì³íäîâãîâè÷à íà çóñòð³÷³ ó Âîëîäèìèð³ ì³æ
18-23 êâ³òíÿ 1267 ð.2176, ñóäÿ÷è ç ë³òîïèñíî¿ ðîçïîâ³ä³ âñå-òàêè áóëà
âèïàäêîâîþ. Çäàºòüñÿ, ùî ï³ä ÷àñ ï'ÿíî¿ ñóòè÷êè âî¿í Ëåâ, çâèêëèé
äî âàæêèõ äîñï³õ³â òà óäàð³â, ìàâ íåçàïåðå÷í³ ïåðåâàãè íàä ÷åíöåì
Âîéøåëêîì, ÿêèé âèñíàæóâàâ ñåáå ïîñòàìè. Óäàð âàæêîãî êóëàêà ãà-
ëèöüêîãî êíÿçÿ ëåãêî ì³ã çâàëèòè ç í³ã Âîéøåëêà. Ïàäàþ÷è, îñòàíí³é
ì³ã íåâäàëî âäàðèòèñÿ ãîëîâîþ îá ùî-íåáóäü ³ ïîìåðòè â³äðàçó. Ëåâ
Äàíèëîâè÷ ïðè¿õàâ íà öþ çóñòð³÷ ç ÿâíèì íàì³ðîì ïåðåêîíàòè Âîé-
øåëêà â³äìîâèòèñÿ â³ä ïåðåäà÷³ ëèòîâñüêîãî ïðåñòîëó Øâàðíó Äàíèëî-
âè÷à. ² âîëèíñüêèé ë³òîïèñåöü ïðÿìî â³äçíà÷èâ, ùî Ëåâ "оуби Воишелка
завистью ѡже бѧшеть далъ землю Литовьскоую брату его Шварнүви"2177. Àëå
õàðàêòåðíî, ùî íàâ³òü âîðîæèé äî Ëåâà âîëèíñüêèé ë³òîïèñåöü íå íà-
âàæèâñÿ çâèíóâàòèòè éîãî â íàïåðåä ñïëàíîâàíîìó âáèâñòâ³: "äüѩâîëú
æå èñêîíѣ не хотѧ добра члв҃комоу родоу и вложи во срц҃е Лвови”2178.
Âîéøåëê íå äàâ ñåáå âìîâèòè â³äñòóïèòè â³ä ðàí³øå ïðèéíÿòîãî
ð³øåííÿ, íåçâàæàþ÷è íà ê³ëüê³ñòü âèïèòîãî àëêîãîëþ. Ìè í³êîëè íå
äîâ³äàºìîñÿ äî ê³íöÿ äåòàëåé ö³º¿ òðàãåä³¿. Ñõîæå, ùî òàêèé âèñë³ä
ïåðåãîâîð³â ñòàâ íåñïîä³âàíêîþ íå ò³ëüêè äëÿ ñó÷àñíèê³â, àëå é ñàìîãî
Ëåâà Äàíèëîâè÷à. Âáèâñòâî êóìà íå ìîãëî áóòè îïðàâäàíèì, õî÷à ïîä³-
áí³ âèïàäêè íå áóëè ïîîäèíîêèìè â ò³ ÷àñè. Â î÷àõ øèðîêîãî çàãàëó öå
áóâ ñìåðòíèé ãð³õ ð³âíèé âáèâñòâó ð³äíîãî áðàòà, ÿêèé íå ìîæíà áóëî
í³÷èì âèïðàâäàòè.
Ñîþç Ëåâà ³ Òðîéäåíà. Çàãèáåëü Âîéøåëêà ïîçáàâèëà Øâàðíà ï³ä-
òðèìêè çíà÷íî¿ ÷àñòèíè ëèòîâñüêî¿ çíàò³ ³ â³í ïðîãðàâ ïðîòèñòîÿííÿ
Òðîéäåíó2179. Âàñèëüêîâ³ Ðîìàíîâè÷ó òà éîãî íàñòóïíèêó Âîëîäèìèðó
Âàñèëüîâè÷ó, ÿê³ ðàçîì ç Øâàðíîì íå çóì³ëè âèêîðèñòàòè ïåðñïåêòèâ
ëèòîâñüêî-âîëèíñüêî¿ óí³¿, ä³ñòàëàñÿ äîâãà êîíôðîíòàö³ÿ ç ëèòîâñüêèìè
êíÿçÿìè. Çà òàêèõ îáñòàâèí ëîã³÷íèì âèãëÿäàº ñîþç Ëåâà Äàíèëîâè÷à ç
êíÿçåì Òðîéäåíîì2180. Òðîéäåí áóâ ñèíîì Ñê³ðìîíòà ³ áðàòîì Òðîéíàòà,
ñòàðøèì ñåðåä æåìàéòñüêèõ êíÿç³â. Ìîæëèâî, ùî Ëåâ çàâ'ÿçàâ ç íèì
ñòîñóíêè ùå ï³ä ÷àñ ñâîãî ïîõîäó íà ï³äòðèìêó Òîâòèâ³ëà ó 1249 ð. Ó
ëåãåíäàðí³é ÷àñòèí³ ëèòîâñüêèõ ë³òîïèñ³â çáåðåãëàñÿ åï³÷íà ðîçïîâ³äü
ïðî ñèíà Òðîéäåíà Ðèìîíòà, ÿêèé í³áè-òî â÷èâñÿ ðóñüêî¿ ìîâè ³ ïðè-
éíÿâ õðèñòèÿíñòâî ïðè äâîð³ êíÿçÿ Ëåâà ó Ëüâîâ³2181. Àíàë³ç ïàïåðó, íà
ÿêîìó íàïèñàíî íàéäàâí³øèé ç öèõ ë³òîïèñ³â (ò. ç. ë³òîïèñ Àðõåîëîã³÷-
íîãî òîâàðèñòâà) òà ïî÷åðêó äîçâîëÿþòü äàòóâàòè ïàì'ÿòêó ê³íöåì XVI
ñòîë³òòÿ. Â ðîçïîâ³ä³ áàãàòî ÿâíèõ íåòî÷íîñòåé, çîêðåìà Òðîéäåí íå áóâ
îäðóæåíèì ç ìàçîâåöüêîþ êíÿæíîþ, íàâïàêè, éîãî äî÷êà Ãàóäåìóíäà-
Ñîô³ÿ áóëà âèäàíà çà ìàçîâåöüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà ²² Çåìîâèòîâè÷à.
2176 Краўцэвіч А. К. Войшалк (1264--1267). Інтелігент на троне (2008) // www//pawet.net/library/
history/bel_history/kraucewicz/29/
2177 Ипатьевская летопись. Стб. 868.
2178 Там же.
2179 Гудавичюс Э. История Литвы с древнейших времен до 1569 года. Т. 1. Москва, 2005. С. 69.
2180 Дубонис А. Борьба за литовский престол. С. 139--141.
2181 Летописи Белорусско-Литовские // Полное собрание русских летописей. Т. 35. Москва, 1980.
С. 94, 150, 198, 219.

388
Îäíàê ïîâ³äîìëåííÿ äîáðå âïèñóºòüñÿ â êîíòåêñò ïîë³òè÷íèõ ïîä³é. ²
ó ë³òîïèñöÿ íå áóëî æîäíèõ ìîòèâ³â, ùîáè âèãàäóâàòè ì³ô³÷íèé ïîáóò
ñèíà ëèòîâñüêîãî êíÿçÿ ó Ëüâîâ³. Â³í, íàïåâíî, âçÿâ ìàòåð³àëè ³ç æèò³ÿ
àáî òðàäèö³¿ Ðèìîíòà-Âàñèëÿ-Ëàâðèøà.
Ï³ñëÿ óòâåðäæåííÿ Òðîéäåíà íà ëèòîâñüêîìó ïðåñòîë³ (1270) éîãî
â³éñüêà òàêîæ áðàëè ó÷àñòü ó ïîõîäàõ Ëüâà Äàíèëîâè÷à íà ï³äòðèìêó
óãîðñüêîãî êîðîëÿ2182. Çðîçóì³ëî, ùî ³íøèõ ³íòåðåñ³â ó âåëèêîãî êíÿçÿ
ëèòîâñüêîãî â óãîðñüêî-÷åñüêîìó ïðîòèñòîÿíí³ íå ìîãëî áóòè. Â³í ïðî-
ñòî âèêîíóâàâ ñîþçí³ çîáîâ'ÿçàííÿ â³äíîñíî Ëåâà Äàíèëîâè÷à. Ñîþç
Ëüâà ³ Òðîéäåíà áóâ ìîòèâîâàíèé æèòòºâî âàæëèâèìè äëÿ îáîõ ñòîð³í
îáñòàâèíàìè ³ ïîë³òè÷íèìè ³íòåðåñàìè2183.
Öåé ñîþç ðàïòîâî îá³ðâàâñÿ ó 1275 ð., êîëè â ñåðö³ ªâðîïè ùå òóã³-
øå çàâ'ÿçóâàâñÿ "àâñòð³éñüêèé âóçîë" çà àêòèâíî¿ ó÷àñò³ Ëåâà Äàíèëî-
âè÷à. Ïðî ïðè÷èíè éîãî ðîçðèâó ìîæíà ò³ëüêè çäîãàäóâàòèñÿ. Ìîæëè-
âî, âîíè êðèëèñÿ ó ñòîñóíêàõ îáîõ ñòîð³í ç Òåâòîíñüêèì Îðäåíîì, ÿêèé
ïðîäîâæóâàâ áîðîòüáó çà Ïðóñ³þ. Ëåâ Äàíèëîâè÷ çàëèøàâñÿ ñîþçíèêîì
Îðäåíó. Ùå ó 1259 ð. êîðîë³âíà Ñîô³ÿ Äàíèë³âíà, ð³äíà ñåñòðà Ëåâà,
áóëà âèäàíà çà ãðàôà Ãåíðèõà V Áëàíêåíáóðã-Øâàðöáóðãà2184. Ç òîãî
÷àñó ïîäàëüø³ êîíòàêòè ç Îðäåíîì â³äáóâàëèñÿ ÷åðåç öþ ðîäèíó, ïðåä-
ñòàâíèêè ÿêî¿ ïåðåáóâàëè â ÷èñë³ îðäåíñüêî¿ åë³òè2185. ßêáè íå ïîòðåáà
ó ò³ñí³øîìó ñîþç³ ç Òåâòîíñüêèì Îðäåíîì öåé øëþá íå ìàâ áè æîäíîãî
ïîë³òè÷íîãî ñåíñó. ×åðåç êîíòðîëüîâàí³ îáîìà ñòîðîíàìè çåìë³ ñêëàëà-
ñÿ ìîæëèâ³ñòü â³äíîâëåííÿ äàâíüîãî Áóðøòèíîâîãî (ßíòàðíîãî) øëÿõó
ç Áàëòèêè äî ×îðíîãî ìîðÿ, ùî òàêîæ ñòàëî ñòèìóëþþ÷èì ôàêòîðîì.
Öåé øëÿõ ïðîõîäèâ ïî Â³ñë³, Çàõ³äíîìó Áóãó òà Äí³ñòð³ â³ä Áàëòèêè
äî ×îðíîãî ìîðÿ ÷åðåç Òîðóíü, Âîëîäèìèð òà Ëüâ³â. Íàÿâí³ñòü ò³ñíèõ
êîíòàêò³â Ëåâà Äàíèëîâè÷à ç Íîãàºì ñïðèÿëè ðîçâèòêîâ³ ÷îðíîìîð-
ñüêî-ñåðåäçåìíîìîðñüêî¿ òîðã³âë³2186. Ðîçâèòêó öèõ çâ'ÿçê³â ñïðèÿëè
³ í³ìåöüê³ êîëîí³ñòè, ïåðåñåëåííÿ ÿêèõ ñòèìóëþâàâ Ëåâ Äàíèëîâè÷,
íàìàãàþ÷èñü ï³äíÿòè òîðãîâî-ðåì³ñíè÷³ ì³ñòà ï³ñëÿ ìîíãîëüñüêîãî ïî-
ãðîìó. Öèì øëÿõîì éøîâ ³ìïîðò òêàíèí, ðåì³ñíè÷èõ âèðîá³â, ñèðî-
âèíè (â ïåðøó ÷åðãó ñòàëåâèõ çàãîòîâîê -- øòàá, áî áîëîòí³ òà îçåðí³
ðóäè ç Öåíòðàëüíî-Ñõ³äíî¿ ªâðîïè íåïðèäàòí³ äëÿ âèðîáíèöòâà ìå÷³â,
÷åðåç ùî ëüâ³âñüê³ ìå÷íèêè, íàïðèêëàä, çìóøåí³ áóëè âèêîðèñòîâóâà-
òè â ÿêîñò³ çàãîòîâîê íàâ³òü ñòàðó íåïðèäàòíó çáðîþ2187) ³ ñàìî¿ çáðî¿
2182 Schlesisches Urkündenbuch. T.4 / Ed. Winfried Irgang. Köln--Wien, 1988. № 124--127.
2183 Дубонис А. Борьба за литовський престол. С.141.
2184 Balzer O. Genealogia Piastów. Kraków, 1895. S. 345; Baumgarten N. Gènèealoges et marriages oci-
dentaux des Rurikides Russes du X-e au XIII-e siècle // Orientalia Christiana. № 35. Roma, 1927.
P. 49; Arhiv für sippenforschung. XVIII jahr. Görlitz, 1941. № 6. P. 19; Isenburg K.W. Stammta eln
zur Geschichte der Europaischen Staaten. Т. 1. Marburg, 1953. Taf. 157; Dạbrowski D. Rodowód
Romanowiczów ksiạżạt halicko-wołyńskich. Poznań--Wrocław, 2002. S. 155--166; Войтович Л. Кня-
жа доба на Русі: Портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 501.
2185 Масан О. Середньовічна Україна і Німецький Орден: недосліджені проблеми взаємовідносин
// Четвертий міжнародний конгрес україністів. Історія. Ч. 1. Одеса--Київ--Львів, 1999. С. 75.
2186 Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана: Вступ до генеалогії Чингізидів-Джучидів. Львів, 2004.
С. 189--191.
2187 Голездренко О. Львівський цех мечників // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 9. Дро-

389
(ñóäÿ÷è ç çîáðàæåííÿ íà ïå÷àòêàõ, àðõåîëîã³÷íèõ çíàõ³äîê òà ³íøèõ ìà-
òåð³àë³â, ó ÕIV ñò. â ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ çåìëÿõ îòðèìàëî ïîøèðåííÿ
ëèöàðñüêå çàõ³äíîºâðîïåéñüêå çàõèñíå îçáðîºííÿ, àðáàëåòè ³ ð³çí³ òè-
ïè àëåáàðä2188). Ëüâ³âñüê³ êóïö³, ÿê³ òîðãóâàëè ÷åðåç Íèæíº Ïîäóíàâ'ÿ
ç Â³çàíò³ºþ òà áàëêàíñüêèìè çåìëÿìè, çàéìàëèñÿ òàêîæ ðååêñïîðòîì
ñóêíà ç Ôëàíäð³¿2189. Äëÿ ì³ñò Òåâòîíñüêîãî Îðäåíó òàêîæ áóëî âàæ-
ëèâî çáóâàòè íà ï³âäåíü ÿíòàð, ïðèâîçÿ÷è âçàì³í øîâê, ïðÿíîù³ òà
³íø³ áàãàòñòâà Ñõîäó. Çàâäÿêè ö³é òîðã³âë³ Ëüâ³â, íà äóìêó í³ìåöüêîãî
³ñòîðèêà Ôð³äð³õà Ëþäãå, âæå íà ïî÷àòêó XIV ñò. ñòàâ îäíèì ç íàé-
âàæëèâ³øèõ òîðãîâåëüíèõ ì³ñò òîãî÷àñíî¿ ªâðîïè2190. Ìàºòêè Îðäåíó ó
Ëüâîâ³ îö³íþâàëèñÿ ó 3200 ïðóñüêèõ ìàðîê. Âåëèêèé ÿíòàðíèé ñêëàä ó
Ëüâîâ³ áóëî ïðîäàíî àæ ó 1400 ð., êîëè ö³ çåìë³ âæå ïåðåáóâàëè ó ñêëà-
ä³ Ïîëüù³. Ò³ëüêè çà ð³ê çà ïåðåïðîäàæ ÿíòàðþ íà ëüâ³âñüêîìó ðèíêó
ïðèáóòîê ñÿãàâ áë. 1000 ïðóñüêèõ ìàðîê2191. Êð³ì ïðåäìåò³â ñõ³äíîãî òà
â³çàíò³éñüêîãî ðååêñïîðòó, ç ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ çåìåëü îðäåíñüê³ òà
ãàíçåéñüê³ êóïö³ âèâîçèëè òðàäèö³éí³ òîâàðè ðóñüêîãî åêñïîðòó: õóòðà,
â³ñê, ìåä, ñ³ëü, õë³á òà çàãîòîâêè ç äåðåâà2192.
Ïðÿìèì ñâ³ä÷åííÿì ïðî ñîþç Ëåâà Äàíèëîâè÷à ç Òåâòîíñüêèì Îð-
äåíîì º çãàäêà â ãðàìîò³ ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà-Þð³ÿ
Òðîéäåíîâè÷à äî âåëèêîãî ìàã³ñòðà Òåâòîíñüêîãî Îðäåíó Ëþäåðà ôîí
Áðàóíøâåéãà â³ä 11 ëþòîãî 1334 ð. "ìè òà áëàæåííî¿ ïàì'ÿò³ íàø³ íàé-
äîðîæ÷³ ïîïåðåäíèêè, à ñàìå Ðîìàí, Äàíèëî, Ëåâ... çâèêëè óêëàäàòè òà
ñêð³ïëþâàòè ñîþç ïîñò³éíîãî, óñÿêîãî ìîæëèâîãî ìèðó òà çãîäè, ùî âè-
äíî ç äîêóìåíò³â öèõ æå íàøèõ ïîïåðåäíèê³â, òàê ³ âàøèõ, ñêëàäåíèõ
ó ñïðàâ³ îñÿãíåííÿ ³ äîòðèìóâàííÿ çãàäàíèõ óãîä"2193. Ç òåêñòó öüîãî
äîêóìåíòà, àâòåíòè÷í³ñòü ÿêîãî íå âèêëèêàº ñóìí³â³â2194, âèïëèâàº, ùî
гобич, 2005. С. 194--201.
2188 Микитишин В.О. Обладунки та озброєння українського лицаря ХІV -- XV ст. // Народо-
знавчі зощити. 2001. № 2. С. 38--42; Її ж. Організація князівського війська у другій половині
XIV -- першій половині XV ст. // Актуальні проблеми державного управління. Вип. 5. Львів,
2001. С. 295--298.
2189 Копитко А.Д. З історії економічних зв'язків Північного Причорномор'я і Західної Волині з
країнами Балтійського регіону (Х--ХІІІ ст.) // Наукові зошити історичного факультету Львів-
ського національного ун-ту імені Івана Франка. Вип. 3. Львів, 2000. С. 13--18; Його ж. Інфра-
структура зовнішньоекономічних зв'язків Галицької та Волинської земель (ХІІІ -- перша по-
ловина XIV ст. // Король Данило та його доба. Львів, 2002. С. 26--41.
2190 Lüdge F. Structurwandlungen im ostdeutschen und osteuropäichen Fermhandel des 14. bis 16.
Jahrhunderts. München, 1964. S. 16.
2191 Dollinger P.  e German Hanza. London, 1970. P. 231--232.
2192 Войтович Л. Торгівля, ремесло, рільництво // Історія Львова. Т. 1 (1256--1772). Львів, 2006.
С. 87.
2193 "nos et pi[i]e memo(r)aminis n(ost)ri pr(a)edecessores c(a)ri(ssi)mi, scilicet Romanus, Daniel, Leo,
Geogrgius et Andreas ... aut incolis, p(er)petu[a]e omnimodeq(ue) pasis et concordi[a]e unionem
fac(er)e c(on)suevim(us) et f(ir)mavim(us), s(ecundu)m quod in eor(um)dem pr[a]edecessor(um)
n(ost)ror(um) et litt(er)es n(ost)ris alias sup(er) dictate c(on)cordial habenta p(rae)fectis patet,
evident(er)" Цит. за: Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ
-- першої половини ХІV століть. Дослідження. Тексти. Львів, 2004. С. 178.
2194 Оригінал, який зберігався у Кенігсберзькому державному архіві (Staatsarchiv Königsberg),
нині у Таємному державному архіві пруської спадщини у Берліні (CSPK, Berlin, 81, N 4). Опис

390
êíÿç³âñüêà êàíöåëÿð³ÿ ó 1334 ð. çáåð³ãàëà â³äïîâ³äí³ óãîäè ç Îðäåíîì,
ï³äïèñàí³ ïîïåðåäí³ìè êíÿçÿìè, ïî÷èíàþ÷è ç Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à.
Àëå äëÿ Òðîéäåíà, ÿêèé ï³äòðèìóâàâ òàºìíî ïðóñ³â òà ïðèéìàâ
ó ñåáå íîá³ë³â-åì³ãðàíò³â ³ç çàâîéîâàíèõ Îðäåíîì çåìåëü, ðîçãîðòàííÿ
çàâîþâàíü Òåâòîíñüêîãî Îðäåíó ó Ïðèáàëòèö³, íå ìîãëè íå âèêëèêàòè
òðèâîãè. Äëÿ íüîãî ò³ñíèé ñîþç Îðäåíó ç êîðîë³âñòâîì Ðóñ³ áóâ íåáåç-
ïå÷íèì.
Â³éíà ç Ëèòâîþ. Íà Âåëèêäåíü 14 êâ³òíÿ 1275 ð. Òðèä, âîºâîäà
âåëèêîãî ëèòîâñüêîãî êíÿçÿ Òðîéäåíà, çäîáóâ Äîðîãè÷èí, âèíèùèâøè
éîãî æèòåë³â. Ëåâ Äàíèëîâè÷ íåãàéíî â³äðåàãóâàâ íà òàêèé êðîê â÷î-
ðàøíüîãî ñîþçíèêà. Â³í çâåðíóâñÿ äî çîëîòîîðäèíñüêîãî õàíà Ìåíãó-
Ò³ìóðà. Âíóê Áàòó, ÿêèé çàéíÿâ ïðåñòîë ï³ñëÿ ñìåðò³ áåçä³òíîãî Áåðêå,
íå âòðó÷àâñÿ â ñïðàâè Ïðàâîáåðåææÿ, äå ïðîäîâæóâàâ íàáèðàòè ñè-
ëè Íîãàé2195. Ëåâ Äàíèëîâè÷, áóäó÷è ñþçåðåíîì êîðîë³âñòâà Ðóñ³, íå
ïðèéìàâ îô³ö³éíî êîðîë³âñüêîãî òèòóëó, ùîá íå äðàòóâàòè ìîíãîë³â,
³ çàëèøàâñÿ âàñàëîì Íîãàÿ2196. Íàïåâíî, ç äîïîìîãîþ Íîãàÿ ãàëèöü-
êèé êíÿçü îòðèìàâ çíà÷íó îðäèíñüêó äîïîìîãó, î÷îëåíó áðàòîì õàíà
îãëàíîì ßãóð÷èíîì (Óãà÷³, ßóêàäæ³). Õàí òàêîæ çìóñèâ âçÿòè ó÷àñòü
ó ïîõîä³ áðÿíñüêîãî êíÿçÿ Ðîìàíà Ìèõàéëîâè÷à ç ñèíîì Îëåãîì òà
ñìîëåíñüêîãî êíÿçÿ Ãë³áà Ðîñòèñëàâè÷à. Ó ïîõîä³ âçÿëè ó÷àñòü ³ âîëèí-
ñüê³ êíÿç³ Âîëîäèìèð Âàñèëüêîâè÷ òà Ìñòèñëàâ Äàíèëîâè÷. Äîðîãè÷èí
áóëî ïîâåðíåíî ³ ñîþçí³ â³éñüêà âòîðãíóëèñÿ â çåìë³ Âåëèêîãî êíÿç³â-
ñòâà Ëèòîâñüêîãî. Áà÷à÷è, ùî êíÿç³-ñîþçíèêè ä³þòü áåç åíòóç³àçìó,
Ëåâ Äàíèëîâè÷ çäîáóâ îêîëüíèé ãðàä Íîâîãðóäêà ç îäíèìè òàòàðàìè,
ïðîäåìîíñòðóâàâøè âîëèíñüêèì êíÿçÿì ñâîþ çíåâàãó2197. Âñå îáóðåííÿ
ñòàðøèì áðàòîì Âîëîäèìèð Âàñèëüêîâè÷ ïåðåí³ñ íà ñòîð³íêè ë³òîïèñó,
ðåäàãóþ÷è éîãî òåêñò2198.
Ïðîòèñòîÿííÿ ç Ëèòâîþ çàòÿãíóëîñÿ. Âîëèíñüê³ êíÿç³ íå ìîãëè çà-
ëèøàòèñÿ ñòîðîíí³ìè ñïîñòåð³ãà÷àìè. Ó 1276 ð. Âîëîäèìèð Âàñèëüêî-
âè÷ ìóñèâ çä³éñíèòè ïîõ³ä íà Ñëîí³ì, êóäè Òðîéäåí ïî÷àâ ïåðåñåëÿòè
âò³êà÷³â-ïðóñ³â, ÿê³ òåðïëÿ÷è ïîðàçêè ó â³éí³ ç Òåâòîíñüêèì Îðäåíîì,
ìàñîâî åì³ãðóâàëè â Ëèòâó. Ïðîäîâæóþ÷è öþ áîðîòüáó, Ëåâ Äàíèëîâè÷
äåäàë³ á³ëüøå ñïèðàâñÿ íà îðäèíñüêó äîïîìîãó. Ó 1277 ð. Íîãàé ïðè-
ñëàâ äîïîìîãó ïðîòè ëèòîâö³â ³ ç îðäèíöÿìè âèñòóïèëè çíîâó Âîëî-
äèìèð Âàñèëüêîâè÷, Ìñòèñëàâ Äàíèëîâè÷ òà Þð³é Ëüâîâè÷2199, ÿêîìó
áàòüêî ïåðåäàâ Õîëìñüêå òà Áåëçüêå êíÿç³âñòâà. Îáèäâà âîëèíñüê³ êíÿ-
ç³ çìóøåí³ áóëè éòè â ïîõ³ä ç îðäèíñüêèì óëóñáåêîì. ² òîìó ñàì ïîõ³ä â
çîáðàæåíí³ â³äðåäàãîâàíîãî Âîëîäèìèðîì Âàñèëüêîâè÷åì ë³òîïèñó âè-
äàºòüñÿ ÿê ³í³ö³àòèâà Íîãàÿ, ÿêèé ðàïòîì çàõîò³â ïðîéòèñÿ ëèòîâñüêè-
оригіналу і бібл. див.: Купчинський О. Акти та документи. С. 176--178.
2195 IV Новгородская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. 4. Санкт-Петербург,
1901. С. 54.
2196 Войтович Л. Галицько-Волинське князівство і монгольські улуси у ХІІІ столітті // Наукові
зошити Історичного факультету Львівського університету. Вип. 11. Львів, 2010. С. 151--170.
2197 Ипатьевская летопись. Стб. 872--873.
2198 Там же. Стб. 873.
2199 Там же. Стб. 876--878.

391
ìè ë³ñàìè. Îäíàê ö³ëêîì çðîçóì³ëî, ùî öåé ïîõ³ä áóâ ïðîäîâæåííÿì
êîíôðîíòàö³¿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à ç Òðîéäåíîì. Â³éíà ïðîòè Ëèòâè áóëà
æîðñòîêîþ. ×îðíà Ðóñü òàê ³ çàëèøèëàñÿ çà Ëèòâîþ. Ö³êàâî, ùî âî-
ëèíñüê³ êíÿç³ â ö³é â³éí³ íå ïðîÿâëÿëè æîäíî¿ àêòèâíîñò³, íåçâàæàþ÷è
íà òå, ùî Òðîéäåí áóâ ¿õ äàâí³ì âîðîãîì. Ó áîðîòüá³ ç íèìè çàãèíóëè
áðàòè Òðîéäåíà Áîðçà, Ëåñ³é, Ñâåëêåí³é2200 òà Ñåðïóò³é2201. Ëèòîâñüêà
â³éíà ïðîäåìîíñòðóâàëà âñ³ ïðîòèð³÷÷ÿ âñåðåäèí³ äèíàñò³¿ Ðîìàíîâè-
÷³â. Ïî÷àâ ñêëàäàòèñÿ ñîþç Âîëîäèìèðà Âàñèëüêîâè÷à ç Ìñòèñëàâîì
Äàíèëîâè÷åì ïðîòè Ëüâà Äàíèëîâè÷à. Î÷åâèäíî, ùî çàãðîçà òàêî¿
êîíôðîíòàö³¿ ³ çìóñèëà Ëåâà Äàíèëîâè÷à íàäàòè ñèíîâ³ Þð³þ Õîëì-
ñüêå ³ Áåëçüêå êíÿç³âñòâà, à òàêîæ ïîñàäèòè ó Ñëîí³ì³ êíÿçÿ Âàñèëüêà
Ðîìàíîâè÷à2202. Îñòàíí³é áóâ ñèíîì Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à2203. Âïåðøå öåé
êíÿçü çãàäàíèé â òðàêòàò³ Ñòåôàíà V ç Ïøåìèñëîì ²² Îòòîêàðîì â³ä 14
ëèïíÿ 1271 ð. Òîä³ â³í ùå íå ìàâ ÿêîãîñü óä³ëó. Ñëîí³ì áóâ âîëîñòþ,
ÿêà êîëèñü íàëåæàëà éîãî ä³äîâ³ Ãë³áó. Éîãî ìàòè Îëåíà Ãë³á³âíà, âäî-
âà Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à, áóëà ÷åðíèöåþ â îäíîìó ç âîëèíñüêèõ ìîíàñòè-
ð³â. Óòâîðåííÿ Ñëîí³ìñüêîãî êíÿç³âñòâà áóëî íà ÷àñ³ ï³ñëÿ â³äâîþâàííÿ
ö³º¿ òåðèòîð³¿ ó 1277 ð. Ñóäÿ÷è ç íàñòóïíèõ ïîä³é, Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷
çàëèøàâñÿ áåçïîñåðåäí³ì âàñàëîì Ëåâà Äàíèëîâè÷à, âèêîíóþ÷è éîãî
ðîçïîðÿäæåííÿ.
Îäíàê ìîæíà ñòâåðäæóâàòè, ùî Ëåâó Äàíèëîâè÷ó òàêè âäàëîñÿ â³ä-
íîâèòè ñîþçí³ ñòîñóíêè ç Òðîéäåíîì (àáî âæå ç éîãî ñèíîì Ïóêóâå-
ðîì, òàê, ÿê ñìåðòü Òðîéäåíà ìîæíà â³äíåñòè äî ÷àñó ì³æ 1282 òà äî
1289 ð.2204). Òîìó ùî, ï³ä ÷àñ òðèâàëî¿ â³éíè Ëüâà Äàíèëîâè÷à ç êðàê³â-
ñüêèì êíÿçåì Ëºøêîì ×îðíèì2205, êîëè â ëþòîìó 1285 ð. ìàçîâåöüêèé
êíÿçü Áîëåñëàâ Çåìîâèòîâè÷ ñïóñòîøèâ îêîëèö³ Ùåêàðåâà, Ëåâ Äàíè-
ëîâè÷ ç'ºäíàâñÿ ç äðóæèíîþ ñëîí³ìñüêîãî êíÿçÿ Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à,
³ âòîðãíóâñÿ â çåìë³ ïëîöüêîãî êíÿçÿ, ä³éøîâøè äî Âèøãîðîäà. Íåâäî-
âç³ â³í çàëó÷èâ ³ ëèòîâñüê³ â³éñüêà, ÿê³ ñïóñòîøèëè Ëþáë³íùèíó2206.
Íà ïðîòèâàãó âîëèíñüêèì êíÿçÿì, ÿê³ îïèðàëèñÿ éîãî çâåðõíîñò³, Ëåâ
Äàíèëîâè÷ íàìàãàâñÿ ïîñò³éíî çíàéòè ïîðîçóì³ííÿ ç ëèòîâñüêèìè êíÿ-
çÿìè. Âñ³ ö³ çàõîäè â äðóã³é ÷àñòèí³ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî ë³òîïèñó
îïóùåí³, à õàðàêòåðèñòèêà Òðîéäåíà ñâ³äîìî ñïîòâîðåíà, ÷àñòêîâî ÷å-
ðåç òå, ùî â³í äîâøèé ÷àñ áóâ íàä³éíèì ñîþçíèêîì Ëåâà Äàíèëîâè÷à. Â
ö³ëîìó æ ëèòîâñüêà ïîë³òèêà Ëåâà Äàíèëîâè÷à â³äçíà÷àëàñÿ âëàñòèâèì
éîìó ïðàãìàòèçìîì ³ áóëà óñï³øíîþ.
×àñè Ãåäèì³íà. Ïî÷àòêè XIV ñò. ÷åðåç áðàê äæåðåë íå äîçâîëÿþòü
â³äòâîðèòè êàðòèíó ñòîñóíê³â ì³æ îáîìà êðàÿìè. Ï³ñëÿ òîãî, ÿê â³äïàëè
2200 Там же. Стб. 869, 871
2201 Там же. Стб. 869, 874.
2202 Там же. Стб. 882--887.
2203 Див.: Баумгартен Н. Вторая ветвь князей Галицких. Потомство Романа Мстиславича // Ле-
топись Историко-Родословного об-ва в Москве. Вып.1(17). 1909. С. 34--37; Войтович Л. Княжа
доба на Русі. С. 509.
2204 Ипатьевская летопись. Стб. 869, 871, 878, 882, 933.
2205 Włodarski B. Polska i Ruś. 1194--1340. Warszawa, 1966. S. 202--205.
2206 Ипатьевская летопись. Стб. 888--889.

392
ñóìí³âè â ³ñíóâàíí³ êè¿âñüêîãî êíÿçÿ Ñòàí³ñëàâà2207 (êð³ì á³ëîðóñüêî-
ëèòîâñüêèõ ë³òîïèñ³â ñàì êíÿçü ï³ä òàêèì íåõàðàêòåðíèì äëÿ Ðþðè-
êîâè÷³â ³ìåíåì çàïèñàíèé ó ïåðåë³êó "êòèòîð³â ³ îï³êóí³â ìîíàñòèðÿ
Ïå÷åðñüêîãî" À.Êàëüíîôîéñüêîãî, à éîãî ñèí ²âàí Ñòàí³ñëàâîâè÷ -- Ëþ-
áåöüêîìó ïîì'ÿíèêó; ïîä³áí³ ïîòð³éí³ çá³ãè ïðîñòî âèêëþ÷åí³2208), ìîæ-
íà íå ñóìí³âàòèñÿ â ó÷àñò³ ëóöüêîãî êíÿçÿ Ëåâà Þð³éîâè÷à â áèòâ³
íà ð. ²ðïåí³ íà ñòîðîí³ êè¿âñüêîãî êíÿçÿ ïðîòè Ãåäèì³íà. Ñàì ïîõ³ä
Ãåäèì³íà ³ áèòâó ìîæíà äàòóâàòè çèìîþ 1323 ð.2209. Çèìîþ 1323 ð. ï³ä
Áåðåñòÿì ñòîÿëî ëèòîâñüêå â³éñüêî2210. Öå, î÷åâèäíî, áóëî íàñë³äêîì
ñîþçó âîëèíñüêîãî êíÿçÿ ç êè¿âñüêèì. Ìèð, óêëàäåíèé ï³ñëÿ ö³º¿ â³-
éíè (à Ãåäèì³íîâ³, ÿêèé ïîñàäèâøè ñâîãî âàñàëà â Êèºâ³, ìàâ òåïåð
ìîãóòíüîãî âîðîãà â îñîá³ çîëîòîîðäèíñüêîãî õàíà Óçáåêà, âèã³äíî áóëî
øâèäêî ïîìèðèòèñÿ ç ãàëèöüêî-âîëèíñüêèìè êíÿçÿìè é íàâ³òü âñòóïè-
òè ç íèìè â ñîþç), áóëî ñêð³ïëåíî øëþáîì Àãðèïèíè-Áîãóñëàâè, äî÷êè
Ëåâà Þð³éîâè÷à ç Ëþáàðòîì-Äìèòðîì Ãåäèì³íîâè÷åì. Äåòàë³ öüîãî
àëüÿíñó ³ ïîëåì³êó íàâêîëî íüîãî ïîäàíî ó ïîïåðåäíüîìó ðîçä³ë³.
Ñìåðòü àáî çàãèáåëü ìîëîäèõ êíÿç³â Àíäð³ÿ òà Ëåâà Þð³éîâè÷³â
(ÿêà òðàïèëàñÿ äî 21 òðàâíÿ 1323 ð.2211) áóëà îðãàí³çîâàíà îðäèíöÿ-
ìè àáî êíÿç³ âïàëè áåçïîñåðåäíüî íà â³éí³ ç îñòàíí³ìè2212. Ïðè÷èíîþ
öüîãî ìîãëî áóòè ³ âîëèíñüêî-ëèòîâñüêå çáëèæåííÿ ï³ñëÿ äîâãî¿ êîíô-
ðîíòàö³¿, ÿêå Îðäó íå âëàøòîâóâàëî. Ïîâí³ñòþ ðîçâ'ÿçàòè öþ çàãàäêó
íàâðÿä ÷è ìîæëèâî. Ñìåðòü îáîõ êíÿç³â çàñêî÷èëà çíåíàöüêà ³ îòî-
÷åííÿ þíîãî Ëþáàðòà. Ïðî ñïðîáó Ëþáàðòà óñïàäêóâàòè ïðåñòîë Ðî-
ìàíîâè÷³â ñâ³ä÷èòü ãðàìîòà â³ä 8 ãðóäíÿ 1322 ð., äå â³í òèòóëóºòüñÿ
ÿê "ëóöüêèé ³ âîëîäèìèðñüêèé êíÿçü" (íàâêîëî àâòåíòè÷íîñò³ öüîãî
äîêóìåíòó, ï³äòâåðäæåíîãî ó 1492 ð., òðèâàº ïîëåì³êà, îäíàê íàâ³òü
ïðèõèëüíèêè ôàëüñèô³êàòó, ââàæàþòü, ùî éîãî ñòâîðåííÿ ìîãëî áóòè
áëèçüêèì â ÷àñ³ â³ä âêàçàíî¿ äàòè ³ ïðèíàéì³ ïåðøà ÷àñòèíà ãðàìî-
òè ñïèñàíà ç àâòåíòè÷íî¿2213; ñòîñîâíî ïîìèëêè äàòóâàííÿ äîêóìåíòó,
ÿêà "òèì á³ëüøå ìîæëèâà... ó ãðàìîò³, ÿêà ä³éøëà äî íàñ íå â îðèã³-
íàë³, à ç òðåò³õ ðóê"2214, òî 8 ãðóäíÿ ñüîìîãî ³íäèêòó ïðèïàäàëî íà
1324 ð. ³ ñïëóòàòè 6830 ð. ç 6832 ð. ìîãëè ëåãêî ïðè ïåðåïèñóâàíí³ ó
2207 Русина О. Київська виправа Гедиміна (Текстологічний аспект проблеми) // Записки НТШ. Т.
231. Львів, 1996. С. 182--188.
2208 Войтович Л. Княжа доба на Русі. С. 415.
2209 Войтович Л. Князь Лев Юрійович: спроба портрета // Дрогобицький краєзнавчий збірник.
-- Дрогобич, 2006. -- Вип. 10. -- С. 129.
2210 Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. -- Киев,
1987. -- С. 26--27.
2211 Monumenta Poloniae Vaticana. Т. 1. Kraków, 1913. S. 83.
2212 Paszkiewicz H. Połityka ruska Kazimierza Wielkiego. Warszawa, 1925. S. 7--11; Długopolski E.
Władysław Łokietek na tle swoich czasów. Wrocław, 1951. S. 22; Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Запад-
ной Руси. С. 22; Wyrozumski J. Polska, Węgry i sprawa Rusi halicko-włodzimierskiej za Kazimierza
Wielkiego // Ewropa środkowa i wschodnia w polityce Piastów. Toruń, 1997. S. 113.
2213 Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ -- першої половин
ХІV століття. Дослідження. Тексти. Львів, 2004. C. 384, 683--697.
2214 Щербаковский Д.М. Фундушевая запись кн. Любарта луцкой церкви Иоанна Богослова 1322
г. // Чтения в Историческом об-ве Нестора-летописца. Кн. 18. Киев, 1905. Вып. 3--4. С. 66--67.

393
1492 ð.2215). Ëèòâà ñï³çíèëàñÿ
ï³äòðèìàòè ïðåòåíç³¿ Ëþáàð-
òà, õî÷à âîñåíè 1323 ð. ¿¿ â³é-
ñüêî âèñòóïèëî íà Âîëèíü ³
çèìóâàëî á³ëÿ Áåðåñòÿ2216.
Íàñòóïíå óñïàäêóâàííÿ
ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî ïðå-
ñòîëó Áîëåñëàâîì Òðîéäå-
íîâè÷åì áóëî ðåçóëüòàòîì
êîìïðîì³ñó ì³æ Ëèòâîþ,
Ïîëüùåþ, Çîëîòîþ Îðäîþ2217,
Óãîðùèíîþ ³ Ìàçîâ³ºþ, óçãî-
äæåíîãî ç ãàëèöüêî-âîëèí-
ñüêîþ åë³òîþ2218. Îñòàòî÷íî
ïîëüñüêî-ëèòîâñüêå ïîðîçó-
ì³ííÿ áóëî ñêð³ïëåíî 16 æî-
âèíÿ 1325 ð. øëþáîì äî÷êè
Ãåäèì³íà Àëüäîíè-Àííè ç
ñèíîì ³ ñïàäêîºìöåì Âëàäèñ-
ëàâà Ëîêºòêà -- Êàçèìèðîì.
Àëå õðåñòèëàñÿ äî÷êà Ãåäè-
ì³íà ùå 30 êâ³òíÿ 1325 ð.,
îòæå, äîìîâëåíîñò³ äîñÿãëè
ðàí³øå2219. Ïåðøà ãðàìîòà Áî-
ëåñëàâà-Þð³ÿ, ÿêà ä³éøëà äî
íàñ, äàòîâàíà 1325 ð., ñõîæå
âîñåíè2220, òåêñò ãðàìîòè âêà-
çóº íà ïî÷àòîê ïðàâë³ííÿ2221.
Ïîÿâ³ Áîëåñëàâà-Þð³ÿ ïåðåäó-
âàëî, î÷åâèäíî, ðÿä óãîä, â îäí³é ç ÿêèõ áóëî ïåðåäàíî Ëþáàðòó Ãå-
äèì³íîâè÷ó ñõ³äíó ÷àñòèíó Âîëèí³ ç Áîëîõîâèì, äå â³í òðèìàâ ñâîþ
ñòîëèöþ, â³äíîâèâøè ì³ñòî ÿê Ëþáàðò³â (Ëþáàð)2222.
²ñíóº âåðñ³ÿ, ùî ðåçóëüòàòîì ïîðîçóì³ííÿ Ïîëüù³ òà Ëèòâè ó
1325 ð. áóëî ïðèºäíàííÿ äî Ëèòâè Áåðåñòåéñüêî¿ çåìë³ òà Ï³äëÿøøÿ.
Òàêà óãîäà, í³áè âèêëèêàëà íåâäîâîëåííÿ Ìàçîâ³¿, ùî çáëèçèëî îñòàí-
2215 Войтович Л. Етапи політичної історії Волині XIV -- XV ст. Державність. Васалітет. Інкор-
порація // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 5. Львів,
1998. С. 154.
2216 Летописи Белорусско-Литовские. С. 95.
2217 Monumenta Poloniae Historica. T. 2. Lwów, 1872. S. 623.
2218 Ibidem. S. 629.
2219 Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси. С. 33--34.
2220 Куник А.А. Объяснительное введение к правилам и летописным сказаниям, касающимся
истории Червонной Руси ХIV в., с приложением подлинных текстов // Болеслав-Юрий ІІ,
князь всей Малой Руси. Санкт-Петербург, 1907. С. 117.
2221 Купчинський О. Акти та документи. С. 189--190.
2222 Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси. С. 34, 159; Войтович Л. Етапи політичної історії
Волині. С. 157.
Луцьк. Замок Любарта (ХIV cт.)

394
íþ Òåâòîíñüêèì Îðäåíîì ³ ñòàëî ïðè÷èíîþ â³éñüêîâèõ ä³é ó Êóÿâ³¿ â
1326 ð.2223. Àëå ï³çí³ø³ ïîä³¿ äîçâîëÿþòü ñòâåðäæóâàòè, ùî äî ïîä³ëó
âîëèíñüêèõ çåìåëü òîä³ ùå íå ä³éøëî. Ç ëèñòà êîìòóðà Òåâòîíñüêîãî
Îðäåíó â³ä 14 æîâòíÿ 1325 ð. äîâ³äóºìîñÿ, ùî çàìîê Â³çíà íà äàëåêî-
ìó ìàçîâåöüêî-âîëèíñüêîìó êîðäîí³ ïðîäîâæóâàâ óòðèìóâàòèñÿ âîëèí-
ñüêèì ãàðí³çîíîì, à éîãî âî¿íè ïåðåáóâàëè ó ñêëàä³ ñîþçíîãî ëèòîâ-
ñüêîãî â³éñüêà ï³ä Ãðîäíîì2224.
Íåâäîâç³ ó 1331 ð. â³äíîâëåííÿ âîëèíñüêî-ëèòîâñüêîãî ñîþçó áóëî
ñêð³ïëåíî øëþáîì Áîëåñëàâà-Þð³ÿ ç Îôêîþ-ªâôèì³ºþ Ãåäèì³í³âíîþ,
ñåñòðîþ Ëþáàðòà-Äìèòðà2225. Çà óãîäîþ 1352 ð. Áåðåñòåéñüêà çåìëÿ çà-
ëèøàëàñÿ ÷àñòèíîþ Âîëèí³2226.
Ëþáàðò-Äìèòðî Ãåäèì³íîâè÷. Ï³ñëÿ ñìåðò³ Áîëåñëàâà-Þð³ÿ Òðîé-
äåíîâè÷à ó 1340 ð. Äìèòðî-Ëþáàðò Ãåäèì³íîâè÷ áóâ âèçíàíèé ñïàäêî-
ºìöåì âîëèíñüêîþ åë³òîþ. Âèçíàëî éîãî ³ ãàëèöüêå áîÿðñòâî, äîáèâ-
øèñü ïðè öüîìó ïåâíèõ óìîâ: ¿õ ë³äåð Äìèòðî Äåòüêî â ðàíç³ "ñòàðîñòè
ðóñüêî¿ çåìë³" î÷îëèâ ïðàâë³ííÿ ãàëèöüêî¿ ÷àñòèíè êîðîë³âñòâà Ðóñ³.
Äîêàçîì ï³äïîðÿäêóâàííÿ êîðîë³âñòâà Ëþáàðòó-Äìèòðó º, çîêðåìà, íà-
ïèñ íà äçâîí³ ç ëüâ³âñüêî¿ öåðêâè Þðà ïðî òå, ùî â³í â³äëèòèé 1341
ð. ïðè êíÿç³ Äìèòð³2227. Äìèòðî Äåòüêî ðàçîì ç êíÿçåì Äàíèëîì Îñò-
ðîçüêèì çóñòð³÷àëè ó 1340 ð. îðäèíñüê³ â³éñüêà, ùî äîïîìîãëè â³äáèòè
ïîëüñüêó ³íòåðâåíö³þ2228. Òå, ùî Ëþáàðò Ãåäèì³íîâè÷ òàê ëåãêî îïàíó-
âàâ Âîëèíñüêó òà Ãàëèöüêó çåìë³ ó 1340 ð. ñâ³ä÷èòü íà êîðèñòü âåðñ³¿,
ùî â³í ââàæàâñÿ ñïàäêîºìöåì ùå çà æèòòÿ Áîëåñëàâà-Þð³ÿ2229.
Äî ñàìî¿ ñìåðò³ 4 ñåðïåíÿ 1383 ð. (äàòó ñìåðò³ äîçâîëÿº óòî÷íè-
òè çàïèñ ²âàíà, ñâÿùåíèêà öåðêâè ñâ. Êàòåðèíè, íà ïåðåïèñàí³é íèì
Ïñàëòèð³ â ð³÷íèöþ ñìåðò³ âåëèêîãî-êíÿçÿ Ëþáàðòà-Äìèòðà Ãåäèì³íî-
âè÷à, ÿêà çáåð³ãàºòüñÿ ó Ôëîðåíö³¿ â á³áë³îòåö³ Ëîðåíöî Ìåä³÷³2230) Ëþ-
áàðò-Äìèòðî Ãåäèì³íîâè÷ íå ò³ëüêè çáåð³ã ï³ä ñâî¿ì ïðàâë³ííÿì Âîëèí-
ñüêó çåìëþ (1340--1383), àëå ³ â óìîâàõ áîðîòüáè ç ïîòóæíèì ïîëüñüêî-
óãîðñüêèì ñîþçîì íàìàãàâñÿ â³äñòîÿòè ³ Ãàëèöüêó çåìëþ (1340--1349,
1353--1354, 1376--1377). Áóëè ïåð³îäè, êîëè ïîëüñüêî-óãîðñüê³ â³éñüêà
çàéìàëè íàâ³òü Âîëîäèìèð òà Ëóöüê.
Ó öèõ óìîâàõ êíÿçü Ëþáàðò-Äìèòðî ìóñèâ çâåðòàòèñÿ çà äîïî-
ìîãîþ äî Ëèòâè, ÿêà áóëà éîãî ºäèíèì ïðèðîäí³ì ñîþçíèêîì. Àëå,
2223 Zajączkowski S. Przymierze polsko-litewskie 1325 r. // Kwartalnik Historyczny. R. 40. Lwów, 1934.
Z. 4. S. 604, 606.
2224 Paszkiewicz H. Jagiełłonowie a Moskwa. Warszawa, 1933. S. 272--273.
2225 Кордуба М. Болеслав-Юрій ІІ. Останній самостійний володар галицько-волинської держави:
з нагоди 600-річчя його смерті // Минуле і сучасне. Краків, 1941. Ч. 7. С. 23--30.
2226 Акты, относящиеся к истории Западной Руси, собранные и изданные Археографической ко-
миссией. Т. 1. Санкт-Петербург, 1846. № 1. С. 1.
2227 Войтович Л. Часи старости Дмитра Детька і князя Любарта // Історія Львова. Т. 1. 1256--1772.
Львів, 2006. С. 60.
2228 Шараневич И. История Галицко-Володимирской Руси. Львів, 1863. С. 158--159. Про різночи-
тання в джерелах "Daniele Ostrogio" i "de Ostrov" див.: Войтович Л. Удільні князівства. С. 126.
2229 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3. Львів, 1905. С. 127.
2230 Столярова Л.В. Свод записей писцов, художников и переплетчиков древнерусских перга-
менных кодексов XI-XIV веков. Москва, 2000. № 347. С. 349.

395
ïîñë³äîâíî áîðþ÷èñü çà â³äíîâëåí-
íÿ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæà-
âè, Ëþáàðò-Äìèòðî íå ì³ã ïðîñòî
ñòàòè ëèòîâñüêèì âàñàëîì. ×åðåç
öå ³ Ëèòâà îô³ö³éíî íå âîþâàëà ç
Ïîëüùåþ òà Óãîðùèíîþ. Ñòàðø³
áðàòè Ëþáàðòà -- Êåéñòóò òà ªâíóò
Ãåäèì³íîâè÷³ îòðèìàëè â³ä íüîãî
â³äïîâ³äíî Áåðåñòåéñüêå òà Äîðî-
ãè÷èíñüêå êíÿç³âñòâà, ùî äàâàëî
¿ì ï³äñòàâè íà ó÷àñòü â ö³é â³é-
í³. Òàêîæ ìîëîäø³ Ãåäèì³íîâè÷³
îòðèìàëè äð³áí³ óä³ëè íà Âîëèí³,
çîêðåìà Þð³é Íàðèìóíòîâè÷ ñïî-
÷àòêó Êðåì'ÿíåöü (áë.1350 -- äî
1352), à ïîò³ì Áåëç (1352--1377,
1383--1387), éîãî áðàò Ñåìåí --
Áåëç (1350--1352), Îëåêñàíäð Êî-
ðÿòîâè÷ -- Òåðåáîâëþ (áë.1341
-- áë.1380), éîãî áðàò Äìèòðî --
Áîáðîê (ï³ñëÿ 1352 -- 1366?)2231.
Ïðèéøîâøè íà Âîëèíü, ö³ êíÿç³
çíàéøëè ñï³ëüíó ìîâó ç ì³ñöå-
âîþ åë³òîþ, í³÷îãî íå çì³íþâàëè
ó ðåë³ã³éíîìó æèòò³ òà ñóñï³ëüíèõ
â³äíîñèíàõ ³ ïîñò³éíî â³äñòîþâàëè
³íòåðåñè ñâî¿õ íîâèõ òåðèòîð³é,
ùî ³ çàáåçïå÷èëî ¿ì ï³äòðèìêó
âñ³õ âåðñòâ ì³ñöåâîãî íàñåëåííÿ.
Äîëÿ Âîëèí³. Äî ñìåðò³ Ëþáàðòà-Äìèòðà, ÿêèé òèòóëóâàâñÿ âåëè-
êèì êíÿçåì, Âîëèíü çàëèøàëàñÿ íåçàëåæíîþ äåðæàâîþ2232, õî÷à ¿¿ ò³ñ-
íå çáëèæåííÿ ç Ëèòâîþ òà ïîÿâà ðÿäó óä³ëüíèõ êíÿç³âñòâ, ïðåñòîëè
ÿêèõ çàéìàëè Ãåäèì³íîâè÷³, âåëà äî ³íêîðïîðàö³¿ äî ñêëàäó âåëèêîãî
êíÿç³âñòâà. Âæå íàñòóïíèé âåëèêèé êíÿçü âîëèíñüêèé Ôåä³ð Ëþáàð-
òîâè÷ (1384--1390) ñòàâ ëèòîâñüêèì âàñàëîì. Ó ñåðïí³ 1384 ð. âåëèêèé
êíÿçü ëèòîâñüêèé ßãàéëî Îëüãåðäîâè÷ ïîâåðíóâ Â³òîâòîâ³ Êåéñòóòî-
âè÷ó âîëèíñüê³ âîëîä³ííÿ éîãî áàòüêà (Âîëêîâèñüê, Ìåëüíèê, Ñóðîæ,
Áåðåñòÿ, Äîðîãè÷èí ³ Êàì'ÿíåöü). Öå îçíà÷àº, ùî Ôåä³ð Ëþáàðòîâè÷
âæå íå ðîçïîðÿäæàâñÿ öèìè çåìëÿìè. Ï³ñëÿ Êðåâñüêî¿ óí³¿ (1385 ð.)
äëÿ Ëèòâè â³äïàëà íåîáõ³äí³ñòü â ³ñíóâàíí³ íàâ³òü ôîðìàëüíî íåçà-
ëåæíî¿ Âîëèí³. Ãàëèöüêà ÷àñòèíà êîðîë³âñòâà Ðóñ³ áóëà âêëþ÷åíà äî
ñêëàäó Ïîëüù³ ó 1387 ð., ùå çáåð³ãàþ÷è àâòîíîìíèé ñòàòóñ. Ðàçîì ç
íåþ òóäè ââ³éøëî ³ Õîëìñüêå êíÿç³âñòâî. Áåëçüêå êíÿç³âñòâî îòðèìàâ
2231 Войтович Л. Удільні князівства. С. 107--110; Його ж. Етапи політичної історії Волині. С. 158--
161.
2232 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 5. Львів, 1905. С. 8--9.
Печатки князя луцького і великого князя ли-
товського Вітовта Кейстутовича. 1404, 1407

396
êîëèøí³é ñóïåðíèê ßãàéëà Îëüãåðäîâè÷à -- ìàçîâåöüêèé êíÿçü Çåìîâèò
Çåìîâèòîâè÷ (1388--1426). Ç öüîãî ÷àñó Õîëìñüêå ³ Áåëçüêå êíÿç³âñòâà
â³äïàëè â³ä Âîëèí³. Ïåðøå ó 1434 ð. ââ³éøëî äî ñêëàäó Ðóñüêîãî âîº-
âîäñòâà, à äðóãèì -- ìàçîâåöüêà äèíàñò³ÿ âîëîä³ëà äî ñâîãî âèãàñíåííÿ
ó 1462 ð., ï³ñëÿ ÷îãî âîíî áóëî àíåêñîâàíå Ïîëüùåþ. Äëÿ âîëèíñüêîãî
áîÿðñòâà òà ì³ñüêî¿ âåðõ³âêè ³íêîðïîðàö³ÿ äî ñêëàäó Âåëèêîãî êíÿç³â-
ñòâà Ëèòîâñüêîãî áóëà ïðèðîäíüîþ: Ãåäèì³íîâè÷³ íå çà÷³ïàëè ðåë³ã³¿,
òðàäèö³é, ñèñòåìè óïðàâë³ííÿ, çåìëåâîëîä³ííÿ ³ ìîâè, à ïðèëó÷åííÿ
äî ñôîðìîâàíîãî ïîòóæíüîãî ðèíêó ñïðèÿëî åêîíîì³÷íîìó ðîçâèòêó.
Çàãàë íàñåëåííÿ íàâ³òü íå ïîì³òèâ ïåðåì³í. Òîìó, êîëè ßãàéëî Îëü-
ãåðäîâè÷ ó 1388 ð. ïåðåäàâ Â³òîâòîâ³ Ëóöüê2233, ÿêèé ç ÷àñ³â Ëþáàðòà
ñòàâ ñòîëèöåþ Âîëèí³, à ó 1392 ð. çàïðîïîíóâàâ Ôåäîðó Ëþáàðòîâè÷ó
ïîì³íÿòè Âîëèíü íà Ñ³âåðñüêó çåìëþ, îñòàíí³é âæå íå çì³ã îðãàí³çó-
âàòè í³ÿêîãî îïîðó2234. Ä³ÿëüíèé òà åíåðã³éíèé Â³òîâò Êåéñòóòîâè÷ êî-
ðèñòóâàâñÿ íà Âîëèí³ çàãàëüíîþ ï³äòðèìêîþ ì³ñöåâî¿ åë³òè. Ùå ç ÷àñ³â
Ëþáàðòà-Äìèòðà ñþäè ïî÷àëè åì³ãðóâàòè ïðîòèâíèêè ïîëüñüêî-óãîð-
ñüêîãî ïàíóâàííÿ ç ãàëèöüêî¿ ÷àñòèíè êîðîë³âñòâà Ðóñ³. Ñïèðàþ÷èñü
íà öþ åë³òó, âèêîðèñòîâóþ÷è áàãàò³ ðåñóðñè çåìë³, Â³òîâò Êåéñòóòîâè÷
ïîñòóïîâî äîì³ãñÿ â³äíîâëåííÿ âåëèêîãî êíÿç³âñòâà ³ çàéíÿâ éîãî ïðå-
ñòîë. Ðîçøèðåííÿ ëèòîâñüêîãî âïëèâó äî áåðåã³â ×îðíîãî ìîðÿ ³ äàëå-
êî íà ñõ³ä, áåçïåðå÷íî, òàêîæ ñïðèÿëè åêîíîì³÷íîìó ï³äíåñåííþ öèõ
çåìåëü. Íå âèïàäêîâî ñàìå Ëóöüê îáðàâ Â³òîâò Êåéñòóòîâè÷ äëÿ ñâîº¿
êîðîíàö³¿ ó 1429 ð.2235
Çà ÷àñ³â éîãî ïðàâë³ííÿ íà Âîëèí³ çáåð³ãàëè ñâî¿ äð³áí³ óä³ëüí³ êíÿ-
ç³âñòâà ÿê Ðþðèêîâè÷³ (Îñòðîçüê³), òàê ³ Ãåäèì³íîâè÷³ (Ëþáàðòîâè÷³ òà
Íàðèìóíòîâè÷³). Á³ëüø³ñòü ç íèõ âçÿëè ó÷àñòü ó íåùàñëèâ³é áèòâ³ íà
Âîðñêë³ (12 ñåðïíÿ 1399 ð.), äå ïîëÿãëè, çîêðåìà, êíÿç³ Ìèõàéëî òà
Äìèòðî Äàíèëîâè÷³ Îñòðîçüê³ òà ²âàí Þð³éîâè÷ Áåëçüêèé2236.
Îñòàííº ïîë³òè÷íå ï³äíåñåííÿ Âîëèí³ ïîâ'ÿçàíå ç ä³ÿëüí³ñòþ êíÿ-
çÿ Ñâèäðèãàéëà-Ëåâà-Áîëåñëàâà Îëüãåðäîâè÷à (1430--1452). Îñîáèñò³ñòü
öüîãî êíÿçÿ ùå íå îòðèìàëà íàëåæíî¿ îö³íêè. Ïîëüñüêà ³ñòîð³îãðàô³ÿ
íàðîäèëà ì³ô, ÿêèé äîñ³ çàëèøàºòüñÿ ïàí³âíèì â ³ñòîð³îãðàô³¿, í³áè
ëåã³òèìíèé âåëèêèé êíÿçü Ëèòâè, ÷èº îáðàííÿ íà ïðåñòîë ó 1430 ð.
âèçíàëè âñ³, "ïîâñòàâ" ïðîòè óçóðïàòîðà, âèñóíåíîãî ïîëüñüêîþ ñòî-
ðîíîþ ó 1432 ð. -- Çèãìóíòà Êåéñòóòîâè÷à. Ñâèäðèãàéëî Îëüãåðäîâè÷
ïîñë³äîâíî áîðîâñÿ çà ðîçðèâ ïîëüñüêî-ëèòîâñüêî¿ óí³¿ ³ â³äíîâëåííÿ
îêðåìîãî Âåëèêîãî êíÿç³âñòâà Ëèòîâñüêîãî. Íàñòóïí³ óí³¿ òà çáåðå-
æåííÿ Ëèòâîþ ñâîãî ñòàòóñó äî ê³íöÿ ÕVIII ñò. çíà÷íîþ ì³ðîþ áóëî
íàñë³äêîì ö³º¿ áîðîòüáè. Ùîáè ïðèâåðíóòè íà ñâîþ ñòîðîíó êíÿç³â-
ñüêó âåðñòâó (ÿê Ðþðèêîâè÷³â, òàê ³ Ãåäèì³íîâè÷³â, ÿê êàòîëèê³â, òàê
³ ïðàâîñëàâíèõ), Ñâèäðèãàéëî â³äíîâëþâàâ óä³ëüí³ êíÿç³âñòâà, ë³êâ³-
äîâàí³ Â³òîâòîì. ×åðåç öå âñÿ ì³ñöåâà åë³òà áóëà íà éîãî ñòîðîí³. Ï³ñ-
ëÿ ñòðàøíèõ ïîðàçîê, âòðàòèâøè äî 1435 ð. ìàéæå âñ³ âîëîä³ííÿ, â³í
2233 Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси. С. 99.
2234 Войтович Л. Етапи політичної історії Волині. С. 161--162.
2235 Летописи Белорусско-Литовские. С. 58--59.
2236 Там само. С. 46, 73.

397
çóì³â çàêð³ïèòèñÿ íà Âîëèí³ â Ëóöüêó, äå çàëèøàâñÿ ôàêòè÷íî íåçà-
ëåæíèì âîëîäàðåì äî ñàìî¿ ñìåðò³ (1431--1439, 1440--1452), çáåð³ãàþ÷è
òèòóë âåëèêîãî êíÿçÿ ëèòîâñüêîãî. Ñàìå çàâäÿêè éîãî ä³ÿëüíîñò³ ï³ñëÿ
1440 ð. áóëî â³äíîâëåíå ³ Êè¿âñüêå êíÿç³âñòâî, ÿêå ïåðåæèëî â ñåðåäèí³
XV ñò. êîðîòêî÷àñíèé ðîçêâ³ò2237.
Ï³ä ÷àñ áîðîòüáè ïðîòè Ïîëüù³ òà Çèãìóíòà Êåéñòóòîâè÷à íà Âî-
ëèíü äî Ñâèäðèãàéëà åì³ãðóâàëè ëèòîâñüê³, á³ëîðóñüê³ òà óêðà¿íñüê³
êíÿç³ ³ ìàãíàòè, ÿê³ âòðàòèëè ñâî¿ âîëîä³ííÿ â ³íøèõ çåìëÿõ. Ñâèäðè-
ãàéëî Îëüãåðäîâè÷ íàäàâ ¿ì òàì ³íø³ óä³ëè, ïåðåòâîðèâøè Âîëèíü â
ñêëàäíó ìîçà¿êó äð³áíèõ óä³ëüíèõ êíÿç³âñòâ, âîëîäàð³ ÿêèõ íàìàãà-
ëèñÿ ï³äíåñòè ³ îáëàøòóâàòè ñâî¿ ìàë³ ñòîëèö³. Ðþðèêîâè÷³ -- êíÿç³
Îñòðîçüê³ çáåðåãëè ñâ³é óä³ë, ç ÿêîãî ìîëîäøà ã³ëêà áë.1450 ð. âè-
ä³ëèëà Çàñëàâñüêå êíÿç³âñòâî. Íàùàäêè Ôåäîðà Ëþáàðòîâè÷à -- êíÿç³
Ñàíãóøêè óòðèìàëè Êîøåðñüêå (Êàøèðñüêå), Êîâåëüñüêå ³ Ðàòíåíñüêå
êíÿç³âñòâà. Íàùàäêè Ôåäîðà Îëüãåðäîâè÷à -- Êîáðèíñüêå êíÿç³âñòâî;
Êîñòÿíòèíà Îëüãåðäîâè÷à -- ×îðòîðèéñüêå ³ Êëåâàíñüêå êíÿç³âñòâà;
Êîðèáóòà-Äìèòðà Îëüãåðäîâè÷à -- Íåñâ³öüêå (Íåñâ³÷ ïîáëèçó Ëóöüêà),
Çáàðàçüêå, Âèøíåâåöüêå, Âîðîíåöüêå, Ïîðèöüêå ³ Òðèñòåíñüêå êíÿç³â-
ñòâà; Íàðèìóíòîâè÷³ -- Ðóæèíñüêå ³ Êîðåöüêå êíÿç³âñòâà; Êîðÿòîâè÷³
-- Îëüøàíñüêå ³ Áóðåìëüñüêå. ² êíÿç³ Êîçåêè íåâñòàíîâëåíîãî ïîõî-
äæåííÿ îòðèìàëè â³ä Ñâèäðèãàéëà âîëîä³ííÿ íà Âîëèí³ ó 1445 ð.2238.
Ï³ñëÿ ñìåðò³ Ñâèäðèãàéëà Îëüãåðäîâè÷à, ³íêîðïîðîâàíà äî ñêëàäó
Âåëèêîãî êíÿç³âñòâà Ëèòîâñüêîãî Âîëèíñüêà çåìëÿ îòðèìàëà â³ä Êàçè-
ìèðà ßãåëëîí÷èêà îêðåìèé ïðèâ³ëåé (1452 ð.), ï³äòâåðäæåíèé Îëåê-
ñàíäðîì Êàçèìèðîâè÷åì (1501 ð.) òà Ñèã³çìóíäîì Ñòàðèì (1509 ð.)2239,
ÿêèé çáåð³ãàâ áåç çì³í ³ñíóþ÷³ ñòîñóíêè. Óïðàâëÿëè öèìè òåðèòîð³ÿìè
ïîïåðåì³ííî êíÿç³ Îñòðîçüê³ òà Ñàíãóøêè ó ðàíç³ ñòàðîñò ëóöüêèõ,
ìàðøàëê³â Âîëèíñüêî¿ çåìë³ òà íàì³ñíèê³â áðàöëàâñüêèõ. Âåëèêîêíÿ-
æèé óðÿä, ïðàêòè÷íî íå âòðó÷àþ÷èñü ó âíóòð³øí³ ñïðàâè, ïîñò³éíî íà-
ìàãàâñÿ ë³êâ³äóâàòè ñòàòóñ óä³ëüíèõ êíÿç³âñòâ. Âæå Â³ëåíñüêèì ïðèâ³-
ëåºì 1447 ð. âåëèêèé êíÿçü Êàçèìèð ßãåëëîí÷èê çð³âíþâàâ "êíÿæàò"
ç ðåøòîþ øëÿõòè2240. Àëå âäàëîñÿ öå çíà÷íî ï³çí³øå. Â³ëåíñüêèì ïðèâ³-
ëåºì 1492 ð. âåëèêèé êíÿçü Îëåêñàíäð Êàçèìèðîâè÷ çàëèøèâ çà ñîáîþ
äèïëîìàòè÷í³ çíîñèíè ç ³íîçåìíèìè äåðæàâàìè, íàäàííÿ ³ çì³ùåííÿ ç
óðÿä³â òà çåìåëüí³ ïîæàëóâàííÿ2241. Ôàêòè÷íî öå îçíà÷àëî ë³êâ³äàö³þ
óä³ëüíèõ êíÿç³âñòâ ³ çð³âíåííÿ ¿õ ç ïðèâàòíèìè âîëîä³ííÿìè øëÿõòè. ²
õî÷ ïîòóæí³ø³ ç êíÿç³â (Îñòðîçüê³, Ñàíãóøêè, Êîðåöüê³, ×îðòîðèéñüê³
2237 Stadnicki K. Synowie Gedymina. Lwów, 1881. S. 305--366; Коцебу А.Ф. Свитригайло, великий
князь литовский. Санкт-Петербург, 1835; Войтович Л. Удільні князівства. С. 141--152; Його
ж. Етапи політичної історії Волині. С. 162--168; Його ж. Князівські династії. С. 7, 12, 24, 35,
38--40, 103, 139--142, 161, 188, 196--197, 202, 231, 280, 299--303, 311--312, 318, 322, 325, 328--340,
344, 348--349, 358--362, 425--426, 440--441, 447--451, 458, 464, 469, 471, 475--478, 486--497, 501, 504,
509--510, 515.
2238 Войтович Л. Удільні князівств. С. 122--132, 152--164; Його ж. Етапи політичної історії Волині.
С. 167--168.
2239 Акты, относящиеся к истории Западной Руси. Т.1. С. 33--36, 64--66, 207--211.
2240 Там само. С. 73--77.
2241 Zbior praw Litewskich od r. 1389 do r. 1529 / Przez A.F.Dzialyńskiego. Poznań, 1841. S. 58--66.

398
³ Âèøíåâåöüê³) çáåðåãëè îêðåìå â³éñüêî, âàñàë³â-êë³ºíòåëó ³ òðèìàëèñÿ
³ íàäàë³ ÿê îêðåì³ âîëîäàð³, à âåëèêîêíÿç³âñüêèé óðÿä, ïðè ÿêîìó âîíè
çàéìàëè çíà÷í³ ïîñàäè (îñîáëèâî Îñòðîçüê³ òà Ñàíãóøêè) íå âòðó÷àâñÿ
ó ñïðàâè ï³äëåãëèõ ¿ì òåðèòîð³é, âîëèíñüê³ çåìë³ ñòàëè â³äð³çíÿòèñÿ
â³ä ñóñ³äí³õ ëèòîâñüêèõ çåìåëü õ³áà ùî ïðèñóòí³ñòþ âåëèêî¿ ê³ëüêîñò³
êíÿç³âñüêèõ ðîäèí ³ íàÿâíîñò³ ¿õ çàìê³â òà äâîð³â. Ï³ñëÿ Ëþáë³íñüêî¿
óí³¿ 1569 ð. í³ùî âæå íå çàâàæàëî óòâîðèòè íà öèõ çåìëÿõ Âîëèíñüêå
³ Áðàöëàâñüêå âîºâîäñòâà.

399
РОЗДІЛ 6.
ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКІ ЗВ’ЯЗКИ З НІМЕЦЬКИМИ
ЗЕМЛЯМИ У ХІІ–ХIV СТ.*
Í³ìåöüêå êîðîë³âñòâî, îêðåì³ ïðàâèòåë³ ÿêîãî ï³ñëÿ êîðîíàö³¿ ó Ðè-
ì³ ñòàâàëè ùå é ³ìïåðàòîðàìè Ñâÿùåííî¿ Ðèìñüêî¿ ³ìïåð³¿ ãåðìàíñüêî¿
íàö³¿, áóëî êîíôåäåðàö³ºþ á³ëüøå 200 ³ìïåðñüêèõ êíÿç³âñòâ, êîæíå ç
ÿêèõ íàìàãàëîñÿ ïðîâàäèòè âëàñíó ïîë³òèêó, ÷àñòî â³äì³ííó â³ä ïîë³-
òèêè ñâî¿õ êîðîë³â òà ³ìïåðàòîð³â.
Âðàõîâóþ÷è ìàñøòàáè îïóáë³êîâàíèõ äæåðåë â ï'ÿòè ñåð³ÿõ ã³-
ãàíòñüêîãî êîìïëåêñó Monumenta Germaniae Historica, äå ò³ëüêè ñåð³ÿ
Scriptores (àííàëè ³ õðîí³êè) çàéìàº á³ëüøå ñîòí³ òîì³â, äîñë³äæåííÿ
çâ'ÿçê³â ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ çåìåëü ç í³ìåöüêèìè äåðæàâàìè ùå íå
âèêëèêàëî íàëåæíî¿ óâàãè äîñë³äíèê³â. Ïåâíèì âèíÿòêîì º âçàºìèíè
Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî êíÿç³âñòâà ç Òåâòîíñüêèì Îðäåíîì, äîñë³äæåííÿ
ÿêèõ äåùî çðóøèëîñÿ â³ä ñåðåäèíè ìèíóëîãî ñòîë³òòÿ ç âèõîäîì ïðàöü
Êàðëà Ôîðñòðîéòåðà2242, Ìèõàéëà-Áîãäàíà Æäàíà2243, Â³ðè Ìàòóçîâî¿2244,
* У розділі використані матеріали з раніше опублікованих праць автора: Войтович Л. Союз
Галицьких Романовичів з Австрією та Чехією у ХІІІ ст. // Проблеми слов'янознавства. Вип.
56. 2006. С. 47--56; Його ж. Тевтонський Орден у політиці Галицько-Волинського князівства
// Український Історичний Журнал. 2010. № 6. С. 4--17; Його ж. Тевтонский Орден в политике
Галицко-Волынского княжества // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. Санкт-Петербург,
2010. № 2(8). С. 3--16; Його ж. Лев Данилович и загадки "австрийского узла" (1272-1278) //
Rossica Antiqua. 2011. № 2(4). С. 120--139; Його ж. Галицько-волинські зв'язки з німецькими
землями: попередні зауваження // Княжа доба: історія і культура. Вип. 6. Львів, 2012. С. 71--88;
Його ж. Галицько-волинські зв'язки з німецькими землями: спроба реконструкції // Записки
НТШ. Т. 264. Львів, 2012. С. 95--128.
2242 Forstreuter K. Die Bekehrung Gedimins und der Deutsche Orden // Altpreussische Forschungen.
Jahrgang 5, H. 2. 1928. S. 239--361; Idem. Die preusische Kriegs itte im 16. Jahrhundert. Altpreusi-
sche Forschungen. Jahrgang 17. 1940. S. 58--123; Idem. Die Bekehrung des Litauerkönigs Gedimin,
Eine Stritfrage // Jahrbuch der Albertus-Universitaet. Bd. 6. 1955. S. 142--155; Idem, Preusen und
Russland von der Anfaengen des Deutschen Ordens bis zu Peter dem Grosen. Goettingen--Berlin--
Frankfurt, 1955; Idem. Der Deutsche Orden in Mitelmeer. Bonn, 1967.
2243 Ждан М.-Б. Романовичі і Німецький Хрестоносний орден // Український історик. 1973.
№ 3--4. C. 54--68.
2244 Матузова В. И. Русь в историографии Тевтонского ордена (ХIV в.) // Внешняя политика
Древней Руси. Москва, 1988. С. 43--44; Её же. Английская знать в крестовых походах на Прус-
сию и Литву (XIV в.) // Восточная Европа в древности и средневековье. Чтения памяти член-
кор. АН СССР В. Т. Пашуто. Москва, 1993. С. 50--51; Её же. Роль Тевтонського ордена в осу-
ществлении планов проникновения Римской курии на Русь // Восточная Европа в древности
и средневековье. Чтения памяти член-кор. АН СССР В. Т. Пашуто. Москва, 1994. С. 59--60; Её
же. Немецкий Орден: От Аксона до Грюнвальда // Средневековая Европа глазами современ-
ников и историков. Т. 2. Москва, 1994. С. 201--225; Её же. Грамота вице-магистра Тевтонсько-
го ордена в Пруссии Бурхарда фон Хорнхаузена галицькому князю Даниилу и мазовецкому
князю Земовиту (1254 г.) // Восточная Европа в древности и средневековье. Чтения памяти
член-кор. АН СССР В. Т. Пашуто. Москва, 1997. С. 33--35; Петр из Дусбурга. Хроника земли
Прусской / Изд. подг. В. И. Матузова. Москва, 1997; Матузова В. І. Тевтонський орден у зо-
внішній політиці князя Данила Галицького // Питання стародавньої та середньовічної історії,

400
Îëåêñàíäðà Ìàñàíà2245, Ëåîíò³ÿ Âîéòîâè÷à2246, ²ëë³ Ïàðøèíà2247 òà Äå-
íèñà Õðóñòàëüîâà2248.
Òîðãîâî-åêîíîì³÷í³ êîíòàêòè. Ãàëèöüê³ ³ âîëèíñüê³ çåìë³ íå ìàëè
áåçïîñåðåäí³õ êîðäîí³â ç í³ìåöüêèìè çåìëÿìè, ÷åðåç ùî ãîëîâíèìè ó
¿õí³õ âçàºìèíàõ áóëè òîðãîâî-åêîíîì³÷í³ êîíòàêòè. Ö³ êîíòàêòè ðîçïî-
÷àëèñÿ ùå â äîêè¿âñüêèé ïåð³îä ³ çàñâ³ä÷åí³ áàãàòüìà äæåðåëàìè, ïåðø
çà âñå ò. ç. Ãåîãðàôîì Áàâàðñüêèì2249 òà Ðàôôåëüøòåòòåíñüêèì ìèòíèì
археології й етнографії. Т. 1. Чернівці, 1998. С. 50--57; Её же. Тевтонський Орден во внешней
политике князя Даниила Галицького // Восточная Європа в исторической ретроспективе. К
80-летию В. Т. Пашуто. Москва, 1999. С. 145--142; Её же. Создание исторической памяти (ран-
ние исторические сочинения Тевтонского ордена в Пруссии) // Восточная Европа в древности
и средневековье. Чтения памяти член-кор. АН СССР В. Т. Пашуто. Москва, 2000. С. 10--14;
Её же. Тевтонский орден и Северная Европа // Середньвічна Європа: погляд з кінця ХХ ст.
Чернівці, 2000. С. 104--108; Ее же. "Книга Отцов Церкви" -- памятник литературы Немецкого
ордена. Автор как член корпорации // Восточная Европа в древности и средневековье. Чтения
памяти член-кор. АН СССР В. Т. Пашуто. Москва, 2003. С. 152--156.
2245 Масан О.М. Добжиньский орден (до історії дорогичинського інциденту 1237 року) // Питан-
ня стародавньої та середньовічної історії, археології й етнографії. Вип. 1. Чернівці, 1996. С.
41--52; Там само. Вип. 2. Чернівці, 1999. С. 52--62; Його ж. Крістбурзький договір 1249 р. (Пере-
клад і коментар) // Там само. С. 74--85; Його ж. Середньовічна Україна і Німецький Орден: не-
досліджені проблеми взаємовідносин // Четвертий Міжнародний конгрес україністів. Історія.
Ч.1. Одеса-- Київ--Львів, 1999. С. 74--79; Його ж. Німецький Орден у Семигороді // Питання
стародавньої та середньовічної історії, археології й етнографії. Т. 1. Чернівці, 2002. С. 74--94;
Його ж. Пруський Союз (з історії станової опозиції в державі Німецького Ордену) // Там само.
Т. 2. Чернівці, 2002. С. 27--45; Масан О., Федорук А. Участь українсько-молдавського загону в
битві під Грюнвальдом // Питання історії України. Т. 6. Чернівці, 2003. С. 193--197. На V Між-
народному конгресі україністів в Чернівцях 28.08.2002 р. О. Масан виступив з доповіддю "Га-
лицько-Волинське князівство і держава Німецького Ордену в Прусії: проблеми взаємин", яка,
на жаль, не була опублікована в матеріалах конгресу.
2246 Войтович Л. Тевтонський Орден у політиці Галицько-Волинського князівства // Україн-
ський історичний журнал. 2010. № 6. С. 4--17; Его же. Тевтонский Орден в политике Галицко-
Волынского княжества // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. Санкт-Петербург, 2010. №
2(8). С. 3--16; Його ж. Галицько-волинські зв'язки з німецькими землями: попередні зауважен-
ня // Княжа доба: історія і культура. Вип. 6. Львів, 2012. С. 71--88; Його ж. Галицько-волинські
зв'язки з німецькими землями: спроба реконструкції // Записки НТШ. Т. 264. Львів, 2012. С.
95--128.
2247 Паршин І. Битва при Дюрнкурте 26 августа 1278 г.: альянс Льва Даниловича и Пшемысла
ІІ Оттокара // Rossica Antiqua. Санкт-Петербург, 2012. № 1 (5). С. 95--106; Його ж. Галицько-
чеський союз у битві при Дюрнкурті 1278 р. (на основі "Hermanni Altahensis annales" // Вісник
Прикарпатського університету. Історія. Вип. 21. Івано-Франківськ, 2012. С. 156--160; Його ж.
Король Юрий Львович на страницах западноевропейских хроник // Русин. Кишинев, 2012.
№ 4(30). С. 73--85; Його ж. Участь Данила Романовича у боротьбі за Австрійську спадщину
Бабенбергів // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 16. Дрогобич, 2012. С. 40--48; Його ж.
Участь Лева Даниловича у битві при Дюрнкурті 1278 року (на підставі латиномовних джерел
XV століття // Княжа доба: історія і культура. Вип. 6. Львів, 2012. С. 187--193; Його ж. Leon rex
ruthenorum на сторінках Anonymi Leobiensis Chronicon // Średniowiecze Polskie i Powszechne. T.
5(9). Katowice, 2013. S. 86--94.
2248 Хрусталёв Д. Г. Северные крестоносцы. Русь в борьбе за сферы влияния в Восточной При-
балтике ХІІ--ХІІІ вв. Санкт-Петербург, 2012. С. 343--372.
2249 Войтович Л. "Баварський географ": проблеми локалізації слов'янських племен // Пробле-
ми слов'янознавства. Вип. 57. Львів, 2008. С. 42--62; Його ж. "Баварський Географ": проблеми
ідентифікації слов'янських племен // Треті Ольжині читання. Пліснеськ 31 травня 2008 року.
Львів, 2009. С. 3--14; Його ж. "Баварський Географ": спроба етнолокалізації населення Цен-

401
ñòàòóòîì (ì³æ 904--906 ðð.), âèäàíèì çà íàêàçîì ñõ³äíîôðàíêñüêîãî
êîðîëÿ Ëþäîâèêà Äèòÿòè äëÿ âñòàíîâëåííÿ ìèòíèõ ïîðÿäê³â íà ñõî-
ä³ Áàâàð³¿, "...qualiter temporibus Hludowici et Karlomanni ceterorumq
ue regum iustissime ejlvebantur"2250, äå "...Sclavi vero, qui de Rugis del
de Boemanis mencandi causa bexeunt, ubicum que iuxtaripam Danubii
vel ubicumque in Rotalariis vel Reodariis loca mercandi potinu erint, de
sogma una ancilla tremisam I, de cavallo masculine similiter, de se rvo
saigam I, similis de e qua"2251. Ó ïîëåì³ö³ ç Åð³õîì Öüîëíåðîì2252 òà ³í-
øèìè îïîíåíòàìè Îëåêñàíäð Íàçàðåíêî ïåðåêîíëèâî â³äêèíóâ âåðñ³þ
òîòîæíîñò³ ðóã³â ñòàòóòó ç ãåðìàíñüêèì ïëåìåíåì ðóã³¿â, ÿêèõ ðîçáèâ
Îäîàêð ó 487 ð.2253
Äàë³ òîðãîâåëüí³ ñòîñóíêè ðîçâèâàëèñÿ ³íòåíñèâí³øå ó çâ'ÿçêó ç
ñôîðìóâàííÿì ì³æíàðîäíî¿ àðòåð³¿ â³ä Áóëãàðó íà Âîëç³ äî Êîðäîâè,
ÿêà ðîçâèíóëàñÿ ó Via regia -- êîðîë³âñüêèé øëÿõ -- ÷åðåç Êè¿â--Ãà-
ëè÷--Ïåðåìèøëü--Êðàê³â--Ïðàãó--Ðå´åíñáóð´--Òð³ð2254. Â³í ôóíêö³îíóâàâ
³ â ï³ñëÿìîíãîëüñüêèé ïåð³îä, êîëè éîãî ê³íöåâèì ïóíêòîì çàëèøèâñÿ
Êè¿â. Äîñë³äæåííÿ ïóáë³êàö³é ìàñèâó í³ìåöüêèõ ñåðåäíüîâ³÷íèõ àêò³â,
áåçïåðå÷íî, ìóñèòü çáàãàòèòè íàøó ³íôîðìàö³þ, ùîäî öüîãî íàïðÿìêó,
âèâ÷åííÿ ÿêîãî ò³ëüêè ïî÷èíàºòüñÿ.
Öÿ ì³æíàðîäíà àðòåð³ÿ ó ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ çåìëÿõ ïåðåòèíàëà-
ñÿ ç ³íøîþ -- òàê çâàíèì Áóðøòèíîâèì ÷è ßíòàðíèì øëÿõîì Â³ñëîþ,
Çàõ³äíèì Áóãîì ³ Äí³ñòðîì â³ä Áàëòèêè äî ×îðíîãî ìîðÿ ÷åðåç Òîðóíü,
Âîëîäèìèð òà Ëüâ³â. Äî â³äðîäæåííÿ é ïîæâàâëåííÿ ö³º¿ àðòåð³¿, áåç-
ïåðå÷íî, ñïðèÿëà ïîë³òèêà Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à òà éîãî ñèíà Ëåâà Äà-
íèëîâè÷à, ÿê³ ï³ñëÿ ìîíãîëüñüêîãî ïîãðîìó ñòèìóëþâàëè ïåðåñåëåííÿ
äî îïóñò³ëèõ ì³ñò í³ìåöüêèõ êîëîí³ñò³â, ãîëîâíèì ÷èíîì, ðåì³ñíèê³â
òà áþðãåð³â.
Â³ä ê³íöÿ Õ²² ñò. ó í³ìåöüêèõ ì³ñòàõ ïî÷àëî óòâåðäæóâàòèñÿ ñàìî-
âðÿäóâàííÿ ó ôîðì³ ìà´äåáóðçüêîãî ïðàâà, îñíîâîþ ÿêîãî áóëî íàäàííÿ
трально-Східної Європи в ІХ столітті // Український історичний журнал. 2009. № 5. С. 12--
34; Його ж. "Баварський Географ": Спроба локалізації слов'янських князівств в ІХ столітті //
Średniowiecze Polskie і Powszechne. T. 2 (6) / Red. Idzi Panić, Jerzy Sperka. Katowice, 2010. S. 35--66.
2250 "...як вони по справедливості дотримувалися за часів Людовика і Карломана, а також інших
королів": Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях. Междисциплинарные очер-
ки культурных, торговых, политических связей ІХ--ХІІ веков. Москва, 2001. С. 80.
2251 "...слов'яни ж, які приходять для торгівлі від ругів чи богемів, якщо розташуються для тор-
гівлі в будь-якому місці на березі Дунаю чи в будь-якому місці у роталаріїв чи реодаріїв, з кож-
ного в'юку воску дві міри вартістю в один скот кожна; з вантажу одного носія -- одну мірку тої
ж вартості; якщо ж побажають продавати рабів чи коней, за раба -- одну сайгу, стільки ж -- за
кобилу. Баварам же і слов'янам з цієї країни, які купують і продають тут, платити нічого не
треба": Назаренко А. В. Немецкие латиноязычные источники ІХ--Х веков. Тексты, перевод,
комментарий. Москва, 1993. С. 64--65, 67.
2252 Zollner E. Rugier oder Russen in der Ra elstettener Zoliurkunde // Mitt eilunge n des Insstituts für
österreichische Geschichtsforschung. Bd. 60. Innsbruck, 1952. S. 111--116.
2253 Назаренко А. В. Древняя Русь... С. 82--94.
2254 Див.: Васильевский В. Г. Древняя торговля Киева с Регенсбургом // Журнал Министерства
народного просвещения. 1888. № 7. С. 121--150; Войтович Л. В. Торгівля і торговельні шляхи //
Історія української культури. Т. 2. Українська культура ХІІІ -- першої половини XVII століть.
Київ, 2001. С. 81--93.

402
ì³ñòè÷àì àäì³í³ñòðàòèâíî¿ ³ ñóäîâî¿ þðèñäèêö³¿ ³ çâ³ëüíåííÿ â³ä óïðàâ-
ë³ííÿ êîðîë³âñüêî¿ ÷è êíÿç³âñüêî¿ àäì³í³ñòðàö³¿. Ïðè öüîìó ãðîìàäÿíè,
ÿê³ îòðèìàëè ì³ñüêå ïðàâî, ñàì³ îáèðàëè ì³ñüêó ðàäó ç ïåâíèì ÷èñëîì
ðàéö³â íà ÷îë³ ç áóðãîì³ñòðîì òà ì³ñüêó ëàâó (ñóä) ç ïåâíèì ÷èñëîì ëàâ-
íèê³â íà ÷îë³ ç â³éòîì. Ãîëîâíèì íàäáàííÿì öüîãî ïðàâà áóëè ãàðàíò³¿
îñîáèñòî¿ ñâîáîäè, ÿê³ â³äêðèâàëè âåëèê³ ìîæëèâîñò³ äëÿ ðîçâèòêó ì³ñò
áåç âòðó÷àííÿ âåðõîâíî¿ âëàäè, à êð³ì òîãî, äàâàëè ö³é âëàä³ ìîæëè-
â³ñòü îòðèìóâàòè äîäàòêîâ³ íàäõîäæåííÿ áåç âêëàäåííÿ âëàñíèõ êîø-
ò³â. Äëÿ ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ êíÿç³â íàäàííÿ ìàãäåáóðçüêîãî ïðàâà
ñòèìóëþâàëî ïåðåñåëåííÿ í³ìåöüêèõ êîëîí³ñò³â, ÿêèõ ïðàâî ìàéîðàòó
òà îáìåæåí³ñòü ÷èñëà ìàéñòð³â â öåõàõ òåæ ï³äøòîâõóâàëè äî ó÷àñò³ â
êîëîí³çàö³¿.
Íàéñòàðøà çãàäêà ïðî ëüâ³âñüêîãî â³éòà çáåðåãëàñÿ ó ãðàìîò³ ïîëü-
ñüêîãî êîðîëÿ Êàçèìèðà ²²² â³ä 22 ñåðïíÿ 1352 ð., ÿêîþ Ãåîðãó, Ðó-
ïåðòó òà Ìàðãàðèò³ ï³äòâåðäæåíà âëàñí³ñòü íà ìàºòêè ó ì³ñò³ òà éî-
ãî îêîëèöÿõ, äàðîâàí³ çà â³ðíó ñëóæáó â³éòîâ³ Áåðòîëüäîâ³ Øòåõåðó
"áëàæåííî¿ ïàì'ÿò³ Ëåâîì êíÿçåì Ðóñ³"2255. Âèõîäÿ÷è ç òèòóëàòóðè, â
ãðàìîò³ éøëîñÿ ïðî íàäàííÿ êíÿçÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à2256. Ëåâ Äàíèëî-
âè÷ ïåðøèì ç ðóñüêèõ êíÿç³â îö³íèâ çíà÷åííÿ ìàãäåáóðçüêîãî ïðàâà
äëÿ øâèäêîãî ðîçâèòêó ì³ñò ÷åðåç çàëó÷åííÿ íîâèõ êîëîí³ñò³â. Ñåðåä
÷èñëåííèõ ï³äðîáîê ãðàìîò êíÿçÿ Ëåâà º îäíà ö³êàâà ãðàìîòà, â àâ-
òåíòè÷íîñò³ ÿêî¿ äîñë³äíèêè íå ñóìí³âàþòüñÿ2257. Öå ãðàìîòà ²îàíó íà
â³éò³âñòâî ó Ïåðåìèøë³, ÿêå ðàçîì ç êàì'ÿíîþ öåðêâîþ ñâÿòîãî Ìèêî-
ëàÿ óñòóïàëîñÿ éîìó çà "äâ³ ãðèâí³ çîëîòà ³ ñîðîê ïîñòàâ³â ñóêíà". "À
ì³ñòè÷³ í³õòî íå ³ìåºò ñóäèòè òîêìî âîéò ïî íåì³÷üñêîìó ïðàâó... í³õòî
ñàìîãî íå ³ìåºò çâàòè íà ñóä ëèøå ïðåç êíÿçÿ, à îíèé êíÿçü ñàìîãî ³ìå-
ºò ñóäèòè ñ âîéòàìè ïî âîéòîâñüêîìó ïðàâó"2258.
Âîëîäèìèðñüêèé ì³ñòè÷ Ìàðêîëüò, ÿêèé ó 1267 ð. ïðèéìàâ êíÿç³â
Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à, Ëåâà Äàíèëîâè÷à òà Âîéøåëêà, áóâ, íàïåâíî,
âîëîäèìèðñüêèì â³éòîì2259. Íàäàííÿ ìà´äåáóðçüêîãî ïðàâà íàéá³ëü-
øèì ì³ñòàì êðàþ, áåçïåðå÷íî, íå ò³ëüêè ñïðèÿëî ³íòåíñèâíîñò³ ì³ãðà-
ö³¿ ç í³ìåöüêèõ çåìåëü, ó ÿê³é áóëà çàö³êàâëåíà êíÿæà ñêàðáíèöÿ,
à é ñïðèÿëà ï³äíåñåííþ ñàìèõ ì³ñò. Í³ìåöüê³ êîëîí³ñòè (ðåì³ñíèêè ³
êóïö³) ïðèõîäèëè äî íàï³âçðóéíîâàíèõ ³ îïóñò³ëèõ ì³ñò íå ò³ëüêè ç³
ñâî¿ì ìàéíîì òà ³íñòðóìåíòàìè. Ç íèìè ïðèõîäèëè íîâ³ òåõíîëîã³¿ âè-
ðîáíèöòâà ³ òàê³ íåîáõ³äí³ çâ'ÿçêè ç Öåíòðàëüíîþ ªâðîïîþ é äàëüøè-
ìè êðàÿìè. Â óìîâàõ ï³ñëÿìîíãîëüñüêîãî ïîãðîìó öå áóâ, áåçïåðå÷íî,
2255 Див.: Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів. Київ, 1986.
С. 15--16.
2256 Skoczek J. Studia nad patrycjatem lwowskim wieków średnich. Lwów, 1929. S. 9(239).
2257 Маркевич О. Невідома грамота князя Льва Даниловича // Архіви України. 1968. № 5. С. 27; Ja-
neczek A. Ząb kniazia Lwa w kwestii wiarygodności przemyskiego przywileju wójtowskiego // Civitas
et villa. Miasto i wieś w średniowicznej Europie Śródkowej. Wrocław; Praha, 2002. S. 188.
2258 Цитується за реконструкцією тексту, яку запропонував: Генсьорський А. З коментарів до
Галицько-Волинського літопису (волинські і галицькі грамоти ХІІІ ст.) // Історичні джерела та
їх використання. Вип. 4. Київ, 1969. С.183--184.
2259 Войтович Л. В. Міста і міська обрядовість // Історія української культури. Т.2. Київ, 2001.
С. 164.

403
ïðàâèëüíèé êðîê.
Áóðøòèíîâèì øëÿõîì òà ïî Via redia éøîâ ³ìïîðò òêàíèí, ðåì³ñ-
íè÷èõ âèðîá³â, ñèðîâèíè (íàñàìïåðåä ñòàëåâèõ çàãîòîâîê -- øòàá, áî
áîëîòí³ òà îçåðí³ ðóäè ç Öåíòðàëüíî-Ñõ³äíî¿ ªâðîïè íåïðèäàòí³ äëÿ
âèðîáíèöòâà ìå÷³â, ÷åðåç ùî ëüâ³âñüê³ ìå÷íèêè, íàïðèêëàä, çìóøåí³
áóëè âèêîðèñòîâóâàòè äëÿ çàãîòîâîê íàâ³òü ñòàðó íåïðèäàòíó çáðîþ2260)
³ ñàìî¿ çáðî¿ (ñóäÿ÷è çà çîáðàæåííÿìè íà ïå÷àòêàõ, àðõåîëîã³÷íèõ çíà-
õ³äîê òà ³íøèõ ìàòåð³àë³â, ó ÕIV ñò. â ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ çåìëÿõ
îòðèìàëî ïîøèðåííÿ çàõ³äíîºâðîïåéñüêå çàõèñíå îçáðîºííÿ, àðáàëåòè
³ ð³çí³ òèïè àëåáàðä2261).
Ëüâ³âñüê³ êóïö³, ÿê³ òîðãóâàëè ÷åðåç Íèæíº Ïîäóíàâ'ÿ ç Â³çàí-
ò³ºþ òà áàëêàíñüêèìè çåìëÿìè, çàéìàëèñÿ òàêîæ ðååêñïîðòîì ñóêíà
ç Ôëàíäð³¿2262. Çáåð³ãñÿ ëèñò ðàäíèê³â ³ ãðîìàäè ì³ñòà Âîëîäèìèðà äî
ðàäíèê³â òà ãðîìàäè ì³ñòà Øòðàëüçóíäà â³ä 3 òðàâíÿ 1324 ð. ç ïðè-
âîäó ïåðåõîïëåííÿ øòðàëüçóíäöÿìè ç ñóäíà, ùî çàçíàëî àâàð³¿, ñóâî¿â
ñóêîí, ÿê³ âåçëè ç Ôëàíäð³¿ Áåðòðàì Ðóñèí òà éîãî áðàò Ìèêîëà, é ïðî-
õàííÿì ïîâåðíóòè ¿õ âîëîäèìèðñüêèì êóïöÿì2263.
Äëÿ í³ìåöüêèõ ì³ñò ³ ì³ñò Òåâòîíñüêîãî Îðäåíó òàêîæ áóëî âàæëè-
âî çáóâàòè íà ï³âäåíü ÿíòàð, ïðèâîçÿ÷è âçàì³í øîâê, ïðÿíîù³ òà ³íø³
áàãàòñòâà Ñõîäó. Çàâäÿêè ö³é òîðã³âë³ Ëüâ³â, íà äóìêó í³ìåöüêîãî ³ñòî-
ðèêà Ôð³äð³õà Ëþä´å, ñòàâ îäíèì ç íàéâàæëèâ³øèõ òîðãîâåëüíèõ ì³ñò
òîãî÷àñíî¿ ªâðîïè2264.
Ìàºòêè Òåâòîíñüêîãî Îðäåíó ó Ëüâîâ³ îö³íþâàëèñÿ ó 3200 ïðóñü-
êèõ ìàðîê. Âåëèêèé ÿíòàðíèé ñêëàä ó Ëüâîâ³ ïðîäàíî àæ ó 1400 ð.,
êîëè ö³ çåìë³ âæå ïåðåáóâàëè ó ñêëàä³ Ïîëüù³. Ò³ëüêè çà ð³ê ïðèáóòîê
çà ïåðåïðîäàæ ÿíòàðþ íà ëüâ³âñüêîìó ðèíêó äàâàâ áëèçüêî 1000 ïðóñü-
êèõ ìàðîê2265. Êð³ì ïðåäìåò³â ñõ³äíîãî òà â³çàíò³éñüêîãî ðååêñïîðòó, ç
ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ çåìåëü îðäåíñüê³ òà ãàíçåéñüê³ êóïö³ âèâîçèëè
òðàäèö³éí³ òîâàðè ðóñüêîãî åêñïîðòó: õóòðà, â³ñê, ìåä, ñ³ëü, õë³á òà çà-
ãîòîâêè ç äåðåâà2266. Íà êîðàáë³, çàõîïëåíîìó øâåäàìè ó 1352 ð., ñåðåä
òîâàð³â, ÿê³ íàëåæàëè òîðóíüñüêèì êóïöÿì, áóëî 1000 øòóê ÷åðâîíîãî
2260 Голездренко О. Львівський цех мечників // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 9. Дро-
гобич, 2005. С. 194--201.
2261 Микитишин В. О. Обладунки та озброєння українського лицаря ХІV--XV ст. // Народознавчі
зошити. 2001. № 2. С. 38--42; Її ж. Організація князівського війська у другій половині XIV --
першій половині XV ст. // Актуальні проблеми державного управління. Вип. 5. Львів, 2001. С.
295--298.
2262 Копитко А. Д. З історії економічних зв'язків Північного Причорномор'я і Західної Волині з
країнами Балтійського регіону (Х--ХІІІ ст.) // Наукові зошити історичного факультету Львів-
ського національного університету імені Івана Франка. Вип. 3. Львів, 2000. С. 13--18; Його ж.
Інфраструктура зовнішньоекономічних зв'язків Галицької та Волинської земель (ХІІІ -- перша
половина XIV ст.) // Король Данило та його доба. Львів, 2002. С. 26--41.
2263 Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ -- першої полови-
ни XIV століть. Дослідження. Тексти. Львів, 2004. С. 162--166.
2264 Lüdge F. Structurwandlungen im ostdeutschen und osteuropäichen Fermhandel des 14. bis 16.
Див.: Jahrhunderts. München, 1964. S. 16.
2265 Dollinger P.  e German Hanza. London, 1970. P. 231--232.
2266 Войтович Л. Торгівля, ремесло, рільництво // Історія Львова. Т. 1: 1256--1772. Львів, 2006.
С. 87.

404
ðóñüêîãî õóòðà (operis ruffi ruthenici). Ñëóãà êåí³´ñáåðçüêîãî øåôåðà ó
1400 ð. âèâ³ç ç³ Ëüâîâà äî Òîðóíÿ 50 áîáð³â ³ 2000 ïîä³ëüñüêèõ õóòåð
(Podolisshes werkis)2267.
Ò³ñí³ òîðã³âåëüíî-åêîíîì³÷í³ êîíòàêòè âåëè äî çáëèæåííÿ ó ñåðåäî-
âèù³ áþðãåðñòâà. Â Àëüòøòàäò³ íàïðèê³íö³ ê³íö³ Õ²²² -- íà ïî÷àòêó
Õ²V ñò. ñåðåä ì³ñöåâîãî ïàòðèö³àòó áóëà ðîäèíà Ruthenus. Jochanes
Ruthenus áóâ ëàâíèêîì ó 1308--1309 ð., Heinmaimus de Lemberc -- ó
1312 ð. Ñåðåä ì³ùàí Ñòðàñáóðãà ïîáëèçó Òîðóíÿ çàñâ³ä÷åí³ Heynko
Ruthenus òà Iwan. Êîíðàä Ïðóñ ó 1365 ð. îòðèìàâ òðåòèíó ìëèíà ïî-
áëèçó Ëüâîâà ç òðåòèíîþ ïðèáóòê³â. Â àêòàõ ëüâ³âñüêîãî ì³ñüêîãî ñóäó
çà 1387 ð. çáåð³ãñÿ ïîçîâ, ÿêèé ïîäàâ Bartholomeus semitor Pauli Reuse
de Torun. Áðàò ä³äà Êîïåðí³êà Éîãàí Âàòöåíðîäå ó 1386 ð. ïîìåð â
Ëóöüêó2268.
Î÷åâèäíî, òîðã³âåëüíèìè øëÿõàìè ïîñòóïàëà â í³ìåöüê³ çåìë³ ³
³íôîðìàö³ÿ ïðî ïîä³¿ íà Ðóñ³. Òàê "Ñàêñîíñüêà âñåñâ³òíÿ õðîí³êà", ÿêà
îõîïëþº ïîä³¿ â³ä ñòâîðåííÿ ñâ³òó ³ äî ñåðåäèíè Õ²²² ñò., ïîäàëà ³íôîð-
ìàö³þ ïðî áèòâó íà Êàëö³, ÿê³é ïåðåäóâàâ ïåðåõ³ä çàâîéîâíèêàìè ç
Àç³¿ ð. Äîí, çâåðíåííÿ ïîëîâö³â äî ðóñè÷³â ³ ðîçãðîì ðóñüêî-ïîëîâåöü-
êîãî â³éñüêà, ÿêå âòðàòèëî á³ëüøå 100 òèñ. îñ³á2269. Ïðî öþ æ áèòâó ï³ä
2267 Масан О. Середньовічна Україна. С. 78.
2268 Там само. С. 78. Ретельні пошуки в архівах Відня, Регенсбурга, Тріра та інших міст, пов'яханих
з цими шляхами, можуть значно поповнити ці реєстри.
2269 Sächsische Weltchronik / Hrsg. L. Weiland // Monumenta Germaniae Historica. Deutsche Chro-
niken. Т. 2. Hannoverae, 1877. Bd. 2. P. 243; "Саксонская всемирная хроника" // Древняя Русь
Українська робоча група Українсько-Польської археологічної експедиції з дослідження
Холма. 1213. Зліза направо Василь Петрик, Леонтій Войтович, Віра Гупало, польський
волонтер, Юрій Лукомський, Василь Слободян

405
1224 ð. ïîäàâ ³íôîðìàö³þ ó ñâî¿é "Âñåñâ³òí³é ³ñòîð³¿" Ç³ãôðèä ç Áàëõà-
óçåíà â Òþðèíã³¿2270. Õàðàêòåð öèõ ïîâ³äîìëåíü âêàçóº íà òå, ùî äæå-
ðåëîì ³íôîðìàö³¿ õðîí³ñò³â áóëè ÷óòêè, ïðèíåñåí³, íàïåâíå, êóïöÿìè.
Öåðêîâí³ òà êóëüòóðí³ êîíòàêòè. Ïðèáóë³ êîëîí³ñòè â ðóñüêèõ çåì-
ëÿõ îòðèìóâàëè ïðàâî áóäóâàòè ñâî¿ õðàìè, à öå ïðèâîäèëî äî çðîñòàí-
íÿ âïëèâ³â ³ â àðõ³òåêòóðíèõ òà êóëüòóðíèõ íàïðÿìàõ2271. Îäíà öiêàâà
ïàì'ÿòêà ïîâ'ÿçàíà ç ìèòðîïîëèòîì Ïåòðîì Ðàòåíñüêèì, ÿêèé áóâ
áëèçüêèì ñîðàòíèêîì êîðîëÿ Þð³ÿ Ëüâîâè÷à, äîçâîëÿº ãîâîðèòè ïðî
òiñíi êîíòàêòè Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè ç íiìåöüêèìè äåðæàâàìè,
çîêðåìà, -- Ìà´äåáóðãîì. Ñõîæå, ùî íà çàìîâëåííÿ Ïåòðà Ðàòåíñüêîãî
(à ìîæå íèì ñàìèì) áóëà âèãîòîâëåíà äåðåâ'ÿíà ôiãóðà Ìèêîëè Ìîæàé-
ñüêîãî (íèí³ -- Ìîñêâà, Äåðæàâíà Òðåòüÿêîâñüêà Ãàëàðåÿ). Íàéáëèæ÷i
¿¿ àíàëîãè -- íàäãðîáêè àðõèºïèñêîïiâ Ôðiäðiõà ôîí Âåòòiíà (1152) òà
Ëóäîëüôà ôîí Âiõìàíà (1192) ó ìà´äåáóðçüêîìó ñîáîði. Íi Ìîæàéñüê,
íi Ìîñêâà òîäi íå ìàëè çâ'ÿçêiâ ç Ìà´äåáóðãîì. Ñàì ìèòðîïîëèò áóâ
çíàíèì ìàëÿðåì i, íàïåâíå, ïðîâiâ çíà÷íèé ÷àñ ó Âîëîäèìèði àáî
Ëüâîâi, äå áóëè íiìåöüêi êîëîíi¿. Ôiãóðà Ìèêîëè Ìîæàéñüêîãî ìîãëà
áóòè âèêîíàíà ìèòöåì ç îòî÷åííÿ ìèòðîïîëèòà, ÿêèé ìàâ ìîæëèâiñòü
îãëÿäàòè òàêi ðîáîòè. Ìîæëèâî, ùî ïîä³áíi ñêóëüïòóðè áóëè â êàòî-
ëèöüêîìó õðàìi Âîëîäèìèðà, àáî æ êîñòüîë³ Ìàð³¿ Ñí³æíî¿ ó Ëüâîâ³2272.
Çâè÷àéíî, öå ò³ëüêè ïðèïóùåííÿ, ÿêå ïîòðåáóº îá´ðóíòóâàííÿ àáî æ
ñïðîñòóâàííÿ.
Çàïîçè÷åííÿ í³ìåöüêî¿ òåõíîëîã³¿ áóä³âíèöòâà, çîêðåìà ïî÷àòîê
âèêîðèñòàííÿ ãîòè÷íî¿ öåãëè, ï³äòâåðäæóþòü àðõåîëîã³÷í³ äîñë³äæåí-
íÿ óêðà¿íñüêî-ïîëüñüêî¿ àðõåîëîã³÷íî¿ åêñïåäèö³¿ ó Õîëì³, ÿêèé áóâ
в свете зарубежных источников / Под редакцией Т. Н. Джаксон, И. Г. Коноваловой и А. В.
Подосинова. Том 4: Западноевропейские источники. Сост., пер. и коммент. А. В. Назаренко.
Москва, 2010. С. 330.
2270 Sifridi de Balnhusin Compedium Historiarum / Ed. O. Holder-Egger // Monumenta Germaniae
Historica. Scriptores. Т. 25. Hannoverae, 1925. P. 702.
2271 Козубська О. Латинська катедра у Львові: спроба нової інтерпретації відомих фактів // На-
родознавчі зошити. Львів, 2000. № 1. С. 252--261; Її ж. Львівський костел Марії Сніжної в істо-
ріографії // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету
ім. Івана Франка. Вип. 4. Львів, 2001. С. 327--333; Її ж. Катедральний костел фундації Казимира
Великого: Львів чи Володимир? // Пам'ятки сакрального мистецтва Волині. Науковий збірник.
Вип. 8: Матеріали VIII міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 13--14 грудня 2001 року.
Луцьк, 2001. С. 108--110; Її ж. Львівський кафедральний костел в історіографії // Дрогобицький
краєзнавчий збірник. Вип. 5. Дрогобич, 2001. С.140--152; Idem.  e Dominicans in  riteenth-
Century Kievan Rus': History and Historiography // Annal of Medieval Studies at Central European
University / Ed. K. Szende, I. Rason, M. Sebok. Budapest, 2003. S. 203--223; Її ж. Джерела та істо-
ріографія руських місій домініканського ордену ХІІІ ст. // Київська старовина. 2003. № 3. С.
122--135.
2272 Некрасов А. И. Древнерусское изобразительное искусство. Москва, 1937. С. 203--204; Лео-
нов А. И., Померанцев Н. Н. Деревянная скульптура // Русское декоративное искусство от
древнейшегопериода до XVIII в. Ч. 1. Москва, 1962. С. 123, рис. 73; Лазарев В. Н. Византийское
и древнерусское искусcтво. Москва, 1978. С. 282; Попов Г. В., Рындина А. В. Живопись и при-
кладное искусcтво Твери XIV--XVI века. Москва, 1979. С. 142; Войтович Л. Удiльнi князiвства
Рюриковичiв i Гедимiновичiв. Львів, 1996. С. 94.

406
ñòîëèöåþ êîðîëÿ Äàíèëà2273. Ó õðàì³ ñâ. ²îàíà Çëàòîóñòîãî áóëî âè-
êîðèñòàíî áàãàòî çäîáóòê³â ºâðîïåéñüêîãî çîä÷åñòâà, çîêðåìà âïåðøå
÷èñòî êàòîëèöüêà òðàäèö³ÿ -- â³òðàæ: "ñîçäà æå öðê҃âü ñò҃îãî Èâàíà
êðàñíîó è ëѣïîó . çäàíå æå åѣ ñè÷å áûñ̑
. êîìàðû ñ êàðäî óãëà ïðåâîäú
. è ñòîӕíüå èõú íà ÷åòûðåõú ãîëîâàõ ÷ëâöñ̑êèõú . èçâàӕíî îòú íѣêîåãî
õûòðѣ÷ü . ѡêúíà . ã ҃. окрашена . стеклы Римьскими . входѧщи во олтар . стоӕста
два столпа . ѿ ціла камени . и на нею комара . и выспрь же вѣрхъ оукрашенъ .
звѣздами златами на лазоурѣ . вноутрьнии же еи . помостъ бѣ слитъ ѿ моди . и
ѿ ѡлова чтñ̑а ӕко блещатисѧ ӕко зерчалоу . двори же еи. двоӕ оукрашены . ка-
менем Галичкы бѣлымъ . и зеленымъ Холмъским тесанымъ . оузоры тѣ. некимъ
хытрѣчемь Авдьем . прилепы ѿ всѣх шаровъ . и злата . напреди ихъ же бѣ издѣланъ
Сп҃съ . а на полоунощны . ст҃ы Иванъ . ӕкоже всимъ зрѧщимъ дивитися бѣ . окраси
же иконы еже принесе ис Кыева . каменем драгымъ . и бисеромъ златымъ . и Сп҃са
. прñ̑тое Бц҃ѣ иже емоу сестра Федора и вда из монастирѧ Федора . иконы же прине
изо Оуроучего . Оустрѣтенье . ѿ ѡтца его . дивоу подобны . ӕже погорѣша во црк҃ви
ст҃ого Ивана . ѡдинъ Михаилъ ѡстасѧ . чюдны тѣхъ . иконъ и колоколы пренесе иc
Кыева . дроугиӕ тоу солье то все ѡгнь попали”2274.
2273 Результати досліджень 2013--2015 рр. Богородичного храму у Холмі українсько-польською
експедицією під керівництвом проф. д. а. Миколи Бевза і проф. др. габ. Анжея Буко, до складу
якої входив автор, готуються до друку.
2274 "Звів також церкву святого Іоанна, красну та гожу. І споруда її була така: склепінь чотири:
з кожного вугла склепіння, і стояли вони на чотирьох головах людських, вирізьблених одним
умільцем; троє вікон прикрашені склом римським; при вході в олтар стояли два стовпи з ці-
лого каменя, і на них -- склепіння; а верх же вгорі прикрашений зорями золотими на лазурі;
внутрішній же поміст її був вилитий з міді і з чистого олова, так що блищав він, як дзерка-
ло. Дверей же її двоє прикрашені каменем тесаним -- галицьким білим і зеленим холмським;
різьблені одним умільцем Авдієм горорізьби всяких барв і золоті; спереду ж їх був зроблений
Спас, а на північних -- святий Іоанн, так що всі, хто дивився, дивувалися. Прикрасив камін-
ням дорогим, бісером і золотом також ікони, які він приніс із Києва, і образ Спаса і пресвятої
Богородиці, що їх йому сестра Федора дала з монастиря святого Феодора; приніс він також
Цегляний саркофаг ХІІІ ст. Богородичний собор у Холмі. За роботою археолог
Юрій Лукомський і антрополог Оля Мінейко. 2015

407
Òåæ ñàìå ìîæíà ñêàçàòè ïðî âåëè÷íèé Áîãîðîäè÷íèé õðàì ("Со-
зда же церк҃вь привеликоу . во градѣ Холмѣ . во имѧ прест҃ыӕ приснод҃выӕ Мр҃иӕ
. величествомъ . красотою . не мене соущихъ древни҃ . и украси ю пречюднами
иконами . принесе же . чашю ѿ землѧ Оугорьскыӕ . мрамора багряна . изваӕноу
моудростью чюдноу и змьевы главы бѣша ѡероугъ еӕ . и постави ю пре дверми
црк҃вьнымы . нарѣцаемыми . црñ̑кыми . створи же в неи . крестилницю . крñ̑тити во-
доу . на ст҃ое Бо҃ӕвление створи же в неи блж҃ныи пискоупъ Иванъ . ѿ древа красна
. точенъ . и позлащенъ . днѣ . и внѣ дивлению подобен"2275) òà öåðêâó Êîçüìè ³
Äåì'ÿíà ("ïîñàäè æå ñàäú êðàñåíú . è ñîçäà öðê҃âü ñò҃ûìà áåçìѣçäíèêîìà
âî ÷ñ̑òü èìàòü . ä҃ . ñòîëïû ѿ öѣëà êàìåíè . èñòåñàíàãî . äåðæàùà âѣðõú
. ñ òѣõú æå äðîóãûè . è âîëòàðü ïðåñò҃ãî Äìèòðåӕ ñòîèòü æå òè . ïðåäú
áî÷íûìè äâåðìè êðàñåíú . ïðèíåñåíú èçäàëå÷à"2276).
Ï³ä Áîãîðîäè÷íîþ öåðêâîþ ³ íàâêîëî íå¿ áóâ ðîçì³ùåíèé ö³ëèé
íåêðîïîëü Õ²²²--ÕV²² ñò. Òóò áóëè ïîõîâàí³ êîðîëü Äàíèëî Ðîìàíîâè÷,
éîãî ñèíè Ðîìàí òà Øâàðí ³ ïðàâíóê Ìèõàéëî Þð³éîâè÷ òà áàãàòî ³í-
øèõ âèçíà÷íèõ îñ³á.
Ìàëî ì³ñöå çáëèæåííÿ ³ â ñåðåäîâèù³ âîëèíñüêîãî òà ãàëèöüêîãî
áîÿðñòâà. Êîìòóð Ëþäåð ôîí Áðàóíøâåé´ íàäàâ çåìåëüí³ âîëîä³ííÿ ðó-
ñèíàì Ìàðêó, Ìàêñèìó, Âîéòåõó òà Ãðèãîð³þ. Â³öå-êîìòóðîì ó íüîãî ó
1324--1326 ðð. áóâ ²âàí Áåëîâ (Iwanus Below), ÿêèé çàãèíóâ ÿê ïðàïî-
ðîíîñåöü Îðäåíó ó 1331 ð. â áèòâ³ ç ïîëÿêàìè2277. Îïóáë³êîâàíèé âåëè-
êèé ìàñèâ í³ìåöüêèõ àêòîâèõ ìàòåð³àë³â â á³ëüøîñò³ ùå ïðàêòè÷íî íå
äîñë³äæóâàëè ï³ä öèì îãëÿäîì. Äóìàþ, ùî ïîä³áí³ çâ'ÿçêè ìàëè ì³ñöå
³ â ³íøèõ çåìëÿõ, çîêðåìà âçäîâæ Via regia ÿê ó áþðãåðñüêîìó ñåðåä-
îâèù³, òàê ³ ñåðåä ëèöàðñòâà.
Ïîë³òè÷í³ çâ'ÿçêè. Çâè÷àéíî, äåùî êðàùå îïðàöüîâàí³ ïîë³òè÷í³
çâ'ÿçêè, õî÷à ³ â ö³é öàðèí³ äîñë³äæåííÿ ëàòèíîìîâíèõ äæåðåë, ÿê³
â³äêëàëèñÿ âíàñë³äîê ä³ÿëüíîñò³ á³ëüøå 200 äåðæàâíèõ óòâîðåíü ó ñå-
ðåäíüîâ³÷íèõ í³ìåöüêèõ çåìëÿõ çðîáëåí³ ò³ëüêè ïîïåðåäí³ êðîêè. Ö³
óðèâ÷àñò³ â³äîìîñò³, ÷àñòèíà ç ÿêèõ ïî÷àñòè âèïàäêîâ³ çíàõ³äêè äîñë³ä-
íèê³â, íå äîçâîëÿþòü ñêëàñòè çàãàëüíó êàðòèíó öèõ çâ'ÿçê³â.
Ó 1165 ð., çà ñâ³ä÷åííÿì "Ä³ÿíü" ³ìïåðàòîðà ³ í³ìåöüêîãî êîðîëÿ
Ôð³äð³õà ² Áàðáàðîñè, ï³ä ÷àñ ïåðåãîâîð³â ç óãîðöÿìè ó Â³äí³ ÷åñüêèé
ікону Стрітення з Вручія од отця його. Диву подібні, що погоріли в церкві святого Іоанна; один
Михаїл зостався з чудових тих ікон. І дзвони приніс із Києва, інші тут вилив. Усе це вогонь
спалив" (Ипатьевская летопись. Стб. 843--844).
2275 "Спорудив він також превелику церкву в городі Холмі на честь пресвятої приснодіви Марії,
величиною і красою не меншу од тих, що були раніш, і прикрасив її пречудовими іконами;
приніс він також чашу із землі Угорської з багряного мармуру, вирізьблену з дивовижним
умінням, -- навіть змієві голови були навкруг неї, -- і поставив її перед дверима церковними,
що їх називають царськими. Зробив він також у ній хрещальню -- хрестити воду на святе Бо-
гоявлення, а блаженний єпископ Іоанн зробив у нійирізаний з гарного дерева і позолочений
усередині і ззовні [?], диву подобен" (Ипатьевская летопись. Стб. 845--846).
2276 "Посадив він також сад гарний і спорудив церкву на честь святих безмездників Козьми і
Дем'яна; має вона чотири стовпи, витесані з цілого каменя, що держать верх; з таких же і другі;
а в олтарі перед бічними дверима стоїть також гарний пресвятого Дмитрія, принесений здале-
ку" (Ипатьевская летопись. Стб. 845).
2277 Масан О. Середньовічна Україна. С. 77.

408
êîðîëü Âëàäèñëàâ ²² "...Ubi rex Bo-
emorum quondam de regulis Ruthe-
norum suae praesentiae obtulit eius
queillum ditioni subdidit..."2278. Çðîçó-
ì³ëî, ùî öèì êíÿçüêîì (regulis) íå
ì³ã áóòè ãàëèöüêèé êíÿçü ßðîñëàâ
Îñìîìèñë àáî õòîñü ³ç ñòàðøèõ âî-
ëèíñüêèõ êíÿç³â, ÿê ââàæàþòü äåÿê³
ïîâàæí³ äîñë³äíèêè2279. Âàæêî ïîâ³-
ðèòè, ùîáè ßðîñëàâ Âîëîäèìèðîâè÷
â ìîìåíò íàéá³ëüøî¿ ñâîº¿ ìîãóò-
íîñò³, êîëè â³í â³â ð³âíîö³íí³ ïåðå-
ãîâîðè ç â³çàíò³éñüêèì âàñèëåâñîì,
ðàïòîì ç'ÿâèâñÿ ó Â³äí³ øóêàòè çà-
õèñòó ó Ôð³äð³õà ² Áàðáàðîñè, ïåðåä
òèì îááèâàþ÷è ïîðîãè êîðîëÿ ×åõ³¿.
² íà Âîëèí³ â öåé ïåð³îä íå áóëî êíÿ-
çÿ, ÿêèé áè ïî¿õàâ äî ×åõ³¿ øóêàòè
äîïîìîãè. Öèì "ðóñüêèì êíÿçüêîì"
ì³ã áóòè ò³ëüêè ³çãîé êíÿçü Ðîñòèñ-
ëàâ ²âàíîâè÷, ñèí íåùàñíîãî ²âàíà
Áèðëàäíèêà, îòðóºíîãî ó Ñàëîí³-
êàõ ó 1161 ð. Íå îòðèìàâøè äîïîìîãè ó ªâðîï³, â³í ïîâåðíóâñÿ íà
Ðóñü, áóâ ñëóæèëèì êíÿçåì Äàâèäà Ðîñòèñëàâè÷à ó Ñìîëåíñüêó, à â
1189 ð., íàìàãàþ÷èñü çáðîéíèì øëÿõîì ïîâåðíóòè ñîá³ ä³ä³âñüêó ñïàä-
ùèíó, ïîòðàïèâ ó ïîëîí äî óãîðö³â ³ ïîìåð â Ãàëè÷³ â³ä îòðóòè, ÿêó
éîìó ïðèêëàëè äî ðàí2280.
Òå, ùî íå âäàëîñÿ ðåàë³çóâàòè Ðîñòèñëàâó ²âàíîâè÷ó, çóì³â çä³éñíè-
òè éîãî äâîþð³äíèé áðàò Âîëîäèìèð ßðîñëàâîâè÷. Ó 1190 ð. â³í âò³ê ç
óãîðñüêîãî ïîëîíó ³ ä³ñòàâñÿ äî ³ìïåðàòîðà Ôð³äð³õà ², ÿêèé ç âåëèêèì
â³éñüêîì âèñòóïèâ ó Äðóãèé Õðåñòîâèé ïîõ³ä. Êíÿçü ñêëàâ âàñàëüíó
ïðèñÿãó, çîáîâ'ÿçàâøèñü ùîðîêó ñïëà÷óâàòè òðèáóò â ðîçì³ð³ 2 òèñ.
ñð³áíèõ ãðèâåíü, à ³ìïåðàòîð ï³äãîòóâàâ ãðàìîòó äî êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ
Êàçèìèðà Ñïðàâåäëèâîãî ç äîðó÷åííÿì íàäàòè íåîáõ³äíó äîïîìîãó äëÿ
â³äíîâëåííÿ Âîëîäèìèðà ßðîñëàâîâè÷à íà ãàëèöüêîìó ïðåñòîë³. Âðå-
øò³ ç ö³ºþ äîïîìîãîþ Âîëîäèìèð ßðîñëàâè÷ ³ ïîâåðíóâñÿ äî Ãàëè÷à.
Çàãèáåëü ³ìïåðàòîðà íà ð. Ñàëåõ (10 ÷åðâíÿ 1190 ð.) çâ³ëüíèëà Ãàëèöüêå
2278 "... відрекомендував когось з руських князьків, якого й привів до підлеглості йому...": Gesta Frid-
erici I. imperatoris auctoribus Ottone et Ragewino praeposito Frisingesibus. Appendix / Ed. R. Wil-
mas // Monumenta Germaniae Historica. Scriptores. Т. 20. Hannoverae, 1868. P. 492.
2279 Чубатий М. Західна Україна і Рим у ХІІІ ст. у своїх змаганнях до церковної унії // Записки
НТШ. Т. 123--124. Львів, 1917. С. 7; Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. Москва,
1968. С. 185; Назаренко А. В. Русско-немецкие связи домонгольского времени (ІХ -- середина
ХІІІ вв.): состояние проблемы и перспективы дальнейших исследований // Из истории рус-
ской культуры. Т. 2. Москва, 2002. Кн. 1. С. 271--272.
2280 Войтович Л. Галицько-волинські етюди. Біла Церква, 2011. С. 182.
Фрідріх І Барбароса (1122–1190)
(Кодекс де Сент-Реміні, 1188-1189.
Biblioteca Apostolica Vaticana)

409
êíÿç³âñòâî â³ä íàñë³äê³â ö³º¿ ïðèñÿãè2281.
Ñüîãîäí³ ìîæíà ò³ëüêè çäîãàäóâàòèñÿ, ÿê³
ìîãëà ìàòè íàñë³äêè öÿ ïðèñÿãà ó âèïàäêó
óñï³øíîãî çàâåðøåííÿ ïîõîäó Ôð³äð³õà ²
Áàðáàðîñè.
Îñòàíí³ äîñë³äæåííÿ Îëåêñàíäðà Ìà-
éîðîâà, ïðèñâÿ÷åí³ ä³ÿëüíîñò³ ãàëèöüêî-âî-
ëèíñüêîãî êíÿçÿ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à, äî-
áðå ïîêàçàëè ñê³ëüêè ùå íå âèêîðèñòàíèõ
äæåðåëüíèõ ìàòåð³àë³â çáåðåãëîñÿ íà íàïðÿ-
ì³ ðóñüêî-í³ìåöüêèõ ïîë³òè÷íèõ ñòîñóíê³â.
Çíà÷íî âïåâíåí³øå ìîæíà ñòâåðäæóâàòè,
ùî äðóãîþ äðóæèíîþ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à
áóëà ªôðîñèí³ÿ-Àííà, äîíüêà â³çàíò³éñüêî-
ãî âàñèëåâñà ²ñààêà ²² Àíãåëà, ð³äíà ñåñòðà
äðóæèíè í³ìåöüêîãî êîðîëÿ Ô³ë³ïà Ãîãåíø-
òàóôåíà. Îáèäâà ïðàâèòåë³ ïåðåáóâàëè ó â³é-
ñüêîâîìó ñîþç³ ³ ìîãëè çóñòð³÷àòèñÿ â Åð-
ôóðò³ ïðè äâîð³ òþðèíçüêîãî ëàíäãðàôà Ãåð-
ìàíà, êóäè ïðè¿çäèâ ãàëèöüêî-âîëèíñüêèé
êíÿçü. Ïðîåêò "äîáðîãî ïîðÿäêó", íàâêîëî
ÿêîãî ïðîäîâæóºòüñÿ ãîñòðà ïîëåì³êà, â³ðî-
ã³äíî, ìàâ çà îñíîâó ïðîåêò Âåëüô³â 1198 ð.,
ÿêèé ïàïà ²íîêåíò³é ²²² îãîëîñèâ ó ïîñëàíí³
1200 ð. "Ðîçäóìè íàä ïîñòàâëåííÿì ³ìïåðà-
òîðîì îäíîãî ç òðüîõ âèáðàíèõ"2282.
Ïðÿì³ ñòîñóíêè ç ³ìïåðàòîðàìè Ñâÿùåí-
íî¿ Ðèìñüêî¿ ³ìïåð³¿ ³ í³ìåöüêèìè êîðîëÿìè
ïðîäîâæóâàëèñÿ ³ äàë³. Íà ñòîð³íêàõ ñâîº¿
"Øòèð³éñüêî¿ ðèìîâàíî¿ õðîí³êè" Îòòîêàð
Øòèð³éñüêèé ïîäàº â³äîì³ñòü ïðî ðóñüêå ïî-
ñîëüñòâî äî í³ìåöüêîãî êîðîëÿ Ãåíð³õà VII
Ëþêñåìáóðãà (1275--1313)2283, ÿêèé 27 ëèñ-
òîïàäà 1308 ð. áóâ îáðàíèé êóðôþðñòàìè2284.
Äèïëîìàòè÷íà ì³ñ³ÿ, ÿêà ïðèáóëà íåâäîâç³
ï³ñëÿ ö³º¿ ïîä³¿, ïðèñëàíà, î÷åâèäíî, â³ä ³ìå-
í³ Àíäð³ÿ òà Ëåâà Þð³éîâè÷³â â ÷èñë³ ïîä³áíèõ ì³ñ³é â³ä äåðæàâ, ç ÿêèìè
2281 Войтович Л. Княжа доба на Русі: Портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 182.
2282 Див.: Майоров О. Из истории внешней политики галицко-волынского князя Романа Мстис-
лавича // Дънеслово. Збірник праць на пошану дійсного члена НАН України Петра толочка з
нагоди його 70-річчя. Київ, 2008. С. 51--57; Його ж. Галицько-волинський князь Роман Мстис-
лавич: володар, воїн, дипломат. Т. 1. Біла Церква, 2011. С. 155--174; Его же. Русь, Византия и
Западная Европа. Из истории внешнеполитических и культурных связей ХІІ--ХІІІ вв. Санкт-
Петербург, 2011. С. 19--442.
2283 Ottokars Österreichische Reimchronik / Hrsg. J. Seemüller // Monumenta Germaniae Historica.
Deutsche Chroniken. Т. 5. Hannoverae, 1893. Bd. 2. P. 1242.
2284 Jones M.  e New Cambridge Medieval History. Vol. 6. Cambridge, 2000. P. 530.
Німецький король Філіп Гогенш-
тауфен (1198–1208) (Кодекс
1200 р. Монастир Санкт-Галлен)

410
Í³ìåöüêå êîðîë³âñòâî ï³äòðèìóâàëî ðåãóëÿðí³ ñòîñóíêè. Ç îãëÿäó íà
òå, ùî öÿ ì³ñ³ÿ ïðèáóëà âæå ïî ñìåðò³ êîðîëÿ Þð³ÿ Ëüâîâè÷à, âîíà
ìàëà íà ìåò³ é ï³äòâåðäæåííÿ ñòîñóíê³â, ÿê³ ñêëàëèñÿ çà ïàíóâàííÿ
êîðîëÿ Þð³ÿ Ëüâîâè÷à.
Òåâòîíñüêèé Îðäåí. Öÿ äåðæàâà í³ìåöüêèõ õðåñòîíîñö³â ìàëî íå
â³ä ñàìèõ ñâî¿õ ïî÷àòê³â âèñòóïàëà ÿê ñîþçíèê Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî
êíÿç³âñòâà. 11 ëþòîãî 1334 ð. â ãðàìîò³ ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ
Þð³ÿ-Áîëåñëàâà Òðîéäåíîâè÷à âåëèêîìó ìàã³ñòðó Òåâòîíñüêîãî Îðäåíó
Ëþäåðó ôîí Áðàóíøâåéãó, ÿêîþ ï³äòâåðäæóâàëàñÿ ñîþçíà óãîäà, âêà-
çóâàëîñü "ìè ³ áëàæåííî¿ ïàì'ÿò³ íàø³ äîðîã³ ïîïåðåäíèêè, à ñàìå Ðî-
ìàí, Äàíèëî, Ëåâ, Þð³é ³ Àíäð³é... çâèêëè ñêëàäàòè ³ ñêð³ïëþâàòè ñîþç
ïîñò³éíîãî, âñÿêîãî ìîæëèâîãî ìèðó ³ äðóæáè, ùî âèäíî ç äîêóìåíò³â
öèõ æå íàøèõ ïîïåðåäíèê³â, ÿê ³ âàøèõ, ñêëàäåíèõ â ñïðàâ³ ñòâîðåííÿ
³ âèêîíàííÿ çãàäàíèõ óãîä"2285. Ç òåêñòó öüîãî äîêóìåíòó, àâòåíòè÷-
í³ñòü ÿêîãî íå âèêëèêàº ñóìí³â³â2286, âèäíî, ùî êíÿæà êàíöåëÿð³ÿ ó
1334 ð. çáåð³ãàëà â³äïîâ³äí³ äîêóìåíòè óãîä ç Îðäåíîì, ï³äïèñàíèõ ïî-
ïåðåäí³ìè êíÿçüìè, ïî÷èíàþ÷è ç Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à.
Ð³øåííÿ ïðî ïåðåòâîðåííÿ í³ìåöüêîãî øïèòàëþ ïîáëèçó Àêðè
â äóõîâíî-ëèöàðñüêèé â³éñüêîâèé îðäåí áóëî ïðèéíÿòî 5 áåðåçíÿ
1196 ð.2287. Ñïî÷àòêó, íå ìàþ÷è ìîæëèâîñò³ äëÿ ðîçøèðåííÿ ñâîº¿ áàçè
â Ïàëåñòèí³ (çà õðåñòîíîñöÿìè çàëèøàëàñÿ íåâåëèêà ñìóãà çåìåëü â³ä
ßôôè äî Ò³ðó ç öåíòðîì â Àêð³), Îðäåí âñòàíîâèâ êîíòàêòè ç Ê³ë³ê³é-
ñüêîþ Â³ðìåí³ºþ, ïðàâèòåëü ÿêî¿ Ëåâîí ²² ÿê ñîþçíèê õðåñòîíîñö³â â³â
íåð³âíó áîðîòüáó ç òóðêàìè-ñåëüäæóêàìè. Îòðèìàâøè çåìåëüí³ âîëî-
ä³ííÿ â Ê³ë³ê³¿2288, Îðäåí âêëþ÷èâñÿ â öþ áîðîòüáó.
Îäíèì ç ïðîâ³äíèõ ä³ÿ÷³â ïåð³îäó ñòàíîâëåííÿ Òåâòîíñüêîãî Îð-
äåíó áóâ Ãåðìàí ôîí Çàëüöà, ìàéáóòí³é âåëèêèé ìàã³ñòð (1209--1239).
Äî òîãî, ÿê ñòàòè äîñòîéíèêîì Îðäåíó Ãåðìàí ôîí Çàëüöà áóâ ì³í³ñ-
òåð³àëîì ëàíäãðàôà Òþðèã³¿ Ãåðìàíà. Â ñèíîäèêó áåíåäèêòèíñüêî-
ãî ìîíàñòèðÿ ñâ. Ïåòðà â Åðôóðò³ º çàïèñ: "Ðîìàí, êîðîëü Ðóñ³ (rex
Ruthenorum). Â³í äàâ íàì 30 ìàðîê"2289. Çàïèñ ðîçìåùåíèé ï³ä Õ²²²
êàëåíäàìè ëèïíÿ, ùî â³äïîâ³äàº 19 ëèïíÿ 1205 ð. -- äàò³ çàãèáåë³ ãà-
ëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à. Òàêå ñï³âïàä³ííÿ íå
2285 "nos et pi[i]e memo(r)aminis n(ost)ri pr(a)edecessores c(a)ri(ssi)mi, scilicet Romanus, Daniel, Leo,
Geogrgius et Andreas ... aut incolis, p(er)petu[a]e omnimodeq(ue) pasis et concordi[a]e unionem
fac(er)e c(on)suevim(us) et f(ir)mavim(us), s(ecundu)m quod in eor(um)dem pr[a]edecessor(um)
n(ost)ror(um) et litt(er)es n(ost)ris alias sup(er) dictate c(on)cordial habenta p(rae)fectis patet,
evident(er)" Цит. за: Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ
-- першої половини ХІV століть. Дослідження. Тексти. Львів, 2004. С. 178.
2286 Оригінал, який зберігався у Кенігсберзькому державному архиві (Staatsarchiv Königsberg),
сьогодні знаходиться в Таємному державному архіві пруської спадщини у Берліні (CSPK, Ber-
lin, 81, № 4). Опис оригіналу і бібл. див.: Купчинський О. Акти та документи. С. 176--178.
2287 Die Statuten des Deutschen Ordens nach den altesten Handschri en / Ed. M.Perlbach. Halle, 1890.
S. 159--160.
2288 Tumler M. Der Deutshe Orden im Werden. Wachsen und Wirken bis 1400 mit einem Abriss der
Geschichte des Ordens von 1400 bis zur neuesten Zeit. Wien, 1954. S. 62.
2289 Назаренко А.В. Западноевропейские источники // Древняя Русь в свете зарубежных источ-
ников / Под ред. Е.А.Мельниковой. Москва, 1999. С. 263.

411
ìîãëî áóòè âèïàäêîâèì. 30 ìàðîê (áë. 7 êã ñð³áëà) -- ñóìà çíà÷íà, ÿê ³
âçàãàë³ â³çèò êíÿçÿ Ðîìàíà â Åðôóðò, òåæ íå ìîãëè áóòè âèïàäêîâèìè.
Åðôóðò, ÿêèé ðîçòàøîâàíèé â Òþðèíã³¿, íàëåæàâ ìàéíöüêîìó àðõèº-
ïèñêîïó. Ìàéíöüêèé àðõ³åïèñêîï Êîíðàä ôîí Â³òòåëüñáàõ (1161--1165,
1183--1200) ñòîÿâ á³ëÿ âèòîê³â Òåâòîíñüêîãî Îðäåíó ³ áóâ ³í³ö³àòîðîì
éîãî ñîþçó ç Êèë³ê³éñüêîþ Â³ðìåí³ºþ2290. Éîãî çì³íèâ Ëåîïîëüä ôîí
Øåíôåëüä, ÿêèé ïðîäîâæóâàâ ó âñüîìó ïîë³òèêó ñâîãî ïîïåðåäíèêà ³
áóâ ÿðèì ïðèõèëüíèêîì êîðîëÿ Ô³ë³ïà Ãîãåíøòàóôåíà, ÷åðåç ùî íà-
â³òü êîíôë³êòóâàâ ç ïàïîþ, ÿêèé íîì³íóâàâ àðõ³ºïèñêîïîì éîãî ñóïåð-
íèêà Çèãôð³äà ²² ôîí Åïøòåéíà. Ëàíäãðàô Ãåðìàí òåæ áóâ ðîäè÷åì ³
ñîþçíèêîì í³ìåöüêîãî êîðîëÿ Ô³ë³ïà Ãîãåíøòàóôåíà, ñâîÿêà Ðîìàíà
Ìñòèñëàâè÷à2291. Íà äóìêó Î.Ìàñàíà, ñàìå çà ó÷àñò³ ëàíäãðàôà Ãåðìà-
íà ³ éîãî ì³í³ñòåð³àëà Ãåðìàíà ôîí Çàëüöà áóâ óêëàäåíèé ñîþç Ðîìà-
íà ç Ô³ë³ïîì2292. Ó ëàíäãðàôà Òþðèã³¿ Ãåðìàíà áóëè âñ³ ï³äñòàâè øó-
êàòè ñîþçó ç ïîòóæíèì ãàëèöüêî-âîëèíñüêèì êíÿçåì, îñîáëèâî ï³ñëÿ
ñïóñòîøåííÿ Òþðèíã³¿ ó 1203 ð. â³éñüêàìè "ñîþçíîãî" ÷åñüêîãî êîðîëÿ
Ïøåìèñëà ² Îòòîêàðà2293. Íàïåâíî ó 1203--1204 ðð. â³äáóëàñÿ â Åðôóðò³
çóñòð³÷ êíÿçÿ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à ç òþðèíãçüêèì ëàíäãðàôîì Ãåðìà-
íîì, éîãî ì³í³ñòåð³àëîì Ãåðìàíîì ôîí Çàëüöà ³ ìàéíöüêèì àðõ³ºïèñ-
êîïîì Ëåîïîëüäîì. Ïðè ¿õ ïîñåðåäíèöòâ³ ì³ã áóòè óêëàäåíèé ïåðøèé
äîãîâ³ð ì³æ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêèì êíÿç³âñòâîì ³ Îðäåíîì.
Çàãèáåëü Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à ó 1205 ð. â³äêðèëà äîâãèé ïåð³îä
áîðîòüáè çà éîãî ñïàäùèíó. Çì³íèëàñÿ é çîâí³øíüîïîë³òè÷íà ñèòóàö³ÿ
â Öåíòðàëüíî-Ñõ³äí³é ªâðîï³ â ö³ëîìó. Ó 1207 ð. ï³ñëÿ âáèâñòâà öàðÿ
Êàëîÿíà âëàäó ó Áîëãàð³¿ çàõîïèâ óçóðïàòîð Áîðèë (1207--1218). Çà-
êîíí³ ñïàäêîºìö³ ñèíè öàðÿ ²âàíà ² Àñåíÿ -- ²âàí ²² Àñåíü ³ Îëåêñàíäð
çíàéøëè ïðèñòàíèùå ïðè ãàëèöüêîìó äâîð³2294. Íà ïî÷àòêó 1210 ð.,
îòðèìàâøè îá³öÿíêó ï³äòðèìêè â³ä ²ãîðåâè÷³â, ¿õ ïðèõèëüíèêè ï³ä-
íÿëè áóíò, çàõîïèâøè ôîðòåöþ Â³äèí. Ñàìîñò³éíî ðîçïðàâèòèñÿ ç áóí-
ò³âíèêàìè Áîðèë íå çì³ã ³ áóâ çìóøåíèé â³äìîâèòèñÿ â³ä Áðàíè÷åâà ³
Áåëãðàäà íà êîðèñòü óãîðñüêîãî êîðîëÿ Àíäð³ÿ ²² â îáì³í íà äîïîìîãó.
Óãîðñüê³ â³éñüêà, ç äîïîìîãîþ ÿêèõ áóëî çäîáóòî Â³äèí, î÷îëþâàâ ³ø-
ïàí Ñåáåíà, ÿêèé âèñòóïèâ ç Òðàíñèëüâàí³¿ "ïðèºäíàâøè äî ñåáå ñàê-
ñ³â, âëàõ³â, ñåêå¿â ³ ïå÷åí³ã³â"2295. Çáåðåãëàñÿ ãðàìîòà óãîðñüêîãî êîðî-
ëÿ Áåëè ²V â³ä 1 ÷åðâíÿ 1259 ð., â ÿê³é â³äçíà÷åíà õîðîáð³ñòü ³øïàíà
2290 Forstreuter K. Der Deutsche Orden in Mitelmeer. S. 59.
2291 Войтович Л. Княжа доба на Русі: Портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 466--490.
2292 Масан О. Недосліджені питання відносин між Україною та Орденською Прусією в ХІІІ--ХІV
ст. // Науковий вісник Чернівецького університету. Історія. Вип. 96--97. Чернівці, 2000. С. 45.
2293 Майоров А. Международное положение Галицко-Волынского княжества в начале ХIII в.
Роман Мстиславич и Штауфены // Доба короля Данила в науці, мистецтві, літературі. Львів,
2008. С. 125--127.
2294 Georgii Acropolitae Opera. T.1. / Ed. A.Heisenberg. Lipsiae, 1903. Cap. 20. P.33; Летопись логофе-
та Георгия Акрополита / Перевод под ред. бакалавра И.Троицкого / Византийские историки,
переведенные с греческого при Санкт-Петербургской Духовной Академии. Санкт-Петербург,
1863. Гл. 20. С. 38--39.
2295 Шушарин В.П. Укрепление феодального государства // История Венгрии. Т. 1. Москва, 1971.
С. 145.

412
â áîðîòüá³ çà Â³äèí2296. Ö³ ïîä³¿ â³äíîñÿòüñÿ äî 1212--1213 ðð.
Ï³ä âïëèâîì íåñòàá³ëüíîñò³ â Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîìó êíÿç³âñòâ³ òà
Áîëãàð³¿ ïî÷àëà ð³çêî çì³íþâàòèñÿ ³ ïîë³òèêà Àðïàä³â, ÿêà çàâæäè â³ä-
çíà÷àëàñÿ àãðåñèâí³ñòþ. Òåïåð Àðïàäè çàõîò³ëè ñàì³ êîíòðîëþâàòè Äó-
íàéñüêå Ïîíèççÿ. Äëÿ öüîãî ¿ì ïîòð³áíà áóëà â³éñüêîâà ñèëà. Ó 1211 ð.
êîðîëü Àíäð³é ²² ïîäàðóâàâ âîëîä³ííÿ â Òðàíñèëüâàí³¿ Òåâòîíñüêîìó
Îðäåíó, ÿêèé ï³ñëÿ âòðàòè Ïàëåñòèíè æèâîò³â ó Âåíåö³¿. Ëèöàð³ ïîâè-
íí³ áóëè äîïîìîãòè Óãîðùèí³ âçÿòè Ïîíèççÿ ï³ä ñâ³é êîíòðîëü. Ìåæ³
íîâèõ âîëîä³íü Îðäåíó çíàõîäèëèñü á³ëÿ çåìåëü "áðîäíèê³â". Àëå â³ä
ö³º¿ ³äå¿ óãîðñüêèé êîðîëü øâèäêî â³äìîâèâñÿ. ßê â³í ïîò³ì ïèñàâ,
ëèöàð³ áóëè ñõîæ³ íà "ìèøó â êîðçèí³, çì³þ çà ïàçóõîþ" ³ çàãðîæó-
âàëè íå ðîçøèðèòè, à ñêîðîòèòè êîðäîíè êîðîë³âñòâà2297. Àíäð³é ²²
òð³øêè ëóêàâèâ. Äîáèâøèñü ï³ñëÿ Ñï³øñüêî¿ óãîäè 1214 ð. êîðîíàö³¿
ñèíà Êàëìàíà â ÿêîñò³ ãàëèöüêîãî êîðîëÿ2298, Àíäð³é ²² âæå íå ïîòðå-
áóâàâ äîïîìîãè õðåñòîíîñö³â â îñâîºíí³ Ïîíèççÿ. Ñòâîðåííÿ îêðåìîãî
Ãàëèöüêîãî êîðîë³âñòâà, äî ñêëàäó ÿêîãî âõîäèëî Ïîíèççÿ, ³ êîðîëü
ÿêîãî áóâ ï³äïîðÿäêîâàíèé êîðîëþ Óãîðùèíè, ïîâí³ñòþ çàäîâîëüíÿëî
Àðïàä³â2299. Òåïåð íåîáõ³äí³ñòü ä³ëèòè ö³ çåìë³ ç õðåñòîíîñöÿìè áóëà
áè îáòÿæëèâîþ é óãîðñüêèé êîðîëü âèð³øèâ ï³äòðèìàòè áîëãàðñüêèõ
âèãíàíö³â ³ â³äíîâèòè ²âàíà ²² Àñåíÿ íà ïðåñòîë³, ìàþ÷è íà ìåò³ â ìàé-
áóòíüîìó ï³äïîðÿäêóâàòè é Áîëãàð³þ. Ðåàë³çóâàòè ö³ ïëàíè äîïîìîãëè
ãàëèöüê³ äðóæèíè, ïîñëàí³ êîðîëåì Êàëìàíîì2300.
À Òåâòîíñüêèé Îðäåí, ÿêèé çíîâó ñòàâ áåçäîìíèì, çíàéøîâ ïðèñòà-
íèùå ó Ïðèáàëòèö³. Áîðîòüáà ïîìîðñüêèõ, ìàçîâåöüêèõ ³ âîëèíñüêèõ
êíÿç³â çà ñóñ³äí³ çåìë³ Ïðóñ³¿ ³ ¿¿ ï³âäåííî¿ ÷àñòèíè ßòâÿã³¿, áàãàò³, â
ïåðøó ÷åðãó õóòðîâèì çâ³ðîì, ìåäîì ³ âîñêîì, ïîïèò íà ÿê³ áóâ âåëè-
êèì íà ð³çíèõ ºâðîïåéñüêèõ ðèíêàõ, ïðîõîäèëà ç ïåðåì³ííèì óñï³õîì.
Ï³ä ÷àñ ö³º¿ áîðîòüáè â Ïîìîð'¿ íà çàïðîøåííÿ ì³ñöåâèõ êíÿç³â ïðè-
áóâàëè çàãîíè ³îàíí³ò³â ³ òàìïë³ºð³â, ï³çí³øå ó ïåðø³é ïîëîâèí³ 20-õ
ðîê³â Õ²²² ñò. ïîìîðñüêèé êíÿçü Ñâÿòîïëóê çàïðîñèâ äî ì³ñòà Òèìàâè
ïðåäñòàâíèê³â êàñòèëüñüêîãî äóõîâíî-ëèöàðñüêîãî îðäåíó Êàëàòðàâà.
Ó 1225 ð. ìàçîâåöüêèé êíÿçü Êîíðàä äëÿ ó÷àñò³ â áîðîòüá³ ç ïðóñà-
ìè çàïðîñèâ ëèöàð³â Òåâòîíñüêîãî îðäåíà. Ìàþ÷è ïåâíèé íåãàòèâíèé
äîñâ³ä ó Òðàíñèëüâàí³¿, ìàã³ñòð Ãåðìàí ôîí Çàëüöà â áåðåçí³ 1226 ð.
äîáèâñÿ â³ä ³ìïåðàòîðà Ôð³äð³õà ²² ï³äòâåðäæåííÿ íàäàíü ìàçîâåöü-
êîãî êíÿçÿ ³ ðîçøèðåííÿ ïðèâ³ëå¿â õðåñòîíîñö³â2301. Öèñòåð³àíñüêèé
2296 Rerum Hungaricarum Monumenta Arpadiana / Ed. St. L. Englicher. Sangalli, 1849. P. 489--491;
Списания на Българската академия науките. Т. 3. София, 1912. С. 133.
2297 Gaspar E. Hermann von Salza und die Gründung des Deutsсhordenstaats in Preussen. Tübingen,
1924. S. 6.
2298 Vetera Monumenta Poloniae et Lithuaniae... ex tabulariis vaticanis / Ed. A. einer. T. 1. Romae,
1859. № 65; Kodex diplomaticus Arpadianus continuatus / Ed. G.Wenzel. Т.4. Pest, 1864. № 227.
2299 Волощук М.М. Венгерское присутствие в Галиции в 1214--1219 годах // Вопросы истории.
2005. № 12. С. 97--106.
2300 Войтович Л. Галицько-волинські етюди. Біла Церква, 2011. С. 281--288.
2301 Щиро вдячний д.і.н. Олександру Головку, який дозволив використати розділ " Волинська
земля, Мазовецьке князівство і Добжинський орден у другій половині 30-х років ХІІІ ст." із

413
ºïèñêîï Õðèñòèÿí, ÿêèé î÷îëþâàâ ì³ñ³îíåðñüêó ä³ÿëüí³ñòü â öüîìó ðå-
ã³îí³, â³äðàçó æå ïåðåäàâ Îðäåíó ñâî¿ âîëîä³ííÿ2302. Ó 1228 ð. ìàçîâåöü-
êèé êíÿçü Êîíðàä íàäàâ õðåñòîíîñöÿì çàìîê â Íåøàâ³ ³ Õåëìñêóþ çåì-
ëþ, ùî áóëî òóò æå ï³äòâåðäæåíî ïàïîþ Ãðèãîð³ºì ²Õ2303. Äîñâ³ä÷åíèé
ìàã³ñòð Ãåðìàí ôîí Çàëüöà íå ïîâòîðþâàâ ñòàðèõ ïîìèëîê, íàïåðåä çà-
áåçïå÷óþ÷è ïðàâîâ³ îñíîâè äëÿ âîëîä³íü Îðäåíó, ÿê³ äîçâîëèëè éîìó ó
íåäàëåêîìó ìàéáóòíüîìó òðàíñôîðìóâàòèñÿ ó ïîòóæíó ïðèáàëò³éñüêó
äåðæàâó. Ïðè öüîìó Òåâòîíñüêèé Îðäåí ïîãëèíóâ ³íø³ äð³áí³ø³ ôîð-
ìóâàííÿ õðåñòîíîñö³â ó öüîìó ðåã³îí³, çîêðåìà ë³âîíñüêèé Îðäåí ëèöà-
ð³â ìå÷îíîñö³â (áðàò³â ìå÷à) ÷è Áðàòñòâî âî¿í³â Õðèñòà (Fratres militae
Christi de Livonia), ñòâîðåíèé ó 1202 ð. ó Ðèç³ Òåîëîð³õîì ç Òóðàéäè,
êîàä'þòîðîì ðèçüêîãî ºïèñêîïà Àëüáåðòà ôîí Áóêñãåâäåíà.
Ïðî ôîðìóâàííÿ ³íøîãî Îðäåíó -- Äîáæèíñüêîãî2304 á³ëüø äîêëàäíî
âèñâ³òëåíî ó ÷åòâåðòîìó ðîçä³ë³. Îëåêñàíäð Ãîëîâêî ïåðøèì çâåðíóâ
óâàãó, ùî Äîáæèíñüêèé Îðäåí íå áóâ ô³ë³àëîì Òåâòîíñüêîãî Îðäåíà, à
áóâ ñòâîðåíèé ëèöàðÿìè-ìå÷îíîñöÿìè, ÿê³ ïðèáóëè â ê³íö³ 1228 ð. ó
Ìàçîâ³þ ç Ðèãè. Çàã³í ç 14 ëèöàð³â ó ñóïðîâîä³ ñëóã òà çáðîºíîñö³â î÷î-
ëþâàâ êîìòóð Áðóíî ("Magister et fratres militie Christi contra Prutenos
in Masovie").2305. Ï³ñëÿ ðàçãðîìó ìå÷îíîñö³â ëèòîâöÿìè ¿õ çàëèøêè ïî-
âèíí³ áóëè ïðèºäíàòèñÿ äî òåâòîíö³â. Àëå Áðóíî ³ éîãî ëèöàð³ íå âèêî-
íàëè öüîãî ð³øåííÿ, ôàêòè÷íî ïîðóøèâøè îðäåíñüêó äèñöèïë³íó. Ìà-
çîâåöüêèé êíÿçü Êîíðàä ñïîä³âàâñÿ ç ¿õ äîïîìîãîþ çàâîþâàòè ÷àñòèíó
ÿòâÿçüêèõ ³ ïðóñüêèõ çåìåëü, ùî áóëî ñïðÿìîâàíî ÿê ïðîòè ³íòåðåñ³â
Òåâòîíñüêîãî Îðäåíó, òàê ³ ïðîòè ³íòåðåñ³â âîëèíñüêèõ êíÿç³â, ÿê³ òà-
êîæ àêòèâíî ä³ÿëè ó ßòâÿã³¿.
Ó 1228 ð. ëèöàð³ îòðèìàëè çàìîê Äîáæèíü ³ âîëîä³ííÿ â Äîáæèí-
ñüê³é çåìë³2306, ñòàëè "milites Christi fratres in Dobrin", âèçíàâøè ñå-
áå âàñàëàìè ìàçîâåöüêîãî êíÿçÿ Êîíðàäà, îá³öÿþ÷è íå ïåðåõîäèòè ï³ä
монографії "Нащадки Романа Великого", над якою він зараз працює. Посилання 56--58 з тек-
сту цього розділу. Див: Codex Diplomaticus et Commemorationum Masoviae Generalis. T.I /Ed.
E.Kochanowski. Varsaviae,1919. № 238. P. 249--254.
2302 Там само. № 279. P.305.
2303 Там само. № 296. P. 335--338; № 297. P. 338--340; № 287. P. 318--320; № 288. P. 320--322.
2304 Ждан М. Романовичі і німецький хрестоносний Орден // Український історик. № 34 (39-40).
С. 54--68; Szczawelewa N.I. Sprawa pruska w polityce Daniela Halickiego // Ekspansja niemieckich
zakonów rycerskich w strefe Bałtyki od XIII do połowy XVI wieku. Toruń, 1990. S. 52--53; Котляр М.Ф.
Війна Волинського князівства з Добжинським орденом // Середньовічна Україна. Київ, 1996.
С. 17--28; Масан О.М. Добжинський орден: до історії дорогичинського інциденту 1237 року //
Питання стародавньої історії, археології й етнографії. Вип. 1. Чернівці, 1996. С. 41--52; Вип.
2. Чернівці, 1996. С. 52--62; Головко О. Побужжя в контексті політичного розвитку Південно-
Західної Русі (Х -- перша половина ХІІІ ст.) // Україна в Центрально-Східній Європі (з най-
давніших часів до ХVIII ст.). Вип. 2. Київ, 2002. С. 59--76; Його ж. Корона Данила Галицького:
Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього
та класичного середньовіччя. Київ, 2006. С. 308--313.
2305 Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях Х -- первой трети
ХІІІ вв. Киев, 1988. С. 98--99; Його ж. Побужжя в контексті політичного розвитку Південно-
Західної Русі. С. 59--76; Його ж. Корона Данила Галицького. С. 308--313.
2306 Włodarski B. Polityczne plany Konrada I księcia Mazowickiego. Toruń, 1971. S. 30.

414
âëàäó ³íøèõ ãîñóäàð³â2307. Öå âèêëèêàëî íåçàäîâîëåííÿ Òåâòîíñüêîãî
Îðäåíó. ×åðåç ëåãàòà ïàïè Ãðèãîð³ÿ ²Õ äîì³í³êàíñüêîãî ìîíàõà Â³ëü-
ãåëüìà Ìîäåíñêîãî Îðäåí äîáèâñÿ ïàïñüêî¿ áóëëè â³ä 19 êâ³òíÿ 1235 ð.
ïðî îá'ºäíàííÿ Äîáæèíñüêîãî Îðäåíó ç Òåâòîíñüêèì2308. Íàïåâíî, ïðà-
âèé Î.Ãîëîâêî, ïîëåì³çóþ÷è ç Î.Ìàñàíîì, ùî òåâòîíöÿì òàêè âäàëîñÿ
ðåàë³çóâàòè âèìîãè ïàïñüêî¿ áóëëè. Àëå äàë³ çàëèøàëèñÿ ÷åñòîëþáè-
âèé êîìòóð Áðóíî ç ÷àñòèíîþ ëèöàð³â, ÿê³ íå âèêîíàëè ïàïñüêî¿ âè-
ìîãè âäðóãå.
Ïîâåðíóâøè ó 1238 ð. Äîðîãè÷èí2309, Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ïåðåäàâ
Òåâòîíñüêîìó Îðäåíó âñå íåâåëèêå â³éñüêî äîáæèíñüêèõ áðàò³â ç ¿õ
êîìòóðîì (äåñÿòîê áðàò³â ç ê³ëüêîìà äåñÿòêàìè ñåðæàíò³â, çáðîºíîñö³â
³ ñëóã), ÿê³ çäàëèñÿ ó ïîëîí. Òåâòîíñüêèé Îðäåí ðîçãëÿäàâ öèõ ëèöàð³â
ÿê îñëóøíèê³â ³ â ïîêàðàííÿ çàñëàâ ó â³ääàëåí³ êîìòóð³¿. Òðèìàòè ¿õ
â ïîëîí³ íå áóëî ñåíñó, í³õòî á íå çàïëàòèâ çà íèõ âèêóïó, à ç Òåâòîí-
ñüêèì Îðäåíîì ñêëàäàëèñÿ ñîþçí³ ñòîñóíêè. Á³ëüø³ñòü ç öèõ ëèöàð³â
çàãèíóëè íå ï³ä Äîðîãè÷èíîì, à â áèòâ³ ç ìîíãîëàìè ï³ä Ëåãíèöå 9
êâ³òíÿ 1241 ð.2310.
Íåâåëèêèé òåâòîíñüêèé çàã³í áðàâ ó÷àñòü â áèòâå ï³ä Ëåãíèöå â
ñêëàä³ â³éñüêà òàìïë³ºð³â, ÿêå ñêëàëî îäíå ç ï'ÿòè ç'ºäíàíü (ãóô³â)
àðì³¿ Ãåíð³õà Ïîáîæíîãî. Â ñêëàä³ 1,5--2 òèñ. âî¿í³â öüîãî ãóôó áó-
ëè òàìïë³ºðè, ³îàíí³òè ³ òåâòîíö³ (ëèöàð³, ñåðæàíòè, âàñàëè ³ ñëóãè
îðäåí³â)2311. Ñåðåä òåâòîíö³â íàéá³ëüø ÷èñëåííèì áóâ ï³äðîçä³ë ç â³ä-
ä³ëåííÿ Îðäåíó â ×åõ³¿2312. Î÷îëþâàâ òåâòîíö³â Ïîïïî ôîí Îñòåðíà2313.
Êîëèøí³ äîáæèíö³ áóëè â ñêëàä³ ï³äðîçä³ëó ç çàõ³äíèõ êîìòóðñòâ Îð-
äåíó. Ìîæíà ïîãîäèòèñÿ, øî á³ëüø³ñòü ç íèõ çàãèíóëè ó ö³é áèòâ³,
2307 Codex Diplomaticus et Commemorationum Masoviae Generalis. T. 1 / Ed. E.Kochanowski. Var-
scaviae, 1919. № 366. P. 421.
2308 Preussisches Urkunderbuch. Polische Abtheilung. T. 1 / Ed. I.Philippi. Königsberg, 1882. № 118.
2309 Котляр М.Ф. Війна Волинського князівства з Добжинським орденом. С. 23--24.
2310 Головко О.Б. Корона Данила Галицького. С. 313. Див.: Ulanowski B. O współudziale Templari-
uszów w bitwie pod Legnicạ // Rozprawy Akademii Umiejętności. Wydział Historyczno-Filozo czny.
T. 17. 1884. S. 275--322; Bachfeld G. Die Mongolen in Polen, Schlesien, Böhmen und Mähren. Ins-
bruck, 1889. S. 70--72; Taubitz F. Die Mongolenschlacht bei Wahlstatt am 9 April 1241 // Schlesiiche
Geschichtsblätter. 1931. № 3. S. 62; Zatorski W. Pierwszy najazd Mongolów na Polskę w roku 1240-
1241 // Przeglạd Historyczno-Wojskowy. T. 9. 1937. S. 175--225; Petry L. 1241, Schlesien und der
Mongolensturm. Breslau, 1938. S. 29--35; Krakowski S. Polska w walce z najazdami tatarskimi w XIII
wieku. Łódż, 1956; Labuda G. Wojna z Tanarami w roku 1241 // Przeglạd Historyczny. T. 50. 1959. S.
189--224; Groblewski W. Skutki pierwszego najazdu Tatarów na Polskę // Szkice Legnickie. T. 6. 1971.
S. 81--92; Kałużyński S. Imperium mongolskie. Warszawa, 1984. S. 107--108; Jasiński T. Przerwany
hejnal. Warszawa, 1988. S. 57--64; Korta W. Problemy bitwy Legnickiej i stan badań // Bitwa legnicka.
Historia i tradycja / Pod red. W.Korty. Wrocław--Warszawa, 1994. S. 7--33; Sarnowsky J.  e Teutonic
Order confronts Mongols and Turks //  e Military Orders: Fighting for the Faith and Caring for the
Sick / Ed. M. Barber. Aldershot, 1994. P. 253--262.
2311 Voigt J., Geschichte Preussens von den aeltesten Zeiten bis zum Untergange der Herrscha des Deut-
schen Ordens. V. 9. Hildesheim, 1968 (repr. Koenigsberg, 1827-1839). 2. S. 660--665.
2312 Militzer K. Die Entstehung der Deutschordensballeien im Deutschen Reich // Quellen und Studien zur
Geschichte des Deutschen Ordens. V. 16. 2. Marburg, 1981. S. 57--63.
2313 Lampe K.H. Von Osterna, Poppo // Altpreussische Biographie. V.2 / Ed. C. Krollmann, K. Forstreuter,
F. Gause. Marburg, 1967. S. 485.

415
íåùàñëèâ³é äëÿ õðèñòèÿíñüêîãî â³éñüêà.
Çàãðîçà ìîíãîëüñüêîãî çàâîþâàííÿ íå ò³ëüêè ñòèìóëþâàëà àêòèâí³
ïåðåãîâîðè ðèìñüêî¿ êóð³¿ ç ïðàâîñëàâíèìè êíÿçÿìè, àëå ³ çìóøóâàëè
çàéìàòèñÿ ìîá³ë³çàö³ºþ âñ³õ íàÿâíèõ ñèë. Â òàêèõ óìîâàõ ³ ïðóñüê³
ÿçè÷íèêè â³äõîäèëè íà çàäí³é ïëàí. Ó ëèñòîïàä³ 1247 ð. ïàïà ²íîêåí-
ò³é IV ï³ñëàâ ñâîãî ëåãàòà â Ïðóñ³þ ç äîðó÷åííÿì óêëàñòè ìèð ç ïîâñòà-
ëèìè ïðóñüêèìè ïëåìåíàìè. Ó 1249 ð. ï³ñëÿ âçàºìíèõ óñòóïê³â òàêèé
ìèð áóâ óêëàäåíèé â Êðèñòáóðç³2314. Ùå â ñ³÷í³ 1248 ð. íà ïåðåãîâîðàõ
ç ãàëèöüêî-âîëèíñüêèì êíÿçåì Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì ³ ïåðåÿñëàâ-çà-
ë³ñüêèì òà íîâãîðîäñüêèì êíÿçåì Îëåêñàíäðîì ßðîñëàâè÷åì ïàïñüê³
ïðåäñòàâíêè ïðîñèëè êíÿç³â ïîïåðåäèòè Òåâòîíñüêèé Îðäåí ïðî ìîí-
ãîëüñüêèé íàñòóï2315.
Ïðèéìàþ÷è êîðîë³âñüêó êîðîíó ç ðóê ïàïñüêîãî ëåãàòà Îï³çî, êíÿçü
Äàíèëî Ðîìàíîâè÷, áåçïåðå÷íî, ðîçðàõîâóâàâ íà Òåâòîíñüêèé Îðäåí ÿê
íà â³éñüêîâîãî ñîþçíèêà. Ñàìå öå áóëî ïðè÷èíîþ óãîäè ì³æ Äàíèëîì
Ðîìàíîâè÷åì, ìàçîâåöüêèì êíÿçåì Êîíðàäîì ³ â³öå-ìàã³ñòðîì Òåâòîí-
ñüêîãî Îðäåíó Áóðãàðäîì ôîí Õîðíõàóçåíîì ïðî ðàçïîä³ë ÿòâÿçüêèõ
çåìåëü, óêëàäåíèé â 1254 ð.2316. Â ðîçïàë áîðîòüáè çà ÿòâÿçüê³ çåìë³ (ó
1253 ð. â³äáóâñÿ îñîáëèâî âäàëèé ³ âåëèêèé ïîõ³ä âîëèíñüêîãî â³éñüêà
íà ÿòâÿã³â, ó 1254--1255 ðð. çà îáðàçíèì âèðàçîì ë³òîïèñöÿ "ÿòâÿçüê³
áîëîòà íàïîâíèëèñü â³éñüêîì"2317) êîðîëü Äàíèëî ââàæàâ íåîáõ³äíèì
âèð³øèòè âñ³ ïðîáëåìè ç³ ñâî¿ìè ãîëîâíèìè ñîþçíèêàìè â ìàéáóòí³é
áîðîòüá³ ç Çîëîòîþ Îðäîþ.
Ó 1259 ð. êîðîë³âíà Ñîô³ÿ Äàíèë³âíà áóëà âèäàíà çà ãðàôà Ãåíð³õà
V Áëàíêåíáóðã-Øâàðöáóðãà2318. Ç öüîãî ÷àñó ïîäàëüø³ êîíòàêòè ç Òåâ-
òîíñüêèì Îðäåíîì â³äáóâàëèñÿ ÷åðåç öå ñ³ìåéñòâî, ïðåäñòàâíèêè ÿêîãî
ïåðåáóâàëè â ÷èñë³ îðäåíñüêî¿ åë³òè2319.
Äàíèëî Ðîìàíîâè÷, ïðèéìàþ÷è êîðîë³âñüêó êîðîíó, çâè÷àéíî, ñïî-
ä³âàâñÿ íà îðãàí³çàö³þ õðåñòîâîãî ïîõîäó ïðîòè ìîíãîë³â. Ïàïà ²íî-
êåíò³é ²V ó 1254 ð. ðîçïîðÿäèâñÿ ïî÷àòè çàêëèê äî õðåñòîâîãî ïîõîäó
ïðîòè ìîíãîë³â â Ïðóñ³¿ ³ Ë³âîí³¿2320. Éîãî íàñòóïíèê ïàïà Îëåêñàíäð
²V, çàéíÿòèé îáîâ'ÿçêîâèì âïðîâàäæåííÿì ëàòèíñüêîãî áîãîñëóæåííÿ,
áåç ðîçóì³ííÿ ïîë³òè÷íî¿ ñèòóàö³¿ ðîçïàëþâàâ ïîë³òè÷í³ íåïîðîçóì³ííÿ
ì³æ Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì ³ êîðîëåì Ëèòâè Ì³íäîâãîì, ï³äòðèìóþ÷è
îñòàííüîãî (äëÿ â÷îðàøíüîãî ÿçè÷íèêà Ì³íäîâãà îñîáëèâîñò³ îáðÿäó
2314 Масан О. Крістбурзький договір 1249 р. С. 74--85.
2315 Preussisches Urkundenbuch / Ed. R.Philippi, A.Seraphim, M.Hein, E.Maschke, H.Koeppen,
K.Conrad. T. 1. Koenigsberg, 1882. № 204. P. 142.
2316 Codex dyplomatycus Poloniae / Ed. L.Ryszczewski, A.Muczkowski. Vol. 3. Varsoviae, 1858. № 30.
2317 Котляр М.Ф. Воєнне мистецтво Давньої Русі. Київ, 2005. С. 334--342.
2318 Balzer O. Genealogia Piastów. Kraków, 1895. S. 345; Baumgarten N. Gènèealoges et marriages oci-
dentaux des Rurikides Russes du X-e au XIII-e siècle // Orientalia Christiana. № 35. Roma, 1927. P.
49; Arhiv für sippenforschung. XVIII jahr. № 6. Görlitz, 1941. P. 19; Isenburg K.W. Stammta eln zur
Geschichte der Europaischen Staaten. T. 1. Marburg, 1953. Taf. 157; Dạbrowski D. Rodowód Romano-
wiczów ksiạżạt halicko-wołyńskich. Poznań--Wrocław, 2002. S. 155--166; Войтович Л. Княжа доба
на Русі: Портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 501.
2319 Масан О. Середньовічна Україна і Німецький Орден. С. 75.
2320 Preussisches Urkundenbuch. Т. 1. № 289. Р. 216--217.

416
íå ìàëè æîäíîãî çíà÷åííÿ)2321. Ëèøå ó ëèïí³ 1258 ð., êîëè âòîðãíåí-
íÿ ìîíãîë³â íå ò³ëüêè ó ãàëèöüêî-âîëèíñüê³ çåìë³, àëå ³ ó ïîëüñüê³ òà
ëèòîâñüê³ çåìë³, ñòàëî ðåàëüí³ñòüþ, ïàïà Îëåêñàíäð IV çíîâó çâåðíóâñÿ
äî Òåâòîíñüêîãî Îðäåíó2322. Ó ãðóäí³ 1259 ð. ïàïà ðåêîìåíäóâàâ Îðäå-
íó áîðîòèñü ç ìîíãîëàìè ðàçîì ç óñ³ìà ïðèêîðäîííèìè õðèñòèÿíñüêè-
ìè äåðæàâàìè2323. Ìîæíà äîïóñêàòè ÿêóñü ðåàëüíó ó÷àñòü íåçíà÷íèõ
îðäåíñüêèõ êîíòèãåíò³â â áîéîâèõ ä³ÿõ (êîðîëü Äàíèëî â î÷³êóâàíí³
ï³äìîãè ïåðåáóâàâ â îêîëèöÿõ Õîëìó â Çàáóææ³2324), áî ïàïà â ñ³÷í³
1260 ð. ïðîãîëîñèâ ï³ä çàõèñòîì ñâÿòîãî ïðåñòîëó é ò³ îðäåíñüê³ çåìë³,
ÿê³ áóäóòü íàäàí³ Îðäåíó ðóñüêèìè êíÿçÿìè. Ó âèïàäêó â³äâîþâàííÿ
Îðäåíîì ó ìîíãîë³â íîâèõ òåðèòîð³é, ¿õ ïðèºäíàííÿ ìîãëî â³äáóòèñÿ
ëèøå çà çãîäîþ íà öå ¿õ êîëèøí³õ õðèñòèÿíñüêèõ âëàñíèê³â2325. Ó òðàâ-
í³ 1260 ð. âñ³ ñèëè Îðäåíó ç ïðèáóëèìè âîëîíòåðàìè áóëè ç³áðàí³ íà
ï³âäåííèõ êîðäîíàõ ï³ä êîìàíäóâàííÿì ìàã³ñòðà Ãàðòìàíà ôîí Ãðóì-
áàõà. ×èñåëüí³ñòü ¿õ áóëà íåâåëèêîþ, àëå âîíè òàê ³ íå ðèçèêíóëè âè-
ñòóïèòè íà ï³äìîãó êîðîëþ Äàíèëó2326. Çóñèëëÿ ïàïè çá³ëüøèòè öå â³é-
ñüêî áóëè ñëàáêèìè. Ó âåðåñí³ 1260 ð. ïàïà îáìåæèâñÿ ïîïåðåäæåííÿì
êîðîëÿ ×åõ³¿ Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà ³ ìàðêãðàôà Áðàíäåíáóðãó ²îãàííà
², âèìàãàþ÷è â³ä íèõ íå çàâàäæàòè áðàòàì æåáðó÷èõ îðäåí³â (ñõîæå,
ùî òàìïë³ºðè ³ ³îàíí³òè òàêîæ ñïîðÿäæàëè ïåâí³ êîíòèãåíòè äëÿ öüîãî
â³éñüêà, à äîì³í³êàíö³ ³ ôðàíöèñêàíö³ çàéíèìàëèñÿ àã³òàö³ºþ) âåðáóâà-
òè âîëîíòåð³â ó Ïðóñ³þ ³ Ë³âîí³þ2327.
Ç³áðàí³ äëÿ ïîõîäó ïðîòè ìîíãîë³â â³éñüêà áóëè êèíåí³ ïðîòè ïðó-
ñ³â, ÿê³ ñêîðèñòàëèñÿ ïðîáëåìàìè Îðäåíó é éîãî ñîþçíèê³â ³ ï³äíÿëè
âåëèêå ïîâñòàííÿ ï³ä êåð³âíèöòâîì Ãåðêóñà Ìàíòàñà, ÿêîìó âäàëîñÿ ó
1260--1264 ðð. íàíåñòè õðåñòîíîñöÿì ðÿä ÷óòòºâèõ ïîðàçîê2328. Ìàëî-
éìîâ³ðíî, ùîáè öå ïîâñòàííÿ, ÿêå ³äåàëüíî ñï³âïàëî çà ÷àñîì ç ïîõîäîì
Áóðóíäàÿ, íå áóëî ³íñï³ðîâàíî çîëîòîîðäèíñüêîþ àãåíòóðîþ. Òèì á³ëü-
øå, ùî ïðóñè íå ìîãëè íå ïîì³òèòè â³éñüêîâèõ ïðèãîòóâàíü Òåâòîí-
ñüêîãî Îðäåíó é áóëè äîáðå îá³çíàí³ ùîäî âîºííîãî ñîþçó îñòàííüîãî ç
ìàçîâåöüêèìè êíÿçÿìè ³ Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì. Óñ³ ¿õ â³éñüêà íàäîâãî
ïîãðóçëè â ö³é áîðîòüá³. Â³ä 1265 ð. âîíè íàâ³òü çìóøåí³ áóëè çâåðòà-
òèñÿ çà äîïîìîãîþ äî í³ìåöüêèõ êíÿç³â -- áðàóíøâåéã-ëþíåáóðçüêîãî
ãåðöîãà Àëüáåðòà ² òà òþðèíãñüêîãî ëàíäãðàôà Ãåíð³õà ²²²2329. Ó 1272 ð.
2321 Паславський І. Коронація Данила Галицького в контексті політичних і церковних відносин
ХІІІ ст. Львів, 2003. С. 80--86.
2322 Preussisches Urkundenbuch. Т. 2. № 61. Р. 55--56.
2323 Ibidem. № 82. P. 73--74.
2324 Войтович Л. Остання еміграція короля Данила Романовича // Науковий вісник Волинського
національного ун-ту імені Лесі Українки. Історичні науки. № 13. Луцьк, 2009. С. 89--96.
2325 Preussisches Urkundenbuch. Т. 2. № 89. Р. 80--81.
2326 Sarnowsky J.  e Teutonic Order confronts Mongols and Turks. P. 258--260.
2327 Preussisches Urkundenbuch. Т. 2. № 111--112. Р. 101--102.
2328 Voigt J., Geschichte Preussens. V. 3. S. 174--175; Schumacher B. geschichte Ost- und Westpreusens.
Wurzburg, 1958. S. 42--43; Bookmann H. Der Deutsche Orden. Zwölf kapitel aus seiner Geschichte.
München, 1981. S. 100--101.
2329 Див.: Sp e h r F. Albrecht I (Hercog von Braunschweig--Luneburg) // Allgemeine Deutsche Biogra-
phie. Leipzig, 1875. Bd. 1. S. 257--261; Carsten F. L.  e Origins of Prussia. Oxford, 1954; Lutz W. R.

417
çàãèíóâ Ãåðêóñ Ìàíòàñ2330 ³ ò³ëüêè ÷åðåç äâà ðîêè ï³ñëÿ éîãî ñìåðò³ õðå-
ñòîíîñöÿì âäàëîñÿ ïðèáîðêàòè ïðóññ³â. Çðîçóì³ëî, ùî çà òàêèõ óìîâ
ïðî äîïîìîãó ¿õ ÷è ñîþçíèõ ¿ì ìàçîâåöüêèõ êíÿç³â éòèñÿ íå ìîãëî.
Äàíèëî Ðîìàíîâè÷, ÿêîãî ìîíãîëè çì³ñòèëè, çìóøåíèé áóâ â³äïðà-
âèòèñÿ ó ñâîþ îñòàííþ åì³ãðàö³þ â Óãîðùèíó ("ѡïàëîó Áîóðàíäàåâîó
ñêàçà åìîó. Äàíèëîâè æå îóáîѩâøîóñѧ ïîáѣæå â Ëѧõû, à èç Ëѧõîâú
ïîáѣæå âî Îóãðû"2331), äå ïðîáóâ àæ äî ï³çäíüî¿ îñåí³ 1262 ð.2332, êîëè
ñòàëî â³äîìî ïðî â³éíó Áåðêå ç Õóëàãó çà Àçåðáàéäæàí. ² áóëè ñïîä³-
âàííÿ, ùî öÿ â³éíà çàòÿãíåòüñÿ íàäîâãî, ÿêùî ³ íå ïðèâåäå äî ðîçâàëó
Ìîíãîëüñüêî¿ ³ìïåð³¿.
Ñòàðøèé ñèí êîðîëÿ Äàíèëà Ëåâ Äàíèëîâè÷ ó ñâî¿é ïîëèòèö³ çìó-
øåíèé áóâ îð³ºíòóâàòèñÿ á³ëüøå íà ñîþç ç ïîòóæíèì ïðè÷îðíîìîð-
ñüêèì óëóñáåêîì Íîãàºì2333. Öå äîçâîëÿëî éîìó â ïîòð³áí³ ìîìåíòè
âèêîðèñòîâóâàòè ìîíãîëüñüê³ â³éñüêà. Àëå ïðè òîìó â³í çáåð³ãàâ ñîþçí³
â³äíîñèíè ç Òåâòîíñüêèì Îðäåíîì. Íå âèïàäêîâî íàïåðåäîäí³ éîãî ÷åð-
ãîâîãî ñï³ëüíîãî ç ìîíãîëàìè ïîõîäó â Ïîëüùó ïðîòè Ëºøêà ×îðíîãî
ó 1286 ð. Òåâòîíñüêèé Îðäåí íàâ³òü âèâ³â ñâî¿ ãàðí³çîíè ç ÷îòèðüîõ
çàìê³â íà ï³âäåííîìó êîðäîí³2334, äåìîíñòðóþ÷è ñâ³é íåéòðàë³òåò.
Ï³ñëÿ çàãèáåë³ Íîãàÿ ó 1300 ð., ñêîðèñòàâøèñü áîðîòüáîþ Òîêòè ç
éîãî íàùàäêàìè, Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêà äåðæàâà çâ³ëüíèëàñÿ â³ä îðäèí-
ñüêî¿ îï³êè, ùî â³äáèëîñÿ â ïðèéíÿòò³ Þð³ºì Ëüâîâè÷åì êîðîë³âñüêîãî
òèòóëó ³ óòâîðåíí³ îêðåìî¿ Ãàëèöüêî¿ ìèòðîïîë³¿, ÿêà îá'ºäíàëà ºïàð-
õ³¿ íà òåðèòîð³ÿõ, íåçàëåæíèõ â³ä Îðäè2335. Òåïåð, áóäó÷è ùå á³ëüø
çàö³êàâëåíèìè ó ïîñòàâêàõ çáðî¿ òà ñòðàòåã³÷íî¿ ñèðîâèíè (ñòàëüíèõ
çàãîòîâîê-øòàá, ïðèäàòíèõ äëÿ âèãîòîâëåííÿ ìå÷³â), ãàëèöüêî-âîëèí-
ñüê³ êíÿç³ íàìàãàëèñÿ ï³äòðèìóâàòè äðóæí³ êîíòàêòè ç Îðäåíîì ³ ï³ä-
êðåñëþâàëè ó ñâî¿õ ãðàìîòàõ, ùî âîíè çàõèùàþòü õðèñòèÿíñüê³ êðà¿íè
Heinrich der Erlauchte. Erlangen, 1977; Gorski K. Zakon krzyzacki a powstanie państwa pruskiego.
Wrocław, 1977; Christiansen E.  e Northern Crusades.  e Baltic and the Catholic Frontiers. Lon-
don, 1980; Biskup M., Labuda G. Dzieje Zakonu krzyzackiego w Prusach. Gdańsk, 1988; Schneidmül-
ler B. Die Welfen: Herrscha und Erinnerung (819--1252). Stuttgart, 2000; Кулаков В. Н. История
Пруссии до 1283. Москва, 2003.
2330 Див. коментар: Petras Dusburgietis. Prasijos zemes kronika / Par R. Batura. Vilnius, 1985. P. 392.
2331 Ипатьевская летопись. Стб. 850.
2332 Войтович Л. Остання еміграція короля Данила Романовича // Науковий вісник Волинського
національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. № 13. Луцьк, 2009. С. 89--96.
2333 Войтович Л. Штрихи до портрету князя Лева Даниловича // Україна в Центрально-Східній
Європі (з найдавніших часів до ХVIII ст.). Вип. 5. Київ, 2005. С.143--156; Його ж. Князь Лев
Данилович -- полководець і політик // Confraternitas. Ювілейний збірник на пошану Ярослава
Ісаєвича [Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип.15]. Львів,
2006-2007. С.115--124; Його ж. Улус Ногая і Галицько-Волинське князівство // Україна -- Монго-
лія: 800 років у контексті історії. Київ, 2008. С. 71--78.
2334 Annalista  orunensis // Scriptores rerum Prussicarum. T. 3. Leipzig,1868. P. 62.
2335 Войтович Л. Юрiй Львович та його полiтика // Галичина i Волинь в добу середньовiччя. До
800-рiччя з дня народження Данила Галицького. Вип. 3. Львiв, 2001. С. 70--78; Його ж. Коро-
лівство Русі: реальність і міфи // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 7. Дрогобич, 2003.
С. 63--71; Його ж. Королівство Русі: факти і міфи // Дрогичинъ 1253. Матеріали міжнародної
наукової конференції з нагоди 755--ї річниці коронації Данила Романовича. Івано-Франківськ,
2008. С. 4--17.

418
³, â ïåðøó ÷åðãó, Òåâòîíñüêèé Îðäåí â³ä îðäèíö³â. Òàê, ó ãðàìîò³ êíÿ-
ç³â Àíäð³ÿ òà Ëåâà Þð³éîâè÷³â â³ä 9 ñåðïíÿ 1316 ð. âåëèêîìó ìàã³-
ñòðó Êàðëîâ³ Òð³ðñüêîìó ïðî â³äíîâëåííÿ ðàí³øå ï³äïèñàíèõ óãîä ïðî
äðóæáó2336 ï³äêðåñëþâàâñÿ ñàìå íàä³éíèé çàõèñò îðäåíñüêèõ çåìåëü â³ä
òàòàð ãàëèöüêî-âîëèíñüêèìè êíÿçÿìè2337. Ãðàìîòà áóëà âèäàíà íà ïðî-
õàííÿ ïëåì³ííèêà ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ êíÿç³â ãðàôà Ç³ãõàðäà Øâàðö-
áóðãà, ÿêèé ó 1289--1330 ðð. áóâ êîìòóðîì Îðäåíó. Ìàò³ð'þ éîãî áóëà
âæå çãàäóâàíà Ñîô³ÿ, äî÷êà êîðîëÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à2338.
Îêðåìîþ ãðàìîòîþ â³ä 27 ñåðïíÿ 1320 ð. êíÿçü Àíäð³é Þð³éîâè÷
äîçâîëèâ òîðóíüñüêèì êóïöÿì â³ëüíèé â'¿çä â ñâî¿ çåìë³, áåçìèòíó òîð-
ã³âëþ ³ ïîâåðíåííÿ çáèòê³â ³ êðèâä ç áîêó ñâî¿õ ì³í³ñòåð³àë³â ó ïî-
äâ³éíîìó ðîçì³ð³, ÿê "çà ÷àñ³â íàøîãî áëàæåííî¿ ïàì'ÿò³ áàòüêà"2339.
Ó ãðàìîò³, âèäàí³é â òîé æå äåíü äëÿ êðàê³âñüêèõ êóïö³â, áóëè âæå
ïåðåäáà÷åí³ òîðãîâåëüí³ ìèòà2340 (ïîëüñüê³ êóïö³ íå òîðãóâàëè òàêèìè
ñòðàòåã³÷íî âàæëèâèìè òîâàðàìè ÿê ñèðîâèíà äëÿ âèðîáíèöòâà çáðî¿ ³
âëàñíå çáðîÿ).
Êíÿçü Áîëåñëàâ-Þð³é Òðîéäåíîâè÷ ó æîâòí³ 1325 ð. ó ñâî¿é ãðàìî-
ò³ îá³öÿâ âåëèêîìó ìàã³ñòðîâ³ Âåðåíãåðîâ³ â³ðí³ñòü òðàäèö³ÿì äðóæáè
÷àñ³â Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, Ëüâà Äàíèëîâè÷à òà Þð³ÿ Ëüâîâè÷à2341. 9 áå-
ðåçíÿ 1327 ð., çíîâó íà ïðîõàííÿ ðîäè÷à êîìòóðà Ç³ãõàðäà Øâàðöáóð-
ãà, ãàëèöüêî-âîëèíñüêèé êíÿçü ïðîëîíãóº óãîäó ç Îðäåíîì ïðî äðóæáó,
ãàðàíòóþ÷è ïðè öüîìó çàõèñò â³ä òàòàð2342.
Â óìîâàõ óãîðñüêî-ïîëüñüêîãî çáëèæåííÿ, âáà÷àþ÷è â íüîìó ÿâíó
çàãðîçó, êíÿçü Áîëåñëàâ-Þð³é Òðîéäåíîâè÷ âñå á³ëüøå çáëèæóâàâñÿ ç
Ëèòâîþ òà Îðäåíîì, ÿê³ ñòàëè éîãî îñíîâíèìè ïîë³òè÷íèìè ñîþçíè-
êàìè. Îáðàç â³ðíîãî ïîëüñüêîãî ñàòåë³òà, ÿêèé í³áè-òî îô³ö³éíî îãîëî-
ñèâ ñâî¿ì ñïàäêîºìöåì ïîëüñüêîãî êîðîëÿ Êàçèìèðà ²²², ÿêèé ñòâîðèëà
ì³æâîºííà ïîëüñüêà ³ñòîð³îãðàô³ÿ, íå ï³äêð³ïëåíèé æîäíèìè äæåðåëà-
ìè2343. Ïåðåäîâñ³ì, ñàì ïîëüñüêèé êîðîëü Êàçèìèð III íiäå íå ïîñèëàâñÿ
2336 Купчинський О. Акти та документи. С.145--152. "...Cum int(er) honorabiles viros, vestros pr[a]
edecessores mag(ist)r(u)m atq(ue) fraters Prussi[a]e ex una p(ar)te, n(ost)rosq(ue) serenissimos pro-
genitors ex altera, dil(e)ct(s)onis insignia ac mutu[a]e promot(i)onis b(e)n(e) cia vigueru(n)t, delec-
tate et nos vobiscum eodem caritatis vinc[u]lo uniri ac sinc(er)a amicitia f[o]ederari" (...Оскільки
між шанованими мужами, вашими попередниками -- магістром і братами пруськими, з одного
боку, і нашими найяснішими предками -- з другого, процвітали вияви люб'язності та добро-
дійства взаємного сприяння, тому і нам відрадно з вами єднатися цим зв'язком прихильності
та щирої дружби.
2337 "... C[a}eterum terras vestras  deliter pr[a]emunire curabum(us) pr[a]e Tataris, dum(m)odo nobis
constiterit, et ab hostili quolibet invasore" (...Будемо, врешті, старатися надійно захистити ваші
землі від татар і від будь-якого іншого ворожого нападника, як тільки це нам випаде).
2338 Семенов И.С. Христианские династии Европы. Москва, 2002. С. 465.
2339 Купчинський О. Акти та документи. С.152--158: "...qu(a)e t(em)p(or)e p(at)ris n(os)tri felicis
memori(a)e..."
2340 Там само. С. 158--161.
2341 Там само. С. 167--170. "... rex Daniel seu Leo n(oste)r avatus, aut Geordius n(oste)r..."
2342 Там само. С. 170--173.
2343 Dąbrowski J. Ostatnie lata Ludwika Wielkiego. Kraków, 1918. S. 111--112; Włodarski B. Polska i
Ruś, 1194--1340. Warszawa, 1966. S. 287--289; Dowiat J. Polska -- państwiem średniowiecznej Europy.
Warszawa, 1968. S. 323; Wyrozumski J. Historia Polski do 1505 r. Warszawa, 1973. S. 227.

419
íà öþ óãîäó, ÿêà íiáèòî çðîáèëà éîãî ëåãiòèìíèì ñïàäêîºìöåì ãàëèöü-
êî-âîëèíñüêîãî ïðåñòîëó. À äæåðåëà, ÿê³ çáåðåãëèñÿ, íàâïàêè, äîçâî-
ëÿþòü ñòâåðäæóâàòè ïðîòèëåæíå. Ï³äòâåðäæåííÿ ñîþçó ç Òåâòîíñüêèì
Îðäåíîì â³ä 11 ëþòîãî 1334 ð. Áîëåñëàâ-Þð³é ìàëî ÿâíó àíòèïîëüñüêó
ñïðÿìîâàí³ñòü2344. À íåâäîâç³ 20 æîâòíÿ 1335 ð êíÿçü Áîëåñëàâ-Þðèé
Òðîéäåíîâè÷ ïîñï³øèâ çíîâó ï³äòâåðäèòè ñîþç ç âåëèêèì ìàã³ñòðîì Òå-
îäîð³êîì ôîí Àëüäåíáóðãîì íà "â³÷í³ ÷àñè"2345. Ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî
êíÿç³ ï³äøòîâõóâàëè äî àêòèâíèõ ä³é ñàìå ïîëüñüêî-óãîðñüê³ ïåðåãîâî-
ðè ó Âèøåãðàä³. Ó 1337 ð. â³í ðàçîì ç îðäèíöÿìè íàïàâ íà Ëþáë³íñüêó
çåìëþ ³ 12 äí³â òðèìàâ Ëþáë³í â îáëîç³, ÿêà áóëà çíÿòà ò³ëüêè ÷åðåç
çàãèáåëü âîæäÿ ñîþçíèõ òàòàð2346.
Ó â³äïîâ³äü ïîëüñüêà ñòîðîíà ñïî÷àòêó ïðîáóâàëà ï³äòðèìàòè ïðå-
òåíç³¿ äîáæèíñüêîãî êíÿçÿ Âëàäèñëàâà Çåìîâèòîâè÷à, ñèíà äîáæèí-
ñüêîãî êíÿçÿ Çåìîâèòà ² òà Àíàñòàñ³¿ Ëüâ³âíè, ÿê ïðîòèâàãó Áîëåñëàâó-
Þð³þ Òðîéäåíîâè÷ó2347. À äàë³ áóëè âèêîðèñòàí³ ïåâí³ áîÿðñüê³ êîëà,
ÿê³ îðãàí³çóâàëè çìîâó, ÿêà çàê³í÷èëàñÿ îòðóºííÿì êíÿçÿ ó 1340 ð.,
ïðè÷îìó ÿê ïîëüñüê³, òàê ³ óãîðñüê³ â³éñüêà âèÿâèëèñÿ ãîòîâèìè äî òà-
êîãî ðîçâèòêó ïîä³é ³ â³äðàçó æ âòîðãíóëèñÿ ó çåìë³ Ãàëèöüêî-Âîëèí-
ñüêî¿ äåðæàâè. Öå òàêîæ ïåâíîþ ì³ðîþ ïîÿñíþº ïðè÷èíè, ÿê³ çà íîâèõ
îáñòàâèí ï³äøòîâõóâàëè ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ äî ïðÿìîãî â³é-
ñüêîâîãî ñîþçó ç Îðäåíîì. Â óìîâàõ áîðîòüáè çà ñïàäùèíó Ðîìàíîâè÷³â,
ÿêà ðîçãîðíóëàñÿ ï³ñëÿ 1340 ð., ñîþç ç Îðäåíîì ñòàâ ùå á³ëüø âàæ-
ëèâèì ÿê ó â³éñüêîâîìó, òàê ³ â ïîë³òè÷íîìó ïëàí³. Òîìó â³äðàçó æ
ï³ñëÿ âèò³ñíåííÿ ïîëüñüêèõ â³éñüê ç òåðèòîðè¿ êíÿç³âñòâà ³ ï³äïèñàííÿ
ïåðåìèð'ÿ ç êîðîëåì Êàçèìèðîì III "ñòàðîñòà çåìë³ Ðóñ³" Äìèòð³é
Äåäüêî, ë³äåð ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà ³ íàì³ñíèê êíÿçÿ Ëþáàðòà-Äìèòðà
Ãåäèì³íîâè÷à, â ê³íö³ âåñíè 1341 ã. âèäàâ ãðàìîòó äëÿ òîðóíüñüêèõ
êóïö³â, çàïðîøóþ÷è ¿õ â³äíîâèòè ïåðåðâàíó â³éíîþ òîðã³âëþ2348. Ìàé-
æå â òîé æå ÷àñ ñõîæ³ ãàðàíò³¿ áåçïåêè äàëè ñâîºþ ãðàìîòîþ òîðóíüñü-
êèì êóïöÿì ³ êíÿç³ Ëþáàðò-Äìèòðî òà Êåéñòóò Ãåäèìèíîâè÷³2349.
Íå ò³ëüêè çáðîÿ, àëå é ³íø³ â³éñüêîâî-òåõí³÷í³ íîâèíêè, ÿê³ ç'ÿâ-
ëÿëèñÿ â Îðäåí³, âïðîâàäæóâàëèñÿ ó ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ çåìëÿõ. Ó ïåð-
øó ÷åðãó öå ñòîñóºòüñÿ â³éñüêîâîãî çîä÷åñòâà, çîêðåìà çàìêó Ëþáàðòà
2344 Купчинський О. Акти та документи. С. 174--180: "...Ver(um) etiam nos, ut obululantium seu
latrantiu(m) et minus iuste detrahentiu(m) c(on)dictatul memo(r)at[a]e unionis, qui concurrimus,
veritati referu(n)t, ora c(on)cludamus et obstruamus pr(a)etacia teno(r)e p(raese)ntium litte(er)
ar(um), dignu(m) dixumus renova(re), ut v[u]ltum et intuitum assumendo novitatis exultant ac l)a)
etentum maiori pr(a)efulcimine  (r)mitatis." ("...Ми ж, щоб закрити рот наклепникам і брехунам
і тим, що несправедливо шкодять умовам згаданого союзу, вважаємо за гідне, дбаючи про
правду, відновити [нашу угоду] даним документом, щоб, набувши нового виразу та вигляду,
вона втішилася більшою силою та обґрунтованістю").
2345 Купчинський О. Акти та документи. С. 180--187.
2346 Historiae Hungaricae Fontes Domenici / Ed. M.Florianus. V. 3. Lipsiae, 1884. P. 128.
2347 Кордуба М. Болеслав-Юрій ІІ. Останній самостійний володар Галицько-Волинської держави.
С. 19--20; Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович. Ескіз портрета // Княжа доба: іс-
торія і культура. Вип. 5. Львів, 2011. С. 209--220.
2348 Купчинський О. Акти та документи. С. 194--200.
2349 Там само. С. 200--204.

420
â Ëóöüêó, ïîøèðåííÿ âåæ-äîíæîí³â â ³íøèõ ôîðòåöÿõ2350. Âæå ï³çí³øå,
ñîþçó ç Òåâòîíñüêèì Îðäåíîì ïðîòè Ïîëüù³ áóäå äîòðèìóâàòèñÿ âåëè-
êèé êíÿçü ëèòîâñüêèé Ñâèäðèãàéëî Îëüãåðäîâè÷, ÿêèé îñòàíí³ ðîêè
ñâîãî ïàíóâàííÿ ïðîâ³â ó Ëóöüêó, áóäó÷è ôàêòè÷íèì âîëîäàðåì Âîëèí³
(1434--1452).
Àâñòð³éñüêà ñïàäùèíà. ²ñòîðèêè äàâíî çâåðíóëè óâàãó íà òå, ùî
îêðåì³ âèñòóïè Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ïðîòè óãîðñüêîãî êîðîëÿ ó 1230-õ ðð.
çá³ãàþòüñÿ ç àíàëîã³÷íèìè ä³ÿìè àâñòð³éñüêîãî ãåðöîãà Ôð³äð³õà ²²
Ñâàðëèâîãî. Öå çáëèæåííÿ àâñòð³éñüêèõ Áàáåíáåðã³â ç ãàëèöüêèìè Ðî-
ìàíîâè÷àìè íå áóëî âèïàäêîâèì. Àâñòð³éñüêèé ãåðöîã Ëåîïîëüä V² ôîí
Áàáåíáåðã áóâ îäðóæåíèé ç Ôåîäîðîþ Àíãåë³íîþ, äî÷êîþ â³çàíò³éñüêî-
ãî âàñèëåâñà ²ñààêà ²² Àíãåëà àáî, ðàäøå, éîãî ïëåì³ííèöåþ, äî÷êîþ
ìîëîäøîãî áðàòà ²îàíà2351. Òîáòî ìàòè ãåðöîãà Ôð³äð³õà ²² Áàáåíáåðãà,
ÿê ³ ¿¿ ñåñòðà ªôðîñèí³ÿ2352 -- äðóãà äðóæèíà Ðîìàíà, òðèâàëèé ÷àñ áóëà
ðåãåíòøåþ ³ âèçíà÷àëà ïîë³òèêó Àâñòð³¿. Îáèäâ³ æ³íêè ñïðèÿëè çáëè-
æåííþ ñâî¿õ ïîë³òè÷íèõ ³íòåðåñ³â. Òîìó é àâñòðî-óãîðñüê³ â³éíè ñï³â-
ïàäàþòü ç çàãîñòðåííÿì ñòîñóíê³â Ðîìàíîâè÷³â ç Óãîðùèíîþ. Ôð³äð³õ
²² òà Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ áóëè äâîþð³äíèìè áðàòàìè. Êð³ì ïîë³òè÷íèõ
âèãîä â ñîþç³, íå îñòàííþ ðîëü â³ä³ãðàâàëè ³ ðîäèíí³ çâ'ÿçêè2353. Îáè-
äâ³ ñòîðîíè óçãîäæóâàëè ñâî¿ ä³¿ ñòîñîâíî óãîðñüêîãî êîðîëÿ Áåëè IV.
Ñèòóàö³ÿ íåñïîä³âàíî çì³íèëàñÿ ó 1236 ð. Ãåðöîã Ôð³äð³õ ²² âñòó-
ïèâ â êîíôë³êò ç ìàò³ð'þ, ÿêà íàìàãàëàñÿ ³ äàë³ ñïðÿìîâóâàòè éîãî
ïîë³òèêó. Âðåøò³ êîëèøíÿ ðåãåíòøà áóëà âèãíàíà ñèíîì ³ äëÿ çàõèñòó
çâåðíóëàñÿ äî ³ìïåðàòîðà Ôð³äð³õà ²² Ãîãåíøòàóôåíà. Ìîæíà íå ñóì-
í³âàòèñÿ, ùî ãåðöîãèíÿ ç â³äïîâ³äíèì ïîñëàííÿì çâåðíóëàñÿ ³ äî ñâîº¿
ñåñòðè ªôðîñèí³¿-Àííè, ìàòåð³ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, ÿêà é â ìîíàñòèð³
çáåð³ãàëà âïëèâ íà ñèíà. Áî, ÿê âñòàíîâèâ Î.Ìàéîðîâ, â íàçð³âàþ÷îìó
êîíôë³êò³ Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ â³äìîâèâñÿ ï³äòðèìàòè ãåðöîãà Ôð³äð³-
õà ²², çà ùî îòðèìàâ â³ä ³ìïåðàòîðà 500 ìàðîê ñð³áëîì ÿê êîìïåíñàö³þ
çà ïîõ³ä â Àâñòð³þ. Íà äóìêó ðîñ³éñüêîãî â÷åíîãî, Äàíèëî Ðîìàíîâè÷,
ï³ñëÿ ïîøóê³â êîíòàêò³â ç ³ìïåðàòîðîì ó 1235 ð., áóâ ïðèñóòí³ì íà
ç'¿çä³ ó Â³äí³ ó 1237 ð., äå é îòðèìàâ êîðîë³âñüêó êîðîíó â³ä Ôð³äð³-
õà ²² Ãîãåíøòàóôåíà2354. Öÿ ã³ïîòåçà çàëèøàºòüñÿ â³äêðèòîþ, àëå
ìîæíà íå ñóìí³âàòèñÿ, ùî çì³íà ñòîñóíê³â ç àâñòð³éñüêèì ãåðöîãîì
âïëèíóëà íà ïîçèö³þ óãîðñüêîãî êîðîëÿ, ÿêèé ïðèçóïèíèâ ï³äòðèìêó
2350 Терський С. Луческ Х -- XV ст. Львів, 2006; Його ж. Княже місто Володимир. Львів, 2010.
2351  iele A. Erzhälende genealogische Stammtafeln zur europäischen Geschichte. Bd. 1. Frankfurt-
am-Main, 1993. Taf. 116, 204; Schwennike D. Europäische Stammtafeln: Stammtafeln zur Geschichte
der Europäischen Staaten. Neue Folge. Bd. I.1. Frankfurt-am-Main, 1998. Taf. 39, 85; Scheibelreiter G.
Die Babenberger. Wien--Köln--Weimar, 2010. S. 278; Войтович Л. Союз Галицьких Романовичів
з Австрією та Чехією у ХІІІ ст. // Проблеми слов'янознавства. Вип. 56. Львів, 2006. С. 263--273.
2352 Див.: Майоров А. О происхождении второй жены Романа Мстиславича: дочь императора
Исаака II в Галицко-Волынской Руси // Карпати: людина, етнос, цивілізація. Вип. 2. Івано-
Франківськ, 2010. С. 41--51.
2353 Войтович Л. Союз Галицьких Романовичів з Австрією та Чехією у ХІІІ ст. // Проблеми
слов'янознавства. Вип. 56. 2006. С. 263--273.
2354 Майоров А. В. Даниил Галицкий и Фридрих Воинственный: русско-австрийские отношения
середины ХIII века // Вопросы истории. 2011. № 7. С. 32--52.

421
ïðåòåíäåíòà Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à.
Ãåðöîã Ôð³äð³õ ²² Ñâàðëèâèé çàãèíóâ ó áèòâ³ ç óãîðñüêèì â³éñüêîì
íà ð.Ëåéòå 15 ÷åðâíÿ 1246 ð. â³ä ðóêè "êîðîëÿ Ðóñ³", ÿêèé áðàâ ó÷àñòü
ó ö³é áèòâ³2355. Ïîëåì³êà íàâêîëî ö³º¿ ïðîáëåìè ðîçãëÿíóòà ó òðåòüî-
ìó ðîçä³ë³ ö³º¿ ïðàö³. Ñìåðòü Ôð³äð³õà ²² Áàáåíáåðãà â³äêðèëà ïðîáëå-
ìó Àâñòð³éñüêî¿ ñïàäùèíè. Íà ï³äñòàâ³ Privilegium minus, äàðîâàíîãî
ãåðöîãó Ãåíð³õó ²² ßçîìèðãîòó ³ìïåðàòîðîì Ôð³äð³õîì ² Áàðáàðîñîþ,
ó ðîäèí³ Áàáåíáåðã³â óñïàäêóâàííÿ ïðåñòîëó â³äáóâàëîñÿ ïî ìå÷ó ³ ïî
êóæåëþ2356. Òîìó ïî ñìåðò³ Ôð³äð³õà ²² àâñòð³éñüêèé ïðåñòîë çàéíÿâ
ïðèíö Âëàäèñëàâ, ñèí ÷åñüêîãî êîðîëÿ Âàöëàâà (1228--1253), îäðóæå-
íèé ç ïëåì³ííèöåþ ãåðöîãà -- Ãåðòðóäîþ. ×åñüêèé ïðèíö íà àâñòð³é-
ñüêîìó ïðåñòîë³, çâè÷àéíî, çîâñ³ì íå âëàøòîâóâàâ Àðïàä³â. Àëå éîãî
ðàííÿ ñìåðòü (3 ñ³÷íÿ 1247 ð.) çíîâó çàëèøèëà öþ ïðîáëåìó â³äêðèòîþ.
Ïàïà ðèìñüêèé ²íîêåíò³é IV âèñóíóâ ïðåòåíäåíòîì áàäåíñüêîãî ìàðê-
ãðàôà Ãåðìàíà V Öåð³íãåíà, ÿêèé ñòàâ äðóãèì ÷îëîâ³êîì Ãåðòðóäè.
Ãåðìàí ïîìåð 4 æîâòíÿ 1250 ð. ³ çíîâó âèíèêëà ïðîáëåìà Àâñòð³éñüêî¿
ñïàäùèíè.
×åñüêèé êîðîëü Âàöëàâ ²², îäðóæèâøè 12 ëþòîãî 1252 ð. ñâîãî
ñèíà ìàðêãðàôà ìîðàâñüêîãî Ïøåìèñëà Îòòîêàðà ³ç çíà÷íî ñòàðøîþ
çà íüîãî ñåñòðîþ Ôð³äð³õà ²² -- Ìàðãàðèòîþ, âäîâîþ í³ìåöüêîãî êîðîëÿ
Ãåíð³õà VII Ãîãåíøòàóôåíà2357, çàäåêëàðóâàâ ïðåòåíç³¿ Ïøåìèñë³ä³â íà
àâñòð³éñüêèé ïðåñòîë. Ùîá çàïîá³ãòè öèì ïëàíàì, óãîðñüêèé êîðîëü
Áåëà IV, äî ÿêîãî çâåðíóëàñÿ äëÿ çàõèñòó ñâî¿õ ïðàâ ãåðöîãèíÿ Ãåðòðó-
äà ôîí Áàáåíáåðã, çóñòð³âñÿ íà ç'¿çä³ ó Ïîæîí³ (Áðàòèñëàâ³) ç Äàíèëîì
Ðîìàíîâè÷åì2358.
Óãîðñüêèé êîðîëü íå ìàâ ñèíà, ÿêîãî ìîæíà áóëî áè îäðóæè-
òè ç Ãåðòðóäîþ, ëåã³òèì³çóâàâøè òàêèì ÷èíîì ïåðåõ³ä äî íüîãî
Àâñòð³éñüêîãî ãåðöîãñòâà. Ñèòóàö³ÿ óñêëàäíþâàëàñÿ õàîñîì â ³ìïåð³¿,
êîëè â³äëó÷åíèé â³ä öåðêâè ³ìïåðàòîð Ôð³äð³õ ²² âòðàòèâ ðåàëüíó âëà-
äó çà ìåæàìè äàëåêîãî Ñèöèë³éñüêîãî êîðîë³âñòâà. Çà òàêî¿ ñèòóàö³¿
óãîðñüêèé êîðîëü ãîòîâèé áóâ ïîñàäèòè íà àâñòð³éñüêèé ïðåñòîë ñèíà
ñâîãî ñâàòà Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à. Îäðóæåííÿ êíÿçÿ Ðîìàíà ç Ãåðòðóäîþ
ðîáèëî éîãî ëåã³òèìíèì ãåðöîãîì, ïðåòåíç³¿ ÿêîãî ìîãëè ï³äòðèìàòè
îá'ºäíàí³ óãîðñüêî-ðóñüêî-ïîëüñüê³ â³éñüêà (êîðîëü ðîçðàõîâóâàâ íà
äâîõ ïîëüñüêèõ çÿò³â). Ñòàâøè ãåðöîãîì, Ðîìàí, íîâ³ âîëîä³ííÿ ÿêî-
ãî â³ää³ëÿëèñÿ óãîðñüêèìè çåìëÿìè â³ä Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè,
ìóñèâ áè îð³ºíòóâàòèñÿ íà Óãîðùèíó, à çà äîïîìîãó ïåðåäàâ áè Áåë³ IV
2355 Annales Msllicensium continuation Sancrucensis tertia / Ed. W.Wattenbach // Monumenta Ger-
maniae Historica. Scriptores. T. 9. Hannoverae, 1851. P. 559; Annales sancti Rudberti Salisburgenses
a. 1-1286 / Ed. W.Wattenbach // Іdem. Р. 789; Annales Waldemarianis / Ed. G.Waitz // Idem. T. 29.
Hannoverae, 1892. P. 179.
2356 Див.: Herrich A. Privilegium minus. Das stau sche Kaisertum und die Babenberg in Osterreich.
Wien, 1972. 2 Au . Wien, 1976; Zöllner E. Das Privilegium minus und seine Nachfolgebestimmungen
in genealogischer Sicht // Mittellungen des Instituts für Osterreichische Gaschichtsforschung. Bd. 86.
Wien, 1978. S. 1--26.
2357 Войтович Л., Целуйко О. Правлячі династії Європи. Біла Церква, 2008. С. 38, 326.
2358 Ипатьевская летопись. Стб. 814.

422
ãåðöîãñòâî Øòèð³þ. Çðîçóì³ëî,
ùî óòâåðäæåííÿ ÷åñüêîãî ïðèí-
öà â Àâñòð³¿ áóëî íåáàæàíèì
äëÿ óãîðñüêîãî êîðîëÿ ³ çàãðî-
æóâàëî éîãî ³íòåðåñàì. Øëþá
Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à ç Ãåðòðó-
äîþ Áàáåíáåðã â³äáóâñÿ ï³ñëÿ
ïîæîíüñüêî¿ çóñòð³÷³ ó 1252 ð.
â òîìó æ ñàìîìó çàìêó Ãàéí-
áóðç³, äå ïåðåä öèì â³í÷àëèñÿ
Ïøåìèñë Îòòîêàð ç Ìàðãàðè-
òîþ Áàáåíáåðã2359.
Ùå Âîëîäèìèð Ïàøóòî
çâåðíóâ óâàãó íà ðîçóì³ííÿ
ë³òîïèñöåì âàæëèâîñò³ ö³º¿ â³-
éíè2360. Ìèêîëà Êîòëÿð, â ö³ëî-
ìó íåãàòèâíî îö³íþþ÷è áîðîòü-
áó çà ñïàäùèíó Áàáåíáåðã³â òà
¿¿ íàñë³äêè, ñòâåðäæóâàâ, ùî ó
Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à áóëè íàì³-
ðè ñòâîðèòè ñï³ëüíó ðóñüêî-àâ-
ñòð³éñüêó äåðæàâó2361. Ñë³äîì
çà ²âàíîì Êðèï'ÿêåâè÷åì, ÿêèé
äîïóñêàâ, ùî Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ "çàõîïèâñÿ ïëàíîì ïîñàäèòè îäíîãî ³ç
ñèí³â íà àâñòð³éñüêîìó ïðåñòîë³, ùîá â ÷àñ çàãðîçè â³ä îðäèíö³â ìàòè
òóò ðåçåðâ äëÿ êíÿç³âñüêî¿ ñ³ì'¿"2362, íà îðäèíñüê³ ìîòèâè çì³í ó ïîë³òè-
ö³ ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ âêàçóâàâ ïîëüñüêèé äîñë³äíèê Ìàð³óø
Áàðòí³öêèé2363. Äàð³óøåì Äîìáðîâñüêèì áóëà âèñóíåíà âåðñ³ÿ âèìó-
øåíî¿ ó÷àñò³ â öèõ ïîä³ÿõ ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ ï³ä âïëèâîì ³ â
³íòåðåñàõ óãîðñüêîãî êîðîëÿ Áåëè IV2364.
Ùî æ çìóñèëî Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ââ'ÿçàòèñÿ ó áîðîòüáó çà Àâ-
ñòð³éñüêó ñïàäùèíó â ðîçïàë ïåðåãîâîð³â ç ðèìñüêèì ïàïîþ, ôîðìó-
âàííÿ àíòèîðäèíñüêî¿ êîàë³ö³¿ òà ïðîâåäåííÿ â³éñüêîâî¿ ðåôîðìè? Ïðè
âñ³é çàïàëüíîñò³ ñâîãî õàðàêòåðó, ÿêà îñîáëèâî ïðîÿâëÿëàñÿ ï³ä ÷àñ
áèòâ, íàçâàòè öüîãî êíÿçÿ àâàíòþðèñòîì â ïîë³òèö³ íå ìîæíà. Íà-
ïåâíî, âñå-òàêè ³íòåðåñè Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ³ Áåëè IV â àâñòð³éñüêî-
ìó ïèòàíí³ çá³ãàëèñÿ. Óòâåðäæåííÿ ñèíà â ñàìîìó ñåðö³ ªâðîïè ùå
2359 Continuatio Sancrucensis II / Ed. W. Wattenbach // Monumenta Germaniae Historica. Scriptores.
T.9. Hannoverae, 1925. P. 643; Paltrami seu Vatzonis consulis Vienensis chronicon Austriacarum /
Ed. H. Pez // Scriptores Rerum Austriacarum veteres ac genuini. T. 1. Lipsiae, 1721. Col. 714.
2360 Пашуто В. Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. Москва, 1950. С. 258.
2361 Котляр Н. Ф. Дипломатия Южной Руси. Санкт-Петербург, 2003. С. 140.
2362 Крип'якевич І. Галицько-Волинське князівство. Львів, 1999. С. 117.
2363 Bartnicki M. Polityka zagraniczna księcia Daniela Halickiego w latach 1217--1264. Lublin, 2005.
S. 188--189.
2364 Dąbrowski D. Stosunki pomiędzy Romanowiczami a królem Węgier Belą IV i niektórymi książętami
polskimi w latach 1235-1240 // Княжа доба: історія і культура. Вип. 1. Львів. 2007. C. 83--87.
Гертруда фон Бабенберг (1226--1288)
(Кодекс Ладислава Сунтхайма, 1490.
Монастир у Клостернюбурзі)

423
ò³ñí³øå çáëèæàëî Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ç ºâðîïåéñüêèìè âîëîäàðÿìè,
ÿêèõ â³í õîò³â çàëó÷èòè äî áîðîòüáè ç ìîíãîëàìè. Ï³ñëÿ øëþáó ç Ãåð-
òðóäîþ Áàáåíáåðã çàêîíí³ñòü ïðåòåíç³é Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à âèçíàëà
òàêîæ ³ àâñòð³éñüêà åë³òà, çîêðåìà ëàíäð³õòåð Àâñòð³¿ ³ ãåðöîãñüêèé
øåíê ãðàô Ãåíð³õ ôîí Õàññáàõ, éîãî áðàò Óëüð³õ, áðàòè Áåðíãàðä ³ Ãåí-
ð³õ Ïðîéñåë³, Êîíðàä ôîí Âàñåðáóðã, Îòòîí ôîí Ìàéñàó, Êîíðàä ôîí
Ôàëüêåíáåðã, Êîíðàä ôîí Ã³ìáåðã, Ãåíð³õ ôîí Ë³õòåíøòåéí, Óëüð³õ
ôîí Ãþòòåíäîðô, Êðàôò ôîí Ñëåþö ³ Îòòîí ôîí Ëåéññ, ÿê³ ï³çí³øå çâè-
íóâà÷óâàëè êíÿçÿ Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à ó çðàä³ ÷åðåç â³äìîâó ïîäàëüøî¿
áîðîòüáè çà àâñòð³éñüêèé ïðåñòîë2365.
Â³éí³ çà Àâñòð³éñüêó ñïàäùèíó (1246--1278) ïðèñâÿ÷åí³ ÷èñëåíí³
íàóêîâ³ äîñë³äæåííÿ, ïåðø çà âñå àâñòð³éñüê³2366, í³ìåöüê³2367, óãîð-
ñüê³2368, ÷åñüê³2369, ïîëüñüê³2370, óêðà¿íñüê³ òà ðîñ³éñüê³2371. Íàéêðàùå
äîñë³äæåííÿ, íà ì³é ïîãëÿä, íàëåæèòü ïîëüñüêîìó ³ñòîðèêó Íîðáåðòó
Ì³êà2372. Àëå ðîçãëÿä ó÷àñò³ ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ êíÿç³â ó öèõ ïîä³ÿõ
çäåá³ëüøîãî çàéìàº ìàðã³íàëüíå ì³ñöå àáî æ çä³éñíåíèé ïîâåðõîâî.
2365 Mika N. Walka o spadek po Babenbergach 1246--1278. Racibórz, 2008. S.40.
2366 Див.: Redlich O. Rudolf von Habsburg -- das Deutsche Reich nach dem Untergange des alten Kai-
sertums. Insbruck, 1903; Meier H. Gertrud Herzogin von Österreich und Steirmark // Zeitschri
des Historischen Vereins für Steirmark. Graz, 1927; Hantsch H. Die Geschichte Österreichs. T. 1.
Graz--Wien--Köln, 1959; Zöllner E. Geschichte Österreichs. Wien, 1974; Haider S. Geschichte Oberö-
sterreichs. Wien, 1987; Dopsch H., Brenner K., Weltin M. Österreichische Geschichte 1122--1278. Die
Läund das Reich. Der Ostalpenraum im Hochmitteelalter. Wien, 1999.
2367 Див.: Vancsa M. Geschichte Nieder- und Oberösterreichs. Gotha, 1905; Pirchegger H. Geschichte
der Steirmark. T. 1 (bis 1283). Gotha, 1920; Hausmann F. Kaiser Friedrich II. und Österreich. Prob-
leme um Friedrich II // Vorträge und Forschungen. Bd.16. Sigmaringen, 1974; Kusternig A. Die Zeit
König Ottokars in Österreich (1251--1278). St. Pölten--Wien, 1978; Stökl G. Der russische Staat in
Mittelalter und früher Neuzeit. Wiesbaden, 1981; Hoensch J. K. Přemysl Otokar II. von Böhmen. Der
goldene König. Graz--Wien--Köln, 1989; Krieger K. F. Rudolf von Habsburg. Darmstadt, 2003.
2368 Див.: Pray G. Historia rerum Hungariae cum notitiis praeviis. T. 1. Budae, 1801; Wertner M. Die Re-
gierung Béla's des Vierten // Ungarische Revue. T. 13. 1893; Pauler G. A Magyar nemzet története az
Árpádházi királyok allat. T. 2. Budapest, 1893; Hóman B. Magyar történet a rendiség kialakulásának
kora. T. 2. Budapest, 1935; Kristó G. Magyarorszag története 895--1301. Budapest, 2006.
2369 Див.: P a l a c ký F. Dějiny národu českého v Čechách a v Moravě. T. 1. Cz. 2. Praha, 1854; T. 1. Cz. 3.
Praha, 1855; Šusta J. Dvě knihy českych dějin. Kniha prvni -- Posledni Přemyslovci a jejich dědictví.
Praha, 1917; Nov otný V. České dějiny. T. 1. Cz. 3. Praha, 1928; T. 1. Cz. 4. Praha, 1937; Kavka F. Dějiny
Česko-Slovenska do roku 1437. Praha, 1971; Vaníček V. Velké dějiny zemí Koruny české. T. 3 (1250--
1310). Praha--Litomyšl, 2002; Žemlička J. Století posledních Přemyslovců. Český stst a společnost ve
13. století. Praha, 1986.
2370 Див.: Dąbrowski D. Stosunki polityczne Lwa Danilowicza z sąsiadami zachodnimi w latach 1264--
1299/1301 // Галичина та Волинь в добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Данила
Галицького. Вип. 3. Львів, 2001. С. 42--69; Bartnicki M. Polityka zagraniczna księcia Daniela Halic-
kiego w latach 1217--1264. Lublin, 2005.
2371 Див.: Котляр М.Ф. Історія дипломатії Південно-Західної Русі. Київ, 2002. С.112--118; Во-
йтович Л. Союз Галицьких Романовичів з Австрією та Чехією у ХІІІ ст. // Проблеми
слов'янознавства. Вип. 56. 2006. С.263--273; Головко О.Б. Корона Данила Галицького. Волинь
і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та кла-
сичного середньовіччя. Київ, 2006. С. 313; Майоров А. В. Даниил Галицкий и Фридрих Воин-
ственный: русско-австрийские отношения середины ХIII века // Вопросы истории. 2011. № 7.
С.32--52; Його ж. Русь, Византия и Западная Европа. С. 668--671.
2372 Mika N. Walka o spadek po Babenbergach 1246--1278. Racibórz, 2008.

424
Ñîþçíèêàì íåîáõ³äíî áóëî ñèëîþ â³äñòîÿòè ïðàâà Ðîìàíà Äàíèëî-
âè÷à, ç ÿêèìè Ïøåìèñë³äè íå çáèðàëèñÿ ðàõóâàòèñÿ. Ïîòóæíÿ êîàë³ö³ÿ
Áåëè IV òà Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, äî ÿêî¿ ïðèºäíàëèñÿ ïîëüñüê³ êíÿç³,
çÿò³ óãîðñüêîãî êîðîëÿ (êðàê³âñüêèé êíÿçü Áîëåñëàâ Ñîðîì'ÿçëèâèé ³
éîãî ïëåì³ííèê ìîëîäèé ëåí÷èíñüêèé êíÿçü Ëºøåê ×îðíèé), âàñàëüí³
ñåðáñüê³ ³ áîëãàðñüê³ êíÿç³ òà ïîëîâö³2373 é ëèòîâñüê³ ñâîÿêè Äàíèëà
Ðîìàíîâè÷à, çäàâàëîñÿ ëåãêî ïîâèííà áóëà çäîëàòè ÷åñüê³ â³éñüêà. Â³-
éíà ðîçïî÷àëàñÿ âòîðãíåííÿì ïîëîâö³â ó äðóã³é ïîëîâèí³ 1252 ð. â
Ìîðàâó. Íàïðèê³íö³ âåñíè -- íà ïî÷àòêó ë³òà 1253 ð. äî ×åõ³¿ âòîðãëèñÿ
ãàëèöüêî-âîëèíñüê³, ïîëüñüê³ òà ëèòîâñüê³ â³éñüêà. Á³ëÿ ì³ñòà Êîçë³é
(íèí³ Êîçëº íà áåðåç³ Îäðè íà òåðèòîð³¿ Ïîëüù³) êíÿçü Ëåâ Äàíèëî-
âè÷ ç äðóæèíàìè ëèòîâñüêèõ êíÿç³â Òîâòèâ³ëà òà Åðäèâ³ëà ³ ïîëêîì
äâ³ðñüêîãî Àíäð³ÿ â³ää³ëèâñÿ â³ä îñíîâíèõ ñèë ³ ñòàâ ïóñòîøèòè ÷åñüê³
çåìë³, â³äâîë³êàþ÷è ñèëè ÷åñüêîãî êîðîëÿ â³ä ïîõîäó äî Àâñòð³¿. Ïîò³ì
â³í â÷àñíî ï³ä³éøîâ ï³ä Îïàâó, ÿêó âçÿëè â îáëîãó Äàíèëî Ðîìàíîâè÷
òà ïîëÿêè2374.
Çäîáóòòÿ Îïàâè òà áèòâà ï³ä Îëîìîóöåì (25 êâ³òíÿ 1253 ð.) äàâàëè
íàä³þ íà øâèäêå ïåðåìîæíå çàê³í÷åííÿ â³éíè. Ó ö³é ñèòóàö³¿ ÷åñüêà
ñòîðîíà ïðîïîíóâàëà Ðîìàíîâ³ Äàíèëîâè÷ó ðîçä³ëèòè àâñòð³éñüêó ñïàä-
ùèíó. Àëå 23 âåðåñíÿ 1253 ð. ïîìåð ÷åñüêèé êîðîëü Âàöëàâ ² é ó æîâ-
òí³ Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð áóâ êîðîíîâàíèé êîðîëåì ×åõ³¿, ùî ñïðè÷èíè-
ëîñÿ äî âòðó÷àííÿ ïàïè ²íîêåíò³ÿ IV. Ìîíãîëè ÷³òêî äàëè çðîçóì³òè,
ùî ââàæàþòü ïàïó âîðîãîì. Â³äíîøåííÿ äî íüîãî áóëî ñôîðìîâàíå â
ïîñëàíí³ âåëèêîãî êààíà Ãóþêà â³ä 3--11 ëèñòîïàäà 1246 ð. (îñòàíí³ äí³
äæàìàäà-àëü-àõàð ðîêó 644): "Òè ñàì íà ÷îë³ êîðîë³â, âñ³ ðàçîì áåç âè-
êëþ÷åííÿ, ïðèéä³òü çàïðîïîíóâàòè íàì ñëóæáó ³ ïîêîðó. Ç òîãî ÷àñó ìè
áóäåìî ââàæàòè âàñ ï³äêîðåíèìè. ² ÿêùî âè íå ï³äåòå çà Áîæèì âåë³í-
íÿì ³ áóäåòå ïðîòèâèòèñÿ íàøèì íàêàçàì, òî âè ñòàíåòå âîðîãàìè"2375.
Íåçâàæàþ÷è íà ïîñò³éí³ ïîøóêè ïîðîçóì³ííÿ òà íàä³¿, ÿê³ ñïðè÷èíèëà
³íôîðìàö³ÿ, ùî ñòàðøèé ñèí ³ ñïàäêîºìåöü Áàòó -- Ñàðòàê º õðèñòèÿíè-
íîì, ïàïà òðóäèâñÿ íàä îðãàí³çàö³ºþ ñâîºð³äíîãî ñàí³òàðíîãî êîðäîíó
ç õðèñòèÿíñüêèõ äåðæàâ âçäîâæ óìîâíî¿ ë³í³¿ ôðîíòó, ÿêîþ ââàæàëèñÿ
ìåæ³ âïëèâ³â Îðäè. Ïîñëàíîìó ôðàíöóçüêèì êîðîëåì Ëþäîâèêîì ²Õ
ôðàíöèñêàíöþ Ã³ëüîìó äå Ðóáðóêó, ÿêèé ó 1253 ð. ïðèáóâ äî Ñàðòàêà,
äàðóþ÷è éîìó ºâàíãåë³º, ïñàëòèð, êàäèëî ³ ðîçï'ÿòòÿ, ìîíãîëüñüêèé
îãëàí â³äìîâèâ ó ðîçìîâ³, â³ä³ñëàâøè äî áàòüêà, à éîãî ñåêðåòàð Êîëêà,
õðèñòèÿíèí-íåñòîð³àíèí çà â³ðîñïîâ³äàííÿì, çàÿâèâ ìîíàõàì: "íå ñì³é-
òå ãîâîðèòè, ùî íàø ïàí õðèñòèÿíèí, à ìîíãîë"2376. Ìîíãîëè â³ðèëè,
ùî ¿õ Òåíãð³ (Íåáî) -- âåðõîâíèé Áîã âñ³õ íàðîä³â, ÿê³ â ò³é ÷è ³íø³é
ì³ð³ â³ðèëè â íüîãî ÷åðåç ñâî¿õ áîã³â, òîìó ï³äòðèìóâàëè âñ³ ðåë³ã³¿.
2373 Kosmova letopisu pokračovatele. Vydavatel J. Emler. Prekladatel V. V. Tomek // Fontes rerum Bohe-
micarum. T. 2. Praha, 1874. S. 316.
2374 Ипатьевская летопись. Стб. 827--828.
2375 Див.: P e l l i o t P. La letter du Grand Khan Güyük a Innocent IV // Revue de l'Orient Chrétien. 3-e serie.
Vol. 23. Paris, 1922--1923; Джованни дель Плано Карпини. История монгалов. Гильом де Рубрук.
Посольство в Восточнные страны / Перевод А.И.Малеина. Москва, 1957. Прим. 217.
2376 Там же. -- С.114--115.

425
Ñàðòàê, îòî÷åííÿ ÿêîãî ñêëàäàëè íåñòîð³àíè ³ óëóñ ÿêîãî îõîïëþâàâ
êíÿç³âñòâà Ï³âí³÷íî-Ñõ³äíî¿ Ðóñ³, á³ëüøå ñõèëÿâñÿ äî õðèñòèÿíñòâà,
àëå íàçâàòè éîãî õðèñòèÿíèíîì ìîæíà áóëî ò³ëüêè óìîâíî2377. Íàä³¿,
çâè÷àéíî áóëè, âîíè â³äáèò³ ³ ó äæåðåëàõ, ÿê³ ÷àñòî âèäàâàëè áàæàíå
çà ä³éñíå, â ðåàëüíîñò³ æ ìîíãîëüñüêà åë³òà çàëèøàëàñÿ ïðàãìàòè÷íî
ìîíãîëüñüêîþ ³ ïðîäîâæóâàëà ïîë³òèêó ðåàë³çàö³¿ çàâîþâàííÿ ñâ³òó,
ÿêå íà÷åáòî Òåíãð³ äîðó÷èâ ×èíã³ç-õàíó2378. Ïàïà áóâ ðåàëüíèì ïîë³-
òèêîì ³ ãîòóâàâ õðåñòîâèé ïîõ³ä ïðîòè ìîíãîë³â, ÿêèé íå áóâ ðåàë³çî-
âàíèé ÷åðåç ïîñò³éí³ êîíôë³êòè ç ³ìïåðàòîðîì Ôð³äð³õîì ²², à òàêîæ
áàéäóæå ñòàâëåííÿ ºâðîïåéñüêèõ âîëîäàð³â, ÿê³ íå áà÷èëè ïåðñïåêòèâè
äàë³ âëàñíèõ êîðäîí³â2379. Âåëèêà â³éíà ì³æ öåíòðàëüíîºâðîïåéñüêèìè
âîëîäàðÿìè çàíåïîêî¿ëà ïàïó. Ñâîþ ïîçèö³þ ïàïà ²íîêåíò³é IV îáґðóí-
òîâóâàâ ïîáîþâàííÿì, ùî ïðîäîâæåííÿ öüîãî êîíôë³êòó ìîæå çàê³í÷è-
òèñÿ ï³äïîðÿäêóâàííÿì öèõ õðèñòèÿíñüêèõ äåðæàâ ìîíãîëàì2380. Òàêà
ðîçâ'ÿçêà ïîä³é âèäàâàëàñÿ äîâîë³ ðåàëüíîþ.
Çàâåðøóâàëèñÿ ïåðåãîâîðè Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ç ïàïîþ. Êîíôðîí-
òàö³ÿ ç ëèòîâñüêèì êîðîëåì Ì³íäîâãîì çàê³í÷èëàñÿ êîìïðîì³ñíèì ìè-
ðîì, ÿêèé â ê³íö³ 1253 ð. áóâ ñêð³ïëåíèé øëþáîì Øâàðíà Äàíèëîâè÷à
ç äî÷êîþ Ì³íäîâãà2381. Íàâðÿä ÷è âàðòóº ðîçãëÿäàòè öþ àêö³þ ³çîëüîâà-
íî â³ä ïåðåãîâîð³â ç Ðèìîì. Ïðèéíÿâøè òèòóë êîðîëÿ Ðóñ³ (à íå êîðîëÿ
Ãàëè÷èíè ³ Âîëîäèìèðè¿ ÿê ïåðåä íèì óãîðñüê³ êîðîë³ òà ïðèíö Êàë-
ìàí), Äàíèëî Ðîìàíîâè÷, áåç ñóìí³âó, ï³äêðåñëèâ öèì ñâî¿ ïðåòåíç³¿
íà âñþ Ðóñü, ³ öå íå ìîãëà íå ñïðèéíÿòè ÿê âèêëèê Çîëîòà Îðäà2382. Çà
2377 Бартольд В.В. Мусульманские известия о Чингизидах-христианах // Записки Восточного от-
деления Имп. Русского археологического общества. Т. 6. Санкт-Петербург, 1891. С. 330--331.
2378 Див.: Сочнев Ю.В. Христианство в Золотой Орде в ХІІІ в.// Из истории Золотой Орды. Ка-
зань, 1993. Галданова Г.Р. Эволюция представлений о тэнгри (по текстам монголоязычных об-
рядников) // Средневековая культура Центральной Азии: письменные источники. Улан-Удэ,
1995; Белозеров И.В. К вопросу о восприятии чужих религий монголами времен империи (ХІІІ
в.) // Проблемы истории и культуры кочевых цивилизаций Центральной Азии. Т. 2. Улан-Удэ,
2000; Абаев Н.В., Фельдман В.Р., Хортек Л.К. "Ак чаяан" и "тэнгрианство" как духовно-куль-
турная основа кочевнической цивилизации тюрко-монгольских народов // Мир Центральной
Азии. Культурология. Философия. Источниковедение. Т. 3. Улан-Удэ, 2002; Аюрова Н.А. Рели-
гиозная ситуация в Великой Монгольской империи // Чингиз-хан и судьбы народов Евразии.
Улан-Удэ, 2003; Коновалов П.Б. Культ Мунхэ Тэнгри у средневековых монголов и его истоки //
Чингихан и судьбы народов Евразии. Улан-Удэ, 2003; Султанов Т.И. Чингис-хан и Чингизиды.
Судьба и власть. Москва, 2006; Дробышев Ю.И. Мандат Неба в руках монголов // Basileus: сб.
статей, посвященный 60-летию В.В.Васильева. Москва, 2007; Юрченко А.Г. Хан Узбек. Между
империей и исламом. Структуры повседневности. Санкт-Петербург, 2012. С. 40--45, 64--100.
2379 Umiński J. Niebiezpieczeństwo tatarskie w połowie XIII wieku a papież Innocenty ІV. Lwów, 1922.
S.92.
2380 Vetera monumenta nistorica Hungariam sacram illustrantia / Ed. A.  einer. T. 1. Romae, 1859.
№ 431. P. 227; Monumenta Germaniae Historica. Epistolae saeculi XIII e regestis ponti cum Roma-
norum selecte / Ed. C.Rodenberg. V. 3. Berlin, 1894. № 273. P. 238; Сodex diplomaticus et epistolaris
regni Bohemiae. V. 5.1 / Ed. G. Friedrich. Prague, 1907. № 20. P. 57--58.
2381 Ипатьевская летопись. Стб. 830.
2382 Исаевич Я.Д. "Королевство Галиции и Володимирии" и "Королевство Руси" // Древнейшие
государства на территории СРСР. 1985 г. Москва, 1986. С. 62--63; Його ж. Галицько-Волинсь-
ке князівство доби Данила Галицького та його нащадків (Замість передмови) // Історичні та
культурологічні студії. Т. 3. Галичина і Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя з дня на-

426
òàêèõ óìîâ Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ïðîñòî íå ì³ã ïðîäîâæóâàòè áîðîòüáó
çà Àâñòð³éñüêèé ïðåñòîë. Áåëà IV ëåãêî ïîãîäèâñÿ íà ïåðåãîâîðè, òàê,
ÿê â³í íå ñò³ëüêè äîïîìàãàâ ñîþçíèêîâ³, ÿê ñàì íàìàãàâñÿ îâîëîä³òè
àâñòð³éñüêèìè çåìëÿìè. ßêùî íå âäàëîñÿ çäîáóòè âñþ Àâñòð³þ, òî âàð-
òóâàëî îòðèìàòè õî÷à á ÿêóñü ÷àñòêó.
Çàëîæíèêîì ö³º¿ ñêëàäíî¿ ïîë³òè÷íî¿ ñèòóàö³¿ ñòàâ Ðîìàí Äàíèëî-
âè÷. ×åõè îáëîæèëè éîãî â çàìêó Ãàéíáóðã, à ðîäè÷³ íå äàâàëè äîïî-
ìîãè. Ðÿòóþ÷è ÷îëîâ³êà, Ãåðòðóäà äîáðîâ³ëüíî ïîãîäèëàñÿ íà ðîçðèâ
øëþáó2383. Äî òàêîãî âèõîäó Ðîìàíà òåæ, éìîâ³ðíî, ï³äøòîâõóâàëè ³
óãîðñüêèé êîðîëü ³ áàòüêî òà ³íø³ ðîäè÷³. Àëå äëÿ ñó÷àñíèê³â òàêå
ð³øåííÿ âèÿâèëîñÿ ö³ëêîì íåñïîä³âàíèì, ùî é çíàéøëî ñâîº â³äáèòòÿ
ó äæåðåëàõ2384 (äåÿê³ õðîí³ñòè íàâ³òü ïèñàëè "qui dum proficere non
posset, reversas ad partes suas uxore sua relicta minus honeste"2385).
Ï³ñëÿ óñóíåííÿ Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à ÿê ïðåòåíäåíòà, ñòîðîíè ëåãêî
ä³éøëè çãîäè â òðàâí³ 1254 ð., ï³äïèñàâøè â³äïîâ³äí³ óãîäè ó Áóä³ òà
Ïîæîí³. Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð îòðèìàâ Àâñòð³þ, ïîãîäèâøèñü íà ïåðå-
äà÷ó Øò³ð³¿ ñèíîâ³ Áåëè IV -- Ñòåôàíîâ³2386.
À êíÿçü Ðîìàí Äàíèëîâè÷, ÿêèé ïîâåðíóâñÿ ç Àâñòð³¿ ó 1254 ð.,
â³äðàçó æ îòðèìàâ â³ä êîðîëÿ Ì³íäîâãà â ëåí Íîâîãðóäñüêå êíÿç³âñòâî.
Òàêèé êðîê ëèòîâñüêîãî êîðîëÿ íå ì³ã áóòè âèïàäêîâèì. Íàïåâíî, ïàïà
²íîêåíò³é IV äîêëàâ çóñèëü äî öüîãî êîìïðîì³ñó, ÿêèé ìàâ ãàðàíòóâàòè
ìèð â Öåíòðàëüíî-Ñõ³äí³é ªâðîï³. Ì³íäîâã, ÿêèé íàïåðåäîäí³ ïðèéíÿâ
õðèñòèÿíñòâî ³ îòðèìàâ â³ä ïàïè êîðîë³âñüêó êîðîíó, à òàêîæ âíîðìó-
âàâ ñâî¿ â³äíîñèíè ç Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì, ñêð³ïèâøè ñîþç ðîäèííè-
ìè çâ'ÿçêàìè, ïîãîäèâñÿ íà öåé êîìïðîì³ñ.
Ç ÷àñîì, îñòàòî÷íî óòâåðäèâøèñü â Àâñòð³¿, Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð
ó 1260 ð. ðîçëó÷èâñÿ ç Ìàðãàðèòîþ Áàáåíáåð´. Ä³òåé ó íèõ íå áóëî,
à çíà÷íî ñòàðøà çà íüîãî äðóæèíà éîìó ïðîñòî íàáðèäëà. Ðîçëó÷åí-
íÿ, îäíàê, ïîçáàâëÿëî Ïøåìèñë³äà ëåã³òèìíèõ ïðàâ íà ñïàäùèíó çà
Áàáåíáåð´àìè, ùî äàâàëî ï³äñòàâè óãîðñüêîìó êîðîëåâ³ Áåë³ IV äëÿ
родження Данила Галицького. Львів, 2001. С. 3--9; Його ж. До історії титулатури володарів у
Східній Європі // Княжа доба. Вип. 2. Львів, 2008. С. 3--29; Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана.
Вступ до генеалогії Чингізидів-Джучидів. Львів, 2004. С. 101-103; Гарді Д. "Rex Ruscie" olim "rex
Gallicie" // Дрогичинъ 1253. Івано-Франківськ, 2008. С. 37--49.
2383 Fischer M. Merkwirdigere Schicksaie des Sti es und der Stadt klosterneuburg aus Urkunden gezo-
gen II (Urkundenbuch). Wien, 1815. № 60; Fontes Rerum Bohemicarum. Т. 2. Praha, 1874. Р. 289; Т.
3. Praha,1875. Р. 312; Continuatio Garstensis / Ed. W. Wattenbach // Monumenta Germaniae Histor-
ica. Deutsche Chroniken. Т.9. Hannowerae, 1925. Р.599.
2384 Viti Arnpecii Chronicon Austriacarum / H. Pez // Scriptores Rerum Austriacarum veteres ac genu-
ini. Т. 1. Lipsiae, 1721. Col. 1218; Österreichische Chronik von den 95 Herrscha en / Hrsg. J. See-
müller // Monumenta Germaniae Historica. Deutsche Chroniken. T. 6. Hannoverae et Lipsae, 1909.
P. 115; Continuatio Garstensis. P. 599; Continuatio Claustroneoburgensis I // Monumenta Germaniae
Historica. Deutsche Chroniken. T. 9. P. 612; Continuatio Sancrucensis II // Ibidem. P. 643; Continu-
atio Florianensis // Ibidem. P. 747.
2385 "котрий, коли утвердитись був не здатен, вернувся до своїх країв, не достойно дружину влас-
ну покинувши" (Continuatio Praedicatorum Vindobonensium / Ed. W. Wattenbach // Monumenta
Germaniae Historica. Deutsche Chroniken. T. 9. Hannoverae, 1925. P. 727).
2386 Див.: Hoensch K. Přemysl Otakar II. von Böhmen. Der goldene König. Graz--Wiedeń--Köln, 1989.
S. 44--48, 112--120.

427
â³äíîâëåííÿ áîðîòüáè. Íîâà â³éíà áóëà êîðîò-
êîòðèâàëîþ ³ çàâåðøèëàñÿ 12 ÷åðâíÿ 1260 ð.
áèòâîþ á³ëÿ Êðåñåíáðóí ó Øòèð³¿2387. Ëèöàð-
ñüêå â³éñüêî, î÷îëåíå øòèð³éñüêèì ìàðøà-
ëîì Óëüð³õîì ôîí Â³ëüäîíîì, ùå äî ï³äõîäó
â³éñüê êîðîëÿ Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà ðîçãðî-
ìèëî àðì³þ êîðîëÿ Áåëè ²V. Ó ö³é áèòâ³ áðàâ
ó÷àñòü ³ êîðîëü Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ç ñèíàìè
Ìñòèñëàâîì òà Øâàðíîì. Ï³ñëÿ äðóãîãî ïî-
õîäó Áóðóíäàÿ â³í çìóøåíèé áóâ åì³ãðóâàòè ³
çíàéøîâ ïðèòóëîê ó çåìëÿõ ñâàòà2388.
Ï³ñëÿ ö³º¿ ïåðåìîãè ðèìñüêèé ïàïà Óð-
áàí IV çìóñèâ Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà òà Áå-
ëó IV óêëàñòè êîìïðîì³ñíèé ìèð, ñêð³ïëåíèé
25 æîâòíÿ 1261 ð. øëþáîì ÷åñüêîãî êîðîëÿ
ç âíó÷êîþ óãîðñüêîãî êîðîëÿ -- Êóíåãóíäîþ,
äîíüêîþ êíÿçÿ Ìà÷âè Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëî-
âè÷à òà Àííè Áåéë³âíè2389. Åâðîïà ùå ÷åêàëà
âòîðãíåíÿ ìîíãîëüñüêèõ ïîë÷èù õàíà Áåðêå.
Ï³ñëÿ ñìåðò³ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à íà ïî-
÷àòêó ë³òà 1264 ð. â êîðîë³âñòâ³ Ðóñ³ ñêëà-
ëàñü íå ïðîñòà ñèòóàö³ÿ. Íîì³íàëüíî ñþçåðå-
íîì ñòàâ âîëîäèìèðñüêèé êíÿçü Âàñèëüêî Ðî-
ìàíîâè÷, àëå ìîëîäøèé ç Äàíèëîâè÷³â õîëì-
ñüêèé êíÿçü Øâàðí îòðèìàâ â³ä áðàòà ñâîº¿
äðóæèíè ³ ñïàäêîºìöÿ âáèòîãî çìîâíèêàìè
êîðîëÿ Ì³íäîâãà -- Âîéøåëêà Âåëèêå êíÿç³â-
ñòâî Ëèòîâñüêå ("Âîèøåëê äà êíѧæåíèå ñâîå
çÿòþ ñâîåìîó Øâàðíîâè"2390). Ñòàâøè âåëè-
êèì êíÿçåì ëèòîâñüêèì, Øâàðí Äàíèëîâè÷,
çâè÷àéíî, íå çáèðàâñÿ çàëèøàòèñÿ âàñàëîì
2387 Continuato Praedicatorum Vindobonensium. P. 728.
2388 "Danielem regem Russiae et  lios eius et caeteros Ruthenorum ac Tataros (Данилом королем Русі з
своїми синами та формаціями русі і татар)"(Monumenta Germаniae Historica. Deutsche Chroni-
ken. T. 9. Hannoverae, 1925. P. 184). Chronica S. Petri Erfordensis moderna / Ed. O. Holder-Egger //
Monumenta Erphesfurtensia saec. XII. XIII. XIV. Hannoverae-Lipsiae, 1899. P. 250; Szaraniewicz I.
Die Hypatios-Chronik als Quellen // Beitrag zur österreichischen Geschichte. Wien, 1872. S. 84, 144--
145; Кордуба М. Участь Данила в битві під Крессенбрунн // Записки НТШ. Т. 10. Львів, 1896. С.
1--2; Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3. Львів, 1905. С. 519; Войтович Л. Остання емі-
грація короля Данила Романовича // Науковий вісник Волинського національного універси-
тету імені Лесі Українки. Історичні науки. № 13. Луцьк, 2009. С. 89--96; Його ж. Війна з монгола-
ми на Волині у 1258--1260 роках // Науковий вісник Волинського національного університету
імені Лесі Українки. Історичні науки. № 22. Луцьк, 2010. С. 9--13; Його ж. Останні роки короля
Данила Романовича // Вісник Львівської комерційної академії. Серія гуманітарних наук. Вип.
10: Ювілейний збірник на пошану Степана Гелея. Львів, 2011. С. 100--106.
2389 Continuatio Lambacensis / Ed. W. Wattenbach // Monumenta Germaniae Historica. Deutsche
Chroniken. T. 9. Hannoverae, 1925. P. 560. Wertner M. Az Árpádok czaládi. Nagy Becskerek, 1892.
527--536 old.
2390 Ипатьевская летопись. Стб. 867.
Пам’ятник Пшемислу ІІ
Оттокару (Кенігсберг, ХІХ ст.)

428
äÿäüêà äàë³. Ïîä³áíà ñèòóàö³ÿ áóëà
íåáåçïå÷íîþ äëÿ Ëüâà Äàíèëîâè÷à, ó
ÿêîãî ç³ïñóâàëèñÿ ñòîñóíêè ç áàòüêîì,
ï³ñëÿ ïîâåðíåííÿ îñòàííüîãî ç åì³ãðà-
ö³¿. Áàòüêî íàâ³òü âèð³øèâ ïåðåäàòè
Ãàëèöüêå êíÿç³âñòâî Øâàðíó, ò³ëüêè,
ñõîæå, íå âñòèã öüîãî çðîáèòè2391. Ëåâ
Äàíèëîâè÷ çðîáèâ âñå, àáè çàâàäèòè
áðàòîâ³ óòâåðäèòèñÿ ó Ëèòâ³. Â³í âì³-
ëî âèêîðèñòàâ àìá³ö³¿ ÷åñüêîãî êîðîëÿ
³ àâñòð³éñüêîãî ãåðöîãà Ïøåìèñëà ²²
Îòòîêàðà, ñõèëèâøè éîãî äî ó÷àñò³ â áî-
ðîòüá³ çà Ëèòîâñüêó ñïàäùèíó, à â ê³í-
ö³ ï³äòðèìàâ ëèòîâñüêîãî êíÿçÿ Òðîé-
äåíà2392. Ñìåðòü Øâàðíà Äàíèëîâè÷à ³
Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à çðîáèëà Ëåâà Äà-
íèëîâè÷à ñþçåðåíîì êîðîë³âñòâà Ðóñ³,
à Òðîéäåíà -- ñþçåðåíîì Ëèòâè.
Âèêîðèñòîâóþ÷è
ñïðèÿòëèâó
êîí'þíêòóðó ï³ñëÿ ìèðó 1261 ð., Ïøå-
ìèñë II Îòòîêàð ïðèºäíàâ òàêîæ Øòè-
ð³þ, Êàðèíò³þ, Êðàéíó, Â³íäèéñüêó
ìàðêó òà Ôð³óëü àæ äî Àäð³àòè÷íîãî ìî-
ðÿ. 3 òðàâíÿ 1270 ð. ïîìåð êîðîëü Áåëà
IV. Éîãî íàñòóïíèê Ñòåôàí V çðàçó â³ä-
íîâèâ â³éíó ïðîòè êîðîëÿ Ïøåìèñëà ²²
Îòòîêàðà, ÿêîãî ââàæàâ ñâî¿ì ãîëîâíèì
âîðîãîì, îñîáëèâî ï³ñëÿ âòðàòè Øòèð³¿
ó 1271 ð. Êðàê³âñüêèé êíÿçü Áîëåñ-
ëàâ Ñîðîì'ÿçëèâèé òà ãàëèöüêî-âîëèí-
ñüêèé êíÿçü Ëåâ Äàíèëîâè÷ âèñòóïèëè
íà ï³äòðèìêó ñâîÿêà óãîðñüêîãî êîðî-
ëÿ Ñòåôàíà V, àòàêóâàâøè ñîþçíèêà
Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà âðàöëàâñüêîãî
êíÿçÿ Ãåíð³õà Ïðîáóñà. Ëåâ Äàíèëîâè÷
çàëó÷èâ äî öüîãî ïîõîäó âîëèíñüêèõ ³
ëèòîâñüêèõ êíÿç³â2393. Â³éíà çàâåðøè-
ëàñÿ ïåðåìèð'ÿì, ï³äïèñàíèì 2 ëèïíÿ
1271 ð. â òàáîð³ ïîáëèçó Ïîæîííÿ (Áðà-
òèñëàâè), ï³ñëÿ ÷îãî óêëàäåíî ìèð,
2391 Войтович Л. Чи був галицьким князем Шварн Данилович? // Проблеми історії країн Цен-
тральної та Східної Європи. Збірник наукових праць. Вип. 2. Кам'янець-Подільський, 2011.
С. 51--58.
2392 Войтович Л. Лев Данилович, князь галицько-волинський (бл. 1225 -- бл. 1301). Львів, 2014.
С. 138--146.
2393 Ипатьевская летопись. Стб. 870; Schlesisches Urkündenbuch. T. 4 / Ed. Winfried Irgang. Köln--
Wien, 1988. № 124--127.
Надгробок Рудольфа І Габсбурга
(Шпаєрський собор, ХІІІ ст.)

429
ï³äïèñàíèé ó Ïðàç³ 14 ëèïíÿ 1271 ð. Äî îáèäâîõ äîêóìåíò³â Ñòåôàí
V âêëþ÷èâ i "çÿòÿ íàøîãî Ëüâà ðóñüêîãî êíÿçÿ" ("Leonem generum
nostrum Ruthenorum ducem"), à òàêîæ éîãî áðàò³â2394.
Áóíò áàíà Ñëàâîí³¿ Éîàõ³ìà Ãóòêåëåäà, íåñïîä³âàíà ñìåðòü êîðîëÿ
Ñòåôàíà V (6 ñåðïíÿ 1272 ð.) ³ áîðîòüáà çà óãîðñüêèé ïðåñòîë ïðèâåëè
äî òîãî, ùî Ëåâ Äàíèëîâè÷ òà Áîëåñëàâ Ñîðîì'ÿçëèâèé ñòàëè ñîþç-
íèêàìè Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà (îäí³ºþ ç ïðè÷èí òàêîãî ñîþçó áóëî
ï³äñòóïíå âáèâñòâî ¿õ ðîäè÷à, îäíîãî ç óãîðñüêèõ ïðåòåíäåíò³â, êíÿçÿ
Ìà÷âè Áåëè Ðîñòèñëàâè÷à â ëèñòîïàä³ 1272 ð.). Ñîþç öåé îñòàòî÷íî
ñôîðìîâàíî â Îïàâ³ íàïðèê³íö³ 1273 -- íà ïî÷àòêó 1274 ð.2395 Äî íüîãî
àêòèâíî äîëó÷èâñÿ òàêîæ ö³ëèé ðÿä ïîëüñüêèõ êíÿç³â, ïðè÷îìó íå ëè-
øå ç ÷èñëà ñ³ëåçüêèõ, ÿê³ çäàâíà òÿæ³ëè äî ×åõ³¿.
1 ëèñòîïàäà 1273 ð. ðåéõñòàã í³ìåöüêèõ êíÿç³â îáðàâ êîðîëåì ãðà-
ôà Ðóäîëüôà ôîí Ãàáñáóðãà. ×åñüêèé êîðîëü, ÿêèé ñàì ïðåòåíäóâàâ
íà í³ìåöüêó êîðîíó, íå çàõîò³â âèçíàòè îáðàííÿ âîëîäàðÿ íåçíà÷íèõ
øâåéöàðñüêèõ ãðàôñòâ Ãàáñáóðã ³ Ëàóôåíáóðã. Ùîá çìóñèòè Ïøåìèñëà
²² Îòòîêàðà âèçíàòè ñâîº îáðàííÿ, êîðîëü Ðóäîëüô ó 1274 ð. âèñóíóâ
øèðîêó ïðîãðàìó ïîâåðíåííÿ ñàìîâ³ëüíî çàõîïëåíèõ ï³ñëÿ 1245 ð. ³ì-
ïåðñüêèõ ëåí³â (äî ÿêèõ, â ïåðøó ÷åðãó, íàëåæàëà Àâñòð³ÿ). À êîëè
÷åñüêèé êîðîëü ³ àâñòð³éñüêèé ãåðöîã ïðî³ãíîðóâàâ öþ ïðîãðàìó ³ íå
ñêëàâ âàñàëüíî¿ ïðèñÿãè, îãîëîñèâ éîãî çðàäíèêîì ³ íåñïîä³âàíî âòîð-
ãíóâñÿ äî Àâñòð³¿ ó 1276 ð. Çàñêî÷åíèé çíåíàöüêà ³ íå ãîòîâèé äî áî-
ðîòüáè, Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð çà Â³äåíñüêèì òðàêòàòîì 25--26 ëèñòîïàäà
1276 ð. â³ääàâ Àâñòð³þ êîðîëþ Ðóäîëüôó ² Ãàáñáóðãó2396.
Àëå îáèäâ³ ñòîðîíè ãîòóâàëèñÿ äî â³éíè. Óãîðñüêèé êîðîëü Ëàñëî IV,
øóêàþ÷è ï³äòðèìêè â áîðîòüá³ ç áàðîíàìè, ïåðåòâîðèâñÿ íà ïàëêîãî
ïðèõèëüíèêà Ðóäîëüôà Ãàáñáóðãà, ï³äøòîâõóþ÷è îñòàííüîãî äî â³éíè.
13 ëèïíÿ 1277 ð. óêëàäåíî óãîðñüêî-í³ìåöüêèé ñîþç, à 11 ñåðïíÿ 1277 ð.
îáèäâà êîðîë³ çóñòð³ëèñÿ â Õåéìáóðç³ íà àâñòð³éñüêî-óãîðñüêîìó ïî-
ãðàíè÷÷³2397.
Ó ñâîþ ÷åðãó, Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð òåæ øóêàâ ò³ñí³øîãî çáëèæåí-
íÿ ç³ ñâî¿ìè ñîþçíèêàìè. Íà äóìêó ïîëüñüêîãî ãåíåàëîãà Êàçèìèðà
ßñ³íüñüêîãî, ì³æ 1275--1278 ðð. óêëàäåíî óãîäó, ñêð³ïëåíó øëþáîì
Êàçèìèðà, ñòàðøîãî ñèíà îïîëüñüêîãî êíÿçÿ Âëàäèñëàâà, ç Îëåíîþ
ç ðîäó Ðîìàíîâè÷³â2398. Öþ âåðñ³þ ï³äòðèìàâ Ñòàí³ñëàâ Ñðîêà2399. Çà
2394 Vetera monumenta historica Hungariam sacram illustrantia / Ed. A.  einer. V. 1 (1216--1352).
Roma, 1859. № 80; Regesta diplomatica nec non epistolaria Bohemiae et Moraviae / Ed. J. Emier. V. 2
(1253--1310). Pragae, 1872. № 753; Codex diplomaticus et epistolaris regni Bohemiae / Ed. J. Šebánek
i S. Dušková. T. 5/2. Pragae, 1981. № 636--637.
2395 Див.: Войтович Л. Лев Данилович и загадки "австрийского узла" (1272--1278) // Rossica An-
tiqua. 2011. № 2(4). С. 120--139; Його ж. О времени включения Закарпатья в состав Галицко-
Волынского государства // Русин. Международный исторический журнал. Кишинев, 2011. №
4 (26). С. 5--25, 160--167.
2396 Continuatio Vindobonensis / Ed. W. Wattenbach // Monumenta Germaniae Historica. Scriptores.
T. 9. Hannoverae, 1851. P. 709.
2397 Codex diplomaticus Hungarie eclesiasticus ac civilis / Ed. G. Fejer. T. 5. Buda, 1829. V. 2. P. 388--393.
2398 Jasiński K. Rodowód Piastów śląskich. T. 3. Wrocław, 1977. S. 35--38.
2399 Sroka S. Z dziejów stosunków polsko-węgierskich w póżnym średnowieczu. Kraków, 1995. S. 34--36.

430
Ä. Äîìáðîâñüêèì, Îëåíà áóëà äîíüêîþ Ëåâà Äàíèëîâè÷à2400. Òàêèé
øëþá, ç îãëÿäó íà áëèçüê³ ñòîñóíêè îïîëüñüêîãî êíÿçÿ ç Ïøåìèñ-
ëîì ²² Îòòîêàðîì, ìàâ áè îçíà÷àòè ï³äòâåðäæåííÿ ³ ÷åñüêî-ãàëèöüêîãî
ñîþçó2401. Âë³òêó 1277 ð. ³ìïåðñüê³ äèïëîìàòè ââàæàëè ðóñüêèõ ³ ïîëü-
ñüêèõ êíÿç³â ñîþçíèêàìè ÷åñüêîãî êîðîëÿ2402. Ïåðåä 21 ñ³÷íÿ 1278 ð.
äî Ëåâà Äàíèëîâè÷à ïðè¿çäèâ ÷åñüêèé äèïëîìàò (venit de Russia) Ïàð-
äóñ, ñèí Íåïëàõà2403.
Ðóäîëüô Ãàáñáóðã òåæ ñïðîáóâàâ ïîáîðîòèñÿ çà ïîçèö³þ ðóñüêèõ
êíÿç³â. Í³ìåöüêèé êîðîëü âçàãàë³ ñòàðàííî ãîòóâàâ ñâî¿ â³éñüêîâ³ àê-
ö³¿. 21 ñåðïíÿ 1277 ð. â³í äîðó÷èâ ïðîâåñòè ïåðåãîâîðè ç ðóñüêèìè
êíÿçÿìè ÷åíöþ-ì³íîðèòó Ãåíð³õó ôîí Áðåíå, ìîëîäøîìó ñèíîâ³ Ä³-
òð³õà ôîí Âåòò³íà, ãðàôà ôîí Áðåíå, òà ªâäîê³¿, äîíüêè ìàçîâåöüêîãî
êíÿçÿ Êîíðàäà òà Àãàô³¿ Ñâÿòîñëàâ³âíè2404. Àëå í³ìåöüêèé äèïëîìàò íå
âñòèã âèêîíàòè ñâîþ ì³ñ³þ. Ãàëèöüêî-÷åñüêèé ñîþç, ñêð³ïëåíèé øëþ-
áîì äîíüêè Ëåâà Äàíèëîâè÷à ³ç ñïàäêîºìöåì îïîëüñüêîãî êíÿçÿ, óæå
â³äáóâñÿ.
Â³éíà ðîçãîðíóëàñÿ ó 1278 ð. ³ çàâåðøèëàñÿ æîðñòîêîþ áèòâîþ ïî-
áëèçó Äþðíêðóòà (Ñóõèõ Êðóò³â) íà Ìîðàâñüêîìó ïîë³ á³ëÿ âïàä³ííÿ
Ìîðàâè äî Äóíàþ íåïîäàë³ê â³ä Â³äíÿ 26 ñåðïíÿ 1278 ð.2405 Çàãèáåëü
ó í³é êîðîëÿ Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà íàðåøò³ ðîçðóáàëà "àâñòð³éñüêèé
âóçîë" ³ ïåðåòâîðèëà Àâñòð³þ íà äîâãîâ³êîâó îïîðó äèíàñò³¿ Ãàáñáóðã³â.
Àëå òóò âèíèêàº ùå îäíà ìàëîäîñë³äæåíà ïðîáëåìà ùîäî ìîæëèâî¿
ó÷àñò³ ó ö³é áèòâ³ êíÿçÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à. Çà Ðèôìîâàíîþ õðîí³êîþ
Îòòîêàðà Øòèð³éñüêîãî (†1318) "ï³ñëàâ ç äîïîìîãîþ áàãàòî äîáðèõ âî-
¿í³â êîðîëü Ëåâ ç Ðóñ³" íà äîïîìîãó ñîþçíèêîâ³ Ïøåìèñëó ²² Îòòî-
êàðó2406. Çà õðîí³êîþ àáàòà ²îãàíà ç Â³êòð³íãà (XIV ñò.), êîðîëü Ëåâ
Äàíèëîâè÷ ("Leo rex Ruthenorum") ñàì áðàâ ó÷àñòü ó áèòâ³ íà ñòîðîí³
÷åñüêîãî êîðîëÿ2407. Ó÷àñòü â³éñüê Ëåâà Äàíèëîâè÷à ï³äòâåðäæóº ³ õðî-
í³êà Ëåîïîëüäà Ñòàéíðåóòåðà, ÿêèé, ïðàâäà, ì³ã êîðèñòóâàòèñÿ ïðàöåþ
2400 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów książąt halicko-wołyńskich. Poznań--Wrocław, 2002. S.
217--225.
2401 Dąbrowski D. Stosunki polityczne Lwa Daniłowicza z sąsiadami zachodnimi w latach 1264--1299-
1300 r. // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. Історичні та культурологічні студії. Т. 3. До
800-річчя з дня народження Данила Галицького. Львів, 2001. С. 49.
2402 Włodarski B. Polska i Czechy w drugiej połowie XIII i na początkach XIV wieku (1250--1309) //
Archiwum towarzystwa Naukowego we Lwowie. T. 7. Zesz. 3. Lwów, 1931. Dz. 2. S. 78.
2403 Сodex diplomaticus et epistolaris Regni Bohemiae T. 5/1. / Ed. J. Šebánek, S. Dušková. Pragae, 1974.
№ 50.
2404 Mika N. Walka o spadek. S. 95.
2405 Див.: Česko-rakouskévztahy ve 13. století. Rakusko (včetně Štýrska, Korutan a Kraňska) v projektu
velé říše Přemysla Otakara II. Sbornik příspévků ze sympodia konano 26--27. září 1996 ve Znojmé /
Red. M. Bláhová, I. Hlaváček. Praha, 1998.
2406 Ottokars österreichische Reimmchronik / Ed. J. Seemüller // Monumenta Germaniae Historica.
Deutsche Chroniken. T. 5/1. Hannoverae, 1893. W. 15233--15234.
2407 Johannis abbatis Victoriensis Liber centanum historianum / Ed. F. Schneider // Scriptores rerum
germanicarum in usum scholarum. T. 43. Hannooverae--Lipsiae, 1909. P. 231, 277.

431
Îòòîêàðà Øòèð³éñüêîãî2408, à òàêîæ ï³çí³ø³ àâñòð³éñüê³2409 òà í³ìåöüê³
õðîí³ñòè2410. Ïðî ó÷àñòü ðóñè÷³â ó áèòâ³ íà ñòîðîí³ ÷åñüêîãî êîðîëÿ ïî-
â³äîìëÿþòü òàêîæ áàâàðñüê³ òà ñõ³äíîí³ìåöüê³ äæåðåëà, íå óòî÷íþþ÷è
ç ÿêèõ êíÿç³âñòâ ïîõîäèëè â³éñüêà2411. Ó÷àñòü â³éñüê ïîëüñüêèõ êíÿç³â
ó áèòâ³ òàêîæ ï³äòâåðäæóþòü äæåðåëà, âò³ì ³ ïåðåë³÷åí³2412.
Ñïðàâåäëèâ³ çàêèäè îêðåìèõ äîñë³äíèê³â õðîí³ñòó Îòòîêàðó Øòè-
ð³éñüêîìó, ÿêèé ñòâîðèâ ñâîþ ïðàöþ áëèçüêî 1330 ð., í³áè â³í äáàþ-
÷è á³ëüøå ïðî ïîåòè÷íó ñòîðîíó òâîðó, äîâ³ëüíî ñêîðî÷óâàâ ñëîâà, ùî
óñêëàäíþº, âðàõîâóþ÷è ³ ä³àëåêòè÷í³ îñîáëèâîñò³, ðîçóì³ííÿ òåêñòó2413,
äî ³íôîðìàö³¿ ïðî êíÿçÿ Ëåâà íàâðÿä ÷è äîòè÷í³. Ïîëüñüêà ³ñòîð³îãðà-
ô³ÿ ï³ääàëà ñóìí³âó ó÷àñòü â³éñüêà êíÿçÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à â ö³é áèòâ³,
âèñòóïàþ÷è ç äîâîë³ çàãàëüíèõ ì³ðêóâàíü ³ çàëèøàþ÷è oñòîðîíü ïèòàí-
íÿ äëÿ ÷îãî àâñòð³éñüêèì õðîí³ñòàì áóëî âèãàäóâàòè ó÷àñòü äàëåêîãî
ãàëèöüêîãî êíÿçÿ, ïðè öüîìó íàçèâàþ÷è éîãî íà ³ì'ÿ2414. Àíòîí³ Áåð-
öÿê âçàãàë³ ñïðîáóâàâ äîâåñòè, ùî â áèòâ³ ï³ä Ñóõèìè Êðóòàìè áðàëè
ó÷àñòü ò³ëüêè ïîëüñüê³ íàéìàíö³, à íå â³éñüêà ïîëüñüêèõ êíÿç³â2415. Îä-
íàê ç ÷åñüêèõ äæåðåë âèïëèâàº, ùî êîðîëü ÷åêàâ íà ïîëüñüêèõ êíÿç³â
òà ¿õ äðóæèíè, íà ùî ñëóøíî çâåðíóâ óâàãó Íîðáåðò Ì³êà2416. Ïîâàæí³
äîñë³äíèêè óõèëÿþòüñÿ â³ä âèð³øåííÿ öèõ ïðîáëåì2417.
Âîëîäèìèð Ïàøóòî ïîìèëêîâî âêàçàâ íà ó÷àñòü Ëåâà Äàíèëîâè-
÷à â áèòâ³ íà ñòîðîí³ ö³ñàðÿ Ðóäîëüôà Ãàáñáóðãà2418. Â³í âèõîäèâ ç ³í-
ôîðìàö³¿ Ïðîäîâæóâà÷à õðîí³êè ïðåñâ³òåðà Ìàãíóñà, çà ÿêîþ ñåðåä
2408 Heiling K. J. Leopold Stainreuter von Wien der Verfasser der sogenannten Österreichische Chronik
von den 95 Herrscha en // Mittheilungen des Instituts für Österreichische Geschichtsforschung. T.
47. Innsbruck, 1933. S. 257.
2409 Anonimi Leobiensis chronicon / Ed. H. Pez // Scriptores rerum Austriacarum veteres ac genuini. T.
1. Lipsiae, 1721. P. 848; Ebendorfer T. Chronica Austriae / Ed. A. Lhotski // Monumenta Germanie
Historica. Scriptores rerum Germanicarum. Series Nova. Т.13. Berlin--Zürich, 1967. P. 146; Öster-
reichische Chronik von den 95 Herrscha en / Hrsg. J. Seemüller // Monumenta Germaniae Historica.
Deutsche Chronikon. T. 6. Hannoverae et Lipsae, 1909. P. 133.
2410 Die Weltchronik des Mönchs Albert 1273/1277 -- 1454/56 / Hrsg. R. Sprandel // Monumenta Ger-
maniae Historica. Scriptores rerum Germanicarum. Series Nowa. T. 17. München, 1994. P. 179; Viti
Arnpecii Chronicon Austriacarum / H. Pez // Scriptores Rerum Austriacarum veteres ac genuini. T.
1. Lipsiae, 1721. Col. 1226--1227.
2411 Eberhardi archidiaconi Ratisbonensis annals / Ed. Ph. Ja é // Monumenta Germaniae Historica.
Scriptores. T. 17. Hannoverae, 1861. P.5 93; Hermani Altahensis annals / Ed. Ph. Ja é // Ibidem. P. 410.
 eodoricus de Niem. Historie de gestis Romanorum Principum // Monumenta Germaniae Historica.
Staatschri en des späteren mittelalters. T. 5. Stuttgart, 1980. Bd. 2. P. 118.
2412 Mika N. Walka o spadek. S. 90--91.
2413 Huber A. Die steiersche Reimchronik und das österreichische Interegnum // Mittheilungen des In-
stituts für Österreichische Geschichtsforschung. T. 4. 1883. S. 41--74.
2414 Włodarski B. Polska i Ruś. S. 157; Dąbrowski D. Stosunki polityczne. S. 49--50, 62; Mika N. Walka o
spadek. S. 91--93.
2415 Berciak A. Polacy w bitwie pod Suchymi Krutami // Prace Naukowe Uniwersytetu Śląskiego. № 72:
Prace Historyczne. Т. 4. Katowice, 1975. S. 7--25.
2416 Mika N. Walka o spadek. S. 90--91.
2417 Див., наприклад: Kustemig A. Bitva na Moravskem poli u Suchych Krut a Jedenspeigen 26 Srpna
1278 // Česko-rakouske vztahy / Pod red. M. Blahovej i I. Hlavačka. Praha, 1998. S. 163--189.
2418 Пашуто В. Т. Очерки. С. 300.

432
ñîþçíèê³â ö³ñàðÿ ïîðÿä ç ïîëîâöÿìè íàçâàí³ ðóñèíè2419. Àëå öå ìîãëè
áóòè äðóæèíè ç óãîðñüêîãî â³éñüêà Ëàñëî IV Êóíà, íàáðàí³ â çàêàðïàò-
ñüêèõ êîì³òàòàõ, çíà÷íà ÷àñòèíà òåðèòîð³¿ ÿêèõ âõîäèëà äî êîðîë³â-
ñüêîãî äîìåíó2420.
Ñåðåä äæåðåë, ÿê³ çãàäóþòü ïîä³¿ ö³º¿ â³éíè, ö³êàâå ïîâ³äîìëåí-
íÿ Òîìàñà ç Ïàâ³¿. Â³äîìèé òåîëîã ³ ôðàíöèñêàíñüêèé äèïëîìàò Òî-
ìàñ Òóñö³ ç Ïàâ³¿ (áë. 1212--1284) áóâ îñâ³÷åíîþ ëþäèíîþ. 1245 ð. â³í
áðàâ ó÷àñòü ó Ë³îíñüêîìó ñîáîðó (äå âèñòóïàâ Ïåòðî Àêåðîâè÷2421), ó
1253 ð. ¿çäèâ äî Ãðåö³¿, Äàëìàö³¿ òà Áîãåì³¿ é ïî ³íøèõ çåìëÿõ ³ìïåð³¿
ÿê ïðè÷åòíèé äî óí³éíèõ ïåðåãîâîð³â í³êåéñüêîãî ïàòð³àðõà ç ïàïîþ
²íîêåíò³ºì IV, ïîò³ì âèêëàäàâ òåîëîã³þ ó Ïàðì³, Áîëîíü¿ ³ Ôåððàð³, à ç
1258 ð. áóâ ïð³îðîì òîñêàíñüêî¿ ïðîâ³íö³¿ ôðàíöèñêàíñüêîãî îðäåíó2422.
Éîãî "²ñòîð³ÿ ³ìïåðàòîð³â ³ ïîíòèô³ê³â" ñâ³ä÷èòü íå ò³ëüêè ïðî åðóäè-
ö³þ àâòîðà, à é ïî³íôîðìîâàí³ñòü ó áàãàòüîõ äð³áíèöÿõ. Ïðèíàéìí³ ïðî
êîðîë³âñòâî Ðóñ³ â³í çíàâ íå ò³ëüêè ç ÷óòîê. Óí³éí³ ïåðåãîâîðè ç ïàòð³-
àðõîì â³äáóâàëèñÿ ïàðàëåëüíî ç ïåðåãîâîðàìè ç Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì
³ áóëè ëàíêàìè îäí³º¿ ïðîãðàìè. Òîìàñ Òóñö³ çàïèñàâ, ùî ÷åñüêîìó
êîðîëåâ³ âäàëîñÿ ñõèëèòè ðóñè÷³â äî âèñòóïó ïðîòè í³ìåöüêîãî êîðîëÿ,
àëå Áîæèì ïîìèñëîì ñòàëàñÿ íåñïîä³âàíà êîíôðîíòàö³ÿ ì³æ îñòàíí³ìè
òà âîëîõàìè (bruteni et blaci)2423. Ö³ëêîì â³ðîã³äíî, ùî îòî÷åííþ Ëàñëî
Êóíà âäàëîñÿ îðãàí³çóâàòè ïîõ³ä ïîëîâö³â ç âîëîõàìè (âlachi çà òîãî-
÷àñíèìè äæåðåëàìè ëîêàë³çóþòüñÿ â³ä âåðõíüî¿ òå÷³¿ Ñàìîøà ³ äàë³ íà
ï³âäåíü ðàçîì ç ñëîâ'ÿíñüêèì íàñåëåíííÿì2424) ó Ïðóòñüêî-Äí³ñòðîâ-
ñüêîìó ìåæèð³÷÷³, ÿêèé çàâàäèâ øèðø³é ó÷àñò³ â³éñüê Ëåâà Äàíèëîâè-
÷à àáî ³ éîãî ñàìîãî ó âèïðàâ³ ïðîòè Ðóäîëüôà Ãàáñáóðãà, ÷åðåç ùî, ÿê
çàïèñàâ ÷åñüêèé õðîí³ñò ²íäæ³õ ç Õåéìáóðãó, "Îòòîêàð, êð³ì ïîëÿê³â,
ç³áðàâ íåáàãàòî ãîñòåé"2425.
Çàãàëîì ïðîáëåìà ó÷àñò³ êíÿçÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à â áèòâ³ ï³ä Äþðí-
êðóòîì âèìàãàº äîäàòêîâèõ äîñë³äæåíü ñàìèõ õðîí³ê òà ¿õ äæåðåë. Àëå
ñàìå ï³ñëÿ ö³º¿ áèòâè ðîçãîðíóëàñÿ âàæêà ³ êðèâàâà êîíôðîíòàö³ÿ ãà-
ëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ ç óãîðñüêèì êîðîëåì, ÿêà òðèâàëà àæ äî çà-
ãèáåë³ Ëàñëî IV Êóíà 10 ÷åðâíÿ 1290 ð. Ï³ñëÿ öüîãî í³ìåöüêèé êîðîëü
Ðóäîëüô Ãàáñáóðã 31 ñåðïíÿ 1290 ð. íàäàâ Óãîðùèíó ÿê âëàñíèé ëåí
2419 Chronicon Magni Presbiteri continuation // Monumenta Germaniae Historica. Scriptores. Т. 17.
Hannoverae, 1861. P. 533.
2420 Biedermann H. I. Die ungarischen Ruthenen, ihr Wohngebeit ihr Erwerb und ihre Geschichte. Inns-
bruk, 1862. S. 1--11.
2421 Див.: Паславський І. Український епізод Першого Ліонського собору (1245 р.). Дослідження з
історії європейської політики Романовичів. Львів, 2009.
2422 Schneidler B. Italienische Geschichtsshreiber. Leipzig, 1909. S. 49--52; Рuano P.  omas de Pavie //
Dictionnaire de Spiritualité. Paris, 1991. P. 867--868.
2423  ome tusci Gesta Imperatorum et Ponti cum / Ed. E. Ehrenfeuchter // Monumenta Germaniae
Historica. Scriptores. Т. 22. Hannoverae, 1872. P. 525.
2424 Pop I.-A. Romanians and Hungarians from the 9th to the 14th Century.  e Genesis of the Transylva-
nian State. Cluj-Napoca, 1996. P. 112--113 (картa).
2425 Letopis Jindřicha Heimburského / Wyd. J. Emler // Fontes Rerum Bohemicarum. Т. 3. Praha, 1882.
S. 316.

433
ñèíîâ³ Àëüáðåõòó ², ãåðöîãó Àâñòð³¿2426. Óãîðñüêà çíàòü ï³äòðèìàëà ïëå-
ì³ííèêà Áåëè IV -- Àíäð³ÿ ²²², ñèíà ãåðöîãà Ñòåôàíà. Â³éñüêà íîâîãî
êîðîëÿ Óãîðùèíè â ÷åðâí³ 1291 ð. âòîðãëèñÿ äî Àâñòð³¿. ˉì íà äîïîìîãó
âèñòóïèëè ãàëèöüê³ äðóæèíè Ëåâà Äàíèëîâè÷à2427. Öÿ â³éíà çàâåðøè-
ëàñÿ ìèðîì ó Õàéíáóðç³ 26 ñåðïíÿ 1291 ð., çà ÿêèì Àëüáðåõò ² âèçíàâ
Àíäð³ÿ ²²² êîðîëåì Óãîðùèíè2428.
Áàâàðñüêèé åï³çîä. Ó 1301 ð., êîëè âèãàñëà äèíàñòiÿ Àðïàäîâè÷iâ,
íà óãîðñüêó ñïàäùèíó ìàëè ïðàâî íàùàäêè äîíüîê óãîðñüêèõ êîðîëiâ:
ñèöèëiéñüêèé ïðèíö Êàðë Ðîáåðò, ÷åñüêèé êîðîëü Âàöëàâ II, áàâàð-
ñüêèé ãåðöîã Îòòî III i êîðîëü Ðóñ³ Þðié Ëüâîâè÷. Àëå îñòàíí³é íå
âçÿâ ó÷àñò³ â áîðîòüá³ çà óãîðñüêó êîðîíó. Ñõîæå, ùî â³í ñïåðøó ï³ä-
òðèìóâàâ Êàðëà Ðîáåðòà, ñîþç ç ÿêèì áóâ ñêð³ïëåíèé øëþáîì îñòàí-
íüîãî ç ñåñòðîþ êîðîëÿ Ìàð³ºþ Ëüâ³âíîþ2429. Ï³ñëÿ ñìåðò³ Ìàð³¿ êî-
ðîëü Þð³é ñõèëèâñÿ äî ³íøîãî ïðåòåíäåíòà -- áàâàðñüêîãî ãåðöîãà Îòòî
²²² Â³òòåëüñáàõà (1261--1312). Çàçíàâøè ïîðàçêè â Óãîðùèí³, äå â³í
ïîòðàïèâ ó ïîëîí äî òðàíñèëüâàíñüêîãî âîºâîäè Âëàäèñëàâà, ó 1308
ð. â³í âåðòàâñÿ äî Áàâàð³¿ ÷åðåç ãàëèöüê³ âîëîä³ííÿ2430 é Îòòîêàð
Øòèðiéñüêèé âiäçíà÷èâ òåïëó çóñòði÷ âîëîäàð³â2431. Äåÿê³ äæåðåëà íà-
â³òü çàô³êñóâàëè, ùî ãåðöîã áóâ çâ³ëüíåíèé êîðîëåì Ðóñ³2432. Iñíóþòü
ïiäñòàâè ââàæàòè, ùî ñîþç êîðîëÿ Þðiÿ Ëüâîâè÷à i ãåðöîãà Îòòî III
ìiã áóòè ñêðiïëåíèé øëþáîì Ëüâà Þðiéîâè÷à ç íåçíàíîþ ç iìåíi ñå-
ñòðîþ Àãíåñè, äðóæèíè Îòòî III2433. ßí ßáëîíîâñüêèé, â³äêëèêàþ÷èñü
äî Ìàðòèíà Êðîìåðà, íàçâàâ äðóæèíó Ëþáàðòà Ãåäèìiíîâè÷à (äîíü-
êó Ëüâà Þðiéîâè÷à) Áóøåþ2434, ùî ìîæå áóòè ñêîðî÷åííÿì âiä Áîãóñ-
ëàâè. Âiä ß. ßáëîíîâñüêîãî öå iì'ÿ çàïîçè÷èëè Òåîäîð Íàðáóò2435 òà
2426 Marchali H. H. Magyarország története az Árpádok korában 1038--1301. Budapest, 1896. 576--
577 old.
2427 Грушевський М. Iсторiя України-Руси. Т. 3. Львів, 1905. С. 98--100.
2428 Codex diplomaticus Hungarie eclesiasticus ac civilis T. 11. V. 1 / Ed. G. Fejer. Buda, 1844. P. 180.
2429 Див.: Kristó Gy. Károly Robert elsö felesége // Acta Universitatis Szegediensis de Attila Jozsef nomi-
natae. Acta Historica. Т. 86. 1983. 27--30 old; Idem. Aba Sámuel és Károly Robert szaládi kopcsolatai-
rol // Acta Universitatis Szegediensis de Attila Jozsef nominatae. Acta Historica. Т. 96. 1992. 25--30
old; Idem. Orosz Hercegnö volt-e Károly Robert elsö felesége? // Aetas. 1994. № 1. 194--199 old; Sro-
ka S. Wokól mariażu Karola Roberta z Piastówną ślaską Marią // Biuletyn Polskiego Towarzystwa
Heraldycznego. 1994. № 11. S. 1--5; Idem. Genealogia Andegawenów węgierskich. Kraków, 1999. S.
21--28; Войтович Л. Загадка королеви Марії Львівни // Генеалогічні записки Українського ге-
ральдичного товариства. Вип. 4. Львів, 2004. С. 7--10; Його ж. Галицько-волинські етюди. С.
337--341.
2430 Continuatio Sancrucensis III // Monumenta Germaniae Historica. Deutsche Chroniken. T. 9. Han-
noverae, 1925. P. 734; Die Kölner Weltchronik 1273/1278--1376 / Hrsg. R. Sprandel // Monumenta
Germaniae Historica. Scriptores rerum Germanicarum. Series Nova. T. 15. München, 1991. P. 65.
2431 Ottokars österreichische Reimmchronik / Ed. J. Seemüller // Monumenta Germaniae Historica.
Scriptores. T. 5. Hannoverae, 1893. P. 1152--1154.
2432 Continuatio Sancrucensis III. P. 734; Continuatio Zwetlensis III // Ibidem. P. 662.
2433 "Аннали" баварського монастиря Остерховен називають дружину Отто ІІІ Єлизаветою (An-
nales Osterhоvenses // Monumenta Germaniae Historica. Scriptores. T. 17. P. 555).
2434 Tabulae Jablonovianae ex arboribus genealogicis familiarum Slavicarum regni Poloniae etc. / Ed. J.
A. Jablonowski. Nörimberg, 1748. Tabl. 10.
2435 Narbutt T. Dzieje starożуtne narodu Litewskiego. T. 6. Warszawa, 1838. S. 139.

434
Ìèêîëà Êàðàìçií2436. Îäíàê â Ì. Êðîìåðà iìåíi êíÿãèíi íå ïðèâåäåíî, à
Þçåô Áàðòîëîìåé Çiìîðîâè÷ íàçâàâ ¿¿ ªâôèìiºþ2437. Öå iì'ÿ çàñâiä÷èëè
é ïîì'ÿíèêè. Îòæå, äðóæèíîþ Ëüâà Þðiéîâè÷à, íàïåâíî, áóëà ïîëüêà
(òîìó i éîãî äîíüêà ìàëà ïîëüñüêå iì'ÿ) -- ñåñòðà Àãíåñè. Îñòàííº äî-
çâîëèëî ¿¿ áðàòàì -- ãëîãîâñüêèì êíÿçÿì Ãåíðiõó II òà ßíó -- ïðåòåíäó-
âàòè ó 1323 ð. íà ãàëèöüêî-âîëèíñüêó ñïàäùèíó, ïðè÷îìó ¿õ ïðåòåíçi¿
âèçíàâ ïàïà.2438 Òîáòî, âîíè ìóñèëè ìàòè ÿê³ñü äèíàñòè÷í³ ï³äñòàâè: öÿ
ïðîáëåìà òàêîæ ïîòðåáóº äîäàòêîâîãî äîñë³äæåííÿ, áî ³ñíóþòü ïåâí³
ñóìí³âè ùîäî ñàìîãî äæåðåëà ö³º¿ ³íôîðìàö³¿.
Çðîçóì³ëî, ùî äîñë³äæåííÿ ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ çâ'ÿçê³â ç í³ìåöü-
êèìè çåìëÿìè ïîòðåáóº çíà÷íèõ ãëèáîêèõ ïîøóê³â ÿê ó âåëè÷åçíîìó
ìàñèâ³ ëàòèíîìîâíèõ ³ í³ìåöüêîìîâíèõ õðîí³ê òà àêòîâîãî ìàòåð³àëó,
çíà÷íà ÷àñòèíà ÿêîãî ùå íå âèäàíà, àëå äîñòóïíà äëÿ äîñë³äíèê³â ó äî-
áðå çáåðåæåíèõ í³ìåöüêèõ àðõ³âàõ. Ïîä³áí³ äîñë³äæåííÿ ïîòðåáóþòü,
ïåðø çà âñå, êîøò³â ³ ï³äãîòîâàíèõ ôàõ³âö³â. Àëå ³íøîãî øëÿõó íå
³ñíóº. Âïåâíåíèé, ùî ïîïåðåäó íàñ ÷åêàþòü ö³êàâ³ çíàõ³äêè, ïåðø çà
âñå íà ð³âí³ äîñ³ ìàéæå íå îïðàöüîâàíèõ øëÿõåòñüêîãî òà ì³ùàíñüêîãî
ñåðåäîâèù.
2436 Карамзин Н. М. История государства Российского. Т.4. Примечания. Санкт-Петербург, 1818.
С. 138.
2437 Zimorowicz B. Historia miasta Lwowa. Lwów, 1835. S. 82--83.
2438 Войтович Л. Князiвська верства в Галицькiй землi // Четвертий мiжнародний конгрес
українiстiв. Одеса, 26--29 серпня 1999 р. Доповiдi i повiдомлення. Iсторiя. Ч. 1. Одеса--Київ--
Львiв, 1999. С. 83.

435
ЕПІЛОГ: КОНСТАНЦЬКИЙ СОБОР 1414--1418 РР.*
Ó 1387 ð., äîìîâèâøèñü ç ãàëèöüêîþ åë³òîþ, Ïîëüùà àíåêñóâà-
ëà ãàëèöüêó ÷àñòèíó êîðîë³âñòâà Ðóñ³, ùî áóëî âèçíàíî Ëèòâîþ çà
óãîäîþ â Îñòðîâ³ ó 1392 ð. Àëå Óãîðùèíà íå ïîãîäæóâàëàñÿ ç ö³ºþ
àíåêñ³ºþ, óãîðñüê³ ãàðí³çîíè ùå óòðèìóâàëè ÷àñòèíó Ïðèêàðïàòòÿ.
Âèò³ñíèâøè ¿õ çâ³äòè, Ïîëüùà îðãàí³çóâàëà íà öèõ çåìëÿõ âàñàëüíå
Æèäà÷³âñüêå êíÿç³âñòâî2439. Ó Ëüâîâ³ æ áóëà ðåçèäåíö³ÿ ãåíåðàëüíîãî
ñòàðîñòè, ôàêòè÷íîãî íàì³ñíèêà êîðîëÿ Âëàäèñëàâà ßãàéëà, -- ³ ïðîäî-
âæóâàëè êàðáóâàòè "ðóñüê³ ìîíåòè", ÿê³ äåìîíñòðóâàëè ñóâåðåíí³ñòü
êîðîë³âñòâà. Íà ïåðåãîâîðàõ ç óãîðñüêèì êîðîëåì Ñèã³çìóíäîì Ëþê-
ñåìáóðãîì (1412--1413 ðð.) ñï³ðíó ïðîáëåìó êîðîë³âñòâà Ðóñ³ â³äêëà-
äàëè íà ìàéáóòíº2440. Îáèäâà êîðîë³ òèòóëóâàëèñÿ ñþçåðåíàìè öèõ çå-
ìåëü (Ñèã³çìóíä -- "rex Galiciae et Lodomerae", à Âëàäèñëàâ ßãàéëî --
"êîðîëü ïîëñêè, ëèòîâñêè è ðóñêè"2441; ãåðá êîðîë³âñòâà Ðóñ³, â³äîìèé
â³ä ÷àñ³â Ëåâà Äàíèëîâè÷à2442 (êðîêóþ÷èé ëåâ, ÿêèé ï³äí³ìàºòüñÿ íà
ñêåëþ) âì³ùåíèé íà éîãî íàäãðîáêó â êðàê³âñüê³é êàòåäð³ íà Âàâåë³2443).
Ñèòóàö³ÿ óñêëàäíþâàëàñÿ ³ òèì, ùî ñòàðøèé áðàò Ñèã³çìóíäà Âàöëàâ IV,
áóâ êîðîëåì ×åõ³¿ òà Í³ìå÷÷èíè ³ êóðôþðñòîì áðàíäåíáóðçüêèì, à ç
1410 ð. í³ìåöüêèì êîðîëåì ñòàâ ñàì Ñèã³çìóíä. Íà ÷åðç³ áóëà
* В розділі використані матеріали з раніше опублікованих праць автора: Войтович Л. Загадко-
вий "високородовитий шляхетний князь Червоної Русі" // Дрогобицький краєзнавчий збір-
ник. Вип. 13. Дрогобич, 2009. С. 24--32; Його ж. Загадочный высокородный благородный князь
Червонной Руси // Генеалогический вестник. Вып. 36. Санкт-Петербург, 2009. С. 51--60; Його
ж. Заключительный этап борьбы за "королевство Руси" // Вестник Удмуртского университета.
Серия 5. История и филология. 2012. Вып. 3. С. 10--15.
2439 Войтович Л. Жидачівське князівство // Іван Виговський. Збірник статей наукової конфе-
ренції, присвяченої 350-літтю Конотопської битви. Львів, 2010. С. 40--44; Його ж. Жидачівське
князівство // Львівська газета (Львів). 2014. 14 квітня; Папа І. Жидачівське князівство (1393--
1442): спірні питання історії // Фортеця: збірник заповідника "Тустань". Вип. 2. Львів, 2012. С.
177--184; Її ж. "Жидачівські грамоти" князя Федора Любартовича: проблеми автентичності //
Княжа доба: історія і культура. Вип. 6. Львів, 2012. С. 292--314.
2440 Matijów J. Der polnisch-ungarische Streit um Galizien und Lodomerien // Jahresbericht des k. k. II.
Obergimnasiums im Lemberg für das Jahr 1886. S. 28--30.
2441 Archivum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie wydane nakładem właściciela, pod kie-
rownictwem Z.L.Radzimińskiego przy wspołudziale P.Skobielskiego i B.Gorczaka. Т. 1. Lwów, 1886.
S. 22; Грамоти XIV ст. / Упоряд., вступ і комент. М.М.Пещак. Київ, 1974. С. 142.
2442 Lewicki A. Rutchenische Teilfürstentümer bis zur Vereinigung mit Polen 1387 // Die Ősterreichisch-
Ungarische Monarchie in Woet und Bild. Galizien. Wien, 1898. S. 173; Лаппо-Данилевский А.
Печати последних галичско-владимирских князей и их советников // Болеслав-Юрий ІІ
Тройденоваич.Сборникматериаловиисследований.Санкт-Петербург,1907.С.214--307;Крип'яке-
вич І. Галицько-Волинське князівство. Львів, 1999. С. 154; Дашкевич Я. Геральдичне зображен-
ня Лева в період Галицько-Волинської держави (перша половина ХІV ст.) // Знак. Ч. 16. 1998.
С. 6--8; Гречило А. Територіальні символи Галицько-Волинської держави другої половини ХІІІ
-- початку ХІV століть // Записки НТШ. Т. 240. Львів, 2000. С. 256--260; Однороженко О. Руські
королівські, господарські та князівські печатки ХІІІ--ХVI ст. Харків, 2009. С. 5.
2443 Kuczyński S. K. Polskie herby ziemskie. Geneza, treści, funkcje. Warszawa, 1993. S. 29--32.

436
³ìïåðàòîðñüêà êîðîíà Ñâÿùåííî¿ Ðèìñüêî¿ ³ìïåð³¿.
Óïðîäîâæ 1414--1418 ðð. ó øâàáñüêîìó ì³ñò³ Êîíñòàíö³ íà áåðåç³
Áîäåíñüêîãî îçåðà ïðàöþâàâ XVI Âñåëåíñüêèé ñîáîð, ñêëèêàíèé ç ³í³-
ö³àòèâè êîðîëÿ Óãîðùèíè ³ Í³ìå÷÷èíè Ñèã³çìóíäà Ëþêñåìáóðãà äëÿ
ïîäîëàííÿ "Âåëèêî¿ ñõèçìè" 1378--1414 ðð. êîëè íà ÷îë³ êàòîëèöüêî¿
öåðêâè ñòîÿëî äâà--òðè ïàïè, ÿê³ âîðîãóâàëè ì³æ ñîáîþ. Êð³ì òðüîõ
ïàï, òðüîõ ïàòð³àðõ³â, 29 êàðäèíàë³â, 33 àðõèºïèñêîï³â, 150 ºïèñêî-
ï³â, ïîíàä 100 àáàò³â ³ ïîíàä 300 äîêòîð³â òåîëîã³¿ òà ïðàâà ç ð³çíèõ
ºâðîïåéñüêèõ óí³âåðñèòåò³â, íà ñîáîð³ áóëè ïðèñóòí³ ãåðöîãè Àâñòð³¿,
Áàâàð³¿, Ñàêñîí³¿, Ìåêëåíáóðãó òà Ëîòàðèíã³¿, à òàêîæ ïîñîëüñòâà ³í-
øèõ ñâ³òñüêèõ ïðàâèòåë³â: êîðîë³â Ôðàíö³¿, Àíãë³¿, Øîòëàíä³¿, Ïîëü-
ù³, Øâåö³¿, Äàí³¿, Íîðâåã³¿, Íåàïîëþ, Ñèöèë³¿2444 ³ "ïîñîëüñòâî êîðîë³â-
ñòâà ×åðâîíî¿ Ðóñ³" ("das küngrich von Rot Rusen")2445.
Õðîí³êà Êîíñòàíöüêîãî ñîáîðó, ùî ¿¿ ñêëàâ áëèçüêî 1420 ã. ñåêðå-
òàð ì³ñüêî¿ ðàäè ì³ñòà Êîíñòàíö ³ ºïèñêîïñüêèé íîòàð³óñ Óëüð³õ ôîí
Ð³õåíòàëü (áë. 1366 -- áë. 1437), ÿêèé áóâ ãîëîâíèì êàíöåëÿðèñòîì
öüîãî ñîáîðó ³ âîëîä³â ïðàêòè÷íî âñ³ºþ ïîâíîòîþ ³íôîðìàö³¿ ïðî ïî-
ä³¿, ñëóæèòü îñíîâíèì äæåðåëîì ç ³ñòîð³¿ ñîáîðó. Ëàòèíñüêèé òåêñò
õðîí³êè íå çáåð³ãñÿ, à ñïèñêè ¿¿ ðàíí³õ ïåðåêëàä³â ñåðåäíüî-í³ìåöüêîþ
ìîâîþ ïîì³òíî â³äð³çíÿþòüñÿ ì³æ ñîáîþ2446. Ðóêîïèñè õðîí³êè Ð³õåí-
òàëÿ áàãàòî ³ëþñòðîâàí³, çîêðåìà, òàì ïðèâåäåíî á³ëüøå òèñÿ÷³ ãåðá³â
ó÷àñòíèê³â ñîáîðó2447. Õðîí³êó Ð³õåíòàëÿ âèäàâ ùå ó 1483 ð. àó´ñáóðçü-
êèé äðóêàð Àíòîí Çîð´2448 çà ñïèñêîì Ãåáõàðäà Äàõåðà (1467)2449. Ó
âèäàíí³ çáåðåãëîñÿ ïîâ³äîìëåííÿ, ùî â Êîíñòàíö ïðèáóëî "â³ä ñâ³ò-
ë³éøîãî âèñîêîðîäîâèòîãî êíÿçÿ [³] êîðîëÿ Ãàë³ö³¿ ïîâíîâàæíå âåëèêå
ïîñîëüñòâî"2450. Òàì æå ïðèâåäåíèé ³ ãåðá "êîðîëÿ Ãàë³ö³¿" ó âèãëÿä³
óâ³í÷àíîãî êîðîíîþ ùèòà ç ïîçäîâæí³ìè ãîëóáèìè ñìóãàìè íà á³ëî-
ìó òë³. Öå æ çîáðàæåííÿ º íà ì³í³àòþð³ ðóêîïèñó õðîí³êè Ð³õåíòàëÿ,
ÿêà íàëåæèòü Ðîñãàðòåíñüêîìó ìóçåþ ó Êîíñòàíö³2451. Â³ääàëåíî ãåðá
íàãàäóº ïîïóëÿðíèé ñåðåä øëÿõòè êîðîë³âñòâà Ðóñ³ ãåðá Êîð÷àê, ÿêèé
ñïåðøó áóâ ãåðáîì Äìèòðà ç Ãîðàÿ ³ Ùåáðåøèíà, íàùàäêà ãàëèöüêîãî
2444 Milman H. H. History of Latin Christianity. Т. 7. London, 1867. P. 426--524.
2445 Ulrich von Richental. Chronik des Constanzer Concils 1414. bis 1418 / Hrsg. von M. R. Buck // Bi-
bliothek des litterarischen Vereins in Stuttgart. Bd. 158. Tübingen, 1882. S. 50--51.
2446 Buck T. M. Fiktion und Realität. Zu den Textinserten der Richental-Chronik // Zeitschri für die
Geschichte des Oberrheins. Bd. 149. 2001. S. 153--161; Wacker G. Ulrich Richentals Chronik des Kon-
stanzer Konzils und ihre Funktionalisierung im 15. und 16. Jahrhundert. Aspekte zur Rekonstruktion
der Urschri und zu den Wirkungsabsichten der überlieferten Handschri en und Drucke. Kassel,
2002.
2447 Kup K. Ulrich von Richental's Chronicle of the Council of Constance. New York, 1936. P. 20.
2448 Фототипічне перевидання див.: Ulrich von Richental. Consiliumbuch. Augsburg, 1483. Potsdam,
1923.
2449 "Орлы и львы соединились...". Геральдическое художество в книге / Науч. ред. Г. В. Вилинба-
хов, Е. А. Яровая. Санкт-Петербург, 2006. № 45. С. 89.
2450 "...von dem durchleuchtigen hochgebornen fürsten kunig von Galitzia en machtige grosse bott-
scha ...": Ulrich von Richental. Consiliumbuch. Augsburg, Anton Sorg, 1483. Potsdam, 1923. S. 111.
2451 Ulrich Richental. Das Konzils ze Konstanz. 1414--1418. Faksimile-Ausgabe der Handschri en im
Rosgarten Museum zu Konstanz. Bd. I. Starnberg--Konstanz--Stuttgart, 1964. Bl. CXI versol.

437
áîÿðèíà Âîâ÷êà ç Äðîãîâèæà, ÿêèé ùå ó ñåðåäèí³ ÕIV ñò. ïåðåéøîâ
íà ñëóæáó äî ïîëüñüêîãî êîðîëÿ Êàçèìèðà ²²². Â³ä óãîðñüêîãî êîðîëÿ
Ëþäîâèêà Àíæóéñüêîãî Äìèòðî îòðèìàâ äîçâ³ë äîïîâíèòè ñâ³é ãåðá ó
âèãëÿä³ êîð÷àêà (÷àø³) ç ñîáà÷êîþ òðüîìà ñð³áíèìè ñìóãàìè ç óãîð-
ñüêîãî äåðæàâíîãî ãåðáó. Ó ðåçóëüòàò³ êîð÷àê ç ñîáà÷êîþ îïèíèâñÿ â
íàøîëîìíèêó, à â ïîë³ ùèòà çàëèøèëèñÿ òðè ñìóãè2452. Çâè÷àéíî, í³
ñàì Äìèòðî, ÿêèé ó 1368--1370, 1377--1390 ðð. ïîñ³äàâ óðÿä êîðîë³â-
ñüêîãî ï³äñêàðá³ÿ, í³ éîãî íàùàäêè íå ìîãëè ïðåòåíäóâàòè íà òèòóë
"ñâ³òë³éøîãî âèñîêîðîäîâèòîãî êíÿçÿ [³] êîðîëÿ Ãàë³ö³¿". Çà ÷àñ³â Êîí-
ñòàíöüêîãî ñîáîðó òèòóë "êîðîëÿ Ãàë³ö³¿ ³ Ëîäîìåð³¿ (Âîëîäèìèðè¿)"
íîñèâ ñàì Ñèã³çìóíä Ëþêñåìáóðã, êîðîëü Óãîðùèíè ³ Í³ìå÷÷èíè2453.
Ôàêòè÷íî ç 1387 ð. ãàëèöüêà ÷àñòèíà êîðîë³âñòâà Ðóñ³ çíàõîäèëàñü ó
ñêëàä³ Ïîëüù³. Êîðîëü Ïîëüù³ Âëàäèñëàâ ²² ßãàéëî òàêîæ íîñèâ òèòóë
êîðîëÿ Ðóñ³. Ãåðá, íàâåäåíèé ó ïåðøîìó âèäàíí³ Õðîí³êè ôîí Ð³õåíòà-
ëÿ, í³êîëè íå âèêîðèñòîâóâàâñÿ ÿê ãåðá êîðîë³âñòâà Ðóñ³. Ùî öå -- ïî-
ìèëêà âèäàâö³â ÷è ñàìîãî õðîí³ñòà?
Ó äàâí³øèõ ðóêîïèñàõ Õðîí³êè Êîíñòàíöüêîãî ñîáîðó çãàäêà ïðî
"êîðîëÿ Ãàë³ö³¿" ³ çîáðàæåííÿ éîãî ãåðáó â³äñóòí³. Ó ðóêîïèñó, â³äîìî-
ìó ÿê Îëåíäîðôñüêèé êîäåêñ ç á³áë³îòåêè ãðàôà Ãóñòàâà ôîí Êåí³ãñåã,
ñêëàäåíîìó, ÿê ââàæàþòü, ó 1438--1450 ðð., çãàäóºòüñÿ "âèñîêîðîäî-
âèòèé øëÿõåòíèé êíÿçü ×åðâîíî¿ Ðóñ³" (öå âçàãàë³ ïåðøà çãàäêà ×åð-
âîíî¿ Ðóñ³ ó ºâðîïåéñüêèõ äæåðåëàõ2454) ³ ïîäàíèé éîãî ãåðá ó âèãëÿä³
ðîçä³ëåíîãî íàâï³ë ÷îðíî-á³ëîãî ùèòà ç òðüîìÿ õðåñòàìè ó âåðõí³é ïî-
ëîâèí³ ³ äâîãîëîâèì îðëîì -- ó íèæí³é2455. Àíàëîã³÷íå çîáðàæåííÿ º ³ â
Êîíñòàíöüêîìó ðóêîïèñ³ õðîí³êè, ÿêèé â³äòâîðþº äðóãó ¿¿ ðåäàêö³þ2456.
Òåêñò Îëåíäîðôñüêîãî ðóêîïèñó ç ôîòîãðàô³÷íèì â³äòâîðåííÿì
âñ³õ ¿¿ ì³í³àòþð âèäàíî2457. Îïóáë³êîâàíèé òóò ãåðá ×åðâîíî¿ Ðóñ³ (ðîç-
ä³ëåíèé íàâï³ë ùèò ç òðüîìà ÷åðâîíèìè õðåñòàìè ó âåðõíüîìó ñð³á-
íîìó ïîë³ ³ çîëîòèì äâîãîëîâèì îðëîì -- ó íèæíüîìó ÷åðíîìó ïîë³)
Ôðàíö³øåê Ïºêîñ³íñüêèé â³äí³ñ äî òåðèòîð³àëüíèõ ãåðá³â ðóñüêèõ çå-
ìåëü ó ñêëàä³ Âåëèêîãî êíÿç³âñòâà Ëèòîâñüêîãî2458. ×åðâîí³ õðåñòè íà
ñð³áíîìó ôîí³ ïîâ'ÿçóþòüñÿ ç Âîëèííþ òà ìîæëèâèì ãåðáîì Ëþáàðòà-
Äìèòðà Ãåäèì³íîâè÷à. Óêðà¿íñüê³ äîñë³äíèêè ââàæàþòü, ùî äâîãëàâèé
â³çàíò³éñüêèé îðåë (ÿêèé çãàäóºòüñÿ â ²ïàò³¿âñüêîìó ë³òîïèñ³2459) áóâ
2452 Piekosiński F. Heraldуka polska wieków średnich. Kraków, 1899. S. 76--80.
2453 Desew y A. De jure hungaricae coronae in terries Russiae Rubrae. Pestini, 1831.
2454 Schramm G. Die Herkun des Namens Rus'. Wiesbaden; Berlin, 1982. S. 51--52.
2455 Ulrich Richental. Concilium zu Costenz 1414--1418. Lichtdruck von L. Baeckmann. Karlsruhe, 1881.
S. 485.
2456 Ulrich Richental. Das Konzils ze Konstanz. 1414--1418. Bd. I. Faksimile-Ausgabe der Handschri en
im Rosgarten Museum zu Konstanz. Bl. CXI versol.
2457 Ulrich von Richental. Сoncilium zu Costenz 1414--1418. Facsimilé. Imp. de L.Baeckmann, publié par
le dr. Hermann Sevin d'apres un manuscript appurtenant au comte Gustave de Königsegg. Karlsruhe,
1881; Ulrich von Richental. Chronik des Constanzer Concils 1414. bis 1418 / Hrsg. von M. R. Buck //
Bibliothek des litterarischen Vereins in Stuttgart. Tübingen, 1882.
2458 Piekosiński F. Heraldyka polska wieków średnich. Nr 638. S. 392. Fig. 747.
2459 Ипатьевская летопись. Стб. 845.

438
ãåðáîì êîðîëÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à2460 ÷è íàâ³òü Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à2461.
Àíàë³ç ÷àñó ³ îáñòàâèí ïîÿâè â³çàíò³éñüêîãî îðëà íà ãåðá³ Ãàëèöüêî-
Âîëèíñüêî¿ Ðóñ³ çðîáèâ ïåòåðáóðçüêèé ³ñòîðèê Î.Ìàéîðîâ2462. Ïðàâäà,
îêðåì³ éîãî âèñíîâêè ï³ääàâ ґðóíòîâí³é êðèòèö³ Â.Àëåêñàíäðîâè÷2463.
Ïðîáëåìà çàëèøàºòüñÿ äèñêóñ³éíîþ, õî÷à äâîãëàâèé â³çàíò³éñüêèé
îðåë íà ãàëèöüêîìó ãåðá³ ï³ñëÿ øëþáó Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à ç ªôðîñè-
í³ºþ-Àííîþ º äîñèòü â³ðîã³äíèì2464.
Íàïåâíî ðàí³ø³ ñïèñêè í³ìåöüêîãî ïåðåêëàäó Õðîí³êè á³ëüøå â³ä-
ïîâ³äàþòü ä³éñíîñò³. Çàì³íó "âèñîêîðîäîâèòîãî øëÿõåòíîãî êíÿçÿ ×åð-
âîíî¿ Ðóñ³" íà "ñâ³òë³éøîãî âèñîêîðîäîâèòîãî êíÿçÿ [³] êîðîëÿ Ãàë³ö³¿"
³ç çàì³íîþ éîãî ãåðáà íà ãåðá ç åëåìåíòàìè ãåðáó êîðîë³âñòâà Óãîðùèíè
ó ï³çí³øèõ ñïèñêàõ, íàïåâíî, çðîáëåíî ï³ä âïëèâîì ³ìïåðàòîðà Ôð³äð³-
õà III Ãàáñáóðãà (1452--1493). Êîíñòàíö çíàõîäèâñÿ ó ñïàäêîâèõ çåìëÿõ
Ãàáñáóðã³â, à Ôð³äð³õ III íàìàãàâñÿ ç³áðàòè âñå âòðà÷åíå Ëþêñåìáóðãà-
ìè ³ ïåðåòâîðèòè ³ìïåð³þ íà ñâ³òîâó äåðæàâó. "ªâðîïà ßãåëëîí³â" áóëà
éîãî ïîë³òè÷íèì ñóïåðíèêîì.
Õòî æ öåé çàãàäêîâèé "âèñîêîðîäîâèòèé øëÿõåòíèé êíÿçü ×åðâî-
íî¿ Ðóñ³", íå íàçâàíèé íà ³ì'ÿ? Ñóìí³âàòèñÿ ó ïðàâäèâîñò³ ³íôîðìàö³¿
Ó. ôîí Ð³õåíòàëÿ íå äîâîäèòüñÿ. Äëÿ áóäü-ÿêî¿ ôàíòàç³¿ ó øâåéöàð-
ñüêîãî õðîí³ñòà íå áóëî æîäíèõ ï³äñòàâ. Àëå ³ äàòè îäíîçíà÷íó â³äïî-
â³äü íà ïîñòàâëåíå ïèòàííÿ òåæ íå ïðîñòî.
Íà ìîþ äóìêó, öèì êíÿçåì ì³ã áóòè ò³ëüêè êíÿçü Ôåä³ð Äàíèëîâè÷
Îñòðîçüêèé, íàùàäîê Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à é îñòàíí³é ç Ðîìàíîâè÷³â íà
òîé ÷àñ2465. Çðåøòîþ, Òîìàñ Ïð³øóõ (†1419/20), ðàéöÿ ìàã³ñòðàòó Àóñ-
áóðãà, ó ñâîºìó "Ôóíäàìåíò³ ñîáîðó" ïðÿìî â³äçíà÷èâ ïðèñóòí³ñòü "Von
wissen reussen ein herczog / Mer ein fürst herczog von Ostrog"2466. Êíÿçü
2460 Петрушевич А. О городе Галиче за Луквой // Вестник Народного Дома. Ч. 52. Львов, 1887.
С. 467; Климкевич Р. Двоголовий орел Галицько-Володимирського королівства // Музейні ві-
сті. Чікаго, 1959. Квартал І--ІІ. С. 5--10; Його ж. Герб і печаті міста Холма // Літопис Волині. Ч.
7. Вінніпег, 1964. С. 53; Крип'якевич І. Галицько-Волинське князівство. С. 154; Гречило А. Те р и -
торіальні символи Галицько-Волинської держави другої половини ХІІІ -- початку XIV століть
// Записки НТШ. Т. 240. Львів, 2000. С. 260--261.
2461 Однороженко О. Руські королівські, господарські та князівські печатки ХІІ -- XVІ ст. Харків,
2009. С. 4.
2462 Майоров О. Холмський монумент та територіальні символи Галичини і Волині // Майоров О.
а "Галицько-волинський князь Роман Мстиславич: володар, воїн, дипломат. Т. 2. Біла Церква,
2011. С. 579--594; Його ж. Візантійський орел на гербі Галицько-Волинської Русі // Там само.
С. 595--608.
2463 Александрович В. Холм князя і короля Данила Романовича // Александрович В., Войтович Л.
Король Данило Романович. Біла церква, 2013. С. 188--191.
2464 Александрович В.Літописний монумент середини ХІІІ ст. з орлом в околицях Холма // Фор-
теця: збірник заповідника "Тустань". Кн. 1: На пошану Михайла Рожка. Львів, 2009. С. 98, 100.
2465 Войтович Л. Загадковий "восокородовитий шляхетний князь Червоної Русі" // Дрогобиць-
кий краєзнавчий збірник. Вип. 13. Дрогобич, 2009. С. 24--32; Його ж. Загадочный высокородный
благородный князь Червонной Руси // Генеалогический вестник. Вып. 36. Санкт-Петербург,
2009. С. 51--60.
2466 "герцога з Білої Русі та князя, герцога з Острога"  omas Prischuch von Augsburg. Das Ticht
von Kostenz / Hrsg. K. Hö er // Fontes rerum Austriacarum. B. VI. Geschichtsschreiber der husiti-
schen Bewegung in Böhmen. Teil II. Wien, 1865. S. 376. [Глибоко вдячний І.Паршину, який звер-

439
×åðâîíî¿ Ðóñ³ ïðèáóâ íà ñîáîð ó òîâàðèñòâ³ ïðåòåíäåíòà íà ñìîëåí-
ñüêèé ïðåñòîë òà ìèòðîïîëèòà Ãðèãîð³ÿ Öàìáëàêà. Çà íèìè ñòîÿâ âå-
ëèêèé êíÿçü ëèòîâñüêèé Â³òîâò Êåéñòóòîâè÷, î÷åâèäíî, çàö³êàâëåíèé ó
â³äðîäæåíí³ êîðîë³âñòâà Ðóñ³. Éîãî âàñàë îñòðîçüêèé êíÿçü Ôåä³ð Äà-
íèëîâè÷ ñïî÷àòêó ñëóæèâ Ëþáàðòó-Äìèòðó Ãåäèì³íîâè÷ó, à ïîò³ì éîãî
ñèíîâ³ Ôåäîðó Ëþáàðòîâè÷ó. Ó 1386 ð. ï³ä òèñêîì ßãàéëà Ôåä³ð Ëþ-
áàðòîâè÷ çâ³ëüíèâ Ôåäîðà Îñòðîçüêîãî â³ä âàñàëüíî¿ ïðèñÿãè. Äàë³ öåé
êíÿçü ñòàâ íàì³ñíèêîì Ëóöüêîãî êíÿç³âñòâà ³ çàëèøàâñÿ ó ö³é ã³äíîñò³
ïðîòÿãîì 1387--1392 ðð. À ïîò³ì éîãî øëÿõè ç êîðîëåì Âëàäèñëàâîì
ßãàéëîì ðîç³éøëèñÿ2467. Â³í íå áðàâ ó÷àñò³ ó áèòâ³ ï³ä Ãðþíâàëüäîì,
à ó 1430-õ ðð. áðàâ àêòèâíó ó÷àñòü, ðàçîì ç ³íøèì êîëèøí³ì ïðè-
õèëüíèêîì ßãàéëà êíÿçåì Çèãìóíòîì Êîðèáóòîâè÷åì, ó â³éí³ ïðîòè
³ìïåðàòîðà Ñèã³çìóíäà Ëþêñåìáóðãà íà áîö³ ÷åñüêèõ ãóñèò³â2468. Ïî-
âåðíóâøèñü, â³í âêëþ÷èâñÿ ó áîðîòüáó ïðîòè Ïîëüù³ íîâîãî âåëèêîãî
êíÿçÿ ëèòîâñüêîãî Ñâèäðèãàéëà Îëüãåðäîâè÷à (ÿêîìó éîãî ñèí Äàøêî
Ôåäîðîâè÷ äîïîì³ã ó 1418 ð. âòåêòè ç óâ'ÿçíåííÿ ó Êðåìåíåöüêîìó çàì-
êó) ³ çàê³í÷èâ ÷åíöåì Ôåîäîñ³ºì ó Êèºâî-Ïå÷åðñüêîìó ìîíàñòèð³2469.
Ò³ëüêè öåé êíÿçü ì³ã ç'ÿâèòèñÿ ó ñêëàä³ ëèòîâñüêî¿ äåëåãàö³¿ íà
ñîáîð³ â Êîíñòàíö³ ç ïèøíèì òèòóëîì "âèñîêîðîäîâèòîãî øëÿõåòíî-
ãî êíÿçÿ ×åðâîíî¿ Ðóñ³" ³ ç ãåðáîì, ó ÿêîìó áóëè îá'ºäíàí³ åëåìåí-
òè äàâí³õ ãåðá³â éîãî ïðåäê³â êîðîëÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à (äâîãëàâèé
îðåë) ³ âîëèíñüêèõ Äàíèëîâè÷³â (õðåñò2470). Àìá³ö³é ³ â³äâàãè íàùàäêó
Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à áóëî íå ïîçè÷àòè. Â³ä óñ³º¿ ñïàäùèíè Ðîìàíîâè-
÷³â éîìó çàëèøèëîñÿ ëèøå ìàëåíüêå Îñòðîçüêå êíÿç³âñòâî íà Âîëè-
í³, äî ÿêîãî â³í ïðèºäíàâ êðèõ³òíå ïðèäàíå äðóæèíè Àãàô³¿-Àãðèïèíè
нув мою увагу на це повідомлення, а також на його інтерпретацію білоруськими дослідника-
ми, які ідентифікували герцога з Білої Русі як Федора Юрійовича, сина великого смоленського
князя Юрія Святославича (+ 1407) (Белы А. Хроніка Белай Русі. Chronicon Russiae Albae. На-
рыс гісторыі адной геаграфічнай назвы. Мінск, 2000. С. 54--55, 203; Łatyszonek O. Od Rusinów
Białych do Białorusinów. U źródeł białoruskiej idei narodowej. Białystok, 2006. S. 59.)]
2467 Войтович Л. Родина князів Острозьких // Записки НТШ. Т. 231. Львів, 1996. С. 355--367.
2468 Див.: Рубцов Б.Т. Гуситские войны (Великая крестьянская война ХV века в Чехи). Москва,
1955.
2469 Войтович Л. Князі Острозькі: Спроба відтворення генеалогії династії // Наукові записки
Національного університету "Острозька Академія". Серія Історичні науки. Вип. 13. Острог,
2008. С. 44--59.
2470 В "Книзі знань", відомій за трьома манускриптами (бл.1350 р.) описані подорожі монаха-
францисканця з Кастилії і подані кольорові рисунки гербів і прапорів країн, в яких він побу-
вав. Після Польщі автор помістив "королівство Леон, яке німці називають Люмбрек" [Львів,
який німці називали Лемберг, в цей час був столицею королівства Русі -- Л.В.], на прапорі
цього королівства зображений червоний хрест на зеленому фоні. В одному з манускриптів
-- хрест установлений над півмісяцем поверненим ріжками вгору (Гречило А. Територіаль-
ні символи Галицько-Волинської держави С. 261--262). "Книгу знань" датують і більш раннім
часом бл. 1302--1306 рр. На портулані Анджеліно Дульсерта (1339 р.) Львів також показаний
як столица "civitas de Leo", а зелений прапор з червоним хрестом над півмісяцем поверненим
ріжками вгору (Книш Я. Від уділу до "найблагословеннішої столиці королівства" // Історія
Львова. Т. 1. (1256--1772). Львів, 2006. С.56--57), там і кольорова вклейка фрагмента портола-
на Анджеліно Дульсерта). Цікаво, що на печатці Луцького повіту з 1589 р. можна побачити
своєрідне об'єднання обох елементів: двоглавий орел на фоні хреста (Однороженко О. Руські
королівські, господарські та князівські печатки. С. 5).

440
×óðèë³âíè Áðîäîâñüêî¿. Äëÿ îñòàííüîãî ç Äàíèëîâè÷³â2471 öüîãî áóëî ÿâ-
íî ìàëî. Â³í â³ðîþ ³ ïðàâäîþ ñëóæèâ Âëàäèñëàâó ßãàéëó, ñïîä³âàþ÷èñü
âçàì³í îòðèìàòè â³ä íüîãî õî÷à á Ëóöüêå êíÿç³âñòâî íà ïðàâàõ ëåíó,
àëå îñòàíí³é, ïðîâîäÿ÷è ïîëèòèêó ë³êâèäàö³¿ óä³ë³â, öüîãî íå õîò³â çðî-
áèòè. À âåëèêîìó êíÿçåâ³ ëèòîâñüêîìó Â³òîâòó Êåéñòóòîâè÷ó äîâîë³
âèã³äíî áóëî ï³äòðèìóâàòè àìá³ö³¿ ñâîãî âàñàëà. Â³í ãîòóâàâñÿ äî
êîðîíàö³¿ ÿê êîðîëü Ëèòâè òà Ðóñ³ ³ áóâ çàö³êàâëåíèé àáè ãàëèöüêà
÷àñòèíà êîðîë³âñòâà Ðóñ³ íå áóëà çàêð³ïëåíà çà Ïîëüùåþ.
Õòî ùå ì³ã áè ç'ÿâèòèñÿ íà ñîáîð³ ç òàêèì òèòóëîì? Çà ïîâíå â³ä-
íîâëåííÿ êîðîë³âñòâà Ðóñ³ äî ñâîº¿ ñìåðò³ (4 ñåðïíÿ 1383 ð.) áîðîâñÿ
êíÿçü Ëþáàðò-Äìèòðî Ãåäèì³íîâè÷, ÿêîìó ó 1340--1349, 1353, 1370--
1371, 1372, 1376--1377 ðð. âäàâàëîñÿ ïîâí³ñòüþ àáî ÷àñòêîâî îâîëîä³òè
ãàëèöüêîþ ÷àñòèíîþ äåðæàâè2472. Ñòàðøèé ñèí Ëþáàðòà-Äìèòðà --
Ôåä³ð çìóøåíèé áóâ ñòàòè âàñàëîì Â³òîâòà Êåéñòóòîâè÷à ³ ó 1390 ð.
áóâ ïåðåì³ùåíèé ç Âîëèí³ ó Íîâãîðîä-Ñ³âåðñüêèé. Ó 1405--1431 ðð.
â³í òðèìàâ íåâåëèêå Æèäà÷³âñüêå êíÿç³âñòâî2473, çàëèøàþ÷èñü â³ðíèì
âàñàëîì Âëàäèñëàâà ²² ßãàéëà. Òîìó öåé êíÿçü íå ì³ã ç'ÿâèòèñÿ â
Êîíñòàíö³ ó ñêëàä³ ëèòîâñüêî-ðóñüêî¿ äåëåãàö³¿ ç ïîä³áíèì òèòóëîì.
Êð³ì òîãî, ñóäÿ÷è ç ìîíåò, Ëþáàðò-Äìèòðî âèêîðèñòîâóâàâ ó ñâîºìó
ãåðá³ çîáðàæåííÿ õðåñòà ³ ëåâà2474.
Äîâøèé ÷àñ ñóïåðíèêîì Ëþáàðòà-Äìèòðà áóâ îïîëüñêèé êíÿçü Âî-
ëîäèñëàâ, ÿêîìó ó 1372 ð. óãîðñüêèé êîðîëü Ëþäîâèê Àíæóéñüêèé
ïåðåäàâ ó ëåí "êîðîë³âñòâî Ðóñü ç ì³ñòàìè ³ íàñåëåííÿì". Âîëîäèñëàâ
Îïîëüñêèé ïðàâèâ ó ãàëèöüê³é ÷àñòèí³ êîðîë³âñòâà äî 1378 ð., ïðèéíÿâ-
øè òèòóë "ãîñïîäàðÿ Ðóñüêî¿ çåìë³, â³÷íîãî ä³äè÷à ³ ñàìîäåðæöÿ", à òà-
êîæ êàðáóâàâ âëàñí³ ìîíåòè2475. Ó 1383--1387 ðð. â³í íàìàãàâñÿ â³äñòîÿòè
2471 Войтович Л. Родина князiв Острозьких // Записки НТШ. Т. 231. Львiв, 1996. С. 355--367; Його
ж. Князі Острозькі. Спроба відтворення генеалогії династії // Наукові записки Національного
університету "Острозька академія". Серія "Історичні науки". Вип. 13. Острог, 2008. С. 44--59;
Його ж. Князі Роман Данилович і Василько Романович -- протопласта князів Острозьких //
Острозька давнина. Вип. 2. Остріг, 2013. С. 11--25.
2472 Войтович Л. Удiльнi князiвства Рюриковичiв i Гедимiновичiв у ХII-ХVI ст. Львів, 1996. С.101--
104; Його ж. Етапи полiтичної iсторiї Волинi XIV-XV ст. Державнiсть. Васалiтет. Iнкорпорацiя
// Україна: культурна спадщина, нацiональна свiдомiсть, державнiсть. Т.5. Iсторичнi та
фiлологiчнi розвiдки, присв. 60-рiччю акад. Я.Iсаєвича. Львів,1998. С. 153--168; Його ж. Князів-
ські династії Східної Європи (кінець ІХ -- початок ХVI ст.): склад, суспільна і політична роль.
Львів, 2000. С. 18, 37, 40, 74--76, 109, 138, 230--231, 263, 295, 299--300, 310, 345--347, 352--353, 426,
437--438, 440--443, 446--447, 449--450, 463, 474, 476, 485--486, 499--501, 504; Його ж. Княжа доба на
Русі: Портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 37--42, 75, 511--512, 562, 614, 618--619, 636, 668--672,
678--679; Його ж. Волинська земля //Україна: Литовська доба 1320--1569. Київ, 2008. С. 43--74.
2473 Войтович Л. Княжа доба на Русі. С. 679.
2474 Савицький В., Чобіток В. Монети Дмитрія-Любарта // Старий Луцьк. Вип. 5. Луцьк, 2009. С.
152--159.
2475 Szaraniewicz I. Rządy Władysława Opolczyka na Rusi // Biblioteka Ossolińskich. T. 4. Lwów,
1864. S. 266--284; Breiter E. Władysław książę opolski, pan na Wieluniu, Dobrzyniu i Kujawach,
pałatyn węgerski i wielkorządca Polski i Rusi. Zarys biogra czny. Lwów, 1889; Петрушевич А. Пор-
трет князя Владислава Опольского последнего удельного князя Галицкой Руси. Львов, 1895;
Goyski M. Sprawa zastawu ziemi dobrzyńskiej przez Władysława Opolczyka i pierwsze lata sporu
(1391--1399) // Przegląd Historyczny. T. 3. 1906. S. 5--348; Pór A. Opuli László herceg. Magyarország

441
Ãàëèöüêó çåìëþ â³ä íàñòóïó ïîëüñüêî-ëèòîâñüêèõ ñèë ³ íàâ³òü
nádorispánja nemzedékrendéhez // Turul. T. 26. Miskolc, 1908. 30--37 old; Idem. Opuli László Herczeg
Magyarország // Századok. T. 43. Budapest, 1909. 537--554 old; Gilewicz A. Stanowisko i działalność
gospodarcza Władysława Opolczyka na Rusi w latach 1372--1378 // Prace historyczne wydane ku
uczczeniu 50-lecia Akademickiego Koła Historyków Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie
1878--1928. Lwów, 1929. S. 9--108; Pieradzka K. Władysław książe opolski 1330-1401. Monogra a
historyczna. Kraków, 1945 // Archiwum Uniwersytetu Jagiełłonskiego, syng. WF II 122; Котляр Н.Ф.
Классификация червонорусских монет Владислава князя Опольского // Сообщения Государ-
ственного Эрмитажа. T. 26. Ленинград, 1965. С.38--41; Adrianyi G., Gottschalk J., Świaziński S. Her-
zog Ladislaus von Oppeln und Gründung der Pauliner-kloster Tschenstochau in Polen und Wiese bei
Ober Glogau // Archiv für Schlesische Kirchengeschichte. Bd. 36. Görlic, 1978. S. 33--77; Frontczak M.
Władysław Opolczyk fundator obrazu częstochowskiego // Nasza Przeszłość. T. 52. Warszawa, 1979.
S. 98--105; Sroka S.A. Czy Władysław Opolczyk był ojcem chrestnym Władysława Jagiełły // Nasza
Przeszlość. T. 74. Warszawa, 1990. S. 62--73; Idem. Itinerarium księcia Władysława Opolczyka z lat
1372--1378 // Rocznik Przemyski. T. 28. 1993. S. 147--154; Idem. W sprawie daty objęcia Rusi przez
Władysława Opolczyka // Ibidem. T. 29--30. 1993--1994. S. 302--312; Idem. Książę Władysław Opolczyk
na Węgrzech. Studium z dziejów stosunków polsko-węgerskich w XIV wieku. Kraków, 1996; Idem.
Herzog Ladislaus von Oppeln als ungaricher Palatin (1367--1372) // Zeitschri für Ostmitteleuropa-
Forschung. R. 46. Berlin, 1997. Z. 2. S. 224--234; Idem. Kariera Władysława Opolczyka na dworze
węgierskim w drugiej połowie XIV wieku // Europa śródkowa i wschodnia w polityce Piastów. Toruń,
1997. S. 265--274; Idem. Władysław Opolczyk // Piastowie. Leksykon biogra czne / Red. K.Ożóg,
S.Szczur. Kraków, 1999. S. 748--751; Sperka J. Z dziejów wojen Władysława Jagiełły z księciem
opolskim Władysławem. Działania wojenne w latach 1393--1394 // Cracovia -- Polonia -- Europa.
Studia z dziejów średniowiecza o arowane Jerzemu Wyrozumskiemu w sceśćdziesiątą piątą rocznicę
uroszin і czterdziestolecie prace naukowej. Kraków, 1995. S. 307--322; Idem. Wojny Władysława
Jagiełły z księciem opolskim Władysławem (1391--1396). Cieszyn, 2003; Idem. Urzędnicy Władysława
Opolczyka na Rusi (1372--1378). Spisy // Spoleczeństwo Polski średniowiecznej / Red. S.K.Kuczyński.
Т. 10. Warszawa, 2004. S. 83--103; Idem. Urzędnicy Władysława Opolczyka w księstwie wieluńskim
(1370--1391). Spisy // Średniowiecze polskie i powszechne. T.3 /Red. I.Panic, J.Sperka. Katowice, 2004.
S. 110--121; Idem. Otoczenie Władysława Opolczyka w latach 1370--1401. Studium o elicie władzy w
relacjach z monarchąm. Katowice, 2006; Idem. Władysław Opolczyk wobec Sanoka i ziemi sanockiej
(1371--1378) // 630. rocznica przybycia Franciszkanów do Sanoka / Red. W.Banach, E.Kasprzak.
Sanok, 2008. S. 49--53; Idem. Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej // Княжа
доба. Історія і культура. Вип. 3. Львів, 2010. С. 278--302. Idem. Władysław książę opolski, wieluński,
kujawski, dobrzyński, pan Rusi, palatyn Węgier i namiestnik Polski (1326/1330 -- 8 lub 18 maja 1401).
Kraków, 2013. 508 s.; Janowska E. Kon ikt Władysława Opolczyka z Królestwem Polskim // Rocznik
Muzeum w Gliwicach. T. 9. 1993. S. 25--36; Swieżawski A. Otoczenie ruskie Władysława Opolczyka //
Prace Naukowe Wyższej Szkoły Pedagogicznej w Częstochowie. Seria: Zeszyty Historyczny. 1996. Z. 3.
S. 71--80; Idem. Regencja Władysława Opolczyka na Rusi Czerwonej // Książę Władysław Opolczyk.
Fundator klasztoru Paulinów na Jasnej Górze w Częstochowie / Red. M.Antoniewicz, J.Zbudniewek.
Warszawa, 2007. S. 285--366; Wyrozumski J. Polska -- Węgry i sprawa Rusi halicko-włodzimierskiej za
Kazimierza Wielkiego // Europa śródkowa i wschodnia w polityce Piastów. Toruń, 1997. S. 111--119;
Юсяк П. Оточення князя Володислава Опольчика в період його правління на Русі (1372--1379)
// Вісник Львівського університету. Серія Історична. T. 34. Львів, 1999. С. 81--91; Władysław
Opolski, jakiego nie znamy. Próba oceny w sześćsetlecie śmierci // Red. A.Pobóg-Lenartowicz.
Opole, 2001; Dola K. Rządy Władysława Opolczyka w Księstwie Opolskim // Władysław Opolczyk,
jakiego nie znamy. S. 31--45; Idem. Władysław Opolczyk jako książę opolski // Książę Władysław
Opolczyk. Fundator klasztoru Paulinów na Jasnej Córze w Częstochowie. Warszawa, 2007. S. 12--32;
Antoniewicz M. Podstawy i zakres władzy księcia Władysława opolskiego w ziemi wieluńskiej oraz
pólnocno-zachodniej Małopolsce // Książę Władysław Opolczyk. Fundator klasztoru Paulinów na
Jasnej Córze w Częstochowie. Warszawa, 2007. S. 195--246; Чорний М. Владислав Опольський
// Енциклопедія Львова. Т. 1 / Під ред. А. Козицького та І. Підкови. Львів, 2007. С. 407--408;
Salamon M. Władysław Opolczyk a kraje kultury prawosławnej // Piastowie śląscy w kulturze i
europejskich dziejach / Red. A.Barciak. Katowice, 2007. S. 221--231; Karczewski D. "Meliorator terrae

442
çâåðíóâñÿ äî ÷åñüêîãî êîðîëÿ Âàöëàâà IV, îãîëîñèâøè Ãàëèöüêó çåì-
ëþ âàñàëîì öüîãî êîðîëÿ. Ó öüîãî êíÿçÿ áóëè âñ³ ï³äñòàâè äëÿ òèòóëó
"ãîñïîäàðÿ Ðóñüêî¿ çåìë³, â³÷íîãî ä³äè÷à ³ ñàìîäåðæöÿ". Â íåêðîëîç³
àáàòñòâà ñâ. Â³íöåíò³ÿ çãàäóºòüñÿ Ãðåìèñëàâà, äðóæèíà îïîëüñüêîãî
êíÿçÿ Áîëåñëàâà ², ÿêà ïîìåðëà 14 òðàâíÿ 1313 ð. ("Grimizlaua ducissa
Opuliensis")2476. Ïðàâäà, â äîêóìåíò³ â³ä 17 ëèñòîïàäà 1301 ð. âîíà
íàçâàíà Àãíåñîþ2477. Àëå ïîä³áíà ïðàêòèêà ïîäâ³éíèõ ³ìåí (êíÿæîãî ³
õðåñíîãî) çâè÷íà äëÿ Ðþðèêîâè÷³â2478. Òîìó çàïåðå÷åííÿ Ê. ßñ³íüñüêîãî
íå âèãëÿäàº ïåðåêîíëèâèì2479. Êíÿçü Áîëåñëàâ ² äîâîäèâñÿ ä³äîì Âîëî-
äèñëàâó Îïîëüñüêîìó. ªäèíà êíÿæíà íà ³ì'ÿ Ãðåìèñëàâà, ÿêà æèëà â
òîé ÷àñ, áóëà äî÷êîþ áåëçüêîãî êíÿçÿ Âñåâîëîäà Îëåêñàíäðîâè÷à, ïî-
ìåðëîãî, î÷åâèäíî, â åì³ãðàö³¿ ó ñâî¿õ ðîäè÷³â ó Ïîëüù³2480. Òàêèì ÷è-
íîì Âîëîäèñëàâ Îïîëüñêèé ïî êóæåëþ (òîáòî ïî æ³íî÷³é ë³í³¿) òàêîæ
áóâ ñïàäêîºìöåì Âîëèíñüêèõ Ìîíîìàõîâè÷³â.
Âîëîäèñëàâ Îïîëüñüêèé ïîìåð ó 1401 ð. Ñèí³â ó íüîãî íå áóëî, çÿò³
äî ÷àñó Êîíñòàíöüêîãî ñîáîðó òåæ ïîìåðëè. Îïîëüñüêîå êíÿç³âñòâî òðè-
ìàëè ïëåì³ííèêè Áîëåñëàâ IV ³ ßí Êðîïèëî2481. ßí Êðîïèëî áóâ ùå é
êóÿâñüêèì ºïèñêîïîì. Îáèäâà êíÿç³, áóäó÷è âàñàëàìè ÷åñüêîãî êîðîëÿ,
íàìàãàëèñÿ ï³äòðèìóâàòè íîðìàëüí³ ñòîñóíêè ç ïîëüñêèì êîðîëåì. Ó
1417 ð. áðàòè ç³òêíóëèñÿ ç ïðåòåíç³ÿìè ãëîãîâñüêèõ êíÿç³â. Ãëîãîâñü-
êèé êíÿçü Ãåíð³õ VIII Ãîðîáåöü (Wróbel) ÿê ìóæ Êàòåðèíè Îïîëüñüêî¿,
ÿêó áàòüêî Âîëîäèñëàâ Îïîëüñêèé çàëèøèâ ñïàäêîºìíèöåþ êíÿç³âñòâà,
çâåðíóâñÿ äî ñóäó ñþçåðåíà, ÿêèé â³äáóâñÿ ó Ïðàç³ 2 ëèïíÿ 1417 ð.
Ñóä ïðèçíàâ ñï³ðí³ çåìë³ çà ãëîãîâñüêèìè êíÿçÿìè, à Áîëåñëàâà IV ³
ßíà Êðîïèëà ïðèñóäèâ äî âèãíàííÿ. 1 êâ³òíÿ 1418 ð. ÷åñüêèé êîðîëü
Âàöëàâ IV ï³äòâåðäèâ öå ð³øåííÿ. Ðåàë³çóâàòè éîãî çàâàäèëà ñìåðòü
Russiae". Panowanie Władysława Opolczyka na Rusi (1371--1378) // Ibidem. S. 261--280; Крижа-
нівський А. Львівський монетний двір у ХІV--XV ст. Львів, 2007. С. 74--94, 126--128, 138--150,
171--210; Жук М. До питання про правління Володислава Опольського в Галичині у 1372--1378,
1385--1387 рр. крізь призму бачення польських і українських істориків кінця ХІХ -- початку ХХ
ст. // Каразінські читання (історичні науки). Матеріали міжнародної наукової конференції 24
квітня 2009 р. Харків, 2009. С. 118--119; Її ж. Специфіка україномовних грамот князя Володис-
лава Опольського у світлі латинських документів його канцелярії // Княжа доба: історія і куль-
тура. Вип. 4. Львів, 2011. С. 280--304; Її ж. Володислав Опольський в оцінці М.Грушевського
// Średniowiecze Polskie i Powszechne. Т. 3(7) Katowice, 2011. S. 54--65; Її ж. Charakter władzy
Władysława Opolczykana Rusi Halickiej w latach 1372--1378 i 1386--1387. Aspekt numizmatyczno-
historiogra czny // Ibidem. Т. 4(8). Katowice, 2012. S. 139--149; Tęgowski J. Nowe żródła do kwestii
datacji objęcia rządów Władysława Opolczyka na Rusi // Ibidem. Т. 5. Katowice, 2009. S. 130--137;
Войтович Л. Портрет князя Володислава Опольського на повний зріст // Княжа доба: історія
і культура. Вип. 7. Львів, 2013. С. 314--319.
2476 Nekrolog opactwa św. Wincentego we Wrocławiu // Monumenta Poloniae Historica. Series Nova.
T. 9. Cz. 1. Kraków, 1991. S. 69.
2477 Regesten zur schlesischen Geschichte // Codex diplomaticus nec non epistolaris Silesiae. T. 16.
Wrocław, 1981. № 2664.
2478 Литвина А.Ф., Успенский Ф.Б. Выбор имени у русских князей в Х--ХVI вв. Династическая
история сквозь призму антропонимики. Москва, 2006. С. 182--214.
2479 Jasiński K. Rodowód Piastów śląskich. Kraków, 2007. S. 520.
2480 Войтович Л. Княжа доба на Русі. С. 511, 503.
2481 Jasiński K. Rodowód Piastów śląskich. S. 573--575.

443
÷åñüêîãî êîðîëÿ (16 êâ³òíÿ 1419 ð.)2482.
Çðîçóì³ëî, ùî î÷³êóþ÷è âòîðãíåííÿ â ñâî¿ çåìë³ ÷åñüêèõ ³ ãëîãîâñü-
êèõ â³éñüê, í³õòî ç îïîëüñüêèõ êíÿç³â íå ì³ã ç'ÿâèòèñÿ â Êîíñòàíö³
ó ñêëàä³ ëèòîâñüêî¿ äåëåãàö³¿ ç ïðåòåíç³ÿìè íà êîðîë³âñòâî Ðóñ³, ÿêå
óòðèìóâàâ ¿õ ºäèíèé ìîæëèâèé ñîþçíèê ïîëüñüêèé êîðîëü Âëàäèñëàâ
ßãàéëî. Äî òîãî æ Âîëîäèñëàâ Îïîëüñüêèé ó ñâî¿õ ìîíåòàõ, ÿê³ â³í êàð-
áóâàâ ó ïåð³îä áîðîòüáè çà çáåðåæåííÿ êîðîë³âñòâà Ðóñ³, âèêîðèñòàâ
äâà ãåðáè -- âåðõíüîñ³ëåçüêîãî îäíîãëàâîãî îðëà ³ ãàëèöüêîãî ëåâà2483.
Êíÿçü Ôåä³ð Äàíèëîâè÷ Îñòðîçüêèé í³÷îãî íå ì³ã äîáèòèñÿ ó Êîí-
ñòàíö³. Îáèäâà ñóïåðíèêè Ñèã³çìóíä Ëþêñåìáóðã òà Âëàäèñëàâ ßãàéëî
íå áóëè ãîòîâèìè äî êîìïðîì³ñó ó öüîìó ïèòàíí³ ³ íå õîò³ëè áà÷èòè
â êîðîë³âñòâ³ Ðóñ³ æîäíèõ ³íøèõ ô³ãóð. ²í³ö³àòèâà áóëà â ðóêàõ óãîð-
ñüêîãî êîðîëÿ, áî â³í áåçïîñåðåäíüî êåðóâàâ âñ³ì, ùî â³äáóâàëîñÿ íà
ñîáîð³. Ïîâ³ëüíèé ³ íåð³øó÷èé Ñèã³çìóíä çàëèøèâ öå ïèòàííÿ â³äêðè-
òèì, ôàêòè÷íî äîçâîëèâøè Ïîëüù³ ñïîê³éíî àíåêñóâàòè ö³ çåìë³ ³ âî-
ëîä³òè íèìè äî 1772 ð., òðàñôîðìóâàâøè ãàëèöüêó ÷àñòèíó êîðîë³âñòâà
ó Ðóñüêå âîºâîäñòâî ó 1434 ð.
Âîëèíñüêà ÷àñòèíà Êîðîë³âñòâà Ðóñ³ áóëà ³íêîðïîðîâàíà äî ñêëàäó
Âåëèêîãî êíÿç³âñòâà Ëèòîâñüêîãî, ñþçåðåí ÿêîãî âåëèêèé êíÿçü Â³òîâò
Êåéñòóòîâè÷ ìàâ íàì³ð çðîáèòè ñâîþ òóò ñòîëèöþ. Îòðèìàâøè "íàâ³-
÷íî" ó 1392 ð. Ëóöüêå êíÿç³âñòâî2484, â³í ó 1429 ð. ç³áðàâ òóò ç'¿çä
ºâðîïåéñüêèõ ìîíàðõ³â, íà ÿêîìó ìàâ íàì³ð ïðèéíÿòè êîðîë³âñüêó êî-
ðîíó2485. Ïîëüñüê³é ñòîðîí³ âäàëîñÿ ç³ðâàòè öåé àêò. Íàñòóïíèê Â³òîâ-
òà âåëèêèé êíÿçü Ñâèäðèãàéëî Îëüãåðäîâè÷ ñïðîáóâàâ ðîç³ðâàòè ïîëü-
ñüêî-ëèòîâñüêó óí³þ, àëå éîìó âäàëîñÿ ò³ëüêè â³äðîäèòè íåçàëåæíå
Âîëèíñüêå êíÿç³âñòâî, ÿêå â³í òðèìàâ äî ñàìî¿ ñìåðò³ (1436--1452)2486.
Ï³ñëÿ éîãî ñìåðò³ Âîëèíü ïåðåòâîðèëàñÿ ó êîíôåäåðàö³þ óä³ëüíèõ êíÿ-
ç³âñòâ. Ùîá ïîëåãøèòè ¿õ ³íêîðïîðàö³þ âåëèêèé êíÿçü Êàçèìèð ßãåë-
ëîí÷èê ï³äòâåðäèâ ñòàð³ íàäàííÿ ñâî¿õ ïîïåðåäíèê³â. Îñòðîçüêå, ×îð-
òîðèéñüêå, Êëåâàíñüêå, Êîðåöüêå, Çáàðàçüêå, Êàøèðñüêå, Êîáðèíñüêå,
Êîâåëüñüêå, Äóáðîâèöüêå, Ñòåïàíñüêå, à òàêîæ ö³ëèé ðÿä äð³áí³øèõ
êíÿç³âñòâ ñêëàäàëè ïîë³òè÷íó ìîçà¿êó Âîëèí³, ÿêà îòðèìàëà â³ä Êàçè-
ìèðà ßãåëëîí÷èêà îêðåìèé ïðèâ³ëåé ó 1452 ð., ï³äòâåðäæåíèé âåëèêè-
ìè êíÿçÿìè ³ êîðîëÿìè Îëåêñàíäðîì Êàçèìèðîâè÷åì ó 1501 ð. òà Ñè-
ã³çìóíäîì Ñòàðèì ó 1509 ð.2487 Â³ëåíñüêèì ïðèâ³ëåºì 1492 ð. âåëèêèé
2482 Виражаю щиру вдячність професору Станіславу Сроці з Ягелонського університету у
Кракові за допомогу з літературою з цієї проблеми: Mosbach A. Przyczynki do dziejów polskich.
Poznań, 1860; Idzikowski F. Geschichte der Stadt Oppeln. Oppeln, 1863; Rchunki dworu króla Wła-
dysława Jagiełły / Wyd. F.Piekosiński. Kraków, 1896; Piotrowicz K. Boleslaw IV // Polski Słownik
Biogra czny. Т. 2. Kraków, 1936. S. 278--279; Książęta i księżne Górnego Śląska / Praca zbiorowa pod
redakcją Antoniego Barciaka. Katowice, 1995. S. 33--34; Piastowie. Lexsykon biogra czny. Kraków,
1999. S. 762--763.
2483 Крижанівський А. Львівський монетний двір у ХІV--XV століттях. Львів, 2007. С. 82--93.
2484 Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4. Львів, 1905. С. 140--141.
2485 Там само. С. 154--155.
2486 Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у ХІІ--ХVІ ст. Львів, 1996.
С. 142--151; Троневич П. Луцький замок. Луцьк, 2003. С. 43--48.
2487 Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів. С. 200.

444
êíÿçü Îëåêñàíäð Êàçèìèðîâè÷ ïîçáàâèâ óä³ëüíèõ êíÿç³â ïðàâ äèïëî-
ìàòè÷íèõ çíîñèí ç ³íîçåìíèìè äâîðàìè, íàäàííÿ óðÿä³â òà çåìåëüíèõ
ïîæàëóâàíü, çì³ùåííÿ ç óðÿä³â òà ïîçáàâëåííÿ çåìåëüíèõ âîëîä³íü2488,
÷èì ôàêòè÷íî óä³ëüí³ êíÿç³âñòâà áóëè çâåäåí³ äî ð³âíÿ ïðèâàòíèõ âî-
ëîä³íü øëÿõòè. Öå ñòàíîâèùå áóëî çàêð³ïëåíî ó Ëèòîâñüêîìó Ñòàòóò³
1529 ð. òà íàñòóïíèõ Ñòàòóòàõ. Õî÷à ë³êâ³äàö³ÿ óä³ëüíèõ êíÿç³âñòâ íà
ïðàêòèö³ çàòÿãíóëàñÿ íàäîâãî, âîíè âæå âòðàòèëè äåðæàâíèé õàðàê-
òåð. Á³ëüø³ñòü ç íèõ áóëî ³ ôîðìàëüíî ë³êâ³äîâàíî ï³ñëÿ ïðèéíÿòòÿ
Ëþáë³íñüêî¿ óí³¿ 1569 ð., çà ÿêîþ ïîñë³äóâàëè â³äì³íà çåìåëüíèõ ïðè-
â³ëå¿â òà óòâîðåííÿ Âîëèíñüêîãî ³ Áðàöëàâñüêîãî âîºâîäñòâ. Ñèëüí³ø³ ç
óä³ëüíèõ êíÿç³â, ùîá óíèêíóòè ðîçäðîáëåííÿ ñâî¿õ âîëîä³íü, ïîñï³øè-
ëè ïåðåòâîðèòè ¿õ íà ìàéîðàòè.
Âïðîäîâæ Õ²--Õ²V ñò. ïðèêàðïàòñüê³ êíÿç³âñòâà Ðîñòèñëàâè÷³â, Ãà-
ëèöüêå êíÿç³âñòâî, Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêå êíÿç³âñòâî ³ êîðîë³âñòâî Ðóñ³,
ÿê³ ïîñë³äîâíî çì³íþâàëè îäíå îäíîãî, çàëèøàþ÷èñü ïîì³òíèìè äåðæà-
âàìè Öåíòðàëüíî-Ñõ³äíî¿ ªâðîïè, áðàëè àêòèâíó ó÷àñòü ó ïîë³òè÷íîìó
æèòò³ ªâðîïè.
2488 Zbior praw Litewskich od r. 1389 do r. 1529 / Przez A.F.Działyńskiego. Poznań, 1841. S. 58--66.

445
Абаев Н. В. 425
Абрахам Владислав 110
Абу Абдаллах Мухаммед iбн Мухаммед
ал-Iдрiзi 104
Авенаріус Олександр 325
Агафія 364
Агафія-Агрипина Чурилівна Бродовська
439
Агафія Святославна 294, 430
Агнеса де Шатільйон-сюр-Лонг 161
Агнеса, дочка австрійського герцога
Генріха ІІ 161
Агнеса, дочка глоговського князя Генріха
227
Агнеса, дружина баварського герцога
Отто ІІІ 365, 433, 434
Агнешка, дочка краківського князя
Болеслава Кривоустого 271, 272
Агрипина, дружина Лєшка Чорного 349
Агрипина-Богуслава, дружина Любарта
Гедиміновича 364, 392
Адель, мати Мстислава, Судислава та
Станіслава Володимировичів 252
Айтцетмюллер А. 75
Акош, магістр 342
Александров Д. Н. 33, 290
Александрович В. 30, 35, 41-- 43, 59, 127,
179, 185, 438
Алексій ІІІ 166
Алимов Д. Е. 247
Алкуй, оглан 221, 223, 346
Алмош 135, 145, 146, 148
Алпар, половецький хан 217
Алтунопа, половецький хан 144
Альберт Зуербер, єпископ армаганський
315--316
Альберт І 416
Альберт фон Буксгевден, єпископ 413
Альбрехт І 353, 433
Альбрехт фон Бабенберг 148
Альбрік, хроніст 114, 283-- 286
Альдона-Анна Гедимінівна 366, 393
Альмош 144
Альнпек Йоганн 58
Аміко 140
Анастасія Всеволодівна 56
Анастасія Володимирівна 265--266
Анастасія Данилівна 326
Анастасія Львівна 231, 356, 361, 370, 419
Ангелов Б. 127, 129
Ангелов Д. 98, 105, 107, 163
Андрій І, угорський король 138, 255
Андрiй II, угорський король 24, 30, 110--
111, 113--115, 123--125, 129, 134, 163--164,
167--168, 170--172, 174, 176, 178--183, 182,
188--189, 192--193, 202, 285, 293, 295-- 298,
301-- 302, 322, 342, 411--412
Андрій ІІІ, угорський король 48, 224, 353,
433
Андрiй, галицький герцог 189--193,
301--302, 418
Андрiй, двiрський 199--201, 301, 303, 309,
330, 424
Андрiй Боголюбський 100, 102, 131, 153,
155--156
Андрiй Володимирович 52, 96, 150
Андрiй Юрiйович 156, 228--229, 359, 361,
392, 409--410, 418
Андрiй Ярославович 326--328
Андреас, лицар 205--206
Андреев В. Ф. 10
Андрияшев А. М. (Андріяшев О.) 31, 55,
121, 268, 288
Андронiк Комнін 75, 93, 101, 102, 104--
105, 159--162
Андронік ІІ Палеолог 131, 162
Андрусяк Микола 269, 362
Анна, дружина Романа Мстиславича
(див. також Єфросинія-Анна) 110,
112--119,
Анна, мнима дружина Ростислава
Володимировича 138
Анна Бейлівна, дружина Ростислава
Михайловича 78, 199--200, 210,
309, 427
Анна Комніна 68, 92, 94
Анна Мстиславна, дружина Данила
Романовича 184, 213, 299
Антоній, єпископ 116
Арбоз, половецький князь 223
Арнольд Любекский, хроніст 162, 168,
285
ІМЕННИЙ ПОКАЗЧИК

446
Арп-Арслан ІІІ, султан 75
Арсенiй, єпископ 174
Артемiй, єпископ 196, 199
Арутюнова В. А. 22
Арцибашев Михайло 60
Асень 77, 411
Атанасій І, патріарх 131
Атанасов П. 127
Ауліх Вітольд 53, 253
Афанасій Кальнофойський 362
Ациевски К. 122
Аюрова Н. А. 425
Бабенберг 209, 423
Байдар, оглан 198
Балакан, оглан 332
Бальцер Освальд, 265--267, 271, 274, 289,
293
Банко 174
Барсов Е. В. 50
Бартніцкий Маріуш 422
Бартоломео дель Фіадоні 120
Бартоломій, єпископ 125, 192
Бартольд В. В. 331, 425
Барэйша Ю. 376
Бату (Батий) 48, 76, 129--130, 197--198,
203, 208, 221, 321, 324--328, 330--
333, 346, 390, 424
Баумгартен М. А. 73, 95, 113--115, 118,
142, 150, 257, 261, 272, 274, 364, 391
Бахтин А. П. 307
Бегунов Ю. К. 327
Бела І, угорський король 137--138, 139,
255
Бела ІІ Сліпець, угорський король 135,
146, 148--150
Бела III, угорський король 191, 105, 113,
125--128, 160--164, 166, 275, 285, 322
Бела IV, угорський король 30, 60, 78, 124,
127--128, 171--172, 192--200, 202--213,
215, 217, 224, 226, 308--309, 312, 324--
325, 334, 336, 338, 342, 353, 365, 381--
382, 385, 411, 420--422, 424, 426--428,
433
Бела Ростиславич, князь 215, 343, 429
Белецкий С. В. 47
Беликова Т. В. 187
Белозеров И. В. 425
Белуш, половецький хан 148, 150, 152, 160
Бельовський Август 142, 256, 311
Бельський Йоахім 319
Бельський Мартин 120, 340
Беляева С. А. 197
Беляева Т. В. 180
Бенедикт, воєвода 243
Бенедикт Бор, палатин 173--174, 177--178
Бенешевич В. 129
Беняк Ян 110, 360--361
Берке, хан 60, 208, 210, 212, 331--335, 337,
381--382, 390, 417, 427
Бернгард Пройсель, австрійський барон
423
Бернякович К. 87
Бертольд, калочський архиєпископ 178
Бертрам Русин 403
Берцяк Антоні 431
Бесприм, польський князь 255
Бибиков М. В. 74, 97, 103, 106, 155, 158
Благиня 170
Блок М. 16
Богдан И. И. 70--71, 95
Богуслава, княгиня 364, 433
Богухвал, познанський єпископ 280--281
Божилов И. 109, 128
Болеслав І Хоробрий 56, 236, 245, 254--
255, 257, 353, 442
Болеслав II Щедрий 80, 142, 256, 350--351
Болеслав ІІІ Кривоустий 110, 147--150,
259--263, 271, 273
Болеслав IV Кучерявий 263, 265--266, 442
Болеслав V Сором’язливий 200–201,
208, 212--213, 215, 217--218, 292, 304,
309, 317, 335--340, 343, 356, 382, 424,
428--429
Болеслав Ванкович, князь 236
Болеслав Високий 263
Болеслав Земовитович 345, 387, 391
Болеслав ІІ Земовитович 387
Болеслав Конрадович 304, 308
Болеслав Мешкович 275--276
Болеслав, опольський князь 350
Болеслав Побожний 212, 338, 382
Болеслав-Юрій Тройденович 131,
229--233, 236, 323, 356, 359, 361, 363,
366--373, 376, 389, 393--394, 410,
418--419

447
Большакова С. А. 59, 322
Боняк, половецький хан 92, 144
Боракчин-хатун 331
Борза, литовський князь 391
Борзаковський Володимир 203
Борил 122--123, 125, 411
Борис, меджибізький князь 54
Борис Всеволодович 37, 150, 263
Борис Калманович 148--149, 152, 154, 262
Борис Юрiйович 154--156
Борса Копас, угорський барон 228
Бортуа, половецький хан 125, 192
Брайчевський М. Ю. 70, 136
Брене 430
Бруно, магістр 306, 413--414
Бубенок О. Б. 30, 69
Бувал, оглан 130, 332
Буганов В. И. 19
Бузескул В. П. 27, 184
Бургард фон Хорнхаузен 322, 329, 415
Бурі, оглан 198
Бурундай, емір 60, 208, 210, 333--337, 349,
381, 416, 427
Бучек, оглан 198
Бучек М. 83
Вагилевич І. 58, 142, 256
Вазул, принц 135, 137
Валявська К. 73
Варфоломій Англiйський 103
Василевський Тадеуш (Василевски Т.) 127,
248--249, 274
Василенков М. И. 218
Василенко С. 290
Василь, син Марини Володимирівни 94
Василь Глібович, боярин 201
Васильев А. А. 97
Васильев Л. С. 6
Васильевский В. Г. 68, 92, 101, 149, 262,
401
Василько Гаврилович, боярин 193, 201,
300, 379
Василько Романович 38, 68, 129, 171, 173,
175--178, 181, 190, 194, 195, 199-- 201, 211--
213, 273, 293--296; 302--303, 308--309, 319,
325, 329, 333--337, 339, 345, 364, 379, 381--
387, 391, 402, 427--428
Василько Ростиславич 3, 82--83, 92-- 94,
100, 111, 142--147, 166, 256--259
Василько Юрійович 101--102
Василько Ярополчич 39, 273--274
Василь Лупу, молдовський господар 127
Василь Молза 185
Вацлав І, чеський князь 309, 424
Вацлав II, чеський король 80, 207, 226,
351--357, 421, 433
Вацлав III, чеський король 224, 357
Вацлав ІV Люксембург, чеський король
243, 435, 442
Вегеш М. 79
Венцель Густав 210
Веренгер, великий магістр 368, 418
Верхуслава, княгиня 265
Веселовский Н. И. 130, 220--221
Весконте. італійський навігатор 78
Викинт, литовський князь 380
Винокур І. С. 55
Вирва Анжей Марек 284
Висоцький С. О. 12
Витанович Юрій, боярин 29
Витомир 170
Вишеслава Ярославна 266, 365
Вишняков Е. И. 23
Вілкул Т. Л. 11, 74, 386
Вільгельм Моденский, легат 414
Вінцентій Кадлубек, хроніст 149, 259,
263, 266, 272--273, 277, 280--281, 291
Вітковська М. Г. 341
Вітовт Кейстутович 376, 395--396, 439--
440, 443
Віток, словацький нобіль 30
Владимирский-Буданов М.Ф. 23
Владислав ІІ, чеський король 164
Владислав ІІ Вигнанець 39, 263
Владислав ІІ Ягайло (Ягайло
Ольгердович) 81, 86, 150--151, 161,
241--244, 395--396, 408, 435, 437,
439--440, 443
Владислав, опольський князь 317, 429
Владислав, трансильванський воєвода
433
Владислав Болеславич 263, 343
Владислав Вацлавович Пшемислід,
австрійський герцог 207
Владислав-Герман 141--143, 256--258

448
Владислав Земовитович 231--232, 343,
361, 370--372, 376, 419
Владислав Локєток 80, 229, 329, 350--359,
361, 365, 367-- 368, 393
Владислав Одонич 303, 365
Владислав, принц 421
Владислав Тонконогий 275, 286, 288--289
Влодарський Броніслав 110, 271--272,
345, 355, 360, 385
Вовчок з Дроговижа, боярин 85, 371, 373,
437
Возний І. 28
Войнар М. М. 320, 324
Войтех 407
Войтович Л. 3--5, 8, 12--13, 21--22, 29--31,
35, 37, 39, 55, 59--61, 64, 68, 70, 72, 75--76, 79,
81--82, 84--87, 89--93, 95, 101, 106, 107, 109,
111, 113--115, 117--118, 121--122, 125, 128--
129, 133, 137, 140, 142--145, 154--155, 159,
161, 163, 169--170, 179, 185, 188, 191, 198--
199, 201--202, 208--209, 218, 220, 224, 227,
229--230, 234--235, 239--243, 247, 252, 257,
266, 269, 272, 289, 300, 305, 312, 315, 321, 324,
326, 330, 332, 334, 336, 338, 340--343, 350,
356--357, 359--362, 364, 366, 369, 373--376,
379, 381--382, 388-- 390, 392-- 405, 408--409,
411--412, 415--417, 420, 421, 423, 426--429,
433--435, 438--440, 442--443
Войшелк Міндовгович 383--387, 402, 427
Володар Ростиславич 73, 82, 93--94, 137,
142, 144, 146--147, 256, 258--261
Володимир, внук Мстислава Даниловича
61
Володимир Андрійович 52, 99,155--156,
158, 232, 371
Володимир Василькович 39, 198, 213,
221, 336, 339, 344, 347--348, 382--383,
386--387, 390--391
Володимир Давидович 150, 263
Володимир-Іван 61, 111, 362
Володимир Ігоревич 171, 174--175, 292
Володимир Мономах 12, 37, 82, 94, 107,
116, 143, 145, 258, 260--261
Володимир Мстиславич 52, 112, 154, 156,
158
Володимир Рюрикович 61, 184, 191,
193--194, 302
Володимир Святополкович 293
Володимир Святославич 4, 84, 91, 250--
252
Володимирко Володаревич (Володимир
Володаревич) 4, 26, 37, 72, 84, 94--
99, 145--159, 262--268, 365
Володимир Ярославич 111, 163--166, 173,
177, 268, 274, 408
Володислав Вiтович 186
Володислав Кормильчич, боярин і князь
27, 29--30, 124, 173--182, 184, 187,
294-- 297
Володислав Опольський (Владислав
Опольський) 239--243, 375, 440,
442--443
Володислав Юрiйович, боярин 102, 192,
198--199
Волощук М. М. 26, 30, 124, 171--172, 176,
182--183, 195, 200, 228, 230, 233, 235,
285, 298, 412
Вольф Юзеф 238
Воронин Н. Н. 38, 101
Воротислав, боярин 294
Вратислав, брненський маркграф 150,
263
Всеволод Володимирович 174
Всеволод Всеволодович 178, 181, 294,
296--297
Всеволод Мстиславич 264--265, 273-- 275
Всеволод Олександрович 56, 199, 201, 442
Всеволод Ольгович 96, 98, 150--152,
263--264, 271
Всеволод Святославович Чермний 129,
169, 173--174, 179
Всеволод Юрійович Велике Гніздо 100,
102, 166, 171, 287, 288
Всеволод Ярославич 138, 141, 255--256
Всеволодко Давидович 37
Вукан, жупана Дуклі 167
Вячеслав Володимирович 51, 94, 150, 154,
263
Вячеслав Лисий, боярин 171, 293
Вячеслав Товстий, боярин 175-- 178, 294,
303
Гаврило Iгорович, боярин 186
Гаврило Душилович, боярин 303, 379
Гаврот Є. 254
Галданов Г.Р. 425

449
Галенко О. 136
Галл Анонім 142, 256
Гальперин Ч. 75
Ганчев Д. 129
Гарайда И. 184, 187
Гарданов В.К. 173
Гарді Дюра 128, 204, 212, 233, 324
Гартман фон Грумбах, магістр 416
Гаудемунда-Софія 387
Гваньїні Олександр [Гвагнін] 57, 282, 310,
318
Гебізо 140
Гебхард Дахер 436
Гедимін 362--363, 365--366, 373, 391-- 393
Гейза ІІ 97, 146, 149, 151--157, 159, 162, 264,
265
Генріх, сандомирський князь 266
Генріх І, латинський імператор 122
Генрiх II, глоговський князь 227, 364--
365, 434
Генріх ІІ Бабенберг 161
Генріх ІІ Побожний 198, 414
Генріх ІІ Язомиргот 207, 421
Генріх ІІІ, тюрингський ландграф 141,
197, 257, 416, 428
Генрих IV, імператор 80, 256
Генріх IV Пробус 213, 340, 350--353, 356
Генрих V Бланкенбург-Шварцбург 368,
388, 415
Генріх VI, імператор 116
Генріх VI Добрий 359
Генріх VII Гогенштауфен 208, 409, 421
Генріх VIII Горобець 442
Генрiх Бородатий 303, 304
Генріх Кесегі, барон 215
Генрiх Лев 162, 290
Генріх Пройсель, австрійський барон 423
Генріх Товстий 350, 351
Генріх фон Брене 430
Генріх фон Ліхтенштейн 205, 423
Генріх фон Хасбах 207, 423
Генсьорський А. І. 313, 402
Георг, львівський містич 402
Георгій Акрополіт 122, 125
Георгiй Нестерович, боярин 100
Георгиев Е. 129
Георгій-Юрій, князь 219
Герборд, хроніст 260
Гервасій, святий 279
Геркус Мантас, вождь прусів 334, 384,
416--417
Герман, ландграф Тюрингії 168, 283, 290,
409--411
Герман V Церінген 208, 421
Герман фон Зальца 410--413
Гертруда Бабенберг, герцогиня 171, 178,
207--208, 215, 421--423, 426
Гільом де Рубрук 424
Глiб Всеволодович, боярин 150, 263
Глiб Зеремiйович, боярин 29, 186, 190--
191, 193, 302
Глiбм Васильович, боярин 186
Гліб Ростиславич, смоленський князь
390-391
Гліб Святославич, князь 138, 169
Глiб Судиславович, боярин 186
Гліб Юрійович 52
Глинка Ф. М. 60
Говарко, воєвода 276
Годзіслав Пасек 280
Голездренко О. 388, 403
Голинская Е. 75
Головко О. Б. 25, 28, 30, 32, 40, 93, 115, 149,
158, 166, 169, 180, 182--183, 187--188, 195,
200, 206, 249--250, 258--259, 263, 265, 267--
268, 270, 272-- 274, 276, 279--280, 282--285,
288, 292, 296--298, 305--307, 413--414, 423
Голубець М. 269
Голубинский Е. 131
Голубовский П. В. 70, 223, 353
Голуб С. 42
Гольцман Ріхард 195
Гомза Мартин 30, 215
Гонсиоровский О. 372
Гончаров В. К. 28
Гопало І. 64
Горанін Едвард 114
Горбенко С. 158
Горский А. А. 8, 221, 250, 326--327
Гошко Ю. Г. 81
Грабовецький В. 64, 289
Грабович Г. 74
Граветт К. 14, 22
Граля Єронім 105, 112--114, 116--118,
120,167, 362
Гранберг Ю. 10

450
Греков Б. Д. 10, 18--20, 24
Греков И. Б. 73, 327
Гремислава-Агнеса Всеволодiвна 56, 239,
375, 442
Гремислава Iнгварiвна 200, 293, 302-- 304,
309, 442
Гречило А. 62, 435, 438--439
Грибик М. С. 85--86
Григорій VII, папа 140
Григорій ІХ, папа 125, 191, 305,315,
413--414
Григорiй, двірський 196
Григорiй, наджупан Берега 79, 218--219,
228, 407
Григорій Васильович, боярин 29--30, 308
Григорій Цамблак, митрополит 439
Грицак Петро 110, 179, 195, 289
Грот К. 157, 159
Груневег Мартин 58
Грушевський М. 23, 30--31, 40, 52, 55, 58--59,
70, 73, 93, 95, 110, 115, 121, 147, 150, 157, 164,
167, 179, 187, 195, 209--210, 220, 224, 228,
230, 232, 234, 243, 245, 255, 258, 261, 268,
276--277, 288, 305, 308, 328--329, 352, 359,
361, 366, 369, 371--372, 383, 394--395, 427,
433, 443
Гудавичюс Э. 337, 387
Гумилев Л. Н. 289, 327--328
Гупало Віра 28--30, 49, 190, 404
Гуревич А. Я. 10, 11
Гуревич Ф.Д. 38
Гуржій І. 289
Гурка Ольгерд 226
Гусейнов Р. А. 22
Густав фон Кенігсег 437
Гуцуляк О. 90
Гуюк 198, 424
Гюзелев В. 127
Давид Вишатич, боярин 192--193
Давид Ігоревич, волинський князь 37,
51, 82, 143--144, 256--257
Давид Ростиславич 165, 408
Давід П. 341
Данилевський И. Н. 5
Данило Романович 3, 5, 27--28, 30--40,
48, 56--59, 61, 78, 82, 85, 87, 113--115, 117,
118, 125, 127, 169--171, 174--176, 178--179,
181, 184--197, 199--213, 272, 278, 285--286,
292--296, 298--338, 364, 368, 371--372, 379,
380--382, 384, 389, 401, 406--407, 410, 414--
418, 420--427, 432, 438--439.
Данило Василькович 362, 364
Данило Острозький 233, 363, 373--374,
394
Данчева-Василева А. 122
Дашкевич І. 194
Дашкевич Микола (Н. П.) 55, 70, 121, 180,
194, 306
Дашкевич Ярослав 35, 58, 76, 131, 250, 310,
322, 435
Дашко Федорович, князь 439
Двожачек Володимир 114
Дворниченко А. Ю. 21, 24, 180
Дегтярев А. Я. 327
Дем'ян, тисяцький 192, 294, 301, 407
Денеш (Діаніш), палатин 193, 197
Держикрай Володиславич, боярин 77,
126
Держислав Абрамович, боярин 301
Джаксон Т. Н. 327
Джанібек, хан 238
Джеке, оглан 130
Джованні дель Плано Карпіні 202--203,
330, 424
Джучi, хан 130, 324
Дзембас О. 229
Дзєньковский Т. 42
Диба Ю. 28, 136, 252-- 254
Димитров Б. 127
Дімнік М. 139
Дітріх фон Веттін 430
Длугопольські Едмунд 355
Длугош Ян 81, 120, 141--142, 147, 149, 210,
256--257, 259, 261, 265--266, 274, 282,
313--320, 340--341, 357--358
Дмитро, тисяцький 185, 197, 200
Дмитро Данилович Острозький 396
Дмитро Детько, боярин 233-- 235, 373,
376, 394, 419
Дмитро Звонімір, король Хорватії 138--
140, 256
Дмитро з Горая і Щебрешина 436--437
Дмитро-Любарт Гедимінович 373, 377,
394
Дмитро Острозький 363

451
Добриня Ядрейкович, боярин 107, 116
Добромир Стреж, болгарський боярин
122
Доброслав, боярин 193
Доброслав Судьїч 29--30, 308
Довгань П. М. 46--47, 53, 86
Довженок В. О. 197
Довспрунк, литовський князь 380
Долинський Лука 57
Долгов В. В. 8
Домажир, боярин 107, 116
Домановський А. 22, 90
Домбровська Е. 119
Домбровський Даріуш 30, 61, 109--111,
113--115, 226, 271--272, 315--316,
319--320, 339, 351, 354--355, 361,
363, 422, 430
Дорошенко Д. І. 255, 269, 289
Драбчук І. 28, 124, 179, 181, 296
Драгомирецький П. 90
Дроба Людовик 110, 286, 298
Дробышев Ю. И. 425
Дрозд, воєвода 237-- 238
Другет Віллерм 233
Дубонис А. 384--385, 387-- 388
Дуйчев И. 122
Дьєрдь, барон 348
Дьєрфі Д. 218, 342
Дьяконов М. А. 17, 21
Дярфаш, угорський нобіль 232
Ед де Шаторі 336
Емеріх Бебех, угорський барон 242
Енгель Йоган Християн 286
Экземплярский А. В. 327
Эммаусский А. В. 184
Ердивіл, литовський князь (Ердивіл-
Скірмонт) 308--309, 380, 384, 424
Ержебет Кун 213-- 214
Егоров В. Л. 77, 78, 130
Євдокія 142, 256--257, 266, 430
Євнут Гедимінович, литовський князь
374--375, 395
Євпраксія (Пракседа) Всеволодівна 256
Євстафій Солунський 103, 158
Євфимiя 145, 356, 358, 363, 434
Єлизавета 217, 229, 359, 374
Єлизавета Віола 357
Єлизавета Половчанка 213--216
Еремин И. П. 313
Єфрем Єнійський 108--109
Єфросинiя Каматерос 115
Єфросинія-Анна,
мати Данила
Романовича 107, 109, 119, 162, 167, 169--
171, 175, 181--182, 184, 196, 290, 292, 299,
325, 379, 409, 420, 438
Єфросинія Мстиславна 152, 162
Жакі Анжей 252--253
Ждан М.-Б. 305, 320, 399, 413
Желислав, воєвода 213
Живов В.М. 74--75
Жук М. 240, 442
Завидич Дмитро, боярин 113
Завітій Б. І. 46
Залізняк А. А. 75
Захарія Копистенський, києво-
печерський архімандрит 312
Защитник, галицький богатир 147, 261
Збігнєв, бастард Владислава Германа 143,
258
Звенислава, княгмня 263
Зейссберг Г. 341
Зеленьська, абатиса сондецького
монастиря 341
Земовит, добжинський князь 355--356,
361, 419
Земовит, мазовецький князь 317, 329--
330, 335, 343
Земовит Земовитович 83, 396
Земовит Конрадович 329
Земомисл, куявський князь 353
Зигмунт Август, король 82
Зигмунт Кейстутович 396--397
Зигмунт Корибутович 439
Зигфрід ІІ фон Епштейн 411
Зимин А. А. 70, 74--75
Зігфрид з Балхаузена 405
Зігхард Шварцбург 368, 418
Зіморович Бартоломей Юзеф 58, 60, 364,
434
Златарски В. 106, 109, 125, 129
Зорґ Антон 436
Зубашевський Н. П. 9

452
Зубрицький Денис 58, 60, 179, 187, 194,
245, 268
Ивакин Г. Ю. 197
Иванов П.А. 23, 31
Иловайский Д. И. 180
Иоаннисян О.М. 254
Іван, священик церкви св. Катерини 375,
394
Іван Белов, тевтонський комтур 407
Іван Дмитрович, князь 62
Іван, єпископ 329
Іван І Асень, болгарський цар 104, 109,
122--123, 411
Іван ІІ Асень, болгарський цар 122--123,
125--126, 128, 411-- 412
Іван ІІІ Асень, болгарський цар 128
Iван Михалкович, боярин 303
Іван Мстиславич 302
Іван Ростиславич Бирладник 69--72, 95,
97--100, 111, 151, 159--160, 164, 408
Іван Станіславович 362, 392
Iван Халдеєвич, боярин 152
Іван Юрійович 242-- 243
Іван Юрійович Белзький 396
Івашків К. В. 85, 86
Івашків Я. М. 85, 86
Ігнвар Ярославович 111
Ігор Василькович, князь 3, 72, 83, 94-- 96,
147, 150
Iгор Ольгович 150, 263--264
Ігор Святославич 23, 170
Iзяслав Володимирович 174--175
Ізяслав Давидович 98--99, 100, 159--160,
263--264
Ізяслав Мстиславич, волинський і
київський князь 51--52, 83, 96-- 99,
150, 153--159, 193--194, 255, 263--
266, 304, 330
Ізяслав Мстиславич, вишгородський
князь 193--194, 304, 330
Ізяслав Ярославич 48, 138, 140
Ілля Щепанович, боярин 173--174,
177--178
Іловайський Дмитро 180
Ілона (Ленке), сестра Ласло І 137--139,
141, 143--144, 256, 258
Імре, герцог 135, 136, 138
Імре, угорський король 166, 167, 168
Інгвар Ярославич 54, 111--112, 173, 175--
178, 293-- 294
Інджіх з Хеймбургу, чеський хроніст 354,
432
Інокентій ІІІ, папа 115--116, 121, 123, 127,
183, 283, 285, 287, 290, 297-- 298, 409
Інокентій IV, папа 59, 127, 202, 208, 309,
311--312, 315--318, 322, 328, 380,
415, 424--426, 432
Іоан ІІ Комнін 94, 96
Іоан IV Ласкаріс, василевс 129
Іоан V Палеолог, василевс 131
Іоан VI Кантакузен, василевс 375
Іоан Х Каматерос, патріарх 117
Іоан XIV Калекас, патріарх 131, 375
Iоан Кiннам, хроніст 97, 102
Іоан ХХІІІ, папа 359
Іоан Ангел, кесар, 420
Іоан Ватац, василевс 325
Іоан Златоуст, патріарх 332, 406
Іоан, перемишльський війт 402,
Іоан Хреститель 340
Іоаннісян Олег 254
Іоган з Віктрінга 233--234, 357, 360, 430
Iраклiй 118
Ірина Володарівна 73, 93, 96, 258
Ірина-Добронега Мстиславна 94
Iрина, дочка Iсаака II 114, 290
Ірина, дочка Федора Ласкаріса 325
Ісаак ІІ Ангел, василевс 105, 107, 113--
114, 116, 119, 162, 166--167, 409, 420
Ісаак, севастократор 73, 93, 258
Ісаєвич Я. Д. 24, 34--35, 44, 58--59, 134,
239--240, 242, 245, 249, 251, 324, 337,
356, 358, 373–374, 425
Ісайя 131
Ісенбург Вільгельм 110
Йоахім Гуткелед, барон 214-- 217, 429
Йоган Ватценроде 404
Йоган Вінтертурський 360
Йолана, княгиня 212, 338
Кадан, оглан 198
Каждан А.П. 94, 114
Казимир, битомський князь 225
Казимир, куявський князь 317, 350

453
Казимир ІІІ, король 85, 119, 131, 231--232,
234, 236, 238, 254, 329, 368, 370--377,
394, 402, 418--419, 429, 437
Казимир ІІ Справедливий 273--275, 270--
281, 354, 357, 408
Казимир Владиславович 343, 351, 366
Казимир Конрадович 356, 363
Казимир Ягеллончик 86, 397, 443
Кайндль Р. Ф. 342
Калман, галицький король 125, 147, 182--
184, 187--188, 194, 198, 202, 297--299,
301--302, 322--323, 412, 425
Калман Книжник, угорський король 111,
140, 143--146, 148, 258
Калоян, болгарський цар 109, 122--123,
167--168, 411
Кальнофойський А. 392
Кальті М. 151, 160
Каматерос Андронік 117
Каматерос Василь 117--118
Каматерос Єфросинія 117
Каматерос Іван 118
Каматерос Лев 118
Каматерос Марія 117--118
Каматерос Михайло 118
Каматерос Роман 118
Каматерос Федір 118
Камінський І. 320
Капраль М. 83--84
Карамзiн Микола 364, 434
Карамзин Н. М. 58, 180, 195, 256, 271,
286--287, 315, 364, 434
Каратай Осман 246
Каргер М. К. 47, 197
Карл V, імператор 341
Карл Мартел 224, 353
Карл Роберт, угорський король 79, 224--
229, 231, 233, 357--358, 365, 374, 433
Карл Трірський 418
Карнейро Р. 6
Карпов Ю. В. 252
Катаев И. М. 23
Катерина Опольська 442
Каштанов С. М. 71
Кв'ятковський Криштоф 319
Кезей, емір 344
Кейстут Гедимінович, литовський князь
236, 241, 374--375, 395, 419
Кеменеш, половецький князь 217, 223
Кемтшиньский В. 274, 341
Килидж-Арслан ІІ, султан 103
Кирило ІІ, печатник, київський
митрополит 127, 129, 203--204, 329,
338
Киричук М. 376
Кирпичников А. Н. 17
Киян Э.Ф. 53
Кінан Едвард 74--75
Кінга, княгиня 200, 210, 212--213, 215, 309,
338, 340--344, 385, 427
Клаїч Н. 139
Клеванов А. 23
Клим Христинич, боярин 300
Климент V, папа 358
Климент VI, папа 238
Климент Смолятич, митрополит 273
Климкевич Р. 62, 438
Клим'ята, боярин 193
Ключевский В. О. 23, 268
Книш Ярослав 35, 59--60, 62, 292, 344,
365, 439
Князькин И. О. 107
Кобільник Володимир 84--86
Кобыщанов Ю. М. 9
Ковалевський С. Д. 9
Коваленко В. 290
Ковтало Б. 91
Козак В. 84, 85
Козак Н 12, 22, 90
Козлов В. М. 6
Козловский С. О. 3, 6, 166
Козубська О. 405
Колка, секретар Сартака 424
Коломан ІІ, болгарський цар 128
Коломієць І. Г. 27
Колосок Б. 48
Колоссовская Ю. К. 90
Коновалов П. Б. 425
Коновалова И. Г. 69
Конопля В. М. 47, 85
Конрад, мазовецький князь 200, 275, 277,
279--284, 288--289, 293--294, 300--306, 308--
309, 343, 345--346, 351, 412--413, 415, 430
Конрад, олесницький князь 359
Конрад I, глоговський князь 365
Конрад ІІ, імператор 275

454
Конрад ІІ, черський князь 173
Конрад ІІІ, німецький король 96--97
Конрад Земовитович 345
Конрад Прус 404
Конрад Романович 379
Конрад фон Васербург 423
Конрад фон Віттельсбах 411
Конрад фон Гімберг 423
Конрад фон Фалькенберг 423
Констанція Бейлівна, дружина Лева
Даниловича 203--204, 207, 212--213,
219, 224, 226, 338, 340, 343
Конті Рінальдо 315
Кончак, емір 344
Конча С. 249
Копистенский З. 312
Копитко А. Д. 389, 403
Кордуба Мирон 23, 31, 43, 62, 114, 187,
209, 229--230, 232, 245, 251, 265--266,
269, 271, 358, 366, 371, 394, 419, 427
Коренца (Куремса, Курумиші), оглан 56,
328, 330, 332--333, 381
Корибут-Дмитро Ольгердович 397
Коріат Гедимінович 238
Корнелій із Зандфліта, хроніст 358
Корнякт К. 82
Королюк В.Д. 245, 249--250, 252
Корочюн Вълпта 170
Корчинский О. М. 91
Корятович 397
Коснятин Сірославич, боярин 66
Костомаров Н. И. 184, 268
Коструба Теофіл 59, 121, 220
Костянтин, боярин 199, 334
Костянтин, митрополит 99
Костянтин Асень, болгарський цар 129
Костянтин VII Багрянородний
(Порфірогенет), василевс 248--249
Костянтин Володимирович 199
Костянтин Корнякт, патрицій 82
Костянтин Ольгердович 397
Костянтино Сірославич, боярин 268
Косцеляк Людвіг 261
Котляр М. Ф. 8, 24, 28, 31, 55, 70, 74, 100,
107, 111--113, 115--116, 118, 121, 125, 138,
166, 173, 179, 195, 239, 255, 269, 276, 289,
305, 308, 329--330, 376, 383, 413--415, 422--
423, 441
Котляров Д. А. 8
Котян, половецький хан 170, 186, 213,
300, 302
Коцебу А.Ф. 397
Кравченко А. А. 69, 77
Кралюк Петро 269, 272, 312
Крамаровский М. Г. 332
Краўцэвіч А. К. 387
Крафт фон Слеюц 423
Кривошеев Ю. В. 8, 327
Крижанівський А. 240, 242, 375, 442, 443
Крижановский Л. 31
Крип'якевич І. П. 34, 55, 58, 59, 92, 110,
179, 183, 187, 195, 245, 277, 282, 292,
297, 322, 326, 333, 422, 435, 438
Кріль М. 64
Кріштов Дюла 164, 224--226
Кромер Мартин 57, 120, 282, 318--320,
340, 364, 433--434
Кубель Л. Е. 6
Куботак, емір 344
Кузьма, єпикоп 102
Кулаков В. Н. 417
Кулаковский Ю. 101
Кулеша Ян Алоїз 320
Кулі, оглана 332
Кунегунда Ростиславна 385
Куник А. А. 230, 367, 372, 393
Куниш Антоні 254
Кунчик, оглан 221
Купчинський О. А. 34, 50, 70, 79, 82, 85,
230--231, 234, 366--369, 373, 389,
392--393, 403, 410, 418--419
Кухаренко Ю. В. 51
Кучинко М. М. 31, 39, 49--50
Кучма В. В. 22
Лабунька Мирослав 195
Лавыш К. А. 91
Лазарев В. Н. 405
Лайош, угорський король 231, 234--239,
241-- 242, 374
Лаппо-Данилевский А. 372, 435
Лайош І, угорський король 341
Ласло І, угорський король 93, 141--144,
256--258
Ласло ІІ, угорський король 160
Ласло IV Кун 79, угорський король 134,

455
211, 214-- 224, 342, 344, 352-- 353,
429, 432
Ласло Харот, угорський барон 174
Лацкфі Андрій, угорський барон 236
Лацкфі Стефан, угорський барон 242
Лев Данилович 5, 30, 38, 56--61, 77-- 80, 83,
87, 118, 130, 197, 199-- 201, 203--204, 207--
208, 210--222, 224-- 226, 228, 309, 317--318,
325, 329--330, 333, 335--340, 343--347, 349--
357, 360, 368, 371, 373, 380--391, 401-- 402,
417-- 418, 424, 428--433, 435
Лев Діоген, василевс 94
Левон ІІ, вірменський цар 410
Левченко М. В. 70, 98
Лев Юрiйович 225-- 229, 359, 362--365,
392, 409, 418, 433, 434
Лелекач М. М. 228
Ленке, королева 256, 258
Леоніда Юріївна 363--364
Леонов А. И. 405
Леонтьев Е. А. 11
Леопольд ІІІ, австрійський герцог 148
Леопольд VІ, австрійський герцог 115,
420
Леопольд, майнцький архієпископ 411
Леопольд Стайнреутер,хроніст 430
Леопольд фон Шенфельд, австрійський
барон 411
Лесій, литовський князь 391
Лє Кієн Мішель 60
Лєшко Білий 40, 110--111, 114--115, 171,
173, 181--183, 185--186, 189, 200, 265--266,
275--277, 279-- 284, 286, 288--289, 291, 292--
304, 309, 379
Лєшко Чорний 223, 309, 335, 343--345,
347--351, 356, 391, 417
Лильо І. 22, 90
Лимонов Ю. А. 140, 144, 259, 261, 265, 313,
317
Линниченко И. А. 187, 272, 340, 372
Липко С. А. 55
Литаврин Г. Г. 68, 73, 92, 98, 100, 105--106,
163
Литвина А. Ф. 364, 442
Лихачева О.П. 296
Лихачев Д. 121
Лихачев Д.С. 24, 121
Ловмяньський Г. 249
Лонгинов А. В. 31, 138
Лопарев Х. М. 94
Лотар, король 148--149, 262
Лотко, князь 370
Лотохарот, угорський барон 174
Лудольф фон Вiхман 405
Лукас, естергомський архієпископ 160,
162
Лука Іванович, боярин 334
Лукин П. В. 10
Лукомский Г. 362
Лукомський Юрій 35, 66, 165, 253, 404, 406
Лукьяненко А. 127
Любавский М. К. 23
Любарт-Дмитро Гедимінович 39, 131,
85, 230, 233-- 236, 238, 240--243,
362--369, 371--376, 392--396, 419, 433,
437, 439-- 440
Людвіг V, бранденбурзький маркграф
368
Людге Фрідріх 389, 403
Людер фон Брауншвейг, великий магістр
389, 407, 410
Людовик Анжуйський, угорський король
82, 231, 234, 237, 241--242, 374--375,
437, 440
Людовик Дитя, німецький король 401
Людовик ІХ, французький король 335,
382, 424
Люттвак Э. Н. 22
Лябуда Герард 289
Ляска В. М. 45, 47, 51, 251
Мавродин В. В. 18, 24, 92, 100
Мавродинова Л. 127
Магнус 431
Магнус, пресвітер 207
Маджар І. 342
Мазурик Ю. М. 40, 49
Мазур Олег 25, 34, 124, 179, 181, 232, 235,
296, 371
Майлат Йоган 113
Майоров А. В. 4, 8--9, 24--25, 30, 33, 70, 107--
108, 115, 119--121, 124, 127--128, 168--169,
180,181, 195--196, 202, 270, 283--285, 290,
296, 307, 311--312, 320, 325, 409, 411, 420,
423, 438
Макк Ф. 146

456
Максим, митрополит 407
Максимович М. 31
Маласпін, тосканський аристократ 317
Малевская М. В. 10, 64
Малінгудіс Федоно 105
Малуша 113
Малышевский И. Н. 23
Мандзяк В. 128, 204
Мануїл І Комнін, василевс 97--98, 101--
104, 119, 155--156, 159--162, 166
Мануїл ІІ, патріарх 127
Манчук, боярин 171, 292
Маргарита Бабенберґ 162, 167, 208--209,
215, 402, 421--422, 426
Маргарита, дочка Бели ІІІ 105
Маргарита-Марія 113, 114
Маргос А. 129
Марек Анжей 284
Марина Володимирівна 94
Маріно Сануда, італійський навігатор 78
Марія, дочка болгарського царя Івана ІІ
Асеня 128
Марiя, дочка василевса Мануїла Комніна
101, 161
Марія, дочка угорського короля Андрія
ІІ 125, 170
Марія, дочка половецького хана 109
Марія, дочка угорського короля Стефана
V 353
Марія, дружина Белеслава Кучерявого
265
Марія, дружина василевса Мануїла
Комніна 104, 162
Марія, дружина Петра Властовича 260
Марія, угорська королева 242
Марія Ласкаріна, угорська королева 127,
325
Марiя Львiвна 115, 117, 225-- 228, 265,
356, 433
Марія Романівна 215--216
Марія Рюриківна 260
Марія Юріївна 230, 367, 361, 369
Марія-Анастасія 265
Марія-Маргарита 114
Марк 407
Маркевич А. И. 86
Маркевич О. 402
Марк Кальті 135, 137, 341--342
Марков А. (О.) 130
Маркольт, містич 386, 402
Мартин, воєвода 302
Мартынюк А.В. 205
Марцел, угорський барон 174
Масан О. М. 289, 306-- 307, 388, 400, 404,
407, 411, 413--415
Маслов Л. 362
Маслов С.И. 313
Матильда, дочка Оттона V Довгого 352
Матузова В. И. 104, 306, 312, 326, 399
Мауці, зять Бату 76, 129--130, 321
Махновець Леонід 71, 114, 138, 170, 178
Мацкевой Л. 84--87
Мацюк О. 87
Мацяк В. 360
Маюс Е. 342
Мегей В. П. 55
Мельник В. 229
Мельник М. 22, 90
Мельникова Е. А. 8, 11--12
Менгу, монгольський каан 321, 326, 331
Менгу-Тимур, хан 221, 390
Меховський Мацей (Меховіта) 282, 316,
318--320
Мечислав Старий 279
Мєшко І 250, 357
Мєшко ІІ 255--256
Мєшко Болеславич 142
Мєшко Плосконогий 275-- 276
Мєшко Старий 266, 268, 275--277, 286
Микита Хонiат 102, 104--105, 117, 119
Микитишин В. О. 389, 403
Миколай, воєвода 274-- 275
Миколай Мірлікійський 332
Микола Можайський 405
Микола Русин 403
Микола Святоша 261
Милов Л. В. 20
Миролюбов М. А. 47
Мирослав, боярин 113, 171, 186, 193--194,
292--294, 300
Мислінський К. 372
Миська Р. 66
Митуса, співець 199
Митяй, боярин 76
Михайлина Л. П. 6, 9, 68
Михайло Асень, болгарський цар 128

457
Михайло Всеволодович 129, 194--196,
304, 308
Михайло Данилович Острозький 396
Михайло Ростиславич 128
Михайло Юрійович 268, 363, 407
Михалко Глiбович, боярин 300
Михалко Скула, боярин 185
Михальчишин І. 86
Мицько Ігор 30, 34, 220, 252, 362--364
Мишанич С. 127
Міка (Міклош) Бородатий, угорський
барон 174
Міка Норберт 206, 214, 423, 431
Міклош Пок, угорський барон 215
Мілей, посадник 330
Міндовг, литовський король 200, 208,
309, 380--384, 425--427
Мінейко Оля 406
Мітковський Я. 265
Міча (Дмитро) Асень, болгарський цар
128
Могитич І. Р. 253
Мойсей, ігумен 276
Мок'ян (Мокъѧ), угорський барон 170,
174
Молибоговичі, бояри 192
Молчановский Н. В. 55
Монгайт А. Л. 174
Моруелло ді Луна 317
Мохов А. С. 22
Мохов Н. А. 70
МоцяО.П. 8
Мошин В. 101, 103, 127, 129
Мстибог, боярин 171, 292
Мстислав, боярин 201
Мстислав Володимирович, волинський
князь 94, 111--113, 147, 255, 265
Мстислав Володимирович,
тмутараканський і чернігівський
князь 252
Мстислав Данилович 61, 110, 210, 213,
222, 344, 347,350, 355, 361, 382--383,
390--391, 427
Мстислав Ізяславич 37, 61, 98--99, 154,
156, 159, 271--273, 293
Мстислав Мстиславич Удатний 77, 125--
126, 183--192, 201, 298--302
Мстислав Романович 184, 299
Мстислав Юрійович 100--101
Мстислав Ярославич Нiмий 173, 175,
177--179, 181, 293, 295--296, 302
Мувал, оглан 130
Муджі Яя, оглан 130
Мунке, монгольський каан 332
Мунташ 30
Мусін Олександр 30
Мутафчієв Петр Стоянов 106, 107, 109
Мыськов Е. П. 332
Мюнстер Себастіан 57
Навротник, галицький богатир 147, 261
Нагірний Віталій 26, 277, 286, 288, 337
Назаренко А. В. 73, 96, 103, 131, 136, 252,
290, 361, 401, 408
Назарова Е. Л. 306, 312
Нарбут Теодор 364, 433
Наримунт-Гліб Гедимінович 238
Наримунтович 397
Насонов А. Н. 70, 323, 327
Настя з Чагрович 29, 268
Наумов Е. П. 73
Неврюй, емір 326--327, 330
Негвар, боярин 107, 116
Недан, боярин 107, 116
Недков Б. 69
Нейметуйварі, угорська баронська
родина 215
Некрасов А. И. 405
Неплах, хроніст 430
Нешев Г. 127
Никитенко М. М. 47
Никифор, боярин 171, 292
Ников П. 106, 129
Николаев В. 107
Никольский С. Л. 8
Никольченко Ю. М. 49, 53
Никон, літописець 139
Нифонт, єпископ 131
Ніколо де Кальві (Ніколо де Курбіо) 311
Новикова Е. Ю. 91
Новосельцев А. П. 10
Ногай, оглан 61, 62, 76--78, 130, 213, 220--
222, 318, 343--349, 356, 382--383, 385,
388, 390, 417
Норманн А. В. 17
Нудьга Г. Л. 34, 157

458
Оболенский Д. Д. 90, 98
Овсінський Ю. 12, 14
Овчинніков О. Г. 28
Орду, оглан 198
Ода, дружина Мєшка І 250
Однороженко О. 435, 438, 439
Одола (Аделаїда) 161
Одон, старший син Мєшка Старого
266--267
Окольський Симеон 58
Олег, переяславський князь 62
Олег Романович 390
Олег Святославич 260
Олег Ярославич (“Настасьїч”) 268
Олександр, шумавинський тiун 176
Олександр IV, папа 315, 316, 332, 415--416
Олександр Асень, болгарський царевич
122--123, 411
Олександр Всеволодович 173, 175, 178,
181, 185--186, 192--193, 200, 293--297,
300--302
Олександр Казимирович 397, 443--444
Олександр Корятович 241, 375, 395
Олександр Ярославич Невський 304, 324,
326--328, 415
Олексій (Аскарій) 120
Олексій Комнін, кесар 94
Олексій Комнін, протосеваст 104
Олексiй I Комнін, василевс 73, 92--94,
104, 258
Олексій ІІ Комнін, василевс 104, 161--162
Олексій ІІІ Ангел, василевс 113--117, 119,
121, 288
Олексій Слав, болгарський боярин 122
Олена, дружина новогрудського князя
Романа Даниловича 185, 381
Олена Всеволодiвна 274--275
Олена Глібівна 391
Олена-Ілона 138, 140, 148, 150, 152, 154,
256,
Олена Львівна 357, 429--430
Олифер О.М. 53
Ольга, київська княгиня 248
Ольга Васильківна 129
Ольга Юрiївна 153, 264
Опізо, легат 310, 317--320, 328--329, 415
Орду, оглан 330--332
Ортліб Цвіфальтенський, хроніст 259,
271
Остапюк О. 40
Осташок Корчак, боярин 373
Островский М.И. 48
Острогорський Г. 101
Отто III, баварський герцог 224, 227,
364--365, 433
Оттокар Штирійський, хроніст 227, 409,
430, 431, 433
Оттон, син Болеслава І 255
Оттон ІІІ, бранденбурзький маркграф
212
Оттон IV Вельф, німецький король 290
Оттон V Довгий, бранденбурзький
маркграф 352
Оттон фон Лейсс, австрійський барон
423
Оттон фон Майсау, австрійський барон
423
Офка-Євфимія Гедимінівна 230, 369, 394
Павлова К.В. 48
Павлов Пламен 70, 71, 109
Павлов-Сильванский Н. П. 18
Пакослав Лесткович, воєвода 190, 296,
304
Палаузов С. Н. 79, 128
Палацкий Ф. 79, 128
Панаїтеску Петре 70
Панишко С. 41
Панькевич І. 127
Пападимитриу С.Д. 94
Папа І. 244
Папее Фредерік 267
Папроцький Бартош 57, 320
Пардус, син Неплаха 430
Паршин Ілля 30, 224, 227, 232--233, 285--
286, 357--359, 366, 368, 400
Паславський Іван 30, 35, 60, 311, 313, 315--
316, 325, 329, 416, 432
Пассек В. Б. 23
Пастернак Я. 28
Патканов К. П. 331
Пачовський В. 79, 220
Пашин С. С. 25, 187
Пашуто В. Т. 19, 24, 31, 38, 70, 78, 93, 99,
112, 114, 122, 125--126, 136, 144, 147, 152,

459
159, 167, 191--192, 195, 197, 245, 257, 260,
265, 267, 269, 274--276, 289, 303--304, 326--
327, 380, 385, 408, 422, 431
Пелещишин М. 28
Пелька, єпископ 277, 275
Переговский В. Н. 47, 53
Перенiжко, боярин 186
Перлштейн А. 48
Перфецький Євген, 147, 265, 313
Перхавко Валерій 69, 71
Пескова А. А. 47
Петар Крешимір IV, хорватський король
140
Петегирич В. М. 34, 46, 48--49
Петер, син Дярфаша, угорський барон
232
Петков К. 123
Петкова Г. 122
Петрик Андрій 25, 29, 34, 124, 179, 187
Петриковський Ф. 341
Петро, краківський палатин 345
Петро, польський магнат 56
Петро Акерович, єпископ 432
Петро Асень, болгарський цар 77, 104,
109
Петро Бориславич, боярин 157
Петро Властович, палатин 259-- 260, 262
Петро Галько (Галка), воєвода 357
Петро Корчак, боярин 373
Петро Крешимір IV, хорватський король
140
Петро Петуня 228
Петро Ратенський, митрополит 131, 405
Петро Турович, боярин 174
Петров Н.И. 23
Петров П. 107
Петрухин В. Я. 11
Петрушевич А. С. 23, 55, 187, 245, 438, 440
Пештич С. Л. 313
Пєкосінський Францішек 437
Пивоваров С. 68
Пилип, боярин 28--29, 174
Пилипчук Я. 330
Пичета В. Н. 23
Пілат Р. 341
Піцігані, італійський навігатор 78
Плано де Карпіні, хроніст 130, 203
Плахонін А. 69
Плетнева С. 75
Погодин М. П. 268
Погоральський Я. 45
Полевой Л. Л. 77
Полонська-Василенко Наталя 112, 269
Полывянний Д. 127
Померанцев Н. Н. 405
Понішко С. Д. 51
Попов Г. В. 405
Поппе Н. 74
Поппо фон Остерн 385, 414
Попруженко М 123
Пот, палатин 174--176
Потин В. М. 70
Пракседа 256
Прандота Ян, єпископ 314, 317--320
Предслава Рюриківна 112, 117, 145
Преображенский А. А. 19
Пресняков А. Е. 110, 269, 361
Приселков М. 147
Прицак О. 290
Пшибил Мацей 266
Прищепа Б. А. 49, 53
Прінцінг Г. 121
Процак Роман 25
Пршибих Пулкава з Раденіна 368
Пташицкий С.Л. 318, 372
Птолемей з Лукки 120
Пузанов В. В. 5, 8, 9
Пукувер, литовський князь 391
Пуцко В. Г. 42
Пушкарева Н. Л. 110
Пушкина Т. А. 11
Пчелов Е. В. 8
Пшемисл І 168, 317
Пшемисл, шпротавський князь 350
Пшемисл ІІ, великопольський князь 215,
329, 353--354
Пшемисл І Оттокар 168, 285, 411
Пшемисл II Оттокар 208--211, 213, 215--
218, 314, 317, 340, 343, 384--385, 391,
416, 421--422, 424, 426-- 430
Пшемислід 209
Пшик В. 28, 287
Рабинович Р. А. 69--71, 73, 91
Радован 140
Paдojчиħ Н. 140

460
Раймонд Сент-Жiлль 104
Рак Т. 46
Рамм Б. Я. 289
Рапов О. М. 54, 141
Раппопорт П. А. 10, 48--51, 54--55, 64, 72
Расовский Д. 104, 109
Ратич О. О. 28, 34, 49, 53, 64, 72, 157,
251--252
Рафалович И. А. 91
Рашид ад-Дін 130
Режабек И. 372
Рейборн, єпископ 254
Рейналді Одорік 311, 313
Рейнольд, єпископ 125, 192
Рене 161
Рыбаков Б. А. 11, 20, 69, 77, 104, 115, 121,
269, 289
Рикін П. 130
Римонт-Василь-Лавриш, литовський
князь 388
Рындина А. В. 405
Ричка В. М. 8, 28
Ріхенталь 436
Річард Корнуельський, німецький король
336
Роберт, абат 125, 191, 192
Роберт, архієпископ 285
Рогов А.И. 319
Рогов В. А. 20
Роговий Володимир 19
Рожер II, сицилійський король 104
Рожик М. Є. 53
Рожко Михайло 35, 62, 64, 253
Розов В. 82, 84, 240
Роман IV, василевс 94
Роман Володимирович 258, 260
Роман Данилович 38, 185, 207--208, 215,
309, 318, 331, 364, 380--381, 385, 391,
421--424, 426, 438--439
Роман Ігоревич 171–175, 292
Роман Михайлович 390
Роман Мстиславич 5, 29, 54, 61, 107, 109--
122, 163, 167--178, 182, 184--185, 189, 193--
194, 196, 210, 268, 271-- 295, 297, 299--300,
300--304, 319, 333, 336, 364, 379, 389--390,
407, 409--411, 420--421, 426, 438
Ростислав Володаревич 94--95, 147--148
Ростислав Володимирович 136--139, 142,
255, 257
Ростислав-Григорій Василькович 3,
71--72, 94--95, 147, 150
Ростислав Іванович 111, 164--165, 408
Ростислав Михайлович 78, 128--129, 196,
198--205, 207, 210, 215, 219, 228, 309,
349, 380, 421, 427
Ростислав Мстиславич 99--100, 150, 196,
263, 274
Ростислав Рюрикович 196
Ростислав Юрiйович 153
Рубцов Б.Т. 439
Рудий Василь 26
Рудольф І Габсбург, німецький король
216--219, 343, 352--354, 429--432
Руперт 402
Русанова И. П. 9
Русина О. 362, 392
Руссев Н. 69, 130
Рюрик Ростиславич 94, 112, 117--118,
142--143, 166, 169--170, 173, 176, 256,
258, 276
Савицький В. 376, 440
Савич А. А. 24
Саломея, галицька королева 118, 182, 264,
266, 292, 297, 365
Самсонович Генрік 293
Сангушко 397
Сарніцкий Станіслав 319
Сартак, хан 328, 331, 424--425
Саси-Бука, оглан 130
Сафаргалиев М. Г. 130, 331
Сахаров А. Н. 289
Свелкеній, литовський князь 391
Свердлов М. Б. 13, 18--19, 361
Свєжавський Олександр 114
Свєшніков І. К. 49, 63, 72, 86
Свидригайло Ольгердович 85-- 86, 243,
396--397, 420, 439, 443
Свідерський Ю. Ю. 289
Свянтек О. 341
Святоплук, брненський маркграф 161
Святоплук ІІ, поморський князь 303, 412
Святополк Ізяславич 141--143, 145, 256--
258, 260
Святополк Мстиславич 158

461
Святослав Володимирович 87
Святослав Всеволодович 99, 154,264,
271--273
Святослав-Петро Давидович 261
Святослав Iгоревич 113, 171, 173--175,
292-- 294
Святослав Інгваревич 48
Святослав Мстиславич 111, 268
Святослав Ольгович 98--99, 150, 263
Святослав Ростиславич 150, 263
Святослав Ярославич 138, 255, 344
Святослав Суронія 139
Святослав Яків 129
Святослава Львівна 340
Седельник І. 83
Седов В. В. 54
Селезнев Ю. В. 203, 327, 344, 348
Семен, вислоцький князь 238
Семен Гордий 131
Семен Коднинський, боярин 186
Семен-Феодосій Наримунтович 238, 375
Семен Олуйович, воєвода 300, 379
Семенко, боярин 192
Семенко Чермний, боярин 189, 302
Семенов И. С. 418
Семенов Ю. И. 6
Семкович-Зарембіна В. 320
Семкович О. 120
Сергеевич В. И. 10
Серпутій, литовський князь 391
Сецех, палатин 143, 255, 257
Сигізмунд Люксембург, угорський
король 242, 435, 436--437, 439, 443,
445
Сигізмунд Старий, польський король
397, 443
Сидоров А. И. 12
Сінібальдо де Фієскі 318
Скарбимир, палатин 260
Скіргайло, литовський князь 241
Скірмонт, литовський князь 387
Сколоздра Р. В. 85--86, 91
Скочиляс Ігор 30, 78, 131--132
Славнік, князь 252
Слободян Василь 404
Смирнов М. 23
Смирнов С. 31, 157
Смолька Станіслав 266
Снегаров И. 127
Собеслав 150, 263
Соболевский А. И. 70--71, 126
Соколова Л. В. 75
Соловій Г. В. 46
Соловьев А .В. 38
Соловьев К. А. 8
Соловьев С. М. 110, 180, 268, 361
Сологуб Л. 46
Сомогур Сутойович, половецький хан
170
Сорочан Сергій 22, 30, 90
Сосновська Єва 253
Софія Данилівна 368, 388, 415, 418
Софонович Феодосій 312--313
Софроненко К. А. 24, 179
Сохан М. 93
Сочнев Ю. В. 425
Сперка Єжи 240
Спінеї Влад 71
Срока Станіслав 225--226, 429
Ставр Городятинич 12
Ставровський О. 79
Станіслав, князь 252, 362, 392
Станіслав, краківський біскуп 317
Стасюк А. 233
Стеблій Н. 46
Степаненко В. П. 22
Степан ІІ, хорватський король 140
Степанов В. 69
Степовик Д. 127
Стефан, герцог 224, 433
Стефан, магістр 225
Стефан ІІ, угорський король 145--148, 167
Стефан ІІІ, угорський король 160--162
Стефан IV 160--161
Стефан V, угорський король 129, 211,
213-- 214, 219, 224, 339, 343, 391, 426,
428--429
Стефанович П. С. 21, 26, 28, 188, 260
Стефан Пектарі, угорський барон 214
Столярова Л. В. 74, 375, 394
Страхова О. 74
Стрийковський Мацей 58, 282, 319--320
Судислав, боярин 29, 174, 176, 184--185,
187--193, 252, 295, 298, 300--302
Суліслав Бернатович, каштелян 294

462
Сулка з Неджведзя, краківський
каштелян 350
Султанов Т. И. 425
Тарановский Ф. В. 10
Татар, син Бувала, оглан 130, 332
Татищев В. Н. 95, 110, 118, 137--138,
146--148, 194, 268, 273, 286
Твердята Остромирич 107, 116
Телебуга, хан 221-- 223, 318, 340, 346--349
Тельнов Н. 69
Тенговський Я. 30, 61, 142, 230, 363, 366--
367
Теодор, галицький єпископ 131
Теодорік фон Альденбург 231, 369, 419
Теодорович Н. И. 48
Теодорос ІІ, вірменський католікос 76
Теолоріх з Турайди , хроніст 413
Терещук К. І. 55
Терлецкий О. 187
Терский-Шеломенцев В. С. (Терський) 50,
53, 63
Терський С. В. (Шеломянців-Терський)
30, 47, 48, 51, 53, 420
Тибрець, угорський барон 174
Тизенгаузен В. Г. 221, 321, 326, 330--331,
333--334
Тимощук Б. О. 9
Тиханова М. А. 47
Тихомиров М. Н. 10, 18, 24, 47, 100, 105,
129, 163
Тихомиров Н. 131
Тихонов Ю. А. 19
Ткаченко Н. 141
Товтивіл, литовський князь 309, 380,
387, 424
Тогрил, оглан 221
Тодоров Н. 127
Токта, хан 61--62, 130, 356, 417
Толочко О. П. (А.П.) 20, 115, 187, 197, 271,
287, 361
Толочко П. П. 10, 50--52, 115, 197, 269
Томас з Жатмара, хроніст 232
Томас з Павії (Тусці), хроніст 432
Томас Прішух 438
Томаш, єпископ 213
Томашівський Степан 63, 110, 114, 136,
269, 289
Томенчук Б. П. 4, 66, 90, 146, 296
Трид, воєвода 390
Тройден, литовський князь 212, 351, 361,
384, 387--388, 390-- 391, 428
Тройден Болеславич, мазовецький князь
356, 367
Тройнат, литовський князь 387
Троневич П. 362, 443
Троста К. 75
Троян М. 79
Тугоркан, половецький хан 92
Туда-Менгу, хан 221
Тула-Бука, хан 221
Тургенев А. 322
Туровці Я., хроніст 143, 145
Туртул, половецький князь 217, 223
Тъпкова-Заимова В. 109, 127
Уайт Х. 11
Угедай, каан 198, 321
Узбек, хан 78, 229, 233, 366--367, 369, 372,
392
Узур, половецький князь 217
Улакчi, хан 331
Ульріх фон Вільдон 209, 427
Ульріх фон Гюттендорф 423
Ульріх фон Ліхтенштейн 205, 206
Ульріх фон Ріхенталь 323, 436, 438
Ульянов Володимир (Ленін) 18
Уміньський Ю. 322
Урбан IV, папа 336, 427
Урош Вуканович, сербський жупан 148
Урош ІІ, сербський жупан 154, 155
Успенский Ф. Б. 442
Успенский Ф. И. 104--106, 147, 163
Фiлiп IV Гогенштауфен 114
Фiльнiй, угорський барон 185--186, 301
Файда О. 22, 90
Федака С. 219
Федір Данилович Острозький 438--439,
443
Федір ІІ Ласкаріс 128 Ласкаріс Ф. 120, 128
Федір Любартович 242--243, 376, 395--397,
439--440
Федір Ольгердович 241, 397
Федір-Феодосій Острозький 439
Федор Ласкаріс, нікейський імператор
325

463
Федор Скутаріот 107
Федоров-Давыдов Г. 330
Федорук А. 400
Фельдман В. Р. 425
Фенна, принцеса 353
Феннел Д. 197, 289, 291, 327
Феодор, галицький митрополит 375
Феодора Ангеліна 420
Феодора Романівна 163, 185
Ферjанчиђ Б. 129
Филевич И. П. 23
Филиппов А. Н. 23
Филипс Э. Д. 331
Филипчук А. М. 46
Филипчук М. А. 45--46, 91, 296
Филюшкин А. И. 74
Філіп Гогенштауфен, німецький король
119, 168, 284, 287, 290, 295, 409, 411
Філіп Другет, угорський барон 229
Філіп, боярин 176, 192
Філофей 131
Фільній, угорський барон 185, 200--202
Фіщук О. 48
Флоріан Войцехович Авданець, воєвода
200, 301, 309
Фроловський А. В. 214
Флоря Б. Н. 20, 329, 362, 365
Фокт Криштоф 250
Фома з Спліту, хроніст 140
Фома Ратиборович, посадник 94
Фонт Марта 30, 114, 312
Форсманн Юліус 110, 121
Форстройтер Карл 399
Франкович М. І. 341
Фраскаті, кардинал-єпископ 336
Фрейденберг М.М. 98, 155
Фрідріх І Барбароса, імператор 207, 159,
161, 164--165, 167, 267, 274, 283,
407--409, 421
Фрідріх ІІ Бабенберг 196, 202, 204, 206--
208, 412, 420--421, 425
Фрідріх ІІ Гогенштауфен 196--197, 205,
216, 420
Фрідріх III Габсбург 438
Фрiдрiх фон Веттiн 405
Фроловский А. В. 70, 168
Фроянов И. Я. 17, 20--21, 24, 180, 360
Хабургаев Г.А. 250
Хаждеу Богдан Петричейку 71, 73
Хайнеман Л. 342
Харди Д. (Харди Ђура) 128, 163, 298, 305
Хендлер М. 75
Химинець Юрій 79
Хмельовский Владислав 340
Ходко з Бібла 373
Ходко Корчак 373
Хоман Б. 195, 342
Хорват Я. 342
Хортек Л. К. 425
Храпачевский Р. П. 322
Християн, єпископ 413
Хрусталёв Д. Г. 327, 329, 400
Хрусцевич Г. К. 43
Хулагу, ільхан 332, 381--382, 417
Хэлдон Дж. 22
Цанкова-Петкова Г. 123
Целарій 60
Целуйко О. 93, 101, 109, 122, 125, 208, 357,
421
Цигилик В. М. 64, 91
Цинкаловський О. 41, 50, 376
Цьолнер Еріх 401
Чагатай, хан 130
Чайка Р. М. 53, 86
Чакі Петер, угорський барон 216
Чекурков В. С. 53
Черепнин Л. В. 19, 197, 289, 327
Чингіз-хан 425
Чобіт Д. 48
Чобіток В. 376, 440
Чоловський-Сас Олександр 58
Чорний М. 12, 240, 441
Чубатий М. 111, 164, 168, 268, 289, 315,
329, 408
Шабульдо Ф. М. 235, 360, 362, 366--367,
392--393, 396
Шайтан М. Э. 257
Шараневич Ісидор 27, 31, 110, 187, 194,
209, 234, 245, 268, 373, 394
Шахмагонов Ф. Ф. 327
Шацька Г. 115

464
Шварн Данилович 210--213, 336, 338--339,
380, 382--387, 407, 425, 427-- 428
Швенніке Детлев 114
Шелва, боярин 201
Шестаков Б. А. 11
Шибан, оглан 332
Шийчук Андріян 76
Шимон 223, 348
Шоломан, угорський король 138, 139,
141, 257
Шпик І. 127
Штокль Г. 110
Шушарин В. П. 106, 123, 125, 142, 164,
172, 178, 191, 192, 206
Щавелева Н. И. 251, 259, 277, 289, 305
Щапов Я. 129, 140, 144
Щепанович Ілля , боярин 29
Щербаковский Д. М. 366, 392
Юдіта-Софія, королева 141, 143, 257
Юрасов М. К. 106, 146
Юревич О. 73, 93
Юрiй Витанович, боярин 174
Юрiй Володимирович Довгорукий 37, 51,
97--99, 154, 153--157, 159, 264--266
Юрій Домажирич, тисяцький 77, 126,
190, 198
Юрiй Львович 61, 80, 97, 131, 222, 224,
226--228, 230Ю 238, 322, 344--347, 351,
353--354, 356--359, 363--367, 368, 371, 385,
390--391, 405, 410, 417--419, 433
Юрій Наримунтович 238, 241--243, 375,
395
Юрченко А.Г. 30, 321--322, 425
Юсупович А. 26, 188
Юсупович Адріана 26
Юсяк П. 239
Юшков С. В. 10, 19
Яблоновський Олександр 110
Яблоновський Ян 364, 433
Яволд, боярин 177, 295
Ягодинська М. В. 47
Ягурчин, оглан 390
Ядвiга, дружина Владислава Одонича
303
Ядвіга 242, 243
Ядвіга, королева 242
Яків Святослав, болгарський князь 129
Яков, боярин 199
Яков Маркович 201
Якуб з Пекокарії 285
Якубовський В.І. 55
Якун, боярин 100
Ян, воєвода 302
Ян, глоговський князь 364, 365, 434
Ян з Чарнкова 66
Ян Кропило, князь 442
Ян Люксембург, чеський король 231
Янець 186
Янин В. Л. 10
Януш, сандомирський палатин 345
Ярополк, брат Володислава Кормильчича
177, 295
Ярополк Володимирович 81, 149--150,
259
Ярополк Ізяславич 48, 83, 140, 141, 256, 257,
273, 320
Ярополе Святославич 252
Ярослав, опольський князь 275
Ярослав Володимирович Осмомисл 29,
73, 76, 80, 95, 98--106, 111, 116, 136, 141, 144,
153, 158--164, 172, 177, 184, 255, 266-- 268,
273, 276, 293, 299, 365, 408
Ярослав Всеволодович 171, 271, 326
Ярослав Iзяславич 37, 50, 54, 99, 268
Ярослав Iнгваревич 48, 54, 302--303
Ярослав Мстиславич 52
Ярослав Святополкович 37, 144, 146, 261
Ярослав Ярославович 344, 363
Ярослава Рюриківна 176
Ясіньський Казимир 142, 226, 265--266,
271, 293, 360, 429, 442
Яцишин С. 91

465
Abraham W. 110,235,268, 289,329,359,370
Adrianyi G. 239, 441
Agnew H. 74
Alnpekius J. 58
Ambrosiani B. 9
Andras C. G. 11
Antoniewicz M. 239, 441
Antonin R. 355
Asztalos N. 149, 262
Avenarius А. 127, 325
Babić A. 139
Bachfeld G. 414
Balzer O. 183, 230, 231, 237, 256, 265– 266,
271–272, 289, 293–294, 297, 338, 343,
355–356, 363, 367, 370, 388, 415
Bânescu N. 159
Barada M. 140
Barański M. 370
Bárány A. 93, 141
Barber R. 14
Barciak A. 350, 431
Bartnicki M. 28, 184, 187, 296, 305, 422–423
Baszkiewicz J. 354
Baumgarten N. 93, 111, 142, 145, 167, 257,
260, 356, 364, 388, 415
Berend N. 171, 179
Biedermann H. I. 432
Bielowski A. 157
Bieniak J. 14, 110, 296
Bieniek S. 261
Birkenmeier B. 161
Biskup M. 417
Blackstone W. 15
Bloch M. 16
Brâtianu G. 106, 348
Breiter E. 239, 440
Brenner K. 423
Brown E. A. 16
Brunner O. 15
Buck T. M. 436
Buczek K. 251
Budak N. 140
Buko A. 42
Cammarosano P. 15
Carsten F. L 416
Cecylian Niezgoda. 340
Cetwiński M. 261, 307
Chalandon F. 159, 162
Christiansen E. 417
Čirkanović M. 150
Collins R. 14
Cromer M. 57
Curta F. 168,171
Cynkałowski A. 49–51
Czechowicz K. 307
Czercha J. 246
Czołowski A. 58
Dąbkowski P. 81
Dąbrowska E. 119, 233, 371
Dąbrowska I. 116
Dąbrowski D. 33, 43, 59, 61, 109–110, 113–
115, 180, 269, 271– 272, 287, 293, 295, 305,
315–316, 319, 326, 339, 351, 354–355, 361,
363, 366, 388, 415, 422–423, 430
Dąbrowski J. 231, 235, 257, 261, 269, 282,
312, 370, 418
Danylenko A. 75
David P. 341
Desew y A. 244, 437
De Vries K. 14
Dieten J. 159
Dimnik M. 139, 150, 154
Długopolski E. 355, 360, 392
Długosz J. 241, 266, 315, 340, 350, 357
Dobrosielska A. 284
Dobrowolski R. 42
Dola K. 239, 441
Dollinger P. 389, 403
Dopsch H. 423
Dowiat J. 418
Droba L. 110, 180, 183, 187, 268, 286, 291,
297–298
Dümmerth D. 172, 188
Dutkiewicz J. 50
Dworzaczek W. 114, 266
Dzieńkowski T. 42
Ebendorfer T. 431
Ekbom C. A. 9
Elmonowski J. 370
Engel J.Ch. 31, 268, 282, 286
Engel P. 146, 148, 166, 168, 179, 229
Érszegi G. 168, 179

466
Fabre P. 251
Fenczak A. S. 139, 254
Fine J. 161
Fischer D. H. 16
Fischer M. 208, 426
Fitzke J. 53
Florek M. 248
Fokt K. 248, 250
Font M. 28, 114, 144, 172, 187, 205, 297–298
Forsmann J. 110, 121, 145
Forstreuter K. 399, 411
Frances E. 102
Franklin S. 75
Freiherr von Aretin K. 216
Friedberg M. 261
Frontczak M. 239, 441
Fros H. 189
Ganshof F. L. 15
Gaspar E. 125, 412
Gawęnda S. 315
Gawrys E. 51
Gebhard L. A. 31
Georgii Acropolitae 411
Gilewicz A. 239, 441
Giovanni di Pian di Carpine. 130
Girgensohn J. 315
Gołąb K. 318
Goldstein I. 139
Goliński M. 305
Gołub S. 42
Gorski K. 417
Gorzycki K. 370
Gottschalk J. 239, 441
Goyski M. 440
Grala H. 101, 105, 113, 115, 120, 128, 167,
363
Grecu A. 127
Groblewski W. 414
Grodecki R. 257, 261, 269
Grzesik R. 187
Gudavičius E. 384
Gurba J. 41
Gwagnini A. 57
Györ y G. 218, 342
Hafstrom G. 9
Haider S. 423
Halecki O. 238, 241
Hantsch H. 423
Hauser L. 63
Hausmann F. 423
Hawrot J. 254
Heckel M. 216
Heiling K. J. 431
Herrich A. 207, 421
Hetzig A. 352
Hippert W. 285
Hoensch J. 423
Hollister C. W. 14
Holzmann R. 195
Hóman B. 183, 195, 297, 423
Homza M. 30, 188--189, 212--213, 297, 344,
352
Hoppe I. A. 31
Horwat I. 288
Housley N. 236, 238
Huber A. 431
Hupalo W. 49
Hyenstrand A. 9
Idzikowski F. 443
Iliescu O. 130
Ioannis Cinnami 103
Ioannis de Czarnkow 234, 241
Iohannis Vitodurani 229, 232
Isenburg K. W. 110, 388, 415
Jabłonowski A. 83, 268
Jackson P. 336, 345
Jahn K. 221
Janeczek A. 242, 402
Janowska E. 239, 441
Janowski A. 86
Jansson S. B. 10
Jasienica P. 288, 370
Jasiński K. 142, 226, 256, 263, 266, 271–272,
293–294, 329, 353, 355, 360, 370, 429,
442
Jaskanis J. 39
Jażdżewski K. 245
Jolli e J. E. 15
Jones M. 409
Jurewicz O. 159
Jusupović A. 26, 177, 188, 307

467
Kaczmarczyk Z. 370
Kaeuper R. W. 14
Kaindl R. F. 285
Kajzer L. 14
Kałużyński S. 414
Karácsonyi J. 222
Karczewski D. 240
Karpiński R. 335
Kashdan А. 93
Kavka F. 423
Každan A. 114
Kędzierski A. 257
Keenan E. 74
Kerbl R. 149
Kętrzyński S. 254, 274, 370
Kętrzyński W. 246, 281, 307
Kijas A. 260
Klaić N. 139, 140
Klaić V. 140
Klatý M. 297
Knoll P. 236–238
Koczy L. 251
Komáromy A. 219
Kontier L. 149, 262
Korduba M. 245, 251, 265, 271, 289
Körmendi A. 235, 237
Korta W. 307, 414
Kościelak L. 261
Koszta L. 285
Kosztolnyik Z. 138, 142
Kotlarczyk J. 63
Kowalenko W. 251
Kowalska B. 338
Kozłowska-Budkowa Z. 251, 276, 370
Krakowski S. 307, 345, 414
Krčelić B. 138
Krieger K. 423
Kristó G. 93, 142, 144, 160–162, 164, 166,
168, 172, 187, 189, 216, 225–226,
236, 238, 241, 423, 433
Krupa K. 24, 28
Kuczyński S. K. 266–267, 435
Kuczyński S. M. 246, 252
Kulesza J. A. 320
Kunysz A. 63, 64, 254
Kup K. 436
Kurbisówna B. 251
Kusternig A. 423
Kutyłowska S. 41
Kwiatkowski K. 319
Labuda G. 246, 251, 285, 289, 298, 307, 315,
414, 417
Lampe K. H. 414
Łatyszonek O. 439
LeGo J. 15
Lehoczky T. 229
Lehr-Spławiński T. 246, 249
Lewicki A. 435
Lhotsky A. 205
Liberman D. 15
Lilie R.-J. 162
Liman K. 261
Lonćar M. 246
Łowmiański H. 245, 248–249, 251, 352
Lüdge F. 389, 403
Lukowski J. 236
Magdalino P. 162
Mailath J. 113
Makitterick R. 14
Ma k k F. 93, 142, 144, 146–148, 153–154,
160–162, 164, 166, 168
Maleczyński K. 149, 263, 322
Malingoudis Ph. 105
Málúsz E. (Mályusz E.) 172, 342
Mantels W. 316
Manteu el T. 143, 148–149, 258, 262
Marchali H. H. 224, 433, 353
Maroń J. 307
Matijów J. 244, 435
Matuszewski J. 307
Meier H. 423
Miechovita M. 316
Mika N. 207, 214, 217, 352, 423, 430–431
Militzer K. 414
Milman H. 436
Miśkiewicz B. 263
Mitkowski J. 265
Moeller B. 216
Molnar E. 172
Moravcsik Gy. 162
Mosbach A. 443
Mularczyk J. 307
Münster S. 57
Musienowicz K. 39

468
Mysliński K. 85, 338, 358, 372
Nadolski A. 14
Nagirnyj W. 26,169,177,277,288
Nalepa J. 246, 248
Narbutt T. 364, 433
Naruszewicz A. 271
Nasalli Rocca E. 318
Natanson-Leski J. 246
Nicetas Choniates 107
Nicolaus de Curbio 311
Nordenskiöld A. E. 78
Novotný V. 168, 423
Nowacki B. 349, 352
Nowakowski A. 14
Nowakowski T. 353, 370
Nowak Z. H. 305
Okolski S. 58
Olejnik K. 307
Olsson I. 10
Ostrogorsky G. 106
Palacký F. 205,423
Panaitescu P. P. 70
Papée F. 64, 81,87
Paprocki B. 58, 320
Parczewski M. 246, 248
Paszkiewicz H. 39, 235, 241, 360, 367, 370,
392, 394
Pauler D. (Pauler Gy.) 159, 223, 423
Pawlata L. 308
Pelliot P. 424
Perfeckij E. 265, 313
Persowski F. 63
Peters U. 205
Pethö A. 149, 262
Petras Dusburgietis. 417
Pianowski Z. 253– 254
Piekosiński F. 437
Pieradzka K. 239, 375, 441
Pilat R. 341
Pirchegger H. 423
Polkowska-Markowska W. 305, 307
Popescu-Spineni M. 78
Pop I.-A. 432
Poppe N. 74
Powerski J. 305
Powierski J. 284
Pray G. 423
Preiser-Kapeller J. 205
Prestwich J. O. 14
Prinzing G. 121
Prochaska A. 23, 28, 84, 370
Prokop K. R. 317
Proksa M. 254
Przybył M. 266, 276
Ptaśnik J. 251
Рuano P. 432
Pulnarowicz W. 81
Rácz J. 159
Raczyński E. 244
Radzicki B. 284
Rasmussen P. 11
Rauhut L. 54
Redlich O. 423
Reynolds S. 14, 16
Řežabek J. 365–366
Rhode G. 289, 297
Rodzińska-Chorąży T. 254
Roepell R. 268
Rozwałka A. 41
Ruchniewicz M. 352
Sadowski T. 350
Sălăgean T. 236
Salamon M. 239, 441
Samsonowicz H. 276, 293–294, 305, 343, 370
Sarnicki S. 320
Sarnowsky J. 414, 416
Sawicki W. 261
Schaller H. M. 329
Sche er-Boichorst P. 283
Scheibelreiter G. 420
Schmugge L. 120
Schneidler B. 432
Schneidmüller B. 417
Schramm G. 323, 437
Schumacher B. 416
Schwennicke D. 114, 420
Šedivý J. 228
Semkowich A. 120, 246, 259, 282, 307, 315,
350, 370
Service E. 6
Seward D. 385

469
Siarczyński F. 31, 157, 274
Sieradzki J. 370, 373
Sikora F. 85,372–373
Simion G. 130
Simoni de Keza. 217
Šišić F. 139–140
Skoczek J. 402
Śliwiński J. 370
Smolka S. 266, 268
Snoch B. 149, 262
Sobaniec S. 350
Solymosi L. 168, 179, 235, 237
Sosnowska E. 253
Sowa F. 189
Spehr F. 416
Sperka J. 441
Spinei V. 71, 236
Sporrong U. 9
Sroka S. A. 189, 225–226, 240, 255, 375,
429, 433, 441
Stadnicki K. 87, 261, 362, 397
Starnawska M. 305
Stecki J. T. 31
Steinnes A. 11
Stephenson P. 146, 155, 160–161, 166
Stökl G. 423
Strickland M. 14
Stryjkowski M. 58, 144
Strzelczyk J. 284, 325
Sułowski Z. 251
Šusta J. 423
Świątek O. 341
Świaziński S. 239, 441
Swiesznikow I. 49
Świeżawski E. 114, 232, 239, 354, 370, 441
Szambelan Z. 287
Szaraniewicz I. 23, 110, 166, 194, 209, 224,
240, 427, 440
Szczawelewa N. I. 305, 413
Szczur S. 288, 370
Szekfü Gy. 183, 297
Szymczak J. 305
Taubitz F. 414
Tęgowski J. 142, 240, 351, 363, 442
 iele A. 420
Tibor A. 189
Tomašić N. 140
Tomasziwskyj S. 31
Treadgold W. 161, 166
Trendgold W. 146
Tumler M. 410
Tunberg S. 9
Tymieniecki K. 246
Ulrich von Richental 436–437
Umiński J. 202, 322, 425
Urbańczyk P. 171, 179
Van Caengen R. 15
Vancsa M. 423
Van de Kie C. 15
Vaníček V. 423
Vernadsky G. 101, 116
Vierhaus R. 216
Voigt J. 414, 416
Wagilewicz J. 58, 142, 256, 257
Ward J.O. 16
Wartberge Yerman 304
Wasilewski T. 249, 274
Wąsowiczówna T. 292
Wattenbach W. 283
Weltin M. 423
Wenzel G. 79, 128, 205
Wertner M. 79, 128, 138, 141, 152, 162, 199,
207, 322, 423
Widera B. 289
Wilkiewicz-Wawrzyńczykowa A. 187, 273,
289, 291, 297
Winkelmann E. A. 289
Wiszewski P. 171, 179
Witkowska M. 341
Włodarski B. 110, 111, 168, 180, 187, 231,
245, 261, 265, 267, 269, 271–272, 276, 288,
305, 329, 345–346, 355, 357–358, 360, 366,
370, 385, 391, 413, 418, 430–431
Wol J. 230, 238, 369
Wyrozumski J. 235, 313, 360, 370, 375, 392,
418, 441
Wyrwa A. M. 284
Zachorowski S. 257, 261, 269
Zagórski P. 42
Zajączkowski S. 367, 394
Zakrzewski S. 231, 246, 251, 260, 370

470
Zaleski St. 341
Zatorski W. 414
Zawadski H. 236
Zeissberg H. 205, 341
Zielonka Z. 350
Zientara B. 255, 350
Zimorowicz B. 58, 364, 434
Zöllner E. 401, 423
Zubrzycki D. 31, 157
Żaki A. 63, 253
Žemlička J. 423
Żuk M. 240

471
Леонтій ВОЙТОВИЧ. ГАЛИЧ У ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ
ЄВРОПИ ХІ--ХІV СТОЛІТЬ.
Монографія присвячена висвітленню стосунків Галицького, Галицько-Во-
линського князівств та Королівства Русі з Візантією, Угорським королівством,
польськими князівствами, Литвою та німецькими державами в ХІ--ХІV сто-
літтях. В роботі використані європейські хроніки та інші джерела, які для до-
слідження цієї теми раніше не залучалися, а також праці угорських, польських,
чеських та інших зарубіжних істориків, включаючи найновіші дослідження.
Детально розібрано дискусійні епізоди, зокрема участь галицьких і га-
лицько-волинських володарів у війнах за Австрійську, Угорську та Литовську
спадщину, боротьбі за краківський престол, болгарських та візантійських усо-
бицях. Окремо виділені сюжети присвячені проблемам специфіки галицького
боярства, кордонів Галицько-Волинської держави, коронації короля Данила
Романовича.
Вперше, на значною мірою невідомих або маловідомих раніше фактах, по-
казане місце і роль Галицького, Галицько-Волинського князівств та Королів-
ства Русі у політичному житті Європи ХІ--ХІV століть.

472
Leontij Voitovych. HALYCH IN THE POLITICAL LIFE OF
EUROPE IN XI -- XIV CENTURIES
Monograph is dedicated to the elucidation of relationships of Principality
of Halych, Principality of Galicia-Volhynia and the Kingdom of Ruthenia with
Byzantium, Kingdom of Hungary, Polish principalities, Lithuania and the German
states in the XI -- XIV centuries.  e European chronicles and other sources, which
weren't involved previously for studying of this topic, and works of the Hungarian,
Polish, Czech and other foreign historians, including the latest research, were used
in this work.
Controversial episodes, including participation of Galician and Galicia-
Volhynian lords in War of the Austrian, Hungarian and Lithuanian Succession, the
struggle for the throne of Cracow, Bulgarian and Byzantine feuds are dismantled
in detail. Plots that are dedicated to the problems of speci city of Galician boyars,
borders of the Galicia-Volhynia state, the coronation of King Danylo Romanovich
are allocated separately.
For the  rst time, on mostly unknown or little-known facts the place and role of
Principality of Halych, Principality of Galicia-Volhynia and the Kingdom of Ruthenia
in the political life of Europe in XI -- XIV centuries are shown.

473
ЗМІСТ
Іtroductio at investigationis ........................................................ 3
РОЗДІЛ 1. Галицько-волинська держава і королівство русі:
територія і кордони ....................................................... 31
Волинські кордони ................................................................................. 37
Болохівська земля ................................................................................... 54
Заснування Львова ................................................................................. 56
Володіння у Київській землі ................................................................... 60
Галицькі кордони ................................................................................... 62
Проблема південних галицьких кордонів ......................................... 68
Галицькі володіння у Закарпатті ..................................................... 78
Галицько-волинські володіння у польських землях ........................... 80
Домен галицьких князів ......................................................................... 80
РОЗДІЛ 2. Відносини галицьких і галицько-волинських
князів з візантією у ХІ–ХІV cт. ................................... 89
Галицько-візантійський кордон ........................................................... 90
Візантійсько-галицький союз ............................................................. 96
Випробування союзу ............................................................................ 101
Конфронтація ....................................................................................... 104
Відновлення союзу. Походження другої дружини
Романа Мстиславича ........................................................................ 107
Віддалена дружба і взаємна симпатія ............................................ 122
РОЗДІЛ 3. Відносини галицьких і галицько-волинських
князів з угорщиною у ХІ–XIV cт. ............................. 133
Ростиславичі -- родичі Арпадів ........................................................ 134
Неспокійний зять Володимирко Володаревич ................................ 147
Пошуки зближення .............................................................................. 158
Початок перелому .............................................................................. 163
Невдалі спроби реалізації ідеї угорсько-галицької унії ................. 168
Продовження конфронтації ............................................................. 196
Битва під Ярославом ......................................................................... 200
Загадка загибелі Фрідріха ІІ Бабенберга ........................................ 202
Знову союзники ..................................................................................... 207
Від тісного союзу до жорсткої конфронтації ................................. 211

474
Приєднання частини Закарпаття .............................................. 218
Відновлення союзу ............................................................................. 221
Від Угорської спадщини до Галицької спадщини ....................... 224
РОЗДІЛ 4. Польська політика галицьких
і галицько-волинських князів у XI–XIV ст. ............ 245
Хорвати, лендзяни і похід 981 року ................................................. 246
Перемишльська ротонда .................................................................. 252
Часи Ростиславичів ............................................................................ 255
Загадкова пригода з Петром Властовичем .................................... 259
Роман Мстиславич ............................................................................. 268
Загадка загибелі Романа Мстиславича .......................................... 277
Спадщина Романа Мстиславича ...................................................... 292
Польсько-волинські конфлікти 1219--1222 рр. ................................. 299
Відродження волинсько-польського союзу ........................................ 301
Дорогичинська кампанія .................................................................... 304
Данило Романович: роки союзу ....................................................... 308
"Подвійна" коронація Данила Романовича:
фальсифікація, легенда чи реальний факт? ................................ 310
Королівство Русі ................................................................................. 320
Дата коронації .................................................................................... 326
Війна з монголами 1254--1260 рр. .................................................. 329
Лев Данилович: союзник, претендент і "опікун" ............................. 338
Король Юрій Львович: родич і союзник .......................................... 356
Останні Романовичі. Загадка Болеслава-Юрія Тройденовича ..... 359
Останні етапи боротьби за спадщину Романовичів ................ 372
РОЗДІЛ 5. Відносини галицько-волинських князів з Литвою .... 379
Перша угода ......................................................................................... 379
Литовська міжусобиця ..................................................................... 380
Союз двох королів ................................................................................ 380
Таємниця загибелі Войшелка ............................................................ 383
Союз Лева і Тройдена .......................................................................... 387
Війна з Литвою .................................................................................... 390
Часи Гедиміна ...................................................................................... 391
Любарт-Дмитро Гедимінович .......................................................... 394
Доля Волині .......................................................................................... 395
РОЗДІЛ 6. Галицько-волинські зв’язки з німецькими
землями у ХІІ–ХIV ст. ............................................... 399
Торгово-економічні контакти ......................................................... 400
Церковні та культурні контакти ............................................... 405
Тевтонський Орден ............................................................................ 410

475
Австрійська спадщина ..................................................................... 420
Баварський епізод ............................................................................... 433
Епілог: Констанцький собор 1414–1418 рр. ..................... 435
Іменний показчик ................................................................ 445

Наукове видання
Леонтій ВОЙТОВИЧ
Галич у політичному житті Європи ХІ–ХІV століть
Художньо-технічний редактор Микола Ощипок
Підписанодо друку 15.08.2015
Формат 70х100/16. Ум. друк. арк. 37,9.
Папіт офсетний. Гарнітура Minion Pro
Наклад 300 Зам. № 28
Надруковано: ПП “Ліана-М”
Львів, вул. С.Бандери, 45

Войтович Л.В.
В65 Галич у політичному житті Європи ХІ--ХІV століть. -- Львів: Інститут
українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 2014. -- 478 с.
ISBN 978-966-02-7637-6
Монографія присвячена висвітленню стосунків Галицького,
Галицько-Волинського князівств та Королівства Русі з Візантією, Угорським
королівством, польськими князівствами, Литвою та німецькими державами в
ХІ--ХІV століттях. В роботі використані європейські хроніки та інші джерела,
які для дослідження цієї теми раніше не залучалися, а також праці угорських,
польських, чеських та інших зарубіжних істориків, включаючи найновіші
дослідження.
ББК 63.3(2)43