Рух єврейської людности на Україні - Вейцбліт I.I.

Автор: Вейцбліт I.I.

Теги: історія україни єврейська спільнота

Год: 1930

Текст

<9 С<77'/) ІНСТИТУТ ЄВРЕЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
В И-р6 ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ АКАДЕМІЇ НАУК
соціально - ЕКОНОМІЧНА секція
/ І. І. ВЕЙЦБЛІТ
—ж
РУХ
ЄВРЕЙСЬКОЇ людности
НА УКРАЇНІ
ц
і'
\
ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО „ПРОЛЕТАР"
_________________________________
Поверніть книгу не пізніше зазначеного терміну

ІНСТИТУТ ЄВРЕЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
З ПРИ ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ АКАДЕМІЇ НАУК
СОЦІЯЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СЕКЦІЯ
39М
І. І. ВЕИЦБЛІТ
РУХ єврейської людности
НА УКРАЇНІ
періоду 1897—1926 років
ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО „ПРОЛЕТАР
1930 МЙКЯХмЯГПІ

NN. ТнмИрЯЗеМ
Бібліографічний опис цього видан-
ня вміщено в .Літопису Українського
Друку". .Картковому репертуарі- та
інших покажчиках Української Книж-
кової Палати.
Укрполіграфоб’єднання
1-ша Кременчуцька Державна Червононрапорна
Зразкова Друкарня їм. Г. І. Петровського
Укрголовліт № 798 — 7/ХІ-ЗОр. Замовл. № 9157. Тираж 3000. 11 арк.
РОЗДІЛ І
СТРУКТУРНІ ЗМІНИ В СТАТЕВІМ ТА ВІКОВІМ СКЛАДІ
СУЧАСНОЇ ЄВРЕЙСЬКОЇ ЛЮДНОСТИ НА УКРАЇНІ
І
Протягом останніх ЗО років — кінець XIX віку й перші
2 десятиріччя XX віку — єврейська людність України пережила
ряд найглибших струсів. Навряд чи можна відзначити в історії
євреїв України такий бурхливий період, як останнє тридцяти-
річчя.
Вже наприкінці XIX віку через перманентну економічну
кризу й посилені репресії, скеровані проти єврейської люд-
ности, помічаємо широку еміграційну хвилю.
Щороку з містечок Поділля, Волині тощо вирушали за
океан десятки тисяч євреїв - емігрантів.
Кишинівський погром, російсько-японська війна, а потім
жовтневі погроми 1905 року ще дужче посилили цей рух.
Невеликі єврейські громади через од’їзд членів цих громад
за кордон досить часто розкладались.
Як міцно захопила еміграція єврейські маси, видно бодай з
того, що за порівняно невеликий період (25 — ЗО років) з ко-
лишньої Російської імперії емігрувало близько 1.356 тисяч
євреїв, що становить 26°/о усієї єврейської людности за пе-
реписом 1897 року ’)•
Посилена еміграція спричиняла не тільки зменшення кіль-
кісного складу єврейської людности на Україні. За океан
емігрувала та частина єврейської людности, що Сподівалася
швидко знайти роботу, — отже в першу чергу емігрували
обізнані з якимось ремеством чоловіки, переважно робочого
віку (20 — 50 років).
Через це саме змінювався і якісний склад єврейської люд-
ности на Україні: серед тих, що залишилися, збільшувалась
питома вага жінок, дітей і взагалі непрацездатних.
') В. В. Оболенський (Осинськин) .Междунар. п межконтпнентальная
змиграция в довоен. Росспи и СССР". Стр. 24.
З
Імперіалістична війна враз унеможливила еміграцію. Підчас
війни тільки поодинокі особи могли виїхати з країни.
Частину єврейської людности, що залишилася, захопила
імперіялістична війна.
Крім надзвичайних своїми розмірами втрат від безпосеред-
ньої участи в військових діях, єврейській людності довелося
зазнавати лиха ще й поза тим, бо часто фронт проходив по-
близу місцевостей, густо заселених євреями.
Виселення протягом кількох годин, приховані військові по-
громи, біженство — все це дуже збільшило тягар воєнного часу.
Не менше, а може й більше, потерпіла єврейська людність
за часів громадянської війни, що роками тривала на Україні.
Жертви громадянської війни, незчисленних погромів, пошестей
та голоду обчислюється десятками й сотнями тисяч.
Від самих тільки погромів загинуло від 50 до 60 тисяч
чоловіка.
Разом з фізичним знищенням єврейської людности зруйно-
вано й економічну базу.
Вже підчас імперіялістичної війни нормальні економічні
зв’язки порушено: спекуляція заступила торгівлю, ремеснича
й дрібна промисловість зазнавала найгострішої кризи через
брак сировини тощо.
Економічний стан єврейської людности на Україні підчас
громадянської війни й військового комунізму був просто ка-
тастрофічний.
Промисли, піл існували десятки й сотні років, зникли. Від
торгівлі основній масі колишніх крамарів довелося відмови-
тися : нові промисли потребували певних навичок, вивчення.
Таке глибоке лшидння і за такий короткий час не могло не
змінити “кількісного й якісного складу єврейської людности
лд_Україні.
Ше на одну досить важливу подію треба зважити, вивча-
ючи склад єврейської людности України — це нова державна
межа в наслідок війни з Польщею. Штучний розподіл України
дуже прикро відбився на економічнім добробуті української
єврейської людности України.
Старі економічні зв’язки між частинами Волині, між усією
Україною, Польщею та Басарабією геть знищено. Пачкарство,
розуміється, не може заступити природний економічний зв’язок,
що існував довгі роки. Цього короткого переліку струсів,
зазнаних останніми 2 — 3 десятками років, досить для того,
щоб уявити собі, як змінилася єврейська маса України цими
роками.
Справді, досить лише порівняти кількісні зміни за ці ЗО років
у євреїв і неєвреїв України, щоб переконатися, які великі були
додаткові жертви єврейської людности України.
л
На підставі даних переписів 1897 та 1926 р. р. кількість
людности (єврейської та неєврейської) України ') змінилася так :
Усього переписано:
неєвреїв євреїв
1897 р.............. 19.005.360 1.464.488
1926р............... 56.460.933 1.565.494
Приріст: ... 4- 7.455.573 - 78.994
У %%................+ 39,2% - 4,7%
Уся неєврейська людність України збільшилася протягом
цих ЗО років на 39,2°/о. Безумовно, приріст був би набагато
більший, коли б не імперіялістична й громадянська війни та не
голод2), а все ж неєврейська частина людности України
збільшилася на 7,5 мільйонів чоловіка. Єврейська ж
людність України протягом цих років не тільки не збільши-
лася кількістю, а навпаки, зменшилася на 78,944 чол.
(~4,7°/п). Коли б приріст єврейської людности за цей час не
відрізнявся від приросту іншої людности України:І), то у
всесоюзному переписі (наприкінці 1927 р.) на Україні мусило б
бути не 1.566 т. євреїв, а 2.289 тисяч, тобто протягом цих
ЗО років єврейської людности побільшало б ще на 723 тисячі
чоловіка. А тим часом, єврейської людности України помен-
шало на 79 тисяч чоловіка.
Отже, ряд додаткових причин (специфічна економія „межі
осідлости“ [„черта оседлости11], еміграція, погроми, зменшення
коефіцієнта природного приросту тощо) катастрофічно впли-
вав на приріст єврейської людности порівняно до можливого
приросту. Приріст єврейської людности України за ці ЗО ро-
ків менший проти теоретично обчисленого на 723 тисячі
чоловіка.
Такий один з наслідків цього бурхливого періоду.
II
Приріст людности залежить од механічного (міграції) й при-
родного (перебільшення народжень проти смертности) рухів
людности, а вони й собі є наслідок ряду соціяльно-
*) У порівн. межах. Див. „Україна"- 1924 р , стор. 206.
2) «Досить обережний розрахунок показує, що коли б не імперіялістична
и громадянська війни іа не тимчасовий економічний занепад (голодний рік)
мали б ми нині людности мільйонів на 4% — 5 більше, ніж маємо".
А. Хоменко. „Населення України. 1897— 1927 р.".
а) Таке припущення цілком можливе, бо природний приріст єврейської
людности України наприкінці XIX віку не набагато відрізнявся від природного
приросту решти людности України.
Див. „Демографічний Збірник" Демогр. інст. ВУАН, том .V.
5
економічних чинників. Тому встановити причини не-
гативного приросту єврейської людности України останніми
ЗО роками (на — 4,7%) можливо буде тільки якнаііпільнішою
аналізою міграційного процесу, а також докладнішим вивчан-
ням коефіцієнтів народжуваности й смертности. Тільки така
почленована аналіза дасть нам змогу вивчити таке складне
явище, як приріст людности за ЗО років. Насамперед, нам
доведеться розглянути ті зміни, що зайшли протягом дослід-
жуваного періоду в статевім і віковім складі єврейської люд-
ности на Україні, бо статевий й віковий склад людности хоч
і залежить од рівня механічного й природного рухів людности,
проте своєю чергою глибоко впливає на темп приросту.
Статевий склад людности УСРР протягом років імперія.іі-
стичної війни гостро змінився; цими роками питома вага
жінок дуже збільшилася.
На 1(4) чоловіків припадало жінок:
• Роки перепису Серед усієї україн. ЛЮДНОСТІ! Серед єв- рейської людности УСРР
1897 с9 104
1920 112 121
1926 106 114
Наприкінці XIX віку на 100 чоловіків євреїв припадало 104
жінки, а серед решти людности України жінок на 100 чоло-
віків припадало 99. За роки війни ця пропорція дуже зміни-
лася : за переписом 1920 р. кількість єврейок перевищувала
кількість євреїв - чоловіків більше ніж на
Така велика зміна в статевім складі єврейської людности
безперечно є наслідок війни, бо безпосередні втрати через
війну в чоловіків більші, ніж у жінок. Те саме можна від-
значити в усіх країнах, що воювали 1).
Ця думка стверджується, коли розглядати питому ваі у жі-
нок за окремими віковими групуваннями.
’) Роками війни питома вага жінок змінилася так:
Кількісіь жінок на 1С0 чоловіків
до війни ПІСЛЯ війни
Франція . . . . . . 103,5 110,8
Англія . . 106,8 109,6
Німеччина . . . . . 102,6 106,7
6
Вік, група На 1С0 євреїв - чоловіків припадає жінок
1897 1920
0—9 99 98
10—19 116 119
20-29 99 179
30-39 105 107
40—19 106 120
50 — 59 95 100
60 1 більше . . . 85 ПО
Уся єврейська людність 104 121
Статевий склад перших двох груп (0—9 і 10—19) цими
роками залишився майже без змін, зате дуже збільшилась
питома вага жінок у віковій групі 20 — 29 років (8О°/о), тобто
в тій віковій групі, що безпосередньо брала участь у війні.
Те саме можна відзначити й для інших народностей України.
За тим самим переписом для тієї ж вікової групи питома вага
жінок в інших народностей України збільшилась на 65°/о. Те
саме відзначає акад. Птуха в своїй праці про Київщинуг)
щодо всіх національностей цієї губерні.
В даному разі нам довелось користуватися з десятирічних
групувань, бо підсумки перепису 1897 р. для окремих на-
ціональностей зведено за десятирічними віковими групами.
А проте, десятирічні групування дещо перекручують справжній
стан речей. Якщо розглядати нарізно переписи 1920— 1926 р.р.,
то маємо для п’ятирічних групувань такі коефіцієнти :
Вік. група На 10() євреїв - чоловіків припадає жінок
1920 1926
10—14 . . 105 105
15 — 19 . . 136 120
20 — 24 . . 230 135
25-29 . . 135 147
Основний провал припадає
Для цієї групи 1920 р. на 100
на вікову групу 20 — 24 років,
чоловіків припадає 230 жінок —
’) Акад. В. М. Птуха .Население Киевскоіі губернии*.
7
пропорція цілком неможлива в нормальних, не воєнних
умовах. Те саме можна відзначити й для інших народностей
України.
Статевий склад єврейської людности за переписом 1926 р.
також потверджує цю думку. За 5 — 6 років, як закінчилася
громадянська війна кількість жінок на 100 чоловіків помітно
зменшилася. Особливо це можна відзначити у неєврейської
людности України1).
Така зміна в статевім складі дає нам можливість приблизно
з’ясувати ймовірні втрати чоловічої єврейської людности за
роки війни2).
Для цього ми вдамося до таких обчислень : 1920 року пе-
реписано—1.187.9 тисяч євреїв").
Цей перепис був неповний, — не переписано Подільської та
Волинської губерень.
Переписані 1.187.9 тисяч євреїв за статю розподілялись так
Переписано чоловіків 538,7 тисяч
„ жінок 649,2 „
Даймо що 1920 р. єврейська людність України розподіля-
лася за статтю так само, як і 1897 р., тобто на кожніх
100 чоловіків припадало б не 121 жінка, а 104 жінки; тоді на
649,2 тисяч жінок припадало б не 538,7 тисяч чоловіків, а —
649.2.100 ____
—— =625,0 тисяч чоловіків.
104
Переписано ж 539,4 тисяч чоловіків. Отже, можна гадати, що
втрати євреїв чоловіків тільки для переписаної люд-
ности можна рахувати в 80 — 85 тисяч чоловіка.
За нашими підрахунками кількість втрат чоловічої людности
для всієї єврейської людности на Україні (переписане плюс
Поділля й Волинь), можна врахувати в 100—105 тисяч
чоловіків. Суму втрат чоловіків-євреїв підчас війни, що ми
її вирахували, не можна брати як абсолютно точну вже бодай
через одне те, що ми припустили, що після елімінування
впливу війни співвідношення поміж статями повинно залиша-
тися таке саме, як і в 1897 р.
’) Ось - який коефіцієнт маємо для вікової групи 20 — 24 р. У поодиноких
людностей України на 100 чоловіків віку 20 — 24 припадає жінок того ж віку:
1920 р. 1926 р.
українці.............. 204 104
росіяни............... 222 79
поляки.................215 115
-’) Для всієї людности Київщини ці втрати обчислює академ. Птуха
15,7 — 21, Г’/о Див. ак. М В. Птуха. .Население Киевской губернии*.
3) „Статистика Украиньї* № 28, вид. ЦСУ України.
8
Таке припущення навряд чи відповідає дійсності. Ще до
війни еміграція ’) мусила б змінити склад єврейської людности,
збільшивши питому вагу жінок.
Проте, можна припускати, що втрати чоловічої людности
від війни дуже великі й досягають 100 тисяч.
Отже, за досліджуваний період збільшення питомої ваги
жінок головно треба пояснювати втратами чоловічої людности
від війни. Ми гіпотетично вирахували приблизно кількість
утрат чоловічої єврейської людности віком 20 — ЗО років на-
прикінці громадянської війни (1920 р.) і виявилося, що тільки
для цієї вікової групи ймовірна втрата чоловічої єврейської
людности досягає 50 — 52 тис. чоловіків.
Як не відповідав нормі статевий склад єврейської людности
1920 р. — можна бачити, порівнюючи підсумки перепису 1920 р.
з підсумками перепису 1926 року.
Протягом шести повоєнних років питома вага ланок по цих
вікових групах дуже знизилися. Наприклад, для вікової групи
20 — 24 кількість жінок на сто чоловіків знизилася з 230
до 135.
Розуміється, і таку пропорцію не можна визнати за нормальну,
але поворот до норми, щодо статевого складу людности по-
требуватиме чимало років.
Отже, ми на підставі тих змін, що зайшли в статевім складі
єврейської людности України протягом років війни, дійшли
висновку, що крім загальної збільшеної смертности, що її
треба відзначити для обох статей, можна помітити підвищену
смертність'чоловічої частини єврейської людности (як і в
інших народностей).
Втрати ці вираховується близько сто тисяч
чоловіків євреїв. Це становить 25 — ЗО°/о усієї чо-
ловічої людности віку 20 — 50 років.
Події останніх ЗО років якнайбільше відбилися й на віковім
складі єврейської людности.
До війни в більшости країн найбільший відсоток людности
припадав на молодші вікові групи. Виняток становили країни
з великим допливом емігрантів (Америка, Австралія тощо).
В таких країнах найбільший відсоток припадав на вікові групи
20 — 50 років.
Україна, де не було допливу немісцевої людности або де
допдив цей був не дуже великий, відсотковий розподіл люд-
ности за віковими групами, як його графічно позначити, при-
бирав вигляду конусуватої піраміди, при чому за основу цієї
піраміди була вікова група 0 — 9 років.
’) Великих змін у статевім складі єврейської людности еміграція не могла
зумовить, бо на 100 емігрантів євреїв припадало 43,4 жінок.
д
За даними перепису 1897 року єврейська людність України
за окремими віковими групами розподілялася так:
На 100 осіб обох статей припадало віку:
С тать 0-9 10-19 20-29 30-39 10-19 50-59 60 і далі
Чоловіча 28,3 23,0 17,0 12,0 8,3 5,9 5,0
27,4 25,3 17,1 11,3 *,4 6,0 4,5
Обох статей . 28 1 24,2 17,1 11,7 8,4 5,9 -1,0
Найбільший відсоток припадає на групу 0,9.
Отже, на прикінці XIX віку віковий склад єврейської люд-
ности мало чим відрізнявся від вікового складу більшості!
народів.
Ось - як графічно розподілялася людність України за окремими
віковими групами 1897 р.
Розподіл людности Ь країни за окремими віковими групами (1897 р.)
Як бачимо, 1897 року віковий склад українських євреїв
мало чим відрізняється від вікового складу всієї людности
України.
В єврейської людности питома вага дитячої вікової групи
була дещо менша ніж в інших народностей України. Це
10
пояснюється порівняно невисоким коефіцієнтом народжува-
носте. Зате дещо вищий, ніж у решти людности України, від-
соток євреїв робочого віку.
Група від 20 — 49 років охоплює — 37,2° 0 усієї єврейської
людности та 36,5°'о усієї людности України.
Порівняно іо народностей західньо - європейських країн
питому вагу групи робочого віку серед євреїв України 1897 р.
не можна визнати за високу.
От, наприклад, чому дорівнює питома вага групи робочого
піку 20 — 50 р., в деяких народностей1). Відсоткове співвідно-
шення вікової групи 20 —50 до всієї людности даної країни:
Вік-група ПАСШ Англія Франція Німеччина Італія Румунія Угорщина
20 — 50 . 44,9 44,0 43,2 40,8 38,6 36,0 37.9
До війни пітома вага групи робочого віку українських єв-
реїв була набагато менша, ніж у великих індустріальних країнах,
і наближалася до таких країн, як Румунія, Угорщина тощо.
Вартий уваги такий факт.
Питома вага групи робочого віку (20 — 50 років) серед єв-
рейської людности поодиноких країн різна.
Напр., за кінець XIX в. і початок XX ми маємо такі дані
Країні II % євреїв робоч. віку серед усіх єв- реїв даної країни Країни ”/0 євреїв різною віку серед усіх єв- реїв даної країни
Литва . 32.4 Румунія . 37,2
Польща 35,3 Галичина 37,3
Болгарія . 36.6 Угорщина 39,6
Європ. Росія . . 36,7 Голяндія . 43.9
Україна . . . 37,2 Данія .... 45,3 •
Отже, до війни віковий склад єврейської людности не на-
багато відрізнявся від вікового складу навкольної неєврейської
людности.
Війна глибоко змінила ці нормальні пропорції між окремих
вікових груп людности.
Та вікова група, що до війни була за основу піраміди
(0 — 9) багато зменшилася; коштом зменшення питомої ваги
групи 0 — 9 збільшилися середні групи з старішим віком.
*) Д. МаЬг. ,8Іа(Ї5Іік писі дезеІІкІїаЙБІеІігс', 2 я част. ст. 103 — 104.
") «Меігоп* № 4; ЗІ XII 25 р. ст. Лещипського.
11
Ось графік розподілу єврейської людности України на
підставі переписів 1920 й 1926 років за окремими віковими
групами.
Розподіл єврейської Л1ОДНОСТІ1 за окремими віковими групами
(1920 іі 1926 р.)
Порівняно до 1897 р. найбільше змінився віковий склад
єврейської людности України. Такі ж зміни, але не так виразно
виявлені можна відзначити й у інших народностей УСРР, а
також по всіх країнах, що воювали. Протягом війни найбіль-
ше потерпіла дитяча група:
На 100 осіб обох статей припадає віком 0 — 9
1897 1920 1926
В євреїв України . .... 28,1 18.7 19,2
В усіє людности УСРР .... 29,4 25,7 25,3
За цей переміжок часу питома вага групи 0 — 9 у євреїв
зменшилася на ’/3, а з решти української людности — тільки
па 12,5°/0-
12
Зате протягом досліджуваного періоду дуже збільшилася
питома вага середніх вікових груп:
п/о людности віком 20 — 50 років
В євреїв...............
В усієї людности України.
1897 1920 1926
37,2 40.2 43,2
36,5 35,6 38,6
Цей приріст пояснюється винятковим зменшенням пи-
томої ваги дитячої групи. Коштом великого зменшення пито-
мої ваги молодших вікових груп -збільшився також % євреїв
старіших вікових груп:
"/о людности віком 50 й більше років.
В євреїв
усієї людности
1897 1920 1926
10,5 15,4 14,9
12.1 13,0 12.0
В
Підсумки трьох переписів досить виразно показують, що
протягом років війни віковий склад усієї людности України
змінився : зменшилися молодші вікові групи і відповідно
збільшилися групи робочого віку й старіших віків (50 і біль-
ше років), але за 6 років мирного будівництва (1920 — 26 рр.)
віковий склад усієї людности України наблизився до норми.
Виняток становить єврейська людність. Про-
тягом років війни віковий склад єврейської людности гостро
змінився порівняно до 1897 року. Дуже зменшилася дитяча
група, коштом цього зменшення надзвичайно збільшилася
питома вага старіших груп.
Ми спробуємо порівняти підсумки перепису 1897 р. до пе-
репису 1920 р. за окремими віковими групами, застерігаючи,
Що здобуті з цього висновки — дуже приблизні.
Візьмімо розподіл за віковими групами 1897 р. за нор-
мальний ’) й припустімо, що й 1920 р. людність України
розподілялася за віковими групами так само, як й 1897 року.
Припустімо також і те, що найменше додаткових жер-
тов зазнала група 10—19 років.
ук *- ?к побачимо далі, статевий і віковий склад єврейської людности на
раші вже наприкінці XIX віку далекий був од загальної норми через ши-
року еміграцію.
13
Як справедливо зазначає академ. Птуха '), до цієї вікової групи
(10—19) належать особи що по суті не зазнавали воєнних
небезпек, а з другої с т ор о н и „група ця чималою мірою за-
лишила вже за собою специфічно - високу дитячу смертність".
За двох припущень, що не можуть претендувати на абсо-
лютну точність, але дають змогу приблизно вирахувати ймо-
вірні витрати за досліджуваний період, ми маємо таку дуже
цікаву таблицю (див. табл. стор. 15).
Ймовірна людність для 1920 р. (тільки для переписаної
людности — без Поділля, Волині й Запоріжжя), що ми її ви-
рахували, надто показна, особливо для чоловічої частини
єврейської людности УСРР.
1920 року переписано 538.728 чоловіків - євреїв; а за нашими
обрахунками, якщо припустити, що питома вага для окре-
мих вікових груп залишилась та сама, що й 1897 року, що
вікова група (10 —19) не зазнала додаткових жертов (од
війни тощо), ймовірна кількість чоловіків - євреїв мусить до-
рівнювати 614.178, тобто фактично переписано на 75 тис.
чоловіків за ймовірні обрахунки.
Відсоток фактично обчисленої чоловічої людности до ймо-
вірної дорівнює 87,7.
На рахунок яких же вікових груп треба покласти цей недооб-
лік ? Першою чергою на рахунок молодших віковихгруп.
Ймовірна кількість дітей чоловічої статі до 1 року
для переписаної єврейської людности України дорівнює 19.727,
а тимчасом переписано разом 8.087 хлопчиків, тобто тільки
4О,8"/о ймовірних обрахунків.
Показовий і теоретично цілком виправдується той факт, що
й для дівчаток, відсоткове відношення фактично переписаної
людности до ймовірної теж дорівнює 40,0°/0.
Безперечно, народжуваність за останнє десятиріччя змен-
шилося не тільки серед єврейської людности України. Загаль-
но відомий факт поступового зниження коефіцієнта народжува-
ности в усіх народностей ’)> але помічене розходження між
теоретичними й емпіричними обрахунками для єврейської люд-
ности України 1920 р. треба визнати за катастрофічне.
Ось висновки, що їх доходить з цього ж приводу акад.
Птуха для Київщини; їх можна цілком поширити і на всю
єврейську людність України:
„Проте навіть загально - губерська кількість поступається
перед катастрофічним зменшенням народжень у євреїв, що до
того ж іще не повно виявляється в цих числах".
Переписи 1926 р. приводять нас також до дуже нерадісних
висновків. Ось деякі приблизні розрахунки:
і) Акад. П. В. Птуха. .Население Кневской губернии’.
14
Ймовірні витрати в різних вікових групах серед
є в р е іі с ь к о Г людности України
В і к 1 За переписом 189/ року За переписом 1920 року _
Загальна кількість ЛЮДНОСТІ! Люди. 10- 19-ІО0 За кільк. євр. людн. за переп. 1920 р. Ймов. люди- вирах, па підст.гр. 3-іі °/0 ВІД!!, факт. людн. до ймовір.
2 3 4 - о 6
ч □ лові1 А СТАТЬ
0-1 . . 26416 14,0 8087 19727 40,8
0 — 9 . . 236210 125,5 111348 176950 63,1
10 — 19 . . 188112 100,0 140979 140979 100,0
20 — 23 . . 139299 74,1 77358 104330 73,9
ЗО — 39 . . 98551 52.3 65053 73730 89,7
40 — 49 . . 68401 36.3 56027 51223 109,4
— 59 . . 48290 25.6 51104 36090 141,6
00 і більше 41246 21,9 35839 30876 116,0
Разом . 820069 435.7 538728 614178 87,7
Разом від 10 і вище . 583859 310,2 427380 437228 9 793
Разом від 23 до 50 р. 306211 162.7 199438 229283 87,0
) К 1 іі О Ч . X С Т А Т
0—1 . . 25349 11,6 7799 19474 40,0
0 — 9 . . 234973 108.6 110575 181136 61,0
10— 19 . . 217288 100,0 167886 167886 100,0
20 — 29 . . 146869 67,5 138232 113319 ’ 122,0
ЗО - 39 . . 97102 44,7 71134 75042 94,8
40 49 . . 71768 33,1 67718 52604 128,5
50 — .59 . . 51121 23,6 50974 39620 128,0
60 1 більше 37589 17.3 42702 29044 147,0
Разом . 855710 395,0 649221 658651 98,5
Разом від 10 і вище . 621737 286.0 538645 477515 112,5
Разом від 20 і до 5о р. 315739 145,0 277084 240965 112,0
. О \ 15
Число дітей віком до одного року ')
(в тисячах)
В усієї ЛЮДНОСТІ! В євреїв України
1897 р .... 746,0 51,0
1926 р 930,0 32,9
Приріст: абсол. . + 184,0 — 18,1
відносн. + 24,60/. - 35,5%
Загальн. приріст за цей пром. час. + 35,7О/о — 4.7%
За неповних тридцять років (1897—1926 р,) на Україні за-
гальна кількість дітей до 1 року збільшилась на 184,0 тис. При-
ріст цими роками, що дорівнює — 24,6°/0, набагато менший
(майже на 1/:і) за загальний приріст (-}- 35,7) людности.
Цим стверджується факт зменшення народжень за дальший
період часу. Але який катастрофічний цей факт для єврей-
ської людности України. За ці тридцять років кількість дітей
віком до одного року не тільки не збільшилась, а зменшилась
на 18,1 тисяч дітей, тобто на 35,5°/О, тимчасом як усієї єврей-
ської людности поменшало на 4,7%.
Отже, негативний приріст серед дитячої групи (до одного
року) єврейської людности України увосьмеро більший, ніж
серед усієї решти єврейської людности України. 1 не тільки
відносно, але й абсолютно дуже зменшилася кількість дітей
віком до року. На тій самій території ЗО років тому нара-
ховано 51,0 тис. дітей, а за ЗО років тільки 32,9 тис.
Отже, еміграція й збільшена смертність підчас війни, по-
громи тощо найдужче вплинули і на кількість дитячої гру-
пи єврейської людности. На цей факт безумовно треба зважити,
обраховуючи єврейську людність для найближчих десятиріч.
’) Число дітей віком до одного року
Країни 1 На 1000 мешк. припадає новородж.
1865— 69 1876— 80 1887— 91 891- 1900 1901— 1910 1913
Німеччина . . — 39,2 36,5 36,1 32,9 27,5
Францій . . . 25,9 25,4 23,0 22,3 20,6 18,8
Англія . . 35,3 35,4 31,8 29,9 27,2 23,9
16
*, 'Я#*-
Такі ж нерадісні підсумки й для всієї дитячої групи ві-
ком 0 — 9.
За нашими підрахунками відсоткове відношення підчас
перепису 1920 р. взятої на облік віком 0 — 9 єврейської люд-
ності! до ймовірної фактично дорівнює в чоловіків 63,1°/о
та в жінок 61°/о. Якісні й кількісні втрати останніми ЗО роками
були такі великі, що 5 — 6 років мирного будівництва майже
ніяких змін не зумовили в збільшенні дитячої групи (див.
діяграму на стор. 12).
Ми порівняємо підсумки перепису 1897 р. й 1926 р. —для
цілої людности України й зокрема для єврейської людности:
Число дітей віком і)—9 (у тисячах1)
У цілої людности України В єврейської ЛЮД- НОСТІ! України
18: 7 р 1926 р 6050,4 7Оо2.і 1 62.1 Тзоад7
Приріст: абсол. - ВІДНОСІІ. Загальн. приріст люди, цими р. + 1012,2 4- 16,7°'о + 35,7% —125 - 35,2% - 4,7%
Ціла дитяча людність України (0 — 9 років) збільшила цими
ЗО роками на 10.122 тис. чоловіка. Цей приріст порівняно до
загального приросту цілком недостатній -’), але в незрівняно
гіршому стані опинилася єврейська людність. За ці роки ди-
тяча група єврейської людности України абсолютно зменшилася
па 162,5 тисяч дітей, цебто на 35,2° о порівняно до 1897 р.
Переходячи до старіших вікових груп3) ми мусимо відзна-
чити, що здобуті ймовірні обрахунки можна вважати за близькі
ДО ДІЙСНОСТІ! тільки для чоловічої частини єврейської людности.
За нашими обрахунками з старіших чоловічих груп найбіль-
ших втрат зазнала група 20 — 29; відсоткове відношення фак-
тично взятої на облік чоловічої людности віком 20 — 29 років
до обрахованого дорівнює 71°/о (див- табл. на стор. 15).
Це відповідає тим обрахункам, що їх ми наводили вище.
Чоловіча вікова група 20 — 29 років, як одна з основних груп,
що найбільше потерпіла підчас війни, дає найбільший розрив
’) В порівнюваних межах.
а) Важливо в данім випадку підкреслити, що перелім у збільшенні ко-
ефіцієнта народжень по Україні порівняно до років війни виразно позначився.
Вся дитяча група збільшилася па 16,7%, а дітей до 1 року — на 24,6%. Цього
не можна сказати про єврейську частину української людности.
3) До питання про народження й питому вагу дитячої групи ми ше повер-
немось, коли аналізуватимемо природний рух єврейської людпосіп УСРР.
. ..6 9 6 8 у
І Винницкой обл. І
І Библиотеки І
В Т«і»* V
між теоретичними й практичними обрахунками. Всього пере-
писано 77.358 (чоловіків) євреїв віком від 20 до 29 років,
тимчасом як за нашими обрахунками для тієї ж території має
бути 104.330.
27 тисяч молодих чоловіків віком 20 — 29 років недораховує
єврейська людність — і це тільки для частини України.
В обрахунках бракує таких губерень, як Поділля, Волинь,
де мешкає близько ‘/2 мільйона євреїв.
Такі приблизно чоловічі втрати для однієї частини дорослої
людности; чимало потерпіла й група ЗО — 39 років (на 10,3'71)).
Разом, як ми зазначили вище, фактична чоловіча людність
менша за ймовірну на 75 тисяч чоловіків, або па 12,3%.
Якщо відокремити чоловічу людність робочого віку 20 — 50
років, що найбільше потерпіла від війни, то тільки для тієї
переписаної частини ми матимемо ріжницю між ймовірним і
фактичним на ЗО тисяч, тобто 13,О°/о.
Дещо несподівано й цілцом_пе відповідають дійсності! ймо-
вірні обрахунки для середніх і старших віків жіночої частини
єврейської людности, а також для старіших груп чоловіків.'
Ймовірні обрахунки для цих груп перебільшують (у деяких
випадках набагато) фактично переписану 1920 року єврейську
людність. Це треба пояснювати ненормальною структурою
єврейської людности вже підчас першого перепису (1897 р.
Хоч які приблизні паші обрахунки, проте ми можемо тепер
виявити глибокі корінні зрушення в статевім і віковім складі
єврейської людности на Україні.
Покищо ми обмежилися українськими даними, тимчасово
вилучивши з поля зору такі важливі чинники, що дуже впли-
вають на приріст людности, як ріжницю між міською та сіль-
ською людністю — розселеною і виселеною, соціяльний склад
людности, що безперечно відбиваються на статевім і на віко-
вім складі людности.
Вже сумарних підсумків переписів досить, щоб дійти таких
Основиих висновків : ___ _________________
/ 1. Додаткові струси? які залежали від специфічних, еконо- )
Аіічних і правних умов, що в них перебували євреї України, /
[особливо відбилися на статевім і віковім складі єврейської/
іддойпостп Украшш-------------—-—~ ------------
2. Безперечно, сучасна статева й вікова структура єврей-
ської людности завдає ряд додаткових труднощів, що
ускладняють реконструктивний процес: знищення десятків
Ц Важко зн йти причини такої труктурної невідпові шостії в чоловічій і жіно-
чій частині єврейської людности: За даними перепису 1897 . відношення вікової
групи 0 — 9 д> групи 10—19 дорівнює: в чоловіків 125,5, у жінок 108,0
Див. табл. на стор. 15)
Гих-ягі
тисяч чоловіків у розквіті сил (20 — 29 років), надзвичайне
збільшення питомої ваги жінок — безумовно послабляє еконо-
мічні можливості сучасної єврейської людности України.
3. За загрозливе треба визнати зменшення питомої ваги
дитячої групи.
З такою питомою вагою дитячої групи відновлення втрат
минулих бурхливих десятиріч треба взяти під сумнів.
Докладне вивчення природного й механічного руху єврей-
ської людности України за останні ЗО років має викрити при-
чини таких глибоких зрушень у структури єврейської люд-
ности УСРР.
19
РОЗДІЛ II
ПРИРОДНИЙ РУХ ЄВРЕЙСЬКОЇ ЛЮДНОСТІ І УСРР
Серед сили - силенної спекулятивних теорій про „особливо-
сті” єврейської національності! широко відома теорія про
надзвичайне розмноження євреїв.
Думка, що євреї розмножуються неймовірно швидко, поши-
рена не тільки серед запеклих антисемітів, які використовують
цю „особливість”, щоб обґрунтувати свій антисемітизм').
Це твердження ми часто знаходимо в творах єврейських
письменників, гаразд обізнаних з єврейською дійсністю.
А тимчасом досить тільки вдатися до статистичних джерел,
щоб переконатися, що за коефіцієнтом народжуваності! євреї
посідають одне з останніх місць.
Наведімо коефіцієнт народжуваности окремих національно-
стей УСРР, хоча б за 1926 рік2).
Національності На 10С0 меш- канців при- падає наро- джень Національності На 1000 меш- канців при- падає наро- джень
Українці 43,74 Поляки 36,23
Росіяни . ... 44,32 Болгари 51,67
Білоруси 37,76 Греки 45,51
Німці 47,-13 Євреї і 25 30
’) Фелікс Лущан у своїй книзі .Народи, раси, мови" —зле глузує з автора
що вважає, наче євреї подвоюються щодваиять років. Він пише : .Але цей автор
пішов далі й каже, що таке под оєння триватиме регулярно. Тоді у 2000 року
можна буде нарахувати 210 мільйонів євреїв, а 2060 року число це сягатиме
1920 мільйонів, тимчасом як усього людства на земн й кулі тепер нарахо-
вуємо близько 1»/3 м льярди. Іншими словами, він гадає, що приблизно за
140 років на землі житимуть сами євреї, і в крайньому разі, ще пара мільйонів
негрів та китайців, що вимиратимуть з голоду' (стор. 267).
Подібні обрах нки в антисемітській літературі ми здибуємо дуже часто.
2) „Естествеиное движеіінг населення СССР в 1926 г.“, стор. 17.
20
Як бачимо, серед основних національностей, що заселюють
УСРР, євреї посідають останнє місце за коефіцієнтом
народжуваності! ).
Позитивне сальдо (природи п й приріст), як п о-
бачимо далі, маємо тільки через п е в е л и к и й кое-
фіцієнт с м е р т н о с т и.
Факт невеликого коефіцієнта народжуваності! серед єврей-
ської людности порівняно до інших народностей УСРР прав-
дивий не тільки для УСРР і не тільки для повоєнних років.
Ще до імперіалістичної війни В. Біншток і С. Новосельський
у своїй аналізі природного руху єврейської людности Евр. Росії
за 1867 — 1906 рр. писали:
„Висновки ці (про невисокий коефіцієнт народжуваності! —
І. В.) багато чим суперечать загально - поширений через недо-
статню обізнаність із справою думки про надмірну плодючість
євреїв, про ранні в них шлюби тощо. Все це стосується да-
лекого й неповоротного минулого". Так широко відома легенда
зникає — скоро ми вдамося до об’єктивних джерел, до цифер.
Природний приріст (перебільшення народжуваності! над смерт-
ністю) це єдине джерело, відки нація черпає свої резерви
й відновляє свої людські втрати. Ось чому коефіцієнт природ-
ного приросту привертає до себе увагу не тільки демографів,
а й кожного, хто цікавиться долею тієї чи тієї націй.
Можна вважати, іцо серед основних причин, які зумовили
імперіялістичну війну, не мало важила ріжниця в коефіцієнті
природного приросту в Німеччині та Франції. Загальновідомий
факт малого приросту людности у Франції й чималого (як на
західньо-європейську країну) приросту в Німеччині. Така ріж-
пиця призвела до таких змін в кількості людности цих двох
країн суперниць.
Роки Число меш. (в мільйон.)
у Німеччині у Франції
1800 24,5 27,3
1850 35,4 35,8
1880 45,2 37,7
1910 - 64,9 39,6
’) За коефіцієнтом народжуваносте євреї УСРР ближчі до передвоєнної
норми західньо європейських країн. За роки 1908 —1913 на 10СО населення
припадало народжень: в Англії — 24,9 Німеччині — 29,5, Італії —32,4,
Франції — 19,5 року 1926 коефіцієнт народжуваї ости у цих країнах був на
^агато менший (за винятком Італії), ніж у євреїв України: в Англії- 17,8,
Німеччині — 19,5, Італії — 27,2, Франції — 18,8. Див. Дж Уиппль і С. Н о-
восельский „Основні демографнческоіі и санитарной стат.“, стор. 48.
") В І. Б и н ш т о к и С. А. Н о в о с е л ь с к н й. Материальї по естествен-
ному двнжению еврейского населення в Европ. России за 40 лет (1867 — 1906 гг.).
21
Ще на початку XIX піку у Франції було людности більше,
ніж у Німеччині, на 3 мільйони чоловіка, а на час імперіалі-
стичної війни людність у Німеччині збільшилася майже вдвоє
проти Франції.
Коефіцієнт природного приросту залежить од рівня коефі-
цієнтів народжуваності! й смертності!. Однаковий коефіцієнт
природного приросту може бути при дуже відмінному рівні
народжуваности й смертності!.
Напр., загальнозпаний такий факт: до війни (1908— 1913 р.)
не було великої різниці в темпі природного приросту між
Німеччиною й Росією:
Крайні На 1000 людности припадало в пятиріччя 1908— 1913 р.
Народжень Смертей Природного прн- I осту
Німеччина . . . 29,5 Ні,5 13,0
Росія 44,4 28,4 1(і,0
Майже однакове сальдо в цих двох країнах склалося в на-
слідок глибоко відмінних процесів: у колишній царській Росії
коефіцієнт народжуваности був у Iі > рази більший, ніж у до-
воєнній Німеччині, зате й смертність у Росії була набагато
більша, ніж у Німеччині (на 72%).
Тимто порівнювати коефіцієнт природного приросту в різних
національностей, а в однієї національності! — за окремі періоди
часу,—можна тільки старанно аналізуючи коефіцієнти народ-
жень і смертности.
Ось чому, розпочинаючи висвітлювати питання про природ-
ний рух єврейської людности України, нам насамперед дово-
диться старанно проаналізувати складові частини, що визна-
чають поняття „природний приріст",— коефіцієнти народжень-
і смертности.
II
Уже побіжно придивляючись до коефіцієнтів иароджува-
иости у євреїв і в решти людности УСРР, ми перекопуємося,,
що тут є глибока різниця, яку треба пояснити.
На ділі, як ми простежимо коефіцієнт народжуваности
бодай останніх 1925—1927 років побачимо, то що в єврей-
ської людности України цей коефіцієнт мало не вдвоє менший,,
ніж у цілої людности УСРР.
2
Р О К >1 Число народжень на 1000 л однести
Вся людність ЬСРР Євреї УСРР
1925 42,7 28,0
1926 42,1 25,3
1927 40 3 °2 Я
Де причини такої різниці ?
Перше, ніж відповісти на це питання, ми насамперед вста-
новимо такий факт: така різниця щодо коефіцієнта народжу-
ваносте у євреїв і всієї людности України (та й пе тільки
самої У країни) була й д оре в ол ю ці іі н и м и р о к а м и,
і тому причинами революційного характеру ніяк цю різницю
не з’ясувати. Ось відповідні дані для дореволюційних років'):
Роки Кількість народжених на 1000 людности
Євреї Вся людність
1800 — 1897 35.9 50.2
1900—1904 34,4 48,6
Хоч розрив у коефіцієнті народжуваності! у євреїв і всієї
людности не такни значний, проте й до революції народжень
У єврейської людности було геть менше, НІЖ V ВСІЄЇ ЛЮДНО-
СТІ! Росії.
Причину такого розходження треба, розуміється, шукати
не в расових чи національних особливостях єврейської люд-
ности на Україні, а в тих соціяльио - економічних умовах, що
в них перебували й тепер перебувають єврейські маси.
Як відомо, основна причина, що дуже зменшує коефіцієнт
народжуваносте, це урбанізація. Під урбанізацією треба розу-
міти не тільки переїзд із села до міста, а цілий складний
соціяльио - економічний комплекс, зв’язаний з цим переїздом.
Місто, з його цілком відмінним соціялістично - економічним
ладом, дуже зменшує коефіцієнт народжуваності!, при чому, як
правило, що вища числом мешканців група міст, то менший
У цій групі міст коефіцієнт народжуваності!.
’) Дані для цілого СРСР. Див. Збірник „Єврей в СССР", стор. 75.
23
А тимчасом єврейська людність, зокрема євреї України,
ступенем урбанізації багато чим відрізняється від решти люд-
ности. Наприклад, 1926 року на 100 мешканців УСРР припа-
дало 18,5 громадян, а па 100 євреїв України припадало 77,9
громадян.
Отже, в данім разі, не можна порівнювати загальні педи-
ференційовані коефіцієнти народжуваності!.
Вже просте порівнання коефіцієнта народжуваності! для
окремих груп заселених пунктів дещо з’ясовує причину по-
слабленої народжуваності! серед євреїв України й досить
чітко викриває причину розриву в коефіцієнті народжуваності!
між євреями та всією рештою людности УСРР.
Народжених в 1926 р. па 1000 людности
Групи населених пунктів Вся людність УСРР Євреї в УСРР
Вся Україна 42,1 25 3
В тому числі:
4 найбільші міста ’) . 24,9 21,4
Всі міста, в тому числі іі 4 найбільші міста . . 31,7 24,3
Села 14,4 28,8
В чотирьох найбільших містах України, де зосереджено
близько । євреїв УСРР, коефіцієнт народжуваности серед
усієї людности мало чим відрізняється від коефіці-
єнта народжуваности єврейської людности цих чотирьох міст.
Розуміється, і тоді, як- зробити диференціяльне порівнання,
не зникає цілком розрив, що в коефіцієнті народжуваности,
та він не такий значний і пильною аналізою його можна
цілком з’ясувати.
Але насамперед для нас важливо встановити, що поміж
причин зниження коефіцієнта народжуваности серед євреїв
УСРР найбільше важить ступінь урбанізації.
Негативний вплив міст, надто великих міст, на число наро-
джень загальновідомий; причини цього явища досить вивчено
і виявлено. До основних чинників, що зменшують по великих
містах коефіцієнт народжуваности, треба зарахувати залучення
жінок до виробництва, пізні шлюби, аборти тощо, при чому
всі ці причини щільно зв’язані одна з однією.
’) Харків, Київ, Одеса, Дніпропетровське.
24
Розуміється, ми ввесь час говоримо про капіталістичне
місто, де майже без винятку коефіцієнт народжуваності!
менший, ніж у сільських місцевостях. Звичайно, що в соціалі-
стичнім місті зникає ряд специфічних причин, що зменшують
число народжень у містах. Треба пам’ятати, що „кожному
історичному способові виробництва віастиві свої особливі, що
мають історичне значення, закони людности. Абстрактний
закон існує тільки для рослин і тварин, доки в цю царину
історично не втручається людина" ).
Важко тепер наперед передбачити шляхи природного руху
людности за соціалізму. Спроби-), зроблені в марксистській
літературі, розв’язати це питання дуже скромні, і навряд чи
можна їх брати як наукові' передбачення.
Очевидно, що це правило (зменшення коефіцієнта народжу-
ваносте у місті) майже цілком можна застосувати й до пер-
ших років переходової до соціалізму доби. Місту, надто —
великому місту, доводилось і тепер ще доводиться зазнавати
ряд додаткових труднощів, що мало сприяють збільшенню
коефіцієнта народжуваности3)
Тому ми почнемо аналіз) вати коефіцієнт народжуваносте
серед євреїв України з географічного розселення, і тимчасом
обмежимо нашу аналізу одним роком — 1926. Зміну з часом
ми висвітлимо окремо.
З коефіцієнтом народжуваности перше місце серед
усіх природно - економічних районів має Правобережжя,
тобто той район, де найбільше зосереджена єврейська маса
та Де розташовано найбільше число типових „єврейських"
містечок.
Число н роджених
_ її По 1 \Д\_Л у
Природпо-скономічш райони єврейської люд-
НОСИ!
Правобережжя.......... 26,5
Полісся............... 2<>.2
Степ. ............................ 25,5
Лівобережжя . . .... 21,0
Дніпропетров. п.р. .... 26,4
Гірпо-пром. п. р...... 22,5
По УСРР. 25,3
’) К. Маркс. Капптал, т. 1. стор. 494, вид. „Пролетарці!".
9 Дивись хоча б твір Кавтського „Размноженпе и развитне в прп-
Роде н обществе".
::) „Місто гостріше відчуло наслідки громадянської війни й господарської
Руїни, ніж село, і процес ліквідування тих наслідків, процес видужання, як
після тяжкої хо’робп, розтягся по містах на довший час, ніж по селах’.
.Природний рух населення наііважливих міст України 1923 р“, вид. ЦСУ і СРР.
25
Мінімум припадає на Лівобережжя (21,0° 0).
Ще виразніше впадає на очі ця тенденція, коли вирахо-
вувати коефіцієнт народжуваности серед єврейської людности
України не за районами, а за окремими округами. Для біль-
шої наочности подаємо картограму.
Коли розподілити всі округи за коефіцієнтом народжу-
ваносіи серед євреїв України, то матимемо ось що:
Коефіцієнт народжуваности Число округ
До 20 народжень па 100 євреїв . . 7
Гід 20 до 25..................... 16
„ 25 , ЗО....................... 13
„ ЗО іі більше............ 5
1926 року в 5-ти округах УСРР коефіцієнт народжуваности
був більший за ЗО на 1000 мешканців, при чому всі ні округи
розташовані в центрі колишної „межі" на Правобережжі Ук-
раїни (див. картограми).
Загалом беручи, все Правобережжя, за винятком Проску-
рівської та Київської (вплив м. Києва) округ, дає найбільший
коефіцієнт, тимчасом як Лівобережжя і почасти Донбас, за
коефіцієнтом народжуваности серед євреїв, посідають останнє
й передостаннє місце. Далі ми побачимо, іцо й до революції
ці самі райони (Поділля, Київщина — тобто сучасне Правобе-
режжя) посідали одне з перших місць за коефіцієнтом наро-
джуваності!.
Отже, порівнюючи різні географічні райони, ми бачимо, що
Правобережжя за коефіцієнтом народжуваности серед євреїв
посідає порівняно до інших районів перше місце.
Дані, що ми їх навели про народжуваність серед євреїв
України стосуються всієї єврейської людности даної округи;
тимчасом ми вже вище відзначили зменшення коефіцієнта
народжуваности по великих і найбільших містах. Тим то буде
цілком доцільно, поруч окружних коефіцієнтів, навести іце
коефіцієнти народжуваности для окремих груп міст.
Для 26 міст ми здобули такі коефіцієнти: в 10 середніх
містах УРСР, в містах з числом мешканців од 20 до 50 тис.
чоловіка, коефіцієнт народжуваности серед євреїв дорівнював
1926 р. —29,5; в 12 містах, з числом мешканців від 50 до 100 ти-
сяч, коефіцієнт цей дорівнював 25,1, а в 4 найбільших містах
тільки 21,4°/0- Але не можна, звичайно, всю різницю в коефі-
цієнті народжуваности, що є між єврейською і неєврейською
людностями України поясняти тільки ступенем урбанізації.
Для того ж таки 1926 р. в тих самих містах ми маємо різні
коефіцієнти народжуваности для єврейської іі пеєврейської
людностей.
26
Мі
Ми маємо дані для 36 окружних місць УСРР (в решті 5
окружних містах єврейської людности дуже мало й тому
коефіцієнт народжуваности в цих містах не показовий). Здо-
буті коефіцієнти народжуваности для єврейської й пеєврей-
ської людностей кожного з цих міст виразно показують, що
в тім самім місті коефіцієнт народжуваности серед неєв-
рейської людности все ж набагато більший, ніж
серед єврейської.
Ось табличка, що потверджує цю думку.
Група окружних міст УСРР з коефіцієнтом народж. 1926 р. Число міст з відповідним коефіцієнт, народж.
серед єврейської ЛІОД- ности УСРР серед неєврейської ЛЮДНОСТІ! УСРР
До 20 на 1000 мешканців Від 20 до 25 „ 25 , ЗО „ 30 „ 35 „ 35 й більш .... 4 16 11 4 1 о <о и 1
| Разом міст . . . зо ЗС
Серед неєврейської людности по 24 містах з 36 коефіцієнт
народжуваности був більший за 30°/о, а серед єврейської —
таких міст з таким великим коефіцієнтом народжуваности ви-
явилось тільки 5. Зате в 20 містах з тих 36, іцо ми перера-
хували, коефіцієнт народжуваности серед єврейської людности
був менший за 25°/о, серед неєврейської ж людности цих
таки 36 міст виявилося всього 3 міста з таким малим коефі-
цієнтом народжуваности.
Для наочности ми наведемо коефіцієнт народжуваности по
окремих містах, насамперед по 4 найбільших містах УСРР.
Число народжених 1926 р. на 1000
Місто євреїв пеєвреїв
Харків 19,6 24,2
Київ 19,2 25,2
Одеса 23,1 26,7
Дніпропетровське 24,8 30,7
28
Різниця, як бачимо, досить істотна, хоч не така значна, як
за недиференційованого порівняння.
Немає міста на Україні, де б коефіцієнт на-
роджень серед євреїв був би більший, ба навіть
був би рівний цьому ж коефіцієнтові серед
неєврейської людности.
Порівняння коефіцієнтів за окремими групами селищ, за
окремими містами дещо звужує наявний розрив, але не лік-
відує його.
Основна причина теперішнього розриву в коефіцієнті на-
роджуваности полягає в досить значній соціяльио - економічній
різниці, що й досі ще є між єврейською й неєврейською люд-
ностями міст УСРР.
За 12 років після Жовтневої революції багато чим змінився
соціяльпий і професійний склад єврейської людности: майже
втроє зменшилась питома вага крамарів, посередників
тощо, і дуже збільшився відсоток осіб найманої праці; проте
соціяльпа й професійна різниця між євреями й неєвреямн
України дещо зберіглася. Ця різниця безперечно впливає
на зменшення коефіцієнта народжуваности серед євреїв проти
пеєвреїв.
Неомальгузіянська теорія, як відомо, дуже поширена серед
осіб вільних професій, серед середніх і вищих службовців,
дипломованої інтелігенції тощо, тобто серед таких професій-
них груп, що репрезентовані в євреїв куди більше, ніж серед
решти міської людности УСРР. На плодючість безперечно
впливає вік подружжя ’), а тимчасом відсоток осіб, що одру-
жилися до 21 року, серед євреїв куди менший, ніж серед
решти людности міст УСРР.
1926 р. відсоток жінок, що одружилися до 21 року
віком дорівнював
серед єврейок, що мешкають по містах УСРР . 27,8
серед неєвреііох „ ., „ „ . 39,5
Молоді віки серед наречених неєврейок репрезентовані
майже в І1/., рази більше, ніж серед наречених єврейок.
Яка вага цього факту для коефіцієнта народжуваности,
можна побачити з такої таблички:
*) «Плодючість зворотно пр порційна вікові: що більше репрезентовані
в складі одружених жі ок молодші вікон групи, то шлюбна плодючість і число
народжень більші". Дж. У и п п л ь і С. А. Новосел ьский. „Основа де-
мографии п санитарной статистики", стор. 471.
29
Шлюбна вікова плодючість євреііок УСРР 1926 р.
Вікова група На 1,100 °-1РУже”"х єврейок
даного віку народилося дітей
15—1!) 331.8
20 — 29 236,0
ЗО — ЗО 158.0
40—4'і 1!і.1
Пересічно — 165,1
Такий вплив віку на плодючість жінок.
Ми не спинятимемося ще на ряді інших істотних причин,
шо зменшують коефіцієнт народжуваности серед євреїв (різ-
ниця в відсотку втягнень до виробництва, різниця в цім
складі євреїв і неєвреїв, що мешкають у місті, тощо). Одне
ясно: причини такого невисокого коефіцієнта народжуваности
серед євреїв України полягають у тих особливих географічних
і соціяльио - економічних умовах, що в них перебувають
єврейські маси.
Констатування причин меншого числа народжень серед
євреїв ані трохи, звичайно, не зменшує всієї серйозносте
проблеми природного приросту серед євреїв України. Стане
вище це ще ускладняється, як розглядати динаміку руху
коефіцієнта народжуваности серед євреїв УСРР.
Загально відомо, що починаючи з середини XIX віку спо-
стерігаємо майже в усіх країнах безперервний процес змен-
шення і коефіцієнта народжуваности і коефіцієнта смертносте.
При цьому через одночасне зменшення цих двох коефіцієнтів
природний приріст у багатьох країнах майже до імперіалі-
стичної війни був стабільний, а подекуди (там, де коефіцієнт
смертносте зменшувався швидше, ніж зменшувався коефіцієнт
народжень) природний приріст, не зважаючи на зменшення
народжуваносте, навіть підвищувався.
У нас нема всіх даних для того, щоб простежити за змі-
нами коефіцієнта народжуваності! серед євреїв України про-
тягом останніх ЗО років, — дореволюційна статистика не дає
нам такої змоги *) ; все ж тих неповних даних, що ми їх маємо,
досить для того, щоб оцінити динаміка коефіцієнту народжу-
ваности.
Для дореволюційних часів ми маємо більш-менш точні
дані тільки для кіпця XIX віку (1896 - 1897 р.). За цими даними
коефіцієнт народжень серед євреїв дорівнював :
Облік народжувиности іі смертності! серед російських євреїв був геть
поганий (надто неповний був облік наротжених дівчаток), з другої сторони
не було певного обліку еміграції й міграції єврейської людности — все це не
дає змоги простежити за змінами коефіцієнта народжуваности по окремих
містах.
ЗО
Г у б е р п і Число народжених па 1ООО
євреїв неєвреїв
Катеринославська . . . 42,8 5'1,1
Київська 42,п 50,0
Подільська 41,1 46,5
Волинська 39,7 48,1
Полтавська 39,2 48,4
Херсонська 37». і 50,0
Чернігівська 42,(і 48,3 •
Як бачимо, 1896 — 97 рр. не було жодної губерні, де коефіцієнт
народжуваности серед євреїв був би нижчий за ЗО'/о, а 1926 р.
з 41 округи тільки в 5 скрутах коефіцієнт народжуваности був
вищий за 30°/о. За винятком двох губерепь (Чернігівщини
й Херсонщини) коефіцієнт народжуваности серед євреїв був
набагато вищий за загальнопересічний для всіх євреїв Росії
і його треба визнати за дуже високий (Коефіцієнт народжу-
ваности серед євреїв Росії 1896—1897 дорівнював 35,9(’/с).
Щоб порівняти, наведімо для тих же років (кінець XIX
віку й початок XX) коефіцієнт народжуваності! серед євреїв
інших країн.
Краї н и Роки Кількість народжених на 1000 єврейської людности
Прусія .... 18С6 —1900 20,4
Голяндія .... 1906 23,9
5 горщика . . - 1896— 1900 34,6
Болгарія .... 1891 — 1895 37,6 |
Та вже наприкінці XIX віку виразно позначилась тенденція
до зменшення коефіцієнта народжуваности. Ми не маємо пов-
них даних, що характеризують цей процес: паші відомості
Зі
обмежуються тільки 1900— 1904 р. За цими даними за роки
1867—1904, коефіцієнт народжуваности серед євреїв змен-
шився так :
Народжених на 1000 П
Роки
Євреїв Росії
1807 — 1804...................39,3
1870— 1871................... 38,7
1896 — 1897...................35,9
1900 — 1904 ................ 34,4
Зниження чимале, але є всі підстави припускати, що після
1905 року темп зменшення коефіцієнта народжуваности ще
збільшився 2).
Наведімо коефіцієнти для десяти великих міст України на
5 дат, що характеризують до і після революційну кількість
народжень серед євреїв у цих містах.
') Дані стосуються 50 губерень Евр. Росії.
Наводимо дані про народжуваність і смертн сть за 1101—1911 рік по
м. Єлісаветграду (нині Зінов’ївське).
Роки Кількість народжен. євреїв | Кількість померлих євреїв
1901 841 415
1902 922 423
1903 915 475
1904 966 520
1903 717 455
1906 733 475
1907 743 494
1908 697 435
1909 650 463
1910 586 531
1911 611 395
Автор д-р Ваіісенберг, що склав цю табличку, надруковану в „ХеІІсхІїгіїї
Піт Вето£гарйіе шід Зіаіікіік бет Лидеп“ 1913. Аргії, пише: „Доведено, що для ро-
сійських євреїв настало зменшення кількости народжень і разом з тим змен-
шення річного приросту. Слід зауважити, що це явише набрало катастрофіч-
ного характеру".
32
г
Назва міст Кількість народжених на 1000 євреїв Зменшення за 30 років 1897—1898 = 100
1897— 1898 1910— 1911 1925 1926 1927
Одеса 32,1 21,9 26,9 23,1 20,2 ! 63,0
Київ 43,2 28,9 20,6 19,2 17,6 40,7
Дніпропетровське . 48,2 24,3 23,7 24,8 23,8 49,3
Бердичів 41,7 24,7 34,7 31,8 29,2 70,0
Умань 45,0 24,1 36,0 32,6 27,6 60,4
Миколаїв .... 40,3 34,4 24,3 22.5 16,6 41,2
Полтава 38,2 36 8 25,8 21,6 19,6 51,3
Кременчук .... 39,5 25,9 26,9 25,4 22,0 55,7
Луганське .... 77,2 55,1 23,2 19,0 17,5 *
Маріюпіль .... 07,6 ' 1 52,4 23,4 23,3 23,9 33,8
Дані для перших двох дат цієї таблички ми запозичили
у Я. Лещинського *). Хоч у своїх поясненнях до таблиці Ле-
іцинський зазначає, що відомості про природний рух єврейської
людности по одібраних містах він зібрав особисто, або за
програмою, що він же сам склав, все ж коефіцієнт для
1910 — 1911 р. треба вважати тільки за орієнтовний. Безперечно
сумнівні коефіцієнти 1910 —1911 р. для Бердичева й Тумані, де
число народжень за ці 12 років (1897—1910) зменшилося мало
не на половину.
До двох висновків навертають нас порівняльні дані на 2
передреволюційні дати: 1) коефіцієнт народжуваности серед
міської єврейської людности України вже перед імперіялі-
стичною війною набагато зменшився і 2) що в найбільших
містах (Одеса, Київ, Дніпропетровське) цей коефіцієнт
уже перед імперіялістичною війною набли-
жався до норм- західньо-европейських країн.
Ми позбавлені будьякої можливосте з’ясувати норми пло-
дючосте серед євреїв воєнними роками.
За час 1915 —1924-років на Україні народження запису-
валося дуже неакуратно; по багатьох місцях навіть не вста-
новлено, хто й як саме мусить записувати природний рух
людности; нарешті, архіви багатьох міст підчас громадянської
війни знищено або просто вони зникли.
*) Меігон № 1, стор. 140.
ь Рух єврейської людности иа Україні
33
Отже, ми цілком позбавлені можливости висвітлити цей
бурхливий період.
Із записів про народження, що охоплюють цілу Україну,
можна вважати за повні й правдиві тільки записи, починаючи
з 1925 року1). Ось чому ми примушені обмежити аналізу
воєнного й післяреволюційного періодів тільки трьома після-
революційними роками (1925—1927 р.). Які ж зміни зайшли
цими трьома роками в коефіцієнті народжуваности серед
євреїв України?
Перше, що впадає на очі, як розглядати підсумки за три
роки — це факт дальшого зменшення коефіцієнта пароджува-
ности в єврейської й пеєврейської людиостях УРСР.
Число народжених на 100 мешканців
Групи людности 1925 р. ч 1926 р. 1927 р. Зменшення за 3 роки 1925 — 100
Вся людність УСРР . . 42,7 42,1 40,3 94,3
Міська людність УСРР . 33,7 31,7 29,6 87,8
Неєвр. міська люд. УСРР — 34,0 32,0 94,1
Євреїіськ. » 28,0 25,3 22,8 81,5
Євреї міста » » — 24,3 21,9 90,1 2)
На терені цілої УСРР цими трьома роками коефіцієнт на-
роджуваности зменшився, при чому в містах темп
зменшення був майже в 2 рази більший, ніж по
цілій УСРР.
') Співробітникам ЦСУ УСРР пощастило сконструювати коефіцієнти на-
роджуваности, смертності! іі природного приросту ДЛЯ ВСІЄЇ ЛЮДНОСТІ! УСРР
за 1914—1924 рр. Ось коефіцієнти народжуваности для цілої України, іцо
вони знайшли.
Роки іон 1915 1916 1917 1918 1919 1920 1921 1922 1923
Коеф. нар. 41,7 33,3 28,1 22,8 37,5 32,7 27,3 35,2 30,6 27,7
Про наукову цінність і достеменність цих коефіцієнтів можна гадати з оцінки
самих авторів коефіцієнтів.
Ось що вони пишуть: «В найкращому разі і це можна вважати за ілю-
страції, подані в пайближному числовому одязі».
«Природний рух населення України в 1923 р.“, стор. XI».
-’) Для 1925 року нам не пощастило вилучити число євреїв народжених
в усіх міських селищах УСРР, і тому довелося порівнювати коефіцієнти за
1926 і 1927 рр.
34
Коефіцієнт народжуваности євреїв зменшувався незрів-
няно швидше, ніж серед решти людности УСРР, мало не
вдвоє. Різниця в темпі зниження дедалі збільшує той роз-
рив, що існував у коефіцієнтах народжуваности серед євреїв
і неєвреїв. Якщо 1897 р. коефіцієнт народжуваности середне-
єврейської людности України був вищип на якихось 2О°/о,
то 1927 р., тобто за ЗО років, розрив цей набагато збільшився;
порівняно до єврейської людности коефіцієнт народжуваности
серед неєврейської людности збільшився мало не па 80%.
Таке арнтметичпе означення різниці, що існувала в тем-
пах зменшення коефіцієнта народжуваности: 1927 року на
1000 всіх мешканців УСРР припадало 40,3 народжених, а на
1000 євреїв УСРР всього 22,8.
Коли навіть порівняти тільки міську людність то виявиться,
що з роками різниця між єврейською і неєврейською люд-
ностями не зменшується, не зважаючи на чимале зменшення
народжуваності! серед неєврейської міської людности УСРР.
За два роки (1926— 1927) зменшилася народжуваність у не-
єврейської людности на 5,9%, а в євреїв — на 9,9%, і 1927 року
коефіцієнт народжуваносте у неєвреїв городян дорівнював
32,0°/оо, а в євреїв 21,9°/оо (розрив на 46%) і серед неєврей-
ської міської людности спостерігаємо велике зменшення наро-
джуваності!, та для всієї маси неєврейської людности УСРР
міська людність являє порівняно невеликий відсоток (менший
за Чг>)> коефіцієнт народжуваности серед сільської людности
дуже високий1): тенденція до зниження цього коефіцієнта
на селі дуже слаба.
Єврейська ж людність УСРР переважно міська (4/-,— усіх
євреїв УСРР); єврейська людність урбанізується надзвичайно
широко. Ввесь час єврейська людність концентрується
в великих і найбільших містах, при чому, і це дуже
знаменно, між селом і містом щодо числа народжуваности
серед євреїв немає тієї різниці, що є в решти людности УСРР.
Групи людности Число народжених на 1000 євр. ЛЮДНОСТІ! Зменшення за 2 роки 1926 = 100
1926 1927
Міська єврейська люд- ність 24,3 . 21,9 90,1
Сільська єврейська люд- 28,8 26,0 90,3
9 Коефіцієнт народжуваности по селах УСРР становив. 1924 р. — 44,1;
1925 — 44,6; 1926 — 44,4‘; 1927 р. — 42,80/00.
35
Соціяльио - економічний стан єврейської сільської людности
не набагато відрізняється від соціяльио - економічного стану
євреїв городян і тимчасом немає тієї різниці між містом
і селом, що є в інших національностей. Дуже навчальний
факт однакового зменшення народжуваности євреїв,
що мешкають по містах і селах, протягом 1926- 1927 рр.—
серед інших національностей ми спостерігаємо цілком інше :
незначне зменшення народжуваности по селах дещо компен-
сує зменшення коефіцієнта народжуваности серед городян.
У євреїв резерв (сільська людність) дуже незначний; кое-
фіцієнт народжуваности серед євреїв по селах дуже невисокий
і темп зменшення народжуваности не нижчий, ніж у городян.
Другий не менш знаменний факт треба тут відзначити: —
коефіцієнт народжуваности по тих сільських районах, де
сільська єврейська людність обробляє землю, теж не-
високий. Ось відповідні дані:
Природно - економічні райони: Народжених на 1000 єврейської людности
села міста
Степ 29,4 24,2
Правобережжя 28,2 25,0
Полісся 29,0 25,6
Лівобережжя 20,1 21,0
Дніпропетровськ, п/р 28,7 24,7
Гірнично - пр. п/р 28,2 22,3
Сільська єврейська людність Степу й Дніпровського району —
районів масового єврейського хліборобства за
коефіцієнтом народжуваности майже нічим не відрізняється
від Правобережжя, де під сільською людністю найчастіше
розуміють так звані єврейські містечка.
Ми дещо докладніше спинимося на змінах у коефіцієнтах
народжуваности по окремих географічних районах і групах
міст.
Як правило, що майже не знає винятку, по всіх округах
і поодиноких окружних містах народжуваність серед єврей-
ської людности за ці 3 роки дуже зменшилася й абсолютно
і відносно.
36
По окремих природно - економічних районах коефіцієнт на-
роджуваносте змінився так:
Прнродно-еконо- мічні райони Кількість народжених на 1000 єврейськ. людности Зниження за 3 р. (1925—1927) 1925— 100
1925 1926 1927
Правобережжя . 28,8 26,5 23,4 81,3
Полісся .... 29,2 26,2 22,6 77,4
Лівобережжя* . 23,5 21 0 19,0 81,0
Степ 29,2 25,5 22,8 78,1
Гірно-пром. п/р. 25,3 22,5 23,2 91,7
Дніпровський п/р. 23,9 26,4 24,6 102,8
Разом по УСРР 28,0 25,3 22.8 81,5
У Дніпровськім підрайоні коефіцієнт народжуваности 1927
року дещо збільшився проти 1925 року, а проти 1926 року
дещо зменшився. Безумовно, на те, що народжуваність у
Дніпропетровськім підрайоні перестала зменшуватися, впливає
віковий склад єврейської людности, а також приплив євреїв
пересельців до цього підрайону.
По решті районів коефіцієнт народжуваности зменшився
за 3 роки майже на ’/5. Цікавий факт, що Правобережжя
за темпом зниження народжуваности посідає останнє
місце серед основних районів єврейської людности.
Нижче наводимо картограму змін коефіцієнта народжуваності!
по окремих округах (див. картогр., стор. 39).
За темпом зниження коефіцієнта народжуваности серед
євреїв за 1925— 1927 рр. усі') округи України розподіляється
так:
Зміна в коефіцієнті народжуваності! серед євреїв
УСРР за роки 1925 - 1927 ід2- _
70 І менше відсотків..................5
від 70 до 80 . 13
'» 80 до 90 » 14
„ 90 до 100 „ 5
, 100 й більше .......................2
Серед 39 округ тільки в двох округах (!) коефіцієнт наро-
джуваносте серед євреїв за роки 1925 — 27 трохи збіль-
шився. Це — Криворізька та Запорізька округи. По всіх
* *) Наводимо відомості тільки для 39 округ: в решті двох округах (Старо-
більськиіі і Кубинський) єврейської людности мало й динаміка її не показова.
а
37
інших округах ми спостерігаємо певне зменшення народжу-
ваности, при чому в 5 округах зменшення народжуваности
дуже значне —понад ЗО°/о за три роки.
Особливої уваги варті дві округи, де маємо деяке підви-
щення коефіцієнта народжуваности ще й тому, що ці дві
округи є райони масового єврейського сільсько - господарчого
переселення. Чи не можна в даному разі з’ясувати це явище
фактом утворення нових єврейських сільсько - господарчих
селищ ?
У виданнях ЦСУтакож у розроблених, але не опубліко-
ваних таблицях природного руху людности, не подано сільську
людність в національнім розрізі, отже розв’язувати це питання
треба побічними способами.
Така табличка дещо висвітлює це питання:
Число народжених на 1000 єврейської людности
1925 р. 1926 р. 1927 р.
Запорізька округа . . 26,4 26,2 26,7
м. Запоріжжя. . . 27,0 22,5 23,4
Криворізька округа. . 27,6 28,6 30,8
м. Кривий Ріг . . 24,6 25,2 25,0
Цілком обґрунтоване буде' твердження, що коефіцієнт наро-
джуваности в цих двох округах збільшувався виключно
за рахунок не міської л ю д н о с т и.
Абсолютно це збільшення числа народжень для цих округ,
за винятком окружних міст, визначалось у таких цифрах:
Округи (без окружних міст) Число народжених євреїв (за нац. матері)
1925 р. 1926 р. 1927 р.
Запорізька 173 228 223
Криворізька 392 456 541
На загальнім тлі зниження народж} ваности збільшення
(абсолютне й відносне) досить значне.
Безперечно, тут важить і нове переселення й вік нових
переселенців.
*) Див. .Природний рух населення^.
38
умовні зндки:
кордон С Р С Р
міма УСРР
О Окружні лиір*
---0-румиі ММІ
Ріи*а
1925-100
ГГГП “•«" ;о%
іо - ВОУ.
80 '90 %
90 -ІООХ
і біла* >00%
і1------------
Інші округи України, що мають чимало давніх єврейських
с. - г. колоній, не дають нам права стверджувати, що середі
єврейського селянства помітно збільшення народжуваности.
Ось дані по двох основних округах давнього єврейського
хліборобства—по Херсонській та Миколаївський округах:
1 Число народжень на 1000 єврейської людности
1925 р. 1926 р. 1927 р.
Херсонська округа . . 19,4 ’ 19,4 18,4
м. Херсон .... 25,8 23,2 21,9
Миколаївська округа . 27 2 23,6 18,0
м. Миколаїв . . . 24,3 22,5 16.6
У Херсонській окрузі — окрузі єврейського хліборобства на
Україні-—коефіцієнт народжуваности в м. Херсоні наба-
гато більший, ніж в цілій окрузі—дуже рідке
явище як на сучасний природний рух людности, при чому
коефіцієнт народжуваности в цій окрузі набагато менший,
ніж по інших округах ’). По Миколаївській окрузі коефіцієнт
народжуваности і по цілій окрузі і по місті' Миколаєву в
1927 році є мінімальний проти інших округ України.
Отже, не зважаючи на деяке підвищення по двох округах
з хліборобською єврейською людністю, все ж усі інші дані
свідчать за те, що райони єврейського хліборобства не дають
високого коефіцієнта народжуваности. Навпаки, Херсонська
її Миколаївська округи показують протилежне. Як .ми вже
вище зазначили, в сільських місцевостях України народжу-
ваність не тільки набагато більша, ніж по містах, але й темп
зменшення коефіцієнта народжуваности в сільських місцево-
і) Порівняймо народжуваність по Херсонській окрузі з народжуваністю
в якійсь із правобережних округ, хоч би в Бердичівській окрузі, і тоді буде
видно, яка незначна народжуваність на Херсонщині.
Округи Число народжених на 1000 єврейської людности
1925 р. 1926 р. 1927 р.
Бердичівська округа . і 33,6 30,4 27,4
Херсонська округа . . 19,4 19,4 18,4
40
стях набагато повільніший, ніж у містах. Такої різниці між
містом і селом у євреїв України не спостерігаємо.
В нас, на жаль, немає можливосте простежити за динамі-
кою народжуваності! по всіх містах. Дані ЦСУ дають змогу
простежити це тільки за окремими осередками.
В одній з таблиць, іцо характеризують динаміку народжу-
ваносте євреїв на 5 дат, ми наводили коефіцієнт народжува-
ности для 10 міст України (див. стор. 31 ), і з -поміж них 3 міста
належать до найбільших (Київ, Одеса, Дніпропетровське).
З цих 10 міст ми бачимо, як зменшилася народжуваність
єврейської міської людности останніми ЗО роками. Тридцять
років тому майже в усіх цих 10 містах народжуваність була
цуже висока. За винятком міста Одеси в усіх містах коефі-
цієнт народжуваности був не менший за 35%.
За ЗО років, у 1927 році, народжуваність у цих містах змен-
шилася набагато: но деяких містах — наполовину, а в окремих
містах ще більше (Луганське — на ' Маріюпіль — на %).
1927 року не було жодного міста, де народжуваність була б
вища за 25° оп, зате знайшлося 4 міста (Київ, Миколаїв, Пол-
тава й Луганське), де коефіцієнт народжуваности серед євреїв
цих міст був у 1927 році нижчий за 20%.
Порівняймо коефіцієнт народжуваности в євреїв великих міст
УСРР з тими ж коефіцієнтами по великих містах інших країн.
Назва міст Число народжених на 1000 євр. ЛЮДНОСТІ! Зміни за ЗО років 1897 — 1898 = 100
1897—1898 1 1927 *)
Київ 43,2 17,5 40,5
Одеса 32,1 20,2 63,0
Дніпропетровське . . 48,2 23,8 49,3
Миколаїв 40,3 16,6 41,2
Будапешт 29,5 11,4 38,7
Відень 22,2 13,4 60,4
Берлін 18,0 10,1 56,2
Львів 41,5 23,4 56,4
Варшава 40,6 26,0 64,0
По таких великих центрах, як Берлін, Відень і Будапешт
народжуваність серед євреїв уже наприкінці XIX віку була
’) Для міст інших країн дати не збігаються цілком, але дуже близькі до
наших дат.
41
значно менша за міста УСРР. Цей розрив і тепер збе-
рігся. Темпи зменшення народжуваности по великих містах
УРСР майже однакові, як і по містах інших країн. У Варшаві
й Львові рівень народжуваности і 1897 року, і тепер мало
чим одрізняється від рівня народжуваности великих міст УСРР.
Про зміни в рівні народжуваности, що зайшли за роки
1926 — 1927 по окремих типах селищ, залежно від кількости
людности, ми дізнаємося, розглянувши таку табличку1):
Типи селищ Число иародж. па 1000 евр. людности Зміни за 3 роки 1925 = 100
1925 р. 1926 р. 1927 р.
4 найбільших міста. . 23,5 21.4 19,2 81,7
12 міст з заг. кільк. люди. 50—100 тис. . 28,4 25,1 21,9 77,1
10 міст, з заг. кільк. людн. 20—50 тис. . 31,7 29,5 25,6 80,7
Решта залюдн. пунктів 29,5 26,5 24,8 84,1
Тільки села — 28,6 26,0 —
Найбільше зменшилася народжуваність по середніх містах УСРР найбільшу сталість показала так звана
„решта залюднених пунктів", що охоплюють майже 5О°/о усіх євреїв України, дрібні селища головно Правобережжя.
III
Досі ми в нашій аналізі широко використовували термін,
„коефіцієнт народжуваности", не розшифровуючи поодиноких
елементів, що складають це поняття.
А тимчасом без аналізи елементів, що складають „коефі-
цієнт народжуваности", можливі деякі огріхи. Справді, під
коефіцієнтом народжуваности ми розуміємо чис ю народже-
них протягом даного року, помножене на тисячу й поділене-
на пересічне число осіб даної національности.
Ч Щоб порівняти, наводимо коефіцієнти для різних типів селищ д д я»
всієї людности УСРн. ___________
Типи селищ Число народж. на 1000 євр. людности Зміни за 3 роки 1925 = 100
•925 р. 1926 р. 1927 р.
4 найбільших міста. . 27,9 24,9 22,3 800
Решта міст з людн. понад 50 тис. . . . 35,7 31,7 28,9 81,0
Міста з людн. 20—50 тис. 34,1 32,4 30,5 89,5
Інші селища 38,0 42,3 40,9 107,5
Села 44,6 44,4 42,8 96,0
42
Отже, обчислюючи коефіцієнт народжуваности, ми мусимо
точно встановити число народжених протягом року, а також
пересічне число осіб даної національности. Це завдає майже
непереможних труднощів
Почнімо з пересічної кількості! євреїв. Ми не спинятиме-
мося тут на труднощах, що постають, коли визначають пере-
січну кількість євреїв для якогось району, міста, через частку
й значну міграцію єврейської людности.
Ці труднощі дещо зменшуються через те, що коефіцієнт
народжуваности ми обраховуємо на дати, дуже близькі до
перепису ')> й тим то великих розходжень між обрахунком
і фактичною людністю не може бути.
Цілком непереможних труднощів завдає облік тієї частини
єврейської людности, що підчас перепису вважала за можливе
зараховувати себе до якоїсь іншої національности. За інструк-
цією ЦСУ,— „хоч термін „народність" і поставлено, щоб
здобути відомості про племінний (етнографічний) склад люд-
пости, проте визначає народність сам опитуваний і підчас
запису не треба перероблювати свідчень опитуваного. Ті, хто
втратив зв’язок з народністю своїх предків, можуть зазначити
народність, що до неї вони тепер себе зараховують" (Обіж-
ник ЦСУ УСРР № 10). Безперечно, цю можливість багато хто
з тих, що „втратили зв’язок з народністю своїх предків",
використовували.
Якщо для 1897 року група євреїв, що остаточно порвала
«з своєю паціональностю, була нечисленна, то 1926 року за
тих асиміляційних процесів, що викрито переписом, група
євреїв, яка остаточно зарахувала себе до інших національ-
ностей, має бути дуже значна, і для України її треба
рахувати в десятки тисяч чоловіка.
Нехтуючи цією частиною єврейської людности, ми тим самим
дещо збільшуємо* 2) коефіцієнт народжуваности.
В своїй відомій праці про євреїв в СРСР т. Ларин3) вважає
за можливе обчислювати всю масу євреїв, остаточно асимі-
льованих, іцо вказали підчас перепису 1926 р. іншу народність,
близькою 1О°/о усіх євреїв СРСР.
На жаль, т. Ларин не наводить точних обрахунків, як він
вирахував цю масу остаточно асимільованих євреїв, і ми
через це" не можемо використати цю цифру, вираховуючи
коефіцієнт народжуваности. Ми скористуємося з обрахунків
т. Ларина тільки для того, щоб скласти невеличку табличку,
*) Для двох дат (1.УІІ.26 та 1.УП.27) обрахована єврейська людність дуже
•близька до фактичної людности, бо перепис зроблено 17.ХІІ.26 р.
2) Відкидаючи всю цю масу, ми тим самим зменшуємо знаменник дробу, іі
частка (коефіцієнт народжуваности) від такого зменшення збільшується.
3) Ю. Ларин. „Евреи и антисемітизм в СССР", стор. 56.
43
яка покаже нам, якою мірою коефіцієнт, що ми йото навели,
перебільшено, якщо серед євреїв СРСР до перепису 1926 р.
справді було 10° о остаточно асимільованих ’)•
Число народжених на 1000 с
Роки євр.людности УСРР, Х/ ,сим
не рахуючи асимільованих
1925 ................. 28,0 25,4
1926...................25,3 23,0
1927 ................. 22,8 20.7
Наведена табличка не претендує на точність.
Ми намагалися показати, який можливий огріх від того, що
ми не зважали на асиміляційні тенденції серед євреїв УСРР.
Тут можна заперечити ось що: асиміляційна тенденція му-
сила позначитися й на чисельнику дробу— на кількости
народжених. Аджеж підчас запису дітей деяка частина ма-
терів зараховувала себе до інших національностей. Заперечення
це заслуговує на увагу, й до нього ми повернемося, розгпя-
даючи чисельник дробу, бо і від нього так же як і від зна-
меника, залежить коефіцієнт народжуваности.
У ЗАГС’і, записуючи народжених дітей, зазначають не на-
ціональність дитини, а національність батьків (батька та
матері). Для абсолютної кількости дітей національність бать-
ків збігається, але за теперішнього бурхливого збільшення
мішаних шлюбів, випадків, коли національності батьків не
збігаються, чимраз більшає.
Тад<, за записами ЦСУ України 1926 року народилося:
37.998 дітей, що в них батько іі мати євреї
844 „ „ , „ „ єврей, а матір належить
до іншої національп.
1.382 „ „ „ „ „ належить до інш. націо-
налки., а матір єврейка.
Вже 1926 року число народжених од мішаних шлюбів-
було досить значне. Як багато народжених од мішаних шлю-
бів, можна бдчити бодай з таких порівнянь. У Німеччині,
після 100 років масової асиміляції, в 1907—1908 рр. на кожні
100 народжень од чисто єврейських шлюбів припадало 12,03
’) При цьому треба зважати, що; симіляцією охоплено не всі райони УСРР,
що по таких районах, як Правобережжя, всі ознаки, які свідчать за асиміля-
цію, дещо слабші, ніж, напр., на Лівобережжі, й тому несправедливо буде
всіх ---симільованих розподілити рівномірно по всіх районах УСРР. За дифе-
ренційованого розподілу коефіцієнт народжуваности дуже зменшиться по вели-
ких містах і промислових районах УСРР.
2) „Україна” за 1928 рік.
44
народжень од мішаних шлюбів, а на Україні вже 1926 року
таких народжень од мішаних шлюбів було 5,9°/о.
Як бути в данім випадку, яка кількість дітей має увійти
в загальний чисельник, коли вираховувати коефіцієнт наро-
джуваности ?
Залежно від тих завдань, що ми їх собі ставимо, можлива
іі відповідь на порушене вище питання.
Звичайно, не всі діти від мішаних шлюбів мусять увійти
в чисельник.
До дітей, що народилися від співнаціональних шлюбів, зви-
чайно прираховують половину всіх дітей, що народилися
від мішаних шлюбів. Так, для 1926 року під числом народже-
них дітей єврейської національности треба рахувати:
37.998 діт'Ті, що в них батько й маги євреї та 1.113 дітей.
щ0 ІіарОдІІЛИСЯ від мішаних шлюбів.
Разом зоні
Складаючи коефіцієнт народжуваности ми, замість цієї
методи, брали всіх дітей, у яких мати з національности
єврейка. Таким чином, дещо перебільшили чисельник1) і разом
з цим і коефіцієнт народжуваности. Але нам здавалося, що така
метода обліку народжених меншештучна й тому принятливіша.
Та цю саму проблему можна розглянути й в дещо іншім
розрізі. Ми вже відзначили значну кількість народжених дітей
од мішаних шлюбів. Безперечно, число дітей, що -народилися
від мішаних шлюбів, рік-у-рік збільшуватиметься. Мішаних
шлюбів серед євреїв колишньої царської Росії рахували оди-
ницями, а після революції вони набрали масового характеру:
Роки Кількість співнац. (євр.) шлюбів Кількість мішаних шлюбів На 100 одиниць співнац. (євр.) шлю- бів припадає мі- шаних
1924 16,525 1,408 8,5
1925 17,244 1,640 9,5
1926 16,018 1,712 10,6
1927 16,388 1,817 11.1
5) Для 1926 року на 69 дітей.
45
На кожні 9 співнаціональних шлюбів припадає 1 мішаний ')•
Звичайно, мішані шлюби найбільше поширені на Лівобережжі,
в великих промислових центрах.
У 4-х найбільших містах УСРР на 100 співнаціональних
(єврейських) шлюбів припадає мішаних
Роки .... 1924 1925 1926 1927 _
°/о зміні, шлюб. . 12,0 11,4 13,8 16,4
При тій значній концентрації євреїв по великих містах і про-
мислових районах і при радикальному знищенні, завдяки пра-
вильній національній політиці Радянської влади, диких доре-
волюційних національних забобонів, припущення, що мішаних
шлюбів у дальшому більшатиме ще інтенсивніше, не повинно
викликати ніяких сумнівів.
Зрозуміло, що й питома вага дітей од мішаних шлюбів
безперечно зростатиме.
Наводимо відповідні цифри для 2 років.
Роки Число дітей, народж. від співнац. (євренськ.) шлюбів Від мішаних шлюбів На 100 дітей, народжених од співнац. шлюб., при- падає дітей мішаних шлюбів
1925 . . . 41.463 1.924 4,7
1926 . . . 37.998 2.226 5,9
Народжуваність од співнаціональних шлюбів зменшується,
а від мішаних дуже збільшується.
Якщо, коли вираховується коефіцієнт народжуваности,
цілком слушно зарахується до дітей, народжених од співна-
1) Щоб визначити, як поширені мішані шлюби, встановлено особливий
індекс, так званий індекс шлюбностн.
Вирахований індекс шлюбностн (коефіцієнт тяжіння) в різних народностей,
що залюднюють УСРР, дорівнював:
Групи людности............. Роки Індекс шлюбностн
В євреїв України............до Імпер. війни + 100
, „ ............... 1924 + 96,15
» україн................... „ + 86,52
„ росіян................... , ' 75,07
З методами вираховування Індексу гомогамії та гетерогамії (тяжіння й від-
штовхування шлюбностн) можна ознаймитися в російській літературі в акад.
Птухн, в його „Очерках по теории и статнстике населення", або в його
. Индексах брачности".
2) Можна тільки відзначити, що по інших великих містах СРСР відсоток
цей ще вищий. Так, у Ленінграді вже в 1919—1920 р. відсоток мішаних шлю-
бів до всіх чисто єврейських шлюбів дорівнював 44%. Див. „Матеріали но ста-
тистике Петрограда", випуск 4-й ст. С. Д. Н о в о с е л ь с к о г о.
46
ціональних шлюбів, частину (половину) дітей, народжених од
мішаних шлюбів, то навряд чи це буде слушно для обчис-
лення дитячої групи єврейської людности. Можна без вагань
прирахувати всіх дітей, народжених од мішаних шлюбів, до
групи остаточно асимільованих.
Наведімо тут приклад, що свідчить за ступінь асиміляції
дітей, народжених од мішаних шлюбів. У Німеччині підчас
перепису 1905 року виявлено, що всі діти від мішаних шлюбів
за віровизнанням розподілялися так.: 74,53°/о всіх дітей при-
раховано до християнського визнання, 22,67°/о до юдейського
й 2,80 — до вільнорелігійннх').
Такий розподіл свідчить про ступінь асиміляції дітей од
мішаних шлюбів.
Можна гадати, що серед дітей, народжених од мішаних
шлюбів в умовах СРСР, навряд чи знайдеться значний від-
соток їх, що за всіма основними ознаками (мова, культура
тощо) їх можна зарахувати до єврейської національності!.
Докладніше вивчення коефіцієнта народжуваности серед
євреїв України й елементів, що складають це поняття, навер-
тає нас до таких висновків:
1. Коефіцієнт народжуваности в євреїв України ввесь час
(до й після революції) був набагато нижчий, ніж у решти
української людности. За коефіцієнтом народжуваности єврей-
ська людність наближається до західньо - європейських країн.
Пояснюється це: а) різницею в соціяльио - економічній стру-
ктурі; б) урбанізацією; в) пізнішими шлюбами тощо.
2. Як і в інших національностей народжуваність у євреїв
України за останнє тридцятиріччя зменшилась, але темп змен-
шення народжуваности у євреїв України незрівняно більший,
ніж в інших національностей; через це розрив, що був у ко-
ефіцієнті народжуваности в євреїв і неєвреїв України, дедалі
збільшується.
3. Відмінно від усієї сільської людности на Україні, єврей-
ська людність, що мешкає по сільських місцевостях України,
за коефіцієнтом народжуваности й ступенем зниження цього
коефіцієнта мало чим відрізняється від решти міської єврей-
ської людности УСРР. Це явище частково з’ясовується спе-
цифічним соціяльио - економічним побутом сільської єврейської
людности. Але дивує той факт, що й по округах, де сільська
людність у масі своїй обробляє землю, коефіцієнт народжу-
ваности не вищий, а куди нижчий (Херсонська округа), ніж
у решти єврейської людности. Цей факт потребує спеціаль-
ного вивчення.
1) А. Руппин. „Евреп нашего времени", стор. 135.
47
4. Правобережжя, район специфічного єврейського роз-
селення („єврейські містечка “) відрізняється високим (порів-
няно) рівнем народжуваности й слабим темпом зниження
коефіцієнта народжуваности, що гостро відрізняє цей район
од решти районів УСРР, надто від північних округ УСРР.
5. Поруч дуже значного загального темпу зниження наро
джуваности — на темп зниження народжуваности серед євреїв
УСРР багато впливають ті асиміляційні тенденції, що визна-
чалися останніми післяреволюційними роками. За останні роки
гостро збільшилася кількість євреїв, що зараховують себе
до інших національностей. Група євреїв, що цілком асимілю-
валася, складається, головно, з молоді Цілком відкинути цю
групу, вираховуючи коефіцієнт народжуваности, буде непра-
вильно, бо ми маємо справу не з поступовим одходом, а з
масовим явищем післяреволюційного періоду. Зменшення
кількости народжень за рахунок асимільованих матерів навряд
чи компенсує цілком всю групу молоді, що „втратила зв’язок
з національністю своїх предків “. З другого боку, швидке збіль-
шення мішаних шлюбів, безумовно, знижує дитячу групу
єврейської національності!.
Так, один з основних елементів, що складають поняття
природний приріст—коефіцієнт народжуваности приводить
нас до тієї думки, що основна база, яка визначає нормальний
розвиток кожної національности, — народжуваність у євреїв
УСРР безумовно, звужується.
Залишається другий коефіцієнт — коефіцієнт смертносте.
Загальновідомо, що поруч зменшення народжень спостері-
гаємо також зменшення смертносте.
Тому нам, щоб визначити природний приріст, доведеться
простежити, як змінився коефіцієнт смертносте серед євреїв
УСРР останніми роками — чи зменшився він — і якою мірою
зменшення народжуваности компенсується зниженням коефі
цієнта смертносте.
IV
Причини, що впливають на рівень смертносте, можна зве-
сти до двох основних груп: соціяльно - економічних і біоло-
гічних.
Від того, якою мірою сприятливі для даної людини або для
даної групи людей так звані „зовнішні“ умови, залежить дов-
готривалість її життя. Всім відомо, що в різних соціальних
групах, а в межах однієї соціальної групи, в різних професій-
них групах — амплітуда коливань довготривалости життя дуже
велика.
Що вражає кожного, хто вперше потрапляє на найбільші
американські фабрики, де форми й методи експлуатації робіт-
48
пика доведено до досконалости,— це цілковитий брак на цих
підприємствах робітників старших віків.
Є ряд професій, де пересічна тривалість життя робітника
сягає ЗО, а то й менше років при загальній для всієї країни
пересічній в 45 — 48 років; „зовнішні причини, як бачимо,
часом скорочують життя людини ледве не наполовину.
На рівень смертности поруч соціально - економічних причин
безперечно впливають і причини біологічні характеру, насампе-
ред, вік людини.
Людина не безсмертна. В інших одинакових умовах опір
щодо смертности дуже різний в окремих вікових груп. Дуже
велика в перший період життя — у немовлят — смертність
гостро зменшується дальшими роками життя людини й тільки
наприкінці життя знову підвищується. Отже, в інших одна-
кових соціяльно - економічних умовах, коефіцієнт смертности
буде вищий в тій групі людности, де дитяча й стареча групи
більше репрезентовані.
Причини, що впливають па рівень смертности щільно пере-
плетені одна з однією, статистичний облік цих причин по
багатьох країнах і досі в дуже незадовільнім стані, — все це
ускладняє, а часом цілком унеможливлює диференційовано
вивчити причини смертности.
Загальний же коефіцієнт смертности (кількість смертей на
1000 чоловіка) є пересічна, що нівелює явища, і часто-густо
дуже мало характеризує досліджування оточення. На все це
треба зважати, порівнюючи загальні коефіцієнти смертности
для різних груп людности, для різних країн. Проте, аналізу-
вати смертність серед єврейської людности ми почнемо з за-
гальних коефіцієнтів па одну якусь дату, з тим, щоб посту-
пово цей коефіцієнт висвітлити в його складових частинах
(оскільки дозволяє статистичний матеріял) та в динаміці.
На початку ми використуємо дані про смертність серед
євреїв України за 1926-—1927 рр. Вибрали ми цей період з
таких причин : тільки для цих двох повоєнних і пореволю-
ційних років ми маємо більш чи менш повні дані про смерт-
ність серед,євреїв України. З економічного погляду 1926 та
1927 роки досить характеризують період переходу од від-
новлення до реконструкції народнього господарства СРСР.
Для єврейських мас ці роки являють період масового оздо-
ровлення (соціяльного й економічного). Важить також і те,
що протягом цих двох років не відзначено випадків, що
порушали б „норму" й значно збільшували смертність у на-
слідок пошестей тощо.
Нарешті, вивчаючи смертність за 1926 — 27 рр., ми можемо
цілком використати підсумки перепису 1926 року, бо перепис
пророблено наприкінці 1926 р.
Я Рух сврейскої людности на Україні
49
Отже, дані перепису про кількість євреїв по цілій Україні
й по окремих районах можна вважати за пересічні для євреїв
для досліджуваного періоду (1926 —1927 рр. !). Цей останній
факт набагато полегшує нашу працю й виключає можливі
помилки в підрахунках пересічної єврейської людности для
якогось району2).
Ось чому ми за вихідний пункт аналізи коефіцієнта смерт-
ності! серед євреїв вибрали 1926 —1927 р.
За поточною статистикою ЦСУ УСРР 3) вмерло : 1926 р.—
14.550, а 1927 р.— 14.543 євреїв.
За переписом 1926 р. на всій території УСРР жило до мо-
менту перепису (17/ХІІ-1926 р.)—1.574.391 єврей1).
Отже, коефіцієнт смертносте серед євреїв України років
1926—1927 дорівнював 9,2°/о.
При всій умовності загального коефіцієнта смертносте, ми
все ж таки мусимо визнати, що такий низький коефіцієнт
смертносте, який ми вивели для євреїв України, для абсо-
лютної б і л ь ш о с т и країн є ідеал далекого май-
б у т н ь о г о.
Не кажучи вже про країни Східньої Европи, де коефіцієнт
смертносте дуже високий, і для Західньої Европи, коефі-
цієнт смертности серед євреїв України в 1926—1927 р., що ми
вирахували, є ідеал.
Наводимо відповідні дані для країн Західньої Европи ’’).
К р а и и Число померлих на 1000 людности в 1926 р. К р а Н 11 Число померлих на 1000 людности в 1926 р.
Англія та Велз .... 11,6 Бельгія . . І?,8
Франція . . ..... 17,5 Голяндія . . !!,«
Німеччина . 11,7 Швеція . . 11,8
Італія . . . 16,7 Данія . . . 11,0
Австрія . . 14,9 Швайцарія . 11,7
Угорщина . 16.5 Норвегія . . 1(ї,іі
*) Було б правильніше для знаменника коефіцієнта смертності! обрахувати
єврейську людність на 1/1-27 р., але різниця між даними перепису (17/ХІІ-26 р.)
обрахованими даними на 1/1-27 р. мізерна, і тому можна цілком використати
для цієї мети перепис 19'6 р.
2) За тієї масової міграції, яку спостерігаємо серед євреїв, можлива чимала
помилка в підрахунку пересічної кількости євреїв.
3) Див. «Природний рух населення України».
4) «Короткі підсумки перепису населення України 17 гр. 1926 р, стор. 4.
!)Дж. Ч. Уаппль й С. А. Но в о с е л ь с ь к и й «Основні демографии
и Санит статистики», стор. 484.
50
Нема країни, що дійшла б такого рівня смертности, як
УСРР щодо євреїв.
Нема чого й казати, що в середині СРСР, серед численних
національностей, що заселюють СРСР (також і в УСРР) євреї
за коефіцієнтом смертности посідають останнє місце.
Нижче ми наведемо коефіцієнт смертности для поодиноких
народностей, що заселюють європейську частину РСФРР ’)•
Народності Число померлих па 1000 ЛЮДНОСТІ! в 1926 р. Народності Число померлих на 1000 людности в 1926 р.
Вотяки 30,24 Німці 17,72
Переміси 33,48 Татари 17,12
Чуваші 28,67 Поляки 13,00
Пермяки 25,45 Вірмени 12,75
Карели . . . . . 24,45 Латиші 12,73
Зиряни 21,65 Українці 10,63
Росіяни 21,50 Білоруси 10,19
Калмики 18 51 Євреї 8,34
Пересічи., для всіх цих народностей євр. част. РСФРР.21,01
Коли взяти смертність серед росіян за 100, то в євреїв,
що мешкають в європейській частині РСФСР смертність ста-
новитиме тільки 38,8°'о од коефіцієнта смертности серед росіян
з національности.
Для всієї людности УСРР загальний коефіцієнт смертности
вдвоє вищий, ніж серед євреїв України 3).
Роки Число померлих на 1000 чолов. УСРР
1924 18,0
1925 1926 19,2 18,1
1927 17,8
Нарешті, коефіцієнт смертности серед єврей-
ської людности України менший за той же
коефіцієнт серед єврейської людности капі-
талістичних краї н.
і) „Естественное движепие населення РСФСР за 1926 год“, стор. 11.
-) „Природний рух населення України в 1927 р.", стор. 3.
51
Наведімо відповідні дані для окремих країн і для деяких
великих міст капіталістичних країн1):
Країни та міста Роки Число по- мерлих на 1000 євр. людности Країни та міста Роки Число по мерлих на 10°0 євр. ЛЮДНОСТІ 1
Прусія . . . 1923 12,7 Будапешт. . 1923 13,1.
Берлін .... 1923 11,1 Румунія. . . 1922 14,1
Відень .... 1923 12,1 Варшава . . 1923—1924 10,4
Львів .... 1924 14,3 Лодзь . . . 1922-1924 12,0
Угорщина . . 1924 13,9
Повторюємо, не зважаючи на всю умовність коефіцієнта
смертности, — далі ми зазначимо, оскільки він умовний
все ж ніяк не можна зменшити ваги цього дуже радісного
факту. Смертність серед євреїв СРСР (зокрема серед євреїв
УСРР) набагато менша, ніж серед інших народностей, а також
менша за коефіцієнт смертности серед євреїв капіталістич-
них країн.
Як суперечить цей факт білоемігрантському галасові Лс-
щинських і подібних до нього про вимирання єврейства, про
фізичне знищення євреїв „комуністичними експериментами*'
Радянської влади.
Вираховуючи коефіцієнт смертности для поодиноких райо-
нів УСРР, ми помічаємо чималі коливання для поодиноких
природно - економічних районів.
Природні економічні райони Число євре їв за пере- пис. 1926 р. (в тисяч.) Число по- мерлих евр. (пересічно за 1926-27 р. Коефіцієнт смертності!
Правобережжя 682,8 6.716 9.8
Полісся 146,7 1.362 9,3
Степ 394,2 3.534 9,0
Лівобережжя 197,4 1.680 8,5
Дніпропетровський п/р 112,6 936 8,3
Гірно - пром. п/р 40,7 318 7,8
По Україні 1.574,4 14.546 9,2
’) Меігоп з 1-ПІ-1926 р.
52
На Правобережній Україні коефіцієнт смертності! серед
євреїв дещо вищий за загально - пересічний для всіх євреїв
України. Значно менша смертність серед євреїв гірно - про-
мислового підрайону, а взагалі — в основних районах єврей-
ського розселення— коефіцієнт смертности не набагато відріз-
няється від загальної пересічної для всіх євреїв УСРР.
Цікавий і цілком відповідає теорії природного руху люд-
ности той факт, що райони з найбільшою народжуваністю є
райони з відносно великою смертністю : Правобережжя є вод-
ночас район з найбільшим коефіцієнтом народжуваности її
відносно високою смертністю (див. картогр. стор. 55).
Ось-як розподіляються округи України за рівнем смсрт-
пости серед євреїв - мешканців цих округ.
Коефіцієнт смертности серед євреїв УСРР Число
в 1920 — 1927 р. округ
н
Менш за 7 на 1000 євр.................. 5
Від 7 до 8................................ 4
8 „ 9................................. 11
,, 9 „ 10 .............................. 14
„ 10 „ 11'.............................. 5
„Ні більший........................... 2
До двох округ з відносно високою смертністю належать:
Кам’янецький, де коефіцієнт смертности серед євреїв дорів-
нює 12,3 на 1000 чоловіка, і Шепетівський з коефіцієнтом
смертности 11,4°/0. У решті округ смертність серед євреїв не
набагато відрізняється проти загально - пересічної •).
Вже окружні коефіцієнти дають нам певне право стверджу-
вати, що загально - український коефіцієнт смертности серед
євреїв є не просто механічно - зведена аритметична пересічна,
а коефіцієнт — характеристичний для всіх основних районів
єврейського розселення на Україні.
За незначним винятком, у всіх природно - економічних райо-
нах, округах та окремих вилучених у статистичних зведеннях
пунктах, коефіцієнт смертности серед євреїв України дуже
невисокий, - набагато нижчий, ніж у навкольної людности.
Отже, моменти випадковости цілком виключно'2) і безпереч-
но межна стверджувати, що за коефіцієнтом смертности євреї
х) 3 п’яти округ з дуже низькою смертністю в трьох округах (Старобіль-
ська, Куп’янська і Сумська), де немає масового єврейського розселення, від-
соток смертнос и треба визнати за випадковий.
Ми вивели коефіцієнти смертности для округ — окремо для 1926 р. й для
1927 р. Виявилося, що коливання за два роки по цих невеликих географічних
районах не виходили за межі того, що можна припустити.
53
УСРР (як і євреї всього СРСР) посідають останнє
місце.
Таке масове явище безперечно має свої причини, та, на
жаль, як ми вже спочатку зазначали, певно встановити при-
чини смертности, визначити ступінь впливу кожного окремого
чинника на рівень смертности — завдання дуже важке, з ним
майже неможливо впоратися.
Надто це завдання стає ще важче, коли доводиться визна-
чати причини смертности для єврейської людности.
До низки причин, що заважають з’ясувати вплив кожного
поодинокого чинника на рівень смертности, треба додати ще
розпорошеність єврейської людности на великій території,
порівняно часту міграцію, що охоплює великі маси євреїв,
асиміляційні тенденції тощо —все це набагато зменшує точ-
ність усіх обрахунків і часто-густо позбавляє змоги порів-
нювати до таких же коефіцієнтів для інших національностей.
В данім разі ми можемо цілком погодитися з І. Куральні-
ком ’), що „сучасна єврейська біологія й патологія перебу-
вають у такому самому затемненому стані, в якім вони досі
перебували".
Треба було б через монографічне дослідження вивчити
вплив поодиноких чинників на смертність серед євреїв, на-
самперед на причини дитячої смертности. Варто було б
обрахувати таблицю смертности для сучасної єврей-
ської людности України але все це виходить за рамки цієї
роботи.
Ми намагатимемося там, де порівняно масовий матеріял
уможливлює кількісну оцінку, використати й цей матеріял,
бодай щоб приблизно розв’язати цю проблему.
З особливостей, що дуже відрізняють євреїв од інших на-
ціональностей, що заселюють УСРР, раніш за все треба від-
значити ступінь урбанізаціїу).
Як же впливає на різницю в рівні смертности серед євреїв
і неєвреїв України відмінність у ступені урбанізації?
На це питання ми дістаємо таку, досить для нас цікаву,
відповідь : смертність на Україні (і не тільки на Україні) в
міських селищах н а б а г а то нижча, ніж по селах.
’) ЗсЬгійеп ійг \УігІ8с.ІіаЙ шиї БіаііЦіс, Всі. 1, стор. 133, вид. єврейського нау-
ково - досл. інституту в Берліні.
=) Деяку спробу такого обліку скороченої таблиці смертности для євреїв
Гродненської, Меиської і Київської губ. (без м. Кнїва) для кінця XIX віку ми
здибуємо у відомій роботі акад. М. Птухи „Смертність у Росії ц на Україні",
вид. ЦСУ УСРР.
3) Звичайно (ми вже писали про це), що під урбанізацією треба розуміти
не тільки самий переїзд із села до міста, але всі соціяльно-економічні зміни,
сполучені з цим переїздом.
54
І
ЯІІІІЕІ І <
За даними ЦСУ УСРР1) коефіцієнт смертности в різних
типах селищ був такий :
Типи селищ Кількість померлих на 1000 людности
1926 р. 1927 р.
4 великі міста .... 12,0 11,4
Решта міст з людністю 50 тисяч і більше . . 14,3 14,1
Міста з людністю 20— 50 тис 14,5 13,8
Селища міського типу . 14,5 14,8
Всі міські селища . . . 13,9 13,4
Сільські 19,0 18,8
Вся Україна . . . 18,1 17,8
На Україні сільські селища за рівнем смертности посідають
перше місце.
Отже, цілком неправильно порівнювати загальні коефіці-
єнти смертности для всієї єврейської людности УСРР з кое-
фіцієнтом смертности всієї (міської та сільської) людности
України, оскільки є така велика різниця в рівні смертности
в окремих типах селищ та оскільки є така різниця в ступені
урбанізації серед євреїв і неєвреїв України.
Отже буде цілком слушно, коли ми порівняємо коефіцієнт
смертности у євреїв і в решти людности УСРР не для всієї
України, а по окремих типах селищ; тоді ми відкинемо одну
з причин, що чимало впливає на різницю в рівні смертности.
В дальшій табличці ми наводимо відповідні коефіцієнти для
єврейської й неєврейської людностей УСРР по окремих межах
селищ для 1926 — 1927 р.р.
Типи селищ Число померлих 1926-27 р. на 1000 За коефіцієнт на- роджень серед євр. = 100 коеф. народ- жен. серед неєвре- їв дорівнює
євр. неєвр.
4 великих міста УСРР . . . 9,2 12,6 137
12 великих міста УСРР з числом мешканц. в 50 і більше 9,5 15,2 160
15 міст з числом мешканц. од 20 до 50 тис и 10,3 16,3 158
’) „Природний рух населення України в 1927 р.“, стор. 3.
56
Г Н 11 11 С Є Л 11 щ Число померлих 1926-27 р. на 1000 За коефіцієнт на- роджень серед євр = 100 коеф. народ- жсн. серед иеєврс- їв дорівнює
євр. неєвр.
Всі міста УСРР 9,4 14," 156
Всі сільські селища .... 8,4 19,0 226
Вся Україна 92 18,5 201
Ця табличка наочно показує, що основна причина,яка най-
дужче збільшує загальний коефіцієнт смертности для всієї
людности УСРР проти єврейської людности це висока смерт-
ність серед сільської людности України.
Порівняно до єврейської сільської людности, коефіцієнт
смертности для всієї сільської людности УСРР дорівнює
226°/о, тимчасом як по 4-х найбільших містах України (Харків
Київ, Одеса й Дніпропетровське) коефіцієнт смертности серед
усієї людности цих міст порівняно не набагато більший за
євреїв - мешканців цих міст1) (усього на 37°/о).
В найбільших містах УСРР єврейська людність за своїм
соціяльно - економічним складом, завдяки Жовтневій революції,
дуже наближається до всієї людности цих міст.
Колишня дореволюційна різниця останніми роками зникла.
Абсолютна більшість самодіяльної єврейської людности вели-
ких міст УСРР — пролетарі2).
Є ще, розуміється, деяка відмінність у соціяльно - економіч-
ній структурі між євреями й неєвреями мешканцями великого
міста України.
і) Треба тут пам’ятати, шо в цих 4-х найбільших містах України мешкає
на 100 тисяч євреїв більше, ніж по всіх сільських місцевостях УСРР.
2) Наводимо невелику табличку, що характеризує соціяльний склад єврей-
ської і неєврейської людностей м. Харкова (за переписом 1026 р.1.
На 100 самодіяльних
припадає
Соціяльні групи
Євр. м. Харкова Вся людн. м. Харкова
Пролетарі . . . 79,8 89,2
Самост. промисл. (куст.) . . . . . . 11,3 7,6
Підприємці . . . 7,1 3,1
Особи вільних профес. . . . . . . 1,8 0,1
100,0 100,0
57
Але ця відмінність, не така вже значна. Є різниця й у ста-
тевім і у віковім складах. Це також впливає на коефіцієнт
смертности, а взагалі різниця в великім місті не така велика,
як на селі *).
Цікавий тон факт, що розрив у рівні смертности збільшу-
ється по менших містах тобто, по тих містах, де єврейська
людність своїм соціяльно - економічним складом набагато
відрізняється від решти людности (в невеликих містах значні
маси неєврейської людности обробляють землю).
Рівень смертности серед євреїв, що мешкають у сільських
місцевостях, навіть дещо нижчий, ніж у євреїв городян. Це
явище досить рідко можна здибати нині.
Отже, вираховапий коефіцієнт смертности для окремих
типів селищ знижує ріжницю, що в рівні смертности між
*) 3 нижчеподаної таблички можна бачити, який відмінний віковий склад
людности в євреїв і неєвреїв, мешканців цих міст.
0-4 р. 5—9 р. 10—14 р, 15—19 р. 20—29 р. 30-39 р. 40 49 р. 50—59 р. 60—69 р, 70 і більш.
Євр. чолов 12,1 8,5 10,3 12,0 19,1 14,2 9,7 6,9 5,3 2,0
жінок .... 9,9 7,2 9,3 12,6 23,7 12,9 8,9 7,7 5,6 2,2
Неєвр. чолов. . . . 11,3 7,6 9,8 10,5 27,5 14,7 1,0 5,4 2,9 1.3
жінок . . . 11,5 7,7 10,2 12,1 21,8 14,6 9.2 6,3 4,4 2,3
Звертаємо увагу читача на разючу різницю, що є в віковім складі євреїв
і неєвреїв—• мешканців міст УСРР. Надто заслуговує па увагу група 20—29 ро-
ків —основна група робочого віку.
Щоб виключити вплив різниці, що є в статевім і віковім складах на коефі-
цієнт смертности вирахуємо так зпаипй стандартизований коефіцієнт
для єврейської та неєврейської людностеіі УСРР.
От як відрізняється стандартизований од иестандартизоваиого коефіцієнта
смертности.
* Кільк померлих на ЮОо чолов міської люди.
єврейськ. неєвр.
Нестапдартизов. коеф. 9,4 14,7
Стандартиз. коеф. . . 8,7 14,7
За стандартизований ми взяли статевий і віковий склади неєврейської мі-
ської людности УСРР. Різницю між стандартизованим і нсстандартизованим
коефіцієнтами треба покласти головно за рахунок різниці в віковііі групі
58
євреями й неєвреями України, и дає можливість дійти та-
кого висновку: де єврейська людність своєю соціяльно-
економічною структурою мало чим відрізняється від решти
людности, там розрив, що в рівні смертности, дуже зменшується.
Все ж, навіть по найбільших містах УСРР, рівень смертно-
сти серед євреїв нижчий, ніж серед решти ЛЮДНОСТИ.
Масовий статистичний матеріал дає нам змогу, вираховуючи
коефіцієнт смертности для окремих вікових груп,
з’ясувати, на рахунок яких вікових груп треба покласти різ-
ницю, що в коефіцієнті смертности між євреями й неєвреями.
Коефіцієнт смертности за віком — один з основних коефі-
цієнтів, що наближає пас до розв’язання проблеми причин
смертности ; ось чому ми наведемо дещо складнішу таблицю
що характеризує смертність серед єврейської людности УСРР
за окремими віковими групами.
Число померлих євреїв у 1926—1927 р.р. на 1000 єврейської
людности УСРР:
Вік групи Вся євр. люди. УСРР Міська євр. люд- ність УСРР Сільська євр. люд-
ність УСРР ЖІН.
чолов. ЖІН. чолов. ЖІН. чолов.
0—4 24,5 20,4 23,5 20.5 27.4 2\3
5—9 3,8 2,9 3,6 3,1 4,3 2,8
10-14 2,0 1,6 2.0 1.7 2,0 1,3
15—19 2,7 2,0 2,9 2,2 2,2 1,4
20-24 3,6 2,8 3,9 3,0 о 7 2,3
25—29 3,7 3,3 3,8 3.5 3,3 2,7
30—34 3,9 4.2 4,3 4,3 2,5 3,6
35—39 4,8 4,9 5,2 5.1 3.2. 4,1
40—44 5,6 6,0 6,2 6,5 3,4 4,3
45—49 8.8 7,0 9,6 7,3 5,9 6.2
50—54 14,0 9,7 13,9 10,2 10,0 8,0
55—59 19,2 13,5 20,9 14,5 13,8 9,7
60-64 25,6 18,9 27,9 20,4 19,2 14,2
65—69 35,8 29,1 37,4 30,8 30,0 22,6
70—74 55,5 52,6 60,0 55,0 41,2 44,8
75—79 80,0 83,6 85,5 85,5 60,0 75,8
80—84 146,5 145,0 147,0 144,0 146,2 146,0
85 і більше 207,0 195,2 217,6 200,0 171,0 230,5
Всі віки 10,0 8,4 10,2 8,7 9,3 7,4
59
З цієї досить великої, але дуже повчальної таблиці ми мо-
жемо зробити ряд дуже важливих висновків.
Впадає на очі той факт, що смертність серед єврейської
чоловічої людности УСРР значно вища, ніж серед жінок.
Це явище перевищення коефіцієнта смертности серед чоло-
віків ми здибуємо майже в усіх країнах.
Так, 1926 р. коефіцієнт смертности дорівнював :
Серед усієї міської
людн. УСРР. . .
У чоловік.
У жінок
15,9 13.4
Серед усієї людности
РСФРР ........
23,6
18,7
Виключаючи 3 - 4 п’ятирічні групування (ЗО - 45 та 75 - 79 років)
де смертність серед жінок дещо вища, ніж у чоловіків *), в
Коефіцієнт смертности серед євреїв України
(чоловіки й жінки) робочого віку 1926-1927 р.
решті вікових груп
рівень смертности
серед чоловіків на-
багато вищий, ніж
серед жінок.
Тут ми маємо
справу з глибоко
переплетеними біо-
логічними й соці-
яльно-економічними
причинами.
Відомо, що серед
новонароджених на
100 дівчаток припа-
дає 104 —106 хлоп-
чиків, але це пере-
вищення новонарод-
жених хлопчиків над
дівчатками швидко
зникає, бо ймовір-
ність с м е р т и для
хлопчиків - немовлят
більша, ніж у дівча-
ток. Для старших ві-
ків до причин біоло-
гічних приєднуються
й соціяльню - еконо-
мічні.
') Щодо смертности, жінка - єврейка сільських місцевостей віком
30—50 років перебуває проти чоловіка в найнесгіриятливіших умовах. -
60
Від участи жінок у виробничому житті країни залежить
і відношення в рівні смертности між чоловіками й жінками.
З вищенаведеної діяграми видно, як значно професійні
особливості городян відбиваються на коефіцієнті смертности.
Для тих самих вікових груп коефіцієнт смертности різний
залежно від місця проживання. Дуже велике розходження
рівня смертности між євреями - чоловіками городянами й сіль-
ськими мешканцями.
У жінок розходження не таке велике, при чому серед
жінок в віці ЗО — 49 р. вища, ніж серед чоловіків селян.
Менше спостерігаємо розходження в старіших віків (50 і
більше років), тобто в тих вікових групах, де причини біоло-
гічного порядку найбільше важать.
З діяграми видно, що
й серед старіших віків
найбільша смертність
припадає на чоловіків-
городян, а найменша на
жінок-сілянок, але роз-
ходження, як ми бачимо,
не таке велике, як у
групи робочого віку.
З окремих вікових груп
найцікавіша перша вікова
група віком 0-4 років.
Коефіцієнт смертности
в цій віковій групі (0-4)
у 6-8 разів вищий,о ніж
у групі 5-9 років. Ймо-
вірність умерти для дити-
ни, іцо прожила перші
5 років, швидко зменшу-
ється. Починаючи з 5-ти
річного віку до 50 років
коефіцієнт смертности
майже стабільний, дохо-
дячи свого мінімуму в
віковій групі 10- Кроків.
Ось чому вікова група
0 - 4 варта докладнішої
аналізи.
За обчисленими даними, 1926 — 27 рр. на 1000 євреїв
України віком 0 — 4 роки вмирало нарік 20 — 27 чоловіків
(див. табл. на стор. 58).
Такий коефіцієнт смертности для дитячої групи треба ви-
знати за дуже невисокий.
61
Ми наведемо кілька порівняльних даних, що характеризують
дитячу смертність:
Країни та народи. Число померлих на 1000 чол. за віком 0-4 р.
чолов. ЖІНОК.
Швеція (1908—1913) . 25,4 21,5
Євр. міська люди. УСРР (1926 — 27 р.) . . . 23,5 20,5
Неєвп. міська людність УСРР 65,5 54,3
У Швеції, клясичній країні невисокої дитячої
смертности, рівень смертности для дитячої гру-
пи 0 — 4 вищий, ніж у єврейської людности
У країни.
Якщо порівняти смертність серед міської єврейської люд-
ности до неєврейської людности УСРР, то виявиться, що
найбільша різниця в рівні смертности серед городян євреїв
і неєвреїв припадає саме на цю дитячу групу.
Коли смертність серед городян неєвреїв перевищує смерт-
ність городян євреїв на 37°/0, то для дитячих віків 0 — 4
різниця в рівні смертности дорівнює: серед хлопчиків віком —
278°/о, серед дівчаток -— 265°/0.
Ось одне з основних джерел різниці в рівні смертности
серед євреїв і неєвреїв — городян1). Ми задовольнялися
досі обліком коефіцієнта смертности для дитячої групи віком
0-4 роки, а тимчасом з демографічної статистики ми знаємо,
що найбільша смертність припадає головно на дитячу групу
віком до 1-го року. Отже, ми поширимо нашу аналізу й
знайдемо коефіцієнт смертности для немовлят.
Почнімо з загального коефіцієнта для дітей віком до од-
ного року. Насамперед, зазначімо, що методи вираховування
коефіцієнта смертности для немовлят дещо складніші, ніж
для інших вікових груп.
Для немовлят, через низку технічних причин, коефіцієнт
смертности вираховується відносно не до всіх переписаних,
а відносно до всіх народжених.
*) Коли б ми порівняли смертність серед євреїв 1 всієї (міської іі сільської)
людности УСРР, то здобули б ще разючіші підсумки. Для 1926 — 27 р. коефіцієнт
смертности для вікової групи 0 — 4 всієї людности УСРР дорівнює для хлопчи-
ків 69,6, для дівчаток — 59,7.
€2
Таким чином, на 100 народжених припадало померлих не-
мовлят віком до одного року серед усієї єврейської людно-
сте УСРР 1926 р. — 5,67°/о, 1927 р. —5,56%*).
Значіння цього покажчика, як покажчика загального соці-
яльно - економічного добробуту єврейської людности, навряд
чи можна переоцінювати. Майже немає країни, де смертність
немовлят була б нижча, ніж у євреїв УСРР.
Ось деіцо з даних для західньо - європейських країн2):
К р а ї н н
Кількість помер-
лих віком до
1 року
на 100 народж.
Норвегія................................5,3
Швеція..................................6,1
Данія...................................8,2
Англія іі Велл..........................7,2
Бельгія.................................9,1
Франція.................................9,4
Шваііцарія .............................5,8
Гол ян дія..............................5,0
Еспапія................................13.1
Італія.................................12,6
Німеччина..............................10.3
За рівнем смертности немовлят єврейська люднісгь УСРР
посідає одне з останніх місць серед основних країн Захід-
ньої Европи.
В УСРР коефіцієнт смертности серед немовлят усієї люд-
ности майже втроє вищий проти єврейської людности
України.
1927 р. на 100 народжених припадає смертних випадків
серед дітей усіх національностей, що залюднюють УСРР, за
віком до 1 р.—.14,6 (для міської неєврейської людности Укра-
їни— 13,6°/о, для всієї сільської УСРР — 15,2°/о).
У не раз цитованій тут книзі Дж. Ч. Віпла й С. Новосель-
ського 3) наводиться таку думку Ньюсголма про значення
коефіцієнта смертности немовляток : „смертність немовляток —
найчутливіший покажчик соціяльио - економічного добробуту
й санітарного стану з усіх покажчиків санітарної статистики11. * •*)
1) Цікаво, що серед євреїв сільських місцевостей цей коефіцієнт
ще нижчий. Для 1926 р. він дорівнює 5,3 відс.
-) Дані стосуються 1925 — 26 р. або ближчих років.
•*) „Основи демографнческой и санитарной статистики", ГИЗ.
63
Ми не маємо змоги докладно вивчити причини смертности
немовлят серед єврейської людности України. Ця дуже склад-
на й досить цікава тема чекає іце на свого дослідника,
але свідчення Ньюсголма досить для того, щоб відзначити,
який сприятливий коефіцієнт смертности серед немовлят
євреїв УСРР, що ми здобули для загальної характеристики
становищ євреїв на Україні.
Для повної ясности треба зауважити, що з сучасними
формами обліку смертности немовлят можливий деякий
недолік.
Цей недолік стосується, головно, різних тлумачень поняття
„мертвонароджених**, записів дітей, що померли перші три дні.
На думку одного з найвідоміших робітників української де-
мографії *), наші дані за смертність немовлят віком до 0 — 3 днів
надто неповні, „фантастичні**.
Та й справді, порівнюючи дані про смертність в УСРР
немовлят віком до 1 - го місяця з відповідними даними у Прусії,
ми переконуємося, які вони неповні і „фантастичні“.
В і к На 1000 народжен припадало померлих немовлят 1926 р.
У Прусії В УСРР Серед євреїв УСРР
0 день 14,27 1,77 1,42
1 » 6,30 3,17 1,93
2 » 3,41 2,22 1,47
3 >/ 2 00 2,08 1,29
4 » 1,77 1,84 0,89
5 » 1,09 2,22 0,91
6 » 0,93 2,36 0,91
Усього 0 ТИЖНІВ. 29,11 15,66 8,82
» 1 » 4,98 12,13 4,52
» 2 » 8,79 8,79 3,43
» 3 » — 6,76 3,11
У Прусії, де санітарні умови далеко сприятливіші, ніж па
Україні, де загальна смертність нижча, ніж в УСРР, на 1000
народжених припадає 14,27 померлих віком 0 днів, а на Україні—
1,77. Розуміється, такі дані інакше як за фантастичні неможна
1 Ю. Корчак-Чепурківський „Таблиці доживання й сподівання
життя людности УСРР 1925 — 1926 р."
64
вважати. Те саме спостерігаємо ми й серед євреїв України.
Смертність для віку 0 днів серед євреїв України в 10 разів
нижча за смертність для тієї ж вікової групи в Прусії.
Отже, цілком слушно 'робить Ю. Корчак - Чепурківський,
коли він, будуючи таблицю смертности, замість даних ЦСУ
про смертність для вікової групи 0-3 дні бере дані Прусії
для відповідної вікової групи. Буде також цілком слушно
виправити цю чисто статистичну помилку й для єврейської
людности УСРР.
Тоді коефіцієнт смертности для немовлят дещо збільшиться:
замість 5,67 померлих дітей віком до 1 року на 100 наро-
джених припаде 7,85° 0-
Але й цей виправлений коефіцієнт смертности немовлят
надто невисокий і для дуже багатьох країн ідеал1).
Щоб порівняти до інших вікових груп, наводимо скорочену
таблицю:
Вікові груп 1 Число померлих у 1926—-27 р. па 1000 чолов.
європ. част. РСФРР уся міська неєвр. люди. УСРР євреї УСРР
0 — 9 52,6 38,7 14,1
10—19 3,2 3,6 2,1
20 — 29 5,6 5,5 3.3
30 — 39 7,1 7,0 4,5
40 — 49 10,5 9,9 6,8
50 — 59 17,0 16,2 13,1
60 — 69 37,6 29,4 26,1
70 — 79 67,0 60,3 62,5
80 і біл. 134,5 130,5 166,5
З підвищенням вікової групи різниця у рівні смертности
між євреями й пеєвреями — мешканцями міст УСРР — дедалі
зменшується.
В останніх двох вікових групах „70 — 79“ та „80 і більше1*
коефіцієнт смертности серед євреїв—старих навіть дещо вищий,
ніж у решти людности. Отже, основні джерела різниці між
загальним коефіцієнтом смертности в євреїв і неєвреїв УСРР є :
а) ступінь урбанізації і б) чимала різниця в рівні смертно-
сти серед молодших віків, надто серед немовлят.
Ч Не тільки для окремих країн, а й для найбільших міст з надто невисоке»
загальною й дитячою смертністю. 'Гак. число померлих віком О—1 рік на 1ОО
народжених (1924 — 25 р.) дорівнювало : у Лондоні — 6,8 ; Парижі — 8,8; Бер-
ліні— 9,3; Відні — 9,8; Будапешті — 14,0; Копенгагені — 7,1.
Б. Рух є рейської ЛЮДНОСТІ!
бо
V
Природний приріст є наслідок двох процесів: народжу-
ваносте й смертности.
Наш інтерес до коефіцієнтів народжуваности й смертносте,
як до бічних покажчиків добробуту даної народносте, ще
дужче -більшуеться, як вивчати природний приріст — наслідок
них двох процесів.
Нам бракує повних даних для характеристики динаміки
природного приросту серед євреїв України за досліджуванні!
період. Для дореволюційного періоду наші відомості обме-
жуються 1904 роком.
Хоч дані про народжуваність і смертність друкувалося до
1910 року, але виводити відносні покажчики після 1905 року
для окремих районів було б недоцільно, бо ми не маємо
суцільних даних про кількість єврейської людности.
Отже, нам треба обмежити аналізу динаміки природного
приросту відомостями до 1904 р. Для 1905— 1910 років нам
доведеться порівнювати абсолютні числа про народжуваність
і смертність, а також відносні для 10 великих міст України.
Наведена далі табличка дає нам деяке уявлення про дина-
міку покажчиків природного приросту серед євреїв України
за великий період часу *)•
На 1000 єврейської людности :
Років народилося вмерло п риродн. приріст
1807 — 1868 • . . 39,3 30,1 9,2
1870 — 1871 . . . 38,7 25,3 13,4
1890 — 1897 . - . 35,9 17.0 18,3
1900 — 1904 . . . 34,4 16,2 18,2
1926 — 1927 - . 23,9 9,2 14,7
Перед нами наслідки динаміки природного руху серед євреїв
України за 60 років—дані дуже цікаві. 1867 р. природний
приріст у євреїв Європейської Росії був геть нижчий, ніж
тепер, хоч народжуваність була тоді майже вдвоє більша,
ніж тепер. Пояснюється це надзвичайно високою
смертністю.
Приріст збільшувався ввесь час за рахунок швидкого зни-
ження смертности. Вже за перше тридцятиріччя 1867—1897
1) Для 1867 —1897 дані стосуються 50 губерень Європейської Росії, а для
1326 — 1927 р. — до України в сучасних межах.
66
народжуваність знизилася з 39,3% До 35,9' 0 (на 8,6%), а
смертність зменшилася на 41,5%.
За друге тридцятиріччя ми спостерігаємо дальше зниження
смертности, але й народжуваність також дуже зменшилась.
1926 — 27 р. порівняно до 1896 — 1897 р. смертність знизилася
на 47,7%, а народжуваність — на 33,4%. 1 за досліджуване
тридцятиріччя, темп зниження коефіцієнта смертности трохи
вищий за темп зниження народжуваности, хоч і народжува-
ність дуже зменшилася *).
Оскільки цей факт швидшого темпу зниження смертности
є сприятливий факт виключного порядку — можна оці-
нити, порівнюючи підсумки, що ми здобули для євреїв Укра-
їни з відповідними підсумками для основних країн Европи:
Країни Зниження за ЗО років (181)6-1926) коефіцієнтів:
народжуваності! 1896-1905=100 смертности 1896-1905=100
Англія і Велз 62,3 69,0
Франція 86,2 85,7
Німеччина 55,3 56,8-
т Італія . 81.9 74,6
Угорщина 71,4 61,1
Швеція 64,0 74,7
Росія — СРСР 87,7 63,3
Євреї Евр. Росії—України 66,5 52.3
Смертність серед євреїв України знизилася далеко більше,
ніж у всіх інших країнах; при цьому треба мати на увазі, що
вже 1896— 1897року рівень смертности серед євреїв ко-
лишньої Європейської Росії був нижчий проти всіх вище-
наведених країн
Ми порівняємо покажчики природного руху людности серед
євреїв України й серед усієї людности Німеччини.
На 1000 людности припадає:
Років Народжуваність Смертність Приріст
У Німеч- чині Серед євр. Укр. У Німеч- чині Серед вр. Укр. У Німеч- чині Серед євр. Уко.
1896 — 1897 . 35,2 35,9 20,6 17,6 17,6 18.3
1926 —1!)27. . 19,5 23,9 11,7 9,2 7,8 ' 14,7
’) За е>0 років смертність серед євреїв знизилася на 69,5%, тобто майже
.на %— факт майже безприкладний у демографії.
За ті самі роки смертність у Швеції знизилася з 27,6% до 12,0%, тобто
всього на 56,5%.
2) Для Німеччини 1896 — 1905 рр.
С7
НаприкінціХІХсторіччя майже всі покажчики (народжуваність
смертність і приріст) природного руху людности в Німеччини!
були близькі до тих же покажчиків серед євреїв колишньої
Европейської Росії. 1926 року однакові пронеси зниження на-
роджуваности и смертности дали далеко не однакові наслідки *).
1926— 1927 р. природний приріст серед євреїв України майже
вдвоє вищий, ніж у сучасній Німеччині.
IIІе сприятливішої оцінки набувають наслідки природного
руху серед євреїв України, коли порівнювати ці наслідки до
динаміки тих самих коефіцієнтів серед євреїв капіталістичних
країн Західньої Европи.
Країни Роки Народжу- ваній ь Смертність Приріст
Угорщина 589Є-19ОО 34.6 16,9 17,5
1924 14,8 13,9 0,9
Прусія *. . . 1896-1900 20,4 14,3 6,1
1923 13,0 12,7 0,3
Европ. Росія —УСРР . 1896-1897 35,9 17,6 18,3
1926-1927 28,9 9,2 14,7
Немає, так нам здається, кращого пропагандиста проти
брехливих тверджень про те, що Радянська влада знищила
єврейську націю, як ця невеличка табличка.
Наприкінці XIX сторіччя коефіцієнт природного руху серед
євреїв колишньої європейської Росії майже нічим не відріз-
нявся від тих же коефіцієнтів для євреїв Угорщини, тепер
же приріст серед євреїв України дорівнює 14,7, а серед євреїв
Угорщини — становлять 0,9 — підсумки, що не потребують
коментарів.
Ми, па жаль, не можемо докладно проаналізувати коефі-
цієнт природного руху серед євреїв фашистської Польщі.
Польща в сучасних межах складається з різних країн, що на-
лежала до інших держав. Перепис у Польщі проведено дуже
давно (1921 року) — все це не дає нам змоги вирахувати
іі порівняти коефіцієнти природного руху Єврейської ЛЮД-
НОСТІ! в Польщі.
Нам доводиться іншими методами порівняти приріст єврей-
ської людности в Польщі.
В данім випадку ми застосуємо так званий „життьовий
покажчик" проф. Пірля, тобто ми знаходимо відношення між
кількістю народжених і кількістю померлих.
1) Через різницю в темпі зменшення.
об
В колишній Европ.-Росії (1896-1857)
Сучасній Україні (1926-1627) .
Сучасній Польщі ') (1927-1928)
На 100 померлих
євреїв припадає
народжених
227
260
189
Стан, як ми бачимо, в сучасній Україні далеко сприятли-
віший, ніж у сучасній Польщі та колишній Европ. Росії.
Такі блискучі наслідки через безнерестане зниження коефі-
цієнта смертности великою мірою треба пояснювати зменшен-
ням смертности серед немовлят. За 60 років смерт-
ність серед немовлят євреїв колишньої Европепської Росії —
•УСРР зменшилася так:
Роки 1 Число померлих дітей ВІКОМ 0— І на 100 наро- джених Роки Число померлих дітеіі віком 0 -1 на 100 пзродж.
1867- -1869 . // 15,4 1890—1894 . . . 13,7
1470 1874 . 14,1 1895—1899 . . . 12,7
1875- -1879 . |і 13,3 1П00—1904 . . . 11.9
1880 1884 . 14,3 1926 5,7
1885 1889 . • • 13,5 1927 5,6
За п’яті, років природний приріст у всієї людности Польщі значно зли-
знися (на І7.6"/о), але те більше знизився приріст у євреїв Польщі (па 25,7%).
Звідси іі дуже велике надання проценту прпросг до всієї людности Оскіль-
ки незначний відсоток природного приросту До всієї людности Польщі, мож-
на бачнії з того, що в 1926 27 р. цеіі відсоток у євреїв України дорів-
нював 1,50 (а н євреїв Польщі 0,90;.
Роки І Іриродиий при- ріст у всієї ЛІОН ПОСТИ Польщі <’/0 приросту ДО ВСІЄЇ ЛЮД- НОСТІ! Природний при- ріст у євреїв Польщ % приросту до всіх єв- реїв ПОЛЬЩІ
1923 519.946 1,83 39.781 1,40
1924 480.299 1,67 3.291 1,10
1925 442.011 1.85 36.682 1,27
1920 451.778 1.52 3(1.158 1,06
1927 427.366 1,42 '26.186 0,90
*) Деяке уявлення про прпрздиніі приріст єврейськоїлюдности в сучасній
ольщі може дати така табличка;
69
За 60 років смертність немовлят зменшилася на 2/3, при-
чому це зменшення смертности серед немовлят євреїв Укра-
їни стосуються, головно, другого тридцятиріччя.
В інших вікових групах не спостерігаємо такого радикаль-
ного зниження рівня смертности.
Смертність серед єврейської людности :
Вікові групи 1896-1897 р. у кол. євр. Росії 1926-1927 р. в УСРР Зниження за ЗО років 1926-1927=100
0 — 1 130,4. 56,0 42,9
1 — 9 17,7 8,1 45,7
10 — 19 3,7 2.1 56.8
20 — 29 5,5 3.3 60,0
ЗО — 39 7,0 4,4 62,8
40 —49 9.6 6.8 70,8
50 — 59 17,7 13,1 74,0
60 — 69 34,1 26.1 76,5
70 — 79 • . . . . 81,8 62,5 76,4
80 і більше. . . 172,7 166,5 96,5
У старіших за віком групах коефіцієнт смертности змен-
шився не так значно, як у молодшій групі. Для дуже старих
коефіцієнт смертности майже стабільний.
Оскільки висновки, що ми здобули, треба віднести на раху-
нок післяреволюційного періоду — на це питання можна від-
повісти тільки приблизно, бо за період 1910 —1925 ми не маємо-
ніяких статистичних даних за рух людности на Україні.
Можна цілком певно стверджувати, що роками війни й во-
єнного комунізму природний приріст серед євреїв України дуже
зменшився (цілком можливо, що цими роками смертність на-
віть перевищувала народжуваність).
Щождо 1905— 1910 рр., то для цього періоду ми відзна-
чаємо певний перелім до зниження народжуваности. Смертність,
також зменшилася, але не такою мірою.
70
Мн наведемо абсолютні дані за народжуваність і смертність
серед євреїв, що жили в 7 колишніх українських губернях ’),
за роки 1900—1910.
Роки Народилося Вмерло Приріст
Пересічно за
1900- 1'04. . . . 75.600 35.510 40.900
1905 62.89» 34.637 28.261
1906 68.300 33.850 34.450
1907 63.960 32.375 31.585
1908 65.550 30.786 34.764
1909 56.081 30.678 25.403
1910 11 Пересічне за 63.523 30.497 33.026
1905-1900. . . . Зниження за роки 1905 - 1910 порівня- но го 1900- 1904 р. 63.385 32.137 31.248
(1900-1904= 100) 83,6 90,5 76,5
Після революції 1905 народжуваність дуже знизилася, і
куди більше ніж смертність, а тому природник приріст пере-
січно за одне десятиріччя зменшився мало не на
Отже, уже перед імперіялістичною війною народжуваність
дуже зменшилася, а смертність зменшувалася дещо повіль-
нішим темпом.
Ми, отже, можемо віднести більшу частину зниження смерт-
ности за рахунок післяреволюційних років * 2).
Тих самих висновків ми доходимо й порівнюючи коефіцієнт
природного руху єврейської людности по 10 містах України.
9 Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Катеринослав-
ська, Херсонська. Відомості взято з публікації Центр. Ст. Комітету за відповідні
роки, при чому через неповність обліку народжуваність дівчаток вираховано (роз-
рахунку на 100 народжених дівчаток припадає 105 хлопчиків). Також збільшено
кількість емер тих випадків на 10%.
Про потребу такого обліку див. В. И. Вин шток и С. А. Новосел ь-
ски й „Матер. по ест. движ. євр. насел. в Евр. России за 40 лет (1867 — 1906 гг.)“.
2 Коли треба порівняти народжуваність 1 смертність передвоєнну й су-
часну в абсолютних числах, треба дещо зменшити передвоєнні числа за раху-
нок частини Волині, що відійшла до Польщі й частини Чернігівської губ., що
відійшла до РСФРР. За дуже близьке до дійсності! треба визнати 60.000
71
Назва міст Число народжечц к на 1000 є р. люд- носіи Число померлих на 1000 євр. люд- ності! Приріст на 1000 євр. ЛЮДНОСТІ!
1897 - 1898 < Т“| —1 г- ТІ о о г- 00 О сз 00 00 О -ч О О *—і *—і 1926 1927 V- ОО <г. о 00 СО 1910 1911 - СФ г- 0-1 С'І Сі со •—’ —<
Київ .... 43,2 28,8 18.3 26.4 20,3 9.5 15,8 8,5 8.8
Одеса . . 32,1 21,9 21,6 19,5 17,3 9,7 12,6 4,6 11.9
Дніпропетров. 48.2 24,3 23,8 20,7 11,6 8,7 27,5 12,7 15,1
Бердичів . . 41,7 24,7 30,2 23,1 14,3 9,4 18,6 10,4 20,8
Тумань . . . 45,6 24,1 30,1 30,3 17.6 10,5 15,3 6,5 19,6
Миколаїв . . 40,3 34,4 19,6 22,3 23,0 8,9 18.0 11,4 10,7
Кременчук 39,5 25.9 23,8 21,0 12,8 8,8 18,5 13,1 15,0
Полтава . . . 38,2 36,8 20,8 18,3 22,8 9.3 19,9 14,0 11,5
Луганське . . 77,2 55,1 18,2 24,0 16,5 7,3 53,2 38,6 10,9
Маріюпіль 67,2 52,4 33,0 14,8 19,5 8,2 52,8 32,9 14,8
За винятком двох міст (Луганського та Маріюполя, де до
революції народжуваність була дуже висока, а також м. Пол-
тави, в інших містах післяреволюційний коефіцієнт приросту
в и іц и й ніж 1910 — 1911 рр.
По таких великих містах, як Київ, Одеса й Дніпропетров-
ське, природний приріст серед єврейської людности для міст
1926— 1927 рр. далеко більший, проти 1910—1911 рр.
Ці дуже сприятливі наслідки треба з’ясовувати зменшенням
коефіцієнта смертности. Смертність по всіх цих містах змен-
шилася цими роками більше ніж удвоє, при чому цілком
слушне твердження, іцо зниження треба з’ясовувати головно
впливом п о р е в о л ю ц і й н и х років.
народжень і ЗО тчсяч смертних випадків для єврейської людности України в су-
часних межах.
Порівнання дає нам таку табличку:
Роки Число народжених євреїв Число померл євреїв Приріст
1905- 1910 60,0 30,0 30,0
1926 - 1927 37,8 14,5 23,3
Зниження проти передвоєн. 1905- 1910 = 100 6,30 48,3 77,6
Смертність як бачимо зменшилася більш, як на половину, а народжува-
пісто зменшилася на */3. Через розбіжність абсолютних чисел приріст також
зменшився на
72
Дуже показові дані про природний рух серед євреїв міста
Одеси останніми ЗО роками:
Роки Число наро- джених євр. Число по- мерлих євр. Приріст
1900 5.088 3.442 1.646
1905 4.235 4.209 26
1910 . . 3.507 2.867 640
1915 2.550 2.977 — 427
1920 2.062 5.931 — 3.869
1926 3 471 1.457 2.014
1927 3.169 1.535 1.634
Уже дореволюційними роками природний приріст єврейської
-людности м. Одеси дуже зменшився. Підчас війни смертність
перебільшила народжуваність: 1920 р. в Одесі вмерло євреїв
"майже на 4 тисячі чоловіка більше, ніж народилося.
Але вже на 1926 рік становище кардинально змінилось.
Природний приріст серед євреїв м. Одеси 1926 й 1927 років
набагато перевищив приріст за довоєнні роки. Максимальний
приріст останніми ЗО роками припадає на 1902 р., коли при-
родний приріст єврейської людности міста Одеси дорівнював
2.189 чоловіка. 1926 р. за природним приростом дуже набли-
жався до максимального.
Такі висновки щодо, одного з найбільших міст УСРР. де
втрати єврейскої людности підчас громадянської війни були
надмірно великі й де соціалістичне господарство розвивається
дещо повільнішим темпом, ніж по інших великих містах УСРР.
Які жалюгідні здаються сучасні коефіцієнти природного руху
єврейської людности в великих містах капіталістичних країн,
жоли їх порівняти бодай з такими ж даними по м. Одесі.
На 1000 єврейської людности припадає :
Міста Н і роджених Померлих Приріст
Варшава . . 14,1 10,4 3,7
Будапешт ...... 11,4 13,1 1,7
Відень . . 13,4 12.1 1.3
Берлін . . 10,1 11.1 —1,0
По всіх цих великих містах, де живуть сотні тисяч євреїв,
жемає природного приросту єврейської людности, при чому
за основну причину сумних наслідків треба визнати відносно
високу смертність.
Коротко підсумуймо наші висновки щодо природного руху
-єврейської людности УСРР.
1. Не зважаючи на величезні кількісні та якісні витрати від,
еміграції, воєн, погромів тощо, не зважаючи на глибоку соці-
яльну й професійну реконструкцію, що захопила широкі єв-
рейські маси, а вона потребує певних жертов і напруження,—
не зважаючи на все це, наслідки природного руху єврейсько?
людности УСРР післяреволюційними роками треба визнати за
дуже позитивні.
2. За особливо показові й глибоко позитивні треба визнати
покажчики зниження коефіцієнту смертности.
3. Смертність серед дітей євреїв України, зокрема серед
немовлят, геть нижча, ніж у всіх країнах Західньої Европи,
навіть ніж у клясичиих країнах з низькою дитячою смертністю
(Швеція тощо). А це є „пайчутливіший покажчик соціяльно-
економічного добробуту й санітарного стану з усіх покажчиків
санітарної статистики" (Ньюсгалм).
В світлі всіх цих об’єктивних коефіцієнтів брехливий галас
про „вимирання" можна б назвати сміху гідними, коли б під
цими брехливими твердженнями не ховалася клясова ворож-
неча, намагання бодай чим зганьбити пролетарську державу
й соціалістичне будівництво.
74
РОЗДІЛ III
МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ СЕРЕД ЄВРЕЙСЬКОЇ
ЛЮДНОСТИ УКРАЇНИ
І
Закон нерівномірного розвитку капіталізму з особливою
«силою відбивається на міграції людности.
Розвиток і зміцнення капіталістичних форм виробництва
істотно коригує докапіталістичне розселення окремих народ-
ностей : нові форми виробництва, нові виробничі центри цілком
.по-іншому розподіляють лк тність.
Звільнена в поодиноких країнах зайва людність залишає
насаджені м’сця й мандрує до інших країн, що мають потреб)’
в робочих руках.
Досить зазначити, що протягом XIX й на початку XX сто-
річь емігрувало з одних країн до інших близько 50 мільйо-
нів людей. Це свідчить, що в добу розвитку капіталізму
переселення прибрало широких розмірів. Еміграція з одних
країн до інших дійшла свого вищого ступеня передвоєнними
роками. Тільки за перші 15 років XX сторіччя не менш як
17 мільйонів чоловіка покинули Европу іі помандрували за
океан )-
Ще більше захоплена людність більшості! капіталістичних
.країн внутрішними переселеннями: переселеннями з провінції
до провійни, з села до міста.
За напрямом переселення останніх десятиріч можна роз-
поділити на такі основні групи:
1. Переселення з однієї країни до іншої, головно, з країн
мало розвинутих капіталістичних форм виробництва до країн
з високо розвинутою промисловістю.
2. Переселення хліборобської людности з відносно перена-
селених місцевостей до місцевостей мало залюднених з вели-
кими запасами вільних земель.
3. Переселення з провінції до провінції тієї ж країни, головно,
переселення зайвої сільської людности до промислових цент-
рів, і, нарешті.
-) С м и л я н с ь к н іі. Мировая змиграцпя и иммиграция.
75
4. Переселення з сільських місцевостей і невеличких міст
до великих міст, що з розвитком капіталістичних форм вироб-
ництва стають чимраз більше центрами не тільки адміністра-
тивного, а й економічного життя кожної країни.
Такі загалом напрями переселення за останні десятки років^
Блискучі успіхи в траиспортовіч справі, легкість і швидкість,,
а також відносна дешевина переїздів полегшує переселен-
ня й уможливлює масову міграцію. Віддаль з поліпшенням
транспорту поступається перед коньюиктурою ринку праці.
Поруч переселення на постійну роботу десятки й сотні
тисяч робітників таких країн, як Польща, Італія та інших,
щороку й регулярно виїздять до інших країн (Німеччина,
Франція) на всілякі сезонні роботи (с.-г., будівельні).
Випадки, коли з європейських країн виїздять за океан на.
сезонні роботи, рахують тисячами.
Отже, переселенство в широкому розумінні слова не є
функція якоїсь поодинокої народності!, окремої країни.
Капіталізм, нерівномірно розвиваючись, створює в одних
країнах (провінціях, містах, тощо) підвищений попит на робочу
силу, а в інших країнах, через ряд економічно - політичних
причин, викидає цілі групи людности (зайвини сільської люд-
ности, кустарів, ремеснпків, тощо).
Деякі країни, провінції, міста стають осередками, що при
тягують звільнену робочу силу, а широко розгалужений тран-
спорт дає змогу в пайкоротшнн час цю робочу силу переки-
нути туди, де вона потрібна.
Звичайно емігранти до їхньої цілковитої натуралізації є пре-
красне джерело, щоб витискувати додаткову вартість.
Необізнаність па місцевих умовах праці, незнання мови,
а також великі злидні ) часом роблять з емігранта штрайк-
брехера, що знижає рівень заробітної плати в місцевих робіт-
ників. Це часто - густо розбиває робочу масу па два ворожі
табори: тубільних робітників і емігрантів.
На шлях масової еміграції не всі народности вступили одно-
часно й з однаковою інтенсивністю.
На початку XIX сторіччя країною масової еміграції була Англія,,
тобто та країна, що перша стала на капіталістичний шлях2).
Слідом за Англією на шлях еміграції стала Німеччина3), але
вже наприкінці XIX сторіччя до еміграційного річища залученої-
нові країни — Росію, Австрію, Італію.
’) Пересічно на одного емігранта, що приїздить до Північно - Американських
Штатів у 1899 —1910 рр. припадало 21.6 долярів. Див. В. В. Оболен-
ськнй (Осине ькиіі) „Международньїе и межконтиііентальньїе миграции
в довоенной России и СССР“, стор. 25.
-’) Роками 1815- 1925 з Англії емігрувало близько 16—17 мільйонів.
3) Роками 1830 —1925 в Німеччині емігрувало близько 7 міл. чол.
76
Бурхливий розвиток капіталізму в Німеччині припинив емі-
грацію з цієї країни.
З країни, що вивозила робочу силу, Німеччина вже напри-
кінці XIX сторіччя обернулася в країну, що довозить десятки
тисяч робітників, головно на сільсько - господарську роботу.
В еміграційній хвилі місце німців посіли італійці, поляки,—
„російські*1 та „австрійські" євреї.
Ставши па шлях емй рації пізніше багатьох захітньо - євро-
пейських народностей, єврейська еміграція з колишньої Росій-
ської імперії вже па кінець XIX сторіччя випередила багато євро-
пейських народностей.
Серед емігрантів Г1АСШ, тобто тієї країни, куди найбільше
тяжила еміграційна хвиля за останні десятки років, євреї ста-
новили в вісімдесятих роках минулого сторіччя близько 1° о,
а вже на початку XX сторіччя 12 —15°/о усіх емігрантів.
Абсолютна кількість євреїв, що емігрували, ввесь час зро-
стала : якщо наприкінці XIX сторіччя щороку еміїрувало
в П. А. Штати ЗО — 40 тисяч євреїв, то на початок імпе-
ріалістичної війни щорічна кількість євреїв - емігрантів з Росії
збільш н л а с я втроє ')•
Такий розмах еміграційної хвилі може бути за достатню
характеристику того важкого економічного стану, що в ньому
перебувала єврейська масса в Росії перед імпсріялістич-
ною війною.
За даними, що їх вирахував Лещинський, процент емі-
грантів за роки 1900— 1925 відносно до всієї людности даної
народності! 1900 року дорівнював у:
євреїв...........................20,6
поляків...........................8,7
німців......................, . 2,3
французів........................ 1,3
росіян............................0,6
За першу чверть двадцятого сторіччя одна п’ята частина
єврейської'людности Европи перекочувала до П. А. Штатів
(разом переїхало цими роками 1.810.752 Евреїв).
Порівняно до інших національностей інтенсивність емігра-
ційного процесу в євреїв була незрівняно вища, ніж у решти
народностей.
Посилену еміграцію єврейської людности з колишньої Росії,
як і еміграцію інших народностей з Східньої Европи, припи-
нили— імперіялістична й громадянська війни.
1914 р. емігрувало до ПАСШ — 138.051 євр.
Еміграційний процес, так гостро обірваний імперіялістичною
війною, дуже незначно відновився повоєнними роками.
Не зважаючи на те, що повоєнна криза набагато збільшила
потенціяльних емігрантів, проте ряд причин не дає змоги
емігрувати всім, хто бажає.
Країни з великим припливом емігрантів захистили себе суво-
рими правилами в’їзду, нормами, „квотами" тощо, не кажучи
вже про „кольорових" емігрантів, що в’їзд їм до деяких країн
цілком заборонено; для білих емігрантів теперішні законні
можливості в’їзду можуть задовольнити тільки невелику
частину тих, що бажають емігрувати.
Північні Американські Штати — країна,щодо війни приваблю-
вала найбільше емігрантів ’),— майже остаточно заборонили в’їз-
дити емігрантам з таких країн, як Польща, СРСР, Італія та інш.
1921 року встановлено так звану квоту, тобто кількість
емігрантів, що мають право на в’їзд до П. А. Штатів, при чому
для СРСР встановлено квоту в 34.284 чоловіка (до імперіялі-
стичної війни з колишньої Росії щороку виїздило до Америки
пересічно близько 200.000 емігрантів), але й цього обмеження
здалося замало.
Вдруге цей закон переглянуто 1924 року, методи вираху-
вання квоти зміненой норми в’їзду для всіх країн дещо
зменшено. Приміром, квота для СРСР за законом 1924 року
дорівнює 2.248 чоловіка.
Не зважаючи на всі ці труднощі, еміграція з європейських
країн не припинилася. Змінився напрям, зменшилася кількість
емігрантів, але економічний стан багатьох європейських країн
такий тяжкий, що, не зважаючи на величезні труднощі, десятки
тисяч робітників облишують Європу, шукаючи шматка хліба.
Еміграція євреїв після імперіялістичної' війни дійшла свого
максимуму 1921 року. Протягом 1921 року виїхало до П. А.
Штатів 119.036 євреїв емігрантів, але, починаючи з 1921 року,
емігрантів - євреїв рік-у-рік меншає.
Безперечно, квота, що існує в П. А. Штатах, гостро змен-
шила єврейську еміграцію. Інші ж країни (Аргентіпа, Канада
тощо) не змогли повнотою заступити П. А. Штати.
Намагання сіоністів скерувати еміграційне річище до Пале-
стини остаточно дискредитувало сіонізм на погляд ши-
роких єврейських мас:і).
Ч Зокрема, близько 'Ч5 єврейської еміграції прямувало до Півн. - Амер. Штатів.
-’) Про методи вирахування квоти див. А11§етеіпез Зіаіізіізсіїез Агсїііу, 17
Всі, 2 — 7 Ней. Про зміни в законі про квоту, ухвалені конгресом П. - А. Ш.
в липні 1918 р. див. „Юіе ЇИСІІ5І1С Ешідгаїіон* № 6 — 7 за 1928 р.
3) Великий доплив емігрантів до Палестини можна відзначити тільки 1925 р.:
цього року до Палестини гиїхало 34 тис. емігрантів, але вже 1926 р. емі-
грантів дуже поменшало : разом за цей рік в’їхало 13 тис., а виїхало і тис. чолов.
Протягом 1927 р. еміграція перебільшила іміграцію до Палестини.
78
Все ж таки, за винятком однієї країни — СРСР, еміграція
євреїв за океан не припинялась і останніми роками.
Напр., маємо такі дані про еміграцію євреїв з Польщі за
останні роки •). Емігрувало євреїв з Польщі.
1927 р. — 18.074; з них за океан 15Д99.
19_8 р. — 18.221;.......15.552.
При цьому останніми місяцями 1928 р. визначалося певне
збільшення емігрантів євреїв.
За місяці X — ХП— 1927 р. виїхало з Польщі — 4.075 євр.
,, „ X — ХП — 1928 р. „ „ ,. —5.796 „
Цікавий також і такий факт: Волинь і Полісся (частини,
що належать Польській державі) посідають геть не останнє
місце за числом емігрантів євреїв з Польщі:
За місяці X — ХП — 1928 р. емігрувало з Волині 40? євр.
,. „ ,. з Полісся 444 „
Тисячами облишає „вільну" Польщу єврейська людність2)
і майже цілком припинилась еміграція євреїв
із СРСР, зокрема з УСРР. Замість десятків тисяч
емігрантів протягом року виїздять одиниці.
Таке гостре зменшення еміграції євреїв з СРСР потребує
вивчення.
Важливий не тільки факт абсолютного припинення еміграції
євреїв із СРСР, але й умови, що спричинили це явище.
Важно встановити, чи існують і які саме передумови для
еміграції євреїв з сучасного СРСР, де і як вбирається ту
зайвину робочої сили, що до війни емігрувала за океан.
Розв’язати ці питання можна тільки докладно ознайомив-
шися з довоєнною єврейською еміграцією й причинами, що її
викликали, а також з сучасним розселенням єврейської люд-
ности в середині СРСР і зосібна по окремих природно-істо-
ричних районах УРСР.
II
Нам легше встановити загальну демографічну й соціяльну
структуру довоєнної еміграції, ніж точно вирахувати кіль-
кість євреїв - емігрантів, які щорічно виїздили з колишньої
Російської імперії.
Еміграційна статистика в Росії була не налагоджена; облік
емігрантів за національностями не провадили. Крім того, певна
*) Зіаіузіука ргасу 19Ї9, Коспік VIII Хезгуі 2, ст. 143.
а) За роки 1921 — 1927 з Польщі емігрувало 219.809 євреї — 66°/о усіх
емігрантів з Польщі за океан (серед усієї людности Польщі євреї становлять
10 °/о), см. „ЗщІізсНе АгЬеііз шкі АУаіісІегійґБог^е'" № 6, грудень 1929,
79
частина євреїв емігрантів вважала за краще для себе неле-
гально переходити кордон — усе це змушує нас визначати
розміри єврейської еміграції з УСРР за даними країн імі-
грації.
Але з країн іміграції можна відзначити тільки П. А. Штати,
де імігрантів брали на облік за національностями та й то тільки
з 1898 року.
Ось чому, вираховуючи кількість емігрантів, доводиться
задовольнятися неповними записями, що стосуються тільки
однієї країни — П. А. Штатів.
Для обліку єврейської еміграції дані американської стати-
стики досить репрезентативні, бо абсолютна більшість євреїв,
що емігрували з Росії (до 80%), виїздили до Сполучених
Штатів, решта (20%) єврейських емігрантів прямували неве-
личкими партіями до різних країн Америки й Азії, де стати-
стику іміграції дуже погано налагоджено.
На жаль, і за даними американської статистики немає змоги
з’ясувати деяких істотних питань, що висвітлюють єврейську
еміграцію. Наприклад, за американськими джерелами не можна
визначити, з якої саме губерні виїхав емігрант; тому не-
можливо точно визначити, яка частина євреїв емігрантів
виїхала з сучасної України.
Цю велику хибу іміграційної статистики доводиться виправ-
ляти приблизними обрахунками.
Якщо обчислювати євреїв, що виїхали з колишньої Росії
імперії до Спол. Штатів за років 1897 —1915 в 1.100 тисяч, а
загальне число емігрантів євреїв — 1.300 тис. •), то яка частина
з цих 1.300 тисяч емігрантів походить з сучасної України?
Дехто з авторів, вивчаючи джерела єврейської еміграції,
припускають, що інтенсивність еміграції євреїв з різних про-
вінцій і губерень була однакова.
На цс припущення треба погодитися тільки неминуче. Кож-
ний розуміє, що таке припущення дає дуже грубе уявлення
про джерела єврейської еміграції.
Навіть усередині так званої межі осілости розселення
єврейської людности та економічний стан поодиноких соці-
яльних груп були різні. Поодинокі провінції й губерні позна-
чалися високим відсотком зайвої єврейської людности -) і ці
місцевості були за основне джерело еміграції. Якщо говорити
’) См. „Еврейское население России", нзд. 1917 г. стор. 111 цитов. книжка
т. Осинського; Руппіна „Евреи нашего временн** та інші.
Ми рахуємо кількість емігрантів тільки з 1897 р., щоб порівнювати до Пере-
пису того ж року
-') За даними перепису 1897 р. відсоток євреїв у поодиноких українських
губернях серед усієї людности дорівнював: Волинь — 13,2, Херсонщина — 12,4,
Поділля — 12,3, Київщина — 12,2. Чернігівщина — 6,0%, Катеринославіцина —
4,8%, Полтавщина — 4,0 70 Б. Бруцкус—,Стат. евр. населення".
«0
про Україну в сучасних межах, то, розуміється, Правобережжя
й частину Полісся за інтенсивністю треба виділити, а такі
райони, як Степ і Лівобережжя, що були за центри тяжіння
для єврейської людности, давали найменше євреїв емігрантів.
Це саме відзначає в своїй роботі про єврейську людність
Росії й т. Кліпчпн але все ж таке грубе припущення дає
нам першу змогу розподілити всіх емігрантів по окремих
республіках. Застосовуючи нропорціопальпий розподіл емі-
грантів за окремими республіками, ми для УСРР маємо таке
число євреїв емігрантів за роки 1897—1915. Па території
сучасної України жило 1897 року 1.644.488 євреїв2) Відносно
всієї єврейської людности колишньої Російської імперії укра-
їнське єврейство становило 31,5"о. Отже, якщо пропорційно
розподілити всіх емігрантів євреїв, що виїхали за роки 1897 —
1915, то на сучасну Україну припадає близько 410 тис. є вреїв
е м і ґ р а п т і в.
Тов. Клінчин, що вираховував за тією ж методою кількість
емігрантів з окремих губерепь, установив таке число емігран-
тів з українських губерепь колишньої межі ОСІЛОСТІ!.
1. Волинь 102 тне. емігр. євреїв
2 Катерпнославіціпіа . 27
3. Київщина 114 „ „ „
4. Поділля 98 „ „
5. Полтавщина . . . . 29 „
С, Херсонщині . . . . 89 ,,
7 Чернігівщина . . . . зо „
Разом .... 44) тне. смії р. євр.
Дещо з пі ірахуику за губерпямп' треба виключити, бо не
вся Волинь і Чернігівщина належать до сучасної України.
Оскільки перший підрахунок емігрантів за принципом пропор-
ціональности дуже приблизний, ми можемо взяти загальну'
кількість емігрантів з сучасної УСРР за роки 1897—1915 в
375—425 тис. чоловіка.
Застосування такої ж методи обліку єврейської еміграції для
окремих республік припускає також т. Осииський :
... „Довгочасні пересічні еміграційних „норм" мусять щільно
підходити до внщеиаведених відсоткових чисел, що показують
розподіл єврейської людности по районах“.
') Цит. книжка.
) Короткі підсумки перепису населення України 17 гр. 1926 р.» стор. 206.
) Цитована книжка, сюр. 25.
-6. Рух єврейської ЛЮДНОСТІ!
81
частина євреїв емігрантів вважала за краще для себе неле-
гально переходити кордон — усе це змушує нас визначати
розміри єврейської еміграції з УСРР за даними країн імі-
грації.
Але з країн іміграції можна відзначити тільки П. А. Штати,
де (мігрантів брали на облік за національностями та й то тільки
з 1898 року.
Ось чому, вираховуючи кількість емігрантів, доводиться
задовольнятися неповними записями, що стосуються тільки
однієї країни — П. А. Штатів.
Для обліку єврейської еміграції дані американської стати-
стики досить репрезентативні, бо абсолютна більшість євреїв,
що емігрували з Росії (до 80%), виїздили до Сполучених
Штатів, решта (20%) єврейських емігрантів прямували неве-
личкими партіями до різних країн Америки й Азії, де стати-
стику іміграції дуже погано налагоджено.
На жаль, і за даними американської статистики немає змоги
з’ясувати деяких істотних питань, що висвітлюють єврейську
еміграцію. Наприклад, за американськими джерелами не можна
визначити, з якої саме губерні виїхав емігрант; тому не-
можливо точно визначити, яка частина євреїв емігрантів
виїхала з сучасної України.
Цю велику хибу (міграційної статистики доводиться виправ-
ляти приблизними обрахунками.
Якщо обчислювати євреїв, що виїхали з колишньої Росії
імперії до Спол. Штатів за років 1897—1915 в 1.100 тисяч, а
загальне число емігрантів євреїв — 1.300 тис.1), то яка частина
з цих 1.300 тисяч емігрантів походить з сучасної України?
Дехто з авторів, вивчаючи джерела єврейської еміграції,
припускають, що інтенсивність еміграції євреїв з різних про-
вінцій і губерень була однакова.
На це припущення треба погодитися тільки неминуче. Кож-
ний розуміє, що таке припущення дає дуже грубе уявлення
про джерела єврейської еміграції.
Навіть усередині так званої межі осілости розселення
єврейської людности та економічний стан поодиноких соці-
яльних груп були різні. Поодинокі провінції й губерні позна-
чалися високим відсотком зайвої єврейської людности-) і ці
місцевості були за основне джерело еміграції. Якщо говорити
’) См. „Еврейское населенні1 России", изд. 1917 г. стор. ПІ цитов. книжка
т. боннського ; Руппіна „Евреи нашего времени“ та інші.
Ми рахуємо кількість емігрантів тільки з 1897 р., щоб порівнювати до Пере-
пису того ж року
-') За даними перепису 1897 р. відсоток євреїв у поодиноких українських
губернях серед усієї людности дорівнював: Волинь—13,2, Херсонщина — 12,4,
Поділля — 12,3, Київщина—12,2. Чернігівщина — 6,0%, Катеринославіцина —
4,8%, Полтавщина — 4,0 70 Б. Бруцкус — ,Стат. евр. населення".
«0
Щождо КІЛЬКОСТІ! емігрантів з окремих природно - еконо-
мічних районів УСРР, то від пропорційного розподілу емі-
грантів 'за цими районами доводиться відмовитись, бо всякі
обрахунки за такою методою для дрібніших одиниць були б
дуже непевні.
Отже безперечно, що Київщина, Поділля й Волинь (які нині
належать до районів Правобережжя й Полісся) — центр єврей-
ського розселення на Україні — були водночас і центри єврей-
ської еміграції з України.
Щоб дати якісну характеристику єврейської еміграції, ми ско-
ристуємося з дуже цікавої таблиці, що її склав Тов. Осинський.
У цій таблиці наведено небагато покажчиків, що характе-
ризують не тільки євреїв емігрантів, але й емігрантів інших
народностей колишньої Російської імперії.
Це дає нам можливість з’ясувати особливості єврейської
еміграції.
Зведена характеристика окремих національних
груп, репрезентованих у російській еміграції за
даними статистики Сполучених Штатів (у
Євреї По- ляки Росі- яни Ли- товці! Фіни До якого періоду иа- належ. дані
Відсоток осіб напівроб. її достиглого віку.
(до 14 р. і старіше 44 р.) 30,4 11,7 9,7 9,7 11,7 1899—1910р.
Відсоток жінок 43,4 30,5 і 5,0 29,4 33,9 » >»
Обізнаних з якимось ре- меством ЧИ спец яльністю. . 67,1 6,3 9,1 6,7 6,0 »» »»
С - г. робітників, селян, не- кваліфіков. робітників і при- слуги 25,0 93,2 88,1 92,7 93,3
Крамарів 5,3 0,1 0,9 0,1 0,1 »» »»
Неписьм., старіших за 14 років 26,0 35,4 38,4 48,9 1,3 1» »•
Відсоток тих, що поверну- лися назад:
а) з обліком руху пасаж. неемігрантів 11.1 29,7 42,4 27,2 38.4 1908—1913 р.
б) самі емігранти .... 8,3 21,9 29,2 20,6 18,9 », >»
Відсоток емігрантів, іцо ра- ніш бували в Спол. Штатах. 2,1 6,9 4.1 3,5 11,3 1899—1910р.
Було грошей (в долярах) на 1 люд..ну, що прибула . 12,8 11,9 19,2 11,1 19,1 99 V
82
Зауваження: всі дані, крім відсотків тих, що поверну-
лися назад, стосуються євреїв, поляків тощо, без розподілу
на тих, що прибули з Росії, Німеччини, Австрії. В такім ви-
гляді їх оголошено в „Ліппіі§гаіїоп КерогР*.
Уже з цих небагатьох покажчиків можна бачити, як єврей-
ська еміграційна маса якісно гостро відрізнялась від емігран-
тів інших народностей.
Відсоток жінок і осіб папівробочого віку
серед є в р е й с ь к и х емігрантів н а й б і л ь ш и й.
Це свідчить, що єврей емігрант рішуче рве з місцем наро-
дження. Цю думку потверджує дуже малин відсоток осіб, що
вже раз побували в Америці (2,1%) і порівняно невеликий
відсоток євреїв, що повернулись назад (8,3%).
З цього приводу той. Осинськип пише: „Євреї найбільше
були справжні емігранти, що переселялися за океан на по-
стійне мешкання*1 (цитов. твір, стор. 25 і).
Перше, ніж докладно характеризувати професійний склад
•емігрантів, ми докладніше спинимось на статевим і віковім
складі емігрантів.
Звичайно, в еміграційний лоток насамперед втягуються чоло-
віки й особи робочого віку. Такий добір цілком зрозумілий:
шукати шматка хліба вирушає найенергійніша і иайпідгото-
ваніша до праці частина людности. Єврейські емігранти, як
ми бачимо з таблиці щодо цього, відрізнялися від решти на-
родностей, які емігрували з Росії. За відсотком жінок і дітей
євреї емігранти були ближчі до емігрантів з західньо - європей-
ських країн.
Все таки відсоток чоловіків і дорослих серед євреїв - емі-
грантів був дещо вищий, ніж серед усієї маси єврейської
людности.
Серед усієї єврейської людности межі осілости (пер. 1897 р.) Серед емігрантів (1899 — 1910)
На 100 чоловіків припа- дає жінок. 107 >) 86,8
На 1О0 осіб припадає в віці 15-44 42,8 69,6
’) До тієї же думки доходить іК. Форнберг („Еврейская зммпграция").
Він пише: „Жодна маса, що емігрує, так остаточно й рішуче не рве з домів-
•кою. як єврейська".
-') „Статистика єврейського населення", Вип. III. табл. 2.
•'•) Підрахунки приблизні, бо вікові групи за національностями в перепис
1897 р. зведено по 10-річчях. Розподіл за віковими групами 10-19-40-49
зроблено на підставі перепису 1936 року.
83
Такий добір емігрантів при масовій еміграції мусив був.
вплинути на статевий і віковий склад тих, що залишалися
причому, як пропорційно розподіляти е м і г р а п т і в
за окремими губ ер II я ми, не повинно бути великих
розходжень у статевім і віковім складі єврейської людности
окремих губерепь України.
А на ділі ми мусимо відзначити розходження й чимале роз-
ходження по окремих губерпях 1 2).
Губерні На 100 чтловіків віком 20 — 49 при- падало жінок %% осіб вікок 15 — 44
Волинська ... 107 43,2
Київська 107 38,1 _
Подільська 106 43,6
Чернігівська .... 108 42,6
Полтавська 102 13,4
Херсонська . ... 100 45,5
Катеринославська . . 91 46,2
За десятиріччя 1887— 1897 емігрувало з Росії тільки до Спол_
Штатів близько 400 тисяч євреїв (388.324)3).
Безперечно, що па час перепису 1897 р. ця масова емігра-
ція вплинула на статеву й вікову структуру єврейської люд-
ности Росії, збільшивши відсоток жінок і старих.
І от, якщо з цього погляду підійти до складу єврейської
людности України но окремих губерпях, то виявиться, що
єврейська людність однієї губерні— Катеринославської
різко відмінна від решти людности межі осілости.
За процентом жінок і дорослої людности Катерипославщнна
була ґуберня з різко виявленою єврейською іміграцією,
і тому гадати, що з Катеринославської губ. масами емігру-
вала єврейська людність, ніяк не можна.
Цей висновок дає нам змогу зробити вершу поправку до
обрахунку єврейської еміграції. Нам здається, что єврейська
людність колишньої Катеринославської іуб. треба скинути з
рахунку тієї маси єврейської людности, що постачала емігрантів.
Отже, підраховуючи, треба виключити всю єврейську люд-
ність Катеринославщини, тобто 101.088 євреїв3).
0 „Статистика євр. населення" Вин. ПІ, табл. 2.
2) Дип Л. Герш „Еврейская зммнграшія* (єврейською мовою'.
3) См. „Еврейсксе иаселспне" Вип. НІ, табл. 2. Не можна думати, що після
1897 р. Катеринославська губ. перестала бути центром тяжіння для єврейської
„межі* Навпаки, на початку XX ст, через посилений розвиток промисловості*.
Катериносл. губ. доплив єврейської людности мусив був ще посилитися.
84
Крім Катеринославської губ., дещо відрізняється від норм
статевий і віковий склад євреїв Херсонської й Полтавської губ.
Безумовно з Херсонської губ. відсоток емігрантів був не та-
кий високий, як з нейтральних губерень „межі". Окремі частини
Херсонської губ. (наприклад Одеса) самі притягували євреїв
інших губерень, але ми не можемо викреслювати Херсонської
губ. з числа губерень з масовою єврейською еміграцією, бо
єврейська людність Херсонської губ. Навіть Одеса безперечно
брала активну участь в еміграції.
Щодо решти губерень (Волинської, Подільської, Київської
й Чернігівської), які охоплювали близько 80'’/о євреїв України,
то за відсотком жінок і дорослих воші мало чим відрізня-
ються від загальної пересічної для всієї „межі", і тому для
цих губерень (за цими ознаками) принцип пропорційностн, як
принцип розподілу євреїв емігрантів но окремих республіках
і провінціях, можна цілком припустити.
Вивчаючи євреїв - емії рантів, особливу вагу слід звернути
на їхній професійний склад.
Пильна аналіза професійного складу євреїв - емігрантів дає
нам змогу з’ясувати, хто саме, яка професійна група
та якою мірою бра л и у ч а сть у еміграції. Це своєю
чергою допомагає нам розв’язати питання, чому саме за
певний промежок часу емігрувала та або та професійна група..
Що єврейська емігрантська маса мусила була відрізнятися
за своїм професійним складом від емігрантів інших національ-
ностей— це не викликає жодних сумнівів.
Євреї—городяни, а це дещо визначає й їхній професійний
склад'). Відсоток селян серед євреїв порівняно до таких на-
родностей, як росіяни, поляки тощо, незначний,— тому серед
євреїв емігрантів є найменше селян.
Якщо серед емігрантів інших національностей 90°;о належать
до групи „некваліфікованих" (с.-г. робітників, селян, прислуги),
то в євреїв - емігрантів до цієї групи належить тільки 25°/о,
при чому серед цих 25°/'о дуже мало с.-г. робітників.
Найбільше до цієї групи „некваліфікованих" потрапляють
особи без визначення професій, особи, що не мають змоги
Оскільки єврейська еміграційна маса відрізнялась від усієї маси емі-
грантів, можна бачити з такого порівнання.
За роки 1900—1925 євреї становили:
Серед усіх емігрантів............................................. 10,3%
„ самодіяльної частини емігрантів.............................. 7,9%
„ емігрантів, що займалися вдома торгівлею.....................22,1%
„ „ „ „ індустрією............................15,8%
„ „ „ „ кравецтвом............................05,1%
Є5-
зарахувати себе до якоїсь професії. Фактично до цієї групи
ввійшли дрібні крамарі, маклери та взагалі такі відомі в мі-
стечковій економіці, колишній межі ОСІЛОСТІ!, „люди повітря".
До цієї думки проходить і Л. Герш у своїй відомій праці
про єврейську еміграцію *).
Більша частина тих, що вдома торгували, емігруючи, запи-
суються як „некваліфіковані робітники".
Ось чому серед емігрантів євреїв так мало зареєстро-
вано крамарів (5,3°/о).
Якщо додати до цього невеличку кількість емігрантів, що
зареєструвалися як крамарі, та більшу частин}7 з групи деквалі-
фікованих (тобто колишніх крамарів, маклерів тощо), то ви-
явиться, що близько Чз всіх емігрантів євреїв на батьківщині
крамарювали2).
Але найчисленнішу групу серед емігрантів євреїв становили
навчені робітники й ремісники.
Пересічно понад -’/з (67,1° о) всіх євреїв емігрантів
знали якесь реміство.
За профскладом єврейські емігранти гостро відрізнялися не
тільки від емігрантів інших національностей, а ії^од усієї
єврейської маси Росії.
Порівнюючи тільки дві основні професійні групи, (що пра-
цювали в промисловості й торгівлі), ми маємо таку таблицю:
Галузі праці На 100 євреїв зайнято в даній галузі праці
серед усієї євр. ЛЮДНО- СТІ! ’) Росії (пер. 1897 р.) емігрантів - євреїв (1899 — 10)
1. Промисловість. . . 35,43 67,1
2. Торгівля 38,65 20,0 *) 1
2 ’3 всіх євреїв емігрантів, приїхавши до Сп. Штатів, зазна-
чили ремество, як основне джерело існування, тимчасом як
за переписом 1897 р. лише щось 2/6 усіх євреїв у Росії були
зайняті в промисловості ’) .
Див Л. Герш „Єврейська еміграція", євр. мовою, стор. 55.
Серед 590 тис. євреїв емігрантів за роки 1894— 1900 рр. було 125 тисяч
•осіб, зайнятих у торгівлі. (Л. Герш — „Єврейська еміграція").
3) „Профес. состав еврейского населення Росспн", вііп. 2, стор. 5.
') До емігрантів, зайнятих у торгівлі, ми зараховуємо частину з неквалі-
•фікованої групи, а також прикажчиків, бухгалтерів.
) Абсолютна більшість, заведених до групи зайнятих у промисловості •—
ремісники й кустарі. З 5(10.986 зайнятих у промисловості тільки 46.313 євреїв
зайняті б^ли в великій промисловості. Див. »Сб. матер. об зконом. положений
«вреев", т. І.
Отже, кваліфіковану частину єврейської людности
втягнено до еміграції д у ж ч е, ніж решту Професійних груп.
Чим з’ясувати таке тікання кваліфікованої частини єврей-
ської людности ?
Це питання сплітається н основними питаннями про при-
чини масової єврейської еміграції з Росії довоєнними роками.
Треба зазначити, що виясненню причин масової еміграції
євреїв багато хго приділяв увагу. Факт щорічного переїзду
за океан десятків тисяч євреїв звертав на себе увагу.
Поруч серйозних досліджень причин єврейської еміграції
була низка спроб обернути цей факт у щось національне,
мало не в расову особливість єврепської національности.
„Мандрівний Ізраїль", „вічний мандрівник" — подібними
епітетами намагалися обгрунтувати соціяльпе явище, властиве-
більшості народностей, що стають на капіталістичний шлях.
Були й такі, що намагалися обгрунтувати й „територіялізм" —
наявністю масової єврейської еміграції.
„Вічний мандрівник" шукає притулку, в діяспорі його
женуть, і вічно він мандруватиме з країни до країни — відси
потреба в окремій території. Коли відкинути всі ці суто-спе-
кулятивні гіпотези, то причини масової еміграції євреїв з-
колишньої Росії можна звести в основному до таких :
Починаючи з середини XIX сторіччя, єврейська людність межі
осілости примусово „урбанізується"; з старих професій (оренда,,
шинкарство) євреїв витискують. Торгівля не може прохар-
чувати всіх; вона дрібнішає і стає мало - прибуткова. Десятки
тисяч євреїв пересолюються з сіл і дрібних містечок до
більших міст, при чому добір місця мешкання дедалі більше
обмежується. Змушений (економічно й адміністративно) переїзд
до більших міст поглиблював соціальне розшарування єврей-
ського містечка.
Зрушення в економічнім житті єврейської людности „межі"
диференціюють усю єврейську масу. Кляси чіткіше викриста-
лізовуються.
Поруч утворення невеличкої купки великої промислової й
фінансової буржуазії вирізняються чималі прошарки євреїв,
цілком не. підготованих до нового життя.
Павперизованій масі доводиться шукати нових джерел
існування.
Ремество 9 — ось один з шляхів, що рятує від голодної смерти..
і) Ми не спиняємося тут на питанні про те, чому саме єврейська маса
тими роками вибрала ремество, а не фабрику чи завод. З’ясувати це питання,
не ставить собі за завдання не дослідження. Все ж таки вважаємо за потрібне
відзначити, що буржуазні економісти й тут не обійшлися без „єврейських
особливостей". Євреї, мовляв схильніші до „ремесннцтва11, ніж до фабричної
праці. Які чудернацькі ті твердження тепер, коли на найбільших заводах
радянської України працюють компактні єврейські маси!
87
Але масовий перехід од професії до професії — дуже хоро-
бливе явище.
Кому невідома героїчна боротьба ручних ткачів в Англії
за право існування ? Боротьба з механічними варстатами точи-
лася не тільки в Англії, Німеччині, але й серед єврейських
ткачів у Польщі (Лодзь, Білосток і т. ін.). Боротьба ця три-
вала довгі роки й ще до початку імперіялістичної війни не
закінчилася.
У Лодзинських околицях й по маленьких єврейських
містечках поблизу Лодзі можна було ще перед імперіалістич-
ною війною здибувати десятки й сотні євреїв ткачів, що
„конкурували" з механічним варстатом ’)•
Перехід од професії до професії потребує багато жертов
і часу.
Єврейська людність межі осілости почала займатися ремества-
ми в широкім мапітабі л н ш е всередині XIX сторіччя. Про
це свідчить один з найкращих знавців економіки „межі"
І. Г. Оршанський
„Не треба забувати, що під польською владою (ще напри-
кінці минулого сторіччя) єврей - ремісник па теренах Речі
Лосполітої був таким самим дивом, як тепер єврей - хлібороб".
Це можна сказати і про Україну і про решту межі єврей-
ської осілости.
Торгівля й старі промисли впертіше поступалися своїми
позиціями.
Великих успіхів ремество домагалося тільки там, де наси-
ченість крамарями переступала всякі межі, де торгівля
була за синонім п а в н е р и з а ц і ї.
Все ж наприкінці XIX сторіччя стало цілком ясно, що реме-
ство серед євреїв „межі" завоювало собі стале місце.
А втім, перехід до продуктивної праці наразився на непе-
реможну перепону, на штучно обмежений ринок
збуту.
Для розвитку ремества „межа" була така ж згубна, як і для
інших професії!.
Той самий І. Г. Оршанський уже для вісімдесятих років
відзначає, що „кількість євреїв ремісників неймовірно велика,
так що маса ремесництва далеко перевищує по-
пит на нього" (підкреслення націє— /. В.).
і) Ще тепер із ’80 тисяч євреїв, що живуть у Лодзинськім районі, близько
1000 євреїв працюють за ткачів на механічних варстатах, а । учннх ткачів
євреїв у тім же районі близько ЧОГО див. Мій: іііаїі шіб І.еЬеп євр. мовою, № 3(6)
.за 1929 р . доповідь М, 1 ишевянського.
2) И. Г. Оршанський: «Єврен в Росспи», стор. 70.

Перехід па нові галузі праці ’) не врятував єврейську люд-
ність од відносного пересичення, від печуваної конкуренції.
Треба було знайти новий вихід — і за такий вихід
стала еміграція.
Ми порівняємо кілька цифр по двох повітах України, що
наочно покажуть нам відмінність „межі" від решти України,
іцо знаходилася поза „межею".
Щоб порівняти, ми взяли такі два кол. повіти :
1) Старо-Костяптипівськнп (Волинської губ.).
2) Вовчапськніі (Харківської губ.).
Економічно, наприкінці XIX сторіччя, ці два повіти навряд чи
багато чим різнилися один од одного, але з погляду єврей-
ського розселення вони дуже різні:
Повіти-') Число „мешканців Число євреїв % євреїв се- ред усіх мешканців
Старо - Костянтннівськ.. 193.889 27.789 14,29
Вовчанськпй 16(1.787 66 0,03
За процентом євреїв Старо -Костяптинівський повіт треба
зарахувати до місцевостей з високою насиченістю єврейством;
Вовчанськпй повіт — типовий повіт поза межею.
І от, коли порівняти людність цих двох повітів за профе-
сійним складом, то побачимо таке :
Повіти Відсоток тих, що живуть
3 сільського госп. Торгівлі Промнсл.
Старо - Костянтннівськ.. 73,5 7,46 6,68
Вовчанськпй 87,3 . 1Д7 4,94
В основному обидва повіти треба зара\) вати до сільсько-
господарських.
А тпмчасом торгівлею, тобто обслуговуванням (в основ-
ному) місьцевої сільської людности в Старо Костянтинівськім
повіті зайнято вп'ятеро більше осіб, ніж у ВовчансЬкі.
’) Рсмество було за єдину приступну галузь прані для великої маси єврей-
ської людности „межі", що потребувало нових джерел існування. Доступ до
велпк її промисловості!, як 1 до вілі них професій, був для євреїв надто обме-
жений. Велика промисловість в осиопному була поза межею, або в місцях з
невеликим відсотком євреїв, та її на ті підприємства, що існували, євреям
фактично не можна було доступитися.
-’) Див. відповідні „тетради" перепису 1897 р. Волинської й Харківської губ.
89
В абсолютних числах переписом 1897 р. взято на облік.
у Старо - Костяитішівськ. повіті — 14.424 крамар, з них 13.435 є реїв
„ Вовчанськім .... „ — 2.444 крамарі, з них — 20 євреїв
Ще показніші підсумки за окремими видами торгівлі. От,
.наприклад, як відрізняються ці два повіти насиченістю кра-
марям в таких галузях торгівлі:
Число осіб, що живуть з торгівлі (за переписом 1407 р.)
Старо - Костянтпнівськ. повіт Вовчанськніі повіг
Живою худобою 2.275 198
Зерновими продуктами 4.856 38
Мануфактурою іі одягом 445 229
Можна собі уявити, який був життєвий рівень і яка велика
була конкуренція серед крамарів Старо-Костянтипівського
повіту. Різниця в відсотку осіб, що живуть од промислово-
сти, не така велика, але все ж чимала.
Відношення осіб, зайнятих у промисловості в цих двох по-
.вітах, можна визначити як 100:135. По окремих галузях
промисловости (радше —г-ремествах) відношення це ще неспри-
ятливіше для Старо - Костянтипівського повіту. Окремо виді-
ляється група „виробництво одягу“. За цією групою різниця
між двома повітами визначається як 100 до 147, тобто
в Старо-Костянтинівськім повіті 1897 р. питома
вага осіб, зайнятих виробництвом одягу була
вища на 47%, ніж у Вовчанськім повіті.
Звідси стає цілком очевидне те, що більша частина „межі*1
була перенасичена крамарями, кравцями вза-
галі ремісниками.
Звичайно, тут треба пам’ятати, що мова мовиться про пев-
ний час (кінець XIX і початок XX сторіччя) і що в інших умо-
вах не могло бути й мови про насичення „межі“
крамарями й ремесниками.
Межа насичення такими професійними групами залежить од
купівельної спроможності! навкольної людности. Головне лихо
єврея крамаря й ремісника „межі" було в тім, що селянство,
головний споживач продукції, єврейського ремества, через
свою економічну відсталість не потребувало стількох посе-
редників і не могло використати робочі руки євреїв реміс-
ників. Екстенсивне сільське господарство витискувало не
тільки крамаря - ремісника, а й самого селянина. Ті ж самі
Київщина, Поділля, Волинь не тільки постачали євреїв
90
емігрантів, але іі десятки тисяч переселенців селян за Урал.
Багато десятків тисяч селян цілком одрпвалися від сільського
господарства й пливли до міст, до промисловості! найближчих
губерень, а останніми передвоєнними роками тисячі й тисячі
селян вирушали до тієї ж Америки, можливо під упливом
єврея - сусіди (надто з Волинської губ.).
Що насичення крамарями її ремеспиками було відносне, а
не абсолютне, можна бачити з такого прикладу, взятого-
нами в Л. Герніа ):
Відсотої зайнятих серед самодіяльної людности:
* „Межі осілости" (перепис 1697 р.) Німеччині (перепис 1895 р.)
Торгівлею 5,5 8,0
Виробництвом одягу 4,0 6,5
В Німеччині, як ми бачимо, відсоток крамарів і кравців був
ще вищий (в І’/з рази), ніж по всій „межі" осілости, івсеж у
Німеччинінеспостерігали масової еміграції крамарів і ремісників.
Навпаки, чйсло крамарів з поліпшенням добробуту країни
рік-у-рік збільшувалось-’), але чудно було б прикладати до межі,
до якогось Старо - Костянтннівського повіту, норми Німеччини.
А тимчасом за насиченістю крамарями Старо-
К о ст я н т и її і в с ь к и й повіт (1897 р.) можна було до-
рівнювати до Німеччини (1895 р.) — вже ця рів-
ність показує, яке нужденне було становище
крамарів цього повіту.
Отже, основні професійні групи єврейської людности „межі“
мусили емігрувати, бо пропозиція перевищувала по-
пит, а брак попиту залежав од того злиденного стану се-
лянства, що в ньому воно перебувало тими роками 3).
>) Л. Г е р ш — „Евреііская зммиграция".
2) Відсоток зайнятих торгівлею від перепису до перепису збільшується.
В Німеччині відсоток зайнятих торгівлею дорівнював 1907 р. —13,0, и 1925 р.
— 16,5% див. 81аіі£ІІ8с1іе8 ЗаІгЬисІї їііг баз Оеиізсіїе Кеісії 1927. стор. 25.
3) Як єврейська еміграція залежала від економічного стану місцевого се-
лянства. можна бачити, розглядаючи таблі цю, що її склав Л. Герш, де зістав-
лено коливання урожайності! жита з числом євреїв еміграчтів за 25 років.
Роки Урожай- ність жита (пересічно за 25 р. — 100) Число євреїв емі- грантів Роки Урожай- ність жита (пересічно за 15 р. — >01)) Число євреїв емігрантів
1887 — 1888 1888 — 1889 . Пі 111 31,256 31,889 1899 — 1900 1900— 1901 (Продовжені 118 117 ія на звороті 37,081 37,660
91
Серед усіх самодіяльних, що емігрували цими роками до
Спол. Штатів, -’ з зазначили, іцо в Росії вони були ремісни-
ками. Це значить, що цими 15-20 роками емігрували з Росії
сотні тисяч євреїв — кваліфікованих ремісників і робітників.
Яка надзвичайно висока ця цифра, можна бачити порів-
нявши число ремісників і робітників, що емігрували за ці
роки, з числом євреїв, зайнятих у промисловості, взятих на
облік переписом 1897 р.
За даними перепису всього 1897 р. було зайнято в проми-
словості в цій межі осілостн ) 518,075 чол., емігрувало ж
тільки протягом 10 років (1899 —1910 р.) близько 400 тисяч
кваліфікованих робітників та ремісників.
Отже, за якісь 10 років з Росії виїхало майже стільки
ремісників і робітників, скільки їх було підчас перепису
1897 року.
Звідси й висновок, що якісні втрати від емі-
грації, безперечно, вищі за кількісні: порів-
няно до всієї людности емігрувало цими ро-
ками близько ‘/.і всіх євреїв Росії, тим часом
як кваліфікованих робітників та ремісників
Число Урожай- Число
£ СІ, ніс ь жита
Роки £ л йю євреїв смі- Роки (пересічно за євреїв
Ур< ніс: (не 34 109 грантів 15 р. —100) емігрантів
1889 — 1890 84 33,147 1901 — 1902 95 37,846
1890— 1891 (.5 42,145 1902 — 1903 115 47,689
1891 — 1892 70 711,417 1903— 1904 112 77,594
1692 — 1893 85 35.626 1904 — 1905 1-7 92,383
1893 — 1894 102 36,725 1905— 1906 92 125,234
1894 — 1893 120 33,232 1906 — 1907 81 114,932
1895 — 189(1 106 45,137 1907 — І! (і8 (•'О 72,988
1896 — 1897 106 22,750 1908 — 1909 102 39 150
18.17 — 1898 85 27,221 1909 — 1910 116 59.824
1897 — 1899 97 24,275 1910 — 1911 113 65,472
Розуміється функціональної залежностії між пах двох рядів бути не може.
На інтенсивність еміграції впливали іце такі важливі чинники, як економічні
кризи в Америці, нцявіїп і нелад в Росії (масове виселення з сіл, Москви)
погроми, тощо, але все ж між цих двох явищ екон мічним добробутом нав-
ко.тьиоі о селянства та іиіенсиви сгю еміграції єщ еїв безумовно був певний
зв’язок. Неврожаї — однії з важливих елементів, що нодсидювали еміграцію
євреїв.
‘) 1897 р. „в межі" перебувало 95 відс. єврейс ької людности.
92
емігрувало майже стільки, скільки їх було
підчас перепису 1897 р.
Цим самим знекровлювалася маса єврейської людности, що
залишилася, посилювалася питома вага некваліфікованих, непра-
цездатних, збільшувався відсоток євреїв, що жили виключно
коштом „американського дядечки".
Тим то тон. Осппський мав слушність вважати, що — старий
світ „оддавав" „новому" в данім разі кращу частину своїх
сивів ’)•
МИ не перераховуватиме всіх професій, виявлених серед
єврейської емігрантської маси: обмежимося тільки основними
професіями.
За даними американської статистики всіх кваліфікованих
євреїв емігрантів за професіями можна розподілити так:
п
З 100 емігрантів євреїв, прирахованих до групи кваліфікованих:
55 — в Росії в и р о б л я л н одяг
15—будівників і деревообробників
7 — металістів
7 — харчовиків
Понад половину всіх емігрантів кваліфікованої групи
треба завести до і рупії „виробництво одяїу", при чому абсо-
лютна більшість цієї груші — кравці, кравчині - швалі, що
шиють білизну.
Такий великий відсоток осіб, зайнятих виробництвом одягу
серед євреїв емігрантів, можна пояснити не тільки тим, що ця
галузь праці була дуже розвинена в межі осілости.
Серед емігрантів питома ваіа кравців і т. шш. була набагато
вища, ніж серед усієї єврейської маси Росії. За даними пере-,
пису 1897 р. з 518.074 євреїв, зайнятих промисловими профе-
сіями 235.993 займалися виробництвом одягу, тобто до цієї групи
належали лише 45.5* » всіх євреїв, занятих у промисловості2).
Пояснення такому великому відсоткові кравців і кравчинь
і т. шш. серед смії рантів треба шукати не тільки в пере-
пасичености „межі" цими групами професій, а ще й у тому,
що певна частина емігрантів, яка не мала жодної спеціаль-
ності! перед тим, як їхати з Росії, вчилася якогось ремества.
Особливості умов праці в Спол. Штатах, можливість знайти
роботу мало кваліфікованому робітникові, при чому в тих
галузях праці, де праця єврейських робітників
прикладалася в широкім розмірі, примушували ба-
гатьох некваліфікованих емігрантів, що не мали кваліфікації,
підучитися кравецтва перед од’їздом з Росії. Особливо, це
*) Цитована праця, стор. 27. Зауваження.
„Ііроф. состав євреііск. насел. в Росині”, вип. II, стор. 56.
93
стосується емігрантів кравчинь - шваль, що шиють білизну,
і т. інш. ’)•
Безперечно, серед десятків тисяч новаків кравців і кравчинь
було не мало колишніх крамарів, маклерів тощо.
Отже, для єврейської маси, як і для багатьох
інших народностей, еміграція означала одночас-
но і пролетарізацію.
Дрібний крамар, маклер, особи без ніякої професії, висе від-
їжджаїочи з Росії, загодя готувалися стати найманими робіт-
никами. Чимала частина „людей повітря" вже на — „острові
сліз" зараховувала себе до якоїсь професії, в крайнім разі
до некваліфікованих робітників.
Інтенсивність еміграції осіб тієї чи іншої професійної групи
залежить не тільки від економічного добробуту цієї групи
в країні, звідки емігрують, а ще й од того, як країна імігра-
ції може забезпечити роботою дану групу без зміни про-
фесії. Цим і з’ясовується пропорційно менший відсоток кра-
марів серед емігрантів. Євреї - крамарі, що не бажали зміняти
професії, порівняно менше вирушали до Америки, бо в
чужій країні, не знаючи умов праці, мови, не маючи наймен-
шого капіталу — навряд чи крамар міг би знайти роботу. Кра-
мареві, перед від’їздом, доводилося перекваліфіковуватися або
їхати некваліфікованим робітником, тобто стати па шлях
нерівної конкуренції з емігрантами села, звиклими до важкої
фізичної праці. Але для багатьох і багатьох крамарів вибору
не було.
Важке, безнадійне матеріяльне становище обертало дрібного
буржуя - крамаря й ремісника — в пролетаря, спочатку проле-
таря легкої індустрії, такої близької йому з минулої ДІЯЛЬНОСТІ!.
*) Я- Л ещи нсь к и іі вважає, що до цієї групи треба прирахувати близько
100 тисяч емігрантів, як зареєструвалися які кравці, кравчині і т. інш. див.
\УеіШ'ігіїс1іаЙ1іс1іе8 АгсЬіу 29 Всі. Неї. 1, стор. 279.
У звіті про діяльність Центр Ком. ЕКО за 1912— 1913 р. знаходимо таку
табличку.
Відс. рем. і фабр. робітників серед єврейських емігрантів:
в 1912 р. в 1913 р.
За даннми.америк. звіту 64,6 65,3
. , ЕКО .... 50,0 49,6
„Ця різниця зумовлена тим, що багато переселенців, які на батьківщині,
мало були зв’язані з ремеством. в країні іміграції мали намір зробити ре-
мество за джерело існування" (курсив наш І. В.).
94
Еміграція до Америки сприяла цьому процесові. Кравець-
ремісннк, приїжджаючи до Америки, шукав роботи в знайомій
йому галузі праціі — було б чудно бачити в цьому щось
„єврейське".
Як польський, білоруський, український чи інш. селянин,
приїжджаючи до Америки, береться за знайоме йому сільське
господарство, так само єврей - кравець шукав роботи в
кравецтві.
Але треба взяти на увагу соціяльнутрансфор-
націю, що відбулася від переїзду цього кравця
з Росії до Америки, а цього не беруть на увагу
дослідники єврейської еміграції. Кравець - ремісник,
переїхавши до Америки, обертається в робітника великої
індустрії, а це основне.
Еміграція радикально трансформувала соціяльне обличчя
•єврейства. Завдяки масовій еміграції, містечковий дрібний
•буржуа швидко потрапляв до капіталістичної орбіти.
Такого швидкого перетворення єврейської маси не могли
досягти в межі осілости: економічний стан цього району,
повільний розвиток капіталістичних форм виробництва й прав-
ний стан єврейства, загнаного в певні територіяльні рямці, не
давали змоги нормально перетворитись євреєві - ремісникові
й дрібному крамареві в справжнього пролетаря. За єдиний
шлях оздоровлення була еміграція. В межі осілости абсолютна
•більшість єврейської людности засуджена була на цілко-
витий павперизм.
Коли, вираховуючи загальне число євреїв - емігрантів на
-Україні, відкинути навіть усю єврейську людність Катерино-
-славщини, то виявиться, іцо за роки 1897— 1915 виїхало
близько 350 тисяч чоловіка1)-
*) Що цифра емігрінтів для УСРР. яку ми вирахували, не перебільшена,
видко з кількосги звертань до Бюра ЕКО за низку років євреїв, що бажали
виїхати з Росії. За даними звіту про діяльність ЦК ЕКО за 1912—1913 р.р.
^стор. 28) ні звертання розподіляється за окремими районами так:
Райони Р О к 11
19-39 1910 1911 1912 1913
Північно-західній край. . 16.085 15.254 15.052 16.027 21.394
Південно-західній край . 11.458 17.172 14.976 18.706 30.731
Південний край 3.317 4.114 4.322 6.124 7.871
Польща 8.419 10.470 9.664 8.715 10,772
Разом звертань до Бюра ЕКО 33.279 47.010 44.014 49.572 70.768
3 них по півд.-зах. і півден. краю %. . . 44,4 45,3 43,8 50,0 54,5
95
Про інтенсивність єврейської еміграції па Україні можна
скласти уявлення з того, що еміграція захоплювала дуже
значну частину природного приросту (перепише ішя народжу-
ваності! над смертю1). Але навіть така масова еміграція
являла однобічне й не радикальне лікування: проблему оздо-
ровлення містечкової економіки не можна було розв’язати
еміграцією.
Десятки й сотні тисяч емігрували, та й при такому шале-
ному темпі еміграція захоплювала тільки більшу частину
природного приросту, — основна маса залишалася в „межі",
при чому з зростанням еміграційної хвилі гіршав професійний
і соціальний склад тих, що залишалися ) й тим самим змен-
шувалися шанси на оздоровлення тих, що залишалися.
Проблему цю можна було розв’язати тільки після Жовтне-
вої революції. Рівномірніше розселення в середині країни,
залучення павперизованих мас до продуктивної праці, оздо-
ровлення всієї економіки павкольпої людности стало за активну
програму пролетарської держави.
Простежити, як після Жовтневої революції радикально змі-
нилося географічне розташування єврейської людности УСРР,
які дальші еміграційні шляхи и економічні наслідки та перспе-
ктиви зв’язані з раціональнішим розселенням єврейської люд-
ности УСРР — є дальше завдання цього нарису.
III
Поряд еміграційної хвилі, що широко охопила наприкінці
XIX й на початку XX сторіччів українську єврейську людність
За нропорціональністю розподілу емігрантів, па УСРР припадає 31.5°,'0 усіх
емігрантів євреїв, за даними ж ЕКО — близько половини усіх звертань припа-
дає па південно - західній і південний краї. Коли з цієї суми вилучити Баса-
рабію (7 - 8’70 цих звертань) і частину Волині, що відійшла до Польщі, то нор-
ма, іцо ми ії прийняли для України в сучасних межах в 31.5й,,, буде не пе-
ребільшена. Факт збільшення рік - у - рік питомої ваги України див. таблицю)
має певний інтерес, але ми утримаємося від висновків, бо збільшення це мож-
ливе через поширення мережі контор ЕКО.
’) Природний приріст єврейської людности за роки 18.6— 1897 дорівнював
19,5/°0 див. Демографічний Збірник Української Акад. Наук, т. IV, стор. 65).
За наявности 1 644 тисяч євреїв, і припускаючи, що рівень природного приро-
сту цими роками не знизився, щорічний приріст мусить дорівнювати 32 тися-
чам чо'іовіка.
-’) Треба мати на увазі, що серед емігрантів, крім крамарів, колишніх кра-
марів та кравців була ще велика група кваліфікованих робітників та ремісни-
ків інших професій. Як знекровлювалася маса єврейської людности, іцо з ли-
шалася, можна побачити з такої довідки; за даними відомого обслідування
„ЕКО" в 1898 — 99 рр. в „межі", нарахували будівників і деревообробників
(головно теслярів) 41.624 і металістів 10.2'1 чол., а за десятиріччя 1899— 1910
емігрувало до Спол. Штатів Росії 36.138 будівників і деревообробників та
29.605 металістів.
96
України можна також відзначити велике пересування єврей»
ських мас у середину СРСР.
До революції, правильніше — до імперіялістичної війни, пере-
сування євреїв усередині країни було обмежене суворими
поліційними нормами, що звужували межі переміщення до
надзвичайних розмірів. Так звані „внутрішні губерні" пильно
охоронялися від переселення євреїв. Ці губерні, тобто ®/10 усієї
Російської імперії, були відокремлені всім відомою межею
осілости, що була для абсолютної більшости єврейської люд-
ности максимальною гранню можливого пересування.
Вже імперіялістична війна фактично зруйнувала поліційні
перепони, що існували; масове біженство примусило відкрити
для десятків тисяч євреїв утікачів „внутрішні*' губерні; рево-
люція остаточно знищила „межу".
До революції переселення євреїв у межі осілости, не зва-
жаючи на обмежені можливості, прибрало масового характеру
і мало певний напрям.
Наприклад, на Україні (в сучасних межах) широкі єврейські
маси переселялись головно з західньої і південно - західньої
частини України в напрямі до сходу південно - східньої части-
ни країни, тобто з густо залюднених перенаселених євреями
повітів Поділля, Волині й Київщини на південь, на Катерн-
нославщину, Херсонщину й Таврію *).
Поряд пересування з однієї губерні до іншої спостерігали
також концентрацію єврейської людности по великих мі-
стах УСРР; з сіл, містечек і невеликих міст безупинно
переселялись євреї дедалі до більших міст України.
Для ранішнього періоду немає змоги точно встановити
розмір цих переселень.
У дореволюційній Росії більш-менш точний облік був тільки
для переселень за Урал і до Сибіру, тобто для тих іруп пере-
селенців, серед яких не було євреїв.
Нам доводиться звернутись до бічних покажчиків; їх ніяк
не можна вважати за точні, а можуть вони тільки правити
за ілюстративний матеріал. Які непевні дані за XIX сторіччя,
видно бодай з того, що до кінця XIX сторіччя не було точно
встановлено число євреїв, що мешкали в країні. Всі стати-
стичні дані ґрунтувалися на списках поліцейських управ, а
вони були дуже недосконалі.
Про напрям єврейського переселення всередині України
можна гадати бодай з такої таблички2):
') 1837 р. відсоток євреїв у Подільській, Волинській і Київській губ. до
рівнював 12— 13, а в Катеринославській і Таврійській був не вищий за 5.
В. И. Б и н ш т о к и С. А. Н о в о с е л ь с к п й „Материальї по есте-
ственному движению єврейського населення в Европ. России за 40 лет“.
7. Рух єврейської людности на Україні
97
Г у б е р н 1 Кількість євреїв
в 1867 р. за переписом 1897 року % приросту за 30 років
Київська 266.205 433.728 1*3 -
Подільська 211.801 370.612 175
Волинська 194.516 395.782 203
Чернігівська 49.829 114.452 230
Полтавська 43.39] 110.944 256
Херсонська 128.342 339.810 265
Катеринославська 30.017 101.088 338
По 9-ти укр. губ. 924.101 1.866.516 202
За ЗО років (1867—1897) єврейська людність
України подвоїлася: приріст досить показний. Умов-
ність даних за 1867 р. стримує нас од докладніших висновків.
Для нашого ж завдання ця табличка досить повно стверджує
той стан речей, що Херсонська й Катеринославська губерні
вже другої половини XIX сторіччя були за центри тяжіння
для єврейської людности межі осілости.
За ступінь концентрації євреїв по великих містах України
можна судити з цілого ряду посередніх вказівок.
Так, за даними 1. Бродовського ’) єврейська людність
м. Одеси збільшувалася щорічно на 6.000 чоловіка, при чому
на 4.000 чоловіка збільшення відбувалося за рахунок до-
пливу зовні. І. Бродовський при цьому додає:
-Три найближчі до Одеси губерні — Київська, Подільська
й Волинська—дають головний контингент приїжджих — 54°/«.
всієї їхньої кількосте. Вони правлять ніби за постійний резер-
вуар, звідки безупинно рік-у-рік прибуває єврейська люд-
ність до Одеси “.
По інших містах (Харків, Київ, Миколаїв тощо) приріст
єврейської людности штучно затримувався поліцейськими
заборонами; проте й по цих містах кількість єврейської люд-
ности відносно більшала проти невеликих селищ.
Такі уривчасті відомості про напрям єврейських пересе-
ленців цими роками.
Незрівняно кращий стан з періодом часу, що ми його до-
сліджуємо. За роки 1897—1926 проведено на Україні 3 су-
цільні переписи (1897, 1920 і 1926 р.), міський перепис (1923 р.)
і низку окремих переписів губерень (Донецької), міст (Одеса,
Київ, Харків). Підсумки цих переписів дають нам змогу точніше
’) И. Бродовський „Еврейская нищета в Одессе", стор. 9.
98
визначити ступінь і напрямок пересе.іенства євреїв у межах
країни останніми ЗО роками.
На жаль, за цей період часу дуже змінилися державні межі,
в самій країні ґрунтовно змінилися межі окремих адміністра-
тивних одиниць (замість губерень — округи, тощо) і це наба-
гато зменшує вартість цих переписів.
Становище погіршується й тим, що окремі переписи про-
вадилося бурхливими роками громадянської війни, і тому цілі
області не переписано. Приміром, для наших цілей не можна
використати (певніше дуже мало можна використати) пере-
пис 1920 року, бо цим переписом не охоплено Поділля, Во-
линь Кремепчуччину, тобто ті місцевості, де перебувають
основні маси єврейської людности.
Всі ці труднощі ми великою мірою перебороли тим, що
відмовилися порівнювати цілі області, округи тощо, а до-
сліджуємо зміни єврейської людности за ці ЗО ро-
ків по окремих залюднених пунктах.
Ми склали список з 530 залюднених пунктів
України: 1) Що за них ми маємо відомості про число меш-
канців (євреїв і неєвреїв) па дві дати: 1897 і 1926 р., а для
370 пунктів — на 3 дати (1897, 1923 і 1926 рр.).
Це дало нам змогу простежити за змінами, що зайшли за
ЗО років не тільки по окремих районах, а й по окремих мі-
стах і по окремих групах міст. Таке порівняння треба визнати за
цінне ще й через те, що, порівнюючи підсумки списку, ми маємо
змогу в сумнівних випадках перевіряти нівеляційне пересічне.
Як репрезентує цей список всю масу єврейської людности
України можна бачити з такого порівняння:
1897 1926
І. Разом євреїв по всій Україні за даними перепису 1.644.488 1.565.494 =)
II. Перебували в 530 залюднених пунктах, що ми взяли на облік 1.401.266 1.445.162
III. % охоплення 530 пунктами. . . . 85.3 92.5
’) До списку занесено всі міста, міські селища й села, що за них є відомо-
сті про численність єврейської (й иеєврейської) людности в 1897 й 1926 р.р.
За джерела в складанні цього списку були такі матеріали: для 1897 р,—„На-
селенньїе места Российской пмперпи с 500 и более жптелен, с указаннем все-
го.наличного в них населення и числа жителей преобладающих вероисповеда-
ний по данньїм переписи 1897 г.“, а також окремі „Тетради" цього перепису,
для 1920 р., — збірники ЦСУ УСРР з підсумками перепису 1920 р. ;для пере-
пису 1923 р. — надруковані зведені матеріали ЦСУ, а також архівні матеріали ; для
1926 р. — „Короткі підсумки перепису населення України", „Національний склад
сільського населення України", иеоголошені матеріали перепису 1926 року —
списки населених пунктів України, а також окремі зведення округових стати-
стичних бюр.
а) У порівнюваних межах. Див. „Короткі підсумки перепису населення
України", стор. 206.
99
Охоплення майже повне. В 530 пунктах, що ми взяли
на облік, мешкала в 1897 й 1926 рр. абсолютна більшість
євреїв і тому висновки, зроблені на підставі підсумків цього
списку, можна цілком поширити й на всю масу єврейської
людности України. Одно треба мати на увазі — що до списку
не ввійшли залюднені пункти, -де єврейська людність не ста-
новила більше за 1О°/о в 1897 р.'); отже, до списку не ввій-
шло багато сіл, невеличких містечок і т. інш., де мешкали
одиниці євреїв.
До списку ввійшли в сі-міста й селища міського типу, не-
залежно від кількости євреїв, а також найбільші села України,
якщо в цих пунктах євреї становили 10 і більше відсотків.
До яких же висновків приводить нас докладне ознайомлен-
ня з цим списком?
Ми вже на початку відзначили факт, що безперечно заслу-
говує на вивчення, — факт зменшення єврейської людности
України за ці ЗО років на 4,7°/о. В УСРР, а також у всьому
Союзі дуже мало національностей, що зменшилися б кіль-
кісно цими роками.
Ось порівняльні дані для деяких національностей, що за-
люднюють УСРР.
Приріст за роки 1897—1926 рр.
Національності (1897—100)
у відсотках
Українці ............................ 143,0
Росіяни.............................. 111,2
Поляки.............................. 172,0
Німці.................................. 99,4
іолдавани........................... 138,9
Греки................................ 177,7
Чехи................................. 132,6
Євреї . . -............................ 95,3
Як бачимо, решта національностей, за винятком німців, чи-
мало таки збільшилася за роки 1897—1926 р.
У попередніх розділах ми приблизно визначили недолік
євреїв на Україні проти теоретичних міркувань, що за ними
слід би нараховувати до 3/4 мільйонів чоловіка.
На підставі різних підрахунків ми можемо вважати кіль-
кість євреїв, що емігрували за кордон СРСР, загинули від
погромів, підчас імперіалістичної й громадянської воєн, за бли-
зько до 500 тисяч євреїв.
Тут ми можемо зазначити, що поряд надзвичайних втрат
змінялося до невпізнання географічне розселення
єврейської людности на Україні. До цього навертає
нас ближче ознайомлення з списком, що ми склали.
]) Такий ценз установлював Центр. Ст. Комітет, складаючи список міст.
100
Для першого ознайом аеїїня з змінами в географічнім роз-
селенні єврейської людности ми звели всі 530 населених
пунктів по природно - географічних районах і маємо таку
табличку:
Природно - економічні пункти Число пунктів Кількість євреїв у цих пунктах за переписом
1897 р. 1926 р. % (1897 — 100)
Полісся 79 133.256 126.614 95,0
Правобережжя .... 292 713.230 649.871 91,2
Степ 89 367.951 351.768 95,7
Лівобережжя .... 39 103.708 188.053 181,8
Дпіпропетров. п/р . . 26 74.493 100.871 135,3
Гірно-пр. п/р .... 5 8.628 27.985 324,0
По всій Україні . 530 1.400.266 1.445.162 103,0
По відібраних 530 залюднених пунктах єврейська людність
цими ЗО роками збільшилася на 3,%, тимчасом як по всій
Україні єврейська людність зменшилася на 4,7°/о. З’ясовується
це концентрацією єврейською люцности в більших містах, але
ступінь концентрації ми докладніше висвітлимо далі; тепер
же ми звертаємо увагу читача на нерівномірне збільшення
єврейської людности по окремих природно-історичних райо-
нах УСРР.
Донбас і Лівобережжя — ось центри тяжіння
єврейської людности на Україні. За ЗО років єврей-
ська людність Гірно - пром. підрайону ’) побільшала втроє,
па Лівобережжі — вдвоє, тимчасом як по основних
пунктах єврейського розселення (Полісся, Правобережжя,
Степ) кількість євреїв зменшилася на 5 — 10°/о.
Картина зміни єврейської людности в межах країни стає
ще виразніша, коли ми з’ясуємо пункти не по районах, а по
округах. -
Для наочности наводимо картограму приросту (або змен-
шення) єврейської людности за ЗО років по окремих округах.
Вже з першого погляду на картограму ми переконуємося,
що Дніпро править наче за вододільну межу, яка відокрем-
лює округи з приростом єврейської людности від округ з
зменшенням. Ще наочніше стає це, коли межу ми візьмемо не
Дніпро, а колишню межу осілости. На схід од межі ми
*) До цього підрайону належать Артемівська, Луганська й Сталінська округи.
101
спостерігаємо надзвичайне збільшення єврейської людности, що
не можна з’ясовувати тільки природним приростом, а д у ж е
інтенсивною еміграцією. Що західніше від „межі", то
більший °/о зменшення, при чому по деяких округах це змен-
шення набирає характеру катастрофи.
Зведімо, як і на картограмі, всі округи за відсотком при-
росту збо зменшення єврейської людности до 6 груп і випи-
шімо округи, що належать до кожної групи, нарізно.
Округи, де °/о євреїв у 1926 році дорівнює до 1897 року.
І. 50 — 75
1. Глухівська
2. Білоцерківська
3. Черкаська
4. Шепетівська
5. Ніженська
6. Зінов’ївська
II. 75—100
І. Чернігівська
2. Волинська
3. Конотіпська
4. Бердичівська
5. Кам’янецька
6. Могилівська
7. Проскурівська
8. Тульчинська
9. Гуманська
10. АМСРР
11. Херсонська
12. Мелітопільська
13. Першомаііська
14. Миколаївська
ПІ. 100—120
1. Вінницька
2. Роменська
3. Кременчуцька
4. Одеська
5. Криворізька
6. Маріюнільська
IV. 120—140
1. Прилуцька
2. Лубенська
3. Полтавська
4. Дніпропетровська
5. Коростенська
V. 140—200
1. Запорізька
2. Старобільська
VI. 200 Й більше
І. Сумська
2. Харківська
3. Куи’янська
4. Ізюмська
5. Артемівсьча
6. Луганська
7. Стглінська
8. Київська
По 6 округах у 1926 р. проти 1897 р. залишилося всього
від 50 до 75°/0 єврейської людности
Такі округи, як Шевченківська, Шепетівська й Білоцерків-
ська, що розташовані в центрі колишньої „межі“, втратили
за останні ЗО років од '/.з до ’/2 єврейської людности.
На конкретних прикладах ми можемо бачити, якої ката-
строфи зазнала єврейська людність в окремих округах Право-
бережжя :
*) Ми поширили підсумки по окремих на елеиих пунктах округи на всю
округу, бо ці населені пункти охоплюють 90 й більше % єврейської людно-
сти округи. Не ззяти на облік населені пункти тільки поси-
люють наші висновки.
102

Разом євреїв
Населені пункти
1897 р. 1926 р.
2 Степани! С Городище . . . 3389 . . . 3124 837 1189
х Мокро-Калагірка.... . . . 1677 537
ш Ротмнстрова 125
3 Мошви . . . 1022 08
Сквира . . . 8910 468!
а Ставище . . . 3917 968
™ Корнпн . . . 807 32
£• Кашовате . . . 1265 325
5 Володарка . . . 2079 209
Ходорков . . . 3672 460
5 Старо-Кост . . . 9212 6334
•5 Заславлі, . . . 5998 3820
Теофіпіль . . . 2914 1483
Чорнятнн. Вел . . . 254 17
1 Т. ПІ., І Т. 1Н.
На Правобережжі нараховуємо десятки містечок, сіл і т. д..
де проти 1897 р. залишилося 20 — 50°/п єврейської людности.
Цілком слушно буде, коли ми простежимо за рухом решти
(неєврейської) людности в цих пунктах.
Чи відбилося зменшення єврейської людности цих міст на
неєврейській частині, яким напрямом і оскільки?
Відповідь на це не малої ваги питання ми матиме, розгля-
нувши підсумки того ж списку в- 530 населених пунктів.
1 1897 р. 1926 р. 1897= 100
Разом переписано в усіх 530 насе- лених пунктах 3 н її х 4.384.644 5.697.634 129,7
а) євреїв 1.401.266 1.445.162 103,<і
б) неєвреїв 2.982.378 4.252.472 142,7
Уся людність 530 населених пунктів України збільшилася
на 29,7° <>, але коли вилучити єврейську людність, то 0 о при-
росту неєврейської людности в цих 530 населених пунктах
104
збільшується до 42,7 (єврейської людности збільшилось всього
на 3°.<>).
Щоб скласти уявлення про рівень приросту неєврейської
людности по цих містах, порівняймо приріст неєврейської люд-
ности по цих містах до загального приросту, іцо його вира-
хувало ЦСУ УСРР.
За цими даними °/о приросту всієї людности УСРР 1) дорів-
нює— 35,7 (для сільської людности 35,1°/о, для міської 40,0°/о).
Отже, приріст неєврейської людности по одібраних 530 на-
селених пунктах, вищий за загально пересічний приріст усієї
людности (сільської й міської) УСРР. Це перший дуже
важливий факт, що вказує на радикальну різ-
ницю між рухом єврейської людности й н е є в-
р е й с ь к о ї.
Ми звели населені пункти, виділені за природно - економіч-
ними районами, і склалась така табличка:
Природно-економічні райони Число паселеи. пунктів Приріст за роки 1897—1926 р.
у євреїв у нєєвр.
Полісся 79 95,0 135,3
Правобережжя 292 91,2 140,0
Лівобережжя 39 181,8 156,3
Степ • . . 89 95,7 111,5
Дніпропетровськ п/р 26 135,3 190,0
Гірпо-иром. п/р 5 324,0 292,0
По Україні 530 103,0 142,7
Безперечно, пеєврейська людність цих 530 пунктів збільши-
лася по різних районах нерівномірно.
Найменше, геть нижче за норму природного приросту, збіль-
шилася пеєврейська людність Степу.
Абсолютне зменшення неєврейської людности можна відзна-
чити зароки 1897—1926 по кількох населених пунктах Херсон-
щини (з Олешках, Голій Пристані, Бериславі). 4-3 років після
голоду було замало, щоб відновити кількість людности по
містах Степу. Дуже мало збільшилася неєврейська людність
Одеської округи (в вилучених пунктах), всього на 1,3°/о за
*) „Короткі підсумки перепису населення України", стор. 207.
105
всі ЗО років. З’ясовується це меншим зростанням єврейської
й неєврейської людности м. Одеси.
Всього переписано в Одесі:
неєвреїв євреїв
1807 р 263.°31 139.984
1926 р 267.619 153.243
% приросту. . і- 1,3 + 9,5
Єврейська людність м. Одеси збільшилася геть більше за
неєврейську: Одеса — один з дуже небагатьох міст України,
де °/о механічного приросту в єврейської людности вищий,
ніж у неєвреїв. У решті природно - економічних районів при-
ріст серед неєврейської людности нижчий за нормальний при-
родний приріст.
Ми наводимо картограму руху неєврейської людности *) в
одібраних 530 населених пунктах України, (див. на стор. 107).
Між двома картограмами, що подають рух єврейської і не-
єврейської людностей України за ЗО років, є дуже багато спіль-
ного: Донбас, Дніпропетровське й Лівобережжя майже однаково
притягали єврейську й неєврейську людності, а зате в зро-
станні єврейської й неєврейської людностей в одібраних пунк-
тах Правобережжя й Полісся треба відзначити велику різницю.
Неєврейська людність вилучених населених пунктів
Правобережжя й Полісся за досліджуваний період збіль-
шилася по деяких округах навіть вище за норму при-
родного приросту. У таких округах, як Бердичівська,
Проскурівська, Першотравенська, Коростепська, приріст вищий
за 40°|о, тобто населені пункти в тих округах притягали
ще емігрантів -неєвреїв зовні. Взагалі ж майже по всіх
одібраних населених пунктах Правобережжя й Полісся дуже
рідкі випадки, що вказують на еміграцію неєврейської
людности, тимчасом як єврейська людність цих районів є
головний постачальник емігрантів.
Ми досі групували поодинокі міста за районами й округами.
Таке групування дало нам змогу визначити райони тяжіння
єврейської й неєврейської людностей. До таких районів треба
зарахувати Гірно - промисловий і Дніпропетровський підрайони,
а також почасти й Лівобережжя.
і) Для абсолютної більшости населених пунктів ми могли б цілком термін
„неєврейська людність" замінити терміном „українська людність". Таке замі-
щення можна припустити по всіх районах за винятком Донбасу.
106

Міська людність надходила в ці райони з різних пунктів:
у єівреїв — містечки й невеликі міста Правобережжя викидали
багато емігрантів. Для неєврейської ж людности містечка й
міста Правобережжя сами були за центри тяжіння емігрантів,
а за основне джерело неєврейського переселення до Донбасу
було село (українське й неукраїнське).
Групуючи населені пункти за кількістю мешканців,
ми маємо змогу встановити ступінь концентрації єврейської
й неєврейської людностей по різних типах селищ.
Процеси урбанізації властиві всім країнам, усім національ-
ностям, що стали на капіталістичний шлях ’).
Великі міста притягали містечкове єврейство більше, ніж
дрібне селянство, бо професійні навички містечкового ремес-
ника й крамаря давали йому велику змогу переїхати до
великого міста й пристосуватися, там швидше ніж селянинові.
Консерватизм, прагнення будь-що-будь утримати за собою
садибу і шматок землі, прагнення фіктивної „волі" дрібного
власника — менш властиві містечковому мешканцеві. Фактично
абсолютну більшість єврейської людности урбанізовано давно:
містечко на Правобережжі — це теж місто, невелике місто. Ось
чому, зазнаючи невеликих матеріяльних злигоднів (за дослі-
джуваний період містечковому єврейству довелося зазнати
великих матеріяльних злигоднів), містечковому євреєві легше,
ніж малоземельному селянинові емігрувати до більшого міста.
Справді, за концентрацією в великих містах єврейство посідало
й посідає одне з перших місць. Наведімо кілька прикладів.
Якщо розподілити все єврейство СРСР за кількістю євреїв у
кожнім селищі, то матимемо таке:
Типи селищ (за числом євреїв) В них проживало євреїв у °/о°/о до загальн. під- сумку
1897 р. (вкол. Росії)'1926 р. (СРСР)
103 іі більше тисяч .... 5,6 15,7
Від 50 до 100 „ — 10,8
„ 25 ,, 50 10,2 12,2
„ 10 ,, 25 „ 12,4 9.6
Разом . . . 28,2 48,1
’) „А втім це швидке зростання міської людности є явище загальногю-
ширене скрізь, де розгортається капіталістичний спосіб виробництва. Воно
однаково існує у Франції, де кількість мешканців майже не змінюється, і в .
Ірландії, де людність уже протягом багатьох років змен-
шується через еміграцію, і в країнах, де спостерігаємо чнмачиїї
приріст людности" (підкреслення наше — І. В.).
Е. Вандервельде — „Бегство из деревин и возвращение к полям",,
стор. 22.
108
Питома вага великих селищ збільшилася за якихось ЗО років
майже вдвоє. Така концентрація властива не тільки євреям
СРСР. В Америці та Англії 95°.'о євреїв мешкають по великих
містах; у Німеччині близько 9О°,о євреїв мешкають по великих
містах *)•
У Берліні, Лондоні, Парижі, Відні, Н’ю-Иорку, Варшаві,
Москві на початку XIX сторіччя мешкало 15 тисяч євреїв (О,6°/о
усіх євреїв Европи й Америки і 0,5% усіх мешканців названих
вище міст), а тепер в цих містах мешкає 2,8 мільйона
євреїв, тобто 2Оо,'о усіх євреїв Европи й Америки й 14°/о людности
цих міст. Тому цілком справедливий Я. Лещинський, який
вважає, що „ітшегЬіп ізі баз іибізсіїе Уоїк ]еігі зЬоп баз
цгозгзіабіізсЬзіе ипіег аііеп ¥б1кегп“ (підкреслення
наше — /. В.). Відібрані нами 530 заселених пунктів України
являють собою досить компактну масу, щоб судити ступінь
концентрації. До цього списку ввійшли всі міста України,
абсолютна більшість селищ міського типу й досить багато сіл.
Усі ці пункти ми розподілили на такі групи за кількістю
мешканців 1897 року:
Число
Типи селищ заселених
пунктів
До 1 тисячі мешканців................ 53
Від 1 до 3 тне..................... 161
„ 3 „ 5 „ ,..................... 108
„ 5 „ 10 ,..................... 122
„ 10 „ 20......................... 56
., 20 „ 50 „....................... 20
50 „ 100 „....................... 1>
„ 100 іі більше тисяч................. 4
До списку, як бачимо, поряд найбільших міст України
(Харків, Київ, Одеса тощо) ввійшли дрібні, дуже дрібні засе-
лені пункти. До списку потрапили 53 пункти з людністю,
(1897 р.) меншою за тисячу в кожнім пункті. Як же змінилися
єврейська й неєврейська людності в різних типах селищ
цими ЗО роками?
л) Яскраво характеризують ступінь урбанізації євреїв такі дані:
По містах з людністю понад 100.000 мешкає
„ Англії 4О°/о усієї людности
„ Америці 27,3 „
„ .Німеччині 26,7 „ „
„ Польщі 7,0 „ „
СРСР 6,5
„ Євреї 45,0°'о усіх євреїв світу
109
Далі наведена табличка з достатньою певністю дає нам
відповідь на це питання.
Типи селищ за кількістю мешканців 1897 р. Число заселених пунктів В них євреїв
1897 р. 1926 р. 1897=100
До 1 тиячі 53 15.875 12.222 77,3
Від 1 „ 3 тис. . 1С-1 127.992 115.227 90,2
,, 3 ,, 5 „ . . 108 157.540 104.230 66,3
,, 5 Ю ,, . . 122 309.024 223.580 73,0
„ ю „ 20 „ . . 56 226.482 200.432 89,5
20 „ 50 „ . . 20 198.568 218.395 110,0
» 50 „ 100 „ . . 6 144.363 134.404 93,3
„ 100 і більше . . . 4 224.330 436.672 194,5
По Україні . . . 530 1.401.266 1.445.162 103,0
Тільки в одній групі міст, — у містах з людністю (євреїв і
неєвреїв) у 100 тис. і більше — ми спостерігаємо приріст
єврейської людности за рахунок припливу зовні,
приріст досить значний для такого відрізку часу.
По 4 найбільших містах України, з людністю 1897 р. понад
100 тисяч у кожнім місті, єврейська людність збільшалася
за ЗО років більше, ніж на 200 тисяч чоловіка.
Приріст цей розподіляється по окремих містах дуже
нерівномірно.
Міста з людністю понад 1С0 тис. Число євреїв за переписом 1897=100
1897 р. 1926 р.
Київ 32.093 140.256 437
Харків 11.013 81.130 737
Одеса 139.984 153.243 109
Дніпропетровське . . 41.240 62.043 150
Разом у 4 найбільших містах 224.330 436.672 195
Дуже значний приріст у двох найбільших містах України
(Київ і Харків) у містах, куди в’їзд євреям був обмежений;
майже цілком увесь приріст по цій групі треба віднести за
рахунок цих двох міст. Дуже невеликий приріст по місту
Див. — и'ігізсіїайіісіїез Агсіііу, 25—30 В - де, І (ей 1
110
Одесі,—та, як ми зазначили вище, неєврейська людність м. Одеси
збільшилася на 1,3°/о. Важливо відзначити, що приріст
єврейської людности в 4-х великих містах Ук-
раїни і н т е н с и в н і ш и й, ніж у н е є в р е й с ь к о ї люд-
ности цихжеміст.
Ось порівняльна таблиця збільшення людності! (євреїв і
неєвреїв) за окремими типами селищ.
Типи селищ за числом мешканців 1897 р. Людність 1926 р. у % до 1897 р.
євреї неєвреї
Бо 1 тисячі 77,3 178,0
Від 1 до 3 тисяч . 90,2 159,0
„ 3 „ 5 06,3 134,8
,, 5 ,. 10 ,, . 73,0 124,7
„ 10 ,, 20 „ . 89,5 134,9
,, 20 „ 50 . 110,0 160,0
„ 50 „ 100 ,, 93,3 128,5
„ 100 і більше . . . 194,5 156,2
По Україні . . . 103,0 142.7
Неєврейська людність найбільших міст України збільшилась
усього на 56,2°/о,-а єврейська людність цих 4-х міст збільшилася
на 94,5°/о; проте це єдина група міст де єврейська людність
збільшилася швидше за неєврейську.
В інших типах селищ єврейської людности помітно помен-
шало. Надто поменшало єврейської людности в дрібних
містах, містечках і т. ін. За тип єврейського містечка Право-
бережжя ми можемо взяти селище з загальною кількістю
людности в 3 —5 тисяч, де °/о єврейської людности вищий
за 35 — 40.
По цій групі — групі „єврейських містечок" —
ми відзначаємо максимальне зменшення єврей-
ської людности. Пересічно єврейська людність цих мі-
стечок зменшилася за ЗО років на одну третину.
1 в решті дрібних заселених пунктів °/о зменшення єврей-
ської людности дуже значний, українська1) ж людність
цих містечок збільшилась на багато більше за
нормальний природний приріст.
Напр., °/'о приросту неєврейської людносгп в групі заселених
пунктів з числом мешканців до 1 тисячі дорівнює 78°/о, в групі
1-3 тисячі — 59°/е, тобто в даних групах ми спостерігаємо не
]) Повторюємо, що неєврейська людність цих містечок в абсолютнії! біль-
шості — українці.
І11
тільки нормальний приріст, ай деяке заміщення частини
єврейської людности, що зникла.
Ми згрупували досліджувані 530 населених пунктів не за
загальним числом мешканців, а за числом євреїв у кожнім
населенім пункті.
Здобуті підсумки досить корелюють з підсумками попе-
реднього групування. Пункти, де небагато єврейської люд-
ности, не дають приросту, а показують зменшення числа єв-
реїв (що менші громади, то більший відсоток зменшення) при
загальнім досить значнім збільшенні неєврейської людности.
В наслідок такої концентрації питома вага поодиноких груп
залюднених пунктів дуже змінилися: збільшилась вага вели-
ких міст, зменшилась вага майже всіх дрібних міст, містечок
тощо.
Типи селищ за числом мешканців 1897 р. Число євреїв у кожнім типі селищ (у відсотках до підсумку)
1897 р. 1926 р.
/*
До 1000 мешканців 1,1 0,8
від 1—3 тис. мешк 9,1 43,3 8,0 31,4
» 3 5 ,, „ 11,3 7,2
„ 5—10 „ 21,8 15,4 )
,, 10 — 20 „ 16.2 • 3,9
„ 20- 50 „ 14,2 15,1
„ 50 — 100 ,, 10,3 9,3
100 тис. і більше 16,0 30,2
100.0 100,0
Питома вага 4 великих міст серед решти 530 заселених
пунктів України збільшилася майже вдвоє. 1926 р. 30,2°('о всіх
євреїв 530 пунктів мешкали в великих містах, а ЗО років тому
ці міста охоплювали не більше як 16°/о євреїв.
Такої концентрації людности у найбільших містах ми н е
спостерігаємо в решти людности України.
Зміну в питомій вазі окремих груп селищ за роки 1897— 1926
можна визначити так: (дивись табл. на стор. 113).
Ця порівняльна табличка яскраво ілюструє ту різницю в
напрямі й темпі концентрації, що були між єврейською й
неєврейською людностями України.
Особливо привертають увагу крайні групи заселених пун-
ктів— дрібні селища й найбільші міста. .Зміна питомої ваги
дрібних селищ у неєврейської людности зворотно пропорціо-
нальна зміні питомої ваги тих же пунктів у єврейської людности.
112
Вага дрібних міст для неєврейської людности
цими ЗО роками зросла дужче за найбільші міста
УСРР; цим глибоко відрізняється неєврейська людність від
єврейської.
Групи селищ до .. у євреїв у неєвреїв
До 1000 мешканців — 27,3 + 28,7
Від 1— 3 тисячі . . — 12,0 + .10,8
3— 5 „ — 36,3 — 5,7
„ 5—10 „ . . — 32,4 — 13,0
Від 10— 20 тисячі . — 14,2 — 6,5
„ 20— 50 „ 4- 6,2 + 11,3
„ 50—100 — 8,2 — 10,0
„ 100 і більше + 88,5 + 5,6
При загальному збільшенні неєврейської людности 530 пун-
ктів на 42,7°/о, по 4 великих містах України неєврейська люд-
ність збільшилася на 56,2°/о, а в дрібних селищах (до 1 тисячі)
на 78° о.
Це безперечно потверджує ту думку, що по дрібних пун-
ктах Правобережжя позначається деяке заміщення українською
людністю єврейства, що вибуло.
Такі великі зміни, різко відмінні для євреїв і неєвреїв, без-
перечно відбились на питомій вазі єврейської людности серед
усієї людности цих 530 пунктів.
Насамперед ми мусимо відзначити загальне зниження пи-
томої ваги євреїв серед усієї людности України.
За даними ЦСУ ’) відсоток євреїв відносно всієї людности
зменшився з 8°/0 1897 р. до 5,6°/о 1926 р. Зменшення, як ба-
чимо, значне (на 30° <>) і його цілком можна з’ясувати.
При загальному збільшенні всієї людности на 35,7°,'о єврей-
ської людности поменшало на 4,7°/о, звідки й зниження пи-
томої ваги єврейської людности.
Дуже змінилася питома вага єврейської людности в різних
групах селищ. (Дивись таблицю стор. 114).
Питома вага єврейської людности по дрібних пунктах (ти-
пових містечках) зменшилася майже вдвоє через велике змен-
шення по цих пунктах єврейської людности й нормального,
а часом і вище нормального (природного) приросту
неєврейської людности. Цей факт величезної ваги тре-
ба брати до уваги в усіх плинах оздоровлення „містечкової
’) „Див. Короткі підсумки перепису людности України", стор. 207.
8. Рух єврейської людности на Україні
11
Типи селищ за числом мешканців у 1897 р. % євреїв серед усієї людности 530 селити
1897 р. 1926 р. 1897= 100
До 1 тисячі . . 42,8 24,4 57,0
Від 1 - 3 „ . . . 39,9 27,3 68,1
Від 3 — 5 тисячі . 37,7 23,0 61,0
„5—10 „ . . 34,3 23,5 68,5
„ 10— 20 . . 28,9 21,1 73,0
„ 20— 50 „ . . 33,8 26,0 77,0
„ 50—100 „ . . 37,7 30,5 81,0
„ 100 і більше 23,4 29,6 118,0
По Україні . 32,0 25,4 79,5
економіки". Як змінилася специфічна згущенність єврейської
людности цими ЗО роками, можна бачити з таких картограм:
розподілімо всі округи за °/о євреїв серед усієї людности ви-
лучених населених пунктів — і матимемо такі підсумки:
"/о євреїв серед усієї людности в вилуч них - пунктах Число округ
1897 р. 1927 р.
До 10% .... 6 4
від 10 — 20 . 6 11
„ 20 — ЗО . . . . 10 14
„ ЗО —40 . . . . 8 12
„ 40 — 50 . . . . 8 —
„ 50 —60 . . . . 3 —
Разом округ . 41 41
Пір 1897 р. було 8 округ з рядом заселених пунктів (міст
і містечок), де відсоток євреїв пересічно був вищий за 40,
і 3 округи з пересічним відсотком євреїв по містах і містеч-
ках вищим за 50. Ці 11 округ розташовані були на Правобе-
режній Україні. Того самого 1897 встановлено 6 округ з від-
сотком євреїв по містах і містечках нижчим за 10. Тридцять
бурхливих, років нечувана еміграція, фізичне знищення й
масове пересування всередині країни — набагато пом’ягшп.іи
гострість стану, створеного перенаселенням невеликих містечок.
114
Уже 1926 р. не було на Україні жодної округи, де °/о
євреїв серед міської людности (пересічно) був би
вищий за 40. В наслідок глубоких зрушень ми відзначаємо
рівномірніший розподіл єврейської людности. Містечкова проб-
лема, як проблема зайвої людности певних професій, через
усі ці переміщення прибирає дещо пом’ягшеної форми '); зате
впливає нова проблема, зв’язана з нечуваною концентрацією
єврейської людности по великих містах, проблема залучення
дрібного буржуя, який щойно приїхав до міста, декласованого
ремісника до виробництва.
З загального числа 530 пунктів ми вилучили невелику групу
в 28 пунктів і вважаємо за потрібне висвітлити їх окремо —
це єврейські хліборобські колонії, створені ДО
р е в о л ю ц і ї.
Той великий інтерес від держави й пролетарських суспіль-
них організацій до переводу на землю декласованої частини
єврейської людности й ті численні заперечення проти мож
лпвости масового переводу євреїв на землю, потребують
висвітлення розвитку старих колоній. Тут ми маємо змогу
з’ясувати, чи збереглася людність цих колоній, і який
високий приріст людности в них, — але й ці статистичні
покажчики дуже істотні для того, щоб судити за життьовість
єврейських хліборобських колоній. Зважаючи на особливий
інтерес до цих колоній, ми наведемо повний список колоній,
зазначаючи кількість людности на 2 дати (1897 і 1926 рр. -).
Округи й назви колоній Разом за переписом людности
1897 р. 1926 р.
усієї люд- ности В тім числі євреїв усієї ЛЮД- НОСТІ! в тім числі євреїв
Криворізька округа
1. Інгулець 2781 2696 2230 2160
2. 1 Іово - Ковно . . . 928 796 738 673
3. Н. Житомир"... 551 423 787 712
4. Н. Витебське . . . 980 849 1162 551
5. Кам’янка 843 708 867 767
6. Ізлучиста 849 739 788 752
*) Розуміється, так звану містечкову проблему нове розміщення ще геть
не розв’язує.
За джерело для цієї таблиці було: для 1897 р. — Сборннк ЦСК, для 1926
— дані ЦСУ УСРР (списки перепису 1926 р ).
115
Пітома вага єврейського населення серед населення ;мо залюднена* пуншів а країни в юзі р
Пітома вага єврейського населення серед населення 530 залюднених пунктів України в 1926 році.
Округи й назви колоній Разом з переписом людности
1897 р. 1926 р.
усієї Л1ОД- НОСТІІ В тім числі євреїв усієї люд- ности в тім числі євреїв
Запорізька округа
7. Красносілля .... 594 515 448 442
8. Межиріч 519 148 394 289
9. Новодарівка . . . 679 605 580 517
10. Н. Златепіль .... 871 669 739 668
Херсонська округа 11. В. Сеидеменуха . . 1570 1284 1855 1679
12. М. Сеидеменуха . . 520 502 735 721
13. Нагартав В. і М. . 1711 1571 1937 1748
1-4. Бобровий Кут.. . . 1169 1248 1405 1862
15. Львове 1102 •133? 1403 1356
16. Романівна 1302 1283 1587 1563
Миколаївська округа 17. Ефінгар 2226 2038 1684 1528
18. Н.-Полтавка .... 2179 1959 2179 1877
19. Доброє 2593 2277 ЗО 3 2425
Зінов’ївська округа 20. Сагайдак 801 770 629 579
21. Ізраїлівка Маріюпільська округа 1490 1387 1320 1201
72. Солодководна . . . 512 430 387 345
23. Рівнопіль 544 447 331 285
24. Зелене Поле .... 729 658 518 476
25. Надіжне ..... 719 634 518 476
26. Затиш’є 708 527 557 449
Першетравенська округа
27. Богачівка 506 506 578 326
Проскурівська округа
28. Майдан Закржев- ський 595 519 530 475
Разом. . . 31147 27726 29919 26402
118
Тільки по 9-ти колоніях з 28 можна відзначити збіль-
шення єврейської людности, при чому збільшення це не в усіх
колоніях сягає нормального природного приросту. В пооди-
ноких колоніях (Кам’янка, Злучисте, Львове,) приріст дуже
нзначний. По решті колоній єврейської людности
ц и м и ЗО роками поменшало.
Взагалі єврейської людности 28 старих колоній поменшало за
ЗО років на 1424 чоловіка, що становить до 1897 р. —5,1 °/о.
Цікаво відзначити, що неєврейська людність цих колоній
(вона дуже невелика) залишилася майже стабільною, навіть
дещо збільшила: 1897 р. в єврейських колоніях мешкало 3321
чоловіка иеєврейської людности, а р. 1926 — 3517 (збільшення
на 5,8°/0).
Безперечно такі наслідки треба визнати за далеко
незадовільні. Степ, тобто той район, де головно розта-
шовані єврейські колонії, дає максимальний приріст
сільської людности.
За даними ЦСУ') приріст сільської людности в поодиноких
районах за роки 1897—1926 дорівнював:
у відсотках
Полісся...................29,7
Правобережжя..............22,5
Лівобережжя . .*..........36,0
Степ......................50,1
А тимчасом єврейська людність колоній не тільки не збіль-
шилася. але ще зменшилася на 5,1°/о.
Сприятливіші висновки ми маємо, порівнюючи єврей-
ські колонії до єврейських містечок. Коли ми
порівнюємо ці два типи селищ, ми доходимо висновку, що
колонії були сталіші, а тим самим економічно життєспромож-
ніші за містечка* 2).
і) Див. „Короткі підсумки перепису населення України", стор. 208, 209.
2) Наведімо деякі відомості про динаміку єврейської людности цими ЗО ро-
ками й з інших джерел. За даними тов. Ю. Гольде („Землеустр. трудящих
евреев"; кількість євреїв по 36 колоніях дорівнювала:
до революції................ 41.258 100,0 " „
1922 року................... 29.367 71,7
1924 ....................... 34.637 84,0 „
Зменшення за 30 років — на 16°/о, але нам здається, шо революційні дані,
наведені тов. Гольде, дещо неточні, — і ближчий до дііісности стан речей, що
дають переписи. Викликає також сумнів приріст за 2 роки 22 — 24 рр. Так за
даними т. Гольде єврейська людність 7 колоній Маріюпільського району збіль-
шилася цими роками з 2216 до 3090 євреїв, а за нашими даними процес
зменшення євреїв у дореволюційних колоніях Маріюпільщини триває й після
1923 р. Ось відповідні дані:
119
Дуже цікаві відомісті, що ми їх зібрали, про рух дорослої
єврейської людности (18 років і більше) по 20 колоніях за
останні роки (1926-27 і 1928-29).
Для цього ми використали статистику виборів.
Пощастило встановити кількість дорослої єврейської люд-
ности по 20 дореволюційних колоніях на такі дати:
•Дати Усієї дорослої людности
1926/27 .... 16,416
1928/29 .... 17,304
°/о приросту . 5,3
Навіть, коли не брати на увагу приросту за рахунок нових
переселенців, такий приріст за 2 роки дуже скромний. По
містечках, як побачимо далі, відсоток приросту за ті ж два
роки дещо вищий, ніж у колоніях.
Отже, поруч зростання нових хліборобських селищ спосте-
рігаємо досить значну втечу в старих колоніях.
Цей факт треба старанно дослідити.
IV
Досі ми обмежували наше дослідження тільки двома датами
підсумками двох переписів. Ці переписи проведено на початку
й наприкінці досліджуваного періоду, а тому висновки, що
ми їх здобули, дають змогу оцінити наслідки всього трид-
цятирічного періоду, але позбавляють нас змоги розглядати
всі ці виміри в динаміці.
Немає сумнівів, що ввесь цей період можна розподілити на
однакові відрізки часу, за цілим рядом ознак відмінні.
Ми можемо виділити період часу 1897—1914, що відрізнявся
нормальнішим, сталішим за дальший період 1914—1926 років
розвитком.
1923 р. 1926 р.
Колонія Затншье . . . . . 636 557
„ Зелене Поле . . . . 541 518
„ Рівиопіль. . . . .’. 367 331
„ Надіжне ... . . 502 518
„ Солодководна . . . 274 387
Відомості для 1923 р. взято з перепису Донецької губ. („Итоги демогр.
переписи Донбасса 1923 г.“, т. IV).
120
Нарешті, другий період (1914—1926) треба також поді-
лити на окремі невеликі відрізки часу. Наприклад, І період —
1914 — 1917 (імперіялістична війна) II-—-1916—1921 (громадян-
ська війна) і III період —1921 —1926 період відбудови народнього
господарства.
Зрозуміло, що темп і напрям переселення єврейських мас
у межах країни в різні періоди часу був різний.
На жаль, у нас немає жодної змоги пристосувати статистичні
матеріяли до окремих періодів часу. Протягом 1897—1914 р.
жадних обліків, переписів (крім поліцейського обліку 1910 р.,
проведеного незадовільно) не було. Підчас імперіалістичної
війни також проведено дуже незадовільно с.-г. перепис (1916 р.)
Єдине, що можна взяти до уваги цими роками — це облік
біженців. Не зважаючи на ряд переписів загальних і місцевих
за роки 1918— 1920, і цей період не можна використати, бо
основні місцевості єврейського розселення не переписувалось.
Єдиний перепис, що його можна цілком використати—це
перепис 1923 р. Не зважаючи на те, що коло переписаних
пунктів дуже не велике, — в 1923 р. переписано мешканців
міст і селищ міського типу, — все ж для наших завдань
підсумки цього міського перепису дуже істотні.
На 3 дати (1897, 1923 і 1926 р.) ми склали список з 370 міст
і селищ міського типу. З загального списку в 530 пунктів
виключено дрібні містечки й села, що не потрапили до офі-
ційного списку міст та що їх не переписано 1923 р.
Але й цими 370 містами охоплена значна маса єврейської
людности України:
Всього переписано євреїв
по 370 містах УСРР 1897 — 100 1923 = 100
1897 р. 1.30І.871 100,0 —
1923 р. 1.263.756 >) 97,3 100,0
1926 р. 1.383.516 106,3 109,3
Ступінь охоплення досить великий: 1897 р.—79,О°/о, в
1926 — 88.5% всієї єврейської людности України мешкало по
відібраних 370 містах. Через збільшення цензу по цих 370
містах приріст за 30 років вищий, ніж за повним списком:
він дорівнює 6,3% (по всій Україні — приріст євреїв за 30 ро-
ків становило — 4,7, по 530 містах + 3,0%); все ж і в цих 370
містах приріст євреїв у кілька разів менший за нормальний
природний приріст.
Найцікавіше те, що з 1923 р. по 1926 р. єврейська людність
370 міст і селищ міського типу збільшилися на 9,3°/о, тобто
') По всіх 612 містах і селищах міського типу, переписаних 1923 р.,
враховано 1.297.557 тисяч євреїв.
121
за ці роки й для цих міст ми відзначаємо приріст, що пере-
більшує ') норму (вона дорівнює 5,75), приріст можливий
лише при переселеннях зовні. Звідки, за рахунок
яких районів, типів селищ треба віднести цей приріст?
Взагалі єврейська людність 370 міст України збільшилася
цими 45 місяцями (15 березня 1923—17 грудня 1926 р.) на
120 тисяч чоловіка. Виключаючи з цих 120 тисяч чоловіка 60 — 65
тисяч природного приросту, ми матимемо решту в 55 — 60
тисяч чоловіка, що прибули до цих міст з інших заселених
пунктів (механічний приріст).
Треба визнати, що ці 50 тисяч емігрантів в основному треба
віднести за рахунок решти українських пунктів, їцо не
ввійшли до даного списку. Можливо, що цими роками
(1923 — 26) на Україну повернулась деяка частина людности,
що раніш переїхали до інших частин СРСР, можливо, що цими
роками емігрувала до УСРР невелика частина єврейської
людности БСРР, проте цей, як побачимо, в’їзд здебільшого
компенсувався одночасним ви’їздом частини українських єв-
реїв за межі УСРР.
Отже, за перші відбудовні роки міста й міські селища Ук-
раїни збільшилися на 55 — 60 тисяч євреїв, що прибули головно
з інших місцевостей України.
Вже з попереднього можна б гадати, що й протягом
останніх трьох - чотирьох років (1923 —1926 рр.) єврейське
переселення відбувалося напрямком від Правобережжя до
Лівобережжя та Донбасу й з дрібних містечок до великих
міст України. Ця думка, як ближче придивитись до підсумків
перепису 1923 й 1926 рр., далеко не виправдується.
Ми звели всі 370 міст за природно - економічними районами,
і тоді виявилося, що найменше збільшення євреїв за роки
1923 — 1296 дає не Правобережжя, а Полісся й Лівобережжя:
Природно економічні райони Разом пунктів В них переписано євреїв 1023 = 100
1923 р. 1926 р.
Полісся 46 118 267 119.999 101.3
Правобережжя . . . 226 578.833 631.600 109.4
Стен • 52 289.550 322.126 111.4
Лівобережжя .... зо 177.257 186.233 105.0
Диіпропетров. п/р . . 11 78.057 92.581 118.6
Горн п/р 5 21.783 27.989 128.5
По Україні . . . 370 1.263.756 1.383.510 109.3
’) За формулою Р в,75 — 100 (1+0,015) в 75.
122
Єврейська людність у Донбасі й Дніпропетровському під-
районі збільшувалась дуже інтенсивно, але одночасно з’ Дон-
басом зростала єврейська людність по містах і містеч-
ках Правобережжя. Постає вражіпня, наче єврейська
людність у цих двох крайніх полюсах (Донбас і Правобе-
режжя) збільшувалася за рахунок Лівобережжя. Це вражіння
іце посилюється, коли зводити підсумки цього перепису по
округах (дивись картограму).
З поданої картограми видно, що абсолютна більшість
округ Лівобережжя й Полісся показує за роки
1923—1926 подальше зменшення єврейської
л ю д п о с т и.
Тут за видоподіл між Правобережжям і Донбасом править
ряд північних округ (Глухівська, Конотіпська, Чернігівська,
Ніжинська й т. інш.), а також Кременчуцька, Зінов’ївська
й Миколаївська.
По цих округах єврейська людність зменшилася не тільки
відносно, але й абсолютно. За роки 1923—1926 у цих
округах поруч природного приросту зникла також і певна
частина постійної людности.
Ось деякі підсумки по окремих округах.
І Округи Євреііська людність 1926 року (по окремих містах) порівняно з 192П р. (у о/оо/о).
Глухівська .... г>8,0
Конотіпська 89,3
Чернігівська 83,3
Кременчуцька . 94,0
Лубенська .... 79,0
Роменська . . . • 84,0
Прилуцька .... 89,2
Зменшення за 3-4 роки (крім природного приросту) на
10-20° 0. А тимчасом за ті сами роки майже в усіх містах
і селищах міського типу Правобережжя (за винятком міст
Білоцерківської округи) пересічно число євреїв збільшилось
на 10 — 15г,'о. Де причини такого, на перший погляд, чудного
руху єврейської людности?
Перше, що тут напрошується, пояснення такого своєрід-
ного розселення євреїв в період відбування народнього гос-
подарства можна зформулювати так: Донбас і великі міста
були й залишаються центрами єврейської еміграції, але до
123
переїзду в Донбас і до великих міст містечковий єврей пробує
влаштуватися у своєму „центрі", в ближчому більшому (ок-
ружному) місті. Така гіпотеза дає нам змогу з’ясувати змен-
шення кількости євреїв у багатьох північних округах (Полісся
й Лівобережжя). По цих округах немає специфічних єврей-
ських містечок, що живили (бодай тимчасове) більші окружні
міста. По таких округах емігранти набираються серед єврей-
ської людности міст, нового припливу з сіл і містечок своєї
ж округи немає і тому зменшується єврейська людність цих
округ.
Друга причина зменшення єврейської людности в біль-
шості округ Лівобережжя й Полісся в тому, що ці округи
ближче розташовані до Харкова й Донбасу та що побоюван-
ня пересуватися в глибину країни, таке властиве мешканцеві
глибокої „межі"; менше впливає на Чернігівського, Конотіп-
ського й т інш. єврея.
Нарешті, за досить імовірну треба визнати ту гадку, що
з цих округ у першу чергу виїжджають біженці й пере-
селенці, що переїхали до Полтавської, Кременчуцької, При-
луцької та інших округ за війни й шукали спокійніших
місць підчас погромів. За роки громадянської війни еконо-
мічний чинник не з’являвся головним при виборі міста пере-
селення. Починаючи з 1923 р., з моменту, коли на
Україні почала розгортатись нова економічна
політика, частина біженців і переселенців пе-
рекочовує до більших міст і до Донбасу, де легше
знайти заробіток.
Приміром, як простежити но тих же округах за рухом
єврейської людности до 1923 р., то виявиться, що за роки
1897 —1923 єврейсьска людність по цих округах пересічно не
зменшилася, а збільшилася.
Округи Приріст єврейської людности в виділених пунктах (у °/0°/0)
1923 порівняно до 1897 р. 1926 порівняно до 1923 р.
Глухівська .... 77,7 88,0
Коиотіпська 106.7 89,3
Чернігівська 140,2 83,3
Кременчуцька . 109,1 94,0
Лубенська .... 133,1 .79,0
Роменська .... 138,5 84,0
Прилуцька .... 152,5 80,2
124

До 1923 року єврейська людність по цих округах чимало
збільшилася (за винятком Глухівської округи). По деяких окру-
гах (Прилуцька, Чернігівська) приріст треба пояснювати емі-
грацією з інших місць; тому цілком правильна буде наша
думка, що після 1923 року та частина емігрантів, яка не вла-
штувалася, мусила виїхати з округи.
Щождо механічного приросту єврейської людности по
містах і селищах міського типу Правобережжя, то, судячи з
зведених окружних даних, можна було б гадати, що за дже-
рела механічного приросту євреїв у містах Правобережжя є
дрібні містечка, які не потрапили до списку 370 міст.
Та досить нам звести всі 370 міст за числом євреїв
у кожнім пункті, щоб натрапити на нові труднощі, які
дещо розбігаються з усією нашою концепцією про збільшення
великих міст за рахунок невеликих містечок.
Ми звели всі міста за кількістю єврейської людности в
1923 р. до кількох груп і склали таку таблицю:
Типи сетищ (за чис- лом євреїв у.1923 р.) Усього пунктів У них євреїв 1923 1С0
у 1923 р. р. 1926
До ТИСЯЧІ .... 158 73.199 88.234 120,7
Від 1 — 3 тисяч 133 227.440 252.168 111,0
„ 3 — 5 ... - 34 139.507 150.296 107,8
, 5 — 10 - . . . 26 169.792 173.128 102,0
, 10 —20 . . . . 9 126.314 126.289 100,0
„ 20 — 50 . 6 151.687 156.729 103,2
» 50 — 100 . . . . 2 . 116.670 143.173 123,0
, 100 тис. і більше . 2 259.117 293.499 113,0
Разом 370 1.263.756 1.383.516 109,3
Дрібні міста, невеликі єврейські громади сталіші за великі
окружні міста з великою кількістю (в 5-20 тисяч) євреїв.
Дрібні єврейські громади, а їх у нашому списку є
близько 300, не тільки зберегли свою людність, але цими
3-4 роками притягли ще чимало євреїв зовні. Деяке відносне
зменшення євреїв ми спостерігаємо по середніх містах і лише
по великих містах відсоток приросту вищий за норму.
От які несподівані підсумки приросту по різних типах
селищ!
126
За неймовірне видається те, що °,0 приросту євреїв за роки
1923 —1926 дорівнює по громадах з людністю:
до 1000 євреїв . . • . 20,2%
від 1 — 3 тисяч . . . 11,0%
„ 30—100 ................... 23,0%
„ 100 тисяч і більше . . 13,0%
У найдрібніших єврейських громадах приріст за 23-26 роки
пересічно вищий за найбільші міста (Одеса, Київ тощо).
При цьому треба пам'ятати, що абсолютна більшість цих
дрібних і найдрібніших громад розташована на Правобереж-
ній Україні, в центрі колишньої „межі” де 'десятиріччями відбу-
вався процес виселення.
З’ясувати це явище блискучим економічним станом цих
містечок — значило б зайти в серйозний конфлікт з дійсним
станом речей.
Економічний стан єврейського містечка загально - відомий,
все таки факт приросту (а не вимирання), чималого приросту
єврейської людности по дрібних містечках Правобережжя
за перші роки відбудування народнього господарства УСРР
незаперечний.
Мн вважаємо за основну причину приросту єврейської люд-
ности по дрібних містечках — рееміграцію.
Бурхливими роками громадянської війни сотні єврейських
містечок, головно дрібні, спустошувалися. Поруч фізичного
знищення люди виселялися до більших міст, де легше було
врятуватися. Сотні й тисячі кидали все на призволяще й
переїздили до великих міст не з економічних причин, а
виключно, шукаючи порятунку.
Дальше заспокоєння, кінець громадянської війни дали змогу
найбільшій частині біженців повернутися назад. Цьому
сприяв важкий економічний стан, і' яком}' перебували й
перебувають усі ці крамарі й ремісники, що переїхали підчас
громадянської війни до великих міст. Велике місто не змогло
цілком перетравити таку велику специфічну мас}' переселен-
ців, і тому, скоро була змога, деяка частина тих, що переїхали,
повертається назад.
Ми виділили всі невеликі єврейські громади (де було до
3-х тисяч євреїв у 1923 р.) і згрупували їх за зменшенням
числа євреїв роками 1897— 1923 (до цього списку ввійшли
221 містечко Правобережжя, Полісся, Степу—АМСРР і Першо-
травнева округа).
Серед них тільки 17 містечок, у яких відсоток євреїв зароки
1897— 1923 збільшився; в решті ж містечок кількість євреїв
цими роками значно зменшилася.
127
Відсоток євреїв, що залишилися в Число
1923 р. порівняно до 1897 р. містечок
До 10°/о............................. 25
Від 10 — 20%......................... 18
„ 20—30 ............................ 6
„ ЗО — 40 .......................... 6
„ 40 — 50 ......................... 18
„ 50 — 60 ......................... 37
„ 60 — 70 ......................... 28
„ 70 — 80 ......................... 23
„ 80 — 90 „........................ 24
„ 90 — 100,,....................... 19
103 й більше...................... 17
Разом містечок . . 221
По всіх 221 містечках 1897 р. мешкало 386.669 євреїв,
а 1923 р. по тих же містечках переписано 220.856 євреїв
(57,2°/о). За чверть сторіччя зникло 165 тис. євреїв. Коли до цього
додати природний приріст, то тільки по цих 221 містечках
невистачає близько 300 тисяч євреїв. Звичайно, що які б не
були умови існування в цих містечках, знайдеться деяка
частина єврейської людности, що, не зумівши влаштуватися
в місті, знайде змогу повернутися назад до містечка.
Справді, за переписом 1926 року в тих же містечках пере-
писано 262.095 євреїв, тобто число євреїв збільшилося за
неповні 4 роки на 40 тисяч. Виключаючи з цих 40 тисяч
близько 15 тисяч природного приросту, ми маємо близько
20 — 25 тисяч реемігрантів, що становить дуже
малий відсоток порівняно до того зменшення
єврейської людности, іцо зайшло за роки
1897—1923 (близько 300.000).
Що в данім випадку ми маємо діло з рееміграцією, можна
бачити з того, що між відсотком зменшення єврейської люд-
ности за роки 1897 —1923 і відсотком приросту за роки
1923 —1926 є певна залежність і, що більша катастрофа, що
менший відсоток євреїв, які залишилися в даному містечку,
то більший відсоток приросту (рееміграції) за роки 1923— 1926.
За чверть сторіччя (1897 —1923) єврейської людности 221
містечка зменшилося більш, ніж на 40°/о, а з 1923 по 1926 р..
збільшилося на 18,8°/<> (при нормі природного приросту в
57,5°/с), але відсоток приросту чимало збільшується по тих
містечках, де зменшення єврейської людности за роки 1897 — 23-
посилюється. В 25 містечках Правобережжя, де за чверть
128
Число містечок Приріст або зменшення єврейської людности за роки
1897— 1923 (1897- 100) 1923 — 1926 (1923=100)
25 Менш за 1095 333,0
18 Від 10— 20% . 167,0
6 Від 20— ЗО 144.0
0 „ ЗО— 40 121,8
18 „ 10— 50 128,5
37 „ £0— 60 123,0
28 „ СО— 70 121,2
23 ,, 70 — 80 104,8
24 ,, 80— 90 108,1
19 „ 90—1011 110,0
17 „ 100 іі більше . 109.2
Разом: 221 57,2 11>,8
сторіччя єврейська людність зменшилася більше, ніж у 10
разів, за 3 — 4 роки відбудовного періоду відзначаємо значний
приріст — 233°/о.
Таке одне з основних джерел механічного приросту єврей-
ської людности містечок роками 1923 —1926. Безперечно, по-
руч з тими євреями, що поверталися, деяка частина їх виїздила
з найближчих сіл. Одне ясно: відбудовні роки припинили
дальше тікання євреїв з дрібних містечок Пра-
вобережжя, затримали по цих містечках увесь
природний приріст і навіть притягли невелику
частину євреїв зовні.
Варто уваги, що приріст людности містечка триває й після
переписі' 1926 р.; по 85 єврейських містечкових радах ми
одержали такі дані щодо збільшення людности за 2 роки:
Типи селищ (за числом дорослої ЛЮДНОСТИ) Число селищ % приросту за 2 роки (1926/27 — 1928/29)
До 500 мешканців . 8 134,0
Від 500—1000 „ 31 112,0
„ 1000—1500 „ 24 116,0
9. Рух єврейської людности на Україні.
129
Типи селищ (за числом дорослої людности) Число селищ °/о приросту за 2 роки (1926-27 — 1928/29)
Від 1500—2000 мешканців 7 111,0
„ 2000-3000 „ 10 90,6
„ 3000—4000 „ 5 107,5
Разом: .... 85 108,0
І в даному разі найбільший відсоток приросту припадає на
невеличкі єврейські громади (до 3 тисяч євреїв).
Єврейська людність середніх міст відносно не збіль-
шилася, навіть утратила частину свого природного приросту.
Ось, наприклад, дані для 35 середніх міст Правобережжя:
Типи міст (за числом євреїв 1923 р.) Єврейська людність 1926 р. відносно 1923 р. у відсотках
Від 3 до 5 тис. євреїв 102,0
„ 5 .. 10 ,, 103,9
„ ю .. 20 „ 98,7
В данім випадку ми позбавлені змоги дорівнювати приріст
єврейської людности за 1923 —1926 рр. до приросту неєв-
рейської людности за ті сами роки, бо поняття „місто" й
„селище міського типу" різно тлумачили підчас переписів
1923 — 1926 року’)• Усі ж-приблизні підрахунки вказують нам,
що поруч з рееміграцією єврейської людности в невеликих
містечках Правобережжя спостерігався також посилений
приплив до тих же містечок неєврейської людности.
1) Для єврейської людности ця різниця в тлумаченні поняття „місто" не
має істотного значіння, бо абсолютна більшість євреїв мешкають у центрі
міста, містечка й т. д., і від прикріплення або вилучення приміського села
кількість єврейської людности не змінювалася.
За підрахунками ПСУ УСРР (Природний рух населення України в 1926 р.,
стор. IX) по всіх містах УСРР у порівняних межах переписано:
в 1923 р.......... 4.258 тис. мешканців
„ 1926 р.......... 5.374 „
Приріст . . . .
Механічний прир.
Природний „
1.115
775
339
тобто за неповні 4 роки людність міст УСРР збільшилася на 26,2% —майже
втроє більше за приріст єврейської людности за ті сами роки.
130
Вище ми підрахували ввесь механічний приріст єврейської
людности за 1923—1926 рр. по 370 містах УСРР в 50 — 55
тисяч чоловіка. Абсолютну більшість цього прироста (близько
40 тисяч) треба віднести за рахунок 4-х найбільших
м і с т У к р а ї п и.
Цими роками приріст євреіїської людности по цих 4-х
містах дорівнював:
У Харкові....................24,8%
„ Дніпропетровську...........20,0 „
„Києві........................8,8 „
„Одесі.......................18,0 „ >)
А в інших більш - менш великих містах (окружних) механічного
приросту цими роками не було. Так, наприклад, по 10 окруж-
них містах Правобережжя (без м. Києва) приріст цими 3 — 4
роками дорівнював 4,О°;о, тобто був нижчий за норму природ-
ного приросту.
Підсумки перепису 1923 р., що ми їх використали, вносять
багато корективів до нашого уявлення про напрямок єврей-
ського переселення в межах УСРР, але все ж таки зали-
шаються непохитні ті лоложення, що в основному єврейська
людність України пересувалась до промислових округ України,
та що концентрація єврейської людности в найбільших містах
тривала дуже інтенсивно.
Порівняльні підсумки перепису 1923—1926 рр. висвітлюють
лише невеликий (хоч і даже важливий) одрізок часу втри —
чотири роки. Прогалину, що є в матеріялах до динаміки
єврейського розселення в межах УСРР за довший період
часу, можна дещо надолужити даними з підсумків перепису
1926 р. Підчас перепису 1926 р. досить докладно виявлялось
місце народження запитуваного, скільки років мешкає він по-
стійно чи тимчасово в данім місці і т. інш. (пункти 6 й 7 і
анкети).
Звичайно, ці пункти питальної анкети не цілком точно й
повно висвітлюють міграційні процеси в межах країни. Перепис
обраховує місце народження запитуваного тим самим,
виключалось можливості переміщення до переїзду на постійне
мешкання до даної місцевости; до підрахунку потрапили
переселенці, що залишилися живі на момент переписи й т. ін.,
вся ж розробка цих пунктів і комбінації за національністю,
родинним станом і професією дають нам дуже цінний матеріял, що
висвітлює загальний напрям і темп переселення в межах УСРР.
*) Частина приросту в м. Одесі за роки 1923 — 1926, також походить з
рееміграції.
131
На л<аль, не всі ознаки, що характеризують захожу людність,
розроблено в зв’язку з національністю. Приміром, таке важливе
питання, як місце народження, не розроблено з національністю.
Тим самим усувається можливість посередньо встановити
джерела еміграції для окремих національностей. Бракує ком-
бінації професійного складу захожої людности з національністю.
Тому не можна встановити, які професійні групи в різних
національностей дають найбільше переселенців у межах
країни *).
Окремі питання пунктів 6 та 7 питальної анкети перепису
1926 року, розроблені в зв’язку з національністю, допомага-
ють нам вивчити динаміку єврейського розселення в межах
країни.
В УСРР за даними перепису 1926 р. — виявилося близько
5,5 мільйона захожої людности.
До всієї людности УСРР (29 мільйонів чоловіка) захожі
становлять 18,8%, тобто одна п’ята частина всієї української
людности постійно перебуває не в тих місцевостях, де
вони народилися.
В євреїв України (за даними того ж перепису) цей відсо-
ток набагато вищий за загальноукраїнський.
Серед півторамільйопової єврейської людности України
виявлено 625 тисяч євреїв захожих, тобто (39,6"6)
усіх українських євреїв мешкають не в тих місцевостях, де
народилися.
Цей факт досить ілюструє різницю в темпі переселення
серед євреїв і неєвреїв України.
Немісцевих у євреїв удвоє більше, ніж у не-
євреїв. З’ясовується це, поперше тим, що євреї інтенсивніше
урбанізовані, а поперше нещодавно завойованим правом
вільного пересування.
Наші твердження про напрям єврейської міграції потвер-
джуються, коли розподілити всіх захожих євреїв за окремими
природно - економічними районами.
Як і треба було сподіватись, найбільший відсоток {у євреїв
і неєвреїв)—-захожих у східній і південно - східній частині
УСРР.
Дуже чудним видається той принцип скорочення видатків, що його
застосувалося, коли відмовлялись од комбінації всіх цих ознак (6 й 7 пунктів
питальної анкети) з національністю (бодаи з пайчислепиішпми національностями).
Збільшивши кошти на кілька тисяч карбованців (кошторис перепису мільйонів)
ці питання можно було б розробити повнотою.
Нехтування національної ознаки в нашій державній статистиці дивне.
Наприклад, ЦСУ УСРР з 1929 р. одмовилося в усіх Загсових записах од
запиту про національність і тим самим виключається всяку прогнозу природного
руху людности окремих національностей.
132
Природно - економічні Відсоток захожих серед
райони євр. людности
Полісся.................................. 31,5
Правобережжя............................. 33,5
Степ..................................... 38,9
Лівобережжя.............................. 57,5
Дпіпропетр. н/р.......................... 50,3
Гірно - пром. п р........................ 62,7
По Україні.................. 39,6
Мало не -(;і євреїв гірно - промислового району й близько
3/5 Лівобережжя — не місцеві мешканці. Серед усієї людности
УСРР немає такої різниці по окремих районах. Коливання по
окремих районах у неєврейської людности є (як наслідок
сильного тяжпіня до промислових округ), але амплітуда ко-
ливання не така значна, як у євреїв.
Якщо розподілити всі 625 тисяч захожих євреїв за роками
прибуття до даної місцевості!, то ми матимемо таку табличку:
Перебуває постій- но в даній місцевості Число захожих євреїв (у тисяч.) У відсотках підсумку
Менше 1 року . 48,9 7,8
1 рік 39,6 6,4
2 42,3 6,8 59,8
3 — 5 років . . . 111,0 17,8
6 — 9 131,6 21,0 '
Ю-12 55,9 8,9
13 — 19 „ ... 59 5 9,5
20 — 29 59,8 9,6
ЗО і більш . . . 60,9 9,7
Не встановлено . 15,3 2.5
Разом . . 624,8 100
Основна маса всіх захожих євреїв мешкає в даній місцево-
сті не більше як 9 років, тобто переїхала до нового міста
мешкання лише після революції.
Такий великий відсоток людей, які нещодавно переїхали
на нові місця, можна помітити не тільки в євреїв, але й у
всіх інших національностей УСРР.
133
Відсоток захожих євреїв за окремими роками прибуття по
різних районах дуже різний. Ця різниця править паче за
ключ до з’ясування напряму єврейської міграції всередині
УСРР.
Відсотки захожих, іцо мешкають в д. міси.
Природно - економічні райони Менш за 1 р. 1 1 рік 2 роки 3 — 5 р 5 — 9 р. 1 Разом 0-0 »= а ' ’ьс о ° Січ
Полісся . . 9,2 6,8 6,4 16,8 20,5 59,7 10,3
Правобережжя .... 6,3 5,4 6,0 17,8 25,4 60,9 39,1
Степ 8,5 6,7 7,2 14,0 17,6 54,0 46,0
Лівобережжя .... 6,6 6,1 7,1 24,8 23.5 68,1 31.9
Дніпропетр. п/р. . . . 10,8 8.1 8,3 14,5 12,5 54,2 45,8
Гірнопром. р 14,0 8,9 7,9 17,6 12,6 61,0 39,0
По Україні 7,8 6,4 6,8 17,8 21,0 59,8 40,2
По всіх районах абсолютна більшість захожих євреїв при-
були після революції. Максимальний відсоток тих, що при-
були після революції припадає на Лівобережжя й Гірнопро-
мисловий район і це цілком зрозуміло. Ці райони стали при-
ступні для масового переселення євреїв лише після революції.
Для нас ця табличка цікава не загальними зведеними даними
за всі роки революції, а даними за окремі роки. Понад '/у
(21%) усіх не місцевих євреїв улаштуватися в даній місце-
вості за 6-9 років до моменту перепису, тобто в 17 — 20 рр.,
при чому максимальний відсоток тих, що влаштувалися знову
тими роками, не місцевих припадає на Правобережжя (тікан-
ня з маленьких містечок і сіл до великих міст—Київ тощо) і
Лівобережжя (переїзд до Харківської, Полтавської та інших
округ). Найменший відсоток євреїв, що прибули тими ро-
ками, дає Донбас, тобто той район, звідки тими роками по-
чала емігрувати людність.
Цілком іншу картину, різко відмінну, спостерігаємо, розгля-
даючи відсоток тих, ніо прибули, за неповний 1926 рік.
За загальноукраїнською пересічною в 7,8% мінімум при-
падає на Правобережжя й Лівобережжя, а максимум
(14,О°/о) припадає на Гірнопромисловий район. Останніми роками
(1924—1926) напрям єврейського переселення перейшов з
Лівобереж; я на Донбас. Наведена табличка досить наочно
ілюструє це твердження.
Ще довіднішим стає цей факт, коли взяти на увагу такі
обчислення. Як ми зазначили вище, °/0 захожих євреїв до
134
загального числа євреїв наближається до 40° 0 (39,6), причому
з 625 тисяч захожих євреїв припадає на роки 24 — 26 пере-
січно по 40—50 тисяч євреїв немісцевих, що приїхали про-
тягом року до даної місцевости. Ми можемо обчислити відно-
шення всіх, що знову прибули протягом одного року, до
загальної маси єврейської людности, наприклад, 1926 року.
На 11 /2 мільйони єврейської людности припадає 40 — 50 тисяч
захожих євреїв, тобто відсоток тих, що прижилися 1926 р.,
євреїв немісцевих до всієї єврейської людности дорівнював
3,10 відсотка1).
Взагалі 1926 рік дає інтенсивніше зростання переселенців
порівняно до попередніх років (1925 р. коефіцієнт дорівнював
2,51°/0, а року 1924— 2,68°/0). Темп єврейського переселення до
різних районів стає ясний, як вирахувати відсоток захожих
до всієї маси єврейської людности даного району:
Природно - екон. райони Разом 1926 р. влаштувалося на постійне мешкання захожої євр. люд- ности (в тисячах) °/0 захожих до всієї єв- рейської лю- дности дан- ного району
Полісся .... 4,2 2,88
Правобережжя. . 14,5 2,12
Степ 13,0 3,28
Лівобережжя . . 7,5 3,81
Дніпропетров. п/р. 6,1 5,45
Гірнопром. п/р. . 3,6 8,46
По Україні. 48,9 3,10
Темп приросту новоприбулих євреїв був у гірнопромисло-
вім районі 1926 р. майже втроє інтенсивніший, ніж по всій
Україні. Розселення всередині Правобережжя в 1926 р. було
мінімальне. Лівобережм<я не набагато відрізняється від за-
гально- українського пересічного. Ми окремо простежили за
приростом немісцевих у 6 найбільших містах України. Відсо-
ток немісцевих по цих містах набагато вищий за загально-
український.
По окремих містах відсоток захожих серед усієї маси єв-
рейської людности дорівнював :
Харків...................... 77,5
Київ........................ 63,2
») Який великий цей відсоток — можна бачити бодай з тої о, що для всієї
України він дорівнює 1,67%.
135
Одеса..................... 42,0
Дніпропетровське .... 51.7
Миколаїв.................. 48.7
Сталіне................... 57.4
Максимальний відсоток єврейської людности — в місті
Харкові й Києві, тобто в містах, де стало можливе пересе-
лення тільки після революції, найменший — в Одесі.
Перепис 1926 р. відкриває перед нами всю гострість стану,
створеного концентрацією єврейської людности УСРР но
найбільших містах.
Ось кількість захожих євреїв за останні 3. роки в пооди-
ноких найбільших містах УСРР.
Міста Роки 1924 1925 1926 (непов- ний) За 3 роки прибуло немісцевих євреїв
Харків 5123 4121 3932 13176
Київ 4955 3942 4620 13517
Одеса 3335 3078 4148 10561
Дніпропетровське 1956 2221 2609 6786
Миколаїв .... ...... 546 568 656 1760
Сіаліне 474 633 791 1898
Разом . 16389 14553 16756 48698
У 6 найбільших містах за 3 роки прибуло близько 50 тисяч
немісцевих євреїв, майже 2/3 всього природного при-
росту єврейської людности України за ці роки
обжилося в найбільших містах УСРР.
Щорічно знову осідають 15—16 тисяч чоловіка, тобто
щорічно до цих міст переїжджають 4 — 5 великих єврей-
ських містечок.
Це не значить, що людність цих 6 міст щорічно збільшу-
ється на 15—16 тисяч євреїв, що прибули зовні. Переписом
не підраховано й нам цілком невідомо, скільки євреїв виїхало
з даного міста протягом року. Але, порівнюючи підсумки
переписів 1923 й 1926 рр., ми можемо визначити загальний
приріст по цих містах за 1923 —1926 рр.
Цими роками загальна людність 6 великих міст УСРР
збільшилася на 65 тисяч євреїв (р. 1923 —405, а року 1926 —
470 тисяч євреїв).
136
Відкинувши близько 20 тисяч природного приросту, ми в
підсумку маємо 45 тисяч чоловіка в наслідок- механіч-
ного п р и р о с т у.
В такий спосіб по всіх 6 містах не міс це в і зайшлі
елементи майже повнотою осідали').
Чн виправдується економічно така концентрація? Для
деяких міст така концентрація не тільки не виправдується,
а мусить викликати побоювання за долю цих переселенців.
Візьмімо, наприклад, одне з найбільших українських міст—
Одесу. За роки 1923 —1926 єврейська людність м. Одеси
збільшилася на 23,2 тисячі чоловіка (в 1923 р. переписано
130.141 єврей, а в 1926 р. — 163.243). Виключивши 7 —8 тисяч
природного приросту, .ми маємо решту в 15 тисяч чоло-
віка м е х а н і ч н о і о приросту.
Одеса не тільки зберегла свій природний приріст, але
притягла ще близько 15 тисяч нових .мешканців євреїв. По
З — 4 тисячі євреїв щорічно осідають в Одесі, за хронічному
безробітті в десятки тисяч чоловіка (серед них значний від-
соток євреїв), при слабій перспективі найближчими роками
притягти всіх безробітних до виробництва. Таку інтенсивну
концентрацію євреїв по найбільших містах УСРР навряд чи
можна виправдати. Приплив зовні до таких міст, як Одеса,
тільки набагато ускладняє проблему оздоровлення деклясо-
ваиої частини єврейської людности України.
Але хоч як зростає кількість захожих євреїв по великих
містах УРСР, все ж останніми роками неєврейської
захожої людности відносно більшає інтенсивніше проти
єврейської.
За неповний 1926 р. прибуло нових мешканців.
Разом прибуло 3 них євреїв °/о євреїв серед захожих °/0 євреїв серед усієї людности міста
Харків 20.900 3932 18,8 19,0
Київ 18.654 4620 24,8 27,3
Одеса 14.302 4148 28,9 36,4
Дніпропетровське 14.826 2609 17,6 26,6
Миколаїв 3.747 656 17,5 20,8
Сталіне 10.489 791 70 10,7
*) Треба тут вилучити м. Миколаїв, де за роки 1923 — 2С єврейська люд-
ність не збільшилася, і почасти м. Київ, де механічний приріст був дещо нижчий
за приплив немісцевих.
137
Відсоток євреїв серед захожих у 1926 р. нижчий, ніж серед
людности цих міст. Отже, найбільші міста УСРР в міру від-
будови народнього господарства притягають ще більше
неєврейську людність, ніж єврейську. Поруч з масовим пере-
міщенням єврейської людности всередині УСРР можна відзна-
чити досить інтенсивну міграцію і сред інших народностей СРСР.
Що єврейська людність УСРР становить 60,4% всіх євреїв ‘),
які мешкають у Союзі, то немає сумніву, що єврейська люд-
ність України брала участь у середсоюзпій міграції.
Для воєнних років ми маємо уривчасті відомості про число
біженців, що осіли в УСРР.
За даними Євр. Центр. Комітету допомоги жертвам війни
за роки війни* 2) (дані на 1 - е вересня 1916 р.) по українських
губернях осіло стільки євреїв біженців:
Г убери! Висели- лось (в ти Осели- лось сячах) Решта (+)або(-)
Волинська 5 1 — 4
Катеринославська . . — 17 +17
Київська — 2 + 2
Подільська 5 3 — 2
Полтавська — 14 +14
Херсонська — 12 +12
Чернігівська .... — + 5
В 7 губернях України за роки війни виселилось 10 тисяч
та оселилося 54 тисячі євреїв біженців. Отже роками війни
на Україну прибуло з інших (неукраїнських) місце-
востей 44 тисячі євреїв біженців. До цього підра-
хунку ввійшли тільки ті біженці, що зверталися до Комітету
за допомогою; крім того, до цього підрахунку не ввійшли
біженці, що переїхали до Харкова й Харківської губерні3).
*) Разом у СРСР за переписом 1926 р. — 2.601 тис. євреїв. По окремих
республіках вони розподіляються так :
УСРР..................... 1573,7 тис. — 60,4 £6
РСФСР..................... 566,9 „ — 21,8 „
БСРР...................... 407,0 „ — 15,7 „
Закав. СФРР............... 30,5 „ — 1,2 „
Узбек. СРР................. 20.3 „ — 0,8 „
Туркменіст.................. 1,8 „ — 0.1 „
СРСР............. 2600,9 тис. — 100%
2) „Еврейское население России“, стор. VII - VIII.
3) Разом осе-гилося в губернях, що були поза межею осілости. 90 тисяч
євреїв біженців.
138
Немає жодної змоги визначити, скільки євреїв біженців
«остаточно оселилося на Україні. Безперечно, деяка частина
біженців переїхала до інших частин СРСР, або повернулась
після війни до Польщі, Литви, Латвії тощо.
Так, за даними польської статистики, число репатріянтів,
що повернулися за роки 1918-24 до Польщі, дорівнює 1.264.131,
з них євреїв 33.439 і). Скільки євреїв репатріянтів припадає
на УСРР — неможливо встановити. Безперечно, частина цих
репатріянтів виїхала з України.
Безперечно також і те, що деяка частина (мабуть не мала)
біженців, що оселилася в Полтавській і Чернігівській губернях
1922-—26 р.р., виїхала з цих губерень почасти на схід УСРР
(Харків і Донбас), почасти до інших республік СРСР. Пол-
тавська губерня з її стотисячною єврейською людністю
поповнилася протягом 2-х років (1915—1916) додатковими
14 тисячами (кількість явно зменшена) євреїв, що розселилась
по великих містах губерні (Полтава, Кременчук, Прилуки,
Дубні). Вряд чи така специфічна своїм професійним складом
маса біженців може акліматизуватися в такій суто сільсько-
господарській губерні. Цю думку ми досить докладно виклали
вище, а тут ми наведемо декілька даних, що стверджують її.
Візьмімо, наприклад, рух єврейської людности в місті Пол-
таві за ЗО років.
Роки Число євреїв
1897 ..................... 11,046
1910 ..................... 9 460
1920 ..................... 21,751
1923 ...................... 19,580
1926 ..................... 18 476
До війни в Полтаві спостерегали зменшення єврейської
людности. Роками війни єврейська людність м. Полтави збіль-
шилася більше ніж удвоє2 3), але, починаючи з 1920 р., єврей-
ська людність Полтави втрачає ввесь свій природний приріст
плюс ще частину своєї постійної людности2). Все ж частина
біженців безперечно залишилась на Україні. Можливо, що
-вони кілька раз змінювали місце мешкання, шукаючи шматка
хліба, але ймовірна кількість євреїв біженців, що оселилися
’) „Косгпік 5іаіу8Іукі“ за 1925-26 р.
2) Уже на 1-е вересня 1916 року в м. Полтаві рахували 3.300 євреїв бі-
женців. Див. „Вестник трудової! помощи ереди євреев“ № 10 за 1916 р.,
стаття Б. Д. В р у ц к у с а.
3) Те саме ми спостерігаємо в багатьох губерніальних містах РСФРР.
Такі міста, як Тамбов, що притягали підчас війни тисячі біженців євреїв не
змогли їх затримати після війни.
139
в УСРР, досить значна. Можна припустити, дуже умовно,
кількість біженців євреїв, що осіли в УСРР, за близьку до
ЗО тисяч. Повторюємо, обрахунок наш дуже приблизний.
Одне ясно, — на Україні осіло після війни кілька десятків тисяч,
але не більше за ЗО тисяч біженців євреїв.
Напрям переселень в межах СРСР ідентичний з напрямом
міграції євреїв у межах УСРР : переселюються з густо засе-
лених і перенаселених районів колишньої „межі" (України й
Білоруси) РСФРР, при чому й у маштабі Союзу євреї пере-
селенці майже виключно переїздять до найбільших міст Союзу.
Напрям єврейської міграції в межах СРСР можна уявити
на підставі таких даних: за 1897—1926 рр. всієї єврейської
людности СРСРзбільшилось на 170 тисяч чоловіка (-|-6,4%), *)
тимчасом, як єврейської людности УСРР, що становить 3/Г1 всієї
людности Союзу, зменшилося на 78 тисяч чоловіка (— 4,7%).
У двох найбільших містах Союзу — Москві й Ленінграді —
майже прижився ввесь приріст єврейської людности РСФСР
за ЗО років.
у Москві Ленінграді
1897 р........... 8.095 17.254
1923 р.......... 86.171 52.374
1926 р......... 131.244 84.480
1897 р. в цих двох містах мешкали 25 тисяч євреїв, а
року 1926 — 215 тисяч’-).
Приріст інтепсивпішпй, ніж навіть по великих містах УСРР.
В абсолютній більшості середніх міст РСФРР ми спостерігаємо
ту саму картину, що в у УСРР — єврейська людність цих
міст не збільшується, а в багатьох випадках навіть зменшу-
ється. Особливо широких розмірів це явище (зменшення
9 „Народность и родноіі язьік населення СССР“. стоо. ХХУ, XXVIII.
-) Щодо темпу збільшення єврейської людности Москви іі Ленінграду
останніми роками, то ми матимемо уявлення, обраховуючи захожу єврейську
людність до них міст:
Прибуло до:
Роки Москви Ленінграду
1924 ........... 12.706 7.208
1925 ............ 9.298 7.002
1926 ............ 7.345 8.195
Відсоток захожих євреїв 1926 р. до всієї єврейської людности цих міст стано-
вить для Москви — 5,6%, для Ленінграду —9,7°/о, для Харкова він дорівнює — 6,3,
Києва —5.2, Ст а л і н о г о — 12,2. Помітно припиняється збільшення єврейсь-
кої людности для м. Москви (як і для Харкова), але все ж приплив цей дуже
високий —15 тис. захожої людности за рік тільки по двох містах, тоді як
увесь, природний приріст євреїв в усьому СРСР за рік дорівнює — 40 тисячам
чоловіка!
140
єврейської людности) в середніх містах РСФРР прибрало після
1923 р., тобто роками відбудування народнього господарства.
Наведімо кілька прикладів :
Кількість євреїв
Місто 1923 р. 192С р.
Вологда.................... 1617 1239
Псков...................... 1355 1338
Саратов.................... 7213 6717
Ярославль.................. 1770 1862 — і т. іи.
Коштом яких республік виросла єврейська людність РСФРР,
точніше Москви й Ленінграду ? Яка частіша цього приросту
походить з УСРР?
На ці питання можна відповісти тільки приблизно, розгля-
даючи підсумки переписів 1923 й 1926 рр.
Ми вже відзначили, іцо за роки 1923 —1926 єврейська
людність УСРР збільшилася на 9,3%, тобто Україна не
могла дати емігрантів євреїв для інших частин СРСР, тимчасом
як за обліками Л. Г. Зінґера ') єврейська людність РСФРР та
інших частин Союзу (за винятком УСРР і БСРР) збільшилася
за 1923—1926 роки на 23,3% на 117 тис. чоловіка: (в 1923 р.
було 502 тис. євр., а в 1926 р.—619 тис.). Виключивши з цих
117 тисяч ЗО — 32 тисячі природного приросту, ми маємо
80 — 85 тисяч євреїв, що оселилися в РСФРР за роки
1923—1926 з інших частин СРСР.
Майже ввесь приріст по РСФРР цими роками треба від-
нести на рахунок єврейської людности Білоруси.
За роки 1923 —1926 єврейська людність Білоруси зменшилася
на 17,6%, (майже на 70 тисяч євреїв); додамо до цих 70
тисяч чоловіка ввесь природний приріст Білоруси, що дорів-
нює 25 — ЗО тисячам євреїв, і тоді побачимо, що зменшення
для Білоруси навіть дещо перебільшує приріст в РСФРР.
Високий коефіцієнт приросту єврейської людности УСРР
за 23—26 рр. й перебільшення убутку євреїв Білоруси
над приростом по РСФСР, дає змогу стверджувати, що за
>) „Евреп в СССР“, стор. 44. Точність цих обрахунків викликає ряд сумнівів.
За даними т. З і и ґ е р а, єврейська людність СРСР збільшилася за роки 1923 —
1926 на 196 тисяч чоловіка, тобто на 8,1%. Такий приріст неймо-
вірний. Припустімо, що природний приріст євреїв для всього СРСР був
16 на тисячу. (За даними того же таки Збірника в 1926 р. коефіцієнт природ-
ного приросту для СРСР дорівнював 15,3°/о); тоді за час од 15/УІ-1923 р. до
17/ЯІ — 1926 р. загальний приріст мусить дорівнювати 6,2% По всьому СРСР
єврейська людність мусила б збільшитися максимум на 150 тисяч
чоловіка. Гадати, що за роки 1923 — 26 прибуло до СРСР з інших країн 50 ти-
сяч євреїв ніяк не можна. Проте розрахунки тов. Зінґера можна прийняти,
щоб установити тенденцію, напрям міграції.
141
роки 23—26 масової еміграції євреїв з УСРР до інших частин
Союзу не було. Можна гадати, що ці роки пемасового виїзд)
до інших частин СРСР компенсувалися в’їздом до УСРР
євреїв інших республік, але взагалі балянс переселення
євреїв з УСРР і вселення їх до УСРР порівняно невисокий,
можливо навіть з деяким позитивним сальдо для УСРР. Щодо
періоду до 23 року, коли єврейська людність європейської
частини РСФСР збільшилася за роки 1897 — 1923 майже .ча
200 тис. євреїв, і з них близько 120 тисяч є наслідок меха-
нічного приросту, то дуже важко встановити частину україн-
ських євреїв серед цих 120 тисяч, які оселилися в РСФРР до
1923 р. Безперечно, серед цих 120 тисяч євреїв великий від-
соток біженців з Польщі й Литви, що прибули до Росії підчас
імперіялістичної війни ')• Правильно також і те, що Білорусь
і тими роками дала пропорційно більше емігрантів, ніж УСРР.
Все ж за роки громадянської війни балянс єврейської
міграції для УСРР був негативний. Поруч з масовою міграцією
до Лівобережної України можна також відзначити переселення
євреїв з УСРР до РСФРР.
Ми обчислюємо міграційне сальдо дтя РСФРР з України
цими роками в 25 — ЗО тисяч чоловіка. На нашу думку, цифру
цю треба вважати за максимальну. Але це негативне сальдо
компенсувалося позитивним сальдо біженців. Отже, рух єврей-
ської людности УСРР за 1897 — 1926 рр. в основному залежав
од внутрішніх переселень : еміграції до інших частин Союз)
мало захопило єврейську людність України.
Ряд положень з тих, що ми вивели з підсумку аналізи
статистичних даних, можна звести до такого :
1. Велика втрата в 3/., мільйона чоловіка сполучалося з
глибокими міграційними процесами, що дуже змінили геогра-
фічне розселення євреїв УСРР.
2. За джерело внутрішньої міграції були ті райони України
(Правобережжя й окремі округи Полісся), що до війни були
за основних постачальників емігрантів до С.-Ш.—райони, що най
більше потерпіли від імперіялістичної та громадянської воєн.
3. Основна маса євреїв переселенців оселилася головно,
по найбільших містах України. Питома вага 4 великих
міст збільшилася вдвоє (з 13,8% до 27,8%). 4 великі міста УСРР
щорічно притягають до 15.000 захожих євреїв.
4. Донбас поруч найбільших міст України дедалі більше
стає центром тяжіння для євреїв переселенців (1924-25 р.
за відсоток захожої єврейської людности м. Сталіне посідає
перше місце в СРСР).
*) За даними тов. К л і н ч і н а („Еврейское населеиие Россни") кількість
євреїв біженців, що переїхали до губерень, які були зовні межі осілости до-
рівнює 90 тисячам чоловіка.
142
5. Характеристичне для останніх (1923—1926) років є
зменшення людности по малонаселених євреями округах
Лівобережжя (Прилуки, Ромни, Полтава тощо) при стабільному
стані, а в деяких випадках при збільшенні єврейської люд-
ности по невеликих містечках Правобережжя. Ознаки р е-
ем і гра ції до невеликих містечок безперечно є.
6. Дореволюційні єврейські сільсько - господарські колонії
в основному зберегли свою людність при загальному
збільшенні сільської людности в Степу на 50!'6 і зменшенні
єврейської людности по невеликих містечках на 4096.
7. В наслідок такого розміщення дещо вирівняно специфічну
згущеність Правобережжя (немає округи, де євреї становили б
понад 40'6 усієї міської людности, а 1897 року таких
округ було 11), але водночас постає ряд труднощів, зв’я-
заних з інтенсивною концентрацією єврейської людности по
найбільших містах УСРР. Для деяких міст (Київ, Одеса) таку
концентрацію захожої єврейської людности з економічного
погляду не можна виправдати й вона безперечно
гальмує процес оздоровлення деклясованої частини єврейської
людности.
8. Останніми роками спостерігаємо посилену коренізацію міст
УСРР, надто на Правобережній Україні, за рахунок природного
приросту неєврейської (української) людности, а також частко-
вого заміщення євреїв захожою неєврейською людністю *)•
9. Еміграція за межі УСРР до інших частин СРСР незначна я
компенсується переїздом євреїв з інших республік до України.
*) Ось деякі дані для однієї округи, що є в центрі колишньої „межі" — для
Бердичівської округи: Відсоток євреїв серед усієї людности м. Бердичева
1807 р. — 77,7, 1920 р. — 71,8, 1923 р. — 64,9, 1926 р. — 59,7.
Зменшення питомої ваги євреїв у м. Бердичеві, починаючи з 1920 р., чимале
По окремих містечках цієї округи також помітне зменшення єврейської людности
у 1923 р. у 1926 р.
Казятин................ 25,8°/о 2О,6°/о
Чудпів................. 98,2°/о 79.8°,о
Любір . . . . •....... 25,8°/о 20,6с/о
За приклад дуже інтенсивної концентрації євреїв по велик. містах можна взяти
Київ. Ми наведемо дані про питому вагу євреїв м. Києва за кілька десятків років.
Роки "/0 євреїв серед усієї людности м. Києва Роки о/о євреїв серед усієї людности м. Києва
1874 10,9 1920 32,3
1897 13,0 1923 32,1
1917 19,0 1926 27,4
1919 21,2
В Києві, як і по інших великах містах, питома вага єврейської людности.
починаючи з 1923 р., зменшується через великий механічний приріст неєврей-
ської людности.
киргиз
висновки
І
За складову частину народпьо- господарського барометра є
покажчики природного й механічного руха людности.
Поруч основних економічних покажчиків коефіцієнти на-
роджуваности й смертности, покажчики темпу й напряму мі-
граційних процесів дають нам змогу кількісно характеризу-
вати стан тієї або тієї країни, тієї чи тієї людности.
Ці покажчики набирають особливого значіння, коли ми до-
сліджуємо екстериторіяльні народності. Тоді коефіцієнти на-
роджуваности й смертности, темпи й напрям міграції дещо
змінюють загальні економічні покажчики, бо для екстериторі-
яльної народности не .можна вирахувати загальні економічні
покажчики.
Велике значіння мають ці покажчики для єврейської людности.
За своєю територіяльною розпорошеністю євреї порівняно
до інших народностей посідають перше місце, тому багато з
економічних покажчиків для єврейської людности виключено,
бо в євреїв, через їхню розпорошеність, немає жодної сніль-
ности в економічних інтересах.
Зміни, що характеризують рух єврейської людности, стають
тоді за один з основних кількісних покажчиків, що висвітлю-
ють той чи інший період часу.
Як багато кажуть нам, наприклад, такі цифри: за минуле
тридцятиріччя (1867 — 1897) єврейська людність України (в су-
часних межах) збільшилися вдвоє, а за ЗО досліджуваних ро-
ків (1897—1926 р.) єврейська людність УСРР не тільки не
збільшилася, а ще зменшилася приблизно на 100.000 чоловіка
(на 4,7°/о).
Немає народности, що зазнала б за ці ЗО років такої кіль-
кісної метаморфози. Ми не мали підстав чекати на подво-
єння за досліджуване тридцятиріччя. Надто бурхливі ці роки,
надто несприятливі були вони для розвитку людности, а все ж
коли поширювати па єврейську людність України загальний
пересічний приріст людности для всієї УСРР (близько 4001о),
то тоді ми недораховуємо близько а/4 мільйонів євреїв.
3/4 мільйона — ось кількісний вираз додаткових утрат за до-
сліджувані ЗО років для народности в 1>/2 мільйона чоловіка.
Але було б цілком неправильно обмежуватися самим кон-
статуванням кількісних утрат.
Такі кількісні втрати в такому маштабі не могли не відбитися
й на якісних покажчиках—це мусить бути очевидне для кожного.
144
Бо що визначає фактичний недолік 3/{ мільйона євреїв проти
теоретичних вирахувань, коли до цього факту підійти з якіс-
ного боку ? Нагадаймо основні причини цих величезних утрат.
Для нас тепер ясно, що жахні правні й економічні умови
царського режиму вигнали за межі сучасної України близько
400 тисяч євреїв.
Але еміграція такої маси людей значила якісне погір-
шення складу тих, що залишилися, бо Новий Світ забирав
найкращу, найініціятивнішу й найдотеппішу частину нації.
Протягом якихось 12 — 15 років емігрувала одна п’ята всієї єв-
рейської людности України. Отже, соціяльно й фізично здо-
рову частину залучалося до великого капіталістичного вироб-
ництва — вона пролетаризувалася.
На місці ж, у сотнях „єврейських" містечок і міст „межі"
залишалася найнепідготованіша, найінертніша частина. Важко
навіть обрахувати ті якісні втрати єврейської людности України
від такої нечувапої еміграції.
Або розгляньмо з якісної сторони додатково чоловічі втрати
підчас імперіялістичної й громадянської воєн., втрати, обчис-
лені в 100 тисяч чоловіка.
Аджеж мова мовиться про додаткові втрати в 100 тисяч
молодих здорових чоловіків робочого віку.
Те ж можна сказати про 60 тисяч жертов погромів. Безпе-
речно, що серед жертов погромів питома вага молодших ві-
ків посідає значне місце.
Отже, коли ми кажемо про важкі кількісні втрати цими бур-
хливими ЗО роками, то треба при цьому пам’ятати, що й з
якісної сторони цей недолік 3/4 мільйона чоловіка відбився,
відбивається й довгі роки відбиватиметься на нор-
мальнім розвитку єврейського населення.
Кількісні зміни в масовім маштабі відбулися насамперед
на статевім і віковім складі єврейської людности. Порушено
всякі норми; надзвичайно зросла питома вага жінок, надто в
вікових групах 20 — 50 років, і це безперечно ускладнює соці-
альне й професійне оздоровлення.
Ще більше порушено вікові норми. Дитячу групу, що му-
сить бути за основу „вікової піраміди", звужено до нечуваних
розмірів. Цим самим поставлено під сумнів нормальну репро-
дукцію складу єврейської людности на довгі роки.
Не зважаючи на багато позитивних чинників, що з’явилися
як безпосередній результат Жовтневої революції, ми все ж
мусимо взяти під сумнів можливість швидкої ліквідації кіль-
кісних і якісних втрат. До позитивних чинників, що сприяють
якісному оздоровленню єврейської людности УСРР, треба ціл-
ком зарахувати факт припинення масової еміграції.
10. Рух єврейської людности на Україні.
145
Молодь, що раніш емігрувала за океан і тим самим збільшу -
вала вагу несамодіяльної людности, залишається в межах країни.
Цей глибоко позитивний факт мусить сприяти нормальній
репродукції якісного складу єврейської людности УСРР.
Не менш позитивний факт зменшення смертности серед єв-
реїв України.
На тій самій території тридцять років тому вмирало вдвоє
більше євреїв, ніж тепер.
Сучасні коефіцієнти смертность серед євреїв України треба
визнати за близькі до природної межі
Але поруч цих двох позитивних чинників, іцо мають при-
скорити якісне оздоровлення складу єврейських мас, треба
відзначити й негативний факт, що найбільше гальмував нор-
мальну репродукцію.
Ми маємо на увазі зменшення коефіцієнта народжуваности.
Не зважаючи на надзвичайно швидкий темп зниження смерт-
ности, природний приріст серед єврейської людности України
цими ЗО роками не збільшився, а дещо зменшився, бо коефі-
цієнт народжуваности цими роками також надто зменшився
хоч і не так, як коефіцієнт смертности.
Нагадаймо ще кілька цифр:
1897 р. на Україні народилось близько 70 тисяч євреїв, а
1925 р. в тих же територіяльних межах народилося 42.771
євреїв, при чому наступними роками ми ^спостерігаємо дальше
зниження народжуваности серед євреїв України 1926 року
народилося 39.380 євреїв, а 1927 р. тільки 36.147 євреїв.
На зменшення коефіцієнта народжуваности серед євреїв
України впливають два чинники — загальна тенденція до змен-
шення народжуваности, властива всім народностям, і той якіс-
ний склад єврейської людности віковий і статевий, що є на-
слідок минулих бурхливих років.
Чи можна чекати найближчими 5 — 10 роками збільшення
природного приросту серед євреїв України?
Нам здається, що таку можливість на найближчі 5—10 ро-
ків майже виключено.
Для решти людности УСРР є такі резерви :
а) В наслідок зменшення коефіцієнта смертности. Безпе-
речно, поліпшення матеріяльного стану трудящих УСРР впли-
ватиме на швидке зменшення коефіцієнта смертности й тому
може збільшуватись коефіцієнт природного приросту.
Для єврейської людности можливість дальшого збільшення
природного приросту в наслідок зменшення смертности дуже
обмежена.
9 За особливо блискучі треба визнати наслідки зменшення смертности
серед немовлят.
2) При стабільній смертності.
146
Дальше зниження коефіцієнт)' смертности ближчими роками
можливе в дуже вузьких межах, бо вже на 1927 р. з цього
погляду маємо блискучі наслідки.
б) В наслідок високої народжуваности в сільських місце-
востях.
Народжуваність у сільських місцевостях майже вдвоє біль-
ша, ніж но великих містах України, при чому темп зниження
народжуваности в сільських місцевостях незрівняно слабший,
ніж по великих містах.
Цього резерву в єврейської людности України не має. На-
роджуваність серед сільської єврейської людности стоїть майже
на тім самім рівні, як і по містах; темп зменшення народжу-
ваности серед євреїв сільських мешканців однаковйн, як і
серед євреїв - городян.
Тому мусимо визнати, то на кращий випадок природ-
ніш приріст єврейської людности на ближчі 5-10 років буде
близький до 15 — 20 тисяч чоловіка па рік. Ось ті максимальні
можливості в галузі природного приросту.
Треба при цьому пам’ятати, що найближчими роками всту-
пає па шлях самодіяльного життя нове покоління, народжене
роками імперіалістичної й громадянської воєн, і це безперечно
набагато знизить природний приріст.
При такому природному прирості минулі важкі втрати лік-
відуватимуться дуже повільно.
Різниця в темпі приросту людности безперечно в дальшому
впливатиме на зменшення питомої ваги єврейської людности.
Питома вага єврейської людности серед усієї людности УСРР,
можна гадати, зміниться так ]):
Такі перспективи на ближчі роки. Тут ми відмовляємося від
обліку можливого зниження за рахунок асиміляційних проце-
РОКИ Всієї люд- ности на Україні В тім числі євреїв % євреїв
1897 ' 20 649,8 1.644,5 8,6
1026 28 026,4 1.565,5 5,6
1930 ЗО 335,0 ’) 1.631,0 5,4
1935 32 720,0 ’) 1.735,0 5.3
1940 35 167,3 і) 1.835,0 5,2
’) У порівнюваних межах.
147
сів і мішаних шлюбів, хоч заздалегідь можна сказати, шо ці
причини безумовно зменшать наші попередні обрахунки.
Отак ми доходимо висновку, що сходиться в основному до
того, що важке минуле не тільки зменшило єврейську люд-
ність УСРР на сотні тисяч чоловіка, а й поклало певний якіс-
ний відбиток на сучасний склад єврейської людности УСРР.
Порушилась „норма" в пропорційному розподілі складу су-
часних євреїв України, а таке порушення дуже звузило базу
для нормального відтворення. Це, в свою чергу, не зважаючи
на блискучі наслідки в галузі природного руху людности,
набагато вповільнить темп ліквідації важкого минулого.
II
Довгі роки вважали, що, коли зникне „межа", почнеться
рівномірне розселення євреїв і остаточно зникне специфічна
насиченість „межі".
Можна вже тепер визнати, що ця така по ши-
рена думка не виправдалася. Ось - які основні причини
мусили сприяти посиленій міграції євреїв у межах СРСР:
1. Майже цілковите припинення еміграції. Для УСРР це зна-
чило припинення щорічного виїзду 25 — 30 тисяч чоловіка.
2. Скасування правних обмежень.
3. Намагання вийти з театру воєнних дій, бо межа стала за
пляцдарм для імперіялістичної і громадянської воєн.
4. Масовий переїзд, зв’язаний з пошукуванням роботи. При-
чина достатня для того, щоб зрушити містечкові маси.
Перепис 1926 року досить виразно відповідає на пи-
тання про напрям єврейської міграції. Тепер стало цілком
ясно, що замість рівномірного розселення, ми спостерігаємо
посилену концентрацію єврейських мас у найбільших
містах СРСР. З’явилися нові центри з стотисячною єврейською
людністю. Тільки в 4 найбільших містах УСРР зосереджено
понад ’і'., єврейської людности України, при чому вся ця
концентрація виникла за якихось 5 — 8 років.
А колишня межа?
Ясно, що специфічна згущеність єврейської людности на
терені колишньої межі дещо розрядилися.
Помітно зменшилася питома вага єврейської людности в
так званих „єврейських" містечках.
По великих містах УСРР з кількістю єврейської людности
в 10 тисяч євреїв і більше 1897 р. мешкало 28,2°/о всіх євреїв
УСРР, а 1926 р. по тих же містах переписно 48,1О°/о усіх
євреїв України.
*) А. X о м е н к о „Населення України 1897 — 1920 р.“, стор. 37.
118
З другої сторони, в 221 містечках України 1897 р. мешкало
386.669 євреїв, а в 1926 р. — тільки 262.095 євреїв.
Отже, специфічна згуїценість єврейської людности в райо-
нах колишньої межі осідлости дещо розрядилася в наслідок
концентрації єврейської людности в н а й б і л ь-
ш и х міста х.
Який же буде подальший напрям єврейської міграції? Чи
зникнуть так звані „єврейські містечка"? Порівнання підсум-
ків двох переписів (1923 й 1926 р.) дають змогу відповісти
на ці питання.
Період масової єврейської міграції, як нам здається, вже
закінчився1)- Безперечно, концентрація єврейської людно-
сті! по найбільших містах триватиме далі. Велике місто з ба-
гатьох причин ще протягом довгого часу буде за центр тя-
жіння, головно, для міської й містечкової молоді. Найбільші
.міста й промислові центри вже заступають і надалі заступа-
тимуть для євреїв України Америку. Але міграція євреїв до
великих міст уже не матиме того бурхливого характеру пе-
ріоду 1915 — 1923 років. Уже 1926 р. питома ваіа євреїв серед
тих, що прибули до великих міст 1925-1926 р., була менша
за питому вагу євреїв в усій людності цих міст.
Можна припускати, що осідає щорічно по найбільших мі-
стах і промислових осередках (Донбас) щось близько до норм
природного приросту (20 - 25 тисяч чоловіка), при чому центр
тяжіння поступово перемішуватиметься з таких міст, як Одеса,
Київ до Сталіного, Дніпропетрівського.
З яких районів 1 груп селищ походять ті маси, що мігрують?
У міграційнім процесі, як нам здається, „єврейські" містечка
братимуть найменшу участь.
За основні джерела еміграції для ближчих років мусять бути
колишні губерніяльпі й повітові міста, розташовані в центрі
колишньої межі осілости (Біла Церква, Проскурів, Могилів-
Подільський і т. інш.), а також окремі округи Лівобережжя
(Лубенська, Прилуцька тощо).
З багатьох причин процес „вимивання" єврейської людно-
сти з північних округ України триватиме їі ближчими роками.
9 Ми не зупиняємося на „прогнозах" емігрантів - економістів (Куральника,
Гергеля та інш.) про перспективи механічного руху євреїв СРСР.
Деякий інтерес може тільки викликати аргументацію тих, що дискутували
У своїх „прогнозах* і песиміст Курилькик і „оптиміст* Гергель виходять з
неминучої реставрації, при чому за ідеал вони беруть західньо - євро-
пейський капіталізм.
Треба тільки відзначити, що, не зважаючи на побоювання, що йому можуть
закинути симпатію до радянської влади (а Куральник у своїй відповіді надто
недвозначно натякає на цю можливість), Ґергель проте визнає, що уявлення
про катастрофічний стан євреїв у СРСР перебільшене.
Див. „І)іе іпсіівсіїе ЕтІ£гаііоп“, №№ 4, 5, 6.
149
Головні з цих причин такі: 1) Концентрація єврейської люд-
ности цих округ в окружних містах (Лубні, Прилука, Чернігів,
Полтава та ін.), 2) великий відсотзк біженців, що оселилися
в цих округах зовсім недавно, й тому мало зв’язані з цим ра-
йоном; 3) сусідство великих промислових центрів, що є при-
тяжна сила для євреїв — мешканців цих округ.
Але найбільше переселенців повинні давати середні міста
Правобережжя й Полісся.
До революції з економічного погляду ці міста являли собою
типові „єврейські" містечка — тільки в ширшім маштабі. Посе-
редницькі функції — ось основа економічного добробуту такого
міста, як Могилів-Подільський, Проскурів, тощо.
Тепер, коли функції обміну майже цілком усуспільнено,
збітьшилася сила людности цих міст.
Навряд чи можна гадати, щоби ближчими 3-5 роками було
організовано по цих містах промисловість, що змогла б цілком
використати вільпі робочі руки. Отже, ці міста цими роками
будуть основними постачальниками переселенців.
Дещо менше будуть захоплені еміграцією типові „єврейські
містечка". Починаючи з 1923 року, ми спостерігаємо в цих мі-
стечках приріст єврейської людности, що подекуди перевищує
природний приріст. Отже, ці містечка вже за період часу 1923 —
1926 рр. зуміли не' тільки затримати наявну людність, а й
природний приріст.
Найближче майбутнє абсолютної більшости містечок нам
уявляється сприятливим. Економічний сенс, що виправдував
існування містечок старої формації, зник. Посередництво по-
між містом і селом вже тепер здійснює усуспільнений сектор.
Поле діяльності! для приватного посередника зведено до мі-
німуму й ближчими роками цілком зникне.
Зате з’являються нові функції в обслуговуванні виробничих
потреб соціялістичного села.
Безперечно, соціально й технічно перебудоване село потре-
буватиме первісного центру ще більше, ніж минуле дорево-
люційне село з його докапіталістичними формами господар-
ства. Надзвичайно збільшиться потребав кваліфікованій робо-
чій силі, потрібній, щоб обслуговувати складий машини, для ор-
ганізації с. - г. промисловости (консервація, перероблення тощо).
Поруч збільшення виробничих потреб чимало збільшиться
потреба в особистім обслуговуванні (будівництво, меблі тощо).
Нове соціалістичне село—невичерпний споживач кваліфіко-
ваної робочої сили. Містечко, як первісний центр набирає
нового, ширшого значення.
Як економічна одиниця, такий первісний центр, що обслу-
говує виробничі й особисті потреби свого району з радіюсом
у 15-20 верстов, конче потрібний.
150
При цьому треба мати на увазі, що колишня специфічна
згущеність єврейської людности в цих містечках майже зникла.
Порівняно з 1897 р. тепер по цих містечках залишилося не
більше як 50°'<і євреїв.
Ми, звичайно, й далі спостерігатимемо певний одплив де-
якої частини єврейської людности тих містечок до великих
міст і промислових центрів, але цей одплив не матиме
масового характер.
Аналіза механічного руху євреїв України останніми ЗО ро-
ками навертає нас до таких висновків:
1. Період бурхливої масової міграції закінчився.
2. Дальше зростання єврейської людпости найбільших міст
та промислових центрів відбуватиметься повільнішім темпом.
3. За основні джерела механічного зростання єврейської
людности найбільших міст і промислових центрів буде:
а) деякі Лівобережні округи (Полтавська, Луганська, Ро-
менська тощо);
б) колишні губерніяльні й повітові міста Правобережжя й
Полісся.
4. Містечка в основному набирають нової економічної ваги,
отже немає жодних причин сподіватися на масову еміграцію
єврейства з цих містечок.
5. Щодо сільської єврейської людности, то плянове пере-
селення на землю буде, безумовно, компенсуватися еміграцією
євреїв з сільських правобережних місцевостей.
т *
*
Серед тяжкої спадщини технічної й культурної відсталости,
залишеної пролетаріатові від царату, так звана межа осілости
з її специфічною економікою посідала далеко не останнє
місце. *
Невелика кількість демографічних покажчиків дала нам
змогу дещо виміряти ті надзвичайні кількісні та якісні втрати,
що їх зазнали єврейські маси за останнє тридцятиріччя (емі-
грація, війна, погроми).
Пролетаріят, що після згубної громадянської війни присту-
пив до соціялістичного будівництва, звернув і далі звертає
потрібну увагу на оздоровлення трудящих євреїв.
Вжиті пролетарською державою, поруч загальних, екстра-
ординарні заходи, щоб оздоровити євреїв трудящих, уже дали
блискучі наслідки.
На наших очах ліквідується важку спадщину минулого. Ціл-
ковита ж ліквідація наслідків глибокої катастрофи потребу-
ватиме ще багато сил та енергії.
151

ДОДАТОК
СПИСОК
І г
530 заселених пунктів з зазначенням
кількости людности за 4 датами
1897, 1920, 1923 і 1926 рр.

Округи іі залюднені пункти 1897 р. 1920 р. 1923 р. 1926 р.
Разом людн. 3 них євр. Разом євр. Разом євр. Разом люди. 3 них євр.
Лртемівська
Артемівськ 19316 3259 — 6625 37780 6631
Гришіїно 2597 227 — 1551 11327 1620
Слов'янськ 15792 469 — 841 28771 1260
Бердичівська
Андрушівка 2682 430 1513 388 4087 507
Білплівка 4851 2223 2352 2028 7928 1981
Білопілля 2619 1141 1300 1171 3210 1255
Бердичів Борщапвка 53351 41617 29778 28290 55430 30812
3196 1853 4 16 1904 230
Василїв 1157 226 — — 1786 8
Верхівця 2440 316 — — 2739 104
Вчора ііше 3324 1108 — 1006 3995 1072
Дзюнків 4314 1137 73 — 4535 365
Козятнн 8614 1731 3291 3701 14990 3012
Королівка 589 402 — — 410 100
Краснопіль 3344 373 35 167 4304 177
Куманівка ' 1089 369 — — 1328 *
Любар 12507 5435 — 3038 11752 4146
Махнівка 5343 2435 1895 1650 5889 2364
Нов. Фастів 2355 451 — 269 2945 289
Нов. Чарторія 1872 502 — 448 2124 316
Чизгурці Великі .... 1801 339 — — 1967 114
Ольшаька 761 136 — — 957 38
Плисків 3890 1828 — 1371 4229 1322
Погребище 6284 2494 2245 2166 9647 2881
П’ятка 2703 836 — 793 3623 870
Райгородок 2058 946 — 723 2318 665
155
Округи й залюднені пункти 1897 р. 1920 р. 1923 р. 1926 р.
Разом люди. 3 них євр. Разом євр. Разом євр. Разом люди. 3 них євр.
Ружнн 4329 2917 ““ 2509 4643 2567
Сольннці 3699 903 — 672 4834 567
Самгородок 3006 1234 1385 879 4230 1243
Сокольче 1451 180 — — 1612 101
Сппченці 2607 937 999 665 3072 774
Уланів 2047 2000 — 1923 2841 2151
Червонне 2638 711 — 658 3684 808
Чуднів 5580 4491 — 2786 7867 4067
Янушпіль 5085 1251 1236 7147 1369
Білоцерківська
Біла-Церква 35378 18720 16877 16831 42974 15624
Богуслав 11372 7445 7467 7239 12111 6432
Володарка 4590 2079 18 68 3335 209
Гребінка 4009 551 64 — 1737 134
Коршін 3103 807 35 3 3254 32
Кошоваїе 5653 1205 426 204 4834 325
Медвнн 9766 1082 — — 9880 323
Насташко 4917 539 — — 5309 154
Рокнтне 5818 2037 1268 1359 7259 2559
Романівна 1896 312 49 35 1875 43
Поволіч 8053 3391 2546 1782 8078 1885
П’ятнгори 4383 1385 — 244 2313 532
Сквира 16361 8910 6493 5179 13913 4681
Ставидло 1410 156 — — 1417 0
Ставище 8186 3917 766 414 5334 968
Тараща 11259 4905 3696 3364 10711 3222
Тетіїв 3493 3323 0 — 1344 0
Трилісся 4612 740 — — 5383 33
156
Округи й залюднені пункти 1897 р. 1920 р. 1923 р. 1926 р.
Разом люди. 3 них євр. Разом євр. Разом євр. Разом ЛІОДН. 3 нн.х євр.
Хвастів 1 10728 І 5585 2285 3149 14208 3545
Ходорків 6910 3672 146 ЗОЇ 4789 400
Волинська
Баранівка 2095 1990 — 1100 5367 1604
Березівка 550 60 < — 751 12
Ьнківка 618 92 — — 945 92
Вьюнкн . ., 1084 151 — — 538 21
Рута Мар’япівка .... 710 106 — — 1211 133
Довбиш (Мархлівськ) . 872 92 — — 2075 159
Житомир ІВНІІІІЯ 65895 30748 — 28733 76678 30001
3095 607 — 1 3095 29
Камінний Брід 1773 1147 — - 1922 1017
Ьодня 2564 688 — 760 3052 744
Коростишів 7863 4160 2805 2825 8092 3017
Кутузово (Володарськ) . 3228 2018 — 2049 4015 2068
Леїцин 1666 337 — 185 1702 157
Мпропі.іь • 4914 1912 — 1405 4149 1189
Новоград- Волинський . 16904 9378 — 5757 14897 6533
Погоріле 578 67 — — 1033 34
Пулнн 2736 1168 — 890 3367 1056
Радомисль 10906 7502 5122 5254 12933 4637
Романів 5645 2599 — 2115 7559 2672
Рогачів 1381 1303 — 265 964 762
Середня 674 104 — — 590 57
Соколів 770 239 — 480 595 40
Соснова Болярка .... ,712 90 — — 805 0
Стара Котельня 3183 1345 — — 3365 896
Трояків 7224 1469 — 861 5151 892
157
Округи й залюднені пункти 1897 р. 1920 р. 1923 р. 1926 р.
Разом люди. 3 них євр. Разом євр. Разом євр. Разом ЛІОДН. 3 них євр.
Черняхів 3878 1774 — 1761 5524 1898
Чижівка 035 91 321 — 890 96
Вінницька
Браїлів 8561 3721 — 1779 2499 2393
Вахнівка 5371 2404 1625 1994 6042 2091
Вінниця 30563 11689 — 20201 57990 __ 21816
Вороновиця 3013 1411 — 1279 3*535 1418
Ворошилівка 3180 1592 — 977 3139 1079
Д’яківці 2388 395 — — 3244 327
Зозів 3732 414 366 298 4725 225
Жмеринка 15711 2396 — 4640 22241 4380
Жорнище 3518 1040 — 951 4566 996
Іллінці 10039 4993 — 4679 11552 5407
Калинівка 2558 1052 — 1108 2418 1097
Китайгород 2794 735 — 1382 4559 1571
Красне 2844 2590 4941 1433 3483 2002
Липовець 8658 4135 — 4302 8638 3605
Літин 9420 3874 — 1980 8382 2487
Межирів 2268 1345 — 795 3697 1015
Мизяків 1949 307 — — 2448 166
Немирів 8920 5287 — 3861 7300 4176
Ново - Костянтинів . . . 3907 2320 — 1469 4045 1612
Пиків Новий 2820 1479 — 1232 3449 1644
Прилуки Нові 3579 2011 1266 1368 3906 2154
Райгород 2240 995 — — 2487 497
Стрижівка 2203 795 — 388 2603 413
Тиврів . . 3153 1051 — 800 3419 765
Хмільник 11657 5977 — 5816 10792 6011
158
Округи й залюднені пункти • 1897 р. 1920 р. 1923 р. 1926 р.
Разом люди. 3 них євр. Разом євр. Разом євр. Разом людн 3 них євр
Янів 5545 2088 — 1569 7460 1931
Юзвіїї 1920 445 — — 2592 395
Глухівсьна
Вороніж 5718 371 — — 9713 159
Глухів 14828 3853 2084 2362 16000 2551
Грімяч 3278 353 — — 3716 41
Новгород - Сіверськиіі 9182 2956 2665 2922 9161 2089
Гуманська
Антонів — 263 — — — 3
Балабанівка. 3089 493 — 7 2618 124
Боярка и . 1793 720 — 106 1144 113
• \\ Буки 3923 2298 — 281 3028 762
Вороне — 350 — — — 108
Виноград 4064 1523 — 766 4363 1110
Гранів 6850 753 — — 8152 161
Дубово 2783 1104 — 22 2517 57
Катерннопіль 7197 1980 — 1587 8138 1742
Зиснігородка 16923 6389 8090 5303 18018 6584
Жашків 5181 2445 — 393 4498 793
Іваньків ......... 2589 704 — 206 3306 377
Конела . 2053 744 604 225 2141 370
Ладижинка 3722 1173 — — 3479 57
Лукашівка 4326 1724 22 272 3362 522
Лисянка 7207 2845 189 844 6218 1064
Монастирище 9404 2620 3243 2661 4548 2005
Оратово 2439 529 — 69 2763 137
Погоріла 1510 186 — — 2278 16
Покатилівка 3030 1670 — 1178 2911 1426
159
Округи й залюднені пункти 1897 р. 1920 р. 1923 р. 1926 р.
Разом люди. 3 них євр. Разом євр. Разом євр. Разом людн. 3 них євр.
Рижанівка 4132 1374 — 592 3847 753
Сарни 3220 1555 14 563 2875 563
Ст. Животове .... 3733 1935 — 4495 2553 405
Тальне 0610 5452 3421 2860 10652 4169
Теплик 7044 3725 — 2942 7003 3062
Тернівка — 2823 — 974 — 3081
Терлиця 2304 1191 19 820 2513 1054
Тарговині 3679 1299 25252 21985 4221 846
Тумань 31016 17945 166 93 44812 22179
Цибулів 3827 463 — 321 5186 400
Юстинград 3194 2521 — — 1404 539
Дніпропетровська
Верхнє - Дніпровське. . 6701 2058 — 1192 5907 914
Дніпропетровське . . . 112839 41240 — 51663 232925 62043
Ігрень 1915 301 * — — 1282 5
Кам’янське 16878 852 — 730 34150 1413
Новомосковськ .... 12883 1436 —— 1623 15167 1424
Павлоград 15775 4382 — 2953 18766 3921
Синельникове .... 2906 259 — 1267 12581 1309
Славгород 1299 189 — — 1936 123
Ізюмська
Ізюм 13108 88 294 175 9550 282
Запорізька
Новодарівка 679 605 — — 530 517
Гуляй - Поле 9497 1173 — 1089 11510 1100
Запоріжжя. . . . , . 18849 5290 — 10755 55744 11319
Красносілля . . 594 515 — — 448 442
Межиріч 549 448 — — 394 289
160
Округи й залюднені пункти 1897 р. 1920 р. 1923 р. 1926 р.
Разом люди. 3 них євр. Разом євр. Разом євр. Разом люди. 3 них євр.
Ново - Златопіль . . . 817 669 — — 739 668
Оріхів 5996 971 — 444 7392 712
Зінов’івська
Бобринець 14281 3481 3447 2527 11709 2265
Братське 1403 241 470 457 4331 169
Дмитрівна 7746 1112 — — 8368 56
Ізраїлівка 1490 1387 — — 1320 1201
Зінов’ївськ 61488 23967 — 18871 66467 18358
Ново-Миргород . . . 9364 1622 773 666 8734 858
Новоуьраїнка ... - 16028 2909 5364 2006 16431 2800
Сагайдак 801 770 — — 629 579
II Хмільове 3026 305 — — 3507 112
Кам’янецька
Балін 1621 357 — 3913 293
Воньківці . . . . 3150 1768 — 1634 1906 1854
Гусятин 2831 1153 — 546 2368 551
Дунаївці . .... 7840 5198 — 4687 8574 5186
Жванець . . . 5005 3353 — 1196 3445 1380
Жванчик 3050 683 — 558 3479 615
Заміхів ... . . 2217 891 — 499 2139 444
Збріж 1583 281 — — 1425 31
Зіньків . 7024 3719 — 2903 6934 3052
Калюс 3583 1897 — 983 2439 1192
Кам’янець 35934 16221 — 13450 32051 12774
Китайгород . • • 2221 1087 — 456 2043 694
Купин 2931 1351 — 679 2953 1094
Лянцкорунь 3772 1893 — 1578 1718 1638
11. Рух єврейської людності! на Україні.
161
Округи й залюднені пункти 1 1897 р. 1920 р. 1923 р. 1926 р.
Разом людн. 3 них євр. Разом євр Разом євр. Разом люди. 3 них євр.
Маків 1854 144 — — 2484 81
Минківці 3278 2196 — 1310 3425 20Н)
Нова-Ушиця 6371 2213 — 1201 6490 1840
Оринин 5727 2412 — 1630 6098 1797
Смотрич 4399 1725 — 1149 6222 1835
Соколець 2746 747 — 505 2760 616
Солобковці 3372 1307 — 1129 4540 1151
Стара Ушиця .... 4176 1583 — 1024 4100 1109
Студени ці і 911 566 — 336 1721 363
Фрампіль ...... 124(1 1216 — 1091 2519 1160
Чемерівці 3002 1231 — 1047 3553 1258
Шатово 2110 725 — 450 2138 434
Київська
Баришівка 1792 462 208 320 2661 426
Бобер 633 208 — — 378 99
Бориспіль 8953 1094 129 419 11825 614
Бородянка 2705 621 63 114 3907 360
Бровари. ..... 3817 888 — 646 5205 526
Брусилів .... 6703 3575 2 90 5100 379
Вишів 3532 597 6 42 4164 32
Васильків 13132 5156 2522 2294 21322 3061
Воровичі 1158 134 — — 938 56
Германівка. . . . . . 3628 1049 11 14 3671 62
Гостоміль 2001 916 — 28 2508 208
Горностай™ ль .... 3286 1888 667 468 2591 573
Димер 3201 984 421 145 3618 238
Залешане ... . . 855 102 — 791 21
162
Округи її залюднені 1897 р. 1920 р. 1923 р. 1926 р. :
пункти Разом 3 них Разом Разом Разом 3 них
ЛЮДН. євр. євр. євр. .ПОДІЇ. євр.
Іваньків 3037 1577 — 206 2886 515
Кабани 986 135 — — 899 19
Кагарлик 6705 1414 1 97 8060 522
Київ 268302 32093 117041 129071 513637 140256
Кодра 879 88 — — 2046 204
Макарів 5330 3593 34 157 3943 585
Обухів 8596 1140 — 1 9773 100
Переяслав 1-1614 5754 4859 4301 15466 3590
Ржнщів... ... 11629 6008 36 1192 8535 1608
Рожів 2065 610 — 9 2193 19
Сидоровичі 758 137 7 — 856 73
Терехи 682 72 — — 1170 0
Трипілля 5637 1238 — — 5818 0
Хабне 2711» 1721 1989 1682 3158 1710
Чериобпль 9351 5526 4665 4002 8088 3165
Ясногородка 1614 624 — 16 1622 10
Конотіпська
Бахмач 8730 491 55 641 6817 612
Борзна 10972 1516 795 584 10903 607
Дмитрівна 2937 438 40 — 3826 460
Конотіп 18770 4426 5362 6205 33571 5774
Корон ... ... 6262 873 1014 979 6181 787
Корюківка 3502 381 118 796 6621 712
Кролевець 10384 1815 1711 1682 12580 1304
Міна 6277 1659 — 1475 7246 1319
Мошнинов 3298 349 — — ?322 67
Сосниці 7084 1842 1767 1516 6948 1141
153
1 ' Округи й залюднені пункти 1897 р. 1920 р. 1923 р. 1926 р.
Разом люди. 3 ннх євр. Разом євр. Разом євр. Разом люди. 3 ннх євр.
Коростенська
Базар 1976 833 — 1130 2293 822
Бараші ... . . • 2170 338 — — 3878 473
Богданівна 583 59 — — 792 33
Варварівка 621 62 — — 1588 33
Васьковичі 1877 198 — — 2133 231
Веледники 1143 569 — 523 1289 534
Виступовичі 1032 109 — — 1520 204
Вязівка 1178 239 — 268 1394 165
Городниця. . . . , . 2314 1310 — 1010 2721 1126
Дідковичі 251 і 276 — — 2413 103
Емільчин . . 2477 1049 — 1078 9063 1383
Ігнатпіль 504 51 — — 1033 1
Клещі Великі 954 103 — — 1345 42
Коростень 2626 1266 — 4322 12012 6089
Ксаверів 1241 455 — 448 1617 472
Лугині 2539 1599 — 2019 3796 2291
Малин 4256 2547 4356 4287 8816 4582
Мошки 1116 132 — — 1109 84
Народичі 4576 2054 — 2398 6124 2598
Норинськ 1683 584 — 307 1405 326
Овруч 7393 3445 — 3112 6416 3400
Олівськ 2070 1187 — 1494 5060 2916
Пашини 990 143 — — 1321 89
Перга 485 65 — — 559 15
Сабічин 703 83 — — 586 61
Словечно 1570 885 — 889 2223 1005
164
Округи й залюднені пункти 1897 р. 1920 р. 1923 р. 1926 р.
Разом людн. 3 ннх євр. Разом євр. Разом євр. Разом людн. 3 них євр.
Ущомпр 2381 1754 — 1642 2524 1749
Ходоки. 1280 270 — — 1126 154
Хочин 745 730 — — 1431 46
Чеповпчі 6654 919 — — 9369 1523
Юрово . . . . 012 104 — — 825 126
Кременчуцька
Градизьк 9486 1112 1194 — 11967 768
Кременчук 63007 29869 37633 30905 63034 30135
Кри.іів 1943 240 — — 2221 19
Новогеоргіївськ 11594 1455 — 1685 5085 1427
Олександрія 14007 3735 — 5679 18705 4395
Семенівка 1487 319 61 — 2913 443
Федерки 1321 307 — — 1269 6
Криворізька
Братолюбівська 2330 1193 — — 2344 45
Ізлучиста 849 739 — — 788 752
Інгулець 2781 2696 — — 2230 2160
Кам’янка 843 708 — — 867 767
Кривий Ріг 14937 2672 — 3948 31285 5730
Никопіль 17097 3284 — 2393 14214 2699
Ново - Витебське .... 980 849 — — 1162 551
Ново - Житомир 551 423 — — 787 712
Ново - Ковно 928 796 — — 738 673
Саксагань 9380 355 — — 5146 158
Софіївка 9327 390 — — 9889 425
Кул’янська
Куп’янське 6893 71 86 44 15156 152
165
Округи й залюднені пункти 1897 р. 1920 р. 1923 р. 1926 р
Разом людн. 3 них євр. Разом євр. Разом євр. Разом людн. 3 пі їх євр.
Лубенська
Лубни 10097 3006 6061 5636 21302 5341
Миргород 10037 1248 2490 2385 14422 1991
Хорол 7997 2056 2914 2635 10584 2081
Чорнуха 2631 275 410 — 3391 366
Яблуні в 2019 479 14 — 2081 126
Луганська
Луганське 20404 1505 — 5106 71765 7132
Маріупільська
Бердянськ 26496 3306 — 2112 26408 2135
Затиш’є 708 527 — 636 557 449
Зелене Поле 729 658 — 541 518 476
Маріуполь 31116 5013 — 6403 41341 7332
Належна 719 634 — 502 518 476
Рівнопіль 544 447 — 367 331 285
Солодководиа 512 430 — 974 387 345
Мелітопільська
В. Токмак 19326 2421 — 1642 9291 1898
Геничеськ 8061 2816 — 1841 9946 1779
Мелітопіль 15489 7017 — 7331 25289 8583
Ногайськ 3963 508 — 327 4523 0
При шиб 1296 164 — — 1891 52
Миколаївська -
Вознесенське 19017 7031 6177 5589 21587 5116
Доброє 2593 2277 2693 — 3083 2425
Єфінгарф 2226 2038 2316 — 1684 1528
Миколаїв 92012 20109 — 21573 104909 21786
Новий Буг 13391 1962 901 934 14188 1046
166
Округи іі залюднені пункти 1897 р. 1920 р. 1923 р. 1926 р.
Разом людн. 3 них євр. Разом євр. Разом євр. Разом люди. 3 них євр.
Нова Одеса 5504 11 1010 707 389 6355 622
Ново-Полтавка. . . . 2179 1959 2221 — 2179 1877
Очаків 10786 1480 1124 829 5154 667
Могнлівська
Бар 9982 5772 — 5054 9430 5270
Вербовепь , . .... 2311 661 — 168 2151 165
Верхівка 1344 251 — — 1445 148
— Джурші 4656 1585 — 1396 5761 1467
Дзіїгівка 7194 2187 — 1641 7522 1568
Копайгород . 2950 1720 — 1021 2938 1316
Косинця Вел 5861 781 — — 7416 240
Курнлівці - Мурованці. . 4340 1410 — 916 4457 1218
Лучпнець 3869 1050 — 667 1913 745
Могилі в 22315 12344 — 9241 22993 9622
Мурахва ст 1361 1350 — 1229 1630 1421
Озерниці 3954 994 — 660 4376 600
Полівці 3454 511 — — 3321 348
Сннтків 2886 1126 — 979 3702 1181
Стаиіславчнк 5142 1207 — 657 6296 696
Цеканівка. ....... 2477 275 — 2937 73
Чернівці 8994 2274 — 1944 5378 1917
Шаргород 5529 3989 — 1918 4416 2697
Ялтушків 3533 1238 '— 1090 5509 1392
Ямпіль 6605 2823 — 1424 6289 1823
Ярчіпів 3642 1499 — — 3492 847
Яруга 25<36 1271 — 994 2446 833
167
Округи й залюднені пункти 1897 р. 1920 р. 1923 р. 1926 р.
Разом людн. 3 них євр. Разом євр. Разом євр. Разом людн. 3 них євр.
Біженська
Бобровиця 5120 671 — 34 7019 154
Биків - Новий ... 2649 367 — — 2948 24
Козелець 5141 1634 907 980 3476 748
Ніжен 32113 7631 4987 6296 37090 6131
Одеська
Березівка 6154 3458 3991 3187 7561 3223
Бузиново 760 235 — — 868 63
Гросулово 2088 1201 — — 1588 965
Захар’ївка 3574 1732 1675 — 4591 1764
Куликово - Поле. . . . 1458 546 — — 2522 906
Курилів - Покровське
(Петровське) . . . 1816 246 —• —г 2107 71
Маяки 4575 648 326 192 3652 178
Одеса 403815 139984 — 130041 420862 153243
Петровіровська . . . 1749 819 1264 — 1608 1557
Северпнівка 1190 234 96 — 1143 164
Степаново (Ширяїво). . 1899 567 — — 2672 407
Туманово 825 285 — — 1783 113
Янівка 2737 1438 570 — 2286 1075
Першомайська
Богачівка 506 506 — — 2578 326
Боково 1455 96 141 — 1485 19
Голованівське .... 8148 4320 3617 3518 4050 3483
Голосків 1512 1272 — — 4887 1582
Добровелнчківка . . . 2849 1718 2111 1874 4669 2025
Доманівка 1145 903 1079 889 2853 1488
Калниболот 4992 588 — — 4713 191
168
Округи й залюднені пункти 1897 р. 1920 р. 1923 р. 1926 р.
Разом людн. 3 них євр. Разом євр. Разом євр. Разом людн. 3 них євр.
Криве Озеро 7836 5478 3877 3939 4174 3924
Конеипіль 1514 656 — 518 2411 590
Кантакузово ’ 2132 912 234 — 1918 167
Ново - Архангельське. . 6262 943 — 570 7120 635
Ново - Павлівське . . . 1581 953 — — 3365 971
Мостове 1607 862 658 — 2300 618
Першомайське .... 21172 9618 — 8173 31683 9846
Соврань 5887 3198 1870 2851 7977 3415
Хащувата 4850 3266 — 2776 5908 3170
Юзефпіль 2401 872 829 — 4696 1041
Л 11 Ясінове 11 4324 573 — — 5426 610
Полтавська ||
Білоцерковка 1053 297 37 — 1038 14
Зіньків 10443 1263 1182 972 10926 608
Кобеляки ... . . 10487 2119 1907 1551 11662 1400
Червоноград 6455 1099 2014 1839 12695 1576
Полтава. . • 53703 11046 21751 19580 91984 18476
Проскурівська
Буцневці 1265 304 — — 1377 189
Вовкавинці .... 3652 1178 — 965 3775 1005
Волочнське 6716 3295 — 1930 7280 2068
Городок 8848 3194 — 1745 8673 2494
Деражня 4884 3333 — 3058 5659 3250
Кузьмин 2940 890 — 559 1581 905
Купепь 4933 2727 — 1530 4235 1828
Летичів 7248 4108 — 2333 7160 2432
Майдан Закржевський. . 595 519 — 530 475
169
Округи її залюдн.ні пункти 1897 р. 1920 р. 1923 р. 1926 р.
Разом люди. 3 них євр. | Разом євр. Разом євр. Разом люди. 3 них євр
Медж’біж 8164 6040 — 3455 11609 4611
Михалпіль. . ... 2370 1392 — 1150 2795 1145
Миколаїв 3661 2189 — 1203 2994 1262
Пилява 3701 752 — 619 2649 636
Проскурів 22855 11411 — 12677 31989 І 13408
Сатанів 4415 2848 — 2237 4056 2359
Сннтівка 1436 231 — — 1605 75
Стара Синява 4618 2279 — 1322 4553 1788
Тарнаруда 2023 -351 — — 2537 147
Ожи ганці 1406 154 — 2 1506 4
Фель тин 2002 1885 — 1003 3575 118а
Чорний Острів .... 2803 2216 — 1464 2061 1485
Шарівка 2079 753 — 581 2455 647
Ярмолиниі 5298 2633 — 1007 4708 1507
Прилуцька
Драбів 3128 407 110 — 5921 44
Пиряти н 8022 3166 4506 4358 12212 3885
Прилука 18532 5722 9363 9730 28621 8593
Яготии . 4409 943 1292 1510 6182 1423
Роменська
Гадяч 7721 1853 3006 2489 10215 1764
Лохвипя 8911 2465 2687 2570 10834 2095
Ромен 22510 6378 10242 9760 25787 8993
Сталииська
Сталине ... . . Старобільська 28076 3168 — 7660 105857 11342
Старобільське ... 9801 85 — 37 13973 164
170
1897 о. 1920 р. 1923 р. 1926 Р.
Округи и залюднені
пункти Разом 3 них Разом Разом Разом 3 них
людн. <щр. євр. євр. ЛЮДН. євр.
Сумська
Білопілля 15215 105 159 216 17940 19о
Суми 27564 755 3253 2589 44213 2418
Тульчинська і
Бершадь . . ... 8885 6603 — 6176 11847 7016
Брацлав 7863 3290 — 1504 7842 1840
Вапнярка 760 370 — 569 1372 640
Верхівка !І 3091 1094 — — 2811 420
Гайсни 9374 4321 — 4970 15330 5192
Горишківка 11 2136 376 — — 2441 266
о Зятківш 2820 348 — — 3429 40
Загнитків 4660 560 — — 5696 360
Жабокрич 0252 1307 — 823 6041 • 924
Киблпч 3096 1067 — — 3123 24
Княже Тнмоиівка. . . . 1094 1040 — — 482 421
Крижопіль 1626 668 — 1360 2986 1533
Комаргород 1909 481 — — 2093 291
Куна 1764 206 — — 1614 0
Ладижин 6589 3212 — 1731 7357 2250
Марківка 1610 257 — — 1717 124
Мястківка 7996 2105 — 153І 5907 1620
Ободівка 7754 1676 411 8922 720
Ольгопіль. .... 8134 2473 — — 7897 1719
Печора 2455 896 — — 2134 62
Піщанка 7506 3682 — 2810 8033 2950
Соболівка 5745 1121 — 1180 8668 1358
Тростинець 4421 2421 — 973 6372 1424
171
Округи Й залюднені пункти 1897 р. 1920 р. 1923 р. 1926 р.
Разом людн. 3 них євр. Разом євр. Разом євр. Разом людн. 3 них євр.
Томашпіль 4972 4515 — 2617 5985 3252
Тульчин 17574 10055 — 6574 17391 7708
Чечільник 7993 3388 — 1887 6463 2301
Шпиків 4901 1875 — 1126 5213 1376
Юльямпіль 496 175 — — 523 72
Шевченківська
Вал ява 4957 111 — — 5526 0
Ведмедівка 3683 1453 — — 3349 35
Вільшани 6164 1234 1015 916 6738 1042
Городище 14641 3124 — 1200 13520 1189
Жаботин 1950 272 — 37 2323 44
Златопіль 8122 6373 — 3227 6256 3863
Золотоноша 8739 2769 6431 6022 15482 5180
Камінна 6267 2193 — 943 7916 1106
Канів 8855 2682 1862 1392 8085 1395
Корсунь^ 8266 3799 885 2357 4775 2449
Мокра - Калигірка . . . 3199 1677 — 156 3041 537
Мошна 8049 1022 36 0 8893 68
Олександрівна .... 4366 3213 — 926 5149 1279
Осміла (Смела) .... 15187 7475 5867 5744 23324 5867
Ротмістрівка 4823 1785 — 91 4214 125
Ставндло 1410 156 — 4 1502 17
Стеблів 5746 1472 — 770 6094 937
Степанці 7436 3389 959 668 5899 837
Таганча 4507 953 — 6 4247 0
Телепино 3199 632 — зо 3442 54
Черкаси 29600 10950 — 10459 39511 10889
172
Округи й залюднені пункти 1897 р. 1920 р. 1923 р. 1926 р.
Разом людн. 3 них євр. Разом євр. Разом €Вр. Разом людн. 3 них євр.
Чигирин 9872 2922 — 77 7961 402
Шендерівка 3966 761 — 429 4016 409
Швола 11193 5388 5588 5133 15107 5378
Шепетівська
Дннопіль 2197 1812 — 1008 1897 1278
Базалія 3362 820 — 353 3569 489
Берездів 2687 1319 536 2342 876
Білгородка 5438 1846 — 1001 5390 1194
Білотнн 527 56 — — 638 18
Варварів а. .... 621 62 — — 852 14
11 Гриців 1011 979 — 1325 4247 1264
Заслав 12611 5998 — 3303 11707 3820
Киликівка . . ... 1928 576 — — 2114 380
Корниця 1251 517 — 322 1124 365
Красилів .... 6994 2563 — 1180 6877 1551
Красноотав 2194 1222 — 1041 2464 1209
Кузьм ви 3368 830 — 461 3491 522
Кульчин 4335 2031 — 923 3280 1267
Кунев 2935 1661 — 1029 2776 1314
Ляховці 5401 1384 — 636 1581 844
Михля 1438 311 — — 1490 53
Островіль 7505 2714 — 1305 3664 1378
Полонне 16288 7910 — 5080 16400 5337
Понинка 1025 206 — — 2127 0
Славута 8454 4891 — 3665 10478 4701
Старо - Костянтинів . . 16377 9212 — 6477 16807 6334
Судплків 5551 2712 — 1356 5832 1809 |
173
Округи и залюднені пункти 1897 р. 1920 1923 1926 р.
Разом людн. 3 них євр. Разом євр. Разом євр. Разом людн. 3 них євр.
Теофіпіль 4481 2914 1304 3676 1483
Шепетівка 8033 3^80 — 2695 14693 3916
Чорнятпн Вел. . . . 1555 254 — — 1717 17
Чорнятпн Мал 520 129 — — 691 13
Ямпі.ть 2504 1482 — 900 2774 1’81
Юрово 912 104 — — 2266 114
Харківська
Богодухів 11752 89 288 245 1С020 259
Валки ... ... 7938 19 34 26 8456 29
Вовча 11020 40 35 75 20810 223
Зміїв 4673 21 36 11 6006 40
Охтирка ..... 23399 168 040 306 26982 369
Харків 173989 11013 55474 65007 417342 81130
Чугуїв 12592 187 289 185 14412 322
Херсонська
Берислав 12149 2642 708 395 7529 395
Бобровий Кут 1469 1248 — — 1405 1362
Вел.-Сейдемгнуха (шиневдорф) 1570 1284 — — 1855 1679
Гола Пристань .... 6143 667 — — 5709 291
Кахівка 7499 3003 3832 2696 7490 2441
Львове 1402 1338 — — 1403 1356
Мала Сейдеменуха. . . 520 502 — — 735 721
Нагартов Вел. і Мал. . 1711 1571 — — 1937 1748
Ново - Ворониіака. . . 5188 1685 1482 686 4741 703
Олешки 8181 744 1124 755 4952 586
Романівна 13<2 1283 — — 1587 1563
Херсон 59076 17755 — 13659 58801 14837
174
1 Округи п залюднені пункти 1897 р. 1920 р. 1923 р. 1926 р.
Разом люди. 3 них євр. Разом людн. Разом євр. Разом людн. 3 них євр.
Чернігівська
Березня 9922 1357 — 861 9860 697
Городня 4310 1219 1965 1765 4992 1359
Лавпнь 1418 231 — — 1336 0
Остер 11054 їй! 16 1623 1479 6837 1267
Ріпка 3336 3049 1012 — 3775 134
Сновськ ....... 2379 985 -Г 3284 6850 2416
Чернігів 27716 8805 9253 12278 35234 10607
АМСРР
Ананьїв 1 . 16684 3527 4135 3673 18230 3516
Ба.іта 23363 13235 8504 8043 23034 9116
Вадортукол 1011 123 — 15>53 52
Вапегуцоло і 9301 1865 1843 2105 16637 2549
Вікнн 2430 1530 — 1628 3360 1972
Вороне 2544 350 — - 4188 398
Г рнгоріопі.іь 7605 832 849 817 8876 796
Дубосари 12089 5220 5076 3250 4530 3651
Жеребково ' 497’ 89 — — 1921 43
Кам’янка ...... 6746 2902 — 1558 7352 1864
Кодп.ма 4241 2041 — 1691 5578 1986
Кру пі 4764 2389 112 1953 4870 1972
Піщана 4839 870 1188 902 6687 915
Рашків 5823 3201 — 2927 5359 2031
Рибниця 4029 1574 — 3162 9371 3568
Тнраспіль 31616 1 8б68 9506 6077 21741 6398
175
ЗМІСТ
Стор
РОЗДІЛ І. Структурні зміни в статевім І віковім складі
сучасної єврейської людности України . . . . З
Зменшення втрати єврейської людности УСРР за ЗО років
(1897 —1926). Зміни в статевім складі. Додаткові чоловічі втрати.
Зміни у віковім складі. Теоретичні й емпіричві обчислення. Змен-
шення (абсолютне й відносне) дитячої групи.
РОЗДІЛ II. Природний рух єврейської людности УСРР. 20
Народжуваність. Різниця в коефіцієнті народжуваности
серед євреїв і неєвреїв України. Народжуваність по окремих при-
родно-історичних районах і округах УСРР. Коефіцієнт народжу -
ваностн по окремих містах. Зміна коефіцієнта народжуваности
серед євреїв України до й після революції. Вплив асиміляційних
процесів Зіа рівень коефіцієнта народжуваности. Мішані шлюби
іі народжуваність.
Смертність. Чинники, що впливають на смертність: соці-
яльно - економічнії і біологічні. Загальнй коефіцієнт смертностн.
Порівняльні дані. Смертність по окремих районах, округах і містах.
Повікова смертність. Смертність серед дітей. Смертність серед
немовлят.
Природний приріст. Порівняльні дані за60р.Зменшення
природного приросту за досліджуваний період. Приріст за роки
1905 — і 910. Приріст по 10 містах. Порівняльні дані щодо м. Одеси
РОЗДІЛ ПІ. Міграційні процеси серед єврейської люд-
ности України..........................................7^
Особливості сучасного механічного руху людности. Еміграція.
Кількість євреїв емігрантів з УСРР. Якісна характеристика емігрантів.
Причини єврейської еміграції. Характеристика двох повітів Якісні
зміни єврейської людности України. Міграція. Темпи й напрямки
міграції в межах УСРР- Підсумки по 530 заселених пунктах.
Кількісна зміна єврейської й неєврейської людностей по природно-
економічних районах і охругах. Концентрація по великих містах.
Людність єврейських сільсько - господарських колоній. Зміни за
1923— 1926 рр. Рееміграція «Вимивання* єврейської людности
з деяких північних округ і лівобережних окремих округ. Міграція
в межах СРСР
Висновки.........................................144
Додаток. Список 530 заселених П5'нктів з зазначенням кіль-
кості! людности за 4 датами (1897, 1920, 1923 і 1926 рр.) .... 153

Поверни книгу
в зазначений тут термін!
і І