БІОБІБЛІОГРАФ_ІЯ
ВЧЕНИХ
УКРАТНСЬКОТ
РСР

ВСТУПНА СТ А ТТЯ
В. С. МИХАЛЄВИЧА, І. І. ЛЯШКА,
А. О. СТОГНІЯ, І . В. СЕРГІЄНКА,
Ю . В. КАПІТОНОВОТ
ПОКАЖЧИК ЛІТЕРА ТУРИ
СКЛАЛА Ю . В . КАПІТОНОВА

ВІКТОР
МИХАЙЛОВИЧ
ГЛУШКОВ
1087' 32
І!)(,у"fШJ~-Н:хн~ч. библи~теs:а •
Kiн;i;c,1.:~ro 1tі~ханическоr0 І
~
завода
• -····-
·
- -------
«НАУКОВА ДУМКА» КИТВ - 1975

016:6+51 (09) +6ФО.І
Г55
У кнн з і висnітлюють ся о с новні ет а пи життя,
науково-дослідна, науково-органі з аційна, педаго­
гічна та громадська д і яльність відомого радян­
ського вченого в галузі математики, теоретичної
та прикладної кібернетики, Героя Соціалістичної
Праці академіка В. М. Глушкова . Вміщений у
ній покажчик літератури знайомить читачів з
доробком ученого.
Розрахована tНа науковців , а також усіх, хто
цікавить с п історією вітчи знпної науки.
· Редакційна колегія:
академік АН УРСР Г. С . Пи саренко (голова),
академік І. К. Білодід, Я. П. Гуменний, академік
АН УРСР В. С. Гутиря, кандІІда т історичних наук
С. К. Гутян с ький, С. П . Демченко, академік
АН УРСР Ю. О. Митропольський, академік
АН УРСР /. М. Францевич .
... . .. .... ...... .., . .....t
.,..,_ t-,.~ \
•
--~· • •J
Редакці я на у ково - популярної лі те рат ури
30502-398
Г----- БЗ-23-SА-75
М 221 (04)-75
© Видавництво « На укова ду~ш а», 1975

КОРОТКИЙ НАРИС НАУКОВО І,
НАУКОВО-ОРГАНІЗАUІйНОІ,
ПЕДАГОГІЧНО І ТА ГРОМАДСЬКО І
ДІЯЛЬНОСТІ
АКАДЕМІКА В. М. ГЛУШКОВА
Академ і к В. М. Глу ш ков - визначннй ра д янський уче­
ний, відомий у нашій країні й за рубежем фундаментальними
працями з математики, теоретичної та прикладної кіберІНетики.
йому належить понад 400 наукових публ і кацій, в тому числі
10 монографій, що перекладені багатьма мовами світу. Під ке­
рівІНицтвом і при безпосередній участі В . М . Глушкова створено
цілий ряд першокласних ЕОМ і АСУ, що відіграли важливу
роль у розвитку сучасного математичного машинобудування, й
систем автома1тизованого управліІННЯ складними об'єктами в на- •
шій країні . В. М . Глушков є засновник.ом і главою школи кібер ­
нетики, авторитет якої визнано в усьому світі.
У цьому нарисі схарактеризовано лише найзначніші етапи ·
багатограНІно ї діяльності В. М. Глушкова. Вже понад п'ятнадцяти­
річчя вона невіддільна від Інституту кібернетики АН УРСР, орга­
нізатором і директором якого є Віктор Мих а йлювич . Без пере­
більшен1ня можна сказати, що успіхи інституту, пов'язані з роз­
витком висунутих В. М. Глушковим наукових ідей, є наслідком
розв'язання під його керів,ництвом найрізноманітніших теоретич­
них і прикладних пробл ем. Нині інс11итут - одна з найбільших
науково-дослідних установ з кібернетики в СРСР, на баз і якої
ство рю ється Кібернетичний центр АН УРСР .
Коло наукових інтересів В. М. Глушкова дуже широке, та
в якому б напрямку в і н не провадив дослідження, вони спря­
моваІНі на створення нового матема:тичного апарата для розв'я­
зання практично важливих завда нь .
У науковій творчості В. М. Глушкова можна виділити такі
основні напрямки: досліджен ня в галузі сучасної алгебри; роз­
робка теорії автоматів і електронних об,шслювальних машин;
створення ЕОМ й систем їх математичного забезпечення; дослі­
дження в галузі економічної кібернетики: автоматизація проекту­
ва,ння; розробка теорії автоматизованих систем управління і сис­
тем обробки даних; дослідження в галузі штучного інтелекту.
Питанням сучаоної алгебри присвячені ранні праці В . М. Глу­
шкова і його докторська дисертація, виконані в 1950-1956 рр.
Великий вплив на вибір Віктором Михайловичем цього напрям1<у
досл і джень с пра вили праці Л. С. Понтрягіна. Б е зпо с ередніми вчи.
5

телями В. М . Глушкова були відомі алгебраїсти М. М. Черников
та О. Г. Курош. Значну роль у становленні праць Глушкова з
пита,нь топологічної алrебр:и відіграв А. І. М.альцев, з яким Вік­
тор Михайлович завжди підтримував тісний зв'язок, знаходячи
в Анатолія Івановича, ученого широкого профілю й видатного
радянського математика, доrюмоrу, пораду й підтримку. Основ­
ними результатами багатьох праць В. М. Глушкова з алгебри є
розв'язання узагальненої п'ятої проблеми Гільберта, а також до­
слідження властивостей і будови локально б і компактних груп та
алгебр Лі. П'ята проблема Гільберта була сформульована ним
у 1900 р. на 11 Міжнародному конгресі математиків. Традиційне
формулювання її таке: чи є групою Лі всяка локально евклідова
тополоr і ч,на група (при відповідному виборі локальних коорди-
11ат)? Розв'язання В . М. Глушковим цієї проблеми стало мож­
ливим внаслідок створення ним глибокої теорії локально біком­
пактних топологічних груп та досліджен,нп їх структури й вста­
новлення зв'пзків, що існують між цими групами й групами Лі .
Апарат, розвинутий у зазначеній теорії, дав можливість одер­
жати повний огляд будь-яких (а не тільки локально евклідових)
локально бікомпактних груп. За допомогою цього математичного
апарата вдалося одержати фундаментальний результат про зам­
кнутkть класу груп Лі відносно розширення їх за допомогою груп
Лі. Розв'язання узагальненої п'ятої проблеми Гільберта стало оста­
точним поштовхом до розвитку теорії 'ГОПолоrічних груп .
Виконання доказів усіх тверджень, що стосуються цієї проб­
леми і структури локально бікомпактних груп, висунуло
В . М. Глушкова до числа провідних алгебраїстів нашої країни.
Але, вторувавши шлях, В. М. Глушков далі ним не пішов.
його вабило нове, невідоме.
50 - і роки нашого століття були періодом пробного застосу ­
вання обчислювальних машин для розв'язаніНЯ складних завдань.
Відкривалася широка перспектива впровадження обчислювальної
тех-ніки в народне господарство. Однак длп побудови, розвитку
й вшюристан.ня кібернетичних пристроїв, і зокрема обчислюваль­
них машин, необхідна була теоретична база.
Озброєний сучасним матє-матичним апаратом, відточеним на
розв'язанні складної класичної проблеми, В. М. Глушков у
1957 р. розпочинає дослідження в галузі теоретичної к.ібернетики .
До розробки різноманітних кібернетичних проблем ВІН залучає
молодих фахівців , які працювали раніше в суміжних напрямках
науки й техніки . Одним з основних результаті~ у цій гал):зі бул.о,
створення загальної теорії цифрових автомат1в. В основ~ теор11
лежить поняття цифрового автомата (ним, зокрема, є і обчислю­
вальна машина, і людський організм). У теорії розглядаються
способи задання автоматів та їхні властивості, вивчаються ме -
6

тоди розв 'язання задач аналізу, синтезу й оптимізації автоматів.
Тут-таки досліджуються взаємозв'язки поняття « автомат» з та­
кими важливи м и м атематичними поняттями, як « алгоритм», «пів­
група» , «алгебра» та ін. Вже у своїх перших працях з теорії
автоматів, що з'явилися друком у 1959-1960 рр., В . М . Глушков
робить успішні спроби точно с формулювати о оновні завдання те­
орії й накреслити шляхи їх розв'язання. Незабаром він отримує
фундаментальні результати, що перетворили теорію автоматів у
струнку математичну теорію, призначену для використання її ме ­
тодів широким колом фахівців , які займаються розробкою ра­
діоелектронних пристроїв .
У 1962 р. вийшла в світ монографія В . М. Глушкова «Синтез
цифровь1х автоматов». Вона оз броїла розроблювачів обчислюваль ­
ної техні ки сучасними мате м атичними методами. Визначальним
тут було створення практичної методики синтезу цифрових ав­
томатів . Основ,на увага приділялася концепції скінченного авто­
мата.
Розвиток обчислювальної техніки, поява машин третього по­
колі ~1ня висунули нові вимоги до теорії. Зокрема, потрібна була
побудова конц е пції нескінченного автомата, здатної теоретично
обгрунтувати ро з в'язання завдань проектування ЦОМ . В . М. Глу­
шков ввів пон я ття регістрового автомата, або абс,:рактного регіст ­
ра та пере т ворення на регістрах , вивчив спеціальний тип пере­
творень, а саме: періодично визначені перетворення. Все це
дозволило розробити зручну для цілей проектування ЦОМ кон­
цепцію ~не с кінченного автомата, розглянути деяку нову модель
ЦОМ і формалізувати постановку багатьох проблем , важливих
з точки зору оптимізації логічної структури машини, таких як
мінімізація послідовності мікрооперацій (мікропрограм), зменшеІН­
ня кілько сті регістрів у машині, мі,иімізація пристрою управління
ЦОМ тощо.
В. М . Глушков створив формальний математичний апарат,
що дав м ожливість досить ефективно застосувати абстрактно-ав­
тома11ні та інші алгебраїчні методи для розв' язання завдань блоч ­
ного проектування ЦОМ. В .основі цього апарата лежить блис .
куча ідея викори стання композиції операційного і керуючого ав­
томатів як моделі обчислюваш,ної машини, котра грунтується на
взаємодії пари мікропрограмних алгебр. Ця пара мікропрограм­
них алгебр так а , що елементи першої алгебри ототожнюються з
деякими операціями другої алгебри, і навпаки. Алгебри задаються
за допомогою твірних і визначальних співвіднош е нь, що викорис­
тов у ються для формального перетворення мікропрограм . Вза єм о­
дія алгебр і визначає функціонування композиції операц!йного
та керуючого автоматів. Задані алгоритмами перетв~р_ення 1нфор­
мації в машині ототожнюються з елем е нта ми одн1є1 з алгебр ,
7

конкретні ж реалізації цих алг?ритмів виражаються різними по­
слідовностями елементів через тв1рю.
В. М. Глушков розвинув математичну техніку перетворення
мікропрограм. Використання її дозволило йому, зокрема, одер­
жати автоматний аналог теорем про рівнозначність схем алгорит­
мів . Ця обставина показала, що математична тех,ніка дає мож­
ливість досліджувати питання, пов'язані з проблемою розпізна­
вання еквівалентності алгоритмів. В. М. Глушков і його учні
виконують широкий цикл праць з питань дальшого розвитку одер­
жаних у цьому напрямку результатів. Уже перші спроби детально
дослідити й використати ,нові результати підтверджують плідність
запропонованої математичної техніки для проектування ЦОМ, з
одного боку, і привели до цікавих теоретичних виановків щодо
еквівалентних перетворень алгоритмів, з другого.
Широко відомі основоположні праці В . М. Глушкова з тео­
рії автоматів містять не тільки 1юнкретні фундаментальні резуль­
тати, вони є джерелом принципово нових й перспективних ідей,
на базі яких нині створюються і безперечно створюватимуться у
майбутньому цілі теорії та напрямкн. Зазначені праці є основою
для традиційних напрямків теорії автоматів і розвивають справ­
ді глибоку, широко застосовувану для практичних цілей загаль­
ну теорію дискретних перетворювачів, що базується на оригіналь­
них й принципово важливих концепціях, пов'язаних з поняттями
дискретного перетворювача і пари мікропрограмних алгебр. Зо­
крема, ця теорія, що тепер бурхливо розвивається, дозволила з
єдиної точки зору подивитись на проблеми теорії програмування
і стимулювала дослідження з параметричних систем програмуван­
ня, що є далекосяжними узагальненнями синтаксично керованих
трансляторів.
Розробляючи т ео рію автоматів, В. М. Глушков черпав
постановку завдань з реальних ситуацій, що виникали при ство­
ренні обчислювальних ма шин та інших засобів обчислювальної тех­
ніки. У процесі 1сонкретних розробок перевірялися ті чи інші тео­
ретичні концепції. Така риса характерна для всієї наукової твор­
чості Віктора Михайловича.
В . М. Глушков бере активну участь у створенні обчислюваль­
них машин і систем. Широко відомі обчислювальні машини
«Промінь», «МИР-!», Искра», «Киев», «МИР-2», КМШП «Днепр-!»,
«К:иев-67», «Рось», «Киев-70», «Днепр-2», АСУ «Львов» та «Галь­
ваник» були створені під його науковим керівництвом, і це да ­
леко ,не повний пер,елік. Красою й досконалістю технічних рішень
багато з переліч ен их машин і систем завдячують інженерному
й математичному чуттю та смаку В. М. Глушкова.
В. М. Глушков завжди глибоко аналізує умови, в яких екс­
плуатуватиметься нова машина. Так, перш ніж розпочинати роз-
8

·робку ЕОМ серії «МИР», Віктор Михайлович багато працював
над виявленням тенденції розвитку машин цього класу . Саме
В . М. Глушков висловив ідею створення машин такого типу
з внутрішньою інтерпретацією вхідної мови високого рівня. Побу­
дова і серійний випуск ЕОМ серії «МИР» підтвердили життєвість
цієї ідеї. Слід зазначити також, що машина такого типу була
у свій час першою в світі.
Під керівництвом В. М. Глушкова провадиться широке коло
досліджень з архітектури, структури і конструкції обчислюваль­
них маши н четвертого і майбутніх поколінь. З ініціативи
В. М. Глушкова і під його керівництвом розпочато роботи над
конструюванням моделюючого стенда, який повинен бути своє­
рідним полігоном для перевірки й відпрацювання рішень у процесі
створення нових обчислювальнь1х машин.
ЕОМ у наші дні неможливі без складних систем математич­
ного забезпечення . Відійшли в минуле уявлення про обчислю­
вальну машину як про працюючу «залізну електроніку» . Своїми
працями В. М. Глушков вніс великий вклад у формування нових
уявлень про обчислювальн і машини. Дослідження Віктора Ми­
хайловича та його учнів значно сприяли розвитку теорії та прак­
тики розробки й створення систем математичного забезпечення.
При цьому увага приділялась системам математичного забезпе­
чення як загального призначення, так і спеціального.
Серед перших особливою уваrою 1сористувалися системи ефек­
тивно ї організації обчислювального процесу в ЦОМ. Українська
школа кібернетиків є піонером у справі пропаганди, використщ;­
ня й реалізації нових засобів програмування, котрими були в
свій час алгоритмічні мови. Так, одна з перших у світі алгорит ­
мічних мов - адресна мова - створена учасниками семінару, який
працював при Київському державному університеті ім. Т. Г. Шев­
ченка і яким, поряд з іншими вченими, керував В. М. Глуш­
ков.
Комплекс найрізноманітніших проблем (починаючи від науко­
вих та інженерно - технічних і кінчаючи організацій.ними та психо­
лого - педагог і чними), пов'язанних з розробкою й створенням кон­
кретних мов і систем програмування, а в останній час і систем
програмованого навчання, завжди перебуває в центрі уваги
В. М. Глушкова, його учнів і послідовників. Свідчення цього -
реалізовані в машині «Днепр - 2» засоби організації обчислюваль­
ного процесу, що стоять на сучасному світовому рівні.
В. М. Глушков один з перших зайнявся вивченням проблем
побудови, оцінки ефективності й реалізації систем математично­
го забезпечення. Під його керівництвом ще в 60-і роки розпоча­
лися роботи з комплексування різнорідних ЕОМ, з побудови си­
стем, що функціонують у реальному масштабі часу та в режимі
2-3464
9

поділу часу (тепер у Києв і усп іш1-т працює одна з систем цьо­
го· типу - система «Абонент», яка зв' я зала територіально від}!але­
ні ЕОМ Інституту кіберJ-Іетики АН УРСР, Інституту електрозва­
рюва,ння ім . Є . О. Патона АН УРСР й Інституту інженерів цивіль­
ної авіації). В. М. Глушков пєрший nисловив дум1<у про необхід­
ність побудови автоматизованих систем обробки даних для
розв'язання широко го кола п роблем, що ви никають у різних кла­
сах застосування обчислювальної техніки . Розроблена в Інституті
кібернетики АН УРСР одна з с и стем такого типу - автомат изо ­
вана система обробки даних методами статистики і теорії імовір­
ностей - широко застосовується в багатьох організац і ях країни.
Розвиток теорії автомат і в і дедалі зростаюча потреба у об­
числювальній техніці спричинили серію досліджень у галузі аІJто ­
матизації проектування ЦОМ. Під керівництвом В. М. Гл ушкова
такі дослідження п р'овадяться в Інсти ту ті кібернетики АН УРСР
з 1960 р. , по сут і відтоді, коли виз н ачалис ь загальні риси мето­
дики синтезу цифр ових автоматів. З самого початку ці роботи
потребували велико ї кіл ь1шсті експериментів на ЦОМ. У зв ' язку
з цим було висунуто ідею створення спеціальної системи ма тема­
тич.ного забез п ечення, здатно ї задовольнити потреби автом атиза­
ції проектуван н я . В інс титуті було розроблено ряд таких систем .
Вони пройшли с1,ладний шля х - від системи програм для ЕОМ
«Киев» обсягом у 3000 команд до систе~ш «П ро ект» обсяго м
у 2 млн. команд, від ав т оматичного си нт езу цифрового автома­
та, схема якого налічувала близько СО1'Ні елемент ів , до схем ЕОМ
середнього класу об'ємом у сотні тисяч елемент ів .
Основним результатом робіт цього напрямку є створення
практичної ме тодики проектування ЦОМ. Віктору Михайловичу
тут належить, зокрема, ідея єдності опису да1них про машину н а
всіх етапах її про екту вання. Це дає можлив і сть розв'язати най­
складніші завдання автомати чного внесення зм ін у про ект і фор­
малізації засоб і в спілкування між різними розробками проекту.
Великий внесок у методику проектуван.ня ЦОМ становлять дос­
ліджен1ня Віктора Михайловича для стпо р ення математичних мо­
делей сучасних ЦОМ. Важливими результатами ї х, п оряд з ме­
rодикою, є організація й реалізація в системі математичного за­
безпечення процесу проектування, розробка та розвиток спеціаль­
ної системи прог·рамування для завдань про ектува н ня, розробка
спеціальних м овних засобів для опису п р·оекту. Створена у від­
ділі теорії цифрових автоматів Інституту кібернетики АН УРСР
автоматизована система проектування обчислювалЬІних машин і
систем «Проект» відбиває найновіші досягнення в цій гал узі . Ве­
лике значення має розробка засобів моделюва ння складних си­
стем. Під кер і вництвом В. М. Глушкова було роз роблено і зда­
но в прqбну експлуатаuі10 систему «с;ле11г,,, призначену для ро'<-
!О

в'язан,ня різноманітних оптимізацшних завдань, що виникають у
процесі створення складних систем.
Свою увагу В. М. Глушков зосереджує не тільки на пробле­
мах розробки і створення ЕОМ. його завжди ц1кавили питання
ефективного використан-ня ЕОМ у народному господарстві, зокре ­
ма впровадження автоматизова них систем управління народним
господарством й економікою країни.
У дослідженях В. М. Глушкова з економічної кібернетики і
створення АСУ, мабуть, найяскравіше виявились його властивості
дослідника й організатора науки. Ще в перших своїх публікаці_
ях з кібернетики В. N1. Глушков підкреслював, що найбільшого
ефекту від впровадження ЕОМ слід чекати в галузі економі ­
ки й управління виробництвом. У кінці 50-х - на початку 60-х
років Віктор Михайлович провів велику роботу в застосуванні
ЕОМ у різних аферах управлінської діяльності, де використання їх
може дати істотний якісний ефект. Він обчислив обсяги даних
(інформаційних масивів) та швидкодію операцій, потрібних для
їх обробки у процесі планування й управління народн и м госпо­
дарством краї,ни. Це дозволило систематизувати головні завдання
по створенню математичних і технічних засобів, необх і дних для
реалізації ідей з автоматизації управління виробництвом та еко­
номікою. Саме •на цій основі виникла ідея створення автомати­
зованих систем управління (АСУ) різних ланок. У 1958-1961 рр.
під керівництвом і при безпосередній у,rа сті В. М . Глушкова бу­
ло проведено цикл робіт з ав то ма ти з ації керування рядом техно­
логічних процесів у металургійній і х і мічній промисловості та в
суднобудуванн і .
Ще на початку 60 - х років В. М. Глушков сформулював зав­
дання по створенню керуючої машини широкого приз начення
(КМШП). Розроблена під керівництвом В. М. Глушкова і Б. М. Ма­
линовсь1(ого машина «Днепр-!» стала на той час основою длп
автоматизації керування проц есами безперервного типу . 1960 р.
з і,н іціативи Віктора Михайловича в Обчислювальному центрі АН
УРСР було організовано в і дділ економічної кібернетики, що по­
винен розви вати ме тоди розв'язання економічних й техніко-еко­
номічних завдань на ЕОМ. Дослідженнп, проведені в цьому нап­
рямку, і досв і д розв'язання конкретних планових, проектних та
інших завдань привели до створення цілого спектра ефективних
методів оптимізації й обробки даних, що лягли пізніше в основу
математичного забезпечення різних АСУ.
Значним кроком уперед у справі комплексної автоматизації
управління було створення під керівництвом В. М. Глушкова
автома тичної системи управління виробництвом Львівського теле­
візійного заводу (АСУ «Львов») . Ue перша в нашій країн і авто­
ма тизоJJ ана система, при йня та 1967 р. Державною комісією і реко·
11

мендована до масо вого тиражування. На АСУ «Львов» було
відпрацьовано багато принципів, по кладених в основу автоматизо­
ваних систем управління інших типів (централізоване збирання
й оброб ка первинної інфор мац ії, системний підхід у розробці,
типовість тощо).
У 196 2-1970 рр. під керівництвом В. М. Глуш кова була роз­
роблена перш а в СРСР АСУ «Гальваник», при зна ч ена для ком­
плексного автоматизованого керування складним проц есо м галь­
ванізації деталей. Ця система була при йнята 1971 р. Державною
комісі є ю і р екомендована як типова у нашій країні для широко­
го застосування в промисловості. Заслуговує на ува гу те, що
АСУ «Гальваник» рекомендова но використати як основу управ­
ління в ус і х гальванічних виробництвах на підприє мствах ряд_у
міністерств і відомств.
У 19 6 1-1962 рр. Віктор Михайлович Глушко в формулює
й пропагу є і дею об'єднання АСУ різних ланок і рівнів у загаль но­
державну сис тему. Протягом 196 3-1964 рр. ця і дея дістала 1,он ­
кретне втілення у створенні пі д керуванням В. М. Гл у шкова
комісі єю Державного 1шмітету Ради Мі'ністрів СРСР по на уц і
і · техніці передескізного проекту Єди ної де ржавної системи обчис-
• лювальних центрів країни (ЄДСОU). Головні концепції цього про­
екту лягли в основу уявлень про Загальнодержа вн у автоматизовану
систему зб ир ання й обробки інфо рмац ії для обліку, план ува ння й
керування ( ЗДАС), необхідн і сть створення якої була відзначена
у Директивах XXIV з' ї зду К ПРС по п' ят и річному плану ро зв итк у
наро дно го господарства СРСР н а 1971-1975 рр.
В останні роки В . М . Глушков приділяє велику ува гу ро з-
робці основних концепцій ЗДАС і р еал і за ції ї х при створенні
конкретних АСУ. Загальна методика прогнозних оцінок, принци­
пи вдосконалення системи нормативів, агрега ція і дезагрегація
в планов их розрахунках, істотно нові підходи у формуванні й
коректуванн і поточн и х і перспективних планів - ось далеко не
повни й п ерелік питань, висвітлених у фундаментальних працях
В. М. Глушкова в галузі макроекономіки та системного аналі зу.
Як н ауковий ке рі вник створення цілого ряду галузевих і відом ­
чи х АСУ, В. М. Глушков уміє знаходити найбільш ефективні шлп ­
хи їх . розробки і поетапного впровадження, підпорядковуючи ці
роботи го ловній меті - якнайшвидшому створенню ЗДАС.
У 1972 р. вийшла в світ монографія В . М. Глушкова «Введе­
ние в АСУ» . У ній поряд з повним аналізом провідних типів зав­
дан ь керування економічними об'ектами викладені основні І:РИН ­
ципи побудови автоматизован11х систем організаційного управл шня .
Пр а ці В . М. Глушкова в галузі економічної кібернет и ки і ство­
рення АСУ є гідним ВІ{Ладом ученого в розв'язання завдань, по-
12

ставлеJНі х XXIV з'їздом КПРС у зв ' язку 1 з ство ренням в країн~
автоматизованих систем у прав л іння.
Вельми плідно працює В. М. Глушков у галузі шту,шого ін­
телекту. Нині в Д')слід ж ення х з цієї проблеми наміти л ися два
напрямки. Відрізняються вони об'є к та м и спост е реження і метода­
ми досліджень. У першому об'єктом с постереження є природний
роз,ум, об'єктом дослідження - механіз ми -його фуіНІщіонування
і прояву. Основні засоби ведення досліджень - моделюва,ння й
імітація цих проявів і механізмів поведінки природного розуму .
У другому напрямку об'єктом спостер еження і дослідження є кі­
бернетичні пристрої. Ці напрямки не су перечать один одному і від·
дзеркалюють швидше різний рівень практичного підходу до по­
няття «штучний інтелект» .
В. М. Глушков є представником др у гого напрямку . Дослі­
дження його можуть бути поділені на три групи. До першо_ї на­
лежить коло досліджень, присвячених питанням самооргаюзова­
них систем . Результатами їх є уточнен н я поняття самоорганізова­
ної системи та його зв'язку з поняттям «автомат», кількісні оцін­
ки мір самоорганізації та самоудоско :налення автоматів, розроб­
ка алгоритмів розпізнаван,ня образів та ін . Зазначені питання
викладені у монографії В. М. Глушкова «Введение в кибернети­
ку», що вийшла в світ у 1964 р . й відіграла важливу роль у під­
готовці та пропаганді І(ібернетичних ідей . До другої групи нале­
жать дослідження з підвищення інтелектуальних можливостей
обчислювальних машин і розробка нови х структур обчислюваль ­
них машин . Блискучим прикладом пр а ць цієї групи є машини
«МИР-2», що відрізняються від машин і<МИР-1» новими можли­
востями аналітичних перетворень форм ул алгебри і математич­
ного аналізу . Нарешті, дослідження третьої групи присвячені роз­
робці теорії дедуктивних побудов у математиці. Сюди належить
спюреіІІня практичної мови для опису математичних текстів, роз­
робка концепції системи автоматизації пошуку доказів теорем у
математиці тощо .
Велику увагу приділяє В . М. Глушков філософському ос11шс­
.1енню ідей, концепцій та результатів кібернетичної науки.
Чудово розуміючи роль фахівців у науково-технічному прог­
ресі, В . М . Глушков віддає багато часу викладацькій роботі і
підготовці кадрів усіх рівнів, починаючи з середньої школи та
кінчаючи курсами підвищення кваліфікації, доктора,111'урою . Вік­
тор Михайлович брав активну участь в організації фізнко-мате­
матичн:их шкіл на Україні. Він - ініціатор створення факультету
кібернетики в Київському державному університе11і . Тут В. М. Глу­
шков завідує кафедрою теоретичної кіберн етики, є науковим ке­
рівником семінару з теоретичної кібернетики , під його керівниц­
твом розроблені навчальні програми факультету. Віктор Михай-
13

jJович також завідує базовою кафедрою те о ретичної 1, ібернетню1
і мето д ів оптимального упр а вління Москов с ь1<ого фізико-технічн о ­
го інстит уту при Інституті кібернетики АН УРСР. Він сприяв під­
готооuі на базі Інституту кібернетики АН УРСР випускників
МФТІ з кібернетичною спе ціа лізацією. Лекції, що їх В. М. ,Глуш­
ков читає протягом 20 років, завжди приваблюють слухачі □ ба­
гатством фактичного матеріа,1у, новизною ро.зглядуваних проб ­
лем та ї х оригінальним розв'язанням. Ось далеко не повний пе­
релік курсів В . М. . Глушкова: теорія автомат і в, гомологічна ал­
гебра , теорія і методи проектування ЕОМ, теоретичні про блеми
кібернетики, теорія автоматів і проблеми побудови штучного ін­
телекту , системний аналіз і макромоделі економіки, сучасні пробле­
ми кібернетики тощо.
Крім читання лекц ій , В . М. Глушков вшюристовує й інші
форми на вча нни фах і вців. Це, з окрема , виробниче навчання сту­
дентіп, що полиг ає в активному залученні старшокурсників до
здшсненни наукових досл і джень в Інституті кібернетики АН
УРСР. Велику увагу приділяє В. М. Глушкоп вида1нню різнома­
нітних математичних посі бн иків і матеріалів, необхідних для під­
готов1ш висококваліфікованих кадр і в.
Монографічні праці В. М.. Глушкова були фактично першими
у нашій країні учбовими посібниками з основ кібернетики, тео­
рії самонастроювальних систем, систем обробки даних, теорії та
практики побудови АСУ тощо .
Велике значення має діялІ>Ність В. М. Глушкова, спрямова­
на на пол іпш ення процесу навчання, зокрема використання й удо­
с коналення засобів програмованого навчання.
Під керівництвом В. М. Глушкова понад 60 чоловік захис­
тили кандидатські та докторські дисертації. Багато його учн і в
стали відомими спеціалістами в галузі теоретичної і прикладної
кібернетики.
Велику увагу приділяє В. М. Глушков читанню лекцій на різ­
них курсах з підвищення кваліфікації. Він завідує кафедрою ав­
томатизованих систем управлі юш в Інституті управління народ­
ним господарство м, основним завда;;шям якого є п і двищення ква­
ліфікації керівних праців.ників.
На запрошення іноземних колег Віктор Михайлович чита в
лекці ї в університетах Нью - йорка , Токіо, Лондона, Мехіко, Кіо­
то, Берліна та ін.
В. М . Глушков поєднує в собі риси дослідника й організато­
ра наукових досліджень. Як організатора науки його насамперед
характеризує прагнення до якомога швидкого і максимально пов­
ного використання результатів наукових досліджень у народному
господарстві. Водночас В . N\. . Глушков всіляко пропагує і заохо­
чує перспективні дослідження, які можуть сприяти поступу на.
14

уІ<и в майбутньому. Єдність далеких і близьких цілей - ось прин ­
цип В. М. Глушкова в організації наукових дослідже нь.
У 1956 р. В . М. Глушков став завідуючим лабораторією, в
якій працювало 60 чоловік. Тепер він - директор науково-досл ід­
ного інстит уту, де працює понад 3,5 тис. чоловік. Від перших кус­
тарних зразків обчислювальних маши-н до загальновизнаного кі­
бернетичного центру - такий ш лях , пройд ений інститу то м за корот•
кий час. Багато обчислювальних ма шин, що їх ви п ускає промис­
ловість СРСР, були розроблені в Інституті кібернетики АН УРСР .
Тут здійсню ється велика теоретична й експериментальна робота
для створення типових систем різноманітного призначення - та­
ких, як автоматизовані системи управл ін ня, автоматизован і сис­
теми обробки даних, автоматизовані системи проектування ЕОМ,
інформаційно-пошукові системи, системи автоматизації обробки
фізичних експериментів та ін. Зрозуміло, що розвиток кібернети­
ки на Україні відбувається у нерозривному зв'язку з провідними
н ауковими центрами країни.
У різних містах Радянського Союзу під науковим керівниц­
т вом В. М. Глушкова працюють багато вчених, інж енерів, кон­
структорів. Віктор Михайлович є науковим 1,ерів,ник о м або кон­
сульта.нтом ряду великих науково.дослідних інститут і в, комплек ­
сних тем і проектів.
В. М. Глушков - голова Наукової ради з обчислювальної
техніки і систем управління Державного комітету Ради Міністрів
СРСР по науці і техніці і Президії Академ ії наук СР.СР. За його
безпосередньою участю провадиться велика науково - організаційна
р обо та по лінії різних наукових рад при Президії АН СРСР.
В . М . Глушков - голова Наукової рад и з проблеми «Кібер­
нетики» при Презид ії АН УРСР. Секції ради об'єднують близь-
1,0 200 наукових семінарів, де беруть участь тисячі досліднн­
ків і розроблювачів кібернетичних систем з усього Радянського
Союзу .
На посту віце-президента АН УРСР В. М . Глушков здійснює
велику роботу по орган і зації наукових досліджень у галузі 11ате­
матики й к і бернетики і по використанню їхніх результатів у народ­
но му гос по дарстві.
В. М. Глушков - головний редактор журналів «Кибернетн­
ка» і «Управляющие системь1 и машинь1», член редколегій ряду
вітчизняни х наукових й науково-популярних журналів та п'яти
ін оземних журналів.
Під ке р івництвом В. М. Глушкова та '33 його безпосередньою
участю було пров едено понад 100 наукових _конференцій, сиt:_по:
зіумів і нарад, де обговорювались актуальн1 проблеми теор11 І
практики створення обчислювальних машин та кібернетичних
систем.
15

Велика організацшна робота була здійснена :В. М. Глушко ­
вим у Міжнародній федерації по опрацюванню інформації (ІФ!П),
яка обрала радянського вченого головою свого Програмного ко ­
мітету. Віктор Михайлович займався формуванням наукової про­
грами конгресів ІФІП у 1969 і 1970 рр.
В. М . Глушков є іноземним членом академії «Леопольдіна»
(НДР), АН НДР та АН БНР , почесним доктором Дрезденського
політехнічного уніве р ситету, членом Міжнародної асоціації кіберне­
тики (ПНР) .
В. М. Глушков віддає багато сил і часу громадській діяль­
ності. Член ЦК КП України, депутат Верховної Ради СРСР і
Верховної Ради УРСР, член Київського обкому КП України,
член парткому Інституту кібернетики АН УРСР - такий далеко
не повний перелік tюго громадських обов'язків. І при викона,нні
всіх цих численних обов'язків його завжди відріаняють сумлін­
ність і людяність.
Батьківщина в и соко оцінила діяльність В. М. Глушкова. йому
присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці , він - лауреат Ле­
нінської премії, Державної премії СРСР та Державної премії
УРСР, нагороджений орденами і медалями Союзу РСР. За шир0.
ке впроваджеН<ня наукових досягнень у народне господарство
В. М. Глушков нагороджений п'ятьма золотими медалями ВДНГ
СРСР.
Плідна діяльність В. М. Глушкова є яскравим прикладом слу­
жіння ученого-комуніста своєму народові, своїй Вітчизні .

ОСНОВНІ ДАТИ
ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ
Віктор Михайлович Глушков народився 24 серпня
19.23 р. в м. Ростові-на-Дону.
1944-1947 рр . Працював на шахті в Донбасі. Навчався в
Новочеркаському політехнічному інституті.
1947 р . Навчався на п'ятому курсі фізико-математичного фа­
культету Ростовського державного університету.
1948 р. Викладач Уральського лісотехнічного інституту
( м . Свердловськ) . Водночас провадить інтенсивну дослідну роботу.
1951 р. Захистив дисертацію на здобуття ученого ступеня
кандидата фізико-математичних наук.
•
1952 р. Затверджений у зваіНні доцента.
1953 р. В. о. за відуючого кафедрою теоретичної механіки
Уральського л і сотех нічно го ін ституту.
1954 р. Направлений до однорічної докторантури при Мос­
ковському держав1ному університеті ім . М . В . Ломоносова, після
закіи<1ення якої захистив дисертацію на тему «Топологічні ло-·
кально нільпотентні групи» на здобуття ученого ступеня доктора ·
фізико-математичних на ук.
1955 р. Стає членом Московського математичного товариства .
1956 р. Призначений завідуючим лабораторією обчислюваль­
ної технікн і математики Інституту ,математики АН УРСР .
1957 р . Призна чений директором Обчислювального центру АН
УРСР, створеного на базі лабораторії • обчислювальної техніки і
математики Інституту математики АН УРСР, і завідуючим від­
д і лом теорії цифрових автомат ів цього центру.
-
Присвоєно зван н я професора.
-
Викладач Київського державного ун1верситету ім . Т. r:Шев-
ченка.
1958 р. Обраний членом-кореспондентом Академії наук УРСР
із с п еціальності «алгебра» .
-
Вступив до лав КПРС.
1961 р. Обраний академіком Академії наук УРСР із спеці­
альн0сті «обчислювальна математика і техніка».
1962 р. 1 Призначений директором І,нституту кібернетики
АН УРСР, створеного на базі Обчислювального центру АН УРСР,
і зав ід уючим відд іл ом теорії цифрових автоматів цього іі1ституту.
1962 р . 1 Обраний віце- !!РfЗИДеІПQ!\і" АН.. УРСР
і
З-346 •1
~ 13ІJ.У,і1tш"1ехlіІ1!Ч. библиотека І\
і )КRншзr.к;уго •н~;-..:::ш-іческоrс
U
5t.І?;Ода
~
-
- -~---
•·.
17

1962 р. 1 Голова Наукової ради з проблем «Кібернетика»
при Президії АН УРСР.
1963 р. Голова Міжвідомчої наукової ради по впровадженню
обчислювальної техніки і економіко-математичних методів у на­
родне господ арство СРСР при Державному комітеті Ради Мініст­
рів СРСР по науці і техніці.
1964 р . Обраний академіком Академії нау1r СРСР.
-
Присуджено Ленінську премію за цикл праць з теорії
автоматів.
1966 р. Обраний головою Програмного комітету Міжнарод­
ної федерації по опрацюванню інформації (ІФ!П).
1966 р. 1 Завідуючий кафедрою теоретичної кібернетики Київ­
ського державного університету.
-
Обраний членом ЦК КЛ України.
1967 р. Присуджено премію імені М. М. Крилова Академії
наук УРСР за цикл праць з теоретичної кібернетики.
-
Нагороджений орденом Леніна.
1967 р. 1 Завідуючий базовою кафедрою теоретичної кіберне­
тики і методів оптимального управління Московського фізико­
технічного і:нституту при Інституті кібернетики АН УРСР.
1968 р. У складі авторського колективу удостоєний Держав­
ної премії СРСР за розробку нових принципів побудови обчис­
лювальних машин.
1969 р. За великі заслуги у розвитку радянської науки при-
своєно звання Героя Соціалістичної Праці.
_
1970 р. У складі авторського колективу удостоєн ий Державної
премії УРСР за розробку і впровадження автоматизованої си­
стеми управл іння радіотехнічним підприє мством масового вироб­
ництва.
1973 р. За заслуги у розвитку кібернетики і обчислювальної
техніки і в зв ' язку з п'ятдесятиріччям з дня народження нагоро­
джений орденом )І(овтневої Революції.
-
Нагороджений орденом Слави
ступеня Народної Рес-
публіки Болгарії.
-
Голова Наукової ради з обчислювальної техніки і систем
управління Державного комітету Ради Міністрів СРСР по науці
і техніці і Президії Академії наук СРСР.
1975 р . За великі заслуги у науковій роботі та в зв'язку
з 250-річчям АН СРСР нагороджений орденом Леніна.
В . М. Глушков - депутат Верховної Ради УРСР 7-го скли­
кання і депутат Верховної Ради СРСР 8-ro скликання.
1 До цього часу.
18

ЛІТЕРАТУРА ПРО ЖИТТЯ
І ДІЯЛЬНІСТЬ В. М. ГЛУШКОВА
Б ат о в И. Крь1лья, окрепшие в полете . - « 3кономиче­
ская газета», 1964, 30 мая .
Про вклад В. М. Глушкова в розвиток теорії автоматів.
Боголюбов Н., Лавреитьев М., Лебедев С., Пе­
р о в Б . Сплав теории и практики. - «Известия», 1964, 8 апреля .
Про присуджен н я В. М. Глуш1< ову Ленінської премії.
Б от вин А. Долг поjштнческого бойца.
«Правда», 1971,
22 липня .
Про комуніста В. М. Глушкова .
В аси ль е в Ан. Общение человека с вьrчислительн о й маши­
ной . - «Новь1й мир», 1970, No 6.
Про нові праці радянських кібернетиків.
Висока нагорода Батьківщини. - «Радянська Україна», 1969,
15 березня.
Про присудження В. Nl. Глушкову звання Героя Соці­
алістично ї Прац і .
Висока нагорода кібернетикач У1<раїни. - «Радянська Ук­
раїна», 1969, 7 трааня.
Про вручення Інституту к і бернетики АН УРСР ордена
Леніна.
Влас о в а А. Кибернетика в строю наступающих. - «Прав­
да Украинь1 », 1968, 6 марта.
Глава українських кібернетиків. - «Вечірній Київ», 1964,
22 квітня.
Глушков Виктор Михайлович . - БС3, т. 6, с. 609.
Глушков В і ктор Михайлович. - УРЕ, т. З. с. 310.
Глушков Віктор Михайлович. - УРЕС, т. 1, с. 473.
Гур вич С. Вьщающийся ученьrй. - «Молот» , (Ростов-на­
Дону), 1973, 24 августа.
Гусе в О. Злектроннь1е мастера на все руки. - «Правда»,
1970, 4 я н варя.
Гусе в О. Творить _ значит внедрять.
«Правда», 1971,
12 февраля.
Гусе в О. Диалог: человек и 3ВМ . - «Правда », 1972,
10 июня.
Др о фе М. Шаги кибернетики. «Радянська Україна» , 1968,
22 грудня.
3:::
19

Жук о вс кн /11 В., Кор 6 б чак Л., Рудник В. Ускорн­
тель - кнбернетнка :
-
«Правда Украинь1», 1972, 10 декабря.
Завод завтрашнего дня. ..:. . .. Интервью корреспонденту журн.
«Техника-молодежи», 1971, No 9.
Зустріч у Софії. - «Вечі рній Київ», 1971, 30 липня.
Імені видатного вченого. - «Вечірній Київ», 1967, 24 жовтня.
Про присудження В. М. Глушкову премії імені М . М. Кри­
лова Академії наук УРСР.
Кан ін Ю . . Мозковий трест кібернетиків.
-
«Молода гвар-
дія», 1970, 25 січня.
•
Кат о JІ ин Ле в. Большой поиск. - «Новь1й мир», 1964, No 2.
Про праці В. М. Глушкова та О . Г. Івахненка в галузі
кібернетики . .
І<: ел д ь1 ш М. Прогресс советской науки и техники.
«Правда», І 964, 22 апреля.
Про 'присудження В. М. Глушкову Ленінської премії.
Кнбернетнка, нзобретательство и ЗВМ. - «Изобретатель и
рационализатор», ·М., І 97.3.
.
.
Кібернетичні школи. - «Молодь України», 1972, 5 квітня.
Коваленко В. Передові рубежі науковців. - «Вечірній
Київ», 1970, 27 ·січня.
Климко Ю. Філь11 про вида11ного вченого. - «Молодь Ук­
раїни», 1972, 25 травня:
Кривенко в ю: Два доклада .
«За науку», 1966,
13 января .
Лисенко І. Керманич ХХ століття.
«Молода гвардія»,
1969, 11 червня .
.
Максим о вич Г. Зпоха кибер,нетики. - «Советский воин»,
1-970, No 9. .
.
Мак сим о вич· Г. Зле1строю1ь1й мозг: его сегодня і зав-
1:ра . - «Радуга», 197'1, No 12 .
.
•.
.
Максим о вич Г. Может ли машина творить . -
·
«Техника -
молодежи», 1972, No 8.
•
Максим о вич Г. Возможности «злектронного творца». -
«Радуга» ;- 1973, No 4.
•
Ман у чар о в а Е. Что остается людям. - «Неделя», 1963,
24-30 ноября.
Стат-тя . в . рубриці «Флагмань1 Большой науки» про
В . М. Глушкова.
Манучарова.Е., Янкулин В, Наука •управления.
«Неделя», 1972, No 37 .
Матвійчук-О . .•По1<ликання
вченого. _
..
«ВечіріІі_й Київ»,
1969, 26 берез,ня.
Мое в В. Человеку ., - .человеческое ;
машине -
·
машинное . ­
«Литературная газета», 1971, 21 апреля. ·
20

[1•1 о е в В. 3лектроннь1й ключ - не фантазия, а реа л ьность .
-
«Литературная газета», 1973, No 18.
Мь1слящие машинь,. - «Правда Украинь1» , 1970, 24 декабря.
Про зустріч вчених-кібернетиків із спеціаліста м и, які ці ­
кавляться успіхами обчислювальної т ехніки.
НаградЬІ вручень, - «Правда Украинь1», 1973 , 24 августа .
Нарт о вс ь ки й Б. Наука управління. - «Друг читача»,
1973, No 1.
Наука молодь1х: кибернетика. - «Смена» , 1968, No .23 .
Огієнко О. Вірні сини народу. - «Київська правда», 1970,
11 лютого.
П а л ієн ко О. Майбутнє за колумба ми. - «Знання та пра­
ця», 1970, No 4.
Про життя і творчість В. М" Глушкова .
П ат он Б. Є. Впевнена хода науи'.и і техніки . - «Радян­
ська Україна», 1970, 25 грудня.
Про присудження Державної премії УРСР В. М. Глушкову.
Пироженко М. Рома,нтика академіка Глушкова. - «Ук :
раїна», 1964, 18 травня.
Правофла,нговь1й кибернетики. - «Правда Украинь1», 1973,
24 августа.
«Пути кибернетики». (Интервью). - «Правда Украинь1», 1972,
20 апреля .
Саєнко Юрі й. Ордени Леніна. - «Вітчизна» , 1970, No 4 .
Про досягнення Інституту кібернетики АН УРСР.
Сер r і є ,нко О. На пульсі епохи. - «Знання та праця»,
1964, No 6.
Про присудження В. М. Глушкову Лені,нської премії.
Сергієнко І. Озна1<а часу. - «Україна», 1970, No 15 .
Про досягнеНІня Інституту кібернетики АН УРСР та ро· ­
боту В. М. Глушкова як голови Програмного комітету
конгресу Міжнародної федерації по опрацюванню і,нфор­
мації (ІФІП).
Тархов а Л.- Начало оптимизма. - «Смена», 1969, No 2.
Трудівник науки. - «Веч ір1ній Київ», 1973, 24 серпня.
Цик ор а С. його девіз: атака в науці. - «Радянська Во­
линь», 1964, 29 квітня; - «Київська зоря», І 964, 26 квітня.
Школа вченого. - «Учительська газета», 1973, •24 серпня.
Ш пик а л о в а А. В поисках общего язь1ка . - «Журналист»,
1970, No 7.
«Я - гражданин Советского Союза». (Юбилейная анкета
«Недели»).· - «Неделя», 1972, No 32.
21

СПИСОК ПРАЦЬ
Списа]( містить хронологічний покажчик друкова­
них праць В і ктора Михайловича ГJІушкова та додаткові покажчи­
ки- алфавітний покажчик праць ученого та іменний - співавторів .
У хронолог ічном у покажчику в межах кожного року літерату­
ра наведена в такій послідовності: наукові праці, науково-популяр­
ні статт і , видання за редакцією В . М. Глушкова, праці, видан і
іноземними мовами.
У алфавітному та іменному покажчиках подано посилання на
відповідні роки хронологіч1ного покажчика.
Хронолоrічний покажчик
1950
К теор.ии ZА-групп. - «ДАН СССР», 1950, т. 74, No 5, с. 885-889 .
О нормализаторе полной подrруппьr в полной группе с возрас­
тающим центральньrм рядом. - «Успехи матем. наук», 1950, т . 5,
No 2-36, С. 204.
О нормализаторах полньrх подrрупп в полной группе. -
«ДАН СССР», 1950, т. 71, No 3, с. 421-424 .
1951
Локально нильпотентньrе группьr без кручення с условиями
обрьrва некоторьrх цепей подrрупп. Канд . дисс., Свердловск, 1951.
127 с.
О локаль но ,нильпотентньrх группах без кручення. - «ДАН
СССР», 1951, т. 80, No 2, с. 157-160.
1952
О некоторьrх вопросах теории нильпотен11нь1х и локально ниль­
потентньrх групп без крученип.- «Матем . сб . », 1952, т. ЗО, No 1,
с. 79- 104.
О центральньrх рядах бесконеч нь1 х гру пп. - «Матем. сб.», 1952,
т. 31, с. 49 1-496.
22

1954
Нильпотентнь1е локально бикомпактнь1е группь1. - «Успехи ма­
тем. наук», 1954, т. 9, No З, с. 230-231 .
О неІ(оторь1х І{лассах групп, полнь1х над тополоrическими по­
лями.- «Успехи матем. нау!(», 1954, т. 10, No З, с. 187-188.
1955
Локально нильпотентнь1е группь1 без кручення, полнь1е над
прость1ми топологичеСІ(ИМИ полями.- «Матем. сб.», 1955, т. 37,
No з, с. 477-506.
Локально нильпотент11ь1е локально биком п актнь1е группь1. -
«Тр. Моск. матем. об-ва», 1955, т. 4, с. 291-332 .
ТопологичеСІ(Ие локально нильпотентнь1е группь1. Докт. дисс.,
М., J955. 245 с.
Точнь1е треугольнь1е пр едставления Z-алгебр Ли. - «ДАН
СССР», J955, т. J ОО, No 4, с. 617-620 .
1956
К теории нил ь потентнь1 х вполне несвязнь1х локально биком­
пактнь1х групп. - «Изв. АН СССР. Сер. матем.», 1956, т. 20,
с. 513-546.
Локально бикомпактньrе группь1 с условием минималь.ности
для замк нутьrх подгрупп.
«Укр . матем. ж.», 1956, т. 8, No 2,
с. 135-139.
Нильпотентньrе произведения топологических групп . - «У спехи
матем. наук», 1956, т. 11, No З, с . 119-123 .
ТопологичесІ(Ие группь1 и алгебрьr Ли (Резюме доклада).
В І(Н.: Трудь1 З-го Всесоюзного математичесІ(ОГО сьезда. Т. 2.
1956, с. 112-113 .
1957
Алгебрьr Ли ЛОІ(ально бикомпактньrх групп. - «Успехи матем.
наук», 1957, т. 12, с. 137-142.
Електронні цифрові машини.- «В і сн. АН УРСР», 1957, No 8,
с. 3-10. Співавтор: Б. В. ГнедеНІ(О .
О некоторь1х задачах вь1числительной техники и связанн ьrх
с ними задачах математики. - «Укр. матем. ж.», 1957, т . 9, No 4,
с. 360-367.
Строение локалнно Gикомпактнь1х групп и пятая проблема
Гильберта. - «Успехи матем. наук», !957, т. 12, No 2, с. 3-41 :
Zusaшmen11iingende local kompacte Gгuppen in Grossen. Dres-
cteп, 1957. 10 S .
2З

1958
Александр Геннадиевич Курош.
«Успехи матем. наук»,
1958, т. ІЗ, No І, с. 217-224 . Соавтор: П. С. Александров.
1959
К теории абстракт-нь1х автоматов.- В кн. : Трудь1 Всесоюзной
І<онференции по вь1числительной математике и вwчислительной
тех нике. (Тезись1 докладов). М., 1959, с. І.
К теории специальнь1х локально компакТІНЬІХ групп.- «Укр
матем. ж.», 1959, т. 2, No 4, с. 347-35-1 .
Некоторь1е проблемь1 строения некоммутативнь1х локально
компактнЬІх групп в целом. (Тезись1 докладов). - В кн . : Трудь1
І! Всесоюз,ной топологической конференции. Тбилиси, 1959, с. 14.
Общая алгебра. - В кн.: Математика в СССР за 40 лет. Т. І .
Обзорнь1е статьи. М., • Гос . изд - во физ.-мат. лит - рь1, 1959,
с. 151 -200. Соавтор: А. Г. Курош.
Об одном ме-паде аЦ'Томатизадии програ мми,рован ия..-- «Во•
прось1 кибернетики», 1959, No 2, с. 181-184.
О строении связнь1х локально бикомпактнь1х групп.- «Матем.
сб.», 1959, т. 48, No І, с. 75-92.
СовремеНІнь1е злектроннь1е вь1часлительнь1е маши нь1 - основа
автоматизации производственнь1х проц ессов. - В кн.: Материаль1
конференции по развитию производительнь1х сил Киевского зко­
номического района. К., 1959, с. 63-73.
Будущее злектроннь1х вь1числительнь1х машин . - «Вестник про­
тивовоздушной оборонь1», 1959, No 9, с. 61-66.
_ Електронні обчислювальні машини та кібернетика.- «Ра-
дянська школа», 1959, No 9, с. 69-76.
Auswah!ve rfahren der i!...inearer Limitieruпg .
«Math. Z .»,
1957, Nr . 67, s. 320-331.
1960
Вь1числитель,ная машина для повалки бессемеровскоrо конвер­
тора. - «Автоматика и приборостроение», 1960, No 2, с. 24-27 .
Соавтор : А. И . Никитин.
Два универсальньтх критерия зффективп-юсти вь1числитель­
нЬІх машин.- «ДАН УРСР», 1960, No 4, с. 477-481.
Запоминающие устрt>йства вь1числительнь1х машин.- «Ав-<
томатика», 1960, No 5, с. 22-32. Соавторь1: Л. А. Пилькевич,
В. П. Деркач.
Исследования переход1нь1х проц ессов в триггере с помощью
злектронной вь1числительной маши,нь1.- В кн.: Трудь1 Всесоюзной
24

конференции по переходнь1 м процессам в нелинейньrх цепях. Таш­
кент, 1960, с. 95-110. Соавтор: Е. Л. Байтова .
Использование злектроннь1х вь1числительнь1х машин для авто·
матизации бессемеровского процесса. - «Автоматика и телемехани­
ка», 1960, т. 2, с. 877-883 . Соавторьr: Л. Н . Дашевский и А. И. Ни­
китин .
Керуючі і\ 1ашюш автоматизованого виробництва. К., «Знан­
ня», 1960. 88 с.
Некоторь1е вопрось~ теории конечнь1х автоматов.- В кн.:
Трудьr 11 научной конф е ренции по вь1числительной математике
и вь1числитеЛЬіНОЙ технике . к., 1960, с. 8.
Об одном алгоритме синтеза абстрактньrх автоматов.- «Укр.
матем. ж.», 1960, т. 12, No 2, с. 147-156.
Об одном методе анализа абстракtнь1х автоматов.- «ДАІ-І
УРСР», 1960, No 9, с . 1151---<1154.
Об опти м альном об1,еме оператив11ь1х запоми,нающих уст­
ройств зл ектр о 11нь1х цифровь1х машин. - «ДАІ-І УРСР», 1960, No 5,
с. 571-575.
О наде ж но с ти дискретнь1х автоматов. - В кн.: Трудьr VI Все­
союзного сов е щанип по теории вероятностей и математической
статистике. (Тезись1 докладов). Вильнюс, 1960, с. 209-210 . Соав-
торь1: В. С. Михалевич, В. А. Ковалевский.
.
О синте з е Іюнечнь1х автоматов.- В кн.: Трудь1 11 Венгер­
с1юго мате м атического конгресса. Будапешт, 1960, с. 12.
Об информационнь1х . возможностпх современнь1х злектроннь1х
вьР1ислительнь1х машин. - «Изв. вузов. 3лектротехника», 1960,
No7,с.3-8.
Об однОіІ! общем аспекте 1шбернетики. К., изд. Мин-ва nьrс­
шего образоnания УССР, 1960, с. 3- , 17.
Проблемь1 вь1числительной тех,ники и вь1числительной мате­
матики.- В кн.: Сборник трудов конференции «Вопрось~ вь1чис­
JІИтельной техники». К., і 960, с. 5-13 .
Способ контроля и регулирования конверторного сталеплавиль­
ного производства.- «Бюлл. изобретателя», 1960, No І, с. 16 . Со­
автор: А . И. Никитин.
Цифровая автоматическая машина «Киев». - В кн.: Материаль1
научно-технической конференции. І-Іовь1е разработки в области
вь1чисшпель,ной математики и вь1числительной техники. К., 1960,
с. 13-31. Соавтор: Л. І-1. Дашевский.
Управляющие машиr-rь1 автоматизированного производства. К.,
«З •нание», 1960. 39 с.
Lie alg e1J гas of local\y bicompact groups.
-
«Math. Reviews»,
1960, vol. 21, No. 2 .
Stгuctuгe of Jocaily bicompact gгoups and Hilbert's fifth prob-
lem.
-
«Math. Reviews», 1960, УоІ . 21, No . 2 .
4-3 •164
25

Tl1e structure of locally compact gгoups апd Hilbert's fifth
problem,
-
«Ame 1·.
Matl1 Тгапs.», 1960, No. 15, р.
' 55 -93.
1961
Абстрактu1ая теория автоматов.
«Успехи матем. наук»,
196'1,Т.16,No5,С,3-62.
Абстрактньrе автомать1 и разбиения свободньrх полугрупп. --
«ДАН СССР», 1961, т. 136, с. 765-768 .
Алгебраическая теория автоматов. - В кн.: Трудьr IV Все-
союзного математического с-ьезда. (Тезись1 докладов). Т, 1.
1961, с. 85.
Вьrчислительная техниr, а в 1нар.одном хозяйстве. - «Извес­
тия», 1961, 27 октября. Соавтор: А. А. Дородницьrн.
Некоторьrе математические проблемьr теории обучающихся
авт.оматов. - В кн.: Трудьr IV Всесоюзного математического с1,ез­
да. Л., 1961, с. 586-592.
Некот.орьrе проблемь1 синтеза цифровьrх авrоматов.
«Вьr-
числительная математика и матем. физика», 1961, No 3, с. 371-
41 І.
Одн.отактньrй наr са пливающий импульсньrй суммат.ор.
«Сборник трудов Вьrчислительн.ого центра АН УССР», 1961, No 2,
с. 33-38.
Способ последовательного раздвоения луча для сканирования
злементов растра 9лектро1нно-лучевого устройства. Авт. свид.
No 14271,6.
«Бюлл. изобретателя», 1961, No 22. Соавтор:
В. П. Деркач.
Кібернетика. - УРЕ, т. 6, 196'1, с . 412-418 .
Теория алгоритмов. К., изд. КВИРТУ, 1961. 168 с.
Трубка с последовательнь1м раздвоением луча. - «Приборо­
строение», 1961, No І, с. 1-3. Соавтор: В. П . Деркач.
Електронні обчислювальні машини. - УРЕ, т. 4, 1961, с. 462.
3лектронньrе вьrчислительньrе машиньr и их 3начение для раз­
вития народного хозяйства. - В кн . : Кибернетика на транспор­
те. К., изд. Ки;евск . ,Дома науч .,-техн. прощ 1961, с. 3-20.
Соавтор: В. С. Михалевич.
Цикл лекций «Основь1 математической лог ики» на научно­
техническом семинаре «Математичесrшй аппарат кибернетики» .
Лекция І-І!. К., изд. Киевск. Дома науч ..техн. проп., 1961.
Подросток станет великаном. - «Известия», 1961, 27 октяб­
ря. Соавтор: А. А. Дородницьш.
One method of automatic programming.
-
«JPRS», 1961, No.
:2243, р. 1-7,
Use of el ectronic computers fог bessemer-procєss automa-
tion .
-
«Math. Rєviє\,vs», 1961, vol. 22, No. 9В.
26

1962
Автома1ї1з ,щ11я пр,?юво д ственнь1 х п р о цессо в с применениєІІІ
средств вь1числительнои техники. - В кн.: Материаль1 науч н о­
технического совещания . М., 1962. (Госкомитет по автомат и за ции
и радиозлектронике, ЦБТИ) .
Алгоритм обучения машннь1 распознаванию простейших гео­
метрических фигур. - В кн.: Принципь1 построения самообуча­
ющихся систем. К., 1962, с. 5-18. Соавторь1: В. А. Ковалевский ,
В. И . Рь1бак.
Алгоритм распознавания осмь1сленнь1х предложений. - В кн.:
При1нципь1 построения самообучающихся систем . К., 1962, с. 19-26.
Соавторьr: Н. М. Гри щенко, А. А. Стогний.
Алгоритмическая система для автоматизации синтеза цифро­
вь1х автоматов. - В. кн.: Трудь1 Международного симпозиума
по теории релейнь1х устройств и конечнь1х автоматов. М., 1962,
с. 24-25. Соавторьr: А. А. Летичевский, А. А. Стогний.
Введение в теорию самосоверш е нствующихся систем. К., изд.
КВИРТУ, 1962 . 110 с.
Вьrчислительнь1е м а шинь1 и автоматнзация управления про.
изводством. - «Вес11 н . АН СССР», 1962 , ,No 4, с. 86-90.
Вьrчислительная машина «Киев» . К., Гостехиздат, 1962 . 184 с.
Соавтор: Е. Л. Ющенко.
Использование в народном хо з яйстве вьrчислите л ьной техюr ­
ки и зффекпшность ее внедрения. К. , изд. Ин-та техн. информа­
ции, 1962.
Кибернетика, прогресс , будущее.
«Литерату рн ая га зета»,
1962, 25 сентября.
JS:11бер нетик а - могучий фактор научно-технического про грес­
са. - «Коммунист Украи,нь1», 1962,
. N'o 7, с. 44-50.
Новьrе пр инципьr построения односторонней памяти для
3ВМ. - «Автоматика н приборостро ение» ,
-
1962 No 1, с. 26-29.
Соавтор : Б . П. Деркач.
Об одном принципе построения универсального читающего
автомата. - «Автоматика», 1962, No 1, с. 55-63.
Обучение распознаванию образов на 3ЦМ. - В кн . : Труд:.,r
симпозиума «Принципьr построения самообучающихся систем».
К., 1962. Соавторьr: В. А. Ковалевский, В. И. Рьrбак.
О бьrстродействии трубок с последовательньrм ра здвоением
луча. - «Укр. физ. ж.», '1962, т. 7, No 12, с . 1280-1284. Соавтор:
В. П. Деркач.
.
О некоторьrх вопросах, определяющих перспективь1 ра звития
Ішбернетики. - «Автоматика», 1962, No З, с. 87-90.
О надежно сти дискретньrх автоматов. - В кн. : Трудьr VI Все-
4"
27

союзного совещания по теориа вероят1юсп1 и математической ста­
тнстике. (Тезись1 докладов). Вильнюс, l9б2, с. 209-210 .
Проблемь1 синтеза цифр овь1 х автоматов. - В кн.: Трудь1 Меж ­
душародного симпозиума по теории релейнь1х устройств и конеч­
нь1х автоматов. (Тезись1 докладов ) . М., 1962, с. 24-25.
«Разумнь1е» машинь1 и умстве ннаf! деятельность человека. -
«Радянська школа», 1962, No 2, с. 87-91.
Самоорга,низующиеся системь1 11 абстраю1н ая ·теория автома-
тов.
«Вь1числ . математика и матем. физика», 1962, No 3,
С. 459-466 .
Синтез цифровь1х автоматов. М., Физматгиз, І 962 . 392 с.
Теория аnтоматов. К, изд. Кневск. Дома науч.-техн . проп.,
1962.
Теория обу ч е1-11н1 од:ного класса дискретнь1х персептроноu . -
«Вь1числ. математ ик а и мате~~ . фнзика», 1962, No 2, с. 317-335.
Универса л ьная уста,новка для исс.педова1шf! ал г оритмов рас­
познаван1•ІfІ изображений . - В ки.: Принципь1 построения само ­
обучающ11хсf! систем. 1962, с. 63-72 . Соавтор: В. А . Ковалевский.
УправляющаfІ машина широкого назначен ия и ,некоторь1е воз­
можности ее нспользования. - В кн.: Матер иаль1 научно-техни ­
ческого совещания . М., 1962. (Гошомнтет по автоматизации и ра­
диозлектронике , ЦБТИ).
У світі кібернетики. - «Наука і життя», 19 62, No 5. с. 17.
Abstr act autoniata апсl the s ubd iv i sioп of fгее seniigroups.
«JPRS», 1962, No. 9284, р. l-8 .
Сегtаіп questions of the tІ1е огу of machine self-\earпing .
Іп : Proc. of IFIP Congгess-62. Muпich, 1962, р. 480-481 .
Cyberпetics апd pгoduction contгol. -
«The Dai ly Revie\V»,
1962, vol. 8, No. 258.
Іпfогmаtіоп capabilities of moderп electгonic computers. -
«JPRS», 1962, No . 6598, р. 1-6.
Оп а method of ana lysis of abstract automata.
-
«Math. Re-
views» , 1962, vo l 23, No. 2В.
Оп ап a l gorithni о! abstract autoniata.
-
«Math. Reviews»,
1962, vol. 24, No. 6В.
Оп the optinial dimeпs i oпs of operative nienioгy uпits of elec-
troпic coniputers.
-
«Ma'ch . Revie\VS», 1962, vol. 23, No. 2В.
Оп tl1 e stгucture of conпected locally biconipact groups.
-
«Matl1. Rev ie\VS», 1962, vol. 23, No. 2А.
Sonie problems of syпthesis fог autoniatic digital шachines. -
«JPRS», 1962, No. 11911, р. 1-51.
Symposiuш оп aгtific i al iпtelligeпce. - Іп: Proc. IFIP Coп­
gress -62. Мі.іпісh, 1962, р . 478-484 .
Theoria Abstгacta а Automat l oг. - «АпаІеІе ·· Roшino sovietice»,
1962, No. 2(41), р. 3-61 .
28

1953
Гносеологичеdкая прир:ода информационного мод елирова­
ния.- «Вопрось~ философии», 1963, No 10, с . 3-18 .
К вопросу о програ ммированном об у чении программирова­
нию на 3ВМ. К., Научнь1й совет по киберне~тике, 1963. 21 с. Со­
<1в торь1 : А. М. Довгял JЮ, В. П. Семик, Е . Л. Юшенко .
Мь1шление и 1шб ер,нетика.- «Вопросьі философии», 1963 , No 1,
С. 36-48 .
Н еко т орь1 е вопросьі теории самоорган и зующи х ся систем. Док­
лад па Общем собранни А Н УССР. К., 1963. 20 с .
Некоторь1е пробл.емь1 модели р ова ния мь1слительнь1х процес­
соn .- ,«П рирод а», 1963, No 2, с. 3-13.
О некоторь1х перспективах разnнтня и применения обучаю­
щих машин . - «Изв. nу з ов . Радиотехника», 1963, т. 6, No 4,
с . 365-373.
О нек ото рь1 х пр облемах 1<Ибернепши. - В кн.: Проблемьі ис­
тори и науки и те хн икв. К., 1963, с. 10-17.
Об использовании 3UBM дші решения зада ч оптимального
проектирования. - В кн.: При мене ни е 3ЦВМ в тра нспортн о м стро­
ительстве. М., 1953, с. 7.
Самоорrанизация и сам ои аст ройка, методь1 решения с.".ОЖНЬіХ
вариационнь1х .задач. - В кн.: Материальі н аучньіх семинаров по
т ео р етическим и прикла дньім во про сам кибернетики. К., изд. Ки·
евск. Дома на уч .-техн. проп ., 1963, с . 19.
Т е ория опознавания. - «Извес ти я АН СССР», 1963, No 5,
С. 98-101.
Универсальнь1й алrоритмиче с юій яз ьп, «АЛГО Л-60 » .- В кн.:
Материаль1 н ауч нь1х семинаров по теоретическим и прикладнь1м
вопросам кибернетики. К., изд. Ки евск. Дома науч.-техн. проп.,
1963 , с. 45.
3ЦМ «Промінь». _ В кн.: Материальі научнь1х семинаров
по теоретическим и п рикладнь1 м в опро сам кибернетики. К., изд.
Киевск. Дома науч ..техн. проп. , 1963, с. 3-51. Соавтор: С . Б. По­
.гребинский.
3кон о мика и киберне-тика .- «Вестн. АН СССР», 1963 , No 10 .
С. 11-14.
Машина вчиться.- «Наука і життя», 1963 , No 5, с . 6-9 .
Про1{л адь1вать тропь1 в нез нае мое.- « И звестия», 1963, 19 ок­
тября.
Сегодня и завтра злектронньіх машин.- В кн.: Наука и че­
ловечество. Т. 2. М., «Зна ние », 1963, с. 466-479.
Три дцать тьтсяч лет или три месsща. - «Л іNt: ра турная г а з е·
та» , 19 63 , 17 декабря.

Філософія+фізика. - «В ітчи зна», 1963, No 3, с. 171-179.
Співавтори: О . І. Ахієзер, П. В. Копнін.
Abstract theoгy of automata. Cleaver-Hume Press, Ltd, (USA),
1963, 60 р.
Cybernetics : а powerful facto1· in scientific teclшical progress.
«JPRS», 1963, No. 17077, р. І-10.
Deпken und Kyberпetik. -
«Gesellschafts -Wissenschaft Beitra-
ge», І963, Nr. 5, S. 541-555.
Se lf-oг ganiz in g systems and abst гact theory of computers.
-
«JPRS» , 19 63, No. 14624 , р. 1-16.
Some quest i o пs tl1at deteгmiпe the development of cybeгne­
!ics.
-
«JPRS», 19 63, No. 17688, р. 1-7 .
Tl1e use of cyb e rnetics in proc\uction con t ro1.
-
«JPRS», 1963,
No. 16336, р. 1-6.
Theorie dег abstгacteп Automaten. Veb Deutcher Verlag der
Wissenschaften, 1963 , S. 3-1 ОО.
Theory of i пstructioп for one class of discrete perceptrons.
11
«JPRS», 1963, No. 13725, р. 1-26 .
Tho н gh t апd cybernetics .
-
«JPRS», 1963, No. 18302, р. 1-17.
1964
Введение в кибернетику. К., «Наукова думка», 1964. 256 с .
Вь1 чис лительную технику в управление народнь1м хазяй­
ством. - «Правда» , 1964, 12 июля.
Вь1числитель.ная ма шин а «Киев» . Проектирование и зксплуа ­
тация. К., «Тех н ика», 1964. 324 . с. Соавторь1: Л. Н. Дашев­
ский и др.
Кибернет1ша и управление строительством.
«Известия»,
1964, 9 августа.
Кибернетика н nедагогика о некоторь1х персп е ктивах развития
и применения обучающихся ма ш,ш.- «Наука и жиз.нь», 1964,
No І, с. 16-24.
Матем ат ика и злектроника - друзья зкшюмиста . Сетевь1е
rрафики в действи и. - «Зкономическая газета», 1964, 2 декабрп.
Некоторь1е математические nробле мь1 теории обучающихся
а 1поматов. - В ки.: Трудь1 І\Т Всесоюзного математического
с~,езда. Т. 2. М., «Наука», 1964, с. 587-594.
О кибернетике как науке. - В кн.: Кибернетика, мь1шление,
жизнь . М. , « МЬІСЛЬ», 1964, с. 53-62.
О н екоторь1х проблемах кибернетики. - «Известия», 1964,
5 сентября. Соавторь1: Л . А. Дородницьш, Н. П. Федоренко.
О свой с твах лок~ль1ю бтшомттаІ(ПІІ,ІХ групп. - «ДА Н СССР»,
1964,No2,С.229-232.
1П

О при менении абстрактной теории автоматов для минимиза-
ции микропрограмм.
«Изв. АН СССР. Техническая киберне-
тика», 1964, No 1, с. 3-8 .
Проблемьr широкого внедрения вь1числительной техники в на­
родное хозяйс тво. - «Вопрось! ЗІСОНОМИКИ», 1964, No 7, с . 87-92.
Соавтор: Н. П. Федорчеrшо.
Распознава.ние образов в бионике.- В кн.: Трудьr Все с оюзной
конференции по бионике. Москва, 1963 . М., 1964, с. І 1.
Система автоматического управле.1-1ю1 бессемеровского конвер­
тора с применением цифровь1х управляющих м аш и н . - В кн . :
Вь1числительная техника для ав:томатизацин производства. іМ.,
«Машинострое-ние », 19 64, с. 205 .
Теорип авто ма тов и н ек оторо е ее при ме нение. - «Вестн. АН
СССР» , 19 64, No 7, с. 25-30.
Что тако е кибернетика? - «Недел я», 1964, No 46, с. 4.
Науки кр01ш саженні. - «Веч і рній Ки їв», 1964, 18 жовтня .
Про кібернетику як науку. - «Наука і ж иття», 1964 , No 10,
С. 12.
Прокладьшая но вь1е '!'ропь1. - «Изв ести я», 1964, 22 января .
Ред .: М. Ф ист ер. Логическое проектирование цифровь1х вь1-
чисш1тельнь1х машин . К., «Техні1<а», 1964. 382 с.
Cybernet ics , а major factor in scientifi c and t echnical prog-
ress.
-
«Computing Reviews», 1964, vo 1. 5, No . 5, р. 6149.
Cybernetics and managemeпt of production .
-
«Computing
Reviews», 1964, vo1. 5, No. 3.
Die gnoseol ogische Natur der Inform ations modellierung.
-
«Gese]l scl1af ts-Wissenschaft Beitrage», 1964, Nr . З, S. 310-315.
Pane] оп numerical contro1.
-
«Computing Reviews», 1964,
vol. 5, No. 5, р, 6293.
The modell ing of t hou ght processes.
-
«JPRS», 1964 , No. 18873,
р, 1-19.
Wirtschaf tp l anпuпg und Kybeгn etik. -
«Gesel lschafts -\Vissens -
cl1aft Be itrage», 1964, Nr. 2, S. 134-137.
1965
Алгорнтмическая система для автоматизации синт еза цифро­
вь1х авто матов. - В кн.: Синтез релейньrх структур. М., «Наука»,
1965, с. 342. Соавторь1 : А. А. Летичевский, А. А. Стогний.
Вопрось~ автом ати зац ии синт ез а логических устройств . - В
кн.: Трудь1 Пражскоrо симпозиума по автомат ической обработке
информации. (1964, Прага). Прага , 1965. Соавтор: Ю . В. Капитонова.
Входной язьш вьr числительной ма шинь1..
«І<:ибернетика»,
1965, No І , с . 74-83 . Соавт о рьr : Л . А. ЛетичеІJСІ(ИЙ, А. А. Стогний.
31

Г,носеологические основьr математи ческой науки. - В ~ш.:
Сб. трудов сем ин ара «Методологич еские вопр ось~ кибернетшш » .
К., «Наукова думка», 1965. 25 с.
О гносеологических осно вах математизации наук. - В кн.:
Материальr совещания по современньrм пробле м ам материалис­
тической д иа лектики . М., изд. Ин -та философин АН СССР,
1965, с. 3-12 .
О р азв ити и алгоритми че ских структур вьrчислительнь1х маши н
в напра влении сближ е ния маш ин ньr х и проблем н оориент ирова1-шь1 х
язь1ков. - В rш.: Тр удь1 Пр ажского симпо з иума по автома т ичес­
ко й обработке информ ации. (Прага, 1964). Прага , 1965. Соавтор :
З. Л. Рабинович.
Пр облемь1 синтеза цифровь1х автоматов.
В кн.: Тео-
рия конечнь1х и вероятностнь1 х автоматов. М., «Нау ка », 1965,
с. 67.
Распознавание образов в бион и ке. - В кн.: Бионика. М,
«Н аука », 1965, с. 13-17. (АН СССР. Научньrй совет по комп­
лексной проблеме « Кибернетика») .
Система 'а.зтомати ч еского управления повалкой 'бес семеров­
ского конвертора с пр именен и ем цифро в ой у правл яющей ма ш и­
ньr. - В кн.: Сбор н ик трудов ІІІ Всесоюз ного совещания по при­
менению вь1числительной т ехники IJ пр омьншrенности, 1965. 20 с.
Соавтор : Б. Н. Мал ин овский .
Теория автоматов и вопро сь~ проектирова н ия структур циф­
р овь1х ма шин . - «Кибернетика», 1965, No 1, с. 3-12.
Теория автоматов и фор мальнь1е преобразования микропро­
грам~1. - «Кибернетика», 1965, No 5, с. 1-10 .
Теорія а втоматів. - «Наука і життя», 1965, No 5, с. 9-1 І.
3лектроннь1е вь1 числительнь1е машиньr и б удущее математи-
101.
-
«Наука и жизнь», 1965, No 6.
(Сообще1 \ ие на тему «Насущнь1 е зко номич еdкие про бле,мьr.
Поиски оптимальнь1 х решений» ]. - В 1ш.: 3кономистьr и матема­
тики за кр угльrм столом. М., «3кономика» , 1965.
Кибернетика и умственнь1й труд. М., «Знание», 1965 . 46 с.
Кибернетика в спецовке. - «Комсомольская правда», 1965,
3 апреля .
Ки берн етика «в рабочем строю» .
«Рабочая газета», 1965,
7 мая.
Кибернети ка и горное хозяйство.
«Ленинградская правда»,
1965, 29 декабря.
Кибернетика в рабочей спецовке. - «Н и ва», 1965, No 2-3,
с. 57-59
Кібернетика і розумова пра ця. К:., «Знання», 1965. 50 с .
Наука - вірна подруга. «Молодь Укра1нп», 1965, 18 червня .
Ред.: Автоматизация инженерно -конструкторских работ . К.,

1965. 34 с. (ГК СМ УССР по координации научно-исследовате J1ь­
ских работ. Институт техн. информации).
Automata theory and its applications.
-
«Proceedings of JFIP
Congїess 65», 1965, , 1 01. 1, р. І .
The Pгoblems of selI-organiziпg perceptrons.
-
«International
jouгпal of computer mathematics», 1965, vol. 1, No. 4, р. 239-250 .
Teacl1ing theory of опе class of perceptrons.
-
«Internationa \
jouгп _al of computeг mat\1ematics», 1965, vol. 1, No. 3, р. 199-220 .
UЬег die gnoseolo-gischen Grundlageп der Mathematisieruпg
dег Wissenschaften.
-
«Gesse ll scl1afts- Wi ssenschaft Beitrage», 1965,
Nг. 3.
1966
Алгебра. (Нарис розвитку алгебрн на Україні за п'ятдесяти­
річчя. 1917-1967 рр.). - УРЕ, т. І, 1966, с. 157-158 . Співавтор:
С. М. Черников.
Кибернетика и управление зкономикой. - В кн.: Возможное
и невозможное в кибернетике. М., «Наука», 1966, с. 198-204 .
К вопросу о минимизацни микропрограмм и схем алгорит­
мов . - «Кибернетика», 1966 , No 5, с. 1-3 .
Мь1шление и кибернетика. М ., «Знание», 1966. 32 с.
Международная конференция «Наука и общество». - «Вестн.
АН СССР», 1966, No 11, с. 54-55.
Наукові проблеми програмованого навчання та шляхи їх роз­
робки. - «Радннська школа», 1966 , No 6.
Научнь1е проблемь1 программиров анного обучения и пути их
разработки. - В кн . : Трудь1 научного совета по кибернетнке, К.,
1966, с. 32. Соавторь1: Г. С. Костюк, Г. А. Балл, А. М. Довгялло.
О гносеологических основах математ и за ции наук. - В кн . :
Диалектика и логика научн!ого п ознания. М.,, «Наука», 1966,
С. 406-412 .
Об одной методике пр оектирования устройств вь1числитель­
ньrх машин . - В кн.: Трудьr конференции. Новосибирск, 1966 .
Соавторьr: 10. ; В. Капитонова, А . А. Летичевский.
О некоторь1х н а пр авлен ня х развития алгоритмических струк­
тур вь1числительнь1х машин. - В кн.: Кибернетику на служ­
бу комму,~изму. Т. 3, 1966, с. 173-182 . Соавтор: З. Л. Раби­
нович.
Злектроннь1е ма шинь1 и автоматизация умственного труда. -
В кн.: Будущее науки. М., «Знание», 1966, с. 131~149.
Искусство управления и машиньr. - «Известия», 1966, 10 июля.
Кіб е рнетика в теорії і на практиці. - В 1,н. : На_ука і куль­
тура Укгаїни. К, «Зншннн», 1966, . с 3'7-49.
,33

Кибернетика вчера, сегодня, завтра. - «Правда Украинь1:.,
1966, 29 марта.
Роботь1 приходят на помощь. - «Труд», 1966, 25 мая.
Слово о кибернетике.
«Зкономическая газета», 1966,
12 июля.
Стройкам - надежнь1й компас .
-
«Правда», 1966, 10 января.
Злектронную вь1числительную технику на службу народному
хозяйству. - «Радянська Украіна», 1966, 9 березня.
Contemporary cyberпetics. London, ILIFFE Books, Ltd.,
1966,
Iпtroduction to cybernetics. Ne,v York, Acad'emic Press Inc.,
1966. 322 р. •
Ргі Kormidle Kybernetika.
-
«Technike Noveпu», Bratislava,
1966, 17 maja.
Proble mi sirove primene racunske technike v privredi. (Primena
matematickog programiranja і elektronsvih racunara v plaпiran j u).
Beograd jugosl ovenski institut za ekonomska istrazivanie, Beograd,
1966, s. 1- 9.
1967
Вопрось~ развития структур ЦВМ в связи с системами их мате ­
матического обеспечения. - «Кибернетика», 1967, No 5, с. 15-28 .
Логика и кибернетика. - В кн . : Логика и методология на ­
уки. IV Всесоюзнь1й симпозиум. Киев, 1965, М., «Наука», 1967,
с. 5-8.
Об автоматизации проектирования ВЬІчислительнь1х машин. -
«Кибернетика», 1967, No 5, с. 2-14. Соавторь1: Ю. В. Капито­
нова, А. А. Летичевский .
Об автоматизации изготовления микросхем. - «Механизация
и автоматизация управления», 1967, No 5, с. 36-39. Соавтор:
В. П. Деркач .
Перспективь1 автоматизации проектирования злектроннь1х вь1-
числительнь1х машин. - «Вестн. АН СССР», 1967, No 4, с. 22-26 .
Перспективь1 использования автоматизированнь1х систем управ­
ления в народном хозяйстве. - «Механизация и автоматизация
управления», І 967, No 2, с. 12-15.
Юрий Алексеевич Митропольский . (.К 50-летию со дня рож-
дения). - «УМЖ», 1967, т. І 9, No 1, с. 3-8 .
Большие системь1. - «Правда», 1967, 4 мая.
Будущее кибернетики. - «Правда», 1967, 26 июля.
Во имя раскованного интеллекта . - «Техника-молодежи»,
1967, No 10, с. 30-31 .
34
Кибернетика ХХІ века . -
«Правда» 1967, 31 декабря.
Лоцнн зкономюш. - «Известия», І 967, 17 августа.
J-ІауІ(И крила ду жі. - «Веч ірній Київ», 1967, 23 грудня.

Погляд у завтра. - «Україна», 1967, No 37 , с. 10-12.
Стратеrіч.ні проблеми кібернетики. - «Вечірн і й Київ», 1967,
20 липня.
Стратеrические проб лем ь1 кибернетики. - «Техника-молоде­
жи», 1967, No 7, с. 1-2.
Твій друг кібернетика . - «Радянська Україна», 19 67, 12 ве­
ресня.
Гносеолоrически основи на математизацията на наукете.
«Физико-матем. списание», 1967, т . 10 ,
.No 1, с. 42-54.
1968
Автоматизированньrе системь1 управления в наро дном хозяй­
стве. - В кн.: Проблемь1 .научной организа ции управления со­
циалистической промь1шленностью (по материалам Всесоюзной
научно-технической конференции). J\1. ,
«Зкономика», 1968, с. 383-
394 .
Автоматно-алгебраические аспе·кть1
раммньrх управляющих устройств. - В
ного конrресса математиков. (Москва,
с. 595-602. Список лит.: 6 назв.
оптимизации микропрог­
ю-1 . : Трудь1 Международ­
! 966). М., «Мир», 1968.
«Аналитик». (Язьrк для описания вьrчислительньrх процессов
с применением аналитических преобра зований) . - В юr. : Теория
автоматов и методьІ формализации синтеза вь1числительнь1х ма­
шин и систем. No 1. К., изд. Ин-та кибернетики АН УССР, 1968.
106 с.
Кибернетика и управле ни е зкономикой. - В к,н . : Кибернети­
ка ожидаем а я и кибернетика неожидаемая. М., «Наука», 1968,
с. 143-151.
Некоторьrе проблемь1 теории автоматов и искусственноrо ин­
теллекта . - В кн.: Теория автоматов и методьІ формализован­
ноrо синтеза вь1числительнь1х машин и систем. No 6, К., изд . ,
Ин-та 1шбернетики АН УССР, 1968 . 31 с.
Об одной системе автоматическоrо управления процессами
изrотовления микросхем . - В кн.: ТезисьІ докладов на IV Все­
союзном совещании п о автоматическому управлению. Кн. 2.
Тбилиси, 1968. Соавторь1 : В. П. Деркач, Г. Т. Макаров .
Об определяющих соотношениях в двухсумматорном операци­
онном устройстве. - «Кибернетика», 1968, No 1, с. 89. Библиогр.:
2 назв.
О ,наборе проrр амм для решения систем линейньrх алгеб­
раичесю1 х уравнений на машинах серин «МИР». -- «Кибернети­
ка», 196 8,
.No G, с. · 1-6 . Соавторь1: И. 1-1. Молчанов, Л. Д . Ни-
колен1,о.

О пош10те снстем операций в злектрvннь1х вь1числительнь1х
машинах . - «Кибернетика», 1968, No 2, с. 1-5 . Библиогр.: 3 назв .
О предсказаниях на основе зкспертнь1 х оценок. К., 1968. 8 с.
(Ин-т кибернетики АН УССР).
О прость1х алгоритмах анализа и синтеза магазиннь1х ав­
томатов. - «Кибернетика», 1968, No 5, с. 1-9. Библиогр.: 3
назв.
Основнь1е проб лемь1 использова,ния вь1числительной техники
в учебиом процессе . - «Радянська школа», 1968, No 11, с. 5-8;
.No 12, с. 3-6. Соавторь1: А. М. Довгялло, Е. И. Машбиц,
Е. Л . Ющенко.
Основні проблеми використання обчислювальної
навчальному процесі. - •«Радянська школа», 1968, No
42; No 12, с. 15-22. Соавторь1: О. М. Довгялло, !О.
К. Л. Ющенко.
техніки в
11, с. 34-
1. Машбиц,
Піввікові підсумки розвитку фізико-технічп1их наук в УРСР.­
«ДАН УРСР», 1968, No 3, с. 213-223 .
Теория аnтоматов и проrраммирование. - В кн.: Первая
Всесоюзная конференция по программированию. Пленар,нь1е до­
кладь1 . К., изд. Ин-та кибер н етики АН УССР, 1968, с. 3-19. Биб ­
лиогр. : 8 назв. Соавтор: А. А. Летичевский.
Теория дискре1шь1х преобразователей. Тезись1 доклада на ІХ
Всесоюзном коллоквиуме по общей алгебре. М., 1968 . Со автор:
А. А . Летичевский.
Будущее за киб ернетшшй.
1968, No 12, с. 42'-45.
« Промь1шленность Армении»,
Електронний «мозок» просип, роботи. - «Вечірній Київ»,
1968, 19 квітшя.
Как вооружить педагогику? - «Учительская газета», 1968,
22 июня.
Кибернетика в сельском хозяйстве.
1968, 8 мая.
Кибернетика в строю наступающих.
1968, 6 марта.
Кібернетика завтрашнього дня.
30 серш1я .
«Сельская жизнь»,
«Правда Украинь1»,
«Вечірній Київ», 1968,
«Зкономическая газета»,
Кибернетика стучится в 2000 -й .
1968, 2 января.
Лучше применять ЗВМ в народном хозяйстве.
1968 , 2 октября.
«Труд»,
На службе технического прогресса. - «Техника и вооруже­
ние», 1968, No 9, с. 24-25 .
Научнь1й про11ноз. - «Известия», 1968, 14 мая.
Что даст «всезнайка». - «Комсомольская правда», 1968,
15 мая.
36

9лектронная технш<а у правления. - «Труд», 1968, 11 июнп.
Соперник конструктора. - «Неделп», 1968, No 30.
Кибернетиката ннвлиза u сельско то стопанство.
«Коопера-
тивно село», 1968, 13 юна.
Cybernetics and mathematics.
-
«Science in Progress» (Novo-
sti press agency monthly), 1968 , No. 8, р . 1~10 .
Synteza automat6\v cyfrowych. Warsza,va, Wydavпict,va nauko-
\Votechniczne, 1968. 348 s.
Theory of algorithms апd discrete processors. New York, Ple-
num Publishing Согрогаtіоп, 1968. Coautor: А . А. Letich evsky .
1969
Автоматизировашюе управл;ение пр,оизводwвом '- ,не об ход и­
мость и реальность.- «Механизация и автоматизация управле­
ния», 1969, No 3, с. 2-3 . Соавтор: ,С. О. Петровский.
Гносеологічні основи математизації науки. - «Філософська
думка», 1969, No І, с. 28 .
Кибернетш<а и творческий проu.есс\ - «Литературная Рос­
сия», 1969 , 23 мая.
Основнь1е, принципь1 постРt<Jенип а втом атизированнь1х сис­
тем управления. Лекu.ия. М., 1969. 43 с.
Об одной системе автоматического управленип процесса r,1и
изготовления микросхем.- ІВ ю\ . : IV Международнь1й коогресс
!ФАС, 1969 . Соавторь1: В. П . Деркач, Г . Т . Макаров .
О прогно зирова rнии на основе зкспертнь1х оценок.- «К иб ер .
нетика», 1969, No 2, с. 2-16.
Пробл емЬІ и п ерс п ективь1 иадежностного синтеза цифро-
вь1х автоматов. - В кн.: Республиканский семинар «Надежност нь1ї1
синтез цифр овь1х автоматов». (Тезись1 докладов). К., изд. Ин-та
кибернетики АН УССР, 1969, с. 3-4 . Соавтор: Ю . В. Капи­
тонова.
Современнь1е проблемьІ научного управления. К., изд . Ин-та
кибернетики АН УССР, 1969. 19 с.
•«Сл 3нr» - система программированип для модел ирования дис­
кретнь1х систем. К., изд. Ин-та кибернетики АН УССР, 1969. 413 с.
Соавторь1: Т. П. Марьянович , Л. А. Калиниченко, М. А. Сахнюк,
В. М. Москаленко.
Алгоритм очевидности.- «Комсомольское знамя», 1969, 17
июля.
Біля джерел кібернетики .- «Знання та праця», 1969, No 1,
с. 4-6.
Ваше слово о Ленине.- «Комсомольская правда », 1969, 22
октября .
37

Входите, Ро601 Роботови•1. - «Пио нерскап правда», 1969,
23 мая.
Вь1чИ СJІ я е т 3ЛЄ КТ!)ОН!ІІ,ІЙ 1111женер.
« Правда ,,, 1969,
8 ноябrя.
Кіб е рнетика і автоматиза ці я розумової діяль ності. В ла­
бораторії учених. К .. «Зна ння», 19 69.
І(ибернетика и автома тизация творческих процесов. - «Т ри­
буна лектора», 1969, No 2, с. 29-38.
І(ибернетика служит производству . - «Охрана тр уда и спецн­
альное страхование», 1969, No 1, с. 6- 8 .
І(ибернетизация у пра вле ния неизбежна и насущна. - «Изо ­
бретатель и ращюнализатор», 1969, No 4, с . 2-4.
Кібернетика і те х-ніч ний прог рес. - «Радянська Україна»,
1969, 16 вер еои я.
Машина проеІ{тує машину. - «Радянська Україна » , 1969,
22 травня.
На основе алго ритм а очевндности. - «Звезда», (Пермь), 1969,
29 мая.
Обрії кіберне т иІ{ И . - « Радянська освіта», 1969, 21 травня.
Полвека ПОИ С І{ОВ и открьпий . - «Известия», 1969, 13 ф ев ­
раля .
Проб лема у правління технічним прогресо м . - « Ра дя нська
Україна», 1969, 16 лист опа да.
Продиктовано жи зн ью.- «Правда», 19 69, 21 авг уст а.
Старт берут мальrе ЗВМ.- «П равда » , 19 69, 22 февраля.
УскоритеJІь прогресса.- «Огонек», 1969 , No 39, с . 12-15.
Фарватер економіки майбутнього . - «Київська правда», 1969 ,
25 травня.
Флагман вь1числительной те ХІ ники.- «Известия», 1969, 16
сентября . Соавторьr: М. Лаврентьев, Г. Марчук.
Что мь1 думаем о прогнозировании.- Природа», 1969, No 1,
с. 6-13 . Соавторь1: Г. М . Добрав , В. И. Сифоров.
Чудо ХХ века . - « Под знаменем ленинизма », 1969, No 1, с.
53-55.
Злектроннь1й инженер.- «П р авда», 1969, 8 н оя бря.
Сопtеmрогагу Cybernetics .
-
In: Survey of Cybernet ics. Lon -
don , Hiffe Books, Ltd., 1969, р. 47-70.
Hier a rcl1isches System von Datenverarbeitungszentren.
-
«Or-
ganisation», 1969, No. 4 , S . 35-36 .
Kybernetik und Mathematik.
-
«I dee n de s exakten Wissens»,
1969, Nr. 6, S. 3·55-360.
Theory of algorith111s and c\i scret e processors.
-
«Advance іп
lnformation Sciences», 1969, vo l. 1. р. 303. Coautor: А . А . Le-
tichevsky.
38

1970
Автоматизация программирования в систе~rе «Проект».- «Ки­
бернетика», 1970,
.N"o 4, с. 7-13 . Соавторьr: Н. М. Грищенко,
Ю . В. І(апитонова, А. А. Летичевский.
,Ав'томатиз1ированнь1е_ систzмь1 уп,р,авления,--<,ЛЗ 1~и~: Трудь,
Всесоюзной конференции по программированию . Приrлашеннь,е
докладь,. Вьш. 1. Новосибирск, 1970, 3-6 февраля, с. 3-22. Спи­
сок лит.: 13 назв .
Вьrчислительная техника и проблемь, автоматизации управ­
ления.- «Вестник АН СССР», 1970, N'o 4, с. 67-71 .
Вь1числительнь1е машиньr с развить,ми системами интерпре­
тации. «Наукова думка», К, 1970 . 259 с . Соавторь1: З. Л . Раби­
нович, А. Барабанов.
Киберне'Гика, вьrчислительная технщ<а и развитие произво.
дительнь1х сил. - В кн.: Ленин и современная наука. Ленинские
идеи и современ но е естествоз нан ие. Расцвет науки в союзнь1х рес­
п убликах. Кн. 2. М . , «Наука»,
-
1970, с . 257-277 .
Некоторь1е основнь1е направления развития цифровой вь,чис­
лительной тех,ники. М., ЦНИИТЗИ, 1970. 95 с. Соавторь1: Б. Н.
Малиновский, З. Л. Рабинович, Е. Л. Ющенко.
Некоторь1е проблемь, теории автоматов и искусственного ин­
телл екта. - «Кибернетика», 1970, No 2, с. 3-13 .
Об одном методе проnнозирования. К., изд. Ин-та киберне­
тики АН УССР, 1970 . 15 с.
Обобщенпь,е динамические системь, и проц ессио нн ое проrно·
зирование.- В кн . : Теоретическая кибер1петика. Вьrп. 5, К., 1970,
с. 3-8.
Обработка информациоппь,х массивов в автоматизироваппь1х
системах управления. К., «Наукова думка», 1970. 183 с. Соавторь1:
В. П. Г ладуп, С. В. ПоrребИІпский.
О проrпозировапии на основе зкспертпь,х оценок . - В кн.:
Науковедепие. Прог.позирование. Информатика. К., «Наукова дум­
ка», 1970 , с. 201-204 .
О язьше для записи формальнь1х теорий.- В кн.: Математи­
чсские методЬІ исследова,пия и о пти мизации систем. Вьш. 4. К.,
изд. Ип-та киберпетики АН УССР, 1970, с. 4-31 . Соавторь,:
В. Ф. Кость,рко, А. А. Летичевский и др.
О язьше описания дапнь, х в автоматизированной системе про­
ектирования вь1числительнь1х машин «Проект» . - «Киберпетика»,
1970, No 6, с. 3-16. Соавторь1: Ю. В. Капитопова, А. А. Лети­
чевский.
Математиwс1<ое1 обеспечение, а'.в'<Гома1тИІЗироващпой; системь,
проектирова1пия вь1числительпь1х машин и систем «Проект».-
39

«Кибернетика», 1970 , No 4, с. 1-6. Соавторь1: !О. В. І(апитоно­
uа, А. А. Лет ич евски й.
Прогно зув ання і 1, е ру uання наук овими досJІіджен нями. - -
«Вісн. АН УРСР», 1970, No !'О, с. 52-58.
Розвиток кібернетики і о б чистовальної техніки на Украї­
ні . - «Автоматика», 1970, No 2, с. 5-7.
Браздь1 управJІения . - ,«Литератур1~ая га зет а» , 1970 , 6 мая.
Во и мя раскованного инт еJІJІекта . - «Наука и І(уJІьтура», 1970,
20 квітня.
Електронний фундамент управління. - «Радянська Україна»,
1970, 23 червня.
Кібернетика і техніч,ний прогр ес . К., «Знання», 19 70.
Кібернетика і у правління. - «Черкаська правда» , 1970 , 8
квітня.
Кібернетика і у п равлінІН51.- «Ве чірній Київ», 1970 , 6 кв і тня .
Кибернетика 11 уп р авле ни е. - «С о циаJІ истическ ая индустрип»,
1970, 7 марта.
Кнбернетика и управление.
2 апреля.
« По лпр на я правда», 197 0,
Київські ко м п'ютери ( «МІР-2»). - «Киї вська правда», І 97 0,
~ 5 січнп.
Кибернетика и совр еме нно е пр о изводство.
лодежи», 1970, No 4, с. 38-39.
«Техника - мо-
Кибернетика и вь1числительная техника . - В ю1.: Н ау чн о ­
технический прогресс в Украинской ССР. 1961 - 1970 гг. К,
1970.
Коллективнь1й моз г. - «Юнь1й техник», 1970, No 3, с . 13-15 .
Комплекс перетворень.- «Роб і1ш ича газета», 1970, 11 січнп.
Маги стр а ли прогресс а.- « Извес т ия», 1970, 5 ф евраля .
«Мозговой трест» кибернетиков. (Машина проектирует вь1чи с -
литель ную технику) .-«По Советскому Союзу», 19710, 15 я1ш ар п.
Машина в сфере управленип.~«Неделя», 1970, No 6.
На п ути к единой информ а ционной системе.- «Нау к а и
жизнь», 1970, No 4, с. 30-36 .
Наука управления.- «Знание», 1970 , No 8, с. 14 5-176.
Новая вь1 чи слитеJІьная техника.- «ВДНХ СССР», 1970 , No 10.
Новь1е возможности кибернетических ма ш и н.
«В е черняя
Москва», 1970, 7 окт яб ря.
О достижении ХХ века в кибернетике.- «)Курналист», 19 70,
No3.
Социальнь1е последс твия
но-вь1числительной тех ники .
10 апреля.
разu и тия ки бернетики и злект р он ­
«Л и терату р нап Россия», 1970,
Управление проrре.ссо м.- «Литературная га зета» , 1970, 23
декабря.
40

Фарватер. зкономшш в будущее. - «3кономика и жизнь», 1970,
No 8, с. 60-62.
Что такое кибернетика. - Детская Советская 3нциклопедия,
Т. 2, ІІІ ИЗД,, 1970, с . 441-452 .
Шляхом, заповіданим Леніним.- «Вечірн ій Київ», 19.і/'О, 12
січня .
3ВМ - четвертое покол е ние.- « Известия», 1970, . 17 сентября.
3лектронньrе «мастера на все ру r<и».
«Правда», 1970,
января.
3лектронньrй мозг завода.- «Техника и вооружение», І 970;
No 8, с. 16-17.
3поха кибернетики. - «Советский воин», І 970, No 9, с. 34-35 .
100-летие со дня рождения Е. О . Патона. - «Вестник АН
СССР», 1970, J\o 3.
Cшrent trends in compute гs . - <,The Iпdian Engineer», 1970,
No. 12.
f.)ie. ,Rech entechnik ur1,d P!roh1eme der Autoп1atisier uhg de,r Lei-
tung.
«Gesellschafts -Wis senschaft Beitrage»,
1970, Nг. 11,
S. 1194-1200 .
E in fuhrung in die technische К:ybernetik. Bd. 1. Munchen
Pullach und Berlin, Verlag Dokumentation, 1970 . 126 S.
Einfuhruпg in die techпische Kybernetik. Bd. 2 . ВегІіп, Veb
Verlag technik, 1970. 173 S.
Problems of automation of computer and system design.
-
«Automa t ica», 1970, vol. 6, р. 333-342. (Pergamon Press, Priпted
іп Great Britain, •1970). Coautoг: А. А. Leti cl1evsky.
•
1971
«Аналитик» . (Алгоритмический язьrк для описания вь1числи­
тельнь1х процессов с использованием аналитическ их преобра­
зований). - «Кибернетика», 1971, No 3, с . 102-134 . Соавторь1:
В. Г. Бондарчук, Т. А. Гринченко, А. А. Дородницьша, В . П. Кли­
менко, А. А. Летнчевский, С. Б. Погребинский, А. А. Стогний,
Ю . С. Фишман.
Бионический аспект инвариантrrости.- В кн:.: Теория инва­
риантности и теория чувствительности автоматических систем . Ч . ІІІ .
К:., 1971, с. 106-116 . Список лит.: 16 назв .
Внедрение АСУ
важнейшая народнохозяйственная зада-
ча. - «Механизация и автоматизация управления», 1971, No 1,
с. 1-3.
Вмступление на сессии Общего собрания АН УССР . - «Вісн .
АН УРСР», 1971, No 7, с. 56.
41

Обобщеннь1е динамические системь1 и процессионное пролно­
зирование.- В кн.: Пробле м ь1 прик лад ной математики и механи­
ки. М., « Наука», 1971, с. 27-29.
Обчислювальні центри: структура, кадри,. техніка.
«Ра-
дянська Україна», 1971, 27 серпня . Співавтор: І. В. Сергієнко.
О методике проектирования вь1числительнь1х машин и систем
«Проект».
«Кибер,нетика», 1971, No 2, с. 1-17. Соавторь1:
А. А. Летичевский, Ю. В. Капитонова.
Основнь1е принципь, построения автоматизированнь1х систем
управления. - В юн.: Кибернетика и вЬІчислительная техника.
Вьш. 12. (Организационінь1е принципь1 и технический комплекс
АСУП). К., «Наукова думка», 1971, с. 5-40 .
Оценка зффективности сложнь1х систем и организации вь1-
числительнь1х процессов. - В кн.: Сборник трудов ІІ летней фи­
зико-математической школь~ по оптимизации вь1числений. К., изд.
Ин-та кибернетики АН УССР, 1971 .
Применение принципа компенсации при решении проблемь1
восстановления функционирования сложнь1х систем. - В кн.: Те­
ория инвариантности и теория чувствительности автоматических
систем. Ч. 2. 1971, с. 472-491. Список лит.: З наз в.
Принцнпь1 построения и опьп разработки АСУ предприятием
с массовь1м характером основного производства. - В кн.: Трудь1
V Всес. совещания по проблемам управления. М., 1971 .
Человек и вь1числительная техника. К., «Наукова думка»,
1971. 294 с . Соавторь1: В. И. Брановицкий, А. М. Довгялло,
А. А. · Стогний, З. Л. Рабинович.
БраздЬІ управления.
«Дружба народов», 1971, No 11,
с. 205-222 .
Всесоюзная автоматизированІ1ая. - «Пр авда», 1971, 28 ок­
тября.
Вь1числительная техника и проблемь1
лення. - «Наука и техника», 1971, No 2,
То же. - В кн.: Будущее науки.
1971, с. 5-19.
автоматизации управ·
С. 59-64.
Вь1п. 4. М., «Знание»,
Завод завтрашнего дня. - «Техника-молодежи», 1971, No 9,
с . 22-25.
Как рождается ЗВМ. Автоматизация и проектирование
ЗВМ. - «Советский воин», 1971, No 17.
Как стать академиком.
«Комсо11юльская правда», 1971,
ЗО мая.
Кнбернепша и соцнальное пра,гнозирова,ние. - «Проб лем ь1
мира и социализма,,, 1971 , No .І, с. 37-42 .
Компас суспільного розвитку. -- «Радянська Україна», 1971 ,
17 бере зня.
42

На рівні світових досягнень. - «Наука і суспільство», 1971,
No3,с.3-5.
брн.
Н::~ука при,нимает вь1зов . - «Неделя», !971, No 18, с. 7.
Наука управляти . - «Вечірн і й Київ», 1971, 12 січня.
Основні важелі управління. - « Вечірній Київ», 1971, 12 сіtJня .
Прогноз и план. - «Наука і суспільство», 1971, No 7, с . 4-8.
Речь депутата В. М. Глушкова. - «Известия», 1971, 28 ноя-
Теория автоматов и искусственнь1й и.нтеллект . - «Научная
~1ЬІСЛЬ», 1971, ВЬІП. І, С. 1-17.
Творить - значит _ внедрять.
-
«Правда», І 971, 12 февраля.
Человеку - человеческое, машине-машинное.
«Литера­
турная газета», 1971, 21 апреля.
Широкий спектр наук. - «Правд.?. Украинь1», 1971, 31 де­
кабря.
Шляхом технічного прогрес у .
«Веч ірній Київ», 1971,
15 квітня.
Злектроннь1й мозr: его сегодня II завтра. - « Радуга», І 971,
No 12, с. 111-116.
Зле1rтроннь1й мозг зкономик~1. - «Красная звезда», 1971 ,
26 мая.
ЗВМ советует
15 декабря.
специал ист решает. - «Известш1», 197 1,
1972
Автоматизация поис1{а доказательств математических теорий
11 интеллектуальнь1е машинь1 . - «Кибер1-1ети1<а », 1972, No 5, с. 2-
6. Соавтор: Ю. В. Капитонова.
Автоматизированная система: управления технологическими
процессами в микрозлект ронике («Київ-70»). - К кн . : Физико -т ех­
нолоrические основь1 1шбернетики. К., изд. Ин-та кибернетики
АН УССР, 1972, с. 3-11. Соавторь1: В . П. Деркач и др.
К построению практического формального язьша для за писи
математических теорий. - «Кибернетика», 1972 , No 5, с. 19-28.
Соавторь1: Ю. В. Капитонова, А. А. Летичевский, К. П. Верши­
нин, Н. П. Малевань1й.
Некоторь1е тенденции развития структур и программ ,ное обес ­
печение ЦВМ . - «Управляющие системь1 и машинь1», 1972 , No І,
с 79-85. Соавторь1: А. И. Никитин, З. Л. Рабинович.
•
Оценка зффектив,ности сложнь1х систем и организация вь1-
числительнь1х процессов. - В ·кн.: Мат.ематическое обеспечение
ЗЦВМ. К., 197.2, с. 3-17.
Об одном подхо де _ к построению систем математическоrо обе­
спечения современнь1х вь1числительнь1х машин. - «Кибернетика » ,
1972, No 3, с . 25 - 35. Соавтор ь1: И. В. Вельбищшй, А. А. Сто гниї,.
43

Обобщеннь1е динамические системь1 и процессионное прогно­
зирование - В кн.: IV Киевский симпозиум по науковедению
и научно-техническому проrнозированию. К., «Наукова думка»,
1972, с. 3-8.
ОсновнЬІе принципь1 построения автоматизированнь1х систем
организационноrо управления. - «Управляющие системЬІ и маши­
нь1», 1972, No 2, С. 9-18.
О последовательной дезагрегации в статической микрожоно­
мической модели. - «Управляющие системь1 и машинь1», 1972,
No2,с.3-4.
Проблема отображения информации. - В кн: Отображенис
в информационно - измерительнь1х и управляющих системах. К.,
1972, с . 5-6.
Проблема автоматизации проектирования . об-ьектов жилищно-
гражда н скоrо строительства.
«Кибернетнка», 1972, No 5,
с. 77-82 .
Ти п овая диалоrовая обучающая система «Педагог» с сер­
виснь1м режимом «автор» для обучения язь1кам программирова­
ния. - В кн . : Теория язь1ков и методь1 построе н ия систем про­
граммирования. Трудь1 семинара . К., 1972, с. 98-110 .
Пути кибернетики. - «Правда Украинь1», 1972, 20
Важная задача социалистическаrо государства.
Математика и rнаучно-технический прогресс. (Сборник
М., «Знание», 1972 , с. 10-11 .
апреля ,
В КН'.:
статей).
Введение в АСУ. К., «Наукова думка», 1972 . 309 с.
Єдина загальнодержавна АСУ. - «Наука
суспільство»,
1972, No 3, С. 2-4.
Знание как ресурс. - «Комсомольская правда», 1972, 8 ян­
варя.
Кібернетика і освіт а.
«Радянська школа», 1972, No І.
с. 18-26.
Компьютер желает счастья . (Интервью). - «Литературная
газета», 1972, 1 января.
Преемственность поколений ЗВМ . - «Зкономичес1(ая газета»,
1972, 24 июня.
Смена поколений.
дия», 1972, с. 204-230 .
В кн.: Зврика-72. М., «Молодая гвар-
1973
Бесіди про управління. К., Вид-во політ. літ-ри УРСР, 1973.
208 с.
Методика проектирования вь1числительнЬІх машин четвертого
и следующих поколений. - « Кибернетика», 1973, No І , с. 1-8.
Список лит . : 8 назв.
44

Моделирова,ние в системе «Проект». - «Кибернетика», І 973,
No4,с.1-14.
•О
последовательной оптимизации в линейнь1х макрозкономи-
ческих моделях.
«Управляющие системь1 и машинь1», 1973,
No2,с.1-7.
Автоматизация сбора и анализа нормативнь1х даннь1х. - «Зко­
номическая газета», 1973, No 28.
•
Воз~южности злектронного творца. - «Радуга», 1973, No 4 _
Майбутнє електронного мозку . - «Знання та праця», 1973, No 3.
Наука управл іння . - «Друг читача», 1973, No І.
Опора хозяйственника.
«Правда», 1973, 17 августа .
ЗВМ и зкономика. - «Социалистическая индустрия», 1973,
8 июля.
9.ВМ:. не· легка ли ноша. - «Правда», 1973 ,
Злектроннь1й зскулап. - -«Техника-молодежи»,
Злектро,н н ь1й ключ - не фантазия, а реальность .
турная газета», 1973, 1 мая.
Зкономика: спорное и бесспорное . - «Знание
-
No 12.
10 февраля .
1973, No 10.
-
«Литера-
сила» , 1973,
Ученому помога ет компьютер . - «Советский воин» , І 973, No 12.
1974
Алгебра . Язьши. Программирование. К., _«Наукова думка »,
1974. 328 с. Соавторь1: Г. Е. Цейтлин , Е. Л . Ющенко.
Диалог, управляемь1й вь1числительной машиной. - «Управляю ­
щие системь1 и машинь1», 1974, No 6 (14) .
Диалог с вь1числительиой м а шиной : современнь1е возможности и
перспективь1. - «Управляющие системь1 и машииь1», 1974, No 1.
Макрозкономические модели и принципь1 построения ОГАС. М.,
«Зкономика», І 974 .
О некоторь1х тенденция х развтия средств вь1числительиой те х ­
ники . - «Злектроиика и моделирование», 1974, No 3.
Проблемь1 ОГ АС на современном зтапе . - В кн . : Алгоритмь1 и
орга,низация решения зкономических задач . М., «Статистика», 1974 .
Рекурсивнь1е вь1числительнь1е машииь,. К. , изд . ИК АН УССР ,
1.974.
Дерз ать в · науке смолоду . - « Комсомольская правда», 1974,
21 сентября.
1975
Автом:ат1-1зация проектирования вь1числительнь1х машин . К.,
« Наукова думка», 1975, 232 с . . Соавторь1 : Ю . В . Капитонова.
А : • А. Летичевский .
К решению проблемЬІ ав'Гоматизации проектироваиия и изготов-
45

лення 3ВМ и их компонентов.
«Мик розлектроника », 1975,
т.4,No6.
Некоторьrе проблемьr автоматизации проектирования.
«Ме-
ханизация и автоматизация управления», І 975, No 4 . Со автор:
Б. Б. Тимофеев.
Программньrе средства моделировання непрерь1вно дискретньrх
систем . К., «Наукова думка», 1975. 153 с. СоавторЬІ : В. В. Гусев,
Т . П . Марьянович, М . А. Сахнюк.
Стратегия автоматизации . - «Известия», 1975, ІЗ мая.
Структура общесистемного математ ического обеспечения ком­
плекса ЗВМ, ориентированного на автоматизацию проектирования.-­
«Механизация и автоматизация управления», 1975 , No 4. Соавторьr:
Ю. В. Капитонова, И . И . Брона, И. Н. Никитенко.
Функциональная структура и злементьr сетей 3ВМ. - «Управ­
.~яющие системьr и машиньr », 1975, No З. Соавторьr: А. А. Стоrний,
3. Д . Кушнер, Л. Д. Нико ленко, Г. і-1 . Фурси,н.
Функциональньrе особенности «к онтролирующих интеллектуал 1 , ­
нь1х» терминалов. - «У праn ляю щи е системьr и машинь1», 1975, No :2.
Соавторьr: Б. Н. Малиновский, В. П. Денисенко.
АСУ: стан і пер с пективи. - «Радт-1ська Україна», 1975 , 18 бе­
резня .
Кибернетика и творчест во . - «Дон», 1975 , No 7, с . 135-14 1.
Ком пьют ер и че ,1овек. Интервью с акад . В. М. Глушковь1м. -
«Радуга», 1975 , No 6.
Алфавітний покажчик
Рік
видання
1961
1961
1965
Абстрактная теория автоматов. Успехи математических наук
Абстрактньrе автомать1 и . разби ения свободнь1х полугрупп
Автоматизация инженерно-конструкторских работ
Автоматизация пои ска доказательств математических тео-
рий и интеллектуальнь1е ма шиньr
Автоматизация программирования в системе «Проект» ..
Автоматизация про ектирования вь1числительнь1х машин
Автоматизация прои зводственньrх процессов с применением
средств вьrчислительной техники
Автоматизация сбора и анализа нормативНЬІХ даннЬІх
Автоматизированная система управле ния технологическими
процессами в микрозлектронике («Київ . 70»)
.
.
.
Автоматизированное управление производством - необхо-
46
1972
1970
1975
1962
1973
1972

димость и реальност1,. Мех анизация и автоматизация
управл~ния
'·
Автоматизированнь1е системь1 ,управления
Автоматизированнь1е системь1 управления в народном хо-
зяйстве..........
Автоматно-алгебраичес1ше аспекть1 оптимизации микропро-
граммнь1х управляющих устройстп
Алгебра
.
Алгебра. Язь1ки. Г!рограммирование
Алгебраическая теория автоматов
Алгебраическая система длп автоматизации синтеза ци-
фровь1х автоматов
.
.
.
.
.
Алгебрь1 Ли локально бнкомпак11нь1х групп
Алгоритмическая система для автоматизации синтеза цифро­
вь1х автоматов
Алгоритм распозиаванин о смь1сл еи нь1х предложений
Алгоритм обучения машинь1 распознаванию простейших
rеометрических фиrур
Алгоритм очевид,ности
Александр Геннадиевич К:урош .
«Аналитик». (Алrоритмич ес кий язь1к для описания вь1чис­
лительнь1х процессов с использование ~~ аналитических
преобразований)
«Аналитик». (Язь1к для описания вь1числительнь1х пр оцессов
с примеf1ением аналитических преобразований)
АСУ: стан і перспективи
Біля джерел кібернетики
Бионический аспект ин ва риантности
Большие системь1
БраздьІ управления
Браздь1 управления
Будущее за кибернетикой
Будущее кибернетики
Будущее науки .
Будущее :жономнки странь1
Будущее злектроннь1х вь1числительнь1х машин
1969
1970
1968
1968
1966
1974
1961
1962
1957
1965
1962
1962
1969
1958
1971
1968
1975
1969
1971
1967
1970
1971
1968
1967
1965
1971
1959
Важная задача социалистического государства
1972
Ваше слово о Ленине .
І 969
Введение в АСУ
1972
Введение в кибернетику
1964
Введение в теорию самосовершенствующихся систем
1962
Внедрение АСУ .
важнейшая народнохозяйственная
задача
1971
47

Возможности злектронного творца .
Во имя рас1шва11ного интеллекта
Вопрось~ автоматизации проектирования вь1числительн ь1х
машинисистем......
Вопрось~ автоматизации синтеза логически х устро йств .
Вопрось~ развития структур ЦВМ в связи с системами их
математического обеспечения
Всесоюз~ая автоматизированная
~ходите, Робот Роботович . . .
Входной язьш вь1числительной маш инь1 .
Вь1ступление на сессии Общего собрания АН УССР
Вь1числительная машина для повалки бессемеровского кон-
вертора
Вь1числительнь1е маши11ь1 и автоматизация управления про-
изводством
Вь1числительная машина «Киев»
Вь1числительная техника в народном хозяйстве
Вь1числительная тt:хника и . проблемь1 автоматиз а ции . уп-
рашления .
Вь1числительная техника II проблемь1
равления
Вь1числительнь1е машинь1 с развить1ми
претации
Вь1числительную технику в у правл ение
ством
.
.
Вь1числяет злектроннь1й инженер .
Гносеологічні основи математизації науки
автоматизации у п-
с ист ем ами интер­
народ,нь1м хозяй-
(
Гносеологические основь1 математической науки
Гносеолоrическая природа информационного модепирования
Два универсальньrх критерия зффективности вь1числи тель ,
нь1х
машин
Дерзать в науке смолоду
.
Диалог, управляемь1й вьrчислительной машиной
Диалог с вьrчислительной маши ной: современнь1е возможности
и перспективь1
Єдина вагальнодержавна АСУ ·
Завод завтрашнего дня
Запоминающие устройства вь1чн слительнь1х машин
Знание как . ресурс .
48
1973
1970
1969
1965
1967
1971
1969
1965
1971
1960
1962
1962
1961
197()1
1971
1970
1964
1969
19б9
1965
1963
1960
1974
1974
1974
1972
1971
1960
1972

Нскусство управления и маіlшньі .
Использование в народном хозяйстве вь1числительной
техники н зффективности ее внедрения
Испо льзова ние злектроннь1х вь1числ1пельнь1х машин для ав­
томати з ации бессемеровского процесса
Исследования переходнь1х процес сов в трипере с помо­
щью злектро,нной вь1числительной машинь1
Как вооружить педагогику? . . .
Как рождается 3;ВМ. Автомати за ция и проектирование
3НМ
Как стать академиком
К вопросу о минимизации микропрограмм и схем алго­
ритмов
К вопросу о программированном обучении програм-
миров а нию на 3ВМ
.
.
К вопросу о самообучении в персептроне .
Керуючі машини автоматизованого виробництва
Кібер нетика
.
.
.
.
.
.
.
Киб ер нети за ция управления н еи збеж на и насущна
Кибернетика в сельском хозяйстве
Кибернетика в спецовке
.
Кибернетика в рабочей спецовке
Кибернетика «в рабочем строю»
Кибернетика в строю наступающи х
Кібернетика в теорії і на практиці
Кибернетика вчера, сегодня, завтра
Кибернетика, вь1числительная техника и развитие произ­
водительнь1х сил
Кнбернетика, вь1чис лительная т ехн и ка и развитие прои з -
водительнь1х сил
Кібернетик а зав трашнього дня
Кібернетика і автоматизація ро з,умово ї д і яльності
Кибернетика и автоматизация тв орческих процессов .
Киб е рнетик а и вь1чисюпельная техника
Кібернетика і обчислювальна т ех ніка на Україні та їх засто-
сування в народному господарстві
Киб е рнетика и горное хозяйство
Кіберн ет ика
техніч,ний прогрес
Кібернетика і освіта
Киб е рн етика и педагогика о некоторь1х перспективах разви-
тия и применения обучающихся машин
Кібернетика і розумова праця
Кибернетика и современное производство
Кибернетика и социальное прогнозирование
1966
1962
1960
1960
1968
1971
1971
1966
1963
1962
1960
1961
1969
1968
1965
1965
1965
1968
1966
1966
1969
1970
1968
1969
1969
1970
1969
11965
1970
1971
1964
1965
1970
1971
49

КібернетНІ<а
Кибернетика
Кібернетика
Кj,)бе рн еrгика
Кибернетика
Кибернетика
Кибернетика
Кибернетика
ресса
Н tворческ~-11~1 процес с
и творчестDо
і тех.нічний прогр ес
управління
и управление
и управление з коио м икой
и управление строит ель с тв ом
-
~югучий факто р н ау чно-т ех ниче с кого про г-
Кибернетика, лрогресс, будущее
Кибернетика и умственнь1й труд
Київські комп'ютери («МІР-2»)
Коллективнь1й мозг
'Кибернетика служит прои з во дс тD у
'Кибернетика стучится в 20 00-й
Компас · сусп і льноІГо ро з вит1, у
.І<іом пл екс пе,р~етворе,нь .
Компьютер желает счастья .
Компьютер и человек
К построению пр актического фсрмального язь1ка для записи
математических теорий
К решению пробJІемь1 автоматизации про е ктирования и и з го­
товления ЗВМ и их компонентов
К теории абстрактнь1х автоматов
К теории нильпоте1-пнь1х вполне несвя з нь1х локаJІьно би-
компактнь1х групп
К теории специальнь1х локально компактнь1х групп
К теории ZА-групп
Кибернетика ХХ І ве1,а
Логика и кибернетика
Логическое проектирование цифровь1х Dь1числительнь1х ма­
шин
Локально бикомпактнь1е группь1 с условием минимальности
цля замкнуть1х подг рупп .
Локально нильпотентнь1е rруппь1 без кручення, полнь1е над
прость1ми топологическими полями
Локаль·но 1-шльпотентнь1е группь1 без кручений с условиями
обрь1ва некоторь1х цепей подгрупп
Локально нильпотентнь1е локально бикомпактнь1е группь1
Лоция ЗКОНОМИІШ
Лучше применять ЗВМ в народном хозяйс т ве
Л1агистрали прогресса
Майбутнє електронного мозку
50
196 9
1975
1969'
19'70
1970
1966
1964
19 62
1962
1965
1970
1970
1969
1968
1971
1970
1972
197 5
1972
1975
І 95У
1956
1959
1950
1967
1967
1964
1956
1955
1951
1955
1967
1968
1970
1973

М.акrозко110~1нчесюіе модел11 11 пр111-Щипь1 во строення OtAt
Математика и злектроника ~ друзья :, 1юномнста. Сетевьrе
графики в действии .
.
.
.
.
Математическое обеспечение автоматизированной системьr
проектирования
вь1числительнь1х машин в системе
« Проект »
.
.
.
.
.
Машина в сфере у пр авленш1 .
Машина вчиться .
.
Машина про ектує машину .
Международная конференция «Наука и общество»
Моделирование в системе « Про ект»
«Мозговой трест» кибернетиков. (Машина проектирует
вьrчислительную технику)
Мьrшление и кибернетика. Вопрось~ философии
Мьrшление и кибернетика .
На основе алгоритма очевидности
Направление технического прогр есса в области кибернети-
ки и вьrчислительной техники .
На пути к едИІной информационной системе
На рівні світових досягнень .
На службе технического прогрес са
Наука-вірна подруга
Наука принимает вь1зов
Научно-тех1ническая революция и управление народньrм хо-
зяйством
Наука управления
Наука управління
Наука управляти
Науки кроки саженні
Науки крила дужі .
Наукові проблеми програмован ого навчання та ш ляхи іх
розробки .
Научньrе пробле мь1 программированного обучения и пути их
разработки
Научньrй прогноз
Начало оптимизма
Некоторьrе вопрось~ теории конечньrх автоматов
Некоторьrе вопрось~ теории самоорганизую щихся систем
Некоторьrе ма. тематические проб лемь1 теории обучающихся
автОМВіТОВ
Некоторь1е математические проблемьr теории обучающихся
автоматов
Некоторь1е основ,нь1е направления развития цифровой вьrчис­
лительной техники
і 914
1964
1970
1970
1963
1969
1966
1973
1970
1963
1966
1969
1970
1970
1971
1968
1965
1971
1971
1970
1973
1971
1964
1967
1966
1966
1968
1969
1960
1963
1963
1964
1970
51

Некоторь1е пробле м ьі ІУІОделирования мь1слительнь1х прd"
цессов
.
.
.
.
.
.
Некоторь1е пробл е мь1 автоматизации проектирования
.
Некоторь1е проблемь1 строения некоммутативнь1х локально
компактнь1х групп в целом . .
Некоторь1е проблемь1 теории автоматов и искусственного ин-
теллекта
.
.
.
.
.
.
.
Некоторь1е проблемь1 си,нтеза цифровь1х автоматов
Некоторь1е тенденции развития структур и программ,юе
обеспечение ЦВМ
.
.
.
Некоторь1е проблемь1 теории автоматов и искусственного ин-
теллекта
Нильпотентнь1е локалЬІно бикомпактнь1е группь1
Нильпотентнь1е произведения топологических групп
Новая вь1числительная техника
Новь1е возможности кибернетических машин .
І-Іовь1е принципь1 построения односторонней памяти длп ЗB1vt
Об автоматизации нзготовления микросхем .
Об автоматиз.ации проектирования вь1 числительнь1х машин
Об использовании ЗЦВМ в транспор·гном строительстве
Обобщеннь1е динамические системь1 и процессионное про-
гнозирование
.
.
.
.
.
Обобщеннь1е динамические системь1 и процессионное про-
гнозирование
.
.
.
.
.
Обобщеннь1е динамические системь1 и процессионное про­
гнозирование
Об одной системе автоматического управления процессами
изготовления микросхем
Об одной системе автоматического управления процессами
нзготовления микросхем
Об одном алгоритме синтеза абстрактнь1х автоматов
Об одном методе автоматизации программирования
Об одном методе анализа -абстрактнь1х автоматов
Об ощном общем аспекте кибернетики
Об одном принципе построения универсального читающего
автомата
Об одном подходе к построению систем математического
обеспечения современньrх вь1числительнь1х машин
Об одном методе прогнозирования
Об одной методике проектирования устройств вь1числитель­
нь1х машин .
О бь1стродействии трубок с последовательнь1м раздвоени­
ем луча
О г,носеологических ооновах математизации наук
52
!963
1975
1959
1968
1961
1972
1970
1954
1956
1970
1970
1962
1967
1967
1963
1970
1971
1972
1968
1969
1960
19fi9
1960
1960
1962
1972
1970
1966
1962
1965

Однотактнь1й накапливающий импульсньтй сумматор
О достижении ХХ века в кибернетике
О кибернетике как науке
.
О методике проектирования вь1числнтельнь1х машин и сис -
тем «Проект»
.
.
.
.
.
.
.
.
О н аборе программ для решения систем линейньтх алгеб­
раических уравнен и й на машинах серип «МИР» .
О надежности дискретньтх автоматов
О некоторь1х вопросах теории нильп о тент нь1 х и локально
нильпотентньтх групп без кручення .
О некоторь1 х вопросах, определяющих перспективь1 разви­
тия кибер.нетики
О некоторь1х задачах вь1числительной техники н связаннь1х
с ними задачах математики .
О некоторь1х классах групп, пош1ь1х над топологическими
полями
О некоторьтх направленнях развития алrоритмических струк-
тур вь1 числительнь1х машин
О некоторь1х проблемах кибернетики .
О некоторьтх проблемах кибернетики .
О новь1 х направленнях в ал гебраичес кой теории автома­
тов
О некоторьтх перспективах развитии и применения обуча ­
ющих машин
,
О некоторьтх тенденципх раз вит ия средств вьтчислительной
техники
О нормализаторах полнь1х подгрупп в полной группе
О нормализаторе полной подrруппьт в полной группе с
возрастающим центральнь1м рядом
О полноте систем операций в злеКітроннь1х вь1числительнь1х
машинах .
Опора хозяйственника
О последовательной дезагрегации в статической микроз1<0 -
номической модели
О последовательной опти м изации в линейнь1х макрозко­
номических моделях
О прелсказаниях на основе зкспертнь1х оценок
О применении абстрактной теории автоматов для мини-
мизации микропрограмм
О проrнозировании на основе зксп е ртньтх оценок
О проrнозированин на основе зкспе ртнь1х оценок
Об информацио1ннь1х возможностях современнь1х злектроннь1х
вь1числительнь1х машин
Об определяющих соотношениях в двухсумматорном опера­
ционном устройстве .
1961
1970
1964
1971
1968
1960
1952
1962
1957
1954
19 fh
1963
1964
1953
1963
1974
1950
1950
1968
1973
1972
197~
1968
1964
1969
1970
1960
·1968
5q

Обобщеннь1е динамические системь1 и процессионное про-
гнозирова~ие
1970
Об оптимальном об-ьеме оперативнь1х запоминающих уст-
ройств злектроннь1х цифровь1х машин .
1960
Обрії кібернетики
1969
О локально нильпотентнь1х группах без кручення . . . 19-51
Обработка информационнЬїх массивов в системах управления 1970
Обучение распознаванию образов на 3ЦМ .
19о2
Обчислювальні центри: структура, кадри, техніка
1971
Общая алгебра .
1959
О прость1х алгоритм.ах анализа и синтеза магазиннь1х
автоматов
1968
О работах Вь1числительного центра АН УССР
1960
О развитии алгоритмических структур вь1числительнь1х ма-
шин в направле нии сближения машиннь1х и проблем-
ноориентированнь1х язьшов
1965
О свойств ах локально бикомпактнь1 х групп
J964
О синтезе конечнь1х автоматов
1960
О строении связ,нь,х локально бикомпактнь1х групп
1959
Основні важелі управління
1971
Основнь1е принципь, построения автоматизирован,нь1х систем
управления
1971
Основнь1е пробл емь, использования вь1числительной тех11-1 шш
в учебном пр оцессе . .
1968
Основнь1е пробл емь1 кибернетики .
1970
Основнь1е принципь1 построения автоматизированнь1х сис-
тем организационного управления
.
1972
Оценка зффективности сложнь1х систем и организации вь1-
числитель,нь1х процессов
]971
О центральнь1х рядах бесконечнь1х групп
1952
О язьше для записи формальнь1х теорий .
1970
О язь1ке описания даннь1х в автоматизированной системе
проектирования вь1числительнь1х машин «Проект»
1970
Пассивное запоминающее устройство .
1969
Перспективь1 автоматизации проектирования злектроннь1х
вь1числительнь1х маш ин
1967
Перспективь1 использования автоматнзированнь1х систем
управления в народном хозяйстве
1967
Перспективь1 исполь зования вь1числительной техники
1966
Пирамидь1 и роботь1
1967
Піввікові підсумки розвитку фізико-технічних наук в УРСР 1968
Погляд у завтра
1967
Подросток станет великаном
1961
Полвека поиское и открьпий
1969

Преемственность поколений 3ВМ .
1972
Применение принципа компе.нсации при решении проблемь1
восстановления функционирования сложнь1х систем
1971
Принц ипь1 построения и о гьп разработки АСУ пред­
приятисм с массовьrм характером основного произ-
водства
1971
Пробле м а автомат11зации проектирования об1,ектов жили-
щно-гражданского отроительства
1972
Пр облемь1 ОГ АС на соІJременном ,папе
1974
Проблема отображения информации .
1972
Проб леrv1 ь1 вь1числительной техники и вь1числительной ма-
тематики
1960
Проблемь1 и перспективь1 надеж,ностного синтеза цифровь1х
автомато в
1969
Проблемь1 синтез а цифровь1х автоматов
1962
Проблемь1 син-теза цифровь1х автоматов
1965
Проблеми управління те хнічним прогресом
1969
П роблемь1 широкого внедрения вь1числительной техники
в народное хозяйство
.
1964
Прогнозування і керування ,нау1швими дослідженнями .
1970
Прогноз и план
1971
Программнь1е средства моделнрования непрерьшно рескрет-
нь1х систем
1975
Продиктовано жизнью
1969
Про кібернетику як J,ауку
1964
Прокладьшая новь1е тропь1
1964
Пути 1шбернетики
1972
«Разумнь1е» машинь1 и умст~енная деятельность чело-
века
1962
Распознавание образцов в бионике
1964
Рекурсивнь1е вь1числительнь1е маши нь1
197 4,
Речь депутата В. М. Глушкова
197!
Роботь1 приходит на по мощ ь .
1966
Розвиток кібернетики і обчислювальної техніки на Україні 1970:
Самоорганизация и самонастройка, методь1 решения слож-
нь1х вариационнь1х з·адач •
1963
Самоорганизующиеся системьr и абстрактная теория ав-
томатов
.
.
.
.
1962
Сегодня и завтра злектронньrх машин .
1963
Синтез цифровьrх автоматов . .
1962
Система автоматического управления бессемеровского кон-
вертора с применением цифровьrх управляющих машин 1964
С истема автоме1тического управ.11ещrя пщнщкой бессемеров-
55

ского конвертора с при менением цифровой управля­
ющей машиньr
Слово о кибернетике
«Слзнг» - система програ мми рования для моделирования
дискретньrх систем .
Смена поколений
Современньrе методьr прогнозирования . .
Современньrе проблемьr научного управления .
Современньrе злектронньrе вьrчислительньrе маши ньr осно -
ва автоматизации произ водствен ньrх процессов .
Соперникконструктора..........
Социальньrе последствия развития кибернетики и злектрон-
но-вьrчислительной техники .
Современньrе проблемьr кибернетики . . .
[Сообщение «Насущньrе зкономические проблемьr . Поиски
оптимальньrх решений»]
.
.
.
.
С пособ контроля и регулирования конв ерторного сталепла -
вильного
производств а
Спос об последоват ельного раздвоения луча для сканиро­
вания злементов растра злектроино-лучевого устрой -
ства
.
.
Старт берут мальrе 3ВМ
Столетие со дня рождения Е. О. Патона
Страте rические пробл емьr кибернетшш
Стратегия автоматизаuии
Строение локально бикомпактньrх групп и пятая проблема
Гильберта
Страйкам - JІадежньrй компас
.
Структура общесистемного математического обеспечения
комплекса 3ВМ, ориентированного на автомат изацию
проектирования
Творить - значит внедрять
Теорія автоматів
Теория автоматов
Теория автоматов и вопрось~ оптимизации логических струк-
тур злектронньr х вь1числ1-пельнь1х ма шин
Теория автоматов и искусственнь1й интелJ1е~;т .
Теория автоматов и некоторое ее применонне
Теория автоматов и вопросн проектирования структу р
цифровьrх машин
Теория автоматов и программирование
Теория автоматов и формальнь1е преобразования микро­
программ
Теория алгоритмов
56
1965
1966
1969
1972
1972
1969
1959
1968
1970
1965
1965
1960
1961
1969
1970
1967
1975
1957
1966
1975
1971
1965
1962
1964
1971
1964
1965
1969
1965
1961

Теория дискретнь1х преобразователей
1968
Теория опознавания
1963
Теория обучения од ног о кл асса дискретнь1х персептронов І 9-62
Типовая диалоговая обучающая систе м а «Педагог» с сер-
виснь1м режимом «автор» для обучения язьrкам про-
граммирования
1972
Тридцать ть1 сяч лет или три месяца .
1963
Топологические группь1 и алгебрь1 Ли. (Резюме доклада)
1956
Топологические локально нильпотентньте группь1
І 955
Точнь1е треугольньте представлення Z-алгебр Лн
І 955
Трубка с последовательнь1м раздвоением лу ча
196 1
Универсальная установка для исследования алгоритмов рас-
познавания изображений
1962
Универсаль нь1й алгоритмический язь1к «Алгол -60 »
1963
Управление прогрессом
1970
Управление зкономикой
1971
Управляющая машина шир о кого назначения и некоторь1е
возможности ее использования
1962
Управляющие • машинь1 автоматизированного производства
1960
У св іті кібернетики .
1962
Ускоритель прогресса
1969
Ученому по могает компьютер
1973
Фарватер зкономики в будущее
1970
Фарватер економіки майбутнього
1969
Філософія + фізика
1963
Флагман вьrчислительной техники
1969
Функциональная структура и злементь1 сетей ЗВN\
197 5
Функциональнь1е особенности «контролирующих интеллек ·
туальньтх» терминалов
1975
Цифровая автоматическая машина «Киев»
Человеку-человеческое, машине-машин-ное
Человек и вь1чи слительная техJшка
Что даст «всезнайка» .
Что ~1ь1 думаєм о прогнозировании
Что такое кибернетика?
Что такое киб е рнетика?
Чудо ХХ века .
Широкий спектр наук
Шляхом, заповщанним Леніним
Шляхом технічного прогресу
1960
1971
1971
1968
1969
1964
1970
1969
1971
1970
1971
57

ЗВМ советует - специалист решает
1971
ЗВМ - ч~твертое поколеиие
.
.
1970
ЗBNl н зкономика .
1973
ЗВМ: не легка ли ноша
1973
Зкономика и кибернетика . .
1963
Злектронная цифровая машина для инженернь1х расчетов
«Пром інь » .
.
.
.
.
1963
Злектронная вь1числительная машина « МИР-2» .
1970
Злектронная техника у прав ления . . . . .
1968
Електронні обчислювальні машини та кібернетика
1959
Електронні обчислювальні машини .
1961
Злектронную вь1числительную тех,нику на службу народно-
му хозяйству
1966
Злектроннь1е вь1числительнь1е машинь1 и будущее мате-
матики
1965
Злектроннь1е вь1числительнь1е машинь1 и их значение для
развития народного хозяйства .
1961
Злектроннь1е «мастера на все руки» .
1970
Злектроннь1е машинь1 и автоматизация умственного труда
1966
Злектроннь1й инженер
1969
Злектроннь1й мозг : его сеrод!НЯ и завтра
1971·
Злектроннь1й мозг завода .
1970
Злектроннь1й мозг зкономики .
1971
Електронний «мозок» просить роботи
1968
Електронний фу~ндамент у пра вл іння
1970
Злектроннь1й зскулап .
1973
Злектроннь1й ключ - не фантазия, а реальность
197 3
Зкономика : спорное и бесспорное
1973
Електронні цифрові машини
1957
Зпоха кибернетики
1970
ЗЦМ «Промінь» .
1963
Юрий Алексеевич Митропольский . (К 50-летию со дня рож-
дения)
1967
Язwки программирования
1971
Язь1к для описания алгоритмических структур вь1числи-
тельнь1х машин и устройств .
1966
І(ибернетиката навлиза в сельското стопанство
1968
Abstract automata and the s11bdivision of free semigroups
1962
Abstract theory of automata
1963
Auswahlverfahren der Lin ea rer Limitierung
1959
Automata theory and its applications .
.
.
.
.
.
19 65
Certaiп guestions of the theory of machine self -l earning
1962
58

Contemporary cybernetics
1966
Contemporary cybernetics
1969
Current trends in computers
.
.
.
1970
Cybernetics , а major factor in soi e ntific and technical
Progress
.
.
.
.
,
.
.
.
1964
Cybernetics and management of production .
1964
Cybernetics and mathematics .
.
1968
Cybernetics and production control .
1962
Cybernetics а powerful factor in
sc ie ntifi c tech.nical
Progress
.
.
.
1963
DenkenundKybernetik.........
1963
Die gnoseologische Natur der Information modellierung .
.
1964
Die Rechentechnik und Probleme de r Automatisierung der
Leitung .
.
.
.
.
.
.
.
.
.
1970
Einfйhrung in die technische Kybernetik Bd. І
.
1970
Einfuhrung in die technische Kybernetik Bd. 2
.
.
1970
Hierarchisches System von Datenverarbeitungszentren
І 969
Information capabilities of modern electronic computers
1962
Introduction to cybernetics .
1966
Kybernetik und Mathematik . . . .
1969
Lie algebras of locally bicompact groups .
.
1960
On а method of analysis of abstract automata
1962
On an - algorithm of abstract automata .
.
1962
One method of automatic programming .
1961
On the optimal dimensions of operative memory units of
electronic computers
.
.
.
.
.
.
.
1962
On the structure of connected ІосаІІу bicompact groups
1962
Panel on numerical control .
1964
Pri Kormidle Kybernetika .
.
.
.
.
.
.
1966
Problemi sirove primene racunske lechnike v pгi v r ed i .
І 966
Problems of automation of computer a nd system design .
1970
Self-Organizing syste ms and a bstract theory of computers
1963
Some problems of synthesis for automatic digital machin es .
1962
Some questions that determine the development of cybernetics .
1963
Structure of ІосаІІу bicompact groups апd hilbert's fifth ргоЬІеm І 960
Symposium on artificial intelligence
І 962
Synteza automat6w cyfrowych .
.
.
.
1968
Teaching th eory of оп е class of pe rceptron s
1965
The modelling of thought processes
1964
Theori a Abstracta а Automatlor .
1962
Theorie der abstracten Automaten
.
.
1963
Th eory of algorithms and discrete processors .
1968
Theory of algorithms and discrete processors .
1969
Гheory о! i11struction for one class of discrete perceptrons
1963
The problems of se\f-organizing perceptrons
1965
i-;q

The stru ctшe о [ locall y co111pa ct gгoups апсl hilderes fiftl1
proble111 .
.
.
.
.
.
.
.
.
1960
The use of cybernetics іп pгoductioп сопtгоl
1963
Thought and cybernetics .
.
.
.
.
.
.
.
.
.
1963
Uber die gпoseologischeп Gruпdlageп der Matheшatisierung
der Wisseпschaften .
.
.
.
.
.
.
.
.
1965
Use of electronic coшputers fог bessemer-process automation
1961
Wirtschaftsplaпnuпg und Kyberпetik . . . . . .
1964
Zucammenhaпgeпde local kompakte Gгuрреп іп Grossen .
І 957
Іменний покажчик співавторів
Александров П. С. 1958
Балл Г. А. 1966
Барабанов А . 1970
Боднарчук В . Г. 1963, 1971
Бронз И. И. 1975
Вельбицкий И. В. 1972
Вершинин К:. П. 1972
Байтова Е. Л. 1960
Гладун В. П . 1970
Гнеденко Б. В. 1957
Гринченко Т. А . 1971
Грищенко Н . М. 1962, 1970
Гусев В. В . 1975
Дашевский Л . Н. 1960, 1961
Денисенко В . П . 1975
Деркач В. П . 1960, 1961, 1962,
1967, 1968, 1969, 1970, 1972
Добрав Г. М. 1969
Довrялло А. М. 1963, 1966 , 1968
Дородницьrна А. А. 1971
Дородницьш А. А . 1961, 1964
Калиниченко Л. А . 1969
Капитонова Ю . В . 1965, 1966 ,
1967, 1969, 1970, 1971, 1972 ,
1975
Клименко В. П. 1971
Ковалевский В . А. І 960, 1962
Кость1рко В. Ф. 1970
Костюк Г . С. 1966
Корсунс1шй В. М . 1969 , 1970
60
Курош А . Г. 1959
Кушнер 3. д. 1975
Лаврентьев М . М. . 1969
Л етичевский А. А. 1962, І 965,
1966, 1967, 1968, 1970, І 971,
1972, 1975
Лосев В. Д . 1970
Макаров Г . Т. 1968, 1969, 1970
Малева.нь1й Н. П. 1972
Малиновский Б. Н . 1965, 1966,
1970, 1975
Марьянович Т. П. 1969, 1975
Марчук Г. И . 1969
Машбиц Е. И. 1966, 1968
Медведев И. В. 1969, 1970
Михалевич В. С . 1960, 1961
Молчанов И . Н . 1968
Москаленко 1969
Никитин А. И . 1960, 1961, 1972
Никитенко И. Н . 1975
Николенко Л. Д. 1968, 1975
Петровский С. О. 1969
Пилькевич Л. А. 1960
Погребинский С . Б . 1967, 1970,
1971
Рабинович · З. Л . 1965, 1967,
1970, 1972
РЬІбак А. И. 1971
Рь1бак В. И. 1962

Рябинин А. Д. 1971
Сахнюк М. А . 1969, 1975
Семик В. П. 1963
Сергиенко И . В . 1971
Сидоренко С. Л. 1969, 1970
Сифоров В. И. 1969
Стогний А. А. 1962 , 1965, 1967,
1971, 1972 , 1975
Тимофеев Б. Б. 1975
Федоренко Н. П. 1964, 1966
Фишман Ю. С. 1971
Фурсин Г. И. 1975
Цейтлин Г. Е. 1974
Черников Н. Н. \966.
Ющенко Е. Л. 1962, 1963, 1966,
1968, 1970, 1971 , 1972, 1974

ЗМІСТ
Коротю1й нарис наукової, науково-органі­
зац і йної, педагогічної та громадської д іяль -
ності академіка В. М. Глушкова .
5
Основні дати життя і діяльності .
17
Література про життя
д іяльні сть
В. М. Глушкова
19
Список праць .
22
Хронологічний покажчик .
22
Алфавітниі1 покажчик
46
Іменний покажчик співавторів
60

ВИКТОР МИХАйЛОВИЧ ГЮ'ШКОВ
Биобиблиография ученьrх
Украинской ССР
( На у"раинском язь1ке)
Друкується за постановою Редколегії
серії «Біобібліографія вчених
Української РСР»
Редактор С. М. Хазанет
Художній редактор В. П. Кузь
Оформлення художника В. Г. Самсонова
Технічний редактор Т. С. Мельник
І(ореюор Р. С. Кога11
Здано до набору 25. VI 1975 р. Підписано
до друку 27. ХІ 1975 р. БФ 00271. Зам. No 3464.
Вид. No і16. Тираж 3000. Папір No І. 70Хі081/з,.
Друк. фіз. аркушів 2, 0 . Умови. друк. аркушів 2.8 .
Обліково-вндавн. аркушів 3,75. Ціна 17 коп.
Видавництво <~::Нау1{ова дум1<а» , Київ-4,
Рєпіна, 3.
Обласна книжкова друкарня Львівського облас·
ного управління у справах видавництв. полігра ­
фії т.~ І<ІІІІІ!Р,QВОЇ торгівлі. Львів. Стефаника. 1і.

Видавництво «Наукова думка» в 1976 1J . ви­
пустить книгу Іван Григорович Підоплічко.
Серія «Біобібліографія вчених Українсь1,ої РСР » .
ІВАН ГРИГОРОВИЧ ПІДОПЛІЧКО
Серія
«Біобібліографія вчених
Української РСР»
Мова українська. 4 арк. Ціна 20 коп.
У книзі висвітлюється життєвий шлях,
наукова, педагогічна та громадська діяль­
ність видатного радянського вченого, за­
служеного діяча науки, академіка АН
УРСР І. Г. Підоплічка, в ідомого своїми
численними працями з важливих проблем
зоології і палеонтології, палеогеографії і
четвертинної геології, археології і антро­
пології, охорони природи і музеєзнавства,
наукового атеїзму і народної творчості
тощо. Книга містить список пращ,
І. Г. Підоплічка .
Розрахована на на у1<овців та всіх, хто
цікавиться історі єю вітчизняної науки.
Бажаючі . придбати цю книгу можуть
попередньо замовити її в будь-якому ма­
газині книготоргу, споживчої кооперації,
«Книга
поштою», а також безпосе-
редньо в книгарні «Наукова думка»
(252001, Київ-1, вул. Кірова, 4), яка по
виході книги у світ надішле її замов­
нику післяплатою .